Стенограма пленарного засідання

23 жовтня 1990

 

ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР.  23 жовтня 1990 року 16 година.

 

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго дня,  шановні народні депутати!  Я думаю, ми можемо  розпочати  наше  вечірнє  пленарне засідання.  Ми повинні розглянути сьогодні деякі питання про внесення змін  і  доповнень до Конституції / Основного Закону Української РСР,  про утворення Конституційної комісії Верховної Ради і про делегацію повноважних представників   Верховної   Ради  УРСР  на  переговори  з  питань укладення договорів з союзними республіками.

 

     Але, перш  ніж  розпочати   обговорення   порядку   денного, дозвольте мені надати слово Голові Ради Міністрів товаришу Масолу Віталію Андрійовичу.

 

     3

 

     МАСОЛ В.А.,  Голова  Ради  Міністрів   УРСР   /Чернігівський виборчий округ,  Чернігівська область/. Шановні народні депутати! З дня обрання мене Головою Ради  Міністрів  минуло  трохи  більше трьох місяців.  Час за всіма мірками це великий, бо Верховна Рада ще навіть і не затвердила весь склад Уряду,  А формувався він  за дуже складних і не завжди залежних від мене умов. Як зараз видно, це не могло не позначитися на його дієздатності.  І все ж,  як би хто  не  намагався принизити нашу роботу,  я вважаю,  що впродовж цього короткого терміну Уряд  встиг  дещо  зробити.  Підготовлено надійну  правову  базу  для  впровадження  ринкових відносин,  її основу складають  майже  тридцять  проектів  законодавчих  актів. Налагоджувалися зовнішньоекономічні зв'язки,  укладено міжурядові угоди з Росією та Білорусією.  Підготовлено договори  з  десятьма іншими союзними республіками. Створювався певний заділ, були ідеї і задуми,  які могли б дати реальну  віддачу  вже  у  найближчому майбутньому.

 

     Водночас ми   вирішували   і   поточні   народногосподарські проблеми,  щоб  не  допустити  розвалу  економіки,  підвищити  її життєстійкість.  При  цьому  прагнули  досягти хоча б мінімальних практичних результатів.  І  загалом,  як  свідчить  неупереджений аналіз, становище в республіці дещо краще, ніж в інших регіонах і країні в цілому. Національний доход за дев'ять місяців зріс у нас на 0,9 процента,  тоді як у Російській Федерації зменшився за цей час на 2 проценти, а в цілому по країні - на 2,5.

 

     Працівники сільського   господарства   республіки    зібрали багатий урожай зернових,  матимемо хороші показники у виробництві цукру та олії. Помітно поправили бюджетнофінансові справи.

 

     4

 

     Уряд розробив  програму   нормалізації   споживчого   ринку, захисту    інтересів    населення   республіки,   особливо   його малозабезпечених верств,  багатодітних сімей та студентів.  Учора було підписано відповідну постанову, і найважливіші елементи цієї програми розпочнемо впроваджувати вже з 1 листопада  цього  року. Ми  вважаємо,  це  дасть  нам змогу зменшили вивезення товарів та продуктів харчування  за  межі  республіки,  перекрити  більшість каналів  спекуляції,  організувати  торгівлю  на  реальній основі товаро-грошового  балансу  та  виключно  на  зароблені  гроші  чи персональні виплати.

 

     Звичайно, товариші,  я далекий від того, щоб прикрашати нашу дійсність,  але  все,  що  зроблено  нами,  було   досягнуто   за надзвичайно складної ситуації в економіці. Останнім часом вона ще більше  загострилась,  бо  окремі  тенденції  розвитку  народного господарства країни стають майже загрозливими.

 

     Враховуючи сказане,  я  не  можу  не  відзначити,  що  певна частина депутатів оцінює роботу Уряду без належної аргументації і надто тенденційно.  При цьому в усіх негативних явищах, які мають місце в житті республіки,  звинувачується виконавча влада.  Такий необ'єктивний  прямолінійний  підхід  відвертає  увагу  населення республіки від пошуку та  розуміння  справжніх  причин  нинішньої кризи.  А стан справ зараз такий: загострилася ситуація по всьому фронту,  яку  не  можна  далі  пояснювати   тільки   економічними факторами   та   застійним   минулим.  Цілком  очевидно,  що  все відчутніший   негативний   вплив    на    економіку    справляють нестабільність  політичної  обстановки,  деструктивна  діяльність реально існуючих опозиційних сил, особливо такі крайні їх прояви, як   численні  страйки,  міжрелігійні  конфлікти,  необгрунтовані ультиматуми та маніфестації,  В обстановці ігнорування законів та норм правопорядку, наявних ознак недовіри

 

     5

 

     органам влади   і  управління  навколо  Ради  Міністрів  уже тривалий час  штучно  створюється  атмосфера  силового  тиску,  я навіть  сказав би,  морального терору.  Погодьтеся,  що це досить тривожні   симптоми,   за   якими   криються   інтереси    певних деструктивних  сил.  Уряд,  якому  виявлено довір'я вищим органом влади України і на який  покладено  основну  відповідальність  за вихід  із  кризи,  повинен  мати і адекватні цій відповідальності повноваження та умови для нормальної роботи.  Досі Рада Міністрів республіки цього,  на жаль,  не мала.  Звичайно,  вирішувати долю Уряду та його Голови - право парламенту,  народних депутатів. І з свого  боку  я  хотів  би  лише застерегти:  якщо таким руйнівним процесам ми не покладемо край, то тими ж методами, використовуючи вже  перевірену  тактику,  дуже  скоро може бути усунена будь-яка посадова особа,  зламана будь-яка діюча конституційна  структура. Ті,  хто так настирливо рветься до влади, і надалі будуть діяти в дусі  прямого  диктату,  не  погребують  нічим,  аби  зірвати  чи паралізувати роботу парламенту.

 

     Треба нам  усім  це  усвідомити  і  дійовими парламентськими засобами давати відсіч  такти  безвідповідальній,  а  по  суті  - антинародній політиці.

 

     Товариші депутати!   Я  довго  обмірковував  становище,  яке склалося навколо Верховної Ради,  Уряду і особливо навколо  мене. Нормально працювати в таких умовах практично неможливо. У зв'язку з цим прошу Верховну Раду прийняти мою відставку як Голови  Уряду республіки.

 

     Як народний депутат, людина, яка вболіває за долю України, я звертаюся до робітників,  селян,  інтелігенції, молоді, до всього народу  республіки  в  цей  найбільш  критичний  і відповідальний момент нашої національної історії з проханням підтримати зусилля

 

     6

 

     і ті  практичні  дії,  що   спрямовуються   для   досягнення громадянської злагоди,  зміцнення дисципліни і порядку.  Останнім часом ми вже змогли переконатися, що жодні ейфорійні чи мітингові акції   /хоча  і  проводяться  вони  під  гаслами  демократії  та перебудови/ не несуть у собі матеріального благополуччя.  Підняти рівень  нашого добробуту,  наповнити полиці магазинів,  поліпшити умови   життя   всього   народу   ми   зможемо    лише    завдяки високопродуктивній  праці  і тільки нарощуючи обсяги виробництва, збільшуючи багатства республіки.  До цього я завжди закликав,  це було моїм життєвим кредо,  найбільшим моїм прагненням.  Повірте - найактивніший прем'єр,  найкомпетентніший Уряд нічого не  зможуть зробити   в   обстановці   суспільної  нестабільності,  руйнівної популістської критики,  якщо будуть блокуватися  ідеї  й  задуми, кожен практичний крок будьякої виконавчої влади.

 

     На закінчення я хотів би щиро подякувати колегам,  урядовому кабінету,  моїм однодумцям,  усім народним депутатам,  які  в  ці нелегкі часи підтримували мене. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  У  мене  заява  Віталія Андрійовича,  я її прочитаю:  "Верховній  Раді  Української  РСР. Заява.  Відповідно  до  статті 97 Конституції УРСР прошу Верховну Раду Української РСР прийняти мою відставку як Голови Уряду".

 

     Я думаю,  що в нас немає потреби  обговорювати  це  питання. Заява є,  виступ Голови Ради Міністрів відбувся,  тому я вношу на розгляд Верховної Ради такий проект постанови:

 

     7

 

     "Розглянувши заяву товариша Масола В.А.  про  складення  ним повноважень Голови Ради Міністрів Української РСР,  Верховна Рада Української РСР постановляє:

 

     Задовольнити заяву товариша  Масола  Віталія  Андрійовича  і звільнити  його  від обов'язків Голови Ради Міністрів Української РСР".

 

     Нам потрібно   за   цю   постанову   проголосувати.    Прошу проголосувати. Включіть, будь лавка, систему.

 

     "За" -  254.  Рішення  прийняте.  Я  думаю,  що ми діятимо у відповідності з нашим тактом,  у відповідності  з  висотою  нашої Верховної Ради,  отже подякуємо Віталію Андрійовичу за ту роботу, яку він проводив на посту Голови Ради Міністрів. /Оплески/.

 

     А тепер нам потрібно з вами порадитись.  Загальновідомо,  що конституційне право вносити кандидатуру на пост, на посаду Голови Ради Міністрів є правом Голови Верховної Ради. Останні дні роботи нашої сесії були позначені великою соціальною напругою як у цьому залі,  так і поза його межами.  І все ж таки ми  дійшли  спільної думки,   вірніше,   переважна  більшість  депутатів  дійшла  отої спільної думки,  що ми тоді поступаємо правильно /у відповідності з  ситуацією,  із  розстановкою політичних сил,  у тому числі і у Верховній Раді/,  коли попередньо консультуємось, коли узгоджуємо позиції  між  політичними партіями,  депутатськими групами,  коли прагнемо  спільно  виробити  думку,   позицію,   обговоривши   її попередньо, скажімо, у різних партіях і групах.

 

     Отже, я вношу на ваш розгляд такі тези, або такі думки.

 

     Перше. Сьогодні  нам  треба не вносити кандидатури на Голову Ради Міністрів /хоча ми добре знаємо,  що Уряд повинен працювати, і має бути людина, яка очолить цей Уряд, яка має всі повноважні

 

     8

 

     права і   візьме  на  себе  найбільшу  відповідальність/,  а обговорити попередньо можливі кандидатури і після  детального  їх обговорення,   зваживши  всі  нюанси,  всі  ситуаційні  політичні моменти, назвати ці кандидатури Голові Верховної Ради.

 

     Друге. Чи можемо ми  чекати  довго?  Ми  вважаємо  /це  й  у Президії така думка/,  що тривалого часу на це у нас немає.  Адже на  порядну  денному  у  нас  один  з  найскладніших,   може,   і найважливіших  економічних документів,  який ми маємо якнайшвидше прийняти.  Це - програма  переходу  до  ринку.  І,  звичайно,  ми зробили б абсолютно правильно,  аби приймали цю програму, обравши та затвердивши Голову Ради Міністрів.  Адже для нього,  певно, ця програма буде найскладнішим обов'язком. Не тільки для нього - для всіх нас.  І його ставлення до цієї програми,  його позиція, його здатність втілити все,  що такі є,  в житті,  це найближчим часом буде для нього найважливішим завданням.

 

     Нам, звичайно,  хотілося  б,  щоб  кандидатура,  яку  будемо обговорювати,  мала велике мандатне довір'я Верховної Ради,  і не тільки Верховної Ради.  Щоб це була кандидатура,  здатна  повести Україну  дорогою  суверенності,  здатна забезпечити виконання тих рішень,  які приймає Верховна Рада,  готова навести в  республіці той  порядок,  ту організованість і дисципліну,  без яких не може бути виконана жодна постанови, жоден закон.

 

     Отже, виходячи з усього цього, вношу таку пропозицію: повернутися до обрання Голови Ради Міністрів, скажімо, наступного понеділка.  Для цього нам треба домовитись,  і  якщо  така  згода буде,  то бажано, щоб ми наступного тижня розпочинали роботу не у вівторок,  а саме у понеділок.  Адже далі,  починаючи з п'ятниці, засідатиму комісії,  а потім - жовтневі свята. Отже, було б добре вирішити це питання якомога швидше.  Затягувати  його  просто  не можна. Ну, складнощі

 

     9

 

     з обранням,  звичайно, будуть, це мені доводити не потрібно. А до понеділка,  тобто до  обрання...  Одну  хвилинку,  я  ще  не завершив.  А до призначення Голови Ради Міністрів Української РСР покласти виконання його обов'язків  на  /ми  вносимо  пропозицію/ товариша  Фокіна  Вітольда  Павловича.  Одну хвилинку,  я ще ж не сказав до кінця.  Чому Президія і ми вирішили внести  на  розгляд саме  цю кандидатуру?  Тому що Вітольд Павлович брав безпосередню участь у розробці концепції і програми переходу до ринку,  в усіх переговорах,  які  велися  із  союзним Урядом з цього приводу,  і тому, що він найліпше /це правда сьогодні/ володіє ситуацією саме в  цій  сфері,  має  відповідну позицію,  відповідну точку зору і відповідні наукові і практичні контакти як у республіці, так і за її  межами.  Ось  чим  ми  керувалися.  Якщо  ви  згодні  з такою пропозицією, я просив би проголосувати за такий проект постанови.

 

     Є інші?  Будь ласка. Де ваші думки? Давайте їх. Якщо депутат має власну думку, ми ж не маємо права позбавити його цього.

 

     Другий мікрофон. Будь ласка.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.,   директор   Бобровицького  радгоспутехнікуму /Козелецький  виборчий  округ,  Чернігівська  область/.   Шановні депутати!  Я думаю,  що той строк, той термін, який назвав Леонід Макарович,  - до  понеділка  -це  надто  довгий.  Тут,  депутати, потрібно   зважити  на  те,  що  в  багатьох  округах  призначено зустрічі, це теж важливо.

 

     Я вважаю,  що  питання  про  вибори  Голови  Ради  Міністрів потрібно поставити раніше,  Леоніде Макаровичу.  Це я так вважаю. Помиляюся чи не помиляюся,  але якщо відверто, чесно сказати, то, на мою думку, мінімум,

 

     10

 

     я думаю,  воно вже все вирішено, кандидатури підібрані. Чого будемо тягнути до понеділка?

 

     Давайте до цього питання повернемося,  як мінімум, у четвер. Це - раз. Це відносно терміну.

 

     Друге питання.  Ви  розумієте,  Леоніде Макаровичу,  коли б, наприклад,  я був на посаді одного з перших заступників і коли б, наприклад,  зараз  обов'язки  Голови  Ради  Міністрів  поклали на іншого  заступника,  я  вважав  би,  що  це  неповага  до  перших заступників. Розумієте, це велика неповага. І я б дійсно подав би одразу за Віталієм Андрійовичем, тут же, заяву про відставку.

 

     Отже, пропоную /тут термін невеликий,  декілька днів,  і  ми концепцію  ринкової економіки не вирішимо за три дні.  Щодо Росії один літератор написав, що якщо мине п'ятсот днів, то тоді тільки Росія  вирушить у дорогу до ринкової економіки.  Таким чином,  ці три дні нічого  не  вирішують  /покласти  обов'язки  Голови  Ради Міністрів на шановних перших заступників.

 

     Оце все.

 

     ГОЛОВА. Що, на всіх трьох?

 

     ЯКОВИШН Л.Г.  Та  ні,  не на трьох,  Я вношу пропозицію - на товариша Ткаченка.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку, давайте ми якось будемо вирішувати це питання,  тому що зараз ми,  якщо всіх будемо... Ви просите слова щодо процедури голосування? Так, прошу вас.

 

     Другий мікрофон.

 

     11

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.   Хвилиночку   уваги.   Я   хочу висловитися щодо процедури.  Леоніде Макаровичу, шановні колеги і гадаю, що Голова Верховної Ради думав, коли вносив пропозицію про покладення  обов'язків на кого-небудь із заступників.  І,  на мій погляд, слід підтримувати думку Голови Верховної Ради - поставити питання на голосування і вирішувати далі питання.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Я тільки хочу пояснити, щоб не думали так, що якщо на когось іншого  покладається,  то  це  образа  для  перших заступників.  Якщо  йти  таким  шляхом,  то  Перший заступник вже виконує обов'язки Голови Ради Міністрів, коли той відсутній. Мова йде про те,  як краще використати той час і людину,  яка б на цій посаді могла б зробити більше.  І той час не є тривалим,  і  тому немає  підстав,  на мою думку,  розводити дискусії.  Я вмощу таку пропозицію, прошу за неї проголосувати.

 

     "Проект постанови.  До  призначення  Голови  Ради  Міністрів Української  РСР,  Покласти виконання його обов'язків на товариша Фокіна Вітольда Павловича."  Прошу  проголосувати.  "За"  -  233. Рішення  прийняте.  Таким чином,  обов'язки Голови Ради Міністрів покладаються на Вітольда Павловича Фокіна.

 

     Тепер щодо строків.  Все ж таки це  питання  порушене,  і  я повинен з вами ще раз до нього повернутись. Перший мікрофон.

 

     МАРТИНЧУК В.Й.,    голова    колгоспу   імені   П.М.   Буйка Фастівського  район,  /Фастівський   виборчий   округ,   Київська область/.  Леоніде Макаровичу!  Я думаю, що виходячи з дискусії з приводу пропозицій, які сьогодні вносились

 

     12

 

     перед тим,  як  ми  звільнили,  врахувавши  заяву,   Віталія Андрійовича,   можна  погодитись  на  такий  варіант.  Як  тільки Президія Верховної Ради буде готова внести  кандидатуру  на  пост Голови  Ради  Міністрів,  то,  можливо,  і  не  обов'язково ждати понеділка чи вівторка, а можна раніше вирішити це питання.

 

     ГОЛОВА. Все ж таки  я  хотів  би,  щоб  ці  кандидатури  або кандидатура  були  обговорені  в депутатських групах і політичних партіях.  Якщо встигнете це,  ми  можемо  повернутись.  Це  таке. Постанови  з  цього  приводу  ми  не приймаємо.  Домовились таким чином.  Отже,  все залежить від того,  до якого консенсусу, як то кажуть,   прийдуть  народні  депутати  в  депутатських  групах  і партіях. Тоді ми це питання розглянемо, і тоді вже я буду вносити відповідно до Конституції свої пропозиції.

 

     Таким чином,  ми можемо переходити до порядку денного сесії. Отже,  у нас першим питанням записано,  як я вже повідомляв:  про внесення  деяких  змін і доповнень Конституції /Основного Закону/ Української РСР.

 

     Дозвольте мені буквально три-чотири речення з цього  приводу сказати   і   потім   надати  слово  голові  Комісії  у  питаннях законодавства і законності товаришу Коцюбі.  Н вам нагадую, що це вже  друге  читання.  Нам  потрібно було б домовитись,  чи будемо розпочинати дискусію,  чи будемо краще при обговоренні конкретної статті  брати  той  документ,  який  у  нас  в /ось він - зведена порівнювальна   таблиця/,   і   уточнювати   редакцію   положення відповідно до тих зауважень і пропозицій,  які вже були внесені і які були обговорені в комісіях.  Може  виникнути  і  таке:  якась комісія буде наполягати,  скажімо,  на своїх пропозиціях або буде внесено певне доповнення. Звичайно, на слух такі документи

 

     13

 

     приймати і змінювати статті ми не зможемо.  Тоді  ми  будемо передавати в комісії. Вони будуть висловлювати свої узагальнення, давати остаточну  редакцію,  і  тоді  ми  будемо  знову  виносити питання на голосування. Це перший момент.

 

     Другий. Я  хочу  нагадати вам,  що ми взяли тільки ті статті Конституції,  які засвічують нам  зелене  світло  для  практичної роботи.  Ми  не  беремо  решту  статей,  тому  що потрібно було б змінити для цього всю Конституцію,  а  ми  мусимо  приступити  до розробки нової Конституції України.

 

     І третій  момент.  Не  виключено,  коли  ми  будемо приймати якийсь закон,  який є у нас у порядку денному,  ми,  може, будемо поставлені перед необхідністю повернутися ще до Конституції.  Цим я хочу сказати,  що все наше сьогоднішнє обговорення і  прийняття змін цих статей не є остаточним,  що воно ще може виникнути, коли ми розпочнемо обговорення  якихось  інших  законів.  Скажімо,  ми прийняли  на  минулому  засіданні  постанову у зв'язку з вимогами студентів.  І там є позиція про прийняття  Закону  про  військову службу.  Коли ми прийматимемо той закон, то я не виключаю, що нам потрібно буде змінити якусь  позицію,  якусь  статтю  або  якийсь пункт нашої Конституції.

 

     Ось такі три зауваження попередніх, як і я хотів би зробити, перш ніж  розпочати  обговорення  вже  конкретно,  постатейно,  у другому читанні.

 

     Слово надається Коцюбі.

