Стенограма пленарного засідання

28 лютого 1991

 

ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР.  28 лютого 1991 року. 16 година.

 

 

Головує Голова Верховної Рада Української РСР КРАВЧУК Л. М.

 

     ГОЛОВА. Запрошую народних депутатів до залу.  Займайте, будь ласка,  свої  місця,  буде  поіменна  реєстрація  перед  початком вечірнього  засідання.  Так,   завершуються   дискусії,   групові зустрічі,  всі  народні  депутати  займають  свої  місця,  а наша система "Рада" включається для реєстрації. Прошу зареєструватися. Всього  в залі 367 народних депутатів.  Деякі народні депутати не встигли натиснути кнопку,  як зразу виходять із залу.  Прийшли  і пішли. Засвідчили свою повагу до нас.

 

     Я прошу  переєструватися,  тому  що  вже  дійсно  доведеться звертатися до списочного складу.  366.  Стало менше.  Це  Михайло Горинь, мабуть, не натиснув кнопку.

 

     Так, маємо  можливість  працювати.  У нас на порядку денному питання про створення республіканського позабюджетного фонду

 

     3

 

     стабілізації економіки  Української  РСР.  Доповідає  Тентюк Віктор  Петрович,  перший заступник Міністре фінансів УРСР.  Будь ласка. Скільки вам потрібно? 15 хвилин? Регламент - 15 хвилин.

 

     ТЕНТЮК В.П.,  перший заступник Міністра фінансів Української РСР.  Шановні  народні  депутати!  Всім  вам відомо,  що в грудні минулого року був прийнятий Указ Президента про створення з цьому році   стабілізаційного   фонду  економіки.  Цей  указ  донині  в республіці не  діє.  Вказівки  союзних  органів  про  зарахування частини   коштів   до   союзного   фонду  стабілізації  також  не виконуються. Проте хочу вам доповісти, що бюджетні ресурси на цей рік   не  забезпечують  реалізації  намічених  основних  напрямів економічного і соціального розвитку.

 

     Як відомо,  Верховна   Рада   Української   РСР   затвердила республіканський  бюджет  на  поточний рік з дефіцитом 4 мільярди 400  мільйонів  карбованців.  З  урахуванням  місцевих   бюджетів затверджений  дефіцит  коштів  у  цілому  по республіці становить понад 7 мільярдів карбованців.

 

     Водночас у ході виконання бюджету виникли додаткові проблеми з  формуванням  доходних джерел та потреба в додаткових видатках. Зокрема,  намічалося за рахунок введення договірних і вільних цін одержати додатково 10 мільярдів 600 мільйонів карбованців податку з обороту.

 

     Однак у зв'язку із значним зростанням оптових цін,  особливо в  системах  Держагропрому  і  Мінлегпрому  УРСР,  в основному за рахунок подорожчання сировинних  ресурсів,  а  також  скороченням переліку товарів,  по яких намічалося ввести вільні ціни, ця сума зменшується на 7 мільярдів  700  мільйонів  карбованців.  З  цієї причини   зменшується   і  сума  податку  на  прибуток  державних підприємств і організацій в розмірі більш як на  2  мільярди  600 мільйонів карбованців.

 

     4

 

     З введенням  податку  з  продажу до бюджету - за попередньою оцінкою - надійде 6 мільярдів 400 мільйонів карбованців бюджетних доходів.   Таким   чином,   недостача   коштів  для  фінансування передбачених   у   бюджеті   заходів   становить   11   мільярдів карбованців.  Тобто  це  й  є  дефіцит,  про  що вчора говорив по телебаченню Голова Уряду товариш Фокін.

 

     Крім того,  введені з початку нинішнього року оптові ціни на вугільну   продукцію   не   забезпечують  покриття  витрат  і  не дозволяють  здійснити  самофінансування  галузі.   Це   викликало необхідність   визначення   дотації   для  підприємств  вугільної промисловості в розмірі  12  мільярдів  карбованців,  тоді  як  у затвердженому   республіканському   бюджеті  передбачено  лише  6 мільярдів карбованців.

 

     Окремі народні депутати нарікають на те,  що деякі закони не працюють  через  відсутність  коштів.  Це  дійсно  так.  Але Уряд виходив  із  тих  фінансових  можливостей,  які   реально   є   в розпорядженні.  Можливості  ж  ці  набагато менші,  ніж потреби у фінансовому забезпеченні законів. Судіть самі. Так, на реалізацію заходів,  передбачених  Законом  про  пріоритетність  соціального розвитку  села  та   агропромислового   комплексу   в   народному господарстві України вишукано і передбачено в бюджеті 5 мільярдів карбованців.

 

     За прогнозними розрахунками  проектами  законів  Української РСР  передбачається  спрямувати  додатково із бюджету значні суми коштів,  яких поки що немає. Так, втілення в життя заходів Закону про  статус громадян,  які потерпіли від наслідків чорнобильської аварії,  обраховано в 4 мільярди  300  мільйонів  карбованців.  А сьогодні  /з внесеними змінами/ ця сума зросла до 5 мільярдів 200 мільйонів карбованців. Виконання Закону про реабілітацію

 

     5

 

     жертв політичних  репресій  на   Україні   коштуватиме   /за проектом/  1  мільярд  400  мільйонів  карбованців,  а Закону про зайнятість населення -  1,5  мільярда  карбованців.  А  згідно  з проектом  Закону  про  працю  /стаття  179/ передбачається ввести виплату допомоги в розмірі 70 карбованців на місяць  матерям,  що доглядають за дитиною у віці від 1,5 до 2 років - в цьому році та до 3 років - з 1 січня 1992 року.

 

     Міністерство фінансів  УРСР  вважає,  що  це  дуже  важливий соціальний  захід  щодо  посилення піклування про молоду сім'ю та підростаюче  покоління.  Проте  на  його  впровадження  необхідно додатково в цьому році 170 мільйонів карбованців,  а на наступний рік -  507  мільйонів  карбованців.  Для  захисту  населення  при переході  на  ринкові відносини необхідно буде вишукати додатково більше 15 мільярдів карбованців.

 

     А всього,  товариші,   за   попередніми   розрахунками,   на забезпечення  реалізації  уже прийнятих Верховною Радою законів і поданих на розгляд проектів з питань економічного та  соціального розвитку, підвищення життєвого рівня населення необхідно вишукати більше 30 мільярдів карбованців.  Не слід також забувати і те, що дія  окремих  законів  викликає  втрати бюджету внаслідок надання пільг.

 

     Виходячи з наведеного,  Уряд республіки вважає  за  доцільне створити   республіканський   позабюджетний   фонд   стабілізації економіки  і  подає  на  ваш  розгляд  проект   постанови,   якою передбачається спрямувати до цього фонду такі кошти.

 

     Перше. Відрахування  в  розмірі  11 процентів від внесків на соціальне страхування.

 

     6

 

     Мабуть, шановні депутати пам'ятають,  що ця різниця в нормах страхування  створилася  завдяки  тому,  що в оптових цінах,  які введені в дію з 1 січня цього року, передбачено в собівартості /я підкреслюю/  37  процентів  для внесків на соціальне страхування. Але ці кошти сьогодні повністю не перераховуються.  Всім  відомо, що  згідно  Указом  Президента  перераховується  у фонд тільки 26 процентів, тобто сьогодні різниця між 37 і 26 процентами, ці, так би мовити, вільні кошти по соцстраху залишаються в господарствах.

 

     Ці кошти  підприємств,  підпорядкованих Раді Міністрів УРСР, передбачені уже в доходах республіканського бюджету і  становлять 3  мільярди  300 мільйонів карбованців.  Приблизно ще така ж сума коштів знаходиться у підприємств союзного підпорядкування, яку ми пропонуємо  забрати  до  республіканського  позабюджетного  фонду стабілізації.

 

     Друге. Хочу нагадати,  що амортизаційні відрахування  завжди були  джерелом  розширеного відтворення,  тобто спрямовувалися на капітальні вкладення.  В  нашій  республіці  їх  питома  вага  за останні 5 років становить 33-36 процентів.  З ряду причин, в тому числі  і  тому,  що   ліквідовані   централізовані   фонди,   які нараховували більше 4 мільярдів карбованців, а разом з цим і фонд розвитку виробництва і науки,  до якого  надходили  амортизаційні відрахування,   ми  позбавлені  сьогодні  можливості  здійснювати перерозподіл   вільних   сум   амортизації    для    фінансування республіканських програм.

 

     У зв'язку   з   тим,   що  централізовані  капіталовкладення забезпечені  сьогодні  асигнуваннями  тільки  на  60   процентів, вважаємо,   що  в  цьому  році  було  б  доцільно  відрахувати  в позабюджетний фонд

 

     7

 

     20 процентів від загальної  суми  амортизації  на  реновацію /крім  підприємств АПК/,  що становитиме 2 мільярди 100 мільйонів карбованців, в тому числі 1 мільярд 600 мільйонів карбованців від підприємств  союзного  підпорядкування.  Всю цю суму і ще майже 1 мільярд з інших джерел передбачається спрямувати на  фінансування капітальних вкладень.

