Стенограма пленарного засідання

13 лютого 1991

 

ЗАСІДАННЯ ЧОТИРНАДЦЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР.  13 лютого 1991 року. 16 година.

 

 

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

 

     ГОЛОВА. Запрошую  всіх  народних  депутатів  до   залу   для поіменної реєстрації.

 

     Прошу підготувати  нашу  машину  для  поіменної  реєстрації. Прошу зареєструватися.  У залі  -  366  народних  депутатів.  Нам вдалось  узгодити  виступи  ще чотирьох депутатів,  я називав вам їхні прізвища: Мещеряков, Щербина, Мовчан і Хмельнюк.

 

     Слово надається народному депутату Мещерякову.  Після  нього виступатиме Щербина.

 

     МЕЩЕРЯКОВ В.Ф.,  доцент Харківського державного університету /Вузівський  виборчий  округ,  Харківська   область/.   Уважаемый Председатель!   Уважаемые   народные   депутаты!  Уважаемые  наши избиратели!  Я   выступаю   по   поручению   депутатской   группы "Демократическое     возрождение     Украины"     /это     бывшая "Демократическая платформа

 

     3

 

     Украины"/.

 

     Я не намерен выяснять партийно-политические  отношения,  ибо сейчас не до выяснений,  слишком серьезен вопрос - вопрос о нашей суверенной Украине.

 

     Группа целиком  разделяет  выступление   Виктора   Ивановича Шишкина,    который    показал,    мягко    говоря,   юридическую несостоятельность всесоюзного референдума.  Но я скажу о  другом. Формулировка  вопроса  в  бюллетене  для  всесоюзного референдума порождает много новых вопросов и недоумений.

 

     "Считаете ли  Вы  необходимым  сохранение  Союза   Советских Социалистических Республик как обновленной федерации равноправных суверенных республик?" Так звучит первая часть предлагаемой  нам: формулировки.  И  отвечать  придется  "да"  или  "нет".  Судя  по результатам  социологических  опросов,   лишь   небольшая   часть избирателей   готова   без  колебаний  сказать  "да"  или  "нет". Большинство же наших граждан попадает в  подготовленную  ловушку. Как быть,  если я - за сохранение Союза, но не хочу, чтобы он был в форме  непонятно  как,  непонятно  кем  и  непонятно  насколько обновленной  федерации  ?  Цену  этой  федерации  равноправных  а суверенных республик мы суверинитеты республик,  когда  Президент своими указами перечеркнул принятые нами постановления о службе з армии.  Цену этой федерации мы .  в полной. мере осознаем сейчас, когда  союзное  Правительство повысило оптовые и закупочные цены, предоставило нам с вами возможность подписать приговор себе, взяв на себя ответственность за повышение розничных цен.  Естественно, республики на это не пошли,  и сегодня мы имеем затоваренные базы и магазины при пустых полках.

 

     Как Президент   понимает   федерацию,   мы   узнали  из  его выступления.  Это федерация по опубликованному  проекту  Союзного договора. Но

 

     4

 

     мы же  с  вами уже высказались против этого проекта,  как не считающегося с нашим суверенитетом.

 

     Как Президент и его нынешняя команда понимают федерацию,  мы наглядно  видим  на  примере приказа всем проводить референдум по единой форме,  с практически заданным ответом вместо того,  чтобы обратиться к суверенным республикам с предложением определиться в удобной для них форме /по вопросу - быть или не быть им в Союзе/.

 

     И если быть,  то каким они видят этот Союз.  Центр диктует - хотите  быть  в Союзе,  забудьте о суверенитете и принимайте наши условия:  обновленная федерация равноправных  в  своем  бесправии республик.  А  не хотите - подчинитесь большинству.  Так какой же ответ зачеркивать тем,  кто хочет сохранить Союз,  но боится и не верит  в  федерацию,  в  которой  суверенитет  республик  -  лишь красивое словосочетание, тешащее самолюбие депутатов?

 

     Зачеркнуть "да" и оставить "нет"?  Но тогда получается,  что ты  вообще  против  любого Союза,  за Украину вне Союза.  Судя по социологическим данным,  восток,  юг и центр Украины против Союза голосовать  не будут.  Вот тут и захлопнулась ловушка:  не хочешь быть,  так сказать,  сепаратистом и "самостийником" - голосуй  за всевластие  центра,  без всякой суверенной фанаберии.  И третьего дано. Это, с моей точки зрения, недемократично.

 

     Где же  выход?  Честнее  всего   было   бы   провести   свой республиканский  референдум,  право  на который дает нам статья 5 нашей Конституции.  Юристы  должны  сформулировать  вопросы  так, чтобы граждане могли высказаться, какой они хотят видеть Украину.

 

     Первое -  видят республикой в составе СССР как федеративного государства.  И не нужно здесь добавлять слово  "суверенное",  не нужно обманывать себя и наших избирателей.  Это будет суверенитет провинции Квибек или штата Огайо.

 

     5

 

     Второе -   суверенным   государством   в    составе    СССР, преобразованного  в Содружество Суверенных Государств.  Тем самым мы вернемся, вобщем-то, к идее Союзного договора 1922 года. Это я специально  говорю для пламенного марксиста,  уважаемого товарища Дорогунцова.

 

     Третье - суверенным  государством  вне  Союза.  Люди  должны иметь  выбор.  Под  центром  -  в составе федерации,  Содружестве Суверенных Государств или спасение в одиночку.

 

     Если же наш Верховный Совет сегодня еще не готов решиться на республиканский   референдум,   мы   согласны  поддержать  проект решения,  внесенный Президиумом  Верховного  Совета.  И  здесь  я вынужден  возразить уважаемому Александру Александровичу Морозу в том,  что дескать  недемократично,  если  будут  только  эти  две формулировки и не будет формулировки против Союза.  Простите,  но мы   будем   проводить   референдум.   По   Закону   о    выборах недействительным считается бюллетень,  в котором не вычеркнута ни одна из позиций. Если вычеркнуты две позиции, тем самым бюллетень действителен  -  человек показывает,  что он вообще против любого Союза, что он за Украину, а не за Союз...

 

     ГОЛОВА. Регламент.

 

     МЕЩЕРЯКОВ В.Ф.  Наша  группа  предлагает  немножко  изменить формулировку    второго    вопроса,   предложенную   Президиумом. Букваль-но несколько слов. Добавить во второй части...

 

     ГОЛОВА. Ще раз нагадую про регламент.

 

     МЕЩЕРЯКОВ В.Ф.  Тогда  я  оставляю   трибуну.   Спасибо   за внимание. /Оплески/.

 

     6

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Щербині.  За ним виступатиме депутат Мовчан.

 

     ЩЕРБИНА В.О.,  завідуючий  кафедрою  математичної  фізики  і обчислювальної  математики  Харківського  державного університету /Радянський виборчий округ, Харківська область/. Группа депутатов от  Демократической  партии  поручила  мне  подготовить и сделать следующее заявление:

 

     "Навязываемый центром референдум -  это  попытка  преодолеть кризис  власти и получить мандат доверия народа вопреки очевидной неэффективности действий этой власти.  Центр торопится, ибо после нескольких   неудачных   попыток   осознал   свою   неспособность предложить позитивную программу преодоления общего кризиса нашего общества, программ, поддержанную народом.

 

     Нам предложено  одобрить  создание  обновленного  Союза  как федерации суверенных республик, способной защитить права человека на   всей   своей  территории.  Но  федерация  у  нас  уже  была, сзерхцестрали-зованная,  еще  недавно  обладавшая  всей  полнотой власти.  И  она  вместо решения наших проблем сумела лишь сделать кризис совершенно нетерпимым.  Нам предлагают  референдум,  когда стало ясно, что:

 

     1. Центр   не   умеет   возродить  наше  умирающее  сельское хозяйство.  Вместо глубокой земельной реформы партия во главе  со своим  лидером  и  нашим  Президентом  готова  до  конца защищать государственную собственность на землю.

 

     2. Центр не умеет провести  экономическую  реформу,  которая даст народу достойный человека уровень жизни.  Под крики о борьбе с теневой экономикой центр своей ценовой политикой  отобранные  у народа   средства   через   дотации  и  торговлю  отдает  черному рынку,дельцы которого теперь сами в состоянии платить зарплату

 

     7

 

     правоохранительным органам.

 

     3. Центр не  в  состоянии  провести  необходимые  реформы  в армии,  и  она  уже  задыхается  под  бременем свалившихся на нее проблем.  Количество в ущерб качеству - и вот  уже  наши  атомные подводные  лодки,  пошедшие  ко  дну,  отравляют  моря  и  океаны планеты,  семьям наших офицеров не хватает жилья и продовольствия у себя на родине,  уголовные нравы в виде дедовщины калечат наших детей.

 

     4. Центр не может уважать  суверенитет  республик,  так  как видит в нем главную угрозу своему всевластию.  И вот уже гарнизон Вильнюса "самовольно" приходит на  помощь  самозванному  Комитету национального спасения и пытается свергнуть законную власть.

 

     5. Центр  не  в  состоянии  защитить  права человека,  о чем свидетельствуют многие сотни тысяч  наших  внутренних  и  внешних беженцев.  Все яснее мы понимаем, что от новых чернобылей, СПИДа, не-эффективности коррумпированных государственных структур власть центра не в силах защитить народ.

 

     Демократическая партия   Украины  считает,  что  референдум, пред-ложенный Верховным Советом  СССР,  неприемлем  по  следующим причинам:

 

     І. Нельзя  проводить  референдум  о  оуверенитете в среднем, когда  волю  народа  одной  республики,  например  Литвы,   можно блокировать   голосами   народов  других  республик.  Именно  это предусматривает Закон о союзном референдуме.

 

     8

 

     2. Референдуму должно  предшествовать  принятие  Конституции Украины, так как создание Союза - это дело суверенных республик.

 

     3. Референдум незаконен и преждевременен. Вдобавок, он может вызвать межнациональную напряженность внутри республики  так  как даст   безответственным   элементам   возможность  толковать  его результаты как проявление  не  свойственного  нашей  общественной жизни противостояния по национальному признаку.

 

     Сначала создание  суверенных  республик,  а  затем  создание союза их суверенной волей.

 

     Таким видит  Демократическая  партия  Украины  путь  решения этого вопроса.

 

     В заключение хотел бы привести цитату из Писания: "Блаженны нищие духом" и "Прости им,  Господи, ибо не ведают, что творят". Спасибо за внимание. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Мовчану,  за ним виступатиме депутат Хмельнюк.

 

     МОВЧАН П.М.,  письменник,   секретар   Спілки   письменників України  та  Київської  організації СПУ /Березняківський виборчий округ,  м.Київ /.  Шановний Голово, шановні депутати? Я думаю, що після референдуму клопоти з моїм прізвищем будуть уже розв'язані, і ми всі будемо Мовчани, Драчови і навіть Кравчукови. /Оплески/.

 

     Тому я хотів би почати своє слово з того, що для референдуму потрібен  певний  рівень  цивілізованості,  без  якого  будь-який референдум може дати спотворений і навіть трагічний результат. Ми надто невігласи як у правовому, так і в економічному плані.

 

     9

 

     Ми повинні  мати  певну  правову  підготовку і певний досвід демократичного  життя.  Адже   й   надалі   більшість   населення республіки  голосуватиме  механічно,  не  усвідомлюючи  того,  що вибирається,  бо це сприй-мається на рівні ритуалу,  а не вибору. Саме  на  цю  ритуальність  і  робить  ставку  центр  на  чолі  з Президентом.  Роблять  ставку  на  народ   на   невігластво,   на байдужість.  А байдужими люди сьогодні не можуть бути тоді,  коли йдеться про життя та про смерть,  про добро та безпеку, про наших з вами дітей.  Якими їм бути?  якщо ми сьогодні говоримо про інші суверенітети,  яким загрожують, то я вам смію нагадати, що в 1945 році  Україна  ввійшла  в число країн-співзасновників ООН і стала повноважним членом ООН.  У  такий  спосіб  Україна  була  визнана де-юре країною світової співдружності,  включаючи і СРСР, визнана суверенною державою з усіма відповідними  наслідками:  створенням армії, Міністерства закордонних справ і таке інше.

 

     До речі,  про армію.  Відповідно до Закону від 1 лютого 1944 року про створення військових формувань в союзних республіках,  і перетворення    загальносоюзного    Народного    комісаріату    в союзнореспубліканські комісаріати ми давно вже повинні були  мати свою армію.  І не треба нам згадувати нові закони.  Варто вчинити те, що зробила Росія, прийнявши постанову від 30 січня 1991 року.

 

     Принагідно ознаймлю вас, шановні депутати, з тим законом 47- річної давності,  бо все це має відношення до референдуму. цитую: "Установить,  что  союзные  республики  организовывают  войсковые формирования в республиках...  Дополнить Конституцию СССР статьей 18"б"  следующего  содержания:  "Каждая  республика  имеет   свои республиканские   формирования.   Преобразовать   комиссариат  из общесоюзного в республиканские".  Председатель Калинин, секретарь Горкин. 1 февраля 1944 года .

 

     10

 

     Як бачимо,  суверенні ознаки,  нібито, мали місце, і повинні були мати,  але насправді права України послідовно  обмежувалися, зокрема, її суверенні права як члена ООН, бо, скажімо, ми не були запрошені на підписання Хельсінкської угоди. Торік наша делегація не  була  допущена в Парижі до розмов про можливість європейської безпеки.

