Стенограма пленарного засідання

13 травня 1991

 

ЗАСІДАННЯ СОРОК ДЕВ'ЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР.  13 травня 1991 року. 10 година.

 

Головує Перший заступник Голови Верховної  Ради  Української РСР ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні   депутати, присутні товариші!  Прохання  підготувати  картки  для  поіменної реєстрації.

 

     Можна оголошувати реєстрацій?  Включіть,  будь ласка, табло. Прохання реєструватися.

 

     У залі  382  депутати.  Ранкове  засідання  Верховної   Ради Української РСР оголошується відкритим.

 

     Що хочуть  товариші,  які  стоять  біля  мікрофонів?  Ларисо Павлівно, що ви хочете?

 

     Другий мікрофон.

 

     СКОРИК Л.П.,   доцент   кафедри    архітектури    Київського державного художнього інституту /Артемівський виборчий округ,  м. Київ/.  Шановні  народні  депутати,  вельмишановний   головуючий! Дозвольте мені сказати коротко. І прошу, якщо можна /до чоловічої більшості звертаюся/ - без особливих

 

     3

 

     шумових ефектів.  Учора  після  піврічного   утримання   під арештом було,  врешті, за численними вимогами звільнено народного депутата України Степана Хмару.  Степан Хмара за  цей  час  двічі змушений  був  вдатися  до  голодування  як єдиної доступної Рому форми  протесту  проти  беззаконня,  вчиненого  над  ним  а  волі парламентської  більшості,  яка  14 листопада прийшла сумнозвісну постанову,  чим прирекла народного депутата на моральні і фізичні терпіння.

 

     Учора, на  30-ий день голодування,  його вдруге звільнили за формулою зміни запобіжного заходу.  На 6-ий  день  після  першого звільнення  Степан  Хмара  був  знову  заарештований  на підставі звинувачення в участі у несанкціонованих мітингах. Хоча насправді то були його зустрічі з виборцями, на що він як народний обранець не позбавлений своїх повноважень, має повне право.

 

     Немає жодної гарантії,  що еквілібристика  з  новим  арештом Степана   Хмари   може  бути  повторена  за  будь-яким  надуманим звинуваченням за розпорядженням Верховного  Суду  УРСР,  який  на основі  цієї  самої,  прийнятої  14  листопада постанови вбачає в Степані Хмарі підсудного.  Тому з  більшості  Верховної  Ради  не знімається  обов'язок  виправити  цю  катастрофічну помилку,  так само,  як і не  знімається  відповідальність  за  прийняття  цієї постанови, що аж ніяк не додає Верховній Раді авторитету.

 

     І ми,   радикальна   фракція   Верховної   Ради,  так  як  і конференція  представників  робітничих  і  страйкових  комітетів, громадських   організацій   і   політичних  партій  демократичної орієнтації,  що відбулася 9-10 травня у місті  Павлограді  і  яка подала  свої  документи і резолюції з вимогою відмінити постанову від 14 листопада,  наполягаємо на тому,  щоб  усе-таки  більшість Верховної Ради відмінили

 

     4

 

     цю постанову  і  тим  припинила  будь-які  ускладнення,  які можуть виникнути і тут, і в суспільстві. Дякує за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прохання до більшості висловити свою  думку.  Як ви  там будете розглядати...  Нехай більшість займе свою позицію. Запит зроблено,  це ваша справа, як ви будете ставитися до цього. Це  не  до  сесії  зверталася  депутат  Скорик,  а  до більшості. Висловіть своє ставлення до цього в коректній толерантній формі.

 

     Третій мікрофон.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР у  закордонних  справах  /Сирецький  виборчий  округ,  м.  Київ/. Шановний  головуючий!  Я  вимушений  зробити  запит   до   Голови Верховної Ради Української РСР. Але за його відсутності звертався до вас як до Першого заступника.  Після 26 березня у  Секретаріат Верховної  Ради  було  передано  справу  за підписами 17-ти тисяч виборців про  відкликання  депутата  Коцюби.  17  тисяч  виборців звернулися до Секретаріату.  Минуле практично вже два місяці, але ніякої відповіді немає.

 

     Київська крайова організація Народного руху України доручила мені   як   голові  крайової  організації  звернутися  до  Голови Верховної Ради із запитом  про  зволікання  розгляду  справи  про відкликання депутата Коцюби.

 

     Згідно з  діючим  законодавством /у республіці діє Закон про порядок відкликання депутата Верховної .Ради Української РСР  від 20 листопада 1959 року у редакції 1979 року/ всі терміни,

 

     5

 

     визначені для розгляду справи, вже вичерпані. Отже, 17 тисяч виборців міста Києва,  зокрема трудові  колективи,  які  висували депутата Коцюбу своїм кандидатом, чекають відповіді від Верховної Ради.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам зразу при всіх  на  сесії  заявляю,  що  я такого  звернення  не  бачив  до  цього часу.  Тільки що я підняв трубку і подзвонив у Секретаріат,  там  також  мені  сказали,  що такого звернення не бачили. Де воно, ми будемо з'ясовувати.

 

     Перший мікрофон.

 

     КОЛІНЕЦЬ В.В.,  асистент  кафедри  української та зарубіжної літератури  Тернопільського  державного  педагогічного  інституту імені  Я.  Галана  /Тернопільський виборчий округ,  Тернопільська область/.  Шановні депутати,  шановний Іване Степановичу! Вже сім місяців  минуло  відтоді,  як  ми  з  вами прийняли постанову про розгляд вимог  голодуючих  студентів.  Вони  вимагали  розпустити Верховну  Раду як таку,  що обрана в умовах однопартійності.  Але погоджувальна комісія дійшла висновку, що краще спочатку провести референдум на предмет довір'я Верховні? Раді, а потім уже ставити питання про розпуск її чи не розпуск.  У зв'язку  з  тим,  що  ми підходимо до вирішення дуже важливих для України питань, а саме - до прийняття Конституції,  робляться кроки до підписання Союзного договору, -ми, можливо, не маємо права вирішувати ці питання.

 

     І тому у мене конкретні пропозиції до порядку денного:

 

     6

 

     доручити одній  з  комісій Верховної Ради підготувати проект Закону про  референдум  в  Українській  РСР  і  визначити  термін референдуму.

 

     Іване Степановичу,  готуються  студентські  страйки,  і якщо ми...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключіть перший мікрофон.

 

     Шановні депутати!  Я прошу всіх заспокоїтися.  Справді, така постанова  Верховної Ради була.  Учора,  під час обідньої перерви відбулося засідання це однієї тимчасової комісії,  яку ми з  вами утворили і яка приступила до роботи. Було проведено організаційне засідання.  Коли комісія підготується,  вона  доповість  відносно одного з пунктів.

 

     Скажу також,   що   відносно  всіх  пунктів  цієї  постанови Верховної Ради проведена певна робота.  Питання,  які піднімалися сьогодні   депутатом   Колінцем,   розглядаються.   Ці   провісти готуються.  І якщо ви уважне дивилися орієнтовний графік,  та 14- 15 травня,  тобто завтра-післязавтра,  Верховна Рада розглядатиме Концепцію  нове!  Конституції  і  цілий  пакет  законів,  які  ви перераховували.  Вони  в  нас  в,  над ними працюють.  По мірі їх підготовки вони будуть внесені на обговорення Верховної  Ради.  Я говоре  це  і  для  того,  щоб  чуди  студенти:  всі  вимоги і ця постанова  виконуються.  Але  так,  як  комусь   хотілося,   -щоб відкласти  вирішення поточних питань,  -не буде.  Це вирішуватиме Верховна Ради, як вона прийме рішення, так і буде.

 

     Переходимо до  розгляду  питань  порядку   денного.   Другий мікрофон.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  голова Комісії Верховної Рада Української РСР з питань Чорнобильської катастрофи  /Світловодський  виборчий округ,  Кіровоградська  область/  .  Шановний  Іване Степановичу, шановні колеги!  У мене оперативний запит до Голови Держтелерадіо товариша Охмакевича.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Олександровичу! Я прошу, для цього ми відводимо "Різне",  і там будемо ці запити розглядати. Не можна ж так.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.  Іване Степановичу!  Ну, не терпиться ж, це займе всього хвилину.  Ми будемо більше з  вами  переговорюватися ...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Олександровичу!  Передайте цей запит, там сидить товариш Охмакевич, підійдіть до нього і передаєте.

 

     7

 

     Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О.,  секретар Комісії Верховної Ваді Української РСР з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/.  У мене таке зауваження. Погано, коли депутати довго  не  бувають на сесії - я не бачив тут уже майже три місяці депутатів Головатого,  Колінця. Вони не можуть зорієнтуватися, як вирішувалися ті чи інші питання. Тому й надходять подібні запити.

 

     Перед останньою  перервою  в  роботі  сесії  ми  зробили дві спільні заяви,  які відображали, по суті, консолідацію парламенту навколо  питань  порядку  денного.  Сьогодні  виступав  із заявою Лариса Павлівна Скорих,  Воша абсолютно неправильно інформує  про суть тих процесів,  які тут відбулися, і про суть голосування. Ще раз повторю:  я вже робив заяву з трибуни про те,  що опозиція не захотіла   вирішити   питання   про  депутата  Хмару,  про  зміну постанови.  Якби вона була присутня в залі,  а не займалася  десь агітацією  чи,  я  не  знаю,  чим  ще,  то  вже ці питання були б вирішені.  Тому  претензії   на   адресу   більшості   я   вважаю неправомірними.  Якщо,  Іване Степановичу,  Президія вважатиме за потрібне  вносити  тане  питання  на  сесію,  то  нехай  Президія вирішує. Це питання не стосується правління більшості.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  ще раз говорю,  що це питання було адресовано якраз не Президії, не сесії, подивіться стенограму.

 

     Третій мікрофон.

 

     8

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  перший заступник голови виконавчого комітету Приазовської   районної  Ради  народних  депутатів  /Приазовський виборчий округ,  Запорізька область/.  Я підтримую пропозицію  чи точку  зору  депутата  Мороза.  Депутат  Хмара  на  свободі,  але політичний спектакль навколо  його  фігури  продовжується.  Народ Україні повинен знати те, що тут інсценується, що на комуністичну більшість виливаються брудні потоки - неправда. Якби Народна рада захотіла   або   зуміла  організуватися,  то  постанова,  яку  ми приймали,  була  б  відмінена.  26  квітня   за   цю   пропозицію проголосувало  206  депутатів,  а  з  Народної  ради  не  було 30 чоловік. Де ж ви були? Тепер ви хочете виправдатися перед Хмарою, завуалювати свою неорганізованість і звернути все на нас.

 

     І ще  одне.  Якщо  не  було шановного вашого голови депутата Юхновського,  то був депутат Філенко.  Вина комуністів у тому, що вони в свій час погано виховували організаторські здібності цього комуніста.  Оце і все.  А там було дуже  багато  комуністів.  які показали   своє   вміння   організовуватися,   прийшли,  і  ми  б проголосували, і зняли б це питання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати,  це вже обговорення,  ми ж іще до  нього  не  переходили.  Якщо  будете  кричати - "дати",  тоді розпочнемо обговорення, і говоріть, скільки часу визначимо.

 

     Прошу зайняті місця,  переходимо до розгляду питань  порядку денного:  про проекти заковів УРСР про систему оподаткування; про податки а підприємств,  об'єднань і організацій;  про прибутковий податок з громадян Української РСР, іноземних громадян і осіб без громадянства. Ми з цього приводу заслухали доповідь

 

     9

 

     і співдоповідь,  провели  двогодинне  обговорення,  але   не вимогу депутатів, які виявили бажання взяти участь в обговоренні, ми сьогодні продовжуємо його.  У описку в ще 29  депутатів,  крім тих,  яких ми вже вислухали. Скільки ми відведемо часу? Показують

- годину.

 

     Хто за   те,   щоб   продовжити   обговорення   цих    трьох законопроектів протягом годиш, прошу проголосувати.

 

     "За" - 187. Це процедурне питання - рішення прийнято.

 

     Я прошу  уваги.  Слово надається народному депутату Петрову, округ N 322,  Полтавська область.  За ними буде виступати депутат Маків.

 

     ПЕТРОВ В.М., директор Лубенського заводу лічильних машин /Лубенській виборчій округ. Полтавська область/. Шановні депутаті! Шановний головуючий! Я зроблю спробу перекричати зал.

 

     Я б, може, і не просився на цю трибуну, якби не деякі думки, погоджені мною з членами  надої  Комісії  у  питаннях  соціальної політики та праці, і якими вони мені доручили поділитися з вами.

 

     Питання, яке мі обговорюємо, надзвичайно важливе. Але в ході обговорення виникають тривожні думки: чи своєчасно ми розглядаємо це питання?  Чи не чека,  наш закон доля тих законів,  які мі вже прийняли і які не діють.  Зокрема, Закон про ціноутворення. Я вам нагадую,  що 3 грудня був прийнятий цей закон.  У цьому законі, у статті 9, ми записали, що ціни на найважливіші продовольчі товари затверджуються  лише  за згодою Верховної Ради республіки.  Хтось питав Верховну Раду республіки, коли ці ціни затверджував?

 

     10

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  прошу  вибачення.  Давайте  будемо  уважними! Шановні депутаті, прошу уваги. Так шумно в залі, що депутату дуже важко говорити і нам дуне важко його слухати.

 

     Будь ласка.

 

     ПЕТРОВ В.М.  Хтось  питав  Верховну  Раду  республіки,  коди затверджувалися ці отрешенно високі ціни?

 

     У проекті  Закону про систему оподаткування ми підкреслюємо, що всі податки надходять  тільки  до  республіканського  бюджету, мабуть,  згідно  з  найелементарнішою  логікою  перш ніж приймати такий закон,  треба визначитися остаточно щодо цього  в  союзними питаннями.

 

     Справа в тому, що не тільки, так би мовити, московський Уряд не рахується а законами, прийнятими Верховною Радою. Звожу той же самий  Закон  про  ціноутворення.  З  ним  не  рахується  і  Уряд республіки.  Адже коди Урядом приймається рішення про  скасування чи  обмеження  податку  є  продажу,  воно  теж  не погоджується у Верховній Раді. Я хотів би, щоб Уряд дав відповідь, наприклад, на одне конкретне питання:  чому, коли знімався податок а продажу не цілій ряд продовольчих товарів,  в цього переліку був  виключений цукор?  У  новій  роздрібній  ціні на цукор в не тільки податок з обігу. якого раніше не було, а, повторюю, в і податок з продажу.

 

     Але, може,  навіть і це не найголовніше.  Головне те,  як ми цей  закон  приймаємо,  як  ми його розглядаємо.  Чи хто-небудь з шановних депутатів звернувся б до  лікаря,  який  би  почав  його лікувати,  не  провівши  обстеження і не встановивши діагноз?  От зараз ми намагаємося лікувати нашу дуже  хвору  економіку,  можна сказати, дуже хворе суспільство, не маючи ніяких даних

 

     11

 

     про стан  справ.  Як  можна  розглядати  Закон  про  систему оподаткування,  не маючи даних  навіть  про  те,  як  виконувався бюджет за перший квартал?  Ми тільки знаємо, що статті доходів не виконуються,  а видатки перевищуються.  Чому?  З яких причин? Які основні фактори?  Ми цього не знаємо. Це надзвичайне питання, і я вважаю,  шановний Іване Степановичу,  що це  абсолютно  абсурдно, коди  Верховна  Рада,  яка взяла на себе відповідальність за стан справ у всій цій величезній республіці, одержує інформацію про цю республіку ляше а газет, яких теж немає.

 

     Думаю, що  в  цьому  питанні  повинні  були  б об'єднатися і більшість,  і опозиція,  -у питанні  поінформованості  депутатів. Адже  коїш  ми ведемо мову про професійний парламент,  ми повинні знати,  що він не виникне  на  порожньому  місці  після  чергових виборів,  Дія  того  щоб  це був справжній професійний парламент, треба зараз вже закладати якість основи його.

 

     Дуже прикро,  що проект  Закону  про  систему  оподаткування практично  переписаний з союзних законів,  хоча пройшло півроку а моменту розгляду першого варіанту. Другий нічим не відрізняється. За ці півроку поглибилися процеси розвалу в економіці.  У проекті про це нічого не говориться.

 

     І найприкріше те,  що ми одержали цей проект, а потім того ж практично  дня,  з  газет  ознайомившись з антикризовою програмою Уряду Павлова,  дізналися про те,  що він буде вводити податок на додаткову  вартість.  І вже тут,  з цієї трибуни,  так би мовити, наздоганяючи,  ми на  слух  починаємо  сприймати  цю  новину.  Це абсолютно принципові зміни.  Тому,  шановні депутати,  я закликаю вас ні в якому разі не приймати ці закони, їх потрібно відправити на дуже ретельне доопрацювання.

 

     І конкретно щодо проекту Закону про прибутковий податок з

 

     12

 

     громадян. Необхідно  /це  думка  нашої  комісії/  виходити а мінімального споживчого бюджету.  Абсурдно,  не визначивши всього бюджету,   оподатковувати   суми   доходів  громадян,  які  нижче прожиткового мінімуму.

 

     У проекті Закону про  податки  а  підприємств,  об'єднань  і організацій  незрозуміле,  чому  не визначено максимальний розмір цього податку. Зовсім незрозуміле, чому оподатковуються навіть ті суми, які підприємства направлятимуть на утримання дитячих садків і так далі.

 

     Взагалі дуже    багато    недоречностей,    дуже     нечітка термінологія.  Я ще раз повторюю,  шановні депутати, закликаю вас ці документи в  такому  вигляді  не  приймати  навіть  у  першому читанні. Виходячи з того, що я сказав на початку виступу, вважаю, що Верховна Рада повинна зосередити свою увагу на більш важливих, більш  принципових  питаннях  і  найголовніше  з  них  -  питання соціального захисту громадян України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Мотну. За кім виступатиме депутат Павленко.

 

     МОКІН Б.І., ректор Вінницького політехнічного Інституту /Ленінський виборчий округ, Вінницька область/. Шановні депутати! Усі  держави,  які ставили за мету стати цивілізованими та підняти добробут народу,  починали зі збільшення вкладу коштів на  освіту та науку.  Розуміючи,  що сьогодні коштів у держави не вистачає,  Комісія з  питань  народної  освіти  і  науки  просить принаймні  не відбирати у навчальних та наукових закладів те,  що їм  вдалося  додати  до  бюджетного   фінансування   за   рахунок госпрозрахункової  і наукової діяльності.  Що це дасть навчальним закладам?

 

     13

 

     По-перше, ще дасть можливість створити в навчальних закладах умови  для розвитку науково-дослідної роботи із залученням до неї студентів.  По-друге,   це   дасть   можливість   створити   фонд науково-технічного розвитку навчального закладу, за рахунок якого здійснити  комп'ютеризацію  та  модернізацію  обладнання,   тобто зробити  те,  що на Заході роблять фірми на спонсорських засадах. По-третє,  залучити додаткові кошти для поліпшення умов життя  та харчування  студентів,  що сьогодні а завданням архіважливим.  Що втратить держава від цього?

 

     Річний прибуток  усіх  вузів  України   не   перевищує   100 мільйонів  карбованців.  Тому  від оподаткування в бюджет надійде приблизно 25  мільйонів  карбованців.  Це  менше  десятої  частки процента республіканського бюджету.  Що станеться,  якщо вузам не буде надано пільг?  Вузівські науковці почнуть укладати  договори на науково-дослідні роботи через кооперативи та малі підприємства при благочинних фондах,  які мали і будуть  мати  пільги.  А  це, по-перше,  призведе до зниження якості науководослідних робіт, що виконуються на замовлення  підприємств.  Подруге,  вузи  втратять науку  і  перетворяться  в  заклади,  де  переказують  на лекціях підручники.  По-третє,  Академія  наук  перестане   впроваджувати теоретичні  розробки  у  виробництво.  І  як наслідок,  у народне господарство підуть інженери-недоуки,  а не творці,  і зупиниться розвиток  науково-технічного  прогресу.  А  ми вже і так відстали навіть у вирішенні деяких питань військовопромислового комплексу. Війна в Перській затоці це показала.

 

     Якою їх  комп'ютер у сто разів швидше робить підрахунки,  то він у сто разів швидше подав команду стріляти.  Тому шанси  збити їхній літак у нашого нульові.  Це не Велика Вітчизняна війна,  де переможцем був той,  у кого краща реакція,  краща  виучка  і  хто перший   натисне   на   гашетку.   І  не  треба  сподіватися,  що військовопромисловій

 

     14

 

     комплекс вироблятиме вироби світової якості,  якщо загальний рівень  навчальних  закладів  та  науки  в  них буде низьким поки науково-технічний  прогрес  визначався  розробкою,  впровадженням підсилювачів  мускулів людини і все залежало вів таланту рук,  ми ще могли  змагатися.  А  зараз,  коли  науково-технічний  прогрес визначається розробкою підсилювачів інтелекту, не вкладаючи кошти в освіту й науку, ми відстанемо безнадійно і залишимося на узбіч, чи дороги прогресу.

 

     Що треба  змінити  в  обговорюваних законопроектах з позиції розвитку освіти і науки?

 

     Головним є  одне,  3  числа  платників   податків   вилучити організації,  які переважно фінансуються із бюджету. Що, до речі, мало місце в першому варіанті цих законопроектів.

