Стенограма пленарного засідання

21 травня 1991

 

ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ СЬОМЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР.  21 травня 1991 року. 10 година.

 

 

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати!

 

     Прошу займати свої місця,  будемо реєструватися. Підготуйте, будь   ласка,   нашу   систему   "Рада"   до   реєстрації.  Прошу зареєструватися.

 

     У залі 384 народних депутати.  Ми можемо розпочинати роботу. У  відповідності  з  графіком,  який  ми  з вами погодили минулої п'ятниці,  у нас сьогодні передбачено розгляд питань про  Кабінет Міністрів,  Концепцій  нової Конституції /голосування/ і,  якщо у нас вистачить часу, проект Закону про освіту /друге читання/.

 

     Я хочу  запитати  народних  депутатів,   які   стоять   біля мікрофонів, - у вас в якісь пропозиції?

 

     Перший мікрофон.

 

     3

 

     НАГУЛКО Т.Д., лікар Шепетівської залізничної лікарні /Шепетівський виборчий округ, Хмельницька область/. Шановний Голово, шановні  колеги!  Протягом  останнього  часу ми знаємо не один випадок переселення на територію України  значної  кількості російськомовного населення.  Ось таке явище нині відбувається і в Шепетівці  Хмельницької  області.  Потай  і  від  самої  Ради,  і місцевого   населення   міськвиконком   проводить   переговори  з об'єднанням "Воркутауголь" про те,  щоб переселити  288  сімей  у місто  Шепетівку.  288  сімей  - це /в середньому/ тисяча чоловік населення.  Справа в тому,  що розпочав цю,  будемо так говорити, закулісну  гру  голова  кооперативу  "Темп",  набравши кредитів в об'єднанні "Воркутауголь".  Сьогодні цей процес розвивається.  Ми сьогодні  знаємо  про  те,  що  навіть переселення з Чорнобиля не відбувається  в  силу  різних  обставин:  немає   коштів,   немає території і так далі...

 

     ГОЛОВА. У мене до вас запитання,  народний депутате Нагулко. Одну хвилиночку.

 

     Ми беремо  на  розгляд  три  питання.  Питання  ж,  яке   ви порушуєте,  не  має  ніякого  зв'язку  з  тими,  які нам належить розглянути.  Якщо завтра залишиться час на "Різне", то ви зможете в  "Різному"  повернутися  до нього.  Це зовсім інше питання,  ми маємо  включати  його  до  порядну  денного.  Чи  що  ви   хочете запропонувати?

 

     НАГУЛКО Т.Д.  Шановний Леоніде Макаровичу!  Якби ви сказали, що сьогодні ми намічаємо "Різне",  безумовно, я б не виходив. Але ж ми "Різне" слухаємо раз на рік. Даруйте, що я таку

 

     4

 

     аналогію проводжу.

 

     ГОЛОВА. Минулої  п'ятниці  ми  розглядали  "Різне"  протягом цілої години.  І ще буде "Різне",  я сказав про  це.  Давайте  ми будемо діяти, як домовилися, відповідно до регламенту.

 

     НАГУЛКО Т.Д.  Мені  лишилося  сказати  буквально  те,  що  я звертаюся до вас,  шановний Леоніде Макаровичу,  та  до  Уряду  з проханням  прийняти  якесь  рішення  стосовно  посадових  осіб  - директорів чи голів кооперативів і тих голів виконкомів,  які "за спиною"  сьогодні  вирішують  такі  речі,  не узгодивши ні з ким, навіть з Радами. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Це ви мені задаєте таке запитання,  я так розумію? І Урядові? Гаразд.

 

     Другий мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,    начальник   відділу   Роменського   заводу автоматичних  телефонних  станцій  /Роменський  виборчий   округ, Сумська   область/.   Уважаемый  Леонид  Макарович!  Я  предлагаю изменить порядок дня и после рассмотрения предложений по Кабинету Министров  рассмотреть  проект  Закона  об образовании.  А завтра рассмотреть Концепцию Конституции,  которую нам ют только сегодня раздали,  и проголосовать. Потому что было поручение на сессии, и я как член Конституционной комиссии не смог  ознакомиться.  Я  не имею  претензий,  но  мне представляется,  что надо нам тщательно ознакомиться, так как этот документ очень важный, и проголосовать его  завтра.  А сегодня рассмотреть проект Закона об образовании. Спасибо.

 

     5

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЗАХАРУК Д.В.,  секретар комісії Верховної  Ради  Української РСР  з  питань планування,  бюджету,  фінансів і цін /Снятинський виборчий  округ,  Івано-Франківська  область/.  Шановний  Голово, шановні депутати!  Мені здається, що ми не маємо морального права розглядати ті питання,  які ми сьогодні плануємо, не вирішивши ще одного.  Я  привітаю вашу увагу до Указу Президента від 16 травня про  невідкладні  заходи  щодо  забезпечення  стабільної   роботи базових галузей народного господарства.

 

     Цей Указ  мені  бачиться  таким,  що абсолютно не відповідав принципам Декларації про  суверенітет  України,  і  його  дія  на території республіки,  крім дестабілізації,  нічого дати не може. Він абсолютно ігнорує як Верховну Раду,  так і Уряд республіки. І я  в  порядку  законодавчої ініціативи пропоную внести до порядку денного питання про відміну дії цього Указу на території України. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Може, я дещо уточнив би вашу пропозицію. Певно, слід доручити нашій Комісії з питань розвитку базових  галузей  все  ж таки  сформулювати  це  питання  на  основі вашої пропозиції.  І, можливо,  у комісії /з урахуванням,  повторюю,  вашої пропозиції/ будуть  ще  якісь міркування.  А вже потім передати до Президії і там вирішити, як поставити це питання на сесії. Немає заперечень? Тоді я прошу комісію взяти до виконання цю пропозицію.

 

     Перший мікрофон.

 

     6

 

     КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Лівобережний виборчий округ,  м. Київ/.  Сьогодні,  21 травня,  виповнюється сімдесят років а того дня,  як з'явився на світ великий син російського  народу  Андрій Сахаров.

 

     Ця людина  пройшла  великий  і  многотрудний  шлях.  Він був великим прихильником демократичних перетворень у нашій країні  і, зокрема,   на   Україні.   У   своїй   Нобелівській  промові  він проголошував свободу нашим героям - нині  народним  депутатам,  а тоді ще в'язням Чорноволу, Лук'яненку, братам Гориням.

 

     Я не  закликаю вас ушановувати його пам'ять вставанням,  але хочу закликати лише до одного:  коли ми будемо сьогодні  приймати Концепцію  Конституції  України,  щоб наші душі були настроєні на камертон його великої і чудової душі. Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Давайте будемо вважати цей виступ народного депутата Крижанівського  як оцінку і привітання Міжнародному конгресу,  що розпочалася в Москві в приводу сімдесятиріччя Андрія Сахарова.

 

     Третій мікрофон.

 

     БАШКІРОВ М.В.,  перший заступник голови виконавчого комітету Миколаївської  обласної  Ради  народних  депутатів /Снігурівський виборчий округ,  Миколаївська область/. Леонид Макарович! Я хотел бы,  чтобы  вы  все-таки  поставили  на  голосование  предложение депутата Марченко.  Почему?  Потому  что  самый  беглый  просмотр Концепции  и внесенного документа не позволяет нам ознакомиться с ним основательно  и  обсуждать  его  в  данный  период.  То  есть необходимо перенести

 

     7

 

     рассмотрение на  завтра  или,  в крайнем случае,  сегодня на вечернее заседание.

 

     ГОЛОВА. Шановні  товариші.  Якщо  йдеться  про   перенесення питання на післяобідній час,  то нам не потрібно голосувати. Якщо ж мова йде про перенесення на завтра, тоді треба голосувати, тому що  ми  за  цей  графік  уже  проголосували в п'ятницю переважною більшістю.

 

     Концепція нової Конституції - документ важливий,  але це  не той  документ,  який від початку і до кінця визначатиме характер, зміст і спрямованість нашої нової Конституції.  Що ж  до  проекту Конституції,    то    голосування   проводитиметься   постатейно. Конституція прийматиметься конституційною більшістю.  Звичайно, і наше голосування,  і наші оцінки матимуть більш вагомий характер. Крім  того,  проект  Конституції   буде   винесено   на   народне обговорення і, можливо, ми матимемо альтернативні проекти.

 

     Тому я  б  не драматизував сьогоднішню ситуацію.  Дійсно,  у формулювання могли вкрастись якісь неточності,  але  ж  у  нас  є можливість  вислухати  усі  пропозиції,  висловлені  депутатами з трибуни, і дійти згоди.

 

     Я хочу до вас звернутися ось із чим:  не  треба  думати,  що коли  ми  приймемо  Концепцію  226 голосами,  то саме вона і буде визначати характер Конституції.

 

     8

 

     Це зовсім  не  так.  Ми  взагалі  б   могли   Концепцію   не обговорювати  на  сесії,  а  відразу розпочинати в Конституційній комісії роботу безпосередньо над текстом Конституції.  Однак  для того,  щоб  збагатити  своє  уявлення  і  про Конституцію,  і про законотворчу роботу,  для того,  щоб люди почули,  які є думки  і пропозиції  з  цього  приводу,  ми  внесли  на  сесію обговорення Концепції.  І я ще раз прошу - не треба  драматизувати  ситуацію. Нам   потрібно   розпочинати   роботу  над  текстом  Конституції, вирішивши попередньо принципові питання.  І не треба  думати,  що хтось когось хоче обдурити. Усе ж робиться на виду у людей.

 

     Я вважаю, що переголосовувати немає потреби, і пропонував би вам,  обговоривши 6 чи  7  принципових  позицій,  висловити  своє ставлення   до  них  шляхом  голосування  і  тим  самим  відкрити Конституційній комісії дорогу для роботи.

 

     Проте ось іде товариш Марченко і каже "ні".  Тоді я змушений поставити питання на голосування.

 

     Хто за те, щоб відмінити рішення, яке приймалося в п'ятницю?

 

     З мотивів голосування? Прошу перший мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.М.,   заступник   голови  Сумської  міської  ради народних  депутатів  /Ковпаківський   виборчий   округ,   Сумська область/.  Уважаемые  коллеги!  Многие  из  тех,  которые сегодня предлагают  поставить  на  переголосование  решение,  принятое  в пятницу,  /в том числе и депутат Марченко/, на вечернем заседании отсутствовали.  Мы наметили  пути  решения  вопроса,  за  которые проголосовало

 

     9

 

     275 депутатов.  Поэтому я считаю,  что в переголосовании нет смысла.  А то депутаты прогуливают заседания,  а потом устраивают обструкцию  предлагаемому  плану  работы.  Я  настаиваю  на своем мнении - не ставить этот вопрос на голосование.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон, будь ласка.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.,  керівник  Львівського  відділення  Інституту ботаніки імені М.Г.  Холодного АН УРСР /Калуський виборчий округ, Івано-Франківська область/.  Я  цілковито  підтримую  пропозицію, висловлену  шановним  Леонідом  Макаровичем.  Адже  Концепцію  ми обговорювали кілька днів.  А тепер нам знову починати  з  першого слова  преамбули  і закінчувати останнім розділом?  Сьогодні ж на обговорення вносять тільки принципові позиції.  Це п'ять  аркушів матеріалу,  які  можна  переглянути протягом півгодини чи години. Вважаю, що немає жодної підстави для того, щоб переголосовувати і переносити  це  питання  на  завтрашній  день.  Після обіду можна розпочати розгляд цих питань, тим більше, що після 12 години буде дві перерви.

 

     ГОЛОВА. Ми  домовилися  розглянути  їх на другому засіданні, після 16 години.

 

     Другий мікрофон, прошу.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Я очень уважаю депутата Воробьева, но не буду вступать  в  полемику.  Хочу  сказать  вот что.  У нас существует Регламент, который предусматривает все процедурные моменты.

 

     10

 

     Сколько времени отводится в соответствии  с  Регламентом  на ознакомление с документом?

 

     Не зависимо от того, по каким причинам отсутствовал Воробьев или  Марченко  на  сессии,  мы  должны  придерживаться  нами   же утвержденной   процедуры.  Тем  более,  речь  идет  о  документе, наверное,  самом  главном  в  нашей  работе.  А  вы   предлагаете голосовать на слух. Я как член Конституционной комиссии знаю, что мое предложение не было принято, но я всетаки предлагаю поставить его на голосование.

 

     ГОЛОВА. Я поставлю, звичайно, бо не можу не поставити. Однак хочу  зауважити,  просто,  щоб  ви  знали.  У  ході   обговорення виступили 64 народних депутати. Основна увага була зосереджена на тому,  як  назвати  Україну,  як  назвати  Конституцію,   обирати Президента  до  прийняття  Конституції  чи  після,  обирати  усім народом чи на сесії.  Після цих дебатів усе було  абсолютно  всім зрозуміло,  і нічого нового у вашій пропозиції немає. Але якщо ви ставите це питання,  то я змушений відреагувати.  Проте  спочатку поставлю  на  голосування питання щодо відміни рішення,  яке було прийняте в п'ятницю.

 

     Хто "за", прошу голосувати.

 

     "За" - 171.  Рішення не прийняте.  Достатньо розмов з  цього приводу.  Ми  проголосували  в  п'ятницю  за  порядок  денний 275 голосами.  Якщо хтось хоче свідомо зірвати засідання,  то це  вже інша справа.

 

     Отже, обговорення    Концепції   триватиме   на   вечірньому засіданні.

 

     Вітольде Павловичу, прошу вас.

 

     11

 

     ФОКІН В.П.,  Прем'єр-міністр  Української  РСР   /Дарницький виборчий округ,  м.  Київ/.  Шановний Леоніде Макаровичу! Шановна Верховна  Радо!  Нещодавно,  після  тривалої  і  досить   гострої дискусії,  вами  було затверджено нову структуру виконавчої влади нашої республіки.

 

     Я ще раз  нагадаю,  що  вона  принципово  відрізняється  від традиційної, що існувала довгі роки до цього.

 

     Я зразу  ж  приступив  до  формування  персонального  складу нашого Уряду.  І скажу вам відверто,  зробити це так  швидко,  як мені хотілося, виявилося дуже складно. Чому?

 

     По-перше, тому  що  за  положенням  людина,  яка  входить до складу Кабінету Міністрів /за  винятком  Голови  Уряду/,  втрачає право  бути  депутатом  Верховної Ради республіки,  тобто втрачає мандат. Тим самим коло мого вибору було дуже завуженим, бо, як ви самі    розумієте,   саме   в   цьому   залі   зібрано   основний інтелектуальний потенціал  нашої  республіки.  /Оплески/.  Це  не комплімент, це - істина.

 

     ГОЛОВА. Вітольде Павловичу, які ж компліменти, коли ви також відноситесь до  цього  інтелектуального  потенціалу  як  народний депутат.

 

     ФОКІН В.П.  По-друге, шановні колеги, я вже казав тоді, коли ви виявили  довіру  до  мене  і  обрали  Прем'єр-міністром  нашої республіки,  і  ще  раз  повторю:  я  маю  намір мати такий склад Кабінету,  який би не давав переваги ні за ознакою  приналежності до тієї чи іншої партії, ні па ознакою віку, статі і таке інше. Я хотів би,  ще раз повторюю,  щоб наш Уряд був Урядом національної згоди.

 

     12

 

     І по-третє.  Звичайно,  хотілося  б,  щоб до складу Кабінету ввійшли молоді люди з активною позицією,  які внесли б новий дух, свіже повітря у діяльність виконавчої влади.

 

     Сьогодні я  маю  намір  внести пропозицію по 6 кандидатурах. Якщо  ви  мене  підтримаєте,  то  це  допоможе   мені   з   моїми заступниками  і  членами  Кабінету  більш  активно  вести пошук і якнайшвидше підібрати кандидатури на решту посад.

 

     Почну, як  водиться,  з  кандидатури  Першого  Віце-прем'єра Української  РСР.  Я  вношу  пропозицію  призначити  на цю посаду Масика Костянтина Івановича.  Людина він відома,  але я  все-таки маю намір коротенько зачитати його біографію. Чи не треба? Дякую. Я вважаю, що ви тим самим підтримуєте мою пропозицію, і переходжу до кандидатури Віце-прем'єра.  На цю посаду я рекомендую, і прошу вас підтримати мою пропозицію,  товариша Масельського  Олександра Степановича - людину теж досить відому в нашій республіці.

 

     Дозвольте ознайомити  вас  з  його  біографією.  Масельський Олександр Степанович,  1936 року народження, українець, член КПРС з     1965     року,     освіта    вища,    закінчив    Уманський сільськогосподарський інститут. За фахом - учений агрономрільник, кандидат  сільськогосподарських наук.  Загальний стаж роботи - 37 років.  Трудову діяльність  розпочав  у  1954  році  колгоспником колгоспу  "Заповіт  Леніна" в Кіровоградській області.  З 1955 по 1956 рік перебував на службі в Радянській Армії. Після закінчення інституту   -   головний  агроном,  аспірант,  молодший  науковий співробітник.  З 1969 по 1973 рік -  директор  радгоспу  "Красный Октябрь"  у  Харківській  області.  З 1973 року - другий секретар Балаклійського райкому партії, потім голова Балаклійського

 

     13

 

     райвиконкому. З 1979 по 1983 рік - заступник,  а далі перший заступник  голови Харківського облвиконкому.  У березні 1983 року Олександр    Степанович    обирається    головою     Харківського облвиконкому,  а  в 1991 році - головою Харківської обласної Ради народних депутатів, головою облвиконкому.

 

     Олександр Степанович   -   ініціативний   керівник,   умілий організатор,  володіє  сучасними  методами  управління,  чуйний у ставленні до людей, відзначений державними нагородами.

 

     Товариш Масельський одружений, дружина і дочка - лікарі.

 

     Я рекомендую Олександра Степановича на  посаду  Віцепрем'єра нашої республіки.

 

     Олександре Степановичу, будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Олександре  Степановичу,  я прошу вас сісти он туди, щоб вас усі бачили.  Він - народний депутат  СРСР,  так  що  може сісти в ложі.

 

     ФОКІН В.П.  Шановні колеги! Я вношу пропозицію призначити на посаду Державного секретаря Кабінету Міністрів Пєхоту  Володимира Юлійовича.

 

     Чи треба зачитувати його біографію?

 

     Ні? Дякую.

 

     14

 

     Шановні колеги!  Я  закликаю  вас до уваги.  Я дуже вагався, кого  пропонувати  на  посаду  Міністра  у  справах  економіки  - Державного міністра.  У мене було дві рівнозначних кандидатури, Я вагався,  бо мав намір рекомендувати вам або  товариша  Антонова, який досить добре виявив себе під час виконання обов'язків голови комітету,  або Мінченка Анатолія Калениковича,  який добре виявив себе на посаді голови Держпостачу.

 

     Тепер я  вас  зрозумів.  Тоді,  я  вгадав  ваше  бажання.  Я пропоную призначити товариша Мінченка  Анатолія  Калениковича  на посаду   Державного  міністра  -  Міністра  у  справах  економіки Української РСР. Біографію треба зачитати?

 

     ГОЛОВА. Він уже виступав перед нами.

 

     ФОКІН В.П.  Шановні колеги! Оскільки Віктор Іванович Антонов

-  талановитий  організатор,  хороший  фахівець,  людина  високих моральних і політичних якостей,  я  вношу  пропозицію  призначити Антонова Віктора Івановича на посаду Державного міністра з питань оборонного комплексу і конверсії. Він багато років працював у цій галузі,  і  я  переконаний  у  тому,  що  він  справиться  з  цим дорученням.  Чи треба знайомити з його  біографією?  Треба?  Будь ласка.

 

     Антонов Віктор  Іванович,  1935  року народження,  росіянин. Закінчив  Таганрозький  радіотехнічний  інститут,  за   фахом   - радіоінженер,  кандидат  технічних  наук.  Загальний  стаж роботи тридцять вісім років. Має значний практичний досвід інженерної та керівної роботи.

 

     15

 

     З 1953   по   1962   рік   працював  на  інженерних  посадах організації "Поштова скринька 39" міста Новосибірська.

 

     З 1962  року  -  інженер-конструктор,  заступник   головного інженера підприємства.  З 1966 року - заступник, перший заступник головного інженера і головний інженер.

 

     З 1961 року - директор київського заводу "Маяк". З 1974 по 1986 рік  -  генеральний  директор київського науково-виробничого об'єднання   "Маяк",    директор    заводу    "Маяк",    директор науководослідного Інституту електромеханічних приладів.

 

     З 1986 по 1989 рік - заступник Голови Держплану УРСР, з І989 року -  перший  заступник  Голови  Держплану  УРСР.  У  листопаді минулого  року  призначений тимчасово виконуючим обов'язки Голови Державного Комітету УРСР по економіці.

