Стенограма пленарного засідання

28 травня 1990
 

 

ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР.  28 травня 1990 року. 10 година ранку.

 

Головує депутат Плющ І.С.

 

     Головуючий. Доброго  ранку,   шановні   товариші   депутати! Дозвольте чергове засідання Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки  вважати  відкритим.  Слово  для  заяви надається народному депутату УРСР Павличку Дмитру Васильовичу.

 

     Павличко Д.В.,   секретар   правління   Спілки  письменників України,  голова Товариства української мови імені Т.Г.  Шевченка (Збаразький  виборчий  округ,  Тернопільська  область).  Шановний Іване Степановичу, шановні товариші депутати! 28 травня 1916 року помер  великий  син  українського народу,  геніальний письменник, мислитель,  філософ,  великий світоч вселюдської культури,  титан праці  Іван  Франко.  Під його ідейним керівництвом розвивалася і розвивається    українська     культура,     політична     думка, національно-визвольний рух та демократія.  Між іншим,  наприкінці минулого століття у своїй знаменитій  праці  "Що  таке  поступ?", полемізуючи із Ф.  Енгельсом,  Іван Франко передбачив те печальне становище, в якому сьогодні опинилася Україна.

 

     Пропоную сьогодні вийти до пам'ятника Іванові Франкові, який знаходиться  біля  театру  імені  Івана  Франка,  о сьомій годині вечора і покласти квіти до постаменту.  Я просив би вас вшанувати життя  і  пам'ять  Івана  Франка  вставанням і хвилиною мовчання. Прошу встати.

 

     Хвилина мовчання.

 

     Прошу сідати, дякую.

 

     Головуючий. Шановні    товариші    депутати,     продовжуємо обговорення питання "Про політичне, соціально-економічне та

 

     3

 

     екологічне становище   України".  Слово  надається  депутату Івашку В.А., за ним буде виступати депутат Романюк.

 

     Івашко В.А.,   перший   секретар   ЦК   Компартії    України (Дарницький  виборчий округ,  м.  Київ).  Шановні товариші!  Я не тільки  з  приводу  доповіді  Голови  Ради  Міністрів  республіки попросив  надати  мені  слово.  Є  інші обставини,  на які,  мені здається,  треба  звернути  зараз  нашу  увагу.  На  мою   думку, обставини  спонукають  найвищий  орган  державної  влади  України порадитись з такого приводу.  Як відомо,  соціальне напруження  в республіці  та  й у країні в цілому останніми днями різко зросло. Обговорення питань,  пов'язаних з  пропозиціями  Уряду  СРСР  про підвищення роздрібних цін на товари народного споживання,  і перш за все їх  харчову  групу,  викликало  загострену,  я  б  сказав, болісну реакцію мільйонів людей.

 

     Хочу нагадати   позицію   ЦК   Компартії  України,  яка  вже неодноразово висловлювалась. Ми глибоко переконані, що перехід до регульованої   ринкової   економіки,   безумовно,  необхідний.  В сьогоднішніх умовах  це  -  єдиний  вихід  з  кризового  стану  і альтернативи йому просто немає.  Але,  на жаль,  у доповіді Уряду СРСР цей перехід з незрозумілих причин пропонується  розпочати  з підвищення,  з  жорстко  встановлених,  як  і  раніше,  державних роздрібних цін.

 

     Як відомо,  Політбюро  ЦК  Компартії  України,  і   про   це говорилося  в  доповіді  20  квітня цього року,  ще після першого обговорення на засіданні Президентської Ради  та  Ради  Федерації питань,  пов'язаних  з переходом на ринкову економіку,  висловило центру принципову позицію з цієї проблеми.  Ця позиція,  полягає, зокрема,  в тому,  що перехід на ринкові відносини,  нову систему ціноутворення вимагає  детальних  обгрунтувань  і  розрахунків  - особливо   щодо   соціальних  наслідків,  механізму  компенсації, захисту інтересів  людей,  широкого  роз'яснення  суті  змін,  їх всенародного обговорення.

 

     Інший підхід,  як це сьогодні вже для всіх очевидно, не буде сприйнятий населенням і може призвести до  соціальних  потрясінь. Така позиція зараз нам здається виваженою і зрозумілою для всіх.

 

     Але ж,  як  не  випливає  з доповіді Уряду СРСР,  перехід до ринкової економіки пропонується розпочати  з  підвищення  цін  на товари повсякденного попиту, причому - на всі товари підряд. Люди

 

     4

 

     не можуть  зрозуміти,  яке  це  має  відношення  до ринкової економіки з притаманною їй системою вільного ціноутворення.

 

     Я нагадаю вам,  що коли югослави у 1989 році  переходили  на ринкову   економіку,  вони  взяли  під  жорсткий  контроль  14  % роздрібних цін,  а 86%  - викинули на вільний ринок Це, звичайно, призвело  до  великого  вибуху  цих цін,  великої інфляції,  яка, правда, вже в цьому році значно знизилась.

 

     Я розумію, що йти югославським шляхом ми ніяк не можемо і не можемо  тому,  що  наше  суспільство  не  підготовлене  до  таких глобальних  потрясінь.  Але  йти  шляхом  вільного  ціноутворення певної частини цін - хай не 86,  а 15 чи 20 процентів. Причому це повинно стосуватися коштовностей, хутра й інших товарів, які не є предметами  повсякденного  вжитку  для  всього населення,  в тому числі й для низькооплачуваного, і наших 12,5 мільйона українських пенсіонерів. По цьому шляху треба йти.

 

     А те,  що  на  всі товари зразу пропонується підвищити ціни, найбільше схвилювало людей. Схвилювала й незрозумілість механізму компенсації, особливо на першому етапі, і неясність того, як може конкретна людина на своєму робочому місці більше заробити.

 

     Я хотів би звернути вашу увагу ось на що.  Шановні товариші, хотіли  б ми цього чи не хотіли,  але маємо сьогодні ту структуру економіки,  яка є.  Її почали повертати, і той Уряд, який тут уже звітував, почав робити цей поворот. Але ця система дуже інерційна і вона пов'язана з долею мільйонів людей.  У нас десь дві третини промислового  виробництва  - це що таке?  Це - видобуток вугілля, руди,  металургія,  хімія,  енергетика  -  ті  галузі,   де   від інтенсифікації  праці  кожної  окремої  людини  майже  нічого  не залежить,  бо більше домна не може дати чавуну чи  мартен  сталі, ніж дозволяє їх пропускна спроможність.

 

     Як же   нам   досягти   більших  заробітків?  Це  все  треба розрахувати.

 

     І тому,  щоб не влести в халепу,  щоб не було ніяких з цього приводу  заворушень,  великих коливань,  нам здається,  треба все стосовно нашої республіки ретельно розрахувати.

 

     У зв'язку з цим нам треба зважено поставитись  до  того,  що відбувається  в  Москві  Я  не  закликаю  вас,  шановні товариші, обговорювати доповідь Уряду СРСР.  Я думаю,  що ми  до  нього  не готові.  Більше  того,  я вважаю,  що до такої реформи не готовий ніхто.  Це випливає з  самої  доповіді  Уряду,  обговорення  якої проходить у Верховній Раді СРСР, і з тієї реакції, що є в народі.

 

     5

 

     Тому можна було б,  як мені здається, ніяк не відкидаючи тих спроб Уряду,  які він робить,  щоб  перейти  на  нову  економіку, всетаки не припуститися тут таких швидких і непророблених реформ, які можуть просто,  я б сказав,  підірвати наше і так схвильоване суспільство. Я думав, що, якщо Верховна Рада погодиться, ми могли б прийняти коротеньку постанову, яка витікає з того, що я кажу, а воно обгрунтоване настроями суспільства. Це два пункти.

 

     Перший. "Верховна  Рада Української РСР вважає неприпустимим прийняття  будь-яких  рішень  з   питань   підвищення   державних роздрібних  цін,  в  тому  числі і на хліб та хлібопродукти,  без всебічного  обговорення  з   усіма   союзними   республіками   та всенародного референдуму." Другий:  "Доручити Раді Міністрів УРСР внести пропозиції щодо концепції  проведення  цінової  реформи  в країні,  "  тобто висловити нашу українську точку зору з усіх цих питань.  Виважену і зрозумілу,  і таку,  яку ми могли б  пояснити народу. Звичайно, створити нову економіку просто так не вдасться, будуть і ці зміни,  відбуватимуться й інші процеси,  але  про  це повинна  знати  кожна  людина  і вона повинна відповідним образом висловити свою думку.

 

     І останнє. Як ви знаєте, ажіотажний попит на товари широкого вжитку,  на продукти, в тому числі і на ті, на які підвищення цін в цьому  році  навіть  і  в  доповіді  Уряду  не  передбачається, викликав  певну  реакцію.  З  усіх  країв  республіки та й країни надходять.  вісті про те,  що  місцеві  органи  в  різні  способи намагаються  стримати  цей ажіотажний попит,  зокрема на продукти харчування. Вводяться картки, талони, візитки і т. ін.

 

     Я б хотів висловити вам таку думку і просити підтримати  її. Слід  звернутися  до  місцевих  органів  влади,  до  місцевих Рад зважено поставитись до цього питання.  Не породити колотнечі  між областями і містами. Як ви пам'ятаєте, така колотнеча вже виникла на початку цього року між Новгородською областю і Ленінградом, бо Ленінград  припинив  продаж продуктів новгородцям,  які їздили за ними до цього міста,  а Новгород у свою чергу  відмовився  робити поставки  Ленінграду.  Хіба  ми  можемо  зчинити таку колотнечу в республіці?  І я думаю,  що треба було  б,  якщо  підтримаєте  цю думку,  доручити  нашому  Урядові грунтовно проробити це питання, зважаючи на те,  що ресурси тих продуктів,  про які  тут  говорив товариш Масол, у нас достатні.

 

     Зараз є  тільки  вибух  ажіотажу.  І  необхідно проробити це питання як важливий елемент соціального захисту населення

 

     6

 

     України, але України в цілому,  бо інакше ми  можемо  просто призвести до розподілу її на регіони, до тієї колотнечі, без якої ми з нашими ресурсами цілком можемо прожити.

 

     Повертаюсь до тій коротенької постанови. Вважаю, що не треба нам  зволікати,  бо  її  ж треба надіслати до Москви якнайшвидше. Тому прошу підтримати цю мою пропозицію.

 

     Оплески.

 

     Головуючий. Шановні товариші депутати!  Можна  поставити  на голосування  проект  постанови,  який  оголосив  депутат  Івашко? Володимире Антоновичу, дайте, будь ласка, проект.

 

     Там два  пункти,  я  зачитаю  їх,  а  може  ви,   Володимире Антоновичу?

 

     Івашко В.А. Я ще раз прочитаю, бо звичайно ж, з одної о разу не може людина сприйняти.

 

     Головуючий. Шановні товариші депутати! Є дві пропозиції: перша -  прийняти  на  слух  цю  постанову  і  друга пропозиція - обговорити її і потім прийняти.

 

     Івашко В.А.  Я  ще  раз  прочитаю,  а   потім   можна   буде висловитись.

 

     Перше: "Верховна  Рада  Української РСР вважає неприпустимим прийняття  будь-яких  рішень  з   питань   підвищення   державних роздрібних  цін,  в  тому  числі і на хліб та хлібопродукти,  без всебічного  обговорення  з   усіма   союзними   республіками   та всенародного референдуму". Це перший пункт.

 

     Тут республіки виступають як органи народу.

 

     Друге: "Доручити  Раді Міністрів УРСР внести пропозиції щодо концепції проведення цінової реформи в країні".

 

     Головуючий. Шановні   товариші   депутати!   Ставиться    на голосування  перша  пропозиція  прийняття  такої постанови.  Будь ласка, третій мікрофон включіть.

 

     Масол В.А.   Голова   Ради   Міністрів    Української    РСР (Чернігівський  виборчий  округ,  Чернігівська область).  Шановні товариші!  Я вважав би за необхідне  доповнити  цю  постанову  ще одним пунктом.  Перш за все,  я вважаю,  що спочатку повинні бути розроблені закони, які будуть стимулювати перехід нашої економіки на  ринкові  відносини,  а  ми сьогодні хочемо прийняти Закон про перехід на ринкові відносини,  не  маючи  ніяких  нормативних  та законодавчих актів.

 

     7

 

     Верховна Рада  хоче  прийняти  Закон  про перехід на ринкові відносини,  не маючи ніяких законів про  ці  відносини.  Все  від цього і залежить.  Спочатку Верховній Раді України треба прийняти закони,  які,  я  вважаю,  повинні  працювати,  тому  що  ринкові відносини - не анархія,  як дехто вважає.  Ринкові відносини - це система,  а система повинна мати  закони.  Ось  чому  я  пропоную додати  ще  один  пункт  про прийняття законодавчих і нормативних актів.

 

     Головуючий. Дякую, будь ласка, другий мікрофон.

 

     Депутат не представився.  Шановні депутати!  Так як я мислю, то та республіка,  яка найскоріше підвищить ціни на свої продукти і  внесе  відповідні  зміни  у  зарплату  своїх   людей,   виграє найскоріше  і найбільше.  Правда,  для цього ми повинні мати свій власний банк і свої власні  гроші.  Тоді  ми  повністю  захистимо своїх громадян.

 

     Щодо того,  щоб  обдумати  це  питання  і  винести  його  на всенародний референдум,  то  остання  пропозиція  може  викликати навіть  усмішку,  тому  що  у  нас  немає  механізму всенародного референдуму і шляхом  всенародного  референдуму  не  можуть  бути розв'язані  такі  складні  проблеми,  як зміна фінансово-банкової системи,  зміна форми ціноутворення і таке інше.  Ці  речі  мають бути все-таки пророблені дуже глибоко певною групою спеціалістів, і всенародний референдум тут мало що допоможе.

 

     Безумовно, що республіки могли б між собою домовитись, як то між  ними є.  Тільки мені здається,  що союзний Уряд дуже глибоко все діло це проробив,  і не може  бути,  щоб  він  не  радився  з республіками. Однак перший пункт може йти, тільки без добавки про всенародний референдум,  бо цього механізму у нас немає. Стосовно до  другого  пункту про внесення пропозицій щодо концепції,  то я взагалі дивуюся Урядові нашому,  чому він до цього  часу  не  має ніякої   концепції,  чому  тільки  тоді,  коли  вдарив  грім,  ми починаємо братися за те, щоб розробити цю концепцію. Як я їхав до Львова,   то  я  вже  читав  статті  про  концепції  переходу  на госпрозрахунок  Естонської  республіки,  а  в  нас   це   ще   не розроблено.  Тому  я  так думаю:  давайте відкладемо цю справу до завтра,  до ранку. Давайте подумаємо. Не зразу, сьогодні, на слух приймемо, а повернемося до цього питання завтра зранку, обдумаємо його.

 

     Головуючий. Будь ласка, перший мікрофон.

 

     Скорик Л.П.,   доцент   кафедри    архітектури    Київського державного художнього інституту (Артемівський виборчий округ,  м. Київ).

 

     8

 

     Мені здається,  що подібного  роду  постанови  повинні  були наслідком  такого  важливого  закону  чи  декларації,  про які ми стільки  дискутували,  а  не  передувати  їм.  Я  маю  на   увазі Декларацію про державний суверенітет Української республіки. Якщо у нас не вияснені  і  не  узаконені  положення  про  верховенство законів  республіки,  мені  здається,  усі  наші  заклики  можуть залишитись мітинговими гаслами, за якими нічого не стоятиме. Тому що  будь-яке наше рішення може бути у будь-який момент анульоване і без прийняття Декларації про державний суверенітет говорити про те,  що ми будемо звертатись до республік чи до Союзу в цілому, - це нереально.  Тому я пропоную відкласти прийняття таких постанов до того моменту, коли Верховною Радою буде прийнята Декларація чи Конституційний Закон про державний  суверенітет  України  і  буде чітко встановлено, що на Україні верховенство мають тільки Закони республіки.

 

     Головуючий. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     Табурянський Л.І.,  голова виробничого  кооперативу  "Олімп" (Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область). Уважаемые депутаты!  Уважаемый председатель!  Уважаемые члены Президиума! Я предлагаю  вашему  вниманию  такое  предложение,  вернее,  проект постановления Верховного Совета Украинской ССР  о  том,  чтобы  в 1990  году  никакого,  абсолютно  никакого  повышения  цен,  даже рассмотрения вопросов о повышении цен не про изводить, пока мы не выработаем  и  не  осуществим  на  деле механизм зашиты беднейших слоев  населения.  В  противном  случае,  мне  кажется,  возможен какой-то  социальный взрыв.  Ми ею допустить не должны.  Никакого повышения цен и обсуждения этого вопроса вообще.

 

     Головуючий. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     Депутат Гриньов  В.Б.,  завідуючий   кафедрою   Харківського політехнічного інституту ім. В.І. Леніна (Індустріальний виборчий округ,  Харківська  область).  Я  принципиально  против  принятия сегодня  любой  резолюции  по  переходу к рыночной экономике.  Мы сегодня  не  готовы  для  того,  чтобы  реально  высказаться   по украинской ситуации.

 

     Но если мы все-таки большинством голосов будем принимать, то необходимо сослаться на те две позиции,  которые высказал депутат Ивашко, на логику, которая звучала в его выступлении. А именно на то,  что нам остро необходим,  просто жизненно необходим  быстрый переход к рынку. Но путь, которым сегодня пошло

 

     9

 

     Правительство, мы   считаем   неверным.   Иначе   это  будет выглядеть как решение политическое,  т.е.  как будто мы несколько блокируем  переход к рынку,  когда мы начинаем с цен.  Это такое, знаете, наивное представлений о переходе.

 

     Поэтому я считаю,  что никакого решения нам не следовало  бы принимать.   Но  если  и  принимать,  то  предпослать  преамбулу, говорящую о том, что мы категорически за быстрый переход к рынку. Спасибо.

 

     Головуючий. Будь ласка, перший мікрофон.

 

     Гуренко С.І.,   другий   секретар   ПК   Компартії   України (Іванківський виборчий округ,  Київська область). Я хотів би перш за все відзначити,  що в тому проекті,  який подав на наш розгляд народний депутат Івашко,  йдеться про суто локальне питання,  про питання,  що стосується підвищення роздрібних цін. І тому мені не зовсім зрозуміло,  чому деякі депутати обкладають  прийняття  цій резолюції  умовами необхідності прийняття,  по-перше,  декларації про суверенітет,  а, по-друге, виступають з тих позицій, що немає ніяких пропозицій взагалі про економічну суверенність республіки.

 

     Кожному депутату,  звичайно,  вибирати,  що  йому  читати  - естонські пропозиції чи українські.  Я хотів би наголосити тільки на тому, що в нашій республіканській пресі незадовго до відкриття сесії  були  опубліковані  чергові  пропозиції  економічної  ради республіки з приводу суверенітету. Це перше.

 

     І друге. Як би нам не жадалося сьогодні прийняти декларацію, слід мати на увазі, що декларація - це лише декларація. Вона буде закликом  і  тому  ніяк  не підкріпить ту пропозицію.  Виходячи з цього,  я пропоную прийняти проект тієї редакції,  який подав нам народний  депутат  Івашко.  І  знову  підкреслюю:  йдеться не про перехід до ринку,  а про те,  що підвищення  роздрібних  цін  без пояснення,   без  розрахунків,  без  розрахунків  детальних,  які сьогодні були б зрозумілі кожній родині,  а також тринадцяти  без малого  мільйонам  пенсіонерів,  які  живуть  в нашій республіці, неможливе. Вони конче потрібні. І відгук Верховної Ради, зважений відгук,  на  мій  погляд,  сьогодні  сприяв  би  тому,  що трішки заспокоїв би наше суспільство. Дякую за увагу.

 

     Головуючий. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     Щербина В.О.,  завідуючий кафедрою  Харківського  державного університету (Радянський виборчий округ,  Харківська область).  Я не имею ни одного конструктивного предложения. То, что я сей

 

     10

 

     час скажу, носит, я бы сказал, чисто деструктивный караю ер. Первое мое замечание - по поводу всенародного референдума.  Здесь уже говорилось,  что мы к нему не готовы.  Но я хотел бы обратить внимание депутатов на другой аспект.  Народный референдум, причем это  сейчас  стало   модным,   -это   просто   способ   уйти   от ответственности Правительству,  нам,  депутатам,  которым народом поручено  выработать  разумные  предложения,   и   сослаться   на всенародность  принятого решения.  Поэтому референдум - это такое оружие,  к которому придется,  конечно,  прибегать, но подготовив как  следует  его,  а  самое  главное  -  имея  для  вынесения на референдум разумные предложения.

 

     Второе. Я не думаю,  что если  любым  нашим  решениям  будет предшествовать  декларация  о  суверенитете  республики,  то  это повлияет существенно на результаты последующей деятельности. Дело в  том,  что  у меня нет никакого доверия к тем законам,  которые сейчас действуют на территории нашей республики и  которые  могут быть    выработаны   теми   способами,   которые   до   сих   пор использовались.  Поэтому то обстоятельство,  что они теперь будут республиканскими,   мало   повлияет  на  суть  дела.  Спасибо  за внимание.

 

     Головуючий. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     Чорновіл В.М.,  голова  Львівської  обласної  Ради  народних депутатів (Шевченківський виборчий округ,  Львівська область).  Я згодний  із  депутатом  Івашком,  що  рішення  союзного  Уряду  є авантюрним  рішенням.  Країна  не  готова  до переходу на ринкову економіку.  Але від пропозиції депутата Івашка  пахне  популізмом Звичайно, ніяким референдумом такі рішення не приймаються. Єдине, що ми можемо сьогодні прийняти,  це до прийняття  законів  і  про суверенітет політичний, і особливо про економічну незалежність, і до створення передумов,  а саме:  зламу вертикальної структури  в економіці,    побудови    передумов   для   ринкової   економіки, горизонтальних   структур,    вироблення    нормальної    системи ціноутворення,  -  до того часу ринок,  так званий контрольований ринок - це все одно,  що чайник без  дна.  До  того  часу  ніяких підвищених цін бути не може.  Отже, нам потрібно справді сьогодні прийняти тільки рішення  про  мораторій  на  підвищення  цін.  От тільки чи до кінця року,  як була пропозиція. Чому до кінця року? До вироблення передумов Українським парламентом для  переходу  по ринкової економіки. Інакше це буде велика авантюра. Дякую.

