Стенограма пленарного засідання

26 квітня 1991

 

ЗАСІДАННЯ СОРОК П'ЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР.  26 квітня 1991 року, 10 година.

 

 

Головує Перший заступник Голови Верховної  Ради  Української РСР ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,  шановні  депутати  і  присутні товариші

 

     Прохання підготувати картки до поіменної  реєстрації.  Прошу реєструватися.

 

     У залі  337  депутатів.  Ранкове  засідання  Верховної  Ради Української РСР оголошується відкритим.

 

     Шановні народні  депутати,  дорогі  співвітчизники   У   цей скорботний   день   нас  усіх,  незалежно  від  національності  і віросповідання,  поглядів і  переконань,  об'єднує  наш  спільний біль,   далеко   до  кінця  не  усвідомлена  трагедія  Чорнобиля. Наголошуючи на тому, що вже зроблено, хотілось би підкреслити, що за   вчорашніми   мірками   проведена  нібито  велика  робота  по ліквідації наслідків аварії.  Але за  рівнем  наших  сьогоднішніх знань  про  розміри  цієї катастрофи ми констатуємо,  що зроблено надто мало для зведення хоча б до мінімуму її згубних наслідків.

 

     3

 

     Закони, які ми прийняли у цьому залі,  не тільки  засвідчили наші   підходи  до  проблем  Чорнобиля,  а  й  встановили  статус забруднених територій і якоюсь мірою дають  можливість  захистити громадян,  що  постраждали  при  ліквідації  наслідків  аварії  і проживають на територіях з відомими обмеженнями.

 

     Чорнобильська аварія - не стихійне лихо. Вона має конкретних винуватців  в  особі  союзного  енергетичного відомства.  Тому ми маємо всі підстави вимагати від  нього  компенсацію  за  наслідки аварії,  за  завдані  збитки,  якщо можна про це висловитися так. Адже мова йде не тільки про матеріальні та духовні  втрати,  а  й про порушення генофонду цілої нації.

 

     У вирішенні    проблем,    пов'язаних    з    чорнобильською катастрофою,  значну роль відіграв  міжнародна  допомога,  участь міжнародних  урядових  і  неурядових  організацій,  представників наукових і ділових кіл,  громадськості,  окремих  громадян  інших країн.   Розширюються   контакти   з  українською  діаспорою.  На звернення нашого парламенту відгукнулася  Організація  Об'єднаних Націй,  яка створила спеціальну групу по Чорнобилю в Секретаріаті ООН.  Ми щиро вдячні за допомогу,  що надходить до  нас  з  інших країн  світу.  Але разом з цим усвідомлюємо,  що Верховна Рада та Кабінет Міністрів України,  громадські організації повинні робити все  можливе для пом'якшення наслідків чорнобильської катастрофи, особливо для людей, які проживають у цих зонах.

 

     Ми домовилися,  що широкого обговорення цього питання  вести сьогодні  не  будемо.  Є така пропозиція - надати слово від нашої постійної комісії її  голові  депутату  Яворівському,  від  союзу "Чорнобиль" - депутату Шовкошитному і цим обмежитися.

 

     Не буде заперечень? Немає.

 

     4

 

     Слово надається    голові   постійної   Комісії   з   питань Чорнобильської   катастрофи   народному   депутату   Яворівському Володимиру Олександровичу.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань Чорнобильської катастрофи  /Світловодський  виборчий округ,  Кіровоградська область/. Шановна Верховна Радо України! Я прошу вас у день  нашої  національної  скорботи,  печалі,  задуми пошанувати хвилиною мовчання людей, убієнних Чорнобилем.

 

     Дякую.

 

     Тимчасова комісія  по  розслідуванню  причин  чорнобильської катастрофи та дій  посадових  осіб  у  постчорнобильський  період готова  була б сьогодні зробити попередню проміжну доповідь,  щоб доповісти вам,  депутатам, які обрали цю комісію. Але на Президії ми вирішили,  що,  можливо,  в цей день і скорботи,  і осмислення того,  що сталося з нашим народом, цього робити не варто, і треба перенести  цю  нашу  проміжну доповідь десь приблизно на травень, тому що народ чекає відповіді на ці запитання.  Ще раз скажу:  ми були б готові сьогодні цю доповідь викласти тут, перед вами.

 

     Я піднявся на трибуну сьогодні для того, щоб за тих 15 хвилин /ми так домовилися, що виділяють 15 хвилин/ проаналізувати це питання для вас,  депутатів, тому що телебачення наше сьогодні не працює.  Це, до речі, зауваження нашій Комісії з питань гласності та засобів масової інформації. Треба, щоб народ, мабуть, все-таки побачив цей шматок.

 

     Виступ мій буде називатися - "Деякі уроки Чорнобиля".

 

     5

 

     Кажу "деякі",  бо  переконаний,  що  і  через  10  років,  а можливо.  через  15  років  рано  буде  сказати,  що це останні і остаточні уроки всього того, що сталося з нами, з нашими дітьми і з  нашим  народом.  Я  приніс  сьогодні,  щоб  показати вам майже остаточну карту забрудненого Києва.  Це найновіша карта, ви її ще не бачили.  Ось тут, де червоні місця, - забруднена Україна. Якщо скласти ці червоні плями докупи,  то ви  побачите,  що  це  майже половина   нашої   території.   Хто   захоче,  можете  в  перерві подивитися. Це остання карта.

 

     Друга карта - це карта  Києва  по  забрудненості  стронцієм, цезієм  і  плутонієм.  Подивіться,  практично  майже немає чистих острівців у Києві! Це остання карта, яка зроблена на нашу вимогу, і,  чесно кажучи,  з багатьох параметрів деякі райони Києва треба було б відселяти, або, принаймні, Києву надавати статус четвертої категорії.  Але це речі,  які вже сьогодні нікого не дивують, а я всетаки хотів би вас здивувати однією річчю.

 

     Я попросив дітей,  евакуйованих із Чорнобиля, які навчаються в художній школі на Троєщині,  щоб вони намалювали Чорнобиль.  Це діти, яким по 8, 9, 10, 11 років. Ви зможете розгледіти, я вибрав такі картини, які можна побачити. Чорнобильський жах! Подивіться, це око, забите навхрест. Ось що вони малюють. Смерть веде дитину. Ще раз наголошую - це діти по 8, 9, ТО років. Подивіться, як вони бачать Чорнобиль.

 

     Художник, я  думаю,  щонаймаститіший,  найбільший  художник, мабуть,  його  уява,  його  фантазія ніколи не змогла б досягнути такого. Подивіться - це Україна з соборами, з гріхами нашими.

 

     6

 

     І ці чорні, страшні ці пазурі, чорна страшна лата.

 

     Ще раз підкреслюю,  це діти малюють.  І ось як  вони  бачать майбутнє.  Ось вам ті генетичні відхилення,  про які ми, дорослі, говоримо тут.  А це - "Мама-Україна",  так називається ця робота. Це намалювала дівчинка 8 років.

 

     Я це веду до того,  що ми сьогодні, в п'яту річницю, повинні сказати собі кілька речей,  не лукавлячи перед собою і не вдаючи, що ми цього не помічаємо.  Ми сьогодні можемо назвати вже точні й остаточні причини чорнобильської катастрофи і можемо сказати,  що першими  винуватцями  у  цьому  ланцюжку є конструктори реактора, які,  власне кажучи, запроектували цю аварію. Вона мусила статися рано чи пізно,  в Чорнобилі чи на іншій станції,  де стоять блоки РБМК-1000,  тому що реактор був  спроектований  так,  що  замість того,  щоб  гасити  реакцію,  він  починав її розганяти.  Головні автори цього проекту - це нині живий, здоровий і відпочиваючий на підмосковній дачі академік Александров і Доллежаль.

 

     Наша комісія опитала багатьох людей, і я вам повинен сказати попередньо /я не називаю зараз конкретних фактів і таке інше/, що все  це  справляє  гнітюче,  сумне,  якщо хочете,  і безпросвітне враження.  Безпросвітне від того,  що всі ті люди /іноді  нам  їх було і шкода чисто по-людськи,  коли ми їх заслуховували/ глибоко некомпетентні, якщо хочете, безвідповідальні. Але найгірше те, що ні  в  кого  з  керівництва  на  тодішній нашій Україні навіть не виникла думка, що, може, варто покликати фахівців, вислухати їх і лише потім прийняти якесь рішення.

 

     7

 

     І наш  Уряд,  і  ЦК  партії,  і  Верховна  Рада  лише  сліпо дублювали всі ті документи,  всі ті  вказівки,  які  надходили  з Москви.

 

     Я не  буду називати всіх,  але про кричущі документи я хотів би сьогодні , в п'яту річницю, вам тут нагадати.

 

     Вже 30 квітня 1986 року  надходить  депеша  із  Міністерства охорони  здоров'я,  з  Москви,  за  підписом  заступника Міністра Щитіна такого змісту;  "Проведіть  йодну  профілактику  іноземних громадян,  обстежте їх.  Якщо вони відмовляються,  візьміть у них розписку".  Їх цікавили кілька тисяч  іноземців,  які  серед  нас жили.

 

     У другій декаді травня надходить ще одна телеграма із Москви

- вказівка нашому тодішньому міністрові Романенкові - про те,  що всім,  у кого не зафіксована променева хвороба /а йдеться про 100 бер, за межею 100 бер починається променева хвороба/, зазначати у картках  серцево-судинну дистонію.  І сотень тисяч людей сьогодні вже немає серед  нас,  які  одійшли  саме  із  цим  діагнозом,  а тодішній  міністр  навіть не подумав про те,  що ж відбувається з ним і хто він такий.  І сьогодні знаєте,  так  добренько  поводив себе на нашій комісії.  Більше того, він організував, я б сказав, підпільну конференцію, де зібралися його однодумці, Ільїн... Вони знову  доводили  /вже  після того,  як ми з вами проголосували за семиберну концепцію/, що для жителів України може бути 35 бер. Це сильний народ, він зможе вижити і в такій ситуації!

 

     Отож, головним   винуватцем   сьогодні,   якщо  не  називати персонально, є, звичайно, та система, яку ми створили, за якої ми жили  і  з  якої  ми  з  вами  сьогодні  так тяжко,  так каторжно виходимо.

 

     8

 

     У цій систем і,  звичайно,  людина нікому не потрібна: ні її біль,  ні її трагедія.  Кожен, як правило, намагався втриматися в своєму  кріслі,  як  і  колишній  перший  заступник  Голови  Ради Міністрів   товариш   Качаловський,   який  довгий  час  очолював республіканську комісію і який на засіданні  комісії  сказав,  що радіація  була  такою  високою,  що  ми  відколупували пальцями і бачили,  як там "лежить" радіація.  Це сказано в 1991 році, коли, мабуть,  навіть бабусі,  які живуть у забрудненій зоні, вже точно знають, що таке радіація.

 

     Ще одна наша проблема, ще один урок. Ми замовчали Чорнобиль. Замовчала його,  знову ж таки, система, замовчала через те, що це було головне звинувачення їй.  її можна  зрозуміти,  вона  мусила його замовчати. І сьогодні ми з вами, великий народ європейський, перебуваємо в трагічній ситуації ще з одного погляду.  Вже  п'ять років  минуло,  як сталася чорнобильська катастрофа.  Після неї у світі відбулося багато катаклізмів, дуже багато катастроф. То для світу  Чорнобиль - це вже щось дуже далеке,  давно забуте.  і нам сьогодні належить знову докричатися,  і,  може,  єдина радість  у нашому  сьогоднішньому  цьому  чорнобильському  бутті це те,  що, слава Богу,  ми таки докричалися.  Мабуть,  ніколи ще,  навіть  у перші   післячорнобильські  дні,  не  писали  стільки  закордонні газети, скільки сьогодні пишуть про Чорнобиль.

 

     Сьогодні /не знаю, чи сприймете ви цю думку, це моя особиста думка/  я абсолютно переконаний,  що чорнобильської катастрофи не було б,  якби ми мали суверенну державу,  якби наш власний Уряд і власний парламент контролювали те, що там відбувається.

 

     9

 

     Ще один  дуже гіркий урок - це та ситуація,  в якій сьогодні ми з рами перебуваємо і перебував  наша  республіка.  Назву  лише деякі  останні факти.  Ми з вдми прийняли рішення,  і пригадуєте, Леонід Макарович підтримав нас у тому,  якщо центр не  дасть  нам грошей  на  фінансування  цих  законів  до  речі,  вони прекрасно сприйняті народом, у нас безліч листів, і всі вони вам дякують за ці  чорнобильські  закони/,  то ми "відрубаємо" від того бюджету, який відраховується в центр від України.  і  ми  заспокоїлися,  і людям так пояснювали.

 

     Нещодавно Міністр  фінансів  у Москві сказав,  що вони давно вже наклали руку на ці гроші. Так що ми залишаємося з цим законом наодинці з своїм народом.

 

     Я вам повинен сказати, ар за ті наші закони і той наш рух до суверенітету, центральні відомства просто мстять нам сьогодні, бо припинено фінансування робіт у зоні.  Це - факт, і я хочу, щоб ви про  нього  знали.  Ви  знаєте,  що  на  сесії   Верховної   Ради Радянського  Союзу,  на  яку  їздив я і Костянтин Іванович Масик, запропонували  проект  закону,  який  повинен  перекреслити   або умертвити повністю той закон,  який ми з вами прийняли.  Я вже не кажу про те, що він вдесятеро гірший за рівнем пільг і таке інше.

 

     Але найголовніше,  що в тому документі було  записано  після того,  коли  ми  з  вами  прийняли рішення,  що зона переходить в юрисдикцію українського парламенту. Вони хотіли прийняти закон, в якому  чітко  було  б  записано,  що керує зоною і надалі союзний закон був прирівнений до нашого,  бо вони хотіли  уніфікувати  ці закони, а точніше, щоб ми переглянули свій.

 

     10

 

     Я запропонував  іншу ідею:  якщо ви хочете його уніфікувати, будь ласка,  зробіть його кращим,  ніж  наш,  і  ми  тоді  будемо орієнтуватися на ваш закон.

 

     Я ще не знаю, чим все це закінчиться.

 

     Ще одна  річ,  про  яку  я  хотів сказати:  ми не обійдемося сьогодні  без  допомоги  світу.  Навіть   якби   високорозвинута, економічно   процвітаюча   країна   зазнала   такої   вселенської катастрофи, вона одна ніколи б не могла з нею упоратися. А що вже казати   про   нас,   сьогодні   бідних,  нещасних,  з  розореною економікою, з хаосом і політичним, і економічним.

 

     Через те а ще раз кажу,  що вихід із цієї  ситуації  я  бачу тільки  в  суверенній  Україні.  Нам  готові  допомогти.  Недавно приїжджали  до  нас  японці,  ми  з  ними  мали   розмову.   Вони пропонували   нам   кілька  мільйонів  позики  дати  сьогодні  на Чорнобиль,  коли ми розповіли про те, що Чорнобиль - це 200 бомб, скинутих  на  Хіросіму.  Вони  вперше про це почули.  Вони готові надати нам допомогу,  але не через Москву,  бо вже  кілька  разів надавали  цю  допомогу,  але чорнобильським дітям не потрапило ні копієчки. Вони готові допомагати лише Україні.

 

     І на  закінчення.  Масштаби  чорнобильської  катастрофи  /ця думка прозвучить з цієї трибуни вперше,  і я хотів би, щоб про це знав світ / сьогодні такі, що ми можемо з повним правом говорити: на  Україні  відбулася третя світова ядерна війна.  Те,  що вчора було фантастикою,  про  що  писали  тільки  письменники-фантасти, сьогодні стало реальністю. Я вже казав, що малюють сьогодні діти. Уявіть цю малесеньку свідомість, цей малесенький розум, - як вони бачать своє майбутнє,  цю Україну,  цей Чорнобиль!  Через те я ще раз хочу підкреслити /можливо, це стало тривіальним/: перед лицем тих страшних загроз,  які сьогодні стоять перед нами, перед лицем Чорнобиля і генетичного винищення народу,  -  якщо  ми  навіть  і виборемо суверенну Україну, - хто на ній буде жити?

 

     11

 

     Отакі маленькі  дітки,  які  малюють  себе в чорних страшних фарбах?  Думаймо про це.  Я хочу,  щоб у день нашої  національної печалі  і  усвідомлення трагедії,  якої не знає жоден Інший народ /може,  хіба що білоруси,  Росія велика - її  ледь-ледь  краєчком захопило/, перед лицем цих трагедій ми стали мудрішими. Це я кажу й собі.  Давайте розумніше виходити з  якихось  ситуацій,  таких, скажімо,  яка  склалася  учора.  Хай  з  нами  буде розум.  Ми не прощаємося,  я вірю,  що ми з нами виживемо,  але виживемо тільки тоді, коли будемо мудрі і єдині. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   надається   голові   союзу   "Чорнобиль" народному депутату Шовкошитному.

 

     ШОВКОШИТНИЙ В.Ф.,  голова підкомісії Комісії Верховної  Ради Української  РСР  з питань Чорнобильської катастрофи /Харківський виборчий округ,  м.  Київ/.  Шановні депутати,  шановні побратими чорнобильці, народи України! Сьогодні, в день всенародної жалоби, від імені нашого парламенту я хотів би висловити  щире  співчуття тим сім'ям, в яких уже немає годувальників.

