Стенограма пленарного засідання

07 лютого 1991

 

ЗАСІДАННЯ ШОСТЕ

 

Сесійний зал  Верховної Ради Української РСР.  7 лютого 1991 року. 10 година.

 

Головує Перший заступник Голови Верховної  Ради  Української РСР ПЛЮЩ І.О.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні депутати,  радіослухачі, телеглядачі!  Ранкове засідання Верховної  Ради  Української  РСР оголошується відкритим.

 

     Прошу підготувати  картки  для  поіменної реєстрації.  Іване Миколайовичу,  підготуйте  картку  і  будемо  проводити  поіменну реєстрацію.

 

     Так, можна   оголошувати?   У   залі  присутні  372  народні депутати,  Повторити?  А для чого  повторювати?  Повторимо  перед початком другого засідання.

 

     Шановні товариші   депутати!   Пропонується   такий  порядок роботи.  Вчора ми  домовилися,  що  закінчимо  розглядати  проект Закону  про  власність  у другому читанні.  Де Тетяна Михайлівна? Олександре Олександровичу,  у вас нема суттєвих  зауважень?  Будь ласка, прошу уваги. Стаття 23.

 

     3

 

     ЯХЕЄВА Т.М.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з  питань  економічної  реформи  і   управління народним господарством /Деснянський виборчий округ,  Чернігівська область/.  Стаття  23  -  "Об'єкти  права  власності,   орендного підприємства - колективу орендарів".

 

     Приймається з  урахуванням пропозиції комісії.  Думаю,  що з цим можна погодитися, бо вчора ми проголосували.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є у депутатів зауваження,  доповнення до  статті 23?  Нема,  Стаття  23  ставиться на голосування в цілому,  Прошу голосувати. "За" - 291. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.   Стаття   24   -   "Об'єкти   права   власності колективного підприємства".

 

     Пропозицій щодо  суті  цієї статті не надійшло,  але комісія запропонувала змінити в ній нумерацію,  тобто поміняти  нумерацію абзацу 3 пункту 2 на пункт 4.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть у депутатів інші пропозиції? Нема.

 

     Стаття 24  ставиться  на  голосування в цілому,  "За" - 306. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Стаття 25 - "Об'єкти права власності кооперативу /колгоспу/".

 

     Пункт 1   цієї  статті  подавався  в  двох  редакціях.  Одна редакція від комісії,  друга - від Ради Міністрів УРСР. Різнилися вони тільки щодо ставлення до права власності на землю.  Оскільки сесія визначилася з цим питанням, то приймається

 

     4

 

     варіант Ради Міністрів.  Але з пропозиція народного депутата Мельника   Миколи   Євтихійовича  доповнити  перший  пункт  таким реченням:  "Кожен член колективу кооперативу /колгоспу/ має право на  частку  доходу,  що  отримана  на його пай".  Комісія з такою пропозицією погодилась.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть  у  депутатів  якісь  зауваження  щодо доповнення варіанту Ради Міністрів? Немає. Стаття 25 ставиться на голосування.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Іване Степановичу,  тут є ще другий пункт. Його запропонувала  Комісія  з  питань  економічної реформи управління народним господарством.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді  давайте  проголосуємо  за  перший   пункт, Перший  пункт  прошу  голосувати  в  редакції  Ради  Міністрів  з доповненням депутата Мельника.

 

     "За" - 246. Приймається, Другий пункт.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Пропозиція  депутата   Мельника   пропонувалася другим  пунктом.  Тепер  другий  пункт  змінюється  на  третій за нумерацією,  і комісія пропонує викласти  його  в  редакції,  яка найповніше відповідатиме кооперативній суті колгоспів:

 

     "Майно, що  налетить кооперативу /колгоспу/ є сумою часток у майні членів цього кооперативу /колгоспу/,  В разі  добровільного виходу  з  кооперативу  /колгоспу/  громадянин має право на виділ належної йому частки в майні кооперативу /колгоспу/ в  натурі,  в грошах або в цінних паперах".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи  будуть  у  депутатів  зауваження  щодо такої редакції? Можна ставити на голосування? Прошу голосувати другий

 

     5

 

     пункт у такій редакції.

 

     "За" - 276. Приймається.

 

     Стаття 25 голосується в цілому, прошу проголосувати. "За" - 252. Приймається. Далі.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.   Стаття   26   -   "Об'єкти   права   власності акціонерного товариства".

 

     Пропозицій до цієї статті не надійшло.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є у депутатів зауваження, пропозиції щодо 26 статті?  Немає.  Стаття  26 ставиться на голосування в цілому. Прошу голосувати.

 

     "За" - 315. Приймається. Далі.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стаття  27  -  "Об'єкти   права   власності   і господарського товариства".

 

     До цієї статті пропозицій не надійшло.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У   депутатів   немає   заперечень?   Стаття  27 ставиться на голосування в редакції комісії. Прошу голосувати.

 

     "За" - 306. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.   Стаття   26   -   "Об'єкти   права   власності господарського об'єднання".

 

     До перших  трьох пунктів цієї статті пропозицій не надійшло, до пункту 4 Комісія з питань планування,  бюджету, фінансів і цін внесла пропозицію в такій редакції:

 

     6

 

     "Об'єднання відповідає   за   зобов'язанням  підприємств  та організацій,  що входять до його складу,  а вони відповідають  за зобов'язаннями  об'єднання  і  одне  одного  тільки  згідно  з їх статутами  /положеннями/  або  договорами  між   ними".   Комісія вирішила   відхилити  цю  пропозицію,  оскільки  вона  суперечить основним положенням ринкової економіки.  До того ж,  у статті  7, пункт  3,  був  прийнятий другий варіант із запропонованих,  і ми повинні приймати такий закон щоб статті не суперечили одна одній. Якщо ми визначилися у статті 7 з цього приводу, то пункт 4 статті 28  має  бути  викладений  у  першій  редакції,  без   урахування пропозицій.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Один    виступ    відбувся    з   обгрунтуванням недоцільності. Перший мікрофон, Андрій Васильович.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий округ,  Одеська область/.  Я  прошу  народних  депутатів звернути  увагу  на  таке,  Якщо  ми  тут  визначаємо відносини в об'єднанні,  а не в акціонерному якомусь товаристві чи інших,  то такий   запис   суперечить  суті  об'єднання,  де  передбачається угодами, положеннями і статутами взаємна відповідальність.

 

     Тому я вважав  би  за  необхідне  поставити  це  питання  на голосування    з    тим,   щоб   всі   члени   об'єднання   несли відповідальність згідно з їхніми статутами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     7

 

     ГЕРЦ І.І.,  голова правління асоціації організацій орендарів "Закарпатліс",   м.   Ужгород   /Перечинський   виборчий   округ, Закарпатська область/.  Не можна погодитися з народним  депутатом Печеровим.  Ми вчора розглядали проект Закону про підприємства, в якому   йдеться,   що   підприємства   на   добровільних   умовах об'єднуються   у   концерни,  асоціації,  і  не  може  об'єднання відповідати за ці підприємства або навпаки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, два. Хто ще буде аргументувати на підтримку позиції Печерова? Є бажаючі?

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви  будете  проти?  Я бачу,  і Заєць буде проти. Так, иема бажаючих. Тоді ви також будете обгрунтовувати, так? Три виступи  відбулися  на  підтримку  пропозиції комісії,  один - на підтримку пропозиції Печерова, більше бажаючих нема. Ставиться на голосування   редакція   пункту   4,  викладена  комісією.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 202. Не приймається.

 

     Ставиться на   голосування   поправка,   внесена   депутатом Печеровим  він Комісії з питань планування,  бюджету,  фінансів і цін.  Потрібно зачитувати?  Ні.  Вона у вас в у колонці 2.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 16І. Залишається редакція, яку ми приймали за основу.

 

     Далі.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. До пункту 5.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні,  вибачте,  я винен.  Голосується стаття 28 у цілому.

 

     8

 

     Прошу проголосувати.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. До пункту 5 пропозицій не надійшло.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На надійшло. Третій мікрофон.

 

     СМЕТАНІН В.І.,  заступник  голови  Комісії  Верховної   Ради Української  РСР  у  правах  людини  /Кіровський  виборчий округ, Дніпропетровська область/.  Мне кажется,  мы делаем  ошибку.  Вот здесь:  "пропозицій  не надійшло" к пункту 3.  Но он разойдется у нас с Законом предприятиях, где сказано, чтя предприятия, которые вошли  добровольно  в  объединение,  не  имеют права выйти из его состава без его согласия.  Это не  добровольность  получается,  а насилие:  добровольно  - шли,  а выйти добровольно уже нельзя.  Я считаю, что эти слова надо снять и прошу за это проголосовать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні товариші депутати!  Був час,  щоб внести всі  поправки.  Якщо  ви  вносили їх письмово,  тоді ми будемо їх ставити на голосування.  На слух  ми  їх  не  приймаємо.  Так  ми домовилися?

 

     Поправка Печерова  внесена  від  комісії,  все  записано.  Є пропозиція,  щоб зауваження Сметаніна  вважати  не  поправкою,  а редакційною поправкою. Так? Ні? Перший мікрофон.

 

     ТКАЧУК А.Ф.,        інженер-конструктор        Хмельницького радіотехнічного заводу імені ХХУ з'їзду КПРС /Заводський виборчий округ,  Хмельницька область/,  Тут,  напевно,  не зовсім так. Тут говориться про майно створених ним підприємств, а не про тих, хто добровільно увійшов туди. Це різні речі. Створили

 

     9

 

     підприємство, вклали   гроші   -   так   воно   є  власністю об'єднання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Слєднєв  говорить  правильно.   Давайте проголосуємо:  хто  за  те,  щоб  підтримати пропозицію,  внесену депутатом Сметаніним, прошу голосувати.

 

     "За" - 119. Не приймається.

 

     Голосується стаття 26 у цілому.  Прошу  голосувати.  "За"  - 240. Приймається.

 

     Шановні товариші  депутати!  Вчора я робив зауваження деяким депутатам, називаючи їхні прізвища. Дехто підходив і говорив, щоб я  не робив цього,  бо йому жінка спокою не дасть.  Я сьогодні не хочу повторювати це,  але деякі з тих депутатів  напрошуються  на це. /Оплески/. Продовжуємо.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Стаття 29 - "Об'єкти права власності професійних спілок, політичних партій та інших громадських об'єднань?

 

     Є пропозиція депутата Зайця викласти назву  статті  в  такій редакції:   "Об'єкти   права   власності   політичних  партій  та громадських  об'єднань".  Тобто  виключити   звідси   "професійні спілки." Комісія виносить це на розгляд сесії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші,  у  кого з депутатів буде аргументація на підтримку пропозиції депутата Зайця або відхилення її?  Другий мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,   голова   підкомісії   Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з  питань  економічної  реформи  і   управління народним господарством /Святошинський виборчий округ,

 

     10

 

     м. Київ/.  Коли  я вносив таку пропозицію,  я виходив із тих міркувань,  що краще за есе розмежувати дві  форми  угруповань  - політичні   партії,   як   специфічні   утворення  громадські,  і громадські об'єднання,  інституції громадянського суспільства, до яких  можуть  підпадати  вже  і  профспілки,  і  інші  громадські об'єднання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка /від профспілок  підходить  депутат/, другий мікрофон.

 

     ДУДЧЕНКО В.І.,  голова  ради  федерації  профспілок Одеської області /Біляївський виборчий округ,  Одеська область/.  Я думаю, что  этого  делать  нельзя  сегодня,  так  как профсоюзы обладают значительной собственностью,  и мы настроим против себя почти  26 миллионов членов профсоюзов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Перший мікрофон.

 

     ПІД'ЯБЛОНСЬКИЙ М.І.,      заступник      голови     профкому металургійного   комбінату    імені    Ілліча,    м.    Маріуполь /Маріупольский-Іллічівський  виборчий  округ,  Донецька область/. Человек может состоять или нет по личному убеждению  в  любой  из партий,  которые  сейчас  рождаются"  как  грибы после дождя.  Но практически  всю  сознательную  жизнь  он   пользуется   услугами профсоюза,  являясь  его  членом.  Поэтому исключать профсоюзы из данного закона, считаю неправильным. К тому же, это я считаю так, профсоюз  -  єдине  таенная  организация,  которая сознавала свои богатства за счет членов профсоюза  в  отличие,  быть  может,  от других структур, о которых говорил Иван Заец. Поэтому считаю, что профсоюзы надо оставлять. Спасибо.

 

     11

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Два депутати на підтримку виступили, два

-з аргументацією, щоб не приймати таку поправку, один виступив за прийняття. Третій мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.,  секретар Комісії Верховної  Ради  Української РСР   з   питань   економічної   реформи  і  управління  народним господарством  /Жовтоводський  виборчий  округ,  Дніпропетровська область/.  Тут справа не в профспілках, а в тому, що різними є як суб'єкти власності політичні партії і громадські об'єднання.  Тут вилучаються  слова  "та  інших".  Політичні  партії  як  суб'єкти власності  є  трошки  іншими,  ніж  громадські   об'єднання.   Не прирівнюються політичні партії до таких об'єднань, як, наприклад, Товариство сліпих, глухих і так далі. Пропозиція депутатів Зайця, Маркова,  Комісії  з  питань  економічної реформи про те,  що тут повинна мова йти про політичні партії,  громадські об'єднання,  а не профспілки.  Тут ніхто не зазіхав на профспілки. Справа лише в тому,  що  партія  як  суб'єкт   власності   не   є   громадським об'єднанням.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  уже  достатньо.  Ставиться  на голосування пропозиція комісії.  Прошу голосувати.  /Шум у залі/. "За" - 256, Приймається редакція вії комісії. Далі.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. До пункту першого статті 29 є пропозиція Комісії з  питань  планування,  бюджету,  фінансів  і  цін:  після  слова "власності"   доповнити   словами   -   "політичних   партій   та організацій" і далі за текстом. Комісія відхиляє таку пропозицію, бо  другий  пункт  цієї  статті  повністю присвячений регулюванню відносин власності політичних

 

     12

 

     партій.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрію Васильовичу, ви наполягаєте чи ні? Перший мікрофон.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Я  не тільки наполягаю,  а й хочу обгрунтувати препозицію.  Справа в тому,  що  ми,  коли  ходимо  по  вулиці  і зустрічаємося  з людьми,  то всі демократи.  А зараз пропонується антидемократична стаття, яка ставить всілякі обмеження діяльності політичної  партії,  Я  не  кажу  конкретно якої - комуністичної, республіканської  чи  демократичної.   Мені   не   зрозуміло   це обмеження.  Чому  ми  їх  обмежуємо?  Ми  вводимо  нове поняття у другому пункті,  яке нікому не зрозуміле, Надаємо право власності тільки  виключно  для  виконання своїх функцій,  а функції - всі, крім збройного захоплення влади.  Тому знову ми заганяємо себе  в глухий  кут,  творимо  норму,  з  якою  потім  всім колективом не розберемось. Тому я вважаю, що потрібно визначити: власність усіх партій, громадських об'єднань, профспілок і не створювати штучних труднощів, без яких можна обійтись. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще хоче обгрунтувати цю позицію?  Ні,  ви  ж буде, проти? Хто ще хоче? Хто "за" ще буде? Третій мікрофон.

 

     САВЧЕНКО А.П., секретар ЦК Компартії України /Вознесенський виборчий округ, Миколаївська область/. Я підтримую депутата Печерова,  бо це буде дійсно правильний пункт, в якому йдеться про те,  що  ми  утверджуємо  юридичну  особу  як об'єкт права. І треба цю поправку проголосувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, другий мікрофон.

 

     13

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С., член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Мостиський  виборчий  округ, Львівська  область/.  Я  хочу виступити проти пропозиції депутата Печерова, і ось з яких причин. Якщо записати так, як пропонується депутатом Печеровим, то ми стверджуємо, що політичні партії мають право займатися виробничою діяльністю.  У  всьому  цивілізованому світі існує незаперечний принцип розподілу бізнесу і політики.  І якщо  громадські  організації,  профспілки,  які   в   різновидом громадських   організацій,   мають  право  займатися  комерційною діяльністю і використовувати результати праці на різні благодійні цілі,  то діяльність політичної партії відбувається в сфері,  яка відноситься до питань державної влади,  і отже,  прямо  займатися виробничою  діяльністю  вона не може.  Інакше ми одержуємо прямий прецедент і рух  до  тоталітарної  держави.  Тому  варіант,  який запропонований комісією,  правильний.  Ноли ми його приймемо,  ми зробимо так, як є це у законах інших держав.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ЗБІТНЄВ Ю.І.  заступник  голови   Комісії   Верховної   Ради Української РСР у справах молоді /Гагарінський виборчий округ, м. Київ/.  Я хочу виступити проти  пропозиції  депутата  Печерова  і проти  пропозиції  депутата Савченка,  який є членом Центрального Комітету Компартії України.  Але й не  акцентую  увагу...  Ні,  я зовсім не хочу зпровокувати скандал.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  прошу  вибачення.  Я  прошу  всіх  депутатів, давайте ми не будемо називати посаду,  коли це не потрібно,  - це суб'єктивізм.  Я включу,  почекайте. Давайте ми будемо об'єктивно обгрунтовувати

 

     14

 

     пропозиції і не вишукувати...  А якщо хтось в  членом  іншої партії? Перший мікрофон.

