Стенограма пленарного засідання

01 жовтня 1990

 

ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

 

Сесійний зал  Верховної Ради Української РСР.  1 жовтня 1990 року. 10 година ранку.

 

Головує Голова  Верховної  Ради  Української   РСР   депутат КРАВЧУК Л.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго     ранку,     шановні    товариші!    Прошу реєструватись,  Електронна схема  наша  свідчить,  що  в  залі  є кворум.    Присутні    360   депутатів.   361   уже.   Реєстрація продовжується. Хочу вам нагадати, що за станом ось на цей час, на десяту  годину,  в  нас  відсутні  з  різних  при чин 20 народних депутатів.  Повинно бути 429 із 449, а з'явилось на засідання ось уже 369. Тобто частина депутатів відсутні.

 

     Присутні на  засіданні  і  запрошені.  Тобто ми можемо сесію Верховної Ради оголосити відкритою і розпочати роботу...

 

     На Президії  Верховної  Ради  мені  було  доручено   зробити відповідний коментар до першого питання, тобто до порядку денного сесії і організації її роботи.  Хочу вам повідомити що  тільки-но відбулася зустріч з представниками опозиції, які хочуть виступити з цього питання,  тобто порядку денного сесії  і  організації  її роботи,  з  заявою.  Ми  домовились,  що  така можливість їм буде надана одразу після  коментаря  та  інформаційної  доповіді.  Хто виступить - вирішить опозиція.

 

     Мені краще з трибуни. Тому дозвольте взяти слово з трибуни.

 

     Шановні народні депутати!

 

     Як я  вже  говорив,  Президія  Верховної  Рада доручила мені виступити перед вами з поясненням і коментарем...

 

     ШУМ У ЗАЛІ...

 

     ГОЛОВА. Я звертаюсь до опозиції,  до Ігоря  Рафаїловича,  до Лук'яненка,  Гориня,  до тих депутатів,  з якими я мав зустріч, з проханням дати можливість працювати сесії Верховної Ради.

 

     ШУМ У ЗАЛІ...

 

     ГОЛОВА. Я так розумію, що хтось хоче зірвати роботу сесії.

 

     3

 

     ШУМ У ЗАЛІ...

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати і керівники опозиції !  Прохання не зривати роботу сесії.

 

     ШУМ У ЗАЛІ...

 

     ГОЛОВА. Може,  опозиція  порадиться,  як ми будемо працювати далі?

 

     ШУМ У ЗАЛІ...

 

     Шановні народні депутати,  якщо ви заспокоїлися,  то я зможу проголосувати коментар і інформацію.

 

     Перш ніж   перейти   до   цього   коментаря,   я   хотів  би проінформувати вас дуже коротко про те,  чим займались  Президія, постійні комісії Верховної Ради за останні два місяці.

 

     За час   парламентських   канікул  відбулося  три  засідання президії.

 

     Зокрема розглянуто   і   підготовлено   законопроекти    про реалізацію Закону "Про економічну самостійність Української РСР", реформи політичної системи.  Хід виконання рішень,  прийнятих  на першій    сесії,    звіти   відповідальних   за   їх   реалізацію обговорювалися на засіданнях постій них комісій.  Кожна з них  за цей період провела по 5-10 засідань.

 

     Головну увагу  ми  зосереджували  на  розробці  концепції та програми переходу  до  ринкової  економіки,  підготовці  проектів законодавчих актів,  які б забезпечували економічну самостійність республіки.  Про водилась певна робота по  організації  виконання рішень, прийнятих на попередній сесії.

 

     Тепер зупинюся   на   аналізі  тих  проблем,  які  найбільше хвилюють людей і які позначені у нашому  регламенті.  На  першому місці   тут   соціально-економічні  проблеми.  І  ми  повинні  їх правильно оцінювати,  а головне - вжити надзвичайних  заходів  по стабілізації   обстановки.   Не   можна   не   бачити,  що  сесія розпочинається в умовах загрозливого  розбалансування  економіки, політичної   нестабільності,   серйозної   громадської   напруги. Обстановка просто небезпечна.  В цілому такий стан багато в  чому об'єктивний,  якщо врахувати ті докорінні зміни, які охопили наше суспільство. Вони, звичайно, не можуть пройти безболісно. Тривогу викликає  те,  що  руйнівні  тенденції  переважають над творчими, погіршується життя людей.  Зникає  впевненість,  що  завтра  буде краще, ніж сьогодні.

 

     4

 

     Дії влади, а точніше її бездіяльність викликає стурбованість у тверезомислячих людей.  З іншого боку,  це  створив  сприятливі умови  для  деструктивних  сил.  Хаотично рвуться усталені роками економічні зв'язки,  посилюється натуральний обмін,  розвиваються метастази тіньової економіки.

 

     В умовах безпрецедентної нестабільності, на хвилі збудження, що підігрівається періодичним  зникненням  з  обігу  елементарних товарів,  населення  скуповує  все  підряд,  буквально  вимітаючи полиці магазинів.  А маховик грошової емісії лише посилює  високі темпи  інфляції.  Поглиблюється  розрив  між доходами і витратами населення,  погіршується  грошовий  обіг,   зростає   спекуляція, економічна злочинність.

 

     Незважаючи на    добрий    врожай    зернових    та    інших сільськогосподарських   культур,   виникли   нові   проблеми    в продовольчому   постачанні.   Багато   господарств,  користуючись наданими їм економічними правами, по чали дбати тільки про власну кишеню,   ігнорувати  виконання  планових  поставок  продукції  у республіканський фонд.  Значна  її  частина  вивозилася  за  межі республіки,   тим   більше,   що   деякі  наші  сусіди  підвищили закупівельні ціни.  Щоб не випустити ситуацію а  рук  і  покласти край  цьому відвертому економічному грабунку республіки,  ми буди змушені піти на  досить  жорсткі  заходи  для  захисту  інтересів народу.  До речі,  наш Уряд прийняв ще одну постанову про те,  як захистити споживача. Я думаю, ми маємо розглянути її.

 

     На ситуацію в республіці не може  не  впливати  та  загальна обстановка економічного безладдя,  яка створилася зараз у Союзі і в республіці.  Свій сумний  внесок  у  розвал  економіки  роблять численні  страйки,  конфлікти  на  міжнаціональному грунті.  Адже тільки через розлагодження господарських зв'язків  з  цих  причин через  порушення  трудової  і  виробничої  дисципліни  споживачам республіки недопоставлено з початку  року  промислової  продукції більш як на один мільярд 200 мільйонів карбованців.

 

     Водночас не можна закривати очі і на ті серйозні прорахунки, які мають місце в республіці  і  залежать  вже  від  недоліків  у роботі наших власних державних структур.  Уряд,  виконавчі органи на місцях  дуже  повільно  орієнтуються  в  соціально-економічній ситуації,  запізнюються з прийняттям адекватних рішень, виявляють нерішучість і розгубленість.  Не  відчувають  себе  повновладними господарями у власному домі і місцеві Ради народних депутатів.

 

     Не можна  не  сказати і про явно недостатній рівень контролю за виконанням уже прийнятих законів і постанов з  боку  постійних комісій Верховної Ради.

 

     5

 

     Деякі з  них ще не знайшли свого місця в загальному процесі, не бачать шляхів реалізації своїх повноважень.  Можливо,  на  цій сесії  слід  ще  раз повернутися до питання про структуру комісій Верховної Ради. До речі, такі пропозиції надходять.

 

     Це констатація  фактів.  Але  ми  маємо  дати  відповідь  на головне питання:  що робити і як робити,  якими шляхами йти,  аби виправити  становище.  Відповідь  повинна   бути   конкретною   і переконливою.   Якщо   ж   спробувати   найти  найбільш  загальну відповідь,  то я глибоко переконаний що ми повинні вибрати  такий шлях, який гарантував би самостійність і незалежність республіки, сприяв  би  її  економічному  і  культурному  розквіту,  побудові справді  цивілізованої  держави,  яка  користувалась би повагою в Європейському домі.

 

     Але сьогодні  нам  слід  визначитися   принаймні   з   таких принципових питань.

 

     Перше. Що  зараз.  у  поточному  моменті  є  найгострішим  і найголовнішим?  Гадаю,  що стабілізація  в  соціально-економічній сфері.  Ми  мусимо зупинити руйнування господарських зв'язків між республіками і  підприємствами  зміцнити  договірну  і  виробничу дисципліну.  Без  цього ми і на крок не просунемося вперед.  Люди мають  знати,  що  іншого  виходу  в  нас  не  існує.  Наш   Уряд запропонував проект постанови з цього питання, і ми це питання не гаючи часу, обговорити.

 

     Друге. Потрібно  взяти  на  себе   всю   повноту   влади   і відповідальності  і  вжити негайних заходів для захисту інтересів республіки,  інтересів внутрішнього ринку. Робити це слід розумно і  виважено,  але  твердо  і  послідовно,  щоб  не  завдати шкоди республіці і не поставити в ще гірше  становище  народ.  Наводити порядок  у  своєму  домі  ми  будемо  самі.  Це  наше право і наш обов'язок.  Для таких  дій  у  нас  є  Декларація  про  державний суверенітет України і Закон про економічну самостійність.

 

     Третє. Негайно,  з перших днів роботи сесії, прийняти закони і постанови,  які постарили б усю  цю  роботу  на  міцну  правову основу,   де  буди  б  також  визначені  економічні  і  соціальні регулятори.  Все останнє,  хоч і важливе,  потрібно відкласти  на пізніше.  Люди  нас  не  зрозуміють,  коли  в  такій  надзвичайно складній економічній ситуації ми будемо втрачати час  і  сили  на інші проблеми.

