Стенограма пленарного засідання

29 жовтня 1990

 

ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЄ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР.  29 жовтня 1990 року. 16 година.

 

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати.

 

     Я бачу, що ми вже можемо розпочинати роботу, зареєстровано 315 народних депутатів. Прошу уваги.

 

     Як ми   й   домовлялися   а  вами,  а  12  години  відбулися консультації,  збори депутатських  груп,  політичних  партій,  де називалися  кандидатури  на посаду Голови Ради Міністрів.  У тому списку,  який пропонується,  залишилося,  власне  кажучи,  чотири кандидатури.  Ми  на  засіданні  обговорили,  я  їх  називаю вам: Пилипчук, Слєднєв, Фокін і Череп.

 

     Але після засідання зайшов до мене Валерій Іванович Череп  і сказав,  що він його кандидатуру просить не називати, бо буде все одно знімати.

 

     3

 

     Таким чином z виношу на обговорення три кандидатури: Пилипчук, Слєднєв і Фокін.  Пилипчука і Фокіна ми сьогодні з вами слухали,  і до цього вони не раз  виступали.  Народного  депутата Слєднєва  ми ще не слухали на сесії Верховної Ради,  не чули його програми - це  просто  для  інформації,  я  нічого  цим  не  хочу сказати.  Для всіх у нас рівні умови, але нам потрібно домовитися про час на обговорення кандидатури.  Тобто для того, щоб кандидат представив  свою  програму і зміг відповісти на запитання.  У нас по-різному було: давалася година, півгодини. А як вирішимо зараз? Ви пам'ятаєте,  коли останній раз обирався Голова Верховної Ради, то давалося 30 хвилин - 15 на програму і  15  для  відповідей  на запитання. Які є пропозиції? Другий мікрофон.

 

     ДУНТАУ О.М.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української РСР  у  закордонних  справах  /Ізмаїльський  виборчий округ, Одеська область/. Уважаемый Леонид Макарович! Вы говорите, что мы должны  поставить  абсолютно  в  одинаковые  условия  всех претендентов. Фокин и Пилипчук занимались этим несколько месяцев, Следнев же только сегодня назван.  Как мы можем слушать человека, который  не  обладает  достаточной  информацией  об экономическом потенциале,  множестве других вопросов?  Ему  нужно  дать  время, чтобы  подготовиться.  Тогда  мы  можем поставить их в одинаковые условия.

 

     ГОЛОВА. Нехай він сам скаже.  Якщо йому потрібен час,  то ми що - перервемо роботу сесії! Так я розумію?

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     4

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.М.,   заступник   голови  Сумської  міської  Ради народних  депутатів  /  Ковпаківський  виборчий  округ,   Сумська область/.  Леонид Макарович! Я все-таки присоединяюсь к тому, что было сказано.  Я думаю,  что  Следневу  нужно  подготовиться,  по крайней мере завтра приступить к процедуре избрания. Я высказываю свою точку зрения. Завтра, если он скажет, что готов, можно будет послушать.  Но,  Леонид  Макарович,  я утром настаивал и говорил, вносил предложение  по  нашей  повестке  дня.  Сейчас  проводится ревизия  во  всех  магазинах,  и мы должны приостановить действие постановления Совета Министров УССР  от  22  октября.  Поэтому  я просил бы, прежде чем перейти к процедуре избрания, решить вопрос в отношении этого  постановления  Совета  Министров.  Потому  что Гринев  Владимир  Борисович-  четко  написал,  какие  могут  быть социальные последствия. И я настаиваю на этом как депутат и прошу не игнорировать мое предложение.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні депутати!  Депутат Воробйов вважає, що ми повинні припинити зараз обрання  Голови  Ради  Міністрів  і запропонувати  інший порядок денний.  Будемо голосувати за це?  Я хочу запитати товариша Слєднєва.  Ви готові брати участь? Готові? Я   прошу  більше  за  товариша  Слєднєва  не  виступати.  Другий мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  головний лікар  медсанчастини  Микитівського ртутного   комбінату  /Горлівський-Микитівський  виборчий  округ, Донецька область/.

 

     Я вношу  предложение  относительно   избрания   Председателя Совета Министров.

 

     5

 

     Один час на претендента,  работать,  пока не изберем сегодня Председателя, - ночь, до утра.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.  Хто  за   те,   щоб   відвести   кожному претендентові годину, прошу голосувати.

 

     "За" - 251, рішення прийняте, Але якщо претендент зважить на ситуацію і скаже,  що йому не потрібна година,  то  це  вже  його право,  але максимум, що ми даємо, - це година. Значить, тридцять хвилин  на  програму  і  тридцять  хвилин  -  для  відповідей  на запитання. Перший мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Леонид  Макарович,  вношу такое предложение:  было бы правильным не одного  претендента  товарища Следнева   слушать.   Потому   что   есть   вопросы  и  к  другим претендентам. Поскольку они работали с концепцией и с программой, то  вполне  естественно их послушать - мы же не задавали вопросов ни товарищу Фокину,  ни товарищу Пилипчуку. Дать сначала товарищу Фокину  слово,  товарищу Пилипчуку,  а потом - товарищу Следневу. Это первый вопрос.

 

     Второй вопрос.  Несмотря на то,  что мы  утвердили  повестку дня,  я  все-таки предлагаю проголосовать сейчас без обсуждения о приостановлении   действия   постановления   Совета    Министров, поскольку оно антинародное.

 

     ГОЛОВА. Ми  не  можемо  голосувати за припинення.  Ми можемо голосувати тільки,  щоб внести це в порядок денний. Для того, щоб припинити  його  дію,  потрібно  обговорити  це  питання,  дати у комісії,  зробити  висновок.  Ми  ж  не  можемо   одразу   внести пропозицію і її голосувати.

 

     6

 

     Я ставлю на голосування з тим, щоб припинити цю розмову. Хто за те,  щоб внести до порядку денного питання про припинення  дії постанови Уряду N 330, прошу голосувати. Потім буде обговорення.

 

     Рішення прийняте:  після  обговорення  і обрання Голови Ради Міністрів будемо приступати до розгляду цього питання.

 

     Слово надається товаришу Пилипчику.  При чому тут Фокін?  Ми йдемо за алфавітом.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.,  голова  Комісії Верховної.  Ради Української РСР  з  питань  економічної   реформи   і   управління   народним господарством  /Жовтневий  виборчий  округ,  Ровенська  область/. Шановні  колеги!  Зараз  перед  Урядом  стоїть  кілька   важливих завдань, які Уряд повинен у своїй діяльності вирішити. Це питання координації  дій  з  іншими  республіками,  відносин  із  Союзом, вирішення внутрішніх проблем, зовнішньої діяльності Уряду.

 

     Наближається новий   фінансовий  рік,  в  який  підприємства повинні  увійти  забезпеченими  матеріальними  ресурсами.  А   це питання не вирішене. Я вважаю, що повинні зібратися голови урядів всіх республік для того, щоб вирішити такі питання.

 

     Перше - про основи взаємовідносин  між,  урядами  суверенних держав.

 

     Друге питання  -  щодо  інтегрування  зусиль  республік  для вирішення внутрішніх проблем.  Я вважаю,  що  республіки  повинні інтегрувати  свої зусилля по тих проблемах,  які неможливо однією республікою  вирішити  або  вирішення  яких  с   менш   ефективне зусиллями однієї республіки.

 

     Що це за проблеми?

 

     У нас  є  стратегічна  оборона.  Ми її повинні утримувати на рівні

 

     7

 

     доки зберігається протистояння між двома  блоками.  Тому  ми повинні  зібрати  голів  урядів  і  вирішити,  як нам фінансувати стратегічну оборону, яка частка кожного з нас.

 

     Ми повинні вирішити,  як будемо інтегрувати свої  зусилля  у розв'язанні  проблем  науки  /в  тому  Числі  у  вирішенні питань дослідження космосу/, скільки це коштуватиме і яка частка у цьому кожної республіки.

 

     Ми повинні  інтегрувати  зусилля  для  вирішення екологічних проблем,  бо  вони  спільні.  Ми   повинні   визначити   програму екологічного оздоровлення: скільки це буде коштувати і яка частка кожної республіки. Я вважаю, це - основні проблеми, при вирішенні яких  ми  повинні  інтегрувати  зусилля.  Нам необхідно визначити кошти, які ми повинні віддавати на вирішення тих проблем.

 

     На сьогоднішній день ситуація така.  Ми  вступаємо  у  новий рік,   а   23  проценти  податкових  наших  ресурсів  зобов'язані віддавати союзному Уряду.  Тут виникає  питання:  або  ми  будемо конфронтувати  із  союзним  Урядом,  або  на  основі консенсусу з іншими республіками  дійдемо  згоди  щодо  напрямків,  функцій  і програм інтегрування зусиль,  а також стосовно того, скільки буде цільових коштів.  Решта ж коштів повинна залишитися у республіці. Ми   повинні   з   головами   урядів  вирішити  питання  стосовно міжреспубліканського обміну,  поставок, цін... /не розбірливо/... товарів,  на  поставку  яких  повинні  бути  міжурядові договори. Такими товарами є на сьогодні нафта,  нафтопродукти для  України, деревина,  бавовна.  Для  Російської  Федерації такими товарами є продовольство, продукція українського машинобудування, металургії й інше.

 

     Ми повинні     визначити     ті    продукти,    що    будуть централізованими,  якими будемо творити міжреспубліканський обмін на рівні держав.

 

     8

 

     І ми  повинні  створити  умови  для  забезпечення реалізації кооперованих зв'язків між підприємствами. На сьогоднішній день ми вступаємо  в  новий рік,  а зв'язки між підприємствами розірвані, договори не укладені,  багато  питань  постачання,  кооперації  і комплектації  не вирішено.  І якщо ми будемо сидіти кожен у своїй державі,  то поставимо на коліна нашу економіку.  Я вважаю, що це повинно бути предметом переговорів голів урядів.

 

     Наступне питання    -    координація    зовнішньоекономічної діяльності  для  того,  щоб   не   допускати   протекціонізму   і демпінгової політики в зовнішньоекономічних зв'язках. Це - чотири основні питання,  які ми повинні вирішити між головами урядів. Із Урядом  Радянського  Союзу  повинні  теж  вести  неконфронтаційну політику.   Ми   повинні   вирішити   питання   власності,    щоб підприємства,   які   знаходяться   на  території  України,  були власністю України,  щоб не діяли укази,  які були  прийняті.  Всі питання    треба-вирішувати    політичними   засобами,   засобами переговорів, бо в дипломатії застосування танків дуже обмежене.

 

     9

 

     Щодо питань зовнішньоекономічної  діяльності  або  зовнішніх справ.  Україна  повинна  встановити  дипломатичні  і консульські зв'язки з іншими державами світу для того, щоб ми мали можливість готувати матеріали і документа для інтеграції з іншими державами, які не входять на сьогоднішній день до Радянського Союзу,  але  в інтеграції з якими у нас є потреба.

 

     У зв'язку  з  переходом  до ринку ми повинні вирішити кілька важливих  питань.  Це,  наприклад,   підготовка   кадрів,   нових спеціалістів,  студентів.  Ми  повинні  провести переговори,  щоб держави  виділяли  стипендії  нашим  студентам   для   підготовки майбутніх фахівців.

 

     Повинні вирішити  питання  щодо  стажування  наших майбутніх менеджерів, бізнесменів на підприємствах західних країн.

 

     Якщо хочемо перейти безболісно або  з  меншими  втратами  до ринкової  економіки,  треба  запросити іноземних фахівців,  котрі працюють уже в умовах ринкової  економіки.  Вони  б  або  очолили банки  і були консультантами в них,  у фондових,  товарних біржах праці і т. ін. Якщо не вирішимо цих питань, будемо повторювати ті помилки,  які  уже  були  допущені  іншими  країнами.  Ми повинні використати  цей  досвід  і  запросити  до  себе  на  роботу  цих фахівців.  Ми  повинні  провести  переговори  з приводу можливого створення  фонду  допомоги  економічній  реформі  Україна.   Такі пропозиції  вже  є від іноземних держав,  які зацікавлені в тому. щоб вкласти свої інвестиції У нас.  Треба  визначити  умови  щодо того,  на який час інвестиції будуть вкладені. Можливо, це будуть безпроцентні кредити.  Можливо, це буде безкоштовна допомога. Або одне,  друге  і  трете,  разом  узяті.  Усі ці питання ми повинні обговорити.

 

     Для того, щоб нас визнав світ і щоб ми могли вирішувати свої питання,   необхідно   вступити   в  Міжнародний  валютний  фонд, Міжнародний банк  реконструкції  і  розвитку,  світовий  банк,  в асоціацію по

 

     10

 

     тарифах і торгівлі.

 

     Ми повинні  приєднатися до міжнародних угод для того,  щоб і наші   законодавчі   акти    відповідали    міжнародним    .../не розбірливо/...,  щоб ми забезпечили рівні умови як внутрішнім,  - так і іноземним .../не чути/, для того, щоб забезпечити політичні і економічні гарантії для інвестицій в нашу економіку.

 

     Наступне питання - це внутрішня політика,  внутрішні справи. Впродовж найближчих двох-трьох років основна проблема Уряду  буде пов'язана  з переходом до ринкових відносин.  Через те ми повинні забезпечити законодавче забезпечення функціонування  економіки  у ринкових  координатах.  І  через  те Уряд повинен вийти зі своїми законопроектами,  об?рунтованими,  виваженими,  а  не  створеними впродовж короткого часу, аби вони відповідали інтересам економіки України.

 

     Ми повинні  створити  інфраструктуру  ринку  -  це,  власне, банківську систему,  систему фондових бірж, систему товарних бірж та бірж праці,  систему маркетингу.  Адже  без  впровадження  цих елементів  ринкової  інфраструктури  ринок  працювати не може.  У зв'язку  із  створенням  нових  ринкових   органів   ми   повинні переглянути  існуючу  структуру  управління відносно того,  які в існуючих  органів  можуть  бути  акумульовані,  трансформовані  в ринкову  інфраструктуру.  І  серед них можна назвати,  наприклад, такі.  Відділи по  праці  і  відділи  по  трудовому  забезпеченню облвиконкомів   можуть   бути   трансформовані   у  біржі  праці. Наприклад,  на товарні біржі можуть перейти працівники,  які нині працюють у системі Держпостачу. І на рівні республіки, і на рівні територіальних,  обласних  органів  це  є.   Тобто   ми   даванні проглянути   через   проблему   працевлаштування   з   тим,   щоб висококваліфіковані працівники не були просто викинуті на вулицю, а вмонтовані в нову інфраструктуру.

