Стенограма пленарного засідання

06 лютого 1991

 

ЗАСІДАННЯ ЧЕТВЕРТЕ

 

Сесійний зал  Верховної Ради Української РСР.  6 лютого 1991 року. 10 година.

 

Головує Перший заступник Голови Верховної  Ради  Української РСР ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати!

 

     Дозвольте ранкове  засідання  Верховної Ради Української РСР оголосити відкритим.  Згідно  з  нашою  домовленістю  ми  повинні провести поіменну реєстрацію. Будь ласка.

 

     У залі  зареєстровано  362 депутати,  Ми можемо продовжувати свою роботу.

 

     Шановні товариші  депутати,  ми  з  вами   домовлялися,   що працюватимемо  цей  тиждень за тим графіком,  який ми затвердили. Згідно з цим  графіком  сьогодні  ми  розглядаємо  проект  Закону Української  Радянської Соціалістичної Республіки "Про зайнятість населення",  Ці документи вам роздані,  тому слово  для  доповіді надається   Міністру   праці   республіки   Васильченку   Віталію Сергійовичу, Будь ласка, Віталію Сергійовичу. Запити, будь ласка, передайте  до  Секретаріату.  Якщо  хтось  із  депутатів  хоче їх виголосити,  для цього ми будемо відродити час на "Різне" Віталію Сергійовичу, скільки вам часу потрібно? 15 хвилин, будь ласка.

 

     3

 

     ВАСИЛЬЧЕНКО В.С.,   Міністр   праці  УРСР.  Шановні  народні депутати!

 

     На ваш розгляд подається проект Закону УРСР "Про  зайнятість населення",  який  є  головним  у  пакеті  законодавчих актів про соціальний захист людини у  зв'язку  з  ринковими  відносинами  і розроблений   у   відповідності   з   Декларацією  про  державний суверенітет  України  і  Законом  про  економічну   самостійність республіки.

 

     Він визначає  правові,  економічні  та  організаційні основи державної політики зайнятості  населення  Української  РСР,  його захисту від безробіття, гарантії держави в реалізації громадянами їхніх  прав  на  працю,  добровільний  вибір   суспільно-корисної діяльності.

 

     У розробці  брали  участь  усі  економічні органи управління республіки,  Мінсоцзабезпечєння,   а   також   провідні   наукові інститути.

 

     Враховані зауваження  членів  Уряду,  обл/міськ/виконкомів і керівників деяких підприємств. При цьому використано досвід країн з    розвинутою   ринковою   економікою   з   урахуванням   наших особливостей.

 

     При роботі  над,  законопроектом  ми  виходили  з  того,  що перехід  до  регульованої  ринкової  економіки  вимагає створення надійної системи  соціального  захисту  населення,  найважливішим елементом  якої о забезпечення ефективної зайнятості працездатних громадян.

 

     Перший розділ містить основні  принципи  державної  політики УРСР у сфері зайнятості населення та гарантії права на працю.

 

     У цьому   розділі   визначається   статус  "безробітного"  у відповідності  з  вимогами  статті   10   Конвенції   Міжнародної організації праці.

 

     4

 

     З метою  додаткових гарантій для працевлаштування осіб,  які потребують  соціальної  підтримки,  передбачається  бронювати  по п'яти відсотків від кількості робочих місць на підприємствах.

 

     У другому   розділі  визначені  основні  права  громадян  на добровільність вибору  зайнятості.  При  цьому  держава  гарантує безкоштовність   профорієнтаційних   послуг  у  виборі  професії, допомоги в наданні підходящої роботи і можливостей перепідготовки та опанування новими професіями.

 

     Третій розділ  містить  правові,  економічні й організаційні заходи щодо забезпечення  соціального  захисту  прав  громадян  у сфері зайнятості,  Ці заходи спрямовані на раціональне розміщення продуктивних сил,  заохочення підприємництва,  створення  в  разі необхідності  додаткових  робочих,  місць,  поліпшення умов праці тощо.

 

     Передбачається, що  Радою  Міністрів  УРСР  та   виконкомами місцевих  Рад народних депутатів будуть розроблятися перспективні та  поточні  програми   зайнятості   населення,   спрямовані   на попередження   розвитку   безробіття  і  його  скорочення  шляхом підвищення економічної заінтересованості підприємств у  створенні додаткових  робочих  місць.  Зараз вже розроблений другий варіант цієї програми на рівні республіки.

 

     Для забезпечення нормального функціонування ринку праці  вже зараз,  згідно  з  постановою  Ради  Міністрів УРСР від 21 грудня минулого  року,  створюється  державна  служба  зайнятості,   яка повинна мати виключні права з питань працевлаштування населення.

 

     Необхідно відзначити,  що  з  переходом на ринкові відносини можливе вивільнення із сфери виробництва близько півтора мільйона працівників.  Для  їх соціального захисту передбачається створити державний фонд сприяння зайнятості населення.  Цей фонд,  повинен мати   надійне   джерело   надходження   коштів   за  рахунок  як республіканського

 

     5

 

     та місцевих  бюджетів  у  розмірі  до  трьох  відсотків   їх обсягів,  так  і  внесків  підприємств,  громадських організацій, кооперативів, громадян тощо.

 

     Треба підкреслити,  до державний фонд сприяння зайнятості  в фінансовою базою для реалізації програм зайнятості. Тобто головне його призначення,  як і всього закону,  - стимулювати  зайнятість населення.  Головна  стаття  витрат  цього  фонду  -  близько  50 відсотків - це організація перенавчання і профорієнтації людей. У цьому  ми виходимо,  по-перше,  з того,  що кожний працівник лише тоді конкурентноспроможний на ринку  праці,  якщо  матиме  високу кваліфікацію,  і,  по-друге,  з  цієї  не досить вдалої структури народного  господарства  республіки,  яка  фактично  на  сьогодні склалася.   Маються   на   увазі  слабко  розвинуті  галузі,  які безпосередньо обслуговують людину, і в які в першу чергу потрібно готувати кадри.

 

     Що стосується  профорієнтації,  то її головна мета - досягти максимального  задоволення  людини  професією,  бо  це,   мабуть, головне у зростанні продуктивності праці та якості продукції.  На жаль, увага до профорієнтації у більшості керівників недостатня.

 

     20-25 відсотків  усього  фонду  зайнятості  -   це   надання матеріальної допомоги громадянам,  які не можуть отримати роботу. 15-20 відсотків -  на  заохочення  створення  додаткових  робочих місць та організації громадських робіт.

 

     Четвертий розділ   розкриває  конкретні  заходи  соціального захисту  від  можливого  негативного  впливу  ринку  праці.  Вони передбачають:   заходи  з  боку  держави  в  сприянні  незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності;

 

     6

 

     спеціальні пільги  молоді,   інвалідам,   вагітним   жінкам, багатодітним  і одиноким матерям,  випускникам шкіл,  технікумів, училищ і  вузів;  виплату  стипендій  під  час  перепідготовки  і допомоги  по  безробіттю;  спеціальні  програми створення робочих місць у  праценадлишкових  регіонах;  пільги  підприємствам,  які створюють  нові  робочі  місця з метою запобігання безробіттю,  і таке інше.  Передбачено  збереження  безперервного  і  загального стажу,  а  в  період  працевлаштування  -  це  до трьох місяців - виплату середньої заробітної плати за рахунок підприємства,  Якщо нове місце роботи не вдається підшукати за три місяці, то питання зайнятості будуть вирішуватися шляхом підготовки людини до  нової роботи.  Особливо  треба наголосити,  що ні в якому разі не можна принизити мотивацію  до  праці,  Тому  проект  закону  передбачає посилення  заінтересованості  безробітного в одержанні роботи,  у прагненні його до  перенавчання,  а  не  до  отримання  допомоги. Отримання   допомоги   обумовлюється   в  усіх  країнах  періодом очікування.  Наприклад,  у США - 7 днів,  у Канаді -14.  Проектом нашого  закону передбачається період очікування протягом 10 днів, Як ви знаєте, тривалість збереження безперервного трудового стажу

- 21 день.

 

     Виходячи з    реальних    можливостей    нашої    економіки, пропонується встановити мінімальний розмір допомоги по безробіттю в  обсязі  50 відсотків від середньої заробітної плати працівника за останнім місцем роботи,  але не менше  мінімальної  заробітної плати, законодавче встановленої у республіці.

 

     Безумовно, доцільно також встановити обмеження максимального рівня допомоги по безробіттю,  виходячи із  середньої  заробітної плати

 

     7

 

     по республіці,  тривалість  отримання  допомоги  обмежити 12 місяцями у наступні три роки з часу  настання  безробіття,  тобто отримувати  допомогу  можна і частками,  по роках,  що відповідає міжнародним нормам.

 

     А безробітним,  що  матимуть  на  утриманні   непрацездатних членів   сім'ї,   неповнолітніх   дітей,  інвалідів,  пристарілих батьків,  буде  надаватися  матеріальна  допомога  у  розмірі  50 процентів  мінімальної заробітної плати з розрахунку на кожного з них. Причому ці витрати повинні щорічно збільшуватися пропорційно зростанню розміру заробітної плати.

 

     Шановні народні  депутати!  Проект  закону  визначає  тільки мінімальні розміри соціального захисту  громадян.  При  зростанні рівня  життя  на  Україні  можуть  бути  встановлені інші,  більш пільгові умови та розміри отримання допомоги. Зменшена тривалість обов'язкового  трудового  стажу,  але цього можна досягти лише за рахунок  сумлінної  високопродуктивної  праці,  що  призведе   до зростання  на  цій  основі  надходжень у державний бюджет.  Варто згадати також про  механізм  реалізації  закону.  Він  передбачає прийняття понад 30 положень,  таких,  наприклад, як про державний фонд сприяння зайнятості,  про  порядок  виплати  і  допомоги  по безробіттю,  про організацію оплачувальних громадських робіт, про заохочення підприємств для створення додаткових робочих  місць  і таке інше.

 

     Багато з цих положень перебуває у стадії розробки.

 

     Відтоді, як Уряд надіслав до Верховної Ради проект закону /минуло вже 4 місяці/, ми добре попрацювали з Комісією у питаннях соціальної  політики  та  праці,  врахували  всі  слушні зауваження.  А дещо вже-підказує життя.  За пропозицією  згаданої комісії проект закону було надіслано на експертизу до Міжнародної організації праці.

 

     8

 

     В одержаних від  неї  висновках  зазначено,  що  цей  закон, безумовно,  буде  цінним  керівництвом  у  розвитку ринку праці в республіці,  а також висловлено ряд порад.  Деякі з них,  на нашу думку, слід було б врахувати при доопрацюванні закону для другого читання.  Ну,  скажімо,  ввести нову статтю про особливі гарантії працівникам,   які   втратили  роботу  у  зв'язку  із  змінами  в організації виробництва і праці.  Нею передбачати:  збереження за звільненим   працівником  середньої  заробітної  плати  до  трьох місяців;  збільшення на три місяці допомоги по безробіттю  до  75 відсотків;  достроковий,  на  16  місяців,  вихід  на  пенсію тих працівників які на момент втрати роботи матимуть  необхідний  для цього загальний трудовий стаж.

 

     Де важливо  тому,  що  у  четвертому  кварталі минулого року цілоденні простої у промисловості зросли в 1,7 рази і продовжують зростати  особливо останнім часом,  Вже чимало цехів і виробництв тимчасово  припиняють  свою  роботу  через  порушення  постачання сировиною,  комплектуючими  матеріалами.  З  цього  приводу можна наводити багато прикладів.

 

     Зрозуміло, повинні  вживатися  всі  заходи,  щоб  цього   не допускати.  Ми  не  можемо  пройти  мамо цієї дійсності,  бо вона породжує безробіття.

 

     Заслуговують також на увагу пропозиції профспілок  з  питань збільшення   тривалості   виплати   допомоги  по  безробіттю  для звільнених працівників залежно від  загального  трудового  стажу, Але,  на  наш  погляд,  введення  цих  пільг  доцільно поєднати з впровадженням особистого соціального страхування  безробіття,  як це  робиться  у  Німеччині,  Франції  та  інших  країнах.  Бо  це пов'язано з чималими додатковими витратами.

 

     9

 

     Шановні народні   депутати!   Дозвольте   також    висловити вдячність  Комісії  з  питань  економічної  реформи  і управління народним господарством  та  Комісії  у  питаннях  діяльності  Рад народних   депутатів,  розвитку  місцевого  самоврядування,  всім депутатам,  які знайшли час,  детально розглянули проект  закону, внесли цінні пропозиції.

 

     На наш погляд,  доцільно було б ввести в дію Закон УРСР "Про зайнятість населення" з 1 квітня цього року,  а розділ 4  /статті 27- 32/- з 1 липня 1991 року.

 

     Просимо Верховну  Раду  України  схвалити  проект  закону  в першому читанні. Дякую за увагу!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати!  Доповідь закінчено. Чи будуть у депутатів запитання?  15 хвилин, прошу дотримуватися регламенту на відповіді. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  головний лікар  медсанчастини  Микитівського ртутного   комбінату  /Горлівський-Микитівський  виборчий  округ, Донецька область/.  Уважаемый Виталий Сергеевич, у меня маленький вопрос.

 

     Первое. Прогнозирование безработных на 1991 год измеряется в процентах или в абсолютных числах?

 

     И второе.  Что  планируется  по  Донбассу?  Я  понимаю,  что проблема  очень  сложная,  но  нужно  ее  предвидеть уже сегодня, потому что шахты  работать  беспредельно  не  могут,  а  трудовой потенциал  на  Донбассе  весьма  высок.  Что  будет  делаться  по социальной защите шахтеров,  прежде всего в плане  этого  закона? Потому что люди потеряют не только свою

 

     10

 

     профессию, а    потеряют    профессиональные   надбавки   за опасность,  за вредность условий  вплоть  до  пенсий  и  различна доплаты.  Что  планируется  в перспективе и на завтрашний день по региону Донбасса?

 

     ВАСИЛЬЧЕНКО В.С.  Ну,  по-перше,  у своїй  відповіді  я  вже казав,  що  ми  очікуємо  мати  на  ринку  праці  близько півтора мільйона,  якщо будуть впроваджуватися ринкові відносини так,  як це вже робиться.  Але півтора мільйона безробітних не буде,  бо у нас є можливість працевлаштовувати їх в ті сфери,  які хоч  і  не дуже розвинуті,  але безпосередньо обслуговують людей, Наприклад, сьогодні ми маємо у цих  сферах  лише  24-25  відсотків  зайнятих людей,  а для того, щоб нормально їх обслуговувати, потрібно хоча б 35-40 відсотків.  В ці сфери можна направити  1,5,  а  то  й  2 мільйони  людей.  Але  головне,  що  я  хочу  підкреслити - треба перенавчатися. Ось чому й своїй доповіді я наголошував на статті, що передбачає витрати так званого "фонду зайнятості".

 

     Що стосується конкретно вугільних шахт,  то, як мені відомо, Уряд республіки не намічав ні в цьому  році,  ні  на  перспективу скорочення  видобутку вугілля.  Воно и так уже скоротилося до 165 мільйонів проти того,  що було, Отже, у найближчі два роки навряд чи  буде  вивільнення  з шахт.  Але потрібно дивитися в майбутнє, чимдалі розвивати галузі.

 

     11

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію Сергійовичу,  я прошу у  вас  вибачення, але    Черненко,   здається,   невдоволений   вашою   відповіддю. Продовжуйте  роз'яснювати  оперативніше,  щоб  надати  можливість іншим депутатам задати питання.

 

     Перший мікрофон, будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Вопрос  в  том,  что сегодня Правительство не готово решать эту проблему,  но ведь эта проблема  накапливается, как снежный ком в перспективе - через пять лет,  через десять. Но регион Донбасса не беспредельный.

 

     Вот конкретно, что намечается?

 

     ВАСИЛЬЧЕНКО В.С.  Я  вибачаюсь  за  тривалу  відповідь,   це питання  ми  проробляємо  зараз з наукою,  бо воно дуже серйозне, важливе, і двома словами відповісти неможливо.

 

     Значить, я зможу вам відповісти після цієї доповіді.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     КУРАШИК В.В.,  голова  виконкому  Кримської  обласної   Ради народних   депутатів  /Євпаторійський  виборчий  округ,  Кримська область/.  Уважаемый Виталий Сергеевич, я хочу спросить, в чем вы видите  источники  покрытия  материальных  и финансовых затрат по работе этого закона?  Сейчас все бюджеты трещат из-за дотаций.  Я не  буду  называть  цифру,  которую  мы подсчитали по Крыму,  она страшная. И это только по одной области! Где взять финансы, чтобы этот закон работал?

 

     12

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  народному  депутату  Матвієнку Анатолію Сергійовичу,  голові Комісії Верховної  Ради  у  справах молоді, після нього буде виступати депутат Македонський.

 

     МАТВІЄНКО А.С.,  голова  Комісії  Верховної Ради Української РСР у  справах  молоді  /Бершадський  виборчий  округ,  Вінницька область/. Шановні депутати, шановний головуючий! Віддаючи належне актуальності  законопроекту,  винесеному  на   обговорення,   тій великій  роботі,  проведеної  Міністерством праці та відповідними комісіями Верховної Ради, за дорученням Комісії у справах молоді, хотів  би  висловити  рад  конкретних  зауважень та пропозицій до законопроекту.

 

     При цьому постатейні правки ми передамо  авторам  і  на  них зупинятися не будемо.  Зупинюсь лише на трьох загальних питаннях, на наш погляд, найважливіших.

 

     Перше. Опрацювання законопроекту, виступ міністра викликають тривогу  - законопроект підготовлений поза орієнтацією на світові умови  ринку,  він  не  має  під  собою   науково   обгрунтованої перспективи,   яка  б  враховувала  особливості  специфіки  нашої республіки,  нашого  вибору  шляху   здійснення   економічної   і політичної реформ, З іншого боку, наш законопроект - це не зовсім вдала копія союзного закону.  Окремі  статті  взагалі  забуті,  а деякі  викладено  не  в  кращій редакції.  Союзний закон юридичне більш чіткий, мав ряд принципових положень, яких не відображено в республіканському,  це  стосується таких моментів,  як визначення зайнятого населення і  безробітних,  тлумачення  щодо  підходящої роботи, можливості праці за кордоном тощо.

 

     13

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     АРХІПОВА Г.Г.,   перший   секретар   Славутського  міськкому Компартії  України  /Славутський  виборчий   округ,   Хмельницька область/.  Шановний  Віталію  Сергійовичу!  У статті 8,  пункт 2, записано:  "Примушування  до   праці   в   будь-якій   формі   не допускається".  А  у  статті 58 Конституції України записано,  що обов'язок і справа честі кожного здатного  до  праці  громадянина Української  республіки  -  це сумлінна праця.  Чи не вступає цей пункт у протиріччя із статтею 58 Конституції?

 

     ВАСИЛЬЧЕНКО В.С.   Не   вступає,   тому   що   обов'язок   і примушування - це різні речі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ГРИНІВ Є.А., голова Львівського обласного комітету народного контролю /Дрогобицький виборчий округ,  Львівська область/.  Ви у своїй доповіді сказали:  головне - досягти морального задоволення від виконуваної праці.  Ринкові відносини, у тому числі і ринкові відносини у сфері праці мотивуються іншим:  сенс - це доцільність і раціональна корисність.  Отже,  ви керувалися,  розробляючи цей законопроект,   новими,   ринковими  відносинами  чи  тим  старим принципом, записаним у моральному кодексі будівника комунізму?

 

     14

 

     ВАСИЛЬЧЕНКО В.С. Ми користувалися тим, що ви сказали, і я не вбачаю протиріччя між цими формулюваннями.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О.,    генеральний    директор    виробничого молочного   комбінату   "Придніпровський",   м.   Дніпропетровськ /Індустріальний   виборчий   округ,   Дніпропетровська  область/. Уважаемый товарищ Министр!  Один  из  главных,  я  думаю,  мощных рычагов  защиты  нашего  населения,  особенно  от безработицы,  - сокращение рабочего дня женщин и продление послеродового отпуска, что позволит больше загрузить остальную часть населения. Работало ли ваше министерство вот в этом направлении,  и  есть  ли  у  вас какие-то предложения по защите женщин и материнства?

 

     ВАСИЛЬЧЕНКО В.С.  Конкретно  в  цьому проекті про скорочений робочий день не йдеться.  Але такі розробки ми вже маємо,  і можу вас ознайомити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ЗБІТНЄВ Ю.1.,   заступник   голови  Комісії  Верховної  Ради Української РСР у справах молоді /Гагарінський виборчий округ, м. Київ/.  Шановний Віталію Сергійовичу!  Ви досить вдало зауважили, що багато підприємств На Україні знаходяться на грані зупинки,  а окремі   вже   зупинилися.   Як  свідчать  деякі  засоби  масової інформації, це відбувається

 

     15

 

     через безвідповідальність  центрального  Уряду  і,  можливо, деякі укази Президента.  Тому я вас хочу запитати: при здійсненні цього закону,  який передбачає величезні  фінансові  затрати,  чи розраховуєте  ви  на  допомогу  Москви і як ви при розробці цього закону врахували міжнародний досвід?

 

     ВАСИЛЬЧЕНКО В.С.  Перше запитання. Я прошу депутатів скоріше прийняти  цей  закон  для  того,  щоб  ми мали правові основи для витрат на ці цілі.  Бо,  як вже я казав,  проект цього закону був надісланий вже чотири місяці тому.

 

     По-друге. Досвід  ми  врахували.  Наші  товариші  були  і  в Німеччині,  і у Франції,  ми зібрали через Міжнародну організацію праці  багато положень,  багато аналогічних законів і враховували все, що підходить до наших умов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ВЛОХ О.Г.,  завідуючий   кафедрою   Львівського   державного університету імені І.Франка /Ленінський виборчий округ, Львівська область/.  Шановний Віталію Сергійовичу!  Хочу загати  питання  з приводу   молодих   спеціалістів.   Відомо,  що  набір  студентів відбувався  в  умовах  планового  господарства,  а  розподіл   їх відбуватиметься  в  умовах  ринкової системи.  В результаті цього молоці спеціалісти виявляються  зайнятими,  не  розподіленими  на роботу.  У  вашому  проекті  нічого  не  передбачено  з приводу - соціального  захисту  випускників  вузів,  молодих  спеціалістів. Прошу  дати  відповідь:  як  ви  уявляєте  собі  вирішення  цього складного питання?

