Стенограма пленарного засідання

25 травня 1990

 

ЗАСІДАННЯ СІМНАДЦЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР.  25 травня 1990 року. 10 година.

 

Головує депутат Плющ І.С.

 

     Головуючий. Доброго ранку, шановні товариші депутати!

 

     Прохання реєструватися за допомогою карточок.

 

     Шановні товариші  депутати!  Перед   тим   як   перейти   до обговорення  доповіді,  хочу,  з  вашого  дозволу,  надати  слово депутату Єщенко - з приводу раніше домовленого  з  вами  питання: оздоровлення дітей в екологічно забруднених зонах. Будь ласка.

 

     Єщенко В.М.,   головний   лікар  Новопетрівської  дільничної лікарні  Вишгородського  району  (Вишгородський  виборчий  округ, Київська область).  Шановні товариші депутати! Тимчасова комісія, склад  якої  вам  пропонувався,  подає  на  ваш  розгляд   проект постанови  Верховної  Ради  Української РСР,  звернення Верховної Ради Української РСР та текст телеграм, з якими я вас ознайомлю.

 

     Проект постанови  Верховної  Ради   Української   РСР   "Про додаткові  заходи  по  оздоровленню дітей,  які проживають у зоні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС".

 

     Верховна Рада Української РСР постановляє:

 

     1. Вважати  1990  рік  -  роком  оздоровлення   дітей,   які проживають   на   територіях,   що   постраждали   від  аварії  на Чорнобильській АЕС.

 

     2. Раді  Міністрів  у  тижневий  строк  виділити   необхідну кількість    путівок    для    організації   курортно-санаторного оздоровлення  та   відпочинку   дітей.   Визнати   за   необхідне використати  для  цій  мети місця в санаторіях-профілакторіях,  у закладах відпочинку та на  туристських  базах  незалежно  від  їх відомчого підпорядкування.

 

     Пропонувати Укрпрофраді,  ЦК  Компартії  України та ЦК ЛКСМУ взяти дійову, активну участь у вирішенні цих питань.

 

     Вважати за   доцільне   звернутись   до    колективів    тих підприємств,  громадських організацій та установ, що мають власні бази відпочинку, із закликом поступитися своїми інтересами заради людей, що потребують допомоги. Раді Міністрів УРСР виділити

 

     3

 

     додаткові кошти   та   фонди,   необхідні   для  організації повноцінного харчування та лікування дітей.

 

     3. Керівникам організацій,  підприємств та установ  надавати додаткову  неоплачувану  відпустку для оздоровлення та відпочинку матерів  з  дітьми  дошкільного  віку  та  вагітним  жінкам,  які проживають   у   населених  пунктах,  що  зазнали  радіоактивного забруднення, зберігаючи при цьому безперервний стаж роботи.

 

     4. Звернутися від імені Верховної Ради  Української  РСР  до Верховних   Рад   союзних   республік,  урядів  інших  країн,  до українських громадян за  кордоном  з  проханням  надати  посильну допомогу в лікуванні та оздоровленні дітей України. Вважати також за доцільне звернутися до населення екологічно  чистих  територій України з проханням прийняти у свої сім'ї на відпочинок матерів з дітьми.

 

     5. Для  контролю  за   вирішенням   питань,   пов'язаних   з оздоровленням  у 1990 році дітей,  утворити Тимчасову депутатську комісію у складі 19 чоловік.

 

     6. Тимчасовій депутатській комісії доповісти сесії Верховної Ради  Української  РСР  про  хід  виконання  даної постанови до 5 червня 1990 року.

 

     Шановні народні депутати,  я зачитаю ще раз склад Тимчасової комісії, список якої ми додаємо до цієї постанови:

 

     Житомирська область

 

     Бондарєв Валерій Петрович - Овруцький виборчий округ N 165, голова Овруцької районної Ради народних депутатів.

 

     Будько Валентин Семенович - Малинський округ N  163,  голова Народицької районної Ради народних депутатів.

 

     Рудик Василь  Назарович  -  Олевський  округ  N 165,  голова Олевської районної Ради народних депутатів.

 

     Сугоняко Олександр Анатолійович - Корольовський округ N 154, старший    викладач    Житомирського    філіалу   Київського політехнічного інституту.

 

     Янушевич Станіслава Антонівна - Житомирський  округ  N  160, завідуюча   акушерсько-гінекологічним  відділенням  Черняхівської районної лікарні.

 

     Яценко Володимир Михайлович -  Коростенський  округ  N  157, голова Коростенської міської Ради народних депутатів.

 

     Київська область

 

     Єщенко Валентина  Миколаївна  -  Вишгородський  округ N 217, головний лікар Новопетрівської дільничної лікарні

 

     4

 

     Капштик Іван Маркович - Броварський округ  N  210,  директор птахофабрики Київська.

 

     Чернівецька область

 

     Ходоровський Георгій  Іванович  -  Ленінський  округ  N 430, завідуючий кафедрою Чернівецького державного медичного інституту.

 

     Чернігівська область

 

     Мисник Павло Олексійович - Новгород-Сіверський округ N 446, другий секретар Чернігівського обкому Компартії України.

 

     Яковишин Леонід   Григорович  -  Козелецький  округ  N  444, директор Бобровицького радгоспу-технікуму.

 

Ровенська область

 

     Костюк Олександр  Власович  -  Дубровицький  округ  N   337, завідуючий  травматологічним відділенням Дубровицької центральної районної лікарні.

 

     Волинська область

 

     Віцяк Павло  Іванович  -  Камінь-Каширський  округ  N 45, завідуючий   відділом   охорони   здоров'я  виконкому  Волинської обласної Ради народних депутатів.

 

     Місто Севастополь

 

     Кондряков Олександр Миколайович - Нахімовський округ N 239, директор середньої школи N 53.

 

     Місто Київ

 

     Збітнєв Юрій  Іванович  -  Гагарінський  округ  N  4,  лікар клінічної лікарні N 2.

 

     Костенко Юрій  Іванович  -  Червоноармійський  округ  N  22, науковий  співробітник  Інституту  електрозварювання  імені  Є.О. Патона АН УРСР.

 

     Шовкошитний Володимир Федорович - Харківський округ N 20, письменник.

 

     Яворівський Володимир Олександрович - Світловодський округ N 229, письменник.

 

     Спіженко Юрій Прокопович - міністр охорони здоров'я УРСР.

 

     Співголови комісій -  Будько  Валентин  Семенович,  Костенко Юрій  Іванович,  Мисник  Павло  Олексійович,  секретар  комісії - Єщенко Валентина Миколаївна.

 

     5

 

     Вашій увазі пропоную звернення  Верховної  Ради  Української РСР:

 

     "Ми, народні  депутати  Української РСР,  з болем і тривогою звертаємось до Верховних Рад союзних республік у зв'язку з вкрай складним  становищем,  що  склалося  в  деяких  регіонах  України внаслідок катастрофи  Чорнобильської  АЕС.  За  чотири  роки,  що минули,   ситуація   продовжує   погіршуватись.   Ми   відчуваємо надзвичайні масштаби цього лиха та трагізм долі  людей,  у  першу чергу  дітей.  Якщо  не  будуть  прийняті  надзвичайні  заходи по оздоровленню та лікуванню дітей з районів,  які  постраждали,  то завтра ми можемо залишитись без майбутнього.

 

     Щоб запобігти   цьому,  ми  звертаємось  до  урядів  союзних республік,  до  своїх  колег  у  Верховних  Радах   республік   з проханням: У період з червня по жовтень 1990 року прийняти і  розмістити  в  екологічно  чистих  регіонах  ваших   республік вагітних жінок,  дітей дошкільного та шкільного віку, забезпечити вагітним  жінкам  та  дітям  необхідні  умови  для   повноцінного відпочинку,  контроль  стану  їх здоров'я та необхідне лікування. Пропозиції  про  ваші  можливості  оздоровлення   дітей   просимо направляти до 5 червня 1990 року уряду Української РСР.

 

     Ми висловлюємо   впевненість,   що   Верховні  Ради  союзних республік  не  залишать  без  уваги  наше  звернення,   проявлять мудрість і милосердя до людей та дітей, які потрапили в біду".

 

     Шановні народні депутати!  На ваш розгляд пропонується текст телеграми до союзних міністерств та відомств:

 

     Телеграмма министру, товарищу...

 

     "Сессия Верховного  Совета  УССР  объявила  1990  год   годом оздоровления  школьников,  дошкольников  с  матерями и беременных женщин,  проживающих на территориях,  подвергшихся  радиационному загрязнению  в результате аварии на Чернобыльской АЭС,  и приняла постановление   об   использовании    для    этого    санаториев, профилакториев,   домов   отдыха,   расположенных  на  территории Украины, независимо от их ведомственного подчинения. Просим вас к 30 мая 1990 года сообщить Верховному Совету УССР количество мест, выделенных министерством для этой цели.