 

     11

 

     Одночасно ми   повинні   подбати   про   тих,  хто  в  новій інфраструктурі не знайде собі місця у державному  управлінні.  Це проблема, яку теж не слід знімати з балансу, тому що вона викличе соціальну напругу.

 

     У зв'язку з цим слід провести реорганізацію Уряду,  за  якою він  повинен  відійти  від управління виробництвом.  Уряд повинен перейти на умови регулювання виробництва за законодавчими актами. Звідси  виникав проблема ліквідації галузевих міністерств,  окрім міністерств сільського господарства,  промисловості,  транспорту, енергетики.   А   міністерства   повинні   бути   побудовані   за функціональною і цільовою  ознаками.  Значить,  при  переході  до ринку  Уряд  повинен  одночасно перебудуватися в іншу структуру і зробити кадрові аміни.  В  цей  час  він  повинен  здійснити  всі стабілізаційні  заходи  по  вирішенню  питань бюджетної політики, провести програму скорочення витрат на  збиткові  підприємства  в умовах,  коли ми перейдемо на вільне ціноутворення. Але для цього треба здійснити перерахунки й підготуватися.

 

     Ми повинні  вирішити  питання   скорочення   асигнувань   на оборону, на утримання системи державного управління. Одночасно ми повинні передбачити цілий  ряд  заходів  по  соціальному  захисту населення в умовах ринкової економіки. У зв'язку в цим ми повинні впровадити  нову  систему  регуляторів,  яка  містить  у  собі  і податки,  і ліцензії,  і квоти,  і санкції, і дотації. Ця система повинна бути справді системою,  а не набором розрізнених заходів. І  системою,  яка  б  працювала в автоматичному режимі,  в режимі ринку, в режимі автокомпенсації.

 

     Наприклад, при  переході  до   ринку   вимагає   необхідного вирішення проблема захисту соціальне незахищених шарів населення, якими є інваліди, пенсіонери по старості, студенти, безбатченки і т.д.

 

     12

 

     Як вирішити  цю проблему,  ми теж повинні розглянути - є ж в цьому,  звичайно,  механізми.  Якщо  вас  цікавитимуть  конкретні механізми, я відповім на це запитання.

 

     Оскільки я  викладав  у  співдоповіді  програму  переходу до ринкової економіки,  питання переходу  до  ринкової  економіки  у своєму  виступі  не  буду  розкривати  ще  раз,  а відповім на ті запитання,  які виявилися  не  визначенню  або  по  яких  виникли запитання.  Я  вважаю  за необхідне скоротити свою доповідь до 15 хвилин, а впродовж 45 хвилин відповісти на запитання.

 

     Так, будь-які.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЛЕМІШ В.П.,  перший   заступник   голови   Республіканського кооперативно-державного     об'єднання     по    агропромисловому будівництву /Ківерцівський виборчий  округ,  Волинська  область/. Шановний   Володимире  Мефодійовичу!  Всім  відомо,  що  впродовж десятиріч  Уряд  України  недостатньо  займався   внутрішніми   і зовнішньополітичними питанням,  Чому так - це теж усім відомо. Ви прихильник того,  щоб  замість  Ради  Міністрів  мати  -  кабінет міністрів.

 

     Так от,  скажіть,  будь ласка, як кабінет, який ви створите, здійснюватиме   управління    державними    структурами,    котрі забезпечать  зовнішню  і  внутрішню  безпеку,  а також внутрішній правопорядок  згідно  з  Декларацією  про  державний  суверенітет України?

 

     ПИЛИПЧУК В.М.   Я   вважаю,  що  згідно  з  Декларацією  про державний суверенітет України  зовнішня  безпека  у  нас  повинна забезпечуватися

 

     13

 

     садами стратегічної  оборони,  які  будуть  інтегровані  між республіками.

 

     Одночасно ми повинні мати власні національні  формування  /і про це я говорив/,  невеликі.  У межах 200 тисяч,  які теж будуть задіяні у складі об'єднаного комітету  начальників  штабів  армії республіки.  Я  вважаю  за недоцільне,  щоб кожна республіка мала свої стратегічні засоби, в тому числі і ядерні, особливо в умовах нестабільності міжреспубліканських відносин. У деяких регіонах це може бути використано не а метою захисту загальних інтересів.  Це перше.

 

     Друге. Внутрішня  безпека.  Вона нині складається із кількох напрямів  правової  захищеності  та  економічної  захищеності.  І зростання    злочинності    у   нас   забезпечується   насамперед невирішенням багатьох соціальних і економічних питань.  Тобто  ми повинні   боротися  не  з  наслідками,  а  з  причинами,  які  її породжують.  Якщо говорити конкретно про структури,  то я вважаю, що повинні бути створені нові структури.  Наприклад, національний слідчий комітет, який повинен акумулювати в собі слідчі органи, а вони  зараз  в  в  Міністерстві  внутрішніх  справ  -  частина  в прокуратурі, частина в КДБ. Цей орган повинен бути незалежним, не підпорядкованим навіть Уряду.  Він повинен призначатися так само, як Верховний Суд і Генеральний прокурор,  - Верховною Радою,  але діяти в межах законів. На нього впливати не повинен ніхто.

 

     Одночасно я вважаю,  що така структура, як Комітет державної безпеки,  повинна бути також трансформована. На сьогоднішній день там   акумульовані   функції   розвідки,  контррозвідки,  охорони кордонів,  боротьби  із  організованою  злочинністю,  боротьби  з політичними течіями і так далі.

 

     14

 

     У зв'язку  з цим ця структура має дуже велику тіньову владу. Я  вважаю,  що  слідчі  органи  у   боротьбі   з   організованої} злочинністю  повинні  перейти  у  національний  комітет,  слідчий комітет,  функції   розвідки   і   контррозвідки   повинні   бути диверсифіковані   і  повинні  бути  розподілені  між  армійськими службами.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     КУРАШИК В.В.,  голова  виконкому  Кримської  обласної   Ради народних   депутатів  /Євпаторійський  виборчий  округ,  Кримська область/.  Я хотел задать такие вопросы. Первый - это отношение к Союзному   договору.  И  второй:  в  программе  вы  выступали  за сокращение органов  управления.  Как  вы,  как  член  Президиума, относитесь к тому,  что аппарат Президиума сейчас вырос в десятки раз,  плюс более сотни освобожденных депутатов,  которые пока  не знают, чем заниматься.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Я  почну  спочатку  з другого запитання.  Всі нормальні парламенти світу  працюють  на  професійній  основі,  і працюють  зранку  до  вечора  так  само,  як  і на інших ділянках роботи. Скажіть, будь ласка, чи можна керувати державою в перерві між  керівництвом  заводу,  чи  керівництвом фермою,  чи читанням лекції? Ні!

 

     Весь світ перейшов на  професійний  парламент,  який  працює зранку  до  вечора,  і  утримання  450  чоловік,  порівнюючи із 4 мільйонами управлінців, які є на Україні, це мізер. Це не варте і розгляду.  Інша  справа - ефективність повинна залежати не тільки від кількості.  Результат повинні  бути.  А  результати  залежать також і від створених умов. На сьогоднішній день, я вважаю, треба ще зробити деякі витрати для того,  щоб  комп'ютеризувати  роботу парламенту.

 

     15

 

     На сьогоднішній день ми не можемо зробити якісну координацію між законами,  не комп'ютеризувавши цю  роботу.  А  ми  весь  час повинні  тримати  два закони й іти за тими статтями,  дивитися де вони  не  стикуються.  Для  нього  ми   повинні   мати   постійне приміщення,   у   нас   повинне   бути   відповідне  технічне  та інформаційне забезпечення. Сьогодні його немає.

 

     Тобто для   підвищення   ефективності   роботи    парламенту необхідні   додаткові  витрати.  Але  вони  не  йдуть  ні  в  яке порівняння  з  витратами  на  утримання  Уряду.  Один  комітет  з економіки - це близько 800 чоловік.

 

     Я повинен сказати,  що Уряд мав набагато більше структур.  Є підприємства,  які мають значно більший апарат управління  -  400 чоловік.  Так що тримати для держави 450 чоловік - це,  по-перше, не невигідно,  але треба,  щоб від цих 450  чоловік  була  більша віддача.  Щоб  вона  була  більшою  треба відповідно організувати роботу депутатів.

 

     Друге - це ставлення до  Союзного  договору.  Я  за  Союзний договір.  І  не  за  один,  а за кілька.  І я про це говорив,  ви знаєте, я маю концепцію полі центричного Союзу.

 

     Тобто ми повинні мати кілька союзних договорів. Наприклад, у вас є потреба в інтеграції зусиль на оборону.  Ми повинні скласти Союзний договір на оборону, але не безстроковий, а на відповідний період.  До того часу,  можливо, розпадеться НАТО, можливо, і нам той договір доведеться переглянути.

 

     І під цей договір ми повинні створити органи, які мають бути вам  підконтрольними,  ми повинні їх фінансувати,  а коди відпаде необхідність - ліквідувати.

 

     16

 

     Далі. У нас є проблема освоєння космосу.  Ми  повинні  знову укладати  новий союзний договір на освоєння космосу.  Створюються структури,  забезпечаться  фінансування,   контроль   діяльності, отримання   результатів   і   ліквідація,  кола  в  тому  відпаде необхідність.

 

     Функція екології й інші функції, боротьба зі СНІДом тощо. На кожну з цих проблем ми повинні укладати договір через те,  що для одних ця проблема актуальна, а для інших - не актуальна.

 

     Наприклад, проблема...  /не чути/...для республік  Середньої Азії,  а  проблема  Чорнобиля  актуальна  для  республік,  які  в Європейській частині.

 

     Тобто ми повинні не один союзний договір укладати,  а кілька

- з тих проблем, на які маємо чи то бажання, чи потребу. Але сума цих органів не повинна давити державу,  диктувати, що нам робити: яку продукцію виготовляти,  куди поставляти,  за якими цінами,  у які терміни.

 

     Ми на сьогоднішній день домовилися з  Російською  Федерацією укласти договір,  не зовсім, правда, детальний. З Білорусією теж. Уклали договір без посередника,  союзного Уряду. А скажіть, за що ми повинні платити 60 процентів своїх податків?

 

     Ми повинні  інтегрувати  свої  зусилля  по  кількох  союзних договорах,  але в цих союзних  договорах  визначати,  скільки  ми повинні на те витратити коштів, якою-мав бути наша частка.

 

     Тобто я  не  за  один  Союзний договір,  а за багато союзних договорів, виходячи з потреб, які є на Україні.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     17

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О.,    генеральний    директор    виробничого молочного    комбінату    "Придніпровський   м.   Дніпропетровськ /Індустріальний  виборчий   округ,   Дніпропетровська   область/. Уважаемый Владимир Мефодиевич! В своей программе вы совершенно не коснулись вопросов социально-культурной сферы  развития  Украины. Как  известно,  культура  является зеркалом нравственной зрелости народа и, собственно, его обеспечения. Поэтому я хотел бы узнать, есть ли у вас такая программе. Это первый вопрос. И второй вопрос конкретно по вашей программе,  о которой вы сегодня говорили. Как вы   видите   механизм   передачи   предприятий   из  общесоюзной собственности в республиканскую?

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  По-перше,   програма   національнокультурного відродження, культурного відродження - багатоаспектна. Справді, я її не торкнувся в своїй програмі через те,  що концентрував  свою увагу більше на економічних питаннях.  Є така релігійна заповідь: "Не нашкодь".  Так-от перше,  що ми повинні робити,  та зняти  ті перепони,  які  в  на  сьогоднішній  день  об'єктом або предметом соціальної напруги.  Ми повинні дати  можливість  розвивати  всім націям свою культуру,  свій самобутній розвій.  А у зв'язку з цим виникає необхідність фінансування.  Культура,  справді,  нездатна самофінансуватися.  Якщо  ми  переведемо  культуру  на комерційну основу,  то ми втратимо багато культурних цінностей  і  варіантів розвитку,  напрямків  розвитку культури.  У всьому світі культура фінансується за рахунок трьох  джерел:  це  самофінансування,  це дотації  держави  і  меценатство.  І я думаю,  що ми таку систему запровадимо і в  своїй  республіці.  І  друге  -  щодо  механізму передачі підприємств союзного підпорядкування.

 

     Давайте ми трошки повернемося до програми, яка була висунута Шаталіним.  Там спочатку передбачалося,  що вся  власність  Союзу буде

 

     18

 

     розподілена на  всіх  жителів  Союзу,  але  ж  потім  про це перестали говорити.  Чому? А через те, що якщо розподілити, то на кожного жителя Союзу ми отримуємо по 12 тисяч карбованців. А якщо розділити ті основні фонди,  які на Україні, то це всьогонавсього 10,5 тисячі на одного жителя України,  а якщо розподілити основні фонди,  які є на території Росії на її жителів,  то це 18  тисяч. Тобто  нас  влаштовував  би  варіант  попередній  - щоб всі фонди розподілити між усіма жителями  Радянського  Союзу,  тоді  жителі України  мали  б  акції  ще на 86 мільярдів основних фондів,  які знаходяться поза межами України.

 

     Але, мабуть,  там теж підрахували і це питання було знято, і було  сказано  в  основних  напрямках,  що  хай  кожна республіка вирішує програму переходу до ринку самостійно.

 

     Якщо ми з нашої вартості основних фондів, які в на території України,  вилучимо ще оборонні заводи середнього машинобудування, загального машинобудування і т.д.,  то у вас припаде по  б  чи  6 тисяч на одну людину.  Тобто, якщо Союз наполягатиме на цьому, то це буде все-таки політика,  за якою кожен житель України  повинен отримати меншу частку. Я думаю, що знайдуться у нас аргументи при веденні переговорів з Союзним Урядом і є ще багато моментів,  про які поки не можу сказати.

 

     Гадаю, знайдуться   аргументи,   і   ми   переконаємо   Уряд Радянського Союзу,  що треба розглядати основні фонди,  які є  на території України, як власність її народу.

 

     ГОЛОВА. Володимире  Мефодійовичу,  я також хочу скористатися своїм правом і в порядку черги поставити запитання.

 

     19

 

     Як ви все ж таки ставитеся до постанови N330?  І чи хотіли б ви  працювати  Головою Ради Міністрів,  коли раптом можуть внести пропозицію  і  припинити  дію  будь-яких  ваших   розпорядницьких функцій?