 

     Головуючий. Слово надається депутату Рябоконю.

 

     11

 

     Рябоконь В.П.,  Другий секретар Вінницького обкому Компартії України (Барський виборчий округ, Вінницька область). Я думаю, що більшість  з  нас  щойно  повернулась із своїх виборчих округів і може впевнено сказати,  що люди схвильовані.  Вони  і  почули,  і прочитали доповідь Уряду країни.  Мова йде про підвищення цін.  З полиць магазинів почали зникати ті товари,  які були в  достатній кількості і які зараз є,  особливо продукти харчування.  Я думаю, що нам  не  можна  відкладати  це  питання  і  на  завтра,  і  на післязавтра,  і навіть на після обіду. Нам потрібно, щоб Верховна Рада  України  висловила  з  цієї  трибуни  свою  позицію,   наше ставлення,  щоб люди нашої республіки знали позицію вищого органу законодавчого нашої республіки,  щоб  людей  заспокоїти.  Тому  я підтримую   пропозицію   депутата  Івашка  прийняти  сьогодні  ту постанову,  пункти  якої  названі  були  з  цій  трибуни.  І   не відкладати.

 

     Головуючий. Шановні  товариші  депутати!  Ми  не  розгортали широкого обговорення,  але депутати,  які висловили  свої  думки, сходяться  на  тому,  що  все-таки нам потрібно сьогодні створити таку  тимчасову  комісію.  Ми  просимо  юристів,   просимо   Раду Міністрів  і  Уряд врахувати пропозицію,  яку вніс депутат Масол, яка зводиться до того,  щоб до кінця  дня  підготувати  проект  з урахуванням  усіх пропозицій.  Я хочу сказати тим депутатам,  які наголошують  на  голосуванні.  Постанови   Верховної   Ради   без обговорення  по  одній  пропозиції не приймаються,  відповідно до Регламенту, який ми затвердили.

 

     В цілому  депутати  згодні,  що  такий   документ   прийняти потрібно.  Але  над ним треба попрацювати.  Тому прохання до всіх делегацій і тим більше до депутатів,  які стоять біля  мікрофона, сьогодні,  під час першої і великої перерви здати свої пропозиції від  делегацій.  А  ми  попросимо  Секретаріат,   Уряд   і   всіх зацікавлених депутатів підготувати проект цього документу.

 

     Будуть зауваження   щодо   такої   пропозиції?   Хто  за  цю пропозицію прошу проголосувати.

 

     "За" -348,  "проти" -32.  Секретаріат наполягає на створенні комісії,  але,  шановні  товариші  депутати,  я  дуже звертаюсь з великим проханням до юристів з їх високою кваліфікацією продумати ці питання і передати в Секретаріат свої думки з цього приводу.

 

     Продовжуємо нашу роботу.  Все, закінчили з цього питання. Ми проголосували, товариші, все. '

 

     Слово надається депутату Романюку Василю Сергійовичу, голові районної Ради народних депутатів, Хмельницька область,

 

     12

 

     Ярмолинецький виборчий округ.  За ним буде виступати депутат Хотлубєй.

 

     Романюк В.С.  Шановні депутати!  Ми дійшли до  такого  рівня кризової ситуації,  за яким терпіння народу, наших виборців, може вийти  за  всякі  межі.  Щоб  змінити   ситуацію   на   краще   в соціальноекономічній   сфері,   насамперед   необхідна  політична стабільність в республіці. Її ж, на мою думку, якраз і немає.

 

     Мітингові пристрасті набирають  поширення,  оратори  з  площ почали  керувати добором кадрів,  і цей галас - з мовчазної згоди республіканських органів.  Усунуто від роботи чимало досвідчених, компетентних   працівників,   але   цього   деяким  політизованим об'єднанням і групам виявилось замало.  Минулого місяця молодчики зі  спілки  незалежної української молоді чинили дикий шабаш біля пам'ятника В.І.  Леніну в Києві.  У Франції,  Фінляндії  й  інших капіталістичних  країнах шанують Леніна як велику людину,  а ми в своїй соціалістичній державі  допускаємо  такі  варварські  акти. Належної оцінки їм не дано.  А коли так, то чим далі - то більше. На екологічному мітингу  в  Хмельницьку  вже  спалювали  вінок  з колючого дроту з написом: "КПРС".

 

     Можна робити вигляд,  що це такий собі плюралізм, такий собі низький рівень політичної культури,  хоча,  на мою думку,  за цим стоять  деструктивні сили.  Тому вважаю,  що Верховній Раді варто розробити і прийняти республіканський закон про політичні  партії і  політизоване  об'єднання.  Як кажуть,  все розставити по своїм місцях.

 

     Головне сьогодні  -  забезпечити  політичну  стабільність  і захистити  демократію.  Як  від неосталіністів,  у яких би стінах вони не сиділи:  в райкомівських, у міністерських чи у виробничих корпусах,  так і від екстремістів в УГС,  УРП,  Народному Русі та інших формуваннях.

 

     Наші виборці нині хочуть вільно  мислити,  розмовляти,  жиги без окриків, страху, засвистувань і балаканини.

 

     Повинні бути   гарантії   моральної,  духовної,  фізичної  і економічної недоторканості.  Грубість, диктат, антигуманні дії, в яких би цілях вони не застосовувалися, несуть в собі нескінченний ланцюг  людського  горя,  страждань  і  смертей.  Все  це  завжди називалося красиво і загадково: народні війни, революції, чистки, боротьба з партократією.  Все це проводилося  і  проводиться  під різними прапорами і символами.  Але результат один - моральне або фізичне знищення, розруха. І ось знову перебудова Це -

 

     13

 

     революція: знову  різня,  погроми,  біженці,  рухи,  фронти, протистояння. І знову кров, кров.

 

     Яка різниця,  хто  там?  Товариш  Генеральний  чи Президент? Страждає і відповідає все одно народ.  Іменем народу  руйнувалися його  багатовікові святині - церкви,  храми,  монастирі,  палаци. Сьогодні підступний екстремізм зіткнув на їх порогах православних і  католиків.  А  з  яким  завзяттям зіскребли з пам'яті народної імена багатьох чесних людей і сьогодні оскверняють нашу святиню - Леніна.

 

     Якщо подивитися  хід  нашої  соціалістичної історії,  то всі говорили, що йдемо по-ленінськи: і Сталін, і Хрущов, і Брежнєв, і Горбачев.  Так  що,  я  думаю,  не Ленін в цьому винен,  а винні, мабуть,  ті люди, які очолювали пост і рахували себе вождями. Так що,  мабуть,  від  них  все  залежить.  І  не потрібно нам більше оскверняти людину,  яка хотіла зробити добро для наших людей, для нашої країни.

 

     З усією відповідальністю пропоную розробити і прийняти закон захисту демократи.  Жорстокість повинна  бути  в  єдиному  -  при порушенні  закону.  Партії,  громадські угруповання,  які свідомо порушують закон, негайно розпускаються, кооперативи закриваються, окремі громадяни караються. Уряд, який не дає гарантій моральної, духовної,  фізичної та економічної  недоторканості,  бойкотується народом і негайно подає у відставку.

 

     Друге. Заборонити   кощунство   над  народними  святинями  і символами,  провести всенародний референдум з питань символіки та атрибутики.   Україна  повинна  бути  суверенною,  вільною  серед вільних,  рівною серед рівних.  Це, по суті, - ленінський лозунг, але  він  так  і не виконаний.  Адже тільки тоді люди можуть бути щасливішими і краще жити.  А для  цього  потрібно  прийняти  такі закони,  які  б  сприяли  новій  долі народу України.  На проявах конфронтації ми цього не доб'ємося.  Нормою нашого життя  повинен стати закон і тільки закон.

 

     Поряд з  політичною  стабілізацією  необхідно рішуче діяти в економічній сфері.  В одному з  номерів  тижневика  "Аргументи  і факти"  я  вичитав,  що  наша  республіка  має значні борги перед Союзом РСР. Не знаю, як можна визначити: хто кому скільки винен в такому складному комплексі,  як у нас.  Але ж коли диктат союзних міністерств і відомств призвів до такого становища, що вже навіть вся   Україна   стала   боржником,  то  треба  якось  діяти.  Або розраховуватись і ставати господарем на  своїй  землі,  або  далі залазити у боргову яму. А ями ці дуже глибокі. Особливо

 

     14

 

     на селі.  Посудіть  самі.  В поточній п'ятирічці виробництво сільськогосподарської продукції в нашому районі зросло  більш  як на  третину,  а  борги  господарств  майже  не  зменшились.  Село опинилось в скрутному становищі.  Нам часто зверху докоряють тим, що голландські фермери годують по 120-130 чоловік,  а наш селянин (не чути) міських жителів  прокормити  не  може.  Це  вірно.  Але давайте уявно поміняємо їх місцями.

 

     На мою думку,  наш працелюбний, добродушний селянин в умовах Голландії прокормив би і 200  чоловік.  Там  головне  -  виробити продукцію,  а  про  інше  в фермера голова не болить.  А в нашого землероба голова йде  обертом  від  нескінченних  що?  де?  коли? звідки?  чому?  Як  вона  не  піде обертом,  коли в минулому році нашому району (а це 60 населених пунктів) по фондах було виділено лише 60 кубічних метрів лісу, 800 тонн цементу, 2,5 тисячі листів шиферу. А в цьому році - ще менше.

 

     Я не знаю,  де те "більше" дівається,  про що було сказано в доповіді депутатом Масолом.  Може,  воно йде кооперативам, або на дачі, які ростуть, як гриби, біля кожного міста? Але в село воно, по суті, не потрапляє. От і вирішуй соціальну перебудову села. Ми вже  нічого  не  говоримо  про  труби,  залізобетон,   синтетичне обладнання,  їх  взагалі  немає.  А  скільки  перешкод  необхідно пройти, щоб реалізувати овочеву та іншу продукцію.

 

     На мою думку,  а це думка моїх виборців, селянам потрібно не борги  віддавати,  а  дати  їм матеріально-технічне забезпечення, відрегулювати ціни,  полегшити працю,  створити соціальнопобутові умови,  відродити,  по суті,  село потрібно. А для цього на нашій сесії необхідно прийняти закон про  пріоритетний  розвиток  села. Буде жити село, буде жити й місто. Буде жити наша Україна.

 

     Хочу сказати декілька слів про екологію нашої республіки. Ці питання дуже хвилюють  людей  через  гостру  соціально-екологічну ситуацію  в  регіонах  республіки.  Я  впевнений,  що  майже  всі депутати у своїх передвиборних платформах  запевняли  виборців  у безкомпромісній боротьбі за свіже повітря, чисту воду, збереження природи.  Виборці  дали  наказ  народним  депутатам  Хмельниччини добитися припинення будівництва Хмельницької атомної станції,  не допустити будівництва на  території  області  інших  підприємств, шкідливих для навколишнього середовища.

 

     Сесія обласної  Ради  народних  депутатів ввела мораторій на будівництво  Хмельницької  АЕС.  І  він  об?рунтований.  Адже  10 процентів  електроенергії,  що  виробляється  на  Україні  йде на експорт.

 

     15

 

     Безперебійно діє електролінія Хмельницька АЕС - місто  Жешув у Польщі.

 

     Кому це  вигідно,  хто  відповідатиме  перед  народом нашим, потомками нашими, що республіка стала доменно-атомним заложником? Мабуть,  настав  час  нам  вирішувати  питання життя свого народу оперативно, зважено, науково обгрунтовано.

 

     Пропоную сесії Верховної  Ради  від  58  народних  депутатів України,   які   підписалися,  ввести  мораторій  на  будівництво Хмельницької АЕС. Дякую за увагу.

 

     Головуючий. Шановні  товариші  депутати,  до  вас   є   таке прохання.  Депутат  Романюк  не  знав,  що обговорення вже йде за п'ятихвилинним регламентом.  У зв'язку з тим,  що  виступило  вже більше сорока депутатів і далі йдуть повторення, звертаюсь до вас з проханням дотримуватись прийнятого Регламенту. Це перше.

 

     Друге. Товариші,  я  прошу  вашої  допомоги.  У  президію  в п'ятницю  і  вже сьогодні надійшло більше десяти записок,  в яких уже  погрожують:  "Председатель  сессии,  если   Вы   не   будете пользоваться  механизмом  голосования,  вы втягиваете парламент в болтовню".  Я прошу вживати депутатів все ж  таки  парламентських термінів.

 

     Далі: "Почему  Вы не ставите на голосование?  Вы,  наверное, видите,  как  этим  умело  пользуются  на  сессии  РСФСР.  Просим поставить на голосование. Херсонская, черновицкая, запорожская" і так далі.

 

     Шановні товариші  депутати.   По-перше,   я   повторюю,   що механізмом  голосування треба користуватись згідно з Регламентом. Ми домовились  про  продовження  обговорення  доповіді.  Під  час перерви і під час обговорення вносились пропозиції про припинення обговорення,  але були й інші пропозиції,  в  тому  числі  і  від Луганської області, депутата Дідоренка та інших.

 

     Я пропоную  від  імені Президії і Секретаріату такий порядок нашої  роботи,  щоб  менше  було  записок.  Ми   домовилися,   що продовжимо   обговорення  доповіді.  Слово,  як  правило,  будемо надавати депутатам від груп.  Будемо проводити  таке  чергування. Донецька  область  зробила  нам  зауваження,  що  їх  сорок п'ять депутатів,  а виступило тільки  двоє,  і  так  даль  Будь  ласка, включіть третій мікрофон. Депутат хоче висловитись по процедурі.

 

     Ребрик Б.В.,  член  кооперативу  "Виробничник" при обласному об'єднанні  "Івано-Франківськводоканал"  (Тисменицький   виборчий округ,  Івано-Франківська  область).  Шановні депутати,  шановний голово, я вибачаюсь, що я до цього питання повертаюся

 

     16

 

     другий раз,  але, оскільки питання принципове, я змушений це зробити. Я говорю від депутатської групи "Незалежність". Моє ім'я Богдан,  прізвище Ребрик.  23 числа ось тут,  в сесійному залі, я ставив   питання   про  те,  щоб  вівся  синхронний  переклад  на українську мову. Моя пропозиція чомусь проігнорована президією. Я змушений  сказати  і звернутися до всіх депутатів.  Позиція нашої депутатської групи (і не тільки всіх нас) така,  що кожен депутат має право виступати на тій мові,  на якій він вважає за потрібне. Але переклад на українську мову обов'язково повинен вестися,  бо, не  вирішивши  питання  мови ось тут,  в цьому залі,  ми не маємо права - жоден із нас - говорити про суверенітет України,  вживати навіть це слово.  Я дякую за увагу і прошу,  якщо є необхідність, поставити  на  поіменне  голосування  це  питання.   Бо   питання принципове. Дякую за увагу.

 

     Головуючий. Дякую.  Слово  надається  депутату Хотлубєю Юрію Юрійовичу, 135 округ. За ним буде виступати депутат Голубець.

 

     Хотлубєй Ю.Ю.,  голова Маріупольської міської Ради  народних депутатів,  перший  секретар  Маріупольського міськкому Компартії України  (Маріупольський  Жовтневий  виборчий   округ,   Донецька область). Уважаемые депутаты! Уважаемый председательствующий!

 

     Я разделяю  многие  положения отчета товарища Масола Виталия Андреевича.  Однако не согласен с перекладыванием  этой  вины  за негативные   явления   в   нашей   жизни   на   союзные   органы. Несамокритичность отчета вызывает  опасения,  что  многие  старые подходы  управления будут механически перенесены в новые условия. Возьмем проблему экологии. Многие из нас ждали, какой же механизм решения  этого  злободневнейшего вопроса предложит Правительство. Ожидания не оправдались.  Всё тот же взгляд на  проблему,  как  и многие  годы назад.  Все тот же остаточный принцип финансирования природоохранных работ. Центральные органы как заказчики продукции при  ее  производстве  не  несут  ни экономической,  ни моральной ответственности  за  загрязнение  окружающей  среды.  Все  заботы перекладываются на местные органы власти.  Я могу назвать десятки отписок как от союзных, так и республиканских ведомств на запросы руководства и общественности Мариуполя,  подтверждающие это.  При таком подходе нашего Правительства городам региона, находящимся в зоне экологического бедствия, нечего ждать и от Закона об

 

     17

 

     экономической самостоятельности республики.  Государственный заказ изменится  на  республиканский,  а  заказчик,  уже  в  лице республики,  оставит  города  один на один со всеми их бедами.  О размерах их судите сами.  На Донецко-Приднепровский экономический район  приходится восемьдесят процентов всех выбросов республики. Только по Мариуполю они составляют около восьмисот тысяч  тонн  в год.      По     заключению     специалистов     Республиканского научно-гигиенического центра город находится на краю генетической пропасти. Мутагенная опасность химического загрязнения окружающей среды Мариуполя эквивалентна  последствиям  облучения  жителей  в дозе 180 бэр за 30 лет.

 

     Хочу напомнить,  что  в  настоящее  время  угроза превышения облучения населения в дозе  свыше  15  бэр  за  30  лет  является основанием  для  отселения  из  районов,  пострадавший вследствие аварии на Чернобыльской АЭС.  Напоминаю,  180 бэр за 30 лет и  15 бэр за 30 лет.

 

     Таковы еще до недавнего времени закрытые для печати сведения о нашем  городе.  При  таком  положении  мы  не  намерены  больше выжидать, когда до нас дойдет очередь, и оставляем за собой право вести активный поиск выхода из тупика.

 

     Первое. На сессии городского Совета мы  приняли  решение  об ограничении  промышленного  строительства  в  городе.  Отказали в сооружении  нового  радиаторного  завода   союзного   подчинения, приостановили строительство коксовой батареи и других объектов.

 

     Второе. Мы   ставим  вопрос  об  использовании  5  процентов продукции  металлургических  комбинатов  в  счет  госзаказа   для привлечения  инофирм  через  бартерные  сделки  к природоохранным работам.  Это позволит за десять лет реализовать давно  обещанную жителям Мариуполя программу защиты окружающей среды. Руководители комбинатов ведут переговоры с  западными  фирмами,  но  им  нужна правовая  поддержка.  Я  вношу  предложение  сессии  - выработать законодательный акт,  который  откроет  путь  к  решению  проблем многих   городов   и  регионов  республики,  находящихся  в  зоне экологического бедствия.

 

     Третье. Создать экономический механизм,  делающий невыгодным выпуск продукции с параллельным загрязнением среды. "Эта идея уже прозвучала в отчете Виталия  Андреевича  Масола.  Но  здесь  надо уточнить, для кого невыгодно.

 

     Считаю, что  это  относится прежде всего к государству,  а в последующем к республике. Те, кто заказывает металл, должны

 

     18

 

     выплачивать городам  компенсацию  за  ущерб,  нанесенный  от повышенных  выбросов  и  неочищенных стоков как окружающей среде, так и здоровью людей.

 

     Должен также ужесточиться и спрос с предприятий за работу на неисправном  оборудовании - 100-процентным перечислением штрафных санкций,  которые  выставляются  за  дополнительные  выбросы,  за аварийные  выбросы в местные бюджеты.  Эти предложения мы выносим на обсуждение постоянных комиссий для выработки закона об  охране окружающей среды и механизма реализации этого закона.

 

     Головуючий. Слово  надається  депутату Голубцю,  за ним буде виступати депутат Симоненко.

 

     Голубець М.А.,  керівник  Львівського  відділення  Інституту ботаніки імені М.Г.  Холодного АН УРСР (Калуський виборчий округ, Івано-Франківська область).

 

     Шановні народні депутати!  Ми знали про кризову  ситуацію  в країні,  але  нам  необхідно  було  зорієнтуватися,  як  до цього ставиться наш Уряд.  Ми знаємо, як раніше обирався Уряд, для чого і  ким.  Але  ми  знаємо,  наскільки  він був спроможний докласти зусилля,  щоб  вирватися  із  залізних  обіймів   централізму   і великодержавництва.

 

     Ми знаємо,  що наш Уряд благословляв приховування інформації про екологічне становище в республіці,  що він  дозволяв,  або  і рекомендував   колишньому  міністру  охорони  здоров'я  Романенку злочинне  заспокоювати  людей  щодо  нормальних  умов  природного середовища після Чорнобильської катастрофи.

 

     А в  історіях  хвороби  не  фіксувати  радіоактивність серед захворювань.  Ми знаємо,  що наш Уряд також  дозволив  розсіювати радіоактивні продукти по всій Україні. Але ми чекали, що він хоча б покається за свою антигуманну поведінку, зверне увагу і на таку ж антигуманну позицію союзного Уряду.

 

     Ми знаємо,  що  діяльністю  нашого Уряду керував Центральний Комітет партії.  Але наслідки  того  керівництва  мали  б  знайти відображення у звіті Голови Ради Міністрів. Жодним словом не були охарактеризовані стосунки між Радою Міністрів та Верховною  Радою як  законодавчим органом.  А народ вимагає і засудження товаришки Шевченко за й антиукраїнську поведінку.

 

     Шановний Віталій Андрійович вбачає вихід із  ситуації  через суверенітет,  але  чому він розділяє на державний та економічний? Чому говорить про власність народу на ресурси, але не

 

     19

 

     згадує про власність на  територію.  Сотні  тисяч  гектарів, наприклад,   займає  в  Західних  областях  України  Міністерство оборони Радянського Союзу.

 

     Нанесло збитків  на  десятки  мільярдів   карбованців,   але відшкодовувати їх не збирається.

 

     Віталій Андрійович  назвав  розумні штрихи в зміні структури народногосподарського комплексу та  інвестиційної  політики.  Але все це носило зрівняльницький характер.

 

     Територія України  поділяється  на низку фізико-географічних та  економічних  зон.  Всі  ці   питання   повинні   вирішуватись диференційовано.  Проте треба було б хоч би згадати. Для прикладу згадаймо про Прикарпаття.  Івано-Франківська область  входить  до складу   п'яти  найбільш  забруднених  областей  республіки.  Тут розташовані  такі  високошкідливі   підприємства,   як   Калуське виробниче     об'єднання     "Хлорвініл",     Буштинська    ДРЕС, Івано-Франківський завод  тонкого  органічного  синтезу.  Страшну руту  принесло  Міністерство  хімічної  промисловості Радянського Союзу в цей край.