 

     Сессия Верховного Совета Украинской ССР".

 

     Текст телеграми до виконавчих комітетів, обласних виконавчих комітетів,  Рад  народних  депутатів:  "Сесія Верховної Ради УРСР оголосила 1990 рік роком оздоровлення школярів, матерів з

 

     6

 

     дітьми і вагітних жінок з  територій,  які  постраждали  від аварій на Чорнобильській АЕС.

 

     Просимо вас  до 30 травня 1990 року повідомити Верховну Раду Української  РСР  скільки  сімей  область  зможе  прийняти   для відпочинку матерів з дітьми.

 

     Сесія Верховної Ради Української РСР".

 

     З текстом проекту постанови Верховної Ради і тих матеріалів, з якими я вас  сьогодні  ознайомила,  погоджуються  14  депутатів Тимчасової комісії, залишивши свої автографи. Дякую за увагу.

 

     Головуючий. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     Єршов А.В.,  голова виконавчого комітету Ровенської обласної Ради народних депутатів (Сарненський  виборчий  округ,  Ровенська область).  У мене є пропозиція;  враховуючи те,  що оздоровлювати доведеться і випускників середніх шкіл, а також побажання батьків із радіаційної зони, внести і такий пункт - доручити Міністерству вищої і  середньої  спеціальної  освіти  та  Міністерству  освіти республіки  приймати  цього року абітурієнтів із забрудненої зони до вузів і технікумів за співбесідами, без вступних іспитів.

 

     Головуючий. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     Шаповал В.Н.,   голова   виконавчого   комітету   Черкаської обласної  Ради  народних  депутатів (Чигиринський виборчий округ, Черкаська  область).  Шановні  депутати!   Шановний   Голово!   У розпорядженні  Ради  Міністрів УРСР за січень 1989 року Черкаська область не  була  внесена  до  списку  як  область  з  підвищеною радіацією.  Проте концепцію про 35 бер, яку встановили у свій час Міністерство  охорони  здоров'я  і  Гідромет  Союзу   РСР,   було спростовано Радою Міністрів.  На сьогодні в Черкаській області на площі 2328  гектарів  забрудненість  грунту  цезієм  і  стронцієм становить  від  1  до  5  кюрі,  а  на  площі 30 тисяч  квадратних кілометрів - від 5  до  15  кюрі.  Тому  хочу  задати  питання комісії:  чи  включена Черкаська область до списку областей,  які будуть  розглядатися  на  предмет  оздоровлення   дітей   влітку. Прохання до Міністерства охорони здоров'я України і Академії наук УРСР,  щоб ці відомства дали чіткі пояснення щодо граничних  норм забруднення  в нашому регіоні.  Люди повинні знати стан справ,  а ми,  на жаль,  не можемо зараз їм  пояснити  ситуацію.  Дякую  за увагу.

 

     Головуючий. Будь ласка, перший мікрофон.

 

     Гуренко С.І.,   другий   секретар   ЦК   Компартії   України (Іванівський виборчий округ,  Київська область). Шановні депутати! Мені

 

     7

 

     здається, що   ми  вже  занадто  зволікаємо  часом.  Щоденно надходять багаточисельні телеграми із  зони  жорсткого  контролю. Стан  забезпечення  путівками  критичний.  Сімейних  путівок нема зовсім.  Тому,  на мій погляд, сьогодні слід якнайшвидше прийняти цю  постанову,  а  також  протокольно  зобов'язати  уряд  негайно взятися до її реалізації.  І тоді вже  буде  видно,  яку  область дописувати  і  якими  критеріями  користуватися,  тим більше,  що критерії у 35 бер, як це знає депутат Шаповал, у нашій республіці не визнані. Дякую.

 

     Головуючий. Шановні    товариші!    Є   потреба   продовжити обговорення?

 

     Є. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     Пиріг Л.А., заступник директора Київського науково-дослідного інституту  урології  та  нефрології (Рогатинський виборчий округ, Івано-Франківська область).  Я пропоную доповнення до  постанови: Міністерству   охорони   здоров'я   УРСР  забезпечити  попередній медичний огляд дітей та вагітних жінок з метою  диференційованого підходу  до  відрядження  їх у відповідні кліматичні зони.  Треба дотримуватися головного принципу медицини:  не зашкодити,  і тому цей попередній огляд необхідний. Дякую.

 

     Головуючий. Шановні  товариші  депутати!  Є  таке  прохання. Комісія  працювала  2  дні.  Ми  просили  депутатів,  які   мають відношення  до  цього  і  бажають  попрацювати  разом з комісією, внести свої пропозиції.  Тільки виносимо  на  пленарне  засідання дороблений   проект   постанови,  у  депутатів  з'являються  нові пропозиції. Я дуже прошу, передайте їх комісії. Адже минуло 2 дні і можна було це зробити, а виходить, що пропозиції не опрацьовані комісією з  усіма  депутатами.  Дайте  нам,  нарешті,  можливість доповісти. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     Дорогунцов С.І.,  голова  ради  по вивченню продуктивних сил Української РСР АН УРСР  (Суворовський  виборчий  округ,  Одеська область). Шановна комісіє! Я вносив пропозицію про те, щоб за час відсутності дітей на територіях,  що забруднені,  було  завершено обслідування приміщень і територій дитячих дошкільних закладів та шкіл і була проведена їх дезактивація. Я наводив дані, що в Києві з 779 дошкільних дитячих закладів обслідувано 718, не обслідувано досі - 58. Чистими виявилися 144, а забрудненими - 574.

 

     У більшості з них не проводилась дезактивація. Я дуже просив би записати передостаннім пункт про необхідність такої роботи.

 

     8

 

     Якщо ми турбуємось про дітей, то це слід зробити. Бо вони на відпочинку будуть 3 місяці, а дома - дев'ять місяців.

 

     Головуючий. Дякую. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     Орлик М.А.,  заступник Голови Ради Міністрів УРСР,  народний депутат СРСР.

 

     Я брала активну участь у підготовці всіх тих матеріалів, які зараз проголошені з трибуни,  але прошу залишити пункт у   першому варіанті,  який  був  запропонований  учора,  про  те,  щоб  Рада Міністрів разом з Укрпрофрадою і ЦК комсомолу вишукала можливість виділення  додаткових путівок.  У доведеному вам проекті завдання виділити путівки записано тільки  Раді  Міністрів.  На  території республіки  працює  3700 оздоровчих закладів різних міністерств і відомств союзного і  республіканського  підпорядкування.  А  Рада Міністрів у своєму розпорядженні має тільки 8. Через те ми будемо вирішувати  це  питання  разом  з  міністерствами,   відомствами, Укрпрофрадою і ЦК комсомолу.

 

     І друге.  Відносно фінансування. Завдання слід записати Раді Міністрів разом з Укрпрофрадою,  тому що у фінансуванні путівок і відпочинку буде брати участь і Укрпрофрада.

 

     Так було   записано   в   попередньому  варіанті,  який  був відпрацьований з моєю участю. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні товариші депутати!  Ви бачите, що навіть народний  депутат  СРСР  Орлик,  яка  працювала безпосередньо над документом,  і та вносить доповнення до проекту постанови. Тому я дуже  прошу  вас  все-таки  визначитися  і вношу таку пропозицію: протокольно  записати  пропозицію,  внесену  депутатом  Гуренком, доручити Раді Міністрів негайно активізувати цю роботу, і насамперед у районах жорсткого контролю. Це перше.

 

     Друге. Надати  право  комісії  надіслати  від  нашого  імені підготовлені   телеграми   для   того,   щоб  вони  вже  сьогодні спрацьовували.  І  надати  час  до   понеділка   для   підготовки остаточного  рішення  комісії.  Проект постанови Верховної Ради в понеділок внести на ваш розгляд.  Будуть  зауваження  до  цього? Сьогодні під кінець дня?

 

     Голос із залу. Іване Степановичу, я відповім на запитання.

 

     Головуючий. Непотрібно відповідати. Відпрацюєте в комісії ці відповіді і під кінець робочого  дня  винесете  проект  постанови Верховної  Ради  на  затвердження.  Ви,  депутат Будько,  як член комісії

 

     9

 

     попрацюєте в ній, увечері дамо вам слово. Усе, закінчуємо це обговорення.

 

     Голос із залу. Іване Степановичу, над нею працювали 2 дні.

 

     Головуючий. Я  дуже вас прошу,  депутате Будько.  У  постанову Марія Андріївна щойно вносила слушні пропозиції,  що  стосувалися не тільки Ради Міністрів,  а й профспілок і комсомолу, тому що це ширше,  ніж Рада Міністрів, а ви говорите, що постанова готова. Я вас  прошу  як  члена  комісії  доопрацювати  її  і під кінець дня доповісти. Усе, закінчуємо обговорення цього питання.

