Стенограма пленарного засідання

12 червня 1990

 

ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР,  12 червня 1990 року. 16 година.

 

Головує Перший заступник Голови Верховної  Ради  Української РСР депутат Плющ І.С.

 

     Головуючий. Шановні      товариші      депутати     прохання реєструватись.

 

     Дозвольте вечірнє засідання Верховної Ради  Української  РСР оголосити відкритим.

 

     Продовжуємо обговорення   питання  про  утворення  постійних комісій Верховної Ради Української РСР.  Обговорюється Комісія  з питань гласності,  прав і звернень громадян.  Будь ласка,  другий мікрофон.

 

     Бойко В.Л.,  старший редактор Головної редакції програм  для молод   Українського   телебачення  (Кременчуцький-Автозаводський виборчий округ,  Полтавська область). Я хотів би сказати ось таку річ.  Ми  дуже  любимо  посилатися  на якісь речі,  які є в інших республіках, на якийсь інший досвід.

 

     Я хотів би ще раз також звернутися до іншого досвіду.  Майже в  усіх  союзних  республіках  є  Комісія  з гласності та засобів масової інформації.  І я думаю,  що Україна не  буде  винятком  з цього числа.  Тільки у трьох республіках цієї комісії немає. Це - Литва,  Естонія і Латвія.  Там є окремі комісії з преси й  окремі комісії з телебачення.  І я прошу просто всіх депутатів, щоб вони приєдналися до моєї думки.

 

     Головуючий. Дякую, будь ласка, третій мікрофон.

 

     Баталов В.Г.,  редактор  Острозької  районної  газети  "Зоря комунізму" (Здолбунівський виборчий округ,  Ровенська область). Я пропоную обов'язково розділити комісії на дві: першу - з питань

 

     3

 

     гласності і засобів масової інформації і другу  -  у  правах людини.  Мотиви.  Готуються закони про пресу. Перш за все. Буде і зростає хвиля нових газет і журналів.

 

     Друге. Від...  (Не  чути).  І  третє.   Необхідні   гарантії соціального  захисту  журналістів  і  публіцистів.  Зараз  на них вішають все,  кому не лінь і що не треба. А вони першопроходці по Чорнобилю навіть.

 

     І останнє. Говорять, де взяти людей у постійні комісії. Я не знав,  що у нас стільки спеціалістів міжнародному  праву.  Аж  40 чоловік  у комісії по закордонних справах.  А по інвалідах - десь 10.  То може,  десь якусь квоту  в  закордонних  справах  зробити

-15-20 чоловік, а решта хай працюють в інших комісіях.

 

     Головуючий. Дякую. Будь ласка, з трибуни.

 

     Стадниченко В.Я.,   редактор   газети   "Радянська  Україна" (Татарбунарський  виборчий  округ,  Одеська   область).   Шановні народні  депутати,  шановний  голово!  На вчорашньому засіданні я навів цілу систему аргументів щодо необхідності створення комісії з  питань  гласності  та  інформації.  Радий,  що  ця  пропозиція знаходить підтримку у  народних  депутатів.  Отже,  здається,  що справа лише в назві. Тому ще раз хочу вас переконати і попросити, і з'ясувати,  що,  на мій погляд,  засоби  масової  інформації  і власна інформація - це не зовом тотожні поняття. Не синоніми. Річ у тім,  що засоби масової інформації - це лише уречевлені способи передачі  самої  інформації.  Тобто знайомі нам газети,  журнали, телебачення,  радіо тощо. Цей список можна продовжити. Інформація ж на сучасному етапі-це спосіб функціонування самого суспільства, його інтелектуальний набуток,  а часом і найдорожчий  економічний товар.  Більше  того,  при  утвердженні  державного  суверенітету України ми на  практиці  будемо  раз  у  раз  стикатися  також  з проблемою  інформаційного  суверенітету  нашої  республіки,  його захисту і розвитку. Якщо ми зуміємо у майбутній комісії розробити сучасні,  демократичні принципи поширення інформації,  доступу до неї,  обміну нею,  то ми зможемо позитивно розв'язати і практичні питання функціонування засобів масової інформації, насамперед Рад усіх ступенів.  Тому я хочу ще раз  вас  переконати  і  попросити затвердити  голосуванням  саме  комісію  з  питань  гласності  та інформації. Дякую за взаєморозуміння.

 

     Головуючий. Будь ласка, перший мікрофон.

 

     Шовкошитний В.Ф., постійний позаштатний кореспондент

 

     4

 

     журналу "Ранок" (Харківський виборчий  округ,  м.  Київ).  Я хочу  відіслати всіх шановних колег своїх до Загальної декларації прав людини.  Там в зафіксовані права на деформацію,  на  свободу слова  і  на  інші  свободи - все те,  про що говорилося вже тут. Інформація, преса - все це входить у поняття "права людини".

 

     Тому комісія, на мій погляд, повинна бути "з прав людини". І прошу  поставити на поіменне голосування,  хто проти прав людини. Дякую за увагу.

 

     Головуючий. Дякую. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     Гаврилов А.В.,  начальник відділу Державтоінспекції  відділу внутрішніх   справ   Роздольненського   району   (Роздольненський виборчий округ, Кримська область).

 

     На мой взгляд,  все-таки формулировка должна быть такая:  "З питань гласності, засобів інформації і прав людини".

 

     Головуючий. Дякую. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     Осадчук П.І.,   письменник,   секретар  правління  Київської організації  Спілки  письменників  України  (Тлумацький  виборчий округ, Івано-Франківська область). Шановні товариші! Ні в кого не викликає сумніву,  що всі  позитивні  демократичні  процеси,  які відбуваються  у  суспільстві  за останні 2-3 роки,  - це наслідок гласності,  яка  здійснюється  насамперед  через  пресу.  І   ось пропонується  така комісія:  "Комісія з питань гласності,  прав і звернень громадян". Чи не здається вам, шановні народні депутати, що  проблеми  гласності  така  комісія  утопить  у  морі звернень громадян, тобто листів, скарг, колективних заяв і - так далі?

 

     Суспільству, яке ще  в  багатьох  випадках  не  знає  повної гласності,   більше   того,   його   часто...   (не   чути)   від дезінформації, потрібні гарантії збереження гласності.

 

     Нам потрібна повна гласність,  що переросте у свободу слова, забезпечить  умови  для  свободи совісті Тому я пропоную створити комісію "Гласність" або,  в крайньому разі, хай буде комісія, яку вже   тут   називали   "З  питань  гласності  та  засоби  масової інформації".  Тим паче,  що  зараз  відбуваються  на  наших  очах реформи  цих  структур,  коли  новообрані Ради народних депутатів створюють свою пресу, обкоми партії заявляють про власність на ці видавництва обласні.  Власність ця ще невідомо чи доказана,  вона виникла  15  років  тому.  І  от  будуть  дуже  складні   процеси відбуватися.  І  ця  комісія  повинна зіграти тут позитивну роль. Спасибі за увагу.

 

     5

 

     Головуючий. Спасибі. Будь ласка, з трибуни.

 

     Терник В.І.,  робітник очисного вибою шахти  імені  60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції виробничого об'єднання "Донбасантрацит"   (Краснолуцький   виборчий   округ,   Луганська область).  Товарищи депутаты!  Вы меня простите за задержку, но я вас долго не задержу.  Это  буквально  минутное  дело.  Я  считаю все-таки,  что  мы  неправильно немножко поступили до обеда,  что сбили в кучу очень много вопросов серьезных. И мы потом, те люди, которые  будут  работать  в  этой  комисии  "У справах ветеранів, пенсіонерів   та   інвалідів,   репресованих    та    воїнів    - інтернаціоналістів",  будем очень бедные.  Потому,  как каждый из них требует очень обширного изучения,  каждый из этих вопросов. И поэтому я предлагаю.  Сейчас мы рассматриваем комиссию, в которой существует такой как бы подпункт о правах человека. Не кажется ли вам,  что  реабилитация  репрессированных  как раз и есть вот эти права,  защита прав человека. Может быть, лучше будет, чтобы этот пункт  репрессированных  внести  сюда  в  права  человека,  а  ту комиссию, на которой мы очень настаиваем и очень просим, чтобы вы нам помогли, комиссия по воинам-интернационалистам, которых у нас тысячи  на  Украине  и  которые   хотят,   чтобы   эта   комиссия существовала  и которые обездоленными были в те годы застоя и они также будут  оставаться  обездоленными  в  наше  время,  и  будут считать  наш  парламент таким же бюрократическим,  как парламенты тех лет Я вас  прошу  очень  обдумать  мое  предложение  и  прошу проголосовать по каждому из них. Спасибо за внимание.

 

     Головуючий. Дякую. Будь ласка, перший мікрофон.

 

     Збітнєв Ю.І.   лікар   клінічної   лікарні   N2   м.   Києва (Гагарінський виборчий округ,  м.  Київ). Я б хотів підсумувати і внести  свою  пропозицію  з того,  що говорилося раніше.  Депутат Шовкошитний намагається загнати нас в глухий кут і запитати,  хто проти прав людини.  Ми всі за права людини,  але я проти того, як він формулює це питання.  Я вважаю,  що потрібна окрема комісія з права  людини,  потрібна  окрема  комісія  з  гласності і засобів інформації,  а відносно звернень  громадян  це  відання  все-таки повинно бути Секретаріату Верховної Ради.

 

     Головуючий. Дякую. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     Депутат не представився.  Я не думав виходити,  але побачив, що пропозиція шановного Стадниченка чомусь не одержала

 

     6

 

     підтримки. Мені бачиться  найповніше  вимкнення  у  проблему саме  його,  і я би просив підтримати саме цю пропозицію.  Засоби масової інформації - це є засоби,  це є  похідне,  одним  словом, засоби,  і  все-таки  я  пропонував  би підтримані цю пропозицію, Створити одну комісію з питань гласності та інформації.  І  другу

-з прав людини. Що стосується шановного депутата, який виступав з трибуни щодо  попередньої  комісії,  то  мені  здається,  що  тут питання  вичерпане.  Просто  в  тій  комісії  треба  створити дві підкомісії,  як і пропонувалось - ветеранів -  інтернаціоналістів та репресованих - дві підкомісії.  І це питання вичерпане.  Дякую за увагу.

 

     Головуючий. Дякую. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     Бондарчук А.І., власний кореспондент газети "Правда Украины" по Волинській і Ровенській областях (Горохівський виборчий округ, Волинська область).

 

     Тут є в назві комісії кілька недоречностей.  По-перше,  я не знаю,  чому на це не звернули уваги ще раніше, ми, очевидно, були закомплексовані тим порядком,  який був установлений,  розглядали комісії зверху вниз.  Коли б ми кинули погляд дійсно логічно,  то побачили б, що тут три поняття в одній комісії зосереджені.

 

     По-перше, штучно припряжене поняття прав людини.  І  тут  ми ламали кілька годин списи за те, чи бути комісії по репресованих, чи ні,  а це якраз логічно вписується  у  назву  комісії  з  прав людини і репресованих. Те, що нещодавно говорив депутат, це одне.

 

     Друге. Права людини можна було б віднести І до назви третьої комісії, яка звучала "У питаннях законодавства, законності і прав людини", це теж юридичні поняття.

 

     По-перше, це було б логічно, не треба було б створювати нові комісії,  про які ми говоримо,  по-друге,  комісія з гласності не буде займатися невластивими їй функціями,  і,  по-третє, у нас не так багато кваліфікованих юристів,  щоб ми могли ними розкидатися і розпорошувати сили на кілька комісій.

 

     Пропоную також  з  цієї  назви  вилучити слова про звернення громадян.  Вчора тут говорилось  про  це,  але  тут  йдеться  про звернення громадян. Це систематизація, аналіз скарг і пропозицій. Не стосується роботи більш технічної,  статистичної і  навряд  чи хто  з депутатів погодиться бути і виступати в ролі статиста.  Не функція штатних працівників Верховної Ради і плюс до того

 

     7

 

     соціологічної служби,  яка повинна бути створена у нас, і ми повинні це ще питання обговорити,  яка повинна займатися аналізом скарг,  пропозицій,  не  наше  питання  опит  громадської   думки проводити - це всі її функції.

 

     Головуючий. Дякую. Будь ласка, з трибуни.

 

     Гетьман В.П.,       голова       правління      Українського республіканського банку Агропромбанку  СРСР  (Уманський  виборчий округ, Черкаська область).

 

     Шановні депутати!  Я хотів,  щоб ви,  вирішуючи питання,  чи створювати одну комісію,  чи ділити її на дві, а деякі пропонують створити навіть три комісії з однієї, мали на увазі таке.

 

     Поки що на вчора,  в цій комісії,  поки що одній, дали згоду працювати всього п'ятнадцять  депутатів,  а  без  поєднання  свой основної  роботи збирається працювати в комісії тільки 5 народних депутатів.

 

     Так що ж будемо ділити, товариші? Тому я за одну комісію, де гласність є складовою частиною прав людини. Дякую за увагу.