 

     ПИЛИПЧУК В.Ф.  Я вважаю, що ми повинні від слів про розподіл функцій між законодавчою,  виконавською і судовою владою  перейти до  діла.  Я думаю,  якщо ви мені довірите,  це стане реальністю. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Більше ви нічого не скажете?

 

     ПИЛИПЧУК В.Ф.  А  відносно  постанови  N330   Уряду   .../не розбірливо/.  Я  висловив  свою  думку,  що не погоджуюся на 70-й варіант.  Ще є деякі суто технічні питання.  А в цілому - це один із  засобів захистити внутрішній ринок,  піднести життєвий рівень людей  і  зняти  соціальну  напругу.  Але  при  цьому  треба  сто процентів зарплати сплачувати купонами.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ХОТЛУБЕЙ Ю.Ю.,  голова  Маріупольської міської Ради народних депутатів,  перший секретар Маріупольського  міськкому  Компартії України   /Маріупольський   Жовтневий  виборчий  округ,  Донецька область/.  Уважаемый Владимир Мефодиевич!  Вы в  своей  программе достаточно много уделили внимания перспективным вопросам с учетом того выступления, которое было у вас в первой половине дня. Но, с моей точки зрения,  вы не отразили проблемы текущего дня. То есть стабилизации политической и экономической обстановки в республике то, что в

 

     20

 

     значительной мере ляжет на Председателя Совета Министров.

 

     В связи с этим у меня вопрос.  Как вы смотрите на разделение функций между Правительством республики и местными  Советами,  их исполнительными  комитетами?  И  в  какой  мере  вы предполагаете поделиться правами исполнительной  власти  с  местными  органами? Меня,  прежде  всего,  интересует  вопросы  формирования бюджета, валютных отчислений,  а также  те  проблемы,  которые  связаны  с решением непосредственных проблем на местах за счет определенного права на продукцию, выпускаемую предприятиями.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  На першу частину запитання я хочу  відповісти таким чином, що я виступлю перед народом і попрошу кредит довір'я на півтора-два роки для  того,  щоб  стабілізувати  ситуацію.  Це

-перше.

 

     Друге. Я   думаю,   що  політичні  сили,  які  є  в  нас  на сьогоднішній день,  мене  підтримають.  Я  думаю,  що  Українська республіканська  партія  мене  підтримає,  я  думаю,  що Рух мене підтримає, я думаю, що Демократична партія підтримає, я думаю, що Станіслав   Іванович   /я  з  ним  не  зіпсував  стосунки/  також підтримає, а з безпартійними я сам домовлюсь.

 

     Справді, нині розподілені функції  між  Урядом  і  місцевими органами влади,  але цей розподіл, звичайно ж, не дів. Ви знаєте, що виконавська влада на місцях підкоряється тільки  Радам,  а  не Раді  Міністрів.  Але  в  зв'язку з тим,  що існує централізована система розподілу, коли голови виконкомів їдуть до Ради Міністрів і ходять там з простягнутою рукою, вони потрапляють у залежність. У зв'язку з цим розподіл буде  йти  двома  напрямками.  По-перше, Рада Міністрів відходить від втручання в господарську діяльність

 

     21

 

     і від розподільчих функцій.  По-друге, плануєтеся за рахунок нової  податкової  системи  розподілити   податки,   які   будуть направлятися  в  місцеві  органи.  У  межах  цих податків місцеві органи можуть вести свою діяльність незалежно:  і господарську, і економічну діяльність, і зовнішньоекономічну. В межах тих коштів, які  вони  мають  у   результаті   відрахувань   від   податкових нарахувань,  у  межах своєї діяльності по випуску цінних паперів, бо вони будуть також співвласниками  основних  фондів  і  засобів виробництва.   Внаслідок  того,  що  вони  будуть  розпоряджатись землею,  їхня  роль  і  функція  будуть   більш   активнішими   у суспільно-економічному житті республіки.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова  Приазовської  районної Ради народних депутатів,  перший  секретар  Приазовського   райкому   Компартії України   /Приазовський   виборчий  округ,  Запорізька  область/. Шановний Володимире Мефодійовичу!  Якщо вас оберуть Головою  Ради Міністрів,  як  ви  будете  ставитися до тих політичних сил,  які закликають Україну до економічної  нестабільності,  до  страйків, громадянської непокори, невизнання держзамовлення /а про це я чув на другому з'їзді Руху/?  Враховуючи те,  що і ви на першій сесії Верховної  Ради УРСР закликали шахтарів до страйків.  Як за таких умов ви працюватимете і як ви ставитесь до  тих  політичних  сил, які   не   даватимуть  змоги  працювати  плідно  над  здійсненний економічної реформи? Дякую.

 

     ПИЛИПЧУК В.М. По-перше. Зараз у нашій комісії працює дев'ять чоловік  постійно,  вони всі є членами Демократичного блоку.  Хай виступлять і скажуть про те, як ми працюємо. Особисто я сплю 4-5

 

     22

 

     годин на добу.  Чекайте, дайте ж мені відповісти. Ми не були у  відпустці,  ми  працювали  без  вихідних  і  дуже  багато було моментів,  коли хтось щось не виконував,  я не дивився на те,  що він  входить  до одного зі мною блоку.  Для мене немає політичних сил у виконавській владі.  Для мене основне  -  компетентність  і результати  роботи.  Якщо  їх немає,  то,  повірте мені,  я через політичну призму того розглядати не буду.

 

     ГОЛОВА. Я не розумію, в чому суть?

 

     ПИЛИПЧУК В.М. Питали мене про страйки.

 

     ГОЛОВА. Ставлення до страйків...

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Перше.  У своєму виступі я сказав, що якщо не досягнемо  суверенітету  і не приймемо курс на ринкову економіку, тоді закликав до страйків. Це різні речі.

 

     Друге. Чи зумію домовитися із  політичними  силами,  щоб  не дестабілізувати обстановку?  Я думаю, що зустрінусь із шахтарями, зустрінусь, і в Криму, і з новими течіями. Тому що єдиний варіант розумний  -  це  діалог.  Важливо зрозуміти інтереси і можливість вирішення  питань  -  тільки  на   цьому   шляху   можна   знайти конструктивну  згоду.  Я  буду  запрошувати на засідання Кабінету міністрів членів Президії Верховної Ради,  На сьогоднішній  день, між іншим,  кас не тільки не запрошують,  а навіть це інформують, коли воно буде.

 

     23

 

     Тільки за  умови  постійного  діалогу,   тільки   за   умови спільного   вирішення  проблем  і  врахування  всіх  точок  зору, виходячи із реальних можливостей,  ми можемо досягти консолідації у напрямку перетворення нашої економіки.  Не виходячи із кабінету і не виїжджаючи на зустрічі а  різними  політичними  силами  і  з різними  категоріями  працівників,  і  з представниками влада,  і робітничого класу, звичайно, погасити нестабільність неможливо.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ОСАДЧУК П.Г.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради Української  РСР  з  питань  культури  та  духовного  відродження /Тлумацький виборчий округ,  Івано-Франківська область/. Шановний Володимире  Мефодійовичу,  тут  уже торкалися питань культури.  Я хочу поставити вам у цьому зв'язку питання в такому  аспекті.  Як ви  дивитеся  на  те,  що  у  державному бюджеті на наступний рік нічого  не  виділяється  на  потреби  культури,  а   господарська діяльність    творчих   спілок   і   закладів   культури   суворо оподатковується?  Наприклад,  видавництво "Радянський письменник" мусить  віддавати  в  бюджет держави із свого річного прибутку 35 процентів карбованців за умов,  коли держава йому у минулому році не додала на 40 процентів паперу. Я пригадую, на зустрічі творчої інтелігенції  із  Головою  Верховної  Ради  Леонідом  Макаровичем Кравчуком  кінорежисер  Юрій  Ільєнко  сказав:  якщо  держава нам нічого не дає,  то хай вона не відбирає,  хай вона не сидить,  як під мостом розбійник,  який мене роздягає до нитки, а потім каже, мовляв, от ти собі живи на морозі. Як ви все-таки дивитеся на те,

 

     24

 

     щоб зняти чи хоча б обмежити оподаткування  з  господарської діяльності творчих спідок?  Бо доходить до того, що, наприклад, у видавництві "Веселка" зараз стоїть питання скоротити  30  творчих працівників,  тому  що  не  буде  паперу,  зменшується  кількість книговидань і так далі. Що тут родити?

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Що я повинен сказати?  По-перше,  про джерела дефіциту.  Вони - у матеріалоємкій продукції, у безгосподарності, у незацікавленості працівника робити більше продукції  ...  Взяти сьогоднішні  комбайни  в колгоспі:  комбайн працює один місяць на рік,  а через сім років списується. За весь час він працює лише 7 місяців.  Якщо  комбайн  буде  переданий в особисту власність,  я впевнений,  що власник  передасть  його  внукові.  Тобто  потреба набагато  знизиться в результаті більш раціонального використання того, що є.

 

     Друге -  ринкова  економіка  передбачає  збільшення  обсягів виробництва,  бо за напрямком співпадатимуть інтереси, збільшення об'ємів виробництва, і заробітної плати. За умов ринку змінюються не тільки ціни, а й змінюється заробітна плата. А заробітна плата зв'язується напряму із об'ємом випущеної продукції.

 

     Вирішення питання   матеріального   забезпечення   культури, можливо,  йтиме  тими  самими  трьома  шляхами,  якими  йтиме все народне господарство.

 

     По-перше, підвищення  мотивації  праці,  збільшення  об'ємів виробництва  і  збереження результатів,  отже,  в нас буде більше товарів на ринку.  Коди говорити про бюджет  Україна,  я,  правду кажучи,  з  новим  бюджетом  не знайомий.  Знаю лише,  що дефіцит становить  32  мільярди  карбованців.  Але  знімати  культуру  із державного фінансування, я думаю, нерозумно.

 

     25

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     СЕМЕНЕЦЬ С.В.,  перший  секретар  Ічнянського  райкому  ЛКСМ України  /Борзнянський  виборчий  округ,  Чернігівська  область/. Шановний Володимире Мефодійовичу!  Я хотів би почути ваші підходи до розв'язання комплексу чорнобильских проблем. Ваше ставлення до ідеї  та  організації  створення  коаліційного Уряду національної злагоди? Дякую.

 

     ПИЛИПЧУК В.М. Я почну з другого питання. Я ще раз говорю, що розглядаю Уряд не як парламент. У парламенті справді повинні бути різні політичні партії, сили.

 

     Виконавча влада повинна здійснюватися  за  іншим  принципом. Компетентність  і  робота,  незважаючи на те,  хто буде в Уряді - комуніст,  демократ,  представник  республіканської   партії   чи безпартійний.  Є  в нього можливості потенціальні кваліфікаційні, рівень,  підготовки,  здатний він працювати  сам  і  організувати роботу  свого  відомства  і  колективу,  -  тоді він на місці.  А нездатний - то чи він демократ,  чи комуніст -  своєму  місцю  не відповідає.

 

     Я вважаю,   що   треба   підбирати   кадри  за  професійною, кваліфікаційною ознаками, а не за політичною.

 

     Проблема Чорнобиля багатогранна: це і наслідки, і лікування, і земля,  і відшкодування. Держава завинила перед своїм народом у тому,  що сталося і що  маємо  на  сьогоднішній  день.  Через  те перекладати на плечі тих, хто постраждав, - це негуманно.

 

     У зв'язку з цим слід провести,  по-перше, негайне відселення людей з тих районів, де неможливе проживання. Адже продукція,

 

     26

 

     яка там виробляється,  іде по всій республіці,  ми  й  інших людей підставляємо під загрозу захворювання.

 

     Я вважаю,  що  з районах,  де сьогодні неможливе проживання, слід  негайно  вирішити  проблему  переселення.  Скажуть,  як?  Я відповім,  Наприклад,  з?  Ровенській  області  є  східні райони, південно-східні, які мають досить-таки добрі землі, але там немає жителів,  стоять вільні хати, А з північних районів, які збиткові і  забруднені,  люди  від'їжджають  в  інші  області.  Це  просто нерозпорядливість.  У  нас  є  дуже  великий житловий фонд,  який сьогодні не освоюється.  Є землі,  придатні для виробництва,  але вони  не  використовуються через те,  що немає людей.  Вже минуло п'ять років,  а це питання не вирішене.  Через  те  першочерговий захід - вивезти людей у ті райони, де немає жителів.

 

     Друге. Треба організувати їхнє лікування.  І досвід показав, що зусилля  республіки  в  цьому  плані  недостатні,  ми  повинні інтегрувати  зусилля,  або  хоча  б не відкидати допомогу Заходу. Відома ситуація,  коди прийшли  ліки,  але  вони  півтора  місяці стояли  на  митниці і їх не пропускали.  Ліки псуються,  псується вантаж, а митниця не пропускає все це для чорнобильських дітей.

 

     А проблема дезактивації?  Для цього треба  залучити  світову технологію.   Японці  мають  свої  підходи,  американці  -  свої, використати б усе це,  щоб вирішити  проблему  дезактивації,  щоб радіація не розносилась.

 

     А проблема могильників? А проблема фінансування? Дуже багато питань у цьому плані.  Я вважаю, слід усе-таки поставити питання: союзне  відомство  допустило  цю  аварію,  через  те  ми  повинні проблему фінансування вирішувати за рахунок валютних  коштів  або Україну звільнити від зовнішньо валютного боргу, який припадає на нас. І

 

     27

 

     щоб ми  ті   кошти   направили   на   лікування.   Варіантів фінансування  дуже  багато,  і можливостей вирішення проблем теж. Треба розглянути конкретніше їх із іншими республіками і світовою громадськістю.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ДЕМИДОВ Г.В.,   голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Ленінський виборчий округ, Кримська область/.

 

     Владимир Мефодиевич,  ваша  подпись  стоят  на  концепции  и программе   перехода   Украины   к   рынку.   Этими   документами предусмотрена   ликвидация   недействующей   денежной  системы  и введение национальной денежной единицы. Но в этих документах я не нашел никаких гарантий того, что будут эквивалентно обменены ныне действующие деньги на новые.  То есть, те деньги, которые имеются у  населения,  не  гарантируют  их  эквивалентный  обмен на новую национальную  валюту.  Либо  это  просто   пробел,   упущение   в программе,   либо   действительно  разработчики  не  хотят  такие гарантии давать.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Я повинен сказати,  що програма - це напрямок дій і розвиток подій у часі,  просто сценарій.  Але відповідно до програми ми не будемо працювати,  а працюватимемо  відповідно  до законів.  Якщо  буде  прийнято перехід на власну валюту,  то вами буде прийнятий закон про грошовий обіг і про обмін  грошей  тощо. Згодом ми всі ці питання деталізуємо.

