Стенограма пленарного засідання

17 жовтня 1990

 

ЗАСІДАННЯ СІМНАДЦЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР.  17 жовтня 1990 року. 10 година.

 

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  народні депутати! Прошу всіх зайняти свої місця. Консультації під час перерви.

 

     У нас  ухе  стало  майже традицією розпочинати сесію ранішню розмовою про ті проблеми, які могли виникнути. Вчора тривалий час вела засідання погоджувальна комісія,  яку і створили. Ця комісія уже має наслідки роботи. Ми, може, послухаємо деякі проблеми цієї комісії,  але  я  хотів би спочатку надати слово Міністру охорони здоров'я товарищу Спіженку.

 

     СПІЖЕНКО Ю.П., Міністр охорони здоров'я Української РСР.

 

     Звернення Міністерства охорони здоров'я до Верховної Рада.

 

     "Шановні депутати!    Міністерство     охорони     здоров'я, вченімедики,  лікарі  звертають вашу увагу на те,  що голодування студентів протягом двох тижнів у несприятливих погодних умовах

 

     3

 

     є небезпечний для здоров'я цих молодих людей.

 

     Голодування студентів - це біль нашої країни. Можливо, плата за  тривалі роки страху,  байдужості й покори.  Хай про це судять політики.  Не покращення побутових  умов,  збільшення  стипендій, медичної  допомоги  потребують  студенти,  а  негайного діалогу з парламентом,  з  вами,  шановний  Голово.  Від   вашої   совісті, політичної  мудрості,  хисту  залежить  здоров'я  і життя молодих людей, спокій і здоров'я їхніх батьків, рідних, вчителів. За всіх часів  білий  прапор  із червоним хрестом як символ медицини,  що покликана над усе ставити здоров'я людини,  мав  особливі  права, навіть на полі бою. Право нагадати про милосердя, про гуманність, про те, повторюю, що життя і здоров'я - то в найдорожче. Сьогодні настав  час  вам  скористатися  цим правом.  Міністерство охорони здоров'я,  особисто  я  як  Міністр,  якому   довірено   здоров'я української нації, численні лікарі, що телефонують і телеграфують вам,  усі ми висловлюємо велику тривогу  за  здоров'я  голодуючих студентів.

 

     Клятва лікаря  зобов'язує нашу совість взяти на себе місію і попередити:  ні самі молоді люди, ні ті, хто їх підтримує, або їм опонує, не будучи лікарями, не маючи спеціальних знань, не можуть передбачити усі наслідки цієї акції. Вони можуть бути трагічними. Ураження  організму,  патологічні  зміни  в  організмі  внаслідок тривалого голодування можуть стати  необоротними.  Настане  день, коли  ніяка реанімація не врятує наших дітей від інвалідності,  а то й загибелі.

 

     Невже ми  боремося  за  цивілізоване  суспільство   методами страшних часів, коли сама людина і її здоров'я нічого не важили у політичній боротьбі? Ми не тільки попереджаємо про

 

     4

 

     небезпеку для  здоров'я  юнаків,  мужності   яких   віддаємо належне, ми просимо притишити голодування хоча б на той час, поки парламент веде свій, діалог.

 

     Ми, медики,  закликаємо усіх,  хто причетний до цієї  акції, виявити  мудрість,  зважаючи  на  думку медиків,  використати усі можливі важелі,  аби,  повторюю,  припинити  акцію,  що  загрожує майбутньому ваших синів".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Від  Комісії з питань здоров'я людини для оголошення заяви слово надається Івасюку.  В мене немає  такого...  Я  надам слово, зараз після цього депутата у мене записаний депутат Мороз, а потім буде  -  я  ж  іду  за  списком,  -  потім  буде  депутат Свідерський. Будь ласка.

 

     ІВАСЮК В.П.,  член  Комісії Верховної Ради Української РСР з питань здоров'я людини /Ленінградський виборчий округ,  м. Київ/. Глибокошановні   депутати!   Комісія  з  питань  здоров'я  людини доручила мені зробити заяву від комісії.

 

     "Ми, члени Комісії з питань здоров'я  людини,  вважаємо,  що ставлення  Верховної  Ради  України  до  вимог  голодуючих  вкрай незадовільне.  Не підтримуючи крайніх засобів протесту,  до  яких вдалися  голодуючі,  але  глибоко поважаючи права людини на вибір форми  протесту,  а  також   враховуючи   можливість   трагічного завершення  голодування,  ми,  лікарі,  народні депутати України, звертаємося до Верховної Ради Української РСР із закликом негайно повернутися  до  розгляду  вимог голодуючих і вирішити їх у такий спосіб.

 

     У першу чергу прийняти постанову про відставку  Голови  Ради Міністрів України. Встановити, що призов громадян України на

 

     5

 

     військову службу  за медами республіки повинен здійснюватися тільки за їх бажанням.  Зважаючи на те,  що для кваліфікованого і позитивного   вирішення  решти  вимог  потрібен  час,  пропонуємо Верховній Раді УРСР прийняти  звернення  до  голодуючих,  щоб  на визначений    ними   термін   розгляду   цих   питань   припинити голодування".

 

     До голодуючих.  "Шануючи вашу громадянську позицію і разом з тим  докладаючись  на  вашу  політичну зрілість сподіваємося,  що запропонований  нами  спосіб  вирішення  ваших  вимог  буде  вами прийнятий.  Комісія  Верховної  Ради  Української  РСР  з  питань здоров'я людини".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мороз,  будь ласка.  Запитання потім. Голова комісії хай скаже, він від комісії виступав.

 

     ШУМУ ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Івасюк виступав від комісії? Будь ласка. Від комісії хто?  Івасюк виступав від комісії. В мене в список. Заспокойтесь, будь ласка. Врешті-решт ви можете зрозуміти?

 

     Записано: "Мороз, Свідерський, Дурдинець". Далі записуйте...

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Ви від комісії? Як прізвище? Другий мікрофон.

 

     6

 

     МАТІЙКО А.С.,  лікар  хірургічного  відділення  Алуштинської центральної  міської  лікарні   /Алуштинський   виборчий   округ, Кримська область/.

 

     У меня  возникает  закономерный  вопрос  к товарищу Вицяку и товарищу  Ивасюку.  Вы  не  присутствовали  вчера  на   заседании комиссии  по  вопросам  здоровья человека,  не слышали,  о чем мы говорили.  Какое право вы имели от комиссии делать  заявление?  Я целиком  и  полностью  его  поддерживаю,  это  моя идея - сделать заявление.  Но  почему  это  сделали  именно  вы,  не  будучи  на комиссии, для меня не понятно. Я присоединяюсь к этому заявлению, но...

 

     ГОЛОВА. Це справа комісії. Товариш Мороз, будь ласка.

 

     МОРОЗ О.О.,  секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/.

 

     Шановні депутати!

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги.

 

     МОРОЗ О.О. Шановні депутати...

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     МОРОЗ О.О.  Товариші  депутати,   учора   після   вечірнього засідання погоджувальна комісія всебічно розглянула питання,

 

     7

 

     які порушують  студенти  і  які  випливають із спілкування з голодуючими студентами.

 

     Більшість питань,  порушених студентами,  вже знаходяться  а роботі  у Верховній Раді.  Деякі з них практично вирішені,  деякі передбачені в порядку  денному  сесії.  Справа  в  тому,  що  ми, очевидно, повинні переглянути порядок розгляду деяких питань, аби студентам і громадськості щодо цього все було ясно.

 

     Комісія підготувала проект постанови з  цього  приводу.  Він буде усім розданий, і ви зможете взяти участь в обговоренні цього документа  і  прийнятті  рішень  відповідно   до   пунктів,   які передбачені постановою...

 

     Одне питання,    яке    виходить    за    межі   компетенції погоджувальної комісії і за межі ініціативи депутатів /та й усієї сесії/,  - це питання стосується Голови Уряду.  Бо воно входить в компетенцію виключно Голови Верховної Ради.

 

     Тому від імені комісії я хотів би з цього  приводу  запитати Голову Верховної Ради Леоніда Макаровича: чи були в нього з цього приводу консультації з Віталієм Андрійовичем?  А якщо ні,  то яка його особиста позиція з цього приводу?  Бо дане питання ми можемо розглянути лише з подачі Голови Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Я маю відповідати?

 

     МОРОЗ О.О. Так.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. /Не чути./

 

     ГОЛОВА. Я не розумію.

 

     8

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. /Не чути./

 

     ГОЛОВА. Я вибачаюсь, я не на себе... я на себе візьму те, що мені  належить  за  Конституцією і за.../не чути/ а ми вирішувати будемо Верховною Радою.

 

     Я справді мав...  питання весь час  порушується  і  в  цьому залі,  і  за  його  межами,  тому  я  мав  постійні консультації, зустрічі,  обговорення з Віталієм Андрійовичем Масолом  з  даного питання.  Вчора  увечері,  одразу  після  сесії,  ми мали тривалу розмову і прийшли до висновку,  що Віталій Андрійович  подасть  у відставку. /Оплески/.

 

     Я хотів би...  якщо я вже сказав це,  то я маю право сказати ще декілька речень. Ви знаєте, до того часу, поки ми не навчимося цивілізовано  призначати  людей  і цивілізовано реагувати на їхні рішення,  поки ми не навчимося поважати людей,  які тривалий  час працювали і щось робили для республіки або для району чи області, нам дуже важко буде вирішувати ці питання,  і людині  дуже  важко буде  приймати  для  себе  це  важке рішення.  Будь-кому.  Я хочу сказати,  що хто не працював на адміністративногосподарській  або іншій роботі в застійні часи,  той до кінця не може зрозуміти, що то був за час,  і в яку ситуацію  була  поставлена  коша  людина, котра працювала в цьому складному механізмі. Тільки той знає, хто своєю душею і своєю шкірою відчув, що це таке.

 

     Я хочу  сказати,  що  за  всієї   одіозності   будь-кого   з керівників,   республіка  наша,  яка  справді,  як  і  всі  інші, знаходилася і знаходиться в надзвичайно складному  становищі,  не має  тої суверенності,  яку вона повинна мати,  до якої ми йдемо, але вона ніколи не була найгіршою  в  нашому  Радянському  Союзі. Ніколи!  З усіх показників.  Вона ніколи, завдяки мудрості нашого українського народу.  не опускалася до того рівня, до якого могли підійти в будь-який час

 

     9

 

     наші люди.  Але  вони  мудрі,  вони розуміють і сьогодні,  в якому становищі ми знаходимось. Вони надзвичайно добре розуміють, що сьогодні потрібно зробити те,  що ми можемо зробити,  а завтра те,  що можемо зробити завтра - і так крок за кроком іти  дорогою самостійності та незалежності.

 

     Ми дуже  вдячні  нашому  народові,  що він саме такий.  І ми мусимо з розумінням ставитись до тих людей,  які працювали і  які працюють  на складних ділянках роботи і вирішують те,  що можуть. Наступає завжди і політичний час, і моральний /або час політичних і моральних відповідальностей перед народом,  перед суспільством, перед  історією/,  коли  кожна  людина  має  дати  собі  найліпшу відповідь. Я просив би народних депутатів зважити на цю ситуацію. І просив би керуватися саме такими принципами.

 

     Будь ласка.

 

     Потім виступатиме депутат Дурдинець.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.,     начальник     технологічного      бюро Нововолинського виробничого об'єднання "Оснастка" /Нововолинський виборчий округ, Волинська область/.

 

     Заява від імені голодуючих депутатів Верховної Ради України.

 

     Депутати! Товариші комуністи! Товаришу Леоніде Кравчук!

 

     Хай усім  вам  буде  добре.  Бажаємо  вам   щастя,   міцного здоров'я,  благополуччя,  миру і благодаті.  Вам,  вашим сім'ям і близьким.

 

     10

 

     Сьогодні шістнадцятий  день  студентської  голодовки.   Вона проводиться   в   екстремальних   умовах.  Ми,  група  депутатів, підтримуєш голодуючих студентів і  перебуваємо  разом  з  ними  в наметовому містечку на площі Жовтневої революції.

 

     Другий табір розміщений безпосередньо перед Верховною Радою. Зараз,  більше від голоду, для молодого організму страшний холод. Зранку в наметах суцільний кашель голодуючих.

 

     Я звернувся до народного депутата, головного лікаря області: як назвати  дії  і  ставлення  до  цього  Верховної   Ради?   Він відповідно це злочин і комуністів, і Народної ради.

 

     Так, бо  частина  депутатів  Народної ради вважає необхідним припинення  голодовки  без  вирішення  основних  вимог,  а   лише зведенням до декількох.

 

     Студенти не  підкоряються в своїх рішеннях ні Народній раді, ні будь-кому,  а тільки своєму керівництву і голосу  сумління  та совісті.   Совісті,   яку   ще   не  встиг  замінити  прагматизм, продажність,  заробітна  платня,  квартира,  машина  і   партійна лікарня.

 

     Ви, дорогі  наші  колеги по Раді чи швидше по Верховній Раді народних інтересів,  прийняли рішення зробити собі знову маленькі канікули,  щоб  збити  пристрасті і тим самим примусити студентів відступити,  примусити ще  до  наступної  середи  лежати  на  цих залізобетонних плитах до вашого приїзду і вашої милості.

 

     Закликаємо вас  продовжити  сесію.  Ви можете із захопленням ставитися до Хайдера,  інших випадків голодування за  кордоном  і цинічно  розглядати  другорядні закони в той час,  коли гине наше світле, чисте майбутнє. Чому?

 

     Тому, що  воно  не  ваше  майбутнє.  Ваші  діти  вчаться   в престижних медичних, юридичних та інших вузах. Ваших діток на цих двох площах немає.  Так,  як не було їх в Афганістані, як не буде за межами

 

     11

 

     України під   час  служби  в  армії.  Але  знайте,  що  ваше ставлення до голодуючої молоді - "це  початок  вашого  кінця.  Ви можете  звести їх у могилу,  і їхні світлі душі по струні світлої місячної дороги злетять у світ досконалості.  Свої ж душі ви самі приречете  на  кару  /не  чути/,  що голодні блукатимуть у чорній безодні Всесвіту.  Вас прокляне Господь і Україна.  Ви  ще  маєте свій шанс.  Ми,  голодуючі депутати, звертаємося до вас із такими вимогами.

 

     Перше: надати  статус  закону  Декларації  про  незалежність України. І друге: виконати умови студентів.

 

     Усі ці питання розглядалися по кілька разів. А затвердити їх можна за півдня.  Усі необхідні проекти є у нас на руках.  До вас звертаються   солдатські  матері,  асоціації  демократичних  Рад, страйкові комітети,  студенти і  шкільна  молодь,  які  розпочали голодовку  в  багатьох  містах  України.  Народ  України  дав вам останній шанс,  хоча вам  дуже  хочеться  довести  цей  народ  до крайньої  межі  і  задушити  танками на площах.  Прислухайтеся до своїх задубілих комуністичних сердець,  може,  знайдеться  у  вас совість.   Може,  знайдеться  совість,  співчуття  до  ближнього. Залишки милосердя,  а не тільки чіткий  партійний  ритм,  заданий годинником   Кремлівської   вежі.   Схаменіться,  будьте  людьми. Заявляемо,  що будемо разом зі студентами продовжувати  голодовку до  кінця.  Залишаємо за собою право і на інші,  більш радикальні акції.

 

     Народні депутати України Зайко,  Свідерський, Хмара, Гудима, Горохівський.

 

     Повідомляю, що  депутата  Колінця  з  нижньої  площі забрала "швидка допомога".  Депутата Лариси Скоріше сьогодні  немає  тут, причина невідома.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон. Яке запитання?

 

     12

 

     ШИШКІН В.Г.,  заступник  голови  Кіровоградського  обласного суду /Кіровський виборчий округ,  Кіровоградська область/. У мене не стільки запитання,  скільки репліка з приводу такої заяви.  Я, як член погоджувальної комісії і як  комуніст,  вважаю,  що  така заява за своїм змістом є,  по-перше, провокаційна, а по-друге, це

- насильство над волею студентів.  Більше того,  я сказав би,  що вчора,  під  час роботи погоджувальної комісії,  в мене ще більше утвердилася повага  до  цих  молодих  людей.  Це  розумні,  мудрі хлопці.  Але  виходячи з того,  що ми сьогодні тут почули,  можна зробити висновок,  що насильство над ними з боку наших  депутатів триває.  Це -аморально,  це - нечесно,  і я хотів би сказати,  що студенти набагато мудріші від декого з наших депутатів.

 

     ГОЛОВА. Прошу, депутат Дурдинець.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.,  перший заступник Міністра внутрішніх  справ Української  РСР  /Бобринецький  виборчий  округ,  Кіровоградська область/.  Шановні народні депутати!  Шановний  Голово  Верховної Ради!  Кілька  днів  тому  Прокуратура,  Міністерство  внутрішніх справ.  Міністерство  юстиції   і   Комітет   державної   безпеки Української  РСР подали до Президії Верховної Ради інформацію про надзвичайну ситуацію на Україні.  Оскільки досі цей  документ  не розглянуто,  а  події  з  кожним  днем загострюються,  особливо в понеділок і у вівторок,  як  у  Києві,  так  і  в  ряді  регіонів республіки,  дозвольте  доповісти  Верховній Раді Української РСР про  ситуацію,  яка  склалася,  та  висловити  з  цього   приводу конкретні пропозиції.

 

     13

 

     Останнім часом     економічна,     соціально-політична    та криміногенна  обстановка   в   республіці   набула   загрозливого характеру  і  має тенденцію до дальшого ускладнення.  Особливо це стосується   міста   Києва,    Львівської,    Івано-Франківської, Тернопільської,  Кримської та деяких інших областей. Ситуація, що склалася,  є  наслідком   розбалансування   економіки,   масового порушення     трудової    дисципліни,    громадського    порядку, несанкціонованих мітингів,  маніфестацій  і  пікетувань.  Усе  це дезорганізує   роботу  державних  установ,  транспорту,  викликає напругу в містах та  інших  населених  пунктах.  Тільки  вчора  у Львівській  області  було  пікетовано багато партійних комітетів, починаючі з обласного комітету і до міських,  районних  комітетів партії.  Особливо зухвалим було пікетування в Стрию, де практично заблокували  приміщення,  в  якому   знаходилося   25   партійних працівників,   кілька   працівників  міліції,  які  пішли  їм  на допомогу.  Усе  це  було  зроблено,  щоб  повністю   паралізувати діяльність міського комітету партії.

 

     Практично цілий    день   люди   знаходилися   під   облавою пікетуючих.  Шість  працівників  міськкому  партії  оголосили   в зв'язку з цим протест-голодовку.  На охорону громадського порядку в цьому місті від прямих  обов'язків  довелося  відволікти  майже всіх  працівників  міліції.  І  така  ж  ситуація склалася в усіх містах і районах,  про які я вже казав.  Думається,  такий спосіб пікетувань   є   за  законом  забороненим,  і  він  повинен  бути припинений у Львівській та  в  усіх  інших  областях  республіки. Організатори   таких   акцій   ігнорують   положення  Конституції Української  РСР  та  чинного   законодавства.   Нетерпимість   і агресивність  деяких  нових  громадських  формувань  і політичних структур,  проголошувані ними на мітингах гасла до  громадянської непокори,  масових  страйків формують у багатьох громадян почуття невпевненості в завтрашньому дні,  породжують  чутки  про  масові погроми.

 

     В останній час учинена наруга більш ніж над 80 пам'ятниками

 

     14

 

     держави та історії.

 

     Увагу усієї  країни привернула акція голодування студентів у Києві,  де в центрі міста і  тут  у  нас,  біля  Верховної  Ради, розташовані наметові табори. Більшість народних депутатів України висловили свою позицію щодо цього,  виявили  свою  увагу  до  цих вимог.  І я думаю,  тільки тим шляхом, який обрала Верховна Рада, треба розглядати всі п'ять вимог студентів  і  тих,  хто  до  них приєднався.  Біля  голодуючих щоденно проводяться несанкціоновані мітинги і походи,  які дезорганізують рух транспорту в м.  Києві. Рух транспорту паралізовано не тільки на Хрещатику, а практично - в обсязі майже 30 кілометрів,  особливо це відчувалося вчора.  10 жовтня  мало  місце багатолюдне пікетування будинку Держтелерадіо УРСР,  здійснено також захоплення Київського університету, одного з  корпусів  Київського  політехнічного  інституту  та  аудиторії педінституту.  За окремими фактами  наруги  над  пам'ятниками,  а також  дезорганізації  руху  транспорту  та  пікетування  будинку Держтелерадіо у м. Києві органами прокуратури та внутрішніх справ порушені  кримінальні  справи,  ведеться  розслідування.  Такі  ж розслідування ведуться і  на  місцях.  Аргументовані  роз'яснення керівництва  Верховної  Ради  Української РСР,  багатьох народних депутатів,    представників    правоохоронних     органів     про неправомірність   вказаних   дій  не  знаходять  розуміння  у  їх організаторів та учасників. Я особисто кожен день, починаючи з 30 вересня,   знаходився,  особливо  в  понеділок  і  вчора,  не  на пленарних засіданнях, а безпосередньо серед голодуючих студентів. І  народні депутати,  і ми,  представники правоохоронних органів, розмовляли з ними,  просили і народних  депутатів,  причому  всіх рівнів,  не робити це,  просили голодуючих,  роз'яснювали їм,  як треба робити.  І хоча нас серйозно критикують за  те,  що  ми  не застосували  силу,  але  ми  все  робили  і робимо для того,  щоб все-таки по відношенню до цих молодих людей

 

     15

 

     дійсно не  застосовувати  сили,  а   політичними   методами, парламентським шляхом вирішувати ті питання,  які вони порушують. Але є й межа всього цього.

