Стенограма пленарного засідання

20 березня 1991

ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР.
20 березня 1991 року. 16 година.

 

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л. М.

 

ГОЛОВА. Прошу займати місця і підготуватися до реєстрації. Заспокоїлися трохи? Газети відкладаємо для того, щоб почати читати тоді, коли доповідач стане за трибуну, а то ви вже надто поспішаєте - ще ж не почалася робота, а ви вже читаєте газети. Прошу підготуватися до реєстрації. Включайте, будь ласка, нашу систему. У залі 353 народних депутати. Можна розпочинати роботу.

 

Ми вже давно не вживали репресивних заходів щодо окремих депутатів. Ця наша гуманність бере гору над репресіями, але я думаю, що вже треба буде щось робити. Треба буде знову оголошувати виборцям, хто ходить на сесію, а хто не ходить. І де депутат у той час перебуває. Всі кажуть, що вони в Києві, а на сесії їх немає, то треба буде простежити, де вони в Києві знаходяться.

 

Так, розпочинаємо роботу. Слово надається депутату Білоблоцькому, голові Комісії у питаннях соціальної політики та

 

3

 

праці. Мова йде про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю. Всі мають документ? Будь ласка, Миколо Петровичу.

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М. П., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях соціальної політики та праці /Жашківський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні народні депутати! Після обговорення в другому читанні законопроекту про внесення змін І доповнень до Кодексу законів про працю про регулювання трудових відносин нам було доручено доопрацювати сім статей. Хочу вам доповісти, що Комісія у питаннях соціальної політики та праці разом з Комісією у справах жінок, охорони сім»ї, материнства і дитинства, представниками Уряду ретельно розглянули всі ці статті, зауваження та ті суперечності, які виникли під час обговорення. Ще раз зважено враховувалися наші економічні і фінансові можливості.

 

Хочу доповісти вам про те, що обидві комісії дійшли згоди. Нові варіанти статей у порівняльній таблиці, і я прошу, Леоніде Макаровичу, перейти до конкретного обговорення.

 

ГОЛОВА. Це розумно. Будь ласка. Отже, стаття 50.

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М. П. Стаття 50. Мова йде про нормальну тривалість робочого часу. Комісіями пропонується такий варіант. “Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 41 години на тиждень”. Внесено таке компромісне доповнення. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.

 

4

 

Депутати пропонували встановити тривалість робочого часу на тиждень до 40 годин. Тону я хочу поставити це питання на голосування. Пропозицію комісій і, безумовно, пропозицію, внесену окремими депутатами.

 

ГОЛОВА. Можемо погодитися з цим? Я можу поставити на голосування? Прошу проголосувати за ту редакцію, яку запропонував голова комісії.

 

«За» - 292. Прийнята стаття.

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М. П. Дякую, Стаття 56. Хочу запропонувати доповнення до статті. Ви знаєте, суперечки виникли з приводу того, що передбачити в цій статті тривалість робочого часу для жінок з дітьми шість годин без зменшення заробітної плати. Комісії запропонували частину четверту доповнити таким текстом: “Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років”. Це стосується і жінок, які мають дітей-інвалідів.

 

ГОЛОВА. Є зауваження? Немає. Ставлю на голосування.

 

«За» - 289. Рішення прийняте.

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М. П. Стаття 179. Мова йшла про збільшення частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею віку двох років з виплатою за цей період допомоги по державному соціальному страхуванню. В проекті пропонувалося півтора року. Нині, як ви знаєте згідно, з чинним законодавством

 

 

така відпустка становить 1 рік. За продовження цієї відпустки до двох років ми вже проголосували. За що пропозицію проголосували 267 депутатів. Але в комісіях дуже жваво мова йшла про те, /особливо наполягали жінки з Комісії у справах жінок, охорони сім»ї, материнства і дитинства/, щоб ввести частково оплачувану відпустку до трьох років.

 

Не можна було б з цим не погодитись, і комісії пропонують передбачити введення частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років з 1 січня 1992 року.

 

Чому, я не буду пояснювати, виходячи з фінансових і економічних умов.

 

ГОЛОВА. Про це ми вже минулого разу говорили, вже втрете ми приступаємо до цього. Я знаю, що депутати вже підготовлені до такого розуміння, яке потрібне. Ми можемо голосувати? Ставлю на голосування запропоновану редакцію статті 179. /Іван Степанович доручив мені за нього голосувати/.

 

«За» - 290. Приймається.

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М. П. Шановні депутати! Щодо цієї статті були зауваження від депутатів, а також деяких комісій відносно того, що, крім зазначених відпусток, жінці за її заявою надається додаткова відпустка без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років і шести років. Ця пропозиція розглянута і подається в такій редакції: “У разі, коли дитина потребує домашнього догляду, жінці надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше, як до досягнення дитиною шестирічного віку”. Комісії погодилися з цією пропозицією, і я хотів би просити

 

6

 

вас проголосувати за цю пропозицію.

 

ГОЛОВА. Можемо голосувати? Прошу проголосувати.

 

«За» - 286. Приймається.

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М. П. Дякую. Ще до статті 179.

 

ГОЛОВА. Яка це сторінка?

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М. П. Це та ж друга сторінка, останній абзац. Комісії зробили таке доповнення: “Підприємства і організації за рахунок власних коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати по догляду за дитиною більшої тривалості”.

 

Тобто воно доповнює цю статтю.

 

ГОЛОВА. За рахунок власних коштів.

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М. П. Воно не викликало заперечень. То я просив би прийняти статтю 179 У цілому. Більше доповнень не було.

 

ГОЛОВА. Голосується стаття 179 у цілому. Прошу проголосувати. «За» - 295. Стаття приймається.

 

7

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М. П. Дякую. Стаття 181 “Порядок надання відпусток по догляду за дитиною і зарахування їх у стаж роботи”. Я хотів би сказати, що в цю статтю закладено зміст і суть змін і доповнень, які ми внесли до статті 179. До тексту статті змін ніяких не було, тому я просив би поставити статтю на голосування.

 

ГОЛОВА. Повторення – “двох років”, “до шести років”. Можна ставити на голосування? Прошу проголосувати.

 

«За» - 291. Прийнято.

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М. П. Дякую. Стаття 182 “Відпустки жінкам, що усиновили дітей”. Ця стаття також приведена у відповідність із статтею 179. Тому я просив би поставити її на голосування.

 

ГОЛОВА. У відповідність із статтею, яку ми вже прийняли. Можна голосувати? Прошу.

 

«За» - 289. Приймається.

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М. П. Дякую. Стаття 186 залишається у редакції, крім доповнень, пов’язаних із статтею 179. Тому прошу поставити цю статтю на голосування.

 

ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

 

«За» - 285. Приймається.

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М. П. Дякую. Статтю 255 теж викладено з урахуванням редакції статті 179. Прошу поставити її на голосування.

 

ГОЛОВА. Тобто поправки стосуються віку дітей. Прошу проголосувати статтю 255, яка приводиться у відповідність із статтею 179.

 

8

 

«За» - 256. Приймається.

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М. П. Дякую. Леоніде Макаровичу, мені ще треба хвилинку.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М. П. Шановні депутати! Я хотів би з вами порадитися. Декілька днів тому від Комісії у питаннях законодавства і законності, зокрема від депутата Левка Григоровича Лук’яненка, надійшла пропозиція про те, щоб ми внесли зміни до статті 233 Кодексу. Ми з вами частину другу цієї статті, де йдеться про поновлення строків, пропущених із поважних причин, розглядали. Комісія просить повернутися до цієї статті. Я радився з фахівцями. Вони якраз наполягають на тому, щоб збільшити строк, тому що сьогодні надходить дуже багато скарг. Ми затвердили у цій статті строк подання скарги один рік з моменту набрання законної сили рішення суду Одного року, як кажуть фахівці, мало. Комісія у питаннях законодавства і законності пропонує, щоб ми збільшили строк з одного до трьох років. Недавно до цієї статті повернулася сесія Верховної Ради. Вона затвердила строк у два роки. Мені здається, що цей Кодекс якраз передбачає життєздатність того, що ми можемо проводити, виходячи з реалій життя.