 

     Я хотів  би від імені нашого парламенту сказати сотням тисяч людей, які ще живуть на забруднених територіях, що ми зробимо все можливе,  аби  якомога  швидше  вивільнити  вас Із радіоактивного полону.

 

     Верховна Рада України зробить усе для того,  щоб закон, який ми  прийняли  конституційною більшістю,  було найшвидше введено в життя.

 

     12

 

     У Тараса Шевченка у вірші "Стоїть в селі Суботові..." є такі рядки:

 

     Так сміються ж з України

 

     Стороннії люди!

 

     Не смійтеся, чужі люди!

 

     Церков-домовина

 

     Розвалиться... І з-під неї

 

     Встане Україна

 

     І розвіє тьму неволі,

 

     Світ правди засвітить,

 

     І помоляться на волі

 

     Невольничі діти!..

 

     Але молитва  наша  -  Чорнобильська.  Отож  у  день скорботи піднімемо очі до неба і скажемо:  Отче наш,  якщо еси на небесах, хай святиться ім'я Твоє, хай буде воля Твоя, хай прийде царстві є Твоє.

 

     Прости нам,  Господи,  ріки загублені,  ліси отруєні. Прости нам,  Господи,  сиріт і вдів чорнобильських. Прости нам, Господи, мову забуту. Прости нам. Господи, народ України, війнами січений, голодом морений, Чорнобилем палений.

 

     Народе, забудь своє ім'я!  Піди в пісок,  мов ріки,  слідами ворогів,  яких туди загнав, адже мовчить твоя сплюндрована навіки змарніла кобза у відблисках заграв.  Забудь ім'я своє і не завись народом,  не знаючи пісень пісенної  землі.  Шалену  воду  п'є  - Дніпра священну воду - безрідний хтось в безпам'ятства імлі. Та ж вийди за село  і  прокляни  безликих!  З  розораних  могил  збери козацький  прах.  І віками замело дідизни шлях великий і на німій землі вже слави й слід прочах.  Мовчить сліпий Кобзар - не вміємо читати! Окам'янів Богдан - на сполох вже не б'є! І від синівських чвар конає сива мати... Народе! Встань! Або забудь ім'я своє!

 

     13

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  від   Житомирської   делегації народному  депутату Бондарєву.  Дуже просили.  Я візьму слово від Київської, якщо мені довірять.

 

     БОНДАРЄВ В.П.,  заступник  голови   виконкому   Житомирської обласної  Ради  народних  депутатів  /Овруцький  виборчий  округ, Житомирська область/.  Шановні  депутати!  За  дорученням  зборів представників  трудових колективів,  громадськості,  ліквідаторів аварії від Житомирської області /збори відбулися вчора/ ми хочемо звернутися  до  Верховної  Ради  і  Ради  Міністрів.  Сьогоднішня скорботна дата потребує як вічної пам'яті  про  загиблих,  так  і цілеспрямованих послідовних дій по ліквідації наслідків аварії.

 

     Слід відзначити,  що  за  останні  2  роки  у цьому напрямку відбулися серйозні зрушення на краще. Водночас слід зауважити, що зрушення  ці  ще повільні.  Учасники зборів прийняли звернення до Верховної  Ради  з   основних   питань.   Громадяни   Житомирщини звертаються  з  вимогою:  забезпечити в повному обсязі реалізацію комплексу заходів по подоланню наслідків  аварії,  сконцентрувати для цього всі необхідні ресурси, науково-технічний потенціал.

 

     Треба переглянути ставлення до оздоровлення дітей,  передати Міністерству охорони  здоров'я  частину  санаторіїв  та  будинків відпочинку,  які належать Управлінню справами Ради Міністрів УРСР для лікування і оздоровлення громадян.

 

     Прискорити вироблення   механізму    реалізації    прийнятих Верховною  Радою  УРСР  відповідних  законодавчих актів.  Негайно визначити  та  ввести  в  дію  закони  безумовного  гарантованого відселення  та  особливого  радіологічного контролю з урахуванням соціально-економічних умов  та  єдності  територіальновиробничого комплексу.

 

     14

 

     Потрібно удосконалити структуру та функції підрозділів,  які займаються питаннями ліквідації наслідків аварії.  У цей нелегкий для   країни   час  треба  зробити  все  можливе  для  того,  щоб забезпечити економічну та політичну стабільність,  якомога швидше вийти  з  кризи.  об'єднати  зусилля  для  прискореного вирішення питань  ліквідації  наслідків   чорнобильської   катастрофи.   Це звернення, враховуючи дуже короткий час для виступу, а передаю до Президії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати!  Я  вибачаюся  перед Валентиною Миколаївною Єщенко з Київської області.  Адже захочуть виступити і Чернігівська,  і Ровенська,  і інші області. Тому, як ми домовилися, виняток зроблено лише для Житомирщини.

 

     Ми підготували   два   документи   /вам  їх  роздано/,  але, порадившись,  ми вирішили,  що потрібно прийняти  тільки  один  - звернення   до  виборців,  громадян,  населення  України.  Другий документ,  де звернення адресоване "шановним однопланетянам",  ми вирішили  опустити.  Верховна Рада і Уряд багато разів зверталися на всіх рівнях.  Учора ми приймали тут директора,  пані Маргариту Енсті,  яка очолює цю роботу в Організації Об'єднаних Націй. Вона просила нас підготувати  реальний  документ.  Нашому  Уряду  вона висловила таку думку: це - трагедія, якої люди всього світу ще не усвідомлюють у повній мірі,  тому що  на  неї  накладаються  інші трагедії,  і  вона ніби відступає на дальший план.  Ми пропонуємо прийняти одне звернення. Дозвольте його зачитати.

 

     "Звернення Верховної Ради Української РСР у  зв'язку  з  5-ю річницею Чорнобильської катастрофи.

 

     П'ять років  тому  вибухнув  четвертий  блок  Чорнобильської атомної електростанції.

 

     15

 

     Тільки в   нашій   республіці   під   смертельною   загрозою радіаційного забруднення опинилися близько 2 мільйонів людей, 116 районів і  великі  міста,  величезні  лісові  масиви  і  земельні угіддя,  річки  і повітря.  Та найгіркіші втрати - сотні,  тисячі людських життів, яких ми й досі не порахували.

 

     Зараз в Україні,  мабуть,  важко знайти людину, в серце якої не  стукав би радіаційний попіл Чорнобиля,  душі якої не ятрив би цей невигойний біль.  йдеться,  по  суті,  про  нашу  національну трагедію,  всі  наслідки  якої досі ще до кінця не з'ясовані і не осмислені.

 

     І висловлюючи   сьогодні   глибоке   співчуття   всім,   хто постраждав, зазнав втрат від аварії, запевняю виборців, Громадян, населення республіки,  що Верховна Рада Української  РСР  і  Уряд України повністю усвідомлюють складність чорнобильської ситуації, робили і роблять  все  можливе  для  зменшення  її  смертоносного впливу.

 

     Як відомо,    вже    другий    рік   реалізується   Державна союзнореспубліканська   програма   невідкладних   заходів    щодо подолання   наслідків   аварії.   Її  виконання  знаходиться  під постійним  контролем  Верховної  Ради  і  Ради  Міністрів   УРСР. Встановлено  мораторій  на будівництво в республіці нових ядерних блоків і прийнято рішення про поступове виведення  Чорнобильської атомної електростанції з експлуатації.  Україна проголошена зоною екологічного лиха.

 

     Прийнято також цілий пакет  законодавчих  актів,  покликаних регулювати    статус    громадян,   які   постраждали   внаслідок чорнобильської  аварії,  є  учасниками  її  ліквідації,  а  також правовий режим територій, які зазнали радіоактивного забруднення. Розроблено  Концепцію  проживання  населення  на   територіях   з підвищеними   рівнями   радіаційного   забруднення,   створюється Республіканський центр радіаційної медицини та радіології.

 

     16

 

     Роблячи все,  що в наших силах,  для захисту  населення  від наслідків аварії, Верховна Рада УРСР, Уряд республіки разом з тим домагаються і від союзного  Уряду  неухильного  виконання  взятих зобов'язань по відшкодуванню збитків, завданих Чорнобилем.

 

     Верховна Рада    також   розраховує   на   участь   світової громадськості,  в  тому  числі  української   діаспори,   яка   з розумінням  сприймає  наші  зусилля  і наші дії,  надає практичну допомогу.

 

     Зі свого боку ми добре розуміємо,  що проблем і труднощів  у цій  неймовірно  важкій  справі  багато.  Вони обумовлені різними причинами,  серед яких і ті негативні кризові явища,  що протягом останнього   часу  мають  місце  в  соціально-економічному  житті республіки і країни.  Але при всьому тому будемо оптимістами.  За п'ять  років  зроблено  дуже мало.  Та сьогодні новий український парламент і Уряд визначилися, що і як робити далі.

 

     З нами наша віра в те,  що ми виживемо і в цій біді, бо ми ж таки на своїй землі.  З нами всі добрі і чесні лади в країні й за її межами,  всі ті,  кому не байдуже майбутнє  планети.  З  нами, нарешті, віра в нашу державу - суверенну Україну, яку ми будуємо, віра у творчі сили народу,  його працелюбство,  мудрість,  уміння виходити з найскладніших ситуацій.

 

     Ми в  жалобі  схиляємо  свої  голови над могилами тих,  кого вихопив з наших рядів Чорнобиль.  Ми дякуємо тисячам ліквідаторів і  ділимо  печаль  та ностальгію тисяч людей,  виселених з рідних місць.

 

     17

 

     Ми беремо і  на  себе  провину  попереднього  парламенту  та попереднього  Уряду  перед  тими,  хто  й п'яту річницю Чорнобиля зустрічає на враженій радіацією землі.

 

     Вклоняємося тобі,  народе за мужність і терпіння.  Разом  ми вистоїмо і переможемо!

 

     Верховна Рада Української РСР".

 

     Будуть у  депутатів  зауваження  або  пропозиції  щодо цього звернення? Немає. Будемо вважати схваленим і передаємо до друку.

 

     Шановні депутати!  Після  такої  зворушливої  частини  нашої роботи  дозвольте  на прохання і більшості,  і меншості,  і інших політичних сил, які є в парламенті, зробити перерву до 11 години.

 

     /Після перерви/

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!

 

     Перерва закінчилася,  нарада   також   закінчилася.   Готові виступити від опозиції і від більшості? /Шум у залі/.

 

     Я прошу   тільки   спокійніше,  товариші,  Справа  ваша,  ви вирішуєте,  я вам  доповідаю.  До  речі,  у  всіх  цивілізованих, демократичних  парламентах,  до  рівня яких ми намагаємося дійти, такого поняття "президія" немає,  а є  такі  поняття,  як  "лідер більшості"  і "лідер опозиції" /от колись Олександр Олександрович Мороз нехай лекцію прочитає,  ми з'ясовували це дуже добре/,  які приходять до спікера і ставлять свої вимоги.

 

     Там, де  дві  партії,  там,  де  три партії,  там,  де п'ять партій,  - вони мають право прийти і заявити спікеру про згоду чи незгоду з тим чи іншим порядком.

 

     18

 

     Учора ввечері  і сьогодні вранці у нас відбулася зустріч.  І більшість, і меншість попросили зробити цю перерву для з'ясування питань,  для того,  щоб все-таки консолідуватися.  Я звертаюся до тих,  хто кричить і вчора кричав після обіду,  що у нас "щось є". Дай Бог,  щоб єдність була. У нас поки немає цієї єдності і немає центру,  який би міг вирішувати питання.  Тому  я  запитую  /мені говорили  про  різні думки/,  чи будемо продовжувати обговорювати це? Олександре Олександровичу, скажіть від більшості.

 

     Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О.,  секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/.  Ми це питання не проголосовували,  тому я  не можу сказати,  як думав більшість. Але з реакції аудиторії міг би сказати,  що  більшість  поділяє  міркування,  які  висловив  тут депутат Кондратьев.  То якщо є потреба така, він може виступити з цього питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярославе Юрійовичу, будь ласка.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.,  голова Комісії Верховної Ради  Української РСР  з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /Печерський виборчий округ.  м. Київ/. Шановний головуючий, шановні депутати! Я прошу вибачення, але я буду говорити російською мовою.

 

     Прежде вернемся немножко к истории. Все мы с вами голосовали и  отстаиваем  принцип  разделения  властей  -   законодательная, исполнительная  и  судебная  власти.  Все  мы  с  вами  боремся с телефонным правом и абсолютно правильно боремся.

 

     19

 

     Боремся мы и с митинговым правом.  Теперь у нас появился еще ряд прав, с которыми тоже придется бороться. И вот как раз в этом зале сейчас столкнулись наши мнения.  Я,  например,  не  разделяю позицию    народного    депутата   Бедя.   Почему?   Потому   что онзаинтересованная сторона в деле. Я, во-первых...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вас...

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  Дайте высказаться!  Потом,  пожалуйста... И выступая  заинтересованной  стороной  в деде.  не выслушав мнение суда,  а именно суд арестовал,  суд выпустил и  суд  повторно  не спрашивал  у нас разрешения,  когда арестовал...Чтобы не заводить дискуссию,  скажу:  я считаю  -  постановление  по  этому  поводу принимать не следует, а нужно направить Верховному Суду заявление с  просьбой  рассмотреть  этот  вопрос  по  существу   с   учетом сложившейся   ситуации,  о  учетом  мнений,  с  учетом  состояния здоровья.  Это не  будет  давлением.  Мы  пересылаем  мнение  для решения  Верховным  Судом.  Это  будет  дипломатично,  это  будет грамотно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярославе Юрійовичу, хвилину побудьте на трибуні. Я зачитаю - чи ви з цим погодитесь?

 

     "Верховна Рада  звертається  до  Верховного Суду з проханням замінити  міру  запобіжного  заходу..."  Ви   послухайте!"...щодо народного  депутата  Хмари  з  тримання  його під вартою на іншу, передбачену законом міру заходу, до винесення вироку".

 

     Ви поділяєте це?

 

     20

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Не повністю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У чому ви не поділяєте?

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. По-перше, у тому. що ми приймаємо постанову. Це - раз.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні,  без постанови,  протокольно. Значить, я вам зачитую, як ми минулого разу погодили. Зачитую.

 

     Шановні депутати! Це питання ми обговорювали. Ми домовилися, що   заяву,  яку  зробив  кваліфіковано  юрист  Віктор  Бедь,  ми протокольно направляємо до Верховного Суду,  а  справа  суду,  як вчинити.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Все правильно. Ви ще не отримали відповіді.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто від опозиції? Будь ласка.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Уважаемые  депутаты,  уважаемые избиратели уважаемый председательствующий!  Я русский человек,  в юрист.  И  хочу  сказать,  что,  принимая  принцип  разделения на законодательную,  исполнительную и судебную власти,  мы  немножко путаемся. В чем? Нам кажется, что мы давим на народный суд или на Верховный Суд.  С моей точки зрения,  мы с  вами  совершили  одну ошибку,  когда  с  нашего  согласия  впервые  в  мировой практике народного депутата взяли под арест. И эту ошибку надо поправить.

 

     21

 

     Пусть меня  простит  народ  Украины,  я   буду   читать   на украинском языке,  может, будут у меня ошибки, это характерно для русского. Мы от оппозиции считаем, что необходимо принять проект: "Дію  постанови  Верховної Ради Української РСР про дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності та  арешт  народного депутата  Української  РСР  Хмари  від  14  листопада 1990 року в частині дачі згоди на арешт припинити з 26 квітня  1991  року  до винесення вироку у справі". Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Центральний  виборчий  округ,  м.  Київ/.  Я  хочу звернути  увагу  на деяку підміну поняття під час цієї дискусії і вчора,  і сьогодні.  Не зрозумійте,  що я маю на  увазі  навмисну підміну  понять.  Завжди,  коли  є  дискусія,  хтось вкладає в ці поняття своє розуміння.

 

     Учора пролунала фраза,  що закон не мав зворотної сили, тому ми не можемо змінювати своє рішення.  Це абсолютно правильно щодо закону.  Але це не закон, це акт права застосування. Так само, як санкція прокурора на арешт.

 

     Що мається  на  увазі?  Процес  розслідування  розтягнутий у часі.  Прокурор приймає на якомусь етапі рішення,  дає санкцію на арешт.  Але  проходить  час і,  виходячи з обставин розслідування справи - допитано свідків,  на яких  міг  вплинути  звинувачений, виконано  інші  слідчі  дії тощо,  - він змінює запобіжний захід; замінює, наприклад, арешт на підписку.

 

     22

 

     Тепер взаємовідносини наші  з  правоохоронними  органами.  В даному випадку - із судом, оскільки справа знаходиться в суді.

 

     Суд незалежний у розгляді справи.  Але в один момент.  Закон про статус депутата робить виняток. Чому закон цей робить виняток саме  для  депутата?  Це  не  тільки  тому,  щоб просто захистити депутата.  Депутат  -  політична  фігура,  і   будь-який   процес розслідування  справи  має  і  політичне  звучання.  І  саме тому законодавець  не  довірився  тільки  суду  у  вирішенні   питань, зв'язаних з арештом і проведенням слідства, враховуючи, що навіть чисто кримінальна справа завжди мав якесь політичне значення. Він надав  право  парламенту  вирішувати  - дати згоду на арешт чи не дати. І тут парламент дів так само, як прокурор.