 

     КОЦЮБА О.П., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Радянський  виборчий  округ, м. Київ/ Шановні народні депутати! Ми з вами...

 

     14

 

     ГОЛОВА. Щодо порядку ведення? Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/. На наш розгляд, шановні депутати, вноситься цілий ряд пропозицій щодо статей Конституції - двадцять чотири  статті.  Крім  того,  три  глави,  там  теж дев'ятнадцять статей.  І крім того,  ми з вами прийняли  рішення  буквально  на минулому тижні,  що до 30 листопада нам потрібно переглянути всі, узгодити,  по  суті  кажучи,  всі  статті   Конституції   а   тим документом,  який  ми  прийняли  у  зв'язку з вимогами студентів. Таким чином,  якщо все це подивитись, то у нас залишається тільки назва і обкладинка Конституції. У зв'язку з цим я хотів би внести ось таку пропозицію:  розглянути тільки ту статтю, про яку просив Уряд  у  нас  і  яка  відкриває  йому  досить широкий простір для роботи,  - це 71 стаття.  І  97,  згідно  з  якою  потрібно  буде вирішити  питання  про  те,  щоб  вибрати  Першого  заступника  і заступника.

 

     А всі інші статті - передати Конституційній комісії. А зараз її затвердити,  і нехай вона працює і робить діло, а ми перейдемо до інших питань.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Олександре Павловичу.

 

     15

 

     КОЦЮБА О.П.  Шановні народні депутати!  Я хотів  би  до  вас звернувся не з цієї пропозиції. Не перечте депутату. Слова слушні і пропозиція слушна. Але я повинен сказати вам, що постанова, яку ви прийняли 17 жовтня щодо приведення Конституції у відповідність з новими законами,  викликає те,  що  нам  необхідно  переглянути буквально всю Конституцію.  Ви самі розумієте, що ця Конституція, приведена  повністю  у  відповідність  з  цими  законами,  -   це практично нова Конституція.  Тому я вважаю, що у цей складний час для Уряду і для нас потрібно внести ці зміни до  статей,  які  ми обговорили.  Ми  тут ще деякі зміни намітили,  порадимося з вами, якщо ви погодитесь, то і їх внесемо.

 

     Леонід Макарович  не  випадково  підкреслив,   що   у   міру прийняття конституційних законів,  наприклад,  Закону про місцеве самоврядування і місцеві Рада,  який  в  конституційним  Законом, вносити відповідні зміни до Конституції.  Таким чином, ми зможемо виконати і постанову від 17 жовтня 1990 року.

 

     Ще одне хочу додати.  Ви знаєте,  що у  дуже  стислі  строки необхідно  підготувати  Закон  про порядок проходження військової служби на території Української РСР і про альтернативну службу, У зв'язку  з  цим  знову  ж  таки треба змінити статті 28,  29,  30 Конституції.  Якщо  ми  зараз  їх  не  змінимо,  то  воші  будуть суперечити Закону.

 

     Ще одне.  Ви  знаєте,  що  наша  комісія працює у Москві,  у Міністерстві оборони.  Необхідно буде внести до Закону відповідні правові  зміни.  Через  те  я  думаю,  що  якби  ми конструктивно попрацювали і прийняли ті  зміни,  які  ми  намітили  і  які  вже відпрацьовані у всіх комісіях,  це значно полегшило б нам роботу. Ми спрацювали б закони,  які намічено прийняти,  і перейшли б  до розробки

 

     16

 

     положень нової Конституції.  І не варто було б завантажувати Конституційну комісію роботою над старою Конституцією.  Вона  має дати  проект  нової  Конституції,  нову концепцію,  і вона плідно працювала б саме в цьому напрямку.

 

     ГОЛОВА. Комісія вносить  таку  пропозицію.  Значить,  що  ми беремо за основу?

 

     Майте на  увазі,  що  є  і  така  пропозиція,  ї  ми повинні враховувати всі пропозиції, які вносяться. Але ми будемо іти так, як   тут   нам   запропонували,   постатейно.  Прошу,  Олександре Павловичу.

 

     КОЦЮБА О.П.  Відкрийте першу сторінку зведеної  порівняльної таблиці, тому що там будуть додаткові варіанти.

 

     Що стосується   статті   третьої.  У  кінцевому  результаті, узагальнивши пропозиції ряду комісій - з питань розвитку  базових галузей   народного   господарства,   з  питань  законодавства  і законності,  з питань здоров'я людини,  у питаннях діяльності Рад народних депутатів,  розвитку місцевого самоврядування,  у правах людини,  а  також   пропозиції,   подані   народними   депутатами Мельничуком,  Рудиком та іншими, ми дійшли висновку, що найкращою була б стаття 3,  викладена  у  такій  редакції:  "Організація  і діяльність держави..."

 

     ГОЛОВА. Я гадаю, що нам не потрібно читати.

 

     КОЦЮБА О.П. Ще краще.

 

     ГОЛОВА. Запропоновану редакцію статті всі бачать.

 

     17

 

     КОЦЮБА О.П.   Там   ви   зверніть  увагу  на  положення  про відповідальність кожної державної  службової  особи  за  доручену справу.  Воно внесене у зв'язку з принципом розподілу влади, і це відповідав змісту статті.

 

     Наша Комісія просила б проголосувати саме за  таку  редакцію статті третьої.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ПАВЛИЧКО Д.В., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Збаразький виборчий  округ,  Тернопільська область/.  Шановний Леоніде Макаровичу, дорогі товариші! Я провів певні консультації з нашими філологами і пропоную  у  цій  статті замінити    слово    "вищестоящих"   словом   "вищих"   і   слово "нижчестоящих" словом "нижчих".  Таким чином, буде грамотно, і ми не будемо порушувати законів української мови.

 

     ГОЛОВА. Зачитайте, Дмитре Васильовичу, як воно буде.

 

     ПАВЛИЧКО Д.В.  Це  буде так:..." кожного державного органу і службової особи за доручену справу,  обов'язковості рішень  вищих органів для нижчих, згідно з розподілом їх повноважень".

 

     КОЦЮБА О.П.  Я  думаю,  що  ми  не будемо заперечувати нашим комісіям у цьому плані. Це не міняє суті змісту.

 

     18

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  що йдеться про точність української мови і не  міняв  змісту,  то ми все ж таки за те,  щоб була літературна українська мова Так?

 

     Третій мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Шановний Леоніде  Макаровичу!  Я прошу  вас  звернути  увагу  на те,  що зараз співучасниками цієї події є мільйони наших громадян.  Я прошу зачитувати повний текст зміни, оскільки це багатьох цікавить.

 

     ГОЛОВА. Згоден.

 

     КОЦЮБА О.П.  Звертаюсь до статті 3. "Стаття 3. Організація і діяльність держави будується на засадах виборності  всіх  органів державної  влади  і  підзвітності  їх народові,  відповідальності кожного державного органу і службової особи за  доручену  справу, обов'язковості   рішень   вищих   органів  для  нижчих  згідно  з розподілом їх повноважень".

 

     ГОЛОВА. Ось так!  Добре звучить?  Є пропозиція проголосувати за   цю  статтю.  Отже,  я  повторюю:  приймається  конституційне рішення. Прошу голосувати.

 

     "За" - 351, прийнято. Наступна стаття.

 

     КОЦЮБА О.П.  Стаття шоста.  Є різні пропозиції:  "Українська РСР в демократичною державою..." Зачитувати пропозиції?

 

     19

 

     ГОЛОВА. Ну для чого? Ви читайте те, що прийняте.

 

     КОЦЮБА О.П.  Є  різні  пропозиції  - і окремих депутатів,  і комісій.  Але  Комісія,  розглянувши  висновки  інших  комісій  і внесені пропозиції, вирішила внести таке: статтю 6 виключити. Тут враховано все:  і те,  що ЦК КПРС виключив цю статтю,  що предмет врегулювання   втрачається   і   таке   інше.  Через  це  комісія одноголосно прийняла таку пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція - виключити  цю  статтю  із  Конституції. Немає інших? Прошу голосувати. Вибачайте, перший мікрофон.

 

     ГНАТКЕВИЧ Ю.В. Шановний Олександре Павловичу! Оскільки після п'ятої статті не може йти сьома і,  враховуючи нашу постанову від 17  жовтня,  де  передбачено  розроблення  Закону  про  вибори на багатопартійній основі, я все-таки пропонував би зафіксувати тут, у  проекті,  мою  пропозицію  і  проголосувати.  Якщо  можна,  її зачитати.

 

     ГОЛОВА. Зачитайте її.

 

     КОЦЮБА О.П.  "Всі  політичні  партії   та   рухи   проходять реєстрацію  у  відповідності  з  законом" - це маєте на увазі?  А початок:  "Українська РСР є демократичною державою, в якій органи влади  всіх  рівнів обираються на основі багатопартійної системи. Всі політичні партії та рухи проходять реєстрацію у відповідності з законом". Я скажу, що ми це питання розглядали, воно записане і в

 

     20

 

     порівняльній таблиці.  Але  ми  виходили  з   такого:   якщо записати це положення статті,  то воно викликає,  по-перше, зміну не тільки багатьох інших статей,  але і нового закону про вибори. А  ми  це  не  можемо  практично  зробити  на сьогодні,  це можна передбачити і в новій Конституції, і новому Законі про вибори. До речі,  про цей Закон йде мова в постанові від 17 жовтня, ось чому вона не може пройти.

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні?  Гаразд. Ставиться на голосування   пропозиція   народного   депутата   Гнаткевича.   Я вибачаюсь,  спочатку пропозиція  комісії  -  виключити,  а  потім проголосуємо  за  ту  пропозицію.  Хто  за  пропозицію  комісії - виключити з Конституції статтю шосту, прошу проголосувати. "3а" - 339,  виключено  із  Конституції.  Голосувати за вату пропозицію? Голосувати. Тепер голосується /наполягає депутат, щоб голосувати/ за  таку  редакцію:  "Українська РСР є демократичною державою,  в якій органи влади всіх  рівнів  обираються  та  діють  на  основі багатопартійної  системи.  Всі політичні партії та рухи проходять реєстрацію у відповідності з законом". Голосується ця пропозиція. Прошу голосувати.

 

     "За" - 96. Рішення не прийняте. Наступна стаття.

 

     КОЦЮБА О.П.  Стаття сьома Конституції. У центральній колонці всередині і з правого боку колонка.  Ми з приводу цієї статті,  в зв'язку з постановою від 17.10.1990 року...  У зв'язку з тим,  що ми внесли зміни в порядок денний - включили Закон про

 

     21

 

     профспілкові організації  -  пропонуємо  шановним  депутатам центральну,  тобто середню колонку тому, що ми не знаємо, як піде Закон про профспілкові організації.

 

     ГОЛОВА. Не зрозуміло, яку ви колонку пропонуєте?

 

     КОЦЮБА О.П. Середню.

 

     ГОЛОВА. Це підкреслено?

 

     КОЦЮБА О.П. Так, де пункт "а", середня колонка. Ми в порядок денний внесли Закон про профспілкові організації, то було б важко зараз гадати,  який має бути закон. Через те ми пропонуємо статтю сьому...

 

     ГОЛОВА. Прочитайте її.

 

     КОЦЮБА О.П.   Пункт   "а".   "Політичні  партії,  громадські організації,  масові рухи черев своїх представників,  обраних  до Рад  народних  депутатів,  та  в  інших  формах  беруть  участь у розробці  і  здійсненні   політики   республіки,   в   управлінні державними  і  громадськими  справами  на  основі їхніх програм і статутів,  відповідно до Конституції Української  РСР  та  чинних законів.

 

     Не допускається   створення   і   діяльність  партій,  інших громадських організацій і рухів, що ставлять за мету зміну шляхом насильства   конституційного  ладу  і  територіальної  цілісності держави,  підрив  її   безпеки,   розпалювання   національної   і релігійної ворожнечі".

 

     22

 

     ГОЛОВА. От таку ви пропонуєте редакцію, так?

 

     КОЦЮБА О.П. Так.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,   голова   підкомісії   Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з  питань  економічної  реформи  і   управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Я думаю,  що першу частину цієї статті не варто було писати в такій формі,  що  політичні партії,  громадські організації через своїх представників беруть участь.

 

     Я думаю,  що брати участь у державних органах,  хто б то  не був, чи це представник партії, чи це окремий громадянин, він може лише шляхом делегування функцій самим народом.  Отже,  я пропоную цю  першу  частину замінити моєю пропозицією,  яка знаходиться на четвертій  сторінці.  Там  написано:   "Всі   політичні   партії, профспілки,  громадські  організації  та  масові  рухи діють /або беруть участь у суспільно-політичному житті/  у  відповідності  з Конституцією   /Основним   Законом/   і   чинним   законодавством Української РСР".  Я маю на увазі, що ми не повинні в Конституції визначати форму участі. У нас одна участь. Це делегування народом своїх прав.

 

     КОЦЮБА О.П, Ваша пропозиція розглядалася. Дякуємо. Вона має, дійсно, свої підстави, але ви зверніть увагу, що вона вноситься в розділ,  де мова  йде  про  політичну  систему,  тобто  що  народ здійснює  державну  владу  через  Ради  народних  депутатів,  які становлять

 

     23

 

     політичну основу Української РСР. І через це пропозиція, яка вноситься,   відображає  саме  діяльність  через  Ради  як  через політичну основу.  А те,  що ви пишете,  це  стосується  виборчих прав,  участі  в  державному  управлінні  і  таке інше.  Через це комісія і зупинилося на редакції статті, яку я зачитав.

 

     ГОЛОВА. Я думаю, що ми візьмемо пропозицію комісії.

 

     КОЦЮБА О.П.  Я пояснював уже,  що внесли  в  порядок  денний Закон  про  профспілкові  організації і таке інше.  Якщо зараз ми внесемо якісь зміни,  то це буде впливати на розробку Закону  про професійні  організації.  Нам  це не потрібно.  Буде закон,  тоді внесемо відповідні зміни.  Отже,  статтю 7 правильніше залишити в редакції, яка зачитана.

 

     ГОЛОВА. Ви по цій статті? Другий мікрофон.

 

     ПІД'ЯБЛОНСЬКИЙ М.І.,      заступник      голови     профкому металургійного   комбінату    імені    Ілліча,    м.    Маріуполь /Маріупольський виборчий округ, Донецька область/. У меня вопрос. Мы на сегодняшний день не имеем Закона о политических партиях, не имеем Закона об общественных формированиях.  Тем не менее решаем, что профсоюзная организация не будет иметь права через  депутатов

-  членов  профсоюза вносить здесь те или иные изменения в работу сессии и вообще по всем каналам нашей  депутатской  деятельности. Поэтому я считаю, что предложение исключить их из этой работы, не имея Закона о профсоюзах,  наверное,  не совсем правильно, потому что  у  нас  нет законов об остальных политических и общественных формированиях. Спасибо.

 

     24

 

     КОЦЮБА О.П.  Справа  в  тому,  що  редакцією   статті,   яка пропонується  вам,  передбачаються  громадські організації в тому плані,  в  якому  вони  сьогодні  регулюють  ці  відносини.  Вони відповідають  дійсності,  а  коли  приймати  Закон про громадські об'єднання і  політичні  партії,  тоді  воно...  і  ляже  в  нову Конституцію.  Тут нема, я думаю, якогось протиріччя. Вибачте, але ми справді марно витрачаємо час на це.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  заступник голови Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  а  питань  культури  та  духовного  відродження /Сокальський  виборчий  округ,  Львівська  область/.   Олександре Павловичу, в мене таке запитання. Я пропонував внести до 7 статті положення про заборону діяльності політичних  партій,  які  свого часу   проводили  політику  геноциду  щодо  власного  народу.  Ця пропозиція зафіксована в даному документі.  Проте  вона  комісією відхилена,  Я  просив  би  пояснити,  якими  мотивами  керувалася комісія, відхиляючи цю пропозицію? Я міркую так; якщо ми все-таки хочемо гуманізувати наше суспільство?  то повинні... виявити своє ставлення до тих партій, котрі справді проводили таку діяльність.

 

     КОЦЮБА О.П.  Я думаю, принципи, які закладені в Декларації і які  сьогодні  проголошуються  в  залі  серед депутатів,  - це не принципи про те, щоб ми з якимось звинувачувальним або виправдала ним ухилом виробляли положення. Ми нині ставимо партії в однакове

 

     25

 

     становище. Ми  за  те /це ви бачили і по концепції,  яка вже вам роздана/,  щоб іти з "нуля".  Ця стаття  відображає  однакові умови,  а якщо зробимо так, як запропонували ви /ми цю пропозицію обговорювали/,  то вийде,  що звинувачуємо Конституцію, а це і не законно,  і не політичне, і юридичне не правильно. Конституція не може  носити   в   статті   якийсь   звинувачувальний   характер, заздалегідь  визнавши  чиюсь  вину  тоді,  коли не було висновків інших органів - суду і  таке  інше.  Такого,  до  речі,  практика світова не знає.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,    начальник   відділу   Роменського   заводу автоматичних  телефонних  станцій  /Роменський  виборчий   округ, Сумська область/.  И все-таки, я категорически "против исключения профсоюзов из управления государственными и общественными  делами в Конституции.  И поэтому считаю, что статью 7 голосовать нужно в правой колонке, в крайней правой колонке.

 

     ГОЛОВА. Олександре Павловичу,  що ви про профспілки там?.. Я не зовсім зрозумів.

 

     КОЦЮБА О.П. Я думаю, що тут у нас стосовно профспілок вийшла не та політична гострота, яка нам сьогодні потрібна. Ми ж справді внесли  до  порядку  денного  інший  закон.  І  коли  відпрацюємо принципи діяльності / а це основний напрямок повинен бути -

 

     26

 

     соціальної захищеності/,    тоді    це    питання     знайде відображення... Якщо це буде раніше /нерозбірливо/, то ми внесемо сюди окрему статтю. Бо це величезна гама відносин. А якщо це буде під  нову Конституцію,  то ми це відобразимо у новій Конституції. От і вся принципова позиція. Тут немає якихось тіньових сторін.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комісії Верховної Ради Української  РСР  у питаннях  законодавства і законності /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/ Здесь много споров о профсоюзах.  Я хотел  бы зачитать   выдержки   из   статьи   8   Международного  пакта  об экономических,  социальных и культурных правах.  Здесь  записано: "Право  кожної  людини  створювати для здійснення і захисту своїх економічних та соціальних інтересів професійні спілки і  вступати до  них"  і  так  далі.  Тобто  це  є  захист  своїх економічних, соціальних і професійних інтересів.  У  нас  зараз  обговорюється стаття Конституції, яка стосується глави "Політична система". Те, що пропонують про профспілки,  стосується  іншої  глави,  шостої: "Основні права, свободи і обов'язки громадян", тому не треба було б усе це змішувати.

 

     ГОЛОВА. Переконливо. Третій мікрофон.

 

     27

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  апаратник Ровенського виробничого об'єднання "Азот"  /Ленінський виборчий округ,  Ровенська область/.  Шановні депутати!  Остаточна редакція статі 7,  яку  пропонує  Комісія  у питаннях   законодавства  і  законності,  і  другий  рядок,  який пропонує голова комісії, відрізняються не лише відсутністю згадки про  професійні  спілки.  Вони  відрізняються  і  другим абзацом, зверніть  увагу.  В  остаточному  висновку  комісії  йдеться  про заборону  діяльності  партій  та  інших громадських організацій і рухів,   що   ставлять   за   мету   зміну   шляхом    насильства конституційного   ладу   і   в   будь-якій  формі  територіальної цілісності держави.  А в тому варіанті,  який запропонував голова комісії, йдеться лише про зміну територіальної цілісності держави шляхом насильства.  Так-от,  територіальна цілісність  може  бути змінена не лише шляхом насильства,  а в будь-яких інших формах. І в інших державах,  зокрема конституцією  Французької  республіки, передбачено  заборону  діяльності  організацій  і  партій,  які в будь-якій формі зазіхають на територіальну цілісність держави.  І тому  я пропоную все ж таки голосувати за висновок комісії,  а не за цю пропозицію  голови  комісії.  Оскільки  це  положення  було детально обговорено /я, до речі, був присутній на засіданні вашої комісії/,  одноголосно було прийнято  саме  таку  редакцію,  і  я думаю,  що інтереси Комуністичної партії і інтереси Народної ради зокрема /мова про  це  йшла  на  останньому  з'їзді/  тут  цілком співпадають.  Ми  єдині  в тому,  що наші кордони є непорушні,  і будь-що не дозволимо  їх  змінювати.  А  відносно  профспілок  ми можемо  проголосувати  окремо виключити їх чи ні.  Але голосувати пропоную тільки за рішення комісії,  а не  за  пропозицію  голови комісії. Дякую за увагу.