 

Тому, Леоніде Макаровичу, порушень тут ніяких немає. Комісія пропонувала, але ми відхилили таке доповнення. А зараз знову йдеться про те, що є розбіжності. Одні наполягають на тому, щоб строк дорівнював двом рокам, інші - трьом. Я хотів би просити вас поставити це питання на голосування. Чи будемо ми робити таке доповнен

 

9

 

ня до статті?

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

ЧЕРНЕНКО В. Г., головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату /Горлівський-Микитівський виборчий округ, Донецька область/. Вот мне не понятно, почему два года, три года? Объясните, пожалуйста. Может быть, давайте установим срок в 10 лет или до конца жизни. Вот объясните мне доходчиво, на каком основании?

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М. П. Я хотів би сказати про те, що стаття 233, частина друга, проголосована і нами прийняті зміни. Проголосувало «за» 286 депутатів. Що стосується строків, то це вже наша справа, як вирішувати. Ми виходили з того, що надходить багато скарг, що одного року мало для того, щоб завершити в судовому порядку, будемо казати, весь цей процес. Тому збільшити строк до двох або до трьох років - це норма, це механізм, будемо казати, дії цієї статті.

 

ГОЛОВА. Миколо Петровичу, це хто каже, юристи-правознавці?

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М. П. Це комісія товариша Коцюби. Вона прийняла рішення протокольно і просить нас збільшити строк, з одного до трьох років.

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

ЧУЧУК М. Є., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Центральний виборчий

 

10

 

округ, Івано-Франківська область/. Шановні народні депутати! Я, власне, хочу підтримати голову комісії, який стоїть зараз за трибуною, оскільки дуже багато є скарг людей, яким через різні процедурні моменти просто не вистачає часу, щоб вирішити ці питання. Я вносив пропозицію взагалі цей строк не обмежувати, але якщо вже ми говоримо про обмеження, то цей строк має становити, як мінімум, три роки. Я прошу всіх депутатів підтримати це.

 

ГОЛОВА. Що прокурор скаже? Третій мікрофон.

 

ПОТЕБЕНЬКО М. О., Прокурор Української РСР /Новобузький виборчий округ, Миколаївська область /. Ви знаєте, чим були викликані ці зміни. Крім того, що виникає тяганина, ось ця непотрібна бюрократична переписка, більше нічого це не дає. Року достатньо для того, щоб якісно розглянути справу. Процесуальне повністю дозволяється по кілька разів переглядати. Навіщо затівати цю писанину? Я не знаю. Вона ніякої користі не дасть.

 

ГОЛОВА. Все, закінчили. Гаразд. Ми зрозуміли: залишається, як було.

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М. П. Залишається в редакції, яку ми проголосували. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Наступне питання... Одну хвилинку, в чому справа?

 

11

 

Ми нічого не голосуємо. Статті проголосували.

 

Вноситься на обговорення проект Закону про банки і банківську діяльність в Українській РСР у другому читанні. Слово надається Гетьману Вадиму Петровичу, голові підкомісії Комісії, Верховної Ради Української РСР з питань планування, бюджету, фінансів і цін. Усі мають цей документ? Прошу бути уважними.

 

ГЕТЬМАН В. П., голова правління республіканського акціонерно-комерційного агропромбанку «Україна» /Уманський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні депутати! Перед вами 83 сторінки проекту Закону про банки та банківську діяльність та проект постанови про введення його в дію. Я хотів би сказати, що завдяки зусиллям двох постійних комісій Верховної Ради України і Уряду республіки нам удалося врахувати більшість зауважень і пропозицій, виловлених народними депутатами, і сформулювати редакцію, яка вам пропонується в четвертій колонці. Я постатейно зачитуватиму зауваження, запропонований варіант, а якщо буде потреба, коротко зупинятимуся на окремих мотивах пропозицій, що не знайшли відображення в проекті закону.

 

Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки про банки і банківську діяльність. Преамбула: «Цей закон визначає правові основи банків, порядок створення...

 

ГОЛОВА. Вадиме Петровичу, давайте домовимося так. Читати непотрібно, тому що ми будемо перечитувати весь законопроект. Кожен має його перед собою. Хто його не має, отже, не зацікавився, йому читати нічого. Ми беремо тільки принципові зауваження, відносно яких немає єдиної точки зору.

 

12

 

ГЕТЬМАН В. П. Щодо преамбули практично ніяких зауважень від комісій, крім Комісії з питань екології та раціонального природокористування, яка вважала, що взагалі непотрібно преамбули, не надійшло. Ми вважаємо, що важливо наголосити, на чому ґрунтується наш закон - на нашій Декларації про державний суверенітет. Тому таку преамбулу і вводимо.

 

ГОЛОВА. Кожна її проголосувати? Ставлю на голосування
преамбулу.

 

«За» - 250. Прийнято.

 

ГЕТЬМАН В. П. Щодо першого розділу, статті 1 «Банківська система в Українській РСР». Враховано пропозиції депутатів Колесніка, Ребрика, Бутенка, частково - депутатів Чернявського, Кислого, Кінаха, Шепи. Усі пропозиції цих депутатів знайшли відображення у даному формулюванні.

 

ГОЛОВА. Є зауваження, які враховано, а депутати наполягають на тому, щоб врахувати?

 

Другий мікрофон.

 

Депутат /не представився/. Уважаемые депутаты! Я хотел бы высказать, может быть, общее замечание по концепции проекта Закона о банках и банковской деятельности. Как вы поняли, суть этого закона состоит в том, чтобы те функции, которые раньше выполнял Государственный банк СССР, передать Национальному банку Украины.

 

13

 

Возникает вопрос, не создаем ли мы здесь у себя новую финансовую монополию? Для того чтобы подтвердить, что в проекте закона заложено монопольное воздействие на финансовые потоки, далеко ходить не надо. Я вам напомню, что с введением новых ставок, кредитных ставок платы за кредиты, процентных ставок ухе в ноябре они были введены нашим банком. Я знаю, что это сделал Агробанк. Помимо этого, даже за кредиты прежних лет тоже были введены новые ставки. И только случайно при рассмотрении на сессии Верховного Совета, по-моему, поступила телеграмма о том, чтобы это аннулировать. Это первое.

 

Второе. Почему установлены такие монопольно высокие ставки платы за кредит? Говорят, потому что Государственный банк продает кредиты по 8 процентов.

 

ГОЛОВА. Я хочу попросити вибачення у вас. Не примушуйте мене вимикати мікрофон. Ми у першому читанні обговорювали тут цей закон. І раптом - говорили-балакали, сіли та й заплакали... Ви тепер виносите принципове питання: чи ми маємо концепцію, чи ми йдемо тією дорогою, чи, може, нам взагалі розійтися зараз і пити

 

ДЕПУТАТ /не представився/. Леонид Макарович! Дело не в этом. Я только хочу подчеркнуть, что сейчас мы, возможно, из-за боязни потратить больше времени, создаем монополию, которая уже в этом году приведет к резкому сокращению капиталовложений, прежде всего на селе.

 

ГОЛОВА. Займіть, будь ласка, своє місце. Голова комісії знає, що таких пропозицій від вас не надходило. Третій мікрофон.

 

14

 

ШВАЙКА М. А., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Золочівський виборчий округ, Львівська область/. Я наполягаю на голосуванні пропозиції, яку я вносив: у статті 1 записати - «банківська система України базується на власній національній валюті, яка впроваджується в обіг з 1 січня І992 року». Чому я вносив таку пропозицію і наполягаю на тому, щоб це положення було у нашому законі? Через відсутність власної національної валюти, ми не можемо стабілізувати ринок, захистити трудящих, втрачаємо щорічно мільярди. Усі країни світу отримують величезні доходи від випуску національної валюти. Україна, коли б створила власну грошову систему, власну банківську систему, отримала б виграш більше 20 мільярдів карбованців.

 

ГОЛОВА, Народний депутате Швайка, від вас таких пропозицій не надходило.

