Стенограма пленарного засідання

07 лютого 1991

 

ЗАСІДАННЯ СЬОМЕ

 

Сесійний зал  Верховної Ради Української РСР.  7 лютого 1991 року. 16 година.

 

 

Головує Перший заступник Голови Верховної  Ради  Української РСР ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вечірнє засідання Верховної Ради Української РСР оголошую відкритим.

 

     Прошу депутатів підготувати картки для поіменної реєстрації.

 

     Проводиться поіменна реєстрація. В залі присутні 362 народні депутати.

 

     Продовжуємо обговорювати  проект  Закону Української РСР про підприємництво.  Будь  ласка,  Тетяно  Михайлівно.  Ми   з   вами зупинилися  на  статті  4  і  домовилися,  що  ви  за час перерви визначитеся щодо її обговорення й голосування. Будь ласка.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради Української   РСР  з  питань  економічної  реформи  і  управління народним господарством /Деснянський виборчий округ,  Чернігівська область/.  За  час  перерви,  на  жаль,  ми з представниками Ради міністрів не домовилися щодо цього.

 

     3

 

     Але я вважаю,  що  ми  вправі  поставити  на  обговорення  і голосування  ті статті,  в яких мова йде про види підприємницької діяльності,   що   ними   можуть   займатися   тільки    державні підприємства.  Це  ми  вправі  зробити як законодавчий орган.  Ми можемо  вирішити  також,  які  види  підприємницької   діяльності підлягають ліцензуванню.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У  кого  з  депутатів є пропозиції?  Будь ласка, другий мікрофон.

 

     КОЗАРЕНКО В.І.,  секретар Комісії Верховної Ради Української РСР  з  питань  державного  суверенітету,  міжреспубліканських  і міжнаціональних відносин /Антрацитівський міський виборчий округ. Луганська  область/.  Я вважаю,  що той компроміс,  який нам було запропоновано щодо статті 3,  недоречний.  Все-таки останнє слово має  бути  за  Верховною Радою.  І я просив би народних депутатів повернутися до статті 3 і проголосувати за варіант,  який  подала комісія.   Який  міністр  дозволить,  щоб  підприємець  був  йому конкурентом?

 

     Як встановить Верховна Рада, так і буде.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Івановичу,  ми проголосували  за  те,  що остаточне  рішення  приймає  Верховна Рада.  Тепер ми перейшли до обговорення статті 4, і я не знаю, чому ви запізнюєтеся.

 

     Будь ласка, третій мікрофон.

 

     СМЕТАНІН В.І.,  заступник  голови  Комісії  Верховної   Ради Української  РСР  у  правах  людини  /Кіровський  виборчий округ. Дніпропетровська область/.

 

     4

 

     Я считаю, что статью 3 мы приняли нормально. Ее согласование и  принятие  не  мешает нам принять статью 4.  Предлагаю статью 4 проголосовать. Она очень нормальная статья.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ЄВТУХОВ В.І.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з   питань   розвитку   базових  галузей  народного  господарства /Центрально-Міський виборчий округ,  Дніпропетровська область/. Я підтримую  цю  пропозицію.  І хочу сказати,  що стаття 4 має бути прийнята в редакції комісії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Іванович Євтухов,  голова Комісії базових галузей,  підтримує цю пропозиіцю. Двоє депутатів підтримали. Хто не підтримує? Немає таких.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.   Тоді   розглянемо   статтю   4,   текст   якої запропонувала комісія.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться  на  голосування  стаття 4 в редакції, запропонованій комісією. Хто за те, щоб статтю 4 прийняти в такій редакції, прошу голосувати.

 

     "За" -  254.  Рішення  приймається.  Прошу  депутатів  брати участь у голосуванні.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. У статті, записаній четвертою на сторінці 7,

 

     5

 

     змінюємо нумерацію  на  5.  До  назви  статті  5   "Принципи підприємницької  діяльності"  і  її  першої частини пропозицій не було.  Депутати Ревенко і Бойко  з  Чернівецької  області  внесли пропозиції  до  положення  про вільні найми працівників.  Депутат Ревенко  пропонує  передбачити   обмеження   кількості   найнятих працівників.  Комісія вирішила відхилити цю пропозицію,  оскільки на існуючих  підприємствах,  зокрема  і  на  державних,  які  теж займатимуться    вільним   підприємництвом,   не   встановлюється обмеження кількості найнятих працівників. Ми проголосили в Законі про  власність  рівність  усіх  форм  власності.  А депутат Бойко запропонував,  щоб вільні найми працівників проводились на основі індивідуальної власності громадян або на основі нормативних актів Ради Міністрів.  Комісія відхилила цю пропозицію.  Вона  пропонує прийняти   це   положення   у   варіанті,  запропонованому  Радою Міністрів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Бойко наполягає. Перший мікрофон.

 

     БОЙКО І.В.,  член Комісії Верховної Ради Української  РСР  у питаннях  діяльності  Рад народних депутатів,  розвитку місцевого самоврядування  /Першотравневий   виборчий   округ.   Чернівецька область/.  Кілька слів стосовно цієї пропозиції. Маються на увазі вільні  найми  працівників.  Ця  пропозиція   стосується   тільки діяльності,  яка  здійснюється на основі індивідуальної власності громадян.  Я мав на увазі,  вносячи цю пропозицію,  що та людина, яка  займається індивідуальною діяльністю,  не може в необмеженій кількості наймати до себе на роботу.  Тобто  обмежити  кількість. Можливо,  в  цьому законі і не треба обмежувати,  тому я написав, щоб відповідно до нормативних актів Ради  Міністрів.  Розглядаючи Закон про зайнятість

 

     6

 

     населення, ми  навіть  там  не передбачили того,  яким чином будуть враховуватися ті  люди,  які  працюватимуть  у  когось  за наймом. Тому я наполягаю на своєму формулюванні.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Я хочу аргументувати, чому комісія відхилила. Є обмеження адміністративне,  і ми вправі його встановити, вказавши там  кількість  найманих  -  20,  30,  40  чоловік.  Є  обмеження природне:  коли підприємство працює в  умовах  конкуренції,  воно орієнтується  тільки на ефективні способи організації виробництва і тільки на оптимальну кількість працюючих.

 

     А якщо ми візьмемо за приклад досвід,  нагромаджений в інших країнах,   то   ми   побачимо,  що  підприємство  індивідуального власника,  коли  воно  досягає   певного   розміру,   обов'язково перетворюється   на   підприємство,   засноване   на  колективній власності.  Ця власність може бути кооперативною,  корпоративною. Це може бути акціонерне підприємство. То природні процеси. Інакше підприємство буде просто неефективним.  Це і є економічні стимули та економічні обмеження для кількості найманих робітників.

 

     Боятися не  треба,  що  хтось  у  нас  зможе  відкрити  таке величезне виробництво,  на яке найме велику кількість робітників. Якщо  ми  боїмося  тіньової економіки,  то не так уже у її ділків багато грошей.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  в дискусії беруть участь двоє депутатів, а ми  всі  слухаємо.  Олександр  Сергійович  Ємельянов,  співавтор, сьогодні відстоює позицію Уряду республіки.

 

     7

 

     Прошу висловитись з приводу вашої позиції, тому що вносилась пропозиція підтримати вашу редакцію.

 

     ЕМЕЛЬЯНОВ О.С.,   заступник   Голови   Державного   комітету Української  РСР  по  економіці  /Соснівський   виборчий   округ, Черкаська   область/.  У  нас  разногласий  нет.  Доводы  Татьяны Михайловны я считаю убедительными.  Мы этот  вопрос  обсуждали  и выходим с этим предложением совместно. Я поддерживаю ту редакцию, которая сформулирована в нашем проекте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться   на   голосування    редакція    Ради Міністрів. Прошу голосувати.

 

     Не підтримане  доповнення  Бойка.  Це  у  вашій фракції воно підтримується.

 

     Не голосувало 84  депутати.  Що  це  за  група?  Яка  у  цих депутатів позиція?

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Треба було спочатку назвати поправку.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я повторюю:  70,  80 депутатів не беруть участі в голосуванні.  То незалежно від того,  чи це поправка, чи стаття, що це за депутати?

 

     Перший мікрофон.

 

     8

 

     МАРКОВ Б.І.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з  питань  економічної  реформи  і   управління народним  господарством /Суворовський виборчий округ,  Херсонська область/.  Я вважаю,  оскільки не проголосували тепер,  то  треба було  б або пронести голосування поіменно,  або залишити статтю в тій редакції.  в якій виклали її ми.  А тепер щодо обмеження, яке вніс депутат Бойко. Я вважаю, що воно не потрібне ось чому.

 

     Якщо на даному підприємстві людям платять більше грошей, ніж на іншому,  то обмеження  тут  не  потрібне.  Коли  будуть  менше платити,  то люди туди не підуть. А поки на ньому платять більше, то люди нехай ідуть.  Якщо виробництво  буде  неефективним,  якщо підприємство збанкрутує, то на цьому завершиться вся політика.

 

     Обмеження не потрібне.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ІВАСЮК В.П.,  член  Комісії Верховної Ради Української РСР з питань здоров'я людини /Ленінградський виборчий округ,  м. Київ/. Шановний Іване Степановичу! Шановні депутати!

 

     Справа в  тому,  що  при  прийнятті закону в першому читанні /як, між іншим, і прийнятті якогось документа за основу/ потрібно дотримуватися  такого  порядку:  якщо  в другому читанні будь-яка поправка,  яка  повинна  бути  проголосована,  не  проходить,  то залишається  базовий  текст.  Отже,  надалі я пропоную голосувати лише поправки.  Якщо вони не проходять,  то залишається редакція, яка була запропонована комісією або Радою Міністрів.

 

     9

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ О.С.  Я  хотел бы сказать как раз то,  что говорил предыдущий депутат. У нас уже сложилась практика, что мы голосуем поправку.  И  предыдущий  закон  так  принимали.  Голосовать надо поправку, иначе мы никогда не сдвинемся с места.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяно Михайлівно!  Давайте поставимо  статтю  в цілому  на  голосування.  Ми  не можемо не проголосувати статтю в цілому.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Іване Степановичу!  Ми  не  можемо  ще  ставити статтю в цілому на голосування,  бо до інших положень цієї статті теж є зауваження.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є?

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Тому ми можемо  ставити  зараз  на  голосування тільки поправку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться   на   голосування  поправка,  внесена депутатом від Чернівецької області Бойком.  Хто за те, щоб внести таку поправку,  тобто доповнити статтю реченням, яке він зачитав? Воно  знаходиться  на  сторінці  7  у   другій   колонці.   Прошу голосувати.

 

     "За" - 165. Відхиляється.

