Стенограма пленарного засідання

04 червня 1991

ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ТРЕТЄ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 16 година.

 

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

 

     ГОЛОВА. Прошу підготуватися до реєстрації. Прошу підготувати нашу систему "Рада" до реєстрації. Реєструємося.

 

     У залі 395 народних депутатів. Вранці було 413. Ще раз, будь ласка, реєструємося. 401 депутат.

 

     За порядком  денним у нас зараз має розглядатися питання про проект  Закону  Української  РСР  про  громадські  об'єднання   в Українській РСР.  Доповідає Бойко Віталій Федорович.  Але я прошу одну хвилину. Ми маємо прийняти постанову "Про порядок введення в дію Закону Української РСР про освіту".  Пам'ятаєте,  ми прийняли закон, а постанову до цього часу не прийняли. Є вона у депутатів? Є.   Які   є   до  неї  зауваження?  можна  приймати?  Ставлю  на голосування. Будь ласка.

 

     Є зауваження? Вибачте, я не помітив. Третій мікрофон.

 

     3

 

     ПЕТРОВ В.М.,  директор Лубенського  заводу  лічильних  машин /Лубенський  виборчий  округ,  Полтавська  область/.  Я  хотів би привернути увагу Верховної Ради і шановної Президії до  того,  що зараз,  коли  випускники  шкіл  подають  документи  для вступу до вузів,  вони стикаються з дуже неприємними фактами.  Вже тепер  у вузах вимагають, щоб вступники укладали контракти на оплату свого майбутнього навчання.  Мабуть,  ні для кого не секрет,  чиї  діти першими укладуть отакі контракти.  Тому я вважаю, треба неодмінно висловити наше ставлення до цього,  а Раді Міністрів  дати  якесь пояснення, що все це незаконно, що такого не може бути.

 

     ГОЛОВА. Де це? В проекті постанови?

 

     ПЕТРОВ В.М. До проекту треба це внести.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Рафаїловичу, будь ласка.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  Комісії Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки /Червоноармійський  виборчий округ,  Львівська область/.  Шановний Леоніде Макаровичу, шановні депутати!  Подібні питання задавалися і під час прийняття закону. Я   повинен   відповісти   таким   чином.  Ми  з'ясовували  це  у відповідному міністерстві.  Виявилося,  що  то  є  самодіяльність вищих  учбових  закладів.  Такого  правила немає.  І наша комісія терміново зобов'яже чи попросить Міністерство  освіти  спеціально роз'яснити для

 

     4

 

     республіки питання  про  те,  що  то є самодіяльність самого вищого учбового закладу.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.,  керівник  Львівського  відділення  Інституту ботаніки імені М.Г.  Холодного АН УРСР /Калуський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Ігоре Рафаїловичу! У другому пункті записано,  що до приведення законодавства Кримської АРСР у відповідність до Закону про  освіту  чинні  законодавчі  та  інші нормативні акти застосовуються, оскільки вони не суперечать цьому закону.  У зв'язку з тим,  що ця помилка зустрічається не вперше, то  треба  записати замість "оскільки" словосполучення "якщо вони не суперечать..."

 

     ГОЛОВА. Це редакційна правка.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А. Це суттєва правка.

 

     ГОЛОВА. Суттєва.  Дякую.  Я думаю,  що те більш точно  "якщо вони...", бо "оскільки" - це щось поетичне трохи. Так?

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Це відповідник російського "поскольку".

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.,   директор   шахти   імені   О.Ф.Засядька виробничого об'єднання "Донецьквугілля" /Київський

 

     5

 

     виборчий округ,  Донецька область/. Леонид Макарович! Дело в том,  что  сейчас  многие  выпускники не могут поступить в высшие учебные заведения.  Там повально  требуют,  чтобы  они  заключили контракты   стоимостью   10-12  тысяч  рублей.  Каждый  институт! Родители нервничают,  народ возмущается.  Получается,  что у  нас поступают не по знаниям,  таланту,  а по принципу:  кто заплатит, кто найдет спонсора, тот будет поступать в институт.

 

     Нужно, Леонид Макарович,  Кабинету Министров дать  указания, чтобы   он  навел  порядок  в  этом  вопросе.  Потому  что  народ возмущается.

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  що це дуже важливий момент.  Якщо за гроші прийматимуть, тоді вже все, які таланти? В кого є гроші, в того є "таланти"...

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Я хочу сказати,  що комісія  бере  на  себе зобов'язання   вирішити   це   питання   з  Міністерством  освіти терміново.

 

     ГОЛОВА. Обов'язково.  Разом з Міністерством освіти,  разом а Урядом.  І треба внести конкретно пропозиції, щоб негайно оце все якось  припинити,  тому  що  ми  просто  губимо  справу.   Другий мікрофон.

 

     ПАНЧЕНКО В.Є.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з  питань  культури  та  духовного  відродження /Ленінський  виборчий  округ,  Кіровоградська  область/.  У  мене прохання до Ігоря Рафаїловича.

 

     6

 

     Шановний Ігоре Рафаїловичу!  Я думаю, ви добре знаєте, що на місцях дуже гостру реакцію викликала та стаття Закону про освіту, де йдеться про інститути вдосконалення кваліфікації вчителів.  І, зокрема,  було кілька публікацій на цю ж тему і з цього ж приводу в газеті "Освіта".

 

     Я просив би вас,  щоб ви прокоментували це остаточне рішення щодо  інститутів  вдосконалення  кваліфікації вчителів,  пояснили позицію своєї  комісії  і  тим  самим  внесли  якесь  роз'яснення відносно цього питання. Будь ласка.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  По-перше,  я  хочу,  щоб  ви  подивилися на проект постанови,  на другу сторінку,  третій  абзац  знизу.  Там сказано,   що  протягом  трьох  років  треба  провести  атестацію навчальних закладів  підвищення  кваліфікації  та  перепідготовки кадрів і привести їхню структуру у відповідність до закону.

 

     Учора комісія разом з керівниками міністерства і з ректорами навчальних закладів  підвищення  кваліфікації  та  перепідготовки кадрів  проводила  спеціальне  засідання.  Ситуація  така.  Таких інститутів і різноманітних курсів перепідготовки кадрів у  нас  у республіці  багато.  Серед  них  є  кілька  дуже серйозних і дуже великих інститутів,  які,  безумовно,  повинні існувати.  Але в й дуже  багато  осередків малокваліфікованих і майже зовсім зайвих. Тому,  може,  ми залишимо так,  як б,  статтю закону, тобто що ці інститути  підвищення  кваліфікації  мають  бути реорганізовані у факультети чи інші утворення при  вищих  учбових  закладах.  Вищі учбові  заклади  зараз  матимуть  велику  автономію.  Вони можуть утворювати при собі  певні  інститути,  але  контроль  за  їхньою якістю   повинен   іти  з  відповідного  спеціалізованого  вищого учбового закладу:  чи то педінституту,  чи то університету, чи то технічного вузу.

 

     7

 

     Комісія і   міністерство   дуже   уважно  розглядатимуть  цю проблему.  Тому й встановлюється строк вирішення  даного  питання три роки, щоб ми могли конкретно розібратися в кожній ситуації.

 

     ГОЛОВА. Як, погоджуєтесь? Третій мікрофон.

 

     ПУШИК С.Г.,   письменник   /Коломийський   виборчий   округ, Івано-Франківська область/.  Ігоре  Рафаїловичу!  Треба  все-таки зберегти  обласні  інститути  вдосконалення вчителів,  тому що це дуже важливі центри,  які надають методичну допомогу.  Крім того, це єдиний заклад,  де можна зібрати вчителів з області. Тут вони, скажімо, могли б зустрітися з освіченими людьми обласного центру. Нехай   ці   заклади,   може,   не   називатимуться   інститутами вдосконалення, але цю структуру треба зберегти.

 

     Я знаю, що як тільки ті курси там відбуваються, ми ходимо на зустрічі - і письменники,  і актори,  і художники. Встановлюються якісь контакті,  пізніше при школах утворюються  університети  чи школи  мистецтв.  Це  дуже  важлива ланка.  Я думаю,  що треба її зберегти.  То  неважливо,   чи   вона   буде   підпорядковуватися інститутові  педагогічному чи якомусь іншому,  але варто вберегти її при обласних відділах освіти. Нехай би ці структури були. Вони дуже і дуже потрібні.

 

     8

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Я повинен сказати,  що інститути підвищення кваліфікації є одними з найголовніших інститутів у нашій  країні, тому  що  людина,  яка  закінчила вуз,  однаково через деякий час повинна  пройти  перекваліфікацію.   Мова   йде   про   те,   щоб перекваліфікація  проводилася на високому науковому і методичному рівні.  І для цього повинні бути відповідні кадри  і  відповідний контроль.  Комісія  не  збирається  знищувати  в Україні нічого з того,  що є добрим. Комісія хоче лише з допомогою міністерства, з допомогою відповідних кадрів і експертних комісій ліквідувати те, що  є  халтурним,  а  зберегти  те,  що  є  добрим.  Для  того  і встановлено строк - три роки.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЗАЛУДЯК М.І.,  голова Комісії Верховної Вади Української РСР у  питаннях   екології   та   раціонального   природокористування /Кременчуцький   -   Краківський   ,виборчий   округ,  Полтавська область/.  Шановний Леоніде Макаровичу!  Це адресовано  вам,  але вчителі  Ровенщини,  де наша комісія перебувала щойно на виїзному засіданні,  звернулися до нас  з  листами.  Зокрема,  такий  лист учителів Ровенщини, підписів понад 200.

 

     "Педагоги Вербської   середньої  школи-інтернату  для  дітей сиріт  і  дітей,  які  залишилися  без  опіки  батьків,   просять відмінити  поправку  до  статті  41 Закону про освіту Української Радянської Соціалістичної Республіки,  яка не враховує  потреб  і побажань  учителів,  і  залишити  обласні інститути удосконалення кваліфікації вчителів, які надають учителям всебічну методичну

 

     9

 

     допомогу, вивчають  та  впроваджують  у  практику  передовий педагогічний  досвід".  Підпасала  Галина  Дмитрівна  Нестеренко, член-кореспондент  Академії  педагогічних  наук  СРСР.  І   таких прохань дуже багато. Я доводжу до відома.

 

     ГОЛОВА. Ігоре  Рафаїловичу!  Навколо цих інститутів весь час ведуться гострі розмови,  і наші точки зору,  вірніше, не наші, а людей, не співпадають.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.   Так.  Тільки  інститутів  є  понад  600  у республіці.  Деякі з них в добрі,  а деякі з них  є  недобрі.  Це питання треба вивчити, для цього комісія відводить три роки.

 

     ГОЛОВА. Я  підкреслюю  для  всіх,  хто нас чує /у тому числі чують,  мабуть, і вчителі/, що мова йде не про те, щоб одразу все відмінити, а про те, щоб ситуацію вивчати протягом трьох років. І те,  що є явно непридатне,  як кажуть,  непотрібне,  - для чого ж його   штучно   зберігати?  А  той  інститут,  який  доведе  свою спроможність  і  потребу  в  доцільності  свого  існування,   він лишиться.

 

     Другий мікрофон.

 

     КРУПА І.М.,  старший  науковий  працівник  картинної галереї Тернопільського  обласного  краєзнавчого  музею  /Теребовлянськмй виборчий   округ,   Тернопільська  область/.  У  мене  аналогічне питання,  як у депутата Залудяка.  У мене є  звернення  асоціації вчителів  української  мови.  Я  хочу  просто передати його Ігорю Рафаїловичу.

 

     10

 

     ГОЛОВА. Ставлю постанову на голосування.

 

     "За" - 288. Постанову прийнято.

 

     Слово має Бойко Віталій Федорович.  Будь ласка.  Про  проект Закону  про громадські об'єднання в Українській РСР.  Скільки вам потрібно часу? 15 хвилин для доповіді.

 

     БОЙКО В.Ф., Міністр юстиції Української РСР. Шановні народні депутати!   Шановний   Голово!  У  вирішенні  завдань  подальшого розвитку   демократичних   процесів    і    повного    здійснення самоврядування  народу  зростає роль таких громадських формувань, як добровільні об'єднання, діяльність яких спрямована на розвиток громадсько-політичної, соціальної та творчої активності громадян, задоволення їх професійних інтересів, духовних потреб, здійснення добродійної та іншої корисної діяльності.

 

     Саме з  цією метою було розроблено і сьогодні внесено на ваш розгляд  проект  Закону  УРСР   про   громадські   об'єднання   в Українській РСР.

 

     Як відомо,  Конституція  Української  РСР  передбачає  право громадян республіки об'єднуватися в  громадські  організації.  Це право грунтується і на Загальній декларації прав людини.

 

     Докорінні зміни,   що   відбуваються   в  суспільному  житті республіки,  викликали  виникнення  численних   і   різноманітних об'єднань,  добровільних  формувань  -  від  політичних партій до міжнародних громадських об'єднань.

 

     Проте відповідна правова база,  чітко  узгоджений  в  законі порядок    створення,   реєстрації   і   діяльності   громадських організацій, механізм побудови відносин державних

 

     11

 

     органів з громадськими  об'єднаннями  майже  відсутні.  Тому постало  питання про необхідність надання гарантій і забезпечення реалізації прав  громадян  на  об'єднання,  встановлення  порядну реєстрації їх статутів.

 

     Вони раніше   реєструвалися   в  Раді  Міністрів  УРСР,  яка здійснила це щодо статутів більше 80 громадських організацій.

 

     Потім, керуючись   принципами   Декларації   про   державний суверенітет  України,  виходячи  з  основних міжнародних пахтів у галузі прав людини,  відповідно до  постанов  Президії  Верховної Ради Української РСР від 29 вересня та 14 листопада минулого року цей  порядок  було  змінено.  Зазначені  функції  по   реєстрації статутів новостворених політичних партій, громадських рухів тощо, які  мають  республіканські  органи  керівництва,  покладено   на Міністерство   юстиції   республіки,  а  щодо  статутів  місцевих громадських  об'єднань  -  на  виконавчі  комітети  місцевих  Рад народних депутатів. Ця робота здійснюється на підставі Тимчасових правил,  затверджених постановою Ради Міністрів.  На сьогоднішній день    Міністерством   юстиції   зареєстровано   83   громадські об'єднання.

 

     Пропонований проект закону за дорученням Уряду  підготовлено Мінюстом   разом   з  Академією  наук,  Прокуратурою  республіки, Верховним  Судом  та  деякими  іншими   державними   органами   і громадськими   організаціями   республіки.   Його  обговорено  на засіданні Президії Ради Міністрів  і  в  доопрацьованому  вигляді внесено на розгляд Верховної Ради. При розгляді проекту в Комісії у питаннях законодавства і законності щодо нього рядом  депутатів були  висловлені пропозиції.  Крім того,  внесений альтернативний проект групою народних депутатів.

