Стенограма пленарного засідання

02 жовтня 1990

 

ЗАСІДАННЯ ТРЕТЕ

 

Сесійний зал  Верховної Ради Української РСР.  2 жовтня 1990 року. 10 година.

 

Головує Голова  Верховної  Ради  Української   РСР   депутат КРАВЧУК Л.М.

 

     ГОЛОВА. Прошу сідати. Будемо розпочинати роботу.

 

     Перш ніж   приступити   до   порядку   денного   -  маленька інформація.  Вчора надійшло дуже  багато  записок,  були  й  усні пропозиції відносно того,  щоб проінформувати сесію, де відбулися страйки і скільки людей у них взяло участь.

 

     Цифрова інформація буде пізніше,  тому що потрібно буде дещо уточнити.  Але,  як свідчить інформація, що надійшла від Уряду, і як повідомили вчора засоби масової інформації,  страйки відбулися тільки в деяких областях і не набули масового характеру.

 

     Цифрові дані   вам   будуть   передані.   Але   я  хотів  би скористатися нагодою і звернутися зі словами поваги,  зі  словами високої  вдячності  до всіх трудящих України,  які в цей скрутний для республіки час  виявили  свою  громадянську  позицію,  високе розуміння  відповідальності  перед  майбутнім  України,  показали приклад терпіння.  Тож хочу щиро  висловити  їм  глибоку  подяку. Думаю,  що  до  цієї подяки приєднаються і народні депутати,  які перебувають у цьому залі. /Оплески/.

 

     Я хочу  запевнити  трудящих  України,  народ   України,   що Верховна  Рада працюватиме і буде наслідувати приклад саме такого народного розуміння,  такої народної позиції  і  виконуватиме  ті доручення,  які  дають  нам  виборці  і через своїх депутатів,  і безпосередньо.

 

     3

 

     Я звертаюся до всіх:  якщо ми помиляємося,  якщо  ми  робимо щось  по  те,  а це можливо,  то ви нам допомагайте,  а ми будемо виконувати високе доручення виборців.  Я ще раз звертаюся до  них зі словами високої поваги. /Оплески/.

 

     А тепер  я хочу запросити вас до обговорення порядку денного другої сесії Верховної Ради Української РСР.

 

     Вчора ми розпочали  обговорення.  Вносилися,  зокрема,  такі пропозиції.  Прийняти  цей порядок денний за основу,  а вже потім вносити  конкретні   доповнення,   зміни,   тобто   безпосередньо розпочати конкретну роботу.  Згода? Тоді я прошу проголосувати за те,  щоб порядок денний взяти за основу.  Прошу  включити  табло. Рішення прийнято.  "За" - 339.  Тепер приступаємо до обговорення. Тут у мене є список людей, які записалися на виступи. Я прочитаю: товариші Лисенко,  Гетьман, Поровський, Федоров і так далі. Отже, слово надається народному депутату Лисенку. /Шум у залі/.

 

     Товариші, заспокойтеся.  Чого  хвилюєтесь?  Іде  робота.   Є список. Я надаю слово за списком.

 

     ЛИСЕНКО А.О., директор Чернігівського виробничого об'єднання "Хімволокно"  імені  50-річчя  Великої  Жовтневої  соціалистичної революції /Новозаводський виборчий округ,  Чернігівська область/. Уважаемые товарищи депутаты!  Не буду слишком  долго  задерживать ваше  внимание,  думаю,  выражу  мнение всех присутствующих здесь производственников и большинства депутатов,  что в первую очередь в повестке дня второй сессии Верховного Совета УССР должен стоять вопрос о  рассмотрении  всего  комплекса  экономических  законов. жизнь   сегодня   требует  этого  безотлагательно.  Обращаю  ваше внимание на ту записку, которую разослал народный депутат Порада, в частности, конкретно по вопросу Закона о налогообложении.

 

     4

 

     Закона, который  принят Верховным Советом СССР.  Я полностью солидарен с народным депутатом Порадой в том,  что этот Закон  не является стимулирующим, что его статьи не могут вывести экономику из того положения,  в котором она сегодня  находится.  Приходится только откровенно удивляться, как депутаты Верховного Совета СССР могли принять такой Закон.  Через три месяца - первое января 1991 года.  Все  трудовые коллективы вдут новых экономических законов, поскольку сегодня мы не  располагаем  законодательной  базой  для организации    производства.    Эта    неуверенность,   неясность завтрашнего дня еще раз требует  от  нас  того,  чтобы  в  первую очередь  принять  законы  экономические.  И  я  убедительно прошу депутатов поддержать данное предложение.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   депутату   Гетьману,   за    ним виступатиме депутат Поровський.

 

     ГЕТЬМАН З.П.,       голова       правління      Українського республіканського банку Агропромбанку  СРСР  /Уманський  виборчий округ,  Черкаська область/. Шановні депутати! На жаль, час такий, що  емоції,  які  вирували  вчора  на  вулиці,  переповнили  наше суспільство і,  звичайно, не можуть залишити байдужим будь-кого з нас.  Як  і  кожен  із  вас,  я  вчора  мав  гостру   розмову   з мітингуючими.   Люди   чекають  від  нас  конкретних  справ  щодо виконання вимог Декларації про суверенітет України.  Як  народний депутат  України  хочу  доповісти;  що,  виконуюча  вашу  волю  і керуючись Декларацією про  суверенітет  України,  в  цю  п'ятницю союзні  відомства  змушені  були  дати  відкупну  і зареєструвати перший на Україні республіканський акціонернокомерційний,  цілком самостійний,   агропромисловий   банк   під   назвою   "Україна". /Оплески/.

 

     5

 

     Цей приклад доводить,  що Декларація про суверенітет і Закон про  економічну самостійність України вже дали відчутний поштовх. Тепер від кожного з нас залежатиме,  та будемо  рухатись  уперед, чи,  можливо,  політичні  амбіції  зупинять нас на початку шляху. Тому я вважаю, що сьогодні немає питань важливіших, ніж прийняття економічних законів щодо переходу до ринкових відносин. які стали б підвалинами нашого суверенітету.

 

     Це, звичайно,  буде непросто.  Адже впродовж десятків  років відпрацьований  механізм так званого розвинутого соціалізму чинив активний опір і ще в самому зародку душив ринкові відносини.

 

     Мова іде про домінуюче становище державної  власності,  коли керування   економікою   здійснювалося   виключно  державою,  про небачену монополізацію промисловості. Це й зрозуміло, адже з боку міністерств керувати гігантами було набагато легше,  ніж дрібними підприємствами.  Мова йде і про фінансово-кредитну та  банківську системи,  які лише пасивно відображали процеси,  що відбувалися в економіці.  Тому всілякі спроби половинчатих заходів  на  зразок: "трохи  рийку,  трохи  плану"  -  не  мали  і  ніколи не матимуть історичної перспективи.

 

     Успіх надої  реформи  залежатиме,  головним  чином,  від  її темпів,  а  також  від зміни пропорцій між суспільною і приватною власністю. А головне, від нашої згуртованості і волі. Адже процес політизації буде довгим.

 

     6

 

     Найбільше проблем  я  бачу на шляху катастрофічної нестачі в нас так званого  духу  підприємництва.  У  нас  катастрофічно  не вистачає  людей,  здатних  до такої діяльності,  не беручи вже до уваги повну відсутність у цій справі необхідного капіталу.

 

     Перехід до   ринкової   економіки   вимагатиме    перебудови громадянської   свідомості.  А  це  -  тривалий  процес.  Адже  в свідомості людей за роки побудови соціалізму глибоко  вкоренилася філософія державного опікунства.  Тому,  товариші, я вважаю, що в ім'я  нашого  народу,  який  вірить  у  нашу  мудрість,   давайте відкинемо  всі  наді  політичні  амбіції,  визначимо  найболючіші проблеми,  тобто перш за все обговоримо заходи щодо  стабілізації економіки  в суспільстві,  концепції переходу України до ринкової економіки.  Отже,  нам концептуально треба визначити різні  точки зору.  Було б помилково чекати від комісії,  яка сьогодні працює, якоїсь цільної,  збалансованої програми,  що задовольнила  б  нас усіх.  Це  буде  справді  тривалий процес,  але ми повинні,  хочу сказати, колегіальне порадитись. Терміново треба обговорити цілий пакет  проектів законів,  які сьогодні вже підготовлено.  Тобто в ім'я здорового глузду я пропоную розпочати сьогодні  роботу,  для чого  з  урахуванням  першочерговості  питань  затвердити порядок денний другої сесії. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  депутату   Поровському,   за   ним виступатиме Федоров.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,    відповідальний   секретар   Секретаріату Народного Руху України за перебудову /Ровенський виборчий  округ, Ровенська область/.

 

     7

 

     Шановні депутати!  Шановний Голово!  Президія Верховної Ради УРСР запропонувала нам,  без сумніву,  змістовний проект  порядку денного  сесії.,  Однак,  на  мою  думку,  він  потребує  окремих доповнень і уточнень.  Вважаю за необхідне першим пунктом порядку денного  поставити  питання  про  прийняття Декрету про владу,  а другим - про надання Декларації про державний суверенітет України сили конституційного закону. Ці два рішення, вважаю, дадуть змогу вирішити  одразу  цілий  ряд  питань,  з  якими  нам   доведеться зіткнутися в майбутньому.  Адже виходить,  що ми всі, хто прийшов до парламенту суверенної  держави  України,  начебто  не  бажаємо брати   всю   повноту   влади   і  нести  відповідальність  перед українським народом за його долю і за долю нашої України.

 

     Наступне. Після розгляду питання про можливості стабілізації економічного становища та звіту Уряду слід обговорити питання про вимоги республіканського страйкового  комітету.  Включити  це  до порядку денного і дати відповідь страйкарям.  Адже хоч би на кого ми перекладали відповідальність відповісти на вимоги  страйкарів, це все одно повернеться до нас - через виборців,  через відповіді на зустрічах.

 

     Гадаю, всі  ми  прагнемо  зменшити   соціальну   напругу   в суспільстві,  яка  сягає  вже  критичної  межі.  До  Секретаріату Народного Руху надходять вимоги страйкарів,  рішення мітингів,  у переважній  більшості яких висувається,  зокрема,  звинувачення в тому, що декларації не надано чинності конституційного акту. А це означає, що багатотисячна союзна бюрократія, котра в разі розвалу тоталітарної імперії залишиться без влади  і  привілеїв,  спробує нав'язати   Україні   новий  Союзний  договір,  який  перетворить суверенітет на  безсилий  папірець.  Я  цитую  резолюцію  мітингу громадськості  міста  Шостки,  Східна Україна:  "Ми вважаємо,  що підписання будь-якого Союзного  договору  з  так  званим  центром збереже СРСР як унітарну державу,  в який би словесний одяг її не одягали:     нова     федерація,     конфедерація     чи     союз міжреспубліканський.

 

     8

 

     Та й  з  яким центром укладати договір-центром,  де порядкує союзний Уряд, який протидіє демократичним перетворенням у країні, став гальмом у справі нашого економічного розвитку?

 

     Ми приєднуємось   до   вимоги   Верховної   Ради  Російської Федерації про  відставку  союзного  Уряду.  Ми  також  засуджуємо пасивність  і  нерішучість Уряду України на чолі з Масолом,  який практично нічого не зробив для того,  щоб змінити на  краще  наше сьогоднішнє незавидне становище".

 

     Отож, пропоную  третій  пункт  проекту  порядку денного "Про делегацію повноважних представників  Верховної  Ради  Української РСР  на  переговори  з  питань  укладання  договорів між союзними республіками" зняти  з  обговорення  і  не  випробувати  терпіння українського народу.

 

     Я, користуючись  нагодою,  хочу  подякувати  тил людям,  які прийшли до Верховної Ради,  щоб підтримати вимоги Народної  ради, висловити свою політичну позицію, свою точку зору. Хочу висловити їм глибоку подяку,  уклонитися їм і запевнити, що їхні накази ми, народні депутати,  народні обранці.  приймаємо і зробимо все, щоб їх виконати.

 

     Наступне. Пропоную шостий пункт порядку денного "Про  заходи по  стабілізації  економічного  становища в республіці" доповнити словами:"...  та  підготовку  до  зими".  Нехай  той,  хто   буде звітувати  від  Уряду  республіки,  доповість  і намалює нам ясну картину,  з чим ми входимо в зиму,  які зроблено  запаси  палива, сировини, продуктів харчування? Зима в цьому році, за прогнозами, має бути сувора.  Ми повинні сьогодні сказати чітко народові,  що нас найближчим часом чекає.

 

     До питання  про  страйк.  Я  хочу  сказати,  що Народний Рух рекомендував трудовим колективам.... /Шум у залі/.

 

     9

 

     ГОЛОВА. Ми  домовились,  що  будемо  вислуховувати   кожного депутата, незалежно від того, що він говорить.

 

     ІЮРОВСЬКИЙ М.І.    Народний    Рух   рекомендував   трудовим колективам самим вибрати ту форму звернення до Народної ради, яку вони  вважають  за потрібне:  одноденний страйк,  мітинг в обідню перерву,  мітинг  трудового  колективу.  Ми  не   наполягали   на республіканському   страйку,  оскільки  це  була  попереджувальна громадянська акція.

 

     Пропоную перелік  законодавчих  актів  доповнити  ще   одним проектом. Нам необхідно обговорити проект Закону про департизацію державних  установ,  органів   Міністерства   внутрішніх   справ. Прокуратури та Комітету державної безпеки.

 

     Завершити порядок  денний,  на мою думку,  слід обговоренням питання про внутрішній стан в Українській РСР.  Час настав,  і за прикладом  наших  союзних  республік  треба  перейти до вирішення цього питання.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   депутату   Федорову,   за    ним виступатиме депутат Червоній.

 

     ФЕДОРОВ В.  Г.,  голова  Житомирської обласної Ради народних депутатів, перший секретар Житомирського обкому Компартії України /Новоград-Волинський виборчий округ, Житомирська область/.

 

     Товарищи депутаты!  Всех нас волнует общественнополитическая обстановка  в  стране,  республике,   на   местах,   которая   не стабилизируется,  не улучшается,  а продолжает обостряться, порой приобретая  взрывоопасный  характер.   Людям   трудно   объяснить сегодня,  почему пустеют в магазинах полки, почему обесцениваются заработанные рубли.

 

     10

 

     С беспокойством  и  непониманием  воспринимается  отсутствие четкой концепции перехода к рыночной экономике.  Всеобщую тревогу вызывают   рост   преступности   и   пренебрежение    действующим законодательством, правовой системой.

 

     Из всего  круга  проблем  людей сейчас более всего беспокоит обстановка на потребительском ринке.  Они не хотят больше слушать наши выступления о разрушенных товарно-денежных отношениях.  Наши неопределенные разговоры о переходе  к  рынку,  о  повышении  цен создали   потребительский  ажиотаж.,  который  сейчас  определяет положение вещей.  Он стал сильнее даже радиофобии.  Сегодня  люди покупают   все,   что  видят.  Никакие  дополнительные  поставки, очевидно,  здесь не помогут.  Положение не исправится до тех пор, пока  не будет решена в стране политика цен.  Без этого ничего мы не  стабилизируем.  И  здесь  вот   мы   должны   проявить   свою самостоятельность, выработать свою экономическую политику.

 

     Вторая серьезная  проблема  в  экономике  -  это тенденция к сокращению  производства.  Появилась  реальная  угроза  остановки многих предприятий. Это реальная угроза судьбам многих людей, что беспокоит особенно.  Причина этого - разлаженность  экономических связей.