 

     Тетяно Михайлівно, будь ласка, далі.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.   До   наступного  положення  Комісія  з  питань економічної реформи внесла пропозицію шостий  абзац  цієї  статті викласти

 

     10

 

     в такій    редакції    ї:"..    залучення   і   використання матеріальнотехнічних,  фінансових,  трудових,  природних та інших ресурсів,   використання   яких   не   заборонено   або  обмежено законодавством".  Це редакційна  зміна,  виключаються  слова  "за винятком окремих видів". Комісія цю пропозицію приймає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є у депутатів заперечення? Немає. Далі.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. До останнього абзаца цієї статті вніс пропозицію депутат Шепа.  Він  пропонує  викласти  його  в  такій  редакції: "самостійне    здійснення    підприємцем   -   юридичною   особою зовнішньоекономічної діяльності після  проходження  ліцензування, використання будь-яким підприємцем належної йому валютної виручки за своїм розсудом".  Ми вирішили цю пропозицій відхилити, бо якщо зовнішньоекономічна  діяльність буде включена у перелік тих видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, то це буде здійснюватись автоматично.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На  восьмій  сторінці  /друга  колонка,  верхній абзац/ записана пропозиція народного  депутата  Шепи.  Пропозиція ставиться на голосування. Прошу голосувати.

 

     "За" - 113. Не приймається.

 

     Не брали участі в голосуванні 98 депутатів. Що це за група - невідомо.  Зараз будемо голосувати в цілому статтю.  Прохання  до цих депутатів: хоч зараз проголосуйте.

 

     Всі поправки до статті 5 ми проголосували. Зараз голосується стаття в цілому. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 281. Приймається.

 

     11

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Стаття 6 - "Організаційні форми підприємництва". Комісія  з  питань  економічної  реформи  і  управління  народним господарством, а також депутат Панасюк внесли пропозицію розкрити у тексті закону організаційні форми підприємництва.

 

     Комісія з   питань  економічної  реформи  конкретизувала  цю пропозицію,  тим, що ці форми були у тексті проекту, поданого від комісії,  і викладені в статтях 18, 19, 20. Далі від комісії буде доповнення, тобто ці пропозиції враховані.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Панасюк згоден з таким рішенням.  Перший мікрофон.

 

     ЄВТУХОВ В.І.  Про  доповнення  Комісії  з питань економічної реформи, праворуч на сторінці дев'ятій.

 

     Я хочу висловитися проти цього. Чому? У першому варіанті про організаційні  форми написано:  "Підприємництво в Українській РСР здійснюється  в  будь-яких  організаційних  формах...",  далі  за текстом:  "малі  підприємства,  підприємства  одного  володільця, договірні,  командитні,  статутні..."  і  так  далі.   Це   перша редакція. Комісія пропонує розширити це. Я заперечую. Чому? Не за змістом, не за суттю, а за формою, за методологією.

 

     Дивіться, тут було написано,  що є малі підприємства  одного володільця. Далі. В пропозиціях комісії: "Державні підприємства з правами  державної  власності  належать  Українській  РСР..."  Це відомо.  Це норма іншого закону.  Далі. "Держава не відповідає по зобов'язаннях державних підприємств".  Я теж за це.  Але це також норма   іншого  закону.  "Утворення,  діяльність,  ліквідація  та реорганізація    державного    підприємства...    регламентується цивільним  законодавством...".  І  я  за  це.  Але це також норма іншого закону. Тому я

 

     12

 

     пропоную залишити так, як було в першій редакції. А це все - норми  Закону  про  підприємства в Українській РСР.  Тому я проти цієї пропозиції.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Ми довго сперечалися в комісії з цього приводу.

 

     Але прийшли до такого висновку.  Статті, закладені у проекті закону  від  комісії,  не  регулюють абсолютно всі відносини,  що стосуються підприємства одного володільця,  і статутних товариств і   так  далі.  Вони  просто  визначають,  які  типи  організації підприємницької  діяльності  можливі,  які  майнові   засади   їх створення  і  майнова  відповідальність.  Тобто  в найзагальніших принципових рисах характеризується кожен важливий  організаційний варіант  підприємницької  діяльності.  Тому ці статті не дублюють жодного закону,  хіба що тільки  в  якихось  загальних  рисах.  А конкретизуватись вони будуть уже і в Законі про підприємства, і в Законі про акціонерні товариства,  і в Законі /може,  буде такий/ про      сільськогосподарську      корпорацію.     Тобто     вони конкретизуватимуться спеціальними законами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція  Уряду?  Третій  мікрофон.  Будь  ласка, депутате Ємельянов.

 

     ЄМЕЛЬЯНОВЗ О.С.  Уважаемые депутаты!  Здесь,  действительно, речь идет не столько о содержательной стороне вопроса,  сколько о форме.  Представляя вам этот материал, Правительство считало, что расписывать виды предпринимательства в нем нет смысла,  поскольку по  каждому  из них будет закон.  Закон о предприятии /здесь нет, кстати/,  Закон об арендной форме предпринимательства  и  другие. Все  формы  предпринимательства  отражать  в одном законе вряд ли имеет смысл.

 

     13

 

     Поэтому мы   считаем   правильной   ту   редакцию,   которую представило  Правительство.  То  есть  перечисление всех форм без раскрытия детально каждого из видов предпринимательства.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  голова ради по вивченню  продуктивних  сил Української  РСР  АН  УРСР /Суворовський виборчий округ,  Одеська область/.  Я так зрозумів, що мова йде про перший абзац статті 6. Я  хочу  запитати  авторів,  які  критерії покладені в основу тих організаційних форм?  В одному випадку - це розміри підприємства, в іншому - це форми власності,  в третьому - це сфера діяльності. Так що це за мішанина? От дивіться, які організаційні форми: малі підприємства   -  покладений  критерій  розміру.  Далі.  Державні підприємства - це вже форма власності в основі.  Далі. Банки - це вже зовсім інший підхід - сфера діяльності. А командитні - в залі юристи навіть не знають,  що це таке.  Нам не треба  наші  закони насичувати  такими  термінами,  яких не знають ні економісти,  ні юристи.  Тому пропозиція моя зводиться до того,  щоб перший абзац статті 6 прийняти в редакції,  яка є в лівій колонці, і поставити крапку. А тоді можете придумувати і командитні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто сторінка восьма.  Висловилися більш як  по два депутати.

 

     Третій мікрофон.

 

     МАРКОВ Б.І.  Якщо  економіст  Дорогунцов  не  знає,  що таке командитні товариства, то хай це буде його розумінням. А тепер

 

     14

 

     щодо змісту, Я вважаю, що це все повинно бути в цьому законі обов'язково  перераховано  і обгрунтовано,  кожен вид діяльності. Можна згрупувати його за напрямами. Але це повинно бути. Тому що, наприклад,  в  Законі  про  банки закладається зразу,  виходячи з цього закону,  така фраза:  "Банки діють як статутні товариства з розширеною  відповідальністю".  Розумієте,  у  нас  повинно  бути обгрунтування,    що    таке     "товариство     з     розширеною відповідальністю".   Це   якраз   головне,   що   є   Законі  про підприємництво.  І ми цього випустити не можемо.  Ми можемо  його перегрупувати. Але воно повинно бути обов'язково. Це підстава для того, щоб реєструвати, які повинні бути статути, все інше.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  голова  ради  агропромислових   формувань Сумської  області /Сумський виборчий округ,  Сумська область/.  У нас і так майже всі закона громіздкі.  Тому, я вважаю, що оці всі доповнення  ускладнюють  закони  і  ясності не дають,  а навпаки, заплутують.  Я вважаю,  що ці доповнення треба зняти і  підтримую такі пропозиції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон - і закінчуємо.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.,  керівник  Львівського  відділення  Інституту ботаніки імені М.Т.Холодного АН УРСР /Калуський  виборчий  округ, Івано-Франківська  область/.  Якщо голова комісії Василь Іванович Євтухов запротестував проти  цього  доповнення,  то  він  повинен запропонувати, щоб це

 

     15

 

     доповнення було  перенесено  в Закон про підприємства у тому вигляді, як було запропоновано. Це перше.

 

     Друге. Якщо ми  під  впливом  депутата  Мороза  припустилися недоречності в Кодексі про землю і вживали термін "володілець" то жодного разу таке поняття не  фігурує  в  Законі  про  власність. Отже,  і тут в цьому законі дотримуймося і логічної,  і юридичної форми.  І пишімо "підприємство одного підприємця" або "власника". А  це  -"володільця"  -  забудьмо.  А  тоді  до Кодексу про землю повернемося.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  голова  підкомісії   Комісії   Верховної   Ради Української   РСР  з  питань  економічної  реформи  і  управління народним господарством /Святошинський виборчий округ м . Київ/. Я думаю,  що  така  розшифровка повинна бути в цьому законі,  бо це закон прямої дії. Це по-перше.

 

     І по-друге.  Органи   правосуддя   чи   інші   органи,   які здійснюватимуть    нагляд    за    підприємницькою    діяльністю, прийматимуть ці рішення,  повинні мати перед собою  чіткі  ознаки того   чи   іншого  виду  підприємництва,  того  чи  іншого  виду підприємства.  Інакше відсутність такого  означення  призведе  до різних тлумачень і перетворить цей закон прямої дії в декларацію. Через те я попросив  би  депутатів  проголосувати  за  розширений варіант.  Це  ніяк не засмічує і не перевантажує законопроект,  а просто робить його робочим інструментом.

 

     Дякую.

 

     16

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться   на   голосування   поправка,   тобто розширений  варіант.  Якщо  вона  не  проходить,  то  залицяється варіант той, про який говорив Сергій Іванович Дорогунцов.

 

     Хто за  те,  щоб  викласти  в  розширеному  варіанті,  прошу голосувати.

 

     "За" - 141.  Не приймається.  Залишається варіант,  який був виключений.

 

     Далі. Другий мікрофон.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комісії Верховної Ради Української  РСР  у питаннях  законодавства і законності /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/.  Я хочу выступить по процедуре.  Дело в том, что второе чтение для того и делается, чтобы проголосовать каждую статью.  И если какая-то статья  не  проходит,  то  это  является основанием   для   открытия   новых   дебатов,  для  перерывов  в заседаниях. Депутаты собираются по фракциям, гладят друг друга по спине, стучат по плечам, договариваются, приходят, голосуют. Идея о том,  что остается статья,  которая была в  первом  чтении,  не проходит.   Первое   чтение  -  это  по  концепции,  по  основным направлениям.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас  прошу  підійти  до  трибуни.  Я  вам  дам записку, і ви з цим депутатом з'ясуйте, будь ласка.

 

     Шановні депутати,  поправка не проходить. У нас, крім цього, є ще наш Регламент,  за яким ми діємо.  Тому,  коли  поправка  не проходить,  ми  залишаємо  редакцію  статті,  яка  була у першому варіанті, тобто те, що зліва.

 

     Далі.

