Стенограма пленарного засідання

20 березня 1991

 

ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 20 березня 1991 року. 10 година.

 

Головує Голова Верховної Рада Української РСР КРАВЧУК Л.М.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні  депутаті,  доброго  ранку!  Прошу підготуватися до реєстрації.  Займайте,  будь ласка,  свої місця. Зареєструємося, а потім почнемо працювати.

 

     Я прошу  систему  "Рада"  підготувати до реєстрації.  Прошу, включайте.  Почалася реєстрація,  припніть читати газеті. Табло в валі.  В залі 385 народних депутатів,  можемо розпочинати роботу. Біля мікрофонів стоять народні депутати. Якась є проблем?

 

     Перший мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Шановний Леоніде Макаровичу!  ми вчора  отримали  документ  про  порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР.  Справа в тону,  що протягом  останнього тижня   я  зустрічався  удома  із  головами  колгоспів,  головами сільських Рад.

 

     3

 

     Вони вкрай стурбовані тим, що немає механізму введення цього кодексу в дію.  І це,  безумовно,  турбує людей не тільки в моєму районі, а я вважаю й по всій Україні. У зв'язку з цим було б дуже доцільне,  щоб  зняти  напругу,  це  питання розглянути буквальне сьогодні.  Бо люди стурбовані,  що настає весна,  а  вони  ще  не знають, до чого докласти руки.

 

     Я вас дуже прошу. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.   Анатолію   Григоровичу,   дайте   зразу довідку, щоб це питання зняти як проблему.

 

     ЧЕПУРНИЙ А.Г., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з  питань агропромислового комплексу /Куп'янський виборчий округ, Харківська область/.  То,  что сегодня или вчера вы  получили  на руки -это вариант Совета Министров.  Он был доработан в комиссиях две недели назад,  но Совмин не сумел распечатать  с  доработками комиссии. Сегодня это все готово.

 

     Я думаю,  завтра  или  послезавтра  этот  законопроект будет готов с дополнениями.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу,  щоб  це  було   конкретно,   давайте   на післязавтра.  Щоб уже знали і депутати,  і ті, хто нас слухає, на післязавтра вносимо це питання.

 

     Другий мікрофон.

 

     4

 

     КОЗЯРСЬКИЙ Б.І., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР  а  питань народної освіти і науки /Червоноградський виборчий округ,  Львівська область/.  Шановні народні депутати! На Україні проходять  страйки  шахтарів,  в  тому  числі 21 шахта страйкує у Львівсько-Волинському вугільному басейні.  Мене  просили  шахтарі зачитати їхню заяву.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку.  Ми домовилися з вами,  що відводимо відповідний час для заяв.

 

     КОЗЯРСЬКИЙ Б.І. Я вчора просив, а ви мені не надали слова.

 

     ГОЛОВА. Я не те,  що не надав слова,  просто час вичерпався, ми закінчили засідання о 18 годині, не дійшла до вас черга. Ми не будемо розпочинати ранкове засідання з заяв.  До того  ж  питання про шахтарів ми тут неодноразово обговорювали.

 

     КОЗЯРСЬКИЙ Б.І. Леоніде Макаровичу!

 

     ГОЛОВА. Не можемо кожний день обговорювати.

 

     КОЗЯРСЬКИЙ Б.І.  Леоніде Макаровичу!  Справа в тому,  що тут присутні шахтарі. І скільки ж вони тут сидітимуть?

 

     ГОЛОВА. Ось зараз вони знаходяться у Раді Міністрів.

 

     5

 

     КОЗЯРСЬКИЙ Б.І. Так.

 

     ГОЛОВА. Ми доручаємо Івану Степановичу разом з  керівництвом Ради  Міністрів  зустрітися  з  шахтарями  і вислухати їх.  Ми не припиняємо  з  ними  спілкування.  Ми  сказали  /і  Голова   Ради Міністрів,  і  я про це говорив/ - двері в нас для дискусій,  для обговорення відчинені. Ми спілкуємося, ми шукаємо шляхи вирішення питань.   Прийняли  на  Президії  Верховної  Ради  постанову  про вдосконалення  системи  оплати  в  усіх  галузях,   починаючи   з гірничодобувних. Сьогодні ще йтиме мова про це. Ми щиро, відкрито кажемо,  що ми з ними спілкуємося і будемо вирішувати всі питання в межах того фонду.

 

     КОЗЯРСЬКИЙ Б.І.  Але  це  треба  вирішувати якнайшвидше,  бо страйк не може тривати безкінечно.

 

     ГОЛОВА. Сьогодні йде на зустріч з ними Іван Степанович.

 

     КОЗЯРСЬКИЙ Б.І. Треба, щоб сьогодні це вже закінчилося.

 

     ГОЛОВА. Отже, шахтарі нас слухають. Третій мікрофон.

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  апаратник Ровенського виробничого об'єднання "Азот"  /Ленінський виборчий округ,  Ровенська область/.  Шановні народні депутати!  У нас в області склалося кризове  становище  з фермерськими господарствами. Навіть тим фермерам, які уже мають в господарстві  десятки  голів  худоби,  відмовляють  не  те  що  в наданні, а навіть в оренді землі. І таким чином вони стоять перед загрозою повної кризи.

 

     6

 

     Посилаються голови колгоспів, голови сільських Рад на те, що немає механізму передачі цієї землі.  І фермерська спілка уклінно просить Верховну Раду негайно,  сьогодні навіть,  розглянути  цей механізм  про порядок введення в дію Земельного кодексу,  в якому зарезервувати 10 відсотків у кожному  колгоспі  або  в  сільській Раді,  і  створити  земельний  комітет.  Уклінно просять створити земельний  комітет.  Оскільки  я  чув,  Леоніде  Макаровичу,   що сільські  Ради  і голови колгоспів штучно,  я підкреслюю,  штучно гальмують передачу землі. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Все  зрозуміло.  Депутат  Чепурний  дав   відповідь. Післязавтра  ми  це приймемо.  Немає документа.  Сьогодні ж ми не зможемо прийняти, якщо немає у депутатів на руках нічого. Зі слів такий документ не приймається,  ви розумієте? І я це вам нагадую, шановні народні депутати,  що коли ми слухали  інформаціюдоповідь Ткаченка Олександра Миколайовича - першого заступника Голови Ради Міністрів /пам'ятаєте?/ ми тоді постанови не  прийняли  тому,  що вона  не відповідала нашим вимогам.  І ми доручили комісії і Раді Міністрів зродити більш  конкретну  постанову  з  цього  питання, врахувати  проблеми  фермерства і всі інші проблеми,  які зараз в агропромисловому комплексі і на селі.

 

     Така постанова готується,  і  найближчим  часом  також  буде внесена.  Таким  чином  буде  вироблено  механізм і буде прийнята постанова, які знімуть ці проблеми.

 

     Останній виступаючий, і будемо починати роботу.

 

     7

 

     ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І.,  голова виробничого кооперативу  "Олімп", м.  Дніпропетровськ /Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область/.  Уважаемый Леонид Макарович, уважаемые депутаты! Прежде чем внесу предложение и выскажу просьбу к уважаемому Председателю Верховного Совета, разрешите вкратце напомнить вот о чем.

 

     Мы в прошлом году,  когда стало известно, что Николай Рыжков собирается    повысить   цены,   договаривались,   что   мы   это постановление Совмина Союза  не  принимаем,  а  будем  у  себя  в парламенте  решать  этот  вопрос.  И  в прошлом году мы выступили единым фронтом.  И повышения,  во всяком случае,  формального, не было до определенного момента.

 

     Сейчас же  нам  предлагается  Указ  Президента  Горбачева  о резком повышении цен.  И этот Указ,  его  основные  положения  не проходят через наш парламент. Так как он затрагивает всех граждан Украины,  особенно пенсионеров, инвалидов, малоимущих и других, я считаю,  что мы не должны исполнять этот Указ до того, пока он не будет ратифицирован нашим парламентом.  И принимая  во  внимание, что  одним  из  пунктов  требований  шахтеров  является повышение жизненного уровня,  я обращаюсь к уважаемому Леониду Макаровичу с просьбой  поставить  вопрос  об  изменении сегодня нашего порядка работы.  Первое,  это вернуться к  вопросу  об  Указе  Президента Горбачева о повышении цен.

 

     Второе, о  забастовке  шахтеров.  Необходимо рассмотреть эти требования независимо от того,  как этим будет заниматься  Совмин Украины. Делаю депутатский запрос Председателю КГБ Украины, чтобы Комитет госбезопасности Украины рассмотрел,  почему на территории Украины распространяются указы президентов других

 

     8

 

     государств без ведома парламента Украины.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні  депутати?  Всі,  хто  хотів,  уже висловились.  Я думаю,  що ми можемо розпочинати  роботу.  У  нас розглядаються  зараз  питання про митну справу в Українській РСР. Слово надається товаришу Урчукіну. 10 хвилин, будь ласка.

 

     УРЧУКІН В.Г., заступник Голови Ради Міністрів УРСР. Шановний Голово,  шановні народні депутати!  На ваш розгляд внесено проект Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки про митну справу  в  Українській  РСР.  Це  перший в СРСР проект Закону про митну справу.  Жодною  союзною  республікою  ще  не  розглядалися проекти Закону про митну справу. Рада Міністрів УРСР при розробці цього закону керувалася  Декларацією  про  державний  суверенітет України,  загальними  правилами  ГАТТ,  а також рішеннями єдиного митного союзу загально-європейського ринку.  У статті 1 "Загальні положення" визначається,  що "Українська РСР як суверенна держава самостійно створює свою митну систему".  Передбачається  у  межах єдиного економічного простору створення єдиного митного союзу між республіками  з  використанням  єдиних  митних  тарифів  і  мита. Українська  РСР  буде  додержуватися  єдиної загальноєвропейської гармонізованої системи класифікації і кодування товарів,  а також норм і стандартів.

 

     У статтях  2,3,4  передбачається:  регулювання  митних  прав Митним кодексом Української  РСР,  Законом  Української  РСР  про митний  тариф;  створення центрального митного органу Української РСР Радою Міністрів України.

 

     9

 

     У статті  5  встановлено  головне  завдання  митних  органів Української     РСР.     Це,     у    першу    чергу,    сприяння соціальноекономічному розвитку республіки, ефективне використання засобів митно-тарифного регулювання при переміщенні товарів через зовнішній кордон Української РСР,  створення сприятливих умов для прискорення  товарообороту  та пасажиропотоку через митний кордон Української РСР.

 

     У 1991  році  вперше  у  союзному  бюджеті   передбачено   в прибутках     близько     66     мільярдів     карбованців    від зовнішньоекономічної діяльності із 250  мільярдів  карбованців  в цілому  по плану.  Здійсненне митного регулювання при експорті та імпорті товарів через зовнішні кордони єдиного ринкового простору дає  змогу  Україні  при  розподілі  прибутків  між республікою і Союзом порівну маті близько 5-6 мільярдів карбованців на рік.

 

     У 1991 році при підписанні тимчасової економічної  угоди  із Союзом  всі  союзні  республіки,  на жаль,  відмовилися від цього джерела прибутків на користь союзного бюджету.  Це сталося  тому, що  раніше  в  СРСР не існували митні тарифи,  а митні збори були незначні.  Так,  на Україні  у  1990  роді  вони  були  менше  18 мільйонів   карбованців.   А   з   введенням  митних  тарифів  по розрахунках союзний бюджет отримав тільки при переміщенні товарів через  зовнішні  кордони  Української  РСР у 1991 році близько 12 мільярдів карбованців.

 

     Може, комусь це і не подобається.  А тільки хочу попередити, що  неможливо створювати митні кордони на внутрішніх кордонах між суверенними республіками.  Це приведе одразу до  митної  війни  і швидкого  руйнування  економіки  підприємств  як  Україні,  так і кожної з республік.

 

     Я хочу доповісти,  шановні  народні  депутати,  про  кордони Української РСР, бо ми, фактично, досі такої категорії не знали.

 

     10

 

     Довжина кордонів з країнами Східної Європи Української РСР

- близько 1271 кілометра.  Це кордони з Польщею, Чехословаччиною, Угорщиною,   Румунією.  Кордони  а  союзними  республіками  мають довжину  4142  кілометри,  а  яких  з  Молдовою  -  близько   600 кілометрів. Морський кордон - 1053 кілометри.

 

     Витрати на  утримання митниць,  які розташовані на території Української РСР, у 1990 році становили 29 мільйонів карбованців і 2 мільйони інвалютних карбованців ВКВ.

 

     У 1991  році  у  зв'язку  з  введенням декларування експорту товарів,  а  також  створенням  системи   митної   інформації   і одержанням  податків  від  експорту  та імпорту товарів,  витрати значно збільшаться,  бо це пов'язано з тим, що у нас досі митниця виконувала дуже звужені функції. На 1 січня 1991 року чисельність працівників на українських  митницях  складала  близько  2  тисяч чоловік.   Зараз  створюється  Українське  управління  державного митного контролю Ради Міністрів України.  Це дуже важливий  орган державного управління для суверенної України.

 

     Створення загальноєвропейського  ринку почалося зі створення єдиного митного  союзу  між  країнами  Європи,  введення  єдиного митного регулювання,  тарифів, квот на експорт сировини та імпорт готових виробів,  єдиної  гармонізованої  систем  класифікації  і кодування    товарів,    системи   сертифікації   і   стандартів. Передбачається,  що всі експортери повинні  декларувати  будь-які товари, які переміщуються черев державний кордон. Маємо надію, що у  Союзному  договорі  чітко  визначиться   позиція   про   митне регулювання та існування у кожній союзній республіці національних митниць,  створення єдиного  митного  союзу  між  республіками  з використанням  єдиних  митних  тарифів з розподілом прибутків від експорту та імпорту товарів між республіками.

 

     11

 

     Позицію Ради  Міністрів  Української   РСР   про   створення національних   митниць   підтримують   зараз   тільки  республіки Прибалтики і Білорусія,  а інші вважають, що митниця повинна бути єдиною,  централізованою.  Тому  внесений  на  ваш розгляд проект закону мав принципове значення,  його не слід заміняти постановою Верховної  Ради  Української  РСР.  Національна  митниця  і митне регулювання - це третій важіль ринкової економіки,  який  повинен існувати одночасно з системою податків і кредитування. Ми просимо шановних народних депутатів  після  обговорення  прийняти  проект Закону про митну справу в Українській РСР в першому читанні,  щоб на його підставі підготувати проект Митного  кодексу  Української РСР  і  Закону Української РСР про митні тарифи.  Водночас це дав змогу почати формування системи національних митниць  Української РСР.  Я  думаю,  що  для  доробки і другого читання цього проекту потрібно не більше 5-7 днів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання, будь ласка. Перший мікрофон.

 

     МОСТИСЬКИЙ А.Б., секретар Комісії Верховної Раді Української РСР у закордонних справах /Ковельський виборчий округ,  Волинська область/.  Шановній Вікторе Григоровичу!  Безперечно, такий закон необхідній.  Я  також  розумів  прагнення умістити закон в кілька статей і на кількох сторінках.  І,  можливо, в тому, що Закон про митну  справу  в  Українській  РСР  складається  з  5 статей на 3 сторінках,  є його певна перевага. Але чи не здається вам, що цей проект надто декларативний,  що варто включити в нього основні чи принципові пункти його реалізації?

 

     12

 

     УРЧУКІН В.Г.  Я хочу сказати  про  те,  що  зараз  готується проект  Митного  кодексу,  він  має  137  статей.  Там  усе чітко викладено,  сказано й про наш закон як закон прямої дії. Зараз же цей  закон потрібний дія того,  щоб ми могли вирішити питання про Українську національну митницю. Це перше.

 

     Друге. Закон потрібний для того,  щоб могли внести потім  на розгляд Кодекс про митницю Української РСР.  Крім того, готується одночасно проект Закону  про  митні  тарифи,  який  має  фактично невеличку  кількість  статей /в ньому всього 24 статті/,  але цей документ дуже важливий.  Прийняття цього  закону  дав  нам  змогу вирішити головне - розпочати творення законів прямої дії.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГУДИМА О.В.,  член  Комісії Верховної Ради Української РСР а питань  культури  та  духовного  відродження  /ЛуцькийЦентральний виборчий округ, Волинська область/. Шановний Вікторе Григоровичу! Я хотів би почути від вас цифру,  яка б говорила про прибутки від митниці,  тому що це надто прибуткова справа - мати свою митницю. Я депутат від Волинської області.  У нас на митниці, яка належить не Україні,  були затримані Лебідь,  начальник відділу боротьби з розкрадачами   соціалістичної   власності   міста   Ковеля,    та Богачевський Леонід Степанович,  голова споживчого товариства смт Головне. Контрабанда була вилучена, але почати кримінальну справу і притягнути їх до кримінальної відповідальності неможливо. Треба мати речові докази. Якби була наша митниця, можна було б засудити цих злочинців. Як ви дивитесь на це?

 

     13

 

     УРЧУКІН В.Г.  Я сказав, що в 1990 році існували тільки мита, вони були невеличкі,  а прибутки в цілому становили 18  мільйонів карбованців. В зв'язку із введенням податків на експорт та імпорт в  цьому  році  прибутки  очікуються   в   межах   11   мільярдів карбованців. По Україні я цифри навів.

 

     Що стосується  порушень,  то  можу  сказати,  що  нам  треба створити свою Українську національну митницю.  Ми,  як я говорив, передбачаємо  розробити  відповідний  кодекс  Української РСР,  в якому чітко визначатиметься відповідальність таких осіб незалежно від звання та характеру роботи.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЗІНЧЕНКО А.Л.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української РСР з питань народної освіти і  науки  /Замостянський виборчий округ, Вінницька область/. Шановний Вікторе Григоровичу! Я хотів би вас просити,  аби ви з'ясували логіку міркувань. От ми створюємо   національну  митницю.  І,  припустимо,  на  зовнішніх кордонах запроваджуються ті чи інші,  більш-менш жорсткі  правила для   вивозу-ввозу.   А   інших,  так  би  мовити,  регуляцій  із суверенними  республіками,  скажімо,  з   Молдовою   у   нас   не відбувається. Молдова на кордоні з Румунією встановлює якісь інші правила.  Для того,  щоб здійснити вільне перевезення у  Молдову, можна всі обмеження,  які ми встановили /скажімо, ту митницю, яка могла б бути десь коло  Чернівців  чи  коло  Ізмаїлу/,  обійти  в Яссах, або обійти все те в Бресті. Чи зрозуміле моє запитання? Як тут все це узгоджується,  логіка зовнішніх митниць з  внутрішніми перевезеннями?

 

     14

 

     УРЧУКІН В.Г.  В основу цього проекту накладено систему,  яка існує нині в загальноєвропейському ринку. Там існують єдині митні тарифи,   податки,   і   тарифі   беруться   тільки   тоді,  коли переміщується товар  через  зовнішній  кордон,  а  на  внутрішніх кордонах  фактично  митниць  нема.  Між  Італією і Францією,  між Францією і ФРН цього не існує.  Тому республіки,  які  спільно  з нами створять союз митниць,  повинні дотримуватись єдиних правил. І тоді не буде ніяких порушень. Вимоги для всіх будуть однаковими

- що для Молдови,  що для Білорусії чи Росії. Коли ми не створимо цього союзу,  то нам потрібно буде робити кордони  довжиною  4142 кілометри. Але я ви пам'ятаєте, яка була митна війна між Францією і Італією,  між Францією та ФРН близько 20 років тому!  І коли ми сьогодні подібне зробимо, у нас відразу ж почнуться митні війни.

 

     ГОЛОВА. Перши мікрофон.

 

     СЛЄДНЄВ В.П.,   директор  Донецького  металургійного  заводу імені В.І.  Леніна /Ленінський виборчий округ, Донецька область/. Скажите,  пожалуйста,  что  будет  из  себя  представлять  высший таможенный орган Украины? Кому будет подчиняться? Это первое.

 

     Второе. Постановление Совета Министров  будет  окончательным для  образования этого органа или нужно будет его согласовывать с центральным органом управления Союза?

 

     15

 

     Третье. Я понимаю,  что сегодня нужно  разграничить  функции между союзными и республиканскими службами таможни. Не рано ли мы рассматриваем этот вопрос,  до того,  как будет заключен  Союзный договор?

 

     УРЧУКІН В.Г.  Відповідаю:  вищий  митний  орган - це Комітет українських митниць.  Він  буде  підпорядкованій  Раді  Міністрів Української РСР, і його рішення будуть обов'язковими для митниці. Що  стосується  відносин  /   сповідуємо   ідею,   що   існує   в загальноєвропейському ринку/, то всі національні митниці ввійдуть в цей союз і виробляють єдині правила існування  митниць,  митних тарифів.  Я  можу  ще  додати,  що в союзному договорі планується спільне вирішення питань про митниці.  Отже,  з одного боку ми не порушуємо цих задумок, з іншого - ми підкреслюємо, що національна митниця  обов'язково  повинна  бути,  адже  це  важіль   ринкової економіки суверенних держав.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БОЙКО І.Г.,   заступник   голови   Комісії   Верховної  Ради Української РСР  у  справах  ветеранів,  пенсіонерів,  інвалідів, репресованих,    малозабезпечених   і   воїнів-інтернаціоналістів /Кам'янсько-Дніпровський  виборчий  округ,  Запорізька  область/. Шановний   Вікторе  Григоровичу!  Стаття  2  говорить  про  митне законодавство,  і я розумію,  що перед тим,  як  прийняти  Митний кодекс і Закон про митний тариф,  потрібно прийняти цей. Але мене цікавить таке питання: чи готова сьогодні Рада Міністрів /скільки їй  потрібно часу?/ до того,  щоб прийняти і ці закони,  і Митний кодекс, і Закон про митний тариф?

