Стенограма пленарного засідання

01 жовтня 1990

 

ЗАСІДАННЯ ДРУГЕ

 

Сесійний зал  Верховної Ради Української РСР.  1 жовтня 1990 року. 16 година.

 

Головує Голова  Верховної  Ради  Української   РСР   депутат КРАВЧУК Л.М.

 

     ГОЛОВА. Шановні  товариші!  Всю  перерву  засідала  Президія Верховної Ради. Звичайно, ми обговорювали ситуацію, яка склалась, і основні тези того,  що я хочу вам сказати.  Перш за все,  члени Президії були,  можна сказати,  єдиними в одному питанні:  ми  не маємо  права  зараз  на  те,  щоб  затягувати  питання  сесії або перевантажувати,   завантажувати   нашу    роботу    другорядними питаннями.   У  нас  зараз  стоїть  одне  питання  -  це  питання стабілізації економіки і  соціальної  сфери  та  допомоги  нашому суспільству вийти з кризи.  Це питання вже назріле настільки,  що його можна ставити безальтернативно,  тобто немає іншої проблеми, крім цієї,  яка сьогодні є найбільш гострою. Ми саме так починали сесію, саме так ставили це питання і саме так прагнули і прагнемо його вирішення.

 

     Це перше.   Друге.  Плани  Президії  справедливо  порушували питання,  що так,  як ми працюємо,  в такий ситуації працювати не тільки важко.  а просто неможливо.  І на з'їздах, і на засіданнях Президії ми всі  в  цьому  єдині.  І  знаємо  чітко,  коли  треба проводити  це  в  життя.  Звичайно,  не  всі  бажають,  і помилки допускаються,  але коли мова йде про бажання працювати, то все це можна вирішити спокійно і виважено.  А коли такого бажання немає, або ж,  сказати точніше, не у всіх воно є, то завжди можна знайти привід  для того,  щоб загострити ситуацію.  Народу говорили все, він простить нам, якщо ми з завтрашнього дня не будемо вирішувати кардинальні  питання  життя  народу.  Не  простить.  Ми вже і так відстали від інших  республік,  які  пішли  далі,  тому  що  вони працюють.  а ми,  хоч теж за народ,  але не працюємо. Не працюємо так, як слід.

 

     Тому ми на Президії поставили питання таким чином.  Якщо  ми так  працювати не можемо далі,  то потрібно вирішити,  оскільки в нашому залі є дві великі групи одна з них  -  опозиція,  вирішити питання  принципово.  Не посилаюсь на дрібніці,  скажімо,  такого характеру,  чи стояти мітингувати,  чи не  мітингувати  людям  на площі.

 

     3

 

     Це питання ми вирішили сесією,  хоч це компетенція Президії, я ще раз підкреслюю,  вирішили сесією. І повертатись до нього уже не  потрібно.  Зараз  треба  ставити  питання  так:  чи хочемо ми вирішувати те, що сьогодні найболісніше для народу, чи не хочемо. Якщо хочемо,  сказали члени Президії, то давайте будемо це робити в цьому  залі.  Якщо  не  хочемо,  то  давайте  розкажемо  нашому народові,  хто  цього  не хоче і чому не хоче.  Тут треба назвати прізвища.  Тут уже не може йти мова про те,  що це - хтось, десь, колись.

 

     Це друге.  Третє. Якщо порушується питання про розпуск нашої Верховної Ради і порушується воно все більш настійливо,  то ми не можемо  це  зробити  для  15,  навіть  20  тисяч  людей.  Тому що депутатів обирали  тисячі  виборців,  і  кожен  підзвітний  своїм тисячам,  десяткам тисяч.  А якщо взяти всю Верховну Раду,  то її обрали 33 мільйони  чоловік.  І  тоді  ми  повинні  поставити  це питання перед народом шляхом референдуму. Але народ має знати, що ми виносимо це на референдум під тиском тих,  хто хоче розпустити Верховну Раду.  А якщо так, то ми не можемо працювати. Ми повинні зробити перерву,  продумати всі  нюанси  цієї  роботи  і  сказати людям:  всі  ці  питання,  що  вам  болять,  і  нам  з  вами  - і спекуляція,  і нестача товарів,  і корупція,  і все таке  інше  - сесією не можуть бути вирішені, бо в нас ось така ситуація. Знову ж таки, треба конкретно сказати, чого ця ситуація виникла.

 

     І ще одне,  й останнє.  Мова йде про те,  як це  зробити.  З цього  приводу хочу висловити свою думку,  звичайно,  ми сьогодні знервовані,  і для цього є причини. Але я думаю, ми повинні стати вище  всіх  груп  і людей,  які хочуть зірвати сесію,  все ж таки працювати  і  вирішувати  ці  питання.  Я  думаю,  що   більшість депутатів  з такими наказами приїхали від своїх виборців.  Хто не хоче працювати, то це вже його справа. Єдине прохання: якщо хтось не  хоче,  то  нехай  не заважає тим,  хто хоче.  Це моє особисте прохання. Нехай просто не заважає - і тільки.

 

     Моя думка така:  ми повинні працювати і  негайно  вирішувати питання.  І  точно  говорити,  що  ми вирішуємо,  і як вирішуємо. Підкреслюю - буквально негайно.  Особливо ті питання,  які вже не можна  відкладати  ні  на  хвилину.  Тому  що  тут  дуже серйозні питання.

 

     Хочу повідомити також,  що ми  просили  керівників  Народної ради звернутись до тих людей, які прийшли до Верховної Ради.

 

     4

 

     Звернутися і  пояснити  їм  позицію Верховної Ради,  що вона хоче робити і як вона має намір це робити для людей. Я це говорив частково і в своїй доповіді. Бо ці люди прийшли до Верховної Ради на заклик Народної ради.  Це було надруковано у всіх  газетах,  у "Літературній  Україні",  надруковано  і  в  інших  виданнях,  що Народна рада запрошує всіх людей прийти до сесії Верховної Ради і виявити  своє  таке  розуміння  і  своє  ставлення,  свій тиск на парламент. То вони закликали, і я хотів би, щоб вони порозумілися з тими людьми,  щоб ми могли спокійно,  чемно працювати. Я думаю, що це нормальна постановка питання.  Тут немає  абсолютно  ніякої зневаги до когось.  Ми хочемо працювати.  Ми хочемо вирішувати ті питання,  які хвилюють. Я ще раз скажу: жодної проблеми, яка буде поставлена  чи  опозицією,  чи не опозицією,  ми не обійдемо.  Ми будемо якомога активніше,  якомога швидше,  з аналізом, ставити і вирішувати ці питання сесією,  щоб негайно воно спрацьовувало для людей.  Ось так ми звернулися до керівників Народної  ради.  Тому Народна рада,  її представники мають нам сказати зараз,  ну через деякий час, чи вони зможуть вгамувати цю ситуацію, чи не зможуть, чи будемо ми працювати над тим планом,  який позначений який може бути поповнений,  внесений,  змінений,  щоб ми зараз не займалися дріб'язковими питаннями,  а ставили корінні політичні, економічні проблеми.

 

     Тому й хочу вас запросити, щоб ми або в цьому залі посиділи, або  зробили  перерву - представникам опозиції потрібно,  як вони сказали,  для такого висновку десь півгодини. Бо я чому вас прошу цієї витримки. Ви знаєте, Голова є Головою, Президія є Президією, заступники є заступниками.  Ми всі тут  перед  вами,  і  в  таких умовах, коли уже не просто дискусія, не просто ділом, а йде майже бійка, коли підходять до мене народні депутати і загрожують мені, ображають  прямо  тут,  на  сесії.  То ви розумієте ...  Мені тут кажуть,  ну не звергайте уваги.  Але,  ж ми не звертали уваги всю першу сесію. До чого ж це призвело?

 

     Порядок має бути.  Кожен має виступити. У чому я помиляюся - поправляйте,  але терпіти весь час образи, тиск, весь час терпіти натякування,  що ми ще з тобою, як кажуть, пограємося, ну це вже, знаєте...

 

     5

 

     А коли я вийшов до людей,  які принесли документи, страйкові заяви,  і  тільки  я  став,  щоб поговорити,  там прямо /у мене є свідки,  я нічого не перебільшую/:  "Треба дерти з нього  шкіру!" Хто ж це може терпіти? І чого я маю терпіти це? Бо хтось захотів, щоб ці люди прийшли до Верховної Ради, і таке діялося тут. Це вже виходить  за межі законної процедури,  конституційної - це не має елементарної людяності.

 

     Я хочу сказати,  я не узагальнюю Народну  раду.  Є  декілька депутатів,  які  створюють увесь час відповідну ситуацію.  Я хочу попросити, щоб ми доручили Мандатній комісії, щоб вона врештірешт зайнялася цим питанням.

 

     Я хочу   попросити   Прокурора  республіки,  щоб  він  завів відповідну справу.  Я не хочу більше мати образ і хамства з  боку народних депутатів. /Оплески/.

 

     Якщо є закон, то нехай буде закон. І нехай люди знають, хто, що і як робить.

 

     Тому я  прошу  вас:  десь  хвилин  20  почекаємо,  а   потім зберемося і послухаємо, що нам скажуть керівники опозиції.

 

     /Оголошується перерва на 20 хвилин. /

 

     ГОЛОВА. Шановні    товариші   народні   депутати   !   Прошу реєструватись. Прошу всіх зареєструватись.

