Стенограма пленарного засідання

24 липня 1990

 

ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ СЬОМЕ

 

Сесійний зал  Верховної Ради Української РСР.  24 липня 1990 року. 10 година ранку.

 

Головує Голова  Верховної  Ради  Української   РСР   депутат Кравчук Л.М.

 

     Голова. Доброго     ранку,     шановні    депутати!    Прошу реєструватися.

 

     Дозвольте засідання сесії  Верховної  Ради  Української  РСР оголосити   відкритим.   Вношу   пропозицію   сьогодні  на  сесії продовжити розгляд питання про утворення Уряду  Української  РСР. Мається  на  увазі,  що  протягом  дня  будуть працювати постійні комісії.

 

     Хочу нагадати вам,  що є пропозиція  Голови  Ради  Міністрів товариша Масола і внесені кандидатури на посади Заступника Голови і ряд кандидатур на посади Міністрів Українська РСР.

 

     Внесені такі пропозиції:

 

     Масик Костянтин  Іванович,  який  рекомендується  на  посаду Заступника Голови,

 

     Комісаренко Сергій  Васильович  (це  було  раніше,  я просто нагадую),

 

     Статінов Анатолій Сергійович,

 

     Бойко Віталій Федорович,

 

     Галушко Микола Михайлович,

 

     Забродін Іван Олександрович,

 

     Зленко Анатолій Максимович,

 

     Компанець Микола Прокопович,

 

     Пєхота Володимир Никифорович,

 

     Самоплавський Валерій Іванович,

 

     Скляров Віталій Федорович.

 

     3

 

     Додатково внесено, вибачаюсь, ще

 

     Слєпічев Олег Іванович,

 

     Спіженко Юрій Прокопович,

 

     Борисенко Микола Іванович,

 

     Золотарьов Анатолій Іванович,

 

     Гудзь Віктор Корнійович,

 

     Дяченко Юрій Павлович,

 

     Штундель Олександр Рудольфович.

 

     Сьогодні товариш Масол передав на розгляд Верховної Ради ще 9 кандидатур.    Це    товариші:    Гладуш    Віктор   Дмитрович, рекомендується на  посаду  Заступника  Голови  Ради  Міністрів  з питань промислово-транспортного комплексу;

 

     Урчукін Віктор Григорович - на посаду Заступника Голови Ради Міністрів з питань зовнішньоекономічних зв'язків, машинобудування і конверсії;

 

     Василішин Андрій  Володимирович - Міністром внутрішніх справ УРСР;

 

     Волков Павло Прокопович - Міністром транспорту УРСР;

 

     Лук'яненко Олександра  Михайлівна  -   Міністром   праці   і соціальних проблем;

 

     Мінченко Анатолій  Каленикович - Головою Державного комітету по матеріально-технічному постачанню;

 

     Никитенко Григорій    Григорович    -    Міністром    легкої промисловості УРСР;

 

     Охмакевич Микола  Федорович  -  Головою  Державного комітету УРСР по телебаченню і радіомовленню;

 

     Хорєв Віктор  Максимович  -  Міністром  водних  ресурсів   і водного господарства.

 

     Графік розгляду  внесених  кандидатур  є  у  комісіях.  Якщо комісії визнають за необхідне взяти участь  в  обговоренні  інших кандидатур,  вони  можуть  делегувати  у відповідні комісії своїх представників.

 

     Як вам  відомо,   згідно   з   Декларацією   про   державний суверенітет   України   органи   державної   безпеки  мають  бути підпорядковані  безпосередньо  Верховній  Раді  Української  РСР, проте  в  законодавчому  порядку  це  питання ще не врегульовано. Враховуючи,  що Голова Ради Міністрів  УРСР  товариш  Масол  вніс пропозицію  про  кандидатуру  на  пост  Голови Комітету державної безпеки, пропонується постійним комісіям у питаннях законодавства і законності, з питань правопорядку та боротьби зі злочинністю, у правах

 

     4

 

     людини, Мандатній і з питань депутатської  етики  попередньо розглянути    внесену   кандидатуру   товариша   Галушка   Миколи Михайловича і дати свої висновки. Це щодо порядку роботи.

