Стенограма пленарного засідання

05 лютого 1991

 

ЗАСІДАННЯ ДРУГЕ

 

Сесійний зал  Верховної Ради Української РСР.  5 лютого 1991 року. 10 година.

 

 

Головує Перший заступник Голови Верховної  Ради  Української РСР ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні товариші депутати, гості, радіослухачі і телеглядачі!  дозвольте засідання  Верховної  Ради Української РСР оголосити відкритим. Згідно з погодженим порядком денним на сьогодні у нас виносяться на розгляд такі питання:  Про Концепцію  проживання  населення  на  території Української рср з підвищеними   рівнями    радіаційного    забруднення    внаслідок чорнобильської катастрофи;  Про проекти законів УРСР:  Про статус території,  що зазнала радіаційного забруднення внаслідок  аварії на  Чорнобильській  АЕС;  Про  статус  громадян,  які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

 

     Чи будуть у депутатів  зауваження  щодо  запропонованого  на сьогодні  порядку  денного?  Немає?  Тоді  пропонується  такий на сьогодні порядок розгляду цих питань. Є інші думки?

 

     3

 

     Другий мікрофон.

 

     ПАВЛЕНКО Ф.О.,  генеральний   директор   науково-виробничого об'єднання     "Олександрійський     електромеханічний     завод" /Олександрійський   міський   виборчий   округ,    Кіровоградська область/.   Я   считаю,   что  сегодняшняя  обстановка  никак  не располагает к рассмотрению  именно  этих  вопросов.  Поэтому  мое предложение  сводится к следующему.  Сначала от себя.  Ни один из этих документов в нашей комиссии  не  рассматривался,  поэтому  и выносить  их  сегодня  для рассмотрения в качестве документов,  я считаю,      преждевременно.      Это       первое.       Второе. Социальноэкономическая  обстановка  сегодня  в республике такова, что начинать  нашу  сессию  рассмотрением  именно  этих  вопросов необоснованно.  Поэтому  предлагаю включить в повестку дня доклад Фокина  о  результатах  работы  республики  в  прошлом  году,   о социально-экономической  политике,  о перспективах,  чтобы знать, что мы будем делать дальше.  Иначе все законы,  которые нам здесь предлагают принять, будут просто пустым звуком.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     Бондарєв Б.П.,  заступник  голови Житомирської обласної Ради народних  депутатів  /Овруцький   виборчий   округ,   Житомирська область/.   Я   и  мои  коллеги  никак  не  можем  согласиться  с выступлением предыдущего депутата.  Проекты данных  законов  были опубликованы   в  республиканской  печати,  каждый  депутат  имел возможность  с  ними  ознакомиться.  Кроме  того,  на  протяжении последних  четырех дней их рассматривал целый ряд комиссий.  Если депутат не принял участия в работе

 

     4

 

     комиссии, то это  еще  не  значит,  что  нужно  ставить  под сомнение   необходимость  рассмотрения  данного  пакета  законов, которых ждут  миллионы  людей  в  преддверии  пятой  годовщины  - чернобыльской  катастрофы.  Поэтому  настаиваю на данной повестке дня сессии.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ЄЩЕНКО В.М., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у   справах   жінок,  охорони  сім'ї,  материнства  і  дитинства. /Вишгородський виборчий  округ,  Київська  область/.  Категорично заперечую  проти  пропозиції  депутата  Павленка щодо відкладання розгляду цих законопроектів.  Ми знаємо,  що всі на руках мали ці законопроекти  ще  з  сьомого  січня.  Шановні  депутати,  адже у комісії була можливість розглянути  їх.  Чим  же  тоді  займались комісії,  коли  вони  не мали можливості досьогодні обговорити ці законопроекти?  Люди  чекають  цих  законів.  Вчора,   позавчора, протягом цих днів я одержала величезну кількість телеграм, в яких люди  вимагають  прийняття  цих  законів.  Ми   повинні   негайно припинити обговорення і приступити до діла. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  товариші  депутати!  У  нас  ці питання внесені до порядку денного. Щодо пропозиції депутата Павленка. то ми  ж з вами в п'ятницю домовилися.  Багато з тих депутатів,  які брали участь в обговоренні порядку  денного,  вносили  пропозиції щодо розгляду питання,  запропонованого депутатом Павленком. Ми з вами протокольно доручили Уряду,  щоб його  доповідь  в  п'ятницю була не тільки про механізм соціального захисту населення, а й по стан соціально-економічного розвитку республіки, заходи по

 

     5

 

     стабілізації, індексацію і механізм соціального  захисту.  Я вам доповідаю,  що вчора я мав розмову із Головою Уряду Вітольдом Павловичем  Фокіним.  Вітольд  Павлович  готує  таку  доповідь  і просить,  щоб  заслухали ми його в п'ятницю 8 лютого на ранковому засіданні.  Не буде більше заперечень?  Прошу всіх зайняти місця, будемо продовжувати роботу.

 

     Товариші! Комісія  Верховної  Ради  з  питань Чорнобильської катастрофи і Рада  Міністрів  внесли  три  законопроекти  на  наш розгляд.  Буде така пропозиція - надати слово для доповіді голові комісії депутату Яворівському одразу по  всіх  трьох  документах, щоб  нам  не  повторюватися,  а  потім  буде  співдоповідь голови комітету.  Якщо будуть запитання,  то у нас  присутній  заступник Голови  Ради  Міністрів Віктор Дмитрович Гладуш,  який зараз цими питаннями займається.  Після цього перейдемо до обговорення  всіх трьох  документів.  не  буде  заперечень  щодо  такої пропозиції? Немає.

 

     Тоді слово для доповіді з  цих  питань  надається  народному депутату СРСР і народному депутату УРСР, голові постійної Комісії з  питань  Чорнобильської  катастрофи   Яворівському   Володимиру Олександровичу.  Володимире  Олександровичу,  я  прошу вибачення, депутати мені нагадують про поіменну реєстрацію.  Я гадав,  що ми це зробимо тоді,  як будемо голосувати,  але давайте вже зараз. Я прошу вибачення,  давайте проведемо поіменну реєстрацію.  Тиснемо кнопку "за".

 

     В залі 365 депутатів, кворум є. Ви знаєте, що згідно з нашим Тимчасовим регламентом /ми вже роздали вам проект  Регламенту/  у нас  відводиться  на  доповідь  до 30 хвилин.  Але ж три питання! Депутат Яворівський скільки часу просить?

 

     6

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР  з  питань Чорнобильської катастрофи /Cвітловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. 30-35 хвилин.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. 35 хвилин на всі три законопроекти,  так  що  ми зекономимо час. Не буде заперечень? Будь ласка.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.   Шановні   мої  колеги,  народні  депутати України!  Хочу вам нагадати про те,  що ми з вами,  всі,  хто тут сидить,  - і жертви Чорнобиля, і винуватці Чорнобиля. Але в нас є можливість, прийнявши пакет законів, які ми вам пропонуємо, стати ще   ліквідаторами,  може,  навіть  найголовнішими  ліквідаторами Чорнобильської трагедії.

 

     Я хочу вам сказати,  що на Президії ми вирішили, і мабуть ви нас у цьому підтримаєте,  обговорення блоку чорнобильських питань буде повністю транслюватися по телебаченню,  і я думаю  що  це  - справедливо.  Нехай народ почує всіх,  хто тут виступає. Це дасть можливість  мільйонам  людей  теж  увійти,  так  би   мовити,   в структуру, в дух тих законів, які ми з вами будемо приймати.

 

     Під всіма  законами,  під  всіма  документами стоять підписи Чорнобильської  комісії,  Уряду  і  Академії  наук.  Всі  питання узгоджено, хоч за цим усім стоїть дуже важка, складна, виснажлива

 

     7

 

     драматургія, про  яку  сьогодні можна було б і не згадувати, але є моменти,  які дають нам певні уроки в погляді на Чорнобиль. І про них все-таки потрібно сказати.

 

     Передусім, ви  пригадуєте  нашу постанову,  літню постанову, першу щодо Чорнобиля,  коли ми доручили  Урядові  вже  на  осінню сесію  винести пакет оцих законів.  Це не було зроблено,  бо ми з вами втягнулися в політичні пристрасті.  Уряд цих  документів  не подав,  і власне Чорнобильська комісія разом із "Зеленим світом", разом із багатьма зацікавленими  в  цьому  депутатами  і  спілкою "Чорнобиль" проробила ту роботу, яку мав зробити Уряд. Через те я хочу,  піднявшись на оцю  найвищу  в  нашій  українській  державі трибуну,  просто  назвати  чотирьох  чоловік,  фахівців  із нашої комісії - Тихонова,  Булгакова,  Лісового  і  Борисюка,  а  також Миколу Карпана,  які зробили, власне кажучи, те, що мусив зробити наш Уряд, і що мала зробити Академія наук.

 

     Всі вони - ліквідатори Чорнобильської катастрофи,  а  Микола Карпан має променеву хворобу. Велике їм спасибі за ту роботу, яку вони зробили.

 

     А тепер до діла.  Ви всі  ці  документи  прочитали,  ми  вам зробили  різдвяний  подарунок,  бо  ви  ще  7  січня ці документи отримали.  Сьогодні ми вам дали уже наш,  можливо,  передостанній варіант.  Але,  маючи таку нагоду, давайте все-таки подивимося на Чорнобиль з висоти оцього лютого 1991 року. Ми мусимо сказати про те,  що ми пройшли шлях від брехні і фальші до правди. Раніше нам здавалося,  що лише правда вилікує,  а тепер  ми  знаємо,  що  не вилікує, і сьогодні потрібно уже переходити до якихось конкретних питань і вирішувати цю катастрофічно страшну

 

     8

 

     трагедію, яка звалилася на плечі нашого народу.

 

     Що відбувається сьогодні в зоні?  Кілька слів.  Ситуація  не покращується,   навпаки,  навіть  погіршується.  Ви  знаєте,  яка колосальна проблема  у  нас  з  цим  саркофагом  /ми  думали,  що пораненого   звіра  загнали  в  саркофаг/.  Виявляється  проблема залишається відкритою,  тому що під впливом радіації не  витримує бетон.   Зараз  у  середині  самого  саркофага  буквально  висять перегородки. Найменший землетрус, найменший якийсь поштовх - вони можуть обвалитися, і може статися так званий пиловий вибух.

 

     Це сьогодні абсолютна реальність. Ми повинні сказати про той самий  рудий  ліс,  який  свого  часу  ми  завалили.  Зараз   він підтоплений,   і   велетенські   масиви  грунтових  вод  сьогодні забруднені рудим лісом.  І немає ніякої гарантії в тому,  що вони не прорвуть у головний підземний басейн, і Україна, і, можливо не лише  Україна,  а  навіть  якась  частина  Європи  може   взагалі залишитися без води.

 

     Велетенська проблема із похованням. Сьогодні є приблизно 800 тимчасових поховань,  довгочасних,  куди  було  скинуто  техніку, радіоактивні відходи і таке інше. Це все робилося наспіх.

 

     9

 

     Не були підготовлені відповідні глиняні подушки,  і сьогодні вони становлять також величезну загрозу.  А Чорнобиль,  до  речі, збудовано  саме  на  розломі.  Ніби навмисно,  ніби була задумана провокація. Я не боюся і готовий відповідати за ці слова, що саме на розломі збудовано Чорнобиль.  І де,  скажіть, гарантія, що всі оті відходи, які там лежать, теж не підуть у грунтові води?

 

     Це проблема також досі невирішена.  Навіть немає ще  точного обліку   усіх   цих   поховань.   І   потрібно   негайно   робити перепоховання,  вже думаючи,  мабуть,  про  майбутнє.  Це  просто велетенська проблема, якою, на превеликий жаль, сьогодні ніхто не займається. Скажете, що Яворівський знову лякає якимись фактами і таке інше. Це правда, реальність. Але в чому корінь цього всього? Та корінь у тому,  що Україна не  мае  ніякого  права  зазирнути, образно  кажучи,  за цей ядерний паркан.  Тому що зона повністю в підпорядкуванні центрального відомства.

 

     Я повинен вам  зі  всією  відповідальністю  заявити,  що  ці мільярди,  які  виділяють  нам  на ліквідацію,  і якими нам вічно колють   очі   ніби-то   подарунком,   вони   здебільшого   знову відкачуються  до Москви.  Зона працює на центр і тільки на центр. Проектним інститутам, які працюють у Москві, сплачується за якісь безнадійні проекти.

 

     Я повинен  вам  сказати,  що якщо в 1986 році ми людей,  які йшли  в  зону,  називали  героями,  то  сьогодні,   я   не   хочу узагальнювати,  але  там  є  різні  люди.  Є  й такі,  які хочуть побільше урвати.  Для того, щоб поїхати сьогодні в зону, потрібно навіть  дати  доброго  хабара в Москві,  бо якщо людина туди їде, відразу  отримує   довідку,   що   вона   ліквідатор.   Рік   там перекрутиться,   поїсть   чисті   продукти.  Маємо  велететенські приписки. Хто переміряє, скільки

 

     10

 

     разів цей поліський пісок переорювався!  Я  пам'ятаю  ще  ті бур'яни  які  були в 1936 році,  вони і зараз там ростуть.  Ось у чому суть.  Ті гроші,  які  виділяються,  йдуть  мимо.  Вони,  як правило,  не йдуть на користь українського народу і на наш з вами порятунок.  Буквально нещодавно  ми  отримали  ще  одну  ідею  із центру:  нам  пропонують створити міжнародний центр Чорнобиля під Москвою - не в Білорусії,  не в Мінську,  не в Києві, де епіцентр нашої біди. Український Уряд буде оплачувати роботу цього центру.

 

     Через те,  підсумовуючи ці свої думки, я б хотів сказати про суверенітет республіки.  Якби у нас був лише Чорнобиль  і  жодної іншої  проблеми  не  існувало,  то  цей  суверенітет істинний нам потрібен тому,  що ми з Чорнобипем залишилися наодинці  і,  чесно кажучи,  в цій біді ми сьогодні майже нікому не потрібні. До речі так само, як і білоруси.

 

     Ще хотів би назвати  один  момент.  Аналізуючи  все  те,  що зроблено,  а  здебільшого  те,  що не зроблено,  а матиму ще одну нагоду піднятися на цю трибуну в квітні і  зробити  доповідь  про причини  і  наслідки  чорнобильської  катастрофи і з цієї трибуни назвати поіменно всіх тих "героїв",  хто був причетний до брехні, до фальші і до замовчування. Все це буде зроблено. Але сьогодні я хотів би сказати про те, що маючи факти /я не буду зараз вас ними завантажувати/,  є всі підстави назвати Уряд Ляшка і Масола, який керував;  власне кажучи,  республікою до  недавнього  часу,.  хай мимовільно,  я  наголошую  на  цьому,  але  співавторами геноциду українського народу.

 

     Я, маючи  таку  нагоду,  хотів  би  звернутися  до  Вітольда Павловича Фокіна.  Вітольде Павловичу,  не повторіть цих помилок, вирвіться із цієї порочної колії. У нас ще є шанс. І якщо хочете,

 

     11

 

     з цієї трибуни можу сказати,  що  потрібно  було  б  зробити найближчим часом.

 

     Потрібно поміняти  верхній  ешелон  Уряду.  Тільки поміняти. Нічого іншого ви не зробите. Кого, думайте про це самі.

 

     І ще одне.  Обов'язково мушу сказати про нашу Академію наук. У  всіх  цивілізованих  народів  Академія  наук - це цвіт народу, совість.  Є і в нашій Академії багато прекрасних  вчених,  можемо перед  ними схилити голову - і перед Гроцзінським,  який з перших днів чорнобильської катастрофи,  ризикуючи,  говорив правду.  Але повільність  нашої  Академії сьогодні у підході до чорнобильських проблем якоюсь мірою межує навіть із злочином.  І через  те  хочу відверто сказати:  вихід,  мабуть,  у тому,  що потрібно міняти і Бориса Євгеновича  Патона.  Він  чимало  зробив  для  української науки,  але є вік,  є нові проблеми,  і людина, яка проголосувала проти суверенітету нашої республіки...  /Шум у залі/.  Дозвольте, ви  будете після мене виступати,  можете мене спростувати,  але я наведу приклади.  Ми ж час гаємо.  Я кажу стосовно теми - тому що ви   тут   проголосували  за  постанову  негайно  створити  центр Чорнобиля,  де ми повинні зібрати весь цвіт нашого  народу,  весь інтелект і спрямувати його на розв'язання чорнобильських проблем. Лише буквально кілька  тижнів  тому,  перед  тим,  як  прийти  на Президію Верховної Ради,  Академія наук прийняла це рішення,  але майже нічого в цьому напрямку не робить.

 

     Дозвольте мені висловитись,  ви ж  будете  мати  можливість, чого така нетерпимість? Я ж кажу те, що я думаю.

 

     Чому я кажу так про Уряд?  Ми у вересні,  якщо не помиляюсь, кілька комісій, - Комісія з охорони здоров'я, Чорнобильська

 

     12

 

     комісія, Комісія з економічних реформ,  покликали  аграріїв, щоб довідатися,  яке ж забезпечення сьогодні. А найголовніший наш порятунок сьогодні - це,  звичайно,  чисті  продукти.  Навіть  не ліки,  привезені з Америки,  а екологічно чисті продукти.  Те, що здавалося б найпростішим,  чого на наших  українських  чорноземах можна домогтися, ми не маємо. Ось назву вам цифру, будь ласка.

 

     За одинадцять  місяців  минулого  1990  року агропромисловий комплекс заготував для жертв Чорнобиля лише 37,4 відсотка овочів. Вдумайтеся в цю цифру!  А фруктів - ще менше - 15,18 відсотка. То як ви назвете діяльність керівництва агропромислового  комплексу? А  тепер  подивіться,  що  для цієї мети виділено центром на 1991 рік.  Росії виділено 19 мільйонів,  Білорусії - 29,5 мільйона,  а Україні  - 10 мільйонів карбованців на чисті продукти харчування. Отже,  можна абслютно чітко сказати, що два наступні роки в цьому плані у нас абсолютно безнадійні. Переламати ситуацію, мабуть, не вдасться.

 

     Хочу назвати деякі цифри і факти,  про які, можливо мало хто знає. Відповідно до шкали МАГАТЕ кожна аварія має три етапи.

 

     Перший етап  -  це  ранній,  він починається з моменту самої аварії,  з моменту вибуху і закінчується тоді,  коли закінчується власне викид з реактора. Відтак починається другий період,

 

     13

 

     коли вивчається  радіаційна обстановка,  і який може тривати ще один рік.  Далі наступав третій,  останній період.  Так от, за підрахунками,   ми   сьогодні  з  вами,  на  п'ятому  році  після чорнобильської  катастрофи,  перебуваємо  лише  на   другому,   в середині  цього  етапу нашої аварії.  А ось які критерії пропонує МАГАТЕ у цій середній стадії. Для відселення дорослих: від 0,5 до 5  бер,  для  дітей  і  вагітних жінок - від 0.1 до 5 бер.  У цих цифрах,  власне кажучи, корінь того злочину, який здійснено. Якби ми  дотримувалися  оцих  показників,  то  сьогодні  б  з  вами не вирішували питання,  які села відселяти,  які не  відселяти.  Ми, можливо,  про  тих  переселенців  на  сьогодні б забули.  Ще один момент.  Хотів би зосередити вашу увагу на тому, що лише протягом року  допускаються  тимчасові  допустимі  рівні.  Вони  вводяться тільки на рік,  і продовжувати їх не можна ні на день. П'ятий рік Україна живе на оцих, так званих тимчасових рівнях, які я досі не відмінені у нашій республіці.

 

     Наведу деякі дані,  про які мало хто  знав,  а,  можливо,  і взагалі  почує  вперше.  Багатокомпонентне  навантаження за життя може досягти...  У мене є прорахунки,  тому цікаво з фахівців, .у мене всі ці таблиці є. Я просто не буду займати вашого часу, кому цікаво,  тут все викладено,  по кожному варіанту опромінення -  і внутрішнього, і зовнішнього, все це підраховано. Так от, ті люди, які перебувають у наших зонах,  можуть досягнути мінімум 53 бер і максимум  111 бер.  А тепер уявіть 35-берну теорію Ільїна,  проти якої ми всі воюватали!  Як вона  узгоджується  з  цими  реальними цифрами, які підготували наші фахівці?

 

     14

 

     Згідно з  науковою методикою Маргуліса - є такий московський вчений,  що скоригував її  за  даними  1986  року  -  маємо  таку картину.

 

     Діапазон ризику  смерті  в  умовах  небезпечної  професійної діяльності складає на одну людину в рік 10 (мінус третій),  тобто десять  тисяч  смертей на один мільйон людей.  Повторюю - на один мільйон людей.  В умовах особливо  небезпечної  діяльності  цифра сягав  10  (мінус  другій),  тобто понад 10 тисяч смертей на один мільйон людей.  Це для професіоналів.  А для дітей,  як стверджує медицина,  ризик  у  десять  разів  більший.  Ще раз повторюю - у десять разів більший.

