Стенограма пленарного засідання

19 березня 1991

 

ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 19 березня 1991 року. 10 година.

 

 

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!   Прошу включити систему "Рада", проведемо поіменну реєстрацію.

 

     Прошу зареєструватися.

 

     В залі 371 народний депутат.

 

     Не встигли? Може, повторимо? Прошу повторити реєстрацію.

 

     372 народні депутати зареєстровані в залі.

 

     Шановні народні депутати! Я хочу з приємністю відзначити, що вперше за тривалий  час  Верховна  Рада  в  повному  складі:  450 мандатів  і  450  народних  депутатів.  Хоча ще не було засідання Мандатної комісії,  але ми знаємо,  що по  Дарницькому  виборчому округу  перемогу  одержав  Вітольд  Павлович  Фокін.  Він обраний народним депутатом. Мандатна комісія доповість.

 

     Порядок денний у вас є,  він буде  відповідно  уточнюватися. Вчора на Президії,  розглядаючи питання,  які вносяться на сесію, ми домовилися, якщо буде ваша згода, послухати голову напої

 

     3

 

     Центральної комісії по проведенню референдуму товариша Бойка про  попередні  підсумки  референдуму.  Немає заперечень?  Прошу, Віталію Федоровичу.

 

     БОЙКО В.Ф.,  голова  Центральної  республіканської   комісії референдуму СРСР, Міністр юстиції УРСР. Шановні народні депутати! Минулої неділі,  як усім відомо,  відбувся перший в історії нашої країни  референдум  з  питання  збереження Союзу РСР як федерації рівноправних  суверенних  республік   та   проведено   опитування громадян,   шляхом   якого   Верховна  Рада  республіки  вирішила з'ясувати у населення,  чи згодне воно з тим, що Україна мав бути в складі Союзу Радянських суверенних держав на засадах Декларації про державний суверенітет України.

 

     Проведенню референдуму  і   опитуванню   передувала   значна організаторська   робота.   На  території  Української  РСР  було утворено  27   округів,   межі   яких   визначалися   територіями відповідних областей,  міст Києва і Севастополя,  більше 34 тисяч дільниць для голосування.  Було вирішене  питання  про  створення відповідних  комісій,  які  займалися  організаційною  роботою по проведенню і референдуму Союзу РСР,  і опитування населення УРСР. До  складу  цих  комісій  увійшло  понад  350 тисяч представників трудових колективів,  громадських організацій,  зборів  виборців, військовослужбовців.

 

     Слід сказати,   що   всі   етапи  підготовки,  проведення  і підведення   підсумків   референдуму    і    опитування    широко висвітлювалися на сторінках преси, по телебаченню і радіо. В день голосування  на  виборчих  дільницях,   на   засіданнях   комісій референдуму  при підрахунку голосів як спостерігачі були присутні депутати, представники багатьох громадських організацій, трудових колективів, засобів масової

 

     4

 

     інформації. Ми  маємо відомості про те,  що цього разу майже не було підстав  для  критичних  зауважень  з  приводу  того,  що дільничні  комісії  не  давали можливості бути присутніми під час голосування спостерігачам,  особливо  тим,  хто  прибув  а  інших регіонів республіки.

 

     Відомо, яке  неоднозначне  ставлення і до референдуму,  і до опитування панувало напередодні  їх  проведення.  Одні  закликали сказати   "так"   і  в  першому,  і  в  другому  випадках,  інших влаштовувала    позитивна    відповідь    лише    на    запитання республіканського  бюлетеня,  треті вимагали рішучого "ні" тому й іншому.  В нинішній ситуації це сприймалося як  нормальне  явище. Разом  з  тим кожному громадянину було забезпечене право вільного вибору відповіді і на запитання бюлетеня референдуму СРСР,  і  на запитання, яке містилося у республіканському бюлетені.

 

     Інформації з місць - попередні інформації - свідчать про те, що референдум  і  опитування  пройшли  організовано,  при  досить високій активності громадян республіки.

 

     У списки  для  голосування  було  внесено  37  мільйонів 732 тисячі громадян.  З них одержали бюлетені 31 мільйон  597  тисяч, або  83,74  процента.  Взяв участь у голосуванні 31 мільйон,  або 83,5 процента  від  загальної  кількості  громадян,  включених  у списки.

 

     У Вінницькій,  Полтавській,  Тернопільській,  Хмельницькій і Чернігівській  областях  проголосувало  більш  як  90   процентів громадян, що свідчить про високу активність населення.

 

     Із загальної кількості громадян, які взяли участь у голосуванні, 70,5 процента  висловилися   за   збереження   Союзу   Радянських Соціалістичних  Республік  як  оновленої  федерації  рівноправних суверенних республік.

 

     5

 

     А тепер щодо опитування населення Української РСР.  У  ньому взяла  участь  майже  така  сама  кількість  населення,  або 83,4 процента від тих,  кого було включено до списків для голосування. Переважна більшість громадян в усіх без винятку областях,  містах Києві і Севастополі,  а  загалом  по  республіці  80,2  процента, висловили  згоду  з  тим,  що  Україна  має  бути  у складі Союзу Радянських суверенних держав на засадах Декларації про  державний суверенітет.

 

     По областях і містах відповіли "так" на запитання,  які були в бюлетені референдуму Союзу РСР і в бюлетені опитування:

 

     Вінницька область - відповідно 81,2 і 89,2 процента

 

     Волинська - 53,7 78

 

     Дніпропетровська - 77,5 85,1

 

     Донецька - 84,6 86,2

 

     Житомирська - 81,7 88,4

 

     Закарпатська - 60,19 69,5

 

     Запорізька - 79,8 86,6

 

     Івано-Франківська - 18,2 52,1

 

     Київська - 66,9 84,6

 

     Кіровоградська - 82,4 89,5

 

     Кримська - 87,6 84,7

 

     Луганська - 86,3 88,8

 

     Львівська - 16,4 30,1

 

     Миколаївська - 85,2 87,7

 

     Одеська - 82,1 84,5

 

     Полтавська - 78,8 88,7

 

     Ровенська - 54,2 79,6

 

     6

 

     Сумська - 78,8 87,1

 

     Тернопільська - 19,3 35,2

 

     Харківська - 75,8 83,8

 

     Херсонська - 81,04 87,4

 

     Хмельницька - 87,9 87,9

 

     Черкаська - 77,3 88,8

 

     Чернівецька - 60,8 83,2

 

     Чернігівська - 83,3 90,3

 

     м. Київ - 44,6 78,2

 

     м. Севастополь - 83,09 84,2

 

     Загалом по  республіці  проголосували  "так"  у  референдумі Союзу РСР - 62,1 процента,  у республіканському опитуванні - 66,9 процента громадян від загальної кількості, включених у списки для голосування.

 

     Таким чином,  більшість  українського  народу  проголосувала поперше, за збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік, по-друге,  за  те,  щоб  такий союз був Союзом суверенних держав, побудованим  на  засадах  Декларації  про  державний  суверенітет України. Дякую за увагу. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Будуть запитання?  Третій мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Шановний  Віталію   Федоровичу! Скажіть  будь  ласка,  чому  Центральна  республіканська  комісія референдуму СРСР так повільно реагувала  на  нашу  постанову  про проведення  опитування?  Так  дивно  реагувала.  Наводжу приклад. Товариш Кирненко Харківському облвиконкому  відповів  ще  тиждень тому, що будь-яких змін, оголошень та інших дій щодо опитування

 

     7

 

     робити не  треба.  Як  воно є - наочна агітація і таж інше - так нехай і залишається. Скажіть, будь ласка, як це розуміти?

 

     БОЙКО В.Ф.  Дійсно, телеграму за підписами багатьох народних депутатів   республіки,  а  також  обласної  і  міських  Рад  від Харківщини  на  адресу   Центральної   республіканської   комісії референдуму  СРСР ми одержали і доручили її розглянути заступнику голови Центральної республіканської комісії ректору  Харківського юридичного   інституту   товаришу   Тацію   і  члену  Центральної республіканської  комісії,  голові  Харківської   обласної   Ради народних  депутатів,  які  на  місці повинні були вжити терміново всіх заходів для виправлення того стану справ,  про який  ви  нам повідомили.  Ми  це  питання  ще  розглянемо.  Я  вам,  товариші, відповів,  що це - попередні дані.  Є у нас і сигнали про  окремі порушення.  Всі  ці  факти  будуть окремо розглянуті на засіданні Центральної республіканської комісії референдуму СРСР і  їм  буде дана належна оцінка.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     8

 

     ПАВЛИЧКО Д.В., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Збаразький виборчий  округ,  Тернопільська область/.  Віталію  Федоровичу,  яке  ваше  ставлення до третього запитання,  на   яке   відповідали   виборці   ІваноФранківської, Львівської і Тернопільської областей - про незалежну Україну?

 

     БОЙКО В.Ф.  Мені  важко відповісти,  тому що я не маю ніякої інформації щодо тієї правової підстави,  на якій було  призначено місцеве  опитування.  Ви  знаєте,  закону  нашої  республіки  про порядок опитування нема,  я правових підстав не знаю і мені важко відповісти   на   ваше   запитання.  Я  знаю  результати.  Але  у повноваження нашої  Центральної  комісії  не  входив  контроль  і організація  проведення  місцевих  референдумів  у  цих трьох і в деяких інших областях.  Я знаю,  що ставились питання,  надходили сигнали  про наміри проведення опитувань а інших місцевих питань. Це,  я вважаю, дії місцевих органів, і вони можуть після розробки відповідних  механізмів  проводити  референдуми  згідно  з діючою Конституцією нашої республіки.

 

     ГОЛОВА. Ще є запитання? Перший мікрофон.

 

     ІВАСЮК В.П.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР  з питань здоров'я людини /Ленінградський виборчий округ,  м. Київ/. У мене запитання і до Голови, і ...

 

     ГОЛОВА. Давайте  ми  15  хвилин  відведемо  для  запитань  і відповідей, тому що це може тривати дуже довго.

 

     9

 

     ІВАСЮК В.П.   У  мене  запитання  і  до  голови  Центральної республіканської комісії, і до вас, Леониде Макаровичу.

 

     Я хотів би запитати ось що:  чи згодні ви з тим,  що одним з висновків  республіканського  опитування  є те,  що народ України проголосував переважною більшістю  за  Декларацію  про  державний суверенітет  України?  Тому  17  березня  на Україні Декларація є найвищим законом де-факто,  і  Ради  всіх  рівнів,  а  передовсім Верховна Рада України, у своїй діяльності повинні керуватися саме цим документом?

 

     Дякую.

 

     БОЙКО В.Ф.  Я на це запитання  відповідав  кореспондентам  і радіо, і телебачення, і газет. Я вважаю, що результати опитування свідчать про те, що громадяни нашої республіки підтримали рішення Верховної  Ради,  якого  була  прийнята  Декларація про державний суверенітет нашої республіки.  Це ще одне підтвердження того,  що Верховна  Рада  майже  рік  тому прийняла правильне рішення,  яке відповідав  прагненням   наших   громадян.   Уст   інші   закони, Конституція   повинні   відповідати   Декларації   про  державний суверенітет нашої республіки.

 

     ГОЛОВА. Я також хочу,  оскільки і до  мене  запитання,  дати відповідь. Звичайно, шлях до суверенітету кожної держави, кожного народу непростий.  Вже двічі це питання вирішено  політичне  щодо України.  Перший  раз - 16 липня минулого року,  коли ми прийняли Декларацію.  Це був перший крок,  політичний  крок  до  вирішення проблеми  суверенності  України.  І  зараз,  коли  народ  України проголосував кваліфікованою більшістю за бюлетень Верховної Ради. Він засвідчив, що підтримує ідею і практику боротьби за суверенну Україну. /Оплески /. Це перше.

 

     10

 

     І друге,  не менш важливе,  це те,  що Верховна Рада і народ України   працюють   в   одному  ключі.  Верховна  Рада  прийняла Декларацію конституційною більшістю,  і  народ  України  сприйняв бюлетень конституційною більшістю. /Оплески/.

 

     Ще є запитання? Перший мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.М.,   заступник   голови  Сумської  міської  Ради народних  депутатів  /Ковпаківський   виборчий   округ,   Сумська область/.  Виталий Федорович! У меня к вам ряд вопросов - и как к председателю Комиссии по референдуму,  и как к Министру  юстиции. Они заключаются в следующем. Как вы будете поступать по отношению к  тем  должностным  лицам,  которые   нарушали   соответствующие законодательные   акты   Союза   и  нашей  Украины  про  агитацию относительно   проведения   референдума    и    тем    фактически способствовали фальсификации результатов голосования? У меня есть соответствующее заявление,  касающееся участков  города  Сумы,  в котором  зафиксировано,  что  когда  ездил  народный депутат СССР Козин по районам,  в одни руки выдавалось более одного бюллетеня, то  есть  нарушались  соответствующие нормативные документы.  Это один вопрос.

 

     11

 

     И второй вопрос.  Как вы будете привлекать к ответственности конкретных   лиц?   Я   имею   в  виду  и  председателя  Сумского облтелерадиокомитета,  который в нарушение Закона  о  референдуме /когда  депутаты  УРСР  и  СССР  подали  заявку  на  про  ведение "круглого  стола"/  по  распоряжению  первого  секретаря   обкома партии,  председателя  обласного  Совета  народного депутата СССР Шевченко отказал нам в просьбе об участии в таком мероприятии.  И тем самым он не дал нам выявить отношение к этому вопросу.

 

     Я хотел  бы получить ответ на эти вопросы.  И возьмете ли вы те копии заявлений, которые у меня есть?

 

     БОЙКО В.Ф.  Ну,  заявления,  я думаю, можно вручить, когда я уйду с трибуны. Теперь относительно тех двух вопросов, которые вы задали.  По первому вопросу относительно фальсификации. Если речь идет о подделке документов,  о совершенном преступлении,  то и вы как народный депутат,  как и любой  гражданин,  вправе  направить заявление в органы прокуратуры для соответствующего расследования по установлению вины конкретного  должностного  лица  в  подлоге. Если  такие  факты у вас имеются,  то для проверки и последующего решения вопроса в установленном порядке  вы  их  представляете  в суд,  который  разберется,  кто  виновен  и  какую меру наказания должен нести. Это касается фальсификации.

 

     Теперь о запрете выступлений.  Вы понимаете,  что в силу тех особых  обстоятельств  по  подготовке  к  референдуму Центральная республиканская,  да  и  окружная   комиссия   не   в   состоянии регулировать порядок выступлений, кто когда должен выступать. Это возлагается на телевидение,  радио,  газеты и так далее.  Поэтому если  вы  считаете,  что неправомерно вам отказали в выступлении, ущемив ваши права  /а  права  должны  соблюдать  все,  не  только комиссии референдума,

 

     12

 

     а в первую очередь эти учреждения/ то,  на мой взгляд,  ваше обращение как  народного  депутата  или  к  руководителю  данного органа  массовой  информации,  или  в вышестоящую организацию для проверки  неправомерности  отказа  и   привлечения   виновных   к дисциплинарной   ответственности  за  нарушение  соответствующего положения,  касающегося  соблюдения  вашего  права  на  агитацию, вполне обоснованно. Я бы так ответил.

 

     ГОЛОВА. Ще є запитання? Другий мікрофон.

 

     ЗАДОРОЖНИЙ В.В.,  голова  підкомісії  Комісії Верховної Ради Української   РСР   у   питаннях   екології   та    раціонального природокористування /Маріупольський - Центральний виборчий округ, Донецька область/.  Шановний Віталію  Федоровичу!  Були  випадки, зокрема в Маріуполі, коли текст бюлетеня союзного референдуму був віддрукований українською мовою,  а республіканського бюлетеня  - російською. Чи не в це порушенням встановлених форм бюлетенів?

 

     БОЙКО В.Ф.  Дійсно,  якоюсь  мірою це порушення з точки зору організації справи.  Ми орієнтували  окружні  комісії,  щоб  вони друкували бюлетені і українською,  і російською мовами відповідно до складу населення,  яке проживає в тому чи  іншому  регіоні,  в тому  чи  іншому  окрузі.  Але  на кінцевий результат це не могло вплинути,  тому,  що,  особливо в Маріуполі,  одержання бюлетеня, надрукованого  українською  мовою,  давало можливість і росіянину відповісти так, як він вважає за необхідне.

 

     ГОЛОВА. Є ще запитання? Третій мікрофон.

 

     13

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  заступник голови Народного  руху  України, голова координаційної ради /Ровенський виборчий округ,  Ровенська область/.  Скажіть,  будь  ласка,  чому  Центральна  комісія   не реагувала  на  факти  утисків агітаторів,  які агітували за те чи інше питання референдуму?

 

     Зокрема, в Криму органами міліції були  затримані  агітатори Руху,  в  яких  було вилучено кілька тисяч листівок.  Ці листівки потім до початку референдуму не були повернені.

 

     Такий же факт мав місце і в Донецьку,  коли органами міліції були  затримані  люди,  які  отримали  з поїзда агітлистівки щодо референдуму,  і знову ж таки вилучені у них органами влади. Тобто були порушені можливості агітації за те чи інше питання.

 

     Чому комісія не реагувала?

 

     БОЙКО В.Ф.  Ну,  по-перше,  ваше повідомлення, чесно кажучи, для мене новина. Можливо, були такі випадки, але ніяких листів чи телеграм   я  не  одержував.  Там,  де  виникали  якісь  питання, пов'язані, наприклад, з допуском спостерігачів, представників, ми їх  вирішували  дуже  оперативно  і  ніяких скарг з цього приводу немає. Відносно того, що вилучали всі ці заклики, я вважаю, що це неправильно. Давайте ми розберемося.

 

     14

 

     Я вже   сказав,  що  це  все  попередні  дані.  Усі  питання розглядатимемо на засіданні Центральної республіканської комісії. Може,  є  необхідність перевірити,  для того щоб,  так би мовити, якусь посадову особу поставити на місце,  щоб  у  майбутньому  не було подібних порушень.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м. Київ/. Віталію Федоровичу!  Тиждень тому я звернувся в  радіокомітет  із проханням  надати  мені  можливість як народному депутату України виступити з приводу наступного референдуму по радіо.

 

     Мені у   відповідь   пояснили,   що   напередодні   головних редакторів  викликали в ЦК КПУ і дали чітку вказівку - пропускати тільки виступи на підтримку всесоюзного  референдуму.  Як  би  ви оцінили  цей  факт як Міністр юстиції?  Або,  можливо,  Станіслав Іванович Гуренко спростує ці відомості?

 

     БОЙКО В.Ф. Я звик оцінювати факти, коли є відповідні докази, А  просто так давати оцінку мені не дозволяє моя юридична освіта. Якщо ви вважаєте,  що існує такий факт,  то,  будь ласка,  ви  як народний   депутат   маєте   право   зробити   запит   до  Голови Держтелерадіо,  і хай він відповість, чи відповідає дійсності те, що ви стверджуєте.

 

     ГОЛОВА. Є ще запитання? Другий мікрофон.

 

     15

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Прошу  вибачення,  але  я  дуже просив би депутата Шевченка назвати чи прізвище  того  редактора, якого  кликали до Центрального Комітету,  чи іншу службову особу. Не можна ж так на всю Україну заявляти про абсолютно неперевірені факти.   Кого,  коли,  куди  викликали?  Звідки  така  інформація з'явилася? Треба ж відповідати за свої слова!

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Перший мікрофон.

 

     ТКАЧУК А.Ф.,        інженер-конструктор        Хмельницького радіотехнічного заводу імені ХХV з'їзду КПРС /Заводський виборчий округ,  Хмельницька область/.  Шановний  Віталію  Федоровичу!  Ви назвали,  що  в Хмельницькій області і за союзний бюлетень,  і за республіканський проголосувала однакова кількість людей.  У  мене дані інші. Чи ви не помилися? Зачитайте ще раз.

 

     БОЙКО В.Ф. Хмельницька область, загальна кількість виборців

- один мільйон 124,6 тисячі чоловік. Одержали - один мільйон - це по референдуму. Один мільйон 28,4 тисячі - це кількість громадян, які взяли участь у голосуванні.

 

     Проголосували "за"  -  87,91  процента,  "проти"  -   10,89, недійсних  бюлетенів  -  12331.  Що  стосується опитування,  то в Хмельницькій області "за" проголосувало теж 87,91 процента.

 

     ГОЛОВА. Тобто однаково.

 

     БОЙКО В.Ф. Так.

 

     16

 

     ГОЛОВА. У вас інші дані? Ну це ж попередні.

 

     ТКАЧУК А.Ф. У виконкомі я взяв абсолютно...

 

     БОЙКО В.Ф. Я прошу вибачення, шановні депутати, я третій раз вам  нагадую,  що  це  попередні дані.  Може,  не включили якоїсь дільниці військової частини. Це телеграма. Зараз до нас надходять офіційні  протоколи  з  підписами  всіх  членів окружних комісій. Післязавтра  всі  ці  протоколи  будуть  розглянуті   Центральною республіканською   комісією,   будемо  мати  офіційні  дані,  які направимо до Центральної комісії референдуму в Москву.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГОРИНЬ М.М.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради Української     РСР    з    питань    державного    суверенітету, міжреспубліканських   відносин   /Залізничний   виборчий   округ, львівська  область/.  13  березня  за  моїм  підписом була подана заявка голові Держтелерадіо УРСР депутату Охмакевичу...