 

     28

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     НОВИЦЬКИЙ Є.А.,  другий  секретар Івано-Франківського обкому Компартії України /Рожнятівський виборчий округ, ІваноФранківська область/.

 

     Шановний Володимире  Мефодійовичу!  Як  вчорашній  працівник вищої школи ви знаєте,  в якому етані зараз перебуває наша  школа починаючи  від  матеріальної  бази  і  закінчуючи  місцем і роллю вчителя  в  школі  і  його  зарплатою.  Я  хочу  таке   запитання поставити:  якщо  ви  очолите  Уряд,  чи,  як ви кажете,  кабінет міністрів, то що буде зроблено, щоб школа наша зайняла належне їй місце в суспільстві! Тут і питання зміцнення її бази, і духовного відродження,  і підвищення зарплати вчителям,  щоб учитель у  нас був учителем.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Проблема  школи  пов'язана  з проблемою вищої школи.  Для того,  щоб забезпечити підготовку учнів,  треба  мати кваліфікованих  вчителів.  А  щоб  мати  кваліфікованих вчителів, треба мати добру вищу школу.  От ці проблеми пов'язані міх собою. Я вважаю, що, по-перше, вищу шкоду треба звільнити від обмежень у фінансуванні  за  рахунок  власних  коштів.  Уся  світова   наука сконцентрована у вищій школі - і у Сполучених Штатах Америки, і в інших державах.  Це тільки у нас  наука  утримується  за  рахунок бюджетного  фінансування.  Діючі нормативні акти розвитку науки у вищій школі передбачають обмеження  заробітної  плати.  Не  можна більше у вищої школи вилучати кошти.

 

     29

 

     Я вважаю,  що  вища школа повинна заробляти кошти за рахунок науки.  Ми повинні звільнити від обмежень  розвиток  матеріальної бази  вищої  школи  за рахунок власних коштів.  Вона,  має власні кошти,  але не може їх використати - так само,  як і підприємства багатьох напрямків.

 

     Загальноосвітня школа. Тут кілька напрямків. Перше. Технічна озброєність навчального процесу не витримує критики в  порівнянні з цивілізованими країнами. І тут в вже розроблена програма. Вона, щоправда, недостатньо фінансується і неактивно впроваджується.

 

     Друге. Зміна програм навчання. Методика навчання.

 

     І трете. Заінтересованість у навчанні вчителів. Я вважав, що ми  повинні  оплату  вчителів  пов'язати  з їх результатами - і у вищій школі,  і в середній.  Повинні бути школи,  як на Заході  - школа професора такого-то, школа вчителя математики такого-то. До нього записуються учні,  бо  у  нього  є  результати,  він  готує висококваліфікованих  спеціалістів.  Від  того повинна залежати і заробітна плата. А в нас, на жаль, на сьогоднішній день заробітна плата  -  за  вихід на роботу,  а не за результати.  Повинна бути переглянута і система фінансування школи,  і підхід до заробітної плати,   і   формування  методик  навчання.  Школа  повинна  бути розкріпачена від стандартного підходу в  навчанні.  Повинні  бути сформовані індивідуальні методики в кожній школі,  якщо вона того бажає. Повинна пройти гуманізація процесу навчання.

 

     Ми повинні створити нові форми навчання - ліцеї і таке інше. А заробітна плата вчителів,  звичайно, як і заробітна плата інших верств населення, повинна відповідати гідному рівню

 

     30

 

     життя. Але вона повинна залежати від результатів праці.

 

     ГОЛОВА. Я  хочу  з  вами   порадитись.   У   нас   Володимир Мефодійович  біля мікрофона відповідав 32 хвилини.  Там у нього є письмові запитання.  Я думаю, що ми оці 7 хвилин, які залишилися, навіть 6,  дамо для відповіді на письмові записки.  Тому тих, хто біля мікрофонів, прошу сісти.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.

 

     "Уважаемый Владимир Мефодиевич!  Возможен ли, на ваш взгляд, переход к рыночной экономике, если отсутствуют на потребительском рынке  в  достаточном  количестве  товары,  денежная  единица  не является  твердой,  так  как  не  обеспечена конкурентоспособными товарами или золотым запасом?"

 

     Я почну спочатку із золотого запасу. Є дві системи, за якими визначається   забезпеченість   і  товарність  курсу  валюті.  Це Бротенкурська система,  за якою обов'язково повинен бути  твердий курс валюти,  забезпеченість золотовалютними запасами. Але 21 рік тому була впроваджена Ямайська система, за якою була знята вимога про обов'язкове золотовалютне забезпечення власних грошей.  Гроші повинні підтверджуватись товарами,  їх курс,  їх  конвертованість залежать  від якості товарів,  витрат на їх виготовлення.  Уявіть собі таку фантастичну ситуацію якість наших товарів -  найвища  у світі.

 

     31

 

     У нас тоді хочуть ці товари купувати.  А ми їм кажемо, що не за долари,  а за гривни чи за карбованці.  І тоді у всьому  світі почнеться  пошук гривни або карбованця для того,  щоб мати доступ до  нашого   товару.   От   з   тієї   пори   наступає   зовнішня конвертованість  валюти.  Тому  конвертованість  валюти  лежить у товарах.  Валюта конвертується одна в іншу через  товар  і  через витрати на його виготовлення.

 

     Так, далі.

 

     "Уважавши Владимир   Мефодиевич!   Как   предусмотрено  вами заинтересовать и рабочего, и директора в наращивании производства продукции,   в   том   числе   производства   товаров   народного потребления?"

 

     Є тисяча і один  спосіб,  як  зацікавити  їх,  пов'язати  їх інтереси.  Між тим,  скільки отримує сьогодні робітник, інженер і директор  заводу,  немає  ніякого  зв'язку.  Треба  поєднати   їх інтереси.  Наприклад, один із варіантів для державних підприємств

-  зв'язати  заробітну  плату  керівника  із   обсягами   виписку продукції та з заробітною платою працюючих.  Якщо заробітна плата директора 400 карбованців,  то розділити  її  на  дві  частини  - двісті   і  двісті.  Одну  частину  поставити  у  залежність  від збільшення об'єму виробництва. Тоді директор буде заінтересований у  тому.  А  другу  частину  поставити у залежність від середньої заробітної  плати  робітника,  і  тоді  кожен  у   конторі   буде заінтересований   у   тому,   щоб  робітник  більше  заробив,  бо спеціаліст і керівник отримає у зв'язку з  цим  більшу  заробітну плату.  Коли ми введемо таке співвідношення: наприклад, заробітна плата директора 2,5 /частині друга/ по відношенню  до  робітника. Робітник

 

     32

 

     заробив 15 чи 20 карбованців - 50 отримав директор на період частину. А робітник заробив тисячу карбованців - директор отримав дві з половиною тисячі.  Отаким чином можна поєднати інтереси. Це один із варіантів. А варіантів тисячі.

 

     А як   заінтересувати   у   збільшенні   товарів   народного споживання?  Тут  є  кілька  підходів.  Значить,  треба  щоб були стимули.  А ці стимули які? Зменшення оподаткування на ту частину прибутку,   яка   отримується   за  рахунок  виробництва  товарів народного споживання. І друга - навпаки: збільшення оподаткування на продукцію,  яка не користується попитом або яка дав інфляційні гроші.  Це один із варіантів, але в їх теж десятки. І коли будемо розглядати Закон про оподаткування, ми там ці питання вирішимо.

 

     "У члена кооператива зарплата около 700 рублей, а у рабочего промышленного  предприятия  -  200  рублей.  Фонд  оплаты   труда облагается налогом на предприятии и в организации. Не является ли это замораживанием зарплаты лицам государственных предприятий, не направляется ли это на развал народного хозяйства?"

 

     Направляється. Якщо така заробітна плата,  то це обов'язково в нашій системі  викликає  заздрість.  Я  аналізував  кооперативи будівельні    і   порівнював   їх   з   державними   будівельними організаціями.  Кооперативи, які брали за однаковими розцінками і тарифами.   Однаковими.   Але   у   державного   підприємства  на карбованець  будівельно-монтажних  робіт   заробітна   плата   20 копійок,  а  у  кооператив  -  70  копійок.  Чому?  Через те,  що кооператив не тримає над собою тієї надструктури. І на державному підприємстві  заробітна  плата  теж 70 копійок,  але виплачується робітнику 20 копійок,  в конторі - 10  копійок,  в  трести  -  10 копійок, в главку - 10 копійок, в міністерстві

 

     33

 

     - 10 копійок.  Ті к 70 копійок,  тільки вони виплачуються не тому,  хто виготовляв продукцію. Тим і вигідна ринкова економіка, що  над  виробником  більше  немає  ніяких  структур,  і  він сам вирішує, чи створювати структури і фінансувати їх, чи ні. Дійсно, різна  заробітна  плата  у  державному  і  кооперативному секторі дискредитує державний сектор і призводить до його  розвалу  через те,  що  з  нього  тікають люди у кооперативи.  Людина шукає,  де краще.  Людина  керується  своїми  економічними   інтересами.   І економіка,  яка відірвана від психології людини,  від економічних інтересів окремого виробника,  - мертвонароджена.  Через те ми  й повинні впровадити ринкову економіку, стрижнем якої є людина.

 

     ГОЛОВА. Я  вибачаюсь,  але  тут  є  одне маленьке запитання. Депутати хотіли б знати біографію претендента і  його  виробничий досвід, може, в двох словах хоча б.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.   Народився   я  в  1948  році  в  селі  Глині Здолбунівського  району  Ровенської  області.  Батько   мій   був агрономом у селі, дід був куркулем. Я скажу таку деталь: в нашому селі були чехи-колоністи. Так - от, 100 карбованців золотом вони

 

     34

 

     дозволили собі передати  моєму  дідові  через  мого  батька, якому  було 14-15 років.  Ви можете собі уявити вартість основних фондів!  Через те я виріс в сім'ї,  яка економіку знає,  про  неї мені дуже багато батько розповідав.  Закінчив я школу, вступив до інституту,  закінчив  по   спеціальності   інженер-електромеханік автоматизації хіміко-технологічних процесів.  Працював наладчиком систем автоматики. Потім перейшов на роботу в систему будівельних матеріалів,  де  пройшов  шлях від старшого інженера,  начальника цеху,  лабораторії,  головного  спеціаліста   заводу,   -   потім головного  спеціаліста  об'єднання  до директора заводу дренажних труб.  Завод будівельних матеріалів,  звичайно, невеликий, але це завод, який давав десь 3 проценти союзного випуску труб і близько 20 процентів республіканського випуску дренажних труб на  Україні / з 17 заводів, які були на Україні/.

 

     Якщо вас  цікавить  виробнича  діяльність,  я більш детально можу розказати.

 

     ГОЛОВА. Не треба.

 

     35

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Потім  я  був  направлений  на   кавчання   в аспірантуру в Москву.  Закінчив аспірантуру,  захистив дисертацію достроково.  Мав бути знову направлений генеральним директором  в Кіровоград,  в об'єднання будівельних матеріалів. Але в зв'язку з різними конфліктними моментами ця посада мені не була надана, і я вимушений був піти на викладацьку роботу.  На викладацькій роботі я перебував чотири роки.

 

     Тема дисертації - "Удосконалення  перспективного  планування на основі програмно-цільових методів".

 

     ГОЛОВА. Так, дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     ПИЛИПЧУК В.М. Не забудьте проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   Володимиру  Петровичу  Слєднєву. Володимире Петровичу, може, ви почнете з своєї біографії?

 

     СЛЄДНЄВ В.П.,  директор  Донецького  металургійного   заводу імені  В.І.Леніна /Ленінський виборчий округ,  Донецька область/. Да, я так и сделаю.

 

     Шановні народні  депутати!  Дозвольте  мені,   будь   ласка, виступати  російською мовою.  Я все своє життя прожив на Україні, знаю українську мову, але я не настільки, щоб сьогодні доповідати українською  мовою.  Коротко о себе.  Родился я на Урале.  Отец - шахтер,  перевез нашу семью на Украину в  1944  году,  когда  был направлен на восстановление угольных шахт Донбасса.

 

     С 1960  года,  после  окончания  Донецкого  политехнического института,  я все время  работал  на  производстве,  в  одной  из базовых отраслей тяжелой промышленности - черной металлургии,  из них

 

     36

 

     22 года - на Донецком металлургическом  заводе,  пройдя  все основные рабочие специальности и ряд руководящих должностей.  Был рабочим по уборке горячего металла, подручным.../нерозбірливо/... старшим...  /не чути/...  мастером, старшим мастером, начальником смены,  участка,   заместителем   начальника   цеха   и   главным прокатчиком  завода.  Три  года  по  приказу  министра работал на других предприятиях министерства.  Два года главным  инженером... /нерозбірливо/...  металлургического  завода,  был  директором... /нерозбірливо/...металлургического  завода,  а  затем  был  опять возвращен   на   свой   родной  Донецкий  металлургический  завод директором, где работаю до сегодняшнего дня.

 

     В 1969 году без отрыва от производства окончил экономический факультет     Донецкого    государственного    университета    по специальности "Экономика и планирование промышленности",  в  1979 году  -  аспирантуру Донецкого научноисследовательского института черной металлургии.

 

     В 1982 году защитил кандидатскую диссертацию.  В 1989 году с группой   специалистов  народного  хозяйства,  в  которую  входил товарищ  Хасбулатов  -  ныне  Первый   заместитель   Председателя Верховного   Совета   РСФСР,   участвовал   в   работе   семинара Международного института экономических проблем,  затем учились на курсах   менеджеров   Института   проблем   мировой  экономики  в Венгерской академии наук,  изучали  тенденции  развития  мирового хозяйства,   альтернативной   модели   социализма,   главной  ... /нерозбірливо/...  при  переходе  к  рыночной  экономике,   общие принципы  ведения  внешнеторговой деятельности и другие проблемы. После чего продолжили учебу в Англии.

