Стенограма пленарного засідання

25 грудня 1990

 

ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ П'ЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР.  25 грудня 1990 року. 10 година.

 

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати!

 

     Увімкніть нашу систему, будь ласка.

 

     Зареєстровано 334 народних депутати.  Можемо  працювати.  Ще раз?  Хто не встиг зареєструватися, підніміть руку, будь ласка. А також,  хто  забув  магнітну  картку.   Немає   таких?   Повторна реєстрація.

 

     338 присутніх народних депутатів зареєстровано.

 

     Шановні народні депутати! Сьогодні - 25 грудня. У цей день у 1917 році Перший Всеукраїнський з'їзд Рад  проголосив  у  Харкові про  перехід  влади  на Україні до Рад робітничих,  солдатських і селянських депутатів. Цим історичним актом було покладено початок утворення  на  Україні республіки Рад,  виражено волю і прагнення трудящих України йти шляхом соціалістичного вибору.

 

     Звичайно, з висоти сьогодення всім  нам  добре  видно,  яким складним і тернистим виявився цей шлях. Говорю про це відверто і

 

     3

 

     прямо, нічого не приховуючи й не прикрашаючи. Ми водночас не маємо права забувати,  що саме на цьому шляху  український  народ започаткував  свою  власну державність,  утвердив цю державність, з'єднав воєдино всі землі України  і  розпочав  своє  національне відродження.  Можна сказати так:  не було б з'їзду 1917 року - не було б,  мабуть, сьогоднішньої нашої Декларації. Між цими подіями проліг  великий,  складний  і тернистий шлях.  Але це шлях,  який привів до нашого сьогодення, до Декларації. Тому було б, певно, в усіх  міркувань  правильно,  щоб  ми  відгукнулись  на пропозицію частини  наших  депутатів,   багатьох   трудових   колективів   і відзначили  сьогоднішній  день  як  свято  утвердження Радянської влади на Україні. /Оплески/.

 

     Дозвольте мені  від  імені  Верховної  Ради  щиро  привітати трудящих  республіки,  усіх  нас  з  цим святом і побажати щастя, добра і зміцнення влади Рад на Україні. /Оплески/.

 

     Пропоную також на відзначення цієї дати від імені парламенту та  Уряду  республіки  покласти  квіти  до  пам'ятника  Леніну та монумента борцям за Радянську владу на Україні під  час  перерви. /Оплески/.

 

     Чекає депутат біля другого мікрофона. Що у вас?

 

     ШАПОВАЛ В.Н.,   голова  виконком  Черкаської  обласної  Ради народних  депутатів  /Чигиринський  виборчий   округ,   Черкаська область/.  Я  звертаюся  з  проханням  до народних депутатів і до президії.  Ми вже півтора дні  обговорюємо  проекти  держплану  і бюджету.  З  місць  надходять  пропозиції,  щоб ми їх в основному затвердили і дали можливість  працювати  Уряду,  який,  до  речі, від'їжджає  до  Москви,  і  виконавчим  органам на місцях.  Отже, прохання до всіх прийняти всі документи  і  дати  можливість  над ними працювати. Спасибі за увагу.

 

     4

 

     ГОЛОВА. Я  також  хочу  повідомити,  що  нам сьогодні з В.П. Фокіним належить їхати  до  Москви,  де  ми  будемо  обговорювати тимчасову  економічну  угоду  на  1991 рік.  Тож,  аби там стояти міцно,  нам треба спертись на той план і бюджет,  який ми з  вами маємо прийняти до нашого від'їзду. Якщо ви, звичайно, хочете, щоб ми там стояли більш-менш міцно,  спираючись на вашу підтримку. Це я  до  того,  щоб  ви  знали.  Я теж маю такі пропозиції - швидко прийняти,  але  думаю,  що  ми  зможемо  ще  відвести   час   для продовження обговорення, приблизно, може, годину.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Ми  ж  учора  про  це домовлялась.  Давайте ще трохи послухаємо  виступи,  а  також  думки  від  мікрофонів,  а  потім приступимо до прийняття. Побачимо, скільки у нас вийде - можливо, півгодини.

 

     Слово надається   Гребенченку,   народному   депутату    від Донецької області. За ним виступатиме депутат Парасунько.

 

     ГРЕБЕНЧЕНКО Л.Г.,  директор Горлівського фурнітурного заводу /Горлівський-Калінінський  виборчий  округ,  Донецька   область/. Уважаемые  народные  депутаты,  уважаемый  Леонид Макарович!  Для многих из нас,  думаю,  что и для нашего Правительства, еще месяц назад было ясно,  что в текущем году по целому ряду причин бюджет страны принят не будет.  По этим же причинам может быть не принят и бюджет республики.  Если,  конечно,  мы не найдем путей решения этих проблем, которых еще пять лет назад не существовало.

 

     Проведенный анализ представленного проекта  показывает,  что он не раскрывает в полной мере способов такого решения. Как и чем мы

 

     5

 

     будем защищать  от  уже   вступившего   в   действие   рынка низкооплачиваемую    часть   населения,   ветеранов,   инвалидов, инженеров?..  Обсуждаемые неотложные меры к тому  же  загоняют  в тупик  трудовые  коллективы.  Ведь  предполагаемые  отчисления от прибыли  доходят  до  50  и   более   процентов,   20   процентов амортизационных  отчислений  также  намечает  предлагаемый проект бюджета.

 

     Хотелось бы узнать у разработчиков,  кто же,  по их  мнению, останется   в   трудовых  коллективах  -  там,  где  производятся материальные   блага?   Как   наполнить   пустые    полки,    как восстанавливать  основные  фонды?  Ведь у абсолютного большинства предприятий,  особенно выпускающих товары народного  потребления, физический  и  моральный  износ  оборудования  доходит  до  80-90 процентов.  А для того, чтобы удовлетворить рынок, надо увеличить объем  отраслей легкой промышленности в 1,5-2 раза.  Но при таких размерах отчислений  заинтересованности  коллективов  увеличивать объемы быть не может.  И не нужно обманывать ни себя,  ни других. Товаров в достаточном количестве не будет при таком  подходе.  Мы вольно или невольно возвращаемся к порядку отчисления от прибыли, то  есть  принятия  Закона  о  налогах,  того,   что   мы   будем делегировать   центру   в   обновленном   Союзе,  а  оттуда  в... /нерозбірливо/...  и отчисление,  а  это  уже  атрибуты  Союзного договора.

 

     Еще две  проблемы  меня  и  многих  депутатов  волнуют.  Как отражена в проекте  обеспеченность  пенсионеров,  особенно  после принятия   наших  республиканских  законов  о  пенсиях,  а  также инвалидов, репрессированных? Проекты такие давно уже готовы, и мы надеялись,  что  эти законы будут приняты в текущем году,  а ведь только для их реализации необходимо  дополнительно  изыскать  как минимум  20  миллиардов рублей.  А в предложенном варианте нам не предлагается даже создать  республиканский  пенсионный  фонд.  Но ведь  у  нас  в  республике  13  миллионов  пенсионеров,  миллион шестьсот тысяч инвалидов, в том числе 252 тысячи

 

     6

 

     инвалидов Великой Отечественной войны. Кроме того, почти 10 миллионов получают пенсии менее 100 рублей,  более 7 миллионов получают пенсии 70 рублей.  Уважаемые Виктор Иванович и Александр Николаевич,  наши  Госплан  и  Минфин!  При  расчете прожиточного минимума следует учитывать  вхождение  в  рынок  и,  конечно  же, инфляцию.  И  ни  в  коем  случае  мы  не можем допустить,  чтобы минимальный размер пенсии был меньше  этой  суммы.  Многие  видят выход  в  повышении  цен.  Считаю,  что без согласия народа,  без полной компенсации  с  последующей  индексацией  семьям,  где  на одного человека приходится менее 150 рублей, этого делать нельзя.

 

     Хотелось несколько  слов  сказать  еще  об  одной  проблеме, несмотря  на  то,  что  она  частично  будет  решена.  К  разряду малообеспеченных   сегодня   можно   смело   отнести   работников просвещения и здравоохранения.  Несколько слов об  учительстве  и народном     образований,    учитывая    сложнейшую    социальную напряженность в учительской среде,  в частности  в  Донбассе.  Мы повседневно   и  повсеместно  видим,  что  этому  вопросу  у  нас уделялось меньше внимания,  чем в любой развивающейся стране,  не говоря  уже о цивилизованных.  Нас пытались убедить на комиссиях, что зарплата учителей достаточная.  Минфин даже называл  цифру  - 210  рублей.  Но  ведь  для  того,  чтобы  заработать  эту сумму, необходимо работать на полторы ставки, а это физическая и нервная перегрузка, это качество обучения детей. Ставка же составляет 155 рублей.  Конечно,  за такие деньги  прожить  невозможно,  поэтому предложение  Совета  Министров считаю правильным и своевременным. Мы не имеем,  товарищи,  права экономить на качестве знаний наших детей. Нужно создать нормальные условия для их обучения и в конце концов добиться,  чтобы  директор  школы  занимался  организацией учебного   процесса,  а  не  превращался  в  завхоза  и  ходил  с протянутой рукой.

 

     Да, на все нужны деньги, и можно их найти. Может быть, также и  один  процент  от  фонда  зарплаты  для  будущей пенсии,  и 11 процентов

 

     7

 

     фонда оплаты предприятий союзного подчинения,  и  целый  ряд предложений,  которые  внес вчера Бойко.  Некоторые из них считаю существенными. Нужно четко знать, сколько Союз получает валюты от реализации   продукции,  произведенной  на  Украине,  и  даже  по существующим нормативам сумма будет больше,  чем  предназначается Украине.  По  имеющимся  данным,  если  они  достоверны,  это два миллиарда 600 миллионов.  И даже одна десятая часть  этой  суммы, реализованная  через  аукцион,  с  лихвой  окупит  дефицит  и для пенсионеров, и для учителей, и для здравоохранения.

 

     По бюджету. Проект его тоже следует доработать.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Парасуньку. Після нього виступатиме депутат Кельман.

 

     ПАРАСУНЬКО М.П.,  голова  Комітету  по  соціальному розвитку села  при  Раді  Міністрів  УРСР  /Любешівський  виборчий  округ, Волинська  область/.  Шановні  народні депутати!  Шановні Леоніде Макаровичу,   Вітольде   Павловичу,   члени   Уряду!   Ми   добре усвідомлюємо,  що  набуття республікою суверенності і економічної самостійності покладає на всіх нас подвійну  відповідальність  за забезпечення  трудящих усім необхідним для їх життя,  тим більше, що ці потреби помітно ростуть напередодні ринкових відносин. Тому нам   необхідно  підтримати  Уряд  республіки,  аби  його  дії  в економіці  стали  результативними,  як  зазначив  учора   Вітольд Павлович у своїй доповіді.

 

     Я впевнений,  що  значна  більшість  депутатів,  присутніх у цьому залі,  розуміє, що головним шляхом виходу із сьогоднішнього становища є зростання виробництва продукції на основі інтенсивних факторів,  впровадження  нових   форм   відносин,   господарської діяльності  підприємств,  господарств  і галузей,  а не тільки за рахунок підвищення цін.

 

     8

 

     Треба визнати,  що  ці  фактори  не  сповна  відображені   в проектах плану і бюджету на наступний рік,  які пропоную прийняти і затвердити сьогодні.  Впадає в око те,  що... /нерозбірливо/... збільшення   виробництва   продовольчої   продукції   як   основи матеріального рівня людини.  Це дасть змогу підвищити  наступного року рівень споживання на душу населення молока,  м'яса,  овочів, фруктів.

 

     Проте для сільських трудівників,  які повинні виконувати  цю програму,  не  відображено,  чи  за  однаковими  цінами  з містом реалізовуватимуться  в  селі  продукти  харчування,  чи  однакову кількість  товарів  промислової  групи отримав сільський учитель, лікар, колгоспник, пенсіонер, тим більш, що ми прийняли Закон про пріоритетність   соціального  розвитку  села  і  агропромислового комплексу   як   акт   історичної   справедливості   і   життєвої необхідності,  як шлях здійснення накресленого силами держави,  а не кустарно, самотужки самими господарствами.

 

     Цей напрям підтримуєте і ви, Леоніде Макаровичу, підтримує і Уряд,  про що сказав його Голова у своєму вчорашньому виступі. Це дало  жителям  сіл  іскру   надії   на   відновлення   соціальної справедливості щодо свого становища.

 

     Депутати групи   аграрників   разом  з  державними  органами забракували першочерговий...  /нерозбірливо/.. і з пріоритетності соціальної  сфери  та  переробної  промисловості...  На засіданні комісій визначилися  в  головному:  газифікації,  водопостачанні, шляховому   та  індивідуальному  будівництві.  Враховані  й  інші важливі соціальні об'єкти.

 

     Для відрегулювання розбіжностей,  які містяться  в  проектах плану і бюджету, пропонуємо:

 

     9

 

     1. Обсяги   державних   централізованих  капіталовкладень  у соціальну  сферу  агропромислового  комплексу  на  наступний  рік затвердити в сумі 1,2 мільярда карбованців.

 

     2. Враховуючи    перехід    металургійних    підприємств   у республіканське підпорядкування  /цю  роботу  вже  проводить  наш Уряд/,   змінити   асортимент   виробництва   газових  труб,  аби наступного року виробити їх  для  газифікації  села  10,5  тисячі кілометрів, прокладання водопроводів - 3,9 тисячі кілометрів.

 

     3. На   виконання   статті   6   Закону  про  пріоритетність соціального розвитку села обраховано 849 мільйонів карбованців на утримання соціально-культурних закладів саме в селі. Але за умов, які поставив Мінфін:  передачи закладів із господарств на  баланс держави і покриття тих витрат з місцевого бюджету... Обидві умови нереальні. Вони не підкріплюються життям села, сільського району.

 

     4. Не допустити  повторення  практики  минулих  років,  коли відволікалася   значна   частина   ринкових   фондів  будівельних матеріалів села на інші цілі.  Цим самим  ми  будемо  гарантувати ресурсну   основу  для  індивідуального  будівництва  на  селі  і закріплення там людей.  Надіємося тут на заступників Голови Уряду та голів облвиконкомів, які повинні виділити селянам 90 відсотків цегли та інших місцевих матеріалів.

 

     Підтримати пропозицію   Мінфіну   і    дозволити    утворити інвестиційний   фонд   за   участі  промислових  підприємств  для фінансування галузей переробної промисловості,  оскільки розвиток останніх  служить  у  першу  чергу інтересам міського населення в поліпшенні якості продуктів харчування.  При цьому  17  мільйонів карбованців  з  республіканського бюджету спрямувати винятково на соціальну  сферу  села  в  системі   агропрому.   Відповідно   до пріоритету  залучити  будівельні,  промислові організації міст на будівництво об'єктів переробної

 

     10

 

     промисловості і соціальної сфери АПК.  Доручити  Держпостачу забезпечити    постачання    селу   ресурсів   від   гарантованих постачальників.  При вирішенні  цих  питань  сільські  трудівники належно оцінять турботу про них. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Кельману.  Після нього виступатиме депутат Веретенніков.

 

     КЕЛЬМАН Д.І.,  голова агроторгового підприємства -  колгоспу імені  Леніна  Мукачівського району /Мукачівський виборчий округ, Закарпатська область/.

 

     Шановні депутати!   Представлені   нам   сьогодні    проекти Державного плану і бюджету,  на мою думку,  могли б бути прийняті за основу,  але за умови,  що під час їх доопрацювання буде взято до   увага   пропозиції   регіонів,   підприємств,   об'єднань  і організацій.  Одним словом,  має бути враховане сучасне становище економіки   республіки,   відкинуто  вже  на...  /нерозбірливо/.. арифметичні розрахунки і  сумбурні  відсотки  зрівнялівки.  Треба визначити і всі об'єктивні фактори,  які впливатимуть на розвиток народного господарства України у 1991 році.

 

     З окремих   позицій,   представлених   у    проектах    щодо Закарпатської області. У попередні роки, з одного боку, враховано все,  що пропонують центральні органи, - маю на увазі систему цін і  тарифів,  зміни  в  нормах  амортизаційних відрахувань,  новий порядок кредитування і  фінансування.  З  другого  боку,  реальні пропозиції  про  можливості  області  щодо  закупок  деяких видів сільськогосподарської  продукції  і  поставок  її  в  союзний  та республіканский  фонди  Рада  Міністрів  республіки не врахувала. Знову продовжується бесіда глухого з німим.

 

     11

 

     Тому ми,  народні депутати від Закарпаття, знову звертаємося до  Уряду  республіки,  планових органів,  спираючись на здоровий глузд,  чисто по-людськи врахувати наші пропозиції, що стосуються розвитку  агропромислового  сектора.  Нам хочеться конкретизувати положення сторінок 5 і 77 проекту Основних напрямів.

 

     Ось дивіться,   середньорічний   валовий   збір   зерна    в громадському секторі області становить близько 270 тисяч тонн.  З нього 60 відсотків має використовуватися на фуражні  цілі.  А  це дорівнює  19  відсоткам  від реальних потреб.  Резерв бачимо лише один -  зняти  з  області  щорічний  план  закупівель  зерна.  Це всьогонавсього  30  тисяч  тонн,  але ми могли б одержати змогу в умовах малоземелля розширити в структурі зернових  посіви  сортів білкових  кормових  культур.  Тим більше,  що ми ці 30 тисяч тонн продаємо державі і тут же купуємо.  Кому вигідно возити  тудисюди зерно, витрачати пальне і транспорт?

 

     Це стосується  і  поставок  м'яса  в союзно-республіканський фонд.  Доходить до абсурду.  Впродовж останніх років  виробництво м'яса  зросло  в  господарствах  усіх  категорій  більш  як на 40 відсотків. На 100 гектарів сільськогосподарських угідь торік його вироблено  154  центнери,  тоді як по республіці лише 106.  Третє місце серед областей.  Зате споживання м'яса  на  душу  населення зросло по області на 5,3,  а по республіці - на 15,2 процента. За цим показником область займає останнє місце в республіці.

 

     В той же час поставки м'яса в  союзно-республіканський  фонд збільшились в 2,6 раза.  Гадаю, 5 тисяч тонн м'яса для республіки /а це наш річний  план/  можна  перекрити  в  інший  спосіб.  Тут потрібно врахувати і те, що із загостренням екологічних проблем у ряді регіонів  України  протягом  року  в  області  перебуває  на лікуванні та оздоровленні понад 2 мільйони чоловік, не враховуючи гостей із сусідніх країн.

 

     Одним із  шляхів  максимального  наближення  до  нормативних показників  у  забезпеченні  жителів  України  м'ясопродуктами  є раціональне

 

     12

 

     використання існуючих птахофабрик,  які,  до речі,  у своєму користуванні  не мають землі і тієї значної кількості худоби,  що утримується в особистих підсобних  господарствах,  на  селянських фермах.

 

     Можливості для  збільшення  поголів'я  всіх  видів  худоби у населення  /особливо  в  низинних  районах/  великі,  проте   все стримується  слабкою кормовою базою,  нестачею комбікормів.  Наші розрахунки показують, що якби ми додатково отримували 50-60 тисяч тонн  комбікормів,  всі  господарства області виробляли додатково понад 6 тисяч тонн м'яса і 12 тисяч тонн  молока.  Маю  на  увазі зустрічний продаж їх населенню за продану тваринницьку продукцію. Через названі труднощі ще гострішою стала  проблема  забезпечення населення молокопродуктами.

 

     Рада Міністрів  добре  обізнана  з  цим.  Тому 1991 року без завезення  бодай  45  тисяч  тонн  молокопродуктів   області   не обійтися.  Вважаємо,  що  реальним було б визначення на наступний рік державного замовлення на  поставку  в  союзнореспубліканський фонд 20 тисяч тонн фруктів і 3 тисяч тонн тютюнового листя.

 

     Треба серйозно  замислитись і над рівнем газифікації області в сільській місцевості.  Тому що ми й досі  займаємо  шістнадцяте місце  в республіці за забезпеченням населення газом.  І це тоді, коли через наші землі проходять чотири магістральних  міжнародних газопроводи.

 

     У той же час у місцеві бюджети від цього не перепадає жодної копійки.  Я  ніяк  не  можу  погодитися  з   деякими   державними видатками,  закладеними в проект. Наприклад, на утримання органів державної влади та управління пропонується віддати 836  мільйонів карбованців,   що  на  500  мільйонів  карбованців  більше  проти нинішнього року. Цього, товариші, просто не можна допустити! А що означає  такий  факт:  півтора  мільярда карбованців закладено на якісь незрозумілі, так звані інші заходи? З цього видно, що кошти можна знайти,  якщо захотіти.  Тому підтримую пропозицію Вітольда Павловича щодо підвищення заробітної плати  вчителям  і  лікарям. Тим  більше,  що  він давав відповіді на запит наших вчителів,  у цьому є і наша участь. У проекті Основних напрямів економічного і соціального  розвитку  Української  РСР  на  1991 рік пропоную це затвердити.

 

     13

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Веретеннікову.

 

     За ним виступатиме депутат Козаренко.

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О.,    генеральний    директор    виробничого молочного   комбінату   "Придніпровський",   М.   Дніпропетровськ /Індустріальний  виборчий   округ,   Дніпропетровська   область/. Уважаемые   коллеги!  Сегодня  каждому  понятно,  что  увеличение количества,  улучшение   качества   товаров   надо   начинать   с технического   перевооружения   предприятий,   с  развития  новых технологий. К сожалению, в планах перспективного развития на 1991 год   обновление  основных  фондов  предусмотрено  всего  на  три процента в год.  Выходит,  обновление у нас будет продолжаться 33 года.  Какой же здесь прогресс?  Здесь заложена мина замедленного действия - как для промышленности,  так и для села. Поступить так

-  узаконить  застой.  Вступаем  на регрессивный сиюминутный путь развития страны, берем кредиты, получаем под них продовольствие и другие товары,  то есть так называемую гумманитарную помощь, в то время как свое сохранить и переработать не можем.

 

     По данным  прессы  у  нас  сегодня  30-40  процентов   сырья пропадает.  Выходит,  не зерно, масло и мясо нам надо покупать, а глубокую технологию для их переработки. Не год спасать, а будущее Украины.   Ведь   то,  что  мы  делаем  сегодня,  это  -  путь  к банкротству, а не к насыщению рынка товарами.

 

     Проект плана   на   1991   год    предусматривает    валовой общественный  продукт  на  сумму  384 миллиарда рублей.  Из них в доход за счет повышения цен пойдет  95  миллиардов,  то  есть  25 процентов.  В то же время рост зарплаты планируется только на 8,6 процента,  то есть мы хотим свести концы с концами в  бюджете  за счет

 

     14

 

     снижения жизненного уровня людей. Компенсация на рост цен не предусмотрена.  В этом,  я думаю,  главный пробел нового бюджета. Вопрос  трудный,  но  выход  есть.  Для этого нужно в бюджете все переставить с головы на ноги.  Закупочные цены на  хлеб,  мясо  и молоко сегодня выросли в 2-2,5 раза.  Розничные цены не меняются. В то же время непрерывно растут цены  на  промышленные  товары  и оборудование,  из-за  этого  все больше нарушается паритет цен на потребительском рынке.  Это привело,  во-первых,  как  к  развалу животноводства,  так  и  к  развалу пищевой индустрии республики. Фактически важнейшие отрасли работали себе  в  убыток.  Например, литр   молока  стоит  дешевле  бутылки  воды.  Во-вторых,  подъем закупочных цен  без  пересмотра  розничных  стимулирует  "черный" рынок,  так как всю разницу снимает не государство,  а спекулянт. Давайте, товарищи, перестанем "играть в прятки" с экономикой, нам ее все равно не обмануть. Мы ее уже 70 лет обманываем, вызывая то голодомор,  то застой,  то приводя,  как сегодня,  к  катаклизмам перестройки.

 

     В бюджете  предусмотрено  22  миллиарда  дотаций на продукты питания.  На Украине проживает 52 миллиона жителей,  то  есть  на одного   человека,  включая  детей,  стариков  и  военнослужащих, приходится 450 рублей в год.  Выходит,  что на  семью  в  среднем приходится где-то полторы тысячи. Не лучше ли эти дотации раздать людям,  а  цены  приблизить  к  себестоимости?  Это  даст  толчок развитию  предприятий и развитию товарного рынка.  Отпуская цены, надо параллельно увеличивать индексацию  к  увеличению  зарплаты, пенсии,  стипендии.  Выгоды  здесь очевидны.  Будут расти прибыли предприятий,  вырастут и отчисления в бюджет,  из которого  можно будет увеличивать компенсации населению. Это и будет нашей первой индексацией к заработной плате рабочих,  к пенсиям и  стипендиям. Кроме того, рост бюджета позволит получить дополнительные ресурсы для увеличения зарплаты учителям, воспитателям и медработникам, о чем говорил здесь Витольд Павлович Фокин.

 

     Мы стоим на пороге рынка. Он несет безработицу. Перед нами

 

     15

 

     выступал Антонов из Госкомитета по экономике УССР,  приводил цифру,  что уже сейчас у  нас  138  тысяч  безработных,  а  будет больше.   И   нельзя   закрывать  на  это  глаза,  нужно  сегодня предусматривать компенсацию для безработных из бюджета.