 

     На всіх посадах виявив себе грамотним спеціалістом і  вмілим організатором.  Ініціативний керівник, володіє сучасними методами економічного аналізу,  вміє - знаходити конструктивні  рішення  в складних умовах. Уважний до людей. Має державні нагороди, лауреат державної премії СРСР.  Одружений, дружина - інженер-конструктор, двоє синів - військовослужбовці.

 

     І, нарешті,   ще   одна   кандидатура.  Я  вношу  пропозицію призначити товариша Ткаченка Олександра  Миколайовича  на  посаду Державного  міністра  з  питань аграрної політики і продовольства Української РСР.  Я вважаю,  що його біографія вам добре знайома, і,  мабуть,  немає необхідності її зачитувати.  Якщо згодні, я не буду читати.

 

     ГОЛОВА. Я хочу звернутися  до  вас  -  запитання  ми  будемо ставити   претендентам   чи   Прем'єр-міністру?   Я   думаю,   що претендентам.

 

     16

 

     І претендентам,  і  Прем'єр-міністру?  Значить,  20   хвилин відводимо для відповідей на запитання, Вітольде Павловичу. Перший мікрофон.

 

     ТИМЧУК О.А.,   голова   колгоспу   "Шлях    до    комунізму" Кам'янець-Подільського   району  /Кам'янець-Подільський  виборчий округ,  Хмельницька область/.  Шановний  Вітольде  Павловичу!  Я, наприклад,  особисто  нічого  не  маю проти товариша Масельського Олександра Степановича,  але у мене виникає така думка, що хороші керівники  потрібні  і на місцях,  в областях,  їм мало ще знаємо людей,  які керували областями.  А  ось  165  народних  депутатів підписали звернення до вас, щоб висувати таку кандидатуру, яку ми добре знаємо усі,  Ткаченка Олександра  Миколайовича,  ми  завжди вибирали тих, кого мало знаємо і в нашій депутатській діяльності, і в повсякденній роботі. Я попросив би відповіді на це запитання,

 

     ФОКІН В.П.  Дякую.  З приводу того,  що потрібні  талановиті організатори  на  місцях.  Якби  за  цією  формулою  ми  вибирали народних депутатів і призначали на будь-які посади,  то  жоден  з вас  тут  би  не  сидів,  бо кожен з нас вийшов,  врешті-решт,  з району, з міста, з області.

 

     Стосовно пропозиції депутатів,  про яку ви зараз нагадали. Я вам скажу відверто:  такого звернення я не отримав, чув і вважаю, що це "о" стосується не мене, а тих, хто повинен передати мені це звернення і не передав. Але було б

 

     17

 

     неправдою, якби я сказав,  що не чув про це звернення. Чутки ходили,  я про них чув від багатьох колег.  Я скажу так,  шановні народні  депутати,  як ми домовилися:  у Прем'єра повинно бути не вісім,  як було колись,  а тільки два заступники. І ці заступники не  повинні керувати якоюсь окремою галуззю чи комплексом окремих галузей.

 

     Коли я перший раз доповідав вам про свої пропозиції стосовно структури Уряду, я казав, що хочу, щоб кожен з двох Віцепрем'єрів відповідав абсолютно за стан справ в  усій  республіці.  Тому  я, вивчивши досвід Масельського Олександра Степановича, переконаний, що він саме та людина,  яка може найбільш вдало  це  зробити.  Що стосується  Олександра  Миколайовича  Ткаченка.  Я  хочу,  щоб ви знали,  я  з  ним  мав  відверту  і  тривалу  бесіду.   Олександр Миколайович Ткаченко - прекрасний фахівець, досвідчений аграрник, і він буде нам вкрай необхідний на посаді Державного міністра. Не треба його відволікати на вирішення питань, які не пов'язані ні з аграрною політикою, ні з проблемами продовольства.

 

     Тому я ще раз наполягаю і  дуже  вас  прошу  підтримати  мою пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ДУНТАУ О.М.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української РСР  у  закордонних  справах  /Ізмаїльський  виборчий округ, Одеська область/. Уважаемый Витольд Павлович! Мы несколько недель тому назад получили таблицу-структуру Кабинета Министров.

 

     18

 

     Я вас очень попрошу, Витольд Павлович, вот о чем. Мы сегодня обсуждаем  первых  должностных  лиц,  но  между ведущим аппаратом управления  Кабинета  Министров  и  министерствами,   ведомствами должна быть функциональная взаимосвязь, иначе мы, простите, будем задавать десятки вопросов.  Я вас очень попрошу, пожалуйста: если возможно будет, в ближайшее время /пока будут утверждаться другие товарищи/ передать на сессию распечатку, которая бы давала четкое толкование   функциональных   взаимосвязей   Кабинета  Министров, структуры и всего аппарата управления. Спасибо.

 

     ФОКІН В.П.  Хорошо, спасибо. Уважаемый коллега! Я согласен с вами и считаю,  что для того, чтобы потом делать свой вывод более определенно,  такие функциональные обязанности или  распределение функций  между  отдельными структурными звеньями нужно иметь.  Мы такую распечатку сделаем и каждому депутату дадим. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон,

 

     БІЛИЙ В.П.,  голова  Дубнівської   міської   Ради   народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету  /Дубнівський  виборчий округ,  Ровенська область/.  Шановний Вітольде Павловичу! Ви мені пробачте,  звичайно,  але  я  вимушений з вами не погодитися.  Ви сказали,  що питань,  не  пов'язаних  з  аграрною  політикою,  не повинно бути,  немає в нас таких питань у житті взагалі, які б не стосувалися питань аграрної політики.

 

     19

 

     ГОЛОВА. Якщо у вас виступ,  то це  інша  справа.  Запитання, будь ласка.

 

     БІЛИЙ Б.П. Займу півхвилини, я просив би не перебивати мене. Ми в муках родили Закон про пріоритетність  соціального  розвитку села, який сьогодні, на превеликий жаль, не діє.

 

     Ми зверталися  до  вас і просили,  і ви нас тоді підтримали, затвердивши  своїм  першим  заступником  Олександра  Миколайовича Ткаченка,  з яким ми почали реалізувати цей закон. Ви знали думку аграрників,  що першою після вас особою повинна бути людина,  яка має  відстояти  цей закон.  І тому ми будемо наполягати і просити вас,  щоб  все-таки  Віце-прем'єром  ви  рекомендували   Ткаченка Олександра Миколайовича. Вибачте, дякую.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ФОКІН В.Л.  Я  теж  дуже перепрошую,  але я залишаю за собою право  також  з  вами  не  погодитися.  Я  вважаю  дуже  важливим агропромисловий  комплекс  і  саме  тому  я  не  хочу  від  нього відривати людину,  яка стільки років і досить плідно працює в цій галузі.   А   Віце-прем'єр   в  силу  обставин  обов'язково  буде відволікатися від вирішення  питань  продовольчої  проблеми,  від вирішення питань агропромислового комплексу,  бо в нього будуть й інші обов'язки.

 

     20

 

     Шановні колеги!  Я ще раз нагадую вам,  адже буде у Прем'єра не вісім,  як до сьогодні,  а тільки два заступники.  Саме тому я дуже наполягаю і прошу /я розумію  ваше  бажання,  але  дуже  вас прошу/ - не вдавайтеся до якихось професійних амбіцій,  зважте на наші прохання.

 

     ГОЛОВА. Перший    мікрофон.    Шановні    депутати,    прошу заспокоїтись.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.,   директор   Бобровицького  радгоспутехнікуму /Козелецький  виборчий  округ,  Чернігівська  область/.  Вітольде Павловичу!  Ті  чутки,  що  до вас дійшли,  то не чутки.  Всі 155 підписів,  а їх можна було зібрати і 250,  знаходяться у мене.  Я хотів  потрапити  до вас на прийом ще декілька днів тому,  але ви були зайняті.  Ви пообіцяли  після  відрядження  до  Москви  мене викликати.  Я  не міг просто ходити і передавати папери.  Я хотів від імені групи  "33"  /наших  аграрників/  висловити  вам  деякі міркування з цього приводу.  Ну, то ваша справа і ваше, звичайно, право.  Я хочу вам поставити таке запитання,  Вітольде Павловичу. Ваше право висувати сьогодні на посаду Віце-прем'єра, Ніхто цього права у вас не забирає.  Але я так думаю,  Вітольде Павловичу, що ви  отримали  високий  рейтинг,  коли  вас обрали Прем'єром.  Але знаєте,  Вітольде Павловичу,  якщо  ви  будете  з  аграріями  так рахуватись, як рахуєтесь сьогодні, то це не годиться...

 

     21

 

     ГОЛОВА. Це вже не запитання, а маленький ультиматум. Давайте не будемо ультиматумів зараз висувати, є запитання у вас?

 

     ЯКОВИШИН Л.Г. Так, є.

 

     ГОЛОВА. Сформулюйте його.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.  Вітольде Павловичу,  ми можемо погодитись  на вашу  пропозицію,  щоб  товариш Ткаченко був Державним міністром. Але ми вносили свою пропозицію,  і ви прислухайтеся ще раз до неї і підтримайте нас, щоб товариш Ткаченко був Державним міністром - міністром сільського господарства. Тоді аграрники в цьому питанні вас підтримають.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Вітольде Павловичу.

 

     ФОКІН В.П.  шановний колего!  Перше. Я хочу, щоб усі народні депутати знали, що ви дійсно просилися на прийом, але виступали в ролі  не  представника агропромислового комплексу і не зверталися до  мене   з   пропозицією   стосовно   кандидатури   на   посаду Віце-прем'єра.  А  ви  виступали  в  ролі  голови спілки "Земля і воля".  Якщо пам'ятаєте, у нас була така дружня розмова, я навіть трохи  здивувався й питав,  що це за спілка,  бо я такої не знаю. Якби ви сказали,  що ви маєте вручити мені пропозицію, тим більше таку   розширену,  яка  має  150  підписів,  то  запевняю,  що  я обов'язково,  навіть опівночі, з вами зустрівся. А тоді ми з вами полюбовно домовилися,

 

     22

 

     що трошки  згодом  ви  прийдете  до  мене  і  розкажете  про проблеми, пов'язані з існуванням спілки "Земля і воля".

 

     Тепер щодо  вашої  пропозиції  відносно   поєднання   посади Державного міністра з міністром сільського господарства.  Шановні колеги,  я  не  відкидаю  цієї  пропозиції.  Але  Верховна   Рада проголосувала  саме  за  розподіл  цих обов'язків.  Ми це питання обговорювали.

 

     ГОЛОВА. І голосували.

 

     ФОКІН В.П.  Так,  голосували. Коли я розмовляв з Олександром Миколайовичем,  ми  цієї теми також торкнулися.  Я вважаю,  що ми попрацюємо два,  три місяці,  і якщо стане очевидне  необхідність поєднання цих посад,  ми повернемося до вашої пропозиції. Тобто я не вважаю її неприйнятною.

 

     І, нарешті, останнє. Шановні народні депутати, я хочу ще раз підкреслити, що над міністром не буде посади Державного міністра. Це не та  піраміда.  Державний  міністр  відповідатиме  за  певні напрямки в усіх галузях,  а галузевий міністр чи міністр з питань продовольства буде займатися своєю конкретною справою.  І якщо ви подивитесь  на  структуру  державного  управління,  то тут навіть немає  прямого  зв'язку  міністра   сільського   господарства   з Державним міністром з питань аграрної політики і продовольства.

 

     23

 

     Шановні депутати, в тому числі й аграрники! Я дуже вас прошу підтримати кандидатуру достойної людини,  яка  буде  працювати  і надавати допомогу всім нам,  Олександр Миколайович, я переконаний у тому, працюватиме добре і плідно на посаді Державного міністра. Звичайно, якщо буде на це ваша згода,

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ТАРАСЕНКО О.Г.,   перший  секретар  Знам'янського  міськкому Компартії України /Знам'янський  виборчий  округ,  Кіровоградська область/.  Шановні депутати! Я закликаю вас підтримати пропозицію Вітольда Павловича щодо тандему;  товариш Масельський  -  товариш Ткаченко.   З   відомих   причин   зараз   погіршилися  справи  в агропромисловій галузі,  тож я  думаю,  що  цей  тандем  якраз  і поліпшить ситуацію.  Я думаю,  що тут ображатися нікому не варто. Нам треба, щоб діло було.

 

     Але в мене,  Вітольде Павловичу,  до вас таке запитання. Нам треба йти до ринкової економіки. Але це тернистий шлях, і ми його тільки розпочали.  А це період тривалий.  Хто у  вашій  структурі відповідатиме  за випуск товарів народного споживання,  тих,  які були три, чотири роки тому, а сьогодні їх немає? Хто за цю справу відповідатиме - чи Міністр по економіці, чи -Віцепрем'єр, чи хто? Щоб ми знали, з кого за це питати.

 

     ФОКІН В.Л.  Відповідаю. За це нестиме повну відповідальність Кабінет Міністрів на чолі з Прем'єр-міністром.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон. 24

 

     ЄРШОВ А.В.,  секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань Чорнобильської катастрофи /Сарненський  виборчий  округ, Ровенська   область/.  Шановний  Вітольде  Павловичу!  На  посаду Першого Віце-прем'єра ви внесли кандидатуру Костянтина  Івановича Масика.  Я,  знаю його,  працюючи з ними самої ранньої молодості, підтримую вашу пропозицію.

 

     ФОКІН В.П. Дякую.

 

     ЄРШОВ А.В. Але я хотів би вам сказати, що товариша Масика ми "виплакали"  у товариша Масола на посаду першого заступника,  щоб він вів найболючіші питання в республіці  -  чорнобильські.  І  з Костянтином Івановичем Масиком ми й зараз вели переговори про те, щоб він чорнобильських проблем не залишав.  Ви щойно сказали,  що це  буде  людина,  яка  вестиме  всі  питання  в республіці - від космосу до гінекології.  Нам треба хоч одне питання  залишити  за товаришем Масиком як основне. Він з Чорнобилем життя вже поєднав, тож нехай з цими питання до кінця й працює.

 

     ФОКІН В.Я.  Дякую. Я вважаю вашу пропозицію слушною, і тому, хоча  не  буде  у  нас  дуже  чіткого  розподілу обов'язків,  але питання, пов'язані з ліквідацією наслідків чорнобильської аварії, вестиме Костянтин Іванович Масик.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     25

 

     ПИЛИПЧУК В.М., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним  господарством /Жовтневий  виборчий  округ,  Ровенська  область/.  Я  просив  би припинити  формування   Уряду   у   зв'язку   з   тим,   що   він неконституційний.   У   нас  немає  змін  у  Конституції,  які  б передбачали Кабінет Міністрів,  віце-прем'єрів. Ми прийняли Закон Української   РСР   про  перелік  міністерств,  і  тут  немає  ні віцепрем'єрів,  ні державних міністрів.  Тобто якщо вони й будуть призначені, вони будуть незаконними. Це перше.

 

     Друге. Не  розписано,  що входить в обов'язки Віце-прем'єра, Першого Віце-прем'єра,  їх права,  обов'язки, відповідальність, - що   входить   в   обов'язки   державних   міністрів,  які  блоки підпорядковані їм,  яка  відповідальність,  взаємини  в  Кабінеті Міністрів.

 

     Але це   формально.   Якщо  взяти  юридичне,  то  формування Кабінету Міністрів є незаконним.  Треба внести спочатку зміни  до Конституції,  прийняти Закон про Кабінет Міністрів, а тільки тоді можна призначати посадових осіб.

 

     Дякую.

 

     ФОКІН В.П. Як ви розумієте, перше питання - це не до мене. А щодо  зауваження  про  функціональний розподіл обов'язків,  то я, відповідаючи  на  запитання  депутата  Дунтау,  сказав,   що   ми роздрукуємо цей перелік, і кожен депутат його отримає.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон. 26

 

     ВЛОХ О.Г.,   завідуючий   кафедрою   Львівського  державного університету імені І.Франка /Ленінський виборчий округ, Львівська область/.  Шановний Вітольде Павловичу!  Я припускаю, що одним із критеріїв  відбору  на  відповідальні   державні   посада   була, звичайно,  висока  компетентність,  по-перше.  І  по-друге  -  це ставлення до Декларації про суверенітет України.

 

     У зв'язку з  цим  я  вважаю:  оскільки  проблеми  сільського господарства,  аграрні  проблеми  є  найбільш  болючими для нашої країни,  тим більше, що це житниця, то треба підтримати на посаду Державного   міністра  України  кандидатуру  Ткаченка  Олександра Миколайовича.

 

     Однак я погодився б з депутатом Пилипчуком у тому,  що все ж таки   треба   нам  мати  чітке  уявлення  про  обов'язки  перших відповідальних посадових осіб.

 

     Дякую.

 

     ФОКІН В.П.  Я з вами згоден. Дійсно, коли ми формували склад Уряду,   то  виходили  насамперед  з  високих  моральних  якостей кандидата,  з рівня його професійної підготовки.  І  звичайно,  з того,  як  він  ставиться до Декларації про державний суверенітет України.

 

     Я ще раз прошу - коли ви допоможете мені затвердити  хоча  б на  провідні  позиції  цих кандидатів,  то мені буде значно легше формувати решту Уряду.  А ми,  звичайно,  зробимо те,  про що  ви говорите, обов'язково дамо функціональний розподіл обов'язків.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон, 27

 

     ЛИСЕНКО А.О., директор Чернігівського виробничого об'єднання "Хімволокно"  імені  50-річчя  Великої  Жовтневої  соціалістичної революції /Новозаводський виборчий округ,  Чернігівська область/. Уважаемый Витольд Павлович!  Вызывает определенную озабоченность, может   быть,  и  настороженность  тот  факт,  что  ряд  нынешних сотрудников  правительственных  органов   является   одновременно президентами компаний,  союзов,  ассоциаций и так далее,  то есть параллельно занимаются коммерческой деятельностью.

 

     Скажите, пожалуйста,  вы учитывали этот момент  при  подборе Кабинета Министров?

 

     ФОКІН В.П.   Вопрос   чрезвычайно   острый.   Насколько  мне известно,  ни один из тех,  кого я сейчас рекомендую, не является председателем  какой-то  компании или ассоциации,  кроме товарища Минченко.  Однако это не  просто  ассоциация.  Дело  в  том,  что председатели Госснабов всех республик избрали его своим главой. Я не вижу в этом никакого препятствия для  того,  чтобы  предлагать его  кандидатуру  на  пост  Государственного  министра,  хотя,  в принципе,  я разделяю вашу озабоченность и считаю,  что  человек, держащий жезл государственной власти,  не должен иметь прямых или даже косвенных  отношений  ни  с  какими  коммерческими  фирмами, организациями, кооперативами и так далее.

 

     ГОЛОВА. Вітольде Павловичу,  дякую вам, час вичерпано. Прошу всіх  зайняти  свої  місця.  У  вас  процедурне  питання?  Другий мікрофон, будь ласка.

 

     28

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  перший заступник голови виконавчого комітету Приазовської  районної  Ради  народних  депутатів   /Приазовський виборчий округ, Запорізька область/. Шановний Леоніде Макаровичу! У мене є така пропозиція.  Ви знаєте,  що оцінка роботи Верховної Ради,  яку дає народ України, значною мірою залежить від того, як працює наш Уряд.

 

     У Вітольда Павловича є можливість  сформувати  свій  Кабінет Міністрів і усунути ті помилки, яких припустився його попередник.

 

     Однак ми знову бачимо тих самих людей.  Одне з двох:  або це дуже висококваліфіковані  і  здібні  організатори,  або  Вітольду Павловичу просто не вистачає мужності показати декому на двері. У зв'язку з цим у мене в процедурне питання і пропозиція.

 

     Дайте нам з півгодини часу для того,  щоб  ми  порадилися  в групах  і  допомогли  Вітольду  Павловичу  сформувати той Кабінет Міністрів,  який би  разом  з  нами  відповідав  за  долю  народу України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ШОВКОШИТНИЙ В.Ф.,  голова  підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань Чорнобильської  катастрофи  /Харківський виборчий округ,  м.  Київ/.  Шановні колеги! Я звертаюся до вас з такою ж пропозицією, але перед тим хочу нагадати слова Карамзіна. Він  у  своєму  видатному творі "История государства Российского" сказав: "На троне не бывает предателей". Давайте прислухаємося до великого   російського  поета,  історика  і  письменника  і  дамо можливість нашому Прем'єру сформувати

 

     29

 

     такий Уряд,  який,  на його думку,  зможе вивести Україну  з кризи.  А потім шановний Вітольд Павлович звітуватиме перед нами. Тоді ми йому скажемо: "Вітольде Павловичу, шановний наш Прем'єре! Ми  вам  довірили,  звітуйте перед нами".  Я вас закликаю саме до такої роботи.