 

     Головуючий. Дякую. Товариші! Будь ласка, перший мікрофон.

 

     Колесник С.В.,  прохідник  шахти "Червона Зірка" виробничого об'єднання "Торезантрацит" (Торезький  виборчий  округ,  Донецька область). Пролежую зробити таку комісію: "з прав людини" і окремо

- "засобів масової інформації",  тому що слово "гласність",  я не знаю,  що це за слово.  Мені здається,  що гласність - це свобода слова з дозволу того, хто нам це слово запровадив.

 

     Зробити "права  людини  і  звернення  громадян"  в   окремій комісії,  в  якій  будуть  займатися працівники апарату Верховної Ради Української РСР, про яку ми зовсім нічого ще не знаємо.

 

     Головуючий. Дякую. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     Гудима О.В.,  викладач Луцького педагогічного училища  імені Я.   Галана   (Луцький-Центральний   виборчий   округ,  Волинська область).

 

     Я хотів би внести деяке пояснення в назву комісії про  права людини,  яка повинна бути в нас хоча б з тієї причини,  що,  коли мені довелося вступити в виборчу кампанію,  особисто був 7  разів притягнутий до суду, на 700 карбованців оштрафований, до речі, до цих пір виплачую штрафи,  громада зібрала гроші,  дякую їй,  і це все діється згідно з Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 28 червня 1988 року і аналогічним Указом Президії Верховної

 

     8

 

     Ради України,  і ще отим,  від 31 березня, Указом. І тому ми маємо вже тут прикрий факт,  коли утримуються в ув'язненні молоді люди - Бердников і  Духовников,  і  на  захист  оцих  людей,  які переслідуються, конкретно повинна бути створена комісія про права людини згідно  з  міжнародними  законодавчими  актами  про  права людини.  І  окремо  повинна бути утворена комісія про гласність і засоби масової інформації. Дякую.

 

     Головуючий. Дякую.  Будь ласка,  третій мікрофон.  Товариші, йде  повторення,  вже йде повторення.  Від комісії,  у нас.  Будь ласка.

 

     Голубець М.А.,  керівник  Львівського  відділення  Інституту ботаніки імені М.Г.  Холодного АН УРОР (Калуський виборчий округ, Івано-Франківська область).  Шановний головуючий, шановні народні депутати!  Я би підтримав таку пропозицію, щоб, по-перше, знов не було непорозумінь,  поставити на голосування питання про те,  щоб запропоновану  Робочою  групою  комісію розділити на дві частини, тобто,  перша комісія-з питань гласності і таки  засобів  масової інформації.   Ми   погоджуємося   з   депутатами  Стадниченком  і Захаруком,  що це могло бути інформації,  сама гласність -  це  є питання  поінформованості.  І  в  нас  воно  стоїть тут,  питання гласності відображається,  але засоби  масової  інформації  -  це болюче питання,  про яке сьогодні виступав депутат Карпенко,  яке мусить мати не державний, а захист Верховної Ради, законодавства, яке  б оберігало і інформацію на рівні Верховної Ради і тих груп, формальних і неформальних,  які мають сьогодні ці засоби.  Тобто, тут потрібні державні закони.

 

     Друге. Не  можу  погодитися з тим вузьким розумінням питання прав  людини,  які  хотіли   б   віднести   навіть   до   питання репресованих.    Права    людини    задекларовані    міжнародними організаціями.  Це широкий аспект питань прав  і  не  відноситься лише до питань політичних,  соціальних чи економічних. Це є також сфера духовна,  тому це питання мало мати  відображення  в  наших комісіях. Дякую.

 

     Головуючий. Дякую.  Слово  від  комісії  надається  депутату Ємцю.

 

     Ємець О.І.  науковий співробітник Київської вищої школи  МВС імені Ф.Е. Дзержинського (Центральний виборчий округ, м. Київ).

 

     Перш ніж  виступити чисто від комісії,  я все-таки прошу дві хвилини від групи "За права людини". Ми навмисне не включались

 

     9

 

     в дискусію для того,  щоб не виступали  всі,  тому  я  скажу буквально кілька фраз.

 

     Шановні депутати!  Від  імені групи "За права людини" я хочу сказати,  що  ми  маємо  надію  на  те,   що   виступаємо   перед парламентом,  який закладе фундамент правової держави на Україні. Теорія правової держави в радянському правознавстві знаходиться в зародковому стані.  Але навіть те,  що в цьому плані зроблено,  а також  досвід  перебудови  правової  держави  в  інших   країнах, свідчить про те,  що суттю,  стержнем,  вінцем правової держави є непорушність свободи особистості,  й прав і  інтересів,  честі  і гідності,  їх охорона та гарантованість.  Практично всі політичні сили включили  в  свої  програмні  документи  питання  про  права людини.

 

     І тут  я хочу нагадати тим політичним силам,  які присутні в цьому залі,  їхні програмні положення.  В передвиборній платформі Компартії України записано:  "Будемо турбуватися про верховенство закону,  послідовне забезпечення  конституційних  прав  і  свобод людини,  прав громадянських, політичних, економічних, соціальних, національних і культурних,  про повну  реалізацію  в  Українській республіці  міжнародних угод з питань прав людини і гуманітарного співробітництва".

 

     В програмі  Української  республіканської  партії  в  галузі права  людини стоять принципи,  проголошені загальною декларацією прав людини ООН.  Значне місце  в  цьому  питанні  відводиться  в Маніфесті  демократичної  партії  України.  В програмі Руху цілий розділ  права  людини,  права  народу.   Хочемо   надіятись,   що представники   Руху  і  названих  партій  не  забудуть  про  свої програмні обіцянки при  голосуванні  в  цьому  залі  Захист  прав людини це складна багатокомпонентна система. Я не буду зупинятися на всіх ланках цієї системи.  Скажу тільки про  ту  частину,  яку повинна взяти на себе,  з моєї точки зору, Комісія з прав людини. Це розробка законодавства в області прав людини,  це контроль  за його  виконанням,  це експертиза всіх законопроектів з точки зору непорушення ними прав людини.

 

     Чи буде для цієї Комісії об'єм роботи?  Думаю,  що  буде.  І дуже надовго,  Я вже згадував сьогодні про те,  вірніше,  вчора у своєму виступі згадував  про  те,  що  ми  знаходимося  у  другій півсотні  країн  світу  по  результатах  ратифікації  міжнародних договорів і угод з прав людини.  Сьогодні під егідою Європейської ради  країни Західної Європи відпрацювали і активно здійснюють на практиці Європейську конвенцію прав і основних свобод  людини,  8 додаткових протоколів до неї та Європейську соціальну хартію.

 

     10

 

     Успішно функціонують  Європейська  комісія  з прав людини та Європейський суд з прав людини.  Але наша держава знаходиться  за межами цих процесів цивілізованого світу.

 

     Є ще один аспект проблеми.  Рівень захищеності прав людини в нашій країні прямо впливає  на  економічну  ініціативу  іноземних громадян.  І,  зрештою, чому я веду мову саме про права людини, а не про права громадян так,  як було сказано в проекті.  Я не хочу знову   повертатися,  але  згадайте,  як  говорилося  в  програмі Комуністичної парти України.  Права людини - громадянські. Це те, що права громадян - політичні, економічні, соціальні, національні і культурні Таким чином,  права людини - поняття набагато ширше і набагато об'ємніше, ніж поняття права громадян.

 

     А тепер  що стосується позиції робочої групи,  яка працювала над  переліком  і  назвами  комісій.  Нема  єдиної  точки   зору. Переважна  більшість  членів  комісії,  робочої групи вважає,  що потрібно розбити що комісію на дві комісії Одну "з  прав  людини" (близько  півтори сотні пропозицій депутатів,  які це витримують, було подано в комісію).  І другу комісію,  тут є різні варіанти і назви,  але суть така-Комісія з гласності та інформації, з питань засобів масової інформації і таке інше.

 

     Таким чином,  це приблизно суть одна,  тільки різні назви. В основному пропозиція зводиться до того, щоб розділити цю комісію, яка давалася в першому варіанті -  з  питань  гласності,  прав  І звернень   громадян   -   на  дві  комісії:  "з  прав  людини"  і "гласності".  Була  пропозиція,  як  вважає  один  з   депутатів, компромісна,  назвати комісію "з питань прав",  зараз, вибачаюсь, одну хвилинку,  "з прав людини і гласності", ну, і практично все. Що стосується тієї комісії при Президії Верховної Ради, то тут не всі,  мабуть,  зрозуміли,  що це депутатська комісія, це апаратне бюро,  чи  комісія,  чи  як  будуть  називати,  яке  при Президії займається,  обробляє весь цей масив листів,  які йдуть  до  нас, регулює   їх   між   різними  комісіями,  аналізує  і  передає  в соціологічну службу і в ті Постійні комісії Верховної  Ради,  які будуть працювати.

 

     Головуючий. Дякую.  Слово  від  комісії  надається  депутату Правденку.

 

     Правденко С.М.,  власний кореспондент  газети  "Экономика  и жизнь"  (Самарський  виборчий  округ,  Дніпропетровська область). Шановні депутати!  Шановний головуючий!  Прошу вибачити за просту дитячу задачку, я її дуже полюбляю за її умови.

 

     11

 

     Швидко запитують:   скільки  буде  два  в  квадраті,  три  в квадраті, чотири в квадраті? А потім так само швидко: що таке куб в квадраті?  І настає пауза,  коли хтось не зметикує,  що йдеться про дев'яносто градусів. Тобто йдеться про перенесення мислення в нову площину, власне, про перебудову мислення. Прочитайте функції комісій в проекті.  Комісія з питань гласності,  прав і  звернень громадян  здійснює контроль за додержанням чинного законодавства, що  захищає  права  і  свободи  громадян,  організує  роботу   зі скаргами,  зверненнями і пропозиціями населення,  що надходять до Верховної  Ради,  забезпечує  гласність  у  вирішенні  зазначених питань і тільки.  Ось такий спосіб мислення,  тобто рамки функцій комісії вузькі,  застарілі, зашорені. Може, комусь не подобається гласність,  може,  хтось не розуміє, що нова ситуація, ситуація з пресою змінює і повинна змінити підходи до цієї справи? Але через невміння  перевести мислення у нову площину у четвер на засіданні робочої групи навколо цієї комісії і списи ламалися,  і  іскри  з очей  сипались.  І  один  шановний народний депутат,  я б сказав, кадровий   працівник   Верховної   Ради,   вжив   навіть   термін "журналістське лобі",  довелось йому віддячити терміном "апаратне лобі", щоб, так сказати, розрахуватись.

 

     Створення цієї комісії, на мою думку, це не суб'єктивна воля журналістів,   письменників,   юристів,  йдеться  про  Комісію  з гласності та засобів масової інформації.  Це професійне розуміння ними об'єктивної необхідності створення такої комісії.  Бо на нас іде  потік,  свого  роду,  оркестр:  телебачення,  радіо,  відео, кабельне  відео,  преса  Рад,  преса  партії,  преса  громадських організацій (і,  мабуть, вони мають право не тільки на пресу, а й на   інші   засоби  масової  інформації).  Це  треба  узаконювати відповідним чином.  Тобто,  всьому цьому оркестру потрібен якийсь законодавчий диригент.  Якщо ми серйозно говоримо про економічний і політичний суверенітет, то ми повинні на це зважити.

 

     Я вважаю,  що функції цієї комісії  з  гласності  і  засобів масової  інформації  будуть  дуже широкі Колесник закидав,  що це слово новоутворене - "гласно". Ні, гласність, в Росії, принаймні, існує з часу реформи Олександра ІІ, тобто дуже давно.

 

     Я вважаю,  що і питання привілеїв,  про які говорив шановний депутат Карпенко,  - це теж до Комісії  по  гласності  і  засобах масової  інформації.  Бо  саме та її частина,  яка буде займатися гласністю,  й буде ці привілеї,  так би  мовити,  на  світ  божий висвітлювати  і  вносити  свої  пропозиції щодо них.  І вона буде займатись і засобами  масової  інформації  Рад,  і  реформою  цих засобів масової

 

     12

 

     інформації. Ну,  і вже говорилось про Закон про інформацію і так далі.  Тобто, і більшість пропозицій депутатів і колективних, і  від окремих депутатів,  - можна нарахувати майже сто п'ятдесят пропозицій, які сходяться на тому, що повинна бути окремо Комісія з  прав  людини,  окремо  Комісія  з  питань гласності та засобів масової  інформації,  а  звернення  громадян  треба  передати  на розгляд  апаратним  працівникам  Верховної  Ради,  які  мають  їх направляти у  відповідні  комісії,  стосовно  до  змісту  кожного такого звернення. Дякую за увагу.

 

     Головуючий. Дякую.  Шановні  товариші  депутати.  Я  просив, надаємо слово від комісії двом депутатам біля мікрофонів.  У  вас що, друга пропозиція чи обгрунтування цих пропозицій? Друга. Будь ласка, перший мікрофон.

