Стенограма пленарного засідання

18 червня 1991

 

ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ВОСЬМЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР.  18 червня 1991 року. 9 година.

 

 

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Я прошу вас підготуватися до реєстрації. Можна реєструватися?

 

     Включайте, будь   ласка,   систему  "Рада".  У  залі  -  329 депутатів. Можна розпочинати роботу.

 

     У нас на сесії присутній Голова  Верховної  Ради  Республіки Киргизстан товариш Шеримкулов.  /Оплески/.  Перший мікрофон, будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  головний лікар  медсанчастини  Микитівського ртутного  комбінату  /Горлівський  - Микитівський виборчий округ. Донецька область/.  Уважаемые депутаты! Уважаемый Председатель! Я хочу  привлечь  ваше  внимание  к  той  ситуации,  которая сейчас складывается  в  здравоохранении  в  связи  с  повышением  уровня заработной платы. Повышать ее собрались

 

     3

 

     таким образом.  Сейчас  формируется чрезвычайный бюджет,  и, как мне сказали,  будет прекращаться финансирование статей 12, 14 и  16.  Это статьи,  по которым финансируется капитальный ремонт, приобретение оборудования и мягкого инвентаря.

 

     Второе. Здравоохранение сейчас разделили. Тем, кто причастен к  больным,  повысили  зарплату.  А тем,  кто не причастен?  Куда делись  работники  пищеблоков,  коммунальных  служб?  Мы  оставим больных  без питания и обслуживания.  Как может выжить человек?.. Ко мне пришли работники кухонь и пищеблоков,  зарплата которых  - 88 рублей,  отпуск - 15 рабочих дней.  Кого мы там удержим?  Что, больных сегодня и завтра кормить не надо,  или пусть они приходят в больницу со своими суповыми наборами?

 

     Третье. Я  не  знаю,  как по другим регионам,  но в Горловке ситуация складывается так,  что "скорая помощь" останавливается - нет бензина. Будем мы лечить наших людей или не будем?

 

     И последнее.  При  повышении  зарплаты  по приказу разделили больницы на пять категорий,  но непонятно: кто делил и как делил? Получилось так, что мощные больницы имеют стационары на 330 коек, 240 коек,  участок обслуживания с населением до 50 тысяч человек, а уровень зарплаты работников здравоохранения этих больниц такой, как и в амбулатории,  которая обслуживает  6-8  тысяч  человек  и имеет  6-8 врачебных ставок.  Не предусмотрено повышение зарплаты стоматологам,  а  это  основная  масса  на  сегодня...   Оказание стоматологической  помощи приравняли к работе медицинской сестры. Вот я  хотел  об  этом  сказать  и  попросить  уважаемого  нашего министра сделать соответствующие выводы. Точно такая же просьба и к Министерству по труду. Спасибо.

 

     4

 

     ГОЛОВА. Може,  ми  обмежимо  палітру  нашої  розмови?   Адже йдеться  про  орієнтовний графік.  Я мав на увазі,  що коли хтось хоче додати щось до орієнтовного графіка, то це інша справа. Якщо ж ми зараз почнемо обговорювати ці проблеми...Он бачите,  в цьому графіку є інформація Уряду. Може, тоді вже будемо обговорювати ці питання? Вони надзвичайно актуальні, але давайте обговорюватимемо їх, коли підійдемо до інформації Уряду. Другий мікрофон.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.,  голова  Чуднівської  районної  Ради  народних депутатів, перший секретар Чуднівського райкому Компартії України /Любарський  виборчий  округ.  Житомирська   область/.   Шановний Леоніде  Макаровичу!  17  травня,  в  п'ятницю,  під час розгляду питання "Різне" ви сказали,  що ті  депутати,  які  не  виступили сьогодні,  виступлять  наступного  разу.  І  додали,  що  "Різне" розглядатиметься  на  наступному  тижні.  Ми   зараз   перепишемо прізвища,  і далі за списком йдуть Бондарчук,  Кислий,  Шевченко, Дзюба та інші.

 

     Мов прізвище числиться сьомим. На останньому засіданні, коли розглядалося питання "Різне",  слова мені не надали.  Я просив би вас як Голову Верховної Ради дати доручення Комісії мандатній і з питань  депутатської  етики  визначити;  навмисно це зроблено чи, може,  помилково?  Бо пояснювати своїм виборцям,  чому я не  взяв слово під час розгляду "Різного", мені було надзвичайно важко.

 

     Тепер щодо  порядку  денного.  Ще  в  лютому  нами вносилась пропозиція /про яку ви схвально відгукнулися/ прийняти Закон  про посилення  відповідальності за спекуляцію,  незаконну торговельну діяльність і зловживання в торгівлі. Даний проект закону в нас

 

     5

 

     уже є.  Мені здається,  що його  можна  розглянути  протягом години. Це - максимум.

 

     Я просив би вас дати згоду на те,  щоб дане питання включити до порядку денного в перший або другий день засідання.  Згідно  ж із   планом,  представленим  нам  для  орієнтування,  це  питання вноситься лише на останній день засідання - 21 червня.  Я  боюся, що ми знову його перенесемо на наступний тиждень.

 

     І ще  одне.  20  червня  розглядається  питання  про  строки виборів Президента. Від імені своїх виборців я просив би вас дати населенню  нашої країни широку інформацію про доцільність виборів Президента.  Повірте,  що до даного питання зараз люди ставляться насторожено.  Вони  вже  не  вірять  у  "доброго  царя".  Виникає закономірне запитання,  на яке не можна дати відповіді:  невже  у Верховній Раді, щойно сформованому Кабінеті Міністрів не вистачає зусиль,  щоб  без  Президента  вирішити  елементарні  питання  по поліпшенню обслуговування населення? Візьмімо хоча б ту ж шкільну форму,  те ж забезпечення робочим інвентарем.  Для того, щоб була позитивна  реакція  з  боку народу,  потрібна зустріч за "круглим столом" або ваше,  Леоніде Макаровичу,  інтерв'ю по  телебаченню. Мені здається, що така необхідність є. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ви ж пам'ятаєте, чому ми тоді припинили обговорювати "Різне".  У залі було менше людей,  ніж записалося на виступи. Ми не хотіли перетворювати це,  будемо казати відверто, в спектакль, на якому немає людей, а хтось говорить лише для телебачення. Тому ми перенесли.  "Різне" буде на наступному або на цьому тижні - ми визначимо.  І ті,  хто не одержав слова,  його одержать.  Якщо  ж кожен випадок, коли депутат не одержав слова,

 

     6

 

     доручатимемо розслідувати   Комісії  мандатній  і  з  питань депутатської етики,  то це вже ми зайдемо  надзвичайно  далеко... Тут   ось  список  є,  сорок  один  депутат  записався.  Останні, очевидно,  виступатимуть наступного разу.  Я не думаю, що в цьому випадку до когось особисто була виявлена увага чи неповага.  Який тут предмет  для  розгляду  на  засіданні  цієї  комісії?  Що,  є підстава проводити розслідування,  чому Панасюку не надали слова? Третій мікрофон.

 

     ПЕТРОВ В.М., директор Лубенського заводу лічильних машин /Лубенський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати! Цей орієнтовний графік викликав  дуже  глибоку  тривогу членів Комісії у питаннях соціальної політики та праці.  Поруч із злободенними,  важливими питаннями,  на  нашу  думку,  тут  немає найважливішого  -  питання про розробку та затвердження механізму соціального захисту населення  від  підвищення  цін  та  зниження життєвого рівня. Я змушений нагадати, що це питання не нове. Адже ще торік,  З грудня, ми прийняли постанову, якою зобов'язали Уряд до   1  січня  розробити  проект  цього  механізму  і  затвердити мінімальний споживчий бюджет.

 

     Ясно вже зараз:  якщо ми на цьому тижні не розглядатимемо це питання,  то  на наступному не зможемо поспіхом.  І якщо Верховна Рада разом з Урядом хочуть  втратити  рештки  довіри  народу,  то найправильніший шлях - не розглядати цього питання.

 

     Ми в   комісії   питаємо  голову;  чому  так  робиться?  Він говорить,  що  інформує  і  Президію,  і  Уряд.  Але   чому   так складається?   Я  вношу  пропозицію  /і  прошу  поставити  її  на голосування/

 

     7

 

     не пізніше завтрашнього дня  заслухати  інформацію  Уряду  / щонайменше Першого віце-Прем'єра/,  що ж робить Уряд на виконання постанови Верховної Ради ще від 3 грудня минулого року.

 

     ГОЛОВА. У нас запланована на 19 червня  інформація  Кабінету Міністрів  про  здійснення  невідкладних  заходів щодо поліпшення фінансового  і  економічного  стану  колгоспів  і  радгоспів   та прискорення соціального розвитку села, а 20 червня - про розробку механізму   впровадження   законодавчих   актів,   пов'язаних   з ліквідацією    наслідків   чорнобильської   катастрофи.   Давайте попросимо Уряд /хоч він і має таке доручення/ дати інформацію про те, коли він зможе внести це питання на сесію.

 

     Ось Перший  віце-Прем'єр  каже,  що  25  червня  Уряд  зможе доповісти.

 

     Будь ласка.

 

     НАГУЛКО Т.Д., лікар Шепетівської залізничної лікарні /Шепетівський виборчий округ, Хмельницька область/. Я прошу кілька хвилин,  щоб дати інформацію стосовно  фестивалю  народної творчості  українців  Казахстану.  Цей фестиваль відбувся 25 і 26 травня в Алма-Аті,  де утворено Товариство української мови імені Тараса  Шевченка.  Українці  Казахстану  об'єдналися  в Асоціацію україністів Казахстану.  Культурний центр - в Алма-Аті. Очолює це товариство професор Гаркавець Олександр Миколайович.

 

     8

 

     Я вважаю,  що  це  надзвичайно важлива і в культурному,  і в політичному відношенні подія. На цьому першому фестивалі народної творчості  українців Казахстану були і представники України:  від товариств  "Україна",  "Дружба",  від  Товариства  імені   Тараса Григоровича Шевченка "Рідне слово".  Колективи,  які представляли Україну,     приїхали      з      Дніпропетровщини,      Сумщини, Івано-Франківщини...   Від   Криму   та  Харківщини  через  якісь обставини колективи не приїхали. Від Казахстану на фестивалі були представники від 13 областей.

 

     Хочу сказати, що надзвичайно гарне враження склали колективи з Караганди і космодрому Байконур. Чим вони особливі? Колектив із Караганди   -  це  колишні  політв'язні.  Вони  говорять:  ми  не відроджуємось, а несемо і культуру, і історію, і пам'ять про нашу Україну  завжди,  від  періоду  свого дитинства.  І сьогодні їхні діти, їхні онуки знають українську мову, знають українські пісні, вивчають історію України.  І сьогодні радіють з того,  що Україна відроджується.

 

     А що стосується колективу з космодрому Байконур, то потрібно гордитися  такими людьми.  Товариство "Рідне слово" започатковане там військовими. Голова його - капітан, заступник - підполковник, секретар - старший лейтенант.

 

     Правда, фестиваль,  який  проходив на особливо високій ноті, був частково і охмарений.  Не обійшлося  без  прикрощів.  Емблема фестивалю  була затверджена Комітетом Ради Міністрів по культурі. Раптом наш представник від Міністерства культури  України  Микола Седун  поінформував,  що  це емблема не національна,  а особливої партії  -  Руху.  Прийнявши  таку  інформацію,  заступник  голови Держкомітету  по  культурі  Володимир  Бутовий  дав розпорядження познімати ці емблеми і в центральному концертному залі, і на

 

     9

 

     фронтоні. А 26 числа декілька цих  емблем  були  замальовані зеленою фарбою.

 

     Я мав розмову із представниками культури і оказав...  /Шум у залі/.  Як би відчували себе представники Казахстану на  Україні, аби  раптом  наше  ставлення  до їхньої національної емблеми було таким, як у них? Правда, це питання швидко вирішили.

 

     Представники товариства з Байконуру попросили мене  зачитати звернення до вас.

 

     ГОЛОВА. Може, в "Різному" зробимо це?

 

     НАГУЛКО Т.Д.  "Верховній Раді України, Голові Верховної Ради Кравчуку від Ленінського  осередку  Товариства  української  мови імені   Шевченка  "Рідне  слово"  Казахської  РСР.  КзилОрдинська область, Ленінськ.

 

     Звернення.

 

     Шановні народні депутати!  Грунтуючись на засадах Декларації про  державний суверенітет та Закону про економічну самостійність України,  ви створюєте суверенну правову державу.  Ми -  українці космодрому   Байконур,   члени   Товариства  української  мови  - підтримуємо курс вашого парламенту та вважаємо, що доля України - це і наша доля.

 

     Ви виробляєте проект Закону про громадянство в Україні. Тому ми звертаємося  до  парламенту  з  проханням,  щоб  законом  була передбачена   можливість   отримати   громадянство  України  всім українцям,  які мешкають за  її  межами,  а  також  надано  право повернутися на свою батьківщину тим, хто цього бажає.

 

     10

 

     Голова осередку Скоромний,  заступник голови осередку Кубах, секретар осередку "Супрун". Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Якщо  те,  що  ви  хочете висловити, не стосується графіка, то ми так не розпочнемо роботи. Це ж починається "Різне" на початку дня,  а потім ще "Різне" - за порядком денним.

 

     Є в когось зауваження щодо порядку денного? Перший мікрофон.

 

     КУЦАЙ І.Л.,  перший  заступник  голови  виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів,  начальник  головного планово-економічного  управління /Переяслав-Хмельницький виборчий округ.  Київська  область/.  Шановний  Голово!  Шановні   народні депутати!  Постановою  N  228  Ради Міністрів від серпня минулого року в Київській  області  передбачено  збудувати  3400  будинків садибного типу, 2400 квартир у багатоповерхових будинках, а також 170 об'єктів соціального призначення для переселенців з Київської області. Дніпропетровський, Запорізький, Харківський облвиконкоми не приступили до будівництва, не виділили будівельні організації, хоч і ресурси їм передані.  А це - 55 процентів тих обсягів,  які повинні бути викопані в цьому році. Це близько 4 тисяч квартир.

 

     У нас є на 20 червня  інформація  Уряду.  Ми,  депутати  від Київської  області,  звертаємося  до Верховної Ради з пропозицією заслухати не тільки інформацію Кабінету Міністрів, а й

 

     11

 

     керівників цих  трьох  областей,  які  до  цього   часу   не визначились  і  не  почали роботу.  Нехай ці три керівники з цієї трибуни перед усією Україною скажуть, збираються чи не збираються вони виконувати постанови.  Я вношу таку пропозицію від депутатів Київської області. Листи вам передаємо.

 

     ГОЛОВА. Давайте попросимо  Кабінет  Міністрів  запросити  на засідання  Верховної Вади,  коли буде інформація з цього питання, керівників тих трьох областей,  щоб вони були присутні і  в  разі необхідності дали пояснення.

 

     Другий мікрофон.

 

     БОРЕЙКО М.С.,  голова Коростишівської районної Ради народних депутатів,  перший секретар  Коростишівського  райкому  Компартії України  /Коростишівський  виборчий округ,  Житомирська область/. Шановні народні депутати!  Шановний Леоніде  Макаровичу!  Як  вам відомо, на минулому пленарному засіданні група у складі понад 200 депутатів звернулася із  заявою  з  приводу  намагань  політичної реабілітації  ОУН-УПА.  Я ще раз хотів би наголосити і довести до відома народу України,  що спроби реабілітації ОУН-УПА є кричущим порушенням  нещодавно  прийнятого Верховною Радою УРСР Закону про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні.

 

     У статті 2 закону однозначно  сказано,  що  реабілітації  не підлягають   особи,   які  здійснили  злочин  :  роти  людства  і людяності, брали участь у каральних операціях по відношенню

 

     12

 

     до мирного населення,  чинили вбивства, катування громадян і пособництво в цьому окупантам у період Великої Вітчизняної війни.

 

     Згідно з  Тимчасовим регламентом я прошу включити це питання до порядку денного нашої сесії.

 

     ГОЛОВА. Ми на засіданні Президії  це  питання  розглянули  і доручили  трьом комісіям підготувати відповідні документи.  Отже, комісії працюють.

 

     Третій мікрофон.

 

     ЛІСОВЕНКО В.Т., секретар ЦК Компартії України /Прилуцький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні народні депутати! Шановний Голово!

 

     Я хочу до порядку денного внести  пропозицію  до  пункту  4, запланованого  на  19 червня.  Це - інформація Кабінету Міністрів про здійснення невідкладних заходів щодо поліпшення фінансового і економічного   стану   колгоспів   і   радгоспів  та  прискорення соціального розвитку села. За дорученням депутатівкомуністів хочу звернути   увагу   Уряду  на  те,  щоб  ця  інформація  врахувала надзвичайну ситуацію,  що склалася в республіці  з  забезпеченням хлібопродуктами в поточному та наступному роках.

 

     13

 

     Торік, як  відомо,  при рекордному врожаї в державні ресурси надійшло зерна на 2 мільйони тонн менше від мінімальних потреб, і якщо    населення   задовольняється   хлібопродуктами   практично безперебійно сьогодні,  то це за рахунок зниження ресурсів фуражу для птахофабрик,  великих державних комплексів,  племгосподарств, що призвело до значного скорочення виробництва яєць і м'яса.

 

     Цього року   ситуація   загострюється   ще   більше.   Нині, напередодні  жнив,  по  колгоспах  і радгоспах роз'їжджають сотні представників різних бірж з інших регіонів, пропонуючи мало не до кореня скупити урожай за будь-які гроші.  І селяни змушені йти на це,  бо за останні роки держава жодного разу  не  виконала  своїх зобов'язань  щодо поставок техніки та інших матеріальних ресурсів за продане планове й надпланове зерно.  Взагалі  фонди  для  села зменшуються,  ціни  на сільськогосподарські машини та обладнання, будівельні матеріали та інші послуги різко зросли.

 

     При валовому зборі зерна на рівні середньорічного Україна  в поточному  році  може  опинитися в надзвичайно важкому становищі. Тим більше,  що  господарства  уклали  договори  контрактації  на поставку   в   держресурси  лише  14  мільйонів  тонн  хліба  при держзамовленні в мінімальній кількості  10  мільйонів.  За  таких умов  Уряд  республіки  повинен  вжити  надзвичайних заходів щодо забезпечення   потреб   у   продовольчому   і   фуражному   зерні передбачивши   виділення  додаткових  фінансових  і  матеріальних ресурсів,  у тому числі  для  ліквідації  заборгованості  минулих років.

 

     Необхідно також   терміново   розглянути  і  прийняти  Закон Української РСР про хліб,  проект якого  є  в  Комісії  з  питань агропромислового комплексу. Тому вважаємо, що до порядку денного

 

     14

 

     сесії Верховної  Ради  потрібно включити інформацію Кабінету Міністрів республіки про забезпечення поставок у державні ресурси необхідної   кількості   зерна  для  повного  задоволення  потреб населення в хлібопродуктах і тваринництва - в комбікормах.

 

     ГОЛОВА. До порядку денного?..

 

     ТОЛСТОУХОВ А.В., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР  у  справах  молоді  /Волноваський  виборчий округ,  Донецька область/.  У меня вопрос такого рода.  Дело в том,  что в октябре прошлого  года  было  принято  решение,  в соответствии с которым необходимо  было  разработать  законопроект   об   альтернативной службе.  С  той  поры  этот  вопрос  неоднократно  поднимался  на встречах представителей  молодежных  организаций  с  руководством Верховного Совета,  постоянно будируются письма, которые приходят в комиссию.  Я думаю, это касается и Комиссии по вопросам обороны и   государственной   безопасности.   Нам   известно,   что  этот законопроект рассмотрен на  коллегии  Министерства  труда  и  уже более месяца находится в Кабинете Министров.

 

     Хотелось бы   знать   позицию  на  этот  счет  как  Кабинета Министров,  так и  руководства  Верховного  Совета.  Ведь  трудно отвечать на вопросы и объяснять что-то людям,  когда наши решения расходятся в нашими действиями.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     15

 

     БОНДАРЕНКО А.Д.,   перший   заступник   голови   виконавчого комітету  Сумської обласної Ради народних депутатів /Лебединський виборчий округ,  Сумська область/. Уважаемые народные депутаты! В этом   году   сложилась  крайне  сложная  обстановка  с  дорожным строительством из-за  отсутствия  финансирования.  Я  убедительно прошу  включить  в повестку дня вопрос о финансировании дорожного строительства.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     СВІДЕРСЬКИИ Ф.Ф.,     начальник     технологічного      бюро Нововолинського виробничого об'єднання "Оснастка" /Нововолинський виборчий округ.  Волинська область/.  Шановні депутати,  шановний Леоніде  Макаровичу!  Я  вважаю,  що  обов'язково треба внести до порядку денного обговорення законопроекту про індексацію  доходів населення.  Перше  читання  в  нашій  комісії вже відбулося,  цей законопроект  доопрацьований.  Бо  вважати,  що   це   все   буде відображено в інформації Уряду,  недостатньо.  Що відбувається на сьогоднішній день? Павлов учора обіцяв нам нові захопи, просить у Верховної  Ради нових повноважень.  Виявляється,  що повноважень, які має Президент і Прем'єр-міністр  Радянського  Союзу,  замало. Доводиться  інформація,  що  вже  повернута  значна сума кредитів заборгованості Радянського Союзу. За який рахунок все це зроблено

- нікому не відомо.

 

     Що стосується розподілу боргів по республіках,  то я вважаю, що  це  є  злочин.  Невідомо,  з  якої   республіки   і   скільки відраховується, які суми.

 

     16

 

     Гадаю що   нам  необхідно  розглянути  й  таке  питання:  як депутати  Верховної  Ради  СРСР  від  України  можуть  вирішувати життєві проблеми відірвано саме від Республіки України?

 

     Ось чому   потрібно   найближчим   часом   разом  зібратися, обговорити ці питання, щоб не було у нас різнобою. Це - перше.

 

     Друге. Зараз ще продовжується судовий  процес  над  Степаном Хмарою.   Це  є  незаконна  постанова,  і  нам,  усім  депутатам, незважаючи на різні політичні амбіції,  треба все-таки внести  до порядку  денного  питання про відміну нашої постанови,  прийнятої незаконною  кількістю  голосів  та  з  усіма  іншими   юридичними порушеннями, про які тут неодноразово говорилося.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.,  секретар  Комісії  Верховної Ради Української РСР  з  питань  економічної   реформи   і   управління   народним господарством  /Жовтоводський  виборчий  Округ,  Дніпропетровська область/.  Шановний  Леоніде  Макаровичу!  Я   нагадаю,   що   на останньому   засіданні   ми   розглядали   питання  про  передачу підприємств союзного  підпорядкування  в  юрисдикцію  Української РСР.  Ми  розглянули  лише  один  проект  з  поданих  на  розгляд Верховної Ради.

 

     Я розумію,  що  цей  проект  був   підготовлений   Кабінетом Міністрів,   але   згідно   з   Конституцією  право  законодавчої ініціативи у всієї Ради Міністрів таке ж  саме,  як  і  в  одного депутата.

 

     17

 

     Тим більше,  не  можна  ігнорувати  проект,  який  подали 12 депутатів,  шестеро з них - члени Президії.  Хочу також  нагадати вам  ваші ж слова:  в стенограмі записано,  що є ще альтернативні проекти.  Ми їх розглянемо,  але зараз немає часу і переходимо до "Різного"...

 

     Зважаючи на  те,  що  нині  провадиться  поспішна підготовка Союзного договору, хочу підкреслити, що питання власності в зараз надзвичайним,  позачерговим.  Тому пропоную: терміново розглянути цей проект.  Прошу також надати мені слово для доповіді, оскільки я в ініціатором і одним із авторів цього проекту. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Може,   вже   почнемо  працювати?  Якщо  до  порядку денного,  будь ласка.  Але не  користуйтеся  трибуною  для  інших цілей.

 

     ДЕПУТАТ /   не  представився/.  Шановні  депутати,  шановний Голово!  Я  хотів  би  внести  до  порядку  денного  питання  про перевірку  виконання постанови Ради Міністрів про службу юнаків у армії.  На  моє  ім'я  надходить  багато  скарг,  у  яких  батьки скаржаться на порушення постанови Ради Міністрів і нашого закону.

 

     Юнаки пишуть   заяви,   щоб  їх  залишили  на  Україні,  але облвійськкомати  порушують  їхні  права,   відправляючи   служити будь-куди.

 

     18

 

     Так, з   Волинської   області   набрали   команду   35-98  в Хабаровский край для роботи на цегельному заводі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ТКАЧУК А.Ф.,        інженер-конструктор        Хмельницького радіотехнічного заводу імені ХХУ з'їзду КПРС /Заводський виборчий округ,  Хмельницька  область/.  Тут  уже  багато  говорилося  про соціальний  захист.  Ніколи  в  житті  у  нас не буде соціального захисту,  коли ми врешті не матимемо своїх податків. Уже вкотре з цього переліку випадають економічні питання,  в тому числі проект Закону про податки. Пропоную все-таки це розглянути. Це - перше.

 

     Друге. Судячи з інформації преси та телебачення,  Радянський Союз має взяти багатомільярдні кредити.

 

     Пропоную доручити Уряду і Комісії у питаннях законодавства і законності підготувати відповідну постанову про те, що Україна не виплачуватиме   цих  кредитів  без  погодження  з  її  Урядом  чи парламентом, і внести це на розгляд Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Я хочу нагадати,  що це орієнтований  графік  роботи тільки на нинішній тиждень, а ми працюватимемо ще протягом одного тижня. Враховуйте, будь ласка, цей момент.