 

     16

 

     УРЧУКІН В.Г.  Потрібно приблизно  півмісяця  для  того,  щоб доопрацювати  з  комісіями  Митний кодекс Української РСР і Закон про митні тарифи.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЧУЧУК М.Є.,  голова  підкомісії   Комісії   Верховної   Ради Української  РСР  у  правах  людини  /Центральний виборчий округ, Івано-Франківська область/.  Я хотів би в розвиток того  питання, що   задавав   вам   народний   депутат   Зінченко...  Республіки знаходяться на різних ступенях розвитку.  І якщо,  наприклад, для Молдови вигідно вивозити фрукти, а для Івано-Франківської області не вигідно,  то чи не буде так,  що наші  фрукти  вивезуть  через Молдову? Як цьому запобігти? Де перше питання.

 

     Друге: яким чином будуть розподілятися прибутки від митниці?

 

     УРЧУКІН В.Г. Згідно з тимчасовою економічною згодою прибутки в 1991 році /фактично 100 процентів/ пішли в союзний бюджет.

 

     Україна наполягала розподілити порівну,  і я  думаю,  що  це буде вже в 1992 році.  В західноєвропейських країнах зараз від 60 до 70 процентів залишається у державах,  а  ЗО  чи  40  процентів відраховується   Європейському   парламенту.   Там   також  такий розподіл.

 

     Що стосується вивозу чи не вивозу.  Коли Молдова підпише всі умови  і  ввійде  в єдиний Союз,  вона повинна буде додержуватися правил. Крім того, ми тепер домовилися, що без погодження з Радою Міністрів  Української  РСР  не  може  вивозитися  жодний товар а України.  І ми повинні кожний раз давати ліцензію,  незалежно від того, через який кордон повезуть товар.

 

     17

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     БОЙКО І.В.,  член  Комісії  Верховної Ради Української РСР з питань діяльності  Рад  народних  депутатів,  розвитку  місцевого самоврядування   /Першотравневий   виборчий   округ,  Чернівецька область/.  Тому, що ми сьогодні маємо порожні полиці в магазинах, сприяв масовий вивіз за кордон.  Сьогодні люди, які виїжджають за кордон,  уже не приховують,  що перед кордоном водій автобуса або гід збирає по 20-25 карбованців, і вони без перевірки пересікають кордон.

 

     У мене  таке  запитання,  в  Указ  Президії  Верховної  Ради Української  РСР  минулого року,  згідно з яким,  якщо турист або громадянин виїжджає і має товарів більш як на 30 карбованців, всі ті товари повинні бути конфісковані.  Але за союзним законом вони не конфіскуються.  Хто  ж  все-таки  повинен  стежити,  щоб  Указ Президії Верховної Ради нашого парламенту виконувався?

 

     УРЧУКІН В.Г.  Стежити повинна Рада Міністрів України,  і для того потрібно створити те,  що ми зараз і пропонуємо. Ми сьогодні маємо  митницю,  яка  підпорядкована  Союзу.  Ми  декілька  разів ставили питання через  Кабінет  міністрів  і  перед  керівництвом Головного управління митного контролю СРСР. На жаль, заходи, яких вони вживають,  не дають результатів. Ми наполягаємо на створенні національної митниці.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     18

 

     ТАРАСЕНКО О.Р.,   перший  секретар  Знам'янського  міськкому Компартії України /3нам'ямський  виборчий  округ,  Кіровоградська область/.  Шановний Вікторе Григоровичу!  Чи відомо вам як одному із заступників Голови  Уряду  нашого,  що  незважаючи  на  бідний споживчий  ринок  наш,  маса  товарів вивозиться зараз через наші кордони? Причому навіть на сході республіки - продовольчі товари, особливо продукти тваринництва.

 

     Такий законопроект  потрібний,  але  не цей,  який навіть за основу в першому читанні приймати не можна.  Я думаю, що нам слід доручити   Уряду   прийняти   відповідну   постанову  і  створити відповідну службу при Раді Міністрів для здійснення  контролю  на кордонах, поки ми приймемо такий закон.

 

     УРЧУКІН В.Г.  Що  стосується  кордонів  на  сході  з  іншими республіками,  скажу  таке:   ми   маємо   сьогодні   86   постів Міністерства внутрішніх справ, які перевіряють вивезення товарів. Але фактично поки не маємо системи в цілому по Україні і не маємо тому,   що  потрібні  адміністративні  заходи,  потрібна  система економічних заходів,  бо інакше ми з вами нічого не зробимо. Якщо побудуємо  тільки митні кордони на внутрішніх кордонах з союзними республіками,  у  нас  нічого  не  добавиться.  Потрібна  система дійових   економічних   важелів,   економічних   рішень  з  метою вдосконалення цін і оздоровлення фінансової  системи.  Без  цього адміністративна система не працюватиме.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон - і останнє запитання.

 

     19

 

     СУХОРУКОВ А.О.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки  /Дзержинський  виборчий  округ, Харківська   область/.   Виктор   Григорьевич!  У  меня  в  руках русскоязычный текст проекта Союзного договора, в котором сказано, что  в  компетенцию  союзных  республик  входит единое таможенное дело.  Как вы понимаете этот пункт?  Будете ли вы его  отстаивать при  подписании Союзного договора и хватит ли решимости у Совмина сделать  свою  национальную  таможню  в  соответствии  с   единой какой-то таможней, видимо, общесоюзной?

 

     УРЧУКІН В.Г.   Україна  була  спочатку  одна,  коли  вносила пропозицію  про  створення  національних  митниць,  і   тоді   не вважалось,  що  питання  митниць  буде  спільною  справою Союзу і союзних республік. Де наші вимоги привели до цього. І ми сьогодні стоїмо на позиції,  що потрібно мати в Союзі єдиний союз митниць, а кожна союзна республіка повинна мати свою національну  митницю. І ми це будемо відстоювати в Союзному договорі.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Григоровичу.

 

     Слово для співдоповіді надається Зайцю Івану Олександровичу, голові підкомісії Комісії з  питань  економічної  реформи.  Іване Олександровичу, скільки вам потрібно часу?

 

     20

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,   голова   підкомісії   Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з  питань  економічної  реформи  і   управління народним господарством /Святошинський виборчий округ,  м.  Київ/. Хвилин 10-12.

 

     ГОЛОВА. 12 хвилин просить Іван Олександрович.

 

     Будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О. Шановний Голово, шановні депутати! Я виступаю від імені   нашої  комісії,  оскільки  вона  зобов'язана  забезпечити проходження цього законопроекту у Верховній Раді.

 

     Навіть такий низький рівень суверенності,  який мав сьогодні Україна,  потребує  власної  митної системи.  В цьому нас щоденно переконують  повідомлення  засобів  масової  інформації,  в  яких йдеться  про  пограбування  України  шляхом  вивезення за її межі продуктів харчування та інших товарів.

 

     Але значення  власної  митниці  не   вичерпується   функцією захисту   ринку.  Митна  система  є  більш  складним  регулятором зовнішньоекономічних  відносин  між  державами.  Це   -   елемент сумісності  їх  економічних  систем.  Крім  того,  митна  система покликана  добувати  інформацію,  яка  згодом  може   стати   вже матеріальним   ресурсом.   Наявність   митної  служби  республіки дозволить більш чітко стежити за проходженням валютних коштів від усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України.  Адже нам треба буде формувати валютний фонд республіки.

 

     Організаційна структура митної системи досить складна,  і її створення є тривалим процесом,  бо це не мур, а ворота, які мають відчинятися завжди з  обох  боків.  Тим  більший  подив  викликає пасивність Ради Міністрів у справі створення митної служби. Вже в

 

     21

 

     Декларації про  державний суверенітет України зазначено,  що Українська РСР самостійно створює митну  систему.  Але  до  цього часу ми не тільки не маємо власних державних митних органів,  а й необхідного законодавства.  Часу було більш  ніж  достатньо,  щоб розробити  проекти  Митного  кодексу,  Закону  про  митний тариф, організувати роботу по створенню власної інформаційної системи.

 

     Не можна без кінця затягувати цю роботу і вдавати, що нічого навколо нас не діється. Навколо нас відбувається багато справ, на які ми маємо зважити.  Зокрема, зараз ведеться робота на союзному рівні  в  напрямку  створення  митної системи.  Союз має узгодити функціонування власної  митної  системи  з  існуючою  міжнародною практикою   у  дуже  багатьох  напрямках,  зокрема,  щодо  митних тарифів,  інформаційного забезпечення,  кодування назв продукції, її стандартизації.

 

     Однак Україна в цьому процесі не є самостійним суб'єктом,  і вся та робота твориться  на  нашій  території,  але  не  з  нашою участю.  Наприклад,  Союз  почав  створювати  єдину  інформаційну систему,  де Україні відводиться роль периферійного елемента.  То чи не краще шукати долю в цілісній власній інформаційній системі? Для чого чекати,  поки над нашими головами виросте чергова союзна споруда,   з-під   якої   доведеться  все  одно  пробиватись,  як пробивається трава  з-під  асфальту?  В  таких  умовах  створення власної митної системи буде пов'язане з руйнацією союзної,  тобто з великими додатковими витратами.  Краще було  б  зараз  проявити політичну  волю  і  створити  власну  митну систему відповідно до міжнародної практики і вимог ГАТТ,  і вже з  цілісною  структурою входити в митні союзи?

 

     22

 

     Але, мабуть,  комусь хочеться, щоб мі постійно спізнювалися, щоб ми весь час витрачали даремно якнайбільше коштів на розбудову власної    економічної   системи.   А   потім   величину   витрат використовувати як аргумент про недоцільність  створення  власної держави. Така політика, від кого б вона не виходила - чи від Ради Міністрів,  чи від ,  Українського управління державного  митного контролю, - має бути припинені.

 

     Як на  мене,  то  наш  Рада  Міністрів,  ті люди,  які в ній відповідають за зовнішньоекономічну діяльність,  м'яко кажучи, не справляються  з  тими завданнями,  які ставить перед ними життя і Верховна Рада.  Тому ми черговий раз мусимо йти не шляхом розуму, економії,  а шляхом марнотратства і манівцями. Якби Верховна Рада і Рада Міністрів вчасно виявили розуміння необхідності  створення власної  митної  системи  і  виявили відповідну політичні воло до цього,  то сьогодні,  шановні депутати,  ми вже мали б розглядати Митний  кодекс,  а  не закон непрямої дії.  Доводіться робити те, чого б не хотілося.  Але що пороби  -  мусимо  вижимати  максимум результату з того, що є.

 

     На перший  погляд  може  здатися,  що  внесений  на  розгляд законопроект про митну справу в Українській РСР не потрібен.  Але з огляду на сказане мною, на кризову ситуацію в економіці України його прийняття - єдиний  шлях  до  початку  справжньої  роботи  в напрямку до створення власної митної системи,  в напрямку захисту власної економіки ривку. Такт чином, ми маємо розпочати створення митної   системи  із  закладання  основ  -  як  в  організаційних структурах,  так  і   в   правовій   системі,   щоб   забезпечити послідовність і безперервність цього процесу.

 

     Питання окреслення  контурів митної системи,  її структурних елементів, формування прянощів створення і функціонування митниці мають виводитися на рівень закону. Без цього фундаменту нам не

 

     23

 

     обійтися, якщо не хочемо гаяти часу.

 

     Створення системи  органів митної системи підготовки кадрів, формування громадської думки - робота не  одного  дня.  Знехтуємо місяцем - втратимо рік.

 

     Природно виникав   запитання;   чи   відповідав   наповнення законопроекту вимогам,  які властиві законам?  Повністю -  ні.  У законі  маємо  викласти більш чітко контури митного простору.  Це необхідно  зробити   для   того,   щоб   врахувати   відмінності, особливості  в митному регулюванні відносин України з радянськими республіками і зарубіжними країнами.  Бо  досить  часто  люди  не розуміють   цієї   різниці.   Де   властиве   навіть   начальнику Українського  управління  державного  митного  контролю  товаришу Пилипенку.  Багато людей і далі перебувають під впливом ідеології залізної завіси,  Берлінської стіни і не  розуміють  різниці  між кордоном  і митницею.  Україна може вступати у різні митні союзи, яким характерні різні  механізми  митного  регулювання.  Тому  ми можемо  і  повинні  скористатися  саме  цією  можливістю,  щоб не відгороджуватися,  а  інтегруватися   з   різними   республіками, державами.

 

     Говорячи про  митні  кордони  по  відношенню  до  радянських республік, передбачаємо інший режим митного регулювання, ніж той, що буде мати місце, наприклад, з країнами Східної Європи. Думати, що мі перетворимо митні кордони на шляху до республік у  кордони, властиві союзу інших країн, це просто нерозумно.

 

     Уже сьогодні світова практика здійснює контроль над потоками матеріальних ресурсів на  рівні  10-15  відсотків,  а  ми  хочемо встановити новий контроль.  Нам не треба тотального контролю, але куди і яка продукція  надходить  з  України,  яка  завозиться  на Україну,  якої  якості  і  в  яких обсягах,  мусимо знати і маємо впливати на ці процеси.  Без  цього  економіка  України  не  буде збалансованою і не буде самодостатньою.

 

     24

 

     Хочу звернути  увагу  на  те,  що  створення митних кордонів навіть по відношенню до радянських республік не в таким  засобом, який   обмежить   наші   добросусідські  стосунки.  Це  абсолютно нормальне явище для цивілізованого світу.  У законопроекті  треба більш   чітко   відтінити  структуру  державних  органів  митного контролю,  їх  формування  і  функції.  Хто  формує,  кому   вони підпорядковуються?  Усе це має бути викладене в законі.  Я думав, що це можна  зробити  і  це  треба  зробити,  тому  що  ідеологія сьогоднішнього  закону  дуже  закладена  у  Митний кодекс та інші документи.

 

     Особливу увагу треба  звернути  на  принципи  функціонування органів  митного  контролю.  Ми  вчора прийняли у першому читанні законопроект "Про зовнішньоекономічну діяльність".  Там в  стаття про принципи митного регулювання. Якщо частина цих принципів буде перенесена у цей законопроект,  то він значно виграв. Ми формуємо самостійну   митну   систему   і   вона   мав   бути   внутрішньо збалансованою, цілісною.

 

     Хотів би звернути вашу увагу на ті аргументи, які наводяться і які будуть наводитися для підтвердження недоцільності створення власної митниці.

 

     Ви уважно  слухали  виступ  міністра,  який,  між  іншим,  у принципі  висловився  за  створення  власної  національної митної служби,  і звернули увагу на довжину кордонів.  Це великий  обсяг роботи,  яку нам треба здійснити.  І може скластися враження,  що Україні це не під силу.  Я ж кажу,  що це не так. У нас в морські кордони,  у кас в кордони на заході. Вони уже сформовані. Там вже все є - ідеологія,  матеріальна база,  люди.  А щодо того, що нам треба  буде  створювати митні кордові по відношенню до республік, то я ще раз кажу,  що це не той кордон,  який зараз ми  маємо  по відношенню до зовнішнього світу.

 

     25

 

     Коли ми  говоримо  про витрати на формування митної системи, то нам обов'язково  треба  говорити  одночасно  про  ефективність такої діяльності.

 

     В умовах   командно-адміністративної   системи,   коли   всі структури працювали лише на бюрократичні органи, ніхто не звертав уваги  на економічну ефективність їх діяльності.  Але сьогодні ми можемо  говорити  про   витрати,   лише   виходячи   із   аналізу ефективності функціонування цих органів. Якщо не наводяться цифри ефективності, аргумент про недоцільність створення митної системи чи інших елементів нашої економічної системи не мер жодної ваги.

 

     Підсумовуючи сказане,   зазначу,   що   маємо  прийняти  цей законопроект,  схвалити  його  основні  положення.  Потім   маємо доручити  нашій  комісії і Комісії у закордонних справах разом із Радою Міністрів його доопрацювати  шляхом  відокремлення  функцій органів  митного контролю,  викристалізування їх функціонування і подати його на остаточний розгляд Верховної Ради.

 

     Я не знаю,  Леоніде Макаровичу,  чи ви будете  говорити  про постанову Верховної Ради Української РСР, яку ми маємо прийняти з приводу розгляду  цього  законопроекту?  Таку  постанову  комісія підготувала. Однак у нас такої постанови немає.

 

     26

 

     ГОЛОВА. Погано працює ваша комісія.

 

     ЗАЄЦЬ І.А.  Нічого подібного, це все було подано. Якщо хто і не працює,  то це на рівні Секретаріату. Вибачте. Тому я змушений зачитати цей проект.

 

     "Верховна Рада    Української    Радянської   Соціалістичної Республіки постановляв:

 

     1. Погодитися  з  основним*   положеннями   проекту   Закону Української  РСР  про  митну справу в Українській РСР,  внесеного Радою Міністрів УРСР.

 

     2. Комісіям Верховної Ради Української РСР розглянути проект Закону  Української  РСР  про  митну  справу в Українській РСР та подати пропозиції і зауваження до нього в Комісію Верховної  Ради Української   РСР  а  питань  економічної  реформи  і  управління народним господарством до 5 квітня 1991 року.

 

     3. Доручити  комісіям  з  питань   економічної   реформи   і управління народним господарством,  у закордонних справах разом з Радою Міністрів УРСР доопрацювати проект Закону  Української  РСР про  митну  справу  в Українській РСР з урахуванням пропозицій та зауважень,  поданих комісіями та висловлених народниці депутатами під  час  його  обговорення,  і  внести на розгляд Верховної Ради Української РСР.

 

     4. Раді Міністрів УРСР створити Комітет  державного  митного контролю  УРСР.  На основі принципів,  вироблених світовою митною практикою,  розробити проекти Митного кодексу Української РСР  та Закону   Української   РСР   про   митний   тариф.   Узгодити  на завершальному етапі  роботи  їх  основні  положення  з  Комісіями Верховної

 

     27

 

     Ради Української   РСР   з   питань  економічної  реформи  і управління народним господарством, у закордонних справах і внести на  розгляд  Верховної  Ради  Української  РСР  до 8 травня цього року".

 

     Чому ми вважаємо,  що його можна створити до 8 травня  цього року?  Тому  що в Союзний митний кодекс.  Він цілком нормальний і прийнятний.  Вчені висловлюються за нього.  Ми можемо  його  дуже швидко адаптувати до нашої системи. Закінчую.

 

     "5. Організувати  роботу  у  напрямку створення інформаційно статистичних  структур  митної   системи   Української   РСР   та організації апарату митних платежів".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. 10 хвилин на відповіді. Перший мікрофон.

 

     ГУДИМА О.В.  Шановний  Іване Олександровичу!  Скажіть,  будь ласка,  все-таки яку вигоду буде мати Україна від власної  митної служби? Цифру хоча б назвіть.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Я  не  можу  вам  сказати,  яку вигоду може мати власна митна служба повністю,  тому що  такі  розрахунки  нам  не вдалося  вибити  ні  від  Ради  Міністрів,  ні  від  Українського управління державного митного контролю.  Але деякі  дані  я  можу навести.

 

     Ми, наприклад,  запитували  начальника Управління державного митного контролю товариша Пилипенка:  якщо  ви  затримуєте  якусь контрабанду на митниці,  то скільки таких перерахувань ви зробили в казну України і в казну Радянського  Союзу?  Нам  була  названа цифра у кілька сот мільйонів карбованців. Я вам наведу

 

     28

 

     ще одну цифру.

 

     Ми маємо   певний  відсоток  від  імпортного  тарифу.  Тобто податок на імпорт в середньому коливається десь у межах 3,8 і 4,5 відсотка.   Якщо   в  Радянському  Союзі  товарообіг  коливається приблизно в межах 136-157 мільярдів  карбованців,  то  Україна  в цьому  обсязі  займає  десь третину.  А через наші кордони ця вся продукція проходить. Якщо помножити на цей тариф, ми будемо мати, наприклад,   2   мільярди  карбованців.  Отже,  якщо  підсумувати можливий  ефект  від  існування  нашої  митниці,  то  він  досить значний.  Жодна  держава не тримала б митниці,  якби вона не була ефективною. Тому це природний елемент будь-якої держави.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЖЕЛІБА В.І.,  голова Кіровоградської обласної Ради  народних депутатів   /Новоархангельський  виборчий  округ,  Кіровоградська область/. Шановний Іване Олександровичу! Ви попрацювали добре над законопроектом,  і я його підтримаю в першому читанні. Але у мене таке запитання.  Ми будемо його  доопрацьовувати,  а  в  той  час продовольчий  кошик нашої республіки розтринькується.  Вивозяться продукти   харчування.   З   нашої   області   масло    посилками відправляється і поштою, і авіа, і залізницею тощо.

 

     29

 

     Чи не  підтримали  б  ви  таку  думку,  щоб  Рада  Міністрів протягом сьогоднішнього або завтрашнього дня при вашому  сприянні прийняла постанову про конфіскацію цих продуктів,  які вивозяться з нашої республіки.