 

     У зв'язку з тим вважаю неприпустимим проведення на території України  за  вказівкою  центру  будь-яких  заходів за ініціативою центру,  включаючи і референдум. Тому я вимагаю негайно припинити на території України дію Конституції СРСР, законів СРСР і визнати недійсними для України всі укази Президента.

 

     Необхідно негайно відкликати з Верховної Ради СРСР  народних депутатів від України, звернутися до країн світової співдружності з пропозицією щодо встановлення дипломатичних відносин  на  рівні посольств,  створити  парламентську урядову комісію для вирішення всіх  економічних,  політичних,  правових  питань,  пов'язаних  з виходом України зі складу республік СРСР.

 

     Пропоную оголосити  міжнародними всі договори,  укладені між Урядом України та урядами республік,  що входять до складу  СРСР. Визнати недійсними для України всі міжнародні договори, які уклав Уряд СРСР,  і припинити експортні поставки  за  тими  договорами. Вимагати   від  Уряду  СРСР  та  союзних  відомств  відшкодування збитків, завданих народу України внаслідок Чорнобиля.

 

     А моя пропозиція полягає  ось  у  чому.  Телеграма  з  міста Дніпродзержинська: "Закликаємо Верховну Раду України сформулювати текст бюлетеня в такому варіанті,  який подає "Голос України"  за 26 січня 1991 року". Дякую.

 

     11

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Хмельнюку.

 

     ХМЕЛЬНЮК В.Я., перший секретар Одеського міськкому Компартії України /Таїровський виборчий округ, Одеська область /. Уважаемый Председатель!  Уважаемые народные депутаты, уважаемые избиратели! Сегодня  очень  много  разговоров  велось   о   центре,   о   его непонимании. Я бы мог добавить к этому перечню достаточно большое количество позиций:  здесь и запаздывание с принятием решений,  и все остальное. Наверное, смысл все-таки не в этом.

 

     Недавно в   Одессе   прошел  интересный  спектакль,  который называется "Королева Молдаванки, или Наш ответ Президенту", Да, в Одессе!  Суть  этого спектакля такова.  На улице Нефедовской,  19 было образовано государство в пределах одного  двора.  Достаточно уникальная  фабула.  И  я  бы  не  хотел,  чтобы наше государство доотделялось до уровня подворья.

 

     Но это  в  порядке   вступления.   Теперь   же   по   поводу сегодняшнего  вопроса.  Я  полагаю,  что  мы должны себе отдавать отчет в том,  что сегодня обсуждаем.  Если  вопрос  о  законности проведения  самого  референдума - это одно.  А если вопрос о том, какую  законную  силу  будуть  иметь  итоги  референдума  -  это, соответственно, другое.

 

     Богатство наших украинского и русского языков,  к сожалению, приводит  к  большой  неточности  формулировок  законов.  Желание сорвать референдум может нас увести очень далеко.

 

     Проведение референдума по вопросу быть или не быть Союзу, на мой взгляд - крайняя необходимость.  И это не вызывает  сомнений, впрочем, как и попытки подвести здесь юридическую основу. Даже

 

     12

 

     уважаемые русские  парламентарии  не  сумели найти блошиных, так сказать,  укусов для того, чтобы пойти по этому шаткому пути. Есть   соот-ветствующие  разделы  Конституции  Союза  ССР,  есть, наконец,  законы страны,  есть решения четвертого Съезда народных депутатов СССР, и я присоединяюсь к Мовчану. Действительно, месяц назад надо было отозвать наших депутатов  страны,  которые  имеют такие же полномочия, как и мы с вами.

 

     Меня, кстати,   весьма   удручает   и  проект,  предложенный Президиумом нашего Совета.  Здесь, мягко говоря, многое просто не стыкуется с теми законами, на которые делаются ссылки. Я не хотел бы их все перечислять,  об этом много  говорилось.  Это  касается разделения  функций между Союзом и субъектами федерации,  кстати. второй части нашего  проекта,  который  предложил  Президиум,  не говоря уже об объектах управления государства.  У нас есть статья 68 нашей Конституции,  где об этом сказано.  Зачем  же  повторять одни и те же мысли?

 

     Ставится, наконец,  под  сомнение  право  Верховного  Совета проводить референдум,  И мне кажется,  мы должны  четко  понимать этот  вопрос.  И  представляется,  что  Президиум в своем проекте вносит двусмысленный характер.  Скажем,  в проекте  закона  нашей республики о референдумах мк берем на себя те же функции, которые осуждает центр.

 

     Мне кажется,  так мы можем дойти до закона вообще, до закона всех   законов,   войны   законов.  На  мой  взгляд,  эти  краски способствуют нагнетанию обстановки нестабильности.  Далее.  Можно ли,   исходя   из  здравого  смысла  наших  интересов,  принимать какое-либо   решение   по   этому   судьбоносному   вопросу   без волеизъявления народа? Думаю, что нет. Причем, убежден в том, что настоящая демократия -  это  не  власть  большинства  й  даже  не свобода меньшинства.  Это власть каждого. Так почему же мы лишаем наш народ права высказывать свое мнение?

 

     13

 

     А судьба  Советского  Союза  касается   каждого   гражданина Украины.  И  давайте не будем заблуждаться.  Вопрос заключается в одном:  быть или не быть Союзу.  Я лично за  Союз.  У  нас  общая историческая  судьба  со  многими  народами  страны.  Никогда  не отереть из памяти народной  и  того,  что  Киев  -  мать  городов русских.  не стереть ни Куликового поля,  ни Бородино, ни Великой Отечественной. У нас общая гордость, общая боль, общая история.

 

     Развал Союза    может    привести    к    новому    всплеску межнациональных конфликтов как внутри страны, так и за рубежом, а нарушение мирового политического  баланса  -  к  катастрофе.  Тем более,  что  поводы  к  этому уже есть.  Сегодня и в Польше,  и в Чехословакии раздаются голоса, пока еще робкие, но они раздаются, о  разделе территории нашей Украины.  Поэтому тем,  кто выступает против проведения референдума, хочу напомнить слова Чаадаева:

 

     "Горе тому,  кто иллюзии своего  тщеславия  или  заблуждения своего ума принял за высшее просветление".

 

     Теперь о  тексте бюллетеня.  Он достаточно четко определен и суть  его  тоже  сформулирована  четко:  быть  Союзу   суверенных республик  или нет.  По-моему,  никакого другого толкования здесь быть не может.  И не стоит там что-либо  менять,  создавая  таким образом дополнительную напряженность между Верховным Советом СССР и  республиками  Союза.  Достаточно  войны  законов  и  правового нигилизма.  Итоги референдума дадут ответ, быть Украине в составе Союза или нет.  А заключать ли Верховному Совету УССР  договор  и каким он будет - это решать нам с вами.

 

     Я хотел  бы  закончить выступление словами нашего известного украинского  поэта;  ми  знаємо  час  народного  Кобзаря  і   час Каменяревого   приходу  і  третій  час,  як  ленінська  зоря  нас возз'єднала

 

     14

 

     в імені народу.  Час України під одним крилом,  час правда й справедливості  нової.  Даремно  гримотить  злодійським злом,  що розколоти хоче нас надвоє".

 

     Давайте последуем  мудрым  словам   мудрого   поэта   Дмитра Павлычко. Спасибо за внимание. /Оплески /.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні депутати!  Як і домовилися,  будемо завершувати, так? /Шум у залі/.

 

     Дозвольте мені спробувати  коротко  підбити  підсумки  нашої дискусії,  хоча  це досить важко,  оскільки вона була надзвичайно складною.  Висловлювались протилежні точки  зору,  були  виступи, яких  могло  б  і  не  бути.  Нам  не  вдалося  уникнути ярликів, звинувачень і образ замість того,  щоб аргументовано довести,  де правда, а де неправда.

 

     Але що було,  то було. І нічого ми змінити, на жаль, поки що не можемо, хоча прагнення до цього є.

 

     Я також хотів би  висловити  свою  думку  з  цього  питання. Насамперед,  щодо того, чи потрібен нам Союз т яким він має бути. Я весь час у своїх виступах - і на сесії, і на Пленумі ЦК КПРС, і на  ХХУШ з'їзді Компартії України - підкреслював одну і ту ж саму думку;  Союз має бути.  Це не лише моя особиста позиція, це думки тисяч,  мільйонів  людей.  Сьогодні  для  політика,  який реально оцінює ситуацію,  який має інформацію і який  не  хоче  лиха  для України і для всієї нашої країни, ясно, що нам Союз потрібен.

 

     15

 

     Але зразу  ж  постає  запитання,  яким має бути той Союз.  Я говорив і повторюю,  не змінюючи своєї точки зору, що це має бути Союз Суверенних Держав. Чому я так кажу? Тому, що це, поперше, не я придумав,  якщо вже казати відверто. Ця формула належить нашому Президентові,  і коли ви відкриєте Конституцію,  то побачите там, що Україна є суверенною державою,  хоча вона ніколи нею не  була. Тому  я  беру  ці  дві  тези  і послідовно їх відстоюю;  вони є в документах.

 

     Це принципове питання.  Ми не будемо мати того Союзу, який з зараз, як би цього комусь не хотілося. Ми мусимо мати інший Союз, Союз, побудований на нових принципах, але Союз.

 

     Я, скажімо, аналізував, у чому змінилося моє суверенне право за час перебудови? Скажімо, як Голови Верховної Ради, який працює ще не такий тривалий час.

 

     Я маю право говорити,  писати,  критикувати.  Але  є  право, скажімо,  заступника  Голови  Ради  Міністрів  перекреслити і моє право,  і право Верховної Рада,  і записати так, як він сам цього захоче.

 

     До речі,  про це я говорив у Донецьку,  а на Пленумі ЦК КПРС говорив товариш Гуренко, що таке право присвоює собі одна людина, яка  нехтує постановою Верховної Ради,  Президії Верховної Ради і Ради Міністрів.

 

     Та й інші товариші могли б навести ще багато прикладів  саме такого  підходу.  Тому я підкреслюю,  що ми маємо збудувати новий Союз.  До речі, це розуміють люди і не тільки у нашій країні, а й за кордоном, в ому числі досвідчені економісти і юристи.

 

     Вони розуміють,  що  сьогодні розвалити Союз - це зруйнувати все,  що;  ми маємо.  Але,  повторюю,  це мас бути інший Союз, на інших засадах.

 

     16

 

     Тепер щодо референдуму і тексту бюлетеня.  Ми на Президії це питання розглядали.  До цього я мав тривалу розмову з Олександром Павловичем Коцюбою, Шишкіним, Носовим та Іншими, Не знаю, як вам, а мені не вдалося  спростувати  правові  і  юридичні  докази.  Не вдалося?

 

     Підкреслюю, я  поставився відповідно до членів Президії.  Це їхнє право - внести до бюлетеня два питання.  Скажу чому. Дійсно, Верховна   Рада   СРСР,  приймаючи  такий  важливий.  для  країни документ,  могла  б  і  повинна  була  бути  /згідно  з   нормами співжиття, правди і суверенітету/ порадитися з Україною та іншими республіками.  Адже  Україна  -  це  52  мільйони  народу,   яюий представляє Верховна Рада. Отже, треба було хоча б формально, так би мовити,  порадитися з нами.  Вони цього  не  зробили.  Але  чи можемо  ми сьогодні піти таким шляхом,  щоб переглядати бюлетень, який винесла Верховна Рада СРСР?  Є їхнє право,  є наше право,  є війна  законів,  про  це говорили.  І є повага і неповага один до одного.  Коли Верховна Рада СРСР  приймає  свої  постанови,  вона забуває про Україну, але й ми часто забуваємо про те, що є Союз і Верховна Рада СРСР.  Це а правда:  Тому я закликаю вас бути  вище того,  що  сталося.  Піднятися вище,  враховуючи те,  що країна і Україна  знаходяться  на  меаі  нелегкого   економічного,   можна сказати,  драматичного  життя.  що  йдуть  міжнаціональні  зміни, ллється кров.  Досі нам якось вдавалося тримати ситуацію в руках, вдавалося   бути   розумнішими,   політично   виваженішими;   ніж екстремізм, правий він чи лівий.

 

     17

 

     Для того,  щоб уникнути драматизму, щоб не пішла, як кажуть, коса  на  камінь,  нам  не  слід оголошувати війну Верховній Раді СРСР,  не слід втручатися в формулювання того бюлетеня,  щось  до нього дописуючи. Хай він буде таким, яким він є. Але ми не можемо далі перебувати в етані  послушниць,  закривати  очі  на  те,  як порушуються  наші  суверенні права,  як з нами не хочуть до кінця рахуватися.

 

     Можна було б закрити очі і сказати,  хай буде як є,  адже до цього так було.

 

     Сьогодні висловлювалися  різні думки,  але люди говорили те, що їм хотілося сказати.

 

     Нехай почує народ,  що є  голос  парламенту,  що  ми  будемо відстоювати  своє  право,  як  відстоює  його Верховна Рада СРСР. Нехай Верховна Рада СРСР знав,  що є Верховна Рада УРСР,  яка має право говорити від імені українського народу.

 

     Я тільки   одне   хочу   зауважити:   не  треба  так  прямо, безпосередньо робити закид Президентові.  Я не збираюся  захищати Президента,  але текст цього бюлетеня,  формулювання робилися без Президента. Відверто кажучи, я буваю на засіданнях Ради Федерації і мушу сказати, що Президент підтримував інше формулювання. Але у Верховній Раді СРСР,  як і в нашій Верховній  Раді,  не  все  так просто.