 

     Що стосується госпрозрахункових організацій  Академії  наук, то  їм  треба принаймні залишити податок на сьогоднішньому рівні, тобто не вище 10 відсотків.  Такий же підхід,  як і для  Академії наук,  слід  залишити  і  по відношенню до таких організацій,  як науково-технічне   товариство   і   асоціації   винахідників   та інженерів.   Треба   надати   також   пільги   організаціям,   що виготовляють для навчальних та наукових  закладів  обладнання,  а також  будують  корпуси,  житлом  і  будинки  або  гуртожитки для студентів.  Звичайно,  тільки в частині оподаткування коштів,  що підуть на ці цілі.

 

     Хочу нагадати,  що  Росія  звільнила від податків свої вузи. Якщо ми цього не зробимо,  наші вузи  будуть  об'єктивно  гіршими Російських,  а це призведе до відставання у розвитку українського народу в цілому.

 

     Не підвищимо інтелект надії - зламаємо і те,  що  купимо  за кордоном  і  ніколи  не  створимо кращого.  Не підвищимо культури нації створимо

 

     15

 

     технології, які знищать не тільки навколишня середовище, а й вас самих, творців цих технологій.

 

     Розгляд проектів законів про оподаткування показує, що цього не розуміють  їх  творці.  Тож  давайте  покажемо,  що  принаймні інтелект Верховної Ради відповідав міжнародним стандартам.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Павленку.  За ким виступатиме депутат Сацький.

 

     ПАВЛЕНКО Ф.О.,  генеральний   директор   науково-виробничого об'єднання     "Олександрійський     електромеханічний     завод" /Олександрійський   міський   виборчий   округ,    Кіровоградська область/. В апреле текущего года "Экономика и жизнь" опубликовала информацию Минфина Российской Федерации об  особенностях  порядка исчисления  и  уплаты в бюджет налога да прибыль.  Эта инструкция создает льготный порядок использования прибыли  для  предприятий, расположенных на территории СССР. Например, к затратам, относимым на производство,  относятся  затраты  на  приобретение  патентов, лицензионную работу,  на строительство дорог, ремонт дорог общего пользования.  Это сразу создает льготы для этих предприятий,  так как  они  производят такие выплаты за счет себестоимости.  А наши предприятия,  по предложенному проекту закона,  производят  такие выплаты  из собственной прибыли.  Мы знаем,  что Белоруссия сняла ограничения в отношении закона по  фонду  потребления.  А  у  нас такие  ограничения  предусмотрены  Указом  Президента  и законом, принятым  Верховным   Советом   СССР.   В   результате   подобных некорректных  действий  средняя зарплата на Украине одна из самых низких.

 

     16

 

     Учитывая вышеприведенное,   становятся    понятным    мнимый парадокс, который возник после докладе товарища Фокина 26 апреля. Мы все с нетерпением ждали возможности пожаловаться  на  то,  что жителям  Украины  стало невыносимо после проведенной реформы цен. Цены возросли в 2-3 раза,  а компенсация составила всего лишь  65 рублей.  Значит  где-то  в  копилке  должно  было накопиться.  Мы потребуем от Витольда Павловича Фокина  или  пусть  он  предложит нам,  как  же  эти затраты компенсировать.  После того,  когда он выступил,  оказалось,  что не только жители Украины стали беднее, но и государство стало беднее.  Официально объявлено, что реформа цен привела к увеличению дефицита бюджета с 7  миллиардов  до  19 миллиардов.  Но  так  же  не  бывает!  Кому-то  же  стало лучше в результате проведенной реформы цен!  И вот ответ не  этот  вопрос должен был дать товарищ Фокин или предложить варианты, которые бы устранили такой грабеж.

 

     К сожалению,  ничего этого не произошло. И в такой ситуации. когда другие правительства действует или тянут одеяло на себя, то такое  корректное  отношение   нашего   Правительства   к   своим обязательствам  и к коллегам,  к Правительствам других республик, является  необоснованным.  По-моему,  в  таких   условиях   более выгодной   и   более  целесообразной  будет  позиция  корректного отношения к жителям Украины.  Потому что в данном  случае  только они пострадали, а все остальные, похоже, выиграли.

 

     Учитывая, что  Правительство  Украины  не предлагает никаких мер,  я   считаю,   что   Верховный   Совет   в   рассматриваемые законопроекты  должки  внести  соответствующие поправки.  Поэтому нужно не бастовать в принятии законов, как это предлагает депутат Чепурнов,    а   принять   такие   законы,   которые   бы   сняли соответствующие ограничения в результате

 

     17

 

     действие союзного Правительства.

 

     Что в  этом  отношении  предлагается?  Статья  4  /пункт  3/ проекта  Закона  о  налогообложении  предприятий  предусматривает увеличение  налога  на  прибыль,  если  рентабельность  превышает граничную.

 

     Другими словами,    авторы    утверждают,    что    общество заинтересовано,  чтобы рентабельность  была  ниже  граничной.  На самом  деле  любое  общество  заинтересовано  в  отсутствии низко рентабельных и убыточных  предприятий.  Чем  выше  рентабельность организации,  производства  и  предприятия,  тем богаче общество. Следовательно,  нужно  всячески  поощрять  предприятия,   которые сумеют превысить граничную рентабельность.  Мы же,  наоборот, эти предприятия  наказываем.   И   обосновывается   это   заботой   о предотвращении роста цен.

 

     Сейчас действует три вида цен - фиксированные,  регулируемые и договорные. Если цены фиксированные, то повысить рентабельность и  превысить  граничную  можно  только  путем сокращения издержек производства. Но коллектив за это наказывается увеличением налога на прибыль. Кому нужен такой закон? Если цены договорные, в таком случае все регулируется спросом и  предложением.  Значит,  нечего туда вмешиваться, иначе рынок не состоится.

 

     Что это за закон,  и что это за принципы,  которые побуждают работника не заботиться об уменьшении затрат производства,  а при хорошей организации заботиться о том,  чтобы затраты были больше? Такой  закон   развращает   работника,   консервирует   затратный механизм, чего мы не должны допустить.

 

     18

 

     Предлагаю в  пункте  3  статьи  4  целевые налоги на прибыль тесто увеличения уменьшить вдвое. Это приведет к тому, что каждое предприятие   будет  заинтересовано  в  повышении  рентабельности производства,  в том числе в  первую  очередь  за  счет  сжижения себестоимости.

 

     В статье  2  законопроекта,  думаю,  было  бы  целесообразно предусмотреть те же поправки,  которые внесло Правительство РСФСР в своей инструкции об учете себестоимости продукции.

 

     Следующий момент.  В  статье 4 нужно отменить целевые налоги на затраты предприятия,  связанные с выдачей материальной помощи, со  строительством  жилья  и так далее.  Все,  что указано в этой статье, -отменить.

 

     И последнее  предложение.  В  проекте   Закона   о   системе налогообложения   считая  необходимым  записать  одноединственное требование: "Вое органы власти должны создавать режим наибольшего благоприятствования предпринимательской деятельности". если этого не предусмотреть,  то мы каждый раз  будем  спотыкаться  о  такие предложенные нам законы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  народному депутату Самому,  За ним виступатиме депутат Карпенко.

 

     САЦЬКИЙ В.А.,  генеральний директор комбінату "Запоріжсталь" /Заводський   виборчий   округ,  Запорізька  область/.  Уважаемые народные  депутаты!  Прежде  чем   остановиться   на   конкретных замечаниях и предложениях по предложенному на утверждение проекту Закона б налогах с предприятий,  объединений и организаций, хотел бы высказать следующее.

 

     19

 

     Первое. Считаю, что преждевременно рассматривать этот проект закона перспективного действия,  не решив экономических  вопросов текущего момента, направленных на стабилизацию экономики.

 

     Не позже  1  июня  на  Украине  нужно  ввести авансированную компенсацию доходов населения на рост розничных  цен.  Необходимо разработать  меры  по  жизнеобеспечению  населения  /прежде всего продовольствием/.

 

     Срочно решить с союзным Правительством  или  правительствами союзных   республик  на  заседании  Совета  Федерации  вопросы  о переходе в текущем году на договорные,  а  не  фиктивные  оптовые цены.      Установить      жесткий     контроль     за     ценами предприятий-монополистов.  Немедленно добиться  от  Правительства СССР  изменений  в  принятый  порядок  ценообразования,  расчетов кредитования и взаимоотношения с бюджетом по  экспортно-импортным операциям.  Частью  увеличения  нормативов  и валютных отчислений предприятиям с 18 до 50 процентов и уплаты  процентов  по  ссудам банка за продукцию ... /нерозбірливо/ ... на экспорт под заказ не за счет предприятий,  а за счет фондов погашения  внешнего  долга или за счет фондов внешнеторговых организаций.

 

     Одобрить распоряжение  Совета  Министров  СССР от 13 марта о формировании фонда  потребления  предприятий,  распространив  его действие  не  только  на первый квартал этого года,  но и на весь год.  Поручить  Госплану  СССР   и   Минфину   СССР   подготовить соответствующую    инструкцию    о   порядке   применения   этого распоряжения.   Кроме   того,   нужно   срочно   решить   вопросы стимулирования  предприятий  за  увеличение  производства товаров народного потребления и продовольствия.

 

     Второе. Наша с вами парламентская работа по разработке

 

     20

 

     предлагаемого законопроекта  запоздала,  так  как  Верховный Совет  СССР  уже  принял аналогичный закон.  Два закона по одному вопросу в едином государстве работать не  могут.  Государственный бюджет  СССР  и  союзных  республик  на  1991  год уже утвержден, поэтому ставок налога мы не изменим.  Мы всетаки должны в связи с принятием  этого закона четко решить вопрос:  каким же законом мы будем руководствоваться и какие будем делать отчисления?

 

     Третье. Даже  если  мы  создадим  стимулирующие   законы   о налогах, то кто гарантирует, что не будут приняты очередные указы Президента,  дополняющие наши законы в части  увеличения  изъятий прибыли  с  предприятий и личного дохода граждан,  как это было в последнее время?  Я имею в виду налог о продаж или инвестиционную надбавку  к ценам,  рентные платежи,  налоги на экспорт и импорт, акционерные  формы  изъятия  прибыли  предприятий,  при  создании акционерных  обществ  на  базе  государственных предприятий и так далее.

 

     Предложенные Правительством  Украины   проекты   законов   о налогообложении   ведут   республику  к  экономическому  кризису, Поэтому окончательное решение по этому поводу нам нужно принимать лишь  тогда,  когда  нам  будет представлена конкретная программа нашего Правительства по стабилизации экономики в республике.

 

     Четвертое. Общественно-политическая обстановка в  стране  на грани взрыва. Политическая борьба за власть в стране а целом да и в парламентах отдельных республик, привела и ведет к ваз общению, конфронтации общества, неминуемому ослаблению трудовой активности населения  и   как   следствие   -   к   дальнейшему   углублению экономического кризиса со всеми вытекающими отсюда последствиями.

 

     21

 

     Поэтому предлагаю   обратиться   к   народу,   парламенту  и Правительству СССР,  республик, их лидерам с требованием положить конец  этому  противостоянию  и  ввести  на 1991-1992 годы особый режим управления  функционированием  базовых  отраслей  народного хозяйства.

 

     Я должен  сказать,  что многие депутаты каждое утро начинают день с одного и того же  -  выступлений  на  всякие  политические мотивы.  В то же время тяжелые отрасли народного хозяйства идут к полному  развалу.  Только  по  металлургии   Украины   забастовки принесли  убыток  нашему  народному  хозяйству  на  14 миллиардов рублей.  А ведь от работы базовых отраслей зависит  работа  всего народного хозяйства.

 

     Проект Закона   о   налогах  с  предприятий,  объединений  и организаций    негибкий.     Налоговые     льготы     установлены незначительные.   Лимитируются  расходы  на  сооружение  объектов соцкультбыта,  здравоохранения.  А отчисления в помощь  сельскому хозяйству,   фонды   Милосердия   ограничены   одним   процентом, природоохранные объекты - десятью процентами. Поэтому я просил бы вопросы  налогообложения пока отдать на доработку до рассмотрения вопроса о стабилизации экономики на территории нашей республики.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перед тим  як  надати  слово,  я  хочу  зачитати записку  "Сегодня на предприятиях металлургической промышленности сложилась   крайне   тяжелая,   катастрофическая    ситуация    с металлоломом. В то же время с портов Одессы, Бердянска, по Днепру отправляют за рубеж  огромное  количество  этого  материала,  так необходимого нашей металлургии.

 

     22

 

     Идет распродажа   торгового  флота  без  ведома  руководства Украины. Прошу ..." І так далі.

 

     У нас сьогодні присутнє все керівництво України. Я думаю, ми передамо цю записку Президії,  хай вона розгляне її, розбереться, куди що відправляють і хто торгує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Карпенку.  За ним виступатиме депутат Дмитришин.

 

     КАРПЕНКО В.О.,  редактор  газети "Вечірні?  Київ" /Прирічний виборчий округ,  м.  Київ/.  Шановні народні  депутати!  Шановний Іване  Степановичу!  Близько  двох  тисяч  років  тому  одному  з римських імператорів довелося  зіткнутися  а  ситуацією,  з  якою зіткнулися ми.

 

     У нього  була  порожня  казна.  І  коли  йому підказали,  що найкращий крок - підвищити податки,  він відповів:  "Овечок треба стригти,  а не щуру з них дерти".  Законопроект, який ми сьогодні розглядаємо, спрямований на те, щоб здерти шкуру з населення. Тут усе поставлено з ніг на голову. І ось чому. Я це спробую довести.

 

     Це турбота про доброжиток громадян,  а бажання перекласти на них усе, навіть власну недолугість - ось що лежить в основі цього документа.

 

     Візьмемо законопроект  про  систему оподаткування.  Із 15-ти видів податків, податкових платежів принаймні 10 лягають на плечі населення - прямо або непрямо. Ви згадайте історію нашу, згадайте князя Ігоря,  згадайте  Сталіна,  який  кожну  деревину  обкладав податком, і димарі навіть обкладали. Що з цього вийшло?

 

     23

 

     Про податки а підприємств.  Тут товариші вже говорили,  хочу їх  підтримати.  Подвійний  податок  за  загальною   ставкою   15 процентів  був  25,  я хочу ще раз підкреслити:  був 25 процентів став  раптом  15  процентів,  що  свідчить  про  те,  що  він  не прорахований  так,  як  слід.  І цільові ставки.  40 процентів до прибутку,  який спрямовується на споживання.  Усе  це  дів  якраз проти населення.

 

     Що виходить?  Візьмемо  простий  приклад.  Підприємство  має мільйон  карбованців  прибутку.  За  загальною  ставкою   платить податок 150 тисяч,  тобто 15 процентів.  За цільовою - з частини, яка йде на споживання.  За кордоном приблизно 70 процентів Іде на споживання,  а  30  -  на  виробництво.  Я  беру  наполовину:  50 процентів пропоную спрямувати на споживання, 50 - на виробництво. І  з  цих  50  процентів,  тобто  із  тієї  частини,  яка піде на споживання,  треба заплатити податок - ще 166 тисяч. Ви дивіться, як хитро перекладено.  Із суми,  яка повинна йти на зарплату,  на дитсадки,  тобто на  споживання  -  166  тисяч,  більше,  ніж  із загального податку.

 

     Візьміть прибутковий  податок  з громадян.  Там є шкала.  На частину прибутку встановлюється податок вищий за 50 процентів від заробленого.  Разом це складає,  коли підбити, десь процентів 40. Тоді як,  скажімо,  в США всі податки,  вся система  податків  /і федеральних   і   місцевих,   і  за  користування  землею,  і  за користування будинком,  і всі страхові збори/ не перевищують  40- 45 процентів. Далі візьміть у цьому законопроекті таке положення. 90 відсотків податків вираховується із  суми  /там,  де  вище  15 тисяч/,  яку одержують спадкоємці.  Товариші,  де таке бував, щоб такий грабіж серед білого, дня, щоб узяти і відібрати

 

     24

 

     90 процентів?! Це тільки у нас можливо.

 

     Я не кочу зловживати часом.  Я скажу коротко про  такі  вади цих  проектів.  За основу взято потреби бюджету,  а не можливості економіки,  що  зовсім  неправильно.  Ці  провити  спрямовані  на рівність   у   зубожінні   населення.   Це  видно  а  усіх  трьох законопроектів.  Вони необ?рунтовані,  про що я вже  казав.  Чому саме такі ставки?  Не ясно.  Звідки вони взяті?  Я думаю, що рони взяті у Міністерстві фінансів зі стелі.  За  час  роботи  першої, другої  і  третьої  сесій  Верховної  Ради я пам'ятаю тільки один законопроект,  де було вказано авторський колектив. Це, по-моєму, законопроект  про  джерела  фінансування  шляхового  господарства Української РСР. У даному випадку цей проект анонімний. Ми навіть не  знаємо,  хто  ж  це  запропонував.  Він  частково списаний із кожного закону, а частково придуманий самостійно.

 

     Далі. Чому,  скажімо,  закладено пільгові умови для спільних підприємств,  тобто  для іноземного капіталу?  Чому ж наш капітал ставиться в нерівні умови а іноземним?  Давайте так:  нехай  буде рівна   конкуренція.   Має   організаторські  переваги  іноземний капітал,  нехай на нашому ринку в рівних умовах  він  конкурує  з нашими  підприємствами,  а нашим капіталом.  По-моєму,  це зовсім невиправдано. Нормальні умови повинні бути для всіх.

 

     В законопроектах чимало таких питань,  які  стосуються  Ради Міністрів,  Наприклад,  встановлюється  Радою  Міністрів  те-то і тето. в законі цього не може бути. Закон повинен бути для всіх, і в ньому не треба вже давати привід для підзаконних актів.

 

     25

 

     Я хотів би такі висновки зробити. Ці всі законопроекти треба повернути на серйозне доопрацювання.  Приймати їх не можна навіть у першому читанні.

 

     Мені здається,  що  повинна  бути  змінена  концепція,  самі підходи до цих проектів.  Я закінчую. Ми повинні відходити не від норми прибутку,  а від його маси.  Чим більша маса прибутку,  тим багатші будуть наші люди, тим більші будуть прибутки для бюджету.

 

     Треба серйозно подивитися на пільги - для кого  і  для  чого вони. Мені здається, для громадських організацій культури, науки, освіти,  медицини,  треба,  можливо,  подумати і про  пресу,  яка опинилася  в  катастрофічному  становищі зараз.  Треба встановити пільгові ставки для оподаткування або ж взагалі звільнити їх  від цього.

 

     Дякую за увагу.

 

     Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається  народному  депутату  Сальніченку, Луганська область. За ним виступатиме депутат Ігнатенко.

 

     САЛЬНІЧЕНКО В.М., керуючий трестом "Рубіжанськхімбуд" /Рубіжанський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые народные депутаты!   Большинство   товаропроизводителей   Украины находятся  в бедственном финансовом положении.  Тут много причин. Но одна из важнейших -  жесткое  бремя  налогообложения.  Поэтому даже  такой,  чисто  методологический закон,  как Закон о системе налогообложения,  требует самого  пристального  нашего  внимания. Сейчас    всех    беспокоит    снижение   эффективности   объемов производства. В пылу

 

     26

 

     политических страстей этому явлению дают  иногда  совершенно несуразные объяснения.

 

     А не   проще   ли   разобраться   по   существу.  Сегодня  у подавляющего числа  работников  -  от  руководителя  до  рядового рабочего  - нет мотивов для более напряженного труда.  В условиях постоянных налоговых  нововведений  и  роста  оптовых  цен  резко снизилась  деловая  активность.  Налоги  и отчисления в различные фонды достигли таких размеров, что даже высокоэффективный труд не дает необходимых предприятию финансовых результатов.  Поэтому, на мой взгляд,  чтобы закрыть бреши в расходной части бюджета, нужно искать   экономические  стимулы  для  расширения  производства  и снижения,  а  не  повышения  налогов.   Более   высокая   деловая активность  при  более  низкой налоговой ставке дает больше,  чем любая политика изъятия заработанных средств.

 

     Чтобы закрепить эту простую мысль,  предлагаю статью 3 после слов  "система  налогообложения  строится на принципах" дополнить словами:  "повышения деловой активности  товаропроизводителей"  и далее по тексту.

 

     В экономически развитом государстве налог является не только и не столько инструментом  пополнения  казны,  сколько  средством целенаправленного  регулирования  экономики  и  повышения деловой активности. И именно с этой точки зрения необходимо рассматривать проект  Закона  УССР  о  налогах  с предприятий,  - объединений и организаций.

 

     Принимая Закон о приоритетности  социального  развития  села вряд  ли  все сидящие в этом зале представляли,  что речь идет не только о серьезных  изменениях  в  сельском  хозяйстве,  но  и  о крупной,   масштабной   структурной   перестройке   строительного комплекса  республики.  Как  подсказывает  логика,   строительным организациям,  которые  в силу повышенной мобильности перейдут на село,  должны быть созданы определенные налоговые  льготы,  чтобы компенсировать неизбежные потери.  Однако проект Закона о налогах с предприятий,

 

     27

 

     объединений и организаций, на мой взгляд, чужд такой логике.

 

     Так, статья 5,  где речь идет о ставках налогов,  пункт 1"б" гласит:             "для             кооперативно-государственных /государственнокооперативных/                       строительных, ремонтно-строительных,  промышленных и других предприятий системы Государственного  агропромышленного  комитета  Украинской  ССР  - общая  ставка  в размере 5 процентов..." и так далее.  Эта статья содержит ряд недостатков,  которые неизбежно приведут к печальным результатам.  Нельзя  устанавливать  налоговые  льготы в отрасли. Ведь в конце  концов  наша  цель  -  в  увеличении  интенсивности сельского   строительства,   а  не  в  консолидации  отрасли  как некоторой  бюрократической  структуры.  Выходит:  одна  и  та  же деятельность, одни и те же объекты, а налоги разные.