 

     ГОЛОВА. З процедури? Третій мікрофон, будь ласка.

 

     ГУСЄВ В.І., директор середньої школи N92 м. Донецька /Кіровський виборчий округ, Донецька область/. Я предлагаю поступить таким образом:  мы получаем весь список,  обсуждаем,  и если  у  кого-то есть претензии к кандидатам,  то эти кандидатуры потом ставятся на голосование.  То есть все предложения  Витольда Павловича  мы  принимаем  за основу,  и не нужно обсуждать каждую кандидатуру.  Надо сказать доверие Премьер-министру,  и пусть  он работает.   Если   же  у  нас  есть  компромат  на  ту  или  иную кандидатуру, тогда депутат должен выйти и сказать: этот товарищ в Кабинете Министров работать не может по такой-то причине.  Только в  этом  случае  кандидатура  претендента  на  министерский  пост ставится на голосование.

 

     ГОЛОВА. Як  кажуть  у  народі,  наша  пісня  гарна  й  нова, починаймо її знову.  Більшість проголосувала за  те,  що  Кабінет Міністрів  формуватиме Верховна Рада.  А формувати - це не просто говорити,  а приймати рішення,  я так розумію. І раптом вноситься пропозиція  взагалі  нікого не призначати.  Адже Вітольд Павлович двічі виступав

 

     30

 

     з цього приводу, ми обговорювали, голосували. Може, вас тоді не було?

 

     Хто ще просить слова? Другий мікрофон, будь ласка.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.,  голова  Чуднівської  районної  Ради  народних депутатів, перший секретар Чуднівського райкому Компартії України /Чуднівський   виборчий  округ,  Житомирська  область/.  Шановний Леоніде  Макаровичу!  У  мене  є  така   думка:   погодитись   із пропозицією  товариш  Петренка  дати нам можливість визначитися з кандидатурами.  Я вважаю,  нас просто приголомшили  тим,  що  без попереднього   розгляду   пропонують   ставити   на   голосування кандидатурі  претендентів.  Ми,  наприклад,  в   особі   Ткаченка Олександра  Миколайовича  бачили  першого  заступника Голови Ради Міністрів,  який повинен був брати на  себе  відповідальність  за соціально-економічний    розвиток    села.   Проте   виявляється, Віце-прем'єр займатиметься загальними  питаннями,  проблеми  села належать  до  компетенції  Державного  міністра з питань аграрної політики і продовольства. Хто з перших керівників Уряду візьме на себе  відповідальність  за виконання закону?  Нам потрібно було б порадитися з Комісією з питань агропромислового комплексу. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Може,  вже вистачить з  процедурних  питань?  Третій мікрофон, будь ласка.

 

     ФІЛЕНКО В.П.,  секретар  Комісії  Верховної Ради Української РСР у правах людини /Зміївський виборчий

 

     31

 

     округ, Харківська область/. Шановний

 

     Леоніде Макаровичу!  Шановні народні депутати!  Народна Рада теж  хотіла б / я від президії Народної ради виступаю/ порадитися перед прийняттям остаточного  рішення.  Але  у  нас  зовсім  інші мотиви.

 

     Шановний Вітольд  Павлович  у своєму виступі сказав,  що він намагається  сформувати  Уряд  народної  довіри.  Я   хочу   всім нагадати,  що  Уряд  народної  довіри можна утворити тільки після проведення "круглого стола".  Цей Уряд формуватиме  парламентська більшість,  а опозиція до цього буде ставитись як опозиція. Проте порадитися перед прийняттям рішення ми хотіли б.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Хто ще? Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/. Я пропоную сьогодні не голосувати і обговорити це питання у групах.  Якщо ж завтра Вітольд Павлович запропонує інші кандидатури, то ми повернемося до цього питання у червні  під час наступного пленарного засідання.  ГОЛОВА.  Перший мікрофон.

 

     ЧЕПУРНИЙ А.Г., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу. /Куп'янський виборчий округ, Харківська область/. Я хочу два слова сказать о совмещении постов Государственного  министра по продовольствию и министра сельского хозяйства.

 

     32

 

     Мы в комиссиях рассматривали этот вопрос и пришли к  выводу, что  оба  эти  поста нужно сохранить.  Таким образом,  в Кабинете Министров будет больше аграрников - Первый заместитель,  то  есть Вице-премьер,  Государственный  министр по продовольствию и будет Министр сельского хозяйства. Этопервый вопрос.

 

     Второй вопрос.  Хочу обратиться ко  всем  депутатам  вот  по какому  поводу.  Я  полностью  поддерживаю  предложение  Витольда Павловича относительно кандидатуры товарища Масельского  на  пост Вице-премьера.

 

     Я знаю  товарища Масельского 20 лет.  Этот человек первым на Украине  дал  волю  колхозам  в  определении  структуры  посевных площадей.  В  результате  этого  Харьковская  область  сегодня не нуждается ни в одном из видов продуктов.  За время его  работы  в Харьковском  облисполкоме  область увеличила производство мяса на 40 тысяч тонн.

 

     Это человек,  который великолепно знает сельское хозяйство и в   качестве   Вице-премьера  он  внесет  огромный  вклад  в  его дальнейшее развитие. Прошу за него проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Я прошу надалі від мікрофонів пропозиції не вносити. Ми  розглядаємо  зараз  тільки  процедурні питання.  Займіть свої місця, будь ласка. Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Уважаемый   Леонид   Макарович, уважаемые  народные  депутаты!  На  мой взгляд,  нужно поддержать нашего Премьера и,  поскольку во всех  выступлениях  явно  звучит профессиональный эгоизм, рассмотреть вопрос в таком порядке. Вот, например,  депутат  Филенко  предлагал  разойтись  по  комиссиям, посоветоваться.  Мы  всех  людей  знаем,  за  исключением  одного харьковского товарища.

 

     33

 

     При обсуждении  же   в   комиссиях   снова   будут   нажимы, спекуляция, что бывало уже не раз.

 

     Я предлагаю  проголосовать  за  тех  товарищей,  которых  мы знаем,  а  кандидатуру,  которая  предлагается   от   Харьковской области, можно обсудить в комиссиях. Хотя я считаю, что мы должны доверять человеку,  да и  товарищу  Фокину  мы  должны  доверять, потому  что  ему  же,  в  конце концов,  работать и своей головой отвечать за "порученное дело.

 

     ГОЛОВА. Все? Третій мікрофон.

 

     ЛОБАЧ В.І.,  голова  Лисичанської  міської   Ради   народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету  /Лисичанський виборчий округ, Луганська область/.

 

     У нас в народе говорят: два юриста - три мнения.

 

     У нас - 450 депутатов и 450  мнений.  Здесь,  в  этом  зале, очень  часто  многие  депутаты обращаются к международному опыту. Так вот я бы хотел спросить: когда Премьер выдвигает кандидатуры, с  ним  соглашаются  потому,  что Премьеру дано доверие?  Ведь он подбирает кандидатуры и несет за них ответственность.

 

     Но я не буду обращаться к международному опыту,  я хотел  бы поддержать  нашего  коллегу-депутата.  Сегодня  тут  сидит  много руководителей,  в том числе хозяйственников. Я хотел бы спросить: вам  присылают  заместителей  или  вы  все-таки  сами  подбираете кандидатуры? Поэтому я вношу предложение: те кандидатуры, которые внес Премьер, поддержать и проголосовать за них.

 

     ГОЛОВА. Все. Прошу зайняти свої місця.

 

     34

 

     Я зараз   якраз   і  хочу  поставити  на  голосування.  Хочу порадитися  з  тієї  принципової  пропозиції,  що  вніс   депутат Пилипчук.  Я повторюю,  давайте порадимося.  Отже, наше становище ускладнилося  тим,  як  сказав  від  мікрофона  народний  депутат Пилипчук,  що  у  нашому  законі,  який  ми  прийняли,  є перелік міністерств,  але немає  таких  постів,  як  Перший  Віцепрем'єр, Віце-прем'єр  і Державний міністр.  Ось з цього виходить,  що нам треба спочатку внести де Конституції доповнення,  зміни  про  те, щоб   ці   посади   там  були,  тоді  вони  будуть  конституційне затвердженими.

 

     Слово просить депутат Хоменко М.Г.

 

     ХОМЕНКО М.Г.,   керівник   Секретаріату    Верховної    Ради Української  РСР /Конотопський виборчий округ,  Сумська область/. Шановні депутати!  Ви пам'ятаєте,  коли  народний  депутат  Фокін Вітольд  Павлович  /тоді  Голова Ради Міністрів/ вніс пропозицію, щоб утворити на Україні замість Ради Міністрів Кабінет Міністрів, тоді за цю пропозицію було проголосовано і прийнято закон.

 

     Потім було   розглянуто  структуру  Кабінету.  Розглянуто  й пропозицію   щодо   переліку   міністерств,   які    запропонував призначений   Прем'єр-міністр.   І  тоді  ж  було  визначено,  що відповідні зміни  і  доповнення  повинна  підготувати  Комісія  у питаннях  законодавства  і законності /голова - депутат Коцюба/ і внести на розгляд Верховної Ради.

 

     Такий документ   комісією   підготовлений,   і   його   може розглянути  Верховна  Рада.  Практика,  коли спочатку приймаються закони,  які  вимагають   відповідних   змін   і   доповнень   до Конституції,  поширена  як у нашій Верховній Раді,  так і в інших парламентах.

 

     35

 

     До речі,  і  Закон  про  місцеві  Ради  народних   депутатів Української РСР та місцеве самоврядування,  і Земельний кодекс, і деякі інші закони,  які прийняті нами,  теж ще не отримали  своїх змін  і  доповнень  у  Конституції.  Все це підготовлено.  Тому я вважаю,  що сьогодні абсолютно правомірно  виносяться  пропозиції щодо кандидатур на ті чи інші посади в Кабінеті Міністрів.

 

     Я, Леоніде Макаровичу, даю таке пояснення.

 

     ГОЛОВА. Таке пояснення...  Одну хвилиночку, ви вже говорили. Перший мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.М. Уважаемые коллеги! Я хотел бы внести некоторую поправочку к тому, что сказал Николай Григорьевич. Действительно, на заседании комиссии в течение 30 минут  рассматривался  проект, который  подготовил Кабинет Министров.  Он имеет ряд существенных недостатков.  Потому что там  есть  концептуально  спорные  вещи. Поэтому говорить о том,  что сегодня есть доработанный проект,  - преждевременно. Хотя проект, действительно, имеется.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.,  член Комісії Верховної Ради Української  РСР  з питань  агропромислового  комплексу  /Старосамбірський  виборчий, округ,  Львівська  область/.  Шановні  депутати!  Конституція   - первинний закон, і решта законів повинна відповідати Конституції. А від тієї практики, про яку тільки що говорив Микола Григорович, треба  відмовитись.  І  якщо  ми щось хочемо вирішувати,  то слід спочатку внести відповідні зміни до

 

     36

 

     Конституції, а вже  потім  готувати  відповідні  закони,  бо інакше  ми правової держави не побудуємо.  Я б запропонував таке. Спочатку,  може,  вийде й деяка затримка,  давайте дійсно внесемо певні  зміни до Конституції,  щоб потім все робити у відповідному порядку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР у  закордонних  справах  /Сирецький  виборчий  округ,  м.  Київ/. Шановний Голово!  Я хотів би у свою чергу  прокоментувати  виступ Миколи Григоровича Хоменка,  хоч у мене викликає здивування, чому саме Микола Григорович коментує цю справу,  а не голова Комісії у питаннях  законодавства  і законності чи його заступник.  Адже це їхня прерогатива.  У процесі своєї законодавчої роботи  ми  часто приймаємо   закони,  які  суперечать  діючій  Конституції  І  які регламентують певні аспекти суспільних стосунків, - наприклад

 

     Земельний кодекс чи щось інше.

 

     Йдеться про виконання парламентом його першочергової функції

- утворення структури державної організації,  однією із складових якої є виконавча влада.  Ми принципово змінюємо виконавчу  владу, її концепцію, Раду Міністрів перетворюємо на Кабінет Міністрів, і це робимо без  відповідної  конституційної  бази.  І  тут  ніякої аналогії  із  Земельним кодексом бути не може.  Отже,  наше перше завдання - це змінити конституційну базу для структури  державних органів  влади  і  управління,  а потім,  відповідно,  вирішувати кадрові питання.

 

     37

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Все вже сказали. Прошу, депутат Ємець.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР у правах  людини  /Центральний  виборчий округ,  м.  Київ/.  Я хочу звернути увагу на те, що й закону ми не приймали. Мова йде не про те,  що спочатку ми приймаємо закон,  так, як це, наприклад, було із Законом про  місцеві  Ради,  а  потім  вносимо  доповнення  до Конституції.  Але  в  даному  випадку Микола Григорович не зовсім чітко поінформував.  Ми  ж  ще  не  прийняли  Закон  про  Кабінет Міністрів,  ось  у чому справа.  Так що можна було б ще сприйняти практику цього перехідного періоду, коли у нас стара Конституція, і  ми  спочатку  приймаємо  закон,  а потім вносимо зміни.  Але в даному випадку немає навіть цього. У нас немає Закону про Кабінет Міністрів.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ПЕРЕПАДІН О.І.,  перший  секретар  Бахчисарайського  райкому Компартії  України  /Бахчисарайський  виборчий  округ,   Кримська АРСР/.  Леонид  Макарович!  Я  поддерживаю  выступление депутатов Головатого и Пилипчука в том,  что мы нарушаем  законодательство. Но   у   меня  есть  предложение.  Мы  должны  учитывать  острую, критическую ситуацию,  поэтому нужно сделать исключение и сегодня это  принять.  Хочу  сделать  замечание  относительно  процедуры. Леонид Макарович,  мне это напоминает восьмидесятые  годы,  когда председатель  или  секретарь  вел  работу  пленума,  а  президиум избирался только для почета.

 

     38

 

     Сегодня Пилипчук и вместе с ним вся наша препочетная команда Президиума создала этот прецедент.  Президиум должен работать,  у нас не должно быть  совмещения  обязанностей  членов  Президиума, председателей  комиссий  с  их  основными  обязанностями.  То  же касается председателя комитета,  председателя колхоза,  секретаря райкома - совмещение запрещено.  И я считаю, что нам надо навести в этом деле порядок, а все ошибки сегодняшнего прецедента отнести за счет нашего почетного Президиума.

 

     ГОЛОВА. У  мене  є  така пропозиція.  Якщо ви погодитесь,  я просив би її розглянути, не нав'язуючи комусь свою точку зору.

 

     Ось ми  прийняли  постанову,   подивіться:   постанова   про структуру державного управління Української РСР. У першому пункті написано:  схвалити  подану  Радою  Міністрів   Української   РСР структуру  державного  управління.  Подається  ця  вся структура: Кабінет,  Прем'єр,  Перший Віце-прем'єр, державні міністри і таке інше.  Але слід врахувати те, що всі, хто виступали - і Пилипчук, і Ємець,  і Головатий - мають рацію в тому плані, що нам потрібно спочатку прийняти закон.  Я хочу попросити вас ось про що.  У нас затверджений один Прем'єр.  І коли Прем'єр зайнятий,  а він зараз мусить  весь час бути в дорозі,  то нам навіть підписати документ дуже важко.  Ви,  мабуть,  спостерігаєте, що в газеті з'являється таке  формулювання:  "За  Уряд  республіки",  а  не  "3а  Кабінет Міністрів".  Ось учора Вітольда Павловича  не  було,  підписували угоду з хорватами,  підписував товариш Масик,  і він написав: "За Уряд".  Він  не   може   поставити   навіть,   скажімо,   "Перший Віце-прем'єр".

 

     39

 

     Тому я   просив   би,  враховуючи  цю  ситуацію,  затвердити сьогодні  Першого  Віце-прем'єра  і  Віце-прем'єра,  а  решту  не розглядати,  поки не приймемо закон. Можна так? Тому що постанова в принципі є,  а закону немає.  Отже,  постанову ми  прийняли,  а зараз йдеться про те,  щоб внести доповнення до Конституції.  Ось про що мова.

 

     Третій мікрофон.

 

     БЕДЬ В.В., адвокат Тячівської юридичної консультації /Тячівський виборчий округ, Закарпатська область/. Шановні народні депутати,  шановний Голово! З юридичної точки зору дійсно так:  якщо  ми зараз не скоректуємо щось,  то формування Кабінету Міністрів буде незаконним.

 

     Однак не можна  відкладати  роботу  і  на  пізніше.  Давайте будемо виходити з конкретної ситуації.  Треба надати 10-15 хвилин товаришу Хоменку,  щоб сформувати  невеличку  групу  із  юристів, підготувати  поточні  зміни  до Конституції,  які стосуються лише цієї частини.  Ми можемо це  проголосувати  і  хоч  би  формально вирішити  ці  питання.  А  далі  вже  готується Закон про Кабінет Міністрів та інше.  Але з цієї ситуації треба вийти законно,  щоб не  падало  це  просто  в вічі.  10-15 хвилин,  пропозиції будуть готові, внести корективи і все. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  що це правильно. Давайте оголосимо перерву до  11.30.  Доручимо товаришу Шишкіну очолити цю роботу і хай він внесе пропозиції, зачитав доповнення і зміни до Конституції.

 

     40

 

     /Після перерви/

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Деякі невеличкі уточнення. Ви розумієте, нас слухає народ України, і я не хочу, щоб у когось склалося враження,  що ми загалом  ніякого  закону  не  приймали. Закон прийнятий Верховною Радою,  ось він.  У ньому написано:  "З метою вдосконалення структури державного управління Верховна Рада постановляє: Стаття 1. Утворити Кабінет міністрів Української РСР у окладі: Прем'єр-міністра, Першого Віце-прем'єра, Віце-прем'єра, Державного  секретаря Кабінету Міністрів,  державних міністрів та міністрів Української РСР. Закон є.

 

     Але слушною в також пропозиція про те,  що  потрібно  внести доповнення  до  Конституції.  Але  це вже інша справа.  Тому що з виступів деяких народних депутатів складається таке враження,  що взагалі  ми  з  вами  нічого  не  приймали  і  раптом  винесли на затвердження кандидатури.

 

     Я просив  би  народних  депутатів,  в  тому   числі   членів Президії, бути більш відповідальними, коли вони стають за трибуну або виступають від мікрофона.  Треба,  щоб було точно сказано, що закон  є,  але потрібно внести доповнення до Конституції.  І тоді було б усе спокійно,  без крику,  що  хтось  нічого  не  розумів, тільки розумів той, хто стоїть біля мікрофона, - геній усіх часів і всього людства.  /Оплески/.  Я не хочу цього.  Я хочу,  щоб був порядок.  Закон  є.  А тепер мова йде про те,  щоб внести з цього приводу зміни і доповнення до Конституції.  Але для того,  щоб це зробити, нам потрібно внести до порядку денного питання про зміни і доповнення до Конституції в частині,  де  йдеться  про  Кабінет Міністрів.  Хто  за те,  щоб внести це до порядку денного,  прошу проголосувати, ми не реєструємося, тому що ми просто

 

     41

 

     зробили перерву.

 

     "За" - 330.  Внесено до порядку денного  сесії  питання  про зміни  і доповнення до Конституції /Основного Закону/ Української РСР у зв'язку з удосконаленням системи державного управління.

 

     Отже, буде доповнення до Конституції. Воно коротеньке. Прошу зосередитись.  Тут нічого нового ми не вносимо після тих законів, які приймались І які зараз вам ще роздадуть,  якщо  встигнуть.  У законі йдеться про доповнення до Конституції.

 

     "Верховна Рада    Української    Радянської   Соціалістичної Республіки постановляв:  внести до Конституції /Основного Закону/ Української РСР такі зміни і доповнення:

 

     Глава 13.  Кабінет  Міністрів Української РСР.  Статті 115 і 116 викласти в такій  редакції:  стаття  115.  Кабінет  Міністрів Української  РСР  -  Уряд  Української  РСР  - є найвищим органом державного управління Української РСР.

 

     Стаття 116.  Кабінет Міністрів Української  РСР  утворюється Верховною   Радою   Української  РСР  у  складі  Прем'єр-міністра Української РСР, Першого віце-прем'єра, Віце-прем'єра, Державного секретаря  Кабінету  Міністрів,  державних  міністрів,  міністрів Української РСР.

 

     Кабінет Міністрів Української РСР складає свої  повноваження перед  новообраною  Верховною  Радою Української РСР на її першій сесії".

 

     Ось зараз якраз вам  роздають  цей  коротенький  документ  - доповнення до Конституції.

 

     Я ставлю  питання,  будемо  обговорювати?  Я  повторюю,  що, скажімо,  стаття 116 викладена в законі, який ми з вами прийняли, аналогічно.

