Стенограма пленарного засідання

11 лютого 1991

 

ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР.  11 лютого 1991 року. 10 година.

 

 

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго   ранку,   шановні   народні   депутати!  Ми вибачаємося за  те,  що  запізнилися.  Не  могли  ніяк  закінчити засідання  Президії  Верховної  Ради  - трохи затягнулося.  Ось і Президія  йде.  Реєструйтесь,  будь   ласка,   а   то   без   вас зареєструємось.

 

     Прошу всіх зареєструватися. В залі - 349 народних депутатів. На сьогоднішнє засідання виносяться такі питання:

 

     1. Про проект Закону УРСР про внесення змін і  доповнень  до Кодексу законів про працю Української РСР при переході республіки до ринкової економіки /друге читання/.

 

     2. Про порядок денний,  організацію та висвітлення  засобами масової   інформації   роботи   третьої   сесії   Верховної  Ради Української РСР.

 

     3

 

     3. Про проект Закону УРСР  про  оренду.  Можемо  розпочинати роботу? Другий мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ,  м.Київ/. Є до вас,  Леоніде Макаровичу, запитання. За повідомленням радіо, у  Москві  інтенсивно  йде  заключна  стадія  підготовки Союзного договору.  Дуже важливо було б нам знати,  хто від  України  бере участь   у   цій   роботі  і  хто  наділяв  повноваженнями  наших представників?

 

     КРАВЧУК Л.М.  Ну,  по-перше,  не заключна стадія ,  а тільки вирішується  або  ж  /неточне  слово  я  вжив/ не вирішується,  а обговорюється один з розділів Союзного договору.  Це  розділ  про розподіл  повноважень  між  Союзом  РСР  і  суб'єктами Федерації, республіками.  Проходить  дискусія  тільки   навколо   одного   з розділів.  А  по-друге,  у цій дискусії на одному з засідань Ради Федерації брав  участь  Голова  Ради  Міністрів.  Зараз  там  наш представник  -голова  Комісії  Верховної  Ради  Української РСР з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних  відносин.  Ці  повноваження  згідно з прийнятими рішеннями покладені  на  Голову  Верховної  Ради.  За  дорученням Верховної  Ради  він  мав брати участь безпосередньо в розробці і підписанні Союзного договору.  Але поки що Голова Верховної  Ради не  бере такої участі і не підписує.  І без Верховної Ради,  як я вже не раз говорив, нічого не підпише. Що ми тут приймемо з вами, те і підпише.  Зараз іде попередня консультативна робота. Тому за моїм дорученням

 

     4

 

     у цій консультативній роботі бере участь голова комісії. Але він, підкреслюю, нічого там не вирішує і вирішувати не буде. Ми з Вами будемо вирішувати тут,  у Верховній Раді.  Я вже на цьому не раз наголошував. Можна приступати до роботи?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Можна.

 

     ГОЛОВА Миколо Петровичу, прошу вас.

 

     БІЛОВЛОЦЬКИЙ М.П., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях соціальної політики та праці /Жашківський виборчий округ.  Черкаська  область/.  Шановні народні депутати!  Декілька слів  для  пояснення.  До  законопроекту  про  внесення  змін   і доповнень до Кодексу законів про працю Української РСР пропозиції і зауваження від комісій,  а  також  окремих  народних  депутатів надходили протягом двох місяців.  При обговоренні цього проекту в першому читанні всього висловлено  127  пропозицій  і  зауважень. Комісія  у питаннях соціальної політики та праці разом з Комісією у  питаннях  законодавства  і  законності  за   участю   фахівців Управління справами Ради Міністрів,  міністерств праці,  юстиції, фінансів,  Державного  комітету  по  статистиці,  Ради  федерації незалежних    профспілок    України,    наукових    консультантів Секретаріату Верховної Ради республіки всі побажання  надзвичайно уважно і, я б сказав ретельно розглянула.

 

     До обрахування  фінансових витрат /а тут чимало статей,  які порушують саме  цю  справу/  на  виконання  пропозицій,  внесених народними депутатами, були залучені фахівці з Держкомекономіки,

 

     5

 

     Мінфіну, Мінпраці республіки.  Загалом на даному етапі треба буде переглянути близько  30  відсотків  статей,  тобто  десь  85 статей з 265-и, які сьогодні є у Кодексі.

 

     Тепер хотів  би  буквально концептуально звернути вашу увагу на три такі пропозиції. Чим ми керувалися, коли розглядали, прямо скажемо, непогані пропозиції, які надходили?

 

     Перш за все ми враховували, які зміни і доповнення посилюють механізм  соціального  захисту   населення.   При   цьому   також враховувалась    наявність   наших   економічних   і   фінансових можливостей та умов для практичної реалізації  їх  у  республіці. Наприклад,  реалізація  пропозицій депутатів по комплексу статей, пов'язаних з поліпшенням умов праці жінок, - це статті 174, 186 - додатково потрібно буде 6,5 мільярда карбованців.

 

     По-друге - наскільки запропоновані зміни реально відкривають можливості для розширення прав підприємств у застосуванні  різних видів і форм регулювання трудових відносин з працюючими.

 

     По-третє, наскільки   терміново   та   чи   інша  пропозиція потребує, щоб її саме тепер вносити в існуючий Кодекс законів.

 

     Що я маю на увазі?  Ми повинні будемо  прийняти  закони  про зайнятість  населення  та про соціальний захист,  наприклад,  про соціальний захист інвалідів та інші.  І тоді  вже  в  остаточному варіанті можна було б внести ті зміни, які пропонують депутати.

 

     Дозвольте тепер  перейти  до постатейного обговорення даного проекту.

 

     Що стосується назви.  Назва була змінена у першому  читанні. Вона запропонована в такій редакції. Пропозицій не надійшло.

 

     6

 

     Головує Перший  заступник  Голови Верховної Ради Української РСР Плющ І.С.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми будемо зберігати існуючий  у  нас  порядок  і будемо  голосувати тільки ті поправки,  на яких будуть наполягати депутати, що їх вносили.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Щодо преамбули. Народний депутат Мельничук вніс   пропозицію   замість  слів  "Права  розпоряджатися  своїми здібностями до продуктивної і творчої праці" записати  "право  на працю".

 

     Я хотів  би  сказати,  що  все  ж  таки  доречніше  залишити формулювання,  запропоноване комісією,  бо те  формулювання,  яке пропонував депутат Мельничук не знайшло відображення у Законі про власність,  який ми обговорювали.  Тому, на нашу думку, до даного закону   більше  підходить  якраз  формулювання  такого  широкого змісту, яке запропонувала комісія.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи буде інша аргументація у депутата Мельничука? Не наполягає. Далі.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.   Є  така  пропозиція  -  зняти  преамбулу взагалі. Пропонує народний депутат Піскун.

 

     Я хотів би звернутися до депутатів і сказати,  що  преамбула існуючого  Кодексу  має  такий  зміст,  що його не змінити просто неможливо, враховуючи і реальності життя, які нас з вами сьогодні оточують.

 

     Тому я  проти  запропонованого.  Та я хотів би додати,  як і фахівці кажуть, що кожен закон ...

 

     7

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Піскун не наполягає. Далі.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Немає заперечень?  Переходимо до  статей. Частина    перша    статті    2.   Народний   депутат   Мельничук запропонував... Я думаю, немає потреби зачитувати. У вас текст в, усі мають порівняльну таблицю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перша сторінка, друга колонка, останній абзац.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Так.  Я  хотів би сказати,  що пропозиція відхиляється, тому що державна гарантія перепідготовки розкрита в проекті Закону про зайнятість. Йдеться про те, що держава створює умови для підготовки і перепідготовки.

 

     Частина друга.  Враховано.  Я хотів би зупинитися  якраз  на пропозиції  народного  депутата Шишкіна,  що стосується страйків. Мені здається,  що страйки - це одна з  форм  вирішення  трудових конфліктів. І саме в частині 2 ми дали ширше формулювання: "та на вирішення   колективних   трудових    конфліктів    /спорів/    у встановленому  законом  порядку..."  Тобто те,  що депутат Шишкін запропонував, є у ширшому тлумаченні в останньому абзаці.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття  2.  Народний   депутат   Андріяка вносить пропозицію після слова "статі" додати слово "віку" і далі за текстом.  Відхилено,  бо ми  повинні  враховувати  особливості використання праці молоді,  ми будемо казати: є і 16, і 17 років. Отже, пропозиція не підходить.

 

     8

 

     ГОДОВУЮЧИЙ. Погоджується.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Зняти слово "походження" пропонує народний депутат Мельничук.  Комісія вважає - відхилити.  Формулювання є в Декларації про державний суверенітет України.

 

     Стаття 22.  Комісія у  питаннях  законодавства  пропонує  її виключити   у   зв'язку  з  новою  редакцією  статті  3,  Комісія погодилась, бо стаття 22 ввійшла до нової редакції статті 3.

 

     Щодо статті 3.  Депутат Мельничук вносить пропозицію  перший абзац   доповнити  словами:  "а  також  на  самих  власників  або уповноважені ним органи".  Це більшою мірою відповідає статті 22, яку  ми  вже  виключили.  А зауваження Враховано в новій редакції статті 3.  Якщо уважно прочитати, то якраз тут сказано про те, що законодавство Української РСР про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ і так далі.

 

     Статтю 3 викласти в такій редакції...  Це пропозиція Комісії у питаннях діяльності Рад народних депутатів.  Врахована частково у  новій  редакції:"...їх  статутами  і  чинним  законодавством". Маються на увазі колгоспники, орендне підприємство і ті люди, які зайняті індивідуальною трудовою діяльністю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  депутати!  Справа  в  тому,  що  в  цих таблицях, я бачу, нема статті 1. На тих статтях, до яких надійшли поправки,  Микола  Петрович  детально   зупиняється,   аргументує позицію  комісії  -  чому пропозиція врахована частково,  чому не врахована.  Поки що ніхто з депутатів не наполягає на голосуванні своїх  пропозицій.  Тому є пропозиція голосувати розділ в цілому, якщо не буде хтось наполягати на голосуванні за статтями.

 

     9

 

     Можна так поставити? Можна. Будь ласка. Тут багато сторінок, ми будемо тільки те й робити, що голосувати.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Давайте голосувати. Перший абзац статті 3. Зупинилися  на  статті  3.  Депутат  Піскун  вносив   пропозицію. Врахована частково у новій редакції. Тут сказано: "які займаються індивідуальною трудовою  діяльністю".  Це  зауваження  враховано. Враховано  й те,  що є нижче.  Депутати Півень,  Ківшик,  Панасюк вносили пропозицію:  абзац перший  доповнити  словами;  "а  також регулюються їх статутами". Це маються на увазі колгоспники та ті, хто працює в орендних колективах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Петровичу!  У  зв'язку  з  тим,  що  одні наполягають на постатейному голосуванні... Я вносив пропозицію, і комісія підтримує - голосувати за розділами.  Дуже багато статей. Але  ось  є...  Дорофеев  наполягає - тільки постатейно.  Давайте проголосуємо три статті одразу.  Регламент?  Ми  його  приймаємо. Прошу проголосувати редакції статей 1,  2 і 3,  викладені у цьому документі і аргументовані головою комісії.

 

     "За" - 267. Приймається.

 

     Щодо статті 4, будь ласка.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Щодо статей 4 і 5 пропозицій не надійшло. Тому   я  просив  би  підтримати  редакцію  статті  4,  яка  була запропонована раніше.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є  у  депутатів  зауваження?  Статті  4  і  5 ставляться  на  голосування  в  цілому в тих редакціях,  які були раніше.

 

     10

 

     Прошу голосувати.  За 4-у,  я кажу.  Голосуємо  статтю  4  в редакції, запропонованій комісією.

 

     "За" - 255. Приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.   Стаття   5.   Вноситься   пропозиція   - виключити.  Вона просто не відповідає сучасним умовам.  Мова  йде про   розмежування  компетенції  Союзу  РСР  і  республіки.  Тому вноситься пропозиція комісії - виключити її.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за  таку  пропозицію,  прошу  проголосувати. "За" - 269. Приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.   Щодо   статті  6.  Пропонується  її  теж виключити, оскільки зміст її включено до статті 4.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є у депутатів  інші  пропозиції?  Голосується стаття  6,  щоб  її  виключити.  Прошу  голосувати.  "За"  - 253. Приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття  7.  Багато   суперечок   виникло. Вноситься  пропозиція  залишити  в  редакції чинного Кодексу,  що стосується першої частини. І внести зміни редакційного характеру, які були в першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є в депутатів зауваження щодо статті 7?

 

     Немає.

 

     Прошу голосувати. "За" - 246. Приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття  81.  Депутат Поличко наполягає на тому, щоб змінити назву, виклавши її в іншій редакції, яку

 

     11

 

     він пропонує.  Комісія і фахівці відхиляють  пропозицію,  бо усі  ці  документи  охоплюються  поняттями  "міжнародні договори, міжнародні угоди".  Це стосується пункту "а".  Тому немає потреби нам нову термінологію застосовувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Більше немає?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Ні, ще є стаття 81, пункт "б", пропозиція народного депутата Піскуна.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Він погоджується з пропозицією  комісії.  Стаття 81   ставиться  на  голосування  в  редакції,  яку  запропонувала комісія.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Хоча треба  сказати,  що  думка  депутата Піскуна має право на існування і, мабуть, повинна враховуватись.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо   Петровичу,   коли   голосуємо,   ви  не коментуйте.  Ви  бачите,   ми   вже   провалили   статтю.   Прошу переголосувати. І коли голосується, не треба коментувати.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Добре.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосується    стаття   81   в   цілому.   Прошу голосувати. "За" - 275. Приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття 9.  Пропозиція народного  депутата Поличка комісією відхиляється.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Він погоджується.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.   Так,  зміст  частини  другої  просто  не відповідав назві. Вона переноситься до статті 9 . Тобто в ній усе правильно, але вона далі буде.

 

     12

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте і статтю 91 розглянемо.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Спочатку  статтю 9.  Пропонується частину другу виключити, а першу залишити без змін.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Петровичу!  Ви говорите, що статті 9 і 91 переплітаються. Будь ласка.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття  91  повністю  враховує зауваження депутата Поличка...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. ... і Бойка.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Так, і депутата Бойка.

 

     головуючий. Бойко не наполягає?  Ні,  не наполягає.  Тому на голосування  ставляться статті 9 і 91 у редакції,  запропонованій комісією. Прошу голосувати в цілому.

 

     "За" - 259. Приймається.

 

     Стаття 92.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття 92.  Тут  є  пропозиції  народного депутата Шишкіна Віктора Івановича.  Ми з ним мали розмову, зміст цієї...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто  ця  пропозиція  врахована  далі.   Віктор Іванович не наполягає.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Так, стаття 11.

 

     13

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А стаття 10 залишається в тій же редакції? Отже, давайте проголосуємо статтю 10 у  цілому  в  редакції,  яка  була прийнята за основу. Прошу голосувати. Анулюйте голосування.

 

     Шановні депутати,   ми   голосуємо   всі  статті  в  цілому. Обговорюємо тільки ті  статті,  до  яких  надійшли  поправки  або зауваження.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Іване  Степановичу!  Будь  ласка,  ви  цю статтю взагалі не чіпайте.  Голосуємо тільки ті статті,  до  яких надійшли поправки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, ми усі статті голосуємо.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.   Я   вибачаюся,   прошу  уваги.  Ми  самі заплутали Івана Степановича. Ті статті, які залишаються в Кодексі без  змін,  не голосуються.  У нас і назва Закону - "Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю Української РСР при переході  до ринкової економіки".  Ми будемо голосувати тільки за ті статті, де є зміни і доповнення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття  11.   Частину   третю   доповнити словами: "вирішенню молодіжних проблем". Комісії погодилися з цим зауваженням. Пропозиція врахована. Прошу голосувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 11 голосується в  редакції  з  поправкою. Прошу голосувати.

 

     "За" - 279. Приймається.

 

     14

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.   Стаття   16.   Від  Комісії  у  питаннях законодавства і законності  є  поправка.  Вона  врахована.  Хоча, прямо   скажемо,  цю  пропозицію  повністю  буде  включено,  коли остаточно приймемо Закон про підприємства.  Я пропоную статтю  16 прийняти з поправкою комісії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сторінка восьма, четверта колонка, перший абзац. Ставиться на голосування в такій редакції. Прошу голосувати.

 

     "За" - 260. Приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття 21.  Народний депутат  Васін  вніс пропозицію  передбачити,  що  трудовий  договір  або  контракт  з керівником підприємства  укладає  Рада  Міністрів  УРСР.  Комісії пропозицію відхилили,  оскільки трудовий контракт укладається між власником і керівником, а не між Радою Міністрів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А депутата Васіна, я бачу, немає.

 

     БІЛОБЛОЦКИЙ М.П.  Тому пропонується  прийняти  статтю  21  у запропонованій редакції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто  за  те,  щоб прийняти статтю 21 у редакції, запропонованій  комісією,  прошу  проголосувати.  "За"   -   254. Приймається .

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Що стосується статті 22,  то тут є немало пропозицій, і всі вони майже однакового змісту. Мова йде про

 

     15

 

     гарантії при прийнятті на роботу інвалідів.