 

     Я говорю про  те,  що  все-таки  це  зараз  найбільш  гостре питання.  І  я  говорю  правду і тільки правду,  і свідками тут є народні депутати,  до яких ми звертаємося. Я прошу вас, товариші, щоб  у нас була і взаємна злагода,  і законні шляхи вирішення цих гострих політичних питань.

 

     У західних областях України зберігається напружена релігійна обстановка.  Нерідко  виникають  конфліктні ситуації та самочинне захоплення культових приміщень.

 

     Масове повернення в Крим татарського населення, неготовність до   вирішення   соціально-побутових   проблем  у  мехах  чинного законодавства породжує  напругу  у  відносинах  між  татарами  та місцевим населенням області,  викликає в ряді випадків небезпечні протистояння між ними.

 

     Злочинне середовище,  хочу підкреслити,  уважно  стежить  за розвитком  ситуації і,  згідно з інформацією,  якою ми володіємо, кав намір відповідно використати  подальший  розвиток  негативних подій. Вже сьогодні набувають загрозливого характеру несприятливі зміни у структурі злочинності.  Зокрема,  значно зросла  групова, організована злочинність.  Скоєні злочини відзначаються особливою жорстокістю  і  агресивністю.  Злочинні  групи  оснащені   новими технічними  засобами,  вогнепальною зброєю,  їх дії дедалі стають зухвалими.  У поточному  році  ліквідовано  341  злочинну  групу, учасниками  яких скоєно близько двох тисяч злочинів.  У злочинців вилучено понад 140 одиниць вогнепальної  зброї,  чотири  мільйони карбованців та багато цінностей.

 

     Всього ж  у республіці за цей період зареєстровано понад дві тисячі навмисних убивств, понад п'ять тисяч тяжких тілесних

 

     16

 

     ушкоджень, тринадцять    тисяч    розбійних    нападів    та пограбувань,  вісімдесят  сім  тисяч  крадіжок  особистого  майна громадян.

 

     Послаблена боротьба   з   пияцтвом,   зростає    злочинність неповнолітніх  на вулицях,  у парках та інших громадських місцях. Стає більш поширеною злочинність у сфері економіка,  у тому числі спекуляція.

 

     Усе це,  а також зневажливе ставлення до законів, заклики до громадянської непокори  дестабілізують  становище  в  республіці, викликають  тривогу і занепокоєння у людей,  створюють загрозливу обстановку.  Якщо не зупинити розвиток негативних явищ зараз,  це вкрай  ускладнить  життя  народу  і  може  призвести до трагічних наслідків.

 

     Самокритично оцінюючи діяльність  правоохоронних  органів  у республіці,  ми бачимо,  що в ній є чимало серйозних недоліків, і вживаємо практичних заходів для їх подолання.  Але таке становище вимагає  скоординованих  і рішучих дій з метою усунення причин та умов правопорушень,  зміцнення законності і правопорядку  з  боку місцевих   Рад   народних   депутатів,   правоохоронних  органів, політичних партій, громадських об'єднань та рухів.

 

     Для стабілізації обстановки в республіці, а також враховуючи наслідки  надзвичайних подій в інших регіонах Союзу РСР,  просимо Верховну Раду Української РСР:

 

     1. Прийняти Звернення до всіх громадян  Радянської  України, політичних партій, громадських організацій та об'єднань, народних депутатів УРСР та місцевих Рад із закликом в період роботи  сесії Верховної   Ради   Української  РСР  відмовитися  від  проведення страйків та інших масових акцій,  які можуть здійснювати тиск  на Верховну Раду.

 

     2. Для   здійснення  невідкладних  заходів,  спрямованих  на усунення причин та ліквідацію організованої злочинності,  масових безпорядків,

 

     17

 

     міжрелігійних та   інших   конфліктів,   створити  Тимчасову комісію  Верховної  Ради   Української   РСР   для   стабілізації обстановки в республіці.

 

     3. У зв'язку з надзвичайно напруженою ситуацією, що склалася у місті Києві, вважаємо за необхідне терміново розглянути питання про  невідкладні  заходи  щодо  стабілізації становища,  зміщення законності  та  правопорядку  в  столиці  республіки  і  прийняти відповідне рішення.

 

     4. Рекомендувати обласним,  міським, районним Радам народних депутатів  за   участю   народних   депутатів   Української   РСР невідкладно  розглянути на сесіях стан законності та правопорядку на своїй території і  вжити  термінові  надзвичайні  заходи  щодо реалізації  республіканської  програми боротьби із злочинністю та зміцнення правопорядку.

 

     5. Зобов'язати місцеві Ради народних депутатів,  які з  ряду питань ухвалили рішення,  що вступають у протиріччя з положеннями Конституції України та  чинного  законодавства,  протягом  одного місяця переглянути і скасувати їх.  У разі невиконання зазначеної вимоги розглянути питання на  сесії  Верховної  Ради  Української РСР.

 

     6. Зажадати від виконавчих комітетів,  місцевих Рад народних депутатів  на  нових  засадах  організувати  роботу  добровільних народних дружин, робітничих загонів сприяння міліції, товариських судів,  інших громадських формувань з метою здійснення конкретної профілактичної  роботи,  посилення  боротьби  з правопорушеннями, зміцнення законності і правопорядку.

 

     7. Запропонувати   обговорити   в    трудових    колективах, навчальних  закладах,  на  зборах  громадян  за місцем проживання існуючу ситуацію  і  виробити  практичні  заходи,  спрямовані  на суворе дотримання законності,  правопорядку,  трудової дисципліни та норм моралі кожним громадянином республіки.

 

     18

 

     8. Прискорити розгляд та прийняття законів:  "Про громадські об'єднання", "Про свободу совісті та релігійні організації", "Про міліцію УРСР", а також інших законів про судову правову реформу і охорону пам'ятників історії та держави.

 

     9. Рекомендувати  засобам  масової  інформації оперативно та об'єктивно висвітлювати виникаючі надзвичайні  ситуації,  глибоко аналізувати  причини  та  умови,  що  їх  породжують,  тим  самим сприяючи нормалізації обстановки,  правовому вихованню населення, подоланню правового нігілізму у суспільстві.

 

     ГОЛОВА. Я надавав слово депутату Салію.  Будь ласка.  Ми вже домовились, хай виступають. Це ж у нас іде, як кажуть спортсмени, розминка,  але  вона  затягнулася.  Тоді  буде  виступати депутат Філенко.

 

     САЛІЙ І.М.,  голова  Подільської  районної   Ради   народних депутатів, перший секретар Подільського райкому Компартії України м.  Києва /Подільський виборчий округ,  м.  Київ/.  Як на погляд, напевно,  переважної  більшості,  і  в  парламенті  настав момент істинний... Треба, щоб були щирість намірів і відкритість у наших розмовах.

 

     По-перше. Я  хотів би все-таки заявити і звернутись до таких депутатів як Хмара,  Скорше,  Колінець і інші, що вони в такій же мірі  будуть відповідати морально за наслідки цього страйку,  як, скажімо,  всі,  включаючи Голову  Верховної  Ради.  І  Івасюк,  і Головатий, і Салій, і Гуренко, в даному випадку і всі інші - вони депутати,  і теж відповідати будуть за наслідки. Щоб одна сторона не  говорила,  що  відповідає тільки інша.  То тоді,  якби ми так розуміли, по-іншому б і діяли.

 

     19

 

     По-друге. Ми бачимо цю штучну дестабілізацію на Україні. Для кого вона на користь?  І потім, це ж проба сил і витримки. Одні - скільки витримають,  інші - скільки проявлять  зухвальства.  Така відкрита уже дестабілізація ситуації.  Але ж в цій ситуації ми не прийняли  жодного  розумного   закону,   яким   би   зацікавилась Прибалтика,  або Росія сказала:  "Парламент України прийняв таке, до чого ми де й не здогадались".

 

     Тому я вважаю:  те,  що сьогодні робиться,  абсолютно уже не слугує і головній нашій ідеї - суверенітету України.  Нас повинна об'єднувати Україна,  її інтереси,  і народу, і наших виборців, а не  політичні якісь і особисті пристрасті.  І я думаю,  що це вже більш ніж зрозуміло.

 

     І ще  хотів  би  одне  сказати.  Ми  приймали...  Ми  машину голосування у себе повинні виключити.  Леоніде Макаровичу,  ви не надали мені слова.  У вас так останнім часом:  по два виступи від кожного мікрофона - і голосуємо.  Хіба можливо розібратися за цей термін, прийняти відповідальні рішення на перспективу? Ми повинні /щоб отака тиша була, як сьогодні/ обговорювати питання вдумливо. А головне,  ми не тільки себе повинні тут  переконати,  що  кожен депутат свідомо повинен натискувати кнопку "за" чи "проти".  А ми повинні  в  своєму   парламенті,   оскільки   ми   не   вимикаємо телебачення,  переконані  весь український народ,  що по-інакшому голосувати на сьогодні неможливо.  Хіба ми переконали український народ,  чому ми не прийняли Декларацію як закон? Не переконали ні себе, ні народ. То давайте переконаємо.

 

     Після учорашнього виступу Єльцина я переконався,  що якби ми її  прийняли як закон,  було б шкоди менше,  ніж від того,  що ми його не прийняли. То давайте переконаємось. Ми не прийняли з вами закон або сказали про квоту в армії.  А хто переконав нас,  чи це добре,  чи погано?  Я  вам  скажу,  добровільність...  Не  треба, напевно,

 

     20

 

     боятися добровільності.   У  нас  сьогодні  за  національним складом треба додивитись республіку,  за тим,  який стан у кожній області  чи  регіоні,  чи в князівстві.  І,  напевно,  у нас буде багато  бажаючих  на  добровільних  засадах  за  кордонами  нашої суверенної республіки служити.  Тільки треба,  щоб хтось урахував ці та інші підходи.

 

     Я хотів би ще  звернутися  до  товаришів  комуністів.  Я  як комуніст  не  знаходжу  собі пояснення,  чи є ще в світі хоч одна така партія,  яка  б  так  захищала  своїх  слабких  лідерів?  Ми захищали  то  Черненка  /я  не  буду нагадувати прізвища/,  зараз захищаємо Рижкова,  який, зрозуміло, вже не підніме економіку. Ми захищаємо  Масола  і  наш  Уряд,  який на сьогодні фактично немає ніякої концепції. Якби ми мали, знали, що хоче він в економічному плані,  все  це  йшло  б  по-іншому.  А так ми що завгодно...  Що підготували, - усе на ніч розглядаємо.

 

     Я звертаюсь ще раз до керівництва і ЦК  нашої  партії  і  до комуністів.  Ось майно партії. Найбільш зацікавленими розібратися з майном партії саме є партія,  її комуністи.  Ми  зацікавлені  в тому,  щоб сказати чесно:  це - наше, це - не наше. А не навпаки, щоб на нас тиснули інші партії,  які,  напевно,  теж хочуть  щось поділити.  А ми приймемо рішення,  що не комуністам належить,  то воно буде належати народу,  а не іншим партіям.  І  звертаюсь  до лідерів решти партій - і Лук'яненко,  і товариші, хто представляє республіканську і демократичну партії, розкажіть про свою партію, не  критикуйте мою,  я знаю її 25 років.  Сьогодні складно в ній, дійсно, перебувати, і це вже не честь і не геройство вийти з неї.

 

     Ви розкажіть з цієї трибуни,  Сергію Головатий,  ви  керуєте Рухом   у   Києві,   що   позитивного  вже  киянам  зробила  ваша організація.  А нехай Левко Лук'яненко скаже, що він сьогодні для народу   України   зробив  позитивного,  а  тоді  вже  в  порядку депутатської або

 

     21

 

     громадської діяльності розкажіть,  які ви маєте претензії до Комуністичної партії. Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово має депутат Філенко.

 

     Може, ми  продовжимо  нашу  розмову  до  години?  Чи  будемо закінчувати? У мене на виступ більше ніхто не записався. Філенко, прошу вас.

 

     ФІЛЕНКО В.П.,  секретар  Комісії  Верховної Ради Української РСР у правах людини /Готвальдівський виборчий  округ,  Харківська область/. Шановні депутати, шановна президіє!

 

     Мене покликала  вийти  на  цю  трибуну  заява від голодуючих депутатів,  яка була оголошена депутатом Свідерським.  З  повагою ставлячись  до  їхньої громадянської позиції,  з повагою і певною заздрістю ставлячись до тієї  високої  громадянської  свідомості, яку продемонстрували Нам студенти,  в цілому підтримуючи висунуті ними  вимоги,  ми  водночас  категорично  проти  /я,   вибачаюсь, виступаю  від  групи "Демократична платформа України"/ подальшого загострення ситуації.

 

     Я - член  погоджувальної  комісії,  яка  працювала  вчора  і підійшла до повного консенсусу. Я вважаю, що рішення цієї комісії найбільш виважені  і  найбільш  реальні  в  даній  ситуації,  яка склалася.

 

     Тому група "Демократична платформа України" цілком підгримує те рішення,  до якого  дійшла  вчора  погоджувальна  комісія.  Ми категорично  проти  більшовизму  і проти закликів до насильства в будь-яких формах. Ми вже пройшли той шлях і досить довго співали: "Весь  мир  насилья мы разрушим до основания,  а затем..." і "Кто был ничем, тот станет всем". І знову заклики до руйнування всього

 

     22

 

     і вся і побудови на цьому місці  чогось  нового-ми  вважаємо неможливими в даній ситуації.

 

     Ми виступаємо  проти всіх форм насильства.  Ми вважаємо,  що завдяки позиції,  яку зайняла наша молодь,  яку зайняли студенти, ми  просунулись  значно вперед до реального суверенітету України. Ця акція допомогла нам ще раз задуматись і  розібратись  у  своїх поглядах,  у своїх переконаннях,  у своїй позиції, покликала нас, кожного народного депутата,  ще раз зважити як свою роль  і  своє місце  у  цьому  парламенті,  так і відповідальність перед своїми виборцями за ті рішення, які ми тут приймаємо.

 

     У зв'язку з останньою заявою  Голови  Верховної  Ради  РРФСР Єльцина ми ще раз переконалися, що багато тих моментів, з приводу яких ми ламали списи,  не є принциповими.  Ми дійсно відстаємо  у вирішенні   цих   моментів.  І  ця  заява  створює  зовсім  іншій мікроклімат у нас в залі  і  зовсім  іншу  ситуацію  в  цілому  у Радянському Союзі. Вважаю, що, відштовхнувшись від неї, ми можемо радикальніше  працювати  самі,  але  це  вже  можливо  при  нашій конструктивній роботі.  Тому ми закликаємо до певної злагода,  до певного  консенсусу.  Ми  разом  з  тим  пропонуємо   запровадити "круглий  стіл"  для  постійних політичних консультацій між усіма політичними партіями,  між усіма  тими  групами,  громадськими  і реальними силами,  які існують на Україні. І практика покаже, хто в цих переговорах веде себе  гідно,  хто  дотримується  прийнятих угод,  а хто займається політиканством.  Я вважаю разом з тим, що необхідно робити все,  щоб нам вистачило розуму,  здорової оцінки ситуації.  Тільки  так  ми  зможемо виконати ту роль,  яку на нас покладено. Тут неодноразово говорилося про те, що наш парламент - специфічний,  наш  парламент  - перехідний.  Давайте,  виходячи з цього, виконаємо свою

 

     23

 

     перехідну роль і  зробимо  все  для  того,  щоб  підготувати основу  для  нормальної  діяльності  майбутнього парламенту,  для нормальної  діяльності  всіх   демократичних   інститутів   нашої республіки. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Лук'яненку.  За ним виступатиме Піскун. Ми працюємо до 11-ої.

 

     ЛУК'ЯНЕНО Л.Г.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР у  питаннях  законодавства  і  законності  /Залізничний  виборчий округ,  Івано-Франківська область/.  Шановні  депутати!  Шановний пане Голово!  Ситуація на Україні справді вельми складна, і зараз дуже дякую студентам,  які  хоч  і  дуже  молоді,  але  виявляють політичну  зрілість і розуміння складності цієї ситуації і готові до компромісу і розумного виходу із складної ситуації.  Я вже  не один раз тут чув,  що,  немовби страйки, демонстрації і теперішню голодовку хтось підштовхнув,  хтось організував.  І в першу чергу кидають  ці  звинувачення  на адресу Української республіканської партії.  Зараз  шановний  депутат   Салій   також   сказав:   хай республіканська партія пояснить,  чому вона так робить.  Отже, я, шановні добродії,  хочу сказати, що не Українська республіканська партія   створює   напруження  на  Україні.  На  Україні  створює напруження консервативна  більшість  вас,  шановні  депутати.  Ви зробили висновок Із роботи нашої першої сесії, яка продовжувалася два з половиною місяці,  що людей треба  не  допустити  сюди,  до Верховної Ради,  що треба по областях прийняти постанови президій обласних Рад і не допускати приїзду  активних  наших  громадян  в інші області. Хто зробив висновок, що демократія

 

     24

 

     заважає спокійно жити?  Ви зробили,  ви створили ту напругу. За два з половиною місяці роботи ви наслухалися  неприємних  слів від  тих  людей,  які  тут  стояли.  Але  ось  я був на прийомі в ІваноФранківську,  і там приходить жінка,  яка каже,  що її сім'я живе  на  18 квадратних метрах.  Ця жінка тут стояла.  Тут стояла жінка,  у якої одна стіна вивалилася,  а у  квартирі  тільки  три стіни.  І ту стіну,  четверту, вона запнула рядном. Так оті люди, які приходять сюди,  ясна річ,  звертаються з не  дуже  лагідними словами. Але, шановні депутати, треба бути ще задоволеними, що ці люди не стали кидати камінням, що вони кидають тільки слова, а не каміння.  Ви  створили  те напруження.  Якби ви не зробили такого висновку із двох з половиною місяців нашої роботи,  що  необхідно відгородитися,  якби ви пішли назустріч вимогам народу, не було б ні страйків,  ні мітингів,  ні демонстрацій.  І зараз у Верховній Раді  ми  б  сиділи  і  писали  ті  закони,  які  потрібні всьому українському народові.  Але ви  вже  перед  початком  цієї  сесії зробили все, щоб відгородитися від народу. Не можна зупинятися на тому,  демократизацію і рух до свободи зупинити не  можна.  Отже, вихід  із  ситуації,  яка  зараз  склалася,  не в тому,  щоб далі ізольовуватися і,  як учора сказав  ...  /не  чути/,  запровадити якийсь  військовий  стан.  Цей  військовий стан тільки погіршить. Треба зрозуміти,  що у нас без того багато гарячих  проблем  -  і житлова,  і,  зрештою,  немає що їсти,  немає предметів народного споживання.

 

     25

 

     Це все треба розв'язати,  але  розв'язати  треба  не  в  той спосіб,  щоб  затиснути  людей  знову  і  обернути  їх  знову  на безправних.  Не можна зупинити  рух  історії,  тільки  розширення свободи  далі,  тільки  повний  перехід  до  свободи  економічної діяльності,  тільки зворотний зв'язок Верховного органу влади  із народом   може   розрядити   атмосферу,   яка  є  у  нас.  А  ви, консервативна частина,  зробили все,  щоб не було того зворотного зв'язку,  щоб не чути голос народу.  Ви хочете тут спокійних собі умов,  спокійнісіньких умов у цьому будинку,  а там що діється  - бог з ним.  Хай буде.  Так не може бути. Я вас, шановні добродії, закликаю - давайте слухати голос народу,  давайте допустимо  його сюди на площу назовсім.  Люди ті нічого поганого нам не говорили. Ми повинні виконати вимоги студентів,  і це  буде  розрядкою,  це дасть вихід того пару,  який збирається на Україні. Якщо ми цього не дамо, то нас чекає ще більше загострення.

 

     Я звертаюсь  до  вас  і  закликаю   до   благорозумності   і демократизації.  Давайте  думати над тим,  як іти вперед способом узгодження з народом,  а не відгородження  народу  від  Верховної Ради. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Піскуну Олександру Іллічу.

 

     ПІСКУН О.І.,  член  Комісії Верховної Ради Української РСР з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних   відносин   /Зарічний  виборчий  округ,  Сумська область/. Шановний головуючий, шановні депутати!

 

     26

 

     Я працівник вищої школи, працював з студентами тривалий час. І  мені боляче зараз дивитися,  в тому числі і мої студенти з Сум знаходяться сьогодні на цій площі.

 

     Але я зразу повинен сказати,  що в цілому  всі  вимоги,  які висунули студенти,  я підтримую. І це життя поставило ці вимоги - це не студенти. Я хотів би вас закликати усіх бути дуже мудрими і дуже толерантними.

 

     Я вчора  хотів  прорватись  до  мікрофона.  Не буду сьогодні назвати  наших  депутатів,  тих,  хто  стоїть  за   спинами   тих студентів.   Дехто   рекомендував   їм   поїхати   на   картоплю, рекомендували цим студентам ще якісь роботи.

