Стенограма пленарного засідання

31 липня 1990

 

ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ П'ЯТЕ

 

Сесійний зал  Верховної Ради Української РСР.  31 липня 1990 року. 10 година ранку.

 

Головує Голова  Верховної  Ради  Української   РСР   депутат Кравчук Л.М.

 

     Голова. Кворум у нас є, і ми можемо розпочинати роботу.

 

     Як і  домовлялися  ми  вчора,  сьогодні на обговорення сесії виноситься надзвичайно важливе питання про невідкладні  заходи  у питанні  захисту  громадян  України  від наслідків чорнобильської аварії.

 

     Я хочу запитати депутатів,  які знаходяться біля мікрофонів. Вони просять слово?  Чи як я маю розуміти?  Перший мікрофон, будь ласка.

 

     Скорик Л.П.,   доцент   кафедри    архітектури    Київського державного художнього інституту (Артемівський виборчий округ,  м. Киш).  Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Я думаю, що якраз  ми  приступаємо  до  дуже  важливого питання - обговорення питання в зв'язку з чорнобильською катастрофою. Мені здається, що варто  було  б прислухатись і згадати всі ті численні пропозиції, які надійшли з приводу того,  щоб негайно надати нашій Декларації силу конституційного закону.  Тоді все, що ми будемо далі робити, включно з питанням по Чорнобилю,  буде набагато  простіше  і,  як кажуть,  законно вирішуватись.  Я пропоную зараз, не відкладаючи, прийняти рішення про надання  нашій  Декларації  про  суверенітет сили конституційного закону.

 

     Голова. Така пропозиція надійшла. Вона вчора поступила. І ви пам'ятаєте,  що  я  звернувся  до  комісій,   щоб   вони   внесли відповідний документ.  Адже надати просто так, без документа, без постанови ми просто не можемо.  Тому хай комісії, ті дві комісії, які готували Декларацію, внесуть відповідну постанову.

 

     Голоси з залу. Внесено, внесено.

 

     3

 

     Комісії працювали  над  цим?  Це  комісія  Шульги та комісія Коцюби. Ви маєте постанову? Немає постанови. Я ще раз підкреслюю, я  прошу ці самі комісії,  які працювали над Декларацією,  внести пропозиції по проекту постанови,  і я поставлю  тоді  питання  на голосування. Другий мікрофон.

 

     Ванєєв Г.І.,       професор       Чорноморського      вищого військовоморського  училища  імені  П.С.  Нахімова  (Гагарінський виборчий округ,  м. Севастополь). Уважаемый товарищ Председатель! Уважаемые народные депутаты!  Я вчера  предлагал,  учитывая,  что мало времени и много рассмотреть нужно вопросов,  не практиковать сегодня и все последующие дни "разное".  Не тратить час времени - это целый рабочий день.  Я объяснял,  почему, вчера. Поэтому я бы хотел, чтобы этот вопрос поставили на голосование.

 

     Во-вторых, уважаемый товарищ Председатель,  на  наш  взгляд, вчера  вами  при  рассмотрении постановления Верховного Совета по вопросу  прохождения   службы   военнослужащими   была   допущена серьезная     ошибка.     По    предложению    генерала    Духова предусматривалось  передать  поправки  в  комиссии,  ибо  у   нас складываются, на мой взгляд, не совсем понятные вещи. Получается, маленькая  Комиссия  в   составе   5-6   человек   предварительно рассматривает вопрос и выносит сразу сюда для того, чтобы придать силу закона.  На мой взгляд, это не совсем объективно. Поэтому за предложение  Духова  -  передать  в  комиссии - проголосовало 224 народных депутата.  Это вопрос процедурный - передать в комиссии, и  решение  было  принято.  Однако  вами было объявлено,  что это решение не принято.  Я бы хотел,  чтобы вы по этому вопросу  дали разъяснение.

 

     Голова. Даю пояснення. Комісія внесла проект документа, і ми його  обговорювали.  Я  вважаю,  що  таке  важливе  питання,   як обговорення постанови після того,  коли внесла його Комісія, а не окремий депутат,  я це підкреслюю, ми не можемо його зараховувати в ранг процедурних. Будь ласка.

 

     Депутат не  представився.  Шановний  Леоніде  Макаровичу!  Я бачу, що дехто хоче зірвати те, що ми прийняли закон, за який нам вклоняться  матері.  Я  хочу  вибачитися  перед  вами,  що  я був некоректний  у  своєму  виступі  до  вас.  Я  дякую  вам,  що  ви підтримали цей закон,  і матері, які сьогодні слухають, дивляться нашу сесію, впадуть нам до ніг і вам до ніг за те, що ми прийняли цей  закон.  Якщо  ми  піддамося  агітації,  яка  вже починається зранку, то нас проклянуть матері.

 

     4

 

     Дорогі депутати! Я вважаю, що питання вирішено, вертатися до цього не можна,  інакше викличемо бурю на Україні.  Йдемо далі. Я пропоную,  аби ми краще за рахунок  обіду  працювали  годину  чи, навпаки,  пізніше.  Проголосувати  за годину,  аби ми всі питання розглянули, але українські сини мають служити на Україні.

 

     Леоніде Макаровичу,  вибачте,  що я  ще  раз  був  у  одному виступі некоректний.  Я вас шаную, а також хочу, аби ми привітали Богдана Ребрика з днем народження,  ми  домовилися,  аби  кожного шанувати, якщо хтось має день народження.

 

     Так що,  шановні  депутати,  привітайте  Богдана  Ребрика  з ІваноФранківщини з днем народження.

 

     Голова. Вітаємо з днем народження. (Оплески). Я даю третьому мікрофону  і  на  цьому  завершуємо  обговорення,  переходимо  до порядку денного. Третій мікрофон, будь ласка.

 

     Герц І.І.  голова правління асоціації організацій  орендарів "Закарпатліс"    (Перечинський   виборчий   округ,   Закарпатська область). Шановний Леоніде Макаровичу! Я вчора вносив пропозицію, щоб  ви  оголосили,  що  розглядається питання по Чорнобилю і про мораторій на дальше спорудження АЕС та РЛС.  Об'єднати ці питання

-це ж одне і те ж.  Тим більше, що проекти постанов з обох питань нам роздані.

 

     Голова. Я думаю, що в доповіді і співдоповіді голови комісії ці  питання  будуть  порушені,  а  ми  потім  відповідну редакцію зробимо.  Але оскільки питання  надзвичайно  важливе  і  оскільки депутат  Пушик якось його вже зачепив,  я все ж таки хочу сказати декілька речень.

 

     Вчора було змагання депутатів,  хто більше зробить  запитань та  зауважень  голові  Я  сприймаю всі зауваження і буду робити з цього висновки. Але я хочу звернутися до депутатів, що якщо хтось буде прагнути до того,  щоб окупувати трибуну і змагатись у тому, що тільки його слово останнє,  якщо хтось з депутатів після того, як  прийнята  постанова,  зразу  ж  починає  дезавувати  прийняту постанову, тому що вона, бачте, особисто йому не підходить.

 

     Якщо ще хтось буде прагнути використати ситуацію  для  того, щоб  відхилитися від порядку денного і час для різних заяв взяти, якщо  хтось  буде   використовувати   трибуну   для   того,   щоб демонструвати  свій героїзм і популізм перед українським народом, то я хочу сказати,  що я все витримаю,  але спокій однієї  матері важить набагато більше від будь-яких заяв, які ми робимо в

 

     5

 

     цьому залі.  Тому  надалі  я  буду  просити  голову  Комісії мандатної  і  з  питань  депутатської  етики   всі   ці   питання розглядати.  Якщо  це  не  допоможе  і  депутати будуть атакувати трибуну і це місце,  де ми сидимо, я буду припиняти роботу сесії, робити  перерву,  а  людям  України  буду  називати  прізвища тих депутатів,  які до цього вдаються. Щоб ми точно знали, хто зриває сесію. (Оплески).

 

     А тепер  я  надаю  слово  заступнику  Голови  Ради Міністрів товаришу  Масику.  Одна  суттєва  деталь.  У  нас  відповідно  до Регламенту для доповідей передбачено 30 хвилин,  але,  враховуючи дійсно  надзвичайну  важливість  цього  питання,  надзвичайну,  я підкреслюю,  важливість  і  увагу  до  нього українського народу, товариш Масик просить до години.  Я вважаю,  що можна  було  б  з урахуванням  специфіки і важливості надати йому до години.  Немає заперечень? Прошу вас, Костянтин Іванович.

 

     Масик К.І., Заступник Голови Ради Міністрів Української РСР. Шановний  товаришу Голова,  шановні народні депутати України!  За вашим дорученням дозвольте доповісти сесії про невідкладні заходи в    організації   захисту   громадян   України   від   наслідків чорнобильської катастрофи.  Вже більше чотирьох  років  у  центрі уваги радянських людей і всієї світової громадськості знаходиться чорнобильська трагедія.  Та  найбільші  біль  і  страждання  вона викликає  у  народів  України,  Білорусії та Роси,  на землі яких впала атомна біда.

 

     Жодна аварія чи стихійне лихо нашого століття не мали такого згубного  впливу  на екологію величезного регіону,  уклад життя і здоров'я  людей.  Радіоактивного  забруднення  зазнали  більшість областей  республіки,  а  найбільше постраждали райони Київської, Житомирської, Ровенської, Чернігівської, Черкаської та Вінницької областей.  Під безпосереднім впливом Чорнобиля сьогодні перебуває близько 1 мільйона 800 тисяч жителів цих областей, серед яких 380 тисяч   дітей.   Загальна   площа  території  України  з  рівнями забруднення  цезієм-137  понад  1  кюрі  на  квадратний  кілометр перевищує 36,5 тисячі кілометрів. У тому числі з рівнями від 5 до 15  кюрі  на  кілометр  квадратний  становить   1960   квадратних кілометрів  -  це  11  процентів  від загальної території з таким рівнем забруднення трьох республік.  Від 15  до  40  кюрі  -  820 кілометрів (близько 12 процентів), понад 40 кюрі - 640 квадратних кілометрів (20,6 процента).

 

     Високі рівні забруднення стронцієм-90 та плутонієм-239 і 240

 

     6

 

     відмічаються в межах зони відселення.  Поза нею окремі точки а   більшими   значеннями   виявлені  на  території  західного  і південного сліду аварії.

 

     З 1986  року  межі  забруднення  території  усіма  вказаними елементами  практично  не  змінилися.  В  більш як 1200 населених пунктах Київської,  Житомирської,  Ровенської,  Чернігівської  та Волинської областей, де проживає близько одного мільйона чоловік, мають місце  обмеження  на  вживання  молока,  а  подекуди  інших продуктів харчування місцевого виробництва,  і особливо підсобних господарств. Оцінюючи в цілому радіаційну обстановку на території республіки,  всім  нам  слід  мати  на  увазі,  що як великі зони забруднення,  так і  локальні  ділянки  характеризуються  значною плямистістю.  При  цьому щільність в окремих частинах одній плями може різнитися в десятки разів.  Використовування офіційних даних Держгідромету   Української  РСР,  середні  величини  забруднення території цезієм і стронцієм,  завойовують...  (не чути). До нині не  відомі,  і  це,  товариші,  через  4 роки,  справжні масштаби забруднення радіонуклідами, нема достовірної подвірної інформації з відбором і аналізом проб.

 

     Такий стан справ не може не викликати справедливого обурення людей,   звинувачення   цього   відомства   в   бездіяльності   і безвідповідальності.  Про  чорнобильську  катастрофу говорилось і писалося багато.  Давались і сьогодні  даються  правдиві  оцінки, робляться  глибокі  висновки.  Було,  на  жаль,  і чимало емоцій, перехльосту пристрастей.  Оцінка минулих подій дається з  позицій сьогоднішнього  дня,  з урахуванням здобутого досвіду,  проблем і помилок -словом,  усієї суми накопичених знань. Але тоді, в 1986, ми, як і ніхто в світі, не уявляли собі реальних масштабів і сили атомної  біди,  не  були  готові  до  неї.   Критично   бракувало індивідуальних  засобів  захисту,  приладів для визначення рівнів радіаційного фону та щільності забруднення.  До цього ж Міненерго Союзу  РСР,  Міністерство  охорони  здоров'я  і Держгідромет СРСР монопольно контролювали всю інформацію про радіаційну обстановку. Вона була дозованою і не повною, а інколи, як ми сьогодні бачимо, і не об'єктивною.

 

     В таких умовах  приймалися  рішення  про  захист,  евакуацію населення міст Прип'яті,  Чорнобиля, інших населених пунктів, про проведення профілактичних заходів,  визначення  масштабів  і  зон радіоактивного   забруднення.   Окремі   рішення  приймалися  без достатнього обгрунтування і з запізненням. Тільки через брак

 

     7

 

     препаратів і несвоєчасне проведення йодової  профілактики  в республіці  150  тисяч  чоловік,  в  тому  числі близько 60 тисяч дітей,  дістали високі дози опромінення на щитовидну залозу. Люди вчасно  не  інформувалися про радіаційну обстановку,  про правила поведінки в ситуації,  що  склалася.  Виступи  керівників  носили заспокійливий    характер,   в   ряді   випадків   виявлялась   і некомпетентність, і нерішучість.

 

     Так, товариші,  було.  Але заради правди, заради всенародної вдячності  і  шани  тим,  хто  пёршим  вступив  у  боротьбу проти невидимої смерті,  - пожежникам і вошам Радянської Армії, вченим, шахтарям,  робітникам  і  колгоспникам  -  не  можна  сьогодні не сказати, що і зроблено було чимало.

 

     На першому  етапі,  одразу  після  аварії,  стояло  завдання врятувати   і  захистити  людей,  які  потрапили  під  радіаційне опромінення.  І нам, вважаю, значною мірою вдалося вирішити його, переселивши  за  дуже короткий час з небезпечних районів понад 92 тисячі чоловік.

 

     Для евакуйованого  населення  було   споруджено   12   тисяч будинків садибного типу і 25 багатоквартирних будинків, понад 600 об'єктів   соціально-побутового   призначення,   прокладено   350 кілометрів  газопроводів.  Було  вирішено  цілий комплекс проблем радіаційної безпеки міста Києва.  У стислі строки було  здійснено заходи  по  захисту  від  радіаційного  забруднення питної води з басейну  Дніпра,  якою  користується  на  Україні  35   мільйонів чоловік.

 

     У 1986   році   було  в  організований  спосіб  вивезено  на оздоровлення в інші області  республіки  525  тисяч  школярів  та матерів з дітьми. Чимало робилося і в наступні роки. В результаті вжитих  заходів  удвічі  знижено  фактичний   вплив   іонізуючого проміння.

 

     Однак, товариші, якщо порівняти масштаби катастрофи і згубні наслідки на здоров'я людей з тим, що зроблено, то порівняння буде явно  не  на  нашу  користь.  Ми стоїмо лише на початковому етапі тривалого періоду боротьби за подолання наслідків  чорнобильської катастрофи.  І  сьогодні без болю не можна не сказати,  що згаяно багато часу і можливостей як для поглибленого вивчення  ситуації, так   і  для  розробки  на  цій  основі  всебічної  обгрунтованої концепції державної загальнонаціональної програми дій по  захисту населення.

 

     Ще в  кінці  1987  року  Урядом  республіки  була розроблена програма подолання наслідків чорнобильської катастрофи.

 

     Але діюча   командно-бюрократична   система...   (не   чути) залишковий принцип до потреб людини.

 

     8

 

     Це, товариші, було природним наслідком домінуючої на ті часи політики,  яку проводили державні інститути з моменту  аварії  на Чорнобильській   АЕС.  По-перше,  будь-що  заспокоїти  громадську думку.  По-друге, зняти відповідальність за катастрофу з держави, міністерств  і відомств.  По-третє,  (не чути)...  компенсації за втрати,  понесені як учасниками  робіт  по  ліквідації  наслідків аварії,  так  і  населенням  районів,  що  зазнали радіоактивного забруднення. І нарешті, подолати тривогу населення за здоров'я та життя дорослих і дітей,  які опинилися у зоні дії випромінювання, як не обгрунтовану і  не  адекватну  радіаційній  обстановці,  що склалася.

 

     Інструментом цій політики стала горезвісна концепція 35 бер за 70 років життя,  яку старанно нав'язували нам спеціалісти на чолі з  академіком  Ільїним.  Вчені  України і Білорусії при підтримці своїх урядів категорично відхилили її як  таку,  що  не  враховує цілого   ряду   важливих   обставин,   що  суттєво  впливають  на життєдіяльність і здоров'я людей.

 

     Наука, і в першу чергу медична,  залишається в  боргу  перед людьми  з розробкою і здійсненням концепції безпечного проживання людей, забезпеченням радіаційного захисту населення від впливу на організм  у малих дозах опромінення.  Якщо на першому етапі після аварії насамперед треба було врятувати людей,  які  безпосередньо попали  під  радіаційне  опромінення,  то зараз перед нами постає грандіозне за своїми  масштабами  завдання  планомірного  захисту населення   України   від   наслідків   катастрофи,   які  будуть відчуватися ще багато десятків років.

 

     На це,  товариші,  спрямовані  розроблена   до   2000   року комплексна програма ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській станції,  яку було схвалено  попереднім  складом  Верховної  Ради республіки і Верховною Радою Союзу РСР,  та програма невідкладних заходів, які ми обговорюємо з вами сьогодні.

 

     Дозвольте, товариші народні депутати,  доповісти про напрями положень  основних  розділів  цих  програм.  Головна  їх  мета  - створити умови для безпечної життєдіяльності населення в районах, які   зазнали   радіоактивного  забруднення.  Виходячи  з  цього, визначені такі  основні  завдання.  Здійснення  в  стислі  строки відселення  жителів з тих населених пунктів,  в яких не може бути створено   безпечних   умов   проживання.   Забезпечити    дальше поглиблення    вивчення    радіологічної    обстановки.   Наукове обгрунтування вирішення проблем, пов'язаних з нормальною

 

     9

 

     життєдіяльністю людей  у  забруднених   районах.   Докорінно поліпшити   медичне   обслуговування  і  оздоровлення  населення, особливо дітей.  Створити  безпечні  умови  праці  і  відпочинку, повноцінного відпочинку. Забезпечити населення чистими продуктами харчування.  Газифікувати населені  пункти,  розташовані  в  зоні радіоактивного  забруднення.  Розробити  і  впровадити технологію ведення   сільськогосподарського    виробництва    і    природної промисловості  в особливих умовах.  Забезпечити повну і своєчасну інформацію населення про справжній стан радіологічної обстановки.

 

     Програма передбачає залучення до подолання наслідків  аварії усього   наукового,   технічного   та   економічного   потенціалу республіки,  сил,  можливостей відповідних союзних підприємств та організацій, загальносоюзних ресурсів. Ми передбачаємо побудувати жилі  будинки  загальною  площею  понад  5  мільйонів  квадратних метрів.  Уже  в  поточному році за рішенням Уряду республіки буде відселено не менш як 15 тисяч чоловік,  у першу чергу родини, які мають  дітей,  вагітних  жінок.  Це,  насамперед,  жителі  14 сіл Поліського району Київської та Народицького  району  Житомирської областей,  а також частина населення селищ міського типу Поліське та Народичі.  Для цього в республіці споруджуються 3100  будинків садибного типу та квартир,  а також передається 2 тисячі квартир, що вводяться в республіці в першому -  третьому  кварталах  цього року.

 

     Зазначу, товариші, що за рішенням Уряду Союзу РСР відселення цих людей  планувалося  провести  протягом  1990-1993  років.  На сьогодні  вже  понад  860 сімей одержали ордери на квартири,  які введено  в  експлуатацію  в  першому  півріччі  цього  року.  Вже сьогодні  говорилось,  Уряд  республіки  не  прийняв  30-  берної концепції  за  70  років.  Ми  виходили  з  того,  що   концепція безпечного  проживання повинна враховувати,  крім суто медичних і біологічних,  також і соціально-психологічні та побутові аспекти. Основою  такої  концепції  повинно  бути  правило:  якщо людина в населеному пункті не може користуватися плодами своєї праці, якщо їй  не може бути гарантовано безпечні умови проживання,  вона має бути відселена.

 

     Уряду республіки вдалося відстояти в  союзних  органах  свою позицію.  У  державній програмі невідкладних заходів на 1990-1992 роки,  яку розроблено нашим Урядом і затверджено Верховною  Радою Союзу  РСР,  насамперед  передбачено здійснення у можливо короткі строки відселення людей із тих населених пунктів, де не може бути гарантовано їх безпечне проживання.

 

     10

 

     За оцінкою  Міністерства  охорони  здоров'я та Академії наук республіки, облвиконкомів необхідно відселити ще близько 30 тисяч чоловік   67   населених   пунктів   Житомирської,  Київської  та Ровенської  областей.  Це,  в  першу  чергу,  мешканці   найбільш потерплих   Поліського,  Народицького,  Овруцького,  Лугинського, Олевського та Дубровицького районів.

 

     Як було сказано у звіті Голови Уряду,  переселення цих людей буде  здійснено  уже протягом 1991 року.  Для цього нам необхідно побудувати  житло  площею  понад  1  мільйон  квадратних  метрів, дитячих дошкільних закладів на 4900 місць,  загальноосвітніх шкіл на 8100  місць,  лікарень,  поліклінік  з  комплексно  інженерним забезпеченням.    Буде    створено    нові   робочі   місця   для працевлаштування переселенців. Крім того, належить звести об'єкти для   поліпшення   соціальних  умов  населення,  яке  залишається проживати на забруднених територіях.

 

     Обсяг виділених для цього капітальних вкладень на  1990-1992 роки становить понад 1,4 мільярда карбованців. Всього ж державною програмою передбачено по республіці витрати на вказаний період на роботи, пов'язані з подоланням наслідків катастрофи, 3,6 мільярда карбованців.

 

     Шановні товариші  народні  депутати!  У  виконанні   завдань республіканської  комплексної  програми  особливої  уваги набуває подальше уточнення радіаційної обстановки як основи для прийняття науково   обгрунтованих   рішень.   З   цією   метою  комісією  з надзвичайних  ситуацій  Ради  Міністрів  республіки   затверджено спеціальну   програму  робіт,  якою  передбачається  стопроцентне обстеження садиб на визначення дози гама-опромінення і додатковий відбір  грунту  усіх  населених  пунктів  38 найбільш забруднених районів.  У  виконанні  цих  робіт  беруть  участь   Укргідромет, оперативна   група  Держгідромету  Союзу,  комплексна  експедиція "Тайфун",  Український   науково-дослідний   гідрометеорологічний інститут,  Північукргеологія,  Київський державний університет та інші організації нашої республіки.