 

     ГОЛОВА. Він не депутат.

 

     ГОРИНЬ М.М.  Не депутат?  Голові Держтелерадіо  з  проханням надати   можливість   виступити   по   телебаченню  представникам політичної ради Народного руху.  Нам  було  в  цьому  відмовлено. Чому?

 

     БОЙКО В.Ф.  Я  думаю,  що  це можна оформити як ваш запит до голови Держтелерадіо.  І він відповість.  Я ще раз кажу -  ми  не регулювали  порядок  надання  представникам різних політичних сил можливостей виступів по радіо,  телебаченню,  друкування статей в журналах,  газетах  і  таке інше.  Тому я зараз відповісти вам не можу.

 

     17

 

     ГОЛОВА. Є ще запитання? Третій мікрофон.

 

     РЕБРИК Б.В.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради Української  РСР  у  справах ветеранів,  пенсіонерів,  інвалідів, репресованих,   малозабезпечених   і    воїнів-інтернаціоналістів /Тисменицький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Віталію Федоровичу,  Леоніде  Макаровичу!  Шановні  депутати!   Я   прошу хвилинку уваги.  Результати референдуму показали, підтвердили, що і керівництво  і  весь,  склад  Верховної  Ради  заодно  з  нашим народом.  Тут уже багато говорили й говоритимуть,  і я також хочу запропонувати,  Леоніде  Макаровичу,  щоб  і  Верховна  Рада   це підтримала:  доручити  одній  комісії,  можливо  Комісії з питань державного суверенітету,  міжреспубліканських  і  міжнаціональних відносин,   щоб   вона   розробила   постанову  чи  якийсь  інший документ-звернення,  яким би всі наші державні органи керувалися. Розумієте,  при підписанні чи укладенні договору з Москвою,  чи з іншими державами...  Бо справа ось в чому, Леоніде Макаровичу! Не знаючи   результатів   референдуму,   Горбачев   формує   Кабінет міністрів,  він не визнав наш суверенітет.  Це  дуже  важливо.  Я пропоную  і  хочу,  щоб  Верховна  Рада мене підтримала.  Давайте приймемо таку постанову.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Нема більше запитань? Є ще останнє запитання? А, вже час  вийшов,  я  прошу  вибачити.  Час  вийшов.  Шановні  народні депутати!  Вчора і сьогодні зранку депутати  просили  можливо  не обговорювати,  а  просто  обмінятися  думками з цього питання.  Є бажання, скажімо, у людей висловлюватись. Як будемо діяти? /Шум у залі/. Давайте так - по два депутати біля мікрофонів по

 

     18

 

     три хвилини, включаючи трибуну. Перший мікрофон.

 

     ДУНТАУ О.М.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української РСР  у  закордонних  справах  /Ізмаїльський  виборчий округ,  Одеська область/.  Уважаемый Леонид Макарович!  Уважаемые дупутаты!  Прошел  референдум,  политическая  оценка  дана,  есть цифры.   Давайте   мы   сейчас  подумаємо  том,  как  бы  все  те высказывания,  пожелания,  выводы рассмотреть нам после 16 часов. Ведь  в  повестке  дня три очень серьезных законопроекта,  народы Украины ждут от нас дел,  а не демагогии.  Поэтому я очень  прошу вас: давайте так и сделаем.

 

     ГОЛОВА. Які ще в пропозиції?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку, другий мікрофон.

 

     ПАВЛИЧКО Д.В.  Шановний Леоніде Макаровичу!  Шановні, дорогі народні депутати!  Відбулася дуже  важлива  подія,  як  ми  тепер звикли  казати  -  доленосна,  і  я  прошу:  давайте надамо слово депутатам - по 2-3 від мікрофонів.  Нехай  кожен  висловиться.  Я пропоную поставити на голосування.

 

     19

 

     ГОЛОВА. Є народні депутати,  які просять висловитися з цього питання?  /Шум у залі/.  Одну хвилинку...  Я не розумію,  в  чому справа?  Де таке бував на сесіях - не надати можливості депутатам висловитися?  Навіщо нам загострювати ситуацію?  Так,  які будуть пропозиції?  Була  пропозиція  -  розпочати обговорення документа згідно з  порядком  денним.  Учора  на  Президії  Верховної  Ради обговорювалось це питання. Депутату Бойку було доручено доповісти з  приводу   референдуму   та   опитування   населення   України. Зазначалось,  якщо  буде  потреба,-  не  обговорювати,  а  просто обмінятися  думками  біля  мікрофонів,  коли   народні   депутати матимуть таке бажання. Ось і все. А пропозиції моєї, як такої, не було, я керувався пропозицією Президії Верховної Ради.

 

     І друга  пропозиція   -   розпочати   обговорення   проектів документів, тобто приступити до справи негайно.

 

     Я не  хочу,  щоб  з  мого  боку  був  якийсь  тиск.  Давайте проголосуємо,  тому що так нічого не вийде у нас,  це буде тільки галас.

 

     Другий мікрофон.

 

     20

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Шановні  депутати!  Я прошу вас прийти до згоди.  Якщо ми  зараз  проголосуємо,  ми  сьогодні  до перерви  не почнемо розглядати законопроекті.  Через 20 хвилин ми закінчимо. Це дуже важливе питання. На нас дивиться вся Україна.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова  Коростенської  міської  Ради  народних депутатів,  перший  секретар  Коростенського  міськкому Компартії України  /Коростенський  виборчий  округ,  Житомирська  область/. Шановні  товариші депутати!  Як же нам не соромно?  Народ України сказав своє слово, а ми сьогодні знову починаемо після нього...

 

     Давайте працювати!

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію Президії  Верховної Ради. Послухайте.

 

     Я щось  кажу  незрозуміле?  Повторюю:  Президія вчора,  коли обговорювала,  -  ви  слухайте,  я  не  можу  кожен   раз   двічі повторювати,  -  коли  обговорювала  це питання,  вирішила надати слово для інформації голові Центральної  комісії  Бойку.  Він  це зробив. А обговорення вирішили не проводити.

 

     Проте, якщо  депутати захочуть від мікрофонів взяти участь в обміні думками,  то надамо  таку  можливість  -  по  три  хвилини декільком  депутатам.  Ось  така була пропозиція.  Я її ставлю на голосування.

 

     21

 

     Хто за те,  щоб надати можливість народним  депутатам  взяти участь в обміні думками біля мікрофонів? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 119. Пропозиція не прийнята.

 

     Розпочинаємо обговорення  питання  порядку  денного.  /Шум у залі/.

 

     Все, все...  Шановні товариші!  Ми з цим питанням покінчили. Друге питання...

 

     Запитання? Запит?

 

     Третій мікрофон. Запит, будь ласка.

 

     ЧЕБАН О.О.,   голова  колгоспу  імені  Леніна  Арбузинського району /Арбузинський виборчий  округ,  Миколаївська  область/.  Я звертався до вас особисто,  Леоніде Макаровичу,  за проханням 820 чоловік,  які відбувають покарання в установі  316/83.  Засуджені дуже  просять  нас  -  Верховну  Раду  -  скоріше  привести пакет законодавчих  актів  у  відповідність  з  міжнародними   вимогами стосовно прав людини. Передав вам цю заяву.

 

     ГОЛОВА. Я   прошу   Комісію   у   питаннях  законодавства  і законності  і  Комісію  з  питань  правопорядку  та  боротьби  із злочинністю  -дві  комісії,  взяти цей запит і зробити відповідні висновки для Верховної Ради.

 

     Усе? Шановні товариші, що ще там?

 

     Другий мікрофон.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  заступник голови Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з  питань  культури  та  духовного  відродження /Сокальський виборчий округ, Львівська

 

     22

 

     область/. Леоніде Макаровичу!  Я вас дуже і дуже прошу,  щоб буквально  одну хвилиночку,  незважаючи на те,  що проголосовано, закінчити це...

 

     Ні, ні,  я хочу сказати ось що.  Бачите,  у  поспіху  цьому, якомусь  незрозумілому,  ніхто  навіть  не здогадався подякувати, привітати вас як Голову українського парламенту з перемогою вашої ідеї,  Леоніде  Макаровичу.  /Шум  у  залі/.  Я  не розумію цього шуму...

 

     Леоніде Макаровичу! Ще одне. Щоб у депутатів Верховної Ради, в  українського  народу,  української  громадськості  не склалася думка після інформації Віталія Федоровича,  який проголосив цифри по Львівщині, Франківщині і Тернопільщині, що Галичина підтримала суверенітет України такими  цифрами.  Три  цифри  назву,  Леоніде Макаровичу,

 

     ГОЛОВА. Ви вже називали цифри.  Це виходить за межі репліки. Я вважав,  що ви просили слова для  репліки,  а  ви  хочете  дати інформацію, її можна дати через Секретаріат. Будь ласка.

 

     Шановні народні депутати!  Я не можу зовсім не зреагувати на цю репліку.  Справа не в тому, що я повинен реагувати на все, а в тому, що це - принципове питання.

 

     Я хочу,  щоб  ми  припинили  взагалі  розмови  про те,  який бюлетень  ліпший.  Народ  України  висловився  за  Союз   і   він висловився,  яким  хоче бачити цей Союз.  Для нас,  для Верховної Ради,  може,  найважливіше завдання -  здійснити  бажання  нашого народу.

 

     І в   нас   в   така  можливість.  Ми  маємо  приступити  до обговорення проекту Договору,  і цей Договір  має  будуватися  на бажанні українського народу жити в Союзі,  в такому Союзі,  якого народ хоче.

 

     На цьому я б просив вас поставити крапку,  тому що  будь-яка розмова вже ніякого сенсу не має.  Народ своє слово сказав,  і ми маємо виконати волю народу. І це все. /Оплески/.

 

     23

 

     Надаю слово для доповіді з першого питання - про захист прав споживачів - Слєпічеву Олегу Івановичу.

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І.,  Міністр  торгівлі  Української РСР.  Шановні народні депутати!  Необхідність прийняття Закону УРСР про  захист прав  споживачів обумовлена діями принципово нових факторів,  які будуть впливати при переході до ринку на економічне та  соціальне становище громадян нашої республіки як споживачів.

 

     У правовій   державі  регулювати  взаємовідносини  покупців, продавців та виготовлювачів повинен закон як  акт  вищого  органу державної влади. Якщо інтереси громадян - споживачів захищені ним слабо, і він не обмежує диктат виготовлювачів або продавців, то у покупця знижується соціальна впевненість,  виникають підстави для зловживань,  внаслідок  чого  істотно  знецінюються  соціальне  - політичні заходи.

 

     Зараз у    більшості    випадків    стосунки   покупців   та виготовлювачів  регулюються   відомчими   актами.   Законодавство республіки  з  питань  торгівлі  переважно  складається  з  актів союзного та республіканського міністерств торгівлі, Центроспілки, міністерств-виготовлювачів,  які  у  більшості випадків захищають відомчі  інтереси.  Ось  один  приклад:  "Типові  правила  обміну промислових товарів..."

 

     ГОЛОВА. Я нагадую шановним народним депутатам,  що я перерви не оголошував.

 

     24

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І.  "Типові правила обміну  промислових  товарів, придбаних   у   роздрібній   торговельній   мережі  державної  та кооперативної   торгівлі",   затверджені   Мінторгом   СРСР    та Держстандартом  СРСР  1  лютого  1974 року.  Правила встановлюють такий "порядок", за яким у найбільш невигідне становище потрапляє покупець,  його  інтереси  зовсім  не  враховані.  Таке положення суперечить конституційним правам громадян.

 

     З огляду на ситуацію,  що склалася  у  зв'язку  з  дефіцитом товарів народного споживання, реалізація населенню недоброякісної та небезпечної для здоров'я продукції  ще  більше  обмежує  права споживачів.    Особливу   тривогу   викликає   якість   продуктів харчування,  ліків,  товарів побутової  та  сільськогосподарської хімії,  їх  шкідливий  вплив  на  здоров'я  людей  та  навколишнє середовище.

 

     Мені можуть сказати:  закон є закон,  але чи не краще було б наповнити   ринок  товарами.  Так,  краще.  Але  правовий  захист споживачів навіть в умовах незадовеленого попиту  -  психологічна та  законодавча  підтримка  людей  та  попередження тим,  кому не потрібен  нормальний  ринок.  В  усіх  розвинутих  країнах  світу прийняті такі закони, і вони діють.

 

     Такий закон конче потрібен споживачам України. За дорученням Ради Міністрів республіки Мінторгом разом з  Мінюстом,  Верховним Судом,  Мінфіном,  Держкомекономікою,  Мінпраці,  Академією наук, Укоопспілкою,    Мінсоцзабезом,    Держкомстатом,     Українським республіканським  банком Держбанку СРСР,  Українським управлінням Держстандарту СРСР за участю Федерації  незалежних  профспілок  і Української  асоціації  товариств  споживачів підготовлено проект Закону про захист прав споживачів.  При підготовці проекту закону ми керувалися Декларацією про державний суверенітет України,

 

     25

 

     Законом про  економічну  самостійність  Української  РСР  та іншими нормативними актами.

 

     Основною метою  прийняття   цього   законодавчого   акту   в покладення  за  допомогою  закону  на виробничника,  продавця або побутове підприємство ряду додаткових обов'язків, а споживачу, як економічно більш слабкій стороні,  надання відповідних гарантій і різноманітних засобів  захисту  його  інтересів.  В  основу  було покладено   "Керівні  принципи  захисту  споживачів,  затверджені Генеральною  Асамблеєю  ООН  у  1985  році,  а  також  Декларацію товариств  споживачів  СРСР,  що прийнята установчою конференцією федерації товариств.

 

     Закон у цілому  визначає  загальні  правові,  економічні  та соціальні  основи  захисту прав споживачів в умовах різноманітних форм власності та в  рамках  законів  ринкових  відносин.  Проект закону складається з трьох розділів і 18 статей.

 

     Ключовим, на нашу думку, є другий розділ, де в третій статті викладені права споживачів:  на державний захист їх інтересів, на гарантований рівень споживання,  на належну якість продукції,  на безпеку продукції, на належну якість торговельного та інших видів обслуговування, на захист судом порушених прав.

 

     В інших  статтях  цього  розділу  розкривається  зміст  прав споживачів та механізм їх реалізації.

 

     Закон передбачає,  що гарантований рівень споживання повинен забезпечуватися    місцевими    та   республіканськими   органами державного  управління  за   рахунок   стимулювання   виробництва продукції,  запровадження  при необхідності нормованого розподілу продукції,  а також запровадження компенсаційних виплат  і  пільг окремим категоріям,  які мають прибуток, нижчий від встановленого прожиткового рівня.

 

     26

 

     Закон також затверджує  права  громадян  на  задоволення  їх потреб  у сфері торговельного та інших видів обслуговування.  При порушенні прав споживача на підприємствах сфери торговельного  та інших  видів  обслуговування продавець і персонал цих підприємств несуть відповідальність,  встановлену  чинним  законодавством.  У проекті  закону  /розділ  третій/  викладені  права  громадян  на об'єднання у товариства  споживачів,  які  в  свою  чергу  можуть об'єднуватися на добровільних засадах у спілки та інші громадські формування  в  цілому  по  республіці  та  різних  її   регіонах. Викладено   перелік   прав   товариств   споживачів.  Зауваження, висловлені депутатами при розгляді у комісіях,  а  також  ті,  що висловите  сьогодні,  робочою  групою будуть вивчені та враховані при  підготовці  проекту  закону  в   остаточному   варіанті   за погодженням  з  Комісією у питаннях соціальної політики та праці. Дякую за увагу.

 

     Головує Перший заступник Голови  Верховної  Ради  УРСР  ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші,  будуть  запитання  до доповідача?  На запитання  15  хвилин.  Прошу  дотримуватися  регламенту.  Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  головний  лікар  медсанчастини Микитівського ртутного  комбінату  /Горлівський-Микитівський  виборчий   округ, Донецька область/.

 

     Уважаемый Олег  Иванович!  У  меня  такое чувство,  что этот закон рассчитан на будущее.  Или вы имеете в виду ввести закон  в действие на те товары,  которые сегодня на базах лежат?  Поясните мне,  на что рассчитан этот закон, потому что нынче полки пустые. Что мы будем защищать и от кого защищать?

 

     27

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І.  Сьогодні  всі  споживачі,  покупці  не  мають правового захисту.  Покарання тих чи інших  осіб,  які  порушують правила,  відбувається тільки тоді, коли виявлені факти порушення органом  державного  регулювання.  Тобто  відомчими  фактами   як споживачі  ви  та  я  не  захищені.  А цей закон дає можливість у законодавчому порядку турбуватися про свої права і боротися за ці права,  і  притягати  до відповідальності тих,  хто порушує права споживача. Він захищає людину від тиску виготовлювачів, продавців та   працівників   інших  сфер,  які  займаються  обслуговуванням населення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Олег Иванович,  что будет  с  теми  товарами, которые лежат на базах?  Когда их начнут реализовывать?  Может, в этом законе подобные вопросы нужно отрегулировать?  Так они будут лежать неизвестно сколько.

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І.  Товариші!  Я  вже  казав і ще раз підкреслюю, якщо хочете зрозуміти:  кажуть, що товари на базах... Можете собі на  папірці  записати,  що  зараз  у  нас залишки товарів - на 11 мільярдів карбованців,  а їх  повинно  бути  -  на  18  мільярдів карбованців для того, щоб ішла нормальна торгівля. Так ось, із 11 мільярдів у опті промисловості /це вже нормативні залишки/ всього 3  мільярди  карбованців.  Йде  торговий  процес,  і  все те,  що торгівля повинна продавати, вона продає. Незважаючи на те, що з 1 січня  були  введені  в  дію  нові  оптові ціни,  Уряд республіки прийняв рішення,  і торговий процес без обмеження йде за  рахунок компенсації  збитків  промисловим  підприємствам.  Були обмеження щодо культурно-побутових і господарчих товарів,  але з 1  березня всі товари надходять у продаж.

 

     28

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон. Ближче до мікрофона.

 

     ЗАДОРОЖНИЙ Б.В.  Шановний Олегу Івановичу, чи не вважаєте ви за доцільне в інтересах захисту прав споживачів саме зараз ввести картки на основні промислові і продуктові товари? Адже громадяни, які працюють,  практично не мають можливості зараз щось, я вже не кажу купити, а дістати. Яка ваша думка з цього приводу?

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І.  Уряд  республіки  постійно думає над цим.  Ви знаєте,  що були введені купони, які відіграли, не зважаючи ні на що,  свою  роль у торговельному обслуговуванні.  Усе пізнається в порівнянні.  Сьогодні наша республіка  на  фоні  країни  й  інших республік  краще  виглядає,  хоч  і  не задовольняється потреба в товарах. І зараз Уряд республіки працює ще над деякими заходами з метою захисту ринку республіки.  Що стосується карток, то вони не вирішили проблеми ніде - ні в Москві,  ні в Білорусії, ні в інших містах.  Крім  того,  Уряд  республіки зараз працює над тим,  щоб поповнити свої продовольчі магазини товарами.  І  якщо  вже  буде зовсім скрутне становище, тільки тоді може бути зроблений крок до введення карток.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ЧУЧУК М.Є.,  голова  підкомісії   Комісії   Верховної   Ради Української  РСР  у  правах  людини  /Центральний виборчий округ, Івано-Франківська область/.  В  усіх  цивілізованих  країнах  при розгляді  будь яких законів обов'язково враховується те,  скільки вони будуть коштувати. От я хочу запитати, скільки буде коштувати введення такого закону? Це по-перше.

 

     І по-друге, хто буде платити за це?

 

     29

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І. Я, чесно кажучи, не зрозумів запитання.

 

     ЧУЧУК М.Є.  Додаткові  витрати  повинні бути - на експертизу тощо,  тут цілий ряд пунктів.  Чи не підраховували,  скільки буде коштувати впровадження ось такого закону?

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І. А кому буде коштувати, яку оцінку, до чого?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олегу    Івановичу,    депутат    запитує,    чи впровадження даного закону пов'язане із  якимись  витратами?  Які будуть ці витрати і хто буде їх відшкодовувати?

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І. Ну, чесно скажу, таких підрахунків не вели.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Перший мікрофон.

 

     СИМОНЕНКО В.К.,   голова   Одеської  міської  Ради  народних депутатів, голова виконкому /Малиновський виборчий округ, Одеська область/.  Мы  сейчас  обсуждаем  проект  Закона  о  защите  прав потребителей.  В объемном законопроекте  сказано  все  только  об одном  -  о  потреблении  торговых  услуг.  Но  мы  же пользуемся услугами  быта,  жилищно-коммунального   хозяйства,   транспорта, медицины. Так в каком же это законе будет предусмотрено? Ни слова об этом виде услуг нет.

 

     И еще. Как вы считаете - это закон или инструкция умирающего Министерства торговли?

 

     30

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І.   Ну,  перш  за  все  я  хочу  сказати,  що  в підготовці цього проекту закону,  якщо ви уважно  слухали,  брали участь дуже багато відомств і організацій. І як основа, я вважаю, він  відпрацьований  непогано.  І  на  перше  місце  ми   ставили споживача.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олегу Івановичу!  В першій частині мова йшла про різну сферу послуг - не тільки торгівлю, а й інші.

 

     Перший мікрофон.