 

ШВАЙКА М. А. Була пропозиція; Товариш Мельник нехай підтвердить. Ми домовилися, що на цьому етапі пропозиція увійде.

 

ГЕТЬМАН В. П. Михаиле Андрійовичу! Грошова система розглядається в іншому розділі. Ми до цього підійдемо. До цього розділу вона не мав ніякого відношення.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я щойно зустрічався з Міністром закордонних справ Великобританії. Він мене запитав, чи є у нас у парламенті полярні точки зору? Ось депутати Причкін і Швайка. Оце якраз щоб він їх тут почув, то таки й насправді є.

 

Хто має конкретні зауваження?

 

15

 

Другий мікрофон.

 

БАЙРАКА М. М., заступник генерального директора Криворізького металургійного комбінату «Криворіжсталь» імені В. І. Леніна /Дзержинський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Леоніде Макаровичу! Усі зауваження, які у письмовій формі надійшли до двох комісій, ми розглянули ретельно. Тому я пропоную працювати з тими зауваженнями, які надійшли до комісій, а інші не заслуховувати.

 

ГОЛОВА. Давайте так і будемо працювати.

 

Ви надсилали зауваження? Третій мікрофон.

 

ДЕПУТАТ /не представився/. Надсилав. Я вносив пропозицію і зараз чекав, щоб вилучити термін «республіканських банків». Мотиви такі. Формула «комерційних банків різних видів і форм власності» більш універсальна для закону, нікого не обмежує у створенні відповідних банків. Я наполягав, щоб це речення проголосувати. Воно не ввійшло в годну статтю.

 

ГОЛОВА. Вадиме Петровичу! Надходило таке?

 

ГЕТЬМАН В. П. Така пропозиція не розглядалася. Це перше.

 

Друге. У нас сьогодні в Ощадний банк. Це республіканський банк. У нас сьогодні є Зовнішньоекономічний банк. Це республіканський банк. Як ми можемо виключити діючі вже структури? Тому ця формула погоджена на засіданнях комісій і в Уряді, і я думаю, що вона пройде.

 

16

 

ГОЛОВА. Пропозицій, як бачите, не надходило.

 

ДЕПУТАТ /не представився/. Я розумів, що він може розвести руками, але я розумію, це надходило, а де не надходило. Йому легше розвести руками, а я зробив аналіз і моху довести, що цей банк сьогодні має не зовсім досконалу структуру. Я вважав, що одне слово - «республіканський» треба зняти, тому що просто банк або комерційний банк - це банк різних форм власності, такий банк - більш універсальне для закону поняття. Отже, такий банк – краще відбиває сьогодні нашу господарську діяльність, а слово «республіканський» у назві - це зайва надбудова. Тож пропоную слово «республіканські» зняти.

 

ГЕТЬМАН В. П. Комісія запропонувала варіант.

 

ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні? Сформулюйте, що сказав народний депутат.

 

ДЕПУТАТ /не представився/. Я наполягаю все залишити за текстом, зняти тільки слово «республіканський».

 

ГОЛОВА. Народний депутат пропонує нічого не змінювати, залишити текст такий, який є, тільки вилучити слово «республіканський». Хто за те, щоб вилучити слово «республіканський», прошу проголосувати.

 

«За» - 191. Не проходить. Лишається так, як є. /Шум у залі/.

 

Будь ласка, далі.

 

ГЕТЬМАН В. П. До статті 2 у вас надійшло кілька пропозицій. Враховані пропозиції Комісії з питань будівництва, архітектури та

 

17

 

житлового господарства, а також депутата Ребрика. Відхилено пропозицію Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування про те, щоб уточнити, ким створюються «належні умови», адже це і так враховано. Всі пропозиції Комісії у закордонних справах, а також депутата Ребрика, якщо ви уважно слідкуєте за довідкою, яка у вас є, враховані. Пропонується цю статтю прийняти в редакції, сформульованій комісією.

 

ГОЛОВА. Яку статтю?

 

ГЕТЬМАН В. П. Другу.

 

ГОЛОВА. Немає зауважень? Стаття 2 ставиться на голосування. Так, як запропоновано комісією.

 

«За» - 217. Рішення не прийнято. Не голосували 99 народних депутатів. /Шум у залі/. Давайте повторимо. Я прошу вас зосередитися, адже в нас завжди дуже важко йде голосування. Коли просто виступають, то хто слухає, хто ні, а тут же треба голосувати. Отже, знову ставиться на голосування стаття 2 розділу І. Прошу проголосувати за статтю 2 розділу І.

 

«За» - 249. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. Стаття 3 «Банківські операції». Товариші, тут представлено класичну формулу банківських операцій, які проводять самостійні банки. Суть їх викладено й доповнено в результаті доопрацювання і врахування пропозицій. Тут же викладень і мотиви, за якими ці пропозиції враховані. Пропонується статтю 3 прийняти у редакції, сформульованій комісією.

 

ГОЛОВА. Стаття 3, це сторінка 9.

 

18

 

ГЕТЬМАН В. П. Сторінка 10.

 

ГОЛОВА. На сторінці 9 починається стаття 3, ну чому ж 10? Вадиме Петровичу, ви кажіть, де це, бо ви такий документ підготували, що важко орієнтуватися. Отже, сторінка 10, стаття 3 «Банківські операції». Зауважень, я так зрозумів, немає? Можна ставити на голосування? Прошу проголосувати статтю 3.

 

«За» - 258. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На сторінці 14 стаття 4 «Кредитні ресурси», це колишня стаття 5. Тут іде класичне визначення. До цієї статті надійшла одна пропозиція. Вона врахована. Прохання проголосувати.

 

ГОЛОВА. Було Є добре, аби в нас у документі була б одна класика. Тоді не потрібно було б і голосувати. Ставлю на голосування статтю 4.

 

«За» - 278. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На цій же сторінці стаття 5 «Розмежування відповідальності держави та банків». Це колишня стаття 6. Вона також відповідає, як то кажуть, усім стандартам, зауважень не надійшло. Пропонується її прийняти.

 

ГОЛОВА. Можна ставити на голосування? Ставлю на голосування статтю 5.

 

«За» - 284. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На сторінці 15 розділ ІІ «Національний банк України». Стаття 6, колишня стаття 7. Пропозицій не надійшло.

 

19

 

Пропонується прийняти.

 

ГОЛОВА. Можна приймати? Ставлю на голосування статтю 6.

 

«За» - 251. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На цій же сторінці 15 стаття 7 «Підзвітність Національного банку». Тут вкралася помилка, товариші. Треба доповнити: «Національний банк підзвітний Верховній Раді Української РСР». Будьте ласкаві, допишіть. Більше поправок не надійшло. Прошу проголосувати.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 7 з доповненням: «Національний банк підзвітний Верховній Раді Української РСР. Національний банк має право законодавчої ініціативи».

 

«За» - 247. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. Сторінка І6, стаття 8 «Основні функції Національного банку». Я хотів би, щоб ви звернули увагу, там є другий абзац, це зовсім новий абзац: «Національний банк створює і організовує діяльність державної скарбниці республіки, зберігає резервні фонди грошових знаків, дорогоцінні метали та золотовалютні запаси». Все інше доопрацьовано. До цієї статті надійшло багато зауважень, але вони всі враховані.

 

ГОЛОВА. Ніхто не вважає, що чогось не врахували? Ні. Ставиться стаття 8 на голосування.

 

«За» - 280. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. Сторінка 22, стаття «Фонди Національного банку України». Враховано всі пропозиції. Пропонується її прийняти. Вона

 

20

 

дуже коротка.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 9, яка на сторінці 22.

 

«За» - 264. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На сторінці 24 стаття 10 «Мережа і керівні органи Національного банку». Зверніть увагу, всі пропозиції враховано за винятком деяких дрібних питань. На сторінці 25 ви бачите наш коментар. Я гадаю, що він вичерпний. Пропоную прийняти в цій редакції.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 10, 24 сторінка.