 

     Я уже предлагал это ранее,  предлагаю снова.  Чтобы сдержать рост  безработицы,  нужно предусмотреть в социальных планах такие мероприятия.

 

     Первое постепенный переход женщин на 6-часовый рабочий день.

 

     Второе: увеличить матерям послеродовой отпуск до трех лет  с оплатой 70-100 рублей в месяц.  Этими мерами мы снимем социальную напряженность,  разгрузим движущие силы общества:  женщину, мать, воспитателя наших детей,  вечный источник добра,  нравственности, хранительницу очага и природы. Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Козаренку. За ним виступатиме депутат Тимчук, Хмельницька область.

 

     КОЗАРЕНКО В.І.,  секретар Комісії Верховної Ради Української РСР  з  питань  державного  суверенітету,  міжреспубліканських  і міжнаціональних   відносин   /Антрацитівський   виборчий   округ, Луганська область/.  Шановні народні депутати!  Шановний Голово і члени  нашого  Уряду!  На трибуну у нас пробитися важко,  у нас є штатні оратори, але деколи можна сюди зійти.

 

     ГОЛОВА. Депутатів у нас багато, хочуть всі виступати.

 

     КОЗАРЕНКО В.І.  І  відносно  форми  розподілу  влади.  Перед своїми  виборцями  я  виступав за сильну виконавчу владу.  Сильна виконавча влада у нас буде тільки  тоді,  коли  люди,  котрі  нею володіють,

 

     16

 

     керуватимуться законами   і   коли   над  виконавчою  владою стоятиме тільки закон.  А ми з  вами  -  законотворці.  Зараз  ми тільки  приступили  до  своєї іншої функції - бюджетної,  і вже я відчуваю, що нас захопила якась ейфорія, наближення канікул, і ми робимо,  по-моєму,  не те, що треба. Якими законами керується наш Уряд,  пропонуючи  одержати  25  процентів  валового  суспільного продукту за рахунок підвищення цін?  Давайте не будемо лукавити і скажемо нашим виборцям,  громадянам усієї України,  що Уряд думає зідрати  з кожної живої людини приблизно 2000 карбованців у цьому році - готуйте ваші кишені.  Чого нам відносно цього мовчати?  Ми плануємо низькі темпи зростання валового суспільного продукту, ми плануємо низьку ефективність виробництва,  а у нас і  так  низькі темпи   зростання   національного  доходу.  Все  це  не  дає  нам можливості, аби реалізувати нашу програму, активізувати соціальну політику.  Ось що ми готуємо людям. Продаж товарів у 1991 році ми плануємо залишити на тому ж рівні.  Планується зменшення  продажу цукру,   його  буде  всього  десь  90-97  процентів,  олії  -  96 процентів.  Хочу  сказати,  що  у  нас  олія  використовується  в промисловості,  ось тільки що одержав такий папір: "Использование масла растительного в технических целях - мера  вынужденная,  так как  до  настоящего  времени  в  стране в должной мере не освоены необходимые объемы производства синтетических его заменителей для транспортной  промышленности".  Трудно  повірити,  що це нам щось дасть,  але подивіться,  тут є ще один папір,  ми  його  сьогодні отримали.  Тож хай знають наші виборці,  що на 1 квартал зменшено ліміти на цукор, зменшено ринкові фонди і на кондитерські вироби, рибну   продукцію,  зменшено  на  1  півріччя  ліміти  на  крупи, кондитерські вироби,  макарони.  У магазинах було пусто  і  пусто буде.  Як  можна  підтримувати цей план,  коли ми тільки плануємо вироблення оцих дерев'яних карбованців? Ми хизуємося своїми

 

     17

 

     купонами. Ось телеграма,  шахтарі вимагають відміни купонів, а ми ж їм обіцяли,  що це захід на півроку. Залишилося вже чотири місяці.  А що далі?  У всіх цих паперах,  які нам  дали,  проекті Основних  напрямів  -  дальшого  кроку  у  нас  немає.  У проекті Основних напрямів  ні  словом  не  обмовилися  про  8,5  мільярда карбованців боргу,  який Уряд винен банку.  Чомусь ми забули,  як клялися,  що  повинен  бути  створений  наш  Національний   банк, підпорядкований Верховній Раді.  Тоді ми могли б тримати наш Уряд в нормальних цивілізованих умовах.  Уряд міг  би  брати  в  борг, віддавати гроші під проценти,  брати їх на якусь програму.  Зараз наш Уряд виступає у ролі факіра,  який запустив руку в капелюх, і ми  не  знаємо,  що  він  витягне звідти - кролика чи голуба.  Ми "изыскаем возможности"!  Ми вже 70  років  їх  вишукували,  отже, давайте  припинимо  це  робити.  Зараз  стоїть  питання:  або  ми приймаємо бюджет,  або наш Голова Верховної Ради  і  наш  прем'єр матимуть поганий вигляд у Москві.

 

     Я вважаю,  що нам не обов'язково сьогодні їхати в Москву,  а треба сидіти тут,  поки ми не приймемо бюджет, поки не затвердимо план,   проект  Основних  напрямів,  а  тоді  вони  будуть  гарно виглядати в Москві. Бо я побоююсь, що коли ми так швидко на кожен дзвінок  з Москви будемо туди їздити,  то від нашого суверенітету залишиться одна  постанова,  яку  ми  можемо  сьогодні  прийняти: писати слово "сало" в великої букви в середині і в кінці речення. Дякую за увагу. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Тимчуку.  За  ним виступатиме депутат Сватков.

 

     18

 

     ТИМЧУК С.А.,    голова    колгоспу   "Шлях   до   комунізму" Кам'янець-Подільського  району  /Кам'янець-Подільський   виборчий округ,  Хмельницька область/. Шановні депутати, шановна президіє, шановні виборці!  Кожен день  наші  виборці  стежать  за  роботою сесії,   з   великою  надією  чекають  реальних  змін  на  краще, відчутного покришення життєвого рівня та матеріального добробуту, що кожен з нас обіцяв у своїй передвиборній платформі. А тому, на мою  думку,  нам  з  вами  слід  якомога  швидше  відкинути  свої політичні амбіції,  пусту балаканину,  хизування своєю активністю і,  об'єднавшись,  незалежно від наших політичних поглядів шукати реальні  шляхи,  які  могли  б  в  найкоротший  час  вивести нашу суверенну   Україну   зі   скрутного   економічного    становища, ліквідувати фінансову,  матеріальну розбалансованість в народному господарстві і  на  споживчому  ринку.  Тому  питання  Державного бюджету   і   наших   планів   на   1991   рік   є   ключовими  і архіпріоритетними.  Враховуюча це, хочу поділитися з вами думками своїх виборців та й своїми особистими з деяких питань.

 

     Ми багато  говорили  і  говоримо  про  те,  що влада повинна належати  тільки  Радам.  Адже  вони  є  частиною  самоврядування народу.  Але  поки  що,  окрім  зарплати та прийнятого Закону про місцеві   Ради   народних   депутатів   і   розвиток    місцевого самоврядування,  ми їй нічого не дали. І якщо ми сьогодні не дамо їм право формувати  самостійно  свій  бюджет,  мати  свої  кошти, думати,  де  їх  узяти і як їх раціонально використати,  та нести відповідальність перед своїми виборцями за це,  то вони не будуть господарями  на  своїй території,  а так і залишаться бездумними, безініціативними прохачами і виконавцями чужої волі та вказівок - як вищестоящих Рад,  так і підприємств,  організацій,  колгоспів, які розміщені на їхній території.

 

     19

 

     Тому пропоную.  Для  зміцнення  стійкості  джерел  доходу  і чіткого його розподілу доповнити їх перелік,  крім уже існуючих і закріплених за місцевими бюджетами, ще такими: державні податки з населення,  податки  на  транспортні  засоби,  платежі за трудові ресурси,  платежі за природні  ресурси,  податки  з  обороту  від виробництва товарів народного споживання підприємствами місцевого підпорядкування.

 

     А що  ж  у  нас  є  сьогодні?  Населення,  яке  проживає  на території  Ради,  платить  податки,  а в бюджет місцевої Ради йде лише певна  частина.  Викликають  подив  податки  на  транспортні засоби: усі кошти йдуть у союзний бюджет, на будівництво доріг не в Нечорнозем'ї,  а в Росії загалом.  Тоді як на місцях  дороги  в надзвичайно  занедбаному  стіні,  а  в  багатьох  селах  їх немає взагалі.  А візьміть  платежі  за  трудові  і  природні  ресурси. Використовується з відома місцевих Рад, а Ради ніякої користі від цього, крім збитків, не мають. Тому плата повинна направлятися за місцем проживання робітників і розміщення природних ресурсів.

 

     Якщо ми дамо позитивну відповідь на ці питання, тоді місцеві Ради зможуть краще вирішувати питання  соціального,  економічного розвитку  та  екологічні  проблеми.  Вони будуть заінтересовані у збільшенні виробництва товарів народного споживання та підвищення рентабельності підприємств.

 

     Я думаю,   що  нікому  не  треба  говорити  про  продовольчу проблему і про те, що чекає нас щодо цього питання в майбутньому. Отже,  щоб не допустити трагедії і позбутися отого сорому великої гуманітарної  допомоги  з-за  кордону,  нам   необхідно   негайно привести   в  дію  Закон  про  пріоритетність  розвитку  села  та агропромислового комплексу в народному господарстві України.

 

     20

 

     Але, на жаль,  в нашому Уряді знову ж,  як було роками,  про закон  забувають  або  просто  не розуміють і не хочуть зрозуміти проблеми села.  Тому на засіданнях комісії  нам,  аграрникам,  та іншим  членам  наших  комісій  довелося  вести  напружену і довгу розмову з  цих  важливих  питань.  У  бесідах  і  на  папері  нам пообіцяли  їх  вирішити  в наступному році.  Ми розуміємо,  що не вистачає   коштів,   а   в   республіці   також    не    вистачає матеріальнотехнічних ресурсів. Але не розуміємо іншого. Куди тоді йдуть  матеріально-технічні  ресурси  з   атомних   станцій,   на будівництво   яких   встановлено   мораторій,  а  також  з  інших промислових, не потрібних республіці довгобудів?

 

     При існуючому дефіциті бюджету,  мабуть, пора Уряду серйозно працювати  над  програмою скорочення апарату в органах державного управління,  державної влади.  Адже страшно читати,  що для  його утримання в 1991 році планується витратити 836 мільйонів 86 тисяч карбованців  проти   сьогоднішніх   350   мільйонів   528   тисяч карбованців.

 

     Може, дійсно,   правильно   буде  злити  державну  податкову інспекцію та фінансову службу республіки і  зекономити  тих  63,4 мільйона карбованців,  які заплановано витратити додатково на них та інші новостворені комітети в наступному році?

 

     Шановні депутати! Закінчуючи виступ, хочу закликати вас бути мудрими   і  затвердити  план  і  бюджет  на  1991  рік  з  усіма доповненнями,  які запропонував наш  Уряд.  Повністю  підтримуємо підвищення  заробітної  плати  вчителів,  лікарів.  Але  прошу не забувати за село,  адже хліб - це основа життя  нашої  суверенної України.

 

     Спасибі за увагу.

 

     21

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Сваткову.  За ним виступатиме Барабаш.

 

     Помилка, помилка.  Але  записаний  так.  Записки  надходять. Важко зрозуміти, що тут робиться.

 

     Вам три хвилини.

 

     КВАСОВ В.І.,  генеральний  директор  виробничого  об'єднання "Луганськтепловоз"  /Ватутінський   виборчий   округ,   Луганська область/. Постараюсь вложиться.

 

     Уважаемые депутаты,   члены   Правительства!  Представленные сессии проекты Основных направлений экономического и  социального развития  Украинской  ССР  на  1991 год,  а также бюджета требуют серьезного уточнения.  Скажем, первые признаки рыночной экономики зловеще  замаячили пород гражданами,  которые,  отказывая себе во всем, влезая в долги, пытаются приобрести кооперативные квартиры, освобождая от расходов на эти цели государство.  Однако некоторые местные  Советы,  в  том  числе  Луганский,  приняли  решение   о повышении  платы  за  них  почти  в два раза.  Предлагаю,  если в местном Совете нет средств на оказание  помощи  или  компенсации, установить мораторий на такое решение.

 

     При переходе  на  рыночную  экономику все предприятия должны быть  поставлены  в  равные  стартовые  условия.  Многие  из  них обременились  долгами  и  часто  не по своей вине.  Так,  в нашем объединении недостаток собственных оборотных  средств  составляет почти  25  миллионов  рублей,  различного вида кредиты - свыше 60 миллионов рублей.  Почему?  Потому что цены на тепловозы  с  1956 года  не  покрывают  затраты  на  их  производство.  За  эти годы государство  получило  18  миллиардов  рублей  прибыли  за   счет внедрения  тепловозной  тяги  на железнодорожном транспорте,  а в развитие  завода  не  вложено  и  50  миллионов  рублей.  К  этим проблемам    тепловозостроителей   я   хочу   привлечь   внимание руководства страны и республики.

 

     22

 

     Соответствующие предложения   вручены   товарищам   Рыжкову, Фокину.  Сегодня  железнодорожный  транспорт  является  тормозом, завтра,  через полгода,  от силы через год  и  рельсы  заржавеют. Старые    локомотивы    резко,    просто    на   глазах   снижают технико-эксплуатационные  показатели,  а  новых   в   необходимых количествах  не  будет,  если  не  будут решены поставленные нами вопросы.

 

     Где взять средства? Предлагаю Правительству смелее принимать решения, например, по таким вопросам.

 

     1. Реквизировать    в    сбербанках   анонимные   счета   на предъявителя.

 

     2. Цены на автомобили,  видео- и радиотехнику установить  по ставкам  "черного"  ринка  со  свободной  продажей  в  кредит  из госторговли.

 

     3. Поставить  заслон  перекачке  денег  из   безналичных   в наличные   различного  рода  посредническими  организациями,  так называемыми научно-техническими центрами и тому подобное.

 

     4. Налоговой   инспекции   жестко   проверить   деятельность кооперативов и индивидуально-трудовую деятельность.

 

     Поддерживая предложения     Правительства    по    повышению заработной платы учителям и работникам  здравоохранения,  следует отложить  принятие решения об увеличении платы за проезд - больше потеряем  на  безбилетниках,  -  а  также  оплаты  за   жилье   и коммунальные услуги.

 

     Здесь раздавались  предложения не утверждать бюджет.  Не все приемлемо у  нас  с  Запада,  не  та,  как  говорят,  почва.  Как известно, в Сибири пальмы не растут. Потаскали мы в комиссиях, на сессии это дырявое одеяло - бюджет - и не  нашли  выхода  закрыть все  прорехи.  А он один - нужно поднять эффективность хозяйства, поднапрячь силы для преодоления кризиса.

 

     Предлагаю предложенный план и бюджет на 1991 год  утвердить. Благодарю за внимание.

 

     23

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Барабашу.  За ним виступатиме депутат Сватков.

 

     БАРАБАШ О.Л.,  секретар Комісії Верховної  Ради  Української РСР   з   питань   економічної   реформи  і  управління  народним господарством  /Жовтоводський  виборчий  округ,  Дніпропетровська область/.  Шановні  колеги!  Сьогодні  ми разом з Радою Міністрів тримаємо найвідповідальніший іспит -  на  державну  мудрість,  на економічну  спроможність,  на усвідомлення своєї відповідальності перед народом України.  Іспит цей ми складаємо  у  двох  головних площинах.

 

     Перша -    політична.   Наскільки   ми   серйозно   прагнемо суверенітету,  реального втілення у життя  власних  же  рішень  з цього приводу?

 

     Друга -   економічна.   Наскільки   ми   усвідомлюємо   свою відповідальність за  дефіцит  бюджету,  за  його  катастрофічний, руйнівний вплив на наше життя?

 

     Розмова, що йшла протягом останніх днів,  переконує мене, що свій найголовніший іспит цього депутатського року ми складаємо на жирну двійку, і ось чому.

 

     По-перше, немає  ніякого виправдання тому,  що при складанні бюджету  проігноровано  Закон  про  бюджетну  систему,  прийнятий кілька днів тому і введений в дію з першого січня 1991 року.  Для кого були прийняті цей закон  і  постанова?  Я  цілком  підтримую вчорашні  рішення Вітольда Павловича Фокіна,  але не вбачаю у них рішучості.  Навпаки:  хіба це рішучість,  коли прем'єр збирається виконувати  закон,  прийнятий  Верховною Радою,  лише наполовину? Треба не тільки податок з обігу,  а податки з прибутку,  всі інші податки зараховувати до республіканського бюджету повністю

 

     24

 

     незалежно від   відомчої   підпорядкованості.  Нам  потрібно позбутися ілюзій,  релігійної віри в союзний бюджет,  адже досвід останніх  років  підтверджує,  що  там  надходження від республік можуть накачати повітрям дефіциту аморальних розмірів і повернути це повітря назад у республіки.

 

     Требе нам  твердо  стати  на позицію повної відповідальності перед народом України,  треба  збирати  всі  бюджетні  ресурси  в республіканський  бюджет  і  самим відповідати за всі соціальні й державні  програми.  А  загальносоюзні  програми  фінансувати  за цільовим призначенням.

 

     І чому ви,  Вітольде Павловичу, наважилися на націоналізацію тільки  вугільної  й   металургійної   промисловості?   А   інші? Насамперед,   оборонна   "дев'ятка".   Це   далеко  не  дотаційні підприємства.  Ви  що,  сумніваєтесь,  що   Верховна   Рада   вас підтримає? Даремно. Тим більше, що політика союзного Уряду до цих підприємств республіки різко змінюється, і вони можуть залишитися сам-на-сам  зі  своїми  проблемами.  А  чому  ми  досі  тягнемо з утворенням національного банку?

 

     По-друге, я не можу погодитися з  думкою  про  припустимість дефіциту бюджету. Адже це найбільш примітивний обман народу. Наша удавана  доброта,  коли  ми  кудись  даємо  дотації,  обертається подвійною  жорстокістю  від  інфляційної  спіралі.  А та інфляція з'їсть ті крихти дотації в лічені місяці.

 

     Мене пригнічує  думка  про  те,  що  наш  парламент   просто розвалився   на   кілька   груп  за  професійною,  територіальною ознаками,  які перетягнуть ковдру кожен на себе.  А  хто  ж  буде відповідати  за  республіку  в  цілому?  Треба усвідомлювати,  що будь-яке збільшення фінансування однієї галузі -  це  обов'язково зменшення в іншій.

 

     25

 

     Інший варіант  -  це  стрибок дефіциту бюджету,  прискорення інфляції. Бути добреньким легко, але це шлях політикоекономічного шахрайства.  Верховна  Рада  СРСР  рік  тому  пішла на це легко і доконала економіку.  Я ж відмовляюсь бути виконробом  економічної катастрофи.

 

     Шановний Вітольде  Павловичу!  Я вам вдячний за мудрі слова, сказані на ІІІ З'їзді народних депутатів про те,  що корінь "всех наших  бед  произрастает из финансово-бюджетного бедлама",  і про те, що "союзные республики жили и - особенно страшно - продолжают жить не по средствам".  Але чому ж сьогодні дії протилежні? Вихід тут за 12 відсотків дефіциту,  але це ж  не  весь  дефіцит.  Адже більшу  його частку буде додано ще союзним.  Запропоновані заходи подолання дефіциту просто неприпустимі.  11 відсотків податків на фонд заробітної плати, інші додаткові податки на підприємства, що становлять в сумі 13 мільярдів карбованців - це фактично ще  один податок на прибуток, який і так складає 16 мільярдів карбованців. Таке враження,  що Мінфін готується до кінця світу і у 1991  році вирішив  зарізати  всіх  курей,  що  несуть  золоті  яйця,  тобто придушити будь-які підприємництво  й  ініціативу.  А  чого  варті акцизи на автомобілі,  тютюн,  алкоголь?  Це,  власне,  додаткове республіканське підвищення цін,  це зміцнення фінансової  бази  і тіньової  економіки,  зокрема самогоноваріння.  А що це за стаття витрат  "фінансування  інших  державних   підприємств   -   13-19 мільярдів  карбованців"  -  без  розшифровки?  За  такий бюджет я голосувати не можу.  І взагалі,  вважаю,  що ми  дуже  поблажливо ставимося  до  Мінфіну й Ради Міністрів.  Нам запропоновано сирий недосконалий документ,  який приймати абсолютно не можна, але все робиться в останню хвилину,  нас уже час "підпирає до стінки",  і не приймати теж не можна. І це робиться вдруге вже

 

     26

 

     за два  місяці.  Згадаймо  історію  з   купонами   -   схоже складається  система.  Нас,  Верховну  Раду,  мають  за масовку в ляльковій виставі - мовляв проголосують за все, що запропоновано. Мене  дивує,  чому  наш  парламент  такий бурхливий,  як весняний водоспад,  у випадку,  коли треба притиснути опозицію,  і він  же раптом   стає   безмовним   ягнятком,  коли  потрібно  пред'явити принциповий  рахунок  Раді  Міністрів,  а   сьогодні   насамперед Міністерству фінансів.

 

     І останнє.  Якщо вам вдасться уникнути дефіциту бюджету,  на перший план вийде стратегічне завдання захисту імпорту  бюджетних дефіцитів з інших республік через спільну грошову систему,  тобто потрібно якнайшвидше введення власної  грошової  одиниці.  Але  в державному  плані  і  бюджеті  на  ці  цілі не заплановано чомусь нічого.  В  цьому  зв'язку  просто  незрозумілою  вважаю   статтю Урчукіна в "Правде" проти запровадження республіканської валюти.

 

     Зухвалим є  вже  заголовок  статті - "Козак думкою багатіє", який у  кожного  українця  викликає  асоціацію  я  одним  відомим українським прислів'ям. "Правда" могла цього не знати, але з боку Урчукіна це просто образа.  Насамперед на адресу Верховної  Ради, яка  вже  прийняла  програму  переходу  до ринкових відносин,  де центральним моментом є якраз введення власної  грошової  одиниці, та  на  адресу  робочої  групи Верховної Ради на чолі з Вітольдом Павловичем Фокіним,  яка готувала програму.  Виникає запитання, - яку роль у Раді Міністрів виконує товариш Урчукін,  коли дозволяє собі сигналізувати в центральну  партійну  пресу  про  незгоду  з рішеннями,  виробленими  Радою  Міністрів  і прийнятими Верховною Радою?  Взагалі,  Рада  Міністрів  -  це  виконавчий   орган   чи партійно-дискусійний клуб?  Шановний Вітольде Павловичу, вважайте це моїм депутатським запитом

 

     27

 

     І прошу дати на нього відповідь. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні товариші,  тут  надходить  велика  кількість записок про те,  що, власне кажучи, йде повторення сказаного. Але ми вчора домовлялися, що будемо приблизно годину працювати. Все ж таки  пропонують  діяти більш конструктивно,  щоб оплески були до конструктивних пропозицій.  Я не хочу нікому тут  робити  якихось натяків,  але  не  можу  не  сказати:  коли  б  народний депутат, скажімо,  Козаренко,  запропонував нам, як зараз поліпшити справу на його Луганському тепловозобудівному заводі,  то я б йому ліпше аплодував і запропонував не їхати до Москви.  Це я  до  того,  що значно  легше,  сидячи  в цьому залі і виступаючи з цієї трибуни, пропонувати те, що ніяк неможливо сьогодні зробити. Навіть древні греки говорили:  треба зробити те,  що можна зробити сьогодні,  а все останнє відкласти і зробити завтра.

 

     Слово надається  народному   депутату   Сваткову.   За   ним виступатиме депутат Чепурний.

 

     СВАТКОВ Л.Б..  голова  Миргородської  районної Ради народних депутатів,  перший  секретар  Миргородського  міському  Компартії України   /Миргородський  виборчий  округ,  Полтавська  область/. Шановні  депутати!  Шановний   Голово!   Шановні   члени   Уряду! Розглядаючи сьогодні проект плану і бюджету на наступний рік,  ми повинні подбати насамперед про  те,  щоб  не  допустити  зниження життєвого рівня наших людей,  а він,  слава Богу,  і так у нас не дуже  високий.  Ось  щодо  цього  й  хотілося  б  зробити   деякі зауваження.

 

     Перше. Це  добре,  що  ми  передбачили пріоритетний розвиток села.  Ми,  дякувати  Богові,  в  селі  й   сьогодні   виробляємо сільськогосподарської  продукції  на душу населення немало,  якщо все підрахувати,  але прилавки наші й досі залишаються порожніми, тому  що  переробка  цієї  продукції  у нас поставлена найгірше в світі.

 

     28

 

     Скажімо, і  сьогодні  ми  виробимо  м'ясо,  але  не  зможемо зробити  ковбасу,  тому  що  на  наступний рік немає оболонки для ковбаси, немає парафіну для того, щоб робити сири, немає тари для пакування,  немає  какао-бобів  та  інших  прянощів.  Я  знаю про неодноразові звертання комітету,  заступника голови Держагропрому товариша  Кулініча,  народного  депутата  Загороднього  до нашого Уряду,  до  товариша  Урчукіна:   щоб   нормально   функціонувала переробна  промисловість,  а  саме переробка спрямована тільки на підвищення життєвого рівня людини,  для цього  на  наступний  рік необхідно 1 мільярд 200 тисяч інвалютних карбованців.