 

     СИМОНЕНКО В.К.  Где   же   защита   прав   при   пользовании медицинскими    услугами,    транспортными   услугами,   услугами телефонной связи,  жилищно-бытового хозяйства? Нигде в проекте об этом не сказано.

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І.  Ці  зауваження  були  висловлені на комісії і вони знайдуть своє відображення при доопрацюванні,  але  вирішено було внести їх після першого обговорення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     МОСТИСЬКИЙ А.В., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Ковельський виборчий округ,  Волинська область/.  Шановний  Олегу  Івановичу!  Розділ  ІІ,  стаття  17 - "Об'єднання споживачів"  ,  де  сказано,  що  "держава  підтримує діяльність об'єднань споживачів".

 

     Скажіть, будь ласка,  яким чином? Тобто як конкретно держава буде підтримувати ці об'єднання?

 

     31

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І. Розділ ІІІ, стаття 17? Який абзац?

 

     МОСТИСЬКИЙ А.В.   У   самому   кінці:   "Держава   підтримує діяльність об'єднань споживачів".

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І.  Держава  підтримує  і створює умови для того, щоб об'єднувалися.

 

     МОСТИСЬКИЙ А.В.  Як  конкретно  вона   буде   цю   підтримку проводити: матеріально, морально, якимись іншими засобами?

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І.  Вона  буде  допомагати у придбанні необхідних матеріалів  для  життєдіяльності  цих  товариств.  А  матеріальну підтримку  на  добровільних  засадах  надаватимуть  підприємства, незалежні   профспілки..   Спеціально   кошти   для   цього    не виділятимуться.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ПОПОВИЧ І.В.,  генеральний  директор  виробничого об'єднання "Закарпатнерудпром"  /Хустський  виборчий   округ,   Закарпатська область/.  Шановний Олегу Івановичу!  Чи передбачається утворення альтернативної  роздрібної  торгівлі,  нових  структур   торгівлі порівняно  з  державною  і кооперативною торгівлею?  Я гадаю,  ви розумієте, що я маю на увазі.

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І.  Торгівля -вона і є торгівля.  Це  -  купив  і продав.  Є  відомча  торгівля,  державна  торгівля,  кооперативна торгівля. Але всі дії і заходи Уряду та законодавчі акти, які ви

 

     32

 

     приймаєте, ці  грані  згладжуватимуть.  Вони  керуватимуться тільки  законами  і  будуть  виконувати  свої  прямі  обов'язки - торгувати. Не розділятися на різноманітні форми власності.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,   начальник   відділу   Роменського    заводу автоматичних   телефонних  станцій  /Роменський  виборчий  округ, Сумська область/.  Уважаемый Олег  Иванович!  Принимая  различные законодательные  акты  в  Верховном  Совете,  мы  ввели категорию потребителей,  которые имеют льготы.  У меня к вам вопрос и сразу же  предложение.  Почему в этом проекте Закона не внесена вот эта категория потребителей?  Например, инвалиды Великой Отечественной войны,  участники Великой Отечественной войны, многодетные семьи, больные и так далее.  Поэтому я вношу  предложение,  чтобы  такой раздел  был  включен.  И  сразу  решить вопрос о женщинах-вдовах, которые потеряли мужей на войне.  Потому что страну защищали  все вместе,   а   льготы  теперь  получаем  по  областям.  Вот  такое предложение и вопрос по льготам.

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І.  На мою думку,  споживач в споживач.  Має  він пільги чи ні,  він все одно споживач. І основна думка в проекті - захистити права споживача,  бо сьогодні ви як споживач  не  маете ніяких прав. Ви не можете звернутися до судових органів, бо немає відповідного законодавства.  Отже, головне - захистити споживача, щоб він міг боротися за свої права і звертатись до органів, які б його захищали.

 

     33

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Олег Иванович!  Я согласен с вами, но если мы возьмем,  например, жилищное законодательство, которое регулирует отношения нуждающегося в жилье и,  скажем,  государства,  то  мне представляется,  что в законопроект необходимо внести по анологии с  жилищным   законодательством   и   льготников,   которые   как потребители  имеют  льготные  права.  Я  вношу такое предложение. Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ЖЕЛІБА В.І.,  голова Кіровоградської обласної Ради  народних депутатів   /Новоархангельський  виборчий  округ,  Кіровоградська область/.  Олегу Івановичу!  Ми зараз говоримо  про  захист  прав споживача.  Але щоб споживати, треба мати цей товар. Ви проводите зараз велику роботу по зовнішньоторгових операціях, особливо щодо споживчої кооперації.

 

     І от  10 січня нинішнього року Рада Міністрів Союзу прийняла постанову про податок на товари, які купуються за кордоном. Зараз я не говоритиму про коньяк,  на який встановлено 800 процентів. Я говоритиму про шкарпетки,  де сплачується 300 процентів  податку, про  текстиль  -  360  процентів податку,  про відеосистеми - 600 процентів податку.

 

     Чи не порушуються тут права споживача?  Чи можна забезпечити наших  споживачів товарами в повній мірі,  якщо на них буде такий непомірний податок?

 

     34

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І. Вони впливають на поповнення ринку товарами. І я  з  вами  згоден,  що  мистецтво  Уряду  в тому і полягав,  щоб правильно встановити це мито.  Якщо велике буде  мито,  то  немає сенсу товар завозити. Тому я згоден з вами, і ми зараз це питання порушуємо через Раду Міністрів, щоб його переглянути.

 

     ПОЛИЧКО А.В.,  голова Виноградівської районної Ради народних депутатів,  голова  виконкому  /Виноградівський  виборчий  округ, Закарпатська область/. Сьогодні всім відомо, що картка споживача, або  купонна  система,  себе не виправдала.  Зараз практично і на радянські органи,  і на працівників прилавка дуже багато нарікань саме  за введення системи купонів.  У мене до вас таке запитання, Олегу Івановичу /все-таки це була думка в основному  Міністерства торгівлі/.  Що  зараз  робиться  у  Міністерстві  торгівлі і Раді Міністрів України,  щоб не  допустити  подібних  випадків  і  щоб все-таки споживач був дійсно споживачем,  а не тією людиною, якою він зараз є? Я б просив відповісти вас, що робиться для того, щоб покращити торгівлю?

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І.   Я   не  можу  погодитися  з  вами,  шановний депутате, щодо того, що купони не відіграли свою роль. Відіграли, але не повною мірою з вини місцевих Рад, які по-різному тлумачили цю систему.  Але давайте зараз порівняємо наші міста з іншими  за межами  республіки,  і  тоді ви побачите,  чи відіграли свою роль купони, чи не відіграли.

 

     35

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олегу Івановичу!  Я  до  вас  втрете  звертаюся. Прошу  говорити в мікрофон,  бо вас не чути,  тому й галас такий. Перший мікрофон.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань  культури  та духовного відродження /Ватутінський виборчий округ,  м.Київ/. Шановний Олегу Івановичу! Все-таки сфера захисту інтересів і прав споживача дуже залежить від самої сфери торгівлі і зокрема від того, кого ми виховуємо в торгівлі.

 

     Свого часу  я  надрукував  у   "Вечірньому   Києві"   статтю "Торгівля  чи  торгашество",  яка  наробила  великого галасу.  Ви погодилися з цією проблемою.  Але мене дуже цікавить все-таки, як це  все  реально  ввійде  в  закон.  А  проблема  боротьби з цією корумпованою системою, яка в нас сьогодні існує? Чи закладаємо ми в  законі  "створення  нової  системи  торгівлі,  в  тому числі і альтернативної  -  студентської,  щоб  споживача  захищала   сама торгівля уже на рівні виховання нової генерації? Адже сьогодні ми закладаємо основи торгівлі до кінця століття.

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І.  Закон про торгівлю буде новий  і  окремо  від цього.  І  там,  в законі про торгівлю,  буде йти про це мова.  А зараз йдеться тільки про захист прав споживачів. Я просив би всіх депутатів зрозуміти це, і не треба сюди, на мою думку, натягувати багато питань, бо він втратить свою силу.

 

     36

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олегу Івановичу,  дякую.  Товариші,  у нас  буде співдоповідь, і можна буде адресувати запитання співдоповідачеві. Слово   для    співдоповіді    надається    народному    депутату Білоблоцькому. Регламент - до 10 хвилин.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях соціальної політики та праці /Жашківський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні народні депутати! Від комісії, якій було доручено Президією розглянути проект Закону Української РСР  про  захист  прав  споживачів,  хотів би зупинитися на таких питаннях /враховуючи й ті запитання, які задавали доповідачеві/.

 

     По-перше, що він дає?  Насамперед,  у  разі  його  прийняття населення  республіки  вперше  отримає закон,  який надає йому як споживачеві право на незалежний громадсько-правовий та  державний захист   його  прав  та  інтересів,  захищає  людей  від  диктату підприємств та продавців,  які виробляють і реалізують  продукцію та  послуги.  Особливо  необхідний  цей  закон  в умовах переходу Української РСР до  ринкової  економіки,  коли  розбалансованість споживчого  ринку  гостро поставила питання,  пов'язані з правами людини як споживача матеріальних благ.

 

     З прийняттям цього закону в республіці на всіх рівнях будуть переглянуті  і  переведені  на правову основу численні нормативні акти, які до цього часу регламентують взаємовідносини споживача з підприємствами  і організаціями в сфері виробництва та реалізації продукції та послуг.

 

     По-друге, урядовий  проект  закону   в   цілому   відповідає міжнародним  вимогам і цілям,  обумовленим резолюцією Генеральної Асамблеї ООН, і на урядовому рівні формує політику охорони

 

     37

 

     інтересів споживачів.  Законопроект  чітко  визначає   права споживачів,  які  перебувають  на  території республіки,  зокрема право на державний захист своїх  інтересів,  гарантований  рівень споживання,  на належну якість продукції,  торговельного та інших видів  обслуговування,  безпеку  продукції,  право  відшкодування збитків,  завданих продукцією неналежної якості, а також право на звернення до суду та інших  уповноважених  державних  органів  за захистом порушених прав.

 

     Питання, як  показує  практика життя,  надзвичайно складне у своєму вирішенні і,  на думку  депутатів,  в  цьому  плані  більш розраховане на перспективу.  Сьогодні якраз воно так і ставилося. Разом з тим Уряду республіки, місцевим Радам треба уважно підійти до   його  реалізації  вже  сьогодні,  коли  вирішуєтеся  широкий комплекс   питань,   пов'язаних   із   здійсненням   заходів   по забезпеченню соціального захисту населення.

 

     Законопроект в  статтях 5,  б,  7 розкриває широкий комплекс питань,  пов'язаних з механізмом  реалізації  прав  споживача  на належну  якість  продукції.  В  статтях враховані найбільш типові конфліктні  ситуації,   що   трапляються   в   нашому   житті   у взаємовідносинах   споживача   з   торговельними  і  промисловими підприємствами,  та передбачено захист громадян.  При цьому  хочу звернути   увагу   народних   депутатів   на  те,  що  вперше  на законодавчому рівні розглядається право споживача на  безпечність продукції.  Слід  також  зазначити,  що  проект закону передбачає систему  обміну  та  повернення  неякісних  товарів,  що  створює споживачеві  кращі  умови  та  розширює його права у порівнянні з діючим на сьогодні порядком.

 

     Поданий законопроект   висвітлює   питання,   пов'язані    з порушенням виконавцем та продавцем-підприємством промисловості,

 

     38

 

     торгівлі, побуту  та  інший  організаціями  умов договору та майнової їх відповідальності перед споживачем.  Це передбачено  в статті  15,  яка  принципово  змінює  і розширює права споживача. Відповідним  гарантом  захищеності   споживача   як   громадянина республіки  є стаття 16,  яка законодавчо закріплює його право на судовий захист у разі відмови на всіх рівнях від задоволення його вимог.

 

     Хотів би   відзначити   також,  що  на  законодавчому  рівні Верховна  Рада  Української  РСР  через  Закон  про  захист  прав споживачів  визнає  право  громадян  республіки  об'єднуватись  у товариства,  спілки,  клуби та інші громадські  формування.  Тому комісія   підтримала   пропозицію   Ради   Міністрів  законодавчо закріпити їх права та надати їм  статут.  Такі,  на  наш  погляд, характерні  особливості  урядового  законопроекту,  підтримані  в основному при обговоренні його в комісіях.

 

     Разом з тим комісія розглянула  і  два  проекти  Закону  про захист  справ  споживачів,  представлені  Українською  асоціацією товариств споживачів.  Після  детального  вивчення  цих  проектів закону  депутати  дійшли  висновку,  що  розбіжностей  з урядовим проектом практично немає,  хоча  за  формою  та  змістом  викладу статей  проект  закону  Асоціації /особливо перший варіант/ різко відрізняється від урядового варіанту.

 

     В ході  роботи  над  проектами  законів  у   комісіях   уряд республіки та Українська Асоціація товариств споживачів ввійшли в комісії з погодженим варіантом викладених статей, по яких виникли деякі розбіжності.

 

     39

 

     Комісія підтримала  ініціативу Уряду і Української Асоціації і після обговорення та уточнення  внесених  змін  схвалила  їх  і подав  на  ваш  розгляд проект закону,  з деякими доповненнями та редакційними правками.

 

     Зокрема, комісія   внесла   в    проект    закону    поняття "фальсифікація товару". Більш чітко сформульований абзац 3 пункту 2  статті  7,  де  говориться,  що  "торговельні  підприємства  - продавці,   засновані   на  інших  формах  власності,  самостійно визначають своїх представників", які виконують функції, пов'язані з  реалізацією  прав  споживача  на  придбання продукції належної якості". Наша комісія і Комісія з питань розвитку базових галузей народного  господарства підтримали пропозицію про збільшення з 12 до 18 місяців гарантійного строку на товари,  на які за  існуючим порядком його не було встановлено.  З пункту 3 та пункту 9 статті 8 виключено деякі положення,  що обмежують права замовника в разі порушення виконавцями умов договору при виконанні робіт і наданні послуг.

 

     Комісія, враховуючи    багатоплановість    створюваних     у республіці   громадських   формувань   споживачів,  погодилася  з пропозицією   Асоціації   товариств   споживачів   щодо   поняття "товариства   та  спілки  споживачів".  Депутати  та  спеціалісти погодилися з пропозицією Асоціації споживачів виключити з  тексту абзац   4  статті  17  урядового  проекту  слово  "некомерційні", оскільки некомерційна діяльність об'єднання  Асоціації  товариств споживачів  обумовлена  Законом про громадські організації.  Крім того,  комісія підтримала в погодженому /між Урядом і  Асоціацією споживачів/ варіанті доповнення до законопроекту,  які розширюють права  об'єднань  споживачів  в  частині  контролю  ними   якості продукції,   торговельного   та   інших   видів   обслуговування, застосування цін, а також взаємовідносин з органами місцевого

 

     40

 

     самоврядування.

 

     Суттєво змінюють  взаємовідносини  об'єднань  споживачів   з населенням  і  пропозиції,  внесені  в  абзац  11 статті 18,  які надають право об'єднанням споживачів "захищати в судовому порядку не тільки своїх членів, а й права громадян як споживачів".

 

     Шановні депутати! Хотів би сказати, що ми не передбачали, що проект викличе таку велику зацікавленість  у  більшості  комісій. Повинен   відзначити,   що   серед   депутатського  корпусу  і  в суспільстві  його   сприйняли   неоднозначно.   Широку   дискусію викликали  такі  питання:  чи треба приймати такий закон в умовах тотального дефіциту товарів та падіння життєвого рівня населення? На  якій  сфері суспільного життя та економіки повинен поширювати свої дії  цей  закон?  Абсолютно  полярні  думки  висловлені  при обговоренні питань,  пов'язаних з правами організацій споживачів, їх фінансування,  утримання,  розвитком їх  матеріально-технічної бази.

 

     Усі ці складні /і треба прямо сказати - небезспірні питання/ були  уважно  розглянуті.   Вони   пройшли   юридичну,   наукову, економічно-фінансову та виробничо-галузеву експертизи.

 

     Ми зіставляли  проект  закону  з законодавчими актами різних країн,  знайомилися  з  практикою  роботи  державних  органів   і організацій  споживачів  Європи  та  Америки.  Що можна сказати з цього приводу?

 

     Законопроект регулює взаємовідносини громадянинаспоживача  а підприємствами  та  організаціями  тільки в сфері купівлі-продажу продукції та побутових послуг,  які він використовує для  власних потреб.

 

     Всі комісії дійшли висновку,  що закон не повинен поширювати свою дію на навколишнє середовище.  В цьому плані  повинні  діяти інші  законодавчі  акти,  хоча в перспективі не виключено,  що ми дійдемо до такого розуміння цього питання.

 

     41

 

     Щодо прав організацій споживачів,  зокрема, надання їм права здійснювати   контроль   за  виробництвом  та  якістю  продукції, додержанням  правил  торговельно-побутового  обслуговування,   то міжнародними нормативно-правовими актами,  в тому числі і актами, що   регламентують   "громадське,    торгове,    сімейне    право капіталістичних  держав",  захист  справ  споживачів покладено на державні органи.

 

     Не менш важливе питання розвитку та фінансування  діяльності організацій  споживачів.  Як  і в питанні прав,  так і в цьому ми виходимо з того,  що це - громадська організація, що вона у своїй статутній    діяльності    керується   законом   про   громадські організації.  Такі думки комісії з основних спірних питань  цього законопроекту.  Щодо  зауважень і пропозицій комісій і депутатів, які надійшли останнім часом до комісії,  то  вони  будуть  уважно розглянуті і враховані при доопрацюванні цього проекту закону.

 

     Від імені  Комісії  у питаннях соціальної політики та праці, Комісії з питань розвитку базових галузей народного господарства, Комісії  у  питаннях  законодавства  і  законності  звертаюся  до депутатів і прошу вас підтримати  цей  проект  закону  в  першому читанні,  щоб  з  врахуванням ваших пропозицій та зауважень,  які висловлені депутатами в комісіях,  доопрацювати його і внести  на наступне читання.

 

     Дякую за увагу.

 

     Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Немає? Перший мікрофон.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.,      начальник     технологічного     бюро Нововолинського виробничого об'єднання "Оснастка" /Нововолинський виборчий округ, Волинська

 

     42

 

     область/. Миколо  Петровичу!  Я взагалі хотів запитати Олега Івановича,  але,  користуючись нагодою, поставлю і йому, і вам це запитання.

 

     Говорити про  якусь сьогоднішню дію цього закону,  звичайно, передчасно.  Це просто  в  наше  бажання  наздогнати  європейські країни  у  галузі  захисту  прав  споживачів  чи хоч прямувати до цього.  А при тому  рівні,  який  є  на  сьогодні,  коли  в  село привозять   три  фуфайки  і  одягнути  навіть  тих  хлопців,  які повертаються з армії,  немає можливості,  хіба можна говорити про якийсь захист?

 

     Хочу нагадати й те,  про що вже згадував депутат Мостиський. На  його  запитання,  як  держава  сприяє  діяльності   Асоціацій споживачів,  відповідь була негативна.  Ця діяльність має бути на суто громадських  засадах.  Ми  вже  маємо  діяльність  народного контролю   на  громадських  засадах,  коли  народний  контроль  - робітники - після роботи повинні знаходити порушення в  торгівлі. І коли ми ще це зробимо на громадських засадах,  така організація протримається хіба що місяць,  оскільки треба мати прилади  тощо. Тому  в  пропозиція в цьому законі передбачити не просто моральну підтримку цих асоціацій споживачів, а грошову державну підтримку.

 

     Дякую.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Я хотів би таку відповідь  дати.  Депутат Свідерський входить в нашу комісію, і ми щодо цього мали розмову, розглядали це питання.  Організація споживачів перш за все - така ж  громадська організація,  як і інші.  І вона користується своїм статусом та Законом про громадські організації,

 

     Дійсно, Асоціація   споживачів    вносила    пропозицію    - фінансувати   організацію   споживачів  за  рахунок"  відрахувань частини /10 відсотків/,  штрафів,  які стягуються  з  промислових підприємств, продавців державними контрольними органами.

 

     43

 

     Я хотів би дати таку довідку.  Перш за все,  що це за гроші, якщо піти цим шляхом?  За попередніми  даними,  у  1990  році  до підприємств  та  організацій  були застосовані штрафні санкції на суму близько 24 мільйонів карбованців;  за порушення  нормативних актів щодо якості,  ціноутворення - десь 2,4 мільйона.  Ну,  самі подумайте: 10 процентів з 26 мільйонів карбованців - за що? Якщо, скажімо, асоціація сама виявить зловживання, то тоді ще можна так вирішувати  це  питання.  Але  за   рахунок   державних   органів перераховувати  кошти  асоціації,  забезпечувати  таким  чином її існування, мені здається, недоцільно. Бо таким же шляхом підуть і інші організації.  Тому й дана така відповідь комісії і товаришам з асоціації:  вони мають користуватися своїм статутом та  Законом про громадські організації.