 

     Мої виборці в  численних  телеграмах  просять  аби  віднести Калуш   до   зони   екологічної  катастрофи,  перевести  шкідливі виробництва на нові безвідходні технології і для порятунку  людей хоч  би  покращити  рівень  їх  постачання продуктами харчування, зокрема  м'ясом  (як  засіб  підвищення  опірності  організму   в шкідливих умовах життя).

 

     Уряд визнає страшну спадщину,  яку залишила нам сталінщина і брежнєвщина,  але чому він не відмежується від неї,  не  засудить її, не притягне до відповідальності злочинців. Чому не реабілітує невинних,  чому не анулює сталінський юрський собор 46 року, який також  приніс  західній  Україні сотні тисяч невинно репресованих людей і жертв в тюрмах і  концтаборах.  Мільйони  невинних  жертв полягли  на  Україні  А  злочинці навіть не осуджені.  Деякі ще й тепер живуть в затишку під  воєнізованим  захистом.  Як  народний депутат  я  вимагатиму  у  новообраного  Уряду зайняти принципову позицію з цього питання.  В оцінці  становища  української  науки поділяю  думку  академіка Юхновського.  Але ж майбутнє науки та й держави в цілому є безперспективне,  якщо в такому становищі буде знаходитися освіта.  В республіці глибокий занепад її - і освіти, і культури. Половина сіл не має шкіл, 30 процентів їх знаходиться в непридатних приміщеннях.  Народні обряди,  звичаї,  символіка і тепер   подекуди   переслідуються   партійними    і    державними керівниками. Клуби навіть в

 

     20

 

     західних областях України холодні,  незатишні, обдерті. Якою може бути молодь,  яка проводить дозвілля і виховується  в  таких клубах?  Якщо  оцінювати  звіт  Голови Ради Міністрів в цілому та враховуючи  і  його  обговорення,  то  можемо  констатувати,   що республіка  справді  знаходиться  в  катастрофічному політичному, економічному,  соціальному та екологічному становищі.  Це  мусить усвідомити Верховна Рада і новообраний Уряд. Ми повинні розпочати порятунок  в  повному  розумінні  слова,  рятувальну  роботу   на Україні.   Вихід   безумовно  через  суверенітет,  через  ринкову економіку,  через  народовладдя.  Але  незаперечною   передумовою позитивних  зрушень  мусить стати свобода і розкріпачення людини. Правда і справедливість,  проінформованість і правова захищеність громадянина.  Десятки  років народ служив для того,  щоб Уряд мав ким керувати, настав час аби Уряд почав служити народові. Дякую.

 

     Головуючий. Слово для виступу надається  депутату  Симоненку Валентину Костянтиновичу,  голові виконкому Одеської міської Ради народних депутатів. За ним буде виступати депутат Сербін.

 

     Симоненко В.К.,  голова  виконкому  Одеської  міської   Ради народних   депутатів   (Малиновський   виборчий   округ,  Одеська область).  Уважаемые  товарищи  депутаты!  Внимательно  слушая  и изучая    выступления    по    отчету   нашего   республиканского Правительства,  еще раз убеждаешься в верности слов:  "Чем  проще истина,  тем труднее ее доказать". Сегодня, когда экономика чашей республики да и страны оценивается по принципу "чем дороже -  тем лучше,  чем расточительнее,  тем эффективнее", встает вопрос, над чем в этих условиях работали союзное,  да и наше  республиканское Правительства.  Я совершенно определенно могу сказать, что прежде всего  и  в  первую  очередь  работали  над  выполнением  решений съездов, пленумов, постановлений Политбюро ПК Компартии Украины и ПК КПСС. И как депутат прошлого созыва могу нарисовать совершенно четкую  и определенную картину,  которая происходила в этом зале. Ровно год тому назад в партере  сидели  депутаты,  слева  в  ложе сидело   Правительство,  все  благоверно  ждали,  заходили  члены Политбюро,  все  вставали  и  дружно   аплодировали   принимающим решения.  Ну  что ж,  ритуалы есть ритуалы,  и все мы дети своего времени.  Так  вот,  к  чести  Правительства,   которое   сегодня отчитывается,  оно,  принимая  по-настоящему конструктивные меры, смогло

 

     21

 

     удержать на плаву экономику  нашей  республики.  Это  прежде всего.

 

     Во-вторых, достигнут,   хоть   и   не   большой,   но   рост национального  дохода,  рост   производительности   общественного производства.

 

     Более того,  конструктивная политика и принципиальный подход по многим вопросам,  а  я  это  четко  знаю,  особенно  сельского хозяйства,  выделения  в общесоюзный фонд тех или иных продуктов, по вопросам,  связанным с размещением большой химии на территории нашей  республики,  атомной энергетики смогли,  при общем кризисе нашей  энергетики  и  экономики,  смягчить  и  экономический,   и экологический кризис в нашей республике.

 

     Что же  нужно  сегодня делать,  когда вопросы о суверенитете нашей республики,  о земле,  о собственности,  о местных  Советах становятся  реальностью  и,  я  убежден,  становятся необратимыми процессами в силу того, что собрался наш демократичный парламент?

 

     Я глубоко   убежден,   что   сегодня   Правительству    надо сосредоточить  свое  внимание  прежде всего на системе управления социально-экономическими процессами.

 

     Убежден, что нужно до конца демонтировать  расстроенную,  но еще   живущую   командно-административную   министерскую  систему управления.  Для того,  чтобы,  если мы сегодня ругаем московский центр,  то  чтобы  потом,  ровно  через год,  мы не начали ругать киевский центр.  И,  не  демонтировав  систему  министерства,  мы породим  такую ситуацию,  когда любой принятый закон в этом зале, по любому вопросу будет демонтирован,  будет блокирована  система управления.  Приведу  всего  лишь  один  пример.  Вы знаете,  что вопросы жилья - вопрос номер один.  И решение  вопросов  жилищной проблемы   в  нашей  республике  -  это  прежде  решение  вопроса отношения собственности к жилью.  Постановлением Совета Министров УССР  принято  решение о продаже квартир населению.  Вроде бы все разрешено и можно решать эти вопросы,  но министерство  финансов, министерство    юстиции,    министерство    жилищно-коммунального хозяйства приняли  свои  инструкции.  И  так  заблокировали  этот закон,  что  теперь  ни  продать,  ни  даже  отдать бесплатно эту квартиру уже в собственность жителям и города и,  как  говорится, другого населенного пункта практически невозможно.  Я,  уважаемые товарищи,  убежден и в том,  что выход из создавшегося положения, выход из

 

     22

 

     кризисного положения  каждый отдельный регион,  каждый город должен иметь собственный.  И неординарное,  неоднозначное решение будет в этом вопросе. Поэтому Правительство должно идти навстречу каждому региону, который видит свой путь решения.

 

     Мы, одесситы,  изучив свой исторический путь создания города Одессы,   экономические   ситуации,  которые  возникали,  глубоко убеждены,  что путь лежит  через  создание  свободноэкономической зоны  или  зоны  свободного  предпринимательства в системе города Одессы.  И просим Правительство помочь  довести  этот  вопрос  до логического  конца.  Концепция разработана,  предприняты первые и решительные шаги в этом направлении.  И  последнее.  Сегодня  две трети  населения  нашей  славной  республики проживает в городах. Система управления городов такова,  что наши города не могут быть богатые  или  даже  полу  бедные,  они  обречены  на  хроническую бедность  и  серость.  Поэтому  я   считаю,   что   Правительство республики  сегодня  должно  в первоочередном порядке рассмотреть систему управления,  прежде всего больших миллионных  городов,  и вывести  их  на  уровень  государственного  управления,  то  есть подчинить непосредственно республике. Спасибо.

 

     Головуючий. Слово   надається   депутату   Сербі   ну   Юрію Сергійовичу,  Сумська  область,  348 виборчий округ.  За ним буде виступати депутат Завадська.

 

     Сербін Ю.С.,  голова  Шосткинської  міської  Радії  народних депутатів   (Шосткинський   виборчий   округ,  Сумська  область). Уважаемые товарищи!  Я хочу сказать о политике,  свою оценку дать работе Правительства в области строительства. Именно той области, от которой зависит и программа  возрождения  села,  и  ликвидация Чернобыльской  аварии,  и  политическая  программа  "Жилье-2000". Честно говоря,  меня обрадовало то,  что Правительство продолжает политику  на  наращивание  мощностей  строительной индустрии.  Но здесь есть недостатки принципиальные и в вопросе выполнения  этой программы.   Дело   не  только  в  том,  чтобы  наметить  хорошую программу,  но и организовать ее  исполнение  и  контроль  за  ее исполнением,  а  здесь  дело  обстоит  значительно хуже.  Приведу только несколько примеров.  У  нас  в  Шостке  ДСК  строится  уже четвертый  год.  И  четвертый  год  мы  не  можем  ввести  его  в эксплуатацию   из-за   того,   что   нет   оборудования.   Примем оборудование выпускается здесь, у нас на Украине,

 

     23

 

     но никто  не поднимает наши вопросы.  Так,  у заказчика,  мы говорили Минхимпром,  ссылка идет на союзные Министерства.  Пусть оно и комплектует. Но неужели московскому Министерству надо жилье здесь, на Украине?

 

     Или второй вопрос.  Четыре года назад было  принято  хорошее решение о создании строительных фирм в наших городах с тем, чтобы они действительно могли проводить политику строительства.  Но  до сих  пор  оно не выполняется.  В том же городе Шостке есть трест, который работает на конечный результат,  но есть и заводы ЖБК, не входящие в состав треста,  автобазы,  у которых совершенно другие цели,  совершенно другие показатели. И вследствие этого не растут мощности  треста.  Поэтому  я считаю,  что Правительство все-таки должно организовать контроль за выполнением собственных  решений. Есть и другие вопросы, которыми надо заниматься. Вопрос программы "Жилье-2000.  " Вы, думаю, согласитесь со мной - это политическая программа  во  многом,  и она не должна остаться фикцией.  Но,  с другой стороны, никто экономически не занимается этой программой. Ведь  сейчас строителям невыгодно строить жилье.  Из-за постоянно растущих  цен  строительные  организации  находятся   в   убытке. Промышленные  объекты  строить  выгодней.  И сокращается жилищное строительство.  Приведу пример опять же о нашем тресте. В прошлом году,  перевыполнив  план  ввода  жилья на 17 тыс.  кв.м.,  трест потерял в среднем двадцать рублей  в  зарплате  и  соответственно потерял   рабочих.   Здесь  тоже  нужны  серьезные  экономические проработки, иначе эта программа останется только лозунгом.

 

     Вообще у нас неверная программа в области строительства.  Мы знаем,  что  во  многих развитых странах,  в большинстве развитых стран строитель по зарплате находится в первой пятерке,  а у  нас еле-еле входит в десятку.  И,  кроме того,  продолжаем мешать ему заработать.

 

     Так о  каком  качестве   можно   говорить,   когда   человек дорабатывает  до  40  лет,  приобретает  специальность,  получает квартиру  и  уходит  на  промышленное   предприятие,   где   есть прекрасные душевые, лучшие условия и зарплата выше.

 

     А вопрос   пенсионного   обеспечения.   Посмотрите  на  нашу женщину-строителя,  она в 50 лет уже не похожа на женщину, потому что руки испортил раствор,  лицо выдубил ветер. И мы хотим, чтобы она работала у нас. Я считаю, что для того, чтобы

 

     24

 

     качественной была  работа,  необходимо  принять   законы   о пенсионном обеспечении.

 

     Есть и принципиальные ошибки в программе Правительства.

 

     Первое. Виталий  Андреевич  сказал  о том,  что альтернативу железобетона  видит  в  кирпиче.  Действительно,  это  так.   Для жилищного  домостроения  и  для  индивидуального домостроения это надо,  но для промышленности -  это  колоссальная  ошибка.  Когда приняли  программу  в  1974 году,  мы дошли до того,  что металла вкладываем  в  железобетон  столько  же,   сколько   бы   строили промышленность из одного металла. Оно уже получилось равноценное, кроме  этого,  мы  израсходовали  цемент,  израсходовали  щебень, которого  не  хватает на дороги,  и человеческий труд.  Мы сейчас идем по замкнутому  кругу.  Поэтому,  я  считаю,  надо  проводить немедленно  реконструкцию  и переходить в промышленности,  как во всех странах, на строительство из металлоконструкций. Тогда у нас освободится и щебень,  и цемент. Вот тот дефицит, которого нам не хватает.

 

     Научно-технический прогресс в строительстве  -  эта  отрасль также  находится,  вы  извините  меня,  на  пещерном  уровне.  Мы предлагали,  чтобы на базе  мощных  трестов,  типа  Шосткинского, Черниговского,  организовать научно-производственное строительное объединение. Ведь сейчас наши институты и отделы, которых немало, работают  сами  на  себя.  Они изобретают неплохие материалы.  Но когда мы хотим строить из этих материалов, оказывается, то ли нет сырья,  то  ли  нет  серьезных  разработок.  Если  бы  мы создали научно-производственное  строительное  объединение  и   если   бы конечный вклад и зарплата института зависела от тог о, внедрит он это в производство или не внедрит,  то от этого  только  выиграли бы.  Если бы сделать на базе Шосткинского треста базовый трест по строительным материалам,  тогда можно было бы распространять  это на все регионы республики.  А потом в том самом Чернигове сделать базовый трест с помощью институтов по малой механизации. Тогда бы мы действительно сдвинули вопрос научно-технического прогресса.

 

     Самое интересное,   что   Госстрой   Союза   поддержал   это начинание,  а Госстрой Украины успешно его утопил. И в заключение хочу   сказать   вот  о  чем.  Конечно,  мы  правильно  критикуем Правительство.  Но  я   считаю,   что   нам   необходимо   новому Правительству дать настоящий механизм для выполнения решений.  То есть принять закон о суверенитете определить, какие права мы

 

     25

 

     делегируем Союзу.  Если мы этого не сделаем,  то и следующее Правительство  также  будем  критиковать,  а  эффекта  не  будет. Спасибо за внимание.

 

     Головуючий. Слово для виступу надається депутату  Завадській Катерині  Павлівні,  359  виборчий  округ.  За нею буде виступати депутат Марков.

 

     Завадська К.П.,  вчителька Козівської середньої  школи  N  1 (Зборівський  виборчий  округ,  Тернопільська  область).  Шановна Президія,  шановний Голова і дорогі  депутати!  Дійсно,  сьогодні прийшов той час,  коли ми повинні кінець кінцем чітко знати, який завеликий той кусок українського короваю ми  вже  з'їли,  скільки знаходиться  ще  в  зубах союзних міністерств і відомств,  як цей шмат  звідти  забрати.  А  забрати  його  можна   тільки   шляхом націоналізації,  через державний суверенітет. Потім - чим володіє Україна,  який  в  неї  валютний  фонд?  Зараз  він  визначається наявністю передових технологій. А який інтелектуальний потенціал, якщо брати світовий рівень?  І нарешті - настільки і чим ми  себе забезпечуємо  і  можемо  це  робити,  не  приносячи  шкоду  нашій біосфері? Якби товариш Масол, наш шановний прем'єр, дав відповіді на  ці  запитання,  то  це б означало,  що він прем'єр суверенної держави.

 

     Але поки що,  він прем'єр-міністр не суверенної держави.  Як би  ми  там  не  хотіли  і  як  би  не  впиралися наші військові, суверенітет неминучий,  так само як  необхідно  нам  будувати  на Україні  цивілізовану  індустріальну  державу,  а  не  соціалізм, комунізм, чи там капіталізм, що найгірше.

 

     Я думаю, що неправильно, а можливо неточно ми говоримо, коли акцентуємо  на регульованому ринку.  Нам необхідний прогнозований ринок,  і він повинен бути таким, щоб в ринкових відносинах кожне найменше  підприємство  бачило свою перспективу і шляхи розвитку. Тільки  прогнозований  ринок.  Кажуть,  що  про   стан   розвитку суспільства можна дізнатися,  коли бачити,  як живуть діти і люди похилого віку.  Оскільки я вчителька,  і така соціальна сфера, як сфера освіти, мені найближча, - дещо зупинюся на цьому.

 

     Ставлення наше   до  дітей  ми  бачили  під  час  аварії  на Чорнобильській АЕС,  яка сколихнула світ,,  але так і  не  змогла сколихнути  нашу  бюрократію.  І  якщо  є тут у когось презумпція невинності,  то хай падає небо і  торжествує  справедливість.  Ми повинні  наголосити  сьогодні  і  настоювати  на  тому,  щоб наша Верховна

 

     26

 

     Рада оголосила Україну зоною екологічної нестабільності. Тут сьогодні  йшлося  про  постанову  щодо підвищення цін.  Якщо ж ми приймемо рішення про  зону  екологічної  нестабільності  України, значить  підвищення  цін  буде неможливим.  Навіть ідучи,  так би мовити,  і  навкулачки  б'ючись  із  союзними  міністерствами   і відомствами,  які  не посміють цього зробити,  оскільки Україна - член Організації Об'єднаних Націй.

 

     Потрібно скоротити навчальний рік  дітям.  Ми  відчуваємо  і кожен  батько,  кожен вчитель на Україні скаже,  що після 9 до 15 травня практично ще можна протягнути цей навчальний  рік  -  далі діти  нічого  не  сприймають і перестають вчитися.  Звичайно,  до цього мають відношення і екологічні наслідки.

 

     Ми повинні подбати про наших дітей і в дошкільних  закладах, які  сьогодні перебувати у надзвичайно тяжкому становищі.  Дитячі групи переповнені,  їх потрібно хоча б на  50  процентів  скорочу вати.  Підвищити  заробітну плату працівникам дошкільних закладів теж хоча б на 50 процентів,  тому що на Україні,  як ви прекрасно розумієте, зріє невдоволення і страйк працівників цих галузей.

 

     Ми вважаємо,  що  необхідно  вирішити  питання  щодо надання додаткових відпусток працівникам дошкільних закладів: вихователям дитсадків  -  до 46 робочих днів,  технічним працівникам - до 24, медпрацівникам - до 36 днів.

 

     Звичайно, школа вимагає радикальних перемін. Деідеологізація навчально-виховного процесу - це питання також номер один.

 

     З доповіді   ми   дізналися,  скільки  на  освіту  збільшено асигнувань - на 35 процентів.  Все рівно, як би там не було, це - залишковий принцип, а в період інфляції ці 35 процентів - взагалі копійки.

 

     Ми говорили про ринок, але не говорили про такий ринок, який мав би у своєму складі попит на розум, освіту, інтелект. Як же ми ризикуємо сьогодні,  не здійснюючи заінтересованої політики  щодо освіти! Дуже скоро розпочнеться безробіття людей з вищою освітою, яка у нас, на жаль, штампована.

 

     Звичайно, дуже важко  сьогодні  говорити  про  наших  старих людей. Тут уже порушували питання, я тільки хочу акцентувати вашу увагу на одному:  в нас  соціальне  законодавство  суто  класове. Приведу  один  невеличкий  приклад.  Я  зустрічалася  з жінкою (а виявилося таких людей немало у  нас  на  Західній  Україні),  яка вступила до колгоспу в 1952 році. Отримала тяжку виробничу

 

     27

 

     травму -  перелом хребта,  сім років пролежала у лікарні.  І ось,  коли вона після такої травми знову вийшла на роботу,  їй  у стаж не зарахували оці сім років.

 

     Запитується, чому? А тому, шановні депутати, що виявляється, у нас,  на Західній Україні,  треба було вступати їй в колгосп  у 1951 році, і тоді б цей стаж був би зарахований. А ви знаєте, чим була колективізація в 50-х роках на наших територіях?

 

     Не несправедливо,  що  так  ставляться  до  цих   людей.   Є працівники   органів   державної  безпеки,  МВС,  які,  звичайно, отримують підвищені пенси.  І вони не працювали так, як ця жінка, і не мають такої незабезпеченої старості.  Я вважаю, що тут існує глибока соціальна несправедливість,  і коли ми  почнемо  приймати своє законодавство про соціальне забезпечення,  то треба подбати, щоб воно було декласоване.

 

     Шановні депутати! Дякую вам за увагу і хочу сказати на кінець: давайте будемо говорити в нашому парламенті тими мовами, які кому більш доступні і якими  краще  висловлювати  свої  думки.  Але  я хотіла  сказати,  що дуже багато депутатів,  які знають російську мову,  прекрасно володіють  українською  мовою.  Будьте,  шановні чоловіки, сміливішими, вас зрозуміють. Дякую.

 

     Головуючий. Слово  для  виступу  надається  депутату Маркову Борису Івановичу. За ним буде виступати депутат Мовчан.

 

     Марков Б.І.,  головний  економіст  управління  по  праці   і соціальних  питаннях виконкому Херсонської обласної Ради народних депутатів  (Суворовський  виборчий  округ,  Херсонська  область). Шановні  колеги,  багатостраждальний  Іване  Степановичу!  Всі ми отримали немало листів від міністрів, інших керівників виробничих галузей.  Всі  просять  від  нас  фондів  і  коштів,  всі просять допомоги. Мене насторожило те, що ніхто з них не просить свободи, ніхто не каже - "створіть ефективні закони і ми зробимо щасливими і багатими себе і вас".  В доповіді не прозвучало  того,  що  нам потрібно  для  розкріпачення всієї нашої економічної,  соціальної системи.  Вийти  з  кризи   передбачається   тими   ж   методами, використання  яких  і довело Україну до катастрофи.  Як і раніше, основний наголос робиться на примусовий перерозподіл ресурсів, на комплексні програми. Все це вже було і давно себе дискредитувало.

 

     Невдалими виявилися  й  спроби  розробити  основні  принципи економічної самостійності України. Сім редакцій цього документа і той проект закону, який недавно був надрукований, не

 

     28

 

     відповідають ні вимогам життя,  ні ідеям, що проголошувались у заявах Руху та резолюції ЦК  Компартії  України.  Концептуально вони  набагато  слабкіші за альтернативний проект,  підготовлений інститутами   народного   господарства    та    науково-технічної інформації.