 

     Другий мікрофон.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  заступник голови Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з  питань  культури  та  духовного  відродження /Сокальський виборчий округ, Львівська

 

     19

 

     область/. Шановний  Леоніде  Макаровичу!   Шановні   народні депутати!  Я маю дуже серйозну пропозицію щодо доповнення порядку денного  роботи  сесії  Верховної  Ради  протягом  останніх  двох тижнів.

 

     У зв'язку  з тим,  що через кілька днів ми будемо відзначати 50- річчя з дня початку найстрашнішої війни,  і у зв'язку з  тим, що  періодично  на  сесії  Верховної  Ради  лунають звинувачення, витягнуті із спорохнявілої скрині,  з арсеналу тих  екстремізмів, націоналізмів,  я  пропоную внести до порядку денного питання про створення  Верховною  Радою  України  авторитетної   комісії   по розслідуванню  впливу  підписання  угоди  між  двома  тиранами  - Гітлером і Сталіним /так званого пакту Ріббентропа -Молотова/  на долю  України,  на  долю її населення.  Я пропоную у функції цієї комісії включити визначення рівня злочинів тодішнього політичного режиму щодо населення західних областей України, а також вивчення причин,  які спонукали населення Західної України до боротьби  із тодішнім політичним режимом.

 

     Ми - держава, котра проголосила свою незалежність. Це справа честі Верховної Ради вже сьогодні уст ці трагічні сторінки  нашої історії досконало вивчити,  поставити усі крапки над "і" й ніколи більше не повертатися зо отих звинувачень,  які часто  лунають  у нашому  парламенті.  Я  гадаю,  що  це врешті-решт у значній мірі визначить наше ставлення до Союзного договору.  Адже всі держави, яких  так  чи  інакше  стосувався  оцей страшний,  зловісний пакт Ріббентропа  -  Молотова,  своє  ставлення  до  нього  уже  давно висловили.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     20

 

     БАЛАНДЮК М.С.,   начальник   цеху   виробничого   об'єднання "Придніпровський хімічний завод", м.Дніпродзержинськ /Багдійський виборчий округ,  Дніпропетровська область/. Леоніде Макаровичу! Я пропоную включити до порядку денного вашу інформацію про  поїздку до Москви, пов'язану з підписанням Союзного договору.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     БОНДАРЧУК А.І..  власний кореспондент газети "Голос України" по Во пінській області /Горохівський  виборчий  округ,  Волинська область/.  Шановний Леоніде Макаровичу! Шановні депутати! Минулий тиждень  у  нас  був  позначений  великими   святами:   500-річчя козацтва,  340-річчя Берестецької битви, святафестивалі "Оберіг", "Берегиня".

 

     Якщо депутати не заперечують, я хотів би висловити вдячність організаторам  і учасникам цих свят.  Одне мені передали виборці, шановний Леоніде Макаровичу,  що ви не побували у Берестечку,  де на вас чекали,  не заїхали до нього.  Вони просили запитати, чому це так сталося.

 

     А до порядку денного я б хотів ввести  інформацію  керівника нашої   митної  служби  з  приводу  публікації  у  газетах  нової постанови митної служби Союзу,  відповідно до якої встановлюються "драконівські"  податки  на  ввіз до нас товарів.  Ми знаємо,  що держави,  які хочуть щось мати, вони, навпаки, обмежують вивіз із своєї країни,  а не ввіз у країну.  Якщо прийнято Закон про митну справу, то треба нам висловити своє ставлення до цих правил, тому що постанова, яку прийняла митна

 

     21

 

     служба Союзу,   не   спрямована   на   боротьбу  з  тіньовою економікою, а навпаки, буде ще й сприяти її розквіту. Дякую.

 

     ГОЛОВА. другий мікрофон.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  заступник голови Народного  Руху  України, голова   координаційної   ради   /Рівненський   виборчий   округ. Рівненська область/.  Шановні народні депутати!  Шановний Голово! Шановний Прем'єр-міністре! Я пропоную включити до порядку денного розгляд питання  про  те,  що  на  Україні  продовжується  процес розпродажу  землі  підприємствам  півночі  Росії  для будівництва житлових будинків. Активно іде процес колонізації півдня України, переселення   десятків  тисяч  громадян  у  Черкаську,  Київську, Полтавську,  особливо ж у Одеську області .  У мене в цілий пакет документів    про   те,   що   в   Ананьївському,   Бідяївському, Комінтернівському,   Білгород-Дністровському   районах    Одещини будуються десятки і навіть сотні будинків.  і це в той час,  коли ми не маємо змоги переселити  жителів  із  забруднених  радіацією районів.

 

     Я пропоную включити це питання до порядку денного, послухати інформацію Кабінету Міністрів і прийняти постанову  про  заборону такого  будівництва  та  переселення  мешканців  півночі Росії на Україну,  тому   що   це   створює   загрозу   виникнення   нових міжнаціональних конфліктів.

 

     Стосовно пропозиції,  яка тут звучала,  і намагань паплюжити учасників Української повстанської  армії.  Я  хочу  сказати.  Що безпідставно розглядати це питання в парламенті. Учасників

 

     22

 

     Української повстанської  армії  до  прийняття нашого закону вже реабілітувало населення Західної України, яке зараз відновлює їхні  могили,  їхніми  іменами  називає  вулиці.  Це був активний спротив сталінській політиці.  Я  хочу  підкреслити,  що  розгляд цього питання в парламенті безпідставний. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Останній, третій мікрофон.

 

     КОЛІНЕЦЬ В.В.,  асистент  кафедри  російської  та зарубіжної літератури  Тернопільського  державного  педагогічного  інституту імені   Я.   Галана   /Тернопільський   міський  виборчий  округ, Тернопільська область/,  шановні депутати!  Вже минуло 8  місяців відтоді,  як  прийнята  постанова  щодо вимог студентів.  Ми цієї постанови поки що не виконуємо,  особливо  такі  її  пункти:  про прийняття  нового  Закону  про  вибори,  про прийняття Закону про референдум і проведення референдуму,  про довір'я Верховній Раді. Невідомо, чи ми маємо право вирішувати таке доленосне для України питання,  як прийняття Конституції.  Я вже не кажу про підписання Союзного договору. Вважаю, що слід негайно виконати цю постанову. В іншому випадку ми стаємо причиною дестабілізації обстановки  на Україні.  Якщо  ми  не  будемо  виконувати своїх постанов,  народ просто вимагатиме нашого розпуску.

 

     Далі. Леоніде Макаровичу, постанова стосовно Хмари підписана саме   вами   і   прийнята  під  вашим  керівництвом,  під  вашим головуванням.  Ви повинні  знайти  в  собі  мужність  визнати  її недійсною. В іншому випадку ви повинні йти у відставку.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Так,  ми  працюємо  вже  40  хвилин.  Усе  в нас в в протоколі,  отже, ми спочатку узагальнимо, щоб визначитися, що ми запропонуємо  на  наступний  тиждень  і  що  ми зможемо внести до орієнтовного графіка.

 

     23

 

     Але є  ще  пропозиція  народного  депутата  Барабаша.   Вона найбільш   конкретна   з  усіх  пропозицій.  Хоч  усі  пропозиції конкретні, але вони можуть бути включені до порядку денного після того,   як  ми  розглянемо  їх  у  Президії.  А  депутат  Барабаш запропонував  розпочати   саме   з   обговорення   альтернативної постанови.  Я  хочу  просто  вас поінформувати,  що альтернативна постанова  обговорювалася  у  Президії  Верховної   Ради.   Після обговорення  вона  була  передана до Кабінету Міністрів.  Кабінет Міністрів урахував зауваження,  і це  було  узгоджено  з  членами Президії.  Там  /як ви пам'ятаєте/ я пригадую є такий пункт,  щоб доручити  Кабінетові  Міністрів   розробити   механізм   передачі власності.   Механізм,   який   буде   розроблений,   може   бути обговорений.  То я хочу, щоб ми розглядали це питання одночасно з проектом,  який вносився.  Це питання надзвичайно складне.  Ще до вирішення у  Президії  воно  тривалий  час  обговорювалося.  Були висловлені слушні пропозиції,  різні точки зору.  Але головне те, що  це   потрібно   серйозно   підготувати,   серйозно   вважити, проаналізувати,  проконсультуватися  з іншими республіками,  де в багато проблем, у тому числі щодо власності і таке інше.

 

     Зараз Кабінет Міністрів над цим питанням працює. Тому я хочу поставити перед Верховною Радою це питання. Обговорюватимемо його зараз чи почекаємо,  поки Кабінет Міністрів розробить механізм  і запропонує  його  тут,  на  сесії,  а може якимось іншим чином це питання вирішуватиметься?

 

     Ми не розпочинаємо обговорення цього питання.  я поясню  ... про що йдеться. Надати можливість Урядові запропонувати механізм. Уряд не готовий запропонувати

 

     24

 

     зараз той механізм.  Вітольде Павловичу, ви готові дати його сьогодні?  Ні. Якщо Уряд не готовий сьогодні дати механізм, то що ми можемо обговорювати?

 

     Я хочу в такому разі поставити це питання на голосування. Ми будемо обговорювати зараз пропозицію народного депутата Барабаша, чи будемо це питання обговорювати після того,  як Уряд  відпрацює механізм?

 

     Хто за  те,  щоб  розпочати  роботу  сесії,  як запропонував народний депутат Барабаш, з обговорення альтернативного проекту з цього питання, прошу проголосувати.

 

     "За" -   87.   Не   приймається.   Переходимо  до  виконання орієнтовного  графіка:  про  проект   Закону   про   інвестиційну діяльність.  Доповідає  Державний  міністр з питань інвестиційної політики  і  будівельного  комплексу  Української  РСР,  народний депутат  СРСР Борисовський Володимир Захарович.  Скільки вам часу потрібно,  Володимире Захаровичу?  До 10 хвилин  регламент,  будь ласка.

 

     БОРИСОВСЬКИЙ В.З.,  Державний міністр з питань інвестиційної політики  і  будівельного  комплексу  Української  РСР.   Шановні народні   депутати!   Поданий   на   ваш  розгляд  проект  Закону Української РСР  про  інвестиційну  діяльність  зорієнтований  на широке  використання  ринкових  відносин  і  може  стати суттєвою складовою частиною пакета  законів,  що  розробляються,  або  вже прийняті  Верховною  Радою,  виходячи  з  положень Декларації про державний  суверенітет   України   та   Закону   про   економічну самостійність Української РСР.

 

     25

 

     У розробці   цього   проекту  Закону  брали  участь  фахівці Держкомекономіки,  Мінюсту,  Мінфіну, Держбуду, банків та Ради по вивченню продуктивних сил Української РСР.  В остаточній редакції закону  враховані  зауваження,  які   надіслали   республіканські міністерства   і   відомства,  практично  всі  облвиконкоми,  ряд інститутів та підприємств республіки.

 

     Цей проект закону ретельно і плідно обговорений  в  комісіях Верховної  Ради,  їх  зауваження  та  пропозиції  всі прийняті до уваги.

 

     Проект закону,  що складається  з  чотирьох  розділів  і  22 статей,   визначає   принципи   здійснення  інвестицій,  правові, економічні  і  соціальні  аспекти  інвестиційної  діяльності   на території республіки,  забезпечує захист рівних прав,  інтересів, майна   й   інтелектуальних   цінностей   інвесторів,    визначає відповідальність суб'єктів цієї діяльності.

 

     На мою  думку,  немає  необхідності  докладно  зупинятися на кожній  статті,  бо  кожен  депутат   мав   можливість   з   ними ознайомитися.

 

     Дозволю собі привернути вашу увагу лише до деяких моментів.

 

     По-перше. У   проекті   закону   пропонується   визнати,  що інвестиціями /стаття 1/ в всі види  майнових  та  інтелектуальних цінностей,  що  вкладаються  в  об'єкти  підприємницької та інших видів діяльності для одержання прибутку /доходу/  або  досягнення соціального ефекту.

 

     Такими цінностями  /стаття  3/  можуть  бути основні фонди й оборотні  кошти,  цінні  папери,  інтелектуальні  цінності,  інші об'єкти власності, а також майнові права.

 

     26

 

     Слід підкреслити,   що  закон  заборонятиме  інвестування  в об'єкти,  які  не  відповідають  вимогам   санітарно-гігієнічних, екологічних  та  архітектурних  норм,  які  можуть  завдати шкоди правам та інтересам громадян або державі.

 

     По-друге. Інвестиційну діяльність  на  території  республіки можуть   здійснювати   громадяни  та  юридичні  особи  не  тільки Української РСР, а й інших республік та іноземних держав.

 

     Всім суб'єктам цієї діяльності незалежно від форм  власності та  господарювання  гарантуються  рівні  права  по  її здійсненню /стаття 6/.

 

     При цьому інвестору  надається  право  самостійно  визначати цілі, напрями, види й обсяги інвестицій.

 

     По-третє. Мабуть,  найважливішим  з  точки  зору закріплення економічного  суверенітету  республіки   в   питання   державного регулювання  інвестицій та розміщення державного замовлення,  про що йдеться в 3 розділі.

 

     Державне регулювання та  вплив  на  інвестиційну  діяльність буде  здійснюватися  виключно  економічними  методами.  Головними важелями в державному регулюванні /стаття  11/  мається  на  меті зробити систему податків,  податкових ставок і пільг,  проведення амортизаційної і  кредитної  політики,  антимонопольних  заходів, надання  фінансової  допомоги інвесторам,  приватизацію державної власності,  умови  користування  землею  та   іншими   природними ресурсами .

 

     Державне замовлення   на   виконання  робіт  у  капітальному будівництві /стаття 13/ передбачається розмінувати,  як  правило, на  конкурсній  основі.  Однак  за  рішенням  Кабінету  Міністрів республіки  воно  може  бути   і   обов'язковим   для   державних підприємств та організацій.

 

     27

 

     Четверте. Цей  законопроект розширює можливість залучення до інвестиційної діяльності,  крім державних  коштів,  також  коштів господарських  органів,  юридичних  осіб  і  громадян,  іноземних інвесторів.

 

     П'яте. Підсилюється увага до державної експертизи.  Проектом закону передбачена необхідність проведення експертизи проектів та програм,  що  реалізується  за  рахунок   державних   інвестицій. Передбачається   проведення   державної   експертизи   з   питань додержання екологічних і санітарно-гігієнічних вимог. Головне ж - проект  дає  фундамент  під заміну громіздкої системи нормативних актів,  що раніше  регулювали  інвестиційну  діяльність.  Більшою частиною  існуюча  система  обмежувала  це діяльність,  часто без будь-якого  економічного  обгрунтування  /тільки  у  капітальному будівництві існує понад дві в половиною тисячі нормативних актів/ Це - неподобство.

 

     Законопроект, на наш  погляд,  має  перспективний  характер, може  діяти  не  лише  у  період  переходу до ринку,  а й за умов існування ринкової економіки та різноманітних форм власності.

 

     Шановні народні депутати!  На  засіданні  Комісії  Верховної Ради  УРСР  з питань економічної реформи були детально обговорені проект  закону,  внесений  Урядом  республіки,  й   альтернативні варіанти до нього.

 

     У цілому  проект  Уряду  дістав  позитивну  оцінку.  Комісія запропонувала при подальшому  доопрацюванні  цього  законопроекту врадувати окремі пропозиції альтернативних варіантів.

 

     Зокрема, заслуговує    на   увагу,   наприклад,   пропозиція передбачити окрему статтю "Іноваційна діяльність".  Але  включити таку   статтю  в  законопроект  зараз,  на  наш  погляд,  було  б передчасно через те, що ця нова для нашої економіки діяльність не має  відповідної наробки нормативних актів,  які б її регулювали. Над цим нам ще треба разом добре попрацювати.

 

     28

 

     Окремо слід  сказати  про  іноземні  інвестиції.  У  проекті закону  визначається,  що  інвестиційна  діяльність  на території республіки   може   здійснюватися   і   іноземними   громадянами, юридичними  особами  та державами.  Але в цьому специфічному виді діяльності ще теж  не  напрацьовано  нормативних  і  законодавчих актів,   нема  достатнього  вітчизняного  досвіду,  не  створений відповідний механізм координації  програм  за  участю  іноземного капіталу.

 

     Вважаю, що  доцільно  було  б прийняти спеціальний закон про іноземні інвестиції.  З урахуванням пропозицій і зауважень просив би  Верховну Раду республіки розглянути і прийняти цей закон,  що дасть нам можливість працювати над нормативними документами.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання є? Третій мікрофон.

 

     РУДЕНКО В.М.,   заступник   голови   виконавчого    комітету Гощанської  районної Ради народних депутатів /Гощанський виборчий округ, Рівненська область/.

 

     Шановний Володимире Захаровичу !  В статті 21  законопроекту йдеться  про  умови  припинення інвестиційної діяльності.  Як і в попередніх законах,  тут сказано,  що  зупинення  або  припинення інвестиційної  діяльності  приймається  за  рішенням правомочного державного органу.  Якого конкретно?  Бо і в попередніх  законах, які ми розглядали, називаємо державний орган, який може припиняти діяльність,  але конкретно його не  вказуємо.  З  такому  випадку виходить, що в нас цей закон не прямої дії.

 

     29

 

     БОРИСОВСЬКИЙ В.З.  Запитання правильне. Тут малося на увазі, що це-вирішуватиме Уряд з дозволу  Верховної  Ради  України.  Без Верховної  Ради  ніяких  інвестицій впроваджувати в республіці не будемо. Тут є така стаття.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     РОМАНЮК В.С.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань  культури  та  духовного  відродження /Стрийський виборчий округ.  Львівська область/.  Шановний  Володимире  Захаровичу!  В статті 12 "Порядок прийняття рішень по республіканських державних інвестиціях"   у   першому   пункті   записано:    "Рішення    по республіканських  державних  інвестиціях  приймається  на  основі прогнозів економічного і соціального  розвитку  республіки,  схем розвитку     і     розміщення    продуктивних    сил,    цільових науково-технічних і комплексних  програм  та  техніко-економічних обгрунтувань, що визначають доцільність цих інвестицій".

 

     Ціну цим прогнозам ми знаємо.  Ні для кого не секрет, які ми маємо тепер рукотворні  моря,  що  дихають  отрутою,  скільки  ми набудували атомних електростанцій, який бандитизм меліораторів по відношенню до природи в нас був і до чого її довели. Щось подібне будуємо й далі.  Є у нас на Україні розпочаті об'єкти,  закінчити які не маємо коштів. Чи не могли б ми піти шляхом, яким іде зараз Росія,  -  віддати  ці розпочаті об'єкти під іноземні інвестиції, щоб вони були закінчені іноземними фірмами?

 

     Дякую.

 

     30

 

     БОРИСОВСЬКИЙ В.З.  Я  почну  з  кінця.  Ми  повинні  зробити інвентаризацію  незавершених об'єктів,  тоді їх будуть продавати. Іноземні інвестиції тех залучатимуться. Але в статті записано, що рішення  приймаються  лише  на основі прогнозів.  А без прогнозів фахівців,  учених,  економістів. Уряду і Верховної Ради ми нічого не зробимо.  Записано так,  щоб більше не допустити того, що було раніше.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.,  керівник  Львівського  відділення  інституту ботаніки імені М.Г.  Холодного АН УРСР /Калуський виборчий округ, Івано-Франківська область/.  Шановний  Володимире  Захаровичу!  В другому   абзаці   статті   10.   "Цілі   державного  регулювання інвестиційної діяльності"  йдеться  про  те,  що  пільгові  умови створюються інвесторам, які "здійснюють інвестиційну діяльність у найбільш важливих для  задоволення  суспільних  потреб  напрямах, насамперед    соціальній    сфері,    технічному    вдосконаленні виробництва, впровадженні відкриттів і винаходів". Чи не вважаєте ви  за  доцільне  записати,  що  не тільки в технічному,  але й у технологічному вдосконаленні виробництва?  А враховуючи їх значне відставання - ще й у галузі освіти, культури, охорони природи. Чи не можна  продовжити  цей  перелік  і  після  слів  "впровадженні відкриттів  і  винаходів"  записати,  що  пільги  надаються також освіті,  культурі,  охороні навколишнього середовища  та  охороні здоров'я?

 

     31

 

     БОРИСОВСЬКИЙ В.З.  Я повністю згоден з вами. Сюди я додав би ще й агропромисловий комплекс,  і все те, що ви запропонували. Це треба  зробити  під  час  постатейного  обговорення.  Варто треки розширити цей абзац. Я з вами повністю згоден.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МЕЛЬНИК Б.П.,  заступник  голови  Комісії   Верховної   Ради Української  РСР  з  питань планування,  бюджету,  фінансів і цін /Тарутинський  виборчий  округ,   Одеська   область/.   Уважаемый Владимир   Захарович!   У  меня  к  вам  такой  вопрос.  Скажите, пожалуйста,  какие  действия  Правительства  в  настоящее   время сдерживаются  на  вопросах  строительства  в  связи с отсутствием этого закона?

 

     БОРИСОВСЬКИЙ В.З.  Я вам російською мовою відповім,  якщо ви задали нею питання.  Только в капитальном строительстве действуют 2,  5 тысячи нормативных актов, которые в основном все запрещают, А  в  этом законопроекте есть единственный запрет - запрет делать то, что приносит вред государству или нашему народу.

 

     При переходе к рынку нам надо иметь новые нормативные акты

-старые административно-командные не годятся. Этот закон даст нам возможность подготовить новую нормативную документацию. Поэтому я и прошу принять этот закон.  Он даст только направление, а дальше начнется большая, плодотворная и тяжелая работа.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     32

 

     МАЙДАЗОВ Є.В.,  перший  секретар   Кіровоградського   обкому Компартії     України     /Олександрійський    виборчий    округ, Кіровоградська область/.  Владимир Захарович! У меня замечания по статье 13.  Как вы считаете,  может в ее втором пункте после слов "республіканське державне замовлення в капітальному  будівництві" дописать  слова  "за  погодженням  з  облвиконкомом"  и дальше по тексту? Это - первое замечание.

 

     И второе.  В  третьем  пункте  после  предложения  "Державне замовлення,   як  правило,  розміщується  на  конкурсній  основі" записати; "Рада Міністрів Української РСР має право встановлювати державні  замовлення до 80 відсотків для державних і 40 відсотків

- для всіх інших" і далі за текстом.

 

     Поскольку в статье 6 идет речь  о  том,  что  "всі  суб'єкти інвестиційної   діяльності   незалежно   від  форм  власності  та господарювання мають рівні права",  то нужно сделать  так,  чтобы госзаказ  можно  было  установить  и кооперативам - хотя бы до 40 процентов.

 

     БОРИСОВСЬКИЙ В.З. Шановний Євгене Васильовичу! Це можна було б  додати,  але в нас б пункт,  де записано,  що всі інвестиції і замовлення впроваджуються з дозволу Рад  народних  депутатів.  Це вже в в одній із статей, але можна записати ще, воно не завадить. Ми подумаємо ще над цим пунктом.

 

     А ось що стосується другого питання,  то під  цей  закон  ми підготуємо нормативні і підзаконні акти, там уже будуть і процент ти,  і все.  Це закон перспективного плану, а в підзаконних актах уже будуть і проценти, і конкретні цифри. Зауваження правильне.

 

     33

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     БОНДАРЕНКО А.Д.   Уважаемый   Владимир   Захарович?  Как  вы относитесь к тому,  чтобы в статье 10, где речь идет о том, каким отраслям  отдавать предпочтение при инвестициях,  на первое место поставить производство строительных материалов? Ведь они являются базой  всего.  Нет  строительных  материалов - никаких инвестиций никто не будет проводить.

 

     БОРИСОВСЬКИЙ В.З. Вы имеете в виду второй абзац?

 

     БОНДАРЕНКО А.Д.  Да,  второй абзац.  Чтобы на  первое  место поставить  производство  строительных  материалов.  Ему приоритет отдать. Будут строительные материалы - будет все остальное.

 

     БОРИСОВСЬКИЙ В.З.  Я по этому  вопросу  ответил  предыдущему депутату.  Думаю,  что,  наверное, этого не надо делать. Все-таки лучше поставить впереди общие проблемы,  а строительные материалы

- это частная проблема.  Этот вопрос надо сюда включить,  но я не ставил бы его на первое место. Такое мое мнение.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ПАВЛЮК С.П.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР  з питань  народної  освіти  і  науки  /Турківський  виборчий округ. Львівська  область/.  Шановний  Державний  міністре!  Закон   про інвестиційну   діяльність,   безперечно,  є  одним  із  тих,  які необхідні для того, щоб оживити

 

     34

 

     нашу економіку.  Проте ми дуже багато прийняли законів,  які не реалізуються із-за жорсткої політики центру.  Скажіть,  будьте добрі, яким чином можна цей закон реалізувати, щоб він був чинним на  нашій  суверенній українській землі,  якщо діють такі жорсткі митні умови,  поставлені нам центром,  якщо існуватимуть і надалі такі жорсткі умови для інвестицій і спільних підприємств,  які ще досі поширюються на Україну?

 

     БОРИСОВСЬКИЙ В.З.  Я дуже коротко вам відповім.  Якщо будуть такі  умови,  то  і цей закон не діятиме.  Я за те,  щоб зняти ті жорсткі  умови  і  дати  можливість  Україні  проводити  свою   . політику.  Зняти  ці  всі  перепони  і надати повну самостійність підприємствам /а це ми робимо в структурі управління/,  щоб  вони вели  своє  господарство  на  основі ринкових відносин.  Я з вами повністю згоден.

