Стенограма пленарного засідання

26 квітня 1991

 

ЗАСІДАННЯ СОРОК ШОСТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР.  26 квітня 1991 року. 14 година 30 хвилин.

 

 

Головує Перший заступник Голови Верховної  Ради  Української РСР ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні депутати!  Розпочинаємо вечірнє засідання і будемо проводити поіменну реєстрацію.

 

     На вашу настійливу  вимогу  ми  змінили  час  -  це  вечірнє засідання.  Тільки розпочалося воно не о 16 годині,  а в 14 годин 30 хвилин.

 

     Прошу зайняти  місця  і  підготувати  картки  для  поіменної реєстрації.    Прошу    звернути   увагу   на   табло   і   прошу зареєструватися.  Члени   Президії,   ваші   картки   на   місці? Оголошується поіменна реєстрація.  У залі присутні 289 депутатів. Не всі ще підійшли, ми можемо провести повторну реєстрацію. Перед тим,  як  надати  слово Вітольду Павловичу,  давайте порадимося з приводу проектів, документів, які ми обговорювали півтори години. Майже  всі  вносили  пропозиції,  що  ці  документи треба було б, враховуючи всі наші особливості,  прийняти в першому читанні. Ні, ми надамо можливість виступити всім...

 

     3

 

     Зараз я  лише з'ясовую,  чи можемо ми ставити так питання чи ні? Тоді давайте проведемо обговорення, але ми будемо вважати, що це  дає  можливість голові Комісії з питань планування,  бюджету, фінансів і цін,  а також Уряду продовжити працювати з урахуванням такого   короткого   обміну   думками.   І  тоді,  може,  окремим документом,  додатками будуть вносити окремі пропозиції.  Так?  І Ярослав Юрійович не зрозумів?  Як ви вчора - я не був присутній - домовилися щодо проекту Закону про спекуляцію?  Не приймали? Таке ж рішення щодо цього - продовжити роботу над ним і пізніше внести на обговорення. Так що, поставити на голосування? Тут уже повинна бути  принциповість:  якщо  один  не  голосуємо,  то  й другий не голосуємо.

 

     Давайте не    будемо    гаяти    часу.    Слово    надається Прем'єрміністру Вітольду Павловичу Фокіну.

 

     У часі ми вас не обмежуємо, Вітольде Павловичу. Орієнтовно - до години. Так?

 

     ФОКІН В.П.  Прем'єр-міністр  Української   РСР   /Дарницький виборчий округ, м. Київ/. Хвилин 50.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо вважати, що до години.

 

     ФОКІН В.П. Шановні народні депутати? Не буду приховувати, що на  шляху  до  цієї  трибуни  мене  охоплювали  подвійні,  навіть суперечливі почуття. З одного боку, я цілком

 

     поділяю стурбованість    парламентаріїв    у    зв'язку    з загостренням соціально-політичної ситуації на Україні, зростанням незадоволення різних верств суспільства.

 

     4

 

     Мені зрозуміле,   шановні   колеги,  ваше  настійне  бажання зустрітися з Головою Уряду,  і, вибачте на слові, влаштувати йому "допит" з питань виходу з кризи. Це, безперечно, має певний сенс, оскільки всім вам  найближчими  днями  доведеться  пережити  дуже нелегкі  зустрічі  зі  своїми  виборцями.  А  що вони будуть саме такими,  не треба й сумніватися,  бо  люди  добре  розуміють,  що відповідальність  за  стан справ у республіці лежить не тільки на Урядові, а й на парламенті теж.

 

     А з  другого  боку,  частота  викликів   Голови   Уряду   на "парламентський  килим"  повинна  все  ж  таки мати розумні межі. Навряд чи є нормальним,  що протягом двох  тижнів  я  третій  раз звітую перед Верховною Радою.

 

     Кілька слів  про  суть  питання  і  форму запрошення до його обговорення.  Що   стосується   самого   питання,   то   програма надзвичайних  заходів  по  стабілізації  економіки  вже практично готова,  хоча окремі її положення,  організаційні  та  економічні механізми    ще   продовжують   уточнюватися   і   поглиблюватися спеціальною  робочою  групою,  та  й,  погодьтеся,  що   ситуація змінюється з калейдоскопічною швидкістю.

 

     Тому я  вважаю,  що  головуючий  на  сесії дещо поквапився з встановленням 10-денного терміну для внесення програми на розгляд парламенту, не поцікавившись при цьому думкою Голови Уряду.

 

     Мої аргументи   щодо  цього:  персонально  відповідатиме  за виконання програми,  звичайно, Прем'єр-міністр, але забезпечувати її реалізацію повинен Кабінет Міністрів у цілому.

 

     І тому цілком закономірно,  що спершу треба сформувати Уряд, тобто Кабінет  Міністрів.  А  далі,  через  день-два,  адаптувати програму  відповідно  до  потенційних  можливостей  кожного члена Уряду і відразу представити її на ваш суд.

 

     5

 

     Отже, програма,  на нашу думку, повинна розглядатися зразу ж після затвердження Кабінету Міністрів. До речі, і в цьому залі, з цієї трибуни не раз лунали заклики  висувати  на  керівні  посади професіоналів,   причому  бажано  молодих.  ініціативних.  А  так склалося за останні роки,  то саме Професіонали з великої  літери верхні ешелони державного управління допускалися не дуже активно.

 

     Тому серед  багатьох  дефіцитів,  з  якими  ми стикаємося на кожному   кроці,   найгострішим   з   огляду   на    перспективу, найнебезпечнішим  в  саме кадровій дефіцит.  Якою б досконалою не була програма надзвичайних заходів,  вона не зможе круто  змінити ситуацію за один день. Потрібен час, витримка і, звичайно, праця.

 

     То, напевно, і Урядові варто дати можливість працювати, а не звітувати щотижня про свою діяльність. Цього вимагає від нас саме життя.

 

     А реалії  життя  такі,  що  нікому  зараз  - ні вам.  членам Верховної  Ради,  ні  Урядові  не  позаздриш.  До   речі,   існує об'єктивна  закономірність:  чим вище планка політичної боротьби, чим  гострішими  стають  протидії  різних  політичних  сил.   тям складніше державній виконавчім владі реалізувати свої функції.

 

     Тому так  необхідні  зараз нашому,  пробачте,  замордованому чварами суспільству громадянський мир і  злагода.  Досягти  цього можна  лише  єдиним на сьогоднішній день шляхом - шляхом розумних компромісів. Чим швидше всі ми усвідомимо необхідність їх пошуку. тим швидше наше суспільство вийде з кризового стану.

 

     На мов  думку,  саме  такий підхід дав можливість керівникам найвищих  державних  органів  влади  дев'яти  союзних   республік прийняти  23  квітня  цього  року  спільну  заяву про невідкладні заходи щодо стабілізації  б;  і  за  ці  обстановки  в  країні  і подолання кризи.  До їх реалізації ми приступити негайно, і вони, ці заходи, вже діють.

 

     6

 

     У чому характерна особливість цієї заяви?