 

     Якщо говорити  про  допомогу держави,  хотів би нагадати /не знаю,  чому Олег Іванович не сказав про це/,  що асоціації надано кредит,  якщо я не помиляюсь,  у сумі 18 тисяч карбованців.  Його треба відпрацювати.  Тобто допомога є.  І в проекті закону  якраз обумовлено,  що держава надаватиме допомогу,  але треба асоціації працювати разом з державними установами і організаціями.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.  Шановний Миколо Петровичу і шановний  Олегу Івановичу!  Я  хочу  запитати,  чи  розглядалося вами питання про захист прав споживачів,  які  мешкають  на  селі.  Адже  сьогодні сільське населення, найбільш обмежене у правах з тієї причини, що торгівлю продуктами харчування на селі веде здебільшого  споживча кооперація.  І виходить так,  що той,  хто виробив м'ясо, повинен купувати ковбасу по

 

     44

 

     14-18 карбованців за кілограм, у той час як міське населення може купити її по 2,40-2,80.

 

     Крім того,  виникає парадоксальна ситуація, зокрема, у моєму Млинівському районі.  Споживча кооперація підняла ціну на ковбасу до   18   карбованців  за  кілограм.  Її  перестали  купувати,  і відповідно припинилась закупівля худоби. Отож виходить, що селяни в умовах дефіциту виростили худобу на м'ясо і не можуть її вдати.

 

     Чи буде   введено   паралельно  із  кооперативною  торгівлею державну торгівлю на селі? Прошу це вважати депутатським запитом.

 

     І друге   коротеньке   питання.   При    розподілі    фондів враховується  купівля селянами товарів у містах.  Але тепер міста захищають себе різними засобами  -  введенням  карток  споживача, паспортною системою і тому подібним,  - а селяни не мають змоги з цієї причини купити щось у місті.  Чи  буде  урівняно  фонди  для сільського жителя і для міського, відповідно, на душу населення?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Питання дуже цікаве, безумовно, для ваших виборців.  Я теж представляю, будемо казати, виборців сільських і знаю, яке це злободенне питання. Його, дійсно, люди ставлять.

 

     Хочу нагадати,   що   приймаючи   Закон  про  пріоритетність соціального розвитку села,  ми з вами голосували за те,  щоб ціни на продукти харчування і промислові товари на селі і в місті були єдиними.

 

     Мені здається,  що це питання має бути відрегульоване  Радою Міністрів. Воно, прямо скажемо, дуже болюче. Закладати його в цей

 

     45

 

     законопроект немає  підстав,  бо це зовсім інший нормативний акт.  Він має  на  меті  захист  прав  споживача.  Згідно  з  цим законопроектом  передбачаються  чотири так звані підзаконні акти, які доручається розглянути Раді Міністрів.

 

     І перше питання,  і друге треба  розглядати.  Що  стосується фондів.  Мені  здається,  такого  не буде,  щоб фонди на продукти харчування для міста і для села були однакові.  Ви самі розумієте чому.  Просто,  з  одного боку,  їх сьогодні немає і немає звідки взяти. Думаю, ви знаєте про це.

 

     На сьогоднішній день обласним Радам дано  право  ділити  між держторгівлею і кооперацією промислові товари й продукти.

 

     Отже, якщо  виникав  якась  диспропорція,  це  треба на тому рівні розглядати.

 

     ГОЛОВА. Миколо Петровичу, трошки коротше, тому що тільки два запитання - а вже 10 хвилин. Третій мікрофон.

 

     46

 

     ГАЛАС І.І.,   голова   Іршавської   районної  Ради  народних депутатів,  перший секретар Іршавського райкому Компартії України /Іршавський   виборчий   округ,   Закарпатська  область/.  Миколо Петровичу!  Попередній депутат якраз те питання порушив,  що й  я хотів. То не хочу повторювати.

 

     Мова іде  про розподіл ринкових фондів.  В областях ділиться це нечесно.  Я, припустімо, в Закарпатській області працюю, і там не  хочуть  мені  навіть  показати,  які товари виділені області. Торгівля щось приховує.  І все-таки міста не тільки продовольчими товарами краще забезпечуються, але і промисловими.

 

     Ви як   голова   комісії,   які   заходи  передбачаєте  щодо справедливого розподілу тих товарів, які є?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Шановний Іване Івановичу.  Я ще раз  хочу сказати  про  те,  що  раніше,  десь три роки тому,  розподіл між Укоопспілкою і Міністерством торгівлі здійснювала Рада Міністрів. Сказали,  що  робиться  це  несправедливо.  Передали  це обласним Радам.  Тому /Леонід Макарович  підказує,  щоб  було  коротше/  я приймаю  це  питання,  і на перевірку візьмемо декілька областей, розглянемо це питання в комісії.  Але з цим треба  звертатися  до обласних    Рад,   саме   вони   ділять.   Вони   повинні   нести відповідальність перед своїми людьми.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     СИМОНЕНКО В.К.  Изучив проект закона, я пришел к выводу, что он абсолютно декларативный при полном отсутствии механизма

 

     47

 

     реализации. Я   хочу   подчеркнуть:  при  полном  отсутствии механизма реализации.

 

     Я хочу вам задать вопрос: ошибаюсь ли я? Если я ошибаюсь, то какие статьи закона подтверждают мою ошибку?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.   Я   хотів   би   сказати,   що  в  такій категоричній формі я не можу прийняти запитання.  Ви помиляєтеся. Хіба не про механізм йдеться у статтях 2, 16, 17, де йде мова про права громадян та їх судовий захист?  Візьміть будьяку статтю.  Я вважаю,  що  треба  доопрацювати механізм впровадження.  Про це і депутати  з  Комісії  у  питаннях  законодавства   і   законності говорили,  що  треба  доопрацювати.  Але сказати,  що його зовсім немає, не можна.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.  Не вступайте  в  дискусію!  Другий мікрофон.

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С., член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Мостиський  виборчий  округ, Львівська  область/.  Існує досить серйозний міжнародний досвід у галузі захисту прав споживача  і  розроблені  достатньо  серйозні механізми,  щоб  цей  захист  був  реальним.  У своїй доповіді ви сказали,  що зіставляли  даний  проект  закону  із  законодавчими актами зарубіжних країн. Але зіставляти - не означає враховувати. Прошу назвати,  які конкретні законодавчі акти  зарубіжних  країн були використані вами при розробці цього законопроекту?

 

     48

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Дивилися  ми  законодавчі  акти,  зокрема Франції, Сполучених Штатів Америки, Англії. Виникав два запитання і,  думаю,  що  ви  їх  не поставите.  Це,  по-перше,  стосується матеріального забезпечення  Асоціації  споживачів.  І,  по-друге, фінансового  права.  Ми  детально розглянули це.  У жодній країні організація або товариство споживачів не підміняють і не дублюють роботу державних організацій, державних інспекцій по якості. Мова у комісії  зайшла  про  те,  щоб  товариствам  споживачів  надати особливі права. Але в жодній з цих країн, нормативні акти яких ми передивилися, такими правами вони не наділені.

 

     Наприклад, функції захисту прав споживача покладені, зокрема у  Франції,  на  міністерство  з  питань  споживання та комісію з питань безпеки споживачів, у Англії - на урядовий консультативний комітет  по  захисту  споживачів,  у  США - на федеральні урядові органи,  А в нас Асоціація  споживачів  поставила  питання  таким чином,  щоб  створити,  прямо  скажемо,  такий  комітет,  який би повністю був їй підпорядкований. Це зробити неможливо.

 

     ГОЛОВА. Завершено відповіді на  запитання.  Сідайте,  Миколо Петровичу.  Приступаємо до обговорення.  Слово надається депутату Валені, Харківська область. За ним виступатиме депутат Васильева, Київська область. Регламент, як домовлялися, - 5 хвилин.

 

     ВАЛЕНЯ І.Ю.,   заступник   голови   Комісії  Верховної  Ради Української    РСР    з    питань    Чорнобильської    катастрофи /Комсомольський виборчий округ,

 

     49

 

     Харківська область/.  Шановний  Леоніде Макаровичу,  шановні депутати,  шановні виборці України!  Я прошу уваги, бо мені часто виборці"  кажуть,  що  ви  галасуєте,  і  нікого ніхто не слухає. Давайте поважати один одного.

 

     Закон про захист прав споживачів необхідно було б  пов'язати з такими законами, як закон про розвиток конкуренції та обмеження монополістичної діяльності,  а також із  законом  про  пільги  та привілеї.

 

     ГОЛОВА. Ви  виступаєте,  а  депутати не слухають.  Нікого не слухають,  і вас в тому числі. Така ситуація. Я звертаюся до вас, шановні народні депутати,  із запитанням:  чому як тільки питання вже  наполовину  розглянуте,  зал  стає  наполовину   меншим   за кількістю депутатів? А тепер навіть ті, що залишилися, нікого вже не слухають,  навіть самих себе.  Тому я прошу все-таки  поважати своїх товаришів.

 

     ВАЛЕНЯ І.Ю.  Над  аналізом  цього законопроекту,  як і інших економічних законів,  ми працюємо удвох  з  доктором  економічних наук  професором Харківського держуніверситету Глущенком Віктором Володимировичем.  Ми пропонуємо до проекту ввести такий термін як "монополія  виробника",  проти якої,  власне кажучи,  спрямований закон,  проект якого ми розглядаємо.  Наступний термін,  поняття, яке  пропонується  ввести  в  цей  проект  закону - це "монополія споживача",  яка також може існувати як зворотний  бік  монополії виробника.

 

     50

 

     Далі -  таке поняття,  як пільги та привілеї споживача,  які при їх нарощуванні можуть призвести  до  монополії  окремих  груп споживачів.  Останнє  поняття  пропоную  розшифрувати в статті 4, пункт 3,  сторінка 4,  де мова йде про компенсаційні  виплати  та пільги   громадянам,  які  мають  доход,  нижчий  за  мінімальний прожитковий  рівень.  Поняття  "монополія  виробника"  може  бути розкрите   у  статтях  б,  пункти  1,2,  сторінка  5:  "монополія споживача"; у третьому розділі у статтях 17, 18 на сторінці 17, а визначення запропонованих термінів необхідно дати в преамбулі.

 

     Проект даного  закону  має  яскраво  визначену технократичну спрямованість,  і мене це дуже неприємно вразило,  незважаючи  на те,  що  я  за  фахом  інженер.  Те,  що  він  має  технократичну спрямованість,  підтверджується і тим, що в ньому права споживача зовсім не пов'язані із структурою ринку, формуванням системи цін, попитом і пропозицією,  витратами споживача і виробництва і  таке інше.

 

     Одна справа  -  захист  споживача  в умовах адміністративної системи,  інша -  в  умовах  ринку,  де  головним  гарантом  прав споживача є ринок.  У проекті закону, особливо в статтях 6,7,8,9, сторінки 3-11,  перераховуються в основному техніко-організаційні методи   захисту   прав   споживача.   Ще  детальніше  ці  методи розшифровані в статті 12 на сторінці І4-"Обов'язки  виготовлювача по маркіруванню продукції" в статті 13, в якій мова йде про вибір товарів і послуг,  перевірку якості,  комплектності,  міри  ваги, демонстрації зручності продукції тощо.

 

     У статті  14-"Права  споживача  /покупця/  на  обмін товарів належної якості",  власне кажучи,  економічні основи захисту прав споживача, що є найважливішими, розглядаються лише в 10 статті на 11,12   сторінках,   та   й   тут   лише   у   вигляді   майнової відповідальності.

 

     51

 

     Думаю, що   цього   недостатньо.   Виграш   виробника,  який використовує своє монопольне положення на ринку,  завади  більший від відшкодування тієї шкоди, яку він може завдати покупцеві.

 

     Монополістична організація     ринку    зменшує    виробничі можливості нашої республіки -  держави  України,  штучно  обмежує права   покупця   і   споживача   навіть   при   дотриманні  всіх технікоорганізаційних  і  правових  норм.  Наприклад,   примусити покупця платити монопольну ціну можна лише у випадку,  якщо обсяг пропозиції встановлюється на рівні,  меншому, ніж він міг би бути при ринковій рівновазі, коли збігається ціна попиту з граничними, тобто максимальними витратами, на виробництві. З цього висновок - якщо  виробництво сконцентроване,  а збут централізований /а саме це має місце зараз  на  Україні/,  то  найбільш  вірний  шлях  до злиднів  -  вільне  ціноутворення.  А  воно  вже  неминуче  зведе нанівець усі права споживача, які перераховані в цьому проекті.

 

     Пропоную включити  в  проект   закону   спеціальний   розділ "Економічні   основи  захисту  прав  споживача",  в  якому  можна пов'язати ці права з  характеристикою  ринку,  цінами,  витратами тощо.  До  цього  розділу потрібно включити статтю 10 про майнову відповідальність, а також положення про захист прав споживача від інфляції,  від  негативного  впливу  нових  форм  господарювання, наприклад, тих кооперативів, для яких головним методом досягнення комерційних  успіхів  є  перекладання  своїх виробничих витрат на споживача,  тобто на нас з вами. До цього розділу можуть увійти й інші положення.

 

     У розділі третьому,  статті 17,18 /це 17 і 18 сторінки/,  де мова йде про об'єднання споживачів,  не визначено,  що об'єднаний споживач-покупець    виражає   народний   рух   за   господарське народовладдя,  а не обивательський споживацько-міщанський інтерес живота свого.  А це,  між іншим,  обов'язково поставило б авторів даного проекту закону перед необхідністю записати не лише  права, а й обов'язки об'єднань

 

     52

 

     споживачів, незважаючи  на  дефіцит  і  недостачу продукції, таке інше.

 

     І останнє.  Оскільки стаття 2 "Міжнародні договори"  більшою мірою  розкриває  механізм  реалізації  та  дії закону,  ніж його зміст,  пропоную перенести цю статтю в цьому  ж  виглядів  кінець тексту. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   депутату   Васильєвій,  Київська область.  За нею виступатиме депутат Жук.  Але я  хочу  попросити вас,  шановні  депутати,  уважніше  слухати  своїх  товаришів.  А телебачення я прошу персонально слідкувати  за  тими,  хто  читає газети,  і показувати їх людям, виборцям. Нехай все ж таки бачать і знають. Йдеться ж про надзвичайно важливий документ.

 

     ВАСИЛЬЄВА Г.І.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР у   справах   жінок,   охорони  сім'ї,  материнства  і  дитинства /Білоцерківський  міський  виборчий  округ,  Київська   область/. Шановні   депутати!  Комісія  у  справах  жінок,  охорони  сім'ї, материнства і дитинства уважно вивчила проект Закону  про  захист прав   споживачів.  Крім  того,  були  проведені  консультації  з науковцями,  враховані побажання та зауваження виборців, інтереси яких  і  повинен  захистити  цей  закон.  Внаслідок цього внесено доповнення та зміни до статей цього  законопроекту.  Зупинюся  на деяких з них. Статтю 3, де викладені права споживачів, доповнити: "Споживачі мають права на відшкодування моральних і  матеріальних збитків,  завданих неналежною якістю торговельного та інших видів обслуговування".

 

     У пункті 4 статті 5  після  словосполучення:  "у  необхідних обсягах запасних частин" дописати: "та асортиментом запасних

 

     53

 

     частин". Тому   що   для  споживача  є  важливим  не  тільки загальний обсяг запасних частин,  а й забезпечення тими запасними частинами,  які найчастіше виходять з ладу.  Крім того, ми з вами на практиці стикаємося з такими явищами,  коли в запасні частини, як  правило,  йдуть  такі  деталі,  вузли  та  агрегати,  які  не відповідають нормам при виготовленні продукції.

 

     Так, наприклад,  на шинному заводі вимоги до якості шин  для комплектації  легкових  автомобілів значно вищі,  ніж до шин,  що йдуть у продаж населенню. Це закладено в технічні умови.

 

     Тому пункт 4 статті 5 пропонується доповнити новим реченням: "Якість  запасних  частин  до  продукції  повинна  бути не нижчою якості тих частин,  що йдуть  на  комплектацію  при  виготовленні продукції, або регулюватися ціною".

 

     Важливою статтею  є.  стаття  6 - "Гарантійні зобов'язання". Багатьом  відомо,  що  існує  європейська  організація   контролю якості,  де впроваджено термін "відновлюючий ремонт".  Це ремонт, який проводиться після виходу виробу з  ладу  і  призначений  для відновлення його роботи.

 

     Тому пропонується   пункт   1   статті   6   доповнити:   "і відновлюючий  ремонт  протягом  гарантійного  строку",  далі   за текстом.

 

     Термін "відновлюючий  ремонт" внести в преамбулу проекту.  В практиці  зустрічаються  види  продукції,  де  гарантійний  строк необхідно рахувати з моменту введення в експлуатацію.  Тому пункт 2  статті  б  необхідно   доповнити:   "від   дати   введення   в експлуатацію".  У зв'язку з тим, що деякі вироби побутової хімії, харчові концентрати та інші продукти втрачають гарантійний  строк придатності, порядок використання такої продукції - це "сфера дії відповідних органів і торгівлі.

 

     Тому пропонується статтю 6 доповнити новим пунктом, а саме:

 

     54

 

     При закінченні гарантійного строку продукції у  торговельних організаціях  або  у  виготовлювача  обов'язково проводити уцінку продукції з відміткою в документах про можливості її використання за  призначенням".  В  житті  трапляються  трагічні  випадки  при придбанні неякісної продукції.  Це групові отруєння та інше. Тому пункт  4  статті  7  необхідно  доповнити:  "Б  разі  виявлення в продукції недоліків щодо належної  якості  продукції  і  безпеки, охорони здоров'я громадян і навколишнього середовища виготовлювач зобов'язаний заявити про це через пресу,  радіо  та  телебачення. Спеціальні  уповноважені  органи  щодо  якості  продукції  можуть самостійно давати таку інформацію за рахунок виготовлювача.

 

     У пункті 4  статті  9,  де  визначена  підвищено  небезпечна продукція,   нічого   не  сказано  про  методи  утилізації  такої продукції. Тому необхідно доповнити пункт 4: "щоб уникнути прямої небезпеки   здоров'ю   споживача   та  забруднення  навколишнього середовища".. Ну, як приклад, утилізація ламп денного світла.

 

     Необхідно також спростувати пункт 7 статті  12.  Вважаю,  що кожному   підприємству  мати  товарний  знак,  як  запропоновано, близько 10 років нереально.  Тим більше нині,  коли  підприємства з'єднуються,   роз'єднуються.  Пропонуємо  мати  виробничу  марку продукції або ж зареєстрований в установленому  порядку  товарний знак.

 

     І останнє. Пункт 5, стаття 13. Необхідно чітко визначити, що відповідальність за порушення прав споживача несе  виконавець  та посадові  особи підприємства,  а не персонал підприємства,  як це записано в статті.

 

     55

 

     А взагалі комісія пропонує проект закону прийняти за основу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Жуку, Чернівецька область.  За  ним  виступатиме  депутат  Мазур,  Дніпропетровська область.

 

     ЖУК В.В.,  голова  Сторожинецької  районної  Ради   народних депутатів,  перший  секретар  Сторожинецького  райкому  Компартії України /Сторожинецький виборчий  округ,  Чернівецька,  область/. Шановні   товариші   депутати!   Сьогодні   розглядається  проект чергового закону, який повинен захищати споживача від монополізму і від застійних тенденцій,  монопольного завищення підприємствами цін на продукцію, послуги і таке інше,

 

     У статті 4 цього  законопроекту,  пункті  1  є  такі  слова: "держава забезпечує громадянам... захист їх економічних інтересів як споживачів,  надає можливість вільного вибору  продукції  "  і далі   за  текстом:  "гарантує  придбання  або  одержання  іншими законними способами продукції в обсягах,  що забезпечують  рівень споживання,  достатній  для  підтримання  нормального  здоров'я і життєдіяльності".

 

     56

 

     На практиці кожен із нас знає,  що держава сьогодні цього не може зробити.  І, судячи з недавнього виступу Вітольда Павловича, у перспективі значного покращення не буде. Значить, цей закон, як і ряд інших,  працювати поки-що не буде. Тому в пункті 2 сказано, що "державний захист прав громадян як споживачів здійснюють  Ради народних депутатів,  їх виконавчі та спеціально уповноважені ними органи".  Як це буде на практиці?  Адже  лише  вчора  і  сьогодні з'явилися  офіційні  повідомленя  про  строки  введення механізму соціального захисту та про підвищення роздрібних цін.  А до цього протягом  кількох  місяців у питаннях цін не було ні порядку,  ні ясності.

 

     По-перше, більшість підприємств працювали на склад,  а  якщо дещо  і проривалося на прилавок,  то ціни були значно вищі.  Хоча офіційно Урядом як республіки,  так і країни це санкціоновано  не було. Це була якоюсь мірою стихія. І хто їх благословляє на світ, чому за ними немає жорсткого контролю?  Ця  стаття  відповіді  не дає.

 

     Повинні бути спеціальні органи.  Які вони повинні бути,  має вирішити Рада Міністрів,  і як конкретно,  на місцях вони повинні захистити споживача. Мізер товарів народного споживання надходить у торговельну мережу.  Сьогодні  хто  тільки  не  розподіляє:  це сільські   Ради,  керівники  підприємств,  установ,  колгоспів  і виробничих підрозділів,  їх контролюють і депутатські комісії,  і робітничий  контроль,  інші  громадські формування.  А результат? Кілька шкарпеток чи одні штани на колектив!  Як тут  розібратися, кому  вони потрібніші в першу чергу?  Розігруються взуття,  одяг, білизна.  Звичайна  фуфайка  коштує  на   "чорному"   ринку   200 карбованців. Мають місце факти, коли механізатори і тваринники не мають у чому вийти на роботу, діти через це не відвідують школу.