 

     ГОЛОВА. Все,  немає більше запитань?  Володимире Захаровичу, сідайте, будь ласка.

 

     Із співдоповіддю виступить заступник голови Комісії з питань економічної реформи і управління народним  господарством  депутат Швайка Михайло Андрійович. Прошу.

 

     ШВАЙКА М.А.,   заступник   голови   Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з  питань  економічної  реформи  і   управління народним господарством;  /Золочівський виборчий округ.  Львівська область/.  Шановний Леоніде Макаровичу! Шановні народні депутати! На роз-гляд Верховної Ради сьогодні вноситься надзвичайно важливе

 

     35

 

     питання, пов'язане з суверенітетом України, нашими правами в галузі інвестиційної  діяльності,  які  серйозно  порушувались  і урізалися.  Латинське слово "іnvestіo" означає "одягаю". і в тому одяганні,  оновленні величезну потребу має вся Україна.  Але  для цього  потрібні  ресурси,  капітали,  яких  ми  не маємо.  Нас їх позбавили.  З того, що створює наш працівник, він привласнює лише одну  чверть / 25 процентів /,  у той час як у розвинутих країнах він привласнює 70-80  відсотків.  За  умов  мізерної,  жебрацької зарплати центр мобілізує величезні ресурси,  які використовує для гігантських будов - БАМів, гребель морів, електростанції, - через що  ми  втрачали  щорічно  величезні  масиви родючих земель і так будували,  що тепер змушені здійснювати докорінну перебудову, яка приносить нам не менше "радості", ніж сам процес будівництва.

 

     Через несправедливий  розподіл  інвестиції  Україна  щорічно втрачав понад 10 мільярдів карбованців.  Інвестиційна  діяльність Української  РСР  велась  і  поки  що ведеться вкрай неефективно. Технічний   і   технологічний   рівень   народного   господарства залишається   невисоким,  його  виробнича  і  галузева  структура недосконала, основні фонди і виробничі потужності фізично зношені більше  ніж  наполовину  і  морально  застарілі не на роки,  а на десятиліття.  Інвестиційний період фактично перевищує  нормативні показники в 2-3, а по окремих об'єктах і більше разів. Інвестиції розпорошуються  і  надовго   відволікаються   від   раціонального використання ресурсів.

 

     У цьому  - одна з головних причин падіння рівнів виробництва і  споживання,  поглиблення  економічної  кризи,   нестабільності соціально-економічної ситуації. Інвестування в умовах

 

     36

 

     ринкової економіки  і  при  переході до неї не може і не має права бути неефективним.  Усі ресурси екстенсивного  розвитку  ми вже   використали   і   надалі   на   цей  напрям  ми  не  можемо орієнтуватися.  Тому  рано  чи  пізно  доведеться  переходити  до ефективного інвестування економіки.

 

     Сьогодні важко  очікувати,  що  всі проблеми вирішаться самі собою при переході  до  ринкових  відносин.  Вони  можуть  навіть погіршуватись   і   перейти   в   хронічні.   Тому  очевидно,  що інвестиційна діяльність,  принаймні в перехідний період,  повинна регулюватися державою.  Отже,  такий закон потрібний,  на нього є велике соціальне замовлення з боку народного господарства.

 

     Необхідно коротко    висвітлити    основні     концептуальні положення,  на  які  повинен  спиратися  Закон  про  інвестиційну діяльність.

 

     При переході до ринкової економіки суб'єктами  інвестиційної діяльності можуть виступати державні, кооперативні, акціонерні та інші установи, підприємства, організації, а також приватні особи. Причому  всі  вони  мають  однакові  права  і соціальноекономічні гарантії.  Така  різноманітність  вже   не   зможе   регулюватися адміністративними  методами,  хоч і в умовах старої монодержавної одноманітності вони були  безсилими  перед  відсутністю  здорових економічних інтересів і некомпетентністю тих, хто приймав рішення по інвестиційних проектах і програмах.

 

     Потрібно швидко розробити і  запровадити  такий  економічний механізм   інвестування,  який  зробив  би  цей  процес  неминуче ефективним. Очевидно, всіх проблем на основі одного лише

 

     37

 

     Закону про інвестиційну  діяльність  вирішити  Не  вдасться. Доцільно,  мабуть,  буде  розроблювати щось на зразок комплексної програми ефективного інвестування.

 

     Дуже тривалий  час  по  союзних  відомчих   каналах   велася неефективна  інвестиційна  політика,  внаслідок  якої в економіці України   створювалися   диспропорції,   безжально    витрачалися природні,  матеріальні  та  інші  ресурси.  Скажімо,  через те на одного жителя України припадає лише 10 тисяч фондів, у той час як в  РРФСР  -  понад  18  тисяч.  Очевидно,  ми  маємо всі підстави претендувати на те, щоб частина цих фондів нам була повернута.

 

     Ми зможемо здійснювати свою власну інвестиційну політику  за умов,  коли  в нас буде власна фінансова і грошова система.  Лише це,  і в першу чергу випуск національних грошей,  зможе захистити наш  ринок,  і  ми  змогли б при наявних ресурсах вже тепер у 2-3 рази підвищити рівень життя нашого  народу.  Якщо  тільки  ми  не дозволимо центру все у нас забрати.

 

     Сьогодні вся     проектно-кошторисна     документація    для спорудження на Україні об'єктів матеріальної та невиробничої сфер розробляється  на  базі  загальносоюзних  норм  і правил,  які не враховують соціально-економічні, екологічні, національнокультурні особливості  республіки.  В  нових державних і економічних умовах потрібно створити систему національних норм і правил  і  постійно підтримувати її на належному науковотехнічному рівні.

 

     Бездумна інвестиційна  політика,  перш  за  все  центральних відомств, призвела до екологічної біди на значній території нашої республіки.  Тепер  уже  ні  в кого не викликає сумніву,  що Уряд України повинен мати повне право заборонити  реалізацію  будьяких інвестиційних  проектів,  що  спричинюють  загрозу  нашому життю. Одночасно вважається доцільним увести мораторій на спорудження  і розширення   військових   об'єктів  на  Україні,  які  потребують проведення великих обсягів будівельно-монтажних  робіт.  Останнім часом  у  зв'язку  з виведенням наших військ із ряду європейських країн їх кількість різко збільшується на Україні, і, звичайно, це відволікає величезні наші ресурси.

 

     38

 

     У проекті   встановлені   загальні  правові,  економічні  та соціальні умови інвестиційної діяльності на території Української РСР,  визначені права, обов'язки і відповідальність її суб'єктів. Пріоритет  беззаперечно  віддано   державним   інвесторам   перед інвесторами інших форм власності.

 

     Однак для  того,  щоб  закон дійсно став основою ефективного існування економіки в умовах переходу  до  ринкових  відносин,  в його проект потрібно внести деякі доповнення і уточнення.

 

     Перш за  все  необхідно принципово переглянути статтю 1,  де дається визначення вихідної економічної категорії цього закону  - "інвестиції".  У  проекті  стверджується,  що "інвестиціями є всі види майнових та  інтелектуальних  цінностей,  що  вкладаються  в об'єкти  підприємницької та інших видів діяльності,  в результаті якої створюється  прибуток  /доход/  або  досягається  соціальний ефект", і наводиться перелік таких цінностей.

 

     Згідно з цим визначенням до інвестицій відноситься геть усе, що знаходиться довкола нас /фабрики,  заводи,  шляхи, автомобілі, будинки, столи, стільці та інші цінності/, аби давало прибуток чи виконувало  соціальні   функції.   Сформульовано   із   справжнім розмахом,  проте  не  зовсім  коректно  і  правильно.  інвестиції поділяються на фінансові та реальні.

 

     Фінансові інвестиції - це вкладення в  акції,  облігації  та інші   цінні   папери.   Фінансові   інвестиції   лише   частково направляються на  збільшення  реального  капіталу,  більша  ж  їх частина - непродуктивні вкладення, і це треба враховувати.

 

     Реальні інвестиції  -  це  вкладення в основний капітал і на приріст матеріально-виробничих запасів. У цьому розумінні вказане поняття застосовується надто широко.

 

     39

 

     Тепер про   друге   принципове   положення  проекту  закону. Вважаємо,  що стаття 13 "Порядок розміщення  республіканського  і союзного  державного замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві", згідно з якою Кабінет Міністрів Української РСР мав право  встановлювати  державні  замовлення,  обов'язкові для всіх державних підприємств і  організацій  -  учасників  інвестиційної діяльності,  розташованих на території республіки, а також стаття 20  "Відповідальність  за  реалізацію  державного  замовлення"  з передбачуваними нею суворими покараннями, абсолютно не потрібні в законі.

 

     Державні замовлення повинні видаватися на конкурсній основі, не примусово,  а мають бути вигідними;  за держзамовлення повинна йти конкурентна боротьба.  Це  по  суті.  А  по  формі  примусове державне замовлення в нинішньому вигляді - явище тимчасове,  його можна відрегулювати  стосовно  державних  інвесторів  відповідною постановою Кабінету міністрів України.

 

     І, нарешті,  трете принципове зауваження.  Розділ ІУ, у його нинішньому вигляді,  не  дає  твердих  гарантій  прав  і  захисту інвестицій.  У  статтях  17  /пункт  2/  і 18 /пункт 2/ містяться положення,  які   не   виключають   можливості   порушення   прав інвесторів, націоналізації, конфіскації і вилучення їх власності. Особливо негативно це вплине на іноземних інвесторів.

 

     Наявність цих положень певною  мірою  пов'язана,  мабуть,  з довільним,  розширеним  трактуванням  інвестицій у статті 1.  При доопрацюванні проекту треба врахувати, що надійність, упевненість і  стійкі гарантії - дуже важливі умови ефективного інвестування, основа стабільності розвитку не тільки економіки, а й суспільства в цілому.

 

     40

 

     Крім перерахованих  принципових  вад  проекту,  є ще й деякі тактичні зауваження стосовно статей 2,  3,  6,  7,  11, 14, 16 та інших, які можна легко виправити.

 

     У цілому   треба   сказати,   що  над  проектом  закону  про інвестиційну діяльність проведена  значна  робота  як  авторським колективом  при  Кабінеті  Міністрів,  так і колективом науковців Київського   інженерно-будівельного   інституту,   що   працювали паралельно  при Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством. Доцільно доручити їм спільно доопрацювати цей  проект  разом з комісіями і внести на затвердження в другому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     Головує Перший заступник Голови Верховної  Ради  Української РСР ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     РОМАНЮК В.С.  Шановний Михайле Андрійовичу!  Ви знаєте, що в Карпатах   розпочалося   будівництво   величезного    Стрийського водосховища.  У  зв'язку  з  проблемою  води  у  Львові  там  має споруджуватися величезна  гребля  з  бетону  висотою  близько  40 метрів.  На  це  виділено  мільйони  й  мільйони  грошей,  але за прогнозами /ми вже сьогодні про  них  говорили/  ця  гребля  може зруйнуватися  чи  від бомби,  чи від тих же повзучих грунтів.  Це загрожує загибеллю кількох десятків сіл, а також міста Стрия.

 

     Чи не здається вам,  що треба  серйозно  над  цим  подумати? Можливо, вести будівництво каскадно, малими водосховищами? Бо,

 

     41

 

     справді, проблема води для Львова дуже важлива. Дякую.

 

     ШВАЙКА М.А.  Я  не хотів би інженерам і будівельникам давати поради, як цю греблю будувати. Я тільки знаю, що вода Львову дуже й  дуже  потрібна,  і  без  стрийської води Львів просто не зможе існувати.  Що стосується ваших пропозицій,  то я гадаю,  що  вони слушні,  і спеціалісти у тих питаннях розберуться, тим більше, що ми вже  мали  дуже  прикрий  випадок,  коли  прорвалися  шкідливі речовини у Дністер.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     КОРОБКО М.І.   Шановний   Михайле   Андрійовичу!  Попередній доповідач.   Державний   міністр   Борисовський,   зазначив,   що інвестиційна  політика  має  базуватись  на  науковому  прогнозі. Скажіть,  будь ласка,  чи бачите ви  в  надій  республіці  орган, здатний давати надійні наукові прогнози,  або принаймні,  з вашої точки зору, що робиться для його створення?

 

     ШВАЙКА М.А.  Я гадаю, що такі прогнози ми здатні робити, але для цього треба створити базу.  Я абсолютно не сумніваюсь у тому, що такі прогнози ми повинні робити й здатні їх робити.

 

     Головує Голова Верховної Ради Української РСР Кравчук Л.М.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О.,  секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ. Київська область/.  Шановний доповідачу! У мене таке запитання. Я сподіваюся, що

 

     42

 

     ви ознайомились із методикою управління державними ресурсами і прогнозування використання цих ресурсів,  яку запропонували нам кілька днів тому спеціалісти із Швейцарії.

 

     Як ви  гадаєте,  чи  не простіше було б передбачити в нашому законі /чи в постанові/ виділення відповідних  коштів  для  того, щоб скористатися цією методикою?

 

     ШВАЙКА М.А.   Дуже   складне   запитання.   Я   знайомий   з пропозиціями швейцарських учених і  гадаю,  що  їхня  інтегрована система  управління  ресурсами  принесла  б  велику користь.  Але єдине,  що може нас стримувати - це сума  200  чи  250  мільйонів доларів.  Чи має Україна такі кошти?  Я гадаю, що ми маємо багато наукових центрів,  які,  очевидно,  повинні підніматися до  рівня світового творення, мислення і давати нам подібні пропозиції.

 

     Отже, думаю,  що варто було б реалізувати. Але де взяти такі кошти?

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  голова  підкомісії   Комісії   Верховної   Ради Української   РСР  з  питань  економічної  реформи  і  управління народним господарством /Святошинський  виборчий  округ,  м.Київ/. Очевидно,  що без пошуків нових джерел інвестицій,  зокрема із-за кордону,  нам  не  вдасться  здійснити  економічної  реформи,  не вдасться провести роздержавлення і приватизацію.

 

     Ви знаєте, що центр веде тепер активну політику по залученню кредитів  із-за   кордону.   Тобто   шляхом   інтернаціоналізації економіки  на принципах і за схемами центру нас хочуть втягнути у свою політику, тобто політику центру, яка здійснюється.

 

     Як ви вважаєте,  чи прийняття  цього  закону  без  розподілу власності  сьогодні,  без  прямого  виходу  за кордон,  тобто без проведення власної економічної політики, буде на користь народові України?  Чи  піде  на  користь  відсутність  цього  розподілу  в переддень підписання Союзного договору?

 

     43

 

     ШВАЙКА М.А.  По-перше,  з приводу  відсутності  ресурсів.  Я абсолютно не погоджуюся не лише з вами, Іване Олександровичу, а й з багатьма членами нашого Уряду щодо відсутності цих ресурсів  на Україні,  їх  просто  забирав центр.  Я наведу тільки одну цифру. Досі центр забирав а  України  близько  3  мільярдів  карбованців податку з обороту разом з цукром. А чому це твориться, я хотів би запитати у Міністерства фінансів.

 

     Другий приклад з вугіллям. Ми добуваємо вугілля близько 13- 15 мільярдів   тонн,   а   продаємо  за  межі  республіки  по  20 карбованців за тонну,  купуємо там  пару  колготок,  а  за  тонну листової сталі -два парфюмерні набори.

 

     Я гадаю,   що  ми  повинні  негайно  опановувати  всі  сфери діяльності /в тому  числі  й  зовнішньоекономічної/,  розібратися нарешті: те, що є наше, повинно належати нам. Якби зараз ресурси, якими володіє Україна,  перейшли в наше розпорядження,  не було б потреби ні в яких іноземних інвестиціях.

 

     Що стосується реального факту.  Центр дійсно бере позички, і за ці позички,  очевидно,  ми повинні розраховуватися.  Думаю, що негайно  наша  Верховна  Рада  повинна заявити про те,  що ніяких зобов'язань щодо погашення боргів Союзу ми не  збираємося  брати. Ми тут запитували Міністра фінансів: "Що забрала Москва, центр що забрав?" Цього року забрано з  України  83  мільярди  карбованців лише  позичкового  фонду  - тих грошей,  які на ощадних книжках у людей. Ми давали згоду? От я хотів би запитати Президію Верховної Ради:  на  підставі чого центр зарахував наші заощадження,  що на книжках,  у фонд погашення загальносоюзного національного  боргу, який становить 530 мільярдів карбованців?

 

     44

 

     Гадаю, що  тут  повинна  бути  чіткість.  Ми  обрали  голову Національного банку,  і він повинен дати нам тут відповідь:  куди поділися ці 83 мільярди карбованців?

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЗАГОРОДНІЙ Г.Д.,  перший  заступник голови республіканського комітету  харчової  і  переробної   промисловості   Держагропрому Української   РСР   /Звенигородський  виборчий  округ,  Черкаська область/.  Шановний  Михайле  Андрійовичу!  Вам  відомо,   що   в народному  господарстві республіки група "А" складав 72 проценти, а група "Б" - 28 процентів?  Я думаю,  вам це відомо.  При такому стані   ми  не  зможемо  наповнити  ринок  продовольчо-споживчими товарами.  Я  почитав  статті  10,  11,  12,  13.   У   них   про переорієнтацію  народного  господарства,  про те,  щоб на це була спрямована інвестиційна політика,  мова не йде. Але ви знаєте, що в  усіх  розвинутих  країнах  група  "Б" в народному господарстві становить 35-40 процентів.  Що ви про це думаєте?  Я гадаю, що ці питання треба було відобразити в згаданих статтях.

 

     ШВАЙКА М.А.  Я повністю згоден з вашою пропозицією, шановний народний депутате.  Хотів би лише уточнити,  що  за  підрахунками іноземних  спеціалістів  група "Б" на Україні становить не 28,  а всього 16 відсотків.  Україна найменше виробляє на душу населення предметів споживання. Отже, я гадаю, те, що ви пропонуєте.

 

     45

 

     треба негайно   врахувати   і   обов'язково  дати  завдання, відповідні вказівки Уряду з цього питання.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,   перший   секретар   Полтавського    райкому Компартії   України   /Полтавський   виборчий  округ,  Полтавська область/.  Шановний Михайле Андрійовичу! Згідно з Декларацією про державний   суверенітет  України,  ви  знаєте,  передбачена  своя грошова система.  Я особисто теж не вірю,  що без своєї  грошової системи  ми  вийдемо  з  економічної  кризи.  Але ви сказали,  що впровадження своєї грошової системи дасть можливість у  2-3  рази підвищити   життєвий   рівень   населення  України.  Якщо  ви  не помилились,  я  хотів  би  почути,  як  ви  собі   уявляєте   без реорганізації промисловості, без зростання виробництва у 2-3 рази підвищити життєвий рівень населення?

 

     ШВАЙКА М.А. Давайте почнемо з кінця. Скільки працівник у нас працює на себе?  Одні науковці твердять - четвертину часу, інші - 30  відсотків.  Заробітна  плата  працівників  -  80   мільярдів. Помножте на три - 240.  Чи можна в два-три рази підвищити? Можна. Ви запитаєте, а куди це зараз дівається? Забирає центр через такі важелі,  як  занижені  ціни,  занижена  заробітна  плата і багато інших.

 

     Я міг би тепер торкнутися і  проблеми  власних  національних грошей.  Чи  можемо  ми  захистити  ринок,  захистити Україну без власної валюти? Не можемо. І наша комісія на своїх засіданнях

 

     46

 

     це питання    багаторазово    розглядала    із    залученням спеціалістів  і  Уряду.  Тільки  національна валюта,  тільки своя митниця здатні захистити усіх нас.  Ми негайно повинні приступити до вирішення цього питання.  На жаль,  якихось документів,  які б зобов'язували Уряд,  нас усіх займатися цією проблемою,  поки  що немає. Немає ні рішення Президії, ні рішення Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Ваш час вичерпаний, дякую.

 

     Записалися взяти участь в обговоренні 6 народних депутатів: Гавриленко, Качура,  Крижанівський,  Череп,  Мартиненко, Барабаш. Слово надається народному депутату Гавриленку /Луганська область/ За ним виступатиме депутат Качура.

 

     ГАВРИЛЕНКО М.М.,  заступник   Міністра   геології   СРСР   - начальник    головного    координаційно-геологічного   управління "Укргеологія",  М.Київ /Свердловський виборчий  округ,  Луганська область/.  Шановні  народні  депутати!  Серед економічних законів Закон про інвестиції /діяльність має особливе значення.  З ним ми пов'язуємо   великі   надії,   сподіваємося,  що  його  прийняття сприятиме усуненню  тих  негативних  тенденцій,  що  переслідують промисловість  республіки  протягом  багатьох  років.  Недостатні інвестиції,  невпорядкованість виробничих відносин  у  цій  сфері призвели  до  того,  що  зношеність засобів виробництва у базових галузях промисловості зросла за 20 років  з  31  процента  до  50 процентів.  За  розрахунками  вчених  співвідношення  накопичення основних виробничих фондів знизилось з 8,8 до 3,2 процента.

 

     47

 

     Відомо, що вихід з кризи пов'язаний з  необхідністю  різкого нарощування капіталів, які частково спрямовуються на стабілізацію обстановки сьогодні,  основна частина - на розширення і реновацію виробництва. З різних причин, у тому числі популістської політики колишнього  союзного   Уряду,   норма   виробничого   накопичення знизилась лише за 5 років з 20 до 10 процентів.

 

     Залучення у  народне  господарство  капіталів вітчизняних та іноземних,  державних,  колективних, приватних, інтенсифікація їх використання,  захист  інвестицій  від  сваволі  посадових  осіб, державних органів,  нової експропріації - все  це  передбачено  в тому законопроекті, який сьогодні запропоновано.

 

     Хотілося б   привернути   увагу   до  проблеми  інвестування природних ресурсів.  По-перше, у статті 13 передбачається порядок розміщення  державних  замовлень  чомусь  тільки  в  капітальному будівництві.  Враховуючи,  що  державні  замовлення   регулюються відповідним  законодавчим актом,  статтю 13 законопроекту взагалі треба виключити.

 

     По-друге. Як відомо,  відповідно  до  діючого  законодавства основні природні ресурси - земля, вода, родовища корисних копалин

- є загальнонародною власністю і передаються  у  використання  на зазначених умовах.  Питання в тому,  чи мають право користувачі і на яких засадах інвестувати власність,  що знаходиться в  їхньому користуванні?

 

     48

 

     Вважаю важливим забезпечити юридичним особам,  що отримали в користування землю,  родовища корисних копалин,  рівні  права  на інвестування. Хотів би нагадати, що мінеральносировинний комплекс складав  близько  50  процентів  промисловості  республіки.  Тому невідрегулювання  таких  умов  дійсно  може завдати значної шкоди народному господарству.

 

     Пропоную також доповнити  статтю  3  "Об'єкти  інвестиційної діяльності"   таким   пунктом  після  першого  абзаца:  "Об'єктом інвестування можуть бути земля, родовища корисних копалин та інші природні  ресурси.  Об'єм  прав  інвестора  природних ресурсів на результати  інвестицій  регламентується   умовами   договору   на передачу   йому  прав  на  користування  природними  ресурсами  у відповідності з діючим законодавством".

 

     Абзац перший і другий пункту 1 статті 14 слід об'єднати:

 

     "Республіканські, міжреспубліканські,     міждержавні     та регіональні  інвестиційні проекти і програми,  що реалізуються за рахунок бюджетних і позабюджетних  коштів  та  за  рахунок  інших джерел,  піддягають  обов'язковій державній експертизі.  Державна експертиза інвестицій здійснюється  в  порядку,  що  визначається Кабінетом Міністрів Української РСР".

 

     Пропоную прийняти проект у першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Качурі.  За ним виступатиме депутат Крижанівський.

 

     КАЧУРА Б.В.,  заступник  голови   Комісії   Верховної   Ради Української  РСР  з  питань  розвитку  базових  галузей народного господарства /Чугуївський виборчий  округ,  Харківська  область/. Шановні народні депутати!

 

     49

 

     На прикладі    нашої   республіки   видно,   наскільки   від інвестиційної політики, яка визначає напрями капітальних вкладень і вигоди від них, залежить структура та розвиток економіки.

 

     Внаслідок відомих  причин через потоки інвестицій,  які йшли за  галузевою   ознакою,   економіка   республіка   в   основному сформувалася не для людини і задоволення її потреб, а перш за все як  база   для   функціонування   і   розвитку   галузей   важкої промисловості.  Незважаючи на це,  основні фонди галузі /я маю на увазі  енергетику,  металургійну,  гірничодобувну   та   вугільну промисловість,  важке та транспортне машинобудування, хімію тощо, фізичну   і   моральну    зношеність/    потребують    величезних капіталовкладень  та технічного переобладнання й оновлення.  Щодо основних фондів галузей,  що безпосередньо  працюють  на  людину, особливо  легкої,  харчової та інших,  то,  образно кажучи,  вони добиті до ручки.  Керуючись Законом пре економічний  суверенітет, виходячи   з  прийнятих  нами  пріоритетів  соціального  розвитку республіки і переходу до ринкових відносин,  нам взагалі потрібно радикально  змінити на вигідну для населення республіки структуру економіки.  Побудувати  нові,  реконструювати  та  оновити  діючі підприємства,  тобто  змінити  наплив  капіталовкладень  і  різко активізувати всю інвестиційну діяльність.