 

     ЗБІТНЄВ Ю.І.  Я й кажу про те, що я виступаю проти будь-якої власності будь-якої партії.  Вона не повинна займатися виробничою діяльністю.   Якщо   зараз  проголосують,  ще  партія  має  право займатися підприємницькою діяльністю, це знову буде абсурдом, так само,  коли  ми  вирішили  про  те,  що не може бути департизації органів внутрішніх справ  або  інших,  Зараз  кожна  партія  буде створювати  свої  підприємства і займатися виробничою діяльністю. Ми вже моли одну партію, яка створила дуже багате підприємств. Не можна цього робити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  товариші,  як арбітр Тетяна Михайлівна він комісії? Будь ласка.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Ми  вилучили  політичні  партії  із  загального переліку  громадських  організацій,  бо має бути різний підхід по діяльності політичних  партій  і  громадських  організацій.  Саме тому,  що  громадські  організації,  в  тому  числі і профспілки, можуть займати в комерційною діяльністю,  об'єктами їх  власності можуть   бути  не  тільки  споруди,  які  необхідні  для  ведення діяльності,  не тільки грошові кошти,  транспортні  засоби,  а  й споруди  виробничого  призначання,  акції  й  інші ціни і папери, засоби виробництва і транспортні засоби виробничого  призначення. Ми  це  у  майно  політичної  партії не включали.  Це включається тільки в об'єкти власності громадських організацій.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  все.  Шановні  товариші   депутати!   27 сторінка,   друга   колонка,  Пропозиція  від  Комісії  з  питань планування,  бюджету,  фінансів і цін  така:  "Доповнити  словами "політичних партія та

 

     15

 

     організацій..." і далі за текстом".  Знайшли? Голосується ця поправка.  Поіменне голосування.  Давайте з'ясуємо  голосуванням, хто за те, щоб проводити поіменне голосування?

 

     "За" - 109. Не приймається.

 

     Товариші, я ще раз прошу.  Перший пункт статті 29.  Поправка Комісії  з   питань   планування,   бюджету,   фінансів   і   цін аргументована  цілим рядом товаришів "за" і "проти" вже достатньо і ставиться на голосування.  Хто за те, щоб статтю доповнити цими словами, прошу голосувати.

 

     "За" - 206. Не приймається. Далі.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Комісія з питань економічної реформи пропонує у пункті першому вилучити  слово  "матеріальне",  а  слово  "гроші" замінити  словами "грошові кошти".  Це - редакційні зміни,  ми їх приймали і в попередній статтях. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Погодимося з комісією.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Ми в попередніх статтях уже  приймали  в  такій редакції - "грошові кошти".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще  є  зауваження  у  депутатів  щодо статті 29? Немає.  Стаття  29  ставиться  на  голосування  в  цілому.  Прошу голосувати.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Стосовно 2 пункту є.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я   прошу   голосувати.  Відмініть  голосування. Шановні товариші  депутати!  Я  запитав,  чи  є  ще  у  депутатів зауваження щодо статті 29. Тетяно Михайлівно, є?

 

     16

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стосовно  пункту  2  з пропозиції і зауваження. Комісія з питань економічної  реформи  пропонує  останнє  речення другого пункту викласти в такій редакції:  "Громадські об'єднання можуть створювати  підприємства..."  Прошу  вибачення,  -  це  до пункту  і  ще.  Пункт  2  виключити  пропонує  Комісія  з  питань планування, бюджету, фінансів і цін. Оскільки цього не відбулося, то, мабуть, він знімається автоматично.

 

     Народний депутат  Марков  пропонує  ввести третій пункт у цю статтю і викласти  його  в  такій  редакції:  "Політичні  партії, об'єднання та спілки на можуть мати у власності майно виробничого призначення,  бути власниками акцій,  інших цінних  паперів".  Це виноситься...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так  ми  ж  уже  проголосували.  Ви наполягаєте, депутате Марков? Перший мікрофон.

 

     МАРКОВ Б.І.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради Української   РСР  з  питань  економічної  реформи  і  управління народним господарством /Суворовський виборчий  округ,  Херсонська область/. Шановні колеги! Я прошу уважно прочитати цей пункт і за нього проголосувати. В союзному законодавстві про банки записано, що   політичні  партії,  Ради  не  можуть  займатися  банківською діяльністю.  В багатьох країнах теж це все вже відрегульоване, то давайте,   щоб  політичні  партії  могли  зосередитися  на  своїх статутних   цілях   і   вирішувати   якраз   політичні   питання. Господарську  діяльність передамо акціонерним товариствам й інтим громадським організаціям,  інакше  в  нас  не  буде  різниці  між партією ! акціонерним товариством, бо партії стають суб'єктами

 

     17

 

     господарської діяльності.   Цього,  я  думаю,  допускати  не треба. Це буде на користь всім партіям, які діятимуть на Україні. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто   ще   хоче  обгрунтувати  або  виступити  з контраргументацією?  Нема?  Вноситься пропозиція депутата Маркова на  голосування.  Доповнити статтю пунктом 3,  який викладений на сторінці 28, четверта колонка, другий абзац.

 

     Прошу голосувати. "За" - 149. Не приймається. Далі.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Народний  депутат  Пилипчук  пропонує   змінити подальшу  нумерацію  пунктів  і  ввести  пункти  3  і  4  в такій редакції:

 

     "Пункт 3.  Об'єктами права власності  політичних  партій  та інших  громадсько-політичних  організацій  і їх органів не можуть бути  засоби  виробництва,  використання   яких   спрямовано   на отримання прибутку".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  за  цей  пункт  будемо голосувати?  Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.,  член Комісії Верховної Ради Української  РСР  з питань   агропромислового  комплексу  /Старосамбірський  виборчий округ,  Львівська   область/.   Я   пропоную   за   даний   пункт проголосувати поіменно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми   вже  визначилися,  що  не  будемо  поіменно голосувати.

 

     МАКАР І.І.  А чого?  Проголосуємо,  я  прошу  поставити  мою пропозицію

 

     18

 

     на голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші! Давайте ми визначимось: нам залишилося вже небагато,  ми пройшли майже весь закон, так будемо голосувати чи ні? Хто за те, щоб проводити поіменне голосування?

 

     "За" - 9, Не приймається.

 

     Товариші! У  кого  з депутатів ще є зауваження щодо редакції пункту 3,  який запропонував депутат  Пилипчук.  Є  аргументація? Нема,  Ставиться  на голосування пункт 3 у такій редакції.  Прошу голосувати.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. На 28 сторінці це є.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. "За" - 120. Не приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Ще  одне  доповнення,  внесене  теж   депутатом Пилипчуком.  "Політичним  партіям  та  іншим громадськополітичним організаціям  і  їх  органам   забороняється   вести   комерційну діяльність". Комісія виносить його на розгляд сесії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ГУСЄВ В Л., директор середньої школи N 92 м. Донецька /Кіровський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые товарищи депутаты!  Подумайте,  пожалуйста,  ведь  когда-то та же Республиканская партия может разрастись до того,  что у нее будут свои коммерческие предприятия и все что угодно.  Тогда "верхушка" не будет требовать партийных взносов.  Они будут не нужны.  Нужно будет просто осуществлять

 

     19

 

     эту коммерческую   деятельность,  получать  сверхприбыль  от этого и проводить свою политику,  оторвавшись от  рядовых  членов партии. Поэтому, конечно же, нужно проголосовать за эту поправку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     СПАСШИЙ О.М.,  головний  лікар  Новомихайлівської лікарської амбулаторії  Мар'їнського  району  /Мар'їнський  виборчий  округ, Донецька  область/.  Почитайте довідку.  Навіть у союзному законі про  громадські   об'єднання   партіям   дозволяється   займатися виробничою  діяльністю,  але  лише  на  виконання своїх статутних вимог. Комерційна діяльність для партій там заборонена.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     РОМАНЧУК В.М.,  секретар Комісії Верховної Ради  Української РСР  у питаннях соціальної політики та праці /Ленінський виборчий округ,  Запорізька область/.  Я  хочу  немножко  утихомирить  эти политические  страсти  и  сказать что все здесь руководствовались вместе. И то, что сегодня Коммунистическая партия у руля, это еще не все.  Возможны любые ситуации.  И я вам скажу, что вы создаете такой инцидент с которым завтра  вы,  как  партия  оппозиционная, будете  бороться  и  не  сможете ничего сделать.  Так что давайте думать.  Я ни "за" ни "против" любой здесь партии.  У  меня  своя позиция,  и  я  ее  буду  отстаивать.  Но  такие ошибки допускать парламенту нельзя.  Тем более,  что это принято  уже  на  союзном уровне. Думайте. Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     20

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  заступник  Голови  Народного руху України, голова координаційної ради /Ровенський виборчий округ,  Ровенська область/.   Шановні   депутати!  Вважаю,  що  у  випадку  надання можливості  громадсько-політичним  організаціям,  партіям   вести підприємництво, комерційну діяльність ми тим самим створюватимемо корумповані структури,  які будуть тісно пов'язані з партійним  і промисловим   керівництвом,   а  це  буде  грунтом  для  розвитку корумпованих структур у  нашому  суспільстві.  Політичні  партії, організації повинні займатися тільки політичною діяльністю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     АРТЕМЕНКО М.М.,   генеральний   директор  наукововиробничого об'єднання   "Сад",   директор   Мліївського    науководослідного інституту   садівництва  Лісостепу  України  імені  Л.П.Симиренка /Шполянський  виборчий   округ,   Черкаська   область/.   Шановні депутати!  Я звертаю вашу увагу на те,  що ми приймаємо Закон про власність.

 

     Якщо ми приймаємо Закон про власність,  він повинен бути для всіх однаковим. І якщо, скажемо так, є в партії гроші, є в партії клуб,  є в партії стадіон,  є в партії все інше,  хто  має  право заборонити  партії  все  це  робити?  Якщо ми приймаємо Закон про власність,  він повинен відповідати об'єктивності, рівноправності всіх,  хто має гроші.  Виходить, ваші гроші хороші, а мої погані? Це дуже неправильно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     21

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  голова ради по вивченню  продуктивних  сил Української  РСР  АН  УРСР /Суворовський виборчий округ,  Одеська область/. Шановні народні депутати! Якось стосовно нього пушту ми помінялися місцями - більшість з опозицією.  Мені здавалося б, що логіка вимагав від опозиції наполягати  на  тому,  щоб  політичні партії  і  всі  члени  партії  займалися  комерційною діяльністю, особливо комуністи,  бо комуніст, який відчув смак наживи, це вже не  комуніст.  /Оплески/.  І  раптом,  що  мене  дуже  дивує,  ви виступаєте проти цього.  Я не  можу  це  ніяк  зрозуміти.  Це  не логічно.  Я вважаю, що ми повинні проголосувати за цю позицію, за цю статтю 29  таким  чином,  щоб  дозволити  всім  партіям,  всім політичним  партіям мати свою власність,  мати у свої й власності різні об'єкти,  в тому  числі  і  засоби  виробництва,  займатись комерційною діяльністю. Нічого тут неправомірного, неправомочного я не вбачаю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Все,  достатньо.  Шановні товариші депутати!  Ми домовилися,  що  два  виступи  з однієї сторони і два - з другої. Такі виступи  відбулися.  Все.  Голосуємо.  Займіть  свої  місця. Третій мікрофон.

 

     ФІЛЕНКО В.П.,  секретар  Комісії  Верховної Ради Української РСР  у  правах  людини  /Зміївський  виборчий  округ,  Харківська область/,    Уважно    слухайте,   Іване   Степановичу:   "Партія демократичного відродження Україна".  /Шум у залі/. Оскільки наша партія тільки на стадії створення, і ми бідненькі, і коштів у нас немає, об'єктивно ми і я, як співголови координаційної ради, були б  зацікавлені  в  тому,  аби нам позволили займатися комерційної діяльністю. Не було б нам вигідно.

 

     22

 

     Але це  суперечить  усім  нормальним  принципам   політичної діяльності,  прийнятим світовою співдружністю. Тому я наступаю на горло власній  пісні  і  прошу  проголосувати  проти  комерційної діяльності партії,  в тому числі й проти того,  щоб і наша партія займалася цією справою. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  досить. Товариші, ставиться на голосування пункт четвертий,  сторінка 26,  четверта колонка, останній абзац. Прошу уваги,  щоб не зачитувати мені.  Зачитати?  Зачитаю. Тільки уважно     слухайте:     "Політичним     партіям     та     іншим громадсько-політичним організаціям  і  їх  органам  забороняється вести   комерційну  діяльність".  Прошу  редакцію  такого  пункту голосувати.  Хто за?  "За" - 138.  Не приймається така  редакція. Продовжуйте, Тетяно Михайлівно.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Оскільки ці доповнення не буди прийняті,  то не змінюється нумерація пунктів у редакції цієї статті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто,  статтю 29 можна ставити на голосування в цілому?

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Ні. До третього пункту пропозицій не надійшло. І четвертий пункт Комісія з питань економічної реформи і управління народним  господарством  пропонує  зняти,  бо ці відносини будуть регулюватися спеціальним законом про громадські об'єднання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи голосувати вашу пропозицію?

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Мабуть, треба проголосувати.

 

     23

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо  ви  зняли,  а  ніхто  не  наполягає   його залишити...  Ми  вже  проголосували  -  130 депутатів за те,  щоб залишити. Тому він не залишається, він знімається. П'ятий пункт.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. На 29 сторінці.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. 29  сторінка,  справа  перший  абзац,  він   під номером   5:   "Законодавчими   актами   Української  РСР  можуть встановлюватися  види  майна,  що  з  міркувань   державної   або громадської   безпеки  чи  відповідно  до  міжнародних  договорів Української  РСР  не  може  перебувати  у  власності  громадських об'єднань."

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Цей залишається, а далі - четвертий пункт.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. За п'ятим далі ж не може бути четвертий!

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Ні, ті пропозиції, які вносили Мокін і Пилипчук, не прийняті. Якби вони були прийняті, змінилася б нумерація, вони були  о  3,  4,  а те,  що було 3,  4,  в першій редакції стало б наступними пунктами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  товариші,  29 стаття  відома?  Ні?  Тетяно Михайлівно,  зачитайте 29 статтю так,  як вона пропонується,  щоб прийняти її в цілому.  Прошу назвати абзаци,  які ви читаєте і на якій сторінці, щоб легше було.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Так,  стаття  29  -  "Об'єкти  права  власності професійних  спілок,  політичних  партій  та  інших   громадських об'єднань."

 

     Об'єктами права  власності  громадських  об'єднань,  у  тому числі професійних спілок, доброчинних та інших громадських фондів є

 

     24

 

     майно культурно-освітнього   та   оздоровчого   призначення, гроші,  акції,  інші  цінні  папери,  житлові  будинки,   споруди виробничого     і    невиробничого    призначення,    обладнання, устаткування,  транспортні засоби та інше  майно,  необхідне  для забезпечення  діяльності,  передбаченої їх статутами.  Громадські об'єднання можуть створювати підприємства для  здійснення  цілей, передбачених   їхніми   статутами   /положеннями/  відповідно  до законодавчих актів Української РСР".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Усе?

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Усе,  Другий пункт - "Об'єктами права власності політичних  партій та організацій в придбані на законній підставі будинки,  споруди,  грошові кошти та  інше  майно,  що  необхідне виключно для забезпечення виконання" статутних функцій".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, усе.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Третій пункт...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Він не прийнятій.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. "Законодавчими актами..."

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А тепер п'ятий стає третім. Зрозуміло? Можна 29 статтю  ставити  на  голосування?  Ставиться  29   стаття   на голосування в цілому. Прошу голосувати.

 

     "За" -  207.  Не  зрозуміло  -  не  голосувало  47  чоловік. Товариші,

 

     25

 

     я прошу  уваги,  візьміть  27  сторінку:  четверта   колонка залишається  в такій редакції,  яка була.  28 сторінка,  четверта колонка:  другий пункт залишається в такій редакції,  яка була, У редакції  Маркова не приймається.  У четвертій редакції Пилипчука не приймається.  Залишається пункт,  тепер він на 29 сторінці під номером 5, а він буде під номером 3, у редакції, яка була внесена на ваш розгляд.

 

     Стаття 29 складається з  трьох  пунктів.  Перший,  другий  і третій.  Той,  що стоїть під номером 5,  буде третім. Голосувати? Прошу проголосувати за таку редакцію.

 

     Не голосував 71 депутат,  Товариші, так же не можна. Давайте голосувати поіменно, хоч ми ВИРІШИЛИ поіменно не голосувати.

 

     Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О.,   секретар   Комісії  Верховної  Ради  з  питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/.  Шановні депутати!  Може, нам легше буде проголосувати, якщо ми розглянемо конкретну ситуацію,  наприклад,  таку. Півроку існує, скажімо. Херсонський обком Республіканської партії. Він на законних підставах,  як передбачено другім пунктом,  придбав собі 15 автомобілів і з них, скажімо, два вантажних для обслуговування цих  же  автомобілів.  Це  -  виробнича  структура.  Користуються послугами цієї структури члени цієї ж партії чи кому це потрібне. Тобто мова йде й про поліграфічну базу  тощо.  Якщо  ми  у  цьому пункті  додамо  два  слова  -  суб'єктом власності,  визначивши і політичну партію,  про  що  турбувався  депутат  Філенко,  то  ми знімемо цю напругу і проголосуємо,  і все буде нормально.  Про це говорили і депутат Дорогунцов й інші депутати.