 

«За» - 284. Стаття приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На сторінці 28 стаття 11 «Кредитні ресурси Національного банку». Я хочу сказати, що це класична форма визначення. Мова йде про ті ресурси, що є на балансі Національного банку в розрахунках, обігу і так далі, а також переданих комерційним банкам.

 

До цієї статті надійшло також багато зауважень. Усі вони розглянуті дуже уважно. Відхилені або прийняті, в пояснення.

 

Пропоную прийняти її.

 

ГОЛОВА. Можна ставити на голосування? Прошу проголосувати статтю 11.

 

«За» - 277. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На сторінці 31 стаття 12 «Управління грошовим обігом». Звертаю увагу народних депутатів, в яких були питання щодо цієї статті. Ми доповнили її таким абзацом: «Національний банк

 

21

 

визначає вид грошових знаків, їх номінал, відмінні ознаки і систему захисту». Тобто ми дипломатично врахували пропозиції депутатів Кислого, Швайки та інших. Пропонує прийняти статтю.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 12.

 

«За» - 249. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На сторінці 32 стаття 13. «Регулювання рівня процентних ставок».

 

За дорученням комісії я, шановні депутати, хочу детальніше зупинитися на цій статті. Мова йде про те, що в другому абзаці першого варіанту було написано, що Національний банк України може вводити обмеження на розмір максимальних процентних ставок по кредитах комерційних банків.

 

Мушу сказати, що, дійсно, це не ринкова стаття. Але я, як і багато інших депутатів, які тут висловили свої побажання, хочу, щоб її прийняли, бо є в нас банки, які просто грабують, встановлюючи ставки в 30, 50 і 100 процентів. Тому на перехідний період, мені здається, варто було б надати право Національному банку в окремих випадках обмежувати максимальний розмір процентних ставок. Але комісії не дійшли згоди щодо цього. Я ще раз наголошую, що це справді не ринкова стаття, мушу визнати це. Але мені здається, що нам треба було б на цей період її прийняти.

 

ГОЛОВА. Правильно. Можна ставити на голосування? Прошу голосувати.

 

ГЕТЬМАН В. П. Як написано в другій редакції - обмежувати.

 

ГОЛОВА. Голосуємо.

 

Рішення не прийнято. Не голосувало 127 депутатів.      .

 

22

 

Перший мікрофон.

 

МАРКОВ Б. І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Суворовський виборчий округ, Херсонська область/. По-перше, депутати не зрозуміли, за що голосувати. А по-друге, я хочу висловити свою думку щодо цієї статті.

 

Національний банк може обмежувати діяльність тих банків, які грабують інші, тим, що не продаватиме їм ресурси, оскільки він матиме левову частку ресурсів, які йому передає Ощадбанк. У нього є важелі для цього. Крім того, ті, кому потрібна позика, не братимуть її у того, хто дав за 200 процентів. При ринкових умовах, навіть при нинішніх умовах це елементарно вирішується.

 

І останнє...

 

ГОЛОВА. То що ви пропонуєте?

 

МАРКОВ Б. І. Я прошу проголосувати так, як тут викладено в статті 13.

 

І останнє моє зауваження депутату Гетьману. Я теж не погоджуюся, що ми зробили такий останній варіант. Це компромісний варіант між пропозиціями, висловленими в комісіях, і тих людей, які розробляли його. Але ми вирішили, що робимо його. Оскільки ми це вже узгодили, то доповідайте від імені комісії, а не від себе особисто.

 

ГОЛОВА. Вадиме Петровичу! Ви даєте в редакції від комісії чи свою власну?

 

ГЕТЬМАН В. П. Ні, Леоніде Макаровичу! В редакції від комісії

 

23

 

залишився тільки один абзац. Він на сторінці 32. Але в редакції, яка була раніше, було 2 абзаци. Другий абзац: «Національний банк України може вводити обмеження на розмір максимальних процентних ставок по кредитах комерційних банків». Я нічого нового не пропоную. Я хочу сказати, що в два варіанти. Перший варіант - залишити один абзац, другий - залишити в попередній редакції, де мова йде про обмеження.

 

ГОЛОВА. Я ще раз хочу вас запитати: два варіанти дав комісія чи один варіант?

 

ГЕТЬМАН В. П. Комісія записала, що треба внести на розгляд Верховної Ради, що я й роблю.

 

ГОЛОВА. Отже, пропонує комісія. Коли комусь щось подобається або не подобається і він починає використовувати нагоду, щоб довести те, що йому подобається, це завжди вносить в нашу роботу деструктивний струмінь. Я так зрозумів, що четвертий рядок подано в редакції комісії. Вона вносить, давайте голосувати. Вам, мабуть, подобається другий абзац цієї статті?

 

ГЕТЬМАН В. П. Леоніде Макаровичу! Це мені не подобається.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію комісії, четвертий рядок. «Регулювання рівня процентних ставок». Він перед вами. Комісія вносить і підтримує це. Прошу голосувати.

 

Залишається так, як було? Все.

 

ГЕТЬМАН В. П. Так, як було раніше. На сторінці 34.

 

24

 

ГОЛОВА. Я ж про це і кажу: коли доповідач починає вносити в нашу роботу якісь сумніви - то було так, той каже так, а інший каже так, тому подобається щось інше - то ми маємо відповідні наслідки. Тому я весь час наголошую, що доповідач мав виступати з конкретною позицією комісії. От вона викладена. Я Прошу доповідати четверту колонку, Вадиме Петровичу. /Шум у залі/.

 

ГОЛОВА.. Почекайте, почекайте. Давайте ми трошки заспокоїмося. У нас є можливість повернутися. Не треба нічого вже говорити, ви вже все сказали. Я хочу попросити всіх вас уважно перечитати, Або я прочитаю вам.

 

Дивіться, як було: «Регулювання рівня процентних ставок». Пер. ший абзац: «Національний банк України здійснює регулювання рівня банківських процентних ставок шляхом їх зміни по своїх кредитах, що надаються комерційним банкам». Далі було: «Національний банк України може вводити обмеження на розмір максимальних процентних ставок по кредитах комерційних банків». «Може вводити обмеження» - так було написано в першому варіанті. Після того комісія відхиляє другий абзац і просить залишити тільки перший абзац. Коли я поставив на голосування, то 133 народних депутати не голосували ні «за», ні «проти». То я ставлю повторно на голосування, щоб знати, чи це депутати не голосують, чи просто не встигли проголосувати. /Шум у залі/.

 

Давайте ми ще раз проголосуємо. Якщо знову буде така ситуація, проголосуємо поіменно. Просто я не знаю, чим це викликано.

 

Ставиться на голосування вдруге стаття 13 в редакції комісії.

 

«За» - 228. Приймається.

 

25

 

ГЕТЬМАН В. П. На сторінці 33 стаття 15 «Обслуговування державного боргу». Пропозиції, які надійшли, враховано. Є пропозиція прийняти її. Це коротка стаття.

 

ГОЛОВА. Вадиме Петровичу, поясніть, будь ласка, що це таке: на сторінці 33 - стаття 15, а на сторінці 34 - стаття 14.

 

Отже, стаття 15 «Обслуговування державного боргу». Є зауваження? Можна голосувати? Прошу проголосувати.

 

«За» - 281. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. Наступна стаття 14. «Відносини з бюджетом республіки». Сторінка 34: Вона буде переставлена перец статтею 15.

 

ГОЛОВА. Вадиме Петровичу, вона буде переставлена місцем? Я так розумію?

 

ГЕТЬМАН В. П. «Відносини з бюджетом республіки». Пропозиції враховано, прохання проголосувати.

 

ГОЛОВА. Можна ставити? Прошу проголосувати.

 

«За» - 286. Приймається.

 

Стаття 16, сторінка 35.

 

ГЕТЬМАН В. П. На сторінці 35 стаття 16. Надійшла одна пропозиція від депутата Гопея. У принципі вона правильна, але це не норма закону. Все інше враховано. Прохання проголосувати.