 

     16

 

     ВАСИЛЬЧЕНКО В.С.  Я не перелічив  всі  категорії,  які  дуже важко працевлаштувати.  Але для них передбачається до 5 відсотків робочих місць.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     БОНДАРЧУК А.І., власний кореспондент газети: "Голос України" по  Волинській  області  /Горохівський виборчий округ,  Волинська область/, Я б хотів в сказати про загальний недолік цього проекту

- те, що ви винесли його на обговорення без механізму реалізації. Це - одне.  І друге:  які є гарантії,  що цей закон, якщо ми його приймемо,   буде   реалізований   на   підприємствах  всесоюзного підпорядкування?  Адже ми бачимо,  як зараз  буквально  топчуться наші  постанови  і  закони,  які  приймаються центром.  Конкретне запитання:  чи є гарантія,  що він працюватиме  на  підприємствах всесоюзного підпорядкування?

 

     ВАСИЛЬЧЕНКО В.С.  Гарантією,  що закон діятиме,  є державний суверенітет України і економічна її самостійність, а також те, що Верховна   Рада   прийняла   зміни   до  Конституції  Української Радянської Соціалістичної Республіки на минулій сесії.

 

     Що стосується перший частини, будь ласка повторить.

 

     БОНДАРЧУК А.І. Немає механізму реалізації.

 

     ВАСИЛЬЧЕНКО В.С.  Я у своїй доповіді  сказав,  що  механізми реалізації має понад 30 різних положень, які затверджуються Радою Міністрів і Міністерством праці. Деякі з них 4 чи 5, я перелічив.

 

     Тепер цей механізм у стадії розробки. І якщо буде схвалено у першому читанні цей закон то мабуть розробка його

 

     17

 

     бо ми не можемо,  скажімо,  35 положень розробити,  і все це робиться з наукою,  а потім не врахувати те,  що буде сьогодні на другому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  ви  відповідали на це запитання.  Перший мікрофон.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань  культури  та духовного відродження /Ватутінський виборчий округ, м. Київ/. Нас дуже цікавить питання соціальної захищеності працівників  культури,  яких  чекає  масове безробіття.  Ми маємо сьогодні абсолютне скорочення в зв'язку з переходом до ринку всіх підприємств   культури.   Закрито   позавчора   наказом  міністра український відеоцентр,  який єдиний вилузав подібну продукцію на Україні.  Люди  вигнані на вулицю без жодних соціальних гарантій. Чи прораховано все це,  чи знайде це відбиток у законі?  І друге. Ми  продукуємо колосальну кількість випускників театральних вузів та інших вузів культури,  і вони йдуть у запланове безробіття. Чи маємо ми тут все-таки якусь перспективу? Як ви на це дивитесь?

 

     ВАСИЛЬЧЕНКО В.С. Значить, перше. Безробіття діячів культури, якщо воно буде,  підпадає під ті статті закону, які у вас є і які будуть  доопрацьовані  з урахуванням сьогоднішнього і майбутнього обговорень,  що  ж  стосується   того,   що   люди   вже   стають безробітними, то ще раз звертаюся з проханням швидше прийняти цей закон.

 

     18

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  сідайте, будь ласка. Письмові запитання? Відповідайте на письмові.

 

     ВАСИЛЬЧЕНКО В.С. "Сколько насчитывается сегодня в республике безработных?"

 

     Количества безработных  по  республике  я  сегодня  не  могу назвать   по  той  простой  причине  что  мы  статус  безработных определили  только  этим  законом.  Но  не   занятых   в   сферах общественного  производства  сегодня  по различным причинам около 300 тысяч человек, 270 тысяч с чем-то.

 

     "Чи буде діяти цей закон,  якщо не  буде  ринку  і  ринкових відносин?   Якщо   ж  буде..."  Дуже  нерозбірливо  написано,  не розберу... Якщо не будуть діяти ринкові відносини?

 

     Ринок взагалі не може бути без ринку праці. Якщо буде ринок, то буде й ринок праці,  якщо буде ринок праці,  то для нього ми й прийматимемо цей закон.  На другу частину  запитання  я  не  хочу гаяти часу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат,  який  задав це запитання,  підійде і в робочому порядку з'ясує. Далі.

 

     ВАСИЛЬЧЕНКО В.С.  "Які  передбачаються   служби   на   рівні області,  району  з питань працевлаштування в 1991 році?  Скільки коштів виділено на їх утримання?"

 

     19

 

     Передбачується створити обласні центри  зайнятості,  далі  - міські і районні центри зайнятості.  Може, десь будуть міжрайонні

-це залежить від конкретної кон'юнктури, від конкретної ситуації. Скільки на них витрачається коштів?

 

     Я вам  скажу  точно.  Ми  повинні  на  цю справу виділити 95 мільйонів карбованців - це на все,  в тому числі і на обладнання, і  на  закупівлю  відповідної  техніки  /бо без техніки роботи не буде/  а  також  на  придбання  приміщень,  капітальні   ремонти, комп'ютеризацію цієї служби.

 

     "Когда и  каким  нормативным  документом  будет предусмотрен сокращенный рабочий день для женщин?"

 

     Я сказав,  що ми зараз працюємо  над  цим  питанням  і  тому конкретну відповідь я можу дати депутату, який задав запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  співдоповіді з цього питання надається  Петрову  Віктору  Михайловичу,  голові  підкомісії   у питаннях  зайнятості  населення  Комісії  у  питаннях  соціальної політики та праці. Скільки вам потрібно хвилин?

 

     ПЕТРОВ В.М. директор Лубенського заводу лічильних машин /Лубенський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати, шановна президіє!  Урядовий законопроект про зайнятість населення  розглядався в декілька комісіях Верховної Ради.  За їх дорученням я прошу підтримати цей законопроект і  взяти  його  за основу   в   першому   читанці,  оскільки  в  ньому  є  достатньо законотворчих норм і  положень,  що  відкривають  на  перспективу відповідний  правовий  простір для функціонування цивілізованого, соціально захищеного ринку праці в республіці.

 

     20

 

     Для конструктивного обговорення цього  документа,  на  думку членів  комісії,  слід  переглянути  ряд  застарілих  теоретичних висновків.  Зокрема,  протиставлення в теорії і практиці  процесу вивільнення   робочої   сили   та   повної   зайнятості,  ганебне замовчування самого терміну "безробіття" на довгі роки  затримали внесення   в  господарський  механізм  відповідних  елементів  та уточнень,  що  необхідні  для  реалізації  в  умовах  об'єктивних економічних   законів   поділу   та  зміни  праці.  Ви  прекрасно розумієте,  що з перспективою переходу  економіки  республіки  на ринкові  відносини  очікується  суттєва  зміна  ситуації на ринку праці.  Під тиском розвитку нових форм  організації  виробництва, його   структурних   змін   об'єктивно   відбудеться  активізація вивільнення працюючих,  Відомо,  що вже зараз в окремих  регіонах республіки протиріччя між наявністю робочої сили і попитом на неї загострюється. Інакше кажучи, у нас уже існує безробіття.

 

     За даними  Держкомстату   республіки   кількість   тимчасово непрацюючого населення,  яке за методикою Міжнародної організації праці може бути віднесене  до  категорії  безробітних,  становить майже 300 тисяч чоловік. З часом ця цифра може не лише подвоїтись чи потроїтися,  а бути і значно  більшою.  Ось  чому  запобігання масовому  безробіттю  стає  одним  із  найважливіших економічних, соціальних та політичних завдань.

 

     Нам потрібна активна політика  в  сфері  зайнятості,  яка  б включала   адекватний   соціальне   орієнтованому  ринку  гнучкий механізм   перепідготовки   та   перерозподілу   робочої    сили, регулювання  широкого спектру відносин на ринку праці.  При цьому ми керувалися тим,  що  одним  із  вихідних  важелів  регулювання такого  ринку  є  система  і  принципи виплат допомоги населенню, пов'язаних із безробіттям та працевлаштуванням.

 

     21

 

     Повністю або частково про це йдеться в статтях 5,  15, 19, з 23  по  26  проекту.  Тому і під цим кутом зору комісії Верховної Роди розглядали та оцінювали його.  Досить сказати, що редакційні зміни  та  доповнення внесено до більшості статей.  І це,  на мій погляд, логічно. Адже прецеденту створення такого закону ми ще не мали.   Привнесено   думки,  досвід  господарників,  управлінців, вчених,  депутатів.  Крім того,  за нашим проханням проект Закону УРСР   про   зайнятість  населення  пройшов  експертизу  в  п'яти департаментах Секретаріату Міжнародної організації праці в Женеві

-   в  департаментах  зайнятості,  трудових  відносин,  галузевої діяльності,  професійної підготовки кадрів,  міжнародних трудових норм.  Суттєвих зауважень до тексту немає, але деякі рекомендації будуть,  безумовно,  враховані при підготовці закону  до  другого читання.

 

     Водночас повинен доповісти, що в процесі роботи нам довелося майже  по   кожній   третій   нормі   вдаватися   до   вироблення узгоджувального  варіанту  між  членами  комісій,  представниками Уряду і Ради федерації незалежних профспілок України.

 

     Принципові протиріччя,  як і очікувалося, виникли з основних пекучих позицій - розмірів допомоги і термінів їх виплати, статті з 24 по 28.

 

     Варіант профспілок статті 24,  що на сторінці 12,  на період професійної  підготовки  та  перепідготовки  не зайнятих громадян пропонує їм виплачувати стипендію у розмірі середньої  заробітної плати за останнім місцем роботи, а урядовий - 75 відсотків її для тих,  хто має дітей або інших утриманців,  і 50 - тим,  у кого їх немає.  Загальний  розмір  таких  виплат  не  повинен бути меншим мінімальної зарплати, в тому числі і для осіб, які шукають роботу вперше.

 

     22

 

     Думки членів  комісії теж розійшлися.  Емоційно ми схилялися на бік більш щедрої  пропозиції  профспілок  і  частково  знайшли компромісне  рішення  щодо  випхати стипендії в розмірі середньої заробітної  плати  за  попереднім  місцем  роботи  лише  для  тих працівників,  які звільняються в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.

 

     У решті випадків треба рахуватися з реаліями: враховувати не лише  потреби,  а  й  можливості  економіки  у  кожній конкретній ситуації. Тому більшість із нас висловилась за урядовий варіант з вказаною поправкою.

 

     Чим ми  ще  керувалися?  Справа в тому,  що в інших випадках виплата людям стипендії в розмірі середньої зарплати за період їх перепідготовки  40  підвищення кваліфікації не в дійовим стимулом до праці і в перспективі.  Про це  свідчить  і  світовий  досвід. Зрозуміло,  що  в  даному  разі  мова  повинна  йти не просто про державну філантропію,  а про створення цим людям як  економічних, так  і  психологічних  стартових умов для виходу на більш якісний рівень праці, а відповідно і заробітку.

 

     Суттєві розбіжності комісій,  Уряду і профспілок  були  щодо статті  26  проекту  стосовно  розмірів  допомоги  по безробіттю. Визначаючи в законопроекті верхню його межу,  комісія  вважав  за потрібне пункт "а" продовжити положенням про те,  що максимальний розмір допомоги по безробіттю не  повинен  бути  вищим  середньої заробітної плати, що склалася в республіці.

 

     Комісія також    підтримала   пропозицію   профспілок   щодо визначення категорії безробітних,  стаття 3.  У зв'язку з цим  ми запропонували  внести доповнення в пункт 1 цієї статті,  де після слів:"...визнані   в   установленому    порядку    безробітними", записати:"... які не мають

 

     23

 

     інших передбачених   чинним   законодавством   доходів,   що перевищують розмір мінімальної заробітної плати".

 

     Ще важливий  момент.  У   проект   рекомендовано   додатково включити  з принципово новим змістом статтю про особливі гарантії працівникам,  які  втратили  роботу  в  зв'язку  із   змінами   в організації виробництва і праці.

 

     Скажу також,  що  ми  врахували  думки  багатьох людей,  які висловлювалися  за  надання  в   умовах   безробіття   права   на достроковий вихід на пенсію. В проекті передбачається: за півтора року до настання пенсійного віку.

 

     Інше суттєве  доповнення  передбачає,  що  для  підприємств, установ    та   організацій,   які   проводитимуть   перенавчання вивільнених  працівників  у  зв'язку  із  змінами  в  організації виробництва  та  праці,  при  обчисленні  податку з прибутку сума балансового прибутку зменшується на розмір витрат,  пов'язаних  з організацією професійної підготовки таких працівників.

 

     Повинен поінформувати вас і про те,  що в процесі роботи над проектом схвалено пропозицію профспілок про виплату не  менше  75 відсотків   установленої  законодавством  мінімальної  заробітної плати для тих,  хто шукає роботу вперше. Замість 50 відсотків, що пропонується Урядом.

 

     Тепер кілька   слів   про  державну  службу  зайнятості.  Ми вважаємо,  ще її функції в проекті передбачаються такими, що вона в  змозі  буде  забезпечити  соціальний  захист трудівників,  які потраплять у задушливу клітку безробіття.  Але і  під  цю  службу необхідно підвести міцну господарську і правову основу.  Депутати наполягли,  на тому,  щоб при цьому вага асигнувань  у  державний фонд сприяння зайнятості населення з республіканських та місцевих бюджетів становила не до

 

     24

 

     трьох відсотків,  як передбачено проектом /стаття 22,  пункт 2/  а  не менше трьох відсотків.  До речі,  видатки на аналогічні цілі в Швеції  6-7  відсотків,  в  Данії  5,5,  в  Фінляндії  3,7 відсотка.

 

     Аналізуючи пропозиції щодо норм різних виплат,  пов'язаних з безробіттям,  щодо  джерел  їх  фінансування,  сьогодні   важливо наголосити, що в питаннях необхідно бути реалістами. Тут нічим не буде виправдана видача з  нашого  боку  таких  векселів,  які  не можуть  бути  оплачені  через  скрутний економічний та фінансовий стан.  В  зв'язку  з  цим  викликає  стурбованість  і  те,  що  в перехідний до ринку період ми не повністю підготовлені до надання роботи за особистим вибором вивільнюваних працівників,  Це  видно уже  сьогодні  на  прикладі  Західної  України,  Донбасу та інших регіонів, де є зайва робоча сила. Потрібна компетентна оперативна служба  зайнятості,  її  створення  розпочалося є грудні минулого року у відповідності з постановок Ради Міністрів республіки, і ми сподіваємося,  що  Рада  Міністрів терміново надасть цю необхідну допомогу  в  створенні  і  зміцненні  матеріально-технічної  бази служби зайнятості.

 

     Ну, наприклад,   за  розрахунками  ця  служба  потребує  750 комп'ютерів,  а має зараз  лише  18.  А  виконкоми  місцевих  Рад нададуть  необхідні  приміщення  для установ служби зайнятості на місцях.

 

     І ще декілька зауважень щодо законопроекту і того, що ним ще не вдалося поки що реалізувати в процесі роботи над ним.

 

     Насамперед констатувати,  що  ряд  розділів  у  формулюванні носять  занадто  загальний,  декларативний  характер  /наприклад, розділ  другим - право громадян на зайнятість/ і не мають чіткого юридичного змісту в межах  цього  закону.  Наприклад,  в  проекті декілька   разів   використовується  поняття  "суспільне  корисна діяльність"

 

     25

 

     значення якої значно ширше змісту проекту.

 

     Хочу, щоб народні депутати знали також про те,  що в процесі обговорення  виникало  питання  стосовно  неповного  врахування в проекті окремих вимог Конвенції МОП N 168 про сприяння зайнятості і  захист від безробіття.  Йдеться,  зокрема,  про статтю 18,  де зазначається,  що  коли  в  законодавстві  країни  встановлюється визначений  строк  для виплати допомоги по безробіттю,  то він не повинен перевищувати семи днів.  У нас у статті 27 запропонований десятиденний  термін,  але  це відхилення не є перепоною на шляху майбутньої ратифікації Україною згаданої Конвенції,  тому що вона допускає два відхилення.

 

     Обійшов мовчанням  урядовий  проект  таку  глобальну для нас проблем,  якою стала прописка.  Погодьтеся,  що  її  існування  з ринком  праці  та  рингом  житла буде виглядати навіть абсурдним. Спробуй же влаштуватися  в  іншому  місті,  регіоні  на  вакантне місце,  якщо в тебе перед тим вимагають штамп у паспорті,  в його можна отримати, коли маєш роботу.

 

     Відоме замкнене  коло,  яке  ще  ніким  не  розірване,  хоча розмови  з  цього приводу точаться не один рік.  Також абсурдом я вважаю плату за трудові ресурси,  про що неодноразово  говорив  з цієї  трибуни.  Порівняйте проголошуване в законопроекті сприяння створенню нових робочих місць  і  оцю  відому  плату  за  трудові ресурси.

 

     Ще одне питання, про яке не можна зараз не сказати. Багатьох громадян республіки цікавить, як в умовах ринкової економіки буде забезпечуватись  обмін  трудовими  ресурсами з іншими країнами і, зокрема,  міграція нашої робочої сили. Про це йдеться в статтях 8 і  9 даного законопроекту.  На жаль,  конструктивно вирішувати ці питання республіка ще не може.  Очевидно, нашим службам слід було б

 

     26

 

     більш інтенсивно приступити до такої роботи. При цьому треба мати на увазі,  що у відповідності з міжнародною  практикою  буде введено  ліцензування  еміграції,  тобто  в'їзду,  виїзду робочої сичи. При цьому ліцензії повинні отримувати лише ті інофірми, які зможуть забезпечувати соціальний захист виїжджаючих працівників і дадуть нам повну інформацію про наймача,  умови праці та  оплати, життя наших громадян за кордоном, У цьому плані потрібно подумати про створення державної служби захисту  інтересів  робітників  та емігрантів з України, як це передбачено конвенцією мов.

 

     Шановні депутати!  Закон про зайнятість - документ особливої властивості та звучання,  адже від безробіття у наш тривожний час не застрахований ніхто - ні робітник,  ні міністр.  І наше з вами завдання виробити такий законодавчий  акт,  який  би  максимально стояв   на  захисті  ладний,  не  залишив  її  наодинці  з  усіма проблемами,  що неодмінно постануть перед  нею  в  умовах  ринку. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я   бачу,   є   депутати,   які  бажають  задати запитання, Перший мікрофон.

 

     ЗБІТНЄВ Ю.І.  Шановний доповідачу! Ви, колега по парламенту, тільки  що зробили доповідь,  в якій розкритикували цей же закон, вказали, ще тут дуже багато абсурдів, і я особливо вас підтримую, Вважаю, то не слід його брати на свої плечі, а віддати на доробку Раді Міністрів.  Тому я вас хочу ще раз запитати.  Скажіть,  будь ласка, ви тільки що сказали, що тут дуже багато абсурдів, чому ви говорите, що його треба прийняти?

 

     ПЕТРОВ В.М. Вибачте, абсурд не в цьому документі, В цьому

 

     27

 

     документі написано в основному все правильно. Але ми повинні мати  на  увазі,  що  коли  ми  будемо  приймати  цей  закон,  то паралельно з ним ми повинні вдосконалити й Інші законодавчі акти, які діють на Україні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     БОЙКО І.Г.,   заступник   голови   Комісії   Верховної  Ради Української РСР  у  справах  ветеранів,  пенсіонерів,  інвалідів, репресованих,    малозабезпечених   і   воїнів-інтернаціоналістів /Кам'янсько-Дніпровський виборчий округ,  Запорізька область/. Ви знаєте,  на  кожному  засіданні  комісії  в усіх тих законодавчих актах,  які проходили,  які,  мабуть,  будуть проходити  стосовно роботи на підприємствах інвалідів,  ми добивалися і не безуспішно 5 процентів квоти бронювання робочих  місць.  І  вже  я  бачу,  в деяких актах проходить ця квота. Але сьогодні, читаючи цю статтю, я бачу,  що в ній під ці 5 процентів,  крім інвалідів,  увійшли і молодь,  і люди похилого віку. Стаття не чітка, тому що на всі ці категорії дано 5 процентів бронювання робочих місць.

 

     Скажіть мені,  будь ласка,  правильно це чи ні? Ми ж розмили ні всі категорії.

 

     ПЕТРОВ В.М.   По-перше,   щодо  молоді.  Я  вважаю,  що  при підготовці до другого читання треба буде більш конкретно  сказати про  гарантії тим хто шукає роботу вперше /під цю категорію якраз і буде попадати в значній мірі молодь/, а також про гарантії тим, хто шукає роботу після здобуття освіти та професійної підготовки.

 

     28

 

     По-друге, в  розрахунки,  що  оцієї  норми,  квоти  в  п'ять відсотків достатньо для тих категорій населення,  які  потребують соціального захисту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     КОЗЯРСЬКИЙ Б.І., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки  /Червоноградський  виборчий округ,   Львівська   область/.   Шановний  співдоповідачу!  Прошу сказати,   чи   в   новому   законі   буде   поширюватись    така несправедливість стосовно учителівпенсіонерів,  які працюють?  Чи будуть їм платити тільки половину пенсії,  в  той  час  як  іншим категоріям   пенсіонерів,   які   працюють,  виплачується  пенсія повністю?

 

     ПЕТРОВ В.М.  Це не норма цього закону,  це норма  пенсійного законодавства.  Норма  цього  закону - це лише введення умов,  за яких люди можуть виходити на пенсію раніше,  ніж  це  встановлено законодавством.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пёрший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый Виктор Михайловичі У меня такой вот деликатный вопрос,  и связан  он  с  последним  абзацем  в  вашем выступлении,   с   миграционными  процессами.  Когда  на  Украину возвращается тот,  кто когда-то куда-то из  нее  уехал,  и  потом возвращается  он  сюда,  оказавшись  где-то там безработным,  это понятная причина.  А вот,  скажем,  сейчас на Украине порядка 300 тысяч людей не занятых,  ну,  есть же у нас регионы,  которые уже имеют миллионы не занятых.

 

     29

 

     И если этот поток начнет к нам сюда направляться, не кажется ли  вам,  что  нужно  четко  в  этом  законе написать,  кто может приехать?

 

     ПЕТРОВ В.М.  Я нагадаю,  коли  ми  приймали  Декларацію  про державний   суверенітет   України,   то  там  було  записано,  що республіка при  потребі  регулює  міграційні  процеси,  і  це,  я вважаю, теж норма іншого законодавства.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.,  голова  Чуднівської  районної  Ради  народних депутатів, перший секретар Чуднівського райкому Компартії України /Любарський   виборчий   округ,  Житомирська  область/.  Шановний Вікторе Михайловичу!  На нашу думку,  в проекті закону не  зовсім чітко   передбачено   вирішення   питань   зайнятості  сільського населення,  людей,  які  мають  кваліфікацію,   але   не   можуть використати свої трудові зусилля з тієї причині, що немає робочих місць,  або ж ці місця не забезпечені технічними засобами. І ще я просив  би  вас  дати  роз'яснення  з  приводу статті 29.  Цитую: "підходящою   вважається   робота,   що   відповідає   освіті   і кваліфікації  працівників,  надається  в  тій  же місцевості,  де проживає працівник".  Нам відомо,  що в населеному пункті  можуть бути  кваліфікації  різні,  які не використовуються на місці.  Це може бути і вчитель, який не має місця роботи в школі, і медичний працівник, і шофер, і інші.