 

     Наша система працює  чи  ні?  Я  бачу,  приходять  депутати, реєструються,  а  там  як  було 289,  так і лишається.  Перевірте систему, будь ласка.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Перевірте систему,  будь  ласка.  Ну,  це  вже  інша справа.  Товариші,  як я уже повідомляв до перерви,  Народна рада мала  своє  зібрання,  і  слово  надається  народному  депутатові Танюку.

 

     6

 

     ТАНЮК Л.С.,  Голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження  /Ватутінський  виборчий округ,  м. Київ/. Шановні депутати, шановний Голово! Ми теж разом з вами сумуємо з приводу тієї ситуації, яка склалася, тому будьте терпеливі, дослухайте до кінця.

 

     Ухвала Народної  Ради  від  1  жовтня 1990 року :" Політичні амбіції  керованої  Центральним  Комітетом  Комуністичної  партії України парламентської групи "За Радянську суверенну Україну239", що відбилися у прийнятті Президією Верховної Ради  постанови  від 26  вересня 1990 року,  бездіяльність уряду України,  очолюваного Масолом В.А.,  відмова  Голови  Верховної  Ради  Української  РСР Кравчука  Л.М.  від політики консолідації у парламенті республіки спричинилися,  на нашу думку, до глибокої кризи влади на Україні. Враховуючи те,  що Народну раду досі не зареєстровано як офіційну парламентську  опозицію,   те,   що   Президія   Верховної   Ради Української РСР прийняла антинародну і протиправну постанову,  що виходить за межі її компетенції  і  повноважень,  враховуючи,  що Президія  Верховної Ради УРСР не забезпечила дійового контролю за виконанням урядом республіки положень  Декларації  про  державний суверенітет України,  Закону про економічну самостійність УРСР та постанови  Верховної  Ради   УРСР   про   проходження   строкової військової  служби громадян Української РСР,  що Голова Верховної Ради УРСР Кравчук Л.М.  неодноразово заявляв про  неможливість  і небажаність консолідації в парламенті, що Президія Верховної Ради та Рада Міністрів УРСР не вжили  заходів,  і  тим  самим  сприяли порушенню  законності і прав громадян республіки,  що виявилося в прийнятті цілою низкою місцевих  Рад  народних  депутатів  рішень всупереч   положенням   Загальної  декларації  прав  людини  ООН, Декларації про державний суверенітет України, Конституції УРСР та /не   чути/   першої   сесії  Верховної  Ради  УРСР  дванадцятого скликання. Народна рада заявляє про те, що подальша конструктивна робота Верховної Ради УРСР можлива за умов:

 

     1. Відставки  Голови  Верховної Ради УРСР Кравчука Л..М.  як провідника  односторонньої  політики  ЦК   КПУ,   що   суперечить статусові Голови Верховної Ради України.

 

     2. Відставки  Голови  Ради  Міністрів Української РСР Масола В.А.

 

     3. Скасування постанови Президії Верховної Ради УРСР від  26 вересня  1990  року  та відновлення рішення про право перебування громадян  на  площі  біля  будинку  Верховної  Ради  УРСР  з   її озвученням, прийняте першою сесією Верховної Ради Української РСР дванадцятого скликання.

 

     7

 

     4. Включення  до  порядку   денного   Закону   про   порядок відкликання  народних  депутатів  УРСР  всіх рівнів відповідно до статті  96  Конституції  Української  Радянської   Соціалістичної Республіки.

 

     Народна рада  переконана  в  тому,  що невиконання цих вимог спричиниться  до  різкого  загострення  політичної  ситуації   та катастрофічного погіршення економічного становища та життя народу України.

 

     Народна рада".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Тепер  сесії  потрібно  порадитись,  як   ми   маємо розуміти цю заяву або ультиматум.  Ми маємо розуміти,  що Народна рада залишає сесію,  чи як?  Я так зрозумів, що співпраці не може бути, поки ми не виконаємо цей ультиматум. Так?

 

     Товариші, давайте спокійно.  Тут справа надто серйозна,  щоб бути неспокійним.

 

     КОЦЮБА О.П., Голова Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях  законодавства  і законності /Радянськяй виборчий округ, м.  Київ/.  Шановні народні депутати,  я думав,  що ми почнемо  з поздоровлення   з  тім,  що  ми  зібралися  на  друге  засідання, зустрілися з виборцями,  поділімось досвідом і подумаємо,  як нам краще  зробити,  щоб  Україна  дійсно  стала  суверенною державою відповідно до Декларації і Закону  про  економічну  самостійність Української РСР.

 

     Я сподівався,  що  ми  відповідно  до  Конституції...  Я  це заявляю як юрист і народний депутат, а з комісією я ще радитимусь з цього питання. Яке комісія прийме рішення, діятимемо відповідно до тих структур.  Я жодного разу не відповідав на якісь  викрики, образи  чи  приниження  гідності  будь-кого з народних депутатів. Відносно себе я відчув це.  Викрики, ніби не розуміння мого стилю роботи і таке інше.  Я вважав,  що мене обрав народ,  виборці.  А виборчий округ - це 103 тисячі людей, і ми за них відповідаємо.

 

     Проголосувало менше,  але  відповідальні  депутати  за  весь виборчий округ.  Я думав,  що основна робота нашої Верховної Ради законодавча...І відносно тих структур, які існують. І я думаю, що це  прорахунок,  в  тому  числі Президії,  що ми чомусь не зуміли значною мірою протистояти цьому.  Тут  є  і  тактичні  прорахунки Леоніда  Макаровича,  та  це  зовсім  не значить заявляти тут про якусь відставку і таке інше.  Це вже питання  організації  роботи нашої другої сесії.

 

     8

 

     Я вважаю,  що  відповідно  до статті 97 Конституції найвищим органом  державної  влади  Української  РСР   є   Верховна   Рада Української РСР, де ми і повинні були висловитися - кому, що і як підказати. Я повинен сказати, що із існуючих у нас структур, крім Верховної Ради,  є Президія,  як основа - 449 народних депутатів. Сесія,  Президія,  постійні комісії.  Ви  мені  скажіть,  чому  і сьогодні постаралися застосувати цей прийом? У нас на першій і на другій  сесії  забирають  ті  структури,   які   не   передбачені Конституцією.  Ми  з  вами  обрані  народом.  Ми  з вами скликали Верховну Раду.  Що таке в її структурі  за  Конституцією  Народна рада?  Чому  ми,  замість  того,  щоб  працювати,  зустрічатися з виборцями,  дозволяємо собі вислуховувати  заяви  різного  толку? Політичного,  якого  хочете.  Ми  повинні  закони творити,  які б відображали  і  забезпечували  добробут  нашого  народу.   Окремі депутати  їздили по інших виборчих округах,  проводили відповідну роботу,  організовували там сьогодні маніфестації.  За цим стоять конкретні люди,  які бачать майбутнє України не в її добробуті, а в політичних амбіціях,  боротьбі за владу.  / Оплески  /.  Ведіть боротьбу  політичну  і  за владу,  але законними методами,  які б зберігали честь і гідність кожного депутата, який тут представляє інтереси  своїх  виборців.  Тоді  я  розумітиму,  що  маю гідного суперника,  або навпаки - однодумця, і вестиму відповідну роботу. А  я сьогодні не можу з тим погодитися,  що тут є надумані,  я ще раз заявляю,  структури.  І замість того,  щоб ми сьогодні, в цей тривожний  час,  почали  вирішувати  питання,  як це роблять інші республіки Союзу. Тут правильно було проголошено у доповіді, чи в заяві Голови Верховної Ради,  і я гадаю,  що кожен із нас повинен мати честь і гідність,  якщо ми обрали свої органи,  поважати їх, тому що нас ніхто не поважатиме.

 

     І я вважаю,  що якщо під вікнами стоять і кричать "Ганьба!", то ми неславимо весь наш народ,  тому що український народ завжди був вихований,  український народ завжди був трудящим народом,  і він не заслужив,  щоб перед Верховною Радою кричали "Ганьба!" Тим більше, називаючи когось запроданцями.

 

     Ми нікого   не   продавали   і   продавати   не  будемо.  Ми відображаємо інтереси народу,  і я думаю,  що ми  виправдаємо  ці інтереси.

 

     9

 

     Тому я   закликаю   сесію   Верховної   Ради  привести  нашу діяльність у відповідність з діючою Конституцією, якщо є потреба, то  змінити  те,  що  нам потрібно,  на те ми й Верховна Рада,  і повернутися до порядку денного,  почати нормально працювати,  щоб на  нас  дивилися  з  повагою,  і щоб нас зрозумів народ,  а ми - народ.

 

     /ОПЛЕСКИ/.

 

     ГОЛОВА. Слово надасться народному депутатові Гуренку.

 

     ГУРЕНКО С.І.,  перший  секретар  ЦК  Компартії   України   / Іванківський виборчий округ, Київська область/.

 

     Шановні народні депутати!

 

     За ці місяці цей зал бачив стільки,  що,  мабуть,  якби таке було раніше,  то важко собі уявити.  Ми в цьому  залі  всі  разом раділи  тоді,  коли  прийняли  дійсно  історичну  Декларацію  про суверенітет нашої України.