 

     12

 

     Ці пропозиції були розглянуті і враховані при  доопрацюванні проекту.  Водночас  проект  узгоджений  із  згаданими постановами Президії Верховної Ради з цих питань, із законами про власність в Українській  РСР,  про  свободу совісті та релігійні організації, про підприємництво та іншими.

 

     Окремі положення альтернативного проекту,  з  яких  не  було досягнуто згоди,  залишені у відповідних статтях як альтернативні варіанти.  Це стосується питань реєстрації  статутів  громадських об'єднань,  права законодавчої ініціативи, виробничогосподарської діяльності,  формування  коштів  політичних  партій,  фінансового контролю  за  їх  діяльністю  та  права  їх  вступу  в міжнародні організації.  Оскільки проект закону у вас є, вважаю за необхідне зупинитися  лише на окремих його положеннях,  принципово важливих питаннях.

 

     Проект скла дасться з 5 розділів, у які вміщено 27 статей. У ньому     визначається     поняття    громадського    об'єднання, підкреслюється добровільній характер його формування,  наводяться примірний  пере.  лік  громадських  об'єднань  у  розумінні цього закону.  Це - політичні партії,  масові рухи,  професійні спілки, жіночі,    ветеранські,    молодіжні   організації,   добровільні товариства,  наукові,  культурно-освітні, фізкультурно-спортивні, творчі спілки тощо.

 

     Здійснення права  громадян  на  об'єднання  за  проектом  не підлягає обмеженню,  крім  випадків,  передбачених  Конституцією, Декларацією  про державний суверенітет України та цим законом,  а також в інтересах державної чи суспільної  безпеки,  громадського порядку або замісту прав та свобод громадян.

 

     Зазначається, що  не  допускаються  створення  і  діяльність політичних партій,  рухів  і  громадських  об'єднань,  метою  або методом дій яких є повалення, зміна шляхом насильства

 

     13

 

     конституційного ладу   і  в  будь-якій  протизаконній  формі територіальної цілісності держави,  а також  підрив  її  безпеки, пропаганда   війни,   насильства   та  жорстокості,  розвалювання соціальної,  національної та релігійної ворожнечі, вчинення інших кримінально  караних  діянь,  Забороняється створення громадських воєнізованих об'єднань і збройних формувань.

 

     Громадським об'єднанням  забороняється  діяти  як   таємним, володіти   зброєю   і   перебувати   у   зв'язках   з  озброєними організаціями,  застосовувати  насильство  і   мати   зв'язки   з організаціями, які його використовують.

 

     Відповідно до  проекту  закону  переслідуються  створення  і діяльність громадських об'єднань,  які посягають  на  здоровся  і моральність   населення,   права   та   інтереси   громадян,   що охороняються законом /стаття 3/.

 

     Проект передбачав,  що  дія   закону   не   поширюється   на кооперацію,  а  також на всі інші організації,  які мають на меті добування  прибутку  /доходу/;  на  релігійні   та   деякі   інші організації.

 

     У проекті   пропонується:   врегулювати   порядок  створення громадських  об'єднань  через  засновників,   установчі   з'їзди, конференції   або  загальні  збори;  вирішити  питання  членства: визначити органи,  які здійснюють  реєстрацію  статутів  /зокрема передбачається  покласти це та порядок проведення цієї реєстрації на Мінюст та виконкоми місцевих Рад/.

 

     Проект закону виходить з  того,  що  за  загальним  правилом об'єднання  можуть  визнаватися законними,  якщо вони створені за ініціативою не менш як десяти  громадян,  що  досягли  18-річного віку,  а  засновниками  молодіжних  та дитячих організацій можуть буті громадяни, які досягли 15 років.

 

     14

 

     За проектом  закону  на  території  Української  РСР  можуть створюватися   і   діям   як   республіканські,  місцеві,  так  і міжреспубліканські та міжнародні громадські об'єднання.

 

     За пропозицією   народних   депутатів   політичним   партіям присвячена  окрема  стаття 8.  У ній викладено поняття політичних партій,  їх рівність перед законом.  Встановлюється, що політичні партії мають тільки республіканський статус /ч. ІІ, стаття 7/.

 

     Щодо кількісного   складу   членів   об'єднань   у   проекті пропонується таке: політичними партіями або професійними спілками вважаються партії /професійні спілки/, що мають своїми членами не менше 3 тисяч,  а інші  громадські  об'єднання  -  не  менше  300 громадян.

 

     Визначаючи таку    кількість    членів   політичних   партій професійних спілок/ і громадських організацій,  проект виходить з того, що їх діяльність повинна поширюватися на територію всіх або більшості областей республіки, і вони мають там свої організації.

 

     Це питання вже вирішено і  в  постанові  Президії  Верховної Ради   республіки   від  14  листопада  минулого  року,  яка  вже згадувалася. Воно, до речі, якоюсь мірою вивірено практикою.

 

     Проект регулює  права   й   умови   діяльності   громадських об'єднань,  містить положення про те,  що у них може перебувати у власності.

 

     Окремі розділи присвячені контролю за діяльністю громадських об'єднань і відповідальності за порушення законодавства,  а також присвячені міжнародним зв'язкам громадських об'єднань.

 

     Важливим положенням проекту є встановлення пріоритету правил міжнародних договорів порівняно з республіканським законодавством /стаття 27/.  Цей загальновизнаний принцип  міжнародної  практики було  закріплено  в  раніше виданих актах законодавства,  а тепер його пропонується зафіксувати і в даному законопроекті.

 

     15

 

     Характеризуючи проект,  хотілося  б   особливо   підкреслити втілений  у  ньому  принцип  законності.  Він  дістав  у  проекті різноманітних прояв.

 

     По-перше, громадським  об'єднанням  гарантуються  умови  для успішного виконання ними статутних завдань, закріплюється принцип невтручання державних  органів  і  службових  осіб  у  діяльність громадських об'єднань,  що могло б обмежити право на асоціацію чи перешкодити його законному здійсненню /стаття 5/;  вказується  на недопустимість  обмеження  прав  і свобод громадян у зв'язку з їх участю або неучастю в діяльності  громадських  об'єднань  /стаття 6/.

 

     По-друге, в  проекті  чітко передбачається,  що в реєстрації статуту громадського об'єднання  може  бути  відмовлено  виключно тоді,  коли  його  статут суперечить положенням конкретних статей цього закону.  Це дасть  змогу  виключити  можливість  довільного вирішення питання про відмову в реєстрації. Якщо ці вимоги законі будуть  порушені,   проектом   встановлюється   судовий   порядок оскарження   віднови   в   реєстрації  статуту  /стаття  15/.  Це найбільшою мірою  забезпечить  реалізацію  конституційного  права громадян  на об'єднання,  дотримання законності у вирішенні цього питання.

 

     По-третє, проектом передбачено,  що  ліквідація  громадських об'єднань  може провадитися тільки в судовому порядку і тільки на підставах,  встановлених  законом.  Зрозуміло,  що  і  оскарження рішення  про  ліквідацію об'єднання також відбувається в судовому порядку /стаття 24/.

 

     З другого боку,  встановлено,  що і громадські об'єднання не повинні  втручатися  в  діяльність,  яка  належать до компетенції державних органів і службових осіб /стаття 5/.

 

     16

 

     У проекті  пропонується  встановити,  що  в  разі   вчинення громадськім  об'єднанням  дій,  які  виходять  за  межі  цілей  і завдань,  визначених його  статутом,  або  які  порушують  закон, керівному органу цього громадського об'єднання може бути винесено письмове попередження.  Якщо  ж  повторно  протягом  року  будуть вчинені   такі   ж  дії,  за  судовим  рішенням  накладається  на об'єднання штраф або зупиняється  його  діяльність  на  строк  до трьох місяців.  Суд може ліквідувати громадське об'єднання,  якщо після цього на протязі  року  об'єднання  знову  вчинить  такі  ж порушення. Ліквідація об'єднання за рішенням суду може мати місце і у випадку вчинення ним дій,  передбачених статтею 3 проекту, що містить положення, за яких не допускається створення і діяльність об'єднань.

 

     Згідно з  проектом  здійснення  контролю   покладається   на державний  орган,  що зареєстрував статут громадського об'єднання /стаття 22/.  Слід підкреслити,  що  реєструючий  орган  здійснює контроль  не  взагалі  за  діяльністю  громадських  об'єднань,  а виключно за додержанням ними положень статуту.

 

     Нагляд за  виконанням  законів   громадськими   об'єднаннями здійснюватимуть  органи  прокуратури  /стаття  22/,  а  фінансові органи - контроль за джерелами їх  доходів,  розмірами  одержаних ними коштів і сплатою податків.

 

     Порушення законодавства  про  громадські  об'єднання тягнуть кримінальну,    адміністративну,     матеріальну     або     іншу відповідальність згідно з чинним законодавством Української РСР.

 

     Відповідальність несуть  винні в порушеннях,  з одного боку, службові особи державних органів,  а з другого  -  такі  ж  особи громадських органів,  у тому числі органів громадських об'єднань, а також громадян /стаття 23/.

 

     17

 

     Вважаємо, що закріплення в законі ролі і функцій  політичних партій,   рухів   та  інших  громадських  об'єднань  є  офіційним визнанням з боку держави їх значимості  в  політичному  механізмі здійснення влади.

 

     Шановні народні  депутати!  Ми  розуміємо,  що можуть бути й інші думки стосовно окремих положень проекту,  цікаві  пропозиції щодо   його   доповнення   і   критичні  зауваження.  Готові  при необхідності взяти участь у його  доопрацюванні.  А  зараз  після обговорення  прошу  вас  схвалити  в першому читанні проект цього закону.

 

     Дякую за увагу.

 

     Головує Перший заступник Голови Верховної  Ради  Української РСР ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будуть  запитання  до  доповідача?  15  хвилин - регламент для запитань і відповідей. Перший мікрофон.

 

     ОСТРОУЩЕНКО С.В.,  голова підкомісії Комісії Верховної  Вади Української  РСР  у справах жінок,  охорони сім'ї,  материнства і дитинства  /Приморський   виборчий   округ,   Одеська   область/. Уважаемый   товарищ   Бойко!  Скажите,  пожалуйста,  чем  вызвано изменение цифры количества членов  партии,  необходимого  для  ее основания?  В первом варианте проекта было пять тысяч, сейчас две тысячи.  Мне кажется,  что партия,  которая борется за  власть  и представляет  интересы  огромных  масс  населения,  не может быть мелкой. Первый вариант мне представляется более разумным.

 

     18

 

     БОЙКО В.Ф. Ваше питання зрозуміле. Дякую.

 

     Справді, в першому варіанті було п'ять тисяч. Після того, як була  прийнята  постанова  Президії  Верховної  Ради "Про порядок реєстрації громадських об'єднань",  Президія прийняла рішення про реєстрацію партій,  кількість членів яких нараховує три тисячі. І у варіанті,  який представив Уряд,  було три тисячі /дві тисячі - як  альтернатива/,  це  при друкуванні,  так би мовити,  вкралася помилка.  Уряд пропонує реєструвати 3 тисячі.  Зокрема,  практика реєстрації   політичних   партій  /а  ми  вже  зареєстрували  три новостворені політичні партії/ свідчить,  що три тисячі,  на  мій погляд,  досить.  Ви  можете прийняти більше,  це право Верховної Ради.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     РОМАНЮК В.С.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань  культури  та  духовного  відродження /Стрийський виборчий округ,  Львівська область/. Шановний Віталію Федоровичу! У статті 8   законопроекту  про  політичні  партії  в  одному  із  абзаців записано:  "Військовослужбовці та особи,  які займають  посади  в правоохоронних  органах,  у  своїй службовій діяльності керуються вимогами законів і не зв'язані  рішеннями  політичних  партій,  а також  інших громадських об'єднань,  що ставлять політичні цілі". Тут це якось дуже незрозуміло.  Але прийнятий  нещодавно  союзний закон, в якому записано, що працівники армії, військовослужбовці, працівники МВС і КДБ не входять до жодних політичних  партій.  Як ви думаєте,  чи не можемо ми,  як у російському законі, зазначити це саме у себе?

 

     19

 

     БОЙКО В.Ф.  Дійсно,  питання дуже цікаве,  злободенне.  Воно обговорювалося на всіх рівнях. Як ви пам'ятаєте, положення про це є в законі  Російської  Федерації,  а  в  Законі  про  громадські організації Союзу РСР - немає.  Розробляючи проект, ми виходили з того,  що це питання вже обговорювалося Верховною Радою,  тому  й записали це положення згідно з прийнятим рішенням.  Є, до речі, і альтернатива.  Абзацом нижче, в статті 8 проекту в альтернативний варіант. Отже, народним, депутатам буде легко визначитися під час голосування.

 

     Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     РЕВЕНКО М.М.,  заступник  голови  Комісії   Верховної   Ради Української  РСР  з питань агропромислового комплексу /Хотинський виборчий округ,  Чернівецька область/. Віталію Федоровичу! У мене до вас таке запитання.  Чи відноситься до громадських організацій Добровільне товариство сприяння армії, авіації і флоту? Якщо так, то чи поширюється на нього дія статті 37

 

     БОЙКО В.Ф,  Ця союзна організація не є новоствореною.  Після прийняття вами закону вона,  дійсно,  як  громадська  організація підпадатиме під дію цього документа.

 

     А що   стосується   статті   3,   то  там  записано,  що  не допускається  створення  громадських  воєнізованих  об'єднань   і збройних формувань.  Я не думаю, що цю організацію можна віднести до збройних організацій.  А навчання,  яке вона проводить,  можна припинити.  Можна закрити і школи,  і класи в середніх школах, де проходить якесь військове навчання. Це стосується і вищих учбових закладів. Я думаю,

 

     20

 

     незважаючи на те, що в статті 3 в таке положення, це не буде перепоною  для  реєстрації  даного  громадського  об'єднання   як організації, що відповідав вимогам цього законодавчого акту.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЗБІТНЄВ Ю.І.,   заступник   голови  Комісії  Верховної  Рада Української РСР у справах молоді /Гагарінський виборчий округ, м. Київ/.  Віталію  Федоровичу!  У  статті  1 говориться про те,  що засновниками громадських  об'єднань  є  громадяни,  в  статті  10 /друге   речення/,   -  що  засновниками  молодіжних  та  дитячих організацій можуть бути громадяни Української  РСР,  які  досягли п'ятнадцятирічного віку.  А Конституція твердить, що громадянином може бути людина,  яка досягла  вісімнадцятилітнього  віку,  тоді вона є суб'єктом права.  У зв'язку з цим у мене до вас запитання. Якщо людина  не  досягла  вісімнадцятиліття,  то  вона  ще  не  є громадянином?   Виходить,  що  або  цей  законопроект  суперечить Конституції,  або  з  нього  випадають   юнацькі   та   молодіжні організації,  тобто цим організаціям не можна буде надавати права юридичної особи.