 

     Без нових підходів  в  інвестиційній  політиці,  без  чітких законодавчих  регламентацій  нам  все  це вирішити буде практично неможливо.  Гадаю, що проект Закону про інвестиційну діяльність в цілому відповідав таким завданням і його треба приймати за основу в першому читанні. Разом з тим є ряд зауважень.

 

     Перш за все необхідно деякі статті привести у  відповідність до інших уже прийнятих законів. Зокрема, пункт 2 статті

 

     50

 

     2 доправити словами;"... інвестування за рахунок безоплатних або благодійних внесків,  пожертвувань організацій, підприємств і громадян",  а  також доповнити цим реченням і статтю 9,  щоб вони відповідали Закону УРСР про підприємства в Українській РСР.

 

     Статтю 8   привести   у   відповідність   до   Закону    про підприємництво  в  Українській  РСР  і записати в такій редакції: "Інвестування   об'єктів   і   окремих   видів    підприємницької діяльності,  на які поширюються певні гарантії а боку інвесторів, проводиться за ліцензіями державних  органів  згідно  із  Законом України про підприємництво".

 

     Статтю 6  після пункту 4,  де йдеться про можливість застави майна  інвестора   до   його   зобов'язань,   враховуючи   реалії сьогодення,  а  також інтереси держави,  доцільно доповнити таким абзацом: "Для державних підприємств, що виступають інвесторами за межами України та яким відкрито іпотечний кредит,  встановлюється гарантія по цих інвестиціях з  боку  держави".  Це  дуже  важливо дати, поки наше підприємство завоює необхідну довіру.

 

     Пункт 5  щодо  прав  інвестора  на  володіння  об'єктами  та результатами  інвестицій  доповнити  таким   абзацом:   "Об'єктам інвестування, яких не дав права власності на них, не виключається можливість  наступного  володіння,  оперативного  управління  або участі інвестора в прибутках від експлуатації цих об'єктів".

 

     Згідно з Законом про підприємства в статті 7, де йдеться про обов'язки оуб'єктів інвестиційної діяльності,  з метою підвищення відповідальності  інвесторів додати:"...у випадках,  передбачених законодавством,  сплачувати  штрафи  відповідним  місцевим  Радам народних депутатів".

 

     51

 

     У статті  9  до  переліку  джерел,  за  рахунок  котрих може здійснюватись інвестиційна діяльність, додати таке:"... іпотечних кредитів  банків та інших підприємств під заставу основних фондів інвестора".

 

     У статті 10,  де йдеться про пільгові умови інвестора,  який дів  на  найбільш важливих для суспільства напрямах,  було б дуже важливим наголосити,  що пільги будуть розширені на  інвестування агропромислового  комплексу,  реалізацію  програм  водоліквідації наслідків чорнобильської аварії,  оздоровлення екологічного стану республіки, включаючи басейни Чорного й Азовського морів, а також інвестицію на створення нових  робочих  місць  для  громадян,  що потребують соціального захисту.

 

     Проект закону,  на  жаль,  не  захищає інтересів інвесторів. Тому потрібно сформулювати статтю про право  інвестора  оскаржити протиправні  дії  державних  органів та інших юридичних осіб щодо його діяльності та відшкодування його витрат.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Крижанівському. За ним виступатиме депутат Череп.

 

     КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у правах  людини  /Лівобережний  виборчий  округ, м.Київ/.  Я  не  буду  зупинятися на більш конкретних пропозиціях щодо  статей  проекту  закону,  а  зупинюся  на  більш  загальних підходах.  На мій погляд, інвестиційна діяльність регламентується групою   законів,   що   відносяться   до   сфери   економічного, комерційного,  податкового, трудового та адміністративного права. Їх вплив в основному має

 

     52

 

     побічний характер.

 

     Взагалі говорити  про  загальний  Закон   про   інвестиційну діяльність   буде  надзвичайно  важко,  тому  що  подібний  закон неможливий і він був би зазіханням на свободу підприємництва,  що є наріжним каменем ринкового господарства.  Невід'ємним елементом господарської діяльності фірми є свобода вибору форми  інвестиції

-  що саме вкладати.  Тільки у виключних випадках окремі галузі в ряді країн повністю або  частково  закриті  для  інвестицій,  для приватних    інвесторів.   Наприклад,   забороняється   вкладення приватних інвестицій у сферу зв'язку у ФРН і таке інше.

 

     Основним критерієм  необхідності  реалізації  тих  чи  інших інвестиційних  проектів  є  ситуація  на  ринку.  Разом з тим при прийнятті інвестиційних рішень безумовно враховуються вбудовані в закони економічні і адміністративні норми,  а також важелі для їх виконання.

 

     Правове регулювання  інвестиційної  діяльності  в   ринковій економіці  вирішується  над  такими  чотирма  найбільш  важливими проблемами,  що  визначають  суть  цієї  економічної  системи  на відміну від тої системи, яка існувала у нас раніше.

 

     По-перше, це регулювання економічної активності.

 

     По-друге, отримування монополізації в господарстві, розподіл прав  та  відповідальності  власників   і   керуючих,   а   також забезпечення якості життя.

 

     Значна частина  законів  побіжно  регулює обсяги капітальних вкладень,  впливаючи  на  умови  їх  фінансування.  Це  податкове законодавство, зокрема, питання амортизації, закон про операції з цінними паперами, заохочення участі працівників в накопиченні.

 

     53

 

     Визначна частина інвестиційних рішень про скупівлю фірм, про вкладення   в   актив  інших  кампаній  може  підпадати  під  дію антимонопольного законодавства, що стоїть на сторожі конкуренції.

 

     Зокрема, наприклад у ФРН  по  закону  про  картелі  підлягає реєстрації злиття фірм, якщо при цьому їх частка на ранку складає не менше 20 процентів.

 

     У капіталістичних   країнах   найбільш   розповсюдженою    є акціонерна  форма  власності.  На  її  основі  існує  багато форм організації бізнесу,  серед  яких  найбільш  значною  частиною  в система корпорацій.

 

     У сучасній   економіці-інвестиційній   рішення   часто-густо приймаються не власниками,  а тими,  хто виконує за їх дорученням управління виробництвом, а саме менеджерами.

 

     У зв'язку   а   цим   постає   проблема   розподілу  прав  і відповідальності акціонерів та  керуючих.  Ці  сфери  мають  бути чітко визначені комерційним та інвестиційним законодавством.

 

     Так, у  Законі  про  корпорації  вказується часто-густо,  що загальні збори акціонерів  мають  право  визначати,  яка  частина прибутку  буде інвестуватися чи залучатиметься додатковий капітал і чи буде він скорочуватися.  А наглядова рада і правління  мають право формувати резервні фонди,

 

     Будівельні та  екологічні  аспекти інвестиційної діяльності, що  зачіпають  якість  життя  громадян,  регулюються  надзвичайно жорсткими правами і адміністративними заходами.

 

     На мій  погляд,  проект закону,  якщо він не був би внесений зараз,  саме в цей період,  він не  був  би  потрібний  в  нашому економічному  житті,  тому  що,  я  підкреслюю,  такий закон - це зазіхання на права і свободу  підприємництва.  Але  в  перехідний період,  який переживає Україна,  цей закон,  на мій погляд,  має право на

 

     54

 

     існування. Однак він повинен бути більш чітко визначений.

 

     При ринковій  економіці  переважна   частина   інвестиційних рішень приймається не на рівні держави,  а на рівні фірми. Вони є ключовими при розробці поточно-господарчої стратегії і нерозривно пов'язані  з  правом  власності та свободою підприємництва.  Тому друга і третя частини законопроекту положення документа,  на  мій погляд,  регламентують  дещо  більше,  ніж  треба.  В проекті йде дублювання аспектів,  які регулюються іншими законами. Наприклад, Закон про власність має регулювати,  що саме може чи не може бути об'єктом приватних інвестицій.

 

     Обопільні обов'язки учасників інвестиційного  процесу  мають бути врегульовані комерційним правом.  Усі проблеми оподаткування найкраще вирішувати в податковому законодавстві.

 

     Усі інші претензії,  які є в мене до цього проекту,  я подам письмово.

 

     ГОЛОВА. Правильно.   Слово   надається   народному  депутату Черепу. За ним виступатиме депутат Мартиненко.

 

     ЧЕРЕП В.І.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань    будівництва,    архітектури   та   житлово-комунального господарства /Білопільський  виборчий  округ.  Сумська  область/. Шановні   народні   депутати!   Я  хочу  зупинитися  на  питаннях ефективності  інвестицій  у  капітальному  будівництві.  Адже  ця галузь  за  своїм  призначенням  є  фондоутворювачем.  Як відомо, щорічно  обсяг  інвестицій  у  розвиток  народного   господарства становіть   майже   третину   національного   доходу.  При  цьому інтенсивність обігу в  інвестиції  у  нас  в  чотири-п'ять  разів відстає від вимог сучасної економіки.

 

     В умовах директивно-планової системи управління інвестиційна

 

     55

 

     діяльність стала  не збагачувати,  а розорювати державу.  Як відомо,  модно було будь-яку  будову  тільки  розпочати,  а  далі набували  сили  інвестиційні  процеси.  Такий підхід у плануванні призводив до того,  що  одночасно  в  стадії  будівництва  щороку знаходилась   непомірне  велика  кількість  об'єктів.  Наприклад, минулого року  таких  об'єктів  лише  виробничого  призначення  в республіці  налічувалося  близько  80  тисяч.  Кошторис  на  їхню вартість складав понад 94 мільярди карбованців.  Такий стан справ призводив  до  неефективного використання передбачених на ці цілі капітальних  вкладень.  За  такої  ситуації  обсяг  незавершеного будівництва на кінець минулого року досяг по республіці більше 20 мільярдів карбованців.

 

     Шановні товариші!  Закон про інвестиційну діяльність повинен забезпечити  створення  необхідних  умов  для  вирішення основних напрямків інвестиції.  Зробити це можна за  рахунок  впровадження економічного  механізму  регулювання,  заснованого  на  гарантіях зацікавленості в підприємництві,  різноманітності форм власності, саморегулюванні та юридичних засадах.

 

     На мій  погляд,  у  проекті  закону  не всі ці умови знайшли належне відображення. Про це говорили депутати.

 

     Декілька конкретних пропозицій  щодо  змін  і  доповнень  до запропонованого  проекту.  Пункт другий статті 6 "Права суб'єктів інвестиційної  діяльності"  варто  доповнити  словами  "в   межах національного інвестиційного фонду,  що регулюються через банки". Це положення пропонується як  тимчасовий  захід,  спрямований  на недопущення  розпорошування  коштів  на фінансування капітального будівництва в умовах переходу до ринкових відносин.

 

     Далі. Стаття  13  "Порядок  розміщення  республіканського  і союзного  державного замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві".  Друге  речення  пункту   3   пропонується   зовсім виключити

 

     56

 

     як таке, що суперечить Закону про підприємства в Українській РСР.

 

     Про це говорив депутат Гавриленко.  Замість  цього  пропоную записати:    "Прийняття    державних    і    місцевих   замовлень підприємствами всіх форм власності відбувається  на  добровільних засадах і реалізується через договори".

 

     Стаття 15  "Регулювання  інвестиційної  діяльності місцевими Радами народних депутатів".  Пропоную доповнити її  словами:  "До виняткової  компетенції  місцевих Рад народних депутатів належить використання місцевого бюджету в інвестиційних цілях, будівництво об'єктів соціальної інфраструктури,  право припинення будівництва виробничих  об'єктів  уразі   порушення   умов,   передбачених... /нерозбірливо/...в питаннях землекористування, обсягів та строків будівництва  об'єктів  соціальної  сфери   та   природоохоронного призначення, а також порушення будівельних норм та правил".

 

     Стаття 16  "Ціноутворення  в  інвестиційній  діяльності".  В другому абзаці на початку речення вставити слово "договірна".  Це усуває протиріччя з Законом про підприємства в Українській РСР.

 

     Стаття 17    "Гарантії    прав    суб'єктів    інвестиційної діяльності",  Частину першу пункту 2 викласти в  такій  редакції; "Держава   гарантує  стабільність  прав  суб'єктів  інвестиційної діяльності..." і далі за текстом.

 

     Пропонуючи зазначені зміни та доповнення до проекту  закону, вважаю  за  доцільне  ще  раз  підкреслити,  що в умовах ринкових відносин цей закон повинен закріпити в інвестиційній сфері  повну свободу  діяльності  для  незалежного  виробничого  підрядника та споживача-замовника.  Проте  головним  в   інвестиційному   ринку повинна стати концепція вільного ціноутворення в будівництві, що

 

     57

 

     дасть змогу  реально оцінювати суспільно необхідні витрати з урахуванням співвідношень попиту та пропозиції.

 

     І останнє.  З прийняттям цього закону доцільно було б внести необхідні    зміни    до   цивільного,   цивільно-процесуального, кримінального,  адміністративного  кодексів  з  метою   посилення захисту   прав  власності.  Пропоную  прийняти  закон  в  першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному   депутату   Мартиненку, Полтавська область. За ним виступатиме депутат Барабаш.

 

     МАРТИНЕНКО В.П.,     генеральний    директор    Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. м.Комсомольськ /Комсомольський виборчий   округ.   Полтавська   область/  .  Уважаемые  товарищи депутаты!  Уважаемый Председатель!  Слушая доклад товарища Швайки Михайла  Андреевича,  кажется,  что  что-то  не  совсем привычное звучит в его словах - создание национальной  валюты.  Но  тем  не менее,  раз  мы  переходим  сегодня  к  рынку,  в  этом есть своя определенная  необходимость.  Потому  что  о  том,  что  творится сегодня с предприятиями, подчиненными Союзу, можно оказать кратко так:  Союз уже наши министерства не воспринимает,  а Украина  нас еще  не  приняла.  Видимо,  сегодня о деловых людях можно сказать словами Уильяма Хезли,  что груз забот ложится на душу,  как груз вины,  поэтому  у  делового  человека  часто  тот  же вид,  то же отчаяние, нетерпение и смятение чувств, что и у преступника.

 

     58

 

     Если говорить  о  сложившейся  ситуации,  то  можно  сказать следующее:  мы приняли Декларацию о независимости Украины,  Закон об экономической самостоятельности Украины,  но мы забыли о  том, что все, что мы приняли, никак не действует на центральные органы Союза.  Все расчеты идут через Госбанк СССР, через Внешэкономбанк СССР и другие банки, которые подчиняются непосредственно СССР.

 

     Поэтому Закон о предприятии,  где записано,  что предприятие самостоятельно распределяет свою прибыль и само определяет, какую долю  внести  на заработную плату в действующие на Украине банки, не признают.  Поэтому один  из  вопросов,  самый  главный  и  при определении   инвестиции   -   это   через   какой   банк  будет. инвестироваться наша промышленность.  Я бы хотел разделить его на части.   Первое   -   это  то,  что  собственные  производства  и девирсификация собственного производства.  Второй  вопрос  -  это инвестиция  за счет госкапвложений.  И третий - через иностранный капитал.

 

     Очевидно, нам необходимо создать валютный фонд Национального банка  и  добиться,  чтобы  мы  как  можно  быстрее  все  расчеты производили через Национальный банк.

 

     Какая сложилась ныне ситуация?  Расскажу  на  примере  наших предприятий.  Мы продаем продукцию за рубеж,  на экспорт.  Но нас обложили тридцатью процентами от выручки  при  том  условии,  что внутренние цены гораздо выше,  чем за рубежом. Поэтому только наш комбинат имеет от этой операции девяносто миллионов убытка.

 

     Средства, которые  перечисляются  иностранными  банками   на валютный  счет  Внешэкономбанка,  не передаются предприятиям.  Не передаются даже в  пересчете  по  рублевому  покрытию.  Мы  шесть месяцев назад продали продукцию, но до сих пор средства не

 

     59

 

     поступили на   наши  счета.  Комбинат  на  сегодняшний  день недополучил 150 миллионов рублей.  И в то же время такую же сумму кредита  мы  взяли  в  Госбанке СССР при девятипроцентной оплате. Разве можно так существовать?

 

     Я думаю,  что  до  тех  пор  /я  обращаюсь  к  депутатам,  к Президиуму   и   к  Правительству/,  пока  мы  не  позаботимся  о предприятиях,  подчиненных Союзу,  центру, пока не переведем их в подчинение  Украины  /не  только  в юрисдикцию/ в пока платежи не будут идти именно через банки Украины, а в главном случае - через Национальный  банк,  мы  можем растерять и трудящиеся,  и в целом предприятие.

 

     Поэтому я  считав,  что   нужно   записать   в   Законе   об инвестиционной   деятельности  о  роли  Национального  банка  как основного инвестиционного банка Украины.

 

     И последнее.  Я  думаю,  что  на  сегодняшний  день   нашему Правительству  не  должно  быть  безразлично,  в  каком состоянии находятся  предприятия,  подчиняющиеся  Союзу.  И  сегодня  нужно принять   меры   к  тому,  чтобы  средства,  которыми  пользуется Внешэкономбанк СССР,  перешли Украине.  Нельзя даже  представить, чтобы  где-то  в  мире  банк  пользовался кредитами предприятия и вместо того,  чтобы платить предприятию за использование кредита, брал еще 9 процентов себе. Это же преступление!

 

     Поэтому я считаю,  что вопрос этот требует незамедлительного решения, и Правительство должно дать ответ на него.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутату Барабашу я надам слово після перерви,  тому що, на мій погляд, у нас уже обмаль часу.

 

     60

 

     Але зараз я хочу дати маленьку інформацію.  Народний депутат Мокін надіслав мені  записку  /я  не  буду  її  читати/,  в  якій стверджує,  що  я  на  звернення  юридичного  відділу відмовляюся підписати Закон про освіту.

 

     Цього закону мені ніхто не подавав,  тому я нічого і не  міг підписати.  Ось тут голова комісії,  народний депутат Юхновський. Документ опрацьовують,  і як тільки  він  буде  поданий,  я  його негайно підпишу.  Це не було такого і не буде,  щоб я не підписав документа, який прийнятий Верховною Радою.

 

     Є тут  інша  ситуація,  я  хочу   сказати   про   це.   Коли доопрацьовується  документ,  виникає  ряд проблем.  Але юридичний відділ може впливати лише на формулювання,  а не на суть і не  на зміст.  І  я просив би і вас,  народний депутате Мокін,  і вашого голову,  народного депутата Юхновського бути більш вимогливими  і поставити   на   місце  тих  працівників,  які  перевищують  свої повноваження.  Якщо це ще повториться,  то внесіть це питання  до Президії.  Я думаю,  що такого в нас більше не траплятиметься. На першому місці /це реально/ в народні депутати.  Верховна Рада,  а не працівники відділу.

 

     Документ я   обов'язково   підпишу,   як  тільки  його  мені подадуть.

 

     Оголошую перерву на 30 хвилин.

 

     61

 

     /Після перерви/

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Барабашу.  За ним виступатиме депутат Заєць.

 

     БАРАБАШ О.Л.  Шановні колеги,  шановний Голово! У мене немає сумніву,  що Закон про інвестиційну діяльність  потрібен.  Та  от питання:  чи потрібен саме такий,  проект якого нам поданий?  Тут виникає багато сумнівів. Чому?

 

     Експерти, до яких я звернувся, мене запевнили, що цей проект закону  є  не  що  інше,  як більш-менш вдала варіація,  переклад відповідного союзного закону,  який,  нагадаю, був прийнятий ще в грудні  1990  року.  І  виникає запитання:  а навіщо нам приймати закон  український?  Можна  просто   перекласти   союзний   закон українською мовою та ще оминути деякі важливі моменти, наприклад, про створення позабюджетних інвестиційних фондів,  які сприяли  б розвиткові інвестиційної діяльності.

 

     За цей  же  час  у  Союзі  відбулися досить серйозні зміни в інвестиційній політиці.  Нагадаю, що 29 травня слухався в першому читанні Закон Союзу РСР про захист іноземних інвестицій,  в якому передбачено  дуже   багато   заходів   щодо   захисту   іноземних інвестицій, залучення їх у Союз.

 

     Тому я  вважаю,  що  зараз  подавати  такий  законопроект  і ігнорувати ці зрушення неприпустимо.  Цей проект треба  повернути на  доопрацювання.  Він  поданий  28 березня.  І нічого відтоді в ньому  не  змінилося.  Слід  обов'язково  врахувати  зміни,   які сталися,  і  ввести  якийсь  розділ  чи  главу  стосовно  захисту іноземних інвестицій.

 

     62

 

     А зараз я використаю час для  того,  щоб  викласти  ще  одну принципову  позицію,  в  тому  числі з приводу проекту Закону про інвестиційну діяльність.  Не можемо ми зараз говорити  про  якісь конкретні   механізми   економічної  реформи,  якщо  не  вирішимо принципове питання про власність.  Причому це  питання  аж  надто терміново  треба  вирішити.  Чому?  Тому  що  союзним Законом про власність встановлюється рубіж - 1 липня,  - коли  розмежовується власність союзна і республіканська.

 

     Як відомо,  тепер  у  Конституції СРСР і Конституції України немає     союзно-республіканської     власності.     Є     просто загальнодержавна,   загальнонародна   власність.   І   якщо   /як запропонувала наша комісія -проект 14 чи 11 депутатів/  оголосити її нашою власністю, то це буде повністю правовий акт. А підмінити питання  про  власність  питанням  про  юрисдикцію  -   це   буде непоправима  політична помилка.  В союзному Законі про інвестицію записано,  що інвестиції не підлягають  націоналізації.  Якщо  ми займатимемося  питанням  передачі власності після 1 липня,  то це буде націоналізація, експропріація, і акт буде неправовим.

 

     Які б ми не запроваджували механізми сьогодні - до 1  липня,

-  це будуть механізми повністю правові.  Ми оголошуємо,  що це є наша власність. У нас було багато суперечок з депутатом Чепурним, який  казав,  що  власність  не переходить,  вона є.  Я йому дуже вдячний.  Дійсно,  вона нізвідки не переходить. Ми просто кажемо, що вона в власністю народу України /як це записано в Декларації і підтверджено  народом  України/  Конституційною   більшістю   /66 процентів/ наші виборці сказали,  що так треба діяти, як записано в Декларації.

 

     А замість правового акту ми зараз отримали, по-перше,

 

     63

 

     абсолютно порожню декларацію  про  перехід  під  юрисдикцію. Юрисдикція  /я  перевірив по всіх правових довідниках/ - це не що інше,  як питання  підсудності,  питання  законодавства,  питання правосуддя.  Перехід  під  юрисдикцію не дав жодних повноважень у галузях управління  і  власності.  З  цієї  трибуни  наш  Прем'єр сказав,  що  юрисдикція  - це начебто власність.  Було дуже дивно слухати це,  адже ніякого відношення до власності  юрисдикція  не має.  І якщо вже казати точно,  то таку юрисдикцію ми проголосили 24 жовтня, коли прийняли поправку до Конституції, де написали про верховенство наших законів.  А якщо ця поправка не діє,  то треба шукати політичних механізмів,  треба дукати  механізмів  у  сфері правовій, щоб діяли наша Конституція і наші закони.

 

     Не потрібно   приймати   додаткових   законів,  які  жодного повноваження не дають. Більше того, постанова про юрисдикцію, яку ми  прийняли,  в  капітулянтською,  тому  що  вперше  в документі Верховної Ради Української РСР заявляється термін "загальносоюзна власність".   Тобто   ми   вважаємо,   що   в   вже  підприємства загальносоюзної власності.  Союз не визначився, а ми вже пасуемо, стверджуємо, що є загальносоюзна власність.

 

     Я прошу   Секретаріат   розповсюдити   документ,   котрий  я підготував -  довідку  про  юридичні  засади  постанови,  яку  ми прийняли.  А  Верховна  Рада,  на мій погляд,  має повернутися до питання про власність.  До 1 липня залишаються лічені дні, і далі ми вступаємо в смугу вже не правових дій.  А з законопроектом про інвестиційну діяльність слід зробити так, як я сказав: відправити його  на  доопрацювання.  До того ж,  на цій сесії ми все одно не встигнемо прийняти цей закон.  Якщо приймати,  то вже закон, який був би нам потрібен.

 

     Дякую.

 

     64

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному  депутату Зайцю.  За ним виступатиме депутат Рябченко.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Шановні  депутати,  шановний   Голово!   Дійсно, законопроект,  який ми сьогодні обговорюємо, несе на собі великий відбиток того часу,  із якого ми хочемо вийти.  Я вбачаю в  ньому лише     такий    командно-адміністративний    засіб    регуляції інвестиційної діяльності,  який закріпить  ту  практику,  яку  ми сьогодні маємо.

 

     Аде я  не  хочу сьогодні говорити конкретно по кожній із цих статей  /лише  зупинюся  на  окремих/,  а  хочу  поговорити   про передумови    створення   справжньої   ефективної   інвестиційної діяльності.

 

     Річ у тому, що в нас сьогодні чітко не окреслено економічний простір,  ми  мавко  державу  без громадянства і без економічного простору.  Ми хочемо регулювати інвестиційну діяльність, не маючи поля  цієї  регуляції.  Тому мені здається,  що сьогодні потрібно вести мову значно играв,  бо ці питання -  це  відновлення  наших фондів,  структурної  перебудови,  інвестиційної діяльності.  Тож маємо  сказати,  що  на  сьогодні  нам  потрібно   прийняти   ряд політичних рівень по окресленню економічного простору.