 

     Ми прийняли Закон про економічну незалежність,  ми прийняли, хоч і похапцем, тут уже закінчуючи першу сесію. Прийняли ще цілий ряд законів,  і годі вже переходити знову до політичних чвар, але дійсність наша ще раз перекреслила конструктивні плани,  які мали народні депутати,  які б хотіли  сьогодні  працювати  на  користь українському народу;  вирішуючи ті питання,  які сьогодні дійсно, як кажуть, уже не на порозі стоять, а вже в кожну хату ввійшли.

 

     Я не хочу давати політичні оцінки - хто їх хотів  би  знати, нехай звернеться до нашої республіканської преси,  до тих рішень, які були нещодавно прийняті,  доречно,  на  Пленумі  Центрального Комітету  Компартії України.  Скажу вам,  що вони давалися нам не легко,  і нам дуже тяжко і  дуже  прикро  було  бачити  це  -  як прогнози  стосовно погіршення політичної ситуації,  я підкреслюю, політичної ситуації у республіці. На жаль, вони збуваються.

 

     І сьогодні ми маємо справу,  коли група  народних  депутатів вдалася,  пробачте,  до  силового  тиску на Верховну Раду.  На ту Верховну Раду,  яка,  подобається це кому чи ні, обрана за діючим законом,  яка  репрезентує сьогодні,  на мій погляд,  всі верстви нашого українського народу.

 

     10

 

     Якщо це когось сьогодні не влаштовує, то я хотів би нагадати нашим  політичним  опонентам,  що,  не  маючи  нового  закону про вибори,  навряд чи вдасться нам сформувати Верховну  Раду  такого складу,   яка   б   задовольняла  значною  мірою  всіх  тих,  хто знаходиться сьогодні в залі.  Я не думаю,  як  наш  Голова  і  як шановний депутат Коцюба,  що тут виступав. Я не розглядаю Народну раду як щось однорідне,  там є різні люди, багато розумних людей, багато  людей  знаючих,  і  я  не  думаю,  що це все робиться від політичної наївності.  Товариші,  я хочу,  щоб знали ті,  хто нас слухає,  ті, хто нас бачить, що це все намагання будь-що сьогодні порушити ті залишки громадянського миру,  громадянського  спокою, що ще залишилися в нашій республіці.

 

     Я хочу   сказати,  виступаючи  від  імені  своїх  товаришів, народних депутатів, що ми ще раз закликаємо всіх присутніх тут, а надто тих, хто хоче працювати, до продуктивної роботи.

 

     Я хотів би сьогодні сказати про те,  що, на жаль, ті вимоги, які сьогодні оголосили від імені Народної ради,  свідчать про те, що  немає підстав для того,  щоб через два тижні після формування уряду,  а фактично  через  два  місяці,  ще  не  завершивши  його формування,  вимагати відставки. Протримавши за цим столом Голову Верховної Ради сім робочих днів, вимагати його відставки. Це все, пробачте,  щонайменше  несерйозно.  І я вважаю,  що якщо в кого є серйозні для цього і фундаментальні, я б сказав, питання, то слід виносити   їх   згідно   з   порядком,   який  вирішується  нашою Конституцією, і не зволікати знову нашу роботу.

 

     Я, по-перше,  хотів  би  висловити  підтримку  діям   Голови Верховної Ради Кравчука.  Це моя особиста думка. Я вважаю, що він зробив сьогодні ще одну спробу налагодити роботу Верховної  Ради. А якщо комусь не подобаються оцінки,  то може вже досить нам один одного дурити,  гратися термінологією і закликати до того, що тут буде  мир і злагода і все буде вирішуватися одностайно.  Ми ж від цього пішли.  Представники Народної ради,  хто ж іще, як не вони, закликають   сьогодні   до  того,  щоб  не  повертатися  до  цієї тоталітарної системи, до одностайності. Не буде цього, це ясно.

 

     У кожного з нас свої політичні уподобання, свій світогляд, я думаю,  що це так було і так буде. І хотів би ще одне сказати. Ну добре,  шановні народні депутати, ну розпустимо ми Верховну Раду, зробимо таке припущення.  А хто з вас скаже,  що завтра буде? Чи, може,  вже  є  якісь  пропозиції  -   тільки-но   Верховна   Рада розійдеться,  тут  буде орган,  який десь утворений,  який наведе порядок.  Яким чином?  Я  гадаю,  що  настав  найвідповідальніший момент.

 

     11

 

     Підтримуючи пропозицію  Голови  Верховної  Ради,  я закликаю всіх своїх товаришів, народних депутатів, які поділяють думку про суверенну  соціалістичну  Україну,  вдатися  до праці за порядком денним.  Я думаю,  що те,  що ми декілька годин  сьогодні  надали змогу  народним депутатам з опозиції опрацювати свою точку зору і викласти тут,  повною мірою свідчить про повагу до  їхньої  точки зору і про ту можливість, яку вони сьогодні тут мали. Я думаю, це шлях,  який не приведе нікуди.  Ми вислухали  цю  точку  зору.  Я думаю, що треба взяти її до відома і почати працювати за порядком денним.  І треба було б нам завтра, якщо є така змога, опрацювати нарешті  положення  про  Мандатну  комісію  і  надати  їй права і повноваження,  тому  що,  якщо  ми  будемо  працювати  за   таким принципом,  що  кожен,  хто  вийде  сюди  на  трибуну,  зможе тут вдаватися до бійки,  до образ,  до вигуків будь-яких,  то  просто таких  обставин  надалі  терпіти  не  можна.  Я  вважаю,  що слід працювати за  парламентським  правом.  А  тут  у  мене  конкретна пропозиція:  все  те,  що пропонувалося Президією Верховної Ради, все, про що доповів нам Голова Верховної Ради, має бути виконано. І  давайте  переходити  до порядку денного,  обговорювати порядок денний, давайте обговорювати порядок нашої подальшої роботи і йти за цим порядком, переходити до нагальних справ.

 

     ГОЛОВА. Я  не надавав тоді слова товаришу Лісовенку,  просто йому не дали виступити.  То я хочу вибачитися перед ним і  надати йому можливість виступити. Будь ласка.

 

     ЛІСОВЕНКО В.Т.,  голова Чернігівської обласної Ради народних депутатів,  перший  секретар  Чернігівського   обкому   Компартії України   /Прилуцький   виборчий  округ,  Чернігівська  область/. Шановні депутати,  дорогі колеги!  Люди добрі, якщо можна ще так, мабуть,  сьогодні  сказати.  Давайте  ми зупинимося на хвилинку і подивимося навколо.  Подивимося навколо з тим,  щоб побачити,  що робиться  з  економікою нашої суверенної держави - нашої України. Давайте подивимося,  що в нас робиться в інших галузях.  Якщо  ми поглянемо  на нашу економіку,  то ми побачимо,  що сьогодні вкрай складна  ситуація  в  промисловості.   Сьогодні   падають   темпи приросту,   сьогодні   порушуються   господарські   зв'язки   між підприємствами, сьогодні не вирішується забезпечення сировиною на ІV квартал і не укладаються договори на наступний рік.

 

     12

 

     Сьогодні росте   чисельність   безробітних,   і  ми  платимо незароблені  гроші   десяткам   тисяч   людей.   Сьогодні   вкрай незадовільно   йде   підготовка   до  зими.  Через  недостатність ресурсів,  які недодає промисловість сьогодні,  у нас  не  готові котельні.   У   нас   сьогодні  немає  палива.  У  нас  інженерні комунікації не готові,  а зима вже прийшла. У багатьох районах не завезено  паливо  і  виникла  загроза  залишити без тепла житлові квартали,  лікарні, дитячі садки, школи. Наростає розгул дефіциту і  спекуляції.  Загрозливе  становище сьогодні в агропромисловому комплексі через те,  що не вистачає бензину,  запчастин, трудових ресурсів,  які  раніше  виділялися  на  місяць.  Сьогодні вони не виділяються.   Сьогодні   неприпустимо   зволікається    збирання картоплі,  цукрових буряків,  соняшника,  кормових культур. У нас незадовільно ведеться заготівля картоплі.  Наші  виборці  задають запитання мені,  як депутату,  чим думають годувати людей у місті Києві,  в Луганську,  в Донецьку та в інших містах,  які  роблять заготівлю картоплі з Чернігівщини. Вони заготовили від 5% до 10%. Самі чернігівці хочуть дати цю картоплю,  але ніхто не хоче їхати брати її.  До чого ми йдемо?  Ми йдемо до голоду,  до розрухи.  І сьогодні ми замість того,  щоб подумати, як повести справу разом, не дивлячись,  ліві це чи праві,  центристи, ми повинні подумати, чим ми будемо годувати людей.

 

     Ми повинні подумати,  чим ми будемо годувати людей. Я думаю, що  сьогодні  ті  політизовані формування,  окремі депутати,  які працюють за принципом "чим гірше - тим  краще",  мабуть,  повинні подумати про свою відповідальність.  Я пропоную продовжити роботу сесії,  вірніше,  підтримую цю думку. Не гаяти часу, бо ми просто не  маємо  права  гаяти  час.  Ми  йдемо  сьогодні до економічної катастрофи,  затягуючи вирішення питань.  Я підтримую  пропозицій Голови Верховної Ради,  щоб Верховна Рада сьогодні розпочала свою роботу з прийняття законів,  які зможуть впливати на стабілізацію економіки  республіки,  які  зможуть  у  цей  складний політичний період забезпечити кожного громадянина нашої  суверенної  держави мінімумом продовольства, мінімумом товарів широкого вжитку

 

     13

 

     Що це  за  політика,  яка веде до голоду і до розрухи?  Вона антинародна, антигуманна. Якщо Рада цього не зробить, ми матимемо просто порожні полиці в магазинах,  ми матимемо голодних і хворих дітей в неопалених лікарнях без медикаментів - а ми медикаментами забезпечені хіба що наполовину, не вистачає інструментарію.