 

     21

 

     БОЙКО В.Ф. Ваше запитання дійсно слушне. Дане положення може викликати  сумнів  у  його правильності.  Але погодьтеся,  що ми, мабуть,  не можемо  виключити  можливість  створення  громадських організацій  особами,  які  молодші  вісімнадцяти років.  Тому ми пропонуємо, щоб, починаючи з п'ятнадцятирічного віку, молоді люди могли  створювати  дитячі  і юнацькі громадські об'єднання.  І ті об'єднання після їх реєстрації визнавали юридичною особою.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ПАВЛЮК С.П.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР  з питань  народної  освіти  і  науки  /Турківський  виборчий округ, Львівська область/. Шановний Віталію Федоровичу! У мене запитання такого  плану.  Із  скасуванням  статті  6 Конституції ситуація в більшості областей України і в  цілому  в  державі  практично  не змінилася. Комуністичні партійні структури, як і раніш, впливають на виробничий процес, на державний процес, на судочинний процес і так  далі.  Скажіть,  будь  ласка,  що  може змінитися реально із введенням цього закону  і  які  механізми  його  реалізації,  щоб партійні структури не втручалися в державні інституції?

 

     22

 

     БОЙКО В.Ф.  На це питання я відповів би так.  Я розумію,  що мова йде про партійні структури на підприємствах та парткоми, які зараз знаходяться на території підприємств. Правильно я зрозумів? Моя думка з цього приводу така:  мабуть,  справа не  в  тому,  де розташований   партком.   Тому  що  партком  будь-якої  партійної організації може  бути  і  за  межами  підприємства.  Але  це  не значить,  що  та  чи  інша  партійна організація не може впливати через своїх членів,  які працюють у цій організації,  в цехах,  у бригадах,  у колективах.  Ось що,  по-моєму,  основне. Але, як на мене,  ми не можемо заперечити існування об'єднань за інтересами, в тому числі за політичними цілями,  за місцем роботи,  де людина проводить більшу частину свого життя.

 

     Якщо ви приймете рішення, що партійні організації не повинні розміщуватися на підприємствах,  тоді буде виконуватися закон.  А зараз  такого  закону  немає,  і  дане  положення  якоюсь   мірою обмежувало б право людини на об'єднання. Це моя особиста думка.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Віталію Федоровичу!  Шановні  депутати!  Передусім  хочу сказати,  що я вражений стилістичною недосконалістю пропонованого законопроекту.  Відчувається,  що  не  знайшлося  людини,  яка  б опрацювала і уважно прочитала його.  У мене лише до одного абзаца вісім зауважень.

 

     23

 

     Це другий абзац  статті  3.  Я  не  буду  говорити  про  всі редакційні  правки,  бо  їх  надто  багато.  На  мою  думку,  цей законопроект треба повертати для підготовки  в  комісії)  і  лише потім пропонувати на затвердження в першому читанні.

 

     А зараз  я задам лише два запитання,  які стосується цього ж абзаца.  Я хотів би запитати,  як розуміти слова про  те,  що  не допускається  створення  і діяльність громадських об'єднань,  які претендують   у   будь-якій   протизаконній   формі    порушувати територіальну  цілісність  держави?  Хіба  є  якась законна форма порушення територіальної цілісності України?  Для  чого  ми  тоді приймали   Декларацію   про  державний  суверенітет  і  для  чого укладаємо зараз  рівноправні  договори  з  іншими  державами  про визначення територіальної недоторканності?

 

     І друге   запитання.  "Забороняється  створення  громадських воєнізованих об'єднань..." Я готовий щиро вітати таке положення в законопроекті,  якщо  воно стосуватиметься і організацій,  центри яких знаходяться за межами нашої держави України.  Мав  на  увазі ДТСААФ.

 

     Дякую.

 

     БОЙКО В.Ф.,   Спочатку   стосовно  законних  форм  порушення територіальної цілісності.  Взагалі,  я думаю,  якщо ми не  маємо свого власного досвіду з цього приводу,  то це не значить,  що ми не можемо включити таке положення в  законопроект.  Досвід  інших республік,  інших  країн  свідчить  про  те,  що ми повинні зараз передбачити  неможливість  створення  в  майбутньому  громадських об'єднань,   діяльність  яких  була  б  спрямована  на  порушення територіальної   цілісності.    Це    питання    дуже    детально обговорювалося

 

     24

 

     на засіданні  комісії  /в  першому  варіанті  Ради Міністрів такого не було,  це вже після обговорення внесли доповнення/.  Ми вважаємо,  що  це  потрібно  на  майбутнє,  щоб члени громадських об'єднань знали,  що така діяльність  законом  забороняється.  Де поперше.

 

     По-друге. Стосовно воєнізованих об'єднань. Ви пам'ятаєте, що це питання обговорювалося на засіданні Верховної  Ради,  і  зараз Уряд підготував проект закону,  яким буде встановлено кримінальну відповідальність за створення всякого роду  озброєних  формувань. Це  якраз відповідатиме і тому законопроекту,  який буде внесений на ваш розгляд відповідно до доручення Верховної  Ради.  В  ньому заборонятиметься   створення   таких  підрозділів  у  громадських об'єднаннях.  Закон  даватиме  підстави  для   припинення   такої діяльності.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  головний  лікар  медсанчастини Микитівського ртутного  комбінату  /Горлівський-Микитівський  виборчий   округ, Донецька  область/.  Уважаемый  Виталий  Федорович!  Я  вас прошу прокомментировать статью 20,  где речь  идет  о  собственности  и средствах  политических  партий.  Я  помню,  мы принимали Закон о предпринимательстве,  где  сказано,  что   политическим   партиям разрешено заниматься производством и хозяйственной деятельностью. Здесь в статье это есть, и это - первое.

 

     Второе. В альтернативном варианте сказано,  что партии могут содержаться  за  счет  государственного  бюджета  пропорционально мандатам, полученным на выборах. Как вы

 

     25

 

     расцениваете эту   ситуацию?   И   целесообразно   ли    это записывать?

 

     БОЙКО В.Ф.  Дякую за запитання,  я його зрозумів. Справді, в альтернативному  варіанті  сказано,  щоб   партії   фінансувалися державою.  Ми вважаємо,  що це робити недоцільно. На сьогоднішній день,  як я вже сказав,  зареєстровано три  партії.  Комуністична партія  України,  оскільки  вона не відноситься до новоствореної, буде реєструватися, я думаю, після прийняття цього закону. Це вже четверта   партія.   Це  у  нас  десь  сім  статутів  лежить  для реєстрації.  Тож  давайте  подивимося,  скільки  буде  партій   у перспективі,   які   треба  фінансувати.  В  інших  державах  /ми знайомилися  з   досвідом   зарубіжних   країн/підтримка   партії відбувається    через   вибори,   тобто   надається   безкоштовно телебачення,  партія звільняється від податків, така ось "непряма підтримка".  Отже,  ми  цю  позицію в альтернативному варіанті не підтримуємо.

 

     А тепер стосовно другого запитання  відносно  власності  для підприємницької  діяльності.  Давайте ми звернемося до Закону про власність,  у якому партіям надано право займатися  господарською діяльністю.  Але  там є обмеження.  Не можна,  наприклад,  просто торгувати будь-яким видом товарів,  але можна літературою,  можна мати  магазин,  можна  займатися  видавничою  й іншою діяльністю, пов'язаною з цілями й завданнями,  які стоять перед партією і які закріплені в статуті.

 

     ГОЛОВА. Час вичерпався, спасибі.

 

     Слово для співдоповіді надається народному депутату

 

     26

 

     Стецьківу Тарасу   Степановичу.   Тарасе   Степановичу,  вам скільки часу потрібно?

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С., член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях  законодавства  і законності /Костиський виборчий округ, Львівська область/.

 

     Десь 12-13 хвилин.

 

     ГОЛОВА. Давайте до 15 хвилин.

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С.  Шановні   депутати   !   Комісія   з   питань законодавства і законності вважає Закон про громадські об'єднання тим правовим актом,  який повинен створити оптимальні  умови  для створення  і  функціонування  різноманітних  видів як громадських організацій,  так і політичних партій.  Коли  ми  розробляли  цей законопроект,  то, звичайно, врахували досвід європейських країн, які вже мають напрацьоване законодавство.  Ми  звертали  особливу увагу  на  останні  закони  про  політичні  партії  і  громадські організації, які були прийняті колишніми соціалістичними країнами

- Угорщиною, Польщею та іншими.

 

     Перш ніж   перейти  до  основних  моментів,  які  Комісія  у питаннях законодавства і законності вважав за необхідне  записати в  цьому законодавчому акті,  я все-таки мушу сказати кілька слів про історію цього питання.

 

     27

 

     Коли торік у  грудні  наш  Уряд  запропонував  для  розгляду законопроект про громадські об'єднання, який був далеко не кращим варіантом союзного закону. Комісія відхилила його, запропонувавши власний.  У  результаті  доопрацювання  цього  законопроекту /і я також брав участь у цьому доопрацюванні/  народився  компромісний варіант з альтернативними положеннями,  які в у вас на руках. Але коли  у  березні  наша  комісія  почала  постатейне   обговорення законопроекту,  ми  підготували  нову  редакцію  цього документа. Вчора  вона  була  готова,  але  з  деяких  причин  сьогодні  цей законопроект вам не розданий.  Тому я не буду зупинятися зараз ні на  стилістиці  законопроекту,  ні  на  масі   інших   конкретних недоліків.  Без  сумніву,  стилістика  мусить  бути дуже серйозно змінена.

 

     Я зупинюся буквально  на  найбільш  принципових  положеннях, які,   на   думку   нашої  комісії,  повинні  знайти  обов'язкове відображення в даному законодавчому акті.

 

     Перше. Комісія   вважає,   що   цей   законопроект   повинен називатися  не  Законом про громадські об'єднання,  а Законом про об'єднання  громадян.  І  він  повинен  регламентувати   найбільш загальні  правові основи діяльності як партій,  так і громадських організацій.  На  нашу  думку,  такі  моменти,   як   реєстрація, функціонування,  припинення діяльності і для політичних партій, і для громадських організацій збігаються.  Але в законопроекті,  на нашу  думку,  повинні бути чітко розподілені ті положення,  які в специфічними для громадських організацій,  і ті положення,  які в специфічними для політичних партій.

 

     У пропонованому вам законопроекті цього немає. І тут я хотів би  сказати,  що  критерієм  розподілу  об'єднань  на  громадські організації та політичні партії повинні стати функції, які ці

 

     28

 

     об'єднання виконують  у суспільстві.  Громадські організації створюються і  діють  з  метою  задоволення  і  захисту  групових інтересів громадян - вікових,  фахових,  економічних, екологічних тощо.  Через те  їх  у  суспільстві  існує  величезна  кількість. Політичні партії створюються і діють для боротьби за контроль над законодавчими і виконавчими  органами  влади,  а  також  з  метою реалізації  певних  програм  суспільного  розвитку,  що  їх  вони сповідують.  Отже,  партії борються за владу в суспільстві шляхом виборів.  Тому  принципово  неправильно плутати їх з громадськими організаціями,  оскільки  суспільне  життя  складається  з   двох рівнів:  нижчого,  власне,  громадського,  де  діють  самодіяльні громадські структури,  і вищого рівня  -  політичного,  де  діють партії,  які  самі на себе взяли відповідальність за долю держави та її розвиток.  Отже,  закон  і  повинен  закріпити  цю  реально існуючу різницю.

 

     З цього принципового висновку випливають наступні. У виборах матимуть право  брати  участь  тільки  партії.  Зате  громадським організаціям   слід   надати   право   контролю   за  виконавчими структурами влади,  а саме:  створювати, наприклад, посередницькі ради  при  виконкомах  з правом дорадчого голосу.  Це дасть змогу партії формувати виконавчу структуру, але не позбавить громадські організації,  зокрема профспілкові, екологічні, права впливати на них.  Відповідно право законодавчої ініціативи  повинні  отримати партії, і то лише ті, які пройшли у парламент.

 

     А за     громадськими     організаціями,     котрі     мають республіканський   статус,   доцільно   залишити   тільки   право законодавчої пропозиції. Це буде логічно. Бо якщо кілька сотень

 

     29

 

     громадських організацій  стануть  завалювати  Верховну  Раду своїми ініціативами, це може просто паралізувати її роботу.

 

     Друге. Я  вже  говорив,  що  не  зовсім   вдалою   в   назва законопроекту. Ми дивилися цілий ряд законів про політичні партії європейських  країн.  Там  скрізь   фігурує   однаковий   термін: об'єднання  громадян.  Об'єднання  громадян  бувають двох видів - громадські  організації  і  політичні  партії.  У   свою   чергу, громадські організації розпадаються на цілий ряд підвидів: масові рухи,  фізкультурно-спортивні товариства і так далі.  Тому  ми  і пропонуємо   назвати  цей  документ  не  Законом  про  громадські об'єднання,  а Законом про об'єднання  громадян.  Наполягаємо  на цьому  ще  й  тому,  що  назва  "громадські об'єднання" /якщо вам відомо/ - це рецидив тоталітарного періоду.  Зведений він був  на рубежі  30-х  років,  коли  залишилася тільки одна партія,  а всі існуючі громадські організації типу профспілок, комсомолу, ДТСААФ були штучно укрупнені. Вони і склали політичну систему.

 

     Я думаю,  що  від  того треба відходити і приймати нормальну європейську термінологію.

 

     Трете. Це і є найголовніше. Тому я зупинюся на цьому питанні більш детально.  Тут, до речі, вже задавали запитання про порядок фінансування  політичних  партій  та   громадських   організацій. Комісія вважає, що в даному законопроекті повинен бути закладений принцип державного фінансування політичних партій за результатами чергових  парламентських  виборів.  Спосіб фінансування може бути різний, наприклад, пропорційно кількості набраних голосів.

 

     30

 

     Скажімо, у Німеччині один  голос  виборця  коштує  5  марок. Залежно  від  того,  скільки  мільйонів голосів партія набрала на виборах,  встановлюються розміри фінансування її на рік. У Швеції закладається  спеціальна  стаття  в  бюджет,  і  політичні партії фінансуються з бюджету.  В Італії  існує  мішана  система.  Тобто можна  дискутувати  про  той  чи інший спосіб фінансування.  Ми ж наполягаємо, щоб був закладений сам принцип.

