Стенограма пленарного засідання

17 грудня 1990

 

ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ П'ЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР.  17 грудня 1990 року. 12 година.

 

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!   Прошу займати місця, реєструватись. Запрошую всіх народних депутатів до залу. Чи всі, хто стоїть біля мікрофонів, зареєструвалися?

 

     Прошу підготувати систему "Рада"  до  поіменної  реєстрації. Прошу зареєструватись. Тиснемо кнопку "за".

 

     У залі  -  319  народних депутатів.  Малувато.  Ми з'ясуємо: дехто заяву подав,  дехто просто не з'явився.  Ми з'ясуємо,  і  я доповім Верховній Раді, де хто знаходиться.

 

     Я вас  поінформую  про орієнтовний графік роботи на наступні дні.  Ми сьогодні  заслухаємо  доповідь  про  проект  Закону  про підприємства  в  Українській  РСР /перше читання/,  а після цього розпочнемо розгляд проекту Земельного кодексу в другому

 

     3

 

     читанні з перенесенням  його  на  вівторок,  бо  цей  проект великий  і,  звичайно,  ни  не встигнемо.  Після цього планується розгляд проекту Закону Української  РСР  про  міліцію  в  другому читанні,  це  -у  вівторок.  У  середу  - ми на Президії сьогодні вирішили,  та й вже,  дійсно,  нам потрібно вирішити це питання - висловлюю  своє  ставлення  до  концепції  опублікованого проекту Союзного договору.  Ми не можемо не висловити свого ставлення. Ми просимо,  або хотіли б,  вірніше, щоб ми прийняли схему таку, яку виробили народні депутати РРФСР,  а  певними  нашими  уточненнями щодо цього питання.

 

     Друге -  про розмежування прав та повноважень між союзними і республіканськими органами влади. Ми знову ж сьогодні на Президії прийшли  до  спільної думки про те,  що коли розглядається план і бюджет,  весь час це стає для нас великою  проблемою,  яку  важко перебороти,  не  маючи  конкретного  і  точного документа з цього питання.

 

     Третє - про внесення змін і доповнень  до  Конституції,  щоб привести Конституцію у відповідність з тими законами,  які ми вже прийняли.

 

     Четверте питання - про реалізацію Декларації  про  державний суверенітет  України у сфері зовнішніх зносин.  Документи роздані давно, ми хотіли це зробити ще до перерви, але нам не вдалося.

 

     Не четвер - про Основні напрями економічного  і  соціального розвитку  Української РСР на 1991 рік у першому читанні,  а також про Державний бюджет Української РСР на  1991  рік  та  звіт  про виконання  Державного  бюджету  за  1989  рік  -  також у першому читанні. Сьогодні ми на Президії розглянули ці проекти, заслухали доповіді міністрів.  Але ще домовились про те,  щоб передати їх у комісії,  щоб ретельно опрацювати, потім ще повернемось до них на Президії,

 

     4

 

     вийдемо з  ними  на  пленарне  засідання  Верховної  Ради 20 грудня.

 

     Планується у п'ятницю й суботу  опрацювати  законопроекти  в комісіях  Верховної Ради.  Враховуючи важливість,  такий солідний обсяг цих документів, необхідно два дні відвести для цього.

 

     У понеділок,  24 грудня,  пропонується заслухати питання про невідкладні    заході    по    забезпеченню   населення   України продовольчими товарами  у  першому  півріччі,  як  ми  домовилися раніше  з  вами.  Потім  розглянемо проект Закону про власність у другому  читанні.  25-26  грудня  відведемо  на  прийняття   оцих важливих  документів.  Основних  напрямів соціальногоекономічного розвитку народного господарства республіки і Державного бюджету.

 

     Ми ще домовились на Президії і просимо на  це  вашої  згоди, щоб вам щодня не приймати рішення - працювати після 18 години, як ми  часто  це  робимо,  а  щоб  одразу  сьогодні   домовитися   і встановити,  враховуючи важливість документів,  які вносяться, та їх великий обсяг, - працювати щодня на пленарному засіданні до 20 години.  Треба проголосувати це, не повертатись до цього, питання щодня, вирішувати так, як складеться ситуація.

 

     Ось те, що вносить на ваш розгляд Президія.

 

     Перший мікрофон.  Тільки,  будь ласка, товариші, йдеться про орієнтовний  графік.  Але,  враховуйте,  що тут уже настільки все щільно, що ми і до Нового року аби встигли.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.,  директор   Бобровицького   радгоспутехнікуму /Козелецький   виборчий   округ,  Чернігівська  область/.  Ніяких заперечень,    Леоніде    Макаровичу,    немає    відносно    тих законопроектів,  які  вносяться  на сесійне обговорення.  Проте я вношу таку пропозицію - ущільнити нашу роботу,

 

     5

 

     як ви запропонували,  до 20 годин. У п'ятницю й суботу у нас планується  робота в комісіях.  Я думаю,  що не потрібна робота в комісіях,  а потрібні пленарні засідання.  Тобто,  ущільнити нашу роботу протягом тижня так, щоб усі питання, які пропонуються і на наступний тиждень,  розглянути протягом  цього  тижня,  і  роботу закінчити,  якщо потрібно буде,  то і в неділю, А з понеділка щоб усі;

 

     були на місцях,  роз'їхались додому.  Я прошу мою пропозицію проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Шановні  товариші  !  Я  не заперечував проти цього, повірте.  Ми на Президії сьогодні розглядали всі можливі  графіки нашої роботи.  Ми могли б і в неділю працювати. Але для того, щоб працювати на сесії плідно, ми мусимо вносити сюди такі документи, які  вже не викликають у вас великих суперечностей між комісіями, між депутатами, їх потрібно опрацювати в комісіях. Якщо ми будемо працювати щодня, то кола збиратись комісіям?

 

     Добре, ми вашу пропозицію поставимо на голосування.

 

     Другий мікрофон.

 

     РЕВА В.М.,  перший заступник Міністра транспорту Української РСР /Феодосійський виборчий округ,  Кримська область/.  Уважаемый Леонид Макарович!  Я внимательно посмотрел сейчас ориентировочный график работы и у меня появились такие предложения.

 

     Первое. Мы рассмотрение вопросов  об  Основных  направлениях экономического  и  социального  развития  и  бюджете  на 1991 год наметили  на  четверг  и  на  следующую  неделю.  У  нас  сегодня предлагается   рассмотрение  проекта  Закона  о  предприятиях.  Я считаю, что

 

     6

 

     рассматривать Закон  о  предприятиях  необходимо  вместе   с Законом  о  собственности.  Эти два проекта идут одним блоком,  и товарищи,  которые связаны о народным хозяйством,  я думаю,  меня поддержат в этом плане.  Поэтому я хочу обратить ваше внимание на то,  что осталось две недели до конца нынешнего года и до  Непала нового  года.  Сегодня  товарищи,  кто  уже  знаком  с  Основными направлениями экономического и  социального  развития  Украинской ССР  и  бюджетом  на  1991  год,  знают,  что  вопрос стоит очень серьезно.  Я не думаю,  что за два дня мы  этот  вопрос  обсудим, потому  что  есть  очень  много  проблем.  Поэтому  я вношу такое предложение:  рассмотреть  Закон  о  предприятиях   и   Закон   о собственности вместе, в один день, а затем перейти к рассмотрению вопроса об Основных  направлениях  экономического  и  социального развития республики и бюджете на 1991 год.

 

     Вот эти  вопросы  поставить  главными  на  этом  заседании и решить их на этой неделе,  а потом перейти ко всем остальным. Это очень серьезные вопросы, потому что мы вступаем в новый год.

 

     ГОЛОВА. Я  зрозумів постановку питання,  але у нас Закон про підприємства в першому читанні,  а Закон про власність у  другому читанні,  тому  обов'язково  треба  сьогодні розглянути Закон про підприємства  в  першому  читанні,  бо  інакше  ми  їх  разом  не розглянемо.

 

     РЕВА В.М.  Не Закон о собственности. Я имею в виду, чтобы он вторым законом шел.

 

     ГОЛОВА. Так,  коли цей буде в другому читанні,  і той буде в другому  читанні.  У  нас Закон про підприємства тільки в першому читанні,  а Закон про власність  -  уже  в  другому  читанні.  Ви розумієте?

 

     7

 

     РЕВА В.М.  Я  понимаю,  но  тем  не  менее  мы  смотрим  это все.../нерозбірливо/...           Основные            направления социальноэкономического развития. Государственный окажет, а потом снова смотрим Закон о собственности.  Их  надо  рассматривать  до того.

 

     ГОЛОВА. Ми  подумаємо,  зрозуміло.  Третій мікрофон.  Третій мікрофон не працює, як завжди. Перший мікрофон.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних   справах  /Пролетарський  виборчий  округ,  Донецька область/. Леонид Макарович! Я хочу прежде всего обратить внимание на Закон о милиции.

 

     Посмотрите, приняли  его  в  первом  чтении перед перерывом. Неделя перерыва,  не было  возможности  посоветоваться,  обсудить предложения  от  коллективов  милиции.  Милиция просит и райотдел меня просил три-четыре недели на обсуждение.  Была большая статья в  газете "Советский милиционер" под названием "Не надо спешить". Понимаете, необходимо время для обсуждения.

 

     Давайте посмотрим  в  комиссиях,  дадим  предложения.  А  то завтра   уже   вноситься  на  сессию.  Выходит,  что  предложения коллективов не будут учтены, что наши встречи с коллективами были напрасны.

 

     8

 

     Второй вопрос.   Надо   все-таки  включить  в  повестку  дня "Разное".  События в стране  развиваются,  идет  четвертый  съезд народных   депутатов   СССР.   Возможно  возникнет  необходимость обменяться мнениями.  Я прошу эти два  предложения  поставить  на голосование.

 

     ГОЛОВА. Я вас прошу, скажіть, що вилучити з порядку денного, щоб включити запропоновані вами питання?

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.  Ничего  не  выбрасывать.   Просто   перенести рассмотрение Закона о милиции на следующую неделю.

 

     ГОЛОВА. Ви ж "Різне" пропонуєте.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.  В первую очередь решать вопросы,  связанные о окончанием года.

 

     ГОЛОВА. Шановні товариші,  я пропоную, щоб тут зняти питания "Різне", а розглядати його після 20 години.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.  Согласен,  но  Закон  о  милиции перенести на несколько дней.

 

     ГОЛОВА. Питання "Різне" розглядатимемо після 20 години. Щодо Закону про міліцію.  У нас є комісія.  Готовий Закон про міліцію? Зноситься пропозиція, щоб не розглядати завтра Закон про міліцію. Комісія підтверджує, що Закон про міліцію готовий для розгляду на сесії. Другий мікрофон.

 

     9

 

     РУДЕНКО В.М., заступник голови виконкому Гощанської районної Ради  народних  депутатів  /Гощанський виборчий округ,  Ровенська область/.  Леоніде  Макаровичу  !  Я  вношу  пропозицію  включити обов'язково  до  порядку денного проект Закону про оподаткування. Бо якщо ми його не  поставимо,  то  Закон  про  місцеві  Ради  та місцеве  самоврядування  не  буде  діяти,  тому  що не можна буде сформувати бюджет.

 

     ГОЛОВА. Даю вам пояснення.  Я нього не  оказав  свідомо,  бо хотів  сказати наприкінці.  У нас немає ще поданого проекту,  він буде поданий тільки в четвер,  раніше Уряд не може подати його. У четвер ми його роздамо депутатам і тоді вирішимо. Хоч я згоден, і на Президії було це питання,  щоб  його  обов'язково  розглянути. Другий мікрофон.

 

     БОНДАРЄВ В.П.,  заступник  голови Житомирської обласної Ради народних  депутатів  /Овруцький   виборчий   округ,   Житомирська обдасть/.  Леонид  Макарович!  На  минувшей неделе были встречи с избирателями   в   районах,   которые   подверглись   загрязнению вследствие    аварии   на   ЧАЭС.   Люди   настоятельно   требуют рассмотрения,  хотя бы в первом чтении,  концепции  о  безопасном проживании,  статуса зоны и закона о правах граждан, пострадавших от аварии.  Даже если по времени мы не укладываемся, один день, в четверг,  отвести этому вопросу.  Прошу поставить мое предложение на голосование.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     10

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  заступник  голови,  голова  координаційної ради Народного руху України /Ровенський виборчий округ, Ровенська область/.  Шановні депутати! Я хочу звернути вашу увагу на те, що в північних районах України,  вражених радіацією,  зараз склалася надзвичайно напружена ситуація в зв'язку  з  тим,  що  в  нас  не виконаний цілий ряд постанов.  Ми група народних депутатів, зараз повернулися з Малина Житомирської області, де місцеве керівництво зробило все, щоб, ми не зустрілися з людьми, не вислухали їх.