 

     Тому я пропоную прийняти перший пункт, який ми затвердили на Президії: провести референдум І7 березня за тим текстом бюлетеня, які внесла Верховна Рада СРСР.

 

     Друге. Доручити  комісії  і Президії подумати над текстом ще одного бюлетеня,  в якому буде зазначено ставлення до Союзу,  хто який  хоче  його  бачити.  Зараз  усі лади за Союз,  і я за Союз, підкреслюю. Але який Союз? Це питання принципове.

 

     18

 

     Щоб не загострювати ситуацію і не ділити людей  на  частини, ми,  маючи  другий  бюлетень,  могли  б  знати,  що і той,  і той бюлетень за Союз і їх можна вважати,  як позицію.  Але ми  будемо мати змогу дізнатися,  хто ж таки за Союз,  а хто проти нього.  А одним бюлетенем ми цього не  доб'ємося,  і  не  буде  плюралізму, позиції, на яку ми також маємо право.

 

     Тепер щодо  самого  референдуму.  Я хотів би нагадати деяким депутатам, які виступили, що питання референдуму виникло, мабуть, найперше у нас. Не Верховна Рада СРСР, не Президент запропонували референдум,  а восени,  як ви пам'ятаєте, коли тут ішли політичні бійки під нашим парламентом,  ми виступили за референдум.  Так що першість тут належить нам!  І давайте ми будемо послідовними, щоб референдум не зривати. Але провести війну з Верховною Радою СРСР, з її правами. Тоді життя поставить усе на свої місця. Це допоможе нам  далі  більш  плідно  і  послідовно  працювати над Договором, основою якого є розмежування повноважень. Доти, поки повноваження не  будуть  розмежовані  і господарями їх не станемо ми,  це буде справжня  війна.  Уникнути  її  можна  таким   чином.   Ось   моя пропозиція.

 

     Я проти   першої  постанови  від  Президії  і  проти  другої постанови від більшості. Як учинимо? Як будемо голосувати?

 

     Можна проголосувати за першу,  за другу, можна проголосувати за  мою  пропозицію  і  доручити  сформулювати  текст  і за нього проголосувати. /Шум у залі/.

 

     Я хотів би,  щоб люди, які нас чують, зрозуміли, що ми йдемо назустріч  усім  силам,  усім рухам саме для того,  щоб народ нас розумів, що ми відстоюємо і право інших, і своє

 

     19

 

     право бути повністю в усьому послідовними.  /Шум у залі/.  Є пропозиція   голосувати.   Можна  голосувати  так:  за  постанову Президії,  за постанову більшості,  за  мою  пропозицію.  /Шум  у залі/. Зауваження по процедурі? Другий мікрофон.

 

     НОСОВ В.В.,  член  Комісії  Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий  округ, Полтавська область/.  Я выступал от комиссии,  но не успел внести подготовленные ей предложения и дополнения,  поэтому  изложил  их письменно.  Поскольку голосование все-таки будет,  я прошу, чтобы проголосовали и наши поправки.  Кроме того,  напоминаю, что у нас было  предложение "звернутися до Комітету Конституційного нагляду СРСР  з  пропозицією  дати  висновок".  Это  не  исключает  всего остального.  Проект  постановления,  предложенный Президиумом,  я предлагаю поставить на поименное голосование. Благодарю.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Оскільки склалася така  ситуація, давайте не будемо це питання ускладнювати.  Пропонується поіменне голосування.

 

     Голосується проект постанови,  який внесла Президія.  Тільки спочатку давайте проголосуємо. Хто за те, щоб усі важливі питання голосувати поіменно. Хто за поіменне голосування?

 

     "За" - 263. Рішення прийняте.

 

     Голосується проект постанови Президії Верховної Ради.  Прошу проголосувати поіменно.  /Шум у залі/.  Проект постанови Президії Верховної Ради. /Шум у залі/. Хто "за"? /Шум у залі/.

 

     "За" - 135. Рішення не прийняте.

 

     20

 

     Голосується проект постанови,  внесений  більшістю.  Ви  всі маете цей проект. Поіменне голосування. /Шум у залі/.

 

     Проголосуємо, а  потім  ви  будете  говорити.  Уже  почалося голосування.

 

     "За" - 181. Рішення не прийняте.

 

     Голосується моя  пропозиція.  Голосування  поіменне,   прошу голосувати. /Шум у залі/.

 

     "За" - 288. Рішення прийняте. /Оплески/.

 

     Таким чином,   це  питання  знімається  з  порядку  денного. Переходимо до іншого. Перший мікрофон.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР у правах  людини /Центральний виборчий округ,  м.  Київ /.  Леоніде Макаровичу!  Вибачте,  звичайно,  але якби  я  повів  себе  більш активно, ходив, махав руками, тоді, мабуть, я отримав би слово. Я чекаю досить давно, підійшов раніше, ніж Носов, і ви це прекрасно бачили.  Я звертаю вашу увагу на те,  що депутат Мовчан,  якого я щиро поважаю,  отримав слово  для  виступу,  щоб  висловити  свою особисту думку,  а я, хоч хотів висловитися від комісії, слова не отримав.  Комісія наша має свій проект і хотіла б його внести. Ви могли наш проект підтримати,  відкинути,  навіть не голосувати за нього, але не дати можливості виступити... Я вважаю, що це просто неповага  до  комісії,  а  отже  і  до  самих  себе.  Це відносно процедури.

 

     Тепер стосовно прийнятого рішення.  Я хотів би,  щоб ви мені його  роз'яснили.  Наскільки я зрозумів,  ми проголосували за те, щоб 17 березня водночас із всесоюзним провести і республіканський референдум.  У  нас  буде  свій бюлетень і своє запитання.  Так я зрозумів, чи ні? Дякую. /Шум у залі/.

 

     21

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати,  переходимо до наступного питання. Виноситься  на  розгляд  питання  про  Регламент  Верховної  Ради Української РСР.  Є якісь думки  з  цього  приводу?  Скільки  вам потрібно для виступу? Десять хвилин. Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.В.,  начальник  юридичного  бюро  дослідного  заводу "Кристал",  м.  Миколаїв /Заводський виборчий округ, Миколаївська область/.  Шановні  депутати!  Ми  зараз перейдемо до питання про Регламент,  і  в  мене  є  пропозиція  відносно  того,  як   його розглядати.  Нехай  Микола Григорович зробить інформацію про суть самого документа,  і відповість на  запитання,  а  потім  відразу перенесемо роботу у комісії,  щоб тут не обговорювати.  Я вважаю, що  на  пленарних  засіданнях  процедурні  питання  треба   менше обговорювати.   Комісії   попрацюють,   внесуть   свої   письмові пропозиції,  які будуть узгоджені, а вже потім ми їх розглянемо і затвердимо.

 

     ГОЛОВА. Я  вважаю,  що  це слушна пропозиція.  Ми вже колись мали такий прецедент на Верховній  Раді:  заслуховували  доповідь щоб осмислити основні положення,  а далі робота зосереджувалася в комісіях. Усі запитання і доповнення виносили на сесію. Отже, Ми. сьогодні  заслухаємо доповідь,  а потім відведемо час на "різне", як у нас заплановано,  і на цьому пленарні  засідання  закінчимо. Наступні розпочнуться 35 лютого. Згода?

 

     22

 

     Будь ласка, Миколо Григоровичу.

 

     ХОМЕНКО М.Г.,   Керівник   Секретаріату   Верховної  г  Ради Української РСР /Конотопський виборчий округ.  Сумська  область/. Шановні  народні  депутати!  На  ваш розгляд за рішенням Президії Верховної  Ради  вноситься  проект  Регламенту   Верховної   Ради Української  РСР,  тобто проект Закону її внутрішньої діяльності. До  його  підготовки  залучалися  провідні   наукові   працівники республіки,  правознавці практики,  радянські працівники. Над ним грунтовно працювала  утворена  група  народних  депутатів,  а  на заключній  стадії  його розглянули і схвалили як проект Комісія у питаннях законодавства і  законності  та  комісія  мандатна  і  з питань депутатської етики.

 

     При роботі   над  проектом  були  використані  ті  положення Тимчасового регламенту Верховної Ради,  які  виправдали  себе  на практиці.   У   ході   роботи  над  законопроектом  були  вивчені регламенти парламентів ряду зарубіжних країн.  Ті положення,  які підходять до наших умов, враховані.

 

     ГОЛОВА. Миколо Григоровичу,  перепрошую,  я не розумію, чому народні депутати залишають зал. Сесія ще не завершилася.

 

     23

 

     ХОМЕНКО M.Г. Оскільки Регламент є документ, який, передусім, визначає процедуру розгляду і вирішення всіх основних питань,  що відносяться  до  відання  Верховної   Ради,   пропонується   його відповідна структурна побудова. Проект складається з 10 розділів, ІЗ глав,  включає 176 статей.  Переходячи до їх характеристики  , хотілося  б  наголосити  на  деяких  принципових,  на наш погляд, моментах.

 

     По-перше. Головні положення проекту сформульовано на  основі норм   Конституції   Української  РСР  з  урахуванням  тих  змін, доповнень, які були внесені до неї останнім часом.

 

     По-друге. До проекту включені  положення,  що  випливають  з республіканських   законів,   а   також   законопроектїв,  які  в перспективі передбачається прийняти Верховною Радою.

 

     По-третє. На наш погляд,  не менш важливим  було  врахування істотних змін у характері, змісті і формах роботи нової Верховної Ради.

 

     Тепер конкретно щодо  побудови  і  змісту  проекту.  У  його першому  розділі  визначається правова база,  на якій грунтується діяльність Верховної Ради.  Свої повноваження  вона  здійснює  на засадах   активної   і  систематичної  участі  кожного  народного депутата,  чим підкреслюється  постійно  діючий  характер  роботи нашого парламенту.

 

     Цруглй розділ   проекту   присвячений  питанням  організації роботи Верховної Ради.  В ньому детально регламентується  порядок проведення   сесій   як   основної   організаційної  форми  нашої діяльності,  утворення   робочих   органів,   ведення   засідань, обговорення  питань  і  прийняття  Верховною Радою рішень по них. Регламентуються питання скликання чергових та позачергових сесій, процедура  формування  їх  порядку  денного.  Встановлюється,  що проект  порядку  денного  готується  Президією  Верховної   Ради, визначається термін його направлення народним депутатам не пізніш як за тиждень.  До  Президії  пропозиції  повинні  подаватися  не пізніш як за місяць до відкриття сесії.

 

     24

 

     У спеціальній   главі   розкривається   порядок  регулювання проведення засідань Верховної Ради.  Поряд з відомими вам нормами Тимчасового  регламенту,  що  виправдали  себе на практиці,  сюди включено  ряд  положень,   які   більш   детально   регламентують повноваження   головуючого   на   пленарних  засіданнях,  чіткіше визначаються умови,  за яких приймаються рішення Верховної  Ради, порядок   наданняслова   на   засіданнях,  тривалість  доповідей, співдоповідей, виступів тощо.

 

     Досить докладно,  на наш погляд,  визначається у  проекті  й процедура  голосування  у  Верховній  Раді,  встановлюється  його порядок при прийнятті рішень,  обранні чи  призначенні  посадових осіб, розв'язанні інших питань.

 

     При підготовці законопроекту бралася до увага і та ситуація, яка фактично склалася у Верховній Раді.  Хоча вибори,  як відомо, відбувалися в республіці в умовах однопартійної системи,  зараз у нашому парламенті спільно працюють представники  кількох  партій. Зрозуміло,  що  вони стають в опозицію до депутатської більшості. Тому завдання цього документу -  визначити  права  меншості,тобто опозиції,  на  обгрунтування  і  відстоювання  своєї позиції.  Ці питання  висвітлюються  у   включеній   до   проекту   Регламенту спеціальній главі 7, яка навивається група народних депутатів .

 

     Зокрема передбачається,  що  такі  групи  створюються  як на партійній, так і на непартійній основі, якщо до їх складу входить не  менше  20 народних депутатів.  Ці групи офіційно оформляються шляхом подання на ім'я  Голови  Верховної  Ради  заяви  про  свої утворення,  мету, персональний склад осіб. які їх представляють у Верховній Раді.

 

     Кожна група, зокрема, має право на виступ свого представника з  усіх  питань.  Крім  того,  при розгляді ініціативного питання представник  може   виступити   і   після   припинення   дебатів, попереднього

 

     25

 

     обговорювання кандидатур  тих осіб,  які будуть обиратися чи призначатися Верховною Радою.

 

     На прохання  депутатської  групи  Президія  Верховної   Ради розповсюджує підготовлені нею матеріали як офіційні.

 

     Опозиції гарантовано  право  -  і я хочу загострити на цьому вашу увагу - вимагати звіт у Президії, посадових осіб; поіменного голосування тощо.

 

     І хотілося б звернути увагу ще на один дуже важливий момент. На сторінці  31  визначено,  що  депутатські  групи  мають  право пропорційного представництва в усіх органах Верховної Ради.

 

     Викладаючи основні положення проекту,  варто зупинитися і на такому питанні. Відомо, що обстановка на окремих наших засіданнях часом далеко відходить від парламентських норм, Прямо скажемо, не всім вистачає стриманості,  такту,  поважного ставлення до  думки Іншого,  толерантності.  Тому  у  проекті  статтями  з  22  по 27 передбачено ряд норм, що регламентують правила поведінки депутата в парламенті, та визначено заходи щодо тих, хто їх порушує.