 

     57

 

     Тому для захисту прав споживачів,  для його забезпечення, на мою думну, потрібно:

 

     Перше. Мати програму наповнення ринку товарами і забезпечити її виконання.  Уряд повинен покласти  край  так  званій  місцевій самодіяльності,   коли   кожен  господарює,  бачачи  тільки  свої інтереси.

 

     Друге. Повинна бути значно покращена якість виробів, послуг. До   бракоробів  застосовувати  найжорстокіші  заходи  покарання, навіть кримінального характеру.  Так само ставитися до  тих,  хто зловживає   службовим   становищем   у  торгівлі,  побуті.  Це  і приховування товарів,  реалізація їх із складів, баз і таке інше. По   телебаченню  часто  показують  райські  місця  в  магазинах, кабінетах,  на складах і тому подібне, але ніколи не показують, а як  же  покарані  ці  люди,  які гріють руки на чужій біді.  Вже, мабуть, пора братися за спекулянтів. Закон про боротьбу з ними не працює.  Поряд  з  магазином,  починаючи  з  Києва,  йде відкрита перепродажа  всього,  що  не  з  неба  звалюється.  Звідки   воно потрапляє,  з яких дверей в нечесні руки?  Пора, мабуть, зачиняти всі двері, це і буде конкретний захист наших споживачів.

 

     І ще про одне.  Складно і важко підрахувати,  скільки нашого добра  вивозиться  за  кордон.  Це  епідемія.  В  сусідніх з нами країнах /а ці дороги пролягають  і  далі/  можна  купити  все  що завгодно  нашого  вітчизняного виробництва.  Нині усім,  особливо сільським  трудівникам,  купити  молоток,  відро,  косу,   миску, каструлю  і  так  далі  -  це  бар'єр,  який  не кожен може взяти сьогодні. А ті ж шкарпетки, побутові товари, іграшки - все йде за кордон.  Найконкретніший захист наших споживачів буде тоді,  коли буде наведено порядок.  Скільки разів у рік можна їхати за кордон і  що можна з собою провезти?  Зараз це все не регулюється.  Якщо потрібно, то

 

     58

 

     можливо, переглянути і митні правила.  Від того буде  більше користі, ніж від цього закону, який ми сьогодні обговорюємо. І на закінчення деякі доповнення  до  проекту.  В  статті  5  пункт  4 доповнити  такими  словами:  "при  відсутності запасних частин на протязі півроку споживач має право на пред'явлення  виготовлювачу відшкодування збитків,  завданих через простої. Стаття 6, пункт 2 доповнити:  "При відсутності таких даних товар для реалізації  не приймати".  І стаття 13, пункт 2 після слова: "забороняється" теж доповнити словами "і карається чинним законодавством",  а далі за текстом. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   депутату   Мазуру.  Після  нього виступатиме депутат Осадчук.

 

     МАЗУР В.Д.,  перший  секретар  Верхньодніпровського  райкому Компартії    України    /Верхньодніпровський    виборчий   округ, Дніпропетровська область/.  Шановний  Голово,  шановні  депутати! Закон  про  захист  прав  споживачів  випливає  із  самої природи ринкових відносин.  Підприємства тільки вдихнули ковток  свободи, обминаючи  укази  та постанови,  роздувають ціни на продукцію,  а якщо зважити на монопольність її випуску та ще й невисоку якість, то постає питання: хто в цьому виграє, а хто програє? Думаю, що в цьому програють всі - і той, хто виробляє, і той, хто споживає.

 

     Сьогодні ми  констатуємо  нарощування  негативних  тенденцій збільшення цін на матеріали,  комплектуючі вироби,  а це, перш за все,  завдає шкоди  тим  підприємствам,  які  реалізують  кінцеву продукцію за фіксованими цінами. Насамперед страждають колгоспи і радгоспи. І як би ми не називали нові ціни - договірними чи

 

     59

 

     вільними - це насправді промисловий рекет, який вносить хаос у виробництво, боляче б'є по добробуту трудящих.

 

     Минулого року   преса   опублікувала   матеріали  вибіркових перевірок  за  жовтень-листопад  1990  року   на   двох   тисячах підприємств  у 11 республіках.  Із них - 30 відсотків підприємств порушують договірні ціни,  виявлено суми незаконного прибутку  на 75 мільйонів карбованців.

 

     Як захистити  права  споживача  в  умовах  гострого дефіциту товарів споживання?  Навіть трудящі,  які мають хорошу  заробітну плату,  не  в змозі задовольнити своїх потреб,  не кажучи вже про малозабезпечені  верстви  населення  -  пенсіонерів,   інвалідів, багатодітні   сім'ї.   Не   може   реалізувати   своє   право  на "гарантований рівень споживання" /про це йде  мова  в  статті  3/ сільське населення. Із того, що йде на село, не плануються навіть фонди на продукти харчування -  такі  як  м'ясо,  м'ясні  вироби, вироби  з  молока.  А якщо говорити про промислову продукцію,  то сільський житель одержує товарів удвічі менше, ніж міський. Та це ж  пряма  дискримінація селян!  І це при тому,  що у нас прийнято Закон про пріоритетність соціального розвитку села, в якому чітко і  ясно  зазначено,  що  розподіл  товарів  провадиться  згідно з потребами на душу населення.

 

     Проект закону представлений Радою  Міністрів  УРСР,  на  мій погляд,  в цілому відповідає вимогам і правам споживача, продавця і виконавця. Але деякі статті, пункти проекту потребують уточнень і  змін.  Так,  пропоную  статтю б /пункт 2,  абзац 1/ викласти в такій редакції:  "Усі види  продукції  повинні  мати  гарантійний строк". Решту - вилучити з цього пункту.

 

     60

 

     В статті 7, пункт 7, мова йде не про захист споживача, а про захист виготовлювача і продавця.  Як можна довести,  що  протягом тих   же   12   місяців   споживач,  покупець  порушував  правила користування чи  зберігання  товару?  І  тут  третейським  суддею виступав  продавець,  який  може  милувати,  а може й не милувати покупця. Тому замість слова "продавець" слід записати "відповідні державні органи".

 

     Я, наприклад, розумію, що цей закон ми приймаємо сьогодні на далеку перспективу,  що  працюватиме  він  тоді,  коли  не  стане ажіотажного  попиту  на  товари і послуги,  коли будуть заповнені полиці магазинів,  і людина без черги зможе придбати  те,  що  їй потрібно. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Осадчуку.  Після нього виступатиме депутат Зінченко.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради Української  РСР  з  питань  культури  та  духовного  відродження /Тлумацький виборчий округ,  Івано-Франківська область/.  Шановні народні   депутати!   Шановний   Голово!   Співдоповідач  депутат Білоблоцький з цієї трибуни сказав майже з гордістю  про  те,  що споживачі  багатьох  західних  країн не мають таких широких прав, які передбачені нашим законопроектом.

 

     Зіставлючи закони західних країн з цим законопроектом,  його автори  мали  б  також  зіставити  і  полиці  у  наших  та  їхніх крамницях.  Немає сумніву,  що споживачів треба захищати, але від кого і від чого? Був я нещодавно в своєму 207 виборчому окрузі, в селах Городенківського і Тлумацького районів на  ІваноФранківщині і   переконався,   що  найкраща  форма  захисту  споживача  -  це продукція. Тобто товари,

 

     61

 

     послуги, обслуговування тощо.  Нині,  як ніколи,  наше  село обділене.   В   селах   Обертин,  Нижнів,  Хоточивці,  Чортовець, Острівець,  Виноград,  Росохач чекають не так Закону  про  захист прав  споживачів,  як  елементарних  товарів першої необхідності, продуктів харчування,  взуття, одягу, шкарпеток, вибачте, трусів, сорочок...  Мати  семи дітей уже не має в чому послати меншеньких до школи,  наче ми з вами повернулися на  повоєнну  руїну.  Може, знову  замість  товарів,поряд  із  законом  про права людини мати право на зимовий одяг,  висунемо зворушливий лозунг "Все найкраще

- дітям"? Певно, що не варто. Звертаю увагу народних депутатів на те,  що в статті 3 "Права споживачів" в  дуже  слушна  позиція  - "гарантований рівень споживання".  А в статті 4 /її вже цитували/ "Державний захист прав споживачів" сказано про  те,  що  "держава забезпечує громадянам,  незалежно від походження, статі, раси..." і далі:"...місця  проживання  і  роботи...захист  її  економічних інтересів.

 

     Дуже важливий  законодавчий принцип.  Цілком його підтримую, але наполягаю на тому,  щоб гуманний принцип незалежно від  місця проживання і роботи був конкретизований щодо трудівників села. Не "кесарю  кесареве",  як  випливав  з   указів   Президента   СРСР Горбачева,  а  "косареві  -  косареве",  Щоб надалі не могло бути такої ситуації,  коли колгоспна пенсіонерка /та ще й інвалід/  не може нині купити в сільському магазині життєвонеобхідний кілограм борошна чи крупи.

 

     Якщо згадана  вже  мною  стаття   4   даного   законопроекту стверджує,  що  держава  гарантує "придбання або одержання іншими законними способами продукції в обсягах..." і так далі,  то треба і законодавче зробити так, щоб це була гарантія не на папері, а в реальному житті.  Не можна доводити людей до  того  стану,  коли, наприклад, у селах

 

     62

 

     Чортовець, Назаренкове  Ради  ділять десять пар шкарпеток на все  величезне  село,  і  майже  стають  поруч  з  продавцем   за прилавком,   який  далі  під  натиском  справедливо  невдоволених покупців  ледь  не  летить  у  чортовецькі  яруги.  Це   вже   не забезпечення  прав  споживачів,  а наруга над споживачами.  Знову виникає та сама проблема,  яка не раз порушувалась у цьому залі - про механізм виконання наших законів.  Тут я цілком солідаризуюсь із мером міста Одеси Симоненком.

 

     Ось у другій частині статті 4  написано:  "Державний  захист прав  громадян  як споживачів здійснюють Ради народних депутатів, їх виконавчі та спеціально  уповноважені  ними  органи,  а  також суд".  Добре записано - Ради і суд - авторитетні відповідальні за реалізацію прав споживачів.  Які ж у них матеріальні ресурси, щоб виконати таку функцію?

 

     А в який спосіб Ради і суд можуть вплинути на виготовлювачів підприємств,  організацій,  установ або громадян,  які виробляють продукцію?  Наш  законопроект  не  дає  на  це питання конкретної відповіді.  Я бачу, що регламент вичерпується, і хочу повернутися до  статті  /вона  вже  згадувалася/,  що стосується гарантій для споживача, який купує сільськогосподарську техніку.

 

     У 1982 році мені випало бути  в  Торонто  гостем  радянської фірми  "Бєлорусь",  яка  успішно продавала нашу техніку,  тому що вона гарантувала фермеру негайний її ремонт де б

 

     63

 

     вона не поламалась.  Нам показали великий склад запчастин на двадцять мільйонів доларів.  І ця фірма дуже успішно працювала. Я думаю,  що у статті 5 треба дописати, скажімо, такі слова: "В тих випадках,    коли   виготовлювач   не   забезпечує   запчастинами виготовлену ним техніку,  він  зобов'язаний  виплатити  споживачу компенсацію,  рівну  втратам  від  простою техніки,  помножену на загальні витрати,  що несе їх  господарство  внаслідок  порушення життєдіяльності всього господарського комплексу...".

 

     Може, з  погляду  професіоналів це треба було б сформулювати дещо інакше,  але,  вважаю,  суть  цієї  пропозиції  конче  треба зберегти,  щоб  захистити  право  споживача на якість продукції і припинити розбій над селом,  який рік у  рік  зростає  і  з  боку виготовлювачів,  і  виробників сільськогосподарської техніки.  Це надзвичайно важливо,  бо починається весна, і немає з чим вийти в поле.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва на півгодини.

 

     64

 

     /Після перерви/

 

     ГОЛОВА. Прошу займати місця.

 

     Слово надається   народному   депутату   Зінченку.   За  ним виступатиме депутат Сметанін.

 

     ЗІНЧЕНКО А.Л.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української  РСР з питань народної освіти і науки / 3амостянський виборчий округ,  Вінницька область/.  Шановні депутати,  шановний Голово! Поза всяким сумнівом, нам потрібен такий закон. Принаймні створюється основа для подальшої  розмови  на  цю  тему.  Тому  з необхідністю  його  доводиться  згоджуватись.  Але водночас можна було б сказати, що це є один із законодавчих міфів, викладених на папері.

 

     Тут уже говорили,  що законодавець,  схоже, має на увазі, що споживачеві досить замість товару запропонувати закон. Звертає на себе  увагу  загальна розмитість документа,  декларативність його положень.  Це не закон прямої дії,  а такий собі  збірник  добрих намірів. А добрі наміри несуть, як правило, мало доброго.

 

     Далі. Я  хотів  би  зазначити,  що  по суті у нас на Україні відсутнє державне і парламентське соціальне прогнозування,  через те,      очевидно,      законопроект     не     пройшов     такої соціально-психологічної експертизи.

 

     Депутати тривожилися з приводу того,  як в умовах суцільного дефіциту  забезпечити  права  споживача.  Підстави для розмови на тему  про  права  споживача  залишаються.  Виявляється,  споживач повинен мати права.  Як на мій погляд, у преамбулі замість такого троїстого набору понять - "товар", "продукція", "послуги" -

 

     65

 

     треба залишити лише  "товар"  і  "послуги".  Тобто  принцип, товаризації повинен наскрізно пройти через увесь документ.  Далі, крім стандарту, імовірно, в законі має бути запропоноване поняття зразка товару.

 

     Дуже важливо,   щоб   там   було  недвозначно  записано  про відповідальність за виробництво й торгівлю тими продуктами, які є шкідливими   для  здоров'я.  Наприклад,  радіоактивне  забруднені сільгосппродукти.  Згадаймо хоча  б  ті  тисячі  тонн  м'яса,  що вироблялися на територіях,  забруднених Чорнобилем, і продовжують вироблятися.  Або,  скажімо,  торгівля зіпсованою  продукцією  на зразок  ковбас,  яких  і  кіт  їсти  не  хоче.  Причому тут треба вказувати не тільки строк придатності,  а й самі кондиції,  умови їх виготовлення. Це стаття 6.

 

     Хотів би зазначити ще одне.  Ми з вами не звикли до того, що закон повинен визначати систему відповідальності і  відшкодування за  ненадання  транспортних  послуг,  за порушення умов договору, пов'язаних з  купівлею  залізничного  чи  авіаційного  квитка.  У зв'язку   з   цим,  очевидно,  чіткіше  треба  обумовити  систему перевірки,  інспекції  з   боку   держави,   спілок   споживачів, громадських  організації  за якістю найрізноманітнішої продукції, найрізноманітніших товарів, послуг.

 

     Далі. Я вважаю дуже важливим те,  що  законопроект  окреслює таке  поняття,  як  спілка  споживачів.  Але  разом з тим спілкам споживачів  треба  надати  права   на   укладання   договорів   з підприємствами про закупівлю товарів.  При цьому, очевидно, треба вказати,  що виробник  не  повинен  мати  права  відмовитись  від виконання   замовлення.   Для   забезпечення   цього   в  системі законодавства    треба,    мабуть,    передбачити     регулювання держзамовлення.

 

     Тому ми   мусимо   ще   раз   повернутися   до  питання  про держзамовлення.

 

     66

 

     Наприклад, ми могли  б  поставити  питання  /так  виборці  й ставлять/   про   те,   щоб  держзамовлення  не  перевищувало  90 відсотків.  Тоді решту,  10 відсотків, колективи трудящих могли б спрямовувати для задоволення власних потреб.

 

     Я гадаю,  що  з урахуванням побажань,  висловлених народними депутатами,  Закон  про  захист  прав  споживачів  стане  вагомим законом.  Особливо  важливий  його  розгляд  у період майбутнього цінового сюрпризу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Сметаніну. За ним виступатиме депутат Локтєв.

 

     СМЕТАНІН В.І.,   заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради Української РСР  у  правах  людини  /Кіровський  виборчий  округ, Дніпропетровська   область/   .   Уважаемые  депутаты!  Уважаемый Председатель!

 

     Принятие Закона о защите потребителей - это  еще  один  шаг, который  Украина  делает  к  правовому  государству,  к обществу, которое дает гарантии своим гражданам  в  определенное  сфере,  в области прав потребителя.

 

     Вот сегодня  здесь  раздавались  голоса:  почему мы в период тотального дефицита вдруг ставим  вопрос  о  защите  потребителя, когда полки пусты?  Но я скажу,  что вопрос своевременный. А если бы мы его еще раньше подняли,  когда  весь  мир  продумывал,  как защитить  права потребителей,  то может,  мы бы немножко в другом положении сегодня находились.

 

     Здесь депутат  Стецькив  задавал  вопрос  Николаю  Петровичу Белоблоцкому   о   том,  какими  законами  руководствовались  при подготовке

 

     67

 

     нашего проекта.  Правильно было сказано, и надо пользоваться законами Франции,  Бельгии,  Голландии, но основной в этом смысле закон,  который признал  весь  мир,-  это  резолюция  Генеральной Ассамблеи  Организации  Объединенных  Наций N 39/248,  принятая 9 апреля 1985 года.  Я прошу  уважаемых  депутатов  при  подготовке закона  ко  второму  чтению  обязательно прочитать эту резолюцию, которая  вмещает  руководящие  принципы  для   защиты   интересов потребителя.

 

     В ноябре   1989  года  в  Варшаве  была  принята  Варшавская декларация потребителей.  В  этом  совещании  участвовали  страны Западной и Восточной Европы,  а также Австралия,  США,  Вьетнам и так далее.  Эту декларацию тоже необходимо прочитать.  Я  считаю, что Правительство,  когда готовило законопроект,  не совсем верно его прочитало,  и поэтому все свелось только к сфере  торговли  и услуг.  Значит,  если мы будем его принимать,  то закон,  который дало нам Министерство торговли,  так и надо  называть  -  "Защита потребителей в сфере торговли и услуг".

 

     Дело в  том,  что  права  потребителей  -  это более широкое понятие.  Мы с вами потребляем воздух, мы с вами потребляем воду, мы  пользуемся  транспортом,  мы  находимся во взаимоотношениях с системой   Министерства   здравоохранения   -   это   все   права потребителя.   Поэтому   на   этом   законотворчество  не  должно заканчиваться.

 

     Мы должны с вами  либо  создать  основы  законодательства  о защите  потребителя  и  затем  разработать  законы  в тех сферах, которые я назвал,  либо принять этот закон как одну частичку всех прав потребителей.

 

     68

 

     Пользуясь документами,   которые  я  назвал,  хочу  немножко поспорить с Комиссией по вопросам социальной  политики  и  труда. Мне   показалось,   что  нас  как  бы  вводят  в  конфронтацию  с Ассоциацией потребителей.

 

     В проекте закона  ясно  сказано,  что  Правительство  должно обеспечить все для защиты прав потребителя.  Кстати говоря,  наша страна,  и  Украина  в  частности,  была  участником  Варшавского совещания  и  подписала  эти  руководящие  документы,  в  которых отмечается,  что государство существует  для  потребителя,  а  не потребитель для государства.  Поэтому я считаю,  что закон должен предусматривать создание государственных органов по  защите  прав потребителя.  В одних странах - это институт советников, в других

- министерства,  в третьих - специальные комитеты.  Думаю,  что и нам  необходимо  создать специальный комитет,  а при исполкомах - инспекции по защите прав потребителя.

 

     Мы должны также закрепить права Ассоциации потребителей  для того,   чтобы   они   могли  создавать  независимые  лаборатории, независимые  экспедиции,  проводить   экспертизу,   информировать население  и осуществлять действенную защиту прав потребителя.  В Киеве издана книга о правах потребителя,  ознакомившись с которой убеждаешься, что механизма защиты прав потребителя в существующем законодательстве не было.  Я  считаю,  что  в  законопроекте  это должно быть предусмотрено.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Локтеву,  потім виступатиме депутат Мисник.

 

     ЛОКТЄВ С.В.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради Української РСР у справах молоді /Горлівський-Центральний

 

     69

 

     виборчий округ,   Донецька  область/  .  Уважаемые  народные депутаты!   Мне   поручено   выступить   в   обсуждении   данного законопроекта от Комиссии по делам молодежи.

 

     У комиссии  возникает  вопрос  относительно названия закона. Что такое защита прав потребителей?  Наверное,  есть  смысл  дать другое   название,  например  "Права  потребителей".  Давно  было сказано,  и,  наверное,  сказано  правильно,  что  истина  всегда конкретна.   Закон   также   должен   быть  предельно  конкретен. Следовательно,  в  нем  необходимо  учитывать  специфику  данного периода  нашей  истории  и  не  оставаться на ложных или желаемых предпосылках.  К сожалению,  в  основе  указанного  законопроекта лежит  обманчивое  утверждение,  согласно  которому необходимость этого  закона  обусловливается  действиями  принципиально   новых факторов  экономического  роста.  Обмануть  себя в очередной раз, конечно,  можно,  но не слишком ли дорога цена наших обманов? Все это  вызывает  искривление метода,  что в свою очередь приводит к дикларативности и лозунговости.  Поэтому прежде всего  мы  должны сказать,   что   у   нас   нет   экономического  роста,  но  есть стремительное и вследствие  этого  -  социально  опасное  падение экономики   и   стремительное   нарастание   незащищенности  прав потребителя.  Причем прав  тех  потребителей,  жизненный  уровень которых  обусловлен  заработной платой,  стипендией,  пенсией,  а также  пустыми  прилавками  государственных   магазинов,   а   не прилавками  рынка и подпольными механизмами распределения.  Особо хочу подчеркнуть,  что в законе необходимо  отразить  способность государства защитить интересы детей, подростков, инвалидов.