 

     Основний аргумент  на  користь  такого  положення:  якщо  ми приймемо  принцип  фінансування політичних партій за результатами виборів,  то це стимулюватиме партії боротися за голоси виборців, а  отже,  відображати  реально  інтереси тієї чи іншої суспільної верстви,  яка  буде  підтримувати   цю   партію.   Таким   чином, створюється    найоптимальніший   механізм,   коли   партії,   що користуються  найбільшою  підтримкою,  проходять   у   парламент. Оскільки  вони  беруть  на  себе  відповідальність  за формування політики,  держава  і   повинна   бути   основним   джерелом   їх фінансування.

 

     Я хочу  сказати,  що  даний  принцип  існує практично в усіх країнах Європи,  у тому числі в  Угорщині,  де  такий  закон  був прийнятий останнім часом.

 

     Що стосується   громадських  організацій.  Комісія  пропонує виділити три їх види.  Цього в урядовому законопроекті немає, а в нашій редакції є. Три категорії громадських організацій.

 

     Перша категорія.   Це   громадські  організації,  які  мають особливе  значення  для  суспільства:  гуманітарні,  прихильників миру,  дитячі,  інвалідів, які фінансуються державою та одержують інші пільги.

 

     Друга категорія.  Це організації, які мають важливе значення для   суспільства,   скажімо,   молодіжні,  професійні,  наукові, національно-культурні і які наділені правом контролю за

 

     31

 

     виконавчими структурами влади.

 

     І третя  категорія   організацій.   Це   інші   організації, діяльність  яких  не  має  особливого  значення  для суспільства, скажімо,  товариство любителів пива чи якесь інше. Вони навіть не зобов'язані  обов'язково  реєструватись,  оскільки  їх  може бути /особливо на місцевому рівні/ величезна кількість.

 

     Четвертий принциповий  момент.  Для  участі  в  партіях   на відміну  від  громадських  організацій  повинні  бути передбачені певні обмеження, пов'язані з віком, громадянством, і найголовніше

-  обмеження  бути  членами партії для певних категорій державних службовців.  Підстави для цього  нам  дав  стаття  22  Пакту  про громадянські і політичні права.  Я цитую: "Користування правом на об "єднання не підлягає обмеженням,  крім  тих,  які  передбачені законом  і  необхідні  в  демократичному  суспільстві в інтересах державної і суспільної  безпеки,  порядку,  охорони  здоров'я  та моральності населення". І ця стаття передбачає обмеження участі в політичних    партіях    військовослужбовців    і     працівників правоохоронних органів.

 

     Суттєвій переробці   підлягає   стаття   7   в  частині,  що стосується   статусу   громадських   організацій.   По-перше,   в республіканські  і  місцеві  організації.  І,  я  думає,  Міністр юстиції  не  буде  заперечувати,   що   для   визнання   місцевої громадської  організації  зовсім не потрібно,  щоб у ній було 300 чоловік. На нашу думку, достатньо і 30.

 

     Що стосується  поділу  на  обласні,  міжобласні  і   районні організації.  На мою думку,  абсурдність такого поділу доводиться лише  одним  простим  фактом.  Скажімо,  для  того  щоб  у  моєму виборчому  окрузі,  який  має 65 сіл,  виникла районна громадська організація,  згідно з запропонованим проектом вона повинна  мати свої  відділення  у  більш ніж половині населених пунктів.  Тобто треба буде створювати відділення такої організації в 30 населених пунктах.  Я думаю,  що це абсолютно недоцільно. Більше того, мені здається, що цей принцип свідомо або несвідомо обмежує громадську ініціативу на місцях. Статтю 7

 

     32

 

     треба принципово переробити.

 

     П'ятий момент.  Комісія пропонує відкинуті поділ громадських організацій на міжреспубліканські  та  міжнародні.  Це  абсолютно тотожні  речі.  А щодо політичних партій закон повинен забороняти діяльність тих із них, центри яких знаходяться за межами України, тобто  коли  діяльність  партії  не  підлягав законам республіки. Входити  в  міжнародні   структури,   керівні   органи   яких   є координаційними     /типу     Соціалістичного     Інтернаціоналу, Християнського   Інтернаціоналу/   -    це    будь    ласка,    а підпорядковуватися  центру  ,  який буде,  скажімо,  у Сполучених Штатах Америки,  Англії чи будь-де - це вже втручання у внутрішні справи держави, чого не допустить жодна суверенна держава.

 

     Шостий момент.   Питання   про   те,  хто  буде  реєструвати політичні партії і громадські організації. Тут є різні підході. Я хочу тільки сказати,  що в різних країнах існує різна практика. В одних країнах цією реєстрацією займаються судові органи,  в інших

- органи внутрішніх справ,  ще в інших - міністерство юстиції.  Я думаю,  це  в  те  питання,  з  якого  я  просив   би   депутатів висловитися, оскільки у нас не було щодо нього єдиної думки.

 

     Наступне. Згідно з варіантом, запропонованим нашою комісією, забороняється партіям займатися виробничо-комерційною  діяльністю і мати у власності підприємства, зате дозволяється це громадським організаціям.   Якщо   надамо   партіям   можливість    займатися комерційною  діяльністю,  то цим самим ми створимо ідеальні умови для організаційного зрощення бізнесу і політики,  тобто закладемо основу формування легальних мафіозних структур.

 

     Ми пропонуємо   інший   спосіб.   Партії  можуть  одержувати пожертвування від громадян,  підприємств, крім державних, причому держава може обмежувати максимальний розмір таких пожертвувань у

 

     33

 

     рік. Переваги   даного   підходу   полягають   у   тому,  що досягається органічний зв'язок  економіки  і  політики,  оскільки цілком  зрозуміло,  що  населення  і  виробничі  структури будуть фінансувати лише ті політичні партії,  які користуються  реальним авторитетом  і  роблять  реальні корисні справи для суспільства і для економіки.  Іншими словами, у нашому варіанті партія не зможе примусити будь-кого перераховувати собі гроші,  тоді як, виходячи з варіанту,  запропонованого Урядом,  партія,  маючи у  власності підприємства,  успішно  перекачуватиме  кошти  у  свій  бюджет і, навіть втративши будь-який вплив,  продовжуватиме паразитувати на тілі суспільства.

 

     Нарешті, дев'яте  і  останнє.  Розділ  ІV  про  контроль  та відповідальність  політичних  партій,   громадських   організацій викладений  схематично,  поверхово і дуже загально.  Він допускав широкий  волюнтаризм  як  при  накладенні  санкцій,  так  і   при ліквідації громадських об'єднань.

 

     На відміну  від  переважно  адміністративного  контролю наша комісія вважає за необхідне передбачити в  першу  чергу  жорсткий фінансовий   контроль   за   діяльністю   партій   і  громадських організацій,  а саме:  декларування доходів та  їх  публікація  в пресі,  парламентський  контроль за фінансовою діяльністю партій, позбавлення партій державного фінансування  у  випадку  порушення даного  закону,  автоматичне  вилучення  анонімних  та незаконних пожертвувань у бюджет.

 

     Слід чітко і недвозначно  передбачити  випадки,  коди  можна оштрафувати  і  призупинити  діяльність  партії,  а не записувати туманні формулювання,  як це  зроблено  в  урядовому  проекті,  і обов'язково  перерахувати  випадки,  коли  партія  чи  громадська організація може бути ліквідована. На нашу думку, таких випадків

 

     34

 

     є п'ять,  причому партія може бути ліквідована тільки  після висновку  і  на  підставі  рішення  Конституційного суду України. Завершуючи свій виступ,  я пропонував би приблизно  такий  вихід. Зараз  буде  обговорення.  Ми пропонуємо після обговорення,  якщо депутати підтримають,  прийняти постанову,  у якій доручити нашій комісії  /можливо,  Комісії  у  правах  людини-я думаю,  вона мав безпосереднє відношення до  цього  законопроекту/  з  урахуванням зауважень  і  доповнень,  які  будуть висловлені при обговоренні, доопрацювати  проект  і  пізніше  запропонувати   розглянути   на пленарному  засіданні.  Ми  виправимо стилістику,  вивіримо деякі положення, що сприймаються як зовсім невдалі. От така пропозиція. У мене все.

 

     ГОЛОВА. Запитання. Регламент - 10 хвилин. Перший мікрофон.

 

     БОРЕЙКО М.С.,  голова Коростянівської районної Ради народних депутатів,  перший секретар  Коростишівського  райкому  Компартії України /Коростишівський виборчий округ, Житомирська область/.

 

     Шановний колего!  Чи  не  вважаєте  ви,  що  в статті 4,  де йдеться  про  принципи   створення   і   діяльності   громадських об'єднань,   слід   відобразити   положення  про  те,  що  участь громадянина в діяльності громадського  об'єднання  не  може  бути підставою  для  обмеження  його  прав,  умовою  заняття  посади в державній,  кооперативній чи іншій організації. І наступне, що на штатних  працівників  апарату  громадських  організацій  повністю поширюється трудове і пенсійне законодавство, а також

 

     35

 

     законодавство по  соціальному  забезпеченню  і   соціальному захисту   трудящих.  Я  хотів  це  запитання  поставити  міністру юстиції,  але не встиг.  То хочу звернутися з цим  запитанням  до комісії.

 

     СТЕЦЬКІВ Т.О.  Те,  про що ви сказали,  записано в статті 6. Якщо ви розгорнете законопроект,  то побачите. Я в даній ситуації поділяю вашу думку.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МАРТИНЕНКО В.П.    ,   генеральний   директор   Полтавського гірничо-збагачувального      комбінату,      м.      Комсомольськ /Комсомольський  виборчий  округ,  Полтавська область/.  Сейчас в комиссиях идет разговор о финансировании партий государством.  Не считаете  ли  вы,  что это опять слияние партийногосударственного аппарата? Это один вопрос.

 

     Второй. И   для   общественных   организаций   /особенно   в законопроекте   о   профсоюзах/  предусматривается  использование государственного   страхового   фонда,    который    распределяют профсоюзы. Это тоже, так сказать, факт слияния государственного и общественного аппарата.

 

     И последнее.  При создании проекта Закона  о  профсоюзах  мы должны  пользоваться  Законом  об  общественных  организациях или должен быть отдельный закон?

 

     36

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С. Що стосується першого вашого запитання.

 

     Гадаю, що максимальне злиття партійного і державного апарату в  нас  досі  було.  Те,  що ми пропонуємо /державне фінансування політичних партій/,  не в злиттям державного і партійного апарату лише тому,  що закладено чіткий критерій.  Партія не фінансується просто так,  як це комусь заманеться,  а тільки  за  результатами парламентських  виборів  відповідно  до  кількості мандатів,  які партія отримала в парламенті. Тобто існує чіткий механізм. Досвід інших країн показав,  що це є оптимальний вихід. Я розумію, що це досить складно,  бо це нове положення. Я готовий аргументувати це на засіданні комісій, коли ви розглядатиме цей законопроект. Адже ми  не  пропонуємо  закладати  принцип  державного   фінансування політичних  партій  вже  сьогодні  на  завтра,  а в постанові про введення цього закону в дію ми не запишемо, що це положення почне діяти тільки після наступних парламентських виборів.

 

     Що стосується  фінансування,  скажімо,  партійних  фракцій у парламенті, то цей принцип можна було б закласти вже тепер. Скоро ми   прийматимемо   Регламент,  а  вже  в  ньому  можна  буде  це передбачити.  На мою думку,  партійні групи і фракції,  які  є  в нашому парламенті, потребують такого фінансування.

 

     Що стосується Закону про профспілки. Гадаю, що це буде Закон про профспілки. А в цьому законопроекті можна було б записати, що особливості    застосування   даного   закону   щодо   профспілок регулюються Законом про професійні спілки.

 

     37

 

     ГОЛОВА. Третії мікрофон.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.,  голова  Чуднівської  районної  Ради  народних депутатів, перший секретар Чуднівського райкому Компартії України /Любарськй виборчий округ,  Житомирська  область/.  У  мене  таке запитання до вас. Законопроект регламентує діяльність громадських організації після  їх  реєстрації.  Як  нам  відомо,  сам  процес підготовки  організації  до  реєстрації  тривалий.  Для  того щоб набрати  дві  тисячі,  півтисячі  чоловік,   потрібен   час.   Чи погоджуєтеся  ви,  щоб  ми включили додатково як одне з доповнень статтю про  регламентація  діяльності  громадських  об'єднань  до реєстрації,  щоб  можна  було  чітко визначити коло повноважень і прав тих організацій, які ще не набули статусу зареєстровано:?

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С.  Цілком  можливо,  що  таке  положення   варто включити.   Хоч   ми   на  засіданні  комісії,  коли  це  питання розглядали,  запропонували інший принцип.  Ми зовсім не вважаємо, що   та   чи  інша  громадська  організація  повинна  обов'язково реєструватися.

 

     У багатьох  країнах  існує  принцип  повідомлення  в  органи внутрішніх  справ,  поліцейські  відділи,  що  така-то  структура існує.  Якщо ж організація хоче набути права юридичної  особи,  а партія хоче взяти участь у виборах,  вона підлягатиме реєстрації. Якщо,  скажімо,  будуть наведені  якісь  додаткові  аргументи  на користь такого доповнення, то, очевидно, можна внести доповнення, хоч я не бачу спеціальної потреби в цьому.  Мені здається, що той двомісячний термін на реєстрацію достатній,  особливо, коли ми не будемо записувати, що політична партія повинна набрати для

 

     38

 

     реєстрації 3 тисячі чоловік.  Ми дивилися,  як це робиться в країнах  Європи.  Єдина  країна  світу  -  це  Португалія,  яка з невідомих причин записала 5 тисяч,  а решта країн - 1-1,5 тисячі, максимум 2 тисячі.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань Чорнобильської катастрофи  /Світловодський  виборчий округ,  Кіровоградська  область/.  Стаття 3 - це,  власне кажучи, корінна стаття цього  законопроекту,  і  вона  стосується  всього спектру  громадських  організацій  і  партій  -  від Компартії до громадських об'єднань любителів кішечок.

 

     У мене  дещо  виникав  спротив,  і   хочу,   щоб   ви   мені розтлумачили.  В  цій статті дуже чітко сказано,  що законним мав бути  збереження  цілісності  держави,   організація   військових угруповань та об'єднань. Цілий спектр. І раптом читав тут :"... а також підрив її  безпеки".  Що  мається  на  увазі?  Чи  те,  що, скажімо,  партія  в своїй програмі ставить питання про скорочення армії,  скорочення озброєнь чи,  можливо,  ми заливаємо  тут  оту стару  пріснопам'ятну лазівку про "підрив ідеологічної єдності" і таке інше? Що мається на увазі, підрив якої безпеки?