 

     Мне представляется необходимым изложить упомянутое из статьи 5 следующим  образом:  "Для  строительных,  ремонтностроительных, монтажных  и пусконаладочных предприятий и организаций,  строящих жилье,  объекты  технического  и  социальнокультурного   развития агрокомплексе,  а  также  для предприятий строительной индустрии, чья продукция используется  на  тех  же  объектах,  общая  ставка налога о прибыли устанавливается в размере пяти процентов".

 

     Таким образом,  мы создадим примерно равные условия для всех строительных организаций и предприятий,  которые будут отроить на селе, в независимости от их ведомственной принадлежности.

 

     Необходимо обратить   внимание   на  то,  что,  устанавливая большой перечень льгот,  проект закона обходит стороной  все  то, что  относится к социальному развитию республики.  Возможно,  это связанно с тем,  что он передан в Верховный Совет еще  в  декабре прошлого  года,  а  сегодня  на календаре - май,  притом очень не радостный.

 

     28

 

     Именно поэтому  пункт  3  статьи  4,  являющийся  одним   из новшеств   республиканского   налогообложения,  может  стать  той каплей,  которая  переполнит   чашу   и   в   нашей   республике. Действительно  вводятся  целевые  ставки,  и  конечно  же,  самые высокие,  до шестидесяти процентов на  прибыль,  используемую  на социальные нужда.

 

     Думаю, что  это  новшество абсолютно неуместно,  и предлагаю его на проекта закона изъять .  Обращаю внимание на  то,  что  ни одна  ив  социальных  программ  не  поддержана  льготами  и этими законами.

 

     Сколько было произнесено речей о жилье 2000 года!  Почему же для строительных организаций,  которые отроят жилье,  не зависимо от места его расположения и находятся  в  бедственной  положении, многие на грани банкротства, не сделано ничего?

 

     Предлагаю 5   статью  дополнить  еле  дующим  пунктом:  "Для строительных,  строительно-ремонтных, монтажных и пусконаладочных предприятий  и организаций,  занятых строительством жилых домов и объектов  соцкультназначения,  общая  ставка  налога  с   прибыли устанавливается в размере 10 процентов".

 

     И еда один важный момент.  В чем сегодня заинтересована наша республика?  В эффективном  использовании  капитальных  вложений. Приведу  одну цифру.  На Украине объем строительномонтажных работ превышает  50  процентов  капитальных  вложений,   в   США,-   30 процентов.  Если  не  установим льготы строителям,  которые ведут реконструкцию предприятий,  мощностей,  наша земля все в  большей мере  будет  покрываться заборами и другими сооружениями,  ничего общего не имеющими с производством.

 

     В заключение предлагаю законы не принимать,  а вернуть их на тщательную доработку.

 

     Благодарю за внимание.

 

     29

 

     ГОЛОВА. Слово   надаються   народному   депутату  Ігнатенку, Кіровоградська область. За ним виступатиме депутат Маслов.

 

     ІГНАТЕНКО В.В., директор Перегонівського цукрового комбінату Голованівського    району    /Гайворонський    виборчій    округ, Кіровоградська область/.  Шановні народні депутати!  Якщо  умовно поділити закони,  які ми з вами приймаємо, на три категорії, -ті, які зовсім не працюють,  ті,  які працюють наполовину,  і ті, які працюють ще до того, як ми їх прийняли, -то законопроекти, які ми розглядаємо  сьогодні,  потрібно   віднести   саме   до   третьої категорії. Тому вони потребують і особливої уваги.

 

     У зв'язку  з тим,  що вчора й сьогодні було висловлено цілий ряд суттєвих поправок  до  проектів  законів  про  оподаткування, особисто  я  вийшов  на  цю трибуну,  щоб запропонувати і просити підтримки Верховної Вади  .у  питанні  оподаткування  підприємств АПК, які в законопроекті називаються несільськогосподарськими.

 

     Не важко здогадатися,  що це підприємства переробних галузей промисловості,  саме ті, через відсталість розвитку яких гине від 30 до 50 процентів виробленої, зібраної та переданої на переробку сільськогосподарської продукції.  Щоправда,  коли  ознайомишся  з цими підприємствами, -а це підприємства м'ясо-молочної, цукрової, хлібопекарської,  пиво-безалкогольної,  тютюнової, виногорілчаної промисловостей  та інші,  -то неважко зробити висновок,  що з них мало  що  можна  опитати.  Адже  спрацьованість  основних  фондів підприємств  становить від 60 і до майже 100 процентів.  Багатьом видам обладнання майже 100  років.  А  їхня  соціальна  сфера,  в побуті.  Зараз  про  переробну  промисловість  говорять  на  всіх рівнях. Правда, поки що говорять.

 

     30

 

     Так от,  моя пропозиція,  я подав  її  в  Комісію  з  питань планування,  бюджету,  фінансів  і  цін,  -звільнити підприємства переробних галузей промисловості від  оподаткування  прибутку  на строк  2-3  роки,  а далі підтримати пропозицію Віктора Петровича Ситника в питань оподаткування - поставити  їх  врівень  а  усіма сільськогосподарськими підприємствами.  Дуже прошу підтримати мою пропозицію.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Маслову.  За  ним виступатиме депутат Пилипчук.

 

     МАСЛОВ М.І.,  заступник  начальника  по  політичній  частині Центрального  військового  санаторію   "Хмільник"   /Хмільницький виборчий  округ,  Вінницька  область/.  Шановні народні депутати! Створена у вересні минулого року з метою забезпечення конкурсного вирішення  проблем  учасників  афганської  війни  та членів сімей воїнів,  загиблих  при  виконанні  інтернаціонального  обов'язку, Спілка  воїнів-інтернаціоналістів  України  передбачав реалізацію статутних цілей головним чином за рахунок коштів, які можуть бути одержані  від виробничо-господарської діяльності.  Тобто головним джерелом  існування  організації  може   бути   тільки   прибуток утворених у цій Спілці державних підприємств.

 

     31

 

     У рекомендованому  Урядом  Верховній Раді республіки проекті Закону про податки з підприємств ці обставини дещо враховані. При наданні  пільг  щодо  оподаткування  пропонується  звільнити  від оплати  податку  на  прибуток  Спілку  воїнів-інтернаціоналістів. Внесена також пропозиція звільнити від оподаткування за цільовими ставками і підприємства,  створені  при  Спілці,  у  тій  частині прибутку, що спрямовується на забезпечення статутної діяльності.

 

     Це суттєво,  але  зовсім  недостатньо.  Як свідчать передані раніше Уряду та Верховній  Раді  УРСР  підрахунки,  у  республіці налічується  близько  100  тисяч  тих,  хто брав участь у війні в Афганістані,  понад 2,5 тисячі інвалідів І та ІІ груп та 2 тисячі сімей загиблих.

 

     На забезпечення  статутної  діяльності  Спілки  в  цінах  до останнього їх підвищення необхідно було б щорічно використовувати до  60  мільйонів карбованців.  Якщо вважати,  що ці кошти будуть одержані  за  рахунок  прибутку  від   господарської   діяльності рентабельних  підприємств  при умові спрямування на статутні ділі навіть 50 процентів  прибутку,  нам  треба  буде  досягти  обсягу виробництва  не  менш  ніж 600 мільйонів карбованців.  Це само по собі, навіть не враховуючи, що вкласти в цю справу треба не меншу суму,  в  умовах  загального  дефіциту  та  конкуренції  є досить складною проблемою.

 

     Якщо ж іще підприємства,  що створені на  порожньому  місці, повинні своїм прибутком,  який буде оподаткований за загальною, а потім і за цільовими ставками,  забезпечити статутну  діяльність, то таких підприємств не буде зовсім,  або ж вони не матимуть умов для  розвитку  і  будуть  приречені  на   ліквідацію.   Одночасно республіка   буде  позбавлена  продукції  на  цих  600  мільйонів карбованців.

 

     32

 

     Виходячи а цього,  а метою забезпечення умов для  діяльності Спілки  та виключення погіршення умов для діяльності підприємств, створених Спілкою,  підкомісія у справах воїнівінтернаціоналістів пропонує до проекту Закону про податки а підприємств, об'єднань і організацій внести ряд доповнень.

 

     Розділ І, стаття 6, пункт 6 "б". Другий абзац записати в редакції: "Підприємства, які    підвідомчі    вказаним   фондам,   спілкам, асоціаціям і товариствам, звільняються від оподаткування, якщо на статутні   цілі   названих   фондів  ними  спрямовується  частина прибутку,  не нижча,  ніж загальна сума розміру оподаткування  за загальними   та   цільовими   ставками   для   відповідного  роду діяльності".

 

     Пункт 6  "б".  Абзац  3  слід  виключити  або   після   слів "статутною  діяльністю"  записати:  "підлягають  оподаткування за відповідними цільовими ставками"

 

     Розділ ІІІ,  стаття 15,  пункт 1 "ж".  Після  слів  "творчих спілок"  додати слова "Спілки воїнів-інтернаціоналістів України", далі за текстом та замість слів "на  цілі  розвитку  культури  та мистецтва" записати; "на статутні цілі".

 

     Розділ У,  стаття  24,  пункт  "г".  Після слів "загиблих на виробництві" додати слова "або при  виконанні  інтернаціонального обов'язку".

 

     Такі зміни  законопроекту  пропонуються  з  метою  створення економічних умов для виконання обов'язків держави  і  суспільства по  відшкодуванню вимушених збитків учасникам афганської війки та сім'ям загиблих.  Вони ні в якій  мірі  не  передбачають  надання якихось пільг для працюючих на підприємствах,  створених Спілкою, але одночасно захищають їх права та особисті інтереси.

 

     Дякую за увагу.

 

     33

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Пилипчуку. За ним виступатиме депутат Печеров.

 

     ПИЛИПЧУК В.М., голова Комісії Верховної Раді Української РСР з питань економічної реформи і управління народним  господарством /Жовтневий виборчий округ,  Ровенська область/. Шановні колеги! У свій  час  Кейн  сказав,  що  інфляція  і  неправильна  податкова політика руйнують суспільство сильніше,  ніж мільйони борців. Те, що Кейн сказав, нам слід врахувати при переході до ринку.

 

     У плановій  економіці  податки  виконують   лише   фіскальну функцію.   У   ринковій   економіці  кількість  функцій  податків збільшується.  Це й  фіскальна  політика  формування  бюджету,  і регулююча  функція  /в  умовах ринкової економіки держава повинна регулювати виробничу діяльність,  і одним із видів регуляторів  в податки/, і стимулююча щодо бізнесу функція.

 

     У зв'язку  з цим "податкові" закони повинні чітко визначити, які ж ми функції хочемо забезпечити,  на яких  принципах  повинні бути  побудовані  закони,  які  групи податків повинні бути,  які ставки податків повинні бути відповідно  до  видів  діяльності  і видів податків,  їх розподіл між державним,  місцевим /базовим/ і обласним рівнями,  які пільги залежно  від  видів  діяльності  ми надаємо нашим підприємствам.

 

     34

 

     На яких  яв  принципах повинна будуватися податкова система? Це обов'язковість оподаткування усіх юридичних і  фізичних  осіб. диференційованість сфер діяльності. Наприклад, якщо ми встановимо в добувній галузі високі податки,  то це призведе обов'язково  де зниження  національного  доходу,  якщо  збільшимо ціну а добувній галузі,  -те ж саме буде.  Одночасно щодо виробничої  діяльності, посередницької     діяльності    і    інформаційноконсультаційної діяльності ставки податків повинні бути різні.

 

     Які ж групи податків повинні бути в ринковій  економіці?  Це цільові   податки,   податки  для  вирішення  державних  проблем, обласних  проблем  і  місцевих  проблем.  І   вони   не   повинні придушувати  підприємництво,  вони  повинні  розповсюджуватися на обсягах реалізації продукції,  на суму угод,  на обсяги  обороту. Але прибуток слід звільнити для виконання його основної функції - забезпечення розширеного виробництва соціальної інфраструктури  і забезпечення підвищення технічного рівня виробництва.

 

     Повинні також  бути податки-регулятори.  І в зв'язку з цим я всетаки  відстоюю   податок-регулятор   на   рентабельність   для підприємств-монополістів. Але зростання рентабельності не повинно оподатковуватися,  якщо воно забезпечується за  рахунок  зниження собівартості.   Якщо   збільшується   рентабельність  за  рахунок збільшення ціни,  як у нас був  бурякозбиральний  комплекс,  який коштував  13  тисяч,  а  зараз - 110 тисяч карбованців.  Звичайно держава  повинна  регулювати,   інакше   ми   загубимо   сільське господарство.

 

     Наступне питання - регулятор на фонд споживання.

 

     Він повинен бути не на приріст фонду споживання, а на частку споживання. В усьому світі забезпечено, що в національному доході заробітна плата складає приблизно 70 процентів. От за перевищення частки цієї у доході або в додатковій вартості,

 

     35

 

     тоді лише оподатковується.

 

     Також за вивіз продукції за межі України,  попит в  якій  не забезпечений у нашій державі. Це стосується також і тих податків, які встановлюються на митниці.

 

     Особлива проблема - це оподаткування індивідуальних  доходів заробітної   плати.   Вона   у   нас  справді  оподатковується  в соціальному страхуванні 37 процентів,  13 процентів  і  більше  у прибутковий  податок.  Тобто  фактично  50  процентів  заробітної плати.  Що ж  пропонується?  Все-таки  соціальне  страхування  ми повинні  залишити  через те,  що звідти йде формування пенсійного фонду,  І ставки податків залежать  від  демографічної  ситуації. Якщо,  наприклад, в Узбекистані чотири працюючих утримують одного пенсіонера,  то  для  того,  щоб  забезпечити  рівень  пенсії  60 процентів  від заробітної плати,  кожен працюючий через держстрах повинен віддати по 15 процентів.  Коли на Україні  два  працюючих утримують  одного пенсіонера,  то в нас ця ставка повинна вирости до  30  процентів  для  того,  щоб  забезпечити  явне  тоневу  60 процентів   від  заробітної  плати.  Між  іншим  треба  припинити міграцію на Україну,  бо ж переїжджають в основному пенсіонери, і нам треба в зв'язку з цим збільшувати податки.

 

     Далі. Наддоходи   треба   оподатковувати   сімейні,   а   не індивідуальні.  Ми сьогодні встановили, що 700 карбованців і вище оподатковуються  більш жорстко.  Але в того одного працюючого він може бути один,  а може бути сім'я з 8-10 чоловік.  У  зв'язку  з цією  системою  оподаткування  виступають  і  говорять,  що треба знизити  податки   для   2-3   чоловік.   Треба   ввести   прямий податокрегулятор наддоходів.  Наприклад,  прожитковий мінімум 150 карбованців,  якщо сімейні доходи на душу,  на одного члена сім'ї 150, то і заробіток не оподатковується.

 

     36

 

     Якщо вони перевищують в два рази, тоді додається 1 процент і так далі за шкалою. Наприклад, коли в 10 разів перевищують доходи від прожиткового мінімуму на душу населення, на члена сім'ї, тоді вже - 30 процентів податку.

 

     Нам слід визначити ставки щодо кожного а цих видів  податків і розподіл по бюджетах. Це наше завдання зараз, щоб не було війни бюджету.  Ми повинні визначити, які податки в місцевого, разового рівня,  які обласного,  державного,  а також які ставки йдуть для фінансування бюджету.  Для того,  щоб представники місцевої влади не  їздили  і  не  просили  у  вищих  інстанціях,-  дайте нам для виконання наших програм.

 

     Окрім того,  слід встановити  фіскальні  податки  на  землю, причому диференційовано;  для сільськогосподарського виробництва,

-щоб земля не пустувала,  шли люди  її  отримають,  щоб  вона  не еродувала, а щоб на ній люди працювали; для міста, - щоб місто не розширювалося  безмірно,  щоб  воно  росло  вгору  і  раціонально використовувало  землю.  Це  ж стосується нерухомого маяка,  дач, спадщини.

 

     Крім того, треба встановити пільги інвалідам, малому бізнесу і малим підприємствам.

 

     Ось такою повинна бути концепція з податкових законів. Через те я пропоную на сьогоднішній день всі  законопроекти  відправити на   доопрацювання   комісіям  з  питань  економічної  реформи  і управління народним господарством,  з питань планування, бюджету, фінансів  і цін,  але при цьому Міністерству фінансів обов'язково виконати всі розрахунки за нашим дорученням.  І щоб  то  не  було так,  що  ми  повинні чекати місяцями,  щоб вони працювали з нами разом.  Тільки в тому випадку ці закони,  цей закон  про  податки буде виконувати і фіскальну, і регулюючу, і стимулюючу функції.

 

     Дякую за увагу.

 

     37

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Печерову.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань планування, бюджету, фінансів і цін /ВеликоМихайлівський виборчий округ, Одеська область/. Я з самого початку буду просити додаткових декілька хвилин з тим,  щоб обмінятися думками,  які у кас виникли в комісії при розгляді цього питання.

 

     ГОЛОВА. Об 11.18 ви можете завершити.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Перше.  Розглядається цей пакет законопроектів на  вимогу,  письмову  і  усну,  багатьох   народних   депутатів. Суперечливим є питання, чи доцільно було його сьогодні вносити на розгляд,  чи ні.  Мені здається, що у зв'язку з тим, що більшість народних  депутатів  при обговоренні вже зіткнулася з надзвичайно складною проблемою,  яка в  нас  існує  а  впровадженням  системи оподаткування і законів про податки з підприємств,  організацій і установ і з громадян,  то цей розгляд був доцільним.  Хто автори? Цілком слушне запитання. авторів у нас близько 400. Це зауваження і пропозиції,  які  надійшли  до  першого  і  другого  варіантів. Робочою  грудою,  комісією  разом  з  Урядом  республіки зроблена спроба  якось  їх  узагальнити.  Який  загальний  висновок  можна зробити?  У зв'язку з тим,  що з цієї трибуни ніхто не сказав, що ці законопроекти хороші,  мені здається,  що першу частину, свого завдання  ми виконали,  бо намагалися підійти до всіх об'єктивно, не створювати комусь надзвичайні умови.

 

     38

 

     А тепер я хочу сказати,  що в процесі  обговорення  надійшло багато  зауважень,  крім  тих  письмових,  які сьогодні є в нас у комісії.

 

     Що можна сказати а цього приводу?  Частина  нам  відома,  на частину  зауважень  вже  неодноразово  давалися  пояснення з цієї трибуни.   Є,   наприклад,   таке   прохання,   чітко   визначати відрахування  від  фонду заробітної плати.  Я вкотре прошу навіть керівників окремих підприємств і галузей-розберіться в  тому,  що відрахування  до  фонду  соціального  страхування  не має ніякого відношення до  фонду  заробітної  плати.  Це  такі  питання,  які потрібно  це  при доопрацюванні зняти і не виходити з ними на всю республіку та не вносити додаткову смуту.

 

     Дуже багато є слушних пропозицій.  Якщо брати кожну  окремо, то  вони  правильні,  а  об'єднати їх - то вони взаємо виключають одна одну і практично поєднати їх неможливо.  Тому потрібно  було щось покласти в основу підготовки цього матеріалу.

 

     Є два  підходи.  Одні  депутати  говорили,  що тут покладені потреби  бюджету,  інші  -  ставлять  під   сумнів   стимулювання виробництва. Ми хотіли поєднати і потреби бюджету, і стимулювання виробництва. Проте, якщо ми сьогодні не визначимося, на який шлях ми станемо,  не вирішимо рівняння з усіма невідомими,  гадав,  що нікому це не під силу. Ми повинні сьогодні визначити, що брати за основу.

 

     Давайте поміркуємо,  що потрібно брати за основу. Ви знаєте, що республіканський бюджет,  який ми  затвердили,  з  урахуванням місцевих  бюджетів складає по витратах 57,8 мільярда карбованців, ній його затвердили із загальним дефіцитом  близько  7  мільярдів карбованців.  У  нас уже на початку року не вистачало 7 мільярдів карбованців. За час, що відтоді минув, ми прийняли

 

     39

 

     законодавчі акти,  які додатково потребують ще 9,4  мільярда карбованців.  Крім  того,  вже  пройшли  в першому читанні /і,  я думаю,  будуть прийнятій  інші  закони,  які  потребують  ще  5,2 мільярда карбованців.

 

     Водночас у  зв'язку  з  підвищенням цін дефіцит у бюджеті на прямі витрати збільшився  на  10  мільярдів  карбованців  плюс  5 мільярдів за рахунок зменшення надходжень до бюджету в зв'язку із зменшенням  податку  з  підприємств  з  45  до  35  відсотків  та зменшенням податків для значної кількості населення.

 

     Я думаю,  що тут цілком слушно відповісти на запитання! чому збільшився  дефіцит  у  зв'язку  з   підвищенням   цін?   Спробую відповісти.  Якщо  підвищення  закупівельних цін торік було якось враховане під час формування бюджету на 1991 рік,  то  підвищення оптових  цін  для  промисловості  не  було враховано.  Воно зараз потребує з бюджету 41 мільярд карбованців з тих 52, які додатково надійдуть  до  бюджетних ресурсів нашої республіки.  А на виплату мінімальних  компенсацій  працівникам  лише  тих  підприємств  та організацій,  де не можуть взяти цю виплату на себе,  потрібен 21 мільярд карбованців.  Тобто підвищення цін призвело до збільшення дефіциту  бюджету.  Це нелогічно,  і я розумію чому.  Але якби ми дотримувалися старих цін,  то щоквартально збільшували б  дефіцит бюджету  на 20 мільярдів карбованців,  бо перекривати різницю між старими роздрібними і новини оптовими цінами  ресурсів  практично нема.  Якщо все підрахувати, то нам додатково до бюджету потрібно ще близько 40 мільярдів карбованців.