 

     Враховуючи той конкретний  момент,  парламент  прийняв  таке рішення. Я зараз не буду аналізувати; вірно, не вірно - парламент його прийняв,  воно є.  Пройшов якийсь час.  Змінилися обставини, зв'язані з справою. Перш за все, справа затягнулася. Причини - їх теж потрібно буде потім, коли справа закінчиться, з'ясувати; хто, чому  і для чого затягував так цю справу.  Але,  зараз є реальний факт:  справа затягнулася,  і  депутат  знаходиться  під  арештом досить тривалий час.

 

     23

 

     З урахуванням  обставин,  які  змінилися,  і  в можливість у парламента використати своє право  процесуальне.  Це  єдине  його процесуальне  право  -  давати  згоду на арешті на притягнення до кримінальної відповідальності.  Тому всі інші дії можна розцінити якимось втручанням у справи суду. А ось цю дію не можна розцінити як таке втручання, тому що це право надано законом.

 

     Якби ми використали якесь право, не надане нам законом, тоді б це було втручання.  Але законом це право нам надане.  Так само, як прокурору надано законом право втручання в слідство. І якщо ми використаємо наше право і відмінимо або припинимо дію постанови в частині давання згоди на арешт - це буде єдине,  на  мій  погляд, грамотне рішення. /Шум у залі/.

 

     Так, ми можемо відмінити це. Якби це право не було закладено у законі , ми б втручалися у справу суду. /Шум у залі/.

 

     Це питання не стоїть зараз, тому я його не аналізую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Олександровичу, все. Дякую. /Шум у залі/.

 

     Слово надається    народному   депутату   Сергію   Івановичу Дорогунцову.

 

     ДОРОГУНЦОВ В С.І.,  голова ради по вивченню продуктивних сил Української  РСР  АН  УРСР /Суворовський виборчий округ,  Одеська область/.  Шановні  народні  депутати!  Питання,  яке  ми   зараз розглядаємо і на яке вже чимало часу витратили протягом тривалого періоду, викликає між нами якусь напругу.

 

     24

 

     Це дуже неприємно,  і бажано було б зняти її.  Я  думаю,  що ніхто  не  заперечував  би  проти  того,  щоб  Хмара був на волі. Остаточно це питання може бути вирішене тільки Верховним Судом на основі вироку після детального розгляду всіх обставин справи,

 

     Але, на мою думку, яке рішення ми могли б прийняти щодо цієї справи сьогодні?  Його можна було б  сформулювати  так  /я  потім поясню  чому/:  "У  зв'язку  із  завершенням слідства і передачею матеріалів до суду" - а далі йде текст,  який пропонував  депутат Бедь,  "тимчасово призупинити постанову в тій частині, де йдеться про запобіжний захід..." Після  того  /я  не  пам'ятаю  зараз  цю фразу, там вона пристойна/ поставити крапку і написати: "Верховна Рада вважав неприпустимим будь-який тиск з будь-якого боку на суд у справі Хмари".

 

     Чому я  кажу  це?  Коли ми приймали цю постанову,  мотив був таким:  якщо Хмара  перебуватиме  на  свободі,  то  це  не  дасть можливості  успішно,  об'єктивно  провести  і завершити попереднє слідство.  Мотив  цей  уже  втрачає  силу.  Але  Хмара  вже   був звільнений і використав можливість для тиску на суд.  Так от, щоб запобігти і першому,  і другому,  ми могли б,  я думаю,  прийняти таку ухвалу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександр Олександрович Мороз.

 

     МОРОЗ О.О.  Ми сьогодні розглядаємо питання,  з одного боку, дуже просте, а з іншого - надзвичайно складне.

 

     25

 

     Воно вплелося сьогодні у "тканину" багатьох  ситуацій,  і  в цілому  виявилося  гострішим,  ніж  того  заслуговує.  Я згоден з думкою багатьох депутатів,  які вважають,  що ми  штучно  зробили героя з людини, яка своею поведінкою такої честі не заслуговує.

 

     І через  це  я  справді намагався у свій час щось робити для того, щоб він не був під арештом, бо я переконаний, а сьогодні ще раз  переконався  в  тому,  що це шкодить нашій спільній справі і використовується як засіб у політичній боротьбі.

 

     Я наведу лише один аргумент. Відомій частині наших депутатів вигідно,  щоб Хмара сидів сьогодні у тюрмі. Вигідно, бо це дає їм підстави для всіляких звинувачень,  для підбурювання різних  груп населення  до актів громадянської непокори.  і коли вчора.  якраз більшість зробила крок гуманний,  намагаючись звільнити  депутата

з-під  арешту,  радикальне  крило  опозиції  знайшло момент,  щоб звинуватити "більшість" у протилежному.  Я вважаю, як би відносно цього не реагували, це лицемірство, і воно очевидне.

 

     Я поясню  депутату  Шовкошитному,  що за нашим Регламентом у персональних справах таємне голосування  не  допускається.  Може, він не читав Регламент?

 

     Ця ситуація  ще  раз  підкреслює,  що  доля  Хмари  цікавить окремих депутатів саме  як  привід  для  загострення  політичного протистояння,  ніж потреба будувати правову державу. В їхніх діях продовжується мітинговий період боротьби за владу,  свідками  або учасниками цієї боротьби ми є вже протягом тривалого часу.

 

     І тому я вважаю,  що ми, більшість у Верховній Раді, повинні бути вище цих намірів.  Я вважаю,  якщо і буде звільнений депутат Хмара  з-під  арешту,  завтра  знайдеться інший привід для такого протистояння і в нас у Верховній Раді, і в республіці взагалі.

 

     26

 

     А сьогодні, якщо ми приймемо таке рішення, деякі /так, як це було  вчора  і в інші дні підуть на площу і говоритимуть про свою перемогу,  що вони досягли такого кроку з боку тих,  на кого вони тиснули.

 

     Я так  вважаю,  нехай  ідуть.  Ми повинні відібрати в них /я говорю про окремих депутатів,  і я б не хотів,  щоб тут шум такий зчинявся з цього приводу/ цей аргумент.

 

     Нам потрібно  сьогодні  проявити  свои гуманність,  можливо, навіть керуючись тим,  що  сьогодні  такий  всенародний  траур  і потрібно йти на злагоду, незважаючи на обставини.

 

     Мені здається,  що  можна  говорити про варіант Кондратьева, можна говорити про варіант Ємця чи Бедя, але в обох випадках - це є  форма  певного  тиску  на Верховний Суд.  Але ми мусимо йти на якийсь такий крок, і мені здається, що в наших спільних інтересах потрібно  Хмару  звільнити  з-під  арешту.  Виходячи  з цього,  я висловлюю свою  думку,  а  воля  кожного  депутата  зробити  свій висновок.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає  більше бажаючих?  Я прошу біля мікрофонів не стояти. Нікому слова не надаватиму.

 

     ДЕМИДОВ Г.В.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Ленінський виборчий округ,  Кримська АРСР/.  Уважаемые депутаты!  Я хотел бы высказать  свое мнение относительно этой ситуации как юрист и как ...

 

     27

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сядьте,  будь ласка,  депутате Костенко.  Прошу, будь ласка.

 

     ДЕМИДОВ Г.  В.  Если вы помните, то еще первый раз, обсуждая эту ситуацию с делом Хмары, я предлагал принять какой-то правовой механизм  парламентского  контроля.  Мы этого не сделали и сейчас оказались пот в таком положении, когда мы просто не знаем, как на правовой основе это дело решить.

 

     На мой   взгляд,   любое   решение   Верховного   Совета   - законодательной власти по делу Хмары в настоящее время, когда все это   отнесено  к  сфере  деятельности  суда,  будет  прямым  или косвенным вмешательством в деятельность суда.

 

     Это приведет к тому,  что правоохранительные органы, которые уже  на  протяжении  нескольких  лет  загоняли  в угол вот такими действиями  и   телефонными   звонками   и   так   далее,   будут ориентироваться  не  на  закон,  а  на расклад политических сил в парламенте. Это пойдет в ущерб Украине, я думаю.

 

     Мы видим,  в какой ситуации она оказалась,  да и  не  только Украина.  Правоохранительные  органы  "ломают"  уже давно и мы их окончательно  доломаем  вот  этим.  Я  вам  говорю,   они   будут ориентироваться на расклад политических сил в парламенте, а не на закон, хотим мы этого или нет.

 

     28

 

     Я предлагай  правовой  путь   в   этом   отношении   -   без официального  вмешательства  парламента.  У нас есть две фракции. Они создают инициативную группу, которая и обратится к Верховному Суду  Украины  -  там  профессионалы мы должны уважать их честь и достоинство.  И именно Верховный Суд принимает решение  по  этому поводу,  самостоятельно,  без  вмешательства  с  этой трибуны.  Я предлагаю так  поступить;  нашим  фракциям  создать  инициативную группу и решить этот вопрос.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилинку.  Зараз виступить депутат із Чернігова, а ви запитання пізніше задасте.

 

     ЛИСЕНКО А.О., директор Чернігівського виробничого об'єднання "Хімволокно"  імені  50-річчя  Великої  Жовтневої  соціалістичної революції /Новозаводський виборчий округ,  Чернігівська область/. Уважаемый  Иван  Степанович,  уважаемые депутаты!  Мне кажется /я поддерживаю заявление Мороза/,  что кто-то  очень  заинтересован, чтобы  мы  третий  день  вели разговор вокруг дела Степана Ильича Хмары.

 

     Давайте будем с  вами  разумными  и  следовать  элементарной логике.

 

     Верховный Совет   Украины   не  арестовывал  Хмару,  он  дал согласие - это юридически разные вещи.  Арестовывать его или нет, содержать  его  под  стражей  или  выпускать  -  не мы это с вами решаем.  И  поэтому,  если  мы  будем   принимать   решения,   не свойственные   нам,   мы  преступим  какие-то  пределы.  И  пусть Верховный Суд сам решает: выпускать товарища Хмару до суда или не выпускать.  Мне кажется,  что мы сделаем ошибку,  если в это дело встрянем. Спасибо

 

     29

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово     надається     Тарасенку     Олександру Григоровичу.  Я прошу не повторюватися.  Це повторення пропозиції Демидова

 

     ТАРАСЕНКО О.Г.,  перший  секретар  Знам'янського   міськкому Компартії  України  /Знам'янськйй виборчий округ,  Кіровоградська область/. Шановні народні депутати, шановний Іване Степановичу!

 

     У мене питання процедурне.  Я не хочу повторюватися,  у мене думки  збігаються  з  думками  деяких товаришів.  Прошу,  щоб при таємному голосуванні ніхто не використовував  один  проти  одного спекулятивні методи.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від Народної Ради - депутат Філенко.

 

     ФІЛЕНКО В.  П.,  секретар Комісії Верховної Ради Української РСР  у  правах  людини  /Зміївський  виборчий  округ,  Харківська область/.  Я  дуже  коротко.  Якщо  ми,  будуючи  правову державу /держава створюється для захисту інтересів людей/,  не  досягнемо такого стану, коли право однієї людини, якою б вона не була, буде вищим інтересів класів,  держави,  то ми довго  йтимемо  до  цієї мети.

 

     Я думаю,  що  ми  зрозуміли і юристи пояснили нам,  що всякі звернення, всякі комісії - це є ніщо інше, як тиск. Ми відміняємо власне  рішення,  надане  нам  законом як Верховній Раді.  Досить багато було сказано про  розподіл  влади.  Дійсно,  є  судова,  є виконавча,  є законодавча.  Але з усіх цих влад, едина влада, яка носить назву Верховної Ради і створює і виконавчу владу, і судову владу.

 

     30

 

     Отже, Верховна  Рада несе повну моральну відповідальність за стан справ у республіці і має право вирішувати Будь-які  питання. Коли  ж  побачимо,  що  суд щось не так робить,  то можемо навіть замінити такий суд. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Яковишин.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.,  директор   Бобровицького   радгоспутехнікуму /Козелецький   виборчий  округ,  Чернігівська  область/.  Шановні депутати!  Я хотів на кілька хвилин привернути  вашу  увагу.  Чим закінчилося  перше  голосування  за  депутата  Хмару?  Я хотів би вияснити,  хто вніс тоді - поіменно?  Поіменно вносила для  того, щоб виявити - хто є хто.  Особисто я,  наприклад, не голосував за арешт Хмари.  І сьогодні переконаний, що тоді була допущена груба помилка в нашому парламенті.  Депутат - особа недоторканна. Хто б він не був,  які б  політичні  погляди  не  мав,  його  не  можна принижувати.  Сьогодні  прийшли  сюди  наш  виборці  з плакатами: "Яковишин - хто він і з ким?" Про це пише преса, говорить радіо і так   далі.  Тож  мене  теж  цікавить;  коли  у  нас  і  по  якій персональній справі мав бути поіменне голосування?  Але якщо воно було  того  разу,  то  я  і  зараз наполягаю тільки на поіменному голосуванні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, що стосується Регламенту, то нам треба вносити  зміни  до  нього.  Все,  припиняємо,  бо я бачу,  що зал незадоволений.

 

     Шановні депутати,  прошу хвилиночку уваги.  Я все-таки  хочу зачитати   пропозицію,   яку  вніс  Сергій  Іванович  Дорогунцов. Послухайте, будь ласка.

 

     31

 

     "У зв'язку із закінченням попереднього слідства і  передачею справи до Верховного Суду Української РСР дію постанови Верховної Ради  Української  РСР  про  надання  згоди  на  притягнення   до кримінальної  відповідальності  та арешт народного депутата Хмари від 14 листопада в частині надання згоди на арешт? припинити з 26 квітня 1991 року до винесення вироку по справі.

 

     Верховна Рада  УРСР вважає за неприпустиме будь-яке подальше втручання в роботу судових  органів  з  приводу  розгляду  справи стосовно Степана Хмари".

 

     Можна поставити на голосування?  Є пропозиція вилучити слово "подальше".  Прошу ввімкнути табло. Що, немає кворуму? Тоді прошу провести реєстрацію.

 

     Не потрібно? Прошу голосувати.

 

     "За" - 205. Всього - 291.

 

     Закінчуємо цю справу.  Протокольно передаємо Верховному Суду всю нашу розмову. Нехай він вирішує.

 

     Слово надається заступнику Міністра фінансів Ільїну  Віталію Никифоровичу,  начальнику податкової інспекції. Будь ласка. Прошу зайняти місця, шановні депутати.

 

     ІЛЬЇН В.Н.,  заступник Міністра  фінансів  Української  РСР. Шановні народні депутати!  Відповідно до постанови Верховної Ради Української   РСР   "Про   реалізацію   Закону   про   економічну самостійність  Української  РСР"  Уряд  республіки вносить на ваш розгляд проекти законів про систему оподаткування,  про податки з підприємств, об'єднань і організацій та про прибутковий податок з громадян  Української  РСР,  іноземних  громадян   і   осіб   без громадянства.

 

     32

 

     Проекти цих  законів  розроблено  на  основі  Декларації про державний  суверенітет  України  і  Закону  Української  РСР  про економічну  самостійність  Української  РСР  з  метою створення в республіці  єдиної  податкової   системи,   що   грунтується   на податковій політиці,  яка буде проводитися на Україні самостійно. До цього часу такої єдиної системи  не  було.  Податки,  збори  і обов'язкові   платежі,   які   діяли   на  території  республіки, встановлювалися головним чином  союзним  законодавством,  і  лише незначна їх частина визначалась у республіці в межах компетенції, яка була делегована Україні центром.

 

     Тим часом  перехід  до   економічних   важелів   регулювання економікою республіки, розвиток різних форм власності та ринкових відносин потребують функціонування гнучкої системи оподаткування, яка  б  будувалася на принципах стабільності,  рівнонапруженості. обов'язковості та  соціальної  справедливості  при  визначенні  й справлянні податків,  створення дійових стимулів для підприємства і в той же час забезпечувала концентрацію в республіканському  та місцевих  бюджетах  коштів,  необхідних  для  розв'язання завдань економічного і соціального розвитку Української держави.

 

     33

 

     Тому при розробці цих законопроектів Уряд виходив із такого.

 

     По-перше, усі податки,  збори  та  обов'язкові  платежі,  що справляються     в     Українській    РСР,    зараховуються    до республіканського і місцевих бюджетів.

 

     По-друге, єдиний   підхід   щодо    об'єкту    оподаткування підприємств, об'єднань і організацій, заснованих на різних формах власності,  дозволить на практиці  реалізувати  принцип  рівності усіх видів підприємств.

 

     У проекті закону передбачено,  що об'єктом оподаткування для них є прибуток,  який буде оподатковуватися за єдиною ставкою Це, на   наш   погляд,   створить  основу  для  здорової  конкуренції господарств   і   сприятиме   підвищенню   ефективності    усього народногосподарського комплексу республіки.

 

     Проектом Закону    про   систему   оподаткування   визначені повноваження  Верховної  Ради  Української  РСР  і  місцевих  Рад народних   депутатів   у   галузі  оподаткування.  Передбачається встановити що до відома Верховної Ради Української  РСР  належить встановлення       на       території       Української       РСР загальнореспубліканських   податків,   зборів   і    обов'язкових платежів, визначення платників та об'єктів оподаткування, порядку обчислення,  зарахування платежів т надання пільг щодо  податків, зборів   та   обов'язкових   платежів.  Місцевим  Радам  народних депутатів передбачається надання прав встановлювати відповідно до законодавчих  актів  Української  РСР  на  підвідомчій  території місцевих податків, зборів та обов'язкових платежів.

 

     Особливістю нової  податкової  системи   є   те,   що   вона передбачає  відміну  обов'язкових  відрахувань  у  централізовані фонди і резерви органів управління вищих рівнів.