 

     28

 

     КОЦЮБА О.П.   Шановний   депутате   Червоній!  Я  перед  цим пояснював,  але ще раз уточнюю.  Це - не моя особиста пропозиція. Сьогодні  ми  у  зв'язку  з  постановою  від  17 жовтня та інтими провели додаткове засідання /до речі,  і вчора теж  ми  працювали над цим/,  і вся комісія прийшла до висновку - прийняти положення в тій редакції,  яка викладена попередній таблиці.  Я не торкався другої   частини.  Отже,  давайте,  може,  зробимо  таким  чином. Проголосуємо,  Леоніде Макаровичу,  за  першу  частину,  а  потім торкнемося  другої  частини.  Так  буде  зрозуміліше  і легше для диспуту.

 

     ГОЛОВА. Давайте. Отже, читайте тоді першу частину.

 

     КОЦЮБА О.П,  Перша частина:  "Політичні  партії,  громадські організації,  масові  рухи через своїх представників,  обраних до Рад народних  депутатів,  та  в  інших  формах  беруть  участь  у розробці   і   здійсненні   політики   республіки,  в  управлінні державними і громадськими справами  на  основі  їхніх  програм  і статутів,  відповідно  до  Конституції  Української РСР та чинних законів".

 

     ГОЛОВА. Ось  така  редакція  першої  частини.  Ставиться  на голосування   ця   перша   частина.   Пропозиція  комісії.  Прошу голосувати, "За" - 331. Рішення прийняте.

 

     Тепер, там  були  зміни.  Комісії  наполягають,  щоб  внести зміни,  Іван Васильович наполягає... Наполягає і народний депутат Заєць.

 

     Його пропозиція така:  "Усі  політичні  партії,  профспілки, громадські  організації та масові рухи діють /або беруть участь у суспільно-політичному житті/ відповідно до Конституції /Основного Закону/ і чинного законодавства Української РСР".

 

     29

 

     Я прочитав точно? Дякую.

 

     Отже, ця пропозиція ставиться на голосування.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 78. Рішення не прийняте.

 

     Беремо частину другу. Прошу.

 

     КОЦЮБА О.П.  Частина  друга:  "Не  допускається  створення і діяльність партій,  інших громадських  організацій  і  рухів,  що ставлять  за  мету зміну шляхом насильства конституційного ладу і територіальної   цілісності   держави,   підрив    її    безпеки, розпалювання національної і релігійної ворожнечі".

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Спочатку  ми  проголосуємо.  У  вас  що? Перший мікрофон.

 

     ТКАЧУК А.Ф.,    інженер    -    конструктор    Хмельницького радіотехнічного заводу імені ХХV з'їзду КПРС /Заводський виборчий округ,  Хмельницька область/.  Я все-таки прошу, щоб поставити на голосування  статтю,  яка  знаходиться  в  четвертій колонці,  де написано:"...в   будь-якій   формі   територіальної    цілісності держави..." Ми,  Верховна Рада, не можемо санкціонувати будь-яких організацій, які будуть... /не чути/... нашу державу.

 

     ГОЛОВА. Отже, ви наполягаєте на цьому. Але це вже доповнення редакції,  тому  ми  спочатку проголосуємо за абзац,  який внесла комісія, а потім будемо голосувати за ваші доповнення.

 

     30

 

     КОЦЮБА О.П. Леоніде Макаровичу! Я думаю, що депутат Червоній виступав якраз з цією пропозицією. Тож заслухаємо його.

 

     ГОЛОВА. Ви  ж  доповіли  нам,  що  це  -  опозиція  комісії. Народний депутат Червоній пропонує другий абзац третьої  колонки. Але  ми  спочатку,  як це і належить,  проголосуємо за пропозицію комісії,  а  потім  проголосуємо  за  те,  що  пропонує  народний депутат...

 

     Третій мікрофон.

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  апаратник Ровенського виробничого об'єднання "Азот" /Ленінський виборчий округ,  Ровенська  область/.  Шановні депутати!  Все  ж  таки  комісія не відкидала слів "і в будь-якій формі",  і голова комісії нам не пояснив аргументації, чому слова "і в будь-якій формі" викинуто. Мені здається, - що комісія якраз це не викидала.  Тому,  я пропоную,  нехай  в  цьому  остаточному варіанті  комісії  буде  спочатку  поставлено на голосування "і в будь-якій формі", а потім - другу пропозицію. От і все.

 

     ГОЛОВА. Є голова комісії, і він відповідає за свої слова.

 

     КОЦЮБА О.П.  Повідомляємо вам,  ви і самі знаєте,  що  різні форми об'єднань громадян - це нова форма. І внесення її відразу ж до Конституції вимагає відповідного тлумачення.  А в тій редакції усе  сказано  зрозуміло.  Що стосується будь-якої форми,  то це ж може бути і форма демократична.  Цілком демократична форма. Через те це доповнення викликає різні прочитання.  Ось чому ми сьогодні ще раз звернулися до цієї статті і зупинилися на частині  другій, що в колонці посередині. Загального змісту вона не міняє, але

 

     31

 

     уточнює принципову позицію.

 

     ГОЛОВА. Олександре Павловичу, давайте ми не будемо відходити нід  того  порядку,  який  встановили.  Голова  комісії  дає  нам пояснення  відносно  того,  що  вони  сьогодні вранці вирішили на засіданні.  ї вони пропонують середню колонку.  То ж  ми  повинні проголосувати  за  їхню  пропозицію,  а потім щось уже змінювати, вносити редакційні правки і таке інше.  Це  ж  такий  порядок  ми прийняли?  Такий. Чого ж ми міняємо його тепер? Нема потреби його змінювати,  кожен може внести свої пропозиції, доповнення, як він забажав. Це ж так? Другий мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,   голова   підкомісії   Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з  питань  економічної  реформи  і   управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. У мене  така  пропозиція.  Я  все-таки  зараз  не  відхилявся   від основного  варіанту,  який  запропонувала  комісія.  Це  все-таки основний варіант,  бо ми,  обговорюючи його в  комісії,  все-таки орієнтувалися  на  цей  варіант.  Це  - перше,  і друге.  Якщо ми відкинемо "і в будь-якій формі",  тоді ми  маємо  повернутися  до того  місця,  де написано,  що "територія України є неподільною". Інакше,  якщо ми не закладемо цей пункт  неподільності  території України  матимемо погані наслідки не тільки для України,  а й для усього світового співтовариства.

 

     Якщо ми проголосуємо без "будь-якої форми",  то  ми  повинні записати в Конституції, що "територія України є неподільною".

 

     ГОЛОВА. Іване  Олександровичу,  якщо  ви  хочете  почути мою думку,  то я за те,  щоб буди слова "у будь-якій формі".  Але  це треба

 

     32

 

     зробити, як   належить,   -  спочатку,  а  потім  внести  цю редакційну  правку.  Олександре  Павловичу,  ви  скажіть,  я   не розумію, що там: то ви зачитуєте 3 колонку, то 2.

 

     КОЦЮБА О.П. Ми пропонуємо дві частини статті 7 проголосувати в цілому,  як вона записана в другій колонці.  Там чітко  сказано про  конституційний  лад  і  територіальну  цілісність,  і тут не повинно виникати будь-якого сумніву.

 

     ГОЛОВА. Олександре Павловичу,  оскільки третя колонка у  нас називається   "Висновки   Комісії   у  питаннях  законодавства  і законності", то ми голосуємо за другий абзац третьої колонки, аби я не вів тут з вами дискусії через те, що ви не можете домовитись там, де вам належить це зробити.

 

     Ставлю на голосування третю колонку другого абзацу, читаю її: "Не допускається створення і діяльність партій, інших громадських організацій,  рухів і об'єднань громадян,  що  ставлять  за  мету зміну  шляхом  насильства конституційного ладу і в будьякій формі територіальної   цілісності   держави,   підрив    її    безпеки, розпалювання  національної  і  релігійної  ворожнечі".  Ставлю на голосування.

 

     "За" - 206. Не прийняте.

 

     КОЦЮБА О.П. Тоді голосується та, яка в середній колонці.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     33

 

     БОНДАРЄВ В.П.,  голова  Овруцької  районної  Ради   народних депутатів,  перший  секретар Овруцького райкому Компартії України /Овруцький виборчий  округ.  Житомирська  область/.  Вопервых,  я прошу   Председателя  установить  очередность  у  микрофонов.  И, во-вторых,  просьба к председателю  комиссии  всетаки  объяснять, почему   те   или   иные  предложения  депутатов  отклоняются.  В частности,  было  предложение  депутатов   Панасюка,   Бондарева, Дупляка и других: третья страница, пункт "в"... Если надо, я этот второй абзац прочитаю.  "Не допускається створення  і  діяльність громадських  організацій,  що  ставлять  за  мету  шляхом насилля повалення чи зміну радянського  конституційного  ладу,  порушення єдності   території  СРСР,  Української  РСР,  пропаганду  війни, насильства    та    жорстокості,    розпалювання     соціального, національного,     релігійного     розбрату,    вчинення    інших кримінально-карних дій, стоять на антисоціалістичних позиціях".

 

     Я прошу цю пропозицію поставити на голосування.

 

     КОЦЮБА О.П.  Справа в тому,  що...  це на  сторінці  третій, середня  колонка,  пункт  "в".  Це  внесено  народними депутатами Хилюком,  Панасюком,  Бондаревим,  Дупляком,  Борейком.   Дійсно, товариші,  щодо змісту ви внесли все те,  що ніби необхідно.  Але зверніть  увагу.  Заборона  таких  дій,  як   пропаганда   війни, порушення єдності території Союзу РСР,  релігійний розбрат і таке інше - це все передбачено  в  інших  статтях,  в  інших  розділах Конституції.  Через  те  тут  просто акумульована думка на основі різних статей.

 

     Ось чому, коли ми розглядали цю статтю, зробили висновок, що тут різні варіанти,  варіації.  І,  крім того, якщо взяти поняття "забороняється порушення єдності території Союзу РСР".  Ну, як же комісія  наша  може  з  цим погодитися?  Я думаю,  як і ви можете погодитися,

 

     34

 

     щоб Українська РСР гарантувала єдність території Союзу  РСР? Ми ж не можемо.  Якщо є статті такого змісту,  то в них, навпаки, Союз РСР гарантує єдність території республіки,  а не  республіка гарантує єдність території СРСР.

 

     ГОЛОВА. Олександре  Павловичу!  У  мене  таке  прохання.  Ви обговорювали все це з усіма комісіями?  Якщо хтось  виступає  від комісії,  то  ми  його будемо слухати.  Якщо хтось особисту точку зору висловлює,  ми не будемо двічі обговорювати,  тому що  цьому кінця ніколи не буде. Давайте так домовлятися: якщо від комісії - то тільки від комісії.

 

     КОЦЮБА О.П.  Я тоді просив би, Леоніде Макаровичу, поставити на  голосування  колонку другу,  що в центрі,  посередині,  абзац другий.

 

     ГОЛОВА. Гаразд.  Ставимо  її  на  голосування,  але  це   не виключає тих доповнень,  які можливі після редакційних. Ставлю на голосування другий  абзац  середньої  колонки:  "Не  допускається створення  і  діяльність партій,  інших громадських організацій і рухів,   що   ставлять   за   мету   зміну   шляхом    насильства конституційного ладу і територіальної цілісності держави,  підрив її безпеки,  розпалювання національної і  релігійної  ворожнечі". Прошу проголосувати.

 

     "За" - 299. Теж не прийняте рішення.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. У вас є можливість голосувати?

 

     КОЦЮБА О.П. У мене немає чим. Я, якщо встигаю, то киваю.

 

     35

 

     ГОЛОВА. Ви кивали?

 

     КОЦЮБА О.П. Не встиг.

 

     ГОЛОВА. Я  ось  що  пропоную.  Таким  чином:  ні  та стаття, вірніше,  другий абзац,  ні той і ні той не прийняті,  Олександре Павловичу.

 

     Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.

 

     Шановний Леоніде    Макаровичу.    Ми   голосуємо   сьогодні конституційні зміни,  і  ви  нагадували  про  це  усім.  Он  сама Президія  ходить  сюди-туди,  розумієте,  і  нема порядку в залі. Через відсутність одного голосу  скільки  ми  втрачаємо  часу.  Я прошу навести порядок у залі, бо не голосують по 30 депутатів.

 

     ГОЛОВА. Я  приймаю  це  зауваження  і  зверглось  від себе з проханням.  Я попереджав на самому початку. Один депутат, який не віддав  свій голос,  змушує кас витрачати 10 хвилин часу - і це в кращому випадку.  Ну для чого?  Все ж таки давайте  якось  будемо працювати в залі.  Ось, будь ласка, у кожного є свої завдання. Я, шановні товариші,  персонально від сесії Верховної Ради звертаюсь до Президії.  Президія у нас... Я не хочу кивати на Президію, але вона завжди нам подає приклад того,  як не потрібно працювати. То я хотів би звернутись, щоб вона давала нам інший приклад.

 

     36

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     НОСОВ Е.В.,  член  Комісії  Верховної Ради Української РСР з питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий  округ, Полтавська область/.

 

     Я хочу высказаться по мотивам голосования.  Одним из поводов отклонения этого предложения - "в  будь-якій  формі"  -  в  нашей комиссии было то,  что в Декларации записано, что территориальные вопросы решает  Верховный  Совет  Украины.  Если  он  их  решает, значит,  они могут возникать. Возникать они могут по предложению, в том числе  по  инициативе.  Например...  /нерозбірливо/  мирная инициатива, но не насильственная. Поэтому, если мы записали так в Декларации, то теперь приходится так записывать и в Конституции.

 

     Я напоминаю,  что,  когда принимали Декларацию,  я предлагал записать:  "Украина единая и неделимая". Вот если бы мы записали: "неделимая",  тогда и здесь можно было бы записать  "в  будь-якій формі".  А так теперь приходится быть последовательными,  что ли, Спасибо.

 

     КОЦЮБА О.П.  Спасибі,  Владиславе   Васильовичу.   Владислав Васильович підтвердив те,  що комісія пропонує, з чим погодились. Тому  я  дійсно  звертаюсь  до  народних  депутатів  з  проханням прийняти  цей абзац,  тому що ми на цій статті зупинилися,  а нам потрібно йти далі

 

     37

 

     До того ж,  щодо змісту вона відповідає Декларації і  Закону про економічну самостійність і таке інше.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  апаратник Ровенського виробничого об'єднання "Азот" /Ленінський виборчий округ, Ровенська область/.

 

     Шановні депутати!  Я вас дуже прошу поставитись серйозно  до цієї пропозиції про переголосування.  Тому що, якщо буде прийнята сьома стаття Конституції в такій редакції, то ми тим самим будемо стимулювати   процеси,  спрямовані  на  відторгнення  українських земель,  які зараз виникнуть не лише в  Криму,  а  й  в  Одеській області,  Закарпатті, на Поліссі й Вінниччині. Ми тим самим даємо можливість  тим  силам,   які   намагаються   роздерти   Україну, активізувати свою діяльність. І я закликаю вас усіх не голосувати за цю статтю. Не голосувати. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Це надзвичайно серйозна політична заява. У нас немає жодної  інформації про те,  щоб мали місце якісь,  як ви сказали, відторгнення в Одесі,  на Закарпатті та в інших місцях.  У нас не має  такої  інформації.  Тому  давайте  ми  не  будемо збуджувати громадську думку. Це серйозна заява. Другий мікрофон.

 

     38

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова  Львівської  обласної  Ради  народних депутатів  /Шевченківський  виборчий  округ,  Львівська область/. Леоніде Макаровичу,  на жаль,  це не так.  Ці процеси, які штучно стимулюються,  відбуваються у Криму. Вам мабуть, відомо. У мене в руках  стаття  народного  депутата   УРСР   Володимира   Терехова "Подавляющее  меньшинство  и  размышления  но поводу деятельности парламента республики". Я прошу вас її прочитати, і ви побачите у ній тенденції і в чому нас звинувачують.  Це перше. Далі. Там під різними приводами створюють якісь комітети Новоросії...  Я  хотів би,  щоб не заважали мені говорити депутати з Криму, депутат Рева та інші.  Так ось,  ви знаєте,  що на  півдні  України,  коли  не вдалося   створити  інтерфронт,  вбити  клин  між  українським  і російським  народами,  тепер  робляться   інші   спроби.   Почали придумувати  якісь  Новоросії  і  подібні  речі.  Такі спроби є в Донбасі,  такі спроби є і на півдні України, і тому цілком правий депутат  Червоній - треба серйозно поставитися до цього питання і повернутися до голосування.  Я не розумію,  чому  голова  комісії Коцюба,  який  повинен був від комісії виступати,  а не від себе, чому він середню колонку поставив на голосування, а не крайню, як повинен був зробите, і цім самим розбурхав зал. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я вибачаюсь, Олександре Павловичу. Я ще раз закликаю народних депутатів у  питаннях,  які  стосуються  міжнаціональних відносин,  не  посилатися  ні  на які газетні статті,  ні на яких депутатів,  які мають особливу  або  особисту  думку.  Ми  можемо посилатися  лише  на  документи,  на рішення відповідних органів, тому що,  якщо ми так підемо,  тоді ми розбурхаємо не тільки  цей зал,  а  всю  Україну.  Це надзвичайно серйозні речі.  І не треба вносити сум'яття, як-то

 

     39

 

     кажуть, у  голови  людей,  тим  більше,  що  це  могла  бути особиста  думка депутата.  А що і як пишуть наші газети,  то ми з ваш добре знаємо.

 

     КОЦЮБА О.П.  Леоніде Макаровичу,  шановні депутати! Якщо вже тут виникли такі думки,  то, може, зробити так. Давайте подумаємо разом /я вже по ходу/,  щоб не допускати створення  і  діяльності партій,  інших  громадських  організація і рухів,  що ставлять за мету шляхом насильства,  - і тут вставити ці слова, - в будь-якій формі,   -   зміна   шляхом   насильства   конституційного  ладу, територіальної   цілісності   держави,   підрив    її    безпеки, розпалювання національної і релігійної ворожнечі.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Я  просив би окремих депутатів, якщо можливо,  те виступати від закарпатського  народу,  говорити про  те,  що  Закарпаття,  мов,  хоче кудись відокремлюватись.  Я вважаю,  що не має право зробити тільки закарпатський народ, який іншого не бажає, не робить і поки що не хоче.

 

     І я  хотів  би,  щоб  депутат  попросив  перед закарпатським народом пробачення. Дякую за увагу. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ПІСКУН О.І.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР  з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних відносин /Зарічний виборчий округ,

 

     40

 

     Сумська область/.  Шановний Голово,  шановні депутати! Прошу вашої  уваги.  Тут досить вірно було сказано Леонідом Макаровичем про те,  що при обговоренні цього питання ми не можемо посилатися на  заяви будь-яких депутатів чи користуватись якимось статтями в газетах. Але у нас є документ, який є основою для створення нової Конституції.  Я,  член  Комісії з питань державного суверенітету, міжреспубліканських  і  міжнаціональних  відносин,  звертаю  вашу увагу на цей документ.

 

     Тут є  розділ  п'ятий.  Територіальне  верховенство.  Другий абзац  цього  розділу  говорить:  "Територія  Української  РСР  в існуючих  кордонах  є  недоторканою  т  не  може  бути  змінена і використана без її згоди".

 

     Тому, якщо ми дозволимо будь-якій партії чи будь-якому  руху в своїй програмі ставити завданням зміну території України, хай і не насильницьким чином,  - це  неможливо  допустити.  Ми  повинні керуватися  тут  Декларацією.  Тому я не погоджуюсь з пропозицією Олександра Павловича Коцюби і прошу вас  -  будьте  розважливими, керуйтесь Декларацією. Обов'язково проголосуйте за третю колонку.

 

     ГОЛОВА. Я  пропоную,  оскільки  така  ситуація,  передати цю статтю до комісії-нехай вона  відредагує  її  у  відповідності  з Декларацією і з тими поправками завтра проголосувати окремо за цю статтю. Перший мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань     державного    суверенітету    міжреспубліканських    і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м. Київ/. Я вношу пропозицію щодо останнього варіанту цієї статті, про який ви зараз сказали, - голосувати поіменно.

 

     41

 

     Прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Не треба лякати цим "поіменно".  Ви думаєте,  що  це дуже страшно!  Я вважаю,  що ні.  А по я хочу, щоб була правильна редакція.

 

     Другий мікрофон.

 

     ХИЛЮК О.О.,  голова  виконкому  Бердичівської  міської  Ради народних  депутатів  /Бердичівський  виборчий округ,  Житомирська область/.  У нас на табло,  коли ми голосували,  було 899 голосів "за".  Ми з вами знаємо, що у нас 448 депутатів, двох депутатів у нас немає Олександр Павлович  погоджується  з  цією  пропозицією, тобто "за" - 300 чоловік, і вона проходить. А раз вона проходить, то залишається до того  машинного  тексту  "299"  добавити  голос Олександра  Павловича,  буде  300 голосів і цього буде досить для прийняття цієї статті.