 

     17

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Ті комісії,  які будуть  займатись  реєстрацією підприємців, не зможуть при реєстрації ідентифікувати...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не  зможуть  -  доповнимо.  Ми  приймаємо,  ми й доповнимо.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Щодо  другого  абзаца  є  пропозиція  народного депутата  Ступнікова.  Він  каже,  що  другий абзац цієї статті і останній абзац  статті  7  повторюють  один  одного.  Комісія  це зауваження не сприйняла,  бо у статті 5,  в другому абзаці,  мова йде  про  порядок   створення,   діяльності,   реорганізації   та ліквідації  підприємств,  а в останньому абзаці статті 7 йде мова зовсім про інше,  зокрема про те,  що законодавчими  актами  УРСР можуть бути встановлені інші правила державної реєстрації окремих організаційних форм.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ступніков не наполягає. Все, далі.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  До наступного абзаца пропозицій не надійшло,  і статтю можна голосувати в цілому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування стаття 6 з доповненнями до першого пункту.  Решта пунктів,  як ви знаєте,  лишається  без змін. Прошу проголосувати. "За" - 274. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стаття  7  -  "Законодавство про підприємницьку діяльність".  Є  пропозиція  депутатів   Павленка,   Панасюка   і Любенчука  -в  статті  6  доцільно  виключити  слова  "та  іншими законодавчими актами Української РСР".  Комісія це зауваження  не прийняла, бо

 

     18

 

     мова йде не тільки про цей закон,  а й про інші закони. Адже законодавчі акти - це і закони, і постанови, які приймає Верховна Рада.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Як   юристи,  Вікторе  Івановичу?  Погоджуєтесь? Погоджуються.

 

     Стаття 7 ставиться на голосування  в  цілому.  "За"  -  251. Приймається. Тепер розділ другий.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.    Розділ    другий    -    "Умови    здійснення підприємницької діяльності". Стаття 7...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, стаття 8 уже, йде.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Справді,  стаття 8 уже,  тут змінено нумерацію. Отже,  "Державна  реєстрація підприємництва".  Ця стаття подана у двох варіантах. Є варіант Ради Міністрів і є варіант від комісії. Чим вони відрізняються?

 

     Варіант комісії  передбачає  окреслення  в  цілому загальних положень реєстрації підприємництва,  а також порядок  реєстрації. Крім  загального  переліку  цих  умов,  дається  також  і перелік документів,   які    подаються    для    державної    реєстрації, встановлюються  терміни,  протягом яких підприємницьке товариство або підприємство повинно бути організовано.

 

     19

 

     Варіант комісії в плані реєстрації підприємства робить  його законом прямої дії.  Тобто це - своєрідна інструкція,  якою можна керуватись при реєстрації підприємства.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я бачу, тут цілий ряд поправок і пропозицій, які вносили   депутати.   Стаття  8...  Дивіться,  народний  депутате Сальніченко.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Ми повинні визначити, який варіант приймаємо, а потім   вносити   поправки.   Наприклад,  депутат  Леміш  вносить пропозицію щодо заяви  підприємця.  Тобто  про  заяву  підприємця згадується і там, і там.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо перший варіант, який у нас був.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Варіант Ради Міністрів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні,   ми  голосуємо  поправки,  а  потім  будемо голосувати варіанти.  Ми ж так  домовилися.  Поправки  до  різних варіантів?

 

     Я цю статтю взагалі не можу зрозуміти.  Давайте розберемося. У нас стаття 8 - "Державна  реєстрація  підприємництва".  Варіант Ради  Міністрів  іде  першим.  Зачитую  праву колонку:  "Державна реєстрація  підприємництва  проводиться  у  виконавчому  комітеті районної,  міської  /районної в місті/ Ради народних депутатів за місцем діяльності,  якщо інше не передбачено законодавчими актами Української РСР".  Який беремо варіант? Стаття розірвана на трьох сторінках,  отож  давайте  обговорювати  за   абзацами   або   за сторінками. Перший мікрофон.

 

     20

 

     ЄВТУХОВ В.  І. Тетяна Михайлівна дуже докладно зупинилася на цьому,  і відносно суто  процедурного  питання  я  цілком  з  нею згоден.  У чому?  В тому, що в першому варіанті, який ми прийняли за основу - це крайня ліва колонка, - цього не було. Це перше.

 

     Друге. В правій колонці є два варіанти.  Один  варіант  -від Ради  Міністрів,  другий варіант - від комісії.  Тому вона цілком справедливо сказала:  треба принципово визначити,  за що ми -  за варіант  Ради Міністрів чи за варіант комісії стосовно реєстрації підприємства.  Якщо жоден не пройде, то залишиться те, що було. А не   було   нічого,  тобто  не  буде  реєстрації.  Зачекайте,  не підказуйте.  Це  щодо  процедури,  а  тепер  щодо  позиції   моєї особистої.

 

     Я виступав  за  варіант Ради Міністрів.  Чому проти варіанта комісії?  Я проти варіанта комісії не за ідеєю,  не за суттю,  а, знову ж таки,  за методологією. Дивіться, тут написано: "державну реєстрацію підприємництва здійснює" - і далі за текстом. А другий абзац:  "для державної реєстрації підприємництва...", і знову все про підприємство. Тому я хочу сказати, що у варіанті Ради

 

     Міністрів йдеться суто  про  підприємництво,  а  у  варіанті комісії про підприємство,  що в нормою Закону про підприємства. І тут я цілком згоден з депутатом Голубцем,  що голова  комісії,  я тобто,  повинен заявити,  що ця норма має бути врахована в Законі про підприємства. Вона і буде врахована.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Василю  Івановичу,  я  хочу   вам   заперечити. Поперше,  щодо  форми.  Є  положення  і  у варіанті комісії,  і у варіанті  Ради  Міністрів,  які  цілком  однакові.  І   тому   ті пропозиції   ,   зауваження,   які   подавали   депутати,  можуть відноситися

 

     21

 

     як до одного варіанта,  так і до іншого.  А тепер щодо суті. Ми з вами, обговорюючи в першому читанні Закон про підприємництво ,  визначили,  що цей закон регулює підприємницьку діяльність  як діяльність,   як   процес.  І  тому  не  торкнутися  питання  про реєстрацію підприємства...  Бо  підприємницька  діяльність  -  це діяльність.  А хто тією діяльністю займається? Підприємства, а це може бути ваше власне підприємство,  може бути  колективне,  може бути  державне підприємство.  І ви можете там працювати сам один, тобто  визначається  юридична  особа,  яка  має  право  займатися підприємницькою  діяльністю.  Можете  працювати  удвох - п'ятьох, може  бути  й  тисяча  працівників,  але  ви  фактом   реєстрації засвідчуєте створення ще одного підприємства. А тоді вже його дія багато в чому підпадає під Закон про підприємства,  який  регулює більш статичні відносини, а не процес.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяно  Михайлівно,  ви сказали,  що ці варіанти однакові. Так для чого нам ламати голову, якщо вони однакові? Для чого ви їх тоді публікуєте?

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Не варіанти однакові, а є однакові положення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Третій мікрофон.

 

     22

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ О.С.   Уважаемые   депутаты!   Действительно   оба варианта,  мы прочли по содержанию, имеют одинаковые положения по процедуре регистрации.

 

     Предельно упрощены,  предельно  сокращены сроки регистрации. Единственное расхождение тут связано с тем, что в варианте Совета Министров  предлагается,  чтобы эту функцию регистрации сохранить или возложить  на  исполнительные  комитеты  всех  уровней,  а  в варианте комиссии предлагается создать систему регистра.

 

     Минюст будет   иметь  своих  регистров  до  самого  низа,  и регистрация будет происходить по системе регистров.  Мы  считали, что проще это сделать в исполкомах,  не создавая новой системы. А по процедуре тут расхождения нет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяно Михайлівно,  якщо ви за варіанти комісії, то  комісія повинна відстоювати свої пропозиції в інших комісіях, а не  диктувати  нам  на  пленарному  засіданні,  що  це  варіант комісії.   Ви  -  комісія  головна,  але  відстоюйте  з  комісією Євтухова, з іншими комісіями.

 

     Шановні депутати!  Ставиться  на  голосування  варіант  Ради Міністрів,  про який тільки що доповів депутат Ємельянов. Поки що все це покладається на виконавчі комітети.

 

     Перший мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не   представився/.    Кто    в    Советах    будет регистрировать - гороно или горздрав?  А то моду взяли - Советам, Советам,  Советам...  Это такой же козел отпущения. Пусть скажет, кто в Советах будет регистрировать, какая организация?

 

     23

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться  на  голосування  стаття  8 у редакції Ради  Міністрів.  Розпочинається  вона  на  сторінці  12.   Прошу голосувати.

 

     "За" - 223. Скільки депутатів не голосувало?

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ Має  значення,  тому  що...  Шановні депутати!  Я звертаюся до депутата Мовчана. Це має велике значення, тому що ми робимо  одну  справу  і,  якщо  не  вистачило  два голоси,  то ви подивіться в зал.  Це  стосується  Лариси  Павлівни  Скорик,  яка стоїть до мене спиною,  і не відомо,  голосує вона чи ні. Оце має значення. Розумієте?

 

     Перший мікрофон.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  голова Комісії Верховної ради української РСР у справах  людини  /Центральний  виборчий округ,  м.  Київ/.  Іване Степановичу,  у мене щодо процедури.  У  нас  увесь  час  виникає питання,  що  велика кількість депутатів не голосує.  Справа не в тому,  що хтось не голосує.  Справа в тому, що вже давно депутати зрозуміли, що голоси, подані проти, ніяк не впливають на рішення. І тому багато з тих,  хто значиться в списку, що не голосували, - ті, що голосують проти або утримуються. вони просто не натискають на кнопки,  розуміючи;  що цифра "проти" не має  значення.  Мають значення  тільки  голоси  "за".  І  не  треба  весь  час на цьому акцентувати увагу,  за винятком тих випадків,  коли хтось  своїми діями  зірвав голосування.  Ну,  буває,  що хтось починає під час голосування говорити,  або ще щось. А в інших випадках -це просто голоси "проти".

 

     24

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ, Олександре  Івановичу,  у  нас  є  і ті,  й інші випадки.  Одні так відносяться,  інші натискають на кнопку і тому подібне.

 

     МОВЧАН П.М.,    письменник,    секретар   правління   Спілки письменників    України    та    Київської    організації     СПУ /Березняківський  виборчий  округ,  м.Київ/.  Іване  Степановичу, вибачте,  я змушений зробити збільшення наголосу, бо моє прізвище

- Мовчан. Тому я прошу перш за все вирівняти цей наголос, а друге

- зважити на постійну цифру,  яка не міняється,  на тих,  хто  не голосує,  не бере участі в голосуванні. Чому ж ви робите в одному випадку наголос  на  тому  моменті,  коли  вам  треба,  щоб  вони переголосували? Я не зрозумів, для чого це робиться? Знову ж таки ми  робимо  наголос  на  тому,  що  вони  не  беруть   участі   в голосуванні. Вони не беруть участі з самого початку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідаю.  Це робиться тому,  що проголосувало 223 депутати,  а нам потрібно було 226. Навіть 225 недостатньо, і двоє депутатів могли просто помилитися і - не проголосувати.  Для цього й робиться наголос. Якби це було 140, 180 чи 160, то такого наголосу не було б.

 

     Тепер побачимо,  чи  правильно,  чи неправильно ставиться на переголосування.  Прошу  голосувати  статтю  8  у  варіанті  Ради Міністрів,  погодженому  а комісією.  Тетяно Михайлівно,  якщо ви будете.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Комісія...

 

     25

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Відмініть голосування.257.

 

     ЯХЕЭВА Т.М. Якби це було погоджено...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяно Михайлівно, я ...

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  ...виносилося б воно в одному варіанті,  а не в двох.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяно  Михайлівно,  ви - доповідач,  нейтральна особа,  і вам робити жести, - що робити депутатам, коли робити, - це просто... Ви розумієте?

 

     Шановні депутати!  Давайте вникати у зміст , а не у форму, у зміст,  я ще раз повторюю.  Коли я кажу:  натискуйте кнопку "за", так усі ж розуміють, що це гумор.

 

     Так, стаття 9.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Іване Степановичу!  Ми визначили,  який варіант реєстрації підприємства ми вибираємо:  варіант Ради Міністрів  чи варіант комісії?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми проголосували за варіант Ради Міністрів.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. А тепер поправки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте поправки.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  А  тепер  поправки і остаточний текст.  Депутат Сальніченко пропонує у першому абзаці замість слова "діяльності"

 

     26

 

     вказати "знаходження підприємства".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ваше ставлення?

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Знімає.  Добре.  Народний депутат Поперняк  теж пропонує абзац перший доповнити словами...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Знімає Поперняк. Я бачу.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Депутат Леміш щодо заяви...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Знімає Леміш. Далі.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.   Народний  депутат  Павленко.  Його  пропозиція відхилена.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Павленко наполягає? Ні, не наполягає.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Депутат Квасов пропонує внести такі доповнення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Квасов показує,  що  луганські  депутати знімають.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ, депутат  Ревенко?  Ревенко  не наполягає.  Далі, Поперняк не наполягає.

 

     27

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Депутати Печеров,  Бойко пропонують виключити у сьомому  абзаці  статті  7  друге  речення,  бо воно дублює перше речення.  У принципі положення,  яке записане в першому  реченні, поглинає  друге речення повністю.  Комісія вирішила це відхилити. Але я хочу сказати,  що змісту статті закону це не  міняє.  Тому, якщо наполягає депутат, можна поставити на голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий округ,  Одеська область/. Шановні депутати! Я вважаю, що тут зроблена  спроба  якось  захистити  суб'єкта  підприємництва. Проте  у  нас бюрократи можуть придумати щось інше,  і тому норма першого речення  "лише  за  мотивами  порушення  порядку"  робить непотрібним  другий  абзац.  Є  суд,  щоб вирішити це питання.  Я вважаю, що зайве треба викинути.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на  голосування  пропозиція  Печерова. Чотирнадцята   сторінка,   друга  колонка,  знизу  третій  абзац. Знайшли?  знайшли.  В абзаці сьомому  статті  7  виключити  друге речення.   Ставиться   ця   пропозиція   на   голосування.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 206. Не приймається. Далі.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Від депутата  Сальніченка  надійшла  пропозиція змінити  редакцію  дев'ятого  абзаца.  Частково  це  враховано на сторінці 17. Ви бачите?

 

     Є пропозиція депутата  Панасюка,  яка  була  відхилена,  про кошти,  які вносяться за реєстрацію,  а також пропозиція депутата Бандурки.

 

     28

 

     ГОЛОВА. Депутате Бандурка, ви не наполягаєте? Враховано.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Пропозиція депутата Квасова - виключити останній абзац...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Його немає, а депутати не наполягають.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Депутат Леміш пропонує виключити останній абзац.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутата немає, ніхто не наполягає.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Депутат  Леміш  пропонує  встановити  пільговий порядок надання приміщень для нових підприємств і підприємців.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     ЛЕМІШ В.П.,  перший   заступник   голови   республіканського кооперативно-державного     об'єднання     по    агропромисловому будівництву /Ківерцівський виборчий  округ,  Волинська  область/. Іване  Степановичу,  у  мене  дві  пропозиції  щодо цього.  Першу враховано,  другу відхилено з посиланням на те, що буде враховано в Цивільному кодексі.  По-перше,  коли це ще буде?  А по-друге, я хотів сказати про  те,  що  підприємці  будуть  різні...  Тому  я пропоную  додати до першого абзаца два слова:  "при реставрації". Ось я й зачитаю:  "Державна реєстрація підприємництва проводиться у виконавчому комітеті районної, міської /районної в містах/ Ради народних депутатів  за  місцем  діяльності..."  /тут  додати  два слова/"...   або  проживання",  і  все  буде  вирішено.  Я  прошу проголосувати за оці два слова.

 

     29

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяно Михайлівно,  депутат Ємельянов  підтримує таку пропозицію.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Я  вважаю,  що  можна погодитися і поставити на голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться  на  голосування   поправка   депутата Леміша.

 

     Прошу голосувати.

 

     ЯХЕЄВА Т.М."...За місцем знаходження підприємств... "

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.М.,  секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Білозерський  виборчий округ,  Херсонська  область/.  Иван Степанович,  я прошу обратить внимание на то,  что здесь написано: "Государственная регистрация предприятий  производится  в  исполнительном  комитете районного, городского /районного в городе/ Совета народных депутатов".

 

     Мы приняли закон о местном самоуправлении.  В  нем  базовыми уровнями  признаны  городской  и  сельский  Советы.  Здесь  нужно привести в соответствие.  Необходимо, чтобы регистрацию проводили базовые уровни сельских Советов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяно Михайлівно, відповідайте.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Я считаю, что это целесообразно было бы принять. Можно согласиться с таким предложением.

 

     30

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, перший мікрофон.

 

     МАРКОВ Б.І.  Я вважаю,  що  це  ми  можемо  підтримати,  але необхідно  додати  ще  таку  фразу;"...якщо  інше  не передбачене законом".  Чому? Банки будуть реєструватися в Національному банку України. А це теж вид підприємницької діяльності.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Можна погодитися з цією пропозицією і поставити її на голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас є вже всі  поправки.  Ми  зараз  поставимо статтю  на  голосування.  Є всі поправки.  Лише поправка депутата Леміша заслуговує на увагу. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     РУДЕНКО В.М., заступник голови виконкому Гощанської районної Ради  народних  депутатів  /Гощанський виборчий округ,  Ровенська область/.  З Пулінцем не можна погодитися,  тому що в  статті  36 "Компетенція  районної  Ради"  записано  /пункт 8/:"...  здійснює державну  реєстрацію   підприємств,   кооперативів,   акціонерних товариств і малих підприємств". Це компетенція районної і міської Рад відповідно до Закону про місцеві Ради.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  правильно. Давайте проголосуємо пропозиції депутата   Леміша,   на   яку   погодилася  більшість  депутатів. Переголосуємо  цю  про  позицію?  Давайте  переголосуємо.   Прошу голосувати цю пропозицію.

 

     31

 

     "За" -   243.   Поправка  приймається.  Тепер  ставиться  на голосування стаття 8 в цілому.  Прошу  голосувати.  "За"  -  271. Приймається. Далі.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Стаття 9 - "Право наймів працівників і соціальні гарантії при  використанні  їх  праці".  До  цієї  статті  внесли пропозиції депутати Печеров і Ступніков. Депутат Печеров пропонує таке  :  "При  втраті   працездатності   підприємець   забезпечує потерпілому   повне   відшкодування  витрат,  включаючи  пенсійне забезпечення за нормами,  які встановлені чинним  законодавством. "Комісія  розглянула  цю пропозицію і відхилила.  А запропонувала прийняти редакцію Ради Міністрів,  бо у варіанті Ради міністрів - інші соціальні гарантії, включаючи соціальне, медичне страхування і так далі.  Варіант Ради  Міністрів  поглинає  те,  що  пропонує депутат  Печеров.  Але якщо є необхідність конкретизувати саме це положення,  то ми можемо його розглянути на сесії і врахувати  цю пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла  аргументація?  Андрію Васильовичу,  у вас є що додати? Перший мікрофон.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Шановні депутати!  Я хочу просити вас,  щоб ви підтримали  це  доповнення.  Якщо  станеться  нещасний  випадок і залишаться діти,  вони повинні чітко знати,  куди їм звертатися і хто повинен їх забезпечувати.  До чого призводять загальні фрази, ми знаємо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є інша аргументація?  Рада  Міністрів  підтримує таку?  Немає  іншої?  Ставиться  на голосування поправка депутата Печерова  -  доповнення  до  редакції   Ради   міністрів.   Прошу голосувати. "За" - 262. Приймаєтася.

 

     32

 

     Щодо пропозиції депутата Ступнікова. Ви не знімаєте її?

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Пропозиція  депутата  Ступнікова,  якоюсь мірою дублює пропозицію депутата Печерова.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на  голосування  стаття  9  в  цілому. Прошу голосувати.

 

     "За" - 270. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.   Стаття   10   -   "Відповідальність  суб'єктів підприємницької діяльності". До двох перших абзаців пропозицій не надійшло.  До  третього абзаца є пропозиції депутатів Поперняка і Панасюка, які стосуються банкрутства підприємств. Ми, розглянувши пропозиції,  їх  відхилили.  Буде спеціально прийматися Верховною Радою Закон про банкрутство,  і все це буде в ньому врегульоване. Закон про банкрутство вже готується.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.,  голова  Чуднівської  районної  Ради  народних депутатів, перший секретар Чуднівського райкому Компартії України /Любарський   виборчий   округ,   Житомирська  область/.  Шановні депутати!  Суть справи  чи  розходження  стосується  формулювання статті,  яка  запропонована Радою Міністрів.  У ній перелічуються позивачі до передбачуваного банкрута.  Тут  сказано,  що  суб'єкт підприємництва  за  заявою кредитора,  а також прокурора чи інших передбачених законодавством  органів.  Я  виступаю  позивачем  до банкрута про міру відповідальності.

 

     33

 

     Я вважаю,  що  необхідності  немає перераховувати,  хто буде позивачем у цій  справі  -  прокурор  чи  кредитор.  Сам  принцип зводиться  до того,  що коли не виконуються умови підприємництва, то будь-хто вправі звернутися в народний суд.  А вже яке  рішення прийме народний суд, то на це у нас існує третя влада.

 

     Я відстоюю свою думку і вношу пропозицію проголосувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від   Ради   Міністрів.  Це  до  вашого  проекту доповнення.  Поставимо.  Ну, ми ж з'ясовуємо, Федоре Трохимовичу. Ви  аргументуєте  свою  думку,  а  це доповнення до редакції Ради Міністрів.

 

     Третій мікрофон.

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ О.С.  Сейчас готовится пакет  законов.  Где-то  на этой  или  той  неделе  будет  у  депутатов.  Там  есть  Закон  о банкротстве со всеми нюансами и все другие  законы,  связанные  с этим делом. Я считаю, что здесь достаточно, мы здесь единодушны с комиссией.

 

     Перший мікрофон.

 

     МАРКОВ В.І.  Шановні  депутати!  Я  вважаю,  що  ми  повинні додаток,  який  пропонує депутат Панасюк,  відхилити.  Чому треба відхилити?  Тому що тут банкрутом суб'єкт визначається судом, або арбітражем.  Може визнати банкрутом своїх кредиторів і банк. Тому я вважаю,  що  слід  погодитися  з  тим,  як  запропонувала  Рада Міністрів. Тут чіткіше викладено, охоплюється ширше коло.

 

     34

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Ставиться на голосування пропозиція депутата Нанесена. Прошу голосувати.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Голосуємо "проти", голосуємо "за", хто як знає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. "За" - 134. Не приймається. Далі.

 

     ЯХЕЄВА. Т.М. Надійшла пропозиція від депутата Бандурки. Якщо він наполягає, то будемо голосувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є. Другий мікрофон.

 

     БАНДУРКА О.М.,   начальник   управління   внутрішніх   справ виконкому   Харківської   обласної   Ради   народних    депутатів /Дергачівський   виборчий  округ,  Харківська  область/.  Шановні депутати!  Ми прийняли статтю 6 про різні  форми  підприємництва. Наш  закон  розрахований  не  тільки на приватну власність у ході підприємницької  діяльності.   Можуть   бути   колективні   форми власності,  кооперативна,  державна,  акціонерна,  змішана і таке інше. І підприємець - це не лише особиста форма володіння. Це ж і керівник   установи,   посадова   особа,   тож   він   вже   несе відповідальність за доручене йому майно.

 

     Один тільки  приклад.  Підприємець  грубо  порушує   правила пожежної  безпеки.  То  хіба ж він не несе відповідальності за ці порушення? Якщо він посадова особа, то на нього поширюються певні обов'язки  і відповідальність.  А вже за порушення цих обов'язків передбачається

 

     35

 

     відповідальність кримінальна,  цивільна чи  адміністративна. Тож  я  прошу  Івана  Степановича  поставити  на  голосування,  а депутатів - підтримати.  .Я вніс ще одну  поправку:"...збереження матеріальних  та  грошових  ресурсів від розкрадань...",  останнє слово замінити словами "злочинних посягань" і  далі  за  текстом: "пожеж та стихійного лиха". Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Третій мікрофон.

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ О.С.  Уважаемые депутаты!  Здесь, собственно, речь идет о том,  что предприниматель обязан обеспечить,  так сказать, сохранность,  защиту и так далее.  Я думаю, что это больше похоже на газетные лозунги, в которых мы призывали. Предприниматель есть предприниматель.  Хочешь - храни,  не хочешь - не храни и отвечай карманом.  Поэтому здесь как раз сказано довольно  четко.  Думаю, что таких добавок в новых законах не должно быть.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.  Пропозиція  депутата Бандурки ставиться на голосування.  Хто за те,  щоб доповнити  змістом,  запропонованим депутатом Бандуркою, цю статтю, прошу проголосувати.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Знову мене звинуватять у підказці.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. "За" - 90. Не приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Є  пропозиція  депутата  Ступнікова:  доповнити статтю 9  положенням  -  "Держава  не  несе  відповідальності  по обов'язках  підприємця  та  його організації".  У цій статті його немає, бо воно

 

     36

 

     враховано в іншій статті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Він уже  погодився,  що  доповнення  входить  до іншої статті.

 

     Так, поправки  всі.  Ставиться  стаття 10 в обговореній нами редакції на голосування. Прошу голосувати.

 

     "За" - 254. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стаття   11   -   "Припинення   підприємницької діяльності".  Надійшла  пропозиція від депутата Квасова виключити із другого положення про припинення підприємницької діяльності...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджено, Тетяно Михайлівно, погоджено.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Погоджено.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Комісія з питань здоров'я людини...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, Павленко, щось там є...

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Депутат Павленко?  Ну, ця пропозиція аналогічна пропозиції Квасова. Виключити. Погоджується.

 

     Комісія з  питань здоров'я людини пропонує в статті 10 третю позицію випустити, оскільки її підтверджує...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягає. Враховано.

 

     37

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Депутат Бандурка вносить доповнення до положення "при банкрутстві".  Комісія, розглядаючи цю пропозицію, відхилила її, оскільки це буде врегульовано законом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто буде враховано в Законі  про  банкрутство. Він погоджується.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Надійшла  пропозиція  від  депутата  Печерова - доповнити статтю 10 такими положеннями:  "При встановленні фактів придбання крадених або незаконно придбаних матеріалів, сировина", "якщо діяльність призводить до зниження родючості  земель";  "при повторному   виявленні   фактів   приховування  прибутку".  Тобто розшифрувати деякі інші підстави. Якщо депутат наполягав, давайте обговорювати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  депутати!  Аргументація  потрібна?  Ні. Тоді  ставимо  на  голосування.  Хто  за  те,  щоб  погодитися  з доповненнями,    запропонованими   депутатом   Печеровим,   прошу проголосувати.

 

     ЯХЕЄВА. Т.М. Не буду агітувати. "За" - 211.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  І народний депутат Поперняк пропонує  доповнити цю  статтю  словами:  "При банкрутстві в певних випадках...  може бути дозволена подальша діяльність підприємця...".

 

     38

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Він погоджується,  що  це  ввійде  в  Закон  про банкрутство.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Тоді можна голосувати в цілому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться  на голосування стаття 11.  Прийняти в редакції,  запропонованій  Радою  Міністрів  УРСР  і  підтриманій комісією. Прошу проголосувати.

 

     "За," - 274, Приймається.

 

     Далі.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Розділ третій - "Підприємець і держава". Стаття 12 - "Загальні гарантії прав підприємців".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо назви немає запитань?

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Є  пропозиція  Комісії  з  питань   економічної реформи:  викласти  перший  абзац  цієї  статті  в  дещо зміненій редакції.

 

     Редакція у вас є. Комісія пропонує...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати,  двадцята сторінка. Ви бачите? Чи є до такої редакції зауваження? Нема. Тоді далі.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.   Щодо  другого  абзаца  є  пропозиція  депутата Касьяненка викласти його в іншій редакції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я   Касьяненка   не   бачу.   Як   там   Херсон, погоджується? Погоджується.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Комісія з питань економічної реформи пропонує

 

     39

 

     статтю 11  доповнити  двома  абзацами  у такій редакції.  Це вноситься на розгляд сесії.  Ви можете подивитися на 21  сторінці згори.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є у кого з депутатів зауваження?  Немає. Депутат Ємельянов підтримує.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  На цьому пропозиції  до  статті  12  вичерпані, можна ставити її на голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться  стаття  12  на  голосування  в  такій редакції,  як ми з вами погодилися тільки що.  Прошу  голосувати. "за" - 268. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.   Комісія   з   питань   економічної  реформи  і управління  народним  господарством  пропонує  доповнити   проект Закону   про   підприємництво   однією  статтею,  взятою  з  того альтернативного проекту, який був розроблений комісією. Це стаття "Про права підприємця на комерційну таємницю". Текст статті у вас є, стаття вноситься на розгляд сесії, Якщо немає заперечень, тоді можна...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. 21 сторінка,  права колонка.  Є заперечення?  Є. Депутате Ємельянов,  я вас просив підійти ближче до мікрофона, ви ж витрачаєте багато часу.

 

     Третій мікрофон.

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ О.С.  Речь идет о коммерческой тайне. Естественно, право на коммерческую тайну должен иметь каждый  предприниматель. Но кто должен определять,  что является коммерческой тайной?  Сам ли предприниматель? Вряд ли. Здесь есть перечень того, что

 

     40

 

     является коммерческой   тайной,   которую   определяет   сам предприниматель.  Думаю,  это  неправильно,  ведь это,  наверное, должно определяться государством.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Ми виходили з того, що підприємець має право на комерційну  таємницю.  Отже,  він має право на такі таємниці,  як технологія,  як інформація,  врешті-решт і на  те,  хто  у  нього постачальник, з ким він підтримує зв'язки.

 

     Якщо ми говоримо, що хтось повинен встановлювати ті дані, що є комерційною таємницею, або встановлювати перелік тих сфер, яких торкається комерційна таємниця,  то ми можемо прийняти спеціальну постанову.  Або коли прийматимуться закони про інформацію, то там врегулювати ці...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяно Михайлівно, вибачте перший мікрофон.

 

     МАРКОВ Б.І. Шановні колеги! Я думаю, що Олександр Сергійович зніме свою пропозицію відносно того,  що хтось визначає право  на таємницю.  Підприємець сам повинен визначати таємницю! І взагалі, комерційну таемницю складає все,  пов'язане  з  прибутком.  Це  є міжнародним  правилом.  І тому,  сам підприємець вирішує,  де він може цей прибуток мати.  У нас чітко окреслено,  що  є  державною таємницею, тому я пропоную статтю 13 прийняти в тій редакції, яка тут викладена.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто з юристів допоможе  нам?  Носов  чи  Шишкін? Хто?

 

     41

 

     ЯХЕЄВА Т.М.   У   нас  прийматимуться  ще  і  антимонопольні закони...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.  Тетяно Михайлівно, я прошу вас відпочити трошки. Третій мікрофон.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.   Може,   частково   і   має  рацію  Олександр Сергійович в тому відношенні,  що порядок їх захисту визначається підприємцем.  Запишемо  не  "порядок,"  а "спосіб" їх захисту.  А порядок визначається судовим органом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви погоджуєтесь.  Олександре Сергійовичу? Третій мікрофон.

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ О.С.  Речь  ведь не только о порядке.  Речь идет о перечне.  Не надо нам точно знать  цифры,  но  перечень,  который является тайной, конечно, должно определять государство. Перечень данных, которые являются тайной.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати!  Все.  Більше  немає  бажаючих виступати? Є? Третій мікрофон.

 

     СМЕТАНІН В.Я.   Я   должен   возразить   уважаемому  коллеге Емельянову,  который говорит,  что это должно определяться только государством.  Тогда  нужно  прекратить  говорить  о коммерческой деятельности.   На   предпринимателя    могут    распростроняться определенные  виды тайны,  которые являются общегосударственными. Но здесь мы

 

     42

 

     говорим о  коммерческой  тайне  именно  предпринимателей,  и только   предприниматель   может   установить,  что  находятся  в интересах его производства,  в интересах его  предпринимательской деятельности.  Для  того,  чтобы  она давала доходы,  прибыль,  и устанавливается  тайна.  Поэтому  я  считаю,  что   здесь   можно голосовать за предложение комиссии.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон. Ви з цього приводу?

 

     КУРАШИК В.В.,   голова  виконкому  Кримської  обласної  Ради народних  депутатів  /Євпаторійський  виборчий  округ,   Кримська область/.  Уважаемые  депутаты!  У  нас  созданы сейчас налоговые инспекции.  Налоговая инспекция  приходит  в  кооператив,  просит сказать  о  его  доходе,  а  он называет это коммерческой тайной. Поэтому надо указать, что является коммерческой тайной.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ПІД'ЯБЛОНСЬКИЙ М.І.,     заступник      голови      профкому металургійного     комбінату     імені     Ілліча,    М.Маріуполь /Маріупольський - Іллічівський виборчий округ, Донецька область/. Иван  Степанович!  До  тех  пор,  пока  мы  будем ждать выработки специальных законов,  мы не будем знать,  что такое  коммерческая тайна,  а  будем только подразумевать,  что это.  Срок этот будет достаточно велик.  При этом мы все ходим по земле  и  знаем,  что отмыть  деньги  для  людей умных /их у нас очень много сейчас/ не составит труда.

 

     43

 

     Это одна сторона.  Вторая. Все мы прекрасно знаем из прессы, из других средств массовой информации,  что каждый американец раз в год дает фининспекции сведения об объеме получаемых им доходов. Он  может  скрывать,  может  не  скрывать.  Но ежели он попадется фининспектору,  то судьба его будет предрешена. Поэтому я считаю, что  предложение  Емельянова надо поддержать и решить,  кто и как должен определять, что составляет коммерческую тайну.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, досить. Ставиться на голосування пропозиція комісії. "За" - 146. Не приймається.

 

     Далі. Це  комісія  поповнювала  закон  цією  статтею,  отже, виступаючий просто прокоментував.

 

     Шановні депутати,  ця стаття доповнювалася  і  вносилася  на розгляд  від комісії.  Ми її не прийняли.  Далі,  будь ласка.  Ми проголосували статтю 12, а це було доповнення. Тетяно Михайлівно, далі, будь ласка.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стаття  14,  тепер  уже  стаття 13 - ''Гарантії майнових прав  підприємця".  Я  думаю,  що  до  цих  положень  ще повернемося,  коли  кожен  відчує  на  собі,  погано це чи...  До першого абзаца  пропозицій  не  надійшло.  Після  другого  абзаца депутат  Квасов  пропонує  перелічити,  якими  саме законодавчими актами...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Він погоджується з нашою пропозицією.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Тим більше,  що це відрегульовано вже в  Законі про власність, прийнятому сьогодні.

 

     Пропозиція Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством викласти в  новій  редакції  абзац  третій цієї статті.

 

     44

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!  Сторінка 22, в правій колонці,  останній абзац. Є якісь зауваження і пропозиції? Немає. Погоджуємось.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Народний  депутат  Квасов пропонує після абзаца третього вказати,  яка державна  організація  сплачує  підприємцю збитки і в яких розмірах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми   вже   це   розглянули,  вони  погоджуються. Ставиться на голосування стаття 13,  тепер буде 14.  "За" -  253. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Стаття І4 - "Державна підтримка підприємництва". Народний депутат  Шепа  вносить  пропозицію,  яка  була  частково врахована,  а частково відхилена.  Комісія відхилила частину його пропозиції з тих  міркувань,  що  якщо  ми  пишемо  про  передачу державного майна і підприємця, то ця передача може відбуватися як шляхом продажу,  так і безоплатно або на якихось інших умовах. Ми не обмежуємо ті умови, на яких це майно може бути передано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Він погоджується.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Рада  Міністрів  і Комісія з питань економічної реформи і  управління  народним  господарством  спільно  пропонує абзац другий викласти в новій редакції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Двадцять третя сторінка, права колонка, остання.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Другий абзац.

 

     45

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Знизу перший абзац. Є зауваження? Немає.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.   Народний  депутат  Печеров  пропонує  викласти другий абзац у такій  редакції:  "Держава  надає  у  користування земельні  ділянки,  а  також  інше  державне  майно".  Але це вже враховано у попередніх абзацах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Він не наполягає. Він згодний.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. І депутат Ступніков...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Що рідко буває...

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Депутат Ступніков  запитує,  як  держава  надає земельні   ділянки,   передає   державне  майно?  Безоплатно  ддя підприємства,  для приватних осіб,  кооперативів?  Передає в  тій формі, в якій вони домовились?

 

     Комісія з  питань економічної реформи пропонує третій абзац, це сторінка 24,  починати словами: "відповідно до статті 12 цього Закону" і далі за текстом. Немає заперечень?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень? Немає.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.   Народний   депутат  Квасов  у  п'ятому  абзаці пропонує вказати, в яких рівнях.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Він погоджується з редакцією Ради Міністрів.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. До решти положень пропозицій не надійшло.

 

     46

 

     Ці, що  надійшли,  погоджені.  Можна   ставити   статтю   на голосування в цілому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 14,  вона у нас за номером 15,  ставиться на голосування в такій редакції,  в якій ми прочитали  її.  Прошу голосувати. "За" - 281. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Стаття 15 "Державне регулювання підприємництва". Комісія з  питань  здоров'я  людини  пропонує  з  першого  абзаца виключити слова:"...  проявів недобросовісної конкуренції та...". Комісія відхилила цю пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони погоджуються.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Погоджуються?  Комісія з  питань  гласності  та засобів   масової   Інформації  замість  слова  "недобросовісної" пропонує записати "протизаконної". Комісія відхилила.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджуються.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Погоджуються?

 

     Народний депутат Касьяненко висловлює сумніви щодо положення статті 14.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджується.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Комісія з питань економічної реформи пропонує в другому абзаці замість слів "норм амортизаційних від

 

     47

 

     рахувань" записати "валютний курс".  Якщо це приймається, то нема заперечень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сторінка   25,   справа,  друге  речення.  Немає заперечень? Є. Третій мікрофон, будь ласка.

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ О.С.  Но это  не  тождественные,  как  я  понимаю, понятия  -  норма  амортизационных  отчислений  и  валютный курс. Поэтому,  возможно,  следует записать  их  через  запятую.  Норма амортизационных отчислений и валютный курс - это можно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Надзвичайно   важко   з  цією  комісією,  Тетяно Михайлівно, Може, і ви підете на компроміс, чи будете доводити?

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Ми можемо піти на  компроміс,  залишивши  норму амортизаційних  відрахувань.  Але  я не бачу вигоди для державних підприємств і для будь-яких інших підприємств,  якщо вони  будуть відраховувати амортизаційні фонди.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не тільки у вигоді питання.  Питання в тому, щоб воно  було  зрозумілим  для  всіх.  Я   так   зрозумів   депутата Ємельянова? Олександре Сергійовичу, так ви доповнили? Так.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Ми зрозуміли це питання дещо інакше, бо якщо ми кажемо про свободу підприємництва,  то підприємець, незалежно від форми власності,  має право самостійно, за рахунок власних коштів оновлювати своє  устаткування  і  розширювати  виробництво.  Тому будь-яке втручання в процес відновлення

 

     48

 

     коштів просто недоцільне.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяно Михайлівно, давайте ми доповнимо...

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Тут  можна доповнити і можна вставити "валютний курс",  бо то,  дійсно,  буде на  користь  підприємців.  А  норми амортизаційних   відрахувань   витрат   збережуть  оту  оббираючу підприємства систему, яка зараз існує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміли.  Ставиться  на  голосування  редакція статті, яка викладена на сторінці 25.

 

     "За" -  220.  Я  зачитую,  сторінка  25,  четверта  колонка: "органи  державного   управління   будують   свої   відносини   з підприємцями,  використовуючи:  податкову  та  фінансово-кредитну політику,  включаючи встановлення ставок податків і процентів  по державних кредитах; додаткових пільг; цін і правил ціноутворення; цільових дотацій; валютного курсу; розмірів економічних санкцій". Погоджуєтесь?   Погоджуєтесь.   Давайте   проголосуємо   за  таку редакцію. Голосуємо.

 

     "За" - 257. Приймається.

 

     Тепер, депутат Ємельянов  наполягав,  щоб  доповнити"...  за амортизаційними  відрахуваннями"...  Прошу  проголосувати за таку редакцію. Він уже не наполягає, уже зняв. Далі.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Пропозиція депутата Леміша стосується...

 

     49

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентине   Петровичу,   будь   ласка,    другий мікрофон.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Це остання пропозиція на сторінці 23.

 

     ЛЕМІШ В.П.  Іване Степановичу, Тетяно Михайлівно! Не пройшла моя пропозиція щодо  оподаткування.  Отже,  я  не  згоден  з  тим мотивуванням.  Я  вже  говорив.  Тому  пропоную  таке компромісне рішення.  В  попередній  абзац  статті  14  внести  такі   слова: "Підприємці,   які   займаються  виробництвом  товарів  народного споживання, звільняються від усіх видів оподаткування в перші два роки своєї діяльності, починаючи з дня реєстрації."

 

     І далі.  "На  підприємців,  які  займаються виробництвом або наданням послуг сільським жителям,  поширюються пільги, визначені Законом Української РСР про пріоритетність розвитку села ..."

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентине  Петровичу,  це  по-моєму,  стосується питання оподаткування...

 

     ПЕЧЕРОВ А.В. Я пропонував, а воно випало.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ви ж зараз пропонуєте до статті 14,  яку  ми вже проголосували.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Ні, ця стаття повністю ще не проголосована.

 

     головуючий. Він    же    сказав,   що   не   враховано   про оподаткування.

 

     50

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Депутат Леміш вносив письмову пропозицію,  вона якраз  є  на  сторінці  25  внизу,  про  зменшення  податків  для новостворених підприємницьких організацій.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Шановні депутати! Пільги на оподаткування - це норма   зовсім   іншого  закону,  який  ми  будемо  розглядати  і визначати,  кому будуть пільги,  а кому  не  будуть.  Давайте  це залишимо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається? Приймається. Далі.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  На сторінці 26,  я прошу відкрити її,  народний депутат Квасов пропонує зробити уточнення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається  у  редакції  Ради   Міністрів.   Не наполягають? Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Вноситься на розгляд сесії пропозиція Комісії з питань економічної реформи і  управління  народним  господарством

-доповнити статтю 15 в такій редакції, яку пропонує комісія.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На сторінці 26,  четверта колонка, є два великих абзаци.  Є по них зауваження?  Немає.  Ставиться  на  голосування пропозиція,   щоб   доповнити  цю  статтю  пунктами  в  редакції, викладеній  на  сторінці  26  у  двох  останніх  абзацах.   Прошу проголосувати.