 

     34

 

     Це дасть можливість здійснювати  внутрішній  і  міжгалузевий перерозподіл фінансових ресурсів виключно на комерційній основі і збільшить  обсяг,  фінансових   ресурсів,   які   залишаються   у розпорядженні підприємств, об'єднань і організацій, на суму понад 1,5 мільярда карбованців.

 

     Проектом Закону  про   систему   оподаткування   передбачено введення  податку  на  прибуток.  До  цього  часу платежі частини прибутку до бюджету не мали податкового характеру  й  визначалися за  нормативами,  встановленими по галузях народного господарства та по  окремих  платниках,  що  ніяк  не  сприяло  їх  подальшому економічному   розвитку,   оскільки   значна   частина   прибутку відраховувалася  до  бюджету  та  централізованих  фондів.  Чітке визначення  платників податків на прибуток,  відміна обов'язкових перерахувань  до  централізованих  фондів,  встановлення   єдиних ставок  податку  з оподаткованого прибутку на тривалий період /як це передбачено проектом/ створює більш сприятливі умови  розвитку підприємств,   об'єднань   і   організацій  незалежно  від  форми власності.

 

     Проектом передбачається ввести податок на прибуток іноземних юридичних  осіб,  одержаний  від  діяльності  в  Українській РСР. Платниками цього податку виступають компанії, об'єднання, а також будь-які  інші  організації,  що визнаються юридичними особами за законодавством  країни  їх  постійного   місця   перебування   та здійснюють  господарську  діяльність на території Української РСР через постійне представництво.

 

     Враховуючи, що  податок  з  обороту  в  значним   стабільним джерелом  доходів республіканського і місцевих бюджетів,  визнано за доцільне включити і надалі його в систему податків.

 

     35

 

     Нарахування проводити за встановленими  ставками  з  обороту товарів і продукції,  що оподатковуються,  або в твердих сумах із вартості одиниці таких  товарів  і  продукції.  Увесь  податок  з обороту  залишається  в  республіці і зараховується відповідно до республіканського та місцевих бюджетів.

 

     З поглибленням   на   Україні   ринкових   відносин   будуть змінюватися і традиційні форми податку з обороту у напрямку більш широкого застосування акцизів з обмеженого кола товарів,  а також заміна   його   податком   на  добавлену  вартість,  який  більше відповідає умовам ринкових відносин.

 

     Основні пільги   щодо    податку    з    обороту,    перелік неоподатковуваних    товарів   встановлюється   Верховною   Радою Української РСР. Додаткові пільги та пільги щодо окремих платежів надаються  також  Верховною  Радою  Української  РСР  за поданням Кабінету Міністрів УРСР.

 

     У зв'язку з розширенням  у  республіці  зовнішньоекономічної діяльності   та   змінами  міжреспубліканських  взаємовідносин  у проекті закону передбачається введення  податків  На  експорт  та імпорт товарів. Ці податки повинні вирівняти відмінності у рівнях зовнішньоторговельних і внутрішніх  цін  на  окремі  товари,  які ввозяться або вивозяться за межі республіки.

 

     Податок на   експорт   та   імпорт   товарів  передбачається обчислювати за  ставками  у  процентах  до  зовнішньоторговельної вартості  товарів,  вказаної  в  декларації  власником  товарів і перерахованої в грошову одиницю,  що діє  в  Українській  РСР,  а також  як різниця між зовнішньоторговельними цінами і внутрішніми цінами    Української    РСР    на    окремі     види     товарів загальнореспубліканського призначення.

 

     36

 

     Через встановлення  розміру  ставок  податку  на  експорт та імпорт,  а також встановлення переліку товарів,  по яких  податок обчислюється  як  різниця  в цінах,  передбачається збалансування інтересів держави  та  підприємств  у  проведенні  цих  операцій. Враховуючи стан грошового обігу та необхідність відміни жорсткого централізованого регулювання рівня оплати праці, в проекті закону передбачається   податок,   що  регулює  витрачання  коштів,  які направляються на споживання. Метою цього податку є забезпечення в умовах  переходу  до  ринкової  економіки податкового регулювання пропорцій між споживанням і нагромадженням на основі встановлення прямої залежності обсягу коштів,  що направляються на споживання, з кінцевими результатами господарювання.  Цей  податок  докорінно відрізняється  від  діючої системи оподаткування приросту коштів, що використовуються на оплату праці.

 

     Відмінність полягає в тому, що новий податок справляється не за приріст коштів,  що використовуються на оплату праці, а лише в тому   випадку,   коли    цей    приріст    випереджає    приріст госпрозрахункового доходу /джерела цих коштів/.

 

     Госпрозрахунковий доход  передбачається  визначати  як  суму видатків на  оплату  праці  в  складі  собівартості  реалізованої продукції   /робіт,   послуг/  і  прибутку,  який  залишається  у розпорядженні підприємств.  У механізм обчислення  цього  податку передбачається  введення  коригуючих коефіцієнтів,  що збільшують неоподатковуваний розмір цих коштів порівняно з минулим роком.

 

     37

 

     Крім того,  при справлянні податку,  що  регулює  витрачання коштів  на  споживання,  Верховною  Радою  будуть встановлюватися пільги     в     залежності     від     пріоритетів      розвитку народногосподарського  комплексу  України.  Враховуючи  зростання ринку  цінних  паперів  і  доходів  їх  власник  і  в,   спільних підприємств та Наявність доходів радянських учасників від пайової участі в їх створенні та розподілі прибутку,  доходів від казино, відео-салонів,   експлуатації   гральних   автоматів  з  грошовим виграшем  та  такого  іншого,  пропонується  введення  в  систему оподаткування податку на доходи,  ставки якого,  порядок і строки сплати,  пільги встановлюватимуться Верховною  Радою  Української РСР.

 

     Відповідно до    Закону    про    економічну   самостійність Української  РСР  у  поданому  Верховній  Раді  Української   РСР законопроекті заплановано введення плати за природні ресурси,  за землю  та  забруднення  навколишнього  середовища,  мета  яких  - зробити    економічно   вигідним   запровадження   маловідходних, ресурсозберігаючих  та  екологічно  чистих  технологій,   сприяти господарському  і  економному  використанню  землі  та  підвищити матеріальну   відповідальність   за   забруднення   навколишнього середовища, створення позабюджетних фондів охорони природи.

 

     Крім цього,   Уряд   вважав  доцільним  збереження  лісового доходу,  державного мита,  митного збору та податків на власників транспортних  засобів.  Уст  ці види податків,  перелік платників відображені у відповідних  статтях  проекту  Закону  про  систему оподаткування.

 

     38

 

     Уряд Української  РСР  погодився  з  численними пропозиціями депутатів-аграрників і залишив у проекті  закону  діючий  порядок оподаткування   фонду   оплати   праці  колгоспників,  при  цьому неоподатковуваний    мінімум    оплати     праці     колгоспників передбачається  встановити  на рівні неоподатковуваної заробітної плати робітників та службовців.

 

     Шановні товариші!  Важливим розділом законопроекту в  розділ про  податки  з  населення,  це чітко визначені платники податку, об'єкти оподаткування у громадян,  а також визначені повноваження Верховної  Ради Української РСР щодо неоподатковуваного мінімуму, ставок та пільг по податках  з  населення.  Таким  чином,  проект цього   закону   визначає   єдину   систему  податків,  зборів  і обов'язкових  платежів,  які  будуть  діяти  в  Українській  РСР. Механізм  оподаткування передбачається затвердити по кожному вицу податків у відповідних законах Української РСР.

 

     У проекті  Закону  про   систему   оподаткування   враховані пропозиції,  які  були внесені виконкомами обласних,  Київської і Севастопольської  міських  Рад,  міністерствами  і   відомствами, науковцями  республіки.  При  розробці проекту Закону про систему оподаткування   враховані   раніше   прийняті   Верховною   Радою Української РСР закони та законодавчі акти.

 

     Шановні народні  депутаті!  Урядом  внесено  на ваш розгляд, проект Закону про податки з підприємств, об'єднань і організацій, доопрацьований  з  урахуванням  зауважень  комісій Верховної Ради Української  РСР.  Розробка  проекту   Закону   про   податки   з підприємств,   об'єднань   і   організацій   базувалася  на  тому положенні,  що згідно  з  податковою  політикою  Української  РСР податки  з  прибутку  і  доходів сплачують до республіканського і місцевих бюджетів усі підприємства, об'єднання і організації, які розташовані на території республіки, за єдиною ставкою, незалежно від форм власності та підпорядкування.

 

     39

 

     Центральне місце в проекті закону займає розділ  початку  на прибуток  підприємств,  об'єднань  і організацій,  який створює в якісному  плані  цілком  нові  фінансові  відношення   і   сприяє додержанню принципів госпрозрахунку.

 

     У проекті передбачається, що об'єктом оподаткування для всіх підприємств є прибуток - показник, який виражає кінцеві фінансові результати  діяльності  і  є  джерелом  виробничого і соціального розвитку   підприємства,   матеріального   заохочення   трудового колективу.

 

     З метою  забезпечення  однаковості в оподаткуванні вводиться єдина методика обчислення  розміру  прибутку  для  оподаткування, склад витрат,  які відносяться на собівартість продукції, доходів і витрат віл позареалізаційних операцій і операцій, не пов'язаних з   виробництвом,  у  тому  числі  для  виробничих  кооперативів, підприємств, громадських організацій.

 

     У проекті Закону про  податки  з  підприємств,  об'єднань  і організацій   на  в  відміну  від  союзного  закону  пропонується встановити диференційовані  ставки  оподаткування  підприємств  в залежності  від  напряму  використання  одержаного прибутку.  Для цього  передбачається  встановити  ставку  загального  податку  в розмірі   15   процентів   і  диференційовані  ставки  податку  в залежності від використання підприємствами прибутку на  виробничі витрати й інвестиції,  у фонд споживання та індивідуальні виплати працівникам, на витрати прибутку, на інші потреби.

 

     40

 

     Це витрати по випуску акцій  і  облігацій,  відрахування  на утримання    міжгалузевих   об'єднань,   асоціацій,   добровільне страхування майна, спонсорські витрати й інше.

 

     Звертаю вашу  увагу,  що  загальна  ставка  оподаткування  в розмірі  15 процентів встановлена з урахуванням податкових витрат підприємств на компенсацію підвищення роздрібних цін.

 

     Встановлення пониженої   ставки   оподаткування    прибутку, направленого  на  виробничі  витрати  і  підвищеної  на прибуток, направлений  на  споживання,  буде,   на   наш   погляд,   більше відповідати  стимулюючим  функціям оподаткування,  виступатиме як регулятор економічних інтересів. Розмір оподаткування прибутку за методом,  який  пропонується  в проекті,  в середньому буде на 26 пунктів  нижче  рівня  оподаткування,  який  склався  у   минулій п'ятирічці.

 

     При цьому  зниження  долі  в і відрахувань від,  прибутку до бюджету і відміна  відрахувань  до  централізованих  і  резервних фондів  міністерств  і  відомств збільшить нагромадження коштів у розпорядженні  господарств  майже  на  12  мільярдів  карбованців порівняно з умовами оподаткування, що діяли в минулому році.

 

     У проекті   враховано   порядок   і   розміри  оподаткування колгоспів,  підприємств і організацій агропромислового комплексу, затверджених   Верховною   Радою   Української  РСР  Законом  про пріоритетність  соціального  розвитку  села  та  агропромислового комплексу  в народному господарстві України з частковим зниженням нормативів відрахувань.

 

     41

 

     Важливою частиною  проекту  закону  в   надання   пільг   по оподаткуванню. Порівняно з Законом СРСР про податки перелік пільг розширений.  Важливим моментом запропонованої системи пільг є те, що  вона не передбачає звільнення від податків окремих платників, а  спрямована  на  стимулювання  витрат  підприємств,  які  мають народногосподарське    значення;    науково-технічні    розробки, впровадження нової технології, природоохоронні заходи, витрати по ліквідації  наслідків  аварії  на Чорнобильській АЕС,  витрати по утриманню  об'єктів  охорони   здоров'я,   дошкільних   закладів, житлового фонду.

 

     Звільняються від  оподаткування  творчі  спілки,  благодійні фонди і організації,  підсобні  підприємства  деяких  лікувальних закладів,  прибуток  закладів  і установ культури і спорту,  який направлений  на  розвиток  матеріально-технічної   бази   установ культури і спорту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вибачення.  Шановні депутати!  У нас іде радіотрансляція,  Нехай хоч люди послухають доповідь,  коли ви не хочете слухати. Ви розумієте, доповідь ми не публікуємо, а тільки проект закону, а це - коментарі до проекту.

 

     Прошу уваги. Будь ласка, продовжуйте.

 

     ІЛЬЇН В.Н.  За рахунок  надання  пільг  державні  і  спільні підприємства одержують додатково в своє розпорядження близько 1,5 мільярда  карбованців,  творчі  спілки  -  близько  1,6  мільйона карбованців,   благодійні  фонди  і  організації  -  близько  6,3 мільйона карбованців,  установи культури і спорту - 4, 4 мільйона карбованців.

 

     42

 

     Передбачений в проекті закону механізм обчислення податку на приріст   коштів,   направлених    на    споживання,    докорінно відрізняється  від раніше діючої системи регулювання фонду оплати праці.  Відмінність його полягає в тому, що він справляється не з суми   коштів,  направлених  на  оплату  праці,  які  перевищують встановлений граничний рівень,  а лише в тому випадку,  коли  цей приріст     випереджає    приріст    госпрозрахункового    доходу підприємства.  Головна особливість цього податку та,  що  він  не веде до заморожування заробітної плати і не обмежує самостійність підприємств в розподілі коштів, залишених в їх розпорядженні.

 

     Уряд, не  погодився  з  пропозиціями  про  виключення  цього податку  з  проекту  закону,  вважаючи  за  необхідне залишити на перехідний  період  до  ринку   механізм   збалансування   темпів зростання доходу підприємств з фондом споживання.

 

     Податок з  обороту,  як один із основних і стабільних джерел доходу бюджету,  який сплачується тепер  в  основному  державними підприємствами,   пропонується   поширити  на  всі  підприємства, колгоспи,  виробничі  кооперативи,  спільні   підприємства,   які виробляють  і  реалізують продукцію і товари,  що оподатковуються податком з обороту.

 

     Зберігаються існуючі і введені додаткові пільги по податку з обороту,   направлені   на   стимулювання   випуску  товарів  для населення.

 

     Проектом передбачено також до 50  процентів  сум  податку  з обороту  направляти  на  погашення  позик банку,  використаних на збільшення виробництва товарів.

 

     43

 

     З метою регулювання споживчого попиту в республіці на окремі товари,   перелік   яких  буде  встановлюватися  Верховною  Радою Української РСР,  передбачається  введення  акцизів  та  подальша перебудова податку з обороту з заміною його податком на додаткову вартість.

 

     Проектом закону передбачається порядок обчислення податку на експорт  і  імпорт товарів,  які ввозяться або вивозяться за межі республіки.  Від  введення  податку  на  експорт  і  імпорт,   за розрахунками  на  базі  1990 року,  очікується одержання в бюджет понад 2,6 мільярда карбованців доходу.

 

     Розширення зовнішньоекономічної    діяльності    республіки, прямих   контактів   підприємств  і  організацій  із  зарубіжними партнерами,  надання можливостей діяльності на території  України іноземним  юридичним  особам  викликав  необхідність  включити  в проект закону розділ,  яким би регулювалися  відносини  в  галузі оподаткування  доходів  Іноземних  юридичних  осіб і громадян від діяльності в Українській  РСР,  а  також  від  доходів  створених спільних підприємств.

 

     У проекті  закону окремим розділом передбачено оподаткування доходів підприємств і організацій,  одержаних від  позавиробничої діяльності: від належних їм акцій, облігацій, від дольової участі у спільних підприємствах,  а також  доходів  іноземних  юридичних осіб,  одержаних  на  території  Української  РСР від дивідендів, процентів,  ліцензій,  авторських  прав  і  інших   доходів.   За попередніми  розрахунками  в  найближчі роки очікується одержання податку  від  цього   джерела   доходів   близько   7   мільйонів карбованців, і їх розмір, безумовно, буде зростати.

 

     Доходи від    видовищних    заходів-казино,    відеосалонів, експлуатації   гральних   автоматів    з    грошовим    виграшем, організованих   в  окремих  залах,  масових  концертно-видовищних заходів пропонується оподатковувати в розмірі 70 процентів.

 

     44

 

     Ці види діяльності  не  потребують  великих  матеріальних  і трудових  затрат  і передбачуваний порядок оподаткування повністю враховує  покриття  розмірів  цих  затрат  за  рахунок  одержаної виручки.  Від  діяльності відеосалонів податок від чистого доходу буде на рівні 28 мільйонів карбованців на рік.

 

     У проекті закону передбачаються  також  обов'язки  платників податків,  їх  відповідальність  за  додержання законодавства про податки.

 

     За період обговорення  Закону  про  податки  з  підприємств, об'єднань  і  організацій  майже  від  усіх  керівників провідних галузей   промисловості    республіки,    окремих    підприємств, громадських організацій,  а також тих, що знаходяться на бюджеті, але мають госпрозрахункову діяльність,  до Уряду надійшли листи з проханням  звільнити  повністю  або  частково  підпорядковані  їм підприємства та організації від оплати  податків  до  бюджету  та затвердити це звільнення законодавчо.