 

     Перше. Це  врешті-решт  прийняти  або  запровадити  інститут громадянства.

 

     Друге. Швидкими  темпами  створити  правову  систему,   цілу систему захисту інвестицій - іноземних, наших тощо.

 

     Третє. Нам  обов'язково  потрібно здійснити розподіл союзної власності. Бо, якщо ще сьогодні /депутат Барабаш говорив, що це - наша внутрішня справа/ у нас в всі законні підстави для того, щоб фактично націоналізувати те майно,  ту  власність,  які  належать народові  України,  то  після  1 липня у нас таких підстав уже не буде.  І  ми,  можливо,  змушені  будемо  чинити   навіть   якісь протиправні дії.

 

     65

 

     Є ще й такий момент.  Діяльність центру на чолі з Горбачовим спрямована на те,  щоб шляхом  інтернаціоналізації  економіки  на умовах  союзного  центру нашу внутрішню справу по розподілу майна перевести в площину міжнародну.  Адже йде акціонування. Директори великих  підприємств  це  знають.  Акціонування  йде не тільки по лінії "Союз - республіки",  а й по лінії міжнародній.  І от  коли цей процес завершиться,  коли наша власність опиниться фактично у московських руках та і інших міжнародних кооперацій,  як ми  тоді зможемо здійснити цей акт розподілу,  акт націоналізації? Ніяк. І ми будемо змушені в кінці XX століття  вживати  заходів,  які  не прикрашали ще жоден народ у світі.

 

     Тут дуже  добре  сказав  депутат  про  власні гроші.  Процес інвестиційної діяльності нам потрібно обрамити  своєю  фінансовою системою,  щоб  можна регулювати і керувати.  Тому,  дійсно,  уже сьогодні нам слід  прийняти  політичне  рішення  -  запровадження власної  грошової системи на базі власної грошової одиниці.  А це означає,  що треба прискорити  діяльність  по  створенню  власної митниці.

 

     Отже, я хотів,  щоб ви зрозуміли, що інвестиційна діяльність і питання власності органічно пов'язані.  Скажіть,  яким чином ми будемо   регулювати   інвестиційну  діяльність  у  сфері  союзної власності і в сфері республіканської? І яке взагалі ми маємо поле діяльності,  коли  союзна  власність  займає  більше  двох третин власності на території України?  Що ж ми тоді  за  влада?  Що  ми регулюємо?  Як ми будемо захищати свою економіку,  інтереси свого народу?

 

     Що стосується іноземних інвестицій, то я глибоко переконаний у тому,  що нам не вдасться без них здійснити економічні реформи. Але якщо хтось гадає, що до нас зараз плинуть іноземні

 

     66

 

     інвестиції, той глибоко помиляється.  У нас  немає  сьогодні інфраструктурі,    яка    могла    б   забезпечити   ефективність капіталовкладень.  І навіть наша наддешева  кваліфікована  робоча сила  на  Україні,  не  несе  в  собі того заряду економіки,  щоб залучити інвеститорів із-за кордону.

 

     Тому ми   маємо   закласти   вільний   принцип   проникнення закордонних  інвестиції  на  наш  ринок.  Цей  процес  буде  дуже тривалим, але в межах цього загального принципу ми зможемо робити якісь винятки, обмежувати, скажімо, в певних областях проникнення інвестицій до 20-30 відсотків чи якимось іншим чином.  Гадаю,  що ми  повинні  прийняти  декларацію  або закон про захист іноземних інвестицій.

 

     І останнє.  Нам треба обов'язково йти шляхом комерціонізації інвестицій,   а   не  закладати  ті  механізми,  які  в  в  цьому законопроекті, тобто механізми адміністрування. Це особливо чітко показано по лінії державного замовлення. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Рябченку.

 

     67

 

     РЯБЧЕНКО М.А.,   директор  Криворізького  цементно-гірничого комбінату  /Довгинцівський   виборчий   округ,   Дніпропетровська область/. Уважаемые народные депутаты! Мне хотелось бы поделиться с вами некоторыми мыслями, касающимися сегодняшнего состояния дел в   промышленности   и   строительстве.   К  тому  же  я  являюсь председателем  подкомиссии  по  строительству.  Прежде  всего  на сегодня  у  нас  очень  много  незавершенки,  о чем говорил здесь депутат  Череп,  износ  основных  фондов  в  отдельных   отраслях народного   хозяйствования   составляет  более  60  процентов.  В частности в строительном комплексе он превышает 67 процентов. Как никогда   очевидно:   весь  этот  комплекс  требует  технического перевооружения, внедрения новых технологий. Но, к сожалению, наше машиностроение   на   сегодняшний   день   настолько  отстало  от передового зарубежного опыта,  что на Украине  уже  настала  пора создавать свое машиностроение строительного комплекса.

 

     Теперь, что  касается  законопроекта.  Нужно отметить,  что, очевидно,  незавершенки,  низкие темпы строительства прежде всего связаны  с тем,  что мы не располагаем достаточным оборудованием. Тяжело  на  предприятиях  сегодня   складывается   обстановка   с накапливанием средств для ведения строительства.

 

     Дополнительные средства брать негде.  Поэтому финансирование строек в основном за счет прибыли, на мой взгляд, совершенно себя не оправдывает.  Дело в том, что источником финансирования строек и работ по реконструкции должны  быть  любые  средства,  которыми располагает   /и   которые   накопило/   предприятие.   Возьмите, пожалуйста,   показатели.   Коллектив   по   отдельным    статьям себестоимости специально сделал все, чтобы накопить деньги для

 

     68

 

     строительства. Но    он   не   может   распорядиться   этими средствами,  потому что,  перейдя в  прибыль,  они  автоматически уходят в бюджет - 35 процентов.

 

     А по  нормативам  продолжают вводить эти проценты.  Будет ли заинтересованность предприятия экономить по статье себестоимости, если  у  него  практически  не остается средств для решения своих проблем?

 

     Я просил бы /это прежде всего  касается  Кабинета  Министров чтобы  сегодня  статья  19  Закона о государственном предприятии, выстраданная нашим парламентом,  возымела действие.  Ведь  мы  не можем  приобрести  не  только  зарубежное  оборудование,  но даже запасные части для него.  Машиностроение, как я уже сказал, у нас на низком уровне, автоматизация технологических процессов - тоже. Для того,  чтобы двигать технический прогресс, сегодня необходимо пользоваться услугами зарубежных стран.

 

     В законопроекте следует предусмотреть инвестиции совместного капитала   разных    предприятий,    предусмотреть    привлечение иностранного   капитала  и  создание  по  аналогии,  может  быть, машиностроения и в нашей республике.

 

     Что касается банка. Здесь было высказано замечание народного депутата  Мартыненко  относительно того,  что союзные предприятия находятся в очень сложных условиях,  потому что средств для того, чтобы    приобрести   оборудование   или   же   начать   какое-то строительство,  практически взять негде.  Что  касается  передачи предприятий  в  республиканское подчинение.  На мой взгляд,  мы с вами просто не выполняем союзный Закон о собственности.  Я уже на этом вопросе не раз останавливался. Я просил бы Кабинет

 

     69

 

     Министров проконтролировать,  как  можно  быстрее  не просто передать  предприятия  всех  отраслей   народного   хозяйства   в юрисдикцию республики, а как можно быстрее осуществить отчуждение промышленности от союзных органов управления. Ведь, вы видите, на сегодняшний день этот вопрос практически саботируется.

 

     Бюджетный фонд инвестиций должен быть предусмотрен законом.

 

     Предлагаю закон  в  первом чтении принять с учетом поправок, которые были высказаны народными депутатами.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Усі,  хто записався, виступили. Вносится в основному дві  пропозиції.  Перша  пропозиція:  схвалити  проект  закону  у першому читанні і доручити Кабінету Міністрів, комісіям Верховної Ради,  врахувавши всі пропозиції, зауваження, доопрацювати його і подати на  розгляд  Верховної  Ради  Української  РСР.  Переважна більшість депутатів,  що виступали, вносила саме таку пропозицію. Була  й  інша  пропозиція;  не   приймати   у   першому   читанні законопроект, а повернути його на доопрацювання.

 

     Але відповідно  до  черговості  надходження  і з урахуванням того,  що комісія вносить таку пропозицію, я можу поставити її на голосування.   Ставиться   на   голосування  пропозиція,  внесена комісією і  більшістю  народних  депутатів:  схвалити  у  першому читанні   проект   Закону   Української   РСР   про  інвестиційну діяльність,  доручити  доопрацювати  його  і  внести  на  розгляд Верховної Ради. Прошу проголосувати...

 

     "За" - 272. Рішення приймається.

 

     70

 

     Тепер наступне  питання  -  проект Закону про цінні папери і фондову біржу у  другому  читанні.  Слово  має  народний  депутат Захарук .Дмитро Васильович.

 

     ЗАХАРУК Д.В.,  секретар  Комісії  Верховної Ради Української РСР з питань планування,  бюджету,  фінансів і  цін  /Снятинський виборчий  округ,  Івано-Франківська  область/,  шановний  Голово, шановні депутати!  Дозвольте мені насамперед від імені Комісії  з питань планування,  бюджету, фінансів і цін висловити щиру подяку всім,  хто взяв участь у доопрацюванні винесеного на ваш  розгляд законопроекту.   Хотів   би   відзначити   велику   роботу  групи спеціалістів:  начальника зведеного відділу фінансів і  грошового обігу   Мінфіну   УРСР   Петра  Кузьмича  Германчука,  начальника підвідділу  цього  відділу  Лідії   Федорівни   Хмари,   старшого наукового співробітника інституту економіки Академії наук України Анатолія Васильовича Федоренка,  заступника начальника управління грошового   обігу   Національного   банку   Миколи  Анатолійовича Долбінова.  Дуже  активно  працював  на  всіх  етапах  підготовки законопроекту  заступник  голови  Комісії  з  питань  економічної реформи і управління народним  господарством  Михайло  Андрійович Швайка.  Суттєві  поправки  запропонували  народні  депутати Іван Васильович   Бойко,   Вячеслав   Васильович   Бичков,   Олександр Миколайович   Кондряков,   Василь   Сергійович  Романюк,  Віталій Миколайович Сальніченко,  Василь Володимирович  Скальський,  Юрій Іванович Уманець та інші.

 

     Більшість зауважень враховано. Правда, було й таке, коли уже після того,  як комісія практично розглянула конкретні пропозиції щодо статей, деякі депутати подали зауваження

 

     71

 

     концептуального характеру,  тобто  ті,  які вони мали подати під  час  розгляду  законопроекту  в  першому  читанні.  Тому  ми прагнули  врахувати їх при редагуванні,  при розгляді відповідних статей уже з робочою комісією.

 

     Щодо назви закону  зауважень  не  надійшло.  Щодо  преамбули зауважень теж не було.

 

     Розділ 1.  У  статті 1 група народних депутатів замість слів "їх  власником"  пропонувала  записати  -  "їх  власниками".   Це поправка  несуттєва.  Тут  регулюються  відносини між емітентом і власником,  і поняття "власник" є  поняттям  узагальнюючим.  Тому комісія  вважала за можливе зберегти редакцію,  яку ми прийняли в першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Ми можемо голосувати?  Чи,  може, хтось наполягає на голосуванні своїх пропозицій? Перший мікрофон.

 

     КРИВОЛАП В.І., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань   розвитку   базових   галузей   народного    господарства /Смілянський виборчий округ.  Черкаська область/. Стаття 1, пункт 2.  Наша комісія вносила пропозицію доповнити цей пункт  записом: "Індосамент допускається тільки з дозволу управління акціонерного товариства".  Комісія  відхилила,  оскільки  це   обмежує   права власника цінного паперу.  Дійсно,  ми написали "з дозволу", краще було б - "за погодженням". Але справа в тому, що на іменній акції може  сам  її  власник  зробити  індосамент.  Якщо не буде такого доповнення,  то даний пункт суперечить пункту 3 статті  4:  "Обіг іменної акції фіксується у книзі реєстрації акцій..." Або ж треба вказати, хто здійснює індосамент.

 

     72

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Щодо пункту 1 надійшло тільки таке зауваження. Може,   давайте   розберемося   а  ним,  щоб  проголосувати?  Але повертаючись до вашого зауваження,  я повинен сказати,  що досить довго  обговорювалася  ця  поправка.  Комісія погодилася записати саме так,  як показано  у  правій  колонці,  тобто  із  введенням уточнення  терміна "індосамент".  Я знаю,  якщо ви наполягаєте на голосуванні...  Якогось протиріччя в тому ми не бачимо. Загальний порядок   передбачається   і  в  статуті,  і  правилами  випуску, правилами  відповідальності  емітента  перед   власником   цінних паперів. Тому ми не бачили необхідності вносити таку поправку.

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні? Тоді спочатку давайте проголосуємо пункт 1,  а потім - вашу пропозицію.  Отже,  пункт 1 статті   1.   Тут   немає   проблем.   Можна   голосувати?  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 262. Пункт 1 приймається.

 

     Тепер пункт 2.  Народний депутат  наполягає  на  голосуванні своєї пропозиції. Ставлю на голосування. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 198. Не приймається.

 

     Щодо пункту 2 є зауваження? Немає. Прошу проголосувати пункт 2 в редакції, яку викликала комісія.

 

     "За" - 231. Приймається.

 

     Пункт 3.

 

     73

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Пункт 3. Я прошу вас звернути увагу, він трохи змінений,  тому що було дуже багато різних зауважень. Вони навіть не всі зафіксовані.  Перш за все щодо використання цінних паперів для  розрахунків.  Було  тільки  між юридичними особами,  комісія погодилася,  що таке звуження недоцільне, тут у правій колонці це зазначено.

 

     Ми не   змогли   погодитися   з  тим,  що  "у  погоджених  з кредиторами   випадках   і   на   узгоджених   умовах".   Взагалі функціонування  цінних  паперів  -  це практично передбачав якусь лібералізацію в економіці і широкі  права  того,  хто  має  цінні папери. Тому комісія не вважала за можливе внести таке уточнення. Як автори, не знаю.

 

     ГОЛОВА. Автори наполягають?  Ні.  Пункт 3 можна  голосувати? Прошу. "За" - 281. Приймається.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  До  пункту 4 зауважень не було.  Немає потреби голосувати.

 

     Пункт 5.  Тут   пропонувалася   редакційна   правка:   слово "спадкоємство" замінити словом "успадкування". Я не вважаю, що це суттєва  за  змістом  правка,  а  юристи  наші  наполягають,  щоб зберегти   фразу   "Спадкоємство   цінних   паперів  здійснюється відповідно до... "і залишити так, як є.

 

     ГОЛОВА. Не наполягають автори поправки? Ні.

 

     Голосується.

 

     "За" - 255. Приймається.

 

     74

 

     ЗАХАРУК Д.В.  У  пункті  6  враховано  зауваження   народних депутатів.  Прошу звернути увагу на те,  що;"...  регулюється цим законом,  іншими актами законодавства Української  РСР,  а  також договорами  Української  РСР з Союзом РСР і відповідними союзними республіками". Цю поправку, що вносили депутати, комісія пропонує підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ніхто не наполягав на своїх пропозиціях?

 

     ЗАХАРУК Д.В. Ні. то враховано.

 

     ГОЛОВА. Враховано?

 

     ЗАХАРУК Д.В. Так.

 

     ГОЛОВА. Можна проголосувати? Прошу проголосувати. "За" - 273. Приймається. Тепер стаття в цілому.

 

     ЗАХАРУК Д.В. Стаття 1 в цілому.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати за статтю 1 в цілому. "За" - 263. Приймається.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Стаття 2,  Прошу звернути увагу, що в пункті 1 дещо підправлено в зв'язку з пропозицією народних депутатів  щодо відповідальності емітента. Ми могли б ставити на голоcування.

 

     75

 

     ГОЛОВА. Гадаю, що тут навіть нічого не змінюється.

 

     ЗАХАРУК Д.В. НІ. ні. Тут просто...

 

     ГОЛОВА. Не треба голосувати?

 

     ЗАХАРУК Д.В. Потрібно.

 

     ГОЛОВА. Пункт 1?

 

     ЗАХАРУК Д.В. Так.

 

     ГОЛОВА. Ніхто  не наполягав,  там все враховано редакційно і по cуті.

 

     Статтю 2 в цілому пропонуєте чи по пунктах?

 

     ЗАХАРУК Д.В. Можна в цілому, якщо немає зауважень.

 

     ГОЛОВА. Немає зауважень? Стаття 2 в цілому голоcуєтьcя.

 

     Прошу.

 

     "За" - 281. Приймається.

 

     ЗАХАРУК Д.В. Стаття 3. До неї були суттєві зауваження і вони враховані.  Суперечка  була  щодо  того,  замикати чи не замикати перелік видів цінних паперів.  Але комісія  дійшла  висновку,  що треба  зберегти в тій редакції,  яка була запропонована в першому читанні.

 

     76

 

     ГОЛОВА. Не наполягають  народні  депутати  на  обгрунтуванні своїх пропозицій?  Ні.  Можемо голосувати за статтю З?  Ставлю на голосування.

 

     "За" - 274.

 

     Тепер голосуватимемо за глави  чи  не  потрібно?  Постатейно давайте, потім закон у цілому.

 

     ЗАХАРУК Д.В.   Глава   2,   а   в   ній  стаття  4  "Основні характеристики акцій".  Прошу звернути увагу на формулювання,  що таке  акція.  Тут  немає  якихось  принципових  розбіжностей  між зауваженнями,  які пропонувалися  депутатами.  Більшість  із  них врахована,   дано   чіткіше   формулювання.   Можна   ставити  на голосування.

 

     ГОЛОВА. Пункт 1 є? Перший мікрофон.

 

     МАРКОВ Б.І.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради Української   РСР  з  питань  економічної  реформи  і  управління народним господарством /Суворовський виборчий  округ.  Херсонська область/.  Шановні  колеги!  Тут  не  дається  визначення  акції. Записано,  що акція дає право на участь в управлінні товариством. Це справді так,  але не для всіх видів акцій.  Якщо ми вже пишемо основні характеристики, то ті, гадаю, які розповсюджуються на всі види акцій.

 

     У даному  випадку  в  Законі  про акціонерні товариства буде дуже чітко розписано,  що яка акція  дає.  А  тут,  щоб  не  було двозначного тлумачення,  я вважаю, треба було б вилучити"...право на участь в управлінні ним ...",  тому що є види акцій, які цього права не дасть.

 

     77

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Мені важко з вами погодитися,  бо далі,  де ми даємо акції по видах,  вказано,  які акції дають  право,  які  не дають.  Принципова  різниця  акцій  від  облігацій,  інших цінних паперів - право участі у виробництві. Далі вказуємо, що "Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні..." Якщо  ви  наполягаєте,  ми  могли  б  тоді  вставити  тут,  "крім привілейованих   акцій",  але  зафіксувати  право  на  управління всетаки необхідно.

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте? Перший мікрофон.

 

     МАРКОВ Б.І.  Я розумію позицію,  викладену доповідачем,  але зараз,  з прийняттям законів, де є ось такі моменти, виникав дуже багато проблем.  Тому я хотів би, щоб юридичне все було викладено точно.

 

     ЗАХАРУК Д.В. Можна пропозицію ставити на голосування?

 

     ГОЛОВА. Що неточно, я хочу знати? Що тут неточно?

 

     МАРКОВ Б.І.  Те,  що  всі  акції  дають  право  на  участь в управлінні акціонерним товариством.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Я  перепрошую.  Там  цього  не  сказано.   Там сказано, що акції дають право на управління. Це є загальне

 

     78

 

     визначення, а   не   перелік  акцій.  Тому  ваші  побоювання безпідставні.  Якщо ми вилучимо звідси,  що акція  дав  право  на управління, то ми взагалі тоді знімемо з будь-якої акції право на управління.

 

     МАРКОВ Б.І.  Ні,  цю характеристику краще було б викласти до кожного виду акцій -які дають права, а які не дають.

 

     ЗАХАРУК Д.В. Можемо ставити на голосування.

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні?

 

     МАРКОВ Б.І. Так.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  пропозицію народного депутата на голосування .

 

     "За"- 129. Не приймається. Ви до цього ж?

 

     ЗАХАРУК Д.В. До пункту 1.

 

     ГОЛОВА. До пункту 1  вже  немає  зауважень.  Можна  пункт  1 голосувати?  Прошу проголосувати за пункт 1 статті 2. "За" - 229. Приймається.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Прошу звернути увагу на пункт 2.  Там  внесено зміну,   враховані  зауваження  депутатів.  Ішлося  про  те,  що: "Громадяни вправі  бути  власниками,  як  правило,  лише  іменних акцій".  Комісія погодилася,  що це звужує права,  тому вставлена така

 

     79

 

     категорична форма:"... як правило, іменних акцій".

 

     ГОЛОВА. Пункт 2. У вас щодо пункту 2? Перший мікрофон.

 

     КРИВОЛАП В.І.  Комісія з  питань  розвитку  базових  галузей вносила  поправку,  але ця поправка чомусь не увійшла до таблиці. Ми пропонували вилучити  останнє  речення,  до  якого,  як  щойно пояснював доповідач,  вони внесли слова "як правило".  Це речення потрібно вилучити,  бо воно обмежує права громадян  на  придбання акцій.  Ну що таке "як правило"? Громадянин повинен мати право як на іменні акції, так і на прості. Тому це останнє речення комісія вважає зайвим.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Я думаю,  що можна погодитися з цим. Якщо ваша комісія вважає,  що недостатньо того,  що запропоновано, то можна поставити на голосування питання про вилучення даного речення.  Я б, наприклад, вас теж підтримав.

 

     ГОЛОВА. Підтримує  комісія  пропозицію  вилучити  слова  "як правило"?

 

     КРИВОЛАП В.І.  Ні,  в  другому  пункті ми пропонуємо взагалі вилучити речення "Громадяни вправі бути..."

 

     ГОЛОВА. Так,  зрозуміло,  зняти речення. Я хочу поставити на голосування  пропозицію зняти останнє речення?  "Громадяни вправі бути власниками,  як правило,  іменних  акцій".  Активніше  прошу голосувати,  тому  що  минулого  разу не голосували 122 депутати. "За" - 202. Не вилучається. Не голосував 131 депутат.

 

     80

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Тоді  те,  що  в  правій  колонці.   Поставити варіант, який...

 

     ГОЛОВА. Давайте тоді проголосуймо за другий пункт у редакції комісії.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  "акції можуть бути іменними та на пред'явника, привілейованими та простими. Громадяни вправі бути власниками, як правило, іменних акцій".

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати за пропозицію  комісії.  Ще  раз звертаюся   з   проханням   голосувати   "за"  або  "проти",  але голосувати.

 

     "За" - 269. Не голосувало 69 депутатів.

 

     ЗАХАРУК Д.В. До пункту третього серйозних зауважень не було. Комісія пропонує залишити його без змін. Лише такі зауваження...

 

     ГОЛОВА. Не  треба,  які  зауваження.  Ви  ж лишили без змін, голосувати не потрібно. Я запитую депутатів, які вносили, чи вони наполягають на тому? Ні? Отже, залишається без змін. Пункт 4.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  У  пункті  4  прошу  звернути увагу на другу і третю частини,  де є зміни.  Там враховано  зауваження  депутатів щодо виплати дивідендів по привілейованих акціях,  уточнюється, з якого резерву враховано зауваження і щодо виплати  дивідендів  по простих,  по привілейованих акціях,  якщо вона нижчі від простих. Прошу звернути увагу.  Там незначні поправки,  але треба пункт  4 ставити на голосування.

 

     81

 

     ГОЛОВА. Тут   дещо   відхилено.   Я   задаю   запитання:  не наполягають автори на додатковому  обгрунтуванні  своїх  позицій? Ні. Голосується пункт 4. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 281. Приймається.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Пункт  5  пропонується залишити без змін.  Там були запитання /я хочу пояснити, бо це може вплинути на результат голосування/  про  сертифікат  цінних  паперів.  Комісія з питань будівництва,  архітектури  та  житлово-комунального  господарства запитувала:  сертифікат  в цінним папером чи обліковим документом тощо?

 

     ГОЛОВА. Можна за п'ятий пункт голосувати? Прошу. "За" - 287. Приймається.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  До  6 і 7 пунктів зауважень на надійшло,  тому можна голосувати за статтю 4 в цілому.

 

     ГОЛОВА. Ставиться на голосування стаття 4 в цілому. "За" - 289. Приймається.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Стаття 5. Прошу звернути увагу на пункт 1. Тут зроблено якраз те,  аби уникнути різночитання і зняти побоювання, з якими виступав депутат Марков.  Тут у правах власника уточнено, що власник акції має право на участь в управлінні товариством,  і вказано: "крім власника привілейованої акції". Це внесено у новий варіант, тому за перший пункт треба проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Ставиться на голосування перший пункт статті 5.

 

     82

 

     "За" - 277. Приймається.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  До пункту другого зауважень не надійшло. Отже, статтю 5 можна голосувати в цілому.

 

     ГОЛОВА. Голосується  стаття  5.  "За"  -  286.  Приймається. Наступна стаття - 6.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Стаття 6. Прошу звернути увагу на пункт перший і деякі пояснення.  Бо ті, хто робив зауваження, можуть подумати, що пропозицію про те,  що  трудовим  колективам  потрібно  надати право приймати рішення про випуск акцій,  не враховано.  Оскільки тут це не обумовлено, то сприймається як порушення прав трудового колективу.  Це не так. Просто тоді підприємство стає акціонерним, переходить у новий розряд,  і колектив має право. Так що це право не поругано. Тому комісія вважала за можливе залишити пункт 1 без змін.