 

     Що в  даному  конкретному випадку можна вважати "місцевістю, де проживає працівник"?  Територію населеного пункту, сільради чи територію району? Взагалі над цим формулюванням, я вважаю,

 

     30

 

     є сенс подумати. Можливі й інші варіанти, але їх треба чітко висловити. З цим я погоджуюсь.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     КОРОБКО М.І.,    науковий     співробітник     Криворізького науководослідного  гірничорудного інституту /Тернівський виборчий округ,  Дніпропетровська область/.  Шановний Вікторе Михайловичу! Стаття 28 передбачає відкладення виплати допомоги по безробіттю у зв'язку із  звільненням  за  винні  дії  працівника  в  трудовому колективі.  Мені  здається,  що  це формулювання не досить вдале, навіть у граматичному розумінні,  Скажіть,  будь ласка,  що це за поняття  "винні дії"?  І чи мав право потерпілий,  так би мовити, оскаржувати це в судовому порядку?

 

     ПЕТРОВ В.М.  Справа в тому,  що цей законопроект  готувався, так  би  мовити,  на фоні змін і доповнень до Кодексу законів про працю,  який уже розглядався в першому читанні.  І в отих  змінах тоді  пропонувалося  таке формулювання "звільнення за винні дії в колективі".

 

     Але я можу поінформувати,  що до другого  читання  готується вже  дещо  інше формулювання,  отже,  наш законопроект ми повинні привести до відповідного вигляну.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/. Я уже неоднократно говорил о том, что каждый проект закона, который выносится на обсуждение, должен

 

     31

 

     обусловливаться стоимостью.     Потому     что    все    эти законодательные  акты  приходится  реализовать  нам  на   местах. Поэтому первый вопрос: сколько стоит? Дальше - вопрос о механизме реализации этого закона.  И вообще,  способны ли  на  сегодняшний день министерства реализовать этот закон с момента принятия?

 

     ПЕТРОВ В.М.  Извините,  я  должен  сказать,  что  министр на аналогичные   вопросы   уже   отвечал.    Ведется    определенное прогнозирование. Чтобы ответить, сколько этот закон будет стоить, мы должны просчитать различные варианты.

 

     Например, недавно приняты Основы союзного  законодательства, Но   ним  установили  на  этот  год  условия  выплаты  помощи  по безработице. Наличие трудового стажа в течение предыдущего года - 36 недель,  а не 12.  То есть это сделано для того,  чтобы отсечь категорию лиц,  которые вообще никогда до этого не  работали,  но сейчас могут воспользоваться нашей нормой в 12 недель.

 

     Расчеты ведутся,   с  этими  расчетами  мы  знакомы.  Однако должен, к сожалению, отметить, что наша действительность зачастую эти  расчеты  перечеркивает.  Могу  высказать свое личное мнение. Этот  закон  может  действовать  лишь  тогда,  когда  мы   сможем приостановить  кризисные  явления,  которые  наростают  сейчас  в республике.  Ведь все  прекрасно  знают,  что  из-за  перебоев  в снабжении,  разрывов  связей  между  предприятиями  появляется та безработица, о которой мы раньше и думать не могли.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     32

 

     ВЛОХ О.Г. Шановний Вікторе Михайловичу, я хотів би запитати, чи може бути реалізований цей закон без закону про громадянство?

 

     ПЕТРОВ В.М.  Я думаю, що він може бути реалізований, тому що на самому початку цього закону зазначено:  "Зайнятість  громадян, які   проживають   на   території   України..."  Під  громадянами розуміються й громадяни інших держав.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ЛИСЕНКО А.О., директор Чернігівського виробничого об'єднання "Хімволокно"  імені  50-річчя  Великої  Жовтневої  соціалістичної революції /Новозаводський виборчий округ,  м. Чернігів/. Шановний Вікторе Михайловичу! Стаття 3: "Безробітними визнаються громадяни працездатного віку,  які.." далі пропускаю,"...не мають заробітку через неможливість одержати підходящу роботу". А стаття 28: "Якщо громадянин двічі відмовився від запропонованої підходящої роботи, то  йому  відкладають  лише  виплату допомоги по безробіттю".  Чи можна такого громадянина відносити до категорії безробітних, якщо двічі відмовився від підходящої роботи?

 

     ПЕТРОВ В.М.  Безумовно,  можна,  якщо  виплата допомоги йому буде відкладена на 3 місяці, потім все ж таки буде виплачуватися.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     33

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В., член Комісії Верховної Ряди Української РСР у закордонних   справах  /Пролетарський  виборчий  округ,  Донецька область/.  Виктор Михайлович! Вы частично коснулись темы, которая меня  интересовала.  Это  возможность  частично избежать вреда от безработицы,  вывезя рабочих,  излишек рабочей силы за границу. В тех случаях,  когда будут наблюдаться резкие всплески безработицы в городах при закрытии шахт или заводов.  Как  вы  считаете,  кто должен организовать это дело?  Профсоюзы,  местные Советы? Ведь у нас вряд ли будет  возможность,  чтобы  люди  в  частном  порядке свободно  выезжали  и  въезжали,  это  опасно  и  для нас,  и для заграницы.

 

     ПЕТРОВ В.М.  Безусловно,  этот законопроект  и  предполагает создание    государственной    службы   занятости,   которая   бы регулировала  все  эти  процессы.  Помимо  этого  здесь   же,   в законопроекте  записано,  что  государственная  служба занятости, получая информацию за  шесть  месяцев  о  предполагаемом  крупном высвобождении  работников,  может  за  счет  своих  средств  этот процесс растягивать на достаточно  длительный  период,  чтобы  не было разового, так сказать, массового увеличения безработных.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     БУДЬКО В.С.,   голова  Народицької  районної  Ради  народних депутатів, перший секретар Народицького райкому Компартії України /Малинський виборчий округ,  Житомирська область/.  Мене цікавить стаття б,  де написано:  "Держава забезпечує  додаткові  гарантії працездатних громадян, які потребують соціального захисту" і далі за текстом.

 

     34

 

     Так у мене  ось  таке  питання:  який  все-таки  передбачено соціальний захист для тих громадян, які відселилися з забрудненої зони і роками не можуть влаштуватись на роботу через те,  що  при будівництві нових населених пунктів її практично немає.

 

     ПЕТРОВ В.М.   По-перше,  це  ситуація  явно  ненормальна,  а спричинилась вона тому,  що не було державної служби  зайнятості, державних програм сприяння зайнятості.

 

     А по-друге,  у  проекті  закону  записані  гарантії  виплати середнього заробітку на час професійної перепідготовки і т.д. Все це законом передбачено.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ЗІНЧЕНКО А.Л.   Шановний  Вікторе  Михайловичу!  Я  все-таки незадоволений відповіддю на поставлене питання.

 

     У розрізі проекту закону - якою буде доля  дев'ятикласників, восьмикласників,  семикласників, які підуть зі школи на цей ринок праці? Будь ласка.

 

     ПЕТРОВ В.М. По-перше, давайте проаналізуємо. Ми говоримо, що безробітні - це громадяни працездатного віку. То ми повинні есе ж таки визначитися відносно цього терміні.

 

     35

 

     І по-друге.  Я вважаю,  що ми до  другого  читання,  мабуть, повинні десь окремо в цьому законі записати гарантії для тих, хто шукав роботу вперше після  закінчення  навчання  або  професійної підготовки. Десь в окремому розділі.

 

     ЗІНЧЕНКО А.Л. Оце важливо. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,    начальник   відділу   Романського   заводу автоматичних  телефонних  станцій  /Роменський  виборчий   округ, Сумська   область/.  Виктор  Михайлович,  вы  правильно  очертили замкнутый круг:  рабочие  места,  прописка.  Но  -  после  вашего выступления, к сожалению, я не увидел решения. Есть ли у комиссии предложения, как решить этот вопрос?

 

     ПЕТРОВ В.М. Я думаю, что этим мы должны заняться совместно с Комиссией по вопросам законодательства и законности,  так как эти вещи   регулируются   решениями   Министерства   внутренних   дел Советского Союза, Вы знаете, что Комитет конституционного надзора Советского Союза признал все эти секретные акты недействительными до тех пор,  пока они не будут опубликованы в широкой печати.  Мы должны с ними подробно ознакомиться. Я повторяю, безусловно, этот вопрос требует решения.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     36

 

     ВИНОГРАДСЬКИЙ М.П.,  начальник Ленінського районного відділу внутрішніх  справ  м.  Миколаєва  /Ленінський   виборчий   округ, Миколаївська область/. Виктор Михайлович! Принятие данного закона потребует  изменения  в  целом  и  другого  законодательства,   в частности уголовного, трудового.

 

     Что имеется в виду?  Например, вопрос борьбы с тунеядством в уголовном законодательстве.

 

     Второй вопрос. Если мы говорим о рынке труда, то должно быть предоставлено   право  наниматься  за  границей,  продавать  свою рабочую силу.  Это должно быть тоже записано здесь или  в  другом законе, который одновременно должен утверждаться.

 

     Как вы на это смотрите?

 

     ПЕТРОВ В.М. Прошу прощения, но здесь все записано, то, о чем вы говорили.

 

     ВИНОГРАДСЬКИЙ М.П.  Это  связано  с  правом.  Можете  ли  вы сегодня выехать и свободно продать свою рабочую силу в Англии, во Франции и так далее?

 

     ПЕТРОВ В.М. Если говорить конкретно о сегодня, то, очевидно, уже нет, потому что те страны, испуганные такой перспективой, уже приняли у себя соответствующие изменения в законодательстве.  А в принципе   -   да,   здесь  же  написано.  Статью  4  прочитайте, пожалуйста.

 

     ВИНОГРАДСЬКИЙ М.П. Оно должно быть документировано.

 

     ПЕТРОВ В.М. А относительно добровольности выбора труда - да, действительно,   в   той   части   проект   закона  соответствует международным

 

     37

 

     нормам.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Выплата пособия  по  безработице предусмотрена  в  размере  50  процентов  от  заработной платы на последнем месте работы.

 

     Первое. Считаете ли  вы  это  социально  справедливым?  Люди получают   за   свой  труд  плату  в  соответствии  с  трудом,  а безработные получают именно пособие.  И предыдущий труд никакого, мне кажется, влияния на это не должен оказывать.

 

     И второе.  Не  кажется ли вам,  что было бы лучше пособие по безработице устанавливать  исходя  из  минимального  прожиточного уровня.  И  нет  ли смысла в этом же законе установить,  как этот минимальный прожиточный уровень должен рассчитываться?

 

     ПЕТРОВ В.М.  Я  начну  о   вашего   последнего   вопроса   - относительно  минимальной  заработной платы,  Я уже говорил,  что имеются определенные Международной организацией труда  система  и принципы   расчета   минимальной   заработной   платы  на  основе минимального  потребительского  бюджета.   А   этот   минимальный потребительский   бюджет   рассчитывается  на  оснований  корзины потребителя.

 

     Надо ли связывать размер помощи по безработице с  предыдущей заработной платой?  Я считаю, что это правильно, особенно для тех лиц,  которые  стали  безработными  в  связи  с   изменениями   в организаций  труда.  То,  о  чем мы говорили:  сокращение штатов, ликвидация или реорганизация предприятий и так далее.  Я  считаю, что это, безусловно, правильно.

 

     38

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще одне запитання. Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО І.Д., директор Артемівського машинобудівного заводу "Победа труда" /Артемівський виборчий округ, Донецька область/. У меня  один  вопрос.  Скажите,  как относятся наши республиканские профсоюзы к этому закону и считаете ли вы нужным,  чтобы  сегодня кто-то  из  представителей  профсоюзов  выступил здесь и высказал свое отношение к этому очень важному закону.

 

     ПЕТРОВ В.М.  Считаю ли я нужным,  чтобы они  выступили?  Это право  самих  профсоюзов,  как  они  сочтут нужным.  Но я в своем докладе несколько раз сказал,  что вся работа над  законопроектом велась в очень тесном контакте с ними.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Ви  відповіли  на  це  запитання,  а  з побажанням депутата Марченка ми відкриваємо обговорення і першому надаємо  слово  депутатові  Дудченку  Віталію  Івановичу,  голові Одеської обласної ради професійних  спілок.  За  ним  виступатиме депутат Гнаткевич.

 

     ДУДЧЕНКО В.І. /Біляївський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые товарищи депутаты!  Сегодняшнее неуправляемое состояние экономики республики требует немедленного принятия такого закона. Конечно,  можно  сегодня  до   бесконечности   высказывать   свои суждения, критиковать его, отмечать достоинства. Но я считаю, что такой  закон  нужен.  Он  рассматривался  Федерацией   профсоюзов Украины, и мы по многим вопросам нашли

 

     39

 

     общие точки  соприкосновения.  Поэтому  я предлагаю в первом чтении этот законопроект сегодня принять.

 

     Теперь о том,  что,  на мой взгляд,  могло бы сделать  закон более   справедливым   по  отношению  к  людям.  Самое  тягостное впечатление от этого законопроекта оставляет то, что в случае его принятия  граждане  нашей республики лишаются права на труд в том виде,  в каком оно записано в статье 23 Всеобщей декларации  прав человека  и в статье 38 Конституции Украинской ССР.  Разрабатывая этот  проект,  Правительство  решило  исключить   эту   важнейшую социальную гарантию при переходе к рынку.

 

     Может быть,   это   не   так  рельефно  проявилось  в  самом законопроекте.   Но   накануне   я   познакомился   с    проектом республиканской  программы  занятости  населения на ближайшие два года и увидел,  что согласно этому документу  Министерство  труда готово  уже  в ближайшее время посадить на пособия по безработице или послать на общественные работы от 850 тысяч  до  2  миллионов человек.  Нужно  ли  здесь говорить о единичных случаях?  Это уже массовая  безработица,  со  всеми  ее  жесточайшими   социальными последствиями. Если учесть, что из общего числа не занятых в 1991 году 24  миллионов  человек  будет  трудоустроено  200  тысяч,  а переобучено  только  до  одного  миллиона человек,  можно сделать вывод,  что  Правительстве  не  шей  республики   не   собирается проводить   активную   политику  в  вопросе  занятости,  то  есть политику,  направленную прежде всего  на  сохранение  и  создание рабочих  мест.  Менее  хлопотно откупиться минимальными денежными пособиями.  Отсюда  становятся  понятными  предложенные   Советом Министров   столь  куцые  размеры  и  сроки  выплаты  пособий  по безработице  и  то  упорство,  с   которым   Министерство   труда отстаивало их... /нерозбірливо/... взаимных консультаций и работы в постоянной комиссии

 

     40

 

     Верховного Совета,  профсоюзы пришли к  согласию  с  Советом Министров  и  Министерством  труда  по  14 из 15 разногласий.  Мы выработали  согласованные  формулировки  статуса  безработного  и подходящей   работы,   исключили  из  них  ряд  дискриминационных положений, изменили источники формирования государственного фонда содействия  занятости  и  увеличили его размеры,  сняв этим самым предусматриваемый проектом косвенный налог с трудовых коллективов в  размере  по  республике  600-700  миллионов рублей.  За основу расчетов размеров пособия безработному мы взяли среднюю  зарплату по  последнему месту работы,  а не тарифы и оклады,  как это было предусмотрено союзными основами.

 

     Понятно, что  создание  рабочего   места   требует   немалых средств.  Но надо понимать и то, что рабочее место может и должно давать прибыль,  из которой формируется тот самый государственный бюджет.

 

     Поэтому творцам  нашего  бюджета  необходимо  знать,  что он будет полнее не тогда,  когда урезаем пособия по  безработице,  а тогда,  когда  больше  граждан  своим трудом обогащают и себя,  и собственников средств производства,  и в целом нашу страну.  Дело же  Правительства  и  работодателей  сделать  этот  труд наиболее эффективным. Рынок дает для этого все возможности.

 

     Согласитесь, товарищи,  что  сокращение   рабочих   мест   в сочетании с перепроизводством товаров еще как-то можно понять. Но сокращать рабочие места при .опасной пустоте  товарного  рынка  - это  полнейший  абсурд.  Мы,  как  парламент,  этого допустить не можем. Анализируя законопроект, я искал в нем решения, по крайней мере, двух задач.

 

     Первая - это защита человека, желающего трудиться, от потери работы  и  гарантии  терпимого  материального  обеспечения  семьи человека,   лишившегося   работы.  О  первой  я  уже  высказался. Комплексное

 

     41

 

     решение ее в этом проекте, товарищи, не предусматривается.

 

     По второй.  Совет Федерации независимых  профсоюзов  Украины считает,  что  в предложенной редакции проекта значительная часть работников,  высвобождаемых  при  переходе  к  рынку   из   сферы производства,  останутся незащищенными. Речь идет о работниках со значительным  трудовым  стажем:   20   и   более   лет.   Возраст ограничивает  их  профессиональную  подвижность.  Они  привыкли к одному труду, достигли в своем деле высокого профессионализма, да и годы уже не те,  конечно.  И обучение другой профессии означает для них потерю уровня квалификации  и,  как  правило,  заработка. Более    длительный    срок   выплаты   пособия   повысит   шансы квалифицированного работника на получение подходящей  работы  без снижения  его  доходов  и социального статуса.  Поэтому Федерация независимых профсоюзов Украины предложила продлить срок получения пособий  по  безработице  при трудовом стаже 20 и более лет до 15 месяцев,  при стаже свыше 25 лет - до 18 месяцев, при стаже свыше 30 лет - до 24 месяцев.

 

     Здесь уважаемые  Министр труда приводил примеры по Франции и по  другим  странам.  Так   вот,   во   Франции,   у   "проклятых капиталистов",  этот срок для людей, которые проработали свыше 30 лет,  составляет около 60 месяцев,  то есть почти 5 лет. Я просил бы  вас,  уважаемые  товарищи  депутаты,  поддержать  предложение профсоюзов  по  этим  вопросам.  Единственное,  что  я  хотел  бы добавить,  это то,  что эти требования естественны для условий, в которых мы с вами находимся.  Требования  профсоюзов  исходят  из непредсказуемости   масштабов   и  реальных  сроков  безработицы, неготовности государственных структур регулировать рынок труда.

 

     Уважаемые депутаты!  Приняв  этот  закон,  Верховный   Совет создаст  основу,  в рамках которой начнет строиться система рынка труда в нашей стране. В тактическом и частично стратегическом

 

     42

 

     отношении эта  система  будет  определяться  государственной программой   занятости  населения,  о  которой  я  уже  упоминал. Углубленные исследования и ознакомление с проектом, разработанным Министерством труда,  показали,  что эффективность ее в настоящее время будет крайне низкая, хотя министерство, похоже, сделало все от него зависящее. Причина одна - отсутствует реальная основа дли расчетов,  нет программы развития экономики,  не  ясны  механизмы ценообразования,   направлений   государственных   инвестиций,  а соответственно - перспективы товарного рынка и рынка  труда,  что очень важно.

 

     Очевидно, что    программа    занятости,    которая    будет основываться на более-менее точном прогнозе рынка труда, возможна не ранее, чем через три-четыре месяца. От такого срока подготовки качество проекта выиграет.  Мы уверены,  что программу  занятости необходимо   сделать   добротную,  способную  защитить  все  слои населения,  построенную на точных расчетах.  А для этого,  как вы понимаете,  необходимо  время.  Уже  сейчас,  с этого дня,  нужно принять ряд чрезвычайных опережающих мер, которые стабилизировали бы   рынок   труда,   не   дали   бы  безработице  разрастись  до неконтролируемых размеров.  Такими мерами могут быть  немедленное финансовое,  техническое,  кадровое  обеспечение  государственной службы занятости,  формирование государственного фонда содействия занятости,  ревизия  наличия  учебной базы,  систематизация такой информации и т.д.

 

     И главное,  конечно,  это стабилизация экономики. Сегодня мы находимся только в начале всех рыночных дел.  Но уже,  скажем, по нашей области,  если в ближайшее время не будут приняты  меры  по выполнению договорных поставок по нашей легкой промышленности, из 22  тысяч  женщин,  которые  работают  на   предприятиях   легкой промышленности,  10  тысяч  практически  не  будут  иметь никакой работы. Поэтому, безусловно, все усилия надо сейчас сосредоточить на стабилизации

 

     43

 

     экономики. Именно  поэтому  я  предлагаю  в постановление по поводу Закона о занятости населения записать  одним  из  пунктов: "Поручить Совету Министров до 1 марта текущего года разработать и внести ряд первоочередных  мер  по  стабилизации  рынка  труда  в республике  и  ограничению  возрастания  безработицы  до массовых масштабов". Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово Надається депутату Гнаткевичу Ю.В., за ним виступатиме депутат Півень.

 

     ГНАТКЕВИЧ Ю.В..  голова  підкомісії  Комісії  Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки  /Індустріальний виборчий  округ,  м.  Київ/.  Шановні депутати!  Я виступатиму як голова підкомісії з питань вищої Із середньої спеціальної освіти. Мої зустрічі з виборцями у Жовтневому районі м.  Києва переконали мене в тому, що багато людей занепокоєні перспективою безробіття. Особливо    це    стосується    спеціалістів,   зокрема   молодих спеціалістів.  Це не дивно, бо закони ринку викинуть тисячі людей із  спеціальною  освітою  на вулиці.  Зараз скорочення штатів вже відбувається.  Зрівнялівка і  байдуже  ставлення  до  результатів праці,   вибивання   фондів   зарплати  у  міністерствах,  вузька спеціалізація підготовки студентів у  вузах  -  все  це  породило роздуті  штати  і  переповнені  контори,  технічні  бюро  і  току подібне.

 

     Відомо, що   в   Сполучених   Штатах    Америки,    скажімо, спеціалістів  з інженерною освітою набагато менше,  ніж у нас,  а інженерне справа небагато краща. Ця проблема, яку ми розглядаємо, проблема   зайнятості   спеціалістів.   Це   не  просто  проблема завтрашнього дня, а це проблема далекої перспективи і корінь цієї проблеми - в підготовці

 

     44

 

     і в перепідготовці спеціалістів, у її якісному і кількісному аспектах.