 

     Перше. Нарешті всі учасники зустрічі,  включаючи  Президента СРСР,  підтвердили,  що  новий  Союз  має  бути Союзом суверенних держав. Значення цього факту вам зрозуміле.

 

     Друге. Визнано право Латвії, Литви, Естонії, Молдови, Грузії і  Вірменії  самостійно  розв'язувати  питання  про приєднання до Союзного договору чи навпаки.

 

     Третє. Визнано за необхідне встановлення режиму  найбільшого сприяння для республік,  що підписали Союзний договір, тобто коли делегації підпишуть Союзний договір,  у рамках  єдиного  вільного ринку товарів та послуг, ними утворюваного.

 

     І четверте.   Накреслено   основні   заходи  економічного  і організаційного  характеру,  спрямовані  на   істотне   зменшення соціальної напруженості в країні.  До речі,  Уряд України в своїй надзвичайній програмі передбачає  кількість  цих  засобів  значно розширити.     Це     необхідно     для     зниження     гостроти соціальноекономічної ситуації ,  що досягла свого апогею перш  за все у фінансовій сфері.

 

     Головне зараз  - зупинити розлад фінансів,  цієї центральної нервової системи економічного  організму  республіки.  Для  цього потрібні,  енергійні,  багато  в  чому  неординарні заходи,  які, сподіваюсь,  дадуть  можливість  хоча  б  утримати  контроль  над "економічним  Чорнобилем" у якому опинилося народне господарство, а згодом і спрямувати його в стабілізаційне русло.

 

     Якщо в такому ракурсі розглядати програму дій, запропоновану Кабінетом  Міністрів  СРСР,  то я повинен сказати,  що з багатьох позицій вона нас не задовольняє.

 

     7

 

     Цей документ,  на жаль,  у значній  мірі  має  декларативний характер,   у   ньому   живе  відлуння  адміністративно-командних покриків,  відсутні чітка  послідовність  і  механізм  реалізації заходів,   що   намічаються.  Особливо  великий  сумнів  викликає реальність  пропозицій  щодо  стабілізації  бюджету,   досягнення балансу доходів та витрат.

 

     Шановні колеги! Треба бути об'єктивними: сьогодні і Кабінету товариша Павлова нелегко, сьогодні у нас одна лиха доля. Тому, не вдаючись  до  детального  аналізу недоліків цієї програми,  я маю сказати,  що  ми  в  цілому   підтримуємо   проведення   спільних антикризових  заходів,  що  співпадають  з  нашими  національними інтересами і спрямовані на покращення становища на Україні. Проте у  нас  в  і  власне  бачення  всього комплексу термінових дій по запобіганню розростання кризових явищ.

 

     Я почну з відповіді на вимоги депутатів та на пропозиції. що надходять   до  Уряду  від  профспілок  і  стосуються  збільшення заробітної платні у два-три і більше разів.

 

     Зрозумійте мене  правильно,  я  переконаний  прихильник   не тільки   дворазового,   навіть  22-разового  підвищення  грошових доходів,  але  при  дотриманні  однієї   обов'язкової   умови   - підвищення  заробітної  плати повинно бути наслідком відповідного зростання тонн, метрів, тук, тобто кількості продукції.

 

     Це вимога об'єктивного економічного закону,  не рахуватися з яким я не можу ні як економіст, ні як Голова Уряду.

 

     Порушивши цей закон лише один-єдиний раз, ми неминуче будемо змушені порушувати його постійно. А це означає, що жити ми з вами збираємося   за  рахунок  своїх  дітей,  що  побудова  нормальної ринкової економіки віддалятиметься ще більше.

 

     8

 

     В умовах,  коли знижуються  обсяги  виробництва  промислової продукції,   особливо   товарів  для  населення,  нам  просто  не вистачить готівки.  Ми навіть  не  можемо  піти  найпримітивнішим шляхом  -  включити верстат для друкування грошей,  бо його у вас просто немає.  Кому ж не зрозуміло,  що єдине джерело надходження грошових  ресурсів - це виручка від реалізації товарів та надання послуг.  Та й скажіть нарешті,  будь ласка,  хіба від  підвищення заробітної плати,  хай навіть у 100 разів,  збільшиться кількість товарів хоч на один процент? мабуть, що ні.

 

     Ось чому першочерговим,  невідкладним заходом,  що  заблокує подальше  сповзання  суспільства  до  катастрофи,  на  мою думку, повинна стати  розробка  і  впровадження  нових  стимулів,  нових мотиваційних механізмів до нарощування обсягів виробництва.

 

     З цією   метою  за  дорученням  Уряду  вчені  і  спеціалісти працюють зараз над розробкою  нової  системи  оплати  праці,  яка через  тарифи  та надбавки стимулювала б різке збільшення обсягів виробництва.  Ми  повністю  підтримуємо  заяву   Верховної   ради Української  РСР  про зняття обмежень з грошових доходів,  твердо виступаємо за те,  щоб ліквідувати  будь-які  перепони  на  шляху зростання  заробітної  плати,  але,  звичайно,  при  відповідному збільшенні випуску продукції чи надання послуг.

 

     Тут, шановні колеги,  спочатку можна було б навіть  піти  на застосування  певної  прогресивної  шкали,  за якою на деякий час темпи  зростання  заробітної  плати  могли  б  дещо   випереджати нарощування   обсягів   виробництва.   Наприклад,   якщо   обсяги виробництва зросли в два рази,  то заробітна плата могла б зрости у 2,2 чи у 2,3 рази.

 

     9

 

     В іншому випадку задоволення необгрунтованих вимог про різке збільшення грошових доходів  ховає  в  собі  це  одну  економічну пастку:   підвищену   заробітну  плату,  тобто  весь  її  приріст доведеться   закласти   у   собівартість   продукції.    А    це, небагато-немало, близько 44 мільярдів карбованців в. Тим самим ми підемо на новий виток зростання на що суму  оптових,  а  потім  і роздрібних цін. Кому це потрібно, як кажуть? Хто це витримає?

 

     Для бюджетних   організацій   дво  -  три  разове  зростання заробітної плати потребу в від 8 до 16 мільярдів карбованців, які можливо одержати знову ж таки тільки шляхом додаткового випуску в обіг паперових грошей. Що все це значить, я сподіваюся, зрозуміло навіть неекономістам.  Новий виток інфляції не дасть змоги навіть відчути   того   підвищення   заробітної   плати,   якого   дехто домагається.  Це  ще  більше загострить дефіцит товарів і послуг, знизить і без того слабкі стимули до праці.

 

     На превеликий жаль,  ми вже стали на такий шлях.  Погляньте, що  ми  маємо  за  перший  квартал.  Заробітна плата робітників і службовців,  оплата  праці  колгоспників  виросли   порівняно   з відповідним кварталом минулого року /я маю на увазі з урахуванням отриманих  компенсаційних  виплат/   майже   на   30   процентів. Адекватного  збільшення  випуску  товарів  і послуг населення при цьому не відбулося.  А національний  доход  і  обсяг  виробництва промислової  продукції навіть скоротилися відповідно на 4,1 і 4,4 процента.