 

     Третє. Спрямувати  50 процентів залишків фондів економічного стимулювання за станом на 1  грудня  1990  року  /без  шкоди  для виплати винагород за підсумками роботи за рік/ на викуп трудовими колективами майна державних підприємств і організація.  Ці  кошти передбачається бронювати.  Потім вони будуть служити джерелом для викупу підприємств і тільки після цього будуть  зараховуватись  у фонд  стабілізації економіки.  Сума залишків фонду - приблизно 13 мільярдів карбованців,  а  50  процентів  -  більше  6  мільярдів карбованців.   Звичайно,   вся   ця  сума  не  надійде  до  фонду стабілізації через низькі темпи викупу.

 

     Четверте, 20 процентів  коштів,  які  надходять  від  викупу майна  державних  підприємств  і  організацій  за  рахунок  інших джерел.

 

     Ці кошти,  виходячи з темпів викупу  і  вартості  державного майна,  що  буде  викуплене,  можуть  скласти  більше  1 мільярда карбованців.

 

     П'яте. Прибуток підприємств  і  організацій,  одержаний  від підвішеная  договірних  цій на продукцію /роботи,  послуги/ понад встановлені граничні рівні рентабельності.

 

     Товариші! Здійснення таких заходів  дозволить  вирішити  ряд завдань економічного розвитку республіки. В цілому по Українській РСР доході позабюджетного фонду стабілізації економіки

 

     8

 

     становитимуть близько 17 мільярдів  карбованців,  з  яких  3 мільярди 300 мільйонів карбованців,  як я вже сказав, враховано в доходах   республіканського   бюджету.   Слід   підкреслити,   що мобілізація   коштів   в  цей  фонд  не  спрямована  на  покриття бюджетного  дефіциту.  Передбачається,  що  вони  матимуть   суто цільове  призначення і зараховуватимуть у єдиний республіканський фонд.

 

     Рада Міністрів Української РСР має на меті спрямувати  кошти фонду  стабілізації  на  такі  заходи:  на фінансування державних капіталовкладень, на відшкодування різниці в цінах на вугілля, на підтримку  галузей житловокомунального господарства,  підприємств міського електричного і  автомобільного  транспорту  та  на  інші заходи.

 

     Враховуючи сказане,  прошу прийняти постанову Верховної Рада Української РСР "Про  створення  в  1991  році  республіканського позабюджетного фонду стабілізації економіки Української РСР".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. 15  хвилин  для  відповідей  на  запитання..  Перший мікрофон, будь ласка.

 

     СЕРБІН Ю.С.,  голова  Шосткинської  міської  Ради   народних депутатів,  перший  секретар  Шосткинського  міськкому  Компартії України /Шосткинський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемый Виктор  Петрович!  Вы  в  своем  докладе сказали о том,  что фонд стабилизации  планируется  на   "підтримку   житлово-комунального господарства".  Мне  немножко непонятно,  что подразумевается под "підтримкою".  Вы   полностью   планируете   компенсировать   или частично? Потому что сейчас

 

     9

 

     час создалось такое положение:  из-за новой ценовой политики коммунальные службы,  которые и так слабы,  практически оказались на грани разгона.  А еще планируется повышение цен на товары.  То есть сейчас это вызывет только недовольство наших избирателей.  И мне кажется,  за первый год стоило бы,  пока мы выработаем четкую политику в этом  вопросе,  полностью  компенсировать  расходы  на жилищно-коммунальное хозяйство. Это первый вопрос.

 

     И второй  вопрос.  Что  будет с нашим бытовым обслуживанием, которое  также  в  этом  году  становится  убыточным?   Ответьте, пожалуйста.

 

     ТЕНТЮК В.П.  Что  касается убытков в коммунальном хозяйстве, Совет Министров полностью компенсирует все  убытки  от  повышения тех цен,  о которых я сказал в докладе. А на бытовое обслуживание компенсации  мы  не  планируем.   Бытовому   обслуживанию   надо, наверное,  лучше заниматься приватизацией,  использовать аренду и другие формы.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     КУЗЬМЕНКО М.І.,  голова колгоспу імені  Жовтневої  революції Красногвардійського  району  /Красногвардійський  виборчий округ, Кримська область/. Уважаемый Виктор Петрович! Мне очень жаль, что вы  назвали  все,  куда будут направлены эти деньги,  но забыли о том,  что приняли Закон о приоритетном  развитии  села.  Скажите, пожалуйста, в связи с этим вы просчитывали налоги, которые сейчас свалились на селян?  В каком положении будут селяне? Откуда брать потом   эти  11  процентов?  Значит,  район,  который  я  сегодня представляю и

 

     10

 

     который имеет 50 процентов рентабельности,  в связи со всеми налогами  будет  иметь  15  процентов  убытков?  Куда  же мы идем дальше? Пожалуйста, ответьте.

 

     ТЕНТЮК В.П.  Ну, налоги на рентабельность никогда не влияли. Налоги,  платежи  в бюджет взыскиваются уже из чистого дохода или прибыли.  Поэтому к рентабельности они не  имеют  отношения.  Это первое.

 

     Второе. Я  не хотел бы повторять здесь те процентные ставки, которые  значительно  уменьшены  предприятиям  на   местах.   Это составляет  в  целом  по  республике где-то 1,5 миллиарда рублей. Средства,  которые останутся предприятиям  АПК.  А  если  сказать конкретно  -  что  сегодня в АПК происходит - это вопрос.  Вопрос есть и в другом  плане,  товарищи,  в  части  наличия  финансовых ресурсов.   В  некоторых  хозяйствах  новые  закупочные  цены  не обеспечивают,  не хватает финансовых  ресурсов  для  приобретения новой техники, оборудования и так далее. Но это вопрос совершенно другой и к налогообложению никакого отношения не имеет.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ГЕРЦ І.І.,  голова правління асоціації організацій орендарів "Закарпатліс",   м.   Ужгород   /Перечинський   виборчий   округ. Закарпатська область/. Шановний доповідачу! Сьогодні перед цим ми слухали питання стосовно чорнобильської катастрофи,  і знаємо, що потрібно 5 мільярдів  карбованців  на  Чорнобиль.  Хто  захистить права виробничника сьогодні і звідки завтра брати ці мільярди? Ви знаєте,  що Указ Президента не задовольняє всі трудові колективи. Тепер  ми  голі,  абсолютно  без  капіталовкладень.  Ви забираєте останні 90 процентів зношеності

 

     11

 

     основних фондів,    останні    амортизаційні    відрахування забираете,  50 процентів соцкультфонду.  Так що ми матимемо через

2-3 роки,  з чого буде жити Україна,  якщо  ви  економіку  давите таким чином?

 

     Я голосуватиму  категорично  проти  і  прошу  всіх  народних депутатів підтримати мене. Що робиться, кого ви захищаєте?

 

     ТЕНТЮК В.П. Я, товарищи, когда начал свой доклад, специально раскрыл    то   положение,   которое   сегодня   складывается   в республиканском бюджете.  Народные депутаты должны знать  о  том, чем    располагает    держава   наша,   наше   государство.   Но, действительно, правильно: если есть какието конкретные хозяйства, предприятия, которые находятся в тяжелом финансовом состоянии, то вопросы о них Правительство будет  рассматривать  отдельно  и  по отдельным конкретним вопросам будет принимать решения /даже вчера принимались такие решения/.  Поэтому,  товарищи,  11 процентов, о которых   вы  говорите,  что  якобы  они  забираются,  -  они  не забираются,  они сегодня раздаются, как свободные. Потому что и в готовую и в закупочную цену заложено 37 процентов.  Поэтому, если кому-то не понятен  этот  вопрос,  я  бы  очень  просил  со  мной встретиться, я обязательно обо всем в деталях расскажу.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ДУДЧЕНКО В.І.,  голова  ради  федерації  профспілок Одеської області /Біляївський виборчий  округ,  Одеська  область/.  Виктор Петрович! У меня к вам такой вопрос. Вот в проекте вы предлагаете 3,2   миллиарда   рублей   направить   на   поддержку    отраслей жилищнокоммунального хозяйства.  Как вы смотрите на то,  чтобы за счет этих 3,2 миллиарда

 

     12

 

     рублей покрыть   убытки   этих   отраслей   с    сохранением действующих тарифов?  Потому что сейчас тяжелая обстановка, и мы, конечно, серьезно ударим по карману наших трудящихся.

 

     ТЕНТЮК В.П. Положительно смотрю.

 

     ГОЛОВА. Другій мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  головний лікар  медсанчастини  Микитівського ртутного   комбінату  /Горлівський-Микитівський  виборчий  округ, Донецька область/.  Уважаемый Виктор Петрович!  Я бы хотел, чтобы вы    разъяснили   ситуацию.   Нам   приходится   встречаться   с избирателями,   с   руководителями   промышленных    предприятий, производств.

 

     Горбачев тоже  создал  внебюджетный  фонд.  Сейчас мы у себя создаем фонд.  Куда ж кому отчислять?  Я  думал,  давайте  мы  по Украине уже определимся, чтобы отчислять нам все.