 

     Отже, сто тисяч на один мільйон!  Кожний  десятий!  Врахуйте наші умови,  харчування,  побутові умови,  рівень нашої медицини, врахуйте те,  що  йдеться  про  людей,  які  живуть  у  сільській місцевості,  перебої  з  нашими  продуктами і ви побачите,  що... Візьмімо також  до  уваги  те,  що  в  Житомирській,  Ровенській, Чернігівській  та  Київській  областях  на забруднених територіях проживав 1 мільйон 667 тисяч осіб,  з  яких  336  тисяч  -  діти. Уявіть  собі  - зупиніться на одну мить - кладовище із 3,3 тисячі дитячих могил!

 

     ...І нехай ця картина буде стояти перед вами, коли ви будете натискувати кнопки, голосуючи за проекти наших законів.

 

     Тепер хочу   ближче  підійти  до  тих  документів,  які  вам запропоновано,  лише  нагадати,   що   являв   сьогодні   реально Чорнобиль.  Це  120 мучеників із променевою хворобою,  які живуть сьогодні  серед  нас,  це  3  тисячі  професійних  чорнобильських хворих,  наголошую, професійних, це 1500 інвалідів, це 4,5 тисячі інвалідів - ліквідаторів за  загальним  захворюванням.  Хочу  вам навести ще один момент.

 

     Норми опромінення щитовидки у нашій країні встановлені:  для дорослих - 120 бер,  для дітей - 30  бер.  Насправді  ж  /це  вже прорахували  наші  фахівці  з  комісії/ дорослі отримали 260 бер, замість

 

     15

 

     120, а діти - 350. Ви собі можете уявити - в 10 разів більше ніж це допускається! Зробили ми також розрахункову кількість раку щитовидки,  і можемо назвати теж страшну фатальну цифру - це  4.7 тисячі   дітей,  які  можуть  найближчим  часом  захворіти  раком щитовидки.

 

     Мої товариші,  колеги по комісії та й інші депутати в чомусь мене доповнять, розширять, адже весь Чорнобиль, всі його проблеми сьогодні охопити в такий час неможливо.

 

     Хочу перейти тепер де наших документів.  Навряд чи є потреба їх  детально аналізувати,  ми до них подали пояснювальні записки, вони у вас є.

 

     Перший документ,  який,  можливо,  не треба  приймати,  його можна  лише схвалити парламентом і підтримати.  Це наша Концепція проживання на забруднених  територіях.  Це  невеличкий  документ. Одначе   він   забрав   найбільше  сил,  довкола  нього  точилася найгостріша полеміка.  Чому? Тому що він, власне кажучи, є ключем до обох законів.  Не маючи концепції,  не виставивши оцього рівня допустимого,  який  ми  вважаємо  допустимим,  просто  не   можна приймати  ні закону про статус територій,  ні,  тим більше закону про статус людей,  які постраждали  в  результаті  чорнобильської катастрофи.  Був  вироблений  один  варіант  Академією наук,  був варіант комісії.  В результаті дуже важких і затяжних дебатів  ми зійшлися ось на цьому варіанті.

 

     Повинен сказати,  що  ми  врахували світові норми,  світовий досвід, всі ці норми були прораховані нами. Ми використали багато цікавих ідей "Зеленого світу", спілки "Чорнобиль", Академії наук. З нами працювало дуже багато вчених.  Їх можна було  б  тут  всіх перелічити.  Ми  зійшлися на тому - а це справедливо і гуманно на сьогодні - виставити оцей рівень: нуль одна десята бера, тобто

 

     16

 

     сім бер за життя.

 

     Одначе, тут дуже багато знаків запитання.  Тож не подумайте, що схваливши і прийнявши цю концепцію,  ми вирішимо всі питання і проблеми.  На превеликий жаль,  система, наукові підходи до того, щоб мати повну картину по всьому спектру радіації,  найвідсталіша наука й відстала промисловість -  поки  що  не  дають  нам  такої змоги. Через те ми виходимо із того реального, де чого вже звик і в чому розуміється народ,  - це щільність забруднення  територій. Як  базовий  принцип  у підході до цієї концепції ми взяли такий: група населення найвищого ризику - це діти 1986 року  народження. Чому ми так зробили?  Самі ви розумієте, що, по-перше, на дітей у декілька разів більше впливає радіаця,  ніж на дорослих людей.  У них не сформована імунна система.

 

     Ви можете  запитати,  чому ми не взяли 1985 рік.  Та тому що діти  1985  року  народження  вже,  так  би  мовити,  хоч   якось сформувалися.  Через те я вважаю,  що діти 1986 року народження - найбільш  незахищена,  найбільш  вразлива  категорія   населення. Відрахунок  беремо  саме  від неї.  Ми врахували багато доповнень /нам дуже багато листів від  депутатів  прийшло/,  ми  врахували, скажімо,  і  ровенський  варіант,  коли треба обов'язково мати на увазі і структуру  грунтів,  і  рівень  грунтів...  Ми  це  також заклали  у нашу концепцію.  Згідно з нею ми закладаємо два етапи. Чому,  власне кажучи? Ми прийшли до єдиної думки і хочемо, щоб ви нас  у цьому підтримали.  Наші прорахунки,  на яких зараз не буду зупинятися, показали, що ті затрати, які ми зробили з вами у 1986 році,   відселивши   та   евакуювавши  людей  виявилися  найбільш ефективними. Ви розумієте, скупий

 

     17

 

     платить двічі.  І ми теж, в результаті наших прорахунків. Ми порахували:  набагато краще вкласти сьогодні гроші, щоб відселити цих людей,  ніж доплачувати їм.  Це -  набагато  дорожче.  Просто дивуємось,  як  цього раніше ніхто не побачив,  бо це елементарна арифметика,  яка відразу  відкриває  суть.  Відселення  -  єдиний варіант для того, щоб нам порятувати цих людей.

 

     Згідно з  нашою концепцією,  ми прийняли принцип двоетапного відселення:  перше  -  це  безумовне,  ми   ще   його   називаємо обов'язкове, а друге - гарантоване, або добровільне.

 

     Все це  є  в  концепції.  У вас є можливість з цього приводу висловитися.

 

     От все, що я хотів сказати про концепцію. Ще раз наголошую: ми сьогодні  можемо  прийняти  чи  не  прийняти у першому читанні закони - це вже ваша воля,  але концепція нам відкриває  шлях  до цих  законів,  і  було  б  непогано  сьогодні  після  обговорення схвалити її, якщо потрібно, внести в неї деякі корективи.

 

     Другий наш закон, власне, перший закон після концепції, - це закон про статус території.  Я не буду у всі деталі вникати, хочу сказати от що:  нарешті ми узаконимо статус кожної території. Те, що  ми пропонуємо вам,  не є щось стале і дане назавжди.  Ви самі розумієте,  коли  виселяються  люди  із  зони  гарантованого  або обов'язкового відселення,  ця зона мимоволі перетворюється в зону відчуження.  Тобто вона стає мертвою  і  переходить  у  категорію відчуження.  Статус таких зон якоюсь мірою змінюватиметься,  і це закономірно. Це буде результатом того, що щось робить Уряд і ми з вами щось робимо.

 

     18

 

     Цей закон  дуже важливий.  Досі ніхто з учених,  мабуть,  не зможе вам відповісти конкретно, скажімо, що робити з Киевом, чи з деякими  районами  того  самого Києва.  Цей закон дасть відповіді нам.  Тобто ми даємо схему,  даємо систему,  за  якою  можна  всі забруднені   території  віднести  до  тієї  чи  іншої  категорії, провівши  відповідні  заміри,  зробивши  відповідні   підрахунки. Місцева  влада  зможе  сама  визначити,  вже не чекаючи вказівки, скажімо, від Ради Міністрів чи з центру. Люди зможуть самі навіть визначити,  до якої категорії відноситься їх територія.  Все це в нас є у проекті закону.

 

     Найважливіша, звичайно,  проблема, або проблема номер один - це  зона безумовного відселення,  тобто обов'язкового відселення. Це те,  що потрібно зробити негайно,  оскільки ми це повинні були зробити  ще  вчора.  Я  думаю,  ви теж з цими положеннями проекту знайомі. Що я вам

 

     19

 

     буду пояснювати,  коли  ви  це  все  прочитали   і   знаєте? Найголовніший   все-таки  той  закон,  якого  сьогодні  найбільше чекають /дехто, можливо, не дочекався його через нашу повільність і  повільність  наших  з  вами попередників у парламенті/,  - це, звичайно,  той закон,  який пройде через душу,  який пройде через кожну сім'ю, - закон про статус людей, які потерпіли в результаті чорнобильської катастрофи.

 

     З чого ми тут  виходили?  Довкола  цього  закону  було  дуже багато баталій з Урядом,  Академією наук. Усе цілком природно, ми до цього ставимося абсолютно нормально. Ми виходили з того, що на сьогодні  є  ряд  підзаконних  актів,  є  ряд  постанов Уряду - і союзного,  і республіканського.  Тобто якісь  моменти  із  нашого проекту  вже  діють,  але  ми намагалися створити закон,  який би увібрав у себе все те,  що вже  зроблено,  все  те,  що  потрібно негайно  зробити.  Через  те хай вас не лякає,  скажімо /у деяких комісіях виникало це  питання/,  хто  буде  фінансувати.  Логічно можна було б поставити питання так:  коли хвора дитина у хаті, то батьки лікують її з огляду не на те, скільки в них грошей є, а що потрібно негайно робити.  Можуть собі в чомусь і відмовити,  якщо треба - то щось і продати, а якщо в крайньому випадку - то навіть позичити грошей. Очевидно, так потрібно сьогодні ставити питання.

 

     Цей закон повністю фінансується центром. Я хочу, шоб ви і це знали.  Але ми не жебраки, щоб жебрати з центру. І я вдразу хотів би  вам  заявити,  відповісти  на  ті  запитання /може,  там біля мікрофонів хтось стоїть саме з цим  запитанням/:  наш  проект  не вимагає  якогось  величезного  фінансового стрибка для того,  щоб забезпечити всі ті пільги, які ми передбачили ним. За нашими

 

     20

 

     підрахунками, йдеться десь ще про півмільярда карбованців. А тепер згадайте про те,  що, скажімо, малесенька аварія на Трімайл Айленд в Америці  коштувала  120  мільярдів  доларів.  То  що  ці жалюгідні копійки, які ми хочемо вкласти для наших людей?

 

     Ми вперше спробували якось захистити і тих інвалідів, надати їм пільги, виділити машини. І я був дуже здивований, коли в одній комісії сказали: "Ну, ще чорнобильцям давайте ці "Запорожці".

 

     Браття мої,  та  хто його знає,  може б ми зараз з вами і не ходили своїми,  якби не ці люди.  Взагалі, так ставити питання, я вважаю, аморально. Це негайно потрібно вирішити. Навіть при наших злиднях.

 

     Ось загальні контури.  Я хотів вас ввести у ці наші проекти. Висловляться ще мої колеги.  Мабуть, висловляться і мої однодумці і опоненти, і Юрій Щербак готовий до виступу і мене доповнить.

 

     Що, Іване Степановичу, запитання зараз, якщо є?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так  зрозумів,  ви  закінчили  свою  доповідь? Шановні  депутати!  Згідно  з  порядком,  який був прийнятий,  на запитання відводилося до 15 хвилин.  Я бачу, стоять депутати біля мікрофонів,  може,  хто  звернувся  письмово.  Тому  як  з часом? Погодимося на 15 хвилин, так?

 

     До 15 хвилин. Будь ласка, перший мікрофон.

 

     БОНДАРЕНКО А.Д.,  голова виконкому  Сумської  обласної  Ради народних   депутатів   /Лебединський   виборчий   округ,  Сумська область/.  Скажите  пожалуйста,  почему  не   установлены   сроки отселения жителей из этих зон?

 

     21

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.  Відповідаю вам.  Це справа Уряду,  давайте будемо точно знати свої  функції.  Ми  підготували  закон.  Закон регламентує,  так би мовити, гарантує безпеку людям. Уряд повинен розробити строки відселення.

 

     Ще одне вам скажу.  У сьогоднішній економічній ситуації,  ви бачите,  білоруси...  Забуксувало прийняття їхніх законів з цього приводу також.

 

     Тому ми повинні залишити якийсь певний реверс для Уряду.  Ми ще навіть не знаємо точно, що нам центр виділив, які гроші. Через те в законі визначати ці строки ми вважали недоречним.  З приводу цього  закону  буде постанова Уряду,  де конкретно буде розписано всі строки.  Ми лише законодавчою мовою вивели:  зона безумовного відселення.  Тобто ми ставимо категорично питання - люди там жити не можуть.  І друга зона - це  зона  добровільного  гарантованого відселення. Я вважаю, що на мові закону ми зробили нормально.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     КУРАШИК В.В.,   голова  виконкому  Кримської  обласної  Ради народних  депутатів  /Євпаторійський  виборчий  округ,   Кримська область/.   Уважаемый  Владимир  Александрович!  Вы  председатель комиссии,  и я воспринял ваш доклад,  его главную  задачу  -  как можно больше запугать людей, а не предлагать конструктивные меры. Ваше  высказывание  в  адрес  Бориса  Евгеньевича  Патона  считаю неэтичным, потому что я как член Государственной

 

     22

 

     комиссии по  Крымской  атомной  станции  два  года работаю с Патоном и с его заместителями,  и с товарищем  Гладушом,  сидящим здесь.  Мы добились, что Крымская атомная станция не строится: Не считаете  ли  вы,  что  вам   надо   извиниться   перед   Борисом Евгеньевичем Патоном?

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Відповідаю на ваше запитання. Я людина, яка здатна контролювати те,  що вона каже, і абсолютно готовий був би тут з цієї трибуни,  перед цією шанованою людиною вибачиться. Але я не бачу підстав.  Я його  не  образив,  я  сказав,  це  шановна людина, яка дуже багато зробила для нашої науки, але є, звичайно, вік.  Я сказав,  що є динаміка нашого  часу.  Як  депутат  я  маю право...  Я ж його не образив тим, що сказав про те, що, можливо, йому варто піти на заслужений віцпочинок.  І вибачатися перед ним я не бачу потреби.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР у  закордонних  справах  /Сирецький  виборчий   округ,   м.Київ/. Вельмишановний  Володимире  Олександровичу!  Я  надзвичайно ціную вашу титанічну працю над тими  законопроектами,  які  внесені.  І дуже вдячний вам за цю роботу. Але я хотів би, користуючись вашою відповіддю на моє питання,  дізнатися про ступінь вашої особистої наївності  у  цій  справі,  щоб  не  залишити  наш  наївний народ обуреним,  тому що він чекає від нашого парламенту  тих  законів, які

 

     23

 

     будуть діяти.  І  тому  я  хотів  би  вас запитати,  чи ви є особисто наївним у цій справі,  бо сьогодні опублікована заява ЦК Компартії  України,  в  якій однозначно сказано,  що ЦК Компартії України   виступав   чітко    і    послідовно    за    збереження багатонаціональної  Радянської  держави.  Отже,  шановний Гуренко наплював на суверенітет України у Москві,  не визнаючи Україну як суверенну  державу.  Сьогодні на нього плює і Центральний Комітет Компартії України.  Отже,  я хочу вас запитати,  якщо Центральний Комітет  партії  і  команда  Гуренка  із  Морозом  проведуть свою політику за допомогою  союзного  референдуму,  то  чи  знову  наш наївний  народ  не буде обдурений,  оббріханий і чи не залишиться він на своє самовмирання,  на яке його прирекла Компартія України разом з московською командою? Дякую.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.  Шановний Сергію, шановні колеги? Запитання поставлене,  і я повинен відповісти. Шановний Сергію, я давно вже не  наївний,  але хотів би вам сказати,  що я оптиміст,  можливо, вроджений оптиміст.  і я вірю, що Україна буде суверенною. Якби я не вірив, я б не працював над Чорнобилем, я цього не робив би.

 

     Щодо заяви  Гуренка,  то  я можу всім присутнім сказати,  що Станіслав Іванович буде виступати з трибуни. Я переадресовую йому запитання. Хто краще, як не він, може на це запитання відповісти?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     24

 

     БИЧКОВ В.В.,  перший  заступник голови виконкому Херсонської обласної  Ради  народних  депутатів,  голова  ради   Херсонського обласного   агропромислового  комплексу  /Новотроїцький  виборчий округ,  Херсонська область/.  Владимир  Александрович,  вы  очень поэтично и эмоционально говорили обо всем, но не о сути закона. У меня к вам конкретный вопрос.  Какая ваша личная позиция и мнение комиссии   по   такой   проблеме:   нужно   не  повторить  ошибку Иванковского  района,  где  мы  построили  дома,  а  сегодня  они пустуют. А необходимо строить там, где есть чистые зоны. Я имею в виду Херсонскую область.  Нам надо с Житомира принять  не  только 600  семей,  но и предприятия.  Но сегодня вашей комиссией в этом плане ничего не делается.  Какое ваше мнение по этому вопросу - о необходимости строить и селиться в чистых зонах?

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.  Відповідаю на ваше запитання.  Перше. Щодо емоціональності і поетичності судити вам.  Щодо суті законів,  то найкраще  викладена  суть законів в самих законах.  Прочитайте їх добре,  там вся суть.  Я вважаю,  що самі закони відповідають  за себе. Друге запитання. Ви робите ту помилку, яку робив багато хто з нас,  і знову адресуєте комісії,  щоб  вона  переселяла  людей. Давайте виходити з того,  що ми законодавчий орган.  Ми створюємо ідеологію ліквідації чорнобильської катастрофи.  Ми робимо  якісь помилки,  кажіть нам про це.  Ми зараз говоримо про Херсонщину. Я хотів би побачити,  як  будуть  жити  люди  з  Полісся,  яких  ви перевезете  до  себе  на Херсонщину.  Я хочу через рік-два з ними поговорити. Тому ми стоїмо на тому, щоб все було добровільно, все це повинні вирішувати самі люди і,  будь ласка, ви як господарник займайтесь цим, поїдьте туди, поговоріть з людьми в селі.

 

     25

 

     головуючий. Другий мікрофон.

 

     ПОЛЯХ В.І., перший секретар Золотоніського райкому Компартії України   /Золотоніський   виборчий  округ,  Черкаська  область/. Шановний Володимире Олександровичу! Я не згоден з вами у тому, що ми  всі  тут  -  винуваті  у чорнобильській трагедії.  Я з своїми колгоспниками чесно і непогано  вирощував  хліб.  Ми  винуваті  в тому, що трагедію народу

 

     України перетворюємо  в  балаканину.  Тому  конкретне до вас запитання. Вам вистачило часу, щоб визначити і не політизувати, а конкретно сказати про винуватців, про тих, хто, як ви вважаєте, у верхньому ешелоні нашої Ради Міністрів заважає працювати,  і  тим самим конкретно допомогли Вітольду Павловичу їх скоротити.

 

     Друге запитання.   Сьогодні   ми,   і   вже   п'ять   років, перетворюємо парламент в балаканину.  Яка ваша думка  щодо  того, щоб  парламент  вам  довірив  бути першим заступником Голови Ради Міністрів з питань ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи й екології на України? Як ви до цієї пропозиції поставитеся?

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.  Ви знаєте, я не люблю гратися в теоретичні ігри на папері:  а що буде, мовляв, якщо затвердять, і таке інше. Я  вважаю,  що  я сьогодні роблю ту справу,  яку я повинен робити

-справу  важку,  справу  невдячну,  і  я  горжуся  тим,  що  вона робиться, і ні про яке крісло не думаю.

 

     Щодо балаканини. Дорогий мій, я вас особисто не звинувачував у тому,  що ви причетні до того,  що ми мовчали. Ми причетні тим, що ми такі, які є, що ми і сьогодні мовчимо з цього приводу. Ось, що я мав на увазі.  І я вас ні в чому не звинувачував.  Прекрасно робите, що вирощуєте хліб, і хай Бог для цього дає вам здоров'я.

 

     26

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.  Зараз, одну хвилиночку, Іване Степановичу. Дозвольте мені відповісти.

 

     ГОЛОВУЮЧІЇ. Ви дивіться, скільки людей біля мікрофонів!

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.  Так,  я дивлюся, але я повинен відповісти. Іване Степановичу, ви закриваєте мені рота навіть на цій трибуні.

 

     Я хочу сказати ось що:  візьміть словник і подивіться -слово "парламент"  означає  -  балаканина.  Не  дивуйтеся,  ви  йшли  в депутати для цього. Будь ласка, балакайте також, тільки щоб з цих балачок якась істина народжувалась.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     РЕВА В.М.,  перший заступник Міністра транспорту Української РСР /Феодосійський виборчий округ,  Кримська область/.  Уважаемый Владимир  Александрович!  Я  пережил  трагедию   Чернобыля.   Вы, наверное,  знаете,  что  я  с  первых суток и до сегодняшнего дня связан  с  этой  проблемой  и  принимал  участие  в   организации эвакуации  в  первые  сутки.  И вот в связи с Вашим действительно эмоциональным выступлением скажу следующее.  Вы,  на мой  взгляд, правильно  оценивали  обстановку  и  те последствия,  которые нам грозят.  Но  меня  тревожит  один  вопрос  в  связи  с  этим.   Я поддерживаю  полностью  ту  концепцию,  которая  изложена  в трех проектах.Они действительно нужны нашему народу,  крайне нужны. Но меня тревожит один очень существенный

 

     27

 

     вопрос. Вы  сказали,  что приблизительно стоит эта программа порядка 500 миллионов  рублей.  Вчера  выступал  представитель... Миллионов или миллиардов?

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Півмільярда додатково.