 

     Перехід до  ринку  ставить на порядок денний докорінну зміну суті економічної політики.  В доповіді звучала  фраза,  що  впала дисципліна праці.  Але погляньте - у власної корови ніхто сіна не краде.  Щоб людина до всього ставилася так, як до власної корови, потрібно  зняти  кайдани  з народної ініціативи,  надати трудовим колективам право самим визначатись, що робити і як розпоряджатися своєю  продукцією,  вільно  виходити  на зовнішній ринок,  ввести економічні   важелі   керівництва,   змінити   форми   і   методи оподаткування.

 

     Щоб інфляція  не  задушила  ринок,  треба  негайно відмінити автоматизм кредитування підприємств.  Не дасть можливість перейти до  оптової  торгівлі,  створити  умови для конвертування валюти. Однак  наш  Уряд  ніяк  не  відважиться  на  рішучі  дії.   Маючи величезний виробничий,  природний та науковий потенціал,  Україна відстала від більшості республік в  утвердженні  суверенітету.  А наша загальмованість використовується проти нас.  Закон Союзу РСР про основи економічних відносин Союзу  і  союзних  та  автономних республік  фактично все,  що зв'язане з економікою,  відносить до відання  Союзу.  Республіки   як   були   безпорадними,   так   і залишаються,  їх  основне  право  -  це  можливість звернутися до Президента  СРСР  з  клопотанням,  цитую:  "Про  припинення   дії постанов  і  розпоряджень  Ради  Міністрів  СРСР,  які суперечать економічним інтересам них республік". А далі вже - як пан батюшка вирішить.

 

     Ще одне наше право незгоди в економічних питаннях між Союзом і республіками розглядаються Верховною  Радою  Союзу  РСР.  Не  в одній байці висміяний такий підхід,  але,  як бачите,  діє. Знову нас  перетворюють  на  попрошайок:  колонією  були,  колонією   і залишаємось  усі  п'ятнадцять  республік,  Росія теж Паралельно з нашою сесією  йде  З'їзд  народних  депутатів  Росії  Бачимо,  що проблеми   у   нас   аналогічні.  Всіх  нас  гнобить  шістнадцята республіка, ім'я її "Центр". Жителів у ній небагато, лихо в тому, що  батьківщини  деякі  з  них  не  мають:  два метри на цвинтарі Новодівочого монастиря або ще що-небудь, - оце й все, про що впни піклуються.

 

     Ми відчуваємо  тут,  у  залі,  як розділене наше суспільство Бачимо це й на вулиці. Розуміємо що це погано. Об'єднати нас

 

     29

 

     може благородна, яскрава і конче потрібна мета. Вона в нас є: це Україна  і  її  суверенність.  Зможемо  захистити свій народ - врятуємо від катастрофи всі інші,  які зв'язали долю  з  Україною незалежно  від нації.  І останнє.  Я представник "Руху",  сиджу в цьому залі поряд з  партійними,  як  то  кажуть,  апаратниками  і представниками агропрому. В восьми випадках з десяти ми голосуємо однаково.  І  не  тому,  що  хтось  комусь  поступається   своїми принципами - наші позиції співпадають. Я не закликаю вас до того, щоб ми кожний раз голосували однаково, але в головному ми повинні бути  єдині.  Ми повинні пам'ятати слова одного із наших предків, великого полководця,  хоч і не дуже вдалого,  але поета теж, який сказав  "самі  себе завоювали".  Таке вже було.  Так що давайте в головному будемо єдині, бачити те, що перед нами стоїть, розуміти його.  І  я  думаю,  що  це  ми  зможемо  зробити і виправдати ті сподівання, які народ на нас поклав. Дякую за увагу. (Оплески).

 

     Головуючий. Слово для  виступу  надається  депутату  Мовчану Павлу Михайловичу.

 

     Мовчан П.М.,  письменник (Березняківський виборчий округ, м. Київ).  Шановні депутати,  високоповажна  президія,  голово!  Цей виступ  почну  з  тієї  висхідної,  на якій закінчив своє останнє слово наш прем'єр, коли він запевняв нас і весь український народ у тому,  що він особисто буде боротися проти рішення центрального уряду про підвищення цін на сільгосппродукцію.  Я ні на  мить  не сумніваюсь   в   щирості   намірів   нашого   шановного   Віталія Андрійовича.  Виникає лише одне питання:  а в який спосіб він  не буде   чинити?   Шляхом   голосування,  оголошенням  національної непокори,  ігноруванням існуючих принципів та  щойно  виструганих Верховною Радою СРСР законів?  Дійсно,  як можна протидіяти тому, що для народу України є,  можливо,  найменш  актуальним.  Бо,  як відомо,  в  минулому  році  на  душу  населення в республіці було вирощено найбільшу кількість зерна.  Де воно?  Питання  нестільки риторичне, скільки безглузде. Бо так можна дійти до з'ясування, а де наш цукор,  де наше вугілля,  де наша металургія, де наше все? З'ясовуємо,  як виявилося,  не лише ми.  В Росії з'ясовують, куди спливають ліси та нафта,  газ.  В Узбекистані шукають. як кажуть, кінців бавовни, в Грузії своє, в Естонії своє, в Литві своє. Куди воно все зникає?  Зостається лише незмінною структура управління, незмінні   кадри  і  непохитна  імперська  система,  визначена  і сформована не в 1917 році, як дехто вважає з депутаті

 

     30

 

     демблоку, а значно раніше, тобто за доби царсько-російського абсолютизму.   Змінюється  лише  лексика.  І  слово  "перебудова" поступилося місцем "суверенітету".  Ось уже з нашої трибуни  воно звучить,  як  закляття.  Вельмишановний  Прем'єр  наш  вже не так стишено його вимовляє,  як це він робив ще рік тому. Ним відважно керує  і  секретар ЦК,  і директор комбінату.  Що ж воно за слово таке,  яке наганяло раніше стільки  страху,  за  яке  можна  було виклопотати собі якщо не 7,  то 27 років,  як це було виклопотано Левку Лук'яненку, до речі, в другій нашій національній Вітчизні - Сибіру? А це слово, як не дивно, конституційне.

 

     Стаття 68   свідчить:  "Українська  Радянська  Соціалістична Республіка суверенна радянська соціалістична держава".  Яке з цих слів   є  правдивим?  -  Жодне.  Бо,  як  відомо,  будучи  де-юре республікою,  вона насправді де-факто є колонією,  яка  в  жодний спосіб не впливає на формування реальної політики Союзу.

 

     Ми задовольняємося тими мізерними свободами, які спускаються згори.  Маємо ті права,  які визначаються також не нами,  і маємо таку  Конституцію,  яка  дещо перефразована на місці і є,  так би мовити.  Основним  Законом,  на  якому  через  кілька  днів  буде заприсягатися новий Голова Верховної Ради нашого парламенту.

 

     Зате ми маємо право, необмежене право бути дурнями. Не право нам  визначене  ще  задовго  до  Сталіна  і   до   Брежнєва.   Ця узаконеність  нашого  національного  права просто успадкована тим суспільним ладом,  який так гаряче збирається і надалі обстоювати та значна частина депутатів, для яких слово "суверенітет" г новою вивіскою, за якою можна приховати власні позиції.

 

     Для цієї частини  питання  влади  -  це  питання  образу  та способу  життя,  від якого мало хто здатний відмовитися.  Але під тиском  демократичних  сил   юридичні   підвалини   однопартійної диктатури  захиталися,  Політична  перебудова не просто неминуча, вкрай необхідна,  Проте тактика  зволікання,  четвертинчатих,  як сказав Яворівський,  рішень, логічно спричинилася до політичного, економічного, морального безвихіддя.

 

     Доповідь нашого  прем'єра  не  накреслює,  хоча  б  побіжно, шляхів   виходу  з  кризи.  Так  само,  як  і  обійдено  проблему відповідальності за сумарний стан речей.

 

     Центральне питання   -   відродження   нашої    державності, національного  суверенітету  -  зачеплено  побіжно.  Що ми будемо відстоювати,  які права делегувати центру  і  які  функції  знизу виконувати, також визначено невиразно. Всі ми знаємо, що Україна

 

     31

 

     стала жертвою  імперської  політики московських міністерств, але де ті механізми протидії нашого прем'єра щодо  захисту  наших національних інтересів.  Смерч тоталізму, який пронісся над нашою землею,  поглумив  найбільше  нашу  культуру,  нашу  мову,   наші релігії.  Що  сказано  в  доповіді про це?  Чи сказано в доповіді Віталія Андрійовича,  як ми будемо рятувати нашу духовність, якщо вже  в  цьому  році  центральними  відомствами  нам  урізано  наш духовний хліб - папір до мізерної  пайки  -  три  книги  на  душу населення.  Ми  ще  не  до кінця усвідомлюємо,  наскільки важлива проблема  бездуховності,  духовної   відчуженості,   манкуртизму, здичавіння.  Для того, щоб запобігти остаточної деградації нового покоління,   необхідно   негайно   прийняти   загальну   програму національно-культурного  відродження в країні А не,  я так мислю, можливо   лише   при   політичних   змінах,   при    забезпеченні конституційних наших прав на волю,  а не послідовному запобіганню ласки Москви.  Адже,  пригадаймо собі,  що жодного разу  протягом свого  майже трирічного владування наш прем'єр не порушив питання про відселення людей з забруднених радіаційних зон,  які  конають сьогодні через те, що наш Уряд є придатком до Центрального Уряду, що він безправний,  що він є також складовою системою влади,  яка маскує  свою  ідеологію,  довела  громадян  нашої  республіки  до найтяжчих наслідків,  коли величезний відсоток - десять мільйонів

- зреклися своєї національної ідентичності.

 

     Шановні депутати!  Я хотів би тільки торкнутися побіжно того інциденту,  який виник в передостанній день  нашої  роботи,  коли депутата Хмару зігнали з трибуни.  Я хочу вам сказати про те,  що ми не можемо вибудувати державу,  наріжним каменем якої не будуть права людини.

 

     До речі,  у  статтях  18  та  19 Декларації про права людини сказано,  що кожна людина має право на свободу думки,  совісті  і релігії.  Кожна  людина  має  право на свободу переконань і на їх вільне виявлення. Я, на превеликий жаль, змушений скорочуватися і тому я хочу сказати про те, що не розв'язавши найважливішого - це прийняття нашого Закону про суверенітет  або  Декларації,  ми  не можемо  приступити  до найважливіших наших проблем і вибору всієї структури правління.  Через те ще раз хочу повернутись до того, з чого ми починали,  - не квапмося з тим, що нам не обіцяє майбуття (Оплески).

 

     Головуючий. Слово  надається  депутату   Дідоренку   Едуарду Олексійовичу, за ним буде виступати депутат Сухий.

 

     32

 

     Дідоренко Е.О.,  начальник  Луганського обласного управління внутрішніх справ (Ленінський виборчий округ, Луганська область).

 

     Уважаемый товарищ председатель, уважаемые товарищи депутаты! Мы  очень  мучительно,  шаг  за  шагом подвигаемся вперед.  И мне кажется  от  того,  что  и  мы,  как  депутаты,  иногда  в  своих выступлениях  много  выносим  на  рассмотрение  частных вопросов. Вместе с тем вопросы или задачи республиканского уровня  повисают в воздухе.  Получается так: дыма, свиста, искр изпод колес много, а в  результате  стираются  рельсы  и  у  пасса  жиров  возникает раздражение.

 

     Разделяя отдельные положения отчета,  доклада или информации (как можно назвать),  я не могу,  безусловно,  не  отметить,  что доклад не в состоянии был охватить все вопросы, но среди них есть и чрезвычайные.  Нельзя рассматривать сейчас  раздельно  проблемы социальные,  экономические, правовые, борьбы с преступностью. Все они сплетены в единый клубок.  Я думаю,  что не хватило  места  и времени  в  докладе для этих вопросов.  Поэтому я и решил сегодня кратко,  несколько  телеграфно  обозначить  эти  вопросы.  Именно преступность  сейчас является результатом инфляционной экономики, разбалансированного рынка,  запущенного социального обслуживания, ошибок   планового  обеспечения  населения.  И  за  это  тоже  на сегодняшний  день  несет  ответственность  Правительство,   будем говорить  прямо.  И  только  на  четвертой странице в информации, которая нам роздана,  к  числу  второстепенных  проблем  отнесена преступность экономическая, хозяйственная и служебная.

 

     Я думаю,   что   не   секрет,   из   общей   информации  для Правительства,  что  80  процентов  главарей  групп   оказывается руководителями   и  представителями  хозяйственной  системы,  той системы,  от которой мы долгие гоны тщетно ожидаем экономического процветания.   А   дожидаемся   того,  что  втягиваются  служащие различных рангов. Каждая вторая группа действует в тесной связи с представителями  власти,  идет нарастание и негативных тенденций, неблагоприятное    состояние    криминологической     обстановки. Неблагополучные   изменения  происходят  на  сегодняшний  день  в динамике   тяжкой,   насильственной   и   корыстно-насильственной преступности.   Обстановка   характеризуется   наращиванием   или активизацией  теневой  экономики,   появлением   новых   способов извлечения нетрудовых доходов, особенно

 

     33

 

     в сфере   практически  бесконтрольной  на  сегодняшний  день кооперативной    и    индивидуальной    трудовой    деятельности. Правительство  в  законодательной  инициативе  запаздывает,  меры отстают от потребностей практики.  Понимая,  что по отчету  будет приниматься  соответствующее  постановление,  я  рассматриваю это постановление  как  задание,  будем  говорить,   новому   составу Правительства по разработке соответствующего механизма разрешения тех  или  иных  вносимых  нами  предложений.  Поэтому   я   вношу предложения  для  последующего  утверждения их на осенней сессии. Это разработка республиканской программы неотложных мер не только правового   регулирования   правоохранительной   деятельности   и устранения  деформации   правоприменительной   практики,   но   и укрепления   правопорядка,  локализации  криминальных  сообществ, противостояния системе коррупции и проявлениям теневой  экономики в  республике.  Это  в качестве стратегической линии.  В качестве тактической - разработка приоритетных направлении  и  специальных мероприятий   совместно   с   государственными   и  общественными организациями.   На   сегодняшний   день    силы    и    средства правоохранительных    органов   не   соответствуют   возрастающим количественным  и  качественным   характеристикам   преступности. Вопрос   стоит  об  увеличении  численности  сотрудников  органов внутренних дел,  Прокуратуры для решения тех или  иных  вопросов. Вопросы    ресурсного    обеспечения,    правовой    защищенности сотрудников,   введение   системы   процессуального   обеспечения соответствующих   мер   борьбы   с  организованной  преступностью нуждаются в крайне быстром рассмотрении. И последний момент - это совершенствование системы профилактики, введение новых институтов гражданской  правовой  ответственности.  Прогностические   оценки показывают, что если не принять сегодня коренных радикальных мер, сохранится вероятность дальнейшего развития негативных процессов, и  потом никакие призывы и администрирование не помогут.  Поэтому думаю,  что новое правительство будет решать вопросы, связанные с достижением  спокойствия  и  обеспечением защищенности граждан не любой ценой,  а  разумными  мерами  и  действиями.  Благодарю  за внимание.

 

     Головуючий. Слово    надається    депутату   Сухому   Василю Васильовичу від групи аграріїв,  за ним  буде  виступати  депутат Бойко.

 

     34

 

     Сухий В.В.,  голова  Павлоградської  районної  Ради народних депутатів,  перший  секретар  Павлоградського  райкому  Компартії України    (Павлоградський   виборчий   округ.   Дніпропетровська область).

 

     Уважаемые товарищи депутаты!

 

     Я представляю    округ,    который    состоит    из     трех сельскохозяйственных  районов,  округ  особый.  На одной и той же земле сельскохозяйственники выращивают хлеб и  шахтеры  Западного Донбасса добывают уголь.

 

     Бед экологических  не меньше,  чем у других.  Имею целый ряд поручений,  телеграмм от наших избирателей,  но  пусть  они  меня простят,  сегодня  я  об  этом  говорить не буду и других к этому призываю,  поскольку понимаю, что разговор этот просто пропадет в эфире.  Да  сегодня  и  не к кому обращаться с этими разговорами. Сделаем это чуть позже,  когда  будет  такая  возможность,  когда будет Правительство.

 

     А сейчас   разрешите   мне   по  поручению  аграрной  группы высказать депутатам-промышленникам,  горожанам.  Демократическому блоку, всем выступавшим, да и всем здесь присутствующим, глубокую благодарность  за  то  гражданское  понимание  сложности  и   бед крестьянина, которые вы показали в эти дни.

 

     Думаю, если  вы  поступите так же и при утверждении Закона о приоритетном развитии села,  над которым аграрная  группа  сейчас усиленно работает,  вы поступите,  безусловно,  правильно, потому что  многие,  передо  мной  выступавшие,  говорили,  и   говорили правильно, что только через улучшение жизни колхозника лежит путь к улучшению жизни горожанина.

 

     В связи с этим разрешите нам  еще  раз  обратиться  к  вашей мудрости   и  человечности.  Давайте  вместе  проанализируем  наш двухдневный разговор.

 

     Республика среди множества накопившихся проблем,  с которых, кстати,  можно  еще  две  недели  говорить,  имеет  два острейших кризиса, идущих параллельно. Я имею в виду кризис экологической и кризис     сельскохозяйственный,    Все    остальные    проблемы: экономические, психологические, моральные, политические, конечно, вытекают   из   них.  Остается  четко  определиться,  почему  это произошло?

 

     Самая главная,  на наш взгляд,  причина кроется  в  сплошном засипим   промышленников   в   органах  власти.  Не  потому,  что промышленник - это плохо, а сельскохозяйственник - хорошо а

 

     35

 

     потому, что  горожанин  не  может  понять   боль   и   нужды крестьянина, села, земли, всего живого, что на ней есть, так, как это нужно сегодня понимать.  Да  и  по  своему  профессиональному влечению  он  будет  о  селе думать тогда,  когда создается такое положение, как сегодня, а это уже поздновато. Поэтому у нас такое к вам предложение и просьба.  Учесть этот вопрос при формировании органов власти,  к которому,  я считаю,  мы  скоро  приступим,  И учесть  это  таким  образом:  если  мы  будем  избирать  на  пост Председателя Верховного Совета промышленника,  то, наверное, есть все основания для того,  чтобы первый заместитель обязательно был сельскохозяйственник.  А в другом высшем  органе  тогда  избирать первым   лицом   -   сельскохозяйственника,   а  промышленника  - заместителем.

 

     Я считаю так, если мы этого не сделаем, товарищи, опыт у нас есть и в области,  село приоритета не получит независимо от того, сколько мы напишем законов о его приоритете,  А не получит -  все наши разговоры останутся разговорами.

 

     И буквально   пару   слов   о   политике.  Товарищи!  Многие выступающие высказывались,  к  сожалению,  о  том,  что  не  было политического  отчета.  Я  думаю  так:  самым лучшим политическим отчетом  о  политической  обстановке  является  наш   зал,   наши депутаты,  наша с вами работа. Обвинять в этом кого-то одного или двух человек,  скажем,  Шевченко В.С.  или Масола В.А., я считаю, просто неправомерно.  Все мы,  кто работал в эти времена на своих местах,  допускали ошибки.  Их не допускай  только  тот,  кто  не работал. Но он, кстати, их не допускает и сегодня.

 

     Считаю, что   многому   в   нашей   работе  все-таки  мешает непримиримость различных блоков. И сельскохозяйственники считают, что   нужно  было  бы  поступить  таким  образом.  Ну,  вопервых, коммунисты,  конечно, должны понять, что не все, кто представляет и  Рух,  и  Демократический блок,  говорят неправильно.  Я думаю, примеры у нас есть.  Выступление в пятницу товарища  Яворивского, которого  поддержали  все,  и коммунисты,  и выступление товарища Хмары.  Поэтому считаю,  что не надо,  наверное,  нам  устраивать конфронтации.  Сделать выводы одним,  но и Демократическому блоку тоже необходимо сделать выводы.  Не надо трогать Ленина,  не надо нам  предлагать  поменять  его  на  Петлюру.  Это абсолютно не та проблема,  которую мы должны сегодня решать.  Надо прекратить,  в конце  концов,  это уличное давление.  Учтите,  что оно уже давно работает не на нас, а против

 

     36

 

     нас. Нужно закончить до обеда  эти  дебаты  и  приступить  к нашим главным вопросам. Народ давно уже ждет.

 

     Спасибо.

 

     (Оплески).

 

     Головуючий. Слово   для  виступу  надається  депутату  Бойко Катерині Володимирівні, за нею буде виступати депутат Стус.

 

     Бойко К.В.,  генеральний  директор  Черкаського  виробничого швейного  об'єднання  (Придніпровський виборчий округ,  Черкаська область).  Товариші депутати! Шановні друзі! Кожен наступний день нашого  спілкування  переконує  мене  в  тому,  що  незважаючи на розбіжності в багатьох питаннях,  мета у нас спільна.  Ми - вірні сини  і  дочки  свого  народу  в  тяжкий  для нього час прийшли в Верховну Раду і бажаємо  одного:  щоб  якнайшвидше  змінити  долю своїх земляків на кращу.

 

     Я як депутат представляю працівників такої складної галу зі, як легка промисловість.  З доповіді тов.  Масола В.А.  видно,  що соціальна   переорієнтація  економіки  в  роки  перебудови  стала основою подальшого розвитку легкої промисловості.  Відчутно це  і на  моєму  підприємстві  -  Черкаській  швейній фабриці.  Нині ми закінчили її технічне переозброєння на 6 мільйонів карбованців  і випускаємо продукцію, що користується підвищеним попитом. За роки перебудови,  хоч і важко в це повірити,  випуск продукції  легкої промисловості   збільшився  в  півтора-п'ять  разів  залежно  від галузі.