 

     Просто идет     какая-то     выгребаловка,    перекачивание, выкачивание.  Завтра мы ставим на грань банкротства  предприятия, которые еще работают и приносят прибыль.

 

     Спасибо.

 

     ТЕНТЮК В.П.   Я   вас   поддерживаю.   Я   говорил,   что  в постановлении предусматривается зачислить  эти  деньги  в  единый республиканский фонд.  Что касается союзного фонда, то мы сегодня пытаемся  /работает   и   Председатель   Верховного   Совета,   и Председатель  Совета министров/,  чтобы из этого фонда ни копейки никому не отдать. Мы работаем сейчас.

 

     13

 

     И самое основное,  товарищи.  Я,  конечно,  не знаю, вы меня извините,  но  вы  все  должны понимать,  в каком состоянии у нас сегодня городской транспорт.  Как  быть?  Товарищи,  ну  надо  же где-то и деньги иметь.  А вы говорите,  куда оно направляется.  Я сказал куда. С одного предприятия взносы будут браться один раз в республиканский  фонд.  Я  сказал,  что Указ Президента сегодня в республике не работает.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  заступник голови Народного  руху  України, голова координаційної ради /Ровенський виборчий округ,  Ровенська область/.  Шановний Вікторе Петровичу,  шановні депутати!  Чи  не вважаєте  ви,  що  у нашу постанову закладена помилкова концепція формування  стабілізаційного  фонду,  оскільки  тут   передбачено огульний  підхід  до  всіх  підприємств  без  винятку  і  що це є неприпустимим в той час,  коли у  нас  на  75  відсотків  зношені основні  фонди в базових галузях і на 65 відсотків - у переробних галузях промисловості.

 

     Тут є пряма спроба закласти міну сповільненої  дії,  щоб  ця ситуація із технологіями стала ще більш критичною.  Я вважаю,  що тут повинен бути  закладений  прогресивний  підхід  за  принципом стягнення  прогресивного  податку для формування стабілізаційного фонду.  Там,  де є висока рентабельність, де є високі прибутки, з тих    підприємств    доцільно    брати   кошти   на   формування стабілізаційного фонду.  Особливо це  стосувалося  б  підприємств союзного підпорядкування.  А те, що пропонується в цій постанові, це "Охрімова  свита",  коли  ми  будемо  обирати  підприємства  і намагатися латати дірки так, як нам видно з столиці.

 

     14

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!   Або  записуйтесь  на виступи,  або ставте запитання - робіть  щось  одне.  Домовились? Будь ласка.

 

     ТЕНТЮК В.П.    Если    вы   считаете,   что   это   какой-то дополнительный налог для предприятий,  то я же  рассказывал,  что это временно, на один год. А что касается налогов, товарищи, то в ближайшее  время  мы  будем  рассматривать  на  сессии  Закон   о налогообложении.  И тогда эти вопросы можно будет разрешить,  так как там предусматривается прогрессивный налог.

 

     Хочу привести  такой  пример,  чтобы  депутаты  более  четко представили.  У  нас  по  республике  начисляется  амортизация 22 миллиарда рублей,  а в стабилизационный фонд должно  поступить  2 миллиарда.

 

     Разве это  /в удельном весе/ вопрос для народного хозяйства? Но  для  стабилизации  экономики  -  это  значит   много.   Чтобы поддержать  сегодня коммунальное хозяйство,  городской транспорт, для решения других вопросов.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     СЛЄДНЄВ В.П.,  директор  Донецького  металургійного   заводу імені В. І. Леніна /Ленінський виборчий округ, Донецька область/. Скажите,  пожалуйста,  когда  Президентом  был   издан   Указ   о стабилизационном фонде,  я понимал,  что эти средства должны быть направлены на поддержание предприятий,  которые  при  переходе  к рыночным  отношениям  становятся  малорентабельными и убыточными. Для того чтобы поддержать все эти предприятия,  и создается  этот фонд.

 

     Вы же сегодня информируете нас, что эти средства должны

 

     15

 

     на совершенно  другие  цели - на латание дыр в бюджете.  Это первое.

 

     Второе. Скажите,  пожалуйста,  не лучше  ли  было  бы  здесь честно  сказать,  что  в соответствии с Указом Президента первый, второй источник /я не буду их перечислять/ не отчислять в союзный бюджет,  а  оставить на Украине.  Почему мы их перечисляем опять? Вот и сейчас обсуждаем эти 11 процентов. Почему не можем сказать, что   стабилизационный  фонд,  образующийся  на  Украине,  должен остаться здесь?

 

     ТЕНТЮК В.П. Я же об этом сказал!

 

     ГОЛОВА. Це інша справа.

 

     СЛЄДНЄВ В.П.  Прочтите последний пункт этого постановления - там   записано,   что   средства   зачисляются   на  единый  счет республиканского фонда.

 

     ГОЛОВА. До підписання зазначеної угоди кошти стабілізаційних фондів акумулюються на єдиному рахунку. Другий мікрофон.

 

     ВОЄВОДА М.Т., директор Канівського електромеханічного заводу "Магніт" /Канівський виборчий округ,  Черкаська область/. Вікторе Петровичу!  Ви нарахували тут великі гроші, мільярди ось із цього "кошти  від  викупу   трудовими   колективами   майна   державних підприємств".  Ви сказали, ще десь більш як мільярд, десь до двох мільярдів ми будемо мати.  Як ми будемо мати ці  гроші,  якщо  80 процентів  основних  фондів - союзного підпорядкування?  Перш ніж записувати такий пункт,  я думаю,  треба,  щоб  всі  підприємства союзного підпорядкування

 

     16

 

     були підпорядковані Україні.  А потім вже викупати.  А то ми викупимо союзне майно,  а гроші підуть  в  Кремль.  Як  це  можна розуміти?

 

     ГОЛОВА. Відповідайте, будь ласка.

 

     ТЕНТЮК В.П.   У  нас  же  действует,  товарищи,  наш  закон, украинский.  Все предприятия,  которые  находятся  на  территории республики, платят налоги нам. Поэтому средства от выкупа /я тоже говорил об  этом/  сначала  бронируются,  а  потом,  когда  будет проходить  выкуп,  эти деньги будут зачисляться в республиканский фонд стабилизации.  Если Верховный  Совет  примет  сегодня  такое постановление,  то они и будут туда зачисляться.  Поэтому не надо об этом.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон і останній.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.,  директор  Бобровицького   радгоспу-технікуму Козелецький   виборчий   округ,   Чернігівська   область/.  Перше запитання  до  вас.  Тут  не  досить  чітко  висвітлено  прибуток підприємств  і  організацій,  одержаний від підвищення договірних цін  понад  встановлені   граничні   рівні   рентабельності.   Це стосується агропромислового комплексу чи тільки промисловості?

 

     Далі. Хто  тут  може  сказати,  який  рівень  рентабельності встановлено конкретно?

 

     17

 

     ТЕНТЮК В.П.  Товарищи!  Уровни рентабельности установлены  в зависимости от отрасли.  Я сейчас не могу назвать. Значит 25, 30, 35 процентов.  И это  сделано  для  того,  чтобы  предприятия  не завышали  договорные  свободные  цены,  которые  будут скоро.  По данному вопросу есть постановление  Правительства.  Сверх  уровня рентабельности эти доходы будут изыматься в бюджет.  Я же сказал, что у меня сейчас нет этого постановления.  Каждая отрасль  имеет определенный уровень рентабельности.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Записалися на  виступ  6  народних  депутатів.  Я  вам  можу назвати їх:  Табурянський,  Марков,  Ягоферов,  Лисенко, Причкін, Пилипчук.

 

     Слово надається  народному  депутату  Табурянському.  За ним виступатиме депутат Марков. Звичайно, 5 хвилин.

 

     ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І., голова виробничого кооперативу "Олімп" м. Дніпропетровськ  /Петровський  виборчий  округ,  Дніпропетровська область/.

 

     Уважаемый Председатель!    Уважаемые    депутаты!    Давайте попробуем просто,  на языке понятном всем, кто нас слишит сейчас, объяснить,  что такое стабилизационный фонд,  откуда он  берется, для чего создается и как будет расходоваться.

 

     Мы впервые  об  этом услыхали от Президента Союза Горбачева, когда он сказал, что стабилизационный фонд Союза будет составлять 100 миллиардов рублей.  И было определено,  - как он создается: 5 процентов от суммы продаж,  11 - от фонда заработной платы и  так далее.

 

     18

 

     Помните: "Откуда дровишки? - Из лесу, вестимо." Откуда будет браться этот фонд,  откуда будут  браться  эти  деньги?  Мы  что, увеличим   производство   товаров?   У   нас  увеличится  валовый национальный продукт?  Ничего подобного.  Просто берутся деньги и перекладываются  из  наших  карманов/ я имею в виду - из карманов предприятий,  которые  заработали  эту   прибыль,   промышленных, сельскохозяйственных и других/ и перекладываются в один мешок, на котором написано "стабилизационный фонд  перестройки".  По  этому образу  и  подобию  и  Правительство Украины создает внебюджетный фонд.