 

     Я хотів би сказати ось що.  Перше.  Що стосується зауваження Комісії    у    справах    ветеранів,   пенсіонерів,   інвалідів, репресованих,  малозабезпечених і воїнів - інтернаціоналістів,  а також  пропозицій  інших  народних  депутатів,  то тут нам спершу треба прийняти Закон про  соціальний  захист  інвалідів  -  і  ви знаєте,  він  у  нас  є  у порядку денному,  - а потім уже будемо відпрацьовувати  цю  статтю  і  вносити  зміни  при   остаточному редагуванні  самого Кодексу з урахуванням того закону.  Бо стаття 22 пов'язана із Законом про соціальний захист інвалідів,  а також із  Законом  про  зайнятість.  А регулювання трудових відносин це питання стосується меншою мірою.  Ось народний депутат Бойко уже, мабуть, хоче запитання задати. І депутат Андріяка теж.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     БОЙКО І.Г.,   заступник   Голови   Комісії   Верховної  Ради Української РСР  у  справах  ветеранів,  пенсіонерів,  інвалідів, репресованих,  малозабезпечених  і  воїнів  -  інтернаціоналістів /Кам'янсько - Дніпровський виборчий округ, Запорізька область/. Я і від себе особисто,  і від своєї комісії.  По-перше,  пункт "б", який іде після пропозиції комісії,  я знімаю,  тому  що  це  було просто уточнення. Тепер щодо пункту "а", який пропонується.

 

     Шановні депутати!  Закон  про  інвалідів буде створено,  а в ньому буде визначено,  хто такі інваліди,  які вони мають  пільги взагалі і які мають гарантії при прийнятті на роботу зокрема.

 

     Ви тільки подумаєте,  у нас уже зараз понад півтора мільйони інвалідів!  Тому  я  дуже  вас  прошу   проголосувати   за   таке доповнення.

 

     16

 

     Це дуже важливе доповнення до цієї статті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   депутати!   Чи  буде  хтось  із  іншою аргументацією виступати?  Микола Петрович виклав позицію комісії. Депутат  Бойко  аргументував  і просить підтримати пропозицію від своєї комісії. Можна ставити на голосування?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Ні.  Іване  Степановичу,  я  -хочу   дати пояснення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Миколо Петровичу.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.   Це   питання   дуже  серйозне.  Я  прошу слідкувати за текстом другої колонки.  Дивіться: "Заключения ЛТЕК про  умови  і  характер  праці  інвалідів,  рекомендації  ЛТЕК по відновленню працездатності інвалідів,  а також причини,  група  і час  настання  інвалідності  не  може  бути основою для відмови в прийнятті на роботу.  Як це  можна?  Що  ж  ми  робимо,  якщо  ми приймаємо  такий закон?  Це доповнення не може бути підставою для того, щоб прийняти на роботу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     БОЙКО І.Г.  Шановні депутати!  Ніяка довідка  чи  заключення ЛТЕК  не повинні заважати інваліду працювати.  Критерієм має бути його праця.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати!  Ми  вислухали  одну  сторону, вислухали й другу. Шляхом голосування визначимося. Голосується

 

     17

 

     поправка, внесена   від   Комісії   у   справах   ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів - інтернаціоналістів.  Її зміст викладено на сторінці 9, колонка 2, перший абзац.  Знайшли?  Можна ставити на голосування? Хто за те, щоб  внести таку поправку до редакції,  прошу голосувати.  "За" - 112. Поправка не приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Отже, відобразити особливості регулювання праці  інвалідів.  Це  пункт  "6".  Іван Григорович Бойко вніс цю пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ . Він зняв її.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Далі.  Після слова "статі"  додати  слово "віку" і далі за текстом.  Вказану пропозицію відхилити, оскільки залежно від віку встановлюється відповідний  порядок  прийому  на роботу  і  режим  праці.  Тому недоцільно вносити цю поправку.  В пункті "г" викреслити слова  "освіти"  та  "інших  обставин".  Цю поправку  враховано частково.  Виключено слово "освіта".  Вносила пропозицію Комісія з питань народної освіти і науки.

 

     І пункт "ц".  Частину другу цієї статті зняти, оскільки вона повторює статтю 21.  Пропозиція товариша Мельничука. Відхиляється пропозиція у зв'язку з тим,  що  стаття  21  встановлює  рівність трудових прав, а стаття 22 - гарантії прийому на роботу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи  є  у  депутатів іде зауваження щодо редакції статті 22?  Нема.  Вона  ставиться  на  голосування  в  редакції, запропонованій від комісії. Прошу голосувати.

 

     18

 

     "За" - 255. Рішення приймається. Далі.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Стаття 23. Пропозицій не надійшло.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Залишається в першій редакції?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Так, у першій редакції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Потрібно  голосувати?  Голосуємо в цілому статтю 23 в редакції,  що на сторінці 10,  ліворуч,  у першій колонці. А праворуч вона повторюється.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 236. Приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.   В  статті  24  народний  депутат  Ківшик пропонує виключити слово "як правило". Пропозиція відхиляється.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є інші думки? Нема. Всі поправки є? Стаття 24 ставиться  на голосування в цілому в редакції від комісії.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 247. Приймається.

 

     19

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття 25.  Надійшла  пропозиція  змінити назву  статті  і  викласти  її  в  такій  редакції:  стаття  25 - "Заборона  вимагати  при  укладенні  трудового   договору   деякі відомості  та  документи".  Комісія погодилася з цією пропозицією Комісії у питаннях законодавства і законності.

 

     Депутати Бойко і Півень внесли пропозицію  -  частину  другу виключити.  Комісія  вважає  доцільним  дати конкретніший перелік даних, які не потрібно повідомляти при вступі на роботу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягають.  Стаття 25 з правками,  які є  в комісії,  ставиться на голосування. Прошу голосувати. "За" - 257. Приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття  26.  Було   зауваження   депутата Дудченка, воно враховане.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття   26   голосується  в  редакції,  в  якій враховано пропозиції депутата Дудченка.  Прошу голосувати. "За" - 232. Приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.   Де   статті  27  депутат  Дудченко  вніс пропозицію. Вона врахована.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще в депутатів зауваження до статті 27? Немає. Ставиться стаття 27 на голосування. Прошу голосувати. "За" - 238. Приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Стаття 32. Від Комісії у справах

 

     20

 

     ветеранів, пенсіонерів,       інвалідів,        репресованих малозабезпечених   і   воїнів   -  інтернаціоналістів  висловився народний депутат Бойко. Комісія відхиляє насамперед пункт "а". Ці питання  знайдуть  своє  відображення  в  Законі  про  зайнятість населення в Законі про основи соціальної захищеності інвалідів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони погоджуються,  Миколо  Петровичу.  Чи  є  у депутатів   до   статті   32   зауваження?  Немає.  Ставиться  на голосування стаття 32. Прошу голосувати.

 

     "За" - 257. Приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття   36,   другу   колонку   читайте. Заключения  ЛТЕК про умови і характер праці інвалідів..." Комісія у справах ветеранів і депутат Бойко вносять цю  пропозицію.  Наша комісія  пропонує  з  тієї  ж  причини відхилити і повернутися до цього згодом, коли будуть прийняті інші закони.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     БОЙКО І.Г.  Шановні   депутати!   Перший   пункт   не   було проголосовано, і ми від імені комісії не наполягали, тому що тут, дійсно,  є протиріччя. Ми нехтуємо, так ми мовити, рекомендаціями ЛТЕК.   Але   уважно   вчитайтеся   у  перший  пункт  статті  36, формулювання яке  ми  пропонуємо.  Тут  якраз  і  говориться,  що заключения   ЛТЕК   про   умови   і   характер  праці  інвалідів, рекомендації   по   відновленню   працездатності   інвалідів    є обов'язковим для власника або уповноваженого ним органу незалежно

 

     21

 

     від причин,  групи  і  часу настання інвалідності і всупереч (бажанню  інваліда  не  можуть  бути  підставою  для   припинення трудового договору.

 

     Це те, за що ви голосували. Ви голосували за документи ЛТЕК, за їх рекомендацію. Ми просимо проголосувати якраз за цю статтю.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Шановні депутати!  Я прошу ще раз  уважно прослідкувати  за  думкою  -  заключения  ЛТЕК  не  може всупереч бажанню  інваліда  бути  підставою   для   припинення   трудового договору.   Тут   є  протиріччя.  Хіба  ж  можна,  наприклад,  не рахуватися із заключениям ЛТЕК?  Давайте спочатку приймемо  Закон про соціальний захист інвалідів.  Там ми вирішимо всі ці питання. А далі  вже  будемо  казати  про  трудові  відносини  власника  і працівника.  А зараз це просто неможливо.  Ми кажемо: "Заключения ЛТЕК не може бути враховане..." /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Будь ласка, я кажу...

 

     БОЙКО І.Г.  Ну,  якщо ми говорили про прийняття на роботу... Власник  не  знав,  який інвалід.  А тут інвалід працював місяці, роки,  може,  десятиріччя,  розумієте?  І він працює.  Результати праці прекрасні,  все нормально.  Тут,  пробачте,  якийсь, хай на мене не ображаються,  ЛТЕК  дає  якесь  заключения,  що  не  може людина.  А  людина  працює  прекрасно.  І власник про це знає,  і інвалід про це знає.  Але за цією довідкою треба його  звільнити. Подумайте про це.

 

     22

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте послухаємо ще лікаря. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  головний  лікар  медсанчастини Микитівського ртутного комбінату /Горлівський -  Микитівський  виборчий  округ, Донецька  область/.  Вопрос  этот  весьма  деликатный.  Уважаемые депутаты,  давайте вдумаемся в такое положение. Человек работает, значит,  может  выполнять  свои  функциональные  обязанности.  Но изменения в организме таковы, что если он дальше будет оставаться на этой работе, то это приведет к гибели.

 

     Могу привести   пример,  даже  вот  по  тому  же  Чернобылю. Работает   человек   ся   радиоактивными   препаратами,    набрал достаточную   дозу  облучения.  Это  еще  не  болезнь,  но  после следующей дозы будет болезнь. Работает на вредных производствах - химических, угольных... /нерозбірливо/. Мы будем оставлять его на работе,  хотя сам человек согласен работать,  потому что там есть определенные  льготы и привилегии.  Но для здоровья это отнюдь не лучше.  Просто мы будем заставлять человека, если говорить грубо, работать на износ. Нужно подойти взвешенно...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  достатньо аргументації. Ставиться поправка на  голосування.  Хто  за  те,  щоб  прийняти  поправку  в  такій редакції,  яка  викладена на сторінці 13,  друга колонка,  перший абзац, прошу голосувати.

 

     "За" - 91. Не приймається.

 

     Стаття 36 голосується в редакції, запропонованій комісією.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. З доповненням.

 

     23

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. З доповненням.  Прошу  голосувати  статтю  36  в цілому. "За" - 245. Приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття 38. Щодо пропозиції депутата Бойка Івана Григоровича.  Пропозиція не приймається.  Перелік  поважних причин  наведено  в  нормативних актах Держкомцін.  Він існує,  і вилучити цей термін сьогодні не можна.

 

     Що стосується пропозиції Носова,  то з цього  приводу  довго велися дебати. Комісія вважає, що пропозиція слушна, вона б могла бути врахована при остаточному редагуванні Кодексу.  А  зараз  її можна  й  не  приймати.  Хоч і шкоди великої не буде,  якщо ми цю пропозицію приймемо. Йдеться про те - депутат Носов зараз сам про це скаже, -що треба виплачувати вихідну допомогу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте  по  порядку.  Пропозиція Бойка - перша. Так я розумію?  Дивіться на тринадцятій сторінці,  друга колонка, другий  абзац знизу.  У частині першій термін "з поважних причин" вилучити  або  дати  конкретний  перелік  таких  причин.   Другий мікрофон.

 

     БОЙКО І.Г.  Шановні  депутати!  В  цілому стаття правильна і зміст у ній є.  Я тільки хочу,  щоб ви прислухалися,  я думаю, що термін  "з  поважних причин" треба все-таки вилучити.  Цей термін був і досі. Давайте подумаємо, як ми звільнялися з роботи або ті, хто нам підлеглий.  Цей термін - практично формальний. Якщо я їду за путівкою у Хабаровський край,  то в мене це  поважна  причина. Але якщо я ні морально,  ні фізично не можу працювати з власником цього підприємства - це  вже  не  поважна  причина.  І  керівник, власник як вирішить,  так і зробить.  Чи це буде власник,  чи ні. Навіщо ми самі

 

     24

 

     себе обманюємо? Подумайте. І я думаю, що буде звучати так: "При розірванні  трудового договору власник або уповноважений ним орган  повинен  розірвати  договір  у  строк,  про  який  просить працівник". Вони домовляться завжди.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть ще обгрунтування? Немає? Можна ставити на голосування?  Хто за те,  щоб внести зачитану і прокоментовану депутатом Бойком поправку, прошу голосувати.

 

     "За" - 155. Не приймається.

 

     Депутат Носов. Другий мікрофон.

 

     НОСОВ В.В.,  член  Комісії  Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий  округ, Полтавська область/.  Я вносил эту поправку, имея в виду вот что. Когда работник увольняется с предприятия по причинам несоблюдения администрацией   условий   трудового   договора  или  норм  труда /санитарных  например/,   это   должно   считаться   уважительной причиной,   и  ему  должна  выплачиваться  компенсация.  То  есть поправочка еще будет вноситься и в статью 44. Поэтому я предлагал дополнить   текстом:   "або  внаслідок  порушення  адміністрацією законодавства про працю, колективного або трудового договору".

 

     Если сделать сравнительный  анализ  законодательства,  то  в прошлое   время  это  звучало  так:  "На.  постоянно  действующих предприятиях работник имеет право при увольнении не по  его  вине на  компенсацию,  пропорциональную  числу лет его службы".  Такая компенсация должна выдаваться также и в случае смерти  работника. Это я вам зачитал статью из Хартии труда Муссолини. И если палата фаша и корпорация

 

     25

 

     Муссолини дали своим трудящимся такое  право,  то  мы  будем очень  некрасиво  выглядеть,  если не дадим.  Поскольку парламент может очутиться в несколько  щекотливом  положении,  я  предлагаю проголосовать поименно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Петровичу...

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.   Шановні  депутати!  Пропозиція  депутата Носова мае принципове значения і  слушна,  ще  раз  повторюю.  Її можна було б врахувати в остаточній редакції.  Але та пропозиція, яку він вносить,  включає якраз поняття  "поважна  причина".  Але біди,  кажу,  немає.  Мова  просто  йде  про  те,  що  треба буде виплачувати цим людям ще раз компенсацію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Це повторення, Миколо Петровичу.

 

     Сторінка 13,  колонка  друга,   останній   абзац.   Редакція поправки,  внесена народним депутатом Носовим.  Хто за те, щоб цю поправку голосувати поіменно, прошу проголосувати.

 

     "За" - 103. Не приймається.

 

     Це ми не поправку проголосували,  це  ще  тільки  голосували пропозицію про поіменне голосування. Ви розумієте?

 

     Шановні депутати!   Сторінка  13,  друга  колонка,  останній абзац.  Ставиться на  голосування  редакція  пропозиції  депутата Носова. Хто за те, щоб включити таку редакцію, прошу голосувати.

 

     "За" - 127. Не приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Пункт  "в".  Пропозиція  депутата Піскуна комісією  уважно  розглядалася.  Відхиляється,  оскільки  існуюча редакція цієї частини статті, запропонована комісією, чіткіша.

 

     26

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи   будуть   у  депутатів  інші  думки?  Немає. Голосувати не потрібно.  Тому голосується стаття 36  в  редакції, запропонованій комісією. Прошу голосувати.

 

     "За" - 240. Приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття  40.  Шановні депутати!  Прошу вас звернути увагу на пункт  "а":  "Залишити  цю  статтю  у  редакції чинного  Кодексу  без  пункту  11.  Це  майже найбільш принципове питання.  Комісією враховано. Якраз стаття 40 без редакції пункту 11 .  Мова йде про те, як розірвати трудовий договір з ініціативи власника.  Мова йде саме про людей,  які досягли пенсійного віку. Сьогодні це стаття 40 , керівники, які присутні в залі, її знають

- "досягнення працівником пенсійного віку при наявності права  на повну  пенсію  по  старості  та  розірвання  трудового договору". Комісії вважають,  якщо ми так вчинимо, що залишимо цей пункт, то буде  просто  негуманним  ставлення  до  тих  людей,  які досягли пенсійного віку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чучук вносив пропозицію. Задоволений?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Отже, це принципове питання...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Дудченко  не  наполягає?   Задоволений? Тепер я бачу чергу біля мікрофонів. Перший мікрофон.

 

     ПІД'ЯБЛОНСЬКИЙ М.І.,      заступник      голови     профкому металургійного    комбінату     імені     Ілліча,     М.Маріуполь /Маріупольський  Іллічівський виборчий округ,  Донецька область/. При первом чтении я вносил предложение, чтобы статья 40, пункт 11 ,была оставлена в трудовом законодательстве. Моя аргументация.

 

     27

 

     Человек, достигший    пенсионного   возраста,   естественно, получает право  на  пенсию.  С  этой  стороны  он  уже  социально защищен,  государство  о нем позаботилось.  При этом,  если он по своим физическим  и  другим  данным  способен  продолжать  дальше трудовую  деятельность,  то  у  него есть право заключить срочный трудовой договор с администрацией на определенный срок.  То  есть он  не  попадает  в  категорию  таких людей,  которые вдруг стали никому не нужны. Это первое.