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С.  Я поділяю вашу думку з приводу того,  що дане положення   допускає  довільне  трактування.  Тому  на  засіданні комісії ми запропонували інший варіант цієї статті.

 

     39

 

     По-перше, ми  частину  другу  цієї  статті  хочемо  виділити окремо.  І  коли йде теза про підрив безпеки держави,  в подібних законах  більшості   країн   пишуть   приблизно   таке:   ведення шпигунської   або   іншої   підривної   діяльності,  або  ведення діяльності на користь іноземних держав.

 

     Якщо це  буде  записано,  тоді  все   знімається.   Якщо   ж залишиться  так,  тоді  я  згоден  з тим,  що допускаємо довільне трактування і допускаємо певний волюнтаризм виконавчих  структур, які   висуватимуть   претензії  політичним  партіям.  То  ми  вже пропонуємо доповнення.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ДУДЧЕНКО В.І.,  голова ради  Федерації  профспілок  Одеської області  /Біляївський  виборчий  округ,  Одеська область/.  Тарас Степанович!  Насколько мне известно, альтернативный вариант - это не  от имени комиссии,  а это ваш вариант.  Пожалуйста,  это один вопрос.

 

     И второй.  Почему вы считаете, что профсоюзы -самая массовая організація  - не могут иметь законодательной инициативы?  Это во всех странах и у нас широко распространенное понятие.  Почему  вы считаете, что они не имеют права?

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С. Щодо першого запитання. Те, що я брав участь у написанні цього проекту закону,  не означає, що він особисто мій. Ми  розглядали його на засіданні комісії,  комісія його схвалила. Що стосується другого запитання.

 

     40

 

     Профспілки мають   право   законодавчої    ініціативі.    Я, наприклад,  не  знаю  країни,  де  вони  мають таке право.  Є два поділи:  право  законодавчої  ініціативи  і  право   законодавчої пропозиції.   Вони   існують   у   регламентах   багатьох  країн. Відмінність  між  цими  поняттями  полягає  в  тому,   що   право законодавчої  ініціативи  є  обов'язковим  до розгляду.  Якщо ми, народні  депутати,  вносимо  якусь   пропозицію,   то   парламент зобов'язаний її розглядати.

 

     Право ж законодавчої пропозиції полягає в тому, що ми можемо лише прийняти до відома.  Ми виходили саме з цього.  Вже зараз  є 70-80 громадських організацій, через рік їх буде 300. Якщо кожній громадській організації /а  будуть  галузеві  профспілки/  надати право   законодавчої   ініціативи,  то  кожна  організація  почне пропонувати прийняти закон,  який, на її думку, буде основним, ми ж  таке  право їм надамо і зобов'язані будемо все тут розглядати. Ми виходили з того, що це може паралізувати роботу парламенту. Ми вирішили   залишити  за  громадськими  організаціями  лише  право законодавчої пропозиції. Вони пропонують, а парламент вирішує, чи доцільно  вносити  той чи інший законопроект на розгляд Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЗБІТНЄВ Ю.І.  Шановний доповідачу!  Коли під час обговорення назви  законопроекту  ви  виступали  за слова в назві "об'єднання громадян" проти слів  "громадське  об'єднання",  то  заявили,  що "громадське  об'єднання"  - це пережиток тоталітаризму.  Скажіть, будь  ласка,  на  чому  базується  ваше  твердження,  оскільки  в радянському  законодавстві практично відсутній термін "громадське об'єднання", а діяльність громадських організацій регламентується лише в законодавчих актах?

 

     41

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С.  Що  стосується відсутності терміну,  то я вас моху відіслати до постанови Секретаріату ВЦВК,  який  цей  термін вжив.  Я  не  згоден,  що  немає такого.  Це в останній момент ми говоримо про  громадські  організації.  А  весь  час  до  терміну "громадські  об'єднання"  відносили  і партії,  туди зараховували громадські об'єднання - ці укрупнені організації,  яким,  скажемо так, наш сталінський режим дав право на існування.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон, і завершуємо.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Уважаемый докладчик! В статье 18 "Права громадських об'єднань" в альтернативном варианте записано, что  "право  брати  участь у формуванні органів державної владі і управління,  а також право законодавчої ініціативи  мають  тільки політичні   партії".  Прошу  обьяснить  еще  раз,  почему  только политические партии?  Их ведь тоже может быть  40,  или  50,  или вообще  неизвестно  сколько.  И почему вы все-таки считаете,  что общественные   организации   в   этом    случае    должны    быть проигнорированы?

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С.  Політичних партій у суспільстві може бути хоч сто.  Ми вважаємо,  що право законодавчої ініціативи повинні мати лише  ті  партії,  які пройшли в парламент.  І тільки через своїх депутатів.

 

     Якщо партія  користується  довір'ям  населення,  її   членів обирають   депутатами,  то  вона  має  право  формувати  політику держави.

 

     Якщо партія не користується  підтримкою  виборців,  набирає, скажімо,  3-5 відсотків голосів і не проходить у парламент, то за нею зберігається право законодавчої пропозиції. Ми виходили з

 

     42

 

     того, що той,  хто користується  підтримкою  населення,  має право.  Населення  довіряє  партіям керувати державою.  Отже,  ми повинні дати їм можливість  формувати  закони  і  приймати  різні рішення.

 

     Можливо, дехто  хоче  вбачати в цьому якусь політику.  Немає тут ніякої політики.  Я ще раз наведу цей  аргумент.  Громадських організацій  може  бути 300,500.Якщо ви дасте кожній із них право законодавчої  ініціативи,   то   вони   стільки   тих   ініціатив запропонують,  що ми просто нічого на зможемо зробити.  Ми тільки виконуватимемо  волю  товариства   любителів,   скажімо,   собак, товариства  квіткарів,  які будуть вважати,  що пропонований ними законопроект абсолютне необхідний у даний момент.

 

     ГОЛОВА. Все,  дякую.  Приступаємо до обговорення. Тут уже 22 народних депутати записалися,  може,  й більш є.  Слово надається народному депутату Петренку. За ним виступатиме депутат Івасюк.

 

     ПЕТРЕНКО М.Я.,  перший секретар Гадяцького райкому Компартії України /Гадяцький виборчий округ,  Полтавська. область/. Шановні народні  депутати!  Шановний  Леоніде  Макаровичу!  Нам  сьогодні обговорити  та  прийняти в першому читанні проект Закону УРСР про громадські об'єднання в Українській РСР.  Це один  із  небагатьох законів,  реалізація  якого,  на  мою думку,  не буде потребувати матеріальних та фінансових  затрат.  Бурхливі  події  наших  днів переконують,  що  формування  партій  і громадських організацій - процес стихійний,  некерований і,  мабуть,  у цьому його  головна цінність.

 

     43

 

     Однак постає  запитання:  як цю стихійність ввести в правові рамки,  не обмежуючи при цьому політичних прав і свобод громадян? Вперше  у  нашій  кратні  така спроба була зроблена в Конституції Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки 1918 року,  яка закріпила право на свободу спілок у статті 16. Тоді, в умовах громадянської  війни,  закріплювався  класовий  підхід  до цього    питання.   Права   позбавлялися   колишні   представники експлуататорських класів,  і  це  було  зрозуміло.  Не  відмінили обмежень  у  період  класової  боротьби ні Декрет ВЦВК Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки від  12  червня 1922  року  про  порядок  скликання  з'їзду,  всеросійських нарад різних спілок і об'єднань та про реєстрацію цих  організацій,  ні інші постанови Уряду, прийняті пізніше.

 

     Незважаючи ні  на  що,  обмеження  на створення добровільних товариств і спілок існувало до останніх років.  Сьогодні  їх  уже немає. Створені і діють більше 100 нових громадських організацій. Проект закону,  запропонований Радою Міністрів  УРСР,  хоч  і  не позбавлений  недоліків,  про  які  тут  уже  йшла мова,  гарантує громадянам  України  свободу  створення  громадських   об'єднань. Пропоную прийняти його за основу і вношу такі доповнення.

 

     Перше. В  статті 3,  абзац два,  після слів "національної та релігійної   ворожнечі"   пропоную    додати    слова    "ідейної нетерпимості".  Зрозуміло,  вона  неприпустима в суспільстві,  що будується на правовій багатопартійній основі.  Кожна  людина  має бути вільна у виборі своїх ідейних орієнтирів.  Мені здається, що й останній абзац цієї  статті  краще  було  б  сформулювати  так: "Переслідуються  відповідно  до  закону  створення  і  діяльність громадських об'єднань, що посягають на здоров'я, честь і гідність людини,  права та охоронювані законом інтереси громадян". А слово "моральність" пропоную

 

     44

 

     вилучити, оскільки     моральність     -     це     комплекс загальноприйнятих у суспільстві правил поведінки,  більша частіша яких законами не регулюється,  а тому і не  може  переслідуватися порушення цих правил.

 

     Друге. В  статті  4  перший абзац викласти в такій редакції: "Всі  громадські  об'єднання,  виконуючи  завдання   і   функції, передбачені   їх   програмами   та   статутами,  діють  у  рамках Конституції  Української   РСР   і   норм   міжнародного   права, ратифікованих Верховною Радою Української РСР".

 

     Третє. Другий  абзац  цієї  статті,  в якому говориться,  що "громадські   об'єднання   створюються   і   діють   на    основі добровільності,    рівноправності    їх    членів    /учасників/, самоврядування, законності та гласності", взагалі треба опустити, оскільки всі ці принципи,  як правило,  відображаються в статутах об'єднань і партій, а про добровільність членства, крім цього, ми вже сказали в першій статті законопроекту.

 

     Мабуть, не   буде   помилкою,   якщо   діяльність  місцевого громадського об "єднання поширюватиметься  на  територію  двох  і більше  територіальних одиниць.  Та реєстрацію його статуту треба проводити  після  погодження  з  іншими  виконавчими   комітетами охопленої  території.  Тому в другому абзаці статті 13 після слів "його статут" дописати: "за згодою з іншими виконкомами".

 

     І останнє.  До статті  25  "Міжнародні  зв'язки  громадських об'єднань"  пропоную  додати  другий  абзац  такого  змісту:  "По зобов'язаннях  громадських  об'єднань  державні  органи  УРСР  не несуть  відповідальності".  Інші  конкретні пропозиції до проекту цього закону передані постійним комісіям.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Івасюку, місто

 

     45

 

     Київ. За ним виступатиме депутат Каменчук.

 

     ІВАСЮК В.П.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР  з питань здоров'я людини /Ленінградський виборчий округ,  м. Київ/. Шановний  Голова,  шановні  депутати!  Бачення  суті  Закону  про громадські  об'єднання  у  депутатської  фракції  безпартійних  в основному подібне до концепції, виголошеної в співдоповіді колеги Стецьківа.  Разом  з  тим  дозволю  собі зробити кілька акцентів. Фракція   безпартійних   за   те,   щоб   партії   мали    тільки республіканський   статус.  Неприпустимим  також  є  створення  і діяльність партій,  підпорядкованих політичним центрам за  межами України.  Леоніде  Макаровичу,  якщо  це  буде  так,  то  відпаде необхідність битися до  крові  в  Москві  за  суверенну  Україну. Фракція    проти    того,   щоб   дозволити   партіям   займатися виробничо-комерційною діяльністю.  У  зв'язку  з  цим  пригадаємо мудре  запитання депутата Філенка до Єльцина,  в якому йшлося про феномен повернення  до  нас  колишніх  партійних  функціонерів  в іпостасях  рокфеллерів.  Свого часу він недаремно ототожнив Закон про партії з  Декретом  про  владу.  Якщо  закон  дозволить  лише територіальний  принцип  партійного  будівництва,  тим  самим вже сьогодні буде ліквідовано механізм необмеженого впливу політичних організацій  на функціонування суспільства у виробничій сфері,  в сфері державного управління тощо.

 

     Фракція безпартійних за те,  щоб політичним помешканням будь якої  партії  став  ЖЕК.  Демократичний  централізм  і виробничий принцип  партійного  будівництва  створюють  умови  для  кадрової політики  партії,  для  підміни собою держави,  а в несприятливих умовах  -  до  утворення  структур   управління   паралельних   з державними.

 

     Знаменно і  невипадково  почався  1987  рік  - ювілейний рік Жовтневої революції.  Він почався січневим Пленумом ЦК  КПРС,  на якому   Генеральний   секретар  Горбачов  виступив  з  програмною доповіддю про

 

     46

 

     перебудову і кадрову  політику  партії,  піднявши  з  могили вусате  "кадри  вирішують  усе".  Лише  кілька  цитат з доповіді. "Огромная ответственность за реализацию стратегического курса  на ускорение  ложится  на  хозяйственные  кадры.  Второе.  На страже интересов   Родини   бдительно   стоят   органи   государственной безопасности, располагающие идейно закаленными, преданными партии кадрами. Третье. ЦК твердо рассчитивает на армейские кадры".

 

     А тепер  лише  деякі  наслідки   цієї   політики.   Згадайте відповідь  заступника  Рижкова  Вороніна,  яку  він  дав Вітодьду Павловичу Фокіну:  захотіли суверенітету,  то жодної  копійки  не отримаєте  на  чорнобильські  програми.  Чорнобиль  став коротким налигачем,  на якому нас тримає  Москва.  Комітети  національного порятунку в Прибалтиці, наруга над Кобзарем і людьми 22 травня на Чернечій горі в Каневі - на послід ганебного  явища  сергіянства, який  є  результатом  кадрової політики партії в лавах російської православної церкви.

 

     І от  тепер  ретроспективно  я  усвідомив  зміст  останнього абзаца з виступу Горбачова на отому Пленумі 1987 року:  "Мы хотим прев-ратить нашу страну  в  общество  самой  широкой  демократии, чтобы  даже скептики вынуждены были сказать:  да,  большевики все могут".

 

     Шановні депутати,  Леоніде Макаровичу! Саме від цього закону залежатиме,  хто  буде  главою Української держави - Президент чи той,  хто на квітневому,  1991 року,  об'єднаному Пленумі ЦК КПРС вимагав законодавчо закріпити статус правлячої партії і відновити законне право КПРС завідувати кадровою політикою  в  державі.  Чи навчимося  ми  на  помилках  /хоч  це  важка  і  часом небезпечна справа/,  робити крок до  істини?  Бо  ніхто  не  убережений  від пострілу  в  спину  хоча  б  такою  кулею,  як "комутанти" Бориса Олійника. Але згадаймо святе письмо, де сказано: "Побийте глупоту і будете живі".

 

     Дякую за увагу. /Оплески/.

