Стенограма пленарного засідання

24 квітня 1991

 

ЗАСІДАННЯ СОРОК ДРУГЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР.  24 квітня 1991 року. 16 година.

 

 

Головує Перший заступник Голови Верховної  Ради  Української РСР ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Прохання займати місця. Будемо проводити поіменну реєстрацію. Можна? Будь ласка, включіть табло. Проводимо поіменну реєстрацію. Прошу реєструватися.

 

     У залі присутній 341 депутат. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Як ми  й  домовилися,  я  прошу  учасників  переговорів  від більшості і від меншості опрацювати тексти заяв,  щоб ми їх могли прийняти.

 

     А зараз переходимо до наступного питання порядку  денного  - про зміну назви та склад Комісії Верховної Ради Української РСР з питань зовнішньої та  внутрішньої  безпеки.  Матеріали  депутатам роздані.  Слово з цього питання надається голові комісії Дурдинцю Василю Васильовичу.

 

     3

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.,  голова Комісії Верховної  Ради  Української РСР  з  питань  зовнішньої  і  внутрішньої  безпеки /Бобринецький виборчий  округ.   Кіровоградська   область/.   Шановні   народні депутати!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу не викрикувати.  У нас форум є,  давайте працювати.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Шановні  народні  депутати,  шановний  Іване Степановичу!  Питання  про  необхідність  змінити назву комісії я порушував  на  сесії  ще   26   лютого,   доповідаючи   депутатам концептуально  про пріоритетні напрями і принципи роботи комісії, пов'язані  із  законотворчим  вирішенням  завдань,  забезпеченням оборонної  політики і безпеки республіки як суверенної держави на сучасному етапі її розвитку. Це в проблеми військово-промислового комплексу,  пов'язані  з  поглибленням  його  конверсії  за  умов ринкової економіки, це є митна справа.

 

     Докладніше все це  сформульовано  в  проекті  положення  про комісію,   аде  я  готовий  більш  детально  відповісти  на  ваші запитання,  якщо в цьому буде потреба. А потреба в зміні назви є, тому  що  нинішня  назва  нечітка,  не  обіймав  всього комплексу проблем,  якими повинна і буде займатися комісія.  До речі,  і  в союзному  парламенті,  і  у  Верховній  Раді Російської Федерації назві аналогічної комісії відповідають назви комітетів  з  питань оборони і державної безпеки.  Наприклад, в Узбекистані ця комісія називається Комісією з оборонних  питань  і  соціального  захисту військовослужбовців.  Отже, я прошу народних депутатів підтримати внесену мною пропозицію і перейменувати постійну Комісію з питань зовнішньої і внутрішньої безпеки на постійну Комісію Верховної

 

     4

 

     Ради Української РСР з питань оборони і державної безпеки. Це

- перше. Друге...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Може,  ми зразу і проголосуємо за цю  коротеньку постанову?  Василю  Васильовичу,  можна поставити на голосування? Прошу проголосувати за проект даної постанови.

 

     "За" - 284. Приймається.

 

     Далі.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Друге.  Щодо  складу  і  структури  комісії. Виявили  бахання  і  подали заяви працювати в комісії 35 народних депутатів республіки. Усі вони, звичайно, входять до складу інших постійних комісій. Зокрема, до нашої комісії записалися з Комісії 8  питань  Чорнобильської  катастрофа  п'ять  депутатів;  четверо депутатів  -  з  Комісії  з  питань  правопорядку  та боротьби із злочинністю;  четверо  -   з   Комісії   у   справах   ветеранів, пенсіонерів,    інвалідів,   репресованих,   малозабезпечених   і воїнівінтернаціоналістів;  стільки  ж  і  з  Комісії  у  питаннях соціальної  політики  та  праці.  Крім  того,  з чотирьох комісій записалося по два депутати,  з семи комісій - по одному депутату. З  головами  комісій  я  особисто зустрівся і погодив усі питання відносно можливого переходу депутатів.

 

     Скажу прямо,  товариші,  і відверто,  що  нелегко  проходило формування  комісії.  Хотілося  мені,  звичайно,  врахувати  щире бахання народних депутатів працювати в Комісії з питань оборони і державної  безпеки,  але  я  не міг не враховувати і інтереси тих комісій, де вони зараз працюють.

 

     5

 

     І в тих випадках,  коли  з  керівниками  комісій  у  нас  не виникало взаємної згоди, ці питання розглядалися безпосередньо на засіданнях комісій. Зокрема, саме так підійшли до вирішення цього питання  Комісія  у  правах людини та Комісія мандатна і з питань депутатської етики. У такому ж порядку, колегіально, розглядалися питання і в деяких інших комісіях.

 

     На жаль,  об'єктивних причин не вивчені до проекту постанови про склад комісії одинадцять народних депутатів. Питається, чому? Про першу причину я вже сказав, Друга, товариші, причина полягала в тому,  що враховувалися  особисті  якості  депутата  з  позицій функцій, які покладаються на комісію, враховувалося передусім те, хто  зможе  ініціативно,  творчо,  кваліфіковано  і   зацікавлено працювати, а не просто рахуватися почесним членом цієї комісії. І третя причина: обмежений кількісний склад комісії - 25 депутатів. Такий   кількісний   склад   дав   можливість  сформувати  чотири підкомісії.  Перша - питань державної безпеки  і  митної  справи. Друга - з військових питань і цивільної оборони. Третя - з питань роботи військово-промислового комплексу і конверсії. І четверта - підкомісія  з  питань  аналізу  інформації  і зв'язку із засобами масової інформації.  Йде також процес формування  групи  наукових консультантів       з      числа      досвідчених      практичних працівників-експертів  відповідних  галузей,  які   займатимуться проблемами комісії і працюватимуть не громадських засадах.

 

     Я прошу,   шановні   колеги,  підтримати  внесені  Президією Верховної Ради пропозиції про склад комісії,  замінивши народного депутата  Бутенка  Анатолія  Івановича  на депутата Корю Анатолія Володимировича,  члена Комісії мандатної і з питань  депутатської етики.  Крім  цього,  наполягають  і  просять  включити до складу комісії народних депутатів Бедя Віктора  Васильовича  і  Кіпаріса Федора Сергійовича.

 

     6

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У  мене запитання.  Чи правильно я вас зрозумів, що до цього списку ми вносимо ще одне прізвище -  депутата  Коржа замість   депутата   Бутенка,  а  також  включаємо  ще  депутатів додатково?

 

     ДУРДИНЕЦЬ В,В. Тоді буде 27 депутатів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  27.  які  будуть  запитання  у  депутатів? Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.,  член  Комісії  Верховної Ради Української РСР з питань  агропромислового  комплексу  /Старосамбірський   виборчий округ, Львівська область/.

 

     Перше. Я  хотів  би  зробити  зауваження,  з вашого дозволу. Василь Васильовичу,  відносно питання компетенції депутатів.  Вам ніхто  не  давав  права  робити висновки - компетентний він чи не компетентний.  Про це  висловилися  виборці  наші,  наскільки  ми компетентні. Розумієте?

 

     Друге. Згідно з регламентом усі ми маємо однакове право бути у  складі  будь-якої  комісії,  і  робити  такі  обмеження,   так вирішувати  вам  можна  було  б  згідно  з  квотами,  які  були б представлені областями.  Я це сприйняв щодо своєї особи  так,  що мені не довіряють державні таємниці. Я вбачаюся, мені мої виборці це довірили.  І я хотів би, щоб ви зараз же вибачилися перед тими депутатами,  у  тому  числі  і  переді  мною,  за те,  що ви собі дозволили виявити нам недовіру.

 

     7

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Я дам відповідь.  Я особисто з кожним із  35 народних депутатів кілька разів зустрічався,  радився і з ними, і з головами комісій.  Як я уже  доповідав,  я  не  підбирав  склад комісії ні за територіальними, ні за якимись іншими принципами, а тільки виходячи з того,  якою я вбачаю роботу  тих  підкомісій  і кожного  депутата відповідно до функції цієї комісії,  визначених Верховною Радою. І вибачитися мені я не знаю за що.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати!  Давайте ми  не  будемо  хором давати  оцінку - правильно чи неправильно.  У нас є Регламент,  і згідно з ним кожному депутату дано право працювати в тій комісії, у якій він бажає.  Але реальність така,  що вона дещо коректує, і ви знаєте, як ми підходили до принципу формування комісій. Тому я вважаю, що треба нам звикати до демократичних форм, а не до того, що  хтось  когось  підбирає.  Я  прошу   це   врахувати.   Василю Васильовичу. Голову комісії рекомендує комісія і Голова Верховної Ради.  Отже,  якщо комісія завтра скаже,  що ми голову  відбирати будемо  іншого,  то і це також голова повинен врахувати.  Давайте знімемо інцидент, якщо не наполягає на ньому депутат Макар. Це ви підійдете  до  Василя  Васильовича  і  ще  раз  з'ясуєте.  Третій мікрофон, будь-ласка.

 

     СУХОРУКОВ А.О.  член Комісії Верховної Ради Української  РСР питань  народної  освіти  і  науки  /Дзержинський виборчий округ. Xарківська область/.  Шановний Василю Васильовичу!  Скажіть, будь ласка.  яке  співвідношення  у ваших підкомісіях числа депутатів, які постійно працюють, і депутатів, які суміщають свої посади?

 

     8

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Виявив бажання з числа тих,  хто сьогодні на постійній роботі,  Василь Дмитрович Крючков,  який очолює комісію Комісії з питань соціальної політики та праці. Він і плюс з інших комісій,  за моїми даними, ще сім народних депутатів , тобто буде вісім.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вісім звільнених.

 

     СУХОРУКОВ А.О. Тобто 27 на 8. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає.  більше запитань?  Шановні  депутати,  ви пам'ятаєте,  коли  ми подібні питання вирішували,  у нас склалася така традиція - голосувати списком.

 

     Список вам запропонований.  Ми внесли  три  зміни,  тому  ми проголосуємо  ці три прізвища окремо,  щоб їх доповнити,  а потім проголосуємо списком.

 

     Іване Івановичу, давайте нам провести цю роботу.

 

     Товариші, хто за те... Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.  Я  хочу  сказати,  що  даний  склад  комісії  не відображає  співвідношення політичних сил у Парламенті,  оскільки ця комісія важлива,  тому закликаю депутатів зараз не голосувати. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    депутати!   Право   кожного   вносити пропозиції.

 

     Я прошу проголосувати пропозицію:  до розданого  вам  списку замість  прізвища  депутата  Бутенка  Анатолія  Івановича  внести прізвище

 

     9

 

     депутата Коржа Анатолія Володимировича,  доповнити список  - ми  вже  потім запишемо згідно з алфавітом - прізвищами депутатів Бедя Віктора Васильовича і Кіпаріса Федора Сергійовича.  Прошу за це проголосувати.

 

     "За" - 235. Приймається.

 

     Шановні депутати!  Голосується постанова про обрання комісії в кількості 27 чоловік.  Персональний склад вам відомий.  Хто  за такий проект постанови, прошу проголосувати.

 

     "За" - 253. Приймається.

 

     Переходимо до  наступного  питання  порядку  денного  -  про проект  Закону  Української   РСР   про   охорону   навколишнього природного  середовища.  Доповідач  -  народний  депутат Залудяк, голова   Комісії   у   питаннях   екології    та    раціонального природокористування. До 15, якщо можна, не більш 17 хвилин.

 

     ЗАЛУДЯК М.І., голова Комісії Верховної Ради Української

 

     РСР у питаннях екології та раціонального природокористування /Кременчуцький-Крюківский виборчий  округ,  Полтавська  область/. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Шановні запрошені! Є чимало глобальних проблем,  які хвилюють людство,  - це  війни, бідність   і   голод   мільйонів  людей,  демографічні  проблеми, необхідність збереження здоров'я,  перш за все матері  і  дитини, економічний  і  соціальний розвиток країн і народів.  Цей перелік можна було б продовжити. Але серед них є одна, без вирішення якої неможливе майбутнє цивілізації.  розв'язання названих та багатьох інших  проблем.  Я  маю  на  увазі  проблему  екології,   охорони навколишнього природного середовища.

 

     10

 

     Таке розуміння стану справ,  пріоритет охорони навколишнього природного середовища в суспільному житті  завойовує  все  більше визнання  міжнародного  співтовариства,  постійно підтверджується практикою в різних куточках земної кулі.  Про це свідчать рішення Організації Об'єднаних Напій, праці провідних учених світу.

 

     Ми глибоко  переконані,  що,  тільки пов'язуючи економічні і соціальні програми республіки з  вимогами  екологічної?  безпеки, раціонального    використання    природних    ресурсів,   зможемо забезпечити подальший розвиток України,  її інтеграцію  з  іншими учасниками   світової   системи,   реальне   утвердження   нашого державного суверенітету.

 

     При підготовці проекту Закону Української  РСР  про  охорону навколишнього природного середовища ми також виходили з того,  що торік,  у серпні,  Верховна Рада оголосила  територію  республіки зоною  екологічного  лиха.  Одночасно  ми  всі  розуміємо,  що  в багатьох регіонах,  таких  як  промислове  Придніпров'я,  Донбас, Північний  Крим  та  деяких інших,  екологічна обстановка досягла критичної межі і вимагає ще більш суворої оцінки.