 

     Депутат не  представився.  Я  хочу  просто,  щоб  ми   чітко розуміли,  що  таке  звернення громадян.  Взагалі до Секретаріату Верховної  Ради  приходить  зараз  надзвичайно  багато  людей   і приходити  будуть  завжди.  І  ці  люди  взагалі хочуть бачити не чиновників. При всій моїй повазі, що це дуже розумні люди, чесні, віддані,  але  це  - чиновники.  Вони хочуть бачити депутатів,  і треба зробити так, як це зроблено у Верховній Раді СРСР. По черзі комісії  дають  своїх представників у що службу і приймають людей саме депутати. Якщо підрахувати, то це вийде на депутата максимум 2  рази,  2  дні.  Можливо  навіть  один  день на рік,  на одного депутата, можливо 2 дні По черзі А організовувати це має, дійсно, Секретаріат,  тим більше,  що керує Секретаріатом на даний період один з депутатів Верховної Ради УРСР,  а саме  Микола  Григорович Хоменко.  Така  моя чітка пропозиція.  Просто відкинути і сказати "кинути це на чиновників" - це буде не вірно.

 

     Головуючий. Дякую.  Будь ласка,  у вас з цього приводу? Будь ласка, другий мікрофон.

 

     Свідерський Ф.Ф.,      начальник     технологічного     бюро Нововолинського виробничого об'єднання "Оснастка" (Нововолинський виборчий округ,  Волинська область). Товариші депутати, у зв'язку з великою важливістю цих комісій і було  багато  пропозицій,  щоб розбити  саме  на  дві  комісії:  з  питань  гласності та засобів інформації і комісію по правах людини.  Прошу  поставити  питання про розділення на дві комісії на поіменне голосування. Дякую.

 

     13

 

     Головуючий. Шановні  товариші  депутати,  у  першому проекті документу була Комісія з питань  гласності.  Редакція  назви  цій комісії така: 3 питань гласності, прав і звернень громадян. Потім при опрацюванні цих зауважень і пропозицій,  про що доповіли  два депутати  від  комісії,  депутат Ємець і депутат Правденко,  вони внесли пропозицію залишити "З питань гласності,  прав і  звернень громадян",  але  внесли три варіанти.  Вони вам відомі Ми провели широке обговорення, і не тільки сьогодні, з приводу цієї редакції комісії: бути їй одній чи розбити на дві.

 

     Більшість депутатів,  які  взяли участь у цьому обговоренні, за нашими підрахунками - 6 депутатів,  оказали про те,  що  треба назвати   комісію   "З   питань   гласності  та  засобів  масової інформації".  Два  депутати  говорили  "З  питань  гласності   та інформації". Такі були пропозиції.

 

     Була пропозиція,  що "прав людини" перенести у третю комісію "У питаннях законодавства і законності і прав  людини".  Це  була пропозиція одного депутата.

 

     Більшість депутатів  які взяли участь обговоренні,  так,  як доповів депутат Ємець  від  комісії,  пропонували  роз'єднати  цю комісію  і  створити дві комісії:  одну з питань у правах людини, другу - з питань гласності та засобів масової інформації.

 

     Декілька депутатів говорили про те,  що  не  можна,  про  що говорив  депутат  Крижанівський Володимир Петрович,  так однобоко підходити до звернень громадян і віддавати звернення громадян  на відкуп  тільки  працівникам  апарату.  І  вносив пропозицію,  щоб залишити цей термін тільки для того,  щоб  ця  комісія  визначала черговість  депутатів у прийомі громадян у громадській приймальні Це буде один раз на рік,  а то  й  того  менше,  про  що  говорив депутат  Крижанівський.  Тому давайте визначимось,  як ставити на голосування.

 

     На мою думку,  товариші,  ми повинні ставити на  голосування так, як пропонує нам робоча група.

 

     Товариші депутати! Я раджусь із Верховною Радою, депутатами, а не  тільки  з  комісіями.  Найбільше  сходилось  до  того,  щоб розділити на дві комісії, і була остання пропозиція, щоб провести з цього приводу поіменне голосування. Потрібно проводити поіменне голосування?  Хто  за  те,  щоб провести з цього приводу поіменне голосування, прошу визначитись шляхом голосування.

 

     "За" - 128, "проти" - 223. Рішення не приймається.

 

     Шановні товариші депутати! Тепер дозвольте поставити на

 

     14

 

     голосування. Хто за те,  щоб роз'єднати  ці  комісії,  прошу визначитись шляхом голосування.

 

     "За" - 202, "проти" - 163, рішення не приймається.

 

     Шановні товариші  депутати,  я  зачитую  те,  що  на  табло. Дивіться на табло: "за" - 202, тобто менше половини депутатів. Це однією третиною.  Присутніх - 394,  Так, до уваги, товариші! Будь ласка, другий мікрофон.

 

     Депутат не  представився.  То  є   процедурне   рішення,   а процедуры  рішення  приймаються більш як половиною присутніх - і, значить, воно приймається. Все дуже просто.

 

     Головуючий. Дякую, Іван Іванович. Шановні товариші депутати! Прочитали Регламент, у кого він під рукою Я також пам'ятаю що від кількості присутніх. Більше половини від присутніх.

 

     Але, товариші,  у депутатів є зауваження щодо того,  яке. це питання  -  процедурне  або  про  утворення  комісії.  То  це  не процедурне питання.  А про утворення комісій.  Будь ласка, перший мікрофон.

 

     Депутат не  представився.  Якщо  це  не,  процедурне,  а про утворення  комісії,  то  я  просив  би   поставити   питання   на голосування так:  "Про утворення Комісії у справах прав людини, а потім "Про  утворення  Комісії  з  питань  гласності  та  засобів масової інформації". Ото, вже не буде процедурне.

 

     Головуючий. У вас з того приводу, депутат? Шановні товариші, депутати!  Ви бачите:  депутати вносять слушні пропозиції. Слушні пропозиції,  які,  на погляд президії,  спростовують дещо, тому у депутатів були дійсно зауваження:  якщо вони  не  процедурні,  то давайте голосувати за комісію, якщо по утворенню комісій.

 

     Тому ставиться  на  голосування.  Я підтримую ці пропозиції, тому що якщо це не процедурне,  то треба голосувати по комісії, а не розділяти чи не розділяти. Тому ставиться на голосування.

 

     Перша пропозиція.  Я від комісії вважаю,  що пропозиція була про розподіл,  про дві комісії.  Тому ви там уже домовляйтесь,  у комісії.  Вадим  Петрович,  домовляйтесь  у  комісії.  Я  керуюсь більшістю від комісії.

 

     Ну, ви як депутат вносили  пропозицію.  Я  прошу  до  уваги. Товариші,   показую:  тут  три  варіанти  від  комісії,  тому  ви домовляйтесь там  у  себе.  Ставиться  на  голосування.  Я  прошу визначитись шляхом голосування.

 

     15

 

     Хто за те, щоб створити окрему Комкаю у правах людини, прошу голосувати.

 

     "За" - 233, "проти" -138. Рішення приймається. (Оплески).

 

     Шановні товариші депутати!  Ставиться на  голосування  друга пропозиція. Будемо вважати, що цю комісію прийнято.

 

     Було запропоновано,  депутате  Лобачу,  я  для Вас повторюю, проголосувати за те,  щоб утворити Комісію  у  правах  людини.  І прошу бути уважним.  І не використовувати місце,  щоб більше всіх кричати.

 

     Товариші, ставиться на голосування друга пропозиція. Щодо її редакції,  я повторюю,  були думки різні. Більшість думок було "З питань гласності та засобів масової інформації",  але була й така "З питань гласності та інформації".

 

     Ставиться на   голосування   пропозиція   утворити   Комісію Верховної Ради Української РСР  з  питань  гласності  та  засобів масової інформації, прошу голосувати.

 

     "За" - 275, "проти" - 93. Приймається.

 

     Я звертаюсь  до  депутатів.  Один депутат вносив пропозицію, щоб перенести права людини до третьої комісій Не потрібно ставити на голосування? Не наполягає? Ні.

 

     А також до депутатів,  які пропонували - "з питань гласності та інформації". Наполягаєте на голосуванні? Наполягаєте?

 

     Ставиться пропозиція на голосування в такій  редакції  -  "з питань  гласності  та  інформації".  Хто за цю пропозицію,  прошу проголосувати.

 

     "За" - 105, "проти" - 242. Рішення не приймається.

 

     Товариші, утворено дві комісії - Комісію у правах  людини  і Комісію з питань гласності та засобів масової інформації. Перелік комісій  закінчився.  Але  ви   знаєте,   депутат   Крижанівський Володимир  Петрович  виступав  і  інформував депутатів щодо інших найменувань комісій,  які депутатська робоча група не підтримала. З  цього  приводу  просив  слово  для  з'ясування пропозиції щодо комісій депутат Лук'яненко Левко Григорович. Будь ласка.

 

     Лук'яненко Л.Г.,  голова Української республіканської  парти (Залізничний виборчий округ,  Івано-Франківська область). Шановні депутати! Я від 196 виборчого округу, Лук'яненко Левко - адвокат, юрист, голова Української республіканської партії.

 

     Я хотів  би,  щоб ви поглянули на те,  що зараз відбувається тут,  на Україні,  дещо в історичному плані.  Дуже давно  Україна попала  в  неволю  і  дуже довго живемо в надіях,  що коли-небудь Господь

 

     16

 

     пошле нам свободу.  І тому дуже багато поколінь наших людей, синів,  кращих синів України,  боролися за волю, за наші більш як триста років  неволі.  Ми  мали  кілька  проблесків  таких,  коли надіялись, що Україна нарешті стане незалежною державою.

 

     Тепер 5  років,  як  ми  переживаємо той період,  коли знову починає з'являтись така слабенька надія  на  те,  що  ми  станемо вільним  народом  і  вільними  громадянами незалежної республіки. Отже,  однією з таких найважливіших ланок,  які будуть в  системі демократичних   інституцій,  є  наша  Верховна  Рада.  Якщо  наша Верховна Рада зміцніє,  якщо вона демократизується,  то всі  інші інституції на Україні також демократизуються, і процес поступової демократизації та виходу України з Союзу і  створення  незалежної держави  стане  реальністю.  Проте  наша  демократія  -  це такий слабесенький паросток,  він тільки народжується, він ще зовсім не окріп.

 

     Я хотів   би,   щоб   ми,  будучи  на  самому  початку  цієї демократизації,  подбали про її захист.  Ми знаємо з історії,  як робляться  перевороти  державні,  їх  в  основному  роблять  люди озброєні.  Сьогодні ми маємо такі озброєні загони на Україні.  Це армія, КДБ, Міністерство внутрішніх справ і міліція. Я вас питаю, що  заважає  зараз  зайти   взводу   озброєних   людей   сюди   і скомандувати:  "Встать,  руки вверх!" І повернути нас,  загнати у "воронки".

 

     Я думаю,  що нас охороняє зараз дві збройні сили.  Одна - це КДБ, яка тут, всередині, друга - це знаружі, міліція. Це зроблено добре.  Але в тому разі це було б добре,  коли б ці дві  сили  не були  підпорядковані  одній  організації  -  Комуністичній партії Радянського Союзу.

 

     Я хочу послатись на  той  факт,  що  парламенти  в  багатьох країнах  світу самі себе схороняють.  Отже ж,  я хотів,  щоб і ми самі подбали про себе,  про свою охорону.  Щоб не сталося так, що коли  обставини  на  Україні  загостряться,  -  а  ми  це  цілком закономірно  можемо  припускати,  тому  що  ми  живемо   у   дуже неспокійний час, загострення ще буде, та економічна криза, яку ми тепер маємо,  у найближчий рік буде  загострюватися,  -  то  я  б хотів,  щоб  ми  подбали  про свою власну безпеку і не зробили ту помилку,  яку можемо зробити.  Я б хотів,  щоб ми були не  просто пропагандистами   добрих   демократичних  ідей,  а  щоб  ми  були проникливими портиками.

 

     Для цього я хотів би запропонувати  вам,  шановні  депутати, такі речі.

 

     Перше. Зобов'язати Секретаріат Президії Верховної Ради

 

     17

 

     Української РСР   виготовити   і   роздати  депутатам  схему будівель і всіх приміщень Верховної Ради із  зазначенням  їхнього призначення.

 

     Друге. Заслухати   на  закритому  засіданні  Верховної  Ради Української РСР Голову Комітету  державної  безпеки  про  порядок охорони Верховної Ради Української РСР.

 

     І третю  пропозицію  я хотів би внести.  Створити комісію по охороні Верховної Ради Української РСР.

 

     Я нагадую,  що багато парламентів охороняють  себе  окремими збройними загонами.  Отже ж, ця комісія, яку я пропоную, мала б у своєму розпорядженні окремі збройні загони,  які б здійснювали цю охорону.

 

     Я пропоную поставити на голосування що першу пропозицію: Секретаріату Президії Верховної Ради Української РСР виготовити і роздати  депутатам схему будівель і всіх приміщень Верховної Ради Української РСР із зазначенням їхнього призначення.