 

     47

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Каменчуку, За ним виступатиме депутат Поровський.

 

     КАМЕНЧУК С.О.,  перший  секретар  Володимирецького   райкому Компартії  України  /Володимирецький  виборчий  округ,  Ровенська область/.  Шановна  президіє,  народні  депутати!   Ми   сьогодні розглядаємо ще один законопроект із серії тих законодавчих актів, які гарантують політичні права громадян. Ознайомившись з проектом Закону про громадські об'єднання в Українській РСР, слід сказати, що він побудовані на базі аналогічного союзного закону,  який був прийнятий  раніше.  Але  в  ньому  є  ряд положень,  з якими я як народний депутат погодитися не можу,  бо вояж містять  протиріччя між  правами  людини  і рішенням Комітету Конституційного нагляду СРСР.  Є   антиконституційні   норми,   є   юридичне   некоректні формулювання, факти дискримінаційного підходу в нормах щодо таких громадських об'єднань,  як профспілки,  молодіжні об'єднання. Є й такі  положення,  які  суперечать  раніше прийнятим нами законам, зокрема, Закону про власність. Є обмежуючі нормативи, А є й такі, які   відверто   заперечують   діяльність  політичних  партій.  Є положення,  які  взяті  із  законів  республік  Прибалтики.  Тому закликаю   депутатів   бути   уважними   при   підготовці   цього законопроекту і при прийнятті цього документа  з  тим,  щоб  було затверджено  право  людини  на  участь  в  об'єднаннях,  щоб була гарантія на свободу створення цих об'єднань і їх  функціонування. А  тому  є  ряд  пропозицій,  які  письмово направлені на розгляд постійної комісії Верховної  Ради  щодо  окремих  статей  проекту закону  і  закону  взагалі.  Думаю,  буде багато пропозицій і від інших депутатів,

 

     48

 

     які мав  розглянути  Верховна   Рада.   Я,   наприклад,   не погоджуюся  з  тим,  щоб  держава  фінансувала  політичні  партії відповідно до результатів виборів.  Для цього є вступні  членські внески,   надходження   від  доходів  виробничої,  господарської, видавничої  діяльності,  є  й  інші  надходження,  не  заборонені законом.  Або таке положення: не допускати створення і діяльності політичних партій,  підпорядкованих керівництву,  яке знаходиться за  межами  України  і  не  підлягає  законам республіки.  Наміри зрозумілі кожному. Або: військовослужбовці та особи, які займають посади в правоохоронних органах, припиняють членство в політичних партіях.  Як це зрозуміти?  Це ж знову-таки маневр,  аби провести деполітизацію    і   департизацію.   Як   його   співставити   із законодавством?  Ці лозунги  суперечать  як  Конституції  СРСР  і Конституції  республіки,  так  і  міжнародним  пактам,  під якими стоять підписи СРСР.  Зокрема, це стосується Загальної декларації прав людини, де підкреслюється, що кожна людина має право на волю поглядів і  їх  вільний  прояв.  Аналогічні  права  закріплені  в міжнародному пакті про громадські і політичні права.

 

     Отже, ці  тези  про  деполітизацію  є  недемократичними,  бо відривають  велику   соціальну   групу   людей   від   політичної діяльності,  обмежують їх конституційні права і свободи.  Ця ідея не  сприймається  ще  й  тому,  що  звільняв  військову   службу, військову  працю  по  захисту  Вітчизни  від політичного змісту і високих моральних орієнтирів.

 

     І кілька слів  щодо  осіб,  які  працюють  у  правоохоронних органах.  Заборона  діяльності  партійних організацій у державних органах означав позбавлення великої кількості радянських громадян свободи слова і переконань, перетворення їх у громадян другого

 

     49

 

     сорту, людей, які перетворюються у в'язнів своєї професії. А це є порушенням прав  трудового  колективу.  Це  було  б  значним кроком назад порівняно із світовою практикою. Ми добре знаємо, що в тих країнах,  які нерідко сьогодні називаємо цивілізованими,  і судді,  і  агенти  таємної  поліції  -  це  люди,  які мають свої політичні переконання і можливість  виявляти  їх  через  партійну приналежність, через участь в інших громадських організаціях.

 

     У Конституції  немає  норми,  яка  б забороняла прокуророві, судцям перебувати  в  якійсь  партії,  так  як  немає  того,  щоб обов'язково  належати  до  неї.  Немає нічого і про сумісництво в державному органі і в політичній партії. А тому закликаю народних депутатів думати, перш ніж робити заяви подібного роду.

 

     Пропоную прийняти проект закону у першому читанні.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Поровському.  За ним виступатиме депутат Сметанін.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  заступник голови Народного  руху  України, голова координаційної ради /Ровенський виборчий округ,  Ровенська область/.

 

     Шановні депутати!  Закон про громадські об'єднання  є  вкрай необхідним  у  наш  час  активного  творення партій і громадських організацій.  Однак,  виходячи з того, що ми живемо в суспільстві тоталітарного впливу Комуністичної партії, в цей проект, нагадую, повинна бути  закладена  концепція  своєрідного  антимонопольного закону,  який,  по-перше,  поклав  би край монопольному володінню Комуністичної партії засобами масової інформації,  її  впливу  на них,  а по-друге,  припинив би і поклав край втручанню політичних органів

 

     50

 

     У сферу господарської діяльності.

 

     Поки що на словах скасувавши статтю  6  Конституції,  ми  на практиці  маємо  зовсім  інше.  Я  хочу  навести  цитату з органу Броварського міськкому Компартії України,  газети  "Нове  життя". "Бюро     міськкому     Компартії     України     та     президія контрольноревізійної  комісії  постановили   вважати   неможливим подальше    перебування    на   посаді   директора   господарства "Київптахопром"  Дячка   і   звернутися   до   директора   тресту "Київптахопром"  про  невідкладне  прийняття  рішення щодо заміни керівництва  даного  підприємства".  Я  не  берусь   заперечувати підстави,  мова  йде  про  принцип.  Як бачите,  політичний орган вважав за  цілком  прийнятне  для  себе  вказувати  господарським структурам, що варто зняти того чи іншого керівника. Цікаво, якщо райком  Української  республіканської  партії  прийме   постанову поновити  або  зняти  якогось  директора,  чи  так само керівники міністерства прореагують на ухвалу цієї політичної організації?

 

     Аналізуючи даний  проект,  у  статті  3  я  наштовхнувся  на вказівку  про  те,  що  не  допускається  діяльність  громадських організацій,  методом  дій   яких   є   розпалювання   соціальної напруженості.  Сформульовано,  як  бачите,  так,  що  боротьбу за соціальну  справедливість  можна  трактувати  як  діяльність   по розпалюванню  соціальної  напруги.  Хоч і в першому,  і в другому випадку мова буде йти про те,  чи соціально  справедливо,  щоб  у першого  секретаря ЦК КПУ була заміська вілла-дача з басейном або у службовців з Ради Міністрів містечко котеджів поблизу Києва,  а в  разом  узятих комуністично-державних чиновників спецмагазини з дефіцитами і екологічно чистими продуктами.

 

     51

 

     Отож, як   бачите,   закон   відкриває   широке   поле   для переслідування    тих,    хто    відстоює   принципи   соціальної справедливості.  Якщо буде діяти цей  закон,  то  навряд  чи  наш депутат Костенко з цієї трибуни буде так гаряче відстоювати і наш гатися розглянути питання про привілеї.

 

     У цій же статті передбачається, що "громадським організаціям забороняється діяти як таємним".  Це порушення міжнародних прав і порушення прав людини, а також свідоме намагання дискримінувати і поставити   поза   законом   ті  політичні  організації,  які  із політичних принципів не визнають існуючу владу /а фактично  владу Компартії/  на  Україні законною.  Оскільки ряд організації,  які зараз діють на Україні, вважає, що законно обраною народом владою була  Центральна  Рада  і  Уряд Української Народної Республіки в 1918 році,  а ті органи влади,  які були створені  на  Україні  в умовах більшовицької окупації, тоталітарно-окупаційного режиму, є антинародними і фактично колоніальною адміністрацією  імперії  на території України,  реєструватися в цих органах,  на їх думку,  є безпринципним.  У цьому є своя логіка і справедлива істина.  Тому просовую  це  положення  з проекту виключити як таке,  що порушує політичні права людини.  Давайте керуватися гуманними  принципами Вольтера,  який сказав:  "Я не поділяв поглядів цієї людини,  але віддам життя за те, щоб вона мала змогу їх вільно висловити".

 

     У статті 3 покладеш сумнівна теза  про  те,  що  громадським організаціям  забороняється  мати  зв'язки  з організаціями,  які використовують  насилля.  Сформульовано  настільки   невизначено, настільки довільно, що дане положення аж ніяк не може бути нормою закону. Я можу трактувати його як заборону зв'язків

 

     52

 

     з Комуністичною партією України,  Малинський райком якої під керівництвом  другого  секретаря  влаштував розбій на дорозі біля села Базар, перешкодивши відновленню могили тих, хто поліг у роки громадянської війни.

 

     У статті  11  є  ще  один  нонсенс:  "Масові  рухи  не мають фіксованого  індивідуального  членства".  Перепрошую,  але  це  є нормою  статуту  даних  організацій і не повинно регламентуватися законом.  Пасові рухи завтра приймуть доповнення до  статуту  про фіксоване членство,  і тоді закон буде цьому протидіяти,  і таким чином   буде   законів   можливість   намагатися    розмити    цю організацію... Я закінчую.

 

     Шановні депутати!  У даний проект закладено антидемократичні концепції,  і його прихованим змістом в збереження  і  узаконення монополії  однієї  партії.  У  такому  випадку з огляду на наявну практику існування в органах державного управління і Міністерства внутрішніх справ, Прокуратури структур Комуністичної партії можна зробити  висновок,  що  Україну  придушує  п'ята   стовідсоткової диктатури,  тоталітарний режим якої прикривається фіговим листком закону.

 

     Прошу законопроект  зняти  з  обговорення  як  такий,  що  є концептуально   неправильним,  і  повернути  на  доопрацювання  в Комісію у правах людини.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Сметаніну. За ним

 

     53

 

     виступатиме депутат Ревенко, Чернівецька область.

 

     СМЕТАНІН В.І.,  заступник  голови  Комісії  Верховної   Ради Української  РСР  у  правах  людини  /Кіровський  виборчий округ, Дніпропетровська область/.  Уважаемые народные,  депутаты!  Я как заместитель  председателя  данной  комиссии  буду  выступать и от себя, и от Комиссии по правах человека.

 

     Рассмотрев этот законопроект,  комиссия отметила, что проект закона  и сам закон имеют исключительна большое значение,  потому что  впервые  за   всю   историю   идет   речь   об   обеспечении государственности    Украины    свободы   создания   общественных организаций.  Это прямой переход к многопартийной системе.  Когда мы  оценивали  законопроект,  мы  исходили  из четырех положений. Соответствует ли он им?

 

     Первое. Основывается  ли  он  на  принципиальных  положениях Конституции, Декларации о государственном суверенитете Украины?

 

     Второе. Отвечает  ли  он международным передовым стандартам, Всеобщей  декларации  прав  человека,  Международному   пакту   о гражданских и политических правах?

 

     Третье. Отражает   ли   он   позитивные   процессы,  которые происходят сегодня в обществе?

 

     И, наконец,  четвертое. Ставит ли этот документ общественные формирования в одинаковые условия,  создает ли он равные правовые возможности для их организации и деятельности?

 

     54

 

     Надо сказать,  что первые шаги к многопартийности мы с  вами сделали  и  в Конституции закрепили.  Отмена статьи 6,  изменение статей 7 и 49 Конституции дали конституционное право для создания данного  закона  и  дали  конституционное  право  для  перехода к многопартийности.  Президиум  нашего  Верховного  Совета   принял постановление "О порядке регистрации общественных объединений".

 

     И вот здесь надо сказать, что и Президиум допустил ошибку, и сейчас мы ее  допускаем.  Вообще-то  должен  быть  закон  прямого действия,  а  мы  его опять отправляем Совету Министров,  который издает свои инструкции.  Я  считаю,  что  совершенно  неправильно Совет   Министров   принял  постановление,  которое  ограничивает возможности для практической  реализации  права  на  объединения. Имеются  в  виду  очень высокие денежные сборы за их регистрацию. Дело  в  том,  что  есть  общественные  организации,  которые  не предусматривает  в своих уставах даже сбор членских взносов.  Так за  счет  чего  они  наберут  такие  сборы?  В  результате  этого ущемляется  право  граждан  на  объединения  и  регистрацию  этих объединений. Думаю, нужно еще раз посмотреть и, может быть, прямо в проекте закона записать о значительном снижении сборов. За счет их государство не обогатится.

 

     Есть два положения, относительно которых мы будем в основном определяться. Такова концепция этого закона.

 

     55

 

     Первое. Это   количество  членов,  входящих  в  организацию, которое дают право на  ее  регистрацию.  Есть  различные  мнения. Здесь  и  депутат  Стецькив доказывал,  да и все депутаты уже год работают,  правовые знания уже у всех есть, знаем, как делается в других странах.  Кстати говоря,  в Финляндии, например, вообще об этом  не  сказано,  там  три   человека   имеют   право   создать общественную организацию,  подать заявление, и их зарегистрируют. Довод депутата Остроущенко, что есть мощные партии, а есть мелкие партии, затем больше их будет, и будет направленность... Если они не будут действовать вразрез с Конституцией, с нашими законами, с нашим   правом,  будут  способствовать  созданию  многопартийного правового государства,  то беды в этом нет. Поэтому я считаю, что две  тысячи  человек  -  это  максимально.  Кстати,  у  меня есть предложение:  для того чтобы законодатели могли  работать  дальше над   проектом   закона,   надо   прямо   сегодня  эту  концепцию проголосовать: тысяча, полторы, две тысячи? Три уже у нас есть. И мы на этом- закончим, легче будет работать.

 

     Второе. Мы  очень много будем дискутировать вокруг статьи 8. Дело в том,  что мы здесь  впадаем  в  крайности.  С  моей  точки зрения,  нужно  отличать  департизацию  от деполитизации.  Многие боятся,  что теперь им запретят состоять  в  какой-то  партии.  Я считаю,  что это глупо,  это нарушение прав человека. Но создание партийных организаций внутри правоохранительных органов- это тоже противоречиво, потому что уже есть многопартийная система и вдруг там  будет  много  райкомов.  Я  считаю,  что  правоохранительные органы,  армия  должны  подчиняться  только  закону,  и  никакого влияния политических партий на их деятельность  не  должно  быть. Должны   заниматься   политической  деятельностью  и  рядовые,  и должностные лица за пределами организации  и  подчиняться  только закону. Поэтому я предлагаю этот вопрос проголосовать.