 

     ГОЛОВА. Якщо без змін, то немає потреби голосувати.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Якщо наполягають на  правді,  то...  А  як  не наполягають, то немає.

 

     ГОЛОВА. Я так бачу, що ніхто не наполягав. Пункт 2.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  У  другому пункті зроблена незначна редакційна правка -  зазначення  службових  осіб  і  так  далі.  Принципової розбіжності немає,  але оскільки текст не ідентичний,  його треба проголосувати.

 

     83

 

     ГОЛОВА. Можна проголосувати другий пункт? Прошу. "За" - 280. Приймається.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Стаття 7. Була пропозиція першу частину статті доповнити словами:"...та  в  зв'язку  зі  збільшенням  статутного фонду". Комісія не вважав за можливе робити такий додаток до цієї частини,  оскільки є інші критерії щодо нормування  випуску.  Але якщо комісія наполягає...

 

     ГОЛОВА. Стаття 7. Перший мікрофон.

 

     КРИВОЛАП В.І.  Комісія  відхилила наше доповнення,  а я хочу обгрунтувати,  чому ми  наполягаємо.  Останнє  речення  статті  7 звучить так:  "Додатковий випуск акцій можливий у тому разі. коли всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю не  нижче номінальної".  Комісія пропонує доповнити його словами:"...  та в зв'язку зі збільшенням статутного  фонду".  Чому?  Бо  в  проекті Закону  про  акціонерні  товариства  /стаття  28/ говориться,  що товариство має право збільшувати розмір статутного фонду.  А якщо статутний   фонд   збільшується,   то  товариство  має  право  на додатковий випуск акцій.  Тому  ми  наполягаємо,  щоб  цей  абзац доповнити   такими   словами:"...та   в  зв'язку  зі  збільшенням статутного фонду".

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Ми не відкидаємо  можливість  такого  порядку. Заборона тут встановлюється, виходячи зовсім з іншого критерію:

 

     не випускає нових акцій, поки не реалізовані попередні.

 

     Ми не записали,  але це не значить,  що забороняється робити те, про що ви згадуєте. Просто вважали, що немає необхідності

 

     84

 

     записувати це тут, оскільки воно не заборонене.

 

     ГОЛОВА. Погоджуєтеся?

 

     Ставлю на голосування доповнення комісії.

 

     "За" - 215. Не проходить.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Тоді немає необхідності  голосувати  за  текст статті.

 

     Стаття 8. Тут у першому пункті в деяка редакційна правка /прошу звернути увагу/ і додано другу частину: "Підприємства, організації і  установи  можуть придбати акції за рахунок коштів, що  надходять  у  їх  розпорядження  після  сплати  податків   та процентів за банківський кредит".  Це додано на вимогу депутатів, які давали поправки. Отже, пункт 1.

 

     ГОЛОВА. Врахована  пропозиція.  Згодні  з  такою  редакцією? Можна голосувати статтю 8?

 

     ЗАХАРУК Д.В. Ні, пункт 1.

 

     ГОЛОВА. Голосується   пункт   1   статті   6.  "За"  -  264. Приймається пункт 1. Тепер пункт 2.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  У пункті 2 зроблена деяка редакційна правка. В основному зміст збережений.

 

     ГОЛОВА. Є зауваження до пункту 2? Перший мікрофон.

 

     85

 

     КРИВОЛАП В.І.  Комісія  з  питань  розвитку  базових галузей народного господарства пропонує доповнити ще  третім  пунктом,  а саме: "Придбання акцій здійснюється на добровільних засадах".

 

     Моху аргументувати,  чому внесено таку пропозицію.  Справа в тому,  що наше населення не дуже компетентне  з  юридичної  точки зору.  У  зв'язку  з обмеженням кількості довідкової літератури з цих питань і виходячи з досвіду виборів та референдуму  /особливо в   сільській   місцевості/,  коли  деяких  виборців  примушували голосувати за те чи інше питання,  ми пропонуємо доповнити статтю цим пунктом.

 

     ГОЛОВА. А не викличе реготу те, що навіть акції потрібно?..

 

     КРИВОЛАП В.І.  Справа в тому,  що ми -.  не така вже правова держава, і нам би не завадило внести такий пункт.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Комісія виходила з того,  що  ми  вже  сягаємо такого  рівня  економіки  і  правових відносин в економіці,  коли пускатимемо в обіг  цінні  папери.  І  добровільність  обумовлена самим функціонуванням цінних паперів.  Але такий запис суттєво не впливає на зміст законопроекту.  Якщо  він  буде,  це  не  зіпсує закон.

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте?  Голосується доповнення: пункт 3 про придбання  акцій  на  добровільних  засадах.  "За"  -   200.   Не приймається.

 

     Можемо голосувати  пункт  2  статті 8?  Прошу проголосувати. "За" - 250. Приймається.

 

     86

 

     Стаття 8  голосується  в  цілому.  "За"  -  284.  Стаття   8 приймається. Стаття 9.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  У  статті  9  зроблено  маленьке  уточнення на вимогу депутатів:  дивіденди по акціях виплачуються за підсумками року в порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства. А далі - все те,  що було.  Можна  з  такою  поправкою  ставити  на голосування статтю 9.

 

     ГОЛОВА. Ставиться  стаття  9  на  голосування.  "За"  - 283. Стаття приймається.

 

     ЗАХАРУК Д.В. Ставиться стаття 10 - без змін.

 

     ГОЛОВА. Стаття 11.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Ні,  перепрошую. Пункт 1 статті 10 без змін. У пункті  2  зроблені  деякі  редакційні уточнення.  Незначні,  але всетаки текст відрізняється від того, за який ми проголосували.

 

     ГОЛОВА. Отже, є зміни? Де?

 

     ЗАХАРУК Д.В. У пункті 2.

 

     ГОЛОВА. У пункті 2. А решта без змін?

 

     87

 

     ЗАХАРУК Д.В. Так.

 

     ГОЛОВА. Таким чином, потрібно голосувати не за всі пункти, а тільки за другий. Перший мікрофон.

 

     БОЙКО І.В.,  член  Комісії  Верховної Ради Української РСР з питань діяльності  Рад  народних  депутатів,  розвитку  місцевого самоврядування   /Першотравневий   виборчий   округ.  Чернівецька область/.  У мене було доповнення взагалі до глави 3 "Облігації". Тут   написано:   "Враховано   в   статті   2,   пункт  2,  цього законопроекту" На жаль,  у цьому пункті цієї статті немає.  Може, тут помилка,  або десь в іншому місці враховано? Хотів би, щоб ви дали уточнення.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Що ви маєте на увазі?  У вас багато  доповнень було.

 

     БОЙКО І.В.  А от на сторінці 11 написано: "Доповнити главу 3 положенням про те,  що відповідальність за  погашення  облігацій, позик, виплату процентів по них несуть державні органи ..." І тут написано, що враховано в статті 2, пункт 2, цього законопроекту.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Там,  де йдеться про цінні папери і  обов'язки емітента, це є.

 

     БОЙКО І.В. А, в тій статті...

 

     88

 

     ЗАХАРУК Д.В. Так, де обов'язки емітента, це увійшло.

 

     БОЙКО І.В. Зрозумів.

 

     ЗАХАРУК Д.В. Може, не так широко, але увійшло.

 

     БОЙКО І. В. Я зрозумів. Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Можемо  голосувати  за  статтю  10  у цілому?  Прошу проголосувати. "За" - 286. Приймається. Стаття 11.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  У статті 11 /пункт 1/ зміна стосується  тільки назви   нашого   Уряду.   То  я  думаю,  що  можна  обійтися  без голосування, якщо депутати не наполягають.

 

     У пункті 2 зроблено таке уточнення  -  ще  на  сторінці  14: "строки  продажу  відповідних  товарів  або  надання  відповідних послуг по цільових облігаціях".

 

     І додано ще одне речення: "Протокол, крім того, може містити й  інші  відомості  щодо  випуску  облігацій".  Це для того,  щоб повніше охопити всі вимоги.

 

     ГОЛОВА. Одне редакційне уточнення.  Немає  ніяких  зауважень або  заперечень?  Можемо голосувати за пункт 2 статті 11?  Прошу. "За" - 287.  Приймається.  А до  інших  пунктів  не  було  більше зауважень?

 

     89

 

     ЗАХАРУК Д.В.  До  пунктів  314  були  деякі зауваження,  але комісія вважала за можливе... Ми не змінили.

 

     ГОЛОВА. Тепер можна голосувати статтю 11? Прошу. "За" - 267. Приймається. Стаття 12.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  У  статті  12  враховано  зауваження Комісії з питань розвитку базових галузей народного господарства щодо права придбання   акцій   тільки   після  розрахунків  по  обов'язкових платежах. Змінена також редакція першої частини.

 

     ГОЛОВА. Проголосуємо за перший пункт статті 12.  "За" - 275. Приймається.

 

     До пункту  2  не  було  зауважень?  Голосується  стаття 12 в цілому.

 

     "За" - 269. Приймається.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  У статті 13 за пропозицією  депутатів  змінено пункт 4: "У разі невиконання чи несвоєчасного виконання емітентом зобов'язання по виплаті доходів по процентних облігаціях, наданню права  придбання  відповідних  товарів чи послуг по безпроцентних /цільових/ облігаціях або погашення зазначеної в облігації суми у визначений строк, стягнення відповідних сум провадиться примусово судом або арбітражним судом".  Ось таке доповнення.  Решта -  без змін.

 

     ГОЛОВА. Є зауваження до пункту 4? Голосується. "За" - 265. Є зауваження?

 

     Перший мікрофон.

 

     90

 

     КРИВОЛАП В.І.  Шановні колеги,  я дуже вас прошу, прочитайте уважно нашу поправку /стаття 13,  пункт 2/:  "якщо ціна товару до моменту його  одержання  перевищуватиме  вартість  облігації,  то власник  одержує  товар  по  ціні,  вказаній на облігації,  а при одержанні більш дешевого товару він одержить різницю між вартістю облігацій   та  ціною  товару".  Чому  виникла  ця  поправка?  Ми вважаємо,  що громадяни не повинні нести збитки  із-за  невмілого керування Уряду, що призводить до інфляції.

 

     Наприклад, якщо  підприємство  випускав  облігації  цільові. Кольоровий телевізор коштував 700 карбованців,  людина  заплатила за  облігацію теж 700.  а через 3-4 роки цей телевізор подорожчав до 1400 карбованців.  У чому вина цього громадянина?  Але держава /це підприємство, яке випускало всю цільову позику/ користувалася його грошима, то чому ж він повинен нести збитки в такому разі? Я і комісія наполягаємо, щоб за цей пункт проголосували.

 

     Дуже вас прошу,  адже громадяни не винні в тому,  що не вміє керувати Уряд.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Ми важно поставилися  до  вашої  пропозиції  і абсолютне   не   заперечували.  Подивіться  пункт  1:  "Доход  по облігаціях  усіх  видів  виплачується  відповідно  до   умов   їх випуску".  Якщо ми візьмемо тільки те, що стосується умов, то все це повинно входити в умови випуску облігації.  Тому ми вважали за доцільне  не  деталізувати  того,  що  має  входити  в самі умови випуску облігацій. Уряд ще за цим має слідкувати.

 

     КРИВОЛАП В. У. Але вони не завадить, якщо буде внесено?

 

     ЗАХАРУК Д.В. Звичайно, ні.

 

     91

 

     КРИВОЛАП В.І.  Ми наполягаємо  на  голосуванні.  Я  закликаю депутатів проголосувати за цю поправку.

 

     ГОЛОВА. Ставиться на голосування доповнення комісії. "За" - 293. Приймається.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Отже,   статтю   13   з   доповненнями   можна голосувати.

 

     ГОЛОВА. Можна  голосувати за статтю 13?  Прошу.  "За" - 276. Приймається.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Стаття 14.  Пункт 1 без змін.  У  пункті  2  є уточнення:    "Кошти   від   розміщення   облігацій   підприємств направляються на цілі, визначені при їх випуску".

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  що можна  проголосувати  за  статтю  14  в цілому.

 

     "За" - 282. Приймається. Глава 4, стаття 15.

 

     ЗАХАРУК Д.В. До статті 15 зміни не пропонувались. У статті 16 в зміна стосовно  назви  нашого  Уряду  -  Кабінету  Міністрів замість Ради Міністрів.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.

 

     92

 

     ЗАХАРУК Д.В. До статті 17 пропозицій не надійшло.

 

     ГОЛОВА. Глава 5, стаття 18.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Є  тільки  уточнення:  до  слова  "сертифікат" додати "ощадний".

 

     ГОЛОВА. Воно  враховано.  Можна  голосувати  за  статтю  18? Прошу.

 

     "За" - 282. Приймається. Стаття 19.

 

     ЗАХАРУК Д.В. До статей 19 і 20 зауважень не надходило.

 

     ГОЛОВА. Глава 6 "Векселі". Прошу.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  До  статті  21  були  зауваження  редакційного плану. Вони враховані.

 

     ГОЛОВА. Тоді не варто голосувати. Стаття 22.

 

     ЗАХАРУК Д.В. Стаття 22 трохи змінена. До неї дещо внесено із статті 24. Прошу на це звернути увагу.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     93

 

     БОЙКО І.В. Я хотів би звернута увагу депутатів поки що не на статтю 22, а на назву глави 7, 22 сторінка. Я пропонував записати главу так; "Реєстрація та обіг цінних паперів".

 

     Справа в тому,  що і в статті 1 /глава 1/, і в інших статтях порядок виписки цінних  паперів  передбачено.  Навіть  стаття  22 називається: "Реєстрація випуску цінних паперів".

 

     Тому пропоную   змінити   назву   глави   і   прошу   за  це проголосувати.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Іване Васильовичу!  Я прошу вибачення,  що  не вказав на ваше зауваження, але комісія вважає, що у тому понятті, яке в, враховано й вашу пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Ви хочете,  щоб  проголосувати  доповнення  депутата Бойка, тобто зміну назви глави 7? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 235. Змінюється.

 

     До статті 22 немає зауважень?  Прошу голосувати. "За" - 274. Приймається. Стаття 23.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Стаття  23,  пункт  1.  Враховані   зауваження народних депутатів і внесені зміни.

 

     ГОЛОВА. Треба проголосувати пункт 1 статті 22? Прошу. "За"

- 254.

 

     Інших пропозицій не було? Голосується стаття 23. Прошу. "За - 276. Приймається.

 

     94

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Стаття  24.  За  змістом  стаття 24 ввійшла до статті 22.  Отже,  нам треба  проголосувати  за  вилучення  її  з законопроекту.

 

     ГОЛОВА. Ставиться  на  голосування  пропозиція комісії,  щоб статтю 24 /оскільки вона  стала  складовою  частиною  статті  22/ вилучити з законопроекту. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 284. Стаття 24 вилучається.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Отже,  статтею 24 тепер стає стаття "Регулярна інформація про емітента",  порядковість змінюється.  До пункту  1 зауважень  не  було.  У  пункті  2  зроблено  деякі  зміни,  суто редакційні.

 

     ГОЛОВА. Потрібно голосувати? Не потрібно. Стаття 25.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  У статті 25 зроблено уточнення у підпункті "г" пункту  1:  "Початок  дій  по  саніруванню  /здійсненню комплексу заходів,   спрямованих   на   оздоровлення   фінансового    стану емітента/". Уточнено поняття.

 

     ГОЛОВА. Більше пропозицій не надійшло?

 

     ЗАХАРУК Д.В. Не надійшло.

 

     ГОЛОВА. Голосується стаття 25.

 

     95

 

     "За" - 288. Приймається. Стаття 26.

 

     ЗАХАРУК Д.В.   У   статті  26,  у  пункті  Зароблено  тільки редакційну правку і дещо змінено пункт 2:  "Діяльність по випуску цінних паперів визнається...". Враховано зауваження.

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  що  можна  голосувати  статтю  в  цілому, оскільки тут редакційне уточнення, яке не змінює змісту пункту 2. Прошу голосувати статтю 26.

 

     "За" - 289. Приймається.

 

     Стаття 27.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Стаття  27  без змін.  Зауважень не надходило. Щодо статті 28, статті 29 і статті 30 зауважень теж не надходило.

 

     ГОЛОВА. Стаття 31.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Враховуючи пропозиції депутатів, комісія ввела статтю 31:  "Оподаткування доходів по цінних паперах здійснюється згідно а законодавством Української РСР".

 

     ГОЛОВА. Тобто ви її ввели додатково.  У первому  читанні  не було її. Треба проголосувати за введення статті ЗІ. Прошу. "За" - 269.

 

     96

 

     ЗАХАРУК Д.В. Отже, розділ 1 ми закінчили розглядати.

 

     ГОЛОВА. Розділ 11 "Фондова біржа". Глава 8.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Щодо статті 32 зауваження були.  Замість  слів "регулярно  діючий"  записати  -  "постійно  діючий".  Комісія не погодилася  на  такі  зміни,  оскільки  вважає,  що   саме   таке формулювання відповідав суті діяльності біржі.

 

     ГОЛОВА. Тоді  Пропозиція  не  голосується.  Тут більше немає нічого? Стаття 33.

 

     Перший мікрофон.

 

     БОЙКО І.В.  Це якраз мов  доповнення  -  змінити  "регулярно діючий"  на  "постійно  діючий".  Давайте  вдумаємось:  регулярно діючий - може бути раз на  рік.  Це  теж  регулярність.  Що  тоді виходить:  раз на рік фондова біржа буде діяти? Постійно діючий - назва більш відходить.  Хоча це чисто редакційна правка, але вона все-таки суттєва, на мій погляд. Я пропоную проголосувати її.

 

     ЗАХАРУК Д.В. Біржа може діяти протягом тисячі років постійно з регулярністю проведення операцій -  раз  на  рік.  І  так  само регулярно проводити операції кожного дня.  Тут ідеться про підхід до використання термінів.

 

     БОЙКО І.В.  На мій погляд, "регулярно діючий" треба замінити на "постійно діючий" Прошу це проголосувати.

 

     97

 

     ЗАХАРУК Д.В. Комісія наполягала залишати "регулярно діючий", бо  ці  більше  відповідав  самій  формі  діяльності  біржі.  Там визначається відповідний час, відповідний графік і так далі. Саме те, що стосується регулярності.

 

     БОЙКО І.В.  От  для  постійно  діючої  біржі   якраз   існує регламент роботи,  регулярність можна визначати. Буде правильніше записати - "постійно діючий". Прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію народного  депутата Бойка.

 

     "За" - 241. Приймається.

 

     ЗАХАРУК Д.В. Стаття 53. Незначне уточнення зроблено у пункті 1.

 

     ГОЛОВА. можна голосувати статтю 33 чи  не  потрібно,  Дмитре Васильовичу? Треба голосувати?

 

     ЗАХАРУК Д.В. Можна не голосувати.

 

     ГОЛОВА. Стаття 34, будь ласка.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Стаття  34.  Деяка редакційна правка зроблена. Зауваження не враховано.

 

     ГОЛОВА. Я  запитую:   суттєвих   зауважень   немає,   тільки редакційна правка?

 

     98

 

     ЗАХАРУК Д.В. Редакційна.

 

     ГОЛОВА. Не потрібно голосувати редакційну правку. Стаття 35.

 

     ЗАХАРУК Д.В. Стаття 35. Хвилиночку.

 

     ГОЛОВА. "Використання позначення "фондова  біржа",  сторінка 37.

 

     ЗАХАРУК Д.В. Пропозиції не надійшло. Залишається без змін.

 

     ГОЛОВА. Отже, залишається. Стаття 36.

 

     ЭАХАРУК Д.В.   Стаття   36   дещо   змінена,   її  же  треба проголосувати. В ній враховані зауваження народних депутатів. .

 

     ГОЛОВА. Голосується  стаття  36.  "За"  -  279.  Стаття   36 приймається. Глава 9, стаття 37.

 

     ЗАХАРУК Д.В. Щодо статті 37 зауважень не надходило.

 

     ГОЛОВА. Стаття 38. Немає зауважень? Глава 10.

 

     99

 

     ЗАХАРУК Д.В.  У  статті  36  є тільки такі зміни.  У першому читанні було - "державні комісари",  депутати наполягали на тому, щоб   це   змінити.  Зроблена  така  зміна:  "Міністром  фінансів Української РСР призначаються державні представники  на  фондовій біржі". Це єдина поправка, її можна не голосувати.

 

     ГОЛОВА. Можна  голосувати  статтю  38?  Прошу.  "За"  - 285. Приймається. Стаття 39.

 

     ЗАХАРУК Д.В. Щодо самої назви статті 39, Надійшло зауваження відділу  Секретаріату  про те,  щоб назвати статтю:  "Заходи,  що застосовуються фінансовими органами".  Комісія не  вважає  це  за можливе,  оскільки заходи - поняття широке,  тут ідеться саме про санкції.

 

     Але це зауваження не від народних депутатів. Інші зауваження враховані в статті 39.

 

     ГОЛОВА. Можна голосувати статтю 39? Прошу голосувати. "За" - 301. Приймається. Стаття 40.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Прошу дуже уважно прочитати в  правій  колонці статтю  40,  оскільки  після  обговорення враховані зауваження та пропозиції депутатів і внесені  деякі  зміни.  Було  дуже  багато суперечок.  Зокрема,  що  "рішення  фінансових  органів може бути оскарженим в органах суду або арбітражного суду". Це змінили

 

     100

 

     ми попереднє.  Там було так,  якщо пригадуєте,  що  спочатку треба було оскаржити в усіх інстанціях фінансових, тобто з району в область, потім аж до міністерства, а потім до суду. То тоді вже ніколи було б оскаржувати, і те рішення не потрібне було б. Отже, ми пропонуємо в такій редакції статтю 40.

 

     ГОЛОВА. Давайте   проголосуємо   статтю   40   в   редакції, запропонованій   комісією.   Прошу   проголосувати.   Стаття   40 голосується. "За" - 295". Стаття 40 приймається.

 

     ЗАХАРУК Д.В. За пропозицією депутатів комісія пропонує зняти статтю 41 "Плата за послуги".

 

     ГОЛОВА. Голосується  пропозиція  комісії  про те,  щоб зняти статтю 41.

 

     "За" -"258". Знімається.

 

     ЗАХАРУК Д.В. Отже, тільки змінюється нумерація.

 

     Стаття 42 "Міжнародні договори" ставиться  на  місце  статті 41.

 

     ГОЛОВА. Тут були зауваження?

 

     ЗАХАРУК Д.В. Ні, тільки змінилася нумерація.

 

     ГОЛОВА. Стаття 42 є у нас?

 

     ЗАХАРУК Д.В.   Ні,   вже   все.  За  закон  у  цілому  можна голосувати.

 

     ГОЛОВА. Ставиться  на  голосування  закон  у  цілому.  Прошу проголосувати.

 

     101

 

     "За" - 314. Закон приймається.

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Прошу звернути увагу на постанову, там змінено дати.  Оскільки ми спізнилися з законом,  отже,  з 1  січня  1992 року.

 

     ГОЛОВА. Є   зауваження   до   постанови?   В   цілому  можна голосувати?

 

     ЗАХАРУК Д.В.  Одну хвилиночку,  Леоніде Макаровичу.  Під час обговорення,  особливо під час роботи комісії,  при доопрацюванні виникла пропозиція,  яку,  на жаль,  через  технічні  причини  не встигли  надрукувати.  Я  прошу звернути увагу на закінчення,  на пункт 4: "Кабінету Міністрів Української РСР:

 

     - вжити заходів для налагодження у  республіці  виготовлення цінних паперів;

 

     - організувати  підготовку  і навчання спеціалістів,  у тому числі за кордоном,  для роботи на  фондовій  біржі  і  з  цінними паперами."

 

     Прошу уважно послухати.  Комісія пропонує доповнити ще такою частиною; у двомісячний термін підготувати проект Закону УРСР про внутрішній  державний  борг  України.  Це  питання дуже важливе і порушувалося часто. Хто за таке доповнення, прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Про  внутрішній  борг?  Може,   не   будемо   писати двомісячний  термін?  Ви  ж розумієте,  що може щось не вийде,  а треба просто підготувати проект закону.

 

     102

 

     ЗАХАРУК Д.В. Може, до наступної сесії?

 

     ГОЛОВА. Але ж наступна  сесія  буде  у  вересні.  А  Кабінет Міністрів погоджується на двомісячний термін?  Ви можете сказати? Ось тут є керівник відповідного органу.

 

     ЛАНОВОЙ В.Т.,  Державний  міністр  з  питань   власності   і підприємництва   Української   РСР.  Я  вважаю,  що  питання  про внутрішній борг потребує вивчення.  Нам треба вивчити і розробити концепцію  внутрішнього  боргу,  тому  що  це  не  замкнута у нас країна.  Ви  розумієте,  що  нам  треба  опрацювати  питання  про причетність  до  внутрішнього державного боргу Радянського Союзу, потім про обслуговування та формування державного боргу, покриття державного боргу України.