 

     Третій мікрофон.

 

     42

 

     СЛОБОДЕНЮК В.М.,  начальник  управління  Комітету  державної безпеки  УРСР  по  Дніпропетровській  області  /Західнодонбаський виборчий  округ,  Дніпропетровська  область/.  Леонід  Макарович! Может быть,  было бы правильно  в  структуру  Кабинета  Министров включить   Председателя  Комитета  государственной  безопасности. Может быть сюда и внести:  "До складу Кабінету Міністрів  входить Голова Комітету державної безпеки".

 

     ГОЛОВА. Уточнюю:  воно вже включено нашим рішенням, оскільки не сам Комітет  включається,  а  лише  його  голова.  Це  рішення прийняте.

 

     Другий мікрофон.

 

     ІЗМАЛКОВ В.М.,  секретар  Комісії Верховної Ради Української РСР у справах ветеранів,  пенсіонерів,  інвалідів,  репресованих, малозабезпечених   і   воїнів-інтернаціоналістів  /Шевченківський виборчий округ,  Запорізька область/. Леонід Макарович! К каждому закону,  к  любому  документу  принимается  еще  постановление  о введении его в действие.  Может получиться так:  у  нас  осталось работать в этом месяце еще два дня,  в следующем месяце - всего 8 дней.  Мы  не  успеем  весь  Кабинет  Министров  за   это   время образовать. Получится, что в июле, августе и сентябре у нас будет работать незаконный Совет Министров.

 

     ГОЛОВА. Ми ж приймемо зараз.

 

     43

 

     ІЗМАЛКОВ В.М.  Мы образуем Кабинет  Министров.  Его  еще  не будет,  потому  что  мы сможем назначить человек 10-15.  Не будет работать незаконный Совет Министров.

 

     Я предлагаю принять  постановление  о  введении  в  действие этого  закона,  в  котором  изложить  таким образом,  чтобы Совет Министров  до  образования  Кабинета  Министров   исполнял   свои обязанности. Иначе этот орган будет незаконным.

 

     ГОЛОВА. Так  це  ж  не закон.  Це-доповнення до Конституції. Конституція діє у нас, ми її лише доповнили. Перший мікрофон.

 

     ПИЛИПУК В.М.  Це ще раз підтверджує, що Кабінет Міністрів не підготував зміни до Конституції і не подумав про себе. А тепер по суті.  Кабінет Міністрів в найвищим органом  виконавчої  влади  і управління,  повторюю, виконавчої влади І управління, які діють у межах законів,  інших  законодавчих  актів,  прийнятих  Верховною Радою.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку,  я  запишу;"...є  найвищим органом виконавчої влади і управління,  які діють у межах  Конституції  і законів..."

 

     ПИЛИПЧУК В.М."...Конституції і законів,  прийнятих Верховною Радою Української РСР".

 

     44

 

     ГОЛОВА. Так,  будь ласка.  Заступник  голови  комісії,  який працював, нехай скаже.

 

     ШИШКІН В.І.,   заступник   голови   Комісії  Верховної  Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Кіровський виборчий округ,  Кіровоградська область/. Уважаемые депутаты! Что касается второй части предложения депутата Пилипчука о  том,  что он действует "в межах законів та других законодавчих актів" - это понятно, это должно вытекать из Закона о Кабинете Министров, и не надо   это   включать   в  Конституцию.  Это  иная  иерархическая структура.  Что касается "вищого органу виконавчої влади",  то  в нашому   проекті   записано:   "орган   державного   управління". Управление  как  раз  и  предусматривает  то,  что  он  выполняет исполнительные функции. Тогда у нас выходит тавтология. Того, что изложено здесь,  достаточно.  Не "державної влади", а "державного управління".  Это  как  раз охватывает то,  о чем говорил депутат Пилипчук.

 

     ГОЛОВА. Значить,  є дві точки зору.  Сідайте, будь ласка. Ще третю послухаємо.

 

     БЕДЬ В.В.  Я  повністю  підтримую  депутата  Шишкіна  і хочу навести додаткову аргументацію.

 

     Згідно з Конституцією,  яка діє,  всі державні,  громадські, які  завгодно  органи зобов'язані діяти і діють у відповідності з Конституцією і прийнятими законами. Тому додаткова деталізація ще в одній статті не потрібна. І так само те, що орган

 

     45

 

     управління -  він же є й виконавчим органом.  Тому це просто повторення.

 

     ГОЛОВА. Я думаю, що в підстави прислухатись до юристів. Так?

 

     Все. Дискусію  продовжувати  не  будемо,  тому  що  тут  усе сказано.  Юристи  й  ті,  хто  цим займається,  кажуть,  що цього достатньо.  Так уже ж  три  аргументи,  Володимире  Мефодійовичу. Добре,  перший мікрофон. Нехай скаже, а то він не заспокоїться до ранку.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Я хотів сказати: "в межах законів Української РСР".  А  так на сьогоднішній день наша виконавча влада керується не тільки законами Української РСР.

 

     ГОЛОВА. Я не можу  вас  тут  звести  воєдино,  тому  що  всі кажуть, що... Будь ласка, ще останній раз - і будемо завершувати.

 

     ШИШКІН В.І.  Уважаемые депутаты! К сожалению, так получается потому, что эти две статьи вырваны из общего контекста. То, о чем говорит депутат Пилипчук, все отражено, но в других статьях, там, где мы говорим о полномочиях Кабинета Министров.  Это статьи 117, 120   ж  другие.  Просто  так  получается,  что  из  того  пакета предложений,  который подготовлен,  мы сейчас в  спешном  порядке "вырвали"  эти  две  статьи  в  связи с возникшей ситуацией.  А в других статьях все это есть.

 

     46

 

     ГОЛОВА. Отже, все уже з'ясовано, можемо голосувати? Спочатку за статтю 115.  Хто за те,  щоб прийняти статтю в тій редакції, в якій подано вам і в якій я прочитав? Прошу голосувати.

 

     "За" - 344. Стаття приймається.

 

     Стаття 116.  Читати не потрібно?  Я вже читав її. Вона у вас є. Можна ставити на голосування? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 358. Статтю прийнято.

 

     Таким чином  дві  статті  з  доповненнями  до  них  у  такій редакції ми прийняли.  Тепер треба проголосувати за проект  цього закону  в  цілому.  Він  у вас на руках:  Закон УРСР "Про зміни і доповнення Конституції /Основного Закону/ Української РСР".

 

     "За" - 367.

 

     Я думаю,  що ми закон прийняли.  Народний депутат Шишкін  ще пропонує,   щоб   ми   вказали,   що  закон  вводиться  у  дію  з сьогоднішнього  дня.  Давайте  проголосуємо  /тут   уже   простою більшістю  голосів/  за  те,  що  цей  закон  вводиться  у  дію з сьогоднішнього  дня.  Прошу  проголосувати.  Він  почне  діяти  з сьогоднішнього дня, і ми будемо формувати Кабінет.

 

     "За" - 352. Приймається.

 

     Шановні народні  депутати!  Ми тут трохи гаряче говорили.  І це,  мабуть, правильно. Так, певно, й надалі буде. Але все ж таки я  закликаю  всіх,  кому належить,  - Секретаріат наш,  Комісію з питань законодавства - перш  ніж  вносити  питання,  необхідно  з усіма його узгодити.  Я закликаю також до виконавської дисципліни тих  людей,  які  працюють  у  нашому  Уряді.  Народний   депутат Пилипчук,  якого я тут хочу підтримати,  тричі вносив пропозицію, щоб Верховній Раді /це було ще на початку  квітня/  мати  хоча  б невеличкий документ про те,  як працюватиме Кабінет, які функції, який їх розподіл.  І весь час люди обіцяють, але такого документа у нас й досі немає. Давайте ми більше до

 

     47

 

     цього питання  не будемо повертатися.  Кожен має перти свого плуга і молотити свою копу. А хіба можна стояти над кимось і весь час  нагадувати - цього не зробили,  це треба зробити.  Я не можу бути тут диспетчером і кожному нагадувати.

 

     Приступаємо до затвердження  кандидатур,  які  вніс  Вітольд Павлович Фокін. Товариш Масик, прошу вас.

 

     У мене  в  така пропозиція:  ми Костянтина Івановича слухали тут багато разів.  Немає,  мабуть,  потреби,  щоб він виголошував промову. Якщо є до нього запитання...

 

     Є, я  бачу,  біля  мікрофонів стоять люди.  Скільки часу для відповідей?  15 хвилин достатньо?  Для тих  людей,  які  вже  тут стояли, 10 хвилин, а для нових - будемо коригувати.

 

     Перший мікрофон.

 

     ГУРЕНКО С.І., перший секретар ЦК Компартії України /Іванківський виборчий округ, Київська область/, У мене запитання-побажання. Я  хочу  закликати  всіх  народних депутатів проголосувати  за  кандидатуру  Костянтина  Івановича  Масика.  Я вважаю,  що ця людина має всі підстави для того, щоб займати таку посаду.  Хотів би принагідне відзначити його цілеспрямованість  і енергійність,  чого  нам так не вистачає.  І побажання-запитання. Костянтине Івановичу,  з огляду на запевнення Прем'єр-міністра  в тому,  що ви, як і раніше, будете займатися проблемами Чорнобиля, хотів би, щоб ви коротко сказали, які невідкладні дії будуть вами вжиті   буквально   після  затвердження,  щоб  прискорити  оправу відселення.  Сьогодні це становище дуже скрутне.  Під час  роботи сесії  у мене як народного депутата була депутація з села Пухове, в якому вже другий рік люди сидять на  чувалах,  якщо  можна  так сказати, на мішках і не мають засобів до існування, тільки

 

     48

 

     "гробові", а нічого не будується.  Питання: що буде зроблено негайно?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАСИК К.І.,   Перший   заступник   Голови   Ради   Міністрів Української  РСР.  І зауваження справедливе,  і питання правильно поставлене. Дійсно, шановні народні депутати, по відселенню людей ми йдемо не тими темпами, яких потребує сьогоднішнє життя.

 

     Минулого року ми відселили 15 тисяч чоловік. Завдання на цей рік - відселити 14,7 тисячі сімей або  ж  38  тисяч  чоловік.  За чотири  місяці  цього  року  нашими  будівельниками  освоєно 78,6 мільйона карбованців.  Це тільки 5,1 процента від того  завдання, яке передбачено на рік. Це дуже погано.

 

     Урядом розглянуті   питання   на   місцях   -   у  Брусилові Житомирської області, в Київській області - про хід і прискорення будівництва.  Разом  з  нашим  Держпостачем  вжито  заходів  щодо забезпечення  цього  будівництва.  Однак  виникає   одне   гостре питання:  дві області,  Дніпропетровська і Запорізька, незважаючи на  прийняття  Урядом  республіки   трьох   рішень,   категорично відмовляються  будувати це житло,  вважаючи,  що вони мають "свій Чорнобиль".

 

     Думаю, що така позиція не  сумісна  з  тим  становищем,  яке створилося.   Сьогодні  ми  шукаємо  шляхи  і  ми  знайдемо,  щоб побудувати в цьому році максимальну кількість житла.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     49

 

     БУДЬКО В.С.,  голова  Народицької  районної  Ради   народних депутатів, перший секретар Народицького райкому Компартії України /Малинський  виборчий  округ,  Житомирська   область/.   Шановний Костянтине  Івановичу,  шановні  депутати!  Я  повністю підтримую виступ Станіславе Івановича і хочу додати,  що сотні тисяч людей, доля яких обпалена Чорнобилем, з величезною повагою ставляться до вас,  Костянтине Івановичу,  і хочуть,  щоб ви й надалі займалися питаннями    чорнобильської    катастрофи   на   посаді   Першого Віце-прем'єра.  А  вас,  шановні  колеги,  прошу  підтримати   цю кандидатуру.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ШЕРШУН М.Х.,   генеральний  директор  Ровенського  обласного виробничого     лісогосподарського     об'єднання      "Ровноліс" /Костопільський виборчий округ,  Ровенська область/.  Я підтримую кандидатуру товариша Масика і хочу задати одне запитання.  Як  ми всі знаємо, на виконання постанови Верховної Ради про невідкладні заходи по захисту громадян України від  наслідків  чорнобильської катастрофи,   постанови  Ради  Міністрів  з  цього  ж  питання  у Ровенській області створено трест "Ровногазбуд", який на сьогодні не   укомплектовано   устаткуванням  для  газифікації,  машинами, механізмами.  Крім  того,  до  цього  часу  не  вирішено  питання прикріплення фондів по газових трубах. І це, наскільки я знаю, не тільки в Ровенській області. Питання ставилося неодноразово,

 

     50

 

     проте і на сьогоднішній день воно не вирішується. А час іде.

 

     МАСИК К.І.  Зауваження абсолютно правильне.  У нас дійсно  в цьому   році   розподіл   труб,   механізмів   та  дечого  іншого здійснюється не по міністерствах і відомствах,  а по областях.  У деяких  областях  намагаються вирішувати питання Чорнобиля в усіх сферах.  А так же не можна.  Ми повинні сконцентрувати  всі  свої можливості,  матеріальні  ресурси  для  того,  щоб  в першу чергу зайнятися газифікацією в областях.

 

     Три дні  тому  я  приймав  представників  великої  німецької фірми.   Ми  домовилися  з  нашою  організацією,  яка  займається газовими  мережами,  про  участь  німецьких  фірм  у   проведенні газифікації.

 

     Вважаю, такий  контракт  допоможе нам вчасно газифікувати не тільки чорнобильську зону, а й усю Україну.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     БОЙКО І.В.,  член Комісії Верховної Ради Української  РСР  з питань  діяльності  Рад  народних  депутатів,  розвитку місцевого самоврядування  /Першотравневий   виборчий   округ,   Чернівецька область/.  У свій час хвороба чернівецьких дітей привернула увагу Уряду до нашого регіону.  Ваш  попередник  товариш  Качаловський, який  очолював  комісію,  почав  виконувати програму,  котру було розроблено у зв'язку з цією хворобою.

 

     51

 

     З минулого року обласна і міська Ради  залишилися  практично наодинці,  з  бідою ви навіть на мої письмові звернення вчасно не відповідали.  У мене  до  вас,  Костянтине  Івановичу,  конкретне запитання.  Чи  готові  ви  у разі обрання вас першим заступником повернутися до  цього  питання  і  виконати  всі  обіцянки  Уряду відносно поліпшення умов проживання у місті Чернівцях?

 

     МАСИК К.І. Обирати чи не обирати мене - це ваша воля. Я хочу вам сказати і вже не раз про це говорив,  що найближчим  часом  я приїду до вас у Чернівці і особисто займуся цим питанням.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГОПЕЙ І.О.,   голова   Полтавської  обласної  Ради  народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету  /Карлівський  виборчий округ,  Полтавська  область/.  Шановний  Костянтине Івановичу!  Я підтримую вашу кандидатуру на цю посаду і  голосуватиму  за  вас. Добре  вас  знаю  і  цілком  впевнений,  що  ви  виправдаєте наше довір'я.

 

     У мене таке запитання.  Скажіть, будь ласка, чи будете ви на ділі  виступати  за  соціальну справедливість між містом і селом, коли станете Першим Віце-прем'єром,  чи ми й  надалі  у  лозунгах проголошуватимемо  соціальну  справедливість і надання пріоритету селу,  а на ділі робитимемо інше?  Ось  наведу  такий  конкретний факт.

 

     Нещодавнє підвищення цін на окремі види ковбас ставить селян і жителів міст у дуже нерівне становище. У Полтавській області 53 проценти споживчої кооперації обслуговує сільське населення,

 

     52

 

     а ціни  на  ковбаси  там  у 2-3 рази вищі.  Чи така політика продовжуватиметься й  далі,  чи  ми  все-таки  зуміємо  дотримати слова?

 

     Дякую.

 

     МАСИК К.І.  Відповім коротко: обов'язково буду підтримувати. Що ж  стосується  цін,  то  тут  виникає  ціла  низка  питань:  є кооперативні  ціни,  в державні ціни.  Уряд повинен брати на себе відшкодування кооперації тих збитків,  яких  вона  зазнає,  однак сьогодні ми такої можливості не маємо. Але Уряд над цим працює.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ШВЕДЕНКО М.М.,   голова  Станично-Луганської  районної  Ради народних депутатів,  директор Луганського обласного  рибкомбінату /Станично-Луганський    виборчий   округ,   Луганська   область/. Константин Иванович!  Я  поддерживаю  вашу  кандидатуру  на  пост Первого  Вице-премьера.  У меня такой вопрос.  Заканчивается срок ввода купонов. Мы неоднократно его продлевали по просьбе Витольда Павловича  на месяц,  на полмесяца.  Я хочу узнать от вас /думаю, что вы станете первым  Вице-премьером/,  какой  будет  дальнейшая судьба купонов и что нового ожидать населению Украины?

 

     МАСИК К.І.  Об этом вас информировал Премьер-министр Витольд Павлович Фокин.  Сейчас уже  не  просто  на  размышлениях,  а  на конкретных  акциях,  на  конкретном  деле,  с его личным участием рассматривается вопрос о  защите  рынка  Украины  путем  введения специального  знака на тех денежных купюрах,  которые действуют в нашей республике. Введение их позволит изъять купоны из обращения

 

     53

 

     и защитить рынок Украины.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР  з  питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ,  Кіровоградська область/.  Шановний Костянтине  Івановичу! Вважаю,  дуже  добре,  що  сьогодні  в вас кидають "чорнобильські ножі",  хоч  обирають  на  Першого  Віце-прем'єра.  У  мене  таке запитання.  Ми прийняли чорнобильські закони.  Вже пройшло чимало часу,  закони досі не працюють. Скільки ще потрібно /хочу, щоб ви з цієї трибуни відповіли людям/ часу для того,  щоб ці закони - я розуміє,  що механізм дуже складний запрацювали?  І коротке друге запитання.  Як ви ставитеся до ідеї перетворення Києва на, вільну економічну зону чорнобильської ситуації?

 

     МАСИК К.І.  На перше запитання  я  дам  таку  відповідь.  Ви знаєте,  що Верховна Рада Союзу РСР за особистою участю,  а також участю депутата Гуренка і моєю  /ми  брали  участь  у  засіданні/ прийняла  остаточне  рішення  про  введення Закону про соціальний захист населення лише 10 травня.

 

     Через три дні після цього  мною  проведено  нараду  з  усіма міністрами,  які причетні до цієї справи.  Ми дали доручення всім організаціям,  відомствам  республіки  до  цілому  ряду   питань, пов'язаних з пільгами,  пенсіями,  виплатами.  Закон почав діяти. Через декілька помилок у законі нам  дуже  важко  сьогодні  чітко визначити  зони  забрудненості.  Ви  знаєте,  введення тимчасової щільності, введення квантеля забрудненості... Все це дуже складні питання.

 

     54

 

     Нам треба  для  цього  мати  і  рішення національної комісії радіаційного захисту.  Його  сьогодні,  на  жаль,  немає.  Закони повинні максимально діяти з першого червня.

 

     Що стосується  вільної  зони Києва,  то скажу вам,  що я про таке навіть не думав. Уряд буде пропонувати створення вільних зон на  Україні,  з'являться перші приклади.  Мабуть,  серед них буде Одеса. А далі - поживемо, побачимо.

 

     ГОЛОВА. Не будемо зараз з'ясовувати,  хто буде першим.  Так? Все, Костянтине Івановичу, дякую.

 

     До мене звернувся голова комісії депутат Ємець,  він просить з мотивів голосування одну хвилину. Будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Я  звернувся  як  голова   групи   "Демократичне відродження України" для короткого виступу з мотивів голосування. На жаль,  ми сподівалися одержати слово перед  обговоренням  усіх кандидатур, тому я просив би, щоб ця заява не торкалася конкретно тієї кандидатури,  яка зараз винесена,  оскільки вона  стосується всього голосування.

 

     Шановні депутати!  Шановний  Вітольд  Павлович  Фокін кілька разів згадував про те,  що формує Уряд народної довіри: На погляд групи "Демократичне відродження України",  Уряд народної довіри - це Уряд,  який адекватно відображає спектр поглядів  суспільства. Такий  Уряд  може  бути  створений  тільки в результаті "круглого стола"  всіх  політичних  сил.  Таких  переговорів  між   різними політичними групами не було.  Комуністична більшість у парламенті нам їх не пропонувала. Таким чином, ми робимо висновок про

 

     55

 

     те, що Прем'єр формує комуністичний Уряд, і відповідальність за  нього  нестиме  комуністична  більшість.  Але  разом з тим ми заявляємо,  що будемо підтримувати ті кроки Уряду,  які,  на  наш погляд,  сприятимуть зміцненню суверенітету України,  задоволенню інтересів народу України.  Крім того, я хочу звернути вашу увагу, Леоніде  Макаровичу,  як  Голови  на те,  що не потрібно з хворої голови на здорову перекладати відповідальність за деякі недоробки і апарату,  і,  можливо, Президії на тих осіб, які звернули на це увагу.