 

     Тепер стосовно  регламенту.  Пропонується  визначати   такий регламент  розгляду  кандидатур  до  складу  Уряду.  На пленарних засіданнях   Верховної   Ради   для    обговорення    кандидатур, рекомендованих   на   посаду   Першого   заступника  Голови  Ради Міністрів, відвести до 40 хвилин кожному кандидату з урахуванням, що  за  цей  час  будуть  заслухані  висновки комісій,  викладені програми,  дано відповіді на запитання,  проведено обговорення  і голосування. Рекомендованих на посади голів державних комітетів - до 30 хвилин,  на посади міністрів і голів державних комітетів  - до 30 хвилин.

 

     На засіданнях  комісій першим відвести до 2 годин,  другим - до півтори години.  Якщо у депутатів немає заперечень,  дозвольте вважати  ці  питання  погодженими  і  на цьому пленарне засідання оголосити закритим.  Завтра сесія розпочне  роботу  о  10  годині ранку, а зараз прохання до комісій приступити до роботи. Але перш ніж це остаточно зробити,  я прошу поздоровити з днем  народження Матвєєва Володимира Йосиповича. (Оплески).

 

     Перший мікрофон, процедурне питання.

 

     Карпенко В.О.,  редактор  газети  "Вечірній Київ" (Прирічний виборчий округ,  м.  Київ).  Шановні народні  депутати,  шановний Голово,  Леоніде  Макаровичу.  Я  хотів би зробити три зауваження щодо процедури і хотів, щоб мене вислухали.

 

     Перше - це те, про що ви говорили. Я хотів би нагадати, що в основному  концепцію  структури  Уряду,  яку запропонував товариш Масол,  було прийнято за основу.  Ми за неї  не  проголосували  в цілому.  Очевидно,  у деяких знайдуться конкретні поправки,  тому варто було б продовжити і обмінятися думками з цього приводу.

 

     Друге. Колись ми почали роботу сесії з того,  що кожного дня відводили  одну  годину  пленарного засідання для розгляду питань "різне". Потім поступово це згорнулось.

 

     Я вважаю, що це неправомірно. Нагромаджується чимало питань, які  не  вписуються в порядок дня.  Зрештою,  це активізує роботу нашої сесії, зрештою, це зв'язок нашої сесії з виборцями, тому що виборці  весь  час  і  телефонують,  і  пишуть,  і  телеграфують, порушують різні  питання.  Якщо  нам  дуже  важко  відвести  одну годину,  давайте  хоча  б  півгодини  щодня  по  п'ять хвилин для виступу,

 

     5

 

     для заяв,  для всього.  Це треба відновити.  Це - нормальна, елементарна робота парламенту.

 

     І третє.  Шановний  Леоніде Макаровичу,  коли головував Іван Степанович,  я  це  питання  порушував,  коли  головував  товариш Івашко,  я це питання порушував,  і вам, вітаючи на цьому посту з обранням,  хочу ще раз нагадати.  В принципі була домовленість, і нібито зал зрештою підтримав,  що нам потрібно створити комісію з привілеїв.  Це  питання  назріло,  ми  втрачаємо  час.  Поки   ми працюємо,  працювала  б  і ця комісія.  Я думаю,  що Ви як висока посадова особа і у Раді, і у Центральному Комітеті, знаєте, що це питання   дуже   назріло  і  можна  було  б  розрядити  соціальну напруженість у суспільстві, якби така комісія працювала. Я просив би  знайти  місце і поставити це питання в порядок дня.  Дякую за увагу.

 

     Голова. Я хочу  нагадати  шановним  депутатам,  що  коли  ми проголосували про склад, про структуру управління і нашого Уряду, проголосували дійсно за основу,  але паралельно  було  сказано  і таке,  що комісії,  розглядаючи кандидатури,  будут працювати над вдосконаленням цієї структури  і  вносити  відповідні  уточнення. Поки  що  від  комісій  ніяких  пропозицій  з  цього  приводу  не надійшло. Тому ми не можемо зараз повторно обговорювати те, що ми проголосували за основу.

 

     Що стосується  питання  "різне",  то дійсно до цього ми весь час повертались, але ви знаєте, який коефіцієнт нашої роботи і ви знаєте,  скільки  з цієї трибуни і з цього крісла було висловлено незадоволень громадян, що ми працюємо неефективно, і ми дійсно до цього  часу  за  два  з  половиною місяці зробили не дуже багато, тому,  не знімаючи питання про "різне",  ми все-таки повинні  йти далі і зробити те, що нам належить. Другий мікрофон.

 

     Депутат не  представився.  Леонід  Макарович,  перш  ніж  ми розійдемося для праці в комісіях, я хотів би заявити слідуюче.