 

     ГОЛОВА. Ну,  оскільки у нас різні точки зору,  я пропоную ще раз  передати  цю  статтю Комісії,  опрацювати її і проголосувати пізніше, щоб не зволікати своєї роботи, Давайте наступну.

 

     КОЦЮБА О.П. Відкрийте сторінку 5...

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.  Хто  за   те,   щоб   доручити   Комісії відредагувати  статтю  і  окремо  внести  на  голосування,  прошу проголосувати.  Це - у відповідності з  Декларацією.  Рішення  не прийнято.  Третій  мікрофон.  Оце,  Олександре Павловичу,  щоб ви знали: коли таке робиться, то воно тим і завершується.

 

     42

 

     КОЦЮБА О.П., Ну, хочете компромісний варіант запропоную?

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Я назвав давно вже третій мікрофон.

 

     КАРПЕНКО В.О.,  редактор газети "Вечірній  Київ"  /Прирічний виборчий округ, м. Київ/. Шановні народні депутати! Ми бачимо, що ні в цій, редакції, що в середній колонці, ні в тій, що в правій, ця  стаття  не  пройшла.  Я цілком згоден з тими товаришами,  які виступали  говорили  про  те,  що   не   треба   сюди   закладати територіальну  цілісність.  І  ось  чому,  У  Декларації  про  це записано.  Якби ми зняли з середньої колонка одну фразу і ще  раз переголосували, то, мені здається, цей варіант влаштував би всіх. А саме:  "не допускається  створення  партій,  інших  громадських організацій і рухів,  що ставлять за мету зміну шляхом насильства конституційного ладу". Далі знімаємо "і територіальної цілісності держави".  А  далі  йде:  "підриву безпеки держави,  розпалювання національної і релігійної ворожнечі".  І все залишається  так.  А про територіальну цілісність у нас записано в Декларації, її сюди не треба поки що.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  ми дійсно витрачаємо час, Ця  редакція,  де говориться про територіальну цілісність,  якраз відповідає   статті   п'ятій,   розділу    п'ятому    Декларації. Територіальна  цілісність  -  це  й  є  недоторканність території республіки.

 

     Ми перший абзац цієї статті  проголосували,  лишився  у  нас другий  абзац.  Оскільки  ставиться  питання  на переголосування, переголосуємо

 

     43

 

     в такому ж  порядку,  як  голосували,  тобто  третя  колонка другого  абзацу  переголосовується.  "Не допускається створення і діяльність  партій,  інших  громадських  організацій,   рухів   і об'єднань  громадян,  що ставлять за мету зміну шляхом насильства конституційного  ладу  і   в   будь-якій   формі   територіальної цілісності держави,  підрив її безпеки, розпалювання національної і релігійної ворожнечі". Я ставлю це питання на голосування...

 

     Тоді треба   голосувати.   Хто   за   те,    щоб    поіменно проголосувати? Голосуйте, щоб проголосувати цю статтю поіменно.

 

     Шановні народні  депутати!  Хто  за  те,  щоб  голосувати за другий абзац поіменно?

 

     "За" - 161. Прийнято.

 

     Голосується другий абзац сьомої статті поіменно в  редакції, яку я тільки що зачитував.  Ще раз прочитаю, одну хвилинку, майте терпіння.

 

     "Не допускається  створення  і  діяльність   партій,   інших громадських організацій,  рухів і об'єднань громадян, що ставлять за  мету  зміни,  шляхом  насильства  конституційного  ладу  і  в будьякій  формі  територіальної  цілісності  держави,  підрив  її безпеки, розпалювання національної і релігійної ворожнечі".

 

     Ставиться на поіменне голосування.

 

     "За" - 228, не прийнято. Я прошу передати цю статтю.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     44

 

     ГОЛОВА. Так,  друга  редакція,  вибачаюсь.  Тепер  у   такій редакції:"...  не  допускається  створення  і  діяльність партій, інших громадських організацій і рухів,  що ставлять за мету зміну шляхом   насильства   конституційного   ладу   і   територіальної цілісності держави,  підрив її безпеки, розпалювання національної ! релігійної ворожнечі".

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 273, не прийнято.

 

     Перший мікрофон.  По процедурі?  Передаємо в комісії, тут ні до чого не домовимося.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР у правах   людини  /Центральний  виборчий  округ,  м.  Київ/,  Я  з процедурного питання.  Я бачу, Олександр Павлович - вирішив зараз не  зупинятися  на  цьому,  але  боюсь,  що знову будуть виникати конфлікти.  Ви пам'ятаєте,  нам, трьом головам комісій і юристам, було   доручення  вияснити,  що  таке  "від  загальної  кількості народних депутатів",  і зараз знову депутат виходив  і  давав  цю пропозицію.  Так от я хочу повідомити про ту нашу роботу. Ми, три голови  комісій  і  ряд  юристів,  які   до   нас   підключились, одноголосно визначити, що загальна кількість народних депутатів - це  кількість  450.  І  немає  значення,  чи  всі  зараз  мандати заповнені, чи ні. Щоб ми далі не дискутували про це.

 

     ГОЛОВА. Далі  йдемо.  Передаємо  в комісію і нехай працюють. Далі, будь ласка.

 

     КОЦЮБА. О.П. Відкриваємо статтю 28, сторінка 5. Є пропозиції і Комісії у питаннях законодавства і законності, й інших комісій

 

     45

 

     про те, щоб частину першу цієї статті викласти в такій редакції: Українська РСР у зовнішньополітичній діяльності керується цілями, завданнями   та   принципами   зовнішньої  політики,  визначеними Конституцією  Української  РСР".   Тобто   ми   перенесли   сферу зовнішньої  політики  на  Українську  РСР.  Це  відповідає змісту Декларації.

 

     ГОЛОВА. Є якісь пропозиції? Немає. Перший мікрофон.

 

     ТОЛСТОУХОВ А.В., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР  у  справах  молоді  /Волноваський  виборчий округ,  Донецька область/.  Я хочу сказать по процедуре.  Дело в  том,  что  после принятия    последнего    постановления    на    основе   решения согласительной комиссии мы создали ситуацию, при которой в данных предложениях  наш  взгляд комиссией не учитывается.  Поэтому есть предложение еще раз по трем статьям -28,  29 и 30 - поработать  и проголосовать за них завтра.

 

     КОЦЮБА О.П.

 

     Я вибачаюсь, товариші, але ця стаття, про яку ви сказали, не має  ніякого  відношення  до  статті  28  про  зовнішньополітичну діяльність.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ГРИНІВ Є.А., голова Львівського обласного комітету народного контролю /Дрогобицький  виборчий  округ,  Львівська  область/.  В попередній Конституції,  у статті 28,  було посилання на найвищий існуючий в СРСР закон -Конституцію.  Тепер таким найвищим законом на території республіки є

 

     46

 

     Декларація про державний суверенітет України.  Я вважаю,  що потрібно  було  поставити  "керується   цілями,   завданнями   та принципами   зовнішньої   політики,   визначеними   суверенітетом Української РСР", а не Конституцією.

 

     КОЦЮБА О.П.  Такої пропозиції не було,  це  вона  тільки  що з'явилася.  Я такої пропозиції не знаходжу ніде.  Це вона зараз у вас народилася.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  26   статтю,   частина   1. "Українська   РСР   у  зовнішньополітичній  діяльності  керується цілями, завданнями та принципами зовнішньої політики, визначеними Конституцією  Української  РСР".  Прошу  голосувати.  Прошу  всіх голосувати. "За" - 362. Рішення прийняте. Стаття 29.

 

     КОЦЮБА О.П.  Стаття  29.   Я   зачитую   статтю,   як   вона пропонувалася,   частина   перша   цієї  статті:  "Відповідно  до Конституції  Української  РСР  захист   соціалістичної   Вітчизни належить  до  найважливіших  функцій  держави  і є справою всього народу".  Я просив би за цю частину статті проголосувати. Чому по частинах, я трошки пізніше скажу.

 

     ГОЛОВА. Треба зразу сказати.

 

     КОЦЮБА О.П.  Скажу, Раз потрібно, скажу. Справа в тому, що в зв'язку  з  постановою  від  17  жовтня  1990  року  на   комісії розглянуто...  в  перспективі розвитку саме цієї постанови від 17 жовтня...  І пропонується зняти абзац другий:  "з  метою  захисту мирної  праці  радянського народу,  суверенітету і територіальної цілісності держави

 

     47

 

     створено Збройні   Сили   СРСР   і   встановлено   загальний військовий обов'язок".  Ми зняли його,  тому що йде розробка двох законів.  Я думаю,  ви розумієте,  про що тут йдеться,  тому я не зупиняюся   більш   детально.   Бо  там,  де  Закон  про  порядок проходження  дійсної  військової  служби...   про   альтернативну службу...  Це  було  б  цілком  сприятливо  і дало б можливість у закон, який буде вироблятися, мати простір.

 

     ГОЛОВА. Значить, другий абзац пропонуєте зняти?

 

     КОЦЮБА О.П. Так.

 

     ГОЛОВА. Залишити   тільки   "Відповідно    до    Конституції Української   РСР  захист  соціалістичної  Вітчизни  належить  до найважливіших функцій держави і є справою всього народу.  Порядок проходження   військової   служби   громадянами  Української  РСР визначається законодавством Української РСР"?

 

     КОЦЮБА О.П.  Так.  Так було б чітко, відповідно до постанови від 17 жовтня і Декларації.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАТВІЄНКО А.С.,  голова  Комісії  Верховної Ради Української РСР у  справах  молоді  /Бершадський  виборчий  округ,  Вінницька область/.  Товариші  депутати!  Я  ще  раз  звертаю вашу увагу на пропозиції Комісії у справах  молоді.  Вдумайтеся  в  те,  що  ми приймаємо  в  28,  29  і  30  статтях.  Вони просто підредаговані відповідно до тих статей, які ми мали. Але нині змінилася

 

     48

 

     ситуація. Ми  з  вами  прийняли  рішення  щодо   проходження строкової військової служби. Це рішення потрібно виконувати. Якщо ми зараз  не  приведемо  нашу  Конституцію  у  відповідність,  то прийдемо до конституційного конфлікту.  Я хочу сказати,  що ми не захищаємо своє рішення своєю ж Конституцією.

 

     Мудрість наша повинна  сьогодні  полягати  в  тому,  щоб  /у зв'язку  з  тим,  що наше рішення вже прийняте після того,  як ми внесли ці зміни/ сьогодні все-таки відхилити розгляд цих  статей. Дати  можливість  всім  комісіям  разом  з  Комісією  у  питаннях законодавства і  законності  посидіти  і  захистити  наше  раніше прийняте рішення. А завтра його розглянути. Тому що якщо ми цього не зробимо,  то припустимося зараз великої помилки.  Вдумайтеся в зміст  цих статей.  Відповідно до Конституції Української РСР..." Знайдіть мені,  будь ласка, у нашій Конституції цю відповідність. Немає  цього  ніде  сказано.  Або  ми  прийняли  статтю  28.  Там написано:"...Визначеними Конституцією Української РСР. Де, в якій Конституції  це  визначено?  Знову  ж  таки ми прийняли те,  чого немає. Я наполягаю на тому, щоб відхилити зараз розгляд цих трьох статей і дати їх на доопрацювання.

 

     ГОЛОВА. Ну при чому тут 28 стаття?

 

     МАТВІЄНКО А.С.  Я просто пояснюю. Ми вже її прийняли, але це знову ж таки... прийняли це рішення невірно.

 

     49

 

     КОЦЮБА О.П.  Анатолію Сергійовичу,  я вибачаюсь.  Давайте  я зачитаю  вам  цю  28  статтю  Конституції,  яка  не змінена.  Там записано:  "Українська  РСР  у   зовнішньополітичній   діяльності керується  цілями,  завданнями та принципами зовнішньої політики, визначеними Конституцією СРСР".  В Українській РСР пропаганда  не забороняється,  Ми  виклали  в  такій  редакції:"...завданнями та принципами   зовнішньої   політики,   визначеними    Конституцією Української РСР".  Бачите,  ми забрали навіть частину другу. Вона абсолютно не протирічить, дає можливість нам працювати. Ми ще раз відкладемо.  Ви  нічого не пропонуєте,  нічого й не пропонували і зараз знову починається розкручування  цієї  роботи.  Я  пропоную проголосувати за редакцію статті 29 в частині першій і другій.  А частину другу виключити,  і ми якраз  це  врахували,  про  що  ви говорите.

 

     МАТВІЄНКО А.С.  Леоніде Макаровичу,  Олександре Павловичу! Я ще раз кажу,  що нічого не змінюю. Але багато не враховано. Прошу поставити на голосування.

 

     ШИШКІН В.І.,  заступник  голови  Кіровоградського  обласного суду  /Кіровський  виборчий   округ,   Кіровоградська   область/. Уважаемые  товарищи!  Поскольку  мы  общие  авторы /я имею в виду комиссию/,  я тоже дополнительно скажу.  Дело  в  том...  Это  же Конституция.  Она  содержит основные принципы.  И здесь,  в нашей Конституции,  мы  закладываем  бланкетную   норму,   отсылаем   к специальному  нормативному акту,  в котором все вопросы,  которые ставились на согласительной комиссии,  должны быть решены. Почему мы  сейчас  хотим  затормозить  именно нашу основу - Конституцию? Ведь,  затормозив сегодня и не приняв эту норму,  мы тем самым не выйдем  на  принятие закона.  Неужели это не понятно сейчас?  Нам нужна  эта  норма  для  того,  чтобы   нормально   работать   над специальным законом.

 

     50

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло, ставлю на голосування... Другий мікрофон.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.   Мабуть,  справді  можна  погодитися,  щоб  з другого абзацу...  якщо викинути другий абзац,  то буде врахована вимога  студентів.  Я  хотів  інше сказати.  В першій частині,  в першому абзаці  написано:"...захист  соціалістичної  Вітчизни..." Але ж ми вже всі прийшли до висновку,  що ми побудували хтознащо, а не соціалізм.  Давайте "захист  Вітчизни"  напишемо.  Що  ж  ми захищати будемо, якщо не знаємо, що побудували? "Захист Вітчизни" викинути слово "соціалістичної".

 

     ГОЛОВА. Це  вже  редакція,  йдеться  про  вилучення   слова. Надходила така пропозиція?

 

     КОЦЮБА О.П. Така пропозиція не надходила.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування цю статтю,  вилучивши другий абзац. Залишається перший і третій. Прошу голосувати. "За" - 355. Прийнята стаття. Далі.

 

     КОЦЮБА О.П.  "Стаття 30. /Частина друга/ Обов'язки державних органів,  громадських організацій, службових осіб і громадян щодо забезпечення  безпеки  країни  та  зміцнення  її обороноздатності визначаються законодавством Української РСР".  Знову ж таки ми її привели у відповідність до Декларації і постанови від 17 жовтня.

 

     ГОЛОВА. Немає ніяких заперечень?

 

     51

 

     Ставлю на  голосування статтю 30 в редакції,  запропонованій головою постійної комісії.

 

     "За" - 351. Статтю прийнято. Будь ласка, далі.

 

     КОЦЮБА О.П.  Шановні народні депутати!  З приводу статті  49 було  цілий  ряд пропозицій.  Я називаю їх.  Замінити у статті 49 слово "організації"  на  слово  "об'єднання"  /Комісія  у  правах людини/.

 

     Доповнити цю статтю після слова "інтересів" словами:  "та не шкодять загальнонародним інтересам" /народний депутат Мартинчук/. Пункт "г":  доповнити перший абзац наприкінці словами: "якщо вони не суперечать діючій Конституції".  Другий абзац викласти в такій редакції:  "Кожна  громадська  організація має право на створення умов для виконання своїх статутних  завдань"  /Комісія  з  питань розвитку базових галузей народного господарства/.

 

     Я хотів  би сказати,  що ми записали "відхилено",  але це не зовсім так.  Справа в тому,  що пропозиція,  редакція  якої  була відпрацьована  в  Комісії  у питаннях законодавства і законності, врахована.  Ми врахували її в редакціях, які записані в лівій і в правій  колонках.  Читаю:  "Громадяни Української РСР мають право об'єднуватись у політичні партії,  інші  громадські  організації, брати  участь у рухах,  які сприяють задоволенню їх різноманітних інтересів.

 

     Користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням,  крім тих,  які  передбачаються  законом  і  є  необхідними в інтересах державної чи суспільної безпеки, громадського порядку або захисту прав та свобод громадян.

 

     52

 

     Політичним партіям  і  громадським організаціям гарантуються умови  для  виконання  ними  своїх   статутних   завдань".   Чому "статутних завдань"?  Чому виклали саме в такій редакції?  Ми тут виходили з того,  що буде ринкова економіка,  і народові потрібно надати не тільки політичну, а й економічну свободу. Ми виходили з принципів Декларації, які викладено.

 

     Ми, крім того, виходили і а платформи ЦК КПУ до виборів, яка була  опублікована,  і  саме  про такі свободи громадян ставилося питання.

 

     І четвертий аргумент.  Є Міжнародний пакт про  громадські  і політичні  права  від  16  грудня  1966 року,  який ратифікований Президією Верховної Ради УРСР 19 грудня 1973 року  -  стаття  22, частина 1.

 

     Ось через  що згрупувалися всі ці вимоги в міжнародну норму, яку ми ратифікували. У цій редакції в нас і вийшла стаття 49, яка викладена в правій колонці.

 

     ГОЛОВА. Які  є  зауваження  до  цієї статті?  Немає?  Перший мікрофон.

 

     МАРТИНЧУК В.Й., голова колгоспу імені П.М.Буйка Фастівського району /Фастівський виборчий округ,  Київська область/.  Шановний Олександре  Павловичу!  Коли  ми  обговорювали  цю  статтю,  була пропозиція,   внесена  мною,  доповнити  її,  тобто  після  слова "інтересів" написати слова "та не

 

     53

 

     шкодять загальнонародним інтересам".  Вона тут  є  записана, але   чомусь   Комісія  у  питаннях  законодавства  і  законності відхилила її. Я просив би все-таки пояснити.

 

     КОЦЮБА О.П.  В частині першій,  де записано:  "які  сприяють задоволенню  законних  різноманітних інтересів",  а також в слова "не підлягав ніяким  обмеженням,  крім  тих,  які  передбачаються законом,  є  необхідними  в  інтересах  державної  чи  суспільної безпеки,  громадського  порядку  або  захисту  прав   та   свобод громадян", усе це враховано.

 

     Це і є те, що ви кажете. Воно увійшло до змісту статті.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.,  керівник  Львівського  відділення  Інституту ботаніки імені М.Г.Холодного АН УРСР /Калуський  виборчий  округ, Івано-Франківська  область/.  Я  пропоную  такт редакційні зміни. Отже,  в  першому  абзаці:  "які   сприяють   задоволенню   їхніх різноманітних  інтересів"  зняти  слово  "різноманітних".  Це  не юридичний   термін.   Написати   просто   "їхніх   інтересі   в". "Користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням..." З цією редакцією можна погодитись. Я дякую, товариші.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     54

 

     ПАВЛИЧКО Д.В., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у  закордонних справах /Збаразький виборчий округ,  Тернопільська область/.  Пропонується таке редакційне  виправлення.  У  реченні "Користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, які передбачаються законом і є необхідними" написано "в інтересах державної..."  Треба  замінити  слова  "в інтересах" словами "для державної" або "суспільної безпеки".

 

     КОЦЮБА О.П. Теж вдячний.

 

     ПАВЛИЧКО Д.В. "Для державної", тобто без "в інтересах".

 

     КОЦЮБА О.П. Зрозуміло.

 

     ПАВЛИЧКО Д.В. І наступний абзац. Для більш чіткого читання і щоб  було  більш  грамотно.  "Політичним  партіям  і  громадським організаціям гарантуються умови  для  виконання  своїх  статутних завдань". Без слова "ними", воно - зайве.

 

     КОЦЮБА О.П. Дякую, Дмитре Васильовичу, Я думаю, що...

 

     ГОЛОВА. Ці  редакційні  правки  не  міняють суті,  а роблять статтю ще... Будь ласка, перший мікрофон.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Сирецький виборчий

 

     55

 

     округ, м.    Київ/.    Дуже   одне   малесеньке   зауваження редакційного плану.  Права громадян здійснюють, а не користуються ними.  Поросійськи  це  -  "осуществление  прав".  Треба записати "здійснення прав".

 

     КОЦЮБА О.П.  Я вибачаюся,  в якому це абзаці?  Щоб я записав зразу. Ясно, дякую.

 

     ГОЛОВА. Вже все?

 

     КОЦЮБА О.П.  Я  вдячний  народним  депутатам  за  редакційні правки, думаю, що вони...