 

     На фоне   этих   проблем,   трудностей   возникают   сложные социально-политические  ситуации.  Кто-то  должен  нести  за  это ответственность.   Ведь  есть  в  республике  Верховный  Совет  и Правительство.  К нам, депутатам, предъявляются сейчас требования

-  когда  же улучшится обстановка?  Когда вы перестанете выяснять свои политические отношения и приступите к делу?

 

     Мы приняли   замечательный   документ   -    Декларацию    о суверенитете  Украины.  Наша  задача  -  наполнить  его  реальным содержанием  и  главное  -  создать   независимую   экономическую политику.

 

     11

 

     Вместо тех  дебатов,  которые велись на прошлой сессии,  нам нужна кропотливая работа по формированию именно  самостоятельного украинского   пути   перехода  к  рыночному  хозяйству.  Не  надо рассматривать  шаталинскую  или  абалкинскую,  президентскую  или совминовскую   программы.   Нам   необходимо   выработать   свои, украинские,  пути перехода к рынку, которые обеспечили бы меньшие политические  и  экономические  издержки,  чтобы  это  минимально отразилось на жизни людей.  Это одна из главнейших задач, которую предстоит решить на нынешней сессии.

 

     Я прошу  депутатов  также  ускорить  рассмотрение  Закона  о местном самоуправлении,  чтобы дать возможность  местным  Советам работать.  Необходимо  хотя  бы  определить принципы формирования бюджетов,  принципы взаимоотношений  Советов  всех  уровней.  Без этого  сегодня просто трудно что-то планировать.  Поэтому я прошу поддержать меня и рассмотреть этот закон сразу после рассмотрения вопроса об экономической политике.

 

     Товарищи !   После  выборов  народных  депутатов  республики прошло не так много времени. На первой сессии мы хоть и медленно, но  продвигались в своей работе.  Есть определенный результат.  И все-таки я считаю,  что народные  депутаты  республики  должны  и могли  сделать  за  этот период гораздо больше.  В чем же причина такой малопродуктивной работы?  Прежде всего, это недостаточность опыта  парламентской  деятельности.  Тем  более в новых условиях, когда на сессию приезжают уже не только  голосовать  за  решения, подготовленные аппаратом, но и принимать непосредственное участие в их подготовке. К этому многие пока еще не привыкли.

 

     12

 

     Другое направление  -  повышение  эффективности  депутатской деятельности - мне видится в том,  что депутаты должны в основном работать в комиссиях Верховного Совета,  ибо страсти, которые все время кипят на пленарных заседаниях,  никоим образом не добавляют конструктивизма  в  документы.  И  я  поддерживаю  такой  вариант работы,  который внесен Президиумом на наше рассмотрение.  Провал авторитета власти  народ  беспокоит  не  меньше,  чем  отсутствие товаров.  Сколько же можно терпеть нагнетание обстановки?  Мы все без  исключения  должны  проявить  гражданскую   ответственность, заботу   о   том,   чтобы   в  нашем  обществе  достичь  хотя  бы относительного покоя и мира. Это наша главная задача сейчас. Свои предложения по отношению к рыночной экономике и предложения своих избирателей я передаю в комиссию. Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Червонію,  за ним виступатиме депутат Марченко /Сумська область/.

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  апаратник Ровенського виробничого об'єднання "Азот" /Ленінський виборчий округ,  Ровенська  область/.  Шановні депутати! Пройшло понад півроку відтоді, як ми обрані і виконуємо обов'язки народних  депутатів  України.  Але  досі  у  нас  немає зворотного  зв'язку  зі своїми виборцями.  Я маю на увазі те,  що досі не реалізоване основне право наших виборців  на  відкликання депутатів  усіх  рівнів  відповідно 96-ої статті Конституції.  Це призводить до того,  що багато хто з народних депутатів  не  несе відповідальності  за ті рішення,  які вони приймають тут,  за які вони голосують.  Я  вважаю,  що  ми  не  маємо  морального  права розпочати   роботу,   поки   не   затвердимо  Закон  про  порядок відкликання народних депутатів усіх рівнів - це наш обов'язок.

 

     13

 

     Я думаю,  до багатьох із нас є претензії  з  боку  виборців, зокрема,  такі претензії є й до мене.  Нещодавно збори секретарів парторганізацій міста Ровна закликали виборців мене відкликати. Я хотів би, щоб вони це право мали.

 

     Друге. Я   пропоную   порушити  на  цій  сесії  питання  про виконання  постанови  про  мораторій  на  подальше  розширення  і спорудження АЕС.  Ви, напевно, знаєте, що шановний товариш Гладуш дав  телеграму  на  Хмельницьку  АЕС,  яка  іде  врозріз  з  тією постановою,  яку  ми прийняли.  Він своїм рішенням дав можливість освоювати 15  мільйонів  карбованців  на  другий  енергоблок.  Це зневага  до  нашої  постанови,  і Гладуш повинен відповісти перед депутатами,  чому він так вчинив?  А ми повинні  зробити  належні висновки. Можливо, навіть персональні.

 

     Третя пропозиція.  Я  пропоную  до  порядку  денного  внести питання про утворення Міністерства оборони України.

 

     І останнє.  У  проекті   порядку   денного   є   пункт   про затвердження Указів Президії Верховної Ради УРСР.  Я пропоную цей пункт з останнього місця перенести на початок роботи нашої сесії. Оскільки  сесія може затягнутись на п'ять місяців,  а деякі Укази не відповідають інтересам виборців. Все ж таки нам спочатку треба розглянути і затвердити ці Укази або їх відмінити.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Марченку.  За ним виступатиме депутат Карпенко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,   начальник   відділу   Роменського    заводу автоматичних   телефонних  станцій  /Роменський  виборчий  округ, Сумська область/.

 

     14

 

     Уважаемые депутаты!  В предложенной повестке дня,  состоящей из   59  законопроектов,  трудно  что-либо  выделить  в  силу  их чрезвычайной важности. Однако ярко выделяются законы, связанные с переходом   Украины   к   рыночной   экономике   и  экономической самостоятельности.  И в последовательности принятия этих  законов есть  определенная логика.  Хочу предложить свою.  Все мы провели массу встреч,  много избирателей приходило к нам на прием.  Как и всех   вас,  меня  очень  тревожит  вопрос  о  социальной  защите населения.  Говоря о рыночной экономике,  даже специалисты  и  те спорят  о терминах,  не могут найти согласия.  А люди спрашивают, как  рыночная  экономики  коснется  каждого  из  них.  Как  будут регулироваться  и  защищаться государством социально незащищенные группы людей: инвалиды, пенсионеры, студенты, многодетные семьи и другие.  Люди не имеют гарантий,  они напуганы переходом к рынку. Пустые прилавки магазинов скрытая замена  государственных  цен  - так   называемые   договорные.   Спекуляция   убивает   людей,  а компенсации нет.  Пенсионеры и  участники  Великой  Отечественной войны приходят и со слезами на глазах доказывают,  что, отдав все государству и честно отработав всю свою жизнь, они практически не имеют возможности хоть как-то жить на полученную пенсию.

 

     Поэтому предлагаю:  заслушав  концепции и программу перехода .Украины к рыночной экономике,  вначале законодательно обеспечить гарантию  населению,  приняв  первоочередные  законы о социальной защищенности инвалидов УССР и о защите  прав  потребителя.  Далее

-предложенные    проекты    законов    экономического   плана   о собственности,  о земельном  кодексе,  законы  о  государственной собственности. и дальше по тексту.

 

     Считаю, что   такая   последовательность  снимет  социальную напряженность в республике.  А ее значимость  сегодня  необычайно велика.

 

     Далее. Предлагаю   рассмотреть   пакет   законов  о  местном самоуправлении.  А бюджет УССР рассмотреть не в 1991  году,  а  в ноябре 1990 года.

 

     15

 

     И еще.  На мой взгляд.  упущен один из важнейших вопросов, с которым Генеральная ассамблея ООН обратилась ко всем государствам

-членам   этой  организации.  Имею  ввиду  призыв  рассмотреть  в первоочередном  порядке  вопрос  о   подписании   и   ратификации Конвенции  по  правам  ребенка.  Нагл,  депутатам,  как и многим, известны страшные данные о детской смертности в стране, состояние здоровья  наших детей и многое другое.  Об этом очень долго можно говорить.  Поэтому вношу предложение и прошу депутатов поддержать на  этой  сессии  решение митинга,  проведенного в Ромнах Сумской области, о ратификации Конвенции по правам ребенка. Нам необходим закон, который смог бы защищать и мать, и ребенка, а не отдельные акты и постановления.  Только такой  закон  может  спасти  детей, будущее  страны  -  говорится  в  решении этого митинга.  Поэтому предлагаю.  Первое.  Включить в повестку дня вопрос о ратификации Конвенции  по  правам  ребенка.  Второе.  Рассмотреть этот вопрос после экономических законов  и  закона  о  приоритетном  развитии села.  После,  а  не  до  лишь  потому,  что данный вопрос еще не подготовлен.  Надеюсь,  уважаемые  депутаты,  что   ради   самого дорогого - детей - вы не откажите, вы поддержите это предложение, а они скажут вам большое спасибо и поверят,  что  этот  Верховный Совет  действительно  собрался  работать  конструктивно и строить правовое государство. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надасться народному депутату Карпенку.  За ним виступатиме депутат Дудченко.

 

     16

 

     КАРПЕНКО В.О.,  редактор  газети  "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий  округ,  м.  Київ/.  Шановні  народні  депутати!  Роботу сьогоднішньої  сесії  Голова  розпочав  з інформації про наслідки загальноукраїнського   страйку,   до   якого   закликали    певні організації.  Те,  що  страйк  не  відбувся,  ми  повинні з цього зробити правильні висновки.  Те, що страйк не відбувся, свідчить, що в народу є здоровий глузд і народ розуміє: у нинішній ситуації страйки - це не той метод,  яким треба  вирішувати  питання.  Усі політичні  питання,  що  стосуються  нашої  роботи,  ми  можемо і повинні вирішувати в цьому залі.

 

     Другий урок - це той, що народ вірить також у здоровий глузд Верховної  Ради  і  вірить  у те,  що Верховна Рада може прийняти радикальні  закони,  вжити   радикальні   заходи,   щоб   випести республіку з цього стану, відвести від краю прірви, де ми стоїмо. Думаю, що всі цього чекають. Порядок денний, запропонований нашій сесії,  вселяє надію в те,  що ми можемо на нинішній сесії багато чого вирішити.

 

     Я згоден з тими товаришами,  які висловлювали думку,  що цей порядок  денний  цілком  підходить,  але треба в нього внести ряд доповнень.  Можливо,  дещо в іншому порядку  розставити  питання, хоче в цілому, мені здається, вони відповідають потребі дня.

 

     Хотів би висловити ряд зауважень.  По-перше,  ви знаєте,  що вчора  на  маніфестації  і  на  мітингах  дуже  багато  претензій висловлювалось на адресу нашого Уряду,  Я теж вважаю,  що Уряд ще мляво,  його не чути. Не видно твердої руки. Тут з трибуни багато депутатів  відкривали  істину  для  народу  -  прибавки,  мовляв, порожні.  Я думаю,  що про це народ  знає  краще  нас.  Вже  пора ставити питання - в чому ж причина,  хто винен і хто понесе за це відповідальність?  Для чого в нас Уряд? Народ, на жаль, ототожнює його  з  Верховною  Радою  і  вважає,  що  Верховна  Рада повинна забезпечити повноту ринку.  у нас же є Уряд.  І ось  питання  про заходи по стабілізації економічного становища в республіці,  мені здається,  треба  дещо  розширити  -   не   просто   економічного становища, а соціально-економічного.

 

     17

 

     І поряд,  -  про виконання Урядом республіки доручень першої сесії Верховної Ради.  Я думаю,  треба було б додати:"...  та про конкретні  кроки  Уряду  по  уреальненню  Декларації про державну незалежність". На жаль, вона поки залишається порожнім звуком.

 

     Деякі питання закономірно перенесені з минулої сесії.  Ми їх не   встигли   розглянути.   Але   я   помітив,   скажімо,  деяку трансформацію.  Вони зараз не так формулюються, як формулювалися, і, гадаю, це не зовсім виправдано.

 

     Скажімо, стоїть  питання про друкований орган Верховної Ради Української РСР.  Це питання назріле.  Але якщо ви пам'ятаєте  /я нагадаю/,  трохи  по-іншому воно ставилося - про друкований орган Верховної Ради Української РСР та інші засоби масової  інформації Гадаю,  не можна ці питання розривати, тим більше, що ми не маємо свого Закону про просу.  Він повинен бути. Ми керуємося поки тим, що є союзний, а ним забороняється монополізація преси. Будь-яким. Тому вважаю.  що питання назріло, і треба розглядати його так, як воно було сформульоване.

 

     Народні депутати  вносили  пропозицію  -  я  хочу  її  також підтримати  -  про  те,  що  нам  потрібен  Закон   про   порядок відкликання  народних  депутатів.  Тоді  б не виникали нереальні, необгрунтовані питання про розпуск Верховної  Ради,  тому  що  це практично неможливо.  Можна було б,  як на мене, у проекті Закону про статус народного депутата додати:"...  та порядок відкликання народних депутатів". Це можна цілком об'єднати.

 

     18

 

     І я  хотів,  товариші,  повернутися  ще  до однієї,  дуже не приємної для мене теми.  Так уже сталося,  що на минулій сесії  я був  у  вигляді  папуги,  який  повторює  одно й те саме і ніякої реакції на це не  знаходить,  йдеться  про  створення  Комісії  з питань    соціальної    справедливості   та   привілеїв.   Я   не обгрунтуватиму зараз це питання і не повертатимуся до деталей.  Я думаю,  що воно нагріло.  Наскільки мені відомо,  і Верховна Рада Російської  Федерації  прийняла   Закон   про   скасування   всіх незаконних  актів,  які стосуються будь-яких привілеїв.  Я думаю, нам треба було б  лишити  це  в  контексті  нинішньої  соціальної напруги.  Розглядаючи це питання,  я просив би,  шановний Леоніде Макаровичу, цього разу не проігнорувати його. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Я хочу,  якщо ви мені  дозволите,  задати  вам  одне запитання.  Коли  Президія  Верховної Ради вирішувала питання про свій друкований орган,  то ми не ставили  питання  про  друковані органи інших рівнів,  мотивуючи це тим, що це було б втручанням і порушенням демократичного процесу.  Адже обласні  й  міські  Ради зараз  мають надзвичайно високі повноваження,  і вони здатні самі вирішити свої питання.  То я хочу знати вашу думку - чи  це  буде демократично,  коли  ми  будемо  нав'язувати всім рівням Рад свою думку.

 

     КАРПЕНКО В.О.  Леоніде Макаровичу,  пояснюю свою точку зору. йдеться  не про нав'язування обласним Радам думки Верховної Ради, а про законотворчі норми, якими можуть керуватися Ради на місцях, для того, щоб мати засоби масової інформації.

 

     19

 

     ГОЛОВА. То  вносьте,  будь  ласка,  з  членами своєї Комісії пропозиції. У нас їх немає.

 

     КАРПЕНКО В.  О,  Спасибі,  я це питання на Комісії ставив  і думаю, що ми до нього повернемося.

 

     ГОЛОВА. Вирішуйте,  будь  ласка.  Слово  надається народному депутату Дудченку. За ним виступатиме Матійко.

 

     ДУДЧЕНКО В.Г.,  голова Одеської  обласної  ради  професійних спілок /Біляївський виборчий округ, Одеська область/.

 

     Уважаемые товарищи  депутаты  В  конце  работы первой сессии целому ряду комиссий давались поручения по разработке  законов  и вынесению  их  на  нашу  сессию.  Комиссии по вопросам социальной политики и  труда  было  записано  поручение  разработать  проект Закона о профсоюзах.