 

     Ми, народні     депутати,     маємо     відчути    величезну відповідальність за вирішення соціально-економічних завдань, якщо ми  справді вболіваємо за людей і хочемо їм допомогти.  Адже саме для цього вони нас і обирали депутатами.

 

     6

 

     Повторюю - всі пропозиції,  спрямовані на  захист  інтересів народу  України,  на стабілізацію економіки,  фінансів,  грошової системи,  мають  оперативно  втілюватися  в  закони  і  постанови Верховної  Ради.  І  за  їх виконанням повинен бути організований дійовий контроль.  Якщо ж комусь така робота не під силу, то буде добре, коли він складе свої повноваження, добровільно відмовиться від своєї посади.

 

     Закон, порядок,  дисципліна і  організованість  мають  діяти разом,  закриваючи  всі  щілини  для спекулянтів,  нероб,  ділків тіньової економіки і відкриваючи можливості для чесних  роботящих людей.   Це   буде   розумно   і  справедливо.  Народне  терпіння вичерпалося,  і ніякі пояснення,  ніякі загальні заклики  уже  не сприймаються.

 

     Четверте. Про   пропозицію  щодо  переходу  до  регульованої ринкової економіки. Цей перехід об'єктивно назрів. Він буде склад ним,  болісним,  і люди повинні знати правду, що зразу ж ринок на при веде до поліпшення життя,  тому нам слід  продумати  чітку  і реальну систему соціального захисту громадян,  включаючи механізм відповідної компенсації населенню за підвищення  роздрібних  цін, індексацію грошових доходів і заощаджень людей та систему захисту від безробіття,  а також  на  першому  етапі  переходу  до  ринку гарантувати   забезпечення   необхідного   мінімуму  продовольчих товарів та предметів повсякденного попиту.

 

     Але цей  важкий  шлях  ми  повинні   пройти,   якщо   хочемо позбавитись  постійних  дефіцитів,  черг,  спекуляції,  корупції, тіньової економіки,  якщо хочемо мати економічну свободу, свободу для   підприємницької   діяльності,   свободу  вибирати.  Вільна, економічно розкута людина здатна працювати творчо,  господарювати розумно, раціонально. Питання сьогодні стоїть так: або економічна воля,  або адміністративна неволя.  Інша справа,  що йти до цього потрібно  не  через  розорення  і масове безробіття,  а керовано, захищаючи інтереси трудової людини. Без ейфорії і без закликів до вільного плавання зразу ж,  сьогодні. Наші дії мають грунтуватися на точних підрахунках, експертних оцінках, науковому прогнозі.

 

     Наступний принциповий  момент  пов'язаний  з  переходом   до регульованої ринкової економіки, на якому треба акцентувати увагу народних депутатів.

 

     Він полягає   в   тому,    яку    програму    переходу    ми обговорюватимемо  і  прийматимемо?  Шаталіна,  союзного  Уряду чи свою?

 

     Переконаний, що тільки свою,  яка врахувала б загальносоюзну ситуацію,  економічні зв'язки між республіками,  але будувалася б на принципах захисту інтересів України і її народу.

 

     7

 

     Інший підхід для пас не прийнятний,  бо він  не  має  нічого спільного    із    суверенітетом   республіки,   її   економічною самостійністю.  А цього допустити ми не можемо,  нам не дозволить народ.

 

     Я не   буду   докладно  зупинятися  на  основних  положеннях програми переходу до ринку.  Я думаю,  що це  питання  ми  будемо обговорювати окремо. Але потрібно сказати, що наші товариші зараз працюють. Це і представники Верховної Ради - їм Президія доручила працювати,  і Уряд /вони разом працюють/. Десь ближчим часом вони внесуть свої пропозиції.

 

     Але ось на чому я хочу зупинитися.  Вважаю,  що  це  питання дуже важливе і в економічному,  і в політичному плані.  На основі точних підрахунків,  глибокого аналізу ми повинні  дати  сьогодні відповідь: які економічні і науково-технічні проблеми республіка, підкреслюю,  саме сьогодні,  самостійно вирішити не  може,  а  це значить,   які  повноваження  потрібно  передати  /в  економічній сфері/.  Тут треба все зважити,  щоб наші бажання  не  випередили реальних умов, щоб не до вести економіку республіки до ще більшої біди.  Якщо не буде відповіді на це питання,  то  ми  не  зможемо розробити  програму  переходу України до ринку.  Це будуть тільки красиві  наміри,  які,   зіткнувшись   із   суворою   реальністю, розіб'ється   вщент.  Тому  тут,  мабуть,  слушно  було  б  діяти поступово.  Очевидно,  ми повинні  підтримати  ідею  економічного союзу,  адже  якщо  економічні новації будуть і далі прийматися в республіках без урахування інтересів сусідів і  координації  дій, то,  як  свідчить  досвід  підвищення  закупівельній пін в деяких республіках, ми можемо дійти до торгових війн.

 

     І нас не врятують ні митниці,  ні  кордони,  створення  яких також вимагатиме мільйонних витрат.

 

     Зараз потрібно   не   затягувати   укладання  взаємовигідних двосторонніх договорів з іншими республіками на урядовому  рівні. Вже  укладено  протокол економічних угод з 12 республіками.  Крім того,  потрібно краще використовувати таку форму співробітництва, як укладання угод безпосередніми підприємствами різних республік. Адже саме їй в умовах ринкової економіки належить майбутнє!

 

     8

 

     Але політико-правові  аспекти   взаємин   між   республіками повинні  координуватися  на  рівні Верховної Ради.  Тому одним із важливих питань порядку денного в створення делегації повноважних представників  Верховної  Ради  Української РСР для переговорів з питань  укладення  між  республіканських  договорів.  Зараз  наші товариші,  як  я  уже  говорив,  працюють  і над цим питанням,  і відповідні пропозиції будуть внесені.  Справа  ця  дуже  складна. Вся, зокрема і перехід до ринку. Вона потребує часу, аналізу. Але в нас уже є проекти  ряду  економічних  законів,  спрямованих  на стабілізацію   ситуації   і   виконання   Закону  про  економічну самостійність.  Це також і  закон  про  власність.  Тут  криються найгостріші проблеми.  І,  давши на них відповідь,  ми відкрили б дорогу наступним. Давайте з цього і почнемо.

 

     Тепер декілька слів про  політичну  ситуацій  в  республіці. Слід відверто сказати,  що вона перебуває на межі вибуху. Тут дві причини.  Перша - скрутне становище  в  економіці  і  нездатність органів  влади  стабілізувати ситуацію.  Це перша.  Про неї я вже говорив. І друга. Наміри певних політичних сил і далі все робити, щоб  погіршувати  ситуацію,  свідомо  загострювати її.  При цьому обрана тактика виснаження та дискредитації  правлячих  політичних сил,  і  в  першу  чергу  в  Радах,  гри на масовому невдоволенні населення,  на  національно-патріотичних  почуттях,  Як   відомо, сьогодні  в  практичну  площину  переведено питання про створення альтернативної структури влади,  вимоги розпуску  Верховної  Ради УРСР,     скликання     Національного    конгресу.    Створюються неконституційні  структури  представників  Рад   різних   рівнів, народжуються  спроби тиску на парламент шляхом проведення масових політичних  акцій.  Очевидно,  що  і  оголошення  всеукраїнського політичного  страйку та масова маніфестація напередодні відкриття сесії  -  це  проба  сил,  вияв   можливостей   неконституційного перерозподілу влади.

 

     Серйозне занепокоєння  викликає  нецивілізоване  суперництво політичних   сил,    що    починають    формуватися.    Посилення антикомуністичних  настроїв,  потужна  антипартійна кампанія - це ніщо інше,  як  створення  примітивного  образу  ворога  в  особі комуністів. На побутовому рівні у певної частини людей, доведених до крайнього стану  повсякденними  труднощами,  такий  образ  уже сформувався.   Це  небезпечна  тенденція.  Адже  досвід  минулого повчає,  що образ ворога створювали, як правило, не демократичні, а тоталітарні сили,  які прагнули до влади.  Хочу підкреслити, що обстановка  загострюється  і  з  вини  окремих   депутатів,   які підбурюють   людей  до  беззаконних  дій.  Отже,  гостро  назріла необхідність  зупинити   насилля,   підняти   авторитет   закову. Звичайно,  не  можна  допустити згортання демократичних процесів. Але  й  недопустимо,  щоб   вони   переростали   в   анархію,   у вседозволеність.

 

     9

 

     Якщо ми   щиро   бажаємо   будувати  демократичне  і  вільне суспільство,  то воно повинно грунтуватися на суверенітеті особи, її  правах та свободах,  на повазі до законів.  А ми вже сьогодні спостерігаємо,  що людину намагаються обмежити  в  правах  за  її переконання.  нехтують  законом,  намагаються вирішувати проблеми силовими методами,  змагаються  у  винаході  все  нових  і  нових ярликів,  образливих слів.  Держана, широка громадськість повинні стати на  захист  справедливості.  І  це  ще  один  аргумент,  що Верховна  Рада,  Уряд  республіки мусять діяти більш радикально і енергійно.

 

     Багато що залежить,  звичайно,  від виконавчої  влади.  Вище згадувалось,  що  діяльність  Уряду  поки  що нас не задовольняв. Мабуть,  сьогодні необхідно прямо заявити - у випадку відсутності більш   ефективного  впливу  Уряду  на  події,  що  відбуваються, Верховна Рада буде змушена переглянути його  структуру  і  склад. /Оплески/.