 

     Окремі з  цих  пропозицій  враховано  при  розробці  проекту закону,  ряд з них не прийнято,  оскільки вони внесені  тільки  з точки зору Інтересів галузі і не враховують Інтересів держави.

 

     Так, у проекті враховані пропозиції концерну "Укрмісцевпром" про звільнення від податків учнівських цехів, бригад, дільниць на діючих підприємствах,  ряд пропозицій Мінсоцзабезу,  Мінкультури, Міністерства охорони  здоров'я.  Міністерства  внутрішніх  справ, Міндегпрому,  Держголовпостачу  та  інших  міністерств і відомств республіки.

 

     Шановні народні депутати! Урядом республіки внесено також на ваш  розгляд  проект  Закону  про  прибутковий податок з громадян Української РСР, іноземних громадян і осіб без громадянства.

 

     45

 

     Уряд розглядав перебудову системи оподаткування населення як одну  з  важливих  складових  частин  единої податкової політики, кінцева  мета  якої  -  перехід  до  прогресивного  оподаткування сукупного доходу всіх громадян на основі декларації.

 

     При розробці   проекту   закону  Уряд  виходив  з  того,  що оподаткування населення повинно бути  рівнонапруженим,  соціальне справедливим  і  об'єктивно створювати економічні умови однакової податкової відповідальності перед державою,  що податок  не  може нести функції оцінка кількості і якості праці,  податок вторинний

-  первинна  заробітна  плата.  Через  це  Уряд  не  погодився  з внесеними пропозиціями окремих міністерств,  відомств, виконкомів місцевих Рад народних депутатів, громадян про встановлення ставок податку в залежності від галузі, в якій зайняті громадяни.

 

     В однакові  умови  при  оподаткуванні  поставлені робітники, службовці,  кооператори,  літератори  і   працівники   мистецтва, громадяни,  які  одержують доходи від релігійних організацій і їх підприємств та від справляння релігійних обрядів.

 

     Виходячи з цього та  враховуючи  встановлення  для  громадян компенсації  у  зв'язку з реформою роздрібних цін,  у поданому на ваш розгляд проекті закону  неоподатковуваний  розмір  заробітної плати  передбачено  в  сумі 165 карбованців на місяць.  При цьому вперше в нашій практиці передбачено,  що неоподатковуваний розмір заробітної платя в усіх випадках буде вираховуватися із загальної суми заробітної плати.  Наприклад, при заробітній платі в розмірі 166  карбованців  оподатковуватися буде лише 1 карбованець,  а не 166, як було за діючого законодавства.

 

     Одночасно з цим у проекті намічається  встановити  прогресію ставок  прибуткового  податку  Із заробітної плати,  що перевищує 1000 карбованців,  - в діючому законі застосовувалось із сум вище 700 карбованців.

 

     46

 

     Крім того,  в  проекті  передбачено  встановити єдину ставку податку з сум заробітної плати, що перевищує 165 карбованців і до 1000  карбованців  у розмірі 13 процентів,  а максимальний розмір установити 50 процентів замість 60, який існував до цього часу.

 

     Все це дасть змогу населенню  республіки  вдержати  понад  2 мільярди   карбованців  додаткових  доходів,  що  становить  одну третину всіх надходжень  від  цього  податку  в  доходах  бюджету республіки.

 

     У проекті планується збільшити розмір матеріальної допомоги, яка не включається до оподатковуваного  доходу,  з  500  до  1000 карбованців на рік.

 

     Звільняються згідно  з  проектом  закону  від  оподаткування суми,  одержувані  по  державному   соціальному   страхуванню   і державному соціальному забезпеченню,  а також допомога в грошовій і натуральній формі,  що надається  громадянам  з  благодійних  і екологічних   фондів.   Не   будуть   оподатковуватися  стипендії студентів, виплати учням професійно-технічних училищ. На прохання загальноосвітніх  шкіл  передбачено  звільнення від оподаткування заробітної плати учнів,  які одержують її за виконання тимчасових робіт  під  час  канікул на підприємствах,  в колгоспах,  учбових майстернях і таке інше.

 

     У проекті спеціально обумовлено,  що  доход,  який  підлягає оподаткуванню,   зменшується   на   суму   добровільних  внесків, виділених громадянами на благодійні цілі.

 

     47

 

     Принципово новим слід назвати те,  що проектом закону вперше передбачено  порядок  визначення статусу платника,  тобто введено поняття "постійного місця проживання", що дасть змогу розподілити платників податку на дві категорії:  ті, хто постійно проживав їй території Української РСР /більше 183 днів у  календарному  році/ будуть  сплачувати податок по доходах,  одержаних як на території УРСР,  так і за її межами;  ті ж,  хто не  мав  постійного  місця проживання в УРСР,  оподатковуватимуться по доходах, одержаних із джерел на території УРСР.

 

     Передбачається звільнення  від  оподаткування   всіх   видів доходів Інвалідів з дитинства, матерів-героїнь, учасників Великої Вітчизняної  війни,  батьків  і  дружин  військовослужбовців,  що загинули в результаті поранення, контузії та каліцтва при захисті СРСР чи при виконанні інших обов'язків на військовій службі або в результаті  захворювання,  пов'язаного  з перебуванням на фронті; громадян,  що працювали в Ленінграді в період його блокади в роки Великої  Вітчизняної війни.  На 50 процентів знижуються податки з доходів військовослужбовців і залучених на учбові та  перевірочні збори   військово-зобов'язаних,  що  проходили  службу  в  складі обмеженого контингенту радянських військ і тимчасово  знаходилися в  республіці  Афганістан  та інших країнах,  де в той час велися бойові  дії.  Знижується  на  50  процентів  розмір  прибуткового податку  по  всіх  одержуваних  доходах для інвалідів І і ІІ груп праці  та  інших  інвалідів,  прирівняних  по   інвалідності   до інвалідів праці.

 

     48

 

     Розширені пільги для громадян,  що мають на своєму утриманні трьох і більше дітей; інвалідів з дитинства.

 

     Стосовно оподаткування  доходів   літераторів,   працівників мистецтва,  то  в проекті передбачено оподаткування їх річних сум гонорарів, визначених кожним платником у декларації, що подається податковому  органу  за  місцем  постійного  проживання платника. Враховано в проекті й  те,  що  ці  доходи  не  мають  постійного характеру,  а  тому  при наявності договору на створення художніх творів доходи при оподаткуванні будуть розподілені на число років дії договору.

 

     При відсутності   такого   договору,   якщо   сума  гонорару перевищує  12000  карбованців,  вона  розподіляється  за   заявою платника на 3 роки.

 

     Слід відзначити,  що  з  цієї  категорії  платників  податок вираховується   по   середньомісячному   доходу   за    ставками, встановленими  для  робітників і службовців,  і перемножуються на 12,  якщо творча діяльність є  єдиним  джерелом  доходу,  або  по річному  доходу,  за встановленими для них ставками,  якщо творча діяльність не є єдиним джерелом доходу.

 

     При цьому  будуть  враховуватися   витрати,   пов'язані   із написанням творів.  Такий порядок практично ставить оподаткування літераторів і працівників мистецтва в  однакові  умови  з  іншими категоріями платників.

 

     Одночасно, враховуючи  значну  кількість  пропозицій з цього питання,  в проекті передбачено провадити  оподаткування  доходів авторських  винагород,  загальна  сума  яких  не  перевищує  1260 карбованців на рік,  лише за місцем виплати гонорару,  звільнивши цих громадян від подання декларації за місцем проживання.

 

     49

 

     Враховано в   проекті   закону   вимоги   Закону   УРСР  про пріоритетність  соціального  розвитку  села  і   агропромислового комплексу,   відповідно   до  якого  передбачено  звільнення  від оподаткування доходів осіб, які виконують сільськогосподарські та будівельні   роботи   тимчасово   або  сезонно,  а  також  членів студентських  будівельних  загонів,  які  споруджують  об'єкти  в сільській   місцевості;   звільнення   новостворених   селянських господарств від оподаткування на 5 років,  а  в  трудонедостатніх селах - на 10 років.

 

     Відповідно до   Закону   про   статус  і  соціальний  захист громадян,  які постраждали внаслідок  чорнобильської  катастрофи, перед  - бачено звільнити від оподаткування громадян,  віднесених до 1, 2, З і 4 категорій учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

 

     Це дасть  змогу  одержати додатково цією категорією громадян понад 25 мільйонів карбованців.

 

     Шановні народні   депутати!   Прийняття    пакету    законів Української  РСР  про  податки  стане ще одним важливим кроком на шляху  створення  суверенної   держави.   Тому   дозвольте   мені подякувати  всім,  хто  брав  безпосередню  участь  у  підготовці проектів  законів  та  аніс  свої  пропозиції  щодо  встановлення механізму оподаткування.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  депутати!  Я  хочу  запропонувати такий порядок роботи:  13 хвилин,  що залишилися до 12-30, відводимо на запитання - відповіді.

 

     50

 

     Потім зробимо  на  30 хвилин перерву,  після якої заслухаємо співдоповідь голови підкомісії. О 14 годині зробимо перерву на 30 хвилин  і  о  14.30 Витольд Павлович Фокін зробить доповідь з тих питань,  які  ми  йому  доручали  висвітлити.  Обговорення   цієї доповіді  триватиме стільки,  скільки вистачить часу.  Є згода на такий порядок? Перший мікрофон.

 

     ВАСИЛЬЄВА Г.І.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР у   справах   жінок,   охорони  сім'ї,  материнства  і  дитинства /Білоцерківський  міський  виборчий  округ,  Київська   область/. Шановний  Віталію  Никифоровичу!  В  законопроекті  про податки з підприємств,  стаття 4,  пункт 2, абзац 3, встановлений податок з підприємств у розмірі 40 процентів від прибутку, який спрямований на вирішення соціальних питань.  Це і виплата винагород,  премій, матеріальної  допомоги,  оплата  житла,  додаткових відпусток.  А підприємства,  рівень  рентабельності  яких  перевищує  граничний рівень, оподатковуються в розмірі 60 відсотків.

 

     Питання; чи  не  здається  вам,  що  в  цей  час,  коли таке напружене соціальне становище,  цей закон б'є  по  підприємствах, які   могли   б  самі  вирішувати  соціальні  питання  для  своїх працівників?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші,  прохання формулювати запитання,  а не виступи.

 

     Будь ласка.

 

     51

 

     ІЛЬЇН Б.Н.  При определении ставки по предприятиям,  уровень рентабельности которых превышает граничный уровень,  мы  исходили из  того,  что  граничный  уровень рентабельности устанавливается Правительством  в   размере   двойного   уровня   рентабельности, сложившегося в целом по отрасли. Поэтому и ставки налогообложения для  таких  предприятий  должны  быть  несколько  выше,  чем  для предприятий, работающих в нормальных условиях. Это - первое.

 

     Второе. Сумма прибыли,  которая остается у предприятий после исключения из нее налогов по повышенным  ставкам  при  предельном уровне   рентабельности  этого  предприятия,  примерно  на  30-40 процентов выше, чем у обычных предприятий.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ПЕРЕДЕРІЙ Б.І.,  голова Лохвицької  районної  Ради  народних депутатів,   голова   виконкому   /Лохвицький   виборчий   округ, Полтавська область /.  Шановний Віталію Никифоровичу!  У  проекті Закону про прибутковий податок з громадян, стаття 4, пункт 1 "в", чітко і ясно написано,  що громадяни,  які виконують у  сільській місцевості  сільськогосподарські  та  будівельні роботи тимчасово або сезонно,  звільняються від оподаткування.  Як  слід  розуміти "сезонно"?  Це  по-різному трактується.  і друге,  до цього ж.  У Законі  про   пріоритетність   соціального   розвитку   села   та агропромислового   комплексу   записані  пільги  для  будівельних організацій,  які виконують будівельні роботи на  селі.  Але  для будівельних  бригад,  які  працюють  за договором підряду,  таких пільг практично немає. І цим ми сьогодні створюємо такі умови для бригад, що вони не їдуть на село взагалі будувати.

 

     52

 

     ІЛЬЇН В.Н.  При  рассмотрении вопроса г предоставлении льгот гражданам согласно статье закона,  которую вы назвали, необходимо руководствоваться законодательством,  которым установлено понятие временных работников, служащих и занятых на сезонных работах.

 

     Необходимо иметь в виду,  что к временным рабочим и служащим относятся  те  рабочие  и служащие,  которые приняты на работу на предприятие сроком не более чем на 2 месяца. Сезонными признаются работы,   которые   в  силу  природных  и  климатических  условий выполняются  не   полный   год,   а   на   протяжении   какого-то определенного  периода,  но  не превышающего 6 месяцев.  Трудовой договор на сезонную работу  может  быть  составлен  на  срок,  не превышающий  продолжительность  сезона.  Вот эти граждане у нас и освобождаются от налогообложения.

 

     Если граждане работают  по  договору  подряда,  на  них  это положение не распространяется.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ПЕТРОВ В.М., директор Лубенського заводу лічильних машин /Лубенський виборчий округ, Полтавська область/. У мене запитання більше  до  вас,  шановний  Іване  Степановичу,  ніж до доповідача.  Чи можна взагалі такі важливі питання розглядати при напівпустому  залі  і  не  маючи  на руках ні звіту про виконання бюджету...

 

     53

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ДУБЕНКОВ Г.О.,  секретар Комісії Верховної Ради  Української РСР   з   питань   відродження   та   соціального  розвитку  села /Козятинський  виборчий  округ,  Вінницька   область/.   Шановний Віталію Никифоровичу!  Я хотів би запитати про те, що хвилює всіх виборців.  У статті 5 проекту Закону  про  систему  оподаткування передбачено  плату  за землю.  Яка це сума?  Тут написано,  що це Верховною Радою встановлюється.  З якого часу і чи буде  градація для  підприємств,  для  будівельних організацій і для тих,  хто є індивідуальним власником?  Сьогодні ми цією платою в деяких людей відбиваємо охоту землю мати.

 

     Друге до цього питання. Ще раз скажіть для радіослухачів; чи не   передбачається   податок   із   індивідуального   підсобного господарства?  Те,  про що мову повели по всій Україні.  Щоб це і від вас почути. Фокін про це вже нагадав.

 

     Будь ласка.

 

     ІЛЬЇН В.Н.  Что касается вопроса об  установлении  платы  за землю,  то  он Верховным Советом Украинской ССР практически решен при принятии Декларации,  Земельного кодекса. В Земельном кодексе установлен  порядок  определения  этого  вида налога и определены плательщики,  те  хозяйства,  которые  освобождаются  от   уплаты налога.  В  соответствии  о установками,  заложенными в Земельный кодекс,  сейчас  ведется  разработка  проекта  закона.  Он  будет представлен Верховному Совету.

 

     54

 

     Ставки налогообложения   планируется   установить   в   этом проекте,  исходя из кадастровой оценки земли и места расположения земельных участков. Другого пока я ничего добавить не могу.

 

     Что касается   вопроса   о  введении  налога  на  доходы  от подсобного индивидуального сельского хозяйства,  на скот,  птицу, то  Министерство  финансов  над  этим  вопросом  не работало и не собирается сегодня работать.

 

     Эти слухи безосновательны.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ГОПЕЙ І.О.,  голова  Полтавської  обласної   Ради   народних депутатів,   голова   виконкому   /Карлівський   виборчий  округ, Полтавська область/.  Шановний Віталію  Никифоровичу!  У  проекті Закону про податки з підприємств,  об'єднань і організацій чомусь зникли пільги,  які раніше надавалися ветеранським  кооперативам, тобто кооперативам, які створювалися ветеранами війни і праці.

 

     55

 

     ІЛЬЇН В.Н.  Не  можна сказати,  що ці пільги зникли,  адже в одній Із статей записано,  що пільги  надаються  підприємствам  і організаціям,  в  яких  працює  понад  БО  процентів пенсіонерів. Пільги розповсюджуються і на кооперативи.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, будь ласка.

 

     РЕВА В.М.,  перший заступник Міністра транспорту Української РСР  /Феодосійський  виборчий  округ,  Кримська АРСР/.  Уважаемый коллега,  у меня к вам конкретный  вопрос,  и  я  прошу  на  него ответить.  В  июле  -  августе  прошлого  года  я по просьбе моих избирателей из села  Береговое  обратился  в  ваше  ведомство  по поводу    налогообложения    лиц,    занимающихся   обслуживанием пансионатов.  И в  связи  с  этим  хочу  вам  сделать  замечание. Во-первых,  потому,  что ответ вовремя я не получил. И во-вторых, объяснение дано неквалифицированное.  Я вынужден был обратиться к Министру финансов.  И еще вы ссылались на инструкцию Министерства финансов  Союза  ССР  от  1987  года,  не  принимая  во  внимание действующие   законы  о  налогообложении,  которые  были  приняты союзным парламентом.

 

     А теперь вопрос:  будем  ли  мы  после  принятия  закона,  о котором вы нам докладываете, снова руководствоваться инструкциями министерства финансов Союза ССР, изданными в разные годы?

 

     ІЛЬЇН В.Н.  После принятия Закона Украинской ССР о налогах с предприятий,  объединений  и  организаций,  а  также  о налогах с граждан  будут  разработаны  инструкции   Министерства   финансов Украинской ССР.

 

     56

 

     Налоговые инспекции  будут  руководствоваться в своей работе только  республиканскими  законами  и  инструкциями  Министерства финансов  Украинской  ССР,  разъясняющими  отдельные  статьи этих законов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЯВСКИЙ О.П.,  голова  ради   агропромислових   формувань Сумської  області  /Сумський  виборчий  округ,  Сумська область/. Шановний Віталію Никифоровичу ! Стаття 23 Закону про пріоритетний розвиток  села  передбачає  плату  за трудові ресурси /маються на увазі ті, хто живе в селі, а працює в місті/ на користь сільських і селищних Рад.  Системою законів,  про які ви сьогодні доповіли, не передбачено  справляння  цього  податку.  Отже,  тепер  голова сільської  Ради  повинен  брати  шапку  і йти по місту збирати ці кошти.

 

     Як, на вашу думку, буде розв'язуватися це питання?

 

     ІЛЬЇН В.Н.  Принятый  Закон  о  приоритетном  развитии  села обязателен  для  выполнения  всеми  организациями,  учреждениями, предприятиями,  расположенными  на  территории  Украинской   ССР. Законом установлено,  что плату за трудовые ресурсы,  отвлекаемые из  сельской  местности,   устанавливают   сельские   Советы.   И руководители   предприятий  обязаны  выполнять  решения  сельских Советов.  Плата вносится из прибыли,  остающейся  в  распоряжении предприятий. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон, будь ласка.

 

     57

 

     РАПІЙ Р.К.,    начальник    Охтирського   нафтогазодобувного управління /Охтирський виборчий округ, Сумська область/. Скажіть, будь  ласка,  таке:  додатки  від  роздержавлення,  прибутки  від

5-процентного податку на продаж  ітимуть  в  республіканський  чи місцевий бюджет? Бо в законопроекті я цього не знайшов.

 

     І друге  запитання.  Ми  сплачуємо  зараз  по 65 карбованців компенсації у зв'язку з підвищенням цін.  Куди відносити ці гроші

- до фонду споживання чи до заробітної плати? Питання на сьогодні не вирішено і виникає плутанина. Міх іншим, не можна нараховувати ні надбавки для нічних змін, ні премії ви розумієте.

 

     ІЛЬЇН В.Н. Я понял ваши вопросы. Относительно 5- процентного налога, мы сознательно не включили его в систему налогообложения, поскольку считаем, что это мера временная, а в законе должна быть та система, которая принимается на болееменее длительный период.

 

     Что касается налога на разгосударствление, то это не налог.

 

     Это суммы,  которые получены в результате разгосударствления имущества,  и они зачисляются в стабилизационный фонд. Вы приняли такое решение, и мы от него не отступаем.

 

     Теперь о налогообложении компенсационных выплат.  Они  будут включены  в  фонд оплаты труда,  который будет скорректирован при налогообложении на эту сумму.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, прошу.

 

     58

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Скажіть,  будь ласка, як на вашу думку,  чи  не  знизиться виробництво продуктів споживання,  якщо буде використано  Право  обкладати  підприємства,  які  енергійно підвищують  рентабельність,  на  продукти споживання,  податком у розмірі  50-60  процентів?  Це  стаття  4,  пункт  3  Закону  про підприємства.

 

     ІЛЬЇН В.Н.  Я  не  зовсім  зрозумів  запитання,  якщо можна, уточніть, будь ласка.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Чи не знизиться випуск продуктів споживання, якщо ми будемо застосовувати до підприємств, що мають високу рентабельність,  податок у розмірі 50-60 процентів,  як це тут передбачено? На мою думку, то є антиринковий закон.

 

     ІЛЬЇН В.Н.  Понятно.  Я  уже  отвечал  на  подобный  вопрос. Предельная  рентабельность  устанавливается  на  уровне   двойной рентабельности в среднем по отрасли.  К примеру,  если по отрасли рентабельность составляет 30  процентов,  то  предельный  уровень устанавливается   в   размере   60  процентов.  Ставка  на  "фонд споживання й інші цілі"  будут  применяться  только  при  условии повышения  предельного  уровня по двум направлениям использования прибыли.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу короткі відповіді давати. Перший мікрофон.

 

     ПІВЕНЬ М.І.,  голова колгоспу імені 118 загиблих  комунарів. Шахтарського  району  /Макіївський  -  Совєтський виборчий округ, Донецька область/.

 

     59

 

     У статті  8  "Податок  з  обороту"  говориться:  "Платниками податку  з  обороту  є  підприємства,  об'єднання й організації". Колгоспи теж сюди вносяться?  Якщо відносяться, то у мене буде ще одне запитання.

 

     ІЛЬЇН В.Н.  Згідно з законопроектом колгоспи платять податок з обороту.  Це  не  стосується  тільки  продукції,  виробленої  а місцевої сировини, відходів промисловості:

 

     ПІВЕНЬ М.І.  Тоді  ж колгоспам невигідно хліб випікати,  сир виробляти .

 

     ІЛЬЇН В.Н. Это продукция собственного производства, и она не облагается налогом с оборота.

 

     ПІВЕНЬ М.І. А якщо ми робимо цеглу, наприклад, і таке інше?

 

     ІЛЬЇН В.Н.  Продукция, произведенная из местного сырья, тоже не облагается.

 

     ПІВЕНЬ М.І. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон, прошу.

 

     РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського  державного університету імені І.І.Мечникова /Жовтневий виборчий округ, Одеська область/.

 

     До статті 6,  пункт 6 "в" не увійшли  наукові  спілки.  Чому вони позбавлені пільг?

 

     60

 

     ІЛЬЇН В.Н.    Зачитую:    "Творчі    спілки    письменників, композиторів,  художників, театральних діячів, кінематографістів, журналістів,   архітекторів,   дизайнерів.   Музичне   товариство Української РСР, художній фонд..."

 

     РОМАНОВ Ю.С. Товариства туди не включені.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат має на увазі наукові товариства.

 

     РОМАНОВ Ю.С. Чому так сталося?

 

     ІЛЬЇН В.Н. Ми розглянемо вашу пропозицію...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, прошу.

 

     ДОРОФЄЄВ В.М.,  ректор  Комунарського  гірничометалургійного Інституту   /Комунарський  виборчий  округ,  Луганська  область/. Скажите, пожалуйста, не превратился ли закон по налогам с граждан фактически  в  инструкцию?  Ведь  существующая инфляция через два года сделает тысячу рублей двумястами  рублями.  Наверное,  лучше это  выразить в прожиточном минимуме или в какой-то относительной цифре. а не в абсолютной?

 

     ІЛЬЇН В.Н.  Министерство финансов ж  Правительство  считают. что в законе все должно быть четко оговорено,  чтобы не возникали неправильные толкования.  Должна быть  четко  оговоренные  цифры. Если будут применяться категории, связанные о индексацией цен, то нужно будет вносить изменения в уровень  необлагаемой  заработной платы. Мы не хотим заставлять вас это делать.

 

     Закон должен  быть  написан  таким образом,  чтобы возникало наименьшее количество различных толкований.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Оголошується перерва до 13 години.

 

     61

 

     /Після перерви/

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу депутатів зайняти свої місця.

 

     Під час  перерви  депутат  Петров  запитав  мене,  на   якій підставі я відключив мікрофон.  Я йому відповів так: якби депутат Петров сидів на цьому місці,  а я - біля мікрофона і запитав  би, чому  депутати  залишили  зал,  що він відповів би?  Він також не знайшов би, що відповісти.

 

     Він вніс пропозицію,  я її не хочу  оголошувати,  адже  вона відома.  Але  я  ще  раз  хочу сказати,  що доповідь,  яку зробив Віталій Никифорович Ільїн,  заступник Міністра  фінансів,  голова податкової комісії,  потрібна не тільки нам,  але й всім, хто нас слухав.

 

     Ми обмінялися думками з Андрієм Васильовичом Печеровим, який як  голова  комісії  просить продовжити обговорення щодо проекту, який вам роздано.  Ви розумієте,  таке життя,  воно весь час  все коригує, підправляє, змінює.

 

     І тому  у  перерві  товариша Ільїна не відпускали,  депутати працювали.  Це нам  дає  підставу  зробити  висновок,  що  ми  не витрачаємо час марно.

 

     Мені сказали,  що  представники Народної ради повернулися до залу.  Я ось бачу,  що окремі депутати з Народної ради є в  залі, але багатьох,  крім членів Народної ради,  немає,  чимало вільних місць.

 

     Я думаю,  що у нас є можливість заслухати ще й співдоповідь, попрацювати  до  14  години,  потім  зробити  перерву  і  о 14.30 продовжити роботу. Але перед цим більшість попросила надати слово депутату Дорогунцову Сергій Івановичу.

 

     62

 

     Хто більшість?  Депутат Демидов,  депутат Марченко,  депутат Мороз, депутат Петренко та інші.

 

     Будь ласка, Сергію Івановичу.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.  Шановні народні  депутати!  Шановний  Іване Степановичу! Я знову хочу на дві хвилини привернути вашу увагу до питання,  яке ми вчора і  сьогодні  розглядали.  Це  питання  про народного депутата Хмару.

 

     Вчора, 25 квітня, для позитивного вирішення питання про його звільнення з-під варти не вистачило зі голоса,  У той  же  час  у залі були відсутні понад 30 чоловік від опозиції.  Це, мабуть, ті голоси, які так нам були потрібні для розв'язання цього питання.

 

     Сьогодні за позитивне вирішення  питання  проголосувало,  на жаль,  205 чоловік. Ми розраховували, що буде як мінімум 226. Під час голосування від опозиції були відсутні 29 чоловік. Коли б хоч частина з них була тут, то ми б вдруге чи втрете до цього питання вже не поверталися.

 

     У зв'язку з цим група депутатів від парламентської більшості вирішила довести до вашого відома заяву. Я її зачитаю.

 

     "Голові Верховного  Суду  Української  РСР товаришу Якименку О.Н.

 

     ЗВЕРНЕННЯ

 

     Народні депутати УРСР,  які входять  до  депутатської  групи більшості  Верховної  Ради  УРСР,  звертаються до Верховного Суду УРСР з проханням розглянути питання про зміну запобіжного  заходу щодо  Хмари,  звинуваченого  в  скоєнні  злочину  по кримінальній справі,  що знаходиться на розгляді суду.  Причому ми виходимо  з міркувань  гуманності,  враховуючи  стан  здоров'я  Хмари та його дружини".

 

     63

 

     І далі йдуть підписи депутатів-комуністів. Скільки? Тут більше 20 підписів.  Ми  просто не ставили перед собою завдання зібрати, скажімо,  200.  Ми цим засвідчуємо  важливість  цього  питання  і хочемо, щоб воно було вирішено позитивно .

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Слово для  співдоповіді надається народному депутату Байраці Михайлу Миколайовичу,  голові підкомісії Комісії  Верховної  Ради Української РСР з питань планування, бюджету, фінансів і цін.

 

     БАЙРАКА М.М.,   голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української РСР з питань планування,  бюджету і цін /Дзержинський виборчий  округ,  Дніпропетровська  область/.  Уважаемые народные депутаты,  уважаемый президиум!  Я бы хотел,  чтобы сегодня мы  с вами,   рассматривая   вопросы   о  комплексном  пакете  законов, учитывали  следующее.  Все  замечания  были  направлены  нами   в комиссию.  В  комиссию поступило около 448 замечаний,  касающихся первого законопроекта, который был нам роздан еще месяц назад. 99 процентов   всех   замечаний,   направленных  в  комиссию  -  это предложения,  касающиеся предоставление  определенных  льгот  или освобождения от налога.

 

     От предприятий,  общественных организаций,  обществ, Советов поступило  около  30  ходатайств  о   разрешении   им   льготного налогообложения.   Если  бы  это  было  разрешено,  в  бюджет  не поступило бы около 35 миллионов рублей.

 

     64

 

     Я думаю, что вы внимательно изучили положения законопроекта, текст  которого  получили.  Сегодня  мы  хотим  довести до вашего сведения те замечания,  которые  возникли  в  ходе  обсуждения  в комиссий.

 

     Провозгласив необратимость  движения  экономики республики к рынку, мы должны четко себе уяснить, что налоговое урегулирование является   наиболее   эффективной   формой   управления  рыночной экономикой.  Следовательно,  принимаемые нами законы должны  быть истинными регуляторами экономических процессов,  обеспечить выход экономики республики из кризиса, дать возможность интегрироваться в мировую экономическую систему.

 

     Проект Закона  о  системе  налогообложения,  предлагаемый на ваше рассмотрение и  утверждение,  есть  основополагающим  актом, раскрывающим  принципы  построения  и  функционирования налоговой системы в Украинской ССР.

 

     Законопроекты о  налогах  с   предприятий,   объединений   я организаций и о подоходном налоге с граждан...,  которые являются его  логическим  развитием,  устанавливают   механизм   регуляции налоговой политики.

 

     Проект Закона  Украинской  ССР  о  системе  налогообложения, внесенный Советом Министров УССР,  обсуждался и  дорабатывался  в комиссиях Верховного Совета и очень тщательно - в нашей комиссии.

 

     Прежде всего  хотел  бы  обратить  ваше  внимание  на проект Закона  о   системе   налогообложения.   Этот   законопроект   мы внимательно прорабатывали, даже возникали споры.

 

     С какими предложениями мы выходим?

 

     Закон о  бюджетной  системе принимался очень спешно,  потому что мы должны были сразу же после него принять  Закон  о  бюджете Украинской ССР.

 

     65

 

     И мы с вами,  приняв тот закон,  сразу нарушили этот закон в той части,  что он не соответствует Декларации о  государственном суверенитете Украины.  Сегодня от местных Советов поступает очень много жалоб по поводу того,  что мы с вами породили двухканальную систему  формирования  государственного  бюджета.  Мы  в комиссии пришли к выводу,  что средства от налогов должны идти  только  по одному   каналу.   Государственный   бюджет   республики   должен формироваться из бюджетов местных Советов. Предлагается дополнить статью 3 проекта следующим положением:  '"Система налогообложения направлена на формирование государственного бюджета через систему местных   бюджетов  и  основывается  на  принципах  Декларации  о государственном суверенитете Украины и  Законе  об  экономической самостоятельности УССР".

 

     Все статьи раздела ІІ "Налоги, сборы и обязательные платежи" усложнены повторяющимися  положениями  о  компетенции  Верховного Совета  республики  и  Кабинета  Министров  в определении порядка начисления, размеров ставок, сроков выплаты, начисления налогов и налоговых льгот.

 

     В связи с этим предлагается следующая редакция статьи 4:

 

     "Полномочия Верховного   Совета   Украинской  ССР,  Кабинета Министров  и  местных  Советов  народных  депутатов   в   области налогообложения.  К  компетенции Верховного Совета Украинской ССР относится   установление    на    территории    Украинской    ССР общереспубликанских  налогов,  сборов  и  обязательных  платежей, размеры  их  ставок  и  нормативов,  определение  плательщиков  и объектов налогообложения,  условия освобождения от уплаты налогов и  предоставление  льгот  по  налогам,  сборам   и   обязательным платежам.

 

     66

 

     К компетенции   Кабинета  Министров  относится  установление правил,  сроков уплати,  порядка исчисления и начисления налогов, сборов и обязательных платежей.

 

     Местные Советы   народных   депутатов   в   соответствии   о законодательными   актами   Украинской   ССР   устанавливают   на подведомственной территории местные налоги,  сборы и обязательные платежи".  Таким образом,  комиссия  предлагает  четко  разделить компетенцию Верховного Совета, Совета Министров и местных Советов народных депутатов.

 

     Соответствующие положения статей раздела 2  предлагается  из проекта исключить.

 

     В статье  5  перечень общереспубликанских налогов,  сборов и обязательных платежей мы предлагаем дополнить: после слов "налога с   оборота"   словами:  "акцизный  сбор.  налог  на  добавленную стоимость";  после этого мы предлагаем  включить  новый  налог  - налог  с  продаж;  дополнить  текст  после слов "налог на прирост средств, направляемых на потребление" словами: "которые относятся на себестоимость продукции /работ, услуг/".

 

     И очень   важный   момент,  на  который  я  сейчас  обращаю, товарищи, ваше внимание; включать ли раздел "Налог на фонд оплаты труда колхозников" в этот законопроект или не включать. Это имеет принципиальное значение.  Совет Министров вошел  с  предложением, чтобы налог на оплату труда колхозникам оставить таким,  каким он был до этого времени.  А вы знаете,  что общий фонд оплаты  труда колхозников  исходил  из  общего  фонда прибыли,  и таким образом каждый колхозник получал деньги, не уплачивая, так сказать, налог о той суммы, которую он получил.

 

     67

 

     Мы сделали  соответствующие  расчеты,  и  я  могу довести до вашего сведения конкретные расчеты этого вида оплати.  В связи  с тем,  что  поднят потолок налогообложения всех трудящихся о 70 до 165  рублей,  у  нас  получается  такая  картина.  В   результате действующей системы, когда налог на фонд оплаты труда колхозников платился не весь,  получалась  та  парадоксальная  ситуация,  что дополнительно  в  бюджет изымалось свыше 200 миллионов рублей.  В этой    ситуации    низкооплачиваемые    категории    колхозников недополучали  своих  денег  из прибыли.  А мы предлагаем,  чтобы, перейдя  на   индивидуальное   декларирование   доходов   граждан /независимо,  будет ли это рабочий или колхозник/,  каждый платил со своих доходов налоги.  При этом в колхозах останется свыше 200 миллионов рублей,  так необходимых на все те проблемы,  о которых мы говорим.