 

     Закончил школу бизнеса. Здесь же главное внимание уделялось

 

     37

 

     изучению организации, управления английской промышленностью, ресурсами,   финансами,   банковским  делом,  а  также  проблемам мирового рынка,  основам маркетинга  и  менеджмента.  Уже  будучи народным депутатом, 3 июля защитил докторскую диссертацию.

 

     Женат. Жена   работает  инженером  в  "Донецкэнергопроекте". Старший  сын  после  окончания  сельскохозяйственного   института работает  бригадиром в колхозе.  Младший - студент третьего курса политехнического института.

 

     Уважаемые товарищи!  Мы  являемся   очевидцами   того,   что проводимые  процессы  перестройки экономики не дали положительных результатов.  Экономическое положение страны  в  настоящее  время характеризуется  кризисами  финансовой системы,  потребительского рынка  и   отсутствием   системы   управления   экономикой.   При осуществлении  новой экономической стратегии допущено ряд ошибок, которые   привели   в   сочетании   с   некоторыми   объективными обстоятельствами  к увеличению дефицита государственного бюджета, расстройству материального и технического снабжения  и  понижению жизненного уровня трудящихся.  Некоторыми экономистами в печатных изданиях все больше пропагандируется мысль о второсортности нашей науки,   производственных  возможностях  руководителей,  рабочего класса и крестьянства.  То  есть  принижается  наш  экономический потенциал.    Появились    элементы   дезорганизованности,   даже растерянности.  Шельмование руководителей под лозунгом  гласности дополняет,     усиливает    дестабилизацию    на    предприятиях, противопоставляет их коллективам. Падает дисциплина труда, велики потери рабочего времени, многие государственные предприятия стали хуже работать.  Так,  по сообщению Госкомстата УССР за 9  месяцев текущего   года  выпуск  продукции  по  сравнению  с  аналогичным периодом прошлого года уменьшился на 0,2  процента.  Потребителям не поставлено

 

     38

 

     продукции на 2 миллиарда рублей,  что больше,  чем в прошлом году,  в 1,5 раза.  Это происходит,  по-моему,  из-за  того,  что перестройка...

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати, я перерви не оголошував.

 

     СЛЄДНЄВ В.П. ...хозяйственного механизма организована плохо. В целом ряде направлений не комплексно и не до конца продуманно.

 

     Еще не ликвидирована  административно-хозяйственная  система до конца.  Не создан новый экономический механизм.  Экономические реформы отстают от  реализаций  политических  реформ,  процветает "публицистическая экономика."

 

     Упускается время   для   принятия  кардинальных  решений  по обновлению нашего общества. Лозунговая политика заменила политику дела.  Нерешительность,  полумеры,  топтание  на месте,  политика "сытых волков" и "сытых овец" - одна из основных причин того, что наше  общество  оказалось  в  глубоком кризисе.  Живем мы сегодня очень плохо,  и как долго это будет продолжаться,  зависит прежде всего от нас, депутатов Верховного Совета.

 

     Задачу я  вижу  в  том,  чтобы  до  каждого человека довести простую мысль - нам всем нужно научиться  мыслить  экономическими категориями,  довести  до  сознания  каждого человека объективные экономические законы с тем, чтобы они жали конкретный результат.

 

     Люди обеспокоены  тем,  что  кризис   приобретает   затяжной характер. Происходит расслоение общества, растет его поляризация, упала

 

     39

 

     трудовая дисциплина, увеличилась преступность, не говоря уже о  межнациональных  конфликтах.  Естественно,  у  людей возникает вопрос:  то ли общество мы  строим...  /нерозбірливо/...  которое было провозглашено 73 года назад?  Пора признать,  что не то, так как вся  власть  на  бумаге  принадлежит  Советам,  а  фактически ее.../нерозбірливо/.    Великим    завоеванием    мы   считали... /нерозбірливо/...    а    в    реальной    жизни     произошло... /нерозбірливо/...от этих самых мер,  от их права собственности на результаты своего  труда.  Не  было  воплощено  в  жизнь  видение социализма  как  свободной  ассоциации  свободных производителей. Причина  этого  в  недостаточной  экономической  и   политической демократии.

 

     Пора признаться самим себе, что жизнь становится хуже, когда экономика  становится  хуже,  так  как  экономика   сегодня   еще неэффективна. И до сих пор опутана идеологическими догмами.

 

     Государственное монопольное    распределение    производства привело к тому,  что экономика страны завязана  в  тесный  клубок противоречий.    Зачастую   получается,   что   сбои   в   работе единственного .../нерозбірливо/...завода,  производящего  ту  или иную  деталь,  необходимую  для  других  отраслей промышленности, сразу влияют  на  все  предприятия  страны.  Например:  стихийное бедствие  в  Армении  -  и  страна  осталась без компрессоров для холодильников  и  сигарет.  Жесткая  централизация  не  позволяет установить общественно необходимую единицу продукции. Потребитель лишен возможности выбора и покупает все, что есть.

 

     Для развертывания     хозяйственной     инициативы     нужно регулировать   экономику,   а   не  опекать  каждое  предприятие, Государственные предприятия

 

     40

 

     были и остаются основой экономики и испытывают  вою  тяжесть аномальных явлений нашего времени.

 

     Однако аппарат  в  центре и на местах яростно сопротивляемся переменам,  потому что старая система управления безответственна. Необходимо упразднить или изменить функции отдельных министерств, реорганизовать  кредитно-финансовую  систему,   ввести   рыночные отношения,  История  еще  не  знает  лучшего средства для полного удовлетворения человеческих потребностей,  как рынок. Мы пришли к тому,  что  пора  признать  только  рыночные  отношения,  которые позволяют делать шаг вперед к развитию экономики республики.

 

     Однако здесь необходимо учитывать суровые реалии дня. Нельзя механически   копировать   модели   высокоразвитых  стран.  Рынок необходим,  но под контролем общества. Главный же выход из тупика

- в экономической демократии и самоуправлении.

 

     Считаю неправильной    практику,    когда    к    разработке экономических реформ  хозяйственного  механизма  не  привлекаются хозяйственники всех отраслей, которые хорошо знает действительное состояние экономики и могут  совместно  с  наукой  своим  широким участием  выработать  более  конкретные  пути перестройки.  Я был крайне  удивлен,  когда  узнал,  что  при  разработке   программу стабилизации экономической ситуации на Украине, которую обсуждала на  сессии  Верховного  Совета,  не   был   приглашен   ни   один хозяйственный  руководитель.  На мой взгляд,  пренебрегать опытом специалистов  народного  хозяйства,  не  учитывать  их  знания  в управлении  производством в настоящее время недопустимо.  Кстати, изучая опыт хозяйствования за рубежом,  убеждаешься  в  том,  что компетентность  наших  специалистов,  ученых  и  руководителей не ниже, а порой и выше зарубежных коллег. Однако существующая

 

     41

 

     система препятствует  полному  развитию  этих  способностей, раскрытию   творческого   потенциала   личности,  что,  очевидно, способствует и утечке мозгов из вашего государства.

 

     Уважаемое депутаты!  При встречах о избирателями мы  обещали приложить  максимум усилий,  используя все свои знания и опыт для решения вопросов, связанных о повышением жизненного уровня народа Украины,  для  выполнения  их наказов.  Я считаю,  что это должно стать консолидирующим звеном в работе Верховного Совета,  который объединит  все  движения,  партии  и  социальные группы,  так как программа народных депутатов - это общие  обозначенные  проблемы. Мы   обещали   своим   избирателям   улучшить  их  жизнь,  решить продовольственную   проблему,   обеспечить   достойное   человека благосостояние   и  доступ  к  культурным  ценностям.  Остановить экологическую  угрозу,  гарантировать  демократизацию   общества. Подавляющее    большинство    депутатов    солидарно   в   выборе первоочередных мер. Структурная переориентация экономики на нужды села, опережающее развитие социальной и культурной сферы, переход к рыночной экономике,  суверенитет Украины - это единство...  /не чути/... и намерениях, хорошая основа для согласованной работы. Я буду способствовать реализации этих положений  программ  народных депутатов. Какие я вижу подходи к работе Совета Министров Украины на ближайшее время  в  свете  сложившегося  на  сегодняшний  день положения в республике?

 

     Во-первых, рассмотренная   наш   схема  управления  народным хозяйством Украина,  на мой взгляд,  нуждается в доработке. В ней слабо    просматриваются    структуры   управления   в   условиях экономического  суверенитета  республику   и   она   недостаточно ориентирована на удовлетворение жизненных потребностей человека.

 

     42

 

     Во-вторых, на   Украине   нужно   создать   модельный  орган управления  базовыми  отраслями  промышленности  для  координации работы   предприятий   черной   и   цветной  металлургии,  химии, нефтехимии, машиностроительного комплекса, а не только Госкомитет по углю, которому, кстати, до сих пор не определен даже статус.

 

     В-третьих, совершенно  недопустимо,  исходя  из Декларации о суверенитете    Украины,    из    Закона     об     экономической самостоятельности,   отсутствие   в  системе  управления  Совмина Украины министерства или комитета по внешнеэкономическим связям.

 

     Теперь по   отдельным   направлениям   работы.   В   области экономики.

 

     Мы 73  года  не  считались  с действием закона о стоимости и товарно-денежными отношениями при социализме. Полностью отвергали коммерческую  инициативу и предприимчивость людей.  Проповедовали как  преимущество  нашей  системы   жесткую   централизацию   при планомерном  и  пропорциональном развитии всех отраслей народного хозяйства     и     государственноадминистративном     управлении ценообразованием.

 

     И вот  только  сейчас  начинаем понимать,  что не может быть особой социалистической экономики, что закон стоимости существует так же объективно,  как а закон всемирного тяготения,  А политика цен  и  ценообразования  определяется  общественно   необходимыми затратами   на   производство  продукции  и  его  потребительской стоимостью. Управление народным хозяйством должно строиться не на административных  методах,  а  на  основе экономических рычагов и законов,   позволяющих   привести   в   действие    все    звенья хозяйственного  механизма.  Правильное  распределение и сочетание нормативов отчисления от прибыли должны способствовать  повышению материальной заинтересованности не только каждого члена общества, но и государства в целом.

 

     43

 

     Оставление большей  прибыли  на   предприятии   способствует увеличению фонда накопления и фонда потребления, росту заработной платы трудящихся,  а соответственно и отчислений в бюджет в  виде подоходного  налога.  Появляется  возможность  более эффективного проведения реконструкции,  обновления предприятия,  и открывается широкая возможность для социального развития коллективов.

 

     При этом происходит слияние государственных,  коллективных в личных  интересов.  В  период  перехода  к  рынку  нужно   ввести договорные  цены  под  контролем  государства.  При  этом цены на отдельные виды потребительских товаров - пищевых  и  промышленных

-в  этот период,  до стабилизации потребительского рынка,  должны строго   контролироваться,   чтобы   не    допускать    обнищания низкооплачиваемых  слоев  населения.  Основные  фонды предприятий должны быть переданы в пользование  тех,  кто  на  них  работает, путем безвозмездной передачи,  созданий акционерных предприятий и другими путями  предоставления  им  права  самостоятельно  решать судьбу производимого ими продукта.

 

     Перестроечно-инвестиционную политику   проводить,  направляя большую  часть  средств  на   расширение   производства   товаров народного  потребления,  и  в первую очередь тех предприятий,  от которых можно получить быструю отдачу.

 

     44

 

     В области промышленности.  Сегодня почти  весь  промышленный комплекс  Украины  находится  в  подчинении союзных министерств и ведомств. При этом интересы народного хозяйства Украины не всегда в нужной степени учитываются.  Так исторически сложилось.  Но это не соответствует реалиям сегодняшнего дня. Я стою на позиции, что промышленность  Украины должна работать в первую очереди на народ Украины.  Для эффективной ее работы целесообразно создать  единый республиканский промышленный комплекс,  отношения внутри которого должны быть построены на экономической договорной основе.  Это не означает  полного разрыва с другими республиками и центром.  Нет, связи  должны  оставаться,  но  они  должны  учитывать   интересы республики,  быть  экономически  оправданными  и взаимовыгодными. Считаю,  что каждое предприятие должно иметь полную экономическую самостоятельность  в  своих  связях как с потребителями,  так и с поставщиками,  а также по определению  путей  своего  развития  и своей  деятельности.  Такая  система  работы  возможна  только  в условиях  перехода  к  рыночным  отношениям.  Я  еще   раз   хочу повторить, что сегодня нет альтернативы ринку. Обсуждать вопрос о том,  переходить или не переходить к рыночным отношениям,  -  это равнозначно тому, что обсуждать сегодня: нужно ли изучать таблицу умножения в начальной школе.  Переход  к  рыночным  отношениям  - очень  сложный  вопрос.  Он затрагивает как интересы предприятий, так и интересы каждого человека.  Поэтому  решать  его  нужно  не декларативно,  а направленно. Нужно как можно быстрее подготовить и принять пакет законов, регламентирующих работу промышленности в новых экономических условиях, но в то же время нельзя откладывать работу по переходу к рынку.

 

     Уже сегодня,  используя имеющиеся законы,  нужно работать на местах...   /нерозбірливо/...,   во   всех   отраслях   народного хозяйства, тем более что не за горами уже 1991 год. Надо забрать

 

     45

 

     собственность республики,      подавляющее       большинство предприятий   союзного   подчинения,  находящихся  на  территории республики,   в   соответствии   с   Законом   об   экономической самостоятельности,  кроме  предприятий действительно общесоюзного значения.

 

     В области сельского хозяйства,  на мой взгляд, было допущено много  ошибок.  Часто упоминается о том,  что государство вложило огромные средства в развитие агропромышленного комплекса,  но они не  дали  отдачи.  Я не разделяй такую точку зрения,  так как эти вложения   фактически   не   компенсировали   диспропорцию   цен, устанавливаемых сверху,  административно.  Нужен рынок, свободные отношения  между  промышленностью  и   сельским   хозяйством   на взаимовыгодных  договорных  условиях,  в  том числе и в отношении цен.