 

     ГОЛОВА. Пропонуйте.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І. Пропоную включити до порядку денного питання про невідкладні заходи по наданню допомоги людям, що проживають в районах,  уражених радіацією.  Ми до нового року повинні прийняти таку постанову і розглянути це  питання.  І  прошу  поставити  це питання  на голосування.  Леоніде Макаровичу,  я хочу ще звернути увагу депутатів,  що питання "Різне" - це не другорядне  питання. Там виникає цілий ряд надзвичайно актуальних і гострих питань.  І тому ми повинні розглядати його в основному часі.  Це не час  для розмов і пустопорожніх заяв. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Давайте  ми  будемо  все ж таки дотримуватися хоча б елементарної логіки і не працювати аби тільки вносити пропозиції. Є  графік,  він розрахований до хвилини.  Ви нічого не пропонуєте звідси вилучити,  а вносите  пропозицію  і  кажете,  що  для  вас найбільш

 

     11

 

     важливим питанням   є   "Різне".  То  давайте  будемо  якось домовлятися:  або працювати,  або говорити тільки про "Різне",  Є дні,  є новий рік, і ми запланували розглянути питання з 17 по 26 грудня.  Ось ви зараз вишикувалися біля мікрофонів замість  того, щоб  почати працювати.  Я вношу таку пропозицію:  хто за те,  щоб прийняти графік, який внесла Президія?

 

     "За" - 210.  Графік не прийнятий. Ні, прийнятий, прийнятий - це процедура.

 

     Тепер я задаю запитання людям, які стоять біля мікрофонів: чого вони стоять після того, як графік затверджено?

 

     Я зараз поставлю на голосування,  тільки хочу запитати  тих, хто стоїть... Було ще три пропозиції.

 

     Перша -  працювати лише тиждень,  включаючи й неділю,  і все зробити.  Хоча б до 12-ї години ночі працювати, тільки - тиждень, а вже потім зробити перерву.

 

     Прошу за це проголосувати, депутат Яковишин вносив.

 

     "За" - 158.

 

     Я міг би ставити все на голосування.  Це можна ставити.  Але про концепцію проживання в чорнобильській зоні -  радіаційній,  - де вони,  ці закони? Комісія не має таких законів, і нема чого їх ставити на голосування.

 

     Шановні товариші,  перш ніж ставити це питання,  запитайте у голови комісії. Голова комісії - не має. Чого ж я буду ставити це на голосування?

 

     Другий мікрофон.

 

     12

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова  Коростенської  міської  Ради  народних депутатів,  перший  секретар  Коростенського  міськкому Компартії України  /Коростенський  виборчий  округ,  Житомирська  область/. Леонид  Макарович!  От  имени  комиссии мы вам направляли письмо. Это, кстати, касается и...

 

     ГОЛОВА. Я  вам  задаю  запитання:   в   документи,   роздані депутатам, чи ні?

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Так вы же, пожалуйста, выслушайте. Это касается и замечаний депутата Поровского. Постанова про невідкладні заходи по  захисту  людей  від  наслідків  чорнобильської катастрофи вже прийнята нашою сесію /це я нагадую депутатам/,  але інша  справа, що  вона не виконується.  Тому я вношу таку пропозицій.  Коли наш Уряд доповідатиме про план на 1991 рік,  включити окремім  рядком доповідь про виконання цієї постанови. Але Леоніде Макаровичу...

 

     ГОЛОВА. Інформація Уряду - це інша справа.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Окремим  рядком  щоб туди увійшло.  Ще одне.  В Президії Верховної Ради майже місяць лежать документи щодо  НКРЗУ

-Національної  комісії  радіаційного  захисту  населення України. Майже місяць.  Давайте розглянемо це питання і приймемо постанову про затвердження голови НКРЗУ, щоб вони працювали.

 

     ГОЛОВА. Після того,  як ми послухаємо питання про наш бюджет тут,  у Верховній Раді,  думаю,  у багатьох народних депутатів, у тому   числі  і  в  голів  комісії,  відпаде  бажання  створювати додаткові підрозділи. Тому що людям не можна вже буде пояснити...

 

     13

 

     ЯЦЕНКО в.м.  Ми прийняли рішення згідно з нашою  постановою, Леоніде Макаровичу. Там же записано в постанові.

 

     ГОЛОВА. Давайте приймемо бюджет, а потім подивимося. А з цим я згоден:  доручити Уряду,  коли доповідатиме про план і  бюджет, дати  інформацію  коротеньку  про  те,  як  виконуються заходи по Чорнобилю. З процедурного питання? Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  голова  ради  агропромислових   формувань Сумської  області  /Сумський  виборчий  округ,  Сумська область/. Леоніде Макаровичу,  шановні депутати!  Я зважаю, що неправомірно на  24  грудня  намічено в нас обговорити питання про невідкладні заходи по забезпеченню населення України продовольчими  товарами. Його  треба  розширити  - і товарами широкого вжитку.  Я бував на фермах. Людям незрозуміло: шкарпеток не стало, інших товарів, вже одягти  і  взути  нічого.  Тим,  хто  забезпечує  продовольством, терпіти це неможливо.

 

     ГОЛОВА. Попросимо Уряд. Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Шановний Леоніде Макаровичу!  Ми тільки  що  повернулися  з  своїх округів.  У мене була зустріч з працівниками відділу внутрішніх справ. Вони настійно просили поки що  зняти  проект Закону про міліцію,  щоб всі депутати поїхали в округи, взяли пропозиції знизу, саме від працівників рядових, які займаються   цією   справою,  і  тільки  тоді  ставити  на  друге обговорення.  А замість цього я пропоную  обов'язково  розглянути питання.

 

     "Різне". І не після 20.00,  а внести до порядку ценного, щоб ми могли розповісти про болі наших виборців.

 

     14

 

     ГОЛОВА. Шановні  товариші!  Я   не   заперечую   проти   тих пропозицій,  але тут одні кажуть одне,  інші - інше.  Щодо Закону про міліцію: давайте поставимо на голосування. Комісія вносить цю пропозицію? Ми проголосували, що окремо ще поставимо питання.

 

     ШУМ У ЗАЛІ. ГОЛОВА. Все. Перший мікрофон.

 

     ГУСЄВ В.І., директор середньої школи | 92 М.Донецька /Кіровський виборчий округ. Донецька область/. Уважаемый товарищ Председатель?  Депутати не один раз высказывали нарекания на  такую  организацию  работы.  Предлагаю:  пленарные  заседания проводить всю неделю,  по субботу включительно, но до 17 часов. С 17.00 до 20,00  после  небольшого  перерыва  проводить  работу  в комиссиях.  Без  работы  комиссий  пленарные  заседания смысла не имеют.  Вот здесь написано: пятница и суббота - работа. комиссий. Это  значит,  в  тот  день  будет  тридцать процентов депутатов в комиссиях работать.  А если законопроекты не  будут  в  комиссиях рассмотрены, значит здесь мы будем только говорить.

 

     ГОЛОВА. Шановний  народний  депутате!  Ми  проголосували  за графік, що ви хочете ще? Я вас прошу пояснити нам, що ви хочете?

 

     ГУСЄВ В.І.  Моего предложения вы не услышали. Вы не дали мне его  высказать.  И  там  проголосовало  не абсолютное большинство присутствующих. Может быть, за мое предложение проголосуют

 

     15

 

     больше 210 депутатов, и тогда это пройдет.

 

     ГОЛОВА. Після того як голосування відбулося? Я прошу зайняти своє місце. А до протоколу ваша інформація буде включена.

 

     ГУСЄВ В.І.   И   опять   отсутствие   результативной  работы парламента.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий  округ  м.Київ/. Шановний  Леоніде  Макаровичу!  Я хочу вас запитати:  де це у нас записано,  що Президія може відміняти рішення Верховної  Ради?  У нас  було  рішення  Верховної  Ради,  що  до  побудови незалежної демократичної Української держави, до прийняття нової Конституції питання про новий Союзний договір є передчасним.  А Президія його чомусь вписала на 19 грудня на розгляд. Якщо це станеться, то цей день, 19 грудня, ввійде в історій як день зради.

 

     ГОЛОВА. Коли   б   ви   уважно  читали  те,  що  написано  в орієнтовному  графіку,  то  у  вас,  шановний  народний  депутате Шевченко,  таких  питань  не  виникло  б.  Тут  написано  - обмін думками. Але вам, мабуть, настільки не прийнятна навіть назва, що ви вже й обміну

 

     16

 

     думками не хочете.  То це вже ваша особиста справа.  А ми не можемо інакше -концепція Союзного  договору  надрукована.  Ми  не можемо робити вигляд,  ніби загалом нічого немає,  тому що комусь не хочеться цього.  Ми будемо обмінюватись думками. До яких думок прийде  сесія  -  то й буде думка сесії,  а не окремого народного депутата.

 

     Другий мікрофон.

 

     БАНДУРКА О.М.,   начальник   управління   внутрішніх   справ виконкому    Харківської   обласної   Ради   народних   депутатів /Дергачівський  виборний  округ,  Харківська  область/.   Шановні депутати!  Я прошу ні в якому разі не знімати питання про міліцію із порядку ценного. Закон про міліцію потрібний не для міліції, а для  населення,  для  наших  виборців.  Давайте будемо це питання розглядати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Завершуємо,  приступаємо до роботи.  Слово надається товарищу Гладушу.

 

     Ми завершимо  сьогодні  цей  обмін  думками  чи  ні?  Перший мікрофон.

 

     ЗБІТНЄВ Ю.І.,  заступник  голови  Комісії   Верховної   Ради Української РСР у справах молоді /Гагарінський виборчий округ, м. Київ/.  Я перепрошую,  Леоніде Макаровичу.  Справді,  у нас  дуже напружена  робота.  Але  я  хотів  би запитати згоди парламенту і вашої згоди - дати інформацію сьогодні

 

     17

 

     про з'їзд солдатських матерів і,  можливо,  виступити голові цього  комітету.  Вчора  дуже  багато було розмов про невиконання наших рішень.

 

     ГОЛОВА. Гаразд. Я дам таку інформацію. Може, сьогодні, може, завтра.

 

     ЗБІТНЄВ Ю.І. Але жінки сидять на балконі, чекають.

 

     ГОЛОВА. Ну  що  ж,  сидять  - посидять.  Не будемо ж ми,  як тільки  з'являються  жінки,  припиняти  сесію.  Будемо   йти   за графіком. Прошу, товаришу Гладуш.

 

     ГЛАДУШ В.Д.,  заступник Голови Ради Міністрів УРСР. До вашої уваги  пропонується  проект  Закону  УРСР  про   підприємства   в Українській  РСР.  Цей  проект  є  доопрацьованим  варіантом двох окремих проектів,  які були подані до Комісії  Верховної  Ради  з питань  розвитку  базових  галузей народного господарства.  Після досить широкого і зацікавленого обговорення за  участю  фахівців, керівників підприємств,  науковців було досягнуто згоди внести на ваш розгляд один спільний проект,  який враховував би все краще з двох попередніх,  а також зроблені зауваження.  Це стало можливим тому, що знайшла підтримку думка про неальтернативність, по суті, двох  проектів,  їх  сумісництво,  а  іноді  і  збіг  в  основних питаннях.

 

     18

 

     Пропонований проект  відповідає  принципам   і   положениям. Декларації   про   державний   суверенітет   України   та  Закону Української  РСР  про  економічну  самостійність.  Він   визначає правові,  економічні та соціальні основи організації і діяльності підприємств різноманітних форм  власності  і  тісно  зв'язаний  з основними  положеннями  проектів законів УРСР про власність,  про підприємництво, про ціноутворення, про оподаткування тощо.

 

     У теперішньому  вигляді  структура  проекту  закону  містить тридцять п'ять статей, що складають сім розділів.

 

     В першому    розділі   "Загальні   положення"   пропонується визначення підприємства як самостійного господарюючого суб'єкта з правами  юридичної  особи,  який  здійснює виробничу і комерційну діяльність з метою одержання від цього відповідного доходу.

 

     Як бачите,  воно досить стисле, однак досить повне і не несе на собі ідеологічного навантаження.  Взагалі,  треба підкреслити, що автори цього проекту закону прагнули саме  до  того,  щоб  усі статті  його  носили саме діловий,  практичний характер і не мали ідеологічних декларацій та штампів. У цьому ж розділі при доробці авторський   колектив   визнав   необхідним  при  переліку  видів підприємств. які можуть діяти у господарстві республіки, виділити окремо "приватну власність", на яку в першу чергу наголошується в проекті  Комісії  з  питань  економічної  реформи  і   управління народним господарством.

 

     Другий розділ   проекту  закону  регулює  порядок  створення підприємства   та   його   реєстрації,   затвердження    статуту, ліцензування    окремих:    видів   діяльності   тощо.   Зокрема, підприємство може бути створене в результаті виділення із  складу діючих  підприємств  одного  або кількох структурних підрозділів, якщо на це є згода власника майна підприємства або уповноваженого ним  органу,  і  забезпечує виконання раніше прийнятих договірних зобов'язань.