 

     Зверніть увагу на бюлетень за 18 число,  коли було прийнято, як ви його назвали,  Закон про структуру Уряду, і ви побачите, що тут голосування не було.  Ми просто затвердили структуру Уряду  і вирішили  ряд  інших  питань,  які  потім  апаратним  шляхом були оформлені в закон.

 

     Тут може йти мова про процедурні моменти, але давайте тоді з повагою ставитися до тих, хто звернув увагу на ці недоробки, а не дискредитувати їх.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я завжди надаватиму вам слово,  коли  потрібно  буде когось захистити.

 

     Так, ми  можемо голосувати?  Отже,  ставиться на голосування кандидатура товариша Масика.

 

     56

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Таємним, таємним...

 

     ГОЛОВА. Ми голосуємо таємним тільки за Прем'єра,  а за  всіх заступників   і   того   разу,   й   цього   голосуємо  відкритим голосуванням.

 

     Хто за те, щоб призначити Костянтина Івановича Масика Першим Віце-прем'єром Української РСР, прошу проголосувати.

 

     "3а" - 232. Рішення приймається.

 

     Поздоровляю вас, Костянтине Івановичу, з призначенням Першим Віце-прем'єром.

 

     Заява? Будь  ласка.  Олександр  Миколайович  перед  тим,  як перейти до кандидатури Масельського, хоче зробити заяву.

 

     ТКАЧЕНКО О.М.,   Перший   заступник  Голови  Ради  Міністрів Української РСР.  Шановні депутати!  Я вдячний тим депутатам, які виставляли  мою  кандидатуру  на  посаду  Віце-прем'єра.  У мене, дійсно,  відбулась розмова з Головою  Кабінету  Міністрів  на  цю тему. Я хочу вас закликати підтримати ту його пропозицію, яку він вніс щодо кандидатури товариша Масельського. А якщо мені довірите працювати  Державним  міністром,  я з честю буду працювати на цій посаді і виконувати свої обов'язки.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Олександре  Миколайовичу,  не   треба   вступати   в дискусію з депутатом Яковишиним. У нього своя точка зору, у вас - своя.

 

     Я запрошую на трибуну Масельського  Олександра  Степановича. Хочу порадитися з вами.  Ми будемо слухати програму чи запитання? Відповіді на запитання? Тоді дамо на це 20 хвилин.

 

     57

 

     Будь ласка, перший мікрофон.

 

     СУХИЙ В.В.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань  відродження  та соціального розвитку села /Павлоградський виборчий округ,  Дніпропетровська  область/.  У  зв'язку  з  тими непорозуміннями, що виникли, я хотів би сказати від частини нашої комісії декілька слів щодо того, кому бути Віце-прем'єром.

 

     На місці Вітольда Павловича кожен із нас добирав би...

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу! Ми домовилися так - відповіді на запитання, після цього слою для промов.

 

     Є запитання? Другий мікрофон, будь ласка.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.   Шановний   Олександре   Степановичу!  Як  ви, напевне,  помітили Першому Віце-прем'єру серйозно було поставлене питання  Комісією  з  питань  Чорнобильської катастрофи.  Як вами мислиться  ваша   позиція   як   Віце-прем'єра   щодо   контролю, організації,  забезпечення  виконання  Закону  про пріоритетність соціального розвитку села?  Ви,  напевне,  відчуваєте  складність обстановки,  що створилася в наших населених пунктах?  Мені /і не лише мечі / хотілося б почути вашу позицію. Чи

 

     58

 

     берете ви на себе  відповідальність  за  впровадження  її  у життя,  чи буде так, як сказав Вітольд Павлович, що Віце-прем'єра стосуватимуться всі питання. Ваша точка зору щодо цього? Дякую.

 

     МАСЕЛЬСЬКИЙ О.С.,  голова Харківської обласної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету. Я за фахом аграрник і так чи інакше я на всіх посадах займався  цією  справою  -  розвитком сільського господарства. І де б я не працював далі, меле ніхто не відлучить від сільського господарства.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     КУШНАРЬОВ Є.П.,  голова Харківської  міської  Ради  народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету  /Салтівський  виборчий округ,  Харківська  область/.  Александр  Степанович!  Хотя  наши взаимоотношения  на  постах председателей областного и городского Советов складывались неровно  и  непросто,  я,  безусловно,  буду голосовать за вас именно потому, что вы имеете свою твердую точку зрения,  а также умеете уважать точку зрения.  И еще потому, что, работал   в  Харькове,  в  сложной  политической  обстановке,  вы добились уважения со стороны разных политических сил.

 

     У меня к вам  такой  вопрос.  Вы  знаете  прекрасно,  в  чем причины  проблем  и противоречий между местными Советами сегодня. Если вы будете избраны,  будете ли вы способствовать на  практике тому,   чтобы   Советы   базового  уровня  получили  наконец  все положенные им по закону полномочия?

 

     59

 

     МАСЕЛЬСЬКИЙ О.С. Буду.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О.,   генеральний    директор    колективного акціонерного  підприємства молочного комбінату "Придніпровський", м.    Дніпропетровськ     /Індустріальний     виборчий     округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый Александр Степанович! Вопрос такой к вам. Вы работали председателем Харьковского облисполкома. Есть   ли   у  вас  практический  опыт  в  вопросах  приватизации предприятий и  передачи  их  трудовым  коллективам?  Каково  ваше отношение к рыночному механизму?  Словом, какие практические шаги сделаны по решению этого вопроса в Харьковской области?

 

     МАСЕЛЬСЬКИЙ О.С.  Щодо ринкових відносин,  то ставлення  моє

-позитивне.  Відносно  приватизації.  У  нас  уже є підприємства, передані в оренду колективам. Маємо 60 фермерів.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     СЛЄДНЄВ В.П.,  директор  Донецького  металургійного   заводу імені В.І.Леніна /Ленінський виборчий округ, Донецька область/. Я не успел задать вопрос Константину Ивановичу.  Но это относится к вам  как  к  Вице-премьеру.  Две  недели  тому назад я получил от уважаемого  Константина  Ивановича   телеграмму,   где   он   мне приказывает  принять  к  немедленному исполнению пять заказов,  и выполнении задания каждое утро нужно

 

     60

 

     докладывать по такому-то  телефону.  Причем,  отдавая  такой приказ,  он  не поинтересовался ни материальным обеспечением,  ни уровнем производства,  ни загрузкой завода. Каково ваше отношение к подобному стилю руководства?

 

     МАСЕЛЬСЬКИЙ О.С.   Мені   важко  відповісти  зараз  на  ваше запитання.  Але я думаю,  що функції  нового  Кабінету  Міністрів будуть дещо іншими.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ШВЕДЕНКО М.М. Уважаемый Александр Степанович! Я попросил бы, чтобы вы на минуту представили себя не в роли кандидата  на  пост Вице-премьера,  а  в  роли  председателя  колхоза  или  директора совхоза.  Сейчас,  видите,  все наше общество бастует - одни  уже бастуют,  другие собираются бастовать. То есть только и выдвигают какие-то  свои  требования.  Правительство  идет   на   некоторые уступки.  Так вот, не хотелось ли бы вам как председателю колхоза или директору совхоза призвать свой коллектив к забастовке, чтобы Закон   о   приоритетности   социального   развития   села  начал действовать лучше? Если нет, то почему?

 

     МАСЕЛЬСЬКИЙ О.С.  Не хочеться.  Не хочеться,  тому  що  тоді голод буде.  Треба все зробити,  щоб цих страйків не було.  Треба все зробити, щоб наш селянин відчув, що він теж повноправний член нашого суспільства, і щоб цей закон діяв.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     61

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  головний  лікар  медсанчастини Микитівського ртутного  комбінату  /Горлівський-Микитівський  виборчий   округ, Донецька область/.  Уважаемый Александр Степанович! Когда Витольд Павлович  предлагал,  вам  пост   Вицепремьера,   он,   очевидно, согласовывал,  каков будет круг ваших обязанностей, какие вопросы вы будете курировать.  Хотелось бы,  чтоб вы вкратце их  назвали. Это первое.

 

     И второе.   Если   вы  будете  избраны,  мы  начнем  наконец работать,  какую свою инициативу вы проявите?  Потому что мы друг на  друга  начинаем  все перекладывать,  с самого верха до самого низа, и получается, что найти ответственного мы не можем.

 

     Спасибо.

 

     МАСЕЛЬСЬКИЙ О.С.  Відносно першого запитання.  Я ще не  можу назвати  коло  своїх  обов'язків.  Вітольд  Павлович у загальному плані сказав,  що мені  доведеться  відповідати  за  все  народне господарство України, за весь народногосподарський комплекс.

 

     Друге. Чи будемо ми працювати?  Я про це не можу сказати.  Я постараюся   в   роботі   керуватися   Конституцією   Української Республіки та Декларацією про суверенітет.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БАНДУРКА О.М.,   начальник   управління   внутрішніх   справ виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів /Дергачівський  виборчий округ,  Харківська область/.  Олександре Степановичу!  І політична і економічна стабільність у  Харкові  і Харківській області забезпечувалася

 

     62

 

     тим, що   ви  відверто  спілкувалися  з  різними  людьми,  з представниками різних політичних течій і угруповань. Чи будете ви переносити  цей  метод  роботи  такого  широкого спілкування і на Кабінет Міністрів,  якщо будете обрані?  Я хотів би побажати, щоб ви  цей  свій  стиль такого свого сприйняття загальної політичної ситуації поширили на Київ і республіку. Це дуже потрібно.

 

     МАСЕЛЬСКИЙ О.С.  Може,  й не достатньо,  але спілкувався.  Я врахую  ваші  побажання у своїй роботі,  якщо буде на те,  ще раз повторюю, ваша воля.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     КОРОБКО М.І.,  секретар Комісії Верховної  Ради  Української РСР  у  питаннях  екології  та  раціонального природокористування /Тернівський виборчий округ,  Дніпропетровська область/. Шановний претенденте!  Прошу посвятити нас у те, якою була ваша позиція як депутата Верховної Ради Союзу від України в питанні про  визнання суверенітету   республік,  визнання  декларацій  про  суверенітет республік?

 

     МАСЕЛЬСЬКИЙ О.С. За суверенітет.

 

     КОРОБКО М.І. Ви голосували за суверенітет у Москві?

 

     МАСЕЛЬСЬКИЙ О.С. За суверенітет.

 

     КОРОБКО М.І. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     63

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Шановний Олександре Степановичу! У   своїй   інформації  Прем'єр-міністр  Вітольд  Павлович  Фокін підкреслив,  що напрямок вашої попередньої діяльності - аграрний, та  й ви у своїй інформації це підтвердили.  Так ось,  виходячи з цього, я ставлю вам таке запитання.

 

     До речі,  я вже порушую його вдруге, і поки що відповіді нам ніхто  не дає.  Як ви як представник аграрного сектора / це ви ще раз підтвердили,  що душа ваша все-таки до  нього  лежить,  і  це допоможе  вам  у практичній роботі,  якщо ми вам виявимо довіру і оберемо Віце-прем'єром/  будете  надавати  практичну  допомогу  в практичному   вирішенні  Закону  про  пріоритетність  соціального розвитку села,  який ми часто згадуємо,  а багато пунктів з якого досі  майже  не  працюють?  Особливо мене цікавить стаття 6 цього закону,  де написано: "Усі шляхи, які зв'язують сільські населені пункти  /в  тому  числі  у межах цих населених пунктів/ з мережею шляхів  загального   користування...   передаються   Українському державному   концерну   по   будівництву,   ремонту  і  утриманню автомобільних шляхів". Чому цікавить? Тому що на місцях керівники господарств звертаються безпосередньо в районні,  обласні дорожні управління, а практичного розв'язання ці проблеми не знаходять.

 

     Як ви будете працювати над тим, щоб усе-таки почав діяти цей закон, за який ми проголосували?

 

     МАСЕЛЬСЬКИЙ О.С.  Щоб  почав  діяти Закон про пріоритетність соціального розвитку села,  однієї постанови мало.  Нам  потрібні великі  ресурси.  Я  беру тільки по Харківській області,  Я ще не знаю, який обсяг ресурсів має Україна в цілому.

 

     Наприклад, для того, щоб зараз ми могли вирішити таке просте соціальне питання, як будівництво доріг, нам потрібно збільшити

 

     64

 

     витрати цементу в 5 разів тільки по Харківській області.  Це треба мати на увазі.

 

     Якщо ми говоримо  про  пріоритетність  соціального  розвитку сільського   господарства,   то   треба,  зокрема,  говорити  про українське село,  про його будівництво.  А для цього однієї цегли треба втричі більше,  ніж ми її маємо зараз.  Якщо говорити далі, про газифікацію наших населених пунктів,  то нам треба вжити всіх заходів,  аби  до  кожного  населеного  пункту,  який  має  певну кількість жителів,  була підведена мережа газопроводу. А якщо ні,

-  то  мережа  електроенергії,  щоб  можна було вирішити проблему опалення будинків.

 

     До речі, скажу, що сільське господарство Харківщини споживає у   десятки   разів   менше   електричної   енергії,   ніж   весь народногосподарський комплекс.

 

     Якщо говорити відносно конкретного питання про мережу доріг, то  ми в Харківській області підтримуємо пропозицію щодо передачі у відомство Українському державному  концерну  всіх  шляхів,  які зв'язують сільські населені пункти.  Це питання вирішується у нас позитивно.  Адже нав'язувати ще й договір про утримання  доріг  у належному стані буде дуже накладно для колгоспів і радгоспів.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     СКОРИК Л.П.,    доцент    кафедри   архітектури   Київського державного художнього інституту /Артемівський виборчий округ,  м. Київ/.  Шановний Олександре Степановичу!  Скажіть, будь ласка, чи ви поділяєте твердження Прем'єра,  яке він висловив тут,  у цьому залі, на предмет того, що держава має бути одним господарем ринку і що насамперед держава зобов'язана регулювати

 

     65

 

     саме ринок,  а не сферу виробництва,  і  що  це  в  принципі становить  квінтесенцію  нормальної  ринкової  економіки?  Я хочу знати вашу думку про те, що ви поділяєте це твердження.

 

     МАСЕЛЬСЬКИЙ О.О. Поділяю.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  заступник голови Народного  руху  України, голова координаційної ради /Ровенський виборчий округ,  Ровенська область/. Шановний пане Масельський! Я маю звернення до Верховної Ради   Товариства   української  мови  Харківщини  і  організації Народного руху Харківщини, де ви є головою обласної Ради. У цьому зверненні,  зокрема,  звертається  увага на те,  що на сьогодні в усіх професійно-технічних  училищах,  технікумах,  вищих  учбових закладах навчання ведеться російською мовою.  Тільки 26 відсотків учнів у школах навчаються українською мовою.  Масовий перехід  на навчання  українською  мовою розтягнуто до двохтисячного року.  І слід  зазначити,  що  ці   строки   погано   об?рунтовані,   вони розраховані   швидше  на  сподівання,  на  те,  що  дерусифікація українського суспільства - тимчасова кампанія,  отож,  виходячи з цього  звернення,  у  мене до вас таке запитання,  вкажіть,  будь ласка,  чи ви будете запроваджувати в сфері державного управління найближчим  часом  Закон  про  мови  в  Українській РСР,  чи буде проводитися українізація і коли,  підкреслюю,  в сфері державного управління   буде   повністю   запроваджена  українська  мова  як державна?

 

     66

 

     МАСЕЛЬСЬКИЙ О.С.  Я за  національністю  українець  і  завжди спілкуюся  українською мовою.  Українською мовою спілкувався і до того, як було прийнято згаданий вами закон.

 

     Що стосується часу,  протягом якого ми повністю  запровадимо українську мову. Мені важко відповісти, важко визначитися зараз.

 

     Тепер щодо Харківщини.  Ми все робимо,  щоб Закон про мови в Українській РСР виконувався. Ваші колеги, які вам доповідають, не можуть   зробити   хоч  який-небудь  докір  виконавчому  комітету обласної Ради.

 

     Газети у нас виходять українською мовою.

 

     Молодіжна газета,  газета обласної Ради виходять українською мовою,  щотижневик  теж.  Ми з великою повагою ставимося до своєї рідної української мови.

 

     ГОЛОВА. Олександре Степановичу!  Одну хвилиночку. Я хотів би просити,  щоб з місця не вигукували запитань,  задавали їх тільки від мікрофонів.

 

     Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Уважаемый Александр Степанович! Я абсолютно не разделяю  ни вашу точку зрения,  ни уважаемого Витольда Павловича по поводу коллективной ответственности. Я считаю, что этот подход не совсем правильный. Не может быть коллективной ответственности. У нас коллективная ответственность была  73  с  лишним  года.  Не кажется   ли  вам,  что  такой  подход  к  формированию  Кабинета Министров - это просто принцип на будущее, чтобы потом конкретные виновники имели возможность

 

     67

 

     уйти от ответственности? Я не могу согласиться с тем, что на Украине сегодня мы не  можем  выпускать  носки,  чулки  и  прочие товары   в   достаточном  количестве.  Это  не  требует  каких-то архисложных усилий и затрат. Нужна ответственность.

 

     МАСЕЛЬСЬКИЙ О.С.  Шановний  народний  депутате!  Я  ще   раз повторю:  якщо  мені доведеться працювати,  то я буду персонально відповідати.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     КОБІНЬКО А.І., другий секретар Полтавського обкому Компартії України  /Хорольський виборчий округ,  Полтавська область/.  Наша Полтавська область і Харківська область,  ви знаєте, уже протягом багатьох років змагаються.  Ви були у нас,  ми були у вас і добре вас знаємо. Тому під час перерви народні депутати від Полтавської області висловили думку про те, щоб проголосувати за вас.

 

     Але є  таке  запитання;  як  ви  ставитеся до колгоспів і до того, що в деяких областях намагаються штучно створити фермерські господарства?

 

     МАСЕЛЬСЬКИЙ О.О.  Із штучного створення нічого не вийде. Цей процес буде, нікуди ми від нього не подінемося. Процес створення, селянських  господарств уже розпочався,  але для цього потрібні і певні умови. їх треба створювати.

 

     Щодо колгоспів.  До колгоспів я ставлюся так: звичайно, якщо залишити їх у тій формі, у якій вони зараз є, далі

 

     68

 

     розвивати інтенсивно  і ефективно сільське господарство буде дуже важко. Я думаю, що буде винайдена форма, яка сприятиме тому, щоб  кожен  працівник  колективу  був  зацікавлений у результатах своєї праці,  мабуть,  це стрижневе питання усієї нашої  аграрної політики.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПОЛЯХ В.І., перший секретар Золотоніського райкому Компартії України  /Золотоніський  виборчий  округ,   Черкаська   область/. Шановний Олександре Степановичу!  Ви сказали, що ви - аграрник. І від аграріїв вас не відірвати.  Тому,  будь ласка, скажіть, як ви ставитеся до держзамовлення для села і що,  на вашу думку,  треба зробити,  щоб селянин був рівноправним членом нашого суспільства, як ви сказали?

 

     МАСЕЛЬСЬКИЙ О.С.  Я  до  держзамовлення  ставлюся позитивно. Воно було,  є і буде.  І  воно  є  в  усіх,  хто  займається  цим сектором,   і  навіть  у  тих  господарствах,  які  ми  називаємо розвинутими і дуже розвинутими. Замовлення буде, але яким повинно бути  це  замовлення?  Що  після  замовлення  слід виділяти?  Які пріоритети  повинні  визначатися?  Яким  повинно  бути  становище трудівника сільського господарства?  Він досі, принаймні до цього року /може,  зараз уже трохи послабшало/,  не був господарем тієї продукції, яку виробляв. У нього просто її забирали. Тому він був не дуже зацікавлений у тому, щоб збільшувати її виробництво.

 

     Що стосується того, як нам зробити, щоб він хотів

 

     69

 

     замовляти. Нам  потрібно  змінити   політику:   і   політику кредитування, і політику оподаткування, і політику ціноутворення, особливо  щодо  продукції,  яка  надходить  на  село.  Тут  цілий комплекс питань, і на них відповісти важко, але нам доведеться це вирішувати.  До  речі,  мені  здається  /я  й  перед  людьми   це висловлюю/,    що,   підвищивши   ціни   на   зерно,   підвищивши заінтересованість за допомогою забезпечення  машинами  та  іншими цінними товарами,  ми поставили у дуже складне становище тих, хто займається виробництвом яєць,  м'яса,  молока і  інших  продуктів тваринництва,  Нам  потрібно  швидко  це  виправляти,  інакше  ми залишимося без основних продуктів харчування.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон - і все.