 

     Шановний Вітольде  Павловичу,  я хотів би,  щоб у заключному слові ми почули від вас, як буде функціонувати переробна галузь і де  ми знайдемо цей 1 мільярд 200 мільйонів карбованців,  аби всю продукцію донести до столу споживача.

 

     Друге питання.   Схвально,   навіть   оплесками   зустрінуто повідомлення,   що   Комітет   по  вугільній  промисловості  буде українським.  Але тут же прозвучала витверезуюча фраза  про  ціну вугілля.  Якщо вугілля коштуватиме 50 чи 60 карбованців за тонну, це буде добре тим,  хто його видобуває, але чи подумали ми, як же це зустрінуть на селі ті жителі,  які отримують 60-50 карбованців пенсії.  Ми сьогодні в заходах по  вишукуванню  коштів  пишемо  - ввести  акцизи  за  ставками  в  процентах  до  роздрібних цін на мопеди,  мотоцикли,  електротовари,  горілчані вироби - цілий ряд товарів народного споживання,  а це ж потягне за собою підвищення роздрібних цін і знову вдарить по кишені наших людей. Білоруський парламент,  визначаючись по бюджету,  одночасно прийняв закон про соціальний захист населення, в якому передбачена чітка індексація цін,  доходів і навіть заощаджень.  Адже є у нас люди,  які мають певні заощадження на "чорний" день,  а коли  ціни  підвищаться  в два,

 

     29

 

     три, чотири  рази,  то  ті  заощадження нічого вже не будуть варті.

 

     Якщо й  ми  приймемо  такий  закон,  спрямований  на  захист населення,  тоді  з  таким  планом  і проектом бюджету можна буде погодитись.

 

     Третє питання.  Мені,  наприклад, не зовсім зрозуміла стаття 5.  Яким  принципом  керувались  Уряд  і  Міністерство  фінансів, розробляючи процент податку з обороту?  Наприклад, до Полтавської області, як до якоїсь резервації, доведено 20 процентів при тому, що в середньому залишається 66 процентів  податку  з  обороту  по областях.  Хотів  би,  аби  ці цифри були переглянуті.  Позаяк це надзвичайно несправедливе ставлення до області.

 

     Четверте. Я категорично  наполягаю  і  прошу,  щоб  депутати підтримали  пропозицію  про  ліквідацію статті 6 у проекті Закону про  бюджет.  Ми  прийняли  Закон  про  місцеві  Ради  і  місцеве самоврядування,   там  чітко  записано,  що  прибутковий  податок зараховується місцевими Радами базового рівня,  і  є  стаття,  де записано, що вищестоящі Ради і органи не мають права втручатися у формування і використання місцевого бюджету.  Стаття 6 дає  право вищестоящій   Раді   перерозподіляти   прибутковий   податок   із населення. Цим ми перекреслюємо...

 

     ГОЛОВА. Податок з обороту.

 

     СВАТКОВ Л.Б. Стаття 6, "прибутковий... "

 

     ГОЛОВА. Читаю:  "Встановити,  що  в  1991  році  податок   з обороту...".

 

     СВАТКОВ Л.Б. Стаття 7, я вибачаюсь... Стаття 7.

 

     ГОЛОВА. Кажіть тоді точно.

 

     30

 

     СВАТКОВ Л.Б.  Враховуючи зауваження, які були внесені тут, і якщо /я ще раз повторюю/ Вітольд  Павлович  у  своєму  заключному слові     скаже,    як    функціонуватиме    наша    переробка... /нерозбірливо/...  і  соціальний  захист  населення   внести   до проекту...  Я  вніс би пропозицію погодитися з проектами плану та бюджету,  затвердити їх і дати  можливість  працювати.  Дякую  за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Чепурному.  Потім будемо радитися щодо записок. Я хочу вам їх просто прочитати.

 

     ЧЕПУРНИЙ А.Г., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з  питань агропромислового комплексу /Куп'янський виборчий округ, Харківська область/.  Уважаемые депутаты!  Я от имени Комиссии по вопросам   агропромышленного  комплекса  поддерживаю  предложение депутатов  и  Комиссии  по  вопросам  возрождения  и  социального развития  села,  которые  предлагают  план  и  бюджет на 1991 год утвердить сегодня.

 

     Обещание Правительства впервые в  истории  обеспечить  планы строительства  100 процентами ресурсов - это огромный шаг вперед. Это будет огромный шаг вперед в социальном развитии сел.

 

     Меня волнует другое. Меня волнует план. Получив материальные ресурсы на социальное развитие села,  мы будем морально обязаны в следующем году дать  не  меньше,  а  больше  сельскохозяйственной продукции.   В   частности,   я  хочу  остановиться  на  вопросах производства мяса.  Мы знаем, что на 1 декабря 1990 года мы имеем поголовье свиней на 1 миллион меньше.  На 1 миллион! Посчитайте - это огромная цифра!  Мы имеем сегодня на 500 тысяч  голов  меньше крупного рогатого скота. Обыкновенные расчеты показывают, что уже в 1991 году мы недополучим 300 тысяч тонн мяса.  Нужно  принимать самые энергичные меры по

 

     31

 

     восстановлению поголовья.  А  если  мы  будем  выполнять тот план,  который заложен,  то  есть  выполнять  те  цифры,  которые заложены  в  плане,  не  приняв  радикальных  мер  по  увеличению поголовья свиней,  значит,  мы и дальше будем продолжать вырезать скот.

 

     Ныне на  селе  создались исключительно благоприятные условия для производства свинины. Колхозники, рабочие совхозов второй год подряд получают натуральной оплатой более 6 миллионов тонн зерна. Сегодня  я  проанализировал  возможности  Броварского  района.  В частном секторе можно вырастить около 30 тысяч свиней, а мы можем дать только 10-12 тысяч маленьких поросят.  И  на  следующий  год больше чем 12-13 тысяч мы не дадим.

 

     Я обращаюсь к Правительству.  Если мы сегодня не продумаем и не будем  запускать  каждый  год  на  протяжении  всей  пятилетки порядка 140-150 свиноматочников, мы придем к финишу с тем, что не будем производить мяса,  мы вырежем поголовье.  Нам нужно  каждый год, начиная с 1991 года, 1992 и так далее, увеличивать поголовье свиней на 8-10 миллионов.  Не доведем  общее  поголовье  к  концу пятилетки  до  52-53  миллионов - будем без мяса,  не с чем будет мясокомбинатам работать.  И нам /я имею в  виду  крестьян/  будет стыдно перед рабочим классом,  перед городом, который нам сегодня отдает львиную долю материальных ресурсов.  Поэтому Правительству этим вопросом нужно заняться немедленно.

 

     Вы скажете:  "На  это нужны огромные средства".  Да.  Каждый комплекс-маточник на 22 тысячи голов стоит 1 миллион 700 тысяч  - 2 миллиона рублей. Где их взять?

 

     32

 

     Давайте решим   один   вопрос.   Давайте   сегодня   простым голосованием,    большинством,    отменим    проклятый    народом антиалкогольный указ,  давайте отменим. Неужели мы не в состоянии наделать  бутылок?  Не  в  состоянии?  Удешевить  водку   на   30 процентов,  увеличить  в  2,5  раза  ее  производство.  Разрешить колхозам и совхозам Крыма,  Николаева,  всем остальным открыть те же винные заводы,  которые работали до указа,  отменить купоны на водку.  Чтобы вся Россия,  все могли приехать на Украину и купить ее.  Только  это  решение  вопроса  даст  в  бюджет республики 10 миллиардов рублей. Это решение вопроса.

 

     Я слушал Виталия Андреевича восемь месяцев назад. И говорили восемь  месяцев  назад,  что  нет бутылок.  Некуда разлить водку, некуда разлить вино,  нет баночек, чтобы 200 граммов сока налить. Прошло  восемь месяцев.  Во время войны мы танк за девять месяцев из Харькова перевезли в Челябинск и там  сделали.  Теперь  же  за восемь месяцев ни одной дополнительной бутылки не выпустили.  Так что мы думаем, люди добрые?

 

     Этим мы решим вопрос. Там хватит денег и на село, и залатать дырки, которые сейчас есть в бюджете.

 

     Я хочу  обратиться  к  Правительству,  Не надо взрывать ныне крестьянство.  Мы  опять  решаем  вопрос  о  снятии   дотации   с заготконтор,  чтоб  на закупку мяса...  Снимаем дотации с первого числа.  Этим мы опять ставим в страшно  неравные  условия  жителя села и жителя города. Опять сельский или районный житель, который в сельском районе живет,  будет покупать мясо в  магазине  по  10 рублей, колбасу будет покупать по 20 рублей. Нельзя этого делать. Если вы это сделаете,  Витольд Павлович,  это будет  преступление перед крестьянином. Ни в коем случае нельзя этого делать.

 

     Еще один  вопрос.  Я  прошу  одну минуту...  Очень серьезный вопрос... Как мы соблюдаем суверенитет... Вот сейчас Госбанк СССР

 

     33

 

     передал телеграммы всем банкам Украины - немедленно изменить договоры  между колхозами и совхозами на долгосрочные кредиты.  У нас в законе записано,  что у кредитов,  взятых  до  1  сентября, процентные  ставки  остаются  те  же.  Но  на  1991 год хотим /по телеграмме Госбанка СССР/ уже  9  процентов.  Представляете,  это более  1 миллиарда увеличения платежей государству!  Этого нельзя допустить,  Витольд  Павлович.  Я  очень  прошу   этим   вопросом заняться. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Надходять  записки,  що багато повторень.  Інакше й не могло бути, бо ми вже тривалий час обговорюємо.  Є пропозиції надати слово від донецької делегації - однієї з найбільших у  нашому  парламенті  -  народному  депутату Смирнову,  голові  Донецької  обласної  Ради  народних депутатів. Надходять  також  пропозиції,  що  оскільки  вчора   ще   комісії працювали, є аналізи, доповнення, то щоб вони від мікрофонів /тут є список/ по три хвилини ці доповнення і уточнення зробили. Після цього  поставимо  на  голосування.  Можемо  так працювати?  Слово надається депутату Смирнову.

 

     СМИРНОВ Ю.К.,  голова  Донецької  обласної   Ради   народних депутатів  /Краснолиманський  виборчий округ,  Донецька область/. Уважаемые депутаты!  Я хотел бы сказать относительно того,  стоит ли  ехать  Леониду  Макаровичу  и Витольду Павловичу в Москву.  Я думаю,  им ехать надо, и вообще, мне кажется, меньше сидеть здесь надо,  а  больше там бывать,  чтобы отстаивать позицию республики так, как положено. Это я в качестве вступления.

 

     В выступлении   Витольда   Павловича   прозвучало,   что   в республику собираются взять металлургическую и угольную отрасли

 

     34

 

     промышленности. Мы  в  Донбассе  ждали  этого и приветствуем этот шаг, потому что структура нашей промышленности действительно требует   сделать  его  незамедлительно.  Чтобы  вам  было  легче сражаться в Москве, я предлагаю поставить этот вопрос на сессии и проголосовать за него.  Скажете, что Совет решил, проголосовал за определение  таких-то  сроков,  и  можно  будет  стоять  на  этой позиции.  Я  считаю,  что нам надо сделать просто:  пусть Витольд Павлович поедет,  скажет...  /нерозбірливо/..  Совет думает,  что забрать. А что забрать - мы должны решение принять здесь.

 

     Далее. Почему  я  попросил слово от донецкой делегации?  Нас волнует бюджет нашей области,  который вошел в структуру  бюджета республики.  Волнует  нас вопрос в таком плане.  Налог с оборота, который   нам    определен    -    30    процентов,    конечно... /нерозбірливо/...  малый.  Я посмотрел,  в самом худшем положении оказались Луганская  и  Донецкая  области  по  этому  стабильному показателю.  Я  понимаю,  что  делалась  ссылка  на то,  что наша область имеет самый  мощный  промышленный  потенциал.  Показатели налога  от  прибыли,  которые  поступают  от предприятий союзного подчинения,  - 517 миллионов рублей.  Это сумма, конечно, мощная, но   не   надо   забывать  о  структуре  Донецкой  области,  ведь предприятия  угольной,  металлургической   промышленности   очень сложные,  они не имеют таких показателей от прибыли.  Поэтому,  я считаю, показатель 30 процентов неприемлем, его обязательно нужно пересмотреть и тот дефицит бюджета,  который у нас записан, - 263 миллиона рублей в первоначальном  чтении,  тоже,  конечно,  нужно пересмотреть.  Я попросил бы этот вопрос рассмотреть.  И все-таки учесть структуру Донецкой области,  сложности ее экономики.  И  в новом варианте бюджета, который уже имеется

 

     35

 

     и в  котором учтена и Луганская область,  я думаю,  найдется возможность определиться, как нам помочь с этим дефицитом бюджета в  263  миллиона.  Казалось  бы,  какой  дефицит бюджета по нашей Донецкой области,  на первый взгляд,  если в прошлом году  бюджет области  составлял  1,5  миллиарда  рублей,  а  в  этом году стал практически 2,9 миллиарда.  Казалось бы, прекрасно, хорошо, но не надо  забывать,  что здесь заложен один миллиард 200 миллионов на дотацию  по  молоку  и  мясу.  Мы  прекрасно  понимаем,   Витольд Павлович,   что   у  всех  такой  показатель.  Но  надо  все-таки определиться  относительно  структуры.  Я  попросил  бы  обратить внимание  на  то,  что  при расчете бюджета некоторые показатели, касающиеся прибыльной части бюджета,  не учтены. Я не буду сейчас затягивать время,  потому что отводится всего 5 минут,  но скажу, что многие показатели просчитаны не совсем верно.  Это касается и здравоохранения,  и  народного  образования.  Не  учтены наши 112 миллионов,  которые мы просили на увеличение бюджета и которые  у нас  настойчиво  требуют.  Вот  только  что,  в  пятницу,  у  нас закончилась сессия областного Совета.  Очень тяжело было работать на этой сессии, заниматься этим вопросом.

 

     И следующее. Я хотел буквально два слова сказать о плане.

 

     Уважаемые депутаты!  Я хотел бы,  чтобы вы обратили внимание вот на что.  Только что, в октябре месяце, точнее, 15 октября, мы приняли  постановление  о  введении на территории Украины единого государственного заказа на производство  продукции  и  выполнение работ и услуг.  Я прочитаю вам, что мы записали в этом документе: "Определить объемы единого государственного заказа, в

 

     36

 

     которых как исключение предусмотреть для  нужд  Киевского  и Севастопольского городских Советов 2 процента заказа".  Товарищи, ничего этого уже мы не выполняем.  Получили мы первые  документы, Витольд   Павлович,  но  там  ничего  не  учтено.  Мы  в  области производим 4 миллиона 200 тысяч  тонн  граншлака.  Мы  посмотрели структуру,  Госзаказ  составляет  4 миллиона с лишним,  в области госзаказа - ноль.  На...  /не чути/...  предприятии  организовали производство линолеума. В Донецкой области теперь его выпускается 2 миллиона 500 тысяч квадратных метров.  Посмотрели:  2  миллиона 500 тысяч - весь госзаказ.  1500 квадратных метров - для широкого рынка и 1500 квадратных метров забирает Госснаб  Украинской  ССР. Нет   даже  никаких  двух  процентов.  Я  сейчас  вам  перечислил документы,  которые пришли к нам в область,  и в них ничего этого нет.  Мы  уже сами не выполняем свои решения.  Товарищи,  давайте задумаємся,  ведь если мы будем так себя в этом плане вести, то о Верховном  Совете  будет несерьезное мнение.  А то,  что касается бюджета,  считаю,  тут  нужно  ехать  и  доказывать,   отстаивать интересы республики и поправлять наше положение, то есть бороться за интересы республики.

 

     37

 

     ГОЛОВА. Приймаємо таку схему, як домовилися. Біля мікрофонів спочатку  пропозиції  від  комісій  -  вчора  там доопрацьовували відносно   доповнення,   яке   зробив   Вітольд   Павлович.   Хто виступатиме? Байрака. Потім Гетьман, Печеров і Сметанін.

 

     БАЙРАКА М.М., заступник генерального директора Криворізького металургійного  комбінату  "Криворіжсталь"  імені   В.І.   Леніна /Дзержинський виборчий округ,  Дніпропетровська область/. Шановні народні депутати!

 

     Мы вчера   вечером   и   сегодня   утром   очень    детально рассматривали   проект   бюджета,   который  представлен  Советом Министров и,  в частности,  после заявления  Витольда  Павловича. Поэтому,  товарищи,  очень  много  было  критики  в  выступлениях сегодня и вчера. Мы внимательно рассматривали эти вопросы. И не с точки  зрения  "натягивания на отрасль или на регион",  а с точки зрения вообще формирования бюджета.  Пришли к следующему  выводу. Народные депутаты, в выступлениях которых звучало сегодня и вчера о том,  что не надо ехать в Москву,  а сидеть и заниматься делами здесь, предлагают совершенно неправильный подход. Дело в том, что если мы взяли курс  на  достижение  действительного  суверенитета нашей  Украины,  то  все  вопросу должны решаться через договора, через соглашения.  Поэтому сегодня Председатель Верховного Совета и  председатель  Совета Министров должны ехать в Москву для того, чтобы подписать Временное соглашение.  Если мы сегодня не  примем бюджет, хотя он и не устраивает всех, мы тем самым поставим снова нашу делегацию совершенно в другую обстановку.

 

     Наша комиссия,  внимательно  рассмотрев  все  эти   вопросы, всетаки считает, что сегодня этот бюджет должен быть принят.

 

     38

 

     Необходимо понимать   и   то,   что   Основные   направления экономического  и  социального  развития,  которые   мы   сегодня рассматриваем,  -  это  совершенно  иной  подход  к  формированию планов. Потому что план сформирован исходя из того, как мы с вами подавали  его  снизу.  И  вот мы видим с вами дефицит бюджета - 7 миллиардов рублей. Для того чтобы его ликвидировать, нужно теперь всем,  начиная  от  малых  промышленных предприятий и до больших, пересмотреть свои планы  таким  образом,  чтобы  нам  можно  было работать,  сформировать  и  свои  собственные  бюджеты и уточнить бюджет нашей республики.  Новый уточненный бюджет будет  все-таки значительно лучше.

 

     В заключение  я хочу сказать вот что.  Правительство сняло 5 процентов  стабилизационного  налога.  Если  раньше   думали   20 процентов  забирать с промышленных предприятий,  сегодня остаются 100 процентов  в  их  распоряжении.  Те  меры,  которые  наметило Правительство, я считаю, мы должны одобрить и сегодня принять.

 

     Однако есть,  Витольд Павлович, следующие замечания, которые высказывались в комиссии.

 

     Первое. Налог на оплату труда для металлургов и  шахтеров  в новом   Законе   о  налогообложении,  который  мы  подготовили  к рассмотрению,  должен быть рассчитан таким образом, чтобы все те, кто  сегодня  работает в кооперативах,  пошли работать шахтерами, пошли работать металлургами,  чтобы мы  могли  сохранить  базовые отрасли народного хозяйства. /Оплески/.

 

     Второе. Было замечание по структуре управления. Я думаю, что вы имеете полное право,  учитывая обстановку, которая сложилась в Союзе,  подготовить новую структуру управления Совета Министров и внести  на  рассмотрение  сегодня,  для  того  чтобы  можно  было дополнительно пересмотреть функции и уточнить эту структуру.

 

     Третье. Замечания по валютным отчислениям в местные бюджеты.

 

     39

 

     Там есть одна строчка,  которая будоражит местные Советы,  о том,  что отчисления будут  поступать  только  в  республиканский бюджет.   Не  хотелось  бы,  чтобы  все  понимали,  что  валютные отчисления в местный бюджет будут формироваться в том размере и в тех  ставках,  которые  определены  Законом  о  Советах  народных депутатов и  развитии  местного  самоуправления.  То  есть,  и  в местные  бюджеты  должны  поступать  в  следующем  году  валютные отчисления.

 

     В заключение еще раз всех призываю проголосовать сегодня  за принятие этого бюджета.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Гетьману.  Другий мікрофон.

 

     ГЕТЬМАН В.П.,     голова     правління     республіканського акціонерно-комерційного    агропромбанку   "Україна"   /Уманський виборчий округ, Черкаська область/. Я підтримую думки, які виклав депутат Байрака, про те, що ми сьогодні повинні затвердити план і бюджет і озброїти цим нашу делегацію. Там у них будуть дуже важкі часи у зв'язку зі з'ясуванням усіх показників бюджету.

 

     Що стосується  постанови  про Основні напрями економічного і соціального  розвитку  Української  РСР  на  1991  рік.  Я  вношу конкретну пропозицію.  Подивіться на цю постанову. Ми там думаємо уникнути делікатної теми цін.  Нам не вдасться цього зробити. Про це  вчора  говорилось  практично у кожному другому виступі.  Слід ввести систему соціального захисту  населення.  Тому  я  пропоную замість завуальованої формальної фрази на сторінці 2, абзац 1, -

 

     40

 

     "створення дійової системи соціальних гарантій та реалізація цільових програм...  "/дуже так,  знаєте,  написано  неконкретно/ записати:   "розширити  сферу  застосування  регульованих  цін... /нерозбірливо/...   для   відшкодування   різниці   в    цінах... /нерозбірливо/... надійної системи соціального захисту населення. Заслухати в січні цього року на засіданні Верховної Ради  України доповідь   Ради   Міністрів   про  механізм  соціального  захисту населення".  Де буде конкретно.  Вношу таку пропозицію.  Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Черепу.

 

     ЧЕРЕП В.І.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань   будівництва,   архітектури    та    житлово-комунального господарства /Білопільський виборчий округ, Сумська область/. Три минуты - и три предложения.

 

     Первое. Это хорошо,  что вчера Витольд Павлович Фокин своими конструктивными  предложениями  к плану снял напряжение ситуации. Это очень правильно.  То есть это дает нам  право  сегодня  найти пути  для  решения  проблем.  Я хотел бы назвать одну цифру - 4,7 миллиарда   рублей    централизованных    капитальных    вложений направляется  после  вчерашнего  разговора на развитие социальной сферы села.  Это на полтора миллиарда больше,  чем  планировалось вначале.  Но  мы  должны  понимать,  что это только теоретическая цифра.  Над ней надо еще  очень  серьезно  работать,  потому  что полтора миллиарда рублей пока сегодня не обеспечено ни финансами, ни капитальными вложениями,  ни материальными ресурсами. Я просил бы  товарища  Минченко  и  товарища Антонова буквально немедленно начать работу в этом направлении,  потому  что  1991  год  не  за горами.

 

     41

 

     Второй вопрос.  Чернобыльская зона. Откровенно говоря, когда мы все начинаем разговор о Чернобыле,  то все предлагаем "зеленый свет".  И  меня  удивляет,  что  до сегодняшнего дня в отношении, Чернобыля, где нужно освоить полтора миллиарда рублей капитальных вложений,  где нужно отселить 30 тысяч человек, не решены вопросы финансирования,  практически плохо решены  вопросы  материального обеспечения.  Я  предлагаю сегодня и Госкомитету по экономике,  и Минфину рассмотреть отдельно вопрос о  Чернобыле  и  материальные ресурсы на чернобыльскую зону выделить отдельной строкой.

 

     И третий вопрос. Все мы разговор ведем о переработке, о том, что много пропадает продукции. Товарищи, перерабатывающие отрасли 5  лет  планируют  все  объемы  на  переработку,  и  5 лет они не выполняются.   Одна   причина   -   отсутствие   технологического оборудования  и  новых  прогрессивных  технологических  линий.  Я предлагаю Госкомитету по экономике немедленно рассмотреть  вместе с   десятками   предприятий  и  однажды  хотя  бы  решить  вопрос конверсии.  То есть привлечения  наших  оборонных  предприятий  к выпуску технологий для переработки. Если мы это сделаем только на словах,  а не на деле,  мы опять  наметим  цифры,  запланируем  и ничего не сделаем в этом отношении.

 

     Последнее. Конечно,  мы должны быть хоть немножко политиками и учитывать,  что сегодня наши товарищи едут в Москву, что мы еще десятки  дней будем здесь разговоры вести о плане и бюджете,  что это дела не изменит.  Нужно сегодня  утверждать  план  и  бюджет, какие они есть.  Бюджет, конечно, очень и очень сырой, но следует поручить Правительству в январе его доработать серьезным  образом и   потом   проинформировать  парламент  республики.  Спасибо  за внимание.

 

     42

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Сметаніну, за ним

- депутат Печеров.

 

     СМЕТАНІН В.І.,   заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради Української РСР  у  правах  людини  /Кіровський  виборчий  округ, Дніпропетровська  область/.  Уважаемые  депутаты!  Я  выступаю от группы Демократическая  платформа,  хочу  сказать  следующее.  Мы вчера  одобрили  смелое  решение  Председателя  Совета  Министров Витольда Павловича Фокина.  И считаем, что если раньше у нас было мнение такое, чтобы как-то пересмотреть бюджет, то сегодня, ввиду сложившейся обстановки,  мы  считаем,  что  план  и  бюджет  надо утвердить.  Я не согласен тоже с товарищем Козаренко. Кроме того, мне  вчера  очень  понравилось,  что  Витольд  Павлович  в  своем выступлении сказал,  что Правительство должно быть правительством национального согласия и народного доверия.  Поэтому  мы  сегодня должны   доверить   Правительству.   Хотя  я  высказал  несколько замечаний,  я думаю,  что вы их учтете,  тем более,  что едете  в Москву.