 

     Шановні депутати!  Антикризова програма  Кабінету  Міністрів республіки передбачав шиття невідкладних заходів не через рік, не через два,  а вже сьогодні, тепер. І визнає необхідність, перш за все,  сформування нового надзвичайного бюджету на друге півріччя. Серед тих заходів буде чимало непопулярних, жорстких. Намічається скорочення бюджетних витрат,  припинення фінансування будівництва цілого  ряду  промислових  об'єктів.  за   винятком   підприємств агропромислового комплексу, а також тих, що працюють на споживчий ринок і соціальну сферу.  Вдатися до таких  надзвичайних  заходів нас  спонукають,  крім  усього,  ще  й дуже незадовільні підсумки роботи в першому кварталі.

 

     10

 

     Ви, шановні парламентарії,  підписуючи відомого  вам  листа, зажадали відвертої інформації Ось вона.  Як вам відомо,  в грудні минулого  року   Верховна   Рада   Української   РСР   затвердила республіканський  бюджет  на  поточний рік по доходах у сумі 23,1 млліарда і по видатках - у сумі 27,5 мільярда карбованців,  тобто з  дефіцитом у 4,4 мільярда карбованців.  З урахуванням бюджетів, затверджених  місцевими  Радами  народних  депутатів,   загальний дефіцит  бюджету  республіки  становив  7  мільярдів карбованців. Надії на скорочення цього дефіциту в процесі  виконання  бюджетів не виправдалася.  Навпаки,  кризовий стан економіки,  перманентні страйки,  мітингова стихія вкрай  ускладнили  виконання  бюджетів усіх    рівнів.    Особливо    дошкульно    це   позначилося   на республіканському бюджеті, до якого за перший квартал не надійшло майже півтора мільярда карбованців доходу.

 

     В умовах   обмеженості  фінансових  ресурсів  ми  не  змогли профінансувати  витрати  по  різниці  в  цінах  на  окремі   види сільськогосподарської  продукції,  у зв'язку з чим заборгованість банкам зросла до 16 мільярдів карбованців.

 

     Таким чином,   шановні   народні   депутати,   на    рахунку республіканського  бюджету  за станом на 1 квітня не було жодного карбованця, тому що наші витрати набагато перевищили доходи.

 

     Реформа цін ще більше ускладнила фінансовий стан республіки, хоч  багато хто вважав,  що підвищення цін збільшить саме бюджет, саме  доходну  частину  бюджету.  На  жаль,  це  зовсім  не  так. Додаткові  доходи  бюджету становитимуть близько 19 мільярдів,  а видатки,  пов'язані з компенсацію,  -  32  мільярди  карбованців. Тобто дефіцит бюджету на скоротився,  а навпаки, збільшився майже на 13 Мільярдів карбованців.

 

     11

 

     Тому очевидно,  що  без  жорстких  заходів   щодо   економії фінансових ресурсів нам не обійтися.  Надзвичайні бюджети повинні бути розроблені,  я це підкреслюю,  абсолютно на всіх  рівнях.  У зв'язку  з  цим  я  закликаю  керівників  міністерств,  відомств, місцевих  органі  влади   виявити   максимальну   стриманість   у витрачанні  державних коштів,  скоротити видатки,  які суттєво не позначаться  на  діяльності  установ  і  організацій.  І  негайно припинити створення нових організацій й та установ.

 

     Було б правильно, якби міністерства, відомства, підприємства та господарські організації,  які ведуть будівництво  за  рахунок власних  коштів,  прийняли  рішення  про  скорочення  будівельних робіт.

 

     Депутатами Верховної Ради України неодноразово  порушувалося питання про взаємовідносини республіки із союзним бюджетом. Дехто саме в цьому вбачає, так би мовити, наші труднощі. Відносно цього я  теж  скажу  відверто,  скажу  правду.  На  початку року із 100 мільярдів,  що мобілізуються на території республіки до  союзного бюджету,  а  також  до стабілізаційного фонду та фонду соціальної підтримки  населення,  Україна,  я  підкреслюю,  за  розрахунками центру  повинна  була відшкодувати 40 мільярдів карбованців.  Ми, звичайно,  довели,  що цей внесок незбагненно великий,  що він не може   ні  в  якому  разі  перевищувати  приблизно  20  мільярдів карбованців. Насправді ж за перший квартал цього року до союзного бюджету було перераховано всього 2,8 мільярда карбованців.  Тобто ми  не  виконуємо  своїх  зобов'язань.  Хоча,  якщо   об'єктивно, республіка повинна ж брати участь у загальнодержавних витратах на оборону,  на міжнародну діяльність,  на розвиток  фундаментальної науки, досліджень та інші заходи.

 

     12

 

     До того  ж,  шановні  колеги,  зважте  також і на те,  що із союзного  бюджету  за  цей  же  час  ми  одержуємо  2,3  мільярда карбованців  на  ліквідацію  наслідків  аварії  на Чорнобильській атомній електростанції. А це, до речі, становить 90 процентів від усіх   витрат   на   ці  роботи.  Із  державного  бюджету  країни фінансуються також витрати,  пов'язані з  переселенням  Кримських татар.  А  це ще 200 мільйонів карбованців.  Таким чином треба ви знати,  що наші стосунки із союзним бюджетом дорівнюють практично нулю.

 

     Розробляючи пропозиції  до  надзвичайного  бюджету  на друге півріччя,  ми  повинні  більш  тверезо  ставитися   до   всіляких соціальних програм,  що пропонуються депутатами,  до різного роду пропозицій і вимог до Уряду взяти на республіканський бюджет  всю суму компенсацій у зв'язку з реформою роздрібних цін.

 

     На цьому,  до  речі,  особливо  наполягають  керівники  ряду підприємств міста Києва,  які  звернулися  нещодавно  до  мене  з ультимативним листом. І це, шановні колеги, при тому, що прибутки деяких цих підприємств останнім часом  досягли  просто  космічних розмірів.  Так,  наприклад,  балансовий  прибуток заводу "Маяк" у першому кварталі цього  року  порівняно  з  відповідним  періодом минулого   року  зріс  у  3,4  раза.  Питома  вага  прибутку,  що залишається об'єднанню "Завод Арсенал" збільшилась з 36 процентів у  минулому  році  до  майже  70  процентів  у  першому  кварталі нинішнього року.  На заводі імені  Артема  питома  вага  прибутку збільшилася з 18 процентів до 66 процентів.

 

     Ось вам  і  свідомість  на  окремий зразок.  Звичайно,  таке становище склалося далеко не на всіх підприємствах промисловості.

 

     13

 

     Непоодинокі випадки,  коли  на  окремих   підприємствах,   в організаціях.   особливо   в   колгоспах,   дійсно   не  вистачав прибуткового фонду на виплату компенсацій.  І тут, безперечно, не обійтися  без  допомоги  держави  за  рахунок  фонду  соціального захисту населення.