 

     Ми прагнемо створити сприятливі умови для плідної діяльності різних політичних партій,  угруповань,  коли  можна  на  широкому загалі  шляхом  політичних  дискусій,  обговорень зіставити різні точки  зору  на  злободенні  проблеми  і  таким  чином  визначити найоптимальніші шляхи їх розв'язання в інтересах народу.  Але, як свідчать  факти,  деякі  сили  обрали   інший   шлях.   шлях   до конфронтації,  яка з кожним дном набирає все більшої гостроти.  В республіці відбуваються процеси,  які,  по суті.  вже виходять за межі   цивілізованості,   грубо  порушуються  правила  нормальної політичної боротьби. При цьому напруга досягав такого рівня, коли люди можуть перейти до фізичних дій,  піти,  як кажуть, стінка на стіну.  Це і є та межа,  за якою  ситуація  стає  некерованою,  а відстань між миром і війною зводиться до нуля.

 

     Тому закликаю представників всіх партій, всі політичні сили: забудьте про свої амбіції і зупиніться.  Подумайте,  а  що  далі, згадайте про свій народ,  який без того бачив стільки лиха.  Адже піднести сірника дуже легко,  тільки  хто  ж  потім  буде  гасити пожежу?  Давайте всі разом заспокоїмось,  обміркуємо ситуацію. Що нам зараз потрібно -  конфронтація  чи  діалог,  протистояння  чи співпраця?  Давайте  будемо постійно шукати прийнятні компроміси, створювати механізм  узгодження  позицій.  Хочу  сподіватися,  що здоровий глузд візьме гору,  що ми будемо державними мужами, а не політиканами, що ми відчуємо відповідальність за долю народу і не допустимо,  як цього дехто дуже хоче,  "румунського варіанту". Ми готові розглянути будь-які пропозиції,  незалежно від якої  групи та  партії  вони  надійдуть,  прийняти відповідні постанови,  аби поліп шити життя людей.

 

     10

 

     Вважаю, для того,  щоб зменшити політичну напругу,  потрібно внести  ясність  щодо гострих проблем,  визначити по кожній з них чітку позицію.  Мабуть, найгострішою сьогодні є проблема Союзного договору.  Думаю,  що  зараз  дискусію - бути чи не бути Союзному договору - слід припинити.  Чому?  Обговорення,  дискусії  будуть відволікати нас від насущних проблем життя.  Тут треба керуватися політичною формулою:  знайти основну ланку  в  ланцюзі  подій.  А такою  є  економіка  взагалі  і  завдання  - навести елементарний господарський порядок у своєму домі зокрема.  Зупинити  зростання спекуляції,  злочинності,  захистити споживача встановленням цін, талонів,  паспортами -  це  першочергові  завдання.  Їх  потрібно вирішувати негайно. Гадаю, що дамо Урядові таке доручення. І слід припинити дискусії навколо цього,  бо вони ведуть у глухий кут, а невдоволення  і гнів народу зростають.  З республіки і її столиці вивозять все,  що можуть. Якщо не хоче робити цього міськрада, то давайте зробимо ми.

 

     Далі. Сьогодні  в  суспільстві існують полярні точки зору на Союз.  Що має бути - федерація чи конфедерація? Втягувати людей у політичні  бої,  коли і самим не ясно,  було б не розумно.  Треба чітко  відповісти,  яка  наша  позиція  щодо   союзу   з   іншими республіками,  яким  ми  бачимо  економічний  і політичний устрій України. І тоді вирішувати решту питань.

 

     Крім того,  підготовка і обговорення  програми  переходу  до ринку  дасть  відповідь  на  основоположне  питання  Договору про делегування  економічних  повноважень,  їх  структуру,  обсяг   і визначить   нашу   позицію   в   основній,  базисній  сфері  -  в економічній.  Тоді яснішими стануть і політичні аспекти Договору. Остаточно   прояснить   проблему   підготовка  нової  Конституції України,  в обговоренні якої візьме участь  весь  народ  і  зможе висловити свою позицію щодо Договору і Союзу.

 

     Але не  можна  погодитися з тими,  хто закликає до негайного виходу  з  Союзу,  твердячи,  що  це  принесе  щастя  і  добробут народові.  Хочу  поставити  питання так.  У кого з них є програма виходу з  Союзу,  обгрунтована,  доказова  і  чи  радився  він  з народом?   Такої   програми  немає.  Весь  народ  своєї  волі  не висловлював.  Отже,  це не серйозна постановка питання, це той же популізм, на хвилі якого скоєно уже багато лиха.

 

     11

 

     Давайте почнемо працювати за принципом - назріло питання,  є реальні умови  його  вирішення,  то  робимо  відповідний  аналіз, готуємо  проекти  закону  чи постанови,  обговорюємо і приймаємо. Ніяких  перешкод  ніхто  нікому  чинити  не  буде.  Я  як  Голова Верховної Ради про це потурбуюсь.

 

     Ще одна   гостра   проблема   -   це  проходження  строкової військової   служби   громадянами    України    і    використання співробітників  правоохоронних  органів  республіки за її межами. Було  б  помилково,  недалекоглядно  спрощувати  її.   Не   треба нав'язувати людям думку, що ми її можемо вирішити негайно, коли б тільки захотіли. Нам шкодить поспішність. Приймаючи постанову, ми не  в  повному обсязі врахували реальні можливості її виконання в зазначені терміни. В результаті виникли конфлікти між військовими органами,  які  змушені  керуватися  нормативними  актами,  що не втратили юридичної сили,  і місцевою владою окремих  регіонів  та деякими громадськими організаціями, що намагаються діяти згідно з постановою Верховної Ради.  В скрутній ситуації опинилися  тисячі юнаків.

 

     Серйозні нарікання  викликає  і  діяльність  Ради  Міністрів УРСР,  яку  не  відпрацювала   механізму   виконання   постанови, своєчасно  не  внесла  пропозицій щодо відповідних змін у чинному законодавстві,  згідно  з  яким  порядок  проходження  військової служби  визначається  законодавством  Союзу  РСР.  Одне ясно,  що вирішувати цю проблему потрібно,  і вирішувати не тільки в Києві, а   й  у  Москві,  висловивши  відповідні  побажання  і  народним депутатам  СРСР  від  України.  Але  відступати   від   прийнятої постанови ми не будемо,  незалежно від того,  чи подобається вона комусь,  чи ні.  За моїм дорученням депутатам буде роздано проект заходів з цього питання,  підготовлений Урядом і комісіями, прошу їх уважно вивчити і внести свої пропозиції.

 

     У середу,  після закінчення ранкового  засідання  сесії,  ми могли б їх обговорити,  послухати інформацію Уряду і прийняти. Це була б конкретна відповідь матерям і батькам,  які її чекають від нас.

 

     Ще раз закликаю всіх до конкретних, конструктивних дій. Якщо ми привчимо себе негайно давати чесну  і  правдиву  відповідь  на назрілі питання, слухати людей, то вони нам повірять і ми зможемо ефективно працювати.

 

     12

 

     Хотілося б внести ясність і  в  таку  кампанію,  як  розпуск Верховної Ради. Мета її відома - розпочати новий етап боротьби за владу,  нові вибори,  нове голосування,  мітинги,  дискусії тощо. Комусь  дуже  хочеться  втягнути  людей  в  новий  вир політичних пристрастей,  а болючі питання відкласти.  Бо,  як видно, вони не всіх  хвилюють.  Народ,  мовляв,  почекає.  Або  довести  його до крайнощів,  щоб почалася бійка,  погріти руки, коли вже горить не сусідова, а своя власна хата.

 

     Така постановка питання - це шлях до безвладдя,  беззаконня, коди можна діяти за  принципом:  роби  що  хочеш,  керуючись  так званою  "диктатурою  совісті".  Це  шлях  до  дальшого руйнування економіки,  шлях до розгулу емоцій.  І наслідком може бути тільки анархія,   розчарування   і  політичний  вибух.  Переконаний,  що більшість депутатів не тримається будь-що за цей мандат. І не всі поділяють настрої самоліквідування.

 

     Але ті,  хто займає саме такі позиції, мабуть, повинні також зважити  на  можливі  наслідки,  на  відповідальність,  яку  вони покладають  на  себе.  Прийти  сьогодні  до  влади - не так уже й важко,  але втримати її, домогтися реальних змін на краще в житті людей - значно складніше. Якщо комусь не дають спати лаври влади, якщо у когось не стихав біль помсти,  то  нехай  замислиться,  чи історично  і  морально  виправданою  буде  кров  людей,  яка може пролитись за цю владу,  і чи відповідає  демократії  і  гуманізму принцип помсти.

 

     Очевидно, потрібно шукати взаєморозуміння в комісіях, інакше Верховну  Раду  можна  перетворити  в  безплідну  балаканину.   А найбільш  крупні  політичні  рішення  попередньо  обговорювати  в рамках  "круглого  столу",  який  міг  би  бути  створений  всіма політичними силами при Верховній Раді Української РСР.

 

     Слід кожному   пам'ятати,   що   жоден   з  намірів  сприяти матеріальному і  духовному  добробуту  народу  України  неможливо здійснити   в  умовах  внутрішньонаціонального  конфлікту,  немає різниці,  що стане приводом  для  зіткнення:  релігійні  погляди, політичні  суперечності,  різні  підходи  до  перспектив розвитку України.  Підсумок буде один самознищення нації або ж,  у кращому випадку,  прозябання на задвірках цивілізації, а тому національна згода повинно стати непорушним правилом для  кожного  з  обранців народу  в парламенті,  для всіх політичних сил.  Зазіхання на неї варто розцінювати  як  злочин  проти  народу,  проти  майбутнього суверенної України.