 

     А может быть нам пойти несколько по иному пути?  Ведь  какой сегодня смысл предприятиям - промышленным,  сельскохозяйственным, кооперативным,  любым - хорошо работать,  иметь огромную прибыль, если  все  равно  будут  происходить вот эти разверстки,  которые происходят и сегодня.

 

     Давайте мы  опять  на  минутку  отвлечемся  от  всех   наших партийных  в  прочих дел и подумаем.  Мы все сегодня равны,  и мы сегодня решаем,  отдадим ли мы заработанные нами  деньги  в  этот фонд  союзный  и  республиканский,  значительно уменьшив прибыль, которой нам и без того не хватает для решения  нужд  предприятий, или не уменьшив?

 

     Если речь идет о том,  чтобы создать украинский внебюджетный фонд за счет тех средств,  которые  мы  сегодня  отдаем  в  Союз, тогда,  я думаю,  каждый из нас и кнопку нажмет, и руку поднимет. Но дело в том, что сегодня вопрос так не стоит. Сегодня мы должны отдать  100  миллиардов  в  Союз,  и  мы знаем,  куда они пойдут. Извините,  они пойдут опять-таки на решение  вопросов,  в  первую очередь,  военнопромышленного комплекса, оказания помощи странам, которым,  может быть,  и не надо было бы этого делать.  И  только какая-то честь,  может быть, останется в распоряжении республики. Нам обещают, во всякой случае.

 

     19

 

     Тот фонд,  который сегодня предлагает уважаемый  заместитель министра  в  данной  редакции,  по-моему,  принят  быть не может. Потому что на сегодня мы имеем нищее  положение  предприятий.  Не говорю  о  каких-то  кооперативах...  Самые крупные промышленные, сельскохозяйственные предприятия на сегодня не оставляют себе тех средств,   которые   помогли  бы  им  решать  вопросы  расширения производства и социального развития. Поэтому я убедительно просил бы  уважаемого Леонида Макаровича поставить вопрос на голосование таким образом: принять предложение Правительства, но при условии, что  создавать  этот  фонд  будут  на  средства,  которые сегодня Украина отдает,  а вернее говоря,  которые у нас сегодня забирают любым способом ведомства, министерства Союза.

 

     Если мы  решим  этот вопрос,  то уверен,  что у нас тогда не будет  оснований  ни  для  забастовок  шахтеров  завтрашнего  или послезавтрашнего дня, ни для любых других забастовок. Ведь нет же этих забастовок в других развитых странах!  И у нас их не  будет. Нет,  то что есть - это совсем другое дело.  То не те забастовки, они не переходят в политические.  Поэтому я  предлагаю  поставить предложение  на  голосование.  Оставив  на  Украине средства,  мы найдем, как их распределять. Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Маркову.  Після нього виступатиме депутат Ягоферов.

 

     МАРКОВ Б.І.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з  питань  економічної  реформи  і   управління народним господарством /Суворовський виборчий

 

     20

 

     округ, Херсонська  область/.  Шановні  колеги!  Я думаю,  що стабілізувати   економіку   треба.   Це   ми   неодноразово   тут обговорювали,   отже,   знаємо,   що   підприємства  наші  бідні, устаткування зношене.  Але як досягти  успіху?  Президент  Союзу, союзний   Уряд   і  наше  Міністерство  фінансів  пропонують  нам класичний варіант - "Что собрать, что разделить поровну". Давайте прикинемо,  що  таке  20  процентів  відрахувань  за  амортизацію виробництв?  На перший погляд  це  небагато,  але  вже  понад  90 мільярдів  перекачано Союзом тільки з цього процента.  Хто і коли нам їх поверне?  Якщо так буде і далі,  то у нас  на  відновлення устаткування на підприємствах мало що залишиться.

 

     Далі. Кошти  від  продажу  державного майна,  які планується забрати в цей фонд.

 

     По-перше, у нас немає закону про  роздержавлення,  трактовка якого може бути такою, що майно буде продаватися без викупу... Не зрозуміло, чому ми забігаємо наперед?

 

     По-друге, 50  процентів  фондів  економічного   стимулювання трудових колективів, 13 зарплата - це єдине, що нам гарантується. Все інше - забрати!  Хто дав право  встановлювати  ці  нормативи, коли  вони  приймалися?  Хто  дав право так ставитися до трудових колективів? Який тут стимул для них на майбутнє?

 

     По-третє, пенсійний   цільовий    фонд    ми    не    можемо використовувати так,  як тут пропонується.  Не кажучи вже про те, що зараз він настільки великий,  що підприємствам  взагалі  скоро стане  набагато  вигідніше самим утримувати цих пенсіонерів,  ніж перераховувати в ці фонди.  Все це  не  що  інше,  як  роздування союзного   бюджету.   На  Україні  бюджет  становить  близько  40 мільярдів карбованців.  Зарплата людей - 55 мільярдів.  Ми й  так уже все

 

     21

 

     перерозподіляємо. Навіщо  ще  стягувати  гроші?  Треба  дати можливість підприємству заробляти ці гроші, а не оббирати його до останньої копійки. Це до добра не доведе.

 

     Тому я  пропоную не вводити в дію Указ Президента на Україні і не створювати цього стабілізаційного фонду.  Ми будемо приймати закони  про оподаткування,  про роздержавлення,  в яких закладемо стимули для діяльності трудових колективів.  А потім,  коли  вони будуть  виробляти продукцію,  коли вони підвищать рентабельність, тобто стануть  самостійними  господарями,  -  гроші  поллються  у державний   бюджет   рікою,  і  буде  що  розподіляти.  Така  моя пропозиція. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ягоферову.  Після нього виступатиме депутат Лисенко.

 

     ЯГОФЕРОВ А.М.,  директор  Луганського машинобудівного заводу імені  Пархоменка  /  Артемівський  виборчий   округ,   Луганська область/.   Уважаемый   Председатель!   Уважаемые   депутаты!   Я внимательно ознакомился с документами и выслушал  доклад  первого заместителя министра финансов и в общем-то в душе все оборвалось. Оборвалось вот по какой причине. На Правительство товарища Фокина лично  я  возлагал  большие надежды.  Думал,  что наконецто у нас что-то изменится,  наконец-то мы начнем работать на  экономику  и наконец-то тот, кто работает, тот и будет зарабатывать.

 

     К сожалению, происходит абсолютно обратное. Правительство не утруждает себя ни анализом,  ни принятием  мер  для  стабилизации работы трудовых коллективов на Украине.

 

     22

 

     Что сегодня  происходит?  Вот  лично я являюсь председателем правления арендного предприятия. Мы не хотели быть нахлебниками у государства  и  взяли  предприятие  в  аренду.  И коллектив хочет работать,  и может работать,  и способен работать.  Но он сегодня работает  елееле.  И  только по той причине,  что сегодня никаких материальных ресурсов нет. Госснаб решить этих вопросов не может. Фонды  никто  не  выдает.  Указ Президента не действует.  То есть практически предприятия, по-сути дела, разваливаются. Так же дело обстоит  и  на  других  предприятиях.  Мы  с  вами  под давлением Правительства приняли украинский госзаказ,  но  до  сих  пор  так никто  и  не знает,  что это такое - украинский госзаказ,  как он выглядит и что он даст Украине?

 

     На сегодняшний день Госснаб республики говорит о том, что не в  состоянии нас обеспечить ресурсами,  но не говорит о том,  что сегодня надо резко уменьшить объемы и прикрыть предприятия.  Но в то же время предлагает забрать оставшиеся гроши у предприятий.  К чему это приведет?  Это  приведет  практически  к  развалу  нашей экономики.  Я  считаю,  что такие меры недопустимы.  И меня очень удивляет выступление Виктора Петровича.  По-моему, он себя вообще не    утруждает:    экономические   анализы   сводятся   к   двум арифметическим действиям товарища из Минфина.  Я  являюсь  членом Комиссии  по  вопросам  планирования,  бюджета,  финансов  и цен, поэтому  и  состоялось  наше  первое  знакомство.  Пришел  Виктор Петрович и говорит: ну, я вам расскажу немножко о бюджете, как бы вам так попроще сказать, чтоб вы поняли.

 

     Они совсем забыли,  что люди сегодня уже не те, люди считают копейку, люди хотят жить и хотят заработать.

 

     23

 

     Поэтому если мы примем сегодня такое решение, то практически подорвем экономику.  Это будет большой диверсией с нашей стороны. С  другой  стороны,  мы  много  боролись  за  сокращение аппарата управления,  а  ведь  этого  ничего  не  произошло.  На   сколько уменьшился  Совмин,  насколько  уменьшились комитеты,  на сколько уменьшилось министерство финансов? Все осталось, как было.

 

     Как видим,  аппаратчиков сегодня  много,  и  я  призываю  не голосовать  за  сегодняшнее  постановление,  а  принять такое,  в котором    бы    отразился    глубокий    анализ    использования государственного   бюджета   Украины.   Принять   также  меры  по сокращению  аппарата  управления.   Например,   надо   установись сокращение на 30 процентов, и все пойдет.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово  надаєтъся  народному депутату Лисенку.  Після нього виступатиме депутат Причкін.