 

     Шановні народні депутати!  Минулого разу я вже  говорив,  що при  проведенні  реформи  роздрібних  цін  союзним Урядом не було враховано всіх факторів,  що негативно позначалося на рівні життя населення.   У  зв'язку  з  цим  у  програмі  Кабінету  Міністрів передбачається ряд додаткових  заходів  в  інтересах  соціального захисту громадян, особливо малозабезпечених верств населення.

 

     Зокрема, у   найкоротші   строки  Уряд  мав  намір  прийняти погоджені  з  іншими  республіками  рішення  про  зниження  рівня роздрібних  цін /саме про зниження рівня роздрібних цін/ на деякі промислові товари  і  продукти  харчування  першої  необхідності. Вважаю, що й на місцях треба більш оперативно враховувати реальну ситуацію,  особливо  щодо  тих  цін,  які  викликають   найбільшу соціальну напругу.

 

     Уряд республіки  взяв  на  витрати  бюджету  всю компенсацію зростання  цін  у  студентських  їдальнях  і  шкільних   буфетах. Намічаємо переглянути і понизити нові тарифи,  що запроваджені на повітряному і особливо  на  залізничному  транспорті  приміського сполучення. Є домовленість про це навіть з Президентом країни.

 

     Урядом дещо  зроблено  і  для  зменшення  тягаря  податку  з продажу.  Ви  знаєте,  що  збільшено  на  5  карбованців   розмір компенсації, на що витрачається 3 мільярди карбованців. Відмінено податок  з  продажу  на  товари  дитячого   асортименту,   дитяче харчування,  харчування  і  їдальнях шкіл та учбових закладів,  а також на продаж газет і журналів.

 

     14

 

     Найближчим часом Уряд планує відмінити податок з продажу  ще на велику групу товарів, а саме: на м'ясо і м'ясопродукти, молоко і молочні продукти,  яйця,  борошно, крупу, рибу, сіль, маргарин, макаронні вироби, чай, хліб, хлібобулочні та кондитерські вироби, картоплю,  овочі,  плоди,  фрукти та ягоди,  трикотажну  білизну, шкарпетки,  панчохи.  миючі засоби,  мило та металевий посуд.  Це поліпшить фінансове становище наших людей приблизно на 4 мільярди карбованців.

 

     Враховуючи, що  більше  половини  вироблюваного цукру і олії вивозиться за межі республіки, на нашу думку, на них не слід поки що відміняти податок з продажу.

 

     Надзвичайно критична  ситуація  з республіканським бюджетом, необхідність жорсткої економії фінансів зобов'язує  нас  звернути більшу   увагу   на   фінансове   забезпечення  тих  законів,  що приймаються  Верховною  Радою  республіки.  Надалі  всі   проекти законів, усі пропозиції окремих депутатів повинні бути економічно більш обгрунтованими,  і ще до їх  прийняття  нам  треба.  знати, скільки вони будуть коштувати при повній реалізації.

 

     Я наведу тільки один приклад.  Шановні колеги!  На виконання прийнятого   Верховною   Радою   Української   РСР   Закону   про пріоритетність соціального розвитку села на стадії розробки плану та бюджету потреби агропромислового комплексу  в  асигнуваннях  з бюджету були враховані в розмірі 5 мільярдів карбованців. Надання пільг по податках підприємствам АЖ оцінювалося в півтора мільярда карбованців.

 

     Але при    затвердженні    нових    закупівельних   цін   на сільськогосподарську продукцію та проведенні цінової реформи було допущено  серйозне  порушення цінового паритету на продукцію АПК, подорожчання вартості капітальних вкладень,  унаслідок чого  Уряд визнав  за  необхідне  вишукувати  додаткові  кошти  в розмірі 15 мільярдів карбованців.

 

     15

 

     З цією метою вже  прийнято  рішення  про  повну  компенсацію витрат  у  зв'язку  з  підвищенням  роздрібних  цін підприємствам агропромислового  комплексу,  колгоспам  на   загальну   суму   7 мільярдів карбованців.

 

     Крім того,    додатково   виділено   майже   700   мільйонів карбованців на компенсацію подорожчання вартості  централізованих капіталовкладень,  про  що ви вже знаєте,  списано заборгованість колгоспів  і  радгоспів  по  позичках  банку  в  сумі  понад  700 мільйонів карбованців.

 

     Окремо слід   сказати  про  заходи,  що  розробляються  щодо забезпечення  населення  продуктами   харчування.   Задовольняючи /наскільки  це  можливо/  потреби агропромислового комплексу,  ми повинні  докласти  зусиль,  щоб   припинити   зменшення   обсягів сільськогосподарського      виробництва,     збільшити     запаси продовольства.  Треба  підвищити  матеріальну   заінтересованість селян  у  нарощуванні  виробництва,  зняти  все,  що  перешкоджає стимулюванню  праці,   забезпечити   на   ділі   багатоукладність сільськогосподарського   виробництва,  рівноправність  усіх  форм господарювання.

 

     Але, як би там ми не казали,  на сьогодні нам ще не обійтися без  регулювання  споживання  деяких  продуктів харчування тим чи іншим   способом,    нам    ще    не    обійтися    інколи    без адміністративноекономічних   методів   захисту   інтересів  наших споживачі в.  Зокрема,  Уряд докладає зусиль,  щоб запровадити  в республіці  спеціальні  грошові  знаки,  що могли б функціонувати лише на ринку продовольчих товарів.

 

     16

 

     У такому випадку  можна  було  б  встановити,  що  працюючим громадянам,   пенсіонерам,   студентам,   військовим   -  частина щомісячних  доходів  буде  виплачуватися  спеціальними  грошовими знаками  в однакових розмірах,  які визначатимуться відповідно до набору продовольчих товарів, що входять до "споживчого кошика". У певних  розмірах спеціальні грошові знаки виплачуватимуться також на членів сім'ї,  які перебувають на утриманні, та на дітей. Мені здається,  шановні  колеги,  що було б справедливо,  коли б сім'я академіка чи  сім'я  прибиральниці  мала  б  однакову  можливість придбати  продукти на певну суму в державній торговельній мережі. А за гроші без  спеціальних  знаків  можна  було  б...  Не  треба дотепів.  Комунізм,  про який комунізм йдеться? Треба давати собі відповідь...  За гроші,  шановні колеги,  можна було  б  купувати продовольчі  товари на ринках і магазинах,  що продають товари за вільними цінами.

 

     Той, хто має інші прийоми чи інші пропозиції,  нехай  би  не сперечався  і  не змагався в дотепності,  а прийшов би і докладно виклав свої пропозиції

 

     Для осіб,  які прибуватимуть на Україну або відбуватимуть за її межі, можна впровадити обмін карбованців на спеціальні грошові знаки і навпаки.

 

     Запровадження таких грошових знаків  дозволило  б  надійніше захистити   споживчий   ринок  віл,  неконтрольованого  вивезення товарів  за  межі  республіки  та  блокувати  наплив  надлишкових грошей,   не   збалансованих   товарною   масою,  що  прискорюють інфляційні процеси в економіці республіки.

 

     Якщо, шановні колеги,  визнати цей спосіб недосконалим,  а я припускаю  таку  думку,  то  нам  тоді,  безперечно,  треба  буде переходити на нормування, на карткову систему. Я вважаю, що це не кращий вихід.