 

     Це не таке просте питання. Його треба розглядати в контексті нашого бюджету,  наших доходів від приватизації та інших  питань. Тому гадаю, що це передчасна постановка питання. Я вважаю, що нам треба ретельно вивчити всі  моменти.  Це  повинна  бути  програма ставлення  до  надої  власності,  тому  що  борг  -  це  теж наша власність.  Треба виробити програмний підхід,  розумієте, це дуже важливе питання, але треба його вивчити. Гадаю, що зараз не треба ставити це питання.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Може,  ми зробимо таким чином:  доручимо  це питання Кабінету Міністрів,  нехай він працює?  Коли підійде час, тоді ми до цього  питання  повернемося  і  вирішуватимемо  разом. Протокольне доручення.

 

     103

 

     А за  постанову  пропоную проголосувати в тій редакції,  яка депутатам вручена.

 

     "За"- 289. Закон і постанова прийняті.

 

     ЗАХАРУК Д.В. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Хочу порадитися з вами.  Ми  працюватимемо  впродовж цих  двох тижнів з 9 години.  Одну хвилину,  ми вже вирішили це і проголосували за те,  щоб працювати з 9 години. Я зараз не ставлю це  питання,  а  ставлю  тільки питання,  як нам бути з перервою. Якщо, скажімо, ще попрацювати годину, то ми виходимо на перерву з 14  до  16  години.  Гадаю,  що  тоді перше засідання триватиме 2 години, друге засідання - 2, 5 і трете - 2 години.

 

     У нас наступне питання про проект Закону про  всеукраїнський та  місцеві  референдуми.  Слово  має  народний  депутат  Демидов Григорій Вікторович,  голова підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності.

 

     Скільки вам потрібно часу? Хвилин 15, будь ласка.

 

     ДЕМИДОВ Г.В.,   голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Ленінський виборчий округ,  Кримська АРСР/.  Уважаемые народные депутаты! На ваше  обсуждение  вносится  в  первом  чтении  проект  Закона   о всеукраинском  и  местных  референдумах.  Законопроект разработан рабочей группой в  составе  народных  депутатов  Украины,  ученых государствоведов   республики,  сотрудников  отдела  по  вопросам законодательства и правопорядка и группой  научных  консультантов Секретариата Верховного Совета.

 

     104

 

     В его   основу  положены  действующая  Конституция  Украины, Декларация о государственном  суверенитете  Украины,  использован опыт подготовки подобных правовых актов как в нашей стране, так и за рубежом,  а также уже имеющаяся практика  проведения  союзного референдума и республиканского опроса.

 

     Некоторые положения законопроекта сформулированы,  исходя из предположения разработчиков,  что  в  новой  Конституции  Украины будут  реализованы  основные  положения  рассмотренной  Верховным Советом Концепции Конституции Украины,  в частности,  о  введении института  президентства.  При  разработке  законопроекта рабочая группа исходила из принципа народовластия,  из необходимости  его реализации  в  этом законе,  а также конституционного положения и положения  Декларации  о  том,  что  вся  власть   в   республике принадлежит  народу и реализуется им как непосредственно /то есть путем референдума/, так и через избираемые им Советы и депутатов.

 

     Исходя из  Декларации,  от  имени   народа   Украины   может выступать  только  Верховный Совет - высший законодательный орган республики,  который призван  выражать  волю  народа  в  правовой форме,   в   законе.  Остальные  органы  обязаны  действовать  на основании  закона  и  во  исполнение  закона.  Поэтому  предметом общереспубликанского  /всеукраинского/  референдума может служить прежде  всего  сфера  законодательства.  Мы  включили  в  предмет всеукраинского  референдума  также  вопросы отставки Президента и роспуска Верховного Совета.  Предметом  же  местного  референдума служат  вопросы,  отнесенные  Законом  о местных Советах народных депутатов и  местном  самоуправлении  к  компетенции  каждого  из соответствующих   местных   Советов,  а  также  вопросы  роспуска местного Совета и отставки председателя местного Совета.

 

     105

 

     Определены также  вопросы,  которые  решаются  исключительно референдумом /статьи 5 и 6 закона/,  а также вопросы,  которые не могут решаться на референдуме. Это не значат, что мы ограничиваем принцип народовластия.  Мы исходим из принципа разделения властей и  того,  что  предметом   референдума   служит   законодательная деятельность,  и  через  нее  осуществляется  регулирование  всех остальных видов деятельности.

 

     Должен сказать,   что   по   полноте   реализации   принципа народовластия, по комплексу вопросов, которые могут быть вынесены на  референдум  /как  всеукраинский,   так   и   местные/,   этот законопроект в принципе не имеет аналогов.

 

     Важная отличительная особенность данного законопроекта - его комплексный характер.  Впервые в законотворческой практике  навей страны  в  одном  правовом акте урегулирован порядок подготовки и проведения не только общегосударственного,  всеукраинского,  но и местных   референдумов.   Должен   отметить,   что   это  создало дополнительные  трудности,   однако   этот   вопрос   был   решен положительно.   Думается,   что   комплексный   правовой   акт  о референдуме оценит практика.  Ведь уже сейчас во многих областях, городах,   районах  отмечается  потребность  в  законодательстве, регулирующем вопросы проведения местных референдумов.

 

     Кроме того,  несмотря на некоторые  различия  в  предмете  и порядке   назначения   всеукраинского   и  местных  референдумов, принципы и процедура их проведений во многом совпадают. И поэтому были основания для объединения этих вопросов в одном законе.

 

     Если говорить   о  тексте  проекта  закона,  то  общими  для всеукраинского и местных референдумов являются  положения  сорока статей из сорока вести. Эти обстоятельства определили и название

 

     106

 

     закона. На наш взгляд, оно наиболее точно определяет предмет его правового регулирования.

 

     А теперь позвольте дать  краткую  характеристику  содержания законопроекта.  Как  видите,  он  состоит из пяти самостоятельных глав и 46 статей.

 

     В главе первой дается общая характеристика референдумов  как одной  из  важнейших  форм непосредственной демократии,  сущность которой  состоит  в  принятии  гражданами  Украинской  ССР  путем голосования  Законов  УССР и других решений по важнейшим вопросам общегосударственного и местного значения.

 

     Если вы сравните наш законопроект с законами  РСФСР,  Литвы, союзным  законом  о референдуме,  вы увидите,  что именно в нашем законопроекте дано понятие референдума, чего нет в тех законах.

 

     Авторы законопроекта  питались  четко  определить   вопросы, выносимые  на  всеукраинский и местные референдумы.  Это вопросы, отнесенные соответственно к ведению  Украинской  ССР  и  местного самоуправления административно-территориальных единиц.

 

     Такой круг  вопросов,  на  наш  взгляд,  является  важнейшей гарантией обеспечения верховенства народа Украины,  единственного источника  государственной  власти  по  отношению  к избранным им органам  -  Верховному  Совету  УССР.  Президенту  УССР,  местным Советам  народных  депутатов  и их органам.  А акты,  принятые на референдумах,  имеют высшую юридическую силу по отношению к любым другим актам,  принимаемым любыми государственными органами.  Это принципиальное положение,  основная  исходная  идея,  на  которой базируется законопроект.

 

     107

 

     Важной особенностью  законопроекта является также то,  что в нем   определяется   перечень   решений,   которые    принимаются исключительно  всеукраинским  или  местными  референдумами.  В их числе,  например, решение на всеукраинском референдуме вопросов о реализации  права  народа  Украины на самоопределение,  вхождении республики  в  государственные,   федеративные,   конфедеративные образования   или   выходе   из  них.  Применительно  к  местному референдуму также определены вопросы,  которые решаются только на нем.   Например,   наименование   населенных   пунктов,   слияние административнотерриториальных единиц и многое другое.

 

     Как видите,  сам  перечень  вопросов,  которые,  по   мнению разработчиков,  могут  быть  решены исключительно на референдуме, говорит   о   приоритетности   этой    формы    непосредственного волеизъявления  народа.  Это  серьезное положение,  которое имеет принципиальное значение в связи с процессом построения  правового государства.  Превращение  государства в организацию политической власти,  связанную волей народа  и  поставленную  на  службу  его интересов.

 

     Вторая глава  законопроекта  посвящена определению круга тех субъектов,   по   инициативе   которых   обязательно   проводятся референдумы,  а  также  порядка  реализации этой инициативы.  Это также очень серьезный и сложный вопрос.  В  числе  субъектов,  по инициативе которых должны назначаться референдумы, как видите, не только соответствующие Советы - Верховный и  местный.  Проведение референдума  может  инициировать и одна треть депутатов,  а также граждане Украинской ССР.

 

     В законопроекте установлено,  что  всеукраинский  референдум должен быть назначен по требованию, подписанному не менее чем

 

     108

 

     одним миллионом  граждан  Украинской ССР,  а местный - одной десятой  частью  граждан,  постоянно  проживающих  на  территории соответствующей административно-территориальной единицы.

 

     В этой  главе  содержится ряд норм,  в которых урегулирована процедура реализации права граждан на проведение референдумов  по их инициативе. Это одна из наиболее сложных частей законопроекта. Ее положения  сформулированы  с  учетом  необходимости  исключить здесь  анархию,  ввести  народную инициативу в русло законности и порядка,  предотвратить  возможную  фальсификацию.  При  этом  мы учитывали   зарубежный   опыт  порядка  проведения  референдумов, порядка сбора подписей для назначения референдума.  Мы учтя  опыт Италии,  Австрии, Швейцарии, учли опыт и союзный, то есть союзный закон,  затем законы о референдумах РСФСР,  Литовской ССР. На наш взгляд,   мы   нашли   оптимальный   вариант  процедуры  народной инициативы по  назначению  референдума,  по  сбору  подписей  для назначения референдума по тому или иному вопросу.

 

     Далее. Глава 3 законопроекта посвящена подготовке проведения референдума.  Представляется,  что   нет   особой   необходимости подробно останавливаться на помещенных в данной главе положениях, поскольку все они уже практически испытаны в процессе  проведения Всесоюзного  референдума  и республиканского опроса 17 марта сего года.

 

     Здесь важно то,  что мы не просто придумывали что-то  или  с потолка  брали.  Мы  применили  весь механизм этого проекта к уже существующим  процедурам.  У  нас  существует  уже   определенная наработанная практика избирательной системы, практика проведения

 

     109

 

     референдума. И   вот  мы  на  эту  практику,  используя  ее, наложили положения законопроекта,  учитывая наши традиции  и  наш опыт.

 

     Это относится  и  к  содержанию  главы  4,  где  речь идет о порядке   голосования,   определения   результатов   референдума. Хотелось  бы  только обратить внимание уважаемых коллег-депутатов на одно принципиально новое положение,  которое приведено в  этой главе.  Речь идет о совещательном опросе граждан Украинской ССР - консультативном референдуме. Мы вводим такое в наш законопроект.

 

     Предполагается, что   консультативный    референдум    может проводиться  в соответствии с процедурой,  определяемой настоящим законопроектом.  Его  результаты  не  должны  иметь  обязательный характер,    но   должны   учитываться   при   принятии   решения соответствующими органами.  Думаю,  что в определенных  ситуациях эта   форма   учета   результатов  волеизъявления  граждан  может оказаться достаточно гибкой  и  полезной.  Тем  более,  что  наша практика требует именно такой постановки вопроса;  вы знаете, что мы проголосовали за вынесение на референдум /в данном случае - на консультативный/  вопросов по основным положениям Концепции новой Конституции.

 

     Что касается  решений,  принятых  всеукраинским  и  местными референдумами,  то  они  имеют  соответственно высшую юридическую силу по  отношению  к  законодательным  актам  Верховного  Совета Украины,  Верховного  Совета  Крымской  АССР,  нормативным  актам Президента Украинской ССР,  Кабинета  Министров  Украинской  ССР, высших  исполнительных и распорядительных органов государственной власти Крымской АССР,  подзаконным актам министерств  и  ведомств Украинской  ССР и Крымской АССР,  а также по отношению к решениям местных Советов и их исполкомов.

 

     110

 

     В законопроекте проводится правильная,  на наш взгляд, мысль о  том,  что  изменение  или  отмена закона,  решения,  принятого референдумом,  может проводиться  только  референдумом  -  новых. Никакой  другой  орган  не  может  отменить  или  изменить закон, принятый референдумом. Отменять и изменять его можно только вновь проводя референдум.

 

     Право отменять  и  изменять такие законы,  решения /если это срочно требуют обстоятельства/ имеют Верховный  Совет  Украинской ССР,  соответствующий  Совет  народных  депутатов большинством/не менее чем  2/3  от  общего  количества/депутатов  с  обязательным утверждением  на  референдуме,  А  он  в свою очередь должен быть проведен в течение 6 месяцев после внесения изменения или  отмены закона, решения, их отдельных положений.

 

     Таковы наиболее  принципиальные  моменты  внесенного на ваше рассмотрение -проекта  Закона  УССР  о  всеукраинском  и  местных референдумах.  Комиссия просит рассмотреть его и принять в первом чтении.  Мы  просим  высказать  свои  предложения,   соображения, которые  будут нами изучены и учтены при подготовке законопроекта ко второму чтению.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Відповіді на запитання. Перший мікрофон.

 

     НАГУЛКО Т.Д.  Я  хотів  би  уточнити.  Ви  сказали  стосовно кількості  підписів  для проведення республіканського і місцевого референдумів.  Для республіканського,  ви  сказали,  потрібно  до мільйона підписів і для місцевого - до десятої частини населення. Але ви не  сказали,  якого  населення.  Тих,  хто  має  право  на голосування,

 

     111

 

     так? Мабуть,  ще треба врахувати і ситуацію з громадянством, коли ми приймемо  закон?  Бо  це  питання  теж  ще  не  до  кінця обгрунтоване.

 

     І хотів  би  вас  запитати ще про таке.  Сьогодні в багатьох областях України розглядають питання про масове переселення сімей з інших регіонів.  От у нас,  у Шепетівці,  міськвиконком захотів провести таке  переселення  із  Воркути  -  десь  близько  тисячі громадян  - із спорудженням будинків.  Як ви вважаєте,  має право міськвиконком це питання вирішити чи було б найкраще,  коли б  це було  проведено  через  місцевий  референдум?  А в Декларації про державний суверенітет,  до речі,  записано, що міграційні процеси регулює Українська РСР.

 

     ДЕМИДОВ Г.В.  По  первому вопросу.  В статье 7 урегулированы правила участия в референдуме.  Здесь сказано, что в референдумах имеют право принимать участие граждане Украинской ССР, которые на день проведения референдума достигли 18 лет и постоянно проживают на территории республики и области и так далее.

 

     Второй вопрос я не расслышал.

 

     НАГУЛКО Т.Д.  Друге питання про те, що тепер у дуже багатьох областях вирішується  питания  про  масове  переселення  з  інших регіонів   на  Україну  великої  кількості  населення.  Конкретно йдеться про переселення із Воркути десь близько тисячі чоловік  у Шепетівку.

 

     Мене просто  цікавить ваша думка:  це компетенція парламенту нашого - Верховної Ради України - чи  міськвиконкому,  який  хоче сам вирішити це питання?  Чи не найкраще було б провести місцевий референдум?

 

     112

 

     ДЕМИДОВ Г.В.  Я полагаю,  что если мы хотим строить правовое государство,  то  прежде  всего  должны,  исхода  из Декларации о государственном   суверенитете,   принять   закон,   регулирующий миграционные  процессы.  А  уже На основании этого закона местные Советы должны решать конкретные вопросы.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     РОМАНОВ Ю,    С.,    завідуючий    відділом    астрономічної обсерваторії     Одеського    державного    університету    імені І.І.Мечникова /Жовтневий виборчий округ.  Одеська  область/.  Тут есть некоторые противоречия.  В частности, согласно статье 11 для проведения республиканского референдума инициативу может проявить одна  тридцатая часть избирателей,  местного - одна десятая.  Мне кажется,  что здесь  должен  быть  единый  принцип.  Каково  ваше отношение к этой проблеме?

 

     Второй вопрос,  очень важный:  в случае выявления нарушений, очевидно,  эти  списки  должны  быть  аннулированы.  Не   следует проводить выборку тех,  по которым оказались нарушения. Нельзя же проверять все подряд списки.

 

     И последнее.  Каково  ваше  мнение;  очевидно,  предлагаемый законопроект  о референдуме должен быть опубликован и немедленно, чтобы можно было получить мнения избирателей?

 

     ДЕМИДОВ Г.В.  По первому вопросу. Закладывая вот такие нормы народной   инициативы   -  количество  граждан,  которые  требуют проведения  референдума  -  мы  учитывали  уже  чужой   опыт,   в частности,  опыт  РСФСР.  Там  именно  эта  норма /1 миллион/ уже заложена.

 

     113

 

     И было бы,  наверное,  не совсем демократично,  если бы  мы, имея  не  столь  большое  количество  населения,  увеличивали эту норму.

 

     Но этот  вопрос  нужно  обсудить.  Вы  говорите,  что  нужно наоборот - меньше сделать?

 

     ГОЛОВА. Ви відповідайте на запитання.

 

     ДЕМИДОВ Г.В. Давайте так по этому поводу определимся: некоторые моменты мы вынесем на обсуждение. И сейчас мы принимаем ваши предложения, обсудим их. А затем будем принимать то, которое наиболее оптимально подходит к нашим условиям.

 

     Что касается     ответственности,     то      законопроектом предусмотрена   ответственность   за   нарушение   порядка  сбора подписей.  В  атом   случае   может   прекращаться   деятельность инициативной    группы,   может   признаваться   недействительным свидетельство  о  ее  регистрации  и  в  конечном   итоге   может приниматься  решение о непроведении референдума в связи с грубыми нарушениями закона.  То есть ответственность здесь  заложена,  на мой взгляд, достаточно эффективная.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     РУДЕНКО В.М.   У   статті   20,   друга  частина,  закладене протиріччя.  Тут  записано;  "Дата   проведення   всеукраїнського референдуму  призначається не раніше як за три і не пізніше як за чотири місяці, а місцевого референдуму - не раніше як за місяць і не  пізніше  як  за  три  місяці  від  дня  прийняття рішення про проведення

 

     114

 

     референдуму". Я вважаю,  що  тут  потрібно  записати:  "Дата проведення всеукраїнського референдуму призначається не раніше як за чотири місяці і не пізніше як за три!  Тому що раніше - чотири місяці,   а  потім  пізніше  -  три.  І  відповідно  -  місцевого референдуму:  не раніше як за три і не пізніше як за місяць. Це ж протиріччя.

 

     ДЕМИДОВ Г.В. Хорошо, мы принимаем это предложение.

 

     РУДЕНКО В.М. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МЕЛЬНИК Б.П.  Вопрос такой. В статье 7 записано о том, что в референдуме  принимают  участие   граждане,   которые   "постійно проживають   відповідно   на  території..."  Как  авторы  проекта понимают выражение "постоянно проливающие граждане"?

 

     ДЕМИДОВ Г.В.  Мы применили именно эту формулу,  как наиболее приемлемую в такой ситуации.  Во-первых, у нас еще есть прописка, вы  это  знаете.  Поэтому  в  определении  постоянно  проживающих граждан   мы   должны  исходить  из  реалий  того,  что  есть.  В дальнейшем,  когда мы откажемся от прописки,  мы  заложим  другую формулу,  но  внутри  понятия  постоянного  проживания,  то  есть определим его иными критериями.

 

     115

 

     Нам придется регулировать  вопрос  о  том,  кого  признавать постоянно  проживающими,  опять  же  таки  после отмены прописки. Например,  в   Швеции   этот   вопрос   урегулирован:   постоянно проживающими  считаются налогоплательщики,  которые поставлены на учет и платят налоги и так далее. Мы же пока исходим из реалий.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     РОМАНЮК В.С.  Я хочу задати  запитання  з  приводу  місцевих референдумів.  Наведу  кілька  цитат  з  нашого законопроекту.  У статті 1 записано:  "Рішення,  що прийняті місцевим референдумом, Мають  вищу  юридичну  силу  по відношенню до рішень Рад народних депутатів, на території яких від проводиться".

 

     Далі, у статті 4: "Предметом місцевого референдуму може бути: прийняття, зміна  або  скасування  рішень з питань,  що віднесені законодавством   Української    РСР    до    відання    місцевого самоврядування     відповідних     адміністративно-територіальних одиниць." Стаття 6: "На місцеві референдуми не виноситься питання про  скасування  законних  рішень  вищестоящих  органів державної влади..." і таке інше.

 

     Як я  сьогодні  вже  говорив,  у  нас  будується   Стрийське водосховище,  яке, по суті, несе в собі міну уповільненої дії. Ми також не раз говорили про відстійники  Стебниківського  калійного комбінату,  які  свого  часу  отруїли  всю  фауну і флору навколо Дністра і аж до Чорного  моря.  Зараз  це  питання  стоїть  .дуже гостро,  бо  ті  відстійники повні і можуть знову прорватися.  їх хочуть закачати в підземні сховища села Кавське,  яке знаходиться на території мого виборчого округу,

 

     116

 

     Так от,  я задаю таке запитання.  Припустимо, ми винесемо ці питання на референдум.  Проголосують,  скажімо,  люди,  що живуть неподалік  Стрийського  водосховища,  тобто  Сколівського району, проголосують жителі села Кавського Стрийського району...  В  який спосіб  люди мають брати участь у цих референдумах і яку юридичну силу ці референдуми будуть мати?

 

     Дякую.

 

     ДЕМИДОВ Г.В.  Здесь,  видимо,  должен  быть  заложен  единый принцип,  который мы постарались изложить.  Дело в том,  что если высшие органы власти приняли решение в рамках  своей  компетенции законное  решение,  то  никаким  референдумом местного Совета это решение не может быть отменено.  Разумеется, если оно законно, то есть  принято  в  рамках  компетенции  определенного  закона  или высшего органа.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     КОРОБКО М.І. Шановний доповідачу ! Я вважаю, що зведення тих питань,  які  можуть  виноситися на місцевий референдум,  лише до питань адміністративно-територіального поділу, дуже обмежує права громадян.

 

     Я підтримую  висловлену вже пропозицію;  опублікувати проект цього закону .для обговорення його громадянами республіки.

 

     І таке  запитання.   Якщо   торкатися   саме   питань,   які дозволяються даним проектом,  то скажіть,  будь ласка, чому можна ставити      питання      про       об'єднання       в       одну адміністративнотериторіальну  одиницю  і  чому  не передбачається постановка питання про

 

     117

 

     роз'єднання, відокремлення                          подібних адміністративнетериторіальних утворень?

 

     ДЕМИДОВ Г.В. По первому вопросу вы неправильно поняли.

 

     Абзац 2  регулирует  только  те  вопросы,  которые  решаются исключительно референдумом.  Понимаете?  Но это  не  значит,  что другие вопросы не могут быть вынесены на референдум. Скажем, одна десятая граждан потребовала вынесения того или иного  вопроса  на референдум,  и  он  должен  быть вынесен.  А те вопросы,  которые перечислены в абзаце 2,  решаются только референдумом.  Здесь  не нужна инициатива избирателей.

 

     И второй  вопрос.  Он  вытекает  из  первого,  то  есть  это исключительный круг вопросов, которые решаются лишь референдумом. Но  тот  вопрос,  который  вы задали,  тоже может быть вынесен на референдум.

 

     ГОЛОВА. Григорію Вікторовичу,  ваш час вичерпаний. Дякую. На виступи записалися такі депутати; Бандурка, Касьяненко, Колінець, Пулінець, Збітнев, Ворейко, Дорогунцов, Сметанін, Поровський.

 

     Виступає депутат Бандурка.  Після нього виступатиме  депутат Касьяненко.

 

     БАНДУРКА О.М. Шановні депутати ! До референдуму, гадаю, слід вдаватися лише в крайньому разі,  коли іншим шляхом, тобто чинним законодавством  те  чи  інше  питання  вирішити неможливо.  Тож в законопроекті повинні бути чітко  визначені  і  умови,  і  засади проведення референдуму.

 

     118

 

     Вважаю, що  в  статті 6 з переліку питань,  що виносяться на місцеві референдуми, потрібно вилучити питання про зміну базового рівня  місцевого  самоврядування у сільських районах.  Цей рівень визначений Законом про місцеві Ради,  і  вирішувати  питання  про рівень самоврядування повинні Ради вищого рівня. Вирішення даного питання шляхом референдуму призведе до суверенізації сільських  і селищних  Рад  і  порушуватиме  єдину  і  чітку  систему  органів державної влади,  яку потрібно відновити за президентської  форми правління в республіці, що ми намагаємося зробити.

 

     Стаття 7.  Відзначити,  що  участь  у  референдумі громадяни беруть виключно на добровільних засадах.

 

     У статті  6  у  переліку  умов   підготовки   і   проведення референдумів  вказати,  що  агітація  "за"  чи "проти" проведення референдуму,  те чи  інше  вирішення  питань,  що  виносяться  на референдум,   здійснюється  відповідно  до  законодавства  і  без будьякого тиску на громадян чи будь-яких  порушень  правопорядку. При  наявності таких фактів ініціативні групи позбавляються права проводити підготовку до референдуму.

 

     Стаття 11.  Зважаючи на те,  що проведення референдумів  -це дорогий  для  республіки  і  місцевих органів захід,  вважаю,  що надання  права  на  його   проведення   вимагав   відповідального відношення.  Тому пропоную записати, що Верховна Рада зобов'язана призначати республіканський референдум на вимогу  групи  народних депутатів УРСР, що складає не менш ніж половину від їх загального складу.  Кількість  депутатів  місцевих  Рад,  яка  надає   право вимагати проведення референдуму,  теж треба збільшити.  І це буде не утиск демократії,  а захист населення,  гарантія і  можливість стабільної роботи і Верховної Ради, і місцевих Рад. В

 

     119

 

     іншому випадку     група    депутатів    може    замордувати референдумами не тільки відповідну Раду, а й усе населення.