 

     26

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші,  є ще один вихід.  Ми і раніше вживали такий  захід.  Якщо  не проходить жодна поправка,  то залишається перша колонка зліва  -  стаття  29  у  такій  редакції,  як  була прийнята за основу. /Шум у залі/.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. А вона проголосована.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  тому  дивіться:  сторінка  27,  стаття 29, перша колонка зліва.  Далі 28 сторінка,  другий пункт без змін. І 29 сторінка - ці два пункти без змін.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Четвертий  пункт комісія пропонує виключити,  і заперечень проти...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми проголосували,  не підтримана ваша пропозиція комісією,  отже  залишається  у такій редакції,  яка була в лівій колонці. Проголосуємо за ліву колонку? Другий мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.   По-перше,   я   хочу   заперечити    Олександру Олександровичу Морозу,  бо якщо ви придбаєте у ЦК чи там в обкомі машину вантажну і будете обслуговувати своїх працівників,  то  це не буде комерційною, виробничою діяльністю, це буде господарською діяльністю.  А по-друге,  Іване Степановичу,  у нас є  процедура. Якщо поправки у нас не пройшли,  то у нас залишається те,  що уже було прийнято у першому читанні за основу,  і  не  має  тут  чого мудрувати. Все у нас ясно, переходимо до 30 статті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У   кого  з  депутатів  ще  з  цього  приводу  є зараження? Другий мікрофон.

 

     27

 

     ГОЛОБОРОДЬКО О.М.,   директор    Харківського    виробничого кооперативу   "Інструмент"   /Червонозаводський  виборчий  округ, Харківська область/.  Товарищи депутаты.  Давайте посмотрим,  как называется  статья  29.  Зачитываю  ее:  "Об'єкти права власності професійних  спілок,  політичних  партій  та  інших   громадських об'єднань".  Так называется статья,  значит,  есть у нас название "политическая партия".

 

     Теперь читаем   дальше:   "Об'єктом   права   власності    і громадських  об'єднань..."  Вдруг  "политических  партий" выпало. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу не аргументацію, а пропозицію.

 

     ГОЛОБОРОДЬКО О.М.  Еще раз повторяю.  Из-за  первого  пункта сейчас  не  принимается  статья,  потому  что в первом пункте нет слова "политическая партия".

 

     А следующий вопрос о том,  принимали ли мы закон за основу в первом чтении? Я прошу поднять еще раз стенограмму. Там написано, что мы одобрили закон, а не приняли за основу в первом чтении.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Шановний депутате Голобородько!  Дозвольте  вам заперечити.  В  назві цієї статті є політичні партії,  громадські об'єднання.  І пункт 1  стосується  саме  громадських  об'єднань, пункт  2  стосується власності політичних партій.  Отже,  те,  що вказано в назві статті, відображено в самому тексті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     28

 

     МАСЛЮК Г.Є.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР  з питань  економічної  реформи  і управління народним господарством /Петровський  виборчий  округ,  Донецька  область/.  Я  хочу  вам напомнить  вчерашний  прецедент.  Мы  вчера,  когда рассматривали Закон о предприятиях,  потому и приняли его в первом  чтении,  не принимая за основу,  чтобы менять конструкцию этого закона.  Этот Закон о собственности принят за основу, то есть если не прошла ни одна из поправок,  автоматически принимается то,  что уже принято за основу. Зачем мудрить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ШАПОВАЛ В.Н.,  голова  виконкому  Черкаської  обласної  Рада народних   депутатів   /Чигиринський  виборчий  округ,  Черкаська область/.  Іване Степановичу!  Ви нечітко сформулювали пропозицію щодо  1  пункту.  Якби  ви  сказали  про те,  що "об'єктами права власності є політичні партії та громадські об'єднання" і далі  за текстом... Я от сиджу поряд з комуністами і відчуваю сьогодні...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  головний  лікар  медсанчастини Микитівського ртутного  комбінату  /Горлівський-Микитівський  виборчий   округ, Донецька область/.  Уважаемые депутаты!  Сейчас вопрос стоит даже не экономический,  а политический.  Мы уходим от здравого смысла. Мы  беремся решать,  чем должна заниматься партия.  Партия должна заниматься политикой,  но  не  коммерцией.  Здесь  вопрос  больше нравственно-

 

     29

 

     моральный. Поэтому,  если  не  прошло  то,  что было справа, остается  то,  что  слева,  следуя  логике  и  принципам   нашего Регламента. Так что мы зря теряем время.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви  ж  знаєте,  в  нашому  залі не завжди логіка збігається...

 

     ЧЕРНЕНКО В.О. Она должна совпадать. Иначе, хоть и со здравым смыслом, мы просто превращаем партии в какие-то концерны и ставим целью  партии  экономическую  подоплеку  со   всеми   негативными последствиями,  которые могут преследовать любое общество,  в том числе  и   партию.   Давайте   переходить   к   третьей   статье. Действительно, все решено: все то, что слева, то уже принято.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,    начальник   відділу   Роменського   заводу автоматичних  телефонних  станцій  /Роменський  виборчий   округ, Сумська область/. Я по процедуре хочу напомнить один вопрос. Дело в том,  что проект закона,  который опубликован  у  нас  в  левой колонке,  нашим  Верховным  Советом  не  был принят за основу.  Я позволю себе напомнить,  что когда мы принимали  закон  в  первом чтении,  было  две  предложения,  два  проекта  закона.  Один  от Правительства, один от комиссий. Верховным Советом на основе этих двух  проектов  законов  было  принято  решение  создать вот этот законопроект,  который  мы  должны  рассматривать.  Это  с  одной стороны.  С другой стороны, я считаю, что этот вопрос надо решить сейчас,  хотя  я  и  убежден,  что  вот  эта  предпринимательская деятельность или особенности предпринимательской деятельности,

 

     30

 

     должны быть  определены  в  законах о партиях и объединениях граждан. Это не является нормой этого закона.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Шановний  депутате  Марченко.  Проект   закону, внесений  від  комісій  і  від  Рада  Міністрів,  був схвалений в першому читанні,  і його запропоновано з урахуванням пропозицій і зауважень  депутатів  підготувати  до другого читання,  що і було зроблено.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам  зачитую  довідку.  Альтернативний  проект Закону  про  власність  готувався.  Комісією з питань економічної реформи і управління народним господарством на  основі  варіантів Мінюсту,   Львівського,   Київського   університетів,   Сумського сільськогосподарського інституту, Донецького інституту економіки. Президія Верховної Ради УРСР 3 жовтня 1990 року доручила комісіям пі альтернативні варіанти,  які були внесені від  комісії  і  від Уряду  опрацювати,  що  і  було  зроблено.  13 листопада на сесії Верховної Ради було розглянуто два проекти знову і  доручено  /це вже  на сесії/ комісіям та Раді Міністрів об'єднати два проекти в один і подати на розгляд Верховній Раді.

 

     Далі, підкреслюю,  об'єднаний проект закону був  розглянутий на сесії 4-5 грудня 1990 року і прийнятий у першому читанні.

 

     Комісіям Верховної  Ради  у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування з питань планування, бюджету,  Фінансів і цін, у питаннях соціальної політики та праці разом  з  Радою  Міністрів  було  доручено  доопрацювати  його  з урахуванням пропозицій і подати на розгляд сесії.  Крім цього,  3 грудня був внесений де один альтернативний  варіант,  який  тричі обговорювався  на засіданні комісії з участю працівників комісії, а також народних депутатів Мороза і Харченка.

 

     31

 

     Доопрацьований проект Закону про власність був  внесений  на розгляд  21  грудня.  В  ході обговорення ми дійшли до четвертого варіанту, що ми вчора з вами зняли.

 

     Ось я вам зачитую:  "В січні  нього  року  комісія  з  Радою Міністрів  розглянула  ці пропозиції і зауваження і подала нам на розгляд." Не довідка, яка дає нам підставу для того, щоб вважати, що цей закон у першому читанні прийнятий. Я зачитую як у довідці, а вона із стенограми.  Тут є підписи відповідальних  і  т.д.  Він прийнятий 4-5 грудня.

 

     Другий мікрофон.

 

     ОСТРОУЩЕНКО С.В.,  голова  підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у справах жінок,  охорони  сім'ї,  материнства  і дитинства /Приморський виборчий округ,  Одеська область/. Шановні депутати!  Незважаючи на всі  ці  процедурні  суперечки,  виникає загроза,  що закон не буде прийнятий в цілому, якщо ми не дійдемо згоди з цього питання.

 

     Я вважаю,  що було б розумно все ж таки прийняти цю статтю з словами  "партійні  організації",  тобто  поставити в рівні умови власності всі партії і громадські  об'єднання.  Але  я  згодна  з депутатом  Марченком,  коли  будемо  приймати  Закон про партії і громадські  об'єднання,  ми  можемо  там  уточнити,   якою   саме комерційною, виробничою діяльністю мають право займатися партійні організації.  Адже якщо не записати зараз  ці  слова  "партійні", "партії",  то  може  статися так,  що партії не зможуть займатися поліграфічною діяльністю - видавати газети і таке  інше.  /Шум  у залі/.

 

     ...Це комерційна діяльність. Бо поліграфія дає прибутки. Газети дають прибутки. Будь-який клуб дає прибутки...

 

     32

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В., член Комісії Верховної Рада Української РСР у закордонних   справах  /Пролетарський  виборчий  округ,  Донецька область/.  Иван Степанович!  Поскольку  статью,  очевидно,  могут завалить,  надо действительно разобраться. Я согласен с депутатом Морозом.  Наделение партий  правом  коммерческой  деятельности  с неумолимостью  фундаментальных  законов  пути приведет к созданию промафиозных и даже мафиозных  структур.  У  нас  для  этого  все готово.

 

     Рядовым членам  партии  и  народу от этого никакой пользы не будет.  В нашей стране уже есть достаточно горький опыт.  Я лично благополучие  нашего  народа  связываю  о  тем,  что на его земле никогда не будет крупных мощных партий.  И давайте об этом честно говорить,  обдумаем  эту  ситуацию  и проголосуем все-таки за это поименно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу  депутатів:  давайте  рухатися,  давайте прийдемо  до  єдиної...  Депутати  Остроущенко  і Чародєєв внесли пропозиції.  Нам треба дійти згоди,  щоб прийняти  закон,  знайти компроміс. Другий мікрофон.

 

     ПАВЛЕНКО Ф.О.,   генеральний   директор  науково-виробничого об'єднання     "Олександрійський     електромеханічний     завод" /Олександрійський міський виборчий округ Кіровоградська область/. Все признают,  что государство - это большое благо,  Ну,  а  если государство  -  большое  зло?  Принимая  наши  законы,  нам нужно побеспокоиться о том, чтобы государство стало для людей

 

     33

 

     именно благом,  а  не  злом.   Выходит,   все,   что   будет способствовать    развитию    тоталитарного    государства    или государства, которое творит зло, в законе принимать нельзя. Когда мы   политической   партии  даем  право  заниматься  коммерческой деятельностью,  то нужно сразу понять,  что партия может быть  не оппозиционной,  а  правящей,  в структуре государственной.  Тогда такая  партия  будет  иметь  право  принимать  такие  законы   по отношению  к  коммерческой  деятельности,  которые ей выгодны.  И тогда такие законы будут на руку государству,  а государство - на зло людям.  Принимать поэтому такой закон нельзя.  Недаром в мире уже пришли к этому опыту,  они его  выстрадали,  и  лишили  права политических  партий  заниматься  коммерческой  деятельностью.  В связи с этим предлагаю этот пункт проголосовать поименно, выразив тем самым свою точку зрения.  За какое ми государство:  для людей или для зла? /Оплески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  перше питання знімаємо.  Хто за те, щоб по цій статті провести поіменне голосування?

 

     "За" - 138, Приймається.

 

     Товариші, давайте   аргументовано  і  спокійно  вирішило  та питання.  Хто говорить про комерцію і від якої  партії?  Закликаю всіх до компромісного варіанту.

 

     Перший мікрофон.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.   Шановні   товариші!   Мені   здається  що  до компромісного варіанту  ми  прийшли  за  рахунок  голосування  по другому пункту.  Якщо ви вже погодили, що для виконання статутних функцій партія має право володіти якимось майном, бути власником.

 

     34

 

     то кожна партія у свій статут  може  записати  благословенні цілі.  Треба  лише  діяльність  тієї  та іншої партії привести до відповідності,  що  пропонувалося  ще  в  першому  випадку.  Якщо прийняти в такій редакції другий пункт, він автоматично може бути перенесений в перший.  Давайте знімемо це протиріччя, адже ми вже проголосували по кожній статті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрію  Васильовичу!  Якщо ви поділяєте і перший пункт цієї  статті,  то  другий,  цитую:  "громадські  об'єднання можуть створювати підприємства для здійснення цілей, передбачених їх статутами /положеннями/ /підкреслюю - положеннями/  відповідно до законодавчих актів Української РСР". Тут якраз усе це є.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Іване Степановичу! В зв'язку з цим я й говорю. Політична  партія  записує  у  свій  статут  функції  по  наданню допомоги  певним  верствам  населення,  а  для  цього  цей  пункт дозволяє все,  що завгодно.  Тому я наполягаю на своїй пропозиції перенести  політичні  партії  у  перший пункт,  другий викинути і закінчити цю розмову. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     35

 

     ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В.,  член Комісії Верховної Ради  Української РСР  мандатної і з питань депутатської етики /Долинський виборчий округ,  Івано-Франківська область/. У мене з цього приводу є така пропозиція. Тут виступав голова Партії демократичного відродження і висловив свою точку зору від імені партії.  Я  думаю,  що  буде правильно, якщо таку точку зору щодо комерційної діяльності /може чи  не  може,  повинна  чи  не  повинна  займатися  цим   партія/ висловлять  керівники інших партій,  у тому числі й Демократичної партії.  Я є членом Демократичної партії,  я підтримую точку зору депутата   Філенка.   Думаю,   що   мали  б  виступити  керівники Республіканської,  Комуністичної  та  інших  партій.  Це  б   нам допомогло прийти до нашої згоди.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Другий мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Ми  реалізуємо  два  принципи.  Перший принцип - розподіл влада на законодавчу, виконавчу і супову. Другий принцип

-  це  відокремлений,  безпосередньої  господарської  функції від держави.  Якщо ми голосуємо за  те,  щоб  не  надавати  права  на комерційну діяльність партіям,  значить, ми ці пункти реалізуємо. Це перше.

 

     Друге. Я не згоден з депутатом Печеровим.  Якщо його  партія або він особисто хочуть займатися благодійницькою діяльністю,  то нехай  дають  гроші.  От  і  все.  А  організовувати  для   цього виробництво,  це  означає  уже,  вибачте,  не займатися партійною діяльністю...

 

     36

 

     І найголовніше - я закликаю всіх людей доброї волі  в  цьому залі   зважити:  якщо  цей  розділ  буде  поставлено  ще  раз  на голосування -  це  грубе  порушення  процедури  прийняття  нашого рішення,  до того ж порушення під тиском деякої частини депутатів у нашому залі.  Запрошую депутатів не брати участі в голосуванні. Врештірешт, треба зрозуміти, що демократія у парламенті - це перш за все повага до процедури.  Буде процедура - буде й  демократія. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     СПАСЬКИЙ О.М.  Здесь  уже  депутаты  приводили доводы против коммерческой  деятельности,  обосновывая  их  опытом   зарубежных стран.  Я хочу привести пример,  уже существующий в нашей стране. Комсомол,  который   занялся   коммерческой   деятельностью,   из общественно-политической  организации  превратился в обыкновенную общественную организацию.  Кстати,  все  общество,  и  Советы,  и партия  подвергли острой критике комсомол за эту деятельность,  а сами исповедуют обратное, Это первое.

 

     Второе. Мы стремимся к переходу на рыночные  отношения,  где деньги  /купля-продажа/  будут играть очень большую роль.  В этих условиях политические партии остаются едиными  островкамиоплотами в  проведении  бескомпромиссной какой-то политики,  основанной на каких-то политических принципах и  так  далее.  Участие  же  этих партий в коммерческой деятельности приведет к тому,  что появятся дополнительные рычаги экономического давления на  эти  партии.  И тем   самым   партии  становятся  тоже  предметом  купли-продажи. /Оплески/.

 

     37

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     СКОРИК Л.П.,   доцент   кафедри    архітектури    Київського державного художнього інституту /Артемівський виборчий округ,  м. Київ/.  Шановні  народні  депутати!  Якщо   ви   пригадуєте,   ми неодноразово,  і я особисто, виступали тут біля цього мікрофона з приводу заборони, встановлення мораторію на комерційну діяльність КПРС,  а КПУ - на Україні.  Я наводила приклади, як розпродується народне  майно,  як  витікають   фонди   а   республіки   завдяки комерційним  утворенням  на зразок зовнішньоекономічної асоціації "Згода",  створених на базі ЦК КПУ майнових підрозділів.  І я  ще раз  хочу  сказати,  що таємницею /нерозбірливо/...  є те,  що на сьогодні тільки КПРС мав змогу купувати у держави за безцінь,  за символічну   ціну   підприємства  і  здійснювати  оцю  комерційну діяльність, яка зовсім не на користь українському народові.