 

     Полностью поддерживаю  статью  1  Закона  о   приоритетности социального   развития   села   и   агропромышленного  комплекса, предоставляющую агропромышленным производителям право  свободного выбора  форм  и  направления  хозяйственной деятельности,  полной собственности на результаты своего труда.  Только тогда мы сможем не допускать ошибок,  которые были раньше.  Задается вопрос: вот, мол, в развитых капиталистических странах 4-5 процентов сельского населения  кормят  всю  страну,  а  нас  18  процентов  сельского населения не могут накормить.  И вот здесь  допускается,  на  мой взгляд,  большая,  грубейшая  ошибка  в  незнании  условий и быта нашего селянина.  Малоквалифицированным,  преимущественно  ручным трудом   занято   70  процентов  сельского  хозяйства,  сельского населения.  Поэтому производительность труда  у  нас  в  сельском хозяйстве  за последние 18 лет составляет всего лишь 20 процентов от производительности американского фермера, да, кстати, помоему, и  обеспечение  материальными  ресурсами  тоже  было на уровне 20 процентов.  Если  с  принятием  нового  закона  мы   разбудим   у работников сельского хозяйства любовь и тягу к кормилице-земле,

 

     46

 

     скажем всемерную   помощь   со   стороны   промышленности  в техническом перевооружении агропромышленного  комплекса,  решение продовольственной проблемы пойдет более быстрыми темпами.

 

     В области  науки  и  научно-технического  прогресса.  Полная поддержка  научных  исследований  и  разработок  как  в   области фундаментальной  науки,  так  и прикладной.  И в первую очередь - направленных на  повышение  качества  потребительских  свойств  и конкурентной способности производимой вами продукции.

 

     Снижение материало- и энергоемкости производства.  Повышение производительности труда и повышение культуры производства.

 

     Наша наука не отстает от наук других стран,  а по  некоторый разработкам давно и далеко ушла вперед.  Но полученные разработка внедряются настолько медленно,  что успевают устареть. Необходимо активизировать  научный  потенциал  республики,  одним  из  путей решетя которого является повышение престижа научных работников.

 

     В области культуры, образования и здравоохранения. Культура

- это стержень,  вокруг которого всегда соединялась нация. Я имею в виду  культуру  в  широком  понимании:  культуру  нравственную, физическую и интеллектуальную.

 

     Если не   будет   конструктивной   работы   по   возрождению нравственного духа нашего  народа,  то  нам  да  решить  проблемы переустройства общества. Поэтому в области культуры, образования, здравоохранения  нужно  не  только   решительно   отказаться   от остаточного   принципа   финансирования,   но   и  создать  режим наибольшего   благоприятствования   в   налоговой   политике    и материальном обеспечении.

 

     Конечно, учреждения культуры должны зарабатывать деньги.  Но полностью   перевести   на   коммерческие    рельсы,    по-моему, неправильно,  Мы обязаны создать не на словах,  а на деле условия для  всестороннего  развития  личности,  удовлетворения  духовных потребностей народа

 

     47

 

     Украины.

 

     В области экологии. Вся физическая и духовная жизнь человека связана с окружающей средой и зависит от ее состояния, на, что мы не обращали должного внимания и оказались в тяжелом экологическом положении,  Я  считаю  неправильным  закрывать   немедленно   все предприятия, которые нарушают экологическую обстановку. Так можно остаться  без  многих   необходимых   человеку   товаров,   хотя, собственно говоря, этот процесс уже начался.

 

     Но вместе   с  тем  надо  потребовать  от  всех  предприятий принятия срочных мер по прекращению вредных выбросов и сбросов  в окружающую   среду.   Это   надо   сделать   в  кратчайший  срок, использовать финансовые  ресурсы  не  только  государственного  и местного бюджета, но самих предприятий.

 

     Контроль за выполнением этой программы должен осуществляться всеми органами власти.  Надо строго спрашивать с  нарушителей  не только  административно,  но,  главным образом,  путем применения экономических санкций.

 

     Не все  вопросы  экологии  могут  быть  решены  в   пределах республики. Это мы видим на тяжелом примере Чернобыльской АЭС, на примере отношения  к  рекам,  протекающим  по  нашей  республике. Поэтому  при  максимальном  внимании к защите окружающей среды на территории  Украины,  строгом  спросе   с   тех,   кто   нарушает существующее природоохранное законодательство,  необходимо тесное сотрудничество с соседними республиками в решении, этих задач.

 

     Конечно, в таком коротком выступлении  невозможно  объяснить все   направления   многогранной  деятельности  Совета  Министров республики.  Я не коснулся строительного комплекса,  транспорта и связи...  /нерозбірливо/...  торговли и быта,  других направлений работы Совета Министров, но все высказанное относится, ко всей

 

     48

 

     деятельности Совета  Министров.  Много  остается  нерешенных вопросов с охраной материнства и детства, ликвидацией последствий аварии на Чернобыльской АЭС,  социальным обеспечением всех  слоев населения, в первую очередь пенсионеров, инвалидов.

 

     Огромные недоработки  в решении жилищной проблемы и развитии коммунального хозяйства республики.

 

     И чем дольше мы будем  медлить  и  затягивать  решение  этих проблем, тем больше они будут усугубляться и усложняться. Поэтому пора взять на себя  всю  полноту  ответственности,  нужно  начать работать, не дожидаясь принятия соответствующих законов.

 

     Уважаемые депутаты,    я    понимаю,    что   сейчас   очень ответственный,  тяжелый период для экономики республики. И если я буду  избран  на  этот  высокий  пост,  то приложу все свои силы, знания и опыт для того,  чтобы решить проблемы  повышения  уровня жизни  народа  Украины.  Во имя этой цели я готов сотрудничать со всеми политическими партиями я движениями.  Но при этом  не  хочу стать    очередной    жертвой   чьих-то   политических   амбиций. Правительство Украины успешно может работать только в том случае, если  станет  Правительством родного доверия и будет пользоваться широкой поддержкой всех слоев населения, даже в тех случаях, если придется  принимать  непопулярные  меры.  Большое  спасибо вам за внимание. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Тепер - відповіді та запитання. Перший мікрофон.

 

     ЄЩЕНКО В.М., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у   справах   жінок,   охорони  сім'ї,  материнства  і  дитинства /Вишгородський  виборчий  округ,  Київська   область/,   Шановний Володимире  Петровичу!  Ми  сьогодні чули пропозиції попереднього претендента, що під час

 

     49

 

     переходу на  ринкові  відносини  буде  вивільнятися   велика кількість  жінок,  буде  скорочуватись  їхній  робочий день і так далі.  Чи  поділяєте  ви  таку  точку  зору,  і   який   механізм соціального захисту цих категорій ви вбачаєте?

 

     СЛЄДНЄВ В.П.  Да,  я разделяю эту точку зрения. Во-первых, у нас в народном хозяйстве сейчас много  людей  не  хватает.  Много есть рабочих мест,  которые пустуют. С сокращением численности на одних предприятиях мы можем, переквалифицируя рабочих, устраивать их  на  других  предприятиях,  Я бы считал необходимым,  в первую очередь,  обратить внимание на наших женщин,  которые имеют двух, трех детей.  При работе на производстве ими теряется воспитание и контроль над  ребенком.  Общество  сейчас  несет  гораздо  больше затрат,  чем  в том случае,  если мы освободили бы женщину от пут производства,   предоставили   ей    возможность    перейти    на нормированный рабочий день, больше уделять внимания семье.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БОЙКО В.Л.,  старший  редактор Головної редакції програм для молоді  Українського   телебачення   /КременчуцькийАвтозаводський виборчий   округ,   Полтавська  область/,  Скажіть,  будь  ласка, шановний претенденте.  У нас вже півроку немає міністра  культури серед тих міністрів,  які тут сидять.  Чи не вважаєте ви, що це - яскравий приклад залишкового фінансування нашої культури?

 

     50

 

     СЛЄДНЄВ В.П.  То,  что нет министра,  я думаю,  не связано с финансированием   Министерства   культуры,  а  наше  отношение  к культуре - это,  наверное,  показывает.  Я о  своем  отношении  к культуре скажу.  Это - вопрос номер один.  Мы должны поднять нашу культуру на такой высокий уровень, чтоб нам не стыдно было.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ГОЛОВАЧ В.М.,   робітник   очисного   забою   шахти    імені Менжинського    виробничого    об'єднання    "Первомайськвугілля" /Первомайський виборчий округ,  Луганська  область/.  Какое  ваше отношение к экономическим реформам в Польше и Венгрии?  Что можно взять положительного из опыта?

 

     СЛЄДНЄВ В.П.  Я изучал в прошлом  голу  в  Венгрии  проблемы перехода  к  рыночным отношениям.  Я не одобряю польский вариант. Он, смотрите, как будто получился очень быстрым, но в то же время очень   болезненно   отразился   на   жизни  низкооплачиваемых  и незащищенных  слоев  населения.  Поэтому  я   этот   вариант   не поддерживаю.  Я  изучал  различные  варианты перехода на рыночные отношения соцстран на примере Венгрии,  а там вариантов много - и "х"  и  "z"  и так далее.  По одному из таких вариантов создана и программа Шаталина. И вот сейчас мы обсуждаем постепенный переход к   рынку,   это   приватизация   и  разгосударствливание,  но  с соблюдением социальной защищенности  населения.  Этот  вариант  я поддерживаю.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     51

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних  справах  /Пролетарський  виборчий  округ,   Донецька область/.  Владимир Петрович!  Вы, наверное, также были потрясены тем,  что, когда мы обсуждали меры по стабилизации экономики, там отсутствовало упоминание об угольной промышленности.  Не считаете ли вы,  что нужно как можно быстрее  создать  программу  перехода угольной промышленности,  и,  может быть, Донбасса в частности, к рыночной экономике?  Не считаете  ли  вы,  что  отсутствие  такой программы  и  не  решение...  /нерозбірливо/...  вопросов нанесет непоправимый ущерб экономике Украины,  надолго задержит обретение суверенитета  Украиной,  и,  не  дай бог,  нарушит целостность ее территории?

 

     СЛЄДЄВ В.П.  Я  понял  вопрос.  Я  не   владею   достаточной информацией, поэтому мне официально утверждать очень сложно. Но я не разделяю мнения, что шахтеры такие для нас дорогие, что нам... /нерозбірливо/.  Мы  не  учитываем  один  из  основных  факторов. Дешевый уголь Востока обходится в очень большие деньги,  когда мы везем  его  на  Украину.  Посмотрим,  какая  стоимость  угля  без транспортных перевозок.  И если  сегодня  привезти  этот  тяжелый уголь на Украину или дополнительно... /нерозбірливо/...в развитие угольного комплекса Украины.  Вот это,  я  считаю,  нужно  первое просчитать.  Второе.  Если  не будет сегодня угля на Украине,  то какие могут быть потери на электростанциях.

 

     52

 

     Мы не можем так ставить  вопрос,  что  нам  выгодно  или  не выгодно.  Уголь необходим. Есть потребительская стоимость. А если есть потребительская стоимость, то нужна угольная промышленность. А то,  что внимания не уделялось угольной промышленности, об этом я знаю от моего отца,  который 50 с лишним лет отработав в ней. У меня сейчас два брата на шахте Селидова работают,  поэтому я знаю состояние дел в угольной промышленности.  Надо решать вопросы  на взаимовыгодных условиях. Поэтому я поддерживаю вашу просьбу.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ДЕМИДОВ Г.В.  Один  вопрос - по денежной реформе,  общий для всех кандидатов.  И хотел бы спросить о вашем  варианте  денежной реформы, перехода на национальную денежную единицу.

 

     53

 

     СЛЄДНЄВ В.П.   Понимаете,  очень  сложно  сейчас  однозначно сказать,  нужна или не нужна,  будет введена иди не будет введена национальная  денежная  единица.  Ведь  неясно,  как поведет себя Россия.  Неясно,  как  признают  эту  денежную   единицу   другие республики.  Это  довольно  щепетильный  вопрос.  Но  сегодня  на Украине существует  уже  многовалютная  система.  Вот  зайдите  в "Березку"   -доллары   котируются,  марки  котируются,  а  рубли, извините, нет. Я не утверждаю, но, может быть, на потребительском рынке  сумма  товаров,  выпущенных  на Украине для потребления на Украине,  и сумма денег,  выпущенных на Украине для покупки  этих товаров,  должны  быть сбалансированы?  И тогда украинские деньги были бы обеспечены один к одному.  В то же время ни в коем случае не  прекращая  действия  рубля общесоюзной системы.  Но это,  так сказать, один из возможных вариантов.

 

     А вот еще одно я хотел бы отметить.  Все-таки я считаю,  что за  последнее  время  печатанием лишних денег и необеспечением их массы товарами мы полностью разбалансировали  экономику.  Поэтому здесь  цены должны были бы расти,  догонять заработную плату.  Мы же,  гарантируя стабильность  цен,  доведи  экономику  до  такого состояния.  Я считаю, что сегодня нужно установить жестокие цены, обеспечивающие необходимый минимальный прожиточный  уровень  всех слоев    населения   Украины,   а   потом   строго   регулировать государственные и свободные цены.  Вот этот шаг был  бы,  на  мой взгляд, правильным.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О. Уважаемый Владимир Петрович! Я стою на тех

 

     54

 

     позициях, что  для  того,  чтобы наш Совет Министров работал лучше,  конструктивнее,  нужна новая личность, которая бы имела и хозяйственный   опыт,  и  новую  экономическую  концепцию.  Вы  - руководитель крупного предприятия,  доктор  наук.  Вы  как  будто подходите.  Но все-таки я не понял из вашего доклада /а для того, чтобы проголосовать и отдать свой голос за вас,  я хотел бы четко знать  ваше  мнений  в чем вы видите хозяйственные функции нового Совета  Министров,  того,   который   вам,   возможно,   придется возглавить  и чем конкретно ваша концепций отличается от подходов к руководству Совета Министров Виталия Андреевича Масола?

 

     СЛЄДНЄВ В.П. Здесь вот в чем вопрос, вернее, вот что я хотел бы  ответить.  На  сегодняшний  день  70 процентов промышленности Украины находится в союзном подчинении.  Поэтому я считаю, что не может   действовать   Закон  об  экономической  самостоятельности Украины,  если этот комплекс не будет, замкнут и сбалансирован на Украине.  Кстати,  я  не сторонник министерств и ведомств.  Я вот часто слышу такое:  мы союзное министерство перенесем на Украину, и этот же диктат оставим,  Нет,  министерства со своими функциями после введения рынка отомрут.  Но на сегодняшний день  для  того, чтобы  пересмотреть  общесоюзные,  межреспубликанские связи,  так сказать,   переориентировать    экономику    республики,    нужны министерства,  нужен аппарат, который бы грамотно подошел к этому вопросу.  Я могу пояснить. Сегодня 302-й... /не чути/, к примеру, подшипники,  выпускает только 9-ый завод /город Куйбышев/. И если мы их сегодня не купим, мы можем остановиться.