 

     ЗАЄЦЬ І.О. Така проблема існує. Ви знаєте /і "Вечірній Київ" часто друкував дані про це/, що вивозиться дуже багато продукції, зокрема з Києва.  Якщо аналізувати ту ситуацію,  яка склалася  на Україні,  то ми бачимо,  що виконкоми деяких обласних Рад змушені йти на створення фактично власної митниці, встановлення кордонів. Це,  наприклад, Івано-Франківська область, це Волинь - там якийсь кордон такий був стосовно Білорусії.  Я думаю,  що  така  потреба назріла, але я боюсь того, щоб це не робилося незаконно.

 

     Однак я  думаю,  що  вже  сьогодні  ми  можемо прийняти таку постанову і було б дуже добре,  якби Рада Міністрів її  прийняла. Бо  той захист,  який намагалася зробити Рада Міністрів на основі купонів,  він,  як бачите,  не спрацьовує.  Тому,  щоб  захистити власний ринок, ми змушені йти на такі непопулярні заходи, але про свій народ треба думати.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     МАРТИНЕНКО В.П.,    генеральний    директор     Полтавського гірничо-збагачувального      комбінату,      м.      Комсомольськ /Комсомольський  виборчий  округ,  Полтавська  область/.  У  меня вопрос  такой,  Иван  Александрович.  Таможня  - это все-таки как железный занавес или Берлинская стена,  но только она  по-разному понимается в Общем рынке и у нас.

 

     30

 

     Как вы  считаете,  на сегодняшний день с какой стороны у нас должен быть железный занавес - между республиками или  только  по внешним  границам  Союза.  И есть ли необходимость сегодня издать постановление Правительства о запрещении вывоза товаров,  которые являются дефицитными в нашей республике?

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Щодо  вивозу  товарів  я  вже висловився,  що ми повинні  все-таки  тут  бути  більш  рішучими,  виявляти   більшу політичну  волю.  Але  знову ж таки,  я стою на тих позиціях,  що шляхом такого жорсткого контролю ми нічого не зробимо. Нам треба, навпаки, давати більшу свободу вільному підприємництву. Нам треба проводити  більш  рішучу  політику  на  інтегрування  у  світовий простір.  Лише на взаємних стиках,  на взаємних потоках ми можемо вирішити і проблему власного забезпечення.

 

     Я також не можу з вами погодитися,  що  це  залізна  завіса. Залізна  - це не зовсім так.  Я вже говорив у своєму виступі,  що режим митного регулювання по відношенню до зовнішніх  кордонів  і до  кордонів  з  республіками буде відрізнятися.  Але ми не маємо права навіть по відношенню до інших республік  не  пильнувати  за цими  матеріальними потоками.  Адже ми знаємо,  що наша продукція вивозиться, наприклад, через територію Росії до Владивостока, а з Владивостока  потрапляє  за  кордон.  Так  що припинити вивіз або контролювати  ці   потоки   матеріальні   лише   по   зовнішньому українському кордону ми не зможемо. Тому ми і маємо встановити ці митні  кордони.  Це  не  кордони  у   повному   розумінні   -   з прикордонниками,   з  собаками  і  так  далі.  Митні  кордони  по відношенню до республік радянських,  так як наша продукція  через їхні території також потрапляє за кордон.

 

     31

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     БОРЕЙКО М.С.,  голова Коростишівської районної Ради народних депутатів,  перший секретар  Коростишівського  райкому  Компартії України  /Коростишівський  виборчий округ,  Житомирська область/. Шановний Іване Олександровичу! Ви досить переконливо говорили про економічний ефект від того,  що ми будемо мати митниці. Я також у цьому впевнений.  Однак ні в законі, а тим паче кодексі, ми ще не бачили,  куди  мають  надходити ці кошти,  які матимемо.  Чи вони будуть надходити до нас на Україну, чи в цілому в Союз-центр?

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Я так і казав на початку, що нам треба формувати валютні  фонди,  і тому ми повинні обов'язково контролювати цей . процес і формувати саме свою скарбницю.  Тож я поділяю вашу думку і  вважаю,  що тут і треба чітко записати,  поки у нас немає цієї системи законодавства.  Я хочу звернути увагу,  шановні депутати, на те,  щоб ми не дуже захоплювалися ось такими, будемо говорити, чисто адміністративними засобами захисту свого  ринку.  Подумаємо про гроші.  Якби у нас були власні гроші,  тоді б не вживали оцих непопулярних  заходів  і  нас  би  не  виставляли   у   світовому співтоваристві як дикунів.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     32

 

     КЕЛЬМАН Д.І.,   голова  агроторгового  підприємства-колгоспу імені Леніна Мукачівського району /Мукачівський  виборчий  округ, Закарпатська область/.  Іване Олександровичу! Я вважаю, що проект закону комісія проробила досить ретельно і його в першому читанні можна  буде  прийняти.  Але мене цікавить,  чи розглядала комісія таке питання:  зможемо  ми  уже  на  території  України  одержати ліцензії на ті товари,  які будуть вивозитися за кордон?  Бо нині багато часу витрачається.  Наші товариші в Москві тижнями чекають черги, доки одержать якийсь документ.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Так,  абсолютно  справедливо.  От  про  що  ми і говоримо весь час. Ви без своєї власної системи, своїх органів не зможете,  дійсно,  їх одержувати. Я не можу вам сказати точно, чи ми можемо тепер організувати цю роботу.  Але,  як на мене,  я  її просто  не  робив  би,  бо  тут немає ніяких проблем.  Ми повинні покласти  цю  функцію,  виходячи  із  Декларації  про   державний суверенітет   України   і   виходячи  із  Закону  про  економічну самостійність,  на  Раду  Міністрів,  і,  думаю,  що  це  питання розв'яжеться дуже швидко.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПУШИК С.П.,   письменник   /Коломийський   виборчий   округ, Івано-Франківська область/.  Останнім часом  культурний  обмін  з сусідніми країнами фактично розірваний через те, що немає валети. Як ви дивитеся на те, щоб, скажімо, на території нашої республіки давали наші карбованці, а в Польщі виплачувалися митницею злоті?

 

     33

 

     Щоб був  якийсь  культурний  обмін  між  двома країнами.  Це перше.

 

     Друге. Що знає комісія про ті 160 вагонів,  набитих взуттям, одягом,  які  затримали  минулого тижня на митниці на Закарпатті? Куди діли  цю  дефіцитну  продукцію,  і  хто  гнав  під  виглядом порожняка ці вагони?

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Щодо цих вагонів,  то ми нічого не знаємо, але я думаю,  що в цьому треба розібратися.  У нас є Рада Міністрів,  у нас  є органи державної безпеки.  Вони повинні знати і з'ясувати, хто й  куди  це  гнав.  А  що  стосується  валютного  обміну  між країнами,  то я ще раз кажу,  без власного суверенітету,  коли ми маємо ці питання регулювати шляхом договорів між цими  державами, ми  нічого  зробити  не  можемо.  Здавалося б,  дійсно,  доцільно переходити на валюту тієї  країни.  Але  де  повноваження  нашого Уряду?   Ми   їх  не  маємо.  Через  те  ми  маємо  здобувати  ці повноваження,  і  ці  стосунки  регулювати  таким  чином,  як  це належить цивілізованому світу.

 

     ГОЛОВА. Так,   закінчили,   Іване   Олександровичу,   дякую. Відповіді  ви   завершили   блискуче.   /Оплески/.   Розпочинаємо обговорення.  Я прошу записуватися на виступи. Тому що в мене, на жаль,  не дуже густо - аж чотири  народних  депутати  записалось: Руденко,   Симоненко,  Бабанський  і  Степенко.  Слово  надається народному  депутатові  Руденку.  За   ним   виступатиме   депутат Симоненко.

 

     РУДЕНКО В.М., заступник голови виконкому Гощанської районної Ради народних депутатів  /Гощанський  виборчий  округ,  Ровенська область/.   Шановні   народні   депутати!   Запропонований  Радою Міністрів Української РСР проект

 

     34

 

     Закону про  митну  справу  Української  РСР   невеликий   за обсягом, але він охоплює дуже важливу сферу діяльності.

 

     Одразу ж хочу сказати,  що розгляд проекту закону варто було б проводити в комплексі  з  Митним  кодексом  Української  РСР  і Законом Української РСР про митний тариф.

 

     Окремі зауваження   до  проекту.  В  статті  3,  частина  1, доситьтаки розпливчасті положення про загальне керівництво митною справою,  яке,  на  думку  авторів,  повинні  здійснювати найвищі органи державної влади і управління республіки. Вважаю, що статтю З  необхідно  викласти  в редакції:  "Загальне керівництво митною справою здійснює Рада Міністрів Української РСР".

 

     В частині 2 статті 3 навіть не визначена назва  центрального митного органу Української РСР. А це все ж таки закон.

 

     Пропоную частину 2 статті 3 викласти в редакції: "Безпосереднє керівництво митною справою  здійснюється  Комітетом митного контролю при Раці Міністрів Української РСР".

 

     Необхідно внести  конкретні  зміни  в статтю 4 "Митні органи Української  РСР"  і  викласти  її  в   редакції:   "Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи Української РСР,  до складу яких входять:  Комітет митного контролю при  Раді Міністрів  Української  РСР  і митниці Української РСР .  Комітет митного контролю створюється  Радою  Міністрів  Української  РСР. Створення,  реорганізація  і  ліквідація  митниць Української РСР проводяться  Комітетом  митного  контролю  при   Раці   Міністрів Української  РСР  за  погодженням з відповідними обласними Радами народних депутатів та Верховною Радою Української РСР"

 

     Потребує доопрацювання стаття  5  "Головні  завдання  митних органів  Української  РСР".  Тут  потрібно  врахувати особливості сучасного  стану  митного  контролю.  В  останні  роки   набагато спрощено  виїзд  за  кордон  і  по запрошеннях,  і по туристичних путівках.

 

     35

 

     Це призвело  до  того,  що   ситуація   вже   практично   не контролюється.  В  умовах  сьогоднішнього  дефіциту  всіх товарів переважна більшість так званих туристів вивозить за кордон товари широкого вжитку,  в тому числі шкарпетки,  панчохи, електротовари та інше.

 

     За словами очевидців,  між цими горе-туристами  і  митниками склалися  дуже  тісні  зв'язки,  які  дають  можливість  за певну винагороду провозити величезну кількість товарів  за  кордон  без митного контролю.

 

     Саме тому  негайно  потрібно  встановити суворий контроль за роботою митниць, переглянути їх структури і персонал.

 

     Необхідно негайно підготувати законодавчі акти  про  правила виїзду за кордон.  Для прикладу:  в нашому невеликому Гощанському районі Ровенської області в 1990 році за кордон виїжджало  більше півтори  тисячі  жителів.  Окремі  з них - по чотири-вісім разів. Подібна картина в Корецькому і Ровенському районах мого виборчого округу.  А їхали ж вони туди не з порожніми руками, а з товарами, які могли б купити  жителі  виборчого  округу.  Ми  говоримо  про дефіцит.  Саме тут одна з головних причин дефіциту. Тому потрібно негайно  впорядкувати  виїзд  за  кордон   громадян   республіки. Категорично,    заборонити   Указом   Президії   Верховної   Ради Української РСР вивезення за кордон товарів народного споживання, встановити   за   їх   вивезення   кримінальну  відповідальність. Встановити також  кримінальну  відповідальність  для  працівників митних служб за порушення правил митного контролю.

 

     Я не проти того, щоб люди їхали за кордон, я за те, щоб люди їхали туди як туристи,  а не як перекупки. Це ж наша ганьба, коли на  ярмарках  Польщі  та  інших  держав  наші  громадяни стоять і торгують шкарпетками,  панчохами  і  так  далі.  Саме  тому  Раді Міністрів  Української РСР потрібно продумати питання про надання можливості нашим громадянам обміну в установах банку

 

     36

 

     наших грошей на  гроші  тієї  країни,  куди  люди  їдуть  як туристи.  Так  що  і  сьогоднішній проект закону,  і інші проекти законів  про  митну  службу  необхідно  негайно  обговорювати   і затверджувати. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Симоненку.  Після нього виступатиме депутат Бабанський.

 

     СИМОНЕНКО В.К.,  голова  Одеської  міської   Ради   народних депутатів, голова виконкому /Малиновський виборчий округ, Одеська область/.  Уважаемые коллеги!  Прежде всего я хочу обратить  ваше внимание  на  зажиточность и терпкость слова "таможня".  Только в 1990 году прибыль от Одесской региональной таможни  составила  14 миллионов  рублей.  Этот тариф - контрабанда,  конфискат.  Сведем налоги на экспорт и импорт - все это  возрастет  в  десятки  раз. Более  того,  сегодня одного конфиската за 1990 год у нас уплывет /до 9 миллионов рублей/ не в казну города, не в казну республики, а спокойно уплывает вверх, в Москву.

 

     И совершенно   естественно,   что   у   всех   нас  сработал хватательный рефлекс,  отработанный 73 годами Советской власти, и мы  моментально  стали делить и отгораживаться друг от друга.  Но нужно,  по всей вероятности, вспомнить основные принципы таможни, таможенного  устройства,  которые имеет мировая практика /кстати, имеет их, Виктор Григорович, европейский рынок/ Это три принципа. Прежде  всего,  единая  таможенная территория,  единое таможенное законодательство и единая таможенная система.

 

     И уход от этих принципов,  наработанных мировым сообществом, был бы наивным,  я бы даже сказал безграмотным, потому что нельзя будет прогнозировать.

 

     37

 

     Не обойдемся мы никак одной внешней границей. Мы моментально должны будем руководствоваться принципом - отгородить всю Украину и не только от внешнего мира,  но  и  от  Молдовы,  Белоруссии  и РСФСР,   устроить   свое   единое   законодательство,  таможенное законодательство.  Это естественным  образом  повлечет  за  собой законодательства союзных республик, которые находятся рядом. Ибо, как подсказывает мировая практика,  то,  что мы сегодня имеем  по многим вопросам, - это таможенная война. Нужна ли она нам сейчас, когда вертикальные и горизонтальные связи идут пунктиром,  уже не всплошную?

 

     Да, это  наш  старый  стиль  -  создавать себе трудности для того, чтобы с честью и с блеском их преодолевать, получая награды и  знамена.  Я  думаю,  что надо очень крепко подумать,  чтобы не создавать дополнительно эти трудности. Это первое.

 

     Второе. Задается вопрос:  сколько это стоит?  Я могу назвать точные  цифры,  основываясь  на  данных:  для Литвы это стоит 300 миллионов,  для Эстонии - 250 миллионов,  для нас  это,  по  всей вероятности, будет минимум около одного миллиарда рублей.

 

     Я убежденный  противник монополизма во всех его проявлениях. Поэтому,  говоря сегодня об этих положениях,  я  выступаю  против того,  чтобы монополизировать службу.  Существующая у нас система таможенного контроля себя изжила и порой преподносит такие  вещи, что  действительно,  невольно  вспоминаешь  слова небезызвестного героя: за державу обидно.

 

     То же самое - тридцатирублевый барьер,  который  нельзя  без пошлин вывозить.  Что делает более или менее разумный человек? Он сдает  дорогостоящую  свою  вещь  в  комиссионный  магазин,   сам покупает за 30 рублей, сколько бы она не стоила, но получает

 

     38

 

     квитанцию на  28  рублей.  Вот  вам  и весь,  как говорится, прыжок через этот таможенный барьер.  Значит,  нужна  качественно новая  система.  Я  опять  хочу  обратиться  к докладчику:  здесь правильно  говорят,  что  качество  новой  системы  должно   быть заложено в таможенном союзе республик.

 

     Но это   нужно   еще  создавать  и  создавать  -  закон  или законодательство о таможне.  А что мы имеем сейчас? Пока говорим, что будем создавать,  деньги-то ведь уплывают, и уплывают немалые

- миллионы.  Поэтому нам нужно в том законе,  о котором мы с вами говорим - о налогах - предусмотреть изымание этих налогов то ли в республиканский бюджет, то ли в местные бюджеты.

 

     И последний вопрос, касающийся проекта закона. При всем моем уважении  к его составителям - это не закон,  это набор случайных положений,  которые не складываются ни в концепцию, ни в систему. Такая  простота  закона,  вы  меня  извините,  пугает.  Она может трактоваться и использоваться каждым, кому как вздумается.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному  депутату   Бабанському. Після нього виступатиме депутат Степенко.

 

     БАБАНСЬКИЙ Ю.В.,    член   Військової   ради   -   начальник політвідділу Західного прикордонного округу КДБ СРСР  /Турійський виборчий   округ,  Волинська  область/.  Уважаемый  Председатель, уважаемые  народные  депутаты!  В  Комиссии  по  делам   молодежи рассмотрен   и   обсужден  проект  Закона  о  таможенном  деле  в республике. Мне поручено изложить вам наш взгляд на этот

 

     39

 

     документ и наши предложения.

 

     В целом  разделяя  позицию   Совета   Министров   Украинской Советской Социалистической Республики, мы выступаем за разработку и принятие взвешенных и политически выверенных  законов.  Поэтому считаем  необходимым учесть и результаты референдума,  и то,  что согласно статье 5 проекта Договора о Союзе  суверенных  республик единое   таможенное   дело   является   полномочием   Союза  ССР, осуществляемым совместно с республиками, в него входящими.

 

     Предложенный Советом  министров  Украины  проект  Закона   о таможенном   деле   в   республике  разработан  без  учета  этого положения. В нем не определены и до заключения Союзного договора, видимо,  не могут быть законодательно закреплены функции, которые будет осуществлять республика и что будет делегировано Союзу.

 

     В статье  1  проекта  закона  определено,   что   территория Украинской  ССР  составляет  единую  таможенную  территорию.  Это предполагает  наличие  и  таможенной  границы,  где  должны  быть таможни,  и  пограничная  охрана.  Без  этого понятие "таможенная территория" теряет смысл.  Проработку данного вопроса  необходимо было  бы  поручить  соответствующим  министерствам  и  ведомствам республики.

 

     40

 

     В статье 2 проекта закона говорится,  что таможенное дело  в Украинской   СОР   регулируется   законом,   который  мы  сегодня рассматриваем,  а также Таможенным кодексом Украины, Законом УССР о  таможенном тарифе и другими законодательными актами Украинской ССР.  Принятие  Таможенного  кодекса  республики  также  возможно только  после  подписания  Союзного  договора,  когда будет точно известно место таможенного дела в Союзе ССР.  Если принять  такие законы  сейчас,  сегодня,  то  это в условиях действующей системы законов  может  вызвать  большие   осложнения   в   регулировании внешнеполитической и экономической деятельности как Украины,  так и  других  республик.  Об  этом  очень  хороню   сказал   товарищ Симоненко. Кроме того, нельзя не учитывать, что Верховным Советом СССР в первом чтении уже приняты  Таможенный  кодекс  и  Закон  о таможенном тарифе СССР.

 

     Следующее. Что  касается  статьи  3  "Руководство таможенным делом",  то ее можно сформулировать лишь после того,  когда будут определены  положения  о  таможенной  территории  и  о таможенном законодательстве.  В  случае   единства   для   Союза   указанных территорий  и  законодательства выплывает необходимость и единого руководства таможенным делом.

 

     И еще.  Пограничный  контроль  на   каналах   международного сообщения  является  одним  из  способов  охраны  Государственной границы СССР и осуществляется пограничными войсками  совместно  с таможенными  органами,  ибо  раздельно  эту  задачу  решить,  как показывает опыт нашей  страны  и  большинства  зарубежных  стран, практически   невозможно.   А  поскольку  охрана  Государственной границы СССР и руководство пограничными войсками согласно той  же статье  5 проекта Договора о Союзе суверенных республик находится в ведении Союза ССР, то и единое таможенное дело может находиться только в ведении Союза ССР.

 

     41

 

     Считаю, что  окончательное  рассмотрение  проекта  Закона  о таможенном деле Украинской ССР возможно только  после  заключения Союзного договора и,  как уже было сказано предыдущим оратором, в едином пакете законов, касающихся этого дела.

 

     А несколько  слов  непосредственно  о  таможнях   и   людях, работающих  на  них.  Иван  Александрович  Заец  сказал  в  своем содокладе,  что у нас все есть. У нас, к сожалению, ничего нет на таможне.  Пункты  пропуска  по  своим  техническим возможностям и архитектуре  не  соответствуют  никаким  стандартам   и   никаким нормативам.  У нас нет ни специальной,  ни обыкновенной техники и аппаратуры. Люди сегодня работают в экстремальных условиях, Я еще раз   в  этом  убедился  на  днях,  будучи  на  Чопской  таможне: многократно  возросли   потоки   людей,   транспортных   средств, проходящих   через   государственную   границу  /по  сравнению  с позапрошлым годом,  например,  -  это  рост  в  десятки  раз/,  и соответственно  -  физические  нагрузки  на  работников  таможни. Должен вам сказать,  что вот только в том и можно  согласиться  с той  фразой,  что  люди,  именно  люди,  - есть,  а остального на сегодняшний день у нас нет.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Степенку.  За ним виступатиме депутат Слєднєв.