 

     Всього передбачається  обстежити  понад  600  тисяч   садиб. Відібрати  і  виконати  гама-спектральний  аналіз  більш  як 18,5 тисячі проб грунту на цезій та більш як 2 тисячі проб на стронцій і плутоній. На виконання цих робіт на поточний рік виділено нам З мільйони  карбованців,  на  1991-1992  роки   -   40,3   мільйона карбованців.  Крім  того,  значні  суми виділяються на розвиток і вдосконалення системи  моніторингу  радіаційного  забруднення,  а також

 

     11

 

     створення атласу забруднення території нашої республіки. Для координації  та  контролю  цих  робіт   утворена   в   республіці міжвідомча комісія, яку очолює академік Баріохтар.

 

     Шановні народні   депутати!   Особливу  тривогу  і  неспокій викликає в Уряді республіки  стан  здоров'я  населення,  особливо дітей.   Мають   місце   факти   реального  збільшення  загальної захворюваності.  Більш  високі  рівні  хвороб  верхніх  дихальних шляхів,  шлунково-кишкового тракту, збільшення частоти анемічного синдрому,  вегетативно-судинних дистоній.  Збільшується кількість виявлення   гіперплазії   щитовидної  залози  першого  і  другого ступенів,  яка в умовах радіаційної ситуації, що склалася, формує групу ризику по розвитку уражень щитовидної залози.

 

     Спостереження за  станом  здоров'я жінок в період вагітності показало,  що  на  території   жорсткого   контролю   погіршилось виношення вагітності,  розвиток плоду у породіль. За останні роки відмічається зростання  мертвонароджуваності  в  Народицькому  та Овруцькому  районах  Житомирської  області,  а  частота вроджених пороків збільшилась у Житомирській та Київській областях.

 

     Серед населення районів,  що зазнали радіаційного впливу, та учасників   ліквідації   аварії   виявляється   ряд  специфічних, неспецифічних,   вибачте,    цитологічних,    біохімічних    змін кровотворення та порушень імунологічного статусу,  що пояснюється як дією  радіації,  так  і  погіршенням  умов  життя,  постійними стресовими ситуаціями.

 

     Особливість комплексної  програми  -  кардинальне поліпшення медичного обслуговування населення всіх  контрольованих  районів. Вона   передбачає   проведення   стопроцентної   диспансеризації, постійний  поглиблений   аналіз   стану   здоров'я,   організацію всебічної   профілактичної   допомоги,   своєчасне   виявлення  і лікування  захворювань.  Передбачені   конкретні   завдання   для зміцнення   матеріальної   бази,   закладів   охорони   здоров'я, розгортання   мережі    діагностичних    центрів,    лабораторій, спеціальних  диспансерів,  поліпшення забезпечення медикаментами, спеціальним  обладнанням   та   інвентарем.   Зокрема,   намічено будівництво    лікарень   на   10   тисяч   ліжок,   амбулаторій, поліклінічних  закладів  на  12  тисяч  відвідувань   на   зміну, санаторіїв,  будинків  відпочинку,  піонерських таборів тощо.  На згадані цілі потрібні  капітальні  вкладення  в  сумі  понад  820 мільйонів карбованців.

 

     Державною програмою    невідкладних    заходів   передбачено протягом 1991-1992 років провести в забруднених радіаційних

 

     12

 

     районах перебудову діючої системи охорони здоров'я за участю провідних  науково-дослідних інститутів республіки.  Практичні та наукові    заклади    будуть    частково    оснащені     сучасною лікувальнодіагностичною апаратурою, лікарськими препаратами. Лише на  ці  цілі  республіці  виділено   23,7   мільйона   інвалютних карбованців.  На  базі  обласних  та районних лікарень Київської, Житомирської,  Ровенської,  Чернігівської та Черкаської  областей буде     створено     ендокринологічні    диспансери,    кабінети ультразвукової   та   спеціальної    діагностики,    імунологічні лабораторії,  відділення  відновленого лікування дітей з центрами діагностики тощо.  Створюється спеціалізована система контролю за станом   здоров'я,   реабілітацією   осіб,  які  брали  участь  у ліквідації наслідків аварії.

 

     Усього на реалізацію заходів, пов'язаних з охороною здоров'я людей,  передбачено витримати протягом 1991-1992 років близько 81 мільйона карбованців.  Крім того,  товариші,  республіці виділено 47,5  мільйона  карбованців державних капіталовкладень з лімітами підрядних робіт для будівництва спеціальних санаторнокурортних та інших оздоровчих комплексів.

 

     Шановні народні  депутати!  Окремо сьогодні варто розглянути проблеми,  пов'язані з життєзабезпеченням сільського населення на забруднених   територіях.   Унаслідок   катастрофи  в  республіці забруднено по щільності за цезієм від одного  кюрі  та  вище  3,5 мільйона  гектарів  сільськогосподарських  угідь,  у  тому  числі півтора мільйона гектарів ріллі.  Найбільше постраждало населення українського  Полісся.  Катастрофа призвела до значного порушення звичного укладу життя,  до неможливості  або  значного  обмеження користування  природними  пасовиськами,  дарами лісів,  обмеження виробничої діяльності Специфічні  природні  умови  цієї  зони,  в першу   чергу   структура   грунтів,   значно  сприяє  збільшенню коефіцієнту  переходу  радіоактивного  цезію  в   рослини.   Тому накопичення радіонуклідів в організмі людей через продукти значно більше,  ніж в інших регіонах республіки при однаковій  щільності забрудненості  території.  Це  особливо  характерно для північних районів Ровенськоі області.  З перших днів катастрофи і до  цього часу найбруднішим продуктом залишається молоко, що виробляється в приватному секторі.  Перевищення тимчасово допустимих рівнів його забруднення  спостерігається  на території щільністю цезію 5 кюрі на кілометр квадратний, а на торфяноболотистих грунтах Ровенської області - вже з 1-2 кюрі на кілометр квадратний.

 

     13

 

     Які ж  основні заходи були вжиті Урядом для зменшення впливу радіації на здоров'я людей в умовах ведення сільськогосподарської діяльності на забруднених територіях?

 

     Насамперед, товариші,  одразу  ж після аварії було припинено користування сільськогосподарськими угіддями  з  забрудненням  за цезієм  понад 80 кюрі на кілометр квадратний,  а згодом і 40 кюрі Евакуйовано і розміщено в чистих зонах 9 колгоспів,  2  радгоспи, рибне господарство.

 

     Протягом 1986-1988  років  обстежені на забруднення всі орні землі,  а зараз ведеться радіаційна зйомка та картування всіх без винятку сільських угідь та лісових масивів.

 

     Приватному сектору  виділено під сінокоси та пасовиська 53,5 тисячі гектарів найменш забруднених грунтів,  з яких 12,4  тисячі гектарів становить рілля.

 

     Вченими Південного      відділення      ВАСГНІЛ,     філіалу науководослідного   інституту    сільгоспрадіології    розроблені рекомендації  щодо  ведення  сільськогосподарського виробництва в умовах забруднення.  На вражених радіацією  територіях  проведено чималий  обсяг агромеліоративних робіт.  Значно скореговано також обсяги продажу сільгосппродукції.

 

     Разом з тим, критично оцінюючи зроблене за 4 роки, необхідно відверто   відзначити,   що   вдалося   зробити  далеко  не  все. Керівництво  і  спеціалісти  Держагропрому,  областей,   районів, господарств,  наукових  закладів  і  досі  до кінця не усвідомили того,  що чорнобильська трагедія та її згубні наслідки  це  -  не тимчасове явище,  а важка і довготривала реальність нашого життя. Вона потребує повсякденної копіткої праці, відповідного ставлення всіх без винятку керівників і спеціалістів самого різного рангу.

 

     Неприпустимим є     нехтування     рекомендаціями    вчених, перекладання відповідальності один на  одного.  Хіба,  наприклад, можна  вважати  нормальним,  коли до цього часу потреба виділення чистих площ під пасовиська і сінокоси  задоволена  лише  на  одну третину. Таких прикладів, на жаль, я можу навести чимало.

 

     Держагропром, Міністерство  лісового господарства,  Південне відділення   ВАСГНІЛ,   Академія   наук,    Український    філіал науководослідного інституту сільгоспрадіології, киваючи на союзні органи, зволікають у впровадженні комплексу заходів, у тому числі економічного  стимулювання,  стосовно  забезпечення  одержання на забруднених  сільгоспугіддях  придатних  для  споживання  молока, м'яса,  інших  продуктів  харчування  місцевого  виробництва та в особистих підсобних господарствах.

 

     14

 

     Програмою невідкладних заходів Уряду передбачено  проведення широкого  комплексу  заходів,  які  дадуть  змогу значно зменшити виробництво   забрудненої   (не   чути)    тимчасові    нормативи сільгосппродукції, поліпшити та створити безпечні умови праці Для цього  слід  закінчити  виведення   молочного   стада   із   зони забруднення   понад   15  кюрі,  перепрофілювати  значну  частину господарств  на   виробництво   продукції,   яка   здатна   менше накопичувати  радіонукліди,  виконати  комплекс агромеліоративних робіт на  луках  та  пасовиськах,  значно  поліпшити  їх  якість, здійснити   заходи   щодо  забезпечення  худоби,  в  першу  чергу приватного сектора, чистими кормами. Основна роль у вирішенні цих проблем належить місцевим, радянським та господарським органам.

 

     Треба ввести  в  дію  нові  виробничі потужності,  переробні підприємства.  Значною  мірою  задоволення  потреб  населення,  і особливо  дітей,  у чистих продуктах здійснюватиметься за рахунок будівництва  підприємств  харчової  промисловості  в   радіаційно чистих зонах.

 

     Для здійснення  вказаних  робіт  передбачається  в 1990-1992 роках виділення 242,2 мільйона карбованців  капвкладень.  У  тому числі 30 мільйонів карбованців валютних асигнувань - на створення додаткових потужностей по виробництву стерилізованого  молока  та дитячого   харчування.   40   мільйонів  карбованців  передбачено витратити на  розширення  та  вдосконалення  систем  радіаційного контролю сільгосппродукції.

 

     Важливе, місце  в  програм!  невідкладних  заходів  займають питання створення нормальних умов життєдіяльності для  населення, яке   проживає   на   територіях,   де   рівень   забруднення  за сьогоднішніми оцінками спеціалістів не  викликає  прямій  загрози для  здоров'я.  А  для  гарантованої  безпеки  потрібно  провести комплекс  заходів  для   поліпшення   медичного   обслуговування, соціально-побутових   умов   проживання,  забезпечення  населення чистими продуктами харчування.

 

     Постановами Рад Міністрів як Союзу,  так і республіки N  315 від минулого року та цілим рядом постанеш,  які вже були прийняті під  час  роботи  нашої  з  вами  сесії,  питання  вже   частково розв'язано.  Насамперед,  ними передбачено відселення за бажанням сімей  з  дітьми,  вагітними  жінками   та   особами,   яким   не рекомендується   проживати   в   населених  пунктах,  що  зазнали радіаційного  забруднення,  з  виплатою  їм  відповідно  грошових компенсацій

 

     15

 

     та забезпечення  їх  житлом  на  новому  місці проживання на пільгових умовах.

 

     Цією постановою передбачено  також  введення  для  населення ряду  пільг:  збільшення тривалості щорічних відпусток,  жінкам - дородових відпусток та частково оплаченої відпустки по догляду за дитиною,    удвічі    збільшено    розмір   допомоги   на   дітей малозабезпеченим сім'ям,  введено безкоштовне харчування дітей  у школах   та   утримання   їх   у   дитячих  дошкільних  закладах, виплачується грошова допомога в розмірі  п'ятнадцять  карбованців на  людину  на  місяць  там,  де  має  місце  часткове  обмеження споживання продуктів  місцевого  виробництва.  На  вказані  цілі, товариші,  на  1990-1992  роки  виділяється  асигнувань загальною сумою більш як 1 мільярд 260 мільйонів карбованців.  У тому числі на  виплату  грошових  компенсацій по 15 карбованців на людину на місяць  понад   560   мільйонів   карбованців;   на   організацію безкоштовного утримання дітей у дитячих дошкільних закладах - 158 мільйонів карбованців;  на оплату додаткових відпусток працюючим, дородових відпусток - 101 мільйон карбованців,  на виплату пенсій у повному  розмірі  працюючим  пенсіонерам  і  збільшення  пенсій ветеранам   праці   та  інвалідам  з  дитинства  -  152  мільйони карбованців; на виплату заробітної плати за підвищеними тарифами, тарифними   ставками  та  посадовими  окладами  -  239  мільйонів карбованців.

 

     Найближчими днями Урядом республіки  буде  прийнято  рішення про  значне  розширення  пільг  щодо  оплати  праці,  в яких буде передбачено диференційовані  тарифні  ставки  і  посадові  оклади залежно  від рівня забруднення території,  починаючи зі щільності за цезієм. На ці цілі республіці необхідно додатково вишукати 279 мільйонів карбованців.

 

     За пропозицією Міністерства охорони здоров'я республіки Уряд прийняв рішення про безкоштовне амбулаторне лікування  населення, яке   проживає   на   забруднених  територіях,  та  те,  що  було евакуйоване з зони  катастрофи.  Враховуючи  пропозиції  місцевих органів  та  критичні  зауваження населення,  Уряд змінив порядок забезпечення житлом громадян,  які виявили бажання переселитися в нові  місця  проживання;  зняв  обмеження щодо прописки;  замість першочергового права на одержання житла  встановлено  позачергове за   окремими   списками;   за  громадянами,  які  переселяються, зберігається право на раніше займане ними житлове  приміщення  до одержання нового житла за новим місцем проживання.

 

     16

 

     Програмою невідкладних заходів передбачено також виділення 320 мільйонів карбованців  капітальних  вкладень  на  будівництво житла,  об'єктів  соціально-культурно-побутового  та комунального призначення в зазначених районах та 126 мільйонів  карбованців  - на  завершення  будівництва соціальних об'єктів для жителів,  які були евакуйовані ще в  1986  році.  Це  все,  товариші,  потребує залучення  до  робіт  щодо  подолання наслідків катастрофи всього науково-технічного та економічного потенціалу республіки,  сил  і можливостей  союзних та республіканських міністерств та відомств, усіх  без  винятку  областей  республіки.  Тому  сьогодні  велику турботу викликає ставлення до проблем ліквідації наслідків аварії деяких міністерств і відомств, деяких облвиконкомів, які до кінця не  розуміють  важливості  цієї  проблеми,  виявляють у виконанні намічених завдань свої відомчі та місцеві інтереси.

 

     Урядом прийнято  рішення  щодо  проведення   в   1990   році комплексу   інженерних,   агромеліоративних,   шляхобудівних   та дезактиваційних робіт на територіях і  в  населених  пунктах,  що зазнали підвищеного забруднення. Обсяг запланованих робіт вимагає у  міністерств  і  відомств,  усіх   виконавців   залучення   цих підрозділів,  розташованих в інших областях,  але справа далеко й не та.  Ці  роботи  зволікають,  це  передусім.  З  одного  боку, товариші,  ми  говоримо,  то Чорнобиль - це біль і турбота всього народу, а з другого - коли справа торкається того, щоб цю турботу виявити, дехто не проти залишитися сьогодні в стороні.

 

     Подібне становище  і  з  поставкою будівельних матеріалів на культмайданчики,   де   споруджується   житло   для   людей,   що відселяються.  Не  виконують завдань щодо поставки цегли та інших матеріалі Вінницька.  Кіровоградська, Івано-Франківська, Одеська, Чернівецька,  Харківська  та Херсонська області.  Думаю,  що таке становище неприпустиме,  і депутати мають  дати  йому  відповідну оцінку.  Тільки  всі  разом,  усією  громадою  ми зможемо досягти результату у подоланні чорнобильської трагедії.

 

     Гостро стоїть  питання  щодо   подальшої   долі   саркофагу, захоронення    відходів,    які    виникають    при    проведенні дезактиваційних та інших робіт.  Тимчасові  могильники  і  пункти захоронення не забезпечують гарантованої ізоляції радіоактивності під впливом зовнішнього середовища і грунтових вод. Слід прийняти рішення,  яке  б  схвалили  і  депутати,  щодо  захоронения таких відходів у спеціально обладнаних сховищах. Вони можуть бути

 

     17

 

     розташовані в межах десятикілометрової зони.  Там для  цього можна  створити належні умови,  кваліфікований нагляд і переробку на  спеціальному   підприємстві   "Вектор".   Важливим   аспектом поліпшення   умов   проживання   потерплого  населення  є  широке використання для його потреб природного газу.  Урядом  республіки розроблена   окрема   програма   газифікації  населених  пунктів, розташованих на  території  з  підвищеним  рівнем  радіоактивного забруднення,   і   насамперед   тих,   де  обмежено  застосування традиційних видів палива.

 

     Союзною програмою невідкладних заходів передбачено виділення на  1991-1992 роки 156 мільйонів карбованців капітальних вкладень з необхідним лімітом підрядних робіт.  Планується,  товариші,  за два  роки  побудувати газопроводів відводів майже 300 кілометрів, прокласти понад 2000 кілометрів розподільних газових мереж.

 

     Шановні депутати,  надзвичайно важливим аспектом програми  є науково обгрунтовані плани ведення всіх робіт.  У перші дні після аварії  до  вирішення  невідкладних  завдань  широко   залучались наукові заклади та вчені нашої республіки.  Треба відзначити,  що саме українські спеціалісти провели вимірювання,  які дали  змогу встановити відсутність у зруйнованому реакторі ланцюгової реакції та ризику проплавлення його основи. Розроблений вченими Інституту ядерних  досліджень  Академії  наук  республіки  разом  з вченими Інституту      атомної      енергетики      імені       Курчатова інформаційно-діагностичний    комплекс    і   зараз   дає   змогу забезпечувати надійний контроль за станом залишку ядерного палива у блоці.

 

     У галузі   медико-біологічних   та  екологічних  досліджень, важливість яких весь час зростає,  одержано певні результати щодо дій  малих доз опромінення на біологічні системи,  що має важливе значення для прогнозування віддалених  наслідків  опромінення  на здоров'я  людей,  тваринний  світ  та рослини.  Розроблені методи зменшення  надходження   радіонуклідів   до   організму   людини: ентеросорбентри, фільтри для очистки молока. Створені оригінальні математичні  моделі  процесу  міграції  радіонуклідів  у   різних середовищах.  Академія  наук республіки за короткий час здійснила розробку і впровадження в серійне  виробництво  високоефективного професійного   радіометра,   що  дало  змогу  налагодити  масовий контроль забрудненості продуктів харчування та сільгосппродукції.

 

     18

 

     Позиція українських вчених  дозволила  встояти  проти  тиску деяких   центральних   міністерств   і  відомств  у  цілому  ряді принципових  питань,  зокрема,  евакуації  населення   в   окремі населені  пункти  30-кілометрової  зони,  припиненні  будівництва Кримської АЕС та ряду блоків на інших атомних станціях тощо.

 

     Однак, як це вже було сказано,  борг науки перед  народом  у проблемах   з   Чорнобилем   ще  дуже  великий.  Насамперед  слід зазначити,  що проведені дослідження здебільшого були  спрямовані на  вирішення окремих,  хоча і гострих,  невідкладних питань,  на перших  етапах  аварії.  Недостатня  увага  до   фундаментальних, радіобіологічних і радіоекологічних проблем призвела до того,  що бракує  даних,  необхідних  для  з'ясування  глибини,   глибинної природи деяких аномальних біологічних явищ, які спостерігаються в 30-кілометровій зоні ЧАЕС і,  особливо за її межами,  де сьогодні проживає  населення.  Потребує суттєвого поглиблення і розширення обсяг досліджень таких проблем,  як  вплив  дози  опромінення  на великій   інтенсивності  на  генетичний  апарат  клітини,  імунну систему,  особливості в цих  умовах  радіаційного  канцерогенезу, механізму  дій  радіопротекторів  та  цілий  ряд  інших  проблем. Недостатня увага приділяється...  (не чути) радіацією та факторів до  променевої  природи,  важкі  метали,  пестициди  та інші,  на організм людей і тварин,  а також особливості дії гарячих частот. Всі  ці  дані  конче  потрібні  нам  сьогодні.  Тому  в  програмі невідкладних засобів  передбачено  сконцентрувати  увагу  вчених, спеціалістів на розв'язанні таких основних завдань, як проведення комплексу робіт з екологічного радіаційного моніторингу  біосфери в  зоні  впливу  катастрофи,  постійне  вивчення радіоекологічної ситуації,  наукового обтрушування гігієнічної  рекомендації  щодо проживання і харчування населення згаданих районів, нових методів локалізації     радіоактивного      забруднення,      дослідження соціально-психологічних   та  економічних  проблем  проживання  і виробничої діяльності, створення систем моделей міграції нуклідів і прогноз радіаційної та загальноекологічної обстановки, вивчення можливості віддалених наслідків  впливу  радіації  на  населення, перш за все на дітей,  розробка заходів по зниженню її негативної дії.

 

     Окремим пунктом нашої програми передбачено розробку в стислі строки концепції безпечного постійного проживання і господарської діяльності населення в регіонах,  що зазнали радіаційного  впливу після авари.

 

     19

 

     На 1991-1992 роки на наукове забезпечення робіт по подоланню наслідків аварії на Чорнобильській станції передбачено  витратити 87,5 мільйона карбованців.

 

     Вважаємо конче  потрібним  створення в системі Академії наук республіки комплексного центру по дослідженню проблем  Чорнобиля. Ефективність  всіх  наукових  робіт  значно  зросте,  якщо до неї залучити  міжнародний  науковий  потенціал.  Зараз  на  території республіки  працює  група  зарубіжних експертів,  які досліджують радіаційний  стан  забруднених   територій,   медичну   ситуацію, визначають  правильність оцінок індивідуальних і колективних доз. Експерти планують також дати оцінку критеріїв втручання,  рівня і вжиття  заходів.  Результати  їх  роботи будуть використані і для уточнення  концепції  безпечного  проживання.  Триває  робота  по створенню   у   цьому   році  міжнародного  дослідного  центру  у Чорнобилі.

 

     Багато питань від населення і від  вас,  товариші  депутати, надходить  з  приводу випуску та продажу населенню індивідуальних радіометрів.  З початку  року  в  магазини  забруднених  областей надійшло   близько   3   тисяч  радіометрів.  Інститутом  ядерних досліджень Академії наук  республіки  розроблений  індивідуальний гама-  і  бета-радіометр  "Прип'ять".  До  кінця  року планується випустити близько 40 тисяч таких приладів. Обсяг випуску сьогодні обмежується  не  тільки  можливостями  підприємств,  а,  головним чином,  відсутністю спеціальних радіаційних  лічильників,  які  в республіці сьогодні не виробляються.  В першу чергу ці прилади до кінця  року  будуть  направлені  в  райони,  що  постраждали  від наслідків чорнобильської катастрофи.

 

     Дозвольте коротко   спинитися   на   питаннях   міжнародного співробітництва для вирішення зазначених проблем.  На нашу думку, катастрофа на Чорнобильській атомній станції за своїми масштабами і наслідками,  в т.  ч.  і транскордонними,  виходить  на  рівень світових  катастроф  сучасності і має інтернаціональний характер. Для  ефективної  боротьби  з  її  наслідками  дуже   важливим   є об'єднання зусиль вчених і спеціалістів з різних країн,  урядових і не  урядових  організацій,  використання  передового  світового досвіду.  Тому співробітництво було б на користь не тільки нам, а й усьому людству.

 

     Разом з  тим  сьогодні  слід  визнати,  що  управління  всім комплексом  робіт по ліквідації наслідків аварії з центру не дало змоги республіці в повній мірі ефективно  використати  можливості міжнародного співробітництва.

 

     20

 

     Як вам відомо,  в березні цього року було прийнято Звернення Ради Міністрів республіки до  урядів,  громадськості,  зарубіжних країн,  міжнародних організацій, в якому йдеться про необхідність налагодження  всебічного  співробітництва  в  справі   ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській станції.

 

     Звернення було  передано  керівникам міжнародних організацій системи Організації  Об'єднаних  Націй,  постійним  представникам зарубіжних  представництв при ООН,  генеральним консулам у Києві. 17 травня цього року відбулась зустріч з  Генеральним  секретарем ООН Пересом де Куельяром. Під час зустрічі він був поінформований нами проте,  що зроблено і що робиться в республіці для подолання наслідків  аварії,  а  також  було звернуто увагу на необхідність активного підключення ООН до цієї діяльності.

 

     Перес де Куельяр запевнив нашу  делегацію,  що  вживає  всіх заходів  для  координації  допомоги міжнародного співтовариства у справі ліквідації наслідків катастрофи.

 

     Реакцією світової громадськості на Звернення було  створення у багатьох країнах світу Комітетів допомоги дітям Чорнобиля. З їх боку в республіку надходять численні пропозиції щодо  організації лікування, оздоровлення та відпочинку дітей чорнобильської зони в країнах Європи та Америки.  Ви добре  обізнані,  що  частина  цих пропозицій  вже  нами  реалізована.  Це,  в  першу  чергу,  Куба, Ізраїль,  Нідерланди,  ЧСФР,  НДР,  Польща,  інші  держави.  Інші сьогодні  розглядаються  і  вирішуються - Франція і Норвегія.  Із Сполучених  Штатів  отримано  другу  партію  вантажу,   зібраного Українською  діаспорою,  членами Організації фонду допомоги дітям Чорнобиля Америки  та  Канади.  В  січні  1990  року  райони,  що потерпіли   від  авари,  відвідали  групи  експертів  міжнародної організації Ліга Товариств Червоного  Хреста,  які  запропонували конкретний  план  дій  щодо подолання наслідків аварії строком на

1-2 роки,  і вже виділена велика сума в інвалюті на подолання цих наслідків.  Канадське  Товариство Червоного Хреста вивчає питання про надання потерплим від аварії відповідної допомоги і  в  першу чергу медичної.

 

     Добрим словом тут треба згадати плідну діяльність Товариства Червоного  Хреста.  У   нас   вселяє   надію   повідомлення,   що Європарламент практично одноголосно прийняв резолюцію про надання Європейськими співтовариствами термінової медичної і продовольчої допомоги  населенню,  що постраждало від наслідків чорнобильської катастрофи.

 

     21

 

     З цією метою Європарламент  звернувся  до  комісії  та  Ради Міністрів  Європейських співтовариств з пропозицією про виділення значних фінансових коштів.

 

     Слід також нагадати сьогодні,  що у квітні та  червні  цього року   в   Києві  побував  спеціальний  представник  Генерального директора ЮНЕСКО.  Він  був  прийнятий  у  Раді  Міністрів.  Було обговорено  комплекс  питань,  пов'язаних з міжнародною програмою "Чорнобиль", яку розпочинає ЮНЕСКО у відповідь на звернення Уряду нашої республіки.

 

     Хотів би  також  вас  проінформувати,  що  в кінці травня ці питання   обговорювалися   в   Раді   Міністрів   республіки   та Міністерстві закордонних справ. Заступником виконавчого (не чути) європейської економічної комісії ООН, на яку покладено міжвідомчу координацію діяльності ООН по Чорнобилю.

 

     Останніми днями  за  участю  керівництва  "Зеленого світу" в Раді Міністрів республіки проведено переговори та досягнуто угоду з  Президентом  "Грін  Піс"  про  створення  в  Києві незалежного міжнародного дитячого центру для лікування протягом року 26 тисяч дітей, які потерпши від чорнобильської катастрофи.

 

     Крім того, "Грін Піс" побудує у нас будинки для переселенців та продасть нам їх технологію виготовлення.

 

     Як ви бачите, шановні товариші депутати, відповідна робота в цьому напрямі ведеться,  набираючи обертів.  Значні надії в плані розширення такої чіткої координації,  такого  співробітництва  ми покладаємо  на  прийняте  нещодавно  рішення від 16 липня одним з головних органів Організації  Об'єднаних  Націй  та  оргкомітетом економічної  соціальної  ради ООН "Про міжнародне співробітництво по  ліквідації  наслідків  аварії   на   Чорнобильській   атомній станції".

 

     Прийняття цього  проекту дало в Організацію Об'єднаних Націй відповідний мандат на розробку спеціальної програми  міжнародного співробітництва,  де  будуть задіяні головні органи і організації системи Організації  Об'єднаних  Націй.  Треба  зазначити,  що  у роботі    по    організації   міжнародного   співробітництва   по чорнобильській аварії є,  товариші,  значні труднощі, зумовлені в першу чергу відсутністю в республіці єдиного координуючого центру по організації  забезпечення  своєчасного  і  якісного  вирішення всього  комплексу питань,  пов'язаних з чорнобильською трагедією. Якщо підсумувати вищесказане,  то треба відверто визнати,  що  ми тільки починаємо по-справжньому працювати з міжнародними

 

     22

 

     організаціями, Урядами   і   громадськістю  інших  країн  по налагодженню   зв'язків    у    справі    ліквідації    наслідків чорнобильської катастрофи.  Думається, що ця робота буде набувати подальшого розмаху.

 

     У зв'язку з цим сьогодні назріла  необхідність  створення  в республіці  Державного  комітету з відповідними повноваженнями по всьому комплексу питань, пов'язаних з чорнобильською катастрофою.

 

     Шановні народні  депутати!  У  доповіді  висловлені  основні аспекти   обстановки,   що   склалася   в   республіці  внаслідок чорнобильської трагедії,  названо головні і невідкладніші  заходи Уряду в подоланні її наслідків. Загальна сума витрат на виконання всього комплексу робіт до 2000 року становить понад 16,8 мільярда карбованців. Ця програма розроблена на основі наявної на сьогодні суми знань і розуміння гостроти проблем.  Безумовно, що у процесі її  виконання,  накопичення досвіду постануть нові завдання,  які вимагатимуть для їх вирішення іншої стратеги,  актів,  додаткових коштів, матеріальних ресурсів.

 

     Зараз Держпланом    республіки    разом    з    відповідними міністерствами  і  відомствами  та  облвиконкомами  готується   і незабаром   буде   прийнято   детальне  рішення  про  організацію виконання  програми  невідкладних   заходів   і,   зокрема,   про відселення   у   1991  році  громадян  з  території,  що  зазнала забруднення  за  цезієм,  по  щільності  15  кюрі  на  квадратний кілометр і вище.

 

     Таким чином,   робота   по  впровадженню  в  життя  положень програми провадиться,  але, скажемо відверто, й темпи, а подекуди і фінансування,  забезпечення матеріальними,  трудовими ресурсами викликає сьогодні в Уряді  тривогу.  Необхідно  сьогодні  спільні зусилля  парламенту  і  Уряду  для повного виділення під програми ресурсів із союзного бюджету,  виконання в повному обсязі рішень, прийнятих  на  союзному рівні.  Досі в Союзі не визначені джерела фінансування,  передбачені програмою робіт на 1990  рік  Концерну "Газпром"  на  1991  рік  не  виділено  централізовані капітальні вкладення на будівництво  газопроводів,  відводів,  є  цілий  ряд інших серйозних проблем.

 

     Я назвав  вам цифри,  та ми завжди повинні пам'ятати,  що за сухими  рядками  розрахунків  і  цифр  стоїть  життя  і  здоров'я мільйонів   людей.  Трудящі  України,  жителі  багатостраждальних Поліського і Народичів,  Лугин  і  Овруча,  Дубровиці,  Олевська, Коростеня, учасники ліквідації наслідків катастрофи з тривогою і

 

     23

 

     надією довгих 4 роки,  які можна порівняти лише з лихоліттям війни, чекали справжніх дій, втручання в їх долю.

 

     Забезпечення виконання цієї  програми  може  бути  здійснено тільки   за   умови   повного   використання  науково-технічного, медичного,  економічного потенціалу нашої  республіки,  глибокого розуміння  і  цілковитого співчуття.  Великою мірою це залежатиме від позицій кожного з нас,  шановні народні  депутати,  прийнятих сьогодні вами рішень. Дякую за увагу.

 

     Голова. Пропонується  такий порядок роботи.  Заслухати зараз співдоповідь голови  Комісії,  а  у  заключному  слові  Костянтин Іванович підготувався б і відповів на письмові та усні запитання. Приймається така схема?

 

     Тоді слово  надається  голові  Комісії,  народному  депутату Яворівському.  Регламент  до 20 хвилин,  відповідно до прийнятого нами Тимчасового регламенту.

 

     Яворівський В.О.,  голова Комісії  з  питань  чорнобильської катастрофи   (Світловодський   виборчий   округ,   Кіровоградська область).

 

     Шановні народні радіоактивні депутати і шановні наші, дорогі наші  і  радіоактивні виборці!  Я хотів би розпочати своє коротке слово  про  нашу  найбільшу   і   найстрашнішу   і   найтривалішу національну біду, чорнобильську біду з тим, щоб ми з вами на одну хвилинку встали і подумки згадали всіх тих,  кого забрала від нас чорнобильська трагедія:  і пожежників, і лікарів, і ліквідаторів, і старих, і дітей. Давайте з цієї ноти розпочнемо. (Всі встають).

 

     Дякую вам,  пухом їм земля. Прошу сідати. Костянтин Іванович Масик - представник нашого новоствореного Уряду,  - намалював вам таку фронтальну картину.  Я вам повинен  сказати  про  те,  що  я віддав в його розпорядження,  в його прерогативу цифри, викладки. Ви почули цю картину.  Я візьму на себе суть мого виступу, візьму на себе обов'язок підвести вас,  підготувати вас, хоч ви до цього й так готові,  до голосування за ті  позиції  проекту  постанови, який підготувала наша Комісія.

 

     Ми з   вами  -  народ  добрий,  спокійний,  сентиментальний. Мабуть,  ми б з вами і сьогодні,  в  1990  році,  прислухались  і придивлялися  до  Москви  і радилися між собою,  а чи,  бува,  не жартує Горбачев,  а,  може,  це  зроблено  для  того,  щоб  хтось піднявся і потім було видніше, чия голова піднялася вище? Мабуть, ми пробуджувалися б ще і сьогодні з вами,  якби нас  не  розбудив Чорнобиль.  і мушу вам сказати:  краще б ми з вами ще досі спали, але

 

     24

 

     цього Чорнобиля не було б.  Та він уже є,  він уже сидить  у наших нервах, у нашій крові, у нашій пам'яті, у наших генах. і ми повинні сказати, що це біда і мертвих, і живих, і ненароджених.

 

     Краще б Чорнобиля не було.  Але уявімо собі,  якби  він  був десь в 704 роки,  в роки правління Леоніда Ілліча. Мабуть, світ і ми з вами довідалися б про нього, як про одну з найпрекрасніших і найбезпечніших  аварій,  яке  знало  людство.  Одначе  ми повинні сьогодні собі сказати,  це якоюсь мірою пом'якшує  нашу  спільну, суспільну  нашу  вину  і  кожного  з нас через те,  що Чорнобиль, чорнобильська трагедія випала  на  той  період,  коли  ми  тільки пробуджувалися, коли ми тільки починали говорити правду.

 

     В проекті  нашої постанови є одна спірна позиція,  і я б вас просив,  щоб  ви  підтримали  все-таки  Комісію.  Ми  визнаємо  і просимо,  щоб  ви  за це проголосували,  роботу нашого колишнього уряду визнати незадовільною.

 

     Я спробую аргументувати позицію нашої Комісії саме  в  цьому питанні.  Ми могли б сьогодні говорити - справді зроблено чимало. Але ми  повинні  сказати,  що  ми  одразу  розпочали  (не  чути). Чорнобиль  розпочався  із  великої  брехні  і великої фальші.  Ця брехня пішла з найвищих сфер.  І я б хотів з цієї  парламентської трибуни передусім назвати пана Блікса, високого спеціаліста, який прилетів до нас,  облетів реактор і всіх нас запевнив у тому,  що все нормально, все прекрасно, тільки якийсь рудий димок курить.

 

     Ви знаєте,  потім  до нас звернувся Горбачев,  якого ми тоді шанували,  загальнонародне таке враження,  може,  навіть набагато більше,  ніж  зараз,  і  ми  також  повірили йому,  і сказав,  що ситуація нарешті контролюється.

 

     А, чесно кажучи,  ця ситуація не контролюється повністю і до сьогоднішнього  дня.  Отак  із  вершини  піраміди  вибудовувалася фальш,  намагання заспокоїти, намагання щось прикрасити. і те, що потім  Валентина  Семенівна  стояла  на трибуні на Перше травня і махала нашим діткам, які йшли в колонах по Хрещатику, це вже було абсолютно закономірним,  а біля неї стояв Володимир Васильович. і те,  що ми чекали,  що приїдуть з  Москви  і  скажуть  правду,  і розв'яжуть  всі  наші  проблеми  -  це  також наша спільна з вами провина.

 

     Сьогодні ми можемо  сказати  собі  -  ми  з  нашою  бідою  в принципі нікому не потрібні.  і не біймося цієї фрази,  і давайте будемо думати  про  те  (оплески),  що  тільки  ми,  отут,  новий парламент,

 

     25

 

     який обрав народ,  тільки той новий Уряд,  який ми створили, хоч він і не зовсім новий,  і чесно кажучи, моя позиція - мабуть, Віталію Андрійовичу, треба просто було попросити підтвердження на продовження,  так би мовити,  періоду того  уряду  і  взагалі  не затівати оцей довгий,  так би мовити,  спектакль, але це вже інше питання.  В цій ситуації давайте не  будемо  згадувати  того,  що було.  Але  я  вважаю,  що було багато прекрасних постанов нашого Уряду,  в них було закладено добрі ідеї, але жодна з цих постанов повністю до кінця не виконана. і тут показала свої зуби скрипуча, рипуча наша адміністративно-командна система. На превеликий жаль, до   наших  рідних  чиновників  усіх  рівнів,  від  найвищого  до найнижчого,  ця біда поки що  не  дійшла.  і  ці  постанови,  які приймалися,  ми знаємо,  скільки там недоробок,  всі вони, власне кажучи, повисли в повітрі.

 

     Я мушу сказати ще про один наш з вами спільний гріх.  Це вже в  період  постчорнобильський,  коли ми уже знали,  що нас чекає, було допущено буквально цілу серію злочинів проти нашого народу і фатальних  помилок.  Я  хочу  сказати  про  той  самий  Славутич. Попереджали,  і хай народ наш про це знає, і фахівці попереджали, і  геологи  попереджали,  що  місце те забруднене.  Однак товариш Щербина вольовим пальцем показав - ні, місто буде будуватися саме тут,  тому  що  там дуже близько залізнична колія.  А сьогодні ми стоїмо перед проблемою,  що рано чи  пізно  ми  будемо  відселяти людей із Славутича. Прекрасне місто, на яке працювали всі народи, всі республіки, а з нього доведеться відселяти. А товариш Ізраель пояснює  нам,  що в місті жити можна,  тільки не можна виходити в ліс. То давайте обтягнемо це молоде місто, де здебільшого молодь, колючим дротом і повивішуємо знаки,  що ліс забруднений і в нього входити не можна.

 

     Я повинен  сказати,  і  сьогодні   Комісія   володіє   такою інформацією,  про те,  що ми дуже спішили. Я розумію, що спинили, але  ми  були  не  готові  до  цього,  і  сьогодні  ми  пожинаємо результати нових помилок.

 

     Надзвичайно складною  є  сьогодні ситуація із саркофагом або "укритієм",  як  його  називають.  Ви  знаєте,  його  проектували ленінградські  вчені  Вам роздавали цей документ,  "Оптиміст" він називається,  його стаття, його інтерв'ю. Ви чули, як цей чоловік мислить,  що таке,  мовляв,  35 цих бер, про які ви говорите, 100 бер - оце да!

 

     І ми сьогодні стоїмо перед  великою  проблемою.  Ситуація  в зоні неспокійна, і хай народ наш про це знає. Сьогодні є два

 

     26

 

     варіанти. Західні   німці   нам   пропонують  зробити  такий "зелений лужок",  тобто повністю знести реактор.  Але вони  дають свої технології, можливо, навіть дадуть якісь гроші.

 

     Але найголовніше - це наші люди,  народ.  Ми знаємо, скільки мільйонів наших дітей, наших солдатиків ми там поклали через нашу адміністративно-командну  систему.  Я  повинен  про  це  сказати. Недавно приїздили західнонімецькі "зелені",  і я возив їх у зону. і коли я їм розповідав,  що ото стоять солдати,  вони дивилися на мене,  як  на  людину  з  іншої  планети,  їхня  позиція  така  - професіонали зробили аварію, вони повинні своїми силами цю аварію й ліквідувати.  Ми затикали дірки своїми  дітьми,  про  яких,  до речі,  сьогодні ми забули.  Добре,  що їм зараз по 25-26 років, і дай боже,  щоб вони були живі і здорові.  Але тут є,  он на нашій гальорці,   представники   "Зеленого   світу",   і   вони  можуть підтвердити, що на з'їзд "Зеленого світу", на який було запрошено взвод хлопців-ліквідаторів,  їх приїхало тільки половина, а решта вже лежать у могилах.

 

     Ми сьогодні повинні думати про те,  що  доведеться  обшивати реактор іще однією шубою зверху,  тому що всередині, виявляється, бетон не витримує того радіоактивного  натиску,  який  є,  й  тих температур,  які там є.  І сьогодні абсолютно можливий,  як вчені називають,  пороховий вибух у самому реакторі.  Ми повинні про це думати і пам'ятати і ні секунди не повинні бути спокійними.

 

     Ми повинні  пам'ятати  про  те,  що ті карти,  та зона,  яка сьогодні обведена,  вона обведена не раз і  назавжди.  Зона  буде розширюватися.   Це  проблема  дуже  велика.  Де  вихід  із  цієї ситуації?  Я вважаю, що тут дуже й дуже не допрацював наш Уряд. і ми уповаємо на те, що оцих п'ять років, які ми йому даємо, будуть повністю покладені на Чорнобиль.  Я  вважаю,  тут  немає  ніякого егоїзму.  Думаю,  ви мене підтримаєте, що це найбільша біда наша, найбільша трагедія,  гріш ціна нам,  тим законам нашим,  які ми з вами приймемо,  якщо ми не пригасимо бодай чорнобильського нашого болю, чорнобильських наших проблем.

 

     Кілька слів усе-таки хочу сказати  про  наш  Уряд.  Шановний Віталію Андрійовичу!  Ми вас обрали,  ви - Голова Уряду, і ми вас шануємо.  Але я ніяк не можу зрозуміти,  в мене таке враження, що вже  сьогодні  закладається  міна  уповільненої  дії і під роботу самої Чорнобильської  комісії,  і  під  вирішення  чорнобильських проблем.  Ми до вас зверталися,  ми вас просили, народ про те чує уже 5 чи 6 разів, я говорю про це з трибуни й інші депутати.

 

     27

 

     Ми просимо,  будь ласка,  наділіть Голову  Урядової  комісії нашої  повноваженнями  Першого  заступника.  Хіба  це  так  важко зробити, Віталію Андрійовичу? Я думаю, що на сьогодні може вже ми ваше серце якось розтопимо,  і ви, нарешті, вийдете на цю трибуну і з цим зголоситеся.

 

     Ще одне  питання.  У  проекті  постанови,  ви   знаєте,   ми поставили   ряд   кардинальних   питань,  які  повинні  вийти  на безпосереднє вирішення чорнобильських проблем.  Нарешті ми хочемо створити міністерство,  державний комітет по ліквідації наслідків Чорнобильської аварії.

 

     Ви прекрасно знаєте,  досі аварією займався Масик і 3-4 його помічники.  Це  -  делітанство,  яке собі не може допустити жоден народ,  жоден Уряд,  маючи таку велетенську  глобальну  біду.  Ми хочемо,  щоб  і  це міністерство було сформовано з відповідальних людей,  з  людей  професійних,   людей,   які   перейнялися   цим чорнобильським болем. Через те наша комісія, Віталію Андрійовичу, пропонує і буде на цьому наполягати,  ми пропонуємо з надр  нашої Комісії,  з складу нашої Комісії товариша Єршова, вважаючи, що ця людина здатна очолити цей  комітет  і  здатна  відповідати  перед Верховною  Радою за ліквідацію наслідків Чорнобиля.  Якщо у вас є інша кандидатура,  давайте чесно виставляйте й на цій трибуні,  і нехай депутати проголосують,  кого оберуть,  той і буде очолювати цей комітет.

 

     Ми сьогодні повинні нагадати собі про те,  що  нам  потрібно вийти  із  зачарованого  кола,  в  якому  ми сьогодні стоїмо,  як виглядає ситуація з багатьох тих районів.  Тут  будуть  виступати товариші,  вони мене доповнять,  керівники цих районів, партійні, радянські, вони розширять цю картину нашу. Але ми вчора мали дуже великі    дискусії   з   приводу   проекту   постанови.   Нам   з агропромислового    комплексу,    керівництво    агропромислового комплексу,  починають пояснювати:  "Ну,  ви знаєте, для того, щоб перейти  на  світові  норми...  "(нарешті  тільки-но  перейти  на світові  норми  по  забрудненості тих продуктів,  які ми сьогодні вживаємо).  Вони нам починають рахувати, скільки потрібно кормів, скільки потрібно голів худоби перекинути туди і таке інше. Все це правильно.

 

     Але, товариші,  коли ви подумаєте про те,  що ми чотири роки народ  годуємо  цим  м'ясом?  Коли  ж це коло зачароване потрібно розірвати?  Вся біда наша страшніша від того, що вона застала нас в період абсолютного економічного занепаду.  Я прекрасно розумію, що Уряд не має грошей. Ми не вирішуємо сьогодні багато

 

     28

 

     житлових проблем,  і ми вже можемо сказати про те,  що і  на цей рік проблема будівництва, відселення буде провалена.

 

     Першого вересня,  як  ми планували,  дуже багато людей з тих сіл,  які потрібно негайно відселяти, і їх діти не підуть до шкіл і  не  переселяться.  Через  те ми собі сьогодні повинні багато в чому відмовити,  обов'язково відмовити.  Ми повинні припинити  ці наші  бездарні  довгобуди,  які  ми  порозпочинали,  і,  можливо, перекинути всі будівельні матеріали,  які є. Перекинути для того, щоб  негайно людей відселити з цієї зони.  Нам цього ніхто ніколи не пробачить.

 

     Ще одна лінія,  про яку мушу обов'язково сказати,  я вже  на початку сказав. Мусимо сьогодні покладатися тільки на самих себе. І неправда,  що у нас немає вчених.  Комісія  зустрілася  з  дуже багатьма" людьми, які абсолютно здатні сьогодні внести свої ідеї, прогресивні ідеї,  радикальні ідеї для  подолання  чорнобильської нашої трагедії. У нас є прекрасні вчені, але, на превеликий жаль, вони всі,  як правило,  в затінку. Як правило, ми покладаємося на тих вчених, які обвішані орденами і медалями, які, так би мовити, вже  більше  думають  про  свій  пенсійний   вік   і   про   своє благополуччя, ніж про вирішення чорнобильських проблем.

 

     У пресі  було  дуже багато документів,  я повинен вам просто сказати,  що Комісія буквально десь  за  останні  2  чи  3  тижні зустрілася майже зі всіма фахівцями, які займаються Чорнобилем. і тут ми повинні докласти з вами, шановні мої колеги депутати, всіх зусиль для того, щоб негайно дати хід, дати буквально хід. Всі ці ідеї готові, вони, так би мовити, стоять уже на парах.

 

     Дати хід...  тим самим  розробкам  Діденка.  Згадайте,  будь ласка,   це   один  з  керівників  медичного  управління  органів державної  безпеки.  Ми  тут  на  органи  державної  безпеки,   і справедливо,  мали багато нарікань.  Але це вони зробили, і за це їм спасибі  Але  ви  подивіться,  до  цих  пір  цей  метод,  його лікування,  радикальний,  якого світ, може, не знає, ми його носі не впровадили в практику.  Я вам повинен сказати про те,  що є ще одна  надзвичайно цікава розробка товариша Безкровного з Харкова, його  теорія   біомаси.   Потрібно   перевірити,   два-три   рази перевірити,  а потім вже виходити на широкий простір.  Ви знаєте, що ця людина запропонувала штучний гумус, який дуже швидко вбирає в  себе всі радіонукліди,  а потім вони виводяться через рослини. Він пропонує через 3-4 роки шляхом  засівання  і  внесення  цього штучного гумусу очистити наші землі Це теж величезна проблема.

 

     29

 

     Я думаю,  що Комісія в цьому напрямі зробить все,  якщо його експерименти підтвердяться повністю.  Я  думаю,  що  їм  потрібно давати зелену вулицю.

 

     Ми мали розмову з Болотовим, публікація якого дуже нашуміла. Я отримував дуже багато листів, ми теж прислухалися до його ідей, їх  потрібно  перевірити.  Але  я  вважаю,  що  ми не маємо права сьогодні жодної цікавої,  здорової,  нормальної ідеї  просто  так відкидати.

 

     На закінчення  хотів би сказати ось що.  Шановні мої колеги! Згадайте кожен свою передвиборну кампанію.  Мабуть, найголовнішим блоком  вашої  кампанії,  вашої публіцистичної пристрасті під час виступів був  Чорнобиль.  Ви  обіцяли  своїм  виборцям  займатися Чорнобилем,  обіцяли накласти мораторій,  до речі, ми сьогодні, я думаю,  якщо встигнемо,  це питання розглянемо, воно у нас іде, у вас  є  проект  постанови,  воно  йде  в сув'язі з Чорнобилем.  Я вважаю,  що його потрібно сьогодні нам обов'язково  прийняти.  Ми повинні   сьогодні  собі  сказати  те,  що  колись  нам  потрібно поставити крапку у цьому ядерному  розгулі.  Ви  знаєте,  Україна займає десь близько двох-чотирьох відсотків території Радянського Союзу,  а на її територію  нам  нашикували,  напхали  близько  20 відсотків усіх ядерних блоків.

 

     Я розумію,  не  було  б  Чорнобиля,  мабуть,  не  було б цій розмови.  Я думаю,  що тут ми повинні  сказати  своє  категоричне слово,  нам  потрібно  пошукати інших резервів.  Але робити цілий народ,  50-  мільйонний   народ,   заложником   одного   ядерного відомства, ми не маємо права.

 

     Ще одна ідея,  про яку хотів би тут сказати.  Я вважаю, хай, може,  не  сьогодні,  до  речі,  ми  сьогодні  лише   відкриваємо чорнобильську  тему,  хай  про  це  наші  виборці  знають.  Ми її сьогодні не вичерпаємо  -  це  лише  вступ  до  Чорнобиля.  І  ми сьогодні,  тут  виступлять  ще  багато  товаришів,  якщо приймемо проект  нашої  постанови,  це,  власне  кажучи,  завдання  нашому Урядові  на  найближчий період по обезболюванню тих найкривавіших точок  чорнобильських,  які  сьогодні  є.  Але  до  Чорнобиля  ми повернемося  восени  обов'язково.  Зараз хай поки що Уряд створює міністерство, створює Комітет радіаційного захисту населення, хай вирішує ті проблеми,  які ми перед ним ставимо, а до Чорнобиля ми з вами повернемося ще раз.

 

     Але хочу  наголосити  ще  ось  на  чому.  Шановні  товариші, Комісія працює. І я хотів би сказати, я дуже вдячний членам моєї.

 

     30

 

     Комісії, що,   можливо,   ми   на  нашій  Комісії,  на  якій представлені найрізноманітніші  люди  -  десь  десять  секретарів міськкомів  партії і голів районних,  міських Рад,  два секретарі ЦК. Ми знайшли спільну мову тому, що нас об'єднала біда. До речі, секретарям  ЦК  частіше  варто  було б ходити на Комісію,  ми б з радістю їх там приймали.  Я думаю,  що не потрібно  про  ці  речі забувати.  Я  це  кажу  по-доброму,  і  хай знають про це виборці Хмельниччини,  яка  бунтується,  недавно  там  були  пікети,   ми приймали звернення,  ви про це знаєте.  Так от, жодного депутата, хмельничани,  від   вашої   Хмельницької   області,   в   Комісії чорнобильській  немає  Знайте  про це.  Миколаївська станція.  Ви прекрасно знаєте,  там теж ситуація  тривожна.  Так  от,  жодного вашого депутата також в нашій Комісії немає.

 

     Товариші, є  ще  можливість переорієнтуватися,  приходьте до нас,  ми всіх приймемо,  ставайте і працюйте.  Я вважаю,  що  мої товариші мене доповнять,  я не все сказав, що варто, може, було б сказати,  та ми ніколи всього про Чорнобиль не скажемо.  Я думаю, що   я   запропонував   вам,  може,  трішки  інший  підхід,  іншу тональність,  яка прозвучала у Костянтина Івановича.  Я вам дякую за увагу і закликаю всіх сьогоднішній день нам попрацювати чітко, мудро і мужньо,  бо народ цих наших рішень чекає.  Дякую  вам  за увагу. (Оплески).

 

     Голова. Шановні народні депутати, вже записалося виступити 49 народних депутатів.  Я  слово  біля  мікрофона,  таким  чином, давати  не  буду,  а  буду тільки з цієї центральної трибуни.  Це перше.

 

     Друге. Я  хотів  би  попросити   народних   депутатів,   які виступають,  у кожного є проект постанови, було б дуже добре, щоб у виступах були конкретні пропозиції щодо цієї постанови,  тоді б ми  зменшили,  а,  може,  десь  і збільшили б можливості наші для прийняття розгорнутої, цікавої і потрібної постанови.

 

     І третє. Надходить дуже багато записок. Частина депутатів не бере участі в обговоренні,  знаходиться в фойє,  виходить з залу, демонструє свою байдужість, показує поганий приклад і так далі, і так далі. Просимо зробити висновки.

 

     Слово надається    народному    депутату    Єршову   Аркадію Віталійовичу.  Я про це ж сказав, що запитання подавати письмово, а  в  заключному слові можна буде відповісти і на письмові,  і на усні запитання. Регламент 10 хвилин.

 

     Єршов А.В., голова виконкому Ровенської обласної Ради

 

     31

 

     народних депутатів (Сарненський  виборчий  округ,  Ровенська область).  Шановні  товариші  депутати!  Серед всіх великих бід - економічних, соціальних і політичних...

 

     Голова. За  регламентом  -  у  нас  до  10  хвилин,  але   я сподіваюся,  що депутати будуть враховувати потребу,  щоб якомога більше виступило.

 

     Будемо керуватися регламентом, прошу вас.

 

     Єршов А.В. Шановні товариші депутати, серед усіх великих бід

-економічних, соціальних  і  політичних  -усе  ж  головною є біда чорнобильська:  злочин двадцятого століття. І якщо покоління, яке ми  з вами представляємо в парламенті,  не вживе рішучих заходів, не відстоїть інтереси людей, що постраждали, статус території, на якій вони проживають,  не захистить дітей, матерів, усі прийдешні покоління будуть  згадувати  нас  набагато  гірше,  ніж  сьогодні сталінські репресії 30-40 років.

 

     Слід сьогодні  сказати,  що  чотири  роки  після аварії були роками безгласності,  нерішучих дій,  а то й  замовчування  цього страхіття.  Нам  важко  сьогодні,  Чорнобильська  аварія породила важкі наслідки,  постраждали райони.  Я не пам'ятаю, щоб хтось із колишніх  перших  керівників  республіки  побував у шести районах нашої області,  які постраждали,  а це  60  відсотків  території, зустрівся з постраждалими.

 

     Правда, скажемо,  що  лише  в  останній  час  товариш  Масик неодноразово займається на місцях  цим  питанням.  Люди  від  нас чекають  повної  гласності  про  стан  радіаційного  забруднення, можливість проживання на території, обстеження кожного, по мешкає тут,  перспективи  його  проживання  на території або відселення. Вони чекають розв'язання на селі таких головних завдань:  перше - закону про статус населення, що мешкає в цій зоні; друге -закону, що визначить статус території,  яка забруднена і на якій ці  люди живуть.  Час кожній сім'ї сказати:  може вона проживати чи ні,  і видати кожній сім'ї екологічний паспорт, більшу доплату людям, що працюють.  Ми повинні зробити все так, як це зроблено в Білорусії Забезпечення чистими продуктами  харчування,  наукове  визначення можливості  виробництва  продуктів  харчування в цій зоні Медичне обслуговування,  обстеження і лікування -одне з головних  питань. Зараз в цих районах працює лише 30 лікарів.  Чекати їх поповнення за рахунок випускників вузів  -  нереально.  Залишається  одне  - заінтересувати матеріально тих,  хто працює, подвійною заробітною платою,

 

     32

 

     пільговими умовами,  придбанням  легкового   автотранспорту. Невже важко на кожну центральну районну лікарню виділяти цільовим призначенням  по  5-6   автомобілю   для   цих   лікарів?   Через Міністерство  охорони  здоров'я  забезпечувати лікувальні заклади апаратурою, лисами.

 

     На Україні має бути створений центр Академії  наук  України, який  би  займався проблемами цього регіону і займався комплексно всіма питаннями. Я вважаю, що оздоровити дітей і дорослих у цьому році  ми  не змогли.  У кращих санаторіях сьогодні відпочивають і гріються тьоті і  дяді  з  інших  республік,  а  охоплено  всього оздоровленням 40 відсотків дітей.  У нас на території цієї зони в області проживає 14,7 тисячі матерів-героїнь з великими  сім'ями. Питання   оздоровлення   дітей  і  населення  має  вирішувати  не тимчасова комісія  Верховної  Ради,  цей  полуфабрикат,  який  ми створили,   а  щомісячно,  щоденно  Уряд  Української  суверенної держави разом з Укрпрофрадою.

 

     В республіці розроблена комплексна програма  з  цих  питань. Необхідно тепер створити механізм її виконання. В наступному році ми  повинні  лише  в  одній   області   освоїти   200   мільйонів карбованців, тобто ще один річний обсяг капітального будівництва. Без допомоги вирішувати ці питання важко,  та й  на  допомогу  ми маємо  право.  600  об'єктів нами побудовано в Київській області, надано допомогу Житомирській області, відселено село Махараджук у Вірменії. А тепер, коли нам важко, ми не розраховуємо на допомогу своїх колег і товаришів.

 

     Ми, шановний Костянтин  Іванович  Масик,  чекаємо  вирішення питання  обіцяних  дозиметрів,  та  й оплату їх треба вирішити за рахунок спонсорів,  адже людям їх купляти дуже важко.  Ми повинні використати допомогу всіх, у тому числі діаспори за кордоном, цим постраждалим людям.  Великої допомоги потребують  загальноосвітні школи,   педагогічні  колективи  постраждалих  районів,  адже  їм багатьом сьогодні доводиться працювати навіть без відпусток.

 

     І останнє.  Я неодноразово піднімаю це питання. Наша область обплутана  атомними станціями,  як вовк прапорцями.  І нас хвилює сьогодні  доля  будівельників  і  монтажників  атомних   станцій. Сьогодні  ми  будемо  приймати  рішення про мораторій.  Усі ми за припинення будівництва атомних станцій.  А яка  доля  цих  людей, кращих спеціалістів? Ніхто відповісти не може... Це, я вам скажу, вносить велику плутанину в ці питання. Сьогодні тут, на атомній

 

     33

 

     станції в  Кузнєцовську,   не   зайнято   8   тисяч   жінок. Підприємства  з жіночою працею розмістити ніхто не хоче.  Кажуть, що  радіаційна  обстановка,  а  от   15   карбованців   ніхто   в Кузнєцовську не платить. Кажуть, що у вас чисті продукти.

 

     Ми хотіли  б,  щоб  Уряд  республіки  поставив питання перед союзними органами про вирішення цих наболілих для атомних станцій питань.  Кузнєцовськ повинен бути включений в постраждалу зону, а люди -мати всі пільги.  Робота в постраждалих  районах  -  справа всіх.  Ми  проводимо зараз з міністерствами і відомствами спільні колеги,  треба,  щоб рішення їх виконувалися. Ми вдячні міністрам Спіженку,   Самоплавському,   Гудзю   за   те,  що  вони  першими відгукнулися на допомогу. В одній республіці чужої біди не буває, тим більше,  в суверенній республіці і ми звертаємося сьогодні до Уряду,  міністерств і відомств,  всіх  депутатів  Рад  республіки прийти на допомогу цим регіонам, а Мінатоменергопрому Союзу РСР - сплатити  всі  борги   населенню,   яке   постраждало.   Вартість електроенергії в цій постраждали!  зоні повинна бути одна копійка за кіловат з віднесенням різниці за рахунок союзних  міністерств, які  довели  до цієї авари.  Ми вважаємо,  що будемо вживати всіх заходів  для  того,  щоб  хоч   якось   допомогти   постраждалому населенню. Дякую за увагу.

 

     Голова. Слово надається народному депутату Бондареву Валерію Петровичу. За ним виступатиме депутат Гуренко.

 

     Бондарев В.П.,  голова  Овруцької  районної  Ради   народних депутатів,  перший  секретар Овруцького райкому Компартії України (Овруцький  виборчий  округ,  Житомирська   область).   Уважаемый председатель!  Уважаемые  депутаты!  Многие из вас смотрели фильм Тарковского "Сталкер".  Его герой водил людей  в  зону,  подобную нашей,  за счастьем.  В зону,  которая даже в таком бесчеловечном обществе была отселена и безлюдна.  Мы же продолжаем жить почти в такой же зоне.  Рожать и растить детей.  Но счастья, к сожалению, нет.

 

     Ежедневно от  моих  избирателей  Овручского   и   Лугинского районов  Житомирской  области  я  слышу  один  из  самых  больных вопросов:  что будет с нами завтра,  что будет с нашими детьми  и внуками?

 

     И, к  сожалению,  конкретного  ответа  на  пятом  году после аварии никто не дает.  Так неужели ни у кого из тех, кто создавал из  масштабов аварии секреты,  не найдется смелости для покаяния? Только этого было бы достаточно, чтобы снять с людей

 

     34

 

     обвинение в радиофобии,  которой они никогда не страдали,  а вполне  обоснованно  беспокоились  за  здоровье  и  будущее своих детей.

 

     Одновременно такой  поступок  мог   бы   дать   надежду   на избавление  нас  от  сладкой  лжи  в  будущем.  Мы  часто слышим: Чернобыль -это боль всей страны,  и я с этим вполне согласен.  Но насколько острее эта боль для нас,  для тех, кто живет и работает на загрязненной  территории!  Люди  слишком  долго  ждут  помощи, конкретных и компетентных действий со стороны правительств Союза, республики, ученых и медиков. Они устали от обещаний. И недоверие к тому, что проблемы будут решены, достигло предела.

 

     В отчете  Правительства  сегодня  говорилось  о  проделанной работе по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС. Но поверьте мне, товарищи депутаты, это людьми сегодня серьезно не воспринимается. Слишком много разговоров,  постановлений,  распоряжений,  но мало дела  для  защиты конкретного человека.  До сих пор нет концепции безопасного проживания, не изучено влияние малых доз облучения на человеческий  организм.  Не  потому ли среди жителей загрязненных районов ходит горькая шутка:  мы узнали,  что  случилось  4  года назад,  а  еще  через  4  года узнаем,  что случилось сегодня.  И никакие разговоры,  что якобы  не  было  у  нас  знаний  по  этим проблемам,  ученых,  военных, гражданской обороны, медработников, неубедительны. Этот довод не может быть воспринят.

 

     Главным недостатком  в  работе   Правительства   республики, особенно в первые три года,  считаю бессистемность. Взять хотя бы разработанную  на  1990-1992   годы   программу   по   ликвидации последствий катастрофы. Она не охватывает всего комплекса проблем и  маложизненна.  Да  и  что   это   за   программа,   если   она разрабатывалась  при  отсутствии концепции безопасного проживания людей?  На мой  взгляд,  к  ней  необходимо  вернуться  и  внести соответствующие коррективы.

 

     Проблемы, с которыми мы сталкиваемся,  растут с каждым днем. Уже сегодня  имеются  данные,  свидетельствующие  о  значительном росте заболеваний в нашем регионе.  И это все закономерно. Потому что никто не знает, какую дозу облучения мы получаем. Если верить белорусским    ученым,   что   при   употреблении   продуктов   с недопустимыми уровнями загрязненности человек получает 0,8 бэра в год, то ни в какую семи- или десяти-, а

 

     35

 

     тем более  30-бэрную  концепцию  мы  не укладываемся.  И это помимо внешнего облучения,  помимо тех доз,  которые  получили  в начальный период!

 

     Сегодня крайне обострилась кадровая проблема.  С начала года в моем избирательном  округе  выехало  около  10  тысяч  человек. Покидают   землю   отцов   хлеборобы,   животноводы,  специалисты народного хозяйства.  Очень сложная ситуация сложилась в связи  с выездом медицинских работников,  которых в моем округе не хватает более  200,  и  поэтому  мне  сегодня  не   понятны   предложения республиканского  профсоюза  медработников  запретить направление молодых врачей в загрязненные зоны,  где живут люди,  а главное - живут  и  учатся  дети.  Может,  это  и нравственно,  но я считаю безнравственным  для  нашего  общества,  для   нашей   республики оставить своих граждан один на один с бедой, которая их постигла, не оказать им необходимой медицинской помощи.

 

     Справедливости ради надо сказать,  что медицинские работники поставлены    в   крайне   неблагоприятные   условия   социальной незащищенности.  Труд  врача  и  медработников  других  категорий обесценен. Пора энтузиастов в этих условиях проживания и работы в загрязненных зонах прошла,  нужна материальная заинтересованность этих людей.

 

     Серьезные трудности    в    ведении    сельскохозяйственного производства,  где,  к сожалению,  пока работы идут  вслепую.  Не доведены  до  конца  вопросы перепрофилизации хозяйств,  пора уже разобраться и четко определиться,  где и при каких уровнях  можно использовать землю,  что делать с животноводством в этих районах, особенно при ужесточении допустимых уровней.  Сколько  еще  будут ждать  наши  механизаторы  тракторов  с  герметическими кабинами, дорог  с  твердыми  покрытиями,  обеспечения   населения   чистой артезианской  водой.  В решении вышеуказанных проблем очень слабо работал  Госагропром  республики,  Институт  сельскохозяйственной радиологии.  Они  больше  учили  нас,  как  не допустить снижения производства сельскохозяйственной продукции,  а не  как  защитить здоровье человека, работающего на полях и фермах.

 

     До настоящего   времени   не  решаются  вопросы  обеспечения населения товарами сложной бытовой техники, хотя Укоопсоюз просил провести  в  целях  изучения  спроса  подворный  обход.  Провели, вселили в людей надежду. Ну и что дальше?

 

     36

 

     Практически ничего.  А  разве  можно  мириться  с  тем,  что обеспеченность  овощами  и фруктами составляет не многим более 20 процентов?

 

     Чернобыльская трагедия привела к значительному росту  затрат колхозов  на  охрану  труда  и технику безопасности,  сократились доходы  от  снижения  по  этой  причине  объемов  производства  и реализации  продукции.  По  самым  скромным  подсчетам  только  в колхозах Овручского района потери составили  около  10  миллионов рублей.  Необходимо решить,  кто будет восполнять эти убытки.  На мой взгляд,  Правительство республики обязано четко зафиксировать сумму убытков, вызванных чернобыльской катастрофой, и потребовать от Союза, особенно от Минатомэнерго, их возмещения.

 

     Да и почему бы этому министерству,  которое,  кстати,  имеет немалую  валюту,  в  добровольном  порядке  не  выделить  ее  для оснащения медучреждений,  приобретения медикаментов, для оказания помощи  детям?  Однако  похоже,  что  Минатомэнерго  не чувствует никакой  моральной  ответственности  за   содеянное   и   никакой материальной - из-за бездеятельности нашего Правительства.

 

     Удивляет и  то,  что  Совет  Министров  республики  так и не выработал механизм по обеспечению выполнения собственных решений. Спрашивается,  откуда  же  возьмется авторитет и появится доверие как к  Правительству,  так  и  к  парламенту?  Хочу  подчеркнуть, полного понимания у плановых и директивных органов республики,  к сожалению,  не находим и сегодня.  Более того, мы все чаще и чаше оказываемся  в унизительной роли просителей,  которые тратят свое время на различные расчеты, обоснования, портят нервы друг другу, доказывая  законные  требования.  Многие  документы  по проблемам чернобыльской  катастрофы  зачастую  принимаются   в   кабинетах. Постановление  N315  люди  называют просто издевательским.  Из-за того,  что,  кроме 15 рублей,  оно практически  ничего  не  дало. Необходимо  пересмотреть вопрос выхода на пенсию по возрасту,  т. к. установленный данным постановлением порядок несправедлив.

 

     Или еще об одном постановлении N 131  от  15  июня  текущего года   по   вопросам   дифференцированной  доплаты.  Здесь  вновь сталкиваемся с  социальной  несправедливостью  из-за  процентного подхода к доплате.  К примеру,  на территории с плотностью загряз нения  5-10   кюри   на   квадратный   километр   устанавливается тридцатипроцентная доплата. Спрашивается, почему человек с

 

     37

 

     зарплатой 500  рублей получит дополнительно 150 рублей,  а с зарплатой 100 рублей - только 30? А живут-то они в одной и той же зоне?  Кто сделал такое открытие,  что радионуклиды в одном и том же месте поражают больше тех,  у кого больше зарплата,  и  меньше тех, у кого она меньше?

 

     Поэтому предлагаю перейти на твердую доплату каждому жителю, ведь избирательности у радионуклидов нет.  К сожалению,  она есть только у людей. И совсем непонятно, почему в это постановление не были включены территории с загрязненностью до 5 кюри,  хотя здесь получить  чистую продукцию практически невозможно.  До настоящего времени  не  решены  вопросы   комплексной   оценки   загрязнения территории  с  учетом всех радионуклидов.  Одним словом,  острота беды так и не снята,  поэтому я разделяю проект  постановления  и вношу ряд своих предложений.

 

     1. Зона,  которая  потерпела от аварии на ЧАЭС,  должна быть признана  зоной  национальной  трагедии  с  выходящими  из  этого статуса последствиями.

 

     2. Разработать         научно-обоснованную         концепцию жилищнокоммунального обслуживания  населения,  в  зависимости  от степени  загрязнения,  начиная от 1 кюри и выше.  Ввести эти меры специальным постановлением Правительства.

 

     3. Учитывая трудности с обеспечением продуктами  питания,  я предлагаю  рассмотреть  и  решить вопрос значительного сокращения вывоза чистых продуктов за пределы республики. Мы должны пойти на этот  шаг,  и  это  не наш национальный эгоизм,  а вопрос жизни и здоровья граждан.  Мы сегодня,  дорогие товарищи депутаты,  самая последняя  надежда  наших  людей  в решении проблем чернобыльской катастрофы.

 

     Голова. Слово надається народному депутату Гуренку.  За  ним буде виступати депутат Мисник.

 

     Гуренко С.І.,   перший   секретар   ЦК   Компартії   України (Іванківський виборчий округ,  Київська область), шановні народні депутати! Сьогодні мова йде про саме життя тих багатостраждальних наших співвітчизників,  яким і в мирні часи довелось  відчути  на собі згубне дихання атомної стихії.  Виключне становище цих людей вимагає від нас і виключно відповідальних підходів до розв'язання усіх  проблем,  з якими вони спасаються.  Зрештою,  народ України оцінить діяльність і Верховної Ради,  і Уряду республіки  великою мірою  залежно  від того,  якими будуть результати наших рішень і практичних дій саме в цій справі.

 

     38

 

     Хотів би нагадати народним  депутатам,  що  у  заяві  ХХVІІІ з'їзду   Компартії   України  дана  політична  оцінка  причин  та наслідків чорнобильської катастрофи.  Ми вважаємо,  що аварія  на ЧАЕС відобразила неспроможність адміністративно-командної системи надійно    захистити     людей,     засвідчила     як     кричущу безвідповідальність союзних відомств, так і відсутність належного контролю за її діяльністю на території України з  боку  державних органів нашої республіки.

 

     З метою  визначення  відповідальності  конкретних  службових осіб на з'їзді створено спеціальну комісію,  яка вивчить партійні документи,  пов'язані  з чорнобильською трагедією.  Комісія зараз працює і її висновки будуть широко обнародувані.

 

     Товариші! Представлений сесії проект постанови - в цілому це комплексний  і  конструктивний  документ.  Разом  з  тим хотів би висловити деякі міркування і конкретні зауваження,  які,  на  мою думку,   доцільно   було   б  врахувати  при  остаточній  доробці постанови.

 

     Перш за все,  хотів  би,  щоб  український  народ  знав,  що Компартія   України,   Центральний   Комітет   КПУ  беззастережно виступають за виведення з  експлуатації  Чорнобильської  АЕС,  за введення  мораторію  на  дальший  розвиток  атомної  енергетики в республіці.  Разом з тим слід підкреслити,  що  виведення  з  дії атомних  блоків ЧАЕС - це справа надзвичайно складна і аналогів у світовій практиці поки що немає.  Тому ми відстоюємо точку  зору, що   ця   робота   має   бути   розпочата   лише  після  розробки відповідального,  наукового,  відповідного,  пробачте, технічного проекту та його міжнародної експертизи.

 

     Інший розвиток   подій,   нехтування   наявними   технічними можливостями,  до  якого  фактично  підштовхують  деякі  виступи, можуть  спричинити ще більшу трагедію.  Слід зважати,  що зараз у колективах   атомних   електростанцій   обстановка    надзвичайно напружена.  Люди  стомилися від нескінченних мітингів,  блокувань станцій,  пікетів  тощо.  А  ці  ж  люди  обслуговують   об'єкти, небезпечні  і  в  ядерному,  і в радіоактивному відношенні.  І ці об'єкти - на території нашої республіки.  Треба мати на увазі, що і  після  зупинки  атомних блоків саме ці люди будуть піклуватись про безпечність їх ще протягом кількох років.

 

     Всі ці питання мають дуже важливе значення і,  на мій погляд вони повинні знайти відображення у відповідному пункті постанови.

 

     39

 

     Як відомо,   внаслідок  аварії  на  Чорнобильській  станції, Чорнобильський район у 1986 році було розформовано.  З  території району  було евакуйовано 57 населених пунктів,  переселено більше 38 тисяч чоловік.  8 населених пунктів,  де  проживає  зараз  3,5 тисячі чоловік,  увійшло до складу Іванківського району. Останнім часом все наполегливіше і,  вважаю,  цілком виправдано  ставиться питання  про  відновлення Чорнобильського району.  Це дасть змогу значно підвищити увагу до захисту інтересів і задоволення  потреб людей,   які   проживають   у   цій   місцевості  Керівні  органи відновленого району могли б взяти на себе  також  вирішення  всіх питань  життєдіяльності  більш  як  однієї  тисячі  чоловік,  які повернулися в зону відселення і зараз там  живуть.  Таким  чином, проект  постанови  можна було б доповнити пунктом такої редакції: "Доручити Президії Верховної Ради Української РСР в установленому порядку  вирішити  питання про відновлення Чорнобильського району Київської області".

 

     Далі Істотним недоліком постанови,  на мою думку, є те, що в ній  не  знайшли  відображення  проблеми  міста Славутича,  а цих проблем не мало,  про них тут  говорив,  до  речі,  голова  нашої Комісії.

 

     Вважаю, зокрема,  за  необхідне доручити Раді Міністрів УРСР разом  із  союзним  Урядом  вирішити  сьогодні  питання  введення диференційованої  оплати  праці певних категорій населення міста, продовження дії існуючих пільг для  колективу  ЧАЕС  на  наступні роки,  а також,  і це на мій погляд,  дуже важливо, надання права позачергового одержання житла за попереднім місцем  проживання  у разі виїзду з міста Славутича його мешканців.

 

     І ще одне.  Вважаю,  що з метою докорінного підвищення рівня республіканської медичної науки,  якості медичного обслуговування населення,  особливо районів,  які постраждали від авари на ЧАЕС, Раді Міністрів слід  доручити  здійснити  заходи  щодо  створення республіканської  Академії  медичних  наук (це питання назріло) і передати в її підпорядкування Всесоюзний науково-дослідний  центр радіаційної медицини. Ці б доповнення можна було внести в 6 пункт проекту постанови.

 

     У цьому  ж  пункті,  на  мій   погляд,   слід   сформулювати доповнення,  в якому зажадати від нашого Уряду вжити невідкладних заходів  по   організації   виробництва   нових   ентеросорбентів медичного призначення,  фільтрів для очищення молока,  яких зараз так не вистачає, а також сорбентів для очищення інших продуктів

 

     40

 

     харчування від  радіонуклідів  та  токсичних  іонів,  важких металів  у  таких  обсягах,  які  сьогодні  необхідні для повного задоволення потреб населення республіки.

 

     Підтримую вимоги шахтарів, які вимагають від нас створення в Донбасі   центру   адсорбційної   детоксикації.  Думаю,  що  Рада Міністрів нашої республіки могла б створити такий Центр, де разом з гірниками проходили б лікування також учасники ліквідації авари на Чорнобильській АЕС,  яких дуже багато сьогодні  живе  якраз  в Луганській та Донецькій областях.

 

     І, нарешті,  останнє. Я переконаний в тому, що Верховна Рада республіки має всі  підстави  проголосити  Українську  РСР  зоною національної екологічної біди, а також звернутися до Уряду країни з Заявою з приводу неприпустимо повільного здійснення  наміченого комплексу  заходів  по  ліквідації  наслідків  на  Чорнобильській атомній станції.

 

     Проект такої  Заяви  мною  переданий  до  постійної  Комісії Верховної  Ради УРСР.  Я також вважаю за необхідне передати Я і в Президію. Дякую за увагу.

 

     Голова. Слово надається депутату Миснику Павлу Олексійовичу. Ми  просили  б  його  використати 8 хвилин,  щоб вчасно завершити роботу  райкового  засідання,  а  потім  я  поставлю  питання  на голосування  про  5 хвилин,  тому що таких записок надходить дуже багато.

 

     Мисник П.О., другий секретар Чернігівського обкому Компартії України   (Новгород-Сіверський   виборчий   округ,   Чернігівська область).  Шановні депутати!  Велике лихо, що спіткало нашу рідну Україну  в квітні 1986 року,  розповзлося майже по всій території республіки і далеко за її межі. І ось уже довгий час, п'ятий рік, в  тій  чи  іншій  мірі  йде радіоактивне забруднення людей через продукти харчування,  воду,  повітря і наслідки всього цього,  на превеликий жаль, ще й сьогодні недооцінюються.

 

     Складається враження,  що  навіть  ця  трагедія  не до кінця вивела наше суспільство із стану  злочинної  безвідповідальності, халатності   і   черствості  до  людського  горя.  Це  стосується насамперед і тих,  хто повинен мобілізувати на ці проблеми науку, економіку, медицину, весь народногосподарський комплекс. І не ті, хто працював ось у цьому залі до нас,  і не ми поки що не зібрали в єдиний кулак наші кращі наукові сили, виробничий та економічний потенціал, щоб розумно протидіяти цьому лихові.

 

     І ось внесений на ваш розгляд проект постанови Верховної

 

     41

 

     Ради і передбачає створення комісії по радіаційному  захисту населення,  підзвітної лише Верховній Раді та Державному комітету республіки з питань чорнобильської катастрофи.

 

     Вважаю, що Рада Міністрів  УРСР,  міністерства  і  відомства республіки,  окремі  виконкоми  обласних Рад з цією метою повинні мати в своїй структурі спеціальні підрозділи, які б забезпечували організацію робіт з проблем чорнобильської катастрофи.  Депутати, які входять до складу Чорнобильської  комісії,  уважно  працювали над проектом постанови,  запропонованої вам, і просять, суттєво і критично доповнивши, прийняти її.

 

     Не принижуючи ролі інших постійних  комісій,  ми  просили  б надати   Чорнобильській   комісії  статус  надзвичайної,  надшити відповідними   повноваженнями   і   голову    комісії    депутата Яворівського,  і  товариша  Масика  для  того,  щоб  всі  питання вирішувалися авторитетно,  менше сидіти  на  шиї  в  Голови  Ради Міністрів  Віталія  Андрійовича  Масола  та Голови Верховної Ради Леоніда Макаровича Кравчука, у яких і так справ досить багато.

 

     Шановні депутати,  успішно  працювати  далі  над  вирішенням будь-якої проблеми, а тим більше цієї, про яку сьогодні йде мова, можна лише тоді, коли буде зібрана необхідна правдива, достовірна й конкретна інформація.  Ми вже частково знаємо про те, що певний час істина була прихована, що заважало в організації роботи, і за це  треба  нести  належну відповідальність.  Проте,  знайомлячись сьогодні з станом справ по обстеженню забрудненої зони,  не можна не  бачити,  що грунтовного обстеження ще не проведено і досі,  а причина в тому, що зусилля відомств розрізнені, радіометричних та дозиметричних приладів не вистачає.  І якщо глянути зараз на стан справ,  то промислового випуску індивідуальних приладів ще  і  на сьогоднішній день в республіці не налагоджено.

 

     На рівні  організації виробництва цим питанням займаються на Львівському заводі "Полірон",  київських заводах "Арсенал" і  ім. Петровського  та  в  об'єднанні ім.  Корольова.  Перед ними Радою Міністрів поставлено завдання виробити близько 10 тисяч  приладів уже  в  цьому році,  бо вже досить нам говорити про якийсь захист людини, коли вона не знає чим дихає, що п'є і що їсть, коли немає жодного  приладу хоч би на кожен населений пункт,  щоб перевірити продукти харчування.

 

     А поряд з тим з випуску приладів дехто прагне за всяку ціну, забувши про все святе, мати зиск, корисні свої цілі ставить поза

 

     42

 

     людським горем.  От саме так сталося при організації випуску приладу "Прип'ять" на підприємствах міста Києва і, насамперед тут хоче  погріти  руки Інвестиційний Банк,  голова Яндовський,  який виступив посередником між конструкторським бюро,  а  конкретно  - Академією наук та виробничниками.  Викупивши документацію,  зараз ставиться договірна умова про те, щоб 10 відсотків прибутків йшло цьому  банку.  Та 10 відсотків забирає собі в прибуток Держпостач за поставку комплектуючих.  Ось і рахуйте,  якої ціни  будуть  ці прилади,   які  ми  збираємося  випустити  для  населення.  А  за комплектуючі  підприємства  (не  чути)...  П'ятигорська  та  інші беруть  від заводу "Арсенал" та інших підприємств міста Києва так званий оброк по договірній ціні, все, що їм хочеться, насамперед, дефіцитні  матеріали,  які не зайві і у господарів.  І це за таку святу справу,  як виготовлення дозиметричних приладів. Вважаю, що Верховна Рада та Рада Міністрів республіки повинні гострі жорстко вирішити це питання на рівні союзного Уряду.

 

     У доповіді Костянтина Івановича Масика була загострена увага на такому болючому питанні, як стан здоров'я населення і, перш за все,  дітей.  Людям завжди хочеться вірити в краще, так сталося і на Чернігівщині,  бо тривалий період часу після аварії вважалося, що цю область обминула біда,  бо рятували мощі святого  Феодосія, як говорять про це чернігівчани. Проте погіршання стану здоров'я, зростання специфічних захворювань,  і особливо серед дітей  (а  я вам  повідомляю  про  те,  що  в  окремих районах понад 700 дітей сьогодні із тисячі перебувають на диспансерному обліку)  примушує шукати  причини,  і вони,  на жаль,  прямо пов'язані з наслідками Чорнобиля.  Хто ж і  як  буде  зменшувати  вплив  цієї  біди?  На превеликий жаль, медицина області до цього не готова.

 

     По-перше, великий  дефіцит медичних кадрів,  погано оснащені медичною технікою  лікарні,  не  вистачає  апаратури,  необхідних медикаментів.   Обстеження   кваліфіковано   провести   практично неможливо.  І тільки все на інтуїцію лікарів,  і  тільки  все  за допомогою  рук чутливих лікарів,  а це,  так би мовити,  дає таку неповноцінну картину, якій до кінця вірити не можна.

 

     Думаю, що на це треба понад усе знайти кошти  в  республіці, закупити відповідну апаратуру і медикаменти, робити все необхідне для дітей,  щоб в областях,  які прилягають  до  Чорнобиля,  таке обстеження провести дуже щільно і зробити певні висновки.

 

     43

 

     І дуже  турбує жителів області вирішення соціально-побутових проблем населених пунктів.  Чернігівщина - це Поліський  край,  в основному дрібні населені пункти,  хуторська система.  І сьогодні понад 600 населених пунктів не мають доріг з  твердим  покриттям, тобто пилова дисперсна система піднімає радіонукліди у повітря, і цим дихають люди.

 

     Незадовільне становище  з  газифікацією  населених  пунктів. Тільки  2  проценти  їх  газифіковано по всій області Тому і люди сьогодні  використовують  паливо,  яке,   на   превеликий   жаль, необстежене  на  радіонукліди.  І зараз той попіл розвівається на полях і городах.  І тому нині стоїть питання,  я думаю, що і Раді Міністрів, і всім в республіці треба звернути увагу насамперед на газифікацію  і  влаштування  доріг  в  таких  населених  пунктах. Вважаю,  що  цей  проект постанови,  який виробила наша комісія з Радою  Міністрів,  можливо  прийняти  з  вашим   доповненням,   і продовжити  обговорення цього питання необхідно далі,  на осінній сесії. Мабуть, це питання ніколи не зійде з порядку денного наших сесій. Дякую.

 

     Голова. Шановні   товариші,   я   поставлю   на  голосування пропозицію багатьох депутатів,  щоб надавати для виступу не 10, а 5  хвилин.  Я  це  зробив свідомо тому,  щоб люди під час перерви могли зорієнтуватися.  Ви протестуєте, а багато депутатів вносять такі  пропозиції  Я  прошу  голосувати  за  те,  щоб  для виступу надавати не по 10, а по 5 хвилин. Рішення прийнято, після перерви першим  буде  виступати  депутат  Шовкошитний.  Виступ  5 хвилин. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (Перерва)

 

     Головує Голова  Верховної  Ради  Української   РСР   депутат Кравчук Л.М.

 

     Голова. Шановні   народні   депутати,  прошу  реєструватися. Повторюю: прохання реєструватися. Регламент - 5 хвилин.

 

     Слово надається народному депутату  Шовкошитному  Володимиру Федоровичу. За ним виступатиме Бондаренко.

 

     Шовкошитний В.Ф., постійний позаштатний кореспондент журналу "Ранок",  член Спілки  письменників  СРСР  (Харківський  виборчий округ,  м.  Київ). Вельмишановні народні депутати, вельмишановний Голово!  Для того,  щоб привернути після перерви  вашу  увагу,  я попрошу вас достати ручки, олівці і клаптики

 

     44

 

     паперу і записати рахунок республіканської організації "Діти Чорнобиля".  Я пропоную перевести наш з вами денний заробіток  на цей  рахунок.  Я  звертаюся до дорогих наших фінансових магнатів, директорів підприємств  наслідувати  приклад  наших  депутатів  - Бандури  і  Симоненка,  які переказали на цей рахунок по 10 тисяч карбованців із своїх підприємств.

 

     Даю цей рахунок:  "текущий счет 700223,  ОПЕРу горуправления Жилсоцбанка города Киева, МПО 322012 "Дети Чернобыля". Я попрошу, щоб це було записано на табло.

 

     Голоси з залу. (Не чути).

 

     Я не чую.

 

     Добре, це буде надруковано і вам роздано,  я  думаю,  що  цю пропозицію   ми   всі  дружно  підтримаємо.  і  від  імені  союзу "Чорнобиль",  президентом  якого  я  є,   і   від   імені   дітей чорнобильських  я  дякую вам за це.  і ще одне до вас прохання є. Шановні депутати,  я попросив би надати мені 10 хвилин для  своєї доповіді  Я  жодного  разу  не  займав  більше одної хвилини біля мікрофонів.

 

     Голоси у залі (Не чути).

 

     Дякую.

 

     Голова. Я не зрозумів, як ми вирішили?

 

     Шовкошитний В.Ф. Щиро вдячний вам.

 

     Голова. Для президента виняток, кажуть.

 

     Шовкошитний В.Ф.  Шановні мої! Тут не раз говорилося про те, що козачки виступали,  а козаки все не запрягали. Вже виступили і козачки,  і козаки,  і я зібрався запрягати,  аж дивлюся - стоять баскі  гарячі  коні  осідланими  на моїм дворі Всі четверо.  Коні Апокаліпсису - війна,  голод смерть і мор. Все те, що на сьогодні ми маємо в нашій з вами від "Москвы до самых до окраин".  Те,  що сталося в ніч з 25 на 26 квітня 1986 року,  не є аварією на одній із атомних станцій, як це спочатку трактувалося. Вибух четвертого реактора на Чорнобильській атомній електростанції ім. В.І. Леніна є  не що інше як катастрофа планетарного масштабу.  Щодо України, мова йде про початок нової геологічної ери,  яка,  на відміну від кембрію,  ордовіку,  девона  та інших,  ще не має назви.  А втім, здається -  це  Апокаліпсис.  Особливість  трагедії  в  тому,  що спричинилася  вона  у тоталітарному суспільстві,  економіка якого працювала за абсурдистськими законами.  А становище народу,  що й зазнав на той час, не можна було визначити інакше, як колоніальне в унітарній і водночас неправовій державі.

 

     45

 

     Я не  хочу  повторювати  сьогодні  офіційні  дані,  варіанти перебігу подій, а тим більше вдаватися до їх аналізу. Історія вже спростувала  концепції  і  версії,  що  мали  на  меті  в  кращих традиціях  "развитого социализма" приховати масштаби катастрофи і замовчати її наслідки.

 

     Тому моя коротка і максимально стисла інформація про основні причини  і  наслідки  Чорнобиля  складена  з висновків незалежних фахівців,  закритих  звітів,  особливих  думок  деяких  офіційних експертів.

 

     Нещодавно Київська  міська Рада оголосила академіка Ільїна і Голову Держполітгідромету СРСР  Ізраеля  персонами  нон  грата  в місті  Києві  Думаю,  це  добрий  приклад для нас,  адже 35-берну концепцію,  антигуманну в своїй суті,  підтримують і наші з  вами земляки,  серед  яких,  як  це  не  шкода,  і  ректор  Київського медичного інституту Гончарук.  Можете собі уявити, яких ескулапів він  для нас з вами підготує?  Чи не вони залишають зараз один на один з бідою людей на забруднених територіях і біжать звідти,  чи не ці медики?

 

     Отож техногенні    причини   катастрофи.   Перше.   Технічне експертиза проекту реактора РБМК виявила 32  технічних  недоліки. Дев'ять  з цих порушень на діючих реакторах усунути конструктивно неможливо.  На сьогоднішній день з 16 працюючих в СРСР  реакторів РБМК   тільки   третій   блок   Смоленської   АЕС   має  технічне обгрунтування безпеки.  Основна причина вибуху - грубі теоретичні помилки,  закладені в проект,  завдяки яким виникла парадоксальна ситуація некерованого різкого підвищення потужності реактора  при включенні   аварійної  системи  захисту.  Вищесказане  спростовує компетентні  твердження   про   сьогоднішню   цілковиту   безпеку експлуатації реакторів РБМК.

 

     Стосовно його   фізичної   і  радіобіологічної  ситуації  Ми знаємо,  що сьогодні всі розрахунки ідуть по цезію-137. Цезій-137

- гаммавипромінювач.  Але на сьогодні більшу загрозу, ніж гамма-, становлять  бета-випромінювання.  і  якщо  нам  перерахувати   на бета-випромінювання,  то  ці рівні,  скажімо 1 кюрі на квадратний кілометр,  треба помножити вже на 10,  а то й на 12 - такий  собі коефіцієнт.

 

     Від 1960   року   по   1989  рік  сталася  страшна  еволюція допустимих рівнів.  Якщо взяти дитину,  то в  1960  році  на  рік допустимо було для населення 0,5 бера, зараз - 2,5 бера. Дитина в 10 разів чутливіша,  тобто в 250 разів на дитину.  Академік Ільїн нам  підвищив  допустимі  рівні.  Я  думаю,  не треба коментувати цього.

 

     46

 

     Тепер, що стосується моїх конкретних пропозицій.  Я  вимагаю евакуації жителів з ураженої місцевості якомога швидше.  Я думаю, що тут всі ми стоїмо на цьому. і це буде зроблено.

 

     Треба негайно уже на наступній сесії прийняти пакет  законів про  статус  жертв  чорнобильської  катастрофи,  куди  б увійшли, наприклад, такі пункти.

 

     Зарахування трудового стажу 1 рік за два для тих  людей,  що живуть там.

 

     Пенсійне забезпечення за першим списком, тобто чоловікам - з 50 років,  жінкам -  з  45  років.  Ці  люди  живуть  в  особливо небезпечних умовах.  Я,  як професійний реакторник, знаю, що таке перший список.  Тому пропоную,  по першому списку ці люди повинні бути пенсійно забезпечені.

 

     Необхідно тим  людям,  яких  ми  з  вами  будемо  відселяти, виплатити компенсаций Не просто їм дозволити виїхати  і  покинути напризволяще, а виплатити компенсацію за критеріями 1986 року, як було в  1986  році  для  тих,  хто  був  евакуйований.  Я  вважаю антигуманним  виплачувати  ці "гробові" для того,  щоб прив'язати людей до забрудненої землі, на якій не можна жити.

 

     Я також вважаю,  що  вкрай  необхідно  створити  депутатську комісію  для  розслідування  дій  посадових  осіб,  пов'язаних  з катастрофою на  Чорнобильській  атомній  електростанції.  Україна повинна знати своїх "героїв".  Ми зараз тут говоримо, що Шевченко не зробила того,  що могла зробити, Щербицький не зробив того, що повинен був зробити.  Але скажіть, будь ласка, чи могла і одна, і другий   без   дозволу    Горбачева    проводити    першотравневу демонстрацію?  Я думаю, що ми, нарешті, повинні поставши крапку в цьому  питанні  Я  думаю,   що   людей,   які   постраждали   від чорнобильської катастрофи,  нам необхідно прирівняти до учасників Великої Вітчизняної війни.

 

     Ще одне.  Ми з вами - народні обранці.  Ми повинні дбати  за тих  людей,  що  нас  сюди  послали.  і  тому я повторю христовий заповіт: "Да любите одне одного!".

 

     Голова. Слово  надається   народному   депутату   Бондаренку Віктору Олександровичу. Переходимо на регламент 5 хвилин.

 

     За ним буде виступати депутат Рудик.

 

     Бондаренко В.О.,  завідуючий кафедрою Українського інституту вдосконалення лікарів (Фрунзенський  виборчий  округ,  Харківська область).   Глубокоуважаемый  Верховный  Совет!  Глубокоуважаемый Председатель! Я - врач, профессор. Занимаюсь

 

     47

 

     медицинскими биологическими     проблемами     чернобыльской катастрофы,  поэтому  я  буду  касаться только вопросов,  имеющих отношение к этой проблеме.

 

     Среди множества   чрезвычайно   сложных   проблем,   которые поставила    перед    современной    цивилизацией   чернобыльская катастрофа,  проблема  сохранения  здоровья   человека   занимает центральные  места.  Не только потому,  что пагубному воздействию радиоактивного излучения подверглись 17 миллионов человек у нас в стране,   в   результате   чего  значительное  количество  людей, принимавших участие в ликвидации аварии  или  получивших  большие дозы  радиации  по  другим  причинам,  страдают  различного  рода расстройствами   со   стороны   центральной   нервной    системы, сердечнососудистых и дыхательных систем,  органов зрения, опоры и движения,  печени, почек. Не только потому, что, проживая в зонах повышенного  радиоактивного  фона,  люди  находятся  в  состоянии невероятного психоэмоционального напряжения из-за неизвестности и непредсказуемости  последствий хронического воздействия малых доз радиации.

 

     Сложность проблемы  заключается  прежде  всего  в  том,  что чернобыльская  катастрофа  создала  для человека совершенно новую окружающую среду, как минимум на 150-200 лет, а, может, и больше. Для того,  чтобы в этой среде выжить,  человек, как биологический вид, должен к ней приспособиться. Приспособление идет уже сейчас, это   видно,   но   проходит   оно   весьма   болезненно.   Срывы приспособительных  реакций  проявляются  в  появлении  совершенно новых,  неизвестных до этого патологических состояний. Увеличение раковых заболеваний,  злокачественных болезней крови,  врожденных уродств.

 

     Нужно нам   всем   понять,   что   в   сложившейся  ситуации продолжительность   перестройки   организма   в   процессе    его приспособления  к  повышенному  радиоактивному фону и постоянному внутреннему  облучению  по  отношению  к  конкретному   субъекту, который  живет  на  загрязненной  территории,  сейчас  совершенно непредсказуема.  Для окончательного  формирования  наследственных признаков,  способных  не  реагировать на условно высокий уровень ионизирующей радиации,  может потребоваться от 50 до 100  лет,  а может быть,  и значительно больше.  Только тогда человеческий вид может   совершенно    безболезненно    переносить    те    уровни радиоактивного  излучения,  которые  в  настоящее  время являются реально  опасными  для  здоровья  или  представляются  для   него потенциально опасными.

 

     48

 

     Невольно возникает   вопрос,   а   нельзя   ли  использовать достижения науки и творческий  потенциал  ее  представителей  для того,  чтобы  избежать  или  хотя  бы  смягчить  эти естественные процессы?  Современная наука  на  этот  вопрос  дает  однозначный утвердительный  ответ.  Для  этого  необходимо решить хотя бы две проблемы на первое время.

 

     Первая. Разработать  эффективный  метод   для   дезактивации обширных  территорий,  и  второе - разработать эффективные методы дезактивации организма человека, то есть и то и другое освободить от долгоживущих радионуклидов цезия и стронция.

 

     Проблемы эти   чрезвычайно  сложны,  не  решение  их  вполне возможно в  обозримом  будущем,  я  думаю,  даже  в  рамках  ныне живущего  поколения.  Реальные  предпосылки  для  этого  есть уже сегодня. Для этого, с одной стороны, необходимо объединить усилия ученых  и  многочисленных  научных коллективов,  которые в разных местах  республики   занимаются   изучением   медикобиологических проблем чернобыльской катастрофы в одних руках, скажем в Академии наук Украины.  А с другой стороны -  привлечь  к  этой  работе  и заинтересовать тем международную научную общественность.

 

     Поэтому с  этой  высокой трибуны Верховного Совета Украины я обращаюсь к ученым нашей страны и  зарубежным  коллегам,  научным обществам,  ассоциациям и объединениям,  академиям наук, ко всем, кому понятны и близки научные проблемы чернобыльской трагедии, ко всем,  кому  понятны  и  близки горе и страдания миллионов людей, невольных жертв этой катастрофы:  сосредоточить огромный  неумный потенциал   современной   цивилизации  на  ускорении  и  создании наиболее    эффективных    средств    дезактивации     пораженных долгоживущими  радионуклидами  почвы,  водоемов,  грунтовых  вод, растений, животных, продуктов питания.

 

     Я призываю   ученых   в   области   биологии   и    медицины сосредоточить свое внимание на создании лекарственных препаратов, способных разными путями провести дезактивацию организма человека и вывести из него источники его мук,  бед и страданий. Уже сейчас разработаны   эффективные    методы    профилактики    накопления радиоактивного цезия,  на подходе метод извлечения радиоактивного стронция  из  легких  и  циркулирующей  крови,  создана   система надежного обеззараживания молока.  Правда,  этих предложений пока очень мало, а косность и рутина,

 

     49

 

     овладевшие нашими многими руководителями,  не позволяют даже эти  достижения науки запустить в дело.  Поэтому наша Комиссия по чернобыльской катастрофе  будет  благодарна  всем  представителям науки и практики за любые перспективные и конкретные предложения, которые  позволят   в   максимально   короткие   сроки   провести эффективную   дезактивацию  территории  и  населения,  тем  самым сохранить  ныне  живущее  и  будущее  поколение   людей   от   их физического вырождения. Благодарю за внимание.

 

     Голова. Слово  надається  народному  депутату  Рудику Василю Назаровичу, за ним виступатиме народний депутат Шершун.

 

     Рудик В.И.,  голова   Олевської   районної   Ради   народних депутатів,  перший  секретар Олевського райкому Компартії України (Олевський  виборчий  округ,  Житомирська   область).   Уважаемые народные  депутаты!  Уважаемый  президиум!  Выйти  на эту высокую трибуну меня обязала обстановка, которая сложилась в загрязненных районах  Житомирщини  после  чернобыльской  катастрофы,  и  люди, которые там проживают.  Я из того  района,  который  находится  в 80-ти километрах от ЧАЭС. Так что жизнь в зоне знаю не по статьям в газетах,  радио и телепередачам, а вот уже пятый год ежеминутно чувствую  всю  эту  "прелесть"  на себе,  своих детях и всех моих избирателях.  На  сегодняшний  день  в  Олевском  и  Емильчинском районах  в  179  селах  проживает свыше 110 тысяч человек,  в том числе 23 тысячи детей.  Оба района загрязнены  радионуклидами,  и все  население  получает доплату в сумме 15 рублей как не имеющие возможности   получать   чистую   продукцию.    Многострадальному крестьянину  и  на  этот  раз  досталось  больше  всех.  И нельзя объяснить  людям,  почему  руководство  страны  и  республики  не спасает украинскую нацию.

 

     У Михаила Горбачева есть время ехать в Ватикан,  Соединенные Штаты Америки,  встречать принцессу Анну,  а думать и решать долю своих людей нет времени. Никто не имеет права рисковать здоровьем и  жизнью  человека,  но  в  Житомирской,  Киевской,   Ровенской, Черниговской  областях на живом человеческом материале проводится чудовищно бесчеловечный,  исключительно циничный и уникальный  по своим масштабам эксперимент,  за который,  по-видимому, и получил повышение у Президента Владимир Ивашко.

 

     Уважаемые народные депутаты!  Настоящей человеческой  заботы жители наших районов до последнего времени не

 

     50

 

     почувствовали. Принесен  огромный  ущерб здоровью людей.  Но характерно, что от ответственности ушли буквально все. Виноватых, как  видите,  нет.  Все  не  раз  читали  и видели по телевидению убаюкивающее выступление всемирно известного Романенко и других о том,  что  не  надо,  сеять  панику и так далее.  Но народна себе почувствовал,  что его обманывают. И хотя обвиняют иногда прессу, что она подогревает события,  но,  увы, на мой взгляд, если бы не пресса и телевидение,  то на сегодняшний день люди  не  знали  бы того,  что обязаны были знать.  А те,  кто ответственен за судьбы людей, жили и живут преспокойно.

 

     И при рассмотрении этой проблемы кие хотелось  бы  видеть  в этом   зале   народных   депутатов   СССР,  бывших  руководителей республики товарищей Ивашко и Шевченко.  Но  мои  мечты  остались мечтами.  Хотя  товарищи  коммунисты  на  местах вместе со своими людьми делали все возможное, чтобы смягчишь боль Чернобыля.

 

     Руководствуясь волей избирателей и учитывая ту реальность, в которой  оказываются  ни  в чем не повинные люди,  я как народный депутат настаиваю:

 

     1. Закончить до  октября  месяца  разработку  и  утверждение концепции   безопасного   проживания   людей  на  соответствующих территориях.

 

     2. Разработать проект Закона о статусе граждан, пострадавших от чернобыльской катастрофы.

 

     3. Проект Закона о статусе зоны экологического бедствия.

 

     4. Провести паспортизацию каждого подворья.

 

     5. В  срочном  порядке рассмотреть все вопросы,  связанные с газификацией сел обоих районов.

 

     6. Решить проблему централизованного водоснабжения населения районов,   т.к.  из-за  некачественных  питьевых  вод  наибольшей опасности подвергается здоровье населения Полесья.

 

     Все депутаты  знают,  что  сегодня  в  Литве  60   процентов сельского населения обеспечены централизованным водоснабжением. У нас -горе, и ничего не делается.

 

     Необходимо центральные дороги  и  дороги  в  селах  одеть  в асфальт.  В решениях этих проблем нам нужна помощь Правительства. Я сегодня с этой трибуны Христом Богом прошу,  Виталий Андреевич, обратите  внимание  на  эти  районы.  В  этих районах жизнь будет продолжаться  и  дальше.  Вопрос  чистого  питания,  медицинского обслуживания, кадров, пересмотров сроков выхода

 

     51

 

     на пенсию и другие нашли отображение в проекте постановления Верховного Совета, который наша комиссия подготовила. Я бы просил их поддержать.  Хотелось бы, чтобы наш разговор услышал и министр обороны  товарищ  Язов,  так  как  для  военнослужащих,   которые проходят   службу,   их   семей,  солдат,  сержантов  со  стороны министерства практически ничего не сделано.

 

     Далее. Предлагаю    возбудить    судебный    иск    союзному правительству  и Минатомэнерго по возмещению ущерба,  нанесенного республике,  и  на   данной   сессии   объявить   Украину   зоной экологического бедствия.

 

     Уважаемые товарищи!    Чернобыль    призывает    к   разуму, аналитической мысли,  трудолюбию и выдержке.  Давайте не  обманем надежды и чаяния людей.  Не на словах, а на деле проявим заботу о человеке. Спасибо за внимание.

 

     Голова. Слово надається народному  депутату  Шершуну  Миколі Харитоновичу.   За   ним   виступатиме   народний   депутат  СРСР Приймаченко.

 

     Шершун М.X.,  генеральний  директор  Ровенського   обласного виробничого      лісогосподарського     об'єднання     "Ровноліс" (Костопільський  виборчий  округ,  Ровенська  область).   Шановні народні депутати! Так уже сталося, що в цьому залі серед народних депутатів я єдиний представник галузі лісового господарства. Тому дозволю  собі  навести  кілька  цифр,  які  засвідчують  масштаби завданого нам лиха.  Під радіаційне  забруднення  потрапили  ліси площею  близько  півтора  мільйона гектарів.  Скорочуються обсяги заготівлі  деревини,  особливо  на  паливо.   За   4   роки   від лісгоспзагів,  що розташовані в забрудненій зоні,  ми не одержали 350 тисяч кубометрів вирубок  головного  користування  і  ще  700 тисяч   кубометрів   зрубок  догляду  за  лісом.  Скорочуються  і заготівля грибів, ягід та лікарської сировини.

 

     Найбільше постраждали ліси 4 областей українського Полісся - Ровенської,  Житомирської, Київської та Чернігівської. Саме в цих областях раніше випускалося  близько  половини  продукції  нашого міністерства. В жахливий квітень 1986 ліс прийняв на себе основну масу радіаційних забруднень,  запобіг тим самим їх розповсюдженню на значних територіях.

 

     Світова практика  лісокористування не знала досвіду роботи в таких значних масштабах радіаційного забруднення.  Необхідно було в   стислі  строки  забезпечити  як  радіаційну  безпеку,  так  і безпосередню виробничу діяльність підприємств. На основі

 

     52

 

     наземного повітряного картування лісів і проведених аналізів були  вироблені  рекомендації  по веденню лісового господарства в умовах радіаційного забруднення.

 

     За дорученням Уряду республіки опубліковано схему  замивання лісів,  по можливості заготівлі грибів і ягід,  лікарських рослин для того, щоб люди не вживали радіаційно брудної продукції.

 

     Потрібно сказати  прямо,  що  найближчими   роками   якогось поліпшення  радіаційної  обстановки в лісах чекати не доводиться. Це вимагає нового підходу  до  організації  виробничого  процесу, тобто   постійного   знання   радіаційної   обстановки  в  лісах, забезпечення постійного дозиметричного і медичного контролю.  Для цього необхідно,  насамперед,  зміцнити матеріально-технічну базу підприємств, які працюють в умовах радіаційного забруднення.

 

     Мінводгоспом України     підготовлені     пропозиції      до республіканської   програми   ліквідації   наслідків   Чорнобиля. Передбачено  значний  обсяг  робіт  по   гарантуванню   безпечної життєдіяльності  лісівників,  будівництву  капітальних  об'єктів, організації авіаційної охорони лісів від пожеж, лісопатологічного моніторингу.  Загальний  обсяг  витрат  на  здійснення програми - близько 73 мільйонів карбованців.  Це без вартості  обладнання  і техніки.  Зрозуміло, в самій галузі шляхом перерозподілу ресурсів такі  кошти  знайти  неможливо.   Виділити   їх   слід   цільовим призначенням,  на мою думку, за рахунок винуватців чорнобильської трагедії.

 

     Не забуваючи  про  перспективні  завдання  такої   програми, необхідно вже сьогодні не гаючись, виділити додаткову чисельність спеціалістів і радіометричне обладнання. У нас його катастрофічна не  вистачає.  Галузь гостро потребує забезпечення автобусами для підвезення людей до робочих місць. Потрібно видати засоби захисту і  спецодягу  нового  типу.  Чомусь так сталося,  що в постановах союзного і республіканського урядів з питань ліквідації наслідків Чорнобиля  про пільги для учасників цих робіт не згадуються люди, що працюють у лісі.

 

     Між тим   дослідженнями   всесоюзного   центру   радіаційної медицини  встановлено,  що  дози  зовнішнього  гама-опромінення у працівників лісгоспзагу  у  півтора  рази  більше,  ніж  у  інших категорій  населення.  Це  й  не  дивно.  Бо  людина  нашого фаху постійно стикається з різноманітними природними компонентами,  як ми кажемо,  лісового намету - стовбурами,  гіллям,  гілками. Щодо зарплати,  то  менше  лісівників  одержують  хіба  що  працівники культури, що також викликає подив і непорозуміння.

 

     53

 

     Тому вважаю,  що в розділ постанови,  де йдеться про пільги, слід включити і  робітників,  і  службовців  з  лісогосподарських підприємств,  зайнятих  на  роботах  по  вирощуванню лісу та його експлуатації.

 

     Як народний  депутат  від  Ровенщини,  що  постраждала   від чорнобильської біди,  передаю і наполегливу вимогу своїх виборців Березнівського і Костопільського районів - прискорити  роботи  по обстеженню  території,  100-процентному  обстеженню людей різного віку.  Підтримую пропозицію моїх колег депутатів про затвердження статусу,  який  мав би силу закону радіаційне вражених територій, статусу населення,  яке проживає в зоні забруднення.  Вважаю,  що держава   повинна  взяти  на  себе  газифікацію,  водопостачання, будівництво   шляхів    у    зараженій    місцевості,    об'єктів соціально-культурного   призначення,   медичного,   торговельного обслуговування,  забезпечення населення чистими продуктами. Люди, що пережили чорнобильську біду, цього конче потребують.

 

     Дякую за увагу.

 

     Голова. Слово надається народному депутату СРСР Приймаченку. За ним виступатиме депутат Федоров.

 

     Приймаченко М.І.,  народний депутат СРСР.  Шановний  Голово! Шановні  народні  депутати!  Я представляю виборців округу,  який безпосередньо прилягає до 30-кілометрової  зони  ЧАЕС.  По  долях саме  цих  людей,  ос  дітей  найбільш жорстоко пройшовся атомний смерч.  Гірше того,  його згубному впливу поки що не видно кінця. Маса проблем, породжених чорнобильською аварією, їх злободенність і гострота, на жаль, не зменшується, а наростає.

 

     Не можна стверджувати, що протягом більше 4 років, що минули після  аварі;  не  здійснювалися  заходи по ліквідації її згубних наслідків. Певні роботи велися, про це сьогодні говорилося, проте велися вони безсистемне, без достатнього наукового обгрунтування, а тому не принесли бажаних результатів.

 

     В районах округу,  і насамперед в Поліському, Іванківському, Вишгородському,  Бородянському  і Макарівському,  спостерігається тенденція сталого зростання  захворюваності  населення,  особливо дітей. Проте органи охорони здоров'я, наукові медичні заклади і в першу  чергу   Інститут   біофізики   (товариш   Ільїн),   філіал Всесоюзного   центру  радіаційної  медицини  (товариш  Романенко) вперто  відмовляються  визнати  безпосередній  зв'язок  зростання захворюваності населення з впливом наслідків авари.  і до цих пір лікувальні заклади потерпілих районів не обладнані в повній  мірі сучасним

 

     54

 

     медичним обладнанням і інструментом.  Ще більш ускладнюється у  зв'язку  з  відселенням  проблема  забезпечення  цих   районів медичними кадрами.  Я підтримую пропозицію попередніх виступаючих

-  до  тій  категорії  спеціалістів  повинні   бути   застосовані спеціальні стимули,  які б заохочували їх працювати в забруднених районах.

 

     Ще одне  питання.  Ми  неодноразово  піднімали  питання  про організацію  на  території  забруднених  районів  філіалу  центру радіаційної медицини.  Можна було б його розмістити  в  Іванкові, Овручі,  інших  районах.  Проте  наші  пропозиції залишилися поза увагою.  Ми і далі наполягаємо  на  позитивному  вирішенні  цього питання.  Сьогодні  особливу  тривогу  викликає  доля  людей,  що проживають уже понад чотири роки в населених  пунктах  з  високим рівнем радіоактивного забруднення.

 

     Як відомо,  Радою Міністрів республіки, хоч і з запізненням, але  прийнято  рішення  про  відселення  в  1990  році  сімей   з неповнолітніми   дітьми   з  селищ  Поліського  і  Вільча.  Проте будівництво  житла  для  переселенців,   яке   проводить   Мінбуд республіки,   ведеться  невиправдано  повільними  темпами.  Уряду республіки необхідно взяти це будівництво під неослабний контроль з тим,  щоб діти переселенців зустріли наступний новий навчальний рік в екологічне чистих районах. Це важко, але це можливо, і наші люди цього вимагають.

 

     А яка  доля  решти  людей,  що  проживають  в  зоні жорсткою контролю,  а чи тільки з Поліського району необхідно відселити 16 населених  пунктів.  Проте  на  сьогодні лише визначені місця під майбутнє переселення.  Потребує невідкладного  вирішення  питання соціальної  захищеності  населення,  що  постраждало від ядерного лиха.  Мова йде про прийняття статусу жителів,  що проживають  на території,  забрудненій  в  результаті аварії на атомній станції. Про це вже говориться не на  одній  сесії,  не  на  одному  рівні зустрічах,  однак це питання на сьогодні не вирішено. Я просив би народних  депутатів   республіки,   шановні   товариші,   давайте прискоримо розробку і прийняття цього документа.

 

     Пільги, передбачені цим статусом, повинні поширюватись як на населення, що проживає на забрудненій території, так і на тих, що відселяються  в  шли місця.  А для населення,  що проживає в зоні жорсткого контролю,  поширити пільги,  передбачені для  учасників ліквідації наслідків авари.

 

     Як відомо, товариші, за минулі роки після аварії прийнято

 

     55

 

     десятки документів, врешті-решт розроблена державна програма ліквідації наслідків аварії.  Проте загальним недоліком всіх  цих документів  є той,  що значна частина передбачених ним заходів не виконується. Зокрема, в цілому ряді документів визначено завдання по   створенню   належних  умов,  однак  вирішуються  ці  питання надзвичайно  повільно,  насамперед  -   газифікація   і   закрите водопостачання.

 

     Люди втомилися чекати, у їх настрої наростає невпевненість у своєму  майбутньому,  недовір'я  до  офіційних   органів   влади. Морально-психологічна  обстановка  у потерпших районах все більше загострюється.  Люди вимагають, щоб їх соціальна захищеність була нарешті насправді забезпечена державою.

 

     Декілька слів   про   місто  Славутич.  Я  вважаю,  що  Уряд республіки повинен у найкоротший час вжити  невідкладних  заходів до закінчення будівництва житла,  об'єктів соцкульпобуту міста, а також розглянути питання,  про що вже  сьогодні  говорилося,  про надання пільг жителям міста Славутича...

 

     Голова. Микола Іванович, ваш час вийшов.

 

     Приймаченко М.І.    ...як    такого,   що   знаходиться   на радіоактивнозабрудненій території.

 

     І, поділяючи тривогу і вимоги жителів, Поліська районна Рада народних   депутатів   прийняла   звернення   до  Верховної  Ради республіки з  цих  питань,  яке  дозвольте  вручити  Президії.  У зверненні   зосереджені   найбільш   невідкладні   завдання,   що потребують першочергового вирішення у 1990-1992 роках.

 

     Спасибі за увагу.

 

     Голова. Слово  надається   народному   депутатові   Федорову Володимиру  Григоровичу.  За  ним  виступатиме  депутат  Баландюк Микола Степанович.

 

     Федоров В.Г.,  голова Житомирської  обласної  Ради  народних депутатів, перший секретар Житомирського обкому Компартії України (Новоград-Волинський  виборчий   округ,   Житомирська   область). Уважаемые  народные  депутаты!  Все  дальше уходит в прошлый день страшная авария на Чернобыльской атомной станции. Теперь и только теперь,  более четырех лет спустя, начинаем узнавать и осознавать все  размеры  катастрофы.  Теперь  мы  знаем,  что  Чернобыль   - экологическая мировая катастрофа, огромное национальное бедствие, своеобразный детонатор взрыва общественно-политической ситуации в стране и республике.

 

     56

 

     Ликвидация последствий    этой    трагедии   высветила   все несовершенство  экономического,   политического   и   социального обустройства  нашего  общества.  Она  свергает старые авторитеты, выдвигает на первый план общечеловеческие ценности.

 

     Народным депутатам известно,  что в  числе  других  особенно пострадала   Житомирщина.   В   условиях,   когда   радиоактивное загрязнение отмечено почти  на  половине  территории  области,  1 миллион  260 тысяч гектаров - 42 процента территории с населением более 400 тысяч человек,  в том числе около  90  тысяч  детей,  - местные  Советы  народных  депутатов  и  их исполнительные органы принимают  меры  к  сохранению  здоровья  людей,   улучшению   их жизнедеятельности.   Однако   принимаемые  меры  носят  частичный характер и не  обеспечивают  надлежащую  охрану  здоровья  людей, снижение  социальной и психологической напряженности,  нормальную производственную деятельность.

 

     Мы, народные депутаты Украины, должны четко осознать - время не   ждет.   В   пострадавших   районах   усиливается  социальная напряженность,  жизнь в них  разлаживается,  ситуация  становится непредсказуемой. Так почему бы нам, парламенту Украины, используя Декларацию о суверенитете республики,  самим не принять концепцию безопасного  проживания  населения  на  загрязненной  территории? Предложение  давно  готово,  а  суть  его  такова:  если   нельзя пользоваться  результатами  своего  труда,  если  нельзя рожать и воспитывать детей, зачем там жить? Часть людей мы отселим, многие разъезжаются  сами,  но  большинство продолжает жить в этой зоне. Нам необходимо в срочном порядке принять  и  правовой  статус,  о котором    много   говорится,   потерпевшего   от   чернобыльской катастрофы,  который бы определил систему  льгот  и  компенсаций, гарантировал   надлежащие  условия  проживания,  жизнеобеспечения потерпевшего на протяжении всей его жизни в любом регионе страны.

 

     Нужен и   правовой   статус   загрязненной    радионуклидами территории,    предусматривающий    создание    особых    условий хозяйствования,    льготную     систему     налогообложения     и материально-технического  обеспечения.  Необходимо  сказать,  что областной Совет и группа депутатов от нашей области разработали и представили Верховному Совету республики проект Закона Украинской ССР о статусе загрязненных территорий,  пострадавших в результате аварии   на   Чернобыльской   АЭС.   Мы   не  претендуем  на  его совершенство, пусть это будет основа, над которой нужно работать.

 

     57

 

     Наверное, есть и другие проекты.  Сейчас  крайне  необходимо рассмотреть и принять такой документ. Тем временем, хотя и трудно идет отселение людей,  знаю более загрязненные села  области,  но значительная   часть   населения   остается,  поверив  случайному дозиметристу и расхожей фразе: "Другие ведь живут... "

 

     Почему мощный аппарат  Совмина  республики  никак  не  может организовать   выпуск   дозиметров  индивидуального  пользования? Неужели  это  стало  каким-то  камнем  преткновения   для   нашей промышленности?  Кстати,  хотелось бы услышать,  кто,  конкретную фамилию того руководителя,  которому поручено это дело.  До каких пор у нас будет продолжаться анонимная безответственность во всех делах?  Необходимо принять более жесткие нормативы  к  содержанию радионуклидов в продуктах питания,  питьевой воде. Ведь по данным науки на долю продукта приходится  около  75  процентов  от  всех накоплений  радионуклидов в организме человека.  Но где взять эти чистые продукты в этой зоне?

 

     Выделенные на текущий  год  фонды  покрывают  потребности  в мясопродуктах лишь на 42 процента,  в овощах -на 36, фруктах - на И процентов.  Хронически не хватает продуктов детского питания. А ведь  по решению этой проблемы люди судят о состоятельности нашей политики, реальной заботе об их здоровье. И ведь принято в 315-ом постановлении,  "обеспечить  гарантированность  снабжения чистыми продуктами".  Не обеспечили и потеряли веру в  то,  что  способно Правительство решать.

 

     Неужели руководство Правительства до сих пор не поняло,  что эту категорию населения надо обеспечить всем необходимым в первую очередь, а потом делить все остальным.

 

     Голова. Володимир Григорович, час вийшов.

 

     Федоров В.Г.    Полминуты   еще.   Или   взять   медицинское обслуживание в Луганском районе.  Вместо 72  врачей  по  штатному расписанию   сегодня   работает   -   15.   О  каком  медицинском гарантированном обслуживании можно вести речь  или  оздоровлении? Сколько  времени мы потратили здесь для разговора об оздоровлении детей?  И что же мы строим,  по какому принципу? Лишь по принципу милосердия.  Кто-то откликнется и пригласит наших детей.  Неужели мы не можем сами обеспечить это на солидной основе?

 

     Острых проблем много, в том числе предстоит огромная

 

     58

 

     работа по  сооружению  жилья  и  объектов  соцкультбыта  для отселения.  Но как мы их решаем?  Из доклада товарища Масика я не уловил,  какими силами мы освоим эти огромные  суммы  денег.  Нам надо,  наверное,  отказаться  от помощи другим и сконцентрировать усилия  на  решении   этой   проблемы.   Что   касается   проекта постановления,  то  его  можно  принять за основу,  есть основные принципиальные положения.  В первом  пункте  следует  не  просто, признать работу неудовлетворительной,  это такая избитая фраза, а заменить ее на  недостаточную  и  непоследовательную  работу.  По третьему  пункту  есть  сомнения,  есть  необходимость...  (Шум у залі).

 

     Голова. Володимир   Григорович,   півтори    хвилини    поза регламентом. Слово надається народному депутату Баландюку, за ним виступатиме депутат Костенко.

 

     Баландюк М.С.,   начальник   цеху   виробничого   об'єднання "Придніпровський  хімічний  завод"  (Баглійський  виборчий округ, Дніпропетровська  область).  Уважаемые  депутаты,  мне   пришлось видеть,  когда  молодые  парни  в  полиэтиленовые  мешки собирают радиоактивные  куски.  Мне  пришлось  видеть,  когда  в  той  30- километровой  зоне механизаторы убирают,  в тот самый год убирали пшеницу.  И на мой вопрос - зачем?  - сказали:  "Это  на  фураж". Поэтому  я  убежден  в  том,  что ликвидировать нельзя,  жизнь не вернешь,  здоровье не компенсируешь.  Но наша задача, наша с вами прерогатива - сделать все,  что от нас зависит,  для того,  чтобы максимально компенсировать всем, к кому относится эта беда, уже в ближайшее время.

 

     Поэтому вот  эта триединая задача - отселить,  создать зону, создать статус жителя и того человека, который пострадал от этого дела.  Это - то,  ради чего мы сегодня заседаем. Но в то же время надо жить дальше,  и, естественно, меня всегда раздражала позиция и   постановка   тех   людей,   которые   говорили   о   каких-то альтернативных источниках электроэнергии,  экологически чистых на сегодняшний   день.   Их   практически  нет,  я  их  в  ближайшее десятилетие не вижу.  Гидро,  мы с вами забиваем осиновый кол,  и правильно делаем, остается атом и тепло. Теплоэлектростанции, сто лет мы работаем над ними и до сегодняшнего дня тепловая станция - это сернистый газ и кислотные дожди, то углекислый газ и типичный эффект, это путь к мировой катастрофе.

 

     Итак атомные станции. А мы о моратории говорим сегодня. Я

 

     59

 

     все-таки за то,  чтобы  максимально  аккуратно  подходить  к решению этих чрезвычайно важных вопросов.

 

     Надо посмотреть,  товарищи,  нам все-таки на мировой опыт. В США - 20 процентов,  ФРГ - 30 процентов,  Япония - 60  процентов, Франция - 75 процентов электроэнергии производят атомные станции, и в полкилометре от станции выращивают экологически чистые овощи. Поэтому,  когда  будем  голосовать,  товарищи,  за  мораторий,  я все-таки считаю,  что мы должны  максимально  обдуманно  подойти, потому  что  психология  наша  меняется.  Я  только хочу обратить внимание наше на тот период,  многие это помнят,  когда в  Латвии начиналось строительство атомной станции в Снечкусе,  что говорил Уряд,  Правительство, что говорили люди. И вот сегодня, уже после того,  когда произошла катастрофа в Чернобыле, тот же Лансбергиз, та же команда уже сегодня делает попытки в Москве для того, чтобы продолжить  строительство  тех блоков,  которые приостановлены на сегодняшний день.

 

     Поэтому 5 лет на мораторий,  я считаю, много. Градоначальник города Одессы в свое время,  на заре появления автомобилей, издал указ:  запретить езду на автомобиле, покуда лошади не привыкнут к этой езде. Нам надо быть мудрее, товарищи.

 

     Голова. Слово надається народному депутату Костенку.  За ним виступатиме народний депутат Поперняк.

 

     Костенко Ю.І.,     науковий      співробітник      Інституту електрозварювання  імені  Є.О.  Патона АН УРСР (Червоноармійський виборчий округ,  м.  Київ). Шановні депутати! Сьогодні багато раз вже  говорилося,  що  чорнобильська  катастрофа є глобальною.  Її наслідки привели і приведуть не тільки до збільшення захворювань, а також до загибелі людей і, що найголовніше, до генетичних змін, яких ми ще не знаємо.

 

     Подальше ігнорування цього  фактору  слід  кваліфікувати  як злочинні  дії  проти  народу.  Тому ми всі чекали від Уряду,  що, виходячи з цієї ситуації,  він нам представить конкретну програму дій.  А  замість  цього  ми прослухали доповідь Заступника Голови Ради Міністрів,  яка більше схожа була на декларативну  заяву.  У програмі зовсім не висвітлені чіткі і конкретні плани переселення людей,  як і коли  будуть  виведені  з  господарської  діяльності забруднені території, коли і яким чином -люди і, що саме головне, коли діти будуть забезпечені чистими продуктами харчування

 

     60

 

     і спеціальним медичним обслуговуванням.  Про це можна багато говорити, але відповіді на ті питання ми не почули у доповіді.

 

     Хочеться підкреслити   тільки   один  факт,  що  з  доповіді свідчить,  на ліквідацію наслідків зараз виділено  16,8  мільярда карбованців.  І це,  як сказав Костянтин Іванович,  великі гроші. Для порівняння я тільки скажу,  що на ліквідацію наслідків аварії в Триманайленді, це в США, було витрачено 132 мільярди доларів, а масштаби цих катастроф можна порівняти приблизно  так,  як  можна порівняти космічний корабель із дитячою іграшкою.

 

     Тепер конкретно пропозиції до постанови. Одне з головних, на мій  погляд,  і  принципових  питань,  яке   не   знайшло   свого відображення  в  проекті  постанови  -це  питання  про  гласність наукових даних,  пов'язаних з чорнобильською  трагедією.  Як  вже зазначалося вище, такого масштабу ядерних катастроф у світі ще не було.  Тому цілком зрозумілим є і той величезний науковий інтерес до цих даних.

 

     Ця інформація,  окрім  величезної  наукової цінності,  має і велику грошову вартість.  З історії відомо,  що один із факторів, який істотно зменшив вплив наслідків ядерного вибуху в Хіросімі і Нагасакі були великі  кошти,  які  виплатила  Японії  Америка  за наукові дані.

 

     Нам також  потрібні  валютні  надходження  для вирішення хоч деяких із чорнобильських проблем. Норвезька фірма, я наведу такий маленький    приклад,    запропонувала    побудувати    в   Києві лікувально-діагностичний   центр   для   дітей.   80   відсотків, пов'язаних  з  будівництвом  цього  центру,  компенсує  всесвітня організація  охорони  здоров'я  і  тільки  20  відсотків  повинна виплачувати наша держава.

 

     Міністерство охорони здоров'я СРСР вже підписало контракт на будівництво такого центру под Москвою,  а от у нас, там, де існує трагедія, з будівництвом центру існує ряд проблем. В тому числі і тих,  які пов'язані з валютою.  Саме з цих міркувань  я  пропоную додати до проекту постанови пункт,  який констатує всі результати наукових досліджень,  пов'язаних із чорнобильською катастрофою  і виконаних  у  межах  території республіки,  є виключною власністю українського народу і можуть використовуватися  іншими  державами лише за згодою Верховної Рада України.

 

     А поки що стан справ такий, що не нам платять за інформацію, а ми платимо за неї  Наприклад,  Мінатомпром,  на  совісті  якого лежить ця трагедія і який вже в нас вкрав 65 мільйонів

 

     61

 

     карбованців, за проведення досліджень в Поліському стягнув з Київського облвиконкому 1,2 мільйона карбованців.  Воістину,  хто більше краде, той і більше отримує.

 

     Ще одна   важлива  проблема,  яка  пов'язана  з  підготовкою національних кадрів по  обслуговуванню  і  контролю  за  безпекою ядерних  об'єктів,  розташованих  на  Україні  Я запитував нашого міністра енергетики,  що в  цьому  плані  робиться?  Але  замість грунтовної  відповіді  наш  шановний  міністр  звів  це  до рівня студентської відписки, сказавши, що ми готуємо такі кадри у вузах і тут ніяких проблем немає.  Він,  мабуть,  забув, що мова йде не тільки про студентів і, між іншим, ці кафедри відкриті тільки три роки  тому,  а  про  створення спеціального навчально-методичного центру,  аналогічного  тому,  який  існує  під   Москвою   і   де здійснюється  поки що вся практична підготовка фахівців з ядерної енергетики. Тому цей пункт також необхідно включити в постанову.

 

     І, нарешті,  останнє.  Четвертий реактор підірвав,  з одного боку,  наші уявлення про безпеку атомної енергетики, а з іншого - поховав  у  своєму  саркофазі  справжні   причини   найжахливішої катастрофи  людства.  Фахівці  зараз  уже  розібралися  в дійсних причинах цього вибуху  і  дійшли  висновку,  що  на  відміну  від офіційної радянської точки зору основна причина вибуху реактора - недоліки  в  конструкції,  а  не   людський   фактор.   Тому   на Чорнобильській  АЕС,  де працюють ядерно небезпечні реактори,  їх необхідно швидко вивести з експлуатації.

 

     Останнє. Багато  людей,  вчених   вже   дійшли   остаточного висновку,  що  у  Чорнобилі  скоїлася  найбільша  за  всю історію людства катастрофа.  І ми лише почали  осмислення  її  наслідків. Сьогодні  можна  говорити  тільки  про  пристосування,  адаптацію людства,    всієї     біосфери     до     нового     необоротного постчорнобильського стану.  Осягаючи цю гірку правду,  ми повинні зробити все,  щоб зупинити смертоносну ходу Чорнобиля,  бо інакше нас чекає прокляття наступних поколінь. Дякую за увагу.

 

     Голова. Слово    надається   товаришу   Поперняку   Анатолію Никифоровичу,  за   ним   виступатиме   Крижанівський   Володимир Петрович.

 

     Поперняк А.И.,  голова  Хмельницької  обласної Ради народних депутатів (Летичівський  виборчий  округ,  Хмельницька  область). Уважаемые   народные   депутаты!   Сегодня   еще  раз  необходимо подчеркнуть,  что  после  чернобыльской  трагедии  людей  охватил страх, тревога за окружающую среду, за молодое поколение, за то,

 

     62

 

     что житница   страны   -   Украина  -  нашпигована  атомными реакторами.  Все  это  не  могло  не  сказаться   на   обострении обстановки  вокруг  других  действующих  и  строящихся  АЭС.  Она вызвана прежде всего тем, что никто не дает гарантии надежности в работе   блоков,   а   также  тем,  что  практически  отсутствует информация о разработках ученых по увеличению этой надежности.

 

     Обострилась ситуация в наших соседних областях  в  связи  со строительством Хмельницкой АЭС.  И если три года тому назад волна протеста была направлена в  основном  против  расширения  атомных станций сначала до 6 блоков по миллиону киловатт каждый,  а затем и до 8,  то  пуск  в  прошлом  году  первого  энергоблока  и  его внеплановая остановка,  в основном из-за неполадок в оборудовании машинного зала,  вызвали обеспокоенность,  я бы  сказал,  тревогу всех   трудящихся,   неформальных   организаций,  общественности, советских органов.

 

     В конце  концов  волю  людей  выразили  депутаты  областного Совета,   которые   6  апреля  текущего  года  на  первой  сессии единогласно приняли решение о моратории на строительство третьего и   четвертого  блоков,  недопущении  загрузки  ядерным  топливом второго блока и о вневедомственной экспертизе первого блока.

 

     Эти действия объясняются не только уже названными причинами, но  и  тем,  что  электроэнергия,  вырабатываемая  первым блоком, экспортируется за границу,  а область от этого ничего  не  имеет. Решение  о моратории было направлено во все московские,  киевские инстанции.  Неоднократно   приглашались   в   область   министры, заинтересованные  лица.  Однако  реагирование  было одно - вопрос должно  решать  украинское  Правительство,  хотя  известно,   что согласно  существующему  пока  законодательству - это компетенция Правительства Союза ССР.

 

     Все наши  обращения  на  протяжении  последних   4   месяцев наталкивались  на  глухую  стену безразличия к судьбе украинского народа   со   стороны   московских   ведомств,    нерешительность правительства республики, нежелание взять на себя ответственность и сделать первые шаги.  Но народ не обмануть,  и  молчать  он  не будет,  и  бездействовать  тоже.  Конечно,  пикетирование  АЭС  - крайняя  и  небезопасная   мера,   но   это   явление   в   нашей действительности уже реальность, и с этим нельзя не считаться.

 

     Хмельнитчане уже  дважды  с  ним  столкнулись,  и  поверьте, товарищи  депутаты,  дальше  это  недопустимо.  Поэтому   давайте единогласно примем сегодня постановление Верховного Совета о

 

     63

 

     моратории, ибо ситуация требует этого. С принятием моратория на  строительство  АЭС  на   Украине   Правительство   республики совместно   с   Минатомэнергопромом  и  облисполкомами  определит конкретно,  что и  в  какие  сроки  надо  сделать  на  строящихся энергоблоках,  имеется  в  виду  консервация  их,  а также решить судьбу строителей и  их  семей,  которые  останутся  без  работы. Думается,   что   их  можно  было  бы  частично  использовать  на строительстве социально-культурных объектов,  поселков и  городов энергетиков, а также на селе.

 

     Да, это   непросто   уйти   с   насиженных   мест,  неплохих производственных баз и  тому  подобное.  Но  это  надо  делать  и незамедлительно.  И  еще.  С  принятием  моратория  нам предстоит продумать  пути  развития  энергетики,  без  которой   нигде   не обойтись.   Необходимо  добиться  внедрения  в  жизнь  концепции, разработанной Президиумом Академии наук УССР,  которая базируется на газовой энергетике. Следует побеспокоиться о становлении малых ГЭС.

 

     И последнее.  Считаю,  что депутат  Нагулко  вчера  в  своем выступлении  поступил,  мягко говоря,  некорректно по отношению к двум депутатам. Ко мне и депутату Архиповой. На наш взгляд, здесь сработала  чисто  популистская позиция.  Он заявил,  что мы якобы получили указание от Председателя Верховного Совета УССР товарища Кравчука  Леонида  Макаровича  отменить  решение суда о наложении штрафа на одного из  участников  пикетирования  Хмельницкой  АЭС, Депутатам и всем,  кто нас слушает,  сообщаю;  никогда и никакого указания мы от товарища Кравчука Леонида Макаровича не получали и не могли получить.  Ибо это прерогатива суда,  и отменить решение суда  имеет  право  только  вышестоящий  суд.  Правда,  было  нам порекомендовано  разобраться  в  этом  деле,  что  мы  и сделали. Поэтому я опровергаю выступление депутата Нагулко  и  считаю  его некорректным. В заключение скажу, что Хмельницкая делегация будет единогласно голосовать за  проект  постановления  о  моратории  и просит всех поддержать нас.

 

     Голова. Слово  надасться  народному  депутату Крижанівському Володимиру  Петровичу.  За  ним  виступатиме   народний   депутат Карпенко.

 

     Крижанівський В.П.,     начальник    відділу    Українського науководослідного       Інституту       "Проектстальконструкція'' (Лівобережний   виборчий   округ,   м.   Київ).  Не  вдаючися  до загрозливої патетики,

 

     64

 

     все ж таки хочу сказати,  що ми обов'язково повинні створити комісію при Верховній Раді, яка має зайнятися тими питаннями, хто винний,  хто призвів до того становила,  яке було з Чорнобилем, і хто  так  гарно  обманював  весь  цей період.  Ми,  кияни,  добре пам'ятаємо,  та   і   всі   жителі   України,   оті   блюзнірські висловлювання шановного міністра охорони здоров'я Романенка, що є найкращим в нашому положенні - це причиняти кватирки і  закривати фіранки.  І  оце  найкраще  буде  прислужуватися нам в збереженні нашого здоров'я після чорнобильської аварії.  Він і інші такі, як Ільїн,  мають  відповісти  нам  за  оте,  що ми мали в той період особливо про їх величезну низку розмов про радіофобію, якою хворі кияни і жителі інших районів.

 

     А тепер  я  хотів  би  конкретно  звернутися до питань,  які розглянуті в постанові.  Я,  як киянин,  хочу  відмітити  те,  що практично жодного разу тут не згадується місто Київ.  Зокрема,  я наполягаю на тому,  щоб в постанові,  будь ласка, це сторінка 3 в останньому абзаці,  там,  де говориться про створення спеціальних відділів по ліквідації наслідків  аварії,  обов'язково  має  бути згадано місто Київ.

 

     На сторінці 5 у передостанньому абзаці - також протягом двох років  побудувати  в  екологічних  районах  оздоровчі  заклади  - обов'язково згадати місто Київ.

 

     Наступне. Я хотів би звернути дуже ретельну увагу на те,  що кияни взагалі якимось чином вилучені в багатьох речах і  в  інших постановах.  Зокрема,  постанова  315  досить добре розглядає всі райони,  всі ті селища,  які мають  мати  пільги,  але  кияни,  і особливо робітники транспорту,  і всі робітники,  які працюють на повітрі в Києві,  ви уявляєте,  наприклад, робітники-шляховики, і яку кількість нуклідів,  тих гарячих частинок, вони могли набрати за ті п'ять років,  які вони  працюють.  Мабуть,  не  менше,  ніж працівники сільського господарства, які працюють навколо зони.

 

     І ми  повинні обов'язково в своїх постановах згадати про цих наших робітників,  і  взагалі  якимось  чином  надати  можливість матерям  міста  Києва  користуватися відпустками без збереження в літній період. Тому що ви пам'ятаєте, після того як була прийнята постанова, на нас, київських депутатів, просто було викинуто цілу зливу  листю  і  прохань  від  людей,  особливо  матерів,  надати можливість  отримати ще відпустки на літній період для того,  щоб оздоровити своїх дітей поза межами зони,  близької  до  території ЧАЕС.

 

     65

 

     Ще я  хотів би спинитися на питаннях саркофагу.  Зокрема,  в нашій організації проектували покриття над саркофагом.  І я  хочу сказати,  проектування  проводилися  на Україні,  а ось робили ці конструкції у нас на заводі Бабушкіна для покриття,  а  монтували робітники середнього машинобудування.  І я вам скажу,  що ті, хто працює на  ЧАЕС,  кажуть,  що  поверхня,  яка  пропускає  світло, дорівнює  70 квадратних метрів на покритті Ви можете собі уявити, наскільки це зроблено недоброякісно.  Зокрема,  ті,  хто був там, кажуть,  що  взагалі  в  реакторі практично світло.  Там не треба ніякого освітлення,  тому що ці дірки в покритті дають можливість працювати, нібито це денне світло. І тому ми наполягаємо на тому, що всі роботи на ЧАЕС по розробці покриття нового саркофагу мають робитися  на  Україні,  і  тільки на Україні Проектувати їх мають тільки на Україні, тому що ми на Україні чітко розуміємо, що і як треба робити. Тому я наполягаю на тому, щоб все це робилось у нас на території України,  нашими  проектними  організаціями,  нашими підприємствами.

 

     Голова. Слово    надається   депутату   Карпенку.   За   ним виступатиме депутат Звягільський.

 

     Карпенко В.О.,  редактор газети "Вечірній  Київ"  (Прирічний виборчий  округ,  м.  Київ),  шановні народні депутати,  шановний Голово!  Я хочу торкнутися проблеми, яка у цьому залі згадувалася побіжно,  і  то  не  сьогодні,  але  яка  існує і потенційно може висунутися  на  перший  план  у  недалекому   майбутньому.   Вона стосується всій Україна, всього народу і, насамперед, киян, надто мешканцю  Оболоні,  Подолу  та  інших  низинних  районів  столиці республіки.  Це проблема так званого Київського моря.  Ось уже 25 років,  як перекритий Дніпро,  Київська водойма дамокловим  мечем нависла   над  нашим  містом.  Величезні  маси  води,  близько  4 квадратних кілометрів, підняті на висоту 10-13 метрів, становлять реальну  небезпеку  і для Києва,  і для багатьох регіонів пониззя Дніпра.

 

     Світ уже знає більше півсотні  випадків  нагальних  проривів аналогічних дамб, причинами яких були посилення тектоніки, розмив водою ложа і бортів водойми,  помилки при будівництві, диверсії і таке  інше.  Однак  абстрагуємося  від цих можливих причин біди і розглянемо проблему Київського моря  у  контексті  чорнобильської катастрофи.  Це  зараз найбільше непокоїть багатьох вчених,  і на думку та дані двох з них,  докторів наук Кузьменка і Поліщука,  я посилатимуся.

 

     66

 

     А біда   полягає   в  тому,  що  водойма  стала  гігантським збирачем,   акумулятором   радіонуклідів.   Вони   потрапили    й потрапляють  сюди  трьома шляхами - аерозольними опадами на водну поверхню свого часу,  виносом водами Дніпра,  Прип'яті  та  інших північних   притоків,   впливом  прилеглих  до  моря  забруднених територій.  На  жаль,  радіонукліди  продовжують   потрапляти   у водойму,  і  щорічна їх прибавка досягає 10 відсотків.  Щільність радіонуклідного забруднення моря становить від 2 до  60  кюрі  на один квадратний кілометр.  На суші 2 кюрі - це вже брудне молоко. Виловлена  в  зоні  Києва   риба   перенасичена   радіонуклідами, становить 10(-7) на один кілограм живої ваги.

 

     До речі,  скандінави  на порядок менш забруднену рибу уже не споживають.   У   нас   же   через   недостатність    інформації, благодушність,    дрімучу    необізнаність    населення   рибалки продовжують промишляти в зоні Києва.  Вчені підрахували,  що  для появи важкої хвороби досить з'їсти сумарно близько 100 кілограмів цієї риби.  Та якби ми  набирали  радіонукліди  тільки  з  рибою. Найстрашніше   те,   що   радіонуклідна   пляма  має  властивість розширюватися,  розповзатися.  І  це  наочно  видно  по   каскаду водосховищ  дніпровських.  Ось деякі дані по цезію-137.  Київське водосховище: запас цезію-137 2600, або 23 кюрі на один квадратний кілометр. Канівське - відповідно 350 і 0,52, Кременчуцьке - 440 і 0,20, Дніпродзержинське - 61 і 0,11, Каховське -175 і 0,08.

 

     Відносна благополучність  нижніх  від   Києва   дніпровських водойм   не   повинна   заколисувати.  Величезна  радіоактивність зафіксована в заплавах Прип'яті,  і наше щастя,  що з часу аварії практично не було повені. Можна тільки здогадуватися, що буде при повені,  адже забруднення можуть  прийти  в  рух  і  опинитися  в Київському морі.  А звідси - і в Каховському, з якого п'ють люди, з якого зрошуються поля.

 

     Вчені пропонують різні шляхи розв'язання цієї проблеми - від ізоляції  Київського  моря від проточного Дніпра і сепарації його води до побудови заводів по переробці та обеззараженню грунту. На жаль,  наслідки  аварії  перевершують  наші можливості боротьби з ними. Однак треба діяти, безвідповідальність - це загроза нації.

 

     Серед першочергових заходів  бачаться  такі.  Доручити  Раді Міністрів  УРСР  створити компетентну комісію з включенням до неї зарубіжних  вчених  для  вивчення  проблеми  Київського  моря   і розробки конкретної програми її розв'язання.

 

     67

 

     Друге. Посилити  радіометричний  контроль  за  водами  моря, Дніпра і притоків.

 

     Третє. Подавати  населенню  всілякими  способами,   особливо через  засоби  масової  інформації,  правдиву інформацію про стан справ.  Постійно  нагадувати  про  необхідність,  обережність   і можливу небезпеку для здоров'я.

 

     Четверте. Посилити   контроль   за  питною  водою  у  Києві, можливо,  відмовившися від водозабору  з  Дніпра  і  переключивши водогін на (не чути).  Конкретні заходи повинні розробити фахівці і негайно.

 

     Дякую за увагу.

 

     Голова. Слово   надається   депутату   Звягільському   Юхиму Леонідовичу.   За   ним   виступатиме   депутат   Дронь  Анатолій Андрійович.

 

     Звягільський Ю.Л.,  директор  шахти  імені   О.Ф.   Засядька виробничого   об'єднання   "Донецьквугілля"  (Київський  виборчий округ,  Донецька  область).  Уважаемый  Председатель!   Уважаемые народные депутаты!  Говоря о последствиях чернобыльской трагедии, нельзя  забывать  и  о  судьбах   людей   из   других   регионов, участвовавших в ликвидации аварии. Они попали в зону заражения не случайно,  осознанно,  понимая, на что и для чего идут. Многие из них,  и  в  том  числе  шахтеры  всего  Донбасса работали в самом эпицентре,   пробивая   тоннель    под    реактором.    Без    их самопожертвования  беда  была  бы  намного большей.  Часть из них расплачивается за это  своим  здоровьем,  а  некоторых  уже  нет. Список жертв растет.

 

     Государство и   мы  все  должны  вернуть  долг  этим  людям. Несмотря на целый ряд правительственных решений,  принятых в этом направлении,   люди   чувствуют   себя   обиженными   не   только материально, но и морально. И здесь, как и во многих других наших проблемах,  проявляется бюрократизм,  формализм, неумение увидеть за бумажкой человека.  Каким можно назвать порядок,  при  котором диагноз,  дающий  право  на  льготы  жителям  Украины,  до самого последнего времени  устанавливается  только  в  Киеве?  Что  это? Недоверие    областным    специалистам   или   желание   избежать злоупотребления?

 

     А как расценивать взимание налога за бездетность с  молодого человека,  от  которого  уходит  жена  совсем  не  из-за  низкого заработка?  Мы   поддерживаем   резолюцию   городского   митинга, посвященного четвертой годовщине чернобыльской трагедии,

 

     68

 

     состоявшегося 26  апреля  в  городе  Донецке.  Я передаю эту резолюцию  Председателю  в  качестве  запроса   группы   народных депутатов  города Донецка с просьбой рассмотреть все поставленные в ней вопросы.  В нашей помощи  пострадавшие  нуждаются  сегодня. Завтра уже будет поздно. Благодарю за внимание.

 

     Голова. Слово  надається  народному  депутату Дроню Анатолію Андрійовичу. За ним виступатиме Єщенко Валентина Миколаївна.

 

     Дронь А.А.   (Ріпкинський   виборчий   округ,   Чернігівська область).  Шановні  народні депутати!  У своєму виступі я перш за все хотів би привернути увагу до проблем  мок  земляків-виборців, трудящих    Ріпкинського,   Городнянського,   Шорського   районів Чернігівщини. Вони теж постраждали від чорнобильського лиха і ось уже п'ятий рік терпляче чекають своєї долі. Ось фрагмент одного з листів,  який написали  мені  жителі  поліського  селища  Радуль, розташованого за 60 кілометрів від Чорнобиля.

 

     "До останнього  часу всі інстанції запевняли нас,  що Радуль чистий, а нещодавно за кілька метрів від наших будинків випадково було  виявлено  радіоактивну  пляму,  яка  перевищує всі граничні норми.  А скільки ще таких плям у нашому селищі - невідомо. В той же  час  різко  погіршується  здоров'я  наших дітей,  вони стають кволими,  все  частіше   у   них   спостерігається   захворювання щитовидної  залози,  знижуються  лейкоцити  в  крові.  І ніхто не звертає на нас уваги".

 

     На мій депутатський запит в урядову комісію про необхідність уточнення   там  радіаційної  обстановки  та  вжиття  відповідних заходів  отримав  відповідь  від  заступника   міністра   охорони здоров'я,  який  сповіщає,  що  рівень забруднення в цьому селищі становить всього від 3 до 5 кюрі  на  квадратний  кілометр,  тому пільги  жителям  селища можуть бути надані тільки після перегляду діючих   критеріїв.   І   все.   Більше   чотирьох   років   люди опромінювались  і  зараз  їм  рекомендують  ще  чекати  перегляду критеріїв.

 

     У такому ж становищі і жителі багатьох інших міст і сіл мого округу.  Час  нарешті  вирішити  питання  про доплати в населених пунктах, де забруднення менше 5 кюрі, а також виділення коштів на їх  благоустрій.  Жителі Городнянського та Шорського,  так званих чистих районів,  а там ніхто не проводив  серйозних  обслідувань, висловлюють сумнів у тому,  що у них дійсно немає радіації,  адже розташованим поруч селам Гомельської, Брянської

 

     69

 

     областей надано статус  забруднених,  їх  жителям  надається грошова  допомога,  проводяться  значні роботи по благоустрою,  а жителі наших українських сіл державної уваги позбавлені.

 

     Вважаю невідкладним і першочерговим завданням,  і  це  треба записати  у  нашу  постанову,  проведення детального комплексного обстеження не тільки 38 забруднених районів,  а  всієї  території республіки, як би дорого це не коштувало. І в найкоротші строки.

 

     Великою проблемою,   що   турбує   людей,   як   відомо,   є незадовільна робота  по  обстеженню  населення,  особливо  дітей. Хорошу справу було організовано з ініціативи Міністерства охорони здоров'я  та  Південно-Західної  залізниці.  Я   маю   на   увазі спеціальний    поїзд,    оснащений    відповідною   технікою   та укомплектований  спеціалістами,  за  допомогою   якого   в   ряді населених  пунктів  виконано  значну роботу.  Але зараз цей поїзд чомусь припинив свою діяльність. Досі ми не можемо організувати і кваліфіковане    стаціонарне    обстеження   дітей   на   місцях. Міністерству  охорони  здоров'я,  на  мій  погляд,  слід  було  б відновити  роботу  подібних  пересувних  лабораторій або пошукати інші форми оперативного вирішення проблеми.

 

     Товариші! І  тепер  з   точки   зору   заступника   міністра житловокомунального господарства, організації якого з перших днів після  чорнобильської  авари   беруть   безпосередню   участь   у ліквідації  її  наслідків.  Не  буду  називати  конкретні  обсяги виконаних комунальниками робіт,  вони значні і  люди  їх  бачать. Хочу сказати про необхідність докорінно змінити організацію робіт на забруднених територіях.

 

     П'ятий рис тисячі спеціалістів  виконують  роботи  авральним методом.  Щорічно завдання доводяться із запізненням. Відсутність плановості і чіткості  організації  призводять  до  неефективного використання виділених коштів,  а нерідко й до марнотратства. Все це  від  того,  що  роботи  по  ліквідації  наслідків   Чорнобиля виконувалися раніше практично на громадських засадах.

 

     Це добре,  що  нарешті  Уряд зрозумів необхідність створення спеціального  державного  органу.  Вважаю   за   необхідне   мати аналогічні підрозділи в областях, які б займалися всім комплексом справ.

 

     З урахуванням   значного   росту    робіт    по    виконанню чорнобильської   програми  потрібно  було  б  також  перейти  від залучення окремих підрядних організацій з областей до створення

 

     70

 

     спеціальних добре  оснащених  загонів  на  зразок  тих,   що працюють   зараз  у  Вірменії,  Тюмені  чи  колись  працювали  на будівництві БАМу.

 

     І ще  про  одне.  В  доповіді  йдеться  про  значний  розмір капітальних  вкладень для вирішення чорнобильської проблеми,  але ми не повинні дуже тішитися тими  цифрами.  Адже  треба  мати  на увазі,  що  і  вартість  будівництва  з наступного року зростає у півтора-два рази.  Якщо не вжити заходів по додатковому виділенню республіці  коштів,  то  ми  введемо відповідно в півторадва рази менше  запланованих  об'єктів.   Потрібен   механізм,   який   би гарантував  забезпечення  ресурсами  чорнобильської  програми.  В зв'язку з тим,  що програма  ліквідації,  як  сама  чорнобильська біда,  є всесоюзною,  то ліквідація наслідків має забезпечуватися по держзамовленню і тільки за рахунок союзних фондів. Дякую.

 

     Голова. Слово надається Єщенко Валентині Миколаївні.

 

     За нею буде виступати Пиріг Любомир Анатолійович.

 

     Єщенко В.М.,  головний  лікар   Новопетрівської   дільничної лікарні  Вишгородського  району  (Вишгородський  виборчий  округ, Київська область).  Шановні народні депутати!  Покладаючи  великі сподівання  у вирішенні багатьох питань на парламентську комісію, очолювану    народним    депутатом    Яворівським     Володимиром Олександровичем,  хочу  ще  раз  констатувати  те,  що постанови, прийняті Урядом і прийняті нашою Верховною Радою, не виконуються. Доручення  останньої  сесії Верховної Ради попереднього скликання було дано нашому Урядові:  все-таки в першому півріччі  дати  нам програму "Діти Чорнобиля".  На превеликий жаль, ви пам'ятаєте, як мені відповів шановний Масик Костянтин Іванович,  що на  сьогодні ця програма ще не затверджена. На превеликий жаль, не виконується і наша постанова, прийнята Верховною Радою по оздоровленню дітей.

 

     Я хочу констатувати той факт,  що  Уряд  разом  з  профрадою намагається  вирішити  це  питання.  На  30 липня майже 130 тисяч школярів і 128 тисяч матерів з дітьми одержали путівки.  В серпні виявили  бажання  відпочивати в піонерських таборах лише 16 тисяч дітей.  До кінця року передбачається оздоровити 30 тисяч дітей  в санаторіях  Міністерства  охорони здоров'я та 150 тисяч матерів з дітьми в профспілкових оздоровчих закладах.  Діти із  забруднених територій  потребують оздоровлення не в піонерських таборах,  а в спеціальних  санаторіях,   забезпечених   сучасним   обладнанням, різноманітними  сорбентами.  Лікування  їх  повинно проводитися з урахуванням індивідуального стану здоров'я

 

     71

 

     дитини. І тому дуже образливо,  що для дітей  виділено  мало місць у профільних санаторіях.

 

     Указ Президента проігнорований.  Бо із 82 тисяч путівок діти чорнобильської зони одержали  лише  24,7  тисячі.  Ми,  матері  і медики цих територій,  щиро вдячні колективам, підприємствам, які розділили нашу турботу. Дякуємо виробничому об'єднанню "Південний машинобудівний  завод"  міста  Дніпропетровська,  що  очолює  наш колега  народний  депутат  УРСР  Кучма   Леонід   Данилович,   за пропозицію прийняти на весь учбовий рік дітей чорнобильської зони в піонерському таборі санаторного типу.

 

     Дякуємо за допомогу народному депутату  Чорновілу  Вячеславу Максимовичу  за  вирішення  питання  оздоровлення дітей в регіоні Львівської області.

 

     Але за даними на 10 липня Держагропром не виділив  жодної  з належних  більш  як 5 тисяч путівок до санаторіїв;  "Укоопспілка" виділила тільки 432 путівки до  будинків  відпочинку  з  належних 2320.   Не   поспішають   виконувати  це  рішення  і  деякі  інші міністерства та відомства  республіки.  Хочеться  вірити,  що  ми підтримаємо  пропозицію  комісії  і  створимо  Державний  комітет захисту населення, а він зробить все для вирішення цього питання.

 

     Комісія у   справах   жінок,   материнства    і    дитинства започаткувала вивчення стану справ,  санаторного лікування дітей. Я думаю, що ми в жовтні місяці вийдемо з конкретними пропозиціями щодо  розвитку мережі санаторних оздоровчих закладів дітей,  всіх дітей України і в тому  числі  дітей  чорнобильської  зони.  Нас, медиків,  які  проживають  і  працюють  на забрудненій території, дивують висновки вчених Всесоюзного інституту радіології.  Думаю, якби  товариші  вчені  спостерігали  всі  ці  роки одних і тих же людей,  то прийшли  б  до  висновку,  що  імунна,  кровотворна  і ендокринна  системи  у  людей населених пунктів на цих територіях змінилася. Ми це постійно відчуваємо при лікуванні хворих, бачимо неозброєним  оком.  Озбройте  нас  апаратурою,  дайте  лікарям на місцях можливість проводити обстеження генетичні, імуннологічні - вони допоможуть вченим змінити висновки.

 

     Звичайно, інститут всесоюзний, хіба ж його може цікавити те, що робиться у  нього  за  30-40  кілометрів.  Я  вважаю,  що  цей інститут   повинен   бути  підпорядкований  міністерству  охорони здоров'я республіки. Крім того, повинна бути створена Академія

 

     72

 

     медичних наук, і ось ця пропозиція повинна все-таки в нашому парламенті давити гарячу підтримку.  Сьогодні ми вже констатуємо, що ми маємо природний приріст,  наприклад, в Іванківському районі 6,3.  Ось  ті  приклади  для роздумів,  що ми скоро втратимо,  не збережемо наш генофон.  Давайте  сьогодні,  насамперед,  вирішимо питання здоров'я наших дітей.

 

     Голова. Слово    надається    товаришу    Пирогу    Любомиру Анатолійовичу.

 

     Давайте почекаємо. Після перерви хочете? Ну, гаразд.

 

     Тоді після  перерви  буде  виступати  першим  Пиріг  Любомир Анатолійович.

 

     Оголошується перерва до 16 години.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     73