 

     Но надо,  имея  машиностроительный  комплекс   на   Украине, посмотреть, а что нам теперь выгодно: здесь производить, а не

 

     55

 

     везти откуда-то  или,  наоборот  - увезти куда-то,  а другое купить?  То есть .../не чути/ правительство должно выполнить  вот эти функции.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  головний  лікар  медсанчастини Никитівського ртутного  комбінату  /Горлівський-Микитівський  виборчий   округ, Донецька  область/.  Уважаемый Владимир Петрович!  Вы обучались в Великобритании,  Вот я хочу вам задать  вопрос,  преломив  его  в аспекте  экономики Великобритании.  Когда консерваторы во главе с Маргарет Тетчер сменили либералов, их экономика напоминала лошадь славного  оруженосца  Дон  Кихота Санчо Пансы.  Она начала самыми решительными,  радикальными  методами  заниматься  приватизацией. Хотелось бы узнать вашу точку зрения на приватизацию в экономике.

 

     СЛЄДНЄВ В.П.  Приватизация  в  экономике будет иметь большое значение.  Но это не панацея.  Ведь дело в том,  что приватизация

-это  уже  распределение  той  продукции промышленности,  которая имеется.   Сегодня   это   только   смена    собственности:    из государственной переходит в частную. Но это не обогащает нацию.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БОЙКО І.Г.,   заступник   Голови   Комісії   Верховної  Ради Української РСР  у  справах  ветеранів,  пенсіонерів,  інвалідів, репресованих,

 

     56

 

     малозабезпечених і                 воїнів-інтернаціоналістів /Кам'янськоДніпровський  виборчий  округ,  Запорізька   область/. Шановний  Володимире Петровичу!  Ми всі добре знаємо,  що прем'єр має бути фахівцем і добре знати і економіку,  і виробництво.  Але ми  ще знаємо,  що прем'єр має бути добрим організатором.  Яке на вашу думку співвідношення повинне бути у цієї людини, і чи є таке співвідношення у вас особисто?

 

     СЛЄДНЄВ В.П.  Я  понимаю,  что это должен быть разносторонне развитый человек,  который был бы одинаково силен и в культуре, и в искусстве,  и в политике, и в экономике, и в промышленности. Но как вам сказать?  Я стараюсь во всех областях  поддерживать  свой уровень. И быть организатором, прежде всего.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ШКАРБАН М.І.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань    державною    суверенітету,    міжреспубліканських     і міжнаціональних відносин /Кобеляцький виборчий округ,  Полтавська область/.  Шановний Володимире Петровичу!  На сьогодні Україна  в такому стані,  коли із тисячі громадян /є такі дослідження/,  які знають Сінгапур,  лише один знав Україну.  Із 500 громадян світу, які знають Польщу,  лише один знає Україну. У мене запитання. Які ваші дії /і ваші,  і наші,  парламенту/,  щоб вийти  з  цих  прав автономії  до  прав міжнародного суб'єкта,  щоб мати саме ринкові відносини не тільки всередині Радянського Союзу,  а  й  з  іншими країнами?  Сьогодні,  безумовно...  /нерозбірливо/ суверенітет ні Франції

 

     57

 

     ні Англії,  а в 1917 році було  поздоровлення.  Які  дії  ви вважаєте треба здійснити,  щоб набути атрибути влади в найближчий час для парламенту, для Уряду?

 

     СЛЄДНЄВ В.П.  Я считаю,  что  основные  документы  по  этому вопросу  -Декларация  о  государственном  суверенитете  Украины и Закон об экономической самостоятельности -  мы  с  вами  приняли. Дальнейшие  наши  отношения - уважаемый Владимир Мефодиевич здесь отвечал на этот  вопрос,  и  я  его  поддерживаю  -  отношения  к Союзному договору,  Я считаю, что он должен быть сегодня обсужден со всеми суверенными республиками и должно  быть  договорено,  до какой степени будет существовать Союз.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон,

 

     ПІВЕНЬ М.І.  Владимир  Петрович!  У  меня  к  вам  вопрос по агропрому такого порядка. Вы сказали, что будем выполнять закон о приоритетном развитии седа.  Это хорошо, А как вы смотрите, чтобы в ближайшие 2-3 года наладить выпуск малых модулей на Украине или закупить  их  за  рубежом  для  переработки  сельскохозяйственной продукции на местах? Чтобы наши города не превращались в помойные ямы,  чтобы не везти все сюда, в город. Как вы считаете, можно ли это сделать,  /потому что переход к рынку/ и как?  Потому что все говорим:  можно, хорошо, но ничего же не делаем. И десять лет уже на эту тему говорим. Давайте о земле.

 

     СЛЄДНЄВ В.П.  Я считаю,  что это можно,  нужно и  необходимо сделать  вот  каким  образом.  На  сегодняшний  день на бартерные сделки

 

     58

 

     вышли многие  промышленные  предприятия,  в  том   числе   и Украины.  Что мы везем оттуда?  Продовольствие,  товары народного потребления.  Спрашивается - выгодно ли это?  Если сегодня  лучше закупить  этот же перерабатывающий завод:  мясокомбинат,  модуль, как вы его называете, и поставить непосредственно в колхозе, если на  месте  перерабатывать продукцию и получать готовый товар,  то это тот идеал,  к которому мы стремимся.  Поэтому я обеими руками за такое предложение,  выгода очевидна.  Когда появится свободная реализация по предприятиям, появится выход на внешнеэкономические связи, тогда мы сможем эту проблему решить.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЯСИНСЬКИЙ В.В.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР з  питань  розвитку  базових   галузей   народного   господарства /Селидівський   виборчий   округ,  Донецька  область/.  Уважаемый Владимир Петрович!  Шахтеры Донецкой  области  и  других  районов Украины  при  встрече  с  товарищами  Масолом,  Фокиным  получили заверение,  что будет создан  государственный  комитет.  И  чисто формально  он  создан:  одна  комната,  три стола,  два телефона, председатель,   два    заместителя.    Решено,    что    угольная промышленность  перейдет  в  собственность  Украины,  и  ею будут распоряжаться на Украине.  Меня волнует,  когда же комитет  будет все-таки  реально  создан  и выполнит это требование?  Потому что этот комитет под руководством Председателя Совмина должен  решить вопрос о будущем угольных шахт всей Украины.  В частности,  к вам такой вопрос как к возможному Председателю Совета Министров:

 

     59

 

     как собирается он приватизировать наши шахты, как отдавать в собственность  нашим  шахтерам?  Неужто  их  заставят выплачивать стоимость этих шахт?  Я думаю,  условия в шахтах таковы,  что  им нужно все это отдать.

 

     СЛЄДНЄВ Б.П.  Я  понял  ваш  вопрос  по поводу начала работы комитета по углю.  Да,  это один из вопросов, который нуждается в срочном решении,  уже незамедлительном. Если я буду избран на эту должность, эти вопросы немедленно будут решаться. Это первое.

 

     Второе. Я считаю,  что убыточную, как говорят сегодня, я еще раз  повторяю,  угольную  промышленность  вряд  ли  кто возьмет в собственность.  Во-первых,  нужно посмотреть уровень убыточности, вывести угольную промышленность,  чтобы она себя окупала,  давала прибыль и после этого вести разговор о.../нерозбірливо/.

 

     Сегодня же  угольная  промышленность,  если  она   убыточна, должна быть на дотации государства.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва до 18.30.

 

     /Після перерви/.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  прошу  займати  місця і реєструватися. Володимире Петровичу, будь ласка.

 

     60

 

     СЛЄДНЄВ В.П.  У  меня  появилась  возможность   посидеть   и поработать над записками, которые я получил.

 

     ГОЛОВА. Ще  5  хвилин біли мікрофонів,  а потім 10 хвилин на записки, як було з усіма.

 

     ІЗМАЛКОВ В.М.,  військовослужбовець /Шевченківський виборчий округ,  Запорізька область/. Сейчас вопрос встал очень остро - он новый для нашей республики - это строительство Вооруженных Сил  и строительство  обороны.  Мне  бы  хотелось  узнать  ваше  видение решения этих вопросов.

 

     СЛЄДНЄВ В.П. Я вас понял. Я здесь работал над записками, тут такой  же  Вопрос есть от народного депутата Хмары:  "Чи вважаєте ви,  що  на  Україні  потрібно  фінансувати  стратегічні   союзні війська,  а  також комплектувати їх призовниками з України".  Они связаны, поэтому я отвечу сразу.

 

     Я считаю,  что стратегические войска и  общая  оборона  всех республик  -  это дело централизованное.  Там мы должны отчислять часть средств,  чтобы независимость и безопасность всех республик обеспечивалась стратегическими войсками. Что, касается сухопутных войск,  то они должны быть на Украине. Граждане Украины, молодежь Украины должны проходить службу на ее территории и по

 

     61

 

     согласии, или  на профессиональных началах,  по их согласию, служить в армии в других регионах страны.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     РОМАНЧУК В.М.,  секретар Комісії Верховної Ради  Української РСР  у питаннях соціальної політики та праці /Ленінський виборчий округ, Запорізька область/. У меня к вам такой вопрос. Не секрет, что Украина является монополистом на многие виды товаров.  Как вы считаете,  при определении  межреспубликанских  связей,  как  это может нам помочь? Спасибо.

 

     СЛЄДНЄВ В.П.  Я  думаю,  что  это будет иметь первостепенное значение.  Кстати,  записочка ко  мне  попала,  и  товарищ  Хмара спрашивает: "Прошу висловити ваше ставлення до Союзного договору. Чи в політичній, чи в економічній формах".

 

     Товарищи, когда   72   года   мы    развивали    текстильную промышленность  в  Иванове,  машиностроение  на  Урале,  угольную промышленность в Донбассе и другие  отрасли,  везде  у  нас  была жуткая специализация,  спецификация и так далее.  Поэтому сегодня экономические связи жесткие,  уровень  монополизации  чрезвычайно велик.  Сегодня  так  их  разрубить  и  обрезать ни в коем случае нельзя.  Нужно решать экономически,  уважать друг друга и от этих связей не отходить.

 

     Что касается монополизации. Я часто слышу - нам они не дадут того-то,  мы  вам  не  дадим  того-то.  Товарищи,  один  Донецкий металлургический  завод  производит  200 000 профилей,  которые в Советском Союзе не производит никто. Поэтому если кто-то вздумает сегодня   силой   на  нас  давить...  Точнее,  есть  условия  для взаимовыгодных договоров и сотрудничества.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     62

 

     ЛОКТЄВ С.В.,   прохідник   шахти   "Кочегарка"   виробничого об'єднання "Артемугілля" /Горлівський-Центральний виборчий округ, Донецька область/.  Уважаемый Владимир  Петрович!  Наши  донецкая угольная   промышленность   была  всегда  прогрессирующей.  Углем Украины пользовался весь Союз.  Приняв суверенитет, наші угольная промышленность становится промышленностью Украины.  Не следует ли нам иметь какие-то компенсации от тех союзных республик,  которые не  будут  сейчас  пользоваться  нашим углем,  который становится убыточным на Украине?

 

     И второе.   Шахтеры   -   убыточные,    а    металлурги    - прогрессирующие?  Может,  должна быть какая-то связка между ними, потому что металлургия без угля не обходится?

 

     СЛЄДНЄВ В.П.   Вопрос   интересен.   и   сложен,   и    тоже переплетается.  Вот у меня вопрос товарища Гребенченко:  "Шахтеры центральных районов Донбасса добывают уголь  на  глубине  1000  и более  метров.  Через  15-20  лет  возможно  закрытие  ряда шахт, особенно на крутых пластах.  Это опасность массовой  безработицы. Ваше отношение к данной проблеме?"

 

     Товарищи? Я  очень правильно,  - и на втором съезде шахтеров этот  вопрос  поднимался,  -  что  сегодня  должна  быть  создана правительственная  комиссия  с  участием  Академии наук Украины и СССР,  чтобы  определить  эффективность  и  направление  развития угольной  промышленности.  Причем  по  каждой  шахте,  по каждому руднику.  В добавление я  могу  сказать,  что.../нерозбірливо/... нужно  помогать.  А  как  помогать,  это  должно  быть  решено на основании выводов этих комиссий.

 

     ГОЛОВА. Час на відповіді біля  мікрофонів  вичерпаний.  Будь ласка,  тепер  відповідайте  на  записки.  10 хвилин залишається, навіть 9.

 

     63

 

     СЛЄДНЄВ В.П.  "Какое  место  в   приватизации   вы   отдаете коллективной    собственности   при   передаче   государственных, промышленных и сельскохозяйственных предприятий и  организаций  в коллективную собственность трудовых коллективов?"

 

     Я, товарищи,    отдаю    первостепенное    место    трудовым коллективам.  Они должны решать и вопрос о форме собственности, и как  ее  приобрести в собственность.  Если только это предприятие убыточное и невозможно - его существование и в то же  время  есть покупатель,  а  коллектив  не хочет,  тогда можно это предприятие продавать  в   частною   собственность.   Украина   провозгласила суверенитет  и  приняла Закон об экономической самостоятельности. Это потребует у нас обращения к мировому сообществу.  Обеспечение нефтью;  газом,  лесом,  что, на ваш взгляд, из выпускаемых видов продукции может стать твердой валютой в этом случае.  Я знаю, что подсолнечное масло очень ценится на мировом рынке - это продукция сельского хозяйства. Сегодня на мировом рынке чрезвычайно ценится продукция   черной   металлургии,  готовый  прокат,  трубы.  Это, по-моему,  должно стать твердой валютой.  И  единственный  вопрос здесь  - это качество,  над этим нужно поработать,  чтобы мы были конкурентоспособны на мировом рынке.  Это может  явиться  твердой мировой валютой.

 

     "Приазовский район  Запорожской  области  -  крупнейший и не развивается  из-за  отсутствия  железнодорожного  транспорта.   В случае  вашего  избрания  будет  ли  участвовать  Правительство в развитии региона, принимая долевое участие в акционерном обществе по строительству железнодорожной ветки?"

 

     Я думаю,   что  Правительство  должно  участвовать  во  всех акционерных начинаниях,  имея свою долю,  имея  свой  вклад.  Это будет способствовать,  так сказать, увеличению и государственного бюджета Украины.

 

     64

 

     "СССР является  автором  внедрения   установки   непрерывной разливки стали,  которая экономит примерно 17-20 процентов стали. Нечему в Японии и ФРГ,  которые купили у нас лицензии,  всю сталь разливают этим способом, а мы нет?"