 

     За даними  останнього   обстеження,   яке   було   проведено Держкомстатом УРСР /зверніть увагу,  шановні колеги, на ці цифри/ на посадах робітників у нас  на  Україні  працює  148  тисяч  178 спеціалістів  з  вищою  освітою,  що  становить  5  процентів від загальної чисельності спеціалістів з вищою  освітою,  зайнятих  у народному   господарстві,   в   тому   числі   з  спеціальностями університетів,  педвузів і вузів культури. Я розумію занепокоєння депутата Танюка. Робітниками працюють 2,3 процента від загального числа спеціалістів,  юристів - 4,1, агрономів і зоотехніків - 7,8 процента,  інженерів - 8, навіть товарознавців працює робітниками 8 процентів.  Або від Держкомстату я отримав не  досить  коректні дані,  або  небіжчик  Райкін не мав рації,  коли казав,  що у нас товарознавець завжди сидить у першому ряду.

 

     Я хотів би звернути вашу увагу на те, що на Україні сьогодні 16 сільськогосподарських вузів,  і є,  в принципі, домовленість з московським відомством про те,  що ці вузи будуть передані у наше підпорядкування.  І я зараз боюся,  чи не будуть у нас зайвими ці спеціалісти,  коли ми будемо переходити на ринкові умови  пращ  у сільському  господарстві.  Адже  зараз  спеціалістів у сільському господарстві, зокрема вчених агрономів, забагато. Я вам вже якось говорив про свого дядька Михайла у Канаді,  який має 600 гектарів землі.  Так він собі сам голова колгоспу, сам обліковець, сам він і бухгалтер,  сам собі секретар парторганізації і все разом. І ця тенденція, очевидно, при переході на ринкові відносини у нас буде теж  триматися.  Я думаю,  чи не слід нам перейти на підготовку у наших сільськогосподарських вузах грамотних фермерів.

 

     Я гадаю,  що   взагалі   проблема   скорочення   контингенту студентів

 

     45

 

     у нас  стоїть  у порядку денному.  Чому це так,  ви побачите хвилиною пізніше.  Але я принагідне сказав би,  що це  нам  дасть великі переваги.  Зменшення кількості студентів, які готуються за державними  замовленнями,  підвищить  якість  навчання,  зменшить групи,  розвантажить перевантажених викладачів вузів і,  нарешті, дасть можливість збільшити їх зарплату.  Позавчора в  "Известиях" була  опублікована стаття московських професорів і доцентів,  які скаржаться,  що  зарплата  доцентів   майже   дорівнює   зарплаті приймальниці білизни.

 

     Принциповою особливістю розподілу спеціалістів стане відмова від адміністративних методів і перехід на  розподіл  виключно  за договорами.  Зараз  ця  система  діє на Україні досить ефективно. Якщо в 1966 році  на  основі  договорів  було  по  лінії  Мінвузу розподілено всього 15 процентів спеціалістіввипускників, то уже в 1988 - 1990 роках - 85 процентів.

 

     Така практика    робить    мобільною    систему    розподілу спеціалістів,  оптимізує  структуру  їх підготовки.  Зауважу,  що минулого  року  по  23  міністерствах  і  відомствах  скоротилися замовлення на спеціалістів на 17 процентів, і це - теж тенденція. В 11 вузах призначеннями на роботу забезпечені лише 80  процентів випускників.  Останнім  часом  мають  місце  відмови  відомств  і підприємств від замовлених спеціалістів в останньому місяці перед випуском і навіть після прибуття на місце призначення.

 

     Мінвуз вважає,   що   причиною   цього  в  низька  договірна дисципліна  замовників,  що  є  характерним  для   Держагропрому, Мінводгоспу,     Мінбуду,    Мінметалургії,    Мінрадіопрому    і Мінатоменергопрому.  Але  я  впевнений,  що  в  основі   порушень договорів  лежать  скоріше  об'єктивні  причини.  Проте  саме  це викликав у нас занепокоєння щодо соціальної  захищеності  молодих спеціалістів,  і тут потрібен цілий комплекс заходів. Треба ширше практикувати індивідуальні договори. Робота

 

     46

 

     в цьому напрямку у нашому Мінвузі проводиться тільки а 1990- 1991 навчального  року  і говорити про її кількісні результати ще досить рано.  Але велика зацікавленість з  боку  замовників  саме цією   складовою  частиною  системи  договорів  дозволяє  зробити висновок  про  гарні  перспективи   впровадження   трьохсторонніх договорів; вуз - студент - підприємство.

 

     Мені недавно  вдалося  при розгляді законопроекту про освіту буквально  ліквідувати  в  ньому  такий  термін,  як   "безплатне навчання  у  вузах".  І  я  пропоную  взагалі  ввести  оплачуване навчання,   термін   "оплачуване   навчання".    Навчання,    яке субсидується  державою.  Я  хотів  би,  щоб  наш Мінвуз практично перетворився у ринок спеціалістів,  а наші відомства  купували  б їх,  цих  спеціалістів.  Один із деканів нашого інституту недавно був у Японії і розповідав,  що  там  просто  приїжджають  люди  з підприємств   і   купують   спеціалістів  з  університету.  Слово "безплатно" у законопроекті,  якай ми розглядаємо,  теж  потрібно вилучити, а написати "за асигнуванням держави".

 

     У законодавчому   порядку  слід  визначити  відповідальність галузевих міністерств та  відомств  за  відмову  від  замовленого спеціаліста  у вигляді певної компенсації,  наприклад,  у виплаті середньомісячної зарплати до влаштування на роботу.

 

     Особливо це могло б стосуватися вагітних жінок, батьків, які мають  дітей.  Я  цілком підтримую висловлену депутатом Бойком із Запоріжжя пропозицію,  що на працевлаштування інвалідів має  бути стабільна цифра вказана. Нехай це буде один процент. Мені один із дрібних підприємців у Канаді розповідав,  що кожен десятий,  кого вія приймає на роботу - мав бути обов'язково інвалід.

 

     Велике значення    для    вирішення    проблеми   зайнятості спеціалістів в перехід на підготовку фахівців  широкого  профілю, професійно  мобільних,  здатних  до  швидкої  адаптації  в  нових умовах. Але це вимагає

 

     47

 

     від вузів переорієнтації змісту навчання.  Особлива роль має бути відведена системі підвищення кваліфікації.  Нині у Мінвузі в 50 підрозділів,  де щорічно підвищують кваліфікацію та  проходять перепідготовку більше 600 тисяч спеціалістів.  У мене складається враження,   що   багато   вузів   на   Україні   взагалі    треба переорієнтувати  на перепідготовку.  Надійшла пропозиція від мого виборця,  молодого  депутата  Ткаченка,  який  сказав,  що   вони намагалися  у  себе  організувати школу менеджерів і зіткнулися з труднощами.  Людей,  які працюють на другій зміні, не відпускають на   вечірні  заняття.  Я  думаю,  що  і  це  треба  передбачити: відпускати людей з роботи,  надавати відпустки,  і показав би, що потрібно  звільнити від оподаткування ті кошти,  які підприємство виділяв на перепідготовку спеціалістів.

 

     І останнє.  До нас надійшла серйозна пропозиція від  ректора Київського  торговельно-економічного інституту - він запропонував створити при Раді Міністрів чи при Верховній  Раді,  чи  ще  десь таку  спеціальність,  як наукову інституцію,  яка вивчала б ринок праці.  Ми звернулися з відповідною реляцією до Комісії з  питань планування,  бюджету  і  цін,  інших  комісій,  і  вони  схвально поставилися до цього. До речі, ось тільки вчора я підписав папір, що  люди,  які  можуть  закласти  основу  цієї  науково-дослідної лабораторії, їдуть у Донецьк, де будуть вивчати перспективу ринку праці  у  Донецькій  області.  І  ще  я  хотів  би сказати,  що в перспективі,  мені здається,  було б  нормально,  якби  по  лінії нашого Мінвузу ми ліквідували розподіл спеціалістів і перейшли на їхнє вільне працевлаштування. Але це, мабуть, у перспективі. Саме вільне працевлаштування допоможе правильно підібрати спеціалістів на місцях і,  до речі,  змусить наших  студентів  краще  вчитися. Дякую за увагу.

 

     48

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається народному депутату Півню Миколі Івановичу. За ним виступатиме депутат Матвієнко.

 

     ПІВЕНЬ М.І.,  голова колгоспу імені 118  загиблих  комунарів Шахтарського   району   /Макіївський-Совєтський  виборчий  округ, Донецька область/.

 

     Уважаемые товарищи     депутаты!      Уважаемый      товарищ председательствующий!  Ни  для  кого  не  секрет,  что республика находится в сложном экономическом положении, Выход, из него - это равноправность  различных  форм  собственности  и переход к новым рыночным отношениям.

 

     Но все мы понимаем,  что переход этот легким не будет,  и  в процессе его возникнет такое явление, как безработица. Вот почему разработка  срочных  республиканских  и   региональных   программ занятости   населения  и  обсуждаемый  сегодня  проект  Закона  о занятости  населения,  одним  из  направлений  которого  является предупреждение  развития безработицы и ее сокращение,  это и есть закрепление права граждан на социальную защиту в сфере занятости.

 

     Хотя, по-моему личному мнению,  многие статьи проекта закона требует еще серьезной доработки.

 

     А теперь  что  касается непосредственно обсуждаемого сегодня законопроекта. Начну с главного. Согласно статье 8 проекта Закона о  занятости  населения  порядок  регистрации  граждан в качестве безработных определяется законодательством союзных республик, а в статье  3  этого  проекта  этот  порядок  не предусмотрен,  Здесь необходимо серьезно поработать нам, депутатам.

 

     49

 

     В статье 6 после слов "женщинам,  имеющим малолетних  детей, молодежи" предлагаю добавить "и молодым специалистам,  окончившим высшее и среднее учебное заведение".  Ведь государство  затратило определенные   средства,   и   средства   немалые,   на  обучение специалистов,  и было бы не по-хозяйски ставить их в один  ряд  с теми,  кто в какое-то время не работал.  Ведь не секрет,  сегодня есть определенная категория лиц,  которая не занимается  трудовой деятельностью,  а также те,  которых мы называем тунеядцами. Они, конечно,  зарегистрируются и не будут работать,  а будут получать компенсацию за этот труд.

 

     Далее. В  этом же абзаце после слов "которые продолжительное время" добавить "не протяжении года",  то есть конкретизировать - "или более не имеет работы" и далее по тексту.  Так как выражение в проекте закона  "продолжительное  время"  в  данном  случае  не является конкретным. Что это за время?

 

     В статье  11  -  "Права граждан на социальную защиту в сфере занятости"  -  сказано  о  том,  что  граждане  имеют  право   на социальную  защиту  в  сфере  занятости согласно законодательству Украинской ССР, и не указано конкретно, какого законодательства - трудового,   гражданского  или  закона  об  обжаловании  действий должностных лиц, Необходимо конкретизировать.

 

     В статье 12  не  конкретизировано,  согласно  какому  именно законодательству  и какой порядок обжалования действий работников государственной службы занятости.  Если не расшифровать,  то  эта служба   будет   сегодня   бездействовать   и   не   будет  нести ответственности,  а будет очередным статистом. Ведь сегодня у нас есть бюро по трудоустройству, но оно не работает так, как на него возлагалась надежда.  То есть получится,  что изменили  очередную вывеску, а вопросы решаться не будут.

 

     50

 

     В статье   13   в   первом   абзаце  после  слов  "повышение престижности сферы услуг" добавить фразу  "и  работы  в  сельском хозяйстве".  Считаю,  что  такой  вариант статьи в свете Закона о приоритетности  социального  развития  села  и  агропромышленного комплекса  будет  звучать более актуально.  Ведь все мы говорим о том,  что надо накормить страну. Вот и давайте даже в тех сложных условиях,  ожидающих  нас  при переходе к рыночным отношением,  и возможной безработице отдадим преимущество тем, кто имеет желание принимать участие в решении этой важной проблемы на селе.  Ведь у нас не хватает рабочих рук в селе.  Мы говорим о том, что имеется где-то  300  тысяч безработных.  Но в сельском хозяйстве этого не чувствуется,  особенно там,  где развитая промышленность.  Как не хватало  людей,  так  й  не  хватает.  Мы упоминаем о том,  что в сельском  хозяйстве  необходимо   переходить   на   частное,   на фермерское  хозяйство.  Это  хорошее  дело,  но не нужно забывать того, что уже в сложившихся условиях по закону каждый имеет право на отдых только в коллективном хозяйстве.

 

     В статье  18  говорится  о  создании  государственной службы занятости.  Не указано конкретно,  какой будет  порядок  создания этой  службы.  Выйдет  в свет новое постановление или же еще один закон мы будем принимать.

 

     В статье 19 в последнем абзаце этой статьи,  где говорится о том,  что государственная служба занятости имеет право предлагать местным Советам народных депутатов приостанавливать на срок до  6 месяцев  решение  предприятий  об  увольнении работников в случае затруднения  их  последующего  трудоустройства  с   одновременной частичной  или полной компенсацией потерь предприятий,  вызванных этой отсрочкой,  необходимо конкретно указать,  в  каких  случаях выплачивается  полная,  а  в  каких  -  частичная компенсация.  В противном

 

     51

 

     случае этот пункт будет  постоянным  яблоком  раздора  между администрацией  предприятия  и Государственной службой занятости, очередной лазейкой диктата сверху трудовым коллективам. Ведь речь идет здесь о деньгах, а их, к сожалению, сегодня ни у кого нет.

 

     В пункте  5  статьи  20,  где речь идет о штрафных санкциях, которые налагаются на предприятия в  тех  случаях,  когда  они  в установленном    настоящим   законом   порядке   не   информируют государственную службу занятости об увольнении работников в связи с  изменением  организации  производства,  необходимо обязательно указать,  куда пойдут эти деньги. А направить указанные средства, я считаю,  необходимо в государственный фонд содействия занятости населения.  Кроме того,  в статье 20 настоящего закона  предлагаю ввести 2 пункта.

 

     Первый пункт:  "На  базах  общеобразовательных  школ создать центры трудовой ориентации и адаптации для учащихся средних  школ и  неучащейся  молодежи  в  возрасте  до  16  лет  с выпуском ими продукции и ее реализацией в специальных магазинах по  договорным ценам без налогообложения".

 

     Второй: "Установить   систему   льгот   по   налогообложению предприятиям и  организациям,  которые  проводят  на  своей  базе производственное  обучение,  в  частности,  не  облагать  налогом прибыль,  направленную  предприятием  на  повышение  квалификаций молодых   рабочих  и  специалистов"  Наша  Комиссия  по  вопросам социальной политика в труда более пяти раз собиралась для  работы над этим законом. Поэтому считаем, что его нужно принять в первом чтении,   доработав   соответственно,   и   сделать   его   более действенным.  Я предлагаю сейчас проголосовать за этот закон... и приступить к рассмотрению следующих законов.

 

     52

 

     "За" - 286. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стаття 39 -  "Правовий  режим  майна  державної установи".

 

     Є редакційна  поправка  від  Комісії  з  питань  економічної реформи  і  управління  народним  господарством.  Вона  прийнята. Більше пропозицій не надійшло.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є в депутатів зауваження? Немає.

 

     Ставиться на голосування стаття в цілому. Прошу голосувати.

 

     "За" - 277. Приймається. Переходимо до розділу шостого.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Розділ  VІ - "Право інтелектуальної власності". Стаття  40  -   "Суб'єкти   права   інтелектуальної   власності". Пропозицій до цієї статті не надійшло.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться  стаття  40  на  голосування в цілому. Прошу голосувати.

 

     "За" - 260. Приймається.

 

     ЯХЕЄВА Т.М.  Стаття  41  -  "Об'єкти  права  інтелектуальної власності".

 

     Пропозицій не надійшло.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     53

 

     До того  ж,  як би не розвивалася ситуація,  ми повинні бути зацікавленими  в  більш   узгодженому   законодавстві   з   усіма республіками.   Союзний   закон  відображає  найбільш  принципові моменти,  передбачаючи,  що  республіканське  законодавство  буде більш детально регулювати проблеми зайнятості.

 

     На жаль, республіканський закон не дотримується такої чіткої логіки і не  деталізує  зазначених  загальних  положень  союзного закону.

 

     З іншого  боку,  копіюючи  закон  Союзу,  ми так сумлінно це робимо,  що навіть повторили його помилки. Для прикладу: стаття 4 надає,  всій  громадянам  рівні  можливості  в  реалізації  права вільного вибору сипу суспільно-корисної діяльності.  А  стаття  3 визначає безробітними тільки громадян працездатного віху.  Тобто, людині,  яка старша працездатного  віку,  але  платна  працювати, держава  не  дає  права,  не зобов'язана дати право на працю.  Це помилка,  тому що ми розглядаємо закон про зайнятість, а не закон про безробіття.

 

     Друге. Деякі зауваження щодо регламентування такої категорії як безробіття.  Це категорія офіційна,  визначається вперше, тому шмагає  не  загального  тлумачення,  з одночасного визначення,  з урахуванням реальної ситуації.

 

     У зв'язку з цим хотів би  зауважити  таке.  Безробіття  -це, безперечно,   велике   зло.   Особливо   для   такого  зубожілого суспільства,  як наше.  Проте не слід  плутати  безробіття,  коли немає робочих місць,  із становищем,  коли є трудові ресурси, які не відповідають вимогам сучасного виробництва.

 

     54

 

     Перехід на     ринкові     умови     господарювання     буде супроводжуватися,  зокрема,  тим, що на світло випливуть мільйони п'яниць,  нероб,  людей  з  недопустимим  рівнем  кваліфікації  і професійності. Таких сказати а дозволу спеціалістів, не беруть на роботу в жодній країні,  крім нашої.  До цього  слід  додати,  що сьогодні  безробіття зумовлюється не стільки браком робочих місць /згадаймо,  хоча б нинішній  коефіцієнт  зайнятості/,  скільки... /нерозбірливо/...   міністерських  структур,  безвідповідальністю трудових колективів та адміністрації підприємств за  використання людського фактору,  безглуздим взаємозв'язком фонду оплати праці, з "високою кваліфікацією" працівників.

 

     Вільне ринкове господарство викине їх у першу чергу і країна опиниться  в  незвичному  становищі.  Робочі  місця є,  але поруч безробітні.  Як це враховує наш закон?  На жаль,  відповіді на це запитання в законопроекті ми не знайшли.

 

     І, зрештою,  трете.  Конкретно, що стосується інтересів тієї групи,  яку захищав наша комісія.  Це захист інтересів молоді.  Я визнає сьогодні чи змушений визнати, що, працюючи автономно, наша комісія справді не домоглася того,  щоб уже в перші читання  були внесені  суттєві  правки.  Ми це,  думаю,  врахуємо на наступному етапі.  Але хотів би сказати ось про що.  Закон на цю  категорію, тобто молодь, не зорієнтований. І інтересів чесної частини молоді /а таких більшість/ на превеликий жаль,  не захищав.  Він  більше зорієнтований на тих, хто хотів би, спекулюючи, жити паразитуючи. Щоб запобігти останньому,  ми повинні  ввести  законом  додаткові обмеження  на несумлінних,  а сумлінну частину молоді підтримати. Не схід забувати нашу сумну,  на жаль,  народну мудрість:  "Хворе молоде  покоління - значить,  хворе суспільство".  Ми це впродовж всієї наші семидесятитрьохрічної історії ігноруємо і цим  законом продовжуємо ігнорувати. Нам потрібно врахувати такі пропозиції.

 

     55

 

     Не коментуючи, перелічу їх.

 

     Перша. Ми  повинні  чітко  визначити,  що працювати потрібно значно раніше,  ніж з 10-річного віку.  А тому в  законі  повинні бути передбачені гарантії праці в неповнолітньому віці.

 

     Друга. Гарантувати  крім права на отримання професії і право на перше місце роботи і чітко зазначити це в законі.

 

     Третя. Вважати недоторканою особу,  яка  працює  на  першому місці роботи упродовж трьох років, передбачити систему захисту їх прав.

 

     Четверта. Про механізм узгодження підготовки спеціалістів  і їх   потреб  на  виробництві.  Найскромніші  підрахунки  сьогодні свідчать  про  те,  що  ми  втрачаємо  щорічно  по  республіці  в середньому 1,5-2 мільярди карбованців.

 

     Сьогодні ми    маймо    масову   відмову   від   випускників профтехучилищ.  По окремих випускниках профтехучилищ - до 30-  40 процентів.

 

     До сказаного  депутатом Гнаткевичем додам,  наприклад,  що в системі Мінвузу у минулому році підприємства відмовилися від  5,5 тисячі випускників.  Особлива напруга в цьому році, в першу чергу це стосується дівчат.  Ось чому  ми  пропонуємо  якомога  міцніше узгодити  законопроект,  який  обговорюємо,  з  законопроектом по освіті.

 

     В зв'язку з  цим  треба  передбачити  підпорядкування  служб зайнятості населення системі профорієнтації і профпідготовки.

 

     П'ята. В   законі   слід   передбачити   реальну  науково  - обгрунтовану квоту місць для  молоді,  а  не  граничних,  як  нам сьогодні  всім довелося переконатися,  тих 5 відсотків.  Ця норма могла б бути встановлена навіть не законом,  а місцевою Радою.  З іншого

 

     56

 

     боку, повинна  бути передбачена й надійна система контролю і штрафів за недотримання цих квот.

 

     Шоста. Необхідно передбачити спеціальні структури  у  службі зайнятості   населення  з  орієнтацією  на  соціальне  незахищені верстви населення, в першу чергу на інвалідів, молодь.

 

     Сьома. Оскільки це  більшою  мірою  стосується  молоді,  ми, пропонуємо   чітко   визначити  статус  громами,  які  виїжджають працювати за межі республіки і країни,  доручити  Раді  Міністрів опрацювати спеціальні угоди з республіками,  де є дефіцит робочої сили та з іншими країнами.

 

     І нарешті,  восьма.  Передбачити пільги, державні дотації та утворення за рахунок держави підприємств на яких працює більше 70 відсотків представників соціально малозахищених верств  населення і, в першу чергу, молоді.

 

     Пропонується в  першому  читанні як основу документ сьогодні прийняти.  Але далі піти не традиційним шляхом;  після серйозного доопрацювання законопроекту відповідними комісіями Верховної Ради провести  друге  читання  у  комісіях,  де  від  комісій  зробити доповнення  до  кожної  конкретної  статті  закону.  І лише потім провести трете читання на пленарному засіданні і,  якщо буде така можливість, прийняти закон в цілому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово  надається  народному  депутатові Македонському Івану Івановичу, а потім ми порадимося з вами.