 

     Конечно, в   Москву   надо   ехать,   конечно,  надо  стойко отстаивать позицию Верховного Совета  республики.  И  как  раз  в таком духе, как это делали Витольд Павлович на ІУ Съезде народных депутатов  и  Леонид  Макарович   на   Пленуме   ЦК   КПСС.   Это поддерживается.  Если туда не ехать, то просто без нашего участия могут принять.  Я считаю, что это страусовая политика. Мы сегодня должны  поддерживать своих руководителей и проголосовать отдельно за все решения Правительства -  по  угольной  промышленности,  по металлургической промышленности. И надо поддержать предложение

 

     43

 

     депутата Байраки. Я думаю, что Витольд Павлович очень смелый человек.  Давайте  примем  отдельным  постановлением   Верховного Совета решение и по оборонной промышленности.  И,  наверное,  это будет шаг вперед.

 

     Говоря о  том,  что  все  это  поддерживается,  я  бы  хотел высказать несколько замечаний. Я согласен с депутатом Козаренко в том,  что,  действительно,  нужно разделить власть. Я считаю, что Совет   Министров   должен  отвечать  за  программу,  которую  он намечает.  Нам всегда вредила формула "План - это закон".  И  вот эта  формула  вела  руководителей  к  тому,  что  они  занимались приписками и  выполняли  этот  "закон",  нарушая  этим  уголовное законодательство.  А в принципе план-то мы не выполняли.  Поэтому мы считаем,  что здесь должно быть разделение  власти.  В  первую очередь,   Совет  Министров  сам  планирует  и  сам  отвечает  за выполнение плана,  а вот нам бы,  депутатам,  надо  дать  хорошие статьи расхода бюджета.  Вот тогда,  когда мы будем знать ваше... /нерозбірливо/... программы. Доходная часть понятна. Хотя я о ней тоже  скажу.  А  вот  расходная часть...  Мы ее должны знать,  мы должны посмотреть.  А это даст нам возможность варьировать в  тех направлениях,  в тех...  /нерозбірливо/,  когда просят: "Дайте на образование".  Все это надо давать? Но нам тогда надо посмотреть, откуда снять.

 

     Разрешите мне   использовать  время  как  для  представителя группы Демократическая платформа.  За 3 минуты  такие  законы  не обсуждаются, извините меня, это демагогия тогда будет.

 

     Второй вопрос предметный, о котором я хочу сказать.

 

     Наша группа  вполне  уверена,  что  без смелого отпуска цен, Витольд Павлович,  ни план,  ни бюджет вы никогда не  сверстаете. Сегодня на дотации уходит половина местных бюджетов и, кстати

 

     44

 

     говоря, для  чиновничьего аппарата,  который получает вполне достаточную заработную плату.  Вот  эти  низкие  цены  и  дотации аппарату выгодны, а вот бедному не выгодны. Почему? Скажу: потому что он все равно идет на базар,  в магазинах ничего  нет.  А  вот чиновничий   аппарат   все-таки  по  государственной  цене  может доставать товары, и на это не надо закрывать глаза, мы это знаем.

 

     Но, отпуская цены, надо отпустить заработную плату. Вот этот кабальный   абалкинский   закон   давайте  на  Украине  не  будем выполнять,  ведь этим самым мы  сдерживаем  производство.  А  тем более,  когда  мы  примем Закон о предпринимательстве,  нам нужно будет отпустить производство.

 

     И еще одно я предлагаю. Последняя просьба, вы меня извините. Я  прошу,  Витольд Павлович,  к следующей сессии нам,  депутатам, дайте хорошо расписанную по статьям расходов программу,  чтобы мы вас смогли поддержать во всех ваших смелых решениях.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Печерову - голові комісії.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий  округ,  Одеська  область/.  Шановні  товариші   народні депутати!  Перш  за  все  я хочу внести уточнення,  яке лежить на совісті товариша Сузого з Держкомекономіки. Воно стосується того, що  тут  нечітко викладена різниця,  або дійсний приріст валового суспільного продукту. Ми детально це розбирали на

 

     45

 

     засіданні комісії,  приріст  дійсно  складає  6,5   мільярда карбованців,  а  підвищення цін в цьому порівнянні не має ніякого значення.  Я думаю, запропонуємо товаришу Сузому, нехай він дасть письмове пояснення кожному депутату.  Тому що після розмови можна було поправити становище.

 

     І друге.  Одинадцять відсотків,  які планується відрахувати, ніякого  відношення до заробітної плати людей не мають.  Я просив би також розібратись з цим,  щоб не ускладнювати обстановку,  яка сьогодні й так складна.

 

     І тепер, товариші, обговорення було занадто активним, багато занадто революційних пропозицій надійшло.  Проте,  розглядаючи це питання  на  засіданні  комісії,  члени  комісії прийшли до таких висновків. Враховуючи те, що Урядом за останні чотири дні внесено суттєві,  занадто важливі зміни - і в проект Основних напрямів, і в  проект  бюджету,  а  також  враховуючи  те,  що  це  документи перехідного періоду і все передбачити сьогодні неможливо, комісія пропонує:

 

     1. Погодитися  із  запропонованим   Радою   Міністрів   УРСР проектом  Основних  напрямів  економічного і соціального розвитку Української РСР  на  1991  рік  та  прийняти  постанову  з  цього питання.

 

     2. Раді  Міністрів  УРСР  при  уточненні показників Основних напрямів економічного і соціального розвитку республіки  на  1991 рік  по  можливості врахувати пропозиції та зауваження комісії та окремих народних депутатів.

 

     46

 

     3. Рекомендувати Верховній Раді Української  РСР  затвердити Закон про державний бюджет Української РСР на 1991 рік.

 

     4. При  виконанні  республіканського  бюджету Раді Міністрів здійснювати  заходи   по   скороченню   бюджетного   дефіциту   з урахуванням  пропозицій  комісій Верховної Ради Української РСР і окремих  народних  депутатів,  що  надійшли  в  ході  обговорення проекту бюджету.  І на прохання окремих депутатів я уточнюю, що в розданих сьогодні поясненнях до проекту бюджету ті заходи, які не отримали   підтримки,   зараз   передбачені.   Ми  ще  будемо  їх обговорювати /тут і акцизи,  і все інше/ Доки що вони як  джерела надходження   виключені   з  тих  матеріалів,  які  вам  сьогодні представлені. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Таким чином,  що далі будемо  робити?  Я  бачу  біля мікрофонів  цілі  групи  депутатів.  Якщо  знову  розпочнемо біля мікрофонів,  продовжиться обговорення.  Була пропозиція припинати обговорення  і голосувати за проекти документів,  внесені Урядом. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

 

     "За" - 247. Приймається рішення.

 

     Шановних народних  депутатів   біля   мікрофонів   ми   щиро поважаємо,  але  просимо  зайняти  свої  місця і бути готовими до прийняття документів. Проголосували вже. Займіть свої місця, будь ласка.

 

     Давайте ми так домовимося з вами,  шановні народні депутати. Після того, як проголосували, давайте поважати і Верховну Раду, і кожен  сам  себе.  З  мотивів?  Ну,  то  це ж у нас,  на жаль,  є можливість говорити під  приводом  мотивів.  Будь  ласка,  другий мікрофон.

 

     47

 

     ДЕПУТАТ /не   представився/.   Есть   предложение   поименно проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Давайте  визначимось.  Хто  за  те,  щоб  голосувати поіменно?..  Всіх народних депутатів, які знаходяться в кулуарах, запрошую зайти  до  залу,  будемо  приймати  документи.  Прийнято рішення - поіменне голосування. Третій мікрофон.

 

     ЄРШОВ А.В.,  член  Комісії  Верховної Ради Української РСР з питань Чорнобильської  катастрофи  /Сарненський  виборчий  округ, Ровенська область/.

 

     У мене  зауваження  щодо  ведення  сесії.  Шановний  Леоніде Макаровичу,  я вважаю,  що від окремих областей було по 4,  по  5 виступів,  а від деяких жодного.  Приміром, наша депутація, двічі просила можливості виступити,  та ви слова не надали. Нам прикро, тому що все ж таки наш земляк - Голова Верховної Ради Української РСР.

 

     ГОЛОВА. Дякую вам за таку інформацію.  Я спробую  виправдати ваше довір'я.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку.  Ось каже Іван Степанович,  що від Ровенської області виступав Руденко. Може, я не був тоді? Якщо це так,  то  все  ж  виступили  представники,  але це не знімає моєї заяви.

 

     Перед вами постанова Верховної Ради,  ось вона - про Основні напрями  економічного  і  соціального розвитку Української РСР на 1991 рік.  Тут все є.  Депутат Гетьман вносив  пропозицію,  я  її зачитаю вам:

 

     48

 

     "Розширити сферу  застосування  регульованих  цін,  зменшити дотації з бюджету на відшкодування різниці в цінах  з  одночасним введенням   надійної   системи   соціального  захисту  населення. Заслухати  в  січні  1991  року  на  засіданні   Верховної   Ради Української  РСР доповідь Ради Міністрів про механізм соціального захисту населення". Було таке.

 

     Були й пропозиції заслухати за підсумками роботи  в  першому кварталі  щодо плану й бюджету голову Держкомекономіки і міністра фінансів.

 

     Далі. Від Комісії в питаннях екології було  таке  доповнення на  другій  сторінці,  де  йдеться  про  прискорення  реалізації, дивіться,   будь   ласка,   -"Державної   союзно-республіканської програми невідкладних заходів щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на 1990-1992 роки"  -  тут  поставити  кому  і додати  таке:  "та  поліпшення  в  цілому екологічної ситуації на Україні". Я гадаю, слушне доповнення.

 

     Може, спочатку ми проголосуємо за ці доповнення? Проти таких доповнень  заперечень  немає?  Голосуємо за доповнення,  поіменне голосування.  За тільки що названі доповнення до постанови,  я  ж тримаю її в руках уже цілу хвилину.

 

     "За" - 256. Доповнення прийняті. Які ще є доповнення? Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  головний лікар  медсанчастини  Микитівського ртутного   комбінату  /Горлівський-Микитівський  виборчий  округ, Донецька область/.  Леонид Макарович,  уважаемые депутаты!  Очень много  говорили мы об индексации цен.  Но о людях,  которые имеют низкие заработки, -

 

     49

 

     пенсионеры, инвалиды,  - ничего в постановлении не  сказано. Поэтому  предлагаю  на  второй  странице  в первый абзац добавить формулировку о системе индексации на  доходы  и  цены  с  первого февраля 1991 года. От этого не уйти, иначе мы просто...

 

     ГОЛОВА. Я  тільки  що  читав,  і  ми  проголосували.  Оце  ж Гетьмана пропозиція. Другий мікрофон.

 

     ТАРАСЕНКО О.Г.,  голова Знам'янської районної Ради  народних депутатів,  перший  секретар  Знам'янського  міськкому  Компартії України /Знам'янський виборчий  округ,  Кіровоградська  область/. Шановний   Леоніде   Макаровичу,  шановний  наш  Уряд  і  шановні депутати!  У  нас  багато  народних  депутатів  і  місцевих   Рад виступають   за   те,  щоб  зменшувати  державне  замовлення.  Це правильний  курс,  оскільки  всі   ми   переживаємо,   щоб   були забезпечені наші трудові колективи й населення.  Але я думаю,  що політика Верховної Ради /а постанова  відображає  нашу  політику/ теж повинна узгоджуватися з основним курсом. Якщо ми не вестимемо боротьбу за збільшення виробництва / а вже використання - це інша справа/, зайдемо в безвихідь. Тому у мене є пропозиція дописати 6 пункт.

 

     ГОЛОВА. Це вже бюджет чи що?

 

     ТАРАСЕНКО О.Г.  Ні,  постанова  до  плану,  те,  про  що  ми говоримо.   "Першочерговим   завданням   місцевих   Рад  народних депутатів, господарських органів, трудових колективів... "

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку, прошу всіх тихіше. Це ж ви хочете,

 

     50

 

     щоб ми  на  слух  прийняли,  давайте   читайте   уважно,   я записуватиму.

 

     ТАРАСЕНКО О.Г.   Я   подаю   так:  "Першочерговим  завданням місцевих Рад народних депутатів,  господарських органів, трудових колективів   вважати   забезпечення  зростання  фізичних  обсягів виробництва   всіх   видів   продукції   як   основи    зростання матеріального добробуту населення республіки".

 

     ГОЛОВА. Правильно,  хоч і загально, але все ж таки позиція - не тільки  розподіляти,  а  й  виробляти.  Читаю:  "Першочерговим завданням місцевих Рад народних депутатів, господарських органів, трудових  колективів  вважати  забезпечення...   "/"...   вважати першочерговим  завданням"  -  так  буде  краще/"...  забезпечення зростання фізичних обсягів виробництва всіх  видів  продукції  як основи зростання матеріального добробуту населення республіки". Я ставлю цю пропозицію на голосування.  Все йде поіменно,  не треба повторювати, ми ж домовилися.

 

     "За" - 251. Прийнято.

 

     Ще які доповнення? Перший мікрофон.

 

     БУЛЯНДА О.О.,     генеральний    директор    Маріупольського металургійного  комбінату  "Азовсталь"  імені   С.   Орджонікідзе /Маріупольський-Орджонікідзевський   виборчий   округ,   Донецька область/.  Я  предлагаю  во  втором  пункте,  когда  мы  говорим: "укрепление  договорной  дисциплины",  добавить  -  "и трудовой". Трудовая дисциплина падает, это налицо. И мы все об этом знаем.

 

     ГОЛОВА. Значить: "Визначити на 1991 рік такі найважливіші

 

     51

 

     завдання розвитку економіки республіки"... Де його записати, скажіть?

 

     БУЛЯНДА О.О.  Второй  абзац,  последняя  строка:  "зміцнення договірної та трудової дисципліни".

 

     ГОЛОВА. Оце тут?  А,  договірної та трудової...  Договірної, фінансової  та трудової дисципліни?  Можна додати таке слово?  Не будемо за слово голосувати? Третій мікрофон.

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О.  Леонид Макарович!  Уважаемые  коллеги!  Я вносил  предложение,  чтобы компенсацию,  которая сегодня идет на продовольствие,  передали  из  бюджета  в   виде   индексации   к увеличению зарплаты,  пенсии, стипендии и собственно на эту сумму сняли ограничения цен розничных.

 

     Я это предложение вносил и Министру финансов, и председателю Комиссии по вопросам планирования,  бюджета, финансов и цен. Этот вопрос рассмотрен.

 

     ГОЛОВА. Це ви говорите про механізм, а в цій пропозиції /ось і голова каже, і Гетьман каже/ воно враховується.

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О. Учли уже?

 

     ГОЛОВА. Обов'язково!

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О. Ну, если учли, спасибо.

 

     ГОЛОВА. Все?  Домовились уже?  Гаразд. Як будемо, по пунктах чи в цілому? Другий мікрофон.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.,  голова  Чуднівської  районної  Ради  народних депутатів, перший секретар Чуднівського райкому Компартії України /Любарський виборчий округ, Житомирська область/. Я звертаю увагу на  п'яту  позицію.  "Раді Міністрів Української РСР,  виконавчим комітетам обласних...  "І так  далі  за  текстом"...  забезпечити практичне  здійснення наміченої Програми переходу Української РСР до ринкової економіки".  У нас розроблена лише Концепція,  мі  не прийняли Закону про перехід до ринкової економіки.

 

     52

 

     Якщо ми  зобов'яжемо  Уряд  реалізувати програму,  то щоб не вступила діяльність  Уряду  в  суперечність  з  тим  законодавчим документом,  який  сесія  повинна прийняти.  Я пропоную цей пункт зняти.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Його справді можна зняти, тому що в нашій Концепції переходу до ринку це завдання визначене.  Тобто ми тут ще раз повторюємо це завдання.  Воно вже визначена там,  і всі  документи,  які  вносить  Уряд  з  проектів  законів,  є  на виконання. Тобто, щоб не зрозуміли, що в 1991 році забезпечити... Там  воно в нас по роках.  Давайте проголосуємо за цю пропозицію. Хто за те, щоб вилучити п'ятий пункт з постанови?

 

     "За" - 172. Не вилучено. Залишається.

 

     Можна ставити на голосування в цілому? Ставлю постанову "Про Основні  напрями  економічного і соціального розвитку Української РСР  на  1991  рік"  на  голосування.  Прошу   проголосувати.   З урахуванням усіх доповнень, того, за що ми вже проголосували.

 

     "За" - 282. Рішення прийнята.

 

     Тапер про  бюджет.  Проект  Закону  у  вас  є  з  такими ось доповненнями.  Всі їх мають, усі читали? Які є пропозиції? Перший мікрофон.

 

     САЛІЙ І.М.,   голова   Подільської  районної  Ради  народних депутатів м. Києва /Подільський виборчий округ, м. Київ/. У нас є пропозиція   /стаття  8,  четверта  сторінка/,  щоб  фінансування видатків на відшкодування різниці в цінах на м'ясо і молоко,  які споживаються в областях, містах Києві та Севастополі, проводилося в  1991  році  за  рахунок  місцевих  бюджетів.  Вносилася  також пропозиція зберегти існуючий нині порядок. Тобто або компенсувати за  рахунок   союзно-республіканського   бюджету,   або   взагалі компенсувати населенню ці затрати...  Це дуже важливе завдання. Я вношу пропозицію голосувати.

 

     53

 

     ГОЛОВА. Як ви сформулюєте?

 

     САЛІЙ І.М.  Виключити слова "за рахунок місцевих  бюджетів". Аналогічна  пропозиція вносилася і від комісії.  Вилучити останню фразу.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку.  Хай  голова   комісії   скаже.   Це принципове питання.

 

     САЛІЙ І.М.  Від  Комісії  Верховної  Ради  Української РСР у питаннях діяльності Рад народних  депутатів,  розвитку  місцевого самоврядування теж вносилася аналогічна пропозиція.  Чому вона не обговорена?

 

     ПЕЧЕРОВ А.В. Справді, вносилися такі пропозиції. Проте, якщо зараз  перенести  це  джерело витрат і шукати джерело надходжень, тоді потрібно міняти весь бюджет.  Пропозиція депутата  Гетьмана, яка  сьогодні  прийнята по першій постанові,  передбачає протягом січня підготувати пропозиції,  і ці  кошти  з  місцевих  бюджетів передати населенню на вирівнювання цін,  яке пропонується.  Ми ще будемо це питання детально розглядати.

 

     ГОЛОВА. Товаришу Коваленко,  будь ласка.  Міністр хай скаже. Одну хвилиночку.  Хай ще скаже.  Шановні товариші, з цим не треба поспішати.  Можна проголосувати,  змінити це і  знову  приступити заново до обговорення бюджету.

 

     КОВАЛЕНКО О.М.,  Міністр  фінансів  УРСР.  Я просто поддержу Андрея Васильевича.  Он правильно сказал,  что если мы сейчас  не пойдем  по  пути этой статьи,  то должны будем начинать по-новому считать бюджет.

 

     54

 

     Поэтому-то постановление,  согласно  которому  предусмотрено рассмотреть вопрос о компенсации для населения, будет учтено.

 

     ГОЛОВА. Давайте ми так зробимо. Враховуючи те, що тут будуть зауваження відносно окремих статей,  давайте будемо голосувати по статтях.  Візьмемо,  скажімо, статтю 1. Є зауваження до статті 1? Третій мікрофон.

 

     ОСТАПЕНКО О.Ф.,  генеральний директор виробничого об'єднання "Краснодонвугілля"   /Краснодонський  виборчий  округ,  Луганська область/.  В бюджете абсолютно  не  учтена  дотация  на  школьное питание.   Я  этот  вопрос  поднимал  в  комиссии,  ставил  перед Министром торговли,  но до сих пор он нигде не нашел отражения. Я прошу в обязательном порядка этот вопрос решить.

 

     ГОЛОВА. Як ви пропонуєте?  Записати окремо статтю про дитяче харчування?

 

     ОСТАПЕНКО О.Ф.  Дотация должна  быть,  на  сегодняшний  день вопрос этот не решен. В местном бюджете его вообще нет, это знает и Министр финансов,  и все остальные.  А ведь это очень серьезный вопрос.

 

     ГОЛОВА. Давайте  ми  зробимо  протокольний запис.  Четвертий мікрофон.

 

     КОВАЛЕНКО О.М.  Поднимался вопрос на комиссии... Я товарищам объяснял,  мы  же  не можем сейчас постатейно определить,  каковы расходы на питание, каковы на медикаменты, А вот когда вы будете

 

     55

 

     утверждать местные бюджеты,  закладывайте эти  расходы,  они будут  учтены  в  республиканском бюджете.  Мы сегодня утверждаем республиканский бюджет.

 

     ГОЛОВА. Давайте так. Дамо протокольне доручення Уряду, нехай у тому звіті,  який він матиме,  відзначить, як це буде зроблено. Якщо ж ми всі  статті  окремо  будемо  уточнювати,  це  вже  буде інструкція.

 

     Немає більше   доповнень   до   статті   1?   Ставлю  її  на голосування.

 

     Стаття 1 Закону про  республіканський  бюджет  ставиться  на голосування.

 

     "За" - 222. Не прийнято. Не голосувало - 91. Що, не встигли? Я не розумію, що?

 

     Тут є  слушні  пропозиції  з  місць  -  прийняти  цей  закон спочатку  за основу,  а потім вносити доповнення і зміни.  Хто за те, щоб прийняти за основу, прошу проголосувати. За основу. Прошу уваги, йде голосування.

 

     "За" -  264.  Прийнято.  Відносно першої статті немає більше зауважень.  А відносно другої?  Немає.  Відносно третьої?  Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Леонид  Макарович,  уважаемые  депутаты!  Вот здесь речь идет о повышении заработной платы работникам народного просвещения  и  здравоохранения.  Не  совсем  понятно,  почему  с первого июля?

 

     ГОЛОВА. Що?

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. С первого июля. В этих отраслях работает много женщин.  Я  думаю,  давайте повысим им заработную плату с первого марта.  Как  раз  одновременно  будет   им   подарок,   Александр Николаевич.

 

     56

 

     ГОЛОВА. Четвертий мікрофон.

 

     КОВАЛЕНКО О.М. Это очень хорошо звучит, Но лучше предложите, где нам еще  миллиард  рублей  взять  для  того,  чтобы  повысить зарплату  с  первого марта.  Давайте нам одновременно предложение насчет  одного  миллиарда,  может   создадим   фонд   такой,   да разработаем мероприятия. Я не возражаю, давайте свои предложения, за счет чего мы сможем повысить зарплату.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Все  равно  их  откуда-то   брать   придется. Понимаете? Вы сказала "А", говорите и "Б".

 

     ГОЛОВА. Шановні товариші!

 

     КОВАЛЕНКО О.М.  Это  вы  скажите  "А"  и подумайте,  как "Б" сказать.  У меня нет  миллиарда  рублей  еще.  Вы  видите,  какой дефицит бюджета.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Ви знаете,  з якою силою і з якою напругою ці питання вирішувалися.  Все-таки  ми  знайшли  оцей  1 мільярд  600 мільйонів.  Будемо шукати ще.  Давайте так поставимо питання:  якщо ми вирішимо  це  питання  раніше,  то,  підбиваючи підсумки  1  кварталу,  коли  розглядатиметься звіт,  ми до цього повернемося.  А зараз просто так приймати це  рішення,  не  маючи фінансової підстави,  ми не можемо.  Зрештою, ми повинні поважати Верховну Раду і вчителів та лікарів,  яким ми даємо такі векселі, але треба ж їх забезпечити. Не пізніше 1 липня. Ще які в питання? Третій мікрофон.

 

     57

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Нельзя  пропускать,   уважаемые народные   депутаты,   стабилизационный   налог   о  предприятий, организаций в сумме 11 процентов от фонда оплаты  труда.  Поймите правильно,   мы   получаем   рост   производства   товаров   этим направлением. Я свои предложения передал в Правительство. И прошу этот пункт не включать в статью 2.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий округ,  Одеська область/.  Шановні народні депутати! Я у своєму виступі пояснював,  що ніякого відношення ця пропозиція до фонду  оплати  праці  не  має.  Це  закладається  в  собівартість продукції при обрахуванні ціни і береться  відрахунок  від  фонду заробітної плати.  Це не заробітна плата. Я ще раз прошу звернути увагу.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І. Мечникова /Жовтневий виборчий округ,  Одеська область/. Я предлагаю все-таки учесть те выступления,  которые  были.  В  частности,  депутата Дорофеева о финансировании "науководослідних  робіт  у  сумі  627,9  мільйона карбованців" чи передбачити...

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати! Давайте ми так зробимо. Якщо хтось буде пропонувати мільярди і мільйони прямо з мікрофона,  ми їх не зможемо  так прийняти.  Це можна в протокол внести для того,  щоб Уряд урахував. А просто голосувати за мільярди...

 

     РОМАНОВ Ю.С. Уряд врахував ці пропозиції.

 

     58

 

     ГОЛОВА. Це інша справа. Ще є? Перший мікрофон.