 

     17

 

     Шановні народні   депутати!   Одним  із  важливих  елементів надзвичайної  програми  має  ста  і  система  індексації  доходів населення  в  залежності  від  темпів  зростання  цін на товари і послуги в умовах ринкових відносин.

 

     За нашими рахунками,  ця система буде  розроблена  до  кінця травня.

 

     Не можна не сказати,  шановні народні депутати, і про те, що надзвичайна програма,  крім усього,  передбачав вирішення  деяких проблем і за допомогою суто адміністративних методів,  зрозуміло, при суворому дотриманні чинного законодавства.

 

     Тут особлива  роль  відводиться  органам  внутрішніх   справ республіки,  які  повинні  поставити  надійний  заслін стихійному вивезенню споживчих товарів за межі республіки.

 

     Факти свідчать,  що наш,  і без того убогий, ринок буквально спустошується   спекулянтами,  різного  роду  ділками,  надими  і зарубіжними туристами.  Лише в цьому місяці співробітники органів внутрішніх  справ  України запобігли 1770 спробам вивезти за межі республіки промислові і продовольчі  товари  в  особливо  великих обсягах.

 

     Непоодинокі випадки, коли працівники торгівлі, митної служби за  хабарі  сприяють  масовим  закупкам   і   вивезенню   товарів іноземними  громадянами.  Приміром,  у Черкаській області і Києві ряд  директорів  магазинів,  за   щедру,   звичайно,   винагороду відпустили в'єтнамським громадянам 70 мотоциклів "Мінськ".

 

     18

 

     В Одесі  в  контейнері  одного  Іноземця  було  виявлено 215 найменувань ювелірних виробів Із золота на суму понад  200  тисяч карбованців,     10     тисяч    штук    шарикопідшипників,    40 електровентиляторів та багато Інших товарів.

 

     При перевірці 449 контейнерів,  що відправлялися за  кордон, було  затримано  велику  кількість продукції та товарів народного споживання,  зокрема 205 тисяч шарикопідшипників, 66 тисяч різних автозапчастин,  понад 3 тисячі електрочайників,  є також 24 тонни нікелю,  12 тонн алюмінію,  29 тонн міді.  З тонни цинку /причому всі метали були у промислових злитках/ Та треба визнати,  шановні колеги,  що це лише крихти з того,  що день у день потоком іде за межі  України.  Тому  надзвичайною  програмою  передбачається ряд заходів,   реалізація   яких   сприятиме   створенню   ефективних механізмів державного керівництва дими процесами.

 

     І ще одна проблема,  що мас чітку тенденцію до розширення, - це вивіз організаціями сировини і матеріалів за кордон.

 

     У листопаді  і  грудні  минулого  та  в  січні  цього   року російська зовнішньоекономічна асоціація "Исток" при безпосередній участі відомого радянського кооператора,  мільйонера  і  депутата російського  парламенту  без  попереднього  погодження  з  Урядом республіки намагалася  відвантажити  на  експорт  через  Одеський нафтоперевантажний  комплекс з порушенням встановлених правил 134 тисячі тонн мазуту.

 

     Уряд України в міру своїх  можливостей  протидіяв  цьому  на протязі більш як двох місяців.  Але,  на жаль, його тодішніх прав було недостатньо.  І після втручання центру це пальне,  якого так нам не вистачає, все-таки відпливло за кордон.

 

     19

 

     Думаю, що  ви  погодитеся  з  тим.  що  парламент республіки повинен  надати  Кабінету  Міністрів  особливих   повноважень   у питаннях проведення зовнішньоекономічної політики.

 

     Шановні колеги!  Закінчити  свій  виступ  я  хотів би тією ж думкою, яку висловлював на початку.

 

     Це - стабільність держави, системи, суспільства в цілому.

 

     Зона надзвичайно важлива хоче і тому,  що в одночасно метою, і   засобом   її  досягнення.  Дійсно,  стабілізація  економічної ситуації  нереальна,   підкреслюю,   недосяжна   без   мінімально необхідного ступеню соціально-політичної сталості суспільства.

 

     Скажіть, будь   ласка,   чи   можна   розраховувати  на  хоч які-небудь позитивні результати в економіці,  якщо,  скажімо,  не відновити   нормальний   ритм   роботи  вугільної  промисловості? Звичайно ж, ні.

 

     Природно, що й державна виконавча влада - якщо  вона  дійсно влада,  а не її постперебудовний сурогат - не може, просто не має морального права спокійно споглядати,  як іржа страйків продовжує роз'їдати і без того слабкий кістяк нашої економіки.

 

     Тому Уряд   вважає,   що   необхідною   умовою  стабілізації обстановки в народному господарстві  повинно  стати  впровадження особливого   режиму  роботи  базових  галузей  промисловості,  на підприємствах,  що випускають  товари  народного  сповивання,  на залізничному транспорті.

 

     Дозволю собі  з  цієї трибуни ще раз звернутися до шахтарів. Дорогі мої товариші !  Не йдіть на повідку в тих. хто, крім гасел "Геть Президента!" та "Верховну Раду України - у Відставку!",  не має найменшої уяви,  як бути далі,  як  керувати  економікою,  як забезпечити нормальний рівень суспільно-політичного життя.

 

     20

 

     Я розумію,  що  всі  ці  псевдоблагодійники  завели  вас так далеко,  що відступити навіть на півкроку назад не  дозволяє  вам почуття власної гідності,  чоловічої гордості.  Але, хоч як це не важко,  зробити ці півкроку треба.  цього  жадає  від  вас  єдина велика сім'я, єдина Україна.

 

     І останнє.  Світовий  досвід свідчить,  ще коли розвалюється авторитарна  система,  на  її  руїнах   обов'язково   утворюються різноманітні політичні та соціальні угруповання,  які намагаються перехопити вплив на людей,  ведуть боротьбу за владу.  Це процеси об'єктивні. Та інколи вони виходять за межі допустимого. особливо тоді, коли за знаряддя береться розвал економіки. Шановні колеги, страшно подумати,  але ж.  зараз по ланах наших колгоспів,  наших господарств їздять,  пробачте на слові, недолюдки, які закликають селян не сіяти, які закликають нехтувати врожаєм. Так, такий факт мав місце у  колгоспі  "Радянська  Україна"  Обухівського  району Київської області. Боротьба за владу шановні колеги, не може бути довго безкровною.  І горе тому, хто не розуміє цього, не знайде в собі  сили і мужності вчасно загальмувати::  адже вести двобій не краю безодні однаково  небезпечно  -  у  прірву  можна  звалитися разом.  А  тоді  розів'ється  і запанує найстрашніша з диктатур - диктатура охлократії,  сваволя натовпу.  Я  закликаю  зупинитися, відійти  від  краю  прірви,  облишити  свої  політичні  чвари  та соціальні суперечки.

 

     Давайте згадаємо,  що  ми  один  народ.  Давайте   ж   разом працювати над відродженням суверенної України.

 

     Дякую за увагу.