 

     Мне лично непонятно,  почему в предложенном проекте повестки дня  сегодня  нет  такого  вопроса?  Поэтому  вношу   предложение

-включить  в  повестку дня нашей сессии вопрос о проекте Закона о профессиональных  союзах  Украинской  ССР.  Проект  этого  Закона разработан  Укрсовпрофом,  он  будет 4 октября обсужден на съезде профсоюзов Украины и представлен нашему парламенту.

 

     Второе, В проекте предложений  о  порядке  освещения  работы нашей   сессии  предлагается  осуществлять  прямой  полный  показ пленарных \заседаний с 18 часов.  Предлагаю по телевидению давать не полный показ,  а репортаж в течение 45 минут - одного часа. Мы в последнее время часто говорим о том,  что много  прогрессивного есть в работе парламента России. Давайте поддержим парламентариев России.

 

     20

 

     Суверенная Украина уже знает  своих  героев.  Мы  на  первой сессии  за  два  с половиной месяца уже определились по всем этим вопросам.  Я думаю,  что это будет  способствовать  только  нашей конструктивной работе.

 

     И последнее.  Я предлагаю создать комиссию, четко определить правила для депутатов,  разработать пакет правил,  а также  более четко  определить  права председательствующего.  Думаю,  что надо четко оговорить вопросы,  касающиеся депутатской этики  и,  самое главное,  - ответственности за ее нарушение. Ибо у нас иногда нет должной  дисциплины  и  ответственности,  прямо   надо   сказать, царствует  закон джунглей.  И нам надо от этого уходить.  Это уже надоело и депутатам, и нашим избирателям. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається / шум у зал і/.  ... Слово надається народному  депутату  Матійку.  Після  нього  виступатиме  депутат Сметанін.

 

     МАТІЙКО А.С.,  лікар  хірургічного  відділення  Алуштинської центральної   міської   лікарні   /Алуштинський  виборчий  округ. Кримська  область/.  Уважаемые   товарищи   депутаты!   Уважаемый Председатель!  Здесь все время звучит мысль о том, что необходимо начать работать  и  издавать  законы.  В  высшем  законодательном органе   считаю   необходимым   прекратить   в  настоящий  момент межпартийные распри,  оскорбления и демонстративные  выступления. Надо  заняться  действительно законодательной работой.  Поэтому в соответствии со статьей 6  Временного  регламента  предлагаю  еще более    упорядочить    порядок    нашей    работы.   Для   этого председательствующему  нужно  дать  право  прерывать  выступление депутата,  не  касающееся  обсуждаемой  темы,  и не предоставлять слово в течение данного дня или до конца рассмотрения вопроса.

 

     21

 

     По породу сегодняшнего  дня.  Считаю,  что  все  предложения после  первого  чтения  должны подаваться комиссиями в письменном виде через Секретариат, который их распечатает . Во втором чтении закон  необходимо  принимать  путем голосования,  не втягиваясь в дискуссии, то есть без обсуждения, так как мы с Законом об аренде делали. Оба предложения прошу поставить на поименное голосование.

 

     Поддерживая в целом порядок работы, предлагаю после Закона о налогообложении рассмотреть Закон о  местных  Советах  и  местном самоуправлении,  так  как  существующий  паралич власти на местах создает условия, когда некому контролировать и исполнять принятые нами  законы.  После рассмотрения пакета законов об экономической самостоятельности УССР считаю необходимым  внести  и  рассмотреть Закон  о  борьбе  со  спекуляцией  и  организованным бандитизмом. Необходимо  дать  возможность  народу  жить   спокойно   и   быть защищенным от преступников. Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Сметаніну, за ним виступатиме депутат Зінченко.

 

     СМЕТАНІН В.І.,  заступник  Голови  Комісії  Верховної   Ради Української  РСР  у  правах  людини  /Кіровський  виборчий округ, Дніпропетровська   область/.   Уважаемые   депутаты!    Уважаемый президиум!  Уважаемый Председатель! вчера достаточно четко и ясно во  вступительном  слове   Председателя   была   охарактеризована обстановка на Украине.

 

     22

 

     Она действительно сегодня очень сложная,  депутаты о ней уже достаточно говорили. Я думаю, повторяться нет необходимости. Хочу предложить  некоторые  свои  пути  или  механизмы по стабилизации данной обстановки,  связанной как раз  о  порядком  работы  нашей сессии,  о  повесткой  дня,  которая  нам  предложена.  Я был и в округах,  был в Советах и городского,  и районного уровней, был в Правительстве по определенным вопросам. И убедился: наша ошибка в том,  что мы создали,  как уже некоторые говорят,  декларационную эйфорию,  не  придав нашей Декларации о суверенитете силы закона. Она пока является заявлением,  а не законом.  Поэтому я предлагаю включить  в повестку дня и поставить на голосование такой вопрос: предать Декларации о суверенитете Украины  силу  конституционного закона.   Это  не  потребует  много  времени,  но  снимет  многие непонятные вопросы и на местах,  и в  Правительстве,  и  в  нашей работе.  Потому это дает право некоторым законодателям говорить о том,  - что бы  мы  с  вами  не  принимали,  -  что  мы  нарушаем Конституцию.  Обязательно вторым пунктом повестки дня должно быть создание Конституционной комиссии. Мы с вами тут здорово отстали. Сегодня  над Конституцией работают отдельные депутаты,  отдельные научные работники, но нет концентрирующего начала. Поэтому вопрос о конституционной комиссии должен быть принят вторым пунктом.

 

     Я не знаю.  почему .../не чути/... насколько мне известно, в первоначальных проектах по повестке  дня  ...  в  президиуме  был поставлен  вопрос о Декрете о власти.  И вдруг он в этой повестке дня исчез. Я считаю, он нужен для того, чтобы сегодня нам уйти от безвластия.  А безвластие, вы это прекрасно знаете, есть. Почему? Потому  что  Советы  сегодня  между  собой  раздираются,  сегодня исполнительные комитеты не понимают Советов.

 

     23

 

     И действительно, их иногда нельзя понять. Потому, что Советы считают себя законодательными  органами  и  пытаются  действовать административно-командными методами:  мы тебе,  мол, приказали, а ты там действуй на местах...  Я был в  районном  Совете  ...  /не чути/...   Сидят   зампредседателя   Совета   и   зампредседателя облисполкома...  /Не чути/...  И они не знают, как поделить между собой власть.  Кто должен дать команду, а кто должен исполнять? А там  просто  надо  было  организовать,  чтобы  в  город   завезли помидоры,  чтобы  картофель  был выбран и т.д.  Нужно употреблять власть.

 

     ГОЛОВА. ... І щоб це зробила одна людина, а не дві.

 

     СМЕТАНІН В.І.  И чтобы  это  был  один  человек.  Поэтому  я считаю,  что  нам  прежде  всего надо принять Декрет о власти.  В условиях многопартийности  -  а  то  уже  реальность.  Нам  нужно определить по партиям,  по политическим движениям, кто чем должен заниматься.  Поэтому проект Декрета о власти я вношу  уже  второй раз.  Внес  второй  проект,  отработав  его  за  два месяца более внимательно,  чтобы это не было  наскоком,  и  прошу  включить  в повестку дня.

 

     Прежде чем  рассматривать  пакет  экономических законов /они действительно необходимы для  стабилизации  этого  же  вопроса  о власти/,  я считаю,  четвертым пунктом должен быть в повестке дня вопрос у местных органах самоуправления и местных  Советах.  Если мы  поставим  это  все  на  свои  места,  если каждый будет знать уровень Совета,  а исполнитель власти - свое место,  вот тогда мы будем  принимать  и  разрабатывать экономические законы.  Они уже будут знать,  что,  когда и кому делать.  Поэтому я  считаю,  что прежде чем рассматривать пакет экономических законов,  необходимо рассмотреть данный вопрос. Остальные вопросы, которые здесь у нас есть, составлены в принципе

 

     24

 

     правильно... Нужно   не   делиться  на  левых  и  правых,  а работать.  Сегодня  Верховный  Совет  уже   почти   взял   нужное направление.  Я считаю, что необходимо все-таки рассмотреть Закон об общественных  объединениях  Украинской  ССР.  Он  нам  сегодня нужен.    Партии    действительно    существуют,    но   они   не зарегистрированы,  порядок регистрации не определен,  членство не определено,  уставы  не утверждены.  То есть,  в этом вопросе нам нужно тоже поставить точки над "и". Поставив их, мы стабилизируем политическую, а если еще рассмотрим блок экономических законов, - то и экономическую политику Верховного Совета.  И будем  работать нормально. Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово  надасться  народному депутату Зінченку За ним виступатиме депутат Панасюк.

 

     ЗІНЧЕНКО А.Л., ректор Вінницького політехнічного інституту /Ленінський виборчий округ, Вінницька область/. Шановні депутати! Поданий Президією на  розгляд  Верховної  Ради  перелік законів, які ми маємо тепер розглядати, як бачимо, досить повний, їхній   спектр   охоплює   багато    граней    економічного    та соціальнополітичного життя республіки.  Це означає,  що дискусія, яка велася в Президії Верховної ради.  виявилася  плідною.  Можна по-різному ставитися до цього,  різні варіанти мовна пропонувати. Можна запропонувати і такий,  коли  першими  будуть  розглядатися закони про економічні перетворення. Дехто , очевидно , розраховує такою постановкою питання якось відсунути політичні проблеми. Але ми  повинні пам'ятати,  що як би там не було,  економіка - це теж політика.  І як ми будемо розглядати економічні закони,  такою ж, значною  мірою,  буде  і наша політика.  Я хотів підкреслити,  що визначальним у системі економічних законів повинно стати  те,  як вони реалізують Декларацію про незалежність України.

 

     25

 

     Водночас очевидно,  що  потребують розгляду й суто політичні проблеми:  Декрет про владу, політичний звіт Уряду /я підкреслюю, саме  політичний  звіт  Уряду - якою мірою Уряд реалізує інтереси України у своїй політиці/,  А також ми обов'язково повинні надати Декларації    характеру   конституційного   акту.   В   комплексі економічних і політичних законів нам,  очевидно, треба зважити на те,  що  білоруси  прийняли  закон  про  захист  інтересів народу України, йдеться і про економічні інтереси...

 

     КРАВЧУК Л.М.  Слово "народу",  слово, слово... Не України, а Білорусії...

 

     ЗІНЧЕНКО А.Л. ...У контексті нашої розмови це має бути Закон про  захист  інтересів  народу   України.   Вони   прийняли   про Білорусію... Думаю, що зрозуміло...

 

     Стосовно послідовності розгляду. Це має бути, очевидно /візьмемо такий варіант блок економічних законів. Гаразд, далі.

 

     Очевидно на наступному етапі має розглядатися  блок  законів про систему Радянської влади,  тобто Декрет про владу, закони про місцеве самоврядування.  Ми всі відчули  що  багатьом  секретарям парткомів Компартії України тепер важко,  оскільки вони сидять на двох кріслах. Я думаю, що їхню роботу треба полегшити.

 

     Далі. Очевидно,  що з цими законами дуже пов'язаний комплекс питань  про  судові  органи  і  прокуратуру.  Відповідно до блоку законів  про  Радянську  владу  нам  треба  уважно  розглянути  і Декларацію про суверенітет України, і обговорити структуру нашого Уряду, і провести його деформування, оскільки він сформований, як ви знаєте, не повністю.

 

     Наступним, на  мій  погляд,  треба  поставити  блок  питань, пов'язаних з Чорнобилем,  а якщо ширше - розглянути  питання  про соціальну захищеність населення.

 

     26

 

     Тут уже  колеги-депутати  порушували  питання  про  численні зловживання у торгівлі і  пов'язаних  з  нею  сферах.  Думаю,  що громадськість  республіки  зараз  уже  набула  такого політичного досвіду,  аби вимагати поставити на порядок  денний  питання  про громадський контроль в Українській РСР.  Тобто позитивно вирішити питання  про  можливість   громадян   республіки   втручатися   в діяльність численних корумпованих і мафіозних груп, щоб, зрештою, виявити  справжні  причини   того,   чому   порожніють   прилавки магазинів, крамниць.

 

     Я хотів  би  нагадати  шановним депутатам про те,  що Японія піднялася на ноги, коли поставила одним з першорядних питання про освіту.

 

     У нас  в  Комісії  з питань народної освіти і науки є кілька варіантів закону про освіту.  На мою думку,  для нас  це  питання дуже  важливе,  і  його теж треба внести до порядку денного нашої сесії. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   депутату   Панасюку,   за    ним виступатиме депутат Мороз.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.,  голова  Чуднівської  районної  Ради  народних депутатів, перший секретар Чуднівського райкому Компартії України /Любарський   виборчий   округ,  Житомирська  область/.  Шановний Голово!  Шановні  депутати!  Я  хочу  привернути  вашу  увагу  до надзвичайно  важливої  проблеми,  яка сьогодні хвилює всіх.  Це - нормалізація соціально-політичної обстановки в  республіці.  Наші виборці  вимагають  від нас дати відповідь на питання,  яким буде майбутнє нашої республіки.

 

     27

 

     Вважаю, що  в  переліку  питань,  запропонованих   Президією Верховної Ради УРСР на розгляд другої сесії, найбільш актуальними є ті, що мають зняти соціальне напруження і забезпечити нормальне життя і діяльність кожної радянської сім"ї.

 

     Сорок три основних питання, вісімнадцять законопроектів щодо реалізації Закону про економічну самостійність УРСР  та  переходу на  регульовані ринкові відносини.  Це - шістдесят одна проблема, кожну з яких належить розглянути на другій сесії. Отже, обставини вимагають  надзвичайно  спресованого  робочого ритму в діяльності депутатів.  Якщо ж звернутися до проекту порядку  денного  другої сесії,  то  він,  на  мою  думку,  надто розкішний,  облегшений і працюючи   за   таким   порядком   денним.   нам    важко    буде продемонструвати   українському  народові,  що  ми  в  поті  чола працюємо над важливими державними законопроектами і актами.

 

     Друга сесія за запропонованим регламентом триватиме до п'яти місяців.  тобто  до  першого березня.  Це - 151 календарний день. Якщо відрахувати 24 неділі і святкові дні,  21 суботу,  25  днів, які  набігають  в  третіх  тижнів.  коли депутати працюватимуть у своїх виборчих округах додати ще 21 п'ятницю, то в сумі отримаємо 91   день   чисто   нормативного   робочого  часу  роботи  сесії. Залишається 60 днів із 151 відведеного за регламентом.

 

     Якщо всі питання ми повинні розглянути за 60  чисто  робочих днів,  для  чого  нам  затягувати  їх  вирішення?  Адже  народ  з нетерпінням чекає їх розв'язань до першого березня. На мою думку, частина  тих законопроектів,  які будуть прийняті Верховною Радою після першого січня,  втратять свою актуальність або,  принаймні, надзвичайно  запізняться,  пропоную  роботу  сесії  завершити  до першого  січня.  Пропоную  відмінити  пункт  п'ятий  па  сторінці другій, тобто по п'ятницях, коли депутати працюють у підкомісіях, пропоную замінити чистим робочим часом у комісіях  або  сесійними чи пленарними засіданнями.  Таким чином,  п'ятниця,  коли ми,  як правило, пороз'їжджаємося, буде використана більш продуктивно. За три  місяці  за цей рахунок буде додатково зекономлено 13 робочих днів.

 

     28

 

     Відмовитися нам  від  третього  тижня  роботи   у   виборчих округах?  Не  знаю,  як на інших,  але,  на мою думку,  люди дуже чекають на  практичне  вирішення  питань,  на  живе  спілкування, чекають, що я приїду і розкажу їм, що відбувається на сесії. Було б добре, якби засоби масової Інформації друкували прийняті сесією документи.  Тоді  ми  могли  б зекономити додатково ще 15 робочих днів. Лише за рахунок цього ми набираємо 64 повноцінні робочі дні сесії.