 

     МАКЕДОНСЬКИЙ І.І.,   голова   Белградської   районної   Ради народних   депутатів,   перший   секретар  Белградського  райкому Компартії України /Белградський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые товарищи депутаты! Сегодня десятки

 

     57

 

     союзных и   республиканских   институтов   изучают  проблемы безработицы, той, которая прогнозируется у нас. Пытаются при этом использовать   опыт   стран   Запада.  Я  читаю  внимательно  эти публикации,  и хочу сказать,  что опыт стран Запада по  проблемам рынка  рабочей  силы никак нельзя автоматически переносить на наш рынок.   Ибо   прогнозировать   поведение    нашего    советского безработного  и поведение безработного в западных странах сегодня мы с вами не можем.

 

     К сожалению,  этих ученых не видно в тех регионах,  где  уже сегодня есть безработица.  Я представляю один из этих регионов. У нас в течение не менее семи лет есть реальная безработица.

 

     Очень трудно,  когда не хватает людей.  Но поверьте мне, еще труднее,  когда  есть  лишние люди.  Я сказал лишние,  потому что трудно,  действительно, объяснить десятикласснику сегодня, почему нет для него работы в городе Болграде или в городе Килии.  Трудно объяснить пенсионеру,  которому  осталось  два  года  до  пенсии, почему  ему не дают работы.  Я не говорю о моральных последствиях такого отказа этим людям.

 

     Сегодня в процессе перехода к  рыночной  экономике  это  еще больнее ударят по региону,  в котором я работаю. Поэтому меня как председателя районного  Совета  интересуют  и  волнуют  несколько вопросов, связанных с переходом к рыночной экономике и появлением рынка рабочей силы.

 

     Первое - это финансовое обеспечение рассматриваемого закона. Мы  с  вами  приняли  ряд  законов,  в частности,  о приоритетном развитии  сельского   хозяйства,   который   сегодня   не   имеет финансового  подтверждения.  И  когда  задают  на местах вопросы, трудно объяснить, почему мы приняли закон и не можем ввести его в действие при формировании плана на этот год и на эту пятилетку.

 

     58

 

     Вчера мы приняли с вами в первом чтении очень важный и очень нужный закон по Чернобылю, там тоже нужна очень большая сумма. Не меньшая  сумма  будет  нужна,  видимо,  и для реализации Закона о занятости  населения.  Если  например,  говорить  о  выплате   по безработице тому количеству безработных,  которое есть, например, только  в  одном  Белградском  районе  /извините,   что   я   так конкретизирую  вопрос,  но  иначе  нельзя/,  то  надо  будет весь районный бюджет перенести на оплату пособий по безработице.  Если раньше,  не имея такого закона,  мы как-то уходили от разговора о безработице с этими людьми,  то сегодня, приняв этот закон, нам с вами придется его исполнять.

 

     Второе, Закон   о  занятости  населения  не  увязан  с  теми законами,  которые мы приняли и которые должны еще принять. Вчера нам роздали проект Закона о предприятиях в Украинской ССР.  Часть положений  Закона  о  занятости  не  согласуется  с   Законом   о предприятии.  Например,  положение  о бронировании пяти процентов рабочих мест.  Это вмешательство районного Совета в  деятельность предприятий тем законом запрещается,  а этим - разрешается. Такие неувязки необходимо устранить.

 

     Третье. Готовы ли  сегодня  службы  занятости  к  выполнению этого   закона.  У  нас  сегодня  таких  служб  нет,  они  только формируются.  Службы трудоустройства,  которые  были  в  районах, занимались  продажей  рабочих  мест  в  принципе,  а сегодня этот процесс необходимо будет регулировать.

 

     Статья 3 о  безработных  написана  очень  общо,  в  ней  нет конкретности. Кем, например, считать колхозника, который работает 3,5 месяца в году и имеет заработную плату ниже минимального

 

     59

 

     прожиточного уровня?  Кем мы будем его  считать:  работающим или  безработным?  Я  не  буду  вас  утомлять  цифрами,  хотя они отражают положение в  том  районе,  где  я  работаю,  и  интересы избирателей, которых я представляю, для меня очень важны. Не буду касаться других статей,  о них уже говорили,  конкретно предлагаю разработать   уже   сегодня   региональные   программы  занятости населения с обязательным определением по годам суммы  затрат.  Мы должны  это  сделать  с вами в 1991 году.  Определить в 1991 году территории приоритетного развития и создания  рабочих  мест,  где дополнительное    создание    рабочих   мест   будет   поощряться Правительством республики;  определить  в  1991  году  зоны,  где проблема   занятости   стоит  особо  остро,  и  выделять  на  это соответствующие денежные ресурсы. Должен сказать, что юг Одесской области  сегодня является зоной,  где наиболее остро стоит вопрос занятости населения.

 

     Мы должны определить по Украине минимальный  потребительский бюджет, от которого будет вестись отсчет осуществления индексации доходов,  компенсации роста цен. Все это важно и, Для определения уровня  жизни  населения и отдельных социальных групп того порога бедности,  у которого  сегодня  на  Украине  находится  несколько миллионов человек.

 

     60

 

     Пользуясь тем,  что  в  зале  сидят  депутаты - руководители крупных объединений,  предприятий - я хочу обратиться к ним  и  к Совету Министров Украины:  у нас,  на юге Одесской области немало сильных,  здоровых  людей,  здоровых,  красивых  женщин,  которые сегодня  не имеют работы.  Если у вас есть возможность,  мы можем создать несколько компактных малых предприятий,  можем  построить вместе  с  вами  крупное  предприятие  на  1,5-2  тысячи человек. Аналогичная ситуация и в Ренийском районе.

 

     Я думаю,  что Совету Министров Украины сразу после  принятия этого  закона  надо  будет включится в его реализацию.  Предлагаю принять за основу данный проект Закона,  доработать в  комиссиях, как   предложил  товарищ  Матвиенко,  и  после  этого  постатейно доработать в комиссиях и принять.

 

     Товарищи, у меня еще есть время, поэтому я воспользуюсь им.

 

     Часть депутатов  и  избирателей  задают  один  вопрос  /Иван Степанович,  это  не  по теме,  извините,  но надо,  чтобы Совмин ответил/. На базах идет накопление товаров. Не продовольственных, а  промышленных  и  сложных  товаров.  Сегодня  людям  невозможно объяснить,  почему эти товары есть на базе, но их нельзя купить в магазине. Если это экономическая политика, значит, давайте честно скажем людям,  что мы накапливаем товары,  через 15-20  дней  они будут на прилавках,  и вы будете удовлетворены. Если это какой-то другой вариант, то тоже нужно честно сказать людям. Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні товариші депутати!  Давайте я одразу дам відповідь  на  це  запитання,  ми  вже  третій  раз  у цьому залі повертаємося до нього. Сьогодні депутат Романюк хотів зробити

 

     61

 

     депутатський запит,  який перекликається з  цим  запитанням. Таких письмових запитів,  я їх можу зачитати,  декілька. Всі вони зводяться до пропозиції, яку тільки-но вніс депутат Македонський. Післязавтра   вранці   Голова   Уряду   Вітольд   Павлович  Фокін відповідатиме на всі запитання.  Сьогодні не може він  ще  вийти. Давайте   потерпимо  цих  два  дні.  Повторюю:  всі  ці  питання, поставлені перед  Урядом,  і  післязавтра  ранкове  засідання  ми розпочнемо  з  цього питання.  Давайте поки що на ці два дні його знімемо.

 

     Тепер щодо питання,  яке ми сьогодні обговорюємо. Записалося для виступів 12 депутатів.  Виступило п'ять.  Усі п'ятеро вносили пропозиції прийняти за основу, або в першому читанні. Отже, можна ставити на голосування.

 

     Але є депутати - із тих,  що записалися,  які наполягають, і це їхнє право згідно  з  регламентом.  Це  -  депутат  Васильєва, депутат  Марков.  Хотів  би  декілька  слів  сказати також голова комісії  Микола  Петрович  Білоблоцький,  і  три  хвилини  -  для заключного слова. Потім ми проголосуємо, домовились? Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     /Після перерви/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  депутати,  прошу   уваги.   Продовжуємо обговорення   проекту   Закону  Української  РСР  про  зайнятість населення.  Слово надається  народному  депутату  Маркову  Борису Івановичу,  Херсонська область,  395.  округ,  за ним виступатиме депутат Васильєва.

 

     62

 

     МАРКОВ Б.І.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради Української   РСР  з  питань  економічної  реформи  і  управління народним господарством /Суворовський виборчий  округ,  Херсонська область/.  Шановні  колеги!  Я  один  із багатьох /я так думаю/ в цьому залі,  хто працював  у  службі  по  працевлаштуванню  та  в органах  по  праці.  Тому  дозвольте висловити свої зауваження до цього законопроекту.

 

     Я вважаю,  що в тому вигляді,  в якому  він  винесений,  цей законопроект   забезпечує  виконання  поставленого  завдання.  Це соціальний  захист  громадян   від   безробіття,   а   відтак   і неприємностей,  які  з  цим  пов'язані.  Але  багато  його статей вимагають доопрацювання ы переробки.  Тому,  дозвольте на  деяких зосередитись детальніше.

 

     Вважаю, що в статті 1, де подане саме визначення зайнятості, треба виключити слова "що приносить їм дохід". Це не обов'язково, оскільки  вже  в  статті  2  перераховуються  види робіт,  які не приносять доходу.  Думаю, замість попереднього формулювання треба включити   інше:   "така,   що   не   заборонена   законодавством республіки", Ось що важливо додати в цю статтю.

 

     Вважаю, визначення  "суспільно  корисні"  теж  повинне  бути опущене. Воно буде розкрите в інших положеннях.

 

     Другий пункт  цієї  ж  статті 1.  "Зайнятість громадян,  які проживають...",  - требі додати після "які"  ще  й  "на  законних підставах".  Цим  ми  себе захистимо від чорного ринку праці і не буде двоякого змісту.

 

     Стаття 2.  її,  думаю,  обов'язково треба вилучити.  Тому що перерахування  цих  положень  завжди  буде неповним.  Я вже зараз знайшов,  що  відносно  союзного  переліку   тут   не   враховані залізничні війська,  ведення домашнього господарства,  деякі інші види робіт.

 

     63

 

     Тут повинно бути чітко визначено,  хто належить до зайнятого населення.   Особливо   творити   тут   не  треба.  "Безробітними визнаються /це  стаття  3/  працездатні  громадяни  працездатного віку",  тобто  додати  слово  "працездатні"  після  "визнаються". Інакше ми поширюємо це законодавство на  багато  інших  категорій громадян,  де відносини регулюються іншими законами. Ми їх робимо безробітними.  Те ж саме потрібно зробити в  статті  5:  "Держава гарантує  працездатному  населенню"  -  додати  "у  працездатному віці". И оці всі пункти, які далі йдуть.

 

     У зв'язку з цим пункт 2 статті 7,  де йдеться про  іноземних громадян  і  осіб  без громадянства,  можна буде просто опустити, якщо ми ще раніше запишемо, що громадяни проживають на Україні на законних підставах.

 

     Стаття 12.  "Громадяни мають право оскаржити дії працівників державної   служби   зайнятості    у    порядку,    встановленому законодавством".  Тут  треба  чітко  сказати:"...у  вищих органах служби та у суді".

 

     "Регулювання зайнятості", стаття 13. її або зовсім вилучити, або  тут  повинно бути,  чітко вказано,  хто здійснюватиме всі ці передбачувані заходи.

 

     Стаття 16.  "Території пріоритетного розвитку".  Тут повинно бути   чітко   зазначено,   що  це  території  з  високим  рівнем безробіття.  інакше цей фонд, який створюється для допомоги і для розвитку зайнятості,  розтягуватиметься на інші цілі.  Вважаю, що тут обов'язково треба обумовити, що це території з високим рівнем безробіття.

 

     Стаття 18.  "Державна служба зайнятості". Тут є: "Діяльність державної служби,  зайнятості фінансується  з  коштів  державного фонду сприяння зайнятості, передбачених на ці цілі". Я вважаю, що ми повинні визначити  тут  конкретний  процент,  Адже  ми  знаємо немало

 

     64

 

     фондів і коштів,  які проїдаються тими службами,  котрі цими коштами розпоряджаються.  1 тому тут повинно бути визначено, який саме  відсоток  цих коштів може використовувати служба на власний розвиток.  І,  гадаю,  пункт  6  цієї  статті,  де  йдеться   про комерційну діяльність державної служби зайнятості і звільнення її в цьому випадку від податків,  треба зняти.  Державна служба може діяти лише як державна служба.  А комерційна діяльність - цим хай займаються   інші   організації   відповідно   до   Закону    про підприємництво, а не цього закону.

 

     По статті 19 було багато дискусій щодо пункту про припинення на 6 місяців рішення підприємств  по  вивільненню  працівників  у разі  утруднення  їх наступного працевлаштування з відшкодуванням втрат підприємства.  Вважаю,  що цей  пункт  потрібно  виключити. Чому?

 

     По-перше, буде  набагато  дешевше платити цим людям допомогу по безробіттю або навіть повну заробітну плату,  ніж компенсувати підприємству  його неефективну діяльність.  І це знову приведе до того,  що  буде  розтягуватися  фонд  допомоги  й   розвитку   на непередбачені заходи.  По-друге,  це означає неоднакове ставлення до фактично  безробітних  людей:  одні  потраплятимуть  на  ринок праці, а інші ховатимуться за вивіскою підприємства.

 

     Стаття 20,  пункт  5,  Вивільнення  працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва, де йдеться про попередження за шість  місяців при ліквідації підприємства.  Це не узгоджується з тими проектами,  які є по ліквідації підприємства, банкрутству, а найголовніше  -  з життям.  Адже хто може знати,  коли те чи інше підприємство збанкрутує?  А ми йому за 6 місяців встановлюємо цей строк.  Цей  пункт  діяти  не  буде.  Вважаю,  що він обов'язково повинен бути виключений.

 

     65

 

     "Державний фонд,  сприяння зайнятості населення", стаття 22. Вважаю,  що  це  перше речення потрібно доповнити такими словами: "та допомоги по безробіттю".

 

     Стаття 23,  пункт 4,  "Оплата праці  громадян,  зайнятих  на громадських  роботах,  здійснюється за фактично виконану роботу і не може бути меншою мінімальної  заробітної  плати,  встановленої законодавством Української РСР".  Вважаю,  що це неправильно. Тут незрозуміло,  як  же  ми  заплатимо-чи  за  фактичну  роботу,  чи все-таки  мінімум.  І багатьма цей фонд буде використовуватись не за призначенням. Цю форму потрібно змінити.

 

     Розділ 4,  стаття 25.  "Види компенсації".  "Держава  сприяє "незайнятим  громадянам  у  поновленні  їх  трудової діяльності." Невідомо,  з яких джерел будуть компенсуватись ці кошти. Зараз це робить   підприємство,   а  якщо  підприємство  збанкрутує,  тоді невідомо,  хто виплачуватиме ці гроші. Крім того, знову ж таки ми вже  маємо  два  підходи  до фактично безробітних людей.  Це щодо пункту "а".  Пункти ж "б",  "в",  "г" і  решта  -  вони  всі  вже викладались раніше так чи інакше. Фактично це вже непотрібно, тут ідуть одні повтори.

 

     Вважаю, що пропозиції Ради Федерацій незалежних  профспілок, хоча  не  знаю,  як  за  самими обсягами обов'язково повинні бути враховані.  Тут,  зокрема,  -  про  те,  що  розмір  допомоги  по безробіттю  підлягає  індексації у встановленому законом порядку. Тим більше,  якщо ми рік будемо  платити  цю  допомогу.  А  аміни можуть статися дуже великі,  тож інфляція повинна бути врахована, і обов'язково слід урахувати,  що в період одержання допомоги  по безробіттю  за  громадянином  зберігається  безперервний трудовий стаж.

 

     66

 

     Тепер стаття  27  "Умови  виплати  допомоги  по  безробіттю" Вважаю що - тут ми повинні викласти все відповідно до міжнародних угод.  Якщо лише за 12 місяців держава  буде  виплачувати  тільки протягом  останніх  трьох  років,  а  потім  людина буде два роки безробітною й не матиме ніяких забезпечень - це дуже складна  для неї ситуація.  Тому цей пункт повинен бути так відпрацьований, як передбачають міжнародні угоди.  Я розумію,  що 480 доларів ми  не можемо платити,  зараз ще нема такої можливості.  Але треба взяти до уваги їх добре  відпрацьоване  законодавство  і  відрегулювати питання періодичності і строків виплати. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається Васильєвій Галині Іванівні,  за нею виступатиме депутат Біблоблоцький.

 

     ВАСИЛЬЄВА Г.І.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР у   справах   жінок,   охорони  сім'ї,  материнства  і  дитинства /Білоцерківський  міський  виборчий  округ,  Київська   область/. Шановні депутати!  На заселенні Комісії у справах жінок,  захисту сім'ї,  материнства та дитинства уважно було розглянуто Закон про зайнятість населення. Почну з назви закону.

 

     Комісія підтримала  пропозицію щодо її аміни і пропонує таку назву:  "Закон  про  трудову  зайнятість  населення.  Де  важливе уточнення,  оскільки  зайнятість  може  бути різною.  У преамбулі необхідно зазначити,  що закон визначає гарантії з боку держави в реалізації  конституційного  права  громадян республіки на працю. Пропонується також більш конкретизувати пункт 1 статті 1, а саме: "Трудова  зайнятість  - це суспільно корисна діяльність громадян, спрямована на одержання ними доходу для задоволення  особистих  і суспільних потреб."

 

     67

 

     Статтю 3,  яка називається "Безробітні",  пропонуємо назвати "Безробіття і безробітні",  а також дати визначення безробіттю як соціальному явищу.  Точність цього визначення надзвичайно суттєва для подальшої реєстрації безробітних у  службі  зайнятості.  Тому пропонується  у  першому  абзаці  статті  3  слова  "безробітними вважаються громадяни працездатного віку,  які не мають  заробітку або  інших джерел доходів" замінити на вираз "громадяни,  як і не мають постійного заробітку через неможливість одержати роботу."

 

     Пропонуємо також поліпшити структуру законів. Тому в розділі 3 слід розташувати статті в такому порядку:  1З,  18, 19, 17, 22, 21, 20, 14, 15, 16, 23, і 24.

 

     Пункт 2  статті  8  пропонується  вилучити  у   зв'язку   із сумнівністю його тлумачення.

 

     Хочу зупинитися  також на питаннях зайнятості жінок в умовах ринкової економіки.  Вважаю, що це одна з найактуальніших проблем сьогодення, яке, на жаль, в законі висвітлена недостатньо.

 

     Наведу деякі показники. За даними, одержаними на початку 1990 року,   більше   половини   всіх   працюючих   в   народному господарстві республіки становили жінки.  У промисловості України кількість жінок,  зайнятих малокваліфікованою працею,  в два рази перевищує  кількість  чоловіків,  Природно,  що  при впровадженні ринкових відносин трудові  колективи  звільнятимуться  насамперед від  некваліфікованої  робочої  сили.  В  основному  постраждають жінки-робітниці.  Це взагалі драматичне  ситуація,  а  надто  для жінок,  що  самі  виховують своїх дітей,  для багатодітних родин. Адже  без  заробітку  матері  80  відсотків  сімей  не   матимуть необхідного прожиткового мінімуму.

 

     68

 

     Закон повинен  захистити жінку,  і наша комісія вносить свої пропозиції з цих  питань.  Вважаємо,  що  Уряд  при  впровадженні даного   законопроекту   повинен  враховувати  не  лише  інтереси держави,  а й інтереси сім'ї,  інтереси самої  жінки.  Для  цього необхідно:

 

     1. Удосконалити систему підготовки,  підвищення кваліфікації і професійної майстерності жінок.

 

     2. Розробити графіки навчання жінок іншим професіям.

 

     3. Забезпечити жінкам доступність  до  соціально  престижних професій.

 

     4. Розробити   варіанти   нових   міжвідомчих  структур  для раціонального працевлаштування жінок.

 

     5. Службі зайнятості передбачити структурні підрозділи,  які б  займалися  вирішенням  питань  щодо  забезпеченості зайнятості жінок.

 

     А взагалі,  я вважаю,  жінці необхідно  надати  право  самій вирішувати, працювати їй чи виховувати дітей. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Білоблоцькому Миколі Петровичу.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях соціальної політики та праці /Жашківський виборчий округ,  Черкаська область/.  Шановні народні депутати! Закону про зайнятість населення належить ключова роль у реалізації  політики в сфері ринку праці.  Фундаментом закону/ і я хотів би ще раз про це нагадати/  є  такі  питання:  визначення  поняття  безробіття, створення фонду безробітних,

 

     69

 

     організація державної   системи  зайнятості  населення.  Без цього,  безумовно,  ми не зможемо працювати і не зможе діяти  цей закон.

 

     Водночас хочу зазначити,  що формування системи раціональної зайнятості населення має опиратися на цілий ряд законів чи  пакет законів,  які  повинен  буде  приймати  Уряд,  і  зокрема проекти законів,  як наприклад,  про механізм страхування при безробітті, реєстрацію вільних місць і таке інше.

 

     Оцінюючи даний  законопроект,  комісія  виходила  ось а яких міркувань:  чи сприятимуть запропоновані правові норми визріванню повнокровних   соціальних   умов   для   раціональної  зайнятості населення?  Це для нас важливо, оскільки нині відповідальність за розв'язання  "зазначеної  соціальної  проблеми  повністю лягає на республіку.  Стає  зрозумілим,  чому  сьогодні  багато   народних депутатів ставили дуже складні питання, на які, прямо скажемо, не зразу можна дати відповідь,  бо вони пов'язані з прийняттям інших законів.  Усі ми усвідомлюємо,  шановні депутати, що безробіття - це один із  прикрих  факторів  соціального  неблагополуччя.  Тому комісія  у  процесі  роботи  над  законопроектом,  і  на  це було зроблено  наголос  у  співдоповіді,  особливу   увагу   приділила виробленню    певного    механізму    дії   соціально-економічних запобіжників,  які  дали  б  змогу  захистити   населення   перед об'єктивно жорстокою системою ринкових відносин. Мається на увазі впровадження  більш  високих  процентів  при   формуванні   фонду зайнятості  населення,  виплаті  допомоги  безробітним,  а  також визначення статусу безробітного.  Хотів би  також  зазначити,  що розміри та тривалість надання допомоги відповідають 168 конвенції Міжнародної організації праці.  З одного боку,  вони забезпечують компенсацію,  а  з іншого - не зменшують у безробітного мотивацію до праці. Це, як ви розумієте, досить принципове питання.

 

     70

 

     Подальше збільшення розмірів і тривалості  надання  допомоги можливе лише тоді,  коли республіка перейде на особисте соціальне страхування  по  безробіттю,  як  це  має  місце  в   країнах   з розвинутими ринковими відносинами.