 

     Перше. Як член комісії по  будівництву  системи  "Вектор"  у Чорнобилі,  я  заявляю про катастрофічний стан могильників ...(не чути),  я прошу нашу сесію звернутися до комбінату  ...(не  чути) дати  офіційні  дані про стан могильників,  а саме -про кількість радіонуклідів у воді, гарячих частинок у воді, і я попереджаю, що неофіційні  справжні  дані  мені відомі.  Тому ми вимушені будемо приймати абсолютно негайні рішення по цьому питанню.  І  я  прошу сесію звернутися до того комбінату, дати

 

     6

 

     офіційні відповіді,  офіційні  висновки  по цьому питанню до того, як ми закінчимо роботу сесії.

 

     Голова. Я звертаюсь до Комісії депутата Яворівського,  нехай він  займеться  цими  питаннями  і  внесе  відповідні пропозиції. Третій мікрофон.

 

     Червоній В.М., апаратник Рівненського виробничого об'єднання "Азот" (Ленінський виборчий округ,  Рівненська область).  Шановні депутати!  Мені здається,  що  все  ж  таки  право  сесії,  а  не головуючого   затверджувати  питання  регламенту  роботи  порядку денного,  структури Уряду,  і тому я хотів би запропонувати все ж таки  перейти до короткого обговорення,  остаточного затвердження структури Уряду і лише після цього ми маємо юридичне  і  моральне право працювати в комісіях, остаточна схема Уряду не затверджена.

 

     І друге.  Не  зважаючи  на неодноразові прохання і домагання наших виборців і багатьох  депутатів  в  цьому  залі,  списки  ," групи239", "За радянську суверенну Україну" досі не опубліковані.

 

     Шановний Леонід  Макарович!  Я до вас звертаюсь як до нашого нового Голови.  Скажіть,  будь ласка,  чи не могли б  ви  вказати точно дату,  коли ця група набереться мужності і опублікує списки в центральній українській пресі, як це свого часу зробила Народна рада. Дякую за увагу.

 

     Голова. Я хочу ще раз нагадати,  шановні товариші,  порядок, який ми схвалили,  і звертаюсь до вас з питанням,  чи  є  потреба повертатися  до  обговорення регламенту,  коли у нас немає ніяких пропозицій комісій? Немає.

 

     Я прошу  поставити  це  питання  на  голосування.   Формулюю питання на голосування. Погодитись з тим, щоб прийняти ще раз, ще раз,  повторюю,  це  повторне  голосування,  прийняти  за  основу структуру  Уряду,  яку вніс товариш Масол з додатком,  що комісії будуть працювати,  доопрацьовувати,  вносити пропозиції і  тільки після цього ми можемо ставити питання про уточнення і доповнення. Хто за це,  прошу висловити  своє  ставлення  голосуванням?  (Йде голосування)

 

     Рішення прийнято. Ранкове засідання оголошується закритим.

 

     7

 

     ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ

 

     Квасов В.І.,  генеральний  директор  виробничого  об'єднання "Луганськтепловоз"  (Ватутінський   виборчий   округ,   Луганська область).

 

     К вопросу о суверенитете республики.

 

     Товарищи депутаты!  Уважаемые избиратели!  Полная драматизма история развития Советского государства, исторический опыт других стран  и  демократий  убедительно  подтверждают  катастрофические последствия пренебрежения  в  политической  жизни,  в  управлении государством  вообще,  принципов  приоритетности общечеловеческих ценностей.

 

     Достаточно сказать,   что   в   период   сталинизма   именно пренебрежение  этими  принципами  превратило  классовый  подход в орудие террора, безудержной диктатуры и насилия.

 

     И вполне  закономерно,  что  политика  перестройки  в   СССР Михаилом  Сергеевичем  Горбачевым  начала формироваться на основе именно этого принципа,  с которым  сверяются  сегодня  не  только политические   действия,   но  и  качество  социальнополитических структур.  Такое  положение  всеми  воспринято  как  само   собой разумеющееся  и  при  всей разноголосице безграничного плюрализма мнений до сих пор не  слышно  ни  одного  скольконибудь  весомого голоса,  который  бы  возразил  против.  Вместе с тем,  нельзя не заметить,  что  в  последнее   время   этот   принцип   намеренно ретушируется и отодвигается на второй план. Гораздо более остро и эмоционально    сегодня    выдвигаются    призывы    восстановить историческую справедливость, суверенитет, независимость.

 

     Более того,  подогреваемые  национал-экстремистскими идеями, возникли  и   продолжают   возникать   кровавые   межнациональные конфликты.