 

     ГОЛОВА. Вони не міняють суті,  ставлю статтю на голосування. Сорок дев'яту.

 

     "За" - 333. Статтю прийнято. Далі у нас стаття 68.

 

     КОЦЮБА О.П.  Шановні  народні депутати,  в статті 68 сталася помилка.  Ми її сьогодні знайшли.  Треба читати: "частина друга і третя".

 

     ГОЛОВА. Тут написано частина третя і четверта.

 

     КОЦЮБА О.П.  Так.  А  треба  було  написати "частина друга і третя". Це просто так надрукували: 3 і 4.

 

     Зауважень ніяких.  Усі  комісії   і   депутати   висловилися одноголосно.

 

     ГОЛОВА. Є тут якісь зауваження? Перший мікрофон.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,   заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради Української   РСР   у   питаннях   екології   та    раціонального природокористування

 

     56

 

     /Червоноармійський виборчий округ, м. Київ /. Там є одне зауваження, воно чомусь не ввійшло в цю таблицю.  Отже,  там,  де закінчується   "об'єдналися   у  Союз  Радянських  Соціалістичних Республік  -  єдину  союзну  багатонаціональну   державу",   була пропозиція  зняти слова "єдину союзну багатонаціональну державу". Тому що,  по-перше,  в договорі 1922 року написано "в одну союзну державу",  а  по-друге,  зараз  ніхто не знає,  що таке ця "єдина союзна  багатонаціональна  держава".  Так  що   була   пропозиція поставити   крапку   після   "об'єдналися   в   Союз   Радянських Соціалістичних Республік".

 

     КОЦЮБА О.П.  Там ось що вийшло.  Там дві крапки,  а треба не так цю частину розглядати, тоді все стає на місце.

 

     ГОЛОВА. Виключити   другу   і   третю   частини.  Ставлю  на голосування. "За" - 347. Прийнято. Стаття 71.

 

     КОЦЮБА О.П. Шановні товариші! Це якраз та стаття, яка тут не раз  обговорювалася.  Через  те врахували всі зауваження,  і вона викладена зараз у такій редакції.  Я читаю праву крайню  колонку: "На території Української РСР забезпечується верховенство законів республіки".  І ми просимо вас внести сюди  маленьку  поправочку: написати "законодавчі акти" замість "закони Союзу РСР". Ось чому: в останній постанові союзного Уряду про президентські Укази  Указ не підпадає під закони Союзу РСР. Через це було б кваліфіковано і правильно з позиції Декларації і правового  регулювання  назвати: "законодавчі   акти   СРСР  діють  у  республіці,  якщо  вони  не суперечать суверенним правам Української РСР".  Малося на  увазі, що якщо виникне протиріччя яке-небудь між президентським Указом і конституційним положенням.

 

     57

 

     ГОЛОВА. Є зауваження щодо цієї статті. Ставлю на голосування її. Третій мікрофон.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.,  керівник  Львівського  відділення  Інституту ботаніки імені М.Г.Холодного АН УРСР /Калуський  виборчий  округ, Івано-Франківська   область/.  Я  просив  би  звернути  увагу  на положення: "якщо вони не суперечать суверенним правам Української РСР".  Це  мене дуже...  /нерозбірливо/...суверенними правами.  Я вважав  би  за  доцільне  записати:  "якщо  вони  не   суперечать Декларації про державний суверенітет України".

 

     КОЦЮБА О.П.  Я  думаю...  дякую  вам  за  таку турботу,  але повірте,  що "суверенні  права"  -  це  дещо  навіть  ширше,  ніж Декларація,  тому  що  маються  на увазі суверенні права й особи. Тому точніше було сказано.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ПАНЧЕНКО В.Є.,   відповідальний   секретар   Кіровоградської обласної   організації   Спілки   письменників   України,  доцент Кіровоградського   державного   педагогічного   інституту   імені О.С.Пушкіна /Ленінський виборчий округ,  Кіровоградська область/. Мені теж здається,  що ця кінцівка статті досить  туманна:  "якщо вони не суперечать суверенним правам Української РСР". Я пропоную записати:  "діють у республіці  після  їх  ратифікації  Верховною Радою УРСР".

 

     ГОЛОВА. Так що ви прогоните? Все ратифікувати?

 

     58

 

     Перший мікрофон.

 

     Олександре Івановичу Ємець! Я вибачаюсь!

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Від  імені Комісії у правах людини ми пропонуємо обмежитися тут тільки однією фразою,  пункт "б",  пропозиція: "На території  Української  РСР  забезпечується  верховенство законів республіки".

 

     Справа в тому, що це справді дуже незрозуміле формулювання: "якщо вони  не  суперечать".  Ми  тут  починаємо закладати якийсь механізм,  беремо тут тільки закони СРСР. Ми не знаємо, як будуть розвиватися  події  в СРСР взагалі найближчим часом.  Ми все,  що змінювали в цій Конституції,  намагалися не  зв'язувати  зараз  з поняттям   "СРСР".  Не  тому,  що  ми  не  хочемо  так,  щоб  усе розвалилось найближчим часом.  Просто реалії є такі, що ми завтра знову можемо стати перед необхідністю змінювати цей пункт.

 

     КОЦЮБА О.П. Шановні депутати! Я думаю, що з цим можна було б погодитись, тому що воно не суперечить, дійсно, Декларації. Можна обмежитися цим, воно дає простір для розробки.

 

     ГОЛОВА. Так що ви пропонуєте? Поставити крапку?

 

     КОЦЮБА О.П.  Поставити крапку, залишити тільки ці два рядки: "На території Української РСР забезпечується верховенство законів республіки". І все.

 

     ГОЛОВА. У  такій  редакції  ставлю  на голосування.  Комісія внесла. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 325. Рішення прийняте.

 

     59

 

     КОЦЮБА О.П. Стаття 97, сторінка 7, пункт 10. Вноситься тут у пункт "а" пропозиція:  "Обрання Голови Верховної Ради Української РСР" те,  що ми обговорювали на  попередньому  засіданні/,  "двох перших  заступників  і  двох  заступників  Голови  Верховної Ради Української РСР". Це пункт 8.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.М.,  заступник  голови  Сумської   міської   Ради народних   депутатів   /Ковпаківський   виборчий  округ,  Сумська область/.  По мотивам голосования.  По поводу поправки, которая в этой  статье  и  в  105,  что  касается  увеличения  числа первых заместителей и заместителей  Председателя  Верховного  Совета.  Я считаю,  что она неправомочно внесена в изменения,  потому что не отвечает требованиям Декларации. Это первое.

 

     Второе. Я почему прошу депутатов выслушать меня внимательно. Я,  честно говоря,  противник того, чтобы у нас в ближайшее время руководитель   Секретариата...    /нерозбірливо/...    то    есть руководитель  аппарата  стал,  допустим,  Первым заместителем или заместителем потенциально,  так как на заседании нашей комиссии и депутат  Коцюба не объяснил,  кто предлагает конкретно внести эти изменения:  то ли Леонид Макарович,  то ли сам Коцюба.  И  вторая должность,  которая будет использоваться для того, чтобы какой-то из заместителей  был  куратором  всей  законодательной  работы  в Верховном Совете, вы понимаете, у меня вызывает сомнение. Поэтому я прошу все-таки эту поправку соответствующей статьи  Конституции с обсуждения снять. Я и тогда, когда она принималась, был против. Мне не дали слова по мотивам голосования.  Я прошу прислушаться и не обсуждать ее.

 

     60

 

     КОЦЮБА О.П.  Шановні народні депутати,  я хочу відповісти. Я пояснив Воробйову на засіданні комісії,  всім,  що ця  пропозиція виникла на засіданні Президії Верховної Ради.  Сьогодні у зв'язку з   тим,   що   влада   законодавча   переходить   повністю   /не розбірливо/...   виконавча,   розподіл  відбувається,  то  дійсно величезне навантаження  на  Голову,  його  заступника  і  Першого заступника. Ми думаємо, що так було б краще при розподілі влади і організації роботи нашої.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     НОСОВ В.В.  По мотивам голосования.  Я не против того, чтобы были эти два "заступники",  но хотел бы,  чтобы одному из них; ну как в народе говорят,  жизнь медом не казалась,  чтобы он отвечал за государственный план и бюджет года. Там, ему хватит работы.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ВОЛОЩУК М.Ю.,  голова  Закарпатської  обласної Ради народних депутатів,  перший  секретар  Закарпатського   обкому   Компартії України  /Свалявський виборчий округ,  3акарпатська область/,  Я, товариші,  пропоную таку редакцію цього пункту;  "Обрання  Голови Верховної   Ради  УРСР,  перших  заступників  і  заступників"  Не вказувати два /може,  буде й три чи  чотири/  перших  заступників Голови Верховної Ради. Просто не вказувати кількість.

 

     КОЦЮБА О.П. Шановні депутати!

 

     61

 

     Відповідаючи на це, я повинен сказати, що статті Конституції чітко визначають  кількісний  склад  керівних  органів  Верховної Ради. Через те ми зобов'язані чітко вказати, скільки повинно бути перших заступників і скільки - заступників.

 

     ГОЛОВА. Товариші! Я просив би тільки одне - не робити цього. Вже  зараз  розподіляють  навіть  функції  між  заступниками,  не вирішивши питання принципово. Це ж вирішується не тепер.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Я все-таки вважаю: хто вносив цю пропозицію, він повинен  був  би  її обгрунтувати.  Але моя позиція щодо цього-не треба зараз змінювати кількість  заступників,  тому  що  ситуація стабілізована  і  в  Президії,  і  на  рівні  вищого  керівництва Верховної Ради.  І мені  здається,  що  внесення  такої  поправки викличе потім у нас боротьбу за перших і других заступників. І не може дестабілізувати ситуацію в республіці.  Тому я  виступаю  за те, щоб ця стаття не проходила сьогодні.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     КАРПЕНКО В.О. Шановні народні депутати!

 

     Я хотів  би  привернути  вашу увагу до того,  що питання про збільшення кількості заступників Голови Верховної Ради  вже  один раз обговорювалось. Якщо ви пам'ятаєте, товариш Івашко вносив цю

 

     62

 

     пропозицію, і вона не знайшла підтримки у Верховній Раді.  Я хотів би сказати ось що.

 

     Чомусь у  нас  з'являються  поправки  до   Конституції,   як нагальні,  про  структуру  Верховної Ради.  Невже це найголовніше питання, яке нам треба сьогодні вирішувати? Давайте подумаємо.

 

     Далі. Ніхто не обгрунтовує доцільність ще двох  заступників. Якщо  ці перевантажені роботою,  якщо Президія не допомагає,  то, може,  спочатку  навести   порядок   тут,   у   Президії,   серед заступників.

 

     І останнє. У нас помічається тенденція до роздування штатів. Подивіться,  що робиться у Російській Федерації і що робимо ми. Я проводжу паралель щодо Ради Міністрів. Товариш Масол запропонував структуру,  де на двох заступників Голови Ради Міністрів  більше, ніж  у  Російській  Федерації,  тоді  як Російська Федерація і за кількістю населення,  і за територією,  і за національним складом трошки  перевершує Україну.  Давайте подивимось і не будемо зараз смішити людей.  Замість того,  щоб вирішувати негайні питання, ми будемо вирішувати питання про заступників,  Чи,  може,  хтось для себе місце там приготував,  чи я  не  знаю,  давайте  знімемо  це питання. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ФІЛЕНКО Б.П.,  секретар  Комісії  Верховної Ради Української РСР  у  правах  людини  /Зміївський  виборчий  округ,  Харківська область/.  Шановні народні депутати, шановна президіє! Якщо у нас заступники,  ті що є,  перевантажені,  то я хочу привернути  вашу увагу   до   тих  пропозицій,  які  вносила  група  "Демократична платформа".  То  пропозиція  -щодо  структури  Верховної  Ради  і створення постійно, діючої

 

     63

 

     погоджувальної комісії.  Сьогоднішній наш досвід показує, що ми знову  винесли  на  пленарне  засідання,  м'яко  кажучи,  сире питання. А ми раніше вирішили, щоб усі питання, які виносяться на сесію, повинні бути максимально обговорені в комісіях, у фракціях і  затверджені  погоджувальною  комісією.  На  пленарне засідання виносяться питання фактично для затвердження,  а не для  мітингу, який  ми  сьогодні  робимо.  Тому  я  вважаю,  і  це  думка групи "Демплатформа",  що  нам   більш   важливо   добавити   не   двох заступників,  а  створити  погоджувальну постійну комісію,  яка б взяла на себе головну чорнову роботу по узгодженню наших  позицій і  цим  би  полегшила  роботу  і Президії,  і Голови,  і тих двох заступників,  що є на сьогоднішній день.  Тому ми  пропонуємо  цю статтю Конституції не обговорювати, а залишити її без змін.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон, і будемо голосувати.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Тут правильно прозвучало,  що ця думка виникла у Президії,  але було б неправильно,  якби  ми  не  сказали,  що  у Президії  була  й  інша  думка  - не робити цього.  Виникала така думка, що у нас і так завелика Президія і важкувато працювати при такій кількості коли у складі Президії 26 чоловік. Зробити 28 - я не думаю,  що це зробить нашу Президію більш  дієздатною.  Більше того,  виникне ситуація, коли у нас буде дві Президії? Президія у складі Голови чотирьох заступників і решта Президії.

 

     Спочатку вони між собою будуть дискутувати  так,  як  ми,  - інколи по 12 годин,  в потім до нас приходити, і ця дискусія буде продовжуватись.  Я думаю, що з соціально-психологічної точки зору це абсолютно недоцільно зараз робити.

 

     64

 

     ГОЛОВА. Відповідайте.

 

     КОЦЮБА О.П. Шановні народні депутати! Я вважаю, що ви - люди виважені  і  повинні  знати,  що  ми  проголосили  суверенітет  і вступаємо   у   відносини  з  іншими  державами.  Наша  суверенна республіка з Білорусією договір окремий  уклала,  з  Угорщиною  і таке інше. У нас з'явились консульства, цілий ряд нових відносин. Крім того,  утворено  двадцять  три  комісії.  Зіставте,  скільки заступників  у Голови Ради Міністрів.  Але,  розумієте,  у нас не менше роботи, і таке збільшення викликане прямою необхідністю. Ми ж не збільшуємо штат Верховної Ради,  ми тільки збільшуємо на цей важкий,  перехідний період саме керівництво. Так що ми виходили з цих позицій, з цих обставин.

 

     ГОЛОВА. Ставиться питання на голосування.  Проголосуємо,  не проголосуємо,  знімемо його і на цьому завертимо,  тому що тут  - скільки  людей,  стільки  точок  зору.  Ставиться  на голосування пропозиція комісії:  обрання Голови Верховної Ради, двох перших і двох  заступників Голови Верховної Ради Української РСР.  Ну,  що тут неясного?

 

     "За" - 154. От і все.

 

     Одну хвилиночку.  Нам потрібно порадитись.  У нас вже  зараз час  перерви.  Ми  вже  не  раз  ставили  питання,  щоб в окремих випадках працювати довше.  Хто за те.  щоб працювати сьогодні  до восьмої години, прошу проголосувати.

 

     Приймається, оголошується перерва на півгодини.

 

     /Після перерви/.

 

     ГОЛОВА. У  мене таке враження,  що дуже зменшилась кількість народних депутатів у залі.

 

     Я пропоную зареєструватись.

 

     65

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Давайте займемо свої місця і зареєструємося.  Все  ж таки  дивна  річ,  сто  народних  депутатів  на  сесії  відсутні. Потрібно якомога швидше приймати це положення,  що  запропонувала нам  Комісія  мандатна  і  з  питань депутатської етики,  щоб уже дійсно робити якісь висновки  не  тільки  за  цим  столом.  Прошу реєструватись, тиснемо кнопку "за". 349. Не реєструвалось - 11, а в залі 363. Продовжуємо роботу.

 

     КОЦЮБА О.П. Пункт 10 статті 97. Редакція остаточна така: "обрання Верховного  Суду  Української  РСР,  суддів  обласних  і Київського міського  судів,  призначення  Генерального  прокурора Української  РСР,  Головного  державного арбітра Української РСР, Голови  Комітету  державної  безпеки  Української   РСР,   Голови правління   Національного   банку   Української   РСР,  головного редактора друкованого  органу  Верховної  Ради  Української  РСР, затвердження  колегії  Прокуратури  Української  РСР,  Державного арбітражу Української РСР, Комітету державної безпеки Української РСР".

 

     Різниця між редакціями в середній колонці і в крайній правій тільки в тому,  що добавили ще й "Голови правління  Національного банку!"

 

     ГОЛОВА. Тільки   там   не  редактор  друкованого  органу,  а редактор газети Верховної Ради. Тоді ми змінили, коли голосували.

 

     66

 

     КОЦЮБА О.П.  Ну,  ми мали на увазі,  що,  може,  буде,  крім газети, щось видаватися...

 

     ГОЛОВА. Ми змінили,  коли голосували, про газету. Вона тепер буде називатися не друкованим органом,  а газетою Верховної  Ради Української РСР.  Редакція змінюється у відповідності з прийнятою постановою Верховної Ради. Другий мікрофон.

 

     АЛТУНЯН Г.О.,  слюсар підприємства "Кінотехпром",  м. Харків /Київський виборчий округ, Харківська область/. Шановні депутати, шановна президіє!  Я звертаю вашу увагу на те, що тут, як кажуть, мимохідь   комісія,  незважаючи  на  пропозиції  деяких  комісій, вирішила,  що треба викинути обрання  Голови  Комітету  народного контролю.  Я розумію,  що це справа не така... Ну досить, давайте разом всі будем сміятися,  я не знаю,  тому такий сміх,  Я що маю сказати?  Дійсно,  ми  пропонуємо:  прийде  час  -  ми  будемо це розглядати,  є проект Закону про народний контроль.  Але зараз ми вже вирішили взагалі долю цього органу.  Я пропоную тут записати, що обирається державний контроль або і парламентський контроль  - будь-що.  Але  якщо  ми  тут  нічого  не напишемо,  то потім ми ж скажемо, що тут його не було.

 

     67

 

     КОЦЮБА О.П.  Я відповідаю вам:  ми це питання  розглядали  і досить уважно.  Враховували і пропозиції всіх народних депутатів, які надійшли. Ми прийшли до висновку, що взагалі цього питання не чіпати,  залишити так,  як воно є в Конституції, тобто ми його не скасовуємо і ми  його  не  знімаємо.  Коли  виникне  питання  про контроль,  про те,  яку форму він повинен мати,  тоді винесемо на Верховну Раду.

 

     АЛТУНЯН Г.О. Як це врахується, коли викреслили з цього?

 

     КОЦЮБА О.П.  Ми не випустили,  ми залишили так,  як він є  у старій редакції Конституції.

 

     АЛТУНЯН Г.О.  Я знову читаю десятий пункт.  Там було обрання Комітету, зараз ми викреслили його, його немає.

 

     ГОЛОВА. Ну,  немає  там  Голови  народного  контролю.  Перше речення - обрання Комітету народного контролю.

 

     КОЦЮБА О.П. Його там і не потрібно.

 

     АЛТУНЯН Г.О. Та він був. Зараз ви його викреслили.

 

     ГОЛОВА. Олександре  Павловичу!  Він  був  у  старій редакції Конституції, а зараз немає.

 

     68

 

     КОЦЮБА О.П.  А пропозиція була залишити.  Якщо  ми  порушимо питання  про  народний  контроль,  то  тут  знову  ж виникав ціла проблема з контролем.  Ми не знаємо,  який цей контроль мав бути. Тому  ми  цього  питання  не порушували в Конституції.  Він існує сьогодні, нехай існує. Постане питання, потім будемо вирішувати.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ОСАДЧУК П.І.,   голова   підкомісії   з   питань    розвитку національних  культур  на  Україні,  задоволення культурно-мовних потреб українців за межами республіки,  міжнародного  культурного обміну  Комісії  Верховної Ради Української РСР з питань культури та   духовного   відродження    /Тлумацький    виборчий    округ, Івано-Франківська  область/.  У  мене зауваження-пропозиція до 10 пункту,  де йде перелік - кого обирає Верховна  Рада.  Я  маю  на увазі  головного  редактора  друкованого  органу  Верховної Ради. Давайте  ми  все-таки  будемо  орієнтуватися  на   ті   надихаючі приклади,  які  маємо  сьогодні.  Скажімо,  в  у нас багато газет партійних,  у ЦК партії  є  4  газети.  І  ми  проявляємо  велику скромність,  коли  пишемо так.  як тут записано.  Тому я пропоную написати головних редакторів друкованих органів Верховної Ради. З тим, що у майбутньому у нас буде все-таки не одна газета. Це дуже важливо.