 

     Хочу підкреслити,  що з 20  економічних  районів  країни  за рівнем антропогенного навантаження Донецько-Придніпровський район займає перше місце.  Південний район республіки за  забрудненістю річок  та  грунтів,  дефіциту  води  посідає 5 місце.  На кожного жителя  республіки  щорічно  припадає  близько   300   кілограмів забруднюючих речовин,  що викидаються промисловістю і транспортом в атмосферу.  До господарського використання  щороку  залучається вже  третина запасів водних ресурсів республіки.  Обсяг щорічного скидання    забруднених    стоків     значною     мірою     через безвідповідальність    та    окозамилювання    органів    водного господарства зріс за останні 5 років більш ніж удвічі і  досяг  3 кубічних кілометрів.

 

     11

 

     Зараз, приміром,  у Сіверському Дінці половину річного стоку складають стічні води, а у Дніпрі - третину.

 

     Глибоку тривогу викликає стан земельних ресурсів. За останні 25 років  площа  еродованої орної землі збільшилася на 2 мільйони гектарів,  у  тому  числі  в   Донецькій   області   -   на   45, Кіровоградській - на 30,  Луганській - на 25 відсотків, Неухильно скорочуються запаси гумусу в грунтах,  значно зросла площа земель з  підвищеною  кислотністю  та засолених.  Засобами хімізації вже забруднені не тільки грунти,  а й підземні води в  усіх  областях республіки.

 

     Перелік таких негативних фактів можна було б продовжити, але я не буду на сьому детально зупинятися, тому що про стан справ на місцях ви прекрасно знаєте.

 

     Не пов'язуючи   стан   захворюваності   населення   лише   з екологічними факторами,  все к треба пам'ятати і про  те,  що  по частоті новоутворень,  психічних захворювань, ендокринних хвороб, захворювань органів кровообігу та  дихання  Україна  "випереджає" дуже  багатьох.  Значно  ускладнилася екологічна обстановка після чорнобильської катастрофи. Сподіваюсь, що наші колеги з Комісії у питаннях здоров'я людини доповнять мене з цього питання.

 

     Отже, стан  справ  вимагає  вжиття  рішучих  і  невідкладних заходів,    спрямованих    на    докорінну    перебудову    всієї природоохоронної  роботи,  підвищення її ефективності,  зміцнення законодавчих основ.

 

     Слід змінити  її  місце  в  усій  системі   економічного   і соціального  розвитку.  Адже  саме так більшість з нас ставили ці питання у передвиборних програмах, не раз з болем говорили з цієї трибуни.

 

     12

 

     Декілька слів,  шановні товариші, про організацію роботи вад законопроектом.

 

     Поданий на  розгляд   Верховної   Ради   проект   закону   в результатом інтеграції конструктивних положень 16 законопроектів, підготовлених Радою Міністрів,  науковими колективами  Київського та   Львівського  держуніверситетів,  Львівського  лісотехнічного інституту,  ряду установ Академії  наук  республіки  -  Інституту держави   і  права,  Одеського  відділення  Інституту  економіки, Луганського   філіалу    інституту    економіки    промисловості, Екологічного  центру.  Два  законопроекти  були  подані народними депутатами СРСР Черняком В.К. і Вакарчуком І.О.

 

     Цікаві пропозиції надійшли від  науковців  Республіканського наукового  гігієнічного  центру,  Київського  інституту  харчової промисловості.

 

     До складу робочої групи по узагальненню всіх  пропозицій  та розробці      законопроекту      були      залучені      провідні науковціправознавці,  екологи,  економісти,  а також автори  всіх законопроектів,   фахівці   з   органів   державного  управління, виробничники.  Активно  працювали  і   представники   громадських екологічних  організацій.  Особливо  хотілося  б  виділити велику роботу,  проведену кандидатами юридичних  наук  Андрейцевим  В.І. Київський    держуніверситет/.    Костицьким   В.В.   /Львівський лісотехнічний інститут/та  Малишевою  Н.Р.  /Інститут  держави  і права АН УРСР/.

 

     Значною мірою  нам допомогли постійні комісії Верховної Ради Української РСР /насамперед Комісія у питаннях здоров'я  людини/, які  неодноразово  уважно розглядали наші проміжні законопроекти, подавали нам слушні пропозиції та робили зауваження.

 

     До роботи були залучені і комісії по  екології  обласних  та міських Рад народних депутатів.

 

     13

 

     При допомозі українсько-техаської корпорації "ЮГЕКС" /США/ випала нагода провести обговорення законопроекту з провідними американськими  спеціалістами,  котрі  працюють  як  у галузі  законотворчості,  так  і  застосування  природоохоронного законодавства на практиці.  Відверто кажучи,  приємно було почути від них позитивну оцінку нашої роботі.

 

     Допомогли нам у роботі,  і міжнародна юридична фірма "Бейкер і  Макензі",  голова  Комісії Верховної Ради УРСР.  У закордонних справах минулого скликання товариш Меркулов А.В., які передала до комісії   добірку  зарубіжного  законодавства  з  питань  охорони навколишнього середовища.

 

     Таким чином,  ми намагалися використати будь-яку можливість, щоб  підготувати  законопроект на рівні сучасних вимог,  вийти до вас з виваженим документом.

 

     Враховуючи величезне  соціальне,  економічне  та   політичне значення  вирішення  екологічних проблем,  Президія Виховної Ради УРСР підтримала пропозицію нашої комісії і Ради Міністрів УРСР  і в  лютому  поточного  року  винесла  проект  закову за всенародне обговорення.

 

     За його підсумками внесено понад 120 змін та доповнень до 46 статей   опублікованого   проекту   /з   62   статей/,  додатково сформульовано  7  нових  статей.  Всього  ж  у  ході   підготовки законопроекту  надійшло  понад  дев'ятсот зауважень та пропозицій від окремих громадян,  спеціалістів,  колективів,  які справді не байдужі до розв'язання екологічних проблем.  Пропозиції надходять і зараз,  ми не залишаємо поза увагою жодну з них  і  обов'язково розглянемо при підготовці проекту до другого читання.

 

     Дозвольте мені  за  дорученням  Комісії з питань екології та раціонального  природокористування,  а   також   Ради   Міністрів Української  РСР  щиро  подякувати всім.  хто доклав своїх знань, особистий час, часточку своєї душі до підготовки проекту закону.

 

     Тепер дозвольте спинитися на основних положеннях проекту,  а також  наших  підходах до вирішення проблем,  які виникала в ході його підготовки.

 

     14

 

     Досі природоохоронні і відносини в республіці базувалися  на Законі  про  охорону природи Української РСР 1960 року,  який уже значною мірою застарів і не задовольняє сьогоденних потреб. Більш пізні  законодавчі акти регулювали питання використання і охорони окремих природних ресурсів - Земельний,  Водний, Лісовий кодекси. Кодекс про надра,  закони про охорону атмосферного повітря та про охорону і використання тваринного світу.  Тому ми ставили собі за мету  підготувати  правовий акт,  здатний комплексно,  з сучасних системних позицій,  охопити регулювання відносин у галузі охорони навколишнього   природного   середовища,  використання  природних ресурсів,  забезпечення  екологічної  безпеки,   стати   фактично вершиною піраміди еколого-правових актів.

 

     Чимало дискусій точилося навколо назви закону. Запропонована в остаточному варіанті редакція враховує як уже усталене,  звичне всім  словосполучення  "навколишнє  середовище"  так  і  відділяє предмет його регулювання - природне навколишнє середовище  -  від виробничого   середовища,   де   питання  вирішуються  на  основі трудового,  санітарного  та   інших   різновидів   законодавства. Суттєвим   ми   вважаємо  той  факт,  що  в  епіцентрі  правового регулювання поставлена  людина,  її  екологічні  права,  безпечні умови життєдіяльності в широкому контексті.

 

     Разом з  тим  визначаються  і  самостійна  цінність природи, необхідність  збереження  навколишнього   природного   середовища безвідносно  за сьогоденних господарських потреб людини.  Адже не можна і надалі  допускати  розвиток  споживацького  ставлення  до природи.

 

     Право громадян  на безпечне навколишнє природне середовище в своїй основі є  конституційним  комплексним  правом,  інтегруючим цілу низку її екологічних прав,  через які воно і реалізується на практиці.

 

     15

 

     Це, зокрема,  право  на  одержання  повної   і   достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, участь в обговоренні проектів законодавчих  актів,  питань  розміщення  та будівництва підприємств,  інших проблем. Це є право на безоплатне загальне природокористування,  на участь у проведенні громадської екологічної експертизи тощо.

 

     Але проголосити,  шановні товариші,  право - це одна справа. Головне  -  передбачити  механізм  його  реалізації.   З   усього комплексу   гарантій,  які  мають  забезпечити  реалізацію  права громадян на безпечне  навколишнє  середовище,  особливо  хотілося наголосити  на  судовому  порядку  його захисту в разі порушення. Критично оцінюючи стан справ у  тріаді  влади  в  галузі  охорони навколишнього  природного  середовища  /законодавча,  виконавча і судова/ ми вважаємо,  що найслабша ланка - остання.  Звичайно, ми усвідомлюємо,  яке  додаткове  навантаження  при  цьому  матимуть судові органи.  Але треба шукати шляхи вирішення проблем, які при цьому виникають,  у тому числі і шляхом запровадження спеціальних адміністративних  судів,  про  які  докладно  йшлося  у   нас   з американськими колегами.

 

     Звичайно, судовий  захист  екологічних прав - то вже крайній засіб.  Дуже  важливо   створити   законодавчі   передумови   для збалансованого   узгодження   розвитку   економіки   з   вимогами екологічної безпеки,  чіткого розмежування функцій  управлінських структур.

 

     Слід задіяти   в   єдиний   механізм  усі  форми  управління природокористування, охорони навколишнього природного середовища.

 

     Мається на увазі  такі  з  них,  як  екологічна  експертиза, встановлення   лімітів   використання   природних   ресурсів   та негативного впливу на навколишнє природне середовище,  екологічне нормування і стандартизація, державний контроль тощо.

 

     16

 

     Дуже важливе  значення  має інформаційне забезпечення справи охорони навколишнього природного середовища, управлінських рішень у цій галузі. Тому пропонується законодавчо закріпити створення в республіці єдиної системи державного Обліку та  спостереження  за станом навколишнього середовища, цебто моніторингу.

 

     Чимало дискусій   точилося   навколо  компетенції,  статусу, підпорядкованості  спеціально  уповноваженого   республіканського органу по охороні навколишнього природного середовища. йшлося про Державний комітет Української РСР по  екології  та  раціональному природокористуванню.

 

     Тепер обставини   змінилися.   Наш   Прем'єр-міністр  Вітоль Павлович Фокін запропонував створити в складі Кабінету  Міністрів Міністерство    природокористування   і   охорони   навколишнього природного середовища.  При цьому в  одному  органі  об'єднуються функції   державного  управління  і  контролю  в  галузі  охорони навколишнього  природного  середовища  та  проведення  виробничої геологорозвідувальної  діяльності,  яка  значною  мірою негативно впливає  на  стан  природи.  Таке  поєднання   неприпустиме.   Ми вважаємо,  що  це  міністерство  має  бути  розділене  на  два  - Міністерство охорони навколишнього природного середовища, як це в більшості країн світу, і окремий державний орган з вивчення надр. Крім  того,  враховуючи  міжгалузевий  характер  справи   охорони природи,   вкрай  напружену  екологічну  обстановку  на  Україні, необхідно,   щоб   питання   охорони   навколишнього   природного середовища  були покладені на одного з Державних міністрів,  а ще краще, аби ці питання вів безпосередньо перший віце-прем'єр /як і в інших країнах світу/.

 

     17

 

     Наші пропозиції   підтримані   більшістю   членів   Президії Верховної Ради і вчора офіційно подані Вітольду Павловичу Фокіну. І я дуже прошу народних депутатів підтримати нас.

 

     Члени комісії,  фахівці глибоко переконані,  що Міністерство охорони навколишнього природного середовища має бути надвідомчим, його  рішення,  прийняті  відповідно  до  визначеної компетенції, мають бути обов'язковими для. всіх державних органів, підприємств та  організацій  незалежно від форм власності та підпорядкування, захищені від волюнтаристського  впливу  будького.  Систему  цього міністерства  не  можна  переобтяжувати виробничою діяльністю,  а надто  такою,  що  впливає  на  стан   навколишнього   природного середовища.

 

     Два слова з приводу підпорядкованості міністерства.  Якщо ми сподіваємося  побудувати  правову  державу,  в  якій  буде  чітко розмежування  влади  на законодавчу,  виконавчу та судову,  то не слід наглядати на підпорядкуванні  органу  державного  управління безпосередньо законодавчій владі. Нам треба прийняти закон, якому і має бути підпорядкований державний орган з  природокористування та охорони навколишнього природного середовища.

 

     Підбиваючи підсумок з цього питання, хочу це раз підкреслити: створюючи уряд,  ми  маємо  йому  довіряти,  питати  за  кінцевий результат  і  не  намагатися  створювати управлінські структури в складі законодавчого органу.  Ми за те,  щоб  у  складі  урядових структур   був   створений   потужний  орган  справді  державного комплексного   управління   природокористуванням   та    охороною навколишнього  природного  середовища,  який  мав  би  відповідну законодавчу.  нормативну, інформаційну, матеріально-технічну базу для своєї діяльності.

 

     18

 

     До речі,  за  підрахунками вчених,  через погану організацію природоохоронної справи республіка щорічно втрачає /вдумайтесь  у цю  цифру!/  п'яту  частину  національного продукту.  Тому на цій справі  економити  не  можна.  Верховна  Рада   мав   забезпечити формування  законодавчих  основ  охорони навколишнього природного середовища.

 

     Під час підготовки проекту закону ми  наштовхнулися  на  ряд положень  Закону  про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування,  до яких, на наш погляд, необхідно внести    незначні   зміни.   Екологічні   проблеми   не   знають адміністративних кордонів,  вимагають дня свого вирішення значних фінансових     та     матеріальних     ресурсів,     концентрації науково-технічного  потенціалу.  Тому  ми  пропонуємо   піти   на виділення   природних  ресурсів  республіканського  та  місцевого значення. Адже не можна проблеми Дніпра, Дністра, трансграничного забруднення    атмосферного    повітря,   використання   ресурсів континентального шельфу,  рідкісних для республіки видів тварин і рослин вирішити на рівні міста, села чи селища міського типу.

 

     І ще   одне   питання   -   про  формування  і  використання позабюджетних коштів, які мають надходити до місцевих бюджетів за забруднення навколишнього природного середовища.  Ми вважаємо, що відповідно до певного співвідношення,  яке ми тут визначимо, вони мають  розподілятися  між  фондами  охорони  природи Рад базового рівня,  обласних Рад та республіканським  фондом.  Орієнтовно  70 відсотків коштів одержуватимуть Ради базового рівня, 20 - обласні і 10 відсотків одержуватиме  республіка.  Це  питання  попередньо обговорювалося  і  в  нашій  комісії,  і  в  Комісії  у  питаннях діяльності   Рад   народних   депутатів,    розвитку    місцевого самоврядування,  а  також  знайшло  розуміння  в  обласних  Радах народних депутатів та їх виконкомах. Ми сподіваємося на підтримку і Верховної Ради.

 

     19

 

     Одним з  принципових положень проекту закону є запровадження поділу природокористування на загальне і  спеціальне.  У  порядку загального   природокористування   громадяни   можуть  безоплатно задовольняти естетичні,  оздоровчі,  рекреаційні та інші  життєво необхідні потреби.  Для виробничих потреб підприємства,  установи чи  організації  мають  одержувати  природні  ресурси  в  порядку спеціального використання природних ресурсів за плату.

 

     У проекті  закону  ми  намагаємося  забезпечити  перехід  на переважно економічні важелі природокористування.  На  цій  основі мають бути пов'язані управлінська, науково-технічна, господарська діяльність  Передбачається  встановлення  лімітів  та  плати   за використання природних ресурсів,  викиди та скидання забруднюючих речовин,  розміщення  відходів,  відшкодування  у   встановленому порядку збитків,  заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього  природного  середовища.  В   цілому   пропонується сформувати  досить  широкий  механізм економічного стимулювання в системі   охорони   природа   шляхом   встановлення   пільг   при оподаткуванні, наданні кредитів тощо.

 

     Значна увага  приділена  і  питанням екологічної експертизи. розширено   перелік   об'єктів,   які   підлягають    експертизі, передбачається її обов'язковість.

 

     Серед заходів  по  забезпеченню екологічної безпеки новими є позиції по обов'язковості природоохоронних вимог щодо військових, оборонних   об'єктів   та   військової  діяльності,  попередження негативного впливу радіоактивних  речовин,  а  також  біологічних факторів,  що  дуже  важливо у зв'язку з розвитком біотехнології, генної інженерії.

 

     20

 

     Окремий розділ    присвячений    надзвичайним    екологічним ситуаціям. Він містить у собі вимоги як щодо запобігання аваріям, так  і  механізм  проголошення  та  здійснення  заходів  у  зонах надзвичайної  екологічної  ситуації.  Фактично  ці позиції ми вже конкретизували,  прийнявши закони,  зв'язані і  з  чорнобильською аварією.

 

     Виходячи із  змісту  закону,  практики охорони навколишнього середовища,  у проекті визначено конкретний перелік порушень,  за які  має бути встановлена юридична відповідальність,  особливості її застосування.

 

     На закінчення необхідно підкреслити,  що поданий на  розгляд Верховної Ради проект закону закладає систему, законодавчу основу всієї природоохоронної справи.  Певні позиції  опрацьовані  більш конкретно  і  забезпечують  пряму  дію  закону.  Ряд  же  позицій визначений лише концептуально.  Ми пішли на це свідомо.  Фактично вони  відображають  недостатній  рівень  наших знань,  конкретної практики  і  разом  з  тим  закладають  можливості  їх  подальшої розробки   в   наступних   законодавчих   актах  природоохоронної спрямованості.

 

     Проект закону   про   охорону    навколишнього    природного середовища  базується  на  реаліях  сьогодення  і  спрямований  у майбутнє,  на забезпечення здоров'я, добробуту майбутніх поколінь нашого  народу,  Ми  розглядаємо  його напередодні п'ятої річниці чорнобильської катастрофи. Мені дуже хочеться вірити, що вона нас багато  дечому навчила.  І тому ми просимо підтримати наш проект, докласти якнайбільше зусиль для його поліпшення,  для  того,  щоб він якнайшвидше запрацював.

 

     21

 

     Шановні народні   депутати!   Сподіваємося,   що   вирішення екологічних  проблем,  які  не  знають  політичних   пристрастей, відбудеться  через  запропонованій  законопроект,  а  він  знайде розуміння серед нас і народу України. Щиро дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати!  Давайте ми  домовимося  таким чином.  Доповідь була,  ви бачите,  немала. Тому ми співдоповіді, може, не будемо робити, Костянтине Івановичу? Я думаю, давайте ми краще дамо можливість співдоповідачу Костянтину Івановичу Масику, першому заступнику Голови Ради Міністрів,  і  Віктору  Лазаревичу Філоненку відповісти на запитання, якщо вони будуть. Давайте так: хто з  вас  на  яке  запитання  зможе  відповісти  краще,  той  і відповідатиме.

 

     Будь ласка, перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  головний  лікар  медсанчастини Микитівського ртутного  комбінату  /Горлівський-Микитівський  виборчий   округ, Донецька  область/.  Николай  Иванович!  Я  полностью поддерживаю представленный вами  законопроект.  Скажу,  если  бы  он  лет  на двадцать  раньше был принят,  это было бы чудно.  Но надо хотя бы сегодня эти  проблемы  решать.  Я  представляю  регион  вахтеров, химиков. И вот смотрю я на статью 67 нашего законопроекта, смотрю на свой край родной,  который напоминает мне  пустыню  Гоби,  где кругом   отвалы,  свалки,  терриконы,  высохшие  речки  -  и  что удивительно? На протяжении стольких лет нещадно эксплуатировались наши  прекрасные  природные  богатства.  Они нас,  эти богатства, развратили.  Нашему поколению еще хоть что-то  досталось,  а  что ждет страну в будущем, не известно.

 

     22

 

     И никто    конкретно   за   все   это   не   понес   никакой ответственности. И вот здесь в законопроекте статья 67 называется так:    "Административная    и   уголовная   ответственность   за экологические правонарушения и  преступления"  Все  правильно.  Я думаю,  что  все  наши беды от того,  что мы никогда ни за что не отвечали.  Как вы думаете,  с позиции нового закона, какова будет ситуация?

 

     ЗАЛУДЯК М.І.   Ми   детально   вивчали  питання  екологічної обстановки в  Донбасі  в  цілому,  тим  більше  у  Рубіжанському, Лисичанскому промисловому комплексі , були в Горлівці і Макіївці, бачили ту картину,  яка  там  є,  бачили  ту  безвідповідальність посадових осіб та окремих громадян і громадськості за те,  що там натворили.  Справді,  за всі ці роки, коли діяв старий закон 1960 року ніхто ніякої відповідальності не поніс.

 

     Тому в  статті 67 мова йде про адміністративну і кримінальну відповідальність.  Ми визначили, що таку відповідальність повинні нести  посадові особи,  і дали свої пропозиції Мін'юсту,  аби він вніс поправки в усі кодекси,  щоб це ж було  визначено  й  іншими кодексами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     РОМАНЮК В.С.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та  духовного  відродження  /Стрийський  виборчий округ,  Львівська область/. Як відомо, Україна займає перше місце в світі за дитячою  смертністю.  Є  дані,  що  зараз  у  половині областей України більше людей помирає, ніж народжується.

 

     23

 

     Звичайно, екологічна  проблема  зараз  посідає  перше  місце після проблем економічних, політичних і соціальних. Я думаю /і це не тільки моя думка/, що через 20-30 років" якщо ми не розв'яжемо цю проблему,  не тільки не буде кому сидіти в цьому залі,  а й не буде кому жити на землі.  Є підрахунки,  що для того, щоб Україна поправила своє екологічне становище,  їй потрібно 10-15 мільярдів карбованців  на  рік.  Як  ви  думаєте,  де Україна може взяти ці гроші? Це перше запитання.

 

     І друге.  У нас зменшується вміст гумусу в чорноземах, тобто вміст  родючого шару.  що ми можемо зараз зробити,  щоб врятувати наші землі?

 

     ЗАЛУДЯК М.І. Я зрозумів ваше запитання. Справді, в передових країнах  світу  в  бюджет закладають не менше п'яти відсотків для витрат на охорону навколишнього природного середовища.  З  нашого бюджету для цього витрачається лише 1,2- 1,5 відсотка, не більше. Тому в розділі,  де йдеться про економічний механізм забезпечення охорони  навколишнього  природного  середовища,  ми  передбачаємо таке:  створення позабюджетного фонду охорони природи,  плату  за спеціальне  використання  природних ресурсів на основі лімітів їх використання,  плату  за  забруднення  навколишнього   природного середовища  на  основі  лімітів  викидів  і  скидань забруднюючих речовин  у  навколишнє   природне   середовище.   Якщо   ви   нас підтримаєте,   то  це,  за  підрахунками  Ради  Міністрів,  дасть додатково  400-500  мільйонів  карбованців  на  рік.   Ці   кошти витрачатимуться через республіку на місцях на охорону природи. Це щодо першого питання.  Правда, цього теж недостатньо. Але поки що сказати однозначно,  що знайдуться ці мільярда карбованців, ми не можемо.

 

     24

 

     Відносно другого  запитання.  У  нас  є  спеціальна стаття - стаття 63 "Зони надзвичайної екологічної ситуації", згідно з якою ми повинні визначати серед таких зон подібні зоні Чорнобильській. Але цією статтею 63 ми хочемо доповнити  і  Закон  про  статус  і соціальний    захист    громадян,   які   постраждали   внаслідок чорнобильської  катастрофи.  Адже   є   на   сьогодні   перевідні коефіцієнти.  І  якщо,  згідно  з нашим законом,  в Чорнобилі діє семиберна система,  то якщо взяти таке місто,  як Маріуполь,  там люди отримують більше семи бер за своє життя і по 50-60 бер через диференційні  і  перевідні  коефіцієнти.  А  як  це  впливає   на організм,  треба ще подумати і визначити. Хоча медики уже і зараз визначають.  Тобто  через  цю  статтю   63   "Зони   надзвичайної екологічної ситуації" ми надаємо сили закону вашим пропозиціям.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ГЕРЦ І.І.,  голова правління асоціації організацій орендарів "Закарпатліс",   м.   Ужгород   /Перечинський   виборчий   округ, Закарпатська область/. Шановний Миколо Івановичу! Я цілком з вами погоджуюся,  що  Міністерству охорони навколишнього середовища не можна залишати функцію господарської діяльності.  І  це  потрібно знати,  бо той,  хто господарює,  контролювати не може. Одночасно дозвольте уточнити у вас деякі питання.

 

     У статті 19 записано, що до компетенції Державного комітету /тоді так називався, зараз нехай буде Міністерство охорони навколишнього середовища/  входить  державний  контроль,  у  тому числі за лісами.

 

     25

 

     Я - працівник лісу.  Досі Міністерство лісового господарства теж контролювало ліси. Колись було прийнято рішення, щоб був один орган,  але...  Ми,  працівники лісу,  наприклад, вважаємо, що це Міністерство мав контролювати.  Яка ваша особиста думка  відносно цього питання?

 

     ЗАЛУДЯК М.І.  Дякую за запитання. Воно дуже слушне. Ми довго його обговорювали,  але спільної  думки  так  і  не  дійшли.  Нас підтримує  член  нашої  комісії  академік  Голубець  /щось я його сьогодні не бачу/.