 

     І я прошу вас зважити на те,  що  в  суспільстві  вже  майже однозначною є думка,  що партійні керівники перескакують у крісла директорів комерційних  банків  і  взагалі  утворюють  комерційні об'єднання,  які  -  ще  раз і ще раз наголошую - не йдуть жодною мірою  на  користь  українському  народу  і  на  підвищення  його добробуту,  а тільки навпаки. І якщо комуніста не хочуть брати на себе відповідальності за наслідки такої діяльності,  я вважаю, ми не  повинні  проводити тут дискусію,  а прийняти постанову,  якою була б заборонена будь-яка  комерційна  діяльність  Комуністичної партії.  Якщо  говорити  про рівноправність...  Я не маю на увазі всіх партій,  тому що всі інші партії не  мають  такого  бюджету. Зачитую:   "На   видатки  Комуністичної  партії  /розрахунок/  -2 мільярди карбованців". Яка з наших теперішніх інших партій

 

     38

 

     може похвалитися такими грошима?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г., член Комісії Верховної Ради Української РСР у  питаннях  законодавства  і  законності  /Залізничний  виборчий округ,  Івано-Франківська область/.  Шановні  депутати,  шановний головуючий!  Ясна річ,  ніяка партія не може існувати без якихось коштів.  Ми в Республіканській партії обговорювали це  питання  і раніше,  і  зараз,  і  і наша позиція зводиться ось до чого.  Для того? щоб партії мали якісь мінімальні кошти, їм необхідно надати право господарчо-видавничої діяльності.  Що стосується виробничої діяльності як такої, підприємницької та комерційної, звичайно, то ці види діяльності необхідно заборонити партіям. Партії - це такі об'єднання  громадян,  які  ставлять  собі  за   мету   боротьбу, пропаганду своїх ідей і вплив на політичне життя.  Для здійснення господарської    діяльності,    для    здійснення     виробничої, підприємницької  та  комерційної  діяльності  існують  інші форми об'єднання,  і  ті  форми  об'єднання  хай   тою   діяльністю   і займаються.

 

     У багатьох  країнах  світу для того,  щоб не дати можливості ділкам бізнесу підкупити політичні партії, стоїть чимало законів.

 

     Ми повинні дбати про те, щоб наші політичні партії, виходячи на  арену  політичного  життя,  не  стали  об'єктом підкупу і,  з другого боку, не набули через фінансову потужність додатковий .../нерозбірливо/... впливу на все суспільство. Отже, я пропоную записати, що  політичні  партії  можуть  мати   об'єктами   своєї власності об'єкти господарчо-видавничої діяльності.

 

     39

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О.  Шановні  депутати!  Нам  не  треба перетворювати пленарне засідання на місце для політичних інсинуація, я б навіть сказав,  пліток.  У  нас  має  бути  серйозна,  достойна розмова. Оскільки ми не підтримали пропозицій,  які  вносили  ті  чи  інші депутати,  ті чи інші комісії, то це означає, що ми проголосували за основу.  Відносно власності політичних партій.  Це питання має бути  відрегульоване  Законом  про  політичні партії,  громадські організації.  А тут треба прийняти ліву колонку і не голосувати з цього приводу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  товариші  депутати!  Тетяно Михайлівно, хвилину!

 

     Ви вже виступали,  всі виступали,  дайте і  мені  можливість сказати.  А  то тільки звинувачують,  а можливості висловити свою думку не має. Мені вже виборці говорять, що я ніколи не виступаю, і вони не знають, про що я думаю і говорю.

 

     Я повертаю вас до останнього виступу, до пропозиції депутата Мороза.  Вона переплітається з пропозицією депутата  Зайця,  який висловив  її під час обговорення,  і зачитував я до відси про це. Працювали і комісії,  і група депутатів,  які вносили пропозиції, за  які ми вчора голосували.  Зводилось до того,  що якщо жодна з поправок до статті 29,  за  які  ми  голосували,  не  пройшла  на Верховній  Раді,  то  залишається редакція лівої колонки.  Про це тільки що сказав Олександр Олександрович Мороз,  про це  говорили інші депутати.

 

     А інша  діяльність,  я  тільки що консультувався у Комісії у питаннях законодавства і законності з Коцюбою,  буде  визначатися іншими державними актами.

 

     40

 

     Давайте проголосуємо за ліву колонку.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Вона голосована.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло  Васильович стверджує,  що голосувати не потрібно. Але так може бути за згодою. Я такої згоди не бачу, Щоб не  виникло питань,  прошу проголосувати за статтю 29 у редакції, яка викладена в лівій колонці, в цілому. Прошу голосувати.

 

     "За" - 255. Рішення приймається.

 

     Спасибі. Далі.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стаття 30 - "Об'єкти права власності релігійної організації".

 

     До пункту  1  надійшло дві пропозиції.  Від Комісії з питань економічної  реформи  -  пропозиція  зробити  редакційну   зміну: замість   "гроші"   записати  "грошові  кошти".  Пропозиція  Ради Міністрів  -  доповнити  цей  пункт   словами:   "необхідне   для забезпечення   їхньої  діяльності".  Комісія  погодилася  з  цими пропозиціями.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні товариші, депутате Макар, візьміть, будь ласка,  текст і давайте працювати.  Стаття 30, сторінка 29, прошу стежити. Ми витрачаємо багато часу.

 

     Тетяно Михайлівно,  до яких  пунктів  цієї  статті  надійшли поправки і хто з депутатів наполягав на їх голосуванні? Є такі?

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  До  пункту 4 надійшла пропозиція Ради Міністрів вилучити  його  взагалі  з  тексту  закону,   бо   ці   відносини регулюватимуться   Законом  про...  /нерозбірливо/...  релігійних організацій. Комісія погодилась.

 

     41

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще є поправки? Немає.

 

     Ставиться стаття 30 на голосування в  цілому,  з  вилученням пункту 4. Прошу голосувати. "За" - 283. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.   Стаття  31  -  "Здійснення  права  колективної власності".

 

     Пропозицій до цієї статті не надійшло.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші,  чи є в  кого  ще  зауваження?  Немає. Ставиться  стаття  31 на голосування в цілому.  Прошу голосувати. "За" - 285. Прийнято. Розділ 5.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Розділ 5. "Право державної власності".

 

     Стаття 32 - "Державна власність в Українській РСР".

 

     Є пропозиції до цієї статті суто  редакційні:  замість  слів "місцева, муніципальна", написати "комунальна".

 

     Комісія погодилася   з  такою  пропозицією,  бо  у  нас  вже прийнятий Закон про  місцеві  Ради,  де  є  таке  визначення,  як "комунальна", а не "муніципальна" власність.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.  Ви з цього приводу?  Ні.  Інші поправки? Немає.

 

     Ставиться стаття  32  на   голосування   в   цілому.   Прошу голосувати.

 

     42

 

     "За" - 292. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.   Стаття   33   -   "Суб'єкти   права  державної власності".  Тут теж така ж сама пропозиція -  змінити  "місцева, муніципальна..." на "комунальна". Суто редакційна зміна.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будуть заперечення?

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Більше пропозицій нема.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема,  Стаття  33  ставиться  на  голосування  в цілому. Прошу голосувати.

 

     "За" - 275. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стаття  34  -  "Управління  державним  майном". Пропозицій до цієї статті не надійшло.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за статтю 34 в цілому.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 290. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Стаття 35 - "Об'єкти права загальнодержавної /республіканської/ власності".

 

     Перший пункт цієї статті був запропонований у проекті закону в двох редакціях,  у двох варіантах:  перший варіант від комісії, другий - від Ради Міністрів. Ці пункти містять ті самі

 

     43

 

     положення. Єдине,  що їх відрізняє - це власність на  землю. Оскільки Верховна Рада з цим питанням визначилась, то...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропонується редакція Ради Міністрів.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Пропонується редакція Ради Міністрів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, дивіться тридцять третю сторінку.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.   На   тридцять  третій  сторінці  є  пропозиція депутата Реви,  пункт перший,  після слів"...системи  транспорту" доповнити словами "загального користування". Комісія врахувала цю пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 35 ставиться па голосування в цілому.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  І в останньому,  третьому пункті,  є пропозиція Комісії  з  питань  економічної  реформи  і  управління  народним господарством:  виключити слово "безоплатно",  бо майно може бути передано  Українській державі у власність не лише безоплатно цими державами та громадянами, а й на інших законних підставах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Враховано. Перший мікрофон.

 

     МАЦЯЛКО М.В.   генеральний   директор    науково-виробничого об'єднання  "Укргаз" /Кременецький виборчий округ,  Тернопільська область/.  Шановна Тетяно Михайлівно. Ми вже мали з вами розмову, надавали вам свої пропозиції.  Деякі зміни ви внесли,  правда,  в другий пункт цієї

 

     44

 

     статті. Хотів би дещо  уточнити.  Питання  йде  про  системи транспорту.   За   пропозицією  товариша  Реви  ми  додали  слова "загального користування". Я хотів би уточнити, чи відносяться до тих слів "системи транспорту" газопроводи,  нафтопроводи, хімічні проводи і т.д.  Чи мається на увазі під тим формулюванням оці всі назви? Чи треба розшифрувати, так, як те зроблено в законі РРФСР? Це  дуже  важливі  моменти.  Тому  що  Україну  пересікав  безліч трансєвропейських газо- і нафтопроводів. Прошу дати пояснення.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  В  "системи  транспорту"  включається не тільки залізничний,  річковий чи морський  транспорт.  Сюди  включається також    трубопровідний   транспорт.   Тобто   поняття   "системи транспорту" охоплює всі види транспорту загального  користування. Але якщо ви наполягаєте, то я вважаю, що за голосуванням сесії ми можемо включити це положення чи  уточнення,  тобто  розшифрувати, оскільки воно не суперечить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.   Іване   Степановичу,   це  дуже  важливо  для республіки. Потрібно розшифрувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, товариші, вноситься пропозиція: викласти цю статтю в редакції,  яка є,  але розшифрувати.  Перший мікрофон.

 

     45

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова Комісії Верховної Ради  Української РСР  з питань народної освіти і науки /Червоноармійський виборчий округ, Львівська область/.

 

     Всі об'єкти транспорту мають належати республіці.  Від того, як  тни  будуть використовуватися,  залежатиме результат договору між республіками й Союзом. Ми не зможемо тут точно сказати, як це має   бути.  Тому  я  вважаю,  що  питання  охоплює  всі  об'єкти транспорту. Якщо мова йде, наприклад, про газопроводи, про які ви тут  говорили,  то  мушу вам сказати,  що республіка споживає 114 мільярдів кубометрів газу,  але жодного кубометра не споживає  за рахунок того,  що її територію перетинає газопровід, тобто з того всього ми можемо мати вельми добрий прибуток.  Ось  чому  я  хочу наголосити: все це є власністю республіки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви за те, щоб розшифрувати?

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Так,  бо  воно  включено  в  об'єкти  власності загально -республіканської. Його тільки треба розшифрувати.

 

     РЕВА В.М.,  Перший заступник Міністра транспорту Української РСР  /Феодосійський виборчий округ,  Кримська область/.  Шановний Іване Степановичу!  Я вносив цю пропозицію і дуже радий,  що вона знайшла  підтримку  з боку комісії.  Я вважаю,  що не треба зараз робити таку розшифровку,  що ми мали на увазі?  Ми мали на  увазі всі   види   транспорту   загального   користування,  виходячи  з суверенності республіки.

 

     Всі види - це і авіація,  і залізничний,  і автомобільний, і річковий  транспорт  і  т.д.  Не будемо ж ми писати - газопровід, бензопровід...  Я наполягаю на тому,  щоб записати так, як воно є зараз: "загального користування".

 

     46

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,   товариші,   є  дві  пропозиції.  Перша  - залишити  слова  "загального  користування"  і  друга  пропозиція депутата  Мацялка,  підтримана  депутатом Яхеєвою - розшифрувати. Ставиться  поправка.  Хто  за   те,   щоб   розшифрувати,   прошу голосувати.

 

     "За" - 213.  Залишається в тій же редакції. Так, це рішення. Далі.

 

     Товариші, є ще щодо 35 статті?  Нема. Стаття 35 ставиться на голосування в цілому.

 

     "За" - 261. Приймається. Далі.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Стаття 36 - "Об'єкти права місцевої /муніципальної/ власності". Пропонується змінити назву статті в такій редакції:  "Об'єкти  права  комунальної  власності"  на тих підставах, що у нас прийнято закон про...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є у депутатів зауваження? Нема. Стаття 36 стоїть на голосування в цілому.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Іване Степановичу, ця стаття була запропонована у кількох варіантах.

 

     Пункт 1,  варіант комісії передбачав власність  на  земельні ділянки і пропонується...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяно Михайлівно,  у депутатів все на руках.  У кого з депутатів щодо 36 статті є зауваження і пропозиції? Перший мікрофон. А потім ми проголосуємо так, як запропоновано.

 

     47

 

     БОЙКО І.В.,  член  Комісії  Верховної Ради Української РСР у питаннях,  діяльності Рад народних депутатів,  розвитку місцевого самоврядування   /Першотравневий   виборчий   округ,  Чернівецька область/.  У мене до цієї статті, а точніше, до другого її пункту було   три  пропозиції.  Перша  -  змінити  слово  "місцевої"  на "комунальної" - враховано. І в назві статті, і раніше.

 

     Друга пропозиція.  Тут  єдина  орфографічна  помилка  -   не рішення  пункту,  а  речення  пункту  2  додати  словами в кінці: "включаючи  націоналізоване  внаслідок  встановлення   Радянської влади  і передане в оперативне управління підприємств,  установ і організацій". Я хотів би депутатам дещо пояснити свій додаток.

 

     Справа в тому,  що в західних областях в період встановлення Радянської   влади   були   підприємства,  житлові  будинки,  які націоналізовані.  У нас,  у  місті  Чернівцях,  сьогодні  є  такі випадки.  Повертаються  деякі  люди  і  звертаються  з  проханням повернути  житловий  будинок,  де  проживають  10-20  сімей.   Як вирішити  ці  питання радянській,  місцевій владі?  Ніхто не може чітко сказати.  Тому я звергаюсь до депутатів з пропозицією:  все майно повинно бути комунальною власністю місцевої Ради,  і тільки вона  має  ним  розпоряджатися.   Прошу   проголосувати   за   цю пропозицію.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.   Якщо  депутат  наполягає,  то,  мабуть,  треба ставити на голосування?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте  проголосуємо  за  те,  щоб  все   майно належало  місцевим Радам.  Голосується пропозиція депутата Бойка, прошу голосувати.

 

     "За" - 276. Приймається.

 

     48

 

     БОЙКО І.В.  Ще є трете  доповнення  до  пункту  2:  "Об'єкти комунальної власності знаходяться у розпорядженні і управлінні...

- тут слова "у власності" правильно буде  згідно  з  Законом  про місцеві Ради замінити на "у розпорядженні і управлінні" - ... тих місцевих Рад народних депутатів,  населення територій яких вони в більшості обслуговують".

 

     Деякі пояснення.  Сьогодні,  наприклад, лазня знаходиться на території одного із районів міста  Чернівці.  Чия  це  комунальна власність:  чи  районної  Ради,  чи міської,  чи обласної - ніхто чітко не може сказати.  Чому? Тому що у місті, у нас в Чернівцях, міського  відділу  побутового  обслуговування  немає,  є  обласне управління, і обласна Рада вважає, що це її комунальна власність. Наприклад,   міська  Рада  вважає  лазню  міською,  є  районна  - районною.

 

     Приймаючи постанову про введення в дію  Закону  про  місцеві Ради  народних  депутатів,  ми  записали  у  пункті  4,  що  Рада Міністрів до 1 квітня 1991 року має визначити порядок передачі  і перелік  майна,  яке за плату або безплатно передається до складу комунальної власності Рад різних рівнів. Закон про власність - це основоположний  закон,  на  підставі  якого  Рада  Міністрів буде вирішувати.  І якщо лазня обслуговує територію міста,  то це  має бути міська комунальна власність. Тому я наполягаю на голосуванні цього доповнення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У кого з депутатів є інша  аргументація?  Другий мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.   У  мене  є  інша  думка,  тому  що  ми  повинні регулювати  цим  законом  відносини  власності,  а  не  відносини управління чи інші.

 

     49

 

     можна мати, наприклад, лазню як комунальну власність міста у будь-якому районі, для цього можна укласти угоду. Тому регулювати таку норму в цьому законі недоцільно.  Тим більше, що в Чернівцях райони не зникнуть, там, здається, районний...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяно Михайлівно, будь ласка.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Я вважаю, що нам цим питанням займатися не дуже доцільно  в  цьому  законі.  Був прийнятий Закон про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування,  і тоді ставилось і дуже довго обговорювалося питання про розмежування функцій різних Рад.  що стосується цієї горезвісної лазні, про яку ви кажете, то у  законі ці відносини врегульовані.  Ми прийняли Ради населеного пункту за базовий рівень,  а у Чернівцях  -  це,  мабуть,  міська Рада,  яка має визначити,  до якого району віднести той або інший об'єкт.