 

     21

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вітольде Павловичу. У нас були дві думки, дві пропозиції.  Одні наполягали на тому, щоб продовжувати діалог ,  запитання  -відповіді,  інші говорили про то що ми вже не один паз робили. /Шум у залі/.

 

     Ви розумієте:  те,  що Вітольд Павлович вважав  за  потрібне сказати, - він сказав.

 

     Вітольде Павловичу!  Яке ви приймете рішення,  так і буде. У вас є щось додати на запитання? /Шум у залі/.

 

     Я думаю також.  Давайте  ми  на  цьому  закінчимо  і  будемо набувати здорового глузду, кожен на своєму місці поліпшувати стан справ.

 

     Чи все-таки є запитання?  /Шум  у  залі/.  Правильно.  Прошу проголосувати. /Шум у залі/. Хто за те. щоб не починати запитання

- відповіді? Перший мікрофон.

 

     ГРАБІН В.В.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради Української  РСР  з  питань  розвитку  базових  галузей народного господарства  /Глухівський  виборчий  округ,  Сумська   область/. Витольд Павлович! Я хочу сказать, что я как депутат и большинство моих  избирателей  -  я  в  этом  убежден  -  поддерживают   ваши принципиально  поставленные  вопросы.  И  я  убежден  в том,  что по-другому решить проблему нельзя.  Все, что мы хотим сделать, не увеличивая производства,  - это не что иное,  как популизм.  Но у меня есть к вам .два вопроса очень важных.

 

     22

 

     Мне написали мои избиратели письмо,  под которым более  двух тысяч подписей.  речь в нем идет том, что в свое время территория Украины была поделена на  зоны  влияния  торговых  организаций  - государственной  торговли  и кооперативной.  В результате сегодня рабочий,  к примеру,  Путивля, Кролевца, Белополья в полтора раза больше  платит  за  ту  же  вареную  колбасу,  чем рабочий Киева. Скажем,  сейчас в Киеве вареная  колбаса  стоит  9  рублей,  а  в Путивле   -   14.   Люди  требуют,  чтобы  цены  на  все  товары, изготовленные на государственных предприятиях на всей  территории Украины,  были  одинаковые.  И  цены на изделия,  изготовленные в кооперации, тоже должны быть одинаковые. Кроме того, все продукты и  товары  среди  жителей  Украины  должны быть распределены по - честному. Это первый вопрос.

 

     Второй. Витольд    Павлович,    практически     остановилось строительство  жилья.  Я бы сказал,  что отдельные наши строители организовали...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключіть перший мікрофон.  Це не  запитання,  а виступ. Сформулюйте з запитання. Перший мікрофон.

 

     ГРАБІН В.В.  Вопрос.  Если  сегодня строительство дома стоит миллион рублей,  то строители не берутся его возводить,  пока  не дадут четыре с половиной миллиона а рублей.  Я считаю,  что такой подход  ограничивает  решение  проблемы  жилья.  Этого  допускать нельзя.

 

     23

 

     ФОКІН В.П.  Спасибо  за  поддержку и правильно поставленный, хоть немножко и растянутый, вопрос.

 

     Отвечая на  первый  вопрос,   могу   сказать,   что   группа специалистов  /в  том  числе  Министерства  торговли и Украинской потребкооперации/ получила задание и уже разрабатывает  несколько вариантов   ликвидации   этого  неравенства,  которое  существует испокон веков.  Вопрос правильный, над ним мы работаем. Он найдет отражение в нашей программе.

 

     Второй вопрос.  Трудно не согласиться, что без строительства жилья  нам  не  решить  социальные  проблемы.  Но   нужно   найти оптимальный  уровень,  соотношение  между  строительством  жиль в городе  и  в  селе.  Мы   сейчас   за   основу   все-таки   берем преимущественное  положение  сельскохозяйственного  производства, поэтому предпочтение пока будет отдаваться строительству жилья на селе.  Мы пошли на это не без колебаний, но 90 процентов рыночных фондов отдали  на  строительные  материалы  именно  для  сельских застройщиков.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.,  член  Комісії  Верховної Ради Української РСР з питань  агропромислового  комплексу  /Старосамбірський   виборчий округ,  Львівська  область/ Шановний Вітольде Павловичу!  Якщо за сучасного стану внутрішніх ринкових цін на  валюту  і  різниці  з зовнішніми цінами...  Ну,  ви розумієте,  що я маю на увазі...  В такому випадку можна зовсім  не  брати  податків  з  республік  і утримувати союзне господарство.

 

     24

 

     То скажіть, будь-ласка, чи не є дезінформацією з вашого боку те,  коли ви говорите,  що ми,  мовляв,  такі погані,  не даємо в союзний бюджет видатків, а Союз у той же час такий хороший...

 

     ФОКІН В.П.  Дякую  вам  за  чемність.  Відповідаю.  Якби  ми порівняли ціни світового рівня і ціни наші внутрішні,  то саме  з продукцією,  яку  завозить  Україна,  ми  б  багато програли.  Бо внутрішні ціни на нафту,  газ у середньому в десять разів  нижчі, ніж  ті,  які  існують  зараз  на  світовому  ринку.  Тому ніякою дезінформацією те, що я розповів, не в.

 

     головуючий. Третій мікрофон .

 

     ГАЛАС І.І.,  перший секретар Іршавського  райкому  Компартії України   /Іршавський   виборчий  округ,  Закарпатська  область/. Шановний Вітольде Павловичу!  Поясніть мені, як я можу роз'яснити своїм  виборцям становище,  яке склалося в нашій країні з цінами? Відповідною постановою ми дали самостійність нашим  підприємствам і  організаціям.  Та  вони  підвищили ціни на свою продукцію не в два-три,  а подекуди й у десять разів. А компенсація споживачу 65 карбованців.  Як  таке стало можливим?  Що я можу пояснити людям, якщо й надалі така самодіяльність триватиме?

 

     ФОКІН В.П.  Я  в  своєму  виступі   сказав,   що   там,   це підприємства  мають  високі  прибутки,  вони  повинні  весь тягар компенсаційних витрат брати на себе.  Підприємства ж, у яких нема прибутків,  отримують компенсацію за рахунок фонду стабілізації і соціальної підтримки населення.  Зараз Кабінетом Міністрів країни виробляються для цього підходи.

 

     25

 

     ГОЛОЮ'ЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ Т.О.,   голова   підкомісії   Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з  питань  економічної  реформи  і   управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Я все-таки.  Іване  Степановичу,  пропонував  би   виробити   чітку процедуру  цього  питання  і  оголосити  порядок обговорення - це питання не рядові.  Адже ми приймали рішення,  щоб Прем'єрміністр подав нам на затвердження програму доконечну.

 

     Якщо говорити про кадрове формування Кабінету Міністрів, то, не маючи  до  сьогодні  жодного  нового  призначення,  ми  все  ж розходимося  на  канікули.  Як  можна стверджувати при цьому,  що Верховна Рада і Рада Міністрів усе роблять для того,  аби вивести республіку з кризи? Я не бачу для цього жодних підстав.