 

     Друге. Голові  Комітету  державної  безпеки   на   закритому засіданні  доповісти  депутатам  Верховної Ради Української РСР з повідомленням прізвищ офіцерів КДБ, що нас охороняють.

 

     Третя пропозиція - утворити комісію  з  п'яти  депутатів  по охороні Верховної Ради Української РСР. Дякую за увагу.

 

     Головуючий. Шановні товариші депутати, до уваги! Запитання: від кого охороняти?  Товариш депутати,  до  уваги.  У  пропозиції депутата  Лук'яненка є багато питань,  які потрібно вивчити,  але так ставити на голосування цю пропозицію,  не маючи Голови Ради.. Він  відсутній.  Голова  Верховної Ради завтра буде,  і він дасть пояснення з приводу відсутності і  тих  питань,  з  якими  багато депутатів  підходили,  але  це  зробить сам Голова краще від нас. Скаже,  де він був і якими питаннями займався.  Ви знаєте тільки, що проводиться. засідання Ради Федерації і він присутній на цьому засідати,  а вже детальну інформацію  він  зробить  сам.  Тому  я просив  би  вашої  згоди  пропозиції депутата Лук'яненка доручити президії детально вивчити і  внести  на  розгляд  депутатів  свої пропозиції  з урахуванням першого,  другого третього,  що говорив депутат Лук'яненко. Не буде заперечень? Дякую. У кого з депутатів щодо порядку? Перший мікрофон. Що у вас?

 

     Тимчук С.А.,    голова    колгоспу   "Шлях   до   комунізму" Кам'янецьПодільського  району   (Кам'янець-Подільський   виборчий округ,   Хмельницька   область).   Шановні   депутати,   шановний головуючий,  шановна  президіє!  Перш  за  все,  дозвольте   мені висловити

 

     18

 

     вдячність всім  депутатам,  які  вчора підтримали пропозицію аграрників,  проголосували за створення двох Комісій -  з  питань агропромислового  комплексу і соціального розвитку та відродження села.

 

     На мою думку, це вже, хоч і маленький, але крок до вирішення в  наших  містах  та  селах  житлової  проблеми  і  продовольчого питання.  Але,  я думаю,  та і не тільки я,  а дехто із депутатів Хмельницької області та інших, що ми з вами допустили поспішність і грубу помилку вчора,  коли відкинули досить  слушну  і  розумну пропозицію   щодо   створення   Комісії   з  питань  архітектури, урбаністики та збереження історичного середовища.

 

     Перш за все,  ми з вами  забули,  шановні  депутати,  що  не хлібом  єдиним живе людина.  І якщо сьогодні ще стоїть перед нами питання збереження історичного середовища і пам'яток історії, то, на жаль,  через декілька років, може, вже не буде чого зберігати, і, може, не буде питання навіть відродження.

 

     У моєму рідному касті  Кам'янці-Подольському,  хто  знає  це місто, сьогодні налічується 132 архітектурно-історичних пам'ятки, які охороняються державою.  Але бачили б ви,  в якому вони стані! Ці будівлі,  які колись наше старше покоління будувало на криваві копійки людей,  нами сьогодні майже зруйновані. Церкви, костьоли, інші історичні пам'ятки понівечені,  обшарпані,  напівзруйновані. На фоні похмурих,  сірих штампованих п'ятиповерхових коробок, які немов штампувалися бездарними людьми, стоять вони як доказ нашого безкультур'я.

 

     Нами немає кому конкретно займатися за межами області Тому я думаю,  що ці будівлі,  які призначені для того,  щоб підростаюче покоління радувалося  ними  і  могло  пишатися  своєю  культурою, говорять проти нас.

 

     Не можна   цю   проблему  змішувати  -  проблему  збереження пам'яток історії і  історичного  середовища,  змішувати  з  такою важливою  проблемою,  як  будівництво,  виготовлення  будівельних матеріалів,   розвиток   цієї   промисловості   і    комунального господарства.

 

     Тому я   вношу   конкретну  пропозицію,  товариші,  серйозно задуматися  і  поставити  сьогодні  на  переголосування  те,  щоб створити  окрему  комісію  з  питань архітектури,  урбаністики та збереження історичного середовища і  другу  комісію  -  з  питань будівництва, промисловості будівельних матеріалів та комунального господарства?  Це дуже життєво важливі, глибокі, окремі проблеми, які  турбують наше суспільство.  І горе тим,  хто не дбає про те, щоб залишити по собі,  так би мовити,  скарб на  дорозі  людської історії в знак

 

     19

 

     наступним поколінням   свого   народу.   Тому   прошу   всіх аграрників-депутатів і  всіх  депутатів  підтримати  цю,  на  мою думку,  розумну пропозицію, пропозицію, яку висловили компетентні в цьому люди.  Ми з вами завжди звикли...  (Не чути)  і,  щоб  не прислуховуватися  до  того,  я  думаю,  що  ми  повинні  прийняти сьогодні розумне рішення. Спасибі за увагу.

 

     Головуючий. Шановні  товариші   депутати!   Я   прошу   всіх депутатів не зловживати регламентом.

 

     Плакати, так   як   от  красиво  написано  і  зачитати,  які пам'ятники,  можна сказати двома словами,  що в нас пам'ятники  в занедбаному стані і це буде зрозуміло, Я прошу не коментувати, ви бачите, яка черга і кожний з депутатів хоче висловитись з приводу тих  пропозицій,  які  не  знайшли  відображення  в  комісії  і у створених нами постійних комісіях.

 

     Будь ласка, другий мікрофон.

 

     Ізмалков В.М.,  військовослужбовець (Шевченківський виборчий округ,  Запорізька  область).  Я  хочу обратить внимание,  что мы здесь до обеда приняли решение по созданию комиссии, которое было встречено  всеобщими  аплодисментами,  -  это  Комиссия  по делам воинов-интернационалистов.

 

     Затем, непонятно,  по  какому  предложению,   вроде   такого предложения  никто  не  вносил,  эта Комиссия была проголосована, произошла отмена от нее. Я хочу всем напомнить, что здесь вот уже цифра  называлась - 14 тысяч погибших.  Это не 14 тысяч погибших, это 14 тысяч их матерей,  14 тысяч их отцов, это тысячи их детей, это  тысячи больных.  Оттуда ни один человек практически здоровым не вернулся. Это тысячи раненых и покалеченных. На прошлой неделе в   программе   "Время"  показывали,  как  за  счет  Запорожского абразивного комбината 5 человек получали протезы в ФРГ.  До каких пор афганцы будут ждать, когда будут все директора с таким добрым сердцем, как у депутата Порады, который здесь сидит? До каких пор будет... Нет, я здесь махал по поводу мотивов голосования, вы мне не дали слова, так уж дайте мне слово сейчас сказать.

 

     Десять лет назад,  вот в это  время,  в  июне  (я  служил  в Афганистане  замполитом  отдельного разведывательного батальона), мы отправляли несколько тел помой с документами,  в том  числе  и (нерозбірливо), у которого жене только сейчас исполняется 21 лет.

 

     Это люди не просто "афганцы",  и не только "афганцы", имею в виду. Это люди- "афганцы", самым молодым сейчас 22 года, это

 

     20

 

     "корейцы", которым сейчас 50-60  лет,  это  "египтяне",  это "испанцы",  которым сейчас 75, и т.д. Это большой пласт населения нашего украинского,  здесь  живущего.  А  мы  его  свели  в  одну комиссию,   которая   будет   заниматься,   ну,  ровно  половиной населения,  когда  будет  заниматься  комиссия   одновременно   и реабилитацией, когда нужно на каждого человека обратить внимание, нужно  обратить  внимание  на  каждого  афганца,  нужно  обратить внимание  на  каждого обиженного инвалида,  на каждого обиженного пенсионера, а их у нас сотни, у нас тысячи таких людей.

 

     Поэтому я прошу вернуться к этому вопросу  и  снова  принять свое  решение.  Мы  уже туда-сюда ходим и,  я думаю,  нам хуже от этого не станет.  Мы  обидели  большую  категорию  жителей  нашей республики.

 

     Головуючий. Я  спростовую дещо,  ми сюди-туди не ходимо.  Ми приймаємо  рішення.  І  я  дуже  просив   би   депутатів   уважно визначатися  шляхом  голосування,  а  не  шляхом "туди-сюди".  Ми сказали,  що в цій комісії будуть три підкомісії,  комісія і  дві підкомісії  і за це ми вже голосували.  І ніякої тут...  А з яких мотивів - це окрема розмова.

 

     Будь ласка, третій мікрофон.

 

     Швайка М.А.,  старший  науковий   співробітник   Львівського відділення  Інституту  економіки  АН  УРСР (Золочівський виборчий округ,  Львівська  область).  Конче  потрібною   справою   вважаю створення  комісії  по  зв'язках  з українцями за межами України. Таких - близько 15 мільйонів чоловік.  Ми про них майже нічого не знаємо,  не  цікавимось їх долею,  не подаємо їм жодної допомоги. Головною причиною цього є те,  що нам самим удома не весело і  не радісно живеться. Так склалось, що доля нас порозкидала по різних країнах і континентах.  Особливі випробування  випали  на  нас  у двадцятому   столітті   Перекраювалась   наша   політична  карта, імперіалістичні держави ділили і роздавали  наші  одвічні  землі. Багато написано, наприклад, з приводу благородного вчинку Сталіна про приєднання до УРСР Західної України  в  1939  році  згідно  з заключении  Молотовим  і Рібентропом договором.  Для нас ця акція обійшлася  у  2  мільйони  чоловік   закатованих,   розстріляних, вивезених, але вже 14 серпня 1941 року Молотов уклав з Сікорським договір про відновлення кордонів Польщі в межах до 1939 року.  За іншим  договором  70  тисяч квадратних кілометрів нашої території передано Польщі.  З Лемківщини,  Холмщини,  Підляшшя стали масово вивозити людей до Радянського Союзу.

 

     21

 

     Тих, що  відмовились їхати,  цілими селами живцем спалювали, розстрілювали,  уцілілі,  по одній-дві родини з метою колонізації розселяли по землях,  що відійшли до Польщі від Німеччини.  Таких було  понад  500   тисяч   чоловік.   Для   непокірних   створили концентраційний    табір,    обладнаний    за   всіма   правилами енкаведеської науки. Це робили уцілілі польські комуністи, багато з  яких  самі  пройшли  через ГУЛАГ.  Так що їм було з кого брати приклад. Доблесні радянські війська прикривали Військо Польське у цій  брудній  роботі  і  надавали йому всебічну допомогу.  Ця так звана операція "Вісла" своєю  жорстокістю  перевершила  акцію  по виселенню кримсько-татарського народу.  Це фактично була операція перед запланованим Сталіним виселенням всієї Західної України. Ми залишилися на своїй землі тому, що бракувало вагонів. Уряд Польщі досі не спромігся засудити операцію "Віола".  Принцип колективної відповідальності  з  цього питання і питання про важку долю наших братів за межами України ніколи не  порушу  вав  ні  ЦК  КПУ,  ні Верховна Рада, ні Уряд.

 

     Головуючий. Я прошу пропозицію конкретно.

 

     Швайка М.А.  В  той же час наші брати потребують серйозної ? Допомоги.  Тому я ще раз наполягаю на тому, щоб така комісія була створена  і  щоб  Верховна  Рада серйозно займалася цією справою. Дякую за увагу.

 

     Головуючий. Будь ласка, з трибуни.

 

     Мовчан П.М.,   секретар    Спілки    письменників    України (Березняківський  виборчий  округ,  м.  Київ).  Шановні депутати, шановний голово!  Ми сьогодні розглянули цілий спектр  і  нарешті дійшли  до фінішу в формуванні тих комісій,  які визначать напрям діяльності на п'ятиріччя.  Я  вважаю,  що  сьогодні  ми  обходимо мовчанкою  і  ті  проблеми,  які необхідно розв'язувати буквально сьогодні і створю вати тимчасові  комісії.  Тому  моя  пропозиція зводиться  ось  до чого.  Мені здається,  що,  створюючи сьогодні комісії,  тут проводять суперечки про те,  чи доцільні  вони,  чи недоцільні,  чи  відокремлення  її  доцільне,  чи  ні,  воїнів  - інтернаціоналістів.

 

     Мені здається,  що потрібно розглянути і створити  тимчасову комісію  по  державних злочинах проти українського народу,  яка б розглянула  все,  починаючи  від  голодомору,  коли  тут  говорив Єльченко   про  це,  коли  ми  хочемо  відмежуватися,  коли  хоче відмежуватися партія від цього.  Хоч вона повинна скласти  оцінки вам тим злочинам, включаючи і афганську війну.

 

     22

 

     Я не роблю переліку сьогодні тих злочинів,  але вони є,  і я вважаю, що тимчасова комісія необхідна дня того, щоб розв'язувати проблеми  і  репресованих,  і  воїнів-інтернаціоналістів,  і того голодомору і запобігти тому, що може повторитися. Дякую за увагу.