 

     Пленарні засідання   сесії   пропоную   проводити  тричі  на тиждень,  вірніше,  два з половиною дні  на  тиждень.  Тобто  три сесійні дні, два дні - робота в комісіях. Питання "різне" винести з Регламенту і розглядати його  в  міру  необхідності  не  тільки кожної середи тижня, а з 18-ї до 19-ї години вечора.

 

     Відносно порядку  денного.  Вважаю вкрай несправедливим,  що проект Закону про пріоритетність розвитку села і агропромислового комплексу   стоїть   9   пунктом   порядку   денного,  або  27-им законопроектом серед законодавчих актів.  Згадаймо,  що в нас  не вистачило  часу  серйозно  попрацювати  на  минулій сесії над цим законодавчим актом,  засідала Комісія  з  питань  відродження  та соціального розвитку села.  Проект закону,  по суті,  готовий.  Я просив би Президію відгукнутися на  нашу  пропозицію,  розглянути його, щоб він міг працювати уже напередодні нового року.

 

     Двадцять шостим  стоїть  питання  про  прийняття  Закону про місцеві  Ради  народних  депутатів.  Надзвичайно  важко  сьогодні нормалізувати  обстановку  без  втручання  місцевих  Рад народних депутатів - сільських і районних. Нам нерідко доводиться приймати деякі акти місцевого характеру,  які,  на жаль,  не спираються на Закон,  бо його не існує. Прошу це питання теж розглянути в першу чергу.

 

     29

 

     І ще одна позиція.  Я просив би товаришів народних депутатів менше тиснути на наш Уряд.  Згадаймо події,  які відбувалися  2,5 місяці тому.  Уряд,  дійсно, не укомплектований. Не знаю, як хто, але я особисто боляче сприймаю нарікання  і  на  адресу  товариша Масола,  і на адресу міністрів, ніби Уряд наш некомпетентний і не може нормалізувати обстановку.  Мені здається,  що вина цього  не тільки новоствореного Уряду.  І це нічого не дасть, якщо сьогодні починати перетасовувати карти,  шукати крайнього. Будь-хто міг би опинитися  в  такій  ситуації на місці товариша Масола.  Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Морозу.  За  ним виступатиме депутат Шеховцов.

 

     МОРОЗ О.О.,  секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ. Київська область/.  Я відчуваю те,  що я хотів сказати,  частково вже висловили попередні  депутати.  Це  ще  раз  підтверджує,  що Президія  Верховної  Ради,  готуючи  проект постанови про порядок денний,  добре продумала це питання і,  по  суті,  врахувала  усі побажання,  які сьогодні прозвучали. І мені так здається, якщо ми будемо працювати продуктивно, то всі пропозиції, вже висловлені і які  ще  будуть  висловлені,  реалізуються.  Але все залежить від того,  як ми будемо працювати під час сесії.  У  принципі,  можна було  б  припинити обговорення цього питання і затвердити порядок денний, тому що підстав для іншого рішення, мабуть, немає.

 

     Друге. Я хотів би,  щоб  ми  з  вами  домовилися  розглядати питання,  не  дотримуючись  послідовності,  в  якій вони записані сьогодні в проекті порядку денного.  Слід враховувати  і  принцип пріоритетності.

 

     30

 

     І стан підготовки документів,  і взаємозалежність тих чи тих питань.  Хоч  потрібно  наголосити  на  тому,  що  деякі  закони, безумовно,  треба розглядати негайно.  Перш за все - це Закон про місцеві органи влади.  Якщо ми  цей  Закон  приймемо,  то  у  нас відпадає  потім  потреба  в  прийняті Декрету про владу,  в інших законах.  Сьогодні ми повинні озброїти механізмом  дії  саме  тих людей, які Закон здійснюють, до яких люди найперше звертаються.

 

     Щодо процедури.  Мені здається,  що не на всі наші засідання слід запрошувати членів Уряду.  Ми сьогодні до  них  пред'являємо претензії.  Але  якщо вони будуть півроку сидіти поряд з нами,  і особливо під час обговорення процедурних питань,  мені  здається, це  не на користь справі.  Ми просто заблокуємо їхню роботу.  І я повністю згоден  з  Панасюком,  що  треба  ще  й  на  себе  брати відповідальність. Ми сьогодні пред'являємо претензії Урядові, але давайте й собі пред'явимо  ці  ж  претензії.  Ми  ж  його  почали формувати  і  не закінчили.  Тоді майже три місяці працювали і не встигли сформувати  Уряд.  Давайте  ж  тепер  будемо  пред'являти претензії і до себе. Тоді буде у нас так би мовити, право зробити закид і членам Уряду.

 

     І ще одне питання.  Не знаю,  вносити це в порядок денний чи ні.   Потрібно,  щоб  до  кінця  сесії  Президія  Верховної  Ради запропонувала нам  концепцію  законотворення  хоч  би  у  вигляді крупних блоків,  щоб можна було знати, над якими документами, над якими законами від сьогоднішнього дня і  до  кінця  роботи  нашої сесії ми будемо працювати.

 

     31

 

     Це необхідно для того,  щоб не виходило,  наприклад, так. Ми починаємо обговорювати,  скажімо. Закон про пріоритети і розвиток села. А потім буває, що ми його не можемо приймати зараз, тому що ще на черзі для розгляду один закон, другий, третій, в тому числі про гласність, про оренду і так далі. Концепцію законотворення ми повинні  одержати  і  керуватися  нею.  Ще   раз   повторю   свою пропозицію.  Я  вважаю,  що  можна  припинити  обговорення  цього питання і затвердити порядок денний.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   товаришу   Шеховцову,   за   ним виступатиме депутат Шишкін.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д., провідний інженер-програміст спеціалізованого проектно-конструкторського і технологічного бюро по  модернізації і  технології  ремонту  обладнання "Важмашремонт",  м.Краматорськ /Новокраматорський виборчий  округ.  Донецька  область/.  Шановні депутати!  Те,  з чим я хотів до вас звернутися, якоюсь мірою вже висвітили у своїх  виступах  деякі  депутати,  зокрема  Карпенко, Марченко.  Я візьму на себе сміливість підсумувати.  Я вважаю, що розвиток подій на Україні  змушує  нас  спершу  розглянути  пакет законопроектів щодо стабілізації...

 

     ГОЛОВА. Шановні  товариші!  Чому  люди  весь час виходять із залу? Ми припиняємо роботу сесії? Чи що? Прошу виступати.

 

     32

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  Прошу,  шановні депутати!  Щодо  стабілізації соціально-економічного становища. Ніхто не переконав мене в тому, що,  незважаючи на важливість законів про власність,  оренду, при відсутності  цих  законів  українських  і  при  наявності  діючих союзних.  щось не болить. А за проблемами пенсіонерів, інвалідів, безробітних, які зовсім не ввійшли у цей порядок денний, - кров і сльози людей.  Отже,  я пропоную,  обговорюючи питання про заходи щодо стабілізації економічного становища в республіці, розглянути всі аспекти саме стабілізації.  До них я відношу і  запропоновані Президією  проекти  про  основи соціальної захищеності інвалідів, про пенсійне забезпечення, проект Закону про статус громадян, які потерпіли внаслідок чорнобильської катастрофи,  і,  без будь-яких сумнівів,  проект Закону про міліцію,  проект Закону про  місцеві Ради.

 

     Ми вже знаємо із досвіду,  ,що наша сесія працюватиме довго. Я впевнений, що до 1 січня, як би ми не скорочували організаційні моменти,  роботу не закінчимо. І весь цей час місцеві Ради будуть простоювати або працювати не на повну  потужність.  Тому  проекти економічних законів я пропоную розглядати після проектів законів, які стосуються стабілізації ситуації на Україні.

 

     Підкреслюю, певна  категорія  громадян  республіки,  а  саме безробітні,  випали  з поля зору Президії.  Я дивуюсь;  чому?  Ми йдемо до ринку поки на словах,  юридично,  але фактично, в житті, для  широких  прошарків населення ринок існує.  Заробітна платня, пенсії низькі,  ціни зростають,  є інфляція.  Все важче і  важче, зокрема   хворим   людям,   знайти  роботу.  Є  громадяни,  котрі звертаються до нас,  до мене зокрема,  що вони  вже  фактично  не можуть  влаштуватися  на  роботу.  Тому  Рада  Міністрів,  на мій погляд,  повинна  підготувати   і   запропонувати   заходи   щодо соціальної захищеності безробітних.

 

     33

 

     Мої колеги з Донецької області доручили мені нагадати ще, що суттєвим фактором,  який дестабілізує обстановку  на  Україні,  є діяльність   кооперативів,   невідрегульованість   законів   щодо кооперації,  яких теж  немає  у  пакеті  економічних  законів.  Я пропоную   Раді  Міністрів  і  відповідним  комісіям  підготувати проекти  економічних   законів   і   законодавчі   рішення   щодо кооперації.

 

     Я підтримую виступ депутата, не пам'ятаю прізвища, здається, Панасюк, який пропонує відмовитись від п'ятниці як вільного дня і від третього тижня, протягом яких ми працюватимемо з виборцями. Я пропоную зупинитись на чомусь одному.  Або ми в  п'ятницю  дійсно працюємо  з  виборцями за особистим планом,  тоді нам не потрібен третій тиждень,  - або виділяємо якийсь час,  навряд,  що це  має бути  цілий  тиждень,  мабуть,  2-3  дні  в місяць.  для роботи з виборцями. Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Шишкіну.  Після його   виступу   ми  порадимося,  тому  що  надходять  записки  з пропозицією припинити обговорення.

 

     ШИШКІН В.І, заступник голови Кіровоградського обласного суду /Кіровський виборчий округ, Кіровоградська область/.

 

     Уважаемые депутаты!   Вчера   после   окончания   пленарного заседания  состоялось  заседание  нашей  Комиссии   по   вопросам законодательства   и   законности.   Мы   обсудили   предложенную Президиумом Верховного Совета повестку дня работы нашей сессии. Я выступаю  сегодня  не только от своего имени,  но и от имени всей Комиссии,  во  всяком   случае   от   той   ее   части,   которая присутствовала вчера во время обсуждения.

 

     34

 

     Мы в   целом   считаем,   что   предложенная   повестка  дня соответствует именно сегодняшним требованиям,  нашей общественной и экономической жизни. Поэтому в принципе наша комиссия полностью согласна  с  основными  направлениями  этого  проекта.  При  атом считаем   необходимым   вынести   на  ваше  обсуждение  некоторые дополнения и поправки к нему.  В 4 пункте предложены изменения  в Конституции,  а  6  пунктом предложены мероприятия по обеспечению экономического положения в республике.  Мы считаем, что на второе место,  то  есть  после  обсуждения  повестки  дня,  должны  быть поставлены  вопросы,  связанные  с  изменениями  в   Конституции. Причем,  в  отличие  от  первой  сессии,  речь  идет не только об изменении 6 и 7  статей.  Рабочая  группа  Президиума  Верховного Совета  предложила  изменения примерно где-то в полутора десятках иди в двух  десятках  статей  Конституции.  Это  предложение  уже апробировано  в  нашей  Комиссии.  Работали  мы  три дня над этим предложением,  сейчас  идет  техническое  оформление  всех  наших предложений  по  этим  вопросам.  Так  что у нас почти готов этот вопрос.

 

     Третьим вопросом  мы  бы  предложили...  Я   вам   предлагаю логическую  связь  между  определенными законопроектами,  которые выносятся и которые мы считаем первоочередными. После изменений в Конституции,  которые  дадут  нам  правовую  базу для изменений и совершенствования  нашего  законодательства,  вторым  после  него необходимо предложить на обсуждение постановление /раньше это так называлось/.  Оно было предложено Президиумом Верховного Совета и нашей  Комиссией в конце первой сессии,  но в последний день этот вопрос не был рассмотрен.  Вот он у меня,  у вас он  тоже  должен быть.

 

     О чем   идет   речь?  Об  обеспечении  реализации  принципов Декларации   о   государственном   суверенитете    Украины.    Мы трансформируем это из постановления в закон.

 

     35

 

     Речь о  том,  каким  образом  на  территории  Украинской ССР должны действовать союзные законы,  принятые  до  16  июля  этого года,   то   есть   до   принятия  Декларации  о  государственном суверенитете,  и каким образом должны  действовать  законы  Союза ССР,  принятые  после 16 июля этого года,  то есть после принятия Декларации о  суверенитете.  Этот  вопрос  считаю  очень  важным, поскольку   вот  и  представители  промышленной  группы  /депутат Следнев/,  и представители  аграрной  группы  /депутат  Меньшов/, которые входят в нашу Комиссию,  с болью в сердце говорили, какое чувство они испытывают сейчас в  результате  давления  центра.  И поэтому  это  находится в пакете...  В пакете это постановление о том.  каким образом нам создать преграду от  давления  центра  на нашу республику.

 

     И здесь   логичен   вопрос,  связанный  с  предложениями  по стабилизации экономического положения в нашей  республике.  Тогда Совет   Министров,   ко   торий   предложит   какой-то   комплекс мероприятий, будет базироваться уже на конституционных изменениях и на положении этого закона,  о котором я только что говорил.  Мы выстроим в определенном смысле правовую логическую линию.

 

     В последующем считаем  необходимым  после  тех  предложений, которые  изложены  здесь;  среди экономических законов,  в первую очередь рассмотреть Закон о собственности.

 

     Но в последующем тут же /уже выступали  некоторые  депутаты/ рассмотреть  Закон  о  местных  Советах и местном самоуправлении. Местные  Советы  сейчас  нуждаются  именно  в  этом   Законе,   и экономической его базой должен стать Закон о собственности. Здесь мы  видим  логическую  связь  и  таким   образом   Советы   будут организовывать  эту программу работы.  Затем - как предлагает наш Президиум, в той логической связи, которая сейчас есть.

 

     36

 

     Я вполне  разделяю  те  предложения,  которые  высказывались депутатами  раньше  по  поводу  Закона  о порядке отзыва народных депутатов.  Он не включен в нашу повестку  дня,  он  должен  бить рассмотрен  в  пакете  с  Законом  о  статусе  народного депутата Украинской ССР.

 

     И еще один вопрос,  на котором я остановлюсь,  последний,  о чем хотела бы сообщить наша Комиссия сессии. Я считаю необходимым обсудить еще один важный вопрос. 34 вопросом у нас стоит "Обрання складу обласних і Київського міського судів".

 

     ГОЛОВА. Час вичерпаний.

 

     ШИШКІН В.І. Вроде десять минут давали?

 

     ГОЛОВА. П'ять.

 

     ШИШКІН В.І.  Товарищи,  это один из важнейших,  если прошу у вас...

 

     ГОЛОВА. Дамо дві хвилини?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так... Можна...

 

     ШИШКІН В.І.  Я здесь уже исхожу из  наших  возможностей.  По повестке   дня   нам   предложено   60  вопросов,  из  них  -  50 законодательных актов.  Вы сами понимаете объем и глубину решений этих вопросов. И одновременно у нас будет идти вопрос об избрании и составе областных судов.  Состав областных судов - это  550-600 конкретных  дел.  Даже  если  мы  станем на неблаговидную позицию утверждения списочным составом здесь,  то во всяком случае  нашей комиссии  и  иным юридическим комиссиям придется перелопатить 600 дел. Вы сами представляете, какой это объем работы.

 

     37

 

     Тем более,  что остальной пакет экономических вопросов  тоже должен идти через нашу комиссию.

 

     ГОЛОВА. Депутату Ємцю доручили, він зробить інформацію. Ємцю доручили.

 

     ШИШКІН В.  І. Поэтому, товарищи, я предлагаю вам внимательно подойти к этому вопросу. И наша комиссия предлагает следующее:

 

     не "Обрання складу обласних і Київського міського", а только "Дообрання",  то есть доизбрание на вакантные  места.  Это  будет примерно  40-50 цел.  Подоплека всего этого материальная.  Дело в том, что сейчас нет необходимости решать вопрос об избрании всего состава областных судов.  Срок полномочий их, не истек. Последние выборы в состав областных судов прошли в 1987 году.  Они  избраны на  5 лет.  Следовательно официальный срок полномочий их истекает только  в  1992  году.  Есть  ли  необходимость  нам  при   такой сегодняшней  нагрузке на нашу сессию полностью рассматривать этот вопрос.  Думаю,  нет.  Поэтому у нас есть  предложение  -  только доизбрание  состава  областных судов И это хотелось бы обсудить и чтобы вы приняли, согласились с мнением нашей комиссии.

 

     ГОЛОВА. Товариші!  Тепер  нам   потрібно   порадитись.   Уже виступило  десь  близько  17  народних депутатів,  надходить дуже багато записок з пропозицією припинити обговорення, тому що ми за основу,  як ви знаєте,  прийняли порядок денний.  Доповнення дуже цікаві і дуже слушні. То, може, зробити так: всіх окремо означити /Секретаріат  зробить таку виписку/ і всі вони мають розглядатися нашою сесією.

 

     38

 

     Але все  ж  таки  пріоритетність  треба  визначити,  це   на сьогодні питання принципове. Отже, більшість народних депутатів і вчора,  і сьогодні,  та й Президія наша дійшли  висновку,  що  на перше  місце  необхідно  поставити  блок  економічних проблем.  І негайно обговорити заходи по стабілізації обстановки. І цього від нас  вимагають  виборці,  вимагають  люди.  Після цього кожен раз сесія  вирішувала  б,  які  першочергові  питання   ми   повинні. розглядати.  Про  одне  лише  я  прохав би;  враховуючи,  що наші комісії вже десь днів десять працюють  над  питанням  проходження строкової  служби,  і  що  воно  загострилось,  і  що у нас є уже відповідні документи,  підготовлені комісіями  і  Урядом,  то  ми могли   б  цю  середу,  другу  її  половину,  вечірнє  засідання, використати  для  того,  щоб  обговорити   пропозиції   і   вжити відповідні заходи, враховуючи надзвичайну гостроту цієї проблеми, яка зараз хвилює не тільки наших матерів  і  батьків,  а  й  весь народ.  І таку пропозицію, зокрема; вносять комісії, воно. у мене є,  давайте  спочатку  домовимось  припинити  обговорення  чи  не припиняти?  Ставлю  це  питання  на голосування.  Хто за те,  щоб припинити обговорення,  прошу голосувати.  "За"  -  305,  рішення прийнято. Процедурне? Будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,   голова   підкомісії   Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з  питань  економічної  реформи  і   управління народним господарством /Святошинський виборчий округ,  м.  Київ/. Відповідно  до  6  пункту   Тимчасового   регламенту   запис   на обговорення  а  будь-якого  питання  починається з того часу,  як оголошено початок обговорення цього питання.

 

     39

 

     Ви, Леоніде  Макаровичу,  про  обговорення  порядку  денного повідомили  сьогодні.  Я  був  першим  -  прочитайте стенограму і побачите.  Не треба кричати.  Я був першим  біля  Секретаріату  і навіть зазначив, що я перший, і просив надати мені першому слово. Це перше.

 

     Друге. Відповідно до Регламенту думку Комісії з питання, яке вноситься на сесію,  ігнорувати не можна. Я на вашому місці зараз надав би слово і представникам комісій.  Наприклад, від Комісії з питань  економічної реформи і управління народним господарством я маю що сказати.  Тут не називався цілий  блок  питань,  таких  як захист   суверенітету   України,   як   громадянство,  Тимчасовий регламент,  таких як звіт Секретаріату про  проведену  роботу,  а фактично  про  блокування роботи комісій і нормального проживання наших депутатів,  їх забезпечення.  Про все  це  нічого  не  було сказано.  Через те я прошу не кричати,  а прошу надати мені слово відповідно  до  Регламенту,  як  це  я   сказав.   Мало   що   ви проголосували.   Треба   дотримуватися   Регламенту.   Ви   вчора голосували,  сьогодні голосуєте і не  дивитесь  на  Регламент.  Є закон і його треба дотримуватись -

 

     ГОЛОВА. Іване    Олександровичу,   сесія   приймає   рішення голосуванням і може змінити і Регламент,  і все інше Якщо у вас є пропозиції ви передайте Комісії, Секретаріату і ми матимемо їх як документ для роботи.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Леоніде  Макаровичу,  є  Регламент.  І  в  цьому Регламенті права меншості не забезпечені, ви це добре знаєте. І в цьому  Регламенті  немає,  наприклад,  питання   про   реєстрацію Народної  ради.  Про  яку  справедливість можна говорити?  Або ми будемо додержуватись того Регламенту,  який у нас є,  або  будемо ставити питання не про Тимчасовий, а Постійний регламент і будемо діяти відносно до нього.

 

     40

 

     А так,  коли в контрольний пакет у руках  "239",  ми  можемо заголосувати будь-яке рішення. Прав захисту меншості ми не маємо. Я протестую проти такої постановки питання.

 

     ГОЛОВА. Іване Олександровичу?

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Я ж говорю,  шановні депутати, що ви працювали в нашій   Комісії   і  знаєте,  що  ми  не  можемо  розмножити  всі законопроекти, які надійшли, і не можемо роздати їх навіть членам своєї Комісії,  не говорячи про інші. Ви знаєте, що наші депутати проживають,  де хто хоче,  що  ми  знаходимося  в  20  квадратних метрах,   у  кімнаті  вісім  народних  депутатів,  ми  не  можемо працювати.  А ви не хочете це  питання  винести  на  обговорення. Інакше як дестабілізацією роботи це назвати я не можу. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  товариші!  Ми  проголосували за це питання. Таким чином,  обговорення припинене. Тепер давайте порадимось про перший  пункт.  Я  думаю,  що  треба  проголосувати,  щоб не було непорозумінь з цього питання.  Повторюю,  що  більшість  народних депутатів.  які виступали,  ;  Президія вважають, що нам потрібно розглянути блок економічних питань і на першому місці серед них - це  питання про стабілізацію економічного становища в республіці. Тому  я  прошу  проголосувати  за  те,  щоб  розпочати  роботу  з обговорення першого питання:

 

     "Про заходи   по   стабілізації   економічного  становища  в республіці".  Потім розглянути  проекти  законодавчих  актів,  що стосуються  реалізації  Закону  про  економічну  самостійність та переходу до регульованої ринкової економіки.

 

     41

 

     Після цього концепцію і програму переходу Української РСР до регульованої  ринкової  економіки.  Але  якщо,  скажімо,  виникне потреба обговорити в цей проміжок часу  якісь  інші  питання,  то сесія це може вирішити. Ось така є пропозиція. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Шановні товариші, давайте приступимо до голосування.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Ми  ж домовилися,  що закінчимо голосування і будемо ставити запитання.  Чому ми порушуємо власні принципи?  З мотивів голосування? Будь ласка, перший мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.М.,   заступник   голови  Сумської  міської  Ради народних  депутатів  /Ковпаківський   виборчий   округ,   Сумська область/.  Я  обращаюсь  к  депутатам.  Ми  сейчас  должны внести необходимые изменения в действующую  Конституцию  УССР,  а  затем принимать   документ   о  мерах  по  стабилизации  экономического положения.  Президент  будет  отменять  наши   постановления.   Я призываю  депутатов  проголосовать  за  то,  что  было предложено Комиссией по вопросам  законодательства,  к  законности.  Сначала Конституция  потом  вое  остальное.  И  мы защитим и Декларацию о суверенитете,  и  все  остальные  акты  будут   отвечать   нормам существующего законодательства.

 

     Я вас   призываю   поддержать  предложение  именно  в  таком ракурсе.

 

     ГОЛОВА. По мотивах голосування? Будь ласка, другий мікрофон.

 

     ВЛОХ О.Г.,  завідуючий   кафедрою   Львівського   державного університету   імені   І.   Франка  /Ленінський  виборчий  округ, Львівська область/.

 

     42

 

     Звичайно ж,  економічна  і  соціальна  ситуація  у   нас   в республіці дуже важка. Врахуймо цю обставину, що якщо ми спочатку не вирішимо ряд політичних питань,  то всі проблеми  економіки  і соціального  становища можуть упертися в статті Конституції СРСР, яка не дасть можливості нам їх реалізувати.  Тому я  запропонував би  в  першу  чергу  все  ж  таки  розглянути  блок  питань,  які стосуються політичної ситуації,  політичних питань.  Тобто тут  і про зміни 6,7 статей Конституції,  Декрет про владу тощо.  А тоді вже можна переходити до  питань  економічного  характеру.  Більше того,  пропоную,  щоб кожний пункт, який тут є в порядку денному, голосувався  окремо.  Це  нам  дасть  можливість  вносити   деякі корективи в саме формулювання пунктів. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон, будь ласка.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,    відповідальний   секретар   Секретаріату Народного Руху України за перебудову /Ровенський виборчий  округ, Ровенська область/.

 

     Леоніде Макаровичу!  Я  вносив  пропозицій розпочати порядок денний,  розпочати роботу з розгляду питань про прийняття Декрету про  владу  і  надання Декларації сили конституційного закону.  Я вносив що пропозицію раніше, ніж ви, і мені не зрозуміло, чому ви ігноруєте мою пропозицію.  А свою,  яка була пізніше,  нав'язуєте парламенту.   Депутатські   права   у   нас   одинакові.    Прошу дотримуватись порядку і Регламенту. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я   уважно  вислухав  депутата  Поровського,  але  в газеті,  в усіх газетах,  які сьогодні  надруковані,  я  з  своїй доповіді   сказав   учора,  що  я  пропоную  розпочати  роботу  з найголовнішого - стабілізації.  Тому я не приймаю  цього,  що  ви були першими. Я був першим у цьому випадку. Перший мікрофон, будь ласка.

 

     43

 

     БОЙКО І.В.,  голова  Чернівецької  міської   Ради   народних депутатів  /Першотравневий виборчий округ,  Чернівецька область/. Шановні депутати!  Ми проголосували і прийняли цей перелік питань за основу.  Давайте не гаяти часу,  а вирішувати,  які питання ми хочемо на цьому тижні розглядати.  Почнеться  наступний  тиждень, знову  вирішимо,  які  розглядатимемо питання,  і будемо рухатися вперед.

 

     І ще одне в мене прохання  стосовно  нашої  роботи.  Леоніде Макаровичу,  я  звертаюся  до вас особисто.  Під час нашої роботи дехто з депутатів дозволяє собі вийти із залу, навіть не зважаючи на ваші зауваження.  Я пропоную в такому разі обов'язково ставити питання про поіменну реєстрацію  депутатів  у  залі  з  наступною публікацією   цих   даних  і  заслуховуванням  цих  депутатів  на засіданні Комісії мандатної і з питань депутатської етики.  Треба так робити і надалі.

 

     ГОЛОВА. Шановні  товариші!  Це  вже з'ясовано.  Надійшло дві пропозиції.  Пропозиція,  яку я вніс учора...  Я не згоден з тим, що,  мовляв,  учора  ми не розпочали обговорення Регламенту.  Мій виступ /і я про це сказав чітко/ є коментарем до Регламенту, і ми одразу  почали  цю  роботу.  Я перепрошую,  коментарем до порядку денного. Я одразу це питання поставив ще під час відкриття сесії. Але  те,  що  нам не вдалося продовжувати цю роботу з відомих вам причин,  то це вже не моя вина. Тому ми продовжуємо сьогодні ту ж саму роботу - обговорюємо порядок денний сесії.

 

     Надійшло дві пропозиції, я вніс учора першим таку пропозицію і своєї першості не маю наміру нікому  передавати.  Були  й  інші пропозиції вчора. Багато вносили пропозицій про те, щоб розпочати роботу сесії з найважливішого, чого від нас сьогодні чекає народ. Це  питання  стабілізації,  питання  економічні,  ті питання,  що відкриті, захистити споживача, захистити ринок.

 

     44

 

     Це ми зробимо і приймемо закони й вони будуть діяти. Тому що в  нас  є Закон,  прийнятий сесією,  про економічну самостійність України. Це вже Закон, а не Декларація. Відштовхуючись від нього, можна  працювати.  І  ми так ставимо питання про проекти актів по його виконанню, а головне питання ~ питання стабілізації.

 

     Таким чином,  дві пропозиції будемо ставити на голосування в черговості їх надходження...

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. /Не чути/.

 

     ГОЛОВА... Нехай  буде поіменне,  яке не має значення.  Але я хочу вам сказати,  що ми створюємо надзвичайно складні умови  для нашої технічної системи і ...паперу,  Може,  ми пришлемо рішення, що всі питання будемо поіменно голосувати7 Ну, що це, товариші... це  є  питання  вже  таке.  що  тут...  чи  ви думаєте,  що хтось перелякається поіменного голосування?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. /Не чути/.

 

     ГОЛОВА. З мотивів голосування? Ну будь ласка.

 

     СМЕТАНІЙ В.І.,  заступник  Голови  Комісії  Верховної   Ради Української  РСР  у  правах  людини  /Кіровський  виборчий округ. Дніпропетровська  область/.  Считаю,  что  здесь  два  нарушения. Первое  -  процедурное,  вопрос  по Регламенту.  После того,  как проголосовали за. прекращение прений, у нас в Регламенте записано что  право  на выступления имеют один-два представителя от групп. Поэтому я считаю, что здесь нарушение Регламента. Первое.

 

     45

 

     Второе. Мы не последовательны, Леонид Макарович. Несмотря на то,   что   вы   в  своем  докладе  говорили,  что  нужно  первым рассмотреть,  вы как Председатель Президиума и Верховного  Совета предложили  первым  рассмотреть вопрос о создании конституционной комиссии.  Мы сегодня приняли этот  порядок  за  основу.  Значит, первый   вопрос  все-таки  /приоритеты,  выходит,  вы  никому  не отдаете/ - создание конституционной  комиссии,  а  более  важного вопроса я сегодня не вижу.

 

     ГОЛОВА. Ось  у  нашому,  я  читаю...  про  порядок денний та організацію роботи  другої  сесії.  Розгляд  питань  пропонується проводити в такій послідовності, як вони позначені в порядку. Але після  крапки  /враховуючи  неоднакову  тривалість  доопрацювання законопроектів  постійними  комісіями/  в ході сесії можна було б вносити відповідні корективи, узгоджуючи їх щотижня на засіданнях Президії.

 

     Ми на  останньому  засіданні  Президії якраз і вели мову про те,  що  сьогодні  найбільш  гострим   є   питання   стабілізації економіки,  і  внесли  їх,  змінивши тільки порядок,  а не зовсім вилучивши  з  порядку  денного.  То  я  не  знаю,  в   чому   моя непослідовність?

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Я вибачаюсь, у вас з приводу голосування?

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Товариші  народні  депутати!  Ось  Президія доручила головам комісій Ємцю і Кондратьеву з народними депутатами... вони зараз знаходяться там,  з ними також прокурор.  Вони з'ясують всю ситуацію і дадуть тут відповідь.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     46

 

     ГОЛОВА. Я ж нічого вам не кажу,  лише  одне  кажу,  що  туди пішли  двоє  голів комісій,  і вони дадуть відповідь вам ось тут. Якщо хочете,  давайте послухаємо прокурора, він тільки-но звідти. Але спочатку зачекайте одну хвилинку, Миколо Олексійовичу.

 

     ГОЛОС ІЗ  ЗАЛУ.  Товарищи,  давайте  мы  объективно  к этому вопросу подойдем...

 

     ГОЛОВА. Михайле Олексійовичу,  сядьте,  будь ласка. Я ще раз хочу  вам  сказати,  давайте ми спочатку проголосуємо...  Ну,  не можна так працювати" Хто за то,  щоб першими серед питань порядку денного  розглянути  протягом  цього  тижня  питання економічного блоку,  а найголовнішим серед них  вважати  питання  стабілізації економічного становища, прошу проголосувати.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. "За"  -  264,  Рішення  прийнято.  Тепер  ставимо на голосування питання, яке вніс народний депутат Поровський.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА... Я пояснюю вам ще раз, шановні товариші, ми послали туди  голів  комісій  з  представниками народних депутатів.  Зони з'ясують і дадуть нам тут відповідь Дайте голосувати.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Товариші,  хто  за  пропозицію  народного   депутата Поровського,  щоб  розпочати  не  з  економічних,  а з політичних проблем,  прошу проголосувати.  "За"-78,  "проти"-243. Рішення не прийнято.  Таким чином, розпочинаємо обговорення головних питань, які ми винесли і які значаться у порядку денному.

 

     47

 

     Решта пропозицій,  які надійшли,  а їх надзвичайно багато, і ті  пропозиції,  які  виникатимуть  у  депутатів надалі,  просимо подавати в Секретаріат,  ми їх зведемо і доповімо сесії Верховної Ради.

 

     ГОЛОС І3 ЗАЛУ. /Не чути/.

 

     Іване Олександровичу, я прошу, досить нас тероризувати оцими процедурами. Ми проголосували і на цьому закінчили. Я благаю вас, ми   поставили   це   питання   і   за  нього  проголосували.  Як проголосували? Відносно порядку денного.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Товариші,  це вже фальсифікація моїх слів. Виходить, я  не  маю  права  вносити  пропозиції?  Я вніс пропозицію вчора, повторюю,  ще в своїй доповіді.  Якщо хтось не вірить, візьміть і прочитайте її.  І сьогодні поставив це питання на голосування. Ми нічого не порушували.

 

     Товариші, ми ще ж не  вирішили  порядку  обговорення  питань сесії,  Я повторюю,  що всім надам слово.  Але я прошу,  вирішили одне питання тепер давайте інше вирішувати. Є принципові питання, які порушували тут народні депутати,  Я їх хочу визначити.  Ми не голосуємо зараз. Я повторюю, ми не голосуємо...

 

     Товариші, я прошу зайняти свої місця.  Якщо ви не сядете  на свої місця, я оголошу перерву.

 

     Оголошується перерва до 12:30

 

     48

 

     ГОЛОВА. Шановні товариші,  прошу реєструватись.  Так, можемо розпочинати роботу.

 

     Коли ми проголосували за пріоритетність обговорення  питань. пов'язаних зі стабілізацією становища,  то ми виходили з того, що це найважливіша проблема для нас.  І це  справедливо.  Ми  так  і будемо  її  додержуватись.  Але  під час перерви до мене підійшли представники Комісії у  питаннях  законодавства  і  законності  і висловили слушну пропозицію стосовно того, що ми будемо приймати, скажімо.  постанову про стабілізацію та інше. Вони посилаються на конкретну   71-у   статтю   Конституції,   в  якій  не  визначено непріоритетність законів України.  І, таким чином, це все не буде виконуватись.  Я це знав.  Але я не міг вносити на ваш розгляд цю пропозицію,  тому що у нас не було ніяких документів.  До речі, і зараз немає. Комісія розглянула, але документів немає, Тобто ми а даному випадку  допустили  б  порушення  процедури,  за  яке  нас справедливо  критикують,  а  саме що ми вносимо документи прямо з коридору. Тому весь пакет законів щодо Конституції і доповнень до неї,  яких. як сказав товариш Шишкін, десь біля 20, ми, звичайно, не  готові  зараз  розглядати.  У  нас  немає  ні   проектів   ні документів.   А   що  стосується  цієї  статті,  то  Комісія  вже обговорила це питання і має  свої  пропозиції  щодо  цього.  Вони слушні,  я підкреслюю. То, може, ми, якщо не буде заперечень, все ж таки  надали  б  можливість,  скажімо,  представникові  Комісії депутату  Шишкіну  викласти свою пропозицію.  Ми б її вислухали і вирішили, чи прийняти зараз доповнення і зміни до Конституції, чи передати їх Президії,  щоб Президія їх вивчила, дійшла до певного рішення і винесла його на наше обговорення разом  з  пропозиціями Уряду  щодо  стабілізації.  І  тоді прийняти разом постанову щодо стабілізації,  яку запропонує  Уряд,  і  прийняти  доповнення  до Конституції,  що відкрило б дорогу для втілення в життя постанови щодо стабілізації.  Згода?  Хтось просить слова? Другий мікрофон, будь ласка.

 

     49

 

     БЕДЬ В.В., адвокат Тячівської юридичної консультації /Тячівський виборчий округ, Закарпатська область/. Шановні депутати, шановний  Голово!  Цю  проблему можна вирішити набагато простіше.  Приймати зміни  до  Конституції  ось  так  швидко,  не обгрунтувавши їх і не обдумавши, небезпечно. А якщо б ми виконали те,  що вимагають від нас люди і що прекрасно  розуміє  більшість депутатів  у залі,  - надали Декларації про державний суверенітет статусу конституційного акту.  Ми б вирішили усі ці питання, тому що  там  записано  -верховенство  закону  республіки.  Це  був би винятковий акт в історії юриспруденції,  але він би розставив все на  свої  місця.  І тоді ми мали б гарантії того,  що навіть інші питання,  з якими  ми  будемо  стикатися,  вирішуватимуться  самі собою. Тому прошу цю пропозицію проголосувати поіменно. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я хотів би,  не знімаючи цієї пропозиції, все ж таки наголосити,  що нам потрібно  не  просто  прийняти  рішення,  нам потрібне точне наукове правове формулювання.  Давайте ми передамо нашим комісіям,  товаришам Шульзі і  Коцюбі,  які  працювали  над Декларацією,   щоб   вони   запропонували  формулювання,  роздали депутатам,  щоб нам на слух нічого не голосувати. І ми ці питання вирішимо. Ми від цього не відмовляємося. Я прошу депутатів тільки про одне - давайте не будемо голосувати на слух,  тому  що  ми  з вами  до голосуємося.  Таке доручення я прошу дати обом комісіям. Вони повинні внести свої пропозиції найближчим часом.

 

     А тепер я надаю слово депутату Шишкіну. Будь ласка.

 

     50

 

     ШИШКІН В.І.,  заступник  голови  Кіровоградського  обласного суду   /Кіровський   виборчий   округ,  Кіровоградська  область/. Уважаемые товарищи депутаты! Предложения по внесению изменений .в Конституцию   Украинской  ССР,  по-видимому,  вам  будут  розданы сегодня к вечеру или завтра утром.  Я еще раз повторяю,  что  там предлагается  изменить  более 20 или около 20 норм.  Что касается 71-й статьи,  о чем  говорил  Леонид  Макарович,  я  могу  просто изложить  текст  пока на слух.  Он не такой длинный,  У нас будет возможность  обдумать.   Если   будут   дополнения,   пожалуйста, направляйте их в нашу Комиссию. Я вам сейчас зачитаю формулировку такую,  какой она будет именно в том  документе,  который  сейчас готовится технически. Так что противоречий не будет. А у вас есть возможность подумать  и  сообщить  свои  предложения  в  Комиссию именно по поводу этой статьи.

 

     Следующее содержание:   "Закони   СРСР  діють  на  території Української  РСР,  якщо  вони  не  суперечать  суверенним  правам Української  РСР".  Это  речь  идет о 71-й статье.  Можно было бы изменить и другие статьи.  Но посмотрит  на  нынешнее  содержание 71-й   статьи:   "Закони   СРСР   є  обов'язковими  на  території Української РСР".  То есть нам четко дают указании, что мы должны руководствоваться  тем,  что закон Союза ССР имеет приоритетность над нашими законами.  Но если уже завтра,  как говорилось  здесь, наш Совет Министров предложит определенный пакет законов, он явно или неявно,  во всяком случае в определенных  частях,  вступит  в противоречие и с последним президентским Указом.

 

     Он не  может  не  вступить в противоречие,  если речь идет о защите  нашего  хозяйства,  нашего  рынка,  нашей   экономической системы.   В   данном   случае  Президент,  руководствуясь  нашей собственной  статьей,  накажет  нас,  не  говоря  уже  о  союзной Конституции. Этим вызывается необходимость изменения 91-й статьи.

 

     51

 

     ГОЛОВА. Сімдесят першої.

 

     ШИШКІН В.І.  Простите, 71-й статьи. Если у кого-то есть иные предложения по этой статье, будьте добры. Еще раз?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Просимо...

 

     ГОЛОВА. Ще раз прочитайте, будь ласка.

 

     ШИШКІН В.І. "Закони СРСР діють на території Української РСР, якщо  вони не суперечать суверенним правам Української РСР".  Это соответствует нашей Декларации.  Посмотрите нашу Декларацию,  она является  базой  для  разработки  законов,  для  подготовки новой Конституции  Украины.  Я  говорю,  если  есть  у  кого-то  другие предложения, пожалуйста.

 

     ГОЛОВА. Товариші !  Я прошу з місця не говорити.  Якщо є,  а мабуть,  таки є потреба виступити,  обговорити, то, будь ласка, з мікрофонів. З місця ж нічого не чути.

 

     Все? Дякую.

 

     Товариші !   Є,   мабуть,  потреба  поспілкуватися  з  цього питання,  тому що воно не таке вже  й  просте,  хоч  формулювання досить коротеньке. Перший мікрофон, будь ласка.

 

     ДЕПУТАТ НЕ ПРЕДСТАВИВСЯ.  Я думав,  що така норма не повинна ввійти в нашу Конституцію,  оскільки в нашій Декларації написано, що наші закони мають верховенство.  Тут немає узгодженості, тут є протиріччя. Ми не можемо говорити про оці закони СРСР...

 

     52

 

     ГОЛОВА. Вносьте пропозицію, будь ласка.

 

     Я пропоную так  записати:  ...  якщо  вони  не  вступають  у протиріччя з Декларацією України про суверенітет.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Так, другий мікрофон.

 

     СМЕТАНІН В.І..   заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради Української РСР  у  правах  людини  /Кіровський  виборчий  округ. Дніпропетровська  область/.  Было  бы  идеально  если  бы  сессия всетаки прислушалась  и  словам  юристов  и  том,  чтобы  придать Декларации    силу    конституционного    закона.   Это   снимает необходимость решать многие вопросы.  Что касается конкретно 71-й статьи и предложенной ее редакций. Она очень туманна, неконкретна и ни о чем не говорит.  Если мы обратимся к нашей Декларации,  то мы  там  прочитаем,  что  законы  Союза  действуют  на территории Украины,  если они ратифицированы Верховным Советом Украины.  А в связи с тем, что действующие Указы Президента распространяются на всю территорию,  то должны быть ратифицированы Верховным  Советом Украины  и  .Указы  Президента.  То  есть  в  соответствии  с той Декларацией,   которой   мы   сегодня   боимся    придать    силу конституционного закона.

 

     ГОЛОВА. Ми доручили. Третій мікрофон.

 

     53

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,    відповідальний   секретар   Секретаріату Народного Руху  України  /Ровенський  виборчий  округ,  Ровенська область/.  Шановні  депутати  і  Леоніде Макаровичу!  Вважаю,  що говорити про Конституцію,  про законність  тоді,  коди  в  десяти метрах  чиняться антиконституційні дії,  - це блюзнірство.  Людей побили,  є свідчення,  що побили  жінок,  старших  людей,  побили позвірячому.  І це є,  ще раз повторюю,  блюзнірством. Вимагаємо, щоб люди,  які буди послані, виступили з поясненням дій, і щоб це було   розглянуто,   і  винних  в  антиконституційних  діях  і  в беззаконні було покарано.

 

     ГОЛОВА. Коли ми з цим питанням  вирішимо,  доручимо  /я  вже просив   голів   комісій   Кондратьєва,   Ємця/  виступити.  Вони виступлять, як ми домовлялись з вами, до перерви. Ніхто нічого не буде  приховувати,  голови комісій розкажуть нам,  у чому справа. Якщо  потрібно,  прокурор  виступить.  Тільки  давайте  ми  зараз вирішимо це питання,  до якого підійшли. Отже, я так зрозумів, що в депутата Поровського пропозицій до 71 статті Конституції  немає ніяких?.. Перший мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.М.,   заступник   голови  Сумської  міської  Раду народних  депутатів  /Ковпаківський   виборчий   округ,   Сумська область/.    Уважаемые   коллеги!   Я   зачитаю   только   начало постановления,  преамбулу по изменению  Конституции  -  и  многие вопросы   снимутся.   "У  зв'язку  з  прийняттям  Декларації  про державний   суверенітет   України   Верховна   Рада   Української Радянської   Соціалістичної  Республіки  постановляє:  внести  до Конституції деякі зміни.  Третья /я просто перечисляю/  статья  - "Политическое  устройство",  шестая,  седьмая,  сорок  девятая... конституционный суд, Генеральный прокурор и так далее. Все это вы получите.  Плюс  к  этому разрабатывается постановление по защите нашей Декларации, и оно тоже будет внесено.

 

     54

 

     Поэтому завтрашний  день  посвятить  рассмотрению  изменения Конституции. С этого мы должны начать.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     НОСОВ В.В.,  член  Комісії  Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий  округ, Полтавська  область/.  В  конце  прошлой  сессии нам было роздано постановление по защите Декларации  о  суверенитете,  мы  его  не успели   принять.   И   если  сейчас  обратили  внимание,  то  за изменениями в Конституции наша Комиссия  предлагает  принять  вот это в качестве Закона,  подкрепляющего Конституцию.  И я зачитаю, чтобы люди не просто голосовали,  а подумали: "до прийняття нової Конституції  Української РСР закони та інші нормативні акти вищих органів державної влади і  управління  СРСР,  прийняті  після  16 липня  1990  року,  що  не  відповідають  вимогам  Декларації про суверенітет  України,  підлягають  ратифікації  Верховною   Радою Української  РСР.  Закони  та  інші нормативні акти вищих органів державної влади і управління СРСР,  прийняті  до  16  липня  1990 року,  діють  на  території  Української  РСР  у  частині,  що не суперечить положенням Декларації про  державний  суверенітет".  І наша   Комісія  пропонувала  зробити  зміну  в  Конституції,  там загальна концепція викладена і оцей Закон.  А далі можна приймати економічний,  він  буде  відповідати хоча б нашому законодавству. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Може,  ви роздасте це депутатам? Роздано? Між першою сесією і другою пройшов час і,  може, вже дехто його й загубив. Є потреба?

 

     55

 

     Немає. Ну от бачите.  Ми доручимо  Секретаріатові,  щоб  він розмножив  і  роздав  цей  документ  народним  депутатам.  Перший мікрофон, будь ласка.

 

     МОВЧАН П.М.,   письменник,   секретар    правління    Спілки письменників     України    та    Київської    організації    СПУ /Березняківський виборчий округ,  м.  Київ/ Шановні  депутати!  Я прошу звернути увагу на статтю 68.  Ми чомусь сконцентрували свою увагу на 71-статті Конституції.  У 68-й  статті  є  все,  що  дає підстави  для  збереження  будь-яких  корективних варіантів цього закону.  Чи не обов'язкових,  чи обов'язкових з  метою  успішного будівництва  комуністичного суспільства - це після першого абзацу і пішло:  "соціалістична республіка Україна в результаті вільного самовизначення народу ввійшла..."

 

     І так  вона  ввійшла в цей склад.  Якщо ми проголошуємо себе суверенними і проголосили, то неодмінно треба переглянути цю 68-у статтю. Тоді у нас відпадає потреба в цих уточненнях. Закони тоді не СРСР, а УРСР і обов'язкові на території Української РСР Дякую.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГУДИМА О.В.,  викладач Луцького педагогічного училища  імені Ярослава Галана.

 

     /Луцький - Центральний виборчий округ, Волинська область/.

 

     Я пропоную наступне. Підтвердити, що Декларація має чинність Закону, силу Закону.

 

     56

 

     Водночас для того,  щоб наша законотворчість не  заходила  в закуток  і не суперечила Конституції Союзу РСР,  просто відмінити дію Конституції на території України.  А  факт  побиття  людей  я пропоную  передати  Комісії,  очолюваній  депутатом Коцюбою,  щоб проводити розслідування. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон, будь ласка.

 

     ПРАВДЕНКО С.М.,  голова Комісії Верховної  Ради  Української РСР  з питань гласності та засобів масової інформації /Самарський виборчий округ,  Дніпропетровська область/. Я пропоную пропозицію депутата  Шишкіна  доповнити,  тобто  викласти  в такій редакції: "Закони СРСР,  укази Президента СРСР та інші  союзні  законодавчі акти діють на території Української РСР,  якщо вони не суперечать Декларації про  державний  суверенітет  УРСР.  і  лише  після  їх ратифікації Верховною Радою Української РСР". /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон, будь ласка.

 

     БРАТУНЬ Р.А.,  народний  депутат СРСР.  Я тільки що був біля людей,  які там стоять,  які потерпіли зараз. Оскільки маю гіркий досвід з минулого року,  ще з розслідування львівського побоїща 1 жовтня - якраз річниця.  Дивно,  що вона повторилася в Києві, але не  буду  входити  ні  в  які  оцінки  зараз.  Я  думаю,  Комісія розбереться і винні в цьому будуть суворо покарані.  Сувора  кара їх спіткає,  так, як належить, якщо ми йдемо до правової держави. Але я просив би,  враховуючи нашу все-таки правову неграмотність, зараз послати туди судових експертів.  Бо дуже багато людей там з побоями. І також треба надати їм медичну допомогу.

 

     57

 

     ГОЛОВА. Я вважаю, що наші юристи знають, як це робиться, тим більше,  двом комісіям ми доручили - і Кондратьєву,  і Ємцю. Вони все зроблять і знають з юридичної точки зору,  як це робиться,  і дадуть   нам   відповідь.  Давайте  ми  не  будемо  втручатися  в процесуальні справи.

 

     Другий мікрофон.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     КЕНДЗЬОР П.М.,  заступник  Голови  Комісії  Верховної   Ради Української  РСР  з  питань  культури  та  духовного  відродження /Сокальський виборчий округ. Львівська область/. Шановний Леоніде Макаровичу!  Шановні народні депутати!  Я вважаю, що зараз робити такий  ремонт,  латати  дірки  на   нашій   щербицькобрежнєвській Конституції - це є аморально. Я вважаю, що цю Конституцію взагалі потрібно сьогодні  відмінити.  Сформувати  комісію  по  складанню нової Конституції,  а для того,  щоб країна могла жити нормальним життям,  Декларації  про  державний  суверенітет  України  надати чинності конституційного закону. І на цьому припинити ці дискусії по латанню Конституції, тому що все одно - як куфайку не латай, а воно буде видно, що це є куфайка.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон, будь ласка.

 

     ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І.,  голова  виробничого  кооперативу "Олімп" /Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые депутаты! Уважаемый Председатель!

 

     58

 

     Мы сейчас  говорим  о том,  что наши законы,  законы Украины должны быть выше  законов  Союза.  Может  быть,  нам  нет  смысла обсуждать этот вопрос. Есть Украина. Это государство. Есть другие республики:  Россия,  Грузия,  Литва и так далее. Какой Советский Союз?  О  чем  мы  говорим?  Это  совершенно  другое государство. Давайте  тогда  говорить  о  приоритете   законов   Украины   над английскими,  польскими и так далее.  Есть Украина, Союз был. Эта империя пала и надо о ней забыть. Я предлагаю снять этот вопрос.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон, будь ласка.

 

     ДЕМИДОВ Г.В.,  голова  підкомісії  по   законності   Комісії Верховної   Ради  Української  РСР  у  питаннях  законодавства  і законності  /Ленінський  виборчий  округ.   Кримська   область./. Товарищи  депутаты!  Комиссия  по  законодательству  и законности предложила  оптимальный  путь  для  дальнейшего   принятия   нами законов.  Она  предложила  принять в течении 15-ти минут Закон об обеспечении реализации Декларации о государственном  суверенитете Украины  и  уже предложила обсужденный и проанализированный пакет изменений  в  Конституции,  который  открывает   нам   путь   для дальнейшего    проведения   реформ.   Предложение   принять   как конституционный закон Декларацию,  на мой взгляд,  не эффективно, поскольку   Декларацию   мы  должны  сохранить,  не  изменяя  ее. Предложенная  депутатом  Правденко  формулировка   закона   также неприемлема,  поскольку  мы  будем  ратифицировать даже те законы СССР, которые уже действуют и давно вступили в силу.

 

     Прошу поддержать   предложение    Комиссии    по    вопросам законодательства и законности.

 

     59

 

     ГОЛОВА. Доповнення? Будь ласка, другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ НЕ   ПРЕДСТАВИВСЯ.   Уважаемые   депутаты!   Я  внес предложения от имени комиссии,  дав  возможность  их  обсудить  и обращаюсь  к  вам  с  призывом  прекратить  какие-либо инсинуации идеологического плана  по  этому  поводу.  Во-первых,  во  многих выступлениях проявляется,  извините,  просто правовое невежество. Что значит отменить сегодня ныне действующую  Конституцию?  А  по каким  законодательным актам ви будете жить завтра?  За одну ночь Конституцию никто не  разработает.  Чем  будут  руководствоваться государственные  органы?  Далее.  Некоторые союзные законы,  даже если они нам не нравятся,  действуют пока на территории СССР, и в других нормативных актах этот вид правоотношений не урегулирован. Значит,  нам нужно руководствоваться  каким-то  законодательством сейчас.  Так  зачем мы переливаем воду с пустого в порожнее?  Это первое.

 

     Второе. По  поводу  возможности   отнесения   Декларации   к конституционной  норме.  Я  считаю,  что  с правовой точки зрения просто не совсем этично,  чтобы  в  документе,  которым  является Конституция,  была  ссылка на Декларацию.  Декларация,  будем так говорить,  -это наше святое знамя,  это икона,  она должна  стать базой.  А делать в документе ссылку на Декларацию,  мне думается, просто неэтично. Та формула, которая предложена, может, не совсем уравновешена. Давайте подумаем, у нас есть на это время.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     СКОРИК Л.П.,    доцент    кафедри   архітектури   Київського художнього інституту /Артемівський виборчий округ. м. Київ/.

 

     60

 

     Мені здається,  що Конституція  -  це  надзвичайно  важливий закон.  Основний Закон,  який треба творити так,  як творять його цивілізовані держави - один раз назавжди. І тому зараз вдаватися, справді,  до  ремонту  тієї  Конституції,  яка  вже  не може бути актуальною,  - це нелогічно і неекономічне,  тому що ми витратимо багато часу. І все одно ця Конституція не може діяти довго.

 

     Ми прийняли   Декларацію,   і   вже   почали  порушувати  що Декларацій по всій Україні.  І я думаю, що це треба мати на увазі тим  товаришам,  від імені яких виступив депутат Лісовенко.  Я не хочу цитувати його  дослівно,  але  вся  його  діяльність  і  той виступ,  який тут був,  зводиться до того: і Чернігівська обласна Рада,  і  Чернівецька,  і  Миколаївська,  і  Полтавська  прийняли постанови,  що  вступають  у  протиріччя  з  Декларацією.  І вони виконуються,  на превеликий жаль. І якщо зараз наша Декларація не буде впроваджена в життя, то ця, відремонтована, Конституція може бути для них просто  відповідною  ширмою.  Тому  що  саме  в  тій Конституції  є  такі  пункти,  які  важко зараз змінити,  але які розв'яжуть руки ще багатьом любителям  порушення  Декларації  про державний  суверенітет  України.  Мені  здається,  що  це справді аморально.  Зараз потрібно буквально п'ять хвилин для утвердження і надання Декларації сили Закону, а над Конституцією ми повинні і будемо працювати дуже довго. Так що Україна має бути паралізована або  користуватись  тими законами,  що давно вже застаріли і були розраховані на ту формацію,  яка називалась Радянським  Союзом  і яка сьогодні не існує? Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     61

 

     ДЕПУТАТ НЕ   ПРЕДСТАВИВСЯ   Уважаемые   народные   депутаты! Уважаемый президиум!  Я согласен так же, как и все сидящие в этом зале,  с  правом  верховенства  законов Украинской республики.  Я согласен также,  в общем,  и с Декларацией,  которую  мы  с  вами приняли. Я хочу поставить вопрос так: а что такое наше суверенное право сегодня?  Наверное,  здесь есть два вопроса.  Один вопрос - если  мы  с  вами  собираемся заключить новый союзный Договор,  и тогда суверенное право будет трактоваться  в  одной  редакции,  и другой вариант - если мы, как некоторые предлагают, вообще уходим от этого вопроса.  Поэтому я думай, что то предложение, внесенное комиссиями,  достаточно серьезно продумано. Но все-таки сейчас, с ходу голосовать за него не надо.  Давайте мы подумаем над этим и, может  быть,  внесем какую-то дополнительную редакционную правку, параллельно обсуждая тот вопрос,  который мы должны обсуждать  по повестке дня.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В.,    доцент    кафедри   вищої   математики Івано-Франківського інституту нафти і газу / Доличський  виборчий округ,  Івано-франківська область/. Я бачу два варіанти вирішення питання Перший варіант -  основний,  Це  надання  Декларації  про державний  суверенітет  України статусу конституційного акта.  Ми всі дуже раділи, коли приймали цю Декларацію. І я думаю, що тепер кожен  депутат мав би запитати себе:  чи він дійсно на ділі за ту Декларацію?  І якщо так,  то тоді протягом п'яти хвилин  вирішити надзвичайно важливу "праву.  І я не чув тут серйозних аргументів, чому ми цього не  можемо  зробити,  й  крайньому  разі,  якщо  ці аргументи  все-таки  будуть,  то  в  мене  є  інший варіант,  і я пропоную таку редакцію:

 

     "Закони СРСР вступають.  в склу на території Української РСР тільки з моменту їх ратифікації Верховною Радою Української РСР". Дякую.

 

     62

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     НАГУЛКО Т.Д., лікар Шепетівської залізничної лікарні /Шепетівський виборчий округ, Хмельницька область/. Я хочу продовжити думку колеги Скорик,  що справді,  на  сьогодні  варто було  б  обговорити  питання  про надання конституційного статусу Декларації про суверенітет. Адже в недалекому минулому шпаклювали цю Конституцію,  латали, змінювали дні святкування. А що ми маємо сьогодні?  Я її дуже уважно опрацював і вважаю,  потрібно  думати про майбутнє.  Щоб через багато років,  через сто,  двісті,  наші нащадки,  читаючи Конституцію,  нами сьогодні створену, гордились нею, любили її і по ній жили.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     КАРПЕНКО В.О.,  редактор  газети  "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ,  місто Київ/ Шановні народні депутати!  У  запалі конституційної  діяльності  ми  сьогодні  схильні  скасувати  всі закони,  які є,  і прийняти сотню нових. Давайте задумаємося лише над одним фактом.  Скільки указів наклепав наш Президент,  а вони не діють.  Скільки  прийнято  законів,  які  не  працюють.  Тому, очевидно,  треба  виходити,  по-перше,  із  суспільної  потреби в певних законах.  І по-друге, з умов забезпечення їх виконання, бо ні кому не потрібні закони, які не працюють.

 

     63

 

     Тому зараз нам не треба їх скасовувати... нам Конституцію... а  треба  скасувати  ті   статті,   які   заважають   дальшій   й законотворчості, і які заважатимуть нам просуватися вперед.

 

     Й пропоную  перейти  до порядку денного.  Зараз ми не можемо усно отут обговорювати і голосувати про такі питання законодавчі, які  стосуються  основних  конституційних  положень.  Хай комісії вносять,  і якщо ми  почнемо  обговорювати  це  питання,  давайте робитимемо  це в порядку,  передбаченому проектом,  який ми маємо затвердити  і   за   ним   працювати.   Інакше   ми   самі   себе критикуватимемо,  що  ми знову витрачаємо марно час на суперечки, дискусії,  тоді як його треба було  б  витрачати  на  обговорення конкретних проектів. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон,  і на цьому завершуємо, тому що вже пропозиції інші не надходять.  І тут їх ...  потім скажу, до чого вони зводяться.

 

     ВОЛОЩУК М.Ю.,  голова  Закарпатської  обласної Ради народних депутатів,  перший  секретар  Закарпатського   обкому   Компартії України   /Свалявський  виборчий  округ,  Закарпатська  область/. Шановні  народні  депутати!  Ось  дивіться,  до  чого  призводить практика,  коли  ми на слух хочемо приймати те чи те рішення.  Ми домовилися,   що   будь-які   пропозиції    повинні    попередньо обговорюватися  комісіями.  Тому  я  пропоную  надалі,  щоб ми не марнували часу,  ніякі закони,  ніякі пропозиції  не  ставити  на голосування,  поки  не  буде  юридичного  висновку комісій,  поки комісії не дадуть нам,  депутатам,  на руки проекти. А ми могли б обдумати і конкретно вносити пропозиції.

 

     І друге.   Якщо   говорити.   про  Конституцію,  то  давайте повернемось

 

     64

 

     до того,  що ми не зробили на першій сесії.  Ми повинні були створити спеціальну комісію,  яка мала готувати нову Конституцію, зміни в Конституції. Якщо кожний з нас сьогодні вноситиме зміни в ту чи ту статтю, ми ніколи не матимемо Конституції. Я вважаю, нам треба зараз створити комісію  по  підготовці  нової  Конституції. Вона могла б нам по порядку, якщо є така потреба, вносити зміни в окремі статті до того, як ми приймемо нову Конституцію України.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Всі пропозиції,  звичайно,  слушні і ось  до чого вони зводяться.  Перша. Доповнення до формулювання, вірніше, ...  яка запропонована Комісією у  питаннях  законодавства...вони працювали  над  цією  статтею,  як  тут доповідав депутат Шишкін, тривалий час і внесли своє формулювання.  Далі пішли  доповнення, які  зробили депутати до цього формулювання і Правденко,  і інші. Це перша була  така  ...  блок,  скажімо,  проблем  навколо  цієї статті.

 

     Інший блок.  Надати Декларації силу Закону. Ми його вирішили з вами. Не потрібно, думаю, як тут дехто пропонував, такі важливі питання,...  але  ми  його  можемо  вирішити за п'ять хвилин.  Ми доручили комісіям двом,  вони внесуть формулювання, і ми за нього проголосуємо.  Все.  ...  Я  ж  не можу їм диктувати,  нехай вони скажуть,  скільки їм потрібно.  Скільки вам потрібно?  Один  день потрібно, один день просять. Погодитись. Прекрасно.

 

     Були і    пропозиції    ідеологічно-морального    характеру. Відмінити негайно Конституцію і жити без неї.  Ну, я думаю, що то несерйозно, але заява є заява.