 

     СЕМЕНЕЦЬ С.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних   відносин    /Борзнянський    виборчий    округ, Чернігівська   область/.   Шановний   претенденте!  На  запитання депутата Коробка про  те,  як  ви  голосували  стосовно  визнання Декларації про державний суверенітет,  ви сказали,  що голосували "за".  Я маю на руках  зараз  результати  поіменного  голосування питання   про   визнання  Декларацій  про  державний  суверенітет республік.  Ви голосували проти разом з  Масолом,  Маслій  і  так далі. Як розуміти цю ситуацію?

 

     МАСЕЛЬСЬКИЙ О.О.  А  може,  я не пам'ятаю?  Я знаю,  що я за суверенітет. Розумієте?

 

     ГОЛОВА. Олександре Степановичу, ви можете сідати.

 

     Шановні народні депутати!  Тут треба точніше сформулювати. Я так  розумію,  що  ніхто не знає,  про що йдеться,  щоб ви знали, йдеться не про Декларацію, яку ми тут приймали, а йдеться про те, як хто голосував у Москві,  а не тут,  на сесії.  Треба, щоб була точність.

 

     Будемо обговорювати?  Два  кола  виступів  біля  мікрофонів. Перший мікрофон. Тільки швиденько - три хвилина.

 

     70

 

     СУХИЙ В.В.  Від  імені  частини  членів комісії,  з якими ми встигли порадитись,  я хотів би  відповісти  на  запитання,  чому виникають деякі непорозуміння щодо кандидатури Віце-прем'єра.

 

     Перше. Вітольд  Павлович  має право називати ті кандидатури, які він вважає за потрібне.  Але й ми  вважаємо,  що  в  основних комісіях  погодити  і обговорити ці питання заздалегідь було б не зайвим,  тоді  було  б  менше  будь-яких  закулісних   розмов   і сценаріїв, і мали б вони меншу вагу, ніж мають зараз.

 

     Друге. Щодо   того,   кому  бути  Віце-прем'єром.  На  місці Вітольде Павловича кожен з нас підбирав би кандидатів не  за  тим принципом,  що вони в грамотні фахівці,  а за тим,  яку практичну користь вони дають на нинішній посаді  і  будуть  давати  на  тій посаді,  про  яку ми зараз говоримо.  Особисто я робив би це так: подивившись аналіз роботи за п'ять місяців, спитав би товаришів і Мінченка,  і Ткаченка,  і Сидоренка, й інших, що вони персонально зробили щодо  виконання  Закону  про  пріоритетність  соціального розвитку  села,  якщо ми це питання порушуємо вже декілька разів. Чому це хвилює мене? А ось чому. За п'ять місяців Новомосковський трубний   завод   віддав   селянам   тільки  12  процентів  труб, Дніпропетровський   завод   імені   Леніна   -   23,5   процента, Нижньодніпровський  - 22 проценти,  Нікопольський - 8,1 процента, Луганський   -6,7   процента,   Харцизький   -   13    процентів, Маріупольський - 15 процентів і так далі. Я хотів би сказати так, що кандидатура товариша Масельського підібрана вдало,  бо ті, хто його знає,  скажуть,  що це людина, в якої слова не розходяться з ділом,  що він  свої  обов'язки  завжди  виконував,  як  належать виконувати  високим  посадовим  особам.  А  це  зараз  має велике значення.  Є тільки одна умова,  Вітольде Павловичу.  Коли ми вас просили,   щоб   на   посаду   Віце-Прем'єра  була  запропонована кандидатура аграрника,  ми мали на увазі,  що  саме  аграрник  за розподілом    обов'язків   Віце-Прем'єра   буде   вести   питання соціального  відродження  села.  Просимо  і  вас,  і  майбутнього Віцепрем'єра   це  підтвердити.  Інакше  ми  цю  справу  загубимо остаточно.

 

     А інші нехай працюють на своїх посадах і "воюють" за те, щоб за наступним колом їхні кандидатури називали на посади прем'єрів, віце-прем'єрів, але тільки за великі заслуги перед селом.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.  Я  хочу  внести  поправку:  ставте регламент 3 хвилини.

 

     71

 

     ЖЕЛІБА В.І.,  голова  Кіровоградської обласної Ради народних депутатів,  голова   виконавчого   комітету   /Новоархангельський виборчий   округ,   Кіровоградська   область/.   Шановні  народні депутати!  Я  Олександра  Степановича  Масельського  знаю  досить тривалий час. Він - голова виконкому в Харківській області, я - в Кіровоградській.  Товариш Масельський - один з  найавторитетніших голів  облвиконкомів  у  нашій республіці.  У нього завжди є чому повчитися і з ним можна порадитися.

 

     Я дуже добре знаю велику хліборобську сім'ю Масельських.  Її представники живуть на селі і займаються сільським господарством. Не велика  працелюбна  сім'я,  що  відповідно  позначилося  і  на характері та вчинках нашого претендента на посаду Віце-прем'єра.

 

     Олександр Степанович   чудово   поєднує   прекрасні  людські якості,  а також  якості  фахівця,  хорошого  організатора,  йому притаманна виваженість вчинків.

 

     Отже, шановні     депутати,     я     пропоную    підтримати Прем'єрміністра   і   проголосувати   за   кандидатуру   товариша Масельського.

 

     А до  Олександра  Степановича  у  мене є прохання.  Якщо вас сьогодні затвердять,  не забувайте своє  рідне  село,  дорогу  до нього ми скоро закінчимо.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ТОЛУБКО В.Б.,  військовослужбовець  /Первомайський  виборчий округ,  Миколаївська область/.  Уважаемые народные  депутаты!  Мы здесь очень много с

 

     72

 

     вами говорим   о   разделении   власти  на  законодательную, исполнительную, судебную. И все очень много претензий предъявляем исполнительной  власти.  Но  если  мы  Премьерминистру  не  дадим возможности комплектовать свою  команду,  то  какое  мы  будем  в дальнейшем  иметь  право  с  него  спрашивать  за выполнение всех решений, которые мы здесь принимаем? Поэтому мы должны поддержать Премьер-министра.

 

     Я знаю  Александра  Степановича  и  хочу  сказать,  что  это отлично подготовленный человек,  деловой и,  что  самое  главное, способен практически решать поставленные задачи.

 

     Поэтому я предлагаю поддержать эту кандидатуру.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ГУРЕНКО С.І.  Хотів  би  перш  за  все сказати про те,  що я Олександра Степановича Масельського знаю понад десять років. І не просто  знаю,  а  під час моєї роботи у Раді Міністрів доводилося часто спілкуватися з Олександром Степановичем  з  різних  питань. йому сьогодні буде доручено,  якщо ми його оберемо, досить широке коло  питань.  Я  хотів  би  сказати  про  те,  що   він   людина прогресивна,  глибоко мисляча,  що сьогодні особливо важливо.  На мій погляд,  це людина з власною точкою зору.  Він може цю  точку зору об?рунтовувати і обстоювати.

 

     Хотів би  ще  сказати  про  те /про це вже говорили сьогодні харків'яни/,  що він мав і досвід,  і здатність  співпрацювати  з різними політичними силами і навіть з тими людьми, які його точку зору не поділяють.

 

     На мій погляд,  - усе це дає підставу підтримати кандидатуру Олександра Степановича. Я хочу звернутися до всіх депутатів, які

 

     73

 

     знаходяться в цьому залі.

 

     Сьогодні вкотре з трибуни було сказано про те, що за все, що тут відбувається,  і за всі рішення нестиме відповідальність  так звана   комуністична   більшість.  Я  хочу  закликати  не  тільки комуністів /ще раз наголошую, а й усіх депутатів проголосувати за Олександра Степановича, підтримати пропозицію Вітольда Павловича. Певен, якщо Олександр Степанович займе цю посаду, він буде гідним працівником високого державного рівня.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ФЕДОРОВ В.Г.,  голова  Житомирської  обласної  Ради народних депутатів, перший секретар Житомирського обкому Компартії України /Новоград-Волинський   виборчий   округ,   Житомирська  область/. Уважаемые народные депутаты!  Прежде всего, хотел бы обратиться к вам,  чтобы  нам  ускорить  и  оказать  содействие в формировании Кабинета Министров,

 

     Мы на протяжении длительного времени не  можем  окончательно сформировать Правительство,  Что касается Александра Степановича, я его как коллегу давно знаю и считаю,  что он  будет  полезен  в Кабинете  Министров  и  как  аграрникспециалист,  и  как человек, знающий Советы.

 

     Я надеюсь,  что  он  в  состоянии  наладить  связь  Кабинета Министров с исполкомами местных Советов, которая нарушена сейчас. Прошу вас поддержать кандидатуру товарища Масельского.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     74

 

     ПУШИК С.Г.,   письменник   /Коломийський   виборчий   округ, Івано-Франківська  область/.  Шановний  Вітольде  Павловичу!  Я з симпатією ставлюся до вас здавна,  але я ніяк не можу примиритися з  тим,  що захід України /що стосується формування уряду/ завжди якийсь обділений,  якось до нас ставляться ніби до  неповноцінних людей.  От  я  хотів  би  бачити  у вашому Кабінеті хоч би одного представника Галичини.

 

     Гадаю, що  ми  не  такі   вже   всі   занедбані,   не   талі недорозвинуті,  як  думають у Києві,  що ми все-таки щось важимо. Судячи з того,  скільки галичан займають високі посади в  Канаді, Сполучених  Штатах  Америки,  в  інших  країнах,  в уряді Англії? все-таки люди щось  уміють  робити.  Що  стосується  харків'янина нашого, я хочу сказати таке. Я член редколегії журналу "Березіль" /колишній "Прапор"/,  і мені соромно за претендента,  що там лише аж  10  тисяч передплатників.  Що в Харкові тільки дві українські школи!  Що Харків,  куди ми,  галичани,  дивилися на ту  козацьку Слобожанщину з такою симпатією,  раптом має таких керівників.  Що їм головне -  аби  була  гайка,  аби  був  кусень  тієї  ліверної ковбаси.  Що  Ляшко  колись Горбачеву говорив,  що він заговорить по-українськи,  якщо вона буде,  Я б хотів,  аби ми  одне  знали; культура  ця залишиться після нас.  Яка буде на Україні культура, така буде  й  економіка.  І  так  само  виглядатимуть  наш  Уряд, парламент. Давайте нарешті повернемося обличчям до вічних істин і до цінностей,  які не переходять,  які мають первісне значення. Я хочу говорити про літературу нашу,  про культуру, але ставлення у Харкові до культури дуже сумне.

 

     Зараз журнал "Березіль" - один з кращих журналів на Україні. Ну,  може,  ще кращими є "Дзвін" у Львові, "Літературна Україна", "Голос України".  Я хотів би, коли наш кандидат обійме цю посаду, щоб   він   повернувся   обличчям   до  України  і  голосував  за незалежність

 

     75

 

     України і в Москві,  і тут однаково.  Бо мені соромно стало, коли я сьогодні почув,  що ми на московській дудці граємо так,  а на українській - інакше.

 

     ГОЛОВА. Ми виконали те,  що ставили перед собою -  два  кола пройшли. Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.  Хочу  заявити,  що  пана  Пушика ніхто від імені галичан не уповноважував виступати. Дякую. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон. Будь ласка.

 

     СУХОРУКОВ А.О.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР з  питань  народної  освіти і науки /Дзержинський виборчий округ, Харківська область/. Шановні народні депутати! Ми обираємо високу посадову  особу.  А  які вибори баз компромату?  Такого ж не може бути.  От і я  маю  "компромат"  не  Олександра  Степановича,  як харків'янин.  Я  лише рік його знаю,  але вже познайомився з його роботою.  Взагалі "компромат" у тому,  що Олександра  Степановича можна  застати  на  роботі  тільки до восьмої години ранку.  Якщо прийдеш пізніше,  то його вже немає,  він поїхав у район. Так він робить  щодня.  Це  є  відповідальність,  І  ще  на  нього в один "компромат".  Нещодавно його,  як голову  Ради,  обирали  головою виконкому,   і   він   тоді  отримав  таки  величеньку  підтримку демократичних сил Харкова.  Це зараз  дехто  вважає  компроматом. Взагалі це чудово, коли з одного боку шановний депутат Гуренко, а з другого - безпартійний депутат Сухоруков підтримують одну і  ту ж   кандидатуру.   Не  дуже  незвичайно  і  знаменно  для  нашого парламенту,  тому давайте спробуємо таким шляхом дійти до обрання товариша Масельського.

 

     76

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Перш ніж запропонувати вам проголосувати,  я хотів би звернутися до вас з  одним  проханням. Звичайно,  політична позиція будь-якого керівника є дуже важливою для нас усіх,  а не тільки для більшості чи меншості. Але я хотів би  нагадати вам,  що останнім часом багато народних депутатів /і від більшості,  і від меншості/ пройшли такий  генезис  у  своєму політичному становленні і духовному розвитку,  що стали зовсім не схожими на тих, які вперше зайшли до цього залу. Тому я просив би вас   не   брати   це   за  обнову,  коли  будемо  голосувати  за Віце-прем'єра.  Він  має  займатися  конкретними   господарськими питаннями.  А  те,  що він уміє це робити,  кандидат довів з цієї трибуни.

 

     Хто за   те,   щоб   призначити   Масельського    Олександра Степановича Віце-прем'єром Української РСР, прошу проголосувати.

 

     "За" - 269.

 

     Поздоровляю вас,   Олександре   Степановичу,   і   ми  тепер запрошуємо вас до цього приміщення.

 

     Далі. Антонов Віктор Іванович. Прошу вас до трибуни.

 

     Є потреба його слухати? Він утрете вже тут стоїть. Запитання є до нього?  Нема?  Є.  Ну,  я не можу відмовити,  тому що вперше жінка  в  нас  задає  сьогодні  запитання.  Будь  ласка,   перший мікрофон.

 

     БОГАТИРЬОВА Р.В.,  заступник  головного лікаря Краматорської центральної  міської  лікарні  /Краматорський   виборчий   округ, Донецька область/.

 

     77

 

     Уважаемые депутаты!  Я знаю Виктора Ивановича все это время, что мы здесь работаем. Ну, а многие его и раньше знали, и, думаю, можно  с  чистой  душой  сейчас  эту кандидатуру не обсуждать,  а проголосовать за нее. Лично я предлагаю проголосовать сейчас "за" и   пожелать  ему  на  этом  труднейшем  участке  работы  быстрее освоиться,  набрать достойные кадры  и  помочь  нашему  народному хозяйству  быстрее  выйти  на  высокий  рубеж.  Прошу  внести мое предложение на голосование.

 

     ГОЛОВА. Я  бачу,  що  вже  вишикувалися   депутати,   хочуть задавати запитання. Може, дамо десять хвилин?

 

     Прошу заспокоїтися.  Усе ж таки,  хто хоче задати запитання, нехай задасть. Ставте десять хвилин.

 

     Другий мікрофон.

 

     ТКАЧУК А.Ф.,        інженер-конструктор        Хмельницького радіотехнічного заводу імені ХХV з'їзду КПРС /Заводський виборчий округ,  Хмельницька  обдасть/.  Я  хочу  вас  запитати   стосовно підприємств  оборонного комплексу на Україні,  їх зараз страшенно лихоманить.  Коли це питання буде розглянуто в  республіканському Уряді і буде прийнята якась концепція конверсії оборонних заводів республіки?

 

     АНТОНОВ Б.І.,  перший заступник голови  Державного  комітету УРСР по економіці. Уважаемые народные депутаты! Я практически всю свою трудовую жизнь отдал оборонному комплексу.  И даже работая в Госплане,  я  был  заместителем  председателя по машиностроению и оборонному комплексу,  Но сегодня я  еще  не  готов  выступить  с большой концепцией того, как будет работать

 

     78

 

     военно-промышленный комплекс.

 

     Единственное могу сказать коротко,  концептуально. Я считаю, что  сегодня  главная   цель   предприятий   военно-промышленного комплекса  -  это  высокоэффективная работа с выпуском товаров на рынок.  Под  товарами  я  понимаю  не  только  товары   народного потребления,  не только выпуск оборудования для агропромышленного комплекса и  медицины,  что  этот  комплекс  и  делает.  Но  даже производство  того вооружения,  которое он сегодня делает,  нужно поставить  на  нормальные  законные   рельсы.   То   есть   нужно отрегулировать цены,  нужен государственный заказ от Министерства обороны  Союза,  необходимо  сделать  так,  чтобы  этот  комплекс работал высокоэффективно, хотя бы с точки зрения рентабельности.

 

     Что, я считаю, в первую очередь нужно сделать для реализации нашей Декларации о государственном суверенитете? Сегодня ставится вопрос о передаче предприятий оборонного комплекса под юрисдикцию республики.  Это  во-первых.  Во-вторых,  как  я  сказал,   нужно определиться    с    финансовыми   вопросами:   госзаказ,   цены, рентабельность, прибыль предприятий и налогообложение.

 

     Нужно срочно решать вопрос и по конверсии. Если мы перестаем делать танки,  ракеты или,  по крайней мере, уменьшаем процент их выпуска,  то не надо вместе этого делать игрушки,  не надо делать прищепки /я условно говорю/. Необходимо насыщать это пространство наукоемкими    изделиями,    такими,    как     видеомагнитофоны, микроволновые  печи,  швейные  машины.  Причем  все  это - лучших зарубежных фирм. И сегодня такие проработки на многих заводах уже есть.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,   голова   підкомісії   Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з  питань  економічної  реформи  і   управління народним господарством /Святотинський виборчий

 

     79

 

     округ, м.  Київ/.  До  сьогоднішнього  дня  на Україні немає своєї власної програми виходу  з  економічної  кризи  і  програми переходу до ринку.  Але натомість є заява, так звана заява десяти

- Горбачева і вищих посадових осіб із республік,  -  де  фактично проголошено відхід від власної політики,  зокрема економічної. Як ви ставитеся до цієї заяви?  І як ви  думаєте,  коли  на  Україні з'явиться врештірешт власна програма виходу України з економічної кризи? Дякую.

 

     АНТОНОВ В.І. К "заявлению десяти" я отношусь положительно. С точки зрения стабильности в Союзе я считаю,  что республика будет входить,  в Союз на тех  условиях,  на  которых  решит  парламент республики,  /я имею в виду разделение полномочий/. В то же время я считаю,  что предприятия военнопромышленного  комплекса  должны перейти под юрисдикцию республики. Поэтому стабильность - одно, а собственность республики и народа - это другое.  И  экономическая жизнь,  /в  том  числе  и  внешнеэкономическая/  должна полностью управляться  законами,  принятыми   парламентом;   исполнительный механизм - Правительство.  А какие полномочия передавать - это вы решите. В том числе оборона стратегическая и так далее. Вот о чем речь.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     КОЛЕСНІК С.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань оборони і державної  безпеки  /Торезький  виборчий  округ, Донецька область/.

 

     80

 

     Скажите, пожалуйста,  кратко:  да  или  нет,  сможете  ли вы примерно через месяц предоставить нашей  комиссии  информацию  об объеме и видах продукции военно-промышленного комплекса,  которая вырабатывается  на  нашей  территории,  и  конкретно  об   объеме продукции, которая направляется в иностранные государства о нашей территории?

 

     АНТОНОВ В.І. Если такая нужда будет, конечно, сумеем.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського  державного університету імені І.І.Мечникова /Жовтневий виборчий  округ,  Одеська  область/.  Я  думаю,  що  ми   повинні підтримати  пропозицію  депутата Богатирьової.  Але у мене є таке запитання,  Вікторе Івановичу. Воно стосується конверсії, тому що ми   опинилися   в   дуже   важкому  становищі  і  щодо  розвитку промисловості,  і щодо розвитку науки.  Так от, на сьогодні немає чіткої  програми  конверсії.  Як ви гадаєте,  протягом якого часу можна  розробити  на  Україні  таку  програму  і  взятися  за  її виконання?

 

     АНТОНОВ В.І.  Действительно,  мы немало говорим о конверсии. Но,  к сожалению,  в этом вопросе есть очень  много  недостатков. Первый  недостаток:  нет  закона  о  конверсии - ни союзного,  ни республиканского. А в связи с этим нет источников финансирования. Ведь  сегодня  даже  беглые подсчеты показывают,  чтобы перевести военно-промышленный комплекс в результате конверсии

 

     81

 

     на выпуск необходимых товаров,  требуется около 7 миллиардов рублей.  Но  вот  вопрос:  где их взять?  Как сделать так,  чтобы подучить кредиты и в самое ближайшее время вложить эти  деньги  в реконструкцию, в техническое перевооружение?