 

     Шановні товариші   депутати,   телеграми   слід   надіслати. Протокольно уряду записуємо про необхідність активізувати роботу. Над проектом постанови Верховної Ради  треба  попрацювати  і  під кінець  дня  винести  його  на розгляд.  Потрібно голосувати?  Не потрібно. Дякую.

 

     Продовжуємо обговорення     питання      про      політичне, соціально-економічне  та  екологічне становище України.  Слово для виступу  надається  депутату  Янушевич.  За  нею  буде  виступати депутат Хананов.

 

     Янушевич С.А.,      завідуюча      акушерсько-гінекологічним відділенням   Черняхівської    центральної    районної    лікарні (Житомирський   виборчий  округ,  Житомирська  область).  Шановні народні депутати! Шановна президіє! Прослухавши звіт Голови Уряду України, ми, на жаль, не відчули в ньому того болю, який відчуває більшість жителів нашої республіки.  Ми не відчуваємо в доповіді, насамперед   турботу  уряду  про  охорону  права  жінки  на материнство.  Адже нас не може не турбувати той факт,  то щорічно понад ЗО тисяч жінок республіки не виношують вагітність. 14 тисяч не можуть сповна відчути радості материнства, бо народжують дітей з   глибокими  вадами  психічного  і  фізичного  розвитку.  І  ці тенденції  прогресують,  а  Чорнобильська  катастрофа,  нездорова екологічна ситуація підсилюватимуть їх.  Підприємства,  установи, організації недостатньо займаються  поліпшенням  умов  праці  для забезпечення  здоров'я  жінок,  а  тому  нас,  законодавчий орган України,  чекає і перегляд списків професій зі шкідливими умовами праці для здоров'я вагітних жінок,  і удосконалення законодавства про  охорону  здоров'я  вагітних,  і  розробка  рекомендацій  про здійснення  практичних  заходів  по  розвитку  медико-генетичного консультування   населення.   У   переліку   комісій,   які   нам запропонувала робоча група депутатів,  є Комісія у справах жінок, охорони сім'ї,  материнства і дитинства. На превеликий жаль, нині бажання

 

     10

 

     працювати в  цій  комісії  виявило  7-8  депутатів.  З таким складом, мабуть, комісія не зможе існувати, тим більше вирішувати складні  проблеми  охорони  материнства,  прав дітей,  поліпшення соціального  і  побутового  забезпечення  жінок  і  безліч  інших проблем у цьому напрямі, які звучали в наказах виборців.

 

     На мою думку, Верховній Раді потрібно буде вивчати соціальні проблеми жіноцтва,  мати координуючий орган по  охороні  прав  та інтересів  дітей.  Утворена громадська організація "Дитячий фонд" цих функцій не виконує.  Думаю,  доречно і доцільно  покласти  ці обов'язки на Комісію у справах жінок,  охорони сім'ї, материнства і дитинства.  Перед нами стоїть ще надзвичайно велика проблема  - охорона  прав  дітей-інвалідів,  сиріт  і напівсиріт.  Створенням відповідних інтернатних закладів  для  державного  утримання  цих дітей не вичерпується весь комплекс питань по реалізації їх права на освіту,  творчість,  працю і соціальну забезпеченість. У нашій законодавчій  діяльності  мусять  мати  місце  розгляд  численних проблем  молодих   багатодітних   і   неповних   сімей,   питання забезпечення  потреб  населення  в товарах для дітей.  У доповіді уряду частково викладено стан забезпечення продуктами харчування. Але  під  час  звіту  Голови  уряду  хотілося  б чути,  які шляхи стимулювання використовувалися при вирощуванні екологічно  чистих продуктів?

 

     Думаю, що  тільки економічним стимулюванням,  конструктивним визначенням    екологічно    чистих    зон    для     вирощування сільськогосподарської    продукції    буде    вирішено    питання забезпечення чистими продуктами харчування.  Думаю, що депутати - аграрії, працюючи в Комісії по материнству і дитинству, допомогли б  вирішити  це  складне  питання.  Хочеться  вірити,  що   нашим парламентаріям  вдасться  прийняти  такі закони,  дотримання яких збереже здоров'я дітей, матерів усього нашого народу України.

 

     Шановні народні депутати Закарпатської,  Івано-Франківської, Чернігівської   областей,   які   представляють  регіон  України, найбільш  багатий  на  багатодітні  сім'ї!  Депутати  Луганської, Донецької,  Харківської, Запорізької областей, де найбільше жінок працює у шкідливих  умовах,  чи  можете  ви  залишитись  осторонь вирішення цих проблем? Я сподіваюсь, шановні народні депутати, що ви повернетесь  до  законотворчої  діяльності  в  справі  охорони материнства і дитинства,  щоб прийняти закони, які були б втілені в життя нашим урядом і щоб  при  майбутньому  звіті  через  п'ять років не довелося б обминати питання про забезпечення, збереження материнства, здоров'я і права наших дітей. Дякую за увагу.

 

     11

 

     Головуючий. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  депутату Хананову. За ним буде виступати депутат Герц. Будь ласка.

 

     Хананов Е.А.,   голова   виконавчого   комітету   Луганської обласної Ради народних  депутатів  (Сватівський  виборчий  округ, Луганська область).  Уважаемые товарищи депутаты!  Несмотря на то что, как мы уже слышали, показатели работы нашей республики лучше показателей   других   республик,   сложившееся   положение  дел, нарастание  на  ряде  направлений   негативных   тенденций   дают основание   предъявить  серьезные  претензии  и  к  правительству республики,  и к исполнительным органам местных Советов  народных депутатов.

 

     Я поддерживаю    высказанные    многими   принципиальные   и критические  замечания.  Вместе  с  тем  считаю,  что  в  оценках обстановки,  деятельности правительства такой сложной республики, как наша,  нужен взвешенный,  всесторонний объективный подход. И, безусловно, здесь   недопустимы   дилетантство,   или,  скажем, митинговые эмоции,  как это было в  первом  выступлении  депутата Московки.

 

     Товарищ Масол  работает  Председателем Совета Министров чуть более двух лет. И ставить вопрос о доверии ему явно неправомерно. Такой подход не отвечает элементарной логике.  Не знаю,  как было раньше,  но ответственно заявляю, что последние два года основная деятельность Совета Министров подчинена социальной переориентации экономики.  Другое дело, что результаты этой работы далеко не те, которые   необходимы.   В   этой   связи  мы  должны  себе  четко представлять,  что  деятельность  правительства,  как   это   уже подчеркивалось,  проходила в условиях диктата центра, трудностей, и особенно ошибок,  допущенных  в  ходе  перестройки,  отсутствия действий  экономического механизма.  А какие реальные права имели или получили в эти годы исполнительные органы местных Советов, от уровня  работы  которых  во  многом  зависит  реализация решений, которые принимает правительство?  Дальше разговоров здесь дело не движется уже много лет.

 

     Вот почему  нашими первоочередными задачами являются вопросы суверенитета и экономической самостоятельности республики, законы о   местных   Советах   и  местном  самоуправлении.  Я  предлагаю поддержать те предложения,  которые были внесены на этот  счет  в докладе товарища Масола.  Но при этом мы должны помнить, что газ, нефть, лес, необходимые нам,

 

     12

 

     находятся за пределами республики, что мы связаны с союзными республиками  многотысячными  нитями  поставок  по кооперации.  И главное,  что когда мы все вместе, то мы - великий народ, великая держава, с которой считается весь мир.

 

     Товарищи депутаты,   несколько   предложений  по  дальнейшей деятельности правительства.  О судьбе капитального строительства. Опыт  высокоразвитых  стран  свидетельствует,  что  строительство должно всегда быть приоритетной,  я бы сказал,  базовой отраслью. Действительно,   судьба  и  сроки  решения  имеющихся  проблем  в социальной сфере,  экологии,  промышленности,  на  транспорте,  в сельском хозяйстве в решающей степени зависят,  прежде всего,  от объемов наращивания строительно-монтажных и ремонтных работ.

 

     В республике   разработаны   и   осуществляются    программы самообеспечения  строительства "Жилье - 2000" и некоторые другие. Это неотложные задачи,  поэтому и правительству и нам  на  местах необходимо   добавить   обороты   по  скорейшей  реализации  этих программ.

 

     В то же время обстановка в строительстве – чрезвычайна.  Резко ухудшилось материально-техническое снабжение,  почти 60 процентов механизмов  и   автотранспорта   в   строительных   организациях, например, нашей области требует немедленной

замены.

 

     Не решена     проблема     обеспечения    оборудованием    и стройматериалами предприятий стройиндустрии.  Заработная плата  у строителей  остается  крайне  низкой,  строители целыми бригадами уходят в кооперативы.

 

     Переход на расчеты за  получаемые  материалы  по  договорным ценам  уже  поставил многие тресты на грань банкротства.  Поэтому нужна  государственная  комплексная  программа  по  строительному комплексу.  А еще лучше,  если это будет специально принятый нами закон.