 

     Тому говорю від виборців Чернігівщини, а про це мене просила обласна сесія, доручила висловити це прохання. Я прошу і закликаю Верховну   Раду   приступити   до  вирішення  конкретних  питань, спрямованих  на  покращення  життя  народу  України.  При   цьому закликаю відкинути всі політичні амбіції. Давайте станемо всі - і ліві, і праві - в один ряд і будемо вирішувати конкретні питання. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні товариші!  Склалася така ситуація, що я мушу з вами порадитись.  На виступи залишились  Філенко,  Чернявський, Гусєв,то я просив би тих,  хто стоїть біля мікрофонів, не стояти. Я мушу надати їм слово,  а після того вже продовжимо  обговорення біля мікрофонів. Названі депутати записані ще зранку. Будь ласка. За ними буде виступати товариш Чернявський.

 

     Філенко В.П.,  секретар Комісії Верховної  Ради  Української РСР  у правах людини /Готвальдівський виборчий округ,  Харківська область/.  Шановні   депутати,   шановна   президіє!   Я   дійсно записувався   виступати,  але  поскільки  парламентська  фракція, парламентська група  "Демократична  платформа",  яка  входить  до Народної  ради,  має  свою  дещо  особливу точку зору на розвиток подій в парламенті,  то ця група уповноважила мене зробити заяву. Дозвольте мені цю заяву оголосити. Група "Демократична платформа" вважає,  що головною причиною кризи,  яка сталася в парламенті, є об'єктивне  змикання крайніх правих і крайніх лівих сил,  які,  з одного боку,  не хотіли б міняти нічого,  а з іншого -  хотіли  б відразу змінити все. Прикриваючись демагогією, як з одного, так і з  іншого  боку,  про  захист  інтересів  народу,  вони   свідомо підштовхують  республіку  до  конфронтації  і надіються можливому вибуху  одні  -  позбавитись  партократів,  інші  -   позбавитись демократів.  Загостренню  кризи  об'єктивно сприяли бездіяльність Уряду, керованого Масолом Віталієм Андрійовичем, а також невміння або  небажання  голови  Верховної Ради стати виразником інтересів народу,  а не лінії ЦК КПУ,  до якого  він  входить.  Виходячи  з цього,   група   "Демократична  платформа"  вважає  за  необхідне заявити, що вона не несе відповідальності за діяльність як Голови Верховної Ради, так і голови Уряду, за яких ми не голосували.

 

     14

 

     Разом з  тим,  ми  відмежуємося  від  крайніх  закликів  про негайний розпуск Верховної Ради, під будь-яких насильницьких дій, а  також  від  персональних  образ  в  стосунках  між депутатами, вважаючи,  що це може привести або до  непередбачених  наслідків, або   остаточного   хаосу,  або  диктатори.  Група  "Демократична платформа" пропонує:

 

     І. Враховуючи    відповідальність    періоду,     враховуючи необхідність   переходу   до   ринкових   відносин  і  проведення економічної реформи,  і визнаючи,  що цю  реформу  може  провести тільки  уряд народної довіри,  бо нас чекають труднощі,  товаришу Масолу і очолюваному ним Уряду набратися сміливості  і  подати  у відставку.

 

     2. Реконструювати  Верховну  Раду  і  перейти  від  аморфних депутатських  груп,  які  часто  нічого  не  значать,  а   тільки числіться.  Ми їх нараховуємо більше сорока, і є факти, коли один депутат входить у 4-5 груп.  То перейти від оцієї практики роботи депутатських   груп,   які   прикривають  і  камуфлюють  фактичну діяльність керівної на сьогоднішній день комуністичної фракції  в нашому  парламенті,  до  парламентських нормальних фракцій,  коли один депутат  входив  би  тільки  до  однієї  фракції.  А  Голова Верховної  Ради  повинен  стояти  поза фракціями і сприяти пошуку консенсусу А якщо він на це не здатний,  то пропонуємо і йому теж подати :у відставку.

 

     ГОЛОВА. Слово   надасться   товаришу  Чернявському.  За  ним виступатиме товариш Гусєв.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  голова  ради  агропромислових   формувань Сумської  області  /Сумський  виборчий  округ,  Сумська область/. Шановні депутати! Я не вперше виступаю тут, але сьогодні особливо хвилююсь і про це чесно,  відкрито вам заявляю.  Хіба цього ждуть від нас виборці,  хіба цього від нас жде народ України?  Сьогодні ми входимо майже в зиму. Подивіться, що ми маємо сьогодні в наших магазинах? І яка перспектива далі нас чекає?

 

     15

 

     Я агроном за освітою.  Можливо, це найбільш мирна, миролюбна професія  на землі.  Весь свій зрілий час роботи я був і працював над тим,  щоб забезпечити населення продовольчими  товарами.  Але сьогодні не можу без хвилювання сказати:  навіть вирощений урожай гине. Гине в буквальному значенні слова, з різних причин.

 

     Я батько,  думаю,  що і більшість у залі батьки - знають, як боляче,   коли   хворіють  діти.  Але  так  само  боляче,  я  без перебільшення це можу сказати, коли гине результат праці, і це не тоді,   коли  урожай  багатий,  а  коли  просто  не  організоване збирання.

 

     І я вважав би,  що це можливо,  навіть першочергове питання, яке ми повинні розглянути.  Скажу без перебільшення, розглянуть в ім'я народу України.

 

     Виступав товариш Лісовенко  із  Чернігівщини,  а  я  Сумщину представляю, сільське господарство Сумщини. і мені боляче, що дві третини урожаю картоплі не зібрано.  Сьогодні немає  чим  вивести техніку в поле, не вистачає пального. Сьогодні ми говоримо, що не вистачає цукру, а у нас цукрові буряки гинуть - це цукор, це діти наш і.  Тому,  що не буде,  так би мовити, результатів цієї праці доведено до кінця,  ми втратимо багато. Вчора не забране молоко в господарствах  лишилося,  тому що немає чим заправити автомобілі. Ось які питання,  я вважаю,  ми повинні  невідкладно  вирішувати. Думаю,  що це питання не партократії,  як дехто кричить тут, я не погоджуюсь і категорично проти.  Я виріс із глибин народу,  тому, що   я   син   колгоспниці   і  колгоспного  коваля.  Я  не  можу вислуховувати ті  образи,  які  тривали  протягом  першої  сесії; "Ганьба" і так далі .  Чим я зганьбив?  І якби мова йшла лише про ганьбу тільки мене. Це - ганьба тих, хто віддав свої голоси мені. і  кожного  депутата  отут.  То чому ми повинні погодитися і чому сьогодні дехто протестує проти  цього?  Я  вважаю,  що  ми  давно повинні  були  запротестувати  проти такого ставлення.  Я вважаю, депутати рівні в своїх правах,  то чому утискаються права  однієї групи в порівнянні з іншими? Я вважаю, що це неправомірно. Тому я вношу конкретну пропозицію:  був запропонований порядок денний, - треба  його  підтримати  і  перейти до вирішення основних питань, яких чекає від нас народ України.  Я вважаю, їх політичні амбіції треба винести із залу сесії - у клуби,  у партію,  у пресу і таке інше.  Тут ми повинні  вирішувати  тільки  питання  сьогодення  і майбуття  нашої  України,  якщо  ми  всі  /не  чути/  ...  і  про суверенітет,  і про економічну  незалежність,  і,  про  військову повинність  і  таке  інше.  Я  вважаю,  що  з цього питання треба продовжити нашу консолідацію у вирішенні невідкладних завдань.

 

     16

 

     Далі. Я  вважаю,  що  необхідно  під  час  розгляду  кожного питання  скоротити  час,  у порівнянні із запропонованим порядком денним,  не менше як у двічі.  Розтягувати їх  вирішення  /окремі питання  й  на  годину  не  можна  відкладати,  їх  негайно треба вирішувати/ на півроку - це нічого нам не дасть, ми все втратимо. Краще  ми при прискореному розгляді допустимося окремих невеликих помилок,  аніж зробимо велику помилку,  затягнувши на великий час вирішення питань.

 

     Далі. Я вважаю,  що необхідно заборонити відпустки депутатів із сесії за винятком,  коли справи  невідкладні.  Бо  ми  повинні вирішувати такі питання,  навіть конституційного порядку, а у нас у залі інколи не  набирається  кворуму  для  їх  вирішення.  І  я вважаю,  що  треба  позачергово  розглянути питання,  пов'язані з прийняттям необхідних заходів щодо забезпечення збирання  врожаю. І  щоб  у нас не було в залі отаких випадків,  які траплялися,  я вважаю.  що  слід  нам  прийняти  рішення,  щоб  навести  порядок відшкодування  збитків,  завданих  поведінкою  окремих депутатів, причому не за рахунок державної казни,  а за рахунок  фінансового бюджету   того  округу,  який  обрав  того  чи  іншого  депутата. Надзвичайна організація проведення засідання повинна бути в залі, Леоніде Макаровичу.  Я не підтримую повністю вашу позицію. Був на сесіях двох своїх районів.  Як тільки порушується порядок в залі, говорять,  не беріть прикладу із сесії Верховної Ради. Тому треба о десятій годині починати.  Ми повинні вже бути за три хвилини до цього.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному  депутату Гусєву,  Потім порадимося,  бо тут у мене вже багато пропозицій припинити, бо ми не знаємо,  що ми власне,  обговорюємо,  і перейти до роботи,  до порядку денного.