 

     РЕВА В.М.  Совершенно  верно.  Вчера  выступал представитель вашей комиссии на заседании нашей Комиссии по  вопросам  развития базовых  отраслей  народного хозяйства и назвал цифру от полутора до пяти миллиардов.  Видимо,  эта цифра ближе к реальной. И вот я хочу  в  связи  с  этим  сказать,  что  мы  принимаем законы - по приоритетному развитию  села,  ряд  других  законов,  которые,  к сожалению,  сегодня не работают. Сомневаюсь, чтобы они работали в этот ответственный период,  если мы не гарантируем их выполнение, если у нас не будет источников их финансирования.  Я смотрю,  что мы рассчитываем  на  финансирование  из  Москвы,  значит,  других источников   у   нас   нет.   Поэтому   мы  должны  принципиально определиться:  если мы нашему народу это твердо  обещаем,  мы  не имеем  права  их  подвести второй раз.  Первый раз это было после аварии,  а второй - если мы  не  обеспечим  реализации  вот  этих льгот, которые мы предусматриваем.

 

     Поэтому я  хочу  точно  спросить у вас - все-таки финансовая поддержка вот этих документов гарантирована или нет?

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.  Я дуже вам вдячний за  це  запитання.  Це, справді,   запитання   по  суті.  Мл  підрахували,  але  ви  самі розумієте,  що ці підрахунки  дуже  приблизні.  Чому  ми  винесли сьогодні цей закон? Тому що ми хочемо, якщо приймемо його в

 

     28

 

     першому читанні,  мати  якійсь  місяць  для його опрацювання перед другим  читанням.  До  того  часу  ми  чітко,  до  дрібниць проробимо разом з Урядом всі питання фінансування.  Буде прийнято аналогічний всесоюзний закон.  І якщо ми, не приведи Господи, цей закон  випустимо просто в повітря і він не буде працювати,  то ми лише збаламутимо людей,  а не допоможемо їм.  Тому з цим  законом промахнутися ні в якому випадку не можна, і ми про це пам'ятаємо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ТКАЧУК А.Ф.,        інженер-конструктор        Хмельницького радіотехнічного заводу імені ХХV з'їзду КПРС /Заводський виборчий округ,  Хмельницька область/. Володимире Олександровичу, в мене є таке запитання. Коли ми прийняли постанову про проходження служби в армії,  Президент своїм Указом відмінив її, тому що ми влізли в святу святих - в армію.  Тут же,  в законі,  в статті 30 знову  є пункт,  що  ми  надаємо  пільги  нашим громадянам для проходження військової служби.  Чи не буде це знову пустим звуком?  Погоджено це з Міністерством оборони, чи ми збаламутимо таки людей?

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.  Теж  дуже  складне питання.  Я вам повинен сказати,  що ми довго над ним думали,  щоб якось захистити  наших людей, надати їм якісь пільги. Тому я думаю, що в першому читанні нехай воно залишається,  а до другого читання ми погодимо.  Але з ким сьогодні погоджувати, ви скажіть мені? Я от дивлюся вам в очі і кажу: а що ж

 

     29

 

     нам робити?  То давайте  взагалі  розійдемося  і  нічого  не будемо  робити.  Складне питання,  і ви розумієте,  я щирий перед вами,  я не можу вам сказати,  що так  ця  стаття  й  буде  точно зафіксована.  Треба думати над цим моментом, але обійти його і не винести на ваш розсуд ми не могли, щоб ви не подумали, що комісія про  це  забула.  Давайте  разом  будемо  думати  і  шукати шляхи вирішення.

 

     ШИШКІН В.І.,  заступник  голови   Комісії   Верховної   Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Кіровський виборчий округ,  Кіровоградська область/. Владимир Александрович! Меня  интересует  распостранение этого закона в пространстве,  то есть на той територии,  на которой он будет действовать.  Вам как депутату от Кировоградской области, наверное, известно, что фон в Кировограде значительно повысился,  хотя Кировоград  не  вошел  в перечень    тех    населенных    пунктов,   которые   подверглись радиоактивному поражению.  И если в Киеве 0,16-0,18,  то сейчас в Кировограде   от   0,21   до  0,25.  Что  вы  думаете  по  поводу распространения этого закона на эти остальные регионы?

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.  Тут треба чітко з'ясувати такий момент.  У концепції  ми записали доаварійний фон.  Ми повинні враховувати й те,  що фон.../нерозбірливо/ на Україні...  /нерозбірливо/.  Ми ж говоримо  і  про  родо,  і про той самий Кіровоградський кряж,  і Жовтоводівський - все це, звичайно, було. Якщо піднявся зараз цей фон...  а, до речі, вчені стверджують, що ця штучна радіація, від Чорнобиля, спровокувала природну радіацію.

 

     30

 

     Це дивовижне,  унікальне явище,  яке ще ніхто не дослідив. Я вважаю,  закон  саме  дає  можливість,  якщо провести всі заміри, точно їх підрахувати, Кіровоградській області в оцій сітці закону знайти  своє місце.  Відповідаю вам,  закон це передбачає.  Отже, тепер слово за тим,  щоб провести легальні  науково  обгрунтовані вивчення території і аналізи.  Я знаю унікальний приклад,  коли в одному селі на Кіровоградщині стелили дорогу  і  з'ясувалося,  що щебінь  настільки  радіоактивний,  що  Чорнобилю і не снилося.  І дядьки у дворах понастеляли цього "асфальту".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ Третій мікрофон.

 

     МОСКОВКА В.М.,  секретар  Комісії  з  питань  гласності   та засобів масової інформації /Ленінський виборчий округ, Харківська область/. Володимире Олександровичу, минуло вже майже п'ять років з дня цієї страшної катастрофи,  але ми й досі, мабуть, і десятої частини справжньої картини не маємо.  Я вважаю,  що це  внаслідок того, що відсутня гласність у висвітленні цього питання.

 

     У пункті   6   Закону   про  статус  території,  що  зазнала радіаційного забруднення,  закладається відповідальність осіб  за приховування  і  фальсифікацію  інформації.  Але  в  жодній іншій статті   не   регламентується,   що   забороняється   приховувати фальсифікацію інформації. Навпаки, конкретні особи зобов'язуються вчасно інформувати населення республіки.

 

     Тому я хочу запитати.  Чи вважаєте ви,  що справжню ситуацію радіаційного  забруднення  території  України  повинно  знати все населення України?

 

     31

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.  Ви,  власне,  самі відповіли на нього.  Ми виходили,  як  законодавці,  з того,  щоб в законі було дозволено все, що не заборонено. Через те, скажімо, ще раз регламентувати і другий  оцей  момент  ми  вважали недоречним.  Але ми подумаємо з цього приводу.  Навіть  коли  Гродзінський  -  справді  видатний, чесний  вчений  -  сказав,  що  він  майже  нічого  не  знає  про Чорнобиль,  мені стає страшно,  коли навіть Гродзінський так мало знає.

 

     Чому я критикував, може, не особисто Патона, а першу людину, яка керує Академією наук?  Тут все-таки вина Академії наук. Треба всі пріоритети віддати Чорнобилю. Я з вами в цьому згоден.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Олександровичу, ваш час закінчився.

 

     Дякую. Ми  домовилися:  15  хвилин.  Слово  для співдоповіді надається Готовчицю  Георгію  Олександровичу,  Голові  Державного комітету  Української  РСР  по  захисту  населення  від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.  Скільки вам потрібно хвилин? До 20 хвилин. Регламент - 20 хвилин.

 

     ГОТОВЧИЦЬ Г.О.       Уважаемые      депутаты!      Уважаемый председательствующий! Представленные на ваше рассмотрение проекты документов,  связанные с работой по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС,  разработаны  во  исполнение  постановления Верховного  Совета  от 1 августа минувшего года и соответствующих постановлений и решений Правительства республики.

 

     Речь сегодня  идет  о  трех  главных,  самых   существенных, основополагающих принципиальных документах - концепции,  проектах законов о статусе  зоны,  о  статусе  пострадавших  в  результате аварии, то есть

 

     32

 

     о законах,  которые  интересуют  и  волнуют сегодня миллионы людей.

 

     Основная цель  и   главная   направленность   представленных документов   состоит   в   следующем:   максимальное   уменьшение отрицательного  влияния   катастрофы   на   здоровье   населения; обеспечение  социальной защиты и правовых гарантий всех категорий пострадавших, обоснование на научной основе принципов и критериев для  разработки  и  принятия мер по ликвидации и снижению вредных последствий  аварии.  И,   наконец,   координация   усилий   всех министерств, всех ведомств, всех общественных организации с целью повышения их  эффективности.  А  также,  о  чем  уже  говорилось, установление   персональной   ответственности   должностных  лиц, организаций и ведомств в решении проблем Чернобыля.

 

     Над подготовкой  указанных  проектов  документов  длительный период  времени,  более  пяти  месяцев,  работали ученые Академии наук,  сотрудники  Министерства   здравоохранения,   Министерства юстиции,    Министерства    труда,   агропромышленный   комплекс, общественные организации,  местные Советы пострадавших областей и районов.  Сложность и длительность работы над этими документами и те  критические  замечания,  которые  были  высказаны   в   адрес Правительства  в  докдаде товарища Яворивского,  определяются,  с одной стороны, масштабами и сложностью задач. Могу вам напомнить. На   территория   только   нашей  Украинской  республики  площадь сельхозугодий,  где   отмечается   повышенный   в   сравнении   с доаварийным фон,  превышает 5 миллионов гектаров, здесь проживает около двух миллионов человек,  более чем в 1500 городах, поселках и сельских населенных пунктах.

 

     Во-вторых, это связано с тем,  что в отечественной и мировой практике до настоящего  времени  отсутствуют  четкие  однозначные определения по ряду основных научных проблем. В частности, о

 

     33

 

     влиянии малых  доз  радиации  на  здоровье живущих и будущих поколений,   о   влиянии   горячих   частиц   и   многих   других проблемах.которые  в  той  или  иной  степени нам необходимо было ввести в рамки представленных вам документов.

 

     С другой стороны,  о чем  справедливо  отмечалось  в  первом докладе,  -  это неполнота,  некомплексность данных о загрязнении территории Украины долгоживущими  радионуклидами,  несовершенство приборной   материальной   базы  радиодозиметрического  контроля, определения  состояния  здоровья,  связи  его   с   последствиями Чернобыльской аварии.

 

     Поэтому в  процессе  работы приходилось учитывать и обращать внимание на альтернативные проекты.  Мы весьма признательны союзу "Чернобыль",  ассоциации "Зелений світ",  коллегам из Белоруссии, Российской Федерации,  предложения и опыт которых мы  постарались возможно  максимально  учесть  и  заложить  в  представленные вам сегодня на рассмотрение документы.

 

     Мы с удовлетворением от имени Правительства отмечаем,  что в результате очень непростой,  порой трудной работы удалось достичь конценсуса,  согласия,  и сегодня  все  три  проекта  документов, которые  представлены  на  ваше рассмотрение,  выносятся от имени постоянной    комиссии    Верховного    Совета,    Правительства, общественных огранизаций.

 

     Позвольте кратко,  по основным,  самым существенным моментам остановиться  на  сути   и   содержании   предложенных   вам   на рассмотрение документов.

 

     О концепции    проживания    населения    на    загрязненных территориях.  Это,  товарищи,  самый   принципиальный,   ключевой документ,   являющийся  основой,  методологией  и,  так  сказать, стратегией разработки механизма его реализации,  всех  вытекающих из него документов, в том числе и сегодняшних двух проектов.

 

     34

 

     Это документ,  которого  ждут  люди и без одобрения которого дальше двигаться в  сегодняшней  ситуации  по  ликвидации  аварии практически невозможно.

 

     Главная цель  и  основная  задача  принципа  концепции - это максимально  возможная  защита  здоровья  населения  нынешних   и грядущих поколений людей.

 

     В основе  концепции,  как нам представляется,  заложен самый человечный, самый гуманный принцип, утверждающий, что самая малая доза дополнительного облучения вредна для здоровья человека и все пострадавшие должны иметь  юридическую,  правовую,  социальную  и экономическую  гарантию компенсации понесенного ущерба.  Принципы концепции используют международную практику радиационной  защиты, которая   в   основном   сводится   к   непревышению   нормативов безопасности,  реализации  всех  необходимых  мер   по   сниженио облучения до минимума.

 

     И включение   дополнительного   неоправданного  облучения  в результате чернобыльской аварии. Именно эти принципы и положены в основу  формулировок  этапов  отселения.  Базовый  принцип  - это международная   признанная   эффективная    эквивалентная    доза дополнительного    облучения,   которая   определена,   как   уже называлось,  в размере одного миллизиверта или одной десятой бэра дополнительно к аварийному техногенному фону облучения в год.

 

     Учитывая неординарность  ситуации,  недостаточность  научных данных,  сложность реконструкции  времени,  необходимого  для  их восстановления,  временно  вводятся  как  основной  критерий  для принятия решения и прежде  всего  по  отселению,  также  качеству продуктов питания местного производства,  факторы синиргизма,  то есть совместности действия нерадиационных источников  загрязнения среды /химия,

 

     35

 

     соли тяжелых  металлов и другие факторы загрязнения/.  И как временная  мера,  определяющая  сегодня  принцип  отселения.  Это загрязнение      территории     основными,     долгообразующимися радионуклидами.  Таковыми, как вы знаете, являются изотопы цезия, стронция   и  плутония.  Думаю,  что  введение  этого  временного принципа  по  заррязнению  территории  делает   концепцию   более конкретной,   более   понятной  и  приемлемой  населением.  Таким образом,  нам представляется, что в том виде, в котором концепция сегодня представлена,  она может стать вот той самой необходимой, методологической основой для разработки механизма ее  реализации. Безусловно,   представленный  вариант  -  это  не  догма,  каждая концепция  должна   совершенствоваться,   развиваться   по   мере накопления  научных  данных,  по  мере углубления наших познаний. Думаю,  что есть два - три момента,  которые следует иметь в виду на  перспективу,  в  плане  совершенствования  концепции  по мере накопления данных,  совершенствования аппаратуры  индивидуального дозиметрического контроля. В нашей практике - это путь к наиболее обобщающему,  наиболее  интегральному  показателю,  а  именно   к эффективной   эквивалентной   дозе   накопления.   Вовторых,  нам представляется необходимым /и тут этот вопрос звучал  в  вопросах народных депутатов/ более четко, более конкретно определить этапы и последовательность самого процесса  отселения.  Видно,  основой для  этого  решения может быть составление полного,  объективного атласа загрязнения  территории  республикии  радионуклидами  всех спектров.

 

     36

 

     Эта работа,  как  вы знаєте,  согласно решению первой сессии Верховного Совета УССР должна быть завершена к концу этого  года, а составление атласа - к началу будущего 1992-го.

 

     Я от имени Правительства вношу предложение:  сегодня в целом одобрить проект внесенной концепции с той целью, чтобы при втором чтении  законов  мы  могли  разработать  критерии,  заложенные  в концепцию,  дать полную экономическую картину затрат, связанных с развитием   приборной   базы.   По   срокам  и  объемам  статусов территории, по количеству лиц, дополнительно подлежащих отселению на  основании  принципов  концепции,  то  есть,  чтобы  мы  могли наполнить  содержание  проектов  законов  конкретным,  четким   и понятным содержанием.  Несколько слов о проекте Закона Украинской республики  о  статусе  территории,  подвергшейся  загрязнению  в результате  чернобыльской  катастрофы.  Проект  вам  роздан,  его состав и структура вам ясны,  поэтому я бы хотел  обострить  ваше внимание только на некоторых основных, принципиально существенных позициях этого документа.

 

     Прежде всего необходимо подчеркнуть,  что  он  разработан  в строгом  соответствии и на основании Декларации о государственном суверенитете  Украины.  На  основании  Закона  об   экономической самостоятельности Украинской республики и в полном соответствии с принципами проекта концепции.

 

     Закон направлен на защиту населения, трудовых коллективов от последствия    аварии,    на    создание    эффективной   системы государственного   управления   на   загрязненных    территориях, установления    их   правового   режима,   регулирование   режима проживания,  производственной деятельности,  обеспечения научного подхода к решению проблем радиационной защити и безопасности.  Он также устанавливает правовую ответственность и  организацию  всех видов контроля и информированности населения по существу закона.

 

     37

 

     Основные особенности    этого   проекта.   И   комиссия,   и Правительство приложили максимум усилий для того, чтобы закон был в  максимально возможной степени документом прямого действия,  то есть  чтобы  не   было   необходимости   принимать   значительное количество  подзаконных  актов,  разъяснений,  комментариев и так далее.

 

     Во-вторых, этот  закон  не  требует  каких-либо  специальных дополнительных  финансовых затрат для его реализации и введения в действие,  поскольку основные направления реализации этого закона вписываются  в  рамки  долгосрочной  государственной программы по ликвидации  последствий  аварии,  а  также  первоочередных   мер, намеченных  на 1991-1992 годы.  Исключение составляет один пункт, где говорится  о  создании  администрации  зоны.  Для  управления зоной, конечно, нужны будут какие-то затраты. По нашим подсчетам, это 1,5-2 миллиона рублей ежегодно на содержание администрации.

 

     Характеристика зоны полностью согласовывается  с  принципами концепции.  Четко  определены  и  законодательно  закреплены виды работ,  которые разрешаются и  запрещаются  в  зоне;  порядок  их организации,  финансирования, координации и контроля; установлена конкретная  правовая  ответственность  за  нарушения   требований закона.

 

     И наконец,  уважаемые  депутаты,  несколько  слов  о проекте Закона  Украинской  ССР  о  статусе   граждан,   пострадавших   в результате   чернобыльской   катастрофы.  Это  наиболее  сложный, наиболее яркий по объему  и  наиболее  острый  документ,  который касается   каждого  из  многих  миллионов  пострадавших,  который непосредственно затрагивает  их  коренные  интересы  -  состояние здоровья, социальную защищенность, права, компенсации и гарантии.

 

     38

 

     Он разработан  в полном соответствии с концепцией и проектом Закона  о   статусе   территории,   подвергшейся   радиоактивному загрязнению.  Он  четко,  очень  конкретно  определяет  категории пострадавших в результате аварии /все градации называть не  буду, проект  документа вам представлен/.  Он определяет единую систему регистрации,  контроля,  медицинского  обеспечения  пострадавших; устанавливает  их  социальную  и правовую защиту,  определенную в виде доплат,  компенсаций,  льгот;  устанавливает отдельно защиту пострадавших детей как категории населения, наиболее подверженной действию радиации,  о чем  говорилось  в  первом  докладе.  Закон определяет    принципи    оплаты   труда,   систему   пенсионного обеспечения;  порядок  введения   в   действие;   ответственность должностных  лиц  за  достоверность  информации,  за выполнение и соблюдение требований и статей закона; порядок оформления, выдачи удостоверений участникам ликвидации аварии и всем категориям лиц, пострадавшим в результате аварии.

 

     Что я хотел бы от имени Правительства подчеркнуть  и  о  чем попросить народных депутатов.  Как я уже говорил, закон направлен на социальную  защиту  пострадавших.  Он  прежде  всего  касается каждого  из участников ликвидации аварии.  Этот закон - документ, которого   ждут   с   нетерпением,   который   наиболее    остро, заинтересованно  и бурно обсуждают.  Это сложный документ с точки зрения его реализации,  о чем сегодня с тревогой задавали вопросы народные депутаты.

 

     В чем   проблема?  По  самым  общим  подсчетам  Министерства финансов - постатейно,  по льготам, которые записаны в законе, по компенсациям, которые предусмотрены, по социальной защите граждан

- в лолном объеме годовые затраты на его реализацию определены  в сумме немногим более 4 миллиардов рублей. Если исходить

 

     39

 

     из всех  постановлений,  решений,которые приняты и действуют сегодня, по дифференцированной системе оплаты труда, по доплатам, по оздоровлению,  по бесплатному питанию детей,  то эта сумма, по крайней мере,  в плане и бюджете на нынешний  год,  определена  в размере   580   миллионов   рублей.   Таким   образом,  по  общей математической  схеме  дефицит  средств  на   реализацию   закона превышает 3 миллиарда рублей.  С учетом дефицита бюджета, который вы рассматривали и утверждали,  мы  практически  дефицит  бюджета увеличиваем вдвое.

 

     Поэтому я  хотел  бы  сегодня  призвать  народных  депутатов четко,  конкретно определиться,  чтобы мы не допустили  просчета, чтобы мы,  приняв закон, не обманули в очередной раз людей, чтобы он действовал.  Мы считаем необходимым, обязательным, правомочным и  законным  ставить  вопрос  о  финансировании  этих  затрат  из Союзного центра за счет средств,  которые должны быть выделены на эту цель специально.  Наши предложения рассматриваются в Союзе и, по имеющейся у нас информации,  на февральскую  сессию  выносится проект  Закона  о  статусе пострадавших,  и все эти запросы будут учтены. То есть это будет решаться централизованно.

 

     Я еще раз просил бы народних депутатов  четко  определить  и высказать  сегодня  свою  позицию:  как  о законе самом,  так и о средствах финансирования затрат по этому закону.  Их  необходимо, мы считаем, получить из союзного бюджета.