 

     О селе.  Мы будем специально обсуждать этот вопрос.  Тем  не менее  хочу  подчеркнуть,  что  на селе,  по крайней мере в нашей области,  нарастают необратимые процессы.  Продолжает сокращаться численность сельских тружеников. Загрузка работающих в хозяйствах достигла пределов человеческих возможностей.  В конце  концов,  в состоянии  мы  создать  нашим труженикам села хотя бы минимальные человеческие условия для жизни!

 

     Я вношу   предложение   принять   специальное   решение    о прекращении на несколько лет промышленного строительства, за

 

     13

 

     исключением объектов экологии,  переработки сельхозпродукции и связанных с производством  товаров  народного  потребления.  И, может   быть,   оставить   несколько  особо  важных  промышленных объектов.  А высвободившиеся  ресурсы  и  мощности  направить  на скорейшее решение проблем села.

 

     Следующий вопрос - о наших обязательствах, данных шахтерам.

 

     Виталий Андреевич! Во время прошлогодних забастовок вы, ваши заместители вместе с  секретарями  Центрального  Комитета  партии много  дней  и  ночей работали в шахтерских коллективах и глубоко разобрались в тех проблемах,  которые не решались  и  обострялись десятилетиями.  Были  выработаны и соответствующие документы.  Но шахтеров  и  сегодня  очень  волнует,  что  в   Союзных   органах затягивается решение целого ряда жизненно важных вопросов,  в том числе плохое материальное и  техническое  обеспечение  намеченных социальных программ.  Поэтому правительству республики необходимо взять нерешенные вопросы под особый контроль.

 

     И еще один острый вопрос.  Виталий Андреевич!  Мы решительно поддерживаем   принимаемые   правительством   меры   по  переводу автотранспорта на использование неэтилированного бензина, а также соответствующего низкосернистого дизельного топлива.

 

     Однако мы  не  согласны с тем,  что в принятом постановлении правительства  установлена   очередность   ввода   мощностей   на Лисичанском  нефтеперерабатывающем  заводе  таким образом,  что в течение нескольких лет в воздух ежегодно будет  выбрасываться  до 300 тысяч тонн,  в основном, токсичных газов. Это столько же, сколько уже выбрасывается в  Лисичанско-Рубежанском  промышленном узле,  а  этот  регион  уже  фактически стал зоной экологического бедствия.

 

     Поэтому мы  считаем,  что  надлежит  провести  экологическую экспертизу проектов намечаемых к вводу мощностей,  и на основании ее результатов внести коррективы в принятое ранее постановление.

 

     И последний  вопрос.  В  республике  принят  уже  целый  ряд жизненно  важных  программ.  Будут  приняты  первые законы уже на нашей сессии.  И,  на мой взгляд, очень важно правильно подойти к организации  и  контролю  исполнения  первых  документов с первых шагов.  Думаю, что за законотворческой деятельностью мы не должны упустить организаторскую работу по

 

     14

 

     выполнению принимаемых    законов   и   других   документов. Необходимо поставить  дело  так,  чтобы  в  этой  работе  активно участвовал весь депутатский корпус,  начиная с депутатов сельских Советов. Благодарю за внимание.

 

     Головуючий. Дякую.  Слово надається депутату Герцю.  За  ним буде виступати депутат Артеменко.

 

     Герц І.І.,    голова    правління    асоціації   організацій орендаторів   "Закарпатліс"   (Перечинський    виборчий    округ, Закарпатська  область).  Шановні  народні  депутати!  Доля нашого краю,  хоча ми і наймолодша область України,  мало  відрізняється від  долі  інших  регіонів  республіки.  Тисячі юнаків і дівчат, почувши про щасливу долю Галичини наприкінці 30  і  початку  40 років,  вирушили в Україну в пошуках кращої долі,  а знайшли її, як сьогодні наше покоління визнало, в обіймах таборів Гулагу. Там і  залишилась  більшість  їх навіки,  У більш стислі строки в нас була проведена і насильницька  колективізація,  і  успішно  діяла відома  система  репресій.  Ця трагедія краю,  який чекав дійсної волі,  грубим рубцем на серці кожного нашого жителя залишила свої сліди.

 

     Переживши сторіччями різні режими, такого ніхто не чекав. Як повернути віру сьогодні верховинцям,  жителям Закарпаття в те, що це  останнє,  що випало на його вікову багатостраждальну долю,  і довести,  що нарешті прийшов  той  час,  коли  бажане  духовне  і матеріальне благополуччя буде забезпечено.

 

     В області,  багатій  на рекреаційні можливості,  замість розвитку традиційної промисловості по виробленню  товарів  народного споживання з використанням як місцевих трудових, так і сировинних ресурсів,  створювалися  гігантські  об'єкти  важкої   індустрії, буцімто для займаності людей, які проживають там.

 

     Фанфарами проголошували,  що  все це робиться для поліпшення життєздатності  аборигенів  Закарпаття.  На   ділі   -   все   це повернулося   ускладненням   екологічної   ситуації,  безземельне гірське село зубожіло.  Як наслідки, колись красиві, зелені міста Ужгород,  Мукачеве  та  інші  перетворились  у  великі промислові центри,  підприємства яких працюють на всьому привізному,  і  все готове вивозиться. Під ці комплекси зайняті родючі землі, яких на сьогодні залишилось,  маю на увазі орних,  всього 0,16 гектара на одного жителя Закарпаття.

 

     Особливо край   сподобався   військовим  та  їх  виробничому воєнному  потенціалу,  які  спорудили  на  цьому  клаптику  землі стільки об'єктів, що земля не витримує. І сьогодні намагаються

 

     15

 

     здійснити наругу  над людьми,  споруджуючи найпотужнішу РЛС, пояснюючи,  що декілька діючих  уже  в  області  малопотужних  не зможуть нас зберегти.

 

     Послухайте ж   нашу  волю.  Закарпатці  вимагають  кінцевого вирішення питання припинення, а не вирішення питання взагалі. І з цього питання,  дякуючи вам,  вельмишановні народні депутати,  ми дали з вами чітку телеграму Президенту СРСР.  І хотілось  би  вас просити  не  обмежитись  тільки телеграмою,  а прийняти рішення і нашої сесії про припинення - для заспокоєння людей, що проживають у Закарпатті.

 

     Безумовно, не  відкидаючи  позитивне,  що  зроблено в нас за роки життя в єдиній сім'ї України, все-таки побачити сьогодні, як співається у відомій нашій пісні,  щасливе майбуття Верховини без кардинальних змін ще рано. Бо невирішених проблем чимало.

 

     І сьогодні  верховинець  або,  як   нас   раніше   називали, шабашник,  навесні  після  Пасхи  збирає  свою  торбу  і  їде  на заробіток по всій країні.  Зимою він змушений заробляти собі  ліс на будівництво хати, весною всією сім'єю сіє, літом - жне, восени

- збирає буряки, але не вдома. Діти залишають школи.

 

     Раніше мої земляки йшли за океан,  в Європу  для  заробітку, тепер - снують по всьому Союзу.  Хіба не знає уряд цієї проблеми? Знає.  Але робить вигляд,  що її в Закарпатті уже немає. Кожний з нас,  прочитавши  указ  Президії  Верховної  Ради  республіки про нагородження матерів,  що народили п'ять,  шість, десять і більше дітей,  орденами  та медалями,  зверне увагу,  що Закарпаття - не пасе задніх.  Але  після  вручення  медалі  чи  ордена  ніхто  не цікавиться  долею  тих  багатодітних  сімей  і  тих діточок,  які залишилися в селі.

 

     Сучасні екологічні проблеми нашого краю,  які  десятиліттями нагромаджувалися і практично своєчасно не вирішувалися,  сьогодні справедливо хвилюють людей не менше,  ніж оздоровлення  економіки та вирішення продовольчої проблеми. І це ціпком закономірно, адже такий активний наступ на природу, без захисту її від шкідливих, а в окремих випадках просто згубних явищ,  не гарантує гармонійного зростання нашого покоління, майбутніх нащадків.

 

     Не в повній мірі стосується і лісового комплексу області  та екології  в  цілому.  Але  сьогодні  не  є  таємницею  те,  що  в держлісфонді області за післявоєнні роки було зрубано більш як 16 мільйонів кубічних метрів лісу ніж того обсягу,  який був науково обгрунтований з екологічної точки зору. Ще гірше становище

 

     16

 

     з господарюванням  у  лісах   організацій   і   відомств, військових,  колгоспних і радгоспних, а вони розміщувались вздовж шляхів, річок, потоків.