 

     Головуючий. Шановні товариші  депутати!  Було  надано  слово біля  кожного мікрофона і з трибуни.  Чотири пропозиції були,  за які ми вже голосували. Нових пропозицій, крім депутата... Я прошу до уваги, не замахуйте, тому що неможливо вести.

 

     Була нова  пропозиція  депутата Лук'яненка,  ми домовилися з цього приводу. Після цього була пропозиція біля першого мікрофона про  урбаністику,  збереження історичного середовища.  Ми вчора з цього приводу голосували і Верховна Рада визначилась.

 

     З приводу окремої комісії  по  воїнах-інтернаціоналістах  ми також проголосували і визначилися,  що це буде як підкомісія і ми надамо всяку допомогу, всю допомогу в роботі цієї комісії.

 

     І третя  була  пропозиція  по   українській   діаспорі.   Ми вважаємо, що створено комісію у закордонних справах і там буде чи підкомісія,  чи вони вивчать це питання,  і  буде  розглянуто.  Я вважаю,  що  по  цих  питаннях ми визначалися шляхом голосування. Вони всі Верховною Радою розглянуті і  додатково  їх  ставити  на голосування потреби немає.

 

     Можна в такому напрямі продовжувати далі?

 

     Хто за   те,   щоб  продовжувати  в  такому  напрямі,  прошу проголосувати.  В  такому,  якщо  пропозиції  надходять  ті,   що голосувались уже сесією, прошу голосувати.

 

     "За" -  198,  "проти"  - 45,  не голосували 140,  тому що не встигли за 10 секунд.

 

     Я, товариші,  повторюю.  По  процедурі  надамо   слово,   не переривайте, будь ласка. Ми також по процедурі.

 

     Товариші! Я  ще  раз  повторюю.  Я зачитав вам,  виступили 4 депутати.  Вони внесли 4 пропозиції.  Я сказав,  крім  пропозиції депутата Лук'яненка, яку ми прийняли до уваги і вивчення.

 

     Решту, 4 пропозиції я вам зачитав. Біля трьох мікрофонів і з трибуни.  Всі ці пропозиції визначилися вчора шляхом  голосування по тій чи іншій комісії.  Тему ставити на голосування ми не маємо права. Вони вже проголосовані всі.

 

     Тому, дивлячись  на  те,  що   стоїть   багато   людей   Шля мікрофонів,  я прошу вашого дозволу проводи, л роботу надалі так. Якщо пропозиції голосовались,  вони на  повторне  голосування  не ставиться.

 

     23

 

     Прошу визначитись з цього шляхом голосування.  Прошу. (Шум в залі).

 

     Головуючий. За - 280, проти - 54. Рішення приймається.

 

     Товариші, продовжуємо дальше обговорення питань. Будь ласка, перший мікрофон. Закінчимо це питання, я вам надам слово.

 

     Будько В,  С.,  голова  Народицької  районної  Ради народних депутатів, перший секретар Народицького райкому Компартії України (Малинський   виборчий   округ,   Житомирська  область).  Шановні товариші депутати!  Я прошу  вас  дуже  вдумливо  розглянути  мою пропозицію.  Ми сьогодні сформували багато комісій,  у тому числі Комісію по Чорнобилю.  Безперечно,  що ці комісії  дуже  важливі. Але,  враховуючи ту обстановку,  що наша густонаселена республіка насичена,  в повному розумінні цього слова,  ядерними реакторами, крім мирного атому на території республіки, не секрет для всіх, є й інші види ядерної  зброї,  і  враховуючи  те,  що  ми  на  собі відчули,  наскільки  підступний  і безконтрольний мирний атом,  я вношу конкретну пропозицію на ваш розгляд:  враховуючи складність і важливість цієї проблеми,  створити при Верховній Раді постійну Комісію по  радіаційному  контролю  і  захисту,  дати  право  цій комісії   розглядати   питання   мораторію   на   проектування  і будівництво атомних реакторів,  потужних радіолокаційних станцій, усіх  інших  об'єктів,  що  стосуються  безпеки  людей  на  нашій Україні. Ця комісія є в багатьох парламентах зарубіжних країн, ця комісія - комісія подальшого нашого життя. Спасибі за увагу.

 

     Головуючий. Шановні товариші депутати!  Таких пропозицій від комісії ще не було.  Я ж прошу все-таки про ті,  що не увійшли, А тут нова пропозиція.  Від комісії не було таких пропозицій,  тому їх своєчасно потрібно вносити.  І ми ще не створили  ті  комісії, які уже обговорили, а вже давай нову створювати.

 

     Товариші! Я вибачаюсь,  було дві пропозиції-депутата Мовчана і,  не  пам'ятаю  депутата,  -  про  тимчасові   комісії.   Прошу депутатів:  ми  після того,  коли з постійними закінчимо,  будемо говорити про тимчасові комісії. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     Свідерський Ф.Ф.  Вважаю, що нам потрібна постійна комісія з питань парламентського контролю %  діяльністю армій,  КДБ,  МВС і Прокуратури. І коротеньке обгрунтування...

 

     Головуючий. Я дякую,  хвилину,  ми вчора  домовились  шляхом голосування і два раж з цього приводу Коцюба Олександр Павловича,

 

     24

 

     народний депутат,  говорив, що це у функції комісії входить. Ми його вчора обговорили і включили.  Дякую.  Будь ласка,  третій мікрофон.

 

     Криволап В.  І, машиніст-інструктор локомотивного депо імені Т.Г.  Шевченка,  м.  Сміла (Смілянський виборчий округ, Черкаська область).  Шановні  депутати!  Ми вчора голосували за роз'єднання комісії з розвитку базових галузей  народного  господарства.  При голосуванні  не  вистачило  всього  21 голосу,  щоб роз'єднати цю комісію.  На мій погляд,  ця комісія дуже  важлива.  Транспорт  є артерією,  і,  як  вчора казали,  нервами.  Мені вчора і сьогодні дзвонили залізничники...

 

     Головуючий. Шановний  депутате,  я  вам  вдячний   за   таку пропозицію.  Але  одного  голосу  не  вистачає,  і  це негативний результат,  тому не можна вважати, що коли 21 голосу, то потрібно переголосування. Це не мотив.

 

     Будь ласка, з трибуни.

 

     Шеховцов О.Д., провідний інженер-програміст спеціалізованого проектно-конструкторського і технологічного бюро по  модернізації і  технологи  ремонту обладнання "Важмашремонт",  м.  Краматорськ (Новокраматорський виборчий  округ,  Донецька  область).  Шановні депутати! Я з пропозицією про утворення постійної комісії, яка ще не обговорювалась у цьому залі,  це комісія з  питань  політичної реформи.

 

     Деякої частини  функцій такої комісії вчора у своєму виступі торкнувся  академік  Юхновський.  Він  сказав  про   необхідність розробки  законодавства  про  парти  і  про  запровадження в наше політичне життя багатопартійної системи.

 

     Я хочу сказати, що ми майже всі визнали, що нам для побудови правової  демократичної  держави  необхідно  провести  радикальну економічну  реформу,  правову  реформу  і  радикальну   політичну реформу.  І  мені  дивно,  що  це  питання не було поставлено при обговоренні постійних комісій у нашій Верховній Раді.

 

     Деякі питання торкаються комісій з  прав  людини,  з  питань гласності, з питань діяльності місцевих Рад, але це далеко не всі питання.

 

     Ми знаємо,  цю монополій КПРС - це така страшна річ,  якої з часів  татаро-монгольської  навали  до сьогодні наш народ у своїй історії не знав.  Тому  хай  не  дивуються  комуністи,  яких  тут більшість,  але  це їх історична місія - поховати свою монополію, зробити  все  можливе  для  того,  щоб  була  відроджена  реальна багатопартійність.

 

     25

 

     Я підкреслюю, щоб не об'їдки зі столу КПРС були кинуті іншим політичним силам, а були створені і юридичні, і матеріальні умови переходу України до багатопартійної системи.

 

     (Не чути)...  закону про партії,  закону про пресу, це також проблема націоналізації якоїсь частини майна КПРС, у першу чергу, засобів масової інформації...

 

     Головуючий. Шановний депутате! Ви орієнтуйтеся. Ви конкретні пропозиції внесіть.

 

     Шеховцов О.Д.  Я вніс конкретну пропозицію і обгрунтував її. Прошу поставити на голосування.

 

     Головуючий. Шановні  товариші депутати від комісії!  3 цього приводу не хочете висловитися?  Комісія розглянула  і  вважає  за недоцільне,  така пропозиція в комісії була, але у зв'язку з тим, що ця пропозиція про створення комісії по політичній  реформі  не голосувалась  учора,  прошу  визначитися  з  цього приводу шляхом голосування.

 

     Хто за внесену пропозицію, прошу проголосувати.

 

     "За" - 99, "проти" - 208, не приймається.

 

     Шановні товариші депутати? Будь ласка, з трибуни.

 

     Пилипенко В.Е.,    начальник    Чорноморського     морського пароплавства   (Морський   виборчий   округ,   Одеська  область). Уважаемые депутаты!  Я хотел бы высказаться по вопросу, что вчера представитель    рабочей   группы   депутат   Байрака   и   затем председательствующий совершенно извратили мое предложение в части создания постоянных комиссий.

 

     Я думаю,  что человек, который занимается экономикой и любой отраслью, знает, что транспорт не может быть базовой отраслью...

 

     Головуючий. Шановний    депутате    Пилипенко,     конкретну пропозицію.

 

     Пилипенко В.В.   Минуточку,   Иван   Степанович,  минуточку. Поэтому,  очевидно,  не разобравшись в этом,  мое  предложение  о постоянной  комиссии  по  базовым  отраслям  разделить  на  три - создать тяжелую промышленность,  угольную  и  энергетику  -  одна комиссия; легкая промышленность, по товарам народного потребления и торговле - вторая комиссия и по кооперативам - третья комиссия, было  воспринято,  как  разделить  на две части на транспортную и базовых отраслей. Транспорт никогда не был и не

 

     26

 

     будет базовой  отраслью,  ибо  он  ничего  материального  не производит,  а  только  участвует  в  сфере  любого производства. Поэтому,  Иван Степанович,  я настаиваю на голосовании, создавать или нет постоянную Комиссию по транспорту. Почему?

 

     Головуючий. Дякую, ви вчора робили це обгрунтування.

 

     Пилипенко В.В.  Минуточку,  Иван Степанович, за прошлый год, по данным Совета Министров,  сорвано более 30 тысяч  пассажирских поездов по расписанию, в авиации - более 60 тысяч...

 

     Головуючий. Так,  ми вас лишаемо слова,  виключіть мікрофон, займіть своє місце.

 

     Шановні товариші депутати!  Народний депутат Пилипенко вчора виступав і обгрунтував свою пропозицію, після цього ми дуже довго вели обговорення,  провели голосування.  У президії немає підстав переголосовувати   цю   пропозицію,   в   цьому  ми  вже  з  вами визначились.  І прошу депутатів,  які з цього приводу,  більше до мікрофонів і до трибуни не підходити.

 

     Будь ласка, другий мікрофон.

 

     Алтунян Г.О.,    голова   Харківського   міського   комітету народного  контролю   (Київський   виборчий   округ,   Харківська область).  Шановні депутати! Я прошу вашої уваги у зв'язку з тим, що сьогодні ми не створили окрему комісію з питань  репресованих. Я   пропоную   до  вашої  уваги  нову  комісію-комісію  з  питань ліквідації наслідків сталінізму.  Гітлеризм і фашизм  як  система були засуджені на Нюрнберзькому процесі,  а чому це не стосується сталінізму? На совісті, якщо можна Іде додати до такого слова, як гітлеризм, є значний злочин проти людства, але його ніяк не можна порівняти із злочином сталінізму. Це поперше.

 

     По-друге. Значною мірою злочин  гітлеризму  був  направлений проти  інших  народів,  злочин  сталінізму  був направлений проти свого народу.  Зараз йдеться про  те,  що  багато  поколінь  були взагалі   позбавлені  людської  гідності,  багато  поколінь  були позбавлені національної гідності. Досі саме нас робили, наш народ зробили рабами,  як тут вірно казали люди.  Це стосується не лише селянства. Це стосується цілих народів, цілих націй. Якщо ви мені показуєте так, шановний Іван Степанович, то мені не зрозуміло, що ми за народ такий, що ми за народ, якщо досі не поставили взагалі питання  про  злочин,  про  страшний  злочин  проти людства.  100 мільйонів,  в тому числі й українського народу,  -це  на  совісті сталінізму.  Чому  це  ми ніяк не підведем по цьому...  Я вимагаю створити окрему комісію  по  злочинах  сталінізму.  І  тоді  саме там...

 

     27

 

     Головуючий. Я відповідаю, шановний депутате Алтунян.