 

     13

 

     Народ України  покладає  на цю сесію великі надії,  вона має вирішити надзвичайно важливі для  республіки  питання,  без  чого неможливі  будь-які зміни на краще.  З урахуванням ситуації,  яка склалася,  Президія Верховної Ради  підготувала  пропозиції  щодо порядку денного другої сесії, які вносяться на ваш розгляд.

 

     Мається на  увазі,  що  на  цій  сесії  будуть розглянуті не реалізовані на минулій питання,  а також  надзвичайної  ваги  для життя  республіки  проблеми,  пов'язані  з  переходом до ринкової економіки,  з законодавчим  врегулюванням  принципів  економічної самостійності України.

 

     Належить також врегулювати законодавчі акти про місцеві Ради та місцеве самоврядування,  які так чекають на місцях. Саме з цих питань до Верховної Ради надходить особливо багато звернень.

 

     Наступне коло  питань,  яке належить обговорити,  стосується судової реформи та організації діяльності судових органів.

 

     Крім того,  Верховна  Рада  має  розглянути  Державний  план економічного  і  соціального  розвитку  республіки  та  Державний бюджет УРСР на 1991 рік.

 

     На цій сесії нам належить також розглянути  й  прийняти  ряд законопроектів,  спрямованих  на  утвердження  правової  держави. Сьогодні цього негайно вимагає саме життя.

 

     Поряд з формуванням громадянського суспільства, без якого не можливе справжнє забезпечення прав і свобод людини, удосконалення системи судоустрою строю,  до чого  ми  приступаємо  на  нинішній сесії, особливу турботу зараз потрібно виявляти про ствердження і зміцнення авторитету законів,  які  ми  приймаємо.  Наголошую  на цьому  тому,  що  частішають  випадки умисного порушення законів. Намагаючись виправдати подібні порушення,  нерідко посилається на те,  що,  мовляв,  і  Конституція,  і діючі закони застарілі,  не відповідають вимогам дня,  і  все  це  проголошується  від  імені народу.

 

     У зв'язку  з  цим  варто  нагадати,  що  ніхто:  ні  окремий депутат, ні група депутатів, ні опозиція в парламенті - не можуть привласнити собі право,  яке належить Верховній Раді.  Про це, до речі,  сказано і в Декларації про державний суверенітет  України. Цитую:  "Від  імені  всього  народу  може виступати лише виключно Верховна Рада Української РСР".

 

     Держава, якщо  вона  прагне  бути  правовою,  встановлює   і порядок  скасування  "л застарілих законів.  Це прерогатива також Верховної Ради,, підкреслюю. І до того, як закон не скасований чи не  вступив  у суперечність з новим,  прийнятим пізніше,  він мас виконуватись.

 

     14

 

     Сьогодні багато говорять про кризу влади  і  ці  розмови  не безпідставні.  Адже поряд с намаганням побудувати правову державу ми маємо інший феномен - пряме ігнорування або кричуще  порушення законів.  І  не  застійного  часу,  а  нових,  прийнятих  уже  за перебудовчий час!

 

     Доводиться мати справу  навіть  з  прямим  беззаконням,  яке межує  з  аморальністю  і  безкультур'ям,  відкритим  цинізмом  і свавіллям.  Я маю на увазі демонтаж пам'ятників В.І.Леніну, іншим видатним  діячам  історії.  Такі  протиправні  акти вже вчинено в окремих  містах  Львівської,  Івано-Франківської,  Тернопільської областей.

 

     Як відомо,  президія  Верховної  Ради  УСРС своєю постановою визнала  незаконними  такі  рішення  і  дії,   що   запропонували відповідними  Радами  народних депутатів їх переглянути.  Однак і після  цього  з  мовчазної  згоди  обласних  Рад  це   варварство продовжується.

 

     Яким іншим словом можна назвати те ганебне діяння,  яке мало місце   23   вересня   в   селищі   Бурятин   Галицького   району ІваноФранківської області. демонтований за рішенням третьої сесії Галицької районної Ради пам'ятник  В.І.Леніну  був  вивезений  за межі  селища і викинутий в озеро.  І всім керував голова місцевої Ради народних депутатів!

 

     Ми стаємо свідками, як під виглядом демократизації твориться вандалізм,  беззаконня,  порушуються права людини, попирається її гідність.  Адже  агресія  проти  законів,  в  тому  числі   проти пам'ятників,  як підтверджує історія,  легко переростає в агресію проти живих людей.

 

     Окремі місцеві  Ради  республіки,  ігноруючи  діючі  закони, відверто і свідомо перевищують свої повноваження,  поводяться, як удільні князівства. Кожне з них робить, що хоче.

 

     15

 

     Ми повинні дивитись правді в очі.  А правда сьогодні в тому, що  народ  уже  стомився  від нескінченних мітингів,  закликів до громадянської  непокори,  постійної   загрози   масового   вибуху неконтрольованих пристрастей. Люди вимагають покінчити з правовим нігілізмом,  щоб уся політична діяльність організацій,  об'єднань та  окремих  громадян здійснювалося в межах закону і ніхто не міг його безкарно порушувати.  Зараз,  коли ми беремося за  оновлення законодавства,   прагнемо,   щоб   наші   закони   базувалися  на справедливості і моралі, підтримка різних верств населення, всіх, хто не байдужий до долі народу, набуває особливого значення.

 

     Обов'язок Верховної  Ради  -  сприяти  цьому  процесу  через активну  законодавчу  роботу,  спрямовану  на  побудову  правової держави.  Законотворчу  роботу  ми  повинні  спланувати так,  щоб здійснити розробку нової Конституції  України,  закласти  правову основу її суверенності. Але, як показує життя, справа не тільки і не стільки у створенні і прийнятті хороших законів.

 

     Поряд з цим ми ще маємо навчитись втілювати їх  у  практику, добиватися  беззастережного  їх виконання.  Але сьогодні є спроби торпеду вати нові закони,  культивувати неповагу до них і справа, і  зліва.  Тому  зараз  особливо  важливо  - добиватись створення чіткого,  продуманого механізму виконання  законів,  встановлення суворої  відповідальності  посадових  осіб будь-якого рангу,  які цьому заважають.

 

     На нинішньому  етапі  низька  виконавча  дисципліна   -   це найстрашніша хвороба органів управління всіх рангів,  починаючи з колгоспу,  підприємства і  закінчуючи  міністерством.  Саме  тому Верховній Раді необхідно зробити крутий поворот у виконанні своїх контрольних функцій,  і  двигуном  такого  контролю  мають  стати постійні комісії,  Президія Верховної Ради. Йдеться про авторитет влади,  без зростання якого не може бути й мови про законність  і порядок.

 

     16

 

     Таким чином,  другій сесії,  товариші,  належить реалізувати досить велику законодавчу програму.  Опрацювати її буде  нелегко, однак це вкрай необхідно.

 

     Декілька слів   щодо   організації   роботи   другої  сесії. Процедуру обговорення пропонується організувати таким чином,  щоб у  першому  читанні  на  пленарних  засіданнях  з кожного питання спочатку була заслухана доповідь відповідного  органу,  народного депутата чи посадової особи,  що внесли питання,  та співдоповідь відповідної комісії,  якщо вона попередньо його розглядала. Після обговорення   проект  документа  має  передаватись  комісії  /або комісіям/ для доопрацювання і після врахування всіх  зауважень  і поправок   прийматись   у  другому  читанні.  Пленарні  засідання Верховної Ради пропонується проводити в понеділок  і  вівторок  з 10-ї  до  18-ї  години,  а  в  середу  -  з  10-ї до 14-ї години. Засідання постій них комісій - у середу з 16-ї до 18-ї години і в четвер  -  з 10-ї до 18-ї години.  П'ятницю і суботу відвести для роботи депутатів у підкомісіях,  робочих і депутатських групах, а також для індивідуальної роботи, зустрічей з виборцями.

 

     Встановити, що  у другу середу кожного місяця з 10-ї до 12-ї години  на  засіданні  Верховної  Ради  Голова  та  члени   уряду відповідають  на  запити та запитання депутатів.  По середах /при необхідності/ з 13-ї  до  14-ї  години  Верховна  Рада  розглядає питання  "Різне".  Третій  тиждень  кожного  місяця  пропонується відвести для роботи народних депутатів у своїх виборчих  округах. Засідання Президії Верховної Ради можна було б проводити щосереди з 15-ї години.

 

     Щодо розгляду   питань   порядку   денного,   то,   як   уже підкреслювалось,   нам  необхідно  головну  увагу  зосередити  на економічних законах,  які пов'язані з переходом України до ринку, розвитком республіки в умовах економічної самостійності.

 

     У найближчі  дні в постійних комісіях,  а потім на пленарних засіданнях нам належить всебічно  розглянути  концепцій  програми переходу Української РСР до регульованої ринкової економіки.  Для ефективнішої роботи Верховної Ради  було  б  доцільним  визначати перелік питань для розгляду на кожний наступний день.

 

     17

 

     І останнє.  Можна  по-різному  оцінювати роботу першої сесії Верховної Ради УРСР,  що,  між іншим,  робиться і  депутатами,  і населенням. Але всі ми, певно, погодимося з тим, що для кожного є нас це був  час  освоєння  азів  парламентаризму.  Адже  починати доводилось майже з нуля. Ми помилялися, гаряче дискутували, часто не чули один одного. Були й неприємні епізоди. Але всетаки за час сесії  ми краще взнали один одного,  почали вчитися слухати своїх колег, знаходити компроміси, коли йшлося про доленосні для народу питання.

 

     Зараз Верховна  Рада  практично  працює в умовах політичного плюралізму.  У нас є  численні  групи,  об'єднання  депутатів,  є офіційна  опозиція.  Політичні  сили  у  Верховній Раді стоять на різних позиціях, але це не повинно заважати нам виробити механізм досягнення взаємодії, встановлення діалогу між групами, опозицією і такті чином під вищите рівень нашої парламентської  діяльності. І   надзвичайно   важливо,   щоб   точки   зору   групи  опозиції з'ясовувались перш за все  у  комісіях,  на  підготовчому  етапі. Інакше  сесійні засідання будуть знову перетворюватись у поле бою і втрачатиметься дорогоцінний час. А цього зараз робити просто не можна. Люди цього нам не дозволять і не простять.

 

     За останні  два  місяці  на  адресу  Верховної Ради надійшли тисячі листів,  звернень від громадян республіки,  наших  з  вами виборців.  Вони вимагають підвищити ефективність роботи Верховної Ради в цілому  і  кожного  депутата  зокрема,  швидше  добиватися практичних  результатів  у  розв'язанні економічних та політичних проблем.

 

     Тому сьогодні на початку другої сесії Верховної Ради УРСР  я звертаюсь   до  всіх  народних  депутатів  із  закликом  -  ділом допомогти людям,  щоб  вивести  республіку  з  кризи,  встановити громадський    спокій.    Пора   від   багатослів'я,   мітингових пристрастей,  розпалювання ворожнечі  і  непримиренності  перейти нарешті  до  конструктивної  роботи  в  ім'я  суверенної України, поліпшити життя усіх людей республіки, /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Можна звертатися із запитаннями.  Будь ласка, прошу. Включіть, будь ласка, перший мікрофон.

 

     ІВАСЮК В.П., аспірант Київського медичного інституту /Ленінградський виборчий округ, м. Київ/.

 

     Шановний Леоніде Макаровичу! Серйозно замислились на Україні про розпуск парламенту після вашого інтерв'ю у Вінницькій області в серпні цього року,  в якому ви однозначно заявили про те,  що з Народною  радою  в  принципі  не  може  бути ніякої консолідації, ніякого діалогу.

 

     18

 

     Отже, під дахом цього будинку існує несумісне.  Висновок: ви спровокували  ситуацію.  А  те,  що  ви  сьогодні  закликаєте  до консолідації,  говорить про те, що ви непослідовний політик. Дуже дякую.

 

     ГОЛОВА. Щиро  дякую  за  таке  запитання.  Але  хотів би вам сказати,  що я жодного слова у своїй доповіді про консолідацію не сказав. Ви неуважно слухали. Я і зараз переконаний у тому, що нам непотрібно обдурювати  людей.  Якщо  групи  стоять  абсолютно  на різних  політичних  позиціях,  а  це  так,  і  свідченням цьому є історія і досвід роботи всіх парламентів світу, то можна говорити лише про компроміси і узгодження окремих питань.  Консолідуватись людям,  які,  повторюю,  стоять  на  протилежних  позиціях  і  на протилежних   політичних  платформах,  неможливо.  А  компроміси, узгодження,  діалог... До речі, і про те, що діалогу бути ніякого не може,  я також не говорив.  Тому, ви знаєте, у нас дуже цікаві речі інколи відбуваються.  Люди або не слухають,  або  не  хочуть слухати,  або  формулюють  запитання ще до виступу для того,  щоб вкласти в них власну  думку  і  поставити,  в  скрутне  становище доповідача  чи  виступаючого.  Давайте  не  робитимемо цього.  Ми народні депутати,  так давайте будемо слідкувати і за запитаннями і не пересмикувати,  не пересмикувати - підкреслюю.  Це не личить народному депутатові. Те, що я говорив, я на тому стою. Я говорив про  Верховну  Раду,  це не означає,  що ми вороги.  Це зовсім не означає,  що ми не можемо дійти спільної думки з окремих  питань, але  в  мова  йшла  про  консолідацію  в  широкому  плані,  і  ми обдурювали тим самим людей. Розумієте? Ось моя позиція.

 

     Другий мікрофон, будь ласка.

 

     КОЛІНЕЦЬ В.В.,  викладач  кафедри  російської  і  зарубіжної літератури      Тернопільського      педагогічного      інституту /Тернопільський міський виборчий округ, Тернопільська область/.

 

     Шановний Леоніде Макаровичу !  Одна думка у  вашому  виступі мені  незрозуміла.  Ви сказали,  що певні політичні сили прагнуть румунського   варіанту.   Кого   ви   маєте    на    увазі?    Чи партійнобюрократичну  верхівку,  яка  намагається  втримати  свої привілеї, чи інші політичні сили?

 

     19

 

     ГОЛОВА. Якщо  сказати  конкретно,  я  маю  на  увазі  голову Республіканської  української  партії,  народного  депутата Левка Лук'яненка,  який у своїй статті в закарпатській газеті  написав: "Якщо оці експлуататори, яких представляють комуністи у Верховній Раді /я не цитую/,  будуть і далі триматися за владу і не здадуть її  мирно,  то  вони  не зможуть знайти свого місця в суспільному дальшому житті.  Це може  призвести  до  "румунського  варіанту". Почитайте газету, якщо вас це цікавить.

 

     /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ НЕ ПРЕДСТАВИВСЯ. Шановний Леоніде Макаровичу! Є таке прохання,  щоб у  перші  дні  роботи  сесії  була  інформація  чи доповідь  Ради  Міністрів  Української  РСР про негайні заходи по стабілізації ринку.  Люди чекають цього. Нині практично неможливо дивитись  на  босі  дитячі  ноги  в радіаційній зоні,  на порожні продовольчі прилавки. Я привіз Комісії у питаннях законодавства і законності  спеціальний  закон  захисту  ринку з Литви.  Давайте, товариші,  підійдемо до цього реально і в перші  дні  продумаємо, пропрацюємо  в  комісіях.  Без  цього люди нас не зрозуміють.  Це велике питання, і Рада Міністрів разом з нашими комісіями повинна його вирішити.  Народ України хоче почути, коли ми щось для нього зробимо, для продовольчого постачання в цей важкий час.

 

     ГОЛОВА. Я абсолютно поділяю вашу точку зору. І в доповіді, і в   інформації   говорив,  що  Уряд  наш  запропонував  нам  такі невідкладні заходи щодо стабілізації.  Ми послухаємо  доповідь  з цього питання і приймемо відповідну постанову.

 

     Перший мікрофон.

 

     БЕДЬ В.В., адвокат Тячівської юридичної консультації /Тячівський виборчий округ, Закарпатська область/.

 

     Леоніде Макаровичу!  Я хотів би конкретніше вас запитати про таке.  Що  ви  як Голова Верховної Ради Української РСР,  а також Президія Верховної Ради Української РСР за два  місяці  конкретно зробила   по  реалізації  Декларації  про  державній  суверенітет України?  Маю на увазі бездіяльність Уряду у виконанні  постанови про  порядок  проходження  строкової військової служби.  Це перше питання.

 

     20

 

     Друге. Може  відійти  від  тієї  великої  демагогії  і  оцих закликів протягом 72 років партії, представником якої ви є? Може, парламенту  краще  працювати  постійно,  щоб  ми  якомога  швидше прийняли економічні закони?  Бо так ми не виведемо економіку,  ми йдемо до хаосу. Треба не перерви робити на тиждень для так званої роботи в округах, а фактично для номенклатурного складу працювати на двох посадах, а постійно працювати в парламенті - бодай хоча б цю осінь - якщо ми дбаємо про інтереси народу.

 

     Наступне. Що   стосується   вашого  нинішнього  виступу  про підхід...  /не чути/ - це не виступ, це питання, не перебивайте - про  розпуск  парламенту,  то  /у всякому разі,  я сприйняв це як образу/, постановка питання про розпуск парламенту - це політичні переконання, а не злочин.

 

     І останнє. Ви на очах усього парламенту робите фальсифікацію

- цитуєте Лук'яненка,  де він  каже  і  припускає  /як  політичні роздуми/,   що,   наприклад,   конфронтація   може  призвести  до "румунського варіанту".

 

     А ви так подаєте, ніби він до цього закликає.

 

     ГОЛОВА. Я все ж таки хотів би відповісти на деякі запитання, Президія запропонувала порядок,  ми його обговорювали,  схвалили, обговорюємо зараз і будемо голосувати.  І  кожен  може  висловити свою  точку  зору.  Для  цього  в  кожного  є кнопка і можливість виступити.

 

     Далі. Про  третій  тиждень.  Президія  так  запропонувала  в інтересах справи.  Ми працюватимемо, власне кажучи, вже постійно, ми підрахували,  що для обговорення тих питань,  які є,  потрібно десь  чотири  -  п'ять  місяців.  Ми не повинні поспівати,  треба працювати в комісіях,  у нас є можливості не з коридору  виносити питання  на  сесію,  а  після обговорення,  аналізу,  аргументів, прогнозів, тобто спокійно, виважено.

 

     Це така пропозиція Президії, ви її будете обговорювати. Я за неї голосував,  і мені відповідати на це питання немає потреби. А що стосується фальсифікації, то зараз передадуть газету, я її вам зачитаю, але я не хотів би відволікати від того, що є і що пишуть зараз у газетах і з того боку, і з того. Я закликав вас припинити дискусії навколо цього питання. До речі, я навіть не цитував, але якщо ви вже порушили це питання, то дозвольте, я процитую.

 

     "Не думаю,  що  клас  експлуататорів  і  їхніх  посланців  у Верховній  Раді можна загітувати служити не собі,  а робітникам і селянам.  Це  безнадійна  справа,  їх  необхідно  відкликати  або розпустити Верховну Раду і призначити нові вибори.

 

     21

 

     Хотілося б  їм  порадити  не  доводити  у відстоюванні своїх привілеїв  до  загострення  суспільних  взаємин,  бо  за  мирного переходу  влади від них до народу вони мають шанси вижити в нових суспільних ролях.  А загострення може  змести  їх  за  румунським зразком".

 

     /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Те, що я тут перечитував... Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ НЕ ПРЕДСТАВИВСЯ. Леоніде Макаровичу !

 

     Спокійно, я прошу.

 

     Леоніде Макаровичу !  Доведеться вам нагадати,  як у Румунії розгорталися події.  Спровокували - прошу не перебивати, народний депутате Хмара, я прошу не перебивати мене.

 

     В Румунії не народ прибіг до насильства,  а танки і кулемети були застосовані проти народу.

 

     Не Республіканська партія сьогодні закликає  до  насильства, не  провокаційними  своїми антиконституційними рішеннями виводять на вулицю міліцію...

 

     ГОЛОВА. Це запитання тільки...

 

     ДЕПУТАТ НЕ   ПРЕДСТАВИВСЯ.   Різні   маневри   відбуваються, вводиться   дезинформація.  Я  заявляю,  що  28-го,  ви,  Леоніде Макаровичу,  на сесії Севастопольської міської Ради  теж  зводили наклепи на Народну раду.

 

     Друге. На  зборах  представників парткомів підприємств міста Києва ви заявляли,  що ніби лунають гасла:  "Бий комуністів!". Ви дезінформуєте - мовляв,  лунають гасла "Геть комуністів!".  Ви їх перекручуєте, і це - демагогія у вашому стилі, якою ви займаєтеся десятки  років.  Я  пропоную  припинити  запитання і надати змогу виступити із заявою від опозиції депутату Левку Лук'яненку.

 

     ПЛЮЩ І.С.  Шановні товариші  депутати!  Давайте  ми  справді визначимося.   Ми   вже   годину  працюємо,  і  в  нас  запитання перегукуються  з  виступами.  Надійшла  слушна  пропозиція:   або давайте будемо обговорю вати конкретне питання,  або продовжувати так само.

 

     22

 

     Хто за те,  щоб припинити запитання і перейти до обговорення цього питання? Прошу визначитися шляхом голосування.

 

     Прошу підготувати технічні засоби.

 

     Хто за те, щоб припинити запитання і перейти до обговорення? "За" - 341, "проти" - 15. Рішення приймається.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Ігорю Рафаїловичу Юхновському, як ми й  домовлялися.  Після  того  виступатиме  Левко Лук'яненко.  Він записаний на виступ.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Ігоре  Рафаїловичу,  вибачте,  на  виступи  я  прошу записуватися через секретаріат.  Де секретаріат?  Ось він, у 6-ій ложі. За раз у нас секретаріату, який був на першій сесії, немає. Усі записки,  всі виступи прошу передавати секретаріату, президія їх не прийматиме,  тому що ми не  справимося  з  цією  роботою  і можемо внести в неї хаос. Записані троє: Юхновський, Лук'яненко і Конєв.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова Комісії Верховної Ради  Української РСР  з питань народної освіти і науки /Червоноармійський виборчий округ,  Львівська область/.  Шановний Леоніде Макаровичу! Шановні депутати  !  Я  хотів би від імені Народної ради коротко оглянути перспективи поточного  моменту  і  завдання  парламенту  України. Найважливішою проблемою,  що стоїть перед нами, є побудова єдиної незалежної Української держави.  За всю історію нашого народу  це унікальне  завдання має свої етапи послідовного вирішення.  Зараз перед нами - етап конкретної побудови економічного  суверенітету, етап  конкретного  зміцнення  політичної  влади  в республіці.  Я коротко охарактеризую кожний з них.  Перше. Побудова економічного суверенітету.  Ми повинні законодавче утвердити такий економічний лад,  який би витягнув Україну з кризи. Мова йтиме про перехід до ринкової економіки. Ми знаємо, що існують плани переходу до ринку Шаталіна і шановного президента Горбачева,  план Рижкова  і  план Абалкіна.   По-перше,   чи   так  потрібен  перехід  до  ринкової економіки?  Обов'язково,  бо це оптимально децентралізована форма господарського  функціонування,  у якій можна оптимізувати процес купівлі та продажу. Вивчення суспільних процесів зараз ведеться і в математиці, їв теоретичній фізиці, і в економіці.

 

     23

 

     І можна  довести,  що  для того,  щоб оптимізувати радянську систему,  керовану з єдиного  московського  центру  за  допомогою планового  методу,  потрібно  надати  Держпланові  енергію  усієї земної  кулі,  відключивши  її  від  усіх,  але  і   цього   буде недостатньо.  Кількість інформації,  яка має бути в розпорядженні командної верхівки,  щоб оптимально керувати системою, зростає по експоненту до числа об'єктів і до їх різноманітності.  Отож, і на історичному досвіді сімдесятилітньої історії СРСР,  і математично доведено, що Радянський Союз має розпастися на незалежні держави, кожна з яких має розібратися сама зі своїм господарством.  З цієї точки  зору  плани  централізованого  способу відведення ринкової системи є безнадійними.  Отож, безнадійним є і план президента, і план  Рижкова.  Ми  мусимо  знайти  власний  спосіб виходу з цієї ситуації для України,  налагодивши контакти і  зв'язки  з  іншими суверенними  республіками.  Але  Україна  - велика і різноманітна країна,  і  вона  не  може  бути  побудована   як   соціалістична республіка  на  зразок  нашого  минулого,  Тому  я  звертаюся  до керівництва КПУ і у Києві,  і в областях -  не  ставити  палки  в колеса роботи нових Рад, бо до старого вороття бути не може.

 

     Які ж  етапи  впровадження  ринкової  економіки  на Україні? Перший.  Визначення  вартості   основних   і   оборотних   фондів республіки - вартості землі,  вод,  лісів, мінеральної сировини і таке інше у карбованцях і у міжнародних цінах,  тобто у  доларах. Другий.    Створення   національного   банку   України.   Третій. Приватизація  землі  і  підприємств.   Четвертий.   Нова   цінова політика,  основна  мета  якої  встановити на все,  що купується, єдину роздрібну ціну,  а не  дві.  І  покінчити  зі  спекуляцією, П'ятий.  Захист  внутрішнього ринку ї введення власної валюти.  І шостий. Стабілізація економіки.

 

     Ці заходи розробляються зараз і групами Ради Міністрів УРСР, і  Комісією  з  питань економічної реформи та управління народним господарством, яку очолює Володимир Пилипчук, і іншими комісіями, і   група  ми  вчених  Києва  й  інших  міст.  Ця  програма  буде представлена вам у дво - тритижневий строк.

 

     24

 

     Я з радістю констатую,  що наші шановні депутати - заступник Голови  Верховної  Ради УРСР Володимир Гриньов і членкореспондент Олександр  Ємельянов  -  дійшли  до  твердого   переконання   про необхідність введення в республіці власних грошей.

 

     Я глибоко   переконаний,   що   кожна  республіка  має  сама вибиратися  з  біди  специфічним  для  кожної  способом,  а  роль Союзного Уряду і Президента - допомагати республікам у досягненні успіхів і повного суверенітету.

 

     Укладання зараз  так   званого   Союзного   договору,   коли республіки знаходяться у початковій стадії свого становлення,  не мають ні  Конституції,  ні  навіть  офіційно  затверджених  своїх історичних  символів,  не  має жодного сенсу,  крім перспектив до остаточної деградації  усього  Радянського  Союзу.  У  реалізації програми   переходу   до  ринкової  економіки  і  до  економічної самостійності необхідно прийняти ряд законів,  і я  закликаю  вас усіх взятися за цю роботу.

 

     Другим питанням,  яке  ми  повинні терміново вирішити на цій сесії,  є проблема влади і проблема взаєморозуміння між Верховною Радою і Урядом.

 

     Компартія несе  повну відповідальність за всю політику,  яка проводилася  в  нашій  країні  від  Жовтневої  революції  аж   до сьогоднішнього   дня,   включаючи   перебудову.  Програми  партії виявилися не науковими,  не витримали  підтвердження  історичного експерименту ні в нас у Союзі,  ні в жодній країні світу, і перед партією стоїть проблема  докорінних  організаційних  перетворень, можливість залучити до активного й чесного державного будівництва мільйони порядних членів КПУ.

 

     Ми на цій сесії  маємо  остаточно  вирішити  і  питання  про демократичний багатопартійний устрій України,  прийняти закон про громадські організації і відмінити  6  і  7  статті  Конституції. Місцевим   Радам   потрібно   дати   закони,   потрібно  зміцнити адміністративну їх силу і робочу дисципліну в районі. У цій низці проблем стоїть питання КДБ, міліції і прокуратури. Усі вони зараз служать не Верховній Раді, а Політбюро з вулиці Орджонікідзе. І я прошу  шановних  Міністрів Голушка і Василішина подати на розгляд Верховної Ради закони про підпорядкування КДБ  Верховній  Раді  і про  його  деполітизацію і Закон про міліцію.  Працівники органів держбезпеки повинні припинити членство у будь-якій партії на  час їхнього перебування на своїх посадах.

 

     25

 

     Тільки присяга  служити  Україні  і  її  народу є тим святим зобов'язанням, яке вони мають брати на себе.