 

     В окремій  главі  проекту  розкривається  порядок діяльності народних депутатів Української РСР безпосередньо у Верховній Раді та  її  органах.  Зокрема,  підкреслюється,  що  народний депутат зобов'язаний  брати  участь  у  засіданнях  Верховної   Ради   та постійної   комісії,   до  якої  він  обраний;  його  відсутність допускається тільки з поважних причин.

 

     Зважаючи на  важливість   забезпечення   реальних   гарантій депутатської недоторканості,  у проекті регламентується процедура вирішення цих питань.

 

     У проекті виділено також ряд норм.  які передбачають порядок обрання  відкликання  та  визначають повноваження вищих посадових осіб  -  Голови  Верховної   Ради,   його   Першого   заступника, заступника.

 

     26

 

     Підкреслюється, що  кандидатура  на  посаду Голови Верховної Ради висувається народними делутатами або їхніми групами.

 

     Як уже  зазначалося,  діяльність  деяких  органів  Верховної Ради, зокрема постійних комісій, регулюється спеціальним законом.

 

     У той  же  час,  і  це  закономірно,  в  проекті  Регламенту визначається ряд процедурних питань,  що стосуються  утворення  і діяльності  комісій  Верховної  Ради.  У  проекті розкривається і порядок утворення тимчасових комісій  -  слідчих,  ревізійних  та інших.   Передбачаються  норми,  відповідно  до  яких  обираються тимчасові комісії,  організується  їх  робота,  вирішуються  інші питання.    Оскільки    Конституцією    республіки   визначаються повноваження Президії Верховної  Ради,  у  пропонованому  проекті встановлюється порядок їх реалізації.

 

     Четвертий розділ   проекту   Регламенту  містить  норми,  що регулюють  порядок  формування  державних   органів   Української Республіки.  Це  утворення  Уряду,  обрання  суддів.  Верховного, Арбітражного  та   обласних   рудів,   призначення   Генерального прокурора,    голів   комітету   державної   безпеки,   правління національного банку,  головного редактора газети Верховної  Ради, затвердження колегій прокуратури та Комітету держбезпеки.

 

     Ви знаєте,  що  практика,  якої вже набуто при вирішенні цих питань,  свідчить про те, що це дуже непрості проблеми, особливо, якщо мати на увазі ті реалії,  з якими не можна не рахуватись.  І току детальна регламентація порядку формування державних  органів сприятиме,  на наш погляд, більш оперативній і виваженій роботі в цьому напрямі. Яв відомо, найважливішою функцією Верховної Ради в законотворча  діяльність,  своєчасна  розробка  і прийняття таких законодавчих актів,  що сприяють регулюванню суспільних  відносин відповідно  до  складних  умов сьогодення.  Це вимагає і вивчення соціальної практики, і прогнозування можливих результатів, яке

 

     27

 

     викличе прийняття нового закону,  і з'ясування потрібних для цього матеріальних затрат.  Саме тому в проекті Регламенту досить грунтовно визначаються законотворча  процедура,  умови,  за  яких готуються,  обговорюються і розглядаються Верховною Радою проекти республіканських  законів.  У  проекті  окреслено  окремі  стадії законодавчого  процесу,  порядок  і умови внесення законопроекту, розгляду їх постійними комісіями.

 

     Окремо визначаються процедура прийняття законів  Української РСР.  Встановлюється  порядок  прийняття  інших  актів  Верховною Радою,  її органами та  службовими  посадовими  особами,  порядок опублікування цих документів,  їх обнародування. Виходячи з того, що Верховна Рада, керуючись Декларацією про державний суверенітет України та Конституцією республіки,  розглядає міжреспубліканські та  зовнішньополітичні   питання,   в   проекті   регламентується процедура   їх   вирішення.   Йдеться,   зокрема,  про  відкриття дипломатичних     представництв,     консульств,      призначення дипломатичних  представників Української РСР в іноземних державах і міжнародних організаціях,  прийняття вірчих і відкличних грамот дипломатичних представників іноземних держав тощо.

 

     Ряд положень проекту регулюоть здійснення Верховною Радою та її  органами  контрольних  функцій,  забезпечення   контролю   за виконанням  законів  і  реалізацією  прийнятих програм державними органами.

 

     Кілька статей проекту присвячено  питанням  організаційного, технічного та іншого обслуговування Верховної Ради,  її органів і народних  депутатів,  фінансування  діяльності  парламенту  нашої республіки.  Ось те коло питань щодо проекту Регламенту,  до яких хотілося б привернути увагу шановних народних депутатів. Дякую за увагу.

 

     28

 

     ГОЛОВА. Ми  домовилися запитань не ставити.  Обговорювати не будемо. /Шум у залі/.

 

     Ми відвели час на  "Різне".  Дивіться,  щоб  потім  мене  не звинувачували,  що  я  не  дав  слова.  Відводимо  10  хвилин  на відповіді. Перший мікрофон.

 

     ВАСИЛЬЄВА Г.І.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР у   справах   жінок,   охорони  сім'ї,  материнства  і  дитинства /Білоцерківський міський  виборчий  округ.  Київська  область  /. Шановний   Миколо  Григоровичу!  Текст  статті  127  у  главі  13 суперечить статті 11 глави 1.  У статті 127 зазначено,  що  текст законопроекту,  підготовлений до першого читання,  і матеріали до нього надаються народним депутатам не пізніше як за п'ять днів до розгляду цього законопроекту.  В той час у статті 11 написано, що тексти подаються за десять днів.

 

     Як ви вважаєте,  можливо,  слід зупинитися на десяти днях  і тим самим усунути цю суперечність?

 

     ХОМЕНКО М.Г.   Я  це  також  помітив.  Будемо  розглядати  в комісіях.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського деряавного університету імені І.І. Мечникова /Жовтневий виборчий округ, Одеська область/.

 

     Шановний Миколо  Григоровичу!   У   статті   113   виключили законодавчу  ініціативу  депутатів.  Де  помилка чи у вас є якісь міркування з цього приводу?

 

     ХОМЕНКО М.Г. Це просто технічна помилка.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     29

 

     РУДЕНКО В.М., заступник голова виконкому Гощанської районної Ради  народних  депутатів  /Гощанський виборчий округ,  Ровенська область/.  Шановний Миколо Григоровичу!  Як ви особисто ставитеся до пропозиції більшості про те,  щоб у нашому парламенті мати 150 депутатів,  які  працюватимуть  постійно,   а   решта   депутатів приїздитиме  для  того,  щоб  взяти  участь  в обговоренні?  Мені здається,  це було б правильно з усіх точок зору. І якщо ми маємо досить   солідний   апарат   Верховної   Ради,  в  тому  числі  і Секретаріат,  то технічна робота,  яку зараз виконують  депутати, може здійснюватися без їхньої участі.

 

     ХОМЕНКО М.Г.   Я  хотів  би  шановному  депутату  дати  таку відповідь.  По-перше,  ми намагаємося зробити все,  щоб  будь-яку технічну. роботу виконував апарат, а народні депутати займалися б законотворчою діяльністю.

 

     Стосовно ж поділу Верховної Ради на постійну групу  і  групу депутатів,  які  братимуть  участь  в обговоренні,  то я хотів би сказати, що у нас немає з'їзду, у нас є обрана Верховна Рада. Але оскільки  це питання порушено,  то т його розглянемо в комісіях і поінформуємо Президію. Я думаю, буде прийнято якесь рішення.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  голова  ради  агропромислових   формувань Сумської  області  /Сумський  виборчий  округ,  Сумська область/. Шановний Миколо Григоровичу!  Мені і селянам не  зрозуміло,  чому засідання з 10-ї до І4-Ї години вважається ранковими.  На селі це вже обідня або післяобідня пора.

 

     30

 

     ХОМЕНКО М.Г.  Дякую.  Щодо запису,  то я особисто  позитивно ставлюся  до  того,  щоб працював наш пульт і щоб запис проводила система "Рада". У проекті пропонується два варіанти: або система, або за записками. Остаточно питання вирішить Верховна Рада.

 

     Щодо того,   щоб   кожен   народний   депутат   користувався персональним  мікрофоном,  ю  до  цієї  думки,   мені   здається, схиляється  більшість  депутатів.  Проте  це питання слід вивчити більш детально.

 

     Але я не про це.  Чому в Регламенті не передбачено основне - щоб закони діяли.  Я наведу такий приклад.  Ми прийняли постанову про  забезпечення  населення  продовольчими  товарами,  проте  ця постанова не виконується.  Ви запитаєте,  чому? Дніпропетровський машинобудівний завод не дав жодної запасної частини  для  ремонту тракторів,  864  трактори  чекають  ремонту.  Так  само  вчинив і Мелітопольський завод ''Гідроавтомат".  То як ми будемо сіяти, як ми  забезпечимо  людей  продовольством?  Навіщо  ж ми постанови і закони приймаємо, якщо вони не виконуються?

 

     ХОМЕНКО М.Г.  Шановний народний депутате,  У нас,  і це  вам відомо,  в комісіях розробляється спеціальний законопроект,  який врегулює порядок виконання законів і  рішень  Верховної  Ради,  а також  ступінь  відповідальності  тих  осіб,  які не виконують ці закони.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГУСЄВ В. І., директор середньої школи N 92 м. Донецька /Кіровський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Николай Григорьевич!  В статье 24 указано что  на  выступление  с трибуны  подается  или  письменно  или через электронную систему. Скажите.  пожалуйста, почему нельзя осуществлять это только через электронную систему, чтобы только она решала порядок выступления? Пусть  бы  это  касалось  только  депутатов  не  от  групп.  Ведь фактически  получается,  что  выступают одни и те же депутаты,  а другие только записывается.

 

     И второй вопрос.  Можно ли отладить нашу систему выступлений с  места  с  тем,  чтоб  не  было  вот этих очередей и постоянной толкотни.

 

     31

 

     ХОМЕНКО М.Г.  Дякую.  Щодо запису,  то я особисто  позитивно ставлюся  до  того,  щоб працював наш пульт і щоб запис проводила система "Рада". У проекті пропонується два варіанти: або система, або за записками. Остаточно питання вирішить Верховна Рада.

 

     Щодо того,   щоб   кожен   народний   депутат   користувався персональним  мікрофоном,  то  до  цієї  думки,  мені   здається, схиляється  більшість  депутатів.  Проте  це питання слід вивчити більш детально.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЧУЧУК М.Є.,  голова  підкомісій   Комісії   Верховної   Ради Української  РСР  у  правах  людини  /Центральний виборчий округ, Івано-Франківська область/.

 

     Шановний Миколо Григоровичу Я  хочу  запитати  вас  стосовно тієї  новинки  /на  сторінці  З1/,  яку  ви  відзначили  у своєму вистпуі.  Я маю на увазі пропорційне представництво  депутатських груп у всіх органах Верховної Ради.

 

     У нас  зараз  зареєстровано близько чи понад 20 депутатських груп. Скажіть, будь ласка, чи не внесе пропорційне представництво від  цих  20  груп  сум'яття  і дезорганізацію в роботу Верховної Ради.

 

     ХОМЕНКО М.Г.  Я хотів би сказати шановному депутату,  що наш Регламент  /я  сподіваюся,  це Регламент не тільки Верховної Ради цього  скликання/-  це  документ  довгострокової  дії.  Тому   ми розраховуємо і на майбутнє.  Це по-перше.  По-друге, я на початку своєї інформації наголошував,  що і науковці, і постійні комісії, які  працювали  над цим проектом,  дуже увакно і ретельно вивчили значну кількість регламентів зарубіжних країн.

 

     32

 

     Там така норма існує - утворені опозиційні групи  парламенту мають  право  не  пропорційне  представництво.  Ми  внесли  такий проект,  він буде розглядатися в постійних комісіях,  буде  друге читання, можна буде вирішувати.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАРТИНЧУК В.Й., голова колгоспу імені П.М.Буйка Фастівського району /Фастівський виборчий округ,  Київська область/.  Шановний Миколо  Григоровичу!  Чи  не  вважаєте ви за потрібне визначити у Регламенті статус Президії?  У нас він  не  визначений.  У  цьому переліку  статей  6  глав.  Щоб мохна було доповнити главу якоюсь статтею з того чи іншого приводу,  так як це має бути в постійній роботі   нашого  парламенту.  Складається  таке  враження,  що  у Президії немає повноважень.

 

     ХОМЕНКО М.Г.  Я зрозумів вас. Перш за все, нам потрібно буде повернутися до змін і доповнень Конституції.  Те, що сьогодні є в нашому Основному Законі, перенесено сюди, в проект Регламенту .

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГОМЕНЮК І.А.,  голова виконкому  Запорізької  районної  Ради народних   депутатів   /Запорізький  виборчий  округ,  Запорізька область/.

 

     33

 

     Уважаемый Николай Григорьевич!  Как вы считаете, депутатский запрос должен найти отражение в Регламенте или нет? Через сколько дней, письменно или устно и кто будет давать ответ на депутатские запросы?