 

     Товариші, зрозумійте:  коли ви говорите,  що хтось  за  ними стоїть,  ви  цим самим провокуєте студентів,  поставте себе на їх місце.  Народна рада і більшість,  ви буваєте в  такій  ситуації, коли ми один одного звинувачуємо,  що хтось нами керує.  Поставте себе на місце цього студента, якому сказано: ти маріонетка, тобою хтось керує. Подумайте, яка реакція буде в цього студента, будьте розважливі.  Зрозумійте:  все те,  що  сьогодні  відбувається  на Україні,  - це об'єктивний хід історії. Погляньте на процеси, які відбувалися в країнах Східної Європи.  Я тільки що  повернувся  з Вірменії, у складі делегації там був. Там були Василь Никифорович Санін,  Юрій Сергійович Сербін і я.  Ситуація там в  якійсь  мірі прояснила  те,  що відбувається у нас.  Два роки тому студенти на площі, яка сьогодні називається площею Незалежності /до речі, теж біля консерваторії/, отакий табір влаштували. Сьогодні ситуація у Вірменії покращується,  чим відрізняється від нашої.  Вона кожний день стабілізується, а у нас дестабілізується.

 

     Я хотів вам сказати, що ми повинні зважити на об'єктивний

 

     27

 

     хід розвитку   історії.  Ми  не  можемо  цього  обминути,  і вірменські парламентарії говорили нам:  "Ви пройдете  цей  шлях". Там   знайшлися   розумні  люди  і  в  Комуністичній  партії,  ми зустрічалися з ними,  вони зрозуміли  ситуацію  і  стали  на  бік народу. Вони нам говорили, Василь Никифорович Санін не дасть мені збрехати, пройде деякий час і на Україні теж переможе демократія. Але я хотів би звернутися і до студенті в,  і до Народної ради, і до більшості:  будьте розважливими! Я закликаю вас пристати на ці пропозиції, до яких дійшла погоджувальна комісія. Це дві головні: відставка нинішнього прем'єра і вирішення проблеми армії.

 

     Зрозумійте, я наведу вам слова Драгоманова,  що  Жовтень  не може   бути   .../не   чути/.  Об'єктивний  хід  історії  вимагав враховувати реальну ситуацію, що склалася сьогодні. Місяць тому в Сумах  вперше  було піднято синьо-жовтий прапор,  і це для когось було страшним,  якоюсь диковиною.  А вчора  Сумська  міська  Рада прийняла  рішення  про  підняття цього прапора в місті Сумах,  на Східній Україні. /Оплески/.

 

     Ситуація розвивається. Тож закликав всіх - і Народну раду, і депутатів  більшості,  і студентів - бути розважливими і прийняти те, що ми сьогодні можемо прийняти. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Поровському.  У списку записані: Павличко, Чобіт, Касьяненко і Рябоконь. Я думаю, ми домовилися про одну годину. Будемо завершувати, так?

 

     ПОРОВСЬКИЙ П.І.,   відповідальний   секретар    Секретаріату Народного  руху України за перебудову /Ровенський виборчий округ, Ровенська область/.

 

     28

 

     Шановні депутати,  шановний головуючий.  Те,  що ми в нашому парламенті нарешті дійшли до порозуміння,  створили погоджувальну комісію,  вважаю,  що це є нашим другим найбільш значним  успіхом після прийняття Декларації про державний суверенітет України.  Ми нарешті прийшли до висновку, що повинні знаходити спільні рішення і  ці  спільні  рішення  повинні  бути  спрямовані на те,  щоб ми прийняту Декларацію запроваджували в життя.  На  жаль,  сьогодні, судячи  з  цих виступів,  особливо із виступу заступника міністра внутрішніх справ Дурдинця,  я зрозумів, що наші органи внутрішніх справ  і  далі намагатимуться проводити ту політику тиску,  опору національному відродженню України,  яку вони проводили  досі.  На наш  жаль,  не  звучали  сьогодні  інші факти - ті,  які шановний депутат Дурдинець у своїй промові так сором'язливо обминув.  Чому ж  не  було  сказано про те,  що 13 жовтня,  коли члени Народного руху,  Товариства української мови приїхали на станцію Лозову, де мало  відбутися  урочисте  вшанування  пам'яті воїнів Української народної республіки, які загинули під цією станцією у боротьбі за незалежність   України,  то  коли  вони  прибули  до  Лозової  із хоругвами,  іконами з наміром ушанувати пам'ять полеглих /це було узгоджено  із  місцевою  владою і сповіщення було дане/,  то були зустрінуті незаконними діями міської  влади,  Комітету  державної безпеки  і міліції...  Прошу не перебивати...  І неподалік стояли загони міліції, і машини з військами, які заблокували цю станцію. Ці  організовані  сили  ображали  людей,  погрожували  розправою, виривали з рук квіти,  ікони, хоругви, плювали на хрест, обіцяючи бити людей, які приїхали для проведення цієї мирної акції.

 

     З другого  боку,  в  Полтаві  на  свято  Воздвижения чесного хреста, коли в центрі міста мав бути піднятий український

 

     29

 

     національний прапор  /про  це  була   попереджена   президія міської Ради/,  то невідомо за чиїм наказом,  без ордера на обшук органи правопорядку міста напали на  садибу  господаря,  де  була захована щогла,  і викрали цю щоглу,  мотивуючи тим,  що був факт крадіжки  електроенергії.  І  тим  самим  спровокували  в   місті обурення громадськості.  Люди,  близько 10 тисяч,  вийшли в центр Полтави,  а з другого боку з'явилися загони ОМОН.  То я  сьогодні хочу звернутися до вас, шановні депутати, із запитанням.

 

     Скажіть, будь   ласка,   хто   у   нас  провокує  громадську напруженість,  хто у нас провокує страйки,  мітинги,  хто  у  нас провокує  голодування студентів?  Коли ми нарешті зрозуміємо,  що опір національному відродженню України безглуздий,  що цей опір є за своєю суттю антинародний, тільки тоді ми зможемо працювати тут плідно і успішно.

 

     Я закликаю вас,  особливо тих,  хто представляв тут районні, обласні   комітети   партії,  усвідомити  і  зрозуміти,  що  опір відродженню народу України,  опір відродженню  свідомості  нашого народу - це шлях в нікуди. Закликаю вас до консолідації, до того, щоб рішення нашої погоджувальної  комісії  були  обов'язковими  і прийнятними для всіх. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ми  домовилися,  що будемо працювати.  У нас виникла потреба послухати питання погоджувальної комісії.  Ми  можемо  це продовжити  до  вечора,  причому я хочу сказати,  що відбувається дивна річ: погоджувальна комісія там працює і прагне до вирішення проблем  і внесення їх сюди,  щоб вирішувати,  а народні депутати тут роблять все для того,  щоб не дати можливості  погоджувальній комісії щось вирішувати. Треба вже розуміти ту ситуацію.

 

     30

 

     Давайте ми проголосуємо, щоб припинити це обговорення, щоб я не брав на себе...  Хто за те,  щоб  припинити  і  приступити  до розгляду  питання  про  пріоритетність соціального розвитку села, прошу голосувати.  "За" - 280.  Рішення прийняте.  Прошу  зайняти свої місця.

 

     Розпочинаємо обговорення   цього   питання.   Регламент   на обговорення - 5 хвилин.  Слово надається депутату Сальніченку, за ним виступатиме депутат Карасик.

 

     САЛЬНІЧЕНКО В.М., керуючий трестом "Рубіжанськхімбуд" /Рубіжанський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые народные депутаты! Уже само включение в повестку дня нашей сессии в  первоочередном   порядке   рассмотрения   проекта   Закона   о приоритетном развитии села воспринимается нашими избирателями как положительный момент работы парламента Украины.

 

     Поэтому я сразу оговорюсь, что буду голосовать за этот Закон и призываю к этому всех народных депутатов. Положение дел на селе не позволяет нам с  вами  затягивать  принятие  этого  важнейшего закона.  Мой  62 избирательный округ насчитывает порядка 98 тысяч избирателей. Из них около половины - сельское население. Мне было очень   тяжело   на  встрече  говорить  с  ними  изза  отсутствия элементарного социального базиса на селе.

 

     Люди живут в унизительных условиях.  Совершенно недостаточно дорог  с  твердым покрытием.  Ни одно селе на сегодняшний день не газифицировано. Часто нет необходимого медицинского обслуживания. И  это  в области с таким огромным промышленным потенциалом!  Все это  явилось  следствием   многолетнего   игнорирования   союзным Правительством  и  Правительством республики комплексного решения вопросов развития села.

 

     31

 

     Рассматриваемый сегодня проект закона дает с одной  стороны, правовую   основу   для   эффективного   развития   всего  нашего аграрно-промышленного комплекса.  С другой - предоставляет нашему высшему исполнительному органу,  Совмину республики, чрезвычайные полномочия.

 

     Правда, у нас за последние полтора года принято очень  много союзных  законов,  которые  практически  не работают или работают неудовлетворительно.  Чтобы такая же участь не  постигла  и  этот важнейший   для   республики   закон,   правительству   предстоит ответственная   работа   по   разработке   реальной   комплексной программы, которая бы обеспечила выполнение данного закона.

 

     Я хотел бы отметить некоторые направления такой программы.

 

     Первое. Законом   предусмотрена  отмена  налогообложения  на прибыль  строительных  организаций,  подученную  при   сооружении сельских  объектов.  Это  очень важный стимул.  Он позволит резко увеличить объемы выполненных строительных работ на селе, без чего выполнение закона выглядело бы более чем иллюзорно. Даже при всех его остальных плюсах.  В то же время считаю,  что в  комплексе  о указанным  стимулом  необходимо применять и льготное кредитование сельских строек.

 

     Второе. Правительственная  программа  развития  села  должна иметь  конкретный срок ее выполнения,  не превышающий пятилетний. Как  и  в  других  программах,   здесь   должны   быть   выделены первоочередные  работы  по устройству дорог о твердым покрытием и газификации сел.  И эту задачу необходимо решить в ближайшие  три года.  Такой наказ сельских избирателей,  игнорировать его просто недопустимо.   Для   этого   считаю   необходимым   предусмотреть дополнительно следующее:

 

     Первое. Использование  10-процентных отчислений от бюджетных ассигнований, предназначенных для финансирования централизованных

 

     32

 

     капвложений в развитие промышленности,  как временную меру в течение ближайших пяти лет.  Причем номенклатуру объектов под эти 10-процентные отчисления определяют сами аграрники на  местах,  в районах.  Эти  объекты автоматически должны попадать в госзаказ и через территориальное управление,  Госснаб  УССР  централизованно обеспечиваться  на  договорной основе...  материальными ресурсами согласно... /не чути/... счетов.

 

     Второе. Правительству республики сделать инвентаризацию всех строящихся объектов Министерства мелиорации и водного хозяйства с тем,  чтобы на три ближайшие года освободить  значительный  объем мощностей  этого высокомеханизированного министерства и направить их в первую очередь на строительство дорог и газификацию сел.  Да и  само это министерство должно воспользоваться /в хорошем смысле этого  слова/  возможностью  с  помощью  эффективных  результатов работы   на   селе   переориентировать   создававшееся  с  годами негативное общественное мнение в свою пользу.  Без  приоритетного развития  села  не  может быть действенного развития экономики на Украине.  Это доказывает и опыт  всего  цивилизованного  мира.  Я думаю, что и нам, законодателям, и Правительству не зазорно будет использовать накопленный опыт.

 

     Еще раз призываю всех народных  депутатов  проголосовать  за предложенный вариант проекта закона, в котором учтено большинство предложений и замечаний, поступивших от очень активно участвующих в рассмотрении проекта постоянных комиссий.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Шановні товариші!  Я хочу сказати, що записалося вже більше сорока чоловік.  Чому люди стоять біля  мікрофонів?  Я  не розумію. Перший мікрофон, будь ласка.

 

     33

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.,   директор   Бобровицького  радгоспутехнікуму /Козелецький виборчий округ,  Чернігівська область/.  Я  виступаю від  аграрної  групи "Земля і воля".  Сьогодні триває обговорення найсуттєвішого закону.  Нас слухав зараз усе  селянство.  І  якщо хтось  виходить на цю трибуну,  те обговорюйте закон,  і не треба про всі біди розповідати і закликати нас голосувати. Є що сказати

- виходьте на трибуну, нічого сказати - сидіть мовчки на місцях.

 

     ГОЛОВА. Дуже розумна пропозиція,  дуже розумна.  Я підтримую її,  бо  щоразу  ми   повертаємося   до   сімнадцятого   року   і розказуємо...  Люди  вже  стомилися  від  цих  розповідей.  Треба працювати  і  вносити  конкретні   пропозиції.   Всі   до   цього закликають,  а  коли  стоять  біля  мікрофона,  то чомусь роблять поіншому. Я не розумію, в чому тут справа. Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ / не представився/.  Де ж хочу сказати і  я.  Більше десятка  варіантів  даного  закону  ми  розглядали.  До букви всі аграрники вичитали його.  Якщо є пропозиція буквально  по  кожній статті, то вносьте, а так нічого марнувати час. Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/. По процедурі. Леоніде Макаровичу, вчора ми прослухали доповідь і співдоповідь,  а питання  не  було часу задати.

 

     34

 

     ГОЛОВА. Я  скажу,  ми  надамо  слово  товаришу  Ткаченку для підсумку.  Тоді  ж  будуть  і  відповіді  на  запитання,  щоб  не смикатись туди-сюди. Третій мікрофон.

 

     ВЛОХ О.Г.,   завідуючий   кафедрою   Львівського  державного університету  /Ленінський  виборчий  округ,  Львівська  область/. Леоніде  Макаровичу,  є  пропозиція  встановити регламент з цього питання.  Бо ми відходимо від найболючішої проблеми.  Це проблема вимог   студентів.  Я  пропонував  би  з  питання  по  сільському господарству  встановити   регламент   до   дванадцятої   години. Заслухати  погоджувальну комісію і перейти до того,  що нам зараз найбільше болить. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я хочу ще раз повернутися до того питання. Товариші, ми  розуміємо  /і  всі виступаючі це підкреслювали/,  що проблема студентства болюча і гостра.  Для,  цього створили  погоджувальну комісію.  Вона вчора працювала до двадцять третьої години.  Зараз знову пішла працювати.  Вона вноситиме пропозиції, а ми будемо їх обговорювати і вирішувати. Я прошу вас не порушувати більше цього питання із залу.  Це компетенція тепер погоджувальної комісії. Ми ж  ніколи  не  завертимо...  ви  хочете  підкреслити  тільки своє вболівання?  Виходить,  з вашого виступу означає,  що  соціальний розвиток  села  мільйони  селян ще можуть почекати?  Та якось уже треба мати  край!  Слово  надається  товаришу  Карасику.  За  ним виступатиме депутат Гуменюк.

 

     35

 

     КАРАСИК В.М.,  генеральний директор Харківського виробничого об'єднання  по  виробництву,  заготівлі  та  переробці   цукрових буряків  /Богодухівський  виборчий  округ,  Харківська  область/. Уважаемые народные депутаты!  Политика сегодня -  это  не  только митинги  и  демонстрации.  Это и обеспечение ежедневных жизненных потребностей наших  сограждан.  В  первую  очередь  -  продуктами питания.

 

     Сейчас, чтобы  не  потерять  все,  мы обязаны рискнуть всем, чтобы накормить людей.  Поэтому сегодня,  как мне представляется, очень  нужны  авторитетные,  особенно на этом переходном периоде, государственные органы с совершенно новыми функциями.  Они должны конкретно, ежедневно посредством экономических методов управления заниматься сельским хозяйством и производством продуктов  питания для  населения 52-миллионного народа Украины.  И сделать это надо так,  как сделано во всем цивилизованном  мире.  Такими,  с  моей точки  зрения,  могут  быть и должны стать Министерство сельского хозяйства и Министерство пищевой промышленности,  которые  должны быть созданы немедленно, вместо неоправдавшего себя Госагропрома, независимо от того,  хочется этого кому-то или  нет.  Это  должно быть  сделано,  если  мы  хотим  накормить  людей,  если хотим не потерять того,  что имеем.  И  я  прошу,  Леонид  Макарович,  мое предложение поставить на голосование.

 

     Отдельно хочу остановиться на проблеме обеспечения населения сахаром,  так как  это  обеспечение  наиболее  низкое.  Я  твердо убежден,  что  талонная система реализации сахара,  введенная для увеличения объемов его производства в республике,  может и должна быть  отменена.  для этого союзное Правительство должно признать, что меры,  направлен  ныв  на  сокращение  самогоноварения,  были ошибочны как экономически, так и политически и, наоборот, привели к его увеличению. Ведь

 

     36

 

     необдуманно было    сокращено    производство    водки     и винноводочных,  в частности виноградных вин - в два раза,  пива - на 20 процентов.  И вот мы пришли к тому,  что сегодня  половина, или 2 миллиона тонн сахара-сырца,  покупаемого за рубежом,  стала сырьем для самогоноварения. Поэтому вношу конкретное предложение: с  пяти  и  двух  десятых  миллиона  тонн  сахара,  который будет выработан в этом году из свеклы, выращенной в республика, за счет уменьшения  поставок  сахара  за пределы республики дополнительно увеличить  на  двести  тысяч  тонн  рыночные  фонды  сахара   для населения республики.

 

     Следующий вопрос.  Нам крайне необходимо наконец-то заняться развитием материально-технической базы пищевой и перерабатывающей промышленности.  Для того,  чтобы исключить потери уже выращенной сельскохозяйственной продукции,  которые  доходят  у  нас  до  40 процентов, необходимо:

 

     первое -   законодательно   определить  участие  предприятий оборонного и строительного комплекса  республики  в  изготовлении оборудования для строительства объектов АПК;

 

     второе - предприятия пищевой промышленности, у которых износ производственных фондов составляет более 50 процентов, освободить от платежей в бюджет;

 

     третье - государственный заказ на производство любых пищевых продуктов не должен составлять сто процентов от общего объема  их производства;

 

     четвертое - прибыль, полученная предприятиями, строительными организациями,  не должна облагаться налогами  при  строительстве всех  без  исключения объектов АПК,  если соблюдаются нормативные сроки строительства;

 

     пятое - повысить зарплату строителям,  занятым  на  объектах пищевой и перерабатывающей промышленности, и расчеты по повышению

 

     37

 

     зарплаты производить    о    ними    максимально   за   счет дополнительно произведенных продуктов питания.

 

     И последнее.  Все наши разговоры,  все наши  предложения  об увеличении  продуктов  питания  могут остаться разговорами,  если Совет Министров республики до 1 ноября в срочном порядке не решит все вопросы,  связанные с финансированием,  А это, товарищи, один миллиард инвалютных рублей.  И если мы  не  заключим  договора  с иностранными фирмами на поставку сырья, материалов, оборудования, запчастей для работы пищевой  промышленности  до  1  января  1991 года,  то  с  нового  года  может  быть  прекращено  производство табачных изделий,  мыла,  масла животного, кондитерских изделий и многих  других  продуктов  питания.  Такова  сегодня  реальность. Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку,  товаришу Гоменюк.  Ви знаете,  я  не підтримую  постійних  закликів  до  мене,  щоб я наводив порядок. Обговорюється надзвичайно важливе для  селянства  питання.  Може, хтось  спробує  пояснити мені і всім нам у цьому залі,  чому кола будь-яке питання ставиться на обговорення,  я не можу сказати, що всі не слухають,  але в залі стоїть такий шум, що ніхто нічого не чує.

 

     От і виникає у  людей  запитання  /вони  мені  їх  пишуть  і надсилають/,  чи  потрібно  взагалі  це  обговорення,  коли ніхто нічого не чує,  а промовець виступає і його слухав тільки Голова, бо так належить йому... Що робити, порадьте мені?

 

     Третій мікрофон.

 

     МОСКОВКА В.М.,   секретар  Комісії  з  питань  гласності  та засобів масової інформації /Ленінський виборчий округ, Харківська область/.

 

     38

 

     Шановні депутати!  Я  хочу  нагадати  вам,  як  ми працювали наприкінці  першої  сесії.  Ми  відносно  кожного  обговорюваного питання  визначали  час  на обговорення.  Тому я пропоную і зараз визначити чітка час,  скажімо,  одну годину на обговорення. Може, хтось  запропонує  і  більше,  але  я  пропоную  одну  годину - і завершити обговорення о 12.00 а о 12.30,  після перерви,  перейти до постатейного голосування.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Товарищи,  мы этот проект закона уже обсуждали. Поэтому сейчас ждут такие выступления. У меня есть конкретное  предложение:  так  как в первом чтении мы этот проект приняли,  то сегодня, сейчас перейти к постатейному обсуждению, У кого  есть конкретные предложения по какой-то статье,  учесть.  И принимать закон. Иначе мы его сегодня не примем.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/. Я підтримую депутата Коржика.

 

     ГОЛОВА. Підтримуєте?

 

     ДЕПУТАТ /не представився/. Так.

 

     39

 

     ГОЛОВА. Отже,  є пропозиція встановити час для  обговорення, тобто  закінчити  його  до 12 години.  Одну хвилинку!  Після того перейти до постатейного прийняття закону.  Кожну пропозицію можна аргументувати,    домовилися?    Прошу   проголосувати...   Зараз постатейно? Гаразд. Я не зрозумів. Хто за те, щоб зразу розпочати постатейне обговорення, прошу проголосувати.

 

     "За" - 276. Рішення прийняте.

 

     Виступає товариш Гоменюк.  За ним - голова комісії Чепурний. І - постатейне обговорення.  Я прошу зайняти  свої  місця.  Прошу вас.

 

     ГОМЕНЮК І.А.,  голова  виконкому  Запорізької  районної Ради народних  депутатів  /Запорізький  виборчий   округ,   Запорізька область/.  Уважаемые  товарищи  депутаты!  Безусловно,  состояние сельского хозяйства и агропромышленного комплекса...

 

     ГОЛОВА. Товариші біля другого мікрофона, займіть свої місця. Вибачте, продовжуйте.