 

     19

 

     Спрощується і реєстрація підприємства.  Для цього  необхідно лише   подати  виконавчому  комітету  відповідної  Ради  народних депутатів рішення про його створення, статут та інші документи за визначеним  переліком.  При  цьому  конкретно  обумовлений термін реєстрації - не пізніше 30 днів з моменту подачі заяви - і надано право   звернення   до  суду,  якщо  реєстрацію  не  проведено  у встановлений строк. Або в ній відмовлено з мотивів, які засновник підприємства вважає необгрунтованими.

 

     Дуже важливо,    що   відмова   в   реєстрації   з   мотивів недоцільності його створення не допускається.

 

     Третій розділ "Майно підприємства" визначає умови  створення та   використання  майна,  володіння  і  користування  природними ресурсами,  гарантії майнових прав  підприємств,  залучення  ними коштів юридичних осіб і громадян.

 

     Вперше чітко   фіксується   захист  державою  майнових  прав підприємств,  тобто  не   допускається   вилучення   державою   у підприємства  його  основних  фондів,  оборотних коштів та іншого використовуваного майна.

 

     В четвертому    розділі    проекту    закону     "Управління підприємством   і   самоврядування"   визначено  загальні  основи організації   управління   на   засадах    поєднання    принципів самоврядування   трудового   колективу   і   прав   власника   по господарському  використанню  свого  майна,  но  обумовлюється  в статуті  кожного окремого підприємства.  Треба також підкреслити, що підприємству надається право  самостійно  визначати  структуру управління і штати.

 

     Крім того,  при  найманні,  призначенні чи обранні керівника підприємства  на  посаду  з  ним   укладається   контракт,   яким визначаються  права,  обов'язки  і  відповідальність  керівника з урахуванням його матеріального забезпечення та умов звільнення  з посади.

 

     20

 

     Хочу звернути  вашу  увагу,  що при доробці проекту закону в цьому розділ  і  було  знято  пункти,  де  конкретизуються  деякі питання   керівництва   підприємством,   діяльності   його   ради правління.  Мається на увазі, що ці питання знайдуть чільне місце в статуті кожного окремого підприємства.

 

     П'ятий розділ    "Господарська,   економічна   і   соціальна діяльність  підприємства"  розкриває  порядок   використання   та розподілу  доходу як основного показника діяльності підприємства, формування     трудових     доходів     працівників,      порядок матеріальнотехнічного забезпечення, а також фінансові та кредитні взаємовідносини,  зовнішньоекономічну діяльність. Воно самостійно визначає свою діяльність і перспективи розвитку,  форми і розміри оплати праці.

 

     Окремо виділяється     питання     соціального      розвитку підприємства.   При   цьому   передбачений  і  соціальний  захист пенсіонерів,  які до виходу на пенсію працювали на  підприємстві. Мається  на  увазі,  що  вони  будуть  користуватися  соціальними послугами та пільгами нарівні з працюючими робітниками.

 

     У шостому розділі "Підприємство і  держава"  у  першу  чергу передбачені  гарантії  прав і інтересів підприємств,  які держава забезпечує їм незалежно від форми власності.  На  наш  погляд,  у проекті  закону  максимально  обмежені  сфери втручання державних органів у їх діяльність.  А там,  де без цього ніяк не  обійтися, воно    жорстко   регламентується.   Це   стосується   звітності, кредитнорозрахункової дисципліни,  вимог до якості  продукції  та послуг тощо.

 

     Крім того,  у  цьому  розділі  визначені  загальні  принципи взаємовідносин   підприємства   з   місцевими   Радами   народних депутатів,  які  повинні  грунтуватися,  перш за все,  на засадах законності.  Виділяються також сфери діяльності,  де вони  будуть регулюватися на договірній і добровільній основі.

 

     В проекті однозначно встановлюється відповідальність

 

     21

 

     республіканських і  місцевих державних і громадських органів за додержання цього  закону.  Передбачено,  що  збитки,  нанесені підприємству незаконним втручанням в його діяльність,  мають бути відшкодовані.

 

     У статтях  останнього,   сьомого   розділу   "Ліквідація   і реорганізація  підприємства"  регламентуються  умови  та підстави ліквідації  підприємства  за  рішенням  власника  чи   суду   або арбітражу  з  утворенням  ліквідаційної  комісії  і  задоволенням претензій кредиторів.  При цьому в окремому пункті наголошується, що  звільненим  працівникам  гарантується  додержання  їх прав та інтересів відповідно до законодавства Української РСР.

 

     Проект закону,  який поданий на ваш розгляд,  на нашу думку, досить  компактний.  У  ньому  зроблена  спроба  відмовитися  від дрібної опіки підприємств і створити більш сприятливі  умови  для прояву  підприємливості,  взагалі  підприємницької  діяльності  в межах нормального ділового ризику.

 

     Шановні депутати!  До  робочої  групи  по  розробці  проекту даного  закону  та  комісії  Верховної Ради надійшло більше сотні зауважень та пропозицій від  народних  депутатів,  міністерств  і відомств,  керівників підприємств, фахівців та інших громадян. Ми дуже вдячні всім товаришам,  які  їх  надіслали,  а  також  взяли активну  участь  у  подальшому  обговоренні  цього законопроекту. Робоча група з максимальною увагою їх проаналізувала  і  все,  що було можливим,  врахувала у своїй роботі. Зокрема, взяли до уваги пропозиції народних депутатів УРСР Мельника.  Захарука, Павленка, Левченка,   керівників  підприємств  Августинова,  Мальчевського, Кравця, професора Одінцової. Дякую за увагу.

 

     22

 

     ГРИНЬОВ В.Б.,  заступник Голови Верховної  Ради  Української РСР. Запитання. Перший мікрофон, будь ласка.

 

     МАРТИНЧУК В.Й., голова колгоспу імені П.М.Буйка Фастівського району /Фастівський виборчий округ,  Київська область/.  Шановний Вікторе   Дмитровичу!   Знайомлячись   з   проектом   Закону  про підприємства  в  Українській  РСР  і  зустрічаючись   зі   своїми виборцями  на  місцях,  в  тому числі і з керівниками промислових підприємств,  ми детально аналізували і вивчали цей законопроект. З  цього приводу я хотів би вам задати запитання,  яке випливає з цього проекту.

 

     У цьому проекті визначено багато пунктів, але майже в кожній статті  є  зсилання  на слова "крім винятків" або ж "передбачених законом Української РСР", або ж "заборонений законодавчими актами Української  РСР".  Тобто насправді є великі сумніви у керівників промислових підприємств та й у самих підприємців  щодо  того,  чи цей закон працюватиме. Він добудований виключно на винятках. Люди на місцях,  керівники промислових підприємств  просять  все-таки, щоб  його більш конкретизувати,  щоб було конкретно написано,  що можна, що дозволяється, а що-ні. Бо тут майже, ще раз підкреслюю, у  кожній  статті передбачені слова "крім винятків".  Ми хотіли б знати,  що це за винятки,  і якими статтями вони  передбачаються. Щоб закон був не із суцільних винятків. Дякую.

 

     23

 

     ГЛАДУШ В.Д.  Без ссылок этот закон быть не может, потому что это в какой-то мере  подчиненный  закон.  Скажем,  все  критерии, которые вытекают из налогообложения, в другом законе излагаются и так далее.  Критерии, касающиеся охраны окружающей среды и целого комплекса  иных  регулирующих  отношения предприятий,  изложены в других законах.

 

     В отношении исключений, на которые ссылаются.

 

     Да, есть такие ссылки - "кроме исключений". Написано, что не все   сферы  деятельности  могут  быть  разрешены.  В  частности, изготовление оружия или пороха. В этом законе написано о том, что будут   лицензии.   Лицензии   будет  выдавать  государство.  Все остальное, изложенное во всех статьях, разрешено.

 

     Хотя, я вам скажу, здесь поправку дают. Недавно вы принимали Закон  о местном самоуправлений и внесли поправку,  в этом законе не  предусмотренную,  согласно  которой  местные   Советы   могут распоряжаться  20 процентами продукции данного предприятия.  Если она  и  останется  в  том  законе,  то,  естественно,   получится ущемление  прав  предприятия.  Этим законом такого рода ущемлений прав предприятий, конечно, не предусматривается.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ВЛОХ О.Г.,  завідуючий   кафедрою   Львівського   державного університету   імені   І.  Франка,  /Ленінський  виборчий  округ, Львівська область/.  Шановний  Вікторе  Дмитровичу!  Я  хотів  би запитати   вас,   як   можна   обговорювати   проект  Закону  про підприємства в той час,  коли на Україні існує маса  підприємств, які  підпорядковані нейтральним міністерствам і відомствам?  І це питання в цьому проекті зовсім обходиться. У першу чергу потрібно було б визначити, мені здається,

 

     24

 

     приналежність всіх  цих  підприємств Українській республіці, провести реекспропріацію чи там, де потрібно, - націоналізацію, а тоді  вже  визначати  статус  цих  підприємств.  Треба починати з основи. Прошу відповісти.

 

     ГЛАДУШ В.Д.  Вопрос имеет смысл.  Если вы обратили внимание, то  здесь  ни  одного  слова  нет  о Союзе.  Здесь написано,  что разрешается иностранным гражданам,  имеется в  виду  и  гражданам других республик...  На Союз ССР нигде ссылок нет.  Сочли, что не следует этого писать,  ведь все равно раздел имущества состоится. Это   вопрос   только  времени.  Здесь  есть  ссылка  вначале  на Декларацию,  о том что мы опирались на Декларации,  что все,  что находится    на   территории   Украины,   станет   собственностью Украинского    государства,     а     потом     уже     состоится разгосударствление,  на  которое мы наложили мораторий на прошлой сессии. Это сделано, на мой взгляд, правильно. Предусмотрено, что все  имущество,  которое находится на территории Украины,  станет имуществом государства украинского.

 

     ГОЛОВА. третій мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Шановний Вікторе Дмитровичу! Від того,  що ми нічого не говорило про союзну власність, проблема не зникає.  Чи  не  здається   вам,   що   ми   даремно   витрачаємо

-дорогоцінний час,  бо запропонований проект повністю переписаний з союзного Закону про підприємства.  То,  може, ми одним реченням скажемо,  що  доки  ми  не  визначимося  з союзною власністю,  ми визнаємо той закон?

 

     25

 

     ГЛАДУШ В.Д.  Я вопрос понял,  Я считаю, что это не так. Ведь мы  должны  параллельно решать вопросы строительства государства. Вы знаете, что у всех на языке один из главных вопросов - быть ли Союзу  и  как  разделить  собственность?  Применение этих законов всеми  предприятиями,  которые  сегодня  работают,   может   быть немедленным.   Предприятиям   и  предпринимательству  сегодня  не повредит работать по этому закону, который разрешает строить свою работу во имя дохода, о чем здесь сказано.

 

     Если мы  разделим  имущество,  то применять этот закон можно будет к любому  предприятию  любого  государства,  которое  будет работать на нашей территории,  в том числе и Союза ССР. Я не вижу здесь противоречий.  Если у вас есть какая-то конкретная  ссылка, пожалуйста, еще не вечер, как говорят, можно ее рассмотреть.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  головний  лікар  медсанчастини Микитівського ртутного  чомбінату  /Горлівський-Микитівський  виборчий   округ, Донецька  область/.  Уважаемый  Виктор  Дмитриевич!  Хотелось  бы уточнить,  как относится  закон  к  учреждениям  здравоохранения? Могут ли они быть сюда включены, потому что до сих пор учреждения здравоохранения  -   лечебные   учреждения,   больница,   аптеки, подразделения медицинской техники, объединения фармации - все это было подчинено ведомствам,  от них нельзя было  отступить  ни  на шаг.  Предусматривает  ли  этот  закон возможность для коллектива стать настоящим хозяином в лечебном учреждении?

 

     26

 

     Может ли быть коллектив хозяином или собственником лечебного учреждения?

 

     ГЛАДУШ В.Д. Да. Этот закон однозначно отвечает - может.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БОЙКО І.Г.,   заступник   голови   Комісії   Верховної  Ради Української РСР  у  справах  ветеранів,  пенсіонерів,  інвалідів, репресованих,    малозабезпечених   і   воїнів-інтернаціоналістів /Кам'янсько-Дніпровський  виборчий  округ.  Запорізька  область/. Вікторе Дмитровичу! Скажіть, будь ласка... От я процитую:

 

     "Дані державної реєстрації підприємства в десятиденний строк повідомляються Міністерству фінансів УРСР і Держкомстату УРСР для включення  до  єдиного державного реєстру".  Приклад - Запорізьке об'єднання "Союз ветеранів Афганістану".  Усі  його  підприємства зареєстровані.  Чи  вони  просто для статистики реєструються,  чи все-таки для матеріального забезпечення?