 

     56

 

     Обращаюсь к  вам,  Леонид  Макарович,  потому  что вы будете руководить,  это необходимо,  здесь альтернатива есть...  Первое, второе,  третье  проголосовали,  тогда  в дальнейшем можно писать проект закона?

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату    Ревенку, Чернівецька   область.   За  ним  виступатиме  депутат  Бандурка, Харківська область.

 

     РЕВЕНКО М.М.,  заступник  голови  Комісії   Верховної   Ради Української  РСР  з питань агропромислового комплексу /Хотинський виборчий округ,  Чернівецька область/.  Шановні народні депутати! Наша  комісія  з  питань агропромислового комплексу,  розглянувши проект Закону про громадські об'єднання,  вважає, що цей документ можна  в  першому читанні прийняти.  Проте він потребує серйозних змін,  а по більшості статей - редакційних  правок,  починаючи  з преамбули,  де  треба  також зробити серйозну стилістичну правку. Вважаю за необхідне висловити окремі конкретні зауваження.

 

     Перше. В статті 3 останнє речення  другої  частини  пропоную викласти в такій редакції: "Громадським об'єднанням забороняється створення  воєнізованих  і  збройних   формувань,   застосовувати насильство і мати зв'язки з організаціями, які володіють зброєю і використовують насильство".  На нашу думку, це було б більш чітко й правильно.

 

     Друге. В  частині  першій  статті  5  замість слів "гарантує умови для виконання"  /йдеться  про  державу/  записати:  "сприяє виконанню".  Бо  виходить,  що держава повинна надати приміщення, фінанси,  засоби масової інформації і тому подібне, що суперечить законодавству.

 

     Трете. Частину   шосту   статті   5  вилучити,  вона  зайва. Зазначені в ній правовідносини повинні регулюватися  Законом  про вибори.

 

     Четверте. Частину  третю статті 8 викласти у такій редакції: "Громадські  об'єднання  республіканського  статусу  мають  право законодавчої  ініціативи,  можуть  висувати  кандидатів у народні депутати,

 

     57

 

     вести передвиборну агітацію,  оформляти депутатські групи  у відповідних  Радах народних депутатів".  Тому в статті 18 останню частину цього змісту  вилучити,  тоді  буде  більш  чітко  і  без дублювань.

 

     П'яте. Частину  третю  статті  12  вважати  частиною  першою статті 16 і під таким заголовком цю  статтю  записати:  "Назва  і символи  громадських  об'єднань".  Це  дасть  можливість уникнути повторень і в одній статті викласти зміст.

 

     Шосте. В частині другій статті 13 після  слів  "реєструється виконавчим  комітетом" записати "вищої Ради народних депутатів" і поставити крапку.  Бо інакше можуть виникати суперечки з  приводу того,  чому  це  об'єднання,  керівний  орган якого знаходиться в одній області,  розповсюджує свою діяльність на  території  інших областей. А так, на нашу думку, буде більш правильно.

 

     Далі. В  частині  першій  статті  20  після слів "Громадські об'єднання" доповнити"...і політичні партії", що дасть можливість зовсім вилучити другу частину і зняти повтори.

 

     Наша комісія   не   підтримала   жодного   з  альтернативних варіантів як  необгрунтовані,  а  деякі  з  них  -  як  такі,  що суперечать Закону про створення громадських об'єднань. Наприклад, варіант статті 8 "Про заборону створення партій,  підпорядкованих керівництву, що знаходиться за межами республіки". Тут зрозуміло, що мається на увазі,  хоча всім відомо,  що партії, об'єднання не підпорядковуються керівництву, а самі його створюють.

 

     58

 

     Варіант до   статті  11  про  участь  колективних  членів  у діяльності  громадських  об'єднань,  на  нашу  думку,  суперечить принципу  добровільності,  а  колективними учасниками можуть бути осередки організацій у колективах.

 

     Не можна підтримати пропозицій альтернативних  варіантів  до статті  19  про  заборону  виробничо-господарської  діяльності як такі, що суперечать першій частині цієї статті.

 

     У статті 20 пропонується ввести державні дотації і  державне фінансування  політичних партій і їх груп у парламентах /на цьому дуже детально зупинився депутат Стецьків/,  а також у  статті  22 закладається   положення   про   створення   спеціальної  комісії Верховної Ради для  розгляду  фінансової  діяльності  партій.  Ми вважаємо,  що це надумано, Зазіхає сьогодні дехто на майно КПУ, а свої партії хочуть почепити на плечі держави.

 

     Мабуть, ці варіанти можна було б обговорити в  комісії,  яка готувала проект закону,  і дійти спільної думки.  У мене,  як і у народного депутата Дудченка,  склалося таке враження,  що депутат Стецьків виступав не від комісії, а від себе особисто і, можливо, від депутата Івасюка.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Бандурці.  За ним виступатиме депутат Гринів.

 

     59

 

     БАНДУРКА О.М.,   начальник   управління   внутрішніх   справ виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів /Дергачівський   виборчий  округ,  Харківська  область/.  Шановні депутати!  В наш час,  коли  політична  активність  громадян,  їх творча   і  громадська  ініціатива  набули  широкого  розмаху,  в пререальній багатопартійності,  Закон про  громадські  об'єднання повинен забезпечити право громадян на створення та функціонування громадських об'єднань - з одного боку,  а  з  іншого  -  створити умови для їх діяльності на законних підставах.

 

     У зв'язку  з  цим  проект  закону,  на мій погляд,  потребує деяких поправок і уточнень.  Зокрема,  в статті 3,  яка  визначав цілі   створення   і   діяльності  громадських  об'єднань,  треба окреслити, що діяльність громадських організацій, партій, масових рухів,  професійних спілок,  молодіжних організацій, добровільних товариств,  фондів та асоціацій  носить  відкритий  характер.  Їм забороняється  діяти  підпільно,  створювати озброєні формування, вдаватися  в  своїх  політичних  масових  акціях  до  насильства, підбурювати громадян до порушення законів і правопорядку.

 

     До другого  абзаца додати,  що особи,  які займають посади в органах державного управління,  військовослужбовці та  працівники правоохоронних  органів  у  своїй  службовій діяльності керуються тільки  вимогами  законів  і  не  зв'язані  рішеннями  політичних партій,  а  також  інших об "єднань,  що ставлять політичні цілі. Ставлячи питання  про  департизацію,  ми  тим  самим  намагаємося провести в життя дискримінацію з політичних мотивів.

 

     60

 

     У статті   19   про   виробничу  і  господарську  діяльність громадських об'єднань зазначити, що "громадські організації мають право брати в оренду підприємства,  транспорт, інвентар, споруди, житло та інше майно".  Якщо ми визнаємо громадські організації як юридичні   особи,   то   не  можемо  їх  обмежувати  в  правах  і повноваженнях,  якими наділяються юридичні  особи  відповідно  до чинного законодавства, Закону про власність та інших законів.

 

     До статті  20  додати:  "власність  громадських  об'єднань є рівноправною  з  іншими  формами  власності.  ЇЇ  недоторканність гарантується  державою" Це витікав із Закону про власність,  який Верховна  Рада  нещодавно  прийняла.   Правомочність   спілок   і об'єднань,   що   входять   до  них,  володіння,  користування  і розпорядження майном,  яке належить  їм,  визначається  статутами спілок  і  об'єднань.  Власність  громадських  об'єднань  складає єдиний фонд і може бути відчужена лише за рішенням вищого  органу об'єднання  або  на  основі  референдуму,  проведеного серед його членів.

 

     За структурними    підрозділами    громадських     об'єднань закріплюється    певна   частина   майна   цих   об'єднань,   яке використовується      для      зміцнення      фінансового       і матеріальнотехнічного  забезпечення  їх  діяльності відповідно до статутів.

 

     Права юридичної   особи   визначаються    за    громадськими об'єднаннями  в  цілому,  їх  структурними підрозділами,  якщо це передбачено статутом, організаціями, підприємствами і установами, що   створені   для   вирішення   статутних  завдань.  Громадське об'єднання,  яке  засновує  інше  громадське   об'єднання,   може передавати останньому частку свого майна.

 

     61

 

     Пропоную, шановні депутати,  законопроект від Уряду прийняти в першому читанні.

 

     І останнє,  оскільки у мене є ще час.  Коли депутатові немає чого  сказати  про  законопроект,  тоді розпочинаються нападки на Компартію.  Це модно,  як  коротка  спідничка  у  певної  частини прекрасної статі, але не завжди до лиця.

 

     Головує Перший  заступник  Голови Верховної Ради Української РСР ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату  Гриніву.  За ним виступатиме депутат Ковінько.

 

     ГРИНІВ І.О.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української РСР  з  питань  діяльності  Рад  народних  депутатів, розвитку  місцевого самоврядування /Нестеровський виборчий округ, Львівська область/.  Шановний  головуючий!  Шановні  депутати!  Я виступатиму   від   фракції   Партії  демократичного  відродження України, від тієї партії. котра тільки тепер стає на ноги, і буду захищати інтереси саме тих партій, котрі утворюються.

 

     Наше суспільство  взяло  курс  на  багатопартійність.  Після багатьох років однопартійної  системи  ми  зрозуміли,  що  єдиним гарантом  демократії  може бути багатопартійна система.  Але сама багатопартійна система також потребує законодавчої гарантії. Саме цей закон мав би послужити такою гарантією.

 

     Закон про    громадські    об'єднання    потрібен    не   як регламентуючий закон,  який би давав можливість розробити систему реєстрації  і  функціонування цих структур,  а в першу чергу - це державна політика по відношенню до  громадських  організацій,  це сприяння

 

     62

 

     створенню нових громадських організацій і партій. Причому це потрібно  не  названим  структурам,  а  державі  для  нормального функціонування.

 

     Ми багато  говоримо  про  створення в Україні громадянського суспільства.    Громадянське    суспільство    перш    за     все характеризується певними ознаками. Однією з таких ознак є перш за все  наявність  багатьох  молодіжних,  професійних,   громадських організацій,  а  також  політичних партій.  Воно характеризується також чітким розподілом політичних організацій, політичних партій і громадських організацій, їхніми функціями.

 

     Що ж ми маємо в нашому проекті закону, котрий представлений? Ці функції абсолютно змішані.  Функції громадських організацій  і політичних   партій  подані  тут  через  кому.  Таким  чином,  ми одержуємо,  що громадські організації перш за все беруть участь у формуванні органів державної влади,  управління,  беруть участь у виробленні рішень державних  органів,  мають  право  законодавчої ініціативи.  Таким чином,  ми створимо прецедент, коли товариство собаководів чи товариство  "оранжевого  свина"  будуть  формувати Ради.

 

     Наступне. Я  вже говорив про необхідність сприяння створенню нових організацій.  Таким чином,  тут регламентується  реєстрація різних   організацій   і   поділ  громадських  організацій.  Крім республіканських   організацій   з'являється   термін    "місцеві громадські  організації?  Що  ж ми маємо тут?  Ми маємо.  Те,  що обласні чи районні організації можуть  тоді  функціонувати,  коли мають  свої  осередки  в більшості населених пунктів.  Отже,  щоб зареєструвати районну  організацію,  потрібно  відкрити  осередки більш як у половині сіл даного району.

 

     63

 

     Функцію контролю  за  діяльністю громадських організацій тут покладено на виконавчі органи Рад.  Навіть не на самі Ради, котрі могли б здійснювати контроль за діяльністю цих організацій,  а на їхні виконавчі структури!  І це тоді,  коли в нормальній  державі лише  прокуратура  може  здійснювати контроль за дотриманням цими громадськими організаціями законності.

 

     Наступне положення.  Фінансування. Воно із зрозумілих причин викликає в залі найбільше суперечок.  Що ми маємо тут?  Ми маємо, що  громадські  організації  можуть  фінансуватися   за   рахунок статутних...  Якщо в статуті написано "виробнича діяльність",  то вони можуть функціонувати...  Таким чином,  якщо партія запише  в статуті,  що вона дбає про покращення добробуту народу,  то вона, виходить,  може  створювати  фабрики,  заводи,  бо  це  також   є виконанням статутних зобов'язань.

 

     Читаючи статтю  3  даного  проекту  закону,  де  йдеться про заборону створення і діяльності громадських  об'єднань,  метою  і методом   дій   яких   є   повалення,   зміна  шляхом  насильства конституційного  ладу  держави,  підрив  її  безпеки,  пропаганда війни,    насильства,    жорстокості,    розпалення   соціальної, національної  та  релігійної  ворожнечі,  я  згадую  підручник  з історії  ВКП/б/.  Подумаймо,  чи  не  пройшла Комуністична партія через усі ці етапи?  Чи не  розпалювала  вона  ворожнечу?  Чи  не закликала  до  насильства  і  жорстокості?  Тепер ви говорите про заборону цього.  Давайте будемо говорити  в  такому  випадку  про рівні умови для всіх організацій,  про те,  що даний закон міг би функціонувати,  якби ми жили зараз у  безпартійному  суспільстві. Коли  ж  ми  маємо  суспільство з чітко сформованою однопартійною системою,  то треба цей закон створювати як  закон  гарантії  для інших  організацій,  а  не закріплювати ним однопартійну систему. Дякую дуже.

 

     64

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  народному  депутату  Ковіньку. Потім ми порадимось.

 

     КОВІНЬКО А.І., другий секретар Полтавського обкому Компартії України /Хорольський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати!  Я  цілком  підтримує  тезу  проекту  закону  про право кожного  громадянина   на   об'єднання,   проголошене   Загальною декларацією  прав  людини.  Цілком закономірним є те,  що держава зацікавлена в розвитку творчої ініціативи і політичної активності громадян.

 

     Я, як і багато народних депутатів,  теж часто не задоволений роботою нашої сесії,  коли емоції беруть гору над  розумом,  і  в цьому  залі людина перестав поважати людину.  Але об'єктивно хочу сказати про те,  що оскільки  тут  присутні  представники  різних партій,  рухів,  то завжди існують різні точки зору на ті чи інші проблеми.  Це,  на мою думку, зобов'язує нас думати, сперечатися, переконувати, знаходити вірне рішення.

 

     Вважаю, це часто йде на користь нашій загальній справі.

 

     Те, що  комуністи  чи  представники  інших партій відстоюють свою позицію,  я вважаю цілком закономірним,  адже  об'єднання  є добровільним  на  основі  спільності  інтересів.  Але для мене не зрозуміло  те,  що  під  час  обговорення   майже   всіх   питань представники   опозиції   роблять   нападки   на  комуністів,  на соціалізм,  інколи з образами,  вживають  навіть  непарламентські вирази.  Хіба  можна  звинувачувати людину в тому,  що в неї інша точка зору на те чи інше питання?