 

     Однако если  это  не  будет сделано,  то мы все равно должны закон  выполнять.  Мы   должны   будем   рассматривать   какие-то альтернативные предложения.  Мы должны будем определить источники финансирования для покрытия затрат. За счет чего это возможно? То ли   за  счет  введения  какого-то  налога  со  всех  предприятий республики в фонд Чернобыля,  то ли за счет повышения цен,  то ли за счет повышения

 

     40

 

     системы налогообложения,  то  есть  опять-таки  мы  проблему решаем с обострением каких-то социальных моментов.

 

     До конца не отработан механизм реализации отдельных  статей, требований  закона.  Я  не буду на всех останавливаться,  приведу один-два  примера.  Предусмотрено  снижение   на   50   процентов стоимости   продуктов,   которые   приобретают  в  торговой  сети определенные категории пострадавших.  Кто,  как и в каком порядке будет компенсировать торговле эти потери?

 

     Предусмотрены солидные  льготы  по  бесплатному и со скидкой пользованию   общественным   внутригородским   и    междугородним транспортом  на  территории  республики.  Вы знаете,  что сегодня рассматриваются варианты и проекты повышения  цен  и  тарифов  на использование  транспорта.  Кто,  как  и  в  каком  порядке будет возмещать транспортникам эти расходы? То есть, товарищи, есть еще ряд  проблем,  над которыми после принятия закона в первом чтении нужно  очень  серьезно  работать.  Это   определение   источников финансирования,  всех видов затрат,  компенсации,  урегулирование стоимостных показателей,  отработка механизма,  действия  закона. Однако мы считаем,  что та большая,  сложная, непростая работа /я солидарен с Владимиром Александровичем/ завершилась относительным успехом.   Мы   бы   просили  сегодня  рассмотреть,  внести  свои замечания,  предложения,  критически оценить сделанное для  того, чтобы  через какой-то период времени к этим законам можно было бы вернуться уже где-нибудь к пятой годовщине трагедии  Чернобыля  и сделать народу этот своеобразный запоздалый подарок. Спасибо.

 

     41

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгію  Олександровичу!  Ми  продовжуємо той же порядок - 15 хвилин на відповіді. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     ЄЩЕНКО В.М.   Шановний   Георгію   Олександровичу!    Розділ законопроекту  про  лікування дітей викладений дуже декларативно. Мене цікавить,  чи можете ви  сьогодні  гарантувати  нам,  що  ті програми,  які  будуть  розроблятися  Урядом  в нашій республіці, справді будуть надходити своєчасно і втілюватися в життя? Адже на сьогоднішній  день  ми не маємо програми "Діти Чорнобиля".  Коли, нарешті,  ми її одержимо у Верховній Раді,  будемо ознайомлені  з цією  програмою?  Яким  чином  ми  будемо  втілювати  в  життя це лікування дітей, про що сказано в статті декларативно?

 

     ГОТОВЧИЦЬ Г.О.  Дякую.  Дуже гостре,  принципове  запитання. Хочу  дати  пояснення  у  трьох словах.  Є розроблена і узгоджена програма - "Діти Чорнобиля".  Вона є, її можна подати на розгляд. Але справа в тому, і це підкреслював Володимир Олександрович і я, коли доповідав щодо статусу громадян,  які постраждали,  сьогодні не вирішується головне питання, нема джерел фінансування всіх цих програм.  Я сьогодні хотів би  ще  звернутися  до  депутатів,  до Верховної   Ради,   щоб   знайти  якусь  підтримку,  щоб  ті  всі узгодження,  всі ті  протоколи,  які  були  підписані  на  цей  і наступні  роки,  були  матеріалізовані у фінансових ресурсах.  Ми сьогодні не маємо можливості  укласти  договори  ні  з  Академією наук, ні з органами охорони здоров'я на виконання цих програм, бо центр сьогодні не вирішив саме питання фінансування.  Це  ключове питання,  і  ви  дуже  слушно  його  вловили,  дякую  вам  за  це запитання. Нам ще належить

 

     42

 

     зробити дуже багато,  щоб практично  вирішити  питання  щодо реалізації програм.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  бачу,  Валентина  Єщенко не зовсім з'ясувала, будь ласка, другий мікрофон.

 

     ЄЩЕНКО В.М.  Не  правильно,  що  я  не  з'ясувала.  Я   хочу наголосити  на  тому,  що ми всі дооре обізнані про надходження з каси Комуністичної партії України 500  мільйонів  карбованців.  Я гадаю,  що  ці  кошти  будуть  витрачені на програми по лікуванню дітей. Не 100, 100 - зараз, а в майбутньому - 500.

 

     ГОТОВЧИЦЬ Г.О.  Я гадаю,  що не те важливо,  звідки ці кошти надходять, головне, щоб вони були.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О.,  секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/.

 

     Шановний Георгію Олександровичу,  у статті 63 проекту Закону про статус громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи,   записано:   ''Фінансування   витрат,  пов'язаних  з введенням Закону "Про статус громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрифи"  здійснюється  Радою Міністрів СРСР". Так от,  у зв'язку з тим, що Сергій Головатий, який уважно вивчає документи  колишньої  своєї партії,  ще не встиг розвалити Союзу, запитання таке.  Чи погоджено з РСФСР і Білорусією норми  захисту громадян? Адже оскільки програма фінансується с союзного бюджету, не можна,  щоб пільги чи норми захисту в Брянську, Могильовській, Київській областях відрізнялися. Будь ласка, дайте відповідь.

 

     43

 

     ГОТОВЧИЦЬ Г.О.  Дякую.  Я говорив в своїй інформації про те, що основні концептуальні,  найбільш принципові  позиції,  підходи всіх трьох документів неодноразово обговорювались,  узгоджувались з колегами з Білорусії,  з Російської Федерації. Основні принципи погоджені, вони співпадають.

 

     Ми виходили  з того,  що розбіжності у вирішенні цієї справи можуть  вбити  ще  далі  клин  в  цю  чорнобильську  точку  трьох республік.   Вони   погоджені.   Стосовно   фінансування  питання узгоджені, про що я вже говорив, але поки що давить система, поки що  намагається  центр  фінансувати  всі  програми  через  союзні органи.  Ось чому ми вийшли з пропозиціями і настійно  вимагаємо, щоб   ці   ресурси   були   передані   в   республіку,  щоб  ними розпоряджалися Уряд, парламент і народ України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     МАЦЯЛКО М.В.,   генеральний   директор   науково-виробничого об'єднання  "Укргаз" /Кременецький виборчий округ,  Тернопільська область/.  Шановний Георгію Олександровичу! Ви знаете, що вже діє постанова  Уряду  і  не  одна  щодо  вирішення  ряду  питань  про відселення людей з зони.  У постанові Уряду передбачено виконання великого  обсягу  робіт.  Ви  - практик,  приїхали з області,  ви зробили  великий  внесок  у  роботу  в  Житомирській  області  по відселенню людей.  На сьогоднішній день, крім паперу Уряду, немає ні  матеріалів,  ні  механізму,  ні  технічної  документації   на виконання робіт цього року.

 

     Вважаю, що  поки що існує самісінький папір.  Чи не здається вам, що сьогоднішній закон, який буде прийматися, завтра

 

     44

 

     також буде мати таку ціну паперу?  І чи можливо це й надалі? Як  на  це  дивитесь  ви особисто,  товариш Яворівський і товариш Масик?

 

     Тому що так і справді обманювати людей  з  відселенням  далі неможливо. Яка ваша думка?

 

     ГОТОВЧИЦЬ Г.О.  Моя  думка  в основному збігається,  Михайле Васильовичу,  з вашою думкою.  Це  проблема,  яка  мене  сьогодні найбільше  хвилює.  Практична  реалізація.  Я  вважаю,  якщо  ми, приймаючи цей пакет законів,  їх нормативні акти,  ще раз хоч  на йоту  обманемо  народ,  якщо  ми  не  забезпечимо  реалізації цих законів, то мені особисто й ще декому тут не місце.

 

     Але справа знову ж таки в тому,  що  проблеми  фінансування, проблеми  матеріально-технічного  постачання,  про які я говорив, сьогодні до кінця не вирішені. І я знаю, що не вирішене питання і стосовно газифікації.

 

     Що з  того,  що ми рік тому переселили понад 12 тисяч людей? Але ж ми жодній сім'ї не дали природного газу. Тому, що ми вже на рік відстали, хоч 228 постановою Уряду і передбачена газифікація. Але  ні  коштів,  ні  ресурсів  сьогодні  поки   що   немає.   Це найголовніше,  над  чим  сьогодні  потрібно працювати перш за все нам,  як  комітету,  органам  постачання  та   іншим   структурам державної влади.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ЖЕЛІБА В.І.,  голова  Кіровоградської обласної Ради народних депутатів  /Новоархангельський  виборчий  округ,   Кіровоградська область/.  Шановний  Григорію Олександровичу!  Я розумію так,  що згідно з Законом

 

     45

 

     про статус території,  яка  постраждала  від  Чорнобильської АЕС,  крім того,  будуть уточнюватися населені пункти, які ми вже визначили.  І це стосується запитання депутата Шишкіна щодо фону, який  існував  до  вибуху  на Чорнобильській АЕС і який зараз є в області.  Тепер моє конкретне запитання. Скажіть, будь ласка, - у нас  є  місця,  де добувається радіоактивна сировина,  - буде там посилений радіологічний контроль і зміцнена база  для  того,  щоб вести  цей  контроль?  Чи передбачається це у тих коштах,  які ми зараз  хочемо  затвердити  на  ліквідацію  наслідків  аварії   на Чорнобильській АЕС?

 

     ГОТОВЧИЦЬ Г.О.  Справа  в  тому,  що  цей закон все-таки має якусь межу дії.  І він в основному  поширюється  на  територію  і населення,    яке    постраждало   внаслідок   аварії   саме   на Чорнобильській АЕС.  І сюди мають бути закладені,  про що  я  вже інформував   вас,   шановні   депутати,  і  система  контролю,  і матеріально-технічне забезпечення, і розвиток необхідної бази. Що стосується  вашого  запитання,  то поряд з тими документами,  які сьогодні виносяться на обговорення сесії, готується проект закону про  оточуюче  середовище  навколо  діючих  АЕС.  Закони стосовно захисту й охорони природи,  які  вберуть  в  себе  весь  комплекс техногенного  природного  фону  і  в  більш  широкому  плані  і в масштабі формулюють завдання,  які стосуються екології в цілому в республіці.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     46

 

     ВАСИЛЬЕВА Г.І.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР у  справах  жінок,  охорони  сім'ї,   материнства   і   дитинства /Білоцерківський   міський  виборчий  округ,  Київська  область/. Шановний Георгію Олександровичу!  Я хочу наголосити на статті 33. Закон  про  статус  -  це  невідкладне  переселення  людей із зон безумовного відселення.

 

     Звичайно, це великий обсяг будівельних робіт - це будівельна індустрія,  яка  2 роки тому,  згідно з постановою Ради Міністрів N228 повинна була реконструюватися,  але ні в 1990 році ні в 1991 році  заводи  не отримали технологічного обладнання.  Це свідчить про те,  що якщо ви  не  виробите  механізму  впровадження  цього Закону,  він  не  буде  діяти  і люди не будуть відселені із зони безумовного відселення.

 

     Скажіть, будь  ласка,  от  наприкінці  Закону   про   статус населення  говориться про кримінальну відповідальність осіб,  які будуть зволікати з обстеженням.  Якщо  ввести  статтю,  щоб  діяв механізм   впровадження  цих  законів  і  встановити  кримінальну відповідальність посадових осіб і осіб, які навмисне зволікають з виконанням заходів щодо безумовного відселення зони,  то як би це було?

 

     ГОТОВЧИЦЬ Г.О.  Це можна розцінювати і  як  запитання  і  як пропозицію.  Якщо  це  запитання,  то  тут  потрібно  внести одне невеличке уточнення.

 

     Справа в тому,  що постанова Уряду,  на яку ви  посилаєтесь, прийнята  в  серпні минулого року і вона не могла діяти на минулі роки,  про які ви говорите. Вона передбачав програму переселення, надзвичайно складну, надзвичайно важку програму цього року. Я вам назву дві цифри -  це  близько  35  тисяч  чоловік  і  ціна  цієї програми

 

     47

 

     понад 1,5  мільярда карбованців.  В цій програмі закладено і розвиток матеріальної бази будіндустрії.  Це складно,  але у  нас немає альтернативи,  ми повинні її виконувати.  Якщо ж розглядати вашу пропозицію про кримінальну відповідальність посадових  осіб, які  повинні відповідати за реалізацію цих програм,  то це справа депутатів,  як формулювали  ту  чи  іншу  статтю.  Як  вона  буде сформульована, так закон і діятиме.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ОСАДЧУК П.І.,   голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з  питань  культури  та  духовного  відродження /Глумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. У проекті Закону   про   статус   громадян,   які   постраждали   внаслідок чорнобильської катастрофи,  у статті 39, є частина, що стосується військовослужбовців-резервістів.  Я її прочитав і  згадав,  як  у місті   Городенці  лікар  мені  показував  історії  хвороби  двох резервістів,  які щойно померли.  Один викликався на  збори,  так звані військові,  більше десяти разів,  а інший - сім разів. І ці молоці люди,  один з них, до речі, 65 року народження, померли. Я запитую, чому ми узаконюємо у статті 39 принцип, коли резервістів беруть ніби на збори військові,  а насправді посилають  на  отакі небезпечні роботи по ліквідації різних ядерних аварій. Чому ми не можемо записати тут  інакше:  про  добровольців-резервістів,  які знають,  на  що  йдуть  і  добровільно за відповідну плату можуть виконувати цю роботу?

 

     ГОТОВЧИЦЬ Г.О.  Я думаю,  що цю пропозицію слід  розглянути, подумати,  внести необхідні корективи.  Тому проект і називається проектом,

 

     48

 

     що він потребує обговорення,  аналізу,  колективної думки. Я вважаю, що це слушна пропозиція.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ГУДИМА О.В.,  викладач  Луцького педагогічного училища імені Ярослава Галана /Луцький - Центральний виборчий округ,  Волинська область/. Шановний Георгію Олександровичу, Волинь - богом забутий край.  І тільки в минулому році  нам  сказали,  що  на  території області  є  132 населених пункти з радіоактивним забрудненням.  І чомусь у постанові номер 228 за 1990 рік оці населені  пункти  не включені, і їм нічого не виділяється на поліпшення умов, щоб люди могли почувати себе  спокійно.  Окрім  того,  над  цими  районами висить   монстр   героїчної  Кузнецовської  атомної  станції,  що психологічно давить.  І чи не знається вам,  що,  на  мою  думку, спеціально  забули внести в цю постанову оці населені пункти?  Чи забули, чи це зроблено зумисне?

 

     ГОТОВЧИЦЬ Г.О.  Ніяких населених пунктів в закони, в проекти ми не вносили.  Що стосується постанов, на які ви посилаєтеся, то справді,  я згоден з тим, що реальна ситуація на території Волині з'ясувалася  дещо  з  запізненням,  або,  я  б сказав,  з великим запізненням. По суті вашого запитання.

 

     Перше. Ряд населених пунктів Волині сьогодні вже  ввійшло  в діючі постанови Уряду, зокрема в 315, 115, населення яких отримує пільги.  Зараз підготовлена, схвалена і десь днями буде підписана ще  одна постанова Уряду,  яка розширює перелік населених пунктів Волинської області щодо  вирішення  цих  проблем.  Що  стосується фінансування  робіт,  то  є  домовленість з товаришем Масиком і з керівництвом

 

     49

 

     Волині про те,  що з тих  ресурсів,  з  тих  матеріальних  і фінансових  сум ,  які будуть виділені на цей рік,  на ліквідацію наслідків аварії,  понад 3 мільйони карбованців буде виділено для ліквідації наслідків аварії на Волині.

 

     Немає консенсусу,  немає  згоди  поки  що  по одному пункту. Будівельні організації Волині  записані  як  підрядні  будівельні організації  для виконання робіт на території інших областей.  Ми вважаємо,  якщо програма вже сформована,  якщо плани розверстані, то ці завдання потрібно виконати,  а на майбутнє будемо формувати програми, затверджувати їх з урахуванням тої реальної обстановки, яка склалася, в тому числі й на Волині.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгію   Олександровичу,   хвилину,   я   прошу вибачення.  Шановні товариші депутати,  надходять записки  такого змісту, тому необхідно з вами порадитись. Доповідь і співдоповідь охоплюють три  питання  і  три  законопроекти.  Отже,  і  час  на запитання, і час на обговорення відповідно має бути помножений на три.  Але ми з вами визначились,  це ви прийняли такий порядок, і ми  поки  що  за  ним  працюємо.  Якщо  ви  будете  наполягати на продовженні регламенту на запитання,  то давайте продовжимо, якщо ні, то працюємо. Будемо продовжувати? Ні. Дякую.

 

     Георгію Олександровичу, сідайте, будь ласка.

 

     Товариші! Я  хочу  доповісти  вам,  що  надійшло дуже багато записок від народних депутатів і України, і Союзу РСР, які хочуть взяти участь в обговоренні цього питання.

 

     50

 

     Є список   від   комісії.   Просять  надати  слово  багатьом товаришам.  Це зрозуміло - за браком  часу  доповідачі  не  могли розкрити   питання  повністю.  Просять  надати  слово  академікам Бар'яхтару   Віктору   Григоровичу   і   Гродзинському   Дмитрові Михайловичу  та  іншим  науковцям.  Але  в  мене до вас прохання. Депутат Союзу РСР Приймаченко Микола Іванович  бере  безпосередню участь  у  ліквідації  наслідків  аварії  з  перших її днів.  Мій виборчий округ збігається з його,  але мені слова ви не  дасте... То ж давайже дамо слово Приймаченку,  котрий розкаже нам про все, що турбує сьогодні тих людей,  які  ліквідовували  і  продовжують ліквідовувати   наслідки   аварії,   проживаючи   на  забрудненій території.

 

     А потім - слово за  академіками  та  іншими  представниками. Будь  ласка,  слово надається народному депутату СРСР Приймаченку Миколі Івановичу.  Регламент міняти не будемо - 10  хвилин.  Будь ласка.

 

     ПРИЙМАЧЕНКО М.І.,  народний  депутат СРСР.  Шановні товариші депутати!  Наближається   5-а   річниця   від   дня   аварії   на Чорнобильській  атомній  станції,  від  дня  найбільшої  в  світі екологічної катастрофи.  Час, що минув після аварії, свідчить про те,  що  гострота  проблем  не  те  що  зменшується,  а навпаки - зростає.  Відсутність наукової  концепції  безпечного  проживання населення   на   території,  яка  зазнала  впливу  радіоактивного забруднення,  та ряду інших основоположних документів, покликаних регулювати  всю  роботу  в  екстремальних  умовах,  -усе це вкрай негативно позначилось і продовжує позначатися на  масштабності  і темпах робіт по ліквідації аварії.

 

     Та найгірше те,  що за численними заходами,  які проводяться заради людей,  ми не бачимо саму людину.  Чим,  як не  байдужістю можна пояснити ставлення до здоров'я людей,  до їх доль! Навіть у населених

 

     51

 

     пунктах, які безпосередньо  межують  в  тридцятикілометровою зоною  /це  землі  Іванківського,  Поліського,  Вишгородського та інших районів/,  до цих пір не завершено поглибленого  обстеження їх  території,  населення  не  має  повної  інформації про стан і характер  об'єктивного  забруднення  кожного   подвір'я,   кожної присадибної ділянки.  А минуло вже 5 років,  обіцянкам, здається, настав кінець.

 

     У населених  пунктах  зони  жорсткого  контролю  й  досі  не організовано  щорічного індивідуального обліку одержаної сумарної дози   радіоактивного   опромінення.    Люди    не    забезпечені індивідуальними дозиметрами та радіометрами.  Це їх вкрай обурює. Я вважав,  що Верховна Рада повинна серйозно запитати  товаришів, які відповідають за вирішення цих надзвичайно важливих питань.

 

     Треба також відзначити,  що останнім часом спостерігається і послаблення уваги до питань медичного обслуговування організацій, лікування  населення,  що проживає в зоні екологічної катастрофи. Про яке медичне обслуговування може йти мова,  коли  в  населених пунктах  жорсткого  контролю  роками відсутні медичні працівники. Багато недоліків і невирішених  проблем  у  справі  стаціонарного лікування людей.

 

     52

 

     Стан їхнього  здоров'я  викликає  серйозне  занепокоєння.  У районах,   що   зазнали   впливу   радіоактивного    забруднення, спостерігається  тенденція до зростання захворюваності населення, в першу чергу -дітей.  Дуже хвилюють зміни в щитовидній залозі, в складі крові, особливо у багатьох дітей.

 

     Усе це  диктує  необхідність  негайних  глибоких досліджень, серйозних наукових висновків, організації лікування в спеціальних медичних закладах.  А головне - виконання заходів по прискореному відселенню людей із забруднених територій.

 

     Як відомо,  Верховною Радою і Урядом республіки прийнято ряд постанов,  що  передбачають  відселення  в  1990-1992  роках усіх сімей, які проживають у населених пунктах зі щільним забрудненням вище 15 кюрі на квадратний кілометр. Проте будівництво житла, яке передбачено постановою Ради Міністрів  N  228,  практично  ще  не здійснюється.  Окремі області таке будівництво вже взяли на себе, зараз проводиться проектування,  а деякі  області  відмовляються, мотивуючи  це  тим,  що  переселенці  не  хочуть  їхати до них на постійне місце проживання.