 

     65

 

     Я думаю щоб вносились справді розумні пропозиції про те, щоб мати  вже  комісію  і  розробляти  Конституцію,  щоб  мати   нову Конституцію  суверенної України.  То це розумна пропозиція,  і її потрібно підтримати. Тому ставлю питання таким чином.

 

     Чи ми будемо голосувати  за  три  пропозиції  в  порядку  їх надходження?..  Комісія,  потім  доповнив не пам'ятаю хто,  потім депутат Правденко,  і він іще раз прочитає,  бо я на слух не  міг записати   швидко.   Чи   зробимо   таким  чином?  З  урахуванням обговорення   попросимо   Комісію   у   питаннях    законодавства сформулювати  і  ще  раз  точно цю статтю.  Чи вони залишаться на своїх позиціях,  чи вони ще змінять її, бо стаття має принциповий характер? Давайте все-таки ми будемо працювати і діяти.

 

     А діяти  нам  треба  поступово.  Ми  сьогодні  не можемо все відмінити і жити  так,  як  нам  пропонують.  Це  ж  неможливо  і нереально.

 

     Значить, стаття  71  заважає  працювати  нашим  постановам і заковам?  Її треба відмінити.  І сформулювати так, як потрібно. А потім  комісія  ...  має ще дев'ятнадцять доповнень,  але ми коли обговоримо питання стабілізації і підійдемо...  там у  нас  ідуть закони,  ціла низка законів... То ми, може, тоді, якщо буде згода сесії,  порадимось на Президії  і  внесемо  доповнення.  А  зараз потрібно стабілізувати,  люди чекають від нас захисту.  Чекають і вимагають від нас.  То це зараз  потрібно  зробити.  Як  учинимо? Будемо голосувати чи передамо?  Давайте все-таки за цю пропозицію проголосуємо.  Хто за те,  щоб....  З приводу  голосування?  Будь ласка.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР у  закордонних  справах  /Сирецький  виборчий  округ,  м.  Київ/. Шановні народні депутата! Шановний Голово!

 

     66

 

     Я з  мотивів  голосування.  Хочу  висловити своє нерозуміння того процесу,  у якому відбувається знесення змін і  поправок  до Конституції.  Адже  в  порядку  денному  цього питання немає.  Ми працюємо півтора дні.  У нас  на  сьогодні  немає  ще  прийнятого порядку  денного.  У  нас  в порядку денному є окреме питання про внесення  змін  та  доповнень  до   Конституції.   Ви   прекрасно розумієте.  Голово,  що  внесення змін і доповнень до Конституції відбувається в порядку прийняття законів.  На руках жоден депутат не  має проекту Закону про внесення зміни до Конституції навіть у одній частині,  навіть в одному реченні,  навіть  в  одній  комі, навіть в одній літері.  Отже, таким чином, Голова порушує порядок прийняття  змін  і  доповнень  до  Конституції.  Тому  я   вважаю неправомочним   такий   шлях   прийняття   змін  і  доповнень  до Конституції.  Це питання не можна  ставити  на  голосування,  тим більше,  що  внесення  поправки  тільки  до  цієї статті не рятує ситуації.  Справа,  в тому, що в Конституції зустрічається багато статей,  де  йдеться про законодавство Союзу РСР.  І взагалі така постановка питання є неправомірною,  оскільки  над  цим  питанням працювала лише одна комісія. А на першій сесії у цьому парламенті був  інший  порядок.  Усі  проекти  законів,  опрацьовані  однією комісією,  розглядалися  в інших комісіях тоді приймалося спільне рішення.  Потім  воно  виносилося  на  пленарне   засідання,   де відбувалося  обговорення редакції,  вносилися зміни,  доповнення, поправки.  Вони  теж  обговорювалися.  Такий  порядок   прийняття законів   у  парламентах  усіх  країн.  Та,  на  жаль,  цього  не відбувається сьогодні.  Отже,  спроба негайно змінити навіть одне речення  в  Конституції,  - це просто волюнтаризм.  І передусім з боку Голови Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Я хочу вам поставити запитання. Можна?

 

     67

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П. Прошу.

 

     ГОЛОВА. У  мане  таке  запитання.  Ми  зараз  зіткнулися   з ситуацією,  коли  нам  треба  насамперед стабілізувати економіку, цього вимагають від нас люди.  Ми не ставимо  зараз  питання  про зміни і доповнення до всієї Конституції.  Мова йде лише про зміну однієї статті.  Якщо ви заперечуєте це, то, може, ви запропонуйте нам  якийсь вихід?  Або,  може,  ви заперечуєте,  щоб усі зробили висновок, що ми зараз нічого не можемо зробити? Зокрема, вирішити питання  стабілізації,  адже  тоді  ми  зіткнемося  зі статтею 71 Конституції Української РСР.  Давайте  тоді  облишимо  все  це  і перейдемо  до  обговорення змін у Конституції.  У нас в конкретні пропозиції.  Я нічого не ставлю  на  голосування  і  не  здійснюю ніяких порушень.  Просто комісія внесла свої пропозиції, вона має таке право за Регламентом.  Формулювання комісії ми обговорили  і передаємо їй на доопрацювання - Якщо вона,  доопрацювавши,  знову внесе на обговорення це формулювання,  то що,  ми  не  можемо  за нього голосувати? Не можемо?

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.  Ні, не можемо. Тому що ми повинні розглянути проект,  а він поки що не є проектом.  Це є усна пропозиція. Я не бачу  на  руках  проекту Закону про внесення змін до статті номер 71,  я його не бачу на руках.  Коли на руках у  кожного  депутата буде  проект  Закону  Верховної  Ради  Української  РСР про зміну редакції статті 71 Конституції Української РСР,  коли цей  проект Закону буде обговорений у постійних комісіях,  у всіх - 21- й, чи скільки їх  -  22-х,  коли  кожна  постійна  комісія  дасть  свій висновок  щодо  редакції  цієї статті і оголосить цей висновок на пленарному засіданні, коли відбудеться обговорення цього проекту, отоді ми можемо приступити до голосування. Такий порядок внесення змін та доповнень до Конституції.

 

     68

 

     ГОЛОВА. А  де  він  записаний,  що   всі   комісії   повинні обговорювати? Покажіть мені?

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П. На сьогодні в Конституції це є такий порядок. Леоніде Макаровичу, ви поставили запитання. Я відповідаю, якщо ви дозволите мені дати відповідь.

 

     Будь ласка, дозвольте. Якщо я не можу вам дати відповідь, то скажіть,  що я не можу.  Ви запитали мене:  чи є якийсь  вихід  з даної  ситуації.  Вихід  із  ситуації  є.  Він  був  неодноразово запропонований сьогодні депутатами.  А полягає він  у  тому,  щоб Декларації   про  державний  суверенітет,  обговорення  якої,  ви сказали,  буде  передано   до   Комісії   з   питань   державного суверенітету  і  міжреспубліканських і міжнаціональних відносин і до Комісії у питаннях законодавства і законності,  надати  статус конституційного  акту.  Це  питання може бути розглянуто,  і тоді воно  повністю  зніме  протиріччя,  які  існують   сьогодні   між положеннями  Конституції 1977 року і тими змінами і доповненнями, які були внесені в Конституцію 1989 року.  Таким чином знімаються проблеми.  Тоді  ми  можемо  приступити  до  розгляду економічних законів.  На це піде 2-3 дні,  а  за  цей  час  постійні  Комісії з'ясують  і  редакцію статті 71,  і можливість надання Декларації про державний суверенітет статусу конституційного акту.

 

     ГОЛОВА. Я хочу проінформувати депутатів.  Це не є  коментар, щоб мене не звинуватили ні в чому.

 

     69

 

     Коли ми   приймали   Декларацію   /то  є  найвищий  документ України/,  то ми доручили двом комісіям  працювати  над  нею,  ми обговорювали  цей  документ,  голосували за нього і все це з боку юристів не викликало ніяких сумнівів,  зокрема й  з  боку  Сергія Головатого. А зараз виявляється, що ми щось порушили і пропозицію щодо зміни навіть однієї статті  Конституції  не  може  внести  і основна законодавча Комісія.  Виходить. нам знову ж таки потрібно залучати до цього всі комісії і перетворити все це на таку  довгу ситуацію,  щоб нічим більше не займатися.  Я,  наприклад,  так це розумію... /Голоси в залі/.

 

     ГОЛОВА. Але якщо така пропозиція внесена,  я ще раз кажу. то давайте  передамо  її  далі  на  редагування  Комісії  у питаннях законодавства і законності,  а також іншим комісіям, які візьмуть участь у цій роботі, аби вони підготували документ і роздали його депутатам. Немає заперечень?

 

     ГОЛОСИ В ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Давайте за це  й  проголосуємо.  Хто  за  це,  прошу голосувати.

 

     ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

 

     ГОЛОВА. "За"   -   311,   "проти"  -  19.  І  щоб  остаточно визначатися з питанням про Конституцію, на якому наполягав Сергій Головатий,  я зачитаю:  "Призначення,  обрання /й таке інше,  все перераховується/ проводиться при наявності висновків  відповідних комісій", а не всіх комісій, як тут нам говорилося.

 

     Тепер ми  з  тим питанням завершили.  Завтра чи через кілька днів,  холи комісії попрацюють,  вони внесуть нам на  обговорення відповідні  зміни...  Я  хочу  знати,  чого  стоять депутати біля мікрофонів?  Відносно  порядку  голосування  чи  чого?   Відносно порядку голосування?

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     70

 

     ГОЛОВА. Поправку?  Довідку?  Відносно довідок,  оголошень ми вже домовилися з вами.  Ми домовилися - заяви,  оголошення робити щодня з 18-ї до 19-ї години.  Якщо в цьому буде потреба.  В нас у залі є голови Комісій товариші Кондратьєв і Ємець?  Я їх запрошую дати  інформацію  з  питання,  яке  тут  порушувалося,  щоб  вони доповіли нам, що діється на вулиці.

 

     Я надам слово Кондратьєву,  він нас поінформує,  а  ви  йому поставите запитання...

 

     ... Дуже правильно, що проголосували за те, щоб передати поправки на доробку Комісії,  але я хотів би внести таке: можна і потрібно проголосувати за те, щоб надати Декларації про державний суверенітет,  за яку  ми  так  одностайно  проголосували,  статус конституційного  акту.  Це  зняло  б  напругу,  і  далі  поправки вносились би і в цю конституційну статтю, вони були б враховані і при розробці подальших законів.  Тому я пропоную проголосувати за Постанову Верховної Ради про те,  щоб  Декларації  про  державний суверенітет України надати конституційної сили.  І друге речення: до прийняття нової Конституції керуватись положеннями нині діючої Конституції, які не суперечать принципам Декларації про державний суверенітет України.

 

     Шановні товариші,  я окремо для вас,  депутате Хмара, окремо для вас:  тільки що,  три хвилини тому,  ми домовилися про те, що передамо цю пропозицію,  яка вже вносилася п'ятьма депутатами. Ви тут  були,  я  не  знаю,  чи  чули,  то  вибачте.  Ми передали цю пропозицію комісіям Шульги і Коцюби,  які попросили від нас  один день для того, щоб внести свої пропозиції.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Вибачте, я вам давав відповідь. Чи ви демонстративно не слухаєте, чи ви ще раз вийдете до мікрофона?

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     71

 

     ГОЛОВА. Так,  де товариш Кондратьев?  Товариші,  в зв'язку з тим,  що ні Кондратьева,  ні Ємця,  які повинні нам доповісти,  в цьому залі немає,  виносити якесь питання окремо  на  голосування тепер немає можливості. Я оголошую перерву на дві години. О 15.30 збираємося тут, у цьому залі.

 

     Оголошується перерва.

 

     72

 

     НЕВИГОЛОШЕНІ ПРОМОВИ

 

     СТАРІЧЕНКО О.Г.,   директор   радгоспу   "Красная    Звезда" Костянтинівського району Донецької області /Дружківський виборчий округ, Донецька область/.

 

     Учитывая политическую  обстановку  в  обществе  и  Верховном Совете  УССР,  помня о давлении Народной рады /Танюк/ о том,  что конструктивно Народная рада работать  не  будет,  пока  Верховный Совет  не  выполнит  пакета требований,  я считаю,  что первым мы должны рассмотреть вопрос  о  референдуме.  Предлагаю  в  течение октября - ноября 1990 г.  вынести на референдум вопросы символики и Союзного договора,  а также введения института президентства  в республике.  Если народ решит,  - что трезубец и желто-синий флаг должны быть символами УССР,  - пусть  будет  так.  Президент  нам нужен  для того,  чтобы усилить власть,  без которой рынок /а ему альтернативы нет/ невозможен.  Рынок без  дисциплины  невозможен, этого   отрицать  нельзя,  Ее  усиление  необходимо.  Поддержание дисциплины  возможно  после  принятия  Закона  о  милиции.  Этого требуют   мои   избиратели.   Далее  предлагаю  рассмотреть  меры Правительства  по   стабилизации   экономической   обстановки   в республике  и  отчет о выполнении поручений Правительством первой сессией Верховного Совета УССР.  Концепцию и программу перехода к рынку  надо рассмотреть после обсуждения ее в своих избирательных округах. Далее. Надо рассмотреть проекты законов о собственности, о земле,  об аренде,  предприятии, налогообложении, приватизации, демонополизации и  другие,  без  которых  рынок  существовать  не может.  Остальные  проекты  законов  рассматривать  по  .мере  их подготовки и проработки в комиссиях и депутатских группах.

 

     БАНДУРКА О,М.,  начальник Харківського обласного  управління внутрішніх   справ   /Дергачівський  виборчий  округ,  Харківська область/.

 

     Шановні, депутати!  До порядку денного,  який  я  підтримую, пропонується    цілий   пакет   законопроектів,   що   стосуються правоохоронних органів,  це  закони  про  міліцію  УРСР,  Комітет держбезпеки,    судоустрій,    прокуратуру,    лікувально-трудові профілакторії.  Всього їх десять, Зокрема, треба вирішити питання про підпорядкування міліції місцевим Радам.  Кримінальна ситуація в республіці  така,  що  не  можна  зволікати  з  прийняттям  цих документів. Народ вимагає рішучих заходів щодо правопорядку. Нині немає єдиного органу боротьби зі злочинністю, його треба створити і основою для цього повинне бути законодавство.

 

     73

 

     Розглядати ці питання потрібно комплексно, можливо, протягом двох тижнів.  Я пропоную розпочати обговорення цих законопроектів у  відповідних  комісіях  Верховної  Ради  з  тим,  щоб вони буди прийняті на цій сесії.

 

     Шановні депутати!  Потрібно виховувати  у  людей  повагу  до закону, до громадського порядку. Але окремі народні депутати самі порушують  закони,  беруть   участь   у   протизаконних   акціях, закликають народ до непокори, до конфронтації з органами влади. У республіці панує безладдя,  беззаконня.  Місцеві Ради не реагують на  постанови Рад вищого рівня.  Цьому треба покласти край.  І це повинна зробити Верховна Рада та Уряд республіки.

 

     І останнє.  Треба обов'язково вирішити питання  про  надання депутатові  одного робочого дня на тиждень для роботи з виборцями у своєму виборчому окрузі.  Чому виборці повинні  шукати  мене  в Києві, а не у своєму окрузі?

 

     Щодо Уряду  і  тов.  Кравчука.  Вважаю,  що  їм  треба  дати можливість впевнено працювати,  а не  погрожувати  щодня  вимогою відставки.  Треба їм допомогти.  Можна критикувати,  підказувати, але надати можливість виконувати доручення Верховної  Ради.  Хіба зараз,  крім економічної кризи,  нам потрібна ще й урядова? Цього не можна допустити.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     74