 

     В пояснительной записке справедливо указывается,  что данный закон   должен   способствовать   демонополизации   производства. Действительно, без создания нормальных цивилизованных условий для деятельности производителей продукции нельзя и помышлять о защите прав потребителя.

 

     70

 

     Мы хотим  навести  порядок  в  очереди  вместо  того,  чтобы сегодня,  сейчас начать путь к ликвидации  очередей,  то  есть  к насыщению  рынка.  Главный  монополист - государство.  И в данном законопроекте   это   не   устраняется.   Напротив,    вследствие обязательности     государственных     стандартов    деятельность производителя продукции строго регламентируется. Нельзя, конечно, вообще   отрицать  госстандарты  и  предоставление  производителю продукции права инициативы.  Но  при  этом  следует  усилить  его юридическую   материальную   ответственность.   Без   учета  прав производителя продукции,  работы и услуг не будет и  защиты  прав потребителя.  Однако  это  не  исключает  необходимость  принятия Закона о правах потребителя. Тем не менее наши усилия в очередной раз  окажутся  идеологическим актом,  а не экономическим законом, если проблемы  потребителя  не  станут  проблемами  производителя работ, товаров и услуг.

 

     Изменение методологии закона приведет к тому, что заработают многие, сами по себе правильные, статьи данного законопроекта.

 

     В проекте ничего не сказано о санкциях за нарушение  закона, об  ответственных  за  его выполнение,  о кредитной торговле,  не выработан механизм цен и налогов.

 

     В статье несколько раз употребляется выражение:  "и других". А  ведь  любая  недоговоренность  может  использоваться  в пользу нарушителя требований конкретного закона.

 

     Статья 4 несовершенна с точки зрения содержания,  неудачна и ее  редакция.  Неправомерным,  по-моему,  является  положение,  в соответствии с которым союзы потребителей имеют  право  принимать участие   и  влиять  на  разработку  государственных  стандартов. Думается,    что    это    компетенция     высокопрофессиональных специалистов.

 

     Второй абзац  пункта  3  статьи  7  предлагаю  дать  в такой редакции: "Доставка товаров на торгующие предприятия, возвращение их потребителю выполняется за счет торгового предприятия".

 

     71

 

     Данный законопроект также изобилует декларациями типа: "Потребитель имеет право на свободный выбор товаров, услуг" и так далее.  Если  исходить  из  сегодняшних  реалий,  то  такие права вызывают горькую улыбку.

 

     Было бы целесообразно узаконить информационнокоммерческие  и конъюнктурные  центры,  лаборатории по изучению и прогнозированию спроса,  ибо как раз  с  их  помощью  станет  возможным  оказание потребителям услуг информационнокоммерческого характера.

 

     Комиссии по  делам молодежи очень понравилось,  что проект о защите прав потребителя  перед  нами  защищал  Министр  торговли. Исходя  из  этого  я  считаю,  что за наших потребителей не стоит волноваться,  поскольку   их   правами   озабочено   Министерство торговли.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Миснику.  Потім виступатиме депутат Стецьків.

 

     МИСНИК П.О.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР  з питань  Чорнобильської катастрофи /Новгород - Сіверський виборчий округ,Чернігівська.область/.  Шановні   депутати!   В   скрутному становищі  опинилися  нині споживачі,  особливо ті,  хто живе від зарплати до зарплати.  Безконтрольно зростають ціни. На жаль, усі сподівання  на  те,  що  полиці  наповняться  товарами  хоча  б у найближчий рік,  мабуть,  марні.  Дисципліна  і  правопорядок  не поліпшилися,  закони не діють,  а спроба розподілити дедалі меншу кількість товарів абсолютно безплідна.

 

     Проте, якщо в законопроекті певною мірою  звертається  увага на проблеми торгівлі, то інші види й інші сторони споживання, про це вже говорилося, не відображені зовсім.

 

     72

 

     Давайте розглянемо деякі аспекти.

 

     Надзвичайно важлива проблема,  яка хвилює споживачів перш за все,  і не знайшла відображення у нашому законопроекті.  Я маю на увазі комунальні послуги.  Минути ці питання неможливо,  бо  люди вимагають  певної  відповіді  на  те,  як  вони  житимуть завтра. Наприклад,  якщо підприємства і населення за комунальні  послуги; воду, каналізацію, опалення, електроенергію платить нині копійки, зокрема плата  за  квартиру  сягає  межі  25-30  карбованців,  то всетаки  ми  з вами повинні розуміти одну конкретну істину.  Вона полягає в тому, що основній тягар цих платежів несе на собі третя група  споживачів  - господарські організації.  Для господарників цей тягар  за  останній  рік  зріс  майже  в  7-12  разів.  Проте дійсність   невблаганна.   Всі   думають,   як  вижити,  всі  все підраховують,  і вже в ці дні на  місцях  підготовлені  конкретні пропозиції,  єдині тарифи для всіх груп споживачів, утому числі і для населення.

 

     Що ж ми матимемо?  Вода,  за  один  кубічний  метр  якої  ми платили   раніше   9  копійок,  тепер  коштуватиме  кожному,  хто користується,  37 копійок,  тобто ціна зросте в 4 рази.  Плата за опалення збільшиться майже в 10 разів - з 6 до 60 копійок.

 

     Ось і  підрахуйте,  якою  буде  плата  за  конкретну житлову площу.  Так,  квартира площею 40-45 квадратних  метрів  -  80-100 карбованців на місяць.

 

     Якщо і далі виправляти "світ кривих дзеркал",  оті ціни, які дійсно не відповідають конкретним затратам, а його все-таки треба виправляти,  то  урядові  слід  намітити  конкретні  заходи  щодо реалізації Закону про захист прав споживачів.  І тільки тоді  вже можна приймати закон з відповідними доповненнями.

 

     73

 

     Я думаю,   що   при  другому  читанні  ось  такі  заходи  по реалізації  цього  ринку,  які  б  відбивали   й   інші   потреби конкретного споживача, треба, мабуть, врахувати.

 

     Якщо й надалі подібні платежі покладати на підприємства - це призведе до неминучого зростання  цін  на  продукцію.  При  цьому зростатимуть ціни як оптові,  так і роздрібні.  Ми розуміємо,  що прилавок від цього теж постраждає.  Спад життєвого  рівня  людини знаходиться  в прямій залежності й від безупинного зростання цін. А вони останнім часом зросли вже в два-три рази.  Я знову звертаю вашу увагу на те, як забезпечується пріоритет сільського трударя.

 

     Декілька років  тому забудовнику першочергово,  на пільгових умовах,  надавалися будматеріали.  Причому через торгівлю.  Хто ж сьогодні будуватиметься самостійно на селі, якщо цегла вже коштує 130 карбованців,  вартість шиферу із двох карбованців  зросла  до шести  за один лист,  лісоматеріалів - до 200 карбованців за один кубічний метр.  Мабуть,  вже і господарство не в  змозі  будувати такими  темпами,  якими  будували  досі,  хоч  ці темпи нікого не задовольняли.

 

     Складається враження,  що дехто діє за  хибним  принципом  - розпустити ціни,  і ринок утвориться сам по собі.  Звертаючись до досвіду інших країн, хочу наголосити, що ось у Німеччині 12 років відпускали ці ціни, а ми так раптово вже хочемо перейти до ринку. Крім того,  нависла серйозна загроза  над  сільськогосподарськими виробниками. Оптові й роздрібні ціни, а також податки перевершили закупівельні ціни. Тільки по Чернігівській області на кінець року в   колгоспах   і  радгоспах  буде  перевитрачено  300  мільйонів карбованців. Чим же компенсувати ці величезні

 

     74

 

     дефіцити? Адже все це лягає на плечі конкретного  споживача. Люди вже розуміють,  що розмови про компенсацію мало що вирішать. Треба, мабуть, вже зараз це передбачити в законі. Варто надалі не тільки про компенсацію говорити, а й думати про те, як платити за конкретну  працю.  Дійсно,  яку  силу  витрачено   на   конкретну продукцію, щоб її було оплачено. І вже не 20 копійок з карбованця повинен одержувати конкретний споживач-трудівник,  а  десь  60-70 копійок, як це у всьому світі робиться.

 

     ГОЛОВА. Слово  бере  народний депутат Стецьків.  Після нього виступатиме депутат Слєднєв.

 

     СТЕЦЬКІВ Т.О.  Шановні  депутати!  Я   далекий   від   думки стверджувати, що запропонований нам проект закону зовсім поганий. Ні,  в ньому є цілий ряд хороших моментів,  але велика  кількість дрібних  неточностей,  суто  технічних  помилок і ряд принципових моментів,  про які я зараз скажу,  фактично зводять  нанівець  те позитивне, що є в даному законопроекті.

 

     Цілий ряд правових конструкцій,  які тут, особливо у розділі ІІ,  наводяться,  є  занадто  складними  і   вимагають   хоча   б розукрупнення.  Якщо стаття занадто велика, складається з 5,8, 10 частин, то або з неї можна робити дві статті, або статтю поділити на параграфи.  Законотворча практика нашого парламенту, принаймні останнього часу /скажімо,  Закон про власність, Закон про землю/, технічно здійснювалася таким способом.

 

     У мене  особисто  викликає  сумніви  ряд  термінів,  які тут наводяться. Наприклад, буквально на першій сторінці фігурує

 

     75

 

     термін "виготовлювач",  але,  здається,  доцільно   було   б записати  не  "виготовлювач",  а "виробник".  За якими критеріями формулюються   терміни,   що   стосуються,   скажімо,   продукції небезпечної для життя? Думаю, в законі такі речі треба визначити. Можна  зробити  порівняльний  аналіз   даного   законопроекту   з законодавчими актами зарубіжних країн,  і я не даремно це питання порушував.  Мене цікавив не стільки  досвід  західних  буржуазних країн,  скільки  досвід Польщі,  Болгарії та інших.  Порівняльний аналіз даного законопроекту з законами,  що були прийняті  у  цих країнах,    показав,    що    все-таки    надто    мало   досвіду східноєвропейських країн враховано при розробці цього  закону.  А там  вони  значно  раніше  зіткнулися з усіма проблемами,  які ми вирішуємо зараз.

 

     Я думаю, ці речі можна було б врахувати. Більше того, досвід нашої республіки,  і зокрема Галичини,  свідчить про те, що у 20- 30-х роках у нас надзвичайно сильно був розвинутий  кооперативний рух,  і  завдяки самодіяльності населення створилися різноманітні спілки.   Вони   захищали    інтереси    своїх    споживачів    у найрізноманітніших галузях.  Якби б ми подивилися, як це робилося у нас у 30-х роках,  я гарантую,  дуже багато розумних і  хороших речей ми могли б у цьому законі використати.

 

     І основний  концептуальний  момент,  який  мене  особисто не влаштовує в цьому проекті,  - це те, що весь даний законопроект і його  назва  абсолютно  чітко  відбивають захист прав споживачів, тобто  закон  орієнтований  на  те,  щоб  розказати   нам,   усім споживачам,  які  у  нас  є права.  Виходить,  як у відомій пісні Андрія Панчишина,  - "Я маю право  мати  право".  Дійсно,  у  нас багато  прав з механізмами по їх реалізації.  Тут проблем більше, ніж треба.

 

     76

 

     На мою думку,  майже всі  закони,  які  приймалися  в  інших країнах,  орієнтовані  не  на  права  споживачів,  а на обов'язки виробників і санкції за порушення цих обов'язків. Лише тоді, коли концептуально  закон  був би перевернутий з голови на ноги,  коли замість прав споживачів нам тут визначили б обов'язки виробника і санкції  за невиконання цих обов'язків,  тоді я мав би надію,  що цей закон буде не голою декларацією,  не просто папером  з  гарно написаним текстом, а справді діючим законодавчим актом.

 

     Тепер спробую зробити кілька конкретних зауважень. Якщо мені це не вдасться,  то я передам їх до Комісії у питаннях соціальної політики  та  праці.  Щодо  назви.  Вона повністю ідентична назві союзного закону - "Про захист прав споживачів".  Але  вона  є  не зовсім точною.  Захист - це реакція спеціального органу, скажімо, суду чи арбітражу,  неправомірні дії протилежної сторони.  На мою думку, в даному випадку має йти мова не про захист, а про охорону прав споживачів,  а захист є лише  одним  із  конкретних  проявів охорони.  Я вважаю,  що закон слід назвати - "Про охорону прав та інтересів споживачів".

 

     Що стосується преамбули.  Звичайно,  можна давати визначення термінів  і  так  далі,  але здається,  що саме для цього існують юридичні словники.  І навряд чи правомірно  тут  розказувати,  що таке покупець, що таке замовник, що таке продукція.

 

     У розділі  першому говориться про загальні положення,  але я тут цих загальних положень не побачив.  Що цей розділ є,  що його нема, - від того нікому ні добре, ні погано.

 

     Стаття 5  і  стаття  В  є  практично  повним  і  ненайкращим повторенням відповідних статей і розділів нині діючого Цивільного

 

     77

 

     кодексу УРСР. Приміром, ми спробували співставити статтю 8 а главою  28  Цивільного  кодексу під назвою "Підряд".  Так от,  ця стаття практично кодекс повторює.  Який смисл?  Я смислу не бачу. Стаття  є зайвою.  І останній момент.  У двох статтях йдеться про те,  що  товариство   споживачів   є   елементом   громадянського суспільства.  Але елементом громадянського суспільства воно, стає лише тоді,  коли,  по-перше,  товариство споживачів  творитиме  й існуватиме   незалежно   від   держави;  по-друге,  коли  держава встановлюватиме для нього правові рамки,  а товариство споживачів контролюватиме  і  впливатиме  на діяльність як державних,  так і торговельних,  і всіх інших  органів.  Тут  механізму  як  такого немає.

 

     І через  те  мені  здається,  що закон може бути розглянутий лише при принциповій згоді  серйозно  його  переробити  або  його треба відправляти на доопрацювання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Слєднєву.  Після нього виступатиме депутат Крижанівський.

 

     Я хочу з вами  порадитися.  Надходять  записки  з  проханням припинити обговорення, тому що вже йде повторення. Я вже оголосив виступаючих,  а  після  депутата  Крижанівського  переходимо   до наступного питання. Будь ласка.

 

     СЛЄДНЄВ В.П.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Ленінський  виборчий  округ, Донецька область/. Уважаемые народные депутаты, президиум, Леонид Макарович! Данный закон направлен

 

     78

 

     на защиту  прав  потребителей  при  переходе   на   рыночные отношения    и    должен   регулировать   взаимоотношения   между производителем  и  потребителем  как  непосредственно  в   момент совершенствования  сделки  /деньги  -  товар/,  так  и в процессе эксплуатации или использования приобретенного товара  или  услуг. Отсутствие  в  любом  обществе  такого закона при товарноденежных отношениях  приводит  к  различного  рода  перекосам,  ставит   в зависимость   потребителя   от   производителя,   не  стимулирует улучшение потребительских свойств товаров,  его  качеств  и,  как следствие, порождает монопольную централизацию производства.

 

     Распределительная система по карточкам, лимитам, фондам лишь сплошь и  рядом  порождает  товарный  дефицит.  В  этой  ситуации принципа  "клиент всегда прав" и быть не может.  Попираются права покупателя,  потребителя,  личности.  Поэтому сам  факт  принятия этого закона поднимает нас на еще одну ступеньку по пути создания цивилизованного общества.  Я не согласен,  что этот закон  должен определять  правовые,  экономические  и  социальные  основы  прав только  отдельных  граждан,  потребителей  продукции,   как   это предусматривается  опубликованным сегодня в печати проекте закона Союза.

 

     В проекте,  представленном нам,  отмечено,  что он направлен "на  захист прав усіх споживачів продукції в умовах різноманітних форм власності, товарно-грошових відносин і регульованого ринку".

 

     Что такое "в  условиях  разнообразных  форм  собственности?" Это,  на  мой  взгляд,  значит  то,  что  он  должен защищать как интересы частной собственности отдельных граждан,  так и интересы арендной   собственности,  интересы  коллективной  собственности, акционерной, государственной и так далее. То есть интересы любого потребителя.

 

     79

 

     Мы на  заседании  Комиссии  по  вопросам  законодательства и законности обсуждали этот вопрос,  но к окончательному решению не пришли. А на мой взгляд, это принципиальный вопрос. Я убедительно просил бы вас поддержать меня в этом направлении.  Что это  даст? Сегодня  крайне  несовершенно хозяйственное право,  низок уровень ответственности,  а вернее, полная безответственность в отношении соблюдения  договорной  дисциплины,  поставки товаров надлежащего качества и количества. Этот закон должен дать разрешение правовым органам,   органам   арбитража   защищать  всех  потребителей  от произвола производителей и поставщиков при заключении договоров и их  исполнении  на взаимовыгодных условиях,  заставить возместить потери    вследствие    поставки    некачественной     продукции, некачественного  исполнения  работ или срыва сроков поставки.  То есть этот закон  будет  способствовать  укреплению  хозяйственных связей  всех  субъектов  рыночной  экономики.  Сегодня  эти связи регулируются отраслевыми правилами условий поставок и  отдельными документами, которые не являются юридическим законом для правовых органов. Поэтому прежде всего в нашем законопроекте нужно сделать ссылку, что в перечень понятий, которые приняты в законе, следует добавить  понятие  договора.  В  проекте  союзном,  кстати,   это опубликовано.

 

     Второе. Во всех статьях проекта закона,  в которых идет речь о качестве,  сроке службы,  гарантиях,  нужно по  возможности  не делать  ссылку  на действующее законодательство.  Государственный стандарт  и  нормативно-техническая  документация,  во-первых,  в значительной мере устарели и нуждаются в пересмотре, а во-вторых, в   условиях   рынка   полезность   товара    определяется    его потребительской стоимостью,  договорными обязанностями и спросом. Не нравится -  не  покупай,  а  если  нет  спроса,  значит  тогда предприятие-производитель станет банкротом.

 

     80

 

     Конечно, по  отдельным  требованиям,  связанным со здоровьем людей и экологией,  необходимы жесткие стандарты,  которые должны неукоснительно исполняться всеми.

 

     Третье. В    Законе   об   экономической   самостоятельности Украинской ССР,  в статье 9, мы провозгласили, что Украинская ССР гарантирует   своим  гражданам  прожиточный  минимум.  В  проекте настоящего закона /статья 4,  пункт І/ очень уж туманно говорится о  том,  что  государство  гарантирует приобретение или получение другими законными способами /может быть,  и  другими  незаконными способами?/   продукции  в  обьемах,  которые  обеспечат  уровень потребления,  достаточный для поддержания нормального здоровья  и жизнедеятельности.  А  в  следующем  пункте /третьем/ уточняется: гарантированный уровень  потребления  обеспечивается  проведением при необходимости нормированного распределения продукции в случае отсутствия   гарантии   его   свободного   приобретения    каждым потребителем.

 

     То есть опять узаконивается распределительный признак. Чтото очень  много  накручено  и  ничего  не  ясно.  Мы   должны   быть последовательными  -  или  отменить  гарантии,  которые мы дали в Законе  об  экономической  самостоятельности,  или   их   сегодня подтвердить.

 

     И последнее.   В   проекте   закона  сделана  ориентация  на государственные  структуры,   которые   должны   вмешиваться   во взаимоотношения    между    потребителями    и   производителями, устанавливать различного рода ограничения.  На мой взгляд,  такое регулирование   должно   быть   сведено  к  минимуму.  Рынок  сам регулирует производство на основании потребительского  спроса  на товары  и услуги,  без вмешательства какого бы то ж было третьего лица, тем более правительственных органов.

 

     Остальные замечания постатейно нашими комиссиями переданы на рассмотрение.

 

     81

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Крижанівському.

 

     КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Лівобережний виборчий округ,  м. Київ/.   Виходячи   з   суто  концептуального  підходу  до  цього законопроекту,  я хотів сказати ось що.  Шановний голова  комісії депутат  Білоблоцький  розповідав  про те,  що,  переглядаючи цей законопроект,  вони  роздивлялися  багато  інших  законів   інших держав.  У мене створилося враження про цей закон чітке: коли він розроблявся, то розглядався закон тільки однієї держави, а саме - СРСР.  Якщо ми співставимо закон СРСР і той законопроект,  що нам запропонували,  то побачимо,  що  це  практично  калька  союзного закону,  дещо літературно підредаговано,  дещо змінено,  але якщо навіть взяти рубрикацію,  то це практично те,  що є і в  союзному законі.  Хоча я чудово розумію, що він найбільш близький, тому що ми живемо разом,  як й інші республіки, отим страшним життям, яке у нас є.  І я підтверджую думку багатьох депутатів,  що цей закон відноситься до законів рожевого майбуття. Тому що, дійсно, зараз, коли нічого немає на полицях наших крамниць,  говорити про те, що начебто повинен бути такий закон,  здається  якоюсь  недолугістю. Але  я  все  ж  таки вважаю,  що навіть зараз такий закон повинен працювати,  тому що,  як ви чудово знаєте,  у  суспільстві  існує мафія,  я  б  навіть  сказав  не мафія,  а це просто рекет з боку торгівлі по відношенню до покупця.  Я  не  хочу  звинувачувати  в цьому  Міністра  торгівлі,  це мафія на місцях - мафія продавців, мафія директорів магазинів. Вони призводять до того, що практично більша кількість товарів зникає і не доходить до покупця. Але все ж таки я вважаю,

 

     82

 

     що навіть зараз,  коли товарів обмаль, покупець повинен мати чітке  право  на  обмін  недоброякісного  товару.  Інакше це може призвести до розвитку не просто торгової мафії,  а й до  розвитку промислової  мафії,  яка абсолютно не буде ніяким чином реагувати на те,  що думає звичайний покупець,  і дбати тільки про збування своєї продукції,  абсолютно не замислюючись над тим,  якої якості ця продукція.