 

     У цих лісах безсистемні рубки перевищували розумно допустимі норми  в  6-10  разів.  А  таких  лісів у нас 160 тисяч гектарів. Можливо,  у важкий для республіки період вони були і  виправдані. Але  на  такій  малій за площею території та ще й з дуже складним рельєфом такі значні вирубки не змогла витримати  природа,  і  це призвело  до  серйозного  порушення  екологічної  рівноваги,  яка віками існувала в Карпатах.

 

     Такий режим безгосподарності згубне вплинув на водний режим, призвів  до обміління річок,  лісових потоків,  частих паводків і вітровалів,  буреломів,  що недавно сталися в нас.  Як  наслідок, цілі райони,  і насамперед (нерозбірливо) залишилися без води. У чому ці люди винні?  Хто їм допоможе?  На моє недавнє звернення до   керівників,   які   могли   б   допомогти,  говорять:  зараз самофінансування, вирішуйте самі.

 

     Для досягнення стабілізації,  відновлення економічної рівноваги для  нас найважливішим питанням,  є значне зменшення рубок лісу в області на перспективу.  Для нас це 330 тисяч   кубічних метрів  на рік.   Потрібно  завести  такий  порядок,  на  нашу  думку,  коли розрахунковий  розмір  лісів   вирішує   тільки   Верховна   Рада республіки  за  поданням  обласної Ради,  а не Москва.  Лісівники Закарпаття десятками років за мізерну плату  докладали  максимуму зусиль,  щоб залікувати рани,  нанесені лісам споживацьким до них ставленням.  Створено десятки тисяч гектарів  нових  лісів,  і  в держфонді  весь лісово-культурний фонд заліснено.  Але з почуттям глибокої стурбованості за долю майбутніх лісів, сучасного ведення лісового  господарства,  дотримання  екологічної  рівноваги  краю спеціалісти та всі жителі нашого лісного краю  вважають,  що  без вирішення  корінних  проблем  лісової  галузі  відбудуться  вкрай негативні зміни, небажані наслідки в  перспективі.

 

     І, головне:  досить уже з нас експериментів.  Лісами повинен керувати єдиний,  наділений відповідними повноваженнями  орган, і фінансування повинно бути державним.  Ліс - багатство всіх нас і не повинно залежати від примх міністерств і відомств.

 

     Не можу  не  спинитися на стані нафто-продукто-газопроводів, ліній електропередач,  які густою мережею пересікли Карпати. Траси розташовані  на косогорах,  перетинають водні артерії,  проходять через джерела і тим самим викликають  масові  зсуви,  замулювання потоків.

 

     17

 

     Потрібно, виходячи  з  останніх  трагедій в країні,  зробити експертизу надійності  цих  ліній,  щоб  не  допустити  того,  що сталося в Башкирії. Люди хвилюються з цього питання.

 

     І ще одне,  прошу.  Сталася трагедія для лісників,  для всіх Карпат, це великі буреломи. 800 тисяч кубометрів шпилькового лісу зараз лежать на величезних площах, що може спричинити велику катастрофу.  Це - моє звернення до  уряду  про  фінансування  них робіт,  Україна без лісу,  ліс пропадає - і той,  що звалений,  і той, що може бути уражений, якщо ми своєчасно його не заготуємо.

 

     Закінчуючи, хоча проблем малого краю хоч  відбавляй,  думаю, що   буде  ще  можливість  при  розгляді  відповідних  питань  їх висвітлити.  Мова про відповідальність  сьогоднішнього  уряду  за такий  стан  справ не іще,  безумовно.  Ситуація нагромаджувалась десятиріччями.  У той же час,  коли ми чуємо, що уряд не знав, не міг  нічого зробити,  напрошується питання:  а чи був він дійсним урядом?  Ясно,  що було щось проміжне з  правами  сільради  перед райвиконкомом.  Тому  вважаю,  що  в своїй резолюції чи постанові Верховної Ради по звіту це потрібно відмітити і зробити все,  щоб надати  нашому  уряду права уряду суверенної держави.  І,  на мою думку,  варто було б дотриматися статті 10 Конституції  РСР,  яка недавно змінена і проголошує,  що земля, її надра, води, рослинний і тваринний світ в їх природному стані  є  невід'ємним  надбанням народів, які проживають на даній території, перебувають у віданні Рад  народних  депутатів.  Підкреслюю,  у  віданні  Рад,   а не міністерств  і відомств,  і з цього треба виходити при визначенні структури уряду і прийнятті законів.

 

     Артеменко М.М.,  генеральний  директор   науково-виробничого об'єднання   "Сад",   директор   Мліївського   науково-дослідного інституту садівництва України імені Л.П.  Симиренка  (Шполянський виборчий  округ,  Черкаська область).  Шановні депутати!  Коли ми голосували  за  звіт  уряду,  кожний  з  нас,  хочеться   думати, керувався  найкращими почуттями:  розібратись у справжньому стані справ,  дати об'єктивну  оцінку  роботі  уряду,  розібратись,  чи ефективними були закони, загальносоюзні зв'язки, як і що потрібно змінити,  який шлях вказати і яке завдання дати новому уряду, яку подати  допомогу з нашого боку,  з боку нашої першої сесії.  Тому давати однозначну оцінку,  як  це  роблять  окремі  депутати,  не тільки неправильно і необ'єктивно,  а й шкідливо, якщо не сказати більше.

 

     Хіба можна погодитися з депутатом, який вважає що доповідь

 

     18

 

     товариша Масола традиційна, нічого нового в ній немає, що до цього часу республікою керували не конкретні люди,  а примари, що політика  уряду  була  безвідповідальною,  що  Рада  Міністрів  і товариш  Масол  зі своїми обов'язками не справилися,  і тому слід вимагати його відставки.  Очевидно,  цей  депутат  не  тільки  не слухав доповіді товариша Масола,  а й не проглядав, я вже не кажу

- не аналізував роздані позавчора матеріали.  Бо якщо продивитись хоча  б  першу  і  другу  сторінки,  таблицю,  то таких висновків зробити не можна.

 

     З 12 основних показників виконано і значно перевиконано  9. І в яких умовах?! Тим більше не можна робити таких висновків, бо ми слухали звіт уряду за чотири роки,  а не за 70  років  Радянської влади,  і приписувати всі гріхи цьому уряду,  тим більше товаришу Масолу,  який очолює його з 1987 року, не тільки несправедливо, а й   незаконно.   За   останні   три  роки  справи  виправляються, стабілізуючись,  зростає більшість позицій планів  виробництва  і реалізації,  і  тут,  слухаючи  виступаючих,  хочеться і потрібно поставити запитання:  а якими ж були  умови,  чи  сприяли  роботі уряду існуючі закони,  договірні основи союзного плану,  вся наша система, при якій ми всі, як жебраки, стоїмо з простягнутою рукою від рядового колгоспника до Голови Ради Міністрів.

 

     Учора, мабуть,  не  всі  дивилися телепередачу про засідання Верховної Ради СРСР, на якому доповідалося про перехід до ринкової економіки.  Не знаю, як хто до неї ставиться, та й не це головне, може,  навіть  головне   не   те,   що   сьогодні   в   магазинах розкуповується все,  що було.  У Черкасах,  наприклад,  раніше за день продавалось 1,8 тонни макаронно-круп'яні їх  виробів,  а  за вчорашній  і позавчорашній дні - більше 30 тонн.  І ось сьогодні, мені здається,  у цих  умовах  кожен  з  нас  повинен  дати  собі відповідь  на запитання:  а як би діяв ти,  якби був Головою Ради Міністрів або працював в уряді.

 

     Сьогодні всім  відомо,  що  Російська  Федерація,  її  З'їзд народних  депутатів  категорично  виступають  за  самостійність і відокремлення від Союзу.  Що це означає?  Депутат Шаповал у цьому зв'язку сказав: "Росіяни діють за принципом, давай з'їмо, що є, а потім всяк своє".  Гуртом спалили донецьке  вугілля,  український газ,  використали  криворізьку  руду,  занапастили  АЕС  і хімією Україну,  забирали (і поки що забирають союзні міністерства)  усі прибутки  наших  підприємств,  визначали  зверхнепосильні  союзні фонди на  сільськогосподарську  продукцію  при  мізерних  на  неї закупівельних цінах.

 

     19

 

     Ось ці умови, в яких довелося працювати уряду України. І хоч сьогодні,  так би мовити,  минулим числом усі ми дуже грамотні  і хоробрі,   нам   треба  дати  чітку  оцінку,  визнати,  що  уряду республіки,  цьому напівбезправному уряду і особисто його Голові, вдалося  домогтися  певних  змін.  Це  висвітлено  в доповіді,  в розданих матеріалах.