 

     ГЛАДУШ В.Д. Нет, это нужно читать так, как написано в статье

-   регистрацию   проводят   соответствующие  местные  Советы,  а регистрирует государство - в данном случае Министерство  финансов и   другие   органы.  Госкомстат  для  того,  вы  понимаете,  что предпринимательство будет  облагаться  и  налогами,  и  возникнут прочие отношения с государством,  которые определены. То есть эта фиксация  обязательна.  И  там  написано  в  статье:   где   есть взаимоотношения с государством, там предусмотрено, что

 

     27

 

     статотчетность и  прочие  дела,  которые регламентируются со времени как предприятие организовалось,  - все  это  должно  быть учтено в государстве. Обязательно.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О. генеральний директор виробничого молочного комбінату  "Придніпровський"  М.Дніпропетровськ   /Індустріальний виборчий   округ,  Дніпропетровська  область/.  Уважаемый  Виктор Дмитриевич!  Статья 17 проекта Закона "Доходи підприємства":  "На підприємствах   усіх   видів  основним  узагальнюючим  показником фінансових результатів  господарської  діяльності  є  їх  валовий доход".  Вот  это  подчеркиваю  -  валовий  доход.  Вмешательство государства,  наверное, в дала предприятия может быть только одно

-  это  гибкая  налоговая система.  Мы определили,  что для этого будет прибыль.  Прибыль - тот рычаг,  через  который  государство будет  вмешиваться  в  деда предприятия.  Мне кажется,  что здесь валовый доход надо заменить на слово прибыль - "прибуток".

 

     28

 

     ГЛАДУШ В.Д.  Я зрозумів запитання.  З цього приводу ми довго дискутували.  І  дійшли висновку разом з фахівцями і вченими,  що немає ніякої різниці між словами "прибуток" і "доход".

 

     Валовый, здесь написано "валовий доход".  Некоторые задавали вопрос, а есть ли разница между чистым доходом? Я понял, Сметанин улыбается.  Между  чистым  доходом,  чистой  прибылью  и  валовым доходом.  Это  есть.  Вы  хотите сказать,  что чистый доход это о вычетом  заработной  платы.   Но   здесь   ведь   написано:   "На підприємствах   усіх   видів  основним  узагальнюючим  показником фінансової  діяльності   є   прибуток".   То   есть   мы   всегда интересовались,  чтобы  определить,  что для предприятия основной показатель - прибыль.  Вот этим руководствуемся,  что предприятие имеет вот такую-то прибыль, имеет такую-то рентабельность.

 

     ГОЛОВА. Це   обміняєтесь  думками  в  комісіях  і  проведете консультації.

 

     Перший мікрофон.

 

     ТКАЧУК А.Ф.,        інженер-конструктор        Хмельницького радіотехнічного заводу імені ХХУ з'їзду КПРС /Заводський виборчий округ,  Хмельницька область/.  Шановний  Вікторе  Дмитровичу!  Як можна  пояснити  той факт,  що в умовах,  коли відбувається зміна власності,  в  проекті  зовсім  не  сказано  про  права  трудових колективів  і  профспілок?  Навіть  незрозуміле,  хто і з ким має підписувати колективний договір?

 

     ГЛАДУШ В.Д. Закон про профспілки. Це буде регулюватися іншим законом, не цим законом.

 

     29

 

     Здесь действительно  ничего  не сказано о профсоюзах.  Здесь сделано ударение на статус предприятия.  То, что будет написано в статусе   предприятия,  это  и  будет  закон.  Если  в  Законе  о профсоюзах  будет  что-то  такое,  что  связано  с   коллективным договором  мая о другими проблемами Функционирования предприятия, значит,  оно  автоматически  будет.  Если  его   не   будет,   то соответственно ничего не будет.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     КАСЬЯНЕНКО А.І.,   другий   секретар   Херсонського   обкому Компартії  України  /Дніпровський  виборчий   округ,   Херсонська область/.  Уважаемый  Виктор Дмитриевич!  Как будет производиться лицензирование   спецтехники   и   спецпродукции?   Сейчас    это прерогатива   Союза.  И  второе.  Общеизвестно,  что  в  наиболее развитых капиталистических странах две трети  рабочих  заняты  на малых  предприятиях.  Не  считаете ли вы необходимым пересмотреть закон Украины, вернее постановление Украины по малым предприятиям и привести его в соответствие с союзным постановлением?

 

     ГЛАДУШ В.Д.  Да,  я именно так считаю. Проект Закона о малых предприятиях, которые надо всячески поощрять /по-моему, у вас уже имеется на руках, вы его будете принимать/, проект Закона о малых предприятиях  регламентирует,  что  такое  малое  предприятие,  в частности,  и  количество  наемного  труда,  которое может быть в разных отраслях.

 

     В отношении лицензирования я могу ответить сегодня так. Все, что   будет   государственной   собственностью,  вернее  Украины, естественно,

 

     30

 

     лицензии будет выдавать это государство и никто другой.

 

     Если при  разделении  имущества  часть  имущества,   скажем, останется  в  ведении  Союза,  я  не хочу забегать вперед,  будет выдавать  лицензию  соответственно  то  государство,  которое  им владеет.

 

     Думаю, что все лицензии не сразу перейдут Украине.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Шановний Віктора Дмитровичу,  в мене запитання в розвиток попереднього запитання. Стосується воно якраз  статті  8  про  ліцензування.  Запитання  таке.  Якщо Рада Міністрів  України  бахав  видавати  ліцензії   на   різні   види продукції, то чи будуть ці ліцензії визнаватися нашими митницями, які поки цо Україні не належать,  чи будуть вони брати  до  уваги лише  ліцензії,  видані в Союзі?  Прокоментуйте,  будь ласка,  це запитання.

 

     ГЛАДУШ В.Д.  Я отвечу на этот вопрос.  Эта  статья  касается производства, то есть выдачи лицензии на производство продукции.

 

     Выдача лицензии,   окажем,   за  пределы  государства  будет регламентироваться другим законом - про митниці, який - вже маєте на   руках   і  скоро  його  розглядатимете.  А  це  ліцензії  на виробництво.  Скажімо, порох: якщо якесь підприємство захоче його виробляти, то ліцензію на це даватиме держава, Україна.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     31

 

     3АДОРОЖНИЙ Б.В.,  голова  підкомісії  Комісії Верховної Ради Української   РСР   у   питаннях   екології   та    раціонального природокористування /Маріупольський - Центральний виборчий округ, Донецька область/.  Шановний Вікторе Дмитровичу? З проекті закону згадується про умови праці взагалі і навіть...  /нерозбірливо/... вінок.  Але нічого не говориться  про  умови  праці  підлітків  і дітей.

 

     Тим часом  під  час  так  званої виробничої практика - майже нічим  не  прикрита  експлуатація  дитячої  праці.  Зокрема,   не оплачується  праця,  яку вони виконують.  А якщо про це ставиться питання,  то  підприємства  відмовляються  укладати  договори  на проходження виробничої практики.  Отже, як це питання вирішується в цьому законі? Бо я нічого там не зустрів.

 

     ГЛАДУШ В.Д.  Я зрозумів запитання.  Законом про працю будуть регламентуватися  ці  питання,  іншими  законами.  Тут  є  тільки посилання на те,  що  використання  праці  і  дітей,  і  жінок  і інвалідів  буде  проводитися  згідно з законодавством Української республіки.

 

     А як використовувати жіночу працю, дитячу і так далі - це ви розгляадатимете в іншому законі - про працю.

 

     ГОЛОВА. Час за регламентом ми використали,  дякую. Слово для співдоповіді надається Євтухову Василю Івановичу.

 

     Регламент - десять хвилин.

 

     32

 

     ЄВТУХОВ В.І.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з   питань   розвитку   базових  галузей  народного  господарства /Центрально-Міський виборчий  округ,  Дніпропетровська  область/. Шановні депутати!  Проект Закону про підприємства,  який сьогодні внесено,  - це  вже  конгломерат  із  чотирьох  проектів.  Перший проект,  який  був  вам  розданий  21-22  жовтня Радою Міністрів, розглядався в комісії.  Було створено при роботах  групи,  в  які увійшли  фахівці  державних  підприємств,  керівники підприємств, кооперативів,   орендних   підприємств,   науковці,   економісти, фінансисти та інші.

 

     Після розгляду  цей  проект було відхилено,  він комісією не був прийнятий. Тому ... /нерозбірливо/... подивіться, який проект ви  тримаєте  в  руках.  Проект,  на  якому стоїть дата 9 жовтня, комісією відхилений, і він не розглядається.

 

     Після детального обговорення  всіх  чотирьох  проектів,  які були подані,  створено конгломерат,  який сьогодні розглядається. Це спільний проект кількох комісій і Уряду.

 

     Наша комісія ставила за  мету  головне:  уникнути  на  сесії розмов  щодо  непринципових  розбіжностей,  які  стосуються цього закону, і тому в цьому проекті є багато нового порівняно з першим проектом.

 

     У ході  роботи  над  цим  проектом було розглянуто понад 120 зауважень,  пропозицій,  поданих різними фахівцями.  І всі вони в тій чи іншій мірі були враховані.

 

     33

 

     Далі. Було   подано   проект   Закону   про  підприємство  і підприємництво Української РСР від Комісії з  питань  економічної реформі і управління народним господарством.  Я хотів би на цьому проекті більш детально зупинитися,  щоб ми знали, про що йдеться. Цей  проект,  ось  він  у такому вигляді,  теж вам розданий,  вів розглядався в нашій комісії  з  участю  представників  Комісії  з питань  економічної  реформи і управління народним господарством, науковців.  Одностайно  дійшли  згоди,  що  цей   проект   не   є альтернативним,  -  в  новий проект з нього було взято все краще. Принципові   розбіжності,   які   залишилися,    чи    поєднувати підприємство і підприємництво в одному законі,  чи ні.  Відповідь на це питання була дана  сесією  на  минулому  тижні,  коли  було прийнято в першому читанні Закон про підприємництво.

 

     Комісія одностайна  в  тому,  що  має  біти два закони:  про підприємства  і  про  підприємництво.   І   одним   із   основних принципових положень,  чому повинно бути два закови, в таке. Саме термін "підприємництво" охоплює не тільки різні сфери  діяльності підприємства,  а  й  посередницьку діяльність,  комерційну.  Якщо говорити про Закон про підприємства,  то він просто звідси випаде в разі такого поєднання.

 

     І основне.  Термін  "підприємництво"  дуже  довго  у нас був якимось брутальним словом чисто з ідеологічних міркувань.  І коли ми  зараз підприємництво піднімаємо на якийсь інший-вищий рівень, то ми повинні мати окремий закон.

 

     У цьому  законопроекті,   який,   як   я   вже   сказав,   є конгломератом  кількох  проектів,  я  хотів  би зупинитись на тих позитивних змінах, які до нього внесені.

 

     34

 

     8 проекту закону вилучено ідеологічні постулати, а за основу взято економічні закони та їх економічну доцільність.

 

     Що я   маю   на   увазі?   Наприклад,   з  поняття  завдання підприємства  вилучене  таке  речення:  "Задоволення  громадських потреб в його продукції /тобто підприємства/, в роботах, послугах та  реалізації  соціальних  та  економічних  інтересів  трудового колективу".

 

     Єдиним завданням  підприємства  є одержання ним прибутку або доходу /прибуток або доход - я трохи пізніше на цьому  зупинюся/. А  для цього підприємство буде задовольняти і громадські потреби, і займатись соціальним розвитком свого  колективу,  щоб  не  було плинності кадрів, щоб був стабільний, здоровий колектив.

 

     Соціальному розвитку  колективу  чільне  місце  відведено  в самому законі:  стаття 14,  пункт 3.  Чому ми так  наполягали  на тому,  щоб змінити саму редакцію...  /нерозбірливо/... то це буде план будь-якою ціною, це те, від чого ми відходимо.

 

     Далі. В першому варіанті проекту закону серед можливих  форм власності  не  було приватної.  В новому варіанті проекту це :  є разом з державною і колективною.  Там же подані типи об'єднань  і підприємств, яких не було в первому варіанті.

 

     Далі. Більш      чітко      подані     взаємовідносини     і взаємовідповідальність  між  адміністрацією  та  радою  трудового колективу.

 

     Щоб уникнути  двовладдя,  в  законі  записано,  що  керівник підприємства призначається власником,  тобто чи то державою, якщо це  державка  власність,  чи  то  колективом,  якщо це колективна власність,  акціонерне  товариство  або  інше,  чи  то  приватним власником, і керівник підприємства вирішує самостійно всі питання господарської діяльності підприємства.

 

     35

 

     Далі. У всіх формах власності трудовий колектив має право на участь  у  прийнятті  рішень  з  соціально-економічних питань,  а реалізація цього права може бути в різних  формах:  чи  то  через колективний  договір,  чи то через статут підприємства,  чи інше. Тобто тут не було регламентації,  припускалося, що це може бути в різних   підприємствах   по-різному.   Але   воно   повинне  бути регламентованим в якомусь документі.

 

     Структура управління   підприємством    вирішується    самим власником  або  через  уповноважені  ним органи.  В тексті закону враховані  пропозиції  від  Комісії  у   питаннях   екології   та раціонального  природокористування  /депутат  Голубець/ про форми відповідальності підприємства за додержання  вимог  і  норм  щодо раціонального    природокористування,    відновлення   до   рівня встановлених нормативів земель,  надр,  лісів та інших  природних ресурсів,  а також відшкодування збитків,  завданих навколишньому середовищу в результаті діяльності підприємств.