 

     Действительно, сложный   вопрос   о  финансировании  научных разработок  в  военно-промышленном  комплексе.  Ведь   часть   ее финансировалась из союзного бюджета.

 

     Сегодня в  связи  с  тем,  что,  как я считаю,  мы переведем все-таки  этот  комплекс  под  юрисдикцию   республики,   следует предусматривать  в бюджете некоторые расходы.  Но,  и я отстаиваю это,  у нас должна быть одноканальная система налогообложения,  и все,  что заработает этот комплекс,  должно направляться в бюджет республики,

 

     В отношении сроков.  Я думаю,  что все это можно  сделать  в течение полугода.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     МОВЧАН П.М.,    письменник,    секретар   правління   Спілки письменників    України    та    Київської    організації     СПУ /Березняківський виборчий округ,  м. Київ/. Шановний претенденте! Я  звертаюся  до  вас  як  до  майбутнього  урядовця,  який  буде відповідати   за  надзвичайну  ділянку.  Хотів  би  перш  за  все наголосити на дуже суттєвому моменті,  про який ми забуваємо саме у  Верховній  Раді,  -  це мовний аспект.  У нас прийнята урядова програма з питань мови до  кінця  сторіччя.  Я  вважаю,  що  вам, очевидно,  треба  докласти вже певні зусилля до цієї царини.  Тим паче,  що - торік ми прийняли рішення про  підпорядкування  наших внутрішніх військ республіці.  Як ви вважаєте,  якою мовою мусять ці війська спілкуватися і якою мовою має  вестися  діловодство  і таке інше?

 

     82

 

     АНТОНОВ В.І. Я знаю об этом законе. Я считаю, что все статьи этого  закона  должны  выполняться.   Что   касается   меня   как сегодняшнего государственного чиновника,  то я считаю, что хорошо знаю украинский язык, читаю все документы на украинском языке. Но я не решаюсь говорить пока на украинском, потому что произношение некоторых букв для меня сложно, хотя я донской казак.

 

     Что касается армии.  Тот,  кто знает украинский язык,  будет говорить  на  украинском,  а  если не знает украинского,  значит, будет  говорить  на   своем   языке,   на   русском,   на   языке межнационального общения.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     БОНДАРЕНКО А.Д.,   перший   заступник   голови   виконавчого комітету Сумської обласної Ради народних депутатів  /Лебединський виборчий округ,  Сумська область/.  Уважаемый Виктор Иванович!  Я высказываюсь за то,  чтобы поддержать вашу кандидатуру,  но хотел бы знать ваше мнение. Сейчас в абсолютном большинстве областей не хватает по несколько тысяч доярок,  уйдут на пенсию  в  ближайшее время  очень  многие.  Если  мы  не  примем  определенных  мер по механизации животноводческих ферм,  то,  я  думаю,  очень  сложно будет  нам  решать  эту  проблему.  Как  вы  считаете,  оборонный комплекс смог бы взять на себя выполнение такой почетной задачи - комплексной механизации животноводческих ферм?

 

     АНТОНОВ В.І. Я думаю, что для военно-промышленного комплекса это должно быть обязательной и благородной  задачей.  И  мне,  не ставя    других    задач,    Премьер-министр   уже   сказал:   "В военно-промышленном   комплексе   организуйте   самое   передовое производство доильных

 

     83

 

     аппаратов, сепараторов, трубопроводов для сбора молока и так далее. Мы этот вопрос сейчас рассматриваем.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу,  дякую вам,  ваш час  вичерпаний, Шановні  народні  депутати!  Дозвольте мені додати один маленький штришок.  Я у цьому році,  як ви знаєте,  очолював  парламентську делегацію,  яка побувала у Баварії.  До її складу входив і Віктор Іванович Антонов.  Я мав там  можливість  зустрітися  із  значною кількістю  бізнесменів,  ділових людей.  Я вже не кажу про членів Уряду,  Президента, Віце-президента і інших. Я вам відверто скажу я був приємне здивований,  що Віктора Івановича Антонова і нашого Міністра охорони здоров'я Спіженка знають там,  знають особисто і ведуть  з  ними  мову  як  з висококваліфікованими людьми,  котрі вирішують конкретні питання за тих складних умов, що є сьогодні.

 

     Я ставлю кандидатуру Віктора Івановича на  голосування.  Хто за  те,  щоб  призначити  Віктора  Івановича  Антонова  Державним міністром, прошу проголосувати.

 

     "За" - 311. Рішення прийнято.

 

     Поздоровляю вас,   Вікторе   Івановичу,    з    призначенням конституційною більшістю Державним міністром Кабінету Міністрів.

 

     Мінченко Анатолій  Каленикович,  прошу.  Десять  хвилин  для відповідей на запитання.

 

     Перший мікрофон.

 

     НОВІКОВ В.Я.,  директор Слов'янського  арматурноізоляторного заводу   імені   Артема  /Слов'янський  міський  виборчий  округ, Донецька область/.

 

     84

 

     Уважаемый Анатолий Каленикович! Мы вас видим на этой трибуне не  первый  раз.  Я  думаю,  депутаты согласятся с тем,  что ваша кандидатура,  предлагаемая сегодня Премьером  товарищем  Фокиным, подходит на ту должность, которую мы сегодня обсуждаем.

 

     Я понимаю  и  другое.  Хочу  задать  такой вопрос.  Конечно, сейчас многие депутаты попытаются,  естественно, жареных каштанов натаскать":  этого нет,  этого нет, этого нет. Но, прежде всего я хочу спросить каждого, кто будет задавать вопрос: а все ли сделал каждый  депутат  в сфере экономики,  в народном хозяйстве Украины для того, чтобы в копилке у Минченко можно было взять то, что нам нужно?  Не  он же производит,  а мы производим.  Я это говорю как директор и обращаюсь ко всем:  не надо здесь  сегодня  уж  сильно таскать,  разрывать на части данного кандидата.  Это его не вина, это его беда.  Я призываю проголосовать за Анатолия Калениковича. Мы этого человека знаем и не ошибемся в нем.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЯГОФЕРОВ А.М.,  директор  Луганського машинобудівного заводу імені  Пархоменка   /Артемівський   виборчий   округ,   Луганська область/.  Мы  посоветовались  сейчас  с луганской делегацией и с удовлетворением отмечаем,  что сегодня из  состава  Правительства уходят  дилетанты  и  приходят  специалисты.  Луганская делегация предлагает проголосовать за товарища Минченко. От имени делегации предлагаем проголосовать.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     85

 

     КАРПЕНКО В.О.,  редактор  газети  "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ,  м.  Київ/.  Шановний Анатолію Калениковичу! Мені випало бачити вас у роботі і стикатися з вами по не дуже приємній для мене справі.  У мене не виникає сумніву, що ваші знання, ваша ерудиція  і  ваша  енергійність  свідчать  про  те,  що ви людина компетентна, і, очевидно, такий Державний міністр нам потрібний.

 

     Але скажіть,  будь  ласка,   як   ви   гадаєте,   чи   довго відбуватиметься  суверенізація нашої економіки?  Коли вже нарешті вона стане справді суверенною? І дуже болюче питання. Я від імені багатьох  працівників  преси  хочу  вам  його поставити:  чи буде Україна  зі  своїм  папером,  чи  знову  редакції  газет   будуть поневірятися, шукаючи кожну тонну, вимінюючи папір на м'ясо і так далі?

 

     МІНЧЕНКО А.К.  Спасибо.  Я  считаю,  что  команде,   которую сегодня  подбирает  Витольд  Павлович  Фокин,  удастся решить три вопроса.  Добиться  и  сформировать  экономическую  независимость республики.

 

     Если нам удастся повернуть всю промышленность, которая будет работать на человека,  гражданина Украинской Республики. Если нам удастся оздоровить экологию хотя бы на несколько процентов, пусть 10, 15, 20. Я считаю, что тогда мы бы работали не зря.

 

     Что касается суверенности промышленности. Я понимаю так, что мы вместе с вами должны приложить максимум усилий,  чтобы к концу года  на  территории  Украины  предприятия  и   учреждения   были украинской собственностью где-то процентов на 80 - 90.  Вот тогда мы будем работать нормально.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     86

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  голова  ради  агропромислових   формувань Сумської  області  /Сумський  виборчий  округ,  Сумська область/. Шановний Анатолію Калениковичу!  Нам відомо, що ви знаєте потреби села,  тому  більшість депутатів Сумської області голосуватиме за вас. Але що сталося в цьому році? Хотів би почути ваше пояснення. Ну,  наприклад,  Сумщина  одержала  лише 10-30 процентів труб від запропонованої кількості. Чому так сталося?

 

     МІНЧЕНКО А.К.  Я вам отвечу на этот вопрос.  Суть его в чем? Еще  в  прошлом году,  в июле-августе,  были сформированы планы и загружены прокатные станы,  трубные  станы  на  1991  год.  Когда принимался  Закон  о  приоритетности социального развития села /а это,  вы помните,  был ноябрь-декабрь, мы где-то 28 числа приняли этот  закон/  было  решено,  что  из  300  тысяч  тонн  труб надо поставить селу уже 540 тысяч тонн труб.  И вот эта ломка, а потом еще  Указ  Президента,  который  действовал  на  территории всего Советского Союза,  поставлять на уровне 1990 года.  А тогда у нас закона  не  было,  все  это  внесло путаницу.  И вот эта ситуация продолжается частично еще и сегодня.

 

     Я могу одно сказать /и я надеюсь,  что я  сумел  переубедить свой  аппарат/,  что,  прежде  всего,  село,  идет впереди любого направления народного хозяйства.  И я обещаю, что мы все сделаем, что касается поставки селу труб, металла, цемента, основных видов материальных  ресурсов,  чтобы  выполнить  те   объемы,   которые намечены.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     87

 

     МАРТИНЕНКО В.П.,     генеральний    директор    Полтавського гірничо-збагачувального комбінату /Комсомольський виборчий округ, Полтавська область/. Анатолий Каленикович! Украинские предприятия сегодня не ощущают прессинга со стороны центра. И мы, металлурги, просили,  чтобы  нас  до 1 июня уже передали Украине.  Я хотел бы спросить вас: будут ли соблюдаться Правительством законы, которые мы  принимаем  в  парламенте?  Потому что,  не приняв предложения Премьера о передаче банка Украине,  мы сегодня ощущаем,  что банк подчинен СССР.  И сегодня законам,  которые мы принимаем, банк не подчиняется. Вот хотелось бы услышать ответ на такой вопрос.

 

     МІНЧЕНКО А.К.  Я абсолютно с вами согласен.  Я ранее ответил на  вопрос,  что  если мы до конца года не сделаем собственностью республики хотя бы процентов  80-90,  мы,  конечно,  не  добьемся выполнения тех задач, которые стоят перед нами.

 

     Что касается металлургов и угольщиков,  то нам надо ускорить решение этих проблем.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,   перший   секретар   Полтавського    райкому Компартії   України   /Полтавський   виборчий  округ,  Полтавська область/.  У мене до вас,  Анатолію Калениковичу, таке запитання. Ви стаєте Державним міністром у справах економіки.  Ви знаєте, що в економіці закони діють незалежно  від  суб'єкта.  Тобто  діють, повинні  діяти  об'єктивно.  Чи  можлива  їх  об'єктивна  дія при сучасному ціноутворенні, коли,

 

     88

 

     наприклад, для села доводиться держзамовлення і за  твердими цінами  закупляється  продукція,  а ціни на техніку і на все інше для села відпущені?

 

     Як ви вважаєте,  чи може  при  такому  положенні  діяти  цей економічний закон?

 

     МІНЧЕНКО А.К. Ні.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Уважаемый Анатолий Каленикович! Я знаю вас как человека энергичного,  деятельного и скажу, что и сам проголосую, и  депутатов призываю проголосовать за вас.  Хотелось бы получить ответ на два кратких вопроса. Очень сложная ситуация с шахтерами. Прежде   всего,   сорваны  поставки  леса,  сорваны  поставки  по пластмассам,  из которых готовятся емкости для  защиты  шахты  от взрывов, сорваны поставки по металлу.

 

     И второй вопрос. Ваше отношение к рыночной экономике?

 

     МІНЧЕНКО А.К. Что касается комплекса топливноэнергетического и,   в   частности,   шахтеров.   Благодаря   усилиям   нынешнего Правительства   республики  мы  сумели  все-таки  защитить  наших шахтеров и сберечь им ту разнарядку металлопроката,  которая  для них необходима. И металлопроката у них сегодня больше занаряжено, чем им выделено, - более 700 тысяч тонн.

 

     89

 

     Я вижу проблему относительно леса и  согласен  с  вами.  Тут проблема  есть.  Мы  работаем  с  Россией.  Я  лично трижды был у товарища Силаева.  Надеюсь, что он все-таки примет такие решения, когда   крепежный  материал  пойдет  и  поставки  будут,  приняты однозначно.

 

     Тем не менее,  проблемы там есть в связи с вот такой работой всей  экономики  народного  хозяйства.  Я  имею в виду химическое производство,  имею в  виду  лесное  производство,  имею  в  виду металлургическое производство,  которые были парализованы теми же угольщиками из-за  забастовки,  которая  продолжалась  длительное время.  Потери нанесены колоссальные.  Я сомневаюсь, что до конца года они будут восстановлены.

 

     ГОЛОВА. Анатолію Калениковичу,  дякую вам.  Час  вичерпаний. Всіх прошу зайняти місця.  Формулюється постанова про призначення Мінченка Анатолія Калениковича Державним  міністром  -  Міністром економіки. Хто за це, прошу проголосувати.

 

     "За" - 243. Приймається.

 

     Анатолію Калениковичу, я поздоровляю вас з призначенням.

 

     Наступний кандидат  - Ткаченко Олександр Миколайович,  Прошу вас. Десять хвилин - відповіді на запитання.

 

     Перший мікрофон.

 

     ГНАТКЕВИЧ Ю.В.,  голова підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української  РСР з питань народної освіти і науки /Індустріальний виборчий округ, м. Київ/. Депутат Гнаткевич, що живе в Києві, але серцем своїм ще в селі.  Запитання таке. Чи буде /а якщо буде, то коли/ відмінена

 

     90

 

     система поставок колгоспами так званого держзамовлення?  Щоб колгоспи  не  здавали  продукцію,  а продавали,  тобто вступали з державою,  тобто з вами,  у ринкові стосунки.  І чи будуть колись відмінені у нас фіксовані ціни?  Тобто коли село вийде на ринкові стосунки?

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  Шановні депутати! Ведучи розмову про державне замовлення, ми повинні все-таки виходити з того, яка ж ватерлінія нам потрібна в обсягах  здачі  всіх  видів  сільськогосподарської переробної  продукції для того,  щоб задовольнити потреби міст /я маю на увазі промислових центрів/ і тих оборонних закладів, які є на території республіки.

 

     Так от,  такий  обсяг  становить  70  процентів від валового виробництва.  Тому нам дійсно потрібно обсяг державних заготівель ставити на рівні 70 процентів,  а 30 процентів продукції давати в розпорядження самих керівників.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О. На Україні земельна реформа зірвана. У Росії ж на сьогоднішній день зареєстровано 14 тисяч фермерських господарств. На відміну від Росії в нашій  республіці  досі  немає  державного фонду  підтримки  фермерських господарств.  Верховна Рада України голосувала  за  те,  щоб  такий  фонд  створити,  одначе  він  не створений.

 

     Скажіть, будь  ласка,  чи  думаєте  ви  працювати в напрямку реформації сільського господарства,  проведення земельної реформи на засадах приватної власності і чи думаєте ви працювати над тим, щоб Україна врешті-решт мала фермерські господарства і  державний фонд їх підтримки? Дякую.

 

     91

 

     ТКАЧЕНКО 0.М.  Питання це дійсно складне,  але я повинен вас поінформувати.  По-перше,  15 березня вступила  в  дію  постанова Верховної  Ради Української РСР "Про земельну реформу".  Згідно а цим документом зараз іде процес інвентаризації.

 

     По-друге, на сьогоднішній день з усіх 25 областей республіки надійшли  заяви  з проханням про створення селянських фермерських господарств від 3348 сімей. Ця робота зараз ведеться.

 

     По-третє, я думаю,  що ви на сесії Верховної Ради затвердите Державний  комітет  по  земельній  реформі,  і  він безпосередньо займатиметься цією роботою.

 

     Що стосується   взагалі    селянського    чи    фермерського господарства, то я думаю, шановні депутати, що ми не повинні дуже спрощено до цього питання підходити.  Мій  попередник  тут  давав пояснення,   але  я  вважаю,  що  якщо  законом  передбачено,  то селянське чи  фермерське  господарство  може  мати  100  гектарів сільськогосподарських  угідь  /у  тому  числі  50  гектарів орної землі/,  то ми під цю землю  повинні  дати  механізацію,  навчити людей.  От над цим питанням, впроваджуючи постанову "Про земельну реформу",  нам і потрібно працювати. І над цим питанням ми дійсно сьогодні працюємо.

 

     ГОЛОМ. Третій мікрофон.

 

     ШВЕДЕНКО М.М.   Уважаемый   Александр  Николаевич!  В  новой структуре  высшего  органа  исполнительной   власти   отсутствует Украгропром,  есть Министерство сельского хозяйства.  Что будет с агропромами областными и районными и  какое  ваше  видение  этого вопроса?

 

     92

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  Я думаю,  що зміна структури, яка затверджена вами,  повинна передбачати Міністерство сільського  господарства. Давайте ми так глянемо.  Якщо створюється Міністерство сільського господарства і відмежовується Державний  комітет  по  харчовій  і переробній   промисловості,   то,   безперечно,   функції   різко міняються.  Тому на  Міністерство  сільського  господарства  буде покладений,  як я собі уявляю, поперше, найголовніше питання - це функції науково-технічного прогресу з урахуванням галузей.  Друге

- це інвестиції.  Трете питання - міжнародні зв'язки,  чого у нас сьогодні немає.  І четверте /мабуть, одне з найскладніших питань/

-   це   забезпечення   агропромислового   комплексу,  а  точніше сільського господарства кадрами. Не підготовка, а забезпечення.

 

     Відповідно ви можете запитати: "А як з матеріально-технічним постачанням?"

 

     Дійсно, в  республіці  зараз  створено  в  системі концерн з сервісного обслуговування.  Цей концерн відповідно працює по всій структурі зверху донизу.

 

     Що стосується   обласної  ланки,  то  справді  повинно  бути обласне управління сільського господарства з такими функціями, як у республіці. В управління сільського господарства району функції мають бути інші: технологія і виробництво.

 

     93

 

     МОРОЗ О.О.,  секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/.  Тут один із депутатів говорив про те, що Уряд зірвав  земельну  реформу.  Я б хотів сказати,  що Уряд,  зокрема Олександр Миколайович Ткаченко,  вносив пропозицію про  створення Державного  комітету  по земельній реформі,  але ми цю пропозицію успішно "зарубали".  Тому,  мабуть,  це вплинуло на "прискорення" земельної реформи.

 

     У нас  є  Закон про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу.  Я  тільки  що  прийшов  із  сесії обласної  Ради,  яка  розглядала  питання про хід виконання цього закону. І висновки були зроблені такі, що закон реалізується нині ще погано.  Так от, я звертаюся найперше до депутатів. Перед вами стоїть чоловік - єдиний,  по суті,  сьогодні на Україні, який усі ланки   цього  закону  тримає  в  своїх  руках.  Тобто  він  може реалізувати цей закон.  Ідучи назустріч депутатам  -  аграрникам, Уряд  підготував  і  прийняв  усі нормативні акти по всіх статтях закону.

 

     Я дуже прошу всіх депутатів підтримати цю кандидатуру,  якщо ми    хочемо,   щоб   закон   працював   ефективно.   Якщо   Уряд прислухатиметься  до  думки  аграрників,  до   думки   Державного міністра /а він знає,  що потрібно в цьому відношенні робити/, то тоді нам буде легше працювати,  і люди скажуть нам  "спасибі"  за ефективну дію цього закону.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГАЙСІНСЬКИЙ Ю.О.,  прокурор  Московського району м.  Харкова /Московський виборчий округ, Харківська область/. Я хочу запитати в  депутатської  більшості,  Голови  і Прем'єрміністра:  як можна висувати кандидатуру товариша Ткаченка, коли в доповіді Комісії з питань Чорнобильської

 

     94

 

     катастрофи ХХVІІІ   з'їзду   Компартії   України   /це  було опубліковано 16 грудня  в  усіх  республіканських  газетах/  було сказано,  що він, задаючи посаду заступника голови Держагропрому, спільно з тодішнім Міністром охорони  здоров'я  підписав  таємний наказ  про  розподіл  забрудненого  радіонуклідами  м'яса  в  усі області України, крім Київської і Житомирської?