 

     51

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Тим більше, що це узгоджується з прийнятим нами Законом про власність.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. "За" - 235. Приймається. Голосуємо всю статтю 15 в   тій   редакції,   яку  ми  з  вами  щойно  обговорили.  Прошу проголосувати.

 

     ''За" - 267. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Стаття 16 - "Діяльність іноземних підприємців".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате  Ступніков,  ви  наполягаєте?  Ні,   не наполягає.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Не  наполягає.  До другого абзаца пропозицій не надійшло, тому можна ставити на голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий  абзац  приймається   в   редакції   Ради Міністрів.  Стаття  16  ставиться на голосування в цілому.  Прошу голосувати.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стаття 16 за  новою  нумерацією,  бо  там  одну статтю скорочено.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. ''За" - 241. Приймається.

 

     По статті   18   пропозицій   не   надійшло.   Ставиться  на голосування стаття 18 в цілому.  Прошу голосувати.  "За"  -  269. Приймається.

 

     52

 

     Шановні депутати,   вам   роздано   два  проекти  постанови, візьміть їх, будь ласка. Проект Ради Міністрів і проект Комісії з питань  економічної  реформи і управління народним господарством. Знайшли їх? Нам потрібно прийняти постанову.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Іване Степановичу!  А  за  закон  у  цілому  ми повинні, мабуть, проголосувати?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А ми ж цією постановою будемо...

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Ні,  треба  прийняти  закон  у цілому,  а потім постанову, бо вона стосується тільки введення закону в дію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Про закон у цілому. Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О.,  секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ. Київська  область/.  Мені  здається,   треба   зробити   невелику редакційну правку в одній із статей...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Де?

 

     МОРОЗ О.О.  Називаю.  Стаття  7.  Написано так:  "Відносини, пов'язані зі здійсненням  діяльності  по  підприємництву".  Треба написати:"..підприємницької   діяльності".  Це  трапилося  просто через неуважність депутата Голубця, який пропустив цю філологічну неточність.

 

     53

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле  Андрійовичу,  як?  Це  на  сторінці 12. Погоджуєтесь? Не будемо голосувати? Ні. Тоді другий мікрофон.

 

     СЕМЕНЕЦЬ С.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних   відносин    /Борзнянський    виборчий    округ, Чернігівська область/. Я пропоную, Іване Степановичу, повернутися до статті  13.  Не  прийнявши  цю  статтю,  ми  порушимо  принцип рівності всіх форм власності.  Справа в тому,  що держава у сфері виробництва представлена  відповідно  державними  підприємствами, але  в  умовах  конкуренції  виробничі  суб'єкти  державної форми власності матимуть пільгові  умови,  перевагу  перед  виробничими суб'єктами   інших   форм  власності,  бо  вони  контролюватимуть інформацію,  яка в комерційною таємницею підприємств іншої  форми власності.  Тому я вважаю, що є необхідність все-таки повернутися до цієї  статті,  враховуючи,  що  не  голосував  71  депутат,  і проголосувати за неї.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми  навколо цієї статті провели широку дискусію, проголосували.  Я далекий від того,  щоб вона всіх  задовольняла, але  такого  ще  в  нас  не було,  щоб усі були згодні по якомусь положенню. Може, це й добре.

 

     Всі зауваження? Третій мікрофон.

 

     СМЕТАНІН В.І.   Иван   Степанович!   Мы   уже   много    раз переголосовывали. Я хочу поддержать депутата Маркова. Дело в том, что статью 13, я думаю, коллега Емельянов до конца не дочитал, на

 

     54

 

     странице 22,  где  говорится  о  том,  что  Совет  Министров регулирует...  Поэтому надо было бы посмотреть статью полностью и проголосовать.  Посмотрите,  пожалуйста,  уважаемые депутаты, эта статья очень важна для нашего закона. Посмотрите ее полностью.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо  повертатися?  Ні?  Все?  Хто за те,  щоб повернутися до розгляду цієї статті,  прошу  голосувати.  "За"  - 126. Не приймається. Перший мікрофон.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.   Іване   Степановичу!   Коли   ви  ставили  на голосування в остаточній редакції статтю 11 і поправку,  яка була внесена,  ми  її  навіть  не  обгрунтували.  Я  вважаю,  ви  були впевнені,  що  вона  буде  прийнята.  У  зв'язку  з  тим,  що  не сконцентрували   увагу   на   цих  положеннях,  вона  пройшла,  і голосування, я вважаю, не відбулося.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ми статтю 11 голосували.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.   Іване   Степановичу,   ви   не   дали    мені обгрунтувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрію Васильовичу,  це вже ваша особиста думка, ви її можете висловити,  вона потрапить  до  стенограми.  Все.  В стенограмі буде ваша особиста думка. Другий мікрофон.

 

     55

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.  Шановний  депутат Мороз припустився ще однієї помилки,  не звернувши увагу на те,  що на сторінці 24  написано: "здійснює  первісне облаштування".  Мав бути написано:  "здійснює первинне влаштування".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле  Андрійовичу,  я  прошу  вибачення.   Ви розумієте,  є ж якісь рамки.  Давайте приймемо до уваги. Можна ще раз візувати і стільки  ж  знаходити  поправок  і  доповнень.  Ми проголосували   в   цілому   кожну  статтю.  Тепер  ставиться  на голосування   Закон   Української    Радянської    Соціалістичної Республіки "Про підприємництво" в цілому.  Хто за прийняття цього Закону, прошу голосувати.

 

     "За" - 302. Закон приймається.

 

     Прошу вашої  уваги  до  проектів  постанови  Верховної  Ради Української  РСР  "Про  порядок введення в дію Закону Української РСР "Про підприємництво".  Є два варіанти постанови: варіант Ради Міністрів і варіант комісії.

 

     Беремо за   основу  варіант  Ради  Міністрів.  Візьміть  цей проект.  Надійшла пропозиція спершу  обговорити  проект,  поданий Радою  Міністрів.  Ми  проголосуємо,  треба  спокійніше  до цього ставиться.  Це питання процедурне. Прошу проголосувати за те, щоб спершу розглядати варіант Ради Міністрів.

 

     "За" - 215. Приймається.

 

     Тепер давайте так:  з двох робити один.  Беремо перший. Який перший розглядаємо?  Я прошу  взяти  до  уваги  цей  проект  "Про порядок  зведення  в дію Закону РСР про підприємництво",  поданий Радою Міністрів.  Тепер я звертаюсь до  Тетяни  Михайлівни  і  до Олександра  Сергійовича.  Давайте  все-таки  будемо приймати одну постанову.  Обговоримо обидва проекти,  а  візьмемо  проект  Ради Міністрів за основу.

 

     56

 

     Читаю: "Верховна  Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє..." Я думаю,  це не  викликає  ні  в  кого заперечення.

 

     "І. Ввести в дію Закон Української РСР "Про підприємництво" з 1 березня 1991 року". Немає заперечень?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. "2.  Раді Міністрів УРСР..." і далі за  текстом. Які у кого будуть зауваження щодо цього проекту? Нема. Отже, його приймаємо за основу.  Хто за  те,  щоб  прийняти  за  основу  цей проект, прошу голосувати.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Іване Степановичу, одну хвилину.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Потім доповнювати будемо.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Ні.  У  мене  зауваження щодо проекту,  який ми збираємося  прийняти  за  основу.  Положення  друге.   Почекайте. Положення друге. "Раді Міністрів Української РСР, - тут записано,

-визначити    перелік    видів    діяльності,    що    підлягають ліцензуванню..." Вибачте,  ми це вже визначили в Законі.  Тому ми не можемо приймати це.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяно Михайлівно, ми будемо обговорювати зараз. Ми його приймемо за основу і будемо обговорювати.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Ряд  положень  однаковий  порівняно з тими,  що пропонує...

 

     57

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  депутати!  Я  прошу.   Вже   нам   мало залишилося, давайте доопрацюємо.

 

     Хто за  те,  щоб  прийняти  за основу запропонований проект, прошу голосувати. А потім будемо доповнювати. Голосуйте всі.

 

     "За" - 210.

 

     Я звертаюся до вас, шановні депутати. Ми ж так не приймемо Я зараз  поставлю  на голосування проект комісії,  буде "за" - 140. Давайте ж думати.  Ми оберемо за основу. Тетяно Михайлівно, я вас прошу   теж   думати.   Приймаємо  за  основу  варіант  і  будемо доповнювати.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Іване Степановичу, ви ж мені не даєте закінчити думку. У мене було порівняння цих двох проектів постанов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми  не можемо приймати два.  Ми приймаємо якийсь один.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Іване Степановичу!  Для того,  щоб ми  прийняли один,  я  попрошу депутатів взяти оці дві постанови і подивитись. Перший  пункт  ідентичний  там  і  там.  В  кінці  чотири  пункти ідентичні  і  в  проекті  постанови  Ради Міністрів,  і в проекті комісії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ж обговорення йде. Говоріть.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Різниця  тут  є.  У  чому?   Комісія   пропонує скасувати  на  території Української РСР чинність кількох союзних законів, які вступлять у протиріччя з цим.

 

     58

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати!  Давайте ми домовимося так. Ми закон  прийняли.  А  щодо  постанови  про  введення в дію закону, давайте зробимо так.  Доручимо Комісії з питань  законодавства  і законності,  Комісії  з  питань  економічної  реформи.  Комісії з питань планування,  бюджету і  цін,  Комісії  з  питань  розвитку базових  галузей  разом  з  Радою  Міністрів  доопрацювати проект постанови про порядок введення в дію  Закону,  який  ми  сьогодні прийняли, і внести на наш розгляд.

 

     Другий мікрофон.

 

     СЕМЕНЕЦЬ С.В.  Іване Степановичу!  Я в цілому згоден з вашою пропозицією.  Але,  враховуючи те, що постанови представлені лише двома  інстанціями - Комісією з питань реформи і Радою Міністрів,

- які вже  мають  досвід  роботи  над  цим  законом,  я  пропоную передати  оці  два  проекти  Раді  Міністрів і комісії,  щоб вони погодили їх.  І не треба залучати сюди десяток комісій. Ми ранком матимемо   одну   постанову.   Пропоную   поставити   питання  на голосування і закінчити дебати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати!  І так правильно,  і так.  Але краще  було  б,  якби комісія і Рада Міністрів доопрацювали їх до цього і внесли один проект. Ми були б вдячні вам.

 

     Тому ми просимо вас,  залучивши інші комісії,  які мають  до цього   відношення  /ми  над  усіма  документами  так  працюємо/, доопрацювати і внести один проект постанови про  введення  в  дію закону.  Хто  за  таку  пропозицію - прийняти і дати доручення як рішення сесії - прошу проголосувати.

 

     Я назвав комісії.

 

     59

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Комісія з питань законності,  розвитку  базових галузей, економічної реформи.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуйте, голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 239. Приймається.

 

     Я дякуй вам, Тетяно Михайлівно, за працю. А ще б краще було, якби ми мали один проект. Ми б його уже прийняли.

 

     Шановні депутати!  У нас сьогодні було  питання  про  проект Закону  про арбітражний суд в Українській РСР.  Ми в цьому залі і поза цим залом  кілька  разів  говорили,  що  поки  не  виконаємо заплановане,  не  розходитись.  Але навіть Василь Іванович,  який вносив цю пропозицію,  більше за всіх /я маю на увазі  Козаренка/ говорить, що сьогодні занадто важкий день, два закони, тому важко працювати.  Є пропозиція:  вечірнє засідання на цьому - я  ще  не закрив,  прошу  уваги,  у  нас  є  ще  дев'ять хвилин - закрити і обмінятися думками щодо нашої завтрашньої роботи.

 

     Я дам вам слово щодо процедури, депутате Бойко.

 

     Як ми з вами й домовлялися,  завтра  розпочинаємо  роботу  а інформації чи доповіді Уряду. Вітольд Павлович Фокін доповідатиме про соціально-економічне становище, про заходи щодо стабілізації, індексацію і механізм соціального захисту населення. Розпочинаємо завтра роботу з цього, а як у нас далі буде - ми тоді домовимось. Не буде заперечень?

 

     Перший мікрофон.

 

     БОЙКО І.В.,  член  Комісії  Верховної Ради Української РСР у питаннях діяльності Рад народних  депутатів,  розвитку  місцевого самоврядування   /Першотравневий   виборчий   округ.  Чернівецька область/. У мене буквально

 

     60

 

     одна хвилина.  Зауваження щодо процедури. Іване Степановичу, приймаючи  на  першій  сесії  Закон  про економічну самостійність республіки,  ми  доручили  Раді   Міністрів   підготувати   пакет документів,  більше  20  законопроектів,  включаючи  і  Закон про підприємства.  Стаття 109 Конституції Української РСР проголошує, що  постійні комісії створюються для попереднього розгляду тих чи інших законопроектів і внесення їх на розгляд Верховної  Ради.  У мене є суттєве зауваження. Я думаю, що всі депутати погодяться зі мною,  що коли ми приймали останні  закони,  найбільше  зауважень надійшло  від  Комісії з питань економічної реформи,  яка повинна була  законопроект  Ради  Міністрів  розглянути  ще  до   першого читання,  внести  свої  зауваження,  а  для другого читання решта комісій і депутатів  повинні  вносити  пропозиції.  У  мене  таке прохання до вас як Першого заступника. Розглянувши на Президії ті чи  інші   законопроекти,   не   роздавати   їх   депутатам,   не роздруковувати  доти,  поки  вони  не  будуть  обговорені  в  тій Комісії,  яка  відповідає  за  той  чи  інший  законопроект.   Ми зекономимо час, зекономимо папір і не доведеться обговорювати дні постанови про введення в дію закону. Такого не повинно бути, якщо ми хочемо працювати плідно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Я думаю, що зауваження слушні. Приймаються.  Я приймаю критику на свою адресу  і  думаю,  що  її слухають всі голови постійних комісій. Звичайно, це не робить нам честі,  якщо  ми  вносимо  два  проекти  документів  на  пленарне засідання.  Ми  критику  беремо  до уваги і будемо робити з цього висновки,  але разом з вами.  Бо всі  ми  -  комісії,  всі  ми  - Верховна Рада.

 

     Другий мікрофон.

 

     61

 

     ТАРАСЕНКО О.Г.,  голова  Знам'янської районної Ради народних депутатів,  перший  секретар  Знам'янського  міськкому  Компартії України  /Знам'янський  виборчий округ,  Кіровоградська область/. Шановний Іване  Степановичу!  Про  те,  що  найвища  особа  нашої Української держави - Леонід Макарович Кравчук - був за кордоном, інформувала преса й інші засоби масової інформації.  Очевидно,  і він нас поінформує про результати своєї поїздки.

 

     Але нас, багатьох депутатів, цікавить таке питання. От у нас є ще висока посадова особа - депутат Гриньов.  Нам відомо, що він був на якійсь нараді чи на якійсь зустрічі.  Чи це інкогніто,  чи це приватна поїздка?  В Москві  була  якась  нарада  чотирьох  чи зустріч. Зараз він поїхав у місто Донецьк. Що це за поїздки? Ми б хотіли знати.  Просимо,  щоб нас поінформували про це.  Чи це від імені парламенту, чи це приватні поїздки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати!  Перша частина.  Що стосується інформації Леоніда Макаровича,  Леонід Макарович навіть  сьогодні хотів зробити цю інформацію.  Але ми попросили його почекати,  бо мали обговорювати закони в другому  читанні.  Завтра  зробити  це буде  краще.  І він обіцяв,  що завтра дасть таку інформацію.  Це перша частина.  Що стосується другої частини, то ми розглянемо на засіданні Президії і потім дамо інформацію,  Микола Олександрович мені допоможе.  Потім ми вас поінформуємо з цього питання.  Я  не можу сам від себе інформацію таку дати.

 

     Третій мікрофон.

 

     62

 

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г., член Комісії Верховної Ради Української РСР у  питаннях  законодавства  і  законності  /Залізничний  виборчий округ,  Івано-Франківська  область/.  Шановний Іване Степановичу, шановні депутати! Я думаю, що нам необхідно повернутися до такого виду нашої роботи,  як розгляд "Різного". Уже його давно не було, і відчувається,  що наш парламент все більше ізолюється від  того життя,  яке відбувається навколо парламенту по всій Україні.  Для того,  щоб цей контакт був тісніший,  нам "Різне" необхідне. Якщо ви  дозволите,  я  протягом  однієї  хвилини зачитаю депутатський запит.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  я  відповідаю,  Левку  Григоровичу.   Коли прийматимемо   Регламент   Верховної  Ради,  ми  раз  і  назавжди визначимося щодо питання про "Різне",  і тоді виконуватимемо  цей Регламент. І для головуючого, і для всіх він єдиний. Сьогодні вже немає часу,  адже кілька депутатів стоять,  хочуть виступити щодо процедурних питань.

 

     Отже, коли ми перейдемо до питання "Різне",  то вважайте, що вам першому буде надано слово.  Ваша записка є в Секретаріаті. Є, он показують, вона врахована.

 

     Перший мікрофон.

 

     МАСЛЮК Г.Є.,  член  Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і  управління  народним  господарством /Петровський   виборчий   округ,   Донецька  область/.  Уважаемые депутаты,  я по замечанию депутата Бойка хочу  ответить.  Дело  в том,  что  мы  все,  депутаты,  обладаем  правом  законодательной инициативы, а постоянные комиссии тем более обладают правом такой законодательной  инициативы.  Поэтому замечания,  о которых здесь говорилось,  правильные.  Но  дело   в   том,   что   когда   тот законопроект, который вносился Советом министров,

 

     63

 

     не принимался  Комиссией по вопросам экономической реформы и управления  народным  хозяйством,  то   комиссия   вносила   свой альтернативный   законопроект,   который  вам  предоставлялся  на рассмотрение.  И так точно это делалось по  отдельным  положениям уже  принятого законопроекта.  И то,  что делается именно так,  в этом ничего ненормального нет. Это нормальная процедура.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я поділяю вашу .думку.  Все нормально доти, доки не вноситься два варіанти на сесію.  Отже,  давайте ми в комісіях доопрацьовувати варіанти,  а потім один виносити на наш  розгляд. Комісії можна і чотири,  і п'ять спільних засідань провести,  щоб ми потім не витрачали часу.  Ми ж  погодились  під  час  закриття другої сесії,  про це говорив і Леонід Макарович. Ми всі інтерв'ю даємо,  на  прес-конференції  говоримо,  що  будемо   раціонально використовувати час, а виходить не завжди так.

 

     Не треба  нікому  ображатися,  треба  нам  усім просто краще працювати.

 

     Другий мікрофон.

 

     ШИШКІН В.І.,  заступник  голови   Комісії   Верховної   Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Кіровський Виборчий округ,  Кіровоградська область/.  Иван Степанович!  Я по повестке  или по работе завтрашнего дня.  Я всетаки предложил бы, если согласятся депутаты, начать завтра рабочий день с обсуждения проекта Закона об арбитражном суде. Почему? Дело в том, что после доклада Витольда Павловича,  не  исключено,  будет  очень  бурное обсуждение, многие вопросы, возможно накалятся...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу,  я прошу вас вибачити, але не треба витрачати часу на аргументацію.  Вітольд Павлович -  Голова Уряду, він вже не може так, щоб ми йому визначали

 

     64

 

     оце тоді-то й тоді виступатиме. Ми тиждень тому визначили. Я вас прошу, не ламайте. Третій мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О.  У нас сьогодні на  вечірньому  засіданні  стався факт  такої,  знаєте,  російською  мовою кажуть,  "пикировки" між двома депутатами. Між мною і депутатом Голубцем. Давайте заведемо таке правило;  якщо ми прийняли якесь рішення, то до цього більше не повертатися, бо це виглядає несолідно. Давайте не будемо цього робити. /Оплески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони узгодили це питання.  Перший мікрофон. Ще є хвилина.

 

     ДУБЕНКОВ Г.О.,  секретар Комісії Верховної Ради  Української РСР   з   питань   відродження   та   соціального  розвитку  села /Козятинський   виборчий   округ,   Вінницька   область/.   Іване Степановичу? Сьогодні по республіканському радіо в обідню перерву була передана інформація,  що у  сесійному  залі  Верховної  Ради знову  знаходиться  Степан  Ілліч  Хмара.  Я  просив би Комісію з питань гласності і засобів масової  інформації  розібратися,  хто вів  цю передачу.  Чому була допущена груба помилка.  Тим більше, було звернуто увагу виборців Львівської області,  мовляв,  хочемо вас поздоровити, що він знову знаходиться в залі. До мене виборці подзвонили під час обідньої перерви і хотіли  спростувати  це.  Я просив би дати доручення таке.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  депутати!  Я хочу ще поінформувати вас. Сьогодні народний депутат Лубківський подав запит, і багато інших теж подали запити. Ми їх розглядаємо. Я думаю, це питання

 

     65

 

     потрібно доручити  Комісїї  з  питань  гласності  і  засобів масової інформації.

 

     Тепер, хто  у  нас  є  в  Комісії  мандатної  і   з   питань депутатської   етики?  Рябоконь  хворий,  я  не  бачу  секретаря. Парасунько хворий. Будь ласка, з'ясуйте і поінформуєте сесію.

 

     Час вийшов.  Вечірнє засідання оголошується закритим.  Сесія продовжить роботу завтра о 10 годині.

 

     66