 

     Шановні товариші  депутати!  Зрозумійте,  що   людині,   яка прожила на Поліссі все своє життя, приживатись на іншій території надзвичайно складно.  І та робота, що ведеться з людьми у питанні переїзду  їх в інші області,  не знаходить підтримки у населення, люди категорично стоять на тому,  щоб житло  будувалося  саме  на території  рідної  області.  І  я  просив би керівників областей, депутатів від областей, яким доведено завдання Радою Міністрів по будівництву такого житла,  розпочати це будівництво негайно,  щоб уже в цьому, 1991 році, його закінчити.

 

     Украй повільними темпами вирішуються проблеми,  пов'язані із створенням  необхідних  умов  для  життя  і праці тих людей,  які залишаються

 

     53

 

     на територіях з підвищеним  рівнем  забруднення.  Мова  йде, насамперед   про   газифікацію,  будівництво  об'єктів  закритого водопостачання.  Усі ці роботи  необхідно,  як  і  передбачається заходами, закінчити в 1991-1992 роках.

 

     На цьому  ми  не  повинні економити,  це наш обов'язок перед людьми, що там проживатимуть.

 

     Товариші депутати!    Наш    гіркий,    майже    п'ятирічний післяаварійний  досвід  переконливо свідчить про те,  що однією з найпекучіших причин тих численних недоліків у ліквідації  аварії, про  які  я  вже  говорив,  є  відсутність базових основоположних документів.  І  серед  них  сьогодні  найважливішим  є  концепція безпечного  проживання населення на території,  що зазнало впливу аварії.

 

     Виборці округу,  яких я представляю, а це переважно ті люди, які   зазнали  найбільшого  згубного  впливу,  схвально  зустріли проекти Концепції безпечного проживання,  а також  проект  Закону Української  РСР  про  статус  території  та про статус громадян, котрі постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

 

     Цих законів  чекали  давно,   прийняття   їх   не   витримує будь-якого зволікання.  Адже мова йде про здоров'я багатьох тисяч людей,  про їх майбутнє,  а якщо мислити ширше,  то й про життя і здоров'я майбутніх поколінь.

 

     Не викликає  будь-якого  сумніву положення проекту концепції про необхідність безумовного відселення,  евакуації населення, що проживає  на території,  де щільність забруднення ізотопами цезію перевищує 15 кюрі на квадратний кілометр.

 

     І, шановні  товариші  депутати,  я  вважаю,  що  обов'язкове відселення має передбачати відселення всіх жителів, незалежно від їх бажання чи небажання.  Якщо не можна проживати,  то треба  все зробити для того, щоб людина переїхала в чисту зону.

 

     54

 

     Ми повинні висловитись однозначно:  всі, хто проживає в зоні безумовного відселення, повинні бути відселені в 1991-1992 роках. При цьому компенсацію,  пов'язану з втратою майна, здоров'я, люди мають одержати таку,  яку одержали  при  евакуації  в  1986  році жителі Прип'яті і Чорнобиля.

 

     Для людей,  які  переселені в чисті місця,  слід обумовити в законі  збереження  протягом  двох  років  пільг  /особливо  щодо продуктів харчування/, передбачених для населення, що проживає на забруднених територіях.  Це повною мірою  повинно  стосуватися  і людей, які евакуйовані в 1986 році і в наступних роках. Підтримую положення проекту Закону про статус території:  про  виведення  з експлуатації  всіх  орних земель,  сільськогосподарських угідь із щільністю забруднення 15 і  вище  кюрі  на  квадратний  кілометр. Також  слід вирішити питання про виведення з експлуатації земель, на яких не можна одержати чисту продукцію.

 

     Підтримуючи в основному передбачені  в  проекті  Закону  про статус   громадян,   які   постраждали  внаслідок  чорнобильської катастроф,  заходи, хочу зосередити увагу на тому, що передбачені заходи  соціального  захисту  цієї  категорії  населення потрібно підтримати необхідними коштами і  матеріальними  ресурсами.  Уряд республіки  повинен  висловитися  щодо  цього чітко і однозначно, адже кошти і матеріальні ресурси,  які потрібно мобілізувати  для втілення в життя закону - значні, виділити їх не легко. Проте наш спільний обов'язок перед людьми,  що постраждали  від  аварії,  - забезпечити   безумовне   виконання  всіх  програм,  передбачених статтями проекту цього закону. Дякую за увагу.

 

     55

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Бар'яхтару Віктору  Григоровичу, віце-президенту Академії наук УРСР. Прохання до депутатів: більше уваги.

 

     БАР'ЯХТАР В.Г. Уважаемые товарищи депутаты!

 

     Прежде всего,  благодарю  за  честь  выступить  в  Верховном Совете нашей родной республики.  От имени всех своих коллег прошу всех вас внимательно отнестись к пакету  законов  и  предложений, которые представлены вам, и принять этот закон, столь необходимый нашей  республике,  проявив  такое  же  единодушие,  какое   было проявлено,    когда   принималась   Декларация   о   суверенитете республики.  Теперь разрешите в двух словах остановиться  как  на концепции, так и на законе и их смысле.

 

     Моя подпись  тоже  стоит  под концепцией,  и я считаю /мы об этом говорили с Владимиром Александровичем/,  что это наше  общее дело,  наш общий документ, интеллектуальный вклад, который внесли все:  и сотрудники  Академий  наук,  и  сотрудники  Минздрава,  и Госкомчернобыля.  и, естественно, комиссия Яворивского. И сводить все только к трем-четырем лицам, неверное, неправильно.

 

     Каковы главные цели концепции  и  пакетов  законов?  Главная цель   -  защитить  примерно  два  миллиона  жителей  Украины  от последствий чернобыльской катастрофы.  При составлении концепции, при  составлении законов была учтена уже проделанная работа,  тот опыт,  который был накоплен и учеными и практиками по  ликвидации последствий  аварии.  Что  в  первую очередь мне хотелось сказать теперь /я уже перехожу  к  тем  проблемам,  которые  стоят/?  Без хороших знаний решить все, как следует, невозможно.

 

     Прежде всего - это медицинские проблемы.

 

     56

 

     Дорогие товарищи!  Не только у нас в республике,  но в целом мире нет на сегодняшний день достоверных данных о  влиянии  малых доз.  У  нас  все это усугубляется еще и тем,  что нет достаточно медицинских кадров для того,  чтобы лечить людей. А ведь это одна из  главнейших  задач!  Напомню,  что в срочном лечении нуждаются примерно 100 тысяч переселенных,  которые получили  йодный  удар; 150  тысяч,  которые  получили  йодный удар,  но еще полностью не отселены; примерно 100 тысяч ликвидаторов, которые работают у нас в республике и рассеяны по всей республике,  и,  наконец,  те 200 тысяч населения,  которых мы не сможем полностью вывезти  из  так называемой   зоны   особого   контроля,   зоны   беды  либо  зоны гарантированного добровольного отселения. Их надо лечить.

 

     По тому опыту,  который накоплен у нас в  стране  в  атомной промышленности,   по   тому  опыту,  который  накоплен  японцами, примерно через семь лет после начала аварии начнутся лейкозы, и к этому  мы  пока не готовы.  200 коек ВНЦРМ никогда не оправятся с такими задачами.  Серьезного  внимания  требуют  эти  160  тысяч, получившие  йодный  удар,  из  них  в тяжелом изложении находится примерно 12 тысяч детей.

 

     Дорогие товарищи!  У нас на Украине существует  только  одна профессиональная   клиника   Николая   Дмитриевича   Транько.  Вы понимаете,  что с этим объемом она не  справится.  Потому  прежде всего,  о  чем  я  хотел  сказать  вам  и  просить  вас как наших законодателей,  - надо поддержать медицину.  Мы  должны  объявить набор добровольцев в медицинские вузы. Это надо было делать еще 4 года тому назад,  о чем, между прочим, Академия наук писала, хотя тут и говорят, что мы ничего не делали.

 

     57

 

     Надо объявить  набор  добровольцев,  принимать  без  всякого конкурса.  В ближайшие 3 - 4 года нужно подготовить армию врачей. С Минздравом у нас полное взаимопонимание.  Я говорю не только от своего имени,  но и от имени  Минздрава;  нам  нужно  подготовить команду врачей на Украине, которых сейчас нет.

 

     Второе - это культурное ведение сельского хозяйства, лесного хозяйства,  чистые продукты и так далее.  Для эгого тоже нужны  и научные проработки, и серьезное приборное обеспечение. Я хочу вам сказать,  что еще в 1997 году  нами  совместно  с  Минздравом,  с Госкомчернобыль /тогда он не так назывался, но были люди, которые за это отвечали/ были  разработаны  соответствующие  приборы.  Из Припяти    эти    приборы    были   переданы   нашей   украинской промышленности.  Однако до сегодня ничего не  сделано.  В  нужном объеме они не выпущены.

 

     Правильно ставится  вопрос  о  повторном  обследовании.  Для этого нам нужно примерно 10  тысяч  специалистов  и  примерно  30 тысяч приборов.  Минимум 30 тысяч,  если не 100 тысяч, потому что мы знаем,  что каждый прибор через неделю будет ломаться /так они у нас делаются/. Эти приборы можно выпустить.

 

     И еще  об  одном  я  хотел  сказать.  Нам  нужна  украинская национальная медицина и  украинская  националльная  программа  по приборам.  Все  у  нас  есть:  у  нас  есть  заводы,  у  нас есть первоклассные инженеры, у нас есть, наконец, уникальные институты в Харькове,  которые могут делать нужные кристаллы. Нужно только, чтобы за этим не  только  Правительство,  но  и  Верховный  Совет смотрел, и нужно дать на эту программу деньги.

 

     Наконец, о науке.  Дорогие друзья,  все вы понимаете, что за три месяца родить богатыря можно только в сказках Пушкина.

 

     58

 

     Надо создать команду ученых. Правильно, что надо... /нерозбірливо/, но я на пальцах могу пересчитать специалистов действительно экстракласса,  которые работают  по  радиобиологии, сельхозрадиологии,    радиоэкологии,    радиомедицине.    У   нас специалистов не хватает,  и надо срочно готовить  научные  кадры, чем  Академия  наук  и  занимается вместе с Минздравом,  вместе с Госагропромом.  Но кадров этих пока не хватает,  и  я  хотел  бы, чтобы    вы   об   этом   знали.   Катастрофически   не   хватает профессионалов,  которые  все  бы  это  делали.  Ассигнования,  к сожалению,  на  это  мизерные.  Мы  вместе  боролись  с  Георгием Александровичем. Вместе боролись с Борисом Самойловичем в Москве, чтобы  все  те  деньги,  которые выделены на науку,  пошли именно через  Госкомчернобыль  сюда,  в  республику.  Вместе  с  тем  из обещаных 50 миллионов мы сегодня получили только 20 миллионов. Но это в два раза меньше,  чем нам нужно по самым скромным  оценкам. Что мы можем, какую науку развивать?

 

     Предстоит большая,  многолетняя работа. Но никакая наука без поддержки Правительства,  без настоящей поддержки депутатов этого не   сделает.  Ничего,  кроме  постоянной  ежедневной  работы  до седьмого пота,  если мы не будем ею заниматься, ничего не выйдет. За  нас  проблемы  Чернобыля  никто  не решит.  А деньги,  как вы понимаете, сейчас не работают как настоящий механизм. Поэтому еще раз призываю вас - давайте примем эти законы, дадим хоть какие-то рамки этому направлению работ!

 

     59

 

     Второе, я призываю вас,  уважаемые депутаты,  я  призываю  и отсутствующих  здесь депутатов областных Советов,  призываю своих коллег-чернобыльцев,  призываю   всю   общественность,   "Зелений світ"-надо  работать и держать эту работу на постоянном контроле. Она должна стать такой же престижной,  как это было в 1986  году. Хватит  нам  ругать друг друга и заниматься самоедством.  Давайте работать вместе, дружно, так, как это было в 1986 году.

 

     Еще два слова о науке.  В концепции два  положения:  "Сильні забруднення та доза". Як вчений, я вважаю, що першим критерієм ми повинні взяти тільки дозу,  бо  доза  це  є  те,  що  впливає  на організм.  Вона  тут  є.  І  треба  критерій щільності розглядати тільки як тимчасовий.  Я можу навести багато  прикладів,  де  цей критерій не спрацьовує. Я гадаю, що це не останнє, що ми зробили. Це буде інтерпретування,  коли ми отримуємо всі прилади,  коли ми зможемо вимірювати,  як це повинно бути,  забруднення і щільність забруднення.  Не тільки щільність,  а й дозу,  отриману  людиною. Тоді  будемо брати цю дозу.  І,  нарешті,  дозвольте мені зробити декілька повідомлень.

 

     Тут говорилось о том,  что Академия наук ничего  не  делала. Официально  довожу до вашего сведения следующее:  соответствующие документы мы готовы представить Верховному Совету.  В  1964  году Академия  наук  в  лице ее президента выступила против размещения Чернобыльской   станции   возле   города   Припяти.   Было   дано соответствующее  научное  обоснование.  Была  подпись  президента Патона  под  этим  документом.  Я  не  знаю  подписей  ни  одного писателя,  ни  другого  общественного деятеля в то время по этому поводу.  В 1980 году вы узнали, что Чернобыль строится. /Оплески/ В  1985 году,  когда Украине предлагалось увеличить Чернобыльскую станцию до 12 блоков,

 

     60

 

     Академия наук дала отрицательное заключение,  под ним стояла подпись президента и моя подпись.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не заважайте, будь ласка!

 

     БАР'ЯХТАР В.Г.  Дорогие  товарищи!  Выступления  здесь  были использованы не только по существу дела,  но и  как  политическая трибуна.  Я  считаю,  что  я  имею  право  использовать  тоже для политических высказываний... /Оплески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Григоровичу! Ви дайте відповідь.

 

     БАР'ЯХТАР В.Г.  В  1986   году   Академия   наук   направила официальное   заключение   в  Правительства  Украины  и  Союза  о нецелесообразности запуска первого, второго и третьего блоков.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте  відповідь  на  запитання,  що  стосується четвертого реактора.

 

     БАР'ЯХТАР В.Г.  Я дійсно,  не можу,  нарешті.  Я вважаю,  що знімати президента  -  це  справа  Академії  наук,  а  не  справа будького з членів Академії. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! До уваги, до президії надійшла записка,  що стосується подій на четвертому реакторі.  Я попросив від   президії   академіка   Бар'яхтара   дати  відповідь.  Дайте відповідь,  будь ласка!  Це вже поза регламентом,  це  -  час  на відповідь.

 

     61

 

     БАР'ЯХТАР В.Г.   Что   касается   четвертого   блока.   Это, действительно,  острейшая проблема.  Саркофаг не сделан так,  как это  должно  быть...  Это,  действительно,  временное сооружение, рассчитанное на 30 лет.  Действительно, в саркофаге имеется много дыр, которые, наверное, в условиях радиации в 1000 рентген нельзя было как следует залатать.

 

     Я хочу довести до вашего сведения,  что точно  так  ке,  как могильники, точно так же четвертый блок представляет определенную опасность.  К счастью,  пока это опасность не  реализовалась,  то есть выбросы из четвертого блока меньшие, чем даже от работающего блока.  Вместе  с  тем  правильно  здесь  Владимир  Александрович говорил о том,  что не устранена полностъю опасность выброса. Эта многотонная громадина висит,  извините,  как говорят, на ниточке, если не сказать более грубо,  помужски.  И в случае Землетрясения она может обвалиться.

 

     В не  менее  тяжелом  положении  находится  так   называемая радиоактивная масса, то есть топливная масса. Это - смесь бетона, графита и урана.  Эта масса окисляется.  Окислы, у рана смываются водой.  Все это представляет собой серьезную опасность,  и работа по  четвертому  блоку  требует  самого   внимательного   участия. Примерно  год  тому  назад  у  нас  было  совместное  заседание с экспедицией Института атомной энергии.  Мы с Борисом Евгениевичем Патоном  посещали  этот  четвертый блок,  лично на месте смотрели ситуацию. Сейчас создана программа работ. К этой программе, кроме комплексной экспедиции Института атомной энергии и МПО "Припять", подключается  институт  Патона,   институт   Новикова,   институт Трефилова,   институт  проблем  литья.В  общем,  пять  институтов Академии наук УССР.  Объем работ - примерно 10 миллионов  в  год. Пока все это делается без денег. Академия наук ни копейки не

 

     62

 

     получила, но  объем  денег,  который мы направили в комиссию Догужиева  -  10  миллионов.  Программа  такая  сделана,   объект опасный.

 

     Я хотел  бы  напомнить,  что  тревогу  в  связи  с тем,  что могильники представляют собой опасность,  что идет вода,  подняла именно   Академия  наук.  Именно  АН  УССР  заявила  о  том,  что могильники надо серьезно перерабатывать,  за  что  мой  уважаемый коллега   Владимир   Александрович  Яворивский  обругал  публично Академию и сказал,  что мы собираемся,  мол,  не это делать, а из Западной    Германии   привозить   сплавы.   Это   полностью   не соответствует действительности.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     /Після перерви/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  депутати!  Давайте  погодимо  подальший порядок  нашої  роботи.  Надходять  записки з проханням оголосити список тих,  хто має бажання взяти участь в обговоренні.  Але  ми маємо  три  таких  списки.  Один  список одержано у встановленому порядку через нашу машину.  Другий список надійшов  від  комісії, яка просить надати право виступу цілому ряду депутатів,  зокрема, членам комісії,  від науки,  народним депутатам СРСР. До третього списку  увійшли  ті  депутати,  які надіслали записки з проханням надати їм слово і котрі не враховані в перших двох списках.

 

     Під час перерви нам вдалося з'ясувати,  що всі депутати, які записалися,  а  їх  понад  сорок,  мають  бажання  взяти участь в обговоренні.  Кожен обгрунтовував свою позицію з  цього  приводу. Порадившись  з  членами  Президії  і з депутатськими групами,  ми дійшли  висновку,  що  слід  надати  можливість  виступити   усім бзжаючим.

 

     63

 

     При цьому  я  просив  би по можливості скоротити час виступу хоча б до п'яти хвилин,  щоб в обговоренні взяло  участь  якомога більше   депутатів.   Давайте  на  вечірньому  засіданні  ще  раз порадимося з цього приводу. Не буде заперечень?

 

     Слово надається депутату Бондареву Валерію Петровичу, за ним виступатиме депутат від науковців академік Гродзінський.

 

     БОНДАРЕВ В.П.,  заступник  голови Житомирської обласної Ради народних  депутатів  /Овруцький   виборчий   округ,   Житомирська область/.   Уважаемый  председательствующий,  уважаемые  народные депутаты!  Для  меня  и   моих   коллег,   которые   представляют избирателей,    проживающих    на    радиоактивно    загрязненных территориях,  сегодня необычный день. С одной стороны, испытываем какое-то  облегчение,  что  мы наконец начали рассматривать очень важные .для нас законы.  С другой стороны,  присутствует  чувство горечи  и  боли,  что  пришли  к  этому лишь через пять лет после чернобыльской трагедии.

 

     Она разделила жизнь  миллионов  наших  людей  на  два  очень разных  периода  -  до  и  после  трагедии.  Прошедшее  время  не сгладило,  а еще больше обострило  проблемы,  принесенные  бедой. Непоследовательность    в   определении   критериев,   отсутствие реабилитации - все это мешало принятию элективных мер,  подрывало доверие   народа.  Проекты  законов,  внесенные  на  рассмотрение Верховного Совета республики,  жизненно необходимы, их с огромным нетерпением  ждут  пострадавшие.  Хотелось  бы  подчеркнуть,  что выполнение  этих  законов   -   не   одолжение,   а   обязанность государства, причинившего своему народу столько горя. Речь должна идти не о каких-то льготах,  а о компенсации  потерь,  нанесенных катастрофой.  В  целом проект закона направлен на правовую защиту пострадавших людей.  Однако,  как и любой  проект,  он  не  лишен недостатков  и  упущений.  Об  этом свидетельствуют мои встречи с избирателями,  многочисленные телеграммы,  полученные от  них.  В связи с

 

     64

 

     этим хочу    остановиться   на   конкретных   замечаниях   и предложениях.

 

     Во-первых, относительно   статуса   граждан,    пострадавших вследствие  чернобыльской  катастрофы.  На  мой  взгляд,  следует изменить название  закона.  Предлагаю  такую  редакцию:  Закон  о правах граждан,  пострадавших от аварии на Чернобыльской АЭС. Это будет более полно выражать суть вопроса.

 

     Есть замечание,  касающееся деления  территории  на  зоны  с учетом плотности загрязнения.  Непонятно,  какие берутся величины плотности,  средняя или максимальная. Я имею в виду ту часть, где говорится   о   том,   что  зона  безусловного  отселения  -  это территория,  имеющая загрязнение от 5 до  15  кюри.  Это  средняя величина или максимальная?  Как будет на практике вестись деление на зоны:  будет браться для определения эффективная эквивалентная доза облучения или что-то иное? Не надо при этом забывать, что мы не имеем еще должного приборного обеспечения.