 

     Ми звикли бачити все в чорно-білих тонах і тому важко віримо в   цифри.   Практично   все   збільшення   обсягів  текстильних, трикотажних,  взуттєвих підгалузей одержано на тих же  виробничих площах,   без   новобудов,  а  за  рахунок  кращого  використання потужностей,  технічного переобладнання  підприємств,  У  швейній промисловості ряд підприємств провели реконструкцію з розширенням та технічним переобладнанням.  Але сьогодні, навіть такі відносно позитивні  зміни  нікого  не влаштовують,  бо незадоволений попит населення збільшується.

 

     Одна з основних причин відставання  легкої  промисловості  в тому,  що десятиріччями вона розвивалась по залишковому принципу, на застарілій технічній основі. Потреби підприємств устаткуванням задовольнялись  на  30-70 процентів.  Навіть вкладення за останні п'ять  років  одного  мільярда  карбованців  на  модернізацію  не зупинило старіння основних фондів. Тільки

 

     37

 

     п'ята частина  верстатів і машин відповідає світовому рівню. Виробничі    потужності    використовуються    з     максимальною інтенсивністю, вище встановленого нормативного рівня.

 

     В таких  умовах  приріст  продукції  досягається  за рахунок інтенсифікації праці.  Темп росту продуктивності праці з  початку п'ятирічки  становить понад 26 процентів.  Нелегка праця на наших підприємствах випадає,  в основному, на жіночі та дівочі руки. На багатьох  підприємствах  вони  працюють  у тризмінному режимі,  а заробітна плата найнижча серед промислових комплексів.  Звідси  - плинність  робочих,  що становить за п'ятирічку 30 тисяч чоловік. Тому дефіцит робочих рук у середньому складає  до  30  процентів. "Допомогли" нам,  в лапках,  звичайно,  і кооперативи. Працюючи в нерівних з державними підприємствами умовах (у  них  відрахування бюджету  від  2  до  20  процентів,  у нас - 82-95),  вони змогли оплачувати роботу швейників значно краще, ніж ми. Наприклад, якщо пошив  спідниці  у  нас  на підприємстві коштує 30 копійок,  то у кооперативі - 5 карбованців.

 

     Сумарно взаємодіючи,  ці  причини  стримували  ріст  обсягів виробництва.   З   цього   стану   і   виходять  проблеми  легкої промисловості, що потребують термінового вирішення.

 

     Керівництво розвитком легкої промисловості з  боку  союзного центру   призвело   до   значного  викривлення  розвитку  окремих підгалузей, розбалансованості в сировинному забезпеченні. Потреби населення республіки в товарах легкої промисловості значною мірою задовольняються завозом  з  інших  республік.  Так,  виробляється бавовняних тканин у півтора раза менше,  ніж завозиться. В цілому ж для виробництва одягу,  взуття легка  промисловість  республіки забезпечується сировиною лише на 30 процентів.

 

     В такій  ситуації,  якщо  ми  вирішуємо  питання економічної самостійності,  а я за неї,  повірте, двома руками, то для легкої промисловості  це  не  повинна  бути самоізоляція.  На договірній основі,  через взаємовигідний товарообмін,  ми  повинні  зберегти сьогоднішній   рівень   кооперованих   зв'язків,   а   для  цього передбачити поставку сировини для легкої промисловості за рахунок вивозу продукції з інших галузей.

 

     Нігтисті про  технічне  переозброєння в легкій промисловості містяться в матеріалах Ради Міністрів,  що роздані депутатам. Так це  -  ефективний  шлях  швидкого  збільшення  товарів,  але  вже витрачені 240 мільйонів карбованців валюти треба

 

     38

 

     підкріплювати на майбутнє.  Імпортне  устаткування  потребує сервісного   обслуговування,   допоміжних   матеріалів,  запасних частин,  сировини,  а це - теж валюта. Республіка при економічній самостійності   повинна   мати  свою  валюту  і  дати  можливість заробляти  її  підприємствам.  Тоді  можна  буде  уникнути  таких ситуацій,  як зараз: імпортне устаткування введене, але простоює, бо немає сировини.

 

     На нашій сесії наполегливо говориться про пріоритет розвитку села   і  агропромислового  комплексу.  Так,  це  правильно.  Але перебудова в економіці  повинна  бути  направлена  не  тільки  на продукти  харчування,  а й на товари повсякденного попиту,  тобто легкої промисловості.  Це пріоритет номер  два.  Прошу  депутатів зрозуміти   і   підтримати   мене.   А   отже   проблема   галузі республіканського значення - це будівництво нових  та  розширення діючих підприємств. Таку програму в республіці розроблено до 1995 року.  Вона охоплює 108 підприємств і спрямована  на  кардинальне покрашення    справ:    збалансованість    розвитку   підгалузей, підтягнення сировинних підприємств.  І якщо ми її  виконаємо,  то зможемо  бути  економічно  незалежними  повністю.  Я маю на увазі легку промисловість.

 

     Слід також  сказати,  що  часом  реалізація  цієї   програми наштовхується   на  вузькомісницькі  підходи  окремих  керівників місцевих Рад,  які не хочуть розміщувати  виробництво  сировинних підприємств - пряжі,  шкіри,  тканин.  На сьогодні,  зокрема,  не вирішені питання розміщення новобудов у Львівській,  Херсонській, Волинській, Івано-Франківській, Тернопільській та інших областях. Якщо так буде і далі,  то через п'ять років при  звіті  Уряду  ми знову  будемо  незадоволені зростанням виробництва товарів легкої промисловості.  У звіті  Уряду  ми  знову  чули  про  накопичення грошових доходів населення. То чи не час звернути дійсну увагу до легкої промисловості,  де кожний карбованець заробітної плати дає товарів на 15 карбованців.  Це - вірний шлях оздоровлення бюджету та  грошового  обігу,  швидкого  задоволення  попиту  на   товари народного  споживання  та  зниження  їх цін,  які піднімуться при переході на ринкові відносини.

 

     І ще одне.  Сьогодні в цьому залі дуже мало жінок. Та зовсім інша  картина  на  наших підприємствах.  Якраз навпаки.  Це ваші, товариші чоловіки,  матері,  дружини, сестри, дочки. То прошу вас думати  про  них,  коли вирішуються виробничі і соціальні питання легкої промисловості.

 

     39

 

     Думаю, що новозатверджений Уряд республіки повинен працювати більш чітко,  творчо, ініціативно у вирішенні проблем республіки, хоча б з невідкладних питань,  таких,  як  екологія,  де  зрушень майже  немає,  а  проблем  накопичується все більше.  Це особливо відчувається  в  нашому  місті   Черкасах.   Мої   виборці   дуже занепокоєні станом справ, а дії з боку Уряду дуже кволі.

 

     На закінчення   хочу   підтримати   тих  депутатів,  які  не звинувачують лише Голову Уряду в усіх бідах, які є на даний час в республіці.  Важко  було  б  кожному при існуючій системі зробити щось краще.  Тому,  думаю,  що  якщо  майбутній  Голова  Президії Верховної  Ради запропонує і його кандидатуру,  уважно розглянемо запропоновану ним концепцію  суверенітету  України,  зважаючи  на його досвід. Дякую за увагу.

 

     Головуючий. Слово   для  виступу  надається  депутату  Стусу Володимиру  Івановичу,  Глибоцький  виборчий  округ.  Чернівецька область.  Начальник  військ  Західного  прикордонного  округу КДБ СРСР.

 

     Стус В.І. Уважаемый президиум, уважаемые народные депутаты!

 

     Представляю в  парламенте  Украины  избирателей  433  округа Глыбокского   района   Черновицкой  области,  которые  с  большой надеждой   ждут   от   нас   решений    проблем    политического, экономического,  социального  обустройства  района,  области  и в целом республики. Тружеников Советской Буковины беспокоят вопросы экологии    и   исключительно   неудовлетворительное   выполнение действующих законов о коренном улучшении жизни  села  и  развития сельского  хозяйства  в  целом.  Разве  можно  мириться  с  таким положением,   когда   земли   Украины    пересекают    крупнейшие газопроводы,  а  на  селе  газа нет.  Когда к богатейшим кладовым земли нет нормальных дорог,  не хватает строительных  материалов, школы  переполнены  учениками  различных  возрастов.  Есть даже и такие,  где дети учатся в четыре смены Трудно представить,  но на почти стотысячный район нет родильного дома,  не хватает больниц, жилья. Я лично убежден, что до тех пор, пока не заработают законы о земле,  о селе, мы не решим продовольственную программу в целом по республике.

 

     Уважаемые народные депутаты!  На  сессии  Верховного  Совета Украины   я   представляю   и   многочисленный  коллектив  Красно знаменного  Западного  пограничного  округа.  Сегодня,  28   мая, пограничным войскам исполняется 72 года. Мы далеки от мысли,

 

     40

 

     что праздник - это сплошное веселье. Наоборот. Думается, что сегодня удобный  случай  обратиться  к  проблемам  наших  границ, проблемам  тех  людей,  которые  охраняют  эти  границы.  Граница сегодня улавливает далеко не простые  вопросы  взаимоотношений  с соседними  государствами.  Она  улавливает  все  процессы  нашего внутреннего положения. Думается, что здесь должен быть взвешенный подход,    реальная    оценка    обстановки,   четкие   ориентиры перестроечных   процессов.   Части   и    подразделения    округа дислоцируются на территории трех республик - Украины, Белоруссии, Молдавии.  Девять областей Украины решают задачи  охраны  границы при   активной  помощи,  участии  партийных,  советских  органов, общественных организаций,  местного  приграничного  населения.  В рамках   расширения  межгосударственных  связей  нашей  страны  с другими государствами  значительно  возрос  поток  через  границу людей,  грузов  и  транспорта.  Если  3-4  года  тому назад округ пропускал через границу в среднем 6 миллионов человек в год, то в прошлом  году  эта  цифра  достигла  21,5  миллиона  человек  и 2 миллионов  единиц  транспортных  средств,   что   составляет   65 процентов  пропущенных  через  все  границы  СССР.  Канал границы стремятся    активно    использовать    спецслужбы    противника, организованная  преступность,  наркобизнес По нашим оценкам,  эта тенденция сохранится и в будущем.  Отсюда  я  хотел  бы  доложить депутатам Украины,  что бурное развитие связей через границу ушло далеко   вперед,    а    организационные    структуры    отстали. Контрольнопропускные   пункты   не   отвечают  никаким  нормам  и требованиям.  На границе люди без всякого элементарного  удобства по 10 часов ждут своей очереди для пропуска.  Естественно,  среди них растет недовольство и  идут  постоянные  жалобы.  В  конечном итоге  это  не прибавляет авторитета ни нашей стране в целом,  ни республике.  К решению этих вопросов, по нашему убеждению, должны более  активно подключиться народные Советы приграничных областей и  районов,  Пограничные  войска  действуют  в  рамках  Закона  о государственной границе СССР,  однако многие положения устарели и не срабатывают.  Считаем, что есть настоятельная необходимость на республиканском   уровне  рассмотреть  вопросы  защиты  экономики Украины  и  пресечение  преступной   деятельности   на   границе, скоординировать     деятельность     органов     власти,     всех заинтересованных организаций и ведомств.

 

     Еще один вопрос. Пограничные войска глубоко интернациональны по задачам, которые они выполняют, по способу, месту

 

     41

 

     выполнения этих  задач,  а  также интернациональны по своему составу.  Через государственную границу  в  течение  одних  суток проезжают,  пролетают,  переходят  представители почти всех стран мира.  В приграничье проживают более 80-ти  наших  и  народностей трех братских республик.  По своему вероисповеданию православные, мусульмане, католики, протестанты, буддисты и другие.

 

     Я обратился  к  национальному  вопросу  потому,  что  больно сегодня  слышать  лозунги  "Русские  -  вон!",  в  другом месте - "Украинцы - вон!",  в третьем месте - "Молдаване  -  вон!".  А  в некоторых  регионах  есть  сегодня  стремление  столкнуть народы, столкнуть религии, развести всех по национальным квартирам.

 

     Да и сами войска многонациональны, поскольку в составе войск служат 44 национальные семьи наших молодых людей.

 

     И вот я,  от имени ваших сыновей, призываю парламент Украины к  благоразумию  и  единению.  Да,  много  нерешенных  проблем  в политике,  экономике,  социальной  сфере и экологии.  Но их нужно решать цивилизованными методами.

 

     Товарищи народные депутаты. Безусловно, эти задачи потребуют большего   единения   в   решении   проблем   границы   и   самих пограничников,  и  всех  органов  управления  на   местах,   всех тружеников приграничья.

 

     Процессы гласности   и   демократизации   в  нашем  обществе позволили в значительной мере открыть завесу на нашу  пограничную политику,  значительно  снизить  режимные меры на государственную границу.

 

     Избирая меня   в   парламент   Украины,   мои    избиратели, безусловно,  дали  наказ  участвовать  в  разработке  и принимать законы,  которые бы гарантированно защищали интересы  народа,  но вместе   с  тем  они  настойчиво  требуют  практического  решения повседневных проблем.  Но как их можно решать, когда мы на сессии еще не решили, кому эти проблемы решать.

 

     Поэтому я  предлагаю  быстрей  перейти к решению вопросов по выборам руководителей республики и Правительства.

 

     Спасибо за внимание.

 

     И позвольте поздравить вас  всех  с  нашим  профессиональным праздником - Днем пограничника.

 

     (Оплески).

 

     Головуючий. Слово   від   Секретаріату  наїдається  депутату Крижанівському.

 

     42

 

     Крижанівський В.П.,    начальник    відділу     Українського науководослідного        інституту       "Проектстальконструкція" (Лівобережний виборчий округ, м. Київ).

 

     Виходячи з пропозицій,  які прийшли до нас, ми пропонуємо на ваш розгляд такий склад комісії по тій постанові, про яку говорив депутат Івашко. Будь ласка, послухайте.

 

     Перше. Івашко  Володимир  Антонович  -  виборчий  округ  N6. Наступний  -  Коцюба  Олександр  Павлович  - виборчий округ N 16. Заєць Іван Олександрович - виборчий округ N 17,  Байрака  Михайло Миколайович  -  виборчий округ N89,  Корнєєв Альберт Васильович - виборчий округ N110,  Ляшко Віктор Іванович -  виборчий  округ  N 125,  Юхновський  Ігор  Рафаїлович  - виборчий округ 263,  Швайка Михайло Андрійович  -  виборчий  округ  N273,  Дорогунцов  Сергій Іванович - виборчий округ N299,  Пилипчук Володимир Мефодійович - виборчий округ N333, Гриньов Володимир Борисович - виборчий округ N369,  Ємельянов  Олександр  Сергійович  -  виборчий  округ N417, Гетьман Вадим Петрович - виборчий округ  N425,  Артеменко  Микола Михайлович  - виборчий округ N 429,  Яковишин Леонід Григорович - виборчий округ N444.

 

     Головуючий. Одне прохання: всім депутатам, які будуть обрані до комісії,  зібратись під час цієї перерви на третьому поверсі в залі засідань Президії Верховної Ради.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (Перерва)

 

     Головуючий. До  уваги.  Час  перерви  закінчився,   прохання реєструватись.

 

     Шановні товариші   депутати!  Секретаріат  і  депутати,  які чергують  біля  "гарячих"  телефонів,   повідомляють,   що   люди обурюються:  до  яких  пір будемо продовжувати обговорення?  Тому вноситься на ваш розгляд така пропозиція: заслухати представників від групи "Відродження" і від групи "Незалежність", а після цього надати слово депутату Масолу В.А.

 

     Слово від групи "Відродження" надається депутату Танюку.  За ним буде виступати депутат Лук'яненко.

 

     Танюк Л.С.,  заступник  голови  Київського відділення Спілки театральних  діячів  України  (Ватутінський  виборчий  округ,  м. Київ).  Шановні депутати!  Я хочу, щоб не марнувати час, передати вам

 

     43

 

     вітання від Московського Українського товариства "Славутич", яким керує льотчик-космонавт, Двічі Герой Радянського Союзу Павло Попович, і зачитати кілька рядків з телеграми:

 

     "Украинская общественность Москвы  обеспокоена  прекращением трансляции  из  Киева  заседания  Верховного  Совета  Украины для Москвы  и  Московской  области.  Рассматриваем  данное   решение, принятое в Киеве,  как попытку консервативных сил скрыть правду о демократических процессах на Украине,  просим поставить вопрос  о возобновлении трансляции".

 

     Прошу товариша Охмакевича, який тут присутній, вжити заходів і вважати це моїм депутатським запитом.

 

     Шановні депутати!  Ми свідомі того,  що обговорюємо сьогодні не   персональну  доповідь  В.А.  Масола,  а  концепцію  розвитку України.  Багато що звучало в цій концепції принципово, поновому, Але  основні  позиції,  на  нашу  думку,  намічено пунктиром,  за методом "медленным  шагом,  робким  зигзагом,  марш-марш  вперед, рабочий  народ".  Немає  тут політичне чіткої постановки проблеми державного  суверенітету,  проблеми  власності.  І  взагалі  -  з бадьоро-оптимістичного  тону  випливає,  що  у  нас усе більшменш добре, залишилося тільки від хорошого перейти до ще кращого.

 

     Між тим не треба мати сто очей  у  лобі,  аби  побачити,  що твориться  навколо,  що  ми  годуємо  людей  не  продуктами  і не товарами,  а  здебільшого  звітами  і  цифрами.  Механізм  у  нас простий:  пропускаємо  через  Чорнобильську  зону  ще  650  тисяч чоловік  і,  ви  являється,  вже  можна   звітувати,   що   норма зараженості менша.

 

     Така ж,  приблизно,  річ  і в Києві,  зелена зона якого була знищена.  На людину  припало  набагато  менше  квадратних  метрів зелені, ніж треба, змінили кордон Києва, зона збільшилася і тепер можна знову приступати до порубки лісів.

 

     Я думаю,  що з цієї практикою мусимо  кінчати,  бо  в  такій ситуації багато з того,  що ми тут говорили,  звучить як пісенька "Наш паровоз,  вперед лети".  А ми з  вами  розуміємо,  що  поїзд українського   соціалізму,   себто   соціалізму   для  обраних  і феодалізму для всіх інших,  заходить у глибокий кут,  у тунель, з якого не видно просвітку.

 

     Не проясніло  нам  і сьогодні,  після цієї дискусії,  хоча з великою цікавістю ми вислухали футурологічну  частішу  звіту,  де чимало  слушного.  Але й там не названо механізмів того,  як саме вириватися   з   цупких   обіймів   центральних   відомств,    як розхімізувати  і  розатомізувати Україну,  як повернути її в лоно світового

 

     44

 

     хліборобства, - Україну, в якій 80 відсотків людей дихає вже завищеною   в   250  разів  нормою  шкідливих  викидів.  Зокрема, буквально волає про допомогу  мій  Ватутінський  третій  округ  - Ватутінський  район  міста  Києва,  -  де  дві ТЕЦ и три хімічних заводи виливають на людей щороку тонни і тонни шкідливих  речовин і де підвищуються і захворювання, і смертність.

 

     Протягом тривалого  часу  нам нав'язували оту пріоритетність матеріального над духовним, накидаючи однобоку думку про розвиток суспільства. За відомих часів це треба було, ми з вами розуміємо, для централізації влади.  Але така влада вимагала людини-гвинтика і те,  що ми посіяли, власне, ми і пожали. Ми знищили духовність, ми знищили культуру,  знищили цивілізованість народу і тим  самим занедбали економіку. І зараз збираємо саме те, що посіяли.

 

     Отже ми,   працівники  культури,  освіти,  науки,  вимагаємо повернути всю цю піраміду навпаки,  поставити її нарешті з голови на ноги.  У проголошеній програмі основних напрямків комплексного розвитку  суспільства  до  2005  року  все-таки  немає  основного напряму,  дуже  важливого  для нас,  - орієнтації на культурний і державний суверенітет України.  На культуру, яка б не повторювала російсько-європейських мистецтв. Яка б орієнтувалася на глибинні, може,  і вражені у правах,  внутрішні потенції,  зокрема, на ідеї "розстріляного відродження",  ідеї Хвильового,  Винниченка та тих людей, які донесли цю культуру до Соловків.

 

     Зараз же програма,  як ми читаємо,  в цьому  зорієнтована  в основному  на  маскульт,  на  масовість,  з  неї не випливає нове ставлення до людини-таланту,  до людини науки.  Вона  розрахована тільки  на  те,  щоб  ці  люди,  одержавши більшу освіту,  більшу культуру,  стали ще кращими гвинтиками для виконання  плану,  для бізнесу,  для  фінансів.  Треба міняти цінності.  Людина існує як вище мірило світу,  і лише для неї потрібні ці  заводи,  фабрики, театри,   бібліотеки,   а  не  навпаки,  як  ми  зараз  це  часто розглядаємо.

 

     Не знаю,  може я чогось не розумію,  але за 23 роки роботи в Москві  я  безнадійно відстав від того,  що ми називаємо сьогодні культурною  і  науковою  українською   специфікою.   Мене   шокує ставлення багатьох наших підприємців і аграріїв,  і я вже не кажу про партійний апарат,  до людей науки,  культури і мистецтва.  Ми знаємо,  що з України йшов величезний відплив талантів і в Росію, і за кордон, і в Прибалтику...

 

     Головуючий. Я вас прошу - закінчуйте...

 

     45

 

     Танюк Л.С.  Довгий час відплив талантів  тривав,  зараз  він посилився. Ви знаєте, які могутні цифри від'їзду зараз за кордон. Мені здається,  що це нас дуже буде обмежувати. Вдумайтесь хоча б у такий приклад:  з лав КПРС виходять Павличко і Драч.  Це відомі люди,  яких шанує весь світ,  яких історія оцінить,  я глибоко  в цьому переконаний, на рівні Івана Франка, на рівні Лесі Українки, і ми це самі прекрасно розуміємо,  і,  як то  кажуть,  через  500 років  поговоримо.  Але подивіться,  що сталося з цього?  Нічого. Газети обізвалися роздратованими  лайками,  ніби  нічого  такого, власне,   й   не   трапилось,   іноді   вдаючись   до   відвертих фальсифікацій.  Яворівський виграв процес проти "Правди України", яка програла цей процес.  І це - факт безпрецедентний.  Згадайте, що Людовик ХІ увійшов в історію тільки тому,  що він жив  в  добу Мольєра.

 

     Головуючий. Я вас дуже прошу: закінчуйте.