 

     Коли ми   розглядали   питання   про   Комісію   у   справах репресованих,  то репресії,  вони ж пов'язані із  сталінізмом.  І коли  ця комісія буде працювати,  то вона буде розглядати питання сталінських  репресій  і  питання  сталінізму.  Тому  ми  за   це проголосували,  і  всі  ці пропозиції були прийняті.  Крім цього, створено Комісію з прав людини.  Ця Комісія також буде  займатися цими питаннями.  І комісія у справах законодавства і законності і прав людини. Але ми створили окрему Комісію з прав людини, і тому у нас достатньо комісій,  щоб розглянути злочини сталінізму. І ми за них проголосували. Дякую. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     Кендзьор Я.-П.М.,  голова об'єднаного колективу  фізкультури виробничого  енергетичного  об'єднання "Львівенерго" (Сокальський виборчий округ,  Львівська область).  Шановний Іване Степановичу, шановні народні депутати!  Я вже один раз нагадував сесії про те, що нам необхідно буде створити тимчасову комісію по розслідуванню діяльності   службових   осіб,   які  активно  приховували  і  до сьогоднішнього дня приховують наслідки чорнобильської катастрофи. Гадаю,  що  якраз час таку комісію створити.  Ще одна пропозиція. Гадаю,  вона буде доречна у зв'яжу з тим, що сьогодні ми створили такі  дуже  важливі і відповідальні комісії,  як Комісія з питань воїнів -інтернаціоналістів,  "афганців", і з питань репресованих. Тут постає питання,  що цій категорії скривджених людей необхідно буде надавати відповідну  компенсацію,  моральну  і  матеріальну. Постає запитання:  звідки такій нужденній сьогодні республіці, як Україна,  брати кошти для реалізації всіх тих витрат,  які будуть необхідні.

 

     Я пролежую створити відповідний фонд на Україні саме для цих потреб.  Початком цього фонду мусила б бути,  на мою думку, повна конфіскація майна і цінностей тієї організації, яка безпосередньо причетна   до   геноциду   українського   народу,   до   репресій українського народу,  до злочинної організації війни афганської і всіх інших злочинів воєн. Маю на увазі майно Комуністичної партії Радянського Союзу, яке знаходиться на території України. Рішенням Верховної Ради воно повинне бути найближчим часом конфісковане, і з нього створено фонд допомоги потерпілим.

 

     Головуючий. Дякую. Шановні товариші депутати! Пропозиція про створення тимчасової комісії,  я просив депутатів - це вже  третя пропозиція про створення тимчасових комкай. Давайте ми

 

     28

 

     завершимо з питанням порядку денного про постійні комісії, а потім будемо утворювати тимчасові комісії - це  справа  Верховної Ради.  Я  прошу  депутатів  висловлюватись  з  приводу  постійних комісій. Ви з приводу постійних комісій? Будь ласка.

 

     Перепадін О.І.,   голова   Бахчисарайської   районної   Ради народних  депутатів,  перший  секретар  Бахчисарайського  райкому Компартії  України  (Бахчисарайський  виборчий  округ,   Кримська область).   Уважаемый  председательствующий,  уважаемые  народные депутаты!  Я бы внес предложение о создании  постоянной  комиссии при Верховном Совете для разработки первоочередных мероприятий по оказанию помощи депортированным народам  Украины,  возвращающимся на постоянное место жительства.

 

     Уважаемые народные депутаты!  Избиратели и народные депутаты от Крымской области стоят перед проблемой: сейчас около 300 тысяч крымско-татарского народа возвращается на свою родину.

 

     Головуючий. Шановний  депутате,  з цього приводу є заява від кримчан,  її передано у Раду Міністрів, і потім ми в кінці будемо розглядати це питання. Будь ласка, все.

 

     Перепадін О.І.  Я  вношу  предложение  о  создании комиссии. Головуючий. Будь ласка, перший мікрофон.

 

     Тризна В.С.,    машиніст    гірничих    виймальних     машин шахтоуправління      "Октябрьское"     виробничого     об'єднання "Донецьквутілля"   (Куйбишевський   виборчий   округ,    Донецька область). Иван Степанович! Мне непонятно, как вы руководите нашим собранием,  как вы даете выступать людям,  в каком  порядке?  Это первое. Второе.

 

     Головуючий. Біля кожного мікрофона і з трибуни.

 

     Тризна В.С.  Вы  сами  нарушаете  утвержденный вами порядок. Дальше.  Меня собственно не это волнует. Меня волнует тот вопрос, что сейчас,  когда выступал депутат и предлагал создать комиссию, постоянную комиссию,  и в перспективе превращение ее в комитет по контролю  за  деятельностью  армии,  МВД,  КГБ  и  Прокуратуры на территории Украины,  вы сослались на  законность.  Вспомните,  до 1971  года  в Чили агенты тоже ссылались на такую законность,  на нейтральность армии.  К чему это привело?  Вы знаете,  что  такие четыре   силы,   сжатые   в  один  кулак,  сводят  на  нет  любые государственные формирования.  Поэтому я  считаю,  что  Верховный Совет Украины обязательно должен

 

     29

 

     образовать такой  комитет  или комиссию для начала.  И прошу всех депутатов,  которые  здесь  сидят,  если  они  действительно политические  деятели,  внимательно  обдумать  это,  поставить на голосование и проголосовать все-таки. Поименное голосование.

 

     Головуючий. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     Пулинець П.М.,  директор  Херсонського  обласного  військово патріотичного  центру  "Інтернаціоналіст"  (Білозерський виборчий округ,  Херсонська область).  Шановний головуючий!  Ви  порушуєте права  депутатів.  Сьогодні  сесія прийняла рішення про створення постійної комісії зі справ  воїнів-інтернаціоналістів.  Потім  ви поста  вили  питання про зняття цього рішення Після обіду депутат піднімав питання,  щоб повернутися до цього,  питання і повернути на  голосування.  Якщо  можна  відміняти  вільно,  то  давайте  й головувати.

 

     Головуючий. Дякую. Будь ласка, третій микрофон.

 

     Колінець В.В.,  викладач  кафедри  російської  і  зарубіжної літератури  Тернопільського  державного  педагогічного  інституту імені  Я.  Галана   (Тернопільський   міській   виборчий   округ, Тернопільська область). Шановні депутати! Висловлювали пропозицію Павло  Мовчан  та  шип  депутати  щодо  створення   комісії   про розслідування  державних  злочинів  по відношенню до українського народу. Наш шановний Іван Степанович сказав, що цим питанням буде займатись  комісія по реабілітації.  Так ось що я з нього приводу скажу.  Вже більше року у нас на Тернопільщині працює  комісія  з реабілітації.  Певну  кількість  громадян  реабілітовано.  Але не названо ні одного прізвища енкаведиста,  Сталіні ста,  який чинив злочини проти народу Західної України. І я вважаю, що обов'язково комісія така повинна бути створена. Вся історія України, особливо Радянської  України,  це  суцільна  траурна процесія,  це історія суцільних злочинів проти українського народу.  Я вимагаю, - зараз поставити  питання  на  поіменне  голосування про створення такої комісії.  Не  може   бути   мови   про   утвердження   соціальної справедливості,  коли кати НКВС є кращими громадянами,  живуть, є почесними громадянами міст.

 

     Головуючий. Дякую.  Шановні товариші депутати,  таку комісію ми  вже  створили.  Постійну  Комісію  Верховної  Ради  з  питань репресованих. Будь ласка, з трибуни.

 

     Заєць І.О.,   інженер   Інституту    економіки    АН    УРСР (Святошинський

 

     30

 

     виборчий округ,  м.  Київ).  Іване  Степановичу,  я хочу Вам нагадати,  що  коли  мова  йшла  про  створення  комісії,  яка  б контролювала  діяльність КДБ,  МВС і Армії,  саме така пропозиція була від Демократичного блоку.  А в плані обговорення Комісії про законність ми говорили про те, щоб був нагляд за КДБ, МВС, Армією у плані дотримання ними законності.  Це абсолютно дві різні речі. Тобто  там  та  функція  залишається  за  тією  комісією.  Але  я наполягаю на тому,  щоб нам створити комісію, яка б робила нагляд за діяльністю,  не за дотриманням законності МВС, КДБ і Армією, а за діяльністю.  Це перше.  Так що,  я думаю,  треба поставити  на голосування таку комісію.

 

     Друге. Вчора  Карпенко  говорив  про  необхідність створення комісії з привілеїв.  Сьогодні цієї теми торкнувся депутат Маслюк із Донецька. Я думаю, що таку комісію теж треба створиш і навести порядок,  а то наша сесія уже  місяць  працює  і  фактично  цього питання не торкалась. Дякую за увагу.

 

     Головуючий. Слово  надається.  Коцюбі  з цього питання.  Він учора від комісії два рази пояснював перед тим, як ми голосували.

 

     Коцюба О.П.,  доцент Республіканської вищої школи управління агропромислового комплексу (Радянський виборчий округ,  м. Київ). Шановні народні депутати!  Я думаю,  що, дійсно, дуже багато наша Україна  і  в  цілому  Союз  Радянських  Соціалістичних Республік перетерпіли і те лихо, і нещастя, яке відбулося не тільки за роки культу, а особливо під час громадянської війни, й інших періодів. Саме тому ми і відстоювали,  і ви з цим погодились,  щоб створити Комісію  по  законності і законодавству,  тому що вона базувалася на... (не чути) і законодавства, і всієї іншої діяльності.

 

     Коли буде ця Комісія працювати в тому демократичному  руслі, яке  ми закладаємо сьогодні як Верховна Рада,  то,  звичайно,  що вона торкнеться  всіх  питань,  у  тому  числі  і  досліджень,  і розгляду тих питань,  про які йде мова.  І,  звичайно, це повинна бути надзвичайно авторитетна висока комісія,  і жодне питання  не повинне пройти поза увагою. Що стосується і органів КДБ, нинішніх правоприємців внутрішніх справ - про Жовтневий палац культури, де була катівня НКВС і т.д. ви читали "Молоду гвардію"...

 

     Я думаю,  що це все чекає на свій час, товариші, тим більше, що матеріалами цими займається не тільки Верховна Рада чи  якийсь окремий орган. Я знаю, що певні наукові працівники сиділи

 

     31

 

     в архівах, мається на увазі те, що досліджували ці проблеми. І,  безумовно,  що комісії,  які будуть працювати, всі це питання піднімуть.

 

     Якщо повторюємо  ці  комісії,  окремі,  від  імені Верховної Ради,  це будуть окремі комісії,  розгалужені  і  все  рівно  без законності, без нашої діяльності вони ні до чого не прийдуть.

 

     Дуже важливо,  щоб  ми при створенні цих комісій (мається на увазі,  постійні комісії  правопорядку  і  т.д.)  дуже  правильно відпрацювали ці положення, їді напрями в законах і положеннях про ці комісії.

 

     Ось про що йде мова,  тому що це - нескінченне  питання.  Ми натворимо  стільки комісій,  що потім не зведемо одне з одним.  Я думаю,  що ці комісії будуть охоплювати всі ці проблеми. Дякую за увагу.

 

     Головуючий. Шановні  депутати,  приймається  до уваги.  Будь ласка, перший мікрофон.

 

     Чародєєв В.О.,  секретар  парткому  шахти   імені   60-річчя Радянської   України   виробничого   об'єднання,  Донецьквугілля" (Пролетарський виборчий округ,  Донецька область).  Прежде всего, хотелось  бы  обратиться  к ребятам - афганцам.  Мы все разделяем вашу тревогу. Поймите, за 10 лет афганской войны Украина потеряла шахтеров не меньше, а искалеченных - больше. Я три года занимался безопасность на шахте,  и потому я абсолютно точно  вам  заявляю: афганская  война  кончена,  а  шахтеры  продолжают гибнуть.  Если принят ряд пакетов актов по  вопросам  воинов-интернационалистов, то  власти на местах должны решать проблемы и не нужно дальнейшую борьбу вести за это.  Автономная подкомиссия должна вас устроить. Если нет, то мы все равно должны вернуться на следующей сессии ко всем комиссиям,  ибо не названия и даже не  функции  комиссии,  а именно  состав,  компетентность,  способность людей решать те или иные вопросы  определят  окончательную  работу  комиссии.  Это  - предисловие.

 

     Второе. Я   очень   прошу,  чтобы  было  найдено  место  для физкультуры,  спорта и туризма. Я сам посетил 15 наших республик, шесть зарубежных стран.  И не в черной "Волге",  а с рюкзаком,  и знаю,  что у нас это - в открытом состоянии.  Это средства валюты огромные,  средства  воспитания  огромные,  это  целая  проблема, которая действительно будет на первом месте в мире уже  через  15 лет.  Найти  надо место.  То ли в культуре,  то ли где,  но четко определить.

 

     32

 

     И последнее. Я предлагал и в рабочую комиссию это, что мы, к сожалению, наверное, последние из развитых стран, которые вступят в этап,  когда будут появляться  в  интенсивном  порядке  партии, фронты,  движения.  Возможна между ними борьба,  и нужен какой-то контроль со стороны Верховного Совета и над КПСС,  и над СНУМ,  и над "Памятью", и над всем остальным. Тогда, возможно, не придется создавать парламентскую комиссию за деятельностью КГБ.