 

     ГУСЄВ В.І., директор середньої школи N 92 М.Донецька /Кіровський виборчий округ, Донецька область/.

 

     Уважаемые товарищи депутаты!

 

     Историки хорошо   знают,  что  крайнее  решение  никогда  не приводило к добру.  Таких примеров не было.  Как  заявил  товарищ Гуренко,  если будут какие-то крайние решения или победят крайние правые или  крайние  левые,  то  народ  Украины  -  не  отдельные личности, а народ Украины - обязательно от этого проиграет.

 

     17

 

     И еще одно. Было бы очень хорошо, конечно, поговорить о том, чтобы сегодня срочно менять,  начинать перевыборы председателя  и т.д.  А,  товарищи  дорогие,  та ли сейчас ситуация?  Да,  у меня претензий сейчас много - могу перечислить.  Но  та  ли  ситуация? Можно  ли  сегодня  этим заниматься.  Мы с вами приехали из наших округов,  только с места жительства. Мы видели пустые полки и все такой прочее.  Да неужели сейчас именно об этом нужно говорить? Я записывался,  я в общем-то записался еще в 10 часов утра и думал, что работать начнем. Я с этим сюда приехал.

 

     В этом   порядке,   который  был  в  проекте  постановления, написано,  что на 44-ом месте Закон о  местном  самоуправлении  и Закон о Советах.  Разве можно так ставить вопрос? Это то, в чем я могу Председателя упрекнуть. Он нам не дал начать работать.

 

     Еще на первой сессии нужно это было решить.  Потому что  без этих законов невозможно осуществление жизненной мечты, невозможно работать всем Советам всех уровней.

 

     Товарищи, у нас много приоритетов: экономические приоритеты, мы говорили много о приоритетах села, но не говорим о приоритетах человека, маленького человека.

 

     Товарищи, вот среди этих проектов - здесь их более пятидесяти

- нет  о школе.  А много времени для этого не надо,  я не прошу в первую очередь...  Но если мы проговорим это,  пусть даже в конце нашей  второй  сессии,  и  примем  решение /сейчас над этим очень много ведется работы/ то уже следующий учебный год можно начинать по новому законодательству.

 

     Товарищи, мне  передавали мои избиратели такой наказ:  нужно работать и относиться друг к другу по-человечески.  Как мы  будем делать это здесь, так будет это на всех уровнях Советов.

 

     ГОЛОВА. Шановні товариші!  Тут ось така записка цікава, я її прочитаю.  "Пропоную припинити цю безпредметну дискусію,  давайте поставимо  питання  на  поіменне  голосування".  Хто  за те,  щоб приступити до розгляду основних питань сесії?  Якщо хто  не  хоче працювати,  хай про це знають усі, і хай він свої емоції проявляє за  межами  парламенту.  Далі  "Прошу  прекратить  словоблудие  и приступить    к    работе.   Те,   которые   отказываются   нести ответственность за работу Верховного Совета,  должны покинуть зал и не мешать" Голобородько, Ткачук, інші.

 

     18

 

     І вносились пропозиції тими,  хто виступав. Але я хочу, перш ніж поставити на голосування це питання ще одну проблему вирішити з вами. Дуже складну для нас, але давайте ми її вирішимо.

 

     Я прошу всіх народних депутатів, які стоять біля мікрофонів, зайняти свої місця.

 

     Почнемо працювати. Чи поставимо на голосування - припинити.

 

     Отже я тоді вношу пропозицію депутата Ткачука на голосування поіменне.  Є інші думки?  Питаю, чи голосувати потрібно? Поіменне голосування?

 

     Давайте проголосуємо.  Хто за те, щоб поіменно проголосувати за цю пропозицію?

 

     Прошу голосувати.  За пропозицію, щоб приступити до розгляду основних питань сесії.

 

     Рішення прийнято за поіменне голосування.

 

     Тепер формулюю пропозицію народного депутата Ткачука: хто за те,  щоб  приступити  до  розгляду  основних питань сесії,  прошу проголосувати поіменно.

 

     Голосуйте, будь ласка.

 

     За - 337, проти - 8, утрималось - 5, не голосувало - 34. /Оплески/.

 

     Тепер є одне питання, яке ми маємо вирішити сесією.

 

     Шановні товариші,   шановні   депутати.  До  Верховної  Ради прийшла група людей.  які представляють страйковий комітет  міста Києва.  Вони  принесли  нам,  або  вірніше,  з  собою відповідний документ.  Зміст його ми поки не знаємо.  До  страйкарів  виходив перший  заступник Голови Верховної Ради і мав з ними розмову,  що ми можемо взяти цей  документ  і  доучити  будь-кому  з  народних депутатів і головам комісій прочитати його, щоб знали всі народні депутати і народ України.  Страйковий комітет з цією  пропозицією не  погодився.  Потім  я  виходив  до  представників  страйкового комітету - ми даємо, скажімо, гарантію, що все, що там написано і позначено,  ми прочитаємо з цієї трибуни. Вони поставили питання, що це може зробити  тільки  представник  або  голова  страйкового комітету.  Одну хвилиночку!  Я мав розмову з народними депутатами Черняком і Олесем Шевченком.  Вони ходили ще  раз,  заявивши  від імені президії /не всіх членів Президії, а ось цієї президії, яка веде сесію/.

 

     19

 

     ПЛЮЩ І.С.,   Перший   заступник   Голови   Верховної    Ради Української РСР /Макарівський виборчий округ,  Київська область/. Зі мною був Михайло Горинь і Левко Лук'яненко.

 

     ГОЛОВА. Ось  тут  підказує  мені  Іван  Степанович,  що  був Михайло  Горинь  і  Левко  Лук'яненко.  Вони просили їх,  щоб нам передали цей документ і щоб ми його прочитали у цьому  залі.  Але страйкарі  відмовились  і просили задовольнити їх вимогу - щоб до трибуни вийшов хтось із них або ж голова страйкового  комітету  і сам тут, з цієї трибуни зачитав їх заяву.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку,  товариші,  одну  хвилинку,  Я прошу заспокоїтись.  У нас уже  були  звернення  такого  характеру  від шахтарів і інших,  і таких звернень до нас надходить дуже багато. І ні Голова,  ні Президія Верховної  Ради  такої  компетенції  не мають,  щоб  вирішити  це питання самим,  це може вирішити тільки сесія Верховної Ради.

 

     Я не хочу когось тут  закликати  і  нав'язувати  свою  точку зору.  Але  як  на мене,  то я б цей виняток сьогодні зробив.  Як виняток. І це треба прийняти, як виняток, а не систему. Зробив би тому,  що дійсно ситуація на початку сесії у нас загострилася.  І тут йдеться не про  представників  блоків,  Рад,  а  йдеться  про представників страйкового комітету. Тобто, зробити виняток і дати можливість виступити голові цього страйкового комітету.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Це я висловлюю свою особисту точку зору. Повторюю, я її  нікому не нав'язую,  але я вважаю,  що це з усіх боків вірно. Давайте  обговоримо  це  питання  перш  ніж  поставити  його   на голосування. Будь ласка, товаришу Коцюба.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     20

 

     КОЦЮБА О.П.  Я  виступаю тому,  щоб ми з вами знали,  що всі питання,  які надходять на розгляд Верховної Ради,  повинні  мати відповідний  порядок.  Вони  повинні  бути  передані  на  розгляд комісій.  Всі комісії повинні висловити свою думку і тільки  тоді внести.   В  гості  приходять  тоді,  коли  запрошують.  Але  раз прийшлими з великою повагою ставимося до того болю, який принесли страйкарі. Але ми повинні в комісіях - обговорити, розглянути, що це за питання,  ми ще не знаємо тексту,  не знаємо,  що там  буде сказано,  а вже дозволяємо з трибуни Верховної Ради проголошувати документи,  яких не бачили. Через це я вношу пропозицію: передати цю заяву на комісії. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР у  закордонних  справах  /Сирецький  виборчий  округ,  м.  Київ/. Шановний Голово!  У зв'язку з тим,  що у мене є до вас питання, я хотів би його задати уже після того,  як ви з'ясуєте проблему  із страйкарями. Тому що у мене питання до вас особисто, не пов'язане з питанням про страйкарів.

 

     ГОЛОВА. Я не розумію,  ви не задали мені це питання,  коли я виступав з доповіддю.  Ми припинили. Може, ми будемо влаштовувати вечір відповідей і запитань до Голови, чи як?

 

     Перший мікрофон, будь ласка.

 

     КАРПЕНКО В.О.,  редактор газети "Вечірній Київ".  /Прирічний виборчий округ,  м.  Київ/.  Шановні народні депутати! Я хотів би висловити свою особисту думку з приводу порушеного зараз  питання

- слухати нам чи не слухати представників страйкового комітету.

 

     Ситуація і випадок,  очевидно,  безпрецедентні, і багато хто побоюється,  що  ми  створимо  такий  прецедент,  що   доведеться вислуховувати заяви різних груп і т.д., і т.п.