 

     Второе. Мы  шестого  числа  рассматривали  проект  Закона  о занятости  населения.  Сейчас  мы  говорим  о  том,  что  вот-вот начнется рынок труда,  и тогда за  бортом  трудовой  деятельности будут  оставаться  люди,  которые  по  своим  возрастным  данным, деловым и остальным качествам,  будем говорить,  простите за  это слово,   несколько   лучше,   чем   люди,  которые  уже  достигли пенсионного возраста.  Поэтому я считаю, что данная статья должна быть оставлена в трудовом законодательстве.

 

     И еще.  Увольнение  по  данной статье в обязательном порядке производится по согласованию с профсоюзным комитетом.  Если будут какие-то  нарушения  администрации  или предвзятое отношение,  то никогда профсоюзный комитет не даст согласия на увольнение. Я сам

-  зампредседателя  профкома  комбината.  Если не ежемесячно,  то регулярно  рассматривал  все  эти  вопросы,  и  по  крайней  мере нарушения  трудового  законодательства не допускались профсоюзным комитетом, если усматривалось какоето дискриминационное отношение к  работнику пенсионного возраста.  Поэтому я считаю и предлагаю, чтобы  эта   статья   действующего   законодательства   о   труде .Украинской ССР была оставлена. Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати,  достатньо аргументації.  Мова йде, я так зрозумів, про пункт 11 цієї статті.Я ще раз хочу вам

 

     28

 

     зачитати. В  існуючому  чинному  законодавстві   стаття   40 називається,  шановні депутати,  "Розірвання трудового договору з ініціативи  адміністрації".  Пункт  11   що   каже?   "Досягнення працівником  пенсійного  віку при наявності права на повну пенсію по старості дає право власнику розірвати трудовий договір".  Так? Ми  кажемо про те,  що депутати внесли пропозицію виключити пункт 11. Є розбіжності. Ці розбіжності будуть обговорені в комісіях, в одній і другій. Депутатам треба вирішити це питання.

 

     Миколо Петровичу,   зрозуміло?   Одна   сторона   і   друга. Голосується поправка: залишити в статті 40 пункт 11 редакції, яка була. Прошу голосувати.

 

     "За" - 259. Залишається.

 

     Далі.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Це найбільш принципове.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дудченко погодився?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Дудченко? Я не знаю. Володимире Івановичу! Погодилися? Ми врахували.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Піскун погоджується, Півень теж.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Пункт  11  ми  розібрали.  Що  стосується пропозиції,  яка надійшла від депутатів Ківшика,  Півня, Піскуна. Вона розкрита в пунктах 4, 3, 7, 8, я думаю, врахована частково.

 

     29

 

     Що стосується пропозиції народного депутата Скальського,  то вона  відхиляється,  оскільки  мова  йде про ліквідацію однієї із сторін договору,  а сам договір припиняє свою  чинність.  Про  це якраз і йшлося в Кодексі.  Ми вносимо зміни, а депутат Скальський вносить пропозицію повернутися до того, що було.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, голосуємо статтю 40.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  З урахуванням редакційних поправок і  тих пропозицій, які...

 

     головуючий. Шановні депутати! Прошу проголосувати статтю 40 у такій редакції,  яку ми тільки що обговорили.  "За"  -  253. Приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття  41.  Народний депутат Шишкін вніс пропозицію пункт перший виключити. Комісія погодилася. Тому можна голосувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття   41  голосуэться  в  цілому  в  редакції комісії  з  поправкою,   внесеною   депутатом   Шишкіним.   Прошу голосувати.

 

     Я прошу уваги. Стаття 41, сторінка 16. Ця стаття складається з чотирьох рядків. Дивіться, сторінка 16, друга колонка:

 

     "Пункт І виключити" - пропозиція народного депутата Шишкіна. Комісія погодилася.  Я бачу,  Слєднєв не знайшов.  16 сторінка, я вам називаю вже третій раз.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Питання принципове, я розумію керівників.

 

     30

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     СЛЄДНЄВ В.П.,  директор  Донецького  металургійного   заводу імені В.  І.Леніна /Ленінський виборчий округ. Донецька область/. Я считаю,  что за одноразовые грубые нарушения надо  увольнять  с предприятия.  Каждый должен отвечать за содеянное. У нас сегодня, смотрите,  какие крупнейшие аварии происходят, порой они граничат с преступлением.  А мы так: строгий выговор вынесем - и все. И не принимаем никаких строгих мер в назидание другим.

 

     Поэтому каждый должен отвечать за содеянное. И если он нанес большой ущерб предприятию, государству, то в этом случае он может быть уволен с завода или с предприятия.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.  Ми ж домовилися  вже:  по  два виступаючих  від  кожної  із  сторін.  Микола  Петрович і депутат Слєднєв висловилися вже.

 

     Другий мікрофон.

 

     ШИШКІН В.І.,  заступник  голови   Комісії   Верховної   Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Кіровський виборчий округ,  Кіровоградська область/. Уважаемые депутаты! При всем  моем  уважении  к  Владимиру Петровичу я не соглашусь с той аргументацией, которую он только что изложил.

 

     Если действительно руководитель допустил нарушение,  которое привело   либо   к  аварии,  либо  к  иным  тяжелым  материальным последствиям,  то он будет  уволен  в  соответствие  с  одним  из пунктов  статьи  40 на том основании,  что против него возбуждено уголовное дело.

 

     31

 

     Поэтому этот момент вполне учтен.  А здесь речь о другом,  о том,   что   мы  зачастую  к  определенной  категории  работников подходили довольно субъективно.  Здесь  прослеживается  основание для  принятия волевых административных решений,  которые зачастую отражались,  будем так говорить, на здоровье, на нервах. Работник должен быть защищен от таких происков руководителей.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перший мікрофон.

 

     ДОРОШЕНКО І.К.,  робітник  по ремонту гірничих виробок шахти "Мушкетівська"    виробничого     об'єднання     "Донецьквугілля" /Будьоннівський виборчий округ,  Донецька область/.  У меня такое предложение.  Нельзя оставлять этот пункт таким, как он есть, что увольнение происходит только с разрешения руководителя.

 

     Предлагаю дополнить:  плюс  разрешения профсоюзного комитета или СТК.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  Давайте несколько взвешенно подойдем к этому вопросу,   уважаемые  депутаты.  Вот,  допустим,  я  -  медик  по профессии.  Вот работает  врач  -  хирург.  Квалификация  у  него нижайшая,   один   раз   он   прооперировал   плохо,  второй  раз прооперировал плохо.  Ну, кто ж из нас к нему пойдет? Только тот, кто его не знает. Зарплату получает, на работу вроде бы приходит, а ответственность

 

     32

 

     и отдача от такой работы,  вы меня извините, печальная. А вы уже дальше подумайте, голосовать "за" или "против". Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Петровичу, ваш виступ - і все.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Шановні депутати!  Я вважаю,  що відносно цієї позиції повинні висловити  думку  депутати.  Вона  має  свої протиріччя, і я вважаю...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутати вже висловилися.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Тоді хто за те, щоб залишити, і хто за те, щоб виключити цю статтю?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати!  Народний депутат Шишкін  вніс пропозицію:  пункт перший виключити. Комісії підтримали. Але коли ми голосували статтю,  то ви бачили,  що ми її не  проголосували. Депутати  наводили  аргументи  на користь того,  щоб залишити цей пункт.

 

     Голосується редакція,  ще раз говорю,  з поправкою  депутата Шишкіна. Хто за те, щоб виключити пункт перший зі статті 41?

 

     Перший мікрофон.

 

     КИСЛИЙ П.С.,   заступник   голови   Комісії  Верховної  Раци Української РСР з питань народної  освіти  і  науки  /Промисловий виборчий округ,  м. Київ/. Шановні депутати! Я хочу розказати про практику шведів. Я знайомився з підходом до цього питання у фірмі "АСЕА".  Там,  у Швеції,  взагалі, за законом звільнюються у двох випадках - якщо прийшов п'яний на роботу і  якщо  завдав  веляких збитків підприємству.

 

     33

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще   одна  аргументація,  щоб  залишити.  Я  так зрозумів?  Але голосується поправка,  внесена депутатом Шишкіним. Ми голосували за статтю.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.   Дайте   мені   можливість  пояснити.  Ми проголосували,  216 голосів було за те,  щоб цю статтю прийняти в цілому  з поправкою депутата Шишкіна.  Зараз давайте проголосуємо окремо поправку депутата Шишкіна,  тобто щоб виключити.  І окремо проголосуємо, щоб залишити перший пункт.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосується    поправка   депутата   Шишкіна   - виключити перший пункт статті 41. Думайте і голосуйте. "За" - 82. Тепер голосується стаття 41 у редакції від комісії, ліва колонка. Зрозуміло? Прошу голосувати. "За" - 241. Залишається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття 42. Є пропозиція Комісії у справах молоді.  Я  так зрозумів,  що Анатолій Сергійович наполягає,  щоб включити "а також  молоді".  Мова  йде  про  переважне  право  на залишення  на  роботі  при  вивільненні  працівників у зв'язку із змінами  в  організації  виробництва  і  праці.  Думка   комісії: вважаємо,   що  протиріччя  великого  тут  немає.  Але  ж  будемо голосувати за трудові права працівників молодше  18  років,  вони регулюються статтею 198 цього Кодексу. Тому комісія відхиляє дану пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     МАТВІЄНКО А.С.,  голова Комісії Верховної  Ради  Української РСР  у  справах  молоді  /Бершадський  виборчий округ,  Вінницька область/.  Шановні депутати!  Миколо Петровичу! Ми погоджуємося з вашою аргументацією.

 

     34

 

     Але я   прошу   шановних  депутатів  зробити  такі  винятки. Очевидно,  в умовах переходу до ринку  є  необхідність  у  нашому документі  надати  переважне право на залишення на роботі молодим спеціалістам.  І лише з цієї точки зору вносилася пропозиція  від Комісії  у  справах  молоді.  Молоді  спеціалісти  - це не тільки випускники вузів і технікумів,  а й профтехучилищ.  І,  звичайно, вони не можуть змагатися в продуктивності і кваліфікації з людьми досвідченими і з  великим  стажем  роботи.  Тому,  якщо  депутати погодяться,  прошу  нашу  поправку  проголосувати в редакції:  "а також молодих спеціалістів".

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Думаю, що можна погодитися.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла   аргументація?   Можна   ставити   на голосування?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Щодо  молодих  спеціалістів  можна було б погодитися.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати!  Сторінка 16,  друга  колонка, поправка.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Стаття 42.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка Комісії у справах молоді така: замість слів:  "а також молоді" слід написати:  "а також  молодих спеціалістів".   Прошу   таку   редакцію   проголосувати.   Є  ще аргументація? Будь ласка, перший мікрофон.

 

     35

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемые депутаты! Молодые специалисты и так защищены.  Три года никто не имеет права их уволить, перевести на нижеоплачиваемую работу или на другие  специальности.  Понимаете? Они защищены. Мы просто делаем масло масленое. Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат     Черненко     -    головний    лікар, адміністратор, тому він знає...

 

     Шановні депутати! Голосуеться поправка від Комісії у справах молоді,  внесена  і  аргументована  депутатом  Матвієнком.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 70. Не приймається.

 

     Голосується редакція статті 42 в цілому.

 

     "За" - 246. Приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття 43.  Пропозиція депутата  Дудченка врахована у статті 234, тому Віталій Іванович не наполягає.

 

     Далі. Доповнення  народного депутата Мельничука відхиляється комісією,  оскільки суперечить змісту цієї ж статті 43,  а  також частині  другій статті 234.  Воно також порушує права профспілок. Тому доповнення не може бути прийнятим. Що стосується позиції "в" частини другої, то вона врахована.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи  будуть  запитання,  зауваження до редакції з такими  поправками?  Немає.  Ставиться  стаття  43  в  цілому  на голосування    в   редакції,   запропонованій   комісією.   Прошу голосувати.

 

     "За" - 256. Приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.   Стаття   44.   Викласти   в    редакції, запропонованій комісією. Пропозицій не надійшло.

 

     36

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття   44  голосується  в  цілому.  Пропозицій немає.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИй М.П. Там тільки невеличкі поправки редакційного характеру...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 223.  Коментувати не потрібно? Давайте переголосуємо. Стаття 44,  сторінка 17. Пропозицій не надійшло. Деякі редакційні поправки комісія внесла. Прошу проголосувати цю статтю.

 

     "За" - 279. Приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття  45,  пункт "а".  В частині першій після слів: "не нижче від районного" доповнити словами: "прийняту на  підставі  рішення  трудового колективу".  Комісія відхиляє цю пропозицію,  оскільки вона порушує права профспілок. Бувають такі умови, коли техніка безпеки, наприклад, порушує...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Бойко погоджується, Миколо Петровичу.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Наступна пропозиція:  "рішення доводиться до відома колективу,  оскарженню не підлягає".  Комісія  пропонує відхилити,  оскільки це є зайвою регламентацією і стосується прав людини.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є у депутатів зауваження? Немає.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Пропозиція по пункту "в",  що  стосується слів "проявляє бюрократизм". Пропонується їх вилучити. Враховано.

 

     37

 

     Пропозиція депутата    Мельничука   відхиляється,   оскільки порушує права профспілок. Це стаття якраз про права профспілок.

 

     З пропозицією депутата Піскуна комісія погоджується. Дійсно, не  будемо  гадати,  що  буде далі.  Зараз треба приймати в такій редакції, як є.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. І  остання   пропозиція   враховується.   Перший мікрофон.

 

     ПІСКУН О.І.,  член  Комісії Верховної Ради Української РСР з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних   відносин   /Зарічний  виборчий  округ,  Сумська область/.  Я не згоден з оцінкою  комісії,  бо  я  не  зовсім  те говорив,  що тут дано у другій колонці.  Я говорив про те, що вже сьогодні є різні профспілкові структури,  і  вказувати  конкретно "районний  орган"  недоцільно.  Уже сьогодні на порядку денному - Закон про профспілки.  Ми знаємо,  що є галузеві профспілки, і чи буде вирішувати це районний орган чи обласний, ми не знаємо.

 

     Тому я  пропоную  там  написати:  "на  вимогу  профспілкових органів".  А  слова  "не  нижче  районного"  виключити.   Так   я пропонував. Комісія трошки перекрутила моє зауваження.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате   Дудченю,  як  ви  ставитеся  до  цієї пропозиції?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Правильно, я щойно радився.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви  погоджуєтесь?  З  комісією?  Депутат  Піскун наполягає на голосуванні його поправки? Зрозуміли її зміст?

 

     38

 

     Перший мікрофон.

 

     ПІД'ЯБЛОНСЬКИЙ М.І.  При первом чтении я вносил предложение, чтобы  в  первой  части  записать:  "по  требованию  профсоюзного органа,  который подписывает коллективный договор",  потому что в данной ситуации профсоюзный комитет предприятия подписал договор, он    не   имеет   права   способствовать   тому   хозяйственному руководителю, который не выполняет этот коллективный договор. Тем более,  что  начиная  с  этого  года,  коллективный договор будет совершенно  другим  документом.  Что  включено   в   коллективный договор,  должно  выполняться.  А  если возникают какие-то другие вопросы, то они уже не подлежат рассмотрению.

 

     А вот во второй части написано  о  том,  что  собственник  и уполномоченный  им орган должен уволить руководителя,  который не выполняет коллективный договор. Тогда возникает вопрос: а кто же, как  не  профсоюз,  обязан  поставить  перед хозяйственником этот вопрос?  Поэтому я считаю,  что часть 1 должна звучать  так:  "по требованию  профсоюзного  органа,  который  подписал коллективный договор". Не надо здесь указывать районы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слушне зауваження.

 

     ПІД'ЯБЛОНСЬКИЙ М.І.  Потому что наша профсоюзная организация насчитывает 35 тысяч членов профсоюза.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це   -   компромісна   пропозиція.  Не  потрібно перелічувати  структури:  район,  місто  чи  інше.  Вирішує   той профспілковий комітет, який укладав колективний договір.

 

     39

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Іване Степановичу,  вибачте, ще хвилинку. Шановні депутати!  У нас може скластися така ситуація - керівники про  це знають,  - коли профспілковий комітет,  трудовий колектив захищає керівника.  Трапився,  наприклад,  смертельний випадок  з працівником  або  випадок,  який стосується охорони природи.  Тут беруть його під захист у колективі, а вищі профспілкові органи не спроможні  втрутитися  в  цю справу.  То будемо казати,  як же ми можемо так?  Ми якраз записуємо "не нижче від  районного  рівня", тобто  до  того  підпорядкування,  до якого належить цей трудовий колектив.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ПІД'ЯБЛОНСЬКИЙ М.І.  Николай Петрович?  Коль мы записали "не ниже   районного",  то  мы  подразумеваем,  что  все  профсоюзные комитеты ниже районного -  негодяи  и  призваны  убийц  защищать, негодяев  награждать орденами и так далее.  Ну,  нельзя же такого допускать!  Если   профсоюзный   комитет   предприятия,   которое называется   комбинатом   имени   Ильича,   считает,  что  данный руководитель не должен там работать,  потому что  не  выполняется коллективный  договор,  то он должен принимать это решение.  Если руководитель оспаривает - пожалуйста.  В установленном порядке ом может обжаловать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати!  Досить. Все. Дякую. Зрозуміло у  чому  справа?  Одна  сторона  вносить,  що  той  профспілковий комітет,  який підписує колективний договір,  вирішує це питання. Так,  ставиться  така  редакція  на  голосування.  Хто  за   таку редакцію, прошу проголосувати.

 

     "За" - 234. Приймається.

 

     40

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Добре. Спасибі. Стаття 49[1].

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні. Ми статтю проголосували?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Тільки пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Інших  зауважень  і  пропозицій  нема?  Стаття з такою  поправкою  ставиться  в  цілому  на   голосування.   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 253. Приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.   Спасибі.   Стаття  49  .  Пропозицій  не надійшло Просив би затвердити її такою,  як  прийняли  в  першому читанні.  І  щодо  статті  49[2]  пропозицій  не  надійшло.  Якщо можна...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. За статтю 49[3]...  Давайте вже обговорювати.  А потім  49[1],  49[3],  до  яких  пропозицій не надійшло.  Давайте обговоримо статтю 49[3], а потім в цілому проголосуємо.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Шановні депутати!  Що  стосується  статті 49[3]. Перший абзац, пункт "а". ЦІя норма знайде своє вирішення у Законі про зайнятість населення:  в якому обсязі платити  середню заробітну   плату,   хто   опиниться   серед   безробітних.  Тому пропонується цю норму не вносити.

 

     Що стосується пункту "б".  Те ж саме.  Це норма, яка повинна знайти відображення у Законі про зайнятість населення.

 

     Пункт "в" - стосується Закону про зайнятість населення. Мова йде про нормативи.

 

     Пункт "г" - пропонується у першій  частині  після  слів  "на період  працевлаштування  записати:  "за  рахунок  міністерств  і відомств" і  далі  за  текстом.  Я  думаю,  керівники  розуміють. Це"просто неможливе! Це

 

     41

 

     суперечить ролі    міністерств    в   умовах   ринку.   Якщо міністерство  виплачуватиме,   то   як   же   підприємство   тоді організовуватиме робочі місця?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджуються.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Пункт  "д".  Це питання входить до Закону про зайнятість.  Народний депутат Шепа вносить пропозицію... Те ж саме.  До  речі,  якраз  і  закладаються ці нормативи.  І остання пропозиція:  "Статтю доповнити нормами, які містяться в постанові ЦК  КПРС..."  Депутат  Марков  вносить.  Це  постанова  на період реорганізації,  будемо казати.  Не можемо і неможливо сьогодні це прийняти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     МАРКОВ Б.І.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з  питань  економічної  реформи  і   управління народним  господарством /Суворовський виборчий округ,  Херсонська область/.  Тоді у мене є пропозиція взагалі цю статтю вилучити  з закону,  тому  що все,  що тут викладено,  є і буде відображено в Законі про зайнятість.  Крім того, щодо цих норм, які містяться в постанові ЦК КПРС,  Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 1988 року під номером 1328,  я  вважаю,  що  нам  треба  відмінити  їх  дію  на території України,  для того щоб усі люди, яких звілиняють так чи інакше з роботи,  керувались одним законодавством,  щоб  не  було так, як у проекті Закону про зайнятість - три види безробітних. А тут  ще  два  види  тих,  хто  звільняється  з  роботи.  Щоб   це регулювалось  одним  законодавством.  Тому  я пропоную,  якщо так ставиться питання,  відмінити дію  цієї  постанови  і  цю  статтю вилучити, вона буде в Законі про зайнятість.

 

     42

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У  кого  з депутатів є інша аргументація?  Нема. Тоді я звертаю вашу увагу на сторінку  20.  Усі  пропозиції,  які надходили,  є в другій колонці.  Але вони не враховані. Мотивацію Микола Петрович навів.

 

     Депутат Марков вносив  пропозицію  останню  -  сторінка  21, друга колонка,  пункт "ж".  Комісія вважає, що її слід відхилити. Депутат Марков наполягає на тому, щоб депутати або ж виключили цю статтю  взагалі,  або  погодилися  з його пропозицією.  Постанову відмінити -це його пропозиція. Зрозуміло?

 

     Ставиться пропозиція депутата Маркова на голосування. Хто за це, щоб погодитися з його пропозицією про відміну цієї статті або ж доповнення її нормами,  які містяться у названій постанові. Два голосування?  Так? Давайте тоді зразу проголосуємо його поправку, пункт "ж",  21 сторінка:  "Статтю доповнити нормами,  які містить постанова  ЦК  КПРС,  Ради  Міністрів СРСР і ВЦРПС від 17.11.1988 року номер 1328". Прошу голосувати.

 

     "За" - 129. Не приймається.

 

     Друга пропозиція - зняти цю статтю в цілому у зв'язку з тим, що в Законі про зайнятість і пенсійне... Але не можна ж ці закони носити з собою! Може, де й продублювати треба.

 

     Так, будь ласка. І зміни є. Голосується друга пропозиція: виключити цю статтю. Прошу голосувати.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Ні, ні. Комісія вносить пропозицію саме...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, все, все. "За" - 69. Не проходить.

 

     43

 

     Ставиться на голосування третя пропозиція - прийняти статті 49[1] ,  49[2] , 49[3] з урахуванням наших редакційних поправок в цілому.

 

     Вибачте, ще й "чотири" є.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Значить,  я прошу зняти пропозицію.  Вона знайде своє відображення...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дудченко погоджується з вами. Тому й стаття 49[4] в цілому ставиться на голосування. Сорок дев'ять - усі. "За" - 255. Приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Спасибі.  Стаття   50.   Теж   принципове зауваження:  "Привести  тривалість  робочого  тижня до 40 годин у відповідності з Конвенцією МОП  номер  47.  Здійснити  цей  захід потрібно  без зниження заробітної плати людей".  Народні депутати Барабаш,  Білий,  Заєць,  Маслюк, Марков, Сметанін, Чучук, Яхеєва внесли таку пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Двадцять перша сторінка,  останній абзац,  друга колонка, що переходить на двадцять другу сторінку.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Я хотів би дати інформацію, пояснення дня депутатів.  У  рекомендаціях  Міжнародної  організації  праці про скорочення  тривалості  робочого  часу  /номер  116,  1967   рік/ зазначено,   що   нормальна   тривалість  робочого  часу  повинна поступово скорочуватися з метою  досягнення  соціальної  норми  - 40-годинного  робочого  тижня  без  скорочення  заробітної плати. Повинна поступово скорочуватись.  І останнє.  Безумовно,  усі  ми хочемо, щоб був 40-годинний робочий тиждень.

 

     Але будемо  ще  думати  про  те,  як це позначиться на нашій економіці.

 

     44

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ДУДЧЕНКО В.І.,  голова ради  федерації  профспілок  Одеської області /Біляївський виборчий округ,  Одеська область/.  Комиссия по  вопросам  законодательства  и  законности  поддерживает   это предложение   депутатов.   Во-первых  я  хотел  бы  сказать,  что Конвенция МОТ ратифицирована в целом по Союзу.  Поэтому ее  можно сейчас принимать.  Прежде всего,  мы идем к безработице.  Это уже ясно.

 

     Во-вторых, у нас очень много простоев на предприятиях,  есть потери   рабочего  времени.  Это  вызывает  только,  будем  прямо говорить,  возмущение людей.  И пусть назовут мне  руководителей, где действительно соблюдается 41-часовая рабочая неделя.

 

     Поэтому комиссия поддерживает это предложение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     МАРКОВ Б.І.  Шановні  колеги!  Я хочу звернути вашу увагу на те,  що Конвенція МОП про введения 40-годинного  робочого  тижня, саме  про  введения,  була  прийнята  у 30-і роки.  У 50-х роках, точніше,  у 56-му році вона ратифікована Радянським Союзом.  І  з 57-го  року  повинна була діяти і на території Радянського Союзу. Отже,  я  вважаю,  якщо  ми  приймемо  цю  поправку,  то   просто ліквідуємо  "чорні  суботи".  Вони нічого не дають,  крім великих незручностей для людей. І пропоную прийняти цю поправку.

 

     Люди і за 40 годин зроблять те, що вони робили за 41 годину. Крім  того,  коли  Конвенція  вводилася  міжнародною організацією праці,  у ній було обумовлено,  що  в  умовах  економічної  кризи вводиться  40-годинний  робочий тиждень.  І як тут уже казали,  в зв'язку з тим, що наближається

 

     45

 

     безробіття, це  буде  дуже  гуманна  і  справедлива   норма. Давайте проголосуємо за це.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Иван  Степанович!  Я тоже высказываюсь за эту поправку.  Если  правильно  организовать  труд,   то   не   будет болтающихся,  шатающихся, а все будут заниматься работой. И одним часом мы ничего не выиграем.

 

     Поэтому я за то,  чтобы эта поправка была проголосована.  Мы просто поступим разумно,  как люди, которые действительно смотрят вперед.  Уж неизвестно, какие события последуют в связи с Законом о занятости. Я голосую "за".

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Іване Степановичу! Шановні депутати! Я теж за те,  щоб ця пропозиція була проголосована.  Ви скажіть,  сьоме січня   ми   зробили  вихідним  днем?  Але  у  кожного  керівника підприємства є бюджет робочого часу. Ну, хіба так можна?

 

     Сьоме січня затвердили, зараз давайте сорокагодинний робочий час затвердимо. А де ж ті години брати? Я за те, що це треба, але давайте пізніше повернемося до цього.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, усе. Другий мікрофон.

 

     КОЗАРЕНКО В.І.,  секретер Комісії Верховної Ради Української РСР  з  питань  державного  суверенітету,  міжреспубліканських  і міжнаціональних   відносин   /Антрацитівський   виборчий   округ, Луганська область/. Шановні народні депутати! Я пропоную таке. Ми подарували сьоме число,  давайте подаруємо і сорок  годин.  Нехай люди знають,  що це якийсь перший крок,  принаймні, в організації праці.

 

     46

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Досить.  Можна ставити на голосування? Ставиться на голосування стаття 50,  поправка.  Сторінка 21, друга колонка, останній абзац переходить  на  22  сторінку.  За  підтримку  цієї пропозиції висловився цілий ряд депутатів. Прошу проголосувати за цю пропозицію.

 

     Я прошу уваги.  Ви розумієте,  я зачитую втретє.  Стаття 50, сторінка  21.  Зачитую,  але більше не буду читати.  Це ж скільки часу ми витрачаємо! Читаю: "Привести тривалість робочого тижня до 40  годин  у  відповідності з Конвенцією МОП N 47.  Здійснити цей захід потрібно без зниження заробітної плати людей".

 

     Прошу голосувати. "За" - 167. Не приймається, далі.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Тоді я прошу проголосувати  статтю  50  в редакції, запропонованій комісіями.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сторінка 21,  права колонка, стаття 50, останній абзац.  Початок такий:  "Нормальна тривалість робочого  часу...", далі текст переходить на сторінку 22 -четверта колонка,  останній абзац.  Зрозуміло,  яка редакція пропонується? Прошу голосувати в цілому за таку редакцію статті 50.

 

     "За" - 196. Не приймається.

 

     Миколо Петровичу, що будемо робити?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.   Я  вважаю,  що  треба  тоді  залишати  в редакції...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ж  уже  не  перше  читання,  шановні  народні депутати, отже, не треба знову вносити зміни. Залишається так,

 

     47

 

     як у Кодексі законів про працю. Далі.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Так, стаття 51.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилину! Перший мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не   представився/.  Шановні  депутати!  Дайте  дві хвилини,  будь ласка.  Я думаю,  нам треба все-таки проголосувати поправку і запровадити,  ну,  хоча б 40-годинний робочий тиждень. Справа в тому, що більшість країн Європи має 35-годинний тиждень, два вихідних.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я   прошу   вибачення,   ви  хотіли  висловитися відносно мотивів голосування,  а виступаєте з аргументами. Другий мікрофон.

 

     ГУДИМА О.В.,  викладач  Луцького педагогічного училища імені Ярослава Гадана /Луцький-Центральний  виборчий  округ,  Волинська область/. Іване Степановичу! Просто депутати були не дуже уважні, а ви двічі вже сьогодні переголосовували.  Я думаю,  що треба  ще раз  за  поправку переголосувати.  Але давайте проведемо поіменне голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ЛУБКІВСЬКИЙ Р.М.,  член Комісії Верховної  Ради  Української РСР у закордонних справах /Яворівський виборчий округ,  Львівська область/.  Я прошу вас звернути увагу на один дивний момент, який відбувається  у  парламенті.  Ми  голосували недавно за підтримку резолюції ООН,  і деяка частина депутатів була проти. Сьогодні те саме повторюється.

 

     48

 

     Міжнародна співдружність  приймає якісь заходи,  і ми хоча б заради солідарності повинні розумно підтримати це, а ми голосуємо проти. Я прошу поставити це питання на переголосування, поіменне.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! У нас є вже традиція: якщо виникає опірне питання, то ми в кінці до нього повертаємося. Зараз переголосовувати не можна,  ми вже двічі проголосували все. У кінці повернемося,  ви за час перерви ще будете з'ясовувати, що і як. Далі.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття 51.  Абзац 2, пункт перший частини першої.  Є доповнення від Комісії у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства. Воно враховане.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Відносно    статті   51   будуть   у   депутатів зауваження?  Немає.  Пропозиція,  яка надходила, врахована. Прошу проголосувати статтю 51 в цілому.

 

     "За" - 245. Приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.   Стаття   55.   Пропозицій  не  надійшло. Пропонується прийняти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ.. Голосуємо статтю 55 в цілому. Прошу голосувати. "За" - 253. Приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття  56.  Народний депутат Богатирьова запропонувала передбачити для жінок з дітьми тривалість  робочого дня   шість   годин   без  скорочення  заробітної  плати.  Хороша пропозиція,  але економічно її дуже  важко  виконати,  бо  втрати становитимуть 5,5 мільярда людино-годин, або 4,2

 

     49

 

     мільярда карбованців. Тому комісія не погодилася.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Буде   інша  аргументація?  Будь  ласка,  перший мікрофон.

 

     БОГАТИРЬОВА Р.В.,  заступник головного лікаря  Краматорської центральної   міської   лікарні  /Краматорський  виборчий  округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты! Предложение комиссии:"...с разрешения  администрации  можна  устанавливать женщинам неполный рабочий день или  неполную  рабочую  неделю"  не  подходит.  Ведь сокращается  заработная плата,  а женщина - один из членов семьи, который приносит зарплату. Это первое.

 

     Второе. В  условиях  перехода  к  рыночным  отношениям  идет сокращение рабочих.  И в первую очередь,  вы со мной согласитесь, администрация  старается  .уволить  работниц,  которые   работают неполную  рабочую  неделю  или неполный рабочий день.  Потому что невыгодно  сегодня  иметь  таких  работников.  И  женщины,  чтобы заработать  деньги,  вынуждены  идти на тяжелую и вредную работу. Вспомните все пункты своих предвыборных программ,  в которых речь шла  о  том,  что  нужно вернуть мать в семью.  Если мы установим шестичасовый  рабочий  день,  то  мы  эти  миллиарды  увеличим  в несколько раз.

 

     Я прошу, чтобы мою поправку проголосовали поименно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ГУДИМА О.В.  Я  візьму  на  себе  сміливість висловити думку депутатської меншості в  парламенті.  Ми  підтримуємо  пропозицію народного  депутата  України  Богатирьової  про  те,  щоб жінки з дітьми  мали  можливість  працювати  шість  годин   і   за   ними зберігалася заробітна плата.  Кошти на все знаходили,  а на своїх дітей і

 

     50

 

     на наших дружин знайти не можемо. Це - нонсенс.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще є пропозиції? Немає.

 

     Голосується перша  пропозиція  депутата  Богатирьової   щодо поіменного  голосування  з  приводу  поправки  до  статті.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 149.  Ця поправка голосується поіменно.  Прошу уваги. Сторінка 23, друга колонка.

 

     Другий мікрофон.

 

     АЛТУНЯН Г.О.,    голова   Харківського   міського   комітету народного  контролю   /Київський   виборчий   округ,   Харківська область/.  Шановний  Іване  Степановичу!  Я вважаю,  що ми можемо передбачити для жінок з  дітьми  тривалість  робочого  дня  шість годин без скорочення заробітної плати,  якщо обмежимо вік дитини. Я думаю, що тоді ми дійдемо згоди.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ЄЩЕНКО В.М., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у   справах   жінок,   охорони  сім'ї,  материнства  і  дитинства /Вишгородський  виборчий  округ,   Київська   область/.   Шановні депутати!.  Я  звертаю вашу увагу на те,  що в умовах переходу до ринку йде скорочення робочих місць для жінок. Тому ми просимо вас підтримати цю пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ЄЩЕНКО В.М. Ставте на голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     51

 

     РЯБЧЕНКО М.А.,   директор  Криворізького  цементно-гірничого комбінату  /Довгинцівський   виборчий   округ,   Дніпропетровська область/.  Уважаемые депутаты.  Предложение очень хорошее,  чтобы женщинам сократить рабочий день при сохранении заработной  платы. Но  я  убедительно прошу подумать над тем,  как быть с женщинами, которые  работают  по  сменам?   Сегодня   на   хлебозаводах,   в текстильной промышленности, химии используется в основном женский труд.  Вы понимаете,  это же отвлечение значительного  количества средств,  нарушение  регламента  работы предприятий о непрерывным производством.  Если  речь  идет  о  поднятии  заработной   платы женщинам,  то  его можно открыто решать,  а не вуалировать такими вещами. Я прошу голосовать против этого.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Давайте,  уважаемые  депутаты,  без   эмоций. Давайте  спокойно  отнесемся к той ситуации,  которая сложилась у нас на Украине с женщинами.  Женщина у нас,  по сути, - восточная рабыня. В магазинах в очереди стоит, дома стирает и гладит. Детей воспитывает школа,  ПТУ,  милиционер,  участковый -  кто  угодно. Давайте  найдем  компромиссное  решение.  До  десяти  лет хотя бы ограничить,  Давайте же сделаем подвижку вперед.  Я понимаю,  что сложно,  трудно,  но  надо  что-то  когда-то решать.  Это же наше будущее поколение. Кого мы оставим после себя?

 

     52

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу висловитися  депутата  Богатирьову,  яка внесла цю пропозицію.

 

     БОГАТИРЬОВА Р.В.  Уважаемые  депутаты!  Я все-таки не снимаю свое предложение  с  голосования.  Да,  непрерывные  производства существуют  и  будут  существовать.  У  нас  больше женщин эанято именно  в  трехсменном  режиме.  Устанавливайте  на   непрерывных производствах   льготы   за   счет  увеличения  продолжительности рабочего времени.  Механизмов достаточно.  Я продумала, когда это предлагала. Поэтому депутатов, выступающих против, прошу все-таки подбирать выражения.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.,     начальник     технологічного      бюро Нововолинського виробничого об'єднання "Оснастка" /Нововолинський виборчий округ, Волинська область/.

 

     Я хочу  сказати  таке.  Тут  наводилися  аргументи,  що  для безперервних виробництв, де працюють жінки, є дуже простий вихід. Організувавши чотиризмінну роботу  на  безперервних  виробництвах так, як на шахтах, ми вирішимо дві проблеми: збільшимо зайнятість жінок і скоротимо робочий день.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Які ще є зауваження?

 

     МАЯКІН В.А.,   директор   Костянтинівського   металургійного заводу імені М.В.Фрунзе /Костянтинівський

 

     53

 

     виборчий округ.  Донецька область/. Я тоже за то, чтобы наши женщины жили и работали  в  лучших  условиях.  Но  я  прошу  всех депутатов  обратить  внимание  на следующее.  Мы с вами прекрасно знаем,  что сегодня любое производство - это половина  женщин.  Я буду  конкретно  говорить  о заводе,  где машинистами кранов и на других участках работают женщины.  Представьте себе ситуацию:  мы сократим  смену на два часа и практически остановим производство. Поэтому я думаю,  что это очень серьезный вопрос и не нужно здесь играть на чувствах, что кто-то - "против", кто-то - "за". Давайте это доработаем с учетом всех нюансов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ЄЛІАШЕВИЧ І.В.,    генеральний    директор    Закарпатського виробничо-торгового  взуттєвого об'єднання /Ужгородський виборчий округ,  Закарпатська область/.  Я не буду говорить  ни  "за",  ни "против",  но хочу вам назвать одну цифру.  Представьте себе, что сразу же товаров легкой промышленности  станет  на  25  процентов меньше. При нынешнем их недостатке.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ПАВЛОВ В.О.,   головний   лікар  Дніпропетровської  обласної клінічної лікарні імені І.І.Мечникова /Вузівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Я прошу обратить внимание на следующее обстоятельство.

 

     54

 

     Генофонд Украины под катастрофической угрозой. Украина на 28 месте, последнем в Европе, по средней продолжительности жизни. И это касается каждого из нас.  Это  -  потери,  не  сравнимые  с потерями  ни  в какой войне.  Мы взвешиваем сейчас судьбу женщины как  работницы.  Хочу  вам  сказать,  что  если  и  дальше  будет продолжаться  все  в этом же направлении,  то через несколько лет нам не нужны будут никакие производственные  планы.  Я  предлагаю ввести  для  женщин  те  ограничения,  которые предлагают сегодня медицинские работники.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  депутати!  Ми  з   вами   порушили   ту традицію,  якої дотримувались. Висловилися не два, і не чотири, і не шість депутатів, а значно більше. Ви бачите, скільки бажаючих? Давайте домовимося - будемо продовжувати чи ні? Голосуємо. Хто за те, щоб припинити обговорення, прошу проголосувати.

 

     "За" - 214. Обговорення припиняється. Це процедурне питання. Прошу всіх зайняти свої місця.

 

     Миколо Петровичу!  Будь  ласка,  щодо  редакції,  тільки без обговорення.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Я  вважаю,  що  треба  проголосувати   за поправку Богатирьової, а потім голосувати вже пропозицію комісії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не зрозуміло.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Мається на увазі,  що все це було зведено до пропозиції, яку вносила Богатирьова, а друга -

 

     55

 

     відхилити. /Шум у залі /.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, все, щановні депутати! Сторінка 23, колонка друга,  стаття  56.  Зачитую:  "Передбачити  для  жінок  з дітьми тривалість робочого дня 6 годин без скорочення заробітної плати". /Шум у залі/.  Нодходили пропозиції врахувати вік дітей. Були дві пропозиції:  одна - до 16 років,  другу внесла Богатирьова.  Вона сказала,  що якщо перша не проходить, то давайте встановимо до 10 років. /шум у залі/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну,  це знову обговорення.  Я  слова  нікому  не даватиму.  Перша  пропозиція  -  встановити  вік  дітей  -  до 16 років... /Шум у залі/.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Якщо вже брати пропозицію Богатирьової, то давайте вік дітей обмежимо до 10 років.  Це ж питання економічне. Хіба ж, ми можемо просто так проголосувати?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дійсно,  була така пропозиція.  Я  прошу  уваги. Була  пропозиція  щодо віку.  Вносили депутати Алтунян,  Єщенко і Богатирьова.  Більшість підтримує останню пропозицію Богатирьової

- вік до 10 років. Хто за те, щоб неповний робочий час установити для жінок, у яких є діти до 10 років, прошу голосувати.

 

     "За" -  210.  Рішення  не  приймається,   тому   голосується пропозиція,  яка  сформульована на сторінці 23:  "Передбачити для жінок з дітьми тривалість робочого дня шість годин без скорочення заробітної плати". Голосування поіменне.

 

     "За" - 206. Рішення не приймається.

 

     Все. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     56

 

     /Після перерви/ Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

 

     ГОЛОВА. Прошу зайняти місця. Миколо Петровичу, будь ласка.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Шановні  народні  депутати!  Я  прошу  ще хвилинку  для  роз'яснення 56 статті.  У нас поправка не пройшла. Редакція запропонованої комісією статті теж не пройшла.  Згідно з Регламентом ми повинні у такому випадку залишити статтю 56 такою, як вона викладена  в  самому  Кодексі.  Що  стосується  неповного робочого часу жінок, вона лише погіршить стан справ. Чому саме?

 

     Комісія на ваш розгляд запропонувала,  щоб вагітним жінкам і тим, які мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда до 16 років, відповідно до медичного висновку, власник був зобов'язаний встановити неповний робочий  тиждень.  А  в  Кодексі  встановлено інший  вік  -  не  14 років,  а 8 років.  Про дітей-інвалідів там взагалі мова не йде.  Я хотів би,  щоб ми  з  вами  порозумілися. Пригадаймо  статтю  9,  яку ми прийняли.  Там ідеться про те,  що підприємства,  за своїм бажанням і якщо в  них  є  гроші,  можуть матеріально  заохочувати  працівників,  поліпшувати  їх становище порівняно з законодавством.

 

     Далі стаття 56 - "неповний робочий час".  Мова  не  йде  про оплату.  Ми з вами прийняли статтю 51,  де якраз визначено,  кому виплачується повністю плата  за  неповний  робочий  час.  Тому  я звертаюсь  до  вас  і хочу ще раз просити - давайте ми все ж таки статтю 56 приймемо із змінами,  які пропонує комісія.  Бо якщо ми її залишимо в такому вигляді, як вона є, то це буде ще гірше.

 

     57

 

     Щодо тих    пропозицій,    зауважень,   які   надійшли   від Богатирьової та інших депутатів,  я хотів би  сказати,  що  зараз Уряд  відпрацьовує  закон  про робочий час,  сам Кодекс.  Вони за програмою мали бути ще минулого року.  В них будуть враховані усі зміни, які пропонуються. Давайте все ж таки виявимо стриманість у тому,  як оплачувати матерям,  які мають дітей віком до 10 років. Як  показують  розрахунки  -  це 4,2 мільярда карбованців.  Де їх взяти?  Я у такому випадку повинен надати слово Уряду,  нехай він скаже.  Для  цього треба переглядати бюджет.  Я хотів би,  щоб ми бачили,  що це - велике економічне  і  політичне  питання,  а  не просто наше бажання. У мене теж язик не повертається, щоб сказати про те,  що, мовляв, давайте не будемо оплачувати. Ну, а як же це робити?  А відрядна праця?  Як її оплачувати? Тому я ще раз кажу, що іншого у нас з вами немає вибору.  Якщо ми не проголосуємо  за таку редакцію 56 статті,  вона залишиться в такому вигляді, як є. Це вже питання процедури. Тому я прошу мене підтримати.

 

     ГОЛОВА. Є зауваження з цього приводу? Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Леоніде  Макаровичу!   Я   хочу скористатися  Регламентом і три хвилини використати на з'ясування суті питання.  Я знаю,  що не отримав задоволення від  останнього голосування. Не тільки я, а й, певно, більшість депутатів у цьому залі.  Крім того,  не отримали задоволення  і  мільйони  жінок  і мільйони чоловіків,  які нас слухають,  бо турбота про дітей - це загальна наша турбота.  Всі ми - батьки.  Кожен,  хто  має  малих дітей,  знає про те, що на жінку випадає найвища турбота про них. Пам'ятатимемо про відсутність місць  у  дитсадочках,  відсутність нормального   житла,   про   життя   часом  без  прописки  і  про багато-багато іншого. Я особисто

 

     58

 

     займався цими справами - вони жахливі.  Виходячи з того,  що ми повинні проявити турботу про наше покоління, враховуючи те, що дітей часто у сім'ях буває малолітніх і двоє, і трое, і більше, я все  ж  таки  прошу народних депутатів відкрити голосування ще по одній компромісній пропозиції, яку я хочу внести.

 

     Йдеться про дітей дошкільного віку...  Тут звучало:  і 33, і 16  років,  і  10  років,  але  не про дошкільний вік,  коли саме формується психіка дитини, її здоров'я. Я сам батько двох дітей і пережив ці всі турботи з дружиною від початку і до кінця, і знаю, що це таке.

 

     А тому я прошу поставити на поіменне голосування  саме  мою, третю   пропозицію   як   компромісну.   Прошу  не  сміятися,  це надзвичайно серйозне питання.  Треба надати ці права жінкам,  які мають дітей дошкільного віку. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Мы с депутатами-женщинами обсуждали в перерыве эту 56 статью и предлагаем вот такой компромисс.  Можно  было  бы принять  предложение-поправку  депутата  Богатыревой,  но,  может быть,  предусмотреть,  что она вступает в действие не сегодня, не завтра,  а  через  какой-то  период времени,  тогда,  когда будет подготовлена социально-экономическая  база.  Нужно  сегодня  дать людям надежду решением этого вопроса.

 

     Второе. Можно  сделать  поправку  о  работе по шестичасовому рабочему дню.  Те час-два,  которые она  не  будет  дорабатывать, пускай ей не оплачивают.  Если же она пожелает поработать больше, ну,  Бог с ней,  пускай работает!  Но  нужно  принять  решение  о шестичасовом рабочем дне.

 

     59

 

     И о третьей ситуации,  которая складывается.  Нужно подумать еще о женщинах,  у  которых  имеются  дети  до  трех  лет.  Лучше заплатить   маме,   пускай   она  вырастит  полноценного  ребенка досадикового возраста,  чтобы он был  здоровым,  чем  государству потом  доплачивать  за  больничные  листы и получить впоследствии больного человека, вступающего в жизнь.

 

     Я думаю,  что  нужно  вернуть  эту  статью  в  комиссию   на доработку  и потом вернуться к:  ней.  Эти предложения необходимо рассмотреть, Леонид Макарович.

 

     Ну и  еще  такая  вот  кулуарная  новость:   пришел   Леонид Макарович, чтоб помочь женщинам. Спасибо. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Тут справа,  звичайно, не в тому, щоб допомогти. Тут справа ось у чому йдеться поки  що  про  зміни  і  доповнення  до закону, а не про сам Кодекс. Цебто ми робимо зміни на певний час. Я не заперечую того,  щоб внести якісь поповнення.  Але потрібно, щоб Уряд сказав, які. є можливості. Тоді я пропоную зробити таким чином.  Зараз не розглядати, а звернутися до Уряду, щоб надав нам негайно  розрахунки.  І після обіду,  якщо встигнемо,  або завтра проголосуємо за це доповнення. Так?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так.

 

     ГОЛОВА. Тоді ми цю статтю лишаємо. Ідемо далі, стаття 57.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Леоніде Макаровичу.  Стаття  63.  ГОЛОВА. Прошу вибачення, 63.

 

     60

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Пропозицій  не  надійшло.  Тому  я  прошу підтримати комісію і залишити в тій редакції,  яка пропонувалася, і проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Можна голосувати?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Прошу проголосувати. "За" - 262. Рішення прийняте. Тепер стаття 73.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття  73.  Вніс   пропозицію   народний депутат Піскун.  Далі товариш Півень. Я хотів би об'єднати пункти "а"  і  "б"  і  сказати,  що  ці  питання   будуть   вирішені   у відповідності  з  пунктом  1  постанови Верховної Ради УРСР,  яку прийняли 26 грудня 1990 року.  Тобто сьогодні робити  зміни  щодо святкових днів комісія вважає недоцільним. Потрібен час, щоб Уряд разом з профспілками попрацював над цим питанням, і потім винести окремо його на обговорення.

 

     А зараз  залишити  першу  частину так,  лише доповнити про 7 січня,  про що вже ми з вами проголосували.  І  частину  другу  і третю вважати частиною другою.

 

     ГОЛОВА. Так, перший мікрофон.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.   Я  ще  раз  прошу  не  порушувати  цього питання.

 

     Воно складне,  і давайте ще трошки поживемо так.  А  надалі, коли в Кодексі будуть зміни - остаточно вирішимо.  Для чого зараз порушувати це питання?  Той не хоче, щоб святкували 1 і 2 травня, той -7 і 8 листопада і так далі.  Я думаю, що це дуже суперечливі питання.

 

     61

 

     ПІСКУН О.І. Незрозуміле, чому питання, які вже вирішені /наприклад. День Незалежності України - 16 липня, 7 січня - Різдво/, не занесені до правої колонки.  Їх нема.  Їх потрібно  в праву колонку внести.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Ще невідомо, я ще раз кажу, про 16 липня. Ми не приймали постанову про те, що це... Шум у залі/.

 

     Я ще раз хочу вам нагадати.  Ми прийняли постанову - вважати святковим  днем,  але  не  вільним  від  роботи.  Ну а як же?  Ми визначили святковий день,  але  не  вільний.  У  нас  таких  свят чимало.  А в цій статті визначаються святкові дні, які вважаються неробочими.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло?  Незрозуміло. Знайдіть постанову. Давайте прочитаємо.

 

     Другий мікрофон.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.  Якщо ми проголосували,  що 16 липня - День Незалежності України, може, і не святковий, то сьогодні саме така нагода проголосувати,  щоб він був святковим. За 7 січня - Різдво ми все-таки проголосували,  що він святковий і неробочий день.  Я вважаю, що якщо нам не вистачає днів, скажімо, згідно з загальним графіком робочого часу,  то в нас є по 2  дні  /йдеться  про  1-2 травня і 7-8 листопада/, де ми можемо по одному дню взяти, і тоді в нас весь графік буде забезпечений.

 

     ГОЛОВА. Шановні товариші!  Я вас запрошую зважати на логіку. Ми  хочемо  допомогти  жінкам.  І  це  правильно.  Але я хочу вам нагадати, що кожен неробочий день - це 400 мільйонів карбованців. Якщо ми з вами зараз почнемо оголошувати всі неробочі дні,  то на цьому можна

 

     62

 

     поставити крапку  і  працювати  тільки  в  Верховній   Раді, відключити всі мікрофони, щоб люди з нас не сміялися. Будемо собі тихенько тут працювати за  народні  гроші.  Тому  давайте  будемо послідовними.  Одна  справа - святковий день як відзнака,  а інша справа - неробочий день. У нас і так тут набігає багато вихідних. Це  ще  добре,  що Великодень припадає на неділю.  А тут вже один неробочий день  ввели.  Так  ми  з  вами  чимало  неробочих  днів введемо. /Шум у залі/.

 

     Перший мікрофон.

 

     ПІВЕНЬ М.І.,  голова  колгоспу  імені 118 загиблих комунарів Шахтарського району /Макіївський  -  Совєтський  виборчий  округ, Донецька  область/.  Я тоже вносил предложение по 16 июлю,  чтобы считать этот день выходным.  Ведь многие  люди  и  предприятия... /Шум у залі/.

 

     Леонид Макарович! Я прошу всех депутатов, послушайте.

 

     На предприятиях  мы  ж  даем  этот  день.  У  нас  люди  все отдыхают.  Только в этот  день  мы  хорошими  дядями  становимся. Давайте мы его узаконим.

 

     Но Совет   Министров,  чтобы  это  время  перекрыть,  должен подумать о том,  чтобы магазины, бытовое обслуживание и так далее не отдыхали в воскресенье,  когда все люди отдыхают, а отдыхали в другие дни. А среди недели рабочий день должен быть рабочим днем, а   не   днем  покупок  и  выполнения  всех  своих  дел,  которые необходимы.  Нужно  здраво  подойти  к  этому  вопросу,  и  прошу поставить  это предложение на голосование.  На поименное.  Потому что  Франция  приняла  это  постановление:   необходимо   уделить внимание человеку. Это каждому из нас дать один

 

     63

 

     день, тот,  что  мы  не дали - вот это сокращение на 2 часа. Прошу проголосовать. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Шановні товариші!  Я все ж таки пропоную,  щоб ми до питання про всі ці свята повернулися трошечки пізніше.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Шановні  депутати!  Я ще раз звертаю вашу увагу:  те,  що ми вже з вами затвердили,  воно вже  ввійшло.  17 січня ввійшло,  і День святої Тройці ввійшов, і Пасха ввійшла. Це ми вже прийняли.  Дивіться на редакцію,  24 сторінка.  І я ще раз кажу про те,  щоб повернутися до цього питання, коли Уряд вивчить його і винесе на розгляд Верховної Ради окремо: які дні і скільки вважати святковими. А зараз внести тільки ті зміни, за які ми вже проголосували, які ми вже з вами зробили, бо зараз як почнемо все це виносити, то це вже будуть побажання, а не закон.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  нагадую,  шановні депутати,  що йдетеся про зміни і доповнення,  а не приймається закон.  Коли буде  винесено питання  про святкові дні,  тоді вони розглядатимуться комплексно окремо, з урахуванням доповіді Уряду, скільки це нам коштуватиме. Щоб  не  приймати  на слух такі важливі документи.  Я вже сказав, скільки коштує нам кожен день.

 

     Я пропоную проголосувати за ці доповнення. Другий мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є. Я хотів би, щоб всі звернули увагу, які дні ми затверджуємо  надалі  святкувати.  Ми  готові  пройти повз велику подію нашого історичного розвитку - це день прийняття  Декларації про  державний  суверенітет.  В  той же час ми знову затверджуємо святковим

 

     64

 

     днем України День Конституції СРСР.  Ми - суверенна держава, святкуємо  Конституцію СРСР,  яка буде найближчим часом докорінно переглядатися,  Конституцію держави,  до якої свого відношення ми ще не визначили.

 

     Крім того,  ми  щоразу  маємо  проблеми  із цими двома днями Першотравня,  з двома днями так званої Жовтневої революції. Можна було б скоротити по одному дню і скасувати взагалі святковий день Конституції СРСР.

 

     ГОЛОВА. Я  все  ж  таки  пропоную  проголосувати  за  подані пропозиції,  а  питання  винести  на  окремий  аналіз,  на окреме дослідження,  і повернутися до нього в  комплексі,  при  розгляді всіх святкових днів,  і вже тоді поставити на голосування.  Зараз нема  рації  проводити  дискусію,  тому  що  ми  ні  до  чого  не домовимось.  Ми  робимо  лише доповнення.  Прошу проголосувати за пропозицію комісії.

 

     "За" - 216.  Рішення не прийняте. Залишається так, як було у Кодексі. /Шум у залі/.

 

     Шановні товариші!  Ми ж проголосували за ті свята,  для чого їх  переголосовувати?  Ми   проголосували   за   те,   щоб   день проголошення Декларації вважати святковим днем,  проголосували за 7 січня,  за Пасху і Трійцю.  Ніхто ж нічого не відміняє!  Стаття 75. Миколо Петровичу, будь ласка.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П..  Стаття  75.  Була  пропозиція  народного депутата Чучука відносно тривалості мінімума відпустки.

 

     Хотів би довести до відома депутатів,  що  ця  конвенція  не ратифікована республікою і питання тривалості відпустки буде

 

     65

 

     вирішуватися окремо   законом  про  відпустки.  Такий  закон готується.

 

     Що стосується зауважень Комісії у справах  молоді.  Оскільки відпустка  по  навчанню  студентам  і  учням передбачена окремими статтями - 210  та  218,  то  за  пропозицією  комісії  -  давати студентам  і  учням  без  винятку  календарну місячну відпустку - вважаємо це неможливим.

 

     ГОЛОВА.. Які ж тут у нас тепер зміни?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Комісія  вносить  пропозицію   підтримати статтю в тій редакції, в якій вона викладена в четвертій і п'ятій колонках.

 

     ГОЛОВА. "Щорічна відпустка надається працівникам..." і  т.д. Які є зауваження до цієї статті?  немає?  Можна голосувати? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 249. Рішення прийняте. Стаття 79.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.   Пропонується   прийняти   у    редакції, викладеній у четвертій колонці.

 

     ГОЛОВА. Які  є зауваження?  Немає?  Можна голосувати?  Прошу проголосувати.

 

     '"За" - 250. Рішення прийняте. Стаття 80.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття 80.  Пропозицій не надійшло, прошу проголосувати.

 

     66

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 273. Прийнято.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Стаття 82. Врахована пропозиція у третьому пункті:  замість слів "віку одного року" записати  "віку  півтора року". Прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 277. Рішення прийняте. Стаття 94.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Дякую. Не приймається пропозиція Комісії у питаннях  діяльності  Рад народних депутатів,  розвитку місцевого самоврядування. Пропозиція звучить так: "Оплата праці працівників здійснюється, як правило, за кінцевими результатами...".

 

     ГОЛОВА. Комісія не наполягає?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Її просто неможливо врахувати.

 

     ГОЛОВА. Мовчать,  значить,  погоджуються  з  рішенням  іншої комісії. Ставлю на голосування. "За" - 260. Прийнято.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Дякую. Стаття 95. Народні депутати Бойко, Поличко висловили свої зауваження.  Необхідно конкретизувати, хто і на якій  правовій  основі  встановлює  цей  мінімум.  Хотів  би сказати,  що  це  окреме  питання.  Уряд  внесе пропозицію,  і ми затвердимо. Але таке питання вирішувати треба принципово. Я прошу депутатів  врахувати,  що мінімальна заробітна плата повинна бути не нижчою за прожитковий

 

     67

 

     мінімум. Хоча,  скажемо прямо,  з  боку  Уряду  було  велике протиріччя. Тому я просив би підтримати.

 

     ГОЛОВА. Народні депутати Бойко і Поличко погоджуються з цим? Погоджуються.  Ставлю на голосування. Прошу проголосувати. "За" - 277. Прийнято. Стаття 96.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.     Пропозицій    не    надійшло,    прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 96. "За" - 267. Рішення прийняте.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття  97.  Є зауваження щодо протиріччя цієї статті 95-ій. Про це говорить народний депутат Мельничук.

 

     Його пропозиція частково врахована. а що стосується тарифних ставок і окладів,  то,  дійсно,  я хотів би сказати,  що їх треба буде переглянути з урахуванням мінімального  споживчого  бюджету. Це факт. Ми радилися з фахівцями, і вони так пропонують. Тому він має рацію. Це питання враховане.

 

     ГОЛОВА. Можна ставити на голосування?  Прошу  проголосувати. "За" - 272. Рішення прийняте.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття 97. Пропозицій не надійшло. Просив би підтримати редакцію, запропоновану комісією.

 

     ГОЛОВА. Можна  голосувати?  Можна.  "За"  -   258.   Рішення прийняте.

 

     68

 

     стаття 99.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.   Народний  депутат  Ківшик  зауважив,  що результати  атестації  мають   враховуватися   в   оплаті   праці службовців.  Зауваження його прийняте.  Бачите,  в колонці 5: "За результатами атестації власник або уповноважений  ним  орган  має право  змінювати  посадові  оклади...".  Я  просив  би підтримати редакцію цієї статті.

 

     ГОЛОВА. Можна ставити на голосування?  Прошу.  "За"  -  254. Рішення прийняте.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Дякую.

 

     Стаття 101.  Пропозицій  не  надійшло.  Просив би підтримати редакцію, яку пропонує комісія.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  статтю  101.  "За"  -  236. Рішення прийняте. Стаття 107.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Стаття 107.

 

     ГОЛОВА. Яка? 118?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Ні, ні, 107.

 

     ГОЛОВА. А, ось вона.

 

     69

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття  107.  Прошу підтримати пропозицію відносно тих доповнень,  які ми вже внесли в статтю 73,  і внести зміни у цю статтю.

 

     ГОЛОВА. Можна голосувати?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Можна.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 264. Рішення прийняте.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття 113.  Народний депутат Піскун вніс пропозицію виключити слово "партійних"  з  цієї  статті.  Комісія вважає,  що треба залишити без змін статтю 118 діючого кодексу, і просить підтримки. Залишити так, як є у Кодексі.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ПІСКУН О.І. Я наполягаю на голосуванні своєї поправки і хочу її   аргументувати.   Раніше   партія   була  фактично  державною структурою,  про  це  свідчать  її  спільні  з  Радою   Міністрів постанови  і так далі.  Про це вже сьогодні говорилось.  Сьогодні партійні, громадські організації мають інші структури, і я про це говорив  у своєму виступі.  І,  мабуть,  ніде в світі немає,  щоб вибраним посадовим особам партійні органи гарантували  повернення на попередню роботу.  Цього немає ніде в світі,  і я думаю,  що з цієї статті треба викреслити  слова  "партійних,  комсомольських, кооперативних   та   інших   громадських  організацій".  Залишити лише:"... на виборні посади в державних та профспілкових органах,

 

     70

 

     надається після  закінчення  їх  повноважень   за   виборною посадою   попередня   робота".  От  тільки  це.  Я  наполягаю  на голосуванні щодо цього.

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  що ви розумієте:  мова йде не  тільки  про КПРС,  а про всі партії. Отже, ви наполягаєте на голосуванні, щоб вилучити слова "партійних,  комсомольських"? А "кооперативних"? І "кооперативних"? Тобто лишити тільки "державних і профспілкових"? Ставлю це на голосування.  Хто за  те,  щоб  вилучити,  залишивши тільки  слова  "державних  і  профспілкових  організацій"?  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 138. Не приймається поправка.

 

     Таким чином,  можна голосувати за пропозицію комісії. Ставлю на голосування пропозицію комісії. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 193. Рішення не прийняте.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Леоніде  Макаровичу!  Дозвольте уточнити. Шановні депутати!  Що стосується редакції цієї статті,  я вважаю, що  її можна буде уточнити після того,  коли буде прийнятий Закон про громадські організації.  А сьогодні, я вважаю, якщо ні та, ні інша пропозиції не пройшли, стаття залишається в Кодексі, як є.

 

     ГОЛОВА. Стаття 118[1].

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Комісія вносить пропозицію відхилити,  бо це не питання КЗпПУ,  і воно повинне знайти відображення в Законі про освіту.

 

     71

 

     ГОЛОВА. Є   інші   думки?  Можна  голосувати  за  пропозицію комісії? Прошу голосувати. /Шум у залі/.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Я  не  зовсім  зрозумів.  /Шум  у  залі/. Головує  Перший  заступник  Голови Верховної Ради Української РСР ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Сторінка 29, внизу: стаття

 

     118.

 

     Поясніть, Миколо Петровичу.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Шановні товариші!  Мова йде про  те,  щоб доповнити  закон  статтею  118[1].  І дається назва її.  Гарантії випускникам і таке інше.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Знайшли?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Комісія  разом  з  фахівцями  вивчала  це питання і дійшла висновку, що воно стосується Закону про освіту і до регулювання трудових відносин не має відношення.  Тому комісія вносить пропозицію зняти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер  зрозуміло?  Голосуємо  за  те,  щоб зняти статтю 118[1] . Прошу голосувати. "За" - 232. Приймається. Далі.

 

     72

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Стаття 127. Врахована пропозиція Комісії у справах молоді,  тобто погодитись.  І погодитись з пропозицією по пункту "б", що стосується редакції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Погодились.  Комісія у  справах  жінок,  охорони сім"ї,  материнства  і дитинства.  Немає більше зауважень до цієї статті?  Голосується  стаття  127  у  редакції  в  цілому.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 249. Приймається.

 

     До статті 143 пропозицій не надійшло. Голосується в цілому.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 243. Приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття 147. Пропозиція народного депутата Піскуна про те,  що необхідно зберегти такі  види  дисциплінарних стягнень,  як  зауваження,  догана,  сувора  догана,  звільнення. Комісія  відхиляє  її,  оскільки  вважає,  що  це  не   сприятиме зміцненню  трудової  дисципліни.  Тому вважає підтримати редакцію статті, яка є.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші!  Сторінка  31,   стаття   147,   права колонка.  Голосуємо  за  редакцію від комісії.  Прошу голосувати. "За" - 260. Приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Зауважень щодо статті  152  не  надійшло. Пропозиція - підтримати запропоновану редакцію.

 

     ГОЛОВА. 152  стаття голосується в цілому.  Прошу голосувати. "За" - 253. Приймається.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття 174.  Вносила пропозицію  народний депутат Богатирьова, яка вважає, що необхідно передбачити перелік професій,  де заборонено використовувати працю жінок.  Хотів би в порядку інформації сказати про те, що зараз Мінпраці відпрацьовує новий список виробництв,  де буде заборонятися праця жінок. Тому, вважав комісія,  зараз треба підтримати цю редакцію,  а коли буде готовий цей список,  уже в остаточному варіанті прийняти  його  в Кодексі.

 

     Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

 

     73

 

     ГОЛОВА. Є   Інші   думки?   Можна   голосувати?   Ставлю  на голосування. "За" - 263. Рішення прийняте.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття 176. Народні депутати Севастьянов, Цеков вносять зміни:  замість слів "до трьох років" записати -"до семи  років".  Хотів  би  сказати  про  те,  що  комісія  вносить пропозицію  -  не від трьох років до семи,  а до 14 років,  тобто набагато краще.  Тому я хотів би,  щоб погодилися  з  пропозицією комісії.

 

     ГОЛОВА. Народні депутати Севастьянов і Цеков не наполягають? Я можу ставити на голосування редакцію комісії? Прошу голосувати.

 

     "За" - 248. Рішення прийняте.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.Г.  Дякую. Стаття 177. Народний депутат Бойко Іван  Григорович  вважає,  що обмежувати пільги жінок,  які мають дітей-інвалідів,  віком тих дітей до 16 років,  не треба. Комісія відхиляє  таку  пропозицію.  З 16 років призначається пенсія.  Ви самі розумієте,  що таким чином можна вважати  дитиною  і  до  25 років.  Є ж закон, що визначає межі. З 16 років - це пенсія. Тому я вважаю, що треба прийняти в редакції, яка запропонована.

 

     ГОЛОВА. Народний депутате Бойко, другий мікрофон.

 

     БОЙКО І.Г.  По-перше,  там,  де  зазначена  моя  пропозиція, вийшла  редакційна помилка.  Вважаю,  що обмежувати пільги жінок, які мають дітей-інвалідів віком після 16 років, не треба.

 

     Такою була моя пропозиція. А тепер я ось що хочу сказати.

 

     74

 

     Товариші, не можна порівнювати дитину здорову 14 чи 12 років із  дитиною  -  інвалідом.  Я вам скажу:  дитина здорова постійно удосконалюється,  росте і таке інше.  Хвора ж дитина на все життя залишається  інвалідом.  І  хіба  пенсія  може замінити догляд за дитиною?  Наша економіка не постраждає. Це не в масовому порядку. Скільки таких жінок? Це, по-перше.

 

     По-друге, тут   мільярди   не  потрібні.  Я  прошу  все-таки проголосувати, щоб цей термін "до 16 років" просто виключити.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло? Будемо голосувати за пропозицію народного депутата Бойка. Прошу голосувати. "За" - 240. Прийнято.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Стаття 178. Народний депутат Поличко...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку!  Тоді можемо голосувати за статтю в цілому  з  поправкою  народного   депутата   Бойка.   Ставлю   на голосування. Ви ж почали з 178. Чому?

 

     БІЛОБДОЦЬКИЙ М.П.  Я  допустив помилку.  Вибачаюсь,  шановні товариші!  Відкрийте ще раз цю сторінку, подивіться. Мова йде про те, що до 16 років - це діти. Щодо 16 років ми проголосували.

 

     ГОЛОВА. Давайте ми домовимося так.  Це стосується того,  хто стоїть на трибуні і того,  хто стоїть біля мікрофона. Після того, як  проголосували,  ми  не будемо ще раз агітувати.  Якщо виникне потреба призначити погоджувальну комісію, будемо призначати, а то ми як на базарі. Ставлю на голосування статтю 177 в цілому.

 

     75

 

     "За" - 258. Стаття прийнята. 178, будь ласка.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.   Вносить   пропозицію   народний  депутат Поличко:  у  другій  частині  замість  слів  "за  рахунок  коштів підприємств"   написати   -   "за   рахунок   фонду   соціального забезпечення".  Комісія  вважає  за   необхідне   цю   пропозицію відхилити, оскільки дана пропозиція не стимулюватиме підприємства створювати  робочі  місця.  Будуть  казати:   якщо   за   рахунок соціального забезпечення,  то хай держава платить, а підприємство до  цього  не  буде  мати  ніякого  відношення.  Тому  пропонуємо підтримати редакцію комісії.

 

     ГОЛОВА. Є інші пропозиції?  Прошу проголосувати.  "За" -248. Рішення прийняте.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Стаття  179.  Народний   депутат   Півень вносить  пропозицію:  збільшити  частково оплачувану відпустку по догляду за дитиною до двох років,  встановити  розмір  щомісячної допомоги - 70 карбованців.

 

     Я вважаю,  що в поданій редакції і в існуючому законодавстві це враховано.

 

     ГОЛОВА. Народний депутате Півень, прошу.

 

     ПІВЕНЬ М.І. Там не враховано. До півтора року враховано, а я вніс  пропозицію  - до двох років.  Почему так?  Потому что у нас смертность в 3-4 раза выше,  чем в капиталистических  странах,  и выше, чем у некоторых слаборазвитых странах.

 

     76

 

     У нас младенческая смертность увеличилась на 78 процентов. В стране около 2 миллионов умственно  неполноценных  детей  и  т.д. Если  до  двух  лет  мы  дадим  отпуск  матери  по уходу,  значит сократится смертность детей.  Комиссия говорит о том, что затраты будут  около  300 миллионов рублей.  Но мы не посчитали и другое. Сократятся детские ясли,  в которых находятся  дети.  Не  виновны сегодня дети в том,  что они рождаются слабыми.  Наверное, кто-то виновен, что экологическая обстановка сложная. Необходимо уделить внимание индивидуальному воспитанию детей...  Давайте проголосуем за положение - до двух лет оплачиваемый отпуск.

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція змінити термін з півтора року  до  двох років.  Комісія  не  погодилася,  бо  ми вже в попередніх статтях визначили - півтора року.  У союзному законодавстві півтора  року теж.

 

     Перший мікрофон.

 

     ПІВЕНЬ М.І.  Я член Комиссии по вопросам социальной политики и труда.  Я говорил,  чтобы этот вопрос вынести на съезд.  И вот, пожалуйста, сессия решает. Ведь мы не учитываем многие вопросы: а больничные,  если посчитать,  сколько мы выплачиваем, а лечение и прочее?  Давайте на голосование поставим. Проголосуем за два года

- значит.будет два года. Нет - значит, нет.

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  пропозицію  народного  депутата   Півня   на голосування. Прошу проголосувати.

 

     77

 

     "За" - 216. Не прийнято. /Шум у залі/.

 

     56 народних депутатів не голосували. /Шум у залі/.

 

     Спокійно, будь   ласка.  Зараз  домовимося,  тільки  тихіше. Надходять пропозиції, щоб провести голосування поіменно.

 

     Так?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так!

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Є  пропозиції,   щоб   повторити голосування  поіменно.  Давайте спочатку ми проголосуємо,  хто за те,  щоб цю статтю проголосувати поіменно.  Голосується  поіменно поправка - доповнення народного депутата Півня.  "За" - 287. Я не розумію,  чи  це  усвідомлене  переголосування,  чи  страх  перед поіменним голосуванням. Далі, будь ласка.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Комісія  з питань народної освіти вносить пропозицію у пункті  "б"  /на  35  сторінці/  замість  слів  "сто дванадцять  днів"  записати  "сто сорок днів" і замість ''півтора року" записати "трьох років".  Значить,  частково враховано. Якщо тяжкі  роди,  то  сто  сорок  днів,  ви ж бачите за текстом.  При нормальних  родах  -   сто   дванадцять   днів.   Це   відповідає сьогоднішньому союзному законодавству.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     78

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  апаратник Ровенського виробничого об'єднання "Азот" /Ленінський виборчий округ,  Ровенська  область/.  Шановні народні депутати!

 

     Наша депутація   від   Ровенської   області,  порадившись  у перерві,  дійшла такого  висновку.  Ця  стаття  може  бути  тісно пов'язана  з  попередньою  56,  навколо якої у нас виникли гострі дебати.  Ми могли б зараз у  цій  статті  передбачити  можливість надання   жінкам   додаткової  відпустки  по  догляду  за  дітьми дошкільного віку,  тобто  до  6-7  років.  І  ось  тут  продумати механізм  компенсацій.  Але наша депутація входить із пропозицією до Комісії у питаннях соціальної політики та праці підготувати  і внести  на  розгляд  депутатів окрему постанову з даного питання. Оскільки ми зараз все наспіх приймаємо  -  дати  можливість  Раді Міністрів  провести  деякі  розрахунки  і подивитися з тієї точки зору,  щоб  надати  жінкам  можливість  сидіти  вдома  з   дітьми дошкільного віку.  От тоді всі ті питання, які сьогодні виникали, знімуться.  Це і здоров'я наших дітей,  це і питання  з  роботою, адже є підприємства,  які працюють цілодобово.  Все це можна буде пов'язати безболісно для виробництва. Виробництво в цьому разі не постраждає.  А  механізм  оплати  і  кількість  оплати - це можна продумати в окремій  постанові,  але  не  зараз  приймати.  Через кілька днів окремою постановою.

 

     ГОЛОВА. Значить,  Миколо  Петровичу,  я  розумію так,  що ця постанова,  яка внесена,  погоджена з Урядом і вже немає  потреби вести   аналіз?   Ті   пропозиції,   які   вносяться,  потребують додаткового  аналізу,   додаткових   розрахунків   і   додаткових фінансів. Ми не

 

     79

 

     знаємо, скільки ще тих фінансів, але для того, щоб депутати, я наполягаю, знали, то ми все ж таки попросимо Уряд, Міністерство фінансів зокрема,  нехай нам дадуть невеличку довідку: скільки це буде коштувати і чи  є  в  нас  такі  можливості  саме  сьогодні. Давайте  ми  це  зробимо.  І  Міністерство  праці  нехай разом із Міністерством фінансів попрацює. Домовились? І розповсюдимо серед депутатів. Другий мікрофон.

 

     ШКАРБАН М.І.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних відносин /Кобеляцький виборчий округ,  Полтавська область/. У нашому колективі підрахували, що утримання в дитячому садку  дитини  приблизно на рік - одна тисяча карбованців.  Може, краще цю тисячу карбованців віддати матері,  щоб вона  з  дитиною сиділа  вдома?  Однаково затрати на утримання йдуть через дитячий садок.  Тому правильніше було б цю суму,  яку  ми  затрачаємо  на дитячий садок, віддати матері. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у справах  жінок,  охорони  сім'ї,  материнства  і  дитинства /Ленінський   виборчий   округ,   Чернівецька   область/  Шановні депутати!  Я хочу сказати,  що навіть у цих  документах,  які  ми читаємо,  є неузгодженість такого порядку:  у правій колонці,  де сформульований   остаточний   текст,   написано,   що   "частково оплачувана  відпустка"  у  той  час,  коли вже союзна норма,  яка приведена тут

 

     80

 

     же поряд. Згідно з Постановою Верховної Ради від 10 квітня, з 1 січня  -  це є вже оплата 70 карбованців до півтора року.  Вона існує,  отже,  треба узгодити наше формулювання з  тими  союзними нормами, які вже існують.

 

     ГОЛОВА. Так, стосовно цього питання? Другий мікрофон.

 

     ГНАТКЕВИЧ Ю.В.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки  /Індустріальний виборчий  округ,  м.Київ/.  Нещодавно  ми  обговорили  на комісії остаточний варіант від Ради Міністрів проекту Закону про  освіту, і там передбачена така позиція, що батьки, якщо не віддають дітей у дитячі ясла чи садки,  отримують компенсацію.  Ця позиція  була підтримана представниками Міністерства фінансів. Це я даю довідку у зв'язку з заявою депутата Шкарбана.

 

     ГОЛОВА. Товариші! Попросимо висловитись від Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін. Перший мікрофон.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий округ, Одеська область/. Ми зараз розглядатимемо зміни і доповнення до статті 181.

 

     У зв'язку з тим,  що комісією проведена попередня робота,  я вважав   би   за   доцільне   зараз  заслухати  її  результати  і визначитись.  Може, у нас зовсім відпаде потреба голосувати за цю пропозицію, яка була викладена раніше.

 

     81

 

     А суть висновків комісії стосується того, що в республіці на виховання дітей від року до трьох у  дитячих  садках  за  рахунок усіх  джерел  фінансування  витрачається близько півтора мільярда карбованців.  Цих дітей у нас в  республіці  десь  1,2  мільйона. Тобто  місячне  утримання кожної дитини обходиться державі маже у 110 карбованців.

 

     На думку  спеціалістів,  до  трьох  років   можна   було   б запровадити   такий   порядок,   коли   матерям  надається  право продовжити цю відпустку з частковою  компенсацією.  Буде  це  100 карбованців,  чи  120  -покаже  час,  коли будуть проведені більш ретельні підрахунки і з урахуванням індексації.

 

     Одночасно це зняло б напруження і щодо статті  56.  Тому  що скорочувати  час  перебування  жінки  на роботі,  а не вирішувати питання  звільнення  до  повного  досягнення  повноліття  -  дуже проблемне питання.  І тому ми просили б, щоб підтримали "до трьох років" будемо працювати,  визначимося,  як це все позначиться  на підготовці  дітей до школи.  Може,  пізніше можна буде продовжити цей строк. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. А що означає, прошу вибачити, "пізніше"?

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Прийняти статтю  181  з  урахуванням  частково оплачуваної  відпустки до трьох років.  На мою думку,  тут постає дилема. Що, скажімо, краще: коли дитина буде виховуватись у сім'ї до  семи  років  без певного виховання чи все-таки потрібно в три роки її привчати до колективу? До того ж, немає необхідних коштів для того, щоб відпустку по догляду за дитиною продовжити до шести років.

 

     ГОЛОВА. Тут  питання  фінансове,  питання   демократичне   і питання  здоров'я  дитини.  Фінансове  ми можемо розрахувати.  Що стосуєтеся здоров'я дитини.  Фінансове ми можемо розрахувати.  Що стосується

 

     82

 

     здоров'я, то всі переконані в тому,  що в сім'ї дитина більш здорова,  ніж  в  дитячому  садочку.  А  щодо  демократичного   і виховного,  духовного процесу, то це треба зважити все разом. Але треба чинити за принципом:  щоб було краще матері й дитині,  а не тільки нам з вами. Оце найголовніше.

 

     Давайте насамперед визначимо свою позицію перед людьми.  Щоб ми не просто голосували, а знали, чому саме так голосуємо. І коли маємо  доповнення,  також  проголосувати.  Скільки  нам для цього потрібно часу, Миколо Петровичу? Ви не рахували?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Леоніде Макаровичу, шановні депутати! Один бік  питання  висвітлює  різні  наші бажання,  погляди,  другий - торкається  економічного  обгрунтування.  Мінфіну,   Міністерству праці  ми  доручали  зробити  висновки з цього приводу.  Вони нам відповіли,  що  економічних  умов  на   сьогоднішній   день   для розширення можливостей оплачуваної відпустки немає.

 

     Завважте таке.  Одне підприємство має три дитсадки, інше -не має  жодного.  Є  в  нас  бюджетні  організації,  але  всі   вони "працюватимуть" на оплачувану відпустку.  Де брати кошти?  Тому я вношу таку пропозицію.  Погодитися перш за все з тією  редакцією, яка  є.  Далі,  коли  будемо  обговорювати  сам  Кодекс,  зробимо розрахунки, добре поміркуємо, остаточно будемо вирішувати.

 

     Сьогодні всі   ті   пункти,   якими   наповнюється   стаття, обгрунтовані   і   в  фінансовому,  і  в  територіальному  плані. Можливості такі є,  вони використовуються. Прямо скажемо - це те, що сьогодні існує. Те, що нам треба привести у відповідність.

 

     ГОЛОВА. Будемо голосувати? Перший мікрофон.

 

     83

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   К  этому  нужно  нам  действительно  подойти разумно.  Полностью исключать садики нельзя.  Потому что с  водой выплеснем мы и ребенка. Ведь садик - не только содержание и уход. Там происходит физическое, психическое развитие. Три года ребенок растет  в семье,  потом его нужно действительно отдавать в садик. Если он будет воспитываться у мамы  до  7  лет,  то  в  школу  он придет, совсем не таким.

 

     ГОЛОВА. Ну,  залежить від мами, від сім'ї. Так узагальнювати не можна. Другий мікрофон.

 

     ІГНАТЕНКО В.В., директор Перегонівського цукрового комбінату Голованівського    району    /Гайворонський    виборчий    округ, Кіровоградська область/.  Шановні народні депутати!  Цим питанням ми зайшлися,  як кажуть,  грунтовно. Це питання пророблено в Раді Міністрів, а непорозуміння виникають через те, що ми стрибаємо по статтях, багато депутатів не брало участі в їх розробці. У мене в руках  ось  довідка,  підписана  заступником  начальника  відділу фінансування  Воробйовим.  Усе  тут  розписано,  скільки потрібно коштів для того,  щоб дитину можна було виховувати з  матір'ю  до трьох   років   вдома.  Це  вкладається  в  один  мільярд  615... /Нерозбірливо/...  карбованців,  які сьогодні  виділено  на  такі заходи.

 

     84

 

     Завдання полягає в тому,  щоб перерозподілити ці кошти. Яким чином?  Забрати їх у профспілок,  коли вони виплачують по хворобі матері за виховання дитини. Тут є всі розрахунки щодо захворювань дітей протягом року.  В першу чергу,  ми  виходили  з  фінансових обов'язків...

 

     ГОЛОВА. Давайте, шановні депутати, послідовно. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Ми  перейшли  до  статті  181,  а не обговорили і не проголосували за статтю 179.  Давайте будемо по  порядку.  Стаття 179 ставиться на голосування.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Шановні  депутати!  Ми  проголосували  за пропозицію,  яку вніс депутат Півень.  Замість півтора року - два роки.

 

     Частина друга.  Що  стосується  зауваження  Комісії з питань народної освіти  і  науки.  Я  наполягаю,  що  треба  залишити  в редакції  комісії,  але  пропозицію  ми не проголосували.  Тому я прошу: замість 112 днів записати 140 днів, а замість півтора року

- три роки.  Прошу поставити на голосування.  Хотів би додати. Що таке до трьох років і що таке друга пропозиція - до шести  років? Це там,  де у нас працюють жіночі трудові колективи, це майже 25- 30 відсотків працівників?  Ми просто не дамо можливості працювати підприємствам.  Це вже не від себе, це -з фінансових розрахунків. Тому,  Леоніде  Макаровичу,  я  прошу  поставити  на  голосування пропозицію Комісії з питань народної освіти і науки - пункт "б" і пункт "в", 35-а сторінка.

 

     85

 

     ГОЛОВА. Відхилити. Прочитайте, що.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Я ще раз кажу,  що в частині  першій  /це пропонує  Комісія з питань народної освіти і науки/ замість слів: "сто дванадцять днів" /відпустка мається на увазі/ записати  "сто сорок днів", а замість "півтора року" записати "три роки".

 

     ГОЛОВА. Ми за три роки вже голосували. Ні?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Ми проголосували за два роки.

 

     ГОЛОВА. Ми  ж  голосували  поіменно.  За  що  ми  голосували поіменно?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Я ще раз хочу сказати,  що ця  пропозиція врахована  частково:  при  ускладнених  родах - 140 днів.  Тому я прошу підтримати пропозицію комісії.

 

     ГОЛОВА. Замість  півтора  року  -   три   роки.   Зрозуміло. Голосуємо за цю пропозицію.

 

     "За" - 255. Пропозиція прийнята. /Оплески/. Ще що ви просите проголосувати?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Товариші народні депутати!  Давайте ж  ми відповідально   будемо   ставитися...   Попереднє  голосування  - проголосували за два роки, зараз - за три роки.

 

     ГОЛОВА. Миколо Петровичу!  Ваша комісія розглядала. Йде мова про різні речі. Чому ж ви пов'язуєте два з трьома?

 

     86

 

     Все, приймається, придається.

 

     Тепер проголосувати   треба  частину  другу:  замість  слова "трьох" записали "шести".

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Пропозиція  комісії  -  відхилити  це   у зв'язку  з тим,  я вже казав,  що ми не дамо можливості працювати окремим підприємствам. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Комісія з питань народної освіти і  науки  наполягає на голосуванні?

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон, будь ласка.

 

     ЦЕКОВ С.П., лікар Сакської центральної районної лікарні /Сакський виборчий округ. Кримська область/. Дело в том, что как раз вот   этой   поправкой,  если  она  будет  принята,  мы  даем возможность женщине решить самой вопрос:  или она будет  работать после  трех  лет,  или  же  она  возьмет  дополнительный отпуск и займется воспитанием  ребенка.  Поэтому  я  считаю,  что  за  эту поправку мы обязательно должны проголосовать.  Да, здесь указано: до шести лет.  Я,  вообще-то,  -за семь лет,  но здесь указано до шести лет.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  голова  ради  по вивченню продуктивних сил Української РСР АН УРСР  /Суворовський  виборчий  округ,  Одеська область/.  Шановні  народні  депутати!  Коли  ми  розглядаємо  це питання,  то всі ми єдині в тому,  що треба  постійно  і  якомога краще турбуватися

 

     87

 

     про жінок  і  дітей.  І тут немає розбіжностей.  Але коли ми переходимо  до  розв'язання  конкретних   питань,   скажімо,   до продовження терміну звільнення жінок до шести років з відповідною компенсацією,  то ми повинні мати на увазі, що мова не йде тільки про  ті  затрати,  які  пов'язані  з вихованням дитини в дитячому садку.  Мова йде про те,  що ця жінка виключається з  суспільного виробництва,   а  ми  втрачаємо  на  цьому  вже  не  150  чи  200 карбованців,  а, може, півтисячі або тисячу. Це треба порахувати. Спочатку:   чи   витримаємо  ми,  шановний  добродію  Гудимо,  чи витримаємо ми це навантаження? Якщо витримаємо, то я - за.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     САЛІЙ І.М.,  голова  Подільської  районної   Ради   народних депутатів /Подільський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Леоніде Макаровичу!

 

     Трохи щодо процедури. За регламентом скільки там хвилин, щоб ви не переривали? Ми вже заплуталися, хто за що голосує, і в мене є пропозиція:  надрукувати окремо, якось узагальнивши ці питання, у вигляді таблиці і подивитися. Життя набагато складніше, ніж тут ми сьогодні обговорюємо. Багато є випадків, коли дітям краще бути в дитячому садку,  ніж,  скажімо, в тісній кімнаті у багатодітній сім'ї.  Бувають такі складні  домашні  умови,  не  хотів  би  тут говорити,  а  ми приймаємо категоричне рішення.  Напевне,  хай чи жінка, чи сім'я вирішує.

 

     А по-друге, мені здається, що наш парламент тільки для того, щоб  пільги  роздавати,  хто  більше  їх  викричить.  Я  хотів би звернути вашу увагу,  шановні депутати,  Леоніде  Макаровичу,  на статтю   75.   Коли   дійшло  до  відпустки,  то  ми  дуже  легко поставилися.  Тут не написано ні дітей, ні ветеранів, ні жінок. І ми дуже легко дали всім

 

     88

 

     відпустку на 15 днів.  Тобто щодо здоров'я, щодо відпочинку, щодо відпустки - тут рівні всі.  Тому  пропоную  встановити  всім відпустку  хоча  б 24 дні,  а після цього зробити цю всю таблицю. Мені здається,  що ми дуже поспішно сьогодні вирішуємо. Ї що буде з нами тепер, коли підприємства зупиняються? Мені здається, ми не відчуваємо своєї відповідальності.

 

     ГОЛОВА. Отже, до чого зводиться пропозиція?

 

     Шановні депутати!  Ставиться на голосування поправка Комісії з питань народної освіти і науки:  замість слова "трьох" записати слово  "шести".   Комісія   наполягає   на   голосуванні.   Прошу проголосувати.

 

     Не прийняте рішення. "За" - 123.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.  П.  Наступна  пропозиція  -  змінити  назву статті 179:  "Відпустка по вагітності,  родах  і  по  догляду  за новонародженими  і  малолітніми дітьми".  Відхилити,  оскільки це просто зайва деталізація.

 

     ГОЛОВА. Це хто вносив?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Комісія у справах жінок.

 

     ГОЛОВА. Комісія у справах жінок наполягає? Не наполягає.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Далі - пункт "д": в частині першій замість слів  "сто  дванадцять  днів" записати "сто сорок днів",  замість "сто двадцять шість днів" записати "сто п'ятдесят днів".  Ми  вже визначилися в цьому питанні. Враховано частково.

 

     89

 

     Пункт "е".  Частину  другу  пропонується  викласти  в  такій редакції: "Крім отриманої відпустки, жінці за її заявою надається відпустка  по  догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного /5- річного/ віку з виплатою щомісячної державної допомоги в  розмірі мінімальної заробітної плати". Та сама комісія.

 

     Пропозиція частково врахована.  Ми за неї вже проголосували. Мається на увазі два роки і відпустка три роки./Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Можна голосувати в цілому? /Шум у залі/.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Поправки  ми  внесли,   вони   враховані. Пропонується їх підтримати.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Центральний виборчий округ,  м.Київ/.  Я з мотивів голосування  щодо цієї статті,  це стосується й інших статей.  Ми забуваємо про логіку всіх тих нормативних документів,  які  зараз приймаємо. Якщо ми раніше виходили з принципу обов'язкової участі у трудовому процесі кожного громадянина,  то зараз навіть  статус безробітного ввели.  Жінка має право без компенсації не працювати шість років.  Не забувайте,  що це ж без компенсації.  Коли у нас з'явиться  безробіття,  це  питання  взагалі  не буде стояти.  Це стосується тільки трудового статусу.  Тому я зовсім  не  розумію, чому тільки 123 голоси подано за цей пункт. Ми проголосували, але зараз ми голосуємо статтю в цілому. Якщо вона не пройде в цілому, ми будемо мати можливість повернутись до цього питання.

 

     90

 

     ГОЛОВА. Ще   раз   закликаю   -   пояснення   давати   перед голосуванням, а не після голосування. /Шум у залі/. Ставлю статтю на голосування в цілому.

 

     "За" - 199. Рішення не прийняте.

 

     Я так  розумію,  що  вся  справа  -  в шести роках.  Шановні товариші,  я хочу,  щоб ви зрозуміли, про що йдеться. Йдеться про те,  що  можна надати відпустку й шість років,  але це вже справа жінки - матері, яка бере ці шість років. Вона може взяти їх, може не взяти.  За три роки з компенсацією ми вже проголосували. Після цього строку - це справа  вже  самої  жінки.  До  двох,  я  прошу вибачення! Це поправка депутата Півня. /Шум у залі/.

 

     За поправку   депутата   Півня  ми  проголосували  поіменним голосуванням  -  два  роки.  До  трьох  там  було  -  за  заявою. Почитайте.   Крім   зазначених  відпусток,  жінці  за  її  заявою надається додаткова відпустка без збереження заробітної плати. Ви ж  не читаете!  За це проголосували.  Далі йдеться про те,  щоб в частині другій замість слова "трьох", записати - "шести років" за її  заявою  без  збереження.  Це не те,  що компенсація.  Ви ж не думайте,  що шість років будуть платити гроші.  Я  гадаю,  що  ви цього  самі лякаєтеся.  Це вже трудове законодавство.  Чи є якесь непорозуміння тут? Третій мікрофон,

 

     БІЛИЙ В.П.,  голова  Дубнівської   міської   Ради   народних депутатів,   другий  секретар  Дубнівського  міськкому  Компартії України /Дубнівський виборчий округ. Ровенська область/. Шановний Леоніде Макаровичу!  Ми проголосували на сторінці 35 за пункт "б"

- доповнення Комісії з питань народної освіти  і  науки.  Замість слів  "сто  дванадцять  днів" треба записати - "сто сорок днів" і замість "півтора

 

     91

 

     роки записати - "трьох років".  Тобто ,  ми проголосували за частково оплачувану відпустку до трьох років.

 

     ГОЛОВА. Почитайте пункт "а" спочатку.

 

     БІЛИЙ В.П. Було набрано 255 голосів.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Шановні  товариші!  Ми  проголосували  за першу пропозицію -  два  роки.  Потім  була  пропозиція  депутата Півня.  Далі  Леонід Макарович заперечив,  що це - неможливо.  Ми проголосували за два, а зараз - знову за три. Він мене поправив і сказав,  що я не слідкую.  Вибачте мене,  ми проголосували за два роки.

 

     ЗУБ І.В.,  старший  науковий  консультант   групи   наукових консультантів  Секретаріату  Верховної  Ради  Української РСР.  Я прошу прощення,  здесь у нас проблема  не  в  том,  чтобы  давать отпуск  до  трех,  до  шести  дет.  Вопрос не в этом.  Эти статьи появились в связи с четвертой статьей,  где мы пишем, что у нас в республике  верховенство союзного законодательства по труду.  Эти статьи действуют в союзном законодательстве, в республиканском их не  было.  Мы  в  данном  случае  только  приводим в соответствие республиканское законодательство с союзным для того,  чтобы у нас в  республике  не сложилась такая ситуация,  когда по всему Союзу льготы действуют,  в Союзе люди их имеют, а в республике иметь не будут.  Вопрос о том, сколько - до трех, до шести лет отпуск, его повышение  -   необходимо   решать   отдельно   с   экономическим обоснованием.  Сейчас  я  прошу  вас  просто  проголосовать за ту редакцию,  которую мы предложили по всем  статьям.  Иначе  у  нас ничего не получается. Шум у залі/.

 

     92

 

     ГОЛОВА. Значить,  шановні товариші,  оскільки ми стали перед вибором і оскільки потрібно  проаналізувати,  осмислити  спокійно після  того,  як  ми  заспокоїмось,  то  почнемо  працювати після перерви. Оголошується перерва до 16 години.

 

     93

 

     ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ

 

     /До бюлетеня N 8/

 

     РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І. Мечникова /Жовтневий виборчий округ,  Одеська область/.  Уважаемые народные  депутати! Уважаемые  избиратели!  Уважаемый  Витольд  Павлович!  В  связи с рассмотрением вопроса о социально  -  экономическом  положении  в республике  хочу  еще  раз  обратить ваше внимание на трагическую ситуацию,   складывающуюся   из-за    нерешения    финансирования Фундаментальных   исследований   в  системе  Минвуза  УССР.  Хочу напомнить,  что  на  опасность  обострения  ситуации  я   обращал внимание еще на первой сессии Верховного Совета УССР. После этого на второй сессии также затрагивались  эти  вопросы.  Кроме  того, руководство  Минвуза  УССР  и  я  лично неоднократно обращались в Правительство с предложениями решить этот вопрос.

 

     Сегодня Минвуз УССР располагает весьма значительным  научным потенциалом:  20800  кандидатов  наук,  1250 - докторов наук /для сравнения:  в Академии наук УССР соответственно  І0400  и  І900/, ведущих  преподавательскую и научную работу,  и 30 докторов и 725 кандидатов,  ведущих  в   основном   научные   исследования;   14 научно-иследовательских  частей,  11  институтов,  25  проблемных лабораторий,  3 - астрономические обсерватории,  4 - ботанических сада. За 1990 год получено 5700 авторских свидетельств /в АН УССР около 3000/, заключено 112 контрактов и лицензий /в АК УССР около 80/.

 

     При этом   из-за   отсутствия   нормального   финансировяния фундаментальных   исследований   в    Минвузе    УССР    пришлось финансировать  их  в большей степени за счет хоздоговорных работ. При финансировании за счет  госбюджета  в  размере  35  миллионов рублей  Минвуз  УССР дополнительно использовал около 60 миллионов рублей из накоплений и около 50  миллионов  рублей  для  развития учебной базы за счет накладных расходов.

 

     94

 

     В результате  резкого  непредвиденного  изменения ситуации в целом  в  республике  и  стране  сегодня  хоздоговорная   тактика обеспечивается примерно на 30 процентов.  Это означает, что более 10000 квалифицированных сотрудников в течение  января  -  февраля окажутся  безработными,  то есть республика потеряет значительную часть  своего  интеллектуального  потенциала  с  непредсказуемыми социально-экономическими обострениями,  что приведет к финансовым потерям.

 

     Уважаемые депутаты!  Мне кажется,  что спокойно смотреть  на это  недопустимо.  Прошу  извинить за некоторые обширные цифровые данные, но это необходимо было для расшифровки возникшей трагедии с  одним  из  важнейших  ресурсов  республики  - интеллектуальным потенциалом. Кстати, обращаю ваше внимание, что зарплата научного и  инженерного  персонала  в  Минвузе УССР чрезвычайно низкая,  в основном от 140 до 250 рублей у некандидатов наук и  порядка  300 рублей - у кандидатов наук,  работающих в подразделениях, которые финансируются за счет госбюджета и хоздоговорных работ.

 

     Создавшаяся ситуация  выходит  за  рамки   решения   проблем остальной защищенности,  она принимает уже политическую окраску - мы должны все-таки думать о будущем республики.

 

     Еще раз обращаю ваше внимание на необходимость срочно решить вопрос   о  выделении  соответствующего  финансирования  за  счет госбюджета фундаментальных,  исследований в Минвузе УССР с  целью спасения основного интеллектуального потенциала республики.

 

     Надеюсь на   внимание   всех   к   данной   проблеме   и  на положительное ее решение.

 

     95

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  голова ради по вивченню  продуктивних  сил Української  РСР  АН  УРСР /Суворовський виборчий округ,  Одеська область/. Шановні народні депутати! Шановний Вітольде Павловичу!

 

     У своїй доповіді ви акцентували увагу на  питаннях  переходу до  ринку  та  удосконаленні  відносин  розподілу  та  обміну,  а закінчили інформацію закликом до збільшення виробництва.

 

     На мою думку,  саме з того, чим ви закінчили, й треба було б розпочати звіт Уряду, тобто доповісти про заходи, які передбачено здійснити,  щоб  вивести  Україну  з   економічної   кризи,   щоб забезпечити підвищення рівня життя народу.

 

     Зрозуміло, що  лише  створення сучасного виробництва товарів народного споживання  та  послуг  для  населення  може  відновити споживацький  ринок  і  зупинити  неминуче  і  невпинне зростання дорожнечі та катастрофічне падіння життєвого рівня людей.

 

     Ніякі заходи так званого соціального захисту не врятують наш народ.  Усе зведеться до зубожіння різних верств населення,  крім лише кількох відсотків з них, тобто крім так званих багатіїв.

 

     У республіці  в  12-ій  п'ятирічці   щороку   на   виробниче будівництво виділялося приблизно 20 мільярдыв карбованців.  З них левова   частка   спрямовувалася   в   галузі,   які   займаються виробництвом засобів виробництва. На нове будівництво, розширення і  реконструкцію  підприємств  легкої  і  харчової  промисловості асигнувалося  близько 4-5 процентів загального обсягу капітальних вкладень виробничого призначення. Така політика не

 

     96

 

     може вивести Україну з глухого кута.

 

     Сьогодні фінансові    ресурси    знаходяться     у     трьох фондоутримувачів:  Уряду  УРСР,  союзних відомств,  підприємств і об'єднань. Умовно можна вважати, що кожний з них має третину.

 

     Незважаючи на це,  Уряд України  повинен  сконцентрувати  не менше  60-70  процентів цих ресурсів у своїх руках.  Для цього їх необхідно вилучити разом з матеріально-технічним забезпеченням  у союзних  міністерств,  а  також у підприємств і об'єднань.  Можна було б ці ресурси взяти в позику /безпроцентну/ до 5-ти років. Не повинні    підлягати    вилученню    капітальні   вкладення,   що спрямовуються  на  розвиток  виробництва  товарів  і  послуг  для населення.  Всі  інші ресурси,  які будуть зосереджені в "скрині" Уряду,  мають бути виділені на  створення  сучасного  виробництва товарів  народного  споживання  і  послуг.  При  цьому з великого переліку  товарів  і  послуг  доцільно  виділити  30-50   позицій продовольчих  і  промислових  товарів  і  за рік-два збільшити їх виробництво в кілька разів.

 

     Досвід такий є.  Оце й був би соціальний захист населення. І лише  на  цій  основі  неодмінно  треба  удосконалювати відносини розподілу  і  обміну.  Перехід  до  ринку  в  умовах  глобального дефіциту  -  це справжній зашморг на шиї нашого народу.  Цього не треба приховувати.

 

     Нам варто позбутися  ілюзій,  захоплення,  ейфорії,  психозу ринку.  Цей шлях,  за умов кризи, нав'язаний нашому народові. Він неминуче веде  до  дальшого  збагачення  багатих  і  ще  більшого зубожіння бідних.

 

     Які додаткові   тимчасові   заходи   до  насичення  товарами споживацького  ринку?  Необхідно  заборонити  продаж  за   кордон товарів і послуг, яких немає або яких не вистачає на

 

     97

 

     внутрішньому ринку.   Це   ж   закон   будь-якого  розумного суспільства,  до яких безумовно належить і наше.  З цього правила можуть бути винятки,  але лише винятки. Іноземні кредити і власні валютні резерви  мають  бути  спрямовані  на  закупівлю  новітніх технологій  і  обладнання  для  виробництва  товарів і послуг для населення.

 

     Далі - треба  негайно  встановити  імпортне  обладнання  для легкої  і харчової промисловості,  яке роками псується на складах республіки.  А це немало - 190 мільйонів карбованців. Тут кредити та  валюта  не потрібні.  Потрібні лише розум і турбота про життя людей.

 

     Нарешті, до вирішення проблеми насичення споживацького ринку необхідно залучити кооперативи та спільні підприємства.  Скажімо, в 1989 році кооперативи України реалізували товарів і  послуг  на 5,1  мільярда  карбованців,  з них товарів і послуг для населення лише на 0,9  мільярда  карбованців.  Водночас  частка  заробітної плати   в   загальному   обсязі   склала   близько  2,5  мільярда карбованців,  або майже 50 процентів.  Отже,  замість  наповнення ринку, кооперативи "відкачали" з нього товарів державних ресурсів на  1,6  мільярда  карбованців.   Цю   справу   треба   терміново налагодити.

 

     Це ж  стосується  спільних підприємств з іноземними фірмами. Їх у республіці близько 200.  Працює з них десь половина.  Товари виробляють не більше кількох. Решта займається операціями "купи - продай" і "зігрівається" на цьому.  Скажімо,  по комп'ютерах їхня виручка  за  1  долар  не  менше 30 карбованців.  Це неподобство. Дев'ять десятих цих підприємств мають діяти в сфері матеріального виробництва.

 

     98

 

     Отакі роздуми викликала доповідь В.П.  Фокіна.  У ній були й конструктивні думки. Але сьогодні це не предмет мого аналізу.

 

     На завершення  хочу  додати,  що  Верховна  Рада  Російської Федерації  витратила  на розгляд аналогічного питання більше двох тижнів,  а наша Верховна Рада радісно згодилася  виділити  на  це ключове  питання  аж  дві години.  Висновки з цього нехай зробить кожен самостійно.

 

     99