 

     Вот здесь,  мне кажется,  главное уязвимое место принимаемой концепции.  В одном случае,  когда это выгодно,  мы берем плотное загрязнение,  хотя называем его временным  уровнем,  в  другом  - эффективную  дозу  облучения.  Хотелось бы,  чтобы наши ученые ко второму чтению нынешних  законов  наконец  определились  и  четко указали  эти  критерии.  И тогда мы могли бы ответить людям,  где можно жить,  а где нельзя.  Без этого вновь возникнут  конфликты, осложнится  социально-психологическая  обстановка.  Выход  вижу в том,  чтобы  брать,  как  наиболее  объективный,  30-  процентный показатель, брать по возрастающей, учитывая все количество взятых проб  на  плотность.  Это  уже  делает  сегодня  Укргидромет  при установлении  дифференцированной  доплаты  на  повышение тарифных ставок и окладов.

 

     Второе. О   системе   льготных   компенсаций   для    людей, проживающих

 

     65

 

     на территории,  которая имеет загрязнение по цезию от 1 до 5 кюри и  отнесена  к  четвертой  категории,  так  называемая  зона радиологического контроля.

 

     В проекте,  внесенном на обсуждение, хотя и сделаны поправки по сравнению с проектом,  опубликованным в прессе,  все-таки  ряд существенных  моментов  не  учтен.  В  нашей  области в этой зоне проживает 248 тысяч  пострадавших  людей,  в  том  числе  в  моем округе,  в Овручском и Лугинском районах,  - около 80 тысяч.  Как известно,  постановлением Совета министров к 315 семьям с  детьми до 14 пет,  беременные женщинам,  лицам по медицинским показаниям было предоставлено право  добровольного  переселения  с  выплатой компенсации и рядом других льгот.

 

     Сегодняшний проект,  к сожалению,  этого не учитывает. Мы не имеем морального права  ухудшать  условия  жизни  людей,  поэтому считаю  необходимым  статью  25  дополнить  несколькими пунктами. Пункт 4:  "Громадянам,  які проживають на території, де щільність забруднення  цезієм  становить  від  1 до 5 кюрі,  не менше трьох років,  надати права на пільги,  передбачені статтею  24,  а  для сімей з дітьми до 14 років,  вагітним жінкам,  особам з медичними показниками  надати  також  право  на   гарантоване   добровільне відселення. Цю ж групу слід віднести до категорії N 3".

 

     Пункт 5: "Право на безкоштовне придбання ліків по рецептах". А воно вже сьогодні є.  Воно діє протягом двох років.  І в пункті 6:

 

     "Право на пільги, що передбачені пунктами 4, 19, 22, 25, статті 21. И лишь это что-то новое.  А те льготы, которые уже определены Правительством,  отменять нельзя. Ведь радиологическая обстановка здесь,  в этой зоне,  не  улучшилась.  Ученые  подтверждают,  что независимо от места проживания и полученной дозы облучения у

 

     66

 

     большинства населения  обнаруживаются  признаки тех или иных иммунных нарушений,  к примеру,  в процессе  тщательного  анализа состояния  иммунитета  у детей Першотравневого врачебного участка Овручского района,  а здесь их проживает более тысячи, обнаружено его резкое снижение у 50 процентов детей. А ведь иммунная система

- наиболее важная для обеспечения жизнедеятельности организма.

 

     Следующее. Статью  24,  в   которой   говорится   о   правах населения,  проживающего  в  зоне  гарантированного добровольного отселения,  следует дополнить пунктом девятым  -  об  обеспечении чистыми продуктами питания согласно медицинским нормам.

 

     Несколько слов о закреплении медицинских кадров. Речь идет о той проблеме, которую мы уже обсуждали на второй сессии и которую сегодня затронули в своих выступлениях предыдущие ораторы. Статья 42 говорит о части оплаты их труда.  Мне кажется,  что после слов "згідно  з  контрактним  договором" следует записать "де посадові склади встановлюються в подвійному розмірі".

 

     Почему я на это  обращаю  внимание?  А  только  потому,  что сегодня  в  целом  ряде  густо  населенных  районов нашей области наблюдается явная нехватка врачей, других медицинских работников.

 

     В свое время,  более двух месяцев  тому  назад,  Житомирский облисполком  и  Минздрав  вошли в Совет Министров с предлжением о заключении контрактных договоров.  Поддержала  нас  и  постоянная Комиссия  по  вопросам  Чернобыльской катастрофы.  И вроде бы все налаживалось в отношении системы льгот для врачей /имеется в виду повышение  зарплаты,  возможность  льготного  приобретения машин, товаров сложной  бытовой  техники/.  Однако  в  Совете  Министров данный вопрос застрял, застопорился он и в Министерстве финансов. Словом,  и по сей день этот вопрос так и не решен.  Спрашивается, сколько же еще ждать?

 

     67

 

     Еще одно  дополнение  хочу  внести  в  концепцию  по  поводу категории тех людей,  которые серьезно пострадали в первые месяцы после  аварии,  получив огромную силу йодного удара.  Здесь,  мне кажется,  следует записать,  что решение  относительно  категории людей,  получивших  облучение  щитовидной  железы радиоизотопами, должно приниматься индивидуально,  с учетом  данных  медицинского анализа,  независимо от места их проживания. На мои взгляд, такая постановка вопроса была бы социально справедливой.

 

     В заключение мне хотелось бы  призвать  народных  депутатов, присутствующих здесь членов Правительства,  которых, к сожалению, почему-то очень и очень мало в этом зале  при  обсуждении  такого важнейшего вопроса для нашей многострадальной Украины, - призвать поддержать   в   первом   чтении   вынесенные    на    обсуждение законопроекты.   Комиссия  доработает  их  с  учетом  высказанных сегодня замечаний и предложении и представит нам на обсуждение во втором чтении те законы,  которых так ждут наши люди.  Эти законы позволят  заложить  основу  для  более  ускоренного,  элективного решения    вопросов    локализации    последствий   чернобыльской катастрофы.

 

     Правда, какие  бы  хорошие  законы  ни  принимали,  они   не принесут нам пользы, пока мы не изменим свое отношение к законам, а также к проблемам чернобыльской трагедии. Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   для    виступу    надається    академіку Гродзінському  Дмитру Михайловичу,  за ним буде виступати депутат Гуренко.

 

     68

 

     ГРОДЗІНСЬКИЙ Д.М.  Вельмишановні депутати!  Перш  за  все  я хотів би подякувати і вам,  і президії,  і комісії,  і Володимиру Олександровичу за те,  що дозволили мені з цієї трибуни,  яку так часто ми бачимо по телебаченню,  сказати слово, адже, справді, за цих 5 років наболіла  душа  через  цей  Чорнобиль.  І  мета  мого виступу  лише  одна  -  від  імені тих вчених,  які з першого дня знаходяться  в  зоні,  які  бачать,  що  там  робиться  з  живими істотами,  уклінно  прохати вас прийняти запропоновану концепцію. Це конче необхідно.  Чому?  Насамперед тому,  що ми  помиляємось, коли  вважаємо,  що ніякої концепції немає.  Вона є.  Це 35-берна концепція,  яка діє і контролює ті  рішення,  що  приймаються.  І найгіршим  у  цій  концепції є те,  що вона не містить поіменного урахування дозових навантажень.  Якщо  просто  сказати,  висновок робиться  такий.  Поки ти ще не набрав ці 35 бер - живи спокійно, не рипайся,  і  нічого  не  вимагай.  Ось  саме  тому  так  звані тимчасові норми підвищуються і перетворюються на довготривалі. Ці норми стосуються не лише тих харчів,  які споживають наші діти  і ми   самі,  але  й  дуже  багатьох  речей.  Візьмемо,  наприклад, будівельні матеріали. Адже зараз дозволяється жити в приміщеннях, де є 50 мікроренген за годину.  Таке дозове навантаження.  Інакше кажучи,  якщо ми сьогодні приймемо  цю  концепцію,  то  поставимо крапку  на  тій  концепції,  яка зараз вживається.  Тому я ще раз благаю  вас  поставитись  до  концепції,  що   обговорюється,   з надзвичайно великою відповідальністю і увагою, прошу її схвалити, адже вона на це заслуговує.  Дана концепція гуманна,  виходить  з найменш   припустимого   дозового   навантаження.  Вона  враховує принцип,  якого ми повинні  додержуватися  в  будь-яких  куточках нашої  республіки,  - принцип Алара.  Тут йшлося про необхідність визначення однакової припустимої дози - і для  Білорусії,  і  для України,  і  для Брянщини.  Це вірно,  але разом з тим так званий принцип Алара закликає

 

     69

 

     нас до того,  аби ми в конкретних  умовах  робили  все,  щоб дозові  навантаження  були якнайменшими,  щоб ми не дотягували їх рівень до якоїсь безмежної риски. Треба пам'ятати - ми, приймаючи цю концепцію, піклуємося про всіх людей.

 

     Зрозуміло, шо  аварія  завдала  дуже  великих збитків нашому народові, нашому краю. Можна зробити приблизний висновок, що вона обійшлася нам щонайменше у 200 мільярдів карбованців.

 

     Зрозуміло, що  відразу зробити все при такому рівні збитків,

- справа нереальна.  Ми це чудово розуміємо.  Але одна  справа  - концепція, інша справа - економічні питання. Коли вми висловлюємо своє ставлення цо концепції,  ми повинні  вихопити  насамперед  з нашого  ставлення  цо  людей  і  розуміння  того,  що  передуе  у будь-якій нашій політиці,  у будь-яких наших  рішеннях.  Все-таки інтереси  людини,  її  здоров'я.  А  далі вже виступає економічна можливість. І, врешті-решт, наша головна думка полягає в тому, що відшкодування  спричиненого  Україні має нести те відомство,  яке заподіяло лихо.  Це безперечно.  А ми повинні у вигляді закону  і того,  що  ці закони сформуюють надалі,  виставити рахунок за все це,  і ось тут перед нами окреслюється дуже велика робота. Це вже інший   бік  справи  -  те,  що  треба  зробити.  Тут  нас  чекає багаторічна робота.  Адже  ми  пишемо:  "15  кюрі  на  квадратний кілометр,  5 кюрі".  Чого 15 і 5? Ми ж не дуже добре це знаємо. І цілком справедливо, що ця структура дуже складна, плямиста. Разом з тим є інші дозоутворювачі: стронцій, який досі не виміряно так, як це належить зробити, трансуранові елементи, про які ми мало що знаємо, а їх поведінка досить своєрідна. Ми знаємо, скажімо, що

 

     70

 

     весь час згадуємо такі райони,  як Народичі,  Лугини.  Але ж стронцію, скажімо, на Богуславщині значно більше, ніж там, а ми ж цього не враховуємо.  Отже,  передбачається величезна робота, щоб нам,  навчитися  і  знати  точно  все,  що  робиться,  щоб  кожне господарство, кожна людина знала, яке в даному місці забруднення. Це надзвичайно важлива робота.

 

     Далі. Коли ми говоримо про стан здоров'я,  який погіршується під впливом радіації,  то мусимо дуже чітко усвідомлювати те,  що взагалі  стан  здоров'я  людей  у  потерпілому  районі  недобрий. Статистичні  показники  епідеміологічного  характеру свідчать про те,  що тут люди нездорові, хворі взагалі і тому додатковий вплив радіації може викликати такі наслідки, про які ми і не знаємо, як і  показників,  що  досліджувалися  у  Хіросімі,   Нагасакі,   на Маршаллових островах і т.п.

 

     Отже, справді   необхідно  значно  поліпшити  саме  медичний нагляд над цими регіонами. Це надзвичайно важливо.

 

     Далі. Чорнобиль - і ми повинні це знати - це лихо не  тільки якогось  регіону,  що  ми  його можемо побачити на карті там,  де високі  рівні  забруднень.  Адже  так  звана  "колективна   доза" нагромаджена не стільки у прилеглих до Чорнобиля районах, скільки за їх межами,  по всій Україні.  Тому питання.  пов'язані з  цією концепцією,стосуються  території  всієї України,  адже колективна доза належить всім жителям України.  Тому цей  принцип  -  робити якомога   меншим   навантаження   і  хімічними  забрудненнями,  і радіаційними від природних родонових забруднень -  є  надзвичайно важливим, бо стосується усіх нас.

 

     Далі. Ми все-таки повинні дивитися вперед і повинні розуміти те,  що ми пізно виробляємо цю концепцію.  І  треба,  щоб  ми  не зупинялися у майбутньому. Для цього, як мені здається, ми повинні вже відтепер  готуватися  до  створення  нової  концепції  -  про виживання на території

 

     71

 

     України взагалі,  тому що є дуже багато регіонів на Україні, де стан надзвичайно складний.

 

     Ось тут ставилося таке запитання:  а куди відселяти,  де  ці чисті  регіони на Україні?  А тих чистих регіонів - це невеличкий клаптик десь біля Карпат,  Карпати та й усе.  Тому необхідно  вже відтепер  готуватися  до  того,  щоб така концепція проживання на Україні була створена найближчим часом.

 

     Цю концепцію необхідно створити в такий спосіб,  щоб  ми  не вкорочували віку громадянам України,  щоб, це б люди не жили - чи в Кривому Розі, чи в Карпатах, чи в Закарпатті, - щоб скрізь була гарантована   можливість  реалізації  біологічного  віку,  даного людині. І якби така концепція у свій час була створена, не було б жодних  труднощів  у  створенні концепції для Чорнобиля,  бо ми б знали:  якщо там неможливо забезпечити нормальне життя людині, то звідти треба людей і відселяти.

 

     І от  мені здається:  якою б не була б політика,  на першому місці повинне бути гуманне ставлення до людини.  Наш  вияв  цього гуманного ставлення - це й буде те,  що ми схвалимо концепцію і з увагою поставимося до законів. І що все це буде найближчим часом. Щоб не діяло те,  що зараз примушує людей виїдати зайві дози.  Бо ми все таки дещо знаємо,  і можемо розрахувати,  у скільки зайвих жертв призводить уповільнення наших дій.  Офірувати людей аж ніяк не можна.  І тому ще раз благання до  вас,  прохання  -  схвалити запропоновану концепцію. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Гуренку Станіславу Івановичу, за ним буде виступати депутат Збітнєв.

 

     ГУРЕНКО С.І., перший секретар ЦК Компартії України /Іванківський

 

     72

 

     виборчий округ, Київська область/. Шановні народні депутати! Сьогодні Верховна Рада УРСР робить важливий крок, якого просто не можна    переоцінити.   Напередодні   п'ятиріччя   чорнобильської катастрофи  приймаються  закони  республіки,  на  які  вже  давно чекають  сотні  тисяч  людей,  що потерпіли від аварії на атомній станції.  Як  народний  депутат  УРСР  від  виборців  Поліського, Іванківського  районів  та  міста  Славутича можу засвідчити,  що прийняття цих законів  певною  мірою  стане  гарантом  бодай  хоч матеріальних відшкодувань потерпілим і досі страждаючим людям. Це відповідає і тим підходам,  які були опрацьовані на ХХVІІІ з'їзді Комуністичної  партії  України і сформульовані у відомих рішеннях та заявах про наслідки  чорнобильської  катастрофи.  Комуністи  - депутати   ініціативно,   пліч-о-пліч   і  з  безпартійними  і  з представниками інших політичних партій,  угруповань працювали над проектами документів, які сьогодні подані на ваш розгляд. Як член комісії Верховної Ради з цього питання  хочу  відзначити  єдність поглядів  і  зусиль  десятків,  буквально  десятків  організацій, сотень  фахівців  і  науковців,  які  взяли  участь  у   розробці концепції  проживання.  На  її  основі і розроблено запропоновані проекти законів.

 

     Своєю головною  метою  ми   в   комісії   вважали   гуманне, справедливе  розв'язання проблем захисту інтересів потерпілих від чорнобильської катастрофи.  Для цього було  використано  світовий досвід,   усе   те   позитивне  й  доцільне,  що  пропонується  у відповідних законах Союзу СРСР,  Білоруської  РСР  та  Російської Федеративної Республіки.  І, ясна річ, намагалися якомога повніше врахувати  думку  громадськості   нашої   республіки,   учасників ліквідації наслідків аварії й тих, хто постраждав.

 

     73

 

     Зроблено, мабуть,  усе  можливе.  Не  залишилася поза увагою жодна категорія цих людей.  Чи відстали ми з  розробкою  названих документів?  Я б відповів - так.  Але слід,  мабуть, зважати й на те,  що ні в нашій країні,  ні у  світі  достатнього  досвіду  ще немає.   Про   це  з  нашої  трибуни  сьогодні,  на  мій  погляд, обгрунтовано  розповіли  і   академік   Бар'яхтар,   і   академік Гродзінський.  Ми  зараз,  на  жаль,  не  маємо повних даних щодо щільності забруднення  території  різними  радіонуклідами.  Чітку картину  матимемо  не раніше ніж через один-два роки,  та й то за умов,  що наш Уряд нарешті спитає з безвідповідальних, з тих,кому доручена  ця  важлива  робота.  Відсутні необхідні прилади,  і не тому,  що хтось не хотів цього робити.  Але найстрашніше  те,  що глобальність  наслідків  аварії окреслюється лише останнім часом, та й то ще недостатньо виразно.  І все  ж  заради  справедливості треба  сказати:  при  всіх  цих  та  багатьох  інших  труднощах у республіці в цілому  вироблено  правильні  підходи  до  вирішення основних питань, пов'язаних з аварією на ЧАЕС.

 

     Серед кількох    десятків   постанов,   прийнятих   союзним, республіканським урядами,  чимало розроблено й запропоновано саме з  ініціативи  та з участю й нашого Уряду і Центрального Комітету Компартії  України.  Водночас  ми  усвідомлюємо,  що   комплексне розв'язання  проблеми  можливе  лише з прийняттям усіх необхідних для цього законів.  Ясна річ,  і  ці  закони,  й  сама  концепція безпечного  проживання населення будуть з часом уточнюватися.  Це цілком  природно,  це  обгрунтовано  попередніми  виступаючими  - науковцями.  Тому  я  пропоную  схвалити  і  прийняти  сьогодні у першому читанні концепцію й закони,розроблені комісією  Верховної Ради  разом з Урядом республіки з тим,щоб остаточно затвердити їх до  кінця  місяця,  а  також  -  визначити  дійовий  механізм  їх реалізації.

 

     74

 

     Дуже важливим   питанням   є   фінансове   забезпечення  цих законодавчих актів.  Хочу підкреслити,  що  в  основних  напрямах розроблені  документи  збігаються  з законом СРСР,  але ще багато чого пропонується вирішити, виходячи уже з наших республіканських умов і пропозицій людей. Реалізація поданих пропозицій попередньо оцінюється не менш як у 1,5-2 мільярди карбованців.  І  не  варто сьогодні  тішити  себе  ілюзіями  щодо  гарантованого  й  повного одержання цих коштів від центральних  органів.  Хоч  одразу  мушу сказати, що я і мої колеги-депутати стоїмо саме на такій позиції: за  аварію  повинен  сьогодні  розплачуватися  центр,  але  треба вишукувати  й додаткові джерела у себе в республіці і,  звичайно, повніше й краще використовувати те,  що  ми  сьогодні  маємо.  Це важливе  завдання  Уряду  республіки,  і  міркування щодо цього у нього, мабуть, є.

 

     По-друге, необхідно  зробити  все  для  стабілізації  роботи народного господарства республіки,  забезпечити дисципліну в усіх ланках,  дисципліну  в  найширшому  розумінні.  Сьогодні   багато депутатів  ставили запитання представнику Уряду,  як і Володимиру Олександровичу Яворівському.  Це, може, було й не за адресою, але запитання стосувалося того, яким же буде матеріальне забезпечення вже прийнятих постанов і  тих,  які  нам  ще  належить  прийняти. Дійсно,  з  цим  справи дуже погані.  Становище в нашій економіці сьогодні не дає нам ніяких сподівань на  те,  що  найкращі  зміни відбудуться  найближчим  часом.  Тому  я  хотів би з цієї трибуни закликати ось до чого:  сьогодні від таких методів  боротьби,  як страйки,  ігнорування  законів  і  розпоряджень Уряду,  нам треба рішуче відмовлятися,  виходячи,  перш за все,  з самих  інтересів нашого народу, нашого суспільства. Не видам секрету, сказавши, що важко було у державній союзнореспубліканській програмі ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС добитися забезпечення

 

     75

 

     фінансування запланованих   заходів.  Це  досягнуто  чималою мірою й завдяки  енергійним  діям  народних  депутатів  СРСР  від України,  які  сьогодні  присутні  на нашому засіданні.  Загалом, врешті-решт,  республіці виділено  тільки  на  1990-1992  роки  3 мільярди 600 мільйонів карбованців.  І головне сьогодні для нас - ефективно й по-господарськи розпорядитися цими сумами.

 

     На жаль,  результати минулого року свідчать про зовсім інший настрій  деяких  керівників,  котрим доручено цю справу.  Зірвані завдання   щодо   будівництва   житла   та   переселення   людей, благоустрою,  дезактивації,  забезпечення  потерпілих  від аварії чистими продуктами харчування.  Незадовільним залишається медичне обслуговування. І не можу я як народний депутат від 216 округу не сказати про те,  що вкрай погано вирішується  питання  поліпшення медичного  обслуговування  населення,  а якщо говорити чесно,  то майже ніяк не вирішується.  І особливо погані сьогодні  справи  з медичним   обслуговуванням   дітей.  Це  просто  ганьба  для  тих товаришів з нашого Уряду, які повинні цим займатися.