 

     65

 

     Хочу висловити свою пропозицію.  Я свій вибір зробив.  Може, декому  це  не  подобається,  але  я  вступав  у партію тому,  що комуністи,  на мою думку,  виступають проти  експлуатації  людини людиною,   проти   привласнення  результатів  чужої  праці.  Вони ставлять  за  мету  побудову  країни  гуманного,   демократичного соціалізму,  створення  умов  для  вільного і всебічного розвитку людини.

 

     Нині можна почути  багато  нападків  на  соціалізм.  На  мою думку,  до справжнього соціалізму, про який мріяли Маркс і Ленін, ми навіть не наблизилися.  Вважаю,  що винен у цьому не соціалізм як ідея,  а та командно-бюрократична система,  яка, прикриваючись ідеями соціалізму,  фактично ігнорувала її і будувала тоталітарну державу з властивими такій формі правління атрибутами.

 

     Цю думку  мені  хочеться закінчити словами Т.Г.Шевченка:  "І чужому научайтесь,  й свого не  цурайтесь".  Якщо  ми  ще  любимо Тараса Григоровича і часто на нього посилаємося в цьому залі,  то давайте будемо послідовні в своїх діях.  Не потрібно знищувати  і паплюжити  все  те,  що  створене в попередній період,  як це вже було.  Давайте уміло використаємо всі надбання.  Підтримую проект закону   в   тому,  що  партії  мають  програмні  документи,  які публікуються для  загального  ознайомлення.  Партії  рівні  перед законом.

 

     Вважаю за  необхідне статтю 21 "Засоби масової інформації та видавнича  діяльність  громадських  об'єднань"  доповнити   таким текстом:  "Правління та інші керівні органи громадських об'єднань несуть відповідальність за те,  щоб  діяльність  засобів  масової інформації,  створених  на їх кошти,  розвивалася в рамках Закону про пресу".

 

     66

 

     Поділяю думку,  викладену  в  статті  22,   що   "громадське об'єднання  щороку подав у фінансові органи декларацію про доходи і витрати об'єднанням.." а "фінансові органи здійснюють  контроль за  джерелами доходів громадських об'єднань,  розмірами одержаних ними коштів і сплатою податків відповідно  до  законодавства  про податки".  Але  я проти і вношу пропозицію відхилити в цій статті альтернативний варіант,  де пропонується,  що "спеціальна комісія Верховної   Ради,   складена   з   представників   усіх   партій, представлених у парламенті, розглядав фінансову діяльність партії за  рік  і  доповідає  висновки на пленарному засіданні Верховної Ради".  Це  суперечить  положенню  про  Верховну  Раду,   яка   є законодавчим органом.  Вважаю,  що коди десь будуть порушення, то Кабінет Міністрів зможе сам вирішити це питання.

 

     На мою думку, в статті 25 проекту закону "Міжнародні зв'язки громадських  об'єднань"  слід  виключити  альтернативний варіант, який передбачає,  що "політичні партії  мають  право  вступати  в міжнародні   організації,  які  утворюють  тільки  консультативні органи".  Я обгрунтовую це тим,  що в першому абзаці цієї  статті досить  аргументовано викладено положення про порядок міжнародних зв'язків громадських організацій.  Вважаю, що проект закону можна прийняти в першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати!  Згідно з Тимчасовим регламентом ми відводимо на такі питання до двох  годин,  які  ми вже  використали.  Записалися  на  виступи  23 народних депутати, виступили 9. Сьогодні час, ви бачите, закінчується. Надходило дві пропозиції.  Пропозиція  від  комісії  - доручити їй доопрацювати проект і знову внести.  І друга пропозиція, яку тільки-що депутат Ковінько вніс, - прийняти в першому читанні.

 

     67

 

     Перше давайте.  Депутати,  які  записалися,  наполягають  на обговоренні?  Тоді  давайте  зробимо  так:  сьогодні  або  завтра проголосуємо,  що робитимемо завтра? Депутат Тарасенко наполягав, я так  розумію?  Що,  проголосуємо?  Хто  за  те,  щоб  припинити обговорення і проголосувати за проекти рішень? Прошу голосувати.

 

     "За" - 254. Обговорення припиняється.

 

     Було внесено  два  проекти  від  комісії.  Зачитую:  "Проект постанови Верховної Вади  Української  РСР.  Доручити  Комісії  у питаннях  законодавства  і  законності  з урахуванням доповнень і зауважень  доопрацювати  проект  і  внести   його   на   пленарне засідання".  Була  й  друга пропозиція,  але спочатку голосується перша, від комісії. Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

 

     "За" - 187. Не приймається.

 

     Друга пропозиція. Схвалити запропонований обговорений проект закону   в   першому   читанні  і  доручити  Комісії  у  питаннях законодавства і законності разом з Урядом з урахуванням зауважень і  пропозицій  доопрацювати  і  внести  його на розгляд Верховної Ради. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 212. Рішення не приймається.

 

     Оголошується перерва до завтра, до 10-ї години ранку.

 

     68

 

     ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ

 

     ГРАБІН В.В.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради Української  РСР  з  питань  розвитку  базових  галузей народного господарства  /Глухівський  виборчий  округ,  Сумська   область/. Шановні  народні  депутати!  Перш за все хочу сказати про те,  що такий закон нашому суспільству потрібний.  Він потрібній тому, що зараз   майже  щотижня  створюються  нові  об'єднання,  політичні партії.  Вони прагнуть досягти якоїсь мети.  Але прагнучи  цього, вони  не  завжди  дотримуються  чинного законодавства,  принципів демократії,  а  інколи   навіть   порушують   елементарні   норми поведінки.  І  все  це  не  може  не  позначитися на громадському порядку, політичному і економічному становищі в республіці.

 

     Даний закон повинен передбачити такі умови,  котрі сприяли б розвитку    демократії,   ініціативі   і   активності   громадян, гарантували б їм свободу створення громадських об'єднань і  рівні можливості функціонування.  На мій погляд,  запропонований Урядом проект закону в цілому відповідає цим  вимогам.  Разом  з  тим  я вважаю,  що  деякі  статті  потребують  уточнення,  узгодження  і удосконалення.  Наприклад,  мені  подобається,  що  в  статті  18 законопроекту   більш-менш  чітко  обумовлені  права  громадських об'єднань.  Я  б  лише  дописав  два,  на  мій  погляд,  важливих положення:

 

     - одержувати від державних органів інформацію, необхідну для реалізації цілей, завдань і прав об "єднань;

 

     - безперешкодно,   розповсюджувати   інформацію   про   свою діяльність та пропагувати свої ідеї, цілі.

 

     69

 

     Я переконаний,  що було б доцільно більш чітко сказати і про обов'язки громадських об'єднань та їх керівних органів.  Цього  в проекті  нема.  У  зв'язку з цим пропоную це положення вписати до статті 22 і викласти її в такій редакції:  "Громадські об'єднання в  своїй  діяльності  і  в  межах  своєї компетенції забезпечують виконання вимог Конституції і чинного законодавства.

 

     Нагляд за додержанням законності  в  діяльності  громадських об'єднань  здійснюється  Прокуратурою  УРСР  та  її  органами  на місцях.

 

     Фінансові органи   здійснюють   контроль    за    фінансовою діяльністю  громадських об'єднань.  Громадські об'єднання подають до відповідних фінансових органів  дані  про  джерела  і  розміри одержаних об'єднаннями коштів.

 

     Порядок і   строки  подання  даних  про  джерела  і  розміри одержаних коштів, а також порядок перевірки фінансової діяльності громадських об'єднань визначаються законодавством про податки".

 

     Підтримую пропозицію  депутата  Ковінька  про  виключення із проекту закону альтернативного варіанта, поданого наприкінці цієї статті.

 

     Я також  не  зовсім задоволений тим,  як викладена стаття 24 /де в чому погоджуюся з депутатом Стецьківом/.  Перш за все  тим, що  не  зовсім  зрозуміло,  на  яких  підставах майно громадських об'єднань  має  передаватися  державі.   Нечітко   сказано,   хто конкретно і на яких підставах може ставити питання про ліквідацію об'єднання. Тому пропоную цю статтю викласти в такій редакції: "У разі  порушення  громадянським  об'єднанням  вимог законодавства, вчинення дій,  що виходять за межі цілей  і  завдань,  визначених його  статусом,  цьому громадському об'єднанню може бути винесено попередження.

 

     Попередження виноситься  органом,  що  зареєстрував   статут громадського об'єднання, або відповідним прокурором.

 

     70

 

     Рішення про  винесення  попередження  може  бути оскаржене в місячний строк у вищестоящому державному органі  або  прокуратурі рішення яких є остаточним.

 

     Громадське об'єднання  ліквідується за рішенням суду в таких випадках:

 

     - при  повторному   протягом   року   вчиненні   громадським об'єднанням  дій,  передбачених  частиною  першою цієї статті,  а також при повторному порушенні ним вимог закону;

 

     - при вчиненні  громадським  об'єднанням  дій,  передбачених частинами другою і третьою статті 3 цього закону.

 

     Ліквідація республіканських       громадських      об'єднань провадиться за рішенням Верховного Суду Української РСР, місцевих громадських   об'єднань   -  за  рішенням  обласного,  Київського міського суду за поданням прокурора,  а також за  поданням  інших органів, уповноважених на те законодавством. До винесення рішення суду діяльність відповідних  громадських  об'єднань  зупиняється. Рішення   Верховного   Суду   Української   РСР   про  ліквідацію громадського   об'єднання   оскарженню   не   піддягає.   Рішення обласного,  Київського  міського суду про ліквідацію громадського об'єднання може бути оскаржене в десятиденний строк до Верховного Суду Української РСР.

 

     Є у  мене  й  інші  зауваження,  я  подам  їх до комісії для опрацювання.

 

     ГАНЖА М.О.,  голова колгоспу імені Горького  Сахновщинського району   /Первомайський   виборчий  округ,  Харківська  область/. Шановні народні депутаті,  шановний головуючий! Проект закону про громадські об'єднання в

 

     71

 

     Українській РСР,  який  ми  сьогодні  обговорюємо,  мас  для кожної людини України велике значення хоча б  тому,  що  "держава заінтересована   в   розвитку  творчої  ініціативи  і  політичної активності громадян".  Саме це речення,  яке взяте  із  преамбули проекту закону, концентрує в собі суть його і зміст.

 

     На мою думку,  сам факт появи такого правового документа мас позитивне значення.  Бо  безправ'я  і  в  діяльності  громадських об'єднань веде,  як інколи бачимо, до непередбачених наслідків. І набагато важче "заганяти" роз'ятреного джина у пляшку, ставлячи у межі  закону  чи  то  партію,  чи то інше добровільне формування. Краще,  коли є закон і коли він регулює, що можна, а що не можна, на що є дозвіл, на що його й не може бути.

 

     Виходячи з цього,  звертаю увагу на те,  що політичні партії на сьогодні,  як існуючі,  так і ті,  що тільки-но  зароджуються, мають  не  однакові  стартові умові.  Не маючи нічого проти одних партій і не симпатизуючи іншим,  необхідно надавати  їм,  дійсно, однакові  умови  для роботі.  Зараз - і це факт - ідеальні умови, якщо розглядати їх у співставленні, мас Комуністична партія. Вона має  свої  ідеологічні  установи,  широку  мережу засобів масової інформації та видавництва.  Усього цього  інші  політичні  партії позбавлені.

 

     У проекті   закону   повинне   знайти  відображення  майнове перерозподілення між існуючими партіями для  створення  однакових стартових  умов.  Це  буде  найгуманнішим  актом  і далекоглядним політичним заходом, якщо ми ведемо мову про викорінення будь-яких партійних  привілеїв.  Контрольні  функції  виконує,  як  видно з проекту, той державний орган, що зареєстрував статут. На практиці може  статися так,  що людина,  котра контролює політичну партію, знаходиться у зовсім полярній партії.  Вона в  такому  разі  буде виконувати

 

     72

 

     замовлення своєї  партії,  буде  створювати своєрідну камеру високого  тиску  для  представників  іншої  партії  і  навпаки  - потурання своїм.  Тут повинен перемогти здоровий глузд. У проекті записано,  що  "партії  рівні  перед  законом".  Щоб  контрольний механізм діяв об'єктивно, необхідно контрольні органи усіх рангів вивести із-лід партійного пресу. Якщо ми не підемо цим шляхом, то суперечностей не уникнути.

 

     На мою  думку,  дещо  не  доопрацьована  стаття  19  проекту закону.  Що мається на увазі?  Мова йде про прибутки  громадських організацій  та  їх  перерозподіл.  У  проекті  зазначається,  що "доходи від виробничої  і  господарської  діяльності  громадських об'єднань  не  можуть  перерозподілятися між членами /учасниками/ цих об'єднань і використовуються тільки для  виконання  статутних завдань". Так бути не може. Не можна прибуткову частину розривати навпіл:  оце доходи від господарської  діяльності,  а  це  -  від сплати   членських   внесків.   Якщо  ми  дозволяємо  громадським об'єднанням виробничу і господарську діяльність,  то обмеження  у перерозподілі    фінансів   носитимуть   антиправовий   характер. Втручання у внутрішні справи добровільних об'єднань неприпустиме.

 

     Ми повинні  закласти  в  законопроект   чітке   розмежування державної   і   партійної   власності.   Не  можна  погодитися  з альтернативним варіантом тлумачення статті 20 про  те,  що  кошти політичних  партій  формуються  також  із  "державних дотацій..." Зміщування державних і партійних  коштів  знову  приведе  нас  до того,  що  над  державними  інститутами будуть домінувати партії, котрі виходять потім із-під  державного  контролю,  діють  не  на підставі законів,  а на підставі власних програм і статутів.  Щоб цього  не  трапилося,  не  можна  допустити  відрахувань,  навіть найменших, з державного бюджету на користь будь-якої партії.

 

     73

 

     Ще одне  зауваження  до  статті  1.  У статті 1,  де дається перелік громадських утворень, знайшлося місце такому громадському об'єднанню,  як асоціація.  І тут же перелік об'єднань,  котрі не підпадають під дію цього закону.  Комерційні об'єднання  не  є  у даному  разі  такими,  що  можна  їх  вважати  суто  громадськими угрупованнями. У такому разі незрозуміле, що примусило авторів, з одного   боку,   віддавати  перевагу  асоціаціям  як  громадським об'єднанням,  а з другого  -  заводите  в  оману  парламентаріїв, знаючи  про те,  що такі державні структури ...як міністерства... стали асоціаціями?

 

     Вважаю, що  у  першому  читанні  основні  положення  проекту закону можна прийняти.