Стенограма пленарного засідання

02 жовтня 1990

 

ЗАСІДАННЯ ЧЕТВЕРТЕ

 

Сесійний зал  Верховної Ради Української РСР.  2 жовтня 1990 року. 15 година 30 хвилин.

 

Головує Голова  Верховної  Ради  Української   РСР   депутат Кравчук Л.М.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!  Прошу  реєструватись. Кворум є.  Табло засвідчило про те,  що депутатів  достатньо  для нашої  роботи,  і  ми  можемо  її розпочинати.  Як ми з вами й до мовлялися,  заслухаємо інформацію голів двох комісія, і якщо буде потреба, то і Прокурора України. Слово має товариш Кондратьєв.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.,  голова  Комісії Верховної Ради Української РСР з питань правопорядку та боротьби із злочинністю  /Печерський виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутати, шановний Голово!

 

     Дозвольте вам  доповісти  про  конфлікт,  який виник під час роботі нашої сесії.

 

     Сьогодні перед  початком   засідання   сесії   правоохоронні органи,  виконуючи  рішення  нашої  сесії,  разом  з  керівниками місцевої влади визначили місце,  де мають знаходитися  люди,  які хочуть бути біля Верховної Ради.  Це скверик напроти Маріїнського палацу.  До початку роботи сесії з людьми, які знаходились там /а їх   було   майже  1000  осіб/,  зустрівся  начальник  управління внутрішніх справ м. Києва генерал Недригайдо, мав з ними розмову. Все було мирно,  спокійно. Люди чули виступи депутатів, вся площа там радіофікована.  Всі могли висловлювати свої думки.  Їм навіть запропонували встановити там буфет.

 

     3

 

     Але спокій   хтось   порушив,   вигукнувши,   що  люди,  які знаходяться у скверику, потрапили в пастку. Приблизно 500 чоловік поза  Маріїнським  палацом  вийшли  на вулицю Кірова і намагалися пройти до Верховної Ради.

 

     Цих людей  зупинили  працівники  міліції.  Були  встановлені кордони. У зв'язку з тим, що могла виникнути складна ситуація, до людей  знову  звернувся  начальник  управління  внутрішніх  справ генерал  Недригайло.  Насамперед  він попросив жінок вийти з цієї колони,  яка була на проїжджій частині.  А решту  людей  попросив повернутись на старе місце і слухати хід роботи сесії. Ситуація в цей момент виникла дійсно складна.  І я,  як депутат,  як людина, яка  на своєму віці бачила,  повірте,  чимало людських страждань, вдячний депутатам і Юхновському,  і Ємцю,  і Скорик,  які  зуміли умовити цих людей повернутися на те місце, яке було їм відведено. Але під час спроби пройти  до  Верховної  Ради  окремі  громадяни дійсно   отримали   пошкодження.  До  мене  і  до  депутата  Ємця звернулися десять громадян,  у мене записано їхні прізвища. У них дійсно  на  руках,  ліктях,  гомілках я бачив садна.  За медичною допомогою звернулися  15  працівників  міліції.  Один,  як  щойно доповів  міністр  внутрішніх  справ,  знаходиться  в лікарні.  Як речовий доказ  вилучена  сокира,  а  також  газовий  пістолет  чи балончик  іноземного виробництва,  який було кинуто у працівників міліції.

 

     Громадяни, з якими я розмовляв і які спостерігали цю  сцену, бачили, як у працівників міліції люди в цивільному справді кидали предмети.  Події ці зафіксовані і на відеоплівку.  По цьому факту прокуратурою порушена кримінальна справа.

 

     Я від  себе особисто хотів би звернутися і проаналізувати цю ситуацію.  Я впевнений, що хтось знову організував спробу зірвати роботу сесії.

 

     4

 

     Організатори цієї  спроби безсердечні люди.  Вони втягнули в цей  конфлікт  стареньких  жінок.  В   основному   це   жінки   з Тернопільської   області,   пенсіонерки.  Дії  цих  організаторів завдають і матеріальних  збитків  місту,  Печерському  району.  У зв'язку з тим,  що таке становище надалі терпіти,  на мій погляд, не можна, я пропоную;

 

     1. Розслідування кримінальної справи взяти  під  контроль  і зажадати   від  правоохоронних  органів  вжити  усіх  заходів  до встановлення тих осіб, які провокували виникнення конфлікту.

 

     2. Доручити Раді Міністрів разом з нашою Комісією,  а  також іншими Комісіям розробити і внести на розгляд сесії положення про створення національної гвардії,  яка візьме на себе  забезпечення охорони порядку на Радянській площі,  всередині будинку,  а також безпеки народних депутатів України.  Ми відразу знімемо напругу і з  міліції,  і  з органів державної безпеки.  Крім того,  я прошу підтримати нашу пропозицію  про  прийняття  Закону  про  міліцію. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання є? Третій мікрофон.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних  справах.  Шановний  Леоніде  Макаровичу,  шановний голово  Комісії!  Я  хочу  сказати з приводу цього інциденту,  що трапився тут, поруч з Верховною Радою.

 

     ГОЛОВА. Це запитання чи виступ? Якщо виступ, то давайте ми ...

 

     5

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П. Ні, ні, ні! Це не виступ, Леоніде Макаровичу. Це стосується інформації, яку подав Ярослав Юрійович.

 

     Я вибіг із відеокамерою якраз у той момент,  коли  вже  сама бійка була припинена,  але кілька жінок,  котрі потерпіли, стояли поряд із кордоном ОМОНУ і показували,  що ось цей майор і ось цей старшина  душили  їх  за  горло.  Одне  слово,  робили  над  ними насильство.

 

     Леоніде Макаровичу,  ні,  ні!  Далі,  я хочу ось що сказати. Поруч  зі  мною  стояли  підполковник  міліції,  а також народний депутат Степан Хмара,  і ми попросили цього підполковника, це для слідства, для розслідування дуже важливо...

 

     ГОЛОВА. Я благаю вас заспокоїтись.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.  Ми  звернулися  до  цього  підполковника  із Степаном Ільковичем Хмарою,  щоб він попросив майора - омонівця і старшину підійти разом із потерпілими до Верховної Ради.

 

     Товариш підполковник сказав,  дав команду, але ті - і майор, і старшина - змилися,  пішли в гущу цього  кордону,  щезли.  Якщо потрібно  знайти  цього підполковника - він у мене крупним планом на відео касеті. І товариш майор, і товариш старшина. Будь ласка, для роз слідування ці матеріали прошу використати.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати,  я  прошу хвилину уваги.  Якщо ми будемо зараз обговорювати цю ситуацію,  ми знову  зірвемо  роботу сесії.  Є Прокурор республіки, на місці був прокурор міста Києва, на місці знаходиться прокурор Печерського  району.  Розслідується кримінальна   справа,   про   хід  розслідування  ми  будемо  вас інформувати.  І я пропоную всяке обговорення  припинити.  /Шум  у залі/.

 

     ГОЛОВА. Отже,   я   ще   раз  хочу  звернутися  до  народних депутатів.  Зараз ми перетворюємо роботу сесії в розслідування, і кожен буде говорити те, що він бачив.

 

     6

 

     Для цього  у  нас  створено дві комісії.  Ми дали відповідні доручення,  нехай ці комісії все зроблять: хто що бачив, у кого є фотографії,  плівки,  нехай  передає цим комісіям.  Вони зроблять остаточні висновки і дадуть нам відповідь,  доповідь зроблять. Це ж не можна,  що б ми зараз говорили хто що бачив, що творилося... Хіба ми проти того,  щоб розслідувалося все по  закону?  Я  слово надаю депутату Ємцю.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Центральний виборчий округ, м. Київ /. Звичайно, я не можу теж дати підсумкову оцінку подіям,  які відбували ся, але сталося так, що я практично, значною мірою бачив усе, що дія лося від самого початку тут, на вулиці Кірова.

 

     Я вийшов  подивитися,  як  зроблена площадка перед Верховною Радою,  оскільки я знав,  що була вчора нарада увечері. Там пішли на маленький компроміс,  і люди розмістилися аж біля фонтану. Але в цей момент я побачив,  що частина міліціонерів почала  бігти  в бік  вулиці  Кірова,  я також побіг за ними.  Коди я підбіг аж за край нашого будинку по Кірова,  там вже в  цей  момент  зчепилися люди і шеренга міліції.

 

     Відбувалася штовханина  між  ними,  а  збоку  вводився загін ОМОНУ. Схопивши мегафон, я забіг у гущу людей, почав закликати їх і  працівників  міліції  зупинитися.  Як це не дивно,  але досить швидко і ті, й інші послухалися і зупинилися. Люди навіть сіли на землю, щоб було краще чути. Я їх попросив заспокоїтися, почекати. Тоді я прийшов сюди.  Ви,  мабуть, бачили, що я підходив до Івана Степановича.   Я  його  повідомив,  що  візьму  депутатів,  Левка Лук'яненка і Михайла Гориня,  перш за  все.  За  нами  вийшла  ще частина депутатів.

 

     7

 

     Ми пішли  до  людей.  Люди  після  розмов  нас послухалися і повернулися на площу.

 

     Давати точну  оцінку  подій  зараз  дуже  важко,   попередня інформація така: люди знаходилися там, на площі. Хтось сказав, що можна йти на вулицю Кірова.  Одна сторона говорить,  що це сказав ніби  працівник міліції і повів їх туди.  Друга сторона говорить, що хтось із лідерів - неформалів сказав,  мовляв,  давайте підемо туди,  на  Кірова.  У  мене  є  майже  з  кожного факту абсолютно протилежні свідчення. Тут було сказано про сокирку.

 

     У мене  є  свідчення  двох  людей  -   директора   Інституту "Агропроект"  і  учасників  Великої  Вітчизняної війни Радевича і Романко.  Вони говорять про те,  що цю сокирку сержант міліції на їхніх очах зняв з балкона будинку Кірова, 14 і віддав іншому. Для чого це було зроблено?  Чи для того,  щоб  він  побачив  зброю  і вирішив їх забрати з місця,  де зіткнулися люди?  Чи, можливо, це було зроблено з іншою метою - це,  я думаю,  все буде з'ясовувати комісія.

 

     Я просив би зараз не давати однозначних оцінок. З боку людей було багато скарг на грубе поводження співробітників загону ОМОН. При цьому скарг до співробітників не з ОМОН не було. Чому це так? Це теж,  я думаю, предмет дослідження комісії і прокуратури. Чому люди  дають  таку оцінку загону ОМОН,  а іншим міліціонерам,  які знаходилися саме тут,  дають іншу оцінку?  Я не хочу зараз робити ніяких  висновків.  Я  вважаю,  що комісію потрібно створити.  Не доручати розгляд справи двом комісіям, а створити комісію, в якій були  б  представлені  різні  політичні  сили.  І в мене прохання включити до цієї комісії Михайла Гориня і  Левка  Лук'яненка,  як людей,  які  в цій ситуації вели себе дуже,  я скажу,  витримано, спокійно,  толерантно, і в своїй позиції, і у ставленні до людей. І я хотів би, щоб була створена саме така комісія.

 

     8

 

     Тоді ми  змогли  б дати об'єктивний висновок про події,  які тут відбулися.

 

     Тепер ми якраз маємо ситуацію, коли крайні радикали і крайні консерватори  не хочуть слухати один одного і не дають можливості говорити з  трибуни.  Я  дуже  прошу  дослухати.  Мої  розмови  з багатьма працівниками міліції свідчать про те,  що тактично / і я це говорив тут на Президії/ треба знайти спосіб  для  "випускання пару".  І  зараз це робить президія міської Ради.  Я розумію,  що після того,  коли частина громадян прийшла на площу і  вела  себе негарно,  і  багато  депутатів  просто ображені,  буде дуже важко прийняти рішення,  щоб люди знаходились там,  де були.  І все ж я закликаю  вас  востаннє.  Давайте  приймемо компромісне рішення і переділимо цю площу наполовину,  люди...  /Шум у залі/.  Я  зараз бачу таку саму поведінку, як поведінка на площі.

 

     ГОЛОВА. Я закликаю до уваги.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Депутат Дорогунцов,  я вас дуже прошу не кричати мені звідти.  Я вас вислухаю дуже  уважно,  коли  ви  вийдете  на трибуну.  І я ще раз вас прошу;  я інформацію зробив і вношу свою пропозицію:  для того,  щоб не були зірвані клапани, треба давати можливість виходити пару.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Запитання, чи що? Другий мікрофон.

 

     9

 

     ЗАЙКО Я.Я., голова Житомирського журналістського кооперативу "Посередник" /Богунський виборчий округ, Житомирська область/.

 

     Тут була названа цифра:  10 чоловік,  які постраждали. Це не повний  список,  у  мене  інша  цифра - 31 чоловік.  Я зараз хочу оголосити цей список.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ЗАЙКО Я.Я. Хочу зараз оголосити цей описок. Увага!

 

     ГОЛОВА. Виключіть мікрофон.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Я відповідаю.  Я вважаю,  що ці цифри,  які були зараз  тут названі,  неповні.  Ми вели різні списки.  Записував і прокурор. Я навмисне не називаю зараз повних цифр, поки не будемо мати остаточних цифр про кількість людей, які звернулися, але це, безумовно, з мого погляду, неповні цифри.

 

     ГОЛОВА. Я підтримую Олександра Івановича.  Давайте  створимо негайно депутатську комісію. Якщо ми будемо створювати її зараз у залі,  то це займе дві години.  Доручіть це  Президії,  щоб  вона порадилася з головами комісій,  з представниками політичних груп. Ми завтра подамо список на сесію й затвердимо його.

 

     ГОЛОВА. Олександре Івановичу, що ви ще хочете сказати?

 

     ЄМЕЦЬ О.І. Я чекаю, чи є запитання до мене. Якщо не має...

 

     10

 

     ГОЛОВА. Тепер давайте ми домовимося з вами:  голова  комісії депутат  Кондратьєв і голова комісії депутат Ємець,  які були при цій ситуації, внесли пропозицію, щоб зараз не перетворювати сесію в обговорення. Тому що, ви ж бачите, всі висловлюють зовсім різні точки зору.  Ми  абсолютно  нічого  ні  від  кого  не  збираємось приховувати.  Але ми ж не можемо сесію перетворити в суд, Це ж не суд, ми ж не можемо з листка. Хтось прийде і щось буде читати. Ці прізвища,  кожен факт мають бути перевіреними, доведеними, і тоді список буде оголошено всім народним депутатам.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОС 3  ЗАЛУ.  Это  не   гласность,   это   не   называется гласностью. Гласность в том, чтобы проверить, узнать, а потом /не чути/.

 

     ГОЛОВА. Передайте Комісії.  Чому Комісії не хочете передати? Ідіть,  будь ласка, на місце і не атакуйте мене на трибуні. Я вас благаю.  Я слова давати не буду.  Ніяких заяв. Заяви будуть тоді, коди  буде  на  це відведений час.  Навіщо перетворювати сесію на зчитування заяв?  Я дам слово прокурору.  Сядьте на місце.  Ніхто нічого не приховає від вас. Я гарантую. Будь ласка.

 

     11

 

     МОВЧАН П.М.,    письменник,    секретар   правління   Спілки письменників    України    та    Київської    організації     СПУ /Березняківський  виборчий  округ,  м.  Київ/.  Шановні депутати! Будь-які серйозні справи треба розв'язувати не базарним способом. Через  те  я  вас  попрошу  вислухати  хоча  б  одну  заувагу  до сьогоднішньої події.  Прошу слова і прошу  вашої  уваги.  Шановні депутати,  шановний  Голово!  Те,  що відбулося сьогодні,  мусило статися.  Тому  що  вчора,  приймаючи   це   рішення,   ми   були безоглядними.  Тому що Президія, приймаючи рішення від 26 вересня ц.р., мусила б прорахувати, чим це обернеться. Я прошу уваги. Те, що  ста  лося,  може призвести тільки до подальшої конфронтації і підвищення  напруження.  Я  вас  благаю:  схаменіться   в   своїй затятості.  Пропозиція депутата Ємця надзвичайно слушна,  тому що не визначено географічне,  де закінчується Радянський майдан і де він починається.  Прийняте на першій сесії рішення було абсолютно виваженим і правильним, і нічого від того не сталося з нами. Були діалоги,  були  розмови.  Те,  що відбулося вчора,  мені здається абсолютним безрозсудством.  Це  замість  того,  щоб  обговорювати найболючіші проблеми.  А першочергова проблема,  яка стоїть перед нашою республікою, в тому, що нас про дають з молотка. Спекуляція процвітає.  Який  популізм?  Це  ви  вчора  займалися популізмом, виходячи сюди і кажучи про те,  що  у  Чернігівській  області  не вивозять картоплю.  Інший секретар обкому каже про те, що в нього те-то пропадає,  вибачте мені. І ви хочете всю цю вину перекласти на  народних  депутатів  демократичного  блоку.  Це  якраз  хитра демагогія.

 

     12

 

     Я пропоную вам прийняти варіант Ємця: відгородити наполовину площу,  припинити  це  і  перейти  до  обговорення першочергового питання-Закону про спекуляцію,  про вивіз товарів  з  України.  Я прошу це зроби ти сьогодні.

 

     Про той список.  Ось він у мене в руках,  тут 30 чоловік.  Я його передаю Президії для оголошення.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Вибачте мені,  товариші.  Шановні друзі, повірте, що мені   біля  цих  мікрофонів  значно  важче.  Я  вас  благаю:  не підігрівайте мене.

 

     Слухайте всіх,  як ми домовились.  Ще раз  повторюю:  ніяких слів,  ніяких доказів, ніяких епітетів, яких ми ще не чули за час перебудови,  ніхто  вже  не  придумає.  Я  просто   благаю   вас: сприймайте їх,  як:  лихо,  але спокійно.  Слухайте, аналізуйте і показуйте приклад для всіх.  Я не хочу,  щоб  більшість  в  цьому парламенті  весь  час піддавалась критиці за те,  що вона виявляє нетерпіння.  Тоді ми покажемо приклад меншості. А якщо вона цього прикладу  не  прийме,  то  нехай  люди  скажуть,  що вони про неї думають. Ось і все.

 

     Тепер я  цей  список  передаю  комісіям  Верховної  Ради   і комісії, яку буде створено. Ми вам гарантуємо, що вона виголосить кожне прізвище з цієї трибуни.

 

     Яке питання,  кого,  до  кого?  Яке  питання,  я  вибачаюсь? Запитання хоче задати депутат.  Я не знаю до кого запитання,  він скаже.

 

     13

 

     ДЕПУТАТ НЕ ПРЕДСТАВИВСЯ.  Після інциденту ми разом  з  Ємцем мали  розмову в кулуарах.  І ми намагалися шановній президії дати абсолютно точну,  об'єктивну інформацію. У нас відбулася, зокрема в  мене,  гостра,  неприємна  для  мене  і  образлива  розмова  з полковником КДБ  депутатом  Верховної  Ради.  Пробачте,  не  знаю нашого прізвища, прошу встати. Покажіться, будь ласка. Він заявив слідуюче: это ваша вина, вы это все спровоцировали, ваши эмиссары провозят  оружие,  вы все виноваты.  я категорично запротестував. Полковник КДБ заявив мені:  "Я не принимаю  ваших  протестов".  Я заявляю  перед  Верховною  Радою,  що категорично протестую проти вашої діяльності,  шановний полковнику,  і прошу Комісію з питань депутатської  етики  розглянути цей інцидент.  Я вимагаю суворого покарання на подібні дії, та ще людини в мундирі.

 

     ГОЛОВА. Товариші,  давайте і ми  будемо  поводитися  етично. Якщо запитання,  то запитання,  якщо заява,  то заява.  Є потреба послухати прокурора? Немає.

 

     Я вношу ту ж пропозицію,  яку вносив - створити комісію, але я  не  хочу,  щоб  ми  зараз  тут голосували за кожного.  Давайте складемо список.  Його зачитаємо,  призначимо  голову  комісії  і передамо  йому всі списки.  І нехай комісія працює.  Ми надамо їй відповідні можливості для роботи, відкриємо все, що вона захоче.

 

     Тепер переходимо до порядку денного нашої сесії. Вибачте, не до  порядку денного,  а до першого питання,  яке ми визначили для нашого обговорення,  - це питання про  стабілізацію  економіки  і заходи по її зміцненню.

 

     Слово надається  Першому  заступнику  Голови  Ради Міністрів УРСР товаришу Статинову.  Товариш  Статинов  просить  20  хвилин. Згодні?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ, ШУМ.

 

     14

 

     ГОЛОВА. І на запитання 15 хвилин.  Давайте зразу ж вирішимо. Так що - двадцять і двадцять?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ, ШУМ.

 

     ГОЛОВА. Гаразд,  двадцять і двадцять,  Анатолію Сергійовичу, сорок хвилин вам надається, вирішуйте, як вам краще.

 

     СТАТИНОВ А.С.  Шановний  товаришу  Голово !  Шановні народні депутати !  На цій сесії ви повинні прийняти рішення,  від  якого залежить доля мільйонів наших людей і майбутнє республіки.

 

     Економічна ситуація, що склалася, вимагає прийняття принципи нової,  зрозумілої,  переконливої, головне, реалістичної програми виходу з кризового становища, яка була б підтримана всім народом.

 

     Саме таке  завдання  поставив  перед  собою Уряд республіки. Головна мета її  -  створення  в  умовах  проведення  радикальної економічної  реформи основ ринкової економіки,  які повинні стати могутнім важелем у подоланні негативних  тенденцій  і  покращенні стану справ на споживчому ринку.

 

     Проте, останні  роки  життя  вже  нас  так  навчили,  що  ми пам'ятаємо,  якої  шкоди  завдали  нам  поспішні  рішення,  котрі нав'язувалися союзними органами. Тому ми глибоко переконані, що в перехідний до ринку  період  слід  провести  серйозну  підготовчу роботу   і   здійснити   комплекс   невідкладних   заходів   щодо стабілізації  економічного  становища  в  республіці.  Ці  заходи розроблені. Отже, дозвольте зупинитися лише на деяких принципових з такої точки зору питаннях і положеннях.

 

     15

 

     Перш за все,  я хочу зробити наголос на  тому,  що  Уряд  не чекав початку роботи сесії,  а він діяв.  Конкретно. Робиться все необхідне для того,  щоб забезпечити і використати всю продукцію, яка виробляється підприємствами республіки,  незалежно від їх під порядкування, передусім для потреб народу України.

 

     Незважаючи на те,  що такі дії суперечать рішенням  союзного Уряду,  ми  вважаємо  їх правильними і будемо надалі проводити цю політику в життя.  Щоб не допустити вивозу худоби і птиці за межі республіки, з 1 жовтня цього року введені нові закупівельні ціни. Для  збереження  роздрібних  цін  на  цю  продукцію  і   покриття додаткових  витрат  вишукуються  необхідні кошти.  Рада Міністрів республіки  прийняла  постанову  про  невідкладні   заходи   щодо завершення   збирання   врожаю   і   посилення  темпів  заготівлі плодоовочевої продукції та картоплі.  Передбачено на період до 10 листопада особливі умови роботи державних, господарських органів, підприємств,  установ  та  організацій.  Гадаємо,   що   ці   дії виправдані  й  зрозумілі.  Припинена масова скупка радянськими та іноземними громадянами  продовольчих  і  непродовольчих  товарів, особливо  в західних і прикордонних областях,  для перепродажу їх за кордоном за спекулятивними цінами  /а  це  становить  майже  3 мільярди  карбованців,  що рівнозначно річному обсягу товарообігу середньої  області/.  Безпрецедентні  загострення  пристрастей  і емоцій,  які захопили країну,  втрата центром у багатьох випадках керівництва   процесами,   які   проходять,   майже    зруйнували багаторічні  економічні,  господарські  зв'язки між республіками, підприємствами та об'єднаннями.  Тому Уряд керуючись  Декларацією про   державний   суверенітет  України,  будує  свої  економічні, науково-технічні,  культурні зв'язки  з  іншими  республіками  на підставі   міжреспубліканських  угод,  де  основне  місце  займає питання взаємних поставок сировини, матеріалів, товарів народного споживання і продукції виробничо-технічного призначення.

 

     16

 

     Вважаю, товариші  депутати,  що  всім зрозуміло:  якщо ми не отримаємо  від  Росії  в  наступному  році  понад  90   мільярдів кубометрів  газу,  54  мільярди  тонн  нафти,  7  мільйонів  тонн бензину, дизельного палива, 12 мільйонів кубометрів лісу та інших сировин  них ресурсів,  а з Узбекистану - 100 тисяч тонн бавовни, то  ми  не  змажемо  забезпечити  нормальну  і  стабільну  роботу народного   господарства.   Рада  міністрів  України  вважає,  що укладення  зазначених  договорів   життєво   необхідне   і   буде ефективним  фактором у стабілізації економіки республіки.  Якщо в цілому  висловити  позицію  Уряду  з  цього  питання,  то  ми  за економічні   відносини   між  республіками,  як  між  суверенними державами.  Але в більш широкому контексті ці  та  інші  питання, зокрема  ціноутворення,  будуть розглядатися народними депутатами при  обговоренні  концепції  та  програми  переходу  України   до регульованої  ринкової  економіки  та пакету відповідних законів, які ви повинні розглянути в найближчий час. Хочу зауважити, якими б не були досконалими заходи по стабілізації економіки, практичне втілення їх у життя неможливе без порядку і відповідальності всіх людей. У зв'язку з цим пропонується:

 

     Перше. Зобов'язати  всі державні підприємства,  об "єднання, організації,  незалежно від відомчого підпорядкування,  колгоспи, підприємства споживчої кооперації забезпечити в четвертому кварта лі цього року,  у 1991 році обов'язкове збереження  господарських зв'язків постачання сировини,  матеріалів, комплектуючих виробів. В першу чергу це стосується підприємств України.  За відмову  від укладення  договорів  у  відповідності з існуючими господарськими зв'язками,  окрім встановленої відповідальності перед споживачем, пропонується  стягувати з постачальника штраф у місцевий бюджет у розмірі до 50  процентів  вартості  не  прийнятого  до  виконання замовлення.    Розмір   штрафу   повинен   визначатися   органами Держарбітражу республіки.

 

     17

 

     Друге. Негайно прийняти постанову Верховної Ради УРСР про по ставки  продукції і виконання робіт для державних потреб України, встановивши,  що  підприємствам  і  організаціям,  які  укладають договори  на  поставку  продукції і виконання робіт для державних потреб,      у      пріоритетному      порядку      поставляються матеріально-технічні ресурси,  а також зменшується розмір податку на прибуток.  Ми просимо розглянути і прийняти це рішення, бо без нього важко буде організувати чітку роботу підприємств і виконати міжреспубліканські  угоди.   У   зв'язку   з   запровадженням   у Прибалтиці, Білорусії і Молдові, багатьох регіонах Росії заходів, спрямованих на приоритетний продаж товарів місцевим жителям,  і з метою  захисту  споживчого  ринку,  Уряд  пропонує  запровадити з жовтня цього року нормований відпуск товарів в одні руки  жителям республіки   лише  по  паспортах.  Першочерговим  завданням  щодо стабілізації  економіки   республіки   є   досягнення   надійного збалансування  грошових  доходів  населення  з  внутрішнім ринком товарів народного споживання.

 

     Розрахунки показують,  що в 1991 році необхідно  забезпечити їх випуск в обсягах близько 87 мільярдів карбованців у роздрібних цінах  і  надати  платних  послуг  населенню  на  суму  майже  12 мільярдів карбованців.

 

     Для того  щоб  досягти  цієї  мети,  планується  прискорення переведення   виробничих   потужностей    підприємств    союзного підпорядкування  за рахунок конверсії на випуск споживчих товарів у сумі 5 мільярдів карбованців.  Це дасть змогу не лише збільшити виробництво  товарів,  а  й  використати вже створений виробничий потенціал і не залучати додатково трудові й фінансові ресурси.

 

     Вважаємо вкрай   необхідним   розробити   найближчим   часом комплекс  господарських,  правових  та  організаційних заходів по забезпеченню  об  грунтованих   пропорцій   між   темпами   росту виробництва і заробітної плати.

 

     18

 

     Намічаються також   заходи   по  скороченню  обсягів  вивозу товарів  народного  споживання  за   межі   республіки,   зокрема продукції тваринництва - на третину.

 

     Предметом особливої  уваги  Уряду були і залишаються питання поліпшення  харчування   людей.   Намічається   збільшити   обсяг виробництва практично усіх видів продуктів харчування.

 

     Для забезпечення   стабільної  роботи  підприємств  харчової промисловості пропонується  встановити  їм  платежі  в  бюджет  у розмірі  25  процентів  та звільнити від оподаткування за приріст коштів на оплату праці.

 

     Декілька слів,  товариші депутати,  про те,  що  передбачено зроби ти по ліквідації дефіциту на окремі товари і продукцію, для придбання яких люди змушені простоювати в чергах.

 

     З метою збільшення виробництва в 1991  році  горілки  до  32 мільйонів  дал  і пива до 146 мільйонів дал пропонується закупити по імпорту устаткування і матеріали.  Кошти  для  цього  потрібно одержати за рахунок продажу за кордон 1 мільйона дал горілки. Для залучення  до  державних  ресурсів   винограду,   культурних   та дикорослих  плодів  і ягід з метою збільшення обсягів виробництва виноробної  продукції,  пропонується  організувати  на  державних підприємствах  приймання та,  переробку сировини від населення на умовах здавання з компенсацією винопродукцією.

 

     З метою  ліквідації   тютюнового   дефіциту   передбачається збільшити  посівні  площі та підвищити врожайність цієї культури. Намічені відповідні стимули.  Зокрема,  господарствам і населенню за  кожний  реалізований  державі центнер тютюну / буде продано 2 центнера комбікормів,  а за перевищення середньорічного рівня, що склався   за   п'ять   років,  по  три  центнери.  Для  доведення виробництва тютюнових виробів до 80 мільярдів штук за рік

 

     19

 

     Рада Міністрів УРСР вишукує з участю підприємств  можливість виділення  необхідної  кількості  інвалютних  карбованців  першої категорії для закупівлі технологічного устаткування,  пакувальних та інших матеріалів.

 

     Численні черги  біля  автозаправних станцій,  розбазарювання ресурсів вимагають встановлення  тимчасового  нормування  бензину власникам  індивідуального транспорту.  Передбачено здійснити ряд заходів до зменшення бюджетного дефіциту вже у цьому році.

 

     За рахунок збільшення випуску товарів  народного  споживання одержати  до  кінця  року  понад  план  600 мільйонів карбованців податку з обороту.  Вилучити в доход республіканського бюджету 25 процентів   централізованих   фондів  і  резервів  міністерств  і відомств України, що дозволить скоротити бюджетний дефіцит на 350 мільйонів   карбованців.   Що   стосується   подолання   дефіциту державного  бюджету  в  1991  році,  то  досягнути  цієї  і  мети планується, перш за все, за рахунок скорочення капіталовкладень у виробничу сферу  незалежно  від  джерел  фінансування,  включаючи об'єкти  розпочаті  в  поточному році.  Припинення фінансування з бюджету   проектування   і   будівництва   об'єктів   виробничого призначення,     крім     галузей    переробки    і    зберігання сільськогосподарської    продукції,    по    випуску     товарів, промисловості будівельних матеріалів та деяких інших, що працюють на  споживчий  ринок.   З   метою   перерозподілу   та   передачі торговельним  організаціям  для  продажу  споживачам  і населенню запасів  товарно-матеріальних  цінностей,  доручено   Держпостачу УРСР,  Держкомстату  УРСР разом з міністерствами і відомствами та місцевими Радами народних депутатів провести протягом  четвертого кварталу  цього  року  і  в  першому  кварталі  1991 року на всіх підприємствах  незалежно  від  відомчої   підпорядкованості,   їх інвентаризацію.

 

     20

 

     Буде здійснено  комплекс  заходів щодо додаткового залучення та заохочення населення в зберіганні  заощаджень  на  рахунках  в установах  Ощадбанку  та  організації  продажу  населенню товарів довго строкового користування вартістю понад  500  карбованців  в основному в порядку безготівкових розрахунків.

 

     Особливо, товариші  депутати,  важливим питанням,  без якого неможливе неформальне функціонування економіки в сучасних умовах, в  питання  валютних  відрахувань.  Ми  пропонуємо  прийняти Указ Президії Верховної Ради Української РСР про валютні відрахування, передбачивши  в  ньому  нормативи  розподілу валютної виручки від експорту товарів /робіт і послуг/ для підприємств та організацій, розташованих на території республіки незалежно від форм власності і господарювання. Просимо його підтримати.

 

     Уряд вважає, що вже в перехідний до ринку період потрібно не на словах,  а на ділі здійснити введення приватної власності.  Це стосується продажу  населенню  невеликих  державних  підприємств, майстерень,   перш   за   все   у   сфері   торгівлі,  побутового обслуговування   населення,   виробництва    товарів    народного споживання.

 

     Рада Міністрів  УРСР  просить  Верховну Раду Української РСР прискорити вирішення питання про надання їй повноважень по  управ лінню   державним  майном.  Для  забезпечення  стабільної  роботи народного господарства у зимовий період намічено:

 

     виходячи з енергобалансу,  що складається, довести до кожної області граничні рівні споживання електричної потужності;

 

     визначити розміри  і довести кожній області графіки обмежень і  відключень  споживачів  при  дефіциті  електричної  енергії  і потужності   у  місячний  строк  вирішити  питання  про  зміщення вихідних  днів  тижня  в  областях   республіки   для   можливого використання цього за ходу в екстрених випадках.

 

     21

 

     Надзвичайним злом є спекуляція,  масштаби якої катастрофічне зростають.  Тому пропонується на ваш розгляд,  товариші депутати, встанови  ти  і  суворо  дотримуватися порядку,  щоб товари,  які виготовляються в державному  секторі  виробництва,  реалізувалися населенню  виключно  через мережу державної торгівлі та споживчої кооперації.  Уряд  вніс  з  цього  питання  конкретні  пропозиції Верховній Раді.

 

     І останнє.  Шановні  народні депутати!  Не можна заплющувати очі на те,  що важким тягарем  на  плечі  нашої  економіки  лягає діяльність  деструктивних  сил,  які,  ні  за  що не відповідаючи штовхають людей до громадянської непокори  і  страйків.  Особливо загострилася ситуація в останні дні.

 

     У зв'язку   з   цим  Уряд  республіки  вважає  за  необхідне висловити  народу  України  свою  чітку   позицію.   Ми   глибоко переконані,  що ті сили,  які заради задоволення своїх політичних амбіцій,  виходячи з чисто кар'єристських  розрахунків  діють  за принципом "чим гірше тим краще" і ведуть цілеспрямовану роботу на зниження життєвого рівня людей, проводять, прикриваючись високими лозунгами антигуманну і антинародну політику.

 

     Уряд республіки  з  цієї  високої  трибуни  заявляв,  що він зробить все,  що від нього залежить, в рамках своєї концепції для того,   щоб  не  допустити  розвалу  народного  господарства,  не дозволити втягнути економіку  в  безодню  хаосу  і  закликай  всі здорові сили до консолідації на благо нашого суспільства, до миру і злагоди. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Давайте  порадимося.  У   Анатолія   Сергійовича   є письмові запитання,  і, я бачу, є багато бажаючих поставити усні. Будемо відповідати на письмові чи, може, зразу на усні?

 

     Ш УМ У ЗАЛІ.

 

     22

 

     ГОЛОВА. Давайте на  усні,  бо  воно  якось  жвавіше.  Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,   голова  ради  агропромислових  формувань Сумської області  /Сумський  виборчий  округ,  Сумська  область/. Шановний   Анатолію   Сергійовичу,   я   дуже   вам   вдячний  за оперативність у вирішенні багатьох  питань,  які  розв'язує  Рада Міністрів, в тому числі і по вчорашньому моєму виступу про бензин

- вже прийнято рішення.  Але в оцій концепції я не побачив  місця нашого Уряду у вирішенні такого питання,  яке вже сьогодні стоїть на часі:  зберегти все,  що вже створено.  Що я маю на увазі?  Ми маємо змогу в цьому році не тільки виконати план продажу цукрових буряків, а й значно його перевиконати.

 

     Я знаю,  який напружений баланс у  республіці  по  цукру.  І повинен  сказати,  що  сьогодні нам потрібні три тисячі машин для того,  щоб вивезти своєчасно,  не допустити,  щоб цукровий  буряк загинув. Це дало б триста тридцять тисяч тонн цукру.

 

     Як це питання буде вирішуватися?

 

     Ми в  області  споживаємо тільки 60 тисяч,  а 300 тисяч - це республіканський бюджет.  Як планує  Уряд  забезпечити  своєчасне вивезення продукції з поля? Це - одне.

 

     І друге.   Пріоритет   села.  Тут,  мені  здається,  він  не зовсім...

 

     ГОЛОВА. Ми  домовились,  що   будемо   ставити   по   одному запитанню.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П. Вибачте. Тоді все.

 

     23

 

     СТАТИНОВ Л.С.  Вирішується  питания  по  транспорту,  і якщо грошей трохи не вистачатиме, то ми розглянули в Раді Міністрів, і ваше  питания  буде  вирішено,  й інших областей,  які займаються цукром.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     АЛТУНЯН Г.О.,  слюсар підприємства "Кінотехпром",  м. Харків /Київський виборчий округ,  Харківська область/, Шановний Леоніде Макаровичу!  В мене два  запитання,  але  одне  до  вас.  Скажіть будь-ласка, що зараз діється? Я не розумію. Ми затвердили порядок денний.  Але щоб ви не звинувачували Народну раду і мене,  як  її представника,  що  ми  тут  все  зіпсуємо,  то в мене є конкретне запитання до доповідача.  Але якось треба все ж таки  йти.  Я  не знаю,  що  буде  через кілька хвилин.  Ми ж не затвердили порядок денний.  Я  прошу  після  того,  як  я   поставлю   до   Анатолія Сергійовича,  вибачайте,  запитання, потім відповідайте. Скажіть, будь-ласка, як ставиться Уряд до того, що біля Харкова, конкретно в Мерефі, зараз планується відбудувати 15 будинків, де мають жити люди з Сибіру.  Тобто,  для переселення людей з Сибіру.  І це при тому,  що Харківська область чи не єдина,  так би мовити,  чиста, умовно чиста,  для  чорнобильців.  Як  Уряд  до  того  ставиться? Конкретно в мене є лист, я вам передам.

 

     ГОЛОВА. Передайте, ми його розглянемо.

 

     ГОЛОСИ ІЗ  ЗАЛУ.  Відповідайте,  як до цього ставиться Уряд. Яка позиція Уряду?

 

     24

 

     СТАТИНОВ А.С.  Українці  дуже  багато  працюють  на   різних підприємствах  у  нас  в  державі,  вони  повертаються назад і їм місцеві органи дозволяють будувати будинки.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Шановні товариші!  Я хочу відповісти  на  запитання, яке надійшло мені.  Нагадую ще раз, що ми порядок денний прийняли за ос нову.  Це перше. Проголосували - друге, ми проголосували за те,  щоб  ті  пропозиції,  розумні,  які були висловлені і які не висловлені в записках,  доручити Секретаріату звести і завтра  їх прочитати  тут,  як доповнення до порядку денного.  Що стосується сьогоднішнього  Дня  і  пріоритетності  роботи,   то   ми   взяли економічні проблеми і перш за все проблему стабілізації.  І також за них проголосували.  То я хотів би,  щоб ви вже більше до цього не поверталися,  тому що, коли хтось не чув або виходив із залу в цей час, то це вже не моя вина. Третій мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  голова   підкомісії   Комісії   Верховної   Ради Української   РСР  з  питань  економічної  реформи  і  управління народним господарством.  /Святошинський виборчий округ,  м.Київ/. Анатолію Сергійовичу, для виконання програми переходу Української РСР до ринкової економіки,  стабілізації,  тут  всі  повноваження Раді  Міністрів,  згідно із Конституцією,  надані.  Я не розумію, чому це питання винесене у нас на сесію  Верховної  Ради,  тобто, яких  додаткових  повноважень  треба  ще  Раді Міністрів,  щоб ви конати оці заходи?  Це перше.  І друге питання. Ви говорили, що у четвертому кварталі треба зберегти усі зв'язки із підприємствами, які ми маємо, на сьогодні.

 

     25

 

     Тобто це позиція союзна - це позиція  Горбачева.  Чи  уклала Рада Міністрів наша хоч би один договір з урядами інших республік з тим,  щоб перевести ці зв'язки, які за раз в, на міцну державну правову основу?  На міжнародне право. І яка необхідність приймати союзний варіант,  а не йти на прямі зв'язки  з  республіками,  як того зараз вимагає Єльцин.

 

     ГОЛОВА. Анатолію   Сергійовичу,  ми  домовлялися,  що  кожен депутат задає одне запитання.  Але я не можу зупинити, якщо хтось буде  задавати  п'ять  запитань,  тому ми будемо вибирати з п'яти одне.

 

     СТАТИНОВ А.С.  Добре.  Договір  ми  не  підписали  з  жодною республікою.  бо  Верховна  Рада  не  має  ще  Комісії,  яка буде працювати  разом  з  Урядом,  щоб  такий   договір   підписувати. Складайте  Комісію,  ми  будемо  підписувати,  але Уряд із жодною республікою договір не підписав.

 

     ГОЛОВА. Я вчора сказав  у  доповіді,  що  економічні  угоди, домовленості   вже   укладені   з  дванадцятьма  республіками,  а політичних договорів на рівні Верховних Рад не підписано.

 

     Перший мікрофон.

 

     26

 

     ВОРОБЙОВ О.М.,  заступник  голови  Сумської   міської   Ради народних   депутатів   /Ковпаківський   виборчий  округ,  Сумська область/.  Анатолий   Сергеевич,   народный   депутат   Воробьев, заместитель   председателя   Ассоциации  демократических  Советов Украины.  Я  задаю  такой  вопрос.  То,  что  предложено  сегодня Правительством для рассмотрения, не отвечает требованиям, которые были выражены на совещании 15-16 сентября в городе Харькове,  где собрались  представители  городских  Советов  областных  центров. Можно здесь по каждому пункту доказать, что вы оголяете Советскую власть и исполнительные органы на местах,  все тянете в центр. То есть,  административная  система  сохраняется.  У  меня   к   вам конкретное  предложение.  Я  прошу  вас  -  снимите,  пожалуйста, сегодня с обсуждения этот вопрос,  перенесите его  в  Комиссии  и пригласите  представителей  Советской власти с мест.  Тогда можно будет выработать конкретную комплексную программу  с  конкретными сроками  и  механизмами  реализации.  Иначе  предложенный  проект простонапросто не будет принят в  таком  виде.  Я  хочу  услышать ответ.

 

     СТАТИНОВ А.С.   Документы,  товарищи  депутаты,  у  вас.  Мы рассчитываем на очень глубокую проработку этих документов, потому что  это  не  только  задача Правительства.  Я думаю,  что задача Верховного Совета ре шить эти все вопросы.

 

     Мы рассчитываем,  что  вы  глубоко  рассмотрите  и   внесете конкретные предложения. Я думаю, что документ будет конкретным, и надо приступать к его исполнению. У нас нет времени.

 

     27

 

     Поэтому мы обращаемся к вам как Верховному Совету: рассмотреть наши  предложения и принять ряд указов.  А снимать ли вопрос с обсуждения или обсуждать -  это  дело  ваше.  Вы  можете снять, вы можете обсудить. Нам было поручено внести предложения - мы внесли.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ НЕ ПРЕДСТАВИВСЯ. Шановний Анатолію Сергійовичу! Перш ніж  задати запитання,  я хотів би внести пропозицію - продовжити все ж таки обговорення,  бо цей проект, що нам розданий, викликає дуже  багато  претензій  і незадоволення депутатів як з опозиції, так і з більшості.

 

     А тепер я конкретно задам запитання вам.  Які  заходи  вжили для того, щоб не робилися спекуляції на офіційному рівні? Доводжу до вашого відома - і,  мабуть,  ви це знаєте, - голова Донецького облвиконкому  Шелудченко  розпорядився  відправити з Донецького і Макіївського   холодокомбінатів   600   тисяч   тонн   м'яса   за спекулятивною ціною до Іркутської області. Воно було закуплене на Україні  за  іншими  цінами.  Таким  чином  викликається  напруга фінансова і соціальна.

 

     І друге  запитання.  Що ви робите для того,  щоб забезпечити кріпильним лісом шахтарів Донбасу? Скоро шахти зупиняться. Гостра нестача  лісу  на  шахтах.  У  мене кожний день лунають дзвінки з цього приводу. Що робить Уряд?

 

     ШУМ У ЗАЛІ. ГОЛОВА. Анатолію Сергійовичу!

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     28

 

     ГОЛОВА. Товариші, 600 тисяч тонн - це, мабуть, фантазія.

 

     СТАТИНОВ А.С.  Товарищи,  Донецкая область за год  "съедает" где-то 200 тысяч.  Это - цифры.  По спекуляции,  товарищи, мы вас просим рассмотреть предложение,  которое мы  внесли.  Вы  примите такой указ, нам нужен документ.

 

     Второе. Товарищи депутаты,  вы знаете - трудно работать.  Вы же поймите.  Товарищи депутаты! Я отвечаю на вопросы. Я просил бы вас,  говорю третий раз,  рассмотрите наши предложения. Они у вас есть. Примите, мы будем работать. По Донецкой области: вот я вижу председателя Совета товарища Смирнова. Вы справку хотите дать?

 

     ШУМ У ЗАЛІ. Не чути.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон, будь ласка.

 

     СМИРНОВ Ю.К.,   голова   Донецької  обласної  Ради  народних депутатів /Краснолиманський виборчий  округ,  Донецька  область/. Во-первых,  я  хотел  бы сказать товарищу Хмаре,  что мы у себя в Донецкой области разберемся сами с  этим  вопросом.  В  Иркутской области  у  нас  имеются  леспромхозы,  где работают наши люди по заготовке леса для того,  чтобы дать  жилье  трудящимся  Донецкой области.  И  мы  заключили с ними договор,  их кормить надо.  Нам поставили условия:  давайте,  товарищи, ваши люди там работают, и мы  с этим вопросом разбираемся.  Этот вопрос действительно у нас возник в области.  Но с этим мы сами разберемся.  Зачем вы  здесь подняли  этот  вопрос,  я  не понимаю.  Мы разберемся сами с этим вопросом.

 

     29

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     СМИРНОВ Ю.К.  Анатолий Сергеевич,  я так отвечаю, потому что получается у нас несколько ...

 

     ДЕПУТАТ НЕ  ПРЕДСТАВИВСЯ.  У  меня  к вам вопрос,  уважаемый Анатолий  Сергеевич.  Вообще-то,  в  преамбуле  плана,  в   плане смысловая  нагрузка  правильная.  Необходимо  поднять инициативу, необходимо оказать помощь районным,  областным  Советам  народных депутатов  и народу.  Но объясните мне,  пожалуйста,  почему план показан в розничных ценах?  Розница,  как известно,  не  отражает реального положения.

 

     Второй момент:  нормативы  валютных отчислений с предприятий указаны  таким  образом,  что  по-прежнему  продолжается   грабеж предприятий,  районов, областных Советов и т.п. Даже с нищих сфер

- образования и спорта -  и  то  берут  отчисления  в  союзный  и республиканский бюджеты. Объясните, пожалуйста.

 

     СТАТИНОВ А.С.  Товарищи,  вы заметили, я сказал: в четвертом квартале  мы  просили  бы  вас  разрешить  реализацию  товаров  и продуктов питания по паспортам.  Мы обсуждали самые разнообразные варианты и пришли к выводу,  что это  будет  самый  подходящий  и правильный вариант.

 

     Второе. Вы получите до 15 числа все документы по переходу на рыночные  отношения.  Там  заложены  все  вопросы,   которые   вы поставили.   Буквально  через  неделю  вы  будете  их  иметь.  По ценообразованию и ценам, о чем я сказал в своей информации.

 

     30

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ХОТЛУБЕЙ Ю.Ю.,  голова Маріупольської міської Ради  народних депутатів,  перший  секретар  Маріупольського міськкому Компартії України  /Маріупольський-Жовтневий   виборчий   округ,   Донецька область/. Уважаемый Анатолий Сергеевич, идет процесс натурального обмена.  Он заложен давно и в более спокойные времена  для  нашей экономики. За счет этого на местах решаются проблемы, связанные с подготовкой к зиме,  в частности,  в строительном комплексе и так далее.   Может   быть,   правильным   было   бы   не  так  жестко формулировать,  как это изложено в вашей программе,  а ограничить потолком  -  то ли 5,  то ли 10 процентов для местного заказа,  с помощью которого можно было бы решать местные проблемы.

 

     СТАТИНОВ А.С.  Товарищи   депутаты,   мы   рассчитываем   на обсуждение  этой  программы.  И  я  не думаю,  что все закончится ответами на вопросы - вы прекрасно понимаете. Мы излагаем, делаем информацию,  документы у вас. И мы рассчитываем на вашу подсказку и на ваши предложения.  Можно  рассмотреть  эти  предложения,  вы будете их обсуждать. В отношении натурального обмена. Мы, если вы заметили, внесли предложение - государственный украинский заказ.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.,  директор   Бобровицького   радгоспутехнікуму /Козелецький   виборчий   округ,   Чернігівська  область/.  Перше питання,  Анатолію Сергійовичу,  таке.  Депутати висловлюють, і я приєднуюсь  до них.  На інформацію по такому питанню відведено 20 хвилин.  Як це,  наприклад,  розуміти?  Я розумію,взагалі,  що це абсолютно експромт або стометровка олімпійська. Не годиться так.

 

     31

 

     Слідуючи питання.   Підняли   закупівельні   ціни.  Як  буде вирішено питання в кооперативній торгівлі?  Дядько повезе  завтра здавати  в  кооперацію  по  нових  цінах,  а у нас скрізь у селах кооперативна торгівля,  в районах і в обласних центрах є.  Де  ви знайдете  кошти  для  компенсації сільському населенню?  Раз.  Як ув'язані наші ціни з цінами в Російській  Федерації?  Ви  знаєте, наприклад,  що  в  областях,  які  межують  з  нашими  областями, встановлено ціни  5.90  карбованця  за  яловичину  і  5.50  -  за свинину.   Чому   такі  ціни  встановлені?  Щоб  наші  суміжні  з російськими  області  республіки  пограбувати,  я  думаю.  Іншого пояснення у мене немає.

 

     І трете   питання.  Мене  цікавить,  хто  дав  от  нормативи відрахування?  Тут є досить цікаві нормативи  по  валюті.  Я  так думаю, що це натуральний абсурд.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Грабіж.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.  Ну, грабіж, можна ще й грубіше сказати. На ці три питання прошу дати відповідь.

 

     ГОЛОВА. Відповідайте на одне запитання, по вибору.

 

     СТАТИНОВ А.С.  Товарищи,  относительно компенсации. Ресурсы, наши расчеты - у нас есть три варианта.  Мы их вам все покажем. Я думаю,  и  постоянная   Комиссия   рассмотрит   предложения   тех товарищей,  которые имеют отношение к сельскому хозяйству.  Но во всех трех вариантах мы рассчитываем,  что компенсацию  в  бюджете республики найти можно.

 

     32

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ВЛОХ О.Г.,   завідуючий   кафедрою   Львівського  державного університету імені І.Франка /Ленінський виборчий округ, Львівська область/.  Шановний Анатолію Сергійовича. Всі республіки прийняли Декларацію  про  державний  суверенітет.  Тим  самим,  практично, фінансований  договір 22-го року.  Чи не здається вам у зв'язку з цим,  що в  першу  чергу  Уряд  України  повинен  був  обмінятися відповідними  депешами про визнання суверенітету інших республік, обмінятися посольствами,  а тоді  вже  приступити  до  вироблення економічних договорів?

 

     СТАТИНОВ А.С. Я відповідаю, це справа Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Ви відповідали на це запитання.

 

     СТАТИНОВ А.С. Це право Верховної Ради, я сказав.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ПРАВДЕНКО С.М.,  Голова  Комісії  Верховної Ради Української РСР з питань гласності та засобів масової інформації  /Самарський виборчий округ,  Дніпропетровська область/.  Я цитую для початку: для   одержання   коштів   для   покриття   частки   України    в загальносоюзному валютному борзі.  Хто її визначив і хто визначив наші майбутні витрати на Чорнобиль? Це перше.

 

     33

 

     Далі: місцевим   Радам,   районним   і   міським,    валютні відрахування до союзного бюджету 39 процентів. У мене тільки одне запитання,  одне з усього цього. Кажуть, що Мойсей 30 років водив свій народ, щоб покоління вимерло від рабства. То скільки ж треба водити нашу Раду Міністрів,  щоб вона дбала про  свою  республіку перш за все?

 

     СТАТИНОВ А.С. Товарищи! Мы внесли на ваше рассмотрение такой проект.  Долго товарищи со специалистами вели расчеты,  и думаем, рассчитываем  на  рассмотрение  вами  этого предложения.  Но наши расчеты показывают, что это реальные цифры.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,   відповідальний   секретар    Секретаріату Народного  руху України за перебудову /Ровенський виборчий округ, Ровенська  область/.  Шановний   Анатолію   Сергійовичу!   Уважно прочитавши проект і вислухавши вас,  я сподівався почути, що буде в цьому проекті відображено  скорочення  найбільш  емких  витрат. Зокрема,   буде   прийнято   скорочення   платежів  на  виконання військових програм і на утримання армії - тієї армії, в якій наші юнаки   служити  не  хочуть  і  називають  окупаційною.  Адже  це величезна сума,  яку навіть наш міністр фінансів не може назвати. Крім того, я сподіваюся, що буде скорочено інші платежі в союзний бюджет.  І,  виходячи з цього,  скажіть,  будь ласка,  чим  можна пояснити нашому робітнику те,  що із 100 зароблених карбованців у місяць 60 він повинен віддати в  союзний  бюджет,  і  що  із  100 зароблених  доларів  у місяць,  як тут свідчить оця таблиця,  він повинен віддати 80 доларів,  зокрема  39  із  них,  -  в  союзний бюджет.

 

     34

 

     Скажіть, будь   ласка,   чи   потрібен   такий  союз  нашому робітникові, і чи будуть припинені асигнування в союзний бюджет?

 

     СТАТИНОВ А.С.  Товарищи депутаты,  без законов мы ничего  не сделаем. Мы уже внесли 14 проектов законов в Верховный Совет, еще будет 20.  Когда вы рассмотрите  все  эти  проекты  законов  и  о налогах,  и  о  бюджете,  и  о банках,  и о внешней экономической деятельности - только  тогда  республика  и  Правительство  могут работать  свободно.  Только надо принимать в ускоренном темпе все проекты законов, которые мы внесли.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОСИ 3 ЗАЛУ.

 

     СТАТИНОВ А.С.  Да,  будет сокращение на армию,  это  есть  в проекте  Закона,  который  вы  рассмотрите.  И  о  налогах,  и  о формировании бюджета. Будет сокращение и в союзный Фонд.

 

     ГОЛОВА. Товариші,  ми домовилися  з  вами,  що  надаємо  для інформації  20  хвилин,  і  на  відповіді  20 хвилин.  Цей час ми вичерпали.  Тепер я прошу записуватися на виступи,  і кожен зможе сказати те,  що він хоче. Першим записався товариш Печеров. Прошу вас. Потім виступатиме товариш Павлов.

 

     35

 

     Шановні товариші! Перед тим, як виступить товарищ Печеров, я хочу ще раз звернутися до залу.  Ви знаєте, я і ви - всі ми чуємо і бачимо,  як  проходить  робота  сесії  Верховної  Ради  СРСР  і Верховної  Ради  РСФСР.  Все  там  буває.  І  гострі проблеми теж виникають.  Але я порівнюю і не можу собі пояснити.  Такого, як у нашому  залі,  мабуть,  ніде в світі немає.  Ну,  ніхто нічого не бажає  слухати.   Надзвичайно   важливе   питання   винесено   на обговорення, а всі займаються іншими справами, не беруть участі і в обговоренні, і у внесенні пропозицій. Я благаю вас, надзвичайно серйозні ж питання.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.,  Голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань бюджету,  фінансів і цін / Великомихайлівський  виборчий округ,  Одеська область/. Шановні товариші депутати! На що я хочу звернути вашу  увагу.  Ми  можемо  по-різному  підійти  зараз  до обговорення  цього  надзвичайно  важливого  питання  про комплекс невідкладних заходів щодо стабілізації економічного  становища  в республіці.  Ми можемо дуже гостро вести тут розмови, можемо дуже гостро критикувати і це в нас дуже добре виходить.  Проте, якщо й надалі ми підемо таким шляхом, ми провалимо це питання.

 

     Я вважаю за необхідне просити у вас таке. Нам потрібно зараз усім підключитися до доопрацювання цього документа з тим,  щоб  у найближчі дні його прийняти. Далі терпіти вже не можна. Скільки б ми не закликали один одного до взаємоповаги,  ми не  вирішимо  ці важливі   питання   і   тому   потрібно  погодитися  з  більшістю запропонованих  нашим  Урядом  пропозицій.  Проте  я  вважаю   за необхідне поставити перед вами вісім питань, які на мою думку, не знайшли відображення в представленому документі,  а вони для  нас надзвичайно важливі.

 

     36

 

     Перше. Цей  документ  надзвичайно  слабо стимулює збільшення виробництва товарів народного споживання.  Чому? У зв'язку з тим, що  у  нас діє закон про державне підприємство.  Скільки б ми тут рішень не приймали,  жоден колектив не буде виробляти  продукцію, яка  дає  збитки  і на які робітникам цього підприємства потрібно виділяти кошти з власних фондів для їх покриття. Тому я вважаю, і я  розумію,  як  до мене будуть ставитися після цього,  що на всю збиткову продукцію ми сьогодні повинні дати  згоду.  Ми  сьогодні повинні  дозволити формувати договірну ціну.  Хай шкарпетки,  хай інші товари народного  споживання  будуть  на  15,  20  процентів дорожчими,   але  щоб  вони  були.  Якщо  ми  цього  не  зробимо, підприємства  не  випускатимуть  продукцію,  а  в  той   же   час кооперативи  та  інші підприємства будуть випускати цю продукцію, але вже дорожче не на 15 чи 20 відсотків,  а у три, чотири, п'ять разів. Тому я вважаю, що це невідкладний захід, який повинен бути сьогодні або завтра прийнятий.

 

     Друге. Я вважаю,  що дуже м'ясо записано про розподіл  того, що  продається  по  паспортах.  Мене турбує те,  що це віддається тому,  хто  стоїть  за  прилавком.  І  можемо  так  зробити,   що гарантованого забезпечення тієї малої кількості товарів народного споживання  не  буде.  Прикриються  паспортами.   Підуть   товари народного  споживання  зовсім  іншими каналами.  Тому я вважаю за необхідне ввести більш регламентований розподіл певної кількості, необхідних товарів народного споживання.

 

     Трете. Нам    потрібно    невідкладно,    якщо    немає   ще підготовленого документа,  з участю відповідної комісії  протягом найближчих 2-х - 3-х днів розробити і прийняти надзвичайні заходи по боротьбі з спекуляцією.

 

     37

 

     Якщо ми цього не зробимо,  всі наші заклики  до  покращення, стабілізації  обстановки  в  республіці  ні  до  чого  доброго не приведуть.  Враховуючи надзвичайні обставини, ми повинні прийняти і  документ  про  обов'язкову  трудову участь кожного громадянина України  протягом  трьох  днів   у   забезпеченні   продовольчими продуктами  населення  міст  і  сіл.  Нам  потрібно  ввести,  хоч сьогодні це не популярно.  Потрібно  кожному  громадянину  надати можливість  своєю особистою працею забезпечити накопичення,  перш за все,  продуктів  харчування.  Я  вважаю,  що  нам  потрібно  в першочергових заходах врахувати ще три обставини.

 

     З метою   ефективної   боротьби  з  порушенням  громадського порядку в республіці надати органам внутрішніх справ  надзвичайні повноваження.   Далі   терпіти  таку  обстановку,  яка  склалася, неможливо.  Зробити це з участю комісій також за  дватри  дні.  Я вважаю,  що  нам  потрібно  прийняти  сьогодні таке рішення,  щоб створити  всі  умови  для  плідної  роботи  в  парламенті  і   не відволікатися  через  кожних  п'ять хвилин на інсценовані заходи, які проводяться зараз на вулиці.  Якщо ми тут не в змозі  навести порядок,  не в змозі забезпечити нормальну роботу, тоді я вважаю, що ми беремося не за свою справу,  намагаючись прийняти  документ про  надзвичайні заходи по стабілізації обстановки.  Я гадаю,  що нам якимсь дуже коротким документом потрібно залишити одну  владу на рівні села, селища, району і міста, щоб було з кого спитати, а потім будемо розбиратися  з  іншим  законом.  Необхідно  створити комісію,  яка  зараз  може  взяти участь у розробці угод з іншими республіками.  Тому що дуже пасивна позиція нашого  парламенту  і таке ставлення до нас.  Нас не вважають за серйозних людей і тому лише  наша  республіка   залишилася   поза   міжреспубліканськими угодами.  А це крах для нашої економіки на четвертий квартал і на 1991 рік. Дякую за увагу.

 

     38

 

     ГОЛОВА. Захворів депутат,  якого я оголосив,  тому  я  надаю слово  народному  депутату  Кислому.  За  ним виступатиме депутат Лобач.

 

     КИСЛИЙ П.С.,  заступник   директора   по   науковій   роботі Інституту  надтвердих  матеріалів  АН  УРСР /Промисловий виборчий округ,  м.  Київ/. Шановні депутати! Перш за все, я хочу сказати, що   торгівля  по  паспортах  це  дуже  малий  крок  для  захисту споживчого ринку республіки. Ми повинні не тільки дати щось нашим людям,  виборцям, народу, а й захистити наш ринок від спекуляції. Товарів немає в магазинах, але на ринку вони є. Я переконаний, що існують прості, природні, справедливі методи для передачі товарів і продуктів  населенню  в  період  прогресуючої  інфляції,  тобто передачі відповідно до виконаної роботи.

 

     Я прошу  послухати  уважно,  бо  те,  що я скажу,  не зовсім звично.  Основне наше завдання - все ж таки припинити  спекуляцію через наші державні магазини.

 

     У нашій  країні кількість товарів і продуктів недостатня для забезпечення потреб населення,  а маса грошей,  що знаходиться  в обігу,   перевищує   ціну  товарів  і  продуктів.  Щоб  виключити спекуляцію,  потрібно,  щоб ціна товарів і сума грошей  на  руках відповідали один одному.

 

     39

 

     Чи можна  захистити  ринок  від  пограбування сусідами і від спекулянтів?  Я гадаю,  що можна.  Це можна зробити на перехідний період   навіть   при   наявності  в  обігу  нашого,  як  кажуть, дерев'яного карбованця.  Для  цього  існує  такий  спосіб.  Уряду республіки  відома  ціна  товарів,  продуктів,  що їх передають у торговельну  мережу.  На  цю  суму   банк   республіки   випускає спеціальні  бони  або  гривни.  Назвати  можна  як  вам завгодно. Особисті  казначейські  знаки,  що  підписуються  володарем   при купівлі   товарів,  продуктів  у  державних  магазинах.  Державні магазини продають товари  на  карбованці,  але  звітують  про  їх продаж  карбованцями  і  гривнами,  бонами.  Бо за товари платять карбованці і гривни в однаковій кількості.  Тобто,  це паралельна валюта.  Магазин не зможе продати товар тільки за карбованці,  бо не  зможе  звітувати  банку.  Це  повністю  ліквідує   спекуляцію товарами через магазин.

 

     Після здачі в банк підписані гривни в банку спалюють і таким чином вилучають з обігу.  Я звертаю вашу увагу,  що  це  лише  на перехідний  період.  На  стихійному,  на  державному  ринку  і  в розрахунках між республіками продовжує функціонувати карбованець, як  і  тепер  функціонує.  Тобто  введення  паралельної валюти не суперечить існуючим законам.

 

     Держава повинна  збалансувати  суму   виплат   населенню   з внутрішнім  ринком  товарів  і  продуктів.  Одночасно  з  видачею пенсій,  заробітної плати  видавати  паралельно  стільки  гривен, кількість яких не повинна відповідати рівню заробітної плати,  що ми зараз одержуємо,  а тільки  частково.  Це  можна  розрахувати. Кожен   повинен  написати  декларацію  про  кількість  грошей  на приватних  рахунках  і  гроші  в  обмеженій  кількості  покривати гривнами також на перехід ний період.  Введення гривни не заважає карбованцю, не ліквідує його, але повністю виключатиме спекуляцію і позбавлятиме грабування республіки сусідами.  А це те, з чим ми зараз ведемо боротьбу.  Бо без гривни сусіди  не  зможуть  нічого закупити на території нашої республіки.

 

     40

 

     Звертаю увагу   на  те,  що  введення  паралельної  грошової одиниці поступово може  привести  до  введення  грошової  одиниці нашої республіки. І останнє.

 

     Постанова чітко вказує на те,  що наш Уряд - справжній слуга Союзу.  Погляньте  на  дотатор,   як   розподіляються   нормативи розподілу   валютної   виручки.   За  все  Союзу  передається  39 процентів.  Навіть за продаж муніципального майна,  тобто те,  що завжди  знаходиться в наших руках.  Я не кажу,  що все,  що я вам запропонував,  детально розроблено,  але  я  переконаний,  то  це абсолютно  те,  що  треба,  і стане перепоною тіньовій економіці, всілякій мафії,  яка на тих  продуктах  і  товарах,  що  випускає держава,  наживає капітал, ми не можемо надалі допустити, щоб те, що зробила держава за карбованець і має від того  карбованець,  а на  ринку  продавалося - за 5-10 карбованців.  Тому я вважаю,  що Уряд і ми з вами повинні про це подумати.  Я думаю,  що  введення такої грошової одиниці,  оскільки це не суперечить нашим законам, приведе до стабілізації ринку й ліквідації спекуляції.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Лобачу.  За  ним виступає Матвієнко.

 

     ЛОБАЧ В.І.,   голова   Лисичанської  міської  Ради  народних депутатів,  перший  секретар  Лисичанського  міськкому  Компартії України   /Лисичанський   виборчий   округ,  Луганська  область/. Документ,  который сегодня нам представлен для того, чтобы мы его рассмотрели,  конечно,  это плод деятельности работников аппарата Совета Министров.  Я должен сказать,  что в этом  документе  есть все, кроме человека.

 

     41

 

     Я вот  с  этой  трибуны  выступал  и  говорил,  что нас ждет безработица.  И в первую очередь мы должны думать о том,  как  же все-таки  с  учетом перехода к рыночной экономике оградить людей. Предприятия,  которые у нас нерентабельны,  будут  закрываться  и нужно подумать о том,  как нам переквалифицировать людей,  как мы будем решать вопрос занятости людей.

 

     Нам представляется,  что диктат одного ведомства или  диктат центра   заменен   сегодня  диктатом  из  Киева.  Местные  Советы практически  отстранены  от  валютных  отчислений.  И   мне   как председателю   городского  Совета  через  два  месяца  на  сессии городского Совета придется утверждать местный бюджет,  а  сегодня ведомства  практически  сбросили  на  местный  Совет все:  связь, милицию и так далее.  Все идет на местный Совет.  Как же мы будем сегодня  регулировать эти вопросы у себя?  Поэтому я считаю,  что валютные отчисления нам необходимо  четко  определить  по  каждой графе,  что  будет  непосредственно  мест  ному,  городскому  или районному Совету.

 

     Что касается товаров народного  потребления.  Я  думаю,  что отдельные  руководители  министерств  и  ведомств просто немножко забыли,  что сегодня ждет легкую и пищевую промышленность. Многие крупные   предприятия   нашей  области  будут  в  следующем  году остановлены из-за нехватки сырья.  Это Луганская обувная фабрика, это   трикотажная,  Рубежанская  чулочно-носочная.  Мы  не  можем вывозить сырье,  но когда идет  заключение  договоров  с  другими республиками,  то  вместо  прямых  договоров  требуют компенсацию каких-то товаров.  Значит,  мы должны посмотреть внимательно, что мы  будем иметь по товарам народного потребления кроме этих цифр. Сегодня нам предлагается штраф и отказ от договоров. Я вам должен сказать,  что  есть  у  нас  такие предприятия,  которые не могут заключить договоров из-за отсутствия сырья.  Так мы что  -  будем наказывать или заключать фальшивые договора?

 

     42

 

     На бумаге будет хорошо, а на практике дотянемся прожиточного минимума.  Мы сегодня не знаем,  каким будет прожиточный уровень. Что  это  будет  -  120  или  140 рублей при переходе на рыночную экономику?  И как из местного  бюджета  мы  будем  компенсировать людям,  у  которых  этот  минимум на душу - 50 рублей.  И вопрос, который касается,  здесь уже говорилось,  табака:  что 30 % будет приобретаться по договорным ценам. Сегодня это касается и овощей. Практически селяне будут отказываться от  выпуска  нерентабельной продукции. И особенно овощей. То, что мы сегодня имеем по табаку, будем иметь и по овощам.  Что касается нефтеперерабатывающего  за вода, который, как записано, строится в Лисичанске, по увеличению выпуска нефтепродуктов.  Я сегодня с этой трибуны  говорю  вполне официально:   сроки   пуска  Лисичанского  нефтеперерабатывающего завода нереальны.  Сегодня наши строители стоят без цемента,  без металла.  Вот здесь сидит управляющий трестом,  он подтвердит.  А здесь написано,  что облисполкому сконцентрировать материальные и людские ресурсы.  Это,  если просто для бумаги,  одно.  А если мы сконцентрируем внимание на этом объекте,  тогда какие  социальные объекты  мы  должны  убрать?  Этот  нефтеперерабатывающий завод и крекинг нужны Украине,  нужен бензин 92-й. Давайте сконцентрируем усилия  других  областей.  Сконцентрировать строительные силы для того,  чтобы действительно пустить в срок,  а не навязывать опять областному  Совету  одному.  И последнее,  что я хотел сказать по пункту восьмому.

 

     43

 

     В строк  розробити  комплекс  господарських,   правових   та соціальних  заходів щодо забезпечення обгрунтованих пропорцій між темпами зростання  виробництва  і  темпами  зростання  заробітної плати у народному господарстві республіки".  Мы опять идем к этой полукомандной  системе.   Сегодня   наряду   с   государственными предприятия  ми  существуют кооперативы,  у которых база сильнее. Сегодня строительный комплекс мы губим вот этим соотношением.  Мы опять  пытаемся  заморозить заработную плату в отдельных отраслях на уровне 200-250 рублей.  И если в этом вопросе мы  оставим  вот такую  запись,  мы потеряем полностью строительный комплекс.  Ну, что касается других отраслей,  я не буду говорить.  Поэтому такой пункт сегодня - в рыночных отношениях,  в арендных, в новой форме хозяйствования - он неприемлем, мы возвращаемся к старому способу хозяйствования.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Матвієнку, за ним виступатиме депутат Стецьків.

 

     МАТВІЄНКО А.С.,  Голова Комісії Верховної  Ради  Української РСР  у  справах  молоді  /Бершадський  виборчий округ,  Вінницька область/.  Товариші  депутати,  шановний   Голово!   Даруйте   за відвертість,  але,  переживаючи  разом  з  вами за ситуацію,  яка сьогодні у нас склалася,  скажу те, що думаю. Заслухавши доповідь товариша Статинова та розглянувши проект, який нам з вами роздано по стабілізації ситуації,  мені  спали  на  думку  слова  Михайла Коцюбинського,  який сказав у подібній ситуації чи характеризуючи подібну ситуацію,  таке:  "Повзе нудьга,  пливе безнадія,  і тихо схлипує  сум".  Таку,  товариші,  позицію  уряду  я  відверто  не розумію,  як і не розумію,  куди ми витратили два місяці часу для того, щоб Уряду сьогодні вийти з такою концепцією.

 

     44

 

     Висновок, який  я  роблю  для себе.  Розроблені заходи ми не можемо прийняти навіть за основу.  Думаєте,  я підтримую товариша Печерова,  що нам сьогодні просто вияснити ситуацію, тягаючи один одного  за  грудки?  Це  нам  не  до  лиця.  Нам  потрібно  зараз колективно  порадити  ся,  обмінятися думками.  І після цього,  з урахуванням цих думок, до працювати документ. А найближчими днями прийняти  його,  узгодивши  з концепцією відродження національної економіки,  над якою працюють товариш Пилипчук і товариш Фокін за дорученням Президії Верховної Ради.

 

     Тепер щодо  конкретних пропозицій.  Я хотів би зупинитися на трьох питаннях. Концептуально.

 

     Перше, як мені здається,  ми повинні чітко собі  усвідомити, що відбувається.  Як я розумію ситуацію? Система, яку ми сьогодні намагаємося      перебудувати,      ніякими      іншими,       як командноадміністративними методом, керуватися не може. Ми зламали командно-адміністративний   механізм   керування   системи,    не переобладнавши  саму  систему.  А тому сьогодні ми ніяк не можемо обійтися,  як би нам цього хотілося чи не хотілося,  всетаки  без переходу  як на тимчасовий захід до якоїсь централізації.  Іншими словами,  ми повинні перепросити старі черевики,  доки  швець  не пошив нові.

 

     Що я  в цих умовах пропоную?  Очевидно,  сьогодні,  я ще раз кажу,  як про тимчасовий захід,  ставши на шлях централізації, ми повинні роз морозити плани поставою.  Саме вони сьогодні зривають нарощення виробництва товарів першої  необхідності.  Скажімо,  на два  роки.  І  через  два  роки  гарантувати,  що  на двадцять чи тридцять процентів щорічно ми  ці  плани  будемо  зменшувати.  За затримання.  у  виконанні  планів  ми повинні вживати найсуворіші заходи покарання.  Якщо хочете,  то, можливо, через якісь закони. Саме ставши на цей шлях,  ми можемо стабілізувати якось ситуацію. Крім того,  розглядати плани  поставок  лише  з  республіці,  але створювати   відповідні   фонди   для   того,   щоб  вести  якісь міжреспубліканські зв'язки.

 

     45

 

     Далі треба зацікавити,  про що ми сьогодні вже  говорили,  і забезпечити якість пільги для збільшення випуску продукції.

 

     Друге. Ми  повинні сьогодні соціально захистити наших людей, гарантувати кожному мінімум товарів по заморожених цінах.  Тому я заперечую проти тієї пропозиції, яка була внесена щодо паспортів, і стою на позиції,  як би нам це  не  подобалося,  лише  талонної системи.  Скажімо,  я повинен бути гарантований, що отримаю, як і будь-який громадянин нашої республіки,  своїх 40 кілограмів м'яса по 3,50 чи по 4 карбованці, а якщо захочу більше, то піду і куплю по 10 карбованців на ринку.

 

     І трете.  Ми сьогодні повинні  побороти  дефіцит  бюджету  і вилучити  гроші,  які  не покриті товарами,  з обігу.  А тому нам потрібно терміново йти на шлях приватизації.  Сьогодні можна було б продавати житло,  дачні ділянки,  дрібні побутові і торговельні установи.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутатові Стецьківу.

 

     За ним виступатиме Дорогунцов.

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С.,  голова підкомісії узгодження законодавства з міжнародними  стандартами  в галузі прав людини Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Мостиський виборчий  округ, Львівська  область/.  Шановні  депутати!  Свій  виступ я хотів би почати; з двох таких зауважень. Перше - це риторичне запитання до Голови Верховної Ради.

 

     Шановний Леоніде   Макаровичу!   Як  ви  думаєте,  наскільки ефектив но можна обговорювати  документ,  який  народні  депутати отримали  в  обідню  перерву і,  мені здається,  не всі?  От я не вимагаю відповіді відразу на це питання,  але це до того,  про що ми  говоримо  постійно,  до  порядку  і  організації роботи нашої сесії.

 

     46

 

     Друге зауваження  стосується  назви.  Я   її   зачитаю.   На виконання  постанови  Президії Верховної Ради Української РСР про концепцію програми переходу Української РСР до ринкової економіки Рада  Міністрів  УРСР  вносить комплекс невідкладних заходів щодо стабілізації економічного становища республіки  у  перехідний  до ринку період. На виконання постанови і на реалізацію концепції ні постанови,  ні концепції у нас  ще  немає.  За  два  місяці  Рада Міністрів  -  хоча  перша  сесія Верховної Ради зобов'язала її це зробити - не дала нам концепції ринку, немає її і зараз. Та все ж програма  невідкладних  заходів  у  нас  є,  і ми мусимо її зараз обговорювати.

 

     Тепер стосовно самої концепції.  Як я собі це  розумію,  про грама невідкладних заходів щодо стабілізації економіки переслідує одну - єдину мету.  Закласти  фундамент,  базу,  на  основі  якої Україна може переходити до ринкових відносин. Якщо брати аналоги, скажімо,  програму Шаталіна, то це є перші 100 днів його реформи. Коли погортати те,  що тут написано, то тут ми маємо і частину не відкладних заходів, ми маємо якісь плани на 1991 рік, і абсолютно невідомо, як все це узгодити.

 

     Для того,  щоб стабілізувати економіку,  на мою думку,  і я, очевидно,  тут не відкрив  Америки,  -  потрібні  щонайменше  три взаємозв'язаних  заходи.  Перше  - нормалізація споживчого ринку. Іншими словами,  щоб люди могли у магазині щось купити. Друге, це нормалізація  фінансово-кредитної  системи,  ключовими  моментами якої є подолання інфляції і зв'язування грошової маси,  і трете - це ліквідація бюджетного дефіциту.

 

     Якщо ми подивимося,  яким способом Рада Міністрів збирається нормалізувати споживчий ринок,  то ми знаходимо отаку собі  гарну табличку,  де  воно  все  розписано  гарно,  як п'ятирічний план. Скажімо,  там продовольчих товарів - 102 проценти ми  збираємося. /Не  чути/  ...вино-горілчаних  виробів  -  100,5 процента і таке інше,  і  тому  подібне.  Наскільки  реальним  в  виконання   тих процентів?

 

     47

 

     У цьому я глибоко сумніваюся,  оскільки - тут уже говорилося

-  жодного  серйозного  стимула  нашим  підприємствам  легкої   і харчової промисловості, щоб підвищувати виробництво, немає.

 

     Я уважно  декілька  разів  передивлявся  цю  програму  і  не знайшов фактично жодного заходу,  яким  способом  Рада  Міністрів збирається ви лучити з обігу в нашій республіці надлишкові гроші. Те,  що їхня загальна маса перевищує в  декілька  разів  загальну суму  цін  на  товари,  відомо.  Я  не знайшов ніде,  щоб це було сказано.  Більше того,  тут є дуже хороший і гарний  захід,  який може  дуже  потішити  наших  селян чи голів колгоспів:  підвищити закупівельні ціни на худобу,  птицю,  а з 1 січня 1991 року  вони будуть введені й на інші види сільськогосподарської продукції. Це чудово.  За рахунок чого  буде  компенсація?  Де  Рада  Міністрів збирається знайти гроші на цю компенсацію?

 

     Тут є відповідь :  Мінфіну УРСР вишукати необхідні кошти для покриття додаткових витрат у 1990  році  у  зв'язку  з  введенням нових  закупівельних  цін  на сільськогосподарську продукцію.  За рахунок чого?  За рахунок нової емісії. То яким чином ми зупинимо інфляцію? Відповіді ні на перше, ні на друге питання я не знайшов для себе.

 

     І останнє моє зауваження.  Я дуже втішений від того, як наша Рада  Міністрів  любить  суверенну Україну і як вона хоче досягти суверенності.  Так  любить,  що  по  всіх   найважливіших   видах продукції.  а  саме  -  чорній  металургії,  деревині,  продукції сільського господарства - 40 процентів всієї валютної виручки іде до союзного бюджету.  Я хотів би почути відповідь на це запитання і від Голови Ради Міністрів  Масола,  і  хотів  би,  щоб  народні депутати,  які  будуть  ту програму приймати,  все ж таки над цим замислилися. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутатові Дорогунцову. За ним виступатиме Волощук.

 

     48

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  Голова  ради  по вивченню продуктивних сил Української РСР АН УРСР  /Суворовський  виборчий  округ,  Одеська область/.  Шановні  народні депутати!  Мені здається,  що з чиїсь ініціативи,  - мабуть,  це  ініціатива  Президії  Верховної  Ради України,  - питання про стабілізацію економіки і перехід до ринку розділено на окремі питання.  Це дуже  розумний  підхід.  Бо  для того,  щоб  переходити  до  ринку чи не до ринку,  треба спочатку навести порядок в економіці.  І я думаю,  що мова повинна йти  не про  стабілізацію,  бо це збереження існуючого рівня,  тобто того кризового становища, в якому ми опинилися, а мова повинна йти про надзвичайні  заходи  для  виведення економіки республіки з кризи, про  надзвичайні  заходи.  Чому  про  надзвичайні?  Бо   ситуація надзвичайна. І щоб подолати цю ситуацію, треба вжита надзвичайних заходів.

 

     Приєднуюся до  негативної  оцінки  проекту.  Так  не   можна підходити до цього кардинального, життєво важливого питання.

 

     І доповідь  на  20  хвилин,  і  відповіді  на  20 хвилин,  і обговорення повинні бути грунтовними,  а документ - об'єктивним і фундаментальним. Що, на мою думку, треба було б нам зробити, якщо йдеться  про  надзвичайні  заходи?  Розгорніть,  будь  ласка,  цю програму,  і  ви побачите,  що у роздрібних цінах наступного року виробництво товарів народного споживання зросте на 4,4  процента. Чи не смішно це,  шановні народні депутати?  Мова повинна йти ось про що:  у наступному 1991  році  виробництво  товарів  народного споживання зросте у півтора раза. І ми повинні це зробити, і тоді народ відчує...

 

     Не треба  хіхікати.  Республіка  останніми  роками  витрачає щороку  у виробничій сфері у вигляді капітальних вкладень біля 20 мільярдів  карбованців.  Це  капітальні   вкладення   виробничого призначення.  Як  ви  думаєте,  скільки  цих капітальних вкладень спрямовується у галузі групи "Б", які виробляють товари народного споживання.  Як ви думаєте, скільки? 4,5 процента - максимум, або десь трошки більше 800 мільйонів карбованців. А 19 мільярдів піде у виробництво засобів виробництва. Я вже називав вам цю цифру.

 

     49

 

     Я вас запевняю,  що кожен із вас,  хто подивиться на будови, які  споруджуються  в  країні,  знайде  зразу  кілька   мільярдів карбованців,  які  вкладаються  зовсім  в непотрібні об'єкти.  Що можна зробити? Можна доручити Урядові за 10 днів, а може й менше, провести інвентаризацію всіх будов виробничого призначення.  І ті з них,  які не пов'язані з  виробництвом  товарів  і  послуг  для населення,  заморозити  на  два  роки,  вивільнити  15  мільярдів карбованців,  і вже в  1991  році  ці  15  мільярдів  карбованців спрямувати на ті об'єкти або закласти нові,  які будуть виробляти товари  для  народу.  Тоді  ми  щось  зробимо.  Все  інше  -   це балаканина.  Це реально.  Я можу назвати навіть людину,  яка може потім  ці  15  мільярдів  використати.  Я  -  один  з  керівників будівельного комплексу.

 

     Шановні народні депутати! Я ще раз хочу підкреслити, що цими двома-трьома-чотирма процентами ми  нічого  не  зробимо.  Я  хочу сказати,  що це проценти ще за рахунок зростання цін. А реального нічого не буде. Ви подивіться, будь ласка, що нам пропонують:

 

     холодильники - 3 проценти, телевізори - 5 процентів. При цій порожнечі,  яка зараз в нашій торгівлі, що таке 3 проценти? Я вас запевняю,  що ніхто не відчує цього.  Або що ще  нам  пропонують? Вони пропонують нам:  давайте зв'яжемо гроші,  які є у населення. Ви мені скажіть,  рідні мої,  у вас є що зав'язувати чи  ні?  Так кого ми хочемо зв'язувати?  Тих,  у кого мільйони? Так як же вони ці мільйони заробили? Чесною працею? Може, тут на засіданнях? Або за рахунок депутатської зарплати?

 

     ГОЛОВА. Ваш   час  вичерпано...  Слово  надається  народному депутату   Волощуку.   За   ним   виступатиме   Бойко    Катерина Володимирівна.

 

     50

 

     ВОЛОЩУК М.О..  голова  Закарпатської  обласної Ради народних депутатів,  перший  секретар  Закарпатського   обкому   Компартії України   /Свалявський  виборчий  округ,  Закарпатська  область/. Шановні депутати!  Я просив би вашої уваги,  тому що дійсно важко говорити з цієї трибуни.  При всій повазі до нашої Ради Міністрів України,  я  вважаю,  що  документи,  які   ми   сьогодні   маємо обговорювати і на їх основі приймати закони, готувалися поспіхом. Відчувається,  що ті проекти, які ми отримали сьогодні і вчора, я вважаю, готували різні міністерства і відомства, інститути, люди, які мало знають життя і обстановку  на  місцях.  І  тому  я  дуже просив  би  всіх  депутатів  уважно  підходити до обговорення цих документів, особливо в комісіях.

 

     Це перше.

 

     Друге. Я, товариші вважаю, що той документ, який ми сьогодні отримали  за  годину до обговорення /а це документ,  який трудящі ждуть від нас,  товариші,  в першу чергу/,  ми його  сьогодні  не обговоримо,  нічого  не  вирішімо.  Я пропоную,  шановні товариші депутати,  не витрачати сьогодні часу на цю справу.  Я  пропоную, щоб ми цей проект,  поверховий проект, загально обговорили у всіх Комісіях спокійно,  конкретно.  Це раз. По-друге. На місцях /якщо ми отримаємо цей документ,  якщо ми його примемо,  так би мовити/ нам можуть сказати; як ви там в Раді вирішуєте?

 

     Я вважаю,  що  цей  документ  негайно  сьогодні  вислати  до обласних  Рад  народних депутатів,  на місцях зібрати керівників, обговорити його,  зібрати всі конкретні пропозиції з місць.  Тоді ми відчуємо, що буде це документ, який потрібен сьогодні трудящим і нашим керівникам.

 

     І, товариші,  ще одне з цього приводу. Я особисто вважаю, що нам треба сьогодні мати термінові заходи . Як урожай терміново

 

     51

 

     зібрати, як  його  зберегти,  як  його  переробити,  щоб нам ресурси збільшити - це раз.  Нам треба подумати також над тим, що відправляти  за  межі  України,  в  Союз,  а  що-за  межі  Союзу. Розумієте,  раз нам не вистачає, мусимо /не чути/ обмежити, і нас у цьому ніхто не звинуватить.

 

     Говоримо, на   такий   -   то  строк  обмежити,  припустимо, електроенергією, навіть лімітами, області і підприємства. Якщо ми ще збавимо електроенергію, товариші, то чим будуть працювати наді заводи і фабрики?  А  ми  відправляємо  за  кордон  багато-багато електроенергії.  Давайте  будемо  там обмежувати,  а Україні дамо стільки, скільки їй потрібно.

 

     Або ще,  товариші,  валютні  відрахування.  Я   вважаю,   що запропоновані    нам   відрахування   абсолютно   не   стимулюють виробництво товарів  народного  споживання.  І  взагалі  це  буде неправильно.  Візьмемо ще одну проблему - тютюнову.  Ми говоримо: для того, щоб нам виробити багато у республіці тютюну, треба дати по  два  /не  чути/  центнера  комбікормів  за  /не чути/ тютюну. Виробити,  товариші, якийсь центнер тютюну - це величезні затрати праці.  У  нас на Закарпатті краще сіяти кукурудзу.  На цій площі будемо мати сімдесят - дев'яносто центнерів комбікормів. І будемо вирощувати тютюн за цими розцінками. Тому, товариші, я вважаю, що треби подумати,  як нам розумно розподілити те,  що ми  виділяємо республіці.

 

     Хто сьогодні   скаже,   яка  ще  область  споживає  на  душу населення 45  кілограмів  м'яса  на  рік?  Немає  такої,  мабуть, області. А до цього часу Закарпаття споживає 45 кілограм м'яса на рік на душу населення. Значить, я думаю, що треба розподілити /не чути/ ресурси й по-іншому, що ми виробляємо.

 

     52

 

     І, товариші,  останнє. У зв'язку з тим, що ми отримуємо такі проекти,  я вважаю,  вам треба погодитись із Регламентом у  тому, щоб два з половиною дні проводити пленарні засідання,  а всі інші дні працювати в комісіях.  Тому  що  проекти  ми  мусимо  не  тут обговорювати,   а   в   постійних  комісіях  ретельно  обговорити буквально кожен пункт.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Бойко  Катерині Володимирівні. За нею виступатиме депутат Салій. І на ньому у нас час буде вичерпаний.

 

     БОЙКО К.В.,  генеральний  директор  Черкаського  виробничого швейного  об'єднання  /Придніпровський виборчий округ,  Черкаська область/.  Шановні депутати, ми сьогодні обговорюємо дуже важливе питання  і,  звичайно,  те,  що  ми  тільки в обід отримали такий важливий документ,  зовсім не свідчить  про  його  фундаментальну підготовку, щоб можна було про нього говори ти.

 

     Звучить дуже  багато  цікавих  пропозицій  з  цієї  трибуни. Говориться про те,  що треба збільшити  випуск  товарів  широкого вжитку  у  на  ступному роді уже на 150 процентів.  А хто знає ту обстановку,  в  якій  сьогодні  працюють  підприємства?  Адже  на майбутній  рік  всі підприємства забезпечені сировиною лише на 50 процентів.  А ми сьогодні заявляємо з цієї  високої  трибуни,  що будемо збільшувати товари на 150 процентів, а не зменшувати ще на 50 процентів.

 

     Ми йшли на канікули,  доручили нашому Уряду,  щоб він  уклав договори  з  Союзними  республіками і щоб нам доповіли про те.  Я вважаю,  треба було починати з того,  що зроблено за  два  місяці канікул.  З ким, про що домовились, що ми будемо мати, до чого ми приступимо в 1991 році.

 

     У цьому документі записано,  що відрахування  в  бюджет  для харчової промисловості треба встановити на рівні 25 процентів.

 

     53

 

     Я вважаю,  що  це  повинно  стосуватися й тих,  хто випускає товари  народного  споживання.  Крім  того,   в   цьому,   погано підготовленому доку менті,  говориться про те,  що за відмову від укладення  договорів   відповідно   до   існуючих   господарських зв'язків,  крім встановленої відповідальності перед споживачем, з постачальника стягується штраф до місцевого бюджету в розмірі  50 процентів вартості.  Так скажіть мені,  будь ласка,  які ж можуть бути штрафи,  якщо немає сировини, і про що ми сьогодні говоримо? Далі.  Ви знаєте,  для того,  щоб придбати ту сировину,  ми також звертаємося в різці республіки,  і з нас вимагають товар  замість того. А тут говориться про те, що на службову особу, яка вивозить товари народного  споживання  за  межі  республіки,  накладається штраф  у розмірі від 3 до 5 тисяч карбованців.  Про що ж знову ми говоримо? Крім того, я не знаю, на якій підставі розроблявся оцей додаток  до  Указу  Президії  Верховної Ради УРСР про валютні від рахування в бюджет?  Яке підприємство буде зацікавлено у  випуску то  варів за тверду валюту,  якщо воно буде мати з того 20 або 30 процентів, а 39 процентів буде мати Союз, який нічого до цього не доклав.  Хіба  не смішний має вигляд,  наприклад,  оця ось графа: Продукція хімічної та пов'язаних  э  нею  галузей  промисловості. Сировина  виробляється  на місці;  підприємству відраховується 20 процентів,  району,  місту -  нічого,  області  -  10  процентів, республіці  -  31  і  Союзу -39.  Ну,  скажіть,  будь ласка,  хто працював над цим документом,  на  якій  підставі  ми  маємо  його приймати?

 

     Я закликаю всіх вас за такий документ не голосувати. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Слово надасться товаришу Салію.

 

     54

 

     САЛІЙ І.М.,  Голова  Подільської  районної   Ради   народних депутатів, перший секретар Подільського райкому Компартії України м.  Києва /Подільський виборчий округ, м. Київ/. Шановні товариші депутати!  Хай  вибачить  Анатолій Сергійович і відсутній у цьому залі товариш Масол /кажуть,  що він у Нью-Йорку/, але документ не викликає ніякого ентузіазму.  Радикальність на утримання ситуації є.  Радикальність на обмеження е.  Я хотів  би  запитати:  а  що, радикальність на безробіття зробить нас щасливими і багатими?  Де радикальність на розширення робочих місць?  Де  радикальність  на те,  щоб  збільшувалося виробництво?  Сьогодні ми готуємо себе до того,  щоб воно зменшувалося.  І  потім,  де  посилання  на  нашу Декларацію про суверенітет. Тому я хотів би сказати, якщо це все, що сьогодні  наш  застійний  Уряд  може  запропонувати,  то  мені здається,  що  було  б  чесніше просто піти у відставку,  а ми її повинні прийняти. /Оплески/.

 

     Щоправда, я  не  знаю,   може   наш   Уряд   нічого   іншого запропонувати  не може тому,  що оберігає нас усіх міліція з усіх областей, хлопці мерзнуть, хай би вже їхали додому. І я бачив, що вони все літо з великим задоволенням сиділи - то там,  то тут.  А коли ж вони працюють?  тому  треба,  мабуть,  щоб  хтось  їх  тут представляв, а інші нехай не прикриваються авторитетом нашої ради і не кажуть,  що це тепер наш документ,  бо у такому вигляді  він нашим не може бути.

 

     Далі .  Перший,  пункт...  Хіба хоч одна держава так працює, щоб все,  що ми виробляємо,  залишалося у нас?  А що ж ми повинні іншим  про давати?  Нам що,  безкоштовно хтось привезе?  А потім, якщо ми все у себе залишимо,  то що ми будемо мати замість  того? Метал ми ж маємо, чому тоді нам не вистачає його?

 

     55

 

     Цементу ми випускаємо стільки,  мабуть,  що для трьох Україн вистачить.  То чому ж наші будівельники без нього? Тобто, я хотів сказати,  що оці всі пункти абсолютно декларативні.  І якщо взяти наступний пункт про збереження господарських зв'язків,  які  були колись,  то  це  - крок до ринку?  Напевне ж,  ні.  І хіба у тому застійному періоді у нас все було гаразд?  Що,  всі зв'язки  були економічно вивірені? Хіба наша республіка не боржник сьогодні? То ще це за найголовніший другий пункт?

 

     Трете. Для   нарощування   виробництва   товарів   народного споживання  буде  проведено  конверсію.  Я  хотів би запитати наш Уряд,  які  в  результаті  конверсії  підприємства   союзного   і оборонного  підпорядкування перейшли до нашого Уряду,  і хай тоді дадуть нам якусь адресу.  Тому що це в себе в район і я  теж  так можу  написати,  а  Уряд  наш  хай  він доведе сьогодні,  що його економічний суверенітет - це все-таки  більше,  ніж  5  відсотків відносно того, коли ми починали нашу весняну сесію.

 

     Далі. Внести  пропозиції  щодо  скорочення  обсягу вивезення товарів народного споживання за межі республіки. Знову ж питання, а хто буде ввозити?  За те, що вивозиш, тобі штраф 5 тисяч, а хто ввозить у республіку  багато  необхідного  -  тоді  що,  5  тисяч премії? Тобто я вважаю, що цей документ абсолютно не робить честі ні нашому Уряду, ні нам.

 

     56

 

     Я хотів  би  звернути  увагу  на  те,  що  25  відсотків   з підприємств  харчової  промисловості  забагато відраховувати.  Ви знаєте,  є республіки,  невеликі країни,  де не платить  податків харчова  промисловість.  І  тре ба ці проценти у хлібопекарській, цукровій промисловості зменшити за рахунок іншої промисловості.

 

     Далі. Міністерство енергетики, електрифікації. Я сподіваюсь, що депутати прочитають 17 пункт.  Я тільки запитую себе,  що, всі три пункти  спрямовані  на  те,  щоб  знизити  рівень  споживання електроенергії?   Для   того,   щоб   знизити  рівень  споживання електроенергії,  нам  не  потрібний  Уряд  і  нам   не   потрібне Міністерство  електрифікації.  Хай  воно відповість нам:  якщо ми знизимо електроенергію, то звідки з'являться продукти?

 

     Якщо Росія нам не дає,  скільки ж ми будемо її  просити?  Бо тоді нехай вони скажуть:  чи то Румунія нам продасть,  чи Кувейт, чи Ірак.  Ну, десь же треба закуповувати цю нафту? Ми ж не можемо весь  час  казати,  що нам хтось щось не дав.  Який же у нас тоді Уряд, і що ми за держава?

 

     Встановити, що за відраховану до союзного, республіканського та місцевого бюджету валюту, її власники отримують карбованці. Ви знаєте,  я б з великим задоволенням карбованці віддав за  будьяку валюту.  То що ж ми за республіка?  Тут була пропозиція - давайте ми валюту залишимо у себе,  а союзному Уряду віддамо  карбованці, та  не  по  7 карбованців за долар,  а по 30 карбованців,  а то й більше.

 

     /Оплески/.

 

     Товариші, ми вже зрозуміли,  що централізація нічого не дає. Оцей  увесь  додаток  про  відрахунки  до  центру,  до республіки абсолютно виключає з  економічної  діяльності,  в  тому  числі  з закордонними партнерами, місцеві Ради на рівні районів.

 

     57

 

     Не буде там зацікавленості,  не буде підприємливості. Ніколи ми не потрапимо до ринку і не  станемо  багатими.  Я  за  ці  дні відчув  інтелектуальний  потенціал  нашого парламенту.  Ми здатні багато  зробити,  якщо  консолідуємося,  якщо  зрозуміємо,  що  в кожному  регіоні  своя  ситуація.  Гадаю,  що  нашому Уряду треба запропонувати світові ціни для  економічних  відносин  з  Росією, Білорусією,  Прибалтикою  та іншими республіками.  Вистраждаємо і свою валюту. /Оплески/

 

     ГОЛОВА. Шановні товариші! Ми працюємо дві години. У нас є ще дві   інформації.  Заслухати  заступника  Голови  Ради  Міністрів Гладуша про те,  що вчора просили народні депутати,  а саме: дати інформацію про страйки та їх масштаби. На це треба три хвилини, і утворити комісію щодо розслідування тих пропозицій,  які  вносили Голови  комісій  Кондратьев  і Ємець.  То давайте порадимося,  чи будемо заслуховувати, чи зробимо перерву.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ.

 

     ГОЛОВА. Послухаємо?

 

     І3 ЗАЛУ. Так!

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, товариш Гладуш.

 

     58

 

     ГЛАДУШ В.Д.  Шановний Голово!  Шановні депутати ! За даними, які одержані від статистичних органів областей, трудові колективи республіки  1  жовтня  працювали  в  звичайному  ритмі.   Виняток становлять   окремі  підприємства  Тернопільської,  Житомирської, Київської областей та  міста  Києва.  Так,  на  28  підприємствах Тернопільської  області в страйку взяли участь близько 9,3 тисячі чоловік,  у Житомирській області - у першій половині дня не стали до  роботи  670 робітників одного автотранспортного підприємства, які  висунули  ряд  вимог  економічного  характеру.  У  Київській області  страйкували 150 чоловік заводу газових горілок,  у місті Києві  -  48  чоловік   дослідно-експериментального   заводу   та Інституту  УкрНДІпроектіндустрія.  У  місті Прилуки Чернігівської області із 768 робітників  управління  бурових  робіт  об'єднання Укрнафта  не  стала  до  роботи  одна  бригада,  чисельність якої становить 8 чоловік.  У Івано-Франківській та Львівській областях 1450  підприємств,  організацій,  установ  та навчальних закладів провели мітинги тривалістю від 10 хвилин до 2 годин, у яких брало участь близько 700 тисяч чоловік.  Таким чином, першого жовтня по республіці у попереджувальних страйках та тимчасових невиходах на роботу  брало  участь  понад 10 тисяч чоловік на 31 підприємстві. Зазначу,  що  в  народному  господарстві  щоденно  в   середньому виходить  на  роботу  близько 25 мільйонів чоловік.  Отже,  можна сказати,  що  в  цілому   підприємства   народного   господарства республіки  працювали  нормально,  і  окремі  випадки  припинення роботи  суттєво  не  позначилися  на  випуску   продукції.   Уряд республіки  сподівається,  що  трудящі  України розуміють нинішню ситуацію,  економічне   становище   республіки,   а   також   той незаперечний  факт,  що  споживати  можна  те,  що буде вироблено їхньою працею.  Тому давайте в цей складний час  утримаємося  від дій,   які  можуть  порушити  роботу  народного  господарства,  а спрямуємо    всі    зусилля    на    розв'язання     невідкладних соціальноекономічних проблем.

 

     59

 

     Зараз головне  завдання  -  не  допустити  подальшого  спаду виробництва,  розриву господарських зв'язків, зосередити увагу на укладанні договорів на 1991 рік.  Слід негайно вдатися до рішучих дій щодо врятування вирощеного цього року доброго врожаю,  подати допомогу  селу  в  його збиранні та збереженні.  Результати нашої роботи будуть залежати і від того,  як ми підготуємося  до  зими. Все  це,  зрозуміло,  можна  виконати  лише  за умови злагодженої роботи   в   кожному   трудовому   колективі.   Звертаючись    до багатомільйонної аудиторії слухачів і телеглядачів, ми закликаємо трудящих України до вирішення за значених питань.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Запитань немає? Сідайте, будь ласка.

 

     Товариші, на  жаль,  список   комісії   народних   депутатів непідготовлений. Тому його буде зачитано завтра вранці.

 

     Завтра продовжуємо роботу о 10-й годині ранку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     60