 

     Можна ще тут  полемізувати,  уточнювати,  скільки  фактично, проте  якщо  залишити  стару  систему оподаткування,  то потрібно підняти розмір податків з усіх без винятку на 60 відсотків.

 

     40

 

     У зв'язку з цим у концепцію, про що говорили сьогодні багато виступаючих,  закладені нові підходила якими ви можете погодитися чи не погодитися.  Найперше всіх обкладати податками чи ні?  Як я зрозумів зі слів і Пилипчука,  і більшості виступаючих,  потрібно всіх.

 

     У нас зайняті в сфері матеріального виробництва 16 мільйонів чоловік   а   52-х.  Якщо  ми  звільнимо  у  сфері  матеріального виробництва ще 6 мільйонів  чоловік  від  сплати  податків,  тоді вийде,  що  кожен працюючий повинен утримувати ще п'ять осіб.  Ви самі розумієте, що це неможливо.

 

     Як бути? Мені ще потрібно хвилини три-чотири.

 

     ГОЛОВА. Давайте  відведемо  ще  дві  хвилини,  бо   ми   вже порушуємо власний регламент.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В. Тому ми поклали в основу принцип: оподатковувати всіх,  Кого звільняти?  Якщо ми звільнимо  хоча  б одну організацію,  то не дійдемо згоди в цьому валі. Ми вважаємо, що потрібно  звільняти  від  оподаткування  напрями  використання коштів.  Якщо  це  благодійні  фонди  - повністю звільняти,  якщо розвиток  виробництва  для  всіх  форм  власності  -   звільняти, надавати  пільги  і  вводити  - потрібні ще нормативні акти з цих питань.  Усі форми власності повинні бути в однакових умовах.  Не можна   зараз   організацію   малих   підприємств,  кооперативів, індивідуального підприємництва перекладати лише на плечі  великих трудових  колективів,  які і нині уже ледве животіють за існуючої системи.  Тому давайте  разом  визначимось  у  цьому  надзвичайно важливому питанні, яке має чотири варіанти.

 

     41

 

     Що оподатковувати?  У  нас закладено податок,  як і у всьому світі...  Вибачте,  податок на прибуток.  Є пропозиція  слушна  у Маркова  -  оподатковувати  реалізацію.  Є  досвід оподатковувати доход.    З    цікавою     пропозицією     виступив     Київський інженернобудівельний  інститут  -  оподатковувати доход на одного працюючого. ший - ми тут домовимося. Лише тоді можна продовжувати роботу  над  цими  законопроектами.  Якщо  зараз ми ні до чого не домовимося й відправимо проекти на доопрацювання,  результат буде той  же,  що  й  сьогодні.  Через певний час,  може,  буде більше ясності в зв'язку з визначенням нашого  ставлення  до  Союзу,  до підписання Договору, до Конституції... Така на сьогодні ситуація.

 

     Пропозиція. Було  б доцільно Закон про систему оподаткування і Закон  про  прибутковий  податок  з  громадян  УРСР,  іноземних громадян  і  осіб  без  громадянства прийняти за основу в першому читанні і починати працювати над ними.  Якщо не можна  -  давайте визначимося,  які  концептуальні  положення  туди  внести.  Я всі можливі варіанти вам доповів.

 

     А ось  щодо  проекту  Закону  про  податки  а   підприємств, об'єднань  і  організацій,  то  тут  можна  визначитись  а деяких концептуальних положень окремо. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Наш час вичерпався.  Ви що,  з  порядку  ведення  чи хочете виступити? Репліку? Будь ласка. Другий мікрофон.

 

     42

 

     СУГОНЯКО О.А.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  а  питань  економічної  реформи  і   управління народним господарством /Корольовський виборчий округ, Житомирська область/.  Я хотів би,  щоб ми всі задумалися  над  тим,  чому  в нашому законопроекті такі різні ставки податку. Скажімо, колгоспи в тридцять разів менше обкладаються, ніж решта підприємств, А для кооператорів  встановлено податок десь близько 50 процентів.  Нам кажуть, що причина - в діючих нині цінах. І це дійсно так. Я хочу більше  сказати.  Податкова  система  і  закони  підлаштовані під існуючу абсурдну цінову систему.  Завтра ми введемо лібералізацію цін, і вона зруйнується. Це перше.

 

     Друге. Проект  Закону  про систему оподаткування вводиться в дію з 1.01.1992 року  /окрім  оподаткування  кооператорів/.  Я  ж пропоную  прийняти в оподаткування кооперативів окрему постанову, а цей законопроект  відправити  на  доопрацювання  з  принципових міркувань.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Давайте  будемо визначатися,  як працювати,  що нам робити далі  з  цими  законопроектами?  Ми  їх обговорили і відведений регламент вичерпали.

 

     У ході обговорення вносилися різні пропозиції.  Часто одні з них виключали інші,  але з  тридцяти  депутатів,  які  виступили, більшість все ж таки запропонували, щоб у першому

 

     43

 

     читанні не  приймати сьогодні,  а віддати на доопрацювання в комісії.

 

     Депутат Печеров запропонував, щоб ми сьогодні вирішили деякі концептуальні питання,  але,  я думав, ми їх на сесії не вирішимо зараз.  Їх потрібно вирішувати в комісіях,  в усіх комісіях, тому що  ці  законопроекти  стосуються  всіх без винятку сторін нашого життя  -  і  ринку,  й  ініціативи,  і  життя  людей,  добробуту, підприємств,  прибутку.  Значить,  це стосується всіх без винятку комісій,  усіх  без  винятку  депутатів.   А   зараз   на   сесії голосуванням визначати,  яку концепцію ми будемо брати за основу,

-нереальне завдання.

 

     Нам потрібно перенести всю цю  роботу  в  комісії.  Разом  з Мінфіном  дві комісії є,  будемо говорити,  визначальними в цьому плані.  Це комісії Пилипчука і  Печерова.  Решта  комісій  будуть допомагати  їм  разом  з  відповідними  органами  - Міністерством фінансів та іншими міністерствами.

 

     Але, мені здається,  таке обговорення було корисним. Тому що Рада  це  раз  відчула  важливе  значення  для  нашого  життя цих законопроектів.  Було   висловлено   цілий   ряд   дуже   цікавих пропозицій,    і    комісії   можуть   розпочати   опрацьовувати, доопрацьовувати ці документи,  визначатися з концепціями. Тоді ми могли  б  прийняти  їх  після остаточного обговорення.  Це - одна пропозиція.

 

     А інша пропозиція була така:  приймати  ці  законопроекти  в першому читанні.  Але ж більшість депутатів висловлювалась за те, щоб передати документи на доопрацювання а урахуванням обговорення і внести ще раз на обговорення. Тоді давайте і

 

     44

 

     проголосуємо в такій послідовності.  Спочатку за те,  щоб не приймати документи в  першому  читанні  сьогодні,  а  передати  в комісії,  вони  разом з Урядом доопрацюють їх,  а тоді внесуть на обговорення.

 

     Перший мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Прежде чем  голосовать,  у  меня есть  такое предложение.  Предлагали четыре варианта.  Комиссии в них не разберутся.  Опять мы потратим,  как и в этот раз, полтора дня.    Пусть   Министерство   финансов   сделает   экономическое обоснование четырех вариантов.  При таких ставках - вот  такие-то мы изъятия получим,  и это обеспечивает здравоохранение в такомто объеме,  просвещение - в  таком-то  объеме  и  так  далее.  Тогда прекратятся  все  эти ненужные споры,  которые мы уже полтора дня ведем.

 

     ГОЛОВА. Підтримую.  Про це і депутат Пилипчук  говорив,  щоб Міністерство   фінансів  дало  розгорнуті  пояснення,  економічні розрахунки до всіх пропозицій,  до всіх концепцій, щоб можна було комісіям  визначитися,  і  потім вийти на сесію вже з конкретними аналізами і пропозиціями. Так?

 

     Другий мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  голова  підкомісії   Комісії   Верховної   Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління

 

     45

 

     народним господарством  /Cвятошинський  виборчий  округ,  м. Київ/.  Я думаю,  що краще бую б зробити інакше.  Коли внесли три законопроекти  на сесію одночасно,  то це була найбільша помилка, яку можна  була  допустити.  Тому  я  пропоную  протягом  місяця, наприклад, внести на розгляд Верховної Ради саме законопроект про систему  оподаткування  і  концепцію.  Т  якщо   ми   визначимося концептуально  саме  в  системі  оподаткування,  тоді  стане  нам відомо, чи треба нам другий, третій законопроект, чи не треба.

 

     Я, наприклад,  переконаний,  що його не треба,  повинен бути один  закон яро податки,  де все це зафіксувати.  Тому я пропоную протягом місяця концептуально розглянути на Верховній  Раді  саме питання системи оподаткування.

 

     ГОЛОВА. Нехай  вирішують  комісії,  ми передаємо документа в комісії.  Вони разом а Урядом  зроблять  свої  висновки,  внесуть пропозиції  на засідання Президії,  ми їх розглянемо і внесемо на сесій. Третій мікрофон.

 

     ПЕТРОВ В.М.  Я згодний з попередньою пропозицію.  І  у  двох словах спробую це довести. Справа в тому, що...

 

     ГОЛОВА. Доводити не потрібно. Ви підтримуєте?

 

     46

 

     ПЕТРОВ В.М.  Ви  вибачте,  чого  ви  кудись  поспішаєте?  Це надзвичайно важлива справа.  Є світовий досвід, який доводить, що не  можна  робити основою оподаткування за умов економічної кризи прибуток підприємств. Цього прибутку може просто не бути. У світі вироблений  податок  на  додаткову вартість.  Але давайте скажемо прямо,  чи багато сто з  депутатів  у  цьому  залі  володіє  цими питаннями.  Тому і я підтримую думку,  що треба встановити якийсь термін,  щоб опрацювати всебічно ці законопроекти,  а  вже  потім внести на розгляд питання про систему оподаткування.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.,   директор   Бобровицького  радгоспутехнікуму /Козелецький  виборчий  округ,  Чернігівська  область/.   Леоніде Макаровичу!  Я думаю,  наприклад,  що з пакету цих законопроектів проект Закону яро прибутковий податок з громадян Української РСР, іноземних  громадян  і  осіб  без  громадянства  можна прийняти в першому  читанні.  А  два  законопроекти  /погоджуюся   з   вашою пропозицією/ відправити на доопрацювання.

 

     ГОЛОВА. Зараз будемо голосувати.  Перший мікрофон, і давайте завершувати.

 

     САЛІЙ І.М.,  голова  Подільської  районної   Ради   народних депутатів   /Подільський   виборчий   округ,  м.  Київ/.  Леоніде Макаровичу! Я нагадую, що в мене - три хвилини. Напевно, для всіх депутатів настало тяжке похмілля.

 

     47

 

     До цих  пір ми тільки роздавали,  а хто повинен відібрати... То ми, певно, хочемо, щоб інший парламент це вирішив.

 

     І потім складається враження,  що ми тут,  у валі,  що хочеш можемо обговорювати,  де хочеш,  якими балконами можемо ходити, а як треба подумати головою і дещо опитати,  то в нас  немає  часу. Куда ми поспішаємо? Це ж - головні закони. І те, що ми до цих пір робили,  не матиме ніякого  значення,  якщо  ми  не  приймемо  ці закони.

 

     І я   хотів   би,   щоб   концепція  Уряду  і  комісії,  яка запропонована,  з легкістю  не  відхилялася.  Треба  надрукувати, напевно,  ці документи, щоб люди мали можливість їх обговорити. І ми  повинні  сказати,  що  ми  сьогодні  повинні   ременя   мати, підперезатися,   затягнути  його  добре,  а  ще  сказати,  що  40 процентів ми беремо тому,  що менше  не  можемо.  Не  можемо  все роздавати,  бо немає що споживати.  А 15 процентів беремо податок на розширення виробництва.  Якщо не буде в республіці розширеного виробництва, то зовсім нічого не буде на споживання.

 

     Тому, я вважаю, ці запропоновані документи чесні врешті-решт перед  людьми,  і  ми  могли  б  сьогодні  не  з  такою  легкістю відмовлятися їх розглядати,  а висловитися відносно них,  бо вони заслуговують,  щоб  прийняти  їх  у  першому  читанні.  А   потім розглядати вже окремо ставки,  пільги. Це - головний закон, я про це вам нагадую.

 

     ГОЛОВА. Давайте  будемо  голосувати.   Пропозиція,   внесена більшістю народних депутатів, я її сформулював. Хто за те, щоб не приймати  законопроект  у  першому  читанні,  а  передати   /ваша пропозиція - друга, я прошу бути більш спокійними, я не забув про це/ на доопрацювання,  проаналізувавши те, що пропонували народні депутати,  і разом з Урядом внести ще раз на обговорення?  Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

 

     48

 

     "За" - 295. Приймається.

 

     Я бачу, немає потреби голосувати вашу пропозицію, так? Тепер ми  можемо  зробити  на  30 хвилин перерву,  і о 12-ій годині вже Уряд... Що? Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  головний лікар  медсанчастини  Микитівського ртутного   комбінату  /Горлівський-Микитівський  виборчий  округ, Донецька   область/.   Уважаемые   депутаты!   Уважаемый   Леонид Макарович!  Думаю,  нам нужно провести закрытое заседание. Прежде всего,  мы сегодня стоим  перед  моментом  избрания  наши  мошной исполнительной  власти.  До  сих  пор  /я думаю,  не открою здесь Америки,  и нет в этом большого секрета/ мы приняли более трехсот законов,  постановлений,  решений. Кто сегодня мне скажет честно, что у нас хорошо выполняется? Мы раздаем векселя шахтерам...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не розумію,  вибачте,  я  не  розумію,  що  ви хочете. Ніхто нікого сьогодні вибирати не буде.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Но все равно же когда-то будем. Я хочу наконец определиться:  кто  мы  есть.  Если  мы,  действительно,  высшая, законно  набранная  законодательная,  дополнительная  и  судебная власть, то отсюда и надо начинать действовать. Иначе придет время выплачивать векселя, которые мы раздали.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва на півгодини.

 

     49

 

     /Після перерви/

 

     ГОЛОВА. Переходімо   до  обговорення  наступного  питання  - питання про Кабінет Міністрів Української  РСР.  Слово  надається Прем'єр-міністру Фокіну Вітольду Павловичу.

 

     ФОКІН В.П.,   Прем'єр-міністр  Української  РСР  /Дарницький виборчий округ,  м.  Київ/.  Шановні народні депутати!  Перш  ніж доповісти пропозиції щодо остаточного варіанту структури Кабінету Міністрів, мені хотілося б звернутися до вас із словами подяки. І ось  чому.  Коли  16 квітня я йшов на до трибуну з об?рунтуванням реформи державної виконавчої влади  в  республіці,  то,  відверте кажучи, хвилювався не менше, ніж тоді, коли балотувався на посаду Голови Уряду.  Справа в тому,  що  запропонована  нами  структура державного   управління,   і   насамперед  по  закладених  в  ній системоутворюючих принципах,  в не  просто  новою,  а  радикально новітньою.   Об'єктивний   характер   дії  цих  системоутворюючих принципів 5 гарантією  того,  що  за  короткий  чає  ми  зможемо, нарешті,  реально покінчити з адміністративно-командними методами керівництва  і  матимемо  урядові  структури,  адекватні  вимогам ринкової економіки.  Це, звичайно, перший крок, але він непростий і нелегкий.  Щоб відважитися на  нього,  ми  разом  з  вами  мали виявити і рішучість, і політичну далекоглядність, і, врешті-решт, діти на певний  ризик.  Про  те,  що  такими  якостями  володіють парламентарії  республіки,  свідчить  той факт,  що запропонована нова структура державного управління була відразу прийнята  більш як 80 відсотками голосів. І я щиро дякую вам за це.

 

     А тепер по суті справи. При обговоренні на сесії питання про структуру державного управління в республіці народними депутатами

 

     50

 

     було внесено ,55 пропозицій і зауважень.  Запевняю  вас,  що жодна 8 цих пропозицій не залишилася поза увагою.  До їх вивчення залучалися експерти 8 числа науковців,  досвідчених професіоналів з  багатьох  галузей  виробництва.  В  основу цих пропозицій буяй покладені їхні висновки.  І все ж я розумів,  що останнє слово за вами,  народними депутатами. Я доповідаю вам про структуру Уряду, в доцільності якої  глибоко  переконаний.  Мені,  звичайно,  буде прикро,  коли  я не зможу і вас переконати в цьому.  Але,  ще раз повторюю,  останнє  слово,  як  і  годиться,  за   парламентською більшістю.

 

     Насамперед про  пропозиції  народних  депутатів,  з якими ми повністю погодилися /я бачу невелике пожвавлення в залі/,  -  маю на  увазі  саме парламентську більшість,  а не ту,  яку ми інколи називаємо "групою 239".

 

     Так от,  щодо пропозицій, з якими ми погодилися. Йдеться про збереження  в  складі  Кабінету  Міністрів  двох окремих структур міністерства  вищої  і  середньої  спеціальної  освіти  УРСР   та Міністерства   народної   освіти  УРСР.  Ці  пропозиції  вносили, зокрема,  народні депутати Романов, Черненко та інші. До того ж у окладі   Міністерства   освіти   УРСР   буде   створено   Комітет профтехосвіті,  тобто справа  професійно!  підготовки  робітничих кадрів    не   передаватиметься   міністерству   праці,   як   це передбачалося раніше.

 

     Народні депутати  Залудяк,  Яворівський,   Череп,   Євтухов, Правденко  та  інші  /всього  13  депутатів/  внесли  пропозицію: розділити    Міністерство    природокористування    і     охорони навколишнього середовища на два. Суть їхньої пропозиції полягає в тому, що екологія настільки життєво важлива сфера для нинішніх, а тим паче для

 

     51

 

     майбутніх поколінь,   що   відповідне  міністерство  повинно займатися тільки цією проблемою І ніякою іншою.

 

     Я погодився з дам,  і тому  в  структурі  Кабінету  пропоную залишити  окреме  Міністерство  охорони навколишнього середовища. Питання геології і використання надр перебуватимуть у компетенції його Державного комітету УРСР, який я пропоную створити.

 

     Далі. Вважаю  також  за  можливе  погодитися  з  пропозицією народних депутатів УРСР про недоцільність створення  в  структурі Кабінету  Міністрів  Міністерства  інформації  УРСР,  але за тієї умові,  що  на  разі   держкомітету   УРСР   по   телебаченню   і радіомовленню найближчим часом буде створено,  -а пропозиція така вже  в,  -Державну  телерадіомовну  компанію  України,  за   якою зберігатимуться основні функції,  права і обов'язки Держтелерадіо УРСР.

 

     Я вважаю, шановні колеги, що це рішення назріло, оскільки Із скоренням  Всесоюзної телерадіомовної компанії фактично перестала існувати єдина  союзно-республіканська  структура  телебачення  і радіомовлення.  На  нашу  думку,  реорганізація нинішнього УРСР в компанію забезпечить збереження за системою її державного статусу та   цілісності.   Все   це   дозволить   повніше  і  ефективніше використовувати кадровий потенціал, застосувавши контрактну форму укладання трудових угод.

 

     Безперечно, значних  організаційних змін зазнають підвідомчі Держтелерадіо УРСР організації,  які повинні  більше  відповідати сучасним вимогам.

 

     52

 

     Деякі народні депутати, зокрема Костенко, Марченко /я маю на увазі Марченка Володимира Романовича/, пропонують створити окреме Міністерство  зовнішньоекономічних  зв'язків,  а  не  відповідний комітет  у  складі  Міністерства   економіки.   Такі   пропозиції надходили і від інших депутатів.

 

     Що можна сказати по суті цієї пропозиції? Ні в кого, мабуть, не викликає сумніву те,  що Україна як суверенна держава  повинна проводити самостійну зовнішньоекономічну політику.  А це означає, що Уряд повинен забезпечувати державне  регулювання  всіх  питань зовнішньоекономічної  діяльності,  включаючи  валютні,  кредитні, цінові,  а також питання квотування  і  ліцензування  імпорту  та експорт/ продукції.

 

     До речі,  вчора  у  мене були депутати Сацький і Дубовський, які  розповіли  про  дуже  скрутний  стан,  у   якому   опинилися металургійні  підприємства  через нестачу металевого брухту.  А в той  же  час  у  портах  сконцентровано  дуже  велику   кількість металевого брухту,  який Іде на експорт.  Тому я, шановні народні депутати,  маю намір внести на ваш розгляд пропозицію про відміну цих ліцензій. Треба віддам металевий брухт металургам.

 

     Крім того,    нам    належить    розробляти    і    укладати торговоекономічні  угоди  з  іноземними  державами  та   союзними республіками, розробляти валютний баланс України тощо.

 

     Таким чином,   створення   спеціального   органу  державного регулювання   зовнішньоекономічних    зв'язків    -    об'єктивна необхідність.  Сумніви викликав лише одне: чи варто надавати йому статус окремого міністерства?

 

     53

 

     Адже в   цьому   випадку   ми   штучно   розриваємо   єдиний республіканський  ринок  на  дві  локальні  частини - внутрішню і зовнішню,  які регулюватимуться відповідно двома  міністерствами. Але,  як кажуть,  де багато няньок,  там дитя каліка. Не знаю, чи зможемо ми  в  такій  ситуації  забезпечити  суспільне  необхідне державне   регулювання,   підкреслюю,  єдиного,  спільного  ринку республіки.  Цьому  можуть  заважати  штучно   створені   відомчі перепони.