 

     СЕРБІВ Ю.С.,  голова  Шосткинської  міської  Ради   народних депутатів,  перший  секретар  Шосткинського  міськкому  Компартії України /Шосткинський виборчий округ,  Сумська  область/.  Леонид Макарович!   Я  разговаривал  об  этом  предложении  с  Министром финансов и понял,  что принципиальных возражений нет. Дело в том, что  с  первого  числа  резко  удорожают  строительные материалы. Попали   в   тяжелое   положение    члены    жилищно-строительных кооперативов,   которые  начали  строительство  в  1990  году.  А особенно те, которые должны были даже ввести жилье в 1990 году но это сорвано. Поэтому я предлагаю включить в эту статью дополнение о компенсации из республиканского бюджета  членам  этих  жилищных кооперативов. Александр Николаевич, если я правильно понял, вроде бы не возражает? Так?

 

     Головує Перший заступник Голови Верховної  Ради  Української РСР

 

     ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Ви пам'ятаєте, ми домовлялись, що з голосу поправки не  приймати.  А  ми  з  голосу  намагаємося формувати  бюджет  республіки.  Туди  мільярд,  туди  -  декілька мільйонів додати і  так  далі.  Для  цього  був  час.  Тому  такі поправки, я ще раз вам хочу сказати, - протокольно можна доручити Міністру  фінансів  і  Уряду  розглянути,  знайти  можливість  їх включити  і  повідомити  тим  депутатам або окремо в доповіді про підсумки за перший квартал.  А так,  з голосу,  бюджет  не  можна формувати. Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/. У меня вопрос такого порядка. Нам раздали меры, которые позволят изыскать дополнительные денежные

 

     59

 

     средства и как-то бы уменьшить наш бюджетный дефицит.  Здесь в  первом абзаце написано,  что мы будем устанавливать наценки на различные товары,  в том  числе  на  легковые  автомобили.  Может кто-нибудь  из Правительства мне ответить,  сколько у нас сегодня на Украине продается автомобилей и сколько мы получим в бюджет за счет повышения цен на автомобили? Потому что, мне кажется, это не те средства, которые спасут наш бюджет. А вот тем, кто занимается спекуляцией  автомобилями,  это  будет  очень на руку.  Поэтому я хотел бы услышать ответ на вопрос:  сколько мы продаем на Украине автомобилей и сколько мы сможем получить средств за счет этого?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Четвертий мікрофон.

 

     КОВАЛЕНКО О.М.  Эти меры мы сегодня не принимаем.  В бюджете эти суммы не просчитаны. Эти меры, если бы мы их приняли, снизили бы  дефицит.  Пока  мы утверждаем Республиканский бюджет без этих мер.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Конкретне запитання. Запитують, скільки...

 

     КОВАЛЕНКО О.М.  Небольшая сумма,  где-то около 200 миллионов рублей выходит... /нерозбірливо/, который мы предполагаем от всей этой группы /автомобили,  коньяки,  шампанское,  телеаппаратура/, там всего 200 миллионов рублей будет. Это небольшая сумма.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати!  Заходи ці орієнтовні. Ми щодо цих заходів будемо голосувати окремо.  Якщо Уряд буде вносити нам таку пропозицію,  то ми будемо її приймати або не приймати. Після того вони будуть вводитись. Так що це орієнтовно, для роздумів.

 

     60

 

     Є ще зауваження? Другий мікрофон.

 

     ЗІНЧЕНКО А.Л.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з питань народної освіти і науки /Замостянський виборчий округ,  Вінницька область/. З приводу суми на підвищення заробітної  плати  в один мільярд і 600 мільйонів карбованців я б зауважив от що.  Всі добре знають,  що з першого липня у вчителів починаються відпусти і тому,  насправді,  їхня заробітна плата за літній період підвищується за рахунок попереднього заробітку. Для того,  щоб  реалізувати  це  підвищення,  я пропоную Уряду знайти спосіб цю дату змінити з першого липня на перше квітня.  Тоді  це буде  реальне  підвищення,  бо  з  першого  липня вчителі ідуть у відпустку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати!  Ми з  цього  приводу  з  вами домовились  записати:  "Не  пізніше  першого липня".  І якщо Уряд знайде можливість раніше,  то він внесе нам  такі  пропозиції  за підсумками першого кварталу,  чи в квітні. Не потрібно голосувати за це? Немає більше доповнень?

 

     Пропонується поставити на голосування Закон в цілому.

 

     Перший мікрофон.

 

     За статтями ми вже не голосуємо.  У вас  щодо  якої  статті? Четвертої?  Ми за основу його прийняли, а тепер будемо голосувати поправки. Будь ласка.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Я   просив   би   все-таки   це протокольно   відмітити.  Нам  необхідно  на  перспективу.  Ви  ж подивіться,  35 мільйонів на утримання Верховної Ради. Це - нас з вами.  А було - 3,5. А якщо ми будемо тут працювати по 9 місяців, то ми ще виростемо - до 40 мільйонів.  Напевно,  хто  звільнений, нехай працює. А на

 

     61

 

     перспективу згідно з Регламентом,  можливо,  нам приїжджати, на два тижні затверджувати закони.  А протокольно  вирішити  таку суму ми не можемо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші,  ми  з  вами будемо приймати Регламент роботи Верховної  Ради.  Прохання  ці  зауваження  передати,  щоб врахувати   їх   при   прийнятті  Регламенту,  щоб  знайти  шляхи здешевлення утримання всієї Верховної Ради і зміни організації її роботи.

 

     Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Іване Степановичу,  є запитання щодо статті 4.  Якраз продовження  того,  що  було  у  виступі  з першого мікрофона. Прості розрахунки показують, що всі витрати на депутатів разом з витратами на їхніх  референтів  і  добовими  не перевищують  4 мільйонів.  Якщо додати ще 4 мільйони на будинки і таке інше,  то всього 8.  Куди ж підуть ще 27 мільйонів,  на  яке утримання Верховної Ради?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші,  у  зв'язку з тим,  що це вже не перше запитання,  давайте  ми  зробимо   так:   доручимо   Секретаріату Верховної Ради підготувати детальний звіт з розкладкою,  так,  як ми доручали Уряду на  пропозицію  депутата  Сметаніна,  щоб  Уряд подав усі статті видатків і розшифрував.  Так ми дамо доручення і Секретаріату Верховної Ради - зробити таку розшифровку цих витрат за  статтями.  Повернемось до цього питання після обговорення.  А зараз ми не  можемо  визначити,  на  скільки  менше,  на  скільки більше.   Але   можемо   протокольно   доручити   Секретаріату  і повернутись, щоб уточнити суму видатків по цій статті.

 

     Приймається така пропозиція? Хто за таку пропозицію /бо були

 

     62

 

     внесені дві пропозиції/,  прошу проголосувати.  "За" -  261. Приймається.  У  кого  з депутатів є ще якісь зауваження?  Третій мікрофон.

 

     СВАТКОВ Л.Б.  З приводу статті 5,  де йде мова про нормативи відрахувань  по  областях.  Я  хотів  би,  щоб  міністр  нам  дав пояснення,  чому  Полтавська  область   має   найнижчий   процент відрахувань.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате  Сватков,  ви порушували це питання під час свого виступу?

 

     СВАТКОВ Л.Б. Так.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Воно записано у протоколі, у стенограмі...

 

     СВАТКОВ Л.Б. А як його голосування...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, четвертий мікрофон.

 

     КОВАЛЕНКО О.М. Уважаемые народные депутаты! Я на комиссиях и в   своем   докладе  докладывал,  что  при  формировании  бюджета проектные расчеты для областей учитывали наличие двух  источников доходов.  Есть  закрепленные  доходы  в  каждой области,  которые определены Законом о местных Советах народных депутатов и местном самоуправлении, Законом о бюджетной системе. Там четко определено только два источника.  Налог с  предприятий,  что  установлен  13 процентов  из 23,  которые и остаются у нас в бюджете республики. 13  процентов  всем  областям.  Одинаково.  И  налоги  с  оборота отрегулировали  и  подвели под одинаковый дефицит все области - 8 процентов.

 

     63

 

     Поэтому так и получается, я сколько раз говорю, что у нас по налогоемкости   по-разному   размещены   даже  регионы,  области, отдельные  города.  Поэтому  мы  в  равные  условия  все  области поставили  - 8 процентов дефицита.  Мы же не можем Полтаве отдать теперь 70 процентов,  она будет без дефицита, или Донецку отдадим тоже 70 процентов без дефицита. Из чего мы республиканский бюджет построим?  Тем более,  что,  утверждая республиканский бюджет, мы определили ему 17,6 процента дефицита, а областям - 8 процентов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати!  Кожна  область буде вважати,  що  до  неї  підійшли  дещо  упереджено.  Тому  є  таке прохання.  Був час у керівників областей,  спеціалістів з'ясувати плани по областях. Ми прийняли документ за основу і затверджуємо. Вчора   були   пропозиції  депутатів  Євтухова,  Федорова,  інших депутатів,  щоб доручити Раді  Міністрів  продовжити  роботу  над планом і бюджетом.

 

     Ви дивіться,  от доповнення до статті 9.  Пропонують:  "Раді Міністрів  подати  Верховній  Раді  на  розгляд   пропозиції   по підвищенню   заробітної  плати  працівникам  житлово-комунального господарства"  і  так  далі.  Якщо  Рада  Міністрів  знайде  таку можливість,  то  будь  ласка,  хай вносить пропозицію і ми будемо голосувати.  Але  сьогодні  записати  всім   неможливо.   Давайте домовимося  так:  прийняти  сьогодні  Закон  про державний бюджет Української РСР на 1991 рік в цілому і доручити  Раді  Міністрів, Міністерству  фінансів  доопрацювати  всі пропозиції і періодично інформувати депутатів, Верховну Раду про їх впровадження.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     64

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Иван Степанович,  я прошу хотя бы протокольно оформить  предложение  об изменении процента отчисления в местный бюджет  по  Донецкой  области.  Полтавская,  Донецкая,  Одесская, Запорожская...   Почему  нас  дискриминируют?  За  последний  год увеличился промышленный потенциал. Как там живут люди, когда?..

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Про це ми говорили.  Протокольно такі  доручення даємо. Другий мікрофон.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.,      начальник     технологічного     бюро Нововолинського виробничого об'єднання "Оснастка" /Нововолинський виборчий округ,  Волинська область/. Іване Степановичу, у зв'язку з тим,  що у нас  надходження  від  електроенергетики  зменшилися вдвічі,  а атомна енергетика взагалі не поповнює республіканський бюджет, пропоную, щоб усі відрахування йшли в обласний бюджет. На тих територіях,  де розміщені атомні електростанції,  кошти мають повністю надходити до бюджету цих же областей.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   товариші,   ви   пам'ятаєте,   депутат Сметанін  та  й  інші  вносили  пропозицію,  щоб крім вугільної й металургійної промисловості забирати і з  інших.  Таке  доручення Раді    Міністрів    сформульовано   -   продовжити   роботу   по переорієнтації  надходжень  від  інших  галузей  промисловості  в республіканське підпорядкування. Тоді й бюджет змінюється. Третій мікрофон.

 

     КОВАЛЕНКО О.М.  Я хотел дать  депутатам  небольшую  справку. Здесь уже поднимался вопрос /дня 3 или 4 назад кто-то выступал по радио/,

 

     65

 

     чтобы платежи за атомные станции  оставить  в  республике  и взять  на  себя расходы.  Значит,  информирую,  что мы от атомных станций получаем в союзный бюджет всего 56 миллионов  рублей,  от всех  пяти  атомных  станций.  А  Хмельницкая - плановоубыточная. Чтобы не было тут эйфории,  будто бы мы очень  богатеем  от  этих атомных станций. 56 миллионов всего.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     РУДЕНКО В.М., заступник голови виконкому Гощанської районної Рани народних депутатів  /Гощанський  виборчий  округ,  Ровенська область/.   Іване   Степановичу,   я   пропоную,   щоб  Олександр Миколайович давав відповідь з трибуни, а не бігав до мікрофона.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа  в  тому,  шановний  депутате,  що   такі запитання і відповіді не закінчаться. Я прошу уваги.

 

     Коваленко відповідає,  що сьогодні забрати атомну енергетику в підпорядкування  республіки  неможливо,  тому  що  відрахування тільки 56 мільйонів у бюджет,  а видатки більші. Але тут кажуть - давайте приймемо рішення все забрати в республіку.  Ми  вже  одне рішення  з  вами  прийняли  -  доручити Раді Міністрів продовжити роботу  по  переведенню  коштів  у  республіку,  крім  вугільної, металургійної  та інших галузей промисловості.  Таке доручення є, але  як  забрати  одразу,  коли  ми  цей  бюджет   із   дефіцитом сформували, а будемо брати всі галузі...

 

     66

 

     Шановні народні  депутати!  Зачекайте  з  перервою.  Я прошу уваги,  Ще раз пропоную:  оскільки ми його  прийняли  за  основу, приймемо  цей  бюджет  з протокольним дорученням Раді Міністрів і Міністерству фінансів продовжити  працювати  над  ним  і  вносити зміни  й  доповнення.  Хто  за таку редакцію цього закону,  прошу проголосувати.

 

     "За" - 205. Не приймається.

 

     Оголошується перерва до 12 години 40 хвилин.

 

     /Після перерви/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо    нашу    роботу.     Є     потреба реєструватися,  чи  голосуватимемо  дружно?  Якщо  дружно,  то не будемо реєструватися.

 

     Товариші! Під  час  перерви  в  депутатів  була   можливість поспілкуватися і ще раз з'ясувати позиції, які не знаходять свого відображення  в  запропонованому  проекті  Закону   про   бюджет. Протягом двох днів ми з вами говоримо,  що багато чого не знайшло відображення в цьому проекті.  Але воно нині не лише  в  проекті, воно не може бути вирішене і у реальному житті республіки. Тому є така пропозиція.  В нас загострюються два питання.  Учора один із депутатів  виступав  і  говорив,  що  в цьому проекті сказано про підвищення заробітної плати лікарям,  але не сказано про середній і молодший обслуговуючий персонал.  Я бачив,  як Вітольд Павлович сидів і кивав,  що,  мовляв,  враховано. Але зараз немає Вітольда Павловича,  він працює з делегацією,  тому ми просимо дати...  Ми вам дамо слово, товаришу Коваленко. Ми просимо підготувати і дати з цього приводу відповідь не тільки нам, а й в ефір, тим, хто нас слухає і бачить. Щоб це питання зняти.

 

     67

 

     Друге надзвичайно  важливе  питання  піднімалося   депутатом Пустовойтенком,   іншими   депутатами,   йдеться  про  комунальні послуги.  Це і транспорт,  і таке інше,  що  не  знайшло  чіткого відображення. Або це буде віддано в компетенцію місцевих Рад, або це Мінфін республіки регулюватиме.

 

     Третє. Депутат Руденко  вчора  виступав  від  імені  Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях діяльності Рад народних депутатів,  розвитку місцевого самоврядування і пропонував  зняти статтю 7 або принаймні її змінити. І депутат Слєднєв наполягає на цьому.  Тому є така пропозиція.  Я назвав питання,  які  під  час перерви  можна  було  з'ясувати.  Ми надамо можливість відповісти Міністру фінансів.  Якщо відповідь буде не повна, надамо слово ще раз голові постійної комісії депутату Печерову.

 

     Але до  цього по одному колу пройдемо біля мікрофонів...  По два  біля  мікрофонів,  а  потім  надамо  можливість   відповісти Коваленку, Печерову і будемо голосувати. Так? Перший мікрофон.

 

     СЛЄДНЄВ В.П.,   директор  Донецького  металургійного  заводу імені В.І.  Леніна /Ленінський виборчий округ, Донецька область/. Я  хочу  обратить  внимание  на  следующий вопрос.  Итак,  первый представленный нам проект бюджета был в сумме 19  миллиардов,  из них 9 миллиардов был дефицит. Сейчас он составляет 23 миллиарда и изысканны средства на финансирование всех  статей.  6  миллиардов 400  миллионов  за счет налогов с оборота введен стабилизационный налог,  налог с оборота на спирт и масло,  которое используется в промышленности.   Это   правильно.  И  100  миллионов  из  фондов уценки...  Таким  образом,  остается  4   миллиарда   -   дефицит республиканского бюджета.

 

     68

 

     Бюджетные ресурсы   сегодня   по  источникам  финансирования определяются  в  сумме  50,8  миллиарда,  по  расходам   -   57,9 миллиарда.   Дефицит   составляет  7  миллиардов  рублей  или  12 процентов.  Это то,  что нам сейчас рекомендуется утвердить.  Это общие  цифры.  Я  не  говорю  сейчас о распределении по статьям и направлениям.

 

     Но беда вот в  чем.  Я  прошу  дополнить  закон  статьей  9, которая   гласила   бы:   "В   случае   необходимости   изыскания дополнительных    средств    и    осуществления    финансирования предусмотренных  бюджетами мероприятий Совмин республики в каждом случае  должен  предоставлять   соответствующие   материалы   для рассмотрения   Верховным   Советом   Украины".   Потому  что  нам предоставлены  дополнительные  изыскания   средств,   в   которых предусмотрены и дополнительные отчисления от прибыли промышленных предприятий,  дополнительные   отчисления   от   амортизационного фонда...  /нерозбірливо/... и так далее. То есть все, связанное с нетрадиционными методами.  Если  мы  этой  оговорки  не  сделаем, закон,  на  мой  взгляд,  будет неполным.  Поэтому я прошу данный вопрос поставить на голосование. Это первое.

 

     Второе. Всем    ясно,    что    не    может    формироваться государственный   бюджет   республики   без  учета  промышленного комплекса Украины.  Я приветствую и полностью поддерживаю решения нашего Правительства по металлургическому в угольному комплексам, но считаю,  что этого  мало.  Нужно  весь  промышленный  комплекс Украины  ввести  в  собственность  Украины  и  полностью  порядок исчисления доходов и налогов с этих  предприятий  изменить  через республиканский  бюджет.  Я  прошу  и  то,  и  другое предложение поставить сейчас на голосование. Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     69

 

     РОМАНЧУК В.М.,  секретар Комісії Верховної Ради  Української РСР  у питаннях соціальної політики та праці /Ленінський виборчий округ,  Запорізька область/.  Я четвертый  раз  обращаю  внимание парламента  на  то,  что  мы  не  приняли  ни  одного  закона  по социальной защите малообеспеченных.  Прорабатывался вопрос о том, что  три  с  половиной  миллиона  нам бы хватило для того,  чтобы повысить среднюю заработную плату.  Этот вопрос прорабатывался  в Минфине. Почему мы об этом сегодня не говорим? Мы входим в рынок, ставим малообеспеченных перед страшной угрозой полного обнищания. И сегодня,  когда мы обсуждаем бюджет, в нем нет ни единой статьи по защите малообеспеченных.  Что мы с вами делаем?  Сколько можно говорить  о  том,  что  мы должны здесь в конце концов думать обо всех,  а не только о  какой-то  отдельной  отрасли  производства? Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     РУДЕНКО В.М.  Іване Степановичу!  Вчора наша Комісія вносила пропозицію   статтю   7   вилучити   із   проекту   Закону    про республіканський  бюджет,  оскільки  вона  суперечить  повністю і Закону  про  місцеві   Ради   народних   депутатів   та   місцеве самоврядування,  і Закону про бюджетну систему,  які ми приймали. Тим паче,  що вона не відповідає самому поняттю "республіканський бюджет".  Ми  з  Міністром  фінансів переговорили у перерві,  він погоджується  з  цим,  і  я  прошу  поставити   це   питання   на голосування.

 

     Ця пропозиція підтримана депутатами. Будь ласка, зробіть це.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Він  зараз  дасть  відповідь на ваше запитання з трибуни. Четвертий мікрофон.

 

     70

 

     ПИЛИПЧУК В.М., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з  питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтневий виборчий округ,  Ровенська область/.  Шановні  колеги! Бюджет, внесений Радою Міністрів, складний, я сформулював би так. І,  власне, процес обговорення бюджету підтверджує це. Я особисто голосував проти того,  щоб приймати його за основу.  Але зараз ми все одно всіх цих питань не вирішимо - робота над  бюджетом  дуже важка і довга, треба на ходу поміняти і ідеологію бюджету, і його наповнення,  і структуризацію,  і  так  далі.  Отже,  давайте  ми вирішимо  прийняти його за основу,  а до затвердження повернутися через квартал,  тоді і я проголосую "за".  Прийняти за  основу  - означає до над ним можна працювати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  А деталі треба доопрацьовувати. Повірте, якщо ми відведемо ще півгодини чи годину,  або навіть день чи два,  то все одно не виправимо всіх тих похибок, які в ньому є зараз.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, перший мікрофон.

 

     МАКЕЄНКО В.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР у справах молоді /Бориспільський виборчий округ, Київська область/. У меня, наверное, вопрос к Министру финансов. Союз сегодня должен миру 42 миллиарда инвалютных рублей. Не сегодня-завтра представят счет  и  Украине.  Как это будет отражено в бюджете республики на 1991 год?

 

     71

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.,   голова   виконкому   Дніпропетровської міської   Ради  народних  депутатів  /Жовтневий  виборчий  округ, Дніпропетровська область/. Я сразу начну свое выступление с того, товарищи,  что  бюджет  и  план  мы должны утвердить обязательно, потому  что  с  1  января  1991  года  целые   отрасли,   которые финансируются из бюджета,  должны будут получать заработную плату и вести свою хозяйственную деятельность.

 

     Вы знаете,  что  целый  ряд  отраслей  народного   хозяйства является   убыточным.   Это   горэлектротранспорт,   пассажирский транспорт  и  жилищно-коммунальное  хозяйство.  Все   это   будет финансироваться  из  местного  бюджета.  И если мы нашли деньги в местных  бюджетах   на   дотацию   для   горэлектротранспорта   и пассажирского  транспорта,  то  совершенно  забыли  о  работниках жилищно-коммунального хозяйства.  О тех,  кто обслуживает  жилье, подает воду и тепло.

 

     Поэтому я  вношу  следующие предложения.  Статья,  наверное, будет не 9,  а 10, потому что статьей 9 предлагал дополнить закон товарищ  Слєднєв.  Я  предлагаю  статью  10  записать так:  "Раді Міністрів  УРСР  у  січні  подати  Верховній  Раді   на   розгляд пропозиції    про   підвищення   заробітної   плати   працівникам житлово-комунального  господарства,  а  також  представити   нові тарифи  на воду,  водовідвід,  теплопередачу".  Адже з 1 січня ці господарства стають збитковими, а компенсації на них у бюджеті не затверджено.

 

     Я еще  раз  повторяю.  Или  новые  цены должны быть на воду, водоотвод и теплоснабжение, или мы должны найти компенсацию на их использование в республиканском или местном бюджете.

 

     Прошу этот вопрос поставить на голосование.

 

     72

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О.   Уважаемые   коллеги,   я  уже  от  этого микрофона выступал и говорил о том,  чтобы бюджетные ассигнования на хлеб,  мясо, молоко, которые составляют 22 миллиарда и которые у нас сегодня есть,  раздать населению  как  индексацию,  включая детей,  пенсионеров, военнослужащих и так далее. Мне сказали, что это учтено. Однако, просмотрев в перерыве все документы совместно о  депутатом  Руденко и членами Комиссии по вопросам деятельности Советов народных депутатов,  развития местного самоуправления, мы убедились,  что  это  не  учтено.  Значит,  это  - обман,  хотя и Печеров, и министр сказали, что это учтено. Поэтому мы предлагаем конкретно,  письменно,  и  я  это  письменное предложение передал Ивану Степановичу в президиум, свою редакцию статьи 8, потому что предложенная  очень  расплывчата и неконкретна.  Итак,  статья 8: "Установити,  що фінансування видатків на відшкодування різниці в цінах на хліб, м'ясо, молоко, які споживаються в областях, містах Києві  і  Севастополі,  провадяться  в  1991  році   за   рахунок республіканського    та    місцевих   бюджетів   шляхом   виплати компенсаційних сум виконкомами Рад  народних  депутатів  базового рівня  кожному  жителю  республіки відносно встановлених реальних цін на  ці  види  продукції".  Более  конкретно,  компенсация  за разницу  в  ценах  пойдет,  прежде  всего,  малоимущим,  а не как сегодня,  когда  разницу  этих  цен   используют,   в   основном, спекулятивная мафия,  поскольку ничего нет в магазинах. А так эту дотацию получит каждый человек  в  республике,  включая  ребенка. Приблизительно  450  рублей  в год на каждого члена семьи.  Прошу поставить вопрос на голосование.

 

     73

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші!  Ми ж домовилися:  по два  виступаючих від кожного мікрофона. Це право ми вже використали. Надаємо слово для відповідей Міністру фінансів Коваленку. Будь ласка.

 

     КОВАЛЕНКО О.М.  Первый вопрос:  повышается заработная  плата только  врачам  или  же всем медицинским работникам?  Здесь прямо записано:"...  на підвищення  /з  1  липня  1991  року/  зарплати працівникам народної освіти та охорони здоров'я".  Имеется в виду весь комплекс:  и ясли,  и  детские  сады.  Тут  четко  написано. Помоему, вопросов не должно возникать.