 

     Да, товарищи,  к  сожалению,  это  так.  В 1952 году одна из первых опытно-промышленных установок была построена  на  Донецким металлургическом заводе, наверное, этим и был вызван этот вопрос. Сегодня - это весь мир,  это технология вперед.  Мы же  не  можем использовать эффективность научных разработок,  /потому что у нас все время принцип планирования научных разработок остаточный/.  И это  приводит  к тому,  что мы в этих делах отстали.  Вот хотя бы такие данные.

 

     Сегодня мы выплавляем 160 миллионов тонн стали, из которых 30 идет в отходы. Шли перейти на новый способ, можно 16 миллионов чугуна сократить,  получить на 10 миллионов  тонн  меньше  кокса, добывать  на  20  миллионов  меньше  коксующегося  угля  и  на 60 миллионов тонн руды.  Смотрите,  сразу  к  какому  экономическому эффекту   в  народном  хозяйстве  могла  бы  привести  эта  новая технология...

 

     /Нерозбірливо/.

 

     Рябченко Виктор  Андреевич:   "Каково   ваше   отношение   к созданию...  /нерозбірливо /... ассоциаций и концернов, где новые органы  уклоняются  от  включения.../не  чути/...  посреднических функций с предприятиями, входящими в состав концерна?" Это первый вопрос.

 

     Я хочу  оказать,  что  на  сегодняшний  день   создается   и концернпредприятие "Южметаллургпрома".  Товарищи, понимаете, этот концерн

 

     65

 

     создается на базе как бы нового руководящего органа.

 

     Я считаю,  концерны  должны  создаваться   на   добровольных началах,  на  единовыгодных  условиях.  И  здесь  все  директора, предприятия,  входящие в концерн, должны вырабатывать политику, а вот  эта  руководящая  директория должна подчиняться совету этого концерна.  А у нас  получается,  что  над  этим  концерном  стоит руководитель,  который,  собственно говоря,  заменил ту структуру управления, которая была раньше. Это мое отношение.

 

     Второе. Сегодня министерство содержится за счет бюджета.  Не меняя   отчислений   от  предприятий  в  бюджет,  предусматриваем содержание концернов за счет сверхпредприятий.  Не грабеж ли это? Согласен.  Сегодня  руководство  концернов должно финансироваться отчислениями от предприятий и содержаться за их счет. Нужен такой концерн - значит,  он будет жизнен.  Нет - значит,  такой концерн содержать нельзя.

 

     Украина производит 40 процентов  продуктов  металлургической промышленности,  но в то же время более 50 процентов продукции от потребности мы получаем с других регионов - Нижний Тагил,  Липецк и  так дальше.  Трудности в реализации невероятные и транспортные расходы очень большие.  Вопрос.  "Как вы видите  решение  данного вопроса и в целом интеграцию между республиками?".

 

     Товарищи, ну  здесь  действительно очень,  правильно - я уже говорил на эту тему.  Из-за специализации и сложившихся вот  этих неправильных связей сегодня имеется такой парадокс -на территории Донецкого    металлургического     завода     находится     завод металлоконструкций,   который   потребляет  лист  "восьмерку"  из Челябинска,  и этот же лист прокатывается на стане 2300 Донецкого металлургического  завода.  Я  думаю,  с  созданием промышленного потенциала на

 

     66

 

     Украине вот  эти  все  допросы  должны   быть   рассмотрены, перезакреплены,  переувязаны,  и  тогда  полечится  экономический эффект как для Украины,  как для государства в целом,  так и  для народного хозяйства. Леонид Макарович, у меня все вопросы.

 

     ГОЛОВА. У  нас  ще є 4 хвилини.  3 хвилини.  Досить?  Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     СЛЄДНЄВ В.П.  Товарищи,  разрешите мне сказать следующее.  Я первый раз выступаю на такой государственной трибуне. Может быть, я волновался,  может быть, корявой была моя речь. Я больше привык как-то  работать,  а не быть оратором.  Но если оказана будет мне такая честь, то придется учиться всему. Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  Вітольду  Павловичу  Фокіну...  Як захоче претендент. Ми не можемо його обмежувати.

 

     ФОКІН В.П.,  заступник  голови  Ради Міністрів УРСР,  голова Державного комітету УРСР по економіці.  Шановні народні депутати! Наша  держава  переживає  гостру  урядову  кризу.  Це не таке вже надзвичайне явище для країн  світу,  що  десятиліттями  простують шляхами  модернізації  організаційних  структур та демократизації своєї системи.  Але для нашого суспільства,  яке з відомих причин не має таких традицій, надто радикальні реформи, широкі докорінні

 

     67

 

     зміни в    соціально-економічній   та   політичній   системі становлять величезну небезпеку,  глибина  /нерозбірливо/  широких верств   населення,   непримиренність   політичних   центрів,  що протистоять один одному, безперечно, завадять реалізації програми економічного     відродження     республіки.    Роблять    дедалі проблематичнішою можливість  безболісного  мирного  переходу  від тоталітарної держави до демократичного суспільства.

 

     Є, на   мою  думку,  тільки  єдиний  спосіб  уникнути  зараз катастрофи - це створити дійовий орган виконавчої влади,  надавши йому надзвичайних повноважень.

 

     На вас,  шановні  народні  депутати,  покладається  сьогодні справді історична місія. Від вас залежить майбутнє нашого народу. Зараз  ви  маєте обрати Толову Ради Міністрів суверенної України, то нехай вашим обранцем стане людина,  яка здатна  усі  соціальні угруповання  поєднати.  Поєднати  всіх,  хто  стоїть  за  різними політичними центрами.  Нехай цей лідер очолить Уряд демократичної згоди, або, мабуть, точніше сказати, національного порятунку.

 

     А тепер для мене найважче.  Я маю поставити перед собою дуже делікатне, важке запитання і на нього чесно вам відповісти.

 

     Визнаєте, що я не вперше виходжу на цю трибуну, щоб доводити моральне  право очолити Уряд республіки.  Тому я зараз задаю собі запитання, чи відповідаю я вимогам, про які сам сьогодні говорив.

 

     Я, коли стояв на  цій  трибуні  минулого  разу  і,  коли  не помиляюсь,  не  добрав  десь  півтора  десятка,  чи близько того, голосів...Скажу чесно,  я на  дуже  був  цим  засмучений,  бо  я, мабуть,  все-таки  більше  економіст,  ніж політик.  Я люблю свою справу,  якій віддав більше двадцяти років уже тут,  у  Києві.  Я усвідомлюю  значення своєї роботи,  тим більше зараз,  коли Закон про  економічну  самостійність  України  відкриває  такі   широкі горизонти   для   того,   щоб  побудувати  економічний  фундамент суверенної держави.

 

     68

 

     Чи змінилося щось за цей час, коли я останній раз виходив на цю трибуну?  Мабуть, ні. Бо навіть такий.../нерозбірливо/... акт, як  покладення  на  мене  тимчасових  повноважень   Голови   Ради Міністрів, викликав досить гостру дискусію.

 

     Ви знаєте,  мене  це  якось  трошки  насторожило.  Я втратив впевненість,  без якої давати згоду  на  таку  високу  посаду  не можна. Я сказу прямо і чесно.

 

     Сьогодні я  морально не готовий для того,  щоб приймати таке важливе рішення.  Тому брати участь у виборах не можу.  Але я  ще раз дуже щиро дякую своїм товаришам і однодумцям, що висували мою кандидатуру.  Дякую  вам,  товариші,  і  вам,  шановні  депутати, закликаю голосувати за того,  а може,  іншого кандидата. Я нікому не хочу надавати перевагу,  але намагайтеся не  шукати  особистої користі.

 

     Керуватися треба   не   власними   амбіціями,   а   виключно інтересами народу України.

 

     Віддайте перевагу тому,  хто більше зможе зробити для нашого народу.  Бажаю  всім  зробити  правильний вибір і щиро дякую вам! /Оплески/

 

     ГОЛОВА. Все тепер ясно,  залишилося у нас дві кандидатури. Я хочу порадитися з вами,  як ми будемо обговорювати, скільки часу. Я не можу самочинно змінити Регламент.  Це право сесії. Ми можемо обговорювати,   можемо  не  обговорювати.  Надходили  записки  не обговорювати,  потім надходять  записки,  якщо  обговорювати,  то надати  слово  по  одному  представнику від депутатських груп.  У першій записці в пропозиція не обговорювати,  а одразу приступити до голосування.  Я хочу поставити це питання на голосування.  Хто за те, щоб не

 

     69

 

     обговорювати кандидатури, а внести їх до списку для таємного голосування,  прошу  проголосувати.  "За"  - 318,  Обговорення не буде.  Тому ми можемо зараз попросити лічильну комісію. Вона була обрана  на  першій  сесії.  У  нас  є  заступник голови лічильної комісії товариш Козаренко Василь Іванович.  Я  хочу  надати  йому слово. Прошу, Василю Івановичу.

 

     КОЗАРЕНКО В.І., заступник голови лічильної комісії, секретар Комісії  Верховної  Ради  Української  РСР  а  питань  державного суверенітету,   міжреспубліканських  і  міжнаціональних  відносин /Антрацитівський виборчий округу Луганська область/.

 

     Шановний Голово! Шановні народні депутати!

 

     Дозвольте повідомити вам  про  порядок  проведення  таємного голосування.  У  Тимчасовому  регламенті  засідань Верховної Ради Української РСР дванадцятого  скликання  в  основному  висвітлені питання проведення таємного голосування.

 

     Зупинюсь на  деяких  деталях  голосування.  Бюлетені  будуть видаватися членами лічильної комісії за столами, де кожен депутат проходив  реєстрацію,  після  пред'явлення  посвідчення народного депутата Української  РСР,  Депутат  розписується  про  одержання бюлетеня у відомості.

 

     Заповнення бюлетеня  проводиться  в  одній з п'яти кабін для таємного голосування, які знаходяться поряд зі столом реєстрації. Прошу уваги.

 

     Депутат повинен   залишати   у  бюлетені  не  більше  однієї кандидатури,  за яку він голосує.  Заповнені бюлетені опускаються до  однієї з п'яти скриньок,  які стоять за кабінами для таємного голосування.

 

     70

 

     Хочу нагадати,  що у відповідності з Тимчасовим  регламентом недійсними  будуть  вважалися бюлетені невстановленого зразка,  а також бюлетені,  в яких  залишено  дві  або  більше  кандидатури. Прізвища,  дописані  до  бюлетенів,  при  підрахунку  голосів  не враховуються.

 

     Я хотів би нагадати прізвища членів комісії:  Бабій,  Віцяк, Гринів,  Дупляк,  Збітнєв,  Кінах,  Колесник,  Матійко,  Меньшов, Мороз,  Мотюк, Шишкін, Передрій, Подчос, Попович, Уманець, Пушик, Савельєв, Семенець, Сербін, Старіченко, Шершун, Ярчук, Бойко.

 

     Членів комісії я просив би зараз зібратися в кінозалі.

 

     ГОЛОВА. Василю Івановичу, одну хвилиночку, Я хочу звернутися до сесії і нагадати,  що ця лічильна комісія була  обрана  першою сесією  Верховної  Ради.  Я  звертався  до  вас,  шановні народні депутати, ми надамо їм повноваження продовжити роботу?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так! Так!

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень? Будь ласка, Василю Івановичу.

 

     КОЗАРЕНКО В.І.  Я звертаюся до членів  Лічильної  комісії  з проханням зібратися в кінозалі.  Через півгодини ми будемо готові розпочати голосування. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Біля першого мікрофона,  у вас запитання до  Голови? Так, лічильна комісія збирається. Оголошую перерву на півгодини.

 

     71

 

     /Після перерви./

 

     ГОЛОВА. Слово  надається заступнику голови лічильної комісії Козаренку Василю Івановичу.

 

     КОЗАРЕНКО В.І. Шановні народні депутати! Дозвольте оголосити протокол   N26   засідання   Лічильної   комісії  Верховної  Ради Української РСР дванадцятого скликання  "Про  призначення  Голови Ради Міністрів Української РСР" 29 жовтня 1990 року.

 

     Присутні: члени лічильної комісії.

 

     Слухали: "Про  підсумки  таємного голосування по призначенню Голови Ради Міністрів Української РСР".

 

     До бюлетеня для таємного голосування по  призначенню  Голови Ради  Міністрів  Української  РСР були внесені Пилипчук Володимир Мефодійович, Слєднєв Володимир Петрович.

 

     На підставі  результатів   таємного   голосування   Лічильна комісія встановила:

 

     1. Загальна  кількість  народних  депутатів Української РСР, обраних на час проведення сесії, - 448.

 

     2. Кількість    народних    депутатів    Української    РСР, повноваження яких визнані Верховною Радою Української РСР, - 448.

 

     3. Кількість   народних   депутатів   Української  РСР,  які одержали бюлетені для таємного голосування, - 393.

 

     4. Кількість народних депутатів Української РСР,  які  взяли участь у голосуванні, - 393.

 

     Прізвище, ім'я,  по  батькові кандидатів.  Кількість голосів поданих "за"  і  кількість  голосів  поданих  "проти".  В  такому порядку читаю:

 

     72

 

     Пилипчук Володимир Мефодійович - "за" - 135, "проти" - 266.

 

     Слєднєв Володимир  Петрович  -  "за"  - 191,  "проти" - 200. Кількість бюлетенів,  визнаних недійсними,  -  2.  Відповідно  до статті  97  Конституції  УРСР і пункту 226 Тимчасового регламенту засідань Верховної  Ради  УРСР  дванадцятого  скликання  Лічильна комісія  констатує,  що жоден із кандидатів на посаду Голови Ради Міністрів  УРСР  не  одержав  потрібної  для  обрання   кількості голосів. Підписи є.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання до заступника голови лічильної комісії? Немає. Тут спочатку вносилася пропозиція, щоб не йти з цього залу доти,  поки ми не призначимо Голову Ради Міністрів.  Але я думаю, що ми зробити це зараз  нездатні.  Тому  я  оголошую  перерву  до завтра,  до  10  години  ранку.  Я  вибачаюсь.  Давайте  протокол затвердимо.  Тільки прошу зареєструватися. Прошу проголосувати за затвердження протоколу лічильної комісії.

 

     "За" -  294.  Рішення  прийняте.  Оголошується перерва до 10 години ранку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     73