 

     ГОМЕНЮК І.А.   ...и  агропромышленного  комплекса  в  целом, который играет ведущую роль в продовольственном снабжении,  - это тот оселок,  на котором проверяется результативность перестройки. Как можно  быстрее  наполнить  рынок  разнообразными  продуктами, скорее  отказаться  от  позорящего  и  разоряющего  нас  импорта, покончить  с  унижающими  человеческое  достоинство  очередями  в магазинах  -  вот  о  чем  должен думать нынешний состав народных депутатов.

 

     40

 

     Я работаю в аграрном секторе,  и всю  свою  жизнь  -  а  она связана  с  сельским хозяйством - меня не покидает чувство боли и обиды за  отсутствие  в  стране  четкой,  глубоко  продуманной  и взвешенной    линии    в    аграрной   политике.   Многочисленные реорганизации,  перекосы,  скоропалительные  решения  не   могли, естественно,    плодотворно   сказаться   на   успешном   решении Продовольственной программы.  Ведь сегодня не для кого не секрет, что подавляющее большинство наших сел не газифицировано, не имеет дорог с твердым покрытием,  тротуаров,  водопровода,  современных лечебных  учреждений.  Треть детей ходят в школу во вторую смену, не хватает детских  садиков  и  яслей.  Обеспеченность  сельского населения  врачами в 2-3 раза ниже городского.  Мы дошли до того, что литр молока мы продаем дешевле пол-литра воды.  Буханку хлеба мы  продаем  дешевле  кирпича,  который  сделан из глины.  И этот перечень можно продолжить.

 

     Практика не  только  застойных,  но  и   перестроечных   лет показала,  что  более  трети урожая у нас гибнет из-за отсутствия хранилищ,  токов,  теряется при транспортировке. А это, примерно, то количество зерна, которое мы ежегодно закупаем за рубежом.

 

     Многие ораторы  или публицисты,  имеющие связь с селом через базарно-магазинные знакомства,  руководствующиеся больше эмоциями да  политическими амбициями,  доказывают,  что на грань карточной системы  страну  поставили  колхозы  и  совхозы  во  главе  с  их руководителями,  и  советуют  повсеместно  превращать  крестьян в фермеров.

 

     Я обеими  руками  за  различные  формы   собственности.   Но против...  /нерозбірливо/.  Рушить  хозяйства считаю,  по крайней мере,  неразумно.  Каждому  фермеру  на  обзаведение  потребуется несколько  сотен  тысяч  рублей.  Не  порежешь  на  куски гаражи, мастерские, тока, склады, фермы и кормоцеха, мощную технику и так далее.

 

     41

 

     Если мы  не  повернемся  лицом  к  селу,  а  оставим  ему то наследство,  которое имели колхозы и совхозы,  - а это непрерывно растущие разорительные даже для крепких хозяйств цены на технику, удобрения,  строительные  и  горюче-смазочные  материалы   -   не выдержат  даже  самые  лучшие  зарубежные фермеры,  которые будут здесь.

 

     Но сегодня   все   чаще    раздаются    голоса;    закрепить законодательное   право   на   фермерство,   то   есть  на  такое хозяйствование,  при котором крестьянин  отвечает  за  свой  труд только перед государством в форме налога,  а перед потребителем - в форме товара.

 

     Мне сегодня  непонятно,  что  произойдет  без   повседневной поддержки колхозов и совхозов,  которые будут упразднены, с этими крестьянскими  хозяйствами,   а   особенно   с   пенсионерами   и инвалидами,  домами культуры,  школами, детскими садами и яслями, бытовым, медицинским и торговым обслуживанием. Вот в чем вопросов много.  Сельские  труженики  ждут  от  нас  сегодня  такой закон, который  сможет  обеспечить  сельскому   жителю   равноценные   с горожанином  социально-культурные  условия,  дать  ему  такие  же технические средства,  решить вопрос технического снабжения села, снять   тяжелые  административные  трения,  поставить  колхозы  и совхозы  в  одинаковые  условия   с   кооперативами,   обеспечить эквивалентный    обмен    сельскохозяйственной    продукции    на промышленную, открыть двери регулируемому государственному рынку. Я думаю, что хозяйства после этого буквально преобразятся...

 

     ГОЛОВА. Я  персонально  звертаюсь до житомирських депутатів, щоб вони припинили розмову в залі, або нехай вийдуть за межі залу і ведуть дискусію.  Не можна далі терпіти цього.  Я буду називати прізвища, і нехай люди знають, хто заважав працювати, хто не хоче працювати в залі.

 

     42

 

     ГОМЕНЮК І.А. ...начнут без понуканий и жесткого планирования обеспечивать народ всем  необходимым.  Такой  закон  нам  сегодня предложен.

 

     И я  прошу  всех  депутатов  проголосовать  за его принятие. Надо,  наконец,  понять;  никогда Украина  не  станет  богатой  и сильной,   если  бедными  и  слабыми  будут  оставаться  сельские труженики. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні   товариші,   слово    надається    депутату Чепурному.

 

     Я хочу вас поінформувати, що зараз в дорозі до нас делегація білоруська, з якою ми маємо підписати договір про наше економічне співробітництво.   Тому   я  маю  їхати  її  зустрічати,  і  Іван Степанович зараз буде працювати. /Оплески/.

 

     ПЛЮЩ І.С.,   Перший   заступник   Голови   Верховної    Ради Української РСР. Будь ласка.

 

     ЧЕПУРНИЙ А.Г.,  голова  підкомісії з наукових,  соціальних і правових проблем,  пов'язаних  з  чорнобильською  катастрофою  та ядерною   енергетикою   на   Україні,   Комісії   Верховної  Ради Української РСР з питань чорнобильської  катастрофи  /Куп'янський виборчий   округ,  Харківська  область/.  Уважаемые  депутаты!  Я прекрасно понимаю, что проблема, которая сегодня существует перед парламентом,  - эти голодующие студенты - очень болезненна.  Но я вам скажу так:  если мы сегодня так воспринимаем закон,  с  таким вниманием обсуждаем пути развития сельского хозяйства,  то все 53 миллиона населения  Украинской  республики  могут  оказаться  без объявления голодовки

 

     43

 

     в таком состоянии.

 

     Я хочу,  чтобы  все  серьезно  восприняли,  что  это один из основных законов,  которые мы примем на этой сессии и на  будущих сессиях.  Поймите  правильно,  уважаемые  депутаты,  этот  закон, который сегодня у вас на руках, это не выдумка группы аграрников, не  выдумка  отдельных  авторов  этих законов.  Это один из самых объективных законов,  которые мы в этом году будем  принимать  на этой сессии и последующей.

 

     Чем обусловливается  его эффективность?  Эффективность этого закона обусловливается спецификой работы сельского хозяйства. Нет ни одного производства, которое зависит от Господа Бога, - только сельское хозяйство.  Каждое производство можно регулировать.  Это нельзя отрегулировать.  Не буде двох дощів у травні, і агроном не поможе тоді, щоб хліб був добрий. Це треба зрозуміти. Это одна из объективных реальностей этого закона.

 

     И вторая  объективная  реальность  этого  закона  - то,  что каждый день "можна без сорочки вишитої ходити,  можна  кожуха  не мати,  друге щось надіти", а каждый день каждый человек должен за стол садиться и питаться.  Это вторая объективная  реальность.  И весь мир это давно понял, эту объективную реальность.

 

     Я понимаю, неинтересно это слушать. Но я хочу единственного. Здесь в этом законе отработано все,  то есть  учтены  предложения всего народа Украины, который хотел участвовать в его...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Для   заключного   слова   передбачений   час  у Тимчасовому регламенті. Ви просите заключного слова? Будь ласка.

 

     Слово надається Першому  заступнику  Голови  Ради  Міністрів товаришу Ткаченку Олександру Миколайовичу.

 

     44

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  Шановні  народні  депутати!  Учора в основній доповідав якій мені було доручено  розкрити  постатейно  зміст  і завдання  цього  закону,  співдоповіді голови постійної Комісії з питань відродження та соціального розвитку села було показано,  в якому    стані   знаходяться   агропромисловий   комплекс,   його матеріально-технічна база і люди,  які  працюють  в  цій  галузі. Думаю,  що всі ці питання чітко і ясно розкриті.  Я хотів би лише вам доповісти,  що  три  позиції,  від  вирішення  яких  залежить виконання данного закону, теж розглянуті і враховані.

 

     Перша позиція.  Це вишукування фінансів і капіталовкладень у межах - щорічно 5 мільярдів карбованців. Ми роздали ці розрахунки всім,  хто,  як кажуть,  цим питанням займався. І з Міністерством фінансів,  з  Держкомекономікою  розглянуто  ці  питання.  І,  як кажуть,    дана    згода    на    5    років   щорічно   виділяти сільськогосподарському виробництву і агропромисловому,  комплексу в цілому п'ять мільярдів капіталовкладень.

 

     Друга. Матеріальне забезпечення.  Це питання теж розглянуто. Воно складне. Але я вам повинен доповісти, що матеріальнотехнічне забезпечення,  безперечно,  потребує  докорінної зміни в підході. Чому саме?

 

     Тут говорилося,  що нам не вистачає автомобілів,  тракторів, комбайнів,  техніки  причепної.  Але  найголовніше  все-таки - це вирішення матеріально-технічної бази будівництва. Ми одержували і планували 3,4 мільйона тонн цементу,  а для забезпечення програми нам потрібно б мільйонів.  Де його взяти? Питання, безперечно, не просте.   Але  республіка  виробляє  сьогодні  23  мільйони  тонн цементу. Тому, мабуть, буде процес перерозподілу.

 

     45

 

     Далі. Це,  безперечно,  забезпечення  всієї  цієї   програми шифером.  Шиферу ми одержуємо десь в межах 270 мільйонів штук,  а потрібно 512 мільйонів штук,  тобто майже в 1,7 раза  більше.  Це питання теж республіка може вирішити,  оскільки такі можливості і потужності є.

 

     Щодо лісоматеріалів - тут  складно.  Ми  сьогодні  одержуємо лісу  в  межах  3,3  мільйона  кубометрів.  Нам  для забезпечення програми потрібно 5,7 мільйона кубометрів. Це питання складне, не дивлячись на те, що в республіці виробляється лісоматеріалів усіх видів 6,6 мільйона  кубометрів,  а  нам  потрібно  5,7  мільйона. Розумієте,  що решта будов і підприємств,  і металургії, особливо вугільної промисловості, без лісу не обійдуться. Ми завозимо лісу в   республіку   майже   12  мільйонів  кубометрів  з  Російської федерації.  Це питання теж,  ми вважаємо,  в республіці  потрібно вирішити. І думаємо, ми його в усіх об'ємах вирішимо.

 

     Що стосується  прокату  чорних  металів і сталевих труб.  Ці питання можна / є така можливість/ вирішити в республіці.  Як уже говорилося,  ми 0,9 мільйона тонн труб одержуємо,  а нам потрібно півтора мільйона. Сьогодні республіка виробляв майже 40 мільйонів тонн,  тому півтора мільйона тонн,  я думаю,  - це не питання. Що стосується труб,  то нам потрібно 804 при тому,  що ми одержували 310. Республіка сьогодня виробляє цих видів труб 6,9 мільйона. Що стосується інших будівельних матеріалів,  я вважаю, що ці питання теж  нами  проговорені  і  з  Комітетом по матеріально-технічному забезпеченню, і з Держкомітетом по економіці.

 

     46

 

     Це у нас все прораховано.  Але потрібно,  мабуть неординарно підійти  до  даного питання,  щось зупинити і передати сільському господарству.  І останнє,  трете питання.  Хто ж буде всі  обсяги виконувати?  Ви самі розумійте, що обсяг усіх капіталовкладень на 1991 рік становитиме 10,8 мільярда карбованців, із них будмонтажа

- 6,2 мільярда.  Ми розрахували, що якщо взяти ті потужності, які є сьогодні  у  розпорядженні  нашої  республіки,-  і  Мінбуду,  і Агробуду,  і  решти  міністерств,  які  входять  в  систему АПК і взагалі  працюють  у  нас  в  республіці,  а  також   будівництво господарським  способом,  то  ці  обсяги,  як  кажуть,  теж у нас прораховані.  Я тільки одне скажу,  що внесено  таке  зауваження. Якщо  ми  сьогодні  маємо  господарським способом будувати на 630 мільйонів карбованців,  то на 91 рік ця цифра збільшується  майже утричі.  Я вважаю,  що, безперечно, утричі можна, але для першого року - це забагато.  Ми тут виділили  Мінбуду  407  мільйонів.  Я вважаю,   що  Мінбуд,  враховуючи  переробну  промисловість,  має виконувати обсяг не мены як на 700 - 800 мільйонів для переробної промисловості.

 

     І на закінчення я,  шановні депутати, скажу, що зауваження і пропозиції,  які були внесені і в ході народного  обговорення,  і при   розгляді  в  комісіях,  в  ході  роботи  урядової  комісії, враховані.

 

     Безперечне, нам  потрібно,   якщо   є   така   необхідність, обговорити  законопроект  постатейно.  Я  вважаю,  що  цей закон, мабуть,  найбільш реально відображає те, що сьогодні потрібно для успішного   вирішення   не  тільки  питання  розвитку  АПК,  а  й продовольчої проблеми в 1991 році і в наступних роках.

 

     47

 

     Тому я вважаю,  що сила і Верховної Ради, і Уряду залежатиме від вирішення продовольчої проблеми.

 

     А вирішення продовольчої проблеми залежатиме від того,  який закон ми з вами сьогодні приймемо і, як кажуть, дамо йому життя.

 

     На виконання цього  закону  сьогодні  вноситься  на  розгляд сесії  одинадцять  нормативних актів.  А якщо потрібно по статтях більше нормативних актів, те це справа ваша. Але ми прорахували - по  основних  статтях наді потрібно десь 11-12 нормативних актів, які повинні лягти в основу контролю і критерію  виконання  даного закону.

 

     В мене все. Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Миколайовичу,  одне запитання до вас. Можна   так   зрозуміти:   якщо   ми   приймемо   ці   одинадцять законопроектів,  які ви представили, то ви даєте гарантію, що цей закон,  за який ми сьогодні будемо голосувати, буде впроваджено у життя?

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  Я вважаю, що закон ми приймемо, механізм його виконання приймемо,  а решта питань ляже на наші плечі  і  на  ті комітети, які створені.

 

     Створено Комітет  по  соціальному  розвитку  села  при  Раді Міністрів,    створено    Комітет    по    сільськогосподарському машинобудуванню і переробній промисловості при Раді Міністрів. Це ті два комітети,  які безпосередньо будуть займатися  конкретними питаннями по втіленню цього закону у життя.

 

     І останнє.  Я  вважаю,  що,  мабуть,  у нас з вами вистачить терпіння,  щоб раз на рік на сесії доповідати,  як йде  виконання даного закону. І тоді можна давати оцінку його життєвості.

 

     48

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Є  запитання до Олександра Миколайовича? Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  голова  ради  агропромислових   формувань Сумської області /Сумський виборчий округ, Сумська область/.

 

     Я не  стільки  до  Олександра  Миколайовича...  У  нас  було достатньо  часу  для  того,  щоб  поспілкуватися  з   Олександром Миколайовичем і з групою аграрників. Але вирішення питання, якого ждуть від нас люди...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  виключіть перший мікрофон. Я даю слово для запитання,  а у вас запитання немає. Я прошу не кричати, депутате Яковишин.  Я надаю мікрофони для запитання,  а не для  виступу  і пропозицій. Другий мікрофон.

 

     ЖЕЛІБА В.І.,  голова  Кіровоградської обласної Ради народних депутатів  /Новоархангельський  виборчий  округ,   Кіровоградська область/.   Олександре   Миколайовичу,   я  хочу  уточнити  деякі положення.  Ви  учора  дуже  переконливо  говорили   про   пільги сільським  матерям.  І  в  статті  14  написано,  що  жінки,  які виростили п'ятеро дітей,  незалежно від віку, йдуть на пенсію. Що мається на увазі під терміном "виростили"?...

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  Володимире  Івановичу,  я  даю пояснення.  Ми радилися,  тому що  вчора  мені  таке  запитання  задавали  після засідання  Верховної Ради.  Ми вважаємо,  що тут потрібно мати на увазі дітей віком до десяти років.

 

     49

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Я  хочу,  щоб  це  співпадало  з Законом про багатодітних матерів.  Там ця форма відпрацьована.  І останнє - до сімнадцятої статті.  Мається на увазі,  що  колгоспи мають право і будуть на лишки продукції/ і не тільки на лишки,  а на продукцію, яку вони виробляють, вирощують/ укладати договори і продавати її державі. Функція області обмежується. Області будуть доведені якісь цифри, замовлення?..

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  Я думаю, що ми з вами, як кажуть, знаходимося у такому далеко привабливому вигляді,  коли, не доводячи державне замовлення до колгоспу,  радгоспу  і  формуючи  план  і  державне завдання на 1991 рік, ми бачимо, що по звороту пішло зменшення. І всі ведемо розмову,  щоб на прилавках було більше продуктів. Тому ми  з  вами прийняли на початку 1990 року закон в розріз союзного закону - дозволити в 1990 році довести ще до колгоспу і  радгоспу державне завдання.  Виходячи з цього закону,  ми з вами,  мабуть, визначимось.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Третій мікрофон.

 

     СВАТКОВ Л.Б.,  голова Миргородської районної  Ради  народних депутатів,  перший  секретар  Миргородського  міськкому Компартії України /Миргородський виборчий округ, Полтавська область/.

 

     Олександре Миколайовичу, я брав участь у розробці і в роботі Комісії,  особисто  вносив  пропозицію:  записати в закон,  що 50 процентів   зданого   металобрухту   колгоспами   і    радгоспами повертається їм метало-прокатом або трубами.

 

     50

 

     Одначе Рада Міністрів ні в закон, ні в нормативні акти цього не вписала, тому що переглядали нормативні акти, там нема такого. Тим більше,  що ряд республік уже це вписав у Закон. Якщо це буде в Законі,  тоді кожний керівник господарства буде знати -  не  за два склади здавати металобрухт, а за певні матеріальні ресурси, і буде знати,  що він отримає.  Яка позиція по цьому питанню і чому це не ввійшло в Закон?

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  Значить,  справді,  товариші.  При останньому розгляді проекту Закону на трьох комісіях  така  пропозиція  ваша була  внесена.  І  коли доопрацьовували,  то дійшли висновку,  що сьогодні,  враховуючи той стан,  в  якому  перебував  наша  чорна металургія,  якщо  50  процентів  здавати і стільки ж одержувати, безперечно,  буде дуже складно виконувати ту соціальну  програму, яку ми намічаємо. Це по-перше.

 

     По-друге. Була й така пропозиція: щоб увесь цей металобрухт, який здається понад план,  повністю повертався б для колгоспів  і радгоспів.  Питання спірне.  Це не Рада Міністрів відхилила, коли доопрацьовували,  то відхилили не тільки це питання,  а  й  інші. Тому  я рахую,  якщо тут в люди,  які безпосередньо компетентні в цих питаннях,  можуть дати пояснення і вважають,  що таку  статтю потрібно ввести в цей закон,  то вносьте її.  Але вважаємо, що це треба вирішувати в робочому  порядку,  а  не  приймати  Закон  чи статтю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Є ще запитання у депутатів? Нема? Є. Перший мікрофон, будь ласка.

 

     51

 

     ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І., голова Комісії Верховної Рада Української РСР  у  справах  жінок,  охорони  сім'ї,  материнства і дитинства /Ленінський виборчий округ, Чернівецька область/. Я хочу сказати, що  в  цьому  Законі,  дуже важливому,  чомусь випала дуже й дуже важлива частина соціальної  інфраструктури  села  -  це  споживча кооперація,  жодним  словом про це не сказано.  Чому так сталося? Немає, немає. Не запевняйте, я вивчав.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  так.  Ви не із залом,  Георгію  Івановичу, дискутуйте.

 

     Олександре Миколайовичу, відповідайте.

 

     ТКАЧЕНКО О.М. Шановні товариші! Є стаття в проекті закону, я ще раз вибачаюсь:

 

     "Стаття 1.  Пріоритетність  соціального  розвитку   села   і агропромислового   комплексу   забезпечується   державою   шляхом здійснення  системи  таких  організаційно-економічних,   правових заходів..."

 

     Третя сторінка.   "Створення  рівних  можливостей  для  всіх громадян,  які  постійно  проживають  і  працюють   у   сільській місцевості,   задоволення   соціально-культурних   і   соціальних потреб".  Там і  передбачено,  щоб  розподіл  усієї  промислової, сільськогосподарської    продукції,   тобто   товарів   народного споживання, зрівняти з містом.

 

     Ми розуміємо,  що за перший рік цього не зробимо,  це не так просто.  Там є й інше.  Укоопспілка також ставить питання про те, хто їй компенсуватиме різницю на транспортні витрати  й  інше,  а там десь набирається понад 200 мільйонів.

 

     52

 

     228 мільйонів потрібно шукати на покриття цього всього. Тому ми вважаємо,  що це серйозне питання,  ми його з вами повинні, як кажуть, вирішувати в робочому порядку, не включаючи в закон.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.,   провідний   конструктор   МП  "РІС"  Інституту прикладних   проблем    механіки    і    математики    АН    УРСР /Старосамбірський  виборчий  округ,  Львівська  область/.  Чи  не здається вам,  що даний проект закону такий же  недолугий,  як  і попередній?  Спрямований  він  не  на  забезпечення пріоритетного розвитку  села,  а   на   забезпечення   пріоритетного   розвитку керівників    агропромислового    комплексу.    Тільки   прохання відповідати коротко, бо дуже затягуєте.

 

     ТКАЧЕНКО О.М.   Для   того,   щоб    вести    розмову    про агропромисловий комплекс,  треба його просто розуміти, а ви його, мені здається, не розумієте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  У мене таке запитання: чому Рада Міністрів  свідомо  ставить  у  незручне  становище Верховну Раду України?  Я маю на увазі закон,  який ми сьогодні  обговорюємо  і маємо  прийняти  -  про  пріоритетність  розвитку  села  нашого й агропромислового комплексу в цілому.  І постанову Верховної  Ради України,  яку  ми тільки прийняли в понеділок,  - по стабілізації господарських зв'язків.  На четвертий квартал 1990 року і на весь 1991 рік. Ви, мабуть, добре розумієте, про що мова -

 

     53

 

     про держзамовлення.   Вони  вже  сьогодні  протирічать  один одному.  Для чого це питання,  яке нам  пропонують  вирішувати  в робочому порядку? Ми ж тут не на виробничому якомусь засіданні, а в Верховній Раді,  ми приймаємо закон, який вже діяти не буде. Не буде, про що йде мова?

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  Шановні  товариші!  Якщо  сьогодні  готується Закон про перехід до ринкових відносин,  то це не означає,  що ми сьогодні  у  цей  закон повинні вносити ці статті.  По-перше,  ми Закон  про  перехід  до  ринкових  відносин  з  вами  ще   будемо розглядати,  ви будете розглядати і приймати його.  І, як кажуть, будуть внесені пропозиції.  Які нормативи державного  замовлення, ми сьогодні з вами не знаємо.  І це в закон ніхто не запише, тому що того закону немає.  Але  ось  двадцять  п'ята  стаття,  тут  є положення Закону УРСР про пріоритетність розвитку села.  Тут воно в і тут воно має бути,  і тоді враховуватися,  а чи п'ятдесят, чи сорок,  чи  вісімдесят  процентів - це вже справа того,  хто буде приймати Закон про перехід до ринкових відносин.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші!  Є  потреба  далі  продовжувати?  Нема потреби   вже.  Ви  знаєте,  цьому  кінця  не  буде.  Тому  треба визначати,  скільки хвилин відповідати на запитання. П'ятнадцять? Ми  більше  не  давали  для цього.  У нас було надзвичайно багато часу. Так, дякую, Олександре Миколайовичу. Сідайте.

 

     По процедурі.  По дальшому обговоренню. Тому що вимагають... інші  запитання,  виступи  і так далі.  Два кола біля мікрофонів. Будь ласка, перший мікрофон.

 

     54

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  голова  ради  агропромислових   формувань Сумської  області /Сумський виборчий округ,  Сумська область/.  Я вважаю, що ми порушили саму процедуру обговорення даного питання. Вчора   ми   домовлялися,  що  після  доповідей  сьогодні  будуть запитання,  а почали з обговорення.  Тому я  вважаю  /підтримують мене  не  тільки аграрники,  а й багато присутніх у залі/,  що ми проголосували помилково, не зрозумівши, що йдеться про припинення обговорення.   Більшість  наполягає  на  тому,  щоб  зважаючи  на важливість цього питання,  продовжити обговорення згідно з  нашим регламентом  до двох годин.  Тут хтось уже говорив,  що потрібно, аби ми були впевнені, чому саме цей закон потрібно приймати. А ми знаємо, що селу далі відступати вже нікуди. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Якщо  вже  ми  скоротили час на обговорення,  то я просив  би,  щоб  на  всі  питання,  які  є  у депутатів по цьому проекту, все-таки була дана відповідь.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     БАТАЛОВ В.Г.,  редактор  Острозької  районної  газети  "Зоря комунізму" /Здолбунівський виборчий округ,  Ровенська область/. Я пропоную цей проект прийняти в цілому, тому що комісії працювали, і скільки

 

     55

 

     вже разів  його  обговорювали...  Вважаю,  пропозиції   були слушні.  Якщо ми навіть у такій редакції приймемо і виконаємо, то це буде велике благо для нашого народу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перший мікрофон.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.,  директор   Бобровицького   радгоспутехнікуму /Козелецький   виборчий   округ,   Чернігівська  область/.  Іване Степановичу!  Тут мене неправильно  зрозуміли  депутати,  коли  я виступав  з  попередньою  своею  реплікою.  Я  запропонував,  щоб аграрники взяли участь у обговоренні,  але конкретно, постатейно. І  казав,  що  якщо  комусь  нічого  задати,  то не варто даремно витрачати час.  А мене звинувачують,  що я провокував  припинення обговорення даного закону. Це далеко не так. Тому я спростовую. І прошу,  Іване Степановичу, пропозицію шановного депутата товариша Чернявського   поставити   на  голосування,  щоб  повернутися  до обговорення. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Я хочу сказати,  що треба було б вислухати   альтернативну   думку  з  цього  питання,  розумієте? Оскільки  виступали  всі  з  закликами  приймати  його  в  такому вигляді,  прийняти  за основу.  Але є альтернативна,  зовсім інша думка, розумієте? І її теж треба... /не чути/ інакше...

 

     56

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вносьте пропозицію.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/. А моя пропозиція така, що всетаки потрібно продовжити обговорення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О.,    генеральний    директор    виробничого молочного   комбінату   "Придніпровський",   м.   Дніпропетровськ /Індустріальний   виборчий   округ,   Дніпропетровська  область/. Уважаемые коллеги!  Я, конечно, буду голосовать за этот закон, но он  настолько  сложный и серьезный,  что требует соответствующего обсуждения. А мы сегодня действительно с одной реплики отказались от   обсуждения.   Поэтому  я  считаю,  что  все-таки  нужно  его обсуждать.  Он очень важный для нашего народа.  Это прежде  всего продовольственная проблема.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате   Хмара!   Займіть   своє   місце.   Ми домовилися  по  два  кола  біля   мікрофона.   Такі   пропозиції: продовжити обговорення,  друга пропозиція,  значить, - прийняти в цілому,  третя - продовжити обговорення при постатейному розгляді проекту.  І четверта пропозиція.  Що? Не чую. Дати... Дякую. Дати час для повної відповіді на запитання депутатів.  Тому  дозвольте таку компромісну пропозицію внести. Оскільки ви вже голосували /а я  не  поділяю  думку  тих,  хто  говорить,  що   поспішно,   або непродумано,  або  якось...  Я  вважаю,  що  люди  думають,  коли голосують/,  то давайте  пришлемо  таку  компромісну  пропозицію. Надати  можливість  автору,  голові  постійної  комісії  депутату Сухому Василю Васильовичу вийти на цю  трибуну  і  приступити  до постатейного обговорення цього документа. Надавати слово

 

     57

 

     депутатам для внесення конкретних пропозицій, за які ми тоді будемо  голосувати.  Приймається   чи   відхиляється?   Це   одна пропозиція.  Якщо ми проголосуємо за цю, тоді поставимо всі інші. Тому що ця пропозиція включає,  на мою думку,  усі  три.  А  ваша справа - визначитись.  Можна ставити її на голосування?  Можна. Я прошу уваги.  Ставиться на...  Тоді ми  визначимо  час,  депутате Яковишин.   Депутате  Яковишин,  я  до  вас  звертаюся!  Коли  ми проголосуємо в принципі за це питання,  тоді визначимося з часом. Тому  ставиться на голосування пропозиція,  яка об'єднує всі три: продовжити обговорення  і  постатейний  розгляд  цього  закону  з внесенням  конкретних пропозицій і шляхом голосування приймати їх або відхиляти. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

 

     "За" - 253. Рішення приймається.

 

     Товариші, у зв'язку з тим,  що  залишилося  три  хвилини  до перерви,  оголошується  перерва на 30 хвилин.  Прохання своєчасно займати місця, після закінчення перерви.

 

     Після перерви.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу депутатів займати місця в  залі.  Будемо проводити поіменну реєстрацію.  Іншого виходу в нас немає.  Вчора ми дружно обговорювали положення про Комісію мандатну і з  питань депутатської   етики.   Але,  як  бачимо,  не  поспішаємо  робити відповідні висновки.

 

     Так, поки немає Василя Васильовича Сухого...

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Є!

 

     58

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми  домовилися,  що  проводимо  обговорення   за прийнятим  порядком,  тепер  давайте визначимося у часі.  Депутат Яковишин вносив пропозицію провести це обговорення й  голосування до 14 години - не більше. За це ми голосувати не будемо, я просто нагадаю вам такий порядок.

 

     Комісія, яка розробляла і вносила на обговорення цей  проект Закону,  була  головною.  Отже,  вона  ставить  на  обговорення і голосування  все  -  від   назви   до   статей.   Голосуються   і обговорюються  пропозиції,  які  надходили  в  письмовій  формі і розглядалися в комісіях.  Усні пропозиції  не  приймаються  і  не голосуються.  Такий у нас був порядок весь час,  а на цей Закон у нас було часу найбільше.  Так у нас  було?  Тому  нехай  депутати виступлять по одному біля кожного мікрофона.

 

     Обговорення проводимо  до  14  години.  І голосуємо за таким встановленим порядком. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     МОКІН Б.І., ректор Вінницького політехнічного інституту /Ленінський виборчий округ, Вінницька область/. Шановні депутати! Перш ніж ми перейдемо до  постатейного  обговорення,  я хочу звернути вашу увагу на те, що ми обговорюємо Закон, як він у нас називається, про пріоритетний розвиток села, а фактична, якщо подивитися  на  його  статті,  він  є  законом  про  пріоритетний розвиток  колгоспного  села,  тому  що  в  статтях  четвертій   і сімнадцятій   акценти,  передусім,  розставлені  на  колгоспах  і радгоспах,  і  тільки  десь  там  у  кінці  згадуються  селянські господарства.  Якщо  зважити  на те,  що в Законі про власність є стаття про те,  щоб узаконити також власність колгоспів, то з нас ніколи  не вийде фермерів.  Тому я прошу,  обговорюючи статті 4 і 17, розставити акценти...

 

     59

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, коли дійдемо до цих статей, ми вам надамо слово.  Відносно процедури,  щось є у депутатів? Перший мікрофон, будь ласка.

 

     КАПШТИК І.М., директор птахофабрики "Київська" /Броварський виборчий округ, Київська область/. Я вважаю, що буде неправильним,  якщо ми сьогодні не будемо  приймати  усі  ті зауваження,    які    будуть    висловлені    саме   працівниками агропромислового комплексу.  Всім  відомо,  що  нас  було  в  цій комісії  десь  близько  140  чоловік.  Але ці депутати розійшлися працювати в різні комісії.  І  сьогодні  до  цього  закону,  який подано   на   затвердження,  є  багато  пропозицій  саме  з  боку працівників агропромислового комплексу.  Тому  я  вважаю,  що  не треба так ставити питання,  мовляв,  якщо не було завчасно подано якісь письмові зауваження в цю комісію, то сьогодні ці пропозиції не розглядати. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний     Іване    Макаровичу!    Працівникам агропромислового  комплексу,   депутатам   від   агропромислового комплексу  були  надані всі можливості для того,  щоб вони внесли всі  пропозиції,  які  тільки  хто  вважав  за  потрібне.  Третій мікрофон.

 

     ПУШИК С.Г., письменник, голова Івано-Франківського обласного товариства української мови Імені Тараса  Шевченка  /Коломийський виборчий  округ,  Івано-Франківська  область/.  Я  прошу,  аби ми швидше вирішили це питання і переходили до студентів. У мене купа телеграм  з  "Коломиясільмашу".  П'ятитисячний  колектив вимагає, Івано-Франківськ увесь на мітинг вийшов, аби ми сьогодні вирішили питання зі студентами і аби нам пояснили, хто підставив вибухівку вчора студентам в табір.

 

     60

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  дякую.  Дозвольте мені,  я прошу дозволу у членів  погоджувальної  комісії,  дати коротеньку справку з цього приводу.

 

     Я вам доповідаю,  що погоджувальна комісія працювала  вчора, працює сьогодні і працює зараз. Підготовлено проект документа від погоджувальної комісії. Зараз він, показують члени погоджувальної комісії,  друкується  і в обідню перерву буде розданий депутатам. Так я зрозумів? І потім ми перейдемо до його обговорення.

 

     Так, товариші.  Була можливість виступити біля 3 мікрофонів. Другий мікрофон. Ще один - і все. Будем вважати, що Мокін...

 

     ДЕПУТАТ. /не представився/.  Так, шановні депутати! Я є член Комісії  з  питань  агропромислового  комплексу.  Я  вносив   ряд пропозицій, коли наша комісія опрацьовувала даний документ. Жодна з цих пропозицій не була врахована.  Я  пропонував  свої  послуги добродію   Ткаченку   і   Морозу   для   того,   щоб  мати  змогу доопрацьовувати той документ,  видавати його кінцевий  результат. Хвилинку...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване    Івановичу,    коли   будуть   конкретні пропозиції щодо статей, ви їх внесете. Так, все.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Хвилинку!  Пропозиція моя  така. Відхилити даний Закон,  вірніше, даний проект. Мається на увазі - обговорити і змінити його  концепцію  і  вже  в  новій  концепції запропонувати його.  Я вибачаюся,  виправити це в комісії не було можливості. І оце всенародне обговорення - то є фікція. Я розумію шановних депутатів-аграрників, керівників аграрного комплексу, що в них ще не повністю набиті кишені. Дякую за увагу.

 

     61

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   товариші   депутати!   Ставиться    на голосування  процедура,  яка  запропонована  і  прийнята  у нашій Верховній Раді.  Хто за таку процедуру обговорення і голосування, а також за такий час, прошу проголосувати.

 

     "За" - 234, "проти" - 32. Рішення приймається.

 

     Слово надається    народному    депутату    Сухому    Василю Васильовичу.

 

     СУХИЙ В.В.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань  відродження  та соціального розвитку села /Павлоградський виборчий округ,  Дніпропетровська  область/.  Товарищи!  Я  займу буквально  3  минуты в своем вступительном слове,  чтобы мы както нашли общее понятие.

 

     Я знаю,  что есть некоторые вопросы,  которые вызывают у нас разногласия.

 

     Первое. Назвали,  что  для  осуществления этого Закона нужно будет ежегодно 5 миллиардов рублей. Я думаю, товарищи выступали и разъясняли, и я хочу еще раз подчеркнуть, что это не так.

 

     В эти  расчеты  включены  и  те 30 процентов,  которые будут направлены на финансирование сельских объектов соцкультбыта - это деньги  местных  бюджетов,  тех же колхозов.  Так что,  наверное, нельзя говорить, что это деньги из государственного бюджета.

 

     Учтены деньги,  которые   раньше   выделялись   из   бюджета сельскому  хозяйству,  скажем  на  мелиорацию,  они  не  являются добавкой.  Все это надо учесть.  И чтобы  не  останавливаться  на каждом пункте,  надо иметь в виду, что речь идет о дополнительных каких-то 2,8 миллиарда рублей.  Это,  чтобы было  ясно  по  этому вопросу.

 

     62

 

     По вопросу альтернативных законов. Товарищи, я вчера, думаю, четко рассказывал,  как  мы  работали,  сколько  работали,  какие мнения   учтены,  что  мы  получили  больше  тысячи  замечаний  и систематизировали не один раз.  Они есть у каждого. Мы учитывали. Вначале было очень много и законов,  и альтернативных предложений по отдельным статьям.  И что могли,  мы  учитывали.  То,  что  не смогли,  мы  адресовали  вот эти нормативные акты,  о которых шла речь и  которые  расшифруют  каждую  статью.../не  чути/  на  это сегодня  нет  денег,  хотя вопросы и правильные.  Поэтому сегодня вносить  какие-то  альтернативные  законы  ...  Товарищи,  мы  же работали в наших комиссиях, мы вас выслушивали, разъясняли, в чем вы не правы.  Ну какой же  смысл  быть  членом  этой  комиссии  и сегодня  говорить  совершенно о другом?  На что же мы потратили с вами четыре месяца работы?

 

     Товарищи, если мы хотим помочь селу и  самим  себе,  то  нам надо принять этот Закон.  Я понимаю, и вся комиссия понимала, что мы можем  сегодня  чего-то  не  учесть.  Действительно,  на  этом переходном периоде,  я думаю,  что это будет не один закон. А те, что мы принимаем,  со временем  придется  /жизнь  покажет/  их  и корректировать  и  так  далее.  Думаю,  и этот Закон будет таким. Потому мы его и написали так,  чтобы решить главные проблемы,  не дающие  сегодня нормально жить и развиваться сельскому хозяйству, в том числе и кооперативам,  и фермерству, и аренде. Все учтено в этом  Законе.  Если вы внимательно посмотрите,  мы не могли этого упустить,  и конечно,  колхозы и совхозы, которые еще не один год будут кормить наш народ.  И жизнь сама уже покажет,  какой же вид хозяйствования будет более перспективным.  На то  ориентирован  и наш  Закон.  Он этому не противоречит,  и людям,  которые живут и работают в сельском хозяйстве.

 

     63

 

     Поэтому я бы предложил сейчас сделать так - дать каждому  по три минуты, пусть он выскажет свое мнение, замечание по статье.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Васильовичу! Ми проголосували за порядок.

 

     Ви сказали - три хвилини,  а використали вже чотири. Давайте назву.

 

     СУХИЙ В.В. Закон перед каждым есть. Необходимости, наверное, читать его нет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші!   Голова   постійної  комісії  вносить пропозицію не зачитувати,  а просто називати  абзаци,  статті,  і якщо у кого є якісь щодо цього питання,  ми будемо надавати слово від мікрофонів.

 

     Щодо назви в зауваження?

 

     Третій мікрофон.

 

     ЧУЛАКОВ Є.В.,  завідуючий  аграрним  відділом  ЦК  Компартії України    /Васильківський   виборчий   округ,   Дніпропетровська область/.  Социальное развитие села без экономики  невозможно.  В проекте  Закона  очень много вопросов,  связанных с экономическим развитием.  Поэтому было бы правильным,  если б мы  назвали  этот Закон  следующим  образом:  "Про  пріоритет соціальноекономічного розвитку  села   і   агропромислового   комплексу   у   народному господарстві України".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Василю  Васильовичу,  що  ви  скажете  у відповідь?

 

     64

 

     СУХИЙ В.В.  Я  думаю,  що  зауваження  слушне,  і  не  треба витрачати  багато  часу на ці розмови.  Я думаю,  що комісія наша погодиться з тим, щоб доповнити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Такі пропозиції були?

 

     СУХИЙ В.В. Раніше цих пропозицій не було.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже,  ми на голосування ставити не будемо, тому що   була  можливість  депутату  Чулакову  подати  цю  пропозицію своєчасно до комісії. Василю Васильовичу, далі.

 

     СУХИЙ В.В. Є ще зауваження.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще зауваження? Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Я  пропоную  назвати  Закон  про пріоритетний   розвиток  чиновників  агропромислового  комплексу. Хвилинку. Я таку пропозицію подавав і до комісії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть другий мікрофон.  Перший мікрофон, будь ласка.

 

     СУХИЙ В.В.  Товарищи,  я просил же...  Речь идет о серьезных делах, о том...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Васильовичу, не треба. Перший мікрофон.

 

     65

 

     ТРИЗНА В.С.,    машиніст    гірничих    виймальних     машин шахтоуправління      "Октябрьское"     виробничого     об'єднання "Донецьквугілля"   /Куйбишевський   виборчий   округ,    Донецька область/. Иван Степанович, я не понимаю, если что-нибудь разумное вносится сейчас,  значит,  только потому,  что оно не было подано раньше,  его не будем рассматривать. Так это же тогда получается, что мы - бюрократы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми змушені застосувати такі міри,  тому що у нас повинен бути якийсь порядок. Порядок примушує працювати всіх.

 

     ТРИЗНА В.С. Председатель комиссии тоже согласен...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У  тому  числі  депутата  Артеменка  закликаю до порядку з великою повагою.

 

     Другий мікрофон. Маєте говорити з приводу преамбули?

 

     Я, товариші, не хочу зловживати вашим часом, я у перерві дам відповідь дедутату Артеменку.

 

     Будь ласка.

 

     СУХИЙ В.В. Я могу приступать к преамбуле. Тогда по преамбуле какие будут замечания?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є у  депутатка  зауваження  щодо  преамбули?  Є. Другий мікрофон.

 

     ГРИНІВ Є.А., голова Львівського обласного комітету народного контролю /Дрогобицький виборчий округ, Львівська область/. Перше. Ми взагалі порушуємо

 

     66

 

     процедуру, яка  вироблена  вже  тут  була  в  роботі  нашого парламенту.  Немає пропозицій, немає додатку, даний один варіант, і  всі  пропозиції  були або не були - вони десь провалилися.  Це перше. Але зараз я хочу висловитися не з цього приводу.

 

     Друге. Я  не  знаю,  куди  ми  женемо  цілу  годину   коней. Шахтарське  питання  - немає часу,  сільське господарство - немає часу. Що ми робимо?

 

     І конкретно щодо преамбули.  Преамбула  вступить  в  логічне протиріччя  з тим Законом про земельну власність,  який ми будемо приймати через деякий час.  Звертаю увагу. Написано: "відродження селянства  як  господаря  землі".  Скажіть,  що  це  за юридичний термін?  У літературі,  публіцистиці відомий такий  термін,  а  в юридично-правовому   документі  може  бути  термін  не  "господар землі",  а "власник землі".  Отже, тут повинно бути записано і як про  власника землі.  Бо таким чином складена преамбула,  що вона націлює справді виключно  на  колгоспне  господарство  державного напрямку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви подавали таку пропозицію? До комісії?

 

     ГРИНІВ С.А. Це ми давали таку пропозицію...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не   давали.   Не   ставиться   на  голосування. Товариші,  я ще раз прошу у вас уваги. Є комісія, яка надто довго працювала над цим Законом.

 

     СУХИЙ В.В.  Щодо  першого вашого зауваження.  Ми це зробили, коли  розглядали  Закон   після   всенародного   обговорення.   Є перелік...  Що, немає у вас на руках такого переліку? його ж всім роздали. Перелік

 

     67

 

     усіх зауважень,   які   надходили   під   час   всенародного обговорення цього Закону. Він є у вас, на руках у кожного.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо преамбули є зауваження? Третій мікрофон.

 

     РУДЕНКО В.М., заступник голови виконкому Гощанської районної Ради народних депутатів  /Гощанський  виборчий  округ,  Ровенська область/. Іване Степановичу, все-таки не можна погодитися з вашим міркуванням про  те,  що  якщо  цінні  пропозиції  вносяться  без попереднього подання до комісії,  то їх не приймати. І я пропоную це питання ще раз проголосувати.

 

     Конкретно щодо преамбули.  Пропоную абзац  перший  преамбули доповнити   словами:   "всі   села   на   території   України   є перспективними".  Мотивування доповнення:  невідомо з чиєї легкої руки  всі  села  були  поділені на перспективні і неперспективні. Крайнього зараз знайти не можна.  Унаслідок такої політики зникли з  лиш  землі  сотні і тисячі сіл.  Усі села на території України повинні стати перспективними.  І коли ми запишемо цю думку у  наш Закон,  то це буде гарантія захисту тих людей,  які проживають на території малих сіл.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз  звертаюсь  до  депутатів  з  проханням виступати з конкретними пропозиціями, а не обгрунтовувати.

 

     РУДЕНКО В.М.   Іване  Степановичу,  я  пропозицію  вносив  у серпні.

 

     СУХИЙ В.В.  Відповідаю.  Товариші,  може,   є   необхідність повернутись і декому ще раз перечитати.  Є стаття у цьому Законі, у якій

 

     68

 

     про ці всі справи сказано. То що ж з того, що ми в преамбулу ще  раз  записуємо?  Так я розумію.  Але преамбула ніколи не була вирішальною, а вирішальною в конкретна стаття закону. Вона є тут.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю  Васильовичу,  комісія   відхилила   таку пропозицію, я так розумію.

 

     Ви наполягаєте на голосуванні?

 

     Була така  пропозиція,  комісія  її відхилила,  вважає що це доповнення записане у конкретній  статті  цього  проекту  Закону. Тому комісія не вважала за потрібне вносити це до преамбули.  Але депутат наполягає на голосуванні.

 

     Хто за те,  щоб включити доповнення  у  такій  редакції,  як наполягав депутат і давав пропозицію, прошу проголосувати. "За" - 93, "проти" - 151. Не приймається.

 

     Хто ще з депутатів хоче висловитися щодо преамбули? Немає.

 

     Ставиться на голосування у цілому назва Закону і  преамбула. Хто за таку назву і преамбулу, прошу голосувати.

 

     "За" - 256, "проти" - 29. Приймається.

 

     Перший розділ, Василю Васильовичу.

 

     СУХИЙ В.В. Зауваження до першого розділу, першої статті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У  кого  з  депутатів  є  зауваження  до  першої статті? Будь ласка, перший мікрофон.

 

     ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І., голова Комісії Верховної Ради Української РСР  у  справах  жінок,  охорони  сім'ї,  материнства і дитинства /Ленінський виборчий округ, Чернівецька

 

     69

 

     область/. Василю  Васильовичу,  Іване  Степановичу!  Я  дуже прошу послухати, що я скажу, і не переривати.

 

     Я хочу  сказати  про  перше речення.  Жінкам фактично ніякої уваги не приділено в цьому  Законі,  і  тому  наша  комісія  дуже просить  Верховну  Раду,  щоб до першої статті було включено таке доповнення:  "зміна інфраструктури  агропромислового  виробництва для  вивільнення  жінок  із важких і небезпечних умов праці".  Ми дуже просимо, щоб нашу пропозицію врахували.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви вносили таку пропозицію?

 

     ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І.  Вносив,  але дуже пізно,  тоді,  коли вже було надруковано проект. Василю Васильовичу, прошу підтвердити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю  Васильовичу!  Над  цим Законом працювали дві комісії.  Якщо ви не заперечуєте,  ми дамо можливість, щоб ви удвох відповідали на запитання.

 

     СУХИЙ В.В. Тут, поки ми вирішимо, хай він допомагає. Поки що немає питань, щоб ми удвох відповідали. Тепер щодо прохання. Вони внесли пропозиції пізніше,  але були і від інших такі пропозиції. Ми над ними довго працювали і вирішили так.  Ви знаєте,  що є тут стаття,  яка дає змогу жінкам, які мають п'ятеро дітей, незалежно від віку і стажу роботи виходити на пенсію.

 

     Друге. Ті пільги  сільським  жінкам,  які  будуть  надані  у Законі  про пенсійне забезпечення,  ми сюди не включали,  тому що вони будуть в тому Законі. На цьому й погодились.

 

     70

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Комісія розглянула такі пропозиції і  вважає  за недоцільне їх включати.

 

     Ви наполягаєте  на голосуванні?  Тоді сформулюйте ще раз цей абзац, і ми поставимо його на голосування.

 

     ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І.  Йдеться про  те,  щоб  докорінно  змінити умови праці і інфраструктуру агропромислового виробництва.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу:  формулюйте вашу пропозицію.  Називайте сторінку, абзац.

 

     ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І.  Формулюю в контексті стилістики,  як воно написано,  друга сторінка,  останній абзац: "зміна інфраструктури агропромислового виробництва для вивільнення жінок  із  важких  і небезпечних умов праці". Я не лишу "для поступового вивільнення", а "для вивільнення жінок". Кінець кінцем ми повинні так поступити і   внести   це   доповнення   до   Закону,  який  створюється  з перспективою.

 

     СУХИЙ В.В.  Щодо першої частини, зміни інфраструктури, то на це  весь  Закон  спрямований  і  відповідає  на це питання.  А що стосується жінок...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви вже відповідали.  Пропозиція  голови  комісії депутата Ходоровського ставиться на голосування.  Всі запам'ятали текст? Прошу голосувати.

 

     "За" - 174, "проти" - 106. Рішення не приймається.

 

     71

 

     У кого з депутатів ще будуть пропозиції  до  першої  статті? Другий мікрофон, будь ласка.

 

     СМЕТАНІН В.І.,   заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради Української РСР  у  правах  людини  /Кіровський  виборчий  округ, Дніпропетровська    область/.    Я   считаю,   Иван   Степанович, неправильным,  что вы и депутат Сухий сейчас  делаете,  что  если раньше не включалось, то сегодня включать нельзя. Дело в том, что мы рассматриваем проект во втором  чтении,  и  можно  либо  сразу голосовать, либо, если комиссия затрудняется, возвратиться к нему после тех поправок,  о которых мы говорим.  Поэтому я считаю, что этот вопрос не имеет правового значения.

 

     Второе. Что  касается статьи первой.  Я поддерживаю депутата Мокина.  Дело в том,  что проект этого Закона готовили  директора совхозов  и  председатели  колхозов  и  он  имеет  направленность перетягивания одеяла.  Я не против этого - 2,8 млрд будет или 10. Действительно,  сегодня  от  развития села зависит и наша жизнь в городе.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Іллічу, прошу конкретно...

 

     СМЕТАНІН В.І.  Я обосновываю,  а потом скажу.  Не надо  меня перебивать.  Дело  в  том,  что  этот  Закон  защищает  все  виды собственности, не защищена только собственность фермера. И вообще фермер  здесь  не  выделяется,  индивидуальное хозяйство тоже.  В результате этого я считаю,  что в статью первую, во второй абзац, добавить

 

     72

 

     такие слова:    "защита    индивидуальной    и    фермерской деятельности на селе".  А в связи с этим,  чтобы мне не подходить много  раз  к  микрофону,  предлагаю  добавить  в статью 4 термин "право собственности фермерства".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  все.  Ні по першій, ні по четвертій. Ми не можемо  так,  як  хоче  поважний депутат Сметанін.  Все по першій статті.  Володимире Іллічу,  ми вже проголосували.  І цей порядок установили не Сухий і не Плющ.

 

     СУХИЙ В.В. Я дам відповідь.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

     СУХИЙ В.В.  Товариші,  у  цій же статті,  на другій сторінці записано:  "надання  агропромисловим  об'єднанням  та  виробникам права вільного вибору форм і напрямів трудової діяльності, повної власності на результати своєї праці".  Хіба це не те саме?  Хочеш бути фермером - будь ним. У цій же статті, другий абзац...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Комісія   вважав  за  непотрібне  включати  таке доповнення.

 

     Були такі письмові пропозиції в комісії?  Не було. По першій статті ще є? Третій мікрофон.

 

     73

 

     НОСОВ В.В.,  член  Комісії  Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий  округ, Полтавська область/.  Я по процедуре. Я никак не могу допроситься слова и считаю,  что очередь должна  быть  после  меня  опять  за третьим микрофоном.  Дело в том,  что законы могут приниматься не обязательно в два чтения,  может быть и три, четыре чтения. Кроме того,  в  Законе  СССР о статусе депутата предусматривается право депутата на внесение поправок.  Вот это право сейчас  ущемляется. Получается  картина:  "слушна пропозиція",  но она рубится только потому,  что не была представлена в письменном  виде.  Получается так:  пусть  лучше будет плохой Закон,  чем то,  что мы чуть-чуть позже его примем. Кроме того, проект этого Закона не прошел через Комиссию по вопросам законодательства и законности.

 

     Я предлагаю решить так: пусть этот Закон будет приниматься в 4 чтения, а второе чтение пусть будет постатейным обсуждением без голосования.  Обычно  первое  чтение  - это обсуждение концепции. Второе - будет у нас обсуждение постатейное.  Это  очень  сложный Закон.

 

     Если мы  так  решим,  сразу  снимется эта напряженность,  не будет этой битвы,  и Закон будет отработан.  Кроме того, Закон не имеет  финансового  обоснования.  А у нас во Временном регламенте предусматривается,  что   закон   должен   сопровождаться   таким обоснованием.  Так что этот Закон меньше, чем в четыре чтения, не пройдет. Спасибо за внимание.

 

     СУХИЙ В.В. Відповідь - дуже коротенька. Я не знаю, звідки ви взяли,   що  цей  Закон  не  пройшов  через  Комісію  у  питаннях законодавства і законності. Це не так. Обгрунтування фінансове є,

 

     74

 

     його одержали усі голови комісій,  і воно зараз є у  кожного на руках. А вже як тут поправки вносити, то це ваша справа.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші,  ми  приймаємо  до уваги.  Можна довго відповідати,  але ми вже за це проголосували.  І ніякий статус не відміняє рішення, яке прийняла Верховна Рада.

 

     Другий мікрофон.

 

     ГРИНІВ Є.А., голова Львівського обласного комітету народного контролю /Дрогобицький виборчий округ,  Львівська  область/.  Тут записано  про  вибір  форми і напрямків трудової діяльності.  Але кожному відомо,  що вибір форм і напрямків трудової діяльності не є  вибором  і  форм  гласності,  Тому після слова "форм" потрібно поставити "гласності і напрямків трудової діяльності". Нарешті, в кінні  цього абзаца говориться про повне право на результат своєї праці,  Туг повинно бути поставлено "і на землю",  бо ми повністю ігноруємо   те,  що  відбулося  в  західних  областях  України  - Львівській,  Тернопільській,  ІваноФранківській,  де уже прийнято подібний закон про розвиток аграрно-промислового комплексу, і там всі пі питання є.  Яким чином тепер будуть відмінятися чи  будуть прийматися закони?  Пробачте,  ми вже затверджували Масола. Уряд, обирали все інше. Невже ми знову затвердимо, а потім через місяць скажемо: "Ах, не працює".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

     СУХИЙ В.В.  Запитання  слушне,  неодноразово  розглядалося в комісії.  Як ви бачите,  тут і  інші  такі  ж  питання  виникали, наприклад,  про землю.  Ми тут конкретно про це не говоримо, тому що Закон про землю ми будемо розглядати  в  найближчий  час.  Про власність будемо розглядати, і всі ваші питання вкладайте в папки з проектами тих

 

     законів, де вони повинні бути.

 

     75

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  товариші,  приймаємо  до   уваги   таку відповідь?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймаємо,  потрібно голосувати?  Ні.  Так, ще в кого до першої  статті?  До  першої  статті?  Так,  першу  статтю проголосуємо,  потім я вам надам слово.  У кого по першій статті? Третій мікрофон.

 

     ГЕРЦ І.І.,   голова    правління    асоціації    організацій орендаторів    "Закарпатліс"    /Перечинський   виборчий   округ, Закарпатська область/.  Я не  розумію,  чому  розумні  пропозиції народних  депутатів Мокіна і Сметаніна відкидаються.  Десятки сіл верховинських залишаються без захисту.  Ні колгоспу,  нічого  там немає,  села  в  лісі,  а  тут  тільки  сказано  про колгоспи.... /нерозбірливо/ колгосп буде. То чому не приймаються? Я вважаю; до прийняття  законів про власність і про землю,  не треба спішити з цим Законом. Треба, щоб він відповідав істині.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, другий мікрофон.

 

     СУХИЙ В.В.  Це  аж  ніяк  не  заважає  тим  законам,  і   не суперечить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви вже відповідали на це. Другий мікрофон.

 

     РОМАНЮК В.С.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та  духовного  відродження  /Стрийський  виборчий округ, Львівська область/.

 

     76

 

     Я думаю,   що  в  загальні  положення  має  увійти  механізм виконання,  що є основою виконання даного Закону,  тобто  людина. Тут, в цьому Законі, зовсім немає людини. Є все, тільки немає про людину.  Я думаю,  що в першу чергу ми  маємо  все  зробити,  щоб селянин взяв землю.  Це дуже важливо.  Потім записати, що держава видає позики на будування  обійстя,  але  ці  позики  списуються. Далі.  Заборонити всяку меліорацію і знущання над землею.  Це має бути в тих загальних положеннях.  І слід перерахувати ці знущання над землею. Потім, тут нічого немає про людські ресурси, хто буде працювати на землі.  Я пропонував,  ще виступаючи при обговоренні армійського  питання,  що  поки  в такому стані село,  не брати в армію хлопців з села.  Оце будуть наші трудові ресурси.  Це  дуже важливо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас є конкретна пропозиція?

 

     РОМАНЮК В.С. Ні, пробачте, це ж є загальні положення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви їх давали в комісії?

 

     РОМАНЮК В.С. Так при чому тут комісія? Це ж має...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну,  як  же при чому?  Ми чотири місяці працюємо над Законом...

 

     РОМАНЮК В.С.  В  Законі  немає  людини,  немає  колгоспника. Вибачте, дякую.

 

     СУХИЙ В.В,  Відповідаю.  Товариші, я дуже просив би: давайте працювати!  Я вже не  хочу  говорити  "прочитайте",  "сядьте".  Я кожний

 

     77

 

     раз пояснюю,   що   воно   є  і  в  інших  статтях.  Все  це проговорено,  ми ж обговорюємо зараз  першу  статтю,  дійдемо  до наступної - я згоден вислухати ваші пропозиції,  хоч від вас їх і не було в комісії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Як би депутатам не хотілося вийти з цього шляху, який у нас прийнятий, я думаю, що Верховна Рада визначиться. Тому ставиться на голосування перша стаття.  По  першій  статті?  Будь ласка, другий мікрофон.

 

     МАЦЯЛКО М.В.,   генеральний   директор   науково-виробничого об'єднання "Укргаз" /Кременецький виборчий  округ,  Тернопільська область/.  На другій сторінці,  четвертий абзац,  сказано: "повне ресурсне     забезпечення      капітальних      вкладень      для соціально-економічного розвитку агропромислового комплексу".  Тут немає "села",  треба після  слова  "розвитку"  вставити  "села  і агропромислового комплексу".  То є перше. Друге, шановні товариші депутати,  що я хотів би вам сказати.  Якщо  ви  хочете  завалити Закон,  старайтеся,  робіть все, що ви можете. Тому "о я бачу, що до цього йде.  Вам селяни цього не  простять.  Ті,  хто  сьогодні вносить  пропозиції  і не працював в комісіях,  - скільки місяців варився цей Закон в комісіях,  де ви були?  Я  вважаю,  що  жоден закон  не  був  добре  зроблений.  І  не  буде.  Їх треба ще буде доробляти. Закон треба приймати. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,   шановні   товариші,   ви   від    комісії погоджуєтесь із цим словом? Були такі пропозиції? Приймається це. Ставиться на голосування стаття перша цього Закону.  Хто  за  те, щоб  прийняти  в такій редакції статтю першу цього закону,  прошу голосувати?  "За"  -  258,  "проти"  -  17,  приймається.  Перший мікрофон. Ви щось хотіли?

 

     78

 

     ДЕПУТАТ /не   представився/.   Я,   власне,   ще  раз  хотів наголосити на тому,  щоб бути логічним до кінця.  Без Закону  про землю  і  без  Закону  про  власність  цей  Закон не має надійних підвалин.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви почали по нашому порядку денному.  Це питання треба було учора ставити,  коли воно виносилось на обговорення. А так ми витратили час,  а ви тепер вносите пропозицію зняти  його. Будь ласка, Василю Васильовичу, другу статтю.

 

     СУХИЙ В.В.  Друга стаття. Засоби забезпечення пріоритетності розвитку соціальної сфери села і агропромислового комплексу. Будь ласка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У  кого з депутатів зауваження по другій статті? Другий мікрофон?

 

     РЕВЕНКО М.М., другий секретар Чернівецького обкому Компартії України /Xотинський виборчий округ,  Чернівецька область/.  Мені, як заступнику голови Комісії з питань агропромислового комплексу, можливо,  і  не  треба  було  виступати,  але під час обговорення документа на двох комісіях не було відхилено пропозицію,  про яку я  хочу  сказати.  В  нас у Законі говориться про стимулювання за виконання робіт на селі,  але була й пропозиція,  щоб  промислові підприємства,   будівельні,   постачальні   та  інші  організації компенсували в повному  обсязі  збитки  за  невиконання  поставок матеріально-технічних  ресурсів  або  будівельно-монтажних робіт. Під час доопрацювання Уряд чомусь не включив це  положення,  хоча на комісіях воно було прийняте. Як і деякі інші пропозиції. Це, я вважаю, можна прийняти без голосування.

 

     79

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Васильовичу, будь ласка.

 

     СУХИЙ В.В. У якому абзаці це ви хочете додати? Будь ласка.

 

     РЕВЕНКО М.М.Четвертим абзацом дописати.

 

     СУХИЙ В.В.  Доповнити  четвертим  абзацом  ...  у   мене   в сформульовано. Я можу передати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто  додати  абзац,  бо  тут  з цього треба... Додати абзац.  Дайте його редакцію, бо нема в голови комісії. Був такий?  Був.  Я думаю,  що ми обговоримо зараз це... Ми не будемо час...  Давайте...  Що комісія?  Підтримує. Ну, ви голові скажіть же, бо ви бачите, він... На голосування...

 

     СУХИЙ В.В. Була ця стаття, Можна зараз знайти, чому вона там випала, з чиєї ініціативи. Але вона обговорювалася в комісії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на  голосування  пропозиція  доповнити другу   статтю   четвертим  абзацом  у  редакції,  запропонованій депутатом Ревенком. Сформулювати?

 

     СУХИЙ В.В.  "Промислові  підприємства,  будівельні  та  інші організації  компенсують  у  повному обсязі збитки за невиконання поставок матеріально-технічних ресурсів  або  будівельномонтажних робіт".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за таку редакцію і внесену пропозицію, прошу голосувати.

 

     80

 

     "За" - 234," проти" - 64. Рішення приймається.

 

     Так, у вас по другій статті? Будь ласка, перший мікрофон.

 

     ЗІНЧЕНКО А.Л., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань  народної  освіти  і  науки /Замостянський виборчий округ, Вінницька область/.  Я б хотів,  шановні депутати,  звернути вашу увагу  на  загальну,  так би мовити,  ідеологію закону.  Потрібно посилити момент людини в законі, тому я пропоную в першому абзаці після коми /там мої пропозиції є/ доповнити визначенням людини як головної мети економічної і державної діяльності на селі. Це дуже важливо.  Йдеться  про те...  ми займаємося насінням,  займаємося породами худоби, машинами, а людиною не займаємося.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате 3інченко, будь ласка /шановні депутати, прослідкуйте/, зачитайте ще раз.

 

     ЗІНЧЕНКО А.Л.  Ще раз.  Отже,  в першому абзаці,  після коми сказано:"...переорієнтацією  промислового   виробництва   на   їх потреби,      зростанням      обсягів      капіталовкладень     і матеріальнотехнічних ресурсів...  "Далі  пропоную  дописати:"...і головне  -  на  потреби  людини  як  головної  мети  державної  і економічної діяльності на селі".  Це важливо.  Людиною в  процесі виробництва  у  нас  ніхто  не  займається.  Як вона взаємодіє із засобами виробництва?