 

     Тепер таке запитання. Вітольде Павловичу, ви стверджуєте, що в заяві, яку ви підписали, є великий плюс, бо домовилися до Союзу суверенних держав. Скажіть, будь ласка; нова Конституція союзна - це раз,  створення або  підписання  нового  Союзного  договору  з врахуванням  результатів  союзного  референдуму - два...  Це Союз держав чи федеративна держава? Це перше питання.

 

     Друге. Відомо,  що ціни вдарили  по  нас  саме  з  центру  і спричинили   додатковий   бюджетний   дефіцит   у   13  мільярдів карбованців. Здавалося б, перша реакція...

 

     Іване Степановичу, дозвольте...

 

     Перша реакція повинна була бути така:  окреслити економічний простір  прийняттям Закону про громадянство,  Закону про розподіл союзної власності і її націоналізацію, про правову систему, вжити ряд інших заходів.  Одне слово,  взяти на себе відповідальність і виводити республіку з кризи.

 

     26

 

     Одначе з вашого виступу виходить, що ви пристроїлися у хвіст союзної  політики  і  збираєтеся  рятувати  Україну  в межах тієї руїни, яку нам несе Радянський Союз.

 

     І ще одне питання.  Ви говорите про продуктові гроші.  Вчора ми  прийняли  рішення  Верховної  Ради,  де  говорили  про  гроші паралельні.  Не продуктові,  а паралельні,  свої власні гроші.  А Народна  рада  взагалі  наполягала  на власній валюті.  Розкажіть мені,  будь ласка,  що це за еволюція в плані грошей,  що  це  за політика  в  плані  цін  і  що  це за політика в плані формування Кабінету?

 

     ФОКІН В.П.  Пане Заєць! Те, що вам не подобається рішення чи угода,  яку  підписали  керівники дев'яти республік /а це саме ті республіки,  народи яких виявили бажання  утворити  новий  Союз/, зовсім не означає,  що ці заходи неправильні або не підтримуються народом.

 

     У вас стільки було запитань, що я не проти, щоб зустрітися з вами і в приватній бесіді дати на них відповіді...

 

     Кабінет Міністрів  формується.  Це не пиріг ,  не можна його випекти одразу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ГОРИНЬ В.М.,  заступник  голови   Комісії   Верховної   Ради Української  РСР  у  закордонних  справах  Лидачівський  виборчий округ, Львівська область/.

 

     27

 

     Шановний Вітольде Павловичу!  Як збирається Уряд  вирішувати питання  про  переведення підприємств всесоюзного підпорядкування під республіканську юрисдикцію?  Адже без нього не  може  бути  й мови і про суверенну Україну. Це перше.

 

     І друге.  Чи були вам надані повноваження від Верховної Ради або від Президії Верховної Ради для підписання  заяви  керівників дев'яти республік? Бо саме ця заява і ваш підпис викликали велике обурення багатьох депутатів і виборців.

 

     ФОКІН В.П. Шановний колего! Ви, мабуть, знаєте, що політика

- це мистецтво досягнення можливого. Це перше.

 

     Друге. Я   вважаю,  що  заяву  чи  звернення  має  підписати будьякий керівник,  не питаючи на це згоди.  Це не договір говір, який   повинна   підписувати   делегація,   що   мав   відповідні повноваження Верховної Ради,  а звернення. А звернення підписуєте ви,  звернення  підписує  будь-який  депутат,  я  не бачу в цьому нічого такого ..

 

     28

 

     ГОДОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон...

 

     Я прошу  вибачення,  поінформуйте,  будь  ласка,   нас   про переведення власності у підпорядкування Уряду республіки.

 

     ФОКІН В.П. Так, наша програма передбачає довести питому вагу державної  власності  суверенної  України  до  90  відсотків  /на першому етапі/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     БАТАЛОВ В.Г.,  редактор  острозької  районної  газети  "Зоря комунізму" /Здолбунівській виборчий  округ,  Ровенська  область/. Вітольде  Павловичу!  У  мене таке запитання.  Ви у своїй промові сказали,  що  багато  хто  вважав,  що   підвищення   цін   дасть надходження  в  бюджет.  Чи  вважав  так  наш  Уряд?  Це  - перше запитання.

 

     І друге.  Яке ваше ставлення до Кабінету Павлова, а також до позиції Кебіча, Голови ради Міністрів Білорусії, яку він виклав у статті "мы все оказались обманутыми"?  Яка ваша позиція  відносно цього?

 

     ФОКІН В.П.  Я дуже просив би вас, шановний колего, увільнити мене від необхідності давати оцінку Уряду товариша Павлова.

 

     А на  перше  запитання  я   відповім.   Так,   справді,   ми розраховували  на абсолютно інші результати,  бо сподівалися,  що підвищення цін  відбудеться  водночас  з  підвищенням  оптових  і закупівельних цін.

 

     29

 

     А оскільки   не   з   нашої  вини,  а,  безперечно,  з  вини центральною Уряду, це все зволікалося, ми зразу втратили на цьому 19 мільярдів карбованців. Правильно ви кажете.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.. голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним  господарством /Жовтневий   виборчий   округ,   Ровенська   область/.   Вітольде Павловичу!  У мене два запитання.  Перше.  Відомо,  що У. Україна підписала  документ  про  підвищення  цін.  Як так сталося,  що в результаті підвищення цін збільшився  дефіцит  бюджету,  знизився життєвий  рівень і зменшився національний доход?  Хто обраховував ці ціни,  перш ніж підписували там згоду від  республіки?  І  хто поніс відповідальність за це?

 

     І друге  запитання.  Павлов  сказав,  що  бюджет Радянського Союзу формується на 90 процентів Росією,  Білорусією і  Україною. Відомо, що 90 відсотків - це 225 мільярдів карбованців. Росія дав 100-130  мільярдів  -  Україна,  так  як  ви  сказали,  живе   на субвенціях,  бо  ми  вже  даємо  менше,  ніж  беремо  із союзного бюджету.  То чи означав це, що Білорусія, яка в п'ять разів менша від України, вкладає 100 мільярдів у ці 90 процентів?

 

     ФОКІН В.П.  Пане Пилипчук!  Я звик до того,  що ви, коли про щось  запитуєте,  не  дуже  слідкуєте  за  точністю.  Я  ще   раз підкреслюю,  що до союзного бюджету фактично ми не поклали жодної копійки.  Але це  не  означає,  що  Україна  є  республікою,  яка потребує субвенції.

 

     30

 

     Є республіки,  такі,  наприклад, як Казахстан чи Узбекистан, які справді потребують субвенцій. І це абсолютно справедливо.

 

     Відносно першого вашого запитання,  пробачте,  але  якби  ви уважно слухали мою доповідь, там на ці питання відповідь була.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І.Мєчнікова  /Жовтневий виборчий округ, Одеська область/. Вітольде Павловичу! Я зрозумів, що вам дуже важко так працюється, коли часто доводиться виступати з  трибуни.  Яке  ваше ставлення до того,  щоб ваші доповіді були регулярними,  скажімо,  раз у п'ять-шість  місяців?  це  -  перше запитання.