 

     Тому, якщо ми справді хочемо  добра  українському  народу  і рідній   Україні,   керуватись  у  всьому  слід  не  амбіціями  і тенденційністю,  а тверезо  оцінювати  ситуацію,  шукати  спільні шляхи виходу з кризи, а не поглиблювати її. Саме цього чекають від нас  люди,  яким  ми  перед  виборами  в   найкрасивіших   фарбах висвітлювали   свої   депутатські   платформи.   Я  знаю  Віталія Андрійовича ще з часів його роботи в Держплані республіки. І мені завжди  імпонувало  його  глибоке розуміння проблем села,  уміння знайти вузлові  питання,  наполегливо  добиватися  їх  вирішення. Серед   них   можна   назвати   багато   проблем  землеробства  і тваринництва,  переробки  і  зберігання  продукції,  економіки  і фінансового стану господарства.

 

     Хотів би  коротко  спинитися на одному,  зовсім непомітному, але  надзвичайно  важливому  питанні,  до  вирішення  якого   він особисто  доклав  багато  зусиль,  і яке свідчить про його уміння бачити суть  справи.  Маю  на  увазі  таке  негативне  явище,  як встановлення  надмірно  завищених  планових показників.  В умовах тиску з боку центральних  органів  встановлення  реальних  планів було  не  просто  боротьбою  за  справну  цифру,  за  ним  стояли виробничі,  фінансові  показники   господарств   і   підприємств, розвиток виробничих і соціальних баз,  заробітна плата і добробут людей.

 

     Скажімо, систематичне  завищення  планів  закупок   цукрових буряків,  виробництва  цукру  призвели  до  того,  що буряководи, цукровики втратили віру, по суті, змирилися з невиконанням планів і  опинилися  в  дуже  важкому фінансовому становищі.  У цукровій промисловості,  наприклад,  платежі  в  бюджет  в   окремі   роки перевищували одержаний прибуток, а щоб розрахуватися по відсотках за користування позичками,  доводилося брати нові позички. Тому й не диво, що переважна більшість цукрозаводів сьогодні знаходиться на рівні повоєнних років.

 

     І все ж уряду республіки вдалося  добитися  зменшення  проти попередніх  років  держзамовлення на закупівлі цукрових буряків і виробництво  цукру,  створити  непогані  умови  для  стабілізації роботи  галузі.  Сьогодні  республіка  по  всіх інших культурах і видах продукції має практично реальні показники планів і завдань. І якщо нам пощастить прийняти закон про залишення основної

 

     20

 

     маси прибутку  підприємствам  і  передачі  вагомої їх частки місцевим   Радам,   різко   змінити    закупівельні    ціни    на сільськогосподарську  продукцію,  можна  сподіватись на докорінні зміни в нашому житті.

 

     Немаловажним є й  те,  що  на  поточний  рік  уряду  вдалося добитися  зменшення поставок до союзного фонду багатьох продуктів харчування,  особливо молока, м'яса, яєць відповідно на 9, 13, 33 проценти.  Але  і  при цьому,  з урахуванням поставок м'яса нашим промисловим центрам, багато областей вимушені відправляти за межі області  до  70-80  процентів  м'яса,  70  процентів молока.  Тут необхідні  ще  великі  зусилля  як  по  нарощуванню   виробництва продукції,   так   і   по   захисту   інтересів   республіки,  її суверенітету.  Але не розмовами,  не закликами за село і селян, а роботою, новими дієвими законами.

 

     У цьому  зв'язку  хочеться  повернутись  до таблиці,  ще раз наголосити на бідах села.  Дивіться,  з 12 показників не виконано 3,  у  тому числі приріст продукції сільського господарства.  При плані росту 1,3 процентів досягнуто лише 8.  Жодна позиція не має такого відставання. Чому? Насамперед тому, що всі, навіть прийняті Верховною Радою вже в цьому році,  закони не тільки не повертають борги селу, а, навпаки, продовжують його пограбування, розорення. Регламент не дає можливості приводити приклади,  але їх усі,  хто зв'язаний з селом, добре знають.

 

     Село на  грані  загибелі,  щороку  з сіл Черкащини йде 14-20 тисяч  молоді,  працездатних селян. І можна впевнено сказати, якщо ми на сесії не вживемо дієвих заходів, то в 2000 році не знаю, чи буде кінець світу,  як про це кажуть віруючі,  але ж нікому  буде вирощувати хліб,  виробляти цукор,  молоко, м'ясо, інші продукти. Це можна сказати безпомилково. Умре село - умре Україна.

 

     Ось наші завдання,  ось завдання новому уряду,  бо село - це не  лише  продовольча  програма,  це  вогнище,  де поки що горить вогонь української мови, національної культури, пісні, побуту, що робить Україну Україною.

 

     Вношу пропозицію  звіт  уряду  схвалити,  а  уряд,  який  ми оберемо на сесії, будемо сподіватись, зуміє врахувати все сказане тут,  зробить  так,  щоб  народ України зажив новим життям,  як і належить трудовій людині.

 

     Нехай переможе   в   нашій   роботі   добро,    злагода    і взаєморозуміння,  бо  всі ми заодно,  за народ,  який обрав нас і чекає добрих і радісних перемін, спокою в країні. Дякую за увагу.

 

     21

 

     Головуючий. Слово надається  депутату  Юхновському.  За  ним буде виступати депутат Тарасенко.

 

     Юхновський І.Р.,     керівник     Львівського     відділення статистичної  фізики  Інституту  теоретичної   фізики   АН   УРСР (Червоноармійський  виборчий округ,  Львівська область).  Шановні товариші  депутати! Утворення  суверенної  Української   держави стоїть  на  порядку дня.  Замість того,  щоб рішуче брати владу в руки, ми проявляємо крайню лінивість. І така нерішучість пронизує звітну  доповідь  Голови  Ради  Міністрів  товариша  Масола,  хоч бажання суверенітету пробивається в його доповіді всюди.

 

     Політична ситуація, складність політичної ситуації полягає у недосконалості Конституції,  у чехарді юридичних положень,  якими наповнена республіка і  Союз.  Але  найбільшою  бідою  України  є довготривале   затуркування   всіх  слоїв  суспільства  лозунгами комунізму. Насправді ми не створили в країні комуністичну партію, яка  хоч  би  чимось  наближалась  до  тих  великих партій у всіх цивілізованих державах світу. Ми створили фактично секту зі всіма її   характерними   ознаками  замкнутості,  сліпої  дисципліни  і претензії на безпомилковість  і  безапеляційність.  Завдяки  саме цьому,  замкнувши  державу  від  зовнішнього світу,  ми спонтанно підпали під дію другого закону термодинаміки і скотились у  хаос. Тепер мова йде про те, як з нього вибратися.

 

     Першим кроком   є   утворення   багатопартійної   системи  і деідеологізація всіх сторін життя  суспільства,  так  би  мовити, вільний  ринок  ідей  і  взаємна  терпимість.  Верховна  Рада має утворити комітет по  багатопартійній  системі  і  деідеологізації Української  РСР.  Це  не  означає,  що я особисто не вважаю,  що майбутнім устроєм країни має бути соціалізм. Це має бути устрій з рівними соціальними можливостями для його членів,  побудований на трьох принципах: забезпечення товарами на вільному ринку, свободі особи... (нерозбірливо)...

 

     Складність економічної    ситуації    випливає    з   повної централізації  галузей  виробництва.   Вона   спричинила    дію законозворотних  якостей,  коли  підприємство  зацікавлене і може випускати продукцію  низької  якості  при  високій  ціні  -  адже відсутня  будь-яка  конкуренція.  До  того  ж  має  місце  повний волюнтаризм цін.  Тисячі тонн статистичних досліджень і ті, що ми читаємо,  не варті виїденого яйця,  бо не основані на об'єктивних цінах.

 

     Першим кроком тут  мав  би  стати  розрахунок  національного багатства, валового національного продукту і прибутку в

 

     22

 

     номінальних цінах, за собівартістю і в міжнародних цінах. Ми виконали такі попередні розрахунки для  Львівської  області,  для Яворівського району.  І що ж ми знайшли?  Парадоксальну ситуацію. Що  дуже  часто  взята  зі  стелі  номінальна  ціна   є   нижчого собівартості. А собівартість - нижча від міжнародної ціни, беручи курс один карбованець за один  долар.  При  теперішніх  відкритих державних  кордонах  це  призведе  до  того,  що  свої і приїжджі спекулянти здійснять повне вимітання Союзу і насамперед нашої республіки,  починаючи від дерев'яних палок і закінчуючи радіо- і телеапаратурою.  Ми ж в республіці  не  одержимо  за  це  жодного долара.  Усі  вони  осядуть за кордоном або в московському банку. Тут необхідні нові термінові і рішучі заходи зі сторони вже нашої Верховної Ради. У зв'язку з цим є терміновим скликання комісій по економіці.  І такі рішучі заходи не  матимуть  дії,  якщо  ми  не приймемо закон про державний суверенітет республіки.