 

     Це регулюється іншим законом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші!  Вноситься  на  голосування   поправка Бойка,  яку  він аргументував.  Хто за те,  щоб змінити редакцію, запропоновану депутатом Бойком, прошу голосувати.

 

     "За" - 166. Не проходить.

 

     Ще в кого із депутатів є якісь поправки до цієї статті?

 

     Будь ласка. Перший мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Тетяно Михайлівно!  У  пункті  2 перелічується,  хто може бути власником:  область,  район чи інші адміністративно-територіальні  одиниці.  Але  тут   випала   така одиниця, як

 

     50

 

     місто, яке  ми  прийняли  за  базовий  рівень.  То,  мабуть, потрібно вказати його як об'єкт власності.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Ми з цими законами маємо і будемо  мати  багато проблем.  Щоб  не  розкривати  це в законі /а ця проблема існує/, мабуть,  нам треба буде ще повернутися до цього питання, прийняти постанову  Верховної  Ради  про розмежування власності Рад різних рівнів.  Це,  мабуть,  необхідно.  А  тут,  у  цьому  законі,  ми визначаємо, що включається в об'єкти власності місцевих Рад.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Товариші,  є  ще зауваження?  Третій мікрофон.

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  апаратник Ровенського виробничого об'єднання "Азот"  /Ленінський виборчий округ,  Ровенська область/.  Шановні народні депутати!  Ми прийняли поправку до  пункту  2:  включаючи майно, "націоналізована внаслідок встановлення Радянської влади і передане в оперативне управління...".  Я вважаю,  що  тут  окремо треба виділити житло:  крім житла". Розумієте, от у нас в Рівному до мене кілька виборців звергалося, їх виселили працівники НКВС в 40-і  роки  тільки  тому,  що їм потрібно було житло.  Тепер люди повернулися з Сибіру,  в  їхніх  будинках,  приватних,  які  вони збудували, живуть ветерани НКВС. Я вважаю, що житло - це приватне житло - треба окремо;  крім приватного житла.  Тому ще стосується репресованих людей, які повертаються.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Михайловичу,  ми вже проголосували, що це

- власність місцевих Рад.  Це вже вирішувати місцевій Раді,  кому віддати.

 

     51

 

     Хіба вони не знають,  що ці люди повернулися? Передадуть їм. Це ж вони вирішуватимуть у кожному конкретному випадку.  Ми ж  не можемо  врахувати всі випадки.  Товариші,  ставиться стаття 36 на голосування в цілому. Прошу голосувати. "За" - 301. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стаття  37  -  "Розмежування   відповідальності суб'єктів права державної власності".

 

     До цієї статті пропозицій не надійшло.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття    37   голосується   в   цілому.   Прошу голосувати.

 

     "За" - 277. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стаття 38 - "Правовий  режим  майна  державного підприємства".

 

     До пункту 1 є пропозиція Ради Міністрів: замінити слова: "господарського управління"  терміном   "повного   господарського відання".  І  доповнити  перший  абзац  цього пункту.  Пропозиція врахована.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Які не враховані пропозиції?

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Дві було пропозиції.  Друга  пропозиція  -  від Комісії  з  питань  економічної  реформи  і  управління  народним господарством - також врахована.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Із  тих,  що  не  враховані,   є   в   депутатів обгрунтування?  Нема.  Ставиться  стаття на голосування в цілому. Прошу голосувати.

 

     52

 

     "За" - 286. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА. Т.М.  Стаття 39 - "Правовий  режим  майна  державної установи".

 

     Є редакційна  поправка  від  Комісії  з  питань  економічної реформи  і  управління  народним  господарством.  Вона  прийнята. Більше пропозицій не надійшло.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є в депутатів зауваження? Немає.

 

     Ставиться на голосування стаття в цілому. Прошу голосувати.

 

     "За" - 277. Приймається. Перехопимо до розділу шостого.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Розділ  6  - "Право інтелектуальної власності". Стаття  40  -   "Суб'єкти   права   інтелектуальної   власності", Пропозицій до цієї статті не надійшло.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться  стаття  40  на  голосування в цілому. Прошу голосувати.

 

     "За" - 260. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стаття  41  -  "Об'єкти  права  інтелектуальної власності".

 

     Пропозицій не надійшло.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     53

 

     КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Лівобережний виборчий округ,  м. Київ/.  Одна моя пропозиція врахована,  а одна викинута. Там було доповнення таке: "алгоритми і програми".

 

     Нині це  один  із  найголовніших  об'єктів   інтелектуальної власності.   Посилаються   на   те,  що  поки  ще  не  розроблено законодавство,  його треба  розробляти.  Не  може  бути  джерелом найбільших прибутків для держави.  Якщо ми не включимо цей об'єкт інтелектуальної власності,  ми таким чином не захистимо його. А в світі   тепер  захищають  законом  навіть  концепції,  не  тільки алгоритми і програми, а навіть концепції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире   Петровичу,   тут    написано,    що пропозицій не надійшло.

 

     КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П.  Я ж пояснив вам, що я вносив пропозицію. йде її викинули, тому що...

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  По-перше,  Володимир  Петрович  у  нас  був  на засіданні  і ці пропозиції вносились ним усно.  Але я вважаю,  що може бути.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Врахуємо?  Хто за те,  щоб врахувати доповнення, внесені  депутатом  Володимиром  Петровичем Крижанівським,  прошу голосувати.

 

     "За" 217.  Не  проходить.  Стаття  голосується  в   редакції комісії. Прошу голосувати.

 

     54

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стаття  42 - "Законодавство Української РСР про інтелектуальну власність". Пропозицій не надійшло.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосується стаття 42  в  цілому.  "За"  -  297. Розділ VІІ.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Розділ  VІІ  "Право власності інших держав,  їх юридичних осіб, спільних підприємств та міжнародних організацій". Виносяться  на розгляд сесії кілька статей у варіанті комісії і у варіанті Ради Міністрів. Стаття 43 виноситься у варіанті комісії, а  варіант  Ради  Міністрів об'єднує своєю запропоновані комісією статті 43 44.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто від Ради Міністрів?

 

     ЯХЕЄВА Т.М. ...і назва інша, бо вона об'єднує дві статті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто від Ради Міністрів буде обгрунтовувати? Нема кому? Ну, будь ласка.

 

     ГОЛОДНИЙ М.О., заступник начальника управління законодавства про  радянське  і  соціальне  будівництва  Міністерства   юстиції Української РСР.  Тут пропонується дві назви розділу.  У редакції Ради Міністрів - "Право  власності  інших  радянських  республік, Союзу РСР, інших держав і їх юридичних осіб, спільних підприємств та міжнародних організацій".  У  варіанті  комісії  немає  "інших радянських республік, Союзу РСР", Різниця в цьому. Рада Міністрів пропонує

 

     55

 

     саме цю редакцій,  виходячи з тих реалій,  що, хоч Союз РСР, інші радянські республіки також є державами, і їх, з одного боку, можна охопити терміном "інші держави",  проте вони  відрізняються від    інших   іноземних   держав   єдністю   поки-що   існуючого законодавства, яке поширюється на всю територію, і так далі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Товариші, Тетяно Михайлівно, ми голосуємо спочатку   варіант  комісії,  потім  -  варіант  Ради  Міністрів, Товариші,  голосується стаття 43 в редакції,  яка викладена на 39 сторінці.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.   Давайте   ми   почнемо,   Іване   Степановичу, голосування, і вони визначать...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Два варіанти назви розділу:  варіант  комісії  і варіант   Ради   Міністрів.   Від  Ради  Міністрів  обгрунтування викладене. Хто має інше обгрунтування? Перший мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Іване  Степановичу,  мені  здається,  що   краще всетаки почати голосування із статті, тому що стаття...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вам здається, а в нас є порядок.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.   Іване   Степановичу,  це  моє  право  -  внести пропозицію, а ваше право вислухати, а потік зробити так, як цього вимагає процедура.  Мені здається, що краще почати голосування із статті,  бо стаття визначає назву розділу.  Я думаю, що нам варто було б залишити "інші радянські республіки",  але залишати "Союзу РСР" на території України,  коли у нас ще не  визначені  суб'єкти власності, не можна.

 

     56

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто  з  депутатів  буде  обгрунтовувати?  Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Іване  Степановичу,  в   статті третій  ми уже назвали суб'єктами власності радянські республіки, тому тут треба повторювати їх.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, немає більше зауважень? Є? Перший мікрофон.

 

     ТКАЧУК А.Ф.  Зараз йде перейменування  республік,  які  є  в складі Союзу.  Вже і Литва, і Вірменія - не радянські, нехай буде

- "інші держави", це охоплює все.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  все.  Висловились по два.  Товариші, назва розділу 7,  я прошу уваги.  Від комісії назву, Тетяно Михайлівно, зачитуйте.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Назва  від  комісії:  "Право  власності   інших держав,  їх  юридичних осіб,  спільних підприємств та міжнародних організацій".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосується така назва,  прошу  голосувати.  Від комісії - "інших держав".

 

     "За" -  134.  Голосується  назва,  внесена Радою Міністрів і обгрунтоване тільки що в двох виступах. Прошу голосувати.

 

     "За" - 207. У першому варіанті яка була назва?

 

     57

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Вносились два варіанти на розгляд сесії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте компромісну. Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О.  Ми в одному законі не можемо  творити  протиріч, щоб  одна  стаття  суперечила  іншій.  Ви  пам'ятаєте,  ми  вчора проголосували за формулу  Рада  Міністрів  у  третій  статті,  то давайте  ми  цю  приведемо  у  відповідність  із третьою статтею. Тобто,  треба все-таки підтримати пропозицію Ради Міністрів, якщо ми поважаємо і авторів, і себе.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. 38   сторінка,   зліва   перша  колонка;  "Право власності інших радянських республік, Союзу РСР, інших деркав, їх юридичних осіб, спільних підприємств та міжнародних організацій",

- Усі в, і держави, і союзи, і республіки. Давайте за таку назву. Прошу голосувати.

 

     "За" - 234. Приймається. Далі, Тетяно Михайлівно.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Стаття 43 запропонована комісією.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  39 сторінка,  стаття 43,  варіант комісії! "Відповідно до договорів Української РСР з  іншими  державами  на території     Української     РСР    можуть    розміщуватися    і використовуватися об'єкти права власності цих держав". Це вже йде у розріз із назвою. Тому за варіант комісії давайте проголосуємо.

 

     "За" -   127.  Варіант  Ради  Міністрів,  стаття  43.  Прошу голосувати за варіант Ради Міністрів.  "За" -  228.  Приймається. Далі.

 

     58

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стаття 45 теж у двох варіантах; варіант комісії і варіант Ради Міністрів. З тих же причин.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте  будемо,   Тетяно   Михайлівно,   одного дотримуватись,  а якщо стосується назви, то не будемо гаяти часу. Ставиться на голосування варіант Ради Міністрів. Прошу голосувати за статтю 45. "За" - 230. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стаття 46.  Спільна, вона не має варіантів. Від комісій і від Ради Міністрів пропозицій не надійшло.  Стаття  47. Пропозицій теж не надійшло.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші,  давайте  статті  46 і 47 проголосуємо разом.  Прошу голосувати в цілому за статті 46 і 47.  "За" - 312. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Розділ 8 - "Захист права власності", стаття 48 - "Загальні  положення".  Стосовно  пункту  5  є  пропозиція   Ради Міністрів  про  редакційну зміну.  Замінити слова "господарського управління"  на   "повного   господарського   відання".   Комісія врахувала це доповнення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще є пропозиції?  Нема. Ставиться на голосування стаття 48 в цілому.

 

     "За" - 307. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стаття 49 - "Правомірність  володіння  майном". Пропозицій не надійшло.

 

     59

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 49 ставиться на голосування,  будь ласка. "За" - 282. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стаття  50  -  "Витребування  майна  з   чужого незаконного  володіння".  Є  пропозиція  депутата Шишкіна змінити нумерацію пунктів.  Комісія не погодилася на зміну.  Якщо депутат Шишкін не наполягає, то...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягає. Перший мікрофон.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Мені  не відомо,  з яких причин не надруковано зауваження до цієї статті.  Суть  її  така.  Доповнити  статтю  4 пунктом  у  такій  редакції:  "Не  підлягає витребуванню з чужого володіння майно,  на яке втрачено право власності внаслідок зміни соціально-державного устрою в країні".

 

     Товариші! Я  прошу  звернути  увагу,  якщо  ми не внесемо це доповнення,  може  скластися  така  ж  ситуація,  як   у   деяких республіках Прибалтики.  Я прошу, щоб усі цілком свідомо підійшли до цього,  щоб не надати права зворотної дії нашому закону,  тому що ми викличемо зовсім не бажані у суспільстві наслідки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяно  Михайлівно!  Зараз буде перерва,  ви під час перерви разом з  комісією  обміркуйте  цю  пропозицію.  Після перерви ми внесемо її на голосування.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     60

 

     /Після перерви/

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо нашу роботу.  Тетяно Михайлівно,  як під час перерви домовилися щодо пропозиції Печерова?

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Щодо пропозиції депутата Печерова не домовилися, тому що Андрій Васильович все-таки наполягає на своїй думці.  Але я хочу навести деяку аргументацію. У нас, поперше, є пункт 3 цієї статті,  де  вказано,  що на вимоги про повернення майна а чужого незаконного володіння встановлюється трирічна  позовна  давність. Тобто,  якщо  людина  втратила це майно раніше,  ніж за три роки, вона не має вже права звертатися в суд з позовом про  повернення. І  другий  момент.  Тут іде мова про осіб,  які заволоділи майном всупереч волі власника.  Але,  якщо взяти те,  що ви боїтесь, що, коли була проведена націоналізація, особливо у західному регіоні, то можна ставити під сумнів законність чи правомірність прийняття того акту про націоналізацію,  але майно те було забрано згідно з державним актом. Тому воно не може вважатися незаконним.

 

     Інша справа,  ми можемо ставити питання  про  визнання  того акту неправомірним.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій  Васильович аргументував.  Контраргументи ми вислухали.  Є ще бажаючі з цього питання? Нема, Тоді ставиться на  голосування  поправка,  внесена  депутатом  Печеровим Андрієм Васильовичем. Прошу голосувати за це.

 

     "За" -  200.  Не  приймається.  Стаття   50   ставиться   на голосуванню в цілому в тій редакції,  якій вона викладена у цьому документі. Прошу голосувати.

 

     "За" - 214, не голосувало 68 чоловік.

 

     61

 

     Тоді я прошу вашої уваги. Сторінка 41, у правій колонці, стаття 50. Знайшли?  Прошу  голосувати  за таку редакцію,  як викладено. Прошу голосувати. Не голосувало 74 депутати. Не зрозуміло тоді, в чому  ж  справа?  Ну  розкажіть.  Я  Івану  Андрійовичу розказую: сторінка 41,  стаття 50 "Витребування майна з чужого  незаконного володіння".   Пункт   1.   "Власник  вправі  вимагати  повернення /віндикації/ свого майна з чужого незаконного  володіння".  Пункт 2.  "Власник  вправі вимагати повернення /віндикації/ свого майна від будь-якої особи,  яка володіє ним помимо його волі". Пункт 3. "На  вимоги  про  повернення майна з чужого незаконного володіння встановлюється трирічна позовна  давність".  Все.  Зрозуміло?  Ми обговорювали. Можна ставити на голосування?

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Іване Степановичу, тим більше, що ми домовилися ще раніше, що поправки з голосу взагалі до розгляду не приймаємо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Іване Степановичу, якщо комісія запише так, як було представлено в обгрунтуванні народним депутатом Яхеєвою,  то можна погодитися. Тому що тут записано: "На вимоги про повернення майна  з  чужого  незаконного  володіння  встановлюється трирічна позовна давність",  а пояснення дається,  що те,  що втрачено  не пізніше,   як  три  роки.  Якщо  це  так,  тоді  запишемо  так  і проголосуємо всі. Що втрачено тільки в останні три роки.

 

     Хоча вважається, що це негуманна, проте можна погодитися.

 

     62

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Андрію   Васильовичу,   я   під   час   перерви консультувалася  з юристами з цього питання.  У юристів питань по цьому взагалі немає,  бо воно розуміється саме таким чином:  якщо встановлюється трирічна позовна давність...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Послухаємо Міністра юстиції, будь ласка.

 

     БОЙКО В.Ф.,  Міністр юстиції.  Шановні народні депутати! І в діючому цивільному законодавстві,  і на майбутнє,  і  скрізь  діє трирічний  строк  захисту  права власності.  Тобто,  коли власник довідався про те,  що  його  право  порушено,  він  має  право  в трирічний  строк  звернутися  до  суду  з заявою про захист свого права.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат    Печеров    погоджується    з    таким формулюванням?

 

     БОЙКО В.Ф.  Це загальне положення закону, який діє сьогодні. Ми взагалі вважали,  що воно повинно бути  включене  у  Цивільний кодекс,  а не в цей закон.  Ну, включили у цей закон, ми також не маємо ніяких заперечень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію   Федоровичу,   ви   підтримуєте    таку редакцію?   Міністр  юстиції  підгримуй  таку  редакцію.  Давайте проголосуємо за цю статтю.  Ми вже обгрунтовували.  Ставиться  на голосування стаття в редакції,  підтриманій Міністерством юстиції в  особі  Міністра  юстиції  Бойка  Віталія   Федоровича.   Прошу проголосувати. "За" - 228. Приймається. Далі.