 

     СТЕПЕННО В.І.,    перший   секретар   Полтавського   райкому Компартії  України  /Полтавський   виборчий   округ,   Полтавська область/. Шановні товариші!

 

     42

 

     Я хочу підтримати двох депутатів,  що виступали переді мною. Мені  теж  не  зовсім  зрозуміле   питання,   яке   ми   сьогодні обговорюємо.  Ми говоримо за митну службу.  Вона має бути одна на кордонах із східними державами і зовсім інша - між  республіками. Але  давайте розберемося:  не погоджено із союзними республіками, немає союзу митниць,  а у статті 1 записано,  що  Українська  РСР може  вступати  з  іншими  радянськими республіками та іноземними державами в митні союзи.  А  якщо  не  вступить,  тоді  як?  Тоді виходить,  що  на  митному  кордоні із східними державами повинні стояти і російська митна  служба,  і  молдавська,  і  білоруська? Треба на ці речі подивитися реально.

 

     Якщо стоїть питання про розподіл прибутків,  то,  зрозуміло, слід розробити якусь систему і розібратися у цій справі. Але мене не так це примусило вийти на трибуну, як те, товариші, що, на мій погляд,  ми розглядаємо законопроект,  наперед знаючи,  що він не працюватиме.

 

     Два дні  тому  проголосувала  наша Україна за те,  що буде в Союзі на  засадах  Декларації  про  державний  суверенітет.  Якщо виходити  з  логіки  здорового глузду,  то нам сьогодні потрібно, товариші,  не закони приймати /ви знаєте, вони сьогодні не діють, давайте подивимося правді у вічі/,  а розібратися із тим,  як нам бути далі,  чітко визначити,  хто ми є,  яку відповідальність  ми беремо на себе, які функції передаємо Союзу.

 

     43

 

     Я б хотів звернутися щодо цього питання, Леоніде Макаровичу, до вас,  до всіх членів Президії:  давайте серйозно подивимося на ці речі.  Поки що є довіра у народу і до Голови Верховної Ради, і до Голови Ради  Міністрів,  але  вона,  товариші,  не  може  бути безкінечною.  І  от коли ми чітко визначимось,  хто ми такі,  які функції передаємо,  що залишається,  виступить  Голова  Верховної Ради з чіткою програмою,  як вийти з економічної кризи, виступить Голова Ради Міністрів і скаже, як це буде практично вирішуватися, які закони потрібні. Тільки після цього нам повірять виборці, нам повірить увесь український  народ.  Якщо  ми  цього  не  зробимо, успіху не буде.

 

     На підтвердження  цього  я  скажу,  що  коли  зустрічаюся  з виборцями,  мене дуже часто запитують,  навіщо ми прийняли  Закон про  пріоритетний  розвиток  села.  Адже дивіться:  1 мільйон 300 тисяч  кубічних   метрів   лісу   не   виділено;   для   розвитку агропромислового   комплексу  90  тисяч  /не  чути/  труб  будуть постанеш  за  рахунок  понадпланового  виробництва.   А   де   це понадпланове  виробництво?  За рахунок подорожчання будівництва в агропромисловому комплексі треба додатково вишукати більш  як  10 мільярдів  карбованців.  А  де  ж  ці  гроші?  Ясно вже сьогодні, товариші, що цей закон не діятиме.

 

     Користуючись тим,  що я на трибуні,  я б хотів звернутися до народного   депутата   Стадниченка,  головного  редактора  газети "Радянська Україна" /цю газету у нас люблять і читають/, з прямим опублікувати у цифрах,  що до "пріоритету" для села виділялось, а що стало виділятися після "пріоритету".  Реальні цифри дати,  щоб ми  подивилися,  чи  дійсно  цей закон діє,  чи він прийнятий для того, щоб ми всі говорили, що боремось дуже сильно за село.

 

     І останнє  питання,  на   яке   хотілось   звернути   увагу. Референдум показав, що ми на засадах Декларації про державний

 

     44

 

     суверенітет повинні  входити  до Союзу.  А сьогодні у Москві Павлов формує Кабінет міністрів. Мені здається, що всё поставлено з ніг на голову.  Тепер ми маємо не делегувати їм повноваження, а повинні підстроюватись під міністрів, яких сьогодні затверджують, тобто  їм  делегувати  свої  повноваження.  Інакше,  якщо  ми  не делегуємо, навіщо тоді міністр у Москві?

 

     Якщо ми цього не зробимо, то в мене в така пропозиція. Після прийняття кожного закону,  якщо вже нам так хочеться їх приймати, зазначати,  що  даний  закон  вводиться  у  дію  після  укладення Союзного договору на засадах Декларації про державний суверенітет України. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Слєднєву.  За ним виступатиме   Пилипенко   -   начальник  Українського  управління державного митного контролю.

 

     СЛЄДНЄВ В.П.   Уважаемые   народные   депутаты,    уважаемый президиум   и  Леонид  Макарович!  Я  удовлетворен  выступлениями последних трех товарищей,  потому что эта  спокойная  обстановка, доклад  Виктора Григорьевича,  содоклад Ивана Александровича меня немного насторожили. И я попросил у вас слова.

 

     Дело в том,  что от Комиссии по вопросам законодательства  и законности  я  занимался  этим  проектом.  Мы слушали на комиссии доклад или сообщение Пилипчука Анатолия Григорьевича,  и  у  меня сложилось впечатление о том, что раньше, кроме таможенной службы, различными  разрешениями  на  совершение   сделок   и   контролем занималось  58 или 68 торговых министерств и ведомств Союза СССР. Поэтому существующий штат таможенной службы  вполне  удовлетворял потребности. С расширением внешнеэкономической работы

 

     45

 

     этот штат  не  управляется,  его надо расширять.  Поэтому во всех областях,  районах,  республиках надо набрать дополнительную численность  работников.  А  как их содержать?  А содержать их за счет республиканского бюджета.  Для этого  надо  сегодня  создать такую службу,  набрать людей,  их финансировать.  А как же дальше будем действовать? А действовать будем так же, как было раньше.

 

     Я задавал вопрос:  скажите,  пожалуйста,  если  мне  сегодня Совмин  Украины  даст  разрешение  чугун  или  сталь отправить на экспорт,  это  будет  законом  для  вас?   Нет?   Так   простите, пожалуйста, а где я должен взять разрешение - у министров в Союзе или  где?  Понимаете,  дело  вот  в  чем.  На  сегодняшний   день подведомственными   республиканскому  Совету  Министров  являются Агропром  и,  как  правило,  министерства,   которые   занимаются социальными вопросами.

 

     Весь промышленный комплекс на сегодняшний день,  несмотря на принятые нами решения,  еще  подчинен  министерствам,  ведомствам Союза.  И  поэтому ни одного грамма мы сегодня не можем отгрузить или отправить, и та же таможня не пропустит, пока не будут решены основные   вопросы   экономического   развития.   Это   Закон   о промышленном    предприятии,    Закон    о    внешнеэкономической деятельности,  В  конце концов,  должны быть разграничены права и обязанности таможенных служб Союза  и  республик  и  так  дальше. Только после этого к этому закону можно будет возвращаться.

 

     Поэтому я  на комиссии докладывал и вносил предложения /есть по ним заключение/,  просил бы вас их  поддержать.  Рассматривать этот  проект до решения всех вопросов,  связанных с экономическим развитием республики, рано. Спасибо.

 

     46

 

     ГОЛОВА. Слово надається начальнику  Українського  управління державного  митного контролю СРСР Пилипенку Анатолію Григоровичу. За ним виступатиме народний депутат Сичов.

 

     ПИЛИПЕНКО А.Г., начальник Українського управління державного митного  контролю  СРСР.  Уважаемый  Леонид Макарович,  уважаемые депутаты!  Здесь уже называли,  что две тысячи человек работает в таможенной  системе  Украины.  Я хочу добавить,  что национальная таможня у нас есть и образована она по  просьбе  Правительства  в начале   1990   года.  Называется  она  -  Украинское  управление государственного таможенного  контроля  СССР.  СССР  выступает  в данном  случае  гарантом,  поскольку  действие таможенной системы основывается на существующих законодательных  актах  и  не  может быть   другим.  Изменятся  законодательные  акты,  таможня  будет работать по-новому.  А сегодня она не  может  позволить  себе  не соблюдать те требования, которые установлены.

 

     Для того   чтобы   выполнить   и   реализовать  национальное наполнение таможенной системы,  было  принято  постановление  399 Совета  министров  СССР,  где четко определялось,  какие средства поступают для развития таможни,  какие вопросы необходимо  решить республиканскому  руководству для того,  чтобы таможенная система соответствовала  тем   требованиям,   которые   сегодня   к   ней предъявляет мировой рынок.

 

     Дело в  том,  что  те  внешнеэкономические  и внешнеторговые объединения,  которые существовали у  нас  до  1986  года,  когда таможня была в составе Министерства внешней торговли,  с 1 января 1991 года перестали быть таковыми. Все стали хозрасчетными.

 

     47

 

     Всего в  стране  20  тысяч  или  чуточку  больше  участников внешнеторговой  деятельности,  а  у  нас  на  Украине  - 5 тысяч. Поэтому все вопросы, которые связаны с оформлением, с отчислением в   союзный   бюджет,  в  другие  источники  решаются  таможенным учреждением.

 

     Исходя из этого,  уже с  1  января  лицензии,  квоты  должны выдаваться   республиками.  Но,  к  величайшему  сожалению,  этот механизм не  отработан.  Перенесено  это  все  на  1  апреля.  Но подходит 1 апреля,  опять будут возникать проблемы. Потому что я, например,  как начальник таможенного управления этого механизма в республике не чувствую.

 

     Мы должны    /нас    для    этого    создали/   организовать информационно-вычислительную  сеть  в   республике   и   выдавать руководству республики таможенную статистику.

 

     Поскольку таможенная  статистика - дело сложное,  я хотел бы привести такой пример. В 1990 году 55 миллионов рублей украинские таможни  направили в союзный бюджет.  Но вот ответить,  сколько т них денег,  которые начислены  на  грузы,  которые  проходили  из Украинской  ССР,  мы  не  имеем  возможности.  Потому  что еще не отработан этот механизм.  К нам поступают  большие  претензии  /и справедливые претензии, мы от них не уходим/ за то, что вот, мол, вывозятся  товары  за  рубеж.  Для  того  чтобы  осуществить  тот контроль,   которого  хотелось  каждому  из  нас,  надо  было  бы проверить каждого человека.

 

     Но, к величайшему сожалению,  это невозможно. И если мировая практика  допускает  при напряженной обстановке 10,  15 процентов контроля,  то мы доводим ее до 50 процентов. Для того чтобы можно было бы эту задачу решать, мы внесли предложения - и они записаны в постановлении 399, - об открытии новых переходов Рава-Русская,

 

     48

 

     Ягодная-Дарахуст. Но  из-за   того,   что   не   реализуется постановление, начинается все с отвода земли.

 

     Здесь задавался   вопрос   о   том,  сколько  же  украинские таможенники получили доходов от предупреждения контрабанды  и  по другим  статьям.  Приведу  вам  такие  цифры.  От  конфискатов мы заработали 13 миллионов рублей,  за  таможенные  процедуры  -  27 миллионов  рублей,  а  остальная сумма - от таможенных пошлин вне торгового оборота. 1990 год еще не зафиксировал те суммы, которые передаются централизовано внешнеэкономическими организациями.

 

     Я хочу   высказать   свою   точку   зрения  о  том,  что  до согласования содержания  Союзного  договора,  до  его  подписания принятие  таможенных  законов  -  преждевременно.  С  этим  нужно подождать.

 

     ГОЛОВА. Анатолію Григоровичу,  одну хвилинку.  Є  запитання. Може  ви  з'ясуєте  відносно 160 вагонів?  Народний депутат Пушик сказав про них, і про це навіть в газетах писалося.

 

     ПИЛИПЕНКО А.Г.  К сожалению,  я  это  услышал  сегодня  тоже впервые,   мы   постараемся  сегодня  разобраться  и  представить письменную информацию.

 

     ГОЛОВА. Тепер ще  одне  запитання.  Мені  довелося  бути  на митницях,  скажімо,  у Львівській області. Состави з автомобілями довжиною до  3  кілометрів  стоять  протягом  тижня,  забруднюють навколо все.  Вмирають люди на митницях, це правда. Ви кажете, що вам нічого непотрібно.  То ви можете щось зробити  і  без  цього? Скажіть, що ви можете зробити?

 

     49

 

     ПИЛИПЕНКО А.Г. Леонид Макарович, я не сказал, что нам ничего не надо.  Я сказал,  наоборот,  что постановление 399,  где четко указано,  что  нужно,  к сожалению,  не получило реализации через Совет Министров республики,  и мы не имеем права обратиться ни  к кому из местных органов.

 

     ГОЛОВА. Вибачте, що ми вас допитуємо, але ви начальник цього управління,  і це справа серйозна. Ми зараз можемо сказати, що до прийняття Союзного договору нічого не вирішуватиметься, а Договір буде прийматися,  може,  в другій половині цього року. То що ж ми тоді будемо робити? Чекатимемо, а це все такі стоятиме на місці?

 

     ПИЛИПЕНКО А.Г.  Леонид Макарович!  Время закончилось, и я не смог сказать о том,  что,  выполняя это постановление Совмина,  с июня  месяца все автопереходы взяты на баланс Главного управления таможенного контроля. Мы туда вложили инвалютные рубли. Товарищи, которые   там   живут,   знают,  что  работают  там  югославы,  и планируется,  например,  на  1991-1992  год   еще   9   миллионов конвертируемой  валюты вкладывать в западную границу.  А до конца пятилетки эта сумма уже подходит к 20 миллионам.

 

     Главное управление сегодня разработало программы - поэтапное строительстве автопереходов,  их улучшение.  Сегодня уже работает Вилок.  Сегодня  ведут  строительство  на  Шагине,  Рава-Русской, Ягодне.  Другими словами, мы не снимаем с себя ответственности за то, что там делается, и принимаем меры.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Сідайте,  будь  ласка.  Слово  надається народному депутату Сичову. За ним виступатиме депутат Карпенко.

 

     50

 

     СИЧОВ В.О.,   начальник  Мелітопольського  міського  відділу управління  КДБ  УРСР  по  Запорізькій  області  /Мелітопольський міський виборчий округ,  Запорізька область/.  Уважаемые товарищи депутаты!  Я бы,  конечно,  не попросил слово  сейчас,  но  очень трудно  согласиться  с  товарищем  Пилипенко,  которому сегодня в республике    поручена    серьезнейшая    задача    по     защите республиканского рынка. Я не услышал обеспокоенности руководителя этой  службы,  каких-либо  мер,  которые  эта  служба   принимает сегодня, каких-то постановочных вопросов перед Верховным Советом, Совмином.  И когда  сегодня  товарищ,  отвечающий  за  это  дело, говорит,   что   практически  контроль  сегодня  невозможен,  то, конечно, трудно с ним согласиться. Я хочу сказать вот о чем. Если мы  сегодня  примем  этот  закон,  то  тем самым примем очередной закон,  который на протяжении определенного времени  работать  не будет.  И  тем самым в очередной раз.  дискредитируем себя в лице нашего населения.

 

     Совершенно ясно,  что здесь нужно разрешить два-три вопроса. Кто  будет  хозяином  таможенной службы?  Куда будет направляться прибыль, какие будут установлены тарифы. По сути это три вопроса, и  совершенно  ясно,  что  они  могут быть разрешены только после подписания Союзного договора.  Это в том случае,  если мы  решим, что   система  таможен  должна  быть  везде  одинаковая,  а  это, товарищи,  время. К тому времени у нас практически вывезут товары народного  потребления  и не только товары народного потребления. Как сказал  здесь  Иван  Александрович  Заец  /согласиться  очень трудно с ним/,  если мы закроем западные границы,  то товаропоток пойдет через Владивосток.  А если не пойдет? А если и пойдет, то, возможно,  не в такой степени. Нужны, на мой взгляд, чрезвычайные меры по повышению

 

     51

 

     эффективности контроля за  вывозом  товаров  из  республики, предупреждению незаконного вывоза товаров народного потребления.

 

     Поэтому я  полагаю,  что над законопроектом нужно продолжать работать,  разделяю точку зрения товарищей Следнева,  Бабанского, Степаненко.  Видимо,  принимать  его,  а  тем более в таком виде, сегодня рано.

 

     Мне представляется целесообразным  поручить  сегодня  Совету Министров,  заинтересованным министерствам, ведомствам, комитетам рассмотреть и в ближайшее время внести на  обсуждение  Верховного Совета меры по повышению эффективности контроля на наших западных границах.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Карпенку.  За ним виступатиме депутат Мовчан.

 

     КАРПЕНКО В.О.,  редактор  газети  "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ,  м.  Київ/.  Шановні народні  депутати?  Шановний Голово!  Шановна  президіє!  Сьогодні у нас розгорнулися дебати з приводу Закону про митну справу,  і дебати  ці  під  собою  мають грунт.

 

     Я хотів  би  нагадати про те,  що ми в цьому залі одностайно прийняли /я кажу одностайно - при трьох "проти"/  Декларацію  про державний суверенітет України.  Намагання окремих депутатів, груп депутатів поставити  питання  про  те,  щоб  ця  Декларація  була узаконена, тобто надано їй статус закону, не вдалося. Але недавнє опитування під час Союзного референдуму показало,  що український народ   /і   вчора   це  підкреслювали  ви,  Леоніде  Макаровичу/ конституційною більшістю підтвердив засади нашої Декларації. Тому сьогодні

 

     52

 

     нам говорити про те, що ми не готові, що ми не продумали цей закон,  не готові його прийняти,  мабуть,  не  варто.  Часу  було досить.  Декларація  якраз і передбачає серед ряду інших важливих кроків по її уреальненню також і свою митну справу.  Це зовсім не значить,  що  цей  закон  треба  ув'язувати  з  нашим Союзом,  із входженням чи не входженням у Союз.

 

     Справді, Леоніде Макаровичу, ви правильно підкреслили, що ця справа   -  вироблення  Союзного  договору  -  може  затягнутися, можливо,  і більше,  ніж на півроку.  То що ж,  ми відкладемо всі справи і будемо чекати,  коли буде створений Союз?  Навпаки, ми в Союз повинні йти уже  із  своїм  конкретним  баченням,  із  своєю конкретною концепцією і баченням нашого суверенітету.

 

     Я звернув увагу ось на що.  Коли ми проговорювали і приймали рішення про те,  щоб  провести  опитування  українського  народу, частина   наших  депутатів,  а  саме  представники  Комуністичної партії, виступили проти цього, якщо пам'ятаєте. Виступили проти і вносили пропозицію,  що не треба цього, тому що це йде всупереч і так далі.

 

     Потім пішла активна пропаганда, що наше опитування зовсім не суперечить,   а   навпаки,   розвиває   перше   питання  Союзного референдуму. Тепер же у нас виходить приблизно така сама позиція. Ми   всі   проголосували  за  суверенітет,  а  зараз  намагаємося поставити під сумнів,  тобто йдемо від  супротивного.  Давайте  ж будемо послідовними, люди ж чогось чекають від нас.

 

     Тому у мене цілком конкретна позиція.  Я цілком сприймаю те, що такий закон потрібен,  він потрібен був ще вчора.  Але він  не означає,  що  ми  повинні  самоізолюватися.  Навпаки,  ми повинні навести порядок у митній  справі.  У  листах,  які  надходять  до редакції  /ми  частину  друкували  і тут уже згадувалося про це/, йдеться про

 

     53

 

     те, скільки  спливав  з  України  товарів,  продуктів,  чого завгодно. Повинен бути порядок, повинен бути еквівалентний обмін, якщо ми хочемо бути суверенною державою.

 

     Я хотів би сказати з приводу цього проекту кілька зауважень. Звичайно,  він  мав  ще  недоліки.  Немає  тут  певної чіткості і ясності.  Скажімо,  про цей центральний митний  орган,  про  який говорилося.  Що  це  за  митний  орган?  Якщо  ми хочемо створити Українську національну митницю,  то треба так і сказати. А так не зовсім зрозуміло, і треба пояснити.

 

     Ми повинні,  я цілком згоден з товаришами,  чітко записати в цьому законі /не чекаючи якихось інших нормативних актів/, що вся виручка, весь доход від митної справи йде в бюджет України.

 

     І, нарешті,  я б хотів заперечити товаришам.  Я дуже поважаю товариша Симоненка,  він знає митну справу,  він з Одеси  і  дуже близько стикається з митницею. За його підрахунками /а я вірю цим підрахункам/,  для того,  щоб утримувати  нашу  митницю  і  митні органи,  потрібно близько одного мільярда карбованців.  Я готовий повірити депутату Симоненку.  Хай так,  один мільярд  -  це  дуже багато.  Але  я  не  можу  не  вірити  товаришу  Урчукіну,  якого запитали:  який буде прибуток від того,  якщо ми запровадимо свою митницю? А він становитиме 11 мільярдів. То давайте подумаємо: чи варто нам викинути один мільярд, щоб отримати цих 11 мільярдів?

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Мовчану.  Після нього виступатиме депутат Пилипчук.