 

     Задавали вопрос о том, что Союз должен 57 миллиардов рублей. Я говорил в комиссиях об этом. 43 миллиарда называли. Я уточняю - 57  миллиардов  рублей  Союз  должен.  Нам  должны 135 миллиардов рублей.  Украина ни у кого не брала и никому не давала. Поэтому в бюджете,  тем  более,  это  валютные  расчеты,  мы  эти  суммы не закладывали и закладывать не могли.  Даже  об  этом  говорить  не можем. Понимаете?

 

     В частности,  товарищ  Веретенников все время говорит о том, чтобы...  /нерозбірливо/...  подняв цены. По-моему, проголосовали сегодня  за  поправку к постановлению,  за то,  чтобы рассмотреть этот вопрос.  "Розширити сферу застосування регульованих  цін,  - тут  так записано,  - зменшити дотації з бюджету на відшкодування різниці  в  цінах  з  одночасним   введенням   надійної   системи соціального захисту населення і заслухати... /нерозбірливо/... на засіданні  Верховної  Ради  доповідь  Ради  Міністрів   з   цього питання". Щодо соціального захисту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не   "з  цього",  а  "про  механізм  соціального захисту", куди входить це як складова частина.

 

     74

 

     КОВАЛЕНКО О.М.  Ми  в  Законі  про  місцеві  Ради   народних депутатів    та    місцеве    самоврядування,    в   Законі   про фінансовобюджетну  систему  все  це   передбачили,   які   будуть взаємовідносини між бюджетами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми знімаємо статтю 7.

 

     КОВАЛЕНКО О.М. Я не заперечую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Захист малозабезпечених сімей.  Виступав депутат із Запорізької області і говорив, що він чотири рази з мікрофона, декілька разів в комісіях і так далі...

 

     КОВАЛЕНКО О.М.   Товарищи,   во-первых,   вопрос   повышения заработной платы - это вопрос не Министерства  финансов.  Есть  у нас Комитет по труду, который определяет зарплату. А Министерство финансов должно тогда,  когда  будет  принято  решение,  изыскать вместе  с  вами  источники повышения заработной платы или пенсии. Поэтому Министерство финансов  здесь...  90,  80,  100  рублей  - вопрос  такой.  Он  сослался,  что  Министерство  финансов что-то прорабатывает. Ничего мы не прорабатывали.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Петров мені ось каже: він знає, де взяти 3,5 мільярда на це.  Я думаю,  якби у нас усі такі депутати були, то нам нічого було б працювати.  Він знає, де взяти 3,5 мільярда. Давайте  ми дамо доручення депутату Петрову,  нехай він цю пораду висловить в Уряді і в Міністерстві фінансів,  а вони  нам  дадуть відповідь.

 

     Ви вчора  виступали  і розповідали про це.  Для чого ще раз? Щоб час марнувати?

 

     75

 

     КОВАЛЕНКО О.М.  Мы внесли целый ряд предложений.  Они не все поддержаны. В частности, 20 процентов на создание инвестиционного фонда, 20 процентов на амортизацию.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перелік цих заходів сьогодні всім роздано.

 

     КОВАЛЕНКО О.М. Сорок процентов единоразово в 1991 году берут от   амортизации   всех  предприятий,  кроме  АПК,  на  повышение заработной платы,  на  социальную  сферу  и  другие  приоритетные направления.  Мы  20  процентов предложили.  Нас не поддерживают, хотя на предприятиях в связи с новым  Законом  о  налогообложении остались значительные средства... /нерозбірливо/... 14 миллиардов рублей.  Только на том, что снижаются платежи в бюджет, только на этом - сорок миллиардов рублей.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Все,    Олександре    Миколайовичу.   Комунальне господарство.

 

     КОВАЛЕНКО О.М. А что, коммунальное хозяйство?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не слухали депутата Пустовойтенка?

 

     КОВАЛЕНКО О.М.  Республиканский бюджет не финансирует  и  не планирует  дотации  для  жилищно-коммунального  хозяйства.  Все в местных бюджетах.  Поэтому в республиканском бюджете средства  на эти цели не предусматриваются.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ви дайте відповідь не мені, а депутату: комунальне господарство знаходиться на  фінансуванні  з  місцевих бюджетів.

 

     76

 

     КОВАЛЕНКО О.М.  Видимо... /нерозбірливо/... такой, чтобы это хозяйство в условиях рынка работало. Коммунальное хозяйство - это не    бюджетное   учреждение.   Надо   повышать   тарифы,   но... /нерозбірливо/...  учесть это,  когда будем разрабатывать Закон о защите социальных прав населения, определенных категорий людей.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо  пропозиції  депутата  Слєднєва до дев'ятої статті.

 

     КОВАЛЕНКО О.М. Я поддерживаю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми декілька разів про неї говорили.

 

     КОВАЛЕНКО О.М. Не принимал такие решения, которые...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми формулюємо таку статтю:  Раді Міністрів у кожному випадку...

 

     КОВАЛЕНКО О.М. Я согласен.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, четвертий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Шановні  депутати!  Серед вас є багато  господарників,  які  повинні  прекрасно  знати,  що  коли розроблялися  проекти  цін,  які  вводяться  з першого січня 1991 року,  там передбачалися відрахування на соціальне страхування  у розмірі  37 відсотків від заробітної плати.  На 1991 рік згідно з Указом Президента Союзу ці відрахування встановлені в розмірі  26 відсотків.  З  цього  і  створений отой стабілізаційний податок у розмірі 11 відсотків. Тобто ті

 

     77

 

     кошти, які  з  самого  початку  передбачалися   на   потреби соціального   страхування,   зараз   Міністерство  фінансів  хоче спрямувати знову на фінансування якихось галузей.  Цих  мільярдів уже дуже багато пішло, як вода в пісок. Я повторюю, 3,5 мільярда, є точні підрахунки.  Вистачить  на  те,  щоб  в  наступному  році встановити на Україні мінімальну пенсію відповідно до мінімальної заробітної плати  в  розмірі  90  карбованців.  Росія  встановила 100-120 карбованців.

 

     КОВАЛЕНКО О.М.  Сегодня  мы  не ведем речь о пенсиях.  Будет Закон о пенсиях рассматриваться,  и тогда мы  будем  говорить  об источниках  для  пенсий.  А  потом,  внося такое предложение,  вы внесите  параллельно,  коль  мы  снимаем  эти  11  процентов   со стабилизационного   фонда,  каким  источником  мы  их  заменим  в бюджете, для того чтобы выполнить эти расходы и повысить зарплату учителям, медицинским работникам...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрію Васильовичу Печеров, будь ласка.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Шановні  народні  депутати!  Мені  до пояснень Міністра фінансів майже нема  чого  додати.  Комісії  ці  питання розглядали,  і  у  нас  не  викликає  сумніву  потреба підвищення заробітної плати всім медичним працівникам,  а також те, щоб поки що не запроваджувати підвищення плати за проїзд у транспорті.  Це наступні кроки,  які треба нам зробити.  Я хочу тільки відповісти на  зауваження  шановного  народного  депутата  Веретеннікова.  Я говорив це з трибуни,  і зараз повторюю,  що  у  пропозиції,  яка внесена депутатом Гетьманом,  передбачається відпрацювати систему передачі 22 мільярдів карбованців з торгівлі або з  промисловості /різницю в цінах/ безпосередньо

 

     78

 

     населенню. Просто   ділити   по   420  карбованців  усім  чи малозабезпеченим дати більше,  а декому зовсім  не  давати  -  це питання,  яке  ми тут будемо вирішувати.  Я хочу тільки до відома товариша Веретеннікова сказати,  що ці питання піднімаються вже з часу  XІX партійної конференції на рівні керівництва Союзу і наша спроба їх вирішити /якщо нам вдасться це зробити  в  січні/  буде надзвичайно вдалою.

 

     Щодо пропозиції Слєднєва.  Я її вважаю правильною,  проте це не  норма  закону  -  періодичність  погодження  окремих   статей бюджету,  а це норма постанови.  Я вважаю за необхідне підтримати її під час голосування.

 

     І в цілому.  Безумовно,  можна плекати надію на  те,  що  ще працюючи  місяць,  ми покращимо цей бюджет.  Я хочу з впевненістю сказати, що і через місяць ми не дійдемо згоди. Критерій істини - практика,  а  практика  - це робота принаймні протягом півріччя у нових умовах,  у перехідний період.  Я не можу погодитися з  тим, щоб  проект  прийняти за основу і не прийняти Закон.  Прийняти за основу і не надати цьому  рішенню  законної  сили  -  це  означає нічого  не  приймати і позбавити підтримки керівництво республіки при  вирішенні  цих  питань  у  Москві.  Я  вважаю,  що  це  буде надзвичайно  неприємна  помилка,  яку  ми потім собі не простимо. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   депутати,   прошу   уваги.   Ми    вже домовилися:  біля  микрофонів  більше слова не даємо.  Тепер буде вирішувати Верховна Рада.  Прошу зайняти місця і взяти  участь  у голосуванні. Товариші, у мене записані всі пропозиції. Пропозицію депутата Слєднєва треба записати у постанові як окремий пункт, це однозначно. Потрібно голосувати? Не потрібно.

 

     Наступна пропозиція     була    депутата    Романчука    про малозабезпечені

 

     79

 

     сім'ї. Це питання з'ясовується цілим рядом інших питань, але сьогодні тією постановою,  що...  /нерозбірливо/. Тому, товариші, сьогодні ми прийняли постанову 261 голосом "за".  Я вам  зачитую: "Розширити сферу застосування регульованих цін,  зменшити дотації з бюджету на відшкодування різниці  цін  з  одночасним  введенням надійної системи соціального захисту населення".  Це й передбачає перш  за  все  категорію  малозабезпечених  сімей.  А   далі:"... заслухати  у  січні  наступного  року на сесії Ради доповідь Ради Міністрів про механізм соціального захисту населення".  Оце якраз і є "в загальному",  а механізм вони нам будуть доповідати.  Тому приймається по суті ця пропозиція і вона вже проголосована. Ми її голосувати не будемо.

 

     Стаття 7.   Якщо  і  міністр,  і  голова  постійної  комісії погоджуються  з  тим,  щоб  зняти  її  з  цього  проекту,   прошу проголосувати  за  те,  щоб статтю 7 у такій редакції виключити з нашого проекту. Прошу голосувати.

 

     "За" - 244. Виключається.

 

     Далі. Була пропозиція  депутата  Пилипчука,  яка  тільки  що спростована головою комісії депутатом Печеровим.  Пропозиція була така - прийняти за основу,  а не приймати як закон.  За основу ми вже  з вами прийняли сьогодні,  але була пропозиція не приймати в цілому,  як закон,  і протокольно записати Раді Міністрів:  через квартал доповісти про зміни.

 

     Товариші, є ще пропозиція така:  прийняти як закон сьогодні, але через місяць Рада Міністрів доповість про зміни і доповнення. Не можна не приймати, так нічого не зробимо. Потрібно голосувати. Ми будемо приймати в цілому,  і тоді ця  пропозиція  знайде  своє відображення.

 

     80

 

     Далі. Про ті борги, які має Союз. Міністр фінансів Коваленко дав на це питання відповідь.  Сорок три, п'ятдесят сім і що це до нашого  бюджету  республіканського ніякого відношення не має поки що.

 

     Наступне. Комунальне господарство.  Також  відповіді  прямої немає,   але  воно  прямого  відношення  до  цього  закону  і  до республіканського бюджету не має.

 

     І ще одне,  товариші. Депутатом Пустовойтенком запропонована така  редакція,  слухайте,  я  її поставлю на голосування:  "Раді Міністрів  УРСР  у  січні  подати  Верховній  Раді   на   розгляд пропозицію   щодо   підвищення   заробітної   плати   працівникам житлово-комунального  господарства,  а  також  представити   нові тарифи на воду,  водовідведення,  теплоподачу,  тому що з першого січня 1991 року ці господарства  стають  збитковими,  а  бюджетні компенсації не надаватимуться".

 

     Давайте ми   запишемо  таке  окремим  пунктом  постанови.  Я розумію,  що депутат Дронь буде за це,  бо  він  представляє  цей комплекс,  і всі ми маємо пряме відношення до питання. Я пропоную записати це окремим пунктом постанови, а не в законі.

 

     Хто за те,  щоб записати окремим  пунктом  постанови,  а  не статті закону, прошу проголосувати. Будь ласка, перший мікрофон.

 

     СИМОНЕНКО В.К.,   голова  виконкому  Одеської  міської  Ради народних  депутатів   /Малиновський   виборчий   округ,   Одеська область/.  Чтобы голосовать,  уважаемые товарищи,  надо спросить, сколько же это будет стоить для...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони внесуть пропозицію...

 

     СИМОНЕНКО В.К. Подождите. Спокойнее.

 

     81

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви бачите як?

 

     СИМОНЕНКО В.К. Надо спросить, сколько это будет стоить...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключіть  перший   мікрофон   за   таку   форму поведінки.

 

     Товариші, я ще раз зачитую пропозицію.

 

     "Раді Міністрів  у  січні  подати  Верховній Раді на розгляд пропозицію...  "Там буде  все:  і  скільки  коштує,  і  як.  Якщо Симоненко не розуміє, окремо будемо роз'яснювати.

 

     Хто за  те,  щоб  включити  окремим  пунктом  постанови таке доручення Раді Міністрів,  прошу голосувати.  Ми всі  ці  питання голосуємо поіменно.

 

     "За" - 258. Включається.

 

     І останнє,  товариші.  Я  прошу уваги.  Депутат Дорофеєв,  я прошу уваги.

 

     І останнє,  товариші.   Стаття   8,   депутат   Веретенніков зачитував  її  редакцію.  Вона  виникає  у нас не вперше,  голова комісії  Печеров  тільки   що   спростовував.   Потрібно   окремо зачитувати?"...   Установити,   що   фінансування   видатків   на відшкодування  різниці  в  цінах  на  хліб,  м'ясо,  молоко,  які споживаються в областях,  містах Києві і Севастополі, проводиться в 1991 році за рахунок республіканського  та  місцевого  бюджетів шляхом   виплати  компенсаційних  сум  виконкомами  Рад  народних депутатів  базового   рівня   кожному   жителю   республіки   при встановленні реальних цін на ці види продукції".

 

     Товариші! Я тільки прошу /адже ми з голосу не приймаємо такі поправки/:  давайте Раді Міністрів доручимо вивчити  питання  про фінансування видатків, воно у нас прийняте сьогодні в постанові в редакції депутата Гетьмана. Я вам зараз зачитаю: "Розширити сферу застосування регульованих цін, зменшити дотації з бюджету на

 

     82

 

     відшкодування різниці   в   цінах   з  одночасним  введенням надійної системи соціального захисту".  Це включає в себе, вбирає цей  механізм.  Якщо  конкретно  -  це треба весь бюджет змінити. Отож,  давайте  проголосуємо.  Міністр  -  проти,  комісія  -  не підтримує  цього,  а  ми  змінимо бюджет.  Не можна?  Будь ласка, четвертий мікрофон...  Ви ж знаете,  депутате Веретенніков, ми не голосуємо з голосу, тим більше про мільйони і статті...

 

     КОВАЛЕНКО О.М.  Товарищи!  Уже пятый раз мы объясняем.  И на комиссиях Веретенникову,  и в устных беседах,  я с ним раз десять уже говорил.  Это он у меня научился, как компенсировать, и здесь рассказывает  теперь.  А  поправка  депутата  Гетьмана  это   все охватывает. Ведь мы ее уже проголосовали в постановлении.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, і останнє. Пропозицію депутата Петрова ви пам'ятаєте.  Тому давайте ми її включимо в те  доручення  Раді Міністрів,  яке  було запропоноване в редакції депутата Слєднєва. Щоб Рада Міністрів і Мінфін вивчили пропозицію щодо 3,5  мільярда карбованців    для   соціального   захисту   малозабезпечених   і пенсіонерів  та  внесли  в  документи.  Це   всі   пропозиції   і доповнення.  Ми їх розглянули і проголосували. Крім останньої - я не можу поставити її на голосування:  хоч вона і письмова, але не підтримується  ні Урядом,  ні комісією.  Тому я прошу...  Я прошу депутата Веретеннікова не заважати.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так що, міністри приймають чи ви приймаєте?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви розумієте,  ми з вами обираємо і  призначаємо міністрів. Ми з вами. А міністри нам вносять пропозиції, які ми

 

     83

 

     приймаємо. Депутате  Коробков,  ваш голос відомий.  Отже,  я прошу уваги депутатів. Ставиться на голосування Закон Української Радянської  Соціалістичної Республіки про Республіканський бюджет Української РСР на 1991 рік - з урахуванням поправок,  які  ми  з вами   проголосували.   Хто  за  прийняття  цього  Закону,  прошу голосувати. "За" - 242, "проти" - 55. Закон приймається.

 

     Товариші, я прошу вибачення у тих депутатів,  які не  змогли висловитись,  прошу  підійти  й  дати  ці  пропозиції в комісію й міністру з тим,  щоб вони в січні,  а також за підсумками першого кварталу могли по них доповісти.

 

     На цьому  закінчуємо.  Спасибі  всім  за  те,  що  ми надали можливість нашому Уряду виконувати свої обов'язки.

 

     Тепер давайте порадимось щодо подальшої нашої роботи...

 

     Товариші, прошу вибачення,  у мене не було під рукою проекту постанови  Верховної  Ради  про  затвердження звіту про виконання Державного бюджету Української РСР за 1989 рік.  Є у вас на руках така постанова? Є у когось із депутатів зауваження?

 

     Перший мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не   представився/.   Иван   Степанович,  когда  мы обсуждали предложения к проекту,  который приняли,  мы среди  них упустили  один  очень  важный  вопрос.  Здесь говорилось,  что мы должны сегодня поименно проголосовать за то,  что  металлургия  и угольная  отрасль становятся собственностью Украины.  Я предлагаю поставить этот вопрос на  голосование.  И  в  продолжение  своего предложения  -  весь  основной  комплекс промышленности,  который существует на Украине,

 

     84

 

     должен быть изучен и представлен  нам  Советом  Министров  в определенный  срок  с  тем,  чтобы  взять  и  его в собственность Украины.  Ибо оторвать металлургов  от  горняков,  от  энергетики невозможно - это единый механизм.

 

     Прошу поставить этот вопрос на голосование.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші депутати!  Дійсно,  під час обговорення такі пропозиції надходили,  але окремого проекту постанови немає. Я  гадаю,  давайте  ми  дамо  доручення Уряду й комісіям з питань планування,  бюджету, фінансів і цін - Андрій Васильович, базових галузей - Василь Іванович, законодавства і законності - Олександр Павлович,  будь ласка,  звірте все це і дайте  нам  такий  проект завтра вранці для голосування.  Тому що у мене немає проекту, а з голосу таку справу не можна поставити на голосування.  Завтра  ми роздамо  вам  усім  цей проект і тоді ж проголосуємо.  А виділити окремою  постановою  -  такі   пропозиції   надходили.   Потрібно голосувати? Ні.

 

     Щодо цієї  постанови  є ще зауваження?  Немає.  Ставиться на голосування проект постанови про затвердження звіту про виконання Державного  бюджету  республіки  за  1989  рік.  Хто  за те,  щоб затвердити, прошу проголосувати.

 

     "За" - 273. Приймається.

 

     Товариші, щодо подальшої  роботи.  Як  сказали  мені  Леонід Макарович і більшість членів Президії,  ви твердо домовились,  що завтра  останній  день  роботи  другої  сесії.  І  що  завтра  ви пропонували завершити його до 16 години,  а ще краще - до 14.  Це залежатиме від усіх нас,  але для того  нам  потрібно  розглянути цілий   ряд   документів.   Перше.   Ви  обговорювали  питання  і обмінювались думками щодо принципів укладення Союзного  договору. Але рішення ніякого не прийнято.

 

     85

 

     Отож ми повинні прийняти рішення,  - проект вам роздано.  Це одне питання.

 

     Ще одне  -   про   реалізацію   Декларації   про   державний суверенітет   України   в   сфері  зовнішніх  зносин...  Анатолію Івановичу,  посидьте,  будь  ласка,  Міністр  готовий  доповісти, проект   у   вас   є   -   також  маємо  його  розглянути.  Іване Олександровичу, не заважайте. Є ще питання про рішення Львівської обласної Ради народних депутатів. Має доповідати народний депутат Демидов.  Але сьогодні надійшла пропозиція від кількох депутатів, зокрема  Мороза та інших,  запропонувати Львівській обласній Раді народних депутатів повернутись до  цього  питання  і  самій  його вирішити.  Може,  вони самі все вирішать,  і нам не потрібно буде втручатися. Будь ласка, перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О.,  секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/.  Ви розумієте  -  це  питання,  передбачене  в порядку  денному,  надзвичайно важливе.  Але ще важливіший,  мені здається, той прецедент, який закладається сьогодні. Ми бачимо на прикладі міжреспубліканських відносин,  як погано,  коли починати протидіяти Радам різних рівнів.  І нам би не варто створювати цей прецедент,  треба, щоб була повага до закону на всіх рівнях. Тому в мене  така  пропозиція:  все  ж  звернутися  з  пропозицією  до Львівської  обласної Ради,  аби вона сама переглянула це питання, скажімо,  у січні чи в строк,  який ми визначимо.  Цим ми виявимо повагу  до  Ради і будемо сподіватися,  що вона виявить повагу до закону і до Верховної Ради.  Врешті, ми зможемо боротися, в цьому нема ніякої біди.

 

     86

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймаємо  таку  пропозицію  - доручити Президії Верховної Ради  провести  переговори  з  керівництвом  Львівської обласної  Ради,  запропонувати  їм  це  зробити  і  поінформувати Верховну Раду? Другий мікрофон.

 

     БАТІГ М.І.,  редактор  Львівської  обласної  газети  "Молода Галичина"  /Буський виборчий округ,  Львівська область/.  Як член президії  Львівської  обласної  Ради  я   хотів   би   підтримати пропозицію,   яку   висловив   депутат  Мороз  з  приводу  ухвали Львівської обласної Ради.  Там виникло у нас питання про  надання надзвичайних  повноважень  голові обласної Ради і щодо підготовки до референдуму.  Я думаю,  ці питання цілком можна  з'ясувати,  і Президія  зі  Львівською  обласною Радою знайдуть у цьому питанні спільну мову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми  вас  дуже  просимо.   Будь   ласка,   третій мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.  Я  повністю  підтримую  вашу  пропозицію  щодо постанови з цього приводу,  а від  себе  хочу  додати  таке.  Моє прізвище стоїть під цим запитом.  З усією відповідальністю я хочу сказати, що це фальсифікація. Я ніколи цього запиту не підписував і  підписувати  не міг.  Тому я прошу Комісію мандатну і з питань депутатської етики розібратися в причинах цієї  фальсифікації,  а редакції газет "Правда Украины" і "Радянська Україна" надрукувати спростування. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну,  досить,  шановні народні депутати. Я думаю, що можна ставити на голосування. Олександре Івановичу, можна

 

     87

 

     ставити на   голосування?  Товариші,  вам  було  роздане  це питання з  умовою,  якщо  вистачить  часу  на  розгляд.  Тому  ми приймаємо  таке рішення протокольно:  доручити Президії Верховної Ради переговорити  з  керівництвом  Львівської  обласної  Ради  і повернутися до цього питання та поінформувати депутатів на третій сесії.  Хто за таку пропозицію,  прошу голосувати.  "За"  -  264. Приймається.

 

     Наступне питання  -  про  припинення  на території Кримської області дії постанови Ради Міністрів  СРСР.  Комісія  у  питаннях законодавства  і  законності  його  розглянула  -  такі  в мене є матеріали і доповідач є... Проект вам розданий. Можемо розглянути його швидко.

 

     Наступне питання  -  про забезпечення продовольчими товарами населення України  в  першому  півріччі  1991  року.  Готував  це питання Перший заступник Голови Ради Міністрів Ткаченко Олександр Миколайович. Але він ще уточнює його, якщо можна так висловитися, з  союзними організаціями і завтра ранком зможе доповісти з цього приводу. Тому є прохання за вашою згодою перенести його виступ на завтра, на ранкове пленарне засідання. Немає заперечень? Немає.

 

     Ще одне  питання  -  про  приєднання УРСР до Факультативного протоколу Міжнародного пакту про громадські та  політичні  права. Доповідає  Міністр  закордонних справ.  Воно коротеньке,  роздане депутатам.  Інші парламенти всі вже розглянули й прийняли, тому є пропозиція розглянути його.

 

     Наступне питання   -   проект   Закону  про  власність.  Ви, Володимире Мефодійовичу,  про це хотіли сказати, так? Де він, уже немає?  Щойно показував мені закон.  Я кажу:  "Я знаю". Закон про власність.  Ви пам'ятаєте,  шановні депутати,  що ми ряд проектів розглянули,  зокрема й альтернативні, і доручили комісіям разом з Урядом

 

     88

 

     доопрацювати і внести як проект уже.  Тим більше, що під час розгляду  Земельного  кодексу  і  закону ви цілий ряд позицій вже спростували.  Проголосували.  Так мені принаймні сказали.  Тому в нас є можливість розглянути його в другому читанні і прийняти.

 

     Тепер про порядок введення в дію Закону УРСР про міліцію. Це коротеньке питання.

 

     Ще одне питання - дообрання та дострокове звільнення  суддів обласних судів.

 

     І останнє   -   повторні   вибори   народного  депутата  від Дарницького виборчого округу.

 

     Оце всі питання.  Ті,  що дали мені, поки всі. Є питання про зовнішньоекономічні   зв'язки.  Кажуть,  роздане  воно.  Якщо  ми з'ясуємо,  то завтра можемо до нього повернутися або сьогодні  на вечірньому засіданні. Які ще питання? Другий мікрофон.

 

     БОНДАРЧУК А.І.,  власний кореспондент газети "Голос України" по Волинській області  /Горохівський  виборчий  округ,  Волинська область/.  Ще на першій сесії я виступав з пропозицією розглянути питання про визнання святковими днів Різдва,  Великодня і Трійці. Воно  не  було  включене до порядку денного.  Я підготував проект постанови.  Він  є  у  президії  і  Секретаріаті.  Вчора   віддав підписаний  ста  депутатами  депутатський  запит,  який  згідно з Тимчасовим регламентом повинен автоматично включатися до  порядку денного   для   розгляду.  Я  бачу,  що  не  збираються  і  цього розглядати...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам хочу доповісти,  що навів перелік  питань, які  у  нас були включені до порядку денного,  роздані документи, проекти яких уже обговорювались і так далі... Треба розглядати

 

     89

 

     питання про включення  його  до  порядку  денного,  а  потім обговорити і лише тоді приймати рішення.

 

     БОНДАРЧУК А.І.  Включається згідно з Тимчасовим регламентом. Зараз ми роз'їдемось на канікули...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так будемо ми включати  до  порядку  денного  це питання?  Хто  за  те,  щоб  включити  назване питання до порядку денного, прошу проголосувати.

 

     "За" -  118,  "проти"  -  146,  не  голосувало  -   43.   Не приймається.

 

     Тепер пропонується  такий порядок...  Це я вам їх перелічив. Товариші,  ми вже проголосували,  все.  Якщо ви хочете знати  мою особисту думку з цього приводу,  то я вам хочу сказати,  що я був на Закарпатті  і  мені  відомо,  що  там  обласна  Рада  прийняла рішення,  яким  установила свято Різдва,  але також запропонувала трудовим колективам відпрацювати цей день у вигідний для них час. Нікому із місцевих Рад не заборонено приймати такі рішення. Ну не готові ми до цього питання, як би ви не тиснули.

 

     Є такий порядок:  пропонується  зараз  коротенькі  постанови розглянути і прийняти, а після перерви розглянути решту питань. І якщо ми зможемо - Закон про власність, щоб на завтра нам залишати тільки  питання  про продовольче забезпечення населення в першому півріччі.  Не буде заперечень?  Тоді працюємо по таких  питаннях: про  підсумки  обміну...  Анатолію  Максимовичу,  про  реалізацію Декларації про державний суверенітет України  в  сфері  зовнішніх зносин... Прошу взяти цей документ.

 

     90

 

     ЗЛЕНКО А.М., Міністр закордонних справ УРСР. Шановні народні депутати! Скажу коротко. Я хотів би якраз уникнути прецеденту, що стався   20   грудня,  коли  також  перед  закінченням  ранкового засідання сесії нам не вдалося обговорити в  усіх  деталях  цього проекту постанови.

 

     Перше. З   урахуванням   ваших   побажань  комісія  разом  з працівниками  Міністерства  доопрацювала  цей  проект  постанови, вилучила всі сумнівні положення з цього проекту... Деякі проекти, положення були належним чином відредаговані.

 

     Друге. Важливість цієї постанови перш за все полягає в тому, що   вона   має   підвести  правові  і  фінансові  підвалини  під зовнішньоекономічну,    зовнішньополітичну    діяльність    нашої республіки.

 

     Усі положення,  передбачені  цим  проектом постанови,  якраз спираються  на  Декларацію  про   державний   суверенітет.   Вони спираються  також і на відповідні положення статей Конституції як республіканської,  так і  союзної.  Перш  за  все  це  стаття  74 Конституції  УРСР  і  стаття 80 Конституції СРСР.  Але я хотів би звернути увагу ось на що.  Якщо нам вдасться прийняти сьогодні цю постанову,  то  ми маємо повернути в республіканський бюджет десь близько півтора мільйона карбованців. Досі консульські збори, які велися  нашим  Міністерством  закордонних справ,  переводилися до союзного бюджету. Таким чином, якщо ми приймемо цю постанову, всі кошти,  консульські збори,  які вдалося нам у цьому році зібрати, будуть переведені в республіканський бюджет.

 

     91

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  депутати!  Давайте   встановимо   такий порядок.  У  кожного  з  вас  є  постанова.  У кого з депутатів є запитання або  пропозиції?  А  ви,  Анатолію  Максимовичу,  дасте відповідь.  Є  в  депутатів запитання або пропозиції?  Є.  Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Я  хочу  поставить  депутатов  в известность,  что  на заседании Комиссии по иностранным делам эти предложения  и  замечания  были  рассмотрены.   Считаю,   что   и промышленность,  и  сельское хозяйство,  и наука,  и культура,  и другие отрасли ждут принятия этого постановления.  Так же,  как и другие  страны Европы.  Приняв постановление,  мы тем самым дадим возможность Правительству выполнить наше поручение по организации внешнеэкономических  и  внешнеполитических связей.  Поэтому прошу поддержать меня, проголосовать и принять постановление.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші!  Можна ставити на голосування?  Хто за те,  щоб  прийняти  внесений  проект  постанови  "Про  реалізацію Декларації про державний суверенітет України  в  сфері  зовнішніх зносин", прошу голосувати.

 

     "За" - 230, "проти" - 44. Приймається.

 

     Анатолію Максимовичу, будь ласка. Наступне питання: постанова Верховної  Ради  УРСР   "Про   приєднання   Української Радянської Соціалістичної Республіки до Факультативного протоколу до Міжнародною пакту про громадські та політичні  права".  Які  у кого   з   депутатів   є   запитання?  Може,  від  комісії  хтось виступатиме?  Ставимо на голосування?  Хто за  те,  щоб  прийняти постанову Верховної Ради з цього питання, прошу проголосувати.

 

     "За" - 270, "проти" - 10. Приймається.

 

     92

 

     Шановні депутати!  Ви розумієте, саме такий хороший ритм нас влаштовує.  Давайте процедурне питання розглянемо пізніше.  Тепер розглянемо  проект  постанови  Верховної  Ради УРСР "Про підсумки обміну думками щодо принципів укладення Союзного договору". У вас є  запропонований  проект  постанови.  В  кого з депутатів будуть зауваження, запитання? Будь ласка, третій мікрофон.

 

     РЕВА В.М.,  перший заступник Міністра транспорту Української РСР   /Феодосійський  виборчий  округ,  Кримська  область/.  Иван Степанович,  у меня вопрос такой. Первое. Относительно содержания этого постановления. В первой части постановления по существу уже излагаются наши намерения,  с которыми мы собираемся выходить для ведения  переговоров,  и  уже  определена  конфронтация,  то есть отрицательное отношение к этому вопросу.

 

     Поэтому, во-первых,  я считаю,  что первых два абзаца  нужно исключить,  оставить  только  абзац,  который начинается со слов: "Виходячи з корінних інтересів народу України..."

 

     Второе. Я считаю,  что это очень важный вопрос,  он  сегодня глубоко  волнует все население нашей республики,  и для участия в обсуждении  этого  вопроса  всех  глубокоуважаемых  депутатов   я все-таки считаю,  что возглавить эту комиссию должен Председатель Верховного Совета Украины Леонид Макарович Кравчук.

 

     И третье.  Я возражаю против  включения  в  состав  комиссии депутата   Павличко.   С   учетом  сегодняшней  статьи  в  газете "Радянська Україна", где в его адрес высказан целый ряд серьезных замечаний,   я  не  уверен,  что  он  до  конца  выражает  мнение трудящихся всей нашей республики.

 

     И четвертое, последнее. Относительно всего состава членов

 

     93

 

     комиссии. Я прошу провести поименное голосование. Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  голова  підкомісії   Комісії   Верховної   Ради Української   РСР  з  питань  економічної  реформи  і  управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Я перш  за все хочу заперечити депутату Реві щодо Павличка.  Ви вже тут чули,  що Павличка називали  зрадником  партії,  а  таких  на Україні  є,  мабуть,  300  тисяч,  і я думаю,  що ці аргументи не повинні лунати в нашому залі.  А тепер по суті. Я проти того, щоб третій   пункт  приймати  в  такій  редакції:  "Взяти  за  основу пропозиції  Ради  Міністрів  Української  РСР   по   розмежуванню повноважень    між    союзними   і   республіканськими   органами управління".

 

     Шановні депутати,  якщо  ви  згадаєте,   обговорення   цього питання за номером два було в порядку денному, і ми його фактично не обговорювали.  Я задавав запитання  заступникові  Голови  Ради Міністрів  Масику:  де  у нас є це розмежування повноважень,  які повноваження  ми  розмежовуємо?  У  нас  не  було  предмета   для обговорення, а сьогодні ми вже маємо постанову, яка закріпить те, чого ми в природі не бачили. Через те я не буду голосувати за цей пункт  і  закликаю  депутатів  не  голосувати.  Ми  не знаємо цих розмежувань, нам їх не представили.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     94

 

     ГАВРИЛОВ А.В.,  секретар Комісії Верховної Ради  Української РСР   з   питань   правопорядку   та   боротьби   із  злочинністю /Роздольненський  виборчий  округ,  Кримська  область/.  Я   тоже поддерживаю  мнение  предыдущего  коллеги,  который  выступал  от первого   микрофона,   чтобы   у   нас   не   получилось    такой несогласованности   в  действиях,  как  уже  было,  когда  Россия заблокировала Закон о  повышении  цен  и  когда  сказали,  что  с Силаевым это было согласовано,  а с Борисом Николаевичем нет. Это говорит о том,  что Председатель Верховного Совета должен первым, отвечать  за  эти документы,  с него спрос будет,  чтобы потом не сказать...   /нерозбірливо/...    Гринев    не    согласовывал... /нерозбірливо/.  Поэтому в эту комиссию надо обязательно включить товарища Кравчука.  И второй вопрос,  если мы на сегодня говорим, что  Молдова,  Белорусия  и  все  остальные  зарубежные страны... /нерозбірливо/...  то я не против  того,  чтобы  включить  в  эту комиссию Павлычко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Біля четвертого мікрофона, будь ласка.

 

     ПОЛЯХ В.І., перший секретар Золотоніського райкому Компартії України  /Золотоніський  виборчий  округ,   Черкаська   область/. Виборці  мого  округу дали телеграму і просять в комісію з питань Союзного договору від імені  виборців-жінок  /і  я  думаю,  жінки України  теж  підтримають цю пропозицію/ ввести до складу комісії депутата Верховної Ради України Світлану Вікторівну Остроущенко.

 

     95

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ПІСКУН О.І.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР  з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних  відносин  /Зарічний  виборчий   округ,   Сумська область/. Я пропоную у другому абзаці, де є слова "вирішене самим народом  України  шляхом  референдуму"  між  словами  "шляхом"  і "референдумом" вставити слово "республіканського". Ми проголосили суверенітет,  і тут  треба  це  підкреслити  -  республіканського референдуму.

 

     Починаючи з третього абзаца,  і в усіх інших,  де згадуються слова "нового Союзного договору",  замінити їх словами:  "проекту Договору  про  співдружність  суверенних  держав".  Тому що ми не знаємо,  який він,  проект нового Союзного договору. Той, який ми обговорювали,   нам   не   підходить.  Наша  власна  концепція  - співдружність суверенних держав.

 

     Щодо комісії.  Думаю,  якщо ми персонально почнемо виключати чи  включати  Павличка чи Коцюбу,  то ми тут загрузнемо.  Мабуть, цього не треба робити. Це стосується тих, хто пропонував Павличка виключити.

 

     І останнє.  Це пункт третій,  де йдеться про пропозиції Ради Міністрів.  Ми їх не бачили, не маємо цих пропозицій. Як можна за них голосувати? Думаю, що пункт третій слід виключити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     РОМАНОВ Ю.С. Я предлагаю ввести в состав комиссии Залудяка и Демидова.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     96

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.   Уважаемые   депутаты!   Состав комиссии имеет принципиальное значение,  поскольку на переговорах будет  предпринята  попытка  найти  консенсус.  Товарищ  Павлычко принципиально   не  приемлет  никакой  формы  Союзного  договора. Поэтому он не может быть включен в комиссию.  Я хотел бы обратить ваше  внимание  на  отношение  к  Союзному  договору  и  товарища Гринева.  Вы,  наверное,  читали его интервью в  газете.  Там  он прогнозирует  прямо  страшные  вещи.  Поэтому  я  присоединяюсь к мнению,  что делегацию  должен  возглавить  товарищ  Кравчук.  Не обязательно,  чтобы  в  нее  входили  все председатели или только председатели  комиссий.  Надо,  наверное,  поддержать  депутатов, которые  предлагают  и  другие  кандидатуры,  кроме председателей комиссий.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Четвертий мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м. Київ/. Я  пропоную  в  третьому пункті залишити лише один абзац у такому вигляді  /я  вже  подавав  цю  пропозицію  до  Комісії  з  питань державного  суверенітету,  міжреспубліканських  і міжнаціональних відносин/:

 

     "Доручити Уряду  республіки   доопрацювати   з   урахуванням зауважень  і  пропозицій  концепцію  розмежування повноважень між союзними республіками і республіканськими органами управління

 

     97

 

     і до 10 січня 1991 року передати до робочої групи  Верховної Ради  Української  РСР  по  підготовці республіканської концепції нового Союзного договору".

 

     Щодо списка членів делегації для переговорів  по  підготовці проекту  нового  Союзного  договору.  Я  попросив би депутатів не підходити  до  цього  з  позиції  партійності  чи  представництва блоків.   Давайте   говорити   по  суті.  Яке  б  питання  ми  не обговорювали,  нам історія уже не  відвела  часу  на  міжпартійні дискусії.  Я  подам  приклад і запропоную до цієї комісії людину, яка ніколи не належала до  Народної  ради  чи  до  Демократичного блоку. Це депутат Новіков, місто Слов'янськ, член КПРС.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Досить. Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О.  Я  підтримую  думку,  висловлену  в попередньому виступі,  про  те,  що  треба  більше  звертати  уваги  на   суть документа,  ніж  на  його  форму,  тому  що суть буде забезпечена складом комісії.  Я подавав пропозицію  від  імені  ряду  комісій Голові  Верховної  Ради  і  вважаю  за необхідне включити в склад комісії депутатів  Черепа,  Залудяка,  Остроущенко  і,  очевидно, Фокіна як депутата Верховної Ради СРСР.

 

     І ще  одне.  Повернусь  до  того,  з чого я почав.  Не треба намагатися загострювати питання  лише  за  допомогою  слів.  Мені здається,   що   в  першому  пункті  потрібно  записати  так:"... відмічає,  що запропонований Президентом СРСР проект  Договору  в багатьох   положеннях   суперечить   Декларації   про   державний суверенітет  України".  Не  треба  надмірно  загострювати.   Свої позиції можна висловити суттю документа.

 

     98

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,    начальник   відділу   Романського   заводу автоматичних  телефонних  станцій  /Роменський  виборчий   округ, Сумська область/.  Я предлагаю включить в комиссию представителей от  парламентского  большинства  и  меньшинства.  То  есть  Игоря Рафаиловича  Юхновского  и  Александра Александровича Мороза и не голосовать их кандидатуры поименно. Просто принять такое решение. Относительно товарища Гринева. Я, например, против того, чтобы он был в этой комиссии,  потому что его концепция Союзного  договора не  отражает,  как  мне  кажется,  мнение большинства в Верховном Совете.  Позиция же и товарища Юхновского, и товарища Мороза, как мне представляется, более выражена.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.К.,   секретар   Запорізького   обкому  Компартії України /Пологівський виборчий округ,  Запорізька область/.  Иван Степанович,   я  полагаю,  что  данный  проект  надо  сегодня  не принимать.  Почему?  Какие аргументы?  Ведь мы  обсуждали  проект Президента.  А  уже  ІУ  Съезд  обсудил  новую концепцию Союзного договора,  где,  собственно,  учтены Декларации  о  независимости республик.  Это  совершенно иной документ.  Почему мы должны жить вчерашним днем?  Почему мы не должны учитывать новые факторы? Вот в   этой   связи   мы   должны   либо   вернуться  и  обсудить... /нерозбірливо/. Я поддерживаю предложение о том,

 

     99

 

     что депутат  Гринев  не  может  возглавлять  эту  делегацию, поскольку он противник Союзного договора.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Четвертий мікрофон.

 

     ГУСЄВ В.І., директор середньої школи N 92 м. Донецька /Кіровський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты! Эта  комиссия,  о  которой мы сейчас так много говорим, обязана будет выполнять нашу с вами волю,  и  не  сможет  Гринев, допустим,   или   другой  депутат,  который  в  ней  представлен, высказать только свое. Таких полномочий у него не будет.

 

     Теперь по поводу того,  чтобы именно Председатель Верховного Совета возглавлял эту комиссию.  Ведь это работа громадная. Когда мы говорили о Конституционной комиссии,  мы тогда  уже  отмечали, что  нельзя,  чтобы  все  председатели  областных  Советов  стали членами этой комиссии.  И сейчас знаем уже,  к чему это  привело: эту комиссию нужно собирать под пистолетом.  Так вот, чтобы у нас не было подобных вещей,  может быть,  Леонид  Макарович  и  будет председателем,  но должен быть один из его заместителей,  который будет вести эту работу постоянно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Останній виступ.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Уважаемые  товарищи!  То,   что предложил народный депутат - не посылать сегодня эту комиссию для заключения Договора - это  убийство.  Почему?  Прежде  всего,  мы приняли бюджет, и решение всех вопросов зависит

 

     100

 

     от договорной  системы по горизонтали.  И то,  что Президент вчера на Съезде сказал, что в течение месяца не смог собрать всех Председателей  Верховных  Советов  республик  и не решен вопрос о договорной  системе,  значит,  что  никакие  бюджеты   не   будут действовать.   Поэтому   у   меня   предложение:  и  Председатель Верховного Совета, и Председатель Совета Министров должны принять участие в разработке этого договора.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  все,  час закінчується. Слово - заступнику голови    Комісії    з    питань     державного     суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин депутату Корнєєву. Будь ласка.

 

     КОРНЄЄВ А.В.,  заступник  голови  Комісії   Верховної   Ради Української     РСР    з    питань    державного    суверенітету, міжреспубліканських і  міжнаціональних  відносин  /Ворошиловський виборчий округ, Донецька область/.

 

     Уважаемые народные  депутаты!  Прежде всего я хотел обратить ваше внимание на то,  что здесь написаны положения,  которые были изложены   в   значительной   части  в  выступлении  председателя Верховного  Совета  УССР  Леонида  Макаровича  Кравчука.  В   его выступлении   была   дана   оценка   предложенному   проекту  как несоответствующему    концептуальной    части    Декларации     о государственном  суверенитете  Украины.  Я прошу вас вспомнить те слова, которые здесь произносили.

 

     Во-вторых, я хотел  бы,  чтобы  вы  имели  ввиду  /поскольку Председателя  здесь нет и нет заместителя Председателя Верховного Совета/,  что речь  идет  не  о  комиссии,  не  о  делегации  для подписания   Договора   -  это  еще  дело,  наверное,  неблизкого будущего.  Речь идет об очень длительной и  серьезной  работе  по подготовке проекта этого Договора, которого еще нет в принципе.

 

     101

 

     И ни одна республика, решая вопрос о формировании делегации, не назначила  в  качестве  члена  делегации  своего  Председателя Верховного  Совета.  От  Белоруссии едет заместитель Председателя Верховного Совета Шеладонов,  от РСФСР - заместитель Председателя Верховного  Совета  Хасбулатов  и  точно  так  же  от всех других республик  и  Верховных  Советов.  Неужели  вы  думаете,  что  мы правильно  решим,  если  на уровень заместителей Председателей мы направим  своего  Председателя?  В  конце-концов  надо  проводить различие  между  рабочей  группой  и  делегацией  для  участия  в торжественном акте.

 

     Я хотел бы, чтобы с учетом всего этого...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні   товариші   депутати,   давайте домовимось так.  Справді,  нема Леоніда Макаровича, і я думаю, що більшість погодиться з тим, що це - робоча група, а не делегація, і тому очолювати її йому потреби нема.  Але давайте не вирішувати це питання заочно.

 

     Перша пропозиція зводилася до  того,  щоб  зняти  перші  два абзаци  постанови.  Справді,  вони застаріли трошки з урахуванням усього, що відбулося в Москві. Тому можна розпочати її: "Виходячи з корінних інтересів народу України,  Верховна Рада визнає...  "і далі... Що там вносилось до нового проекту?

 

     Далі була  принципова  пропозиція  про  третій  пункт  цього проекту,  де сказано:  "Взяти за основу пропозиції Ради Міністрів про розмежування... "- і це зняти. А от друге речення - "Доручити Уряду  республіки з урахуванням зауважень і пропозицій...  "- оце підготувати в проект і внести.  У такій  редакції  можна  було  б погодитися.

 

     І третя   важлива   пропозиція   -   щодо   персонального  і кількісного складу робочої групи. Давайте домовимося так. Мені,

 

     102

 

     наприклад, до  вподоби  пропозиція,  в  якій   пропонувалося доповнити список представниками більшості і опозиції - депутатами Морозом і Юхновським, і проголосувати списком. Я просто висловлюю думку, тому є така пропозиція: доручити Президії Верховної Ради з урахуванням обміну думками,  що сьогодні  відбувся,  доопрацювати цей   проект.  Завтра  повинен  бути  і  Леонід  Макарович,  який висловить свое ставлення до пропозиції очолювати цю  групу.  Тоді приймемо  у  такій  редакції.  Не  буде заперечень?  Оголошується перерва до 16 години.

 

     103

 

     ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ

 

     ЄРШОВ А.В.,  член Комісії Верховної Ради Української  РСР  з питань  Чорнобильської  катастрофи  /Сарненський  виборчий округ, Ровенська область/.  Шановні товариші депутати!  Шановний Леоніде Макаровичу!  Основна тема мого виступу: народногосподарський план наступного року,  бюджет і доля населення, що мешкає сьогодні, не знаючи  свого  прийдешнього дня в забрудненій зоні від катастрофи на Чорнобильській АЭС.

 

     Через десяток  днів  піде  шостий  рік  від  цієї   страшної всесвітньої біди,  але багато питань залишаються невирішеними.  А винні керівники союзного монстра  -  Мінатоменергопрому  спокійно почувають  себе  в  своїх  московських  кабінетах.  Та й у нашому керівництві,  парламенті починають забуватись  ці  важкі  дні.  У народногосподарському  плані  передбачається  з  цих питань цілий розділ,  у  бюджеті  передбачені  суми  союзного  бюджету  і   5- процентний  спеціальний фонд,  який повинен створити підприємства України.  Але в це дуже важко вірити.  Цей розділ плану і бюджету не дає відповіді на багато питань, вирішення яких чекають від нас люди, насамперед матері і діти, які постраждали від катастрофи.

 

     Простий аналіз поданих нам документів не  дає  відповіді  на багато питань,  поставлених всіма нами:  і Урядом,  і депутатами. Були обіцянки дати на них  відповіді.  А  обіцянок  було  багато: якими   були  щедрими  на  обіцянки  Урядові  керівники  під  час призначення їх на посади і як  через  два  місяці  всі  одночасно пішли "в запуск".

 

     Ось основні питання, на наш погляд:

 

     1. З отриманих документів нам невідомо, як буде забезпечений матеріальними  ресурсами  обсяг  капіталовкладень,   передбачених республіканською програмою на 1991 рік.

 

     104

 

     2. Передбачене   виведення  земель  з  обороту  і  зменшення виробництва в радіаційній  зоні  не  дає  можливості  перейти  на міжнародні стандарти одержання "чистих продуктів".  У першу чергу м'яса і молока, як це зроблено в Білорусії.

 

     Хто дасть відповідь:  доки люди зони повинні їсти забруднені радіонуклідами продукти? До речі, і цифри виділення цих продуктів так завуальовані в плані,  що важко зрозуміти,  що виділяється  з державних ресурсів,  а що з того ж дядькового забрудненого двору. А Верховна Рада прийняла постанову: за рахунок зменшення поставок до  союзного  фонду повністю забезпечити за раціональними нормами населення вражених районів.

 

     Як бачимо, його ніхто не збирається виконувати.

 

     3. Програмою      Уряду      передбачалось      використання сорокамільйонної   суми   перевалюти   на   придбання   медичного обладнання,  реконструкцію підприємств переробної промисловості в 1991  році.  Зараз  доповідають,  що виділяється 20 мільйонів,  а решту треба просити через союзні міністерства і відомства. Ох, як нам вже набридло це "перебудовне жебрацтво"! Союзний Уряд повинен вирішити це питання.

 

     4. Від  Міністра  фінансів  ми  не  одержали  відповіді,  як зростуть  ціни  з  1  січня,  скільки  в  бюджеті  вже  закладено прибутків від додаткових поборів з населення.  У  зв'язку  з  цим особливо нас турбує бюджет Міністерства охорони здоров'я.