 

     ЛИСЕНКО А.О., директор Чернігівського виробничого об'єднання "Хімволокно"  імені  50-  річчя  Великої Жовтневої соціалістичної революції /Новозаводський виборчий округ,  Чернігівська область/. Уважаемые товарищи депутаты!  Если мне не изменяет память,  почти 30  лет  назад  Никита  Сергеевич  Хрущев  на  одном  из  съездов Коммунистической  партии  Советского  Союза  говорил:  "Мы  имеем хорошо  развитую  и  организованную  промышленность.  Тепер  дело состоит  только  в  том,  чтобы  до  такого  уровня  поднять наше сельское хозяйство".  Прошло 30 лет, и мы видим, до какого уровня довели и сельское хозяйство, и промышленность.

 

     24

 

     На нашем  предприятии  тоже  -  я  поддерживаю  многих здесь выступавших,  -  износ  основных  производственных   фондов   уже подбирается   до   80   процентов.   До   80!   Поэтому   я  хочу прокомментировать некоторые вопросы, но начну я все-таки с налога от продаж.  Я понимаю, что в стране - дефицит бюджета и нужно эти дыры затыкать.  Но я не понимаю,  почему  таким  путем.  Лично  я согласился  бы отдать эту разницу между материальными затратами и продажей готовых товаров,  эти 5 процентов,  но  не  вводить  эту смуту во взаимные расчеты.  Ведь у нас тысячи потребителей,  и на каждом платежном поручении нужно все это пропускать через машину. Какой  огромный объем работы!  Зачем?  Сумма материалов известна, объем у нас известный,  эту разницу элементарно можно взять таким же путем.

 

     Следующий вопрос.   Что  касается  11  процентов  для  этого стабилизационного фонда,  то у меня вообще по этому  вопросу  нет замечаний. Здесь все честно.

 

     Но что  касается 20 процентов отчислений из амортизационного фонда и особенно 50 процентов - из остатков фондов экономического стимулирования  по состоянию на 1 декабря 1990 года - это вопросы очень сложны.  Давайте мы с вами посмотрим,  что же  такое  фонды экономического  стимулирования,  по фонду материального поощрения есть оговорка:  без ущерба для выплаты вознаграждений  по  итогам работы  за  год.  Не  возьмем  фонд  соцкультбыта и фонд развития производства.  Почему взято по состоянию на 1  декабря?  Ведь  мы платим  из  этих  фондов  за готовые объекты.  Они,  как правило, сдаются в конце  года.  Предприятия  накапливают  эти  суммы.  29 декабря  подписали  акт ввода в действие какого-то сооружения или объекта,  и эта сумма снимается.  Почему на 1  декабря?  Кто  это придумал? Мне теперь нужно идти в налоговую

 

     25

 

     инспекцию и доказывать,  что этого делать нельзя, потому что платить будет нечем. Это одна сторона вопроса.

 

     Вторая. Я на 100 процентов согласен с депутатом Марковым: мы обещали  людям,  что фонды экономического стимулирования не будут изыматься.  Поэтому  менять  экономическую  политику  вот   таким образом,  мне кажется,  негуманно. Я категорически против данного пункта.

 

     Уважаемые товарищи!  Предлагаю Указы Президента в этой части не  ратифицировать,  из всего предложенного здесь оставить только один пункт,  эти 11 процентов - разницу между 37 и 26 процентами. За остальное я прошу не голосовать.

 

     Спасибо за внимание!

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Причкіну.  За ним виступатиме депутат Пилипчук.

 

     ПРИЧКІН О.О.,  другий секретар Запорізького обкому Компартії України   /Василівський   виборчий  округ,  Запорізька  область/. Уважаемые   депутаты!   Предложенный   Советом   Министров   план формирования    внебюджетного    фонда    серьезно   противоречит объективным    экономическим    законам.    Возьмем,    например, 20-процентное отчисление из амортизационного фонда в этот фонд. Я должен сказать,  что  искажение  механизма  амортизации  в  нашей экономике служило одним из источников инфляции,  поскольку плохое использование основных фондов не совпало с  движением  стоимости, то есть денег.  Эти деньги не имели материального содержания.  На практике это выражалось,  в частности,  в том,  что  деньги  были /хозяйственники   знают,  особенно  строители/,  а  материального покрытия,  материальных  ресурсов  для  строительства  не   было. Забирая этот фонд сейчас, лишаем предприятия

 

     26

 

     значительной части         источников         финансирования капиталовложений  и,  по   существу,   возможности   осуществлять нормальный процесс воспроизводства основных фондов.

 

     Второй вопрос.  Какое  юридическое  основание  имеет изъятие части фондов экономического стимулирования?  Не напоминает ли это ситуацию,  когда  в  подворотне  с  вас  снимают пальто,  а потом предлагают его же купить? Это совершенно точная аналогия. И разве мы   уже   решили  продавать  предприятия  коллективам?  Где  это записано? Мы что, такой закон приняли?

 

     Например, Запорожсталь:  стоимость  комбината   сейчас   700 миллионов.   Он   за  годы  своего  существования  столько  отдал государству,  что за счет этих средств  можно  десять  комбинатов построить,  и, конечно, по стоимости комбинат должен быть передан безвозмездно.  Есть разные ситуации.  Никаких оснований  отбирать фонд экономического стимулирования,  имеющий специальные статьи и специальное назначение, нет.

 

     Таким образом,  товарищи,  с   учетом   шкалы   налогов   на предприятия  мы практически лишаем нашу материальную сферу,  нашу основу,  на которой все стоит, возможности нормально развиваться. Мы подрываем корни. Минфину надо заниматься не перераспределением средств и имеющихся источников,  а находить где ужаться нам  /это нормально   для   экономики/,   где  сокращать  затраты,  где  их перераспределить. Вот в чем суть вопроса.

 

     Поэтому я считаю,  что нельзя ни в каком  виде  предложенный проект  принимать.  Надо поручить Минфину,  Совмину рассмотреть с подключением других специалистов,  других ведомств наши  затраты. Есть еще

 

     27

 

     возможность сократить   их.   В   том  числе  сэкономить  на содержании  Верховного  Совета,  пусть   немножечко,   но   можно сэкономить.  Есть и другие источники,  если надо, мы сообща можем кое-что подсказать.  Нужно вернуть  это  постановление,  и  пусть дорабатывают его.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Пилипчуку. За ним виступатиме депутат Ананьев.

 

     ПИЛИПЧУК В.М., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з  питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтневий виборчий округ,  Ровенська область/.  Мені сподобалося порівняння Причкіна про пальто. Але я повинен сказати більш сумну річ:  на жаль,  наше  Міністерство  фінансів  не  має  фінансової політики.  І для мене це було ясно, ще коли ми розглядали бюджет. Я з ними говорив у кулуарах і,  як пам'ятаєте, не виступив тоді з розгромленням  бюджету.  Я  пропонував  перенести  те  питання на березень, щоб вони доопрацювали.

 

     Я Міністру фінансів сказав,  що з цим планом  і  бюджетом  в лютому не буде чим платити зарплату,  а в квітні наступить колапс економіки.  Він не погодився з цим,  але ми  бачимо,  що  йде  до цього.

 

     Бюджет складений із великим дефіцитом. Що таке дефіцит? Це - або невиконані обіцянки  у  витратній  частині,  або  обов'язкове зниження  життєвого  рівня  за  рахунок  збільшення  податків для формування податкової системи.

 

     На сьогоднішній  день  у  нас  немає   фінансової   політики цілісної  щодо  бюджету,  податків,  джерел їх формування.  У нас цього немає, і досі Уряд не розробив про податки закону. І отак з кожним

 

     28

 

     днем треба і нові податки, і нові угоди.

 

     Я вважаю, що ми повинні, по-перше, визначити всю суму зборів з підприємств України,  яка частка від загальної суми і яка  сума йде в союзний бюджет. На сьогодні цієї суми ніхто в Уряді назвати не може.  Треба дати завдання,  щоб  це  вияснити.  Я  за  своїми прикидками  можу сказати,  що 50-60 мільярдів йде на фінансування союзного бюджету,  виходячи з того,  що союзний бюджет -  це  250 мільярдів карбованців,  а наша частка коливається від 1/3 до 1/5, дивлячись у яких цінах рахувати.  Черняк говорить,  що  це  60-70 мільярдів.

 

     Далі -  емісія.  В  цілому  по  Радянському  Союзу емісія за минулий рік досягла 25 мільярдів карбованців.  Якщо врахувати, що Україна  дала  мінус  2  мільярди,  то  сумарна  емісія була б 27 мільярдів. Що означає емісія? Емісія, безтоварна емісія, означає, що за невипущену продукцію виплачено гроші.  Так ось,  на Україні за випущену продукцію недоплачено 2 мільярди карбованців, бо вона знизила  емісію  на  2  мільярди,  і  деякі урядовці виступають і вихваляються,  що це заслуга їхня.  А за межами України  допущена емісія  в 27 мільярдів безтоварне.  Це означає,  що за невипущену продукцію 27 мільярдів карбованців переплачено.