 

     Танюк Л.С.  Я перепрошую, я говорю тільки чотири хвилини. Ми не приймали Регламенту про те,  що всі мають по 10 хвилин,  а  ми маємо лише 5 хвилин.

 

     Головуючий. Я  вас  дуже  прошу  -  поважайте  себе  й інших депутатів.

 

     Танюк Л.С.  Я хотів би,  шановне товариство,  щоб ми зараз з вами  не  сварилися,  а  вдумалися в глибинні процеси:  чому люди такого глибокого інтелекту виходять сьогодні з парти. Я хотів би, щоб  ми  всі про це задумались,  тому що важливий не сам факт,  а важлива та глибинна моральна основа,  яка під цим є.  Треба нам з вами,  товариша  промисловці,  аграрники  і  товариші  а  апарату зрозуміти,  що роль  художніх  структур  у  господарств  набагато важливіша. Вона не є сьогоднішня, вона є завтрашня роль. А не те, що  гадають  політики.  І  психологічний  клімат  нашої   України сьогодні   набагато   буде  важливіший,  вирішальніший,  ніж  те, піднімемо чи не піднімемо ми ці заводи.

 

     Формула "Сначала  хлеб,  а  нравственность  потом"  -  це  є аморальна формула,  тому що був хліб у Гітлера,  коли він прийшов до влади,  і це був аморальний хліб.  Був хліб і у Піночета, який прийшов  до  влади.  Був хліб і у Сталіна,  капи він торгував цим хлібом з Європою,  - печаль з голодомору  30-х  років,  Тому  ми, група  "Відродження",  категорично  не  поділяємо  сьогодні цього статусу,  коли для пас найважливіше буде держава,  мінна впала, - залізний  порядок  і  дисципліна.  Не  все  так би мовити,  "Юбер аллес", а людина буде десь там на задвірках всього цього.

 

     46

 

     Треба перегорнути цю саму піраміду і подбати  про  соціальну захищеність.  Але  про яку соціальну захищеність трудового народу може йти  мова,  копи,  плануючи  мільйони  безробітних,  ми  вже сьогодні не створюємо фонду захисту цих безробітних,  коли тут на площі оголосили політичну голодовку десятки робітників, незаконно звільнених   з   роботи  свавільними  адміністраторами?  Про  яку соціальну захищеність може йти мова,  коли створилася  Українська асоціація захисту прав робітників, незаконно звільнених з роботи, і товариш прокурор тільки пообіцяв вирішити і практично нічого не вирішив.  Наполягаємо  на створенні тимчасової комісії розгляду і захисту прав цих безробітних.

 

     Головуючий. Дякую вам.

 

     Танюк Л.С. Люди вважають, що скомпрометовані керівники наших підприємств,  які  хочуть жити по-старому,  тобто поБрежнєву,  за старим   політичним   календарем,   повинні   взяти    на    себе відповідальність і спокійно,  зважено, колективно подати сьогодні у відставку.  Нам потрібен коаліційний уряд  злагоди,  справжньої злагоди.  Ми не говоримо сьогодні про колективну відповідальність КПРС,  бо колективно - це значить ніхто ні за що  не  відповідає. Але справжня людина починається з того, що в один прекрасний день їй стає соромно. Мені дуже....

 

     Головуючий. Дякую. Я виключу мікрофон.

 

     Танюк Л.С.  ...соромно за те,  що від імені народу  робилися різні такі справи. І ми ніколи не знайдемо спільної мови, якщо не зуміємо  досягти  політичного   консенсусу   майбутнього   Уряду, консенсусу всіх блоків і партій.

 

     Головуючий. Виключіть, будь ласка, мікрофон.

 

     Слово надається   депутату   Лук'яненку   Л.Г.  Будь  ласка. Виключений мікрофон. Депутат Танюк, Ваш десятихвилинний регламент закінчився.  Я Вас дуже прошу, залиште трибуну. Депутат Танюк, ми Вас позбавляємо  слова.  Це  другий  раз.  Ми  робили  Вам  перше попередження,  другий  раз - позбавляємо слова.  Залиште трибуну. (Шум у залі).

 

     Слово від групи "Незалежність" надається депутату Лук'яненку Л.Г.

 

     Лук'яненко Л.Г.  Не  працює.  (Залізничний  виборчий  округ, Івано-Франківська область).  Шановні добродії,  шановний  голово, шановні депутати.

 

     47

 

     Звіт Голови  Ради  Міністрів,  який  ми заслухали,  звичайно емпіричний,  описовий.  У  звіті  немає  аналізу,  яким  способом Україна   дійшла  до  тіш  глибоченної  економічної,  соціальної, політичної кризи, в якій ми знаходимося.

 

     Можна сказати,  що шановному Масолу не вистачило  сміливості відкрито  заговорити  про  наше  національне лихо.  Але справа не тільки у шановному Масолі.  Більшість депутатів,  які виступали і аналізували  становище  на  Україні,  в  том числі і звіт,  також порушували  проблеми  вельми  текучі,  окремі  проблеми   окремих галузей господарства нашого.  Пропонували добрі рецепти, як вийти з того.

 

     Але більшості  з  них  також  бракувало  того  узагальненого підходу  до  нашого становища на Україні.  Ми зараз кажемо,  чому Масол,  як Голова Ради Міністрів,  не звітував про  роботу  Уряду республіки?  А  хіба  ми  маємо  Уряд  республіки?  Хіба ми маємо республіку  взагалі?  Ми  не  маємо  ні  Української   Радянської Соціалістичної  Республіки,  ми  не  маємо  ні  Уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки.

 

     Тому що,  поки існувала стаття 6, усім життям у нас керувала Комуністична  партія.  Комуністична  ж  партія на Україні є загін Комуністичної партії Радянського Союзу.

 

     Комуністична партія побудована централізованим способом, всі рішення,  які приймалися у Москві, Українська Комуністична партія проводила так,  як наказували у Москві Колись  Ленін  сказав,  що Росія  -  це тюрма народів.  У цю тюрму народів український народ потрапив у XVІІ столітті.  XX століття,  яке дало  нам  три  роки незалежності,  поїш  знову повернуло в дев'ятнадцятому році нас у ту саму тюрму народів.  Нами управляла  не  Українська  Радянська Республіка,   нами  управляв  не  уряд  України,  нами  управляла Комуністична партія Радянського Союзу,  яка є  передовим  загоном російського імперіалізму.

 

     Отже ж  ми  були  і  залишаємося поки що безправною країною, величезною,  багатою і на природні ресурси,  і  на  землю,  і  на таланти. Але ми ніколи ще не були самі собою. І зараз сумно чути, як знову є спроби просити щось,  може,  щось нам дадуть у Москві, може нас помилують у чомусь, може, "звалять" щось нам подати.

 

     Настав час відчути,  що період перебудови - це не воля, і не ласка самого Горбачева чи когось. Це кінець розвитку попереднього періоду  соціалізму.  Він вичерпав всі свої потенції і прийшов до свого природного кінця.

 

     48

 

     Ідея, яка   називається   соціалізмом    і    пов'язана    з націоналізацією,  посіяна  була на території колишньої Російської імперії в Радянському Союзі. Ця ідея зросла, виросла і дала плід. І  ми побачили той плід,  і жахнувся весь світ тому плоду.  Бо ця ідея    була    реалізована    мільйонами    безвинних     жертв. Націоналізувавши  землю,  вона  відірвала селянина від землі,  і, таким чином,  зробила для  селянина  землю  чужою.  Загнавши  все селянство у колгоспи,  вона поставила замість економічних важелів керівництва  сільським  господарством  поліцейську  систему,  яку ніжно ми називаємо адміністративно-командною системою.  Селянин у колгоспі став працювати з-під примусу, а всяка праця під примусом є ненависна і огидна. Через те, що тому селянинові платили гроші, копійки,  грами,  і він не міг прожити з тієї своєї  зарплати,  з тієї платні,  він пішов красти.  І це - величезна трагедія нашого народу.

 

     Отже, не  маючи  часу  викладати  докладніше,  я  хотів   би сказати,  що ми повинні усвідомити, що провина не тільки Масола в тому,  що він не вдався до політичного аналізу, провина всіх нас. Ми  несемо  ще  на собі рабське тавро боязні Ми всі боїмося стати такими, якими ми є.

 

     Отже тільки вихід України  із  складу  Радянського  Союзу  і проголошення  самостійно!  Української  держави  дасть  нам першу передумову, після якої ми можемо стати на шлях перебудови і нашої промисловості,   і   сільського  господарства,  і  всього  нашого культурного життя.  Тільки в  цих  умовах  ми  можемо  взятися  і розв'язати наші проблеми.

 

     Тут багато   людей   розумних,  відповідальних  виступали  і казали,  що ось треба зробити розвинутий промисловий комплекс  чи будівельний комплекс.  І знову, а що скажуть у Москві, що нам там відведуть,  що дозволять?  Отже ми повинні  відважитись  і  діяти самі,   як   дорослі,   як   правоздатні   люди,  які  відчувають відповідальність за долю нашої нації і з цього повинні  виходити. Коли  Україна  стане самостійною і коли нам не треба буде просити щось у Москві,  ми  знайдемо  спосіб,  як  дуже  швидко  вийти  з економічної кризи.

 

     Головуючий. Дякую.

 

     Лук'яненко Л.Т.  Якщо для побудови легкої промисловості, для переробки сільськогосподарської продукції треба  кілька  років  і треба якісь кошти,  то м'ясо і масло можна зробити за якийсь рік. І тому нам не загрожує довгий голод.  Ми  можемо  вийти  із  того голоду і в такому простому вигляді нагодувати всіх

 

     49

 

     наших людей.  Бо  для  того,  щоб  свиня  виросла,  треба  9 місяців. А її зарізати і продати м'ясо і сало можна швидко.

 

     Головуючий. Дякую. Так, дякую.

 

     Лук'яненко Л.Т.  Отже,  тільки незалежність  і  тільки  вона забезпечить  умови  для  подальшої  реорганізації  всього  нашого життя.  Я закликаю вас відважитись стати  людьми,  а  не  рабами, якими ми були 70 років.

 

     Дякую за увагу.

 

     (Оплески).

 

     Головуючий. Шановні   товариші   депутати!   В   обговоренні доповіді взяли  участь  64  депутати.  Ставиться  на  голосування пропозиція  припинити  обговорення  доповідей  і надати слово для відповіді доповідачу,  Голові Уряду,  депутату Масолу.  Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

 

     Шановні товариші   депутати!   Ми   вибачаємось   і  просимо повторити голосування. Не спрацювали технічні засоби.

 

     "За" - 327, "проти" - 50, рішенні приймається.

 

     Слово для  відповідей  на  запитання  надається  доповідачу, народному депутату республіки Масолу Віталію Андрійовичу.

 

     Товариші депутати!  Ми  вчора  з вами домовлялись надати для відповідей до 1 години.  Потрібно голосувати?  Не потрібно.  Будь ласка, до 1 години.

 

     Масол В.А.,   Голова   Ради  Міністрів  УРСР  (Чернігівський виборчий  округ,  Чернігівська  область).  У  виступах  депутатів прозвучала  обгрунтована,  часом  різка  критика  на  адресу Ради Міністрів,  окремих  міністерств  і  відомств  республіки  та  їх керівників, яку не можна сприймати інакше, як велику людську біль і переживання за рідну Україну, як прикмету великої стурбованості та  піклування  народних  депутатів  за  сучасний стан економіки, бажання спільними зусиллями знайти шляхи до  поліпшення  життя  і добробуту наших людей.  Я вважаю, що дискусія, яка розгорнулася в цьому залі по доповіді Уряду,  була плідною і корисною.  Вона дає можливість глянути на весь комплекс наших проблем, на їх глибину, так  би  мовити,  очима  нашого  народу.  Усе   конструктивне   і позитивне,  що  проголошувалось  з  цієї трибуни,  може послужити хорошою основою нам з вами, новому Уряду для визначення подальших конкретних  кроків  до  виправлення  становища  в економіці як на даному  етапі  розвитку  народного   господарства,   так   і   на перспективи.

 

     50

 

     Товариші народні  депутати!  На  моє  ім'я  і ім'я Уряду він народних депутатів подано 119 письмових записок, в яких міститься понад  200  запитань.  Найбільше їх стосується проблем економіки, зокрема  сільського  господарства,  Чорнобильської   трагедії   і радіаційної безпеки.

 

     Значна частина  цих  питань повторювалась у виступах.  Серед них  багато  таких,  які  потребують  уваги  вже  нашого   нового парламенту,  нового уряду, який ви оберете. Тому я хотів би вашої згоди,  щоб відповідати більш коротко на ці запитання і запити, а деякі проблеми я викладу детальніше, якщо у вас нема заперечень.

 

     Депутати Головенко   Микола   Якимович,   Сухоруков   Андрій Олександрович,   Юхновський   Ігор   Рафаїлович,    Крижанівський Володимир  Петрович  висловили  турботу  щодо стану академічної і галузевої  науки  та  їх  фінансування.  Я   хочу   сказати,   що відсутність  у звіті і в доповіді Уряду питань про розвиток науки пояснюється браком часу.  І я  хочу  сказати,  що  якщо  хтось  з народних  депутатів хоче мати більш повні відомості,  вони можуть отримати їх  чи  в  Управлінні  Справами  Ради  Міністрів,  чи  в Держплані,  чи в Держкомстаті, тому що дуже багато є запитів, які стосуються конкретних регіонів,  конкретних  цифр.  Я  думаю.  що сьогодні  нема  такої  потреби  наводити всі ці цифри.  Хто хоче, зможе їх отримати.

 

     Я повинен сказати, що на науку ми збільшили асигнування на 119 мільйонів карбованців порівняно з 1985 роком.  Уряд вважає за необхідне   і   надалі   більш   швидкими   темпами   фінансувати фундаментальну  науку.  Я  хочу  сказати,  що я,  як уже колишній Голова  Уряду,  продовжую  відстоювати  свою   точку   зору,   що фундаментальні   науки   повинні  мати  пріоритет.  Без  розвитку фундаментальних  наук  ми  не   зможемо   рухати   наше   народне господарство   більш  швидкими  темпами  з  точки  зору  розвитку економіки.

 

     Є запитання депутата Петренка Миколи Яковича  щодо  літнього часу.  Я сьогодні чув дуже багато, розмов з цього приводу. Думаю, що ми повинні створити компетентну комісію і хай вона дасть  свої висновки,  а потім можна буде з цього питання прийняти відповідне рішення.  Повинні в ній  бути  медики,  спеціалісти,  компетентні люди.

 

     Народний депутат  Панченко Володимир Євгенович пише,  ч л на розвиток культури виділяється 1,2 відсотка з бюджету. Це

 

     51

 

     ставить Україну в число напівцивілізованих держав,  запитує, чи  планує  Уряд  серйозно  змінити  ставлення  до культури та її фінансування?  Що стосується Уряду,  який працював до цього часу, то  ми ставимося до цієї справи позитивно.  Я вважаю,  що й новий Уряд повинен віддати  цьому  пріоритет.  Питання  про  збільшення фінансування  на розвиток культури буде вирішувати наш парламент. Ми з вами будемо вирішувати, куди і на які цілі направляти кошти. Буде  вирішено  дати  більше  на культуру,  дамо на культуру,  на розвиток  агропромислового  комплексу  -  дамо  йому.  Потім  все підрахуємо.  Я  за  те,  щоб  це  питання  вирішувати одночасно з проектом бюджету на 1991 рік.

 

     Це питання  народного   депутата   Яворівського   Володимира Олександровича. Що буде з Каневом?

 

     В Каневі буде Шевченківський національний заповідник. І Уряд буде  його  фінансувати,  щоб  з  кожним  роком  він  був   більш привабливим,  більш  красивим.  Питання прийнято.  Я їздив туди з товаришем Павличком і з товаришем Драчем.  Рішення про припинення будівництва  у  цій зоні Урядом прийнято.  Це буде Шевченківський національний заповідник.

 

     Питання депутата Павличка Дмитра Васильовича. З законами про мови  в  нашій  республіці,  про  мови  народів  СРСР  є  глибоке протиріччя. Чи стоїте ви за те, щоб Закон про мови народів не мав чинності  на  території  України?  Я  стою на таких позиціях:  ми прийняли закон про  державну  мову,  і  в  нашій  республіці  він повинен діяти. (Оплески).

 

     Питання депутата  Мокша  про  збільшення випуску українською мовою навчальної та наукової літератури видавництвами республіки. Я вважаю це питання дуже слушним,  і ми повинні його вирішити уже при формуванні бюджету на 1991 рік.

 

     Народний депутат Дорофєєв Володимир Миколайович, 56 виборчий округ.   Как   вы   оцениваете  развитие  системы  образования  в республике?

 

     Я оцінюю її  як  недостатню.  Наша  школа,  вищі  і  середні заклади   ще   не  стали  дійсно  національними,  демократичними, забезпеченими всім необхідним.  Тому ми  повинні  прийняти  новий закон про народну освіту. І не було в пропозиціях депутатів.

 

     Что сделано  Совмином  по  ликвидации  дефицита персональных электронно-вычислительных машин?

 

     Ми організували   їх    виробництво    на    деяких    наших підприємствах,  деякі  підприємства  ще  готуються до виписку цих машин.

 

     52

 

     Виробниче об'єднання імені Корольова в  цьому  році  повинно виробити  11,5  тисячі  кабінетів  для  електронно-обчислювальних машин.  З 1991  року  почне  випускати  ці  машини.  Те  ж  і  на Київському заводі "Електронмаш".

 

     Народний депутат   Романов  Юрій  Сергійович,  294  виборчий округ,  Миколаївська область. Глубокоуважаемый Виталий Андреевич, почему  Совет  Министров  не уделил достаточно внимания повышению материально-технического  обеспечения   высшего   образования   в республике в целом и фундаментальных исследований?

 

     Тут однієї  уваги мало,  все залежить від того,  який буде у нас національний доход валової суспільної продукції. Я вважаю, що чим  швидше ми будемо збільшувати обсяги виробництва,  тим більше будемо мати змоги на  фінансування  цих  питань.  І  по-друге.  В цілому  ми  збільшили:  якщо в 1989,  1988,  1987 роках було 18,6 мільйона карбованців для мінвузу, то в цьому році - 37,4 мільйона карбованців. Але я вважаю, що цього ще занадто мало.

 

     Народний депутат Панченко Володимир Євгенович: Харківський, Дніпропетровський університети в часи застою віддано в союзне підпорядкування.

 

     Ми вважаємо,  що  реальному  суверенітету республіки повинна відповідати  вимога,  щоб  ці  та  інші   вузи   належали   нашій республіці. Я думаю, що ми це питання повинні вирішити найближчим часом.

 

     Народний депутат Павлов Володимир Олексійович:

 

     "Уважаемый Виталий    Андреевич,     в     информации     по социальноэкономическому и экологическому состоянию на Украине,  в разделе о развитии здравоохранения не отражены планы на  создание в  Днепропетровской  области  диагностического центра.  Почему он исключен из плана?"

 

     Я хотів би сказати,  товариші,  що в своїй доповіді я не міг все  це  охопити.  Хто  хоче  одержати  відповідь  на  те чи інше питання,  а це сто сорок томів чи більше двадцяти тисяч сторінок, то він може ці матеріали отримати в нашому Держплані. В цілому ми зараз опрацьовуємо новий механізм фінансування  охорони  здоров'я на одного чоловіка.  Як це буде - подивимось. Я думаю, що це буде вже справа  нового  парламенту,  який  прийматиме  же  відповідні рішення.

 

     Депутати Бойко  Іван  Васильович,  Ревенко  Микола Мусійович ставлять питання про стан здоров'я дітей, екологічну ситуацію в

 

     53

 

     Чернівцях. Я хочу сказати,  що з метою подальшого обстеження здоров'я   в  січні  цього  року  група  дітей  міста  Чернівців, одинадцять  чоловік,  була  направлена  до  Ізраїлю,  де  пройшла обстеження.   Для  подальшої  роботи  по  обстеженню  екологічної ситуації,  стану здоров'я в місті Чернівцях  створена  спеціальна програма, в якій візьмуть участь і народні депутати.

 

     Народний депутат  Української РСР Спис Микола Михайлович.  В вашем докладе не было уделено внимания состоянию курортов  Крыма. Таке ж запитання і народного депутата Поповича Івана Васильовича. Товариші,  на це питання дасть відповідь новий  Уряд,  коли  буде концепція і бюджет на 1991 рік.

 

     Народний депутат   Яворівський  Володимир  Олександрович.  Я відповідав  на   запитання   про   лікувально-оздоровчі   заклади Управління Справами Ради Міністрів на тій сесії,  в тому числі по Феофанії.  Я і сьогодні підтверджую свою думку,  якщо  ми  хочемо буди дійсно державою. Своєї думки я не змінив.

 

     Народний депутат  Дорофєєв  Володимир Миколайович,  виборчий округ 56, місто Комунарськ.

 

     Чем объясняется  отсутствие  даже  упоминания  о  физическом воспитании населения Украины?

 

     Товариші! Ми  роздали  вам цілий комплекс програм,  які були розроблені Урядом.  І це знайшло своє відображення в  комплексній програмі "Профілактика захворювань і формування здорового способу життя населення". Почитайте, будь ласка.

 

     Запитання народного депутата Куніцина Сергія Володимировича. І  таке  ж  запитання  задає  народний депутат Алтунян Г.О.,  370 виборчий округ.  Про екологічну експертизу,  чи залежить вона від Ради Міністрів і так далі.

 

     Я повинен сказати,  що сьогодні згідно діючого законодавства питання використання природних  ресурсів  вирішується  тільки  за згодою  місцевих  Рад.  По-друге.  Ніякого  впливу  на проведення експертизи та її  висновки  Уряд  не  здійснює.  Єдине,  що  Уряд зробив,  -  це дав вказівки нашим банкам,  починаючи з 1990 року, без висновків екологічної експертизи не  фінансувати  будівництво ніякого об'єкта.  Тільки в минулому році за висновками експертизи було відхилено більше тисячі  пропозицій  про  будівництво  нових промислових об'єктів і кожен третій повернено на доробку.