 

     Перше. Чому  ми  проти  поєднання   цих   двох   функцій   - використання  природних  ресурсів  і їх охорони?  Тому/ що,  якщо говорити про використання природних ресурсів,  то це Міністерство повинно відати усіма природними ресурсами:  водою, землею, лісом, повітрям.  Але це неможливо на сьогодні.  У нас  є  лісівники,  є Міністерство лісового господарства.  І Прем'єр-міністр передбачав це міністерство,  всі погодилися. Але ми йдемо далі. Міністерство повинно  бути  хазяїном  усіх  лісів  на  Україні,  розумієте?  А наддержавний   контроль   наш   повинен    здійснюватися    через Міністерство  охорони  природного середовища.  Тоді буде діло.  Я думаю так, і думка нашої комісії така. Гадаю, ви її підтримаєте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     БОЙКО І.Г.,  заступник   голови   Комісії   Верховної   Ради Української  РСР  у  справах ветеранів,  пенсіонерів,  інвалідів, репресованих,   малозабезпечених   і    воїнів-інтернаціоналістів /Кам'янсько-Дніпровський  виборчий  округ,  Запорізька  область/. Шановний Миколо Івановичу!  Склалася така парадоксальна ситуація, що  всі  підприємства,  майже  всі  підприємства,  які  найбільше забруднюють наше навколишнє середовище і гублять  людей  -  я  не побоюся  цих слів - мають союзне підпорядкування.  І мене з цього приводу дуже турбують ті статті,  де йдеться про місцеві  Ради  і про  ті  внески,  штрафи,  які  сплачуватимуть підприємства,  які заподіють  шкоди  природі  і  людям.  Отже,   як   пов'язати   ці підприємства   союзного   підпорядкування   з  нашим  законом,  з механізмом  сплати  цих  боргів?  Адже  треба,   щоб   ці   гроші використовувались  валися там,  де підприємство і заподіяло ту чи іншу шкоду.

 

     У мене зараз в пропозиція.  Забігаючи наперед і  враховуючи, що  такого  закону  все-таки  у  нас  ще не було,  над ним багато працювали,  я пропоную його приймати в першому читанні.  Можливо, навіть  без  обговорення.  Навіщо  нам  говорити  про одні і ті ж проблеми?

 

     26

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ми підтримуємо думку і Комісії з  питань розвитку базових галузей народного господарства, і інших комісій, що незалежно  від  відомчої  підпорядкованості  всі  підприємства повинні бути під крилом Уряду республіки.  Над цим ми тих у першу чергу повинні працювати зараз і в майбутньому.

 

     Щодо визначення плати за  використання  ресурсів,  плати  за забруднення.  Тут механізм закладається. І ми вважаємо, що ці всі кошти,  сплачені за забруднення, не повинні надходити ні до якого бюджету,  а  тільки  до  місцевого  і до бюджету республіки" і не відшкодовуватися  ні  в  які  союзні   органи.   Поки   що   вони підпорядковані   центру,   Москві,   але   платити  повинні  нам, республіці.

 

     Третій мікрофон.

 

     ГУДИМА О.В.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР  з питань  культури  та  духовного  відродження  /ЛуцькийЦентральний виборчий округ.  Волинська область/.  Шановний Миколо  Івановичу! Усім  відомо,  що нищити природу,  середовище - у нас гроші були. Зараз труднощі полягають у тому," як би  знайти  гроші,  щоб  усе відродити,  відновити.  У  проекті  Союзного договору передбачено утворення союзного Міністерства охорони природи  чи  екологічного захисту середовища.

 

     ЗАЛУДЯК М.І. Там - природокористування.

 

     ГУДИМА О.В. Пов'язано з природокористуванням. Це союзне таке міністерство.

 

     27

 

     Як ви   бачите   цю   проблему   крізь   призму   державного суверенітету  України?  Чи  маємо  ми  моральне  право цю функцію віддавати комусь?

 

     ЗАЛУДЯК М.І.  Дякую за запитання. Є сенс у ваших словах, але треба враховувати два напрями.  Перший напрям - щодо екології. Що таке екологія?  Екологія - це наука,  яка вивчає  взаємовідносини людини  з  навколишнім  природним середовищем.  А щоб їх вивчати, треба  мати  великий  банк  інформаційних  даних.  Тобто  перейти поступово  до  створення  системи  моніторингу,  спостереження за навколишнім природним середовищем на  Україні.  А  мова  йде  про союзний моніторинг.  Він повинен обов'язково бути. Зараз ми йдемо далі, ми говоримо про світовий моніторинг. Це ще журавель в небі, він ще далеко,  але за це вже борються передові вчені світу. Якщо говорити про науку, то в нас повинен бути союзний моніторинг.

 

     Щодо спілкування із союзним міністерством.  Ми  все-таки  за те,  щоб у нас було міністерство республіканське, щоб тільки воно розпоряджалося  тим,  чим  йому  належить,  на  Україні.  А  щодо підпорядкування  союзному міністерству,  ми поки що думаємо,  але більшість членів комісії це відхиляє.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не   представився/.   Мне   не   совсем    понятно, учитываются ли "залповые" сбросы и выбросы и как?  Нигде в тексте проекта закона ничего об этом нет.

 

     28

 

     ЗАЛУДЯК М.І.  Дякую.  Депутат Лобач, мабуть, уже поїхав. Він сказав,  що  я  задам  це  запитання теж - про "залпові" викиди і скиди.  Це закладається  у  63-й  статті,  де  йдеться  про  зони надзвичайної  екологічної  ситуації.  Але  є  ще  інші статті про одноразове   порушення   навколишнього   природного   середовища. Механізм цей ще абсолютно не визначений. Тому що "залпові" викиди і скиди можна підрахувати,  але взяти одразу плату  за  "залпові" викиди  -  ми  до  цього  ще  не  дійшли.  Як визначать це Уряд і фахівці, нам підкажуть. Але в проекті закону це ми запишемо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     НОВИЦЬКИЙ Є.А.,  заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  у  питаннях  діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Рожнятівський виборчий  округ, Івано-Франківська   область/.  Шановний  колего!  Ви  знаєте,  що Карпати в народі по праву називають "зеленими легенями  України". Тут розміщено 20 процентів лісового фонду республіки,  формується третина річкових стоків,  зосереджена  четверта  частина  запасів унікальних  мінеральних вод.  Одночасно в багатьох місцях регіону зростають ерозійні процеси,  забруднюється навколишнє середовище, деградує  і  спустошується  багато  екологічних  систем.  Коротко кажучи,  Карпати  сьогодні  серйозно  хворі,  і  вони   вимагають негайного  кваліфікованого  лікування.  Якщо ми цього не зробимо, екологічна небезпека може вийти за рамки не  тільки  Карпатського регіону, а й України в цілому.

 

     29

 

     У зв'язку з тим перше запитання: чи поділяєте ви цю тривогу? І друге запитання: чи вважаєте ви за необхідне, щоб Верховна Рада або   Кабінет   міністрів   розглянули   спеціальне  питання  про невідкладні  заходи  щодо  комплексного   розвитку   Карпатського регіону  і  створення там Українського карпатського національного парку? Можливо, у законопроект внести якесь положення?

 

     ЗАЛУДЯК М.І. Дякую, дуже слушне запитання. Відповім для всіх народних депутатів.

 

     Наша комісія працює у двох напрямах: законотворча діяльність / наша основна діяльність/ і практична діяльність на місцях. Ми відпрацювали захист   Азова   разом   з   Комітетом  по  екології Російської Федерації.  І зараз обидва уряди за дорученням Леоніда Макаровича Кравчука і Бориса Миколайовича Єльцина готують спільну програму захисту Азова.

 

     Ми допомагаємо  також  кримчанам.  Взяли   всю   рекреаційну території)  Краду,  і  15  травня  товариш Багров проводить сесія Верховної Ради Кримської АРСР,  куди виїздить наша  комісія,  яка бере   участь  у  підготовці  і  розробці  рекомендацій  разом  з фахівцями.

 

     Верховна Рада прийняла також рішення,  щоб  у  середині  вже цього    року    розглянути   питання   Донецько-Придніпровського промислового басейну: Ми вже починаємо працювати, ще не повністю, але включаємося в цю роботу. Згідно з нашим планом, захист Карпат у цілому як рекреаційної зони,  усього комплексу розглядатимемо в третьому кварталі цього року. Усі народні депутати знають.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ОСАДЧУК П.І.   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з  питань  культури  та  духовного  відродження /Тлумацький виборчий округ,  Івано-Франківська область/. Шановний Миколо Івановичу!

 

     30

 

     Ви й своїй доповіді намалювали дуже переконливу картину, яка нас  усіх  жахає і викликає тривогу.  Спираючись на статтю 67 про адміністративну і кримінальну відповідальність,  ви говорили  про ті можливі і необхідні заходи,  які потрібні для захисту природи. У вас був такий вислів, я дозволю собі його процитувати: "судовий захист - то вже крайній захід".  Скажіть,  будь ласка,  крім того судового процесу над "стрілочниками"  чорнобильської  катастрофи, які  ви  можете  зараз  назвати  судові  процеси  над  губителями природи?  Або  хоч  назвіть  кілька  прикладів,  коли  керівників підприємств .  оштрафували не за рахунок підприємства, а з їхньої кишені.

 

     ЗАЛУДЯК М.І.  Дякую. Коли ми презентували свій проект закону на телебаченні разом з народними депутатами і фахівцями,  ми тоді сказали,  що щодо подібних судових справ у республіці  ми  нічим, грішно казати,  але нічим похвалитися не можемо. Перший заступник Прокурора республіки сказав,  що було лише  десять  -  дванадцять справ,  і то штрафи не вищі,  ніж 100-200 карбованців.  Найбільша справа у нас на Стебниківському калійному комбінаті.  Про  це  ви знаєте.  І більше нічого серйозного немає.  В статті 67, хоч вона невеличка,  "Про адміністративну і судову відповідальність" ми це записали,  дали  пропозиції  Міністру  внести доповнення до трьох кодексів,  щоб ця відповідальність справді діяла.  Ї  ми  з  вами цього дочекаємося.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     КОЗЯРСЬКИЙ Б.І., секретар комісії Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки  /Червоноградський  виборчий округ. Львівська область/. Шановний Миколо Івановичу! Я вам задаю по-селянському просте і разом з  тим  телеграфне  запитання.  Від атомної енергетики на Україні більше користі чи більше шкоди?

 

     31

 

     ЗАЛУДЯК М.І.   Я   вам   скажу.  Я  не  фахівець  з  атомної енергетики, але трохи це питання вивчав.

 

     Якщо проводити  лінію  через  чорнобильську  катастрофу,  то шкоди  в  сотні  тисяч  разів  більше,  ніж  користі  від атомної енергетики.  Але Уряд зараз замислився над тим,  якщо ми  в  1995 році   /а  на  це  вже  є  рішення  Верховної  Ради/  виведемо  з експлуатації три блоки Чорнобильської атомної станції  /є  в  нас рішення  Верховної  Ради  про  мораторій  на  спорудження атомних станцій і надпотужних РЛЕС,  до речі,  це готувала  наша  комісія разом з Чорнобильською комісією, тобто ще кілька блоків вивести/, то де ж нам з 1995 року знайти  альтернативні  види  палива,  щоб забезпечувати  Україну  електроенергією?  Тут  постає дуже велике проблематичне питання.

 

     І другий  напрям.  Часто  задають  запитання:  який  транзит електроенергії через Україну, скільки Україна експортує від своїх станцій електроенергії в країни Західної Європи тощо? Я гадаю, що це не дуже багато, але через Україну проходить майже 30 транзитів електроенергії згідно з надими договорами.  Розумієте? І користь, і  вигода  є,  але біда на Чорнобильській станції,  на жаль,  все затьмарила.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО І.Д., директор Артемівського машинобудівного заводу "Победа  труда" /Артемівський виборчий округ,  Донецька область/. Вы в своем докладе отметили,  неоднократно это звучало  в  здании Верховного  Совета  и в прессе много писали о том,  что Донбасс и Приднепровье - зона экологического бедствия.

 

     32

 

     Какие конкретные меры принимаются, в какие сроки, какие силы привлекаются к решению этих вопросов, чтобы мы обнадежили жителей Донецкого и Приднепровского районов в  перспективе  улучшения  их жизни?

 

     И второй вопрос.  Чем вызвано,  что сегодня от Правительства нет доклада по этому вопросу, а комиссия взяла все эти вопросы на себя?

 

     ЗАЛУДЯК М.І. Почну з другого запитання. Працювали ми разом з представниками Ради Міністрів,  фахівцями.  У своїй доповіді я їх всіх  назвав.  Дуже  багато  було  спеціалістів,  у  тому числі й зарубіжних.  Ми подаємо наш законопроект разом з Радою Міністрів. Але ми домовилися,  що основним доповідачем буду я, оскільки я зі своїми товаришами, народними депутатами, працював і з фахівцями з Ради  Міністрів.  Якщо  потрібна допомога Костянтина Івановича чи щось з'ясувати через Раду Міністрів,  то виступить він. Костянтин Іванович не відмовиться.

 

     Друге запитання. Донецько-придніпровський промисловий район. Я вам сказав,  що це питання в порядку  денному  сесії  Верховної Ради  і  що в середині літа,  залучивши фахівців з Академії наук, фахівців-практиків України,  фахівців з інших республік,  разом з народними   депутатами  ми  будемо  вивчати  питання  півтора-два місяці, а потім подамо свої пропозиції Верховній Раді.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо,  Миколо Івановичу.  Ваш, час вичерпано. Дякую.

 

     33

 

     Шановні депутати!

 

     Я за  вашою  допомогою потрапив у таке становище.  Вранці ми домовилися, що з 17-ої години відведемо годину на "Різне". Але ви знаєте, що ми цю годину використали під час роботи.

 

     Тим більше,  що  товариші,  яким  доручено  відредагувати  і скомпонували документи, які є основними, ще не підготували їх. На "Різне" записалося 14 депутатів.

 

     Тому я  просив  би  вашої  згоди на таке.  У нас записано на виступи 18 депутатів.  Були пропозиції,  щоб взагалі обійтися без обговорення  в  зв'язку  з  тим,  що  цей  документ чотири місяці знаходився у депутатів.

 

     Я гадаю, що було б так і так якось не зовсім правильно, тому що  депутати,  хто  записався,  мають  право  виступити.  Це  вже залежатиме від того, скільки забажає виступити. Хто наполягає, ми повинні  надати  слово  для обговорення.  Тому є така пропозиція: завершити сьогодні обговорення  цього  питання,  а  до  "Різного" повернемося в міру підготовки документів.

 

     Я прошу  пробачення  у  депутата  Табурянського,  бо  я йому обіцяв  надати  слово  в  "Різному".  Але  ми  не  будемо   зараз розпочинати це питання. Домовилися?

 

     Я так   розумію,   що  на  "Різне"  ми  відводимо  час,  щоб розв'язувати те, що наболіло.

 

     Слово надається  депутату  Хотлубєю.  За   ним   виступатиме депутат Ходоровський.

 

     34

 

     ХОТЛУБЄЙ Ю.Ю.,  голова  Маріупольської міської Ради народних депутатів,  голова виконкому,  /МаріупольськийЖовтневий  виборчий округ,  Донецька  область/.  Уважаемые  депутаты!  Уважаемый Иван Степанович!  Закон об охране окружающей природной среды  занимает особое место в пакете законов, обсуждаемых на нашей сессии.

 

     Я хотел  бы  задать  всем присутствующим в зале вопрос:  что изменилось  за  год  работы  Верховного  Совета  в  решении  этой проблемы?  Как это ни парадоксально,  все мы в своих предвыборных речах заверяли своих избирателей в  том,  что  защита  окружающей среды  и  здоровье  наших  людей  -  это  является  основой наших программ. Практических шагов, однако, пока нет.

 

     Принимая бюджет  на  1991  год,   мы   вошли   в   положение Правительства  и  молчаливо  согласились  с  тем,  что в условиях дефицита еще на год передвинуть решение вопроса об экологии.  Нет никакой гарантии в том,  что эта же ситуация не повторился в 1992 году я в последующие года.

 

     Тяжелое у нас наследство. Взять, к примеру, город Мариуполь ..В годы первых пятилеток в городе была заложена мощная база тяжелой индустрии.    Она    закладывалась     без     каких-либо предварительных расчетов тех последствий,  которые будут нанесены окружающей  среде  в  результате  выбросов,  стоков   неочищенных отходов   тех   производств,   которые   были  связаны  с  нашими комбинатами "Аэовсталь", имени Ильича, с коксохимзаводом.

 

     И в конечном итоге то, что было гордостью нашего города, то, чем   гордились   трудящиеся  города,  сейчас  вызывает  огромную озабоченность мариупольцев.  Поднимаются  вопросы  о  том,  чтобы останавливать  самые  грязные  производства.  Ставится  вопрос  о закрытия коксовых батарей, особо грязных производств, связанных с выпуском стали, чугуна. И это реальность сегодняшнего дня.

 

     35

 

     Все это   следствие,  я  считаю,  неопределенности  правовой стороны дела, общественных отношений с системой охраны окружающей среда.  В  контексте  сказанного  я считав,  что предложенный нам проект закона - значительный шаг  к  выводу  нашего  общества  из экологического тупика.

 

     Особое внимание,  товарищи,  я  хотел бы обратить на десятый раздел проекта закона,  где речь идет об экономическом  механизме обеспечения    охраны    окружающей    среды.   Здесь   источники финансирования  внебюджетных  средств,  выделяемых   на   решение проблем экологии.

 

     Платежи предприятий  за  сброс  в  пределах  лимита по этому положение относятся на затраты производства и  входят  в  оптовую цену.  Я  хотел  бы  объяснить.  Это был очень сложный вопрос при обсуждения проекта закона и формировании позиции нашей комиссии в подходе к этой проблеме.

 

     Я прошу немного внимания.

 

     Если оставить  все  по-старому,  то  все  заботы  по  охране окружающей среды и дальше будут ложиться на предприятия, трудовые коллективы,   которые   получили   в  наследство  то,  что  есть. Естественно,  им  не  под  силу  за  счет  своей  прибыли  решить проблемы,  которые накапливались в течении десятилетий. Поэтому и появилась  идея  заложить  часть  расходов,  которые   необходимо выделять  на  решение  тех или иных проблем экологии,  на затраты производства.  Я обращаю ваше внимание на эту сторону  дела,  ибо раньше подобного не было.

 

     Вторая составная    часть    финансирования    экологических мероприятий - это плата  за  ущерб,  наносимый  окружающей  среде сверхлимитными выбросами.  Это тоже момент сам по себе - сложный. Здесь  он  уже  вызвал  ряд  вопросов,  связанных   с   залповыми выбросами,  но  эта  часть  выбросов  приходится  уже  на прибыль предприятия.

 

     36

 

     Я хотел   бы   предложить   подходить   к   этому    вопросу дифференцированно.  Ведь  учитывая  сложное положение,  в котором находятся наши предприятия,  у них не  всегда  будет  возможность оплатить  штраф  за эти сверхлимитные выбросы.  Было бы правильно разбить оплату таких штрафов на несколько лет.

 

     И последнее.  Николай Иванович,  вы в  своем  информационном докладе  заявили,  что  70  процентов  средств будет оставаться в местных бюджетах.  Я бы хотел  уточнить,  сколько  средств  будет оставаться  на предприятиях,  на которых установлены загрязняющие производства?  Я предлагаю не менее  59  процентов  этих  средств оставлять на самом предприятии для решения его проблем.

 

     Предложенный проект закона, думаю, можно принять за основу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати!  Надійшла записка, що оскільки на сімнадцяту годину ми планували питання  "Різне",  то  потрібно переходити  до  "Різного".  Ми,  я  вважаю,  погодили це питання. Давайте вже дотримуватися одного.

 

     Слово надається    народному     депутату     Ходоровському, Чернівецька область. За ним виступатиме депутат Віцяк.

 

     ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у справах  жінок,  охорони  сім'ї,  материнства  і  дитинства /Ленінський виборчий округ.  Чернівецька область/. Шановний Іване Степановичу,  шановні  депутати!  Хочу  сказати,  що  характерною ознакою проекту закону,  який ми сьогодні обговорюємо, в те, що в центрі  його  -  людина  з  її  проблемами,  захист  здоров'я   і збереження   її   благополуччя.   Вважаю,   що  це  досить  цінна особливість даного проекту.

 

     37

 

     Адже якщо задати собі запитання,  для чого ми живемо,  то  я відповів би на нього так: ми живемо для того, аби продовжити себе в просторі і часі, щоб продовжити себе здоровим, повноцінним /і в фізичному і в розумову відношенні/ поколінням.  З цієї точки зору екологія відіграє, я сказав би, першочергову роль.

 

     На жаль,  навколишнє середовище не таке вже 2  безпечне  для проживання.  Ми знаємо,  що в повітрі,  воді грунті / а отже, й у продуктах харчування/ є безліч залишків  агрохімічних  засобі  в, солей  важких металів,  а останнім часом додалися й радіонукліди. Таким чином,  усе,  що споживає і чим живе  людина,  є  отруйник. Характерним  у  сьому відношенні є регіон буковинських Карпат,  а саме Чернівецька  область,  де  вміст  важких  металів,  хімічних речовин,  а як виявилося минулого року й радіонуклідів,  у кілька разів перевищує допустимі норми для безпечного проживання  людини і всього живого.

 

     Ви знаєте,  що в Чернівцях виникла хімічна хвороба, яка була спровокована і викликана певними хімічними засобами.  І  в  нашій країні,   і  за  рубежем  вона  називається  хімічною  екзогемною хворобою,  ознакою якої є алопеція.  А торік  встановлено,  що  в селах   Кіцманського   та  Заставнївського  районів  Чернівецької області вміст радіонуклідів /за даним  Міністерства  геології  та інших державних установ/ становить у деяких місцях,  плямами, від ІЗ до 25 кюрі на квадратний кілометр.  То про яке здоров'я  можна говорити?

 

     Скажу більше.  У  ми  пам'ятаємо про те,  як на Україні є не багато повноводних і чистих річок.  До 1985 року Дністер  був  за оцінкою  західних  експертів  найчистішою річкою в Європі.  Проте викид у  нього  концентрованої  густої  ропи  із  Стебниківського калійного хімкомбінату призвів до того.  що нині річка,  по суті, смертельно хвора.  Зараз ту воду,  яку ми п'ємо, не можна назвати нормальною і придатною для вживання людини. Звідси - висновок.

 

     38

 

     У наший  державі,  на  Україні  досі знецінене життя людини. Якщо сотаються екологічні катастрофи,  то ми можемо  лише  мріяти про  належне  відшкодування  збитків,  завданих  здоров'ю і життю людини.  Хоча у  всіх  цивілізованих  країнах  життя  людини,  її здоров'я  цінується  найвищою  мірою.  І  якщо  десь  трапляється аварія,  то за збитки,  завдані нею здоров'ю,  людям виплачуються тисячі,   сотні   тисяч,   мільйони  карбованців.  У  вас  же  15 карбованців "гробових"- це  була  вища  міра  сплати  за  завдані збитки.

 

     Вважаю за необхідне,  щоб в одному Із підзаконних актів були оцінені збитки, завдані здоров'ю і життю людини, і належним чином відшкодовані  /в  тому  числі  й людям,  які роками труїлися,  не знаючи цього і дізнались лише тепер/.  Цей закон повинен  мати  і зворотну дію.

 

     І ще   одне.   Я  неодноразово  говорю  про  те,  що  регіон українських Карпат з  прилеглими  до  них  територіями  має  бути визнаний рекреаційною,  санаторно-курортною зоною.  Хотів би, щоб Уряд задумався над цим  і  проробив  дане  питання.  Тут  мало  б скорочуватись     будівництво     різних    підприємств.    менше застосовуватись  хімії  та  інших  речовин,  які  завдають  шкоди природі. Одне слово, цей регіон в економічному відношенні повинен використовуватись інакше.  Гадаю,  що для економіки  користі  від цього  було  б  більше.  Адже  з  одного  боку  тут  можна було б поліпшувати здоров'я , а з іншого така санаторно-курортна на зона забезпечувала б значні валютні надходження,  які перевищили б ті, що одержуємо зараз від промислової діяльності людини.

 

     Дякую за увагу.

 

     39

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  народному   депутату   Віцяку, Волинська область. За ним виступатиме депутат Сальніченко.

 

     ВІЦЯК П.І.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань  здоров'я  людини   /Камінь-Каширський   виборчий   округ, Волинська  область/.  Шановні  народні  депутати,  шановний Іване Степановичу!   Питання   забезпечення    охорони    навколишнього природного  середовища  для будь-якої держави означає розв'язання комплексу    проблем,    що    мають     економічне,     правове, національно-культурне  значення.  Сьогодні  і йдеться не лише про повернення   боргів   природі,   сьогодні   закладаються   основи майбутнього буття українського народу.

 

     Я хотів  би,  як  мій  колега Ходоровський,  привернути вашу увагу до важливості запропонованого  законопроекту  для  здоров'я людини.  Адже, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я ,  здоров'я людей на  20  відсотків  залежить  від  навколишнього природного середовища.

 

     Забруднення природного    середовища    дедалі   негативніше позначається на стані здоров'я.  Пристосування організму до  змін умов проживання не є безмежними. Масований, багаторічний вплив на людину всіх шкідливих факторів навколишнього  середовища  призвів до   того,   що   можливості  пристосування  організму  виявилися практично вичерпаними.  Така  ситуація  в  свою  чергу  негативно позначилася  на  здоров'ї  населення  республіки,  стала однією з головних причин демографічної кризи на Україні.

 

     Наведу лише основні риси  цієї  кризи.  Всі  ми  знаємо,  що народжуваність  за  останні  роки знижується.  Якщо взяти її 1966 року за сто,  то вже 1969 року вона становила 87,  а 1990-го - 82 відсотки цієї кількості.

 

     40

 

     Ще більше негативні теденції виявились у природному прирості населення,  який у 1969 році становив - 38,  а у 1990 році уже 13 процентів,  тобто  порівняно  з  1966  роком  у  сім разів менше. Починаючи  з  1989  року,  відбувається  скорочення   відтворення населення України.

 

     Не краще виглядають показники стану здоров'я. Темпи приросту загально?  захворюваності за останні  десятиріччя  становлять  35 відсотків.   Удвічі   виріс   показник  первинної  інвалідізаціі. Особливо негативний вплив на здоров'я людей  здійснює  екологічна обстановка  в  тих регіонах республіки,  де вина характеризується вкрай  незадовільною  і  навіть  небезпечною.  Тут  про  це   вже говорилося, товариш Артеменко виступав.

 

     У першу  чергу  це  стосується  промислових районів Донбасу, Кривбасу,   Північно-Донецького,   Лисичанського,   Рубіжанського промислових   вузлів,  районів  розміщення  потужних  підприємств хімічної,  металургійної,  нафтопереробної   та   інших   галузей промисловості.  Спеціальні медичні дослідження свідчать, що в цих районах  рівень  онкологічних  захворювань  у  півтора-два   рази більший  від  середньо  республіканського.  Відхилення показників крові від,  норми,  як у дітей,  так і  в  дорослих  у  2-3  ради перевищує  республіканські.  А  у  таких  містах,  як  Кременчук, Рубіжне, Маріуполь ці показники значно більші.

 

     Навіть у  межах  одного  міста   прямий   негативний   вплив шкідливих викидів підприємств простежується гранично чітко.  Так, у  місті  Києві,  в  лівобережній  його  частині   /зона   впливу виробничого   об'єднання   "Хімволокно"   і   заводу  "Хімікати"/ середньодобова  концентрація  сірководню  у   повітрі   перевищує допустиму  норму  вчетверо і більше разів,  аміаку - у 5 і більше разів, сірковуглецю - у 6 - 16 разів.

 

     41

 

     У дітей,  які проживають у цій  зоні,  втричі  вищий  рівень захворюваності  органів  верхніх  дихальних  шляхів  та  очей,  і хвороби в них протікають значно  важче,  ніж  у  хворих  а  інших районів міста.

 

     Сьогодні майже   в   усіх   районах   спостерігається  різке зростання  кількості  осіб  з  генетичним  порушенням   внаслідок спільної   дії   хімічних   і  фізичних  мутагенів.  Сумну  низку аналогічних прикладів можна було  б  продовжити.  Тому  прийняття Закону про охорону навколишнього природного середовища в важливим державним  актом,  реалізація  якого  позитивно   впливатиме   на збереження та відтворення здоров'я українського народу .

 

     У комісії  законопроект розглянуто.  Є конкретні зауваження, але вони стосуються основних його положень,  структури. Ми подали ці  зауваження,  тому  я  пропоную даний проект закону ухвалити в першому читанні. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату  Сальніченку, Луганська область. За ним виступатиме депутат Костенко.

 

     САЛЬНІЧЕНКО В.М., керуючий трестом "Рубіжанськхімбуц" /Рубіжанський виборчий округ. Луганська область/. Уважаемые народные депутати!  Уважаемый председательствующий! Я представляю 62-ой Рубежанский избирательный округ,  который расположен в  так называемой  в народе "бермудском" треугольнике.  В этом регионе - Рубежное, Северодонецк, Лисичанск - сосредоточен целый ряд мощных химических производств.

 

     42

 

     Их влияние на окружающую среду и здоровье местного населения начинает приобретать необратимый  характер.  Насыщение  атмосферы региона букетом чрезвычайно токсичных веществ - фенолов,  аминов, нитросоединений,  серосодержащих  соединений  и   тому   подобное привело к резкому росту специфических заболеваний,  количество их составляет выше  средних  показателей  для  108  городов  страны, включенных  в  систему  наблюдения Минздрава СССР.  Питьевая вода загрязнена  вредными  веществами  в  концентрациях,   превышающих допустимые  пределы.  Через  несколько лет такого хозяйствования. Понадобятся миллиарды для создания только возможности  проживания в  нашем регионе.  Поэтому трудно переоценить значение для нашего региона рассматриваемого сегодня проекта закона.

 

     Этот проект  закона  не  лишен  недостатков.  Основной   его недостаток в том,  что он не полностью отвечает реальности, и при его  введении  в  действие  появятся  серьезные  противоречия   и сложности.  Закон только тогда будет дееспособен,  когда он будет законом прямого действия.  Закон,  требующий большого  количества подзаконных актов,  всего лишь полузакон,  надежно работать он не будет.

 

     В преамбуле проекта  совершенно  справедливо  отмечено,  что условием   успешного  социально-экономического  развития  Украины является рациональное использование природных ресурсов  и  охрана окружающей среды.

 

     Однако в    действительности   связь   между   этими   двумя составляющими не только прямая,  но и обратная. Для рационального природоиспользования   и   экологической  безопасности,  то  есть уменьшения  экологической  опасности  хозяйственной  деятельности человека, необходимо вывести наше общество на необходимый уровень развития,  в том числе в области науки,  техники, экономических и правовых отношений.

 

     43

 

     Такой переход  общества  не может быть одномоментный,  и тем более только в результате мер, предусмотренных одним законом.

 

     Поэтому до    принятия    закона     необходимо     детально проанализировать,  "проиграть"  возможные  последствия введения в действие   ряда   положений   закона.   Например,   о    закрытии производства.   Закрыть   легко,   а  как  будем  обходиться  без продукции?  Видимо,  необходимо  наметить  ряд  мер  по  снижению экологической   опасности   производства,  обеспечить  для  этого соответствующими  ресурсами,  временно  использовав   специальные нормы  допустимых  концентраций,  но  и  не  позволить  при  этом исключение  сделать  правилом.  Эта  задача   очень   сложная   и противоречивая, но в проекте закона она не решена.

 

     Учитывая отмеченное,  легко  представить  ситуацию,  когда в некотором регионе по нормам необходимо закрыть  производство,  но Совмин  УССР  этого  сделать  не  может,  так как ущерб экономике Украины окажется  огромным.  Видимо,  тут  необходим  компромисс. Предлагаю  в  дополнение  к  статье  56  или в саму статью внести понятие о статусе зон экологической опасности. Такое предложение, кстати,  было  в  предыдущем  проекте  закона.  Для этих зон надо предусмотреть    первоочередное    право    на    государственные экологические  программы,  обеспечивающие  ликвидацию последствий неблагополучной экологической ситуации, льготы населению, процент отчисления на ликвидацию этих последствий,  категорию снабжения и другое.

 

     К числу  отмеченных  противоречий  относится  и   требование закони   о   запрещении   использования  личного  транспорта,  не обеспеченного  экологической  защитой,  а  также  наказание   его владельцев.  Но  в реальных условиях владельцы личного транспорта лишены в первую очередь самим государством возможности  содержать его  в  необходимом  экологическом  состоянии.  Здесь  тоже нужен компромисс и взаимное обязательство граждан и государства.

 

     44

 

     А вот станции технического обслуживания,  которые  не  могут обеспечить   владельцев   транспорта   услугами   для   наведения характеристик,  требуемых по закону, видимо, следует закрывать. И поэтому закон должен предусматривать и защиту прав потребителя.

 

     Из-за нехватки  времени  конкретные постатейные замечания по проекту закона я отдам в комиссию.  А в  заключение  хочу  внести предложение   -   разработать  проект  закона  Украинской  ССР  о стимулировании рационального использования ресурсов и  уменьшения отходов промышленных производств. Скажу коротко об основной идее. Все  производства  должны  инвентаризировать  отходы,   указывать количество полезных веществ,  продуктов в них, указывать, есть ли в  наличии  либо  отсутствуют  технологии   по   извлечению   или использованию полезных продуктов. В тех случаях, когда технология есть,  но полезные вещества не используются, рассчитать возможную прибыль,  которую  можно  получить при переработке отходов,  и 25 процентов ее взыскивать с  предприятий  в  специальные  фонды  по экологии,  в том числе и для финансирования внедрения переработки отходов на том же предприятии.

 

     Напротив, в  том  случае,  когда  отходов   нет,   то   есть технология совершенная,  ввести нормированный показатель снижения налогов. А в случае, когда полезные продукты выделяют из отходов, получаемую  прибыль  освобождать  от  налогов  на срок по нормам, устанавливаемым законом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  народному  депутату  Костенку, місто Київ. За ним виступатиме депутат Істратенко.

 

     45

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,   заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  у  питаннях  еколог  і   ї   та   раціонального природокористування /Червоноармійський виборчий округ,  м. Київ/. Шановні депутати!  Шановний головуючий.  Сьогодні більша  частина території   України   знаходиться   в  стані  екологічної  кризи. Чорнобильська  зона,  Придністров'я   і   Придніпров'я,   Донбас, Кривбас,  Північний Крим, узбережжя Чорного та Азовського морів - ось зони нашої біди.

 

     На Україні нагромаджено промислового  бруду  більше,  ніж  в усьому  Радянському  Союзі.  Майже  30  відсотків союзних викидів припадає на нашу територію.  У нас найбільше  в  світі  розорених сільськогосподарських  угідь.  70,3  відсотків  території України становлять ці угіддя.

 

     У той же  час  у  таких  країнах,  як  Франція,  орні  землі становлять лише 42 відсотки, у Німеччині - 32, а в США - 27.

 

     Водозабезпеченість України   в   десятки   разів  нижча  від загальносоюзного рівня.  А дефіцит води сьогодні становить більше 4  мільярдів  кубометрів.  У  1989  році  у  водоймища республіки скинуто понад 2,5 мільярда кубічних метрів забруднених стоків,  а існуючі  очисні  споруди  при  біологічній очистці вилучають лише 10-40 відсотків неорганічних речовин і  практично  не  затримують солі важких металів. Внаслідок погіршення стану довкіл на Україні витрати  валового   національного   продукту   становлять   15-20 відсотків, або більше 15 мільярдів карбованців.

 

     Але найстрашнішим  фактом  сьогодні  є реальна загроза життю людей.  Неухильно скорочується  народжуваність,  і  в  1989  році вперше  коефіцієнт  відтворення став нижчим ніж одиниця.  Ступінь хімічного  забруднення  навколишнього  середовища   та   наслідки чорнобильської  катастрофи  загрожують  також  взагалі  існуванню нації.

 

     Для того щоб шукати шляхи виходу із  цієї  кризи,  необхідно з'ясувати причини, що призвели до такого стану.

 

     46

 

     Можна впевнено   говорити  про  два  основних  фактори,  які перетворили ще донедавна  квітучу  українську  землю  з  чудовими кліматичними  умовами  у всесоюзну кочегарку,  вкриту радіаційним пилом.

 

     Перший - це економічна політика центру,  яка стала  можливою через відсутність української державності.  І другий - це система нашого господарювання,  яка склалася за умов тоталітаризму і  дів таким  чином,  що  в  кінцевому результаті задовольняв потреби не суспільства,  а здебільшого самої  економіки,  що  призводить,  з одного  боку,  до  технологічної  відсталості,  а  з  іншого - до катастрофічного  виснаження  природних   ресурсів   і   стрімкого збільшення техногенного впливу на навколишнє середовище.

 

     Отже, можна  стверджувати,  що  вихід із екологічної кризи в можливим лише за умови,  коди  Україна  дійсно  стане  суверенною державою,  яка сама зможе визначати свою економічну та екологічну політику,  нести  повну  відповідальність  перед  народом  за  її наслідки.  Не  менш  важливою  умовою  є  вихід  на передній план екологізації  економіки,  суть  якої  полягав  у  впровадженні  у виробничу   сферу  таких  економічних  важелів  і  стимулів,  які забезпечували   б    ресурсозбереження,    зменшення    масштабів забруднення    навколишнього   середовища   шляхом   упровадження маловідходних  та   безвідходних   технологій,   перепрофілювання екологічно  небезпечних виробництв,  реконструкції і модернізації підприємств, окремих цехів та ліній.

 

     Запропонований у   проекті   закону   економічний   механізм природокористування  і  в  отим важелем,  який допоможе здійснити поступово екологізацію економіки.

 

     Основу економічного  механізму  природокористування  повинні скласти   платежі   за  використання  природних  ресурсів  та  за забруднення і порушення навколишнього середовища.

 

     47

 

     Причому в умовах ринку система оподаткування  повинна  діяти таким  чином,  щоб  не  стільки  стимулювати надходження коштів у природоохоронні  фонди,  скільки  стимулювати  діяльність   самих підприємств  по  раціональному використанню природних ресурсів та охороні навколишнього середовища.  В ідеалі економічний  механізм повинен  створити  такі умови,  коли в державну скарбницю не буде надходити  жодного  карбованця  з   податку   на   розміщення   у навколишньому    середовищі    відходів   виробничої   діяльності підприємств.

 

     Але цього недостатньо  для  виходу  із  кризи.  Впровадження економічного   механізму  природокористування  повинно  органічно поєднуватися    зі    зміною    всієї    системи     фінансування природоохоронної діяльності.

 

     У країнах  Заходу  дві  третини  усіх  витрат  на екологічні проблеми - це кошти самих підприємств і лише одна  третина  -  це цільові державні асигнування. Але ті асигнування повинні складати не  менше  5  відсотків  валового  національного  продукту,   або половину суми військового бюджету,  як це,  наприклад, робиться у Сполучених Штатах Америки.

 

     Розрахунки показують,  що для виходу України  з  екологічної кризи  необхідні  щорічні  цільові  асигнування  в обсязі і 45-50 мільярдів карбованців.  У 90-му році таких асигнувань  було  лише трохи більше одного мільярда карбованців.

 

     Отже, ситуація  критична  і без принципово нових підходів до організації всієї системи природокористування кризу  не  здолати. Ї,  звичайно,  у  межах  одного  Закону про охорону навколишнього природного середовища всіх проблем не розв'язати.  Але цей проект є першою спробою принципово змінити екологічну політику, і тому я пропоную прийняти його за основу.

 

     Дякую за увагу.

 

     48

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному  депутату  Істратенку, 86-й округ,  Дніпропетровська область. За ним виступатиме депутат Задорожний.

 

     ІСТРАТЕНКО М.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР у   питаннях   екології   Та   раціонального  природокористування /Заводський виборчий округ,  Дніпропетровська область/. Уважаемые депутаты! Уважаемый председательствующий! Существующее до сих пор природоохранное   законодательство    носило    большей    частью декларативний  характер  и  не  обеспечивало  должной  защиты  ни природы как части среда обитания человека,  ни  самого  Человека. Оно    не    являлось    преградой   на   пути   к   хищническому бесхозяйственному   использованию    природных    ресурсов,    не предполагало должной ответственности за такие действия.

 

     Предлагаемый проект  закона ставит своей целью регулирование именно этих отношений,  то есть в области охраны, использования и воссоздания   природных   ресурсов,   обеспечения   экологической безопасности, предупреждения и ликвидации негативного воздействия хозяйственной  и иной деятельности на окружающую природную среду. При  разработке  этого  законопроекта  ставилась   также   задача комплексного  универсального  подхода  в области охраны природы с тем, чтобы этот закон стая базовым при разработке уже специальных природоохранных  законодательных  актов.  Принципы,  заложенные в этом проекте закона,  позволяют сказать,  что и  в  этой  области регулирования  отношений  мы  делаем еще один шаг в направлении к правовому государству,  а именно;  в данном законе мы  закрепляем право  человека на безопасную для его жизни и здоровья окружающую природную среду.

 

     При этом понятие "безопасную" не есть в этом проекте  чем-то произвольным  или  субъективным.  Оно  основано  на  нормативах и стандартах,  которые  и  есть   правовими   критериями   качества окружающей среды.

 

     49

 

     Гарантом защиты  этого  права выступает государство.  До сих пор  министерства  и  ведомства  безраздельно  господствовали   в области    размещения    производительных    сил,   бесконтрольно распоряжались природными ресурсами. К чему это привело, мы знаем.

 

     Местные органы власти не могли и еще не могут  противостоять этому.  А государственный орган,  который должен был осуществлять контроль  за  охраной   природы,   фактически   был   бесправным. Доказательством тому служит тот факт, что Государственный комитет по  охране  природы  уже  создан,  но  до  сегодняшнего  дня  нет положения  о  нем.  Думаю,  здесь  лежит разгадка того,  как наше Правительство относится к этому природоохранному органу и  к  тем вопросам, которыми он должен заниматься, то есть к экологии.

 

     В связи  с  этим очень важным моментом в проекте есть четкое разграничение функций законодательных и  исполнительных  органов, полномочий республиканских и местных органов власти.

 

     С этой   целью  отдельной  статьей  законопроект  закрепляет компетенцию специально  уполномоченных  органов  государственного управления   в  области  охраны  окружающей  природной  среды.  В структуре Кабинета Министров - это министерство,  в законопроекте

-это Государственный комитет.  Думаю, что неважно, как этот орган будет называться* Главное, он должен иметь достаточно полномочий, чтобы  быть  выше  интересов  любой  отрасли народного хозяйства, любого ведомства во имя сохранения природных  богатств,  жизни  и здоровья людей.

 

     50

 

     Считаю большим  шагом  вперед  закрепление  в проекте закона прав общественных  организаций  в  области  контроля  за  охраной природа.  Так, в статье 20 "Полномочия общественных объединений в области  охраны  окружающей  природной  среды"  закреплено  право осуществлять    контрольные   функции,   проводить   общественную экологическую  экспертизу,  выступать  с  инициативой  проведения республиканских  и  местных референдумов,  вносить предложения по организации заповедников,  подавать в суд иски в случае нарушения природоохранного законодательства.

 

     Следующий очень   важный  раздел,  на  котором  хотелось  бы остановиться - это  экономический  механизм,  обеспечение  охраны окружающей природной среды.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Важливе  -  спочатку  було  б,  а неважливе - на кінець,  а  так  -  час  закінчився.  Слово  надається   депутату Задорожному.

 

     Ви розумієте,  усі хочуть висловитися,  тому ми дотримуємося регламенту.  Будь  ласка,  слово  надається  народному   депутату Задорожному. За ним виступатиме депутат. Романов.

 

     ЗАДОРОЖНИЙ Б.В.,  голова  підкомісії  Комісії Верховної Рада Української   РСР   у   питаннях   екології   та    раціонального природокористування /Маріупольський - Центральний виборчий округ, Донецька область/.  Шановні депутати!  Вважаю,  що немає  потреби доводити,  яке  важливе  значення мав проект закону,  внесений на обговорення у Верховну Раду.  Є всі підстави стверджувати, що цей закон   матиме   життєво   важливе   значення.   Адже   в   ньому передбачається право  кожного  громадянина  нашої  республіки  на безпечне   для   його   життя   і  здоров'я  навколишнє  природне середовище.  Саме на  цьому  аспекті  забезпечення,  гарантування екологічної  безпеки,  з  позиції  життя і здоров'я громадянина я хочу зупинитися.

 

     51

 

     У цілому позитивно оцінюючи проект закону і  пропонуючи  вам прийняти  його  в  першому  читанні,  я  разом  з  тим не можу не висловити стурбованості щодо положень проекту закону,  які  мають гарантувати безпеку для життя і здоров'я населення.

 

     Як відомо,  1 серпня 1990 року ми прийняли постанову, в якій територія України проголошена зоною екологічного лиха.  Але ніхто не  спитав  і  досі  невідомо,  а що ми мали на увазі цього разу. Цілком слушно,  що йдеться про якусь небезпеку,  і перш за все, я так собі уявляю, для життя і здоров'я людей.

 

     У проекті закону, на жаль, цей термін не вживається. У розділі 13 йдеться про зону  надзвичайних  екологічних  ситуацій.  Цілком слушно  виникав  питання:  що  ж  це таке і в якому плані буде це тлумачення забезпечувати екологічну безпеку?

 

     Якщо звернутися до статті 63,  то ми  можемо  там  прочитати таке   тлумачення:   "Зонами  надзвичайної  екологічної  ситуації оголошуються  території,  де  внаслідок  діяльності  людини   або руйнівного  впливу  стихійних  сил  природи  виникли  тривалі або незворотні зміни  в  навколишньому  середовищі,  що  призвели  до неможливості  Проживання на них населення і ведення господарської діяльності".  Тобто якщо виходити з цього тлумачення,  то йдеться про  фізіологічну  неможливість  проживання.  Тим часом,  якщо ми звернемося до нашого повсякдення,  то бачимо,  що люди проживають на  тих  територіях,  де  існує реальна загроза для їх здоров'я і життя.

 

     Я вже не кажу про чорнобильську зону,  де  люди  постраждали внаслідок  чорнобильської  катастрофи.  Я  вже  не  кажу про інші регіони,  де такі наслідки ще відбуваються.  Я хочу навести  лише один  приклад,  який  стосується  міста  Маріуполя,  про  яке вже сьогодні згадували.

 

     52

 

     Лише один приклад.  Як показали дослідження  вчених,  рівень забруднення    атмосферного    повітря    хімічними    речовинами еквівалентний потужності дози іонізуючого випромінювання, 180 бер за 30 років. Я не обмовився, саме 180 бер за 30 років.

 

     Внаслідок цього  виявлені  генетичні  зміни  стану  здоров'я населення.  Вони  виражаються  в  тому,  що  20  дітей  з  тисячі новонароджених вже мають множинні пороки розвитку.  Якщо не брати до увари такі критерії,  як стан здоров'я населення, то чи можемо ми  говорити  про те,  що буде забезпечена безпека для населення, яке проживав в таких зонах.

 

     Отже, вважаю, що найважливішим моментом, який треба взяти до уваги   при   доробці  цього  проекту,  це  критерії,  які  мають визначити,  що таке зона надзвичайних екологічних ситуацій.  Якщо територія  України  проголошена зоною екологічного лиха,  то слід вважати,  що зони  надзвичайних  екологічних  ситуацій  -  це  ті території,  де  вже існують реальні умови,  які створюють загрозу для життя і здоров'я населення.

 

     Крім того,  я вважаю,  що яри визначенні статусу  таких  зон необхідно    враховувати    інші    об'єктивні   показники,   які характеризують  стан  інших  елементів   природного   середовища, зокрема,  забруднення  безмежного  простору повітря,  забруднення грунту, забруднення підземних та інших вод.

 

     Тому що все це взагалі впливає на стан здоров'я населення. І нарешті, ще одне питання. Воно пов'язане з реалізацією...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Час вичерпано.

 

     ЗАДОРОЖНИЙ Б.В.   Стаття   42,   де   йдеться   про  пільги, компенсації.

 

     53

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  депутату  Романову.   За   ним виступатиме депутат Дорофеєв.

 

     РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського  державного  університету  імені   І.І.   Мечникова   / Жовтневий  виборчий округ,  Одеська область/.  Уважаемые народные депутаты!  Сегодня  мы  рассматриваем  проект  Закона  об  охране окружающей среды,  и я полностью согласен с предложением депутата Романюка  о  том,  что  этот  закон  должен  иметь   приоритетное значение.

 

     Только в  том  случае,  если в первую очередь будет решаться вопрос экологии,  может развиваться экономика и мы  можем  решать политические  вопросы,  экономические  вопросы и целый ряд других вопросов.  К  сожалению,  хотя  закон  направлен  на  обеспечение аграрной жизни, здоровья человека, он все-таки еще не достиг того уровня,  чтобы гарантировать жизнь  человеку  без  отрицательного влияния нашей промышленности, нашего сельского хозяйства.

 

     Но к этому мы должны стремиться.

 

     Если мы посмотрим, какой же может быть механизм решения этой проблемы сегодня, то такой механизм существует.

 

     Мы с вами часто киваем на центр,  а центр тоже  иногда  дает полезные  предложения.  В  настоящее  время  есть  система оценки воздействия окружающей среды.  Но, к сожалению" наши предприятия, наши  ведомства не выполняют это требование.  Именно поэтому мы с вами оказываемся у разбитого корыта.

 

     Если мы  не  будем  осуществлять  прогнозирование  состояния окружающей  среды,  то  мы  с вами не обеспечим своей жизни и,  к сожалению, можем оказаться только на кладбище.

 

     54

 

     Можно привести несколько примеров.  Здесь уже  говорилось  о Днестре,   о   Черном   море.   Можно  приводить  цифры,  которые свидетельствуют о том,  что Черное море  сегодня  имеет  такие-то превышения ПДК. Но беда вся в том, что когда мы говорим только об одном каком-то элементе,  то забываем,  что все эти отрицательные воздействия приводят еще к большему отрицательному результату при взаимодействии между собой.

 

     Посмотрим, что  же  дает  нам  прогнозирование.  Сегодня   я приведу  пример  только на основании ситуации в Одесской области. Всем  известен  Одесский  припортовый   так   называемый   завод. Товарищи,  но это же был обман! Всех обманули. Сегодня мы знаем о том,  что это опасность,  и решить этот вопрос,  к сожалению,  не удается.

 

     Следующий вопрос  - Одесская ТЭЦ-2,  бывшая атомная станция. Размещается объект на стыке двух  тектонических  разломов,  когда сегодня ,  на примере Спитака, мы уже знаем, к чему это приводит. Я спрашиваю:  "Кто несет  ответственность?"  Неизвестно.  Возьмем чернобыльскую ситуацию, другие ситуации. Так вот, в документе как раз закладывается  неотвратимость  ответственности  за  нарушение законодательства.

 

     Кто в  данном  случае?  Пора  называть имена,  пора называть фамилии,  министерства:  Минэнерго,  Минводхоз,  наши украинские, союзные и так далее.

 

     Или взять  бывшего  генерального директора производственного объединения "Одесэнерго",  который ничего  не  сделал  для  того, чтобы  развивать  Энергетику  непосредственно в Одессе.  Для него превыше  всего  были   ведомственные   интересы,   связанные   со строительством   атомной   станции,  чтобы  потом  электроэнергию продавать за границу.

 

     55

 

     Здесь тоже затрагивался  вопрос  относительно  рекреационных зон.  Вы посмотрите,  что у нас происходит с Карпатами, что у нас происходит  с  северо-западным  Причерноморьем.  Я   неоднократно ставил вопрос о том, чтобы мы наконец приняли данный закон.

 

     Следующее замечание. Если мы с вами не добьемся безусловного выполнения принимаемого Закона об  охране  окружающей  среды,  то грош нам цена.  Призываю всех вас проголосовать за данный проект. Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Дорофееву, округ 56, Луганська область. За ним виступатиме депутат Ізмалков.

 

     ДОРОФЄЄВ В.М.,  ректор  Комунарського  гірничометалургійного інституту  /Комунарський  виборчий  округ,  Луганська   область/. Уважаемые   народные  депутаты,  уважаемый  председательствующий! Сегодня  мы  приступили  к  обсуждению   законопроекта,   который касается всех жителей Украины - от детей до стариков,  независимо от профессий и идеологических симпатий.

 

     Закон нужен.  Хотя он, к сожалению, как уже многие говорили, не  совсем прямого действия.  Я думаю,  нам следует принять его в первом чтении. А теперь замечания.

 

     В седьмом абзаце статьи 16 после слов "природне  середовище" необходимо,  наверное,  добавить:"...з  урахуванням  їх  сукупної дії".  И в статье 31 второй абзац необходимо дополнить  этими  же словами. Почему?

 

     Я приведу  пример по нашему городу.  У нас в два раза больше пыли,  чем допустимо,  геоксида азота - в 2,8 раза,  аммиака -в 2 раза больше, чем допустимо для безопасного проживания.

 

     56

 

     И это  на  фоне сильнейшего индустриального шума и вибрации. Мы очень часто говорим о газе,  воде, о чем хотите, но забываем о шуме. Он настигает нас всех и на работе, и дома.

 

     Так вот,   совокупность  этих  факторов  привела  у  нас  за последнюю пятилетку к увеличению в  три  раза  сердечнососудистых заболеваний,   в   полтора   раза  -  онкологических.  Хотя  наши предприятия достаточно упорно работают  над  решением  вопроса  о сокращении выбросов,  но счастья особого мы не испытываем,  когда вместо двух тонн на человека сыпется теперь только полторы  тонны в год.

 

     В статье 41 /абзац шестой/ предлагаю после слов "перевищення лімітів"' добавить :"... і залпові викиди та скидання". А то ведь можно  раз  сбросить залпом,  вытравить весь город и не превысить лимита.  Почему?  Потому что убивает ведь не общее количество,  а концентрация  в воздухе или воде.  Поэтому здесь,  на мой взгляд, прежде всего нужно преследовать залповые сбросы, а не постоянные, которые бывают по технологии.

 

     Статью 42   /абзац   четвертый/   дополнить   словами:   "де забруднення малого міста".  Ведь заводы загрязняют не только  тот город,  в котором они расположены,  но и округу. Особенно в таких супер-индустриальных регионах,  как Донбасс.  Бывает,  что  город иногда  загрязняется больше заводом,  который расположен в другом городе.

 

     Предлагав в статье 43 исключить седьмой и девятый абзацы.  А то  если  внимательно  почитать  эти абзацы,  то получается,  что дышать пылью и травиться газом будут в  Коммунарске,  Лисичанске, Кривом  Роге  и  других  городах-мучениках поневоле,  а деньги на экологические нужды будут  делить  в  Киеве,  областных  центрах. Вроде там лучше знают" чем нам надо дальше.

 

     57

 

     Конечно, и   республиканские,   и   областные  фонды  должны обязательно быть.  Потому что нужно решать и большие проблемы. Но платежи должны быть одноканальные, а не многоканальные.

 

     Хочу с этой трибуны обратиться к прессе,  которая, думаю. из хороших   побуждений    поднимает    вопрос    об    экологически неблагополучных городах,  но вносит очень часто смуту в наши умы. Иной раз,  не  разобравшись  в  цифрах,  дает  ошибочные  выводы. Наверное,  вы все читали о том,  что Москва у нас - самый грязный город,  потому что миллион тонн всего сыпется на Москву. Но забыл автор,  что  Коммунарск  по  сравнению  с Москвой ровно в сто раз меньше по численности и по площади.  А сыплется на голову жителям Коммунарска  дряни  всякой  меньше всего лишь в пять раз.  Так мы договоримся ар того,  что Ялта скоро у нас станет  самым  грязным городом.  Хотя  я  считаю,  что в Ялте должно быть еще чище,  чем сейчас.

 

     К сожалению,  из проекта закона не совсем  ясно,  как  будет определяться  зона  чрезвычайной экологической ситуации и что это даст жителям?  Видимо, нам нужен другой вариант, чем предусмотрен в законопроекте.  Если следовать проекту закона,  то мы несколько лет будем определять эти зоны чрезвычайного бедствия, так как это "повинна визначати Верховна Рада".  Я предлагаю,  чтобы это делал Кабинет Министров  с  подачи  Комиссии  по  вопросам  экологии  и рационального природопользования.  Тогда это будет в темпе и мы , может быть, до своей пенсии дождемся определения этих городов.

 

     Спасибо.

 

     58

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається  народному  депутату  Ізмалкову. Він  учора  був  іменинником,  тому  ми йому сьогодні двічі слово даємо.

 

     ІЗМАЛКОВ В.М.,  секретар Комісії Верховної Ради  Української РСР у справах ветеранів,  пенсіонерів,  інвалідів,  репресованих, малозабезпечених  і   воїнів-інтернаціоналістів   /Шевченківський виборчий округ, 3апорізька область/.

 

     Уважаемые депутаты!  Очень  хорошо,  что Комиссия Верховного Совета по вопросам экологии и весь Верховный Совет не  собираются останавливаться  на  этом одной законе.  Как я понял,  это первый закон в целом  ряду  законов,  которые  будут  регулировать  наши взаимоотношения  с  природой.  Я  полностью поддерживаю концепцию законопроекта, его построение и цель.

 

     Тем не менее есть ряд дополнений и замечаний.  По-моему,  из этого  проекта  закона  выпали  такие важные звенья в деде охраны природы,  как природоохранная прокуратура.  В некоторых  областях они   уже   созданы  /как  и  в  Запорожской/.  Я  думаю,  что  в законопроекте  нужно  найти  им  место,  определить   полномочия, компетенции, задачи.

 

     Следующее. Отсюда  выпали  те  моменты  закрепленные  нами в Законе о милиции,  где мы определяли  задачи  милиции  в  области охраны природы и решении экологических вопросов.  Я думаю,  что в нашем нынешнем  законе  должны  быть  конкретизированы  задачи  и компетенция милиции в области природоохраны.

 

     Следующее. Выпали такие звенья,  как водная,  лесная, рыбная инспекции.  Эти органы остались один на один с браконьерами  и  с разными бедами,  которые легли на их плечи.  Они решают важнейшую задачу по сохранению природных ресурсов,  но остаются  технически слабо вооруженными и незащищенными в правовом отношении.

 

     59

 

     Я думаю,   что   в   этом  законе  нам  нужно  концептуально определить  отношения  этих  инспекций,  кроме  и  с   санитарной инспекцией. Вы знаете их положение, знаете для чего они созданы.

 

     Дальше. Законопроект   надо  дополнить  статьей  о  создании специальных  зон  вокруг  атомных  электростанций  и   химических заводов.  Не  социальных  зон,  как  раньше  говорилось,  не зон, которые уже сейчас потеряны, а со специальной точки зрения, с той же  точки зрения,  что надо готовить людей к действиям в условиях будущих возможных аварий, к действиям по ликвидации последствий и так далее.

 

     Дальше. В  законопроекте  предусмотрен раздел "Международные отношения Украинской ССР в области  охраны  окружающей  природной среды".  Вместе  с тем нет статьи о внутрисоюзном сотрудничестве, согласовании, программы и так далее.

 

     Наша комиссия,  работая  над  проектом  Союзного   договора, решила  ряд  вопросов  экологии  отнести  в  ведение  Союза.  Это правильно.  Нельзя решать проблемы аварийных зон без согласования усилий с Россией, не согласовав усилия с Белоруссией.

 

     Теперь несколько   замечаний  по  статьям.  В  первой  части преамбулы  надо   убрать   слово   "экономического".   Посмотрите внимательно, мне кажется, что экологические вопросы не могут быть условием поступательного развития экономики.  Они все время будут вступать в противоречия. Слово "экономического" надо убрать.

 

     Статью 3 надо дополнить принципом, содержащим смысл: межгосударственное и межреспубликанское сотрудничество.

 

     Следующее. Надо внимательно посмотреть на статью 50, которая предусматривает   охрану   окружающей   среды  от  влияния  шума, электромагнитных излучений.

 

     60

 

     Понятие "шум" - это одно,  и вред его очевиден для всех.  Но вместе  с  тем  есть  звуки"  которые  находятся за наших органов чувств,  но тем не  менее  такие  же  опасные.  Это  инфразвук  и ультразвук.  В  связи с этим надо каким-то образом понятие "шум'* расширить.

 

     С целью экономии времени - я и так настойчиво просил слова - на  этом я заканчиваю.  Поддерживаю этот законопроект и предлагаю принять его в первом чтении с учетом поправок.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати!  На ваш розгляд роздано проект постанови з цього питання.  Депутати, які виступали, вносили одну пропозицію:  прийняти або за основу,  або в першому читанні.  Над цим  проектом закону депутати працювали понад чотири місяці.  Він був також опублікований для народного  обговорювання.  Чи  будуть інші пропозиції?  Немає.  Тоді дозвольте поставити на голосування проект постанови:  проект закону прийняти  у  першому  читанні  і доручити   Комісії   Верховної   Ради   у  питаннях  екології  та раціонального  природокористування  разом  з  іншими   комісіями, зацікавленими органами,  а також за участю експертів доопрацювати його з урахуванням усіх пропозицій і внести на розгляд  Верховної Ради в травні. Хто за таку пропозицію, прошу.

 

     "За" -267. Приймається.

 

     Шановні депутати!  До нас звернулися з проханням дві комісії

-  з  питань  Чорнобильської  катастрофи  і  з  Питань  гласності /правда, Комісію з питань гласності ми просили розглянути, і вони розглянули/,  а також  Держтелерадіо.  Завтра,  25  і  26  квітня благодійний  телерадіомарафон  "Дзвони  Чорнобиля" і інші заходи. Вони просять внести деякі зміни у висвітлення роботи нашої сесії.

 

     61

 

     Дати таку згоду? Не потрібно більше нічого Дякую.

 

     Тут надходять  записки  щодо  подальшої  нашої  роботи.   Ми сьогодні, я вам уже доповідав, розглядали і вважаємо за необхідне завтра внести на розгляд проект Закону про митну справу в УРСР. У нас  є  борг  - це проект постанови про заходи,  які вживаються в республіці щодо виконання Закону про  пріоритетність  соціального розвитку  села.  І  потім,  якщо ми далі будемо плідно працювати, розглянемо питання про посилення відповідальності за  спекуляцію, незаконну торговельну діяльність і за зловживання в торгівлі, про ратифікацію Конвенції і ООН про боротьбу проти незаконного  обігу наркотичних  засобів і психотропних речовин.  А в п'ятницю,  крім питань,  пов'язаних з річницею чорнобильської  катастрофи,  маємо розглянути пакет документів щодо оподаткування.

 

     Ми довго радилися сьогодні стосовно суботи. Більшість членів Президії висловилося так,  що нічого у  нас  не  вийде,  тому  що чимало  депутатів  уже  запланували  зустрічі  у  своїх  виборчих округах,  у інших  депутатів  спланована  інша  робота,  оскільки раніше про робочу суботу не повідомлялося.

 

     Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Уважаемые депутаты! Уважаемей Иван Степанович! Я убедительно вас всех прошу: давайте переходить к законопроектам об экономике,  приватизации,  о собственности, о налоге. Вот один мы поставили.  Когда мы этим будем заниматься?  У меня  возникает глубокое  чувство  безысходности:  мы  принимаем законы,  которые экономически не выполнимы. Давайте заниматься экономикой.

 

     ГЛОВУЮЧИЙ. Я повністю підтримую вашу пропозицію. Ще раз хочу доповісти депутатам, що ми розглядаємо питання, коли воно готове.

 

     62

 

     Оскільки ми  наполягаємо  -  давайте  ці  законопроекти.  От сьогодні йшла мова вже неодноразово,  і завтра ми повернемося  до звіту Уряду про стабілізацію.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Стабілізація і закони економіки...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Звертаємося   до   всіх   -   якщо   будуть   ці законопроекти готові, то зразу ж їх одержать депутати.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Включать их немедленно в повестку дня.

 

     ГОДОВУЮЧИЙ. Оголошується перерва. Завтра продовжимо роботу о 10-й годині.

 

     63