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

26

 

ГОПЕЙ І. О., голова Полтавської обласної Ради народних депутатів, толова виконкому /Карлівський виборчий округ, Полтавська область/. Леоніде Макаровичу! Я наполягаю на тому, щоб проголосувати за доповнення, яке було внесене до другого абзацу статті 16. Воно тут викладене. Суть цього доповнення полягає в тому, що і Рада Міністрів повинна знати, хто ще і які зміни вноситиме, а не тільки банк.

 

ГЕТЬМАН В. П. Іване Олександровичу! Я ще раз наголошую, що в принципі так повинно бути, але це не в норма закону, а скоріше цивілізована форма взаємовідносин. Тому вносити в закон це положення, немає потреби. Я не думаю, щоб Національний банк вніс пропозиції, які стосуються банку України і не погодив з Радою Міністрів. Але вносити, хто, де і коли погоджує...

 

ГОЛОВА. Щоб не було інструкції. Ми ж закон приймаємо, а не інструкцію. Вадиме Петровичу, що він каже?

 

ГЕТЬМАН В. П. Товариші, не про це йде мова. Мова йде про те, що якщо на розгляд Верховної Ради Національним банком будуть вноситися питання про діяльність банків, то вони підлягають погодженню з банками, інтереси яких вони зачіпають. Тому я ще раз кажу: це не норма закону, а цивілізована форма взаємозв’язків. Про це йде мова. Ми погоджуємося в принципі, але не треба це вводити до закону як норму. Пропонуємо зняти.

 

ГОЛОВА. Зрозуміло? Прошу проголосувати статтю. Голосуємо в редакції, яку пропонує комісія.

 

27

 

Наступна стаття...

 

А що я зроблю, якщо товариш Гопей має свою точку зору? Він розбив Верховну Раду на дві групи, тому що хоче, щоб була інструкція. Інші кажуть - не потрібно. Так що, я маю тричі голосувати? Те, ще пояснив Вадим Петрович, це ж ясно. Перший мікрофон.

 

МАРКОВ Б. І. Леоніде Макаровичу! Є така компромісна пропозиція. Якщо вже Верховна Рада дуже бажав, щоб діяльність Національного банку так чи інакше погоджувалася з Радою Міністрів, то тоді те, про що тут говорилося, підлягає не «погодженню», а попередньому повідомленню Раді Міністрів та банкам, інтереси яких вони зачіпають. От і все - «повідомленню».

 

ГОЛОВА. Ну ви ж послухайте. Національний банк підпорядковується Верховній Раді, і раптом виникав питання, що він ще має погоджувати свої дії. Де ж тут логіка? Ну, де логіка, якщо вже йти за логікою? Доведіть, будь ласка, свою пропозицію.

 

Другий мікрофон.

 

ГОПЕЙ І. О. Леоніде Макаровичу! Я не вношу пропозицію міняти статтю 16 повністю. Йдеться лише про другий абзац, про узгодження законодавчих актів, які будуть вноситися на розгляд Верховної Ради. Щоб вони узгоджувались із Радою Міністрів. Тільки другий абзац.

 

ГОЛОВА. А хто їх вносить, я вас запитую, у Верховну Раду?

 

28

 

ГОПЕЙ І. О. Хто буде вносити? Банк буде відповідно вносити. Чи Національний банк, чи комерційні банки.

 

ГОЛОВА. Ви я подумайте: якщо вносить Рада Міністрів, то це вже й є погодження. А якщо Національний банк підпорядкований Верховній Раді, то він, за вашою логікою, має узгоджувати це з Радою Міністрів?

 

ГОПЕЙ І. О. Комерційний банк, який буде вносити пропозиції по тому чи іншому законодавчому акту, повинен узгодити. Я прошу проголосувати за цю пропозицію.

 

ГОЛОВА. Проголосуємо за пропозицію товариша Гопея, тому що мені легше двадцять разів проголосувати, ніж йому довести.

 

Прошу проголосувати за пропозицію, яку вносить народний депутат Гопей.

 

«За» - 154. Все ясно.

 

Можна голосувати за статтю в цілому? Прошу проголосувати.

 

«За» - 234. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На сторінці 35, тут же, стаття 17 «Дозвіл Національного банку України на створення комерційних банків шляхом їх реєстрації». Три рядки. Все враховано.

 

ГОЛОВА. Можна голосувати? Прошу проголосувати.

 

«За» - 266. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. «Республіканська книга реєстрації банків». Сторінка 36. Тут також враховано пропозиції. Було їх три. Про-

 

29

 

понується їх прийняти.

 

ГОЛОВА. Можна ставити на голосування? Так. Прошу проголосувати.

 

«За» - 277. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. «Представництва Національного банку». Сторінка 38. Пропозицій не надходило.

 

ГОЛОВА. Можна приймати? Голосується стаття.

 

«За» - 273. Прийнято.

 

ГЕТЬМАН В. П. На цій же сторінці стаття 20 «Звітність Національного банку». Пропозицій не надійшло. Пропонується прийняти.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

«За» - 293. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На 39-й сторінці стаття 21 «Звільнення Національного банку від сплати податків, зборів та державного мита». Тут була пропозиція щодо того, як розподіляти прибуток: чи це мав робити Верховна Рада, чи це робити згідно зі Статутом. Враховано цю пропозицію. Виносимо на ваш розгляд і просимо проголосувати.

 

ГОЛОВА. Ставиться на голосування стаття 21 на сторінці 39.

 

«За» - 261. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. Тепер прошу відкрити сторінку 48, де починається новий розділ.

 

30

 

ГОЛОВА. А це? Чому 48-у?

 

ГЕТЬМАН В. П. А ми до нього повернемося. Це інші статті. Вони ввійшли в той розділ. Але вони відповідають колишньому проекту. Тому так була побудована таблиця.

 

Сторінка 48, розділ 3 «Комерційні банки».

 

ГОЛОВА. Це сторінка 48.

 

ГЕТЬМАН В. П. Розділ 3 «Комерційні банки».

 

ГОЛОВА. Що тут?

 

ГЕТЬМАН В. П. Щодо статті 22 надійшло багато пропозицій. Усі вони враховані. Я прошу нас підтримати.

 

ГОЛОВА. Все враховано?

 

ГЕТЬМАН В. П. Все враховано.

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

ДУДЧЕНКО В. І., голова ради федерації профспілок Одеської області /Біляївський виборчий округ, Одеська область/. Вадим Петрович! Мы вносили предложение, и вы знаєте о нем, исключить в четвертой графе из части «за винятком Рад народних депутатів...» слова: «профспілкових організацій» чтобы профсоюзы имели право быть основателями и членами коммерческих банков. Потому что профсоюзы об этом...

 

ГОЛОВА. Я прошу вас, називайте сторінку, абзац.

 

31

 

ДУДЧЕНКО В. І. Так названо ж. Страница 48, четвертая колонка, статья 22, второй абзац. Мы с вами говорили, Вадим Петрович, на эту тему.

 

ГОЛОВА. «Реєстрація комерційного банку здійснюється у місячний строк на підставі таких документів...» Оце мається на увазі?

 

ГЕТЬМАН В. П. Ні, ні, Леоніде Макаровичу! Мова йде про те, що пропонується в другому абзаці: «засновниками...» можуть бути такі-то й такі-то, «за винятком Рад народних депутатів усіх рівнів, їх виконавчих органів, політичних і профспілкових оргазацій, спілок і партій, громадських фондів».

 

ДУДЧЕНКО В. І. Есть предложение убрать слова «профсоюзные организации». Я прошу поставить это на голосование.

 

ГОЛОВА. Давайте проголосуємо препозицію - вилучити слова «профспілкові організації» з другого абзаца.

 

«За» - 102. Не прийнято вашу пропозицію.

 

Можна в цілому голосувати?

 

Третій мікрофон.

 

МАРКОВ Б. І. Леоніде Макаровичу! Тут на сторінці 49 у перелік документів, потрібних для реєстрації банку, вкралася якась помилка. Написано: «рішення виконкому відповідної місцевої Ради народних депутатів». Цього не було жодного разу під час обговорення у комісіях. Це по-перше.