 

     Мы очень долго дебатировали с  Советом  Министров  по  этому вопросу,   но  по  настоянию  аграриев  включили  старую  систему налогообложения колхозников, мы же исходим из того положения, что следует  сделать  одинаковую  систему  налогообложения  для  всех граждан,  проживающих на  территории  УССР.  Мы  подходим  к  той системе,  когда каждый гражданин обязан заполнить свою декларацию о доходах,  и в каждом местном Совете должны  четко  фиксировать, каковы  дохода  каждого  гражданина.  В  то  же время,  решая эту проблему,  мы недополучаем в бюджет 200 миллионов.  Но эти деньги остаются  в  распоряжении  колхозов.  То  есть мы все три вопроса раскладываем на полочки и сделаем одну систему налогообложения  в нашем государстве.

 

     68

 

     Товарищи, хочу  сделать некоторые пояснения по вышеназванным дополнениям.

 

     Передо мной выступая заместитель Министра финансов,  который оказал,  что  в  принципе  подоходный  налог о продаж должен быть изъят.

 

     Мы в комиссии долго обсуждали эти вопросы и пришли к выводу, что такое не может быть ни в одной цивилизованной стране. Налог с продаж является одним из главных элементов регулирования  доходов и формирования местных бюджетов.  А изза того, что мы неправильно его сейчас внедрили /на все продукты - 5  процентов,  и  говорим, что мы внедрили налог с продаж/,  создалась острая ситуация.  Для того,  чтобы подойти к вопросу о налоге о продаж правильно,  надо четко   определить   потребительскую   корзину   и  оказать,  что определенные продукты не должны облагаться налогом  о  продаж,  а те,  которые  доступны  высокооплачиваемым  категориям населения, должны облагаться прогрессивным налогом о продаж.  Тем самым мы и делаем  регулирование.  Поэтому налог о продаж является элементом регулирования рыночной экономики,  и он  должен  оставаться  этим видом платежей.

 

     Мы добавили в статье 5 после слов "налог с оборота" слова: "акцизный сбор с налога на добавленную стоимость".

 

     Введение термина "акцизный сбор" обусловлен тем, что во ряду товаров  налог  с  оборота  носит характер акциза - фиксированной надбавки к пене товара,  установленной государством ж  подлежащей изъятию в бюджет. Поэтому предлагается разделить понятия "налог с оборота" и "акцизный сбор".

 

     69

 

     В связи о этим появляется необходимость  ввести  в  Закон  о системе  налогообложения  статью  9  "Акцизных  сбор" в следующей редакции:

 

     "Акцизный сбор    уплачивают    предприятия,    объединения, организации  с оборота продажи на внутренней рынке Украинской ССР товаров, отнесенных под акцизный сбор".

 

     При всей  непопулярности  существующего  в  настоящее  время налога с продаж и непродуманности механизма его применения,  этот налог в сочетании о налогом с оборота является  предпосылкой  для введения   в   ближайшее  время  единого  налога  на  добавленную стоимость,  то есть на стоимость,  добавленную к  цене  покупного сырья, материалов, других продуктов в результате производственной деятельности товаропроизводителя.

 

     С введением  единого   налога   на   добавленную   стоимость создается  реальная возможность распределять налоговые платежи на все стадии  производства  и  потребления  и  на  всех  участников хозяйственного оборота.

 

     Кроме того,  налог  на  добавленную  стоимость  несет в себе принцип демонополизации.  При атом  крупным  монополистам  станет невыгодно  концентрировать  в  одних  руках всю массу добавленной стоимости,  выгодно станет ее распределить  между  более  мелкими производителями по стадиям производства.  Это будет шаг в сторону налоговой системы,  принятой в мировой практике,  когда в доходах бюджета     будут     преобладать     источники,    автоматически увеличивающиеся одновременно с ростом цен и доходов. Это позволит сбалансировать бюджет и получить средства для реализации программ социальной поддержки населения.  Тем самым  в  бюджетную  систему будет    автоматически   встроен   действующий   антиинфляционный регулятор, механизм.

 

     70

 

     В связи с изложенным необходимо в закон дополнительно ввести статьи  о  налоге  о  добавленной  стоимости  и налоге о продаж в следующей редакции:

 

     "Статья 10 "Налог на добавленную стоимость".

 

     1. Плательщиками налога на  добавленную  стоимость  являются все  субъекты  хозяйственной  деятельности,  создающие в процессе производства товаров /работ,  услуг/ добавленную стоимость к цене приобретаемых предметов труда.

 

     2. Ставки  налога  определяются  в процентах к разнице между ценами реализации товаров /работ,  услуг/ и ценами  приобретаемых для их производства предметов труда.

 

     3. Суммы  налогов  на  добавленную  стоимость  зачисляются в бюджеты по нормативам,  которые  утверждаются  Верховным  Советом Украинской ССР".

 

     Статья 11 должна звучать теперь так: "Налог с продаж.

 

     1. Плательщиками  налога  с  продаж  являются  все  субъекты хозяйственной деятельности,  действующие на территории Украинской ССР,       производящие       и       реализующие       продукцию производственно-технического   назначения,    товары    народного потребления, выполняющие работы и оказывающие услуги.

 

     2. Плательщики   выплачивают   налог  с  продаж  по  ставке, установленной в процентах  к  сумме  реализации  товаров  /работ, услуг/".

 

     Товарищи! Здесь я хочу обратить ваше внимание на то,  почему мы предлагаем изменить формулировку "налог  на  прирост  средств, направляемых  на потребление".  Там было записано так:  "налог на прирост средств направлять  на  потребление"...  Вы  все  сегодня знаете,  что фонд потребления складывается из двух частей:  части заработной платы, отнесенной на себестоимость продукции, и части, которая потребляется с прибыли. Поэтому мы в комиссии и работники Министерства финансов пришли к мнению,  что  у  нас  должен  быть налог   только   на   часть  фонда  потребления,  отнесенного  на себестоимость продукции.

 

     71

 

     Если вы внимательно читали проект Закона  о  налогообложении промышленных предприятий, то заметили : получается, что мы платим с одной стороны налог  40  процентов,  если  направляем  на  фонд потребления  в  части  индивидуальных  выплат,  а потом мы должны суммировать это о  фондом  оплаты  труда  и  еще  раз,  в  случае превышения, платить второй налог.

 

     Поэтому нужен  один  налог  -  налог  на  фонд  потребления, включенный в себестоимость продукции.

 

     По вопросу исключения из проекта статьи 12  "Налог  на  фонд оплаты  труда  колхозников".  Я  уже  говорил и поэтому предлагаю проголосовать отдельно это предложение перед тем,  как голосовать за принятие Закона о системе налогообложения и Закона о налогах с предприятий.  Оставляем ли мы  такую  трактовку,  как  предлагает Совет Министров, или такую, которую предлагает наша комиссия.

 

     Товарищи! Теперь   остановлюсь  более  подробно  на  проекте Закона Украинской  ССР  о  налогах  с  предприятий,  объединений, организаций.

 

     Поправки, изменения,  которые  вносятся в этот законопроект, направлены на формирование  механизма  такой  налоговой  системы, которая создаст реальные основы экономики рыночного типа.

 

     Основные принципы, которые легли в основу данного проекта,

- это   равные   условия   налогообложения   для   разных    форм собственности,   разделение   ставок   налога   на   прибыль   по направлениям  ее  использования,  создание  правовой   базы   для перехода  к  системе  налогообложения,  которая принята в мировой практике.

 

     Статья 1 "Налог на прибыль".

 

     Основное отличие  здесь  от   существующих   налогообложений союзного  Закона  о  налогах  с  предприятий  состоит в том,  что прибыль  предприятий  облагается  разними   ставками   налога   в зависимости от направлений ее использования.

 

     72

 

     Тем самым предприятия получают возможность направлять больше средств  на  производственное  и  социальное  развитие,   а   так называемое   "проедание   средств"   должно  быть  соответственно уменьшено.

 

     Предполагается при   исчислении   налогооблагаемой   прибыли исключить  из  ее  состава  те средства,  которые направляются на выкуп  предприятий   и   приобретение   акций   приватизированных предприятий   трудовыми   коллективами,   а  также  инвестиции  и погашения кредитов, которые направлены на эти цели.

 

     У нас с вами именно эта часть отсутствует,  то есть воля  мы направляем часть прибыли,  оставшейся в распоряжении предприятия. на  выкуп  акций  приватизированных  предприятий,  то  эта  часть направляемых средств вообще не должна облагаться налогом.

 

     Этот механизм  в  законопроекте  отсутствует,  а  его надо в обязательном   порядке   ввести,   чтобы   люди   понимали,   что зарабатываемые  деньги,  если они будут идти на выкуп предприятий или на акционирование, должны соответствующим образом поощряться.

 

     Этот пункт  предлагается  включить  в  статью  2   последним абзацем пункта 2.

 

     Статья 4 "Ставки налога".

 

     Предлагается при определении уровня рентабельности по пункту 3 данной  статьи  внести  уточнения  в  части  исчисления  уровня рентабельности,  Много  сегодня  говорили о предприятиях в случае двойного  уровня  рентабельности  по  отрасли.  Однако  некоторые руководители  предприятий  утверждают,  что снова создается такой затратный механизм,  когда все промышленники будут  стараться  за счет  увеличения себестоимости уменьшать прибыль для того,  чтобы не  платить  дополнительный  налог,  если  эта  прибыль  идет  на потребление или на другие цели.

 

     73

 

     Мы исходили из того,  что действительно это имеет место.  Мы обменялись мнениями о заместителем министра финансов и  пришли  к такому выводу,  чтобы рентабельность определялась по отношению не к себестоимости,  а к основным и оборотным фондам.  Это  с  одной стороны.

 

     С другой стороны,  все-таки то жесткое регулирование,  когда превышается уровень двойной рентабельности в среднем по  отрасли,

- оно должно быть в размере 60 и 40 процентов.  Потому, что когда начинается либерализация цен, в этой ситуации предприятия будут в большей  мере  стремиться получить дополнительный доход и достичь рентабельности за счет накручивания цен.

 

     Чтобы избежать этих негативных явлений,  должен быть на этом этапе   заложен  жесткий  контроль  регулирования  и  направления прибыли на потребление. В этой ситуации, вы видите, независимо от того,  высокорентабельное это производство иди низкорентабельное, они находятся в одинаковых условиях в той части средств,  которая направляется на инвестирование,  на уплату кредитов,  на развитие жилья и так далее. То есть там 10 процентов и там 10 процентов.

 

     По льготам  на  налог.  Было   очень   хорошее   предложение народного депутата Гетьмана, который говорил о том, что мы должны экономически   заинтересовать   любые   коммерческие   банки,   о необходимости  предоставления  льгот  тем  банкам,  которые часть своих  затрат  направляют  на  уменьшение  процентных  ставок  на кредиты  для  предприятий агропромышленного комплекса,  колхозов, совхозов и конкретно наших фермеров.  Поэтому пункт  2  статьи  6 дополнить подпунктом "ж":"...на суму додаткових витрат, понесених комерційними банками у зв'язку із зниженням процентних ставок  за кредити, що надаються колгоспам, радгоспам та фермерам".

 

     74

 

     Я думаю, что такая запись позволит коммерческим банкам / это относительно не только к агропромышленному банку,  но и  к  любым коммерческим  банкам,  в  которых могут открывать счета сегодня и фермеры,  и колхозы,  и совхозы/ иметь такую  льготу.  Тем  самым стимулируется деятельность агропромышленного комплекса.

 

     Подпункт "д"  пункта  3  статьи  6  мы предлагаем изложить в следующей редакции:  "Суммы прибыли,  внесенные в республиканские экологические  и  благотворительные  фонды,  основы,  ассоциации, общества,  перечень которых определяет Кабинет Министров, а также перечисленные предприятиям,  учреждениям и организациям культуры, народного просвещения, охраны здоровья и социального обеспечения, физкультуры и спорта,  но не более 1 процента облагаемой прибыли, которая определяется в соответствии со статьей 2 этого Закона".

 

     Товарищи, вы видели,  что в законопроекте был очень  большой перечень всех этих фондов. Законодательное закрепление их перечня означает,  что каждый год одни фонды будут  рождаться,  другие  - умирать.  А мы это делаем и тем самым ставим себя в очень тяжелое положение.

 

     Я думаю,  не  будет  ничего  предосудительного,  если  право формирования  фондов  останется  за Кабинетом Министров,  который должен ежегодно пересматривать эти фонды.

 

     75

 

     Сегодня один депутат задал вопрос о том,  куда делись льготы для предприятий,  имеющих в своем составе определенное количество пенсионеров.  Хочу  вам  разъяснить,  что  при  разработке  этого проекта  закона мы с Министерством финансов пошли по такому пути, чтобы никакие "круши" не давали преимущества для получения  льгот по налогообложению.

 

     Преимуществом будут    пользоваться   только   экономические благотворительные фонды и все предприятия, отчисляющие средства в эти фонды. Они будут освобождаться от налогообложения.

 

     А сегодня,  и  вы знаете массу примеров,  под такой "крышей" создаются предприятия, которые всю сумму денег направляют на свои личные нужды вместо того, чтобы перечислять их по назначению.

 

     Выработанный нами    подход    позволяет    поставить    все предприятия,    кооперативы,    любив    организации,     включая общественные,  в равные условия в оплате налогов.  Более того, мы сделали специальную оговорку относительно того,  что предприятия, созданные  при этих фондах или под их эгидой,  могут направлять в эти фонды не один процент,  а всю сумму денег, которая образована данными предприятиями.  И это очень правильно.  В такой ситуации, когда  фонды  будут  утверждаться  Кабинетом  Министров  и  иметь соответствующие льготы, не облагаться налогом, эти средства могут использоваться  целевым  назначением  для  решения  тех  проблем, которые возникают в нашем обществе.

 

     76

 

     Подпункт "б"  пункта  6  статьи б предлагаем тоже изложить в другой редакции "Республиканские благотворительные фонды,  союзы, ассоциации,  общества,  перечень  которых  утверждается Кабинетом Министров Украинской ССР..." Конкретные наименования этих  фондов следует исключить.

 

     Возникал один,  на  наш  взгляд,  очень  важный вопрос.  При промышленных предприятиях,  вы знаете, созданы подсобные сельские хозяйства.  Если  они  рентабельны и если предприятие выделяет их как отдельную единицу, им надо предоставить такие же условия, как колхозам,   совхозам   и  другим  предприятиям  агропромышленного комплекса, чтобы они пользовались теми же льготами.

 

     Мы предлагаем  пункт  9  статьи  6  изложить   в   следующей редакции:   "Малые   предприятия,  созданные  на  базе  подсобных хозяйств   по   выращиванию,   переработке   сельскохозяйственной продукции  при  промышленных предприятиях,  облагаются по ставкам налогов для государственной сельскохозяйственной  продукции".  То есть  если  подсобное  сельское хозяйство ведет свою деятельность как  юридическое  лицо,  оно  облагается  такими  налогами,   как предприятие   агропромышленного   комплекса,  которое  занимается аналогичной деятельностью.

 

     Товарищи! Если    мы     примем     предложенные     системы налогообложения  и  включим  в  перечень  налогов налог с продаж, возникает необходимость в том, чтобы дополнить статью б и назвать ее так:

 

     "Плательщик налога  с  продаж.  Статью необходимо включить в раздел ІV.

 

     Учитывая, что  в  статье  16  определяется,   кто   является плательщиком налога,  мы изменяем ее название,  то есть статья 16 будет называться "Плательщик налога".

 

     77

 

     Статья 17 - "Объект налогообложения",  статья 18  -  "Ставка налога  с  продаж".  Тем  самым мы зафиксируем возможность такого платежа в системе налогообложения, которую создадим.

 

     Теперь о  налоге  на  добавленную   стоимость.   Для   этого потребуется  ввести  пятый  раздел  и назвать его так:  "Налог на добавленную стоимость".

 

     В этот раздел соответственно войдут три статьи:  статья 1  - "Плательщик  налога",  статья  2  - "Ставки налога на добавленную стоимость и зачисления в бюджет" и статья 3 - "Льготы по налогу".

 

     - Льготы по налогу также устанавливаются  Верховным  Советом Украинской ССР.

 

     Очень важным,  на наш взгляд,  является раздел V,  который в связи с изменениями станет разделом VІ "Налог на прирост средств, направляемых на потребление".

 

     В статье  18  мы  предлагаем  после  слова "кроме" исключить "предприятий     угольной,      металлургической,      химической промышленности, колхозов и ученических предприятий".

 

     Я думаю,  что  это  справедливое  замечание.  В  комиссии мы договорились,  чтобы в законе не  выделять  никакую  отрасль.  Мы решили,  что  в  постановлении  о  введении  этого закона или при принятии Закона о бюджете,  который принимается  ежегодно,  будем выделять   подотрасли,   нуждающиеся   на   какой-то   период   в определенных льготах с тем,  чтобы  не  вводить  в  нормы  закона перечень категорий, которые могут быть изменены.

 

     78

 

     Теперь я хочу,  чтобы вы посмотрели статьи 19,  20,  21. Эти статьи, как я уже говорил, называются статьями...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваш регламент вичерпався.

 

     БАЙРАКА М.М. У меня еще несколько важных замечаний.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Час вичерпано, тому прошу дуже коротко.

 

     БАЙРАКА М.М.  Статья 21  "Неоподатковуваний  розмір  коштів, спрямовуваних на споживання". Мы предлагаем изменить название это статьи  -  "Неоподатковуваний  розмір  коштів,   спрямований   на споживання, що відноситься на собівартість продукції".

 

     То есть  еще  раз хочу подчеркнуть:  надо урегулировать рост хозяйственного  дохода  с  той  частью,  которая   включается   в себестоимость,  и не путать ту часть денег,  которая включается в себестоимость в виде оплаты труда,  с той,  которая идет в чистую прибыль и облагается налогом.

 

     Поэтому статьи  19,  20  и  22  должны  быть  с учетом этого замечания переделаны.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О.  Я хотів би запитати таке. Ви сказали, що завдяки вашій  пропозиції?  щодо  оподаткування колгоспів чи колгоспників зекономлено  200  мільйонів  карбованців.  Але  чи  врахували  ви соціальні наслідки такого оподаткування? Адже вийде так, що тепер всі податки сплачуватимуть дві категорії  працюючих  -  доярки  і механізатори,  ті,  хто  мав  більшу  зарплату,  і  фактично їхня зарплата  зменшиться.  То  чи  не  краще  не  економити  ці   200 мільйонів,   а  забрати  їх  до  бюджету  і  потім  направити  на фінансування соціальних заходів,  як це передбачено  Законом  про пріоритетність  розвитку села?  Цього робити не варто,  ми тільки вносимо протиріччя.

 

     79

 

     БАЙРАКА М.М.  Я  отвечаю   на   ваш   вопрос.   Наше   право проголосовать за то, как оно есть. Я зачитаю конкретные цифры:

 

     "Середньомісячна заробітна плата до 150 карбованців - питома вага 36,  1 процента,  160-200 карбованців - питома  вага  23,  7 процента".

 

     Давайте складемо  тільки  ці  дві категорії,  і в нас з вами вийде 60 процентів людей,  які отримують у колгоспі  близько  200 карбованців.  Тобто  та  категорія  трудівників,  середньомісячна зарплата яких  становить  менше  200  карбованців,  вже  не  буде сплачувати  податки,  а ті,  хто одержує більше 200 карбованців - сплачуватимуть.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле  Миколайовичу,   ви   один   одного   не розумієте.   Товариш   Мороз   мав   на  увазі  те,  що  найбільш високооплачувана категорія в колгоспі це,  крім керівного складу, доярка  і  механізатор,  і  вони  постраждають  за  рахунок цього податку.  Але ми зараз на пленарному засіданні не будемо до цього привертати   увагу.   Я  бачу  біля  першого  мікрофона  депутата Марченка,  він і минулого разу там стояв і не одержав  можливості виступити. Будь ласка.

 

     80

 

     МАРЧЕНКО І.Д., директор Артемівського машинобудівного заводу "Победа труда" /Артемівський виборчий округ,  Донецька  область/. Спасибо, Иван Степанович!

 

     Михаил Николаевич, вы в своем докладе выразили заботу о том, чтобы мы не  проели  лишнего  на  предприятии.  Мы  сегодня  ищем копейки,  чтобы  платить  нормальную  заработную  плату.  Что  же касается проедания,  то вы это давно заложили  в  проекте  своего закона. Тут есть над чем подумать.

 

     У меня  конкретное предложение.  Я считаю,  что третий пункт статьи 4 из проекта Закона о налогах с предприятий, объединений и организаций   надо   вообще   исключить   по   Той  причине,  что предприятия,   которые   будут   бороться    за    себестоимость, рентабельность и, соответственно, прибыль, поставлены в наихудшее положение,  которое вообще может быть на производстве.  Они будут стремиться к тому,  чтобы ничего не было, потому что 60 процентов прибыли,  которая должна  идти  "на  виплату  винагород,  премій, матеріальної допомоги, оплату житла, додаткових відпусток й інших виплат членам трудового колективу",  - забирается,  Я думаю,  что это  неправильно,  тем  более,  что  мы все-таки идем к рынку,  а значит,  имеем с вами определенные права на то, чтобы предприятия получили свободу. Однако вы это незаконно ограничили.

 

     БАЙРАКА М.М.  Я отвечаю на ваш вопрос. Если вы возьмете свои показатели,  то вы только и увидите 60 процентов.  Почему  же  вы перед   этим   не  сказали,  что  общий  процент  налогообложения промышленных  предприятий  сегодня   составляет   35   процентов? Сложите-ка   15   процентов  и  10  процентов,  которые  идут  на инвестиции,  на строительство жилья.  Это  фактически  составляет 85-90   процентов   денег,   которые  сегодня  получают  льготное налогообложение.

 

     81

 

     А деньги - 60 и 40 процентов составляют в общей массе около 70 процентов.   Если   вы   перенесете   эти   расчеты   на  свое производство,  то увидите,  что  общая  масса  налога  колеблется примерно  от  28  до  33  процентов.  То  есть  эта сумма и те 60 процентов,  о которых вы говорите,  не имеют никакого конкретного значения, если их отдельно рассматривать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     СТАРІЧЕНКО 0,   Г.,   директор   радгоспу  "Красная  звезда" Костянтиівського району /Дружківський  виборчий  округ.  Донецька область/.   Уважаемый   Михаил   Николаевич!  Я  от  имени  своих избирателей прошу  комиссию  больше  никогда  не  возвращаться  к вопросу  об изменении налогообложения колхозов.  Потому что это - единственная группа людей,  которая нормально и спокойно работает в народном хозяйстве.  Поэтому давайте их не трогать,  пускай они нормально работают.

 

     А теперь такой вопрос.

 

     Значит, в статье 18 проекта Закона о налогообложении сказано:

 

     "Платниками податку є підприємства, об'єднання й організації та банки,  крім підприємств вугільної,  металургійної та хімічної промисловості, колгоспів..." и далее по тексту.

 

     Я задаю  вопрос  такого  характера.   Сегодня   в   вопросах финансирования,  обеспечения  материально-техническими ресурсами, ценообразования и так далее между колхозом и  совхозом  абсолютно никакой разницы нет.

 

     82

 

     Почему же  здесь колхозы называются,  а совхозы - нет?  Что, они,  так   сказать,   иначе   оподатковываются?   Почему   такая дискриминация совхозов? Ведь и там, и там все однаково

 

     БАЙРАКА М.А.  Вы,  наверное,  это  просто пропустили.  Я уже говорил,  что  мы  в  комиссии  решили   вопросы,   связанные   с предоставлением  льгот или особенностями платежей для предприятий угольной, металлургической, химической промышленности, колхозов и ученических   бригад,   исключить  из  этого  закона.  Они  будут рассмотрены в отдельном  законе  или  постановлении.  И  если  мы решим, что надо включить туда и совхозы, то включим.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ШЕРШУН М.Х.,   генеральний  директор  Ровенського  обласного виробничого    лісогосподарського    об'єднання    "    Ровноліс" /Костопільський   виборчий  округ,  Ровенська  область/.  Михайле Миколайовичу! У статті 16, пункт 4 - це проект Закону про систему оподаткування  -  записано,  що  лісовий  доход  зараховується до місцевих бюджетів.  Як би ви подивилися  на  те,  щоб  цей  пункт записати так:  "Лісовий доход зараховується до лісового бюджету"? Адже в такому разі галузь могла б перейти на самоокупність,  а не випрошувати  кошти  на  своє  існування.  Тим більше,  що у нас є добрий досвід прибалтійських республік,  які  давно  вже  успішно працюють так, як я зараз пропоную.

 

     БАЙРАКА М.М.  Вважайте,  що  це  ваша  пропозиція до проекту закону.  Ви її направляйте до комісії. У другому читанні ми якраз її розглянемо. Я думаю, це слушна пропозиція.

 

     83

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ПІВЕНЬ М.І. Я хочу продолжить мысль своих коллег и попросить комиссию все-таки прислушаться к мнению  профессионалов,  которые сегодня  работают  в  сельском  хозяйстве.  Потому  что во втором чтении нам трудно будет сражаться по этим вопросам.  Такого  быть не может, чтобы налогообложение распространить на крестьян. У нас две собственности,  и это необходимо учитывать,  Получается,  что демократы уделяли селу больше внимания, чем мы с вами.

 

     Здесь мы   утвердили  налог  для  села  полтора  процента  с прибыли.  А потом в новом законе 1,2 процента поставили.  Большой разницы  нет,  зачем это изменение?  Уже было 1,5 так пусть будет 1,5,  потому что когда мы обсуждали закон,  тогда говорилось, что 1,5  процента  налогов  с села брать и ни одного процента больше. Тут мы опять в два раза увеличили.

 

     БАЙРАКА М.М.  Я отвечу на первый  вопрос.  Я  высказывал  не просто свою точку зрения относительно налога на фонд оплаты труда колхозников.  К такому выводу мы пришли на заседании комиссии.  Я думаю,  здесь не должно быть никакого давления друг на друга.  Мы поставим эти два вопроса на голосование, и Верховный Совет придет к  определенному решению.  В принципе,  я думаю,  это нормально - разные точки зрения в парламенте,  а рассудят нас голосованием. А что касается вашего второго вопроса,  тут я думаю, как бы на него ответить попроще.

 

     84

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Потребує вивчення. Другий мікрофон.

 

     ЛИСЕНКО А.О., директор Чернігівського виробничого об'єднання "Хімволокно"  імені  50-річчя  Великої  Жовтневої  соціалістичної революції /Новозаводський виборчий округ.  Чернігівська область/. Уважаемый Михаил Николаевич!

 

     На заседании комиссии мы с вами договорились о разграничении понятия "фонд потребления".  Однако я хочу  вам  как  специалисту задать  вопрос.  С точки зрения недопущения двойного или тройного налогообложения сама категория существования такого налога  имеет право на жизнь или нет? Как вы лично считаете?

 

     БАЙРАКА М.М. Я не стал обострять внимание на этом в докладе. Если Верховный Совет примет решение о том, что облагается налогом та  часть  оплаты  труда,  которая  идет  в себестоимость,  то мы автоматически уходим  от  этих  двойных  понятий.  Понятия  фонда оплаты  труда  в том виде,  где соединяется часть себестоимости и часть прибыли,  не должно быть, это совершенно разные источники и совершенно разные понятия.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     РУДЕНКО В.М., заступник голови виконкому Гощанської районної Ради народних депутатів  /Гощанський  виборчий  округ,  Ровенська область/. Михайле Миколайовичу, а як дивиться ваша комісія на те, щоб статтю 4,  пункт І,  проекту Закону про прибутковий податок з громадян   УРСР,  іноземних  громадян  і  осіб  без  громадянства доповнити  підпунктами  про  те,  що  звільняються  повністю  від оподаткування прибутковим податком одинокі матері, які мають двох і більше дітей до 16 років;  вдови і вдівці,  які  мають  двох  і більше  дітей  до  16  років  і  не  одержують пенсію у зв'язку з втратою годувальника;  один з батьків,  який виховує  інваліда  з дитинства,  і двоє батьків, які виховують двох і більше інвалідів з дитинства,  що проживають з ними разом і потребують  постійного догляду?

 

     85

 

     У статті   записано   30  процентів.  Ми  розуміємо,  що  це практично нічого для сім'ї не дає.  Звільнити цю категорію  людей від оподаткування,  - це,  я вважаю,  була б якась, певною мірою, турбота. й просив би комісію підтримати ці пропозиції.

 

     БАЙРАКА М.М.  Добре.  Я  підтримую   вашу   пропозицію,   на засіданні комісії це ми розглянемо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ІЗМАЛКОВ В.М.,  секретар  Комісії Верховної Ради Української РСР у справах ветеранів,  пенсіонерів,  інвалідів,  репресованих, малозабезпечених   і   воїнів-інтернаціоналістів  /Шевченківський виборчий округ,  Запорізька область/.  У меня два таких  вопроса. Один,  в принципе,  традиционный - это вопрос села.  Я так думаю: если оставить по-старому  систему  налогообложения,  то  есть  не брать  налог с колхозников и рабочих совхозов,  то почему брать с фермера? Это получается закрепление за колхозом людей. Этопервое.

 

     И второе.  Налог с продаж или налог с покупок?  Если налог с продаж, то почему покупатель платит? Объясните мне.

 

     БАЙРАКА М.М.  Налог с продаж.  Еще раз вам говорю, что налог так и должен называться, потому что он принят в мировой практике. Дело  в  том,  что он имеет место в любом обществе.  Например,  в Италии  налог  с   продаж   составляет   20   процентов,   и   он устанавливается на все вида товаров.

 

     86

 

     Он распространяется на те виды,  которые сегодня не являются в  обществе  ценными,  которые  являются  предметом   потребления определенных  слоев  населения  и  не  затрагивают интересы,  так сказать, большинства этого населения. Поэтому как сам вид платежа он  должен быть.  Ставки платежей будут определяться при принятии Закона о бюджете ежегодно и по определенному перечню товаров.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ГРИНЧУК І.А.,  завідуючий автогаражем колгоспу імені Першого травня  Погребищенського  району /Погребищенський виборчий округ, Вінницька область/.  Шановний доповідачу!  У статті 5, пункт "б", ви  хочете вкинути клин між селянами і тими.  що будуть працювати на селі.

 

     Ми ж,  селяни,  платимо податки із зарплати.  Є така стаття, платяться   податки.   Ви   вносите   пропозицію,   щоб   платити індивідуально.

 

     Навіщо це робити?  Дивіться,  у  1922  році  всі  будівельні матеріали  йшли на село безкоштовно - для відбудови села.  Навіть цар знімав податки на  три  роки,  коли  село  було  у  скрутному становищі. Невже у нас сьогодні не скрутне становище?

 

     Отже, вам  запитання.  Я жив і працював у господарстві,  яке сьогодні платить 450 тисяч карбованців податків. Якщо ми приймемо цей  закон,  ще платитиме понад 200 тисяч карбованців,  тобто 700 тисяч  карбованців  податків.   Як   нам   соціально   вижити   й розвиватися? І взагалі, як вижити при таких цінах? Ми, аграрники, били себе кулаками в груди перед виборцями і обіцяли збалансувати ціни.  Як ми їх збалансували?  Які закупівельні ціни на техніку і сільськогосподарську продукцію?

 

     87

 

     БАЙРАКА М.М.  Я хочу, чтобы вы посмотрели еще раз на эти два вопроса с точки зрения экономики.  Давайте предложим, как говорил депутат Мороз:  имеется у нас фонд оплаты труда.  Мы в колхозе на общую  массу  фонда  оплаты  труда платим налог по средней ставке 10-37 процентов.  И заплатили.  Кто в этой ситуации выиграл,  кто проиграл?

 

     В этой  ситуации  выиграл  тот,  кто имел большую заработную плату,  потому что  заплатили  с  общего  дохода  колхоза.  Менее обеспеченные  слои  населения,  колхозников /я вам назвал - до 60 процентов/,  как не платили налоги, так бы и не платили. А теперь мы  отдаем  эти  деньги  каждому,  и  каждый будет платить налог. Действительно,  тот,  кто будет больше  получать,  будет  платить больший   налог.   Однако,   учитывая,   что   мы  поменяли  даже индивидуальную систему налогообложения /165 рублей - необлагаемый минимум,  свыше 165 рублей платится налог/, то в этой ситуации ни трактористы,  ни комбайнеры не проиграют,  а в  принципе  -только колхоз.  Я  высказываю  свою  точку  зрения.  Вы задаете вопрос и хотите,  чтобы  она  обязательно  совпала  с  вашей.  Мы  с  вами рассуждаем, а примем решение вместе.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  хочу  внести  деяку ясність,  якщо можна,  не коментуючи.  Справа в тому,  що  це  питання  потрібно  досконало опрацювати  в  Комісії  з  питань  агропромислового комплексу і в комісії вашій, тому що ви висловлюєте тільки свою думку, а вони - свою думку, яка підкріплена безпосередніми показниками.

 

     Третій мікрофон, - будемо закінчувати.

 

     88

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Шановний Михайле Миколайовичу, я до вас  звертаюсь.  Ви  сказали,  що  стаття  4  прогресивна.  15 процентів залишили,  а далі розклали... Чи не для того, щоб знову керувати підприємством  і  не  дати  йому  самостійності?  Ви  це зробили, щоб знову вміщуватись у діяльність підприємства?

 

     БАЙРАКА М.М.  Я понял ваш вопрос. В этом законопроекте вы не видите   никаких   административных   ограничительных   мер    по направлению и использованию денег.

 

     Здесь преследуется та цель,  чтобы государство вмешивалось в деятельность через налоги и прочее.

 

     Моя точка зрения такова, что это направление, где мы платим 10 процентов,  должно  идти  не  на  жилье,  а  на инвестирование производства.  Здесь вообще не должны платиться  налоги.  Но  для этого    нам    необходимо    пересмотреть    вообще    концепцию амортизационных отчислений и прибыли.  Но это уже следующий этап. Давайте   пока  поживем  вот  так,  как  есть.  В  этой  ситуации предприятия экономически не ущемляются.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні депутати ! Я прошу уваги. Ми три дні  вимагали  від  Уряду  і  Прем'єр-міністра Вітольда Павловича Фокіна, щоб він сьогодні зробив доповідь.

 

     Я вас прошу і передайте тим,  хто  зараз  відсутній,  щоб  о 14.30 ми зібралися.  Бо ця доповідь не тільки нам потрібна, ми її запишемо на плівку і покажемо всім людям.

 

     /Шум у залі/.

 

     Дозвольте на цьому засідання оголосити закритим.

 

     89