 

     Як відомо,  кошти  на  ліквідацію   аварії,   як   тут   уже говорилося,   надходять   із  різних  джерел.  Я  не  хочу  надто підкреслювати той факт, що сто мільйонів карбованців надійдуть із партійної каси.  Хочу тільки сказати,  що ці сто мільйонів будуть видані  тільки  під  конкретні  об'єкти,  обсяги  робіт.  Ми   не збираємося  викидати  гроші на вітер.  Але 31 мільйон з цієї суми призначено для грошової допомоги і поліпшення  харчування  дітей. Та ми знаємо,  що чимало коштів уже пішло на ці цілі, а ми з вами не бачимо покращення ситуації.  Тому  я  думаю,  що  постійний  і дійовий контроль з боку Уряду і з боку громадськості, мабуть, був би тут дуже доречним.

 

     76

 

     І ще  одне.  1991  рік  -   це   рік   початку   будівництва спеціалізованих    лікувальних   та   оздоровчих   закладів   для чорнобильців,  зокрема, й для дітей і матерів. Справа честі Уряду та  органів  влади  на  місцях  -  забезпечити якісне й термінове виконання  цих  робіт.  Я  закликаю   всіх   народних   депутатів республіки сприяти цій благородній справі.

 

     І в межах регламенту - щодо тієї частини запитання народного депутата Головатого,  яку мені довірив викласти тут голова  нашої комісії.  Це  те,  що  стосується  мові  поведінки  як  народного депутата  СРСР  та  заяви  ЦК  КПУ  /я  прошу   вибачення,   буду користуватися  термінологією  народного  депутата Головатого/ про так зване "напливання" на суверенітет України  у  Москві  з  мого боку.  Мова  йде,  мабуть,  про голосування на ІV З'їзді народних депутатів,  де   йшлося   про   необхідність   визнання   З'їздом суверенітету республік.  Вважав і вважаю,  що суверенітет України визначається Декларацією про  державний  суверенітет  України  та волею  українського  народу,  і  це  не потребує схвалення /або ж "височайшого  схвалення",  може,  комусь   потрібно/   будь-якого органу,  а  відтак і З'їзду народних депутатів.  Тому я голосував проти постановки такого питання взагалі і голосую зараз.

 

     Далі - про ставлення ЦК КПУ до референдуму. Воно визначене й обгрунтоване  в  матеріалах  ХХVІІІ  з'їзду Компартії України й у заяві,  що  сьогодні  опублікована.  Ми  за  оновлену   федерацію суверенних  республік.  Це  наша  позиція,  ми  на  ній  стоїмо і закликаємо людей,  які поділяють цю думку,  нас підтримати. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово    надається    депутату   Збітнєву   Юрію Івановичу, за ним виступатиме депутат Федоров.

 

     77

 

     ЗВІТНЄВ Ю.І.,  заступник  голови  Комісії   Верховної   Ради Української РСР у справах молоді /Гагарінський виборчий округ, м. Київ/.  Мені завжди випадає виступати на цій трибуні  на  початку сесії  після відомих людей.  На першій сесії це був Степан Ілліч, сьогодні  -  Станіслав  Іванович  але  на  сьогоднішньому  нашому обговоренні найбільше враження на мене справила все-таки доповідь Володимира Олександровича  Яворівського,  його  вміння  в  своєму виступі поставити загати не тільки перед тими опонентами,  які є, а які ще й будуть.  Він,  власне, не дає можливості депутатам вже далі виступати конкретно по закону,  оскільки це все відсікає,  а лише займатися саме літературною роботою.

 

     Ось чому мені був незрозумілий гул у залі,  коли сказали, що в  Яворівського  дуже  багато  емоцій.  Саме сьогодні Яворівський сказав дуже багато істини.  Сказав те ,  чого ми не  знаємо.  Але чого він не сказав - так це не сказав повної правди про тих,  хто брав участь. Якби він сьогодні сказав усю правду, то шуміли б уже не в залі,  а шуміли б на вулиці.  Я думаю, ми цю правду про всіх тих людей,  які брали участь у  "створенні"  цієї  чорнобильської катастрофи,  дізнаємося  у квітні.  Але слід відзначити не тільки виступ Яворівського, але й роботу членів комісії.

 

     Я спостеріг за час наших парламентських канікул,  що вони не тільки  вміють  оперативно  реагувати  на  критику своїх молодших товаришів,  але й ще гарно працюють,  і тому всі зауваження,  які були  нами  висловлені  до попередньої постанови,  в цьому законі враховані.

 

     Відтак наша  комісія  вважає,  що  слід  уже   перейти   від конструктивної критики до конкретних пропозицій.

 

     78

 

     По-перше, саме  цю  концепцію  ми  розгляцаємо не стільки як поділ на території,  скільки виходимо з інтересів тих людей,  які проживають  на  даних  територіях.  Тобто ми пропонуємо доповнити саму концепцію поняттям  радіоактивної  плями,  яка,  можливо,  в перерахунку на квадратні кілометри не перевищуватиме 5 кюрі,  але враховуючи щільність населення, становитиме певну небезпеку.

 

     Наприклад, у Києві на квадратному кілометрі проживає близько трьох  тисяч  населення.  Це  свідчить  про  значну інтенсивність контактів  величезної  кількості   людей   з   об'єктами,   котрі становлять небезпеку для життя.

 

     Ми хотіли   б  також  врахувати  не  тільки  зовнішні,  а  й внутрішні дози гама - і бета -  опромінювання.  Адже  за  рахунок внутрішнього опромінювання кияни, які не підпадають під дію цього закону, протягом 1986 року отримали до 5 бер на людину.

 

     Володимир Олександрович,  до   якого   звернулася   київська депутатська   група,   згодився   відповісти   на  запитання,  що стосуються киян і радіоактивної ситуації  в  Києві.  Наскільки  я знаю, це питання турбує комісію.

 

     Відносно концепції  хотів  би  сказати  ось таке.  Наобхідно чітко усвідомлювати,  що системний підхід до розробки концепції - це  не  тільки  прийняття основних положень про величину сумарної дози додаткового опромінення,  пов'язаного з аварією на ЧАЕС, а й відселення людей з радіаційно забруднених територій.

 

     Якщо брати  до уваги саме таку логіку,  то виникнуть питання щодо   розробки   окремих   концепцій:   роз   витку    народного господарства,  соціальної сфери,  науки,  культури тощо. До речі, необхідно виробити єдиний комплексний підхід, до вирішення тих чи інших проблем, пов'язаних з наслідками катастрофи.

 

     79

 

     На нашу  думку,  друга  помилка концепції полягав в штучному відокремленні проживання  на  територіях  з  підвищеними  рівнями радіоактивного  забруднення  від  роботи  у цих же умовах.  Такий підхід суперечить базовому принципу  концепції,  який  полягає  в тому,  що для критичної групи населення, яке з 1986 року проживав на забрудненій  території,  величина  сумарної  дози  додаткового опромінювання,  пов'язана  з  аварією  на Чорнобильській АЕС,  не повинна перевищити 0,1 бера  за  рік  і  7  бер  за  життя  понад отриману у доаварійний період.

 

     Ще одна помилка концепції пов'язана з тим,  що вона враховує тільки   наслідки   катастрофи    на    Чорнобильській    атомній електростанції  і не бере до уваги загальне екологічне становище. Але ж не можна не  брати  до  відома  стан  здоров'я  людей,  які зазнали опромінення, та багато інших факторів.

 

     У концепції  не застосовано такий найважливішій принцип,  як загальна доза опромінення.  Викликають непорозуміння і деякі інші питання,  але  як на нашу думку,  найбільш поглибленого і чіткого пояснення потребують принципи поетапного відселення з  територій, що  мають  забруднення радіоактивним цезієм від 15 кюрі та вище і від  5  кюрі  та  вище.  Ці  моменти   у   концепції   висвітлено недостатньо.  Як відзначали наші науковці, не йдеться у концепції і про інші забруднюючі ізотопи: рутеній, європій, церій та ін. Не досить чітко викладена, вважаю, головна мета цього документа, яка насамперед  полягає  не  в  максимальному   зменшенні   можливого негативного   впливу   чорнобильської   катастрофи   на  здоровья населення,  а в сприянні розробки правових  норм  життя  і  праці населення   на   території   з   підвищеним  рівнем  радіаційного забруднення.

 

     У нас є конкретні  пропозиції  щодо  вирішення  цих  питань. Враховуючи,  що  у мене ще є час,  хотів сказати ось таке.  Важко знайти

 

     80

 

     людину, яка б не ознайомилася з цими законами,  людину,  яка не  вважає,  що їх необхідно приймати.  Кожному зрозуміло,  що ці закони  потрібні.  Однак  слід  також   врахувати   юридичні   та економічні аспекти зазначених законів.  Ми вважаємо,  що оскільки такий закон приймається вперше  в  історії  України,  і  можливо, востаннє,  бо  дасть  Бог,  у  нас  вже  ніколи  не буде подібних катастроф,  необхідно  привести  цей  закон  у  відповідність  до Конституції України,  діючих законодавчих актів і,  безумовно, до Декларації.  Сьогодні   деякі   депутати,   що   виступають   від мікрофонів,  говорять про розвал Союзу. Інші кажуть, що Головатий розвалив Союз.  З цього приводу я хочу сказати,  що Головатий  не розвалював  Союзу.  Головатий  згідно з Декларацією про державний суверенітет України будує державність України,  і  всі  депутати, проголосувавши  за  неї,  повинні  це  знати  і робити те ж саме. Відносно ж Союзного договору,  то ці  питання  з'ясуемо  пізніше. Необхідно  також  продумати  зміни,  які потрібно внести до інших законодавчих актів при прийнятті даного проекту закону.

 

     І остання проблема,  яка є,  напевно,  проблемою  не  тільки Комісії   з   питань   Чорнобильської   катастрофи,  а  й  всього парламенту: де взяти кошти на здійснення цих законопроектів.

 

     Я вважаю  необгрунтованими  виступи  деяких  депутатів,  які казали,  що потрібно прийняти крнцепцію, а гроші самі з'являться. Юридична практика,  юридична техніка свідчать про  те,  що  закон повинен  бути  обгрунтований  економічно.  Тоді ми знатимемо,  де візьмемо кошти,  знатимемо його вартість.  Зараз неозброєним оком видно, що втілення законів у життя буде коштувати не один мільярд карбованців на рік, а в разі відсутності фінансового забезпечення зразу  ж  після прийняття закону тисячі людей не зможуть одержати ті пільги, яких вони заслужили.

 

     Я б не хотів,  щоб у  цьому  звинуватили  Комісію  з  питань Чорнобильської  катастрофи,  оскільки це не тільки їхня проблема, це наша

 

     81

 

     спільна проблема.  Тому я прошу,  Володимире Олександровичу, щоб  ви  звернули  увагу на цю "ахілесову п'яту" закону.  Питання потребує детального обговорення.  Хочу нагадати народну мудрість: не потрібно запихати до рота весь шматок хліба,  відразу,  навіть якщо він  дуже  смачний.  Це  краще  робити  поступовно,  тоді  і задоволення буде повнішим.

 

     Звичайно, стосовно  закону  слово  "задоволення"  не  зовсім доречне,  але якщо ми хочемо,  щоб він все-таки  був  утілений  в життя,  вводити закон в дію потрібно не раніше вересня 1991 року. А для цього слід детально  опрацювати  питання  коштів,  провести підготовку  щодо  надання  пільг,  видачі  посвідчень,  складання картотек і таке інше.  Одним словом,  конкретизувати всі  аспекти проблеми.  Крім того,  вважаю, що вводити закон слід поетапно, що дасть реальну можливість його втілення в життя.

 

     Кошти при  цьому  використовуватимуться   поступово.   Закон передбачає  значну кількість пільг,  і тому ми повинні зробити це все поетапно.

 

     Кілька слів щодо Закону про  податки.  На  мою  думку,  слід запровадити  фіксований податок для всіх підприємств на території України,  а  кошти  використати  на  фінансування  цього  закону. Можливо, необхідно вдатися до державної позики.

 

     І останнє,  оскільки  у  мене  ще залишається час.  Згідно з постановою  про  невідкладні  заходи  щодо  подолання   наслідків аварії,  яка  була  прийнята  Комісією  з  питань  Чорнобильської катастрофи,  до  кінця  1991  року  потрібно  провести  остаточне обстеження всіх територій.

 

     Готуючись до сьогоднішнього обговорення,  ми працювали разом з  комісією  Київради,  яка  займається  питанням  чорнобильської катастрофи.  Я ознайомився з великою кількістю діаграм, графіків, які свідчать, що дійсно в Києві ситуація не зовсім благополучна.

 

     82

 

     Це питання повинна  насамперед  порушувати  преса.  Можливо, йому  треба надати статус міста,  яке постраждало від екологічної катастрофи. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  депутату  Федорову  Володимиру Григоровичу. За ним виступатиме депутат Єршов.

 

     ФЕДОРОВ В.Г.,  голова  Житомирської  обласної  Ради народних депутатів, перший секретар Житомирського обкому Компартії України /Новоград-Волинський   виборчий   округ,   Житомирська  область/. Товарищи  депутаты!  Зона  чернобыльской  беды  -  особая   зона, диктующая особый ритм жизнедеятельности не только республике,  но и всей стране.  Не  случайно  созданы  и  продолжают  создаваться различные   союзные,   международные   организации  по  проблемам Чернобыля.   Сегодня   состояние   загрязненных   территорий    и возможность  расползания  радиации  волнует всех еще больше,  чем пять лет назад.

 

     Но каждому  понятно,   что   основная   тяжесть   ликвидации последствий  аварии ложится на нашу республику.  И мы в Верховном Совете,  в Правительстве регулярно  рассматриваем  эти  проблемы. Приняли   ряд   постановлений,  распоряжений.  К  сожалению,  как показала практика, эти действительно важные и нужные документы не обеспечили  единого  системного  подхода к ликвидации последствий аварии.  И это во мнотом обусловило  наличие  неопределенности  в ходе  ликвидационных работ.  Отсутствие единства действий нередко сводит  на  нет  эффективность  принимаемых   решений,   вызывает серьезные   опасения   насчет   ситуации,   которая  сложилась  в послеаварийный период.

 

     И хотя сделано много, мы так и не смогли обеспечить главного

-обезопасить проживание  людей  в  пораженных районах.  Для этого следовало

 

     83

 

     прежде всего   утвердить   научно   обоснованную   концепцию безопасного   проживания   людей  в  загрязненных  радионуклидами районах.  Ведь  от  нее  будет  зависеть  правильность   действий Правительства,  научных  и общественных организаций в обеспечении гарантированной  радиацинной  безопасности  не  только   жителей, остающихся  проживать на этой территории,  но и всего украинского народа.

 

     О проекте концепции, подготовленной комиссией и предложенной для  нашего  рассмотрения.  Здесь возникает вопрос:  если базовый принцип концепции взят в 7 бэр на протяжении жизни и при условии, что  годовая  доза  не превысит 0,1 бэра,  то почему для принятия решении об отселении за временный критерий принимается  плотность загрязнения  почвы радионуклидами?  Ведь прямой зависимости между облучением и этой величиной нет.

 

     Какова методика перевода уровней загрязненности в  ожидаемую дозу облучения? Над этим вопросом следует поработать, здесь нужны конкретность и ясность.

 

     О проекте Закона о статусе граждан, потерпевших в результате аварии на ЧАЭС.  В данном проекте в основном изложен комплекс мер направленных  на  защиту  прав  и   законных   интересов   людей, проживающих и работающих на подвергшейся загрязнению местности, а также граждан, выезжающих с подвергшейся загрязнению местности, а также граждан,  выезжающих туда на новое место жительства. Однако здесь, на мой взгляд, упущены следующие моменты.

 

     Первое. Как быть с теми  потерпевшими  семьями,  которые  по различным  причинам выехали за пределы республики /а их только по нашей  области  насчитывается  более   500/?   Имеется   в   виду предоставление им на льготных условиях жилья, выплата компенсации при приобретении его за  собственные  деньги  в  других  регионах страны.

 

     Второе. Почему не предусмотрена компенсация за приобретенные

 

     84

 

     жилье гражданам,   переселившимся  из  загрязненных  городов также в городскую местность? Сейчас возмещаются затраты только эа дома, купленные в селах и поселках городского типа.

 

     А пункт  1  статьи 37 и вовсе противоречит ныне действующему постановлению Совета  Министров  СССР.  Ныне  при  предоставлении переселенцам  усадебного  дома,  приобретенного  за счет средств, выделенных на ликвидацию последствий аварии, сумма компенсации за утраченное жилье не учитывается. Поэтому в случае принятия статьи в данной редакции может возникнуть масса жалоб и противоречий.

 

     Третье. Пользуясь   льготным    правом    на    внеочередное предоставление жилья в чистой зоне, отдельные граждане специально приезжают  в  находящиеся  в  зоне   радиоактивного   загрязнения населенные  пункты  и  поселяются  там,  а  через некоторое время получают  направление  на  переселение.   Здесь,   видимо,   надо определить  условия  прописки  и  конкретный  срок  проживания  в загрязненной зоне с  тем,  чтобы  не  допустить  злоупотреблений, которые, к сожалению, еще есть.

 

     Четвертое. В   подвергшихся   загрязнению  областях  тяжелое положение сложилось с кадрами врачей,  учителей, работников сферы обслуживания населения.

 

     Я бы сказал,  сегодня,  здесь самая сложная проблема,  кроме биологической опасности,  - налаживание  нормальной  жизни.  Люди уезжают,  и  прежде  всего  специалисты.  Те  экономические меры, которые мы приняли по привлечению  их  в  пострадавшие  районы  в условиях острого дефицита товаров и жилья, не срабатывают.

 

     85

 

     Положение буквально критическое,  поэтому,  на мой взгляд, в законе следует предусмотреть существенные льготы этим  категориям специалистов.   Мне  не  понятна  позиция  нашего  Правительства, которое принимает решения,  бьет тревогу,  однако до сих  пор  не утвердило договоры на работу в этой зоне.  Персонала медицинского обслуживания не только нормального,  но  и  минимального  -  нет. Одному Лугинскому району по штату требуется 72 врача, а в наличии лишь 12,  и то - без договора. Есть некоторые замечания к проекту закона  о статусе загрязненной территории.  В статье І необходимо установить единый критерий загрязненности  почвы  радионуклидными элементами  и исключить из нее понятие "доза облучения",  так как годовую дозу облучения около 0,1  бэра  можно  получит  за  очень различных природных факторов в любом уголке Земли.

 

     Следует более   четко  классифицировать  деление  по  зонам. Например,  если загрязнение почвы по цезию  составляет  более  15 кюри   на   километр  квадратный,  то  расчетная  доза  облучения вследствие особенности почвы и других факторов не будет превышать 0,5  бэра  в  год.  В  таком  случае  к  какой  зоне  отнести эту территорию? К зоне безусловного отселения, или какой-либо другой? Или наоборот, если при незначительном уровне загрязненности почвы имеет место фактически то же облучение,  составляющее  свыше  0,5 бэра в год, а такое наблюдается сплошь и рядом? Статьи І, 3, 4 не до конца между собой согласованы,  они расходятся  в  определении понятий  "радиационная  опасность"  и "радиационное загрязнение", которыми определяются одни и те же уровни загрязненности. Поэтому предлагаю статью 4 доработать или снять вообще.

 

     И, наконец,  общее  предложение  относительно статусов зон и пострадавших граждан. В отдельних статьях, особенно в тех из них, в которых речь идет о социальной защите населения,

 

     86

 

     видимо указать   сроки   реализации   или   действия  льгот. Целесообразно экономически  обосновать  принимаемые  концепцию  и закон.  А этот момент вызывает серьезные опасения.  Ведь только в соответствии с новыми  принципами  значительная  часть  населения подлежит переселению.

 

     И еще об одном.  Вы знаете, что уже принят ряд постановлений Правительства.  Но они не выполняются.  Чистым питанием сполна не обеспечили.  Впрочем,  как и дорогами,  и газификацией. Деньги из центра предусмотрены,  а ресурсов - ни грамма.  Как  осуществлять газификацию    и   пылеподавление?   Дороги   ведь   нужны   ради пылеподавления.  Увы,  нет ни машин,  ни техники.  Мы уже  своими силами  создали  дорожный  трест.  Однако  нет ресурсов.  И никто данной проблемой не занимается.  Считают,  что это кто-то  должен сделать.

 

     Не знаю, как в других областях, но у нас постановления, даже по медицинскому обеспечению,  не выполняются. Нет ни базы, нет ни врачей  в  достаточном  количестве,  ни возможностей.  А можно ли оправдать тот факт, что до сих пор, уже целых пять лет, у нас нет индивидуальних дозиметров.  И это с нашей-то мощью! Люди требуют, чтобы мы дали им  дозиметры.  Без  них  ведь  невозможно  реально оценивать   сложившуюся   ситуацию.  А  почему  за  пять  лет  не организовано  детальное  обследование  территории  республики,  и прежде всего зоны?  Я и сегодня утверждаю, что такое обследование на серьезной основе и по сей день  не  организовано.  Большинство наших районов ведет эту работу на инициативной основе, причем, за счет собственных средств.