 

     Що принципово  на  думку  комісії,  не  враховано  в   цьому законопроекті,  хоча  він і конгломерат,  і увібрав у себе чотири варіанти?

 

     По-перше, взаємовідносини між  підприємством  і  державою  у формі  держзамовлення,  які  в  цьому  законі чітко не визначені. Комісія вважає держзамовлення безумовно  необхідним  інструментом регулювання державою громадських, господарських відносин. Тому ці форма повинні бути регламентовані саме цим законом,  а не якимись іншими підзаконними актами.

 

     І друге,  принципове /тут у запитаннях це прозвучало/,  Весь закон насичений формулюваннями,  які допускають,  що  крім  цього закону,  регулювання  господарських відносин може здійснюватися і підзаконними  актами  Ради   Міністрів,   а   це,   вважаймо,   і міністерствами.

 

     36

 

     Це статті  25,6,5,4  та  інші.  Особливо яскраво цей нонсенс звучить у статті 4, пункт 1: "Державні підприємства керуються цим законом та іншим законодавством Української РСР". Якщо це фах, то навіщо потрібен цей  Закон  про  підприємства?  Я  думаю,  що  ці питання  в  ході  обговорення  будуть знівельовані,  і ми дійдемо якоїсь спільної думки.

 

     У статті 4,  пункт 2. на думку комісії, слід було б розкрити всі,   або  як  приклад,  деякі  види  підприємств,  статут  яких визначається Радою  Міністрів.  Маються  на  увазі  мореплавство, залізниці,  підприємства  енергетики  та  інші.  Це  стосовно тих підприємств,  які,  згідно  з  законом,  пов'язані   або   єдиною технологією, або безперервним технологічним процесом.

 

     Є дуже  багато інших зауважень.  Але на засіданні комісії ми одноголосно вирішиш, що проект суттєво відрізняється в кращий бік від попереднього,  який був поданий Радою Міністрів.  Дуже багато пропозицій надійшло в комісію від профспілок. Надійшли пропозиції від     колективів    "Запоріжсталі".    підприємств    Балаклеї, Кам'янця-Подільського,  Кривого Рога та інших.  Тому ми все це не збирали,  а залишили в комісії,  і комісія пропонує Раді прийняти цей проект за основу в першому читанні.  А всі ті пропозиції, які надійшли,  які надходять, які будуть подані депутатами, врахувати в другому читанні.  І коли підійдемо до постатейного голосування, розмова  буде  більш предметна - або включити,  або виключити.  В мене все.

 

     ГОЛОВА. Запитання. На запитання відводимо 10 хвилин.

 

     37

 

     Перший мікрофон.

 

     ТКАЧУК А.Ф.  Шановний Василю Івановичу!  Є у  нас  стаття  7 "Створення   дочірніх  підприємств  та  відособлених  підрозділів підприємства".  Мене  цікавить  питання  філіалів.  В   урядовому проекті хоч частково, але було сказано, як філіал утворюється, як він може вийти  з  головного  підприємства.  На  практиці  стоїть питання:  колектив  філії  хоче  вийти з цього підприємства,  але головний завод не випускав,  вія вклав у  нього  кошти.  Де  буде механізм,  в  якому  законі,  як не в цьому,  щоб ліквідувати оцю проблему - створення і ліквідації філіалів?

 

     ЄВТУХОВ В.І.  Я зрозумів запитання.  Ну  це  таке  ж  спірне запитання,  як що робити - доход чи прибуток?  Дійсно, на комісії було дуже багато різних думок - доход чи прибуток? Точно так само і тут. Потрібен механізм, але чи він повинен бути в цьому законі, чи в механізмі роздержавлення?

 

     На мою думку,  він повинен бути в іншому, не в цьому законі. Це моя особиста думка. Так я відповім на ваше залягання. А на те, що механізм потрібен, я цілком згоден.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     38

 

     ВАСИЛЬЄВ В.І.,  робітник очисного вибою шахти імені Суханова виробничого  об'єднання "Красноармійськвугілля" /Красноармійський міський виборчий  округ,  Донецька  область/.  Уважаемый  Василий Иванович!   Предприятия   угольной  промышленности  находятся  на госзаказе,  а обеспечение их материалами,  особенно лесом, желает быть  намного лучшим.  Какие гарантированные конкретные меры,  по вашему мнению,  должно принять Правительство  в  решении  данного вопроса?

 

     ЄВТУХОВ В.І.  У  своїй  доповіді я уже зупинився на тому,  з чого у нас не було досягнуто згоди.  Є принципові розбіжності і з Віктором Дмитровичем з приводу держзамовлення. Це одне із питань, з якого ми не дійшли повністю згоди.  Я вважаю  і  беру  на  себе відповідальність    від    комісії    сказати:    держзамовлення, регламентація  відносин  держави  і  підприємства  повинні   бути враховані в цьому законі. Це перше.

 

     І друге.  Якщо  держава дає держзамовлення підприємству,  то вона  повинна   обов'язково   забезпечити   всіма   матеріальними ресурсами в повному обсязі доведеного держзамовлення.

 

     ГОЛОВА.. Третій мікрофон.

 

     САВЕЛЬЄВ О.Є.,   голова  Балтської  районної  Ради  народних депутатів,  перший секретар Балтського райкому Компартії  України /Савранський виборчий округ.  Одеська область/. Уважаемый Василий Иванович!  В обсуждаемом сегодня законопроекте и в проекте Закона о  системе  налогообложения не изменена система налогообложения с прибыли с филиалов предприятий.  Они по-прежнему  должны  платить тому Совету,

 

     39

 

     где размещено  головное предприятие,  а не тому Совету,  где размещен сам филиал.  Считаю,  что такой подход  неправильные.  И если мы не изменим положение,  то будем способствовать тому,  что эти филиалы исчезнут,  потому что местным Советам тяжело работать с такими предприятиями,  которые не платят внешний бюджет.  Хотел бы знать ваше мнение по данному вопросу.

 

     ЄВТУХОВ В.І.  Я свое мнение выскажу. Но оно, это мое мнение, не учитывается этим законом, потому что оно учитывается Законом о налогообложении,  первое,  и Законом,  принятым нами  с  вами,  о местном самоуправлении. Ведь это регулирование местной территории предприятия заложено именно в том законе.  Поэтому я считаю,  что предприятия должны платить,  и все формирование бюджета и налогов должно идти снизу вверх.  Это мое глубокое убеждение.  Но еще раз подчеркиваю,  это  не предмет этого закона.  Это предмет тех двух законов.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЖУКОВ В.Р., перший секретар Макіївського міськкому Компартії України  /Макіївсько-гірницький виборчий округ.  Донецька область /.  Василий  Иванович,  не  кажется  ли  вам.  что  в  статье  32 "Отношения предприятия с местными Советами народных депутатов" мы очень много говорим о  добровольности,  принципах  добровольности взаимоотношений предприятий с Советами,  в то время как статья 22 Закона о местном самоуправлении /пункт 2/  говорит  совершенно  о другом?

 

     И четвертый  пункт  об  изъятии жилья,  построенного за счет средств  предприятий,  только   с   согласия   совета   трудового коллектива - это тоже очень спорный момент, местным Советам тоже,

 

     40

 

     в общем-то, будет здесь очень сложно. Поясните, пожалуйста.

 

     ЄВТУХОВ В.І.  Если  коротко  ответить  на  ваш вопрос,  то я скажу,  что не считаю.  А если немножко  развить  эту  мысль,  то скажу,   что  стремление  набросить  на  предприятие  узы  распре делительные,  то есть произведенное предприятием  хотят  от  него отнять,  это  в  какой-то  степени  сдерживает  само предприятие. Поэтому если мы и дальше будем эти оковы  держать  и  все  больше налогов  накладывать на него - и по жилью,  и отчисления двадцати процентов,- этого я  не  поддерживаю  и  сразу  заявляю  о  своей позиции.  Потому  что  предприятие,  если оно есть собственником, даже маленькое  предприятие,  должно  иметь  право  распоряжаться результатами   своего   труда.   А   уже   20   процентами  будут распоряжаться местные Советы.  Я не против распоряжения  местными Советами, но должен быть механизм не диктата, а механизм каких-то договорных  отношений.  Может  быть,  экономических   влияний   и налогового влияния. Поэтому кратко отвечаю: нет, я не считаю.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В. Василий Иванович! Вам, наверное, известно, что в зависимости от  "порядочности"  руководителей,  их  гражданской позиции и других факторов сейчас резко сокращается шефская помощь детсадам,  школам,  больницам.  Можно ли как-то отразить вот  эту ситуацию  в  законопроекте,  что  пока  местные  Советы  не будут обладать  мощными  службами,  деньгами,  чтобы  не   привести   в запустение окраины городов, - возлагать все это на шахты, заводы, фабрики?

 

     41

 

     ЄВТУХОВ В.I.  Вопрос  понятен.  Можно.  Но  прежде  чем  это делать, нужно подумать, нужно ли.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый Василий Иванович! Заработает ли, на ваш  взгляд,  этот  закон  вообще?  Мне  думается,  что   он   не заработает.   И   вот   почему.   В   условиях  системы  жесткого распределения,  особенно сырья,  вновь  созданные  предприятия  я государственные  предприятия  окажутся сразу в неравных условиях. Каков собственник в лице государства захочет  отпустить  от  себя лучшее?  Нет  механизма  выделения  дочерних  предприятий в любой сфере деятельности - и в экономике,  и в социальной  сфере,  и  в здравоохранении.

 

     ЄВТУХОВ В.І.  Вы затронули такой вопрос,  что на него кратко не ответишь.  Заработает ли механизм,  заработает ли закон? Сразу закон не заработает. Но потому лишь, что этот закон должен идти в пакете законов - в том числе о собственности,  о налогообложении. Должен  быть  принят  Закон о разгосударствлении.  То есть должен быть пакет законов. Если мы только один этот закон примем, он сам не заработает. Это - первая часть ответа, если говорить кратко.

 

     И вторая часть ответа на ваш вопрос, касающаяся материальных ресурсов:  опять же  я  возвращаюсь  к  тому,  что  я  говорил  в выступлении  -  государственный  заказ  должен  на  сто процентов обеспечиваться тем, кто выдает заказ. Он должен быть обеспечен. И именно  этим  государство  должно  каким-то  образом регулировать общественные, государственные потребности в производстве того или иного вида продукции.  Это - обязательно.  Вы скажете, что есть и другие виды продукции,  другие виды предприятии,  в том  числе  и дочерние

 

     42

 

     предприятия, которые   выпускают  продукцию,  не  являющуюся приоритетной с точки зрения государства.  На нее, естественно, не будет государственного заказа,  и,  естественно,  яти предприятия окажутся  в  худших   условиях   материального   обеспечения.   К сожалению, это так.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     БОРЕЙКО М.С.,  голова Коростишівської районної Ради народных депутатів,  перший секретар  Коростишівського  райкому  Компартії України  /Коростишівський  виборчий округ.  Житомирська область/. Шановний Василю Івановичу!  Я хотів би привернути ваву  увагу  до статті   15:  "Керівник  підприємства  може  бути  звільнений  із займаної посади після закінчення строку контракту  на  підставах, передбачених у контракті або в чинному законодавстві".

 

     Дозвольте задати   вам   запитання:   як   бути  тоді,  коли призначення або  обрання  керівника  підприємства  затверджується районною, міською, селищною, сільською Радою народних депутатів?

 

     Яка ваша думка?

 

     ЄВТУХОВ В.І.  Пробачте, ви пропонуєте, щоб обрання керівника затверджувалось сільською Радою?

 

     БОРЕЙКО М.С. Не тільки сільською, а й міською, одним словом, базовою Радою.

 

     ЄВТУХОВ В.І. Це ваша пропозиція?

 

     43

 

     БОРЕЙКО М.С. Яка ваша думка відносно цього?

 

     ЄВТУХОВ В.І.   Перше.   Згідно   зі   статтею  15,  керівник підприємства призначається,  як написано в законі,  власником. Це може бути міністерство, якщо це державна власність, чи акціонерне товариство, якщо це колективна власність, чи то власник приватної власності. І той, хто призначив, має право його звільнити.

 

     Якщо він  призначай,  то  це  його  справа  - чи він укладач угоду,  чи не укладай цієї  угоди.  Умови  і  строк  у  контракті обумовлені.   Тобто  як  власник  уклав  цей  договір,  призначив керівника, так він його і зніме. Це - перша частина механізму.

 

     Друга частина механізму.  Ви кажете,  чи треба затверджувати міською чи селищною Радою? Я вважаю, що не треба затверджувати.

 

     Є функції,  які повинна виконувати Рада,  а є функції, якими повинно займатися  керівництво  підприємств.  Тобто  це  -  різні функції.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ФЕДОРОВ В.Г.,  голова  Житомирської  обласної  Ради народних депутатів, перший секретар Житомирського обкому Компартії України /Новоград-Волинський   виборчий   округ,   Житомирська  область/. Василий Иванович!

 

     Главная цель   проекта   данного    закона    -    получение предприятиями прибыли или дохода. А если предприятие будет занято экологическими,  социальными   проблемами   или   создает   совет предприятия с целью

 

     44

 

     обеспечения занятости  или  просто  будет работать с риском? Они что - будут вне закона?

 

     ЄВТУХОВ В.І.  Нет,  не будут.  Я,  может быть.  и не научный работник,  но,  тем не менее,  скажу,  что всякая прибыль,  доход считается от экономического эффекта.  А эффект, в принципе, может быть  не  только - экономическим - в рублях,  эффект может быть и политическим,  может быть социальным, может быть самым различным. Весь вопрос в том, как эффект посчитать.

 

     Что касается    предприятий,    которые   будут   заниматься экологическими мероприятиями:  безусловно,  сейчас  мы  не  можем посчитать  этот  экологический  эффект  только  лишь потому,  что налоги,  штрафы за вред,  который наносят предприятия  окружающей среде, мизерные. А вот если они будут большие, и с введением этих мероприятий у них штрафы понизятся,  моментально появится эффект. Вопрос в механизме.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Василю Івановичу! Записалися на виступи: Остапенко, Мартиненко,   воєвода,   Веретенніков,   Ходоровськпй, Крижанівський,  Звягільський,  Романюк,  Сметанін,  Бойко, Мазур, Базілянсь-кий,  Бандурка,  Негода,  Капштик,  Мацялко,   Лисенко, Леміш, Квасов.

 

     Записуйтеся, будь ласка. Василю Івановичу, співдоповідь була у вас?  Доповідали, що ми погодилися на одному документі. Тепер у вас, виявляється, інший документ. Прошу вас, проголосуємо зараз.

 

     45

 

     ЄВТУХОВ В.І.  Я відповім, товариші, на це запитання відносно Івана Олександровича.  Справа в тому, що я особисто і члени нашої комісії прагнули до того, щоб не було інших співдоповідей, щоб ми вийшли з одним проектом.  І я доповів вам,  чому так сталося. Але був  розданий сам ще один проект від Комісії з питань економічної реформи і управління народим господарством.  До виходу на сесію я розмовляв  особисто  з  депутатом  Зайцем,  розмовляв  з  членами Комісії з питань економічної реформи,  пішов на її  засідання  із запитанням,  чи  є  "Цей  проект  альтернативним  чи ні.  Комісія визнала,  що  цей  проект  не  є  альтернативним,  він  не   може розглядатися  як  співдоповідь,  а  може  розглядатися  тільки як особиста думка депутата Зайця.

 

     ГОЛОВА. От і все.  Одну хвилинку.  Зараз порадимося. Шановні товариші депутати,  ми заслухали доповідь, заслухали співдоповідь і думку голови комісії з цього питання.  Голова комісії вважає... Товариш Пилипчук є? То спершу Пилипчук, прошу вас.

 

     ПИЛИПЧУК В.М., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним  господарством /Жовтневий виборчий округ, Ровенська область/. Після розгляду цих законопроектів ми внесемо свої пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Я не розумію, яка ваша відповідь?

 

     ПИЛИПЧУК В.М. Відповідь наша така, що нехай розглядаються

 

     46

 

     ці два проекти. Ми внесемо свої зауваження і поправки.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Слово надається товаришу Остапенку.

 

     ОСТАПЕНКО О.Ф.,  генеральний директор виробничого об'єднання "Краснодонвугілля"   /Краснодонський  виборчий  округ,  Луганська область/.  Уважаемые  товарищи  депутаты!  Уважаемый   президиум! Сегодня мы обсуждаем вопросы,  кардинально меняющие экономическое устройство,   систему    отношений    собственности,    структуру управления, всю сферу хозяйственных взаимоотношений в республике.

 

     Товарищ Заец, я понимаю, вы не даете мне сказать...

 

     ГОЛОВА. Народний депутате Заєць, ви заважаєте працювати...

 

     ОСТАПЕНКО О.Ф.  Решение  предстоит  примять  в исключительно сложней   экономической   и    социальнополитической    ситуации. Непоследовательность осуществления экономической реформы,  ошибки в руководстве хозяйством,  пренебрежительное отношение к  законам вызвали глубокий экономический кризис.

 

     Положение в   народном   хозяйстве   продолжает  ухудшаться. Снижаются   объемы    производства,    растет    товарно-денежная несбалансированность,  идет  цепная реакция распада хозяйственных связей,   падает   трудовая   и   производственная    дисциплина. Отрицательное  воздействие  на экономику оказывает нестабильность политической   обстановки,   что   привело   к    межнациональным конфликтам,   экономической  блокаде  целых  регионов,  остановке производств,  имеющих приоритетное значение,  особенно в  базовых отраслях.

 

     47

 

     На сегодня  нет  программы  не  только выхода из создавшейся обстановки,  но даже стабилизации положения ни  в  Союзе,  ни  на Украине.

 

     В стране  перестают считаться с законами,  не выполняются те законы, которые...

 

     ГОЛОВА. Я  персонально  звертаюся  до   народного   депутата Кислого,  який  вже  повернувся  навіть  спиною до виступаючого і проводить іншу дискусію.

 

     ОСТАПЕНКО О.Ф. ... не выполняются даже указы Президента.

 

     Это разрушает веру в  будущее,  падает  интерес  человека  к труду.  В  этой  сложной,  кризисной  обстановке может поправить, стабилизировать    положение    только    правильный,    детально разработанный  Закон  о предприятиях,  основанный на дисциплине и порядке, которые базируются на экономической основе.

 

     Сегодня мы обсуждаем проект  закона,  который  разработан  в основном   Комиссией   по   вопросам  развития  базовых  отраслей народного   хозяйства   совместно   со   специалистами   Совмина, институтов,  трудовыми коллективами. Этот закон мы должны принять и ввести с 1 января 1991 года.

 

     Внесено много хороших  статей,  где  определяются  правовые. экономические  и  социальные  основы  организации предприятий при многообразии форм собственности  и  их  деятельности  в  условиях развития товарно-денежных отношений и регулируемого рынка.

 

     Однако мне  хотелось  бы  остановиться на некоторых статьях, которые надо было обсудить а внести.  Я  сам  шахтер,  проработал более  30  лет  в  угольной  промышленности  и  просил  бы  очень внимательно

 

     48

 

     подойти к   таким   пунктам,   которые    имеют    отношение исключительно   для  угольной  промышленности.  Здесь,  в  Совете Министров,  говорят,  что мы по отраслям не можем вносить законы. Но  именно  угольная промышленность на сегодня дошла до нуля.  На сегодняшний день по  республике  не  додано  по  плану  более  10 миллионов,  а  относительно  к прошлому году - еще больше.  В чем суть вопроса?  В проекте закона нет понятия структурной  единицы, правовым статусом которой пользуется большинство шахт и разрезов. С нового закона  вытекает,  -  что  шахты  и  другие  структурные единицы  должны  преобразовываться в самостоятельные предприятия. На сегодня,  несмотря на то, что вопрос уже решен и предоставлено право  трудовым  коллективам  шахт  и  других  структурных единиц принимать решение о  полной  самостоятельности,  этим  правом  по Союзу  воспользовалось  только  14  процентов  предприятий,  а на Украине значительно меньше. Причин здесь много, во главная вз них заключается в том,  что многие ухе помяла, что а специфичность, и особенности  угольной  отрасли   связаны   с   непредсказуемостью изменения  горно-геологических  условна,  сложностью и опасностью условий труда,  большой капиталоемкостью и трудоемкостью,  прямой зависимостью от железнодорожного транспорта.  Далеко не все шахты могут быть самостоятельными.  Поэтому мы  считаем,  что  действие Закона  о  предприятиях  в  условиях  рыночной  экономики  должно распространяться не на все шахты,  а только на те,  которые могут обеспечить устойчивую работу.

 

     Теперь о судьбе производственных угольных объединений.

 

     ГОЛОВА. Регламент.

 

     ОСТАПЕНКО О.Ф.  Я выступаю не так часто и просил бы дать мне 10 минут.

 

     49

 

     ГОЛОВА. Давайте тоді домовимося,  будемо давати 10 хвилин чи 5. Я задаю конкретне запитання. Будемо давати 10 хвилин та 5?

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. П'ять. Прошу проголосувати, хто за 5 хвилин?

 

     ОСТАПЕНКО О.Ф.   Действующие   объединения   создавались  по территориальному принципу на базе трестов,  комбинатов  с  учетом имеющихся  вспомогательных и обслуживающих производств.  Я думаю, уважаемые товарищи. Закон о предприятиях - это один из главнейших законов,  который нужно обсудить.  И если мы будем принимать этот закон так.  как делали это в России,  где по две минуты на  закон еле  хватило,  тогда  я  думаю,  что  не только в этом порядка не будет,  а и в тех законах, которые мы принимаем. Это очень важный закон.  Комиссия  разрабатывала  его,  но многие пункты еще нужно внести:  о малых предприятиях  но  том,  что  я  просил  в  своем выступлении.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  вирішити  питання.  Рада  прийняла рішення давати 5 хвилин, як і на обговорення інших законів ми давали по 5 хвилин.

 

     ОСТАПЕНКО О.Ф.  Мы  давали  все  время  по  10 минут.  Когда обсуждали час, тогда переходили на 5 минут.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ОСТАПЕНКО О.Ф. Правильно?

 

     50

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Ні,  ні. Так не буде. Я не можу так. як хто сам того хоче.

 

     ОСТАПЕНКО О.Ф. У першому читанні по 10 хвилин.

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку.   Не   треба   брати   голосом.  Ми домовилися. Я ще раз кажу, що ми домовилися про 5 хвилин. Виняток зробимо  для  товариша  Остапенка,  зважаючи  на його надзвичайно цінні думки.

 

     ШУМ У ЗАЛІ. ГОЛОВА. От, будь ласка.

 

     ОСТАПЕНКО О.Ф.  Спасибо. Развитие объединений осуществлялось всеми  входящими  в  их  состав  предприятиями в общих интересах. Объединения координируют социальное и производств энное  развитие коллективов,   оперативно   регулируют   взаимоотношения  шахт  и вспомогательных предприятий. Поэтому разрешение объединения может привести  к  нарушению  сложившихся  связей и весьма отрицательно скажется на результатах деятельности угледобывающих  предприятий. Даже  незначительный  срыв  производственной  программы или сбыта угля ставит шахты в тяжелейшее  финансовое  положение  и  они  не могут   выплатить   своевременно   заработную   плату   шахтерам, приобретать материалы,  оборудование, содержать объемы социальной сферы.

 

     51

 

     Я просил бы в статью 3 внести после "концернов";  "Сохранить действующие  производственные  объединения  по  добыче  угля  как сложившиеся   производственно-территориальные   и   хозяйственные комплексы,  которые  входят  в  самостоятельные   предприятия   и структурные    единицы.    Распространить   на   производственные объединения по добыче угля статус предприятия".

 

     Статья 17.   Дополнить:    "В    случаях,    предусмотренных законодательными  актами  или  уставом предприятия,  часть чистой прибыли передается в собственность  членов  трудового  коллектива предприятия.   Размер   прибили   и   порядок   ее  распределения определяется советом предприятия".

 

     Статья 22.  "Цены и ценообразование".  Внести дополнение: "В случае  нарушения  предприятием  государственной  дисциплины цен, тарифов на продукцию,  работы,  услуги,  излишне подученная сумма подлежит  изъятию.  Кроме  того,  с предприятия взымается штраф в порядке и размерах,  устанавливаемых законодательными актами".  С чем  это  связано?  На  сегодня  практически  в  три-четыре  раза повышаются цены на материалы и оборудование.  Никакой  защиты  не имеет ни одно предприятие. И я просил бы это внести.

 

     И последнее. Закон о малых предприятиях. Я считав, что малые предприятия и предприятия должны быть в одном законе. И вот здесь издан  Закон  Украинской ССР "Про заходи" по створенню і розвитку малих підприємств.  Я думаю,  что это все  должно  быть  в  одном законе. И неизвестно, чем руководствовался Совет Министров, когда в промышленности,  в строительстве ввел малые предприятия  до  50 человек.   Это   неправильно   и   надо   пересмотреть.  Закон  о предприятиях доработать,  принять  за  основу,  с  учетом  мнений выступающих в дальнейшем принять его в целом. Спасибо.

 

     52

 

     ГОЛОВА. Слово   надається  депутату  Мартиненку,  Полтавська область. За ним виступатиме Воєвода.

 

     МАРТИНЕНКО В.П.,    генеральний    директор     Полтавського гірничо-збагачувального комбінату /Комсомольський виборчий округ. Полтавська область/.  Уважаемые  товарищи,  уважаемый  президиум! Сегодня у нас 17 число,  а с 1 января предприятия Украинской ССР. несмотря на то,  что мы приняли Декларацию о суверенитете,  будут работать   по-прежнему.  Мы  пока  рассуждаем  о  государственном предприятии,  пока рассуждаем о свободе,  в  Союзе  наш  министр, безусловно, не дремлет.

 

     Подучили, подписали  документ,  который  говорит  о создании ассоциации,   о   чем   уже   товарищи    говорили.    Ассоциация предусматривает   добровольно-принудительное   вступление   и   в результате    то,    что    мы    сегодня    подучили    какую-то самостоятельность, - иметь фонд развития, иметь фонды потребления

- короче говоря,  в результате устава этой ассоциации, который мы вынуждены  будем  принимать.  Потому  что большинство предприятий работает на дотации, 90 процентов всех дивидендов идет в Союз.

 

     Поэтому вопрос  такой  стоит,  Виктор  Дмитриевич:  если  мы сегодня  принимаем  Закон о предприятиях,  то /о чем товарищ Вдох говорил/ в первую очередь надо ответить,  чьи мы -  или  Украины, как самостоятельного государства, или Союза, центра, так сказать. Если мы  эту  проблему  сегодня  не  решим,  то  все  эти  законы останутся  на  бумаге.  С  1 января 1991 года предприятиям черной металлургии нельзя будет работать, и нас вынудят 25 числа ехать в Москву  и  подписывать  контракты  о  вступлении  в  ассоциацию и контракт с собственником.

 

     53

 

     Товарищ Рыжков,  Председатель Совета Министров  СССР,  своим постановлением  определил,  что  собственником предприятий черной металлургии является министр, а этим уже все сказано.

 

     Если говорить  о  нашей  работе,   о   нашей   экономической заинтересованности,   то   какие   же  мы  самостоятельные,  если продукция не является нашей собственностью.  Как мы ею управляем? Мы  имеем  основные фонды,  вроде бы хозяева:  нам их государство дало  в  собственность.  А  кто  является  на  сегодняшний   день собственником того, что мы выпускаем? Опять же государство. А что такое  государство?  И  невольно  вспоминается  мультфильм:  если корову взял в аренду,  то чье молоко?  Того, кто взял в аренду. А если мы предприятие взяли бы в аренду,  то наша  продукция  -  не наша продукция.

 

     Поэтому в  законе  надо определить:  первое - чья продукция, которую выпускает предприятие;  второе - что такое государство  и кто  его  представляет на сегодняшний день.  Если Украина сегодня является государством, давайте сделаем так, чтобы все предприятия принадлежали Украине,  а потом передадим их коллективам,  которые должны быть собственниками.

 

     И последнее.  Сегодня представитель угольщиков выступал. Для горнорудной,  для угольной промышленности закон, который мы будем обсуждать - о налоге - обложении на  прирост  фонда  потребления, является   "могилой".   В  союзном  законе  записано,  что  Совет Министров имеет право при  ухудшении  горногеологических  условий отменять этот закон для предприятия. На Украине опять постарались отойти от этого вопроса.

 

     И еще   один   вопрос.   Здесь   записано:   "На   продукцію підприємств,  які займають монопольне становище на ринку товарів, а також на ресурси,  що визначають  масштаб  цін  в  економіці  і соціальну

 

     54

 

     захищеність громадян,   допускається   державне  регулювання цін."

 

     Не может  быть  регулирования  ниже  уровня  рентабельности. Здесь   нужно  тоже  об  этом  написать.  Мы  же  не  можем  быть убыточными.

 

     Поэтому эти два момента я прошу учесть.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату    Воеводі. Черкаська область. За ним виступатиме Веретенніков.

 

     ВОЄВОДА М.Т., директор Канівського електромеханічного заводу "Магніт"  /Канівський   виборчий   округ,   Черкаська   область/. Уважаемые   депутаты,   уважаемый   президиум!   Закон   УССР   о предприятиях   является   основные    документом    хозяйственной деятельности.   И  если  первый  закон  Союза  о  государственном предприятии  о  нетерпением  ожидали  в  основном   хозяйственные руководители,  так  как  о его введением появлялась мало-мальская надежда  на  какую-то  самостоятельность,   то   Закон   УССР   о предприятиях  вызывает  интерес  и  у  тех людей,  которые решили заниматься   индивидуальной   деятельностью,   так   как    закон предусматривает     создание     и    деятельность    предприятий индивидуальной,  частной,  государственной, коллективной и других видов собственности.

 

     На мой  взгляд,  закон  ...  /нерозбірливо/...  деятельности предприятий, начиная от его создания и до ликвидации. Заслуживает внимания    предоставление   возможности   трудовым   коллективам самостоятельно устанавливать  продолжительность  рабочего  дня  и длительность   дополнительных  отпусков.  Кстати,  наш  коллектив воспользовался этим предложением или проектом: со следующего года переходим на 7-часовой рабочий день для женщин.

 

     55

 

     Поэтому в  целом  оценивая  этот  проект положительно,  хочу высказать одно замечание и предлагаю принять  проект  за  основу. Замечание следующее.  В статье 1, пункт 1, сказано: "Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб".  В то  же  время  в статье 7,  пункт 1,  сказано:  "Підприємство мав право створювати бюджетні підприємства, з правом юридичної особи, а також філіали, представництва,  відділення  та  інші  відособлені  підрозділи  з правок відкриття поточних і розрахункових рахунків  і  затверджує положення про них". Предлагаю привести в соответствие эти статьи.

 

     Но я  вышел  на  эту  трибуну  не  только  для  того,  чтобы похвалить  предлагаемый  проект,  высказать  одно   замечание   и предложить  принять  проект  за  основу.  Дорогие товарищи!  Меня волнует  судьба  предприятий  союзного  подчинения,  и   особенно предприятий   оборонного  комплекса.  Почему?  Мы  ввели  с  вами известным постановлением единый государственный заказ,  но вместе с  тем  не  приняли  решения  об  отмене союзного госзаказа,  чем поставили  руководителей   этих   предприятий   в   двойственное, неопределенное положение.  Как быть?  Какой заказ выполнять?  Как патриот Украины,  как человек, который голосовал за экономическую самостоятельность Украины,  я должен нацеливать свой коллектив на выполнение единого госзаказа  Украины.  Вместе  с  тем,  выполняя государственный   заказ   Украины,   я  вынужден  поставить  свой коллектив  перед  фактом  невыполнения  государственного   заказа Союза.  А отсюда - все вытекающие блага для коллектива, начиная с премий за выполнение планов и др.

 

     ГОЛОВА. Прошу вибачення,  я  ще  раз  звертаюся,  мабуть,  в останнє до народного депутата Зайця, який заважає працювати, веде

 

     56

 

     дискусії постійно.   Це  вже  виходить  за  межі  нормальних стосунків.  Якщо людина втратила будь-яке розуміння ситуації,  то треба звернутися до її совісті.  Якщо й цього не досить,  то я не знаю, до кого потрібно звертатися.

 

     Я прошу вибачити. Продовжуйте.

 

     ВОЄВОДА М.П.  Лет пять-шесть назад  побывал  я  в  одном  из колхозов  Черкасской  области и увидел такую картину /а дело было зимой/: старушка гонит корову по улице. Для меня - бывшего жителя седа  -это  было  странным:  почему вдруг зимой выгнали корову на прогулку?  И я узнал,  что,  оказывается,  на 3-4 хозяина в  селе держат одну корову.  И тогда мне подумалось:  "Бедная ты, бедная! Доить-то надо,  так все три хозяина тебя доят и молочка  от  тебя ждут все.  Но все ли хотят кормить тебя?".  И эту же мысль я хочу высказать сегодня, потому что мы, предприятия союзного подчинения и  оборонного комплекса,  попадаем в точно такую ситуацию,  когда нас будут доить, а помогать никто не будет.

 

     Приведу факты.  Только  в  этом  году  союзное  министерство допыталось  изъять  из  нашей  прибыли дополнительно 3,5 миллиона рублей.  Прибыль,  остающаяся в распоряжении предприятия согласно нормативам.   составила  8  миллионов.  Фактически  нам  пытались оставить всего 4,5 миллиона. Это не годится. И предприятия защиту не могут найти.  Коллектив вынужден был обратиться в Госарбитраж, решение было принято положительное.

 

     Коллектив жжет сегодня  принять  постановление  и  выйти  на самостоятельный  путь,  но  беда в том,  что союзные министерства удерживают у себя фонды, ресурсы и, выйдя, мы останемся ни о чем.

 

     57

 

     Поэтому я предлагаю следующее,  товарищи, чтобы мы - союзные предприятия  -  не оказались в положении той дойной коровы:  дать поручение Правительству к моменту  вступления  в  действие  этого Закона  о  предприятиях  ввести  союзные предприятия в подчинение Правительства Украины.

 

     И второе.  Обеспечить передачу фондов материальных  ресурсов от Главснаба Союза в Главснаб Украины.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Веретеннікову. За ним виступатиме Ходоровський.

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О.   Уважаемые   коллеги!   Мое   выступление относится  к  разделу  5 обсуждаемого закона,  в котором заложены основные   принципы   хозяйственно-экономической   и   социальной деятельности предприятий.

 

     Предложенный проект  как раз снимает существующие ныне рамки ограничений,  сдерживающие развитие предприятий  и  рост  выпуска товаров. В этом как раз его прогрессивность.

 

     В статье   17   определено,  что  доход  остается  в  полном распоряжении  предприятия   и   оно   самостоятельно   определяет направление своего развития.  Это важно,  только слово "доход", я считаю, нужно заменить словом "прибыль".

 

     Здоровая экономика -  это  живой,  а  не  регламентированный аппаратом   самонастраивающийся   организм.  Основа  экономики  - собственность.

 

     Монопольно-аппаратная доктрины "все вокруг -  народное,  все вокруг - мое", а на самом деле - ничье - привела к развалу нашей

 

     58

 

     экономики. Особенно это видно в пищевой индустрии, и мы сами понимаем это, глядя на полки наших магазинов.

 

     Взаимоотношения между предприятиями и министерствами  должны строиться не на принципах "Я - приказываю, ты - исполняешь", а на равных взаимовыгодных основах между двумя партнерами.

 

     Наш молочный комбинат "Приднепровский"  приватизировал  свои заводы совсем недавно.  Мы внесли за них свои собственные деньги. Совмин пошел на такой ответственный шаг для того,  чтобы  пустить предприятие  чуть  вперед,  чтобы  почувствовать  подводные рифы, которые имеются в вопросах приватизации и в вопросах первых шагов рынка, И мы подучили кое-какой опыт. Главное из этого опыта - это то,  что психологически  люди  стали  относиться  к  своему  делу совершенно по-другому, то есть. психологический фактор, я считаю,

- самое главное.  С того момента, когда человек внес свои деньги, он  чувствует  себя  хозяином на производстве,  он превращается в созидателя.

 

     Я сегодня   предложил   заместителю   Председателя   Совмина товарищу  Гладушу  Виктору Дмитриевичу в статье 17 заменить слова "валовый доход" на "прибыль".  Он сказал,  что это одно и то  же. Позвольте,  Виктор Дмитриевич,  с вами не согласиться, потому что валовый доход - это есть прибыль плюс заработная плата. И то, что Правительство   внесло   в  эту  статью  "валовый  доход"  вместо "прибыли",  говорит о том,  что Правительство хочет вмешиваться в заработную плату предприятий и соответственно ее сдерживать,  как это было и раньше.

 

     Я считал и считаю,  что развал нашей  экономической  системы спровоцировали  главным  образом  два фактора:  низкая заработная плата,  не  соответствующая   количеству   вложенного   труда   и уравнивающая   всех,   и   волюнтаристское   ценообразование,  не соответствующее эквиваленту

 

     59

 

     затрат и цен на потребительском рынке.  Пока мы не решим эти две задачи, вперед мы в рынке не продвинемся.

 

     Взять пример.  Мы недавно были свидетелями,  когда показали, что в Москве все хлебные заводы потеряли  мощности,  и  не  стало хлеба,   а  там  этих  хлебозаводов  десятки.  Пришлось  включать военно-походные кухни для выпечки хлеба.  Вот в таком  положении, как московские хлебозаводы,  находится вся пищевая промышленность во всех городах Украина, в райцентрах - молочная, мясная, хлебная промышленность.

 

     Товарищи, причина   здесь   одна:   бюрократическая  система держала и держит пищевую  индустрию  на  дотациях,  сдерживая  не только   их   развитие,   но   и   ограничивая   проценты   роста рентабельности,  выше которых дотации уменьшаются. Это, товарищи, самое  настоящее вредительство.  Я внес такие предложения,  чтобы отменить дотации на 1991 год, и министру, и комиссии, но не знаю, как они учтут эти предложения.