 

     Я хотів   би   просто,   щоб  ми  врахували  нестандартність нинішньої ситуації.  Ви знаєте,  що робота сесії проводиться  під тим  фактором,  що  проходить  маніфестація.  І  було б,  мабуть, несерйозно говорити,  що це не впливає на нашу роботу.  Очевидно, впливає.  Ми  не  повинні  скидати  з рахунку те,  що на сьогодні оголошений загальноукраїнський страйк, і ці страйкарі висловлюють певну точку зору певної частини нашої громадськості.

 

     21

 

     Нарешті, ми   повинні  врахувати  той  факт,  що,  очевидно, помилковим було рішення заборонити людям збиратися на площі. Вони зібралися на вулиці.  Ми нічого не виграли по змісту, а за формою ми ускладнили життя і Києву, і вулиці, там, де рух припинений. І, власне  кажучи,  нічого  не  виграли.  Тому,  коли  люди  у такій ситуації,  ситуації не стандартній,  просяться живим голосом  від себе  з'явитися  тут на очі депутатів і сказати,  що вони хочуть, наш обов'язок,  як народних обранців, їх вислухати. Давайте ми їх вислухаємо,  а потім будемо вирішувати, наскільки правомірні їхні вимоги.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон, будь ласка.

 

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г., член Комісії Верховної Ради Української РСР з  питань законодавства і законності /Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська область/.

 

     Я, заступник Голови Верховної Ради  Плющ  і  депутат  Горинь мали розмову з тим страйковим комітетом.

 

     Я зараз скажу свою особисту точку зору. Я проти того, щоб ми у будинок Верховної Ради  впускали  різні  громадські  делегації. Тому  що  їх  на  Україні  є  150,  буде  1500,  і  ми не зможемо працювати.  Отже,  в  принципі,  таку  практику  ми  не   повинні запроваджувати. Але зараз ми маємо справді виняткову ситуацію, ми маємо  справу  не  з  комітетом  Київським,   це   Всеукраїнський страйковий  комітет.  Ми  маємо  зараз  справу з у сім робітничим класом України.  Я думаю,  що делегацію, чи одного представника з цього   страйкового  комітету  треба  сюди  допустити  і  не  для дискусії,  а для того,  щоб він зачитав свою заяву  і  вийшов  із залу. Але заслухати цю заяву ми з вами мусимо, тому що обстановка напружена. Верховна Рада ухвалила постанову не допускати людей на площу, і якщо ми не підемо зараз на згоду з робітниками, як ми не захочемо навіть їх вислухати,  то ми матимемо не попереджувальний страйк,  такий,  як  сьогодні,  а  ми матимемо довгий і серйозний страйк.  Вони стурбовані тим,  що страйк завдає економічної шкоди Україні,  і  вони  не  хочуть  продовження такої шкоди.  Ми також розуміємо, що довгі страйки завдадуть великої шкоди Україні. Тому в ім'я порозуміння з робітничим класом,  в ім'я того,  щоб шкоди, збитків від тривалого страйку не допустити,  я закликаю вас зараз впустити  одного чоловіка,  заслухати заяву і,  не вступаючи ні в яку дискусію,  відпустити представника,  але ми будемо знати їхні вимоги.

 

     22

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     КУЦАЙ І.Л.,  перший  заступник  голови  виконкому  Київської обласної  Ради   народних   депутатів   -   начальник   головного плановоекономічного  управління  /Переяслав-Хмельницький виборчий округ, Київська область/. Шановні товариші депутати!

 

     Ми з великою повагою ставимося не  тільки  до  представників інших організацій,  а до кожного,  хто прийшов на ту площу, чи до Верховної Ради.  Від імені Верховної Ради ми не  вповноважили  ні депутата  Плюща,  ні  депутата  Лук'яненка,  ні  депутата  Гориня говорити. Тому вони не мали повноважень говорити з представниками страйкового  комітету.  Сьогодні в нас є представники,  депутація від  Києва,  якщо  будуть  страйкові  комітети  від  Донецька   є депутація   Доненька.   Але   сьогодні   ми  можемо  уповноважити будь-кого,  можливо навіть депутата Плюща,  або іншого  депутата, хай  вийдуть  до  представників  страйкового комітету і від імені Верховної Ради скажуть,  що ми  приймемо  цю  вашу  пропозицію  і зачитаємо  її  на  Верховній  Раді.  Тому  вношу пропозицію вийти нашому представникові на площу і взяти їхню пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Олександре Івановичу, товаришу Ємець!

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР у правах  людини  /Центральний  виборчий  округ,  м.  Київ/.  Я теж вважаю, що в принципі ми не повинні перетворювати трибуну сесії в безперервне читання заяв.

 

     Громадських організацій дуже багато, їх все більше.

 

     23

 

     Але проблема  в  тому,  що  ми  знали це із порядку денного. Регламент роботи Верховної Ради...  І я підтримую пропозицію, тут уже говорилося про це,  прийняти Регламент,  у якому записати, що всі громадські організації, будь-хто, можуть висловити свою думку через депутатів, котрим вони довіряють. Для цього в нас є питання про "різне".  Але оскільки ми цього ще не зробили, тому пожинаємо плоди свого відставання.  Я теж пропоную сьогодні, як виняток, це дозволити, але відразу ж після цього прийняти протокольне рішення про те,  що надалі будь-які заяви приймати тільки через депутатів Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м. Київ/. Шановні  депутати!  Це не той варіант,  коли як у січні 1918 року стомилася  варта.  Це  стомилася  трудяща   Україна.   І   це   - представники   республіканського  страйкового  комітету.  До  них виходив Перший  .заступник  Голови  Верховної  Ради,  до  них  на прохання  Голови Верховної Ради виходила група депутатів,  в тому числі народний депутат СРСР  Володимир  Черняк,  а  також  я.  Ми розмовляли зі страйковим комітетом, але вони наполягають на тому, що продовжуватимуть страйк і триматимуть  делегацію  під  стінами Верховної  Ради  поки  ми  не  погодимося  їх вислухати.  Давайте справді,  як  виняток,  приймемо  цю  делегацію,  вислухаємо  її. Ситуація   сьогодні  на  Україні  неординарна,  давайте  й  діяти неординарно. Я прошу поставити на голосування.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку, зараз голосуватимемо.

 

     ЄМЕЦЬ О.І. Я прошу поставити на поіменне голосування.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку,  товариші,  одну   хвилинку,   зараз голосуватимемо.  Я, може, тут перебільшую своє право головуючого, але ніколи в своєму житті я не прагнув двічі ставити так питання, чи воно сприймається,  чи не сприймається.  Але в цьому випадку я хочу попросити вас всіх замислитись.

 

     24

 

     Я згоден,  формальний бік справи на нашому боці,  так будемо говорити.  І то, що каже товариш Коцюба про те, що треба спочатку дізнатися,  що там є,  а  потім  надавати  трибуну,  -  це  також правильно.  Але  вже скільки з цієї трибуни було заявлено такого, що ніхто і в страшному сні не бачив,  про таке не чув і не читав. І  якщо  ми боїмося,  що страйковий комітет може щось придумувати таке, про що ще не говорилося, то я переконаний у тому, що такого в нашій країні немає.

 

     /Оплески/.

 

     Та я просто благаю вас у цьому випадку погодитися з тим,  що я.  кажу,  і  підтримати  депутата  Ємця,  зараз   поставити   на голосування питання про те,  щоб внести такі доповнення,  які він сформулював - усі заяви,  всі пропозиції мусять  проходити  через депутатів  свого  регіону.  І  давайте  за  це  проголосуємо,  як доповнення... А для чого нам створювати прецедент - трансляція чи не трансляція?  Ну нехай почують люди, що тут особливого? Давайте проголосуємо за доповнення Олександра Івановича Ємця про те, що і надалі  будь-які заяви,  будь-які пропозиції сесія Верховної Ради передає устами народних депутатів.  Це я так,  приблизно.  Хто за таке доповнення, прошу проголосувати. Прошу.

 

     Отже, тепер сформулювати треба,  як виняток,  тому що ми вже прийняли рішення устами народних депутатів читати тут всі  заяви. Я  хочу,  щоб  прийшов на сесію Верховної Ради голова страйкового комітету і прочитав заяву. І абсолютно тут я підтримую пропозицію народного  депутата  Лук'яненка  у  тому,  щоб не обговорювати цю заяву.

 

     Будемо, а після проголосуємо,  і я вам надам слово,  чи ви з приводу голосування? Третій мікрофон.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,    відповідальний   секретар   секретаріату Народного руху України за перебудову /Говенський виборчий  округ, Ровенська область/.

 

     Ми сьогодні  протягом  усього  вечірнього засідання говорили про кризу в парламенті.

 

     25

 

     А напевно слід було за цим поговорити про кризу довір'я,  до нашого  парламенту  людей України.  І якраз за цією заявою стоять вимоги  трудящих  України.  Тому  пропоную,   надати   можливість виступити.  Потім їх заяву передати до комісій,  а після того, як комісії   опрацюють,   вимоги   ми   повинні   обговорити.    Цей республіканський страйк повториться.  Ми повинні відверто сказати народу України,  які вимоги страйкових комітетів ми  приймаємо  і вирішуватимемо,  які наш парламент не може прийняти, бо вважає за недоцільне вирішити.  Я пропоную саме такий механізм  обговорення вимог страйкарів. Треба передати на розгляд комісій і включити до порядку денного.