 

     У галузі  науки.  Наука  майже  не  знайшла місце в доповіді уряду.  Чи  то  справа  в  неволодінні  елементарними   науковими термінами,  чи  то  небажання  уряду мати справу з авторитетною і сильною українською Академією наук?  Наука  -  мозок  республіки. Якби...   (не  чути)  наш  видатний  біолог  академік  Костюк?  У конвульсіях вмираючого організму мозок вмирає останнім,  коли він відімре,  країна не підніметься,  і тому, яке б скрутне становище ми не мали і не потрапили, науку і освіту потрібно берегти.

 

     Українська Академія наук є достатньо  сильною  організацією, щоб  прорахувати  варіанти  виходу з кризи. Разом з тим витрати на науку в нас одні з найменших у світі.  Зараз в  Україні на  науку витрачається  дві  десятих  процента  від  валового національного прибутку республіки, а у ФРН, Франції, Японії - 2-4 проценти від валового національного  продукту,  а  не  від прибутку,  тобто у 100 разів більше.  Таке становище для нас вкрай небезпечне.  Академії  наук треба  надати  статус організації,  що має автономію у формуванні наукової політики республіки в галузі фундаментальних досліджень, повну  самостійність у вирішенні питань свого внутрішнього життя, у тому числі у створенні і ліквідації нових інститутів. Верховній Раді необхідно прийняти положення про фінансування Академії наук. Потрібно  передбачити  в   ньому   фінансування   фундаментальних досліджень,  що  мають  здійснюватися  двома шляхами:  за рахунок бюджету республіки в розмірі фіксованого  процента  від  валового національного продукту,  як у всіх цивілізованих країнах світу, і за рахунок Державного комітету по науці і техніці,

 

     23

 

     що цільовим призначенням направляється в Академію наук і  не підлягає перерозподілу на республіканському рівні.

 

     Я отримую  цілий  ряд  телеграм  від  Академії  наук  і  від інститутів,  зокрема від  Львівського  політехнічного  інституту, інших   установ   про   те,   що  повинна  бути  створена  окрема парламентська комісія  з  науки  та  освіти,  не  включаючи  сюди культуру.

 

     Про екологію. Абсолютно ненормальним становищем в Україні є наявність величезної кількості союзних підприємств  на  території республіки:   60-80  процентів  у  середньому  по  території,  їх відрахування  в  республіканський  бюджет  -  мізерні,  десь   10 процентів.  Беручи до уваги штучно занижену вартість цих виробів,

- це ще менше.

 

     Норматив відрахувань  у   фонд   економічного   стимулювання настільки  малий,  що абсолютно позбавляє підприємства можливості здійснювати модернізацію виробничих процесів і екологічну чистоту виробництва.  Створюється  враження,  що  з цієї республіки треба вирвати все, що можна, а далі - хоч потоп.

 

     Процент застарілого обладнання  -  понад 50  процентів.  У  результаті  екологічна  шкідливість  підприємств  не  має  ніяких практичних обмежень.  Так, наприклад, шкода, заподіяна виробничим об'єднанням  Зірка"  лише  одному  з  24 районів Львівської області - Яворівському району,  - сягає 300  мільйонів карбованців,  а  четверта  частина усього району,  колись квітуча земля, набула вигляду місячного ландшафту.

 

     Уряд не  має  ніякої  сили  в   наведенні   економічного   і екологічного   порядку.  Таких  прикладів  дуже  багато  по  всій Україні.  Так що ж то за український уряд,  так що ж то в нас  за Верховна Рада,  що ми фактично ніяких особливих прав не маємо? Чи є ж сенс тоді наводити критику на уряд,  коли він  пов'язаний  по руках і  ногах?  Але за всі ці речі, шановні товариші депутати, ми зараз є відповідальними.

 

     Шановні товариші,  вмирає  земля,  а  з  нею  і  нація.   Ці синьо-жовті  прапори,  які ви скрізь бачите,  виникають спонтанно. Вибухнув інстинкт у  людей  до  боротьби  за  самозбереження,  за збереження   природи,   природи   зеленої,   земної,   і  природи внутрішньої, людської.

 

     Має місце не тільки катастрофічне  засмічення  навколишнього середовища,  а  й думки людської.  І люди шукають спасіння.  Воно неможливе під старими прапорами,  під старим ладом,  під  старими гаслами.  І тому не дивуйтеся,  що люди шукають свого історичного прапора і не заважайте цьому. Ми маємо постаратися побудувати

 

     24

 

     суверенну Українську  республіку,  укласти   новий   союзний договір. За всю історію нашого народу ще ні перед жодним народним парламентом   не   стояло   таке   велике   завдання.   Якими   ж кваліфікованими, аргументованими повинні бути майбутня Президія і майбутній уряд! Створивши мудрі закони і умови їх функціонування, детально   підібравши   людей,   ми  зможемо  щось  вимагати  від майбутнього уряду, коли своїми законами розпутаємо його і вкажемо йому велику мету. Дякую.

 

     Головуючий. Слово  надається  депутатові  Тарасенку.  За ним буде виступати депутат Скорик.

 

     Тарасенко О.Г.,  голова Знам'янської міської  Ради  народних депутатів,  перший  секретар  Знам'янського  міськкому  Компартії України (Знам'янський виборчий  округ,  Кіровоградська  область). Шановні   товариші   депутати! Шановні  члени  уряду,  вони  тут присутні,  а ми їх забуваємо, що не тільки звітує Голова уряду, а й ті,  хто з ним працював.  Тому давайте ми їх не будемо забувати сьогодні.  Товариші!  Мені здається,  що ми часто  втрачаємо  час дорогоцінний.  Перед тим, як обрати керівні органи республіки, ми все-таки повинні визначити, де ми знаходимось, які хвороби нашого організму,  встановити  безпомилковий діагноз і на цій основі йти далі. Тому що сьогодні ми ще можемо критикувати тих, хто працював до нас.  А з завтрашнього дня кожному з нас треба відповідати,  а ці п'ять років пролетять дуже швидко.  На мою думку,  треба  піти від учорашніх методів. Я не зовсім погоджуюсь з виступом депутата від Черкащини,  що ми сьогодні повинні вихваляти один одного. Наш уряд  справді  пов'язаний  по  руках і ногах.  І якщо ми  розробимо концепцію,  як нам працювати  далі,  то  і  уряду  буде працювати краще і з великими перспективами.

 

     Думаю,  що Віталій Андрійович у своїй доповіді не повністю висвітлив,  і у тому довідковому  матеріалі,  який  ми  одержали, також  не  повністю  розкриті  причини  такого стану,  в якому ми знаходимося. І гадаю, що до кінця обговорення даного питання ми повинні,  усі  депутати,  одержати  справжній  стан  у республіці. Кожному жителеві республіки,  як і нам з вами, належить знати, що ми в республіці виробляємо і куди воно дівається.  І що нам треба купити в інших республік або навіть і  за  рубежем.  А  де  треба самим "додавати оберти" з тим, щоб було це на прилавках магазинів.

 

     Тому нам  потрібно,  на  мою   думку,   такі   причини,   як командно-адміністративна    система,    надмірна    централізація, ліквідувати.

 

     25

 

     На основі    цих    двох    причин    у    нас    народилася безвідповідальність  -  від  наших керівних органів союзних,  від Голови Ради Міністрів країни, який виступав учора, до Голови Ради Міністрів  республіки,  членів  уряду,  на  проміжній  ланці і до безпосередніх виконавців.  Хіба можна,  товариші,  так  працювати далі,  коли,  приймаючи відповідні державні акти,  постанови,  не відповідати за їх наслідки?  Давайте візьмемо таку  справу:  чому два-три  роки  тому  було  щось  у магазинах?  Сьогодні неможливо відповідати дояркам, механізаторам, автомобілістам, будівельникам

- де ті шкарпетки, де той цукор.

 

     Візьмемо цю  ж цукрову проблему.  Зрозуміло,  на всіх рівнях керівникам держави, уряду, що треба за цими горілчаними питаннями вирішити  проблему,  і  з'явиться  цукор на прилавках у магазині. Треба   зробити,  щоб  горілка була  дешевшою,  щоб  була  на прилавках,  як у всіх цивілізованих країнах, і перестане і місто, і село гнати самогон.  (Пожвавлення в залі).  Хіба  не  зрозуміло керівникам  усіх рівнів,  хто приймав рішення про літній час,  що позначається на здоров'ї людей. Люди обурюються, та ніхто не хоче поставити  це питання на місце.  А хіба це не безвідповідальність на  низах,  коли  капітан  чи  штурман   корабля,   чи   машиніст електровоза, чи ті, хто відповідає за трубопроводи, призводять до катастроф і катаклізмів.

 

     Я не  думаю,  що   це   правильно   сьогодні   звинувачувати конкретних осіб,  керівників республіки нашої,  за Чорнобиль,  як отам лозунги сьогодні стоять,  адже там були відповідні  люди.  І оце   -   система   безвідповідальності.   Так,   конкретні  люди відповідають за цю катастрофу, а ми навішуємо це іншим товаришам. Уся  система наша,  товариші,  безвідповідальності зверху до низу прогнила,  і  я  думаю,  що  повинна  наступити  ера   абсолютної відповідальності для кожного з нас.