 

     На мій  погляд,  більш  реалістичною  є пропозиція народного депутата  Тетяни  Михайлівни  Яхеєвої  про  створення  Державного комітету  УРСР  по  зовнішньоекономічних зв'язках.  Але і в цьому випадку зберегти одного,  образно кажучи,  господаря ринку навряд чи вдається* А це має принципове значення.

 

     Як ви  пам'ятаєте,  при  обговоренні  нової  структури Уряду найбільш  гостра  дискусія  розгорнулася  навколо   питання   про доцільність  існування  Міністерства торгівлі УРСР.  Велика група депутатів - Ємельянов,  Костенко,  Заєць,  Пилипчук,  Рябченко та багато  інших - виступила проти збереження цього міністерства.  У своїй  доповіді  я  наводив  чимало  доказів,  що  підтверджували недоцільність  створення цієї структури державного управління,  і насамперед з позиції перспективи, тобто вже сформованої економіки ринкового типу.  Повторювати їх зараз, мабуть, недоцільно. Та щоб дістатися істини,  не зашкодить ще й ще раз  зважити  на  терезах економічно! логіки всі аргументи - як "за", так і "проти".

 

     Насамперед нагадаю,  що  одним  з  основних  аргументів щодо необхідності ліквідації Мінторгу  УРСР  було  побоювання,  що  це міністерство стане нездоланною перешкодою на шляху роздержавлення і приватизації торгівлі.  А якщо це так, то перехід до нормальних ринкових відносин

 

     54

 

     взагалі і створення відповідної інфраструктури ринку зокрема здавалися б проблематичними.

 

     З точки зору теорії ці твердження дійсно досить переконливі. Однак   реальне   життя   дуже  часто  спростовує,  здавалося  б, найбездоганніші теоретичні постулати,  особливо коли йдеться  про справи в економіці. Тим більше в сучасній економіці, кризовій.

 

     Судіть самі.  В  Угорщині,  наприклад,  до  недавнього  часу нагальне розвивався процес так званої стихійної  приватизації.  В результаті  майже  половина  підприємств у сфері торгівлі змінила форму власності.  Однак ця  приватизація  супроводжувалася  таким сплеском різноманітних зловживань і корупції з боку представників місцевих органів влади і  управління,  що  держава  була  змушена поставити процес приватизації під жорсткий контроль.  І для цього було створено таку  державну  /урядову/  структуру,  як  державне майнове агентство, підпорядковане урядові країни.

 

     Або взяти  Болгарію.  Тут  також недавніми рішеннями уряду і парламенту процес приватизації було припинено.  Причина та ж сама

- масове зловживання місцевої влади,  яке полягало в корупції і в скуповуванні власності самими представниками влади.

 

     У Польщі до середини  минулого  року  процесами  так  званої малої приватизації керувало міністерство внутрішньої торгівлі, за допомогою якого було приватизовано -  причому  здебільшого  через оренду -25 відсотків торговельних підприємств.  І все відбувалося більш-менш пристойно. Потім цю справу взяли в руки місцеві органи самоврядування,  і  все,  на  жаль,  пішло шкереберть.  Зараз там створюються

 

     55

 

     урядове агентство по приватизації і спеціальний фонд,  тобто знову-таки  держава  має  намір  повернутися  до  управління цими процесами.

 

     Я, шановні колеги,  думаю,  що  нам  варто  зробити  розумні висновки з досвіду цих держав, щоб не допустити або хоча б звести до мінімуму можливі  помилки.  Тому  при  вирішенні  питання  про подальшу   долю   республіканського   Мінторгу,   мені  здається, необхідно врахувати такі моменти.

 

     Перше. Держава  в  особі  уряду  повинна   мати   можливість здійснювати     необхідне     постійне    регулювання    процесів роздержавлення та приватизації власності у сфері  торгівлі.  Адже навіть  з  позицій  соціальної  справедливості  не можна повністю передати керівництво цими процесами місцевим  органам  влади,  бо деякі  торговельні  об'єкти  великої  вартості зведені за рахунок коштів республіканського бюджету.  А якщо так,  то повинен бути і орган державного управління.

 

     Друге. Окремі  торговельні  підприємства.  /я  маю  на увазі насамперед великі універсальні магазини, оптові бази і таке інше/ протягом  найближчих  років  /а  може  статися  так,  що і довше/ повинні залишатися об'єктами державної або акціонерної  власності з   обов'язковою  участю  держави.  А  це  знову-таки  передбачав наявність відповідного державного органу.

 

     56

 

     Третє, Шановні товариші,  треба  бути  реалістами.  Протягом року   -   півтора,   тобто  до  моменту  відносної  стабілізації споживчого   ринку,   буде   об'єктивно   існувати   необхідність маневрування   товарними   ресурсами   в   масштабах  республіки. Здійснювати це без  спеціального  державного  органу  буде  майже неможливо.

 

     І, нарешті,    четверте.    Об'єктами    роздержавлення    і приватизації повинні  стати  підприємства  не  тільки  нинішнього Мінторгу,   а   й  всіляких  відділів  чи  управлінь  робітничого постачання,  яких у нас величезна кількість.  Тобто попередньо їх треба поставити в рівні умови з підприємствами,  підпорядкованими Мінторгу.  Для  цього  на  стартовому  етапі   роздержавлення   і приватизації  всі  без  винятку  торговельні підприємства повинні знаходитися під юрисдикцією одного органу державного управління.

 

     Виходячи з викладених аргументів, варто було б розглянути як альтернативний такий варіант.  Замість існуючого Мінторгу УРСР як тимчасова структура з якісно новими функціями і,  підкреслюю,  на нових   організаційних   принципах   створюється  республіканське Міністерство торгівлі. Поза всякім сумнівом, це нове міністерство повинно забезпечити організацію як внутрішньої,  так і зовнішньої торгівлі.  Тобто нам не треба  буде  тоді  створювати  Державного комітету  УРСР по зовнішньоекономічних зв'язках.  Строк існування Мінторгу УРСР,  так само як і основні завдання,  що ставитимуться перед ним на цей період, визначатимуться парламентом і Урядом.

 

     Що мається на увазі?  Верховна Рада,  наприклад, встановляє, що протягом одного чи двох років  це  міністерство  має  подолати існуючий  монополізм у торгівлі шляхом роздержавлення власності і створення на акціонерній основі великих торговельних фірм, які

 

     57

 

     будуть конкурувати міх собою.  За цей  же  час  воно  мусить посприяти  приватизації 50-70 відсотків торговельних підприємств. Після закінчення встановленого строку Міністерство торгівлі  може бути ліквідовано.  Якщо воно успішно виконає поставлені перед ним завдання,  можна було б визначити  конкретні  форми  економічного заохочення  його  керівництва,  які б стимулювали їх діяльність в напрямку   прискорення   самоліквідації    даної    управлінської структури.

 

     А в  майбутньому,  шановні  колеги,  я сподіваюсь,  що ми ще станемо  свідками  цього,  в  Кабінеті  Міністрів  УРСР  все-таки з'явиться  одне  міністерство-міністерство ринку і економіки.  Я, якщо помітили,  не випадково на перше місце  поставив  ринок,  бо держава насамперед зобов'язана регулювати саме ринок,  а не сферу виробництва.  Це, в принципі, і становить квінтесенцію Нормальної ринкової економіки.

 

     Тепер коротко  про деякі пропозиції,  з якими при всій нашій повазі до їх  авторів  погодитися  ми  не  можемо.  Зокрема,  ряд народних  депутатів  пропонували  скасувати  в  складі Уряду такі міністерства, як у справах захисту населення від наслідків аварії на  Чорнобильській  АЕС,  енергетики і електрифікації,  у справах молоді  і  спорту,   у   справах   роздержавлення   власності   і демонополізації  виробництва.  Неприйнятні  також  пропозиції про перетворення деяких з них у комітети.

 

     Аргументи про доцільність створення названих  міністерств  я вже вам наводив.  На мій погляд, вони досить переконливі. Повторю лише один з них. Ну, скажімо, шановні народні депутати, чи можемо ми  відмовитися  від  створення  Міністерства  у  справах захисту населення від наслідків аварії на  Чорнобильській  АЕС?  Адже  ця проблема завжди буде першочерговою не тільки для Голови

 

     58

 

     Уряду, а   й   для   кожного  міністерства,  відомства,  для будь-якої урядової структури. Та навіть не стільки з економічної, скільки з моральної, психологічної сторони ця справа повинна мати одного організатора,  одного  координатора,  врешті-решт,  одного господаря.

 

     Чимало пропозицій народних депутатів стосувалося утворення в складі Кабінету  Міністрів  таких  міністерств  як  металургійної промисловості,  машинобудування,  транспорту та інших. Я зупинюся на одній із пропозицій,  яка стосується Міністерства  транспорту. Тим  більше,  що  свої  голоси  на його захист подали 47 народних депутатів. Змушений, шановні колеги, ще раз привернути вашу увагу до  одного принципово важливого моменту.  Даруйте,  що доводиться говорити про це не вперше, але істину треба постійно повторювати, оскільки хибні думки, на жаль, повторюються постійно. Йдеться про найважливіший  системоутворюючий  принцип   формування   Кабінету Міністрівфункціональність.    Не    галузева   ознака,   а   саме функціональна ознака закладена в принцип формування  Кабінету.  І це,  як ми вже з вами домовилися, виключав можливість введення до складу Кабінету будь-якого  галузевого  міністерства.  А  нинішнє Міністерство   транспорту,   яке  займається  лише  автомобільним транспортом, б не просто галузевим, а навіть вузько галузевим.

 

     Глибоко переконаний:  на етапі переходу  до  ринку  основною метою  цієї  управлінської  структури мав стати сприяння процесам роздержавлення,  приватизації,  створення економічно  незалежних, конкуруючих між собою транспортних компаній.

 

     Всі ці   питання,   безперечно,   можна   буде   ефективніше вирішувати в рамках комітету,  а не міністерства.  У перспективі, коли всі підприємства, причому не лише автомобільного, а й

 

     59

 

     залізничного, повітряного, морського та річкового транспорту відповідатимуть вимогам ринкової економіки,  можна  буде  дійсно, скористатися  світовим  досвідом,  що  й  пропонує група народних депутатів,  і створити Міністерство транспорту,  як це робиться в будь-якій цивілізованій країні.

 

     І ще   про  два  міністерства:  про  Міністерство  державної безпеки  і  Міністерство  внутрішніх   справ.   Декларацією   про державний  суверенітет  України  передбачено,  що  республіка має власні органи державної безпеки.  Це  суверенне  право  практично реалізовано  в  Законі  Української  РСР від 24 жовтня 1990 року. Згідно з  цим  законом  Голова  Верховної  Ради  Української  РСР представляє  Верховній  Раді  України кандидатуру Голови Комітету державної  безпеки  УРСР.  Разом  з   тим   Уряд   республіки   у відповідності   із  статтею  118  Конституції  УРСР  зобов'язаний вживати заходів  у  межах  встановлених  Конституцією  УРСР  щодо забезпечення державної безпеки і обороноздатності країни.

 

     У зв'язку  з  цим  ми  вважаємо  неможливим виводити Комітет державної безпеки УРСР з підпорядкування Уряду республіки. Інакше Кабінет Міністрів буде неспроможний виконувати функції, покладені на нього Конституцією республіки.

 

     60

 

     Варто врахувати  й  таке.  Виходячи  з  того,   що   Комітет державної   безпеки  в  союзно-республіканською  структурою,  то, очевидно,  немає сенсу перетворювати його в міністерство, як мені хотілося  на попередній нашій зустрічі.  І ви знаєте,  що тоді не було ще утворено відповідного комітету в Росії.  Однак вважав  би за доцільне, щоб Голова КДБ УРСР одночасно був і членом Кабінету.

 

     Щодо виведення   Міністерства   внутрішніх   справ   УРСР  з підпорядкування Уряду республіки.  На наш  погляд,  це  абсолютно недоцільно.  Це може мати сенс лише в тому випадку, коли Верховна Рада візьме на  себе  обов'язки  по  захисту  інтересів  держави, охороні  державної власності і громадського порядку,  боротьбі із спекуляцією і злочинністю,  забезпеченню та захисту прав і свобод громадян.  Ясна річ, що в цьому разі державна виконавча влада мав бути звільнена від відповідальності за стан справ  у  цій  сфері. Вирішувати, шановні народні депутати, все-таки вам, але я не знаю такої парламентської держави,  де виконавча влада була б  усунута від виконання названих мною функцій.

 

     Власне, говорячи відверто, мені можна було б в усіх питаннях діяти за принципом "баба з возу - кобилі легше",  але  совість  і відповідальність  за  статус державної виконавчої влади заважають це зробити.

 

     І останнє,  принципово важливе питання  -  про  Національний банк України.  Я вже досить багато,  навіть надмірно наполегливо, закликав народних  депутатів  на  період  стабілізації  економіки залишити  банк  у  підпорядкуванні  Кабінету Міністрів.  Довірте, спонукають мене до такого рішення  не  амбіційні  устремління,  а виключно об'єктивно існуючі реалії.

 

     61

 

     А вони таці.  По-перше, при відсутності президентської форми правління   підпорядкування   Національного   банку    республіки Верховній Раді, яка є колективним органом влади, по суті створить суміш,  конгломерат законодавчої  влади  і  виконавчої.  В  цьому випадку  годі  й говорити про дотримання важливого управлінського принципу   -    принципу    єдиноначальності    і    персональної відповідальності за кожне з прийнятих рішень,  за їх наслідки,  А це в свою чергу знизить оперативність  в  управлінні  банківською системою республіки,  що особливо небезпечно в умовах економічної кризи.

 

     По-друге, не можна ж забувати - наш Національний  банк  поки що  не є емісійним.  І в цьому разі відсутні будь-які переконливі аргументи  щодо  виведення  його  з-під   компетенції   державної виконавчої  влади,  бо  в  країні  вона  підпорядкована  Кабінету Міністрів.   Невже   незрозуміле,   що   створення    незалежного Національного  банку  можливе лише за умов існування національної грошової одиниці?

 

     І, нарешті,  по-третє.  Сьогодні  державна  виконавча  влада відповідає  буквально  за  все,  в  тому  числі  і  за своєчасну, підкреслюю,  виплату  заробітної  плати.  Треба  усвідомити,   що прохання підприємств і регіонів щодо цього,  а їх щомісячно буває безліч,  безперечно,  адресуватимуться не  Урядові,  а  Верховній Раді,  парламенту.  То зважте, шановні колеги, чи здатні ви взяти на себе  відповідальність  за  своєчасне  вирішення  проблем,  що постійно  виникають  у  кредитно-фінансовій системі Національного банку?

 

     Я ще раз наполягаю на тому,  щоб  принаймні  на  період  дії програми  надзвичайних  заходів  по  стабілізації  економіки банк залишився в урядовій обоймі. Інакше Кабінет Міністрів буде просто обеззброєно перед нагальним наступом економічної кризи.

 

     62

 

     Шановні народні депутати! На закінчення свого виступу я хочу вам нагадати слова Суворова:  "Гроті  дорогі,  життя  людське  ще дорожче, а час - дорожчий за все".

 

     Для нас  сьогодні фактор часу дійсно вирішальний.  Сформуємо Кабінет,  негайно візьмемося за реалізацію програми  надзвичайних заходів,  стабілізуємо економіку - і, я переконаний, з'являться у нас в республіці і гроші,  і ресурси, і товари, поліпшиться життя народу.

 

     Тому я  прошу  вас  остаточно  затвердити  структуру Уряду і прийняти відповідний закон про перелік міністерств, що входять до його складу.  А вже тоді,  буквально через 3-4 дні, можна перейти до затвердження персонального складу Кабінету Міністрів. Вагання, яке інколи бував навіть корисним у нормальних умовах,  може стати згубним у годину економічних і соціальних потрясінь.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  нам потрібно  порадитися, Вітольд Павлович дві години,  якщо взяти попередню доповідь і ти, доповідав  нам  про  Кабінет  Міністрів,  і  вже   майже   годину відповідав на запитання.  Таким чином, уже три години ми слухаємо відповіді. Чи в потреба знову задавати запитання?

 

     Одну хвилиночку.  Тоді у мене таке прохання: запитання мають стосуються   лише   того  питання,  яке  сьогодні  обговорюється. Оскільки Вітольд Павлович минулого разу  відповідав  на  письмові записки, то зараз ми почнемо з усних запитань, а письмові записки

- до  трибуни.  20  хвилин  на  відповіді  на  запитання.  Перший мікрофон.

 

     63

 

     ДУНТАУ О.М.,   толова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української РСР  у  закордонних  справах  /Ізмаїльський  виборчий округ.  Одеська  область/.  Уважаемый  Витольд  Павловичі  Я хочу внести  небольшое  предложение  относительно  предлагаемой   вами структуры.  Это  касается  статуса  Министерства иностранных дел. Конкретно,  Я не буду говорить о специфике, о Декларации и о раде других  документов.  Исходя  из  специфики,  компетенции  и задач Министерства  иностранных  дел  УССР,  важности  его  функций   в обеспечении  государственных интересов республики в международной сфере,  целесообразно  Министерство  иностранных  дел   подчинить непосредственно Премьер-министру УССР.

 

     К сведению.  В  ныне  действующей  структуре такая специфика есть,   однако   в   новой   структуре   эта   подчиненность   не предусматривается. Это первое.

 

     Второе...

 

     ФОКІН В.П. Позвольте мне ответить на первый вопрос.

 

     ДУНТАУ О.М. Это мое предложение, а не вопрос.

 

     ФОКІН В.П.  На  ваше  предложение.  Я считаю,  что процедура распределения обязанностей между  членами  Кабинета  будет  после того,  когда  он  будет  сформирован.  Ваше  предложение я обещаю рассмотреть самым внимательным образом.  И вполне возможно,  что, действительно,  -  при  распределении  обязанностей  Министерство иностранных дел придется взять непосредственно Премьер-министру.

 

     64

 

     ДУНТАУ О.М.  Спасибо.  Второе.  В прошлом году, депутаты все прекрасно  помнят,  еще в начале первой сесии мы много говорили о создании     структуры     Государственного      комитета      по внешнеэкономической деятельности.

 

     Тогда бывший  премьер  товарищ  Масол говорил о том,  что на сегодняшний день /то есть в  прошлом  году/  у  нас  должна  быть Комиссия по внешнеэкономическим связям - это на переходный этап.

 

     Сегодня мы   приняли  базовый  Закон  о  внешнеэкономической деятельности,  ряд  нормативных  актов,   прямо   относящихся   к компетенции и к регулированию этой деятельности,  но снова слышим практически то же самое в несколько иной форме.

 

     Витольд Павлович, я не согласен с таким подходом и настаиваю проголосовать   на   сессии  Верховного  Совета  за  обязательное создание такой  структуры  как  Министерство  внешнеэкономических связей.

 

     Спасибо.

 

     ФОКІН В.П. Спасибо, я отвечаю на ваше предложение.

 

     ГОЛОВА. Ви відповіли на це запитання в доповіді,  тому немає потреби.  Я буду тут регулювати,  бо ми так і до третіх півнів не закінчимо.

 

     Другий мікрофон.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  голова  ради  по вивченню продуктивних сил Української РСР АН УРСР  /Суворовський  виборчий  округ,  Одеська область/.  Шановний  Вітольде Павловичу!  Я цілком підтримую ваші нові пропозиції -  вони  правильні,  аргументовані,  переконливі. Отож, гадаю, що

 

     65

 

     у нас  інших  рішень  із  цих питань не може бути.  Я маю на увазі і Міністерство торгівлі і.../бо лишитесь ви,  пане  Гудимо, без нічого в цих умовах/. Я маю на увазі органи внутрішніх справ, державної безпеки та інші.  Я буду голосувати за все  це.  Але  в мене є , таке питання. До Уряду а новою структурою приходять нові люди.  Скільки,  на вашу думку,  буде потрібно часу для того, щоб Кабінет Міністрів засвоїв усі вертикальні і горизонтальні зв'язки і ефективно запрацював?

 

     ФОКІН В.П. Дякую, шановний Сергію Івановичу, за підтримку. Я сказав,   що  як  тільки  остаточно  буде  затверджено  структуру Кабінету,  буквально через 3-4 дні почну вносити на розгляд  Рани кандидатури на ту чи іншу посаду.

 

     Я вважаю,  що  ця процедура не повинна зайняти більше тижня, тобто ми не будемо розтягувати це на цілий місяць.  Протягом  3-4 днів  я  запропоную  кандидатури на кожну з посад Кабінету і ми в такий спосіб закінчимо формування Кабінету Міністрів.

 

     А потім,  через  тиждень  після  цього,   можна   розглянути програму та розподіл обов'язків між членами Кабінету.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Вітольде Павловичу! Ви дуже довго об?рунтовували доцільність  існування  Міністерства  торгівлі  і  знайшли  такий поплавок, як роздержавлення і демонополізація.

 

     66

 

     Дозвольте мені задати вам таке запитання.  Для чого нам тоді Міністерство у справах роздержавлення власності і демонополізації виробництва,   якщо   ці  функції  буде  виконувати  Міністерство торгівлі?

 

     Моя думка,  зокрема, така: краще мати Міністерство у справах демонополізації  і  роздержавлення,  ніж Міністерство торгівлі як основу командно-адміністративної системи. Це перше.

 

     Друге. Ви   говорили   про   КДБ,    який    мав    подвійне підпорядкування,  і  ви  хочете,  щоб  Голова  Комітету державної безпеки був членом Кабінету Міністрів?  Скажіть,  будь ласка, про яку тоді суверенність Уряду може бути мова? Третє...