 

     ГОЛОВА. Я зараз ставлю інше питання.  Питання  ставиться  на голосування  не те,  що робити з заявою,  а ставиться питання про те,  щоб заслухати і не  обговорювати,  а  передати  комісіям,  і думки,  пропозиції  комісій  будуть  враховані в тій роботі,  яку продовжуватимемо далі.

 

     Я ставлю  на  голосування.  Хто  за  те,  щоб  поставити  на поіменне голосування?

 

     За одне  ми проголосували.  Ми проголосували,  щоб доповнити наш Регламент,  а  робити  тільки  різні  заяви  устами  народних депутатів.  Друга пропозиція,  щоб,  як виняток,  дати можливість виступити ролові страйкового комітету,  який знаходиться там,  на вулиці.  Запросити  його  до залу і дати йому можливість,  як він каже,  своїм власним голосом зачитати цю заяву.  Не  обговорювати заяву, а передати в комісії і на цьому зняти це питання.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку.  Зараз проголосуємо за це,  а потім за те,  що запропонував народний депутат Поровський.  Хто за  те, щоб прийняти таку пропозицію?  Я її повторювати вже не буду. Вона зрозуміла. Третій мікрофон.

 

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г. Я уточнюю свою пропозицію. Не обговорювати в присутності  тієї делегації,  тобто не вступати з нею в полеміку, але після того,  як вони підуть, обговорити можна. Я вважаю, що в парламенті   ми   не   повинні   розпочинати   дебати  з  різними делегаціями.  От у чому справа.  Але  після  того,  як  делегація зачитає і піде із залу ми можемо обговорити.

 

     26

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Другий мікрофон.

 

     ДЕМИДОВ Г.В.,   Голова   підкомісії  по  законності  Комісії Верховної  Ради  Української  РСР  у  питаннях  законодавства   і законності. /Ленінський виборчий округ. Кримська область/.

 

     Товарищи, давайте работать по регламенту, а 27 статья нашего временного Регламента  предоставляет  возможность  представителям трудовых  коллективов,  общественных движений и так далее принять участие  в  заседании   Верховного   Совета.   Но   этот   вопрос организационно   должен   решаться   согласно   регламента  через Секретариат.  Мы сами нарушили регламент,  не включили  в  работу решение  этого вопроса.  Сейчас Секретариат внес и проголосовали, чтобы представителям трудовых коллективов здесь не  давать  права выступить.  Я считаю,  что мы сами нарушили Регламент,  и поэтому должны дать  право  представителям  трудовых  коллективов  сейчас выступить,  затем  не обсуждать их выступления,  а направить этот вопрос на обсуждение постоянных комиссий.  Но отказать мы  им  не можем, мы нарушили Регламент.

 

     ГОЛОВА. Товариші,  я хочу уточнити, ви кажете правильно, але це зовсім різні речі.  Брати участь,  у нас бере участь багато. А йдеться  про  виступи,  заяви.  Але заяви і виступи можуть робити лише народні депутати. Я ставлю питання на голосування.

 

     Хто за те,  щоб,  як виняток,  дозволити голові  страйкового комітету зачитати заяву страйкового комітету, чи звернення, чи як воно називається і після цього передати це питання в  комісії,  а комісії будуть вирішувати,  чи включати його,  чи не включати.  А потім ми поставимо його на обговорення сесії.

 

     Знову на поіменне?  Наполягають на  поіменному  голосуванні. Давайте поставимо, щоб не було тут ніяких нарікань.

 

     Хто за те, щоб це питання поставити на поіменне голосування? Прошу проголосувати.

 

     Рішення прийнято. За - 196.

 

     Питання ставиться на поіменне голосування.  Хто за те,  щоб, як  виняток,  надати можливість голові страйкового комітету зайти до залу й прочитати  звернення  або  ж  заяву?  Прошу  голосувати поіменно.

 

     27

 

     Прошу голосувати поіменно.

 

     За -   329.  Рішення  прийнято.  Значить,  таким  чином,  ми запросимо голову страйкового комітету.  Хто це може нам сюди його запросити?   Миколо   Григоровичу,   може,   ви  це  зробите,  чи Секретаріат?

 

     Прошу вас.

 

     Ну він представиться, сам прийде, скаже.

 

     Він все вам прочитає,  все скаже. Може, поки він буде йти, я відповім на запитання.  Я бачу,  настирливо хоче мені його задати народний депутат Сергій Головатий. Щоб не склалося враження, що я тікаю від його запитання. Будь ласка. Другий мікрофон.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Сирецький виборчий округ, м. Київ/.

 

     Моє питання,  Леоніде  Макаровичу,  пов'язане  із   виступом Голови   Комісії  по  законності,  законодавству  і  правопорядку депутата Коцюби. Воно ще стосувалося тої заяви.

 

     Ви не  будете  заперечувати,  що  ви   особисто   прихильник концепції  правової держави.  Можна рухатися до правової держави, по такому варіанту,  який обрав  наш  парламент,  можна  приймати антиконституційні  рішення,  можна  заборонити депутатам задавати питання,  виступати,  можна заборонити людям  мітингувати,  брати участь  у  демонстраціях,  можна  людей  не  допускати до будинку парламенту,  можна Комісії  із  законодавства  сприяти  порушенню законодавства,  але  моє  питання  полягає  ось у чому:  чому ви, Леоніде Макаровичу, як Голова Верховної Ради, заперечуєте, так як і  депутат Коцюба,  існування Народної ради.  Адже,  якщо пам'ять всім не зраджує,  Народна рада сформувалася як блок  депутатських груп  ще  на  початку  роботи нашого парламенту цього скликання і членами Народної ради були депутат Коцюба і депутат Гриньов, який є заступником Голови Верховної Ради. Це питання перше.

 

     Друге питання.  Чому ви не визнаєте,  не сприяєте формуванню правового статусу Народної ради як офіційної опозиції?

 

     І трете  питання.  У  зв'язку  з  тим,  що  ви  особисто  за підтримкою  група  "239"  комуністичної  більшості,  маєте добрий механізм голосування,  щоб не дозволяти  депутатам  говорити,  не пускати людей до будинку парламенту, приймати антиконституційні і протизаконні рішення.  Чому,  маючи такий механізм, парламент під вашим  головуванням не мав концепції економічної реформи - такої, як  мав  парламент  під  головуванням  Єльцина   і   чому   Уряд, сформований  цим  парламентом  під  вашим  головуванням,  не  мав концепції економічної  реформи,  такої,  яку  має  парламент  під головуванням Єльцина?

 

     28

 

     І чому  Уряд,  сформований  цим  парламентом,  не  має такої програми,  яку мав Уряд Силаєва  у  Москві,  знову  ж  таки,  під головуванням Єльцина.

 

     ГОЛОВА. Товариші,  я  відповідаю  дуже  коротко  на  ці  три запитання.  Я ніде ніколи не заперечував існування Народної ради. Ніколи ніде не заперечував,  я не знаю,  звідки це виникло і чому воно виникло?  Те,  що я маю свою думку про представників  і,  до речі,  не всієї Народної ради.  я це говорю і буду говорити, що у Народній раді не всі люди однакові.  Я маю свою думку,  я маю  на неї право.  Ніде ніколи,  я підкреслюю,  такого не говорив,  що я заперечую Народну раду.

 

     Це перше.  Друге.  Як це - не допомагаю її визнанню? Вона є? Як  її  визнавати  - зареєструвати?  А що значить зареєструвати - тут, на сесії, чи де?

 

     Давайте домовимося  -   зареєструємо,   тільки   треба,   як належить,   внести   пропозицію,  будь  ласка,  я  не  заперечую, поставимо на голосування і зареєструємо.

 

     І трете запитання.  Я абсолютно не згоден з тим,  що  в  нас немає концепції економічної реформи.  Це неправильно, зараз, як і говорив  тут  народний  депутат  Юхновський,   група   сформована Президією  Верховної  Ради.  До  речі,  Президія  Верховної Ради, заслухавши голову комісії  Пилипчука  і  заступника  Голови  Ради Міністрів  Фокіна,  обговорила це питання дуже ретельно.  Ми десь витратили на нього дві години і висловили свої  точки  зору  щодо вироблення  концепції програми.  Зони зараз сидять,  працюють,  я тільки просив народного депутата СРСР Черняка допомогти  їм,  щоб ми  вийшли  з цією концепцією в широкому плані на сесію Верховної Ради,  і будемо її приймати.  Якщо ви хочете знати  мою  особисту концепцію,   то  це  зовсім  інша  справа.  Зовсім  інша  справа. Концепція особиста і концепція,  скажімо,  як програма. Це можуть бути позиції з цього питання.  Я ці позиції висловив якоюсь мірою сьогодні з цієї трибуни.  Ось такі відповіді. Є в нас представник або голова страйкового комітету, чи немає? Може, його вже немає?

 

     29

 

     ШУМ В ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Шановні  товариші!  Я  хочу  вас  попросити знову не загострювати ситуації.  Одну хвилинку. Я вже запропонував у своїй доповіді  мати  при  Верховній  Раді "круглий стіл",  "політичний стіл".  Давайте ми будемо декого називати,  як кого  величати,  з якими  ярликами  ходити.  Оце хай там народні депутати кажуть про свою культуру і все таке інше. А тут давайте не будемо.

 

     ХОМЕНКО М.Г.,   керівник   Секретаріату    Верховної    Ради Української РСР /Конотопський виборчий округ. Сумська область/.

 

     Шановні народні депутати!

 

     Група громадян,  які  називаються  представниками страйкових комітетів і пропонують,  щоб виступив з цієї  трибуни  з  вимогою координатор страйкового комітету міста Києва, наполягають, що він повинен зайти під прапором.  Я пояснив, що в нашому парламенті... /Шум у залі/. Вибачте, інцидент вичерпаний.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЛУБКІВСЬКИЙ Р.М.,  член  Комісії  Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Яворівський виборчий округ,  Львівська область/.

 

     Шановні народні депутати! Я вважаю, що не буде великої біди, якщо ми заслухаємо, прошу, все.

 

     ГОЛОВА. Я прошу  вас  представитись  і  пояснити.  Товариші, давайте  покажемо голові страйкового комітету свою толерантність. Я прошу вас.

 

     ЗАТУШНИЙ М.  координатор  Київського  страйкового  комітету, уповноважений  нарадою  представників  страйкомів  та  робітничих комітетів України,  що відбулася 15  вересня  в  Києві,  зачитати вимоги  страйкових  та  робітничих  комітетів  до парламенту,  до Верховної Ради УРСР.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     30

 

     ГОЛОВА. одну хвилинку.  Нехай читає. Читайте, будь ласка! Ви читаєте, це в нас така ситуація завжди, ви читайте.

 

     ЗАТУШНИЙ М.  Співвітчизники! В першу чергу звертаюся до тих, хто сьогодні разом з нами в страйкових колонах не побоявся зняття преміальних,  не  побоявся  продовження довготривалого чекання на житло,   проявили    громадську    мужність    і    солідарність. Співвітчизники!  Ті,  що сьогодні не змогли вийти разом з нами на страйк,  що забезпечують  життєдіяльність  людей,  але  солідарні разом а нами і направили свої телеграми.

 

     Шановна Верховна Радо УРСР!

 

     Заява наради    представників   страйкових   та   робітничих комітетів України,  що відбулась в місті Києві  15  вересня  1990 року.

 

     Після узгодження наших позицій та оцінки ситуації на Україні нами   прийнято   рішення   взяти   участь   у    Всеукраїнському попереджувальному  страйку  1  жовтня  з  таким  пакетом вимог до Верховної Ради УРСР.

 

     Перше. Відмова від нав'язування Україні оновленого  Союзного Договору, оновленої форми кабали.

 

     Друге. Не допустити проходження військової служби осіннім та подальшими призовами за межами  республіки,  забезпечити  реальне виконання  постанови  Верховної  Ради УРСР від 30 липня 1990 року про повернення на Україну всіх, хто проходить військову службу за її межами сьогодні.

 

     Трете. Негайно    припинити    експлуатацію    та    закрити Чорнобильську атомну електростанцію.

 

     Четверте. Задовольнити  економічні   та   політичні   вимоги шахтарів Донбасу,  деполітизувати державні установи,  армію, КДБ, МВС.  Визначити першочерговість  вирішення  проблем  шахтарського краю не лише для Донбасу, а й для усієї України.

 

     П'яте. Роздержавити    економіку   України   під   контролем робітничих та страйкових комітетів.

 

     Шосте. Націоналізувати  майно  КПРС  на  території  України, нажите  за  рахунок зрощення партійних та державних управлінських структур.  Визнати комуністичну  ідеологію  і  практику  злочином проти людства.

 

     31

 

     Сьоме. Захистити  ринок  продовольчих  і промислових товарів України шляхом першочергового забезпечення ними республіки.

 

     У випадку невиконання вимог  залишаємо  за  собою  право  на підготовку,  організацію  та  проведення  політичного  страйку  з єдиною вимогою - розпуску Верховної Ради УРСР.

 

     Вимоги підтримані страйковими  комітетами.  На  нараді  були присутні    представники    комітетів   Донецької,   Полтавської, Запорізької,      Чернігівської,      Київської,      Львівської, Тернопільської, Закарпатської і Ровенської областей.

 

     ГОЛОВА. Я   хочу   тільки  задати  одне  запитання.  Скільки обговорювали ви?  Скільки ви нам даєте часу,  щоб не влаштовувати страйк?

 

     Нам треба  знати  скільки  /не  чути  /...якщо ми завтра .не виконаємо,  то буде страйк?  А якщо через місяць, то буде страйк? Як це нам розуміти?  На скільки часу маємо розраховувати.  Оце ви скажіть нам, будь ласка.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Товариші,  це - питання серйозне. Завтра скажуть, що ми не виконали за один день, і знову страйк, це ж треба знати.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА СТРАЙКОВОГО КОМІТЕТУ.  Я відповім і на це запитання і ще задам Леоніду Макаровичу запитання у відповідь.

 

     Наскільки можливо  забезпечити  відбуття  військової  служби тисячами  юнаків,  які  вже  пішли  до  армії за наказом Міністра оборони від 25 вересня?  Де гарантії  того,  що  вони  не  будуть відбувати військової служби у Тбілісі,  Середній Азії чи в іншому місці?  Верховна Рада прийняла свою постанову  від  30  липня,  а Президія не забезпечила реального її виконання. Міністром оборони Союзу ця постанова зараз не виконується. Щодо наших вимог, то всі вони фактично є в дусі Декларації,  але питання зараз стоїть так: ця Декларація залишиться Декларацією  про  суверенітет,  чи  вона стане документом і законом?

 

     ГОЛОВА. Я вам дякую.

 

     32

 

     ГОЛОВА СТРАЙКОВОГО  КОМІТЕТУ.  Щодо  терміну,  який  дається Верховній  Раді,  то  позиція  буде  з'ясована.  Місячний  термін вказаний.  Ми хотіли б,  щоб Верховна Рада відповіла, які реально вона може вимоги виконати за цей місяць,  а які не може виконати. Ми говоримо про цілий пакет вимог. Сім вимог.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло,  дякую  вам.  Я  хочу  вас попросити:  ми беремо вашу заяву,  передайте,  будь ласка,  що ми передаємо її у комісії, які будуть працювати. Я хочу, щоб ви передали товаришам, які вас послали,  що усі ці питання є  у  порядку  денному  нашої сесії. У середу ми будемо розглядати, якщо не буде більше такого, як сьогодні /сьогодні ми нічого майже не розглянули/, питання про виконання постанови.  Заслухаємо інформацію Уряду. У нас є проект постанови, яку готують комісії, ми внесемо і обговоримо його. Всі інші питання - захист ринку,  економічна самостійність - все це є в нас у порядку денному.  І ми будемо працювати  і  підходити  до кожного питання і вирішувати. Можете це передати. Дякую вам.

 

     ГОЛОВА СТРАЙКОВОГО КОМІТЕТУ.  Я ще під кінець на півхвилини: попрошу вибачення в тих людей,  які мене уповноважили зайти на цю сесію  саме з жовто-блакитним нашим прапором.  Але поскільки мене не пускали, ми визначилися, що буде доцільніше зачитати ці вимоги тут, щоб не перетворювати... Але я завжди пам'ятаю, і звертаюся з тим до тих людей,  що стоять під Верховною Радою,  що я пам'ятаю, що  я  мав  стояти і зачитувати ці вимоги поряд з жовто-блакитним прапором і тризубом. Дякую за увагу. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Шановні товариші,  я вже бачу,  що ми сьогодні інших питань розглянути не можемо. Є пропозиція, третій мікрофон.

 

     РЕВА В.М.,  перший заступник міністра транспорту Української РСР. /Феодосійський виборчий округ, Кримська область/.

 

     Мы внимательно  выслушали  выступление.  Я  не   в   порядке обсуждения,  но  учитывая,  что  вопрос  действительно достаточно серьезный,    вношу    предложение.    Выступал     представитель Всеукраинского забастовочного комитета.

 

     Было бы  неплохо  поручить  Правительству и проинформировать нас  завтра,  какое  количество  трудящихся,   какое   количество предприятий  приняло  участие  в  этой  забастовке.  Вопрос очень серьезный,  и  тогда  мы  бы  знали  поддержку  вот  этого  всего заявления. Спасибо.

 

     33

 

     ГОЛОВА. До речі,  тут є декілька записок. Цілий ряд народних депутатів просить дати інформацію.  Ми доручимо  Урядові  нашому, щоб завтра нам таку інформацію дали. Другій мікрофон.

 

     ЛУБКІВСЬКИЙ Р.М.,  член  Комісії  Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Яворівський виборчий округ,  Львівська область/.

 

     Шановний Голово Верховної Ради,  шановні заступники, шановна Президіє, шановні народні депутати!

 

     Я хочу висловити  свою  вдячність  голові  страйкому  і  вам вдячний  за те,  що ми можемо вести діалог з представниками свого народу. Це - розумний крок, і в дусі такого ми зможемо працювати.

 

     І друге.  Шановний голова страйкому висловив  свою  мрію  чи побажання,  щоб він був поруч з національним прапором.  Я вважаю, що прапор,  який встановлений рішенням міської Ради, прапор, який сьогодні   був   внесений   сюди,  прийнятий  заступником  Голови Верховної Ради - це є гарантії того,  що  він  був  поруч  з  цим прапором. І це добре.

 

     І трете.  Сьогодні  народ  України  передав нам образ Тараса Шевченка, я прошу вас: він мусить бути тут, у цьому залі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва. Завтра початок роботи о 10- ій годині.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     34