 

     Я - россиянин, 37 лет живу на Украине и никогда не испытывал тревоги за свое будущее по национальным мотивам. Наверное потому, что  и  сегодня помню яркую убедительную демонстрацию 1954 года в Луганске в  честь  300-летия  воссоединения  Украины  с  Россией. Сегодня  тревога  у  многих  и не только русских,  а и украинцев, людей других национальностей есть.

 

     Безусловно, национальное самоопределение и суверенитет

 

     8

 

     нации -   это   неотъемлемая   часть   живой,    действующей демократии.  Но  при  одном  условии - что при этом гарантируются равные права и обязанности дли всех наций  и  народностей  и  для каждого  отдельного их представителя вне зависимости от места его проживания,  как  впрочем   и   от   политических   убеждений   и принадлежности к какой-либо политической организации.

 

     Можно ли    обеспечить   законодательно   и   организационно реализацию  этого  требования?  Конечно.  Но  для   этого   нужен взвешенный подход,  кропотливая,  сложная подготовительная работа по  выработке  соответствующих   нормативных   актов,   изменение организационно-экономических структур.

 

     Вместе с тем, появляющиеся, как грибы после дождя, различные национал-сепаратистского    уклона    организации    и    партии, автоматически    присваивающие    себе    название    "народная", "демократическая", предлагают другое решение.

 

     Вопрос суверенитета,  по  их  мнению,  решается   собственно отделением республики от Союза и созданием своего государства.

 

     Но позволительно спросить:  какой ценой и во имя чего и кого это будет  делаться?  Здесь  депутат  Петров  отмечал  отсутствие экономических   выкладок.   Однако   совершенно   ясно,   что   в хозяйственно-экономической сфере это - шаг назад. Ведь республике придется  пройти непростой период перестройки структуры народного хозяйства для восполнения недостающих производств и неизбежный  в связи  с  этим  отток  ресурсов на капвложения в промышленность и строительство.  Если же не перестраивать с целью  самообеспечения народное  хозяйство,  а  ориентироваться  на кооперацию с другими республиками  и  внешнюю  торговлю,   тогда   зачем   отделяться? Достаточно  республиканского хозрасчета.  В его рамках,  учитывая общую денежную единицу, значительно проще товарообмен и торговля. Да и практика международных торгово-экономических взаимоотношений свидетельствует об этом.

 

     К примеру,  Европа  в  ближайшее  время  собирается  вводить единую денежную единицу,  снять таможенные ограничения. Некоторые специалисты  прогнозируют  в  перспективе  распространение  этого процесса  и на СССР.  Нас же,  руководствуясь личными амбициями и пытаясь выдать идею отделения Украины от Союза за мнение  широких масс,   которых  пока  никто  не  спросил,  пытаются  толкнуть  в противоположную сторону.

 

     Если же говорить о таких, выдвигаемых в пользу отделения

 

     9

 

     доводов, как  восстановление  исторической   справедливости, возрождения        национального       самосознания,       других национальнопатриотических категорий,  то с учетом  сложившейся  в республике и в стране ситуации реальностей сегодняшнего дня нужно признать,  что выделение республики из Союза не только не  решит, но  и  создаст  новые,  более  сложные  проблемы  межнациональных отношений. Нужно ли это народу Украины? Уверен, что нет.

 

     Считаю, что  реальности  сегодняшнего  дня,  происходящие  в процессы   демократизации  вкладывают  в  принципы  национального самоопределения  понятия   более   гибкие,   чем   те,   которыми манипулируют  сторонники отделения Украины от СССР.  Национальное самоопределение  следует  понимать  как  самоуправление  в  сфере национальных  отношений  на  основе  экономического суверенитета, осуществляемое в рамках единой страны,  но и по  самым  различным направлениям:  в области национально-государственных отношений, в сфере культуры,  языковой жизни, национальных обычаев, традиций и т.д.    Естественно,    при    этом   должны   обеспечиваться   и гарантироваться равные права и возможности  представителями  всех наций и народностей.

 

     Концепция декларации  суверенитета Украины,  которую изложил профессор Дорогунцов Сергей Иванович,  на мой взгляд,  может быть принята   за   основу,   доработана  в  комиссиях  и  внесена  на постатейное обсуждение.

 

     Уважаемые товарищи депутаты и избиратели!