 

     Створити більш  суворі  умови  для   ініціативних   груп   і республіканського,  і  місцевого  референдумів.  Узагалі  в наших законодавчих актах  ми  повинні  постійно  закладати  засади  для стабільної роботи і парламенту, і Уряду.

 

     Стаття 16. Потрібно відзначити, що порушення порядку, умов і строків збирання підписів ініціативними групами,  фальсифікація і недостовірність  підписів  зумовлюють  припинення  підготовки  до референдуму.

 

     Стаття 16.  Президія Верховної  Ради  Української  РСР  може доручити відповідним місцевим Радам вибіркову або повну перевірку документів по референдуму.  Правом перевірки повинні  наділятися, на  мій  погляд,  і  народні депутати УРСР як представники всього народу України.

 

     У законопроекті потрібно визначити також рамки  агітації  за проведення  референдуму  та  за  те  чи  інше  вирішення питання, винесеного на референдум.  Треба визначити, що це буде: виступи в засобах  масової  інформації  чи  знову  мітинги  і демонстрації, "війна"  листівок  і  плакатів,  розмальовані  паркани  і   стіни будинків,   ворожнеча   в   суспільстві  і  розбурхані  політичні пристрасті.  Тоді невідомо, чого буде більше - користі чи шкоди - від такого референдуму.

 

     Є й  інші  зауваження,  які  я  подам  письмово  до комісії. Законопроект у першому читанні пропоную прийняти.

 

     Дякую за увагу.

 

     120

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Касьяненку.  За ним виступатиме депутат Колінець.

 

     КАСЬЯНЕНКО А.І.,   другий   секретар   Херсонського   обкому Компартії  України  /Дніпровський  виборчий   округ.   Херсонська область/.  Уважаемый  Леонид  Макарович!  Уважаемые  депутаты!  Я согласен  с  тем,  что  сказал  докладчик  о  законопроекте.  Он, безусловно,  имеет огромное значение для практического укрепления народовластия  в  республике  и  осуществления   основополагающих принципов,  изложенных в Декларации о суверенитете.  Предложенный документ,  считаю,  может быть принят за основу,  хотя он и имеет целый ряд серьезных недостатков и недоработок. Остановлюсь на тех из них, которые, на мой взгляд, наиболее существенны.

 

     Первое. Мы должны четко определиться,  какие вопросы  должны рассматриваться  путем референдума.  Это принципиально.  Убежден, что  исключительно  путем   всеукраинского   референдума   должны решаться такие вопросы, как наименование государства, о принципах предоставления  гражданства  Украины,  о  несрочном   прекращении полномочий   Верховного   Совета   и  так  далее.  Эти  положения необходимо четко обозначить и дополнительно  ввести  в  статью  5 настоящего законопроекта.

 

     Вместе с  тем я считаю,  что нецелесообразно предусматривать вынесение на референдум каких-то объемных документов,  включающих в  себя  большой  комплекс  обсуждаемых  вопросов.  Это  то,  что предусмотрено в нашем законопроекте.  Имеются  в  виду  законы  и .даже  Конституция в целом.  При рассмотрении подобных документов дать однозначный ответ "да" или "нет" избиратель  практически  не может.

 

     121

 

     Ведь далеко  не  со  всеми  положениями  закона  или  той же Конституции он может быть согласен или,  наоборот, не против всех положений он будет выступать.

 

     Поэтому выносить    на    всенародное   обсуждение   следует относительно  простые   для   четкого   формулирования   вопросы, позволяющие  дать  на них конкретный ответ.  К таковым могут быть отнесены  отдельные,  наиболее  важные   положения   Конституции, законов,  постановлений и других правовых актов,  определяющих их содержание,  а  также  внесение  в   Конституцию   дополнений   и изменений.

 

     Если же  пойти  по  пути  принятия народом Украины важнейших законов в полном  объеме,  то  такая,  на  первый  взгляд,  самая демократичная  форма  проявления  народовластия  может привести к свободному трактованию волеизъявления избирателей, представляющих разные   политические   течения,   что   сегодня   есть,  органов государственной   власти,   управления.   А   значит,    появится возможность манипулирования мнением целого народа, чего допустить нельзя.

 

     Кстати, мы  недавно,  на  последнем  референдуме  17  марта, столкнулись с тем, что формулировка, предложенная Верховным .Советом СССР, была расплывчатая, и это вызывало возмущение людей. Думаю,   выводы   из  этого  нам  надо  сделать,  создавая настоящий закон.

 

     Далее. Есть   предложения   по   статье   11   "Обязательное назначение    референдума".    На    мой    взгляд,    положение, предусматривающее наличие требования с  подписями  не  менее  чем миллиона граждан,  можно заменить на формулировку - "не менее чем 5  процентов  граждан  Украины,  имеющих  право  на   участие   в референдуме". Такой подход

 

     122

 

     более соответствует    нормам,   применяющимся   в   мировой практике.

 

     По положениям законопроекта, регулирующим порядок назначения референдумов,  следует  учесть  в законопроекте многие детали,  я подчеркиваю, детали, касающиеся, с одной стороны, реализации прав граждан,  которые  предусмотрены этим законопроектом,  а с другой стороны,  их  ответственность  при  реализации   этих   прав.   В частности,   это   касается   статьи   14.   Надо  записать,  что инициативная  группа  всеукраинского  референдума  создается   на собраниях  граждан,  в  которых  берут  участие  не менее чем 500 человек,  имеющих  право  на  участие  в  референдуме.   Исполком соответствующего   местного   Совета   обязан  предоставить  зал, рассчитанный не менее  чем  на  500  посадочных  мест  в  течение десятидневного   строка   со  дня  подачи  письменного  заявления инициаторов проведения собрания с наличием в заявлении  не  менее ста  подписей  граждан.  Расходы  за  аренду  зала для проведения собрания  должны  нести  его  инициаторы.  Я  считаю   это   тоже принципиальным.

 

     В статье  16  необходимо  к  требованиям  к подписным листам добавить еще одно: о наличии паспортных данных граждан.

 

     Статью 17  "Ответственность  за  нарушение   порядка   сбора подписей"  необходимо  дополнить  положениями об административной ответственности членов инициативных групп за искажение данных при проведении подсчета подписей, за принуждение граждан к подписанию подписных листов и так далее.

 

     Обращает на себя внимание тот факт,  что в законопроекте, по существу   остались   без   рассмотрения  вопросы  финансирования проведения агитации "за" или  "против"  положений,  выносимых  на референдум,   вопросы,  связанные  с  порядком,  регламентирующим агитационную деятельность.  Считаю важным также  предусмотреть  в законопроекте положение об ответственности лиц,  которые проводят агитацию,  за заведомо ложную информацию,  связанную с вынесенным на референдум вопросом.

 

     123

 

     В целом,  повторяю,  представленный  законопроект может быть принят за основу. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Колінцю.  За  ним виступатиме депутат Пулінець, Херсонська область.

 

     КОЛІНЕЦЬ В.В.  Шановні  депутати!  Я  ознайомився з проектом закону і загалом  його  підтримую.  Я  висловлю  окремі  критичні судження,  які  головним  чином базуються на досвіді попереднього референдуму на предмет статусу України.

 

     Вважаю, що одним  із  найбільших  недоліків  даного  проекту закону  є  те,  що  тут  не  передбачено  того,  що  у  вирішенні доленосних для України питань мають  брати  участь  ті  громадяни України,  які проживають у Тирасполі. Безперечно, це пов'язано із Законом про громадянство України. Аде я вважаю, що було б доречно цей момент закласти вже тепер, у цьому законопроекті.

 

     Друге зауваження.  Стаття 34 "Бюлетень для голосування". Тут записано таке;  "Зміст і  форма  бюлетенів  для  голосування  при проведенні     всеукраїнського    або    місцевого    референдуму встановлюються відповідно  Верховною  Радою  Української  РСР  та обласними..." і так далі.

 

     Гадаю, що  це  недоречно.  Як показав досвід,  наша Верховна Рада не змогла сформулювати такий зміст бюлетення, якого вимагали мільйони виборців України.

 

     Пам'ятаєте, група   "Незалежність"   вимагала   формулювання питання до бюлетеня у такій формі; "Україна є незалежною державою і  вирішує  сама  питання  зовнішньої  і  виутрішньої  політики". Вистувала з такою ініціативою група  "Незалежність".  Пам'ятаєте, що

 

     124

 

     9 мільйонів  виборців проголосувало проти Союзу,  а Верховна Рада  не  забезпечила  того,  щоб   був   саме   такий   бюлетень сформульований.   Я   вважаю,   що   якби   був   такий  бюлетень сформульований,  то результати референдуму були б інші.  І тому я пропоную,  щоб було записано:  "Зміст бюлетеня формує ініціативна група по проведенню референдуму, де є виключно її компетенцією".

 

     Третє. У   статті   22,   яка   називається   "Комісії    по референдумах",  я пропоную вилучити останнє речення, де написано: "Комісії по референдумах може бути утворено  на  основі  існуючих виборчих комісій".  Ми знаємо,  що виборчі комісії сформувалися в умовах однопартійної системи за ініціативою парткомів. і функції, які на них було покладено,  не виконали.  Ми знаємо,  що і в ході виборів, і в ході референдуму з боку цих комісій було дуже багато зловживань.  Тому  я  пропоную додати:"...  комісії формуються на засадах  багатопартійності".  Ще  я  пропоную  внести  пункт,  що "загальноукраїнський    референдум    проводиться    за    участю міжнародного  контролю",  як  це  мало  місце  в  інших   союзних республіках під час аналогічних референдумів і виборів.

 

     Наступна стаття  З1 "Список громадян,  які мають право брати участь   у   референдумі".   У   тому   місці,    де    написано; "Військовослужбовці,  які  проживають поза військовими частинами, включаються  в  списки  за   місцем   проживання",   я   пропоную доповнити:"...військо-вослужбовці,   які   проживають  за  межами України, участі в загальноукраїнському референдумі не беруть".

 

     Пропоную також деякі зміни для демократизації цього закону і взагалі  для демократизації нашого суспільства.  У статті 11,  де написано,  що  "Верховна   Рада   Української   РСР   зобов'язана призначати всеукраїнський референдум на вимогу народних депутатів

 

     125

 

     Української РСР,  що  складають  не  менш  як третину від їх загального складу,  або на вилогу,  підписану не менш и їх  одним мільйоном громадян Української РСР,  які мають право брати участь у референдумі".  Я пропоную замінити:  "на вимогу  однієї  п'ятої частини  депутатів" і на вимогу не одного мільйона,  пробачте,  а "на вимогу ста тисяч виборців".

 

     Пропоную так само до проекту Закону  про  референдум  внести пункт; "Категорично забороняється перешкода при агітації", що, на жаль,  мало місце  при  проведені  попереднього  референдуму.  Ви знаєте, що віднімали агітаційні листівки в агітаторів, їх саджали до відділень міліції - таким чином, порушення було, і ніхто за це не був покараний.

 

     Я скажу,  що  ми  стоїмо перед проблемою підписання Союзного договору.В  зв'язку  з  цим  гадаю,  що  слід  провести  негайний референдум  відносно  довір'я до Верховної Ради.  Коли це питання обговорювалооя при  внесенні  його  до  порядку  денного,  Леонід Макарович  давав  слово,  що  термін  проведення  референдуму про довір'я до Верховної Ради буде визначено  при  обговоренні  цього проекту закону.  Отже,  я нагадую вам,  Леоніде Макаровичу:  будь ласка, не забудьте і визначте цей термін.

 

     І наступне.  У  зв'язку  з  тим,  що  9  мільйонів  виборців проголосувало проти Союзу,  я гадаю,  що треба неодмінно провести перед підписанням Союзного договору референдум  на  предмет:  "Чи хочете ви,  щоб Україна була незалежною?".  Лише після того вести мову про Союзний договір. Дякую за увагу.

 

     126

 

     ГОЛОВА. Слово надається народи оту депутату Пулінцю.  За ним виступатиме депутат Збітнєв.

 

     ПУЛІНЕЦЬ П.М.,  секретар  Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Білозерський  виборчий округ.  Херсонська область/.  Шановні депутати,  шановний Голово! Сьогодні на розгляд Верховної Ради внесено дуже важливий  і  дуже небезпечний проект закону.

 

     За допомогою механізмів цього закону можна зробити все: змінити устрій держави,  вирішити  питання  входу  чи  виходу  до блоків  чи  союзів.  Використовуючи механізм цього закону,  можна вкинути Україну  до  суцільних  хвиль  референдумів  місцевих  чи всеукраїнських.

 

     Тому ми  повинні  дуже  зважено  й уважно працювати над ним, порівнюючи даний законопроект робочої групи з тим  проектом,  які нам  давали  раніше.  Я  хочу  сказати,  що  він  набагато  краще опрацьований і більш врівноважений.

 

     У ньому  передбачені  норми,  які  дають   шлях   до   більш демократичного  вияву  волі  громадян  України  з  того чи іншого питання.  Але в мене  є  кілька  суттєвих  зауважень  до  статей. Стосовно   деяких   уже   висловлювалися   депутати,   я   їх  не повторюватиму,  але є зауваження до статті 11 щодо  обов'язкового призначення референдуму.  Я не згодний з тим, що на вимогу однієї третини  народних  депутатів  повинен  обов'язково   призначатися референдум   з  питання  про  дострокове  припинення  повноважень Верховної Ради Української РСР та Президента УРСР.

 

     127

 

     Я вважаю,  якщо народ обрав Президента та Верховну Раду,  то треба,  щоб  народ дав "добро" на їх відкликання.  А ті депутати, яких не влаштовують склад Верховної  Ради  або  Президент,  нехай ідуть до людей і шукають у них підтримки. Тому пропоную до статті 11 додати:  "На  всеукраїнський  референдум  на  вимогу  народних депутатів  Української РСР,  що складають не менше як третину від загальної  кількості  їх  складу,  не  виносяться   питання   про дострокове  припинення повноважень Верховної Ради Української РСР та Президента Української РСР".

 

     Друге. Пропоную  необхідну   кількість   для   обов'язкового призначення  референдуму  обумовити  двома  мільйонами  громадян. Чому?  Тому що ми закладемо в проекті закону той  механізм,  який справді  може  кинути на суцільну хвилю референдумів.  Погляньте, парламент Литви прийняв  у  своєму  законі  обумовлену  кількість підписів - 300 тисяч.  Порівняно з чисельністю населення Литви це майже 10 процентів.  Якщо взяти чисельність населення України, то це  майже  5  мільйонів.  Тому  я  вважаю,  що  два мільйони - це демократично,  але це й дав гарантію, що Україна не буде втягнута в хвилю референдумів та опитувань.

 

     Третє зауваження  - до статті 39,  частини шостої.  Пропоную доповнити  її  словами:"...а  референдум  з  питань  дострокового припинення   повноважень   Верховної   Ради  Української  РСР  та Президента Української РСР - якщо в ньому взяло участь  не  менше 2/3  від  загальної  кількості  громадян,  внесених  у списки для голосування".

 

     Четверте. В постанові про введення в дію закону  я  пропоную доручити   Кабінету   Міністрів   розробити  і  внести  зміни  та доповнення до Кримінального та Адміністративного кодексів про

 

     128

 

     відповідальність за порушення законодавства про референдум.

 

     І останнє. Пропоную проект закону прийняти в першому читанні і передати в комісію на доопрацювання по зауваженнях, висловлених народними депутатами.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Збітневу.  За ним виступатиме депутат Борейко.

 

     ЗБІТНЄВ Ю.І.,   заступник   голови  Комісії  Верховної  Ради Української РСР у справах молоді  /Гагарінський  виборчий  округ, м.Київ/.  Шановні  депутати!  Проект  Закону  Української РСР про всеукраїнський та місцеві референдуми підготовлено  в  цілому  на високому  рівні.  Його прийняття стане важливим кроком у розвитку безпосередньої демократії на Україні.  Але я хотів  би  зауважити ось  що.  Цей  закон  працюватиме  лише  тоді,  коли в нього буде вкладена вірна класифікація і понятійний апарат.

 

     Щодо класифікації,  то в мене є таке зауваження.  В статті 1 даного  законопроекту зазначається,  що відповідно до Конституції Української   РСР    проводяться    всеукраїнські    референдуми, референдуми Кримської АРСР та місцеві без будь-якого поділу їх на різновиди та за тими чи іншими ознаками.

 

     У той  же  час  у  статті  42   передбачено   консультативні референдуми або так звані опитування. У названій статті, зокрема, говориться:  "З  метою  виявлення  волі  громадян  при  вирішенні важливих   питань  загальнодержавного  та  місцевого  значення  у передбаченому   цим   Законом    порядку    можуть    проводитись всеукраїнські  та місцеві дорадчі опитування громадян Української РСР..."

 

     На мій погляд, щодо опитування з питань життя цілих держав

 

     129

 

     або окремих  адміністративно-територіальних  одиниць   мають прийматися окремі закони. Зокрема, ще до революції в Росії широко практикувались народні опитування.  Це був  дуже  високий  рівень опитування, він ставився на один рівень з референдумом .Тому доцільно було б назвати цей документ Законам про всеукраїнський та місцеві референдуми, а також про опитування.

 

     Я хотів  би  сказати,  що  міжнародна  правова практика знає декілька   видів   референдумів.   Зокрема,   це   конституційний референдум,  коли  певні  питання  обов'язкові  для  винесення на всенародний  референдум.  Так   робиться   у   Франції,   Італії, Швейцарії. Виносяться, наприклад, якісь окремі законодавчі акти.

 

     Від консультативного  референдуму залежить політика держави. Так 1975 року  у  Великобританії  було  проведено  консультативне опитування  про вступ Англії до Європарламенту.  Ви знаєте,  що і новий Прем'єр-міністр зараз готує такі ж документи.

 

     За способом  проведення  є  ще  один   вид   референдуму   - обов'язковий,  коли те чи інше рішення Верховної Ради обов'язково повинно виноситись на всесоюзний референдум.  Так,  як  ми  зараз виносимо питання про Конституцію.

 

     Є факультативний  референдум  -  це за пропозицією виборчого корпусу, окремих громадян чи організацій, які хочуть провести той чи інший референдум.

 

     Що стосується  Кримської АРСР,  то я б хотів відзначити,  що законопроект передбачає для Кримської АРСР лише референдуми,  але він повинен би передбачати і опитування.

 

     На мій  погляд,  референдуми мають проводитися насамперед за ініціативою осіб організації, які, можливо, користуються

 

     130

 

     правом законодавчої ініціативи. Хоча на сьогодні це вже слід переглянути,  оскільки  в  Конституції  ми фактично забрали право законодавчої ініціативи у багатьох громадських організацій.

 

     До того ж,  референдум має здійснюватись не за вимогою, а за пропозицією народних депутатів.

 

     Щоб я  ще  хотів  відзначити?  Дозволю  собі  сказати,  що з деякими пропозиціями  депутата  Бандурки,  де  він  говорить  про необхідність збільшення кількості підписів, я не згоден. Я думаю, що це  обмежуватиме  свободу  громадян.  В  той  же  час  у  його пропозиціях є логіка.  Але тут просто потрібно варіанти, як часто можна  проводити  референдуми?  Адже  це  для  нас  дуже   велика проблема.  Референдуми  на  рівні  держави  можна проводити майже кожного місяця.  Але виникає  питання:  скільки  це  коштуватиме? Наскільки  ми  знаємо,  союзний референдум коштував 120 мільйонів карбованців.  Зараз ми знову будемо проводити ще один референдум, який   теж   обійдеться   в  копійку  для  Кабінету  Міністрів  і Української держави в цілому.

 

     Ще важливе питання.  Доцільно було б обмежити число  питань, які  можуть  одночасно виноситися на референдум чи опитування.  І залежно від кількості та важливості  чіткіше  передбачити  отроки проведення  референдумів  чи опитувань з часу їх призначення.  До речі,  що стосується кошторису,  то  у  нас  немає  пояснювальної записки,  де  б говорилося,  як ми повинні забезпечувати кошторис цього референдуму,  зокрема, хто його має забезпечити. Це питання потрібно  було б внести окремою статтею,  надати таку компетенцію Кабінету Міністрів,  і визначити,  в якому порядку він міг би  це забезпечувати.

 

     Доцільно ввести   одночасно   проект  змін  і  доповнень  до адміністративної,  кримінальної,  інших  галузей   законодавства, пов'язаних

 

     131

 

     з відповідальністю за порушення законодавства про референдум та з іншими положеннями цього законопроекту.

 

     І останнє.  Коли   депутат   Касьяненко   сказав,   що   цим законопроектом  можна  маніпулювати,  я  згадав,  що в Швейцарії, демократичній країні,  референдуми проводяться досить часто, вони проводилися свого часу і в фашистській Німеччині, і в фашистській Італії,  і при диктаторському режимі Піночета в Чілі,  і в нас  у застійні  часи...  Зараз ми йдемо до інституту президентства,  до правової держави,  і я хочу підкреслити, що демократичність цього закону  залежатиме від режиму,  в якому працюватиме наша держава: від того,  буде це диктат чи демократія.  Прошу  звернути  на  це увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Борейку.

 

     БОРЕЙКО М.С.  Шановні колеги! Шановний Голово! Безумовно, що сьогодні ми обговорюємо проект одного з найважливіших законів  за умови побудови демократичної держави.  Я не маю сумніву, що після його  прийняття  з  метою  забезпечення   безпосередньої   участі громадян   в   управлінні  державними  та  місцевими  справами  в Українській РСР проводитимуться референдуми. Як сказано в проекті закону, "референдум - це спосіб прийняття громадянами Української РСР шляхом голосування законів  УРСР,  інших  рішень  з  важливих питань загальнодержавного і місцевого значення".

 

     Уважно вивчивши проект, я дійшов висновку, що в статті 5, де йдеться про питання, які виносяться на всеукраїнський референдум, не слід обмежуватися питаннями про реалізацію права

 

     132

 

     України на  самовизначення  та  входження Української РСР до державних федеративних і конфедеративних утворень  або  виходу  з них.  А  хіба  не  референдумом  потрібно  вирішувати питання про президентську владу,  про назву республіки, про державний устрій, про національну символіку?  Можна було б і інші питання поставити на всенародний референдум.

 

     Друге. У статті зазначається,  що всеукраїнський  референдум може  проводитися  лише  тоді,  коли  його  проведення вимагатиме третина депутатів українського  парламенту  або  ж  один  мільйон виборців.  Якщо  з  першою  умовою  можна було б погодитися,  то, думаю, з другою - ні.

 

     Один мільйон виборців становить дуже невеликий  процент  від усього їх числа. Краще було б застосувати таку ж умову, як і щодо місцевого референдуму,  а саме:  він проводиться тоді,  коли його вимагає  третина  депутатів  загального  складу або ж одна десята частина громадян Української РСР,  які  проживають  на  території даної  адміністративно-територіальної одиниці і мають право брати участь у референдумі.

 

     Якщо ж  погодитися  з  проектом  закону,  то  один   мільйон підписів виборців, потрібний для республіканського референдуму, - це не десята частина  виборців  України.  І  республіканський,  і місцеві  референдуми  повинні  проводитися  на  однакових умовах, тобто на вимогу однієї десятої частини виборців.

 

     Трете. Відмову в реєстрації ініціативної  групи  /це  стаття 15/   можна  оскаржити  в  суді.  Але  чому  саме  в  суді,  який знаходиться там, де Центральна комісія, тобто у Києві? Думається, це  теж  треба викласти чіткіше,  а саме:  у будь-якому народному суді.

 

     133

 

     У статті  16  про  порядок  і   строки   збирання   підписів ініціативними  групами,  на мій погляд,  надто розтягнуто строки. Для республіканського референдуму досить і  двомісячного  строку, щоб зібрати підписи, а для місцевого - і 20 днів.

 

     У статті  20  слід  уточнити:-після  чого  в 10-денний строк оголошується повідомлення  про  призначення  референдуму.  Кінець цього   абзацу  тоді  матиме  такий  вигляд:  -"...  оголошується відповідно  у  республіканських  та  місцевих   засобах   касової інформації  у  10-денний  строк  після прийняття рішення про його проведення".

 

     У статті 23 не визначено,  скільки ж  має  бути  заступників голови   Центральної   комісії   по   проведенню  всеукраїнського референдуму.

 

     Є неузгодженість  у  статті  32.  Тут  ідеться  про  те,  що виборець   має   право  на  оскарження  неправильності  у  списку громадян,  які мають право  бути  участь  у  референдумі.  У  ній пишеться:

 

     "Заява про  неправильності  в списку розглядається дільничою комісією по референдуму, яка зобов'язана не пізніш як у дводенний строк,  а  напередодні  і  в день референдуму- негайно розглянути заяву,  внести необхідні виправлення в список або видати заявнику копію мотивованого рішення про відхилення його заяви.  Це рішення може бути оскаржено не пізніш як за п'ять днів до  референдуму  в районний /міський/ народний суд". Як же виборець може подати його в суд за п'ять днів до референдуму,  якщо він одержав  відхилення його   заяви  за  два  дні  до  референдуму  або  навіть  у  день референдуму? Тут щось не так. Відчувається формалізм у цій справі або ж просто ігнорування прав виборців.

 

     З урахуванням  зауважень і пропозицій депутатів законопроект можна прийняти в першому читанні за основу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва до 16-години.

 

     134