 

     Да я и не верю,  что большинство за нее  проголосуют.  Может быть,  совместить  это  с  Комиссией по печати,  потому что фронт борьбы,  прежде всего,  пройдет за средства массовой  информации. Кстати,  зря  не  прислушались  к  возражению  молодого  депутата Колесника.  Гласность  -  слово,  действительно,  изобретенное  в царской   России  в  расцвете  полицейского  режима  и  означает, действительно,  усеченную возможность говорить. Потому, возможно, надо подумать о комиссии по свободе слова,  печати и деятельности политических организаций. Спасибо за внимание.

 

     Головуючий. Дякую,  дякую.  Будь  ласка,  другий   мікрофон. Товариші,  по одному від мікрофона, тому що ми перейдемо до інших питань. Будь ласка.

 

     Мартиненко В.П.,    генеральный    директор     Полтавського гірничозбагачувального  комбінату (Комсомольський виборчий округ, Полтавська область).  Вопрос по катастрофам.  Есть  политическая, экологическая,  чернобыльская и есть одна, по которой мы подавали заявления в комиссию.  Владимир Борисович знает, если неправильно поставлена сама задача и ее решение, она не решится. Вопрос стоит о транспортной катастрофе Украины.  Поэтому надо так и  поставить вопрос "з питань транспортної катастрофи України".

 

     Головуючий. Дякую,  але  вчора депутат Залудяк давав з цього приводу пояснення.  Ви там рядом сидите,  зробіть це. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     Осадчук П.І.  Шановні народні депутати, шановний голово! Ви, певно,  знаєте,  що два  роки  тому,  коли  з  ініціативи  Спілки письменників України було поставлено питання,  щоб з'ясувати, хто там лежить у Биківнянському лісі,  і була створена наново урядова комісія, то офіційними властями робилося все для того, щоб ввести громадськість в оману.  І на якомусь етапі у Биківні навіть  було поставлено великий камінь з написом "Пам'яті жертв фашизму,

 

     33

 

     а потім  після  того,  як робота продовжилася,  як виступила "Вечірка",   виступила    всесоюзна    "Літературка",    все-таки з'ясувалося,  що  там лежать наші співвітчизники,  більшість яких була  вбита  тут,  недалеко  від  нас,  у  підвалах  теперішнього Жовтневого  палацу  культури.  Такі  самі страшні могили,  знаємо зараз,  є в Дем'яновім позі піл Івано-Франківськом, у Білорусії - Куропати, Катинь - у Росії і так далі.

 

     До чого це я все кажу.  Ті люди, які ще два роки тому чинили опір розслідуванню,  вони,  певно,  займали якісь позиції, ворожі Істинно   гуманним   цілям   тих,   хто  хотів  розкрити  злочини сталінізму.  Більше того, серел нас, у нашому суспільстві ходять" хизуючись урядовими нагородами (їх також нагороджували, ) колишні працівники репресивної системи Я зараз  питаю,  їх  усіх  словами Симоненка:  "Де ви тепер,  кати мого народу?" Вони є серед нас, і наше суспільство не вилікується від соціальної апатії доти,  поки ми в усьому цьому не розберемося. Поки, нарешті, не буде створена комісія,  яка скаже,  хто -  справжні  герої,  хто  жертви,  яка, зрештою,  відмовить цим людям у нагородах, а їхні пільги віддасть вдовам закатованих і бідним солдатським  вдовам,  Я  це  кажу  до того,  що  підтримую  пропозицію багатьох депутатів про створення комісії,  яка здійснювала б парламентський контроль за діяльністю КДБ,   МВС   і   Армії.  А  на  перших  порах  хай  вона  зробить розслідування, яке я пропоную. Спасибі за увагу. (Оплески.)

 

     Головуючий. Дякую. З трибуни, і закінчуємо обговорення.

 

     Маслюк Г.Є., електрослюсар підземної шахти імені Челюскінців виробничого  об'єднання  "Донецьквугілля"  (Петровський  виборчий округ,  Донецька область).  Оскільки часу  для  обгрунтування  не дається,  тому  я  зразу  вношу пропозицію,  яку прошу підтримати представників усіх  тих  верств  населення,  яких  у  цьому  залі більшість,  тобто керівників партійних,  радянських,  працівників прокуратури,  МВС,  КДР,  різних   державних   комітетів,   тобто представників,  як-то кажуть,  адміністративно-командної системи. Моя  пропозиція:  утворити  постійну  комісію   по   пільгах   та привілеях,  тобто по тому,  чим ви користуєтесь. Це питання вашої совісті, прошу підтримати мою пропозицію.

 

     Головуючий. Дякую.  Товариші,  закінчуємо   обговорення.   Я думаю,  що  ми надамо з цього слово Карпенку Віталію Опанасовичу, він учора якраз і піднімав  ці  питання  пільг  і  привілеїв,  по тимчасовій комісії і тоді проведемо голосування. Будь ласка.

 

     34

 

     Віталій Опанасович.  Все,  у нас часу вже немає, будь ласка, до трьох хвилин.

 

     Карпенко В.О.,  редактор газети  "Вечірній  Кию"  (Прирічний виборчий  округ,  м.  Київ),  Шановні народні депутати!  Шановний головуючий!  Я вдячний,  що ви погодилися сьогодні надати  слово, щоб я міг сформулювати пропозиції,  які висловив учора, але ви їх не могли почути через вимкнені мікрофони.  Питання це надзвичайно назріле,  тут  говорили про екстремальні ситуації,  це є якраз ця ситуація,   екстремальна.   Народ   збудоражений,   це   проблема всесоюзна,  ми  закриваємо  очі  на  цю  проблему.  Хочу  ще  раз підкреслити,  я не ототожнюю привілеї для інвалідів  і  ветеранів шини з номенклатурними привілеями. Хочу Іде раз підкреслити, я не ставлю під сумнів принцип  соціальної  справедливості,  де  кожен повинен отримувати за свою працю, за кількість й, кваліфікацію її та якість її Я не хочу сказати,  що треба  в  одних  відібрати  і віддати іншим;  тому що тими кількома десятками тонн тої ковбаси, яку  відібрати  у  номенклатури,  народ  не  нагодуєш.  Справа  в принципі,  справа  у  принципах  соціальної справедливості.  І ми повинні таку комісію створити.  Я не знаю, чи буде вона постійна, чи тимчасова,  навіть якщо тимчасова, то мені здасться, вона буде дуже довго існувати,  тому що це питання одним разом не вирішити. Ця  пропозиція  зустрічає  підтримку  в усьому місті Києві і поза Києвом.  Ідуть листи з багатьма підписами.  Тому не буду на цьому зупинятися  і  не  хочу  акцентувати  увагу,  і  не хочу називати конкретні адреси, імена і так далі, крім одного факту.

 

     Я вчора говорив,  найбільше зараз  викликає  занепокоєння  в людей із села, це я до аграрників кажу, оте дачне будівництво, що проводить високопоставлена номенклатура.  Я наводив учора приклад про  Велику Салтанівку у Васильківському районі.  Ми туди послали кореспондентів, вони привезли фотографії.

 

     Товариші! Там, як Курська дута: там техніка потужна, там уже газ є, а сьогодні із цього району голова профкому приніс листа із відділку      Саливонківського,      відділку      Ксаверівського Саливонківського   насінницького   радгоспу.   15  років  тягнуть газопровід до села,  ще відтоді,  коли не було оцих дач,  а тепер дачі уже підключені, а село й досі без газу.

 

     Тому я,  закінчуючи, хочу сформулювати і повторити, точніше, ті пропозиції, які я вносив учора. Вони полягають у тому, щоб, не чекаючи, доки Москва скасує привілеї, Києві, на Україні зробити

 

     35

 

     це нам   самим.  Для  цього  пропоную  створити  компетентну депутатську комісію, якій доручити:

 

     Перше. Розібратися в системі законних і незаконних привілеїв у республіці, а вони є ті й інші.

 

     Друге. На  наступній сесії внести пропозиції про відновлення принципів  соціальної  справедливості  і   скасування   будь-яких номенклатурних, підкреслюю, привілеїв.

 

     І третє.  Визначити  перелік  привілеїв і пільг,  викликаних службовою необхідністю для нашого керівництва,  і оприлюднити цей перелік.  У  такому випадку виборці нас зрозуміють і підтримають. Це допомога зняти соціальну напруженість у суспільстві А  щоб  не було  двозначності,  я  вношу  пропозицію:  і  провести  поіменне голосування з цього приводу,  і ми всі  годі  бачитимемо,  як  ми відстоїмо привілеї, хто відстоює, а хто виступає проти них.

 

     Головуючий. Дякую.  Шановні  товариші  депутати,  пропозиція депутата  Карпенка  приймається,  але  надходили  пропозиції   по тимчасових   комісіях.   Ми   просимо   вашої  згоди  підготувати пропозиції щодо тимчасових комісій депутатських і внесемо на  ваш розгляд. Пропозиція приймається. Товариші., обговорення постійних комісій?  Я вас прошу зайняти своє місце.  Товариші, припиняється обговорення  по  постійних  комісіях.  Припиняється  обговорення, депутат Залудяк.

 

     Шановні товариші  депутати,  ми  всі  питання,  які  були  в комісії,   розглянули.  По  всіх  питання"  з  приводу  постійних комісій,  пропозиції  яких  не  голосувались,  ми   проголосували сьогодні.   Решта   пропозицій  голосувались  під  час  створення комісій. Тому ми з вами визначилися з утворенням 23 комісій у цій редакції,  за  яку  ми  з  вами проголосували,  прошу визначитися шляхом голосування.

 

     За - 296, проти - 53. Рішення приймається.

 

     Шановні товариші  депутати!  Відповідно   до   затвердженого переліку  постійних  комісій  просимо  всіх депутатів внести свої пропозиції незалежно від раніше поданих вами,  щодо участі  в  їх роботі.  Просимо вказати назви двох - трьох комкай за пріоритетом ваших побажань,  в яких би  ви  хотіли  працювати.  Представників депутатських територіальних груп ми просимо попередньо розглянути ці пропозиції в депутатських групах і до 10 години  ранку  завтра подати  їх  до  столів  реєстрації.  Ми  вносимо пропозицію,  щоб опрацювати побажання депутатів,  а  опрацьовування  цих  побажань доручити  робочій  групі,  яка  раніше  узагальнювала ці питання. Будуть інші пропозиції у депутатів? Немає. Приймається.

 

     36

 

     Робочій групі  прохання  завтра  о  дев'ятій  годині   ранку зібратися  у  залі  засідань  Президії Верховної Ради Української РСР.

 

     Шановні товариші депутати,  у нас залишилось 15  хвилин.  Не буде  з  цього  приводу інших думок?  Дякую.  У нас залишилось 15 хвилин для того, щоб надати слово для депутатського запиту.

 

     Слово надається депутату Бичкову. До трьох хвилин, по суті.

 

     За ним депутат Матійко від Криму.

 

     Бичков В.В.,  перший заступник голови виконкому  Херсонської обласної   Ради   народних   депутатів,   голова  Ради  обласного агропромислового   комітету   (Новотроїцький   виборчий    округ, Херсонська   область).  Уважаемые  товарищи  депутаты!  Згідно  з Постановою  Ради  Міністрів  СРСР  від  14  листопада  1989  року Держкомцін  СРСР  з 1 січня 1990 року встановив пільговий тариф у розмірі  однієї  копійки  за  кіловат-годину  електроенергії,  що відпускається   сільському   населенню.   Затверджена   Постанова Держкомцін СРСР  від  24  листопада  1989  року.  Згадана  пільга стосується   громадян,   що   постійно   проживають  у  сільській місцевості,  тобто в селах,  хуторах і інших  населених  пунктах, незалежно  від  характеру  і  місця  їх  роботи  чи належності до житлового   фронду.    Застосування    пільгового    тарифу    на електроенергію  не  розповсюджується  на  трудівників  колгоспів, радгоспів,  спеціалістів з  селищ  міського  типу,  розміщених  у сільській  місцевості.  У  зв'язку  з тим,  що в нашій республіці багато саме таких населених пунктів і в них є колгоспи, радгоспи, вважаємо   необхідним   встановити   єдиний  пільговий  тариф  на електроенергію для працівників,  у тому числі спеціалістів у всіх господарствах.

 

     Виходячи із   сказаного,   депутатська   група  "аграрників" пропонує доручити Раді Міністрів Української РСР обгрунтувати  та прийняти  постанову  про  введення  єдиного  пільгового тарифу за електроенергію  в  розмірі   1   коп.   за   кіловат-годину   для колгоспників,  робітників  та службовців радгоспів,  спеціалістів сільського  господарства,  що  проживають  у  населених   пунктах міського типу,  які розміщені в сільській місцевості Товариші,  і пенсіонери входять сюди також.

 

     Головуючий. Шановні товариші депутати!  Прохання  цей  запит передати  Раді  Міністрів  і  просити  Раду Міністрів вирішити це питання і проінформувати.  Будуть заперечення?  Він розглядався в аграрній  групі,  про  що інформував депутат Бичков.  Будуть інші пропозиції?   Немає.   Хто   за   внесену    пропозицію,    прошу проголосувати.   Доповнення   внесете   до  цього  запиту.  Прошу проголосувати.