 

     СУХИЙ В.В. Коли розглядалося це питання в комісії, то дійшли висновку,  що весь закон направлений на людину села. Це по-перше. Одна відповідь.  І друга.  Хіба ми можемо конкретизувати,  що  за сільську людину ми дбаємо отак,  за міську отак, за тих, хто живе в селищі, - отак?

 

     81

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  зрозуміло.  Ви наполягаєте на голосуванні? Товариші,   була  внесена  письмова  пропозиція.  Комісіями  вона відхилена. Мотиви щойно з'ясовано. Тому ставиться на голосування. Хто за те,  щоб змінити редакцію першого абзацу так,  як пропонує депутат Зінченко, прошу голосувати.

 

     "За" - 125, "проти" - 159. Не приймається. Третій мікрофон.

 

     СВАТОВ Л.В.,  голова Миргородської  районної  Ради  народних депутатів,  перший  секретар  Миргородського  міськкому Компартії України  /Миргородський  виборчий  округ,  Полтавська   область/. Вносимо   письмово   пропозицію.   Ще   раз  прошу  підтримати  і проголосувати,  щоб доповнити цю статтю реченням:  "50  відсотків зданого    металобрухту    повертається    колгоспам,   радгоспам металопрокатом або трубами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, товариші... Ми сьогодні вже обговорювали це питання. Ви ж виступали...

 

     СУХИЙ В.В. У комісії на це питання і йому подібні відповіли. Є підзаконні акти,  які визначають,  скільки металобрухту ...Хіба ми можем?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягають   на   голосуванні?   Так,   комісія відхиляє.  Депутати наполягають на голосуванні.  Хто за  те,  щоб записати  до другої статті,  після четвертого абзацу.  Дописати в такій редакції...  По абзацу,  запропонованому  депутатом,  прошу голосувати. "За" - 179, "проти" - 111. Не приймається.

 

     Ставиться на  голосування друга стаття в цілому.  Хто за те, щоб... Я вам уже надавав слово...

 

     82

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. /Не чути./

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, будь ласка, другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не   представився/.   Доповнення   у   мене   таке. Коротенька  фраза перед тим.  У селах Вінницької області учителям видали в цьому році по п'ятдесят  кілограмів  хліба  по  двадцять копійок за кілограм,  тоді як колгоспникам видано значно більше і за меншу ціну. Вчитель залежить від усіх на селі. Тому я пропоную в    останньому   абзаці   після   слів:   "при   якому   потреби агропромислового комплексу задовольняються першочергово в повному обсязі..."  після  слів:"...потреби агропромислового комплексу... "дописати:"...і соціально-культурної сфери на селі".  Інакше  наш учитель   буде  залежати  від  усіх,  починаючи  від  продавця  і закінчуючи неграмотним або напівграмотним головою сільради.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Була така пропозиція.

 

     СУХИЙ В.В. Пропозиції такого плану розглядались. У наступних статтях буде сказано про пільги,  які надаються учителю, медику і всім,  хто обслуговує  село.  Це  зафіксовано.  Так  що,  мабуть, необхідності повторюватися нема.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій  мікрофон.  Я  прошу  вибачення.  Депутат наполягає  на  голосуванні.  Ця  пропозиція  була  внесена,  тому комісія   з'ясовує...   Це  все  знаходить  своє  відображення  в подальших статтях,  але депутат наполягає на  голосуванні.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 135, "проти" - 157. Не приймається. Третій мікрофон.

 

     83

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО М.Г.,  перший  секретар Дніпропетровського обкому Компартії    України     /Новомосковський     виборчий     округ, Дніпропетровська  область/.  Вношу  предложение.  Последний абзац статьи второй после слов:"...першочергово і в повному  обсязі..." дополнить такими словами:"... в том числе регулирование госзаказа и прибыли промышленных предприятий,  направляющих ее  частично  в сельское хозяйство".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Була така пропозиція. Вона є?

 

     СУХИЙ В.В. Вона врахована навіть. Вона є в інших статтях.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться  на голосування друга стаття в цілому. Хто за те,  щоб другу статтю прийняти  в  такій  редакції,  прошу голосувати.

 

     "За" - 275. Рішення приймається. Будь ласка.

 

     СУХИЙ В.В.   Стаття  третя;  "Самостійність  у  виборі  форм власності та організації виробництва".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У кого з депутатів  є  зауваження  і  пропозиції щодо другої статті? Другий мікрофон.

 

     МЕЛЬНИК М.Є.,  голова  колгоспу імені Леніна Томашпільського району /Тульчинський виборчий округ,  Вінницька область/. Шановні товариші!  Я  сказав би,  що Закон про пріоритетний розвиток села носить декларативний характер.  І хотів би призвати вас  усіх  не ламати списи, обговорюючи

 

     84

 

     статті. Адже надалі ми прийматимемо закони про землю, про... /не чути/. І сьогодні не потрібно нам приділяти так багато часу для прийняття цього закону, для вислуховування різних думок. Пропоную прийняти цей закон у цілому.  Я  вас  усіх  закликаю!  Послухайте мене, аграрника!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші,  надійшла  пропозиція  прийняти  третю статтю  в  цілому.  Це  стосується  і  закону.  Я  поставлю,   на голосування,  але ми вже обговорюємо третю статтю. Отже, відносно третьої статті є ще пропозиції? Третій мікрофон.

 

     ОСАДЧУК П.І.,   голова   підкомісії   з   питань    розвитку національних  культур  на  Україні,  задоволення культурно-мовних потреб українців за межами республіки,  міжнародного  культурного обміну  Комісії  Верховної Ради Української РСР з питань культури та   духовного   відродження    /Тлумацький    виборчий    округ, Івано-Франківська область/. Мені здається, що у статті 3 є видимі і приховані адміністративні пута для селянина.

 

     Перший абзац закінчується  словами:"...встановленому  чинним законодавством".  Ми  знаємо,  що  наші теперішні законодавства в багатьох моментах  суперечать  реальній  ситуації  в  житті.  Але найголовніше,  що  я  пропоную  зняти  кінець  другої статті,  де сказано:  "Де положення не стосується передбачених законодавством прав  державних  органів  по  здійсненню  контролю  за діяльністю підприємств"...  і так далі.  Воно суперечить все-таки  тому,  що проголошено   відносно   того,   що   держава  не  втручається  в господарську діяльність.

 

     85

 

     СУХИЙ В.В. Відповідаю. Записано усе правильно. То мається на увазі  Земельний  кодекс,  той,  який  я  вже  говорив,  що  буде прийнятий.  Мається на увазі Закон про власність та інші  закони, які входять у перелік.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,   товариші.   Щодо  третьої  статті  є  дві пропозиції.  Перша - проголосувати в цілому і за наступні статті. І друга пропозиція - змішати редакцію.  Комісія з'ясувала,  що це вивчалося і знаходить своє відображення в цілому ряді документів. Так?

 

     СУХИЙ В.В. І прошу останній абзац прочитати. Там теж дається роз'яснення на це питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  хто за те,  щоб прийняти  третю  статтю  у такій редакції, прошу голосувати.

 

     "За" - 276. Рішення приймається.

 

     Товариші, ми   проголосувала   вже  за  такий  порядок,  щоб обговорювати  постатейно  Закон.  Тому  я  не  можу  ставити   на голосування  пропозицію  відносно того,  що весь Закон прийняти в цілому, не можу. Так, так. Все. Домовилися.

 

     СУХИЙ В.В.  Четверта стаття: "Рівність форм господарювання з агропромисловому комплексі". Будь ласка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У  кого  з депутатів є пропозиції щодо четвертої статті? У нас був депутат Мокін, я прошу депутата Лазаренка. Будь ласка, другий мікрофон. Він - перший відносно четвертої статті.

 

     86

 

     ЛАЗАРЕНКО П.І.,   голова   ради  агропромислового  комплексу Дніпропетровської   області   /Широківський    виборчий    округ, Дніпропетровська область/.  Я пропоную в четвертій статті зробити перестановку акцентів." У реченні  "Усі  форми  господарювання  в агропромисловому      комплексі..."      на      перше      місце поставити"...селянські господарства та їх добровільні  об'єднання в  колгоспи і радгоспи..." - і далі за текстом.  Це дуже суттєво. Що ставиться на чолі - людина чи організація?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Перший мікрофон. Я прошу вибачення. Така пропозиція була у Мокіна. Ні?

 

     МОРОЗ О.О.,  секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська  область/.  Такі  пропозиції,  які надійшли від депутата Мокіна,  надходили і в  письмовій  формі,  коли  було  всенародне обговорення   цього  закону.  Я  думаю,  що  можна  догодитися  з будь-яким формулюванням. Переставити, виправити цю статтю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю  Васильовичу,   ви   погоджуєтеся?   Нема заперечень.  Якщо  ця  пропозицій  була  письмовою,  ставиться на голосування  така  редакція  в  першому  абзаці  статті   4:"...в агропромисловому  комплексі селянські господарства...",  а далі - за текстом.

 

     Перший мікрофон.

 

     ЛАЗАРЕНКО П.І.  Для  того,  щоб  нам  зняти  напругу,  котра виникла відносно фермерських господарств /тим паче, що ми вносили цю

 

     87

 

     пропозицію/, треба в першому  абзаці,  після  слів  "орендні колективи"  додати  слово  "фермерські",  а  далі  за  текстом  - "селянські господарства".

 

     Слово "фермерські" треба внести,  тим паче,  що воно було  в першій редакції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЛАЗАРЕНКО П.І. Селянські ж господарства є. Я не зрозумів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зрозуміли...

 

     ЛАЗАРЕНКО П.І. Додати тільки термін "фермерські".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Третій мікрофон.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,    відповідальний   секретар   Секретаріату Народного руху України за перебудову /Ровенський виборчий  округ, Ровенська   область/.   Шановні   депутати,  я  цілком  підтримую пропозицію депутата Мокіна,  але пропоную  тут  доповнити  такими словами:"...  приватні  селянські господарства..." Ми назвали всі види господарства,  але от слова "приватних" в угоду ідеологічним догмам ми тут уникаємо. Давайте називати речі своїми іменами:"... приватні селянські господарства...", далі - за текстом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

 

     88

 

     СУХИЙ В.В.  Я бачу,  що записані одні й ті ж відповіді. Так, це  більше  відноситься  до  Земельного кодексу,  він є на руках. Читайте, будь ласка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати,  ставиться на  голосування  ця стаття  з  редакційними  поправками,  з якими погодилися комісії: "селянські  господарства"  і  після  слів   "орендні   колективи" додаться   слово   "фермерські".   Не   буде   заперечень?  Прошу проголосувати за таку редакцію.

 

     "За" -  296,  "проти"  -  14.  Рішення  приймається.  Розділ другий, будь ласка.

 

     СУХИЙ В.В.  Розділ другий,  стаття п'ята:  "Розмір державних централізованих капіталовкладень для агропромислового комплексу".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Які будуть пропозиції в депутатів?  Будь  ласка. перший мікрофон.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.,   директор   Бобровицького  радгоспутехнікуму /Козелецький  виборчий   округ,   Чернігівська   область/.   Така констатація   була,   але  на  комісіях  її  відхилили.  Пропоную дати:"...щоб не  менше  50  процентів  державних  централізованих капіталовкладень   направляти   на   соціальну  сферу".  Приклад: сьогодні в системі Держагропрому на соціальну сферу направляється до  десята  процентів капіталовкладень.  Депутати інформують,  що деякі вже більш 50, а по Чернігівської області сьогодні до 50. Ми будемо  йти  ще  не  один  рік.  То  це  суттєве питання.  Великі капіталовкладення направляється,  але щоб не менше 50  процентів. Це повинно бути в Законі, тому що окремі кажуть, що

 

     89

 

     це буде постанова Рада Міністрів. Постанова Ради Міністрів - це підзаконний акт.  І я  прошу  депутатів,  щоб  оце  доповнення внесли. Воно було внесене раніше.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідь, будь ласка.

 

     СУХИЙ В.В.  Значит,  когда  рассматривался  этот  вопрос  на заседании обеих комиссий,  признано  было,  что  очень  правильно ставится  этот  вопрос товарищем Яковишиным.  Но в каждой области разное положение.  Как в законе  учесть  и  на  этот  год,  и  на последующий  объемы  для  одной  и  для  другой области?  Поэтому сошлись на такой формулировке окончательно  все  и  договорились, что это будет вот в том акте нормативном, о котором идет речь.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте, депутате Яковишин?

 

     Товариші, комісії   вважають,  що  конкретно  записувати  50 процентів чи іншу цифру - не менше 50,  недоцільно.  Чому  -  вам з'ясували.  Депутат Яковишин наполягає,  щоб записати: "державних централізованих капіталовкладень не менш як на  50  процентів"  і далі за текстом.  Прошу голосувати пропозицію,  внесену депутатом Яковишиним.

 

     "За" - 148, "проти" - 129. Не приймається.

 

     Які ще:  будуть  щодо  п'ятої  статті   зауваження?   Немає. Ставиться на голосування стаття в цілому у такій редакції.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 260. Рішення приймається.

 

     СУХИЙ В.В. Стаття 6. Бюджетне...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У кого з депутатів щодо  шостої  статті  будуть. Третій мікрофон.

 

     90

 

     ПОЛЯХ В.І., перший секретар Золотоніського райкому Компартії України /Золотоніський виборчий  округ,  Черкаська  область/.  Я, виступаючи   при  обговоренні  Закону  на  першій  сесії,  вносив пропозиції,  щоб  в  другому  абзаці,  який  починається  словами "Будівництво     для    села    об'єктів    соціально-культурного призначення..." зняти слова "та місцевого".  Але в зв'язку з тим, що моя поправка не діяла, я вносив іншу пропозицію, щоб оголосити державною  програму  "газ-водогін-селу"  і  протягом  7-10  років виконати  її  за  кошти  республіки.  І  прошу  це мов доповнення поставити на поіменне голосування.

 

     СУХИЙ В.В.  Щодо першого питання: пропозиція зняти слова "та місцевого"  довго  обговорювалась.  Комісії,  і  одна,  і  друга, прийшли до такого висновку:  ми сьогодні ще не знаємо точно, яким буде місцевий бюджет,  а яким - республіканський. Нема ще у нас і концепції переходу до ринкової економіки. І тому ми знайшли такий компроміс:  записали  "за  рахунок республіканського та місцевого бюджетів".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Друга пропозиція.

 

     Третій мікрофон.

 

     Друга пропозиція - "за рахунок республіки".

 

     ПОЛЯХ В.І. Цей компроміс дасть можливість робити маніпуляції республіканським та місцевим бюджетом. І якщо ви так записали, то я ще раз наполягаю - газ і водогін для  села  вкрай  необхідні  - записати окремим абзацом і поставити на поіменне голосування:  це програму за 7-10 років виконати, щоб село могло мати газ і воду.

 

     91

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваше право.  Я думаю,  питання можна ставити  на голосування.

 

     Шановні депутати!   У   цій   редакції   не  врахована  така пропозиція.  Але вона була подана обговорювалась.  І тому комісії не   заперечують.   Будь  ласка,  друга  комісія.  Ви  одразу  до мікрофона.

 

     МОРОЗ О.О.  Справа в тому,  що пропозиція дуже цікава і дуже слушна,  але  якби  можна було забезпечити виконання її,  то тоді можна  було  б  записувати  у  закон.  Ми  закладаємо  тут  норми співвідношення,  підходи  до  розвитку  соціальної  сфери  у  тих умовах, які будуть забезпечені, бюджетні і інші умови. Записувати те,  що  не  можна буде виконати,  не можна.  Одне,  і друге.  Ми сьогодні говоримо про повну газифікацію села.  Але сьогодні ніхто ще   не   зробив  обрахунків.  А  може,  краще  була  б  побутова електрифікація,  а тільки до центрів підводити газ.  Бо інакше  у нас і газу не буде, і можливості не буде для цього.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Третій мікрофон.

 

     ШЛЯХ В.І.  У  нас  ніхто  не обрахував,  які мільярдні кошти поглинає меліорація і скільки труб даремно вкладені...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію.

 

     Для того  щоб  проводити  поіменне   голосування,   потрібно проголосувати.  Була  пропозиція,  щоб  цей пункт,  який внесений депутатом, поставити на поіменне голосування. Прошу визначитись.

 

     "За" - 124.  У  залі  365.  Прийнято.  Проводиться  поіменне голосування.

 

     92

 

     Потрібно зачитати редакцію?  Потрібно. Я так зрозумів, що ви окремим абзацом...

 

     ПОЛЯХ В.І. У шосту статтю внести окремим пунктом: "Оголосити державною програму "газ-водогін-селу" і її виконати за

7-10 років за кошти республіки".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші,  я просив би депутатів...  У цілому це дуже  добре,  і  потрібно це робити.  Але так записувати,  що "за кошти  республіки..."  Це  таке  поняття...  Всі  кошти  -  кошти республіки.

 

     Товариші, ставиться на голосування ця пропозиція: "Оголосити державною  програмою  газифікацію  села   і   виконати   протягом семи-десяти років за кошти республіки". Прошу голосувати.

 

     "За" -   224.   Рішення  не  прийняте.  Рішення  приймається більшістю голосів.

 

     Товариші, ви пам'ятаєте, коли ми голосували за постанову про виконання  постанови  від 30 липня...  я уваги прошу,  у нас було двісті двадцять  п'ять  голосів.  Ми  тоді  вважали,  що  рішення прийняте.  Надзвичайно  довго юристи наші обговорювали це питання /я до відома,  у нас будуть виникати ще такі ситуації/ і  прийшли до такого висновку. Коли ми з вами приймали Тимчасовий регламент, то у нас там було записано - "від загальної кількості депутатів", але  не  було  уточнення:  обраних  депутатів  чи мандатів.  Тому вважалося і так,  і так.  Але потім ми цю постанову поставили  на переголосування.  За неї проголосували 332 депутати,  я пам'ятаю. Але  у  зв'язку  з  тим,  що  60  депутатів  не  брали  участь  у голосуванні, надійшло прохання поставити це на переголосування. Я вас   прошу,   будьте   уважні.   Як   виняток,   ставиться    на переголосування. Поіменне.

 

     93

 

     "За" - 261.  Рішення приймається.  По цій статті зауваження? Перший мікрофон.

 

     МЕЛЬНИК Б.П.,  заступник  голови  Комісії   Верховної   Ради Української  РСР  з  питань планування,  бюджету,  фінансів і цін /Тарутинський виборчий округ,  Одеська  область/.  Я  пропоную  у другий абзац цієї статті внести такі зміни:  будівництво для села шляхів,   водопроводів,   каналізаційних   систем,   газових   та електричних  мереж,  культурних закладів здійснювати,  за рахунок республіканського бюджету,  а все інше,  що тут  записано,  -  за рахунок республіканського та місцевого бюджетів.

 

     СУХИЙ В.В. Я вже давав пояснення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У  кого  з  депутатів  є  ще пропозиції?  Другий мікрофон.

 

     МЕЛЬНИЧУК В.Г.,  голова Житомирської міської  Ради  народних депутатів /Промисловий виборчий округ,  Житомирська область/.  Ми тільки що  проголосували  за  прийняття  третьої  статті,  і  там сказано,   що   форми  власності  визначаються  самими  трудовими колективами.  А в шостій статті, в абзаці четвертому, говориться, що  всі  шляхи,  які  з'єднують усі населені пункти,  передаються Українському державному концерну.

 

     По-перше, чому йому?  Адже  спочатку  ми  кажемо,  що  форма власності  визначається трудовими колективами.  А по-друге,  чому саме концерну? Може, завтра буде хтось інший?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, це вже запитання, а не пропозиція.

 

     94

 

     СУХИЙ В.В. Можна дати відповідь.

 

     А чи вважаєте  ви  правильним,  що  до  сьогодні  було  так: дорога,  яка йде до села, - це державна, а та, що йде через село, хоч вона й республіканського значення,  - вона колгоспна.  Чи  це так може бути?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ОСАДЧУК П.І.  Дуже добре, шановні депутати, що ми прийняли в преамбулі формулювання про потребу відродження селянства як носія моралі та національної культури. Але як ми це будемо реалізувати, якщо у шостій статті  написано,  що  витрати  на  утримання  усіх соціально-культурних  закладів  на  селі фінансуються з місцевого бюджету.  Ми добре  пам'ятаємо,  що  протягом  багатьох  років  і десятиліть  руйнувалися  пам'ятки культури,  храми та інше,  і це була цілеспрямована  робота  саме  держави.  І  тому  я  пропоную сформулювати це місце таким чином: "Витрати на відбудову пам'яток історії і культури,  древніх  храмів  і  церков,  утримання  всіх соціально-культурних  закладів на селі фінансуються в рівній мірі державою та з місцевого бюджету".

 

     СУХИЙ В.В.  Я не дуже зрозумів запитання.  Думаю  так:  коли йдеться  про  церкву  то  це  вже  інший бюджет.  У церкви є свій бюджет. А на Будинок культури витрачав свої кошти і колгосп.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ви наполягаєте  на  голосуванні?  Була  така пропозиція? Не було. Тому будемо вважати, що місцевий бюджет - це також державні кошти.  У кого з депутатів є ще пропозиції? Перший мікрофон.