 

     ГОЛОВА. Я   прошу,   Іване   Олександровичу,  задавати  одне запитання, а ви вже третє...

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Націоналізуйте спочатку власність Держтелерадіо, а потім робіть компанію - це я хочу сказати.

 

     ФОКІН В.П.  Ясно.  Шановний  Іване Олександровичу,  інколи і поплавок необхідний.  Як відомо,  потопаюча людина  хапається  за соломинку.

 

     Ми дійсно мали намір, і були аргументи для того... Саме це я і  доводив  останнього  разу  на  цій  трибуні.  Я  доводив,   що Міністерство    торгівлі   мав   бути   скасовано   як   державна організаційна структура. Але, докладно вивчивши зарубіжний досвід і зваживши на те, про що казав депутат Сергій Іванович Дорогунцов /про маневрування ресурсами,  коли їх не  вистачає/,  я  все-таки погодився з пропозицією

 

     67

 

     величезної кількості  депутатів  -  зберегти  в  цих  умовах Міністерство торгівлі як тимчасову організаційну структуру.

 

     Шановні депутати! Вирішуйте самі, але зважте на Конституцію, в  якій  записано,  що  Уряд повинен забезпечити безпеку країни і оперативно керувати всіма питаннями,  які зараз  знаходяться  під юрисдикцією Комітету.

 

     Тому я  вважаю,  що можна,  не скасовуючи прийнятого закону, ввести до складу Кабінету того,  хто буде затверджений на  посаді Голови Комітету державної безпеки України.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.  Вітольде  Павловичу!  Я  думаю,  що більшість депутатів підтримав вас у тому,  що на першому етапі, а можливо й у   подальшому  доцільно  зберегти  Міністерство  торгівлі  -  на противагу авторитетному депутату Івану Зайцю,  якого я дуже шаную і  поважаю,  -  це  цілком  слушно і серйозно.  Останнім часом ми навчилися все ліквідовувати.  Отже,  якщо ми сьогодні  ліквідуємо Міністерство торгівлі... Я думаю, що ваша пропозиція правильна, і ми її підтримаємо.

 

     Тепер питання.  Я дуже прошу звернути  найсерйознішу  увагу, Вітольде Павловичу, на нашу професійну підготовку, профтехосвіту. Я маю безпосереднє відношення до цієї галузі.

 

     Як тільки   не   набідувалася   наша    профтехосвіта    при Міністерстві   сільського   господарства!   Сьогодні  авторитетні депутати пропонують підпорядкувати її Міністерству освіти.

 

     68

 

     А що  таке  Міністерство  освіти?   Це   ж   -   відсутність матеріальнотехнічної  бази:  тракторів,  машин  і  так далі.  Все розподіляється по школах, отже, це несерйозний підхід.

 

     Я вважав,  що  потрібно  створити  самостійний  комітет   по профтехосвіті. Якщо це неможливо вирішити, то треба зберегти його при Мінпраці.

 

     І ще одне.  Це вже не запитання, а підпунктик. Ви пам'ятаєте нашу розмову біля залу Президії?  Тоді ви чітко сказали, Вітольде Павловичу,  що не погоджуєтесь із тим,  щоб в АПК  був  Державний міністр.

 

     Якщо ви  а  цим не погоджуєтесь,  то зробіть так:  Державний міністр - Міністр сільського господарства.

 

     Дякую.

 

     ФОКІН В.П.  Дякую. Мабуть, ви маєте рацію, коли говорите про важливість  такого утворення,  як Комітет по професійно-технічній освіті.  Але саме через  те,  ще  ми  надто  часто  шарпали  його тудисюди, а тепер знову почнемо створювати окремий підрозділ, -це буде просто загибеллю для цієї дуже важливої  структури.  Тому  я просто  погодився  з  пропозицією  велико?  кількості  депутатів: створити у складі Міністерства освіти Комітет по профтехосвіті.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     69

 

     ВЛОХ О.Г.,  завідуючий   кафедрою   Львівського   державного університету імені І.Франка /Ленінський виборчий округ. Львівська область/.  Шановний Вітольде Павловичу!  Якщо ми в концепції  про структуру  Уряду виходимо із Декларації про державний суверенітет України, з умов існування ринкової системи або створення її, то в першу чергу,  очевидно, треба було б подбати про те, щоб якраз ці позиції були повністю забезпечені.  Мені здається,  що  у  вашому виступі   не   дуже  чітко  прозвучали  питання,  які  стосуються Міністерства ринку і економіки,  Міністерства транспорту,  -я вже не говорю про оборону чи інші речі.  І ще одне, на перший погляд, може,  й дріб'язкове питання - це захист авторських прав. Це все, що  визначає  наш  науковий  потенціал  через патенти,  ліцензії, авторські  свідоцтва,  відкриття,  винаходи.  Чи  відображено  це якимось  чином  у структурі Уряду?  Отже,  питання:  міністерства ринку і економіки,  транспорту і Комітет/ по аналогії з тим, що є в Союзі/ по відкриттях і винаходах?

 

     ФОКІН В.П.  Шановний  колего,  дякую  за  питання.  Мені  не хотілося  б  гаяти  часу  і  ще  раз  повторювати  наведені  мною аргументи  щодо  недоцільності створення Міністерства транспорту. Відносно  Міністерства  ринку  і  економіки.   При   попередньому розгляді  у  нас  у  складі Міністерства економіки був і Мінторг, тому питання по  зовнішньоекономічних  зв'язках  були  логічно  в складі Міністерства економіки.  Зараз Міністерство економіки дещо змінює свою форму і суть.  Коли буде  Міністерство  торгівлі,  то потрібно,  щоб  в  одних  руках  були  сконцентровані  питання  і зовнішньої, і внутрішньої торгівлі, бо ресурси ж одні.

 

     70

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     РУДЕНКО В.М.,   заступник   голови   виконавчого    комітету Гощанської  районної Ради народних депутатів /Гощанський виборчий округ,  Ровенська область/ Шановний Вітольде  Павловичу!  Власний транспорт  - це одна а ознак суверенності кожної держави.  І коли народні депутати подавали пропозицію про  створення  Міністерства транспорту,  то вони мали на увазі не Міністерство автомобільного транспорту,  а Міністерство,  яке  б  виступало  координатором  і автомобільного,  і залізничного,  і авіаційного,  і морського,  і річкового транспорту.  Тому я думаю,  що народні депутати повинні підтримати ідею створення власного Міністерства транспорту, яке б охоплювало всі види транспорту.

 

     ФОКІН В.Л.  Дякую.  Ми це раз повертаємося до цього питання. Ви  знаєте  мою  позицію.  Я  наполягаю  на  тому,  щоб  усі види транспорту  належали  республіці.  Тим  більше,  що  зараз  дехто скористався з того стану,  в якому ми опинилися, і вже розбазарює наші скарби,  розбазарює основні фонди. Я маю на увазі поки що не дуже  перевірену інформацію про те,  що Чорноморське пароплавство має намір  частину  суден  передати...  на  державу.  Я  не  буду поглиблюватися, бо це питання потребує перевірки.

 

     Таким чином,  я ще раз кажу: ми повинні рахуватися з станом, в якому знаходимося.  Сьогодні Міністерство транспорту може  бути створене  тільки  на базі Міністерства автомобільного транспорту. Це недоцільно. Я казав у своєму виступі, що через рік, через два, коли   будуть  створені  транспортні  національні  компанії,  які конкуруватимуть  одна  з  одною,   тоді   можна   буде   створити Міністерство   транспорту.   А  врешті-решт  нехай  усе  вирішить голосування.

 

     71

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Раді Міністрів  був  підпорядкований  банк  У минулому.  І  тепер  ви  пропонуєте  підпорядкувати його Кабінету Міністрів,  тобто Фактично  лишити  як  бую,  і  говорите,  що  в результаті  поліпшиться  робота.  У  мене  виникав  питання:  чим відрізняється Рада Міністрів від Кабінету Міністрів за функціями? І   чи  не  призводить  перетворення  Ради  Міністрів  у  Кабінет Міністрів до того,  що Кабінет може вести незалежну від Верховної Ради політику?

 

     На чому  ?рунтується мов запитання?  Той документ - програма спільних дій Союзу РСР і республік,  -який підписав  ваш  бойовий заступник Урчукін,  фактично перекреслив усе, що зробила Верховна Рада,  віддавши  все  у  відання   Союзу   з   проханням   ввести надзвичайний стан у республіці.

 

     Чи не  означав  це,  що Кабінет Міністрів здійснює незалежну від Верховної Ради політику?  Якщо ці,  то з ким же новий Прем'єр погодив,  передавши всі функції бюджетної, фінансової, кредитної, податкової,  цінової, грошової політики союзному Уряду на відкуп, щоб він робив усе, що хоче?

 

     ФОКІН В.П. Пане Пилипчук, а чому саме бойовий заступник?

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Через  те,  що він діє бойовими методами,  не погодивши.

 

     ФОКІН В.П. Як?

 

     72

 

     ПИЛИПЧУК В.М. У мене виникав запитання. Якщо це погоджено із Верховною Радою,  то ми повинні про це,  мабуть, знати. А якщо не погоджено а Верховною Радою,  то запитання:  чи Прем'єр мав право на проведення власної політики без Верховної Ради?  А якщо ні, чи може його бойовий заступник допустити такі вільності?

 

     ФОКІН В.П.  Пане Пилипчук,  дозвольте мені на ваше запитання відповісти так.  Зараз обговорюється структура Уряду. Йдеться про Національний банк.  Я у своєму виступі навів докази і  аргументи, як мені здається,  досить переконливі,  щоб залишити Національний банк на період стабілізації економіки у складі Кабінету.

 

     Відносно того документа,  що підписав товариш Урчукін, я вам можу  сказати  таке:  це  ще  не  основа  навіть для програми.  Я сьогодні відлітаю до Москви, і мої погляди збігаються далеко не з усіма положеннями документа,  який підписано.  Стосовно більшості положень цього документа я буду  сперечатися  з  Прем'єром,  буду наводити свої докази.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     73

 

     БОЙКО В.Д.,  старший  редактор Головної редакції програм для молоді  Українського   телебачення   /КременчуцькийАвтозаводський виборчий округ,  Полтавська область/.  Вітольде Павловичу!  Ви не відповіли на запитання пана Вдоха про Комітет по винаходах. А мов запитання таке.  На Держтелерадіо СРСР вже запроваджено так звану контрактну систему.  Чи стали передачі  Центрального  телебачення цікавішими  від цього і куди поділися ті ведучі програми "Погляд" і програми "ТОН" після впровадження цієї контрактної системи?  Це

- перше.

 

     І друге  запитання  -  щодо  телебачення,  бо я телевізійній працівник.  Скажіть,  будь ласка,  якій Іван Сусанін запропонував вам  цю  нову назву телебачення,  яку ніхто з депутатів,  якщо ви спитаєте,  згадати не зможе зараз?  Чи не  краще  назвати  просто "Українське національне телебачення і радіо"?

 

     ФОКІН В.П. По-перше, я не повинен прислуховуватися до голосу кожного з вас і робити назву таку, яка кожному з вас подобається. Ви  дасте  одну  назву,  а підніметься інший депутат і свою назву запропонує.  Нехай   вирішить   голосування.   Я   кілька   разів підкреслював:  вирішувати треба вам. Вам не подобається ця назва? Пропонуйте нову, і нехай це питання ставиться на голосування.

 

     А тепер я  хочу  виправити  свою  помилку  і  відповісти  на запитання  з  приводу  Комітету  по винаходах.  Я вважав,  що над створенням цього комітету  слід  подумати.  Але,  як  ви  знаєте, державні комітети не входять до окладу Кабінету. Це питання можна буде вирішити в будь-яку хвилину постановою Кабінету,  і не треба буде розглядати його на сесії.

 

     74

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон - останнє запитання.

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О.,    генеральний    директор   колективного акціонерного підприємства молочного  комбінату  "Придніпровський" м.     Дніпропетровськ     /Індустріальний     виборчий    округ, Дніпропетровська область/.

 

     Уважаемый Витольд  Павлович!  Вы  сегодня  нам  доложили   о дополнительных   новых   структурах,  которые  возникли  за  этот небольшой   промежуток   времени   после    вашего    апрельского выступления.  Но  мне  кажется,  что  самое  главное  здесь  не в количестве министерств и структур,  а в самом механизме,  в  том, как  это  будет  доведено до предприятий как промышленных,  так и сельских,  как поднимется трудовая активность людей.  В  связи  с этим   у   меня  вопрос:  не  кажется  ли  вам,  что  сегодняшнее выступление - это шаг назад по сравнению с вашим  выступлением  в апреле, что качалось перетягивание одеяла под конкретные личности и структуры?

 

     Есть ли действительно механизм,  который  заставит  работать новую структуру?

 

     ФОКИН В.П.  Отвечаю. Нет, не кажется шагом назад. Хотя, если уж  откровенно,  конечно,  пришлось  в  ряде  случаев   идти   на компромисс. Потому что, еще раз говорю, каждая груша депутатская, каждый отдельно взятый депутат имеет свою точку зрения на один  и тот  же проблемный вопрос.  И,  простите меня за такое выражение, угодить одновременно всем - возможности такой нет.  Тем не менее, я   уверен,   что  сумел  отстоять  свои  основные  принципы  при формировании Кабинета,  вернее  при  утверждении  его  структуры. Более  чем на 80 процентов она уже сформирована.  И можно было бы не обсуждать сегодня другие вопросы, так как в постановлении

 

     75

 

     Верховного Совета  записано,  что  только  семь  министерств нуждаются в дальнейшей проработке,  уточнениях. Но я счел нужным, уважая депутатов,  которые дали предложения, ответить и на другие вопросы.

 

     ГОЛОВА. Все,  Вітольде  Павловичу,  дякуємо  вам,  20 хвилин пройшло.  Тепер будемо голосувати чи обговорювати?  давайте  так: тут   в  абсолютно  конкретні  питання.  Я  буду  називати  перше конкретне питання.  Якщо з  приводу  нього  буде  потреба  комусь сказати  слово  -  він скаже,  якщо не буде потреби - тоді будемо голосувати.

 

     Перше питання  -  про   Міністерство   народної   освіти   і Міністерство  вищої  і  середньої  спеціальної освіти.  У першому варіанті,  який доповідався в  квітні,  було  запропоновано  одне Міністерство   освіти.   Народні  депутати  висловилися  з  цього питання,  і зараз Прем'єр-міністр вніс  пропозицію  залишити  два міністерства  - Міністерство народної освіти і Міністерство вищої і середньої спеціальної освіти.

 

     Хто хоче сказати? Перший мікрофон.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова Комісії Верховної Ради  Української РСР  з питань народної освіти і науки /Червоноармійський виборчий округ,  Львівська область/.  Комісія з питань народної  освіти  і науки згодна з тим,  що не можна збурювати те, що нормально дів в республіці.  Зауваження в лише таке - Комітет про  профтехосвіті, який  буде  функціонувати  при Міністерстві освіти,  повинен мати самостійний фінансовий баланс. Тоді буде все в порядку.

 

     76

 

     ГОЛОВА. Все зрозуміло. Отже підтримується пропозиція про два міністерства,   але   щоб   Комітет  по  профтехосвіті  мав  свій фінансовий баланс.

 

     Другий мікрофон.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.  Леоніде Макаровичу!  Якщо зараз поставити  це питання  на голосування,  то більшість депутатів проголосує,  щоб Комітет по професійній освіті був тільки при Мінпраці.  Абсолютно так, тільки на голосування треба поставити.

 

     ГОЛОВА. Прем'єр  запропонував  мати  два  міністерства  і  в одному  з  та.  мати  Комітет  по  профтехосвіті.  Цю  пропозицію Прем'єра  комісія підтримала.  Ваша пропозиція зводиться до того, щоб Комітет по профтехосвіті передати Мінпраці.

 

     Не більшість.  Ви вносили таку пропозицію.  Я маю ставити на голосування   так,   як   запропонував  Прем'єр.  Це  його  перша пропозиція.  Якщо вона не пройда, не поставимо вашу пропозицію на голосування.

 

     Згода? Прошу      проголосувати      пропозицію,     внесену Прем'єрміністром про те,  щоб залиште  два  міністерства.  Але  я просив   би   народних   депутатів  зайняти  свої  місця,  бажано зосередитися і проголосувати.

 

     Прошу ввімкнути нашу техніку.

 

     "За" - 303. Прийнято. Лишаються два міністерства.

 

     Тепер я ставлю на голосування пропозицію,  яку вніс  депутат Яковишин, щоб Комітет по профтехосвіті передати Мінпраці.

 

     "За" - 192. Не пройшла пропозиція.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ганьба!

 

     77

 

     ГОЛОВА. Ну,  я  ж  не думаю,  що всій Верховній Раді.  Такті чином,  шановні народні депутати,  уточнюємо. Пройшла пропозиція, яку  вніс  Прем'єр-міністр.  У  нас залишаються два міністерства, Комітет по профтехосвіті в складовою частиною Міністерства  вищої і середньої спеціальної освіти. Перепрошую - Міністерства освіті.

 

     Наступна пропозиція - про перетворення Держтелерадіо УРСР на Державну телерадіомовну компанію України. Це пропозиція, яку вніс Прем'єр-міністр.

 

     Перший мікрофон.

 

     КАРПЕНКО В.О. Шановний Леоніде Макаровичу! Шановний Вітольде Павловичу!  Я хотів зашивши ще після доповіді,  не вдалося.  Мова йде про те, що в нервом? варіанті, запропонованому вами, Вітольде Павловичу,  значилося   Міністерство   інформації.   Виходячи   в нинішньої  ситуації,  коли  в  цій галузі назріло багато проблем, гаде міністерство вам необхідне.

 

     Якщо взяти приблизно таку  ж  країну,  як  наша,  -Російську Федерацію,   вона   мав   таке  міністерство.  Якщо  взяти  більш цивілізовану,  Федеративну Республіку Німеччину /а німці  -  люди економні/,  -  вони мають міністерство інформації.  До речі,  там працює 600 чоловік.  Це при німецькій економії. Уряд повинен мати зв'язки з громадськістю через те міністерство також.  Тому було б доцільним це міністерство залишити.  Це не  знімає  питання,  що, можливо,  Держтелерадіо  в  майбутньому  буде  трансформуватись у якусь  іншу  структуру.  Але  поки  що  доцільно  все  це   разом об'єднати. Ось чому, Вітольде Павловичу, я і звертаюся до вас. Чи не вважаєте ви за можливе придивитися пильніше до цього  питання, врахувати інші деякі моменти і залишити Міністерство інформації?

 

     78

 

     ГОЛОВА. Давайте  вже будемо послідовними.  Прем'єр виступив, свою точку зору виклав. Я розумію, що ви наполягаєте на тому, щоб залишити Міністерство інформації. Так?

 

     КАРПЕНКО В.О. Так.

 

     ГОЛОВА. От і все. Другий мікрофон.

 

     БОЙКО В.Л.  Коли  ж  ми нарешті будемо самостійними хоча б у мисленні?  Колись у  Москві  створили  Держтелерадіо  -  створили Держтелерадіо у Києві. Потім у Москві отворили компанію всесоюзну

- зараз ми створюємо знову таку ж компанію у  Києві.  А  чому  не концерн,  чому  не  асоціацію?  Я  вважаю,  що  це  питання треба доопрацювати і зараз голосувати "проти".

 

     І це думка багатьох членів Комісії  з  питань  гласності  та засобів масової інформації.

 

     ГОЛОВА. Позиція  зрозуміла.  Все  ж  таки внесена пропозиція Прем'єром  про  те,  щоб  мати  не  Держтелерадіо,   а   Державну телерадіомовну   компанію   України.   Я   прошу   за  пропозицію Прем'єр-міністра проголосувати.

 

     "За" - 236. Прийнята пропозиція.

 

     Наступне питання про Міністерство торгівлі.

 

     Вітольд Павлович  аргументовано,   на   мою   думку,   довів необхідність  мати на перехідний час Міністерство торгівлі.  Воно мав в цей час відіграти важливу роль у  нашому  житті.  Які  в  з цього приводу думки?

 

     Другий мікрофон.

 

     79

 

     СЕРБІН Ю.С.,   голова  Шосткинської  міської  Ради  народних депутатів,  голова виконавчого  комітету  /Шосткинський  виборчий округ,  Сумська  область/.  Все-таки абсолютно нелогично выглядит то,  что предлагает сейчас Витольд Павлович.  Первый вариант  мне понравился   больше.  Почему?  Потому  что  надо  иметь  в  руках полностью  и  производство,  и  распределение.  Поэтому  было  бы желательно  Министерство  торговли сейчас не создавать,  ведь это действительно функциональные обязанности Кабинета Министров.  Это было бы более логично.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Третій мікрофон.

 

     ШВЕДЕНКО М.М.,   голова  Станично-Луганської  районної  Ради народних депутатів,  директор Луганського обласного рибокомбінату /Станично-Луганський виборчий округ,  Луганська область/.  Сейчас упраздним мы Министерство торговли и все беды,  которые имеются в торговле, взвалим на местную власть - облисполкомы и облсоветы, и начнется неразбериха.

 

     Я считаю,  что  необходимо  все-таки   поддержать   Витольда Павловича  и  на  время переходного периода оставить Министерство торговли.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Перший мікрофон. САЛІЙ І.М. Шановні товариші

 

     80

 

     депутати! Напевно,  потрібне Міністерство торгівлі, але не з тими функціями,  які Вітольд Павлович  йому  визначив.  Торгувати потрібно.  А якщо,  як каже Вітольд Павлович,  тепер лавку, кіоск потрібно роздержавлювати і узгоджувати а Міністерством  торгівлі, то  цим виявляється недовіра до місцевих органів,  яку їм виявили насамперед самі  виборці.  Я  думаю,  що  це  помилкове  судження Прем'єра і він,  мабуть, повинен зняти ці функції роздержавлення, перш  за  все  Торгівлі,  з  Міністерства,  інакше  тоді  можлива корупція знизу.  Вітольде Павловичу,  ми знаємо, що раніше вірили царям,  прем'єрам,  президентам,  генсекам,  але ж ми бачимо,  що угорі  корупція  ще  більш  згубна,  і тому я за децентралізацію. Міністерство,  напевно,  потрібне,  але без  таких  функцій,  які визначив по роздержавленню Прем'єр.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ВОЛОЩУК М.Ю.,  голова  Закарпатської  обласної Ради народних депутатів,   голова   виконавчого   комітету;   перший   секретар Закарпатського  обкому  Компартії  України  /Свалявський виборчий округ, Закарпатська область/. Шановні товариші депутати! Я працюю головою   обласної   Ради  і  переконливо  прошу  вас  підтримати Прем'єр-міністра в тому,  що це міністерство дуже потрібне. Жодна обдасть  сьогодні  не  може себе забезпечити товарними ресурсами. Йому треба ділити між областями розумно,  спокійно, щоб населення мало необхідні продукти харчування.

 

     81

 

     Відносно функцій - це інша справа. Але таке міністерство нам сьогодні вкрай необхідне. І я прошу вас підтримати цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.,  директор  шахти  імені   О.Ф.   Засядька виробничого   об'єднання   "Донецьквугілля"  /Київський  виборчий округ,  Донецька область/.  Уважаемые народные депутаты!  Давайте спокойно,   рассудительно,  с  холодным  умом  подойдем  к  этому вопросу.  У нас и так ничего на полках нет, и так народ возмущен, недоволен.  Что  же мы созданное будем сегодня рушить.  Я считаю, что нужно поддержать Витольда  Павловича.  Министерство  торговли оставить,  а в будущем, когда мы создадим базу, когда у нас будет достаток,  вернемся к тому предложению, о котором говорил Витольд Павлович в своем докладе.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати, тут правильно підказують, що йдуть повторення.  Єдине,  що я хочу вам сказати.  Як Голова  Верховної Ради  я зустрічався з представниками Міністерства торгівлі і можу вас  запевнити,  що,  може,  вперше  зустрів  людей,  які   мають продуманий   план   самоліквідації.   Якщо   зараз   ми  загубимо Міністерство торгівлі,  то завтра стане значно гірше на полицях - це абсолютно точно.  Але якщо підійти теоретично,  то,  звичайно, теоретики мають рацію: ринок і Міністерство торгівлі - несумісні. Але  зараз  перехідний  період.  Я  ставлю пропозицію Прем'єра на голосування.

 

     Прошу проголосувати.

 

     82

 

     "За" -  229.  Пропозиція  прийнята.  Міністерство   торгівлі залишається в структурі Кабінету Міністрів.

 

     Тепер про   створення   Міністерства  охорони  навколишнього середовища та Державного комітету УРСР  геології  і  використання надр.

 

     Є з цього приводу пропозиції?

 

     Третій мікрофон.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.,  керівник  Львівського  відділення  Інституту ботаніки імені М.Г.Холодного АН УРСР /Калуський  виборчий  округ, Івано-Франківська   область/.  Комісія  у  питаннях  екології  та раціонального  природокористування   цілком   підтримує   позицію Прем'єр-міністра.  Але  від  імені  ТЗ  комісій  ми просили також звернути увагу ще на  одну  річ:  враховуючи  жахливу  екологічну ситуацію,  яка  є  на Україні,  просимо ввести до складу Кабінету Міністрів  Державного  міністра  з  питань  екології  та  охорони навколишнього  середовища.  Я  просив  би це питання поставити на голосування і підтримати його.

 

     ГОЛОВА. Отже,  Прем'єр-міністр   вніс   пропозицію,   і   її підтримав академік,  про те,  щоб у Нас було Міністерство охорони навколишнього  середовища  та  Державний   комітет   геології   і використання  надр.  Ще  в  доповнення:  щоб  був  ще і Державний міністр. Але я не розумію - буде Державний міністр над міністром, чи як?

 

     Прошу проголосувати за пропозицію Прем'єр-міністра.

 

     "За" - 334. Пропозиція прийнята.

 

     Я не розумію,  яка ваша пропозиція? Державного міністра мати над ними чи що?

 

     83

 

     Третій мікрофон.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.  Виходячи   із   концепції   Прем'єр-міністра, структура   Уряду   будується   не   за  галузевим  принципом,  а функціонально.  Отже, зважаючи на те, що майже всі міністерства і держкомітети   є   "концентрувачами"   ресурсів  і  "руйнувачами" середовища,  потрібен  Державний  міністр,  який  би  координував функціонально цю діяльність у державі.

 

     ГОЛОВА. Тоді, може, так: Державний міністр - міністр охорони навколишнього середовище?

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А. Може бути і такий варіант, але це ж і проблеми Чорнобиля.

 

     ГОЛОВА. Наполягаєте,  щоб  я  поставив  на голосування?  Яка пропозиція?  Заспокойтеся,  шановні  товариші.  Слухайте  уважно. Депутат  вносить  пропозицію,  щоб  ще  мати  Державного міністра охорони навколишнього середовища - міністра.  Ось цю пропозицію я ставлю на голосування.

 

     "За" -  103.  Не  пройшла.  Такт  чином,  залишається  у нас Міністерство Державний комітет.

 

     Тепер щодо  витання,  яке  не  вносив  Прем'єр-міністр,  але вносила  більшість  депутатів  і  наполягала  на  тому,  щоб його проголосувати.  Йдеться  про  Міністерство   зовнішньоекономічних зв'язків. Більшість депутатів, які виступали, мотивовано доводили про необхідність мати Міністерство зовнішньоекономічних  зв'язків або Комітет зовнішньоекономічних зв'язків.

 

     84

 

     Практично у  нас  в  Уряді  справді  немає  органу,  який би займався зовнішньоекономічними проблемами, а сьогодні такий нашию пропозицій   із-за   кордону,   і   їх   потрібно   розглядати  і реалізовувати. Зараз ніхто серйозно цієї проблемою не займається. Ми мали дуже багато нарікань і письмових, і усних з приводу того, що  ці  питання,  які  перед  вами   ставляться,   своєчасно   не вирішуються.  Отже,  для того щоб все це регулювати,  вирішувати, нам обов'язково /це я висловлюю свою думку/ потрібно мати  певний підрозділ,  який би конкретно займався цими питаннями. Називалося Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків.  Я ставлю це  питання на голосування.  Прошу проголосувати,  щоб мати в структурі Уряду Міністерство   зовнішньоекономічних   зв'язків.   "За"   -   229. Приймається.

 

     Наступне питання.  Я  просив  би  народних депутатів зайняти свої  місця,   іде   голосування.   Група   народних   депутатів, прем'єрміністр  довели  /чи  спробували  довести/ що нам сьогодні Міністерство транспорту не  потрібне.  Адже  у  нас  не  вирішені питання,  пов'язані  з  передачею транспорту у власність України, утворенням  різних  транспортних  компаній,  а   фактично   існує Міністерство автомобільного транспорту.

 

     Але група народних депутатів письмово і сьогодні усно внесла пропозицію,  щоб   в   структурі   Кабінету   мати   Міністерство транспорту.  Я повторюю;  не автомобільного,  не залізничного, не повітряного, не морського, не річкового, а всіх видів транспорту.

 

     Я ставлю це питання на голосування.

 

     "За" -  261.  Маємо  Міністерство  транспорту  в   структурі Кабінету Міністрів. /Шум у залі/.

 

     85

 

     Заспокойтеся, будь  ласка,  дуже важко працювати,  нічого не чути.

 

     Тепер дуже складне питання.  Складність його полягав в тому, що  воно вирішене Верховною Радою.  Питання про Комітет державно! безпеки.  Верховна Рада вирішила,  в настанова,  яку ми  прийняли /здається,  в жовтні минулого року/ про те,  що Комітет державно! безпеки підпорядковується безпосередньо Верховній  Раді.  /Шум  у залі/.

 

     Була постанова  на основі Декларації.  Є така думка,  щоб не змінювати все ж таки цієї постанови.  Лишити,  як воно є, тому що ми покажемо недобрий приклад - змінювати власні рішення.  Ми ж не можемо кінець кінцем змінювати Декларацію.  Ми всі тут заявляємо, що це для нас - свята справа.  Але,  з іншого боку, не можна, щоб Уряд був зовсім непричетний до  справ  по  захисту  безпеки  наш! України. Як вирішити це питання? /Шум у залі/.

 

     Тому пропонується  ввести  до  складу  Кабінету міністрів не Комітет,  а тільки особу,  саму посаду.  Як вирішити? Не Комітет, повторюю, -він підпорядкований Верховній Раді, це ми вирішили, -а особу, яка очолює комітет для координації дій з Урядом.

 

     Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Шановні  народні  депутати!   Я підтримую  пропозицію Голови.  Адже органи державно?  безпеки вже були підпорядковані Раді Міністрів,  і це було видано недоцільним через  специфіку  їхньої  діяльності,  зумовленої.  перш  за все, необхідністю обманеного розповсюдження Інформації про їх  роботу. Наприклад, в сфері розвідки, контррозвідки.

 

     Це рішення  ми  вже  прийняли.  Але  майже  в  усіх державах комітеті,  ради національної  безпеки,  рівні  спеціальні  службі підпорядковані президентам.

 

     У нас   президента  нема,  в  голова  Верховної  Раді,  тому доцільно     залишити     органи     державної     безпеки     як союзно-республіканську структуру, підпорядковану, підконтрольну і підзвітну тільки Верховній Раді,  а  Голову  комітету  ввести  до складу Кабінету Міністрів.

 

     86

 

     ГОЛОВА. Пропоную за це проголосувати. /Шум у залі/.

 

     "За" - 238. Приймається.

 

     Тепер це одне дуже окладне питання - про Національний банк.

 

     Шановні народні депутати!  Ось Іван Степанович нагадує мені, що раніше вносилися пропозиції, щоб Міністерство внутрішніх справ підпорядкувати  Верховній  Раді.  Але  я хочу вам нагадати,  що в постанові минулого рожу зазначено про  те,  що  підпорядковуються державна   безпека   і   внутрішні  війська,  а  не  Міністерство внутрішніх справ.

 

     До речі, для інформації хочу вам сказати, що у відповідності до цієї постанови Президія Верховної Ради,  Голова Верховної Ради УРСР  звернулися  до  союзних  органів,  щоб  нам  передали   всі повноваження,  які  стосуються  внутрішніх  військ.  Але  це не в Міністерство внутрішніх справ,  і в декларації так позичено:  про внутрішні  війська.  Ось  я  цитую:  "Українська  РСР  має власні внутрішні війська та органи державної безпеки".  Ми  після  цього прийняли  постанову  і звернулися,  як воно й належить за законом нашої роботи,  для вирішення цього питання.  Тому Прем'єр вносить пропозицію залишити,  як було,  - Міністерство внутрішніх справ у складі Кабінету Міністрів.

 

     Ставлю це питання на голосування.

 

     "За" - 333. Лишається.

 

     Ось тепер  Національний  банк...   Одну   хвилиночку   зараз закінчимо. Я не хочу наводити ніяких аргументів? Вони сказані і з того боку, і з іншого. Хто хоче ще висловитися?

 

     Другий мікрофон, будь ласка.

 

     87

 

     ГЕТЬМАН В.П.,     голова     правління     республіканського акціонерно-комерційного    агропромбанку   "Україна"   /Уманській виборчий округ, Черкаська область/.

 

     Шановні депутати!  Учора  майже  гол  велику  перерву   наша постійна комісія вирішувала оперативні питання,  які накопичились у  банківській  справі.  На  одне   з   них   досить   оперативно відгукнулася газета "Известия" - подивіться останню сторінку,  це саме з нашого засідання кореспонденція. У нас дум багато сьогодні питань.  І  як  би  нам  не  хотілося,  я звертаюся зараз до всіх шановних депутатів,  але  поки  ми  будемо  використовувати  одну одиницю - союзну, ми змушені будемо входити у цей громовий союз і таким чином, як це не прикро, виконувати функції контори союзного банку.

 

     Дуже багато  оперативних  питань сьогодні повинні вирішувати Уряд,  Міністерство фінансів,  банк.  І банк,  який повинен  бути дійсно самостійним, відстоювати самостійну позицію, але на період стабілізації він мав працювати поряд з Урядом.  Я  прошу  вас  на якийсь  період  /може,  обмежити  його  роком,  двома/ ці функції покласти на Уряд. Іншого шляху сьогодні у вас немає.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     МАРКОВ Б.І.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради Української   РСР  з  питань  економічної  реформи  і  управління народним господарством /Суворовський виборчий  округ,  Херсонська область/.  Шановні колеги! Зміна статусу банку - це конституційна норма.  Ми прийшли таке рішення,  і нам  доведеться  набрати  300 голосів. Це -

 

     88

 

     по-перше.

 

     По-друге. Я Гетьмана знову не розумію.  Коли ми обговорювали проект закону,  він так відстоював ідею,  що  банк  повинен  бути незалежним від Уряду, а тепер за яких-небудь два-три тижні змінив свою думку.  Це дивує.  І я всіх вас закликаю проголосувати проти того, щоб передавати банк Уряду. Він і так розпоряджається такими коштами,  яких немає в жодного уряду по відношенню до  внутрішньо національного  продукту.  Банк  -  це  невеликі  кошти,  які  є у підприємств, і хай вони самі розпоряджаються ними.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     СЛЄДНЄВ В.П.,  директор  Донецького  металургійного   заводу імені В.І.Леніна /Ленінський виборчий округ, Донецька область/. В подтверждение слов предыдущего товарища я хочу сказать,  что в 15 часов на комиссии мы будем рассматривать изменения в Конституции, которые будут вноситься на сессию: "Кабінет Міністрів Української РСР у межах своїх повноважень..." И тут идет ряд вопросов,  в том числе обеспечение проведения  финансовой,  кредитной  и  денежной политики.  Когда это будет принято,  то автоматически все вопросы решатся.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Хочу вам нагадати,  що коли ми прийшли  рішення  про Національний банк,  проголосувала конституційна більшість. Зараз, щоб змінити, потрібна саме така більшість.

 

     Другий мікрофон.

 

     89

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  По-перше,  Леоніда Макаровичу,  я хочу висловити своє  незадоволення,  так окажу,  тим,  що ви тиснете на Верховну Раду,  зокрема  при  вирішенні  питання  про  долю   Міністерства торгівлі.  Лунаю,  вам не слід цього робити,  тому що, дійсно, це доленосне питання.

 

     По-друге, ви  кажете,  щоб  ми  повірили   Прем'єр-міністру. Прем'єр-міністр два тижні тому нам казав одне,  а тепер говорив і ниє. То якому Прем'єр-міністру треба вірити мені? Я краще повірив би  тому,  яким  він  був нові,  до того,  як підписувалася Заява десяти.

 

     А тепер - по суті.  Банк ні в якому разі не треба передавати до Кабінету Міністрів,  тому що,  по-перше, мі це раз засвідчуємо свою відданість командно-адміністративній  системі  і  схильність змінювати свої первісні рішення, не поважати свої рішення.

 

     По-друге, ми  створимо  всі  умови для того,  щоб економічна реформа не відбулася,  оскільки Кабінет Міністрів буде видумувати не  ефективні  шлюп  економічної  реформи,  а шипи емісії,  шляхи інфляції грошей.  Тому,  шановні  депутати,  я  вас  закликаю  не підтримувати     пропозицію    Прем'єр-міністр    про    передачу Національного банку у відання Кабінету Міністрів.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ВОЛОЩУК М.Ю.  Товариші депутати!  Я хотів би  вас  закликати зважити  серйозно  цю  пропозицію.  Скажіть,  будь  ласка,  хто у Верховній  Раді  буде  щоденно  вирішувати   з   банком   питання оперативного характеру,  що треба для життя народу?  Хто сьогодні цим буде займатися? Уряд повинен щоденно вирішувати з банком

 

     90

 

     оперативні питання,  пов'язані а життям людей.  Я вважаю, що на  цьому  етапі для стабілізації ситуації на Україні треба,  щоб деякий час банк підпорядковувався Уряду.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Я не  хочу,  щоб  т  даті Заєць  мені  зробив це одні зауваження,  але я хочу нагадати,  що наше психологічне мислення полягає в тому,  що хтось  кимось  має керувати. Банк в банк. Я не хочу більше коментувати.

 

     Першій мікрофон.

 

     РЯБОКОНЬ В.П., голова Комісії Верховної Ради Української РСР мандатної і з питань депутатської етики /Барський виборчий округ. Вінницька  область/.  Шановні  народні  депутати!  Я  хотів би як голова Комісії мандатної і з питань  депутатської  етики  зробити зауваження  народному  депутату,  шановному Івану Олександровичу. Пора вже кінчати читати мораль Голові Верховної Ради.  Це  просто неетично, некрасиво і некультурно. Це - перше.

 

     І друге.   Оскільки   ми   не   так   давно  виявили  довіру конституційною більшістю і  обрали  Прем'єр-міністра  -  Вітольда Павловича Фок і на,  -то я думаю, що ми повинні погодитися з тими пропозиціями і проханнями,  які він висловлює,  йому ж працювати. Він  просить хоча б на якийсь період - на два-три роки - залишити банк,  щоб можна було стабілізувати економіку і якось діяти. Якщо сьогодні забрати у нього банк, що ж йому залишається робити? Тому я прошу всіх депутатів підтримати Вітольда Павловича Фокіна.

 

     91

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон - і все, завершуймо.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Банк працює незалежно від Уряду  і  незалежно від  парламенту.  Банк  керується об'єктивними законами грошового обігу і сак само,  як суд нікому не підпорядкованій, так і банк у цій  функції  нікому  не  може  бути підпорядкований.  Зрозумійте нарешті!

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Послухайте уважно: Прем'єрміністр вніс пропозицію,  щоб на рівняй час,  повторюю, не назавжди, а на певний час /тут вносилася пропозиції визначити дві час  -  та  то має  бути рій,  та два/ підпорядкувати Національний банк Урядові, змінивши - я підкреслюю,  це важливий момент - наше рішення,  яке було прийняте конституційно більшістю. Ось за це голосуємо. Прошу проголосувати за пропозицію Прем'єр-міністра.

 

     "За" - 197. Банк лишається підзвітним Верховній Раді.

 

     Мені надійшла записка від народного депутата  Карпенко.  Він ставив питання про утворення Міністерства інформації.  Це мається на увазі окреме міністерство чи замість того комітету, який зараз існує, -Держкомвидаву?

 

     Прем'єр-міністр Фокін   змінив   свою   пропозицію.  Шановні товариші,  давайте будемо слухати,  про що йдеться. Минулого разу Вітольд  Павлович  Фокін  вніс  пропозицію  утворити Міністерство інформації.  Малося на  увазі,  що  нинішнє  Держтелерадіо  стане Міністерством інформації, а Держкомвидав залишиться так, як він в зараз.  Але були зауваження й інші пропозиції у квітні,  і  зараз Вітольд   Павлович   вніс  пропозицію  про  те,  щоб  перетворити Держтелерадіо в Телерадіокомпанію /я так її умовно називаю/.

 

     92

 

     Ми за  це  проголосували.  То  я  задаю  депутату   Карпенку запитання: про що йдеться зараз?

 

     Перші мікрофон.

 

     КАРПЕНКО В.О.  Шановний Леоніде Макаровичу! Вітольд Павлович аргументував  відмову  від  Міністерства   Інформації   тим,   що Держтелерадіо буде перетворено У компанію. Це не заважав отворити Міністерство інформації,  зовсім не заважає. Тому що міністерство об'єднав  і координуватиме вся пресу,  в тому числі і компанію чи корпорацію, чи будь-що.

 

     ГОЛОВА. Все  зрозуміло.  Тахті  чином  ми   матимемо,   якщо проголосуємо...  Я хочу, щоб ви знали, що за пропозицією депутата Карпенка Телерадіокомпанія залишається, Держкомвидав залишається, і ще додатково утворюється Міністерство інформації.

 

     Прошу пропозицію депутата Карпенка проголосувати.

 

     "За" - 82. Не прийнято. Все вирішили, нічого не пропустили?

 

     Третій мікрофон.

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  апаратних Ровенського виробничого об'єднання "Азот" /Ленінський виборчий округ,  Ровенська  область/.  Шановні народні  депутати!  У  відповідності  до Декларації про державний суверенітет України мі створила з вами Комісію з питань оборони і державної безпеки.  Ми змінили назву цієї комісії,  маючи на меті розширення її функції.  Але,  на жаль,  незважаючи на  пропозиції народних   депутатів   /я   особисто   вносив   таку   пропозицію неодноразово,  навіть на початку минулої сесії/,  не  внесено  до структури Уряду Міністерства оборони.  Я вважаю, що державу ми не можемо створити.

 

     93

 

     не створивши такого міністерства і відповідно  збройних  сил Україні.  Без цієї державної інституції держави існувати не може. Я ще раз повторюю внесені раніше  пропозиції  і  просив  би  вас, Леоніде Макаровичу, поставити це питання на голосування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Це вже, дійсно, не перший раз вноситься така пропозиція.  Але зараз,  не щеп збройних  сил, утворювати  Міністерство  оборони...  Власне  кажучи,  я  не хочу коментувати,  я  ставлю  це   питання   на   голосування.   Прошу проголосувати пропозицію депутата Червонія про утворення в окладі Кабінету Міністрів Міністерства оборона.

 

     "За" - 102. Не прийнято.

 

     Перший мікрофон.

 

     СПИЙ В.В.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР  а питань  відродження  та соціального розвитку села /Павлоградський виборчий  округ,  Дніпропетровська  область/.  Я   звертаюся   до Вітольда  Павловича  і  до  всіх  депутатів.  Що  ля того,  як ми затвердили в основному структуру минуло понад 20 днів.  Я  думав, що  ми  сьогодні  будемо  затверджувати  вію кадри,  для того щоб включити в роботу цей Кабінет.

 

     Минуло вже півроку, як ми займаємося цією справою, то надалі чекати три,  чотири,  п'ять і так долі днів, мабуть, можливості у нас немає.  Я вношу таку ж пропозицію,  як вона вносилась і  того разу  -  дати  три  дні  й  затвердити  на  сесії  заступників та державних міністрів,  а інших нехай Вітольд Павлович підбирав сам швидше, нас поінформує і працює з ними, йому працювати.

 

     94

 

     Що ми  будемо  знову  20  днів кожного міністра,  заступника міністр затверджувати, поки Кабінет не стане потрібним!

 

     Така пропозиція була і того разу.  І  я  хочу,  щоб  за  неї проголосували.

 

     ГОЛОВА. Вітольд Павлович сказав, і я думаю, що він через три дні внесе пропозиції щодо першого  Віце-прем'єра,  Віце-прем'єра, Державних міністрів,  а потім буде вносити кандидатури міністрів. Але мі їх тут будемо затверджувати,  Василю Васильовичу , тому що ми  прийняли  рішення минулого разу про те,  що весь Кабінет буде затверджуватися Верховною Радою. Ми цього змінювати не будемо.

 

     Одну хвилиночку! другий мікрофон, і у нас часу більше немає.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.  На мою пропозицію я не отримав відповіді  від Вітольда  Павловича ні першого разу,  ні другого разу.  Я всетаки прошу поставити її на голосування.  Пропозиція моя гол т  гала  в тому, щоб... Одну хвилиночку, не голосували, прошу вибачення.

 

     Вітольд Павлович сказав мені того разу /коли я зауважив,  що в АПК потрібен Державний міністр/,  що нам не потрібна в АПК така структура,  мовляв, Віце-прем'єр -аграрник. То я пропоную зробити такт чином: Державний міністр - Міністр сільського господарства.

 

     ГОЛОВА. Правильно,   це   ми   пропустили.   Це    правильна пропозиція,  щоб  Державний  міністр  був  і Міністром сільського господарства, враховуючи важливість цієї галузі. Прошу за по

 

     95

 

     проголосувати...

 

     Не пройшла пропозиція. Все.

 

     Шановні депутати!  Ви залиштеся,  я хочу з вами порадитися з одного  важливого  питання щодо завтрашнього дня.  Не поспішайте. Ну,  почекайте.  Я бачу,  що чогось повиймали картки.  Я не  знав чого.

 

     ПЛЮЩ І.С. Зараз 222 картки.

 

     ГОЛОВА. То,  може, ми спробуємо поставити на місце картки? Я хочу з вами ще порадитися відносно сьогоднішнього і  завтрашнього днів. Дуже важливий момент. Не поспішайте.

 

     Переголосуємо зараз.  Тільки поставте картки, будь ласка, на місце, тому що в залі людей багато, а карток мало. Ось 229 і все. Якщо  ми  будемо  ще  й  людей поіменно затверджувати,  то ми вже далеко зайдемо з вами.  Ну,  не хочуть реєструватися.  Мабуть,  У депутатів  є  якісь причини.  Я звертаюся двічі,  тричі:  шановні народні  депутати,  прощ  вав  зареєструватися.  Дайте  на  табло реєстрацію.

 

     232. Це - справа депутатів. Все, завершили це питання.

 

     Одну хвилиночку.  Згідно  з  Регламентом  ми  не можемо і не повинні реєструватися. О 16.01 зареєструємося, ще є у мене до вас таке  прохання.  Я  хочу  порадитися  відносно  завтрашнього дня. Завтра за нашим орієнтовним графіком у нас  вноситься  концепція, доповідь і обговорення концепції нової Конституції. У мене в така пропозиція  -  питання  надзвичайно  складне,  -  щоб  ми   зараз попрацювали  в  комісіях  і  вечірнього  пленарного  засідання не проводити.  Документи  вам  роздали,  і  їх   потрібно   серйозно опрацювати, щоб завтра ми могли вже плідно на сесії працювати. О

 

     96

 

     10 годині заслухаємо доповідь,  і, може, будуть відповіді на запитання /якщо вони будуть/, а після цього порадимося: або зразу обговорювати,  або це дай можливість комісіям попрацювати з 12 до 16 години. А о 16 годині розпочати уже обговорення.

 

     Погоджуєтеся з   такою   схемою?   Це   питання   зрозуміле, голосувати не потрібно?

 

     Оголошується перерва до 10 години 14 травня.

 

     97

 

     ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ

 

     ПОПЕРНЯК А.Н., член Комісії Верховної Рада Української РСР а питань Чорнобильської катастрофи  /Летичівський  виборчий  округ, Хмельницька   область/.   Шановний  Леоніде  Макаровичу,  шановні народні  депутати,  шановні  виборці!  Перш  ніж  вробити   деякі конкретні   зауваження   до   поданих   проектів   законів,  хочу приєднатися до души,  що ці проекти дуже сирі,  але не розглядати їх і не приймати сьогодні в першому читанні теж не можна.

 

     Прийняти їх   можна  лише  після  доопрацювання,  врахувавши висловлені  побажання  і  зауваження,  а  також  виконавши  умови аграрної груш,  пре які йшлося вчора. Ці вимоги не випадкові. Всі ми,  народні депутати,  відчуваємо /особливо останнім часом/,  як важко  розмовляти з нашими виборцями-селянами від час зустрічей з ними.

 

     Люди обурюються діла Кабінету Павлова щодо все нових і нових податків,  які вже в сумі нерідко перевищують майже 100 відсотків від  доходів.  Наприклад,  якщо  в  нашій  Хмельницькій   області протягом   багатьох   років   були  лише  одиниці  нерентабельних господарств,  то найближчим часом може статися непоправне  -  всі вони стануть банкрутами.

 

     А зараз деякі зауваження до проектів.

 

     Поданий Радою  Міністрів  УРСР проект Закону Української РСР про систему оподаткування а цілому відповідав прийнятим Верховною Радою   Української   РСР   економічним   законам,   прийнятим  з перспективою їх дії в умовах переходу на ринкових відносив. А ось

 

     98

 

     окремі статті,  на  нашу  думку,  потребують  доповнень   та уточнень.  Так,  стаття  3,  визначаючи принципи побудови системи оподаткування    передбачав    концентрацію    цих    коштів    у республіканському  і місцевих бюджетах.  Згідно з проектом Закону про місцеві Ради народних  депутатів  та  місцеве  самоврядування доцільно на перш місце поставити місцеві бюджетні кошти.

 

     Далі. Стаття  4  покладав на Верховну Раду повноваження щодо визначення порядку обчислення платежів у бюджет.  Чи  ж  потрібно Верховній Раді розпорошуватися на таких питаннях? Вважаємо, що цю роботу необхідно залишити за Кабінетом Міністрів УРСР.  Про що  і вдавало  в  другому  абзаці  пушту 2 статті 7.  А тому із першого абзаці статті 4, а також із пункту 3 статті 6, із пункту 3 статті 7 та інших слова "порядку обчислення" потрібно викреслити.

 

     Стаття 10 проекту закону передбачав звільнення колгоспів від податку на приріст коштів, спрямованих на споживання. Чому тільки колгоспів?  Якщо  ставимо  за  мету  зацікавити  їх у нарощуванні виробництва  сільськогосподарської  продукції,  то   логічним   і правильнім  було  б  звільнити  не  тільки колгоспи,  а й орендні колективі,  кооперативі,  малі   підприємства,   які   виробляють сільгосппродукцію.  Такім чином,  підприємства і організації всіх форм господарювання поставимо в рівні умові.

 

     А тому пункт  1  статті  10  після  слів  "крім  підприємств вугільної,  металургійної  та хімічної промисловості,  колгоспів" пропонуєш  доповнити  такими   словами:   "орендних   колективів, кооперативів,   малих  підприємств,  що  займаються  виробництвом сільськогосподарської продукції", а далі за текстом.

 

     І ще.  Зауваження до проекту  Закону  УРСР  про  прибутковий податок з громадян Української РСР, іноземних громадян і осіб

 

     99

 

     без громадянства.  Думаю,  його доречно назвати такі:  Закон про прибутковий податок а громадян,  які проживають в Українській РСР  і  осіб  без  громадянства.  А  відтак  верши абзац статті 1 викласти в такій редакції:  "Платниками  прибуткового  податку  в громадяни,  які  проживають і одержують догоди в Українській РСР, та особи без громадянства".

 

     У статті 2 в  кінці  обох  речень  слова  "Української  РСР" замінити словом "республіка".

 

     Стаття 8 передбачав розмірі ставок податку.  Але, недавно, з підвищенням ціни /і  не  буде  їх  компенсації/  життєвий  рівець громадян  падатиме.  А  тому  і  ставки податку з доходів повинні змінюватися.  І не  досить  чітко  визначено,  як  сплачуватимуть податок  члени  найманні бригад,  яких на Україні тепер розвелося чимало.

 

     І останнє.  Думка  спеціалістів  навої  області,  що  проект Закону про податки з підприємств,  об'єднань і організацій значно кравши  від  союзного,  зокрема,  щодо   ставок   податку.   Вони стимулюватимуть  діяльність  підприємств,  організацій,  щоб  ваш працювали краще.

 

     РОМАНОВ Ю.С., завідуючи! відділам астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І. Мечникова /Жовтневий виборчий округ, Одеська область/. Шановні народні депутати! Пакет законопроект  і  в,  який  ми розглядаємо,  в основою для дієвого механізму  будування  бюджету  республіки.  Але  воші  викликають подвійне  почуття.  Я  підтримую  зауваження  депутата Мокіна.  У проекті Закону про податки з підприємств, об'єднань і організацій не

 

     100

 

     враховано окладне  становище,  в  якому  знаходяться наукові спілки /наприклад:  фізична,  астрономічна,  спілка  наукових  та інженерних  товариств  та  інші/,  які  роблять  значний внесок у розвиток  культури,  освіти,  науки  їв   охорони   навколишнього середовища.   Члени  спілок  ще  частково  виплатили  податки  із зарплати. Є труднощі при оплаті реєстрації.

 

     Тому пропоную в статті 6 /розділ УІ/ записати: "творчі спілки /письменників, науковців, композиторів, художників, театральних ділків, кінематографістів, журналістів, архітекторів, дизайнерів, Музичне   товариство  УРСР,  Художній  фонд/,  а  також  прибуток госпрозрахункових підприємств творчих спілок,  який спрямовується вказаним спілкам для розвитку культури,  освіти,  науки,  охорони навколишнього середовища,  підвищення кваліфікації,  експертизи і мистецтва". У законопроекті про систему оподаткування до статті 4 /розділ ІІІ/ треба додати:  "звільнити від плати за землю середні та вищі навчальні заклади та їх підрозділи".

 

     Крім того,   пропоную   Міністерству   фінансів  УРСР  чітко визначити,  що  компенсацію  за  підвищення  цін  виплачувати  за рахунок  бюджету з підвищенням відсотків фонду заробітної плати і зниження податку на таку суму на соціальне страхування.

 

     Таким чином,  можна вирішити і протиріччя,  які виникають  з виплатою   компенсації  бюджетним  і  госпрозрахунковим  науковим дослідженням.

 

     101

 

     ЧОБІТ Д.В.,  член Комісії Верховної Ради Української  РСР  з питань  культура  та  духовного відродження /Бродівський виборчий округ,  Львівська область/.  Шановні депутати! Шановний Голово! У зв'язку  а  розглядом проектів законів про систему оподаткування; податки  а  підприємств,  об'єднань  та  організацій   хотів   би привернути   вашу   увагу   по   проблем   культури.  Відомо,  що фінансування закладів  культури,  фізичного  виховання  і  спорту здійснювалось  за  залишковим  принципом.  Економія  на  культурі задорого коштувала нашому народу. До чого це призвело - всі добре знають:  жалюгідній  охав  нашої культурі і чи не найнижча оплата праці її працівників не витримують жодної критики.

 

     З метою виходу із  скрутного  станс  віща  закладі  культури системи  Міністерства культури і профспілок останнім часом почали впроваджувати  різні  форми  платних  послуг   та   господарської діяльності,  прибутки  від  яких  вони  спрямовували на зміцнення матеріальної  бази,  придбання  інвентаря,  розширення  гурткової роботи,  розвиток  художньої самодіяльності.  Важливішим джерелом доходів закладів культури отав відеопоказ.  Проте з 1 липня  1990 року  податок  на  кіно-  і  відеопоказ,  який  оплачують будинки культури,  становить 70  процентів.  У  результаті  відеопоказ  з будинків  культури  зникав,  заклади  культури  втрачають важливе джерело прибутку.  Але відеопоказ не зник повністю - він пішов  у глибоке   підпілля,   використовується   ділками  для  наживи  та розтління молоді і отав зовсім безконтрольним.

 

     Оподаткування закладів культури не тільки не буде сприяти її розвитку,  а задушить і те, що існує. Воно призведе до витіснення безплатних форм дозвілля, що позбавить малозабезпечені

 

     102

 

     прошарки заселення та дітей можливості користуватися благами культурі.

 

     Прибуток, одержаний  від  господарської  діяльності  установ культурі,  не  повинен  підлягати  оподаткуванню,  тому  що   він спрямовується на її утримання і подальший розвиток.

 

     Ні краща ситуація з творчими спілками, на які в останні роки здійснюється планомірній наступ. Дійшло до того, що творчі спілки в  питаннях оподаткування прирівняні до підприємств,  громадських організацій та кооперативів.

 

     В умовах ринкової економіки оподаткування паралізує статутну діяльність  творчих  спілок і неминуче призведе до їх фінансового краху  та  ліквідації.  Тому  я  вважаю,  що  заклади   культури, фізичного  виховання  і спорту,  творчі спілки потрібно звільнити від оплати податків, як і товариства та фонди, основою діяльності яких в добродійна діяльність. Культосвітнім організаціям потрібно надати право  розпоряджатися  заробленими  коштами  для  розвитку культури.   Скарби,   що  їх  створюють  митці  та  охороняють  і зберігають  добродійні  громадські  організації,  не  вимірюються грошима,  а змістом культури й зростанням духовного рівня народу. Держава  матиме  користь  від  сфери  культури  не   тоді,   коли обкладатиме її установи податками,  а тоді, коли створюватиме для неї найбільш сприятливі умови розвитку.

 

     Не повинно бути оподаткування закладів  культури,  фізичного виховання  і  спорту,  творчих  спілок  і добродійних громадських організацій.  Не повинно бути податків на духовність  і  здоров'я народу.  Не  можна  на  словах  відстоювати  духовне відродження, розвиток культури і спорту,  а  на  ділі  шляхом  необ?рунтованих податків  підтинати  їх  під  корінь.  До  державного бюджету від оподаткування закладів культури і спорту надходять до смішного

 

     103

 

     мізерні суми. Наприклад, торік заклади Міністерства культури УРСР сплатили 8,8 мільйона карбованців, заклади фізичної культури і  спорту  -  1,2  мільйона  карбованців,  Українське  товариство охорони  природи  - 196 тисяч карбованців,  Українське товариство охорони пам'яток історії та культури -  всього  800  карбованців. Ясно,  що такі мізерні суми не врятують бюджет, проте вони нищать культуру.

 

     Бід того,  яка саме податкова політика буде проводитися щодо культосвітніх   закладів,   творчих  і  добродійних  організацій, залежатиме  рівень   культури   України   майбутнього.   Розвиток культури,  фізичного  виховання  і  спорту  сприятиме  не  тільки відродженню духовності,  оздоровленню населення,  а  й  вирішенню складних соціально-економічних проблем.

 

     БІЛОУСЕНКО О.Ф.,   перший   заступник   голови   виконавчого комітету Запорізької обласної Ради народних депутатів /Токмацький виборчий   округ,  Запорізька  область/.  Шановні  колеги!  Немає необхідності когось переконувати у  важливості  законів,  проекти яких   ми   обговорюємо,   для  самостійного  розвитку  економіки Української РСР.  їх прийняття - це ще один  камінь  у  фундамент суверенної держави. Але, крім цього, закони повинні стимулювати

 

     104

 

     розвиток народного господарства, сіл, селищ, міст, областей, розбудити інтерес громадян,  трудових  колективів,  місцевих  Рад народних  депутатів  до підприємництва,  більш ефективної роботи. Для них - це головні завдання.

 

     Хотів би зупинитись на статті 1 розділу 1 проекту Закону про систему  оподаткування,  в  якій  мова йде про податкову політику Української РСР.  Зміст статті має  принципове  значення  як  для Уряду, так і для місцевих Рад, трудових колективів.

 

     Перший абзац статті,  який стверджує, що "податкова політика Української РСР визначається  законодавством  Української  РСР  і проводиться  в  республіці  самостійно" підтримую повністю.  Хоча впевнений,  що керівництво союзного центру, його Прем'єр, Міністр фінансів  не  звернуть  уваги  на  цей  факт,  а,  як  і  було до останнього часу, будуть проводити свою політику.

 

     А от другий абзац пропоную записати в новій редакції, тобто: "Усі податки,  збори  та  обов'язкові платежі,  що справляються в Українській  РСР,   зараховуються   до   місцевих   бюджетів.   У республіканський бюджет відраховуються кошти з

 

     105

 

     бюджетів обласного  рівня  на  основі стабільних нормативі!, які  відпрацьовуються  Урядом  з   Кримською   АРСР,   обласними, Київською  та Севастопольською міськими Радами народних депутатів і затвердиться Верховною Радою Української РСР".

 

     Опоненти заперечують цей  варіант,  посилаючись  на  світову практику,  але при цьому не враховують те, що і в США, і в Канаді такого як у нас державного монополізму  в  проведенні  податкової політики немає.

 

     Пропонуючи практично    нову    систему   оподаткування,   я впевнений,  що вона не ідеальна,  не  розраховую  на  те,  що  її підтримає наш Уряд.

 

     Але і  діюча  сьогодні  система  оподаткування,  і  та,  яка пропонується в проекті закону,  не стимулювати  заінтересованість місцевих  органів  влади,  підприємств,  організація,  громадян в підвищенні ефективності економіки.

 

     Інтереси Кабінету Міністрів та його структурного  підрозділу

-  Мінфіну  -  не  збігаються  з  інтересами  обласних Рад,  як і інтереси Рад базового рівня з інтересами Рад іншого рівня.

 

     Ми ведемо нескінченну  війну,  в  якій  до  останнього  часу перемагав Мінфін, на школу інтересам міст, селищ, сіл, районів та областей. Зміст запропонованих проектів закріпляв це становище.

 

     Проект Закону   про   систему    оподаткування    передбачав формування  республіканського  бюджету за рисунок основних джерел доходної  бази,  залишаючи  за  місцевими  Радами  другорядні   і нестабільні джерела.

 

     106

 

     Якщо, для  прикладу,  взяти  Запорізьку  область,  то власні доходи становлять лише 27 відсотків  від  загального  бюджету  на рік,   все   інше   -   регульовані   джерела.   При   цьому   до республіканського та союзного бюджетів відраховується  відповідно 90  та  65 відсотків податків з прибутку та обороту підприємств і організацій від створюваного  на  її  території  контингенту  Цих основних джерел.

 

     При умові,  що  народне господарство області щорічно створи, фінансові ресурси на рівні майже 5 мільярдів карбованців, місцеві Ради   відповідно   з  діючою  податковою  системою  та  порядком формування бюджетів мають право направити  в  бюджет  тільки  715 мільйонів карбованців.

 

     Ще одне.   Для   обласного,   міських   та  районних  рівнів залишається  відкритим  питання  відповідальності  за   виконання доходів  бюджетів.  Якщо  на  рівні  республіки  за це відповідав Мінфін, якому нині підпорядкована податкова служба, то в областях займатись  цим нікому.  Фінансові управління,  не маючи впливу на обласні  податкові  інспекції,  які  підпорядковані  Мінфіну,  не здатні повною мірою забезпечити виконання місцевих бюджетів.

 

     Вважав би     за    доцільне    розглянути    питання    про підпорядкованість податкових інспекцій  місцевим  Радам  народних депутатів,  ще  раз  уважно  зіставити  окремі  статті Закону про фінансову систему,  Закону про місцеві  Ради  народних  депутатів Української  РСР  та місцеве самоврядування з проектом Закону про систему оподаткування,  при необхідності /а така необхідність, на мою думку,  є/ внести відповідні зміни з тим,  щоб між інтересами Уряду, інтересами місцевих Рад та

 

     107

 

     трудових колективів в питаннях формування  бюджетів  була  б досягнута максимальна гармонія.

 

     Останнє зауваження.   Гадаю,   що  не  потрібно  законодавча закріпляти  перелік  пільгових  галузей  щодо  оподаткування.  Це повинно визначатись при затвердженні республіканського бюджету на кожний рік і тільки Верховною Радою України.

 

     Підтримую пропозиції,  висловлені колегами при  обговоренні, про необхідність серйозного відпрацювання цих проектів.

 

     108