 

     37

 

     "За" - 277.

 

     Товариші! У кого є які доповнення,  поки не передано до Ради Міністрів, прошу передати депутату Бичкову. Дякую.

 

     Слово надається депутату Матійку.  З якого приводу,  він сам скаже.

 

     Матійко А.С., лікар Алуштинської центральної міської лікарні (Алуштинський   виборчий   округ,  Кримська  область).  Уважаемые товарищи!  От группы депутатов хочу зачитать вам заявление, по их поручению.

 

     "Верховному Совету СССР,  Президенту СССР товарищу Горбачеву Михаилу Сергеевичу,  Председателю Совмина СССР  товарищу  Рыжкову Николаю Ивановичу.

 

     Заявление

 

     В Крыму   складывается   ситуация,  которая  характеризуется усилением напряженности  в  межнациональных  отношениях  и  может привести к серьезным последствиям.  Недопустимая медлительность в разработке    государственной    программы     по     переселению крымско-татарского     народа,     несовершенство    действующего законодательства лишают  местные  Советы  возможности  эффективно решать  вопросы расселения прибывающих в неорганизованном порядке людей.

 

     Нерешенность проблем   отвода    земель,    трудоустройства, обеспечения  продовольствием и строительными материалами и многих других приводит к конфликтам крымско-татарского народа с местными органами  власти,  а  в  отдельных  случаях  - и к конфронтации с населением.

 

     Понимая назревшую необходимость скорейшего решения вопроса о возвращении    крымско-татарского    народа   в   Крым,   считаем целесообразным  в   ближайшее   время   принять   государственную программу, в которой, в частности, предусматривалось бы для Крыма снижению    плана    поставок    продовольственной     продукции, стройматериалов  в  общегосударственные  и республиканские фонды, освобождение пригодных для застройки земель,  в том числе за счет земель  Министерства  обороны,  и другие вопросы.  К обсуждению и решению   всего   комплекса    вопросов    необходимо    привлечь представителей  крымско-татарского  народа  для учета их мнения и предотвращения новых конфликтов.

 

     Требуем ускорения    принятия    Закона    о     переселении правительством страны". Подписи народных депутатов.

 

     Уважаемые товарищи! Считаю, что комиссии по межнациональным

 

     38

 

     отношениям в  срочном порядке необходимо включиться в работу по решению данной проблемы.  Это касается 3 миллионов  населения. Прошу поддержать наше заявление. Благодарю за внимание.

 

     Головуючий. Шановні  товариші!  Які  будуть  думки з приводу оголошеного тексту листа на ім'я Президента Радянського  Союзу  і Голови Ради Міністрів?

 

     Будь ласка, другий мікрофон.

 

     Чорновіл В.М.,  голова  Львівської  обласної  Ради  народних депутатів (Шевченківський виборчий округ, Львівська область). Все це  правильно,  але,  мабуть,  не  за рахунок зменшень поставок у республіканський фонд треба. Вся ця, звісно, операція проводилася Урядом  СРСР,  і  всі  абсолютно видатки потрібно взята на баланс Уряду СРСР.  Так що не з простягненою рукою  ми  повинні  стояти: дайте, скоротіть нам поставки з Криму і т.д.

 

     Повністю Уряд Радянського Союзу,  який здійснив цю брутальну операцію,  тепер повинен взяти на себе всі  видатки.  Отак  треба поставити питання.

 

     Головуючий. Товариші   депутати,   є   пропозиція  врахувати зауваження депутата Чорновола і відредагувати текст з урахуванням внесеного депутатом Чорноволом зауваження. Не буде заперечень? Не буде. Приймається.

 

     Товариші, ви  пам'ятаєте,  сьогодні  вранці  депутат   Салій вносив   пропозицію   щодо   подальшої   нашої   роботи,  яка  не голосувалась і не обговорювалась.  Надійшов лист у  президію  від групи депутатів з Полтавської області, в якому вони також просять президію і Секретаріат розробити план подальшої роботи і  перейти до виборів Голови Ради Міністрів,  У зв'язку з тим,  товариші, що завтра буде Голова  Верховної  Ради,  а  це  його  право  вносити пропозиції,   я  прошу  вашої  згоди,  щоб  ми  з  цього  питання визначились завтра. Не буде заперечень? Немає. Дякую.

 

     Декілька слів  щодо  процедури.  Слово  надається   депутату Табурянському.

 

     Табурянський Л.І.,  голова  виробничого  кооперативу "Олімп" (Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область). Уважаемые депутаты!  Уважаемый  президиум!  Я хотел первый вопрос задать по поводу отсутствия Председателя Верховного Совета и о том,  почему нам  об  этом  ничего не сказали.  Но так как этот вопрос уже был освещен и Председатель, сказали, будет завтра, то...

 

     39

 

     Головуючий. До однієї хвилини.

 

     Табурянський Л.І.  Второй вопрос.  Если вы мне будете оттуда делать замечания,  то я вам буду - с трибуны,  ну и дальше что... Головуючий. До уваги, товариші!

 

     Табурянський Л.І.  Меня интересует еще один вопрос.  Это  не мои   вопросы,   это  вопросы  от  группы  "Независимость"  и  от "Народного совета". Я прошу ответить на такие вопросы.

 

     Наша сессия  будет  работать  постоянно  или  будут  сделаны перерывы  на  период  съездов Компартии Украины и КПСС?  Если это так,  я просил бы завтра ответить,  когда и на  какое  время  это будет сделано.

 

     Тепер в отношении работы в комиссиях.  Трижды переписываемся в комиссиях.  Кто,  по какому поводу переписывает меня  из  одной комиссии  в  другую,  не  спрашивая  никакого  на  это  согласия? Председатель нашей областной группы ответил,  что он к  этому  не имеет никакого отношения.

 

     И последнее.  Я  получил  много писем и телеграмм по вопросу инвалидных колясок.  Не имея возможности ответить каждому, с этой трибуны  отвечаю  всем  тем,  которые  присылали  телеграммы  или письма,  что завтра исполняется 3 месяца  с  тех  пор,  как  этот филиал не работает, коляски не выпускаются. Все вопросы к горкому и  горисполкому  Днепропетровска  и   Днепропетровской   области. Спасибо за внимание.

 

     Головуючий. Дякую.  Слово  з  процедурних  питань  надається депутату Головатому Сергію Петровичу.

 

     Головатий С.П.,  старший  науковий  співробітник   Інституту соціальних  та  економічних  проблем  зарубіжних  країн  АН  УРСР (Сирецький виборчий округ,  м.  Київ). Дуже дякую. Шановний Іване Степановичу!  Нарешті прозвучало сьогодні офіційно з цієї трибуни поняття - депутатський запит.

 

     Я хочу, щоб ви відкрили Регламент, пункт 20, у якому сказано: запит, внесений  у  письмовій  формі,  оголошується головуючим на засіданні або доводиться до відома депутатів в іншій формі.

 

     Орган або  службова   особа,   до   яких   звернуто   запит, зобов'язані  дати  усну  чи  письмову  відповідь  на  даній сесії Верховної Ради.

 

     Іване Степановичу!  Ви головуєте на цій сесії уже 3 тижні, і як  від головуючого ми ще не почули від вас жодної інформації про ті

 

     40

 

     десятки запитів,  які  передано  до  Секретаріату.  А  то  є конкретна  робота з виборцями і їхніми скаргами,  з оскарженням і порушенням їхніх прав.  Отже,  я хотів би у вас як у  головуючого запитати,  чому  ми  працюємо четвертий тиждень і не маємо жодної інформації про депутатські запити?

 

     Чому я передав у Секретаріат близько 10  запитів  і  не  маю ніякої інформації, де вони, чи їх надіслано, чи не наделано? І не маю на них відповіді. Прошу вас дуже відповісти на це питання.

 

     І ще одне питання,  шановний головуючий.  Це стосовно роботи технічної  служби  нашої,  наших стенографів.  Я можу навести вам кілька прикладів у стенограмі,  де є перекручення виступів,  де є редагування, де є переклад. Мій особистий текст був перекручений, є неточності. Я дуже прошу вас як головуючого, а також заступника Голови  Верховної  Ради  і,  коли  приїде,  Голову Верховної Ради просити подавати текст у стенограмі автентичне.  Якщо  говориться російське  слово,  воно  має  бути  написано  так,  як  воно було вимовлено, без перекладу, абсолютно до коми і до крапки.

 

     Головуючий. Дякую.  Слово для оголошення надається  депутату Кислому. За ним депутат Червоній.

 

     Кислий П.С.,   заступник   директора   по   науковій  роботі Інституту надтвердих матеріалів  АН  УРСР  (Промисловий  виборчий округ,  м.  Київ).  Шановні  депутати!  9  і  10 червня відбулася установча    конференція    Української    наукової    асоціації. Функціонування  її  приведе  в недалекому майбутньому до суттєвих змін в організації науки на Україні Я прошу вас уважно заслухати, бо  діяльність цій асоціації торкнеться всіх вас,  всього народу, як торкнувся Рух.

 

     Вчені різного фаху, великих і малих наукових центрів України на  своїй  установчій  конференції  10  червня 1990 року прийняли статут,  хартію  і  проголосили  створення  української  наукової асоціації  - УНА.  Необхідність цього кроку зумовлена негативними явищами розвитку  української  науки,  що  стали  особливо  чітко вираженими  в  період  побудови  нового  суспільства і суверенної держави.  Не  відкидаючи  окремих   досягнень   вчених   України, установча   конференція  констатувала,  що  наша  офіційна  наука недостатньо впливає на розвиток матеріального виробництва,  і  її діяльність  в  гуманітарній  сфері  завдала суспільству відчутної шкоди.  Наша наука не вплинула на  хід  глобальних  процесів,  що призвели   до   перетворення   України  в  екологічно  небезпечне середовище

 

     41

 

     для життя народу.  Не боролася за цілісність культури народу і  фальсифікувала  його  історію.  Крім  того,  офіційна наука не об'єднує  величезну  армію  висококваліфікованих   фахівців,   а, навпаки,  привела  до  певного  антагонізму працівників Академії, вузів і галузевих інститутів,  виключивши  з  творчої  діяльності величезну масу людей, що...

 

     Головуючий. Я прошу...

 

     Кислий П.С.  Українська  наукова асоціація в першу чергу має на  меті  об'єднання  всіх   інтелектуальних   сил   народу   для відображення його духовності.

 

     Головуючий. Я прошу шановного депутата Кислого, ваші півтори хвилини,  ваш час закінчився.  Будь ласка,  третій мікрофон. Будь ласка,  вкладайтесь  у  свій час,  який просили.  Будь ласка,  ви записали,  депутат Кислий, півтори хвилини, ваш час вийшов. Слово надається депутату Червонію, півтори хвилини.

 

     Червоній В.М.,  апаратник Ровенського виробничого об'єднання "Азот" (Латиський  виборчий  округ  Ровенська  область),  Шановні депутати,  оргкомітет  по  підготовці  свята  героїв Берестецьке" битви доручив мені зробити вам запрошення,  У червні 1651 року на Волині  під Берестечком відбулась чи не найбільша битва в історії України,  де  стотисячне   козацьке   військо   боронило   молоду українську державність від 150-тисячної польської армії.  "Там їх триста,  як скло,  товариства лягло",  - писав Тарас Шевченко про козаків героїв цієї битви, що прийняли смерть, прикриваючи відхід українського війська після зради кримського хана і  захоплення  в полон  гетьмана Хмельницького.  Народ не забув назви 13 козацьких полків  у   війську   Богдана:   Білоцерківський,   Брацлавський, Вінницький, Київський, Корсунський, Краковенський, Миргородський, Переяславський, Полтавський, Прилуцький, Уманський, Черкаський та Чигиринський.

 

     У минулому   році   українські   патріоти   відродили  свято українських героїв на козацьких могилах,  яке забороняли польська окупаційна  влада з 35 по 39 рік,  німецька окупаційна влада з 41 по 45 рік та, на жаль, Радянська влада - з 39 по 89 рік.

 

     Оргкомітет запрошує  народних  депутатів  України   і   всіх бажаючих  взяти  участь  у  святкуванні,  що  відбудеться 16 і 17 червня в селах Червоноармійського району на  Ровенщині,  а  також закликає  всіх  християн у полкових містах,  які я назвав,  та по всій Україні відправити молебні по героях.

 

     42

 

     Телефони для довідок: 2-63-03, 6-84-03, місто Рівне.

 

     І останнє. Депутатів, котрі виявлять бажання виїхати прямо з Києва,  прошу  до  мене  звернутися завтра,  дати заявки,  щоб ми вчасно могли замовити автобус і узгодити питання.

 

     Головуючий. Шановні  товариші  депутати,  вечірнє  засідання сесії оголошується закритим.  Сесія продовжить роботу завтра о 10 годині ранку.

 

     43