 

     5. В  проекті плану передбачається дальше обстеження районів на ступінь радіаційного забруднення.  Це правильно. Але ми вп'яте ставимо  питання  за  включення  в  постанову  міст Кузнєцовська, Славутича,  але ніхто цього питання  не  вирішує.  Сотні  листів, резолюцій  мітингів,  вимог  страйкарів  Кузнєцовська і Славутича зумовили поставити вимогу про включення цих міст  у  постанову  N 315.

 

     105

 

     6. З  плану  не  все ясно,  як буде вестись газифікація,  як будуть працювати шляховики, не маючи вказаних коштів на 1991 рік.

 

     7. Я добре вивчив матеріали, подані Урядом, і в жодній книзі немає згадки про Державний комітет по Чорнобилю.  Вважаю, що якщо ми створили комітет,  він повинен бути  наділений  і  коштами,  і лімітами.  Пропагандистського комітету нам не треба,  у нас в цій зоні від біди, мітингів кожен другий лектор і пропагандист.

 

     Ми хотіли  б   бачити   в   плані   передання   стаціонарних санаторіїв,  будинків  відпочинку для оздоровлення чорнобильських дітей. Щоб знову влітку не шукати місць.

 

     Останнім часом дуже багато передач по  радіо  і  телебаченню про    гуманітарну   допомогу   чорнобильцям:   союзному   і   по республіканському.

 

     А через декілька днів повідомляють,  що ця допомога осіла  в основному в столицях.

 

     Ми не  проти.  Але навіщо ж дратувати і без того знервованих людей.  А якщо допомога чорнобильцям,  то  її  треба  віддати  їм повністю. Так говорять мої сарненські і рокитнівські виборці, які ніколи ні від кого і нічого не отримували. Коли ж їм віддадуть їх частку?

 

     Шановний Миколо  Федоровичу  Охмакевич!  Покажіть  хоч  одну телепередачу, що допомога вручена чорнобильським дітям.

 

     Менше буде гніву і суму в сім'ях людей цього краю.

 

     106

 

     САВЧЕНКО А.П., секретар ЦК Компартії України /Вознесенський виборчий округ, Миколаївська область/. Шановні народні депутати!  Шановний Голово!  Мені,  як і багатьом у цьому залі,  представлені проекти плану і бюджету не подобаються. Тому, перш за все,  декілька слів про головні  вади  цих  документів  і подальшу роботу з ними.

 

     Ми сьогодні  маємо  справу  не  з  планом,  або контрольними цифрами,  як раніше, а з сумою пропозицій знизу, яка видається за план.  Але  знизу  ледве  набрали  обсягів  валового  суспільного продукту і національного доходу, що навіть в умовах зростання цін лише  на  1,7 процента перевищують цьогорічні.  Одночасно основні виробничі фонди передбачається наростити на 5,8 процента.

 

     У капітальному будівництві  план,  навпаки,  перетворено  на суцільну   директиву.   Намічено   збільшити   ліміти   державних капітальних вкладень на 7,4 процента і будівельно-монтажних робіт на 15,9 процента. І бачимо зростання незавершеного будівництва на 1,5 мільярда  карбованців.  Тобто  проект  націлено  на  подальше погіршення   використання   створеного   виробничого  потенціалу, падіння   фондовіддачі.   І   не   треба   бути   пророком,   щоб спрогнозувати:  знов не виконаємо обіцянок надати людям зазначені обсяги житла, побудувати нові соціальні об'єкти.

 

     Такі наслідки самостійності підприємств,  розгулу демократії у економіці, у діяльності місцевих Рад.

 

     Жоден територіальний  і  господарський орган не запропонував підняти обсяги  продажу  продукції  державі.  І,  навпаки,  йдуть масові  пропозиції дедалі більшу частину дефіцитної продукції або залишати собі,  або мати право  на  неї  для  обміну,  наприклад, металопрокату на колготи тощо.

 

     Що в цій ситуації робити?

 

     107

 

     За всіх   цих  неузгоджень  вважаю,  що  ми  повинні  вітати ініціативу Уряду про створення плану і схвалити його в  основному як індикативний.

 

     Але й попередити,  що план,  який ми схвалимо, це не амбарна книга записів учорашнього стану,  а документ, що надає відповідні права   Уряду,   підкреслює  його  відповідальність  за  розвиток республіки,  участь урядових структур і органів радянської  влади на місцях у роботі, щоб відійти від краю прірви, до якої котиться наша республіка.

 

     Це з одного боку.  З другого - нам потрібно знати, як план і бюджет  захищають  інтереси суспільства,  інтереси кожної людини. Якщо в плані ми не будемо мати механізму,  який міг би посилювати і  стимулювати приріст виробництва,  навіщо тоді нам такий Уряд і такий план.

 

     Тому надалі "повітряні" плани  ми  не  будемо  приймати  або затверджувати.  Та вони й непотрібні в умовах ринку.  Потрібні не фотографи  в  Уряді,  а  художники,  люди,  які   здатні   бачити перспективу.  Водночас  Уряду  не  слід і перекладати на Верховну Раду свій тягар.

 

     Наше завдання - вказати  на  недоліки  і  надати  можливість Уряду  виправити  їх.  При  цьому  не  слід замикати цю роботу на вулиці Кірова і товариші Фокіну,  а  виходити  з  нею  на  рівень областей,  підприємств,  вимагати від них відповідальності за всю економіку,    незалежно    від    сфери    власності:    союзної, республіканської, місцевої.

 

     Мова йде про те, щоб досягти урахування суспільних інтересів на тому ж рівні відповідальності,  як і  боротьба  за  реалізацію положень Декларації про державний суверенітет України.

 

     Повторюю, у мене немає жодного сумніву: план і бюджет, в

 

     108

 

     цілому, треба  схвалити.  І  я  запрошую  усі мислячі сили і "більшості", і "меншості" підтримати таку позицію.

 

     Вимагаючи від Уряду  відповіді  за  роботу,  слід  одночасно надати  йому можливість проводити свої розробки у життя.  Виходжу ще й з того,  що коли немає плану в країні, то хай він буде хоч у республіці.  Крім того,  приклад Білорусії, яка затвердила план і бюджет, свідчить, що не всіх лякають навіть дірки у бюджеті.

 

     Що стосується бюджету,  то тут слід подумати,  щоб  він  був бездефіцитним.  В проектах були різні пропозиції,  в тому числі і вилучення коштів у населення.  Але і тут Уряд повинен сказати всю правду,  розкрити варіанти.  Над цим треба працювати. Якщо дійсно передбачається  підвищення  роздрібних  цін,  то   повинні   бути гарантії  компенсації  втрат  найменш захищених верств населення, особливо тих,  хто не має можливості заробляти.  І чітко пояснити людям  з середнім достатком,  що якийсь час треба буде потерпіти, віддати  щось  на  спільний  алтар.  Адже   ринкова   гроза,   що насувається,  у  зв'язку з незбалансованістю товарної продукції і грошей у населення закладена в тему числі і  небажанням  багатьох колективів підприємств брати більш напружені плани.

 

     На закінчення  хочу  підкреслити,  що найстрашніше зло буде, якщо Уряд вирішить,  що, схваливши проекти, ми на цілий рік, як у щоденнику  учня,  виставили йому позитивну оцінку.  Навпаки,  для Уряду ця  подія  повинна  стати  початком  роботи  над  планом  і бюджетом  протягом першого кварталу і цілого року.  І мова йде не про механічне  коригування  якихось  показників,  а  про  зважене перекидання   ресурсів   з   менш  болючих,  неперевантажених  на пріоритетні напрямі.  А напрями ці - село,  продовольча програма, соціальний захист населення.  Тому ми повинні застерегти Уряд від самозаспокоєності,  нагадати,  що пасивне  спостереження  тут  не пройде. Це позиція ЦК Компартії України.

 

     109

 

     ГАЙСІНСЬКИЙ Ю.О.,  прокурор  Московського району м.  Харкова /Московський  виборчий  округ,  Харківська  область/.   Уважаемые депутаты!  Рассмотрение бюджета государства для любого парламента

- один из важнейших, если не самый важный вопрос.

 

     От того,  как  будет  составлен   бюджет,   будет   зависеть эффективность  всех  наших программ.  Ни один закон не заработает без финансовой и материальной базы.

 

     В конституциях    развитых    стран    установлены     сроки представления   бюджета   -   три   месяца,  не  позднее.  А  вам Правительство представило проект бюджета всего неделю  назад.  По его содержанию видно,  что документ составлен наспех.  В нем мало учитываются перспективы развития экономики,  начавшийся переход к рыночным отношениям.

 

     Бюджет составлен   таким   образом,   что  контроль  за  его исполнением со стороны народных депутатов  будет  невозможен  или крайне  затруднителен,  так  как  в  нем  отсутствуют расшифровки расходных  статей,  и  прежде   всего   расходы   на   содержание гигантского аппарата управления.

 

     Краткость -  сестра  таланта,  но  в данном случае краткость представленных  Верховному  Совету  проектов  бюджета   и   плана свидетельствует    о   нежелании   или   неумении   Правительства предоставить депутатам достаточную информацию как  по  отчету  об исполнения   бюджета   УССР   за  1989  год,  так  и  по  проекту Государственного бюджета УССР на 1991 год.

 

     Проектом предусмотрены мероприятия по сокращению  бюджетного дебита.  Это  делается  в основном путем повышения цен и платы за жилье,  коммунальное  услуги  и  транспорт,   увеличивая   доходы бюджета.

 

     110

 

     Но бюджетный  дефицит  можно  сокращать  за  счет уменьшения расходов.  Полагаю необходимым безотлагательно рассмотреть вопрос о  прекращении  ассигнований на содержание аппарата Госагропрома, Минводхоза,     государственных      концернов      "Укршляхбуд", "Укрмісцевпром", "Укрсоюзсервіс" и им подобных. Такие ведомства - монополисты не просто бесполезны, они приносят вред, препятствуют развитию   конкуренции,   свободы  предпринимательства,  тормозят внедрение прогрессивных, рыночных форм хозяйствования.

 

     Кто заинтересован    в    сохранении    и     финансировании бюрократических  структур?  Только  не  предприятия  и не простые труженики.  Нельзя   допустить,   чтобы   депутаты   вновь   дали возможность функционирования не нужных народу чиновников.

 

     Даже союзный  Верховный Совет ликвидировал Госагропром.  Нам необходимо также сделать это, а освободившиеся средства направить на финансирование правоохранительных органов.

 

     Стоит напомнить  только о такой акции Госагропрома Украина в 1986 году,  как распоряжение  о  распродаже  мяса,  загрязненного радионуклидами  после  чернобыльской  катастрофы,  путем  добавок этого мяса в колбасу.

 

     В проекте бюджета необходимо отразить в качестве  отдельного раздела    программу    приватизации    народного   хозяйства   и предполагаемые  доходы  и  расходы.  Другого  пути   нормализации экономики нет.

 

     Предложенный Правительством проект бюджета свидетельствует о том,  что жизненный уровень народа  будет  ухудшаться.  Повышение заработной  платы,  пенсий  и  пособий  будет съедено инфляцией и ростом цен на товары и услуги, а время начала перехода к рыночной экономике будет отодвинуто еще на год.

 

     Последствия исполнения такого бюджета непредсказуемы и

 

     111

 

     неконтролируемы. Можно  прогнозировать ухудшение положения в народном хозяйстве и в обществе.

 

     Предлагаю возвратить  проекты   бюджета   и   плана   Совету Министров УССР для доработки и представить их Верховному Совету в недельный срок вместе с законопроектом о налогообложении. В таком виде бюджет утверждать нельзя.

 

     СТАРІЧЕНКО О.Г.,    директор   радгоспу   "Красная   звезда" Костянтинівського району /Дружківський виборчий  округ,  Донецька область/.  Уважаемые  народные депутаты!  Анализ представленных к рассмотрению проектов плана и  бюджета  республики  на  1991  год заставил  меня выйти на эту трибуну и высказать свои замечания по этим документам. Хочу просить вас внимательно к ним прислушаться, так  как  невыполнение их при доработке плана /проекта/ и бюджета на 1991 год сделает невозможным мое голосование за бюджет и  план 1991 года.

 

     Первое возражение.

 

     В проекте   плана  сохранен  старый  порядок  надувательства государством колхозов  и  совхозов,  когда  последние  вывезут  в закрома государства все,  что надлежит по плану. А государство не выполняет  своих  обещаний  по  поставке  материально-технических ресурсов, и колхоз-совхоз не может предъявить государству никаких претензий.

 

     Предлагаю для решения этой проблемы следующее: по факту 1989 года   известно,   сколько  и  каких  материальных  ресурсов расходовано в АПК за счет разных источников.  Перевести все это в деньги несложно.  Далее определить, сколько приходится ресурсов в деньгах  на  1000  рублей  сельскохозяйственной  продукции.   При заключении  договоров контрактации каждый будет заключать договор на ту продукцию и материалы, кому какая нужна.

 

     112

 

     Второе возражение.

 

     В проекте плана  не  нашли  отражения  те  жгучие  проблемы, которые  волнуют наших избирателей сегодня.  Это - как обеспечить людей табачными  изделиями,  носками,  бельем  и  другими  самыми необходимыми. Про табачные изделия сказано, что они подорожают, а вот   про   изделия   легкой    промышленности,    в    частности чулочно-носочные,  сказано,  что  их  будет произведено,  как и в прошлом 1990 году, - 472,8 миллиона пар, или по 9 пар на человека на  Украине.  Казалось бы,  оно хоть и бедно,  но можно обойтись. Однако где тот механизм,  который бы обеспечил каждому  из  наших людей  получить эти 9 пар?  Такое впечатление,  что членов нашего Правительства это совсем не волнует.

 

     Предлагаю в связи с этим считать мое выступление официальным запросом   тов.   Фокину   В.П.:  каков  механизм  обеспечения  и справедливого    распределения    недостающих    всем     товаров Правительство предлагает в 1991 году?

 

     Как известно,  сегодня  в республике получен урожай зерновых свыше 53 миллиона тонн,  производится муки,  круп больше,  чем  в 1989  году.  Однако  на  прилавках  нет  ни  того,  ни  другого в достаточном количестве.  Мало ответить людям,  что мы  ничего  не можем сделать из-за ажиотажного спроса,  надо действовать,  чтобы распределить, или же ажиотаж ликвидировать.

 

     Третье возражение.

 

     Я не могу голосовать за то, чтобы без достаточных аргументов идти  на снижение жизненного уровня избирателей.  Повышение платы за жилье,  за тепло,  за транспорт,  за медикаменты, установление акцизов на легковые автомобили,  телеаппаратуру,  пиво,  табачные изделия,  а также договорных цен на многие виды продуктов  первой необходимости  /овощи,  фрукты,  плодоовощные  консервы/  повысит стоимость жизни населения не менее чем на 25 процентов, тогда

 

     113

 

     как среднемесячная зарплата рабочего и  служащего  возрастет только на 8,6 процента.

 

     Предлагаю.

 

     Правительство без достаточной аргументации пошло на снижение жизненного уровня населения.  Поэтому считаю,  что оно должно как ответную  меру  принять  порядок,  в  соответствии  с  которым те средства,  которые идут в бюджете на дотацию убыточных  продуктов /мясо,   молоко,   овощи  и  картофель/,  отдать  населению.  Оно разберется,  на что их тратить.  А то многие мяса не покупают  по рублю  90  копеек за 1 килограмм,  их дотационные деньги получают те,  кто  работает  в  торговле  или  других  отраслях  народного хозяйства.  Считаю:  это  поможет  снять  то напряжение,  которое возможно в обществе после введения повышения платы  за  услуги  и товары, намеченные по более высоким ценам с 1. 01. 1991 года.

 

     И последнее.    Мне    непонятна    стратегия    экономистов госэкономики,  которые предлагает иметь на конец 1991 года  более 18  миллиардов  рублей  незавершенного  строительства,  что  на 3 миллиарда рублей больше плана 1990 года. Считаю это недопустимым, иметь "незавершенку" в объеме 50 процентов капвложений на год.

 

     РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І. Мечникова /Жовтневий виборчий  округ,  Одеська  область/.  Уважаемые депутаты!  Прежде всего хочу обратить внимание на  определенную  неконструктивность нашей   работы.   После  принятия  Декларации  о  государственном суверенитете Украины следовало принять механизм или концепцию  ее выполнения.  Тогда  было  бы  ясно,  что  для составления бюджета совершенно  необходимы  Законы  о   собственности   и   Закон   о налогообложении.

 

     114

 

     Сегодня из-за этого возникают многочисленные вопросы.  Кроме того,  было бы правильно представить проект бюджета на 1991  год, по  крайней  мере,  в  октябре.  Сейчас  в проекте бюджета многое осталось в стороне,  а  потому  требуется  детальная  расшифровка содержания по отдельным разделам.

 

     В связи  с этим в случав утверждения представленного проекта следует оговорить необходимость его уточнения и пересмотра  после первого квартала.  Надо заглядывать несколько вперед и оценивать, к чему могут привести наши решения.

 

     Поэтому предлагаю поручить Совету Министров УССР подготовить проект  бюджета  на  1992 год к концу мая 1991 года,  с тем чтобы осенью 1991  года  его  можно  было  бы  детально  рассмотреть  и утвердить заранее.

 

     С целью   обеспечения   заинтересованности   предприятий   в финансировании научных исследований предлагаю включить затраты на науку в себестоимость продукции.

 

     При решении  вопроса о социальной защите населения предлагаю обязать Совет Министров УССР разработать условия перехода женщин, воспитывающих  детей  до  16  лет,  на сокращенный рабочий день с частичной  компенсацией   потери   заработной   платы   за   счет госбюджета.

 

     Хочу обратить внимание, что реализация Закона о приоритетном развитии села реально  возможна  при  обеспечении  финансирования мероприятий  по  охране окружающей среды.  Поэтому выделенные для этой цели ассигнования  по  агропромышленному  комплексу  следует показать отдельной строкой.

 

     115

 

     И последнее  замечание.  Я  уже  обращал  внимание на первой сессии на возможность катастрофической ситуации в Минвузе УССР  в связи со сложившейся диспропорцией в финансировании науки за счет госбюджета и хоздоговоров - соотношение 1:  10. Сейчас при данном бюджете   эта   ситуация   превращается   в   трагедию.  Так  как значительная  часть   госбюджетных   и   поисковых   исследований финансировалась   за   счет  отчислений  от  хоздоговоров.  Таким образом,  оказываются  под  угрозой  увольнения  почти  20  тысяч представителей    интеллектуального   потенциала   /при   условии обеспечения 30  процентов  хоздоговорных  нет/,  Это  равносильно непосредственно прямым убыткам порядка 4 миллиардов долларов! Это вызовет сильнейший социальный взрыв, кроме экономических потерь в дальнейшем.

 

     Поэтому необходимо дополнительно увеличить финансирование на науку по Минвузу УССР на 80 миллионов рублей,  доведя общий объем Госбюджета по науке по Минвузу до 130 миллионов рублей. В крайнем случае надо спасти  хотя  бы  сотрудников  госбюджета  и  довести финансирование  до  70 миллионов рублей с последующим пересмотром после первого квартала.

 

     В конце  хочу  предложить  для  обеспечения   конструктивной работы  Верховного Совета УССР объявить мораторий на политическую конфронтацию.

 

     116

 

     ЗІНЧЕНКО А.Л.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з питань народної освіти і науки /Замостянський виборчий округ,  Вінницька область/.  Кожен,  хто слухав  останні виступи  Вітольда  Павловича  Фокіна,  зокрема  і  на  ІУ  З'їзді народних депутатів СРСР,  не міг не помітити якісно новий  рівень їх побудови,  стилю аргументації.  Це є прямим наслідком того, що новий Голова Уряду мислить категоріями,  які дають змогу бачити і захищати  інтереси  України.  Це покладає на Верховну Раду прямий обов'язок захищати Голову Уряду від атак як імперських  відомств, так і тих їхніх прихильників, які ще в багатьох місцях відчувають себе безконтрольними і всевладними намісниками Москви на Україні.

 

     Загалом, проекту,  на мій погляд, не вистачає перспективного бачення України.  Я б хотів помилитися в своєму твердженні, але і в  пояснювальній  записці,  і  в  Основних  напрямах  недостатньо проглядається     зростання     випуску     продукції     точного машинобудування,  електронної промисловості,  тобто тенденція  на переведення виробництва на сучасні рейки окреслюється недостатньо чітко.

 

     Ми на тому тижні бачили,  як Уряд затівав гру з депутатами в інформаційні  піжмурки.  Приблизно місяць тому мною було зроблено три  запити:  один  у  Раду  Міністрів  щодо  обсягу  і  вартості виробництва  в  республіці  в карбованцях і в міжнародній системі цін.  Відповідь з одного боку вулиці Кірова на інший іде й  досі. Другий запит - на Вінницьку швейну фабрику про обсяги виробництва і хто закуповує продукцію. Директор на ту частину запитання, куди йде продукція,  не відповідає,  тобто приховує. Третій запит - на Тульчинську взуттєву фабрику.  Ця фабрика випускала  просте,  але міцне  й  надійне  взуття  невисокої вартості.  Тому для багатьох вінничан увесь нинішній торгово-економічний розбій вкладається в

 

     117

 

     просту формулу: "Куди поділися тульчинські туфлі?" Відповіді й досі немає.

 

     Тому загалом  щодо  плану  бюджету  і  проекту  економічного розвитку на наступний рік підходжу за принципами  Жванецького:  в те,  що  ціни  на житло,  телевізори,  вино,  проїзд у транспорті зростуть,  вірю відразу і назавжди,  а  в  те,  що  буде  введено потужності  по випуску 8,1 мільйона пар взуття і таке інше,  - не вірю.  Оскільки  офіційні  особи  з  Ради   Міністрів   ці   дані приховують, то які я маю підстави їм вірити?

 

     Я хотів  би  зупинитися  на  ще  одній  важливій перспективі розвитку.  У якій би скруті  ми  не  перебували,  ми  зобов'язані думати  про  майбутнє.  Це  Уряд робить,  коли збільшує прийом на гуманітарні,  юридичні,  економічні спеціальності і спеціальності перспективних напрямків науки і техніки, коли збільшує прийом для підготовки вчителів української мови й літератури.  Але  водночас треба  радикальніше  збільшувати  фінансування на науку і народну освіту.

 

     Те, що по всій  республіці  вчителі  домагаються  збільшення платні,  -  цілком  справедливо.  Вчителі  сьогодні  одержують  в середньому 172 карбованці,  а середня заробітна плата вчителів по Союзу  у  1987 році становила 210 карбованців,  середня заробітна плата - 236 карбованців.  Не можна  допускати,  щоб  учитель  був недостатньо  освіченим  /а  він  в нас таки не одержує необхідних знань через злиденне фінансування педвузів/,  не можна допускати, щоб він залежав від усіх начальників,  які тільки де є,  не можна допустити,  щоб він жив у злиднях.  Для того, щоб вийти з глухого кута  в  освіті,  ми  мусимо  вийти на 10 відсотків національного доходу,  що становитиме 13-14 мільярдів карбованців.  Зважаючи на фінансову  скруту,  можна  було  б  знайти  10,5  мільярда  проти налічених 8,4 мільярда. Добре, що хоч деякі гроші знайшли, але ми мусимо знати,

 

     118

 

     що тих коштів недостатньо.

 

     Заплановане збільшення  видатків на 2,4 мільярда фактично не сприятиме якісним змінам,  а  призведе  до  дальшого  поглиблення кризового  стану,  бо  компенсує  лише  зростання  оптових цін та видатків на соціальне страхування. Отже, бюджет, що пропонується, не  вирішує основних проблем школи.  Комісія не може погодитися з позицією Держкомекономіки  і  щодо  обсягів  капіталовкладень  на введення в дію навчально-виховних закладів.

 

     Загалом результатом        недалекоглядного        ставлення Держкомекономіки УРСР у плануванні видатків на науку і освіту йде всупереч  світовим  тенденціям  зростання  і перетворення науки і освіти  в  основну  рушійну  силу  поліпшення  добробуту  країни. Комісія  висловлює принципове заперечення проти віднесення галузі "Народна освіта" до соціальної  або  невиробничої  сфери.  Погано оснащена школа,  злиденні умови життя і оплати праці вчителя - це завтрашній  неорганізований,  недостатньо  культурний   робітник, некваліфікований інженер і вчитель.  Ми прирікаємо суспільство на топтання на місці.

 

     Кардинальний вихід  один:  Уряду  республіки  розпоряджатися усією  системою  виробництва й транспорту.  Сьогоднішні два кроки мали б бути поширені і на інші галузі промисловості.  Уряд з  цим явно  зволікає.  Складається враження,  що і в самому Уряді немає єдності в розумінні інтересів  України.  Чого,  наприклад,  варта стаття Урчукіна у вчорашній "Правде"?

 

     Тому пропоную:

 

     1. Раді Міністрів УРСР виділити сферу науки і освіти окремим рядком,   надавши   їй   статус   провідної   галузі    народного господарства.

 

     119

 

     2. Передбачити  індексацію  цін  відповідно  до  інфляційних процесів.

 

     3. Розробити державну програму мобілізації  промисловості  у відання Уряду України.

 

     4. Підтримати   пропозиції   Голови   Уряду   В.П.   Фокіна, висловлені ним на вчорашньому засіданні.

 

     120