Стенограма пленарного засідання

26 березня 1991

 

ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 26 березня 1991 року. 16 година.

 

 

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

 

     ГОЛОВА. Прошу підготуватись до  реєстрації.  Можна  включати систему  "Рада".  Прошу  зареєстуватись.  В  залі  - 357 народних депутатів.

 

     Василю Івановичу, прошу вас.

 

     ЄВТУХОВ В.І.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з   питань   розвитку   базових  галузей  народного  господарства /Центрально - Міський виборчий округ, Дніпропетровська область /. Сторінка  27.  Я,  випереджаючи запитання,  відповім на два,  які можуть  бути.  Перше  -  народним   депутат   Ізмалков   пропонує доповнити:  "Підприємство  з  уже  існуючим  екологічно шкідливим виробництвом може одержувати пільги в оподаткуванні..." Я згоден, що може отримувати підприємство, але це не норма. Це норма Закону про оподаткування,  а ідея ця  записана  трохи  далі,  в  статтях відносно нових технологій. І все. Прошу запитання.

 

     3

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     БОЙКО І.В.,  член  Комісії  Верховної Ради Української РСР з питань діяльності  Рад  народних  депутатів,  розвитку  місцевого самоврядування   /Першотравневий   виборчий   округ,  Чернівецька область /.  Я прошу депутатів звернути увагу на третє  речення  у другому  пункті,  яке  пропонується  в  статті  11:  "У  випадках банкрутства  підприємства  фінансування  проводиться  за  рахунок коштів від продажу його майна, а якщо цих коштів не вистачає - за рахунок бюджету,  відповідно місцевої Ради або держави".  Я хотів би  звернути  увагу на те,  що коли ми приймали Закон про місцеві Ради Української РСР та місцеве самоврядування,  там була  стаття 8.   У   ній   мова   про  те,  що  відносини  органів  місцевого самоврядування  з  підприємствами  будуються  на  податковій  або договірній  основі,  тому  записувати  в  законі про те,  що Ради виплачуватимуть   за   рахунок   природокористування   за   якесь підприємство  /чи  це  сімейне,  чи  індивідуальне  /,-  це  буде суперечити тому закону, який ми прийняли.

 

     Тому пропоную на сторінці 27 закінчити це речення  так:"...а якщо  цих  коштів  не вистачає - за рішенням суду чи арбітражу за рахунок власника майна і трудового колективу". Я наполягаю на цій зміні і прошу це проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Василю  Івановичу,  ви  будете  пояснювати  чи треба ставити на голосування?

 

     ЄВТУХОВ В.І.  Справа в тому, що ми говоримо про одне і те ж, тільки різними словами. У редакції комісії записано, що у

 

     4

 

     випадках банкрутства  підприємства  фінансування проводиться за рахунок коштів від продажу майна.  Тобто  все  моє  майно  вже продали,  і  виручені  кошти  пішли  на вирішення тих екологічних питань.  Пропонується, знову ж, за рахунок власників майна. Тобто воно одне й те ж - за рахунок власників майна. Це по-перше.

 

     І друге:"...бюджету  відповідно  місцевої Ради або держави". Коли екологічна шкода така велика,  коли коштів від продажу майна підприємства  недостатньо,  коли  все у мене забрали і вже більше коштів немає,  а питання слід вирішувати, то навіть якщо ми цього підприємця посадимо у в'язницю,  проблеми все одно залишаються. І тут,  аби вирішити ці питання,  слід залучити кошти бюджетні  або місцевої  Ради.  Ось  чому  комісія наполягає на оцій апробованій редакції.

 

     Эта норма уже сейчас закладывается.  Еще нет никаких  льгот, ни    процентов,    ничего.    А   здесь   закладывается   именно заинтересованность  предприятий  перейти  на  чистые  технологии. Здесь написано,  что если предприятие имеет программу перехода на чистую

 

     5

 

     технологию, начинает и реализует ее,  то пользуется льготами в    налогообложении.   Это   дает   возможность   заинтересовать предприятие,  выделитъ ему  деньги  и  помочь  перейти  к  чистым технологиям.  Это  в первую очередь больной вопрос для Запорожья, Донецка,  Луганска,  Днепропетровска  и  других  городов  с   уже сложившимся вредным производством. И я думаю, что если мы дадим в статью эту поправку, то заинтересуем предприятия.

 

     Сейчас в четвертой колонке написано,  почему она отклонена - дескать,  можно  предприятия по различным нормам остановить и так далее.  Но кто сейчас может остановить,  к примеру, наш коксохим? Только шахтеры.  А так никто больше не может его остановить.  Его нельзя  останавливать,  иначе  весь  город  перейдет  на   чистую технологию и просто-напросто работать не будет.

 

     Я предлагаю по этому пункту голосовать поименно.

 

     ЄВТУХОВ В.І.  Наша  комісія не заперечує проти того,  щоб ця позиція ввійшла до закону.  Але,  зважаючи на  те,  що  це  норма Закону про оподаткування,  треба уникнути розбіжностей.  Але якщо воно буде відображене в цьому законі - нічого поганого.

 

     ГОЛОВА. Давайте проголосуємо.  Комісія  не  заперечує  проти доповнення,   яке   вносить   народний  депутат  Ізмалков.  Прошу проголосувати за ще доповнення.

 

     "За" - 218. Не добрали.

 

     Перший мікрофон.

 

     ЗАЛУДЯК М.І.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР у   питаннях   екології   та   раціонального  природокористування /Кременчуцький - Крюківський виборчий

 

     6

 

     округ, Полтавська область /.  Статтю  11,  пункт  2,  другий абзац   Комісія  з  питань  екології  пропонує  доповнити  такими словами:"...встановлених нормативів викидів і скидів забруднюючих речовин  у  навколишнє  природне  середовище і розміщення в ньому відходів,  вносить у позабюджетні  фонди  місцевих  Рад  народних депутатів  плату за вказані викиди і скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів". Ми раніше вносили цю пропозицію.

 

     ЄВТУХОВ В. І. Заперечень немає.

 

     ГОЛОВА. Не потрібно голосувати за це? Другий мікрофон.

 

     БОЙКО І.  Г.,  заступник  голови  Комісії   Верховної   Ради Української  РСР  у  справах ветеранів,  пенсіонерів,  інвалідів, репресованих,  малозабезпечених  і  воїнів-інтернаціоналістів!  / Кам'янсько  -  Дніпровський виборчий округ,  Запорізька область/. Наша Комісія у справах ветеранів подавала пропозицію, щоб завдані збитки   відшкодувалися   на   рахунок  місцевих  Рад  за  місцем реєстрації підприємств. Ця пропозиція врахована в статті 30, там, де  йдеться  про  відповідальність  підприємств  .  Але,  Леоніде Макаровичу,  нижнє,  останнє речення з лівої колонки ми в першому читанні  прийшли,  а  комісія,  навпаки,  зняла  частину "а також відшкодовує збитки,  завдані в результаті його  діяльності".  Там розмова  про  відповідальність  у  цілому,  тут  -  конкретно про користування природними ресурсами.  Я думаю,  нічого страшного не буде,  якщо  ми  й  закінчимо  так речення:  "а також відшкодовує збитки, завдані в результаті

 

     7

 

     його діяльності, на рахунок місцевих Рад". Я прошу поставити це на голосування.

 

     ЄВТУХОВ В.І.  На голосування ставити не потрібно, тому що ви самі сказали - воно є в нинішній статті.  То можна  вводити  і  в тій,  і в тій,  це думка одна й та ж.  Комісія не заперечує,  щоб закінчити 27 сторінку /четверта колонка/  тим  текстом,  який  ви зачитали:   "завдані   збитки  відшкодовуються  на  рахунок  Ради народних депутатів" і так далі.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати за пропозицію народного депутата Бойка і комісії.

 

     "За" -  202.  Не проходить.  Голосується стаття 11 в цілому. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 281. Приймається. Стаття 12.

 

     ЄВТУХОВ В.І.  Усі зауваження враховано,  зокрема, зауваження депутата  Зайця,  вірніше,  комісії,  яку  він  представляє,  яка пропонувала замінити слово "громадяни" на "фізичні особи".

 

     ГОЛОВА. Можна голосувати статтю 12? "За" - 299. Прийнято.

 

     ЄВТУХОВ В.І. Стаття 13.

 

     ГОЛОВА. Є  зауваження  до  статті  13?  Немає.  Ставимо   на голосування.

 

     "За" - 298. Статтю прийнято.

 

     Василю Івановичу, дякую вам. Сідайте, будь ласка. Як ми й

 

     8

 

     домовлялися з  вами,  зараз заслухаємо Уряд з питань цін.  Я хочу,  щоб ми дійшли до четвертого розділу,  а не  зупинялися  на півдорозі.

 

     Слово надається товарищу Недашковському. Будь ласка.

 

     НЕДАШКОВСЬКИЙ Д.Г.,  голова  Комітету цін при Раді Міністрів УРСР.  Шановний Голово!  Шановні народні депутати! Як вам відомо, Президентом  країни  і  союзним  Урядом  прийнято  документи  про здійснення  реформи  роздрібних   цін   і   соціального   захисту населення.  Відповідні  постанови  підготував  і Уряд республіки. Ними передбачено конкретні заходи щодо проведення  в  Українській РСР реформи роздрібних цін, створення системи соціального захисту населення  та  вишукування  необхідних  коштів  для   компенсації населенню втрат, пов'язаних з підвищенням роздрібних цін.

 

     Тепер конкретно  щодо самої реформи роздрібних цін.  Основні її положення і принципи проведення опубліковані в пресі,  і ви  з ними обізнані.  Проектом постанови Уряду республіки передбачено з 2 квітня 1991 року ввести в дію нові підвищені державні роздрібні ціни і тарифи на послуги, що надаються населенню.

 

     З метою    недопущення    необгрунтованого   зростання   цін встановлюються  єдині   граничні   рівні   підвищення   державних роздрібних цін на основні продовольчі і непродовольчі товари,  що визначають життєвий рівень населення.

 

     Відповідно до статті 9 Закону Української  РСР  про  ціни  і ціноутворення  роздрібні  ціни на хліб,  борошно,  м'ясо,  цукор, молоко,  масло вершкове, олію, дитяче харчування, лікерогорілчані вироби  затверджує Рада Міністрів УРСР за погодженням з Верховною Радою  Української  РСР.  Указом  Президента  СРСР   на   вказану продукцію вводяться такі

 

     9

 

     граничні розміри підвищення роздрібних цін:  хліб,  борошно, м'ясо - на 200 процентів, або в 3 раза; цукор - на 135 процентів; або в 2,35 раза;  молоко,  масло вершкове - на 13 процентів,  або 2,3 раза;  олія - на  130  процентів,  або  в  2,3  раза;  дитяче харчування  на  200  процентів,  або в 3 рази.  З метою обмеження зростання роздрібних цін прийнято рішення  частково  зберегти  на 1991 рік ...

 

     ГОЛОВА. Дмитре  Григоровичу!  Я  хочу вибачитися перед вами, але все це  надруковано  в  газеті.  І  не  думаю,  що  на  сесії Верховної  Ради слід зачитувати обнародувані матеріали.  Можливо, ви розкажете про особливості реформи цін на Україні /зокрема,  як і   коли   будуть  виплачуватися  компенсації/,  тобто  розкриєте механізм проведення реформи?

 

     НЕДАШКОВСЬКИЙ Д.Г.  Добре.  Отже,  на 1991 рік  зберігаються дотації  на  м'ясо-молочну  та рибну продукцію,  медикаменти.  По республіці це становитиме приблизно 10 мільярдів карбованців.