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.,  керівник  Львівського  відділення  Інституту ботаніки імені М.Г.Холодного АН УРСР /Калуський  виборчий  округ, Івано-Франківська область/.  Шановний Миколо Григоровичу!  Я хочу ще раз  повернути  вас  до  статті  69.  Так  виглядає,  ніби  ми підходимо  у  цій  статті  до  створення  комісій,  як  у якомусь партійному клубі.  В нашій ситуації,  коли ми маємо непрофесійний парламент,  я  вважав би,  що перш за все треба було б створювати персональний склад, затверджувати його, враховуючи кваліфікацію і практичні  навики  депутатів,  а  не  їх приналежність до тієї чи іншої партії.  Тому я вважаю,  що на сьогоднітньому  етапі  нашої роботи  такий  пункт не мав би пропозицій.  Прошу ще раз до нього повернутися.

 

     ХОМЕНКО М.Г.  Добре.  Це  ми  зауважимо..  Постійні  комісії розглядатимуть  ці  питання,  будемо  формувати  друге  читання і повернемося до цього питання.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     34

 

     ФІЛЕНКО В.П.,  секретар Комісії Верховної  Ради  Української РСР  у  справах  людини  /Зміївський  виборчий округ,  Харківська область/.   Шановний   Миколо   Григоровичу!   Шановний   Леоніде Макаровичу  !  Я  хочу  сказати  буквально  два  слова  присутнім народним депутатам.  За рішенням Президії  була  створена  робоча група,  яка  розробляла проект Регламенту.  До цієї робочої групи ввійшли депутати Коцюба,  Мороз,  Носов,  Крижанівський і  я.  Ми розробили  проект,  але з подивом побачили,  що депутатам роздано зовсім  не  той  проект.  З  нього  зникло  цуже  багато  цікавих моментів,  які ми узгодили як з більшістю, так і з меншістю. Тому ми просимо,  по-перше,  дати пояснення,  чому це так сталося, хто таку  роботу проробив і,  по-друге,  ми наполягаємо на тому,  аби депутатам був розданий до цього проекту альтернативний,  який був узгоджений робочою групою, представниками більшості і меншості.

 

     ХОМЕНКО М.Г.  Я  хотів  би  в порядку інформації перш за все наголосити, що перший варіант проекту Регламенту був опрацьований науковцями  ще  за  рішенням  Президії  Верховної  Ради  минулого скликання.  Потім над цим законопроектом  продовжували  працювати науковці, потім була утворена така група.

 

     Що стосується різниці між проектом, який вручили депутатам і тим, що підготувала група, то ось послухайте.

 

     1. Ми вважаємо, що побудову його зробили більш вдалою.

 

     2. Уникнули тих  норм,  які  знайдуть  своє  місце  в  інших законодавчих актах,  Статусі народних депутатів, а також у Законі про постійні комісії.

 

     35

 

     3. Цей документ - проект розглянуто і  прийнято  на  комісії депутата  Коцюби  та  Комісії  мандатної  і з питань депутатської етики.  Що я можу сказати?  Якщо є якісь заперечення, доповнення, будь ласка.  Ті комісії, яким доручить сьогодні Верховна Рада все доопрацьовувати включать їх до порівняльних таблиць і винесуть на розгляд Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Завершили?    Дякую,   Миколо   Григоровичу   Проект постанови у вас е.  Може, не будемо писати "в першому читанні", а напишемо  "прийняти  основні положення" або " за основу"?  Другий мікрофон.

 

     НОСОВ В.В.  До цієї постанови у мене є зауваження.  Доручити комісіям  Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності,  як головній,  та мандатній і з питань депутатської етики,  то6то виэначити головну комісію, бо зараз це не визначено і незро-зуміло, хто буде подавати. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.  Крім  того,  б  кінці  додати  такі  слова:  "та надісланих  в  комісії,  бо  тут тільки "врахуванням пропозицій і зауважень, висловлених", а треба ще "та надісланих в комісії".

 

     ГОЛОВА. Може,  "комісіями  і   робочою   групою,   утвореною Президією"?

 

     НОСОВ В.В. Але головна комісія мав бути.

 

     36

 

     ГОЛОВА. Тобто   прийняти   за   основу   положення   проекту Регламенту,  доручити  комісіям  у   питаннях   законодавства   і законності,  як  головнїй  та  мандатній  і з питань цепутатської етики доопрацювати проект Регламенту з урахуванням  пропозицій  і зауважень,  висловлених народними депутатами, комісіями і робочою групою, утвореною Президією". Можна так? Будь ласка.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Сирецький виборчий округ м. Київ/. Я хотів би. щоб до цього переліку була додана ще Комісія у правах людини. Бо  там  є два положення.  За одним Президія,  а не Верховна Рада може дати дозвіл на арешт.  І за другим - через 30 днів  Верховна Рада /якщо депутат не був на сесії/ може позбавити мандата,  а не виборці.  Отже,  я хотів би,  щоб Комісія у  правах  людини  дала висновок у цих питаннях і захищала нас хоча б як людей, не кажучи вже про народних депутатів.

 

     ГОЛОВА. Може,  ми доручимо,  щоб письмові висновки дали  всі комісії?  Це буде більш правильно.  А депутати, коли їм роздадуть письмові  висновки  комісій,  внесуть  доповнення.  Можна  за  це голосувати? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 229. Рішення прийняте.

 

     Одну хвилиночку,  не так часто, не так густо. Отже, перш ніж перейти до " Різного", нам потрібно вирішити ще одне питання. Піп час  обідньої перерви до мене захопило багато народних депутатів, голів комісій,  які звертали увагу на виступ  народного  депутата Шлемка.  Були дзвінки...  Одну хвилиночку, я хочу роз'яснити, про що йдеться. Люди кажуть, що враховуючи те, що цей виступ носив

 

     37

 

     підбурювальний, образливий  і  зневажливий   до   кримського народу  і  до  Верховної  Ради  характер,  вважати його політично шкідливим і вилучити з телетрансляції. Такі вносилися пропозиції. Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/. Леонид Макарович! Я не думаю, что это будет мудрое  решение.  Во-первых,  каждый,  кто  выходит  на трибуну,  взвешивает, что он должен сказаться считаю, что человек готовился к этому выступлению.  Мы видели,  что он  читал  текст. Значит, это была продуманная акция.

 

     Во-вторых. Было  бы  куда более приятно,  если бы у товарища нашлось мужество для  того,  чтобы  выйти  сейчас  на  трибуну  и извиниться  перец  народом  Крыма,  и мы бы сняли этот вопрос.  В противном случае, мне кажется, ему нельзя выходить на трибуну.

 

     ГОЛОВА. Я  повинен  був  вас  поінформувати,  що   до   мене зверталися  голови комісій.  Я хотів вам саме це сказати.  Перший мікрофон.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.  Шановний Леоніде Макаровичу! У мене є до Вас тільки  одне  запитання з цього приводу.  Ви сказали,  що депутат Шлемко зганьбив опозицію.  Я хотів би запитати:  чи  не  зганьбив комуністичну  більшість  у  парламенті  депутат Гурвнко,  який із своєю командою минулого року з'їв 15 тонн ікри із  45  тонн,  які були виділені на місто Київ? Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати  Як  кажуть  на  Україні, спорили-балакали, сіли та й заплакали, у городі бузина, а в Києві

 

     38

 

     дядько...

 

     Ми говоримо про політичний нонсенс,  а Сергій Головатий хоче чорної ікри.  То я його хочу спрямувати до комерційного магазину. Там все можете купити.

 

     Я так зрозумів депутатів,  що не треба ніякого  обговорення. Як було,  то нехай так і буде.  А якщо Шлемко хоче вибачитися, то хай вибачиться; якщо не хоче, то це вже його особиста справа.

 

     Переходимо до "Різного".  Які у нас питання?  Де наш список? Займіть, будь ласка, свої місця. Я даю вам ще одну інформацію.

 

     Відповідно до Тимчасового регламенту на початку першої сесії у Верховній Раді були утворені як територіальні так і  побудовані за іншими принципами депутатські групи.

 

     Час минув, відбулися зміни в складі, з'явилися нові групи. Я маю вас поінформувати, які саме.

 

     Повідомляємо, що група народних депутатів  УРСР...  Слухайте уважно,  потім скажете,  де воно взялося.  Так я вам скажу, де... /Шум у зал і/...  Прагне сприяти своєю конструктивною  діяльністю оптимізації  роботи Верховної Ради,  стоячи на засадах демократії та Декларації про державний суверенітет України,  створити окрему парламентську фракцію безпартійних. / Шум у заліі/.

 

     39

 

     Тут 20 депутатів - Костенко,  Гнаткевич, Криволап, Колеcнік, Нагулко,  Заєць,  Головатий,  Івасюк,  Мовчан,  Відяк, Завадська, Барабаш,   Коробко,   Піскун,   Юхновоький.   Ткачук,  Бондарчук, Зінченко, Мотюк, Червоній. 20 народних депутатів. /Шум у залі/.

 

     Це їх право.  За регламентом.  Я просто  вас  інформую,  тут голосувати не треба.  Де не ви вирішуєте, це вже вирішено. /Шум у залі/. Доводимо до вашого відома, а також до відома Секретаріату, що   у   зв'язку   з   проведенням   установчого   з'їзду  Партії демократичного  відродження  України,  яку   створено   на   базі "Демократичної     платформи    України",    депутатська    група "Демократична  платформа  України"  припинила   своє   існування. Натомість   створено   нову   депутатську   групу   "Демократичне відродження України".  Є список, групи об'еднатися. Як члени - 12 депутатів,  співчуваючі - ІЗ депутатів. Співголовами депутатської групи обрано  народних  депутатів  УРСР  Сметаніна,  Шеховцова  і Філенка./Шум у залі/.

 

     Список. Хочуть,  щоб я повідомив, хто координатори по першій групі. Там співкоординатори фракції безпартійних - Юрій Гнаткевич і Олександр Піскун, звертайтеся до них.

 

     Тепер тут є група:  Ємець,  Сметанін. Байрака, Серебряніков, Гусєв,  Маслюк,  Шеховцов,  Ясинський,  Соболєв.  Шевченко  В.П., Білий,  Панченко, Шишкін. Воробйов О.М., Мещеряков, Гриньов В.Б.. Валеня. Філенко, Усатенко, Дзюба, Мельник М.Є., Савчук, Васильєв, Пулінець,    Кушнарьов,   Кінах,   Кінах,   Спаський.   Чародєєв, Нечипоренко,  Мазур, Юхновоькіїй.../ Шум у залі/. Білий Л.С. /Шум у залі/.

 

     Переходимо до    "Різного".    Слово    надається   депутату Поровському.

 

     Пїсля нього виступатиме депутат Свідерський.  Регламент -  3 хвилини.

 

     40

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.  Шановні депутати!  Я перепрошую,  що вдруге вийшов на цю трибуну сьогодні.  Але питання,  яке я хочу порушити зовсім  з  іншої  сфери - найболючіше і найневідкладніше питання, яке сьогодні  хвилює  людей.  Це  стан  забезпечення  товарами  і продуктами харчування.

 

     Вітольд Павлович Фокін, виступаючи з цієї трибуни, сповістив нас про прикру тенденцію зменшення поголів'я худоби і  свиней.  Я хочу  звернути  вашу  увагу  на  одну  з  причин цієї ситуації на Україні.  Зокрема,  зачитати звернення до Верховної Ради  фермера Костюка,  який пише:  "Звертаюсь до вас з надією, що мене почують ті, які прирікають мене, господаря-фермера, на загибель. Два роки поневірянь  і важкої праці по 15-17 годин на добу.  Допомоги мені ніякої немає,  скрізь  ставлять  тисячі  перепон.  Написано  мною більше  сорока  заяв як до районних керівників так і до обласних. Відповіді - ніякої.  Хочу працювати і  працюю  важко.  Гірко  для людей  і  для  України,  та  не  дають мені ні землі ні допомоги, водять за носа  і  сміються.  Кормів  не  вистачає.  Звертаюсь  у колгосп,  але і не дають, не продають. Немає землі, озимі посіяти ніде.  Будівельних матеріалів не  дають,  самі  торгують,  як  на чорному ринку,  цеглою, а мене. весь час за ніс водять. Хоча дачі начальству під Здолбуновим побудовані з місцевої цегли - для  них знайшлася.

 

     Я вже  відмовився побудувати собі будинок,  будую приміщення для господарства, та не можу завершити, бо немає матеріалів.

 

     Хотів би  звернутися  до  Верховної  Ради,  як  мент   бути, можливо, Україні не потрібні такі люди-господарі.

 

     41

 

     Ми з  вами  прийняли  Закон  про  пріоритетність соціального розвитку села,  і я хотів би,  щоб з  нашого  боку  був  належний контроль  за  виконанням цього закону.  Щоб ми і наш парламент не був схожий на  парламент  союзний,  який  засипає  законами,  які абсолютно  не виконуються.  Але звідки може взятися допомога тому самому фермеру, коли моєму району зменшено на наступний рік фонди по  мінеральних  добривах  на  5 тисяч тонн,  по бензину - на 3,5 тисячі тонн,  палива на 2 тисячі тонн,  по лісоматеріалу - на 2,5 тисячі  кубів,  цементу  -  на  500...  Як бачите,  наш Закон про пріоритетність  соціального  розвідку  села  не  має  під   собою реальних  підстав,  і  ми  повинні  зробити все для того,  щоб ці підстави були. Але це один бік медалі.