 

     Серйозною у Конституції є  зміна  щодо  посади  Генерального прокурора   республіки,  щодо  створення  органу  конституційного нагляду України.  Про такий найвищий наглядовий орган  республіки нічого  не  говориться  у  союзній Конституції,  а отже,  ми його можемо утворити, і він при потребі виконував би заразом і функції прокурорського нагляду.

 

     Безумовно, однією а найслабших ділянок роботи Верховної Ради і Союзу РСР  в  утримання  на  посаді  керівника  Уряду  товариша Рижкова.   Цей   безініціативний  і  плаксивий  прем'єр  не  може забезпечити порядку в країні.  /Оплески/. На жаль, контакти з ним відображаються на характері роботи і нашого Уряду.  Це стосується і  господарського  становища  республіки,  і   болючого   питання військової  служби.  Так виходить,  що стосовно відомства маршала Язова Верховна Рада республіки є безсилою,  а Уряд лише в останні тижні  призначив  полковника,  прізвище  якого  нам  ще невідоме, відповідальним за зв'язок з Міністерством оборони Союзу. Генерали називають наші постанови зневажливо.  А між тим,  децентралізація Союзу має торкнутися і армії.  Мають бути в перехідний період дві армії  - національна армія України і стратегічна високооплачувана армія   Союзу.   Елементарні   розрахунки   витрат:   перевезення військової частини з Середньої Азії на Україну, а з України бозна куди,  коштує  мільярди.  Вони  могли  б  бути   використані   на покращення побутових умов самої армії.  А за теперішніх тенденцій до суверенітетів армія старого типу не мав жодних перспектив щодо патріотичного  виховання  солдат,  а отже,  їх необороноздатність буде катастрофічне знижуватися.  Проте  єдиною  силою,  яка  може зрушити  з  мертвої  точки  питання  про строкову службу солдат і сприяти розумному вирішенню його,  є народ і матері.  Це одна  із сил, з якою ще рахуються товариш Язов і його генерали.

 

     Якою ж  є  мета Народної ради у другій сесії парламенту?  Це труд, труд над законами...

 

     ГОЛОВА. Ігоре Рафаїловичу,  я вибачаюся,  у  вас  залишилася одна хвилина.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Я прошу дві хвилини. Я закінчую.

 

     26

 

     ...Це труд, труд над законами. Труд над досягненням порозуміння із усіма трудящими,  депутатами. Труд для порозуміння з  Урядом  -  це  до  останнього подиху більш уміло чи менш уміло віддані всі помисли народові України і його державі.

 

     Шановні депутати!  Тільки  тісний  і  постійний  контакт   з народом,  тиск  народних  мас  на  парламент  і  на  Уряд разом з наявністю об'єктивних  причин  дадуть  нам  право  припиняти  дію прийнятих  постанов,  приймати  постанови,  які  мають  правильне спрямування щодо побудови української держави.  З цієї точки зору Постанова Президії Верховної Ради, яка забороняє людям перебувати на площі перед Верховною Радого,  є шкідливою і розриває  зв'язок виборців з парламентом,  дає можливість парламентаріям забути про постійне існування потреб народу.

 

     З іншої точки зору, не може бути й мови про зневагу депутата Верховної  Ради.  Зневага  депутата  - це зневага Верховної Ради, зневага держави, і вона мас каратись судом.

 

     Отож потрібно знайти мудре,  компромісне рішення; і народ на площі, і не завдається шкода роботі парламенту.

 

     Шановні друзі!  Нехай  ніхто  не  говорить,  що  українці не дружні. Подивіться уважніше на себе. Українці - чи на Україні, чи в   Сибіру,   чи  в  Канаді  -  ви  всюди  роботящі,  дружелюбні, життєрадісні й  порядні.  Ваші  жінки  найгарніші  у  світі.  Так створімо ж щастя і мудру державу нашим дітям!

 

     Шановні депутати   !   Я   бажаю  вам  наснаги,  терпіння  і взаєморозуміння.

 

     /Оплески/.

 

     ГСЛОВА. Слово надається народному  депутату  Лук'яненку.  За ним буде виступати народний депутат СРСР Конєв.

 

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Т., член комісії Верховної Ради Української РСР у  питаннях  законодавства  і  законності  /Залізничний  виборчий округ, Івано-Франківська область/.

 

     Я - депутат від 190-го округу. Я - заступник Голови Народної ради.

 

     Відбулося засідання  Народної  ради,  на  якому   розглянуто питання, про яке я й хочу вам зараз доповісти.

 

     Розглядалося питання  про  те,  що  під  час нашої відпустки Указом Президії Верховної Ради Української РСР  було  змінено  ту постанову,   яку   ми  з  вами  прийняли  на  першій  сесії,  про перебування громадян на площі і про трансляцію нашої роботи.

 

     27

 

     Перше. Це зв'язок зворотній,  необхідний між нами і народом. Я  дякую  Леоніду  Макаровичу,  що  він  процитував мою статтю із газети.  Я думаю,  що всі ми зацікавлені в тому ,щоб не допустити "румунський  варіант".  Цього  "румунського  варіанту"  ми можемо уникнути не тим способом,  що будемо  закривати  очі  на  те,  що діється  по  всій  Україні,  і  відгороджуватися,  створюючи собі мікросередовище у Верховній Раді.

 

     Ми можемо уникнути "румунського варіанту" тільки тоді,  коли буде  у  нас  зворотній зв'язок.  Ми будемо приймати закони,  але будемо слухати, що народ каже, як він реагує.

 

     Друге. Ми розглядали питання про участь  людей,  про  допуск людей  ближче  до  Верховної  Ради  і  про  трансляцію наших усіх передач по телебаченню і радіо.  І це було дуже важливе  питання, ми його серйозно обговорювали.  Воно було настільки серйозним, що було проведено поіменне голосування.

 

     Є така річ:  закони чи воля верховного органу  влади  можуть бути   оформлені  по-різному.  Це  може  бути  закон,  може  бути постанова, може бути протокольне рішення.

 

     Наша постанова,  чи воля  нашого  органу  була  оформлена  у вигляді протокольного рішення.  Не дивлячись на це,  воно є волею верховного органу влади і воно поважане,  як  поважане  все  наше зібрання тутешнє.

 

     Коли ми дозволимо, шановні депутати, Президії Верховної Ради Української РСР  змінювати  нашу  волю,  ми  станемо  на  занадто небезпечний шлях.  Ми повинні чітко дотримуватись тієї лінії,  що постанови Верховної Ради  Української  РСР  може  змінити  тільки Верховна Рада Української РСР.

 

     Отже, постанова,  яку ухвалила Президія, виходить за межі її повноважень.  Президія перевершила свої повноваження,  і тому від імені  Народної  ради  я  пропоную  проголосувати  за  скасування прийнятої Президією Постанови.

 

     Є інший  спосіб  змінити  або  поставити  питання  на  сесії Верховної  Ради  про зміну рішення,  яке ми тоді ухвалили.  Але я думаю, що його міняти ні в якому разі не треба. І ми своєю волею, волею Верховної Ради Української РСР повинні зобов'язати Президію скасувати той Указ і повернути той стан, який був до цього Указу. Якщо ми,  Верховна Рада,  не зреагуємо на цей факт,  ми матимемо, дуже поганий прецедент.  Ми дозволимо тоді в майбутньому Президії приймати   такі  рішення,  які  мінятимуть  волю  Верховної  Ради України.

 

     28

 

     Це вельми небезпечний шлях, який веде до концентрації влади, і він може закінчитися диктатурою,  якої ми всі зовсім не хочемо. Якщо ми сьогодні  не  зреагуємо  на  цю  постанову  Президії,  то післязавтра  наш  Голова  Президії Верховної Ради Української РСР сам постановить щось таке, що мінятиме нашу волю.

 

     Отже, від імені Народної ради я пропоную зараз проголосувати за те, щоб Президія Верховної Ради скасувала постанову, якою вона змінила наше рішення про  допуск  людей  на  площу  і  про  повну трансляцію нашої роботи по телебаченню і радіо. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні   товариші!   Тут   уже   внесена  конкретна пропозиція.  Я думаю,  що вона не може нами ігноруватись.  Але  я хочу  дати  пояснення,  що  Верховна  Рада  наша  має  три  рівні компетенції - рішення протокольне,  постанова і закон. Це рішення протокольне  приймалось голосуванням в контексті двох питань.  Ми вирішували питання про Державний прапор і записали,  до  речі,  в Регламент   наш  про  його  внесення.  Потім  це  питання  зняли, враховуючи те,  що в залі не буде прапорів інших  кольорів,  крім того,  що  над  Верховною  Радою.  І  за це проголосували.  Потім проголосували й за те, щоб люди, яки стоять на площі, відійшли на певну відстань.  Створили комісію, яка визначила цю відстань. Але була й така домовленість,  що люди,  які стоятимуть на площі,  не ображатимуть народних депутатів.

 

     Протягом усієї сесії Верховної Ради і після сесії до мене як до голови щоденно надходило сотні заяв, записок і усних звернень, в  яких  люди  запитували:  чому  тиснуть  на депутатів,  чому їх ображають,  чому ви як Голова  Верховної  Ради  не  поставите  це питання офіційно?

 

     Таким чином,  одна частина депутатів за те, щоб люди були на площі,  інша частина - щоб не  були.  Я  як:  Голова  не  міг  не порушити  цього  питання  на  засіданні  Президії Верховної Ради. Президія Верховної Ради,  яка, до речі, за Регламентом відповідає за  організацію  роботи сесії,  своїх повноважень не перевищила в даному випадку.

 

     Це рішення приймалось не навічно,  а для  першої  сесії.  Це також слушно.

 

     29

 

     І трете.  У  виступах депутатів,  зокрема й нашого шановного голови опозиції Ігоря Рафаїловича Юхновського, робилися правильні критичні   зауваження,   що   Президія  погано  працює  і  погано організовує роботу сесії в усіх аспектах не тільки з  питань,  що стосуються  площі,  готелів,  а  й  з  інших.  Враховуючи це,  ми прийняли постанову.  Я її хочу прочитати  і  потім  поставити  на голосування.

 

     "З метою   створення   належних   умов   для  безперешкодної ефективної  діяльності  депутатів  Української  РСР,  запобігання тиску  на  них,  забезпечення  нормальної  роботи  Верховної Ради Української  РСР,  а  також   громадського   порядку   в   районі розташування її будинку,  Президія Верховної Ради Української РСР постановило:  встановити,  що на Радянській площі,  інших  місцях біля  будинку  Верховної Ради Української РСР під час її засідань на повинні проводитись збори, мітинги, демонстрації, пікетування, вуличні походи, Інші масові заходи".

 

     Підкреслюю, що  тільки  на площі.  Як бачите,  вулиця Кірова відкрита.  Оскільки внесена така  пропозиція  народним  депутатом Левком   Лук'яненком,   я   прошу   депутатів   у  цьому  питанні визначитись.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     Одну хвилинку.  Це постанова Президії Верховної Ради.  Ми її обговорювали  на  засіданні  Президії,  проголосували за неї.  Це входить до компетенції Президії Верховної Ради. І ніякого рішення ми не підміняли. Постанова пов'язана з організацією роботи сесії. Своїх повноважень Президія не перевищила.  Я не хочу, щоб навколо цього велась велика дискусія.

 

     Депутат Левко    Лук'яненко    дуже   аргументовано   /і   я переконаний,  що ніхто,  навіть ті, що тут стоять, не перевершать його аргументації/,  довів, чому потрібно відмінити цю постанову. Тут все зрозуміло.  Я повторюю:  Президія прийняла таке  рішення. Давайте   ми  почнемо  працювати  і  відмовимося  від  того,  щоб влаштовувати дискусію  навколо  тих  питань,  які  нам  абсолютно зрозумілі.

 

     30

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     Давайте домовимось:  будемо обговорювати чи голосувати? Одну хвилинку, шановні товариші. Я тепер і на засіданні Президії, і на сесії  Верховної  Ради  дотримуюсь  такого  принципу:  ми  будемо голосувати,  якщо навіть комусь треба вийти з цього залу. Тому що ведеться  багато  розмов,  що  хтось  на  когось  тисне.  Я прошу проголосувати за те,  чи будемо обговорювати постанову  Президії, чи ні.

 

     Я повторюю,  товариші,  за що ми голосуємо. Давайте спокійно працювати.  В таких же умовах важко пояснити, і ви мене не чуєте, і я вас не чую. Ставилось питання обговорювати чи не обговорювати постанову Президії.  Із залу лунають голоси, щоб не обговорювати, і такі,  щоб обговорювати.  Тому я ставлю на голосування.  Хто за те,  щоб не обговорювати.  /Шум  у  залі/.  Хто  за  те,  щоб  цю постанову, якщо справді була така пропозиція, обговорювати, прошу проголосувати. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. /Не чути/.

 

     ГОЛОВА. За  те,  щоб  обговорювати  66,  проти  -  273.   По процедурі? Будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Центральний виборчий округ, м. Київ/. Дотримуючись дисципліни,  я не можу висловитись по суті даного питання. Тому я попросив слова з процедурного питання.  Тільки що ми  з  доповіді почули про те, як ми серйозно будемо тепер підходити до прийняття будь-яких документів. Зараз ми проголосували за документ, якого в нас  немає  на  руках і який ми не обговорювали.  Якщо ми знову з цього розпочинаємо сесію,  ми так  будемо  продовжувати  й  далі. Дякую за увагу.

 

     /Оплески/.

 

     31

 

     ГОЛОВА. Все.  Я  завершую  дебати навколо цього питання.  По процедурі виступили. Голосування відбулось, і ви не завернете нас в  іншу  сторону.  Не  робіть  такої спроби.  Я ставлю питання на голосування. Хто за те...

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ /Не чути/.

 

     ГОЛОВА. Гаразд. Тоді давайте проголосуємо. Хто за те, щоб цю постанову приймати поіменним голосуванням, прошу проголосувати... Рішення прийняте - голосується поіменно.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Ви з процедури знаєте - одна третина...

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Товариші,  заспокойтесь,  будь ласка.  Ми  ж  ще  не стомились, тільки повернулися з відпочинку, заспокойтесь. Рішення прийняте.  Постанова про забезпечення умов роботи Верховної  Ради Української   РСР,   яка   прийнята   Президією,   ставиться   на затвердження сесією Верховної Ради поіменним голосуванням.

 

     Хто за  цю  постанову,   прошу   проголосувати.   Голосуємо. Голосуємо. Йде голосування. Сядьте, будь ласка, на місце.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     "За" - 200.

 

     /Оплески/.

 

     Це ж неправильно,  що це за машина в нас працює?  263 - і не прийнято? Що тут не прийнято?

 

     Прошу... 263 за постанову,  а  машина  дає,  що  рішення  не прийняте...

 

     Машина зіпсувалась. /Шум у залі/.

 

     32

 

     Рішення прийняте.  263  -  "за".  Все,  питання  знімається. Переходимо до обговорення Регламенту.  Слово надається  народному депутату Конєву. За ним виступатиме депутат Лісовенко.

 

     КОНЄВ С.І., народний депутат СРСР.

 

     Шановні члени  парламенту  !  Спочатку  я  маю висловитися з приводу   брудної   кампанії...   проти    створеної    асоціації демократичних   Рад  України  та  Демократичних  блоків  у  Радах України.

 

     Хочу нагадати,  що асоціація не є неформальною організацією, а є горизонтальною структурою державної влади.

 

     У роботі  установчої  конференції  у Дніпродзержинську 28-29 липня і в Житомирі  22-23  вересня  взяли  участь  голови  Рад  і заступники, повноважні представники.

 

     Я маю зачитати вам заяву... /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Ми  ж  не  обговорюємо  цього  питання.  Я прошу вас висловлюватися з порядку денного сесії.  З порядку денного сесії, будь ласка.

 

     КОНЄВ С.І.   Мені   надали  слово,  я  записав,  коли  давав заявку...

 

     ГОЛОВА. З порядку денного сесії, будь ласка.

 

     КОНЄВ С.І. Прочитайте, будь ласка, мою заявку...

 

     Шум у залі.

 

     КОНЄВ С.І,  Суспільно-політична ситуація  на  Україні  вкрай загострилася,  йде розвал економіки, катастрофічне падає життєвий рівень  людей.  Розвалюючись,  імперська   комуністична   система зайнята виключно проблемами самопорятунку.

 

     Комуністична більшість у Верховній Раді УРСР, створений Уряд з партократів усіх  рівнів,  що  обрані  з  порушенням  закону  в недемократичних умовах, не бажають і неспроможні вести Україну до незалежності і добробуту.

 

     Враховуючи це, асоціація демократичної влади України...

 

     33

 

     ГОЛОВА. Народний депутате Хмара!

 

     КОНЄВ С. І. ... Враховуючи це, асоціація демократичної влади України  звертається до громадян України із закликом взяти участь у масових політичних акціях  1  жовтня  1990  року  і  добиватися відставки  Голови  Верховної  Ради  України  Кравчука,  відставки Голови Ради Міністрів Масола і Уряду /оплески/.

 

     Відмовити ... /не чути/ союзного договору в будь-якій формі, вимагати   зосередження   зусиль   на  налагодженні  міждержавних стосунків,  негайного виконання постанови Верховної Ради  України про  військову  службу  громадян України,  надання Декларації про державний України статусу конституційного акту, прийняття в першу чергу  Закону про місцеве самоврядування з врахуванням пропозиції наради представників місцевих Рад,  що відбулася  в  Харкові  /її підписали двадцять три голови обласних центрів України/. Вимагати розпуску та  націоналізації  майна  КПРС  для  потреб  народу.  У випадку невиконання цих вимог закликаємо народних депутатів, яким дорога доля України,  припинити безплідну боротьбу з партократами у  Верховній Раді,  разом з народом боротися за розпуск Верховної Ради України і проведення нових виборів.

 

     Заява підтримана страйковими комітетами, підтримана...

 

     Можна зараз заглушити мене,  але людей ви не заглушите. І ви це відчуєте, це було помилкове рішення, коли це припинили...

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Лісовенку.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ЛІСОВЕІЇКО В.Т., голова Чернігівської обласної Ради народних депутатів,  перший  секретар  Чернігівського   обкому   Компартії України   /Прилуцький   виборчий  округ,  Чернігівська  область/. Шановні депутати ! Дорогі колеги ...

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     34

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва.

 

     /Перерва/.

 

     ПЛЮЩ І.С.,   Перший   заступник   Голови   Верховної    Ради Української   РСР.  Шановні  народні  депутати!  Я  бачу  в  залі більшість.  Усі ви готові  до  подальшої  роботи.  Але  зараз  ще продовжується  засідання  Президії.  Я  прошу  передати  це й тим депутатам,  яких немає зараз у залі - може,  хтось запізнився або не почув дзвінка. Сесія продовжить свою роботу після перерви.

 

     Оголошується перерва до 16-ї години.

 

 

 

 

 

 

 

     35