 

32

 

По-друге. Пропонується її зняти. Тому що вона дозволяв на якій-небудь одній території створити один банк, а іншим заборонити діяльність. Це чисто монопольна норма. Тому ми пропонуємо речення «рішення виконкому відповідної місцевої Ради народних депутатів» зняти. Його не було, коли ми розглядали ці всі документи. Ми не знаємо, коли воно з’явилося.

 

ГОЛОВА. І Голова і доповідач також не знають, звідки воно взялося. То, може, ми будемо вважати, якщо ніхто не знає, звідки воно взялося, що його просто немає. Гаразд? Можна голосувати статтю 22? Прошу проголосувати.

 

«За» - 251. Приймається.

 

Вадиме Петровичу, ви простежте, щоб цей абзац було вилучено.

 

ГЕТЬМАН В. П. Сторінка 55, стаття 23 «Статут комерційних банків». Усі зауваження враховано. Прохання проголосувати статтю в цілому.

 

ГОЛОВА. Прошу голосувати.

 

«За»- 255. Стаття приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. Тут же, на цій сторінці, стаття 24 «Формування статутного та інших фондів комерційного банку». Усі надіслані пропозиції розглянуто і включено.

 

Прохання проголосувати.

 

33

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

МАРКОВ Б. І. Тут випало одне слово, яке треба було б включити - про учасників банку. В статутному фонді банку може бути частина коштів не лише засновника, а й учасника банку. Тому треба додати після слова «засновників» слово «учасників». Перед словом «банку» у цій статті останнім словом в абзаці «Статутний фонд комерційного банку формується за рахунок коштів акціонерів або парових внесків засновників... ‘ додаємо слово «учасників... банку». Доповнити одне слово.

 

ГОЛОВА. «Засновників», кома, «учасників», Вадиме Петровичу.

 

ГЕТЬМАН В. П. Немає зауважень, можна додати. Це не принципово.

 

ГОЛОВА. Цебто воно уточнює. Можна голосувати з таким доповненням? Прошу проголосувати.

 

«За» - 270. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. Сторінка 58, стаття 25 «Функції комерційних банків». Тут, шановні депутати, всі пропозиції враховані, але в останньому читанні у третьому абзаці, де йде фраза: «Виграти комерційних банків по обслуговуванню державного боргу...», є пропозиція додати «заборгованості по різниці в цінах». Це погоджено зараз. А далі - за текстом: «...наданню пільгових державних кредитів здійснюється за рахунок держави». Тобто пропонується додати туди ще одну функцію, яка сьогодні насправді виконується банками і є обов’язком банків.

 

34

 

ГОЛОВА. Зрозуміло. Сформулюєте, що ви додаєте, щоб усі почули.

 

ГЕТЬМАН В. П. «Витрати комерційних банків по обслуговуванню державного боргу, заборгованості по різниці в цінах, наданню пільгових державних кредитів здійснюються за рахунок держави».

 

ГОЛОВА. Зрозуміло? Можна проголосувати з таким доповненням? Прошу проголосувати.

 

«За» - 275. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На сторінці 59 стаття 26 «Спілки та асоціації». Тут зауважень не надійшло. Є пропозиція її проголосувати.

 

ГОЛОВА. Ставиться на голосування стаття 26. Дивіться сторінку 59.

 

«За» - 280. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На сторінці 60 стаття 27 «Додержання комерційними банками економічних нормативів». Усе враховано, що тут нам пропонувалося. Прохання її проголосувати.

 

ГОЛОВА. Ставиться на голосування стаття 27.

 

«За» - 272. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На сторінці 61 стаття 28 «Кредитні ресурси комерційних банків». Класична стаття, тут ніяких доповнень не

 

35

 

вносилося. Є пропозиція проголосувати.

 

ГОЛОВА. Ставлю цю статтю на голосування. Прошу висловити свое ставлення до статті 28.

 

«За» - 277. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. Стаття 29 «Процентні ставки по операціях комерційних банків». Вона коротка. Враховано все те, що пропонувалося.

 

ГОЛОВА. Це яка сторінка? ГЕТЬМАН В. П.

 

Сторінка 62.

 

ГОЛОВА. Є. Все враховано. Можна голосувати. Прошу.

 

«За» - 266. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На сторінці 64, стаття 30 «Право вибору банку». Вона коротка, відповідає нормам банківського права, все враховано. Прошу проголосувати.

 

ГОЛОВА. Голосується стаття 30.

 

«За» - 269. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На сторінці 65 стаття 31 «Форма розрахунків». Вона теж коротка, все враховано. Зауваження думаю, не буде.

 

ГОЛОВА. Голосуємо статтю 31.

 

36

 

«За» - 281. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На сторінці 66 стаття 32 «Звітність та інформація». Лише один абзац. Зауважень не надійшло.

 

ГОЛОВА. Стаття 32 «Звітність та інформація». Зауважень не надійшло. Голосуємо.

 

«За» - 256. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На цій же сторінці стаття 33 «Аудиторські перевірки». Теж один абзац. Зауважень не надійшло.

 

ГОЛОВА. Голосується стаття 33.

 

«За» - 254. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На сторінці 67 стаття 34 «Оголошення клієнта неплатоспроможним». Надійшло три пропозиції, вони враховані. Прохання підтримати цю статтю.

 

ГОЛОВА. Так, усі пропозиції враховані. Голосуємо статтю 34.

 

«За» - 256. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На сторінці 69 стаття 35 «Публікація річних балансів комерційних банків» До неї надійшли деякі пропозиції, але вони не є нормою закону, тому пропонується прийняти статтю

 

37

 

в редакції, сформульованій комісією.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 35.

 

«За» - 259. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На цій же сторінці стаття 36 «Припинення діяльності комерційних банків». Зауважень не надійшло.

 

ГОЛОВА. Голосуємо статтю 36.

 

«За» - 260. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. Тепер, шановні депутати, я прошу вас повернутися до сторінки 39, де є стаття 37.

 

ГОЛОВА. Сторінка 39, стаття 37 «Зовнішньоекономічний банк УРСР».

 

ГЕТЬМАН В. П. Ми з вами розглянули загальні положення про комерційні банки. Тепер зупинимося на особливостях окремих видів комерційних банків. Зокрема, зовнішньоекономічного банку, як одного з видів комерційної діяльності. Хотів би тільки зауважити, що в жодній країні, це нам Борис Іванович скаже, навіть у Росії, в Союзі такого банку немає.

 

ГОЛОСИ З ЗАЛУ. /Не чути/.

 

38

 

ГЕТЬМАН В. П. Товариші! Він сьогодні потрібен. Але як на мене, то я вніс би сьогодні в постанову норму про введення його в дію на якийсь період, тобто залишив цей банк зовнішньо-економічний. Але в майбутньому він не потрібний, бо в банківській системі світу, в банківській системі жодної з республік такого банку немає. Є комерційні банки, а зовнішньоекономічні зв’язки - це прерогатива Національного банку.

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

МАРКОВ Б. І. Шановні колеги! Усе, що стосується зовнішньоекономічного банку, у нас в. Це те, що викладено про комерційний банк. Де звичайний комерційний банк. Він може бути зовнішньоекономічним банком і діяти, але оце, що про нього написано, стосується інших комерційних банків. Навіть те, що він виконує там за уповноваженням Національного банку, це теж йому передає Національний банк. Я вважаю, що ми могли б взагалі все, що стосується зовнішньоекономічного банку, тут окремо не розписувати, воно все є там, де ми розписуємо про комерційні банки.

 

ГЕТЬМАН В. П. Леоніде Макаровичу! Ми повинні були поінформувати про це. Трагедії немає. Банк повинен залишитися. Ми закон робимо на багато років, тому це можна було б зберегти в постанові про введення в дію.

 

ГОЛОВА. Я запитую останній раз - це думка комісії чи ваша особиста?

 

39

 

ГЕТЬМАН В. П. Ні. Це думка комісії.

 

ГОЛОВА. Залишити чи вилучити?

 

ГЕТЬМАН В. П. Те, що я доповідаю вам, це думка комісії.

 

ГОЛОВА. Думка комісії про те, щоб вилучити. Отже, повторюю, якщо це думка комісії... Третій мікрофон.

 

БАЙРАКА М. М. Шановні депутати! Дійсно, на комісії ми це питання обговорювали і запропонували внести на розгляд Верховної Ради. Самі ми не наважилися вилучити цю пропозицію. Але зважаючи на те, що всі комерційні банки, в тому числі і зовнішньоекономічний банк, повинні керуватися тими ж правилами, є пропозиція /ми її вносимо/ вилучити тут, але в постанові зберегти на деякий час.

 

ГОЛОВА. Всі зрозуміли? Враховуючи специфіку, особливості, взагалі можна було б не ставити. Але оскільки склалася зараз така ситуація, що він потрібен, то його в закон не ставити, а зробити позначку в постанові. Хто за це, прошу голосувати.

 

«За» - 238. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На сторінці 42 розділ IV «Ощадна справа в Українській РСР». До статті 39 зауважень не надійшло, пропоную її прийняти.

 

40

 

ГОЛОВА. Прошу проголосувати статтю 39.

 

«За» - 263. Приймається.

 

Лихо мені. Коли з’являється на сесії Перший заступник Голови Міністрів, там, у першому ряду, завжди проходить нарада. Товаришу Єршов! Я прошу вас зайняти своє місце і голосувати.

 

ГЕТЬМАН В. П. Шановні депутати! На сторінці 42 стаття 40 «Ощадний банк Української РСР». Це один з видів комерційних банків. Всі пропозиції до цієї статті враховано, моя пропозиція - прийняти її в поданій редакції.

 

ГОЛОВА. Стаття 40 ставиться на голосування. Прошу голосувати.

 

«За» - 271. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На сторінці 43 стаття 41 «Функції Ощадного банку». Пропозиції всі враховано. Пропоную її прийняти.

 

ГОЛОВА. Прошу проголосувати статтю 41.

 

«За» - 272. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На цій же сторінці стаття 42 «Процентні ставки Ощадного банку УРСР». Один абзац. Пропозиції враховано, прошу проголосувати.

 

ГОЛОВА. Прошу проголосувати статтю 42.

 

«За» - 264. Приймається.

 

41

 

ГЕТЬМАН В. П. На сторінці 44 стаття 43 «Залучення вкладів населення комерційними банками». Зауважень не надійшло, пропоную прийняти.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 43. «За» - 258. Прийнято.

 

ГЕТЬМАН В. П. На цій же сторінці стаття 44 «Вкладники». Була одна пропозиція депутата Гопея Івана Олександровича. Він вносив пропозицію після слів «громадяни Української РСР» доповнити: «...та будь-якої республіки Союзу РСР». Комісія відхиляє цю пропозицію.

 

Пропонується проголосувати в редакції, сформульованій комісією.

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

ГОПЕЙ І. О. Я прошу пояснити все-таки, чому ми надаємо право бути вкладниками /громадянам України - це зрозуміло/ іноземним громадянам і особам без громадянства, а громадянам будь-якої республіки Союзу - ні?

 

ГЕТЬМАН В. П. Всі, хто проживає на території України, можуть бути вкладниками. Хто проживає, той і в вкладником на Україні. Якщо він проживає, він є вкладником.

 

ГОЛОВА. Можна голосувати статтю в редакції від комісії? Перший мікрофон.

 

42

 

МАРКОВ Б. І. Шановні депутати! Згідно з чинним законодавством, Конституцією у нас окремого громадянства для України немає. Всі громадяни Радянського Союзу можуть сьогодні бути вкладниками наших банків. Це вичерпується формулою, яка закладена в статті 44, і немає нам про що тут сперечатися. Давайте її приймемо такою, як вона є.

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

ЯЦЕНКО В. М., голова Коростенської міської Ради народних депутатів, перший секретар Коростенського міськкому Компартії України /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Я все ж таки наполягаю на тому, щоб підтримати депутата Гопея і ось чому. Шановні депутати! Ви мені пробачте, тут же не написано, що іноземні громадяни проживають, повинні проживати на території України. Ми якось ображаємо громадян інших республік. Все ж таки народ України висловився за те, щоб Україна була незалежною державою в складі Союзу. Тож і давайте послідовно додержуватися формулювання, за яке висловився народ Радянської України.

 

ГОЛОВА. Може, записати просто: «Вкладниками можуть бути громадяни СРСР»? Та й усе. Для чого тоді виділяти інші республіки? Вони всі в громадянами СРСР. У паспорті що записано? Я пропоную так записати. Давайте проголосуємо за таку редакцію: «Вкладниками можуть бути громадяни СРСР» або «Української РСР та інших союзних республік». Як краще? /Шум у залі/.

 

43

 

Давайте додамо - «та інших союзних республік».

 

Ставлю на голосування редакцію: «Вкладниками можуть бути громадяни Української РСР та інших союзних республік, іноземні...» і далі за текстом. /Шум у залі/. Не погоджуєтесь! Лишаємо, як є. Далі.

 

Ми і деякі статті переголосовували. Давайте ще й цю переголосуемо. Отже, щоб не було розмов, що одні переголосовуємо, а інші не переголосовуємо, давайте проголосуємо ще раз.

 

ГЕТЬМАН В. П. Пропонується така редакція: «Вкладниками можуть бути громадяни Української РСР та інших союзних республік, іноземні громадяни і особи без громадянства».

 

ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

 

Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На сторінці 45 стаття 45 «Права неповнолітніх по вкладах». Зауваження надходили. Йшлося тільки про вік неповнолітніх - 15 чи 16 років. Прохання проголосувати.

 

ГОЛОВА. Прошу проголосувати статтю 45.

 

«За» - 255. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На цій же сторінці стаття 46 «Пільги по вкладах». Зауважень не було.

 

ГОЛОВА. Ставиться на голосування стаття 46. Зауважень не надійшло.

 

«За» - 258. Прийнято.

 

44

 

ГЕТЬМАН В. П. Стаття 47 «Заповідальне розпорядження». Вона викладена в двох абзацах. Я прошу пробачення, знову ж таки з. Іваном Олександровичем у нас є розбіжність. Він хотів, щоб у статті записати не тільки про особи, а й про установи. Але тут йдеться про вкладника фізичного, тому прохання прийняти в тій редакції, яку запропонувала комісія.

 

ГОЛОВА. Прошу проголосувати за редакцію комісії.

 

«За» - 269. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На 46 сторінці стаття 49 «Розміщення кредитних ресурсів». Тут ураховано все, що нам пропонувалось. Ми теж просимо вас проголосувати в нашій редакції.

 

ГОЛОВА. Прошу проголосувати статтю 49.

 

«За» - 275. Статтю прийнято.

 

Тепер йдемо далі. На якій сторінці?

 

ГЕТЬМАН В. П. Товариші! Прошу вас відкрити сторінку 70, розділ V «Контрольні та ліцензійні функції Національного банку».

 

ГОЛОВА. Стаття 50. Сторінка 71.

 

ГЕТЬМАН В. П. Розділ на сторінці 70, а стаття 50 на сторінці 71 «Контрольні функції Національного банку». Вони викладені, пропозиції всі враховано. Пропонується прийняти статтю.

 

45

 

ГОЛОВА. Прошу проголосувати статтю.

 

«За» - 265. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На сторінці 74 стаття 51 «Створення комерційних банків з участю іноземних юридичних та фізичних осіб». Один абзац. Стаття відповідає світовій практиці. Враховано всі пропозиції.

 

ГОЛОВА. Прошу голосувати.

 

«За» - 248. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. На сторінці 75 стаття 52 «Здійснення операцій в іноземній валюті». Один абзац. Пропозиції, які нам вносилися, враховані.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 52.

 

«За» - 277. Приймається.

 

ГЕТЬМАН В. П. Розділ VI «Захист інтересів клієнтів». На сторінці 76 стаття 53 «Економічні нормативи». Пропозицій не надходило.

 

ГОЛОВА. Голосуємо статтю 53.

 

«За» - 262. Приймається.

 

ГЕТЬMАН В. П. На сторінці 77 стаття 54 «Банківська таємниця». Пропозиції, які надійшли від депутатів Дубенкова, Шепи, Колєсніка, враховано.

 

ГОЛОВА. Голосується стаття 54.

 

«За» - 250. Приймається.

 

46

 

ГЕТЬМАН В. П. І остання стаття 55 «Накладення арешту та звернення стягнення на грошові кошти та інші цінності, що знаходяться у банках». Пропозицій щодо цієї статті не надходило. Вона відповідає світовій банківській практиці. Прошу проголосувати.

 

ГОЛОВА. Прошу проголосувати статтю 55.

 

«За» - 271. Приймається.

 

Можна ставити на голосування в цілому закон?

 

Другий мікрофон.

 

ГОПЕЙ І. О. Шановний Леоніде Макаровичу, шановні депутати! Я просив би все-таки у статті 47 «Заповідальне розпорядження» додати тільки одне слово - «установам». Я хочу, наприклад, переказати свої гроші дитячому закладу, фонду милосерця, школі-інтернату або якісь іншій установі чи закладу.

 

ГЕТЬМАН В. П. Так це ж ваше заповідальне розпорядження, а не тієї установи. А у вас йдеться за якусь установу.

 

ГОПЕЙ І. О. Заповідаю, кому я хочу, я маю на це право. Чому ви мене позбавляєте цього права?

 

ГЕТЬМАН В. П. Ми не позбавляємо, ви можете користуватися цим правом, але установа цього не може.

 

ГОПЕЙ І. О. Я хочу школі-інтернату переказати...

 

47

 

ГЕТЬМАН В. П. Ви - фізична особа, а то - юридична особа;

 

ГОПЕЙ І. О. «Вкладники мають право зробити заповідальне розпорядження банкові про видачу вкладу у разі своєї смерті будь-якій особі або державі»... І дати між словами «особі» і «державі» слово «установі». Чому ви проти?

 

ГОЛОВА. Ми вже проголосували цю статтю. Я прошу не вносити пропозиції до статей, які ми голосували. Чому ви ставите і нас, і себе у таке становище? Треба було стежити, коли голосували цю статтю. А то голосували і знову відкриваємо дискусію. Не треба цього.

 

Перший мікрофон.

 

МАРЧЕНКО В. Р., начальник відділу Роменського заводу автоматичних телефонних станції /Роменський виборчий округ, Сумська область/ Уважаемый докладчик! Перед тем, как проголосовать этот важный закон, я хочу спросить о таком процедурном моменте, чтобы вы ответили: да или нет. Правильно я понял? Статья 8 и статья 12. Стыковка этих двух статей. Есть там противоречие или нет? В статье 12 написано «Національний банк визначає вид грошових знаків». То есть Национальный банк, например, решил принять национальную валюту. Я все-таки уточняю. В статье 8 написано, что выпуск денежных знаков производится с разрешения Верховного Совета.

 

48

 

ГЕТЬМАН В. П. Я ж це розяснював. Ми написали, що за рішенням Верховної Ради Національний банк може вводити грошові знаки. А ми вже давно йому право визначати цей вид грошових знаків.

 

ГОЛОВА. Ставиться на голосування проекту цілому. Прошу проголосувати.

 

«За» - 287. Приймається. Тепер постанова. Прошу.

 

ГЕТЬМАН В. П. Товариші, щодо постанови. Перший пункт постанови, четверта колонка. Зауважень не надійшло. Ввести в дію закон з 1 травня 1991 року.

 

ГОЛОВА. Що, будемо кожен пункт постанови голосувати? Зачитуйте той пункт, який викликав сумніви, обговоримо. Пункти, що не викликають сумнівів, не потрібно зачитувати.

 

ГЕТЬМАН В. П. Щодо, пункту 1 немає ніяких сумнівів. Є сумнів, товариші, щодо пункту 2: «Оголосити власністю... « і так далі. Це уже зроблено. У розділі 2, статті 6 «Національний банк України - юридична особа» записано, що він є власністю народу України. Тому юристи і Верховин Ради, і у нашій комісії вважають, що цей пункт треба зняти. Він не потрібен. Масло масляне. Ми прийняли Закон про власність. Все, що в на території України, належить її народу. І тому не треба з цього приводу розпочинати дискусію.

 

ГОЛОВА. Не треба наголошувати покілька разів на одному й тому ж. Це зрозуміло. Є пропозиція вилучити. Хто за те, щоб вилучити, прошу проголосувати. Там в повторення положень інших

 

49

 

законів...

 

Не вилучається.

 

ГЕТЬМАН В. П. Товариші! Я ще раз прошу уважно надивитися на цей пункт.

 

ГОЛОВА. Не треба агітувати, Вадиме Петровичу. Ви ж розумієте, що деякі депутати настільки чутливо до цього ставляться, що готові щоденно вранці, в обід, ввечері голосувати за те, щоб усе належало Україні. /Оплески/.

 

ГЕТЬМАН В. П. Інших поправок не надійшло. Але оскільки щодо зовнішньоекономічного банку ми з вами домовилися про окремий якийсь термін, то дозвольте редакційній комісії відповідний пункт ввести в проект постанови. Просто у нас сьогодні формулювання...

 

ГОЛОВА. Отже, пропонується проект постанови. Ось вона перед вами. Давайте проголосуємо постанову в цілому, проект постанови Верховної Ради «Про порядок введення в дію... »

 

Все, як є, в редакції, яка запропонована.

 

«За» - 282. Приймається.

 

Таким чином, і закон, і постанова прийняті.

 

Будь ласка.

 

50

 

ГЕТЬМАН В. П. Шановні народні депутати! Ми прийняли важливий закон, який надає дуже великі повноваження нашому Національному банку. Я хотів би побажати, щоб Національний банк уміло використав їх, надавши можливість комерційним банкам створити реальні конкурсні основи, тобто працювати так, щоб уся наша банківська система діяла як один добре злагоджений механізм.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА, у нас є ще кілька хвилин, тому я вам скажу, що завтра ми будемо робити. Завтра зробить доповідь Комісія мандатна і з питань депутатської етики. Потім у другому читанні будемо приймати Закон про основи соціальної захищеності інвалідів в Українській РСР. Далі розглянемо проект Закону про свободу совісті та релігійні організації. Ось такі плани на завтра.

 

у нас в ще одне питання на завтра - проект постанови Верховної Ради УРСР «Про склад комісії Верховної Ради Української РСР з питань Союзного договору». Вів у вас є?

 

Коли б ваша ласка, то ми могли б його прийняти сьогодні. /Шум у залі/. Я зрозумів, що такої ласки немає. Гаразд. Тоді завтра, Володимире Борисовичу, візьміть, будь ласка, з собою цей проект, подумайте над пропозиціями. Завтра доповідь зробить заступник Голови, і будемо тоді приймати.

 

Перший мікрофон.

 

ВОРОБЙОВ О. М., заступник голови Сумської міської Ради народних депутатів /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. Леонид Макарович! Я хотел бы сделать уточнение по этому проекту. Дело в том, что там просто сказано:

 

51

 

«Верховна Рада постановляє». А вот нет, как говорят инженеры, технического задания. Что ж мы...

 

ГОЛОВА.. Я не розумію, що ви кажете?

 

ВОРОБЙОВ О. М. Я говорю относительно проекта Президиума, который был роздан комиссиям. Куда и кому в данном случае можно отдать свои предложения по преамбуле к этому постановлению?

 

ГОЛОВА. Ми завтра будемо це обговорювати.

 

ВОРОБЙОВ О. М. А вы завтра скажете, что предложений в письменном виде не поступало и обсуждать не будем. Я хотел бы, чтобы обсудили предложения.

 

ГОЛОВА. Ви віддайте в комісію. Чи хочете персонально мені віддати?

 

ВОРОБЙОВ О. М. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Як я маю вас розуміти? Немає більше ніяких зауважень? Немає.

 

Оголошується перерва до завтра.

 

***

 

52