 

     Як і в цілому по країні,  у нас передбачається залишити  без змін  діючі  роздрібні  ціни  на  медикаменти  і вироби медичного призначення,  на каву і синтетичні тканини та інші вироби,  як це зазначено в Указі Президента і постанові Кабінету міністрів.

 

     Уряд республіки  прийняв рішення додатково залишити без змін на території України квартирну плату,  тарифи на  водопостачання, водовідведення,  теплоенергію та похоронні послуги.  Додатково на це із бюджету республіки  виділяється  близько  півтора  мільярда карбованців.

 

     Окремо хотів би зупинитися на платі за проїзд міським

 

     10

 

     громадським транспортом:        трамваєм,       тролейбусом, метрополітеном  та  автобусом.  Сьогоднішні  тарифи   на   проїзд покривають    лише    третину   фактичних   витрат   транспортних підприємств,  а метрополітену - і того менше. Розуміючи болючість цього  питання,  Уряд  все ж не бачить на сьогодні іншого виходу, крім  підвищення  рівня  цих   тарифів,   що   дасть   можливість забезпечити  покриття витрат на трамвайно-тролейбусні і автобусні перевезення,  відчутно зменшити дотацію по метрополітені  і  дещо стабілізувати  соціально-економічний клімат у трудових колективах цих підприємств.

 

     Аналогічне становище,  товариші,  у  нас  складається  і   з побутовими  послугами  населенню,  тому  Уряд  республіки доручає облвиконкомам ,  Київському і  Севастопольському  міськвиконкомам затвердити  граничні  розміри  підвищення діючих роздрібних цін і тарифів на послуги, що надаються населенню.

 

     На відміну  від  рішень  союзних  органів  Уряд   республіки зобов'язав  органи  ціноутворення  у  разі  надмірного  зростання договірних /вільних/ цін негайно приймати рішення про  повернення їх до державного регулювання.

 

     У декого  може  виникнути  запитання,  чи  потрібне  взагалі проведення реформи цін і їх підвищення.  Може,  краще було б жити при старих оптових і закупівельних цінах,  а отже,  не зачіпати і болючих питань,  пов'язаних  із  підвищенням  роздрібних  цін  та проблемою соціального захисту населення.

 

     Якщо відверто,  то  реформа цін - захід досить непопулярний, але вимушений, і затягування реформи привело б нас до економічної катастрофі.  Справа в тому,  що витрати на виробництво за останні роки значно зросли,  а застаріла система оптових, закупівельних і роздрібних  цін  не  давала  можливості  працювати  на  принципах господарського розрахунку переважній більшості промислових

 

     11

 

     підприємств у всіх галузях народного господарства, робила їх збитковими  і  позбавляла  трудові  колективи заінтересованості у збільшенні випуску  продукції.  За  цих  умов  Урядом  республіки розроблено програму соціального захисту народу України від впливу підвищення  роздрібних  цін,  тобто   гарантовані   компенсаційні виплати.

 

     Які основні   принципи  закладено  в  проект  постанови  про соціальний захист  населення?  Мається  на  увазі  спрямувати  на компенсації  всі  кошти  від  подорожчання  основних продовольчих товарів.  Повністю  компенсувати  подорожчання  товарів  дитячого асортименту  з  цільовим спрямуванням відповідних коштів сім'ям з неповнолітніми дітьми.  Повністю компенсувати населенню додаткові витрати  на  сплату  податку  з  продажу  в зв'язку з підвищенням роздрібних  цін  і  тарифів.  Встановити   диференційні   розміри компенсаційних  виплат  за  рахунок  бюджету  та  інших  джерел з пріоритетом матеріальної  підтримки  соціально  уразливих  верств населення. Я хотів би ще сказати, товариші...

 

     ГОЛОВА. Коли  народний  депутат виходить на цю трибуну,  він говорить те,  що хоче.  І повірте,  ті,  хто зараз дуже  не  хоче слухати, не завжди тут говорять те, що хоче почути народ України. Але кожен депутат має право говорити у межах свого регламенту,  і нехай товариш Недашковський виступає протягом свого регламенту.

 

     НЕДАШКОВСЬКИЙ Д.Г.   Товариші,  постає  надзвичайно  складне питання   -   де   вишукати   потрібні   кошти   для   проведення компенсаційних   виплат?  А  ці  виплати  немалі.  Відповідно  до розрахунків фахівців всього на компенсацію потрібно витратити  45 мільярдів

 

     12

 

     карбованців.

 

     Для цього в складі республіканського бюджету Української РСР на 1991 рік створюється Фонд соціального  захисту  населення.  До цього   фонду   спрямовується  частина  коштів,  одержуваних  від підвищення  роздрібних  цін,  скорочення  бюджетних  дотацій   на виплату різниці в цінах на окремі види продукції,  частина коштів податку з продажу, а також республіканського позабюджетного фонду стабілізації економіки та додаткові надходження податку з обороту і  податку  на  прибуток  у  зв'язку  з   введенням   фіксованих, регульованих і договірних /вільних/ цін.

 

     Міністерству фінансів   республіки   доручається   визначити розмір коштів, що підлягають передачі з фонду соціального захисту населення  міністерствам  відомствам  УРСР,  Кримській автономній республіці,   облвиконкомам.   Київському   і   Севастопольському міськвиконкомам на відшкодування додаткових витрат,  пов'язаних з підвищенням роздрібних  цін,  соціальним  захистом  населення  та підвищенням  заробітної  плати  працівникам  провідник  професій, закладів освіти,  охорони здоров'я та  соціального  забезпечення; культури і архівних установ.

 

     З метою  компенсації населенню витрат,  пов'язаних з оплатою податку з продажу,  Уряд республіки додатково спрямовує на це 3,1 мільярда  карбованців,  що дозволить збільшити розмір компенсації проти встановленого союзним Урядом  на  5  карбованців,  тобто  в республіці  виплачуватиметься  не 60 карбованців для робітників і службовців, а 65.

 

     Пенсіонери одержать 70 карбованців замість  65,  діти  -  45 карбованців  замість 40,  одинокі матері - 95 карбованців замість 90,  студенти вузів - 125 карбованців замість 120 і т.  д.  Тобто компенсаційні виплати всім категоріям населення збільшуються

 

     13

 

     на 5 карбованців.

 

     Передбачається також   підвищити  грошові  норми  витрат  на харчування,  придбання  м'якого   інвентаря   і   обмундирування, предметів  культурно-побутового і господарського призначення,  на учбові  цілі  в  лікарнях,   поліклініках,   дитячих   дошкільних закладах,     школах,    дитячих    будинках    та    інтернатах, будинках-інтернатах  для  престарілих  та  інвалідів,   в   інших установах і організаціях,  що фінансуються з республіканського та місцевих бюджетів.

 

     Товариші, нагадаю,  що Верховна Рада  республіки  затвердила республіканський  бюджет на поточний рік з дефіцитом 4,4 мільярда карбованців,  а по місцевих бюджетах він становить  2,5  мільярда карбованців. З урахуванням же компенсацій у зв'язку з підвищенням роздрібних цін та виникненням  інших  додаткових  витрат  дефіцит бюджету  в  республіці  становитиме  в  поточному  році більше 10 мільярдів карбованців.

 

     Таким чином для реалізації мінімальної програми  соціального захисту  населення виникає потреба вишукування додаткових коштів, яких не вистачає близько 13 мільярдів карбованців. Тим більше, що з  початку  року  до  бюджету республіки вже недоодержано понад 2 мільярди запланованих доходів.  Тому ми повинні  разом  дбати  не тільки про якнайкращий розподіл доходної частини бюджету, а й про те, як збільшити суму доходів. Це сьогодні, товариші, - головне.

 

     Підготовлено та внесено на розгляд Ради Міністрів республіки постанови  Уряду  про  соціальний  захист  населення  у зв'язку з реформою роздрібних цін та про кошти на здійснення компенсаційних виплат населенню у зв'язку з проведенням реформи цін.

 

     Враховуючи, що  компенсаційні  виплати провадитимуться не по всіх товарах і послугах споживчого кошика та надаючи важливого

 

     14

 

     значення створенню  додаткових  соціальних   гарантій   щодо захисту   рівня   життя   населення   при   можливому   поточному подорожчанні товарів, Уряд республіки розробить та подасть на ваш розгляд проекти законів про індексацію грошових доходів населення та про мінімальний споживчий бюджет.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  головний лікар  медсанчастини  Микитівського ртутного   комбінату  /Горлівський-Микитівський  виборчий  округ, Донецька область/ .  Уважаемый докладчик!  У  меня  к  вам  такой вопрос,  который опять же складывается из игры цифр /они большие, счет идет на  миллиарды/.  Я  процитирую  несколько  выдержек  из "Протокола о некоторых мерах по реализации соглашения Союза ССР и республик по вопросам реформы розничных цен и  социальной  защиты населения" от 12 марта 1991 года.  Здесь сказано, пункт 2, что на формирование единого  союзно-республиканского  финансового  фонда социальной  поддержки  население  для  обеспечения  установленных минимальных  компенсационных  выплат  направляют  в   1991   году средства:   Россия  -  56,5  миллиарда  рублей,  Украина  -  12,1 миллиарда рублей, Белоруссия - 4,2. Итого получается 72 миллиарда рублей.

 

     15

 

     Дальше. За    счет    единого    союзного   республиканского финансового   фонда   социальной   поддержки   для    обеспечения установленных   минимальных   компенсационных   выплат   выделить средства другим республикам. Тоже вопрос ясен, от этого никуда не уйдешь,  это понятно.  Тут одна цифра получается - 66,4 миллиарда рублей, в связи с чем у меня возникает вопрос.

 

     НЕВДАШКОВСЬКИЙ Д.Г.  Насамперед  я  хочу  сказати,  що  Уряд республіки прийняв рішення створити республіканський фонд захисту населення.  Ті 12,2 мільярда карбованців,  які ми маємо на увазі, передбачено  не  сплачувати до союзного бюджету,  а спрямувати до фонду соціального захисту, що формується в республіці.

 

     Тому і ті витрати,  на які ви посилалися,  ми не  збираємося нести, а плануємо витратити кошти фонду на цілі республіки.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГУДИМА О.В.,  член  Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження /Луцький  -  Центральний виборчий округ,  Волинська область/. Шановний Дмитре Григоровичу! Як відомо з тих цін,  які опубліковані,  і з того, що ви сказали, перейти  до  ринкової  економіки  ми  не можемо,  не пограбувавши населення.

 

     У мене таке запитання:  на яку суму буде  пограбовано  народ України  і  якби  в нас була власна валюта,  наскільки це дешевше обійшлося б для людей? Дякую.

 

     16

 

     НЕДАШКОВСЬКИЙ Д.Г. Я не зовсім з вами згоден, що йдеться про пограбування  населення.  Ситуація  з  економікою  республіки вам відома.  Треба із становища,  яке склалося, всім нам разом шукати вихід.  Ніхто  не  заперечує,  що  реформа  цін зачепить інтереси населення.  Але іншого виходу сьогодні в нас немає,  оскільки  ми провели  реформу закупівельних цін,  які значно збільшують доходи колгоспів і радгоспів. Коли ми провели реформу оптових цін, у нас немає  виходу  іншого,  як провести відповідно реформу роздрібних цін.