 

     Суто концептуально я хотів би сказати ось про  що.  В  цьому законопроекті  практично  нічого  не сказано про те,  які ж мають бути ці функціональні органи,  які будуть займатися отим захистом споживача.  Я почув тут у виступі Миколи Петровича Білоблоцького, що в нього  враження  таке:  один  з  найкращих  методів  захисту споживача  -  це  поставити  Василя Івановича Чапаєва з кулеметом біля чорних виходів з крамниць  і  це  призведе  до  того,  що  в крамницях все з'явиться.

 

     Ми маємо  чітко  зрозуміти  - ні Василь Іванович Чапаєв,  ні Микола Олександрович Щорс нам ні в якому разі не допоможуть, тому що тут мають працювати суто економічні закони.  Хоча й зрозуміло, що необхідно там,  де треба,  і "власть употребить".  Але чомусь, мені  здається,  "власть" ми ні в якому разі "не употребляем",  а отам,  де треба займатися саме боротьбою з  торговельною  мафією, наші  органи працюють дуже й дуже неефективно.  Хоча всі ми чітко розуміємо, що головними мають бути економічні закони.

 

     83

 

     Тут абсолютно не висловлено нічого  про  те,  яка  має  бути державна структура захисту прав споживачів. Хоча, дійсно, депутат Білоблоцький говорив про  те,  що  на  Заході  такі  структури  в державі  є.  І  зокрема,  я  хотів  би сказати ще кілька слів про Асоціацію"  споживачів.  Вона  повинна  мати  чітку  юридичну   і фінансову базу.

 

     Це не  повинно  призвести  до  появи ще одного,  я б сказав, такого вертикального стовпа в нашій промисловості, торгівлі, який буде  за  державні  чи  якісь  інші  гроші  паразитувати на нашій торгівлі, взагалі на споживачах.

 

     Головне, що Асоціація споживачів повинна заставляти державну структуру  охорони  прав споживача робити експертизи і всякі інші необхідні операції для того,  щоб захистити наші  права.  Це  має бути  чітко виражено.  А у нас,  якщо ви подивитесь уважно на цей законопроект,  про це абсолютно нічого не  сказано.  Я  підтримую думку   про  те,  що  в  дуже  багатьох  питаннях  з  точки  зору організації цей документ має абсолютно декларативний  характер  і потребує докорінної переробки саме в цьому плані.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Я  нагадую  вам про записки,  що надходять з пропозиціями припинити обговорення. Я так розумію, що ніхто  не наполягає?  Ось депутат Поровський просить дві хвилини, він записаний. Давайте дамо йому слово і прийматимемо рішення.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.  Шановні депутати!  Я не зловживатиму  вашою увагою.  Просив  би  тільки,  щоб  у прийнятті цього закону ми не намагалися видавати бажане за дійсне.

 

     Основною тезою обговорюваного документа є те,  що  ми  маємо забезпечити  нашим  громадянам  гарантований  рівень споживання і запровадження компенсаційних виплат. Зокрема, на сторінці 4 в

 

     84

 

     пункті 3 сказано,  що ми будемо запроваджувати компенсаційні виплати.  Звідки, а основне - хто платитиме? З районного бюджету? Мушу сказати,  що сьогодні районний бюджет уже  вичерпаний.  Крім того,  ми  в  республіці  затвердили в бюджеті дефіцит розміром 4 мільярди карбованців.  Отож на районні бюджети розраховувати нема чого,  особливо  в  тих умовах,  в які ми їх поставили.  Я наведу приклад тільки з  одного  району,  свого  Лугинського.  Внаслідок різкого  підвищення  цін затрати на будівельні матеріали зростуть на 2 мільйони карбованців,  запасні частини  -  на  3,7  мільйона карбованців,   на   мінеральні  добрива  -  на  півтора  мільйона карбованців,  дизельне паливо - майже на 2 мільйони  карбованців, на  капітальний ремонт - на 3,5 мільйона карбованців.  Крім того, на ІЗ мільйонів карбованців зростуть  відрахування  на  соціальне страхування.  В  результаті  цього  чистий  прибуток  господарств району  зменшиться  на  19  мільярдів   карбованців.   Хто   буде запроваджувати  компенсаційні витрати?  Ми їх вичерпаємо протягом місяця.

 

     Державний бюджет теж такі податки не потягне.  Крім того, ми в  цей  же  закон  вводимо  іншу  концепцію - гарантований рівень споживання.  Я хочу сказати, що це положення з того самого набору

- п'ятирічки якості,  продовольчої програми і забезпечення кожної сім'ї до  2000-го  року  окремою  квартирою.  Коли  в  Ровенській області вводили картки споживача згідно з виділеними фондами,  ми могли ввести в цю картку споживача одну сорочку на три роки. Хіба можна це уявити?  Це викличе величезне обурення людей, і сьогодні ми  дамо  нашим  громадянам  чергову  "рептильку",  продекларуємо прийняття закону, їх права, не профінансувавши цього.

 

     Я хочу  сказати,  що без ретельної фінансової експертизи цей закон приймати передчасно. Дякую за увагу.

 

     85

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Тут більшість виступаючих вносила  пропозицію,  що  законопроект  можна  схвалити в першому читанні.  Були  й  інші  пропозиції,  але   переважна   більшість пропонувала  схвалити його,  доопрацювати серйозно /дати на це 10 днів/,  і  в  другому  читанні  можна  буде  вже  всі   конкретні пропозиції, які будуть подані від комісії, які тут виголошувалися від депутатів, врахувати.

 

     Можна ставити на  голосування  таку  пропозицію  -  прийняти проект  закону  в першому читанні відповідно до постанови,  яка у вас є? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 229. Рішення прийняте.

 

     Тепер розглянемо наступне питання - про  проект  Закону  про зовнішньоекономічну  діяльність.  Слово  для  доповіді  надається заступнику Голови Ради Міністрів Урчукіну Віктору Григоровичу.

 

     Скільки вам  потрібно  часу?  12   хвилин   просить   Віктор Григорович.

 

     УРЧУКІН В.Г.,  заступник  Голови  Ради Міністрів Української РСР.  Шановний Голово,  шановні народні депутати!  На ваш розгляд внесено   проект  Закону  Української  Радянської  Соціалістичної Республіки  про   зовнішньоекономічну   діяльність   як   основне концептуальне положення.

 

     Державний суверенітет   Української   РСР  і  її  економічна самостійність  насамперед  забезпечуються  правом  у   проведенні власної  зовнішньоекономічної  політики  і конкретної діяльності. Проектом   Закону   Української   РСР   про   зовнішньоекономічну діяльність таке право передбачається.

 

     Проект Закону про зовнішньоекономічну діяльність розроблено

 

     86

 

     і внесено  на  ваш  розгляд  спільно  Радою Міністрів УРСР і постійною Комісією Верховної Ради Української РСР  у  закордонних справах.  У  цілому  в  СРСР досі такого закону ще не приймалося. Верховною Радою СРСР прийнято 1 березня 1991  року  тільки  Закон про валютне регулювання.

 

     Раніше, ніж  у  нас,  прийнято в першому читанні Закон Росії про основні принципи здійснення  зовнішньоекономічної  діяльності на     території    РРФСР,    Закон    Білорусії    про    основи зовнішньоекономічної діяльності Білоруської РСР, Закон Казахської РСР  про  основи  зовнішньоекономічної діяльності Казахської РСР. Вони всі прийняті як конституційні закони  цих  республік.  Однак прийняті закони в Росії, Білорусії, Казахстані фактично не діють.

 

     Зовнішньоекономічна діяльність  поки  що регулюється у межах СРСР Указом Президента СРСР про  особливий  порядок  використання валютних  ресурсів  у  І99Т  році  від  2  листопада  1990 року і постановами Ради Міністрів СРСР. Це постанови Ради Міністрів СРСР "Про  формування  валютних  фондів у 1991 році" від 8 грудня 1990 року за N 1253 і "Про встановлення на 1991 рік ставок податку  на експорт  та  імпорт  по зовнішньоторгових операціях" від 10 січня 1991 року за N 27.

 

     Українська РСР,  як і інші союзні республіки, в І990 році за Указом  Президента  і постановами Ради Міністрів СРСР фактично не можуть  проводити  самостійну  зовнішньоекономічну   політику   і діяльність. Це не відповідає Декларації про державний суверенітет України  і  вимагає  при  створенні  Союзу  суверенних  держав  і підготовці нового Союзного договору чітко визначитися з функціями Союзу  і  правами  суверенних   держав   у   зовнішньоекономічній діяльності.

 

     При розробці проекту Закону про зовнішньоекономічну

 

     87

 

     діяльність Рада  Міністрів  УРСР  користувалася  законами  і принципами,  які нині існують  у  Загальноєвропейському  ринку  і розробляються  для  введення  в  дію  з  1  січня  1992  року для загальноєвропейського дому, який планується створити.

 

     Головні принципи правового регулювання  зовнішньоекономічної діяльності  у  Загальноєвропейському  ринку  ми  поклали в проект закону,  і їх слід забезпечити у  новому  Союзному  договорі.  Це стосується:

 

     І. Збереження   єдиного   ринкового   простору  з  безмитним проведенням  товару  через   внутрішні   кордони   між   союзними республіками.

 

     2. Створення  єдиного  митного  Союзу  СРСР  з використанням єдиних митних тарифів і мит при експорті й імпорті  товарів,  які перевозяться через зовнішній кордон єдиного ринкового простору.

 

     3. Квотне  регулювання  імпорту  готових  виробів і експорту сировини.

 

     4. Самостійне проведення зовнішньоекономічної  діяльності  в кожній із союзних республік.

 

     5. Право  кожного  підприємця  і юридичної особи здійснювати зовнішньоекономічну діяльність незалежно  від  форм  власності  і господарювання.

 

     Ці принципи  слід  передбачити  не  тільки нам нині у себе в законі,  а слід зробити так,  щоб ми могли мати такі закони  і  в інших республіках.

 

     Українська республіка  як суверенна держава,  створивши свій власний Національний державний  банк  і  самостійний  акціонерний експортно-імпортний  банк  України,  в першу чергу повинна у 1991 році розподілити з іншими республіками валютний зовнішній

 

     88

 

     борг СРСР і валютний борг інших  країн  СРСР,  щоб  починати самостійну зовнішньоекономічну діяльність.

 

     Нині загальносоюзний  валютний  борг  перевищує  сорок шість мільярдів інвалютних карбованців,  вільно  конвертованої  валюти. Україна  багато  разів  вносила  пропозиції про його розподіл між республіками.  Ми внесли пропозиції про його розподіл пропорційно питомій вазі імпорту кожної із республік.

 

     У середньому  за  останні  десять  років імпорт був на рівні 14,4  процента  від  загальносоюзного,  при  цьому  питома   вага експорту  України становить 12,2 процента.  Росія наполягав,  щоб розділити борги пропорційно чисельності  населення.  Однак  проти цього  виступають  усі  республіки,  крім  Прибалтики.  Населення України становить 18 процентів від  чисельності  населення  всієї країни.  Ми  наполягаємо,  щоб  кожна  союзна республіка створила особливу робочу групу для чіткого визначення своєї  частки  боргу по конкретних проектах і витратах.

 

     До цього часу уся статистична інформація про валютні витрати була секретною,  і союзні республіки не  могли  самостійно  вести статистичний   звіт,  оскільки  всі  експортно-імпортні  операції здійснювалися    через    загальносоюзні     зовнішньоторговельні об'єднання.

 

     Без створення  самостійного акціонерного експортноімпортного банку Української РСР,  національної української митниці  Україна не зможе здійснювати власну зовнішньоекономічну політику.  Тому в проекті закону передбачено створення цих органів державної влади.

 

     Для державного  регулювання  зовнішньоекономічної   політики передбачається    створення    Державного   зовнішньоекономічного комітету Української РСР,  на який буде також  покладено  питання про   квотування  і  ліцензування  експорту  й  імпорту  товарів, відкриття

 

     89

 

     торговельних представництв та іноземних фірм.

 

     У проекті закону викладаються принципи  зовнішньоекономічної діяльності,   чітко   визначаються   суб'єкти,   види   і  основи регулювання  зовнішньоекономічної  діяльності,  принципи  митного регулювання.

 

     Я хочу ще раз підкреслити, що внесений на ваш розгляд проект Закону  про  зовнішньоекономічну   діяльність   визначає   тільки концептуальні положення. Після його прийняття Рада Міністрів УРСР разом з Комісією у закордонних справах Верховної  Ради  внесе  на ваш  розгляд  Кодекс  законів про зовнішньоекономічну діяльність. Уже  завершується  підготовка  проектів   законів   про   спільні підприємства,  про валютне регулювання,  іноземні інвестиції, про вільні економічні зони.

 

     Прийняття Верховною  Радою  Української   РСР   Закону   про зовнішньоекономічну діяльність дає змогу одночасно створювати всю інфраструктуру  і  органи   державного   управління   самостійної зовнішньоекономічної   діяльності,   а  також  на  його  підставі розробити і внести як систему законів прямої дії  Кодекс  законів зовнішньоекономічної діяльності.

 

     Крім того,  одночасно  передбачається розгляд проекту Закону про митну справу в  Українській  РСР,  розробка  митного  Кодексу Української РСР і Закону про єдині митні тарифи Української РСР.

 

     В розробці проекту Закону про зовнішньоекономічну діяльність активну  участь  брали  члени  Комісії  у   закордонних   справах Верховної   Ради  Української  РСР,  члени  Академії  наук  УРСР, працівники    Торгово-промислової    палати    УРСР,     Укрбанку Зовнішньоекономічного банку СРСР, фахівці ряду закордонних країн.

 

     90

 

     Ми знаємо,  що у проекті закону в недоліки.  До нас надійшло багато різних пропозицій  і  зауважень.  Зараз  створено  спільну робочу групу,  яка зможе у короткий час розглянуте і доопрацювати всі зауваження і пропозиції,  які будуть внесені на  сесії  вами, шановні депутати,  а також зауваження і пропозиції,  які надійшли від підприємств і зовнішньоторговельних організацій.

 

     Тому ми просимо після обговорення на сесії сьогодні прийняти цей проект у первому читанні. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Для  відповідей  на запитання відводиться 10 хвилин. Третій мікрофон, будь ласка.

 

     ШВАЙКА М.А.,  заступник  голови   Комісії   Верховної   Ради Української   РСР  з  питань  економічної  реформи  і  управління народним господарством /Золочівський  виборчий  округ,  Львівська область/.  Шановний  товаришу  Урчукін!  Ви  в  Уряді  займаєтеся зовнішньоекономічною діяльністю, маете чималий апарат помічників. Я   хотів   би   довідатися   про  підсумки  зовнішньоекономічної діяльності України.

 

     До цього  часу  я  не  міг  отримати  від   Уряду   подібної інформації.   Наскільки  мені  відомо,  внаслідок  нерівноправних економічних відносин Україна за минулий рік  втратила  понад  600 тонн золота. Чи могли б ви цю цифру спростувати?

 

     УРЧУКІН В.Г.  Хочу  сказати,  що  Українська РСР поки не мав власного золота і,  отже,  вона не може ним розпоряджатися.  Можу навести

 

     91

 

     ось які дані.  Усі підприємства України в цілому У 1969 році продали на експорт товарів на 6,3 мільярда  карбованців,  із  них 593,7  мільйона  -  інвалютні  карбованці.  У 1990 році загальний експорт становив 5,9 мільярда карбованців, із них один мільярд 18 мільйонів - вільно конвертована валюта в карбованцях.

 

     У цьому році ми плануємо виручити від експортних операцій 6,8 мільярда  карбованців,  із   них   у   вільно   конвертованих карбованцях - 2 мільярди 332 мільйони. Це при тому, що в цілому в Союзі йде різкий спад експорту на вільно конвертовану валюту.

 

     Стосовно кількості працівників,  то я можу сказати,  що досі зовнішньоекономічною діяльністю у Раді Міністрів УРСР займалися 6 чоловік.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон, прошу.

 

     БОНДАРЧУК А.І.,  власний кореспондент газети "Голос України" по  Волинській  області  /Горохівський виборчий округ,  Волинська область/. Вікторе Григоровичу! На пам'яті нещодавний ваш виступ у "Правде",  де  ви висловилися проти введення національної валюти. Чи змінилася ваша думка зараз?

 

     УРЧУКІН В.Г.  Я вважаю,  що це питання не стосується закону, котрий ми розглядаємо.  Однак хотів би звернути вашу увагу,  якщо ви уважно читали статтю, що я проти додаткового друкування грошей і  введення  їх в обіг сьогодні.  Вважаю,  слід негайно припинити друкування грошей,  які не забезпечені товарами.  Ви, будь ласка, почитайте  статтю,  бо  складається  враження,  що прочитана лише назва статті, яку придумала редакція газети, а не сам матеріал.

 

     92

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Виктор Григорьевич! В подпункте "а" пункта 1 статьи  4 рабочая сила признается товаром.  Это важная посылка, которая  должна  иметь   место   в   любом   базовом   документе, определяющем  экономические  отношения,  например,  в таком,  как Закон о собственности или Закон  о  занятости  населения.  Однако Правительство не проявило такой инициативы.

 

     Первый вопрос:  будет  ли  это  положение  внесено в базовый закон?  И второй вопрос: каким образом этот закон предусматривает увязку   нашей  внешнеэкономической  деятельности  с  аналогичной деятельностью других стран? А в целом я концепцию поддерживаю.

 

     УРЧУКІН В.Г. Робоча сила справді є товаром, просто раніше ми це не враховували.  Зараз відбуваються зміни в суспільстві,  наші люди виїздитимуть за кордон,  працюватимуть там,  а потім  будуть повертатися назад.  Необхідно визнати робочу силу як товар, бо це категорія ринкової економіки.

 

     Тепер відносно другого запитання.

 

     Основні положення   проекту   закону   ми   погоджували    з Економічною комісією ООН відповідно до законів, які юна прийняла, зокрема тих, що стосуються Західної Європи. І це дасть можливість активно співпрацювати з іншими країнами.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     93

 

     ПОПОВИЧ І.В.   Шановний   Вікторе   Григоровичу!  На  основі прикордонних зв'язків Закарпатська область  укладала  договори  з Угорщиною  і  Чехословаччиною.  Чому  зараз ці зв'язки розірвано? Кому це вигідно і хто це зробив?

 

     УРЧУКІН Л.Г.  Бартерні операції  припинені  постановою  Ради Міністрів СРСР від в грудня 1990 року за N 1253. Я думаю, що ми з вами не повинні зараз повертатися до цього  питання.  Якщо  ж  на підприємстві в області є надпланова продукція, то я можу сказати, що ми  маємо  право  вирішувати  ці  питання  про  експорт  такої продукції, і 100 відсотків всієї валюти залишається у республіці. Жодного цента ми нікому не віддаємо.

 

     Тому я думаю,  що це є шлях до вирішення цих  питань  у  тих умовах, в яких ми зараз знаходимося.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ДОРОФЄЄВ В.М.,  ректор  Комунарського  гірничометалургійного інституту  /Комунарський  виборчий  округ,  Луганська   область/. Скажите,  не  случайно ли выпала из списка источников поступления валюты высшая школа?  Здесь в статье 13 есть  перечень  тех,  кто освобождается   от  обязательной  продажи,  ведь  если  не  будет поступлений высшей школе за подготовку кадров, тогда вузам станет неинтересно это делать.

 

     94

 

     УРЧУКІН В.Г.  Я  зараз можу висловити свою позицію /до речі, вона викладена в "Урядовому кур'єрі"/.  Йдеться про те,  щоб вищі учбові заклади,  Академія наук, які займаються підготовкою кадрів і науково-дослідними роботами,  мали 100 відсотків валюти, але 70 з  них  повертали  на те,  щоб готувати кадри,  у тому числі і за кордоном.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый   Виктор   Григорьевич!   В   своем выступлении  вы  сказали,  что  Украина  первая из всех остальных суверенных республик принимает этот закон.  Но  меня  интересует, когда  же  он  заработает.  Вы  сказали,  что сегодня мы не можем проводить свою внешнеэкономическую деятельность.  Кроме того, над нами  висит  груз  общего национального долга по Союзу,  никто не знает,  как его разделить.  А может быть, действительно мы должны признать тот национальный долг за нами,  который мы использовали? Пока   такой   закон   заработает,   пока   мы    все    действия скоординируем... Может, в перспективе это правильно, но сегодня - как нам действовать?