 

     МОВЧАН П.М.,  секретар правління Спілки письменників України та Київської організації СПУ /Березняківський

 

     54

 

     виборчий округ, м. Київ/. Шановний Голово, шановні депутати! Я  думав  ,  що  сьогодні  не  було  потреби  виступати  в  такій кількості,  але розмова, яка зав'язалася, спонукала мене вийти на цю трибуну саме тому, що ми не розуміємо, який закон ми приймаємо і який закон нам  необхідний.  Особливо  після  виступу  депутата Степаненка  з  Полтави.  Степенка,  я перепрошую.  Те,  що він не ознайомився з проектом закону,  можна  зрозуміти.  Але  коли  він каже,  як  же ми будемо відмежовуватися від республік,  то я його відсилаю до одного з пунктів преамбули:  проект закону розроблено на  основі концепції створення митного союзу з іншими радянськими республіками,  в рамках якого будуть діяти єдині митні тарифи. Не треба  нам  стіну проти стіни виставляти.  Якщо ми узгодимо єдину митну систему,  не буде потреби виставляти  нам  щільні  кордони, хоча я вважаю,  що ці кордони необхідні, і перш за все на сході і на півночі,  тому що туди вивозиться зараз  все,  і  відбувається розбазарювання республіканського майна.

 

     Хоча можна   зазначити  таку  просту,  елементарну  річ:  ми знаємо,  скільки було різного на шпальтах газет, я знаю версійний матеріал  про те,  як з України вивезли 25 відсотків бавовни.  Це спільне  підприємство  "ФЕМТЕК".  І  я  хотів  би,   щоб   Віктор Григорович спростував цю ситуацію, тому що якби у нас була б своя митна система,  своя митниця,  то ця історія не набула  б  такого розголосу,  точніше кажучи, що не відбулося б подібних акцій. Те, що в нашими економічними резервами,  зникає раптом через ті  самі митниці, які були і залишаються дірявими.

 

     55

 

     Тому що   вони  підпорядковані  Союзу,  і  те,  що  сьогодні Пилипенко ще раз підтвердив свою відданість митниці  московській, мені  здається,  якраз  діє не на загальну користь цієї системи в республіці, До речі, навіть у давні часи наш народ мав митниці, і навіть закріплений такий топонім - Митниця,  недалеко від Києва є така станція.  Будь-яке державне утворення перш за все дбало  про митницю.  Тому що це не лише прибутки - це контроль,  економічний контроль.  От чому нериторичним є питання депутата Слєднєва: а де ж  поділося  воно,  де  ж  поділися тих 11 мільярдів,  які мали б залишитися в нашому бюджеті?

 

     Це відбувається тому,  що наша  економіка  перш  за  все  не підпорядкована республіці і народу України. Вона не інтегрована у європейську систему,  вона інтегрована в загальносоюзну Імперську систему.

 

     Тому я вважай, що митна служба також вносить певні корективи у нашу суверенність.  Отже, посилаючись на Декларацію, ми повинні сьогодні прийняти цей закон у першому читанні. До речі, наскільки це все пов'язано?  Українська РСР самостійно створює  банківську, цінову, фінансову, митну, податкову системи. І мені здається, що, прийнявши вчора у першому читанні Закон  про  зовнішньоекономічну діяльність,  ми  сьогодні  приходимо  до  митниці,  аби  вийти на найсуттєвішу нашу проблему,  найсуттєвіший закон.  Це  закон  про нашу грошову систему,  про наш карбованець,  про який так побічно зазначив Іван Олександрович Заєць.

 

     Я вважаю,  що без цього ми не розв'яжемо  наші  проблеми.  Я думаю  про  ці  25 відсотків бавовни,  які вивезені.  Це мало,  я думаю, що це тільки те, що було зафіксовано у газеті, у поданнях

 

     56

 

     Віктора Григоровича.  Те,  що його спростування сьогодні  не відбулося,   я   думаю,  теж  від  того,  що  ми  не  знаємо,  що перекачувалося через наші кордони.  Мені  здається,  що  сьогодні такий  закон  необхідний,  тому  що він нас врятує від подальшого розбазарювання.  Зважте  на  нашу   Декларацію,   зверніться   до преамбули  і  шостого розділу Закону про економічну самостійність України. Будьте відважними і послідовними. Дякую.

 

     Голова. Слово надається народному депутату Пилипчуку.

 

     ПИЛИПЧУК В.М., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з  питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтневий виборчий округ.  Ровенська область/. Шановні депутати! Я  хочу  почати свій виступ із запитання,  яке задав Сичов.  А чи буде цей закон працювати?  Давайте ми поставимо питання ширше:  а який прийнятий нами закон працює?

 

     ГОЛОВА. Я   тільки   додам:  не  тільки  прийнятий  нами,  а прийнятий всіма, у всьому Радянському Союзі. /Оплески/.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Отже,  ми  прийняли  Закон   про   економічну самостійність   і   Декларацію.  На  сьогоднішній  день  вони  не реалізовані.  Ми прийняли закон-мораторій на електростанції, акти про  службу  в  армії,  про  бюджетну  систему,  про пріоритетний розвиток села і так далі. Вони не працюють, по-перше, тому, що

 

     57

 

     вступати у конфлікт з союзними законами,  по-друге, тому, що методологія нашої законотворчої роботи не відпрацьована.

 

     В законах   немає   чіткого   механізму  їх  впровадження  і Відповідальності  за  невиконання  положень  законів.  Але  треба приймати закони чи ні?  От уявіть собі ситуацію,  що ми підпишемо договір,  виходячи з нашої Декларації.  Це буде ситуація, подібна до ситуації,  що склалася в Радянському Союзі: ми розвалили стару систему,  нову не створили.  Зараз ми напрацюємо закони, приймемо їх,  і якщо ми підпишемо договір,  виходячи з нашої Декларації, у нас буде пакет прийнятих законів,  бо потім,  після підписання, у нас  не  буде  часу для прийняття цього пакету.  Але чи потрібний саме закон про митну службу?  Потрібен хоча б через те,  що  інші закони не будуть діяти.  Наприклад, Закон про зовнішньоекономічну діяльність не буде діяти через те,  що  інструкції  митниці,  яка керується  з центру,  з Радянського Союзу,  зовсім інші.  Вони не враховують економічних інтересів  України  і  зовнішньоекономічна діяльність, буде паралізована.

 

     Далі. Ми нещодавно показували по телебаченню,  як /здається, в Мостиській/ протягом одного дня було затримано продуктів  на  З мільйони  карбованців.  Та  не  треба їх затримувати.  Але союзна інструкція говорить навпаки.  Коли у нас буде власна митниця,  ми можемо діяти економічними методами, такими, скажімо, як мито.

 

     58

 

     Введемо мито  у  розмірі 300-500 процентів - і нехай везуть. Це тільки по одній Мостиській протягом дня 3 мільйони  затримано, тобто  при  встановленні  мита  300  процентів  ми  будемо мати 9 мільйонів  надходжень  у  бюджет  республіки.  І  якщо  ми  маємо можливість  отримати  И  мільярдів карбованців від функціонування митної служби /маючи діру в бюджеті  республіки  в  11  мільярдів карбованців/, то вони для нас зайві, чи що?

 

     Друге питання. Скажіть, чи можна наповнити каструлю, яка вся в дірках?  Наповнити водою?  Треба весь час лити  і  лити...  Наш внутрішній ринок нагадує саме таку каструлю. А дірки в ній - це й інфляційні  гроші,  і  емісія,  і  вивіз  за  межі  України  поза завданнями,  договорами  та  обов'язковими  поставками.  Але поза межами цих зобов'язань у нас багато чого вивозиться всупереч волі та   інтересам   України.   Отже,   вирішити  питання  наповнення внутрішнього ринку,  не маючи впливу на митну  службу,  практично неможливо .

 

     Я не  хочу  ні  за  що  агітувати депутатів,  але давайте ми подумаємо,  хто  ми:  депутати  Радянського  Союзу  чи   депутати України?  Якщо  України,  то  ми  повинні  послідовно  стояти  на позиціях законів,  які ми  прийняли.  На  позиціях  Декларації  і Закону   про   економічну   самостійність  України.  Тобто  чітко дотримуватись тих принципів, які виходять із прийнятих законів.

 

     І третє питання.  Якщо  вважати,  що  українські  закони  не потрібні,  а  орієнтуватися  лише  на  союзні,  то й парламент не потрібен. От, будь ласка, визначиться, депутати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Ми  потрапили  в  скрутне становище з цим проектом закону. Думки тих, хто виступав,

 

     59

 

     розійшлися. Частина депутатів вважає,  як і комісія,  і Рада Міністрів,  ще треба приймати такі закони,  а  частина  -  що  це передчасно,  треба  чекати,  поки  буде  прийнятий основоположний документ - Союзний договір.

 

     Перш ніж  щось  вирішувати,  я  хочу   поставити   запитання заступнику Голови Ради Міністрів Урчукіну Віктору Григоровичу: чи може він з Радою  Міністрів  і  з  виконавчою  владою  на  місцях виправити  становище,  яке  надзвичайно  складне /це ми всі добре знаємо  і  про  це  говорили  депутати/,  не   прийнявши   такого документа.

 

     УРЧУКІН В.Г.  Шановний  Леоніде Макаровичу,  шановні народні депутати!    Ми    вчора    розглядали    проект    Закону    про зовнішньоекономічну діяльність і прийняли його у першому читанні. Природно,  що сьогодні ми вносимо законопроект про митну справу в Українській РСР,  бо інакше всі намагання мати право ліцензувати, експортувати, регулювати свою економіку залишаться розмовами.

 

     Рада Міністрів  не  може   мати   вплив   на   органи,   які підпорядковані   Кабінету   міністрів  СРСР.  Ми  можемо  з  ними працювати і ми стоїмо на позиції,  що мав бути єдиний міцний Союз РСР.  Ми  супроти  того,  щоб  на  внутрішніх  кордонах були свої митниці.  Нам цього не треба.  Але ж це одна система,  це  третій важіль  ринкової  економіки,  і ми повинні одержувати свою частку грошей у бюджет.

 

     І я твердо стою на цій позиції, і ніхто ні в Раді Міністрів, ні  в  Кабінеті  міністрів мене не зможе переконати в іншому.  Ми повинні такий закон мати,  інакше  як  республіка  ми  нічого  не зможемо робити у зовнішньоекономічній діяльності.

 

     60

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Ще  запитання в?  Біля мікрофонів стоять народні депутати.

 

     Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О.,  секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/.  Хоча ми зараз  приступимо  до  голосування  а цього приводу, у мене з мотивів голосування дві маленькі репліки. По-перше:  нам,  безумовно,  потрібен закон про митну службу. Але нам потрібен хоровий закон.  Ми вже маємо досвід:  коли в першому читанні  приймаємо  недосконалий  законопроект,  то   тоді   себе заганяємо  в  кут  під  час другого читання.  Тому мені здається, треба доручити Уряду і комісії попрацювати над цим законопроектом і,  скажімо,  на  восьмий  день нашої роботи повернутися до цього документу, бо інакше ми поставимо себе перед фактом, що цей закон буде нереальним. Це - перів зауваження.

 

     А друге  зауваження  таке:  коли ми будемо приймати участь в обговоренні таких питань  /і  не  тільки  таких  питань/,  треба, говорити  по  суті,  а  не пов'язувати з тим,  що заманеться,  як зробив шанований мною Віталій  Олексійович,  посилаючись  на  дії комуністів /мені вдається, він теж це входить до цієї партії/ при обговоренні ганяння про референдум.  Ми обговорювали і  виступали проти  другого  питання  в бюлетені союзному,  а не проти другого бюлетеня.  І саме другий бюлетень - це був результат  голосування комуністів. Будь ласка, не треба пересмикувати факти. Говоріть по суті.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон. Що ви маєте?

 

     61

 

     ДУНТАУ О.М.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради Української  РСР  у  закордонних  справах  /Ізмаїльський виборчий округ,  Одеська область/.  Уважаемые депутаты!  Я прошу минуточку внимания.  Вчера  мы  вместе  с  ваий практически конституционным большинством   /число   голосов   -   306/   приняли   Закон    о внешнеэкономической деятельности республики.

 

     ГОЛОВА. В першому читанні.

 

     ДУНТАУ О.М.   В   первом   чтении,   да.   Статья  14  этого законопроекта концептуально закладывает положение о  таможне.  И, действительно,   законопроект,  о  котором  мы  сегодня  говорим, практически не подготовлен.  Поэтому  я  убедительно  прошу  вас, давайте мы сегодня отбросим все эмоции,  отбросим все разночтения в  понимании  этого  вопроса.  Именно  разночтения,  потому   что /простите,   я   предельно  откровенно  говорю/  ни  в  одном  из выступлений не было глубокого,  взвешенного анализа со ссылкой на поступательность развития экономики республики с учетом последних политических документов.  Я имею в виду проект Договора о  Союзе. Почему? Потому что подоплека в этом есть огромная.

 

     Так вот,  я  очень  прошу отбросить все эмоции,  вернуться к этому законопроекту через несколько  дней  или,  может  быть,  на следующей неделе.  Тем более, что на нескольких комиссиях... Я не понимаю  Виктора   Григорьевича,   не   понимаю   вас,   Анатолий Григорьевич.  Почему  несмотря  на  великое  множество  вопросов, которые  задала  вам  Комиссия  по  вопросам  законодательства  и законности,  вы ни на один сегодня не ответили?  Более того,  эти вопросы  задавали  в   других   комиссиях.   Такой   законопроект действительно

 

     62

 

     очень нужен.  Поэтому  я  прошу  снять этот вопрос сегодня с повестки дня,  перенести  на  следующее  заседание.  Окончательно взвешенно  все  выверить  и  только  после  этого  выносить такой законопроект.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Таким чином,  давайте завершимо це.  Думки  до  чого звелись?  Уряд  наш офіційно заявив,  що він навести елементарний порядок на кордонах республіки /це стосується і митниць,  і  всіх інших питань, які з цим пов'язані/ не може, не маючи відповідного нормативного документа.

 

     Начальник Українського відділення  митної  служби  має  іншу думку  і  задоволений  тим,  що  в,  але становище драматичне /це цікава позиція, звичайно/, і нічого зробити він не може.

 

     І ще одне.  Всі або більшість схиляються  до  того,  ер  нам такий  документ  потрібний,  і  ми,  приймаючи  документи  такого масштабу і такого характеру,  маємо  керуватися  Декларацією  про державний суверенітет України. Це зовсім не означає, що ми хочемо оголошувати якусь війну або щось інше  тим  порядкам,  які  мають існувати  в Союзі.  Ми тільки маємо приймати такі документи,  які відповідали  б  інтересам  народу  України.  Якщо  ми  від  цього відійдемо,  то,  дійсно, сенс нашого перебування тут втрачається. Тому давайте будемо послідовними,

 

     63

 

     заглядатимемо кожен день - я ще раз запрошую - в Декларацію. Ми ж її прийняли, і народ підтримав.

 

     Слід зважити на те,  в якому стані знаходиться наша Україна, наша держава.  Треба наводити  порядок,  господарювати  на  своїй землі.  Всі за це,  коли ставиться питання, а коли приймати закон про те,  як навести цей порядок,  зразу  ж  виникають  не  тільки економічні, а на першому плані інші проблеми. Не треба так.

 

     Тому давайте   схилимось   до   пропозиції,   що  закон  нам потрібний, але він ще недосконалий, і дамо нашим комісіям і Уряду можливість  доопрацювати  його протягом тижня і вдруге винести на сесію Верховної Ради. Згода?

 

     Прошу проголосувати за таку пропозицію:  доопрацювати його і вдруге винести на сесію.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Оголошується перерва.

 

     64

 

     /Після перерви/

 

     ГОЛОВА. Прошу  займати  місця,  будемо  продовжувати роботу. Шановні народні  депутати!  У  члена  Комісії  у  справах  молоді Локтєва  Сергія  Володимировича  сьогодні день народження.  Він - шахтар з Донецької  області.  Я  хочу  щиро  поздоровити  його  і побажати йому міцного здоров'я і успіхів. /Оплески/.

 

     А тепер обговорюватимемо проект Закону про оренду.  Але десь зник доповідач.  Ви доповідаєте?  Не Ємельянов?  його немає? Одну хвилиночку.

 

     Другий мікрофон, будь ласка.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Леонид  Макарович!  У меня есть такая просьба к вам, ко всем нашим народным депутатам. Мы сегодня принимаем много законов - правильных, хороших, нужных республике. И вот я как руководитель предприятия  ощущаю  на  себе  постоянно давление законов - они приняты, но не исполняются.

 

     Я сегодня   не   могу   ответить   ми  на  один  вопрос:  ни экономистам, ни бухгалтерам, никому.

 

     Поэтому я  считаю,  что  депутат  Правденко   вовремя   внес предложение  -  статью  72  Конституции  Украинской ССР дополнить такой редакцией,  так как  без  этого  ни  один  закон  не  будет работать:   "Закони   СРСР,  укази  Президента  та  інші  союзні, законодавчі акти діють на території Української РСР за умови,  що вони   не   суперечать   Декларації   про  державний  суверенітет Української РСР і ратифіковані Верховною Радою  Республіки".  Без цього нічого не буде.

 

     65

 

     Я ось зараз зіштовхнувся з таким питанням. Бартерная система законом СССР запрещена.  Бартерные сделки разрешается,  если  они были в 1989 году,  продолжать.  Мы с таможней проработали. Тем не менее,  пока не  будет  дополнительного  разрешения  Министерства внешнеэкономических связей, ничего не будет. Мы должны знать, что все законы,  которые мы  принимаем  сегодня,  извините  меня,  не смогут   работать.   Поэтому   нам   надо   защитить  суверенитет республики. Это моя точка зрения.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Я хочу вам  нагадати,  що питання  про дію законів весь час періодично постав в цьому залі, і люди,  які мають справу  безпосередньо  з  виконанням  законів, відчувають  на собі відсутність єдиного підходу.  З цього приводу чимало йшло записок на минулій сесії і на цій сесії ідуть.  Я вже маю цілу папку таких пропозицій.

 

     Я говорив  вам  і зараз хочу сказати,  щоб ми не розпочинали "війни законів",  а приймали Верховною  Радою  такі  закони,  які грунтуються  не реальному стані справ,  і працювали,  робили,  як кажуть,  свою справу на основі Декларації.  Але не завжди нам  це вдається,  тому що,  дійсно,  йде "війна законів". На жаль, це не тільки у нас. Надійшло багато пропозицій а цього приводу. Давайте запропонуємо   нашим  комісіям,  насамперед  .комісіям  Коцюби  і Шульги,  щоб вони сформулювали це і внесли на наш  розгляд.  Тоді будемо щось вирішувати. Немає заперечень? Немає.

 

     Перший мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Уважаемый  Леонид Макарович!  В поддержку   предложения,   высказанного    предыдущим    народным депутатом, я хочу отметить, что вы должны в этом зале народным

 

     66

 

     депутатам говорить правду, как есть в жизни.

 

     Вот вы  сейчас рассматривали проект Закона о таможне.  Закон этот мы примем. Однако налоги, которые, предусматриваются центром или  нашим  Союзом  на  экспорт-импорт,  приводят к тому,  что не найдете  вы  сегодня  в  республике  предприятия,  которое  будет заниматься   этим   вопросом   -  нет  смысла,  нет  выгоды,  нет заинтересованности не только у  руководителей,  но  и  у  рядовых рабочих и крестьян. Зачем мы время тратим? Мы же обязаны сказать, что в республике эти законы будут действовать так:  надо отдавать часть   для   республики   в  налог,  но  и  выгода  должна  быть промышленным предприятиям.  Люди должны знать,  во имя  чего  они работают, видеть перед собой цель.

 

     ГОЛОВА. Я так розумію,  що ви пропонуєте, щоб якомога швидше прийняти закони про підприємство і про податки. Так?

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Так.  И для того,  чтобы  польза была, понимаете? Чтоб выгода была нашей республике.

 

     ГОЛОВА. У нас такі закони - і той, і той - підготовлені. Але я хочу ще раз попросити вас,  щоб ми трошки потерпіли.  2  квітня будуть   введені   нові  ціни,  а  поки  немає  можливості  точно сформулювати ті позиції до законопроекту. Але ми обов'язково його обговоримо,  у  нас в проект закону в порядку денному.  Може,  ми приймемо його в першому читанні,  а в другому вже  з  урахуванням нових цін - все це треба підрахувати...

 

     Перший мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/. Новые цены - это одно. Я веду

 

     67

 

     разговор о той,  что законы,  принимаемые на Украине, должны приносить пользу нашему народу,  республике.  Мы не должны  слепо следовать законам центра.

 

     ГОЛОВА. Я зрозумів вас.

 

     Слово надається народному депутату Герцу Івану Івановичу.

 

     Одну хвилиночку. Вже треба працювати.

 

     Перший мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Шановний Леоніде Макаровичу!  Я прошу вибачення і перед тим,  хто на трибуні,  але ви мене  не  в перший  раз  заганяєте у кут.  Згідно з попереднім планом роботи, обговорення питання про оренду записано на завтра. Ми готувалися, використовуючи  вечірній  час,  до інших питань,  які намічені на сьогодні.  А тепер у нас ні  матеріалів,  нічого  нема  з  даного питання. Я просив би надалі так не робити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     КОЗАРЕНКО В.І.,  секретар Комісії Верховної Ради Української РСР  з  питань  державного  суверенітету,  міжреспубліканських  і міжнаціональних відносин /Антрацитівський міський виборчий округ, Луганська область/.  Я відносно цього ж питання,  тільки йду дещо далі.  Чому  ми  не  зробимо  так,  щоб  наприкінці  робочого дня оголошувалися  ті  питання  конкретно,  які  будуть  розглядатися завтра?