 

     КОЦЮБА О.П.  Це виходить, як з заступниками, тільки навпаки. Ми називаємо те, що е, про що є постанова Президії.

 

     69

 

     ГОЛОВА. Ну,  якщо у нас буде ще одна газета,  то,  природно, буде розглядатися і редактор.  Але зараз цього немає у нас.  Одна газета, один редактор. Ми його маємо обрати чи затвердити.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Вноситься  пропозиція  голосувати  за  10  пункт  97 статті.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. За те,  що  внесла  комісія,  звичайно.  Прочитайте, Олександре Павловичу.

 

     КОЦЮБА О.П. "Обрання Верховного Суду Української РСР, суддів обласних  судів   і   Київського   міського   суду,   призначення Генерального  прокурора  Української  РСР,  Головного  державного арбітра  Української  РСР,  Голови  Комітету  державної   безпеки Української РСР, Голови правління Національного банку Української РСР,  головного редактора газети Верховної Ради Української  РСР, затвердження  колегій  Прокуратури  Української  РСР,  Державного арбітражу Української РСР, Комітету державної безпеки Української РСР".

 

     ГОЛОВА. Значить, ставиться на голосування 10 пункт. Прошу.

 

     "За" - 297, рішення прийняте. Я прошу зайняти свої місця.

 

     70

 

     КОЦЮБА О.П.  Шановні  народні  депутати!  Я ще раз привертаю вашу увагу до питання про  народний  контроль.  В  Конституції  в стаття  81  про  те,  що Ради народних депутатів утворюють органи народного контролю.  Ми її зовсім не чіпали. Ця стаття не зачіпає інтересів  народного  контролю.  Я ще раз хочу,  щоб ви уважно до цього придивились.

 

     ГОЛОВА. Ставиться на голосування пункт 10,  вірніше підпункт статті. Прошу голосувати. Всі знають, за що голосують? Голосуйте, будь ласка.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. "За" - 339. Ви зовсім неуважні.

 

     КОЦЮБА О.П. Пункт 11. Він має практично одну зміну: замість Комітету  конституційного  нагляду  пропонується створити Конституційний Суд Української РСР. Це підтримали всі комісії.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування   пункт   11   про   обрання Конституційного  Суду  Української РСР.  Голосуємо,  приймається, "за" -341. Наступне.

 

     КОЦЮБА О.П.  Редакційно до змісту ми  додали  до  пункту  21 слово  "прокуратури"  і  пункт 21 мав таку редакцію:  "визначення порядку організації  і  діяльності  республіканських  і  місцевих органів  державної  влади  і  управління,  прокуратури,  суду  та арбітражу;  визначення  загальних  правових  засад  утворення   і діяльності громадських організацій в Українській РСР".

 

     71

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло? Ставлю на голосування. Голосуймо. "За"

- 344, прийнято.

 

     КОЦЮБА О.П.  І частина п'ята,  товариші,  статті  97,  тобто після пункту 33,  в кого є Конституція, це останній абзац. Це і є частина п'ята,  бо  вже  були  редакційні  неточності.  Там  вона значиться  так:  "Закони  і  постанови,  прийняті Верховною Радою Української РСР,  не можуть суперечити законам СРСР,  прийнятим у межах відання Союзу РСР". Ми запропонували, і комісії підтримали, цей абзац виключити.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Голосуймо.  "За" - 344,  прийнято. Ще що тут?

 

     КОЦЮБА О.П. Все. Стаття 103.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку,  тепер ми повинні проголосувати за статтю в цілому.  За 97 в усіма цими доповненнями.  Ставиться  на голосування в цілому.

 

     Голосуйте всі,  будь ласка.  "За" - 342.  Прийнято. Наступна стаття.

 

     КОЦЮБА О.П.  Стаття  103,  частина  перша.  Викладається   в редакції:   "Право   законодавчої  ініціативи  у  Верховній  Раді Української РСР  належить  народним  депутатам  Української  РСР, Президії  Верховної  Ради Української РСР,  Голові Верховної Ради Української РСР,  Конституційному Суду Української РСР /це внесла як  нове/,  Раді  Міністрів  Української РСР,  постійним комісіям Верховної Ради Української РСР,  Верховному Суду Української РСР, Генеральному  прокурору  Української  РСР,  Головному  державному арбітру Української РСР".

 

     72

 

     ГОЛОВА. Ставимо на голосування. Припиніть голосування.

 

     ШИШКІН В.І.  Александр Павлович,  мы сегодня это  обсуждали. "Постійні  комісії"  поставлены  после  "Ради  Міністрів",  здесь несколько редакционно этика не соблюдается.  Постоянная комиссия, которая  решает  вопросы,  в том числе о судьбе Совета Министров, редакционно должна быть поставлена впереди.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Прошу голосувати. "За" - 346. Прийняте.

 

     КОЦЮБА О.П.  Стаття 105. Але якщо не проголосована 97, пункт 8, там, де йшла мова про двох перших і двох заступників, я думаю, вона /105/ знімається.

 

     В такому  ж  порядку  знімається і стаття 108 на сторінці 9, пункт  "а".  Там  теж  є  "пропозиції  про   персональний   склад Конституційного  Суду  Української РСР"...  Я маю на увазі,  що з пункту "а" знімається редакція така:  "представляв Верховній Раді Української  РСР  кандидатури  на  посади  перших  заступників  і заступників  Голови  Верховної  Ради  Української  РСР,  а  також "пропозиції   про   персональний   склад   Конституційного   Суду Української РСР".

 

     ГОЛОВА. Тобто додається Конституційний Суд?

 

     КОЦЮБА О.П. Так, а решта є в редакції.

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція проголосувати. Прошу проголосувати.

 

     КОЦЮБА О.П. За пункт 3 108 статті.

 

     ГОЛОВА. "За" - 324, рішення прийняте.

 

     73

 

     КОЦЮБА. О.П.  Тепер пункт четвертий статті 108. "Представляв Верховній  Раді  Української  РСР кандидатури для призначення або обрання на посади Голови Ради Міністрів Української  РСР,  Голови Конституційного  Суду  Української  РСР,  Голови  Верховного Суду Української  РСР,   Генерального   прокурора   Української   РСР, Головного  державного  арбітра  Української РСР,  Голови Комітету державної безпеки Української РСР, Голови правління Національного банку  Української  РСР,  головного  редактора друкованого органу Верховної Ради Української РСР".

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Голосуємо? Прошу проголосувати, "За" - 358, рішення прийняте.

 

     КОЦЮБА О.П.   Частина   третя   тоді  залишається  у  старій редакції,  тому що там перші заступники і заступники. Ми замінили на   множину,  якби  було  прийнято.  Тут  залишається  в  старій редакції. Знімається.

 

     Стаття 110,  частина друга. "Призначення і обрання службових осіб до складу",  ми переносимо знову сюди слова "Конституційного Суду Української РСР",  далі йде "Ради Міністрів Української РСР, Верховного  Суду  Української  РСР,  а  також колегій Прокуратури Української РСР, Державного арбітражу, Комітету державної безпеки Української  РСР  провадяться  при наявності висновку відповідних постійних комісій Верховної  Ради  Української  РСР".  Тобто  там слова   "Конституційного  Суду  Української  РСР"  пропущені  при друкуванні

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку.  Хтось  обіцяв,  що  буде   дивитись редакцію, Олександре Павловичу, посадових осіб.

 

     КОЦЮБА О.П. Посадових осіб.

 

     ГОЛОВА. Це в вас: мовні проблеми виникають. Ми як голосуємо?

 

     74

 

     За редакцію, запропоновану комісією, прошу проголосувати.

 

     КОЦЮБА О.П.  Ми там тільки додали,  коли... все залишиться в редакції Конституції. Там є. Є в редакції.

 

     ГОЛОВА. "За" - 344.  Не ведіть дискусії,  коли голосуємо.  Я вас дуже прошу.

 

     КОЦЮБА О.П.   Стаття  112.  Пункт  15.  "Конституційний  Суд Української  РСР  обирається  Верховною  Радою  Української   РСР строком  на  десять  років  з числа спеціалістів у галузі права у складі Голови, заступника Голови і 23 членів Суду".

 

     ГОЛОВА. Що, в тут якісь, зауваження? Другий мікрофон.

 

     КОЦЮБА О.П.  Були  розходження  на  засіданні  комісії  щодо кількісного складу.

 

     НОСОВ В.В.  На  первый  взгляд может показаться,  что членов Суда действительно много..  Но цело в том,  что речь идет о  том, чтобы изменить их специфическую обязанность,  давать заключения в соответствии не только с  Конституцией,  но  и  с  международными документами   и   соглашениями   по  правам  человека  и  другими ратифицированными.   И   это   заставляет   несколько   увеличить количество членов Конституционного Суда.  В Испании, например, 27 человек, это не так уж много.

 

     ГОЛОВА. Олександре Павловичу, будь ласка.

 

     КОЦЮБА О.П.  Я  сказав,  замість  слова  "строком"  написати "терміном".

 

     75

 

     ГОЛОВА. А нічого не треба.  Замінимо просто:  "на 10 років". Викиньте, це слово зайве.

 

     КОЦЮБА О.П. Опустити це слово зовсім, так я розумію?

 

     ГОЛОВА. Звичайно, "Обирається... на десять років" і все.

 

     КОЦЮБА О.П. І друга частина цієї статті.

 

     ГОЛОВА. Треба проголосувати за це,  за пункт "а" статті 112. Прошу проголосувати.

 

     КОЦЮБА О.П. Перший абзац.

 

     ГОЛОВА. Перший  абзац.  Тільки що ми проголосували за нього. Вірніше, ще голосуємо. "За" - 315. Рішення прийняте.

 

     КОЦЮБА О.П.  Абзац другий. "Особи, обрані до Конституційного Суд? Української РСР, не можуть одночасно входити до складу інших державних  органів,  діяльність  і  акти  яких  є   піднаглядними Конституційному   Суду,   а   також   бути  народними  депутатами Української РСР чи належати до будь-якої, політичної партії".

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.  Є якісь зауваження до цього?  Перший мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Коли ми обговорювали ці питання, я

 

     76

 

     тоді вносив пропозицію по 150 - 163 статтях,  і тут же  таке є.  Мені здається, що в умовах багатопартійності... Я не розумію, чому члени  Конституційного  Суду  не  можуть  входити  до  інших державних  органів  чи  належати  до політичної партії?  Все-таки давайте якось реальна, щоб відчутно було...

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. А тут написано, що не можуть бути...

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Олександре Павловичу!

 

     КОЦЮБА О.П. Я чомусь не чую вас...

 

     ГОЛОВА. Не чуєте?

 

     КОЦЮБА О.П. Я не чую вас.

 

     ГОЛОВА. Мова  йде  про  те,   депутат   не   розуміє,   чому заперечується  членство  в  будь-якій партії,  коли обирається на багатопартійній основі? Поясніть, будь ласка.

 

     КОЦЮБА О.П.  Справа  в  тому,   що   це   найвищий   суд   - Конституційний Суд. Тому він повинен бути незалежним ні від кого. Це практика міжнародна.  Ні від кого. Я думаю, це правильно. Це ж Конституційний  Суд.  Тобто щоб ніхто ні під яким приводом не міг впливати. Я думаю, що це нормально.

 

     77

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     НОСОВ В.В.  Дело в том, что это требование /чтобы судьи были независимы  и подчинялись только закону/ записано в международных документах.  И  вот  как  это   звучит   в   практике   правового государства:  должность члена Конституционного Суда не совместима с  любым  представительным  мандатом,  а  также   с   какими-либо политическими,   административными  функциями,  с  осуществлением руководства политической партией или в профсоюзе,  или работой  в них.   С  осуществлением  судебных  или  прокурорских  функций  и основной профессиональной или  торговой  деятельностью.  Делается это  в  интересах  людей,  права которых защищает Конституционный Суд.  Это,  кстати,  предусматривается  Международным  пактом   о гражданских правах. И вторую часть Конституции, в 49 статье... мы уже проголосовали,  что право определенной части должностных  лиц вступать в политические партии может быть ограничено.

 

     ГОЛОВА. Так про що йдеться все ж таки?

 

     НОСОВ В.В. Они не должны быть...

 

     КОЦЮБА О.П,  Єдине  прохання  тут є - це можна записати - не "особи обрані",  а просто: "члени Конституційного Суду". Почати з цього речення. Все правильно.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     78

 

     ЗАХАРУК Д.В.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань планування,  бюджету, фінансів і цін /Снятинський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановні депутати! Я не розумію тут одного вислову:"...  Не можуть одночасно  входити  до  складу інших  державних органів,  діяльність і акти яких б піднаглядними Конституційному Суду..." Конституційному Суду все піднаглядне, і, очевидно,   треба   фразу   "діяльність   яких   є   піднаглядною Конституційному Суду" зняти.

 

     КОЦЮБА О.П.  Це дуже непросте питання. Конституційний Суд не може   за   всім   наглядати,   бо  ми  стали  б  інстанцією  над Прокуратурою, над Верховним Судом і таке інше. Конституційний Суд повинен займатися єдиним - наглядом за дотриманням Конституції.

 

     ЗАХАРУК Д.В. Але для того, щоб він був абсолютно незалежним, давайте це знімемо.

 

     КОЦЮБА О.П.  Ні,  це - так воно  й  повинно  бути.  Так  він справді залежить.

 

     ГОЛОВА. Ще які є пропозиції? Другий мікрофон.

 

     79

 

     ІЗМАЛКОВ В.М.,  військовослужбовець /Шевченківський виборчий округ,  Запорізька область/. Я не знаю, почему здесь не оказалось поправки,  которую  вносила  наша  Комиссия  по  делам ветеранов, пенсионеров,  инвалидов,  репрессированных,  малообеспеченных   и воинов-интернационалистов.  Мы  там  записывали,  что  не  только государственных органов,  потому что есть  кооперативные  органы, есть  иностранные  державы,  в  смысле  фирм,  и  так  далее.  Мы открываем дорогу  для  коррупции.  То,  что  здесь  Носов  сейчас перечислял...  я  так думаю,  надо эту статью отдать на доработку вместе со  статьей,  которую  мы  уже  отправили.  Мы  же  дорогу коррупции открываем.

 

     ГОЛОВА. Олександре Павловичу!

 

     КОЦЮБА О.П. Я думаю, якщо тут записано, що державних органів і будь-якої політичної партії,  то  все,  що  стосується  якихось громадських організацій,  я думаю, що це не має того впливу. Тому зупинилися на державних органах,  які повинні  втриматись  в  цій Конституції.

 

     Якщо будуть у вас пропозиції - будь ласка,  можна це питання включити. Але я думаю, що такої потреби немає.

 

     ШИШКІН В.І.  Уважаемые депутаты!  Конституционный Суд  будет заниматься  контролем  всех органов,  организаций,  объединений и прочих,  которые в нашей республике,  в нашем государстве,  в том числе  и  кооперативов.  Здесь речь идет о чем то поскольку через государственные   органы    будет    осуществляться    какая-либо контрольная   или  надзорная  деятельность  /в  том  числе  и  за кооперативами, как

 

     80

 

     сказал сейчас депутат  Измалков/,  то  нельзя,  чтобы  члены этого  суда входили в какие-либо государственные органы.  Вот что здесь имеется в виду.  Поэтому это ни в коем случае не  исключает необходимости  осуществления  соответствующих контрольных функций за любыми организациями.  Что же касается...деятельности и актов, которые поднадзорны Конституционному Суду...  Дело в том,  что на заседании нашей комиссии мы тоже это  обсуждали  и  считаем,  что все-таки это лишнее. Почему? "До складу інших державних органів". Этого  достаточно,  потому  что   все,   чем   будет   заниматься Конституционный  Суд,..  он  будет  заниматься  всем,  не  только каким-то отдельным,  ограниченным кругом вопросов...  чтобы тут в законе  о  Конституционном  Суде  ему предусмотрено...  чтобы эти органы контролировали, а эти нет - такого быть не может. Он будет заниматься чем?  Принимать решения и давать заключения по поводу, например,  соответствия  Конституции  и  соответствующих  законов конституционным    законам   деятельности   и   актов,   принятых соответствующими государственными  органами,  Поэтому,  наверное, все-таки  правильно здесь предлагали не ограничивать деятельность словами:"...і акти, які є піднаглядними Конституційному Суду".

 

     КОЦЮБА О.П.  Я думаю,  що ми так зробимо, товариші:"...інших державних органів, організацій, об'єднань". Усе ставимо на місця, щоб не було різного тлумачення і щоб не було крапок.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.М.  Уважаемые коллеги!  Я хочу  просто  зачитать, чтобы вы поняли смысл того что было сказано здесь.  Именно статью тоже конституционного закона,  вернее  Закона  о  Конституционном Суде

 

     81

 

     Испании: "Статья  19.  Должность члена Конституционного Суда несовместима,  во-первых,  с  должностью   народного   защитника. Во-вторых,  с  должностью депутата-сенатора.  В-третьих,  с любой должностью  политического  или  административного   характера   в государственных учреждениях, учреждениях региональных, автономных объединениях,  провинциях  или  других  нижних  образованиях.   В четвертых, с любой должностью в судебных, прокурорских органах, а также с частной адвокатской  деятельностью.  В-пятых,  с  работой любого рода в судах и трибуналах в системе юстиции.  В-шестых,  с выполнением   руководящих   функций   в   политических   партиях, профессиональных   союзах..."   и  так  далее.  Поэтому  то,  что предложено комиссией,  - разумно. Я предлагаю прекратить прения и проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.  Прошу голосувати. За пропоновану статтю. Прочитайте.

 

     КОЦЮБА О.А.   "Особи,   обрані   до   Конституційного   Суду Української  РСР,  не  можуть  одночасно  входити до складу інших державних  органів,  діяльність  і  акти  яких  є   піднаглядними Конституційному   Суду,   а   також   бути  народними  депутатами Української РСР чи належати до будь-якої політичної партії".  Але було  внесено  пропозицію:  "Не можна одночасно входити до складу державних органів, громадських організацій і об'єднань..." і далі за текстом.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло? Голосуємо.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     82

 

     Рішення не прийняте. А я не знаю, чого не голосували.

 

     КОЦЮБА О.П.  Я ще раз прочитаю до кінця.  "Особи,  обрані до Конституційного Суду Української РСР...  чи належати до  будьякої політичної партії".

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Якщо  робити  в  такій  редакції,  то  вже краще зробити так,  як було спочатку.  Тепер що  стосується  об'єднань. Товариство  рибалок-спортсменів  -  теж об'єднання.  Ми не можемо доводити це до якогось абсурду.  Тому краще залишити навіть  так, як воно було, або подумати і ще раз доредагувати.

 

     КОЦЮБА О.П.   Ну,   я   відповім.   Якщо   людина  є  членом Конституційного  Суду,  то  чого   їй   належати   до   будь-якої громадської організації?  Якщо ми записали, що не може належати й до партії,  то давайте вже врахуємо пропозицію, яка була внесена, і  знімемо  ці  питання зовсім.  Тому що якщо ми в одному випадку відкриваємо шлях,  а в другому закриваємо,  завжди  будуть  різні тлумачення, давайте ми так і залишимо.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГАЙСІНСЬКИЙ Ю.О.,  прокурор  Московського району м.  Харкова /Московський  виборчий  округ,  Харківська  область/.   Уважаемые депутаты!  Я  хотел  бы высказаться по двум вопросам.  Вначале по процедурному.  Мы же пришли к выводу,  что  необходимо  в  первую очередь ставить на голосование

 

     83

 

     предложение комиссии,  но  после  этого  /пройдет оно иди не пройдет,  хотя мы идем по пути - если прошло более двух  третей/, мы  уже  не  голосуем поправки.  Хотя мы должны это делать,  если депутаты настаивают...  И впредь этого необходимо придерживаться: без  предложений  ставить на голосование предложения комиссии,  а потом  все  остальные  предложения,  которые  включены   в   этот документ. Тогда будет порядок. А пока у нас идет обсуждение, и ни к какому выводу мы прийти не можем.  Но предлагаю конкретно, коль не  прошла  формулировка  комиссии.  Причем  Комиссия по вопросам правопорядка и борьбы с преступностью давала свои предложения, но они  попали  в  комиссию  поздно  и  сюда не включены.  Вот такое предложение /я думаю, что легко будет воспринять на слух/: "члени Конституційного  Суду  УРСР  на час виконання своїх обов'язків не можуть бути народними депутатами, входити до складу інших органів влади  і управління і займатися будь-якою діяльністю у політичних партіях".  Я  думаю,  що  це  компромісна  пропозиція,  її  можна прийняти.

 

     ГОЛОВА. Це   абсолютно   те  саме,  тільки  іншими  словами. Поперше,  члени Конституційного Суду.  Ні, тому, що там є Голова, заступник  Голови  і  23  члени...  Вже  не  можуть бути членами. Правильно,  обрані особи до Конституційного Суду...  Таким чином, відновиться  редакція.  Тому  краще ми ще раз уточнимо,  я ще раз прочитаю.