 

     На запитання  народного депутата товариша Павленка:  "Почему не выполняются планы капитальных  вложений  в  охрану  окружающей среды  и сколько средств необходимо затратить за пять лет,  чтобы было выполнено постановление Верховного

 

     54

 

     Совета о приведении к норме показателей воздуха  в  городах, где  они  в  выше  10  раз?".  За  чотири роки цієї п'ятирічки на будівництво природоохоронних об'єктів було виділено 1,8  мільярда карбованців, або на 200 мільйонів карбованців більше, ніж за роки минулої п'ятирічки.  Але,  на жаль,  170 мільйонів карбованців не були освоєні.  В проекті плану,  який нам подасть новий Уряд,  на п'ятирічку  передбачається  біля  5  мільярдів   карбованців   на вирішення  питань  покращення  екології.  Скільки  виділити  - це рішення прийняти новий парламент.

 

     Є запитання і народного депутата Коробка  Миколи  Івановича, тут  і  питання  про  споживання  свіжої  води,  про  відсутність позитивних екологічних ефектів і так далі.

 

     Я повинен сказати,  тільки за 4 роки п'ятирічки  виробництво промислової  продукції  зросло  в  республіці  на  шістнадцять  з половиною відсотків.  Потужності водоочисних споруд зросли за цей же  час  на  19  відсотків.  І  введені  пилогазоочисні установки потужністю 18 мільйонів кубічних метрів,  що дало змогу скоротити викиди  в атмосферу на 14,2 відсотка.  Але цього сьогодні замало. Нам треба краще в цьому питанні працювати.

 

     Уряд республіки  виступає  за  повну  гласність  в  питаннях екологи.  Є питання про природно-заповідний фонд, ми виділяємо на це відповідні кошти.  Я повинен сказати,  на жаль, вони не завжди використовуються.  Якщо декого цікавить це питання, то на народну освіту,  на культуру тільки в тому році ми не використали  більше 50-ти  мільйонів  карбованців.  Якщо  вважати,  що ми мали що 500 мільйонів карбованців  зверх  плану,  то  ми  могли  б  ці  кошти спрямувати і на розвиток заповідників і культури.

 

     Запитання народного депутата Романова Юрія Сергійовича: "Почему Совет  Министров   ничего   не   сделал   по   заключению вневедомственной  комиссии по комплексному изучению экологической обстановки  в  Одесской  области?"  Зараз  закінчується  розробка проекту  схеми  розвитку і розміщення продуктивних сил області на період на 2005 року.

 

     Ми заборонили будівництво в Одеській  області  комплексу  по перевантаженню  імпортних  фосфоритів,  не буде також будівництва Березівського хімічного заводу.  Із резервного фонду виділено 250 тисяч  карбованців  на  розробку  схеми  охорони  і  комплексного використання озер і інших придунайських місць.

 

     Запитання народного депутата  Півня  Миколи  Івановича,  132 виборчий  округ:  "Когда  будут  приняты  меры  по  очистке рек и прудов?"

 

     55

 

     Є програма  землеробства,  там  ці  питання   знайшли   своє відображення.

 

     Запитання народного  депутата Шевченка Володимира Петровича, 186 виборчий округ: "Что конкретно принималось правительством для спасения  Азовского  моря,  какие  меры  намечаются по устранению создавшегося  положения?"  Аналогічні  питання  задають   народні депутати, товариші Петренко, Дубовський, Короленко.

 

     Розроблено проект  постанови,  який зараз знаходиться в Раді Міністрів УРСР і має бути прийнятий найближчим часом.

 

     З виступу  народного  депутата  Челишева.   Він   стосується Каховського   водосховища.   Зараз  інститутом  "Укрдіпроводгосп" розробляється   техніко-економічне   обгрунтування    реконструюй Каховського  водосховища,  в  якому  буде  розглянуто доцільність зниження рівня води в цьому водосховищі.

 

     Запитання депутата Куземко Марії Василівни щодо  заповідника "Медороби".  Питання  дійсно  є.  Рада Міністрів нашої республіки звернулась до міністра оборони з  вимогою  прискорити  звільнення земель державного заповідника "Медороби". Я вважаю, що це питання найближчим часом буде вирішено.

 

     Є питання щодо будівництва біля селища  Семидуби  Ровенської області     Українським     управлінням     цивільної     авіації радіолокаційного комплексу для керівництва повітряним рухом.

 

     Товариші, зараз   Всесоюзний   науково-дослідний    інститут загальної   та  комунальної  гігієни  здійснює  експертизу  цього об'єкта Який буде висновок, таке буде прийнято і рішення.

 

     Товариші, є   декілька   запитань   з   точки   зору   нашої чорнобильської   біди.   Враховуючи,  що  буде  обговорення  цієї доповіді,  я сьогодні вважав би за можливе не відповідати на  всі запитання, але дві відповіді дати.

 

     По-перше, незважаючи  на  те,  що  Верховна Рада Радянського Союзу прийняла рішення про відселення в 1992 році,  я,  будучи  в Брусилівському районі, зустрічався з керівництвом і цього району, і області,  і вважаю,  що ми повинні  закінчити  відселення  всіх людей,  які  цьому  підлягають,  у  1991  році Складна це справа? Складна. Але я думаю, що парламент, який сьогодні працює, і новий Уряд  підтримають  цю  пропозицію.  Не  треба нам далі утримувати соціальну напругу.  Це питання повинно бути вирішено в 1991 році, а не в 1992, як це намічається програмою Верховної Ради СРСР.

 

     56

 

     І по-друге.  Сьогодні  ми працюємо над тим,  щоб збільшити в цілому по республіці випуск медичного обладнання - апаратів  УЗД, комп'ютерів.  Таким  чином,  в  найближчий рік ці питання повинні бути вирішені.

 

     Деякі питання, що тут є, я віддам товаришу Масику, який буде робити  доповідь  з  цій  проблеми,  щоб  вони  ввійшли  до  його доповіді.

 

     Депутат Павличко,  358 виборчий округ:  "Ваше  ставлення  до загальносоюзної власності?"

 

     Моє ставлення таке:  все,  що знаходиться на території нашої республіки,  повинно находитись в розпорядженні цього парламенту, який ми представляємо. А що ми можемо віддати до відання союзного уряду,  це повинні будемо вирішити  ми  з  вами.  Які  промислові галузі    треба    насамперед    передати    в    республіканське підпорядкування?

 

     Я сьогодні відповів би так.  Сьогодні дуже багато є  гострих питань  з  точки  зору забезпечення нашого народного господарства паливом.  От,  по-перше,  я вважаю,  що ми повинні вирішувати  ці питання.    Всі    нафтопереробні    підприємства    забрати    в підпорядкування республіки.  Тим більше,  що сьогодні  потужності цих підприємств не зовсім забезпечують нашу потребу.

 

     По-друге. Ми   повинні  забрати  в  своє  розпорядження  всі підприємства переробної промисловості.  А у нас  ще  є  такі,  що знаходяться в розпорядженні нової комісії по продуктах харчування

- "по продовольствию" - так вона називається в Москві.

 

     По-третє. Ми повинні вирішити питання про  цементні  заводи. Хоч  керівники  цементних  заводів  вважають,  що вони не повинні підлягати підпорядкуванню нашого парламенту, однак я думаю, що це не так.  В основному цемент потрібен нам для будівництва і 85-90% процентів - це потреба нашої республіки.

 

     Також підприємства   машинобудування,   підприємства,    які виробляють сьогодні ліки та інші А в цілому,  на мою думку, треба розробити цю програму, вона в нас частково сьогодні є. Це питання було  і  в  депутата  Швайка  -  питання  про  "самостоятельность предприятий в республике,  на которые  распространяется  закон  о государственной собственности. "

 

     Депутат Васін  Євген Михайлович.  Зараз у Верховній Раді має розглядатись новий проект закону про соціалістичне  підприємство, в якому будуть враховані всі сучасні вимоги та обставини, а також положення про прийняття законодавчих актів.

 

     57

 

     Депутат Мельник Борис Павлович,  314 виборчий округ.  Як  ви оцінюєте  здійснену за останні роки перебудову системи управління економікою?

 

     Ми зменшили  кількість  міністерств,  зменшили,  в   цілому, чисельність  центрального  апарату.  Але  я  повинен сказати,  що сьогодні економічні можливості ще не запрацювали.  Для того,  щоб ліквідувати командно-адміністративну систему,  а я стою,  перш за все,  за її ліквідацію,  ми повинні вирішувати це  питання  двома шляхами.

 

     Перший шлях - це збільшення виробництва.  Тоді ніхто не буде задавати чи голові Уряду, чи Уряду в цілому, чи Міністру питання: "Де взяти паливо?".

 

     Це все   повинно   бути   в   системі,  яка  сьогодні  є  на нафтопереробних  підприємствах.  Тому  тільки  через   збільшення виробництва   ми   можемо   ліквідувати  командно-адміністративну систему.  І по-друге, повинні запрацювати наші економічні важелі, які сьогодні, на превеликий жаль, не працюють.

 

     Дальшу перебудову  галузевих  структур  управління  народним господарством необхідно здійснювати послідовно.

 

     Депутат Швайко Михайло  Андрійович.  "Прошу  відповісти,  чи Уряд  здійснює  контроль  за  всіма сферами економічних відносин, наприклад, з поля зору випали банки. Український республіканський банк  не  є  республіканською установою.  Чи збираєтесь опанувати цією сферою?"

 

     Таке запитання поставив і депутат Яворівський.  Я  хотів  би сказати,  що збираємось опанувати. І найголовніше - ми збираємось найближчим часом створити у нас зовнішньоекономічний  банк,  який дозволив  би  нам  більш  вигідно працювати з нашими закордонними партнерами.

 

     Депутат Демидов   Григорій   Вікторович:   "Какой    процент производственных мощностей,  расположенных на территории Украины, принадлежит Украине,  а какой Союзу?  Каким процентом  продукции, производящейся    на    территории   республики,   самостоятельно распоряжается Украина?" З  подібним  питанням  звернувся  депутат Павличко Дмитро Васильович.

 

     Сьогодні наші  основні  фонди  в вартісному виразі складають чотириста сімнадцять мільярдів карбованців.  З  них  виробничі  - двісті вісімдесят. Із загальної кількості промислових підприємств близько  5   тис.   400-1500   припадає   на   об'єкти   союзного підпорядкування,  або  близько  28  процентів.  А в промисловості (сільське

 

     58

 

     господарство відокремлене) союзне підпорядкування  становить сьогодні 73 проценти.

 

     Депутат Васін  Євген Михайлович:  "Известно ли Правительству республики,    на    сколько    процентов    изношены    основные производственные  фонды и какие вы видите пути по их обновлению?" Я хотів би відповісти так.  Уряд знає,  яка  сьогодні  зношеність основних  виробничих  фондів.  І це найголовніше питання,  яке ми повинні будемо вирішувати,  коли підписуватимемо союзний договір. Тут  є  дуже  багато складних питань.  Я хотів би сказати,  що ми будемо намагатись,  щоб основні фонди, які дуже зношені, особливо в  важкій  промисловості,  технічно  переозброювались  за рахунок союзного бюджету. Це моя особиста думка.

 

     Депутат Кислий Павло  Степанович:  "Прошу  дати  порівняльну характеристику  стану  економіки  України в СРСР.  Яка залежність центру  від  економіки  республік?   Ми   жебраки   при   повному суверенітеті  чи  ні?"  Питома вага по основних показниках в 1989 році становила:  національний доход  -  16  процентів,  виробничі основні    фонди    -   15,   продукція   промисловості   -   18, сільськогосподарська  продукція  -  22,5  і  виробництво  товарів народного  споживання  - 18,5.  Потреби народного господарства на 17-50 процентів задовольняються  за  рахунок  ввезення  продукції Республіка вивозить 16 процентів виробленої продукції. Тому є тут багато дуже складних питань,  над  якими  ми  повинні  працювати. Сьогоднішня система ціноутворення не відповідає сучасним вимогам.

 

     Депутат Парасунько Михайло Васильович, 47 виборчий округ: "Ви назвали  серед  причин  сьогоднішньої   кризи   в   економіці прийняття  союзними  органами  не  до  кінця  продуманих рішень з питань економічної  реформи.  Яких  заходів  до  зупинення  цього вживав Уряд республіки і особисто Ви, як його Голова?

 

     Я хотів  би  сказати,  що деякі рішення,  які були прийняті, дозволили нам виконати плани прибутку,  не допустити  понад  план вміси  грошей  і так далі Це дуже складне питання.  І якщо когось воно цікавить,  я можу відповісти окремо.  Алея  сьогодні  сказав так,  ми  нічого  нового  не робили,  ми приймали ті закони,  які сьогодні діють при ринкових відносинах.  Вони однакові,  в  моєму розумінні, як для нашої, так і для інших країн. Тому важливо, щоб при прийнятті інших рішень,  в тому числі союзним Урядом, вони не були порушені.

 

     59

 

     Депутату Білоусенку  Олександру  Федоровичу  я вже відповів; депутат Новицький ставить запитання з приводу гірських районів і, зокрема,  курортних  зон.  Ми  розробляємо  програму розвитку цих регіонів.

 

     Народний депутат  Іваничук  Роман  Іванович:   "Існує   така розхожа думка,  що Львівщина саме себе прогодувати не може".  Але для того,  щоб годувати,  чи щось  купити,  треба  щось  продати. Львівська  область  з точки зору продуктів харчування дійсно себе не може прогодувати.  Я вважаю, що тут повинні діяти Міністерство торгівлі,  та  різні  оптові  об'єднання,  які  ці питання можуть вирішити.  Повинен  бути  взаємовигідний  обмін.  Якщо  сьогодні, пробачте  мені,  сіль  є  тільки  в  Донецькій  області,  то інші області,  що б не робили,  не можуть цієї солі отримати.  Повинно бути взаєморозуміння.  Ці зв'язки у нас складалися десятиріччями, і, я вважаю, ми сьогодні їх не повинні порушувати.

 

     Що стосується  питання  про   відшкодування   за   вичерпані природні  ресурси,  то  вирішити  його  практично  неможливо.  Бо сьогодні такі вимоги може пред'явити будь-який регіон  країни.  І невідомо,  хто,  кому,  за що буде винен.  Тому,  я вважаю,  таке питання і не слід сьогодні порушувати.

 

     Чи буде переглянуто список професій  із  шкідливими  умовами роботи,  де забороняється використання жіночої праці?  Так, зараз ця робота проводиться.

 

     "Скільки цементних заводів  у  підпорядкуванні  України?"  - запитує  депутат Павличко.  На території республіки знаходиться 5 підприємств,  які  підпорядковані  нашому  Держагропрому,  і   11 цементних заводів,  про які я вже казав.  Точка зору Уряду,  який працював, вам відома.

 

     Народний депутат  Баландюк  Микола  Степанович:  "Яка   сума коштів  використовується  на  апарат  управління  та  динаміка їх витрат у роки поточної п'ятирічки?"

 

     Я повинен сказати,  що,  по-перше у зв'язку  з  організацією великої кількості кооперативів апарат управління значно зріс - на 5,2 процента, і в зв'язку з цим зросли витрати на утримання цього апарату. А от центральний апарат міністерств і відомств зменшився за цей час,  і витрати на його утримання практично зменшились  на 500 тисяч карбованців, хоч я вважаю, що вони залишились практично на тому ж рівні.

 

     Народний депутат Карпенко Віталій Опанасович: "Яку частку

 

     60

 

     прибутку відраховували  в  центр,  яку  частку  залишали  на місці? Ви в своїй доповіді про це не сказали".

 

     Шановний Віталію  Опанасовичу,  для  цього потрібно мати всі висхідні  дані.  Тому  я  сьогодні  й  сказав:  коли  ми   хочемо переходити  на  ринкові  відносини,  то  перш за все повинні бути прийняті нормативні і законодавчі акти.  Які  будуть,  допустимо, тарифи?  Якою  буде  плата за послуги,  система податків?  Про це сьогодні  й  керівники  підприємств,  з  якими   я   зустрічався, запитували.  Вони  не можуть сьогодні все це розрахувати.  Все це буде залежати від того, якою буде система.

 

     Таке ж запитання поступило і від Скорик Лариси  Павлівни.  Я хочу відповісти так:  якщо ми сьогодні не вирішимо найголовнішого питання - про систему  ціноутворювання,  то  ні  на  які  ринкові відносини переходити не зможемо.  Справа в тому, що сьогодні наша заробітна плата спрямована тільки на те,  щоб ми могли одягтися і прогодуватись.  Усе  інше  - плата за квартиру,  пенсія,  медичне обслуговування,  комунальні  послуги  -  йде  через   так   звані суспільні  фонди  споживання.  Тому  наша  заробітна плата,  а це керівники підприємств і господарств добре розуміють, низька.

 

     Так ось я вважаю:  перш за все нам  треба  вирішити,  як  ми надалі  будемо  будувати  нашу  систему ціноутворювання.  Тому що сьогодні ми можемо підвищити ціни,  а далі  як?  Коли  буде  нова продукція,   то   що,   керівник   підприємства  буде  керуватись довідником "стеля"? Ні, повинна бути система: ринкові відносини - це система. І там сформульовано, що пенсія іде в заробітну плату, плата за квартиру іде в заробітну плату,  медичне  обслуговування йде   в   заробітну  плату.  Потім  воно  відраховується,  але  в собівартість продукції включається висока заробітна плата.  Таким чином,  вища  заробітна плата,  виші роздрібні ціни,  вищі оптові ціни - ось це питання я вважаю найголовнішим.

 

     А, по-друге,  я повинен сказати,  що сьогодні наші  державні стандарти в більшості випадків не відповідають міжнародним. Ось з цього треба й починати всю нашу підготовчу роботу до переходу  на ринкові  відносини.  Я б сказав сьогодні:  директивно такі дати і строки не можуть встановлюватись,  повинна бути проведена  велика підготовча  робота.  А  ми,  як  республіка,  на  жаль  не  маємо практично нічого, а нам пропонують перехід на ринкові відносини.

 

     Депутат Пшеничников  Анатолій  Єгорович  -  про  податок  50 процентів. Я вже відповів.

 

     "Як ви ставитесь до постанови Ради Міністрів щодо державної

 

     61

 

     податкової служби?"    -    запитує   Білоусенко   Олександр Федорович. Позитивно.

 

     Народний депутат Чучук  Маркіян  Євгенович:  "Що  ви  можете сказати  про  розміри  кредитних ресурсів,  вилучених з України з Ощадного  банку?"  Я  вважаю,  що  в  умовах   самоврядування   і економічної самостійності кредитними ресурсами,  які формуються у нас на території, повинна розпоряджатись республіка.

 

     Так само  питання  Чучука  Маркіяна  Євгеновича  з   приводу будівництва  доріг.  Я  теж  вважаю - це питання дуже гостре.  Ми зараз його поставили перед урядом країни і вважаємо, що такого не повинно  бути:  беремо  податок  з  наших  підприємств,  а  гроші віддаємо на будівництво шляхів Нечорнозем'я.

 

     Депутат Шевченко Олесь  Євгенович  -  що  стосується  обсягу відрахувань   у   бюджет   республіки  від  платежів  з  прибутку підприємств союзного підпорядкування,  то він встановлений нижчий ніж в інших республіках, на прохання Уряду республіки.

 

     Я це  підтверджую.  І ось чому.  Справа в тому,  що сьогодні формування бюджету йде в іншому порядку,  ніж буде, коли бюджет в цілому  формуватиметься  на  Україні.  Сьогодні найголовніше - це питання податку з обороту.  Нам  зменшили  його,  а  підприємства союзного   підпорядкування   на  території  нашої  республіки  не прийняли тих планів прибутків,  які до них  довели  їхні  керівні органи.  Тому  сьогодні,  по-перше,  в  цілому по республіці план союзними  підприємствами  по  прибутку   зменшений   на   мільярд карбованців.  Я не знаю, за останні два тижні зменшилася ця цифра чи ні. Таким чином, деякі місцеві бюджети не отримають на цю суму свій місцевий бюджет доходів. Це перше питання. Тому ми вважаємо, що було б краще,  коли б у нас в цілому  залишився  в  республіці весь податок з товарообороту.  В чому справа? Підприємства можуть вносити один раз на місяць,  а товарообсяги - десь  кожний  день. Таким чином,  ми не повинні брати кредитів. Ми можемо кожний день робити всі фінансові справи.  Так, дійсно у нас 12 процентів, всі інші  республіки  -  20  процентів.  Я  й  сьогодні вважаю:  якщо працювати,  то ми повинні собі залишити більш високий  процент  з точку зору податку з обороту.

 

     Скорик Лариса   Павлівна;  "Скільки  процентів  від  бюджету сьогодні виділяється на освіту з урахуванням збільшення?"  Лариса Павлівна,  збільшення  велике,  В  цілому  на півтора мільярда по республіці на народну освіту,  це 33 проценти, і 200 мільйонів на культуру, або на 46 процентів. Але я вважаю, що це ще досить

 

     62

 

     мізерна цифра. І коли ми будемо розглядати новий бюджет на 1991 рік,  я вважав би,  що ми повинні до цього  питання  підійти більш зважено.

 

     Депутат Соболєв  Сергій  Володимирович:  "Чи є розрахунки по світових цінах,  що буде мати Україна в  разі  переходу  на  такі ціни?"

 

     Є такі  розрахунки.  Але  я повинен сказати,  що ми виграємо тільки в тому разі,  коли всі країни РЕВ з 1991 року перейдуть на світові ціни і на СКЛ,  тоді ми будемо мати, як кажуть, невеликий позитивний  баланс.  Сьогодні  ми  більше  маємо   імпорту,   ніж експорту.  Багато  там є ще питань,  але я думаю,  що це буде вже вирішувати новий парламент,  тому що ми переробляємо цукор,  який ми  одержуємо з Куби,  а потім його відправляємо в Росію.  Це теж іде й сьогодні в баланс імпорту - експорту. Тому є тут питання.

 

     Депутат Колісниченко Микола Петрович,  252 округ:  "Когда  в селе и городе цены будут одинаковыми?"

 

     3 таким   же   питанням   звертається   депутат  Жук  Віктор Васильович, 436-й виборчий округ.