 

     Куди ж  піде  цей  фермер,  якщо  ми  йому  не  дамо   змогу господарювати?  Він розгосподарюсться.  В мене інший лист людини, яка зверталася  в  прокуратуру  з  приводу  того,  що  її  батька розкуркулили.  Пише, до батько був простий селянин, безграмотний, трудився, мав декілька гектарів землі, сім'ю - 6 дітей, мав коні, плуг,  борони.  Але  в  1950  році викинули з колгоспу,  признали куркулем.  А в 1951 році переселили в Іркутську область.  Це пише громадянка села Літня Якобюк Надія Семенівна з Млинівщини.

 

     Ось відповідь  прокуратури,  зверніть увагу.  Від начальника відділу загального нагляду  радника  юстиції  Батюка.  "Изучением учетно-архивного дела оснований для пересмотра нет, потому что не обоснованно. Семья были признана кулацкой".

 

     Коли ми не змінимо законодавство і  далі  вважатимемо  цього фермерам куркулем,  у нас не буде ні м'яса,  ні хліба,  ні зерна. Закликаю вас звернути увагу  і  відмінити  існуюиий  закон,  який дискримінує господаря. Дякую за увагу.

 

     42

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Свідерському.  За ним виступатиме Лук'яненко.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.,     начальник     технологічного      бюро Нововолиньського      виробничого      об'єднання      "Оснастка" /Нововолинський  виборчий  округ,  Волинська  область/.  Шановний Голово, шановні депутати! На другій сесії ми прийняли рішення про підвищення   зарплати   вчителям    і    медичним    працівникам. Розглядаються  вимоги  про  підвищення  зарплати шахтарям.  Уже є вимоги  залізничників.  У  мене  є  листи  з   пропозиціями   від будівельників,   від   трактористів   сільгоспхімії   з  вимогами підвищення зарплати і  перегляду  пенсійного  законодавства.  Так само   ми  не  повинні  чекати,  поки  застрайкують  чи  повністю розбіжаться по кооперативах і по закордонна заробітках  інженерно

-   технічні   працівники,   конструктори-технологи,   працівники культури. Поряд із соціальними гарантіями для малозабезпечених ми повинні   вирішити,   чи   будемо  чекати,  чи  гасити  поодинокі професійні.  страйки, чи випереджати ці події. І все це ми можемо зробити знайти кошти тільки тоді,  коли,  як казав про результати поїздки до Швейцарії Леонід Макарович,  поступово  добиватимемося виконаний наших рішень по шляху до суверенності України.

 

     Близько тридцяти  депутатів  підписалися під пропозицією про внесення до порядку денного питання про закриття Ровенської  АЕС. Якщо  це  вже  неможливо на третій сесії,  тс прошу внесги його в порядок денний на четверту сесію.  Дати завдання Уряду і Академії наук   вивчити   ступені   небезпеки   і  можливість  продовження експлуатації Ровенськаї АЕС з доповіддю при роэгляді на четвертій сесії.

 

     Згідно з рішенням союзного Уряду з зарплати трудящих України вже відраховується і процент у союзний пенсійний фонд, без

 

     43

 

     нашої на  те  згоди.  Включена  грабіжницька  система  нових податків  з  підприємств.  Дуже  неприємно,  коли  при  змінах  у союзному законі від нашого Уряду говорять, що ми вводимо ці зміни у себе,  щоб не відстати.  Але ми на те і є народні депутати, щоб захистити свій народ.  І  тому  пропоную  у  зв'язку  з  тим,  що прийнята  стаття  71  Конституція  діяти  так,  що  всі постанови економічно-соціального  і  політичного   характеру,   всі   укази Президента  можуть  діяти  тільки  після ратифікації їх Верховною Радою.

 

     Щоб наші вистраждані економічні закони  не  стали  сізіфовою роботою,  щоб  золотоносні скарби незалежного українського народу належали українському народу,  щоб труд його не став марним, нам, перш  за  все,  потрібно теж поступово,  але ж і найближчим часом створити  професійну  республіканську  армію,  взявши  на   повне забезпечення і розміщення на території України військових частин, створивши їх складу і керівництву всі необхідні соціальні  умови. Слід  також  створити  свою паралельну грошову одиницю,  повністю підпорядкувати структури КДБ Верховній Раді УРСР.

 

     Приклад останніх  років  показує,  що  можлива  ефективна  і злагоджена робота нашого парламенту ;  без взаємних звинувачень і лобових політичних суперечок,  коли на першому місці  ми  ставимо інтереси  народу.  А  тому  пропоную  визнати,  що  Степан  Хмара заарештований  з  політичних   мотивів,   і   проявити   справжню парламентську етику,  і вже без команди зверху зробити відповідну заяву,  показати всьому світу,  що і на Україні можлива  перемога здорового  глузду.  Це  стане  одним  із доказів того,  як сказав Леонід Макарович, що Україна готова до укладення міжнародних угод і їх економічної допомоги, що необхідні умови у нас є.

 

     Але наша  злагоджена  робота  недовподоби  тим,  що вийшли з окопів. Проти кого і з ким - видно неозброенним оком. Я думаю,

 

     44

 

     що, незважаючи на  перший  і  оcтанній  союзний  референдум, Україна  буде  вільною.  Ми  хочемо  і будемо жити у добровільній співдружності  вільних,   незалежних   держав   України,   Росії, Білорусії,  Прибалтики, Закавказзя, а потім Європи та Азії. І хай допоможе нам в цьому Господь Бог  та  сумлінна  праця  і  совість кожного. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Я прошу вас,дотримуватися регламенту.  Встановлено 3 хвилини, не примушуйте мене відповідно діяти.  Слово  надається  народному  депутату Лук'яненку.  За ним виступатиме Порада.

 

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г., член Комісії Верховної Ради Української РСР у  питаннях  законодавства  і  законності  /Залізничний  виборчий округ,  Івано-Франківська  область/.  Шановний  Голово,   шановні депутати!  І7 листопада Верховна Рада Української РСР дала дозвіл на арешт Хмари.  Від того часу починається у нас, до певної міри, нова   сторінка   історії.   Починаються  репресії  з  політичних міркувань.  Ці  регфесії  привертють  увагу  не   тільки   всього українського  народу,  але  й  всього  демократичного світу.  Всі ставляїть питання,  невже такий тяжкий шлях до волі, невже тепер, вириваючись.  з-під тоталітарного режиму, є так багато людей, які хочуть зали--шити той тоталітарний режим?  Невже так багато людей є  і  серед  нас депутатів,  які хотіли б загальмувати історичний процес розвитку демократії і національної свободи?

 

     Я був за кордоном,  і там  дуже  багато  різних  громадських організацій  -  українських,  не українських,  парламентаріїв таі інших. І з подивом дивляться на нас і ставлять собі ті ж питання.

 

     45

 

     Невже рабство,  в якому насилують держави,  залізло нам  так глибоко в кістки, що зараз, коли вже можна було б і переходити до свободи,  ми  ще  самі  не  можемо  перейти  до  тієї  свободи  і чіпляємося  із  старих  тих  міркувань за елементи того старого і душимо ту ж свободу, один одного?

 

     12 числа  почався  суд  над  Демидасем.  Ось  у  Києві,  тут недалеко  зовсім  від  вас  судять  чоловіка  також із політичних міркувань.  Він є голова Комітету відродження католицької  церкви Тернопільської    області    і   активним   діячем   Української9 республіканської  партії.  Той  суд  відбувається  в  малюсінькій кімнатці.   Приїхало  дуже  багато  людей,  хотіли  б  послухати, подивитися. Але для того, щоб ці люди не могли бути свідками, для того,   щоб  легше  було  нав'язати  видумане  т  сфальсифіковане звинувачення,  відбувається  це  все  в   малюсінькій   кімнатці. Врешті-решт продовжується цей ганебний процес,  і тому я хотів би разом з тим зачитати запит,  з якого буде видно,  що ця практика, на   привеликий  жаль,  ще  продовжується.  Отже,  "Прокуроров  і Української  РСР,  депутату  Верховної   Ради   Української   РСР Потебеньку Михайлу Олексійовичу

 

     Депутатський запит  5  лютого 1991 року прокурор міста Києва Шевченко дав санкцію на арешт голови  Руху  Макарівського  району Київської  області  Анджакідзе  Віктора  Олексійовича  за події 2 жовтня   1990   року.   Анджакідзе   -    ліквідатор    наслідків чорнобильської аварії, єдиний годувальник дружини з немовлям, яка отримує 35 карбованців  відпускних.  Старший  слідчий  Управлінні внутрішніх справ міста Києва Шевченко Володимир Федорович пояснив Івану Терновому - голові  Макарівської  організації  УРП  причину арешту такими словами:  "Ваш /тобто Макарівський райком Компартії України/

 

     46

 

     замучив вимогами арештувати Анджакідзе".

 

     Прошу шановного прокурора Потебенька пояснити:

 

     1. Доки правоохоронні органи  республіки  будуть  виконувать накази органів КПРС?

 

     2. Чи  вважаєте  ви  законним арешт,  вчинений прокурором за наказом райкому партії?

 

     3. Чи вважаєте ви за можливе залишити  на  посаді  прокурора міста   Києва  Шевченка,  людину,  що  керується  не  законом,  а вказівками райкому Компартії України?

 

     З огляду на незаконний арешт Анджакідзе Віктора Олексійовича прошу звільнити його з-під варти .

 

     ГОЛОВА. Це   ви   прокурору,  будь  ласка.  Шановні  народні депутати!  Я просив би,  щоб ви мали на увазі, що наші виступи не можуть  розцінюватися як втручання в третю владу.  А якщо в залит до прокурора, то будь ласка, можете його подати. А давати оцінку, хто,  де  і як судить - це вже в втручаннях.  Це вже ми порушуємо те, за що проголосували - свою власну Декларацію. Я хочу, щоб всі це знали.

 

     Слово надається    народному   депутату   Пораді.   За   ним виступатиме Черненко.

 

     ПОРАДА О.М.,  генеральний директор Запорізького  виробничого об'єднання  "Абразивний  комбінат"  /Леваневський виборчий округ, Запорізька область /.

 

     Я уверен, товарищи, все вопросы, которые мы с вами обсуждали сегодня,  вчера,  позавчера  и  так  далее,  имеют  очень  важное значение - суверенитет, самостоятельность, экономика и так далее.

 

     47

 

     А пока мы с вами обсуждаем все это, за нашей спиной решаются очень  важные  вопросы,  предприятия  разоряются.  Я  приведу вам примеры.  Я не понимаю,  почему наше Правительство,  в частности, товфрищ Статинов,  не внес предложение, а вносит наша комиссия по развитию базовой отрасли, о том, что Указ Президента, который был до  29.12.90 года,  называется "Указ Президента СССР о создании в 1991  году  небюджетных  фондов  стабилизации  экономики   СССР". Значит,  он  введен уже в строй?  Только наши предприятия па счет того,  что с  нас  возьмут  незаконно  11  процентов  прибыли  со страхования,  20  процентов  амортизации на полное восстановление основных фондов потеряют  очень  многое.  Причем,  это  полностыо входит в бюджет СССР. Даже не Украины.

 

     Только наше предприятие потеряет на этом 5 миллионов рублей. За  простой  теряет  на  этом  25  миллионов.  И  посчитайте  эти миллионы.  Пока  мы  с  вами  рассуждаем,  от этого в магазине не появится дополнительно  ничего.  Вот  сегодня  Леонид  Макарович, зачитал,  что  у  нас  есть  партия одна,  партия вторая,  партия третья,  партия четвертая, партия пятая. Всем партиям надо думать о  том,  что  же делать,  чтобы наша экономика работала?  Если мы хотим сегодня защищать над  суверенитет,  если  мы  по-настоящему хотим,  чтобы  наша  экономика  Украины,  а я уверен,  она может, работала  в  полном  объеме,  надо,  чтоб  были  приняты   законы экономические.  Кстати,  вот нами предложено,  но в Регламенте не предусмотрено ни одного закона,  в том  числе,  одного  из  самых важных   законов   -   Закона  о  налогообложении,  который  даст возможность всем  видам  независимо  от  их  направления,  решать вопросы.

 

     48

 

     Я сегодня вношу предложение по одному только вопросу.  Прошу сегодня,  сейчас,  срочно принять постановление Верховного Совета Украинской  ССР  "Про  припинення  дії Указу Президії СРСР від 29 грудня 1990 року "Про створення в 1991 році  внебюджетних  фондів стабілізації   економіки   СРСР",   пока   мы   не   примем  свои экономические законы. за это проголосовать. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати   Пропозиція   правильна. Людина,  яка працює на виробництві , бачить, що там робиться. І я розумію, що це не просто емоції - це вже крик душі. І він скрізь, куди б не пішов, куди б не поїхав у нашій великій країні - скрізь почуєш це. Але чи можемо ми так з голосу приймати постанову?

 

     Я пропоную доручити нашим комісіям з питань розвитку базових галузей  народного  господарства і з питань планування,  бюджету, фінансів і цін підготувати відповідно разом з Порадою...  /Шум  у залі/. Якщо в це, то я дам доручення Урядові. /Шум у залі/.

 

     Давайте внесемо документ негайно,  Уряду доручимо це.  Сесій доручає Президії? Гаразд.

 

     Слово надається  народному   депутату   Черненку.   За   ним виступатиме депутат Меньшов.