 

     І друге.  Україна  накопичувала  товари  на складах..  Чи ви маєте інформацію, де вони тепер?

 

     Дякую.

 

     ФОКІН В.П.  Відносно першого запитання.  Ви розумієте, я був би дуже й дуже вдячний за те, аби наш парламент, справді, прийняв якесь рішення щодо періодичності звітів Уряду.  Де було б  просто чудово.

 

     Відносно товарів  на  складах.  Ви  знаєте,  коли я 8 лютого виступав з цієї трибуни, то сказав, що створюється враження, ніби як  тільки  підвищаться цін.  так усі полиці в крамницях завалені будуть товарами, бо склади наші тріщать від продукції

 

     31

 

     Так, склади  тріщали,  але  в  них  залишків  було  на  3-4, максимум   на   5  діб.  Тому  ми  дуже  швидко  позбавилися  цих завантажень на складах і базах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     БІЛИЙ В.П  ,  голова  Дубнівської  міської   Ради   народних депутатів,   голова   виконкому   /Дубнівський   виборчий  округ, Ровенська область/.  Шановний Вітольде Павловичу! Я з вами цілком погоджуюся,  бо це - факт,  що з кожним днем випуск товарів,  над національний доход зменшуються.  Тобто того,  що ми  розподіляємо стає  все  менше  і менше.  Ми помічаємо,  що втрачається інтерес людей до праці.

 

     Чимало людей не працює продуктивно, намагається здобути собі інші шляхи для прожитку.

 

     Як і  якими  стимулами,  на вашу думку,  ми можемо спонукати людей до цієї продуктивної праці?

 

     ФОКІН В.П.  Правильне запитання.  щоб  на  нього  відповісти точно, треба багато часу. Отже, усі питання знайдуть відображений в нашій програмі.  Але на один  із  заходів  я  вашу  увагу  хочу звернути дещо докладніше.

 

     Справді, коли йдеться про підвищення заробітної плати, то, я вже доповів,  це не можна  зробити  автоматично,  без  збільшення обсягів  виробництва.  Але ніщо не заважає нам розглянути систему тарифікації.   Тобто   розглянути,   які   встановлюються   норми виробітку, щоб, скажімо, за перевиконання норми виробітку платити за прогресивною шкалою.

 

     32

 

     Таким чином можна стимулювати працю людини. Я сказав, треба, щоб   десь   на   20-30   відсотків  зростання  заробітної  плати випереджало  обсяги  виробництва.  Тоді  ми   досягнемо   якогось паритету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     МАЯКІН В.А.,   директор   Костянтинівського   металургійного заводу  імені  М.В.Фрунзе   /Костянтинівський   виборчий   округ, Донецька область/.  Уважаемый Витольд Павлович!  Ваша про грамма, которую вы предложили,  многогранна,  объемна, понятна. Но у меня вопрос  по  текущему моменту.  Как работать сегодня предприятиям, как платить заработную плату  за  прошедший  месяц  вальцовщикам, горновым,   калибровщикам,   которые   совершенно  не  обеспечены необходимым?  Кто выступит гарантом стабилизации  производства  и когда?

 

     ФОКІН В.П.   Когда   мы   и  руководители  других  республик встречались с Президентом  страны  товарищ  і  Горбачевым,  среди прочих  мы  задавали  и  этот  вопрос.  Я  вам  скажу,  хоть наше заседание и называлось закрытым,  но  есть  вопросы,  которые  не разгласить просто невозможно.

 

     Решается вопрос  о  том,  чтобы из союзного бюджета пока нам выплачивать налично,  для того  чтобы  мы  могли  рассчитаться  с трудовыми коллективами. На ближайшее время пока такой паники быть не должно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     33

 

     РОМАНЮК В.О.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань  культури  та  духовного  відродження /Стрийський виборчий округ,  Львівська  область/.  Шановний  Вітольде  Павловичу!  Ви, мабуть,  чули  чи  читали,  що  Горбачов  на зустрічі з шахтарями сказав,  що неможливо  провести  радикальні  реформи,  зберігаючи стару систему.

 

     Отже, як  змінити цю систему,  поки що ніхто не каже.  Ні ми тут не знаємо як, ні ви, як виявляється, не знаєте. Ну, звичайно, можна  позбутися  планової  економіки - нашої "братської могили", можна перейти на дрібне підприємництво,  можна гроші  свої  мати. Але це, мабуть, нічого не дасть.

 

     А ли  не  здається  вам,  що коли б Україна була самостійною державою, то вона б відродилася швидше, ніж у складі СРСР?

 

     Дякую.

 

     ФОКІН В.П. Дякую за запитання. Шановний колего! Я, звичайно, вас розумію,  і питання, які ви ставите, надзвичайно важливі. Але відповідь на них треба нам шукати.

 

     Я знаю тільки одне - зараз ми настільки пов'язані  з  іншими республіками, що уявити собі, як ми розриваємо зв'язки, скажімо з Росією,  і намагатимемося вийти із кризи  одноосібно,  неможливо. Ну, давайте так. Я казав про те, що нафта й газ коштували б нам у десять разів більше,  ніж ми сьогодні  платимо  за  неї.  Але  це питання, які слід ставити і шукати на них відповіді.

 

     34

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В..  член  Комісії Верховної Ради Української РСР мандатної і з питань депутатської етики /Долинський  виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Вітольде Павловичу! В заяві,  яка підписана Горбачовим і керівниками союзних  республік /у  тому  числі  й вами/,  стверджується,  що не пізніше як через шість місяців  має  бути  створена  Конституція  СРСР  на  з'їзді народних  депутатів  СРСР,  а  потім  - органи влади СРСР.  Тобто йдеться про створення основних атрибутів союзної держави.  На мій погляд,  це  явно суперечить Декларації про державний суверенітет України. А яка з цього приводу ваша думка?

 

     ФОКІН В.П.  Шановний колего! По-перше, я хочу дещо уточнити. Підписали  ми  не  заяву,  а  звернення.  А,  по-друге,  саме там згадується про порядок,  коли саме делегації республік підписують Договір.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітольде  Павловичу!  Дякую  вам,  але  в нас на балконі присутні шахтарі.  Я бачу, зал уже не можна буде втримати після перерви.  Тому хочу запитати одне:  Вітольде Павловичу,  ви підтверджуєте ще  раз  той  протокол,  який  був  підписаний  між комісією і представниками шахтарських колективів?

 

     ФОКІН В.П.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги Я не тільки підтверджую, я кожен пункт цього договору підтвердив своїм підписом

 

     35

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ми від імені Верховної Ради говоримо, що в травні  буде  внесено  на  пленарне  засідання  Верховної  Ради питання  про надання Декларації сили конституційного закону,  про концепцію Конституції України.  І після вирішення цих  питань  ми переходитимемо до формування проекту Союзного договору.  Оце наші вам обіцянки і запевнення. Верховна Рада це підтверджує?

 

     ГОЛОСИ 3 ЗАЛУ. Так, підтверджуємо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Вітольде  Павловичу.  Шановні  депутата, сесія продовжить роботу 12 травня.

 

    36