 

     Сумарні витрати на реалізацію закону передбачалися в розмірі півтора мільярда карбованців.  Однак  у  зв'язку  з  необхідністю прийняття   додаткової   статті   про   особливі   гарантії   для працівників,  які  втратили  роботу,  а  також  через   зміни   в організації  виробництва  і  праці  витрати зростуть майже на 300 мільйонів карбованців і становитимуть чималу суму.

 

     Окремі промовці у своїх виступах  посилалися  на  міжнародну практику,  зокрема,  коли  йшла  мова  про  розміри  допомоги  по безробіттю.  Мушу  сказати,  що  дійсно,  для  осіб,  які   мають утруднення  із  влаштуванням  на роботу,  пов'язані з віком,  або мають  обмежену  працездатність,  у   законодавстві   цих   країн передбачено значно більші виплети за рахунок особливих внесків.

 

     Наприклад, у   Німеччині   на   соціальне   страхування   по безробіттю кожен працюючий оплачує 12,5 відсотка своєї  фактичної зарплати.  Такі приклади мають місце у Франції, Сполучених Штатах Америки і в інших країнах.  Я вважаю,  що ми повинні  дочекатися, коли  буде  прийнято  закон щодо страхування безробітних,  а тоді розглянути питання стосовно створення такого  фонду  і  механізму його дії.  У більшості американських штатів,  наприклад, допомога надається протягом 14  тижнів,  у  ФРН  -  26,  У  нашому  законі передбачається строк 12 місяців, тобто 52 тижні.

 

     71

 

     Таким чином,  особливої актуальності для нас набиває питання найефективнішого використання  положень  даного  закону.  Комісія також вважає, що варто більш чітко, ніж це передбачено в проекті, визначити,  кому і за яких умов виплачуватиметься допомога в разі втрати  роботи  і  заробітку чи трудового доходу,  яка робота для громадянина вважається підходящою,  а яка ні. Про це сьогодні вже наголошували  депутати  у  своїх  виступах.  Зважаючи  на  велику кількість вакантних нині робочих місць,  хронічну нестачу робочої сили  в  окремих галузях народного господарства,  важливими можна визнати ті правові норми,  які викладені в статтях 27,  28 і  29. При  цьому  їх  треба  уточнити таким чином,  щоб людина прагнула все-таки зайняти вакантне місце, а не віддавала перевагу допомозі по  безробіттю.  Досвід  Польщі  та Угорщини свідчить про те,  що уникнути  цього  не  завжди  вдається.  За   пропозиціями   наших виборців, а вони були викладені також у численних листах, комісія дійшла   висновку   запропонувати   Урядові   доповнити    проект відповідними  положеннями про особливі гарантії працівників,  які втратили  роботу  у  зв'язку  із  змінами  в  організації  праці. Зокрема,  передбачено  право особи на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку.  Це треба врахувати при доопрацюванні цього закону.

 

     Хотів би  наголосити  на  такому  моменті.  Втілення в життя даного закону вимагає глибокого аналізу,  реальної роботи, так би мовити,  його правових норм, своєчасного прогнозування можливості їх  "старіння".  Я  акцентую  увагу  на  цьому,  тому   що   наша законотворчість у цій сфері тільки-но розпочинається. І виявлення конкретної віддачі тих чи інших прийнятих статей,  їх  оперативне коригування   мають   стати   важливим  напрямком  діяльності  як Мінпраці, так і комісії Верховної Ради.

 

     72

 

     У процесі  доопрацювання  даного   законопроекту   необхідно врахувати  всі  пропозиції  та зауваження депутатів і комісій,  а також  окремі  положення  Основ  союзного   і   республіканського законодавства.   Передусім   це   стосується   таких  питань,  як регулювання та організація зайнятості населення,  в  першу  чергу функціонування  державної  служби зайнятості,  соціальні гарантії при втраті робочого місця тощо. Словом, треба ретельно вивчити ті висновки, які містяться в документах.

 

     Хотів би  наголосити  і  на  важливості  такого питання,  як забезпечення  наукового  аналізу  проблем  зайнятості  населення, всього комплексу питань, пов'язаних з працею.

 

     На мій погляд,  сьогодні явно недостатні зусилля, спрямовані на підготовку рішень,  проектів законодавчих і нормативних актів, лише  одного  філіалу  Всесоюзного  науково-дослідного  інституту праці,  розташованого в  Луганську.  Терміново  потрібно  вивчити можливість  створення  на  базі  цього  Філіалу республіканського наукового центру Академії наук республіки,  Мінпраці  УРСР.  Слід підпорядкувати  йому роз'єднані підрозділи інших наукових установ Академії наук,  що вивчають соціально-економічні проблеми  праці, зайнятості, демографії, - рівня життя населення.

 

     У зв'язку   зі  створенням  у  республіці  державної  служби зайнятості й ліквідацією багатьом галузевих міністерств необхідно створити  інститут  підвищення  кваліфікації  фахівців  з проблем праці та зайнятості.  Адже  курси,  які  зараз  Функціонують  при Мінпраці,  не  відповідають  сучасним вимогам.  Сьогодні потрібні широка комп'ютеризація служб працевлаштування,  створення єдиного бачку вакансій.  Для цього треба оперативно розв'язувати на рівні Уряду питання матеріального та організаційного забезпечення.

 

     Доки ми не приймемо цей закон, ці питання, прямо скажемо, не будуть вирішені.

 

     Чимало слушних   пропозицій   щодо   законопроекту  надійшло буквально позавчора і вчора від комісій у питаннях діяльності Рад

 

     73

 

     народних депутатів,  розвитку  місцевого  самоврядування,  з питань народної освіти і науки,  у справах жінок,  охорони сім'ї, материнства і дитинства. Народні депутати Васильєва з Київщини та Анатолій   Бондаренко   з  Сум  запропонували  декілька  десятків редакційних правок і окремих доповнень.  Вважаю нашим  обов'язком створити такий правовий простір, знайти такі шляхи раціоналізації зайнятості  населення  в  умовах   ринкових   відносин,   які   б відповідали гуманному у своїй основі характеру суспільства.

 

     На закінчення  хочу подякувати всім депутатам,  хто висловив слушні пропозиції.  Мені здається,  правильною є думка про те, що треба  цей  проект  закону прийняти в першому читанні.  Згоден із думкою  товариша  Матвієнка,  щоб  з'ясувати  всі  ті  принципові питання,  які сьогодні порушувалися у виступах і які надійшли від комісій, а потім уже виходити на друге читання. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Заключне   слово   надається   Міністру    праці Васильченку Віталію Сергійовичу.

 

     ВАСИЛЬЧЕНКО В.С.  Шановні депутати!  Дозвольте висловити вам щиру подяку за ті слушні і цінні пропозиції,  які висловлені вами у  ході  обговорення.  Це свідчить про те,  що у комісіях глибоко вивчався проект закону.  Певен,  після  доопрацювання  він  стане кращим,  ніж  досі.  Я  просив  би підтримати пропозицію депутата Матвієнка   щодо   вдосконалення   механізму   його    подальшого обговорення і опрацювання.  Це,  на мій погляд,  дасть можливість урахувати всі слушні зауваження.

 

     Кілька слів ось про що.  Я не знаю,  звідки взялися дані про програму "2 мільйони" адже ми її ще нікому і нікуди не давали, а

 

     74

 

     другий варіант,  який тільки-но розроблено,  не розглядали й самі.  Отже,  вважаю,  що не треба  зосереджувати  увагу  на  цих цифрах.

 

     Далі. Скільки  коштує  цей  закон?  Відповідаю.  На  мільйон вивільнених  потрібно  півтора  мільйона  карбованців.  Як   вони розподіляються?  Три  чверті піде на перепідготовку спеціалістів, на утримання 300 Тисяч безробітних, мабуть, треба 425 мільйонів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію Сергійовичу,  ви обмовилися,  на мільйон вивільнених потрібно півтора мільярда карбованців, а ви сказали - мільйона.

 

     ВАСИЛЬЧЕНКО В.С. Перепрошую, півтора мільярда карбованців.

 

     Щодо створення  робочих  місць  -10-15   відсотків,   вважаю слушною  пропозицію  депутата  Чорновіла  про  те,  що не менше 5 відсотків чисельності - для важких категорій працевлаштування,  а понад  5  відсотків - це за рахунок Фонду зайнятості.  Гадаю,  цю пропозицію треба підтримати.

 

     І останнє  зауваження.  Воно  стосується   створення   фонду зайнятості.  Ми  вважаємо,  що  наш  фонд зайнятості повинен мати більш надійне джерело, ніж в Основах союзного законодавства. Можу навести вам такі дані:  сьогодні Фонд оплати праці підприємств на 1991  рік  налічує  61  мільярд  700  мільйонів  карбованців,  Це значить,  що фонд зайнятості становитиме десь 617 мільйонів.  А у нас,  як я вже говорив, фонд зайнятості становить близько півтора мільярда карбованців.

 

     Мабуть, буде доцільним у статті,  де йдеться про добровільні внески підприємств,  слово "добровільні" зняти.  Напевно,  згодом знайдуться більш надійні джерела Фінансування цієї справи.

 

     75

 

     І останнє.  У  процесі обговорення я переконався у слабкості окремих  місць  проекту  закону.  Це  перше.  І   друге,   вважаю необхідним доопрацювати ті місця проекту, що стосуються молоді, а також жінок. Оце і все, що я хотів додати. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  товариші  депутати!   У   своїх виступах  в  основному  всі  депутати  пропонують прийняти проект постанови в тій редакції,  яка є у вас на  руках.  Але,  на  нашу думку,   заслуговує   уваги   пропозиція   Матвієнка,  підтримана депутатом,  головою Комісії у  питаннях  соціальної  політики  та праці  Білоблоцьким  і  Міністром праці Васильченком,  - прийняти проект закону за основу і доручити "Комісії з  питань  соціальної політики  та  праці,  Уряду  разом з іншими комісіями,  може,  на спільних засіданнях його обговорити,  доопрацювати і  винести  на пленарне засідання вже для прийняття.

 

     Гадаю, не  варто  знову  організовувати  постатейне читання. Пропоную роздати депутатам проект уже в новому варіанті. Отже, не проходить  ця  пропозиція?  Я  так  розумію?  Тоді на ваш розгляд вноситься пропозиція,  яку  прийнято  більшістю  депутатів.  Будь ласка,  товаришу  Матвієнко,  я  це говорю для того,  щоб знов не розпочинати  обговорення,  а  провести  цю  роботу  у   постійних комісіях. Будь ласка, перший мікрофон.

 

     76

 

     МАТВІЄНКО А.С.  Іване  Степановичу!  Ви  мене  трохи  не так зрозуміли.  Йшлося про те, що, дійсно, проект потребує серйозного доопрацювання,  а  також про те,  щоб зараз комісії не вносили до цього  проекту  постатейні   правки,   а   внесли   їх   вже   до доопрацьованого  проекту.  Тому я пропоную доручити нашій комісії разом із відповідними комісіями врахувати всі поправки,  які були внесені   під   час   обговорення,   доопрацювати  цей  проект  і доопрацьований  текст  віддати  в  комісії  вже   на   постатейне обговорення.  А потім винести цей проект на трете читання.  Таким чином,  пропоную друге читання  провести  по  комісіях.  А  третє читання провести за тією процедурою,  за якою ми завжди проводимо законопроекти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю,  можна погодитись з такою  пропозицією. Тоді  ставиться  на  ваш розгляд питання,  щоб прийняти постанову Верховної Ради в такому  варіанті,  схвалити  в  першому  читанні проект Закону Української РСР про зайнятість населення і доручити названим комісіям Верховної Ради  разом  з  Урядом  доопрацювати, провести читання у постійних комісіях і винести на розгляд сесії. Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

 

     "За" - 258. Приймається рішення.

 

     Я ще  раз  хочу  звернути  увагу  депутатів  на  те,  що  ми витратили  три  години,  і  закликаю  знову не витрачати на друге читання три години, на третє-три години, а щоб цю роботу провести в комісіях.

 

     Перед тим,  як перейти до наступного питання, прошу звернути увагу:  у вас у всіх на руках є проект постанови  Верховної  Ради про  віднесення  міста Очакова Миколаївської області до категорії міст обласного  підпорядкування.  Голова  обласної  Ради  депутат Грицай Іван Тимофійович просить розглянути цей проект з тим,  щоб дати можливість

 

     77

 

     Раді працювати в цьому напрямі.  На  засіданні  Президії  це питання   розглядалося.  Президія  прийняла  його  одноголосно  і пропонує на ваш  розгляд.  Можна  поставити  на  голосування  без обговорення?  Можна.  Тоді  прошу  вас:  хто за те,  щоб прийняти постанову Верховної Ради Української РСР з цього  питання,  прошу голосувати.

 

     "За" - 288. Постанова приймається.

 

     Переходимо до наступного питання порядку денного. Про проект Закону  Української  Радянської  Соціалістичної  Республіки   про підприємства  в  Українській  РСР.  Слово  для доповіді надається народному депутату Євтухову Василю Івановичу - голові  Комісії  з питань  розвитку  базових  галузей  народного господарства.  Будь ласка. Регламент - до 15 хвилин.

 

     ЄВТУХОВ В.І.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з   питань   розвитку   базових  галузей  народного  господарства /Центрально-Міський виборчий  округ,  Дніпропетровська  область/. Шановні  депутати!  Я  вже  другий  раз  на  цій  трибуні з цього приводу.  Як відомо,  Закон про підприємство  в  Українській  РСР обговорювався  17  грудня  на  сесії.  Сесія прийняла рішення той законопроект доопрацювати,  доручила Комісії  з  питань  розвитку базових   галузей   народного   господарства  погодити  з  інтими комісіями і винести на розгляд  Верховної  Ради,  що  сьогодні  і робиться.

 

     При попередньому    обговоренні   першої   редакції   закону виступило 17 депутатів, більшість з них в цілому схвалили проект, двоє різко критикували, Нова редакція проекту закону підготовлена разом з іншими комісіями Верховної Ради, з Радою Міністрів з тим, щоб  уникнути  розбіжностей  на  самій сесії.  Враховано понад 90 зауважень і пропозицій 34 депутатів,  що виступали на  сесії,  на засіданнях  комісій.  Враховані  думки  широкого  кола науковців, спеціалістів,

 

     78

 

     керівників підприємств,  рад трудових колективів, страйкових комітетів. Я весь перелік не буду називати за браком часу, але на трьох сторінках список тих,  хто брав участь.  Скажу тільки проти підприємства, які взяли найактивнішу участь: виробниче об'єднання "Арсенал",  київський  завод   "Вулкан",   виробниче   об'єднання "Білоцерківщина",  київське  об'єднання "Хімволокно",  акціонерна фірма "Червоний гумовик",  Спілка об'єднаних кооперативів України та інші.

 

     Комісія дуже  вдячна заступнику начальника відділу економіки Братішку  та  кандидату  юридичних  наук  Головачу  з   дослідної лабораторії  МВС  за конструктивну співпрацю над проектом закону. До речі,  у  розділ  четвертий  -  "/Управління  підприємством  і самоврядування  трудового  колективу"/  вносив пропозиції депутат Крижанівський.  Окрім комісії, він погоджений з членами виконкому регіональної ради страйкових комітетів Донбасу. В новій редакції, яка виноситься на ваш суд,  значною мірою розширюються /порівняно з  першою  редакцією,  та  й  союзним  законом/  права  і функції трудового колективу. Цьому відведено цілий розділ. Конкретизовані питання  власності,  взаємовідносин  підприємства  з  державою  і місцевими Радами.  Ліцензування діяльності підприємства доповнено переліком, як ви бачили. Посилюється соціальна захищеність жінок, пенсіонерів, підлітків, відкриваються значно ширші можливості для зовнішньоекономічної   діяльності.   Стверджується  самостійність підприємств  у  вирішенні  господарських  питань   з   одночасним зростанням  їх  відповідальності за екологічну шкоду,  а також за шкоду,  заподіяну здоров'ю та власності громадян.  Проект,  окрім того,   що  він  розданий  депутатам  попередньо,  розглянутий  і погоджений у сімнадцяти комісіях,  які в тій чи іншій мірі  мають відношення  до  економіки  -  чи  то  з  господарських,  чи  то з економічних, чи то з соціальних питань. Комісія особливо детально і  уважно  розглянула  пропозиції  і  зауваження Ради Міністрів і Комісії з питань економічної реформи і управління

 

     79

 

     народним господарством. В основному усі розбіжності усунуто. Так,  після  спільного  засідання двох комісій - нашої і з питань економічної реформи  і  управління  народним  господарством  -  з пропозицій  до  закону,  які  були подані членам Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством депутатом Зайцем,  більшість розбіжностей була усунена,  а що не співпало з нашим варіантом /залишилося  п'ять  зауважень/  після  детального опрацювання   теж   було  погоджено.  Це  -  "Ліцензування  видів діяльності"  /стаття  8,  пункт  2/,   перелік   документів   для реєстрації  підприємства,  "Облік і звітність" /стаття 28,  пункт 1/,  "Створення дочірніх підприємств та відособлених  підрозділів підприємства", /стаття 7/ та доповнення до статті 4 пункту 2.

 

     Детальне доопрацювання  закону  з  Радою Міністрів дозволило зняти попередні розбіжності і залишити ті розбіжності,  які  були попередньо  у  варіанті нашої комісії.  Що мається на увазі?  Це, перш за все,  пункт "Доповнення" - те, що було внесено Комісією з питань економічної реформи і управління народним господарством, - доповнення до статті 4,  пункт 2  -  про  затвердження  Верховною Радою за поданням Ради Міністрів переліку підприємств, для яких є особливості у застосуванні цього закону.

 

     Далі. "Основним фінансовим показником роботи підприємства  є прибуток /доход/ " /це формулювання пропонувалося депутатами/,  а не  валовий  доход,  як  це  було  спочатку  запропоновано  Радою Міністрів.    Це    відповідальність   держави   за   матеріальне забезпечення виданого  держзамовлення,  про  що  я  говорив  і  у першому  своєму  виступі.  Враховуючи  те,  що  редакція була уже доопрацьована  нашою  комісією,  було   введено   статтю   20   і врешті-решт погоджено з Радою Міністрів.

 

     "Гарантії створення   робочих   місць   для   підлітків   та інвалідів"  -  це  стаття  25.  Для  більш  широкого  висвітлення пропозицій  і  зауважень та їх врахування ми вважали за необхідне подати вам не лише нову редакцію

 

     80

 

     ту, що роздано,  з правого боку/. Роздана вона у перший день сесії, за оголошенням Івана Степановича; на столах реєстрації всі одержали,  хто не одержав,  пробачте...  Хто хоче, може отримати. Але   форма  подачі  матеріалу  така.  З  правого  боку  ми  дали пропозиції  комісій  після   доопрацювання   усіма   сімнадцятьма комісіями. Лівий бік - це той перший варіант.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю  Івановичу,  хвилину.  Шановні  депутати, візьміть, будь ласка, отакий том...

 

     ЄВТУХОВ В.І.  Він називається "Закон Української  Радянської Соціалістичної Республіки про підприємство Української РСР".  Ось він у мене в руках.  Є про підприємництво і є про підприємство. Я пропоную,  шановні депутати:  якщо виникло таке непорозуміння,  - давайте ми дійдемо до якоїсь згоди. Ті, в кого він є, будуть мати змогу.  Але  якщо  в  нас буде перерва дві години,  то за перерву можете його отримати, хто не отримав.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Івановичу,  ми вважаємо, що проект закону у депутатів на руках е. Продовжуємо його обговорення.

 

     ЄВТУХОВ В.І.  Я  теж  так вважаю.  Так от,  правий бік - той варіант,  який пропонується після доопрацювання.  Лівий - той, що був  у першому варіанті і який було відправлено на доопрацювання. І у колонку  посередині  ми  записали  усі  пропозиції,  які  хто подавав.

 

     Окремо депутати,    окремо   комісії,   трудові   колективи, підприємства тощо,  а також - враховано чи не враховано.  Чому ми так  зробили?  Якщо  ми  пропонуємо  вам  прийняти  за основу без постатейного

 

     81

 

     обговорення, то це правий бік,  правий варіант. А тоді, коли ми вийдемо на постатейне обговорення, будемо вже йти по колонках. Але щоб не загубити одного зауваження з доданих,  ми все ввели  в цю табличку. Це що стосується форми.

 

     Тим більше,   надходять  ще  нові  пропозиції  комісій,  які розглядали цей проект.  Тут в дуже цінні думки.  Скажімо,  ми  не змогли врахувати ті пропозиції, які надійшли від Комісії з питань народної освіти.  Але вони можуть бути враховані після  того,  як проект  буде прийнято в першому читанні,  тобто за основу,  і при постатейному голосуванні вони будуть внесені.

 

     У цьому проекті в деякі редакційні неточності,  це вже  суто друкарські.  Стаття  2,  пункт  1,  при  друкуванні  випущено той визначальний момент,  що приватне підприємство  мав  право  найму робочої   сили.  Деякі  зауваження  враховані  частково.  Є  інші неточності.

 

     Але я вважаю,  що вони несуттєві.  І  тому  наша  комісія  в цілому,  що розглядала,  й ті трудові колективи, які були зайняті розробкою цього спільного проекту,  пропонують прийняти проект за основу /праву частину,  доопрацьовану/,  після обговорення подати зауваження і вийти на друге читання для постатейного обговорення.

 

     Дякую за увагу.

 

     82

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми з'ясуємо,  Василю  Івановичу!  Проект постанови,  який  нам розданий,  пропонується прийняти за основу. Але щоб прийняти за основу, ми повинні його пройти постатейно. За основу - те, що подано в третій колонці. Якщо в першому читанні - тоді ми можемо не проходити,  а якщо за основу -  це  вже  тільки тоді вносяться поправки і доповнення. Давайте ми з'ясуємо, чого ж хоче комісія.

 

     ЄВТУХОВ В.І.  Як голова комісії  я  запропонував  би  пройти постатейно і прийняти закон,  але чисто процедурно я не маю права цього  робити.  Чому?  Тому  що  в  першому  читанні  закон  було відхилено  і  подане  на  доопрацювання.  Після  доопрацювання ми внесли на ваш розгляд те,  що викладено в  правій  колонці.  Тому суто процедурно треба прийняти це за основу, вислухати пропозиції і знову ж вийти на постатейне обговорення. Якщо ви вирішимо зараз розглядати постатейне, я готовий.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати,  давайте все-таки з'ясуємо. Ми вже один раз з цим законом виходили,  і тоді його не  прийняли  в першому читанні,  а доручили доопрацювати.  Він доопрацьований, і сьогодні винесений для  прийняття  його  в  першому  читанні.  Як будемо його приймати? Або приймемо голосуванням у першому читанні і доручимо комісії далі з ним  працювати,  або  треба  постатейно обговорювати праву колонку.  Якщо в кого з депутатів будуть якісь зауваження,  пропозиції до цих статей,  ми  їх  вислухаємо.  Так, Василю Івановичу?