 

     49

 

     ЧЕРНЕНКО В.  Г.,  головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату /Горлівський -  Микитівський  виборчий  округ, Донецька область/.  Уважаемые депутаты! Уважаемый Председатель! Я в своем  3-минутном  выступлении  позволю  себе  остановиться  на проблемах,  связанных  о  угольными производствами.  Ко мне как к народному  депутату  обратились  трудящиеся  шахты   "Комсомолец" производственного   объединения   "Артемуголь"  города  Горловка. Работают  они  на  производстве,   связанном   о   компрессорными установками.  Это  те  установки,  которые  находятся  в  регионе центрального  Донбасса   и   вырабатывают   сжатый   воздух   для энергетических   потребностей  шахт.  Вот  мне  как  врачу  очень непонятна та ситуация, которая складывается для женщин, работащих на этих установках.  Работают там в основном женщины. Представьте себе ситуацию, когда шум стоит до 10 децибел и выше. Режим работы такой;  50  минут одна находится на 5-6 компрессорных установках, 10 минут отдыхает,  якобы в  антишумовой  комнате.  Рабочий  день продолжительный.   Кроме   того,   высокая   температуре,  плохая вентиляция,  наличие в  примеси  масляных  паров  создает  крайне неблагоприятные условия.

 

     С аналогичным    депутатским    запросом   я   обращался   в Министерство труда, в Комитет по углю Получил ответ, напоминающий очередную отписку о том,  что сами производства должны решать эти вопросы. Но суть решения вопроса

 

     50

 

     не только в замене этих установок,  а в тех льготах, которые необходимо  предоставить  этим  женщинам.  А они требуют льготных условий выхода на пенсию,  выплаты им вознаграждения  за  выслугу лет и устранения вот тех вредных факторов,  которые существуют на производстве.  К сведению:  те работники,  которые заняты и  ныне работают   на  этих  компрессорных  установках,  в  основном  все страдают гипертонической болезнью,  невритами слуховых  нервов  о последующей глухотой, неврастенией и язвенной болезнью.

 

     И вторая  проблема,  которую  я  хочу  поднять  -  о  быте и социальной ситуации.  Мне абсолютно непонятна  вот  та  ситуация, которая  складывается в шахтерских поселках и Никитовском районе. Не решаются проблемы по элементарному освещению, по газификации и по   созданию  более  оптимальных  условий  проживания  шахтеров. Отсутствуют канализация.  центральное отопление. Производственное объединение  "Артем-уголь"  вроде  бы пытается что-то делать,  но проблемы не решаются.

 

     Есть у  нас  Горловское  предприятие  энергетических  сетей, возглавляемое товарищем Парасунько.  Если так он дальше его будет возглавлять,  то поселок шахтерский останется без света.  Вечно у предприятия нет проводов,  столбов. Мне кажется, у его работников просто нет желания. Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Меньшову,  За ним виступатиме депутат Сватков.

 

     51

 

     МЕНЬШОВ В.О.,   голова   колгоспу  імені  крейсера  "Аврора" Нікопольського     району     /Південний     виборчий.     округ, Дніпропетровська область/.  Товарищи депутаты!  Леонид Макарович! 17 октября прошлого года Верховный  Совет  УССР  принял  Закон  о приоритетности  социального  развитая  села  и  агропромышленного комплекса  Украины,  Все  жители  села,  труженики  вздохнули   с облегчением,   думая   о  том,  что  к  селу  повернулись  лицом. Действительно,  селу помогут, Но сегодня, прямо скажу, этот закон не выполняется.  За истекший период не поступило дополнительно ни одной  копейки  материальных  ценностей,  ни  одной  копейки   на строительство объектов соцкультбыта за счет бюджета.  Более того, сельское хозяйство рассматривается снова как объект выкачки денег и грабежа.

 

     В 1991 году на колхозы увеличились налоги на прибыль. Помимо налогов  на  фонд  оплаты  труда  колхозников,  на   транспортные средства,    содержание   и   строительства   дорог,   оставшихся неизменными,  добавились отчисления на соцобеспечение.  С 2, 4 до 20  процентов  от  фонда  зарплаты  и  11 процентов добавились на стабилизацию экономики республики.

 

     Распоряжения Президента  отчислять  от  фонда   зарплаты   1 процент в пенсионный фонд Союза, 5-процентный налог на реализацию продукции,  планируется налоги на землю,  за природные ресурсы... Увеличились  проценты  за  кредит  -  до  10 процентов.  То есть, платежи возрастут в среднем в 3-3,5 раза по сравнению с  периодом до  принятия  закона.  Если взять какой-то хороший колхоз,  то он платил всех платежей около 800 тысяч. Сейчас же будет платить 2,5 миллиона рублей.

 

     А что  делается  с повышением цен на материально-технические средства?  Они   увеличились   в   2-3   раза.   Проектно-сметная документации  по  строительству перерассчитывается на коэффициент 1,8, нет материалов, подрядчиков на строительство на селе. Бюджет формируется  сверху,  а на места выделяются крохи.  Встает прямой вопрос:  как же выжить бедному крестьянину в  этой  ситуации,  не гово-ря   уже  о  возрождениии  крестьянина  как  хозяина  земли, носителя морали и национальной культуры?  Даже за  электроэнергию продолжают  платить постарому,  а не по 1 копейке за киловатт.  В Законе, статья 18 записано, что процентные ставки за кредиты,

 

     52

 

     полученные предприятиями и организациями АПК до  І  сентября 1990 года,  не меняются. Однако письмо Агропромбанка Госагропрому СССР  /  N  23  от  04.01.1991  года/  утверждает,  что  принятое Госбанком   СССР   решение   о  повышении  процентных  ставок  не противоречит закону УССР.  Облфинотдел рекомендует и одновременно дает  указание  налоги и неналоговые платежи вносить в бюджет в І квартале этого года предприятиям и организациям в соответствии  с законодательными актами СССР.

 

     Где же   суверенитет  Украины,  где  же  верховенство  наших законов по отношению к решению Союза и  распоряжению  Президента? Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Сваткову.  Після нього виступатиме Головко.

 

     СВАТКОВ Л.Б.,  голова Миргородської районної  Ради  народних депутатів,  перший  секретар  Миргородського  міськкому Компартії України  /Миргородський  виборчий  округ,  Полтавська   область/. Шановні народні депутати!  Шановний Голово! Я розумію, що всі вже стомилися,  але я просив би вислухати.  Думаю,  що  питання,  які хвилюють   мене   сьогодні,   хвилюють  також  багатьох  народних депутатів,  а,  можливо,  окремі народні депутати цих питань і не знають.

 

     Сьогодні виникають  серозні протиріччя між роботою Верховної Ради і діями  Уряду,  між  тими  законами,  які  ми  приймаємо  і підзаконними та нормативними актами нашого Уряду.  Тим більше, що ці закони готуються разом  в  комісіях  із  спеціалістами  Уряду. Доповідають  з  трибуни заступники міністрів,  міністри,  а потім одним розчерком пера закон можна покласти під сукно.

 

     53

 

     Я можу наводити безліч прикладів.  Хотів підтримати депутата Меньшова, коли стаття 18 Закону про пріоритетний розвиток села... Відмінюються процентні  ставки,  одним  розчерком  пера  депутата Гетьмана,  який  тут  до  трибуни виходив,  з мікрофона виступав, перекреслена  взагалі.  Цей  підзаконний  акт  не  має  здорового глузду, бо закон зворотної сили не має.

 

     Тим підприємствам і організаціям АПК, які брали кредити за 5- 7 років,  сьогодні змінюоть процентні ставки.  На запит прокурору республіки від двох комісій відповіді немає.  Гетьман знову видає таку інструкцію,  якщо не переукладати договори, то буде плата до 25 процентів.  Це ж наш депутат, який сидить у залі, який голосує і який перекреслює нами ж прийнятий закон.

 

     І друге питання.  25 грудня ми приймали  Закон  про  бюджет. Стаття   6   -  "Видатки  республіканського  бюджету"  передбачає підвищення заробітної плати вчителям  і  медикам,  і  передбачено ви-датків з цієї статті - 1 мільярд 600 мільйонів карбованців.

 

     Рада Міністрів  11  січня,  буквально  через 15 днів,  видає постанову N 14,  де все це знову перекладено на місцевий  бюджет. Ми  з  вами  тут  проголосували  за  видатки  з республіканського бюджету,  а це перекладено на місцевий бюджет.  Там,  де місцевий бюджет  сьогодні не формується,  там,  де великий дефіцит,  знову заробітну  плат  вчителям  підвищувати  ні  з  чого.  Ми  з  вами проголосували,  міністр  фінансів доповідав,  а новим гпдзаконним актом все це перекреслено.

 

     Шановний Леоніде Макаровичу!  Я просив би вважати мій виступ запитом   до   Уряду   стосовно   цих  питань  і  дати  доручення Секретаріату направити його в Уряд,  і щоб Уряд нас з цих  питань проінформував. Дякую за увагу. /Оплески/.

 

     54

 

     ГОЛОВА. Правильно.  Я даю таке доручення Секретаріату. Слово надається  народному  депутату  Головку,   за   ним   виступатиме Бондарчук.

 

     ГОЛОВКО Ю.П.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях   екології    та    раціонального    природокористування /Нікопольський   виборчий   округ.   Дніпропетровська   область/. Уважаемые депутаты!  На-ше поколение так безобразно  отнеслось  к первозданным  источникам  воды,  что  человеку,  живущему  в наше время, не только наблюдать эту красоту, но и напиться чистой воды не предоставляется возможным.

 

     Безобразно мы  относимся  к  естественным  водоемам  рек.  И поэтому  мы,   выражаясь   экологическим   языком,   подходим   к катастрофе.  Если  сейчас  не  принять  действенных  мер,  то  мы скатимся еще дальше.  Размещение Запорожской АЭС там, где выше по течению  расположены пять плотин ГЭС,  не соответствует союзным и международным нормам,  не говоря уже о здравом смысле.  Это может привести  когда-то к непоправимым бедам.  Сейчас уже игнорировано питьевое и рыбохозяйственное значение водохранилищ, расположенных на  Днепре.  Особенно тяжелое положение в городе Никополе.  В чем дело?

 

     А дело в том,  что тут нет  артезианских  запасов  подземных вод.   Вся   Европа  пьет  воду  артезианскую,  а  мы  используем варварский способ - пьем поверхностные  воды.  И  нужно  говорить правду  о  том,  что  мы  пьем.  В  Каховском  водохранилище есть плутоний,  цезий - 136,  стронций,  фосфор и азот -  вся  таблица Менделеева. Очевидно, нужно потребовать принять закон об охране и сохранности подземных,  подгрунтовых вод и спасать город Никополь и   другие   города   подведением  артезианской  воды  с  далеких расстояний.

 

     55

 

     Конечно, построить такой грандиозный водовод можно лишь  при условии политической,  экономической самостоятельности Украины. И тут нужна гражданская активность.

 

     Качество воды в водохранилище,  безусловно,  сказывается  на качестве  воды  города  Никополя.  Технология подготовки питьевой воды устаревшая.  А ведь расстояние от водозаборных сооружений до Запорожской  АЭС  -  около  шести  километров.  Необходимо срочно решать проблему строительства нового водозабора.  Я  считаю,  что социально справедливо будет,  если Совет Министров Украинской ССР выделит средства для строительства нового водозабора  для  города Никополя.

 

     Товарищи депутаты!    Беды,    связанные   с   экологическим загрязнением, останутся с нами, если мы будем сидеть сложа руки и никаких  мер  не  принимать.  Только действенность выведет нас из того состояния,  в котором мы оказались. Мы должны помочь природе очиститься.   Прошу  поднятый  мной  вопрос  считать  депутатским запросом. Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Бондарчуку,  за ним виступатиме Маслрв.

 

     БОНДАРЧУК А.І.,  власний кореспондент газети "Голос України" по Волинській області  /Горохівський  виборчий  округ.  Волинська область/.

 

     Шановний Леоніде  Макаровичу,  шановні  депутати?  Я  ще раз звертаюся з проханням включити в порядок денний в міру готовності питання  про  пріоритетний  розвиток промисловості,  яка випускає товари і продукти харчування для дітей.

 

     56

 

     Я вже виступав з  таким  проханням,  і  ця  пропозиція  була проігнорована.  Було  сказано,  що  в  нас  тепер  багато чого не вистачав.  Це правильно.  Але в подібних ситуаціях  були  й  інші держави,  і вони знаходили якісь резерви,  як не дивно.  Подумали про майбутнє,  про дітей і приймали подібні рішення. Це не просто забаганка. Нам треба думати про наше майбутнє, про нашу державу і про наш генофонд.  Ми постійно приймаємо постанови про поліпшення соціальної забезпеченості інвалідів,  малозабезпечених, учасників ліквідації Чорнобильської аварії,  окремих груп населення.  І  це потрібно  робити.  Але  діти - найбільш незахищена частина нашого суспільства.  І вони нам не можуть сказати,  що їм  треба.  А  ми довго жили під лозунгом, що в нас є один привілейований клас - це клас дітей.  У цього привілейованого класу  зараз  немає  взуття, одягу,  їжі.  Немає іграшок.  їхні мами пишуть скарги,  і держава може шляхом пільг поліпшити  ситуацію.  В  Декларації  про  права дитини  сказано  те  ж  саме:  цивілізова -не суспільство повинне віддавати дітям все найкраще.  Я не кажу, що приймати закон треба зараз же.  його треба підготувати, і щоб на наступній сесії він у нас був у порядку денному.