 

     УРЧУКІН В.Г.  Я можу вам відповісти на ваше  запитання  так. Нам   для  того,  щоб  проводити  самостійну  зовнішньоекономічну політику,  в першу чергу треба створити банк.  Бо сьогодні  існує Зовнішньоекономічний банк СРСР, і що б ми з вами не приймали, які б закони не приймала кожна  республіка,  нічого  не  працюватиме. Тому  після  прийняття  цього закону ми одразу почнемо створювати структури,  які  забезпечуватимуть   самостійну   діяльність.   Я сьогодні

 

     95

 

     можу сказати,  що  ми з вами,  Україна,  поки віддаємо борг, віддаємо свою  частку  боргу.  Що  ж  стосується  відрахувань  до загальнореспубліканського валютного фонду,  то я можу сказати, що вони,  за  розрахунками,  становлять  765  мільйонів   інвалютних карбованців, а з того, що у нас закуповують з цього фонду, ми вже маємо 830 мільйонів інвалютних  карбованців.  Це  без  врахування валютних грошей,  які нам дають по Чорнобилю. Тому тут все іде як слід,  тільки нам потрібно швидше  створювати  банк,  національну митницю і потім приймати закони прямої дії.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Займіть,   будь   ласка,  своє  місце,  час вичерпаний.  Слово для доповіді від комісії  надається  народному депутату Дунтау Олександру Михайловичу.

 

     Скільки часу треба Рам, Олександре Михайловичу? 15 хвилин.

 

     ДУНТАУ О.М.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української РСР  у  закордонних  справах  /Ізмаїльський  виборчий округ,   Одеська   область/.  Уважаемый  председатель!  Уважаемые депутаты!  Я с глубоким уважением отношусь к  украинскому  языку, однако  прошу  понять  меня  правильно  - мне удобней говорить на русском.

 

     Уважаемые депутаты!

 

     Представленный на ваше рассмотрение в первом чтении проект

 

     Закона Украинской  ССР  о  внешнеэкономической  деятельности является логическим продолжением и развитием принятых в этом зале основополагающих законодательных  актов.  Он  наполняет  правовым содержанием  положения  Декларации о государственном суверенитете Украины и Закона об экономической самостоятельности республики.

 

     96

 

     Данный законопроект системно увязан  с  комплексом  принятых законов,   таких   как  Закон  о  предпринимательстве,  Концепция переходе  УССР  к  рыночной  экономике,  о  банках  и  банковской деятельности  /принят  в  первом чтении/.  Он закладывает прочную основу  для  реализации  важнейшей  функции  Украинской  ССР  как суверенного  государства,  без реализации которой мы не сможем ни перейти к рынку,  ни выйти из переживаемого кризиса,  наконец, ни вывести  нашу  республику  с задворков мировой экономики на путь, которым сейчас идут передовые, экономически развитые державы.

 

     Проект Закона  о  внешнеэкономической  деятельности  призван регламентировать  сферу  внешнеэкономических  отношений,  которые республикой   должным   образом   до   настоящего   времени    не осуществлялись.   То,  что  делалось,  носит  очень  ограниченный характер, это не результат государственной системы. До настоящего времени  Украина находится вне процесса международного разделения труда,  не  выполняет  в  достаточной   мере   функции   субъекта международных  экономических отношений.  Несмотря на то,  что она является членом Организации Объединенных Наций,  а также таких ее органов,  как  Конференция  ООН  по торговле и развитию /ЮНКТАД/, Организация    ООН    по    промышленному    развитию    /ЮНИДО/, специализированных  на  регулировании международных экономических отношений, однако до сих пор Украина практически не задействована в  процессе всемирного экономического общения.  Ее удельный вес в мировом экспорте не превышает 0,5 процента в то время,  как  доля Франции,  которая сопоставима с Украиной по потенциалу, превышает шесть процентов.  За последние годы доля  Украины  в  общесоюзном экспорте составляет 12,2, а в импорте - 14,4 процента. Но в то же время в  национальном  доходе  СССР  доля  Украины  превышает  20 процентов.

 

     97

 

     Такое состояние    является    следствием    господства   во внешнеэкономической     сфере     республики     централизованных административных структур и директивных методов управления.

 

     Благодаря существующей системе валютных отчислений,  то есть налоговой политике центра,  более  3/4  валютной  выручки  минует непосредственного  производителя  и  оседает  на счетах союзных и республиканских     ведомств.      Падает      заинтересованность производителей  в  развитии  экспорта,  возрастают  иждивенческие настроения  в  отношении  "выбивания"   средств   на   импорт   у центральных ведомств, и в результате - дефицит торгового баланса, рост внешнеэкономической задолженности и  ряд  других  негативных явлений.

 

     Отчужденность Украины  от мирового рынка становится одним из основных препятствий на пути поступательного развития  на  уровне требований      современной     научно-технической     революции. Внешне-экономические связи республики  практически  не  оказывают среднего   воздействия  на  процесс  интенсификации  экономики  и прогрессивные структурные сдвиги.  Доля  импорта  в  национальном доходе   Украины   за  последнее  время  составляла  около  шести процентов,  но более 70 процентов  экспорта  состояло  из  сырья, материалов  и  электроэнергии.  В  то же время в развитых странах доля экспорта в национальном доходе составляет от 30 процентов  и более,  а  в некоторых - 90=100 процентов.  И вывоз,  в основном, состоит из продукции обрабатывающей  промышленности.  Эти  данные говорят о многом.

 

     Необходимо навести   порядок  в  такой  важной  сфере  нашей экономики,  как  внешнеэкономические  связи.  Превратить  их   из вынужденной  необходимости  в жизненную потребность предприятий в среде рынка,

 

     98

 

     направить их   развитие   на   всестороннюю   интенсификацию народного хозяйства,  в конечном счете, на возрастание жизненного уровня народов Украины.

 

     Подкомиссия по  внешнеэкономическим  вопросам  Комиссии   по иностранным делам совместно с Комиссией по вопросам экономической реформы и управления народным хозяйством,  работая над концепцией закона о внешнеэкономической деятельности, изучила и использовала опыт в этой  области  других  союзных  республик  и  экономически развитых зарубежных стран.

 

     Кроме того,  при разработке проекта закона были использованы документы  и  материалы  Генерального  соглашения  по  тарифам  и торговле /ГААТ/,  Международного валютного фонда, Комиссии ООН по праву международной торговли.  Учитывалась при  этом  возможность непосредственного   подключения   Украины   к  деятельности  этих организаций.

 

     Также было принято во внимание  то  обстоятельство,  что  во многих    союзных    республиках   темпы   создания   собственной внешнеэкономической  инфраструктуры   намного   превзошли   наши. Например  в  Эстонии  национальный банк получил право на валютные операции и перевод валюты за рубеж.  Там  организуются  аукционы, которые привлекают и украинских продавцов,  и покупателей валюты, что говорит об оттоке валюты из республики.

 

     В Российской Федерации уже создано собственное  Министерство внешнеэкономических связей,  которое с І апреля начинает выдавать лицензии на  ввоз  и  вывоз  продукции,  а  Внешторгбанк  России, получивший  средства  в  свой  уставной фонд от союзных ведомств, проводит активную работу по открытию корреспондентских счетов  за рубежом.  Таким  образом,  и  внутри  Союза  наша республика пока отстает от других в этом важном деле.

 

     99

 

     Уважаемые депутаты! Данный закон опирается на экономические, а не на административные рычаги регулирования внешнеэкономической деятельности Украины и ее субъектов.  Иными словами, на этом пути мы   предусматриваем,   что   диктат   будет   заменен  свободой, производства  и  торговли,  потребительство   и   уравниловка   - эквивалентными  рыночными  отношениями,  приказ  -  соглашением и взаимным экономическим интересом.  Такой путь,  как мы  убеждены, будет плодотворным как для укрепления экономического пространства Союза суверенных  государств,  так  и  для  интеграции  экономики Украины в мировой рынок. Ведь ни у кого не может вызвать сомнения тот очевидный постулат,  что действительное  содружество  народов прочно только тогда,  когда оно основано не на диктате какой-либо структуры  сверху,  а   на   единстве   экономических   интересов суверенных государств.

 

     Важнейшим принципом данного законопроекта является равенство юридических  лиц,  занятых  во  внешнеэкономической  деятельности Украинской  ССР,  а  также  предоставление права на такое участие физическим  лицам.  Этот  принцип  обусловливается   объективными критериями, законами развития экономики и общества, экономической свободой   личности   и   индивидуального    предпринимательства, экономическими      интересами     и     полной     хозяйственной самостоятельностью предприятий  в  условиях  рыночной  экономики. Данный принцип предусматривает,  что субъекты внешнеэкономической деятельности,  включая   предприятия,   являющиеся   материальной основой  экономики  общества,  и их объединения,  отдельные лица, пользуются равными правами перед законом при осуществлении  своей деятельности. То есть субъект внешнеэкономической деятельности не несет ответственности за действия государства,  а государство  не несет ответственности за действия субъектов.

 

     100

 

     Государство вмешивается   в   данную   деятельность  лишь  в отдельных  случаях,  которые  предусмотрены  в  статьях  18,  19, используя такие методы, как лицензирование, квотирование, а также другие меры, суть которых отражена данным законопроектом.

 

     В целом,  закладывая  вышеизложенную  концепцию   в   основу представленного законопроекта,  мы исходим из убеждения, что этот путь к  современным  мировым  экономическим  отношениям,  который большинством  стран  Запада  преодолевался  в течение многих лет, Украина должна пройти в кратчайшее время, как это сделала Турция, Гонконг, Сингапур, Южная Корея, Тайвань и другие.

 

     Представленный законопроект  являет  собой весьма объемистый документ,  состоящий из преамбулы,  41 статьи,  сгруппированных в семи разделах.

 

     Раздел І  "Общие  положения"  посвящен определению терминов, используемых   в   законе,   принципов,   на   которых   строится внешнеэкономическая  деятельность  Украины,  ее субъектов и видов договорно-правовых актов, которые ее регулируют.

 

     Особенным в этом разделе,  как уже отмечалось выше, является предоставление  равных  прав  на внешнеэкономическую деятельность всем  субъектам,   включая   физические   и   юридические   лица, зарегистрированным в соответствии с данными законом.

 

     Данный акт    предусматривает   осуществление   всех   видов внешнеэкономической   деятельности,   выработанных    современной мировой  практикой,  на  основе,  двусторонних  и  многосторонних договоров,  соглашений,  контрактов.  Осуществлению хозяйственной деятельности  допускаются как юридические,  так и физические лица Украинской РСР, других республик, иностранных государств.

 

     101

 

     Раздел ІІ "Регулирование  внешнеэкокомической  деятельности" является  центральным в данном проекте.  В нем определены основы, система и структура государственного регулирования,  полномочия и функции   в  этой  сфере  Верховного  Совета,  Совета  Министров, Национального,  Внешнеэкономического и других банков и специально создаваемого    в    этой    связи    Государственного   комитета внешнеэкономических связей Украинской ССР /статьи 8-10/. Отдельно выделены    органы    местного   управления   внешнеэкономической деятельности  в   лице   местных   Советов   и   подчиненных   им исполнительных  органов,  а  также  территориальные подразделения органов   государственного   регулирования    внешнеэкономической деятельности.

 

     Целый ряд статей,  начиная с 12 по 21, посвящен таким важным вопросам,  как налогообложение,  обязательная продажа  выручки  в иностранной    валюте    от    внешэкономдеятельности,   принципы таможенного  регулирования,  расчеты,  кредитование,  страхование лицензирование,    квотирование   внешнеэкономических   операций. Определены виды экспорта и импорта,  подлежащие запрету,  порядок установления и использования стандартов и требований, в том числе технических,  фармакологических,  санитарных,   экологических   и других.  Решение  указанных  выше  вопросов  находится  в ведении Верховного Совета и государственных  органов  Украинской  ССР,  В этой   связи   предусматривается,   что   территория   республики представляет  собой  единую  таможенную  территорию,  на  которой таможенный    контроль    осуществляется   специальным   органом, действующим на основе этого  закона,  законов  Украинской  ССР  о таможне,  таможенного тарифа республики и международных договоров с  участием  Украинской  ССР.  Общую  политику  в  этих  вопросах вырабатывает Верховный Совет УССР.

 

     Определен также порядок отчетности субъектов, их

 

     102

 

     ревизирования аудиторскими  органами,  налоговой  инспекцией Украинской ССР.

 

     В данном разделе предусматриваются меры по  антимонопольному законодательству      во      внешнеэкономдеятельности,     особо оговаривается,  что за исключением случаев, определенных в пункте 2  статьи 22,  никакие субъекты внешнеэкономдеятельности не имеют монополии на ее осуществление.

 

     Раздел ІІІ,статьи 26- 27,  рассматривает вопросы специальных правовых     режимов,    включая    создание    зон    свободного предпринимательства и других специальных экономических зон. Тесно увязан  с  предыдущим раздел 4,  в котором очерчены общие вопросы правового регулирования экономических отношений Украинской ССР  с другими   государствами  и  международными  межправительственными организациями   /статьи   28-29/,   ее   права   заключать    как двусторонние,  так и многосторонние договоры и соглашения,  права вступать или присоединяться к тем или иным экономическим союзам и организациям.

 

     Раздел ІV,  статьи  30-33,  посвящен  вопросам защиты прав и законных  интересов  государства  и  хозяйственной   деятельности Украинской   ССР,  аналогически  следующий  за  ним  раздел  4  - ответственность     во     внешнеэкономической      деятельности. Принципиально важным в этом является положение об ответственности как государства,  так и всех субъектов,  включая иностранных,  за нарушение этого и связанных с ним законов, действия, приводящие к убыткам,  потере субъектами выгоды.  Таким образом обеспечиваются современные   требования  права  о  четких  гарантиях,  о  защите предпринимательской деятельности  от  возможного  ущерба,  в  том числе и со стороны государства. Новым в украинском праве,

 

     103

 

     однако общепринятым   в   гражданском   праве   экономически развитых  государств,  является  норма  об   ответственности   за моральный   ущерб.   Считаем,   что   она   необходима,  если  мы действительно стремимся войти  в  круг  цивилизованных  субъектов международных экономических отношений.

 

     И наконец,  последний  УП  раздел  "О  порядке  рассмотрения споров  во  внешнеэкономической  деятельности"  определяет  такое рассмотрение  в  судебных  и  государственных арбитражных органах УССР.

 

     В целом данный  закон,  являясь  законом  прямого  действия, представляет  собой  фундаментальный,  основополагающий  правовой акт,  на котором будет построена система  законодательных  актов, уточняющих  и  детализирующих  регулирование  внешнеэкономической деятельности нашей республики.

 

     Существенное значение представленного нами  проекта  в  том, что  без него мы не можем пойти дальше по пути законотворчества в области внешнеэкономической деятельности. А важность заложенной в нем концепции - это преемственность основных вопросов, заложенных в Декларации,  Законе об экономическом суверенитете  и  Концепции перехода к рыночным отношениям.

 

     104

 

     Данный проект  является  плодом более чем полугодового труда подкомиссии   по   внешнеэкономическим   вопросам   Комиссии   по иностранным  делам,  а  также  Комиссии по вопросам экономической реформы вместе с экспертами нашей комиссии. Он практически прошел обсуждение   во   всех   комиссиях   Верховного   Совета,  дважды рассматривался на заседании Президиума.  Свое мнение и  пожелания по  проекту  высказаны  в  пяти  чтениях  представителями  Совета Министров,  МИД,  Минюста,  Института государства и права, других министерств и ведомств, общим числом 15.

 

     Значительная часть   высказанных   пожеланий  и  предложений учтена уже в данной  редакции.  Некоторые  другие,  в  том  числе редакционные,  включающие  предложения  предприятий,  организаций Украины,  мы предлагаем рассмотреть в ходе дальнейшей работы  над законопроектом.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАЦЯЛКО М.В.,   генеральний   директор   науково-виробничого об'єднання "Укргаз" /Кременецький виборчий  округ,  Тернопільська область/.  Шановний Олександре Михайловичу!  Ви знаете, як і інші депутати,  про те,  що через Україну  проходять  трансєвропейські магістралі - газопроводів,  нафтопроводів і електроліній передач. Для цього відведена чимала кількість землі,  території.  Разом  з тим  Україна  від  експорту газу,  який експортується за кордон в обсязі 10 мільярдів кубометрів,  не  одержує  нічого  в  валютних відрахуваннях, хоча на тих магістралях трапляються немалі аварії, пошкодження є й так далі.

 

     Чи не вважали  б  ви  за  потрібне  вже  сьогодні  поставити питання

 

     105

 

     про відрахування  певної кількості валюти за транспортування газу, нафти й електроенергії Україні?

 

     ДУНТАУ О.М.  Спасибо  за  вопрос,  он  очень  интересный   и правильно поставлен. Но вся беда в той, что законодательным актом этот вопрос  не  решить.  Я  считаю,  что  это  предмет  Союзного договора  в  рамках решения экономических вопросов.  Я бы на него ответил таким образом. Но говорить об этом надо, более того, я бы считал  необходимым  уже готовить определенную расчетную базу для того, чтобы можно было не просто декларативно эти вещи обсуждать, а говорить предметно и поступательно.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ПОЛИЧКО А.В.  У попередньому проекті закону є такі слова: "з метою  залучення  іноземних  інвестицій,   передової   зарубіжної технології  та  досвіду  в  окремих  регіонах  республіки  можуть створюватись зони спільного підприємництва". Питання і до Віктора Григоровича /хотів задати,  але не вдалося/, і до вас, Олександре Михайловичу.  Будь ласка,  дайте відповідь,  яка ваша думка  щодо надання   статусу   зони  вільного  підприємництва  Закарпатській області?  Оскільки Закарпатська область сьогодні у таких найбільш сприятливих  умовах  і межує з чотирма державами Західної Європи. Дякую.

 

     ДУНТАУ О.М.  Ну,  что я вам могу ответить на этот вопрос?  В общем-то,    постановка   вопроса   справедлива.   Действительно, экономически  данный  регион  Украины  по   своим   потенциальным возможностям может сотрудничать,  но вы прекрасно понимаете, что, собственно,

 

     106

 

     речь идет не о создании зоны свободного предпринимательства. Вое  это  правильно,  но  нужно  знать и то,  что зона свободного предпринимательства или свободная экономическая зона  -  это,  по сути,  государство,  мини-государство  в  государстве.  Для того, чтобы  она  могла   функционировать,   нужна   наработка   многих законодательных   актов,   в  том  числе  и  Закона  о  свободных экономических зонах. То есть, я считаю, что это вопрос ближайшего будущего,  но по мере наработки законопроектов. А общая концепция как фундамент этого вопроса заложена в этом базовом документе.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЧУЧУК М.Є. Ви стверджуєте, що використали міжнародний досвід в розробці цього проекту.  Скажіть,  будь ласка, в якій ще країні світу  держава  насильно  може  викупити  у  підприємства  до  75 процентів валюти, як це передбачено в статті 13 вашого проекту, і чому це саме 75, а не 95 процентів, бо це ще більше було б?..

 

     ДУНТАУ О.М.  Правильный вопрос. Могли бы спросить, почему не 100, тоже было бы правильно.

 

     Значит, цифра  определена  75.  В конце своего выступления я говорил о том, что у нас было пройдено практически четыре чтения. Первоначально мы разработали законопроект в объеме 109 листов,  а после  четырех  чтений  свели  его  до  65.  Было   очень   много практических   предложений,  касающихся  и  этого  вопроса.  Есть конкретные  предложения,  подкрепленные  расчетами,  по  снижению этого процента в пределах 25-35.  Но для этого нужно еще провести определенную,  будем говорить,  проверку, экспертизу этой цифры с тем,  чтобы  можна  было  ее  закладывать в законе.  Вопрос очень правильный, спасибо. В общем-то, мы над

 

     107

 

     ним работаем.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон і останній виступаючий.

 

     ТАНЮК Л.С.  Я хотів би перед тим, як натиснути кнопку, чітко для себе з'ясувати,  яке цей закон має відношення до тієї шокової постанови Ради Міністрів,  де говориться про встановлення  ставок на 1991 рік на експорт та імпорт? А ці ставки, як ви знаєте, - до 300,  500,  800  відсотків!  Чи  не  стане  та  союзна  постанова апельсиновою шкіркою,  на якій посковзнеться наш республіканський закон, як це тут враховано?

 

     ДУНТАУ О.М.  Я отвечу  на  ваш  вопрос  таким  образом.  Вы, наверное,  имеете  в  виду  Указ  Президента  о  налогообложении, правильно?  Он действует в течение одного года.  Чтобы у  нас  не произошло вот таких казусов,  для этого при рассмотрении Закона о налогообложении  Украинской  ССР  раздел,   касающийся   валютных налогов,  надо  смотреть  очень внимательно,  очень осторожно.  И эксперты комиссий подходят к  этому  вопросу  следующим  образом. Республике  нужны экономически сильные предприятия,  а не сильный центр и нищие.  Поэтому в Законе о  налогообложении  должен  быть определен  нижний  предел  /я  имею  в  виду по валюте/,  который остается у предприятия,  и этот норматив должен быть  стабильным. Тогда предприятие получает право маневра, тогда предприятие может решать  эти  вещи  самостоятельно.  И   более   того   -   ставки налогообложения  должны  также определяться дифференцированное по отраслям народного хозяйства,  а не в целом -  взяли  со  всех  и собрали.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва до 16-ї години.

 

     108