 

     95

 

     БИЧКОВ В.В.,  перший  заступник  голови виконавчого комітету Херсонської  обласної  Ради  народних  депутатів,   голова   ради Херсонського,  обласного агропромислового комітету /Новотроїцький виборчий округ,  Xерсонська область/. Василий Васильевич, на всех заседаниях  комиссии  вносилось  предложение  о  перерабатывающей промышленности.  Непонятно, почему оно не прошло. И нигде об этом не  говорится.  А  мы  знаем,  что  в  решении  продовольственной программы  мы  ничего  не  сделаем  без  переработки.   Вносилось предложение: после второго абзаца дополнить статью новым абзацем: "Будівництво,  переозброєння об'єктів  переробної  промисловості, які   виробляють   продукцію  для  республіканського  постачання, проводиться, як правило, за рахунок державного бюджету".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні товариші, була така пропозиція?

 

     СУХИЙ В.В.  Була така  пропозиція.  Напевно,  давайте  її  у письмовій формі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю  Васильовичу,  дозвольте мені сказати.  Я колись  виступав  з  цієї  трибуни  на   сесії   Верховної   Ради попереднього  скликання  і  говорив,  що якщо ми будемо переробну промисловість створювати за  рахунок  колгоспів  і  радгоспів,  а зараз - і приватних,  сільських господарств, то ми будемо селу не допомагати, а руйнувати його. Тому такий абзац, я думаю, потрібно записати.

 

     СУХИЙ В.В. То як так, то ми погодились уже...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те,  щоб доповнити статтю абзацом у такій редакції, прошу голосувати. - "За" - 276. Приймається. Ще щось є? Другий мікрофон.

 

     96

 

     ГРИНІВ Є.А.    На    сьогоднішній   день   відомо,   що   по соціальнокультурному  комплексу  село  відстає  в  4,7  раза.   І сьогодні  ми  знову  пишемо,  що  інфраструктура  фінансується за рахунок державного бюджету,  а соціально-культурна структура - за рахунок  місцевого  бюджету,  який на сьогоднішній день дорівнює, грубо кажучи,  0,0.  Так не варто цього  писати.  Слід  поставити так:"...за  рахунок  місцевого  бюджету,  державних та інших форм фінансування".  Тобто, це можуть бути підприємства, філантропія і все,  що  завгодно.  Я  наполягаю  на  тому,  щоб це питання було поіменно проголосовано.  Бо про культуру всі ми говоримо, а як до діла доходить - нічого не робимо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, відповідь.

 

     СУХИЙ В.В.  Було таке зауваження. Комісія вирішила так: хіба цей  закон  у  такому  формулюванні  забороняє  комусь,   скажімо підприємствам, виділяти кошти для цієї мети?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Була така пропозиція?

 

     СУХИЙ В.В. Була.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Була. Будь ласка.

 

     МОРОЗ О.О. Справа в тому, що якраз таке формулювання, як тут записано,  стимулює фінансування з боку держави соціальної  сфери села,  незалежно  від того,  які це об'єкти.  А те,  що ви будете пропонувати,  я вважаю,  буде якраз на шкоду соціальному розвитку седа.  Тим більше що структура бюджету буде зовсім іншою, коли ми приймемо   новий   Закон   про    оподаткування.    А    відносно соціально-культурних

 

     97

 

     закладів, то   тут  йдеться  про  утримання  їх  за  рахунок бюджету,  тому  що  сьогодні  їх  утримують  господарства.  А  це неправильно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші,  ставиться  на голосування пропозиція, яку вніс депутат Гринів. Прошу голосувати.

 

     "За" - 135.  Не приймається.  Можна шосту статтю ставити  на голосування в цілому?

 

     Третій мікрофон.

 

     РИБАЛЬЧЕНКО А.А.,  перший  заступник  Міністра будівництва і експлуатації автомобільних  шляхів  Української  РСР  /Котовський виборчий округ, Одеська область/. В останньому абзаці на сторінці 5 написано:  "Усі шляхи, які зв'язують сільські населені пункти з мережею  шляхів  загального  користування..."  Вони і є ті дійсно шляхи до сіл. Тому цей повтор треба виключити:"...і разом з усіма під'їзними  шляхами  передаються"  і  просто записати:  "передати Українському державному..." і далі за текстом.  Це одне і те ж, а думку ми підтримаємо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші! Залишаємо у такій редакції. Я бачу, що всі згодні з цим.

 

     Перший мікрофон.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.,  директор   Бобровицького   радгоспутехнікуму /Козелецький   виборчий  округ,  Чернігівська  область/.  Шановні депутати! Я прошу хвилинку вашої уваги.

 

     Другий абзац.  За підрахунками  спеціалістів  Держагропрому, для будівництва доріг,  газових мереж, житла у трудонедостатніх і низькорентабельних господарствах потрібно за  рахунок  державного бюджету виділити 918 мільйонів карбованців.  Така пропозиція була внесена.  Цей  абзац  сформулювати   так:   "трудонедостатніх   і низькорентабельних   господарствах   будівництво   доріг,  житла, газових мереж здійснюється тільки  за  рахунок  республіканського бюджету". Мінфіном цю пропозицію було відхилено.

 

     98

 

     Прошу поставати її на голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Такі господарства треба продавати з молотка. Хай беруть люди. Що це за господарство, якщо воно нерентабельне?

 

     ЯКОВИШИН Л.Г. То тоді треба продати весь Союз з молотка.

 

     СУХИЙ В.В. З цієї причини комісія і відхилила пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягають  на  голосуванні.  Хто  за   внесену депутатом Яковишиним пропозицію,  прошу голосувати. "За" - 96, не приймається. Ставиться на голосування. Ще є... Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Я прошу останній абзац все  таки глянути.  Тут,  де  йдеться  про  "передачу  шляхів  до сільських населених  пунктів",  не  забудьте  додати   -"...до   виробничих об'єктів", тобто до ферми і так далі. А хто ж їх зробить? Грузини чи вірмени? Так, оце все було тут у комплексі, ви не забудьте, що це умови праці.  І ми говоримо про те,  щоб їх полегшити, зробити людськими. І в другому абзаці, де говориться про місцевий бюджет, тех  пропоную  слова "з місцевого бюджету" опустити,  а написати: "та інших залучених коштів". Тому що місцевий бюджет цього року з дефіцитом,  в  минулому  з  дефіцитом.  Наприклад,  по області 27 мільйонів,  а на наступний рік - у п'ять разів  більше.  Тому  що соціальні  програми  вимагають  бюджету величезного,  дефіцит має місце.

 

     99

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, відповідайте, що виробничі об'єкти - це всі поля.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/ І на поля треба, а ми давайте хоча б до ферм,  до тракторного  стану,  селянського  та  фермерського господарства.

 

     СУХИЙ В.В.  Товариші, ми обговорювали це питання дуже довго, але ми записали його так коротко тільки для того,  щоб закон  був реальний.  Ми  боялися  написати  більше,  бо воно неосяжне і без того.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     КЕЛЬМАН Д.І.,  голова  агроторгового   підприємства-колгоспу імені  Леніна  Мукачівського району /Мукачівський виборчий округ, Закарпатська область/.  У третьому абзаці йде мова про витрати по утриманню      всіх      соціально-культурних     закладів     на селі"...фінансуються з місцевого  бюджету",  я  б  добавив"...  і обов'язково беруться на баланс сільських Рад".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат    наполягає   на   голосуванні.   Прошу проголосувати таку пропозицію: "всі дороги до виробничих об'єктів будує Міншдяхбуд", і за які кошти - невідомо. Прошу голосувати.

 

     "За" - 106.  Рішення не приймається.  Третій мікрофон,  будь ласка.

 

     100

 

     БАТАЛОВ В.Г.,  редактор  острозької  районної  газети  "Зоря комунізму"  /Здолбунівський  виборчий округ,  Ровенська область/. Подивіться на табло,  постійно 70 і 70 не голосує.  Таке  важливе питання, що вони роблять у залі?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це  запитання  до  депутатів,  я  прошу  кожного депутата подумати,  чим він займається,  що  він  робить,  другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не   представився/.   Я  сейчас  хочу  сказать  про реальность этого закона.  Вот в шестой статье,  второй  абзац,  в конце пишется,  что строительство ведется, благоустройство и т.д. и т.п.  за счет средств республиканского и  местного  бюджета.  А статья 7, второй абзац, говорит, что "Промислові підприємства, що виконують замовлення на вичавлення  машин...",  освобождаются  от этого налога.  А местный бюджет за счет чего будет формироваться, вот мне не понятно, как это они стыкуются, эти два понятия?

 

     С одной стороны - за  счет  местного  бюджета,  а  с  другой стороны, - в бюджет не давать. Вот, пожалуйста, об'ясните мне.

 

     СУХИЙ В.В. Що пояснити?

 

     КОВАЛЕНКО О.М.,  Міністр фінансів Української РСР. Товариші, я думаю,  що сьогодні ми обговорюємо  потрібний  проект,  але  ми називаємо  цифри  бажані,  а про фінансове забезпечення,  мабуть, будемо говорити,  коли будемо розглядати бюджет.  А він буде дуже тяжкий  на  1991  рік.  Це  правильно депутат помітив,  і я хотів виступити

 

     101

 

     й сказати,  що в 2 абзаці  статті  7  написано:  "Промислові підприємства,  що  виконують  замовлення  на виготовлення машин і обладнання для агропромислового комплексу,  включаючи об'єкти..." і так далі"...  від оподаткування звільняються" Це запис такий... /не чути/.  Комбайновий  завод  не  буде,  тому  треба  дописати, мабуть,   не   профільні  промислові  підприємства,  а  такі,  що виготовляють  для  АПК,  тоді  буде  запис  про  те,   що   може, оподатковуються наполовину,  а не повністю звільняються.  Тому що податки треба десь брати, щоб оці всі видатки фінансувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на  голосування  6  стаття  в  цілому. Прошу,  не  було ще слова від керівників промислових підприємств. Слово має депутат Мартиненко. Другий мікрофон.

 

     МАРТИНЕНКО В.П.,    генеральний    директор     Полтавського гірничо-збагачувального комбінату /Комсомольський виборчий округ, Полтавська область/.  Хотел бы сказать:  если  вот  это  записано очень правильно, завтра мы повернем все свои силы на село. А если это вычеркнуть, никто на селе работать не будет. Еще раз. говорю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться  6  стаття  на  голосування   з   тими поправками,  які ми з вами внесли.  Прошу голосувати. "За" - 294, приймається.  Будь ласка.  Стаття сьома.  У кого а депутатів щодо сьомої статті? Перший мікрофон.

 

     102

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,    начальник   відділу   Романського   заводу автоматичних  телефонних  станцій  /Роменський  виборчий   округ, Сумська   область/.  Я  предлагаю  редакционную  поправку.  Абзац второй: "Промислові підприємства, що виконують замовлення на...." додати"...проектування та виготовлення машин".  Дело в том,  что, работая   начальником   отдела   механизации   и    автоматизации промышленного  предприятия  и выполняя заказы на проектирование и изготовление,  я  столкнулся  с  вопросом  о  неурегулированности законов  по  этому  вопросу.  Я считаю,  что поправка будет иметь серьезное значение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це  питання  логічне,  товариші,  додамо   слово "проектування"  і далі за текстом,  так?  Не потрібно голосувати? Приймається. Ще які в кого? Другий мікрофон.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д., провідний інженер-програміст спеціалізованого проектно-конструкторського  і технологічного бюро по модернізації і технології ремонту обладнання "Вахмашремонт" /Новокраматорський виборчий  округ,  Донецька  область/.  Другий  абзац  починається словами:  "Промислові  підприємства...",  а  третій  -  "Прибутки будівельних,   монтажних...",   і   так   далі.   Оскільки  ми  в республіканському законодавстві ще не дали тлумачення,  що  то  є промислові підприємства,  непромислові, організації, - я пропоную оці означення замінити одним словом "товаровиробники", тобто усі, які  тільки можуть бути:  приватні,  орендні,  кооперативні і так далі.  На початку другого і третього абзацу замінити  "промислові підприємства" на "товаровиробники" і "прибутки будівельних" і так далі на "прибутки товаровиробників" і далі за текстом.

 

     103

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Може - "та інших товаровиробників",  тому що  не всі   зразу   розуміють.  "Та  інших  товаровиробників".  Так  за текстом...

 

     СУХИЙ В.В. Так можна.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. "Та інших..."  -  була  письмова  пропозиція  не вносити?

 

     СУХИЙ В.В. Не було.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді  не  будемо.  Принцип  у нас є,  не будемо. Третій мікрофон.

 

     КАРАСИК В.М.,  генеральний директор Харківського виробничого об'єднання   по  виробництву,  заготівлі  та  переробці  цукрових буряків /Богодухівський виборчий округ,  Xарківська  область/.  Є пропозиція.  В  третьому абзаці записано:  "Прибутки будівельних, монтажних, проектних та інших підприємств і організацій, одержані в   результаті   спорудження   в  сільській  місцевості  ...,  не оподатковуються".  Розшифровки пропоную не  робити,  а  записати: "Прибутки всіх об'єктів АПК..." і далі за текстом.

 

     СУХИЙ В.В. Обсуждался этот вопрос. Пришли в конечном счете к варианту, который записан в проекте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не погодилась.  Ви наполягаєте на голосуванні? Я думаю,  що не наполягаєте,  ви ж у комісії.  Наполягаєте?  Хто за внесену депутатом Карасиком пропозицію, прошу проголосувати.

 

     104

 

     "За" -  66.  Рішення  не  приймається,  в  кого  ще?  Другий мікрофон.

 

     КІВШИК П.А.,      генеральний      директор     Полтавського облагропостачу /Глобинський виборчий округ,  Полтавська область/. Прошу  після  другого  абзацу  дописати:  "Проектним організаціям проводити лімітне проектування сільськогосподарських об'єктів  та житлових будинків".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, такої пропозиції не було, і ми там записали "проектування". А це означає - тільки проектним організаціям.

 

     КІВШИК П.А. Ми обговорюємо, Іване Степановичу...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  розумію,  що  ми  обговорюємо.  Мені  комісії кажуть,  що такої пропозиції не було, і вони не погоджуються. Ні, не було такої пропозиції. Була?

 

     СУХИЙ В.В.  Не було пропозиції.  Я можу  дати,  якщо  у  вас немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ГЕРЦ І.І.,  голова правління асоціації організацій орендарів "Закарпатліс",   м.   Ужгород   /Перечинський   виборчий   округ, Закарпатська  область/.  По  першому  абзацу.  У фразі"...роботі, виконані  трудовими  колективами   міських   підприємств"   прошу викреслити  слово  "міських".  Тому  що  і  в селі в підприємства промислові, які працюють на село.

 

     105

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

     СУХИЙ В.В. Про це йдеться в іншій статті, ми до неї дійдемо.

 

     ГЕРЦ І.І. Тут написано, що тільки міських...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Розшифровка є в інших статтях.

 

     ГЕРЦ І.І. Немає розшифровки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу членів комісій ... Розглядалося таке?

 

     ГЕРЦ І.І. Всі підприємства повинні ...

 

     СУХИЙ В.В.  Такого не було,  я не знаю  де  це.  В  основних пропозиціях цього не було.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не було.  Тут говориться про те,  що колективами підприємств і організацій, незалежно де вони знаходяться.

 

     ГЕРЦ І.І. Тоді яка різниця буде, якщо в селі підприємство?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так  можна  погодитись.  Перший  мікрофон  -   і закінчуємо.

 

     ГЕРЦ І.І.   Але  я  ще  не  закінчив.  У  четвертому  абзаці записано,  що не оподатковується частина прибутку агропромислових підприємств,

 

     106

 

     яка витрачається  на  розвиток  і утримання соціальної сфери села.  Пропоную зняти слово "агропромисловий". Багато підприємств вкладають кошти у розвиток села.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, там, де йдеться про гроші, так легко не можна підходити...

 

     ГЕРЦ І.І.  другий  абзац  дуже  важливий.  Якщо   промислові підприємства,  що  виконують  замовлення  на  виготовлення машин, обладнання,  комплектування,   інвентаря   для   агропромислового комплексу...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  депутати!  Більшість пропозицій вносять депутати,  які  мають  пряме   відношення   до   агропромислового комплексу ...

 

     СУХИЙ В.В.  Невже чотири місяці не вистачило для роботи, щоб ми зараз отаке робили?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому ставиться на  голосування  редакція  шостої статті в цілому. Вибачте, сьома стаття в цілому з доповненням.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. "За" - 266. Рішення приймається. Як бачите, ми у свій  регламент  не  вклалися,  тому  порадимося  після  перерви. Оголошується перерва до 16 години.

 

     107

 

     ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ

 

     БАБАНСЬКИЙ Ю.В.,    член   Військової   ради   -   начальник політвідділу Західного прикордонного округу КДБ СРСР  /Турійський виборчий   округ,  Волинська  область/.  Уважаемый  Председатель! Уважаемые депутаты!  Рассматривая сегодня Закон о  приоритетности социального   развития  села,  мы  тем  самым  призваны  заложить фундамент дальнейшего  развития  народнохозяйственного  комплекса Украины, решить, наконец, вопрос обеспечения населения продуктами питания, а промышленное производство - высококачественным сырьем.

 

     В целом,  предложенный депутатам проект Закона отвечает этим задачам. Однако, на мой взгляд, он страдает рядом недостатков, не устранив которые сейчас,  мы вряд ли достигнем ощутимых успехов в будущем.

 

     Не хочу  окрашивать текст своего выступления в эмоциональные тона,  но положение,  в котором оказались села Украины, кроме как критическим, не назовешь.

 

     Спасти и   возродить  крестьянское  хозяйство  может  только экстренная  и   эффективная   помощь   республики,   причем   вне зависимости   от   того,   кому   она  оказывается:  коллективным хозяйствам,   государственным    предприятиям    или    частнику, арендатору.

 

     К сожалению,  в  обсуждаемом  нами  Законе  эти  гарантии  в отношении  индивидуальных  и  арендных  хозяйств  просматриваются недостаточно   четко.   Составлен  он,  в  основном,  из  расчета преобладания колхозных и совхозных форм хозяйствования, то есть в полной мере отражает реалии сегодняшнего дня. Но я не уверен, что будущее  сельского  хозяйства  -  в  колхозах  и  совхозах.   Еще неизвестно,  что  будет через 3-5 лет /рынок имеет свои законы/ и какая форма ведения сельского хозяйства будет преобладать.

 

     108

 

     Далее. Закон в его нынешнем виде исходит из  той  не  совсем верной  посылки,  что все села республики находятся в одинаковом, если так  можно  выразиться,  "предстартовом"  состоянии.  А  это далеко не так."

 

     Мне не  хотелось бы выглядеть человеком,  пытающимся "тянуть одеяло на  себя",  но  как  депутат  от  трех  наименее  развитых сельских районов Волыни я не могу оставить без внимания тот факт, что многие области Украины по уровню социального  развития  своих сея  значительно опережают Волынь.  Достаточно сказать,  что седа области газифицированы менее чем на один процент,  а,  к примеру, на  Львовщине  эти  показатели  в  несколько раз выше.  Пусть это исторически сложившийся факт,  но людям Волыни от этого не легче. Такое  же  положение,  по  сравнению  даже с соседними областями, сложилось  и   в   вопросах   обеспечения   сельского   населения медицинскими,  школьными  и  дошкольными учреждениями.  В районах области,  по крайней мере в тех,  что я представляю,  очень слабо развита   дорожная   сеть,   не   хватает  мощностей  предприятий стройиндустрии, практически нет перерабатывающих предприятий.

 

     Я, конечно,  понимаю,  что решать  вопрос,  кому  и  сколько выделить    фондов,    кому    обеспечить    режим    наибольшего благоприятствования,  будет  Совмин   республики   на   основании принятого нами Закона.  Поэтому, если в нынешний проект Закона ми не внесем поправку,  гарантирующую приоритетное развитие отсталых областей   и  районов  республики,  мы  вновь  поставим  людей  в зависимость от прихоти ведомств.

 

     109

 

     Следующее. Не мне  Вам  рассказывать  о  прямой  зависимости уровня   сельскохозяйственного  производства  от  его  энерго-  и технической  вооруженности.  Между  тем,  своей   промышленности, производящей    сельскохозяйственные   машины   и   оборудование, республика  практически  не  имеет.  А  потребность  в   технике, особенно так называемой "микро", с каждым днем растет.

 

     Я -  реалист  и  прекрасно понимаю,  что какие бы решения мы сегодня  не  принимали,  завтра  на  поля  колхозов  и  совхозов, фермерских хозяйств новые комбайны и тракторы с украинской маркой не выйдут. Но они должны выйти послезавтра. Нам нужны собственные предприятия,   способные   в   значительной   степени  обеспечить потребность села  в  технике,  удобрениях  и  т.д.  Особенно  это касается  вопроса изготовления специальных машин и приспособлений для индивидуальных  земледельцев  и  животноводов.  Без  нее  они просто-напросто не выживут, да, наверное, так и не родятся.

 

     В Законе  обязательно  должны  найти  свое отражение вопросы развития на Украине  собственной  промышленности,  обеспечивающей нужды всего агропромышленного комплекса.

 

     110

 

     И последнее.   В   Законе   обязательно  должны  найти  свое отражение вопросы возвращения в хозяйственный оборот тех  земель, которые   были   загублены   бездумными  действиями  промышленных министерств и ведомств.  Государство обязано взять  на  себя  все расходы по возрождению и сбережению земли, воды и воздуха.

 

     Именно поэтому  я  предлагаю  дополнить проект Закона особой статьей о возвращении в хозяйственный оборот ранее отторгнутых  и загубленных  земель,  а  также  четко  обозначить ответственность колхозов,  совхозов,  арендаторов и других землепользователей  за ущерб, причиненный земле и природе.

 

     Не сделав  этого,  мы  совершим преступление против своих же детей и внуков.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     111