 

     Ми не  проголосували  за  другий  абзац,  як   запропонувала комісія.  Потім ви на слух почали щось вносити, і незрозуміле, за що ми голосували.

 

     84

 

     Я пропоную  все  ж  таки  дотримуватись  порядку,  який   ми встановили.  Голосуємо за пропозицію комісії - за другий абзац. А тоді,  якщо будуть доповнення і зміни,  знову будемо  голосувати. Прошу  проголосувати  на  другий  абзац  статті  112  в редакції, запропонованій комісією.

 

     Не прийнято. Перший мікрофон.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.   Олександре   Павловичу,   ви    пропонували формулювання,   з   яким,   в  принципі,  мені  так  здалося,  ви погодилися.  Мова йде про те, щоб сформулювати другий" абзац так: "Особи, обрані до Конституційного Суду Української РСР, не можуть одночасно входити до складу інших державних органів, а також бути народними  депутатами.  Української  РСР чи належати до будь-якої політичної партії".

 

     КОЦЮБА О.П.  Я єдине тут можу відповісти,  що  була  внесена ще.одна пропозиція.  Отже, оскільки йдеться про політичні партії, то треба  доповнити,  що  не  тільки  "державних  органів",  а  й "громадських організацій і об'єднань". Давайте ми проголосуємо за цю пропозицію з поправкою.

 

     Я уточнюю,  що з редакції,  - яку ми  пропонували,  вилучені слова  "діяльність  і  акти  яких є піднаглядними Конституційному Суду", а все інше залишилося в цій старій редакції.

 

     ГОЛОВА. Олександре Павловичу, ми за це, що ви запропонували. не   проголосували.  Були  інші  пропозиції,  зокрема  пропозиція Гайсінського. Ви її підтримуєте?

 

     КОЦЮБА О.П. Якщо її слід прийняти з тим зауваженням, яке він вніс,  то у нас вийде ось що:  "Особи,  обрані до Конституційного Суду

 

     85

 

     Української РСР, не можуть одночасно входити до складу інших державних органів,  а також бути народними депутатами Української РСР чи належати до будь-якої політичної партії.

 

     ГОЛОВА. Ні,  в нього не така була пропозиція.  Це  Головатий вніс   таку   пропозицію,   а  до  цього  Гайсінський  вніс  іншу пропозицію.

 

     КОЦЮБА О.П. Та такий же абсолютно вніс зміст і він.

 

     ГОЛОВА. Ну, так давайте ж за змістом тоді сформулюємо. Може, ми все ж таки цю частину не будемо на слух голосувати?

 

     Товариші, це  знову затягується вся робота.  Віддамо комісії одну статтю.  Другу частину статті,  сьомої статті. І, крім того, другу  частину  або  ж  другий  абзац  статті 112.  Нехай вони ще порадяться. Тому що на слух це дуже складно.

 

     КОЦЮБА О.П. Добре, ми відредагуємо пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Не заперечуємо проти цього? Яка там наступна стаття?

 

     КОЦЮБА О.П.  Ні,  є  ще  абзац  статті  "Особи,  обрані   до Конституційного Суду Української РСР...". Це 11 сторінка.

 

     ГОЛОВА. Так, так.

 

     КОЦЮБА О.П."...при  виконанні своїх обов'язків є незалежними і підкоряються тільки Конституції Української РСР".

 

     ГОЛОВА. Немає тут заперечень? Проголосуємо за цей абзац.

 

     86

 

     "За" - 340. Приймається. Туг, я бачу, є ще один абзац.

 

     КОЦЮБА О.П.    "Організація     і     порядок     діяльності Конституційного  Суду  Української  РСР  визначаються Законом про Конституційний Суд Української РСР". Тобто це буде конституційний закон. Ми вносимо сюди доповнення.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло?

 

     КОЦЮБА О.П.  Тут  же  на  сторінці 11 - другий абзац,  згори брати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо?   Ставлю   на   голосування.   Далі   все відхилено.

 

     КОЦЮБА О.П.  Ні.  Там ще є пункт "в"...  ГОЛОВА. "За" - 346. Приймається.

 

     КОЦЮБА О.П.  Пункт "в" на цій сторінці:  "Особи,  обрані  до Конституційного  Суду УРСР,  при виконанні своїх обов'язків діють відповідно  до  Конституції  УРСР".  Ця  пропозиція  врахована  в другому абзаці.

 

     ГОЛОВА. Наступна стаття 118.

 

     КОЦЮБА О.П.  Тут  уточнення таке:"...вживає заходів у межах, встановлених  Конституцією  Української  РСР,  щодо  забезпечення державної безпеки і обороноздатності країни". Тобто переведено на законодавство Української РСР.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло?  Голосуємо. Прошу голосувати. "За" - 354. Приймається.

 

     87

 

     КОЦЮБА О.П.  Пункт  8:"...  здійснює  керівництво  в  галузі відносин Української РСР з іноземними державами та  її  участі  в діяльності    міжнародних   організацій".   Тобто   приведено   у відповідність з Декларацією.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.  Прошу  голосувати.  Наступна стаття.

 

     КОЦЮБА О.П. Стаття 120. Я прошу тут / з урахуванням, знову ж таки,  постанови від 17 жовтня / - там,  де викладена стаття 120, після  слів:"...указів Президії Верховної Ради Української РСР... викреслити  зовсім  слова"...а  також  законодавчих  актів  СРСР, постанов  і  розпоряджень Ради Міністрів СРСР,  які не суперечать суверенним правам Української РСР".  Чому? Щоб не створювати наше законодавство  на базі старого союзного законодавства,  остаточна редакція буде така.  Зачитую:  "Рада Міністрів Української РСР на основі   виконання   законів  Української  РСР  та  інших  рішень Верховної Ради Української РСР,  указів Президії  Верховної  Ради Української  РСР  видає  постанови  і розпорядження,  організує і перевіряє їх виконання.  Постанови і розпорядження Ради Міністрів Української  РСР  є  обов'язковими до виконання на всій території Української РСР". Тобто вищенаведені слова я пропустив.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.    Ставлю    на    голосування.     Прошу проголосувати. Одну хвилинку, ще не закінчилося голосування. "За"

- 342. Прийнято. Яка стаття?

 

     КОЦЮБА О.П. Стаття 122, сторінка 13.

 

     ГОЛОВА. Так.

 

     88

 

     КОЦЮБА О.П.  Частина друга.  Я читаю у старій редакції, ліва крайня  сторона:  "Союзно-республіканські міністерства і державні комітети  Української  РСР   керують   дорученими   їм   галузями управління  або здійснюють міжгалузеве управління,  підлягаючи як Ралі   Міністрів   Української   РСР,    так    і    відповідному союзнореспубліканському   міністерству  або  державному  комітету СРСР".  Запропоновано комісією і іншими  комісіями  виключити  цю частину другу.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так! Так!

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Прошу голосувати. "За" - 349, Прийнято.

 

     КОЦЮБА О.П. Частина третя. Викладеш у редакції: "Міністерства і   державні   комітети   Української  РСР  керують дорученими їм  галузями  управління  або  здійснюють  міжгалузеве управління, підлягаючи Раді Міністрів Української РСР". Це те, що ми приймали постановою, і таке інше.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо за статтю.

 

     КОНОВА О.П.  Ні,  тут  "галузями   управління"   саме.   Хай залишається.

 

     ГОЛОВА. Прошу голосувати. "За" - 336. Прийнято.

 

     89

 

     КОЦЮБА О.П. Частина четверта.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Дмитре Васильовичу, ви почитайте зразу, щоб воно...

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     КОЦЮБА О.П.  Частина четверта. Шановні товариші, я хотів би, щоб ви подивилися на цей абзац знизу,  на частину четверту. "Ради Міністрів Української РСР" - це четвертий рядок, викреслюємо так, як ми викреслювали у попередніх статтях,  - "а також законодавчих актів СРСР,  постанов і розпоряджень Ради Міністрів СРСР,  які не суперечать  суверенним  правам  Української  РСР".  І   остаточна редакція буде така: "Міністерства і державні комітети Української РСР несуть відповідальність за стан і розвиток доручених їм  сфер управління;  в  межах  своєї  компетенції  видають акти на основі законів  Української  РСР  та   інших   рішень   Верховної   Ради Української  РСР  і  її  Президії,  постанов  і розпоряджень Ради Міністрів Української РСР" -  і  аж  в  кінці  -  "організують  і перевіряють їх виконання".

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.   Тут,   зрозуміло,   повторюється  та  ж ситуація, "За" - 344. Прийнято.

 

     КОЦЮБА О.П.  Таким  чином,  частково  враховані   доповнення Комісії у правах людини. Це відносно чисто. Я думаю, що тут немає потреби голосувати.

 

     ГОЛОВА. Комісія мовчить.

 

     90

 

     КОЦЮБА О.П. Стаття 149, сторінка 14.

 

     ГОЛОВА. Стаття 149.

 

     КОЦЮБА О.П.  Правий  крайній   розділ:   "Найвищий   судовий контроль   і.  нагляд  за  судовою  діяльністю  судів  республіки здійснюється Верховним Судом Української РСР.

 

     Організація і  порядок  діяльності  судів  Української   РСР визначаються законами Української РСР".

 

     ГОЛОВА. У відповідності з Декларацією написали, так?

 

     КОЦЮБА О.П. Так.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на   голосування.   Голосуємо.  Що?  Третій мікрофон. Говоріть, будь ласка.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Есть разница между  контролем  и надзором.  Это знают юристы. Потому что если он скажет "Надзор" - значит,  тут вносят протест,  "контроль" - это за  деятельностью. Поэтому надо четко определиться: если контроль - это один вопрос, если надзор за исполнением законов...

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування.   Прийнято   рішення.   Вже проголосували.

 

     КОЦЮБА О.П.  Не є судовий контроль,  коли суд...  Послухайте свого колегу-суддю. Ви тільки відійшли від "надзора".

 

     91

 

     ШИШКІН В.І. Нет, нет, товарищи! Все правильно, товарищи.

 

     ГОЛОВА. Заспокойтесь.

 

     ШИШКІН В.І.  Здесь сложная речь вдет о судебном  контроле  и судебном надзоре.  Есть надзор судебный, есть - прокурорский. Вот говорил прокурор:  когда протест на судебное  решение  производит либо  прокуратура,  либо  вышестоящий  суд  -  это  есть судебный надзор.

 

     Что такое контроль?  В данном случае контроль  -  это  право суда отменять решения нижестоящего суда.  Прокуратура,  например, не имеет такого права.  Она имеет право только опротестовать. Она имеет  право  только надзора.  А контроль заключается в том,  что соответствующая инстанция не  просто  указывает,  что  вот  здесь плохо,   она   отменяет  это  решение  -либо  изменяет.  Вот  эта деятельность,  осуществляемая  в  судах,  -  это  есть   судебный контроль. Терминологически здесь все правильно.

 

     ГОЛОВА. Йдемо далі.

 

     Займіть, будь   ласка,   свої   місця.   Після   того,  коли проголосували, давайте не будемо повертатись. Прошу.

 

     КОЦЮБА О.П. Стаття 150. На сторінці 14.

 

     Тут були у нас дебати.  Але більшістю голосів прийнята  така редакція:  "Судді  не можуть бути народними депутатами і належати до будь-якої політичної партії".

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     92

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Я  пропоную  написати  в  такій редакції:  "Судді  не  можуть  бути депутатами тієї Ради народних депутатів,  якою вони обираються на цю посаду".  А що стосується, бути чи не бути В партії,  я думаю,  що це невірно. Це суперечить Декларації про суверенітет.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     КОЦЮБА О.П.  Ми не зовсім погодилися з Віктором  Івановичем, тому вислухайте його аргументацію.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     НОСОВ Б.В.  Уважаемые  народные  депутаты!  Мы все говорим о правом государстве,  но как-то не доосмысливаем полную суть  его. Так  вот  как это звучит в правовом государстве,  провозгласившем себя в Конституции:  "Находящиеся на службе судьи,  магистраты, а также  прокуроры не могут совмещать иные государственные функции, принадлежность и политическим партиям  или  к  профсоюзам.  Закон устанавливает  систему  и  условия профессиональных объединений и судей, магистратов и прокуроров".

 

     Действительно: Международный   пакт   об   экономических   и социальных, гражданских и политических правах предусматривает два вида ограничения:  в партиях и профсоюзах.  В обществе рыболовов, кролиководов - пожалуйста, а здесь ограничения прав есть. Спасибо за внимание.

 

     93

 

     У меня предложение.  Я предлагаю эту поправку  поставить  на поименное голосование, а то многие забывают голосовать.

 

     ШИШКІН В.І.  Уважаемые народные депутаты!  Депутат Носов вам очень аргументировано объяснил.  Я еще вам добавлю,  поскольку, я смотрю,  есть  разные подходы к этим ограничениям - быть народным депутатом  и  принадлежать  к  какой-либо  политической   партии. Поступило замечание от народного депутата,  чтобы добавить, как в союзном  законодательстве.  Что  касается  того  органа,  Совета, которым  избираются  судьи.  Я  здесь но согласен с тем подходом, который сейчас в союзном законодательстве.  В связи с тем, что мы в Декларации указали, что власть на территории республики делится на законодательную,  исполнительную и судебную, следовательно, ни на каком уровне эти власти не должны соединяться. Это относится к народным депутатам.  Значит,  судьи любого ранга  не  могут  быть депутатами любого Совета.  Здесь такой подход судья не может быть депутатом,  иначе будет  соединение  законодательной  и  судебной власти. Это - по депутатскому вопросу.

 

     ГОЛОВА. Я не розумію. Перший мікрофон.

 

     94

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Вот  скажите,  что будет с судьями,  которые, например, избраны в местные Советы депутатами, если будет принята эта поправка?

 

     ШИШКІН В.І. Понял, отвечаю. Этот вопрос мы уже обсуждали. Мы с вами должны это протокольно закрепить.  Поскольку мы этот закон принимаем  уже  после  того,  как  вступил  в  действие  нынешний избирательный закон, а согласно с этим законом судьи были избраны депутатами,  то  на  этот срок их полномочия сохраняются.  Статья перспективная,  мы так считаем.  Она решает вопрос ни  дальнейший период - либо будет доизбрание,  либо будут проводиться выборы на новый  срок.  Что  касается  нынешнего  депутатского  корпуса,  в который  входят  судьи  либо  прокуроры,  уже избранные народными депутатами,  на  этом  этапе  все  остается   "статус-кво",   как говорится.

 

     Теперь о   второй   части,   которая  вызывает  в  аудитории неоднозначный подход. Собственно, поэтому не набрала достаточного количества   голосов   часть  вторая  по  Конституционному  Суду. Народный депутат Носов уже в определенной степени  объяснил  это, из   чего   исходило   большинство   комиссий,   решая  вопрос  о департизации некоторой части правоохранительных органов?  Вам бит зачитаны  выдержки  из международных документов.  В Декларации мы записали о том,  что Украинская ССР берет на  себя  обязательства уважать ратифицированные ею международные акты.  Следовательно, в данной  ситуации  мы,  взявшие  на  себя  такие  обязательства  и ратифицировав соответствующие акты, уже поставлены в определенные условия.  Давайте  теперь  подойдем  к  этому  вопросу  с  другой стороны.

 

     95

 

     Некоторые сейчас считают,  что есть ущемление прав человека, Международные акты как раз  делают  исключения  для  определенной категории  своих  граждан в том,  что они не могут соединять свою принадлежность  к  какой-либо  партии  с  занятием   определенных должностей.  Это должности, связанные с обеспечением прав защиты, обеспечением прав и свобод граждан. То есть, здесь мы находимся в полном соответствии с действующими международными нормами.

 

     Что касается  анализа  на  современном  этапе,  то некоторые усматривают,  что это - покушение  на  статус  нынешней  правящей партии.  Я  бы,  товарищи,  так  вопрос  не ставил.  Здесь вопрос гораздо сложнее.

 

     Дело в том,  что нынешняя ситуация, которая сложилась у нас,

- политическая.  Это - и требование шахтеров,  проголосованное на первой съезде,  и действительное положение нашей партии,  имею  в виду, Коммунистическую партию, призвавшую соблюдать международные нормы,  Я имею в виду и нашу Республиканскую партию, записавшую в своей  предвыборной  программе  о  том,  что партия берет на себя обязательство  соблюдать  международные  нормы,  Тем  самым   она фактически  пообещала  нашим избирателям.  Что будет находиться в таком качестве, о котором я сейчас говорю.

 

     Если мы сейчас отходим от этих позиций,  в таком  случае  мы нарушаем  предвыборную программу Коммунистической партии Украины. Это первое.  И,  второе, на что мне хотелось обратить внимание... Впрочем,  все, достаточно. Но самое главное - это не противоречит международным нормам.

 

     КОЦЮБА О.П.  Шановні  народні  депутати!  Оскільки  у  нашій комісії  думки  розділилися,  і ви це бачите й зараз,  то я вношу пропозицію:  проголосувати окремо  і  за  народних  депутатів,  і відносно членства в партії.  Я скажу чому. Якщо ми робимо виняток для

 

     96

 

     народних депутатів,  які є суддями,  то при чому  тут  члени партії, яких обрали свого часу суддями? А вони обиралися суддями, і по закону обиралися?  Через те ми й розійшлися.  Я через  те  й пропоную  проголосувати  окремо за народних депутатів,  окремо за членство  в  партії.  Я  вношу  таку  пропозицію.  Ви  можете  не голосувати.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Я скільки разів просив народних депутатів,  особливо київське крило:  не вести дискусію з місць,  а  виступати  тільки біля  мікрофонів.  Не  треба  використовувати  свою близькість до головуючого.

 

     КОЦЮБА О.П.  Тим більше, народні депутати, це не тільки наша думка. Це були пропозиції депутатів.

 

     ГОЛОВА. Товариші, почекайте, послухаємо ще прокурора. Третій мікрофон, будь ласка.

 

     ПОТЕБЕНЬКО М.О.,  Прокурор  Української   РСР   /Новобузький виборчий округ, Миколаївська область/. Товариші депутати! Якщо ми говоримо  сьогодні  про  правову  державу,  то  все-таки  давайте дотримуватися і правових норм.  Тому я хочу сказати насамперед за депутатство.  Згідно із статтею 85 діючої Конституції,  судді  не можуть  бути  депутатами.  Відносно  прокурора,  то там нічого не сказано, як і щодо Голови Ради Міністрів. Це перше. Друге питання

- деполітизація. Це - Міжнародний акт

 

     97

 

     від 16 грудня 1966 року про громадські і політичні права, де сказано,  що участь суддів і прокурорів у  будь-яких  громадських організаціях  не  заборонена.  Цей  акт  підписаний,  до речі,  і Українською РСР.

 

     Стаття 46   Конституції   УРСР   надав   право    громадянам Української  РСР  брати  участь  у  роботі  державних  органів  і громадських організацій.  Якщо це так - а стаття  55  Конституції гарантує  громадянам  поважання  кожного  громадянина,  який бере участь у цих громадських організаціях,  і на цьому повинні стояти державні  органи,  як  сказано  в  Конституції,  -  то  чому ж ми сьогодні відступаємо і робімо виняток? Один раз ми посилаємося на міжнародні норми,  а сьогодні ми відмовляємося від цього.  Тут ми говоримо про конституційне право, і тут ми ущемляєш конституційне право.  Тому, я вважаю, необхідно, виходити із міжнародних норм і діючого законодавства, яке охороняє права наших громадян.

 

     ГОЛОВА. Сформулюйте.

 

     КОЦЮБА О.П.  Я підсумовую пропозиції,  які зараз внесені,  і пропозиції,  які  були  внесені на засіданні комісії.  Пропозиції народних депутатів відображають те,  що було насправді.  Через це було б найправильніше проголосувати за дві частини.  Одне право - бути  народним  депутатом,  а  друге  -  належати  до   будь-якої політичної партії. Проголосуйте окремо ці питання. Як ви вирішите

- так і буде.

 

     98

 

     ГОЛОВА. Ви запропонували статтю,  ось як вона  є.  Отже,  ми маємо  тепер  голосувати  те,  що  ви зараз змінили.  Я ставлю на голосування статтю,  ось частина: "судді не можуть бути народними депутатами  і належати до будь-якої політичної партії".  Ось так? Ось так запропонувала комісія.  Зараз голова комісії вже каже, що треба голосувати окремо.

 

     КОЦЮБА О.П.  Леоніде Макаровичу,  ви знаєте, що коли комісія голосує,  то вона голосує  більшістю.  Як  проголосували,  так  і приймаємо.  Я виклав те,  що в дійсності було на комісії.  Голоси розділилися.

 

     ГОЛОВА. Хто  за  те,  щоб  голосувати   по   іменне,   прошу проголосувати,  "За" - 191.  Голосується поіменно стаття. Так, як вона тут подана в редакції Комісії  у  питаннях  законодавства  і законності  /комісії,  не  окремих  осіб,  комісії/,  а в цілому: "судді  не  можуть  бути  народними  депутатами  і  належати   до будь-якої  політичної  партії".  Прошу  проголосувати.  З мотивів голосування? Давайте, будь ласка.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/ Я  по  мотивам  голосования.  Мне, положим,  понятно  отношение  судей к политическим партиям.  Но в политической жизни сегодня большую роль играют и народные фронты, и  массовые  движения  политического характера.  Как быть с ними? По-моему, это не учтено.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     99

 

     ГОЛОВА. Олександре Павловичу!  Поясніть.  Я тільки просив би Комісію  у  справах  молоді  приходити  до мікрофона,  коли ще не починаємо голосувати. Тим більше, що у вас більші можливості.

 

     КОЦЮБА О.П.  Шановні  народні  депутати!  Я   не   випадково розділив  ці  два  поняття.  /Шум  у залі/.  Щоб зняти ці питання відносно громадських об'єднань, організацій, політичних партій. Я через  це  й  запропонував,  знаючи,  що  будуть зараз неоднакові думки.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  статтю  на  голосування.  Прошу  голосувати. Поіменне голосування.

 

     Йде голосування.

 

     ГОЛОВА. Не прийнято - 241.

 

     КОЦЮБА О.П. Є пропозиція - у пункті "б"....

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку,   що?  Не  включати  положення  про департизацію суддів? Ну, це ж і сказано.

 

     КОЦЮБА О.П.  Ну,  так я через це і говорю,  що є  пропозиції через це окремо проголосувати і за цю пропозицію.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     КОЦЮБА О.П.  Комісія  прийде знов до того ж самого висновку. Ми розділилися в комісії. Я вам відверто кажу, як воно було. Я не агітую. Я виклав співвідношення думок з комісії.

 

     100

 

     ГОЛОВА. Товариші!  Тут  ще  надходили  різні  пропозиції про зміну редакції.  Ну,  скажімо,  такий варіант:  "На час виконання обов'язків  судді  -  припиняють  членство в будь-якій політичній партії і в політичних рухах".

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Я повторюю редакцію, яку тут дали, яку я сформулював отут:  "На  час  виконання обов'язків судді припиняють членство в будь-якій політичній партії і в політичних рухах", Підходять таке формулювання? Давайте ми за нього проголосуємо.

 

     "За" - 300, рішення прийняте. /Оплески/.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Далі, будь ласка.

 

     КОЦЮБА О.П. Таким чином, ми переходило до статті 162.

 

     ГОЛОВА. Товариші,  тут є одна деталь, підказує заступник. Ми про  партії  проголосували,  що  "припиняє",  а   щодо   народних депутатів  -  хто не може бути народним депутатом?  Давайте ми це проголосуємо все ж таки,  хто не може  бути  народним  депутатом. Голосуємо,  тоді  воно  вже буде в цілому все зрозуміло.  Я прошу спокійно поводитися.  Краще проголосуйте, а то одного голосу може не вистачити? "За" - 306. Приймається.

 

     КОЦЮБА О.П. Таким чином, переходимо до статті 162. "Найвищий нагляд  за  точним   і   однаковим   виконанням   законів   усіма міністерствами,

 

     101

 

     державними комітетами    й    відомствами,   підприємствами, установами та організаціями,  виконавчими і розпорядчими органами місцевих Рад,  народних депутатів,  колгоспами, кооперативними та іншими громадськими організаціями,  службовими особами,  а  також громадянами на території Української РСР здійснюється Генеральним прокурором  Української  РСР  і  підлеглими  йому   нижчестоящими прокурорами".

 

     ГОЛОВА. Так,  що тут таке,  крім редакції? Можна голосувати? Ставлю на голосування. "3а" - 329. Приймається.

 

     КОЦЮБА О.П. Стаття 163.

 

     ГОЛОВА. "Генеральний Прокурор Української РСР  призначається Верховною Раною Української РСР і їй підзвітний".

 

     КОЦЮБА О.П.  Вибачаюсь,  тут є доповнення, ми привели в таку відповідність до Декларації.  "Генеральний  прокурор  Українській РСР   призначаться   Верховною   Радою   Української   РСР  і  їй підзвітний".  Ці  слова  точно  взяті  з  Декларації.  Прокурорів областей,  районних  та  міських прокурорів призначає Генеральний прокурор Української РСР.

 

     Я пропоную після слів:  "Прокурори не можуть бути  народними депутатами і належати по будь якої політичної партії" внести таке доповнення "і на час виконання обов'язків припиняють  членство  в політичних партіях і в політичних рухах".

 

     102

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ГУРЕНКО С.І., перший секретар ЦК Компартії України /Іванківський виборчий округ, Київська область/. Леоніде Макаровичу! Я  думаю,  що  треба дещо зважити.  Бо тут багато хто потішається,  а у політичних рухах не має формального членства. У тих,  які існують сьогодні в нашій республіці.  До речі, я думаю, що  той,  хто  сьогодні  радіє,  що  він  когось  переміг,  нехай задумається. Одна справа - судці, а інша справа - прокурори.

 

     Давайте ми  все  зважимо.  Тому,  хто  не  захоче виходити з партії,  що - відмовлятися від посади чи відмовлятися від партії? Чому  ми  ставимо  в  таку ситуацію людей?  І це якось дуже легко сприйметься  обома  сторонами,  пробачте.  Я  повинен   запитати, Леоніде Макаровичу,  невже за той час,  коли працювали комісії /я закінчую/,  не можна було узгодити  якусь  формулу,  яка  була  б прийнятна для всіх? І чого це ми з голосу приймаємо таке рішення?

 

     ГОЛОВА. Отже, товариші, я вибачаюсь.

 

     Вибачте, будь   ласка.   Олександре  Павловичу,  ця  формула узгоджувалася з усіма комісіями?

 

     КОЦЮБА О.П. Справа в тому, що тут, як і відносно суддів, теж виникла  дискусія.  Я  скажу відносно нашої комісії.  От Григорій Вікторович Демидов і Віктор Іванович  Шишкін  зайняли  принципово протилежні позиції. Наші голоси теж розділилися в цьому плані. Ми теж висловили таку думку,  що,  поскільки прокурор призначається, Віктор  Іванович  ставить питання так:  якщо все-таки він виконує контрольні та наглядні функції,  то він є одним із  видів  влади. Так  я  розумію?  А  якщо  є  одним  із  видів  влади,  то  треба застосувати такий же принцип, як і до суддів.

 

     103

 

     Думки депутатів,  як бачимо,  розділилися,  тож давайте ми з вами розсудимо, як бути далі. Я ж не буду приховувати одні думки, а виставляти інші.

 

     Ви - народні депутати, отже, вдумайтесь і вирішіть.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Я просив би,  Іване  Олександровичу, покою. Займіть місце біля мікрофону і будете мати слово.

 

     КОЦЮБА О.П.   Я   просив   би  Леоніде  Макаровичу,  давайте проголосуємо за першу частину,  а потім розберемо другу. Так буде правильно.

 

     ГОЛОВА. Давайте проголосуємо за першу частину.

 

     КОЦЮБА О.П. Перша частина: "Генеральний прокурор Української РСР  призначається  Верховною  Радою   Української   РСР   і   їй підзвітний.  Прокурорів областей,  районних та міських прокурорів призначає Генеральний Прокурор Української РСР."

 

     ГОЛОВА. Тут усе ясне.  Так. Голосуємо за цю частину. Хто, не голосує? Ви дали доручення?

 

     "За" - 346, Рішення прийняте. Тепер, ця частина, будь ласка.

 

     КОЦЮБА О.П. А тепер відносно частини.

 

     Відносно редакції, вже її доповнили, Леоніде Макаровичу.

 

     ГОЛОВА. Були  пропозиції,  по-перше,  щоб  не  пов'язувати з членством...

 

     КОЦЮБА О.П. Редакція ваша, як ви сформулювали з урахуванням

 

     104

 

     пропозицій, така:  прокурори  не   можуть   бути   народними депутатами  і  на  час виконання обов'язків зобов'язані припинити членство в партії, політичних рухах. Я правильно зрозумів?

 

     ГОЛОВА. Так.  Але Станіслав Іванович слушно каже,  що  немає "членства в політичних рухах". Як бути тут? Перший мікрофон.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Хочу  звернути увагу на три моменти.  Перший.  У частині першій,  за яку ми тільки-но проголосували,  сказано,  що "підзвітний   тільки   Верховній  Раді".  Якщо  він  буде  членом політичної партії,  він буде  підзвітний  ще  й  своїй  партійній організації.

 

     Другий момент. Що стосується його функцій. Політичні партії, громадські  організації  -  вони  теж  перебувають  під  наглядом прокурора.  Як він може опротестовувати якісь нормативні акти або рішення тієї організації,  до складу якої він  входить?  Це  буде йому дуже важко зробити.

 

     І третій   момент.  Що  стосується  політичних  рухів.  Якщо говорити про той,  який зараз існує на Україні, Народний рух, він має персональне членство.  Але справа навіть не в цьому. Я згоден з вами.  Я згоден з реплікою,  що формальне членство  може  бути, коли входить в рух без оформлення. Я вам скажу, що мі зовсім цієї проблеми не уникнемо ніяк.  Тому що можна  припинити  членство  в партії, але при цьому залишатися з нею і думками, і ідеологію. Це дав  можливість  тільки  організаційної  свободи.   І   саме   це закріпляється в цьому пункті. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Другий мікрофон.

 

     105

 

     НОСОВ В.В.  Дело  а  том,  что  замечания,  которые высказал депутат Гуренко,  имеют смысл.  И люди этот  вопрос  решают  так: манифестации,  в  какой  бы  форме они не проводились,  поддержка политических партий,  безусловно,  запрещены для всех судей, всех военнослужащих,    всех    служащих    органов    государственной безопасности, а также для государственных служащих. В равной мере запрещается  всякая деятельность в пользу политических партий для служащих   юридических    органов,    лиц    публичного    права, государственных  предприятий  и  органов местного самоуправления. Когда мы будем создавать новую Конституцию,  мы можем записать не только  "неучастие  в  партиях",  но и даже эти виды деятельности ограничивать. А сейчас, поскольку мы только латки накладываем, то можно  было  бы  записать  хотя бы так:"...не принимать участие в политических партиях".  Поскольку этот вопрос  очень  болезненный для голосования,  чтобы помочь товарищам голосовать,  я предлагаю голосовать поправку поименно.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ГРИНІВ І.О.,  голова підкомісії з питань розвитку  місцевого самоврядування  Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях діяльності   Рад   народних   депутатів,    розвитку    місцевого самоврядування /Нестеровський виборчий округ, Львівська область/. Перше.  Це не чисто формальна  організація,  а  дійсна,  У  18-му пункті сказано:"...вступ до руху здійснюється на основі письмової заяви за рішенням  осередку..."  і  член  руху  сплачує  членські внески".  А  це  засвідчує  про  його членство в організації.  Це перше.

 

     106

 

     І друге.  Це не на слух приймається,  бо така пропозиція є і від комісій.

 

     І трете.  Депутате  Гуренко,  скажіть,  будь  ласка,  навіщо Комуністичній  партії  -  свого  прокурора,  нам,   Демократичній партії,  -  свого  прокурора?  Давайте  всі  будемо  мати  одного прокурора поза партіями. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон, потім перший і завершуємо.

 

     КАЧУРА Б.В.,  заступник  голови   Комісії   Верховної   Ради Української  РСР  з  питань  розвитку  базових  галузей народного господарства /Чугуївський виборчий  округ,  Харківська  область/. Леонид  Макарович!  Александр  Павлович!  Я  хотел бы задать один вопрос.  Несколько дней тому назад Верховный  Совет  СССР  принял Закон  об  организациях,  общественных организациях и партиях.  Я хотел процитировать одну часть:  "Лица,  занимающие  должности  в правоохранительных   органах,   в  своей  служебной  деятельности руководствуются требованиями законов и  не  связаны  с  решениями политических    партий    и   массовых   движений,   преследующих политические цели". Это закон, за невыполнение которого мы должны отвечать.  Он  противоречит  Декларации о суверенитете Украины и, кроме того,  як той казав,  даруйте мені... Якщо шановний депутат Станіслав  Іванович  візьме  й  вийде з партії або шановний Левко Григорович те ж саме зробить,  невже їхні переконання  від  цього зміняться? І їхні політичні симпатії при вирішенні того чи іншого питання будуть дуже такі вже об'єктивні?  Отак потрібно записати, Олександре Павловичу.

 

     КОЦЮБА О.П. Я думаю, що союзний закон вирішив питання саме

 

     107

 

     тієї ситуації, яка склалася.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон. Потім будемо голосувати.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,    начальник   відділу   Романського   заводу автоматичних  телефонних  станцій  /Романський  виборчий   округ, Сумська область/. Я тоже за построение правового государства и за приоритеты, международно признанные законами.

 

     Депутат Носов убедительно рассказывает о правах,  о правовом государстве. У меня Декларация, Общая декларация прав человека. И я хочу зачитать несколько статей.

 

     Например, статья вторая:  "Кожна  людина  повинна  мати  всі права  і  свободи,  проголошені  цією Декларацією,  незалежно від раси,  кольору шкіри,  статі, мови, релігії, політичних або інших переконань".  Это одна статья.  Еще одна статья. Статья 21, абзац 2:  "Кожна людина має право рівного доступу до державної служби в своїй країні".  І стаття 23: "Кожна людина мав право на працю, на вільний вибір роботи,  на справедливі,  сприятливі умови праці та захист від безробіття".

 

     И поэтому  я  хочу  сказать...  Дело в том,  что это сложный вопрос,  по которому необходимо провести дискуссию специалистов и не  устраивать в зале вот эту корриду,  самую настоящую.  Поэтому предлагаю:  провести  дискуссию  специалистов,   и   эти   статьи конституционные   проголосовать   после   проведения   дискуссии. Спасибо.

 

     ШИШКІН В.І. Уважаемые депутаты! На вопрос депутата разрешите ответить мне.

 

     108

 

     Все, что изложил депутат, извините...

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку,   вони   не   коментують,  а  дають пояснення.

 

     ШИШКІН В.І.  Комиссия наша приняла решение,  что мы вдвоем о Александром  Павловичем являемся докладчиками по данному проекту. Так что я выступаю здесь вполне на законных основаниях.  Комиссия может подтвердить это решение. Оно запротоколировано.

 

     КОЦЮБА О.П.  Шановні народні депутати!  Справді,  ми знайшли компромісне рішення.  В тих питаннях,  де б різні переконання, ми домовились,  що будемо виступати-я і Віктор Іванович.  Якщо ви не заперечуєте, Віктор Іванович має право висловити думку.

 

     ШИШКІН В.І. Второе. Это же наш проект. Всегда говорили: дайте посмотреть в глаза тем юристам, которые предлагали проекты. Вот и смотрите.  Мы защищаем свой проект.  Мы имеем на это право. Не  согласятся  депутаты,  значит,  как говорится как бог на душу положит.

 

     Что касается той позиции,  которая только что была высказана депутатом.  Все  правильно  было сказано.  Но,  сказав "а",  надо сказать и "б". Ведь это все изложено в общей формуле. Теперь, как зачитывал  депутат  Носов,  есть  22 статья Пакта о гражданских и политических правах, которая для специальной категории лиц делает исключение.  В ней указывается,  что эти права есть, но они могут быть ограничены.  И указано,  для какой категории лип - для  лиц, занимающихся  юридической  деятельностью,  направленных на защиту прав.

 

     КОЦЮБА О.П.  Шановні товариші!  Я ці  питання  теж  дивився. Практика  у  міжнародному  праві  теж неоднорідна.  Через те,  як вирішите ви в цьому залі, так воно й буде.

 

     109

 

     ГОЛОВА. Я вважаю,  що  тут  питання  можна  вирішити  тільки голосуванням. Ставлю цей абзац на голосування. Було дві редакції. Перша  редакція:  не  можуть  належати  до  будь-якої  політичної партії.  І друга редакція:  не можуть бути народними депутатами і на час  виконання  обов'язків  припиняють  членство  у  будь-яких політичних партіях і рухах.  Є і третя пропозиція:  поки що зняти це  положення  і  передати  в  комісію,  щоб  виробити  прийнятне формулювання.

 

     КОЦЮБА О.П.  Є  дві пропозиції.  Я вас прошу - проголосуйте, тому що ми нічого нового не придумаємо.  Є  дві  пропозиції,  тут ясно, як божий день.

 

     ГОЛОВА. Ну,   третя   пропозиція   означає   бажання  просто продовжити  час.  Але   голосувати   доведеться.   Тому   давайте проголосуємо   і   все   вирішимо  спокійно,  як  належить.  Отже голосується перша пропозиція: "Прокурори не можуть бути народними депутатами і належати до будь-якої політичної партії". Голосуємо. "За" -  181.  Не  проходить.  Давайте  проголосуємо  за  те,  щоб голосувати  поіменно.  Голосуємо.  "За" - 172.  Рішення прийняте, голосується поіменно. Переголосовуємо, так? /Шум у залі/.

 

     Для чого? Ми ж проголосували за перші статті? Проголосували. Тепер - за другу пропозицію. Голосуємо поіменно. /Шум у залі/.

 

     Після того,  як проголосували,  вже ми не будемо голосувати. Редакція тільки змінюється. /Шум у залі/.

 

     110

 

     Я не чув,  що була пропозиція про поіменне голосування. /Шум у залі/.

 

     Хто говорив? Товариш Носов? /Шум у залі/. Ви говорили?

 

     НОСОВ В.В. Да.

 

     ГОЛОВА. Тоді я прошу вибачити.  Я не почув вашої пропозиції, тому я й не ставив на голосування. Давайте ми тоді переголосуємо. Треба   поважати   депутата,   він   вніс   пропозицію.  Поіменне голосування,  "Прокурори не можуть бути  народними  депутатами  і належати   до   будь-якої   політичної   партії",   йде  поіменне голосування. Прошу голосувати.

 

     Не прийнято.  "За" -  180,  Друга  редакція.  "Прокурори  не можуть  бути  народними  депутатами і на час виконання обов'язків прокурора припиняють  членство  у  будь-якій  політичній  партії, політичних рухах". Голосування поіменне. Прошу голосувати.

 

     "За" - 229.  Рішення не прийняте.  Будь ласка, далі. Шановні товариші,  у нас залишилося дві  статті.  Може,  ми  їх  дійдемо? Прошу. Займіть свої місця.

 

     КОЦЮБА О.П. Стаття 164.

 

     ГОЛОСИ З ЗАЛУ. /Не чути/.

 

     ГОЛОВА. Займіть  свої  місця.  Якщо хтось хоче сказати - від мікрофона.

 

     КОЦЮБА О.П. Одну хвилинку, якщо не пройшли ці пропозиції,

 

     111

 

     все лишається по-старому.

 

     ГОЛОВА. Ну, раз не пройшло, то що ж записати?

 

     КОЦЮБА О.П.  Нема   чого   усувати.   Стаття   164:   "Строк повноважень  Генерального прокурора Української РСР".  Тут тільки змінені слова "Генерального прокурора Української  РСР".  Так  що прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 335. Прийнято. Наступна стаття.

 

     КОЦЮБА О.П.  Стаття 165,  права колонка: "Органи прокуратури у,  здійсненні  своїх  повноважень  є  незалежними  і   керуються Конституцією Української РСР та чинними законами.

 

     Організація і   порядок   діяльності   органів   прокуратури Української РСР визначаються Законом про прокуратуру  Української РСР". Тобто проведено у відповідність з тими положеннями, які є в цих двох статтях і в Декларації.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 341. Прийнято.

 

     КОЦЮБА О.П.  І останнє -  стосовно  глави  2  -  "Економічна система",  глави  16 - "Державний план економічного і соціального розвитку  Української  РСР"  і  глави  17  -  "Державний   бюджет Української  РСР".  Тобто  ці  глави  на сьогодні не відповідають Закону про економічну самостійність і  не  дають  можливості  нам прийняти концепції програм,

 

     112

 

     які ми маємо обговорювати і приймати при переході на ринок.

 

     Тому є пропозиція припинити дію глав 2, 16 і 17 до прийняття нової Конституції.

 

     ГОЛОВА.

 

     Є якісь зауваження? Ставлю на голосування. Прошу голосувати. "За"  - 313.  Рішення прийняте.  Таким чином,  у нас лишилось дві статті:  сьома - частина друга і 112 - частина  2.  Редакцію  цих статей ви внесете завтра, так?

 

     Оголошується перерва до завтра.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     113