 

     Коли я був останній раз на засіданні Ради Міністрів СРСР, де розглядалось  питання  про  ринкові  відносини  і  про збільшення роздрібних цін,  то я перш за все сказав,  що в цьому році,  якщо вирішувати питання,  то соціальну напругу створюють різні ціни на м'ясо. І я вважав би, що треба в першу чергу вирішити це питання.

 

     Дійсно, у нас сьогодні три ціни. Одна в місті, друга на селі і  третя  на базарі Тому це питання,  на мою думку,  повинно бути вирішене найближчим часом. Депутат Герц Іван Іванович запитує, чи є  законодавчі  нормативні  акти про оренду лісів.  Вони сьогодні розробляються.  Депутат Ейсмонт Володимир  Юхимович  звернувся  з питанням про те,  чи правильно буде, якщо виробничник продаватиме свою продукцію в  такій  кількості,  по  держзамовленню,  скільки одержує   матеріально-технічних  ресурсів  під  цю  продукцію.  Я відповів би так.  До цього питання  треба  підходити  комплексно. Кожний  виробничник  вважає,  що тільки йому не вистачає цементу, прокату чи лісу.  Забуває,  що він ще отримує воду,  користується землею,  має  електроенергію  і так далі.  Так ви підрахуйте,  що буде,  якщо  вам  буде  стільки  по  держзамовленню  відпускатись електроенергії.  Тому сьогодні питання складне.  Я маю надію,  що Верховна Рада країни прийме ті рішення,  які ми пропонували. Чому сьогодні  держзамовлення  не  користується повагою?  Думку деяких депутатів  з  цього  приводу  ви  чули.  Якщо   це   понадпланова продукція,  то  60  чи  70  процентів  прибутків треба залишити в розпорядженні

 

     63

 

     підприємства. Я категорично проти цього.  Це  призводить  до того,  що  підприємства  беруть  занижені  плани  і  таким  чином створюють собі великі прибутки. Чим нижчий план, тим у тебе вищий прибуток.  Треба найкращі умови створити для держзамовлення. А от щоб за держзамовлення в розпорядженні підприємства залишались 70, 60, чи 50 процентів.

 

     Є питання  про  бензин,  я  на  них вже відповідав.  Депутат Стадниченко запитує,  чому  в  радгоспах  і  колгоспах  Донецької області протягом останніх трьох років біда з бензином.

 

     Справа в тому, що ми перейшли на оптову торгівлю. Збільшення виробництва нафти в цілому в кращі не відбулось. Всі ресурси, які були, використані.

 

     Яка конкретна     допомога    подавалася    агропромисловому комплексу?  Це  питання  Поляка  Віталія  Івановича,   Артеменка, Гальцева і інших.

 

     Товариші! Ми   за   останні   роки   збільшили   виробництво сільськогосподарської  продукції,   збільшився   і   прибуток   в сільському    господарстві   Яку   допомогу   подано?   Переробна промисловість сьогодні  практично  не  має  боргів.  Може,  деякі підприємства  мають,  а  в  цілому вона не має.  Сьогодні списані борги багатьох колгоспів і перш за все Чорнобильської  зони,  яка постраждала.  Сьогодні подається фінансова допомога.  В тому роді за рахунок резервного фонду Ради Міністрів цукрова  промисловість отримала близько 200 мільйонів карбованців допомоги. В цьому році переробна промисловість отримала допомогу  на  будівництво  нових підприємств, які сьогодні будуються на імпортному обладнанні.

 

     Товариші! Є   запитання  депутатів  Дробінського,  Дмитрука, Воєводи,  Кузьменка:  дати статистичні дані -  скільки  продукції сільського  господарства виробляється по окремих видах та скільки й кожна область споживає?

 

     Я мушу сказати,  що ми зробимо таку довідку і  вам  роздамо, щоб  ні  в  кого  не  було  зазначених питань,  тому що їх у мене сьогодні є ціпа низка.

 

     До запитання Віталія  Панасовича:  скільки  поставляється  в союзний  фонд республіки в фізичній вазі м'яса,  молока,  овочів, фруктів?

 

     М'ясопродукти виробляємо так:  на 4 мільйони 400 тисяч  тонн м'яса  союзного  фонду  в  тому році мали план поставки 615 тисяч тонн,  у цьому році маємо план поставки 559  тис.  тонн,  а  план виробництва, який прийняли наші області, залишився таким же.

 

     64

 

     Молока ми  виробили  в тому році 24 мільйони 377 тисяч тонн. До союзного фонду поставили 3 млн.  450 тис.  тонн.  В цьому році повинні поставити 3 мільйони тонн.

 

     Картопля. Виробляємо 19 мільйонів 300 тис. тонн. До союзного фонду поставили в тому році  -  287  тисяч  тонн,  в  цьому  році поставимо - 230.

 

     Овочі - 7 млн.  400 тис.  тонн,  плоди та ягоди - 2 млн. 490 тис.  тонн,  баштанні культури - 73090 і виноград  -  78820  тис. тонн.

 

     Є запитання     депутата    Кисельова:    щодо    соціальної справедливості. Тут дуже багато було таких питань. Я думаю, що ми приймемо постанову і закон про пріоритетний розвиток села.

 

     Як збільшились  основні  фонди в сільському господарстві?  - питання  депутата  Цекова  Сергія  Павловича.  Відповідаю.   Вони збільшилися  в 1,5 раза - з 42 до 64 мільярдів карбованців.  А от продукція  виробництва  зросла  тільки  на  16  процентів.   Щодо газифікації, я вже відповідав.

 

     Чи забезпечено виробництво яєць? Ми дійсно забезпечили його. Будемо деякі птахофабрики перепрофільовувати.

 

     Є таке запитання депутата Пшеничникова Анатолія Єгоровича: "Когда прекратится  вмешательство советских хозяйственных органов в  распределение,  попросту  говоря  -  своеволие  с   продукцией межхозяйственной организации?"

 

     Ну, это Бахчисарайский цементный завод и другие.

 

     Товариші! Сьогодні  у нас п'ять цементних заводів і весь цей цемент іде для потреб народного господарства.  Рада Міністрів  не втручається в цю справу, так, як і міністерства.

 

     Не додали  техніки?  Так,  не  додали.  Під  тиском телеграм виникло одне запитання.  Хто дав дозвіл,  щоб  біля  Батуріна  на березі  Сейму було продано землю для Мурманська,  запитує депутат Яворівський.

 

     Землі не продані,  а вилучені з користування  колгоспу  "XXІ партз'їзду"  за згодою загальних зборів колгоспників.  Клопотання про відведення земель згідно з встановленим порядком  Мурманський завод "Нерпа" подав до Чернігівського облвиконкому.

 

     Народний депутат  Яворівський:  "В  якому  стані переселення сибіряків на південь України? Який вигляд має цей процес?

 

     Товариші! В цілому це одне питання.  Ми будуємо десь одиндва будинки  на  рас  для  тих працівників,  які сьогодні працюють на Крайній Півночі, в Сибіру. Це питання було вирішене. Вони будують чи за згодою наших областей, чи самі своїми силами.

 

     65

 

     Питання заслуговує на увагу. Я думаю, що вже новий парламент ці питання розгляне.

 

     Є питання про житло.  В своєму виступі я сказав про це. Хочу запевнити,  що  сьогодні  житлова програма буде переглянута таким чином,  щоб збільшити будівництво житла в цілому.  Справа в тому, що ми розробили програму на будівництво житла,  на кожного жителя 21 кв.  метр.  Зараз  ми  хочемо  переглянути  цей  показник.  Це пов'язано   з  тим,  що  у  нас  з'явилась  програма  переселення кримських      татар,      проблема      Чорнобиля,      проблема військовозобов'язаних,  яким  ми  теж  повинні  надати відповідне житло.

 

     Чи планується розвиток телефонного зв'язку. Так, планується. В  тому  числі і в місті Києві в об'єднанні імені Корольова,  я в суботу приймав міністра. Ми розглянули це питання і в цілому буде в  два рази збільшено випуск телефонних станцій для того,  щоб ми могли скоріше вирішити це питання.

 

     Є запитання про наявність в  Черкаській  області  вагонів  з радіоактивними  речовинами.  Начальник  Одеської залізниці Гур'єв підтвердив:  проведеною  перевіркою  наявність  таких  вагонів  у Черкаській    області   не   виявлено.   Перевіркою,   проведеною Шевченківським відділом Одеської  залізниці  17  травня  на  всіх станціях  відділку,  вагонів  з радіоактивними речовинами в межах області не виявлено.

 

     Є питання про бензин. Я сказав, що ми повинні його забрати.

 

     Депутати Павленко,  Хилюк,  Алтунян,  Табурянський.  Питання пов'язані із збільшенням виробництва товарів народного споживання

- це наш ринок.  Я повинен так сказати, ми в цьому році збільшили продаж  телевізорів  десь  на  15-20 процентів,  пральних машин - близько    30    процентів,    збільшили    також     виробництво електропилососів,  але  цього  ще  не  досить.  Я  вважаю,  що ті підприємства,  які сьогодні освоїли виробництво цього обладнання, збільшать  його  і  в  1991 році.  Тому деякі питання можуть бути вирішені скоріше. Конверсія сьогодні уже почала діяти.

 

     Є запитання депутата Табурянського  Леопольда  Івановича.  Я хочу  вам  відповісти.  Рада  Міністрів  доручить розглянути ваше питання, тому що воно дуже складне. Хто, що, де і як? Ми доручимо нашому  Держарбітражу,  Мінфіну  та Українському банку розглянути ваше питання.

 

     Надійшло декілька  запитань  про   поліпшення   забезпечення населення цукром (Колісниченко, Дзюба, Мазур і т.д. ).

 

     Товариші, я   вважаю   найголовнішим   у   цьому  питанні  - повернутись сьогодні до тієї справи,  яку ми три чи  чотири  роки тому

 

     66

 

     назад ліквідували.  Без збільшення виробництва солодких вин, шампанського,  пива ми не зможемо  вирішити  питання  нормального забезпечення  населення  цукром.  Тому Уряд сьогодні приймає таке рішення.  По-перше, ми винайшли кошти на збільшення плантацій для винограду. На 20 процентів підвищили ціни на виноградні винаходи, даємо ці кошти на будівництво цих плантацій. В цілому даємо трохи більше,  і  вирішили  питання збільшення цукру для чорнобильської зони.

 

     Товариші! Ось бачите, стільки ще надійшло до мене запитань.

 

     Голос із залу. (Не чути).

 

     Товариші! Що хочу вам сказати, що на запитання, які стоять у нашому  порядку денному і які будемо розглядати окремо,  сьогодні вважав би не відповідати дуже докладно.  Я не хотів  би  сьогодні затрачати на це час, тому пропоную зробити так.

 

     По-перше. Усі ці питання адресувати новому Уряду. У нас вони сформовані,  це 200 питань,  на які я вам відповідав,  може  десь 180.  Сьогодні  ще  є  дуже  багато таких питань.  Є питання дуже цікаві,  вони повинні врахуватись при розробці  бюджету  на  1991 рік.  Цю  справу вже повинен робити новий Парламент,  новий Уряд, який сьогодні оберете.  Я можу бути на цій трибуні ще 5 годин,  і питання будуть.  Давайте ми,  може, так з вами домовимось. Усі ці та  інші  питання   сьогодні   доручимо   розглянути   керівникам міністерств і відомств,  керівникам Уряду,  а завтра зустрінетесь на третьому поверсі для отримання відповідей.

 

     Тому зараз я хотів би всім подякувати, перш за все за те, що у  ваших виступах були висловлені критичні зауваження,  було дуже багато цікавих  побажань  щодо  діяльності  майбутнього  Уряду  і парламенту,  в  якому ми сьогодні з вами працюємо,  запропонувати усі порушені вами питання доручити розглянути вже  новому  Уряду, якщо у вас немає заперечень.

 

     Головуючий. Шановні товариші депутати!

 

     Оголошується перерва до 16 години.

 

     Невиголошений виступ   депутата   Дурдинця   В.В.,   першого заступника Міністра внутрішніх справ УРСР,  Бобринецький виборчий округ, Кіровоградська область.

 

     Шановні народні депутати!

 

     Шановні члени Президії!

 

     67

 

     Соціальну напруженість  в  республіці  збільшує криміногенна ситуація, яка за останні роки значно ускладнилася. Кризисні явища на  різних  ділянках  суспільного  життя  сприяли  розповсюдженню правового нігілізму,  зневаги до законів і загальнолюдських  норм поведінки.

 

     Відбувається значний  ріст  злочинності.  В  минулому році в республіці зареєстровано понад триста двадцять тисяч злочинів, що на  40 відсотків більше,  ніж п'ять років тому.  Стан злочинності продовжує погіршуватись і в цьому році,  особливо в  Харківській, Чернігівській,    Житомирській,    Запорізькій,   Львівській   та Луганській областях.

 

     Внаслідок підсилення її  насильно-корисливої  спрямованості, під   загрозою   опинилися  особиста  і  майнова  безпека  людей, економічні  відносини.  Ділки  тіньової  економіки  з  найбільшим зиском  для  себе  використовують  процеси  економічної  реформи, зниження правової,  фінансової,  договірної дисципліни,  уразливі місця кооперативної діяльності. Лише по кримінальних справах, які були направлені в народні суди в минулому році,  сума збитків від економічних    злочинів    склала   більше   двадцяти   мільйонів карбованців.

 

     Відбувається інтенсивне       формування       організованої злочинності,   втягнення  до  неї  корумпованих  службових  осіб, професіоналізація  карних  елементів,  відродження   кримінальних традицій  і  звичаїв.  Помітно  зросли агресивність і жорстокість злочинців,  їх протидія силам правопорядку.  В минулому  і  цьому роках  при  виконанні службових обов'язків загинуло 21 і поранено 400 співробітників міліції. На днях в Одесі в слідчому ізоляторі, при  виконанні  службових  обов'язків,  двох  співробітників було вбито засудженим і ще двох поранено.

 

     Особливу тривогу викликає розповсюдження правопорушень серед молоді.  Недоліки  системи  навчання  і  виховання  підростаючого покоління  обертаються  зростанням   злочинності   неповнолітніх, створенням    численних    молодіжних   угруповань   зі   стійкою антисоціальною спрямованістю.

 

     Укорінена байдужість  до  соціальної  адаптації   осіб,   що відбули покарання,  поряд з недоліками в роботі виправно-трудових установ стимулює стійкість рецидивної злочинності.

 

     Здійснювані правоохоронними   органами   заходи    виявились недостатніми  для  того,  щоб  нейтралізувати негативні процеси і стабілізувати  стан  правопорядку.  На  цьому   в   певній   мірі позначаються і суттєві промахи в їх роботі.

 

     68

 

     В багатьох  місцях  фактично згорнули роботу по профілактиці правопорушень деякі громадські організації - добровільні  народні дружини,  ради профілактики трудових колективів,  товариські суди та інші,  а без них нам дуже важко  працювати,  просто  неможливо приборкати злочинний елемент.

 

     Дестабілізуючий вплив    на   стан   правопорядку   справляє безкарність злочинців  внаслідок  неповного  розкриття  злочинів, лібералізму  і потурання з боку правоохоронних органів (в 1989 р. не розкрито 119 тис.  злочинів, від слідства і суду скрились 22,6 тис злочинців, з яких затримано 80,6 відсотків). Тому ця проблема для  всіх   підрозділів   міліції   -   одна   із   пріоритетних, повсякденних. І ми постараємось, щоб все менше на волі залишалось карних злочинців.

 

     В той же час серед певної частини громадян значно  знизилась повага  до  правових  норм,  державної  влади  та  її  символів і атрибутів,  а окремі Ради відверто їх ігнорують.  Про це свідчать багаточисленні  несанкціоновані мітинги та демонстрації,  на яких проголошуються  антирадянські  гасла,  глумляться  над  державним прапором,  пам'ятниками  і  працями класиків марксизму-ленінізму. Але діючий закон на повну силу не  використовується  (в  1989  р. відбулося  575 несанкціонованих заходів,  у яких брали участь 613 тис.  чоловік. За 4 місяці цього року таких заходів проведено вже 413,  з  кількістю  учасників  - 305 тис.  чоловік,  складено 321 протокол, порушено одну кримінальну справу).

 

     А спроби   правоохоронних   органів   притягти   винних   до відповідальності  згідно  з  законом  відразу  викликає  бурхливу негативну реакцію з боку певного кола осіб,  які плутають поняття демократії із вседозволеністю.

 

     Хочу зазначити,  що поки закон діє, його слід дотримуватися. А хороший він чи поганий - то вже інше питання. Сьогодні, вважаю, як ніколи надзвичайно важливо дотримуватись законів.  Ніяка влада не може сама порушувати закон. Але і ніяка влада не може безкарно дозволяти порушувати закон кому б то не було.

 

     Зупинити розвиток   злочинності,  а  потім  і  стабілізувати криміногенну ситуацію  ми  зможемо,  якщо  визначимо  реалістичні заходи і шляхи їх здійснення.

 

     Сьогодні найбільш   уразливим   місцем   боротьби  з  нею  є відсутність  єдиної,   взаємообумовленої,   послідовної   системи профілактики правопорушень.  Боротьба ведеться, в основному, з їх наслідками, а не причинами. Правоохоронні органи не зможуть самі

 

     69

 

     здійснити докорінний перелом у цій справі.  Гарантом захисту конституційних  прав  і  законних  інтересів радянських людей від злочинних посягань є побудова правової держави.

 

     Завдання побудови правової держави не може  бути  здійснено, якщо   не   буде  підвищена  правова  культура  людей,  поліпшене виховання їх в дусі поваги до законів,  загальнолюдської  моралі. Тому  одним  із  основних напрямків профілактичної роботи повинен стати правовий всеобуч населення.  Того,  що зараз робиться, явно мало.  Юридичної  літератури не вистачає навіть для спеціалістів. Курс навчання основам правових знань в  школах,  профтехучилищах, вузах  дуже короткий і здійснюється на низькому рівні.  Необхідно пробуджувати  громадськість  на  оволодіння  правовими  знаннями, розвивати   і  направляти  її  ініціативу  по  вирішенню  проблем боротьби з злочинністю.  Неоціниму користь в  цій  справі  можуть принести засоби масової інформації.

 

     Нами разом   з   іншими   міністерствами   та   відомствами, облвиконкомами розроблена та подана  на  розгляд  Ради  Міністрів УРСР  республіканська  програма  невідкладних  заходів боротьби з злочинністю і їх організованими  формами  в  Українській  РСР  на 1990-1991   роки.  В  їх  основу  покладено  включення  у  процес зміцнення правопорядку усіх державних та громадських  інститутів, трудових колективів, підвищення громадської активності населення. Завдання всіх міністерств,  відомств,  організацій  і  установ  - сприяти реалізації цієї програми, забезпечити повне втілення всіх її заходів в життя.

 

     Велику увагу   треба   буде   і   в   подальшому   приділяти удосконаленню  роботи  правоохоронних  органів,  зокрема  органів внутрішніх справ,  зміцненню їх кадрами,  підвищенню  професійної майстерності, матеріально-технічному забезпеченню.

 

     Рада Міністрів  УРСР  надає  нам  у  цьому допомогу,  але ще недостатню.  Сьогодні більше половини автотранспорту органів  МВС підлягає списанню.

 

     Криміналістичною технікою  міліція  забезпечена на 65 проц., фототехнікою - 30,  відеотехнікою - на 3,5, засобами зв'язку - на 63 проценти.

 

     Можливість придбати необхідну сучасну техніку за кордоном не використовується,  оскільки  Уряд  відмові  їв  нам  у  виділенні валюти.

 

     Ми вдячні колективам підприємств,  колі ослів,  радгоспів за надання реальної матеріальної і фінансової  допомоги  підрозділам міліції.

 

     70

 

     За станом  на  1  травня  ними  виділено  для таких цілей 27 мільйонів карбованців, що дозволило нам додатково ввести 9,2 тис. штатних одиниць,  в основному для патрульної служби та дільничних інспекторів,  придбати оперативної,  криміналістичної техніки  та автомобілів на 4 млн. карбованців.

 

     З розумінням    вирішуються   ці   питання   у   Вінницькій, Дніпропетровській,   Донецькій,   Кіровоградській,    Луганській, Харківській  областях.  Необхідно  підтримувати  і  розвивати  цю ініціативу.

 

     На жаль,  вона  не  знаходить   підтримки   у   Херсонській, Тернопільській, Кримській, Львівській, Миколаївській областях.

 

     Народ справедливо   вимагає   від   органів  МВС  підвищення ефективності роботи,  і  ми  над  цим  зараз  працюємо.  Утворено підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю, профілактична служба,  зміцнюється  слідчий  апарат,   удосконалюються   методи оперативно-розшукової діяльності. Однак и працівники нерідко самі стають  беззахисними  перед   злочинними   посяганнями,   тиском, втручанням   в   їх  діяльність.  Страждає  авторитет  і  престиж правоохоронних органів.  Ми також потребуємо захисту  і  в  першу чергу  Верховної  Ради  республіки давати рішучу відсіч тим,  хто безпідставно  принижує  честь  і  гідність  працівників  міліції. Мабуть,  нам,  депутатам  Верховної Ради Української РСР,  новому складу Ради Міністрів УРСР слід приділити більше уваги  проблемам зміцнення  законності і правопорядку,  і прискорити їх вирішення. Надто часто ми зустрічаємося з застарілими правовими нормами, які не відповідають вимогам життя, здержують розвиток нових, сучасних форм і методів боротьби з злочинністю. Давно назріла необхідність прийняття  Закону про профілактику правопорушень.  Можливо,  наша Верховна  Рада,  не  чекаючи  рішень  союзних  органів  з  деяких актуальних  проблем,  розробить і прийме відповідні закони,  які, звичайно,  не  суперечили  б  Конституції  СРСР,  іншим   союзним законам.   А   особовий   склад   міліції   буде   ще  з  більшою наполегливістю працювати,  щоб відчутно зміцнювати правопорядок в усіх  населених  пунктах  Радянської  України,  щоб  кожна людина почувала себе впевнено та безпечно і вдома,  і на  вулиці,  і  на робочому місці.

 

     Дякую за увагу.

 

     71