 

     63

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стаття 51 - "Захист права власності на земельну ділянку" - такий був варіант комісії.  Сесія визначилася тим,  що земля  передається  довічно  у  спадкове володіння.  Але ми маємо захистити  людей,  тому  все  те,  що  стосується  захисту   прав власника,  стосується  і  захисту прав людини,  яка взяла землю у довічне спадкове володіння.  Тому вноситься у ці положення тільки така  зміна  за визначенням сесії.  Стаття ця має таку редакційну зміну.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У кого з депутатів є по  статті  51  зауваження, пропозиції,  які  зафіксовані  у  цьому  документі?  Немає?  Тоді ставиться на  голосування  стаття  51  в  цілому;  "Захист  права довічного  успадковуваного  володіння земельною ділянкою".  Прошу голосувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. "За" - 292. Приймається. Далі.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стаття 52  -  "Захист  інтересів  власника  при припиненні  його  прав у зв'язку з вилученням земляної ділянки" - така була назва в проекті закону.  Комісія з  питань  економічної реформи пропонує доповнити цю назву словами:  "земельної ділянки, на якій розташоване належне йому майно".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Які  будуть  думки  у   депутатів   щодо   цього доповнення?  Голосувати?  Ставиться  стаття  52  на голосування в цілому, прошу голосувати.

 

     "За" - 286. Приймається.

 

     64

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стаття 53 -  "Захист  прав  власника  житлового будинку". Депутат Васильєва пропонує додати ще один пункт до цієї статті:  "В разі вилучення земельної ділянки, на якій розташовано належний  громадянину  житловий  будинок,  йому може бути за його бажанням передано у власність інший житловий будинок чи квартиру, з  зарахуванням  їх  вартості  у  розмір  належного громадянинові відшкодування".  Комісія,  розглянувши  цю  пропозицію,  вирішила залишити статтю у першій редакції, бо це право вже надано статтею цього закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У кого з депутатів будуть  аргументи  з  приводу доповнення,   внесеного   депутатом   Васильєвою?  Немає.  Галино Іванівно,  ви не наполягаєте?  Ні.  Оскільки не наполягає депутат Васильєва на доповненні,  то ставиться на голосування стаття 53 в цілому. Прошу голосувати.

 

     "За" - 285. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стаття  54  -  "Захист  інтересів  власника   у випадках аварій та за інших обставин надзвичайного характеру".

 

     Комісія з  питань  економічне?  реформи  вносить у цю статтю зміну тут редакційного характеру.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи  є  у  депутатів  інші   зауваження?   Немає. Ставиться  стаття  54  на  голосування  в  такій редакції.  Прошу голосувати в цілому.

 

     "За" - 281. Приймається.

 

     65

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стаття 55  -  "Випадки  примусового  припинення права   власності".   Депутат   Шишкін  пропонує  замінити  слово "припинення" словом "позбавлення". Комісія це врахувала і вносить назву статті у новій редакції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будуть   у  депутатів  інші  пропозиції?  Немає. Стаття Ь5 ставиться на голосування в цілому...

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Іване  Степановичу,  це  поправка  тільки  щодо назви. А далі ще є пропозиції до інших пунктів.

 

     Пункт 1  Комісія  з  питань економічної реформи і управління народним господарством пропонує  доповнити  словами:  "та  іншими законодавчими актами Української РСР".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Які будуть міркування? Погодитись? Добре.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Пункт другий.  Теж є пропозиції цієї комісії, і частково вони враховані в новій редакції. Я вже не зачитую все.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень?  Тоді стаття 55  ставиться  на голосування в цілому.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Ще  пункт 3.  Тут теж є редакційні зміни,  і ті пропозиції щодо змін частково враховані.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У кого з депутатів  в  зауваження  і  пропозиції щодо  статті 55?  Вони всі враховані,  і якщо немає інших,  то ми голосуємо за статтю в  цілому.  Хто  наполягає  на  тому,  що  не враховано?

 

     66

 

     Голосується пункт 4,  варіант комісії,  перший.  Знайшли? 45 сторінка.  Хто за редакцію комісії пункту 4  цієї  статті,  прошу голосувати.

 

     "За" -   178,   не   приймається.  Варіант  Ради  Міністрів, викладений нижче.  Не треба зачитувати?  Голосується варіант Ради Міністрів, прошу голосувати.

 

     "За" -   198.  Залишається  варіант,  який  подано  у  лівій колонці. Далі.

 

     Хвилинку уваги,  Голосується стаття  55  в  цілому,  в  тому варіанті  пункту  4,  який  викладений  у  лівій  колонці.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 231. Приймається. Продовжуємо.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Так,  стаття 56 -  "Відповідальність  державних органів за втручання у здійснення власником його правомочностей". Пропозицій до цієї статті не надійшло.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не  буде  заперечень  у  депутатів  щодо   такої редакції?  Немає.  Ставиться  на  голосування стаття 56 в цілому. "За" - 282. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  І  остання  стаття  -  57  -  "Відповідальність державних   органів   за   видання  актів,  які  порушують  права власників". Пропозицій не надійшло.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є заперечення? Перший мікрофон.

 

     67

 

     ЗБІТНЄВ Ю.І.  Вся справа  в  тому,  Іване  Степановичу,  що, проголосувавши за статтю 56, ми поставили себе перед протиріччям. Тому що тут "жоден державний орган  не  має  права  втручатись  у здійснення   власником..."   і   так   далі.  А  в  попередньому, четвертому,  пункті ми Прийняли  пропозицію  Ради  Міністрів,  де написано:  "та  іншого компетентного державного органу".  Тут уже протиріччя закладено, Тобто ми повинні переголосувати за варіант, запропонований   комісією.   Тоді  закон,  дійсно,  відповідатиме самостійності.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, Тетяно Михайлівно, в чому тут справа.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Дійсно,  таке протиріччя існує.  Отже,  якщо ми приймаємо проект як закон, концептуально, ми повинні не допускати таких протиріч.  Якщо ми  проголосували  статтю  56,  то  повинні повернутись до уточнення статті 55 пункту 4.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми пункт 4 ні у варіанті комісії,  ні у варіанті Ради Міністрів не прийняли.  Ми не проголосували, а перейшли тоді до  статті  56,  По  статті  57  у кого з депутатів є зауваження, пропозиції? Немає? Ставиться на голосування стаття 57 в цілому.

 

     "За" - 286. Приймається.

 

     Тепер пропонується такий  порядок,  товариші.  Вчора  у  нас виникла  суперечка  навколо пункту 1 статті 3,  я добре пам'ятаю. Сьогодні в останній перерві юристи  запропонували  повернутися  й уточнити,  відредагувати статті 45 і 44, є такі пропозиції. Може, в кого з депутатів ще будуть доповнення?  З тим,  щоб уже всі  ці питання  вирішити  і поставити на голосування постанову Верховної Ради про прийняття закону.

 

     68

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Іване Степановичу!  Я  вважаю,  що  ми  повинні почати зі статті 3. Оскільки ми приймали Декларацію про державний суверенітет України. Закон про економічну самостійність, приймали більшістю  у Верховній Раді.  Прийняли 9 і 10 статті цих законів. Ні у більшості,  ні у меншості не виникало заперечень щодо  того, щоб народ України визнати одним із суб'єктів власності.  Я думаю, треба додати до тієї редакції статті,  яку ми прийняли,  лише два слова.  І тоді вона звучатиме так:  "Суб'єктами права власності в Українській РСР визнаються:  народ України,  громадяни,  юридичні особи та держава".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   депутати,   я   прошу   зваги.  Тетяна Михайлівна висловила свою  точку  зору.  Зараз  з  цього  приводу виступить  Олександр  Олександрович Мороз.  Будь ласка,  включіть перший мікрофон.  Депутате Мельник,  дайте можливість  депутатові Морозу висловити свою думку.

 

     МОРОЗ О.О.  У нас,  справді, вчора вийшло так, що ми з водою вихлюпнули дитину. Оскільки у статті 10 йдеться про дії народу як про  дії  власника,  то статтю 3 треба доповнити словами;  "народ України і громадяни" - і далі за текстом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Суперечностей    немає.    Зачитуйте,     Тетяно Михайлівно, текст і будемо голосувати.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Тут  зміни  стосуються  тільки  першого  абзацу пункту 1 статті 3:  "Суб'єктами права власності в Українській РСР визнаються: народ України, громадяни, юридичні особи та держава", а далі - за текстом.

 

     69

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття у  запропонованій  редакції,  підтриманій депутатом Морозом,  ставиться на голосування.  "За" - 298. Стаття приймається.  Будь ласка, прошу висловиться з приводу статей 44 і 45.

 

     ГОЛОДНИЙ М.О.  При  обговоренні  зазначених  статей було дві редакції. Одну запропонувала Комісія з питань економічної реформи і  управління народним господарством,  іншу - Рада Міністрів.  Ми вважаємо,  статтю 40 слід  прийняти  в  редакції  нашої  комісії, оскільки   вона  ширше  охоплює  питання  діяльності  міжнародних організацій.  Статтю  44  пропонуємо  прийняти  в  редакції  Ради Міністрів,   вилучивши   з  назви  і  тексту  словосполучення  "і міжнародні організації",  оскільки ці слова  є  у  статті  45  за редакцією комісії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Під  час  перерви  це  питання  було погоджено з усіма юристами.

 

     Внесена пропозиція ставиться на голосування.

 

     "За" - 289.  Приймається. У кого з депутатів є ще зауваження щодо проголосованих статей цього закону? Третій мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л. Я закликаю повернутися до розгляду статті 13. У тексті,  який  ми  вчора  доповнили  і  за  який   проголосували, записано,  що  об'єктом права індивідуальної власності визнаються здібності особи.  Таким чином,  ми скоїли надзвичайний  юридичний нонсенс.  Над нами сміятиметься весь світ.  Не можна прирівнювати здібності, властивості людини до майна, адже об'єктом власності є тільки майно. Взагалі Закон про власність - це закон про

 

     70

 

     майнові права.  І  якщо  ми зараз визнаємо інтелектуальні чи будь-які інші здібності людини об'єктом власності,  то, фактично, вперше в світовій історії створюємо законодавчу базу для рабства. Хіба нормальним є те,  що особа  одержить  право  продавати  свій мозок, свій зір тощо?

 

     Учора депутат Марченко наводив приклад, коли наші футболісти продають свої здібності.  Проте вони  не  здібності  продають,  а укладають  нормальну угоду.  А якщо футболіст продасть здібності, то,  дійсно,  стане рабом. Або ще приклад. Якщо я, скажімо, уклав якийсь  договір,  згідно  з  яким  не  можу  розпоряджатися своїм майном, у такому випадку будь-який кредитор скаже мені: "Не можеш майном  розрахуватися,  розраховуйся  своїми здібностями.  Продай мені свої здібності".  Давайте ми подумаємо, не будемо зважувати, звідки   це  виходить  -  чи  від  більшості,  чи  від  меншості, проголосуємо і скасуємо цю поправку. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  Відкриваємо  дискусію  з  цього   приводу. Пропоную  по  два аргументовані виступи з однієї й іншої сторони. Хто хоче  виступити?  Прошу,  давайте  контраргументацію.  Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О.  Шановні депутати!  Якщо ми,  говорячи про ринок, сказали "а", то треба назвати й "б".

 

     Закон про власність має регулювати відносини власності, а не тільки процес купівлі-продажу.  Тим більше,  що в одній із статей ми визнали право інтелектуальної власності.  Чому ж відкидаємо цю норму  саме  в  цій  статті?  Вважаю,  що  не  треба  бути  надто заідеологізованими в цьому відношенні. Я не розумію, чому повинен переконувати. У вас, нібито йдеться про ринкові відносини.

 

     71

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Хто   ще   бажає   висловитися?  Другий мікрофон.

 

     МАРКОВ Б.І.  Хочу  підтримати   пропозицію   Барабаша.   Тут висловлювалася   думка  про  те,  що  людина  не  може  продавати інтелектуальну  власність.  Тому  я  ще  раз  закликаю   все-таки підтримати  пропозицію,  яку вніс Барабаш.  Ми повинні регулювати цим законом саме майнові відносини, а не інші.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  хто ще хоче висловитися з  цього  приводу? Більше  бажаючих  немає.  Будь  ласка,  не кричіть,  підійдіть до мікрофона. Третій мікрофон.

 

     ДОРОФЄЄВ В.М.,  ректор  Комунарського  гірничометалургійного інституту  Комунарський  виборчий  округ,  Луганська область/.  Я только вчера  предлагал  купить  свои  способности  десяти  нашим депутатам.  Мою,  например, способность написать произведение, но не само произведение.  И, знаете, никто не стал покупать. Почему? Потому что не материальная она вещь, способность.

 

     Вот товар  -  да,  материальная  вещь.  Что же касается моих способностей,  могу только заметить;  если я  не  захочу  вам  их отдать,  я  вам  их  продам.  А  вы  что  - у меня прямо из мозга извлечете эту способность?  Но как  вы  это  себе  представляете? Объясните, пожалуйста.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     72

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.,  керівник  Львівського  відділення  Інституту ботаніки імені М.Г.Холодного АН УРСР /Калуський  виборчий  округ, Івано-Франківська  область/.  Шановні  народні депутати!  Не можу погодитися із Олександром Олександровичем Морозом,  адже згідно з даним варіантом цієї статті я,  врешті-решт, можу продати і віру, віру в  Бога,  віру  християнську,  потім  можу  обміняти  її  на мусульманську і так далі.  Тому я цілком поділяю позицію депутата Барабаша,  адже  це  є  закон  про  матеріальну,  а  не   духовну власність. Не торгуймо тим, що не продається.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію  Федоровичу  Бойко,  біля  вас там якраз знаходиться група юристів. Ви можете з нами посперечатися?

 

     Від юристів  слово  має  представник  Ради   Міністрів,   Ви назвіть, будь ласка, своє прізвище.

 

     ГОЛОДНИЙ М.О. Ми кілька разів розглядали цю пропозицію...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу уваги!

 

     ГОЛОДНИЙ М.О. ...І щоразу висловлювалися щодо неї негативно. Підтримуючи все те, що було сказано з цього питання перед і мною, я  хочу додати,  щоб не повторюватися тільки одне:  ця пропозиція суперечить і вже прийнятій нами статті 41.

 

     Стаття 41   "Об'єкти   права   інтелектуальної    власності" передбачає  перелік  цих  об'єктів та результатів інтелектуальної праці.  Тобто йдеться не про здібності,  а про  результати  такої праці.

 

     73

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші! Я бачу по залу - ця думка сприйнялася. Тому припиняємо обговорення.  Прошу переголосувати цю  статтю.  є заперечення?  Немає.  І  Олександр  Олександрович  не  заперечує. Будемо голосувати.  Тетяно Михайлівно,  зачитайте редакцію статті 13, сторінка 12.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Хоч  моя  думка дещо інша з цього приводу,  але утримаюсь від дальшого обговорення.  Стаття 13 - "Об'єктом  права індивідуальної власності..."

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилиночку, будь ласка, вибачте. Прошу уваги.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.   "Об'єктом  права  індивідуальної  власності  є житлові будинки,  квартири,  предмети  особистого  вжитку,  дачі, садові будинки,  предмети домашнього господарства,  продуктивна і робоча  худоба,   насадження   на   земельній   ділянці,   засоби виробництва,  вироблена  продукція,  транспортні засоби,  грошові кошти,  акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення".

 

     Тут є  пункт 2:  "Об'єктами права власності громадян є твори науки,  літератури,  мистецтва,  відкриття,  винаходи, промислові зразки та інші результати інтелектуальної праці".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  проголосувати  за  таку редакцію.  Леонід Макарович підтримує таку редакцію.

 

     "За" - 283.  Приймається.  У кого з депутатів є  зауваження? Другий мікрофон.

 

     74

 

     ГАВРИЛОВ А.В.,  секретар  Комісії Верховної Ради Української РСР  з   питань   правопорядку   та   боротьби   із   злочинністю /Роздольненський   виборчий   округ,   Кримська   область/.  Иван Степанович,  вы посмотрите, что получается. В статье 56 написано: "Жодний  державний  орган  не  має  права втручатись у здійснення власником..." статья 66 говорит,  что:  "У випадках, передбачених законодавчими актами Української РСР,  майно може бути вилучено у власника  за  рішенням  суду,  державного  арбітражу  чи   іншого компетентного  державного  органу  /Службової особи/.."Эта статья несет в себе противоречие, Это первое.

 

     И второе.  Пилипчук делал поправку.  Его здесь не было, и мы ее не проголосовали.  А она именно этого вопроса касалась. Только суд может решать вопрос:  может ли быть изъято у собственника его имущество или нет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  все-таки хочу привернути вашу увагу до такого питання. Стаття 56, пропозицій не надійшло.

 

     ГАВРИЛОВ А.В.  Пятьдесят пятая,  смотрите  на  сорок  шестой странице.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так 55, а не 56.

 

     ГАВРИЛОВ А.В.  Смотрите,  46  страница.  Мы не голосовали за поправку Пилипчука.  Его нет,  и поэтому получилось  противоречие Пункт 4 на 46 странице.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я пам'ятаю,  що вносили ці пропозиції,  але я ще раз говорю, ще ми вже за них голосували. Будь ласка, спростуйте.

 

     75

 

     ГОЛОДНИЙ М.О.  Щодо слів "службової особи",  то вони  вже  в остаточний варіант не увійшли, їх виключено. Щодо того, щоб, крім суду,  державного  арбітражу,  іншого  компетентного   державного органу, ніхто не мав права вилучення. Справа в тому, що за чинним законодавством право вилучення майна у відповідних випадках мають й інші органи.  Наведу приклад.  У громадянина, який не має права володіти мисливською  чи  іншого  зброєю,  рушницею,  знайшли  цю зброю.  Суд  тут не відбувається,  злочину він не вчинив,  вчинив адміністративне правопорушення,  і  відповідний  державний  орган може винести рішення про вилучення цього майна з оплатою.

 

     Тому слід,  крім  суду,  державного арбітражу,  вказати і на інший компетентний  орган.  Суперечності  із  статтею  56  немає, стаття   56   каже:"...не   має  права  втручатись  у  здійснення власником...його   правомочностей",    передбачених,    звичайно, законом,   але   тут   є   порушення  закону,  тому  вилучення  є правомірним.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шишкін Віктор Іванович,  будь ласка.  Олександре Павловичу, ви в комісії не розглядали? Другий мікрофон.

 

     ШИШКІН В.І.,   заступник   голови   Комісії  Верховної  Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Кіровський виборчий округ, Кіровоградська область/. Уважаемые депутаты, Иван Степанович!  Я не совсем согласен с тем, о чем только что говорил представитель   Совета   Министров.   Вот  стоит  рядом  со  мной следователь,  работник  милиции,  он  тоже  разделяет  мою  точку зрения.  Он знает, как применяются те нормы, о которых нам сейчас сказал представитель Совмина.  Там совершенно  по-другому  звучит эта норма, это

 

     76

 

     норма административного  права.  Нельзя  так записывать,  мы устраиваем государственный произвол,  так нельзя.  И я  вот  даже предлагал здесь, вот моя поправка есть - оставить только суд, все остальное должно быть исключено.  Но поскольку мы теперь арбитраж тоже  переводим  в  систему судебных органов,  то тогда это будет объединительным.  И арбитраж, и суд - это два органа, арбитражный суд будет объединять понятие о судебной системе.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші,  візьміть,  будь ласка,  наш документ. Сторінка 46,  колонка  друга,  абзац  перший.  Пропонується  така редакція  статті  55:  "У  випадках,  передбачених  законодавчими актами Української РСР,  майно може бути вилучене у  власника  за рішенням  /вироком/  суду,  державного  арбітражу  як  санкція за вчинення правопорушення".

 

     Депутат від Криму Гаврилів вносив цю поправку, щоб ми з вами проголосували за неї. Шишкін Віктор Іванович підтримує.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Я теж вважаю, що, мабуть, доцільно зупинитися на рішенні державного арбітражу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Комісія підтримує.  Давайте проголосуємо  за  цю поправку.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Якщо  людина  має  ту зброю,  а не має права її мати, то це вже є правопорушення.

 

     77

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  голосувати.  "За"  -  261.   Приймається. Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О. У мене є два зауваження. Одне - загального плану, а друге  -  конкретно  по  статті.  Щодо  першого.  Ми  сьогодні, очевидно,  приймемо в цілому закон,  такі наміри в у всіх. Так от мені  здається,  що  ми  повинні  виконати  доручення  Комісії  у питаннях  законодавства  і  законності,  Міністерству  юстиції  і комісії,  яка брала участь у розробці цього закону, для того, щоб вони   протягом,   скажімо,   двох-трьох  днів  зробили  юридичну експертизу  цього  закону,  щоб  там  не   було   протиріч.   Мі, проголосувати можна й сьогодні, але бажано, щоб вони доповіли нам відносно того,  що вони вважають за потрібне,  і,  може, потім ще раз   проголосувати  саме  поправки  по  закону.  Бо  тут  можуть вискочити всякі протиріччя, яких ми сьогодні не відчуваємо.

 

     Це перша  така  пропозиція,  а  друге  таке.  Учора,  як  ви пам'ятаєте,  ми поспішно відкинули пропозицію відносно доповнення між  21  і  22  статтями.  Пункт  звучить  так:  "Розмір  частини власності  колективних виробничих підприємств та організацій,  що не  підлягає  розподілу   га   відчуженню   /неподільний   фонд/, регулюється законодавством Української РСР".

 

     Я хотів би вас попросити,  подивитися на цю норму. Адже мова йде  про  те,  щоб  сьогодні,  у  перехідний  період,  не  давати можливості тіньовикам,  які мають багато мільйонів,  відмивати їх через  створення  або   ліквідацію   організацій   і   виробничих колективів.  З  цього  приводу  я  просив би виступити практиків, скажімо,  депутатів Мельника,  Гребенченка. Хто проти цієї норми, яка застосовується в усьому

 

     78

 

     світі? Давайте   послухаємо   ці   думки   і   поставимо  на голосування ще раз.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Я хочу сказати щодо суперечностей у законі. Цей закон  тривалий  час  обговорювався  і в Міністерстві юстиції,  і фахівцями майже усієї України,  які займалися питаннями власності і  які  були зацікавлені у прийнятті цього закону,  і в Комісії з питань економічної реформи і управління  народним  господарством. Узгодженість  така  була досягнута,  протиріч між статтями немає, закон концептуально і юридичне узгоджений.  Протиріччя  в  законі виникають тільки тоді, коли, вибачте, наша шановна сесій висмикує одну якусь пропозицію,  що суперечить загальному  тексту  закону. Тому   сьогодні   повернулися  до  узгодження  цих  протиріч.  Ті протиріччя,  які виникли в  ході  голосування,  були  усунені.  А повертатися щодо вставки після статті 21,  я вважаю,  недоцільно, бо то с порушення прав власника.  А для того,  щоб  не  допустити передачі,  як ви кажете,  чи скупки державного майна тіньовиками, ми  повинні  прийняти   розумний   закон   і   розумну   програму роздержавлення, які поставили б бар'єр на шляху тіньовиків.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, є така пропозиція. Вам роздана постанова Верховної  Ради.  Вона  дещо  вже  застаріла,  поки  ми працювали над цим законом. Ви бачите там пункт 1: "Про введення в дію Закону Української РСР про власність".  Ми сьогодні  в  такій редакції прийняти цю постанову не можемо.  Її треба доопрацювати. А постанова надзвичайно важлива,  і на слух  ми  її  приймати  не будемо.  Тому  вноситься  на  ваш розгляд така пропозиція.  Закон прийняти в цілому,

 

     79

 

     доручити ще раз при опрацюванні цієї постанови про  введення в дію Закону Української РСР про власність звірити всі редакційні неточності,  про які говорили депутат Мороз  та  інші,  і  внести поправки по цій постанові на наш розгляд. Давайте проголосуємо за те,  щоб  Закон  про  власність  прийняти  як  Закон  Української Радянської Соціалістичної Республіки. Прошу голосувати.

 

     "За" -  293.  Приймається  закон.  Тепер  ми даємо доручення підготувати проект постанови про введення в дію нашого  закону  з урахуванням тих позицій, які були висловлені.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Я  хочу  поздоровити  всіх  із прийняттям цього закону і подякувати за спільну роботу. /Оплески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, ми зараз будемо домовлятися по процедурі. Закон уже прийнятий. Другий мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Уважаемый   Иван   Степанович!  Я  полностью присоединяюсь к вашему предложению,  но хочу внести еще  одно.  У нас  в  Конституционной  комиссии  выдан  ориентировочный  график законов,  которые должны быть признаны конституционными,  поэтому мне представляется,  что надо дать поручение Комиссии по вопросам законодательства взять за основу этот график, обсудить его здесь, принять  законы,  которые мы будем определять как конституционные /потому  что  мы  будем  принимать  много  выработать   процедуру голосования конституционных законов и потом проголосовать за этот закон как за конституционный. Вот у меня такое предложение.

 

     80

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   депутати!   Приймається   до   відома. Протокольно   таке   доручення   ми   даємо,  воно  в  стенограмі зафіксовано. Немає заперечень? Немає.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  И хотел  высказать  свое  недоумение  Татьяне Михайловне,  потому  что  она  меня  вчера поддержала.  А сегодня высказалась...

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     МЕЛЬНИК М.Є.,    голова    колгоспу     імені     В.І.Леніна Томашпільського  району  /Тульчинський виборчий округ,  Вінницька область/.  Шановні депутати! Звичайно, тут створюється прецедент. Я  досі тихо сидів,  не висловлювався.  Але у мене в багато думок щодо статей - і 20, і 21, тієї що говорив Мороз, і 25.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Иван Степанович! У меня одна просьба - нужно, чтобы  в  прессе  эти  законы  публиковались.  Потому  что  мы их приняли, а проходит неделя, две, три, и никто о них не знает.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається ваше зауваження.  Передамо  його  до Редакційно-видавничого відділу і Секретаріату.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Спасибо.

 

     81

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Все,  товариші.  Закінчили.  А  свої  пропозиції давайте, будь ласка, своєчасно.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   депутати,   прошу   уваги.   Ми    вже проголосували за закон, а ще йдуть пропозиції до статей закону. Я прошу вас...  У "Різному".  Своєчасно це  треба  робити.  Ми  вам давали можливість аргументувати.

 

     Шановні, колеги!  Згідно  нашого  плану  роботи  ми  повинні розглянути наступні документи,  але хотілось  би  просити  вашого дозволу  на  невеликий  відступ.  У  нас  є  новообраний  депутат Верховної Ради.

 

     Якщо ви не будете заперечувати, я надам можливість доповісти з  цього  питання  Передрію  Борису Івановичу - секретарю Комісії мандатної:  з  питань  депутатської  етики.  Будь  ласка,   немає заперечень?   Ми   вклинюємось,  тому  що  депутат  досі  не  має повноважень.

 

     ПЕРЕДРІЙ Б.І.,  голова  Лохвицької  районної  Ради  народних депутатів,  перший секретар Лохвицького райкому Компартії України /Лохвицький  виборчий   округ,   Полтавська   область/.   Шановні депутати! 20 січня 1991 року відповідно до Закону Української РСР про вибори народних депутатів Української РСР народним  депутатом республіки  по  Новоазовському виборчому округу N 151 в Донецькій області обрано Рибіна Олександра Миколайовича.

 

     Комісія мандатна і з питань депутатської етики,  розглянувши матеріали,  передані  Центральною  виборчою  комісією  по виборах народних  депутатів  Української  РСР,  перевірила   повноваження народного

 

     82

 

     депутата Рибіна  й  інформує  Верховну  Раду  республіки про результати,  6 січня 1991 року по Новоазовському виборчому округу N151 в Донецькій області були проведені вибори народного депутата Української РСР замість вибулого,  під час  яких  жоден  з  шести кандидатів  не  одержав необхідної кількості голосів виборців.  У зв'язку з цим відповідно до статті 54 Закону Української РСР  про вибори  народних  депутатів  Української  РСР  окружною  виборчою комісією  на  20  січня  цього  року  було  призначено   повторів голосування  по  двох  кандидатурах  - Мормуля Петра Федоровича і Рибіна Олександра  Миколайовича,  які  в  першому  турі  одержали найбільшу кількість голосів.

 

     Із 66941   виборця   по  виборчому  округу  взяли  участь  у голосуванні 54028 чоловік,  або 80,7  процента.  За  результатами виборів   народним   депутатом   Української  РСР  обрано  Рибіна Олександра Миколайовича, який одержав найбільшу кількість голосів

-  26191,  або  48,5  процента.  Він зареєстрований у Центральній виборчій комісії в порядку, передбаченому законом.

 

     Обраний народним депутатом Української РСР  Рибін  Олександр Миколайович народився в 1948 році,  українець,  член КПРФ, освіта вища,  працює  директором   держплемзаводу   імені   Р.Люксембург Новоазовського району Донецької області.

 

     У процесі  вивчення матеріалів Комісією мандатною і з питань депутатської етики не виявлено підстав,  які б ставили під сумнів результати  виборів.  Заяв і скарг на порушення законодавства під час проведення виборів і підбиття їх підсумків по  комісії  також не надійшло.

 

     83

 

     Виходячи з цього,  на розгляд Верховної Ради Української РСР ми вносимо такий проект постанови:  "Розглянувши питання  Комісії мандатної   і   з   питань   депутатської  етики,  Верховна  Рада Української Радянської Соціалістичної  Республіки  відповідно  до статті   110   Конституції  /Основного  Закону/  Української  РСР постановляє:  визнати повноваження народного депутата Української РСР  Рибіна  Олександра Миколайовича,  обраного по Новоазовському виборчому округу N 151 Донецької області 20 січня 1991 року".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Чи є у депутатів запитання до доповідача? Немає. Проект постанови вам розданий. Будь ласка, депутате Рибін. Є  запитання  до  депутата   Рибіна?   Немає,   Поздоровимо,   як проголосуємо...  Тоді ставиться на голосування проект постанови з цього питання /він вам розданий/.  Хто за прийняття постанови про визнання  повноважень  народного депутата Української РСР Рибіна, прошу голосувати.

 

     "За" - 304. Рішення приймається. Олександре Миколайовичу, ми вас поздоровляємо і бажаємо продуктивної праці, /Оплески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступне  питання  у нас - Закон про арбітражний суд і в другому читанні - Закон про підприємництво.  Оскільки  ми позавчора  і  вчора  розглядали Закон про підприємства,  сьогодні були такі пропозиції,  щоб розглянути всетаки в  другому  читанні Закон про підприємництво, а потім перейти до нового питання. Буде така згода?

 

     Буде. Будь ласка, Тетяно Михайлівно, просимо вас.

 

     84

 

     Слово надається народному  депутатові  УРСР  Яхеєвій  Тетяні Михайлівні - голові підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР  з  питань  економічної   реформи   і   управління   народним господарством.  А ви,  шановні депутати,  будь ласка, візьміть ці матеріали. У другому читанні розглядаємо.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Закон про підприємництво виноситься на  розгляд сесії  а  другому  читанні.  Після  першого читання закону робоча група Комісії з питань економічної реформи і управління  народним господарством  і  робоча  група  Ради  Міністрів під керівництвом Ємельянова  Олександра  Сергійовича  узгодили  деякі  позиції  зі спірних  питань і знову виносять на ваш розгляд Закон Української РСР про підприємництво.

 

     До назви  закону  пропозицій   не   надійшло.   Тому   назва зберігається - "Про підприємництво".

 

     До преамбули закону є пропозиція народного депутата Квасова, який пропонує  перший  абзац  доповнити  словами:"...законодавчої захищеності  майна  підприємця".  Комісія  вважає  за  недоцільне приховувати це у преамбулі,  бо ця пропозиція врахована в  статті "Гарантії майнових прав підприємця".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Квасов не наполягає?  Ні. Тому преамбула голосується   в   запропонованому   комісією   тексті.    Давайте визначимось  -  це  ж уже друге читання - будемо ми голосувати по кожній статті чи тільки  там,  де  поправки?  Юристи  наполягають голосувати.  Тоді преамбула пропонується в такій редакції.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 258. Приймається.

 

     85

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стаття 1- "Підприємництво в  Українській  РСР", Зауважень відносно назви статті не надійшло.  Пропозиція депутата Бандурки,  що  стосується  визначення  поняття  "підприємництво", врахована  частково,  у  тексті  зазначено,  що  це діяльність на власний ризик, врахована і пропозиція депутата Шкарбана. Частково враховані  також  пропозиції депутата Панасюка і Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ОТАРІЧЕНКО О.Г.,   директор   радгоспу   "Красная    Звезда" Костянтинівського  району /Дружківський виборчий округ,  Донецька область/. Я в первом чтении не выяснил для себя и сейчас хотел бы выяснить: спекуляция тоже предпринимательство или нет?

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Я уже пояснювала, коли було перше читання цього закону,  що спекуляція - це діяльність,  розрахована на прибуток, але діяльність незаконна.  Крім того,  спекуляція - це діяльність не юридичних осіб, а фізичних осіб.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У депутатів є ще запитання по цій статті? Немає? Стаття  1  ставиться  на голосування в цілому.  Прошу голосувати. "За" - 252. Стаття приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.   Стаття   2   -    "Суб'єкти    підприємницької діяльності."    Депутати    Панасюк,    Любарський   і   Бандурка запропонували включити  в  цю  статтю  положення  про  передумови виникнення підприємництва.

 

     86

 

     Проте Комісія  з  питань  економічної  реформи  і управління народним господарством вирішила відхилити ці пропозиції, оскільки вони  не  стосуються  даної  статті.  До суб'єктів підприємництва передумови виникнення підприємництва не мають ніякого відношення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Панасюк наполягає на  своїй  пропозиції. Давайте  проголосуємо.  Стаття  2  -  "Суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути",  а в другій колонці викладено пропозицію депутатів,  яких  назвала Тетяна Михайлівна.  Прошу голосувати за таку редакцію статті 2.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Ще раз повторюю: це доповнення не має відношення до статті 2.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяно Михайлівно,  коли голосуємо,  коментувати пізно.

 

     "За" - 132. Пропозиція не приймається. Наступна поправка.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. депутат Бандурка пропонує таке доповнення: "Не допускаються   до   підприємницької   діяльності  особи,  які притягались  до  кримінальної   відповідальності   за   крадіжки, хабарництво,   порушення   закону   про  підприємництво  та  інші корисливі злочини".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наскільки я зрозумів, комісія погоджується.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Так,  ми погодилися  і  вирішили  доповнити  цю статтю   положенням   альтернативного  проекту  закону  УРСР,  не передбачено

 

     87

 

     перелік осіб,  яким забороняється займатися  підприємницькою діяльністю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Бандурка,  Вас влаштовує такий варіант? Так, депутат погодився.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  депутат  Павленко  пропонує  в  другому  абзаці статті 2 зняти слово "радянських",  бо суб'єктами підприємницької діяльності  можуть  бути  громадяни  Української  РСР   і   інших республік. Ми погодилися з цим.

 

     Депутат Квасов  пропонує  останній  абзац статті 2 доповнити переліком усіх форм власності,  Пропозицію відхилено,  бо це є  у Законі про власність.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат не наполягає на своїй пропозиції.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Народний  депутат  Дорогунцов  також  пропонує, приймаючи  цей  закон,  включити  до  нього  поняття  про   форми власності,  Це  аналогічно  пропозиції депутата Квасова,  тому її було відхилено через невідповідність даному закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій  Іванович  також   погоджується   з   цим рішенням.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Депутат  Панасюк  пропонує  у статті 2 поміняти місцями абзаци.  Пропозицію відхилено,  бо це б змінило структуру закону.

 

     Комісія з  питань  економічної реформи і управління народним господарством,  яка подавала свій проект,  пропонує третій  абзац статті 2

 

     88

 

     викласти у такій редакції: "Юридичні особи всіх встановлених законом форм власності,  крім політичних  партій".  До  юридичних осіб  та  громадян,  для  яких  підприємницька  діяльність  не  є основною, цей закон застосовується до тієї частини їх діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Інших   поправок  немає?  Тільки  варіант  вашої комісії і варіант Ради Міністрів. Я правильно зрозумів?

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Так,  варіант  Комісії  з  питань   економічної реформи  і  управління  народним  господарством  і  варіант  Ради Міністрів УРСР.  Я думаю,  на цьому питанні зупинятися  зараз  не варто,   оскільки   сьогодні   вже  йшла  мова  про  неможливість підприємницької діяльності і політичних партій.  Було визнано, що така  діяльність  доцільна  тільки в тій частині,  яка відповідає статутним вимогам тієї чи  іншої  партії.  Тому  і  третій  абзац статті  2  ми вносимо уточнення:  "До юридичних осій та громадян, для яких підприємницька діяльність не є основною". Якщо політична партія займається, наприклад, видавничою діяльністю, яка не є для неї основною,  то цей закон застосовується  до  тієї  частини  її діяльності,  яка за своїм характером є підприємницькою.  Тобто ми визначились у цих питань.  Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством пропонує внести такі обмеження: "Не  допускається  заняття   підприємницькою   діяльністю   таких категорій громадян:  військовослужбовців,  службових осіб органів прокуратури,   суду,   державної   безпеки,   внутрішніх   справ, державного  арбітражу,  державного  нотаріату,  а  також  органів державної влади і управління,  які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств.

 

     89

 

     Особи, яким  суд  заборонив займатися певною діяльністю,  не можуть бути  зареєстровані  як  підприємці  з  правом  здійснення відповідного  виду діяльності до завершення встановленого вироком суду терміну.

 

     Особи. які   мають   непогашену   судимість   за   крадіжки, хабарництво   та   інші   корисливі   злочини,   не  можуть  бути зареєстровані як підприємці, не можуть виступати співзасновниками підприємницької  організації,  а  також займати в підприємницьких товариствах та їх спілках /об'єднаннях/ керівні посади і  посада, пов'язані   з   матеріальною   відповідальністю".  Тут  враховано пропозиції депутатів з цього приводу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші! Всі поправки викладено і обгрунтовано. Чи є в депутатів ще зауваження? Немає. Перший мікрофон.

 

     СТАРІЧЕНКО О.Г.  В  связи  с  тем,  что  только  что сказала Татьяна Михайловна,  возникает вопрос.  Здесь  записано,  что  не имеют  права  заниматься  бизнесом  служебные  лица  "органів ... державної  влади  і  управління".   Хотелось   бы   более   четко расшифровать,  кто здесь имеется в виду. Например, имеет ли право заниматься бизнесом начальник управления торговли?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут є розшифровка - "які  покликані  здійснювати контроль за діяльністю підприємств".

 

     СТАРІЧЕНКО О.Г.   Допустим,  начальник  управления  торговли осуществляет контроль за своими торговыми предприятиями,  но  вот он стал директором промышленного предприятия. Получит ли он

 

     90

 

     в таком случае право заниматься бизнесом или же нет?

 

     ЯХЕЄВА Т.М.    Якщо    в    управління   торгівлі,   торгові підприємства,  над якими здійснює контроль начальник  управління, то,  вибачте,  таке  торгове  підприємство  не  в підприємницькою організацією. Це по-перше.

 

     А по-друге,  я не згодна з вами у  тому,  що  ці  доповнення з'явилися саме зараз,  адже вони взяті з альтернативного проекту, який був розданий депутатам дуже давно і  розглядався  на  сесії. Той  проект  не  мав  концептуальних  суперечностей  із  законом, запропонованим Радою Міністрів.  Якщо  виникала  потреба,  то  ми проводили спільне обговорення: робоча група нашої комісії і група Ради Міністрів. Доповнення було прийнято.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Із Радою Міністрів погоджено.  Віталій Федорович підтверджує. Другий мікрофон.

 

     РЕВА В.М.  У меня такой вопрос относительно права заниматься бизнесом.  Имеет ли право заниматься бизнесом  народный  депутат? Это первый вопрос.

 

     И второй.  Участие  в  кооперативе  народного депутата.  Это бизнес или не бизнес?

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Якщо ми введемо народних депутатів до категорії громадян,   які   не   мають   права   займатись  підприємницькою діяльністю,  то вони не будуть мати права цим займатись.  Якщо ви це   пропонуєте,   ми   можемо   прийняти  вашу  пропозицію.  Що, розглянути?

 

     91

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     РЕВА В.М.  Я так понял,  что  я  имею  право  внести  данное предложение.  Оно,  в общем-то,  судя по реакции депутатов, имеет под собой почву.  Поэтому я вношу такое предложение:  к категории этих лиц отнести и народных депутатов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Все ви правильно говорите, але час для цього вже вийшов. Ви вже повинні були внести свої пропозиції, їх розглянути і так далі. А у Вас тільки-но сьогодні вони з'явились.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так   що  працюйте  над  своїми  пропозиціями  і пропонуйте їх. Другий мікрофон.

 

     ТИХОНОВ В.М.,  секретар  парткому   виробничого   об'єднання "Луганськтепловоз" /Жовтневий виборчий округ, Луганська область/. Я хочу остановиться... Не слышу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я тільки прошу, товариші, всіх, хто... Зауважую, що  це  друге  читання,  і  було  достатньо  часу,  щоб  внести в письмовій формі пропозиції,  що повинні розглядатись у  комісіях. Як  би запорожці і кримчани не кричали,  це вас прямо стосується. Будь ласка. Другий мікрофон.

 

     ТИХОНОВ В.М. ...Я хочу остановиться...

 

     92

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Шановні товариші!  Нічого на трибуні  не  чути. Питання порушується неабияке. Я повинна якось відповідати...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ТИХОНОВ В.М.  Я  хочу  остановиться  на  варианте комиссии и Совета Министров УССР.  Вот здесь написано,  что "юридичні  особи всіх   встановлених   законом  форм  власності,  крім  політичних партій".  А  как  же  быть  тогда  с  Народным  рухом?   Это   не политическое движение.

 

     Предлагая или  оставить  редакцию  Совета Министров,  или же дополнить  ее  словами:  "политических  партий   и   политических движений".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші,  пропоную звернути увагу на 3 сторінку

- 2 абзац,  остання  права  колонка,  варіант  Ради  Міністрів  - "юридичні  особи  всіх  встановлених  законом форм власності" - і все. Приймаємо такий варіант і знімаємо всі питання.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. А якщо ми кажемо про політичні партії, то...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяно Михайлівно,  давайте вже будемо  приймете рішення, а не дискутувати. Для цього було досить часу.

 

     Товариші, голосується    варіант,    запропонований    Радою Міністрів, - другий абзац, права остання колонка: "Юридичні особи всіх встановлених законом форм власності".

 

     ЯХЕЄВА Т.М.   Іване  Степановичу,  давайте  тоді  в  порядку надходження. Є варіант комісії.

 

     93

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. "За" - 182. Не голосували 76, незрозуміле.   Слово   надається  від  групи  Ради  Міністрів депутату Ємельянову. Третій мікрофон.

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ О.С.,   заступник   голови   Державного   комітету Української   РСР   по  економіці  /Соснівський  виборчий  округ, Черкаська область/.  Есть  одно  предложение.  Остальные  вопросы согласованы,  а  на  ваше рассмотрение вынесены эти два варианта. Поскольку только что  мы  приняли  Закон  о  собственности,  есть предложение   записать,   что   в   соответствии   о   Законом  о собственности в положении о том, кто может быть предпринимателем, в первой колонке - "юридичні особи всіх встановлених законом форм власності".  И все, на этом поставить точку. Поскольку мы Закон о собственности только что приняли.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  "Прийнятим  сьогодні",  -  я  це  пропонувала з самого початку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  товариші,  пропозиція депутата  Ємельянова так !  викладена:  "юридичні особи всіх встановлених законом форм власності у відповідності до Закону про власність",  а прийнятим,

- це вже зрозуміло, що прийнятим.

 

     Голосуємо за   цю  пропозицію.  Прошу  проголосувати,  Іване Олександровичу.

 

     "За" - 250.  Приймається,  Тоді  прохання  проголосувати  за статтю  2  в цілому.  Стаття 2 ставиться на голосування в цілому, "За" - 243. Приймається.

 

     94

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стаття  3   -   "Свобода   підприємництва".   Є пропозиція  народного  депутата Павленка - із статті 3,  третього абзацу виключити слова;  "та необхідністю  централізації  функцій управління". Комісія вирішила відхилити цю пропозицію, прийняти у першій редакції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Павленко не наполягає, я бачу. Далі.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Комісія  з   питань   економічної   реформи   і управління   народним  господарством  пропонує  виключити  слова: "надійного життєзабезпечення населення".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Які будуть зауваження у депутатів?  Приймається, Враховано.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.   Була  пропозиція  депутата  Ревенка  конкретно визначити види діяльності,  які забороняються в цьому законі. Але види  діяльності,  такий  перелік  видів діяльності є в статті 4, запропонованій від комісії.

 

     Стаття 3 виноситься на ваш розгляд теж у двох  варіантах  Це загальні  побажання і пропозиції депутатів,  і у правій колонці є два варіанти цієї статті, які виносяться на розгляд сесії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я попрошу депутата Ємельянова підійти ближче  до третього мікрофона,  щоб з'ясувати, позиції Уряду і комісії, тому що є два варіанти. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ О.С.  Шановні депутати. Тут немає протиріч. Є одне

-

 

     95

 

     хто визначає сфери діяльності, які є підприємницькими? Чи то Рада Міністрів, чи то Верховна Рада. Рада Міністрів вважає, що це треба  залишити за нею.  А Комісія з питань економічної реформи і управління народним господарством вважає,  що де  треба  доручити Верховній Раді. А по інших пунктах у нас повне взаєморозуміння.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Повна  ідентичність  тексту.  Комісія  з питань економічної реформи і управління народним господарством  у  цьому питанні  виходила  з  того,  що  коли ми все-таки будуємо правову державу  і  переходимо  від  юридичного  регулювання  економічної діяльності  підзаконними  актами  до  регулювання цієї діяльності законами,  то треба робити закони максимально прямої дії.  Тобто, уже  в  самому  тексті закону дати перелік видів діяльності,  які заборонені  підприємцям,  які   ліцензуються,   А   вже   порядок ліцензування   має   визначати   Рада   Міністрів,  отакі  у  нас розбіжності. Не для того, щоб не було ускладнень у цьому процесі, і для того,  щоб все-таки закон був вище підзаконних актів,  а не навпаки, як це у нас було раніше.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ О.О.  Прошу  прочитати  останню  колонку.  Все  де погоджено,  але в самому кінці написано, що централізація функцій управління  встановлюється  Верховною  Радою  -   це   пропозиція комісії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Шановні депутати, я все-таки хотів би підтримати тут депутате Яхеєву і звернути вашу увагу на такий момент. Якщо

 

     96

 

     ви прочитаєте уважно перший абзац статті  3  чи  у  варіанті комісії,  чи у варіанті Ради Міністрів, то ви побачите, що ми уже закладаємо зараз норми свободи підприємництва.  Це означає, що це прерогатива  виключно Верховної Ради,  і тому краще проголосувати саме за варіант комісії,  бо  ми  закладаємо,  чи  визначаємо  ці норми.   Законодавець   визначає,   ми   навіть  у  цьому  законі визначаємо,  тому, якщо ми приймемо пропозицію Рада Міністрів, то це  значить,  що  уже колізія виникає між нашою Верховною Радою і Радою Міністрів.

 

     ЯХЕЄВА Т.М. Крім того, були пропозиції депутатів...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     БІЛИЙ В.П.,  голова  Дубнівської   міської   Ради   народних депутатів,   другий  секретар  Дубнівського  міськкому  Компартії України /Дубнівський виборчий округ, Ровенська область/. Шановний Іване  Степановичу,  шановні  народні депутати!  Я не проти нашої Ради Міністрів,  але  познайомтеся  з  підзаконними  актами,  які прийняла  наша  Рада  Міністрів з приводу Закону про пріоритетний розвиток села.  Тільки частиною цех підзаконних  актів  вона  вже майже  перекреслила  весь  закон,  який ми з вами приймали.  Тому давайте будемо погоджуватися з пропозиціями комісії і  голосувати за те, що вона пропонує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Все,  по  двоє висловилися.  Першою ставиться на голосування пропозиція комісії.  Прошу проголосувати за редакцію, запропоновану комісією.

 

     "За" -  192.  Не  проходить.  Редакція  викладена  від  Ради Міністрів, аргументація наведена достатня, прошу голосувати,

 

     97

 

     Тетяно Михайлівно,  ви  якось  говорили   про   компромісний варіант,  щоб законодавчо було за Верховною Радою, а вже механізм впровадження доручити Раді Міністрів.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.   Якщо   ми   приймаємо   той   варіант,    який запропонований  комісією,  то  автоматично  порядок ліцензування, оформлення усіх документів по реєстрації,  по одержанню  ліцензії залишається за Радою Міністрів.  Крім того,  якщо,  наприклад, ми зупиняємося  не  варіанті  Ради  Міністрів,  тоді   запропонована комісією  стаття 4,  яка містить у собі перелік видів забороненої або ліцензованої діяльності,  випадає взагалі.  І люди не  будуть знати. Це дуже важливо при реєстрації підприємств будь-якої форми власності - як державних, так і недержавних.

 

     Чому? Бо якщо ви маєте на руках закон і  вам  відмовляють  у реєстрації, ви можете посилатися на закон. І співставляти дії цих посадових осіб із Законом,  тобто зразу встановлювати,  наскільки ці дії законні або незаконні.

 

     І це повинно бути головною підставою.  А вже в якому порядку одержують ці ліцензії,  які там можуть бути квоти  -  це  вирішує Рада  Міністрів,  Бо  ми  вирішуємо тільки одне:  чи встановляємо перелік заборонених видів діяльності.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перший мікрофон.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Якщо ми  приймаємо  варіант  комісії,  то  тоді автоматично   йде  стаття  4.  Це  -  перелік  заборонених  видів діяльності.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     98

 

     МАКАРЕНКО О.М.,  секретар Комісії Верховної Ради Української РСР  у  питаннях  діяльності  Рад  народних  депутатів,  розвитку місцевого самоврядування /МакіївськийЧервоногвардійський виборчий округ,   Донецька   область/.  Я  хочу  предложить,  как  это  ни парадоксально,  объединить и первый, и второй варианты и написать так:  "Встановлюється  Верховною  Радою  УРСР  за  поданням  Ради Міністрів".  Я  думаю,  тут  и  механизм  этот  прослежен.  Совет Министров   предлагает,  Верховный  Совет  утверждает  и  все.  Я предлагаю такую редакцию.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  З  цим  можна  погодитись  як  із  компромісним варіантом.

 

     МАКАРЕНКО С.М.  За  поданням  Ради  Міністрів  Верховна Рада затверджує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Компромісний   варіант:   "3а   поданням    Ради Міністрів  затверджує  Верховна  Рада."  Прошу голосувати за таку редакцію. "За" - 258. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Тоді у мене є питання.  Як  ми  визначимося  із варіантом статті 4,  запропонованим комісією? Ми його відхиляємо, чи ми його прийдемо?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Над  цим  питанням  давайте  подумаємо  під  час великої  перерви  і  розглянемо  його  на  вечірньому  засіданні. Оголошується перерва до 16 години.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     99