 

     Який шлях України?  Нам треба або  допустити  емісію  такими темпами,  як  у  Радянському  Союзі,  але  це призведе до колапса економіки Радянського Союзу,  або  ввести  власні  гроші.  Іншого немає, іншого не дано. І це не політика, це не амбіції, а реальна необхідність. На жаль, з грошима Уряд все-таки не працює.

 

     Далі. Передбачається  направити  стабілізаційний   фонд   /я дивився  доповідну  записку Уряду/ на капітальні вкладення.  А це бюджетне  фінансування.  Тобто  він  не  буде  використаний,   як позабюджетний фонд стабілізації.

 

     29

 

     Третє. Що  в  доповідній  записці сказано?  Що до досягнення угоди з союзним Урядом про розподіл цього стабілізаційного  фонду кошти  лишатимуться  на Україні.  А після досягнення угоди?  Куди вони  підуть?  Далі  -   про   амортизаційні   відрахування.   На сьогоднішній  день  колгосп  босий  і  голий,  немає за що купити основні  фонди,  він   їх   купує   за   рахунок   амортизаційних відрахувань.  Якщо  амортизаційні  відрахування  ми  направимо  в стабілізаційний фонд, то колгоспи розоряться.

 

     Бурякозбиральний комплекс,  який раніше коштував  11  тисяч, Зараз коштує 130 тисяч карбованців.  Треба півврожаю продати, щоб його купити. Що я пропоную...

 

     ГОЛОВА. Це треба було спочатку сказати.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Я пропоную через місяць Міністерству фінансів подати дані про те, що робиться на території всіх підприємств - і союзного підпорядкування,  і місцевого республіканського,  і  так далі - зобов'язати їх дати ці дані.

 

     Далі. Ввести   по-новому   розгляд   бюджету   -   разом  із податковою,  митною  системою.  Ми  сьогодні   на   кордонах   не випускаємо людей із товарами.  Потрібно випустити їх. Встановивши мито  300-500  процентів,  і   нехай   виїжджають.   Це   джерело позабюджетного фінансування.

 

     Дякую за увагу.

 

     30

 

     ГОЛОВА. Це добре.

 

     Слово надається   депутату   Ананьєву.  За  ним  виступатиме депутат Яковишин.

 

     АНАНЬЄВ В.І.,   заступник   голови    Державного    комітету Української РСР по економіці /Ямпільський виборчий округ, Сумська область/.  Уважаемый Председатель! Уважаемые народные депутаты! Я почему-то  уверен,  что  не  в  будущем,  а в этом году мы не раз вернемся к тому, где искать деньги для того, чтобы закрыть то или иное  мероприятие,  которое  должно  проводиться  в  республике и связано с финансами.

 

     Вы же посмотрите,  как мы принимаем "Концепцію щодо  захисту громадян..." Правильно и то,  о чем я вчера говорил. Все голосуем "за". Действительно, это благородная задача. Мы все выглядим, как борцы  за  народное  счастье,  и  все  правильно.  А  лишь вопрос коснулся того - как и где искать деньги,  то пусть  кто-то  ищет? Министерство   финансов   я  не  хочу  оправдывать,  потому  что, собственно  говоря,  ни  к  одному  выступающему  передо  мной  я претензий не имею,  пожалуй,  даже разделяю точки зрения, которые высказали. Но на это нужно время. Пока разбалансировано у нас все в   экономике,   пока   и  дисциплина  поставок,  и  трудовая,  и производственная    дисциплина    не     поправится,     никакими командно-административными  методами  и  даже демократическими мы порядок не наведем.  Но решать задачи мы хотим,  а это связано  с финансами.

 

     Я не  хочу  углубляться в эту сторону вопроса,  где добывать эти

 

     31

 

     деньги. Товарищи сказали.  Но я скажу одно,  как  строитель, который    занимается   госэкономикой,   вопросами   капитального строительства.  Мы должны четко представлять,  что нам, в связи с подорожанием материалов, уже в этом году придется сократить объем строительства,  и особенно ввод объектов в  эксплуатацию,  в  том числе  жилья и соцкультбыта,  почти в два раза.  Нам не хватит на выполнение  программы  этого  года  по   ликвидации   последствий чернобыльской  аварии  миллиарда.  Около  ста миллионов рублей не хватит на программу по крымским татарам.  Нам не хватит денег  на капитальное строительство, предусмотренное программой социального развития села, и так далее.

 

     А мы принимаем новые и новые законы  по  социальной  защите. Поэтому нет основания считать,  что это не последнее рассмотрение у нас на сессии Верховного Совета вопросов, где искать деньги для того, чтобы закрыть эту потребность.

 

     Поэтому я  считаю  так:  мы  можем  сегодня утвердить или не утвердить это предложение Минфина или Правительства -  это  дело, конечно,  депутатов.  Но  мы  четко  должны знать и отрицательное воздействие  этого  на  производство,  и  то,  к  чему   приведет отсутствие средств.  Нам немедленно надо выбросить из плана часть объема капитального строительства,  которое предусмотрено в  этом году и по областям, и по министерствам и ведомствам республики.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Яковишину. За ним виступатиме депутат Сербін.

 

     32

 

     ЯКОВИШИН Л.Г. Шановні депутати! Нещодавно збиралися аграрії, де   були   представники   Міністерства   фінансів,   були   інші відповідальні урядові особи. Я уповноважений заявити від імені 33 аграрників,  голів  колгоспів  і  директорів  радгоспів,  що  все пізнається в порівнянні.  І ви знаєте,  перебуваючи в  парламенті вже 7 місяців,  чи скоро буде рік, я завжди ставився до Уряду, до творення ними законів з повагою.  Бо я в цьому  питанні  не  мав, наприклад,  того поняття,  яке маю тепер.  А сьогодні, ви знаєте, мене просто інколи жах проймає за майбутнє нашого села.  Що з ним буде  через  рік,  через 2,  через 3?  Ви розумієте,  що нам наші колгоспники скажуть те ж саме,  що й раніше казали про парламент: там сиділи доярки,  свинарки, що їм казали, те вони і голосували. Але,  вибачте, і за тих умов ми могли господарювати, було 60, 70, 80 процентів рентабельності. У мене за минулий рік рентабельність становить 82 проценти.  І  ті,  хто  хотів  працювати,  голови  і директори  радгоспів,  працювали в господарствах,  при всій нашій неповазі до тієї системи.  То давайте  подивимося,  як  наш  Уряд відстоює  сьогодні,  наприклад,  Закон  про пріоритетний розвиток села, і давайте подивимося, що робить Президент.

 

     Я, наприклад,   вважаю,    що    у    Михайла    Сергійовича церковно-приходська освіта з сільського господарства, або взагалі в нього відсутні всякі  навички  й  поняття  стосовно  сільського господарства.

 

     26 процентів,  товариші,  -  це  не сміх.  Ми плакати будемо через рік.  26 процентів, що сьогодні братимуть з господарств, 11 процентів у стабілізаційний фонд і далі... Тут подивіться.

 

     33

 

     Я зовсім  не  хочу когось звинувачувати щодо проекту цієї по станови,  але  як  її  могли  готувати  сьогодні  і  винести   на обговорення?  Ми просили б особисто вас, Леоніде Макаровичу, наша група аграріїв, щоб товаришу Фокіну, Уряду дати кілька тижнів, не більше,  і  до  початку  посівних  робіт чітко розробити нам таку цілісну про граму - яким  чином  нам  у  сільському  господарстві будуть  компенсовані  всі ті витрати,  що ми на сьогоднішній день маємо.

 

     Що я маю на увазі?  Ціни на промислові товари зросли  в  3-4 рази,  а закупівельні ціни підвищилися на 60 процентів.  Сьогодні нас закупівельні ціни не влаштовують.  За рахунок чого нам будуть давати  компенсацію?  Ось  сидить  товариш  з Черкаської області. Черкаська область за новими цінами має мінус 450  мільйонів,  але ці   розрахунки  ще  далекі  від  того,  що  буде,  бо  підвищили коефіцієнт на  будівництво  з  1,7  до  3,3.  Якщо  в  1970  році 16-квартирний  будинок я будував в селі господарським способом за 90 тисяч карбованців,  то  сьогодні  він  коштує  вже  500  тисяч карбованців.

 

     Леоніде Макаровичу,  ми вас поважаємо. Я вам цілком відверто скажу,  що я за вас особисто не голосував,  коли вас  обирали,  а зараз я до вас з великою повагою ставлюся.  Якщо ви щодо аграріїв будете проводити таку політику як останнім часом, я вам скажу, ми щось можемо ще зробити.  /Оплески/.  Я пропоную, шановні товариші депутати,  цю постанову взагалі не приймати.  Я  прошу  натиснути кнопку "проти".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Сербіну.

 

     34

 

     СЕРБІН Ю.С.    Честно   говоря,   тяжело   выступать   после эмоционального выступления депутата Яковишина.  Меня  удивил  ход нашего  обсуждения.  Правильно  выступали  здесь  практически все депутаты,  с ними я согласен.  Но для  стимулирования  экономики, разгосударствления  ее  и  так далее требуется время.  Ведь нам с вами предлагается правильный рецепт.  Мы сейчас только забираем и не  стимулируем  производство.  Давайте подумаем,  а как мы будем жить сейчас? Вот у меня в городском бюджете 9 миллионов дефицита. Если  сейчас  мы  пойдем  с  теми ценами по тому же коммунальному хозяйству, по которому я задавал вопрос Виктору Петровичу, то мне завтра надо будет разгонять свое коммунальное хозяйство,  которое находится в добитом  состоянии  не  только  у  нас  в  городе,  а практически  во всех городах Украины.  Вы видите,  что делается с коммунальными службами в Киеве.  Ни снег они убрать не могут,  ни порядок навести. Что же говорить о нашей провинции?

 

     Так вот,  если я не могу найти этих средств, я должен другой путь  искать:  или  разгонять  и  доламывать   это   коммунальное хозяйство,  или немедленно повышать квартплату.  Но к чему же это приведет?  Ведь мы хотим сразу же /а говорим о  том,  что  против шоковой терапии/ нанести,  действительно, шок нашему народу. Ведь мы сейчас идем к повышению цен и знаем,  что оно будет серьезным. Кроме  того,  на свое население хотим еще взвалить дополнительные расходы по содержанию наших коммунальных служб.

 

     Поэтому фонд стабилизации, на мой взгляд, обязательно нужен. Коммунальное хозяйство можно, безусловно, спасти, как и городской транспорт,  подняв плату за проезд с 5 копеек до  15  копеек.  Но коммунальное хозяйство этого не выдержит.

 

     35

 

     Мы с  вами хотим быть состоятельными людьми.  И вместе с тем /сейчас  уже  настроение  зала   видно/   мы   "завалим"   сейчас предложение  нашего  Правительства.  Но  мы же с вами напринимали массу решений.  Только недавно спорили, чтобы Правительство нашло 5  миллиардов  для  чернобыльцев.  Поднимали  и другие вопросы на колоссальные  суммы.  Так  откуда  же  Правительство  возьмет  их сейчас?  Давайте  жить  с  вами  в реальном сегодняшнем дне,  где рыночной  экономики  нет,   где,   действительно,   Правительство виновато и виноват лично Министр финансов, его заместитель в том, что до сих пор у нас нет Закона о налогообложении,  о котором  мы сами  говорили,  что  надо было принимать его еще в декабре.  Нас кормят "завтраками".  И наш уважемый  Председатель  говорил,  что вот-вот будем этот закон рассматривать. Видимо, и его тоже кормит "завтраками" Правительство.  Вот за это надо его наказать,  в чем согласен  полностью с Пилипчуком.  А после каникул мы обязательно должны его обсудить.

 

     Но все равно  этот  год  нам  жить,  и  поэтому  без  фонда, стабилизации мы с вами просто не проживем.

 

     И еще  один  вопрос.  Постановление,  на  мой  взгляд,  надо принимать.  Только  голосовать  надо  по  статьям.   Потому   что некоторые   статьи   у  меня  вызывают  серьезное  возражение.  В частности,  последняя статья,  где записано о разделении средства между  Союзом  и  Украиной.  Здесь нам надо четко знать,  куда же все-таки пойдут наши деньги,  наша часть стабилизационного фонда, вплоть до того,  чтобы принять решение о том, чтобы выделить нашу часть для союзной экономики только после того, как нам представят смету расходов или цели, на которые будут идти наши деньги.

 

     36

 

     В противном случае я согласен с депутатом Табурянским,  этот фонд надо оставлять здесь.  Поэтому, заканчивая свое выступление, формулирую  до конца предложение.  Фонд стабилизации все-таки нам нужен,  иначе мы создадим ненужное  дополнительное  осложнение  в жизни   населения   нашей  республики  и  в  наших  отношениях  с избирателями. Но голосовать постановление надо по пунктам, потому что некоторые статьи здесь явно плохо проработаны.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Шановні  товариші!  Надходять  пропозиції  припинити обговорення,  тому що якоюсь  мірою,  йде  повторення.  Звичайно, ситуація непроста,  і пропозиції різні.  Більшість пропонує зараз не  приймати  цієї  постанови  і  мотивує  це  тим,  що  вона  не відповідає ні сьогоднішнім потребам підприємств, ні тій ситуації, яка склалася в народному господарстві, що це шлях до пограбування підприємств і таке інше.

 

     Не можна  сказати,  що  ті,  хто тут виступав,  висловлювали думки,  які не мають під собою ніяких підстав.  Але є  теорія,  є практика,  є  життя,  є  наші бажання щось змінити.  Та ми не все можемо зробити. Ось така складна ситуація.

 

     Чогось, коли тут виступали,  я пригадав епіграф Карла Маркса до  "Капіталу".  Він  його написав зі слів Гейне,  де сказав,  що "суха теория, мой друг, но древо жизни зеленеет".

 

     І ось виходить так, що в теорії все правильно, а на практиці все  не  так.  І  як  нам це з'єднати,  ми так і не знаємо,  і не можемо.  І де також правда. Але, може, ми вчинимо так, тому що, я бачу,  голосування  тут  нам  нічого  не  дасть.  Коли  я  слухав промовців, то дуже багато було думок, які перекликалися з

 

     37

 

     Законом про оподаткування,  який ми маємо приймати.  Він уже підготовлений,  тільки,  я  говорив,  мова йде про зв'язок його з новими цінами.  Може,  ми  тоді  б  і  повернулися  до  цього,  і вирішили:  чи  знайти  іншу систему,  чи повернутися до створення цього фонду на дещо:  інших засадах.  Може,  ми тоді б і  знайшли шлях до вирішення цього питання? Правду каже депутат Ананьев. Він підтримує всіх,  але каже:  "Що ж робити, коли нема грошей? Де їх взяти?"  І  я  не  можу  сказати.  І цих цифр - 60 мільярдів,  50 мільярдів,  які ми в  союзний  бюджет  віддаємо,  -  я  не  знаю. Заступник Міністра знає.  Скажіть, нехай люди почують, тому що ми перелякаємо і всіх людей,  і себе,  і будемо ходити і  шукати  ці мільярди, а їх, може, й немає.

 

     ТЕНТЮК В.П.  Товарищи депутаты! Извините, но, действительно, в последнее время очень часто в печати и по телевидению возникает такая  цифра,  что  Украина  перечисляет  в  союзный  бюджет  100 миллиардов рублей. Так вот, я ответственно заявляю, что в союзный бюджет  с  нашей  территории  перечисляется только 13,9 миллиарда рублей,  а не 100 миллиардов. Вот эти 13,9 миллиарда рублей - это все  платежи,  которые  перечисляются  с  территории  Украины.  И заявления о 100 миллиардах не состоятельны.  Я могу доказать  это при помощи цифр, которыми я располагаю.

 

     Уважаемые товарищи!  Здесь в основном выступали руководители промышленных предприятий.  Я прекрасно понимаю, что такое сегодня руководителю   промышленного   предприятия  отдать  20  процентов амортизационных отчислений - это будет где-то 10-15 или 30  тысяч рублей.

 

     Дорогие народные  депутаты!  Поймите,  у  нас  в  республике завтра, остановится городской транспорт. Почему не выступает

 

     38

 

     товарищ Ляшко сегодня?  Почему сегодня  здесь  не  выступают председатели исполкомов, кроме Сербина? Кто должен покрыть убытки по жилищно-коммунальному хозяйству?  Так давайте будем  принимать решение о повышении тарифов на городской транспорт. Давайте будем повышать цены, или что-то надо делать.

 

     Правительство вносит конкретное предложение.

 

     Поэтому я еще раз хочу сказать,  товарищи,  что  дотация  на уголь  составят 6 миллиардов рублей.  Надо поддержать эту отрасль за счет стабилизационного  фонда.  Надо  вернуться  еще  к  этому вопросу,  рассмотреть  его.  Если мы не примем решение и не будет создан   республиканский,    я    подчеркиваю,    республиканский стабилизационный фонд,  значит,  мы нанесем очень серьезный ущерб не только населению,  но и многим  предприятиям,  которые  должны были  бы  из  этого  стабилизационного  фонда получить финансовую помощь. Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги,  товариші!  Значить, така пропозиція. З тих, хто виступав /а виступило 9 народних депутатів/, тільки двоє внесли пропозицію  приймати  постанову.  Сім  народних  депутатів вносили пропозиції поки що її не приймати.

 

     Отже, давайте  поставимо це питання на голосування і знімемо його з порядку денного.  В порядку надходження.  Були  пропозиції доручити  Урядові  разом  з  нашою  комісією з урахуванням обміну думок,  виступів опрацювати ще раз цей проекті винести його разом з  Законом  про  оподаткування на обговорення.  А потім вирішити, який приймати документ:  чи про оподаткування,  чи про  створення позабюджетного  фонду  стабілізації  економіки.  Так?  Хто за це, прошу проголосувати.

 

     39

 

     "За" - 256.  Приймається. Доручаємо над документом працювати далі.  Тут з місця задавали запитання,  колі воно буде?  Я завтра хотів розповісти про нашу роботу на березень.  Але хочу  сказати, що   ми   маємо  намір  оголосити  до  12  березня  перерву,  щоб попрацювати  в  округах.  А  з  12  березня  розпочати  роботу  в комісіях,  опрацювати  всі  ті  законі  й  поставови,  які будуть внесені на сесію.  А пленарні засідання розпочнемо,  мабуть, десь 18 березня.