 

     Хочу  порушити  два питання,  які,  на мою думку,  повністю упущені або майже повністю.  Віталій Андрійович  у доповіді й  у довідковому матеріалі нічого не сказав про залізничний транспорт нашої республіки.  Не величезна галузь народного господарства,  і оця система - це союзне господарство. Що робиться на залізниці? Я працюю   на   Знаменщині.   Це   крупний    залізничний    вузол, південні-залізничні   ворота.  І  в   питаннях  матеріальної  бази залізничників,  і в питаннях соціальних проблем - непочатий  край роботи,  проте  в  нас  тільки  союзне  міністерство,  а  в уряді республіки немає жодної структури.  Це й призвело до того, що тут маса проблем. Тому, гадаю , що в майбутньому уряді республіки

 

     26

 

     повинна бути   якась   структура,   яка   б  відповідала  за залізничні магістралі.  Ви подивіться,  що робиться, ми не можемо сьогодні  залізничникам  дати  в  дорогу  нічого,  ми  не  можемо забезпечити їх житлом. Конкретний приклад. Те, що виробляють наші залізничники, прямою магістраллю йде в Москву. Тільки за минулий рік відділення Знам'янської залізниці перерахувало  у  вищестоящі інстанції 24 мільйони карбованців.  Ці ж гроші вироблені мозолями конкретних  залізничників.  А  потім  за  коштами  на   вирішення соціальних  проблем  десятки  разів  потрібно звертатися в союзне міністерство до товариша Конарєва. І - як глуха стіна.

 

     Тому, думаю,  товариші, що до цього питання треба серйозно повернутися майбутньому уряду. І в мене є ще одна пропозиція. Тут багато хто говорить про це,  дехто намагається  на  цьому  нажити політичний багаж, спекулює на цьому, та я теж приєднуюся до того, що стан нашого села – наша національна ганьба.  І я   думаю, так давайте  ми  ввійдемов історію (тому що в історію можна ввійти по-різному:  Богдан Хмельницький увійшов в історію з одного боку, Мазепа - з другого),  а ми давайте увійдемо в історію, нинішній склад парламенту республіки,  щоб за ці 5 років зробити все,  щоб село розквітло.  І зробимо п'ятирічкою села оцю п'ятирічку.  І не дарма я наполягаю,  як більшість депутатів-аграріїв,  на тому, щоб Комісія  по  соціальному  відродженню  села  все-таки була.  Туди потрібні державні ресурси.  Пріоритет економічного і  соціального розвитку села потрібен не на папері і на словах,  а на ділі. Дати туди  все,  тому  що,  якби  порахувати,  скільки  в   республіці виділяється  на  одну  людину,  то  на сільського жителя і товари народного споживання,  і матеріальні  ресурси  урізані.  Тому,  я думаю,  треба навести соціальну справедливість у цьому питанні. Я ще раз наголошую на тому,  що Віталій Андрійович і його соратники з Держплану повинні нам усе-таки допомогти,  тому, якщо ми будемо виробляти і куди дівається те,  що виробляється, не будемо знати, то так ми і будемо працювати хтозна на кого.

 

     І останнє. Товариші, були пропозиції розглянути паралельно і питання політичного стану.  Дійсно,  на основі  цих  перекосів  у соціальному   розвитку,   в   розвитку  економіки,  в  результаті соціального напруження існує і політичне напруження.

 

     Головуючий. Усе, ваш час закінчився.

 

     Тарасенко О.Г.  Але я  вношу  пропозицію,  давайте  облишимо політиканство,  навішування  ярликів.  Десятки  телеграм  ідуть і вимагають: облиште питання політики. Півхвилини прошу.

 

     27

 

     Головуючий. Ні,  нікому ми не давали.  Усе,  закінчився час. Будь паска, залишіть трибуну.

 

     Тарасенко О.Г.  Я  хочу  сказати,  товариші,  що  такі заяви деяких депутатів про те, що це тимчасовий...

 

     Головуючий. Шановний депутате,  ми не порушували  регламенту. Залиште трибуну. Слово надається депутату Скорик.

 

     Скорик Л.П.,    доцент    кафедри   архітектури   Київського державного художнього інституту (Артемівський виборчий округ,  м. Київ).  Шановні  народні депутати!  Хочу коротко пригадати,  що в цьому залі  вчора  мала  місце  дещо  дивна  ситуація.  Переважна більшість присутніх зробила вигляд,  що почула те, чого насправді ніхто не сказав.  Лише кілька депутатів пробували якось  розвіяти ті чари, але їх голос був "гласом вопіющого".

 

     Йдеться саме  про  ту  саму  оцінку  політичної  ситуації в  Україні,  якої в  доповіді  Голови  уряду  категорично  не  було. Оскільки  Президія  Верховної  Ради  так і не зважилась звітувати перед народом і депутатами по цій темі,  ми можемо  констатувати, що  із  затвердженого порядку денного звіт про політичну ситуацію просто випав.  А між тим Віталій Андрійович  як  член  Політбюро, напевно, компетентний в оцих питаннях, і як йому не знати, що які політична ситуація і політичне керівництво,  таке і все  життя  в країні.

 

     Напевно, що ні для кого з присутніх у цьому залі, далеко за його стінами не є  таємницею,  що  влада  в  Українській  РСР  на сьогодні  належала  Комуністичній  партії,  і  саме на партійному керівництві  всіх  рівнів   лежить  відповідальність   за   наші досягнення.  Бо ніколи ще в Радянській Україні не були здійснені найголовніші  засади  демократичного  устрою,  при  якому   жодна частина народу, жодна політична партія, громадська організація чи інше угруповання,  ніяка окрема особа не може виступати від імені народу   і   не   вправі   нав'язувати   конституційним  органам народовладдя свою волю.

 

     Під егідою Компартії України злились воєдино  законодавча  і виконавча  та  судова влада.  Як же часто член Політбюро і він же депутат  Верховної  Ради  і  займає  керівний  пост  в  урядовому кабінеті,  і  сьогодні  нам...  (Не  чути)  хоча б в особі самого Віталія Андрійовича.  Годі нагадувати,  що такий принцип  створив режим   особливого  сприяння  розквіту  адмімістративно-командної системи,  тієї самої,  яку ми сьогодні  справедливо  тавруємо,  а водночас  не  зчуваємося,  як  на  наших  очах відбувається спроба продовжити

 

     28

 

     життя цієї системи на неозначений період під гаслом  "Ми  ще не   готові   перейти   до  ринкової  економіки".  І  вишукуються неологізми типу "планової ринкової економіки",  "керований ринок" і  тому  подібне.  І це тоді,  коли навіть елементарно обізнана з економічними засадами людина знає,  що ринок працює  автоматично, що він і лише він є рушійною силою, регулятором економіки. І що є він  або  вільним,  або  його  немає  і  тоді  немає  економічної еволюції.  А  єдиною  функцією адміністративно-командної системи є отой феодальний розподіл  засобів  виробництва  і  продукції.  І, фактично, новий ринок, по суті, несе їй реальну загибель.

 

     Нас лякають  страхіттям  безробіття при переході до вільного ринку.  Справді,  виключати безробіття неможливо,  воно буде, але проблему  може  значно  розв'язати  продумана система соціального захисту і переведення вивільнених рук у ті сфери,  які  давно  їх чекають.   Наприклад,   на   будівництво   доріг   і   соціальної інфраструктури на селах,  газифікацію тих самих сіл, на роботи по екологічному  захисту,  по будівництву у зв'язку з Чорнобилем,  у сферу послуг,  на потреби індустрії туризму та тому  подібне.  Де брати гроші?  Насамперед не кидати їх у той бездонний мішок Союзу у вигляді немислимих  процентів  від  прибутку  з  обороту, прибутку  підприємств,  від  валютних  надходжень  і так далі.  І чомусь у доповіді ми не почули,  коли планується впровадження  в Україні  реформи  цін,  яку  не  можна не визнати ще одним і дуже соціально   небезпечним   виявом   централізованого    управління економічною  сферою,  котрим  держава  хоче замінити впровадження радикальних економічних реформ.

 

     Економічний занепад нашої союзної колонії,  якою на сьогодні є  Україна,  доповнений  її  бездуховністю,  бездуховністю нашого суспільства.  І  головна   причина   цього   -   у   десятиліттях ідеологічного   екстремізму   і   лютої   боротьби   з  релігією, націоналізмом.

 

     Як тут  не  згадати,  що  ми  позбавлені  донині  величезних духовних скарбів, утворених нашими людьми, оцими шестидесятниками і семидесятниками.  І донині в сейфах КДБ спочивають невідