Стенограма пленарного засідання

25 червня 1990

 

ЗАСІДАННЯ СОРОК СЬОМЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР.  25 червня 1990 року. 16 година.

 

Головує Голова Верховної Ради Української РСР депутат Івашко В.А.

 

     Голова. Прошу  зареєструватись,  шановні  товариші!  Шановні депутати,  продовжуємо  нашу  роботу.  Слово  надається  депутату Романчуку. За ним - депутат Табурянський.

 

     Романчук В.М.,      котельник     виробничого     об'єднання "Запоріжтрансформатор" імені  В.І.  Леніна  (Ленінський  виборчий округ,   Запорізька   область).   Уважаемые   товарищи  депутаты, уважаемый товарищ  Председатель,  Я  попрошу  внимания.  Я  здесь первый раз на трибуне.  Вы знаете, что в Секретариате легче всего захватить микрофон, но я этим правом не пользовался до сих пор. Я

- рабочий, беспартийный, и для меня этот вопрос очень важный, Я к нему  готовился   серьезно.   Поэтому   по   поводу   кандидатуры Председателя  Совета  Министров  у  меня  есть свое мнение.  Я не блокируюсь ни слева,  ни справа.  Я считаю,  что  каждый  депутат здесь   должен  иметь  свое  личное  мнение,  и  не  должно  быть высказываний от депутаций тех или иных областей.  По комиссиям  - это  уже  другое дело.  Поэтому я говорю от себя.  Это то,  что я понимаю и думаю.

 

     Меня, честно  говоря,  удивило,  что   у   нас   есть   одна кандидатура без альтернативы. Эта привычка у нас старая и доводит нас до того,  что мы иногда механически  голосуем,  чего  делать, конечно, нельзя.

 

     Еще у меня есть такое размышление по поводу того, почему наш кандидат является членом Политбюро КП Украины.  Я  приведу  здесь такой пример, и, думаю, многие со мной согласятся, многие нет, но я вам скажу.  Та политика кадровая,  которая  ведется  у  нас  на производствах, в учреждениях, она во многом, очень во

 

     3

 

     многом определила провал кадровой политики везде. Я объясню, почему. Я думаю, если к этому отнестись серьезно и с пониманием и до  конца быть откровенным,  то еще герой Михаила Шолохова своими устами как-то сказал,  вы помните, о том, что какую мне должность дадут,  если  я  приду  в  партию.  Так вот,  эта длинная история партийного руководства в кадрах повлекла за собой многие  ошибки. Я   беспартийный,  я  на  это  смотрю  со  стороны,  поэтому  мне определить это легче. Почему я так думаю.

 

     Вы знаете,  что многие шли  в  партию  не  для  того,  чтобы отстаивать   ее   убеждения,  а  только  потому,  чтобы  получить повышение в должности и наоборот.  Пока решался вопрос кадров, то во  многом  он  решался по принадлежности к партии.  Этого уже не должно быть, это - тормоз в определении кадровой политики. В этом я  глубоко убежден,  поэтому хотел бы нашему уважаемому кандидату сказать,  что у  него  работы  хватит  и  без  Политбюро.  В  том состоянии,   в   котором   находится   наша  экономика,  вопросов предостаточно.  И работы там будет предостаточно.  Вот  такое  по этому поводу мое мнение.

 

     Здесь много  говорили  о  том,  как  мы  будем  выходить  из кризиса.  И почему-то никто не сказал о том,  что для того, чтобы работать  на новом оборудовании,  по новой технологии,  нам нужно уже сейчас заниматься переподготовкой кадров,  начиная  с  самого низа  и  кончая  самым  верхом.  Ведь у нас,  вы посмотрите,  что происходит.  У нас  все  меньше  становится  рабочих,  завязанных непосредственно  на  производстве  товаров,  и  все больше растет надстройка.  И если бы это  происходило  только  потому,  что  мы внедряем новую технологию, это было бы еще полбеды. Но это просто отток из-за того,  что мы потеряли  уважение  к  человеку  труда. Провозглашенная   на  ХV  съезде  партии,  как  вы  помните,  кто интересовался историей, гнилая практика уравниловки существует до сегодняшнего дня.  И это, между прочим, тогда, когда мы говорим о том,  что мы должны ценить специалиста.  И возвращаясь опять же к кадровой политике, скажите, какому специалисту нужна рекомендация любого  партийного  органа  для  того,   чтобы   определить   его подчиненного  в  том  смысле,  в  каком  он себя представляет как специалист для производства.

 

     Я еще также хотел  бы  сказать  о  том,  что  те  структуры, которые   будут   производиться,   должны  обязательно  учитывать социальный заказ снизу.  Ведь мы снова,  если придем к тому,  что будем спускать сверху распоряжения,  какие структуры у нас должны быть на предприятиях, то придем к тому, что отторгнем

 

     4

 

     людей от  средств  производства.  У  них  не  будет   просто интереса заниматься производством.

 

     Мы пятый  год  говорим  о  том,  что  пора  их  приблизить к руководству и  ко  всему,  Товарищи!  Закон,  который  вышел,  вы помните,  о предприятии и объединении,  был уничтожен практически на  исполнительном  уровне   различными   родами   законодателей, горе-законодателей.  Не столько законодателями, сколько с помощью различных инструкций, разъяснений и так далее.

 

     Голова. Ваш час вийшов.

 

     Романчук В.М.  Я хотел бы сказать,  что  тот  объем  работы, который  предстоит Председателю Совета Министров,  мы сейчас даже себе представить не можем. Поэтому я хотел бы, чтобы вы отнеслись к  этому вдумчиво,  и,  я думаю,  что если было бы предложено две кандидатуры и был выбор, тогда было бы яснее, за кого голосовать. Спасибо.

 

     Голова. Слово надається депутату Табурянському,  За ним буде виступати депутат Звягільський.

 

     Табурянський Л.І.,  голова виробничого кооперативу  "Олімп", м.  Дніпропетровськ (Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область).  Уважаемые  товарищи  депутаты,  уважаемый   Президиум. Вопервых,   позвольте,   уважаемые   коллеги,   попросить  вашего разрешения  внести  на  рассмотрение  нашей  сессии  внеочередной вопрос о событиях,  которые произошли в Днепропетровске несколько дней тому назад.  Я имею в виду события в тюрьме,  Это  отдельный вопрос,  мы  будем  иметь  возможность  показать  документы о тех событиях, которые там произошли, видеопленку, другие документы. Я думаю,  что все депутаты заинтересуются тем ужасным положением, в котором находятся заключенные,  и  те,  кто  возле  них.  Но  это отдельный разговор, мы потом пригласим рассмотреть эти документы, Я  думаю,  вы  с   ними   согласитесь.   Теперь,   что   касается непосредственно   обсуждения   кандидатуры   Председателя  Совета Министров.

 

     Масол Виталий Андреевич выдвинут на пост Председателя Совета Министров  Председателем  Верховного  Совета  Украины  Владимиром Антоновичем Ивашко. Может ли товарищ Масол Виталий Андреевич быть Премьер-министром Украины?  Я считаю, что сторонник госплановских методов руководства экономикой,  подчинение всесоюзному  диктату, причем  это  не  на  словах,  а  на  деле,  приверженец принципов регулируемого рынка и  тому  подобных  тенденций  не  может  быть Премьерминистром Украины.

 

     5

 

     Нам еще  неизвестно  отношение  товарища  Масола  к  главным вопросам,  которые мы,  к сожалению,  не обсудили до того,  когда начали  рассматривать  этот  вопрос.  Это о суверенитете Украины, закон о  власти,  о  собственности  и  так  далее.  Они  не  дают предпосылок    узнать,    каково   же   отношение   кандидата   в Премьерминистры к этим главным вопросам?

 

     Товарищ Масол за несколько лет пребывания в аппарате Совмина показал,  что Украина будет идти тем же путем,  каким она шла, то есть ленинским путем  к  строительству  самого  светлого  в  мире коммунистического общества.  Кроме того, то, что товарищ Масол по существу  будет  назначен,  а  не   избран,   видимо,   сработает механическое большинство, говорит о чем?

 

     Народная рада,  представляющая  здесь  часть депутатов,  и я уполномочен об  этом  заявить,  что  наше  отношение  к  избранию Премьер-министра будет адекватным тому,  к чему мы можем подойти. Мы предупреждаем своих и всех избирателей,  всех граждан Украины, что и уважаемый товарищ Масол,  и кабинет, который он представит, еще более усугубят положение наших сограждан.  Кабинет  не  будет популярен  на  Украине.  То  есть,  он  будет проводить политику, которая называется "загонять болезнь еще дальше вглубь".

 

     И поэтому я предлагаю уважаемому депутату, кандидату на пост Премьер-министра,  снять  свою кандидатуру,  предлагаемую на пост Председателя Совета Министров, и считаю, что это решение, которое будет  принято  до  голосования,  наверняка  отразит чаяния наших избирателей,  а  мы,  часть  депутатов,   выражаем   волю   своих избирателей.  И  разрешите  обратиться  к Председателю Верховного Совета  УССР   Владимиру   Антоновичу   Ивашко   с   предложением рекомендовать на этот пост товарища Фокина. Спасибо за внимание.

 

     Голова. Слово   надається   депутату   Звягільському   Юхиму Леонідовичу,  директору шахти  імені  О.Ф.  Засядька  виробничого об'єднання ,,Донецьквугілля". За ним - депутат Іоффе.

 

     Звягільський Ю.Л.   (Київський   виборчий   округ,  Донецька область).  Уважаемый председатель,  уважаемые народные  депутаты! Рассматривая вопрос об органах исполнительной власти,  призванных претворить в жизнь законы,  которые будут  приниматься  Верховным Советом,  нам  нельзя  ошибиться  в  главном  - выборе того,  кто организует и обеспечит выполнение наших решений.

 

     6

 

     При этом  нужно   учитывать   следующую   реальность.   Меня беспокоит  сложившаяся ситуация в тяжелых отраслях промышленности и, в частности, в угольной.

 

     Не так давно в очередной  реорганизации  Минуглепрома  СССР, как   и   других  союзных  министерств,  с  молчаливого  согласия Правительства    республики    были    ликвидированы    несколько республиканских министерств,  в том числе и угольная.  Это только усилило зависимость отрасли от  центра,  не  дав  взамен  никаких ощутимых  преимуществ.  Я  не  сгущаю  краски,  но  непродуманное решение привело к тому,  что в угольной  промышленности  Украины, где   более   тысячи   предприятий,  более  миллиона  трудящихся, разорваны        производственные        связи,         разлажено материально-техническое   снабжение,   не  координируется  работа стройиндустрии, гибнет отраслевая наука.

 

     Это явилось    одной     из     причин     снижения     всех технико-экономических    показателей,    ухудшения    социального положения шахтеров.  Шахтеры сказали свое веское слово,  выйдя на прошлогоднюю  забастовку.  Было принято известное постановление N 608,  Такой документ нужен был,  как минимум, лет на пять раньше, Но, странное дело, постановление выполняется черепашьими темпами. Ухудшает работу,  а все тихо,  в целом в  республике  вопросы  не решаются.  В  этом  еще раз мы убедились по результатам последней миссии  Рябова  в  Донбасс,  г.  Донецк,  когда   рассматривалось выполнение  постановления  N  608,  Никто персонально за это не в ответе.

 

     Угольная промышленность  республики  сегодня  убыточна.   Но положение  при  взвешенном,  обдуманном  подходе небезнадежно.  Я согласен с высказанными здесь соображениями депутата от Луганской области  Иоффе о перспективах развития Донбасса,  об обоснованных экономически ценах на уголь,  о выходе отрасли на внешний  рынок. Но уголь нужен и республике. Мы не имеем права довести отрасль до того, чтобы, образно говоря, топить ассигнациями, сжигать нефть и газ.

 

     В противном  случае,  с учетом печальной перспективы атомной энергетики,  в  республике  наступит  топливный  голод.  Придется возить  уголь  с  Востока,  тратить  на это сотни миллионов.  При свертывании объемов добычи угля,  как  это  предлагали  некоторые депутаты,   разрушится  инфраструктура  в  шахтерских  городах  и поселках, Донбасс превратится во второе Нечерноземье.

 

     Напоминаю еще  раз,  что   в   угольной   отрасли   трудится непосредственно более миллиона человек,  а связано с ней не менее 5

 

     7

 

     миллионов. Шахта,  в отличие от любого другого  предприятия, при  отработке  запасов обречена на умирание.  Ни один шахтерский коллектив самостоятельно не в  состоянии  построить  новую  шахту взамен выбывающей.

 

     Геологоразведка, новое  шахтное строительство,  рациональное использование шахтного фонда,  прогрессивной  технологии  системы разработки,  другие  глобальные вопросы должны стать прерогативой Правительства республики.  Особо в этом ряду стоит и  обеспечение безопасных  и  комфортных  условий  труда  шахтеров.  Решить  эти вопросы необходимо не примитивно,  а через  организующее  начало, через правительственный орган,  я подчеркиваю, правительственный, а не ассоциации и тому подобные образования.

 

     Сказанное в  полной  мере  относится  и  к  другим  отраслям тяжелой  промышленности.  Предлагаю  создать при Совете Министров Комитет  по  отраслям  тяжелой  промышленности,  выведя   их   из подчинения  союзных  министерств.  Возглавить  его должен один из первых заместителей Председателя Совета Министров республики.

 

     На должность Председателя Совета Министров предлагаю и прошу Вас, уважаемые товарищи народные депутаты, поддержать кандидатуру товарища  Масола   Виталия   Андреевича,   высокогосударственного человека,  опытного профессионала-хозяйственника,  А вы,  Виталий Андреевич, когда Вас изберут на эту должность, не должны смотреть на то,  что скажут в Москве,  как это делали раньше.  При решении всех вопросов Вам необходимо руководствоваться  только  и  только интересами и нуждами народа Украины. Спасибо за внимание.

 

     Голова. Слово надається депутату Іоффе Юлію Яковичу.  За ним

- депутат Колінець.

 

     Іоффе Ю.Я.,  генеральний  директор  виробничого   об'єднання "Стахановвугілля"   (Брянківський   виборчий   округ,   Луганська область). Уважаемые товарищи депутаты! Мы, конечно, все прекрасно понимаем, что сегодня мы решаем судьбу хозяйственной деятельности нашей республики.  Мы выбираем главного хозяйственника, кто будет руководить  нашей  промышленностью.  И  мы  прекрасно  понимаем и другое,  что сегодня  нельзя  руководить  промышленностью,  когда республике не подчинены 70 процентов валового, в общем, продукта, который  выпускаем.  Здесь  только  что  выступал  мой   коллега, директор шахты. Я тоже, как и он,

 

     8

 

     обеспокоен тем,  что сегодня не решается,  я не хочу обидеть другие отрасли,  но сегодня не решается проблема Донбасса, именно угольного региона.  Все это блеф, товарищи, то, что можно создать легкую промышленность, можно создать сферу услуг, не имея крепкую тяжелую промышленность, оснащенную на современном уровне, имеющую современную технологию.  Это просто невозможно.  И сегодня просто так от нее не отвернуться. И вот сегодня, меня настораживает, что в докладе  претендента  на  пост  Председателя  Совета  Министров абсолютно не прозвучала эта тема.

 

     Я уже  все  писал  не  раз,  слушал Виталия Андреевича и вот задаю ему вопросы на эту тему.  И каждый раз он говорит, что пока Украина  не  может взять,  как говорится,  под свою сферу влияния угольную промышленность,  так как это создаст громадную  брешь  в бюджете.  Может, это возможно только через три - четыре года? Мне непонятно,  почему   мы   не   можем   иметь   базовой   угольной промышленности,  которая, как сложилось, входит сегодня в союзный бюджет,  и в  этом  плане  в  общем  иметь  отношение  с  союзным бюджетом.

 

     Потому что если не сегодня брать угольную промышленность,  а через три - четыре года, то простонапросто нечего будет брать.

 

     Сегодня для поддержания хотя бы той структуры, того шахтного фонда,  которые  сейчас  существуют,  нужно вложить рубль.  Через три-четыре года нужно будет вложить двадцать - тридцать рублей.

 

     Дело в том,  что шахта - это такое предприятие,  которое  не может работать бесконечно долго,  как...(не чути), который просто выпускает негодную продукцию с отклонением  от  всех  допусков  и норм,  но может крутиться бесконечно долго,  ухудшая свою работу. Шахта не  может  работать  так  долго,  потому  что  отстают  все инженерные   горизонты,   отстают   все   инженерные  сооружения, становятся невыносимыми условия труда шахтеров.  И  в  дальнейшем она просто сама себя изживает.

 

     Поэтому, наверное, в программе Председателя Совета Министров должно быть четко обозначено,  что мы имеем сегодня  по  угольной промышленности и к чему мы придем.

 

     Я конкретно   предлагаю:  совершить  ревизию  всех  угольных предприятий,  а у нас  их  на  Донбассе-251,  и  посмотреть,  что сегодня нужно. Продолжать добывать уголь на отдельных шахтах, где производительность труда 13 тонн,  или, может быть, их остановить на реконструкцию. И потом, через 2-3 года, вложив те же

 

     9

 

     деньги, которые  мы  гробим  на дотацию - по 44-50 рублей на тонну угля, в реконструкцию, получить там производительность - 50 тонн при нормальных условиях труда.

 

     На сегодня требования шахтеров Донбасса не могут быть решены конкретно.  Не могут быть улучшены  условия  труда  шахтеров  без улучшения  шахтного  фонда.  Чем  Дальше  при такой...  (не чути) политике, тем больше будут ухудшаться условия труда.

 

     Поэтому надо посмотреть на каждое предприятие в отдельности, на   его   социальную  программу,  и  определиться  конкретно.  В противном  случае  в  течение  ближайших  10  лет  из  251  шахты закроется 41. И я абсолютно не согласен с уважаемым претендентом, что  можно  построить  домостроительные   комбинаты   и   куда-то переместить  людей.  У  нас уже имеются такие печальные примеры в объединении  "Стахановуголь",  где  закрылось  2  шахты,  одна  в Кировске,  другая  -  в  Брянске,  и  людей сейчас возим за 20-30 километров на работу.  А поселки умирают просто-напросто, потому, что нет хозяина.  А это по 6,  по 7,  по 10 тысяч человек, и, как говорил  предшествующий  выступающий,  это  связано  с  жизнью  5 миллионов людей.

 

     Я извиняюсь, что затрагиваю эту сферу, но я представляю ее и поэтому не касаюсь других,  Я представляю этот регион, поэтому не могу на нем не остановиться. Это главный сегодня вопрос в решении 608  постановления  шахтеров.  Если  не  будут   решены   вопросы инвестиционной политики,  если не будет произведена ревизия шахт, положение будет только усугубляться.

 

     Я думаю,   перед   голосованием    у    претендента    будет заключительное слово. Я бы хотел услышать ответ на этот вопрос. И в зависимости от этого,  так как  я  ответственный  перед  своими избирателями,  я  буду  голосовать  за  или против.  Благодарю за внимание.

 

     Голова. Слово надається депутату Колінцю.  За ним -  депутат Веретенніков.

 

     Колінець В.В.,     викладач    Тернопільського    державного педагогічного інституту імені Я.  Галана (Тернопільський  міський виборчий округ, Тернопільська область). Шановні депутати! Віталій Андрійович Масол у своїй  платформі  висловив  стурбованість,  що повільно  ліквідовуються наслідки чорнобильської аварії.  Виникає питання,  що  перешкодило  Віталію   Андрійовичу   вжити   кілька радикальних заходів щодо ліквідації цих наслідків. Виникає

 

     10

 

     питання, чому  до  нього  часу  замовчується  справжній стан екологічної ситуації  на  Україні,  пов'язаний  з  чорнобильською аварією.

 

     Я вважаю,  що таке зволікання із вжиттям радикальних заходів і замовчування  не  можна  поіншому  назвати"  кваліфікувати,  як злочин проти власного народу.

 

     Висловив у  своїй  платформі товариш Масол стурбованість про долю української культури.  А хотілося б подумати,  чи  сприятиме втіленню  у  життя закону про державність української мови отакий факт,  що товариш Масол чи то з трибуни партійного з'їзду,  чи  з оцієї трибуни звертається до нас і до народу російською мовою.

 

     Віталій Андрійович Масол,  називаючи причини катастрофічного стану справ на Україні в області економіки,  в області  екології, говорив, що головною з причин є наявність диктату Москви. Виникає питання,  а чи робив спроби Віталій Андрійович  протидіяти  цьому диктату?  І чи є гарантія, що він, якщо буде обраний Головою Ради Міністрів,  буде  робити   спроби   протидіяти   колонізаторській політиці Москви?

 

     Шановні депутати!  Я  не  знаю  в  історії  випадку,  щоб та політична сила,  щоб той Уряд, який втратив довір'я у народу, міг провести в життя нову економічну реформу.  Безперечно, економічна реформа, перехід на ринкові форми економіки буде супроводжуватись підвищенням  цін.  Не  викличе  у  народу  незадоволення.  І  цей неспокійний період республіка могла б пережити лише при наявності довір'я  народу до Уряду.  Якщо такого довір'я немає,  то обирати людину з старих апаратних структур на таку посаду,  я  вважаю,  є безвідповідальним кроком перед народом. Я вважаю, що це, даруйте, політична авантюра.

 

     Шановні депутати!  Звіт товариша Масола обговорювався тут, у цьому  залі два дні.  Загалом він отримав оцінку негативну.  То й залишається незрозумілою позиція  Володимира  Антоновича  Івашка, який  запропонував  на цю посаду саме товариша Масола.  Але після того,  як Володимир Антонович  Івашко  на  посаду  свого  Першого заступника   запропонував   кандидатури  трьох  старих  партійних апаратників,  то мене це не здивувало. І хочеться щиро подякувати Володимиру  Антоновичу  за той його вибір.  Бо саме цим Володимир Антонович добре сказав перед всією Україною. куди покотився новий віз,  добре  розшифрував  такі  поняття,  які  він  часто вживає; консолідація всіх сил у суспільстві, співробітництва із здоровими силами суспільства, новий курс Уряду.

 

     Шановні товариші депутати! Сьогодні ми потінні потурбуватися

 

     11

 

     про честь нашого парламенту,  а саме подумати про те, щоб не стала традицією втеча у Москву на час звіту  представників  вищих державних   посадових   осіб,  як  це  мало  місце  з  Валентиною Семенівною Шевченко,  коли  народ  на  площах,  на  майданах,  на мітингах   збирав   мідяки,  щоб  придбати  для  неї  квиток  для повернення в Київ. Дякую за увагу.

 

     Голова. Слово надається депутату Веретеннікову.  За ним буде виступати депутат Желіба.

 

     Веретенніков В.О.,    генеральний    директор    виробничого молочного комбінату  "Придніпровський"  (Індустріальний  виборчий округ,  Дніпропетровська область). Уважаемые коллеги! Депутатская группа "Злагода" сегодня собиралась два раза в  первый  и  второй перерывы,   чтобы   определить   свое   отношение  к  выступлению Председателя Совета Министров Украины.  Практически все  депутаты высказались  за  то,  что программа Председателя Совета Министров республики - это программа вчерашнего  дня.  Попробую  обосновать наше мнение.

 

     Сегодня в республике налицо взрыв политической активности, а экономика,  основанная на командноаппаратном управлении, осталась во  временах  застоя.  Она  не  только  не перестала развиваться, напротив - вступила  в  противоречия  с.  политической  системой, стала  тормозить  развитие  общества.  Возникли ножницы,  которые стригут наголо и без того скудный  товарно-потребительский  рынок Украины. Хаос в экономике, товарищ и, нарастает.

 

     Из выступления претендента ясно, что экономическая концепция Правительства была  и  остается  прежней.  Жесткая  централизация финансов,  ресурсов,  а  затем  одаривание шубой с барского плеча самих производителей.  На этом диктате держатся все  ведомства  и держались,   и   продолжают   держаться   сегодня.   Диктат  этот осуществляется  за  счет  перераспределения   товаров,   товарных ресурсов  через  министерства  и ведомства.  Формы и рычаги рынка товарищ Масол нам сегодня не раскрыл.  Он лишь сказал только  то, что надо начинать с быта, системы быта.

 

     Сегодня, когда инфляция денег быстро растет,  а доходы людей опережают производство товаров потребления,  рынок с каждым  днем развивается  все  глубже  и  глубже.  И чем мы раньше перейдем на рыночные   отношения,   тем   быстрее   сумеем    стабилизировать производство  дефицитных  товаров.  И  здесь  основная опасность, товарищи, в монополизме.

 

     12

 

     Здесь по монополизму уважаемый Виталий Андреевич  совершенно ничего не сказал.  У нас сложилась закомплексованная экономика, с монопольным  изготовлением,   прежде   всего,   оборудования   на единичных предприятиях. Они могут, не прилагая труда, взвинчивать цены, подрывая этим рынок и дурно влияя на ценообразование. Чтобы перейти  от монополизма к конкуренции нужны средства,  а средства сегодня у гигантов индустрии,  которая самопоедает наши природные ресурсы   без  пользы  для  населения.  Как  перейти  к  рыночным отношениям без снижения уровня жизни людей,  уважаемый претендент тоже  нам  не  раскрыл.  Нужно добиться,  прежде всего,  я думаю, паритета цен на продовольственные  товары.  Взять  самый  простой пример.  Вот  я знакомился с нашим бюджетом,  и оказывается из 39 миллиардов бюджета Украины,  которые идут по расходным статьям  - 13  миллиардов  на  дотации  мяса,  4 миллиарда - молока и других продуктов питания.  Так зачем нам нужно  именно  брать  бюджет  и отдавать   через   бюджет  потребителям,  сельскому  хозяйству  и производителям товаров пищевой индустрии,  когда мы можем  ввести рынок?  А  вот  эти  деньги  бюджетные  -  13 миллиардов - отдать населению  в  виде  дотации.  И  вот  таких  извращений  в  нашей экономике  очень и очень много.  Различные надстроечные ведомства по сути своей не заинтересованы, чтобы в магазинах исчез дефицит. Подтвержу свое предложение вот таким практическим примером.

 

     В Днепропетровске   на  сессии  областного  Совета  поднялся вопрос почему летом  хладокомбинаты  не  принимают  масла,  в  то время,   когда  много  молока,  когда  можно  запастись  на  зиму продуктами питания,  а масла  не  берут.  Подняли  руководителей, облеченных властью,  они ответили, что масло некуда положить, нет места на  хладокомбинатах.  Тогда  возмутились  все  депутаты,  в магазинах  же "шаром покати",  а продать это масло магазинам тоже нельзя.  Если мы летом съедим больше масла,  нам так ответили, то товарищ  Масол снимет дотацию зимой,  и мы зимой совсем без масла окажемся,  вот такая система.  Когда я приехал сюда на сессию,  я подошел  к Виталию Андреевичу и спросил;  почему Днепропетровской области за пять лет снизили в три раза дотацию мяса и в два  раза

- молока.  Он мне открыл талмуды и сказал,  что есть области, где меньше на душу населения приходится, поэтому пришлось подравнять. Вот  это  "подравнять",  конечно,  и сказывается,  что ни о каком развитии рыночной экономики не может быть и речи.

 

     13

 

     Прошло пять лет перестройки.  Уровень  жизни  людей  за  это время  не только не поднялся,  напротив,  упал.  Ведомства меняют вывески,  а  система   остается   прежней.   И   нет   совершенно уверенности,   сможет   ли  уважаемый  Виталий  Андреевич  Масол, воспитанник  этой  старой  аппаратной  системы,  вросший  в   нее корнями,  построить  новую прогрессивную экономическую модель.  В концепции претендента на пост главы Правительства  нет  будущего. Чтобы  повести  экономику в республике прогрессивно,  нужны новые люди,   способные,   консолидировав   все   силы    -    научные, производственные, аграрные, нацелить их на потребительский рынок, противостоять диктату монополизма и бюрократического центра.

 

     Республике нужен новый премьер, новатор, премьер-реформатор. Мы пять лет толчем воду в ступе, меняем вывески различных контор, не меняя экономической сути производства, а расплачиваться за эти аппаратные  игры  приходится  народу.  Пустые прилавки магазинов, социально-экологический развал -  наглядное  тому  подтверждение. (Оплески).

 

     Голова. Слово має депутат Желіба Володимир Іванович.  За ним депутат Бандурка.

 

     Желіба В.І.,  голова Кіровоградської обласної Ради  народних депутатів   (Новоархангельський  виборчий  округ,  Кіровоградська область).  Шановні депутати!  Аналіз звіту  і  програми,  з  якою виступив Віталій Андрійович Масол,  і зауваження з цього приводу, на мій погляд, слід робити у двох таких площинах.

 

     Це, по-перше, безпосередні претензії до товариша Масола, які могли  виникнути  за  той  короткий  період його роботи на посаді Голови  Ради  Міністрів  Української  Радянської   Соціалістичної Республіки,  і такі претензії висловлюються у виступах депутатів. І,  по-друге,  наші глобальні претензії і  вимоги  як  суверенної держави в Союзі оновленої федерації. Безумовно, це зараз головне. Справжній суверенітет  України  -  наріжний  камінь  політики  Ії Уряду.  У  зв'язку  з  цим  Раду  Міністрів  УРСР повинна очолити людина,  яка добре знає республіку,  людина високого інтелекту  і компетенції. Це по-перше.

 

     І друге.  Необхідно  глибоко  любити  народ  України  і,  не шкодуючи себе, відстоювати, боронити його інтереси. Такою людиною я бачу товариша Масола.  І поясню ось чому.  Знаю його вже давно. Ще працюючи в  Держплані  республіки,  Віталій  Андрійович  Масол багато зусиль докладав до того, щоб краще розвивалось міське

 

     14

 

     господарство областей.  Він  ревно слідкував,  щоб своєчасно освоювались кошти на ці цілі і рівно ставився до кожної  області, я це хочу підкреслити.

 

     Далі. Принципову  позицію  займав  і  займає товариш Масол у союзному Уряді,  відстоюючи  справедливі  плани  для  республіки. Завдяки   його   настирливості   і   послідовності,  для  України скориговані плани по заготівлях цукрових буряків,  м'яса, молока. Значна   частина   тут  присутніх  товаришів  були  свідками  тих дискусій, які Віталій Андрійович Масол вів з представниками Уряду країни - товаришем Лігачовим,  щоб республіці віддавалось належне і в газифікації, і в розподілі паливно-енергетичних фондів. Зараз товариш   Масол   постійно   займається   прискореним   розвитком переробної промисловості з тим,  щоб  наблизити  насичення  ринку товарами   народного  споживання.  Він  регулярно  буває  на  цих підприємствах.

 

     І останнє.  Віталій  Андрійович   -   поборник   бережливого використання  природних ресурсів України.  Він настирно вимагає і виступає проти промислових гігантів.  Та,  на жаль,  часто,  дуже часто на місцях його у цьому не підтримують і зараз всі претензії звалюють на нього.  На  підставі  вищесказаного  я  підтримую  ту пропозицію,  яка вносилась, щоб призначити Головою Ради Міністрів Української Радянської Соціалістичної Республіки товариша Масола.

 

     Голова. Слово   надається   депутату   Бандурці   Олександру Марковичу. За ним - депутат Каменчук.

 

     Бандурка О.М.,  начальник  Харківського обласного управління внутрішніх  справ  (Деркачівський  виборчий   округ,   Харківська область).  Шановні  депутати!  На  сесії  багато  говорилось  про трагічні наслідки Чорнобиля.  І про це  говорилося  і  у  виступі претендента на посаду Голови.  Я підтримую всі ті рішення, які ми прийняли з цього питання.  Але розглядаючи програму Голови Уряду, бажав  би  привернути вашу державну увагу ще до одного Чорнобиля, який не менше приносить горя  нашому  народу  -  це  до  проблеми пияцтва   та  алкоголізму,  наркоманії,  які  набули  надзвичайно широкого стану і чомусь  не  викликають  належної  тривоги  ні  в Уряді, ні в суспільстві взагалі.

 

     Сьогодні органи   внутрішніх  справ  залишились  наодинці  в боротьбі з цим  злом.  На  обліку  в  закладах  охорони  здоров'я перебуває  850  тисяч  алкоголіків.  А  органи влади і громадські організації,  і трудові колективи,  і засоби  масової  інформації відійшли  в  сторону.  А  тим  часом 92 відсотки населення вживає алкоголь,

 

     15

 

     45-47 процентів  вживають  його  систематично,  а   вживання починається з 12-14 років.  Поширюється алкоголізм, токсикоманія, наркоманія серед дітей  та  жінок.  Це  я  б  поставив  однією  з основних  причин  високого  стану  злочинності,  найбільш  тяжких правопорушень - згвалтувань, бешкетництва, пограбувань, крадіжок.

 

     Майже 50  відсотків  всіх   злочинів   скоюється   в   стані сп'яніння.  Той  пакет  законодавчих  актів,  які були прийняті в травні  1985  року,  сьогодні   забутий.   Алкоголізація   народу призводить  не  тільки  до  високого  рівня  злочинності,  а й до розпаду сімей, самогубства, народження дебільних дітей, каліцтва.

 

     На виробництві та на шляхах країни безліч  різних  пригод  з тяжкими  наслідками  в  стані  сп'яніння.  Ми  котимося  в  п'яну безодню.

 

     Якщо в  тяжкому  1950  році  на  душу  населення  в   країні випивали,  запам'ятайте цю цифру, 1,9 літрів чистого алкоголю, то вже в минулому році на душу  населення  припадає  по  8,5  літрів абсолютного алкоголю.  Або по 17 пляшок на кожного жителя. Думаю, що це не відноситься до народних депутатів.

 

     Переведіть це на ціни горілки і ви побачите,  скільки грошей із  заробітної  плати  втрачається на те,  щоб підірвати здоров'я населення.

 

     Якщо Уряд і ми всі разом не вживемо радикальних заходів,  то через  5  років на Україні на кожного жителя буде вживатися 10-12 літрів, не рахуючи самогону.

 

     За останні два роки виробництво  безалкогольних  напоїв,  як протидія  алкоголізації,  скоротилось  зі 143 млн.  декалітрів до 135, а виробництво горілки й інших міцних спиртних напою зросло з 15,9 млн. в минулому до 26 млн. декалітрів.

 

     Шановні депутати!  Це  -  страшні і ганебні цифри для нашого народу.  Якщо ми не схаменемося,  то народ  України  буде  просто вироджуватися  як  великий  народ.  При  цьому  я маю на увазі не тільки українців,  а всіх,  хто проживає на території республіки. Яка  боротьба з цим злом?  В основному - насильницькими методами: штраф,  примусове  лікування,  виправні  роботи,   знищення   або конфіскація  засобів  виробництва  спиртного та його самого.  Але чого ми досягли?  Звичайно, тільки незадоволення народу. Потрібні інші  підходи.  Виникає  питання,  з  ким воюємо?  Маємо мільйони оштрафованих, притягнутих до відповідальності. Не досягти мети ні високими штрафами, ні талонами на цукор, ні заборонами і високими цінами. Потрібно боротись з цим злом

 

     16

 

     духовним відродженням,  розвитком   культури,   ствердженням здорового образу життя, поширенням кращих історичних національних традицій   і   обрядів,   задоволенням    духовних,    побутових, матеріальних потреб населення, медичним лікуванням.

 

     Потрібна така  алкогольна політика,  внаслідок якої тверезий спосіб життя став би свідомо необхідним  і  економічно  вигідним. Державний  бюджет ні жодною мірою не повинен залежати від продажу алкогольних  напоїв.   Потрібна   національно-державна   програма боротьби  з  пияцтвом  і  алкоголізмом.  Зволікання її реалізації недопустиме.  Наше суспільство хворе, і його потрібно рятувати. Я думаю,  що майбутній Уряд і Голова Уряду, на місце якого сьогодні висунутий товариш Масол,  повинен на це  серйозно  зважити,  якщо хоче одержати вотум довір'я. Дякую за увагу.

 

     Голова. Слово    надається   депутатові   Каменчуку   Сергію Олександровичу. За ним - депутат Швайка.

 

     Каменчук С.О., голова Володимирецької районної Ради народних депутатів,  перший  секретар  Володимирецького  райкому Компартії України  (Володимирецький  виборчий  округ,  Ровенська  область). Шановний  Володимир Антонович,  шановні народні депутати України! Протягом роботи нашої сесії звучать часті  питання,  що  потрібно висувати  керівників  під  концепцію,  а не навпаки.  Вважаю,  що внесена  Головою  Верховної   Ради   України   товаришем   Івашко кандидатура   товариша   Масола   Віталія  Андрійовича  саме  під концепцію,  яку ми виробили під  час  звіту  Ради  Міністрів  про соціально-економічне,   екологічне   становище  республіки.  Вона полягає в  слідуючому.  Соціально-економічне  становище  кризове, екологічна обстановка в загрозливому стані,  заходи по ліквідації наслідків авари на ЧАЕС виконуються  незадовільно.  В  соціальній сфері ситуація погіршується.

 

     Кращої програми   для  майбутнього  уряду  не  придумати,  а механізм її виконання буде  розробляти  саме  кабінет  міністрів. Вважаю,  що саме із цими проблемами товариш Масол,  який працював на посаді Голови Ради Міністрів України недовго,  але розібрався, і  йому  потрібно  їх сьогодні виконувати.  І було б неправильним міняти коней, як кажуть, на переправі в такий скрутний час.

 

     Пропозиція щодо  Масола,  яка  підтримана   ХХVІІІ   з'їздом Компартії   України,   думаю,   правильна.   Лише  потрібно  нам, депутатам,  всіляко допомогти, щоб справи пішли на краще, і ми не тільки

 

     17

 

     повинні критикувати і міняти,  а це ми уміємо добре, скільки допомагати і відповідальність брати на себе.

 

     Хоча в упущеннях розвитку України є доля минулого Уряду, але значно  більше вона у союзних органів влади.  Дехто з депутатів у своїх виступах вважає,  що не розкрита програма діяльності  Уряду на  майбутнє.  Вона  і  не  могла бути розкритою,  бо і сам Масол Віталій Андрійович ще не знає, чи буде прем'єром. І мабуть, також є   некультурним   висказування   окремих   депутатів  з  грубими нападками,  називаючи грошову одиницю "масолами" і т.д. Я вважаю, потрібно,  не затягуючи,  обирати товариша Масола Головою Уряду і надавати йому право формувати кабінет міністрів.  Разом з тим є і побажання  щодо програми майбутнього Уряду республіки.  Було і ще буде багато висловлено пропозицій народних депутатів щодо заходів по   соціально-економічному   розвитку,  оздоровленню  економіки, підвищенню добробуту людей.

 

     Наше загальне  зусилля  повинно   бути   сконцентровано   на першочергових  пріоритетах,  а  саме  -  економічний  суверенітет республіки  в  рамках   Союзу   РСР,   продовольче   забезпечення населення,   покрашення  справ  у  охороні  здоров'я,  Чорнобиль, соціальне відродження села,  потім комплекс проблем духовності  і моралі.  Це  сьогодні найважливіші завдання,  як тактичні,  так і стратегічні.

 

     Але головним пунктом програми Уряду республіки повинні  бути економічні проблеми.  Отже при їх вирішенні не слід припускати як поспішних дій,  так і запізнення в розробці рішень. Для того, щоб рішення Уряду виконувались,  нам також треба виробити цілий пакет економічних законів,  щоб народ був підготовлений і економічно, і психологічно  до того,  щоб сприйняв економічну реформу як слід і зміг створити умови для розвитку підприємств,  господарств,  і не душити  їх тим,  що забирається біля половини прибутку,  потім ще платежі за трудоресурси й інше. Слід дати можливість їм працювати зацікавлено в кінцевих результатах праці,  в розширеному розвитку і нормальному житті колективів.

 

     Але при цьому слід звернути увагу і  на  таку  проблему,  як економічна  безграмотність,  слабка  компетенція  наших кадрів на місцях. Ідей багато було і раніше, але вони не реалізовуються, бо кадри  не  можуть  ці  ідеї  реалізувати.  Тут висновок,  що слід готувати як кадри,  так і громадську думку до переходу до  ринку. Щоб   це   не   йшло   з   підвищенням   цін,   а  з  формуванням організаційно-виробничих,  фінансових умов,  створенням надійного механізму соціального захисту трудящих.

 

     18

 

     Вважаю, що  товариш Масол Віталій Андрійович зможе покращити соціально-економічне  становище  України,   а   щодо   всіх   тих відповідей  на  поставлені  питання,  вони  будуть  сформовані  у програмі Уряду. Дякую за увагу.

 

     Голова. Шановні народні депутати,  пробачте,  я зараз  надам вам слово,  я просто порадитись повинен.  Наш час,  регламентний, година на обговорення, вийшов. Доповідаю вам ситуацію. Записалось до виступів 63,  виступило 12 депутатів.  Крім цих 63 ще є записи від груп депутатських,  хоч вони не регламентні,  бо  депутатські групи  мають  право на виступи поза рискою тільки в тому випадку, коли вони є ініціаторами внесеного питання.  Але можна по-різному говорити.  Що ми будемо робити? Ми товариша Швайку вже оголосили, так що він зараз виступить. А далі що будемо робити? Чи від груп, чи  як?  Бо  якщо  63  записано,  а 13 виступило,  то буде багато незадоволених такою ситуацією. Другий мікрофон.

 

     Крупа Л.М.,  старший науковий  працівник  картинної  галереї Тернопільського   краєзнавчого  музею  (Теребовлянський  виборчий округ,  Тернопільська область).  Мені  здається,  що  ми  повинні повернутися до обговорення "різного",  так як ми колись приймали, маємо годину часу, то чому б нам не поговорити.

 

     Голова. То вже інше питання,  справа не  в  тому,  чи  маємо годину,  чи  не  маємо  годину,  а  справа у тому,  як нам далі з обговоренням. Перший мікрофон.

 

     Михайлюк В.П.,  голова Васильківської міської Ради  народних депутатів,  перший  секретар  Васильківського міськкому Компартії України (Васильківський виборчий округ, Київська область). Я хочу зауважити слідуюче вам і керівництву Секретаріату про те, коли на початку  сесії  обговорювалась  доповідь  товариша   Масола   про економічне,  екологічне  і  політичне становище на Україні,  тоді виступили  дуже  багато  депутатів.  І  якщо  сьогодні  при  його призначенні,  я проаналізував,  Секретаріат, до речі, не аналізує цих речей,  виступає 70 процентів людей,  які виступали  і  тоді. Саме тоді хотіло багато депутатів висловити якісь свої побажання, може по своїх регіонах і т. ін.

 

     Тому я вношу таку пропозицію. Все-таки у нас сьогодні і наче кворум  не  дуже  такий здоровий,  всетаки годину присвятити ще і обговорити кандидатуру товариша Масола,  хоча б  може  тому,  щоб висловитись  депутатам,  які  б мали що сказати особливо товаришу Масолу.

 

     19

 

     Голова. Мені важко реагувати,  бо я взяв той список,  що дав Секретаріат,  і так за ним і йду,  щоб з однієї області підряд не виступали.  Це і всі корекції,  більше нічого. І це видно з того, як  розподіляються  ті,  що  виступали "проти" і "за" Масола.  12 виступало,  6 - "за",  рівно 6 - навпаки, так що я думаю, що ваше зауваження ми повинні адресувати... Другий мікрофон.

 

     Із залу.  Шановний  Володимире  Антоновичу.  Я всетаки вношу пропозицію і підтримую попереднього виступаючого, прошу поставити на  голосування,  щоб ми сьогодні годину (з 17 до 18) використали на "різне". Прошу поставити на голосування.

 

     Голова. Так я не проти цього.  Але ж давайте спочатку  якось вирішимося з цим питанням:  чи продовжуємо виступи, чи закінчуємо їх,  чи ще скільки відведемо?  Регламентна година  скінчилася.  Є велика кількість бажаючих виступити.

 

     Голоси із залу.(Не чути).

 

     Голова. Давайте слово. На цьому припинили обговорення.

 

     Хто? Так  ось  від  Народної  ради,  як  ви  кажете,  є ваша записка,  але уже сказав про це Табурянський,  є у нас  записаний товариш  Юхновський  від  Народної  ради  і  ви.  Так  ви ж якось визначіться. Хтось же, ну Табурянський самостійно, а Юхновський?

 

     Так що ви якось уже визначитесь, будь ласка, там.

 

     Так. Слово...  Зачекайте, пробачте, уже воно якось не зручно мені, але тут уже якась система.

 

     Так от,  від групи,  такої-то платформи,  від групи.  Другий мікрофон.

 

     Демидов Г.В.,   прокурор    відділу    загального    нагляду Азово-Чорноморської прикордонної прокуратури (Ленінський виборчий округ,  Кримська область).  Товарищи!  Давайте  руководствоваться регламентом.  Мы  определились,  что  при утверждении кандидатуры Председателя Совета Министров будем руководствоваться  пунктом  9 регламента.  2  часа  истекли.  Поэтому  мы  должны  поставить на голосование вопрос о продолжении обсуждения и,  если этот  вопрос не   будет   решен   положительно,  значит  должны  приступить  к голосованию.

 

     Голова. Так,  значить,  якщо тут діє залізна логіка, тоді ми надаємо  слово  депутату  Швайці  Михайлу Андрійовичу,  а потім я поставлю питання на голосування.

 

     Швайка М.А., старший науковий співробітник Львівського

 

     20

 

     відділення Інституту   економіки   АН   УРСР   (Золочівський виборчий  округ,  Львівська  область).  Шановні  народні депутати України,  шановний Голово!  Україна потребує оновлення. Для цього нам  потрібні  нові  лідери.  Такий лідер,  як Масол,  не здатний реформувати політичну й економічну систему республіки.  Це людина з  команди Щербицького і його,  як і Валентину Шевченко та інших, треба притягати до відповідальності за те,  що в нас робилося  на Україні.  Раду  Міністрів,  яка  в даний час фактично є придатком центру і засобом перекачування ресурсів України в  Москву,  треба перетворити на знаряддя національного відродження, побудови нової суверенної України.

 

     На жаль, з доповіді товариша Масола ми не довідалися про той жахливий  стан,  в  якому перебуваємо.  Ми не довідалися і про ті шляхи,  якими   ми   повинні   вибиратися,   Тепер   2/3   нашого національного  продукту  без  усякого еквіваленту перекачується в центр.  Ми не розпоряджаємося продуктами  нашої  праці.  Лише  25 відсотків   того,   що   створюється,   привласнюється  нами.  Ми домагаємося того,  щоб стати господарями у  себе  дома,  але  для цього повинні бути створені передумови.

 

     Товариш Масол   уже  називав  нам  цифру,  що  40  відсотків продукції  виробляється  на  підприємствах,   що   підпорядковані республіці.  Так  недалеко  залишилося,  щоб взагалі добратися до сяючих вершин.  Ні  на  одне  з  питань,  поставлених  товаришами Збітнєвим,  Петровим,  Масол не дав конкретної відповіді. Він сам не  уявляє,  якими  повинні  бути  шляхи  переходу  до   ринкової економіки  -  створення  власного національного банку,  створення власної національної валюти.

 

     Я переконаний,  що  ця  людина  не  здатна  вивести  нас  із кризового  стану.  Тому  я звертаюся до вас,  шановний Володимире Антоновичу,  подумайте над  можливими  кандидатурами.  Думаю,  що серед  них  можуть бути такі,  як професор Черняк,  як наш голова міста Котик,  як Пилипчук, як Веретенніков, який тут виступав, як інші  люди,  які  мислять  по-новому.  І  ці  люди  здатні будуть вирішити ті завдання, які стоять перед нами. Дякую за увагу.

 

     Голова. Так,  значить,  у нас альтернативи такі. Продовжуємо обговорення,  чи  припиняємо?  Зараз,  дослухайте до кінця.  Якщо припиняємо,  то чи зовсім припиняємо, чи ще будемо надавати слово від депутатських груп, які подали сюди цілу купу записок.

 

     21

 

     Групи "Демократическая    платформа",   "За   консолідацію", аграрники, ще тут є Народна рада і ще тут є...

 

     Значить, я ставлю питання  так,  щоб  не  вийшло,  що  одним першим  рішенням ми зразу відкидаємо друге.  Хто за те,  щоб крім товаришів,  що виступили,  ще надати слово представникам  груп  і об'єднань, прошу проголосувати.

 

     Немає такої можливості. Хто за те, щоб припинити обговорення згідно з Регламентом?

 

     Так, рішення прийнято.  Таким чином,  товариш Масол, у вас є заключне слово?

 

     Голос із залу.(Не чути).

 

     Голова. Що?

 

     Голос із залу. (Не чути).

 

     Голова. Прочитайте, будь ласка, Регламент. Читаю: група, з ініціативи якої розглядається питання,  має також  право після   припинення  дебатів  ставити  питання  про  виступ  свого представника, після чого йому надається слово. Стаття 21, частина 5.

 

     Голос із залу. (Не чути).

 

     Голова. Так,  у  вас є заключне слово,  товариш Масол?  Будь ласка.

 

     Масол В.А. Шановні народні депутати! Я хочу сказати, що мені сподобалось  обговорення  концепції  Уряду,  Тому  що,  я  так би сказав, це перше за всі роки діяльності Верховної Ради, коли були висказані і критичні зауваження, дуже критичні, і пропозиції, які повинен використати Уряд у своїй майбутній діяльності.  Я вважаю, що  таке  конструктивне  обговорення концепції розвитку народного господарства і пропозиції,  які сьогодні висказували  товариші  в своїх  промовах,  -  це  шлях до нашої майбутньої діяльності,  до консолідації,  до того,  можна сьогодні висловити  впевнення,  що дійсно цей парламент,  Уряд,  який ви оберете,  зможе вирішити ті найгостріші  питання,  які   сьогодні   стоять   перед   народним господарством.  І це,  в моєму розумінні, найголовніше. Те, що ми сьогодні маємо.  Я не  хочу  сьогодні  критикувати  те,  що  було раніше, про це вже говорилося досить багато, але я хочу сказати - тільки праця, тільки те, які ми з вами приймемо законодавчі акти, ті  економічні  нормативи,  які ми затвердимо,  дозволить вивести нашу  республіку  з  кризи,  покращити  життєвий  рівень   нашого населення і вирішити найгостріші питання і з точки зору шахтарів, і з точки зору нашої екології, і всього.

 

     22

 

     Дякую за всі ті критичні зауваження і хочу  запевнити,  якщо ви  мене  оберете Головою Ради Міністрів,  я все зроблю для того, щоб  виконати  ті  критичні  зауваження,  які   були   висловлені сьогодні... (не чути) і виступах наших депутатів. Дякую за увагу. (Оплески).

 

     Голова. Заключне слово відбулося. Що маємо робити? Голоси із залу. Голосувати. Голова. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     Московка В.М.,              інженер             Харківського дослідноекспериментального заводу науково-виробничого  об'єднання "Індекс" (Ленінський виборчий округ,  Харківська область). Стаття 19 Тимчасового регламенту.  Там є речення,  що виступи депутатів, які  не  сталися  в  разі  припинення  дебатів,  можуть увійти до стенографічного звіту за рішенням сесії. Я прошу проголосувати це питання сесією,  щоб виступи депутатів, які не встигли виступити, були подані до Секретаріату і включені до стенографічного звіту.

 

     Голова. А що ж тут голосувати,  воно  ж  записано  вже.  Хто хоче, може здати на обсяг до 5 хвилин. Другий мікрофон.

 

     Дмитришин Я.І.,   заступник  начальника  відділу  технічного контролю 28 Державного підшипникового заводу,  м.  Луцьк (Луцький виборчий   округ,  Волинська  область).  Я  хочу  звернути  увагу головуючого на те,  що перед тим,  як приступати  до  голосування щодо кандидатури Голови Ради Міністрів, ми повинні звернути увагу на другий абзац статті 15 Регламенту.  Ми не можемо приступити до голосування  тому,  що  обрання  службових  осіб  до  складу Ради Міністрів відбувається тільки після того, коли є наявний висновок відповідних постійних комісій.  Це торкається всіх,  і Голови,  я вважаю, всіх.

 

     Голова. Я не знаю, може ви були чи не були, ми сьогодні дуже багато часу витратили на це питання. Другий мікрофон ще раз.

 

     Мотюк М.П.,  лікар Чортківської центральної районної лікарні (Чортківський   виборчий   округ,   Тернопільська   область).   Є пропозиція  виступ  товариша  Масола  і обговорення надрукувати в центральній республіканській пресі. Дякую.

 

     Голова. Перший мікрофон.

 

     Ємець О.І.,  науковий співробітник Київської вищої школи МВС СРСР  імені  Ф.Е.  Дзержинського (Центральний виборчий округ,  м. Київ). Я хочу підтвердити те, що сказав Дмитришин, і

 

     23

 

     звернути увагу на статтю  116.  Я  розумію,  що,  на  перший погляд,   з  частини  другої  статті  15  Регламенту  складається враження,  що  ця  частина  не  має  відношення  до  Голови  Ради Міністрів,  але  якщо  ми  візьмем статтю 116 Конституції,  то ми прочитаємо,  що Рада  Міністрів  утворюється  Верховною  Радою  у складі:  і  першим  в  переліку йде Голова Ради Міністрів.  Таким чином,  Голова Ради Міністрів є однією з тих службових осіб,  про які   йдеться   мова  у  статті  15  частині  другій  Тимчасового регламенту.  Тому цю кандидатуру потрібно обговорити у  постійних комісіях. Дякую за увагу.

 

     Голова. Ми  все  це обговорювали дуже багато разів.  Що ж ми повертаємось? Є право Голови Верховної Ради, він його використав, всі  інші  кандидатури  будуть  обговорюватись  в комісіях.  Будь ласка,  за мотивами голосування.  Давайте по мотивах голосування, але я прошу вас використовувати точно за мотивами голосування,  а не на що інше.

 

     Депутат не  представився.  По   мотивах   голосування.   Ми, представники і члени Народної ради в переважній більшості, хочемо заявити про свій мотив щодо  голосування  по  даній  кандидатурі. Йдеться  про  те,  що у програмній доповіді Голови Ради Міністрів Масола   немає   достатнього    динамічного,    скерованого    на радикалізацію  змін  у промисловості,  в сільському господарстві, фінансовій політиці, і ці мотиви...

 

     Голова. Це заява? Це вже продовження виступу.

 

     Депутат. Добре. У зв'язку з тим, що постійно наші позиції не враховуються,  що  нам не дають можливості зробити заяву,  яку ми підготували від Народної ради,  ми відмовляємося  від  того,  щоб брати участь у голосуванні.

 

     Голова. В цьому,  мабуть, полягає конструктивність опозиції. Тепер у нас залишилось два питання. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     Єршов А.В.,  голова  виконкому  Ровенської   обласної   Ради народних   депутатів   (Сарненський   виборчий  округ,  Ровенська область). Шановний Володимир Антонович! Давайте поставимо питання на голосування і проголосуємо, так як обговорення ми закінчили.

 

     Голова. Добре.  Щодо голосування. Можна голосувати відкритим способом,  можна  голосувати  бюлетенями.  Я  б  хотів,  щоб   ви прислухались до моєї пропозиції і проголосували бюлетенями, так

 

     24

 

     як воно  найбільш  виходить  точно і задокументовано з цього приводу.  Немає заперечень?  Немає.  Тоді ми  доручимо  Лічильній комісії, щоб вона приступала до виготовлення бюлетенів.

 

     Тепер у  нас  була  пропозиція,  як  нам  будувати далі нашу роботу.  Була пропозиція зараз  використати  час  для  того,  щоб обговорити "різне".

 

     Голос із залу. (Не чути).

 

     Голова. Я думаю, що, мабуть, голосування відбудеться зранку. Ви уже багато разів проходили ці шляхи,  де ви збираєтесь. Ідіть, друкуйте бюлетені, а як будуть вони, то піде справа.

 

     Виходьте, будь   ласка,   не  даєте  людині  виступити  біля мікрофону.

 

     Будь ласка, другий мікрофон.

 

     Голос із залу.  Володимир Антонович,  є пропозиція, так як я казав,  з  17  до  18  години роздивитися "різне",  а голосування перенести на завтра, на ранок.

 

     Голова. Давайте роздивимось "різне".

 

     Голос із  залу.  Я  прошу  мою   пропозицію   поставити   на голосування.

 

     Голова. Зараз поставлю. Перший мікрофон.

 

     Головатий С.П.,   старший  науковий  співробітник  Інституту соціальних  та  економічних  проблем  зарубіжних  країн  АН  УРСР (Сирецький  виборчий округ,  м.  Київ).  Шановний голова!  Я хочу задати вам одне запитання згідно із ст.  110,  яка в  принципі  є повторена  у частині 2 пункту 15 Тимчасового регламенту і яка вже викликала таку бурхливу реакцію сьогодні і багато зауважень.

 

     Я хочу запитати,  керуючись саме ст. 110, у яких відповідних постійних  комісіях  Верховної  Ради Української РСР розглядалася кандидатура депутата Масола на предмет призначення  його  Головою Ради Міністрів Української РСР?

 

     Голова. Ні в якій,  бо в ст.  108,  п. 4 написано, що Голова Верховної  Ради  Української  РСР  представляє   Верховній   Раді кандидатури для призначення на посади...  І далі сказано - Голови Ради Міністрів Української РСР.

 

     Я ще раз вам скажу,  це рішення Голови Верховної Ради.  А на якій  комісії обговорювались,  скажімо,  Голова Верховної Ради чи його заступник?

 

     Я повинен поставити на голосування пропозицію про те, щоб

 

     25

 

     зараз приступити до питання "Різне",  а голосування провести завтра. Я вірно вашу...

 

     Ну, як би голосно хто не кричав,  все одно нічого з цього не вийде, поки не буде результатів голосування.

 

     Депутат вніс пропозицію.  Формулюю її:  зараз приступити  до "різного", а голосування провести завтра.

 

     Депутат вніс  таку  пропозицію,  прошу  поставити техніку на голосування. Рішення не приймається.

 

     Тому зараз я хотів би запитати депутатів,  які  стоять  біля мікрофону.  Це у вас по питаннях чи по "різному", чи все ще у нас щодо процедур? По "різному".

 

     Так що ми зараз повинні, мабуть, зробити так: приступити до  питання  "Різне".  У  нас  є  список,  будь ласка, давайте список.  А коли Лічильна комісія  буде  готова,  тоді  ми зробимо  так.  Секретаріат  передав  мені  для  надання слова сім прізвищ.  Першим слово має депутат Осадчук Петро  Ілліч.  За  ним депутат Зінченко.

 

     Я ж повинен йти за тим, хто подав заявку до Секретаріату.

 

     Осадчук П.І.,   письменник,   секретар  правління  Київської організації  Спілки  письменників  України  (Тлумацький  виборчий округ,  Івано-Франківська  область).  Шановні  народні  депутати, шановний Голово! Насамперед я би хотів з задоволенням відзначити, що ми нагадали про цей робочий,  дуже потрібний,  пункт "Різне" і повернулися  до  нього.  Цей  робочий  пункт  "Різне"  має   бути щоденним,  він  нам  дасть  можливість  перебувати  в  постійному робочому  зв'язку  із  нашими  виборцями.  Ми  в  різних   формах контактуємо з виборцями.  Ми одержуємо від них телеграми,  листи. Ми зустрічаємося з ними у вихідні, хто коли може, але ми не маємо можливості  ставити  оті  питання,  які  виникають  під час таких контактів.  Я,  звичайно,  не зможу тут за кілька хвилин порушити тих всіх болючих питань,  які виникли в моїх розмовах з виборцями в містах Тлумачі і Городенці за минулий тиждень.

 

     Я, мабуть, торкнуся одного-двох, на мій погляд, найболючіших питань.  Скільки  ми  вже  говорили  за  останні  тижні і місяці, скільки  писали  вже  про  ту  страшну,  несправедливу  війну   в Афганістані. Ще не обсохли сльози матерів, не висохли сльози юних вдів,  і виникають проблеми такого страшного порядку у зв'язку  з тими подіями,  які відбуваються в республіках Закавказзя. До мене зверталися багато матерів із такими проханнями,  щоб не  посилали дітей    їхніх    приборкувати    закавказців,   вирішувати   там міжнаціональні проблеми.

 

     26

 

     І я дозволю собі, щоб бути більш аргументованим перед вами у цих  твердженнях,  зачитати  на  прохання виборців їхню невеличку заяву-прохання. Це із Тлумацького 207 округу. Я прошу у вас уваги тому, що цю заяву приносили матері, які плакали.

 

     Від імені  матерів  військовослужбовців  я,  мати двох синів військовослужбовців,   які    відбувають    воєнну    службу    в Азербайджанській  РСР,  звертаюся  до  вас  з просьбою винести це питання на сесію  Верховної  Ради  Української  РСР.  Ми,  матері Тлумацького району, діти яких служать на Закавказзі, просимо, щоб повернули наших дітей на Україну. Багато наших синів уже загинули там,  і  їх не діждалися матері,  багато стали інвалідами.  За що мають гинути наші сини? Нашими синами угноїли землю Афганістану і багато    привезли    інвалідами.    Ніхто   не   поніс   за   те відповідальності,  тільки звинувачують Брежнєва  тоді,  коли  він давно помер.

 

     Хто зараз  винен  в  тому,  що  наші сини бідують і віддають життя на Закавказзі?  Ми вимагаємо, щоб Міністр оборони СРСР тов. Язов  подумав про те,  як відправляють тих хлопців із Закавказзя, які вже відслужили свою службу. Невже наша держава така бідна, що не  може  із  тих  місць,  де зараз неспокій,  відправити хлопців організовано літаком,  щоб вони, винісши таку тяжку службу, могли спокійно повернутися додому.  Я маю на увазі випадок з поїздом із Грузії від 10 червня 1990 року,  де було обстріляно 9- й вагон, і двох хлопців, які служили в десантних військах, екстремісти взяли у заложники.

 

     Все це гірко бачити і чути по телебаченню. Ми віддаємо армії здорових, повноцінних дітей, то і просимо повертати їх нам такими ж.  Нехай  на  Закавказзі  служать  їх  сини,  то  вони   напевно віднесуться  до  своїх  по-іншому,  а  наших синів вони називають окупантами.  Поверніть  нам  наших  синів  на  Україну.  Підписи: Гаврилюк,    Кузьо,   Сакайлюк,   Доронюк,   Романюк,   Дарнобід, Команіцька, Головата, Хобуляк, Дмитрів.

 

     І дуже було таких,  багато усних  заяв.  Розповідали  жінки, плачучи, про те, що недавно, скажімо, у Бердичеві мій син служив, і його переправили літаком десь туди,  в  Азербайджан.  І  ми  не знаємо  навіть,  де  він зараз знаходиться.  Півтора місяці немає ніяких звісток.  Я все це кажу до того,  щоб  ми  якось  прийняли ухвалення,  щоб  ми  могли  втрутитися  в ці питання і регулювати якось  ці  процеси.  Політичні  проблеми   повинні   вирішуватися політичними методами,  і армія не повинна залучатися до вирішення непритаманних їй функцій і, тим паче, не можна туди

 

     27

 

     посилати 18-,  20-літніх дітей,  які  тільки  роблять  перші кроки в житті,  і вони не знають тих проблем.  А вони залучаються до вирішення силою дуже серйозних політичних проблем.  Це коротко я хотів сказати. Спасибі за увагу.

 

     Голова. Я  хотів  би  в  зв'язку  з  виступом  Петра  Ілліча Осадчука внести на наш розгляд зразу таку  невеличку  пропозицію. Може,  ви знаєте,  може,  не знаєте,  то я скажу зараз,  що сесія Верховної Ради Білоруської РСР вже виступила із  заявою  з  цього приводу. І незалежно від цього, але все-таки і це маючи на увазі, я думав,  що  нам  теж  треба  було  б  подумати  над  прийняттям відповідної,  давайте зважимо,  чи резолюції,  чи рішення,  чи ще чогось з цього приводу.  Бо воно  дійсно  несправедливо  в  самій своїй суті,  коли українські хлопці,  чи російські, чи білоруські використовуються  для   того,   щоб   ці   міжнаціональні   чвари регулювати,   коли   самі  ці  люди  до  цього  якось  прохолодно відносяться.

 

     Тоді, коли б ви погодились зі мною,  з депутатом  Осадчуком, то  ми  подумали б,  якій комісії сьогодні дати доручення,  яка б підготувала відповідні документи,  і щоб розглянути їх  на  нашій сесії.   Мені   здається,   що   тут   зовсім  різні  речі.  Одна справа-служити  у  військах,  які  захищають  нашу  державу,  які виконують  свій патріотичний обов'язок,  а інша справа - у складі внутрішніх військ десь бути,  у  якихось  регіонах,  до  яких  ми зовсім не причетні.

 

     Ви згодні, товариші депутати, з таким? (Оплески).

 

     Тоді це питання ми далі врегулюємо. І внесемо, може, завтра, як воно вийде, коли напишуть люди таку резолюцію.

 

     Слово надається депутату Зінченку. За ним - депутат Капштик.

 

     Зінченко А.Л.,  доцент кафедри загальної історії Вінницького державного   педагогічного   інституту   імені   М.  Островського (Замостянський  виборчий  округ,  Вінницька   область),   Шановні депутати!  Спочатку  я зачитаю телеграму,  яка надійшла на адресу Верховної   Ради   18.06.   "Дев'ятий   день   триває   політичне голодування,  конкретні  законні  вимоги  можуть бути задоволені, керівництво Вінницької області  поїхало  на  з'їзд  (йдеться  про з'їзд  КПУ),  навіть  не  зустрівшись  з  голодуючими.  Вимагаємо зустрічі.  Мулява,  Нижник,  Палій,  Гурін,  Корнієнко, Ковальов, Вербицький, Осипчук, Хропицький".

 

     Шановні депутати!    Це    дев'ятий   день.   Сьогодні   вже чотирнадцятий день.  Люди на площі,  люди знесилені.  Люди  мають різні

 

     28

 

     вимоги, можна  до  них по-різному ставитися.  Однак не можна ставитися без почуття милосердя.  На превеликий жаль,  я  повинен вам  сказати,  що  Вінницький  обласний  Червоний хрест не виявив належного милосердя.

 

     Я хочу  підкреслити  і  те,  що  присутні  тут  партійні   і облвиконкомівські  керівники  Вінницької  області досі не знають, яких контактів треба вжити для того,  щоб зняти проблему. Я хотів зауважити,  що з'їзд закінчився в суботу,  отже,  пройшов вечір з суботи,  неділя пройшла,  і до цього часу, наскільки мені відомо, ще такої зустрічі не було.

 

     Я думаю,  що  ми  живемо в час перебудови,  в час наростання контактів  керівництва  з  трудящими.  І  такі  питання   повинні вирішуватися в активному діалозі.  На превеликий жаль,  я повинен сказати,  що  на  мою  телеграму  на  адресу  керівництва  з'їзду Компартії  України належним чином реакції не було.  І у зв'язку з цим хочу зауважити,  що  всі  ті  конкретні  зловживання  владою, службовим становищем,  про які йдеться у вимогах голодуючих,  про всі ті вимоги знає широка громадськість республіки.

 

     Про що йдеться?  Йдеться про те,  що декілька місяців тому у Вінниці  було  політичне  голодування,  причому  голодуючим  було обіцяно виконання певних пунктів їхніх  вимог,  але  до  сих  пір цього не досягнено.  Я ще раз звертаюся з трибуни сесії Верховної Ради з тим,  щоб до голодуючих проявити милосердя і  найпростіший здоровий глузд. Дякую за увагу.

 

     Голова. Я думаю, можна таким чином вийти з цієї ситуації.

 

     Попросити керівництво   Вінницької  обласної  Ради  народних депутатів зустрітися з цими людьми. Так? Слово надається депутату Капштику Івану Марковичу. За ним - депутат Головко.

 

     Капштик І.М. (Броварський виборчий округ, Київська область). Шановні товариші депутати,  шановний  Голово.  Дякую  за  те,  що сьогодні,  нарешті,  ми  повернулися до розгляду питання "різне". Тому що я шість разів протягом місяця записувався,  щоб виступити з сьогоднішньою своєю заявою.

 

     Так трапилося,  що  у  мене  алергія  на  черги.  Я  з сумом дивлюся, коли черги появляються біля магазинів, і знову тут у нас черги  біля  наших мікрофонів.  Я чекав того часу,  коли все-таки нададуть мені слово з питання "різне".  І втративши надію на  те, що  мені  дадуть слово,  я написав товаришу Масолу записку такого змісту.  "Коли все-таки ми вирішимо питання додаткового виділення цукру нашим трудівникам?" Будемо відверті, три роки тому назад

 

     29

 

     кожна сім'я чи в місті, чи на селі заготовляла собі продукти на зиму.  І ми сьогодні позбавлені того,  що  можемо  використати таку можливість, про яку говорив товариш Павличко на перших наших засіданнях,  що колись прийде  час,  коли  ми  зможемо  сісти  за круглий стіл і випити чашку чаю. Але, як виявляється, ми цього не можемо зробити,  тому що в нас немає цукру.  І  якщо  це  питання можливо  не  таке  гостре  сьогодні  у місті,  то в селі воно має велике значення.  Вдумайтесь самі,  я зустрівся зі своїм сусідом, який  їхав на свою ділянку збирати суниці і робити консервування, і запитав його: звідки ж ви маєте цукор для цього? А він каже, що кожен  день я і члени моєї сім'ї мають змогу відвідувати кав'ярні міста Києва, де заощаджуємо цукор.

 

     А що робити жінці чи  сім'ї  на  селі,  де  потрібно  компот зробити, та й дітям, яким немає цукерок, щось зробити солодке?

 

     Я вважаю, що сьогодні наша республіка, яка виробляє понад 35 мільйонів  тонн  цукру,  має  змогу  повністю  забезпечити  наших трудівників  достатньою кількістю цукру.  Адже будемо відвертими, що за три  останніх  роки,  як  повідомили  мені  в  Міністерстві торгівлі,  ці  всі  нормативи  виділення  цукру  для республіки з кожним роком зменшувались і дійшли сьогодні  до  мільйона  триста тисяч тонн.

 

     Я вважаю,  що це негайно треба виправити.  Якщо неможливо це виправити сьогодні,  то вже треба сьогодні зробити все необхідне, щоб  добавити  кожній сім'ї деяку кількість - 10 чи 15 кілограмів цукру і всетаки дати змогу вже в цьому році заготовити  продукти. Нехай  до  гіркого,  до  якого  ми  дожилися,  добавиться і трохи солодкого. Дякую за увагу.

 

     Голова. Слово має депутат Головко  Юрій  Петрович,  машиніст локомотиву   Нікопольського  локомотивного  депо  Придніпровської залізниці. За ним - депутат Новицький.

 

     Головко Ю.П. (Нікопольський виборчий округ, Дніпропетровська область).  Товарищи  депутаты!  Обсуждая  экологическое состояние района  Чернобыля   и   прилегающих   к   нему   территорий,   мы констатируем,  что  авария  на АЭС повлекла за собой расходование больших финансовых средств,  да  и  то,  что  после  этих  затрат невозможно  привести  землю  и  что  на  ней  есть  и растет в то состояние, в каком она была до аварии.

 

     Никакая дезактивация  местности  эффекта  особого  не  даст. Нужно время для самовосстановления, очищения самой природой. А на это уйдет не один десяток лет. О судьбе и здоровье

 

     30

 

     людей, проживающих   в   этих   местностях,   говорить    не приходится.  Никакие  финансовые  затраты не восполнят утраченное здоровье,  а  то  и  потерянную  жизнь  людей,   зараженных   под воздействием физических процессов, происшедших после аварии.

 

     Я считаю,  что  избранное нами Правительство Украины сделает все возможное для помощи людям,  попавшим в беду, то есть даст им жилье,  работу  и необходимую финансовую помощь тем,  кто утратил работоспособность.  С  особым   вниманием   нужно   отнестись   к оздоровлению детей.

 

     Для того  чтобы  уменьшить  повторение  опасности,  подобной Чернобылю,  необходимо сейчас,  на этой сессии принять решение  о запрещении  строительства  АЭС  на  Украине,  а  затем постепенно полностью вывести действующие  агрегаты  из  рабочего  состояния, заменив  их  другими  источниками  по  выработке  электроэнергии, используя чисто экологические, как вода, ветер, солнце.

 

     Уважаемые депутаты!  Город   Никополь   и   город   Марганец Днепропетровской области,  где проживают наши избиратели, насыщен промышленностью по сравнению с таким индустриальным городом,  как Днепропетровск,  очень  сильно.  А  вы  знаете,  что  у  нас  при строительстве как  сейчас,  так  и  прежде  таких  гигантов,  как Южнотрубный   завод,  ферросплавный  не  особенно  заботились  об экологическом воздействии работы этих предприятий  на  окружающую среду  и  поэтому  не  вкладывали  25%-ой  стоимости  на очистные сооружения, а обходились при постройке дешевле.

 

     В результате этих действий  на  нашу  землю  и  наши  головы выбрасываются  тысячи  тонн  вредных  здоровью и земле элементов, после чего  появляются  раковые,  сердечные,  легочные  и  другие заболевания.  В  результате 20%-ая экономия стоимости построенных предприятий  дает   нам   не   экономию,   а   громадный,   порой невосполнимый  перерасход  средств на медобслуживание,  которое в большинстве случаев не требуется  человеку,  так  как  он  раньше уходит из жизни.  Нужно издать Закон Украинской ССР,  чтобы любое предприятие не строилось до тех пор,  пока экологическая комиссия местного  Совета не согласует проект строительства.  Тогда всякие нажимы министерств и ведомств сами собой отпадут,  так как Советы поддерживаются   населением   и   меняются   ими   же.  Это  даст положительный эффект.

 

     Товарищи депутаты!  На  головы  никопольчан,   марганчан   и жителей всех сел,  расположенных в Днепропетровской,  Запорожской областях,      находящиеся      в      30-километровой       зоне гигантыэнергоносители

 

     31

 

     - Запорожская АЭС и ГРЭС - свалилось настоящее экологическое горе.  Запорожская АЭС построена  с  нарушением  всех  законов  и правил. Эти гиганты расположены на расстоянии полутора километров друг от  друга,  и  их  работа  порождает  от  выбрасываемых  ими компонентов  -  паров  воды,  серы,  окислов  -  кислотные дожди, которые загрязняют землю и делают  сельскохозяйственные  продукты зараженными.

 

     В добавок  ко  всему  на  АЭС было несколько неисправностей, включая пожар.  Никопольчане провели три экологических митинга  с требованием  закрыть АЭС или хотя бы не запускать в работу шестой энергоблок,  а 1 июня проведено пикетирование шестого энергоблока с участием руководителей города.

 

     Что же требуют жители нашего региона?  Вывести постепенно из работы АЭС,  так как  она  построена  с  нарушением  всех  правил МАГАТЭ.  Еще нигде в мире такие гиганты по мощности разных систем не были расположены в такой близости друг от друга, не говоря уже о   таких  крупных  населенных  пунктах,  как  город  Никополь  и Марганец, которые с прилегающими селами имеют население более 300 тысяч  человек.  Мы - открыватели - пионеры и,  наверное,  должны стать  рекордсменами  с  занесением  в  книгу  рекордов  Гиннеса. Необходимо  немедленно  перевести  Запорожскую  ГРЭС  на  газовое топливо,  этим уменьшив выпадание кислотных дождей.  За счет  АЭС построить  в  Никополе  новый  водозабор,  так  как они постоянно производят  продувку  пруда-охладителя,  изза   чего   ухудшается состояние Каховского водохранилища.

 

     Никопольчане не    хотят    знать   ни   радиоизотопов,   ни радионуклидов.  Но они должны пить чистую воду и кушать  продукты без нитратов и кислотных воздействий.  Конечно,  местный Совет не может воздействовать на Минатомэнерго, но требования народа я как депутат   довожу   до   Правительства   Украины.   А   оно  пусть восстанавливает их, выставляет перед Верховным Советом СССР.

 

     Эти требования поддерживают также депутаты Меньшов  Владимир Александрович и также депутат Негода Владимир Федорович.

 

     Трижды проведенный митинг не дал никаких результатов, нас не услышали.  Почему,  спрашивают  наши   избиратели,   глотая   все нечистоты  и находясь всего в 80 километрах от атомной и тепловой станций,  нас не перевели на  улучшенное  питание  и  медицинское обслуживание? Сейчас, минутку, и еще об одном

 

     32

 

     безобразии. По  территории  города  проходит республиканская автодорога.  Выхлопные газы и пыль от проходящих машин не  только мешают  жителям  своим  шумом,  но  и  укорачивают  им жизнь.  Ее немедленно нужно выносить за черту города.  А денег у города  для этого  нет.  И  республиканские  дорожные  службы  "не кують,  не мелють". Нашему городу нужна в этом помощь.

 

     Местные Советы могут принять и такое решение: поставить посты,  шлагбаумы, а машины, идущие через центр города, отправлять туда,  откуда они едут. Поэтому просим вновь избранное Правительство  обратить  на  эти вопросы серьезное внимание.  Наш город и район задыхаются от экологического воздействия.

 

     Просим поднятые мои  вопросы  считать  депутатским  запросом нашему  Правительству  Украинской  ССР.  С  уважением  к  вам все никопольчане,  а также депутаты  Негода  и  Меньшов.  Спасибо  за внимание.

 

     Голова. Слово має депутат Новицький Євген Антонович.  За ним

- депутат Коробко.

 

     Новицький Є.А.,  другий секретар  ІваноФранківського  обкому Компартії   України   (Рожнятівеький   виборчий  округ,  Івано  - Франківська область).  Шановні депутати!  На протязі нашої роботи час від часу виникає питання про національну символіку.  В той же час питання дане про її застосування в порядок  денний  сесії  не включено.   Я   розумію,   що   сесія   перевантажена   важливими невідкладними, великими питаннями. І все ж, вважаю, що ми повинні і   зобов'язані   повернутися   до   питання   про   використання національної символіки,  тому що невизначеність найвищого  органу влади нашої республіки з цього питання породжує ряд непорозумінь, створює напруженість і до того в непростій обстановці.  А  інколи призводить до конфліктів.

 

     Хочу сказати,  що  обком  партії  Іде  в минулому році двічі пропонував Верховній Раді розглянути дане питання,  Що я пропоную конкретно?   Безперечно,  на  сесії  цій  ми  даного  рішення  не приймемо,  але мені здається,  що Комісія по культурі і духовному відродженню могла б внести пропозиції вже на даній сесії,  як нам підійти до розгляду даного питання.  Я думаю, що можна було б або у  формі  референдуму,  або розглянути безпосередньо на наступній сесії осінній,  а можливо,  делегувати це  право  місцевим  Радам народних  депутатів.  Це питання потрібно вирішувати.  Чи це буде загальноукраїнська   національна   символіка,    чи    це    буде національно-регіональна символіка. Одним словом, питання тут є.

 

     33

 

     Воно не однозначне,  важливе і робити вигляд,  що тут нічого немає,  я думаю, нам не потрібно, а потрібно це питання, навпаки, розглянути. Це - перше.

 

     І друге. Про те, що говорив депутат Осадчук. Я також одержую багато листів  і  під  час  останньої  зустрічі  з  виборцями  на Рожнятівщині багато людей піднімають питання про те, де проходити службу дітям нашим.  Тому я  повністю  не  хочу  повторюватись  і підтримую все те, що сказав депутат Осадчук. Спасибі.

 

     Голова. Слово має депутат Коробко Микола Іванович.  За ним - депутат Лобач.

 

     Коробко М.І.,    науковий     співробітник     Криворізького науково-дослідного гірничорудного інституту (Тернівський виборчий округ,  Дніпропетровська  область).  Шановна  президія,   шановні депутати!  Я  заявку  подавав  уже досить давно і,  звичайно,  її злободенність,  так би мовити,  втрачена,  вірніше не втрачена, а дещо відомо з цього,  поскільки виступали мої попередники. Я хочу сказати,  що питання впиралося в ту саму цукрову проблему.  Я  не буду  повторюватись,  я  хочу  тільки сказати,  що всім нам треба розглядати її не  як  проблему  цукру  в  даній  ситуації,  а  як проблему  фактично  лікувальних  засобів.  Наші  вкрай екологічно незахищені регіони потребують, безумовно, вітамінної продукції. І ми не можемо погодитися з тим, що говорить тут Віталій Андрійович Масол про те,  що у нас є кондитерські вироби, які містять у собі цукор,  напої  і  тому  подібне.  Ми  повинні  розглядати  це  як підготовку на зимовий період певних лікувальних засобів,  а саме: фруктових консервів.  У зв'язку з тим,  що ця проблема, очевидно, не  має  кінця,  а  розмови  точаться  досить  різноманітні,   я, порадившись  із  певною  групою  депутатів,  зокрема,  це частина депутатів з Дніпропетровської області,  звертаюся до вас  з  тим, щоб ви уповноважили нас організувати комісію,  яка б ознайомилася взагалі  з  цією  цукровою  проблемою  на  території  республіки, оскільки є досить вагомі докази того, що у нас є величезні запаси цукру. Я, зокрема, хочу послатися на те, що нам дає телебачення і преса.   Але,   очевидно,   воно  не  знаходить  свого  належного розподілу,  і немає там належного господарського підходу. Можливо це не так? Комісія пересвідчиться. Дякую.

 

     Голова. Я б думав,  так.  Оскільки це питання, воно таке, як кажуть,  злободенне,  то хай би Микола Іванович Коробко,  якби до нього,  скажімо,  звернулися, та ще декілька областей взяти, вніс пропозиції щодо складу цієї комісії, щоб просто вони подивилися

 

     34

 

     всі ці справи і де який цукор,  і куди воно йде. І доповіли, коли ми будемо наступного разу розглядати поточні моменти,  взяли б і допомогли.  Я думаю,  що тут немає ніякої  проблеми.  Згодні, товариші, з таким?

 

     Голоси із залу. Згодні.

 

     Голова. Слово має депутат Лобач В'ячеслав Іванович. За ним - депутат Пустовойтенко.

 

     Лобач В.І.,  голова  Лисичанської  міської   Ради   народних депутатів,  перший  секретар  Лисичанського  міськкому  Компартії України  (Лисичанський  виборчий   округ,   Луганська   область). Уважаемые  депутаты!  С  этой  трибуны  уже  звучали неоднократно вопросы экологии,  в том  числе  здесь  с  этой  трибуны  высокой выступали   по  вопросам  экологии  все  представители  Луганской области,  в  частности  ЛисичанськоРубежанского  узла.  То,   что сегодня  делается с вопросами экологии в данном регионе,  я хотел бы ознакомить как раз с текстом заявлений.

 

     Прийнято міськими  Радами  міста  Рубіжне,   Сєвєродонецька, Лисичанська.  В  регіоні Рубіжного зосереджено цілий ряд потужних хімічних виробництв,  їх вплив на оточуюче середовище і  здоров'я місцевого  населення  починає  набувати  необоротного  характеру. Сумарний викид шкідливих речовин в атмосферу  регіону  за  даними явно заниженими,  становить більш як 200 тисяч тонн на рік. Викид же шкідливих речовин у водний басейн практично не  контролюється. У результаті порушення...(не чути) системи хімічних підприємств і фільтрації з накопичувачів  і  відстійників  утворилася  підземна пляма   хімічно   отруєних   вод   площею  в  десятки  квадратних кілометрів. У результаті розповсюдження хімічної плями виведено з ладу ряд питних водозаборів. Надзвичайне становище з питною водою склалось у Рубіжансько-Лисичансько-му  вузлі.  Питна  вода  зараз містить   шкідливі   речовини,   в  тому  числі  канцерогенні,  в концентрації,  що перевищують допустимі. Якщо найближчим часом не буде  вирішено  питання  нового водозабору,  місто залишиться без води.

 

     Такі ж питання,  що стосуються  здоров'я  людей.  Тому  наші термінові  заходи народним Радам міст Рубіжного,  Сєвєродонецька, Лисичанська вкрай  необхідні,  щоб  вирішити  оголошення  регіону РубіжнеЛисичанськ-Сєвєродонецьк         зоною        екологічного неблагополуччя, зменшення, принаймні на 50 відсотків, відрахувань держбюджету  з  фондів  підприємств  і  цільове  використання цих коштів на докорінне вдосконалення технологічних процесів,

 

     35

 

     розробку і   виготовлення   високоефективного    обладнання, передачу  цих  коштів  під контроль місцевих Рад.  І,  четверте - заборонити будівництво в цьому регіоні нових  екологічно  брудних виробництв,  по  якому  вже  на  сесії в цьому будинку приймалися рішення.  Тому це -- питання новому Уряду і відповідно запит  від депутатів Лобача, Ліщини, Стадниченка.

 

     Голова. Слово надається депутату Волощуку Михайлу Юрійовичу.

 

     Волощук М.Ю.,  голова  Закарпатської  обласної Ради народних депутатів,  перший  секретар  Закарпатського   обкому   Компартії України   (Свалявський  виборчий  округ,  Закарпатська  область). Шановні товариші депутати,  шановний  Володимире  Антоновичу.  Я, товариші,  хочу  внести  сьогодні  дві  пропозиції.  Перша.  Дуже складне становище зараз у нас на Україні,  в сільських, селищних, районних  і  міських  Радах.  Справа в тому,  що прийнятий раніше Закон про структуру сільських,  селищних Рад настільки узагальнює справу,  що зараз так: маємо голову Ради, маємо заступника голови Ради,  маємо голову виконкому,  але немає кому  написати  справку людині в сільській,  селищній Раді. Керівників багато, а робочого органу в сільських Радах немає.  Тому я б, товариші, дуже просив, щоб  нам доручити сьогодні відповідній комісії,  яка б негайно ці пропозиції розглянула.  Вони є у Верховній  Раді,  внесені  нашою Закарпатською  областю  і,  мабуть,  іншими  областями.  І щоб ми негайно змінили цей закон і  внесли  відповідні  зміни,  щоб  був робочий орган у сільських, селищних Радах.

 

     У зв'язку  з  цим  є ускладнення в районних і міських Радах. Нам треба подумати теж, чи варто там мати голову Ради, заступника голови   Ради,  апарат  невеликий,  голову  райвиконкому,  апарат райвиконкому.  Зрозумійте,  якось  пішло   спільне   ускладнення. Давайте  цю  справу  серйозно  вивчимо,  і  на цій сесії приймемо відповідні зміни до закону по цьому питанню.

 

     Друге. Товариші депутати,  в західних областях України  і  в Закарпатті  особливо дуже складна релігійна ситуація складається. Про це всі знають,  всі говорять, але ніхто не хоче вирішувати ці питання в Москві і в Києві.  Ми посилаємося на закони,  які давно прийняті,  які давно вже існують, і ніхто не хоче вникнути в суть цієї справи.

 

     Володимире Антоновичу,   я   прошу,   нам   треба   сьогодні звернутися від імені нашої сесії до Верховної Ради СРСР, щоб вони негайно   прийняли   закон   про  релігію,  який  вже,  до  речі, представлений

 

     36

 

     у Москві,  але він до цього часу не розглядається.  А  народ хвилюється,  виникають серйозні проблеми. І я думаю, що якщо б ми таку телеграму  послали  туди,  це  прискорило  б  розгляд  цього питання у Верховній Раді СРСР.

 

     І третє.  Там  є  ще  закон союзний,  який ми не маємо права приймати,  хто який закон хоче.  Ми живемо в Союзі, є Конституція України.

 

     І ще одне.  Ми були з виборцями в себе. Я скажу відверто, що народ наш дуже хвилюється про те,  що ми дуже повільно  вирішуємо питання,  багато говоримо, мало приймаємо серйозних рішень. Народ хоче,  щоб ми зараз були з  ним  і  вирішували  питання.  Тому  є прохання  до  всіх нас:  давайте всерйоз будемо дивитися,  як нам ущільнити нашу роботу,  щоб ми довго тут  не  засідали,  приймали оперативно рішення,  щоб наші Комісії активно в роботу включилися і давали готові документи, які б нам легше було приймати.

 

     Голова. Спасибі.  Зразу можу сказати  щодо  сесії  Верховної Ради СРСР, то її зараз немає і до вересня, здається, не буде.

 

     Щодо цієї  непогодженості у структурі Рад на рівні сільської Ради,  селищної,  я більш обережно кажу,  районної. Бачите, деякі кажуть,  що кажи сміливіше,  може,  і так,  але,  дійсно, у нас у порядку денному є питання  про  Ради,  пам'ятаєте,  про  обласну, районну. І, мабуть, коли підійдемо до цього, Комісія з питань Рад все це роздивиться. Таким чином, ось до чого ми дійшли з вами: із того списку, що записалися для виступів, двоє залишилося, з того, що дав Секретаріат.

 

     Лічильна комісія готова.  Значить,  нам треба  зараз  надати слово   голові  Лічильної  комісії,  а  будемо  живі,  то  завтра розглянемо інші - "різне". Згодні? Так, Що таке?

 

     Значить, я прошу голову Лічильної комісії.

 

     На початку засідання кворум був і є,  А те,  що картки хтось виймає, туди-сюди сіпає, то вже ми на його совість покладемо.

 

     Дем'янов В.В.   (Бердянський   виборчий   округ,  Запорізька область).  Товариші  депутати,   Лічильна   комісія   підготувала бюлетені для голосування,  порядок голосування такий,  як був, ви знаєте.  Просимо вас,  якщо ви зараз маленьку нам перерву  дасте, щоб  члени  Лічильної  комісії  вийшли  і  зайняли  свої місця за столиками,  і дати нам час на голосування.  І вам,  і  нам  -  20 хвилин. Не заперечуєте проти такого порядку?

 

     Тоді прошу  членів  Лічильної  комісії  зайняти  свої робочі місця.

 

     37

 

     Голова. Сидіть на  місці,  будь  ласка,  товариші  депутати. Питання до голови Лічильної комісії? Третій мікрофон.

 

     Депутат не   представився.  Запитання  до  голови  Лічильної комісії.  Скажіть,  будь  ласка,  щоб  усі  депутати  знали,  яка кількість  членів  Лічильної  комісії  у вас була присутня з тієї кількості, що повинна бути?

 

     Дем'янов В.В.  З 26 членів Лічильної  комісії  на  засіданні були присутні 23 чоловіки, 23 депутати.

 

     Голова. Ще одне питання є, шановні народні депутати.

 

     Проголосуємо і  будемо чекати на результати чи завтра вранці оголосимо результати.  Хвилинку,  тут у нас є юристи,  щоб ми  не влізли в халепу з цим питанням.

 

     Що, можна  оголосити  результати  завтра  чи сьогодні будемо чекати?

 

     Так, тоді ставлю питання на  голосування.  Хто  за  те,  щоб сьогодні очікувати на результати голосування? Що таке?

 

     (Шум у залі).

 

     Я звертаюся  до  всіх народних депутатів.  Оця діяльність по зриву сесії шляхом виймання карток,  про це вже  говорив  один  з депутатів,  вона не пройде.  Так що картками не маніпулюйте. Ми - Верховна Рада.  Хіба ж ми  можемо  так  діяти?  Було  350,  зараз повиймали картки, 230 стало. Хіба не так? Другий мікрофон.

 

     Депутат не представився.  Шановні депутати, шановний Голово, давайте поважати самі себе. Буквально годину назад або й менше ми проголосували за те,  щоб голосування було сьогодні,  і більшість була за це. Ну не можна ж без кінця міняти свої наміри.

 

     Голова. Так  ми  ж  голосуємо.  Вирішено  -   очікувати   на результати.   Значить,   тоді   так.   Оголошується   перерва  на голосування на 20 хвилин. Прошу всіх депутатів знаходитися тут, у кулуарах,  і  по сигналу зберемося,  щоб дізнатися про результати голосування.

 

     (Перерва для голосування).

 

     Голова. Слово надається голові  Лічильної  комісії  депутату Дем'янову Володимиру Васильовичу.

 

     Дем'янов В.В. Протокол засідання Лічильної комісії Верховної Ради  Української  РСР  дванадцятого  скликання  про  призначення Голови Ради Міністрів...

 

     38

 

     Голова. Володимир Васильович,  пробачте,  будь ласка.  Ми це пропустили. Зареєструйтесь, будь ласка.

 

     Дем'янов В.В. Протокол засідання Лічильної комісії Верховної Ради  Української  РСР  дванадцятого  скликання  про  призначення Голови  Ради  Міністрів  Української  Радянської   Соціалістичної Республіки. 25 червня 1990 року.

 

     Присутні: голова Лічильної комісії Дем'янов. Секретар Бойко. Члени Лічильної комісії:  Бабій,  Віцяк,  Дупляк, Збітнєв, Кінах, Козаренко,  Колєснік,  Матійко,  Меньшов,  Мороз,  Мотюк, Шишкін, Передрій,   Попович,   Пулинець,   Пушик,   Савельєв,   Семенець, Старіченко, Шершун, Ярчук, Сербін, Подчос.

 

     Слухали: про  підсумки  таємного  голосування по призначенню Голови Ради Міністрів УРСР.

 

     В бюлетень для таємного голосування  по  призначенню  Голови Ради  Міністрів УРСР було включено народного депутата Української РСР Масола Віталія Андрійовича.  На підставі результатів таємного голосування   Лічильна  комісія  встановила:  загальна  кількість народних депутатів Української РСР,  обраних  на  час  проведення сесії,  -  450,  кількість народних депутатів,  повноваження яких визнані  Верховною  Радою  Української  РСР,  -  450,   кількість народних   депутатів,   які   одержали   бюлетені   для  таємного голосування,  - 361,  кількість  народних  депутатів,  які  взяли участь у голосуванні, - 360.

 

     Прізвище кандидата  -  Масол  Віталій Андрійович.  Кількість поданих голосів за кандидата - 214.  Кількість  голосів,  поданих проти кандидата - 146. Кількість бюлетенів, визнаних недійсними - немає.

 

     Відповідно до статті 97 Конституції Української РСР і пункту 26 Тимчасового регламенту засідань Верховної Ради Української РСР дванадцятого скликання Лічильна комісія констатує, що кандидат на посаду Голови Ради Міністрів Української РСР не одержав потрібної для призначення кількості голосів.  Голова  Лічильної  комісії  - Дем'янов, секретар - Бойко. Підписи членів Лічильної комісії є.

 

     Голова. Які є запитання до голови Лічильної комісії?  Немає. Що нам належить тепер робити?  Затвердити  протокол,  так?  Немає запитань?  Немає.  Треба  затвердити протокол,  прошу голосувати. Затверджено. Завтра зранку почнемо все спочатку.

 

     Два невеличких моменти. Перший. Надійшов лист від Совєтської

 

     39

 

     районної Ради  народних  депутатів  міста  Макіївки   такого змісту:

 

     "Советский районный  Совет  народных  депутатов г.  Макеевки Донецкой  области  выражает  глубокую  обеспокоенность,  что   до настоящего  времени  на  сессии  не  рассмотрен вопрос об органах местного  самоуправления.  Медлительность  его   решения   крайне негативно влияет на выполнение Советами своих функций,  подрывает авторитет депутатского корпуса,  ставит под сомнение лозунг  "Вся власть - Советам!".

 

     Ось такий лист.

 

     Беремо його до відома.

 

     І останнє.  Завтра о 9 годині ранку в цьому залі відбудуться збори аграрників.

 

     Оголошується перерва до завтра, до 10 години ранку.

 

     40

 

     ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ

 

     Корнієнко Л.Я.,  заступник   Голови   Державного   планового комітету  Української РСР (Лозівський виборчий округ,  Харківська область).  У доповіді Голови Ради Міністрів УРСР депутата  Масола В.А. "Про програму майбутньої діяльності Уряду Української РСР" і виступах   депутатів   відмічалось   напружене    становище    із забезпеченням    потреб    народного    господарства   республіки матеріальнотехнічними ресурсами.

 

     Матеріально-технічне забезпечення  практично   завжди   було гострою  проблемою,  але особливо сильно всі недоліки виявились в останні роки,  коли з боку союзного Уряду  були  зроблені  спроби радикалізувати  економіку  і  директивним методом ввести елементи ринкових відносин.  За рішенням союзного Уряду в 1987-1988  роках були  проведені  певні  зміни  в  системі  матеріально-технічного забезпечення,  які з точки зору практики  можна  було  б  назвати "структурногоспрозрахунковими  іграми",  внаслідок яких відбулось не покращення, а різке погіршення стану справ.

 

     Починаючи з  1989  року,  Держплан   СРСР   передав   значну кількість  матеріальних  ресурсів з централізованого розподілу на постачання   по   прямих   зв'язках.   Система   централізованого розподілу,   таким   чином,  була  порушена,  а  оптова  торгівля залишилась тільки гаслом.  Адже всі ці зміни не  супроводжувались реформою   ціноутворення   і  утворенням  інших  ринків.  Процеси ослаблення впливу центру на підприємства й  організацію  взаємних поставок  розрегулювали матеріально-технічне забезпечення.  І все це призвело до диктату виготовлювача над споживачем.

 

     Незважаючи на  щорічне  зростання  обсягів   виробництва   і капітального будівництва, в республіці ліміти найважливіших видів матеріалів,  що  виділяються  Держпланом  СРСР,  з  року  в   рік зменшувались.

 

     Все це,  а  також  монопольне положення багатьох підприємств призвело до матеріального розбалансування  економіки.  При  цьому реалізація продукції, яка не ввійшла в держзамовлення, обернулася в  простий  продуктообмін.  Можливість  забезпечення  виробництва матеріальними   ресурсами   одержали   в   ряді  випадків  не  ті підприємства,  які мали фінансові засоби,  а ті, які в силу свого монопольного положення випускали дефіцитний товар для обміну.

 

     41

 

     Не були  відповідним  чином  розроблені правові й економічні важелі,  які повинні були б діяти на  посилення  відповідальності підприємств за прийняття і виконання державних замовлень.

 

     Положення Закону про підприємство, про обов'язковий характер державного замовлення,  не підкріплені цими важелями,  залишились на   папері.   Характерними   стали   необов'язковість  виконання державних  замовлень,  загальне  падіння  виробничої  і  трудової дисципліни. Різко знизилася дисципліна поставок.

 

     Уряд республіки  робив  і робить все можливе,  щоб послабити негативні наслідки такої політики.  На неодноразові  звертання  в союзні  органи  ми  одержували тільки поради про перехід на прямі зв'язки.  І  тому  в  республіці   розроблено   свою   концепцію, орієнтовану на самозабезпечення в матеріально-технічних ресурсах.

 

     В даний  час  Українська  РСР  у  значній  мірі залежить від міжреспубліканських і зовнішніх поставок матеріальних ресурсів по досить широкій номенклатурі ресурсів. Наприклад, по каучуку, який завозиться на 100 відсотків обсягу споживання  в  республіці,  по кольорових   металах,   автомобілях  -  на  60-80  відсотків,  по лісоматеріалах,  нафтопродуктах і кабельних виробах  -  на  40-50 відсотків  і  т.п.  В цілому,  за даними Держкомстату,  внутрішні потреби УРСР забезпечуються за рахунок власного виробництва на 82 відсотки.

 

     Ми виробляємо  в достатній кількості метал,  труби,  цемент, скло та інші  будівельні  матеріали.  В  той  же  час  відчуваємо нестачу  в  цих  ресурсах  із-за вивезення їх за межі республіки. Рада Міністрів УРСР ще в березні  поточного  року  зробила  перші вагомі  кроки  на  шляху  захисту інтересів республіки і доручила міністерствам, відомствам УРСР і обл(міськ)виконкомам забезпечити укладення    підприємствами-виготовлювачами,   розташованими   на території  Української  РСР  незалежно  від  їх  підпорядкування, договорів  на поставку продукції виробничо-технічного призначення в 1991-1995 роках в першу чергу для потреб народного господарства республіки.

 

     На мою  думку,  не тільки Рада Міністрів УРСР,  а й Верховна Рада  УРСР  повинна  на  законодавчому  рівні   сприяти   захисту республіканського  ринку і забезпечити це через підготовку пакета документів, які будуть правовою підставою роботи ринку.

 

     При переході на госпрозрахунок  і  самозабезпечення  Україна реально зможе укладати з іншими республіками договори на поставку матеріальнотехнічних ресурсів, що будуть вироблятись

 

     42

 

     понад свої потреби,  одержуючи натомість потрібну  для  себе продукцію.

 

     Недавно, як ви знаєте, Урядом СРСР на розгляд Верховної Ради СРСР була подана урядова програма переходу на регульовану ринкову економіку.  Важко  точно  сказати,  до  яких наслідків приведе її реалізація,  однак   всі   повинні   усвідомити,   що   в   сфері матеріальнотехнічного  постачання  виникнуть  ще  більш  серйозні проблеми, до яких потрібно завчасно готуватись. Чому я роблю такі висновки. Відповідь, як кажуть, лежить на поверхні Уже йде шостий місяць 1990 року.  Раніше в цей час ми уже приблизно знали, на що республіка  може  розраховувати  в  наступному  році з точки зору матеріально-технічного постачання.  Сьогодні ж ми не маємо не  те що якихось цифр, ми навіть не знаємо, яку продукцію буде включено Держпланом СРСР в держзамовлення,  які пріоритетні напрями будуть забезпечуватись    за    рахунок    продукції   по   номенклатурі держзамовлення,  і взагалі не знаємо порядок формування  в  нових умовах державного замовлення.

 

     І це  при  тій  умові,  що  ми  повинні,  як витікає із заяв представників союзного  уряду,  "принципово  по-новому  розробити план  і  бюджет  на  1991  рік  з  орієнтацією на початковий стан переходу до ринку".

 

     Тому головна задача,  до виконання  якої  повинні  прикласти зусилля   всі   підприємства   й  організації  республіки,  -  це налагодження прямих горизонтальних зв'язків між підприємствами  і своєчасне  укладення  договорів на поставку матеріально-технічних ресурсів, і в першу чергу, внутріреспубліканських.

 

     Хоч мене і можуть звинуватити в тому,  що я віддаю  перевагу внутріреспубліканським   поставкам,   так  би  мовити,  "місцевим інтересам",  але другого шляху немає. Розширення ринкової сфери в умовах  переходу  союзних  республік  на принцип самоврядування і самофінансування об'єктивно буде відбуватись переважно за рахунок раціоналізації  міжгосподарських  зв'язків  внутрі республіки,  і тільки   при   наявності   більшої   вигоди   або    неможливості самозабезпечення  -  за  рахунок  міжреспубліканських і зовнішніх поставок.

 

     Впровадженню ринкових  відносин  у  практику  господарювання повинна  передувати  розробка  системи  заходів,  яка б дозволила забезпечити  максимальну  і  найбільш  ефективну  збалансованість потреб народного господарства у сировини і матеріалах,  паливі та енергії,  устаткуванні та машинах,  продовольчих і непродовольчих товарах з виробничими та іншими можливостями для їх задоволення.

 

     43

 

     В першу  чергу,  йдеться  про впровадження ринкових відносин без  якихось  економічних  і  соціальних  потрясінь,  тобто   про створення  комплексу необхідних умов для функціонування товарного ринку. Без цього перехід до ефективної планово-ринкової економіки неможливий  або  справить  негативний  вплив  на  збалансованість наявних ресурсів і потреб у рамках народного господарства  країни і призведе до певної соціальної напруженості.

 

     Таким чином,  шановні депутати,  на долю нашого нового Уряду випадуть нелегкі випробування.  Щоб їх  успішно  витримати,  Уряд повинен  більш  енергійно,  принципово і незалежно проводити свою політику в інтересах республіканського ринку і народу України.

 

     Московка В.М.,             інженер              Харківського дослідноекспериментального  заводу науково-виробничого об'єднання "Індекс"  (Ленінський  виборчій   округ,   Харківська   область). Представлена   до   нашої   уваги  доповідь  напрямів  майбутньої діяльності уряду України,  на мій погляд,  нічим не відрізняється від  рядової  передвиборної програми кандидата в народні депутати УРСР,  а передвиборні програми багатьох  присутніх  депутатів,  я впевнений,  були  навіть  більш  обгрунтованими  і конкретними за змістом та способом викладення.  Тобто тов.  Масол В.А. довів нам своє  розуміння  проблемних  питань,  в  яких заплуталось народне господарство України,  та накреслив  деякі  загальні  напрями  їх вирішення.

 

     Поставивши на  перший  план  економічний  суверенітет  УРСР, кандидат на посаду Голови Ради Міністрів республіки не сказав, чи є   розроблений   механізм   (або  хоча  б  міркування)  передачі підприємств, які підпорядковані міністерствам та відомствам СРСР, у  підпорядкування  УРСР.  Яким  взагалі  вбачає  т.  Масол  В.А. особисто   механізм   передачі   землі,   підприємств,    засобів виробництва   у   власність   будь-кому:  державі,  колективу  чи приватній особі?

 

     Далі. Різко критикуючи програму Уряду СРСР щодо переходу  до ринкової   економіки,  т.  Масол  В.А.  не  наголосив  на  своєму розумінні цього питання.  Якими вбачає він роль Уряду України  та свою  особисто у регулюванні нових економічних відносин?  Саме ці нормальні  економічні  стосунки  і   мають   допомогти   вирішити продовольчу  проблему,  і  проблему  товарів  та  послуг широкого споживання,  і всі інші проблеми народного господарства,  А  тому питання про регулювання цін на м'ясо, хліб чи промислові товари і т.  ін.  можна ставити у порядок денний роботи Уряду тільки тоді, коли той,  хто все це виробляє безпосередньо,  реально відчує, що його матеріальний добробут  напряму  залежить  від  кількості  та якості

 

     44

 

     виробленої продукції  чи  наданої послуги.  На жаль,  навіть такого елементарного аналізу економічної ситуації у республіці не зроблено.  І насамперед,  нічого не сказано про землю. Яким чином вбачається  повернення  селянина  до  землі?  Чи   є   економічне обгрунтування   розміру   податків   за  користування  землею  на території України?  Чи зможемо ми у майбутньому і через який  час користуватися  землями,  забрудненими в результаті чорнобильської катастрофи?

 

     В.А. Масол  підкреслив  необхідність  переселення  людей  із забруднених територій.  Це дійсно,  треба зробити негайно. Але чи визначені ці території?  Чи визначені місця,  в які  можна  людей переселити? Який вплив це матиме на демографічну ситуацію в УРСР?

 

     Декларативне проголошення програми "Житло- 2000" з високої кремлівської трибуни вже позбавило  тисячі  сімей можливості  це  житло  у  визначений  час  отримати.  І  ніхто не заперечує,  що проблему житла  необхідно  вирішувати.  Але  ж  не визначивши  розміру  житлової  площі,  придатної до експлуатації, неможливо планувати його будівництво та  розподіл.  Ті  квадратні метри,  які  ми  маємо  сьогодні  - це і квадратні метри бараків, підвалів та напівпідвалів, гуртожитків і т. ін. Є практика інших, держав  обліку житла з розрахунку наявності конкретної квартири у кожного окремого громадянина.

 

     Я розумію,  то доповісти  детально  пророблену  програму  за півгодини неможливо. .Але цього часу ціпком досить, щоб визначити принципові підходи до поставлених питань.  На жаль, т. Масол В.А. не  визначив ні часу,  необхідного для підтвердження дієздатності Уряду, ні умов, за яких очолюваний ним Уряд має піти у відставку. Більше  того,  мене  приголомшило  його  бажання  ще  й наступним поколінням надати  можливість  предметно  зіткнутись  з  поняттям введення "ринкових відносин".

 

     Наші діти мають жити у суспільстві,  де нормальні економічні стосунки будуть ціпком природним явищем.

 

     В зв'язку з вищевикладеним я не  вбачаю  можливим  для  себе брати  участь у затвердженні Голови Ради Міністрів України,  доки не отримаю конкретні відповіді на поставлені запитання.

 

     Негода В.Ф.,   директор   заводу   "Кварцит"   (Марганецький виборчий округ,  Дніпропетровська область).  Товарищи депутаты! В отчете  правительства  республики  немного  сказано  о  мерах  по радикальному  оздоровлению  нашей  экономики.  Сегодня  мы  имеем государственно-монополистическую систему народного

 

     45

 

     хозяйства. Мы уже 4 года  говорим  о  переходе  экономики  к демократической   хозяйственной   системе,   о  самостоятельности предприятии.  И хотя число министерств и ведомств уменьшается, их функции сохраняются.  Аппарат остается громоздким. Министерства и ведомства,  распоряжающиеся ресурсами, а с 1965 года - наделенные и  государственной  властью,  стали  крупной экономической силой, монопольно господствующей в своей отрасли.  Речь идет  уже  не  о сращивании   наших   министерств   с   государственной   властью. Практически они  подчинили  себе  государственный  аппарат.  И  в отчете Председатель Совета Министров республики, народный депутат Масол Виталий Андреевич сказал нам о засилье союзных  министерств на территории Украины.  А это и построенные и расширяющиеся АЭС в густозаселенных    районах,     химзаводы     и     расширяющиеся металлургические  производства,  и  добывающие отрасли - и в этом всем меньше всего учитывался украинский народ, люди, работающие и живущие вокруг этих производств.

 

     Межотраслевые диспропорции,    постоянная    неразбериха   с поставками,  взаимодействие  предприятий,  относящихся  к  разным министерствам,    все   более   способствовали   размежеванию   в материальном    производстве.    Каждое    ведомство    сохраняет монополистические     функции     держателя     ресурсов,     как производственных, так и производимых.

 

     В докладе   мало   сказано,   какие    меры    правительство предпринимало  для  ослабления  засилья  министерств и ликвидации диспропорций в народном хозяйстве.  Наоборот,  мы все видим,  что положение   ухудшалось.   Такое  впечатление,  что  правительство утратило контроль над экономикой и бессильное перед ведомствами и отраслевыми монополиями.

 

     Мы осознали,   что  продовольственные  трудности  связаны  с отсутствием   реальных   хозяев   на   земле,    с    отчуждением непосредственных производителей от средств производства.  Если бы с 1 га колхозных и совхозных земель снимали урожаи такие, как с 1 га дачных участков - мы бы уже,  наверное, затоварились, Но найти хозяина на земле гораздо проще, чем и промышленности. Перевод, на аренду  небольших мастерских,  парикмахерских,  столовых и других мелких предприятий прогрессивен,  правда,  до известной  степени. Гораздо хуже пойдут дела на предприятиях с числом работающих 1000 человек и более.

 

     Сложившаяся система  приводит  к   путанице   в   управлении предприятием.   Допустим,   предприятие   перешло   на  аренду  и самостоятельно

 

     46

 

     заключило договор с  поставщиками  и  заказчиками,  а  через год-два   понесло   убытки.   Кто   понесет   ответственность  за невыполнение  обязательств,  кто  возместит  принесенные   другой стороне  убытки?  Профком,  партком  или СТК?  Что-то не верится. Может,  трудовой коллектив - то это еще более непонятно.  Пока на предприятиях не будет хозяина,  самостоятельно принимающего любые решения,  не противоречащие законодательству и  несущего  за  них ответственность,  до тех пор улучшения дел в промышленности ждать бесполезно. Совету Министров уже необходимо, думаю, давно создать свой   Республиканский   центр  по  обмену  опытом  и  разработке народнохозяйственных программ;  и надо начинать накапливать опыт; учить  предприятие  работать  в  новых условиях.  Прошло два года после принятия законов о государственном предприятии и о внесении изменений   и   дополнений   в   Закон   СССР  о  государственном предприятии.  Но ведь сегодня  руководители,  сидящие  в  зале  - народные    депутаты    скажут,    что   реальных   условий   для самостоятельности нет,  власть министерств сохранена;  доминирует директивное  административное  планирование  -  в виде госзаказа. Исключается даже минимальный  резерв  мощности,  необходимый  для освоения новой продукции, внедрения новой техники и осуществления новых мероприятий НТП,  а еще необходимо  подумать  о  социальной сфере.

 

     Существующую систему       централизованного      управления производством и сбытом продукции необходимо  демонтировать:  ведь мы  уже  вторую  пятилетку  говорим о несбалансированности планов производства   продукции   и   их   ресурсного   обеспечения,   о взаимодействии с невыгодными партнерами, о изготовлении убыточной и низкорентабельной продукции.

 

     Новая система  связи,   основанная   на   оптовой   торговли средствами производства, в республике не создана.

 

     Рынка товаров   нет,   поскольку  отсутствуют  основные  его компоненты:  свободный  производитель,  свободный  потребитель  и свободные  цены.  Конечно,  эти  вопросы сложные,  их наскоком не решить, но сегодня уходить от их решения уже нельзя. Поэтому я по поручению  других  народных  депутатов,  работающих  в  различных отраслях   народного   хозяйства,   настаиваю    на    быстрейшем рассмотрении  у  нас  на  Верховном  Совете  и  Совете  Министров республики с учетом перехода на суверенные начала:

 

     1. Установить законодательно квоту производственной мощности под госзаказ на уровне не более 50 - 60 %.

 

     47

 

     2. Предусмотреть гарантированное обеспечение госзаказа всеми видами ресурсов сбыта.

 

     3. Предоставить  предприятию  право  реализовать  продукцию, вышедшую сверх заказа, по договорным или свободным ценам.

 

     Санін В.Н.,  начальник  Політвідділу  внутрішніх  військ МВС СРСР по Українській і Молдавській РСР (Жовтневий виборчий  округ, Харківська область).  Уважаемые депутаты, уважаемый председатель! В  программе  т.  Масола   в   немалой   степени   названы   пути Правительства  в  реализации  программы  по  выводу республики из кризиса.  Можно  согласиться  в  принципе   и   с   обозначенными перспективами,  приоритетами в его будущей деятельности на основе уже наметившихся  направлений.  Естественно,  что  нам  предстоит существенно их скорректировать,  а некоторые пересмотреть, а то и отвергнуть.

 

     Однако, на мой взгляд, если Правительство негативные явления в  экономике  связывает  в  основном с засилием союзных ведомств, сбоями в работе транспорта и некоторыми другими обстоятельствами, имеющими  общегосударственный  характер,  необходимо  было бы уже сегодня иметь 2-3 варианта расчетов по улучшению положения женщин и особенно матерей-одиночек, ветеранов войны и труда, инвалидов с детства, в целом молодежи и студенчества.

 

     Острейшая из острейших сегодня-проблема жилья.  Много  новых задач для органов народовластия,  хозяйственных вытекает из Указа Президента СССР "О новых подходах к решению жилищной  проблемы  в стране..."  Его  реализация  при  строжайшем соблюдении принципов социальной  справедливости  в  пользовании  жилищным   фондом   в перспективе может снять я какойто степени остроту.

 

     Однако, я  бы  хотел  привлечь внимание депутатов,  будущего Правительства    на    необходимость    незамедлительно    начать инвентаризацию   всего  государственного  жилого  фонда,  навести порядок в целевом его использовании. Затраты на это, естественно, потребуются,  но гораздо меньше, чем на возведение новых квартир, а я не сомневаюсь, что эта мера даст прибавку.

 

     Оценивая общественно-политическую ситуацию в республике,  во всех  выступлениях  руководителей  лишь  вскользь отмечается рост преступности, притом уж очень спокойно произносится. Я не намерен сегодня вдаваться в детализацию причин. Отмечу,

 

     48

 

     что выработанные   меры   на   уровне  Союза  и  Украины  по укреплению органов внутренних дел реализуются медленно,  особенно в плане их материальнотехнического обеспечения: Украина находится в   нищенском   состоянии.   Известно,   что   в   предупреждении преступности,  борьбе  с ней,  вместе с территориальными органами внутренних   дел   участвуют   и   внутренние   войска,    причем моторизованные  части внутренних войск созданы по просьбе местных органов  власти  и  комплектуются  в  основном  призывниками   из Украины.  К сожалению,  бытовые условия,  в которых живут молодые парни,  далеки от элементарно нормальных. Нормы спальных площадей в 2 раза ниже положенных,  столовых - в 2 с половиной раза, негде разместить медицинские пункты.  Я уже  не  говорю  об  отсутствии условий   наладить   нужный   учебно-воспитательный   процесс.  В бедственном  положении  с  жильем  находятся  семьи  офицеров   и прапорщиков.

 

     Все это   не   лучшим   образом   сказывается  на  повышении активности в решении так нужных для украинского народа и в  целом республике задач.

 

     Сацький В.А.,  генеральний директор комбінату "Запоріжсталь" (Заводський  виборчий  округ,  Запорізька   область).   Уважаемые народные  депутаты!  Формирование нового Правительства Украины на этапе перестройки общества является очень важным и  ответственным моментом в нашей работе. Только за последнее десятилетие в стране Правительством СССР неоднократно предпринимались попытки повысить эффективность развития народного хозяйства и тем самым остановить движение  экономики  страны  к  кризису.  Эти  шаги  не  принесли ожидаемых   результатов.   Поэтому   мы  должны  избрать  кабинет Правительства   Украины,    способный    решить    эту    задачу. Ответственность  нашего  выбора определяется тем,  что мы создаем государственный экономический суверенитет  Украины  и  теперь  на деле,  а  не на словах будем отвечать перед народом о проделанной работе.

 

     Доклад Правительства СССР (24.05.90 г.).  "Об  экономическом положении  страны  и  концепции  перехода к регулируемой рыночной системе",  с которым выступил Председатель Совета Министров  СССР Н.И.   Рыжков,  народными  депутатами  СССР,  да  и  нами  также, поддержан в части выбора курса движения экономики страны к рынку.

 

     Товарищи народные депутаты,  нами сделан самый ответственный выбор за всю историю страны Советов, так как этот курс

 

     49

 

     кардинально затрагивает  и  меняет  общественноэкономическую формацию страны в целом и Украины в частности.

 

     Председателем Совета  Министров  УССР  должен  быть   избран только  тот,  кто  представит лучшую программу перевода экономики Украины на рыночные условия.

 

     По моим представлениям,  о рыночной  экономике  я  бы  хотел услышать в этих программах решение следующих вопросов.

 

     Во-первых. Сделан  ли  комплексный,  сопоставительный анализ развития  социалистической  общественно-экономической   формации, существующей в СССР, и развитых странах с рыночной экономикой. Мы такого  анализа  не  имеем.  По-прежнему  используем  в  принятии важнейших   политических   решений   выборочные   преимущества  и недостатки той или иной системы.  Я бы предложил,  чтобы Академия наук  УССР  подготовила  и представила народным депутатам Украины такой материал.

 

     Второе. По всей видимости, для функционирования рынка в СССР необходимо  иметь  соответствующий  базис,  то есть надо изменить отношение к  собственности,  создать  и  овладеть  многообразными формами      собственности,     преобразовать     государственную собственность,   превратить   государственные    предприятия    в экономически   самостоятельные   субъекты   хозяйствования.   Без преувеличения можно сказать,  что преобразования  государственной собственности  надо  поставить  на первое место и что это для нас также проблема.  Я бы хотел услышать, как она будет решаться. Что будет сделано с крупными металлургическими предприятиями, такими, к примеру,  как "Запорожсталь",  "Криворожсталь",  "Азовсталь"  и другими,   ведь  под  большим  сомнением  находится  вопрос,  что трудящиеся будут становиться акционерами (покупать акции).

 

     Третье. По-моему,  в программе Правительства по  переходу  к рынку  нужно  уйти  от  политических  и  идеологических штампов и сделать   принципиальнейшие    изменения    в    производственных отношениях,  коренным  образом  перестроить  сложившуюся  систему хозяйствования.  Прежде всего это касается  обеспечения  реальной самостоятельности предприятий как свободных товаропроизводителей. Принятый Верховным Советом СССР  Закон  СССР  о  социалистическом предприятии  (объединении)  в  СССР  на  деле  должен  решать эту задачу.  Так как же на практике этот Закон будет работать и видит ли новое Правительство необходимость подготовить такой же закон о предприятиях в УССР?

 

     50

 

     Наряду с законом о  предприятиях  должен  быть  отработан  и предложен   народным  депутатам  Украины  для  утверждения  пакет законов,  дающих развитие  новым  производственным  отношениям  в условиях рыночной экономики.

 

     Мне представляется,  что  мы  должны  иметь  закон о реформе ценообразования,  об основах антимонопольного законодательства  и честной конкуренции, о госбанках, о занятости населения, о единой налоговой системе и другие,  причем  эти  законоположения  должны исполняться  и  гибко,  своевременно уточняться по мере изменения нашего общества.  Так какой же будет предложен механизм  контроля за исполнением законов и решений Правительства?

 

     Немаловажное значение  в  функционировании  производственных отношений имеет  организационная  структура  управления  народным хозяйством.   Рыночным   условиям   хозяйствования  присуща  своя структура управления со своими функциями.  На практике мы  видим, что функции министерств,  ведомств и комитетов остаются прежними, что меняются лишь их название и вывески.

 

     Товарищи, если  мы  идем  к  рынку,  то,  я  предлагаю,   на Правительственном   уровне   решить   вопрос   изучения  рыночной экономики развитых стран путем командирования наших  специалистов (и не только министерств и ведомств, но и предприятий) для учебы, работы,  стажировки на иностранные фирмы,  заключать контракты  с менеджерами  передовых  стран  для  работы на наших предприятиях, привлекать  их  специалистов  для  умелой  перестройки  механизма хозяйствования  основного  эвена  экономики  - предприятия.  Нас, руководителей предприятий,  упрекают то в групповом эгоизме, то в неумении   пользоваться   своей   самостоятельностью,  то  еще  в чем-либо, постоянно сталкивая со своим трудовым коллективом. Надо положить  этому  конец,  перестроив  производственные отношения в обществе на основе правового обеспечения.

 

     Четвертое. Каким    образом     предлагает     Правительство сформировать качественно новый облик советского человека, уйти от государственной   благотворительности   и   создать    социальную защищенность и социальную справедливость?

 

     Мне представляется,   что   дело   заключается   в  создании неограниченных возможностей трудиться и  зарабатывать  на  основе полновесной оценки труда, а на заработанные деньги приобретать

 

     51

 

     все те   продукты   и   услуги,   которые   человек  считает необходимым для себя.

 

     Пятое. Переход к рыночной  экономике,  пути  этого  перехода немыслимы   без   прогноза  ожидаемых  социальных  последствий  в обществе.  Так где же  этот  прогноз  и  что  он  показывает?  По отдельным публикациям по этому вопросу (я бы хотел иметь солидный документ наших ученых-экономистов, социологов и психологов) можно судить,   что  нас  ждет  неминуемый  рост  цен,  рост  инфляции, безработица,  дифференциация доходов в обществе и т.д.  на  этапе перехода  и  становления  рынка.  Возникает  вопрос:  а что нужно сделать Правительству  для  смятения  неблагоприятных  социальных последствий перехода к рыночной экономике?

 

     Кроме того,   меня   как   народного   депутата,   постоянно отчитывающегося перед избирателями,  волнует,  как будут решаться проблемы рынка труда,  жилья;  проблемы платности услуг культуры, образования,  здравоохранения;  проблемы,  связанные   с   рынком капитала,  денег, валюты, ценных бумаг; проблема вытеснения рубля из денежного обращения и другие.

 

     И, наконец, последнее. Успех любого дела, а мы с вами решаем глобальную,   фундаментальную   задачу,   зависит  от  того,  как относится   население   к    ключевым    проблемам    радикальной экономической  реформы  перехода к рынку.  Где же этот документ и когда он будет?

 

     По-моему, сложность перехода к рыночной экономике, связанная с  состоянием  общественного  сознания,  заключается  в том,  что идеология,  социальная психология и культура  отношений  рыночной экономики   в   корне   противоречат  сформированной  в  условиях команднобюрократического  социализма  системе   ценностей,   норм поведения,  общественных оценок,  суждений.  В первую очередь это касается идей,  преимуществ и завоеваний социалистического строя. Действительность,   а  также  переосмысливание  пройденного  пути изрядно расшатали представления  об  этих  преимуществах,  но  не изжили  их  до  конца.  Поэтому  путь к рынку требует переходного периода  путем  реализации   программы   социальнопсихологической подготовки населения к восприятию перехода.

 

     Уважаемые народные   депутаты,   нам  важно,  кто  возглавит правительство, а значит, и реформу. Прежнее Правительство Украины потеряло всякое доверие народа, поэтому нам нужны

 

     52

 

     новые, молодые  руководители,  способные поновому начать это дело.  Популярность лидера реформы  должна  быть  тем  выше,  чем больше   непопулярных  мер  придется  осуществить  Правительству. Однако,  лидер не может и не должен "заигрывать"  с  общественным мнением,  его  действия  должны  быть  свободны  от компромиссов. Выполнение   этого   требования   может   вызвать   необходимость серьезного  пересмотра  поведения  чле ов Правительства,  реально претендующих на роль лидеров нового экономического курса.

 

     53