 

     Але ви  не  дуже  посміхайтесь.  Я  не  чув  і не бачу,  але відчуваю, що кожен собі визначав канікули до 18 березня. Цього не буде,  ніяких  канікул  нема.  Іде  нормальна  робота.  Робота  в округах,  в комісіях,  потім - пленарні  засідання,  на  яких  ми повернемось  до  пакету  документів,  який  мав відкрити роботу в народному господарстві. /Шум у залі/.

 

     Тепер давайте вирішимо це одне питання - про обрання  Голови арбітражного суду. Вношу на ваш розгляд пропозицію обрати Головою Вищого  арбітражного  суду   Української   РСР   Притику   Дмитра Микитовича.  Народився  1942 року,  22 роки працює в цій системі. Прошу.

 

     ПРИТИКА Д.М. Головний державний арбітр УРСР. Шановні народні депутати!  Ми  вже  мали  можливість з вами зустрічатися,  але я, звичайно,  хочу викласти вам коротко програму наших дій. Програма ця переплітається з тим проектом Закону про арбітражні суди, який ми вносили на ваш розгляд. Коли я про це говорив, то мав на увазі також  нинішню  діяльність нашого органу з усіма його недоліками. Отже,  претензії ваші слушні. Але згадані недоліки в роботі мають місце  через те,  що ми скуті у своїй діяльності старою системою, яка

 

     40

 

     обмежує нашу  компетенцію  у  всіх  питаннях.  Якщо   будуть запитання, будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку, другій мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/. Есть предложение утвердить.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Звертаюсь до депутатів за межами залу.  Я  прошу  вас  зайти...  Я  так  зрозумів  народних депутатів,  що  можна  ставити  питання  на  голосування.  Третій мікрофон.

 

     СМЕТАНІН В.І.,  заступник  голови  Комісії  Верховної   Ради Української  РСР  у  правах  людини  /Кіровський  виборчий округ, Дніпропетровська  область/.  Я  ничего   не   имею   против   той кандидатуры,  которую  нам сейчас предложили.  Давайте рассуждать логично.  Кого  мы  сегодня  назначаем?  Должностное   лицо   или человека?

 

     Первое. Мы с вами не приняли Закон об арбитражном суде. И мы не знаем,  как мы  его  назовем:  арбитражным  или  хозяйственным судом? Мы не знаем также направления деятельности этого суда.

 

     Второе. А  раз  мы  не  приняли такой закон,  то мы не можем изменить названия и положения, закрепленные Конституцией. Опустив все это,  мы назначаем Председателя высшего арбитражного суда. То есть заранее,  не рассмотрев законы,  не изменив Конституции,  мы избираем

 

     41

 

     его неквалифицированным большинством голосов.  Я считаю, что на нас никто не обидится.  И предлагаю вернуться к этому  вопросу после  того,  когда мы примем Закон об арбитражном суде и изменим Конституцию. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.  Хто вносив?  Комісія хоче сказати. Вибачте, перший мікрофон.

 

     СЛЄДНЄВ В.П.  То, что высказал сейчас Владимир Ильич, считаю разумным. Вот сейчас мы поручим вам этот закон об арбитраже или о хозяйственном  суде.  Разработать  на таком уровне,  чтобы мы его рассмотрели  так  же  быстро,  квалифицированно,  как  законы   о Чернобыле.  И у меня есть предложение порекомендовать подготовить такой законопроект и дать напутствие в этой работе.

 

     ГОЛОВА. Я хочу сказати, що ми думали внести таку пропозицію. Третій мікрофон, будь ласка.

 

     ШИШКІН В.І.,   заступник   голови   Комісії  Верховної  Вади Української РСР у питаннях законодавства і законності /Кіровський виборчій  округ,  Кіровоградська  область/.  Уважаемые  депутаты! Замечания депутата Сметанина, конечно, имеют под собой основания. Но  вместе  с  тем  давайте  вернемся к кандидатуре,  которая нам предложена.  Мы знаем Притыку в связи с обсуждением законопроекта о  будущем  устройстве хозяйственного суда или арбитража,  как он будет называться.

 

     42

 

     Основные направления  этого  закона  мы  с   вами   приняли, механизм его работы определим.  Сегодня для того,  чтобы решить в дальнейшем судьбу не  только  закона,  но  и  структуры,  которую определит  закон,  нам  нужен  руководитель,  который  обеспечит, во-первых,  подготовку и подбор кадров,  структуру,  штаты  и,  в конечном  счете,  -  направления действия этого закона.  Поэтому, видимо,  этим и вызывается необходимость /по  сравнению  с  иными видами правоохранительных органов/ в первую очередь утвердить или избрать сегодня представителя этой системы.  Что касается  других систем  правоохранительных  органов,  то  они  уже сложились и не нуждаются  в   таком   совершенствовании,   как   государственный арбитраж.  Поэтому я от нашей комиссии предлагаю проголосовать то предложение,  которое   внес   Председатель   Верховного   Совета республики.

 

     ГОЛОВА. Таких  пропозицій  більшість.  І я можу поставити на голосування  постанову  "Про  Голову  Вищого  арбітражного   суду Української  РСР":  Верховна  Рада  Української  РСР  постановляє обрати Головою Вищого арбітражного суду Української  РСР  Притику Дмитра Микитовича.

 

     Прошу за це проголосувати.

 

     "За" - 296. Постанова прийнята.

 

     Я поздоровляю  вас,  Дмитре  Микитовичу,  з  обранням  на цю високу посаду.

 

     Шановні товариші!  Вам  зараз  роздають  проект   постанови. Вранці ми обговорили ситуацію, що склалася у шахтарських регіонах республіки,  зокрема в Донбасі.  Розмова  була,  на  мій  погляд, конструктивна,

 

     43

 

     цікава, але документа ніякого у нас не лишилося.  У перервах під час розмов із депутатами  виникла  така  пропозиція  прийняти коротеньку постанову з цього питання. Я вам її прочитаю.

 

     Про становище  в  шахтарських регіонах республіки.  Верховна Рада Української РСР постановляє:

 

     1. Відзначити,  що  за  останній   час   Урядом   республіки здійснені  заходи,  спрямовані  на поліпшення умов праці,  побуту шахтарів і їх  сімей.  У  поточному  році  прийнято  рішення  про перехід  вугільної промисловості у підпорядкування республіки,  у 2,4 раза підвищені ціни на видобувне паливо, збільшуються ресурси на    задоволення   соціальних   потреб   працівників   вугільної промисловості.

 

     З державного бюджету республіки виділено 12,9 мільярда карбованців, в тому числі близько 1 мільярда карбованців - на розвиток шахтарських міст і селищ.

 

     Однак умови праці і побуту трудових  колективів  шахтарських регіонів ще залишаються нелегкими,  незадовільно вирішуються інші гострі проблеми, що хвилюють трудящих.

 

     Верховна Рада Української  РСР  з  розумінням  ставиться  до цього,  проте  за  даних  умов  у  республіці  немає  можливостей докорінно поліпшити стан справ.  Для цього потрібен час.  І  тому викликав глибоке занепокоєння вимога регіональної ради страйкових комітетів негайно підвищити заробітну плату у 2-2,5 раза,  в  той час як видобуток вугілля знизується.

 

     44

 

     Проведення страйку   ще  більше  погіршить  становище,  може паралізувати  роботу  багатьох  галузей  народного  господарства, негативно  відіб'ється  на умовах життя трудящих,  у тому числі і шахтарських  сімей.  Дестабілізуючий  розвиток   подій   неминуче призведе  до  загострення  соціально-економічної  кризи,  істотно загальмує процес  утвердження  суверенітету  України,  ускладнить виконання  економічних  угод,  підписаних  з  іншими  радянськими еспубліками.

     2. Підтримуючи    практичні    дії   Уряду   республіки   по стабілізації    соціально-економічного    стану    у    вугільній промисловості,  доручити Раді Міністрів УРСР забезпечити контроль і неухильне виконання прийнятих постанов  союзного  Уряду  з  цих питань, а також зобов'язань, взятих на себе Урядом республіки.

     Міністерствам і   відомствам   республіки,   місцевим  Радам народних депутатів посилити роботу, спрямовану на поліпшення умов життя  і  праці  та  соціальний  захист населення при переході до ринкової економіки.

     3. Верховна  Рада  Української РСР закликає шахтарів виявити розуміння  складних  обставин,  в  яких   знаходиться   економіка республіки,  проявити  громадянську  зрілість  і утриматись в цей складний час від страйків та інших дій,  які можуть призвести  до по   альшого   загострення   соціальної  напруга  в  суспільстві, негативно позначитись на долі народу України".

     От такий  проект  постанови.  Можна  його голосувати?  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 298.

 

     Постанова прийнята.  Тут у нас ще є одне  маленьке  питання: про  внесення  змін  і  доповнень  до  Кодексу  законів про працю Української РСР. Немає настрою? Оголошується перерва до 10 години завтрашнього дня.

 

     45