 

     И еще.   На  прошлом  заседании  уважаемый  депутат  Чудаков заявил,  что моя мысль в отношений нэпа,  при котором  крестьяне, получив  землю  и  свободу  действий,  смогли  обеспечить  больше продуктов на душу населения, чем сейчас, является кощунственной к не  соответствует  статистическим  данным,  которые  он привел по Украине.  Я хочу ответить,  товарищи.  Вот газета,  я пользовался материалами  академика  Василия  Тихонова  - ведущего академика в этом вопросе. И здесь прямо написано, что в 1927 году потребление мяса  на  одного  жителя было от 67 до 73 килограммов.  И это без учета  хвостов,  копыт  и  сала.  А  сейчас  у   нас,   товарищи, учитывается   не  только  сало,  хвосты,  рога  и  копыта,  но  и учитываются   дважды:   то   мясо,   которое   покупается   через потребкооперацию,  и  государственное,  то  есть  имеем килограмм мяса, а два записываем.

 

     60

 

     Надеюсь, уважаемый депутат Чудаков  эту  черную  магию  цифр хорошо  знает,  так как он,  возглавляя агропромышленный отдел ЦК КПУ,  стоял и стоит у руля продовольственной программы Украины. И кощунство   не   в   том,   что   я   сравнил   наш   сегодняшний продовольственный кризис о двадцатыми годами. Кощунство в другом: когда  в  самой  богатой  черноземами  стране  народ  доведен  до разорения и сегодня получает продовольственные  посылки  со  всех стран мира. Спасибо за внимание. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Я  зрозумів  так,  ще ви вступили в дискусію з цього питання,  яке зараз обговорюємо,  так?  Щиро вдячний  вам.  Слово надається  народному  депутату Ходоровському.  За ним виступатиме Негода.

 

     ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І., голова Комісії Верховної Ради Української РСР  у  справах  жінок,  охорони  сім'ї,  материнства і дитинства /Ленінський виборчий округ. Чернівецька область/. Шановні народні депутати!  Спочатку  два  зауваження загального порядку.  Перш за все,  цей черговий закон,  який ми обговорюємо на сесії Верховної Ради, не має чіткої узгодженості з іншими законами.

 

     По-друге, в   цьому   законі   йдеться   взагалі  про  якісь підприємства,  про  певні   умови   праці   робітників   на   цих підприємствах. Але якщо говорити про те, що ми в 1991 році будемо знаходитись  в  так  званому  перехідному  періоді  до   ринкових відносин   в   нашому  суспільстві,  то  невідомо,  цей  закон  є тимчасовим, чи він є постійним. Бо якщо він є тимчасовим, то буде одна  критика,  а  якщо  він  в постійним,  то буде інша критика. Тобто, я маю на увазі загалом. Він не є чітко

 

     61

 

     визначеним, для якого періоду життя нашої  України  ми  його приймаємо.

 

     Тепер інше.  Основну частину - 4 хвилини хочу присвятити тим питанням,  які мають соціальний характер і знаходять відображення і  в  статті  25  проекту  комісії,  і  в  статті 29 проекту Ради Міністрів.  Зразу  хочу  сказати,   що   ці   соціальні   питання відображені  тут досить слабо,  виражені,  сформульовані нечітко. Перш за все,  те,  що мене хвилює як  голову  Комісії  у  справах жінок,  охорони  сім'ї,  материнства  і  дитинства,  я  хотів  би сказати,  що в цьому проекті закону досить розмито бачиться  доля жінки,  та й взагалі працюючих. Я б поставив питання таким чином: про що йде мова, коли говориться тут, в цьому проекті закону, про захист соціальних прав працюючих?

 

     Йде мова про те, що адміністрація повинна захищати ці умови, як тут сказано,  поліпшувати працю,  життя,  здоров'я. Правда, не знаю, як це - поліпшувати життя, гарантії і так далі. І написано, що це вирішується трудовим колективом.  То виникає  питання:  хто це, врешті-решт, повинен робити?

 

     Я запропонував  би  таким  чином,  як  це  робиться  в інших цивілізованих країнах.  Повинно бути  записано,  що  роботодавець укладав  договір  з  працюючим і відповідно до нього він повністю несе відповідальність за збитки,  яких завдає підприємство,  яким керує цей роботодавець, здоров'ю і життю людини.

 

     Наведу вам  елементарний приклад,  У моїх Чернівцях є багато "номерних" заводів,  серед них - завод "Граніт".  Кожна  четверта жінка,  яки  народжує  дитину з цього "Граніту",  кожна четверта, підкреслюю,  народжує мертву дитину.  Це тільки на цьому  заводі. Росте процент безплідних жінок.  Хто ж за це буде відповідати,  і якою

 

     62

 

     ця відповідальність буде виглядати, якщо так загально будемо це записувати?

 

     Далі. У   проекті  закону  не  передбачена  відповідальність підприємства за  випуск  продукції,  яка  завдав  шкоду,  збитків здоров'ю і життю людей.  А я можу навести безліч прикладів,  коли ця продукція - і продовольчого,  і промислового характеру -  саме завдає збитків здоров'ю і життю людей.

 

     У законі   зовсім   не  відображено  соціальний  захист  тих працюючих,  підприємства яких  міняють  форму  власності  -  були державними   витали  кооперативними  чи  власними.  Я  ял  голова комісії,  та й всі ви вже маєте листи, коли державне підприємство стадо  кооперативним,  і  через  це  втрачається  черга  на житло людьми,  що там працювали, втрачаються пенсії і таке інше. Хто за це  буде  знову ж таки відповідати?  Як цей соціальний захист має виглядати  у  майбутньому?  Хотів  би,  щоб  це  все   було   тут відображено.

 

     Тепер останнє, що стосується жінок. Отут, у 25 статті, у пункті 4 написано,  щоб переводити на легшу роботу  вагітних  жінок.  Я, дорогі мої,  скажу:  чоловіки,  це треба робити до того, як жінки завагітніють. Бо отой приклад уже і свідчить про те, що вже пізно тоді  переводити,  коли  ця жінка завагітніла,  і тому тут було б доцільно написати,  щоб переводити тих жінок, які є в дітородному віці,  -до  35  років.  Тоді  воно  б  більш  реально відображало соціальний захист цієї категорії людей. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Негоді.  За  ним виступатиме Крижанівський.

 

     63

 

     НЕГОДА В.Ф.,   директор   завода   "Кварцит"   /Марганецький виборчий  округ,  Дніпропетровська  область/.   Шановні   народні депутати! Закон про підприємства в Українській РСР спрямований на забезпечення самостійності підприємства.  Вія створює нові  умови діяльності для основної ланки народногосподарського комплексу. Ми звикли,  що  раніше  всі  нововведення   в   системі   управління починалися  з  верхніх поверхів і донизу вони приходила з великою кількістю компромісів,  узгоджень,  уточнень,  різних  доповнень. Обговорюючи  сьогодні проект Закону про підприємства,  ми повинні сказати про те,  що все,  що в старому  механізмі  управління  не відповідає    новому    статусу    підприємства,   повинно   бути безкомпромісно ліквідовано.  У цьому полягає суть  демократизації системи  управління  економікою.  Закон  про підприємства - це не одиничний захід. Його здійснення веде за собою різнопланові зміни в  механізмі  управління на всіх його рівнях.  Наш закон закладає основу побудови цілісної системи нового управління.  Ми  уже  два роки  застосовуємо  союзний  закон.  І  хоча  не  вистачає повної економічної  самостійності,  все-таки  створювався  якийсь  новий клімат в трудових колективах.

 

     Із введенням  нашого закону переплетуться інтереси людей - і особисті,  і  колективні,  і  громадські.  Особливо   це   знайде відображення  у  соціальному  розвитку.  Але  й  згідно  з діючим законом  на  набагато  збільшилась   самостійність   підприємств. Поперше,  залишилося планування навіть за рамками держзамовлення. Введені в дію ліміти  Держпостачу  на  споживання  підприємствами матеріальних   ресурсів,   і  планові  рознарядки  на  постачання продуктів.  Тут можна  було  б  маневрувати  за  рахунок  оптової торгівлі. Але ми знаємо, що її масштаби

 

     64

 

     сьогодні зовсім   мізерні.  А  це  дуже  обмежує  можливості підприємства по формуванню своєї нової виробничої програми.

 

     По-друге, контрольні  цифри   ще   не   втратили   характеру орієнтування  при плануванні.  І сьогодні підприємства відчувають сильний адміністративний тиск з тим, щоб було безумовне виконання цих контрольних цифр.  А зацікавленням самого трудового колективу займається тільки керівництво самих підприємств.

 

     По-третє, міністерства  продовжують   практику   прихованого перерозподілу   коштів   від   добре   працюючих  підприємств  до збиткових.    Використовується     практика     волюнтаристського диференціювання економічних нормативів і розподілу держзамовлення по підприємствах.  Шлях  подолання  цих  бардів  очевидний  -  це розвиток    широкого   ринку   засобів   виробництва,   договірне ціноутворення,    безлімітна    оптова    торгівля,     зменшення держзамовлення  до  60  - 70 відсотків і,  безумовно,  структурна перебудова міністерств.

 

     Хотів би звернути увагу  ще  на  одну  небезпечну  ситуацію. Багаторічне  використання людини як гвинтила на окремій операції, без включення її  в  управління  виробництвом  сформувало  в  неї величезну апатію до всього виробництва.  Утвердився шкідливий тип колективу,  який не тільки посилює байдужість його членів,  але й протидіє окремим працівникам.  Тому підприємствам потрібно більше надати  послуг  своїм  працівникам,  потрібно,  щоб  підприємство працювало для своїх працівників, а не навпаки.

 

     Вважаю, що  наш законопроект потрібно доповнити статтею щодо централізації, концентрації системи управління.

 

     Це четвертий розділ,  стаття 14.  Обгрунтовую. Ми розуміємо, що  всі  вищі органи управління,  зберігаючи свій статус,  будуть вимагати

 

     65

 

     звітні матеріали.   Централізація   органів   управління   і концентрація   влади   на   вершині  відомчої  піраміди  веде  до паперотворчості,  до  потоку  наказів,  директив,   розпоряджень, боротися з якими,  як свідчить сьогодні практика,  дуже важко. Ми не повинні допустити,  щоб  наш  закон  був  обмежений  відомчими інструкціями  і  положеннями,  які будуть стояти над законом.  Ми багато говоримо  сьогодні  про  принцип  "що  не  заборонено,  те дозволено".   На  практиці  він  майже  не  застосовується.  Тому забезпечення правового захисту тих,  хто діє за нашим законом, це

-  наше завдання.  Самостійні керівники,  що виходячи з інтересів підприємства,  колективу,  часто-густо караються, і ми повинні їх захистити,   щоб   ніякі   інструкції   і   старі  стереотипи  не перевищували  наш  закон.  Пропоную  в  ці  лоту  погодитись   із законопроектом  в  першому  читанні  і  прийняти  його за основу. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Може,   ми   вже   не    будемо    надавати    слово Крижанівському?   Я   із   досвіду   бачу,  що  наприкінці  важко слухається. Оголошується перерва до 16 години.

 

     66

 

     ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ

 

     СЕВАСТЬЯНОВ В.І.,  заступник  начальника  учбового   відділу Сімферопольського   військового  об'єднаного  училища  /Київський виборчий  округ.  Кримська  область/.  Изменения  и   дополнения, которые    необходимо    внести    в   проект   Закона   УССР   о предпринимательстве и предприятиях в Украинской ССР.

 

     Статья 7 - пункт 3 фактически дезавуирует пункт 2. Из пункта 2 исключить слова "Советам народных депутатов всех уровней",  так как  предпринимательская  деятельность  может   быть   одним   из важнейших    источников   формирования   их   бюджетов.   Советы, увлекающиеся   предпринимательством   в   ущерб   другим    своим обязанностям, могут быть переизбраны.

 

     Статью 10  следует дополнить словами:  "Дочерние предприятия могут создаваться на территории других союзных республик, а также других государств в соответствии с их законодательством".

 

     Статью II    следует    дополнить    словами:"   Филиалы   и представительства   предпринимателей    и    предприятий    могут сознаваться на территории других союзных республик в соответствии с их законодательством".

 

     Статью 27,  пункт дополнить  словами:  "Стоимость  имущества коллективного  предприятия  может  выражаться  ..."  и  далее  по тексту. Первый абзац этого пункта, нужно дополнить: "Стоимость на каждого   работника  может  утверждаться  договорным  /расчетным/ порядком ежегодно".

 

     Статью 41 необходимо изъять из проекта закона как  грубейшую дискриминационную статью.

 

     Изменения и  дополнения к проекту Закона УССР о предприятиях в Украинской ССР.

 

     Пункт 1  статьи  17  изложить   в   редакции   :"   Основным показателем

 

     67

 

     финансовых результатов   деятельности  предприятий  является валовый доход".

 

     Статья 23,пункт  1:  "Источником   формирования   финансовых ресурсов предприятия является прибыль..." и так далее.

 

     В связи с тем, что бухгалтерский учет построен по-разному, в случаях,  если показателями финансовых результатов является доход и прибыль,  то наименования показателей в статьях 17 и 23 следует привести в  соответствие.  Считаю  необходимым  в  обеих  случаях поставить слово "прибыль".

 

     68