 

     Все це підвищення складає суму  трохи  більше  70  мільярдів карбованців.  Але  ми  цю  суму  не  одержимо,  тому що значна її частина вже знайшла своє місце в тих  нових  оптових  цінах,  які склалися  при  купівлі  підприємствами  сировини  по цінах у три, чотири,  а то і в п'ять разів вищих,  ніж були затверджені  старі оптові ціни. Тому біля 40 мільярдів карбованців ідуть з цієї суми на  покриття  витрат,  пов'язаних  з  подорожчанням  продукції  у промисловості  й  інших  галузях народного господарства.  Частина цієї суми піде на витрати по компенсації.  Я повинен сказати,  що були  зроблені  обрахунки  для того,  щоб збільшити компенсацію і компенсаційний фонд.  Урядом республіки  вичерпані  сьогодні  усі можливості, збільшити ці фонди зараз можливості немає.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон, будь ласка.

 

     ПУШИК С.Г.,   письменник   /Коломийський   виборчий   округ, Івано-Франківська область/. Шановний Міністре, скажіть: чи ви нам торби видасте,  чи шити самим торби?  Це одне.  Друге:  чи купони будуть

 

     17

 

     відмінені? Третє:  чи є  на  базах  товари,  аби  нарешті  в магазинах  щось  було?  Ці  60  карбованців,  якими ви збираєтеся компенсувати  зростання  цін,  для  людей  мого  краю  нічого  не міняють.  У Карпатах море незайнятих людей.  Вони не мають праці, їх поскорочували зараз, коли йшло скорочення на туристичних базах /скажімо,  в  Яремчі  і  в  багатьох інших місцевостях/.  Як вони мають,  бідні,  годувати свої сім'ї за ці гроші при цих цінах? Як ви  дивитеся  на  те  все,  що  робиться в Москві зараз?  Мене це страшно хвилює і тривожить там, на тій Верховині.

 

     НЕДАШКОВСЬКИЙ Д.Г.  Я не думаю, що взагалі це запитання. Але я повинен сказати, що ситуація в економіці сьогодні така, що якщо будуть продовжуватися страйки,  якщо ми не зможемо  стабілізувати економіку,  то  й  ті  компенсаційні витрати,  які передбачені на сьогодні,  реально  не  будуть  Урядом  вишукані,  тому  що   при дестабілізації   економіки   вирішити   питання  про  компенсацію можливості немає.

 

     Що стосується вашого питання про торби, то я думаю, що народ нашої  Закарпатської  України,  народ  трудолюбивий,  знайде собі можливості заробити гроші, щоб жити не гірше, ніж інші.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку,  не всі разом.  Про купони питають. Хто  може,  крім  вас,  сказати  про  купони?  Ви можете,  Дмитре Григоровичу? Відмінені будуть купони чи ні?

 

     ПУШИК С.Г.  Чи будуть відмінені, чи є у вас товари на базах, аби було щось у магазинах?

 

     18

 

     НЕДАШКОВСЬКИЙ Д.  Г.  Відповідаю  на  ці запитання.  Поки що купони відмінені не будуть. Коли буде вирішене питання про валюту республіки  /а  це  питання розглядається/,  тоді й буде вирішене остаточно питання про купони.  Я думаю,  що коли буде національна валюта, купонів не буде. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,   заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради Української   РСР   у   питаннях   екології   та    раціонального природокористування  /Червоноармійський виборчий округ,  м.Київ/. Шановний доповідачу!  Скажіть,  будь ласка,  чи  передбачає  Уряд України,  враховуючи наслідки чорнобильської катастрофи,  вводити компенсаційну виплату на  продукцію  із  овочів  і  фруктів,  яка компенсуються  як  захист від радіонуклідів?  Якщо передбачається така компенсаційна плата,  то скажіть чітко,  в яких  розмірах  і яким чином вона здійснюватиметься.  А якщо не передбачається,  то тоді вважайте,  що це до урядової програми пропозиція, тому що це дуже важлива проблема,  особливо щодо дітей. Прохання включити це до вашої програми компенсаційних заходів. Дякую.

 

     НЕДАШКОВСЬКИЙ Д.Г.  Я згоден з  вами,  що  це  питання  дуже важливе і його потрібно розглянути. Але розповісти вам, які кошти передбачено на цей вид компенсації,  я зараз не можу. Я зроблю це додатково.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     19

 

     КУЗЬМЕНКО М.І.,  голова  колгоспу  імені Жовтневої революції Красногвардійського району  /Красногвардійський  виборчий  округ, Кримська   АРСР/.  Скажите,  пожалуйста  /я  работаю  в  сельской местности/,  откуда будут брать  колхозы,  совхозы  средства  для выдачи  компенсаций?  Вот  вы  посчитали  - если нам сейчас нужно будет платить  налоги  и  компенсацию,  то  все  хозяйства  будут разорены.

 

     И второй   вопрос.   Кто   будет   выплачивать  временно  не работающим людям компенсацию? Есть такой механизм?

 

     НЕДАШКОВСЬКИЙ Д.Г.   Механізм   розроблений   для    виплати компенсації  усім категоріям населення,  що стосується колгоспів, то вони,  як і інші підприємства й організації,  будуть витрачати на компенсацію частину своїх коштів.  Сьогодні дуже багато розмов про те, що закупівельні ціни не відповідають затратам колгоспів і радгоспів на придбання техніки.  Я вам скажу, що у травні союзним Комітетом цін будуть розглянуті наші розрахунки, наші пропозиції, і  ми  все  зробимо  для  того,  щоб  вирішити питання.  Там,  де закупівельні  ціни  для  нас  несправедливі,  будемо   намагатися становище  дещо поправити.  Тоді будуть додаткові кошти для того, щоб  виплачувати  компенсацію.  На  компенсацію  витрачаються  не тільки  кошти  підприємств,  а  й  бюджетні  кошти,і позабюджетні кошти,  створюється спеціальний компенсаційний фонд  на  Україні. Багато коштів будуть використовуватися на компенсаційні витрати.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     РУДЕНКО В.М., заступник голови виконкому Гощанської районної

 

     20

 

     Ради народних    депутатів   /Гощанський   виборчий   округ, Ровенська область/.  Леоніде Макаровичу! У мене запитання до вас. Чому по такому надзвичайно серйозному питанню доповідає не Голова Ради Міністрів,  а міністр?  Вийшла у нас надзвичайно  легковажна інформація.  І  от  зараз  із цієї інформації навряд чи люди щось зрозуміють,в тому числі,  мабуть,  і народні депутати.  А вже  на місцях  ми  маємо  випадки,  коли  навіть  ті  люди,  які повинні отримувати  компенсацію  з  бюджетних  установ,  не   можуть   її отримати,  тому  що  завфінвідділами  /і обласними,  і районними/ говорять: грошей на це немає.

 

     ГОЛОВА. Справа  в  тому,  що  не  по  кожному  питанню   має доповідати  прем'єр  на  сесії  Верховної  Ради.  Ми  ж не можемо перетворювати прем'єра у  пожежну  команду,  яка  буде  весь  час тільки  доповідати.  Є  компетентні  люди,  які  займаються своєю справою і мають доповідати так, як належить. Якщо ця доповідь нас не задовольняє, ми робимо відповідний висновок. Перший мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.М.,   заступник   голови  Сумської  міської  Ради народних  депутатів  /Ковпаківський   виборчий   округ,   Сумська область/.  У  меня такой вопрос к вам.  Назовите нам сейчас четко источники   финансирования   местных   бюджетов.    Потому    что значительная часть выплат ложится на наши бюджетные отрасли.  Как мы это будем покрывать?

 

     И второй вопрос.  Вы сказали,  что подорожания бытовых услуг нет.  Но мы-то знаем реально,  что повышены тарифы за пользование водой,  электроэнергией, газом итак далее. В частности, в Сумской области  это  повышение  уже  произошло.  Как  в данном случае мы должны поступать?  Местные Советы не повышают цен.  Откуда же  мы должны   брать  дотации  коммунальным  службам  города?  Если  вы назовете источники финансирования,  я хотел  бы  четко  услышать, откуда и как они будуть поступать? Весь механизм.

 

     НЕДАШКОВСЬКИЙ Д.Г.  Механізм  визначення джерел для покриття витрат - це справа виключно Міністерства  фінансів  і  фінансових органів.

 

     21

 

     ГОЛОВА. Шановні товариші! Я зараз надам можливість виступити Міністрові фінансів.  Ви поки що запитуйте про ціни. Немає більше запитань?  Дмитре  Григоровичу,  ваш  час  вичерпаний.  Минуло 15 хвилин.  Зараз слово Міністру фінансів.  Відповіді на  запитання. Будь ласка, у вас 15 хвилин. Відповіді на запитання без промови.

 

     Третій мікрофон.

 

     КОВАЛЕНКО О.М.,  Міністр фінансів Української РСР.  Товарищи депутаты...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку.  Може,  ви відповісте на  запитання Воробйова?  Воно якраз стосується джерел.  Повторіть, будь ласка, запитання, товаришу Воробйов.

 

     ВОРОБЙОВ О.М.  Меня интересует механизм  финансирования  тех потерь  из  бюджета,  которые  будут  отнесены  на  счет  местных Советов.  Это  социальные  выплаты  непосредственно  коммунальным службам, здравоохранению, народному образованию и прочее. А также в связи с повышением цен на бытовые услуги,  которое произошло  в связи  с  повышением  оплаты за электроэнергию,  газ,  воду и все остальное.

 

     И попутно  еще:  как  будет  в   данном   случае   поступать Правительство Украины по отношению к предприятиям,  независимо от подчинения?  Потому что десятипроцентная скидка налога на прибыль покрывает  всего лишь 20-25 процентов необходимых для выплат сумм на крупных предприятиях.

 

     КОВАЛЕНКО О.М.  Отвечаю  на  вопрос.  Конечно,   сейчас   мы столкнулись  с  некоторыми  перекосами.  Это  не неожиданно.  Еще утверждая

 

     22

 

     бюджет, мы здесь говорили о тех ножницах,  которые в связи с этими  ценами  образовались.  По  этой  причине  у нас бюджет был сформирован с большим дефицитом,  и были определенные надежды  на то,  что  когда  поднимутся  розничные  цены,  тогда эти перекосы устранятся.

 

     Так рассчитывает сейчас и союзное Правительство. Вы слышали, наверное,  интервью  и  товарища  Павлова,  и товарища Щербакова, которые говорят, что мы найдем компенсацию разницы между новыми и старыми розничными ценами.

 

     Действительно, эта   разница  у  нас,  как  сообщал  товарищ Недашковский в своем докладе,она составляет где-то 70  миллиардов рублей.  Такую  мы должны получить выручку.  Но когда утверждался бюджет /об этом знали компетентные люди/,  мы в то время не могли утвердить себе дотацию в размере 62 миллиарда.  Потому что разрыв между старыми  оптовыми  ценами  и  новыми  у  нас  в  республике составляет 62 миллиарда рублей.  Мы предусмотрели 22 миллиарда на дотацию по мясу, молоку, по детскому ассортименту, зерну. А почти 41 миллиард у нас в бюджете не предусмотрен. Союз считает, что мы это должны были предусмотреть. Но ведь наш бюджет по республике в расходах  -  всего  57 миллиардов,  если мы суммируем все местные бюджеты.  И было бы неимоверно,  если бы бюджет был  меньше,  чем сама  дотация.  Поэтому  в  то  время мы подошли правильно к этой позиции и сейчас ее отстаиваем. Вам, конечно, тяжело это понять и вы  улыбаетесь...  Я конкретному депутату говорю.  Просто я хочу, чтобы мы вместе подумали здесь в парламенте, где нам брать деньги и  как  нам  выйти  из  этого  положения.  И стараюсь ответить на вопросы.  Задавали  вопрос   товарищу   Недашковскому   в   части постановления Совета Министров СССР подписанного, но подписанного с  замечаниями  о  том,   что   в   общий   союзнореспубликанский компенсационный  фонд  хотят  взять  с  республики 12,1 миллиарда рублей. Я был в Москве, в

 

     23

 

     Министерстве финансов после этих поправок.  И мы убедительно доказали, что республике, наоборот, недостает еще под компенсации в размерах, которые предусмотрело сейчас союзное Правительство ,- порядка  14  миллиардов рублей.  Источников пока что мы у себя не находим при тех условиях,  при том снижении производства, которое у нас сейчас наблюдается. Поэтому мы эти 12,1 миллиарда рублей не признаем как обязательные и признавать не будем. Потому что у нас их практически нет.