 

     Я хотів порушити ще деякі питання.  Це вже  з  іншої  сфери, котра торкається кожного з нас. Сьогодні про це говорилося. Маємо багато нарікань на той порядок,  який склався у нас з  виступами. Справді,  добитися  виступу  - нелегка справа.  Встигає той,  хто ближче до мікрофона чи Секретаріату і таке інше.  За  Регламентом ми повинні подавати записки тоді,  коли оголошено питання. От всі й біжать,наче за дефіцитом. І зал порожніє. А можна розв'язати це питання  завдяки  нашій електронній системі.  Я розмовляв з цього приводу із спеціалістами. Кожен натисне кнопку система розташує в порядку  черги  і надасть слово.  І треба,  щоб це всі ми бачили. Спасибі.

 

     57

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Маслову.  Більше виступаючих немає,

 

     МАСЛОВ М.І.,  заступник  начальника  по  політичній  частині Центрального  військового  санаторію   "Хмільник"   /Хмільницький виборчий округ,  Вінницька область/. Уважаемые товарищи депутаты! 15 февраля 1989 года последний  советский  солдат  покинул  землю Афганистана.  С  тех  пор  этот  день  отмечается как День памяти погибших в Афганистане.

 

     Два года прошло с того момента,  война уже становится частью истории.  Меняются и еще будут меняться оценки этой войны. Коекто хотел бы вычеркнуть ее из памяти народной,  а другие,  спекулируя на ней, хотят разыграть "афганскую карту" в политической игре.

 

     Конечно, история  не терпит сослагательного наклонения.  Она беззащитна.  Но хотим мы того или нет,  через  Афганистан  прошли более  ста  тысяч  наших земляков.  Две тысячи шестьсот пятьдесят инвалицов принесла война на Украину. Более двух тысяч погибли, 66 пропали без вести.

 

     Что значила  для  нас эта необъявленная война в Афганистане? Это беда,  народная боль.  Теперь ясно, что эти горькие события в ряду других предопределили те перемены, которые происходят сейчас в стране. Оттуда вернулись солдаты не только опаленные войной, но и   приобретшие   ту  силу  характера,  которая  теперь  особенно необходима нам всем.

 

     Бывшие афганцы входят в такую непростую  сегодняшнюю  жизнь. Все    они    нуждаются    в    защите:   правовой,   социальной, психологической. В то же время мы, афганцы, с болью замечаем, что официальные  органы  сейчас  предпочитают  все реже вспоминать об афганской войне, а

 

     58

 

     заодно и о тех,  кто беззаветно  и  честно  выполнял  приказ Родины.  Отодвигают  на  второй  план тревогу за судьбы тех,  кто вернулся   из   пламени   войны   искалеченным.   Сотни,   тысячи интернационалистов испытывают унижения при решении своих жилищных проблем,  трудо устройстве на работу,  установлении инвалидности, лечении.

 

     Даже сейчас, в этом зале, я не хочу вас к чему-то призывать, но послушайте,  гул стоит какой.  Никому это не надо. Мы не нужны были,  когда  находились в Афганистане,  мы не нужны и сейчас.  Я говорю о тех, кто вернулся.

 

     Еще труднее семьям  погибших.  Их  горе  нередко  выливается слезами   обид   и   беспомощности   перец  непробиваемой  стеной чиновничьего равнодушия.  Возникает масса юридических, финансовых и медицинских проблем. Те, кто пролил кровь на земле Афганистана, должны жить достойно,  чувствовать постоянную заботу  государства сейчас,  а  не  через  десятилетия,  как  это  случалось  в нашей истории. Афганская рана продолжает кровоточить.

 

     15 февраля,  в День памяти - все бывшие воины-афганцы вместе с  народом  Украины  скорбят  по  погибшим  и  выражают  глубокое соболезнование матерям,  отцам,  вдовам и детям воинов,  отдавших при  выполнении воинского долга свои жизни.  Жизнь всех павших на афганской земле должна  продолжаться  в  нашей  памяти,  в  нашей совести.

 

     Уважаемые депутаты!  От  имени  Комиссии по делам ветеранов, пенсионеров,  инвалидов,  репрессированных,  малообеспеченных   и воинов-интернационалистов   прошу   вас   почтить   память  наших земляков, погибших в Афганистане, минутой молчания. Спасибо вам.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, у вас є орієнтовний графік нашої подальшої роботи.

 

     59

 

     підкреслюю, що   він   орієнтовний,   оскільки  складений  з урахуванням того, що у нас сьогодні підготовлено для обговорення. Але  тут  було  багато  пропозицій порушити насамперед економічні питання.  Я з ними згоден.  Ми цей час використаємо і  доб'ємося, щоб  такі проекти були подані до Верховної Ради від тих,  кому це належить подати, і вони розглядатимуться в першу чергу.

 

     Ще одне.  Тут написано - 25 лютого,  понеділок,  але  у  нас завжди  складається  така  ситуація,  що  не  всі  з'їжджаються в понеділок.  То якщо б  була  ваша  ласка,  ми  б  попросили  всіх приїхати 26,  і роботу можна розпочати 26,  тим більше, що ми вже лютому перебрали всі дні, згода?

 

     Оголошується перерва до 26  лютого.  Плідної  вам  роботи  в округах і комісіях, шановні депутати.

 

     60

 

     ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ

 

     ХИЛЮК О.О.,  перший  заступник  голови Бердичівської міської Ради   народних   депутатів   /Бердичівський   виборчий    округ. Житомирська  область/.  Шановні народні депутати!  Якщо ми з вами маємо намір побудувати правову  державу,  то  давайте  не  будемо заплющувати  очей  на політичні реалії.  3"їзд народних депутатів Союзу Радянських Соціалістичних  Республік  прийняв  рішення  про референдум: бути чи не бути Союзу? Це така х реальність, як і те. що народних депутатів СРСР  від  України  обирали,  наші  з  вами виборці.  Ці  депутати  є,  вони  виступають  з  цієї трибуни,  а прийнятий ними закон в правовій державі треба виконувати.  Тоді і ваш авторитет у законотворчій роботі зросте.

 

     Сьогоднішнє обговорення,    яке    запропонувала    Президія Верховної Ради щодо змісту бюлетеня,  є не тільки  недоречним,  а його  можна  оцінити  як  бойкот рішень З'їзду народних депутатів СРСР;  Указу  Президента  СРСР.  Це  такий  те  нонсенс,   як   і обговорення  у  нашому  парламенті  резолюції  ООН  щодо  події у Перській затоці після її прийняття в Нью-Йорку.

 

     Часто з цієї трибуни звучали заклики, що Союз треба створити знизу, а не згори. Застерігали, що, можливо, центр залишиться без Союзу.  То давайте дамо можливість  народу  України  демократично засувати  і  визначитися  з  цього  приводу,  бо  ніхто  з вас не заперечить,  що  суверенітет   народу   України   складається   з суверенітету кожної окремої людини.

 

     Давайте не  вдаватися  до  політичних викрутасів,  вводити в оману людей новими текстами, не обмежувати їхніх прав. Закликаю

 

     61

 

     повірити в     розсудливість     і      мудрість      нашого багатонаціонального народу.

 

     Я впевнений, що не тільки мої виборці не уповноважували мене за них вирішувати,  де їм жити - чи в Союзі, чи поза його межами. На  важливі життєві складні питання відповідатимуть самі.  Я знаю одне: ми не Кайдашева сім'я, ми вросли один в одного.

 

     З цього   приводу   дозвольте   мені   зачитати   коротеньке звернення, яке надійшло від моїх виборців:

 

     "До народних  депутатів УРСР,  всіх народів України!  Дорогі співвітчизники!  У республіці  склалася  вкрай  важка  економічна ситуація.  Полиці  в магазинах порожні.  Підприємствам доводиться працювати  нестабільно  через  відсутність  сировинних  ресурсів. Життєвий  рівень  людей  праці  падає  з  кожним  днем  внаслідок стихійного підвищення цін на товари першої необхідності. Причиною цього  є  дестабілізація  економічних відносин між республіками і регіонами   країни   на   основі   політичної   та   національної роз'єднаності суспільства.

 

     Ми всі  стомилися жити в таких умовах,  кінця яким не видно. Окремі депутати  всіх  рівнів  безсоромно  виступають  від  імені всього народу і закликають до дій, якими хочуть задовольнити свої особисті інтереси  та  амбіції.  Ось  і  тепер  на  третій  сесії Верховної  Ради  УРСР  знову  прозвучалислова  Левка Лук'яненка й інших депутатів  про  те,  що  народ  республіки  не  готовий  до проведення 17 березня 1991 року референдуму. Якщо таке станеться, референдум не відбудеться,  то ще більше загостриться  економічна ситуація, знизиться життєвий рівень людей праці.

 

     Нехай депутати виступають від імені своїх виборців, а не від імені всіх народів України. На референдумі вони самі вирішать, де їм бути і з ким. Підкреслюємо що таку можливість

 

     62

 

     їм дасть тільки референдум.

 

     Закликаємо Верховну   Раду  України,  всіх  жителів  України підтримати Указ Президента СРСР про проведення  17  березня  1991 року референдуму з текстом, єдиним для всіх республік.

 

     Звернення прийнято    на    загальних    зборах    колективу Бердичівського заводу транспортного машинобудування  Житомирської області. Протокол N 6 від 6 лютого 1991 року.

 

     ЧОБІТ Д.В.,  член  Комісії  Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного  відродження  /Бродівоький  виборчий округ,  Львівська  облаcть/.  Шановний Голово!  Шановні депутати! Референдум,  який вперше на Україні буде проведений  17  березня, дасть  відповідь  на  одне з найважливіших питань,  що хвилюють і партократів і демократів. Безумовно, що формулювання, закладене в бюлетень,  повинно  бути лаконічним,  конкретним і чітким.  Такої чіткості і конкретності нема в запропонованому  тексті  бюлетеня, де власне є кілька питань:  і про рівноправність республік, і про гарантії  громадянських  прав,  і   про   свободу   національного розвитку, і про оновлену федерацію.

 

     Про яку   оновлену   федерацію,   про   яку   рівноправність суверенних  республік  можна  вести  мову,  коли  в  саму  основу постанови  Верховної  Ради  СРСР  про  проведення  референдуму  з питання збереження СРСР закладено несправедливість  та  ущемлення прав  суверенних  республік?  Відповідно до статті І Закону Союзу РСР про розмежування повноважень  між  Союзом  РСР  і  суб'єктами федерації  союзні  республіки визнані суверенними державами,  які мають  усю  повноту  влади  на  своїй   території   поза   межами повноважень,  переданих ними у відання Союзу РСР.  Українська РСР ніколи не

 

     63

 

     передавала - ні центру,  ні іншим республікам -  повноважень для  піклування  про  збереження  державного утворення під назвою "Радянський Союз" та його форми.  Отже,  ця функція і  проведення союзного  референдуму  з  цього  питання є виключною компетенцією республік,  а  не  центру,  який  уже   давно   перетворився   на шістнадцяту республіку і не рахується з суб'єктами федерацій, діє методом відвертого тиску і воєнної диктатури, про що засвідчили і останні події в Прибалтиці.

 

     Я повністю  погоджуюся  з  думкою  Президії  Верховної  Ради України,  що формулювання питання,  винесеного на  референдум,  є нечітким, неконкретним і некоректним.

 

     Гадаю, що   в   запропонованому  питанні  референдуму  можна залишити  лише  першу  частину:  "Чи   вважаєте   ви   необхідним збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік?"

 

     Решту - опустити.  Зайве нагадувати, що суверенні республіки є рівноправними, оскільки вони рівноправні перед центром в одному цілковитому безправ'ї.  Не варто в бюлетені писати обіцянки і про гарантії майбутніх прав  і  свобод  людини,  оскільки  всі  добре знають,   якими   свободами  і  правами  користувалися  радянські громадяни  так  званих  суверенних  республік  Радянського  Союзу вподовж  всієї  історії.  Ці  права  і  гарантії добре висвітлені організованими  голодоморами   1922,   1932-1933,   1946   років, репресіями  1920-1950  років,  скріплені  діяльністю  НКВС  і КДБ протягом 1950-1980  років,  підтверджені  саперними  лопатками  і отруйними  газами  в Тбілісі,  кулеметами і бронетранспортерами в Баку і Єревані,  танками і кулями  із  зміщеним  центром  ваги  у Вільнюсі і Ризі.

 

     64

 

     Народ повинен  приймати  рішення на основі того,  що він вже добре знає,  а  не  на  основі  чергових  пустопорожніх  обіцянок світлого майбутнього, до якого КПРС та її поводирі вже вели народ нечесною, темною і нечистою дорогою.

 

     Запланований в республіці референдум  -  це  виявлення  волі народу України щодо того,  як він хоче жити на своїй землі,  а не нав'язування йому думки про те.  як мають жити народи  Прибалтики чи Закавказзя.

 

     Тому пропоную  внести у бюлетень референдуму запитання,  яке стосується передусім України. Думаю, що воно повинне звучати так:

 

     "Чи хочете ви,  щоб Україна стала незалежною  державою,  яка самостійно   вирішує  всі  питання  внутрішнього,  і  зовнішнього життя?" - Так? -Ні.

 

     Це формулювання  дасть  можливість   виявити   волю   народу України.  Воно  не замикає дорогу до жодних союзів,  але всі вони повинні укладатися тільки після того,  як  Україна  cтане  дійсно суверенною.  І  як  суверенна  держава  вона може укласти Союзний договір на основі загальноприйнятих норм міжнародного права.

 

     65