 

     Я думаю,  що і десять депутатів з чотирьох областей  України підтримують  це  звернення  про  відхилення кандидатури Ткаченка, який,  і на мою думку  теж,не  може  обіймати  посаду  Державного міністра, що займається продовольчими проблемами.

 

     ГОЛОВА. Ну  це,  я  так  розумію,  не запитання,  а позиція. Третій мікрофон.

 

     ТКАЧЕНКО О.М. Я можу дати відповідь на це запитання. ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ТКАЧЕНКО О.М.   По-перше,   шановні   депутати,   коли  горе трапилося,  то воно було горем  для  всіх,  але  далеко  не  всім зрозуміле.

 

     Це-перше.

 

     Друге. Коли  нам  потрібно  було  вивезти  96 тисяч тварин з села,  то це вивозили ми самі і ми думали, куди їх подіти. Справа не  в Романенку,  не в Ткаченку,  як цим м'ясом розпорядитися,  а справа в тому,  що ми виконували ті вказівки науковців,  які вони нам  давали.  Чому?  Тому  що  ми всі були,  дійсно,  дітьми того випадку - складного і страшного.  І підписувати документ про  те, куди  яку  продукцію  відправляти  -  це  не компетенція товариша Ткаченка як першого заступника голови Держагропрому на той час. А це була компетенція надзвичайної комісії і тільки.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ОСАДЧУК П.І.,   голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з  питань  культури  та  духовного  відродження /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/.

 

     95

 

     Шановний Олександре  Миколайовичу!  Вас  знають  в областях, підтримують, добрі слова про вас кажуть.

 

     У мене до вас таке  запитання.  Ті,  хто  захищає  колгоспну форму господарювання,  стверджують, що навіть найбільш занедбаний колгосп здатний прогодувати одного голову колгоспу.  Так  от,  ми щойно   затверджували   Віце-прем'єра,   який   сказав,   що  він займатиметься сільським господарством,  і не тільки.  Звичайно, є Агропром,   є   Комітет  по  соціальному  розвитку  села.  Голова Агропрому є  і  буде  ще  Міністр  сільського  господарства.  Ви, очевидно,  будете  /і  заслужено/  Державним  міністром  з питань аграрної політики  і  продовольства.  Скажіть,  будь  ласка,  хто всетаки  даватиме  команди,  а  хто  буде плуга перти?  Як ви там розподілите,  чия   буде   персональна   відповідальність?   Хто, врештірешт,  буде  займатися  селом  у  цій  нібито оновленій,  а насправді такій заплутаній структурі?

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  Зрозуміло.  Шановні депутати! Коли у нас ішло обговорення  нової  структури  на  закритому  засіданні  Кабінету Міністрів,  то  я  виступав  і  свою  думку   висловив   відносно структури,  внесеної на розгляд Кабінету Міністрів. Я не сприймаю такого розподілення.  Три керівники одночасно над селом не можуть бути ні в республіці, ні в області, ні в районі.

 

     Мене не   підтримали.   Підтримав  мене  лише  один  товариш Комісаренко.  А  я  сказав  тоді  так:  якщо  один   Віце-прем'єр займатиметься питаннями агропромислового комплексу,  то Державний міністр повинен займатися питаннями сільського господарства.

 

     Отже, така подвійна структура.

 

     Я вважаю, що така структура найкраща. Я за неї тоді виступав і сьогодні підтримую ту думку.

 

     ГОЛОВА. Олександре Михайловичу,  дякую.  Ваш час вичерпаний. Сідайте,  будь ласка.  Це ж не обов'язково, щоб претендент був на трибуні.

 

     Другий мікрофон.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.   Я  скажу  таке.  Якщо  ви  сьогодні  виявите мудрість, то вся Україна буде за вами.

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати!   Вітольд   Павлович,   як    ви пам'ятаєте,  не  заперечував  проти  поєднання  посад  Державного міністра - Міністра сільського господарства.  І я не заперечував. Ми  поставили  на голосування,  і депутати не проголосували за цю пропозицію.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.  Ні, тоді на обід усі розійшлися. Ви ж бачили, що тоді було.

 

     ГОЛОВА. Я не знаю.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.     Підтримуючи     кандидатуру     Олександра Миколайовича,  я хочу питання задати:  а хто в той відповідальний період був головою надзвичайної комісії на Україні? От я не знаю, наприклад.

 

     ГОЛОВА. Наскільки я пам'ятаю,  головою  комісії  був  Голова Ради Міністрів.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.  Хто був?  Уряд же сидить,  повинен пам'ятати, хто був головою.

 

     ГОЛОВА. Я не пам'ятаю.

 

     97

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.  Нехай Україна чує і  знає,  хто  був  головою надзвичайної комісії.

 

     ГОЛОВА. Качаловський,  ось  підказують.  Качаловський  Євген Вікторович.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г. Ну, то царство йому небесне. Бог з ним!

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Заспокойтеся, Зараз усе вирішимо. Тільки  має  бути  спокій.  Коли  не буде спокою,  нам буде важко вирішувати.

 

     Я нагадую рам,  що ми вже раз це  питання  ставили,  але  не зуміли його проголосувати, Вітольд Павлович не заперечував. Знову повторюю,  що я підтримував це, і частина депутатів підтримувала. Я думаю,  нам варто повернутися до цього питання. Справді, щоб не було цієї височезної піраміди.  І два багато,  але два краще, ніж три.

 

     Отче, я   ставлю   на   переголосування  таке  питання:  щоб Державний міністр, який буде займатися питаннями агропромислового комплексу, був водночас і Міністром сільського господарства. Так, як  ми  тільки  що  затвердили  товариша  Мінченка  -   Державним міністром - Міністром економіки.

 

     Хто за  те,  щоб  внести  поправку  до того рішення,  яке ми прийняли щодо структури Кабінету Міністрів, прошу проголосувати.

 

     "За" - 276.  Приймається,  Тепер  я  ставлю  на  голосування наступну пропозицію:  призначити Ткаченка Олександра Миколайовича Державним міністром - Міністром сільського господарства.  Хто  за це, прошу проголосувати.

 

     "За" - 263. Рішення прийняте.

 

     І остання  пропозицію  -  про  Державного секретаря Кабінету Міністрів, Вітольд Павлович пропонує товариша Пєхоту Володимира

 

     98

 

     Юлійовича.

 

     Прошу вас,  Володимире Юлійовичу,  до трибуни.  Відповіді на запитання - 10 хвилин. Будь ласка.

 

     Перший мікрофон.

 

     ДУБЕНКОВ Г.О.,  секретар  Комісії Верховної Ради Української РСР  з  питань   відродження   та   соціального   розвитку   села /Козятинський  виборчий  округ,  Вінницька область/.  У мене таке запитання.  Ми нещодавно прийняли Закон про місцеві Ради народних депутатів  Української  РСР та місцеве самоврядування.  Визначили базовий рівень - сільські, селищні, міські Ради і так далі.

 

     Сьогодні разом з депутатами в нас  у  залі  присутні  голови райвиконкомів,  і  вони  не  гірше  знають  про ту ситуацію,  яка склалася в районах. Сьогодні голови сільських Рад, притому, якими вони наділені правами, практично не мають транспорту.

 

     Скажіть, будь  ласка,  як  це  питання  буде  в  майбутньому вирішуватися?  Раніше голова сільської Ради мав хоч конячку,  щоб виїхати  кудись  у  службових  справах.  Сьогодні  й цього немає. Обов'язки величезні,  а сьогодні  ще  з'явилися  проблеми  землі, благоустрій і так далі.  Як вирішуватиметься в республіці питання забезпечення автотранспортом голів сільських Рад, виконкомів?

 

     ПЄХОТА В.Ю.,  Керуючий справами Ради Міністрів УРСР.  Я  тут бачу  три  напрямки,  за  якими  можна вирішувати це питання.  За рахунок тих фондів, які виділяються республіці, будуть виділятися машини і сільським Радам.  Крім того, частина машин, які передано до ринкового фонду,  за прямим призначенням буде направлятися для сільських  Рад,  як  це  робиться  щорічно,  щоб вони придбали ці машини у свою власність і використовували їх  відповідно  до  тих положень, які діють щодо використання особистого транспорту.

 

     99

 

     І третій   напрямок.  Це,  напевно,  оренда  транспорту  для сільських Рад.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон,

 

     МАКАР І.І. Три роки тому, Володимире Юлійовичу, коли ви були головою  Львівської міської Ради,  ви однаково голосно кричали як на мене,  молодого безпартійного  інженера,  так  і  на  відомого академіка, члена КПРС. Ви й зараз такий принциповий?

 

     Дякую.

 

     ПЄХОТА В.Ю. Насамперед, я хочу вам нагадати про нашу зустріч у міській  Раді.  Коли  ми  з  вами  зустрічалися  в  присутності академіка,  я  вам  сказав,  що  ви вчинили в окремих питаннях не зовсім порядно. Ви писали в заяві одне, а діяли зовсім по-іншому. Більше нічого я вам не сказав,  і зустрічі у нас з вами більше не було.  А звички на когось кричати - на академіка чи на  вас  -  я ніколи не мав і, напевно, не матиму.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Володимире  Юлійовичу!  У  мене  до  вас таке запитання. Ви знаєте, що кожна держава міцна виконавчою владою. Я виступав за те,  щоб надати вотум довір'я нашому Уряду,  скажімо, на два роки,  допомагати йому.  Але міцна та  влада,  котра  буде контролювати  виконання  законів,  які  приймає Верховна Рада,  і виконання своїх різних  розпоряджень.  Яким  ви  бачите  механізм цього контролю і чому він сьогодні так погано працює?

 

     100

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Напевно,  нам  треба  ретельніше  підходити  до складання  законів:  економічно  їх  об?рунтувати   і   виробляти механізм дії закону. Тоді він діятиме ефективніше/

 

     За короткий період я вже вдруге стою за цією трибуною.  Якщо говорити про Голову Кабінету,  він неодноразово стояв за нею.  На мій   погляд,   треба   надати   Кабінету  можливість  працювати; виконувати ці закони,  забезпечувати їх дію безпосередньо на всіх ланках.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЛЕМІШ В.П.,   перший   заступник   голови  республіканського кооперативно-державного    об'єднання     по     агропромисловому будівництву /Ківерцівський виборчий округ, Волинська область/.

 

     Шановний Володимире  Юлійовичу!  Ви вже не один рік очолюєте Управління  Справами   Ради   Міністрів   і,   відверто   кажучи, зарекомендували   себе  як  людина  ділова,  висококваліфікована, доброзичлива.  Ті,  хто спілкується з Радою Міністрів,  знають це добре.

 

     Я буду  за  вас  голосувати і пропоную іншим депутатам також проголосувати.  У мене таке запитання.  Багато депутатів і  людей взагалі  хочуть  знати  різницю  між  Управлінням  Справами  Ради Міністрів і Секретаріатом Кабінету Міністрів, Керуючим Справами і Державним  секретарем.  Я  б  просив  коротко  відповісти  на  це запитання.

 

     101

 

     ПЄХОТА В.Ю.  До  речі,  мені  неважко   відповісти   на   це запитання,   бо   вже  Прем'єр-міністр  неодноразово  виступав  і доводив, яка різниця між Радою Міністрів і Кабінетом.

 

     Що ж  до  функцій  апарату,  то  вони  похідні  від  функцій Кабінету. Тому я вважаю, якщо говорити про зміни, то вони повинні бути,  знову ж таки я повторюю,  в трьох напрямках: функціональні зміни,  структурні зміни і кадрові зміни, які повинні відбутися в зв'язку з цією переміною.  Що стосується функції,  то Секретаріат забезпечує роботу Кабінету,  і це його основна функція,  основний обов'язок.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БОЙКО В.Л.,  старший редактор Головної редакції програм  для молоді   Українського   телебачення  /КременчуцькийАвтозаводський виборчий округ,  Полтавська область/.  Рік тому Комісія з  питань гласності  та  засобів масової інформації звернулася до вас ось з таким  проханням.  Наша  комісія  займалася  пошуком   бібліотеки Ярослава  Мудрого  у Межигір'ї.  Ми звернулися до вас з проханням дозволити комісії,  депутатам Верховної Ради побувати в Межигір'ї на  об'єкті,  який є об'єктом Управління справами Ради Міністрів. Ми надіслали вам листа,  але відповіді чекаємо досі. Більше того, біля мене стоїть депутат /Межигір'я - це його виборчий округ/,  і він також не може потрапити  на  цю  територію.  Ви  і  далі  так поводитиметеся з депутатами України чи цей бюрократизм якось буде зменшуватися?

 

     102

 

     ПЄХОТА В.Ю.  3 депутатом,  який  стоїть  поруч  з  вами,  ми зустрічалися  і  вели  розмову  відносно  тієї  резиденції.  Рада Міністрів у своєму господарстві Управління Справами мала декілька резиденцій.  Частина  їх  була  передана Міністерству закордонних справ,  Міністерству лісового  господарства  тощо.  Резиденція  в Межигір'ї   -   це   резиденція  для  прийому  глав  держав,  які приїжджають до нашої республіки.  До речі мій заступник Яворський Анатолій  Степанович  разом  з групою депутатів,  а також з вашою групою побував на цьому об'єкті, доказував усі місця, де ведуться розкопки з метою пошуку бібліотеки Ярослава Мудрого. Якщо є якісь недоречності, я думаю, що їх можна з'ясувати на місці.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПАСІЧНИК І.Д.,  перший  секретар   Чорнобаївського   райкому Компартії   України  /Чорнобаївський  виборчий  округ,  Черкаська область/.  Шановні народні депутати!  Ми чимало  товаришу  Пєхоті задавали запитань під час затвердження на посаду,  яку він займає зараз. Є пропозиція /вважаючи на те, що наш час уже закінчується, бо  наближається  обідня перерва/ затвердити Володимира Юлійовича Державним секретарем,  враховуючи,  що він-людина комунікабельна, проста і доступна.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     КУРАШИК В.В., Голова Ради Міністрів Кримської АРСР /Євпаторійський виборчий округ, Кримська

 

     103

 

     АРСР/. Я предлагаю всем депутатам проголосовать за Владимира Юлиевича как грамотного, компетентного и честного работника. Но я хочу задать ему один вопрос. Владимир Юлиевич, в связи с тем, что Советы получили права,  на местах часто создаются такие ситуации, когда вместо двух заместителей,  которые  были  при  председателе райисполкома,   сейчас   6   и   даже   7  человек.  Как  вы  как Государственный секретарь  будете  управлять  этой  ситуацией,  с учетом  того,  что  резко  увеличиваются  расходы  на  содержание управленческих органов?

 

     ПЕХОТА В.Ю.  Я думаю,  що ці питання  відрегулює  ринок,  до якого ми йдемо,  коли ми почнемо рахувати кожну копійку, яка буде йти на утримання управлінського апарату. І якщо сьогодні записано в законі,  що сама Рада визначає штат, апарат і тому подібне, то, напевно,  почне думати  і  рахувати  кожна  Рада,  скільки  треба виконавців для того, щоб забезпечити керівництво територією.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЄЩЕНКО В.М., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у  справах  жінок,  охорони  сім'ї,   материнства   і   дитинства /Вишгородський   виборчий   округ,  Київська  область/.  Шановний претенденте!  Я   підтримаю   вашу   кандидатуру,   запропоновану Вітольдом   Павловичем.  Але  все-таки  прошу  вас,  будь  ласка, поцікавтеся у ваших підлеглих,  бо на превеликий жаль я відповіді не одержала протягом півроку. І на дачі в Межигір'ї не була ні я, ні представники місцевої влади, незважаючи на моє прохання.

 

     Дякую.

 

     104

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон - і завершуємо. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВ В.О.,  головний  лікар   Дніпропетровської   обласної клінічної лікарні імені І.І.Мечникова /Вузівський виборчий округ, Дніпропетровська  область/.   Уважаемый   Владимир   Юлиевич!   Я поддерживаю  мнение,  высказанное  в предыдущих выступлениях,  об утверждении вас в этой должности.  Мне приходилось сталкиваться с вами  по  производственным  вопросам,  и  я  очень  доволен вашим подходом к решению деловых проблем.  В то же время у меня  к  вам два вопроса. Скажите, пожалуйста, кто... Хорошо, один вопрос. Кто отвечает за  прохождение  документов,  вносимых  на  рассмотрение депутатов  и  подготовленных в Совете Министров проектов законов? Почему задерживается выход проектов законов  об  охране  здоровья человека и о медицинском страховании населения?

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Я  повинен  сказати,  що  за останній період за дорученням  Верховної  Ради   Кабінетом   Міністрів   /чи   Радою Міністрів/  було  підготовлено 136 документів.  60 з них подано у Верховну Раду і 50, які ви розглянули, затверджено.

 

     Є проблеми  з  проходженням  цих  документів.  Напевно,   це пов'язано з реорганізацією. Зараз у нас так: з одного боку - Рада Міністрів,  а з іншого - Кабінет в особі Вітольда Павловича. Крім того, відбуваються структурні зміни в самому апараті. Напевно, ці питання повинні більш чітко і більш оперативно вирішуватися.

 

     ГОЛОВА. Володимире Юлійовичу!  Ваш  час  вичерпався,  дякую. Шановні народні депутати.  Перш ніж перейти до голосування, хотів би з свого боку додати. Я працюю ось уже майже рік

 

     105

 

     Головою Верховної Ради і можу сказати,  що Пєхота  Володимир Юлійович - дуже обов'язкова людина.

 

     Ставлю на   голосування  постанову  про  призначення  Пєхоти Володимира  Юлійовича  Державним  секретарем  Кабінету  Міністрів Української РСР. Прошу проголосувати.

 

     "За" -  265.  Я  поздоровляю  вас,  Володимире Юлійовичу,  з призначенням.

 

     Оголошується перерва до 16-ї години.

 

     106

 

     ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ

 

     МОРОЗ О.О.,  секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська, область/.

 

     Закон складний. Автори над його проектом попрацювали ?рунтовно. Його доведеться удосконалювати, щоб не випустити жодну пропозицію. Можливо, двох читань буде замало.

 

     Хотів би  внести  деякі  зауваження  від   себе   та   групи пенсіонерів, котрі до мене звернулися.

 

     Справа в   тому,   що  серед  населення  України  є  значний соціальний  прошарок  знедолених,  дитинство  яких  збіглося   із страшним голодом. Годувальники були втрачені в ті роки та під час репресій і війни.  Вони на своєму віку працювали  так  тяжко,  як ніхто  у світі до нинішніх часів і,  напевне,  в майбутньому.  Ці люди майже безплатно створили матеріальну базу,  котрою ми хоч  і незадоволені, та все одно вже шість років не можемо її розвалити.

 

     За віком вони вийшли на пенсію кілька років тому і виявилися в набагато гіршому становищі,  ніж ті,  що йдуть на пенсію  тепер /хоч  і  цим  не  позаздриш/.  Цих  людей найперше слід соціальне захистити.

 

     Пропоную:

 

     1. Зробити подвійну  індексацію  пенсій  для  тих  громадян, котрі  вийшли  на  пенсію до ІІ півріччя 1990 року,  передбачаючи кореляцію базової суми для обрахунку  розміру  пенсії  на  індекс послідуючого підвищення зарплати.

 

     2. У статті 19 переглянути процент збільшення пенсії залежно від трудового стажу,  щоб жінкам,  які мають  стаж  35  і  більше років, пенсія становила 75 процентів базового, заробітку.

 

     107

 

     3. Створити  при  міських і районних радах комісії в справах пенсіонерів, відділивши їх від комісій у справах інвалідів.

 

     4. Прийняти протягом  червня  постанову  Кабінету  Міністрів Української   РСР   /доручити   їй   це/  "Про  додаткові  заходи соціального захисту пенсіонерів". В ній передбачити:

 

     - повну компенсацію пенсіонерам  підвищення  цін  на  товари першої необхідності, в тому числі на продукти харчування;

 

     - пільги на транспортні витрати і комунальні послуги;

 

     - передачу пенсіонерам-ветеранам праці,  що мають утриманців інвалідів чи пацієнтів психоневрологічних  диспансерів,  житлової площі у власність безплатно;

 

     - конкретне     поліпшення    лікування    і    забезпечення медикаментами;

 

     - здешевлення санаторно-курортних путівок;

 

     - талонну систему придбання товарів щоденного вжитку /шкарпетки, нитки, білизна, тепле взуття і одяг/;

 

     - збільшити  компенсацію  пенсіонерам  до  75 карбованців на місяць  /можливо,  навіть  за  рахунок  тих  5  карбованців,  які видаються всім громадянам/.

 

     Пропоную прийняти   законопроект   у   першому   читанні   з урахуванням цих зауважень та пропозицій.

 

     108