 

     ЄВТУХОВ В.І. Можна, ми готові й так, і так.

 

     83

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Постатейно.   Я   ще   не  пам'ятаю,  Володимире Петровичу /це я  до  Крижанівського  звертаюся/,  я  не  пам'ятаю випадку, щоб якесь рішення задовольняло абсолютно всіх, такого ще не було.  Але давайте керуватися нашим Тимчасовим  регламентом  і тим,  що записано в Регламенті Верховної Ради. Мене одне цікавить

- є в депутатів на руках цей варіант?  Є. Отже, Василю Івановичу, ми  можемо  розпочати  його обговорення.  За таку постанову - без обговорення - можемо проголосувати? Ні, після обговорення. Хто за те,  щоб  варіант,  запропонований  комісією  у  правій  колонці, вважати за основу і провести обговорення в першому читанні, прошу проголосувати... Тут же їх три було.

 

     Відмініть голосування.  Я прошу не кричати. Ще раз звертаюсь до депутатів:  коли був внесений варіант,  ми його не прийняли  у першому  читанні,  і  було три варіанти,  поправки - все,  що вам запропоновано.  Комісія вносить третю колонку як варіант комісії, який   ми  повинні  обговорити  і  прийняти  в  першому  читанні, постатейно.

 

     Перший мікрофон.  Дайте Крижанівському  можливість  сказати. Будь ласка...

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Я  предлагаю  после  краткого  обсуждения  и ответов на вопросы его обсудить,  потом  постатейно  в  комиссиях обсудить  и  уже  тогда принять.  И еще один вопрос я хочу задать председатель   комиссии.   Уважаемый   Василий   Иванович!   Меня интересует,  каков  механизм реализации закона и,  скажем,  такой момент:  подготовлен  ли  комиссией  и  Правительством   перечень документов,  которые будут аннулированы в связи с принятием этого Закона  о  предприятиях.  Почему  это  ваше?  Потому  что   когда приезжаешь  домой,  оказывается,  что  здесь  мы по одним законам живем, а там, мягко

 

     84

 

     говоря, опускаемся на землю. Есть ли или готовится комиссией вот такой перечень законов,  которые будут аннулированы в связи с принятием этого закона?

 

     ЄВТУХОВ В.І.  Не аннулированы,  а те,  в которые должны быть внесены коррективы.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Готовятся?

 

     ЄВТУХОВ В.І. Да.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  голова  рада  по вивченню продуктивних сил Української РСР АН УРСР  /Суворовський  виборчий  округ,  Одеська область/.  Шановні народні депутати, ми повинні і в цьому випадку дотримуватись  нашого  Регламенту.  Якщо  ми  минулого  року   не прийняли цього закону за основу,  або в першому читанні, значить, взагалі не прийняли,  і все  починається  спочатку.  Ми  сьогодні повинні  вирішити:  приймаємо  його  за основу без обговорення чи обговоримо.  І  тільки  після  цього  й   після   голосування   - обговорювати  чи  ні,  можемо  прийняти  друге  рішення.  Давайте приймемо  його  за  основу,  а  далі  перейдемо,  як  завади,  до постатейного обговорення. Ось така моя пропозиція. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     СМЕТАНІН В.І.,   заступник   голом  Комісії  Верховної  Ради Української РСР у правах людини /Кіровський виборчий

 

     85

 

     округ, Дніпропетровська область/.  У меня такое предложение. Поскольку  мы  много  времени  потеряли при обсуждении и вообщето этот закон детально обсуждали,  а  после  этого  все  депутаты  и комиссии,  которые  были  заинтересованы  в работе этой комиссии, дали свои письменные замечания,  считаю,  что нам сейчас не стоит тратить  время  и  еще  раз  обсуждать.  Это  ми как бы соблюдаем процедуру. Я предлагаю все-таки проголосовать за то, чтобы его мы внимательно  посмотрели  /ведь  в  основном здесь все замечания/, получили  ответы,  и  поскольку  во  втором  чтении  мы   каждого депутата,   чье   замечание   не  нашло  отражения  здесь,  будем заслушивать,  получится опять обсуждение. Не надо терять времени, надо  сейчас  проголосовать  за то,  чтобы принять закон в первом чтении и как можно быстрее назначить его рассмотрение  во  втором чтении.  Комиссия дополнительно учтет все замечания,  в мы сможем приступить к обсуждению Закона о  предпринимательстве  во  втором чтении  на  вечернем заседании.  И еще одно маленькое замечание в адрес комиссии. Я, к примеру, предлагал по пункту 4 записать, что утверждается  Верховным  Советом  Украинской ССР.  Написано,  мое предложение "відхилено",  а фактически  в  правой  стороне  стоит "затверджується  Верховною  Радою  Української  РСР".  Надо более внимательно вносить исправления.

 

     ЄВТУХОВ В.І.  Там  неточность,   я   согласен.   Предложение принято.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     86

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,   голова   підкомісії   Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з  питань  економічної  реформи  і   управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Я все-таки звертаю увагу депутатів на те,  що на другій  сесії  цей закон був відхилений.  Обминувши процедуру обговорення самої ідеї закону,  його структури,  ми зробимо велику помилку. Тому я все ж просив  би  головуючого,  щоб він виділив годину на таке загальне обговорення.  Ви добре  знаєте,  справді  була  проведена  велика робота по вдосконаленню закону Ради Міністрів і саме від сутність багатьох депутатів не дає мені підстав  говорити,  що  всі  чітко висловилися  щодо цього питання.  Крім того,  зважаючи на те,  що удосконалювався той варіант,  який був відхилений нашою Верховною Радою, я пропоную виділити годину на обговорення а потім прийняти його в першому читанні і віддати на доопрацювання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон. У вас є пропозиція?

 

     ДЕПУТАТ /не представився/,  У мене було конкретне  запитання щодо закону.  Я вважаю, що все-таки треба обговорити і відповісти на запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші! Як на мою думку, години буде забагато. Пропоную  продовжити  обговорення до 14 години,  а потім прийняти проект постанови. Такий порядок роботи запропонував також депутат Сметанін  і  це знайшло підтримку в залі.  Під час обговорення ми з'ясуємо точку зору депутатів з цього приводу.

 

     87

 

     Оскільки це  вже  друге  обговорення,  я  вважаю,   що   нам вистачить відведеного часу.

 

     Прошу вас. Василю Івановичу.

 

     ЄВТУХОВ В.І.  Я хочу відповісти на запитання депутата Зайця. Справа  в  тому,  що  відхилений  закон  не  удосконалювався,   а створювався   новий.   Це  по-перше.  По-друге,  пропозиції,  які надійшли від Комісії з питань економічно!  реформи  і  управління народним  господарством  на  двадцяти  сторінках  і  особисто від депутата Зайця,  були заслухані  Комісією  з  питань  економічної реформи. Процес обговорення зафіксовано у протоколі за N 32.

 

     Ось він у мене в руках.  Усі питання, окрім п'яти, ми зняли. Ці п'ять питань були враховані,  я можу назвати статті, до котрих вони  увійшли.  Тому  ще  раз підкреслюю - це новий закон.  Зараз триває  його  процедурне  обговорення,  і  я  повністю  підтримую депутата  Зайця  і  депутата  Сметаніна  в  тому,  що  ми повинні прийняти за основу запропонований проект,  після нього  повернути його на доопрацювання і вийти на постатейне обговорення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ЗБІТНЄВ Ю.І. Скажіть, будь ласка, якщо це новий закон, то до якого ж закону ми вносили правки? До старого?

 

     ЄВТУХОВ В.І.  Зрозумів,  відповідаю.  У  стенограмі  від  17 грудня  минулого  року,  яку  я  вже напам'ять вивчив,  записано: доручити Комісії з питань розвитку базових  галузей  доопрацювати проект, врахувати всі пропозиції і доповісти про результати. Коли були опрацьовані доповнення пропозиції,  ми,  по  суті,  одержали новий

 

     88

 

     проект закону.   Після   детального   обговорення   з  усіма комісіями Верховної Ради проект було подано  до  Ради  Міністрів, враховано  усі серйозні зауваження і зрештою вироблено остаточний текст документа.  Проект,  запропонований вашій  увазі,  і  треба прийняти за основу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи   є   у  депутатів  інші  пропозиції?  Немає. Пропоную такий порядок подальшої  роботи.  Питання  ставиться  на голосування.  30 хвилин, що залишилися до перерви, відводиться на обговорення проекту закону,  який викладений у третій колонці.  А після  цього  ми визначимося,  або перейдемо до постатейного його обговорення і прийняття у першому читанні,  або знову передамо  в комісії   для   доопрацювання.  Хто  за  таку  пропозицію?  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 253, пропозиція приймається.

 

     Регламент 5 хвилин.

 

     Тепер давайте визначимося стосовно виступів.  Списку в  мене немає.  Будемо надавати слово і від мікрофона, і тим, хто записав ся і запитуватиметься через  Секретаріат,  їхні  прізвище  будемо вводити в машину і надаватимемо слово з трибуни.

 

     У президії   є   записка  вія  секретаря  Комісії  з  питань економічної реформи і управління народним господарством Барабаша, що  просить надати слово Зайцю Івану Олександровичу.  Для виступу вимагають 10 хвилин, але ми вирішили на обговорення цього питання надавати 5 хвилин. Прошу, Іване Олександровичу.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Я  вже практично запропонував свою схему,  а від комісії скажу таке.  Річ у  тому,  що  на  другій  сесії,  як  ви пам'ятаєте, ми виходили з альтернативним законопроектом, хоча

 

     89

 

     головуючий його  таким  не  визнав  і  пропонували дещо іншу модель.  Ми,  зокрема,  передбачали об'єднати його із законом про підприємництво,   побудувавши  таким  чином,  щоб  у  ньому  була відображена  специфіка  кожної  форми  власності,  кожного   виду підприємства.   Адже   лише   таким   чином   можна   забезпечити рівноправність різних  форм  власності.  Однак  наші  пропозиції, відкинуті  і  за  основу фактично прийнята модель Верховної Ради, Тому я можу тільки висловити свої зауваження щодо тексту, який ви маєте.   Мені  здається,  що  цей  законопроект  все  одно  треба доопрацьовувати,  зокрема у тому плані,  щоб якимось чином  більш точно  відбити  специфіку  перехідного  періоду.  Я  маю на увазі насамперед стосунки трудових колективів і власника,  бо  якщо  ми проаналізуємо  ті  норми,  які закладено у цей законопроект,  я у преамбулі написано що це - законопроект  перехідного  періоду  до Закону,  то  передбачаємося роль трудових колективів певною мірою занижена.  Її треба підняти хоча б із  огляду  на  те,  що  92-93 відсотки   власності  у  нас  є  державною  формою  власності.  В сьогоднішніх умовах ставити трудовий колектив  у  залежності  від власника  у виборі форм власності,  зміни форм власності,  на мою думку,  неприйнятно.  Бо  тоді  цей   закон   працюватиме   проти роздержавлень  і  надання нових можливостей для розвитку вільного підприємництва.

 

     У мене  є  також   зауваження   стосовно   схеми   регуляції зовнішньоекономічних  відносин  наших підприємств,  Я вважаю,  що самостійність підприємств у цій сфері  обмежена.  Наприклад,  щоб розпочати   спільну   діяльність  із  зарубіжними  підприємствами необхідно,  як  пропонується  в  законі,  одержати  дозвіл   Ради Міністрів. Вважаю, що ми не можемо дозволити таке об'єднання. Хай Рада Міністрів контролює законність цих стосунків але  вона  ніяк не може обмежувати вихід наших підприємств за кордон.

 

     90

 

     Я звертаю вашу увагу,  насамперед,  на ті пункти,  які треба обговорити.  Ще є зауваження щодо визначення  суті  підприємства. Все  ж  таки,  що це за об'єкт?  Об'єкт,  що ставить собі за мету тільки "виробництво" прибутку? Чи ми маємо цим законом регулювати підприємства   безприбуткові?  Але,  думаю,  треба  регулювати  Я безприбуткові.  Ми повинні ввести  статтю  про  сферу  діяльності цього  закону  і  обумовити,  що останній регулює лише діяльність підприємств, які ставлять собі за мету одержання прибутку.

 

     І тому назва цього закону здається надто  вузькою,  адже  ми маємо  все-таки  сказати,  що  це  закон про підприємства.  Чітко окреслити, що це за закон.

 

     Потім є зауваження до статті 4, де записано, що застосування даного   закону   щодо   тих   чи   інших  підприємств  із  метою централізації функцій  управління  визначається  Радою  Міністрів Української  РСР.  Вважаю,  що визначити сферу застосування цього закону маємо ми, Верховна Рада.

 

     Я проти  даної  постановки  питання,  адже  якщо  цей  пункт залишиться у такому вигляді, наш закон діятиме для дуже обмеженої кількості підприємств,  що дасть можливість проявити  певну  Раді Міністрів.  Ми  повинні  зрозуміти,  що  відходимо  від  правової системи підзвітних актів до нормування  економічних  процесів  на рівні  законів.  Якщо ми хочемо визнати,  що цей закон стосується лише певного типу підприємств,  то повинні в цій  же  статті  про сферу  застосування  даного  закону  це обумовити.  Адже у даному варіанті  він  зовсім  не  стосується,  наприклад,  шахт,   інших підприємств.  Якщо  підсумувати  позицію нашої комісії,  то я маю сказати, що оцінка цього законопроекту неоднозначна,

 

     91

 

     зокрема, половина  членів  нашої  комісії  вважав,  що   цей законопроект повинен бути кращим, ніж союзний чи російський. Адже наші підприємці перекочують саме в  ту  республіку,  де  створено кращі умови для розвитку підприємництва.

 

     Інша половина   членів   нашої   комісії   вважає,   що  цей законопроект можна пропустити у першому читанні,  але треба  його дуже добре доопрацювати для другого читання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви   вносите   таку  пропозицію?  Дякую,  Третій мікрофон.  Пропонується сьогодні прийняти законопроект у  першому читанні, а потім його доопрацювати.

 

     ЛИСЕННО А.О.   У   мене  є  одне  принципове  зауваження  чи запитання до Василя Івановича Євтухова.  Я колись уже виступав  у обговоренні  цього  закону,  але  бачу,  що  мій виступ зовсім не враховано, а той виступ, на мій погляд, має принциповий характер.

 

     Читаєш статтю 1 - "Підприємство та його основні  цілі".  Тут записало,   що   підприємство  здійснює  виробничу  і  комерційну діяльність з метою одержання від  цього  відповідного  доходу.  І все.  На мій погляд, це дуже звужена мета діяльності підприємств. Адже є ще й потреби  суспільства,  Є  ще  потреби  членів  даного трудового колективу.  Тому я тоді двічі пропонував таку редакцію, яка була в старому законі. Я її повторюю:

 

     92

 

     головним завданням підприємства  є  задоволення  громадських потреб,  реалізація  на  основі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів членів  трудового  колективу  та  інтересів власників майна. Вважаю таку редакцію більш правильною.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це  ви конкретну пропозицію вносите,  а в цілому ви за те,  щоб такий варіант прийняти в першому  читанні?  Дякую, другий мікрофон.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.  Шановні  народні  депутати!  Я,  як  і інші народні депутати,  що вже виступали тут, підтримую пропозицію про те,  щоб сьогодні прийняти за основу запропонований проект Закону про підприємства в Українській РСР. Але я хотів би звернути увагу на  те,  що  це один з ключових законів,  які ми повинні прийняти тут,  на засіданні Верховної Ради.  Хочу вам нагадати,  що саме з прийняття  першого  закону  -  про державне підприємство - в СРСР почався розвал нашої економіки. Щоб не припуститися цієї помилки, ми  повинні  при  постатейному обговоренні законопроекту ретельно продумувати кожну статтю.

 

     Гадаю, цей закон має  спаяти  згуртуванню  нашого  народного господарства  нашої  економіки,  надати  необхідної  динамічності структурній  перебудові,  яка  б  відповідала  інтересам   нашого народу.

 

     У мене  є зауважений до статей,  але сподіваюсь,  у нас буде час і ми зможемо кожну статтю обговорити. Це дуже важливий закон.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перший мікрофон.

 

     93

 

     ЛОБАЧ В.І.,  голова  Лисичанської  міської   Ради   народних депутатів,  перший  секретар  Лисичанського  міськкому  Компартії України  /Лисичанський  виборчий   округ,   Луганська   область/. Коллеги-депутаты!    Мы   все   прекрасно   понимаем,   в   каком экономическом  положении  находятся  наши  предприятия.   Поэтому принятие   данного   закона,   который   мы  сегодня  вынесли  на рассмотрение,  важно и  для  наших  руководителей,  и  для  нашей экономики  в  целом.  Главное,  чтобы  после  принятия этот закон работал. Это первое.

 

     Второе. Необходимо,  чтобы он  был  как-то  сбалансирован  и состыкован  с  рядом  уже  принятых  нами законов,  в том числе с положениями и инструкциями,  которые,  к  сожалению,  сегодня  не действуют.  Почему?  Потому  что  на территории Украины находятся предприятия    различной    ведомственной    подчиненности,    и, естественно, на них распространяется действие не только союзных и республиканских законов,  но и документов ведомств, в том числе и местных Советов.

 

     Мы уже   говорили   о   том,   как   трудно   хозяйственному руководителю работать в таких условиях. Поэтому сегодня мы должны как-то  состыковать  законы.  Хотел  бы  также  задать  несколько вопросов,  которые уже поднимали в своих выступлениях депутаты  и от ответов, на которые умышленно уходит Совет Министров, впрочем, как и комиссии. Давайте всетаки определим численность работников, занятых  на  малом  предприятии.  Какова  в  соответствии с нашим законом должна быть его  численность  -  50,  100,  200  человек? Сегодня  большинство  товарищей  настаивает  на  численности  200 человек.  Однако, думается, над этим моментом комиссия должна еще поработай.

 

     Теперь относительно статьи 18 - "Трудові доходи працівника

 

     94

 

     підприємства". Эта   статья   противоречит   ранее  принятым законам.  Боюсь,  чтобы в данном случае не получилось так,  как с Законом о местных Советах, местном самоуправлении, когда мы одним абзацем  по  регулировке  бюджетов   перечеркнули   все   местное самоуправление.

 

     Послушайте, например:   "власник   підприємства   самостійно визначає фонд оплати праці,  без  обмеження  його  росту  з  боку державних органів..."

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  перепрошую.  Ми  вже перейшли до постатейного обговорення.  Я так  зрозумів,  що  ви  підтримуєте  цей  варіант проекту   і   вносите  пропозицію,  що  його  можна  обговорювати постатейно,  тобто прийняти за основу. Так я вас зрозумів? Дякую. А тепер надаємо слово згідно із списком. Слово надається депутату Рябченку, 90 округ, Дніпропетровська область.

 

     Ми вже перейшли до постатейного обговорення.  Ви чули, перед вами депутат Дорогунцов сказав, що у нього є цілий ряд пропозицій до   статей,   але   ми   будемо   їх   розглядати   тоді,   коли обговорюватимемо законопроект постатейно.

 

     Будь ласка.

 

     РЯБЧЕНКО М.А.,   директор  Криворізького  цементно-гірничого комбінату  /Довгинцівський   виборчий   округ,   Дніпропетровська область/.  Переход  предприятия  на рыночные отношения в условиях жесткого дефицита на все виды материальных  ресурсов  ставит  под удар ритмичную работу предприятий,  если государственный заказ не будет  подкреплен  материальнотехническими  ресурсами  по   нашей номенклатуре Госснабом и Госпланом республики как минимум на

 

     95

 

     100 процентов.  Однако  и  в  самые лучшие времена Госснаб и Госплан      никогда      не       обеспечивали       предприятия материальнотехническими ресурсами по существующим удельным нормам расхода на годовой выпуск.  Мизерная  доля  прибыли,  оставляемая государством в распоряжение предприятий, низкая заработная плата, ее сдерживание никогда не стимулировали  труд,  не  содействовали закреплению  кадров,  увеличению  производства.  И на сегодняшний день любой вопрос, какой бы мы с вами не рассматривали, уважаемые народные  депутаты,  сопряжен  с  тем,  что у нас везде дефицит в деньгах.  И не хватает ни на одно наше  мероприятие.  Почему?  По единственной причине - нет товарной массы. Мы с вами не развиваем предприятий   и   не   имеем   возможности   сегодня    увеличить производство.

 

     В законе,  на  мой  взгляд,  необходимо  отработать методику прежде всего формирования плана производства. При этом необходимо учесть   следующие   моменты.   Годовой   план   производства   и ассортимента выпускаемой продукции не  должен  навязываться.  Это должно  быть прерогативой коллектива.  Предприятия не имеют права снижать  объем  производства  промышленной  продукции  по  своему усмотрению, Если на этот вид продукции имеется спрос, предприятия имеют  право  реализовать  продукцию,  выпущенную  сверхпроектной мощности,  по договорным ценам.  Государственный заказ для любого предприятия не должен превышать 70 процентов,  так как все  связи практически  нарушены и вертикальные,  и горизонтальные,  которые еще  не  начали  действовать.  Госзаказ   должен   обеспечиваться материально-техническими  ресурсами  со  стороны  государства как минимум, на сто процентов.

 

     Предприятие не несет ответственности за  поставку  продукции по   госзаказу,   если   государство   не  обеспечило  его  всеми материально-техническими    ресурсами,     запасными     частями, оборудованием и услугами,

 

     96

 

     необходимыми для   выполнения  государственного  заказа,  по существующим удельным нормам и проектным нормативам.

 

     Предприятие имеет  право  самостоятельно  реализовывать  всю продукцию,  предназначенную  для  госзаказа,  если  государство и органы,  его представляющие,  оказались не в состоянии обеспечить предприятие   по   его   заявкам  всеми  материально-техническими ресурсами,  запасными частями, оборудованием для выполнения этого государственного заказа, развития предприятия.

 

     Предприятие поставляет  продукцию по государственному заказу в том количестве,  в каком оно обеспечено материальнотехническими ресурсами,  запасными частями со стороны государства. Предприятие имеет право самостоятельно реализовать всю продукцию, не вошедшую в госзаказ, в пределах всей республики и за ее рубежом.

 

     В разделах   и  статьях  проекта  о  финансово-хозяйственной деятельности,  на  мой  взгляд,  необходимо  было   предусмотреть следующее: средства предприятия после уплаты подоходного налога в местный или республиканский бюджет.  Причем подоходный  налог  на прибыль  не должен составлять или превышать 40 процентов прибыли, полученной за  счет  реализации  продукции  в  размере  проектной мощности  в полном ассортименте,  а для предприятия строительного комплекса не должен превышать 22 процента.  Подоходный  налог  от сверхплановой  прибыли  не  может  быть  более  20  процентов  ее величины.  При этом при этом подоходный  налог  от  сверхплановой прибыли должен поступать только в местный бюджет,  то есть,  мы с вами обязаны  сделать  бюджет  республики  таким,  чтобы  он  был фиксированный,  предприятия  были  заинтересованы в сверхплановой прибыли.  Предприятие должно самостоятельно  решать  все  вопросы распределения денежных средств, в том числе и валюты. Предприятие должно формировать свой фонд

 

     97

 

     оплаты труда самостоятельно,  без ограничения его  роста  со стороны  государственных  финансовых  органов.  В  пределах своих цененных ресурсов недопустимо облагать его налогами,  так как это сдерживает   рост  производства  товаров  народного  потребления. Предприятие  самостоятельно   должно   формировать   численность. Государство,  его  финансовые  органы,  местные  Советы не должны вмешиваться в финансовую  деятельность  предприятия.  Это  должно бить оговорено законом.

 

     Все денежные средства, остающиеся в распоряжении предприятия на конец года,  не должны изыматься у предприятия, как это было и имеет место на сегодняшней день.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Андрійовичу, закінчується час.

 

     РЯБЧЕНКО М.А.  Здравый  смысл  подсказывает:  для  повышения рентабельности  нужно   снижать   подоходный   налог,   увеличить зарплату,   Ведь   сегодня   средняя   заработная   плата  одного работающего во многих отраслях в УССР ниже  общесоюзной,  поэтому следует  немедленно отменить решение Минфина об ограничении роста заработной   платы   и   повышении   налога   на   рентабельность предприятия.  Наконец,  пора  понять,  что  нужно  всем  начинать экономить.  Сегодня этот закон является основным,  на мой взгляд, для  формирования  бюджета  нашей  республики и оставлять его без рассмотрения, по-моему, бессмысленно. Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Третій  мікрофон.  Я  прошу   вибачення, шановні   депутати,   дали  довідку  з  Секретаріату:  депутатами одержано 327 примірників проекту цього закону. Так, якщо хтось

 

     98

 

     припустив помилку і не отримав його,  то  не  варто  вносити дезорганізацію в залі Верховної Ради. Третій мікрофон.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.,   генеральний  директор  виробничого  об'єднання "Стахановвугілля"   /Брянківський   виборчий   округ,   Луганська область/.  Уважаемый Иван Степанович,  уважаемые депутаты? Мне не понятно,  почему мы импровизируем  сегодня  с  нашим  сложившимся регламентом  и  со  сложившимся  положением.  Прежде  всего,  это сегодня мы так поступили, пойдя на поводу у Ивана Степановича при обсуждении  закона о занятости.  Теперь мы еще не приняли Закон о предприятии и в первом чтении -  уже  нам  раздали  сравнительные колонки.  Мы  уже  решали этот вопрос неоднократно.  Сначала надо было принять его в  первом  чтении,  а  потом  давать  замечания. Почему мы так делаем,  почему опережаем? Не приняли, так начинают присоединяться определенные вопросы.  Я считаю,  что  это  просто нетактично.

 

     Второе. Я  считаю,  что  в  законе  /я  говорил председателю комиссии Евтухову/ содержится одно очень серьезное  противоречив. Там  проходит  красной  нитью мысль,  что любое предприятие может быть только одно и не может иметь в  своем  составе  юридического лица. В то же время сказано, что это может делать собственник как угодно.  Скажем,  если я работаю в  угольной  промышленности,  то угольные   объединения  составляют  особый  целый  организм.  При современных условиях они иногда имеют права юридического лица,  и в  то  же  время  решают всеобщие задачи.  Мы говорили об этом на комиссии, это не учтено.

 

     99

 

     Я думаю,  что нам не нужно импровизировать, Иван Степанович, а надо идти по тому регламенту, который мы наметили, иначе завтра еще что-то появится. Давайте идти так.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має народний депутат Крижанівський.

 

     КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П.,   секретар   Комісії   Верховної    Ради Української    РСР   з   питань   будівництва,   архітектури   та житловокомунального господарства /Лівобережний виборчий округ, м. Київ/.  Я  хочу  сказати  по-перше,  чому марксист Дорогунцов був такий незадоволений  першим  варіантом  цього  закону,  Тому,  що практично  цей  перший  варіант закону був більш близький до того старого  і  усталеного  виду  підприємства,  який  закладений   у підвалинах Радянської влади років 70 тому.  Отого незадоволення я абсолютно не розумію. З цим законом ми спокійно могли повернутися назад  у  застійні  часи і працювати.  Не знаю тільки,  до чого б дійшли.  Я був дуже здивований тим,  що Іван  Степанович  не  дав договорити  депутату Лобачу,  який абсолютно чітко наголошував на тому,  що у цьому законі  /про  це  ми  говорили  і  при  першому розгляді/  перший  раз  взагалі  все  було  орієнтовано  суто  на державну  власність,  а  тепер  хоч  деяк!  прогалини  з'явились, простежуються  якісь натяки на інші форми власності.  Але,  все ж таки  практично  чіткого  уявлення  про  те,  як  має   працювати підприємство   різних   форм   власності,   у   цьому  законі  не складається.

 

     Я хочу зупинитися на тому,  на чому я зупинився і  в  перший раз  у  Законі  про  підприємство  це  роль  трудових колективів. Шановний Василь Іванович сказав,  начебто у цьому варіанті  цьому питанню набагато більше уваги надано взагалі, просто цілий розділ присвячене.  Я наполягаю на тому,  що йому  має  бути  присвячена окрема  стаття  -  про  те,  що є трудовий колектив,  які він має права. Тут дещо

 

     100

 

     про це сказано,  але мене надзвичайно  дивують  деякі  речі, наприклад,   ось   що.   Чомусь  трудовому  колективу  державного республіканського,   державного   колективного   і   ще   якогось підприємства  /якщо 50 процентів його власності належить державі/ надається право з власником займатися і підбором адміністрації, й іншими речами. Я якось не розумію - знову простежується те, що ми бачили  у  Законі  про  кооперацію.  Кооперативні   підприємства, установи  мають  набагато  більше прав,  ніж державні.  Тобто для державного  підприємства  така  норма  вводиться,  а  для   інших підприємств, виходить, може бути все, що завгодно. Тобто колектив не мав ніяких прав.  Наприклад,  якщо  ми  візьмемо  підприємство кооперативне.  Там є власник? Є. Є трудовий колектив? Є. Скажімо, власник  підприємства   хоче   не   сам   керувати,   а   набрати адміністрацію.  Добір цього керівництва, умови його роботи, умови звільнення  керівництва  -  все  визначено.  А  чому  ж  для  тих підприємств не повинно виковуватися?

 

     Розумієте, знову  якесь приниження державних підприємств.  Я за те,  щоб така норма була розповсюджена на всі підприємства,  а не тільки на державні.

 

     Далі - суто редакційні зауваження.  Мені здається,  що з цим законом недостатньо працювали юристи.  Зверніть увагу  -  звучить так,  о  член  ради  трудового  колективу не може звільнятися без згоди трудового колективу.  Даруйте, а якщо він хоче звільнитися, тоді  що,  він  те  має питати?  Товариші,  це ж те,  що вже було колись.  Якщо ти член партії,  то ти можеш звільнитися, тільки /я не кажу,  що це й зараз так/, якщо партійне бюро, парторганізація дозволяє це зробити.

 

     101

 

     Ви розумієте,  простежується суто з редакційного боку багато якоїсь неуважності, взагалі нечіткості формулювань. І я думаю, що принципово все ж таки можливо  і  треба  прийняти  цей  закон  за основу, але слід надзвичайно плідно попрацювати над ним у першому читанні.

 

     І ще дещо я хочу сказати.  В цьому  законі  простежується  - якщо знаєте,  є такий "аркуш Нобіуса" - і тут простежується такі. Є держзамовлення,  воно мав бути закріплено поставками. Але разом з  тим,  якщо  держава  /причому,  не  дуже  зрозуміло,  що то за держава/ не виконує необхідних поставок,  то підприємство не несе абсолютно ніякої відповідальності по виконанню держзамовлення. Ви розумієте,  треба врешті-решт якось чіткіше  встановлювати  норми щодо цього.

 

     І останнє.  Я не знаю - цей закон, звичайно, треба приймати, але,  товариші, якщо паралельно не будуть чітко встановлені норми оподаткування  України,  якщо  ми  й  надалі  будемо  працювати в союзній координаційній системі оподаткування і не буде  відмінено те здирництво,  яке було застосовано Абалкіним /до речі,  Абалкін спокійно пішов,  але цей граничний рівень  рентабельності  і  все інше залишилось/, то я вважаю, що українська промисловість загине в найкоротші строки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  депутати!  Я  прошу   не   вважати   це коментуванням   виступів,   але  хочу  відповісти  двом  останнім депутатам, які виступали.

 

     Я нічого  не  імпровізую.  Роздано   вам   327   екземплярів документі.  Голова  комісії  депутат Євтухов вийшов і сказав,  що комісія вважала за доцільне викласти його в  такій  формі  -  три колонки, а міг би бути викладений в одній колонці. Тоді вважалося б, що це заков. Це перше.

 

     102

 

     Друге. Я  говорив  Лобачу,  що  недоцільно   переходити   до постатейного обговорення,  тому що ми ще не підійшли до цього. Ми з вами  визначалися  з  півгодини  для  того,  щоб  вирішити,  чи приймати його за основу, як оцей варіант закону, чи прийняти його в першому читанні,  а потім перейти з урахуванням всіх пропозицій і  доопрацювати.  Тому,  я  вважаю,  що  ми все-таки з'ясували це питання.

 

     Після того,  як 17 грудня у цьому  залі  розглядався  проект Закону   про   підприємство,   дійшли  висновку,  що  його  треба доопрацювати і внести якийсь варіант на обговорення.  Комісія  це зробила.

 

     Виступали депутати - і Заєць, і Крижанівський, і Рябченко, і Дорогунцов,  і інші - й  сказали,  що  вони  пропонують.  /Це  ті депутати,  які працювали над проектом, я вже не кажу про комісію/ прийняти той варіант,  що у правій колонці,  за основу,  а  потім перейти   до  обговорення  постатейно  з  урахуванням  усіх  оцих пропозицій.   Тому   вноситься    така    пропозиція:    прийняти запропонований  проект постанови,  який вам розданий.  Хто за те, щоб прийняти цей проект постанови,  прошу голосувати.  Я прошу це зробити  і  депутатів  Луганської області.  Якщо ви десь не взяли проект і не вчитались, то не заважайте.

 

     "За" - 181. не приймається.

 

     Депутати від  Луганської  області  вносять  пропозицію,  щоб прийняти  його  в  першому  читанні.  Так?  Правильно я зрозумів? Третій мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.,  секретар Комісії Верховної  Ради  Української РСР   з   питань   економічної   реформи  і  управління  народним господарством  /Жовтоводський  виборчий  округ,  Дніпропетровська область/.  Іване  Степановичу!  Є  така  процедурна  пропозиція - проголосувати після перерви.  Зараз  багато  комісій,  зокрема  й наша, збираються. Ми ще раз порадимося

 

     103

 

     відносно позиції,   приймати   це   чи  ні.  Давайте  просто перенесемо голосування на 16 годину.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші,  надійшла  пропозиція  від   депутатів Луганської  області  і  підтримана  депутатом  Зайцем  - прийняти проект закону в першому читанні. Давайте проголосуємо. Хто за те, щоб  прийняти  у  першому  читанні  і  продовжити  роботу,  прошу голосувати.

 

     "За" - 222. Не голосувало - 19. Незрозуміле щось.

 

     Шановні депутати!  Я прошу заспокоїтись,  прошу вашої уваги. Давайте  все-таки  домовимось  -  за час перерви ви з'ясуєте свої позиції, й одразу ж після перерви ми переголосуємо.

 

     Оголошується перерва до 16 години.

 

     104

 

     ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ

 

     ПОПЕРНЯК А.Н.,  голова Хмельницької обласної  Ради  народних депутатів /Летичівський виборчий округ, Хмельницька область/. Те, що  проект  цього  закону  розроблено  вперше   у   законотворчій діяльності України,  свідчить про його важливість і значимість. А необхідність його прийняття випливає також  із  Паризької  хартії для нової Європи, в якій передбачено, що важливим елементом нашої загальної мети є збільшення  зайнятості,  ефективне  використання ресурсів.

 

     Пропоную в статтю 1 проекту закону, пункт 1, де визначається поняття "зайнятість", перенести положення статті 7 "Законодавство про зайнятість";  скорегувати пункт 2 статті 1,  зокрема вилучити слово "спрямованої на задоволення їх потреб", "суспільно-корисної діяльності", бо про це йдеться в пункті 1.

 

     Не зрозуміло,  чому автори проекту передбачають стимулювання створення робочих місць лише у  перспективних  галузях  народного господарства.  Напевно,  треба  створювати  їх  в  усіх  галузях, насамперед там,  де відчувається потреба  робочих  рук.  Тут  нам належить  пам'ятати Закон про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу.

 

     Нещодавно мені   доводилось   зустрічатися    з    виборцями Старосинявського району. І ось вони наводили приклад, що навіть у добре розвинутих господарствах,  таких,  як  радгосп  імені  ХХVІ з'їзду  КПРС,  де є,  здається,  все для людей - газ,  асфальтові дороги,  соціальні заклади,  механізовано  виробничі  процеси,  - значна   частина   робітників   не   зайнята  корисною  працею  в листопадіберезні /зимові місяці/. Через це й тут міграція кадрів, не так,

 

     105

 

     як потрібно,    закріплюється    молодь.    Тому   керівники господарства і району шукають обладнання для  переробного  заводу чи цеху.

 

     Давайте в  Законі про зайнятість населення чітко скажемо про необхідність створення робочих місць,  насамперед  на  селі,  чим полегшимо  вирішення  і  проблем міста /хоч заради справедливості скажу, що в нас у цьому питанні багато робиться/.

 

     Далі. У проекті закону /стаття  2/  перераховуються  основні види суспільно-корисної праці. Серед них - виконання, оплачуваних громадських робіт. У той же час у нас, якщо взяти ті ж вуличні чи будинкові  комітети,  люди  в  них  працюють  безплатно  /а  це в основному пенсіонери/,  виконують значний обсяг робіт безплатно і пишаються тим, що приносять населенню користь.

 

     У тій же статті згадується про службу в Збройних Силах,  але є ще залізничні і будівельні війська.

 

     Проект закону визначає  додаткові  гаранті:  зайнятості  для окремих категорій населення,  в тому числі молоді. Чи не доцільно було б вказати,  що держава бере під захист молодь  віком  до  18 років?  Бо  ж  знаємо  чимало  фактів,  коли  багато хто з молоді байдикує, ніде не працює, сидить на плечах батьків.

 

     Варто нам подумати і над такими положеннями проекту закону.

 

     Перше. Стаття 22,  пункт 2,  наголошує,  що  державний  фонд сприяння зайнятості населення утворюється за рахунок асигнувань у розмірі трьох процентів.  Тоді як  Швеція  виділяє  на  це  9,  а Франція - 10 відсотків від видатків відповідних бюджетів.

 

     Друге. Якщо  ми  хочемо,  щоб  наша  суверенна  Україна мала авторитет   у   світі,   треба    поставити    систему    освіти, перекваліфікації на такий рівень,  щоб вона готувала кадри, які б володіли світоглядом, достатнім для опанування сучасною технікою, і спокійно сприймали необхідність жорсткої трудової дисципліни. А в

 

     106

 

     нас нерідко після закінчення школи чи  ПТУ  окремі  юнаки  і дівчата не вміють приготувати яєчню, не кажучи вже про інші речі.

 

     Нічого гріха    таїти,    компетентність    багатьох   наших спеціалістів на всіх рівнях низька;  одна з причин цього -  слабо поставлене  виробниче  навчання.  А  тому  доцільно  в  статті 20 записати,  що підприємства,  установи і організації,  їх службові особи   організують   професійну   підготовку,  перепідготовку  і підвищення кваліфікації працівників не взагалі, а поетапно, через певний  період,  від  чого залежить і зарплата,  і переміщення по службі.  Цим прищепимо уміння і бажання працювати творчо,  А такі кадри завжди будуть мати роботу.

 

     ПОЛИЧКО А.В.,  голова Виноградівської районної Ради народних депутатів,  голова  виконкому  /Виноградівський  виборчий  округ, Закарпатська  область/.  Товариші депутати!  Проблема зайнятості, про яку,  відверто  кажучи,  ми  можемо  судити  поки  що  тільки теоретично,   може   стати  в  близькому  майбутньому  однією  із найболючіших.  І дуже правильно, що зміст запропонованого проекту Закону  "Про  зайнятість  населення"  підтверджує,  що українська держава хоче взяти  на  себе  всю  відповідальність  за  наслідки безробіття. Це, безперечно, гуманно.

 

     Дійсно, криза в економіці,  її реформа,  вивільнення значної частини працівників сталися не з вини рядових трударів, а в першу чергу з вини державних структур - уряду,  міністерств,  відомств, місцевих органів і т.п.  Саме їх "удосконаленням",  ми  займалися десятиліттями  на  шкоду  як  народу  в  цілому,  так  і самим же державним структурам.  Бо сьогодні,  і тим більше завтра,  значна частина управлінців теж будуть безробітними.

 

     107

 

     У той  же  час хотілося б зрозуміти інше.  Зараз авторитетні економісти стали розглядати безробіття  уже  не  як  лихо,  а  як засіб,  ліки від усіх бід в економіці.  Знається,  що такого типу висловлювання,, особливо в пресі, набирають все більшої сили. При цьому,  говорячи  про  крайню  необхідність "ринку робочої сили", тобто  безробіття,   і   наводячи   приклади   про   ефективність перерозподілу  робочої  сили  в  західних країнах,  забувають при приклади Японії і ФРН,  де такий перерозподіл проходить при  дуже низькому рівні безробіття.

 

     Саме виходячи із цих позицій,  треба добре поміркувати,  щоб не дати цим законом для окремої  частини  "безробітних"  гарантію утриманства.  Адже ті,  яких ми це вчора називали дармоїдами і на яких накладали від імені держави  стягнення,  тим  більше  будуть дармоїдами,  коли  ми  завтра,  від імені тієї ж держави,  будемо називати їх безробітними і ще за це платити.

 

     Тому, торкаючись змісту Закону "Про  зайнятість  населення", хотів би зауважити таке.

 

     Перше. Даючи характеристику поняття "безробітні", в статті 3 закону слід вказати,  що особи, які зареєстровані в установленому законом порядку безробітними і які отримували передбачену законом соціальну допомогу,  можуть  за  рішенням  суду  бути  позбавлені такої,  якщо буде встановлено,  що вони свідомо не використовують можливості одержати підходящу роботу і не шукають її.

 

     Друге. Принцип безкоштовності навчання,  що  зафіксований  у пункті  "є"  статті  5 закону,  слід замінити принципом "сприяння держави в навчанні безробітних".  Вважаю,  що це є більш реальним як   з  економічних  так  і  моральних  міркувань,  бо  безплатні навчання, охорона. здоров'я ї т.п. у нас уже були, а що вони дали

- добре знаємо.  Тому,  на думку,  безплатно мають навчатися лише особи, особливо соціальне незахищені, - інваліди, неповнолітні

 

     108

 

     Та молодь, люди похилого віку і т.п.

 

     Трете. Щоб гарантувати дотримання соціальної  справедливості і законності в діяльності служб зайнятості щодо громадян, треба в статті  12  передбачити  право  громадян   оскаржувати   їх   дії безпосередньо  в суді.  Немає ніякої потреби записувати відсильну норму  щодо  порядку  оскарження,  оскільки  в   Декларації   про державний  суверенітет  України  ми зафіксували принцип розподілу властей,  за яким вищою інстанцією захисту  людини  від  свавілля будь-якої установи, в тому числі і служби зайнятості, - є суд.

 

     Четверте. Враховуючи    кількість    постанов   союзного   і республіканського урядів,  прийнятих за останні три роки з питань працевлаштування і роботи відповідних служб, Уряду республіки при виробленні підзаконних актів,  які мають  гарантувати  реалізацію цього  закону,  треба  врахувати всі попередні помилки.  Зокрема, якщо  говорити  про  обласні  служби  і  особливо  районні   бюро працевлаштування,  то  зараз у них немає елементарних можливостей для виконання цього закочу,  Хоч у  тих  постановах,  про  які  я згадував,  говорилось  і  про  матеріальне  забезпечення,  і  про зміцнення кадрами,  і навіть  про  комп'ютеризацію.  Ми  вже  раз серйозно помилилися,  коли записали, що земельну реформу на місця здійснюють:  "Існуючі  структури",   а   там,   де   ця   реформа починається, тобто в селі, таких структур нема. Тому паралельно з розробкою постанов  Уряду  по  виконанню  цього  закону  має  іти матеріальне,  кадрове  та інше зміцнення відповідних служб,  а не лише зміна їх назви.

 

     І останнє.   У   статті   34   ми   записуємо   норму    про відповідальність  службових  осіб  за порушення законодавства про зайнятість,  Проте,  можливо?  забуваємо,  що  порушниками  цього закону  можуть бути не лише службовці,  які охоплюються юридичним терміном "службові особи",  але й рядові працівники, а можливо, і просто

 

     109

 

     громадяни. Це    зовсім    реально   щодо   зловживань   при використанні фінансової та матеріальної бази  служби  зайнятості, підробці  документів  тощо.  Тому  було  б правильніше замінити в статті 34 слова "службові особи" на "службові особи і громадяни".

 

     Товариші депутати!  Було б звичайно краще, якби нам не треба було  приймати  цього  закону.  Адже  ніякі  доплати  і пільги не компенсують  людям  втрат,  яких  вони  зазнають  у   зв'язку   з безробіттям, Ті, хто пропрацював на виробництві 10 і більше років чесно і не шкодуючи сил,  у випадку  масового  безробіття  можуть вибрати  для  соціального  захисту  не  цей  наш  закон,  а іншу, можливо,  не  найкращу  форму.  Саме  тому,  в   основному   його підтримуючи,  я  буду голосувати за нього лише як засіб часткової компенсації.  А в цілому ми маємо робити все, щоб забезпечити дію інших   законів   -про   землю,  про  власність,  про  економічну самостійність,  бо  саме  вони  становлять  і  суть   економічної реформи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     110