 

     Просто нужно  изменить  отношение  к  Чернобылю.   Не   надо агитировать,  политизировать на этой трагедии,  давайте как можно быстрее   решать   эту   проблему.   Поэтому   прошу   поддержать предложенные документы и принять их первом чтении.

 

     87

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово    надається   депутату   Єршову   Аркадію Віталійовичу,  Ровенська область,  341 округ.  За ним виступатиме депутат Шовкошитний.

 

     ЄРШОВ А.В.,  член  Комісії  Верховної Ради Української РСР з питань Чорнобильської катастрофи /Сарненський  виб  о  р  ч  и  й округ,  Ровенська  область/.  Шановні  депутати,  шановний  Іване Степановичу!  Дуже добре,  що хоч напередодні п'ятої річниці цієї всесвітньої трагедії ми винесли ці проекти на розгляд парламенту. І сьогодні постає питання,  чи  все  ми  зробили,  щоб  захистити постраждале  населення,  велику  частину території України.  Тими документами,  які раніше приймались, - ні, не захистили. Прийняті останнім  часом союзні і республіканські постанови - це напівміра в цій страшній  загальнонародній  біді.  Концепції  законів,  які подаються сьогодні на ваш розгляд нашою комісією передбачають хоч якоюсь  мірою  допомогти  людям,  особливо  дітям,  захистити  їх сьогодні  і  в майбутньому.  Опубліковані проекти викликали жваве обговорення.  В  останні  дні  від  колективів  трудящих,   наших депутатів,  простих  людей  до  Комісії  з  питань Чорнобильської катастрофи надійшло  понад  400  листів  і  пропозицій,  які  вже використані або будуть використані перед другим читанням.

 

     У розробці  проектів  брали  участь  сотні людей:  депутати, спеціалісти,  вчені.  Комісія встановила тісні зв'язки з колегами із  Верховних  Рад  Білорусії  і  Росії,  відповідними комітетами союзного парламенту. Заступники голови нашої комісії виїздили і в Мінськ, і в Москву.

 

     Найголовніше: хочеться,  щоб  задуми,  накреслені в проектах законів, після їх прийняття були реалізовані. Адже постанов по

 

     88

 

     Чорнобилю приймається  дуже  багато,  але  виконуються  вони вкрай незадовільно. І якщо наші закони чекає така ж доля, як і ті постанови,  які приймали союзний,  республіканський Уряди,  то це вже буде біда.

 

     Тепер дозвольте   зупинитися   на   таких  питаннях.  Перше. Сьогодні інформацію про  радіоактивне  забруднення  населення  не отримує   взагалі.  Це  породжує  паніку,  нездоровий  настрій  у контрольованих районах.  Нагадаю,  республіканських  контор,  які повинні  давати  цю інформацію,  у нас багато.  На 100 гектарів я налічив 9 таких контор.

 

     Друге. Тільки-но  товариш   Федоров   Володимир   Григорович наголосив на необхідності забезпечення населення дозиметрами.

 

     Прийнято постанову про їх виробництво,  визначено об'єднання і підприємств , що їх виготовлятимуть, але практично ніхто нічого не зробив.

 

     Сьогодні у  кожному  контрольованому  районі  навіть  на  20 дворів немає дозиметра.  Про що ж ми можемо вести мову?  У нас  є Уряд,   є   відомства  і  міністерства,  які  повинні  відповісти Верховній Раді - коли будуть виконані ці рішення?

 

     Третє. Протягом двох років  населення  міст  Кузнецовська  і Славутича стукає у всі республіканські і союзні двері:  "Згадайте будь  ласка,  й  про  нас  у  постановах,  адже  і  у  нас   стан радіоактивний    украй    важкий".    Ні    союзний    Уряд,   ні Мінатоменергопром,  ні Уряд  республіканський  досі  не  вирішили цього  питання,  і  ці  групи  з  Кузнецовська  і Славутича щодня відвідують Комісію з питань  Чорнобильської  катастрофи,  шукають правди.

 

     Я думаю, що хтось і за це повинен відповідати. Ми повинні не підлаштовуватись під якісь гроші,  а відповідати за стан  людини, яка сьогодні живе у важких умовах.

 

     89

 

     Четверте. Створили  Чорнобильський  деркавний  комітет.  Тут голова Комітету сьогодні виступав, думала, що це буде організація по  захисту  потерпілого населення.  До речі,  так написано на її штампі і печатці.  Але три місяці шукали йому приміщення. Комітет не забезпечений коштами для вирішення важких проблем, які щоденно виявляються і назрівають.

 

     Зробили з хорошої ідеї пропагандиський  бюджетний  орган.  А сьогодні  нам  пропагандистський  орган в цій зоні радіаційній не потрібен.  у нас в радіаційній зоні кожен другий -  пропагандист, агітатор  і  без  цього  комітету.  Я  вважаю,  що Рада Міністрів повинна подати Комітету допомогу,  щоб він  був  наділений  усіма повноваженнями.  Навіть  у  державному  плані,  який  ми  з  вами затвердили, Чорнобильського державного комітету немає. То що ж це за орган?

 

     П'яте. Ми  заявляємо,  що надаємо велику допомогу потерпілим людям у зоні чистими продуктам,  промисловими  товарами.  Я  беру свій Сарненський округ і як секретар Комісії з питань

 

     Чрнобильської катастрофи    маю   всі   дані   по   Україні. Подивіться,  будь ласка!  Сума товарообороту на душу населення за минулий  рік  що  у  контрольованій  зоні,  що  в  середньому  по республіці - однакова.

 

     Чим же ми так забезпечили цих людей? Ви ж подивіться:

 

     на 30 процентів виконали  илан  поставки  ранніх  овочів,  а деякі  області  поставили  7-15 процентів.  Ці птання вирішуються вкрай погано.  Візьміть таке. Проблеми газу, палива для цих людей не вирішуються зовсім, а ми ка.жемо, що в кожного в хаті сьогодні /нерозбірливо/... маленький

 

     90

 

     реактор. Та хтось повинен  сьогодні  нести  відповідальність від  Уряду,  відповідати  за  ці  питання.  Багато  проблем є і в місцевому господарстві.

 

     Шосте. Треба  негайно   вирішити,   як   заохотити   лікарів /особливо  середніх  медичних  працівників,  які зараз тікають не менше,  ніж лікарі/,  вчителів,  щоб затримати людей.  3алишиться всього  25-30  процентів - хто буде працювати в школах!  Хто буде вчити наших  дітей?  Хто  їх  буде  лікувати?  Середніх  медичних працівників,  я ще раз повторюю,  не затримали ніякі пільги, і Їх стає все менше і менше. Ми повинні підняти зарплату, виділити для заохочення  автомобілі,  можливо,  здійснити й інші якісь заходи, щоб не залишитися зовсім без кадрів.

 

     Я звертаю  особливу  увагу  на  біду  працівників   лісового господарства,  які  сьогодні  працюють  в радіаційних умовах,  не маючи майже ніяких пільг.

 

     І останнє.  При  затвердженні  нашого  Уряду  /кожен  з  вас пам'ятає/ усі міністри і заступник Голови Ради Міністрів обіцяли, що вони будуть весь  час  працювати  на  чорнобильську  зону.  Ці кандидати  на  обіцянки  не  скупилися.  Але  жодна  ця  обіцянка практично не виконана...  Ми три місяці назад подали до  Президії Верховної  Ради  пропозиції  по Національній комісії радіаційного захисту України.  Це основний орган,  який повинен займатися цими патаннями.  Але за три місяці, шановний Іване Степановичу /був би Леонід Макарович,  я б і йому сказав/,  не знайшлося людей, які б поставили ці питання,  і цю комісію можна було б затвердити. Яжщо нам не захистити сьогодні людей,  нас  нащадки  будуть  згадувати гірше,  ні виконавців репресій 30-х років,  голодомору 1933 року. Це спільні для нашого парламенту

 

     91

 

     обов'язок і робота.  Це  робота  і  парламенту  союзного,  і нашого,  республіканського, і, я думаю, що врешті-решт на це буде звернуто увагу. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово    надаається    депутату     Шовкошитному Володимиру Федоровичу, президенту спілки "Чорнобиль". За ним буде виступати депутат Яценко.

 

     ШОВКОШИТНИЙ В.Ф.,  голова підкомісії Комісії Верховної  Ради Української  РСР  з  питань Чорнобильської катастрофи,  президент спілки  "Чорнобиль"  /Харківський  виборчий  округ,   м.   Київ/. Вельмишановний    головуючий,    шановні   колеги,   дорогі   мої побратими-ліквідатори,  вдови  і  сироти   Чорнобиля,   інваліди, евакуйовані,  ті,  хто втратив свою малу батьківщинук, і ті, кого це ще тільки чекає, чорнобильці!

 

     Сьогодні наш день,  сьогодні той день,  коли найвищий  орган державної  влади  України  нарешті  може  закрити зяючі пустоти в духовній тріаді -  гріх,  каяття,  спокута.  Теперішньому  складу Верховної Ради доводиться нести хрест чужих гріхів, хоч у кожному гріху є частина вини і кожного з сущих.

 

     Сьогодні ми визнаємо гріх держави перед своїм народом, Пакет чорнобильських законів - це акт каяття перед народом, понівечений мирним відомчим атомом.  Прийняття цих законів і їх  впровадження мають стати спокутою гріхів.  Держава визнає, що у цій біді народ не винен і гарантує йому соціальну захищеність, гарантує допомогу потерпілим,  дітям,  а  отже - дає надію на майбутнє Україні.  Ні закони повинні консолідувати депутатський корпус,  як це було під час прийняття Декларації про державний суверенітет України,

 

     92

 

     коли шляхи  лише  чотирьох  депутатів  розійшлися  з дорогою народу. Дуже важливим, на мій погляд, є те, що дані законопроекта

-   плід   спільної  роботи,  спільної  праці  Комісії  з  питань Чорнобитьської катастрофи,  Уряду,  Академії  наук,  найактивнішу участь  у роботі над законами брали Спілка "Чорнобиль",  "Зелений світ", інші громадські організації.

 

     Це показує, що ми - єдиний народ. І ми повинні пам'ятати про те,   що   яких   би   ми   політичних  симпатій  і  поглядів  ке дотримувались,  але наш народ повинен  мати  право  на  майбутнє, повинен  мати право на життя.  І тільки наш народ вирішить,  якою бути в майбутньому Україні. Але майбутнє це повинно бути.

 

     Ми повинні пам'ятяти,  що  ми  -  славних  прадідів  великих правнуки хороші.

 

     Отже, концепція  проживання.  Я  щойно  повернувся з Москви, білокам'яної першопрестольної  нашої  стопиці,  де  в  Комісії  з надзвичайних   ситуацій  обговорювалася  концепція  проживання  і проект чорнобильського закону.

 

     Там дійсно зараз зібралися чудові люди:  це  і  Догужієв,  і Губанов,  і  Возняк,  і  всі інші.  Ми обгорорювали цю концепцію, схиляючись до семиберної концепції. І тут "старший брат" академік Ільін   каже,  що  це  -  антинаукова  концепція,  семиберна.  От "тридцатипятиберная - это да".  І нам -  "меншим  братам",  якраз саме норма - ці 35 бер.

 

     Ще три  республіки були проти тридцятип'ятиберної концепції. Це вже плід суверенітету,  того,  що люди  тепер  вирішують  свої питання в своїх республіках самі.

 

     Базовий принцип нашої концепції /я хочу на цьому наголоситии ще й тому, що кілька разів тут помилково трактувалася концепція/

 

     93

 

     це 0,1 бера  на  рік,  що  дає  не  більше  семи  берів  для критичної  групи  населення  -  дітей тисяча дев'ятсот вісімдесят шостого року народження.

 

     Три рівні безпеки.  Перший - це 0,1 бера  на  рік,  не  вище цього.  Другий  - поетапний.  Перший етап - безумовне відселений, евакуація.  І другий етап - гарантоване відселення.  Якщо  в  цій зоні  гарантовано  відселення і людина перебирає більше 0,1 бера,

-вона буде відселена,  держава  їй  гарантує,  дає  право  на  це відсепення,  дасть їй всі компенсації так,  як в зоні безумовного відселення.

 

     Звичайно, виходячи із  безпорогової  концепції,  кожна  доза радіації  є  шкідлива,  але  на сучасному етапі розвитку світової науки вважається,  що сім берів за все  життя  не  дадуть  якоїсь шкоди в майбутньому.

 

     Що стосується  Закону  про  статус  території.  Цим  законом нарешті  визначається  юрисдикція  і  компетенція  України   щодо територій,  які зазнали забруднення.  Чорнобиль - наш біль,  наша незагойна рана, але це наша земля. І тільки ми повинні вирішувати її  долю.  Не  треба  забувати,  що  Чорнобиль  - це ще 600-літня історія України - Русі, це наша пам'ять полинова, гіркий настій з якої  будуть пити не тільки ці один мільйон вісімсот тисяч людей, що живуть на території понад п'ять мільйонів гектарів.  Це ще  на багато  поколінь  наперед:  Чорнобиль не в минулому,  Чорнобиль у майбутньому, як це не жаль.

 

     Тепер щодо Закону про статус громадян,  які постраждали  від аварії.  Цього  закону ми чекали п'ять років.  У залі сидить дуже багато моїх побратимів-чорнобильців,  учасників ліквідації і тих, хто мешкає на забруднених територіях.

 

     94

 

     Я хочу сказати, що на Україні живуть 110 тисяч ліквідаторів, які мають опромінення понад 20 бер.  Кожен 61-й із 110 тисяч,  за прогнозами, може померти від раку, саме від чорнобильського раку. Кожен 18-й з нас - інвалід,  кожен 10-й віком до 40 років не може мати дітей. Саме про цих людей іде мова, і саме цих людей повинні захистити ми своїм рішенням.  Жахливі цифри звучать сьогодні  про збільшення захворювань серед жінок та дітей.  Чорнобильський СНІД

- ураження імунної системи - загроза генофонду нації. Такі реалії нашого  чорнобильського  сьогодення.  Саме за цих умов на ваш суд винесено Закон про статус  громадян,  які  постраждали  внаслідок Чорнобильської   катастрофи.   І   ми,  народні  депутати,  маємо захистити тих,  хто свого часу врятував нас з вами,  і  захистити сім'ї тих,  хто ціною власного життя рятував і Київ, і Україну, і всю Європу.

 

     Ми повинні взяти на державне  утримання  дошкільнят,  які  в ангельському    віці   постраждали   від   сатанинської   енергії розщепленого  людиною  атома.  Ми  мусимо,   нарешті,   зрозуміти евакуйованих,   моїх  земляків-прип'ячан,  зрозуміти  людей,  які втратили своє місто,  побудоване  своїми  руками,  зрозуміти  тих селян,  які  залишились у цих зонах.  Найдорожче,  що у них є,  - могили  своїх  батьків,  дідів,  прадідів.  Ми  повинні  дати  їм гарантії,  повинні  також  гарантувати майбутнє дітям.  Дорослими очима чорнобильських дітей нам у  вічі  дивиться  історія.  І  ми повинні бути гідні її. Отож, я як ліквідатор, як президент спілки "Чорнобиль",  як евакуйований,  як  батько  трьох  чорнобильських дітей  закликаю  вас  підтримати  сьогодні  у  першому читанні ці законопроекти. І тут ми повинні з вами бути єдині.

 

     95

 

     Ще маю трошки  часу,  то  скажу  про  джерела  фінансування. Сьогодні  було  багато  різних  висловлювань  з цього приводу.  Я повинен вам сказати,  що ми не жебраки, ми - 52-мільйонний народ, центр Європи знаходиться у нас. І не ми породили цю біду - нам її ''підсунуло" союзне відомство.  Тому,  по-моєму,  питань,  звідки фінансувати,  не  повинно  навіть виникати тут.  Центр мусить нам компенсувати всі ці збитки, якщо ми суверенна незалежна держава.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається   народному   депутату   Яценку Володимиру Михайловичу, Житомирська область, 157 округ.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова  Коростенської  міської  Ради  народних депутатів,  перший секретар  Коростенського  міськкому  Компартії України  /Коростенський  виборчий  округ,  Житомирська  область/. Уважаемые дорогие коллеги!  Поскольку  я  не  только  заместитель председателя  комиссии,  но  и  житель  того региона,  который мы сегодня называем загрязненной зоной,  то и для меня,  и для  моих земляков,  для  тех,  кто  приехал  сегодня поддержать нас здесь, сегодняшний день - действительно  большое  событие:  рассмотрение этого вопроса в Верховном Совете.

 

     Я не  хочу и не стану вам рассказывать об ужасах зоны.  Я не хочу сказать,  что люди там живут, работают, любят, растят детей: Но живут надеждой,  что государство,  и в первую очередь народные избранники,  позаботятся о  них.  Эта  надежда  и  есть  то,  что поддерживало  наших людей на протяжении долгих пяти лет.  Поэтому сразу прошу уважаемых коллег  поддержать  нас,  поддержать  наших людей.  не  обмануть  эти надежды.  Прошу поддержать наши проекты законов и потому,  что они отражают настроения людей, их чаяния и запросы,

 

     96

 

     отвечают отработанным цивилизацией нормам и принципам защиты людей,  а  также,  наконец,  многим  положениям   проектов,   уже отработанных, проверенных практикой в жизни зоны, которые создали определенные условия ее существования.  То есть они уже работают, и это я подчеркиваю. Это первое.

 

     Второе. Хотел  бы,  чтобы  все  депутаты  знали,  что первый законопроект  в  этом  плане  был   подготовлен   по   инициативе Житомирского   областного  Совета  народных  депутатов.  Владимир Александрович,  при всем уважении к комиссии необходимо, чтобы об этом    депутаты    знали.   Что   активно   работали   над   ним депутаты-коммунисты,  что был и проект  Коростенского  городского комитета партии, был проект коростенского забастовочного комитета и еще месса документов. Я хотел бы сказать, что эти проекты носят интернациональный    характер,   поскольку   мы   очень   активно сотрудничали с нашими братьямиславянами - белорусами, русскими.

 

     Третье. Почему  необходимы   эти   законы,   почему   нельзя ограничиться правительственными постановлениями?  Да потому,  что те постановления не работают по многим  пунктам.  Каждый  местный Совет  мнит  себя  чуть  ли не "суверенной державой" и откровенно игнорирует выполнение многих пунктов постановления.  И не  просто игнорирует  а  не  несет  никакой ответственности.  Поэтому нужен закон,  за невыполнение которого следует не выговор,  не  строгий выговор,   а   правовая   судебная  ответственность  определенных должностных лиц.

 

     Крім цього,  Чорнобиль,  а точніше, його наслідки, ми знаємо вкрай  обмежено.  Наші медики /маю на увазі місцевих/ відзначають надзвичайно різке - у декілька разів  -  збільшення  цілого  ряду хвороб.  Це  вже  сьогодні,  через  п'ять років,  а що буде далі, ніхто,  й  самі  кваліфіковані  фахівці  цього  не  знають.  тому необхідна  система  моніторингу зв станом здоров'я населення.  Не можна

 

     97

 

     розгубити чорнобильців, треба їх захистити на все життя, ось для чого потрібен закон.

 

     Четверте. Між ученими,  фахівцями тривалий час іде суперечка про те, що вигідніше; чи переселити великі маси людей із зони, чи лишити  їх  там  і допомогти,  так би мовити,  вижити.  Цікава ця розмова,  і триватиме вона ще не один рік /це я можу гарантувати/ з певною перевагою то однієї,  то іншої сторони.  Але я вважаю цю розмову некоректною.  Людина повинна мати власне право на  вибір. Ми  законом створюємо можливості приймати такі рішення.  Там,  де виявлено,  що є пряма загроза  життю,  там,  безумовно,  потрібне відселення в найкоротші строки.  Де є ризик, треба сказати про це людям чесно і створити,  а точніше,  гарантувати  їм  відселення. Тобто закладено гуманістичний принцип, людина вільна зробити свій вибір, а держава повинна гарантувати цей вибір.

 

     П'яте. Найстрашніше  і  найгірше,  що  може   бути,   -   це невизначеність.  Сьогодні  саме  така  атмосфера  панує  в  зоні. Будувати житло чи ні,  виїздити та залишатись,  як господарювати, коли   чисельність  робочих  рук  скоротилась  за  рік  на  15-20 процентів?  Як  рахувати  людей,  коли,  незважаючи  ні  на   що, виїжджають   із  зони?  Молодь  не  хоче  туди  їхати.  А  як  же забезпечити покращення медичного обслуговування? Далі так тривати не може, і життя, чесно кажучи, погіршується.

 

     Закон створює   атмосферу   визначеності,   дає   можливість організувати життя людей. Господарники, керівники районів, міст і областей знають, наскільки це важливо.

 

     І насамкінець.  Я,  як і більшість членів нашої комісії, був упевнений у тому,  що чорнобильське питання нас усіх об'єднає, що доля  наших  людей,  а точніше,  відповідальність за долю і життя людей переможе політичні амбіції.

 

     98

 

     На превеликий жаль, з початку роботи сесії цього не сталося. Тому  я  звертаюсь  до депутатської більшості.  Шановнї товариші, шановнї друзі  й  колеги,  не  ображайтесь,  будь  ласка,  будьте терпимими і підтримайте нас. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати,  оскільки,  згідно регламенту, часу для виступаючого до перерви вже  не  вистачає,  оголошується перерва до 16 години.

 

     99