 

     Стечение обстоятельств,  вернувших Верховный  Совет  УССР  к выборам его Председателя,  вновь побуждает каждого из нас сделать выбор  не  просто  кого-то  из  депутатов,   имеющего,   конечно, определенное  политическое  лицо,  на  главном пути,  по которому пойдет  суверенная  Украина.  Платформы  кандидатов,  а  их   как известно  27,  на  высший  пост  власти  в  республике совершенно определенно очертили их политические устремления.

 

     И какими бы фразами кандидаты от  оппозиции,  а  это  прежде всего "Народна Рада" и примкнувшие к ним депутаты Демократической платформы КПСС,  не наполняли свои выступления, абсолютно явно их стремление   к  созданию  буржуазной  республики  и  по  существу реставрации  капитализма.  Против  социализма,  против   Союзного договора,  против  всего  позитивного  и  даже героического,  что удалось  сделать  нескольким  поколениям  коммунистов,  советским людям  за  эти  непростые  70  с  лишним  лет  -главный лейтмотив выступлений  представителей  группы  за   "Советскую   суверенную Украину".

 

     10

 

     Даже тех,  немногие  голоса  здравомыслящих  людей,  которые пробиваются к нам из-за рубежа, удивляет недальновидная и опасная позиция  по  расколу Союза ССР.  Так Поррейн Стоун пишет в газету "Правда":  "Мне,  американцу,  кажется   абсурдной,   близорукой, эгоистичной  и  глупой,  если  не  сказать опасно иррациональной, мысль о расколе вашего Союза".

 

     Совершенно очевидно,  что резко обозначившиеся парламентские разногласия   за   прошедшее   время   переросли  в  политическое противостояние.  Конфронтация  по  многим  вопросам   значительно отягощает и без того кризисную ситуацию в республике.  Думаю, что пора выбивать козыри баррикадной национальной  идеологии  из  рук тех,  кто  удовлетворится  только  тогда,  когда  Советский  Союз исчезнет с политической карты мира.  И сделать это можно  только, обуздав   рвущиеся   на   трибуну  амбиции,  прошлые  и  нынешние политические обиды.  Очень многие люди не приемлют  и  протестуют против речей депутатов Хмары,  Скорик, Зайця, Головатого, Швайки, Бойко, Емца, Голубца.

 

     Надо идти  на  требование  людей  по  разрешению   назревших жизненных   проблем  во  Львовской  и  Луганской,  Харьковской  и Крымской,  Тернопольской  и  Донецкой  областях,   г.   Киеве   и Севастополе,   других   регионах.   Это  прежде  всего  насыщение потребительского  рынка  продуктами  питания,  товарами  широкого потребления,    услугами    реальной   поддержки   и   социальной защищенности  пенсионеров,   инвалидов,   многодетных   семей   и матерей-одиночек,   молодежи,   разрешение  проблемы  обеспечения населения строительными материалами и других вопросов.

 

     Нам немедленно нужны законы о собственности,  земле, аренде, кооперации,    налогообложении,   экономике,   свободных   зонах, социальных гарантиях защищенности  против  превратности  рыночной экономики,  пенсионеров,  многодетных  и  малообеспеченных семей, студентов.  Наши законы Украинской ССР учтут и обойдут все ошибки и   противоречия   Союзного  законотворчества.  В  первоочередном порядке   мы   должны,   например,   сформировать   правительство республики  и  потребовать  от  него  принятия  экстренных мер по выводу Украины из кризиса.  Именно для этого надо иметь во  главе Верховного  Совета УССР человека,  который сможет консолидировать все силы на развитие эффективной экономической системы, правильно определить приоритеты.

 

     По информации,   которой   я  располагаю,  Леонид  Макарович Кравчук предложил такую программу в своей деятельности, которая

 

     11

 

     наиболее полно  отражает  мысли  и  чаяния  человека  труда, основываясь на социальных приоритетах социалистического выбора.

 

     Жизненный опыт  и  уровень профессиональной подготовки,  его практическая деятельность по сближению точек зрения и  приемлемых политических компромиссов,  в том числе и при принятии Декларации о суверенитете Украины,  я лично убежден, позволит претенденту на высший  пост  власти  в  республике депутату Кравчуку Л.М.  стать консолидирующим и ведущим звеном деятельности парламента на пути, дающим  право  любому  из  граждан  Украинской ССР быть достойным гражданином  державы,  для  которой   благо   каждого,   -   есть государственное благо.

 

     Исходя из  этих  соображений,  я отдаю свой голос и призываю сделать  осознанно  это  вас,  за   депутата   Кравчука   Леонида Макаровича.

 

     12