 

     Ми працюємо...  Ну,  я не знаю,  в колгоспі так,  певно,  не працюють. /Шум у залі/.

 

     68

 

     ГОЛОВА. Я приймаю  ваші  зауваження.  Але,  шановні  народи! депутати, ви маєте порядок денний на тиждень. Маєте? Два тижні ви працювали,  зокрема,  в комісіях?  Працювали.  То  чому  ж  зараз приходите  і  починаєте говорити,  що у вас нічого немає.  Завжди комусь щось  заважав.  Може  статися  таке,  що  ось  ,  скажімо, доповідача немає. Ми можемо перенести, поміняти місцями питання в порядку денному, ми нових питань не вносимо. Ви до всього повинні бути  готові  і  мати все при собі,  тому що ви поставите стільки запитань, що ніхто на них відповіді не дасть.

 

     Будь ласка.

 

     ГЕРЦ І.І.,  голова правління асоціації організацій орендарів "Закарпатліс",   м.   Ужгород   /Перечинський   виборчий   округ, Закарпатська область/.  Уже півроку,  як урядовий варіант  Закону про  оренду  знаходиться  у  нас  з вами.  І після того було десь чотири  варіанти.  За  вашим   дорученням   Комісією   з   питань економічної  реформи  і управління народним господарством разом з Урядом  і  Спілкою  орендаторів   доопрацьовано   варіант,   який подається  вам  сьогодні  у  першому читанні.  Тоді доповідав від Уряду Олександр Сергійович Ємельянов,  а сьогодні я від комісії з цього питання постараюся вам дещо сказати.  Якщо будуть запитання

- відповім.

 

     Минуло два роки від тоді, як було прийнято рішення Верховної Ради Союзу РСР про перехід на оренду. Всі ми знаємо, що за ці два роки Україна не зуміла створити свій Закон про оренду,  хоч  було доручення  республікам.  І  як  наслідок  сьогодні багато великих трудових колективів у республіці практично незахищені, а ця форма господарювання,  яка нині є прогресивною,  перехідною до ринку, в республіці не поширюється.

 

     69

 

     Хочу сказати й про свій  колектив.  Він  об'єднує  50  тисяч орендарів.  На  сьогоднішній день постійно відчував утиски як від урядових структур, так і від місцевої влади.

 

     Тому я просив би сьогодні вас дуже уважно розглянути  проект і  найближчий  часом подати свої висновки в нашу Комісію а питань економічної реформи.

 

     Хочу вказати це на одну причину.  Згідно з  проектом,  пункт 6...  У союзних актах про оренду записано, що орендні організації мають право об'єднуватися в будь-які асоціації, корпорації й тому подібне.   І   ваші  колективи  об'єдналися,  зареєструвалися  як асоціація "Закарпатліс",  але,  на жаль,  ні в Уряді,  ні в інших структурах   не   можемо   знайти  юридичного  визнання.  Всілякі перешкоди чиняться трудовим колективам і при переході на  оренду, й після того, як ці підприємства почали працювати в нових умовах. Спілка орендарів і підприємців, яку я теж представляю, займається цим  майже  щодня.  Час  уже й піклуватися про ці колективи,  про такі, як орендні підприємства "Будмеханізації", фабрика "Чайка" з міста  Очакова  Миколаївської області,  Дніпропетровський трубний завод імені Леніна та багато інших.

 

     Хотів би   звернути   вашу   увагу   на   проблеми    оренди кооперативного  майна.  Зовсім  інший  приклад  -  спроба взяти в оренду  промкомбінат  Житомирської  облспоживспілки.  Тут   якраз працівники спілки намагалися зробити діючим законодавство союзне, яким  ми  поки  що  користуємося,  але   правління   Житомирської облспоживспілки категорично в цьому відмовило.

 

     Ще хотів   би   сказати   про   внутрігосподарську   оренду, індивідуальну й сімейну.  Тут чимало сваволі на місцях, багато що перешкоджав

 

     70

 

     людям вільно  працювати.  Особливо  це  стосується  орендних бригад,  ланок  сільського  господарства.  На  жаль,   негативних прикладів  тут  не  перелічити.  І  суть  у  тому,  що  керівники господарств,  очевидно,  боячись втратити можливість командувати, всіляко  намагаються  знову створити кабальні умови при укладанні договору про оренду.  Тут треба думати і на місцях, як змінити що ситуацію.

 

     Законопроект про оренду торкається інтересів усіх працюючих, громадян.  Про це свідчить хоча б те,  що  до  Комісії  а  питань економічної реформи і управління народним господарством та Спілки орендарів надійшло більш як 17 його варіантів з багатьох областей України  та величезна кількість різних пропозицій,  які загалом в останньому варіанті враховані.  Що стосується вже  представленого вам  проекту  Закону  про  оренду,  то  мі його представляємо від комісії разом з Урядом,  хоча з деяких статей у нас ще  в  окремі недомовленості, на які я хотів би звернути вашу увагу і врахувати під час наступного обговорення на комісіях.

 

     По статті 4. Ми хотіли все ж таки, щоб було записано: "Орендодавцем виступав  власник  майна",  хоча після узгодження з Міністерством юстиції тут,  у статті 4,  записано:  "Право  здачі майна в оренду належить власнику".  Ну,  якщо береться право,  то навряд  чи  у  нас  ця  оренда  буде  впроваджуватися  знову.   Є зауваження до статей 10,  22,  41,  43,  53 і 61 та інших.  Але я гадав, що вже потім, в ході розгляду ваших пропозицій у комісіях, все  буде  враховано  при представленні цього документа в другому читанні.

 

     Конкретніше я не буду на них зупинятися,  гадаю,  що ви  все почитали.  Якщо до мене будуть запитання, спробую вам відповісти, якщо зумію.

 

     71

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Запитання є?

 

     Прошу. Третій мікрофон.

 

     КЕЛЬМАН Д.І.  Іване Івановичу,  дуже приємно, що ви взяли на себе відповідальність і прокоментували проект Закону про оренду.

 

     Таке запитання  до вас.  Який буде порядок виділення землі в оренду?  Хто цим повинен займатися? Дайте таке пояснення і нам, і нашим  виборцям,  оскільки сьогодні вже говорили про те,  що мало хто на місцях про це знав. А нас, керівників, звинувачують, що ми десь щось гальмуємо.

 

     І ще  одне.  Чи поширюватиметься система оподаткування,  яка сьогодні  дів  в  колективних  господарствах,  на  такі  ж   самі селянські   господарства   і  чи  буде  варто  при  цих  системах оподаткування займатися селянським господарством?

 

     ГЕРЦ І.І.  Дякую.  Щодо першого запитання.  Ми пропонуємо  в статті  4,  щоб  землю  та інші природні ресурси в оренду здавали сільські,  селищні, міські, районні Ради народних депутатів, якщо інше  не  передбачено  законодавством.  Я вважав,  і ми це будемо обговорювати, що землю повинна здавати в оренду сільська Рада. Не колгосп,  а сільська Рада. Який механізм буде? Гадаю, з огляду на внесені тут пропозиції щодо впровадження Земельного  кодексу,  що саме  там  в  усьому  буде  вже конкретній механізм.  Договір про оренду  в  основним  документом,  значить  сільська  Рада  мав  з орендарем укласти договір, де буде сказано про умови.

 

     Відносно другого   питання  я  вважаю,  що  коли  буде  така система, то ніхто не займатиметься ні землею, ні орендою.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     72

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Иван  Иванович!  В  статье   15 проекта   закона  есть  такие  строки:  "За  неналежне  виконання обов'язків   стороні   несуть    відповідальність,    встановлену законодавством  Української  РСР".  Я  хотел  бы уточнить,  какую именно  ответственность  несет  сторона,  которая  не  надлежащим образом  выполнила  свою  работу,  причинила данному арендодателю ущерб. Как она будет нести ответственность, какую - материальную, уголовную или еще какую? Каким законодательством это определено?

 

     ГЕРЦ І.І. Законодавством тим, по-перше, яка відповідальність закладена в договорі про оренду між орендодавцем і  орендарем.  І вважаю,    що    вона    повинна    бути    тільки    економічна, фінансовоекономічна.

 

     Ми в ході впровадження закону вносимо пропозицію - записати, що  відповідальність  за  виконання  цього закову покладається на місцеві Раде,  раду міністрів і що положення  закону  обов'язкові при розробці інших актів.  Я вважаю, що це повинно бути визначено в договорі,  а далі - за Цивільним кодексом.  Там в питання права власності!

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.,   голова  канівської  районної  Ради  народних депутатів, перший секретар Чуднівського райкому Компартії України /Любарський виборчий округ,  Житомирська область/. Шановний Іване Івановичу!  Я хочу уточнити деякі моменти по першій статті першої глави.  Написано:  "Оренда  являв  собою  засноване  на  договорі строкове платне володіння

 

     73

 

     користування землею" і так далі.  Якщо  можна,  дайте,  будь ласка, відповідь: у ситуації, в якій знаходиться господарство - я маю на увазі колгоспи - це не підкріплюється ніякий  законодавчий актом?

 

     Сьогодні в  нас  розробляється  проект  Закону про селянське господарство.  Є Закон про державне підприємство.  А це яка форма організації?   Крім   того,   ми  говоримо,  що  спільною  формою громадського обробітку землі в колгоспи,  і  не  поширюється  цей Закон про оренду на такі форми господарювання,  як колгоспи, що в на території України.  Щупати ще якусь форму,  напевно, не варто, але - користуючись цим процитованим положенням - колгосп,  на мою думку,  якраз  відповідав  поняттю   орендного   колективу.   Він використовує землю, він мав основні засоби обробітку. То яка ваша думка з цього приводу?

 

     ГЕРЦ І.І.  Я вважаю,  що тут є...  Нам необхідно водночас із розробкою проекту Закону про кооперативне господарство готувати й інший  -  про  підприємство.  І  тоді  на   їх   засадах   будемо визначатись. Сьогодні в тій формі, як ви говорите, щоб колгосп із сільрадою укладав договір про оренду, - такого я не уявляю собі.

 

     ГОЛОВА.. Третій мікрофон.

 

     КОРОБКО М.І.,  секретар Комісії Верховної  Ради  Української РСР  у  питаннях  екології  та  раціонального природокористування /Тернівський виборчий округ,  Дніпропетровська область/. Шановний Іване Івановичу! Ми уже сьогодні підходимо до цього законопроекту з тих позицій,  що навряд чи що з цього вийде - так багато  існує перешкод. І справді - до депутатів звертається

 

     74

 

     багато громадян,  які  просять  посприяти їм у бажанні статі орендарями.  Перешкоди  в   як   безпосередньо   від   керівників господарств,  так  і  від районних виконавчих комітетів,  органів Радянської влади.

 

     У мене запитання таке.  Ви говорите,  що,  мабуть,  доцільно було  б,  щоб головним,  вирішальним голосом володів райвиконком. Мені здається,  що нам варто було б подумати взагалі про те,  щоб виробити   систему   сприяння  орендному  господарюванню.  Як  ви оцінюєте таку можливість?

 

     ГЕРЦ І.І.  Я мав на увазі, що в оренду землю здають сільські Ради, селищні 8 так далі. Відносно землі.

 

     Щодо захисту орендаря /оскільки він на сьогоднішній день уже живе,  як кажуть, хоча і придавлений, але росте/, то тут я а вами згоден.  Повинен  бути якийсь комітет роздержавлення,  і в складі такого комітету мав бути комісія по сприянню переходу на оренду.

 

     ГОЛОВА. Перши мікрофон, будь ласка.

 

     РОМАНЮК В.С.,  член Комісії Верховної Раді Української РСР а питань  культури  та  духовного  відродження /Стрийський виборчий округ,  Львівська  область/.  Перечитавши  цей  законопроект,   я переконався, що він ставить наших орендарів у дуже важкі умом.

 

     Наприклад, стаття  53  "Прибуток  орендного  підприємства та його  використання".  Оскільки  з  виручки,  одержаної   оренднім підприємством,  відшкодовуються  матеріальні  і прирівняні до них затраті,  витрати на оплату  праці,  вносяться  податки,  орендна плата, страхові

 

     75

 

     платежі, плата  за  природні й трудові ресурси,  сплачуються проценти по кредитах,  то зрозуміло,  що це  ставить  орендаря  у скрутне  становище.  В  інших  статтях  теж в певні обмеження.  Я думав,  що за таких  умов  оренда  не  буде  розвиватися.  Як  ви вважаєте?

 

     ГЕРЦ І.І.  Я  не хотів затримувати увагу депутатів на статті 53,  тому що нас не влаштовував  запропонований  варіант.  Стаття доопрацьовувалася.   Відповідно   до  нової  редакції  балансовій прибуток складається з прибутку від реалізації продукції,  робіт, послуг,   інших   матеріальних   цінностей.  З  балансу  прибутку сплачується  орендне   плата,   податки.   Тобто   прибуток,   що залишається,    надходить   у   повне   розпорядження   орендного підприємства.  А той  великий  перелік,  що  пропонувався,  треба вилучити.  Я  з  вами  згодний  цілком,  що  тут потрібна суттєва правка.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ПШЕНИЧНИКОВ А.Є.,  голова колгоспу  імені  XXІ  з'їзду  КПРС Джанкойського   району  /Джанкойський  виборчий  округ,  Кримська область/. В последнем абзаце статьи 4 отмечается, что для ведения крестьянского    хозяйства    /фермерского/    землю   в   аренду предоставляет районный или городской  Совет  народных  депутатов. Совершенно ясно,  что землю будут давать из земельных запасов.  А если земля дается фермеру

 

     76

 

     в аренду из пашни колхоза  или  совхоза  и  если  отчуждение данного  количества земли наносит ущерб интересам коллектива,  то как будет решаться вопрос в этом случае?  Очевидно,  следовало бы оговорить, что при этом необходимо согласие землепользователя или земледателя, то есть колхоза, совхоза и так далее.

 

     Герц І.І.  Я  не  считав,  что  колхозы  и   совхозы   будут земледателями.  Мы  же  начали  с  вами земельную реформу,  новое землеустройство,  перезакрепление  земель.  За  колхозом   теперь закрепляется  земля  как  за  арендатором  или фермером на равных условиях.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     77

 

     СМЕТАНІН В.І.,  заступник  голови  Комісії  Верховної   Ради Української  РСР  у  правах  людини  /Кіровський  виборчий округ, Дніпропетровська область/.  У нас в повестке дня  есть  вопрос  о союзной и республиканской собственности,  который рано или поздно президиум поставит нам в график работы.

 

     Скажите, пожалуйста,  развивая мысль депутата Звягильского и других выступающих,  будет ли работать наш Закон об аренде,  если мы не решим вопрос о собственности?  Или он будет бездействовать, как  бездействует  союзный  закон?  Ведь мы прекрасно знаем,  что какой бы мы закон не принимали,  союзное министерство никогда  не отдаст  свое  предприятие в полную аренду,  не на арендный подряд или внутрихозяйственную аренду, а в полную аренду. Не считаете ли вы, что мы поставили этот вопрос преждевременно?

 

     ГЕРЦ І.І.  Начну с последнего вопроса.  Я не считаю, что это преждевременно.  Ведь собственность  в  республике  есть.  Но  вы абсолютно   правы   в  том,  что  без  передачи  республике  всей собственности и этот закон не будет работать,  и земля  не  будет работать.

 

     Я сэкономил на выступлении 5 минут.

 

     ГОЛОВА. Оскільки  доповідач  зекономив час,  то я надаватиму слово для виступів.

 

     Перший мікрофон, будь ласка.

 

     ГУСЄВ В.І., директор середньої школи N 92 м. Донецька /Кіровський виборчий округ, Донецька область/. В статье 14 указаны сроки аренды.  Предполагается долговременная аренда земли

- от 5 до 10 лет. Если арендатор

 

     78

 

     взял землю  только на три года,  то не будет ли это причиной разрушения   плодородия   почвы   вследствие    интенсивной    ее эксплуатации?

 

     ГЕРЦ І.І. Дійсно, земля віддаватиметься в оренду строком від З до 10 років.  Ми орієнтувалися  на  Цивільний  кодекс.  У  разі необхідності строки можуть бути подовжені.  Я думаю, що депутати, зокрема депутати - аграрники приймуть більш конкретне рішення. Ви вважаєте,  що орендареві невигідно брати землю на тривалий строк? Не думаю.

 

     ГОЛОВА. Іване Івановичу, не вступайте в дискусію.

 

     Перший мікрофон.

 

     ШИНКАРУК В.М.,  головний агроном колгоспу  "Заповіт  Ілліча" Кривоозерського району /Доманівський виборчий округ, Миколаївська область/.  Відповідаючи на  одне  із  запитань,  ви  сказали,  що надавати землю в оренду повинна сільська Рада. Крім того, в одній із  статей  сказано,  що  переважне  право  на  оренду  мають  ті орендарі,  які  можуть сплачувати більший податок.  Чи не означає це,  що  сільська  Рада,  забираючи  зараз  землю  у   колгоспів, надаватиме її тим, хто більше заплатить, а люди, які пропрацювали весь свій вік на цій землі,  вклавши в неї свою працю, залишаться без прибутків? Прошу.

 

     ГЕРЦ І.І.  Я вважаю,  що конкуренція повинна бути. І не бачу ніяких суперечностей в тому,  що буде конкуренція між орендарями, фермерами,  колгоспами і таке інше. Адже тільки так можна підняти сільське господарство.

 

     79

 

     ГОЛОВА. Будемо закінчувати.

 

     Третій мікрофон.

 

     ГОМЕНЮК І.А.,  голова  Запорізької  районної  ради  народних депутатів,   голова   виконкому   /Запорізький   виборчий  округ, Запорізька  область/.  Иван  Иванович!  В  статье  49  "Цены   на продукцию   арендного   предприятия"  отмечается,  что  указанные предприятия имеют право реализовать свою продукцию по  договорным ценам,  кроме  случаев,  предусмотренных  законодательными актами республики.   Возникает   вопрос:   если   цена    контролируется государством и она не соответствует затраченному труду,  то будет ли государство платить арендному коллективу дотацию за то, что он реализует  продукцию  по более низким ценам?  И второй вопрос.  В законе отмечается,  что землю в аренду  отдает  только  сельские, поселковые  Советы  и  районные  Советы.  Но  ведь  за колхозами, совхозами мы закрепили землю, они получили акты землепользования. Разве  колхоз не имеет права создать свое арендное звено и отдать землю в аренду колхозникам,  которые хотят работать,  но работать под эгидой колхоза или совхоза?

 

     ГЕРЦ І.І.  Так, ми вважаємо, що орендар має право самостійно встановлювати ціни на договірній основі.  Якщо ж йому  район  дає замовлення  на  ту  чи  іншу  продукцію,  то  він домовлятиметься відносно цін,  коли ж виникатиме необхідність, то орендареві слід давати  дотацію  відносно  передачі  колгоспам землі в оренду.  Я вважаю, що цього не повинно бути.

 

     80

 

     Така моя думка.  Тому що це буде однією а форм. Там будуть і орендар, і колгосп. На рівних правах за орендарем буде закріплено землю.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь ласка.  Приступаємо  до  обговорення. Слово   надається   народному   депутату  Бандурці.  Після  нього виступатиме депутат Петренко, Запорізька область.

 

     БАНДУРКА О.М.,   начальник   управління   внутрішніх   справ виконкому    Харківської   обласної   Ради   народних   депутатів /Дергачівський  виборчий  округ,  Харківська  область/.   Шановні депутати!  У  мене  є  конкретні  пропозиції  щодо законопроекту. Статтю  5  доповнити:  "Орендарі  незалежно  від  форми   оренди, власності,  об'єкта  оренди  та громадянства користуються рівними правами".

 

     Стаття 4,  четвертий пункт - додати:  "Не підлягає  здачі  в оренду   майно,   яке  є  предметом  спору  в  судовому  порядку, закладене,  але  право  власності  на  яке   орендодавця   не   є офіційним".

 

     Статтю 8  "Зміст  договору  оренди"  доповнити:  "У договорі оренди передбачається також відповідальність сторін за  порушення умов  договору".  А  статтю  85  виключити  як таку,  що фактично доповнює зміст договору оренди.

 

     Стаття 16  "Суборенда".  В  проекті  записано:  "Орендар  за згодою  орендодавця  має  право  здати  в  суборенду  одержане за договором майно, крім випадків, передбачених законодавчими актами Української РСР".  Які це випадки?  Виходить,  що крім Закону про оренду, потрібно прийняти і Закон про суборенду. Треба ці випадки обумовити при доопрацюванні законопроекту. Якщо цього не зробити, тоді такі випадки можна тлумачити по-різному.

 

     81

 

     Статтю 26    доповнити:    "Орендодавець    може    вимагати дострокового   припинення   договору   оренди,  якщо  орендар  не забезпечує охорони навколишнього середовища  від  забруднення  та інших шкідливих впливів". Це в наш час суттєво.

 

     Статтю 47   записати  так:  "Зовнішньоекономічна  діяльність суб'єктів оренди здійснюється в  порядку,  встановленому  Законом про зовнішньоекономічну діяльність.  Вчора ми цей закон у першому читанні прийняли.

 

     Стаття 51:  "Контроль  діяльності   орендного   підприємства здійснюється  залежно  від  форми договору та засад,  на яких дів орендне підприємство" а не "як кооперативного",  що  зазначено  в законопроекті.  Орендне підприємство не є кооперативним, це різні речі.

 

     Стаття 58  і  59  дають  можливість   свавільної   поведінки недобросовісних орендарів щодо створення умов праці,  ферм оплати праці   членів   колективу,   соціального   захисту,   пенсійного забезпечення. Треба визначити, що умови створюються відповідно до чинного законодавства,  а не самостійно,  на свій  розсуд.  Це  ж стосується   статті   76   проекту  закону.  Якщо  це  самостійно вирішуватиметься,   то   це   юридичне   безглуздя.   Є   трудове законодавство, і порушувати його ніхто не мав права.

 

     Статтю 90 виключити, вона повторює статтю 28.

 

     У проекті закону дається перелік обов'язків орендодавця, але нічого не говориться про його права,  зокрема, про право контролю за  виконанням  умов  договору  оренди.  Інакше  як  же припинити договір оренди а ініціативи орендодавця?  Необхідно  в  постанові про введення в дію Закону про оренду,  а її треба розробити, дати перелік нормативних актів, які з прийняттям закону втрачають свою силу.  Закон,  яки?  пропонується  на  розгляд,  у  ряді положень суперечить Цивільному кодексу УРСР. Треба це також мати на увазі

 

     82

 

     при введенні його в дію.  Пропоную прийняти закон у  першому читанні,  хоча,  товариші,  на практиці він уже фактично діє. Цей закон народне господарство і населення чекають.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Петренку.  Після нього виступатиме депутат Шаповал, Черкаська область.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,    перший    заступник    голови    виконкому Приазовської  районної  Ради  народних  депутатів   /Приазовський виборчий  округ,  Запорізька область/.  Шановні народні депутати! Доопрацьований  проект  Закону  Української  РСР  про  оренду   з урахуванням  пропозицій і альтернативних проектів є кращим з тих, що ми мали по оренді.  Користуючись нагодою, хотілося б висловити свою  точку  зору  та  з дозволу народного депутата Поради - його позицію щодо  деяких  статей.  Висловлюємо  пропозицію  доповнити статтю 3 "Сфера та об'єкти оренди",  пункт "б", такими словами :" а також підприємства  /об'єднання/,  що  мають  у  своєму  складі спеціальні   підрозділи,   збереження   виконання  обов'язків  по призначенню цих підрозділів".

 

     Статтю 4 "Орендодавці",  пункт 4,  доповнити:  "колгоспи  та радгоспи  мають  право  здавати  землю  в  оренду".  Я  не зовсім погоджуюся з позицією Івана Івановича,  тому що  земля  згідно  з Земельним  кодексом  не  орендується  колгоспами і радгоспами,  а передається в постійне володіння.

 

     Таким чином,  в умовах, коли виникає катастрофічна ситуація, зменшується  працююче  населення,  доцільно  було  б  передбачити законом  можливість  надавати  землю   в   оренду   колгоспам   і радгоспами,

 

     83

 

     фермерам, підприємствам, колективам та громадянам.

 

     У статті  9  "Вартість  орендованого  майна",  пункт  1,  де йдеться про оцінку марна,  що передається  в  оренду,  не  зовсім чітко  сказано,  по  яких  цінах  оцінювати  його  - державних чи ринкових,  адже  від   цього   залежатиме   сума   амортизаційних відрахувань, які включаються в оренду.

 

     Пропонуємо доповнити   статтю  45  таким  пунктом:  "Орендне підприємство відповідно до договору самостійно  вирішує  напрямок своєї господарчої діяльності і розподіл виготовленої продукції та одержаного  доходу  згідно  з  рішенням  трудового  колективу  за підсумками роботи за минулий місяць, квартал чи рік".

 

     У статті  20  пункт  2  вступає  в  протиріччя  з пунктом 3. Хотілось би виправити деякі неточності.

 

     Так, у статті 11,  пункт 3,  записано:  "Пільги по  орендній платі  за  землю  встановлюються  Земельним  кодексом Української РСР".  Кодекс прийнято, тому точніше, на нашу думку, треба було б записати "встановлені11 замість слова "встановлюються".

 

     Вважаю, що   не   досить  захищені  права  працівників,  які вивільняються у зв'язку з  передачею  державного  підприємства  в оренду на конкурсній основі.

 

     Які в   багатьох   наших  законах,  механізм  реалізації  та відповідальність за  його  виконання  не  зовсім  продуманий.  Ми пропонуємо  доповнити  проект  статтею  92  "Відповідальність  за виконання закону":  "Зобов'язати Раду Міністрів, виконавчі органи місцевих  Рад  всіляко  сприяти  передачі державних підприємств в оренду.

 

     Посадові особи,  що  чинять  перепони   переходу   державних підприємств  на оренду,  несуть відповідальність.  Звільняються з роботи

 

     84

 

     виконавчими комітетами місцевих Рад за  місцем  розташування або штрафуються народними судами у розмірі до 3 тисяч карбованців за  поданням  виконавчих  комітетів  місцевих  Рад  та   трудових колектив і й".

 

     Але в  цілому проект Закону про оренду,  який ми отримали 19 березня,  відповідає Концепції переходу до ринкових відносин і  з врахуванням  критичних  зауважень  сьогодні може бути прийнятий у першому читанні, що ми вам, шановні колеги, пропонуємо зробити.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Шаповалу.  Після нього виступатиме депутат Ситник, Полтавська область.

 

     ШАПОВАЛ В.Н.,  голова  виконкому  Черкаської  обласної  Ради народних  депутатів  /Чигиринський  виборчий   округ,   Черкаська область/.  Шановні  народні депутати!  Ми не будемо грішити проти істини,  якщо скажемо, що оренда як форма господарювання викликає у  всіх  далеко  не  однозначну  думку.  Є в нас її прихильники й противники.

 

     Перші - це ті,  хто хоче заробити,  відчути себе господарями підприємств,  землі.  Другі  розглядають  оренду  як  привід  для дальшого закріпачення людей,  виснаження  землі,  хоч  при  цьому добре  розуміють,  що  справжнім господарем не завжди в то",  хто володів  основними  засобами  виробництва,  а  хто  користується, розпоряджається    виробленою   продукцією,   мінус   податки   і обов'язкові  платежі.  Особливо,  якщо  це  ще   й   гарантується відповідним законом.

 

     85

 

     Саме такі   права,   на   думку   членів  Комісії  з  питань агропромислового комплексу,  передбачав проект Закону про оренду, який   регламентує   стосунки  між  орендодавцями  і  орендарями, визначає міру їх відповідальності як  один  перед  одним,  так  і перед   державою,   служить   дійовим  засобом  розвитку  ділової активності працюючих.

 

     Треба прямо  сказати,  ті  форми   економічного   життя   та відношення  власності,  які  існували  і існують ще й досі в нас, холі  працівники  не  мають  абсолютно  ніякого   відношення   до виробленої  продукції  /в  нею  розпоряджається  на  свій  розсуд адміністративно-бюрократична  система/   глушать   ініціативу   і підприємливість  людей.  Хочемо  ми  того  чи ні,  сьогодні в нас просто немає альтернативи багатоукладності,  як і ринку теж. Така реальність, від якої нам нікуди не подітись.

 

     Як свідчить практика, здійснення економічної реформи не може перебудувати  господарський  механізм,  не  зачіпаючи   стосунків власності.

 

     Вже не  один  рік,  скажімо,  наші  підприємства  працюють з використанням різних моделей госпрозрахунку,  і все ж наблизитися до  реального  госпрозрахунку  після переходу їх на першу і другу моделі  не  вдалося.  Чому?  Та  тому  що  ні  та,  ні  друга  не забезпечують економічної самостійності підприємств.  Міністерства і відомства,  як втручалися у їх діяльність,  так і  втручаються, особливо  щодо  питань  розподілу  прибутку  і госпрозрахункового доходу.  Зрозуміло,  що  за  таких  умов  не  вдається   подолати байдужості  працівників  до  державної  власності,  а отже,  і до результатів праці.

 

     По суті, ні перша, ні друга модель госпрозрахунку не привели до  помітних  зрушень  у  розвитку  економіки.  Відчутні зрушення заінтересованості людей у результатах своєї праці, на нашу думку,

 

     86

 

     може зробити оренда,  яка поряд а іншими факторами  ліквідує адміністративну    регламентацію    господарської   самостійності підприємств,  колгоспів  і  радгоспів,  забезпечить  їх   реальну економічну  незалежність.  Врешті-решт,  якщо ми хочемо розірвати замкнуте коло,  в якому опинилися,  нам в  якійсь  мірі  допоможе Закон про оренду.

 

     Не будемо  говорити  про  подальшу його долю,  але на період переходу до ринку  він  стане  важелем  і  важливим  інструментом розвитку  активності  людей,  безумовно  змінить  їх ставлення до праці.

 

     Вважаю, що  Президія  Верховної  Ради  республіки  правильно зробила,  поставивши  обговорення цього проекту після законів про власність,  про землю й інших законів /не буду перелічувати/, хоч на  перших  порах намічалося розглядати спочатку саме його.  Адже багато законодавчих положень даного документа дійсно пов'язані  а ними  і стають більш зрозумілими для сприйняття.  Тим більше,  що Закон про оренду не в  законом  прямої  дії,  оскільки  для  його реалізації  необхідні додаткові рішення Ради Міністрів республіки і місцевих органів влади, про що тут вже говорив народний депутат Бандурка.

 

     Уважно ознайомившись  з  ним,  члени  нашої комісії в цілому підтримують викладені в  ньому  ідеї.  Разом  з  тим  хотілося  б висловити ряд міркувань щодо представленого проекту.  Зокрема,  в ньому,  на нашу  думку,  варто  було  б  деталізувати  оптимальні співвідношення   госпрозрахункового   доходу   та   споживання  і накопичення.  Адже прийнявши,  як ви знаєте, свого часу Закон про індивідуальну  трудову  і  кооперативну діяльність,  ми на перших порах принесли державі своєю непродуманістю чимало  збитків,  які потім довелося звичайно, ліквідовувати.

 

     87

 

     І оставив.  В зв'язку а тим,  що в даний час і в найближчому майбутньому основними виробниками сільськогосподарської продукції будуть  колгоспі  і  радгоспі,  внутрігосподарська  оренда набуде значного поширення.  Тому  я  підтримую  пропозицію  попереднього депутата.   Як   показує   досвід,  в  орендних  колективах  віща продуктивність праці,  кращі результаті.  В них немає  проблем  з робочою   силою  і  дисципліною.  Та  метою  дальшого  підвищення ефективності роботі працюючих на  внутрігосподарському  орендному підряді,  більшої  захищеності  їх  від адміністрації колгоспів і радгоспів варто бую б  їх  наділити  правами,  які  закріплені  у статтях  даного  закону.  З  приводу  тих та інших статей проекту закону члени Комісії з питань агропромислового  комплексу  подали свої письмові пропозиції і зауваження.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Ситнику.  За ним вістуватиме депутат Полях.

 

     СИТНИК В.П.,    перший    заступник    Голови     Державного агропромислового  комітету  Української  РСР  /Оржицький виборчий округ,  Полтавська область/.  Шановні народні  депутати!  На  мов думку, запропонований на розгляд Верховної Ради проект Закову про оренду слід теж розглядати як вкрай необхідній  .  документ  щодо вдосконалення  виробничих  і  економічних відносин в усіх галузях народного господарства,  якого від нас чекають виробничники. Якщо прямо  говорити,  оренда,  хоч  і у важких для неї умовах,  все ж довела своє право  на  життя.  Окремі  її  положення  деякій  час працюють і пройшли відповідну апробацію в умовах виробництва.

 

     88

 

     Сьогодні орендні  відносний  застосовують в агропромисловому комплексі більше двох третин  господарств,  на  ряді  підприємств переробної    промисловості    і   в   будівництві.   Доцільність застосування підтверджується  хоча  б  тим,  що,  якщо  порівняти кількість  виробленої  продукції на одного працюючого в орендному колективі і там, де оренда не застосовується, то в .орендних колективах її виробляється у півтора раза більше. Але більш широкому розповсюдженню оренди заважав,  крім суб'єктивних, цілий  ряд  об'єктивних  причин,  і основна з них - це недоліки у правовому  регулюванні  виробничих   відносин.   Останнім   часом спеціалістам  Держагропрому  довелося  розглянути десятки і сотні різних скарг.  Якщо їх узагальнити,  висновок напрошується  один: орендар  у  нас  виявився  недостатньо  захищеним.  Більше  того, прийняті на різних рівнях нормативні акти  та  рекомендації  щодо оренди   /особливо   якщо   говорити  про  її  внутрігосподарську різновидність,  а  вона  має  досить  широке   розповсюдження   в сільському   господарстві/,   по-суті,   всі   існуючі   сьогодні положення,  захищать  у  першу  чергу  інтересі  орендодавця.  Як правило,  орендар  у  нас  не був ще ні справжнім господарем,  ні організатором   виробництва.   Запропонований    проект    закону передбачає  законодавче,  з  урахуванням  взаємних інтересів,  на рівній   основі   відрегулювати   взаємовідносини   орендаря    і орендодавця.  Проте  в  проекті  є  окремі статті,  про остаточне прийняття яких, на мою думку, слід було б ще порадитися.

 

     Взяти хоча б статтю ІІ,  де йдеться про  оренду  землі,  про орендну  плату  за  землю.  В  нашому варіанті це питання вирішує місцева Рада як орендодавець.  Передбачено,  що розмірі  орендної плати  встановлюються  за  угодою  сторін  залежно  від  якості і місцезнаходження земельної ділянки,  виходячи з кадастру і оцінки землі. Так визначено і в Земельному кодексі.

 

     89

 

     Разом з   тим   без  достатньої  конкретизації,  без  певних критеріїв економічної оцінки землі кожна сільська чи міська  Рада

-  орендодавець  буде  по-своєму визначати ці її параметри.  Такі підходи   можуть   бути   різними   навіть   в   умовах    одного адміністративного  району,  а  може  і  господарства.  Досвід  же показує,  що помилки,  які  допускалися  і  призводили  часто  до розпаду орендних колективів,  якраз і полягали в тому, що орендна плата  встановлювалася  або  непокірно   великою,   або   взагалі необгрунтованою.  Певну  роль у вирішенні літань на місцях мав би зіграти комітет по земельній  реформі,  формування  якого  у  нас надзвичайно затягнулося.

 

     Мені здається,  що  нам  треба  подивитися  і  зіставити наш проект  із  тими  нормативними  актами,  які  уже  прийняті.  Ну, скажімо,  у  статті  69 говорімо,  що орендар самостійно реалізує продукцію,  У той же час у республіці сьогодні  існує  положення, яке  обмежує  вивіз продовольчих товарів за межі тієї республіки. Напевно,  у статті 73 треба  було  б  визначити  чіткіше  надання кредитів  банком,  оскільки  ми  говоримо,  що  вони видаються на орендній основі,  а в закові  про  пріоритет  записано,  що  вони видасться   у   першочерговому  порядку.  Підтримуючі  пропозицію прийняти проект закону в першому читанні, я вважав, що його треба дуло  б  частково,  а  врахуванням  цих і деяких інших зауважень, доопрацювати. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Поляху.  За  ним виступатиме депутат Костенко.

 

     90

 

     ПОЛЯХ В.І., перший секретар Золотоніського райкому Компартії України  /Золотоніський  виборчий  округ,   Черкаська   область/. Шановні депутати!  Шановний Голово!  Я виступатиму з приводу двох питань.  Перше  питання:  Комісія  у  справах  молоді  рекомендує підправити  деякі  статті.  Друге питання:  особисто хочу сказати декілька слів щодо Закону про оренду.

 

     Статтю 5 комісія пропонує доповнити словами: орендар повинен мати   ліцензію   на  господарську  діяльність,  що  видається  у встановленому порядку, а також відповідну освіту та стаж роботи в галузі, на даному підприємстві чи на землі".

 

     Стаття 8.  її пропонуємо доповнити словами: "Договір повинен включати умову,  що орендар бере на  себе  зобов'язання  протягом п'яти  років  використовувати  його  для виробництва продукції чи надання послуг відповідно  до  завдань,  визначених  нині  діючих статутом,  положенням цього підприємства, не допускаючи зменшення обсягу виробництва продукції,  надання послуг, зміни номенклатури тощо".

 

     Стаття 13.  Абзац третій викласти в такій редакції: "Орендар не має права  вимагати  відповідного  зменшення  орендної  плати, оскільки  він  відповідає  за  природну  родючість  земель шляхом підтримання її не в гіршому стані, ніж до того, як він її приймав згідно з договором".

 

     І стаття 49.  Доповнити її словами:  "Ціни на продукцію,  що виготовлена із сировини, придбаної на вільному ринку, утворюються також з урахуванням кон'юнктури ринку".

 

     Щодо деяких  особистих  міркувань  я  хочу  сказати  ось що. Шановні депутати, шановне керівництво країни і республіки! Шкода, що ми й досі працюємо, керуючись емоціями. Не замислюємось, що

 

     91

 

     буде через два,  три місяці у країні і в республіці. Причина та,  що в цей зал і в певний  керівний  ешелон  дехто  прийшов  з мітингового галасу, з комсомолу. Т ми серйозно не задумуємося, що зараз коїться  з  економікою  країни.  Розбалансовано  економічні зв'язки.  Самостійність  дала  поштовх  до  розпродажу держави "з молотка".  Один розпродує на валюту,  інший на бартер,  третій не мав  нічого  і  страйкує.  В  яку ціну обійдеться нинішній страйк шахтарів металургам і всій країні?  Завтра треба сіяти -  і  нема чим.  Якщо ми, землероби, не посіємо, то ви знаєте, що нас чекав. Четвертий піднімав ціни - так ідемо до ринку.  Полиці порожні,  і ніхто сьогодні - і парламент,  і ви,  Леоніде Макаровичу,  теж як керівник цього парламенту - не замислюється над, тим, як створити такий  економічний  закон,  що сприяв би виробникам і виробництву продукції.  Ми всі тут ділимо невироблену продукцію,  незароблені гроші.  Якщо ми всерйоз не задумаємося над цим питанням, то у кас і  залишаться  порохні  прилавки.  Тим  самим  народ  оцінить   і парламент, і керівництво в цілому.

 

     17 березня  ми поставили крапку над "і",  і нам потрібні вже не емоції,  ті,  що були і є.  Хаос на  руку  ви  знаєте  кому  - мафіозним утворенням та політиканам без влади.  А народу потрібні сьогодні товари, добробут і міцні економічні зв'язки.

 

     На мою думку, сьогодні нам з вами потрібен перехідний період на 2-3 роки і в цей час жорсткі, так звані "драконівські" закони. Сьогодні  всі  підприємства,   колгоспи   та   радгоспи   відчули самостійність,  і я вже говорив,  що продають, що завгодно й куди завгодно.  Давайте продавати понад державне замовлення продукцію. І  на  цю  продукцію накладати мінімальні податки - як на валютну торгівлю,  так і на внутрішню.  Можливо,  навіть і  безподатковий продаж дозволити.

 

     92

 

     Сьогодні я  хочу  один  тільки  приклад  навести  по  своєму району.  Поїхали   представники   в   Кам'янець-Подільський,   на цементний  завод,  бо  за  планом  на  4 квартал /я одну хвилину/ цементу не додано одному тільки  району  600  тонн.  А  тому,  що заводчани  на  "Електрони"  зі  Львова  міняють  цемент.  Та й за кордон,  мабуть,  відвозять.  Що ж далі буде, якщо ми всі планову продукцію,  держзамовлення будемо продавати наліво і направо?  Ми розбалансували сьогодні економіку до такого рівня... А про завтра навіть не можна сказати, яким буде цей рівень.

 

     Тому давайте  подумаємо  над  цим  і  створимо на перехідний період командно-адміністративну систему. Таки згадаємо її, вона в будь-якій  зарубіжній  фірмі  діє,  дай  Боже,  а  у нас сьогодні злякалися її.  І порушень у фірмі зарубіжній  ні  на  півпроцента немає.  Якщо  дав  фірмач  слово,  то воно дотримується.  А у нас сьогодні в економіці  суцільний  хаос.  Тому  спочатку  виконаємо державне замовлення, як у сільськогосподарському виробництві, так і  в  промисловості,  а  вже  потім  давайте  торгувати.  Вчитися надпланову продукцію продавати,  як кому сподобається.  Бо інакше ми з вами тут довго не сидітимемо і довго не  керуватимемо  нашою країною.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутатові Костенку,  За ним виступатиме депутат Бичков.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,  заступник  голови  Комісії  Верховної   Ради Української    РСР   у   питаннях   екології   та   раціонального природокористування /Червоноармійський виборчий округ,  м. Київ/. Я  виступаю  за  дорученням  фракції безпартійних,  але хотів би, зважаючи на попередній виступ,  лише одну репліку додати. Історія вже довела, що економічний розквіт можливий лише

 

     93

 

     за умов   економічної,  політичної  свободи,  а  не  завдяки різного роду обмеженням.

 

     Тепер про закон. Якщо оцінювати проект Закону про оренду, не можна   не   відзначити   його   велику  абстрактність,  юридичну заформалізованість.  Це загальна ідея оренди, викладена юридичною термінологією.  Але  ми  живемо  в  конкретній  і дуже унікальній країні.  У нас ще тільки формуються  умови  для  появи  приватної власності   і   майже   немає  навичок  роботи  в  умовах  повної економічної свободи.  Тому необхідно відмовитися від  політичного підходу до реальної справи.

 

     Що таке  рівноправність  усіх  форм власності?  Це політичне гасло,  яке визнає право існування  державної  власності,  котра, поперше,  деперсоніфікована,  а по-друге,  непродуктивна,  тому й повинна бути суттєво обмежена.  Рівність  державної  власності  з іншими   формами   власності,   якщо  юна  гарантується  законом, забезпечить нам на  десятки  років  реальне  планування,  значить подальше   розбазарювання  народної  праці  -  з  одного  боку  і розбещення інших фори власності - з іншого.

 

     Конкретні зауваження про  концептуальні  підвалини  проекту. Перше.  Трудовий  колектив  державного  підприємства має виключні права на оренду.  Це означав* що державний орган, орендодавець не мав   права  ні  відмовити  колективові  в  оренді,  ні  передати підприємство  комусь  іншому,  якщо  про  таке   бажання   заявив колектив.

 

     Друге. У  всіх  інших випадках - рівний і обопільний договір без будь-яких  обмежень.  Правильно,  що  оренда  допускається  й іноземними  юридичними  особами,  але  при  цьому треба обумовити гарантії  вивезення  прибутків  орендного  підприємства,  порядок орендної плати у випадках, коли продукція йде на експорт. Сказати про те,  що на ці випадки не розповсюджується правило  про  викуп після

 

     94

 

     відшкодування вартості майна за допомогою орендної плати.

 

     Якщо суто  технічні  аспекти  оренди  не  будуть включені до закону,  то  в  постанові  треба  доручити  відповідним   органам підготувати такі інструктивні матеріали.

 

     Закон УРСР  про  оренду  повинен  поширюватися  на  всі  без винятку  форми  власності,  включаючи  й  підприємства   союзного підпорядкування,   підприємства   спільно   з  участю  іноземного капіталу,  розташовані на території  України,  навіть  якщо  вони зареєстровані поза межами республіки.

 

     Якщо викуп  майна  залишається,  треба більш чітко визначити порядок викупу при оренді.  Наприклад, те, що для викупу Держбанк може  надати  кредит,  що  безкоштовна  передача майна можлива не тільки тоді,  коли підприємство збиткове,  що  в  разі  подальших перетворень   колективного   підприємства  власність  або  так  і залишається неподільною, або вона підлягає викупу.

 

     Щодо оренди сільськогосподарської землі.  Якщо виходити не з абстрактних  положень,  а  з  реального  стану  справ,  то просте проголошення права на оренду земель не тільки нічого не  означає, не  стимулює  суттєвих  змін в аграрних відносинах і виробництві, але й, навпаки, може послужити деструктивним процесам.

 

     По-перше, збіднілий селянин  не  скористається  абстрактним, рівним   з   орендарським  колгоспом  чи  радгоспом  правом.  Він безправний і обмежений у можливостях продуктивної діяльності.

 

     По-друге, інтереси  орендодавця,  його  реальні   можливості впливу   на  селянина  через  соціальну  сферу  і  фактичне  його становище будуть протидіяти оренді як такій.

 

     І навпаки,  якщо хтось матиме можливість оренди землі, то це людина,  яка  має певну суму грошей і цю суму може використати на підкуп посадових осіб.

 

     95

 

     Як в  останньому  випадку,  так  і  в   попередньому,   коли селянин., незважаючи на неймовірні труднощі і перешкоди, вступить в орендні відносини - в обох  цих  випадках  можливої  оренди  її наслідком   буде   остаточне  спустошення  угідь  через  хижацьку експлуатацію природного потенціалу і відсутність зацікавленості в інвестиціях, спрямованих на підвищення родючості земель.

 

     Такий поворот  подій  дуже  ймовірний,  він  уже проявився у Китаї в ході останніх реформ.

 

     Враховуючи все  це,  пропоную:  надати  селянинові  права  і можливість орендувати землю там,  де він працює;  підтримати його фінансове,  а  не  обкладати  податком  і  процентами,   можливо, гарантувати низький процент чи звільнення від оплати під процент, зобов'язати держоргани забезпечити орендаря технічними  ресурсами по повній нормі.

 

     На мою    думку,    слід    дуже   обережно   ставитися   до короткострокової   оренди   землі   так    званими    мігрантами. Довгострокову оренду можна подовжити, але не більше ніж до 20- 25 років.  Це автоматично гарантуватиме право власності. Зобов'язати державні  органи  укладати договір про попередню закупку урожаю і надавати кредити під заставу урожаю,  а також формувати  страхові фонди  за  бажанням орендаря.  Інші зауваження я передам комісії, яка розглядатиме цей законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Бичкову.  Потім виступатиме депутат Сівкова.

 

     96

 

     БИЧКОВ В.В.,  перший  заступник голови виконкому Херсонської обласної Ради народних депутатів /Новотроїцький  виборчий  округ. Херсонська область/.  Уважаемые депутаты! Уважаемый Председатель! Я вношу предложение принять проект закона, представленный нам мам рассмотрение   Советом  Министров.  Вместе  с  тем,  поскольку  я проработал  все  альтернативные  проекты,  хотел  бы   внести   в правительственный  законопроект  отдельные дополнения и просил бы их учесть.

 

     Первое. Статье  4  "Заборона   та   обмеження   оренди"   из альтернативного  проекта,  предложенного  комиссией  по  вопросам экономической реформы и управления народным хозяйством,  включить в  наш проект.  В союзном законе об аренде это предусматривается. Таким образом мы избежим  споров  относительно  того,  что  можно передавать в аренду.

 

     Второе. Дополнить  правительственный законопроект параграфом 2 статьи 8 альтернативного проекта в такой редакции:  "Передача в оренду  майна,  землі  проводиться на конкурсній основі.  Конкурс оголошує орган,  якому належить право передачі  в  оренду  майна, землі".

 

     Третье. Статью 45 после первого абзаца дополнить параграфом 4 статьи 19 альтернативного проекта в такой редакции: "Організація орендарів  може  надавати  за  рахунок  своїх коштів іншим підприємствам і організаціям кредит,  грошову допомогу, які визначаються  угодою  сторін,  включаючи домовленість про розміри проценту за користування ним або інші умови."

 

     Четвертое. В первом варианте законопроекта Совета  Министров была статья 72 "Коопераційні зв'язки селянських та

 

     97

 

     інших трудових   господарств   при   здійсненні   виробничої діяльності". К сожалению, в новом варианте она исчезла. Я считаю, ее следует восстановить.

 

     Сегодня коллективы,  которые  работают на аренде,  заявляют, что без колхоза, совхоза, то есть без общественной помощи, трудно стать на ноги и арендатору, и фермеру.

 

     Статья 72 поможет нашему Закону об аренде заработать.

 

     Далее. Здесь  сегодня  велись  дискуссии  о  так  называемой целевой аренде.  Товарищи,  поймите, за короткое время переломить психологию  крестьянина  очень  трудно,  трудно  сделать  из него настоящего арендатора, хозяина.

 

     Поэтому внутрихозяйственный  арендный  подряд  в  наибольшей степени  отвечает  требованиям сегодняшнего дня в деле увеличения продукции,  повышения и  ответственности  каждого  за  результаты труда.  Только на этой основе у нас будет рождаться новый хозяин. Я думаю,  что мы должны  поддержать  внутрихозяйственную  целевую аренду.

 

     Заканчивая свое  выступление,  хочу обратиться к комиссиям и Совету министров, которые работали над этими законами: необходимо выработать  механизм  внедрения  данного  закона.  В связи с этим предлагаю.

 

     Первое. Стимулировать направление части хозрасчетного дохода на увеличение производства,  решение социальных вопросов арендных предприятий.

 

     Второе. Создавать условия для доверительных отношений  между арендатором и арендодателем.

 

     98

 

     Третье. В  статье  71  речь  идет  о материально-техническом снабжении.  Однако механизм решения этого вопроса  не  выработан. Совету   Министров   следует   разработать   договор  о  взаимных обязанностях сторон по материально-техническому обеспечению.

 

     И последнее.  Это касается  аренды  на  землю,  в  частности производства арендными коллективами экологически чистой продукции по договору.  В  проекте  предусматривается  заключение  договора сроком  на  3-5  лет.  Но  ведь  за это время из земли можно все. изъять и оставить ее бесплодной..

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутатові Сівковій, потім виступатиме депутат Бедь.

 

     СІВКОВА Л.М.,  голова колгоспу імені Чапаєва Добропільського району  /Добропільський  виборчий   округ,   Донецька   область/. Уважаемые  народные депутаты!  Давайте посмотрим на аренду как на новую   форму   экономических   отношений,   а   проект    закона проанализируем, исходя из того, что он должен: во-первых, вызвать желание  как  у  арендатора,  так  и  у  арендодателя  широко  им пользоваться;   во-вторых,   заставить  арендатора  относиться  к предмету аренды как к своей собственности,  а не как к взятому на прокат телевизору.  И,  наконец,  в отношениях сторон максимально приблизиться к законам рынка.

 

     В законе об аренде  делается  ставка  на  человека,  на  его заинтересованность,   самостоятельность,  это  мы  видим.  Аренда высоко поднимает достоинство человека, развивает чувство хозяина, а    главное    -    открывает   кратчайший   путь   к   созданию продовольственного достатка в стране.  Ведь что поразительно:  за десятилетия

 

     99

 

     урожайность в том или ином хозяйстве повышается всего на 1- 2 центнера,  а иногда и вовсе стоит на месте.  И это все при том, что   данной  проблемой  занимается  10-20  специалистов.  И  вот приходят люди,  которые берут в аренду  или  на  семейный  подряд землю, средства производства, заключает договора с руководителями хозяйства на определенных принципах.  И за год, минимум - за два, поднимают урожайность зерновых на 10-15 центнеров, а надой молока увеличивают с двух с половиной до трех-четырех тысяч литров.

 

     Люди, конечно,  поддерживают этот закон,  хотят пойти  новым путем,  но вся беда в том, что им многое мешает, они сомневаются. Это,  конечно,  пережитки административной системы, суть которой, если  кратко,  сводится  к  вере  в  команду и неверию в то,  что рядовой человек сегодня - и рабочий,  и колхозник, и специалист - уже готов действовать активно, самостоятельно.

 

     Представляются нецелесообразные  и некоторые пункты проекта, которые связывают арендную плату и сроки аренды со сроками полной амортизации сдаваемого имущества.

 

     Не секрет, что на рынке частных автомобилей, например, новая автомашина стоит втрое,  вчетверо дороже,  чем  в  госторговле  - таковы реалии рынка,  как мы знаем. Почему тогда при сдаче той же машины в аренду следует ориентироваться на сроки ее  амортизации, связанные,   к   тому  же,  с  ее  стоимостью  до  многочисленных "подорожаний" /конечно, в кавычках/?

 

     Есть и  другие  пункты,  ставящие  арендатора  в  невыгодное положение. Это статья 20. А ведь он является хозяином имущества.

 

     Несколько слов хочу сказать о земле.  Колхоз отдает бросовые земли,  где не в состоянии иногда ничего  вырастить,  под  дачные участки  горожанам,  которые не специалисты в агрономии.  И через год-два

 

     100

 

     эти бросовые земли превращаются в мичуринские  сады,  причем на    долгие-долгие    годы.    Преимущество    владения   землей заинтересованного лица в данном случае очевидно.

 

     Мы здесь не говорим,  конечно,  о частной  собственности  на землю.  Из земли,  взятой в аренду, за 2-3 года могут быть выжаты все  животворящие  соки.  Поэтому,  во-первых,  необходимо  особо отработать  механизм  передачи  земли  в аренду,  во всех случаях отдавать предпочтение долгосрочным договорам с  уменьшающейся  по годам  аренды  платой,  естественной перспективой выкупа предмета аренды.  Землю в аренду надо давать на как можно более длительный срок,  что  будет  способствовать  формированию  иной  психологии людей.

 

     Аренда позволяет    эффективно     использовать     основные производственные фонды.  Я считаю,  что нерешенные проблемы здесь есть,  одна  из  них  -  как  привязать  эти  основные  фонды   к индивидуальному   хозяину.  Думаю,  что  лучшей  формой  является арендный  подряд   с   оплатой   по   остаточному   принципу   от хозрасчетного  дохода.  Этот  принцип  формирования  дохода очень нравится людям.  Как показала практика,  они сразу схватывают его сущность:  если  будешь  хорошо  работать,  то хорошо и получишь. Однако сегодня здесь есть и другая сторона медали. Как все мы уже знаем,   серьезным   тормозом   широкого  распространения  аренды является слабая материально-техническая база, и это у нас пробел. Бытует мнение,  что арендатором может быть любой желающий, однако это не совсем так.  Однако желания мало, нужны знания. До сих пор у   нас   не   продуман   вопрос  о  профессиональной  подготовке арендаторов.  Думается,  для этого необходимо  создать  постоянно действующие курсы или школы.

 

     Опыт, накопленный хозяйствами нашего района, позволяет

 

     101

 

     систематизировать прогрессивные     формы    хозяйствования, применяемые в настоящее время,  и судить об их  эффективности.  В большинстве   хозяйств   района   уже  внедрены  различные  формы организации оплаты труда.  И,  безусловно,  Закон об аренде - тот документ, который необходим как арендодателю, так и арендатору.

 

     В своем  выступлении хочу остановится на таком вопросе,  как платежи в бюджет.  Именно вот эта,  ныне  существующая  налоговая система   пока  не  может  стимулировать  развитие  как  арендных коллективов,  так  и  отдельных  арендаторов.  До  сих   пор   не ликвидированы  противоречия  между  арендатором  и арендодателем, суть   которых   сводится   к   явно    выраженному    стремление управленческого  аппарата  подучить  как можно большую прибыль от арендаторов   и   перенести   на   них   максимум   платежей    в государственный бюджет.  А это,  в свою очередь,  займет арендные коллективы возможности самостоятельно,  за  счет  своих  доходов, развивать производство.

 

     Благодарю.

 

     102

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Бедю.

 

     БЕДЬ В.В., адвокат Тячівської юридичної консультації /Тячівський виборчий округ, 3акарпатська область/. Шановний Голово! Шановні  народні  депутати!  Закон  про оренду є одним із важливих законів у системі економічних  законів.  Починаючи  свій виступ,  я  хотів  би  звернути  вашу увагу на те,  що перехід до ринкових відносин викликає необхідність гарантувати і захистити в правовому   порядку   договірні   економічні  взаємозв'язки,  які виникають  між  окремими  господарниками,  кооперативами,  малими підприємствами,  колгоспами і громадинами.  Закон про оренду не є основним   законом   урегулювання   економічних    взаємовідносин господарських   одиниць.   Адже  основним  законом  є  Закон  про власність,  яким  передбачається  передача  у  користування   або основних  фондів,  або  тієї  ж самої землі.  Однак через життєві ситуації власник або користувач засобів виробництва чи землі може мати  можливість  надати  частину  їх  у  оренду  тому  чи іншому суб'єкту.

 

     У цивільному  праві  відбито  цілий  ряд  різних  договірних відносин   між   суб'єктами.   Серед   них  також  передбачено  й довгострокові оренди.  Це є життєва ситуація.  Тому вона потребує обов'язкового  врегулювання  й  у законодавчому порядку,  адже ми кожного разу можемо зустрітися з нею в житті.

 

     Уявіть собі  таку  ситуацію.  Одна  економічна   одиниця   - підприємство, або колгосп - має якусь дорогу техніку, яку вона не використовує повністю для своїх потреб.  Поряд є інша  економічна одиниця або господарник, які не мають цієї техніки і могли б

 

     103

 

     тимчасово орендувати  її.  Таким  чином  виникають договірні відносини, що мають бути врегульовані у законодавчому порядку.

 

     Хочу підкреслити,  що Закон про оренду не підміняє Закон про власність,  він не підміняє й Земельного кодексу.  Питання землі, яких торкалися  попередні  виступаючі,  по  суті  не  регулюються Законом про оренду.  Ним передбачаються тільки ті випадки,  коли, наприклад,  земля може надаватися  в  оренду  тим,  у  кого  вона знаходиться у користуванні.

 

     Також хочеться  відмітити,  що,  коли  ми  йдемо до побудови правової  держави,  а  також  налагодження  вільних   економічних взаємовідносин,  розвитку  ринкових  відносин,  то відповідно має бути  і  по-новому  врегульовано  питання   відповідальності   за недотримання  орендних  договорів.  Ми  тут  повинні  відійти від командно-адміністративної  системи,  від   системи   диктату   і, звичайно,   передбачати  єдиний  захист  -  відповідальність.  Це введення штрафних санкцій,  відшкодування  завданих  збитків,  що передбачається  укладеним  договором,  або  в противному випадку, коди сторони не згідні, - захист орендних прав, прав власника або захист   прав   користувачів  у  судовому  порядку,  тобто  через звернення у суд.

 

     На закінчення хочу сказати,  що вся депутація  Закарпатської області  підтримує  варіант  проекту  Закону  про  оренду і також пропонує прийняти його в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Надзвичайно  добре,  що  на  такій  ноті   завершено виступ.  Мені  немає  абсолютно ніякої потреби закликати народних депутатів до того, щоб прийняти закон у першому читанні. Тільки

 

     104

 

     я хочу запросити тих народних депутатів,  які ще не  встигли залишити   приміщення   Верховної   Ради,   зайти   до   залу   і проголосувати.

 

     Я хочу  поставити  на  голосування  проект   постанови   про прийняття проекту Закону про оренду в першому читанні.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 322. Прекрасно. Закон прийнято.

 

     Тепер я   хочу  попросити  у  вас  3  хвилинки.  На  вечірнє засідання пропонується внести два документи  /я  виправляюсь,  як кажуть,  на  ходу,  тут були зауваження до Голови/.  Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю Української РСР нам доповість  депутат  Білоблоцький.  І  проект  Закону  про банки і банківську діяльність Української РСР у другому читанні.

 

     Тепер ще  одне  питання.  До  нас,  до  українського  народу звертаються   трудові   колективи  нашого  шевченківського  краю. Дозвольте мені зачитати це звернення.

 

     "Шановні громадяни    України!    Робітники,    спеціалісти, працівники сільського господарства,  освіти, медицини і культури, ветерани і молодь!

 

     У кожного народу поряд з різними матеріальними  і  духовними багатствами в цінності непохитні,  непідвладні часові. На Україні

- це геній  Шевченка.  130  років  минуло,  як  перестало  битися полум'яне  серце  поета,  а  він  з  неослабною  силою  додав нам духовної снаги.

 

     У травні 1861 року Чернеча  гора  в  Каневі  стала  одним  з найяскравіших маяків у океані духовного життя людства,  прийнявши в себе прах великого Кобзаря.

 

     105

 

     З усіх куточків планети видно Тарасову гору.  І ми,  земляки поета,  хочемо,  щоб  юна була осяяна не лише світлом генія.  Хай буде  вона   освітлена   та   зігріта,   як   і   вся   територія Шевченківського   національного  заповідника,  руками  і  серцями шанобливих нащадків Тараса.

 

     Виднокрай навколо Тарасової гори мав бути  місцем  духовного очищення  і  вдосконалення людини,  єднання,  братерства і дружби народів.

 

     А тому  закликало  вас,  шановні  співвітчизники,   земляки, провести   30  березня  цього  року  всеукраїнський  суботник  на відзначення 130-річчя з дня смерті та перезахоронення на Чернечій горі у Каневі великого Кобзаря.

 

     Запрошуємо також  усіх  українців,  які  мешкають  за межами України,  людей усіх національностей взяти активну участь  у  цих благородних  заходах  у  пам'ять  співця дружби й братерства всіх народів землі - Тараса  Григоровича  Шевченка.  Зароблені  гроші, пожертвування пропонуємо перераховувати на шевченківський рахунок N 702302 у  Канівському  відділенні  Агропромбанку.  Вони  будуть використані на потреби дальшого розвитку та благоустрою території Шевченківського заповідника.

 

     Дорогі нащадки  Кобзаря,  люди   доброї   волі!   Нехай   до Шевченківського  вінка  буде  вплетено  ще один день нашої праці, результати якої сприяють увічненню пам'яті Шевченка.

 

     Трудові колективи АТП  N  17151,  колгоспу  імені  Шевченка. Виконкоми  міської  і  районної  Рад народних депутатів.  Міський комітет Компартії України".

 

     106

 

     Я думаю, що Верховна Рада підтримав це звернення. Вважаю, що постать  генія  Шевченка  настільки висока,  що нам немає потреби приймати постанову,  це повинно бути поза постановою,  - як  наше сумління,  як наше ставлення і до Шевченка,  і до цієї дати, і до можливості упорядкувати той край,  який мав стати Меккою України. Прошу  підтримати це оплесками.  І доручимо Раді Міністрів і всім виконавчим органам створити умови для проведення суботника.

 

     Оголошується перерва.

 

     107