 

     По части   компенсации  предприятиям.  По  нашим  рассчетам, государственные  предприятия  и  организации   должны   выплатить компенсацию 14,5 миллиона человек в размере 11 миллиардов рублей. 5 миллиардов рублей образуется за счет  уменьшения  налогов.  Мы, наверное,  здесь  учтем  и  положение  из  Указа  Президента о 10 процентах и внесем такое предложение в Верховный Совет / вы  нас, видимо,   поддержите/:   когда   мы   будем   обсуждать  Закон  о налогообложении,  чтобы  там,  где  названа  цифра  45,  было  35 процентов.  А остальное - там есть общественные организации, и мы установили 25 процентов по Закону о приоритетном развитии села  и определили  также  полтора  процента  по колхозам - колхозы будут платить без 45  процентов.  Поэтому  10  процентов  нам  неоткуда брать,  минусовые  получаются  там проценты.  И,  видимо,  мы все дифференцированно,  вот в доле от этих 10 процентов,  тоже снизим налоги,  чтобы какую-то сумму оставить.  Это и будет примерно 5,3 миллиарда рублей. Сумма дорастет до 11 миллиардов рублей.

 

     ГОЛОВА. Олександре   Миколайовичу,   не   треба   так    уже детально...

 

     24

 

     КОВАЛЕНКО О.М.  Я  должен  рассказать товарищам,  потому что действительно вопрос серьезный.  Меня он тоже волнует,  как найти нам  вот  эти  остальные  5,5  миллиарда,  которых  у предприятий действительно не будет.  Наверное,  здесь нам надо будет вместе с вами   посмотреть   и   дать   коллективам   право,  чтобы  фонды экономического  стимулирования  и   развития   производства   они направили все-таки на повышение зарплаты своим работникам.

 

     Я вам просто скажу,  что когда в прошлом году действовал вот этот Закон /"абалкинская петля"/ о приросте фонда зарплаты,  то у нас даже очень много налогов поступило за этот прирост.  Находили фонды и увеличили зарплату на 16 процентов. И еще налоги платили. Значит,  в этом плане нам, конечно, надо будет поработать в части всех  остальных  расходов.  Это  имеются  в   виду   расходы   на компенсацию детям по месту работы матерей,  студентам...  Словом, они будут возмещаться за счет бюджетных средств.  Из общей  суммы для   компенсации   45   миллиарда   рублей   из   бюджета  будет израсходовано 24,5 миллиарда рублей,  9 миллиардов рублей за счет пенсионного фонда.  У нас нет республиканского пенсионного фонда. Имеется отделение союзного. Там думают, как нам этих 9 миллиардов рублей отдать пенсионерам.

 

     Вот тут  задавали  вопросы  о  людях,  которые  не  заняты в производстве.  Им будет через фонд занятости выплачиваться  около 200 миллионов рублей, уже расчеты есть, исходя из суммы 65 рублей на человека.

 

     Я хочу,  товарищи,  объяснить,  почему 65 рублей.  Здесь эта сумма вызвала какой-то вроде смешок. Мол, "много" добавили. Но вы знаете - вам Председатель  Совета  Министров  товарищ  Фокин  вот здесь при встрече докладывал ,  какие подходы были в республике к компенсациям.

 

     25

 

     Рассчетно компенсируется   вся   продовольственная    группа стопроцентно.   Это   берется  товарооборот  старый,  новый.  100 процентов компенсации  идет  по  всей  продовольственной  группе, кроме  водки и вина.  Это и весь детский ассортимент,  транспорт, что составляет в разнице 31 миллиард рублей.  Мы же предусмотрели 41 миллиард,  и,  кроме того,  буквально вчера, - я думаю, что вы нас должны поддержать,  - мы увеличили сумму на 5 рублей. Почему? Вы  все  знаете,  что в России отменен налог с продажи вот на эту продовольственную группу.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Олександре Миколайовичу. Другий мікрофон,будь ласка.

 

     МОСТИСЬКИЙ А.Б., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Ковельський виборчий округ,  Волинська область/.  Шановний доповідачу! Як ми знаємо, ініціатива підняття оптових цін з початку року і роздрібних  цін  з  2  квітня  -  це ініціатива  Москви.  У даному випадку Уряд України тільки виконує волю Москви. Я хотів би вас запитати: чого чекає Уряд України від підвищення цін?

 

     КОВАЛЕНКО О.М.  Нині  більшість  підприємств  формують  свої фінанси на більш високому рівні,  деякі,  як  на  мою  думку,  на занадто    високому.    Наприклад,   у   цукровій   промисловості рентабельність минулого року становила  19  процентів,  сьогодні, враховуючи оптові ціни, у галузі передбачається рентабельність на рівні 47 процентів. Я вважаю, що вона завищена.

 

     26

 

     Тому ми  висуваємо  перед  фінансовими   органами   завдання проаналізувати,   як  формується  рентабельність.  Тут  у  нас  є професіонали - фінансисти,  економісти.  Нехай вони розтлумачать, чому  зростають  ціни,  де  і на якому рівні.  Кажуть:  у базових галузях,  але в  базові  ми  даємо  дотації.  Зокрема,  вугільній промисловості  -  12  мільярдів  карбованців.  Де ця ціна?  Як її забрати? Механізму ні Союз, ні ми ще не знаємо.

 

     А в   цілому    промисловість    виходить    на    нормальну рентабельність. У мене є приклади.

 

     Дотації залишаються.    Я    вже   сказав   щодо   вугільної промисловості.  У цілому вона становить 22 мільярди  карбованців, включаючи вугільну промисловість. А дотації на м'ясо й молоко? Ми ж не підняли ціни до потрібного рівня.  Тобто і тут  зберігаються дотації. Я вважаю, що це неправильно.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/. Шановний Олександре Миколайовичу! Коли ми ознайомилися з Указом Президента  і  постановою  Кабінету міністрів про підвищення роздрібних цін, я думаю, кожному в цьому залі стало зрозуміло, що ніякої компенсації люди, заробітна плата яких залежить від виробітку,  тарифів, не отримають. Або кошти на компенсацію,  практично,  братимуться з їхньої  кишені.  Сьогодні мова  йде  про  компенсацію  тільки бюджетним установам,  дітям і непрацюючим. Усім це зрозуміло, і давайте не будемо сьогодні одне одного обманювати.

 

     Конкретні запитання.  Хто  буде  компенсувати?  Хто даватиме компенсацію на дітей батькам, які не працюють? Де ці люди зможуть отримати компенсацію?

 

     27

 

     КОВАЛЕНКО О.М. Я говорив, що люди, які не працюють /наприклад, жінка перебуває у декретній відпустці/, отримують компенсацію через сільські Ради, через місце роботи, а безробітні

- через фонд зайнятості,  який ми створюємо.  /Шум у залі/.  Тоді будемо видавати через сільські Ради,  міські Ради. У нас небагато таких людей.  /Шум у залі/.  Мы сейчас выплачиваем компенсацию. Я отвечаю  также  на  вопрос  об  овощах,  для  тех,  кто  живет  в чернобыльской зоне.  Мы,  кстати,  поставили вопрос об увеличении компенсации под чистые продукты в 2 раза. Теперь вместо 15 рублей будет выплачиваться 30,  вместо 30-60 рублей.  У  нас  в  четырех областях люди получают компенсацию,  и там механизм отработан: не работающие получают в сельском Совете... Короче, никаких вопросов там не возникает.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ВАСИЛЬЄВ В.І., робітник очисного вибою шахти імені Стаханова /Красноармійський  міський  виборчий  округ,  Донецька  область/. Уважаемый Министр!  Может быть, нам на Украине пора прекратить те эксперименты,  которые ведутся по всей стране,  и перейти к более простой системе, как это принято во всем мире, то есть к реальной оценке товара, к реальной оценке труда и к прямым налогам? И еще: вы сами верите в эксперимент, проводимый Центром?

 

     КОВАЛЕНКО О.М.  Проводит центр.  Мы бы,  наверное, подругому как-то решали. Но Украина все-таки связана с общим рынком, и

 

     28

 

     поэтому иначе мы не можем.  /Оплески/.  Но работать и там, и там надо было бы.

 

     Я еще  хотел  бы ответить на вопрос депутата Пушика.  /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Заспокойтеся, будь ласка, нічого ж не чути.

 

     КОВАЛЕНКО О.М. У меня есть много письменных вопросов.

 

     ГОЛОВА. Нічого   не   чути.   Одну   хвилинку,    Олександре Миколайовичу, не хвилюйтеся. Другий мікрофон, будь ласка.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Александр Николаевич!  Беседуя с вами  в  кулуарах,  я  получил  ответ,  что  для  решения   самой наболевшей    социальной   проблемы   /это   касается   зельского потребителя/ требуется один миллиард 300 миллионов рублей.

 

     И вдруг я узнаю,  что вы  решили  5  рублей  накинуть  всем. Правильно  ли это?  Не лучше ли все-таки выровнять цены на мясо и мясопродукты в кооперации и госторговле?

 

     Зачем же  играть  с  доплатой,  не  решая   эту   социальную проблему?   Причем   это   положение  зафиксировано  в  Законе  о приоритетном развитии села.

 

     29

 

     КОВАЛЕНКО О.М.  Не надо акцентировать  внимание  на  этих  5 рублях.  Я объясню, почему. Мы еще не подписали постановление, мы просто пока вам предлагаем такое решение,  а оплачиваем сейчас 60 рублей.  Дело в том,  что Россия,  вы знаете из печати,  отменила налог с продажи на группу  продовольственных  товаров  и  еще  на что-то.  Украина  реализует  продовольствие,  в  том числе сахар, мясо, а налог с продажи берется по месту производства, в оптовой, а  не  в  розничной  цене.  То  есть  по месту реализации налог с продажи не берется.  Нам как республике,  которая  вывозит  мясо, просто  невыгодно  вывозить  в  Россию.  Вот мы и приняли решение отдать людям эти 3  миллиарда.  Мы  бы  их  все  равно  потеряли. Республика могла иметь и "навар",  вывозя за пределы промышленную продукцию,  а мы вывозим продовольствие. Вы считаете, что принято неправильное  решение.  Можно  отменить  налог с продажи на мясо, молоко. Но потом?

 

     Теперь о кооперации и государственной торговле.  Мы  сегодня впервые  обсуждаем  этот  вопрос.  Цена  на  говядину - 7 рублей, свинину - 5.30.  Есть предложение установить и на свинину цену -7 рублей,  и вследствие этого /как республика,  которая производит, потребляет свинину/ выравнять цены в кооперации.

 

     Этот вопрос мы обсудили  с  товарищем  Синчаговым.  В  Указе Президента четко записано:  предельная цена,  но не выше. То есть ниже можно,  выше - нельзя.  Это дает всего 230 миллионов рублей. Чтобы  в  кооперации  цена говядины и свинины равнялась 7 рублям, потребуется дотация в сумме 1,3 миллиарда рублей. Но и это еще

 

     полбеды. Дело в том,  что цены в каждой  области  разные.  В Черкассах - 7 рублей, а в Сумах - 11. Это я к примеру говорю.

 

     Понимаете, кооперативная,  договорная цена. Договариваются с гражданином, продают с учетом затрат на это мясо. Выравнять

 

     30

 

     такую цену невозможно.

 

     Я вносил  другое  предложение:  может,  нам   свои   ресурсы использовать,  расширить  кооперативную  торговлю мясом и открыть дополнительные магазины в городе,  а селу дать  больше  ресурсов. Давайте решать, давайте искать деньги для компенсации.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні  депутати!  Час  давно  вичерпано. Оскільки є записки, дамо ще 10 хвилин для відповідей.

 

     КОВАЛЕНКО О.М. "Не рассматривался ли вопрос о привлечении на компенсацию фонда соцкультбыта и фонда развития"?

 

     Мы бы    хотели,   чтобы   нас   поддержали   промышленники, производственники.  Кстати,  у нас ежегодно не используется 12-13 миллиардов рублей из фонда экономического развития. То есть общая сумма фонда где-то около 50 миллиардов  рублей  среднегодовых,  и 12-13 миллиардов не используется.

 

     В этом году, когда у нас, вы знаете, нарушились все связи, я думаю, эти средства из фонда надо направить на зарплату.

 

     Есть еще такой вопрос.

 

     ГОЛОВА. У вас же є письмові... Немає?

 

     КОВАЛЕНКО О.М.  "Настало ли  время  вернуться  к  обсуждению вопроса о создании в республике стабилизационного фонда?  Ведь он сегодня введен, и начисления идут в союзный бюджет. Чего мы ждем? Белоусенко".  Очень правильный вопрос,  товарищи.  Действительно, Указ  Президента  действует,  многие  предприятия  отчисляют   60 процентов от тех 20 процентов в союзный

 

     31

 

     бюджет. Мы  уже дважды выходили с этим вопросом.  Я в третий раз  прошу  вас,  давайте  мы   создадим   свой   республиканский стабилизационный  фонд и потом уже будем решать:  будем ли давать Союзу из этого фонда,  чтобы не делить его поровну?  Иного пути у нас нет.

 

     ГОЛОВА. Почекайте, ви пам'ятаєте, коли директори підприємств тут нас лякали,  що все,  буде кінець виробництву.  А тепер  воно йде, і всі раденькі.

 

     КОВАЛЕНКО О.М.  Когда я болел, выступал директор предприятия Алексей Николаевич Порада,  с  которым  я  давно  знаком.  Так  я специально  послал  заместителя  министра,  начальника  налоговой инспекции в Запорожье лично разобраться с этим комбинатом,  и  он мне  привез  согласие  Алексея  Николаевича  с подписями главного бухгалтера,  все эти цифры.  Я думаю,  не  нужно  их  зачитывать, по-моему,  ни  одно  предприятие  сейчас  находится  без средств. Крупные предприятия в связи с  новым  налогообложением  сейчас  в лучшем  положении  чем  были раньше.  А взносы в централизованные фонды министерств и ведомств отменены.  Поэтому надо  бы  сегодня решить этот вопрос.

 

     ГОЛОВА. Давайте  зробимо  так,  Олександре Миколайовичу:  ви сформулюйте це як пункт,  і завтра його проголосуємо. Будь ласка, ви до мене не звертайтесь, а відповідайте на запитання.

 

     КОВАЛЕНКО С.М.  Запитання:  "Чи  може  Україна  залишити  50 мільярдів карбованців  із  тих  90  мільярдів,  які  виділено  на воєннопромисловий комплекс? Як на це дивиться Уряд України?"

 

     32

 

     Я цих   90   мільярдів  не  бачив,  якщо  хто  бачив,  треба звернутися у Міністерство фінансів,  попрацюємо разом  і  внесемо пропозицію щодо цих 90 мільярдів.

 

     "А чи  буде  з  2 квітня 1991 року відмінено податок на темп приросту фонду оплати праці?" Немає цього темпу,  його  скасовано вже з 1 січня,  немає вже "абалкінського фонду", з 1 січня він не діє. Я не знаю, який це банк з вас бере податок.

 

     ГОЛОВА. Подивіться на своїх банкірів.

 

     КОВАЛЕНКО О.М. "Шановний Олександре Миколайовичу! 40-процентна надбавка   до  книжкових  вкладів  -  чия  це  ідея? Мафіозні вклади  виростуть"  а  народові  з  пустою  кишенею  хоч мотузок на шию. Невже не зрозуміло, треба було визначити 10 тисяч карбованців на сім'ю і так далі".

 

     Я вас підтримую. Так, треба визначити, але не на всі вклади. Я вас підтримую, але це не ми вирішували.

 

     ГОЛОВА. Ще  десять  хвилин,  більше  часу  я давати не буду. Перший мікрофон.

 

     МАСЛЮК Г.Є.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР  з питань економічної реформи і управління народним господарством

 

     /Петровський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый докладчик, ответьте,  пожалуйста,  на такой  вопрос.  Во  сколько конкретно раз уменьшится жизненный уровень населения в результате повышения  цен?  То  есть  сравните  долю  заработной   платы   в национальном  доходе  Украины  до  повышения цен и долю,  которую будет составлять заработная плата  вместе  о  компенсацией  после повышения цен.

 

     33

 

     КОВАЛЕНКО О.М. Я вам повторяю, что компенсируется на 100 процентов вся продовольственная группа товаров,  кроме водки. На  100 процентов!  Детский ассортимент компенсируется полностью. Если же сравнивать сегодняшний день с вчерашним  днем,  то  я  по ценам посчитать не могу.  Товаров нет, люди сейчас не знают, куда эти деньги тратить.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.,  голова  Чуднівської  районної  Ради  народних депутатів, перший секретар Чуднівського райкому Компартії України /Любарський  виборчий  округ,  Житомирська   область/.   Шановний Леоніде  Макаровичу!  Я  звертаюся  в першу чергу до вас.  На мій погляд,  у нас не вийшов розгляд  по  суті  порушеного  депутатом Федоровим    питання   щодо   урівноваження   цін   державних   і кооперативних.  Я вас переконливо прошу - не штовхайте людей, які живуть на селі, на грань непередбачених обставин.

 

     Сьогодні на село не змогли дати чобіт і фуфайок.  І не можна відмовляти  в  урівноваженні  цін  тоді,  коли  існує  Закон  про пріоритетний розвиток села.  Прошу вашої підтримки у цьому плані. Як буде вирішувати Уряд,  де братиме гроші, але ціни повинні бути вирівняні.  Інакше  не  можна  говорити  з людьми,  ви зрозумійте обстановку.  А таке легковажне ставлення: може, знайдемо, а може, не знайдемо - це, я вважаю, недержавний підхід.

 

     І прошу,  Леоніде Макаровичу,  порушити це питання, доручити його підготовку Раді Міністрів.  Адже ми просто не вийдемо з тієї обстановки,  яка  склалася на селі.  Повірте,  туди зараз страшно з'являтися.

 

     34

 

     ГОЛОВА. Я хочу поставити запитання.  Чи  знаєте  ви,  що  ми сьогодні о вісімнадцятій годині збираємося з аграрниками? Знаєте? Я запитую: знаєте чи ні? Сідайте, там і сформулюєте.

 

     КОВАЛЕНКО О.М.   Товарищи!   Давайте,   наверное,   все-таки смотреть  правде в глаза.  Вы говорите,  пусть Правительство ищет эти полтора миллиарда рублей  под  компенсацию.  Где  же  оно  их найдет? Это во-первых.

 

     Во-вторых. Ведь  мы же сейчас не делим горожан и крестьян на разные категории людей.  Компенсируем продовольствие полностью, в том  числе  и  мясо.  Что  же  касается  65 рублей,  то рабочему, наверное, надо было отдать 100 рублей, а крестьянину - 30 рублей. А  мы  даем  65.  Однако тот крестьянин,  который покупает мясо и молоко, - плохой крестьянин.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ШКАРБАН М.І.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних відносин /Кобеляцький виборчий округ,  Полтавська область/. Олександре Миколайовичу! Рахунки колгоспників і рахунки колгоспу - це одне і те ж саме. В нашому господарстві компенсації будуть  виділені,  скажімо,  500 тисяч карбованців.  Чи я повинен роз'яснити своїм колгоспникам це таким чином,  що  ті  500  тисяч компенсацій  ми  виплачуємо  з  їхньої  кишені,  що їх пограбував Павлов на 500 тисяч карбованців?

 

     КОВАЛЕНКО О.М. Объясняю. Колхозникам мы предусматриваем

 

     35

 

     компенсацию из компенсационного фонда.  Потому что там налог

-полтора  процента,  хотя  часть  средств  будет  сэкономлена  на подоходном  налоге  рабочих  и  служащих  в  связи  с  тем,   что минимальный  уровень - 160 рублей не облагается,  а раньше был 80 рублей,  и брали с  колхоза  налог  8  процентов.  Разница  будет компенсироваться из фонда республиканского бюджета колхозам.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Александр  Николаевич!  Вы  при колоссальном  многословии  /извините  меня/  ушли  от  ответа  на половину  вопросов.  Ответьте конкретно на вопрос,  который задал вам депутат Воробьев: за счет чего будет компенсироваться разница в стоимости для коммунальных служб по воде, по теплу ж так далее.

 

     Мы вносили  предложение  о созданий стабилизационного фонда, предусмотрели расходы,  дотаций. Это предложение не было принято. Вы сейчас работаете со своим новым законом и сами пересматриваете тарифы   на   воду   и   коммунальные   услуги.   Предложение   о стабилизационном  фонде  не принято,  хотя там мы предусматривали дотации.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МАЦЯЛКО М.В.,   генеральний   директор   науково-виробничого об'єднання  "Укргаз" /Кременецький виборчий округ,  Тернопільська область/.  Уважаемый  Министр!  Что  касается   стабилизационного фонда,  то провалил этот вопрос Минфин,  вот здесь, на сессии. Не подготовили,  не  переговорили,  не  уточнили,  не  разобрали  на комиссиях.  Большинство депутатов за то, чтобы его приняли. Но не подготовили и поэтому провалили.

 

     Я предлагаю:  если  Министерство  финансов  готово,   завтра рассмотреть этот вопрос. Спасибо.

 

     36

 

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу! Я тут не можу звинувачувати лише  Міністерство  фінансів.  Тут  були  і   конкретні   виступи депутатів,  які запевняли,  що ніякого стабілізаційного фонду нам не потрібно.  Якщо вже хтось завалив,  то це зробили  і  ті,  хто стоїть  біля  мікрофонів.  І  треба  правду  бачити,  але  я хочу сказати, що підготовка цього питання тоді була на "2" з мінусом.

 

     КОВАЛЕНКО О.М. Це коли перший чи коли другий?

 

     ГОЛОВА. І перший, і другий. Третій мікрофон.

 

     МЕЛЬНИК А.М.,  директор  Новомосковського  трубного   заводу імені   50-річчя   Радянської  України  /Новомосковський  міський виборчий округ,  Дніпропетровська область/.  Уважаемый  Александр Николаевич!  Уважаемый  Председатель!  Я считаю,  что заявление о том, что предприятия могут выплачивать компенсации больше, чем 60 рублей  /тем более,  и по телевидению раздаются такие заявления/, совершенно не соответствует истине.

 

     Невозможно руководствоваться     постановлением     Кабинета министров   в  работе  на  предприятиях.  Иначе,  как  стремление поссорить людей с  руководителями  предприятий,  такие  заявления рассматривать   нельзя.   Хотел  бы  перевести  на  русский  язык параграфы 14,  15 и 16 постановления союзного Кабинета министров, в  котором  говорится  о том,  что базовый фонд компенсации будет установлен из минимума 60 рублей.  Первую выплату вы  делаете  60 рублей,  а  следующие  выплаты 60 рублей вы должны делать за счет уменьшения  стимулирующих  фондов,  т.е.  премии,  выслуги   лет, ночных. Как это все понимать?

 

     37

 

     КОВАЛЕНКО О.М.  Это понимать,  как определил союзный Кабинет министров.  Но я думаю,  что заявление  о  том,  что  у  себя  на предприятии   должен   поднимать   эту   компенсацию,   насколько возможно,- будет неверным,  потому что мы в  разных  условиях,  а потери одинаковые.  Видимо,  мы должны у себя установить предел - 65 рублей и не больше.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Олександре Миколайовичу, ваш час вичерпаний. Одну хвилинку. Давайте заспокоїмося спочатку, я хочу вам сказати, що це була інформація.  Ми її  не  збираємося  обговорювати.  Для того,   щоб  обговорювати,  потрібно  мати  предмет  обговорення, виносити документи,  мати на руках відповідні рішення  комісій  і тоді  обговорювати.  Це ж не просто так ми відкрили дискусію,  не для того,  щоб зараз доводити,  чи це правда,  чи неправда. Можна так  чи по-іншому,  але я хочу сказати таке.  Становище,  дійсно, скрутне,  більше ніж скрутне. Я хочу, щоб Міністр фінансів і всі, хто тут присутній і неприсутній,  керувалися тим, що нам потрібно зробити,  щоб ця  робота  в  республіці  велась.  Якщо  вам  щось заважає,  вносьте,  будь ласка, документ на сесію Верховим Ради і ми будемо приймати його,  щоб відкрити роботу. Якщо потрібно щось змінити в тому, що запропоновано Кабінетом міністрів СРСР, і воно нам заважає,  то ми будемо змінювати, але не будемо ставити людей в становище ще гірше, ніж воно є сьогодні.

 

     Якщо потрібно   створити   стабілізаційний   фонд,  то  його потрібно негайно створити.  Якщо потрібно щось комусь надати  або десь щось узяти для того,  щоб людям забезпечити нормальні умови, наскільки це можливо на цьому етапі  переходу  до  ринку,  то  це також  треба зробити,  і зробити негайно.  І не кивати,  що хтось щось не зробив або хтось нам заважає. Настав час таких дій, які б відповідали

 

     38

 

     нашим реальним  можливостям,  а  вони у нас ще не вичерпані. Давайте такі документи вносити безпосередньо на Верховну Раду,  і Уряд нехай негайно це робить. Тому що інакше ми з вами ні до чого не домовимося.  Я бачу тут народних  депутатів,  які  сміялися  з того,  що кажуть.  І хоч дійсно були причини сміятися, але я взяв ось документ /щодо нашого голосування за  концепцію  переходу  до ринку/,   то  якраз  оці,  які  сміялися  більше  всіх  сьогодні, найбільше  від  мікрофонів  агітували  за  те,   щоб   прийти   і проголосувати за це.  Я можу взяти документи і показати прізвища. То,  може,  ви будете послідовні хоч раз у своєму  житті?  Чи  ви почули, що запахло смаженим і зараз можна показати свою, скажімо, прихильність  до  якихось  специфічних   ідей?   Давайте   будемо послідовними.  Завойовувати  авторитет  на  народному горі - що в нижче? Давайте разом будемо думати і працювати, щоб вийти з цього скрутного становища.  А зараз є такі,  що посміхаються з того, що шахтарі там  страйкують.  Це  ж  зовсім  нікуди,  як  кажуть,  не годиться. Це ж серйозні речі. Мораль для того, щоб усі зрозуміли, що потрібно шукати шляхи розв'язання питань.  То я пропоную,  щоб завтра  Уряд  вніс нам конкретні пропозиції,  за які можна було б проголосувати,  як виходити з цього  становища,  яке  є.  І  все. Конкретні   пропозиції.  А  зараз  ми  просто  беремо  до  відома інформацію.  Ми ж не будемо  її  обговорювати.  У  нас  немає,  я повторюю,   предмета  обговорення.  Якщо  є  якісь  пропозиції  і зауваження, будь ласка, давайте їх скажемо. Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/. Леонид Макарович ! Я просто хотел дать   справку   и  два  вопроса  уточнить.  Я  очень  благодарен Александру  Николаевичу,  который  направил  своего   заместителя товарища Ильина к нам на предприятие.  Мы пришли к убеждению, что у нас нет

 

     39

 

     средств для того,  чтобы осуществить компенсацию  полностью. Мы  сегодня  обсуждали с товарищем Ильиным,  он со мной полностью согласен, что выход есть, его надо найти. У нас есть предложение.

 

     Что касается фонда стабилизации. Если вы помните, я выступал и просил решить вопрос по фонду стабилизации.

 

     40

 

     МОВЧАН П.М.,  письменник /Березняківський виборчий округ, м. Київ/.  Я,  Леоніде Макаровичу, хотів звернутися тоді, коли стояв шановний наш Олександр Миколайович,  із запитанням,  яке поставив йому депутат Пушак,  уточнивши дещо,  чи мотузку брати з собою  і милити шию,  бо мене дивує ця ситуація. Стоїть на трибуні Міністр фінансів нашого Уряду і замість того,  щоб говорити про те, які є плани  і  які є можливості національного порятунку,  він весь час виправдовується.  В  мене  виникає  доречне  запитання,  чи   він осмислив  свою  посаду і свое місце в сьогоднішній ситуації?  І в зв'язну з цим,  Леоніде Макаровичу,  хочеться звернутися і до вас так  само,  як до всіх депутатів,  які тут були після 17 березня, коли референдум пройшов.

 

     Ми що,  другий бюлетень голосували для того, щоб нами Павлов і далі командував і нам давав підвищення? Через два місяці він ще щось придумає.  Через  два  місяці  Президент  придумає  ще  нові оподаткування.  Ми  ж  якось повинні боронити нашу ситуацію.  І я вважаю,  що без нашої чіткої урядової  програми  самозахисту  дам немає  чого виходити на ці трибуни.  І через те ми не у вівторок, не в середу закінчуємо роботу парламенту,  а працюємо,  доки наша ситуація кризова.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ГУДИМА О.В.  Шановний Леоніде Макаровичу! Я не знаю, як вам, а мені від почутого було соромно й  боляче,  коли  виступали  два міністри і не знали,  як відповідати на запитання.  Я не хотів би бути да їхньому місці,  бо вони виступали в ролі  "хлопчиків  для биття".  Ми їх "били",  а за що,  я не знаю. Адже ми сьогодні - і Верховна Рада, і Рада Міністрів - ні на що не здатні, ми нічого

 

     41

 

     не вирішуємо тут,  ми знову дивимося,  що нам  кажуть  і  як підставляють нас.  До яких пір це триватиме,  Леоніде Макаровичу? Доки ми будемо маріонетками?

 

     ГОЛОВА. Я ще раз відповідаю на одне і те  ж  запитання,  яке знову ставлять.  Хочу сказати,  що підстави для таких запитань є, але є підстави і складності сьогодні і в Уряду.  Ви ж зрозумійте, для  цього ми інколи й говоримо про ті проблеми,  які знаємо,  що сьогодні ми їх вирішити абсолютно не можемо.  Є проблеми в Уряду. Україна  живе  сьогодні в Радянському Союзі,  і Уряд не може нині діяти без того,  щоб не враховувати  цю  принципову  політичну  й економічну  ситуацію.  Тож  він діє відповідно,  але я й минулого разу казав,  і сьогодні кажу,  що  всім  нам  потрібно  навчитися мислити  самостійно  і  сміливо.  І  те,  що  ми  можемо  зробити сьогодні, в цей перехідний час, для захисту народу України, треба зробити. Негайно внести пропозиції і за них проголосувати тут, на сесії Верховної Ради, проголосувати і відкрити дорогу для роботи. До цього я всі і запрошую.

 

     Перший мікрофон.

 

     СКОРИК Л.П.,    доцент    кафедри   архітектури   Київського державного художнього  інституту  /Артемівський  виборчий  округ, м.Київ/.  Шановні народні депутати,  шановний Леоніде Макаровичу! Мені здається,  що ми дійсно далеко вже зайшли у тому  розумінні, точніше,  нерозумінні своїх власних прав. Можливо, все-таки треба поставити питання і категорично.

 

     Ми маємо Комісію з питань  законодавства  і  законності.  Ця комісія зобов'язана внести на розгляд Верховної Ради питання

 

     42

 

     ратифікації указів  центрального  Уряду.  Я  маю  на увазі - указів Горбачова та всіх інших постанов Уряду.  Оце і є,  власне, відповідь,   чи  ми  будемо  діяти  згідно  Декларації  і  згідно результатів референдуму по українському бюлетеню, чи ні.

 

     І друге питання.  Очевидно,  все те,  що зараз відбувається, оці всі підвищення цін - це є тільки перший крок всього комплексу непопулярних заходів,  які нам запропонує центральний Уряд. Після цього  підвищення  буде наступне підвищення.  Практика В'єтнаму й інші  варіанти,  коли  хотіли  адміністративно-командним  методом урегулювати, так би мовити, ринок, якого немає, засвідчує це.

 

     Значить, ми повинні відмежувати себе від цих жахливих подій, які будуть далі.  Адже заявили  декілька  днів  тому  Держкомцін, Держкомстат та інші про те, що це є початок непопулярних кроків.

 

     І третє.  Я маю конкретне запитання. Як виглядає ситуація із тим новим розпорядженням центру відносно нових позапланових, поза всякою програмою,  поставок із України до центру?  Я маю на увазі тисячі тонн м'яса,  молока і масла.  Ми знаємо,  що сам Президент вимагає  від  нас  цього,  таких поставок до центру.  Як до цього ставитись і хто нам дасть відповідь?

 

     Хто нам  дасть  відповідь,  чому  заступник   Голови   Уряду Ткаченко вже вирішив це питання,  будучи в Москві,  і як він його вирішив?

 

     ГОЛОВА. Гаразд,  ми сьогодні з аграрниками будемо  радитися. Ще   я  запропонував  сьогодні  /якщо  ви  це  підтримаєте/,  щоб післязавтра на ранковому засіданні Голова Ради  Міністрів  зробив інформацію  про те,  до чого ми домовилися.  Приймемо постанову з цього питання,  тоді можна буде  відповісти  й  на  це  запитання конкретно, тому що тут потрібна відповідна інформація.

 

     43

 

     Шановні товариші!   Я   хотів  надати  десь  хвилин  25  для "Різного".  Але якщо немає потреби то,  будь  ласка,  виступайте. Немає потреби для "Різного"? Перший мікрофон, будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО В.К.,   голова   Одеської  міської  Ради  народних депутатів, голова виконкому /Малиновський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые товарищи депутаты!

 

     ГОЛОВА. Вибачте, я вже від першого надавав. Другий мікрофон. Це моя вина...

 

     МАСЛЮК Г.Є. Як-то кажуть, "в своїй хаті своя правда, і сила, і воля". Немає хати, тобто державності, є проблеми.

 

     Я хочу уважаемым депутатам напомнить:  в конце второй сессии представители  промышленной  группы  депутаты   Следнев,   Маякин вносили   предложение   забрать   под   юрисдикцию  Украины  весь промышленный комплекс.  Сделаем это - сможем решить вопрос  и  по созданию стабилизационного фонда,  и по решению вопросов, которые подняли шахтеры.  Нет - значит Павлов нас затянет в ту  пропасть, куда  он  идет  вместе  со  своим Правительством.  Давайте решать вопрос,  создавать комиссию, забирать под юрисдикцию Украины весь остальной  промышленный комплекс,  а не только убыточную угольную промышленность.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     44

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.Л.,  заступник голови Народного  руху  України, голова координаційної ради /Ровенський виборчий округ,  Ровенська область/. Шановні депутати! Шановний Леоніде Макаровичу!

 

     Вислухав виступи наших міністрів,  і в мене склалося глибоке переконання в тому, що звинувачувати Раду Міністрів і доповідачів наших шановних у цій  ситуації,  яка  склалася,  здасться,  треба найменше.  Все  це  є  наслідком  нерішучості нашого парламенту і того, що у нас з вами, шановні депутати, а також і в нашого Уряду немає достатньої політичної волі,  аби зробити рішучі кроки і для захисту   внутрішнього   ринку,   і   для   політики    державної незалежності,  створення  власної  фінансової  системи,  й  інших заходів,  які могли б стабілізувати ситуацію.  І коли ми сьогодні намагаємося заслухати міністрів і,  так би мовити, звинуватити їх у тому,  що є сьогодні - то це треба винуватити насамперед  самих себе.

 

     Мені, щиро   кажучи,   страшно  було  слухати  те,  що  вони говорили.  Це вже навіть не штопор економіки - це піке.  Якщо так піде  й далі,  удар буде страшний,  а тому,  я гадаю,  необхідним кроком нашої Верховної Ради повинно  бути  ось  що:  на  підставі проведення  республіканського  опитування  надати  Декларації про державний суверенітет сили конституційного закону. Це перше.

 

     Друге. Прийняти  постанову  про  націоналізацію  підприємств союзного   підпорядкування,   а  також  оборонного  комплексу,  і здійснити ряд заходів по тому,  щоб підприємства,  які є найбільш прибутковими,  були підпорядковані Верховній Раді України. Адже в той час,  коли ще можна було шахтарські проблеми вирішити, так би мовити,   малими   зусиллями,   ми   дочекалися,  щоб  замість  8 застрайкували 60 шахт.  І тепер докладаємо героїчних зусиль,  аби виправити ситуацію.

 

     45

 

     Ми взяли  на  себе  ту галузь базової економіки,  куди треба вкласти   12   мільярдів,   а   прибуткові   галузі   й   дотепер підпорядковані Центру.  А підприємства оборонного комплексу,  які дають десятки мільярдів карбованців знову  ж  таки  на  оборонний комплекс,  аж ніяк не збагачують казну України.  Переконаний,  що тільки в чіткій державній  позиції  і  в  цілеспрямованих  кроках нашої  Верховної  Ради  -  порятунок,  вихід з цієї ситуації,  що склалася.  Пропозиції я виклав,  і гадаю,  їх  треба  ставити  на голосування. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Я   хочу  вам  сказати  -  правильно,  нам  потрібні прибуткові галузі,  щоб  вони  давали  цей  прибуток.  У  мене  є офіційна інформація,  дозвольте,  я її зачитаю. У нас, ви знаєте, прибуткова галузь є - металургія. Ось інформація офіційна.

 

     "В связи  с  забастовкой  шахтеров  в   черной   металлургии республики сложилась чрезвычайно тяжелая обстановка. По состоянию на 25 марта шахтерами  Украины  недопоставлены  коксохимикам  830 тысяч тонн коксующего угля.  Кроме того,  из РСФСР недопоставлено еще  200  тысяч  тонн.   По   этой   причине   запасы   угля   на коксохимических  заводах  сейчас составляют 200 тысяч тонн на 1,3 суток при нормативе 850 тысяч тонн.

 

     Практически все  15  коксохимических  заводов  работают   "с колес", чтобы хоть как-то сохранить печной фонд. На всех батареях период коксования увеличен до 24 часов при плане16.

 

     На многих камерах  начала  разрушаться  огнеупорная  кладка. Руководством  "Южкокса"  из-за отсутствия шихты принято решение с 26  марта  остановить  по  одной  батарее   на   Ясиноватском   и Мариупольском коксозаводах.

 

     46

 

     По информации,  которая есть, дальнейшие срывы поставок угля приведут к остановке, а значит, и разрушению еще десяти батарей".

 

     Ось вам маємо  прибуткові  галузі.  Скоро  нічого  буде  нам брати.

 

     Перший мікрофон.

 

     СИМОНЕНКО В.К.  Леонид  Макарович,  уважаемые депутаты!  Все отправные документы по реформе цен напечатаны. И поэтому будет ли повышение на 10,  20, 100 процентов или на 200, мы реально ощутим ровно через неделю, во вторник, 2 апреля. Но люди требуют выплаты компенсации сегодня,  так как документы свидетельствуют,  что она должна быть начата с 20 числа.

 

     Все руководители республики и нашего государства говорили  о том, что повышение цен не будет, пока не будут решены все вопросы и не начнется выплата дотаций.  Но до повышения осталось 5  дней. Нас,  местных  руководителей,  председателей городских,  районных Советов,  люди терзают  в  полном  смысле  этого  слова,  требуя: "Дайте".  Однако дать мы ничего не можем, даже если у нас имеются средства. Нет ни инструкций, ни положения, не выработан механизм. Поэтому  я  прошу уважаемый Кабинет министров дать нам конкретные инструкции. Иначе произойдет взрыв. Это первый вопрос.

 

     Второй вопрос. До 2 апреля мы будем жить в реалиях трех цен: государственных, регулируемых  и свободных.  Товары по трем видам цен продаются в одних и тех  же  магазинах.  То  есть  товары  по государственным ценам могут про даваться - по свободным ценам. Мы предлагаем разграничить торговлю,  чтобы одни магазины  торговали только  по  государственным  ценам,  другие  по  свободным ценам, третьи -по регулируемым.  Однако не можем это решение довести  до конца

 

     47

 

     только потому  ,  что  у  нас  есть постановление Верховного Совета  республики  о  том,  что  мы  не  можем  изменять   формы собственности.  Поэтому  я  предлагаю  вернуться к этому вопросу, изменить  форму  собственности  и  тем  самым  дать   возможность работать в полную силу.

 

     И последний   вопрос,   Леонид  Макарович,  я  понимаю,  как говорится, больше чем понимаю нашего Министра финансов. Нам никто не даст деньги,  нам никто не даст источников пополнения бюджета, если,  мы сами их не найдем.  Что для этого нужно сделать? На мой взгляд,  мы  должны  сегодня  четко  понимать,  что не только вся республика и государство находятся на грани катастрофы,  а прежде всего  низовое  звено,  местный  бюджет.  Все  местное  хозяйство находится в  упадке.  В  среднем  бюджеты  городов  составлена  с дефицитом от 9 до 10 процентов.

 

     Второе. У  нас во всех городах есть скрытый дефицит бюджета, вызванный прежде всего повышением  индекса  цен  на  строительные работы, производство стройматериалов. Это около 6 процентов.

 

     Вопрос третий.  Все  то,  что  будут  компенсировать местные Советы, составит до 11 процентов любого бюджета.

 

     Что же у нас получается? Мы сможем просуществовать, в лучшем случае, до 1 мая, а потом нас разорвут на части.

 

     У меня,  Леонид  Макарович,  вот  какой вопрос.  Сегодня нам нужны живые деньги. Где их взять? На мой взгляд, это прежде всего инвестиционный цикл,  так как эти средства вряд ли будут освоены. Надо пересмотреть все бюджеты.  И  я  прошу  уважаемого  Витольда Павловича  рассмотреть  вот  какой вопрос.  Ни рынок,  ни план не являются  собственностью  одной,   как   говорится,   системы   - капиталистической   или  социалистической.  Это  достояние  всего человеческого  общества.  Поэтому  нам  сегодня   нужно   создать комиссию и проверить

 

     48

 

     все бюджеты:  районные, городские, областные. Там же столько накручено!  В частности,  я говорю о своем регионе. Там Клондайк, есть  и  источники,  и  средства.  Только таким образом мы можем, Леонид Макарович, хоть как-то решить наши проблемы.

 

     ГОЛОВА. Я надам слою  для  коротенького  виступу  товаришеві Буряку.  Він  поінформує  нас про кошти,  які зараз виплачуються. Будь ласка.

 

     БУРЯК В.Д.,  голова Правління Українського республіканського Держбанку СРСР.  Уважаемые народные депутаты! Выплаты компенсаций населению в связи с повышением цен начаты в сроки,  установленные Указом  Президента  и постановлением Кабинета Министров - то есть 20 числа.  Но надо сказать прямо,  что  из-за  неподготовленности отдельных   предприятий   и  организаций,  которые  не  составили соответствующие списки для учреждений банка,  в первые дни выплат было немного.

 

     За период  с  20  по  25  марта  банки  выплатили в качестве компенсации около 500 миллионов  рублей.  А  всего  в  месяц  нам необходимо  выплачивать  3  с лишним миллиарда рублей,  3,5 - 3,7 миллиарда  рублей.  Таким  образом,  к  компенсационным  выплатам приступили  все  учреждения  банков без исключения.  Они получили соответствующие указания от министерства  финансов,  Министерства социального  обеспечения,  Госкомтруда  и так далее.  Поэтому все указания о порядке выплат на местах есть.

 

     Теперь, что  касается  обеспечения  компенсационных   выплат наличными деньгами.  Это очень серьезный вопрос. Вы же понимаете, что недавно большая  масса  наличных  денег  была  направлена  на замену

 

     49

 

     купюр пятидесяти- и сторублевого достоинства.

 

     В настоящее время наличные деньги в банки завезены,  имеется около шести миллиардов рублей,  и мы в состоянии за этот короткий промежуток времени полностью выплатить компенсацию.  Надо только, чтобы предприятия и организации были готовы к этому.  Вот такая у меня справка.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  У  нас  є ціла низка запитань,  які потрібно вирішити до 18 години. Тому я прошу всіх зайняти свої місця.

 

     По-перше, до нас зверталися з проханням  поінформувати  щодо фактів  затримання  шахтарів,  що  стоять у пікетах.  Ми доручили розібратися товаришеві Морозу.  Де він?  Будь ласка,  вам  слово. Займіть, прошу, свої місця.

 

     МОРОЗ О.В.,  начальник  юридичного  бюро  дослідного  заводу "Кристалл",  м.Миколаїв /Заводський виборчий округ,  Миколаївська область/.

 

     Уважаемые депутаты!   По   поручению   Первого   заместителя Председателя  Верховного  Совета  Украины  товарища  Плюща  Ивана Степановича  мною,  заместителем председателя Комиссии Верховного Совета  Украинской  ССР  по  вопросам  правопорядка  и  борьбы  с преступностью,  и председателем подкомиссии по законодательству и законности  Демидовым  Григорием  Викторовичем   были   проверены материалы по привлечению к административной ответственности шести граждан, задержанных возле Верховного Совета 26 марта 1991 года в 9 часов 10 минут.

 

     50

 

     По журналу   регистрации   задержанных  установлено,  что  в Печерский РОВД были доставлены следующие граждане: Метелев Сергей Васильевич,  1960 года рождения, житель города Димитрова Донецкой области,   проходчик   шахты   "Центральная"    производственного объединения Красноармейскуголь"; Фомин Сергей Александрович, 1959 года  рождения,  житель  города   Димитрова   Донецкой   области, горнорабочий  шахты имени Степанова производственного объединения "Красноармейскуголь";

 

     Нагорный Александр Александрович,  1952 года рождения, с его слов,  житель  города  Димитрова  Донецкой области,  горнорабочий шахты    имени    Стаханова     производственного     объединения "Красноармейскуголь"  /прописан  в  городе  Белицкое  Харьковской области/;  Комента Георгий Иванович,  1962 года рождения,  житель города Тернополя,  не работает;  Маразан Вячеслав Андреевич, 1967 года  рождения,  с  его  слов,  житель   села   Красный   Агроном Березовского района Одесской области,  строитель /прописан в селе Мерчик Валковского района Харьковской области/;

 

     Палящий Андрей  Владимирович,  1967  года  рождения,  житель города Одессы, слесарь АТП 15154.

 

     Указанные лица привлечены к административной ответственности за участие в  уличном  шествии,  совершенном  с  нарушением  норм действующего законодательства.

 

     Из материалов и объяснений самих задержанных следует, что 26 марта 1991 года, около 9 часов указанные граждане двигались

 

     51

 

     к зданию Верховного Совета  УССР  о  плакатами  /я  не  буду содержание плакатов зачитывать/.

 

     Кстати, в   РОВД   находятся   плакаты   "Свободу   Хмарі!", "Потебенька,  Григорьева  -  за  грати!",  "Вимагаємо  суду   над провокаторами   справи   Степана   Хмари!",  "Депутати,  кого  ви захищаєте - народ чи КПРС?"

 

     И там же были обращения шахты имени Стаханова /"Красноармейскуголь/к народу Украины, народам других республик, трудовым    коллективам    шахт,    организациям     и предприятиям.

 

     На углу   улицы   Кирова   и   Карла   Либкнехта   они  были предупреждены работниками милиции,  что такими своими  действиями нарушают   действующее  законодательство.  И  при  этом  им  было предложено прекратить эти нарушения.  Однако законные  требования работников милиции не были выполнены, поэтому указанные лица были доставлены з Печерский РОВД для решения вопроса о привлечении  их к административной ответственности.

 

     Исходя из   проверенных   материалов,   нарушения  закона  в действиях работников милиции не установлено.

 

     Перед началом   вечернего   заседания   мы   беседовали    с начальником УВД города Киева,  который сообщил,  что встретился с вышеуказанными лицами, разъяснил им действующее законодательство, решение горисполкома,  которое,  кстати, они не знали, после чего было   принято   решение   о   непривлечении   этих   граждан   к административной  ответственности,  и  они  отпущены из райотдела внутренних дел.

 

     52

 

     ГОЛОВА. Є запитання?  Немає. Сідайте, будь ласка. Інформація вам дана?  Давайте не відкривати дискусії. Все, закінчили, другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.

 

     Вони не  харків'яни,  а  самозванці,  у  нас  такого   міста Білицьке немає, таких людей за пропискою теж немає.

 

     ГОЛОВА. Шановні  товариші!  У мене буквально три хвилини.  Я хочу скористатися своїм правом і звернутись до шахтарів  України. Це  моє  право  як  Голови Верховної Ради.  Отже,  дозвольте мені зачитати це звернення.

 

     "Шановні товариші!  Надзвичайно серйозний  період  переживає нині   наше   суспільство.   Соціально-політична  нестабільність, кризові явища в економіці наблизилися до тієї  межі,  за  якою  - крах. Величезною руйнівною силою в цих умовах стає, на превеликий жаль,  довготривалий страйк шахтарів, який може поставити останню крапку  під наші спільні зусилля по перебудові життя,  наповненню реальним   змістом   проголошеного   суверенітету,   під    долею сьогоднішнього і майбутнього України.

 

     53

 

     Повністю усвідомлюючи причини, що призвели до цього страйку, і поділяючи вимоги шахтарів,  Верховна Рада УРСР, Уряд республіки робили  і  роблять  все можливе в цих непростих умовах.  Верховна Рада  УРСР  прийняла  рішення  про   переведення   вугільної   та металургійної промисловості у підпорядкування республіки.  За цей короткий  час  Урядом  України  вишукано  можливість  виділити  з гостродефіцитного   бюджету   республіки   майже   13   мільярдів карбованців  на  підвищення  в  2,4  раза  розрахункових  цін  на вугілля, а також на розвиток шахт, шахтарських міст і селищ.

 

     Розуміючи, що  ці заходи не могли кардинальним чином змінити умови   життя,   праці,   побуту   шахтарів,    які    складалися десятиліттями,    Верховна   Рада   республіки   доручила   Уряду переглянути систему оплати праці передусім у базових галузях,  до яких відноситься і вугільна промисловість.  Вирішується цілий ряд важливих життєвих  питань,  зокрема,  про  пенсійне  забезпечення гірників.  Продовжують  працювати  відповідні  урядові  комісії з представниками шахтарських колективів і профспілкових комітетів.

 

     Але всі мають чітко усвідомлювати, що кожен день продовження страйку  шахтарів зведе нанівець будь-які зусилля по стабілізації економіки і подоланню кризових явищ.  І якщо організатори страйку не  поставили собі за мету розвалити народне господарство України і безповоротно відкинути всіх нас на десятиліття назад, про що не хотілося б думати, то вони мають зрозуміти ситуацію і зробити все необхідне для негайного припинення страйку.

 

     Кожен день  його  продовження  -  це  нові,  багатомільйонні втрати  самих  вугледобувників.  Це  - реальна загроза найближчим часом   згорнути   в   республіці   енергетику   і   металургійну промисловість,   поставити   під  удар  навіть  таку  галузь,  як сільськогосподарське виробництво.  Сьогодні  не  буде  вугілля  - завтра не буде хліба.

 

     54

 

     Сподіваючись, що  шахтарі,  їх  сім'ї з розумінням сприймуть наші біль  і  занепокоєність,  закликаю  трудові  колективи  всіх вугільних регіонів відмовитись від конфронтації, відновити роботу і надолужити допущені втрати".

 

     Можна таке надіслати? Дякую.

 

     Маємо ще чотири хвилини. Перший мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.М.  Леонид Макарович!  Я обескуражен ввиду  того, что  мы  так  быстро  оборвали вопрос по ценам и не выслушали все предложения, тем более, не поставили на голосование.

 

     Поэтому я хочу конкретно предложить:  Комиссии  по  вопросам законодательства  и  законности  дать  поручение в 3-дневный срок разработать механизм ратификации законодательных актов Верховного Совета  Союза  ССР  и Президента.  Мы от этого никуда не денемся. Одно поручение.

 

     Второе поручение.  Мы должны поручить  нашему  Правительству представить  реальную  программу  -  как  будет  действовать  сам механизм выплат,  потому что говорят о наличии денег, но на самом деле не выплачиваются деньги,  это обман.  Мне очень обидно,  что высокопоставленные   чиновники   нашего   Правительства   говорят неправду.

 

     Мы должны  в  понедельник вернуться к этому вопросу и видеть реальный механизм:  как будут финансироваться те затраты, которые понесут местные Советы, каковы будут источники доходов.

 

     Обязательно мы  должны закрепить в своем постановлении пункт о том,  что последний  президентский  Указ  по  налогу  /о  17-18 процентах/ подрывает весь бюджет - будет подрубленным наш местный и республиканский бюджет. Мы должны высказаться в этом отношении.

 

     И следующее.  В течение буквально следующей недели мы должны принять два законодательных акта - о механизме разгосударствления /потому что

 

     55

 

     без этого  мы  не  можем,  как  сказал   уважаемый   депутат Симоненко,  ничего  сделать/  и  Закон  о налогообложении.  Мы на следующей неделе должны  прорабатывать  и  первое,  и  второе,  и третье чтения.

 

     Поэтому я  прошу  эти  предложения  проголосовать,  чтобы мы четко определились,  что на следующей неделе работаем  над  этими проблемами, а не будем отдыхать.

 

     ГОЛОВА. Ми  працюємо в комісіях.  Я ще раз повторюю,  ніякої перерви в роботі  сесії  ми  не  оголошуємо,  ведеться  робота  в комісіях  над  проектами документів,  у тому числі й над тими,  з приводу яких ми вже говорили,  щоб Уряд негайно нам вніс  те,  що потрібно проголосувати: і про стабілізаційний фонд, і про захист, і про механізм.  Це мають робити комісії,  і ми їм  доручаємо  це робити.

 

     Другий мікрофон.

 

     СКОРИК Л.П.  Шановний  Леоніде  Макаровичу,  шановні народні депутати!  Вчора  Народна   рада,   дуже   стурбована   серйозною ситуацією,  яка  склалася навколо шахтарського питання,  передала звернення із конкретними пропозиціями виходу із цієї, дійсно дуже складної проблеми і ситуації.

 

     На превеликий  жаль,  сьогодні /ви знаєте/ мав місце прикрий інцидент навпроти Верховної Ради,  який нас ще  раз  переконав  у тому,  що  в той час,  коли потрібні особлива виваженість і такт, недопустимі будь-які силові прийоми і  такі  брутальні  дії,  які були  здійснені  з боку загонів ЗМОП.  Добре,  що все склалося як слід,  але  я  хочу  нагадати  ось  що.  Ми  знаємо,  що  шахтарі ЛьвівськоВолинського   басейну   однією   з  найважливіших  вимог ставлять звільнення з-під арешту Степана Хмари,  по справі  якого уже  закінчилося  слідство.  Це питання,  яке є повністю законне, абсолютно правове і

 

     56

 

     не вимагає жодних матеріальних затрат.  Я хочу нагадати,  що до цього питання приєдналися і шахтарі Донеччини, і позавчорашній мітинг це також нам засвідчив.

 

     Я пропоную все-таки врахувати це,  врахувати,  що кожен день нероботи   шахт   Львівсько-Волинського   басейну   -   це  майже півмільйона грошей. Це і є один із виходів із ситуації. Зневажати його  не  можна.  Немає  жодного  питання,  яке  б  не можна було вирішити шляхом переговорів і  шляхом  доброї  волі.  І  тому  ми закликаємо  Верховну Раду зважити на це.  Якщо чотири з половиною місяці тому дуже швидко було прийняте незаконне рішення, то зараз ніщо  не  заважає нам з честю вийти із дуже складної ситуації.  Я пропоную це питання поставити і його вирішити якнайшвидше.

 

     ГОЛОВА. Я інформую народних депутатів про  те,  що  Президія Верховної  Ради  детально  розглянула  звернення 122 депутатів і, керуючись тією позицією,  яку ми  з  вами  обрали,  що  ми  маємо законодавчу,   виконавчу  і  судову  владу  і  що  ми  не  можемо втручатися безпосередньо у  судові  процеси,  Президія  Верховної Ради  прийняла  спеціальну  постанову,  якою  доручила розглянути звернення 122 народних депутатів Верховному Суду Української РСР. Вона це зробила відповідно до нашої принципової позиції.

 

     Все, оголошується  перерва.  І для тих,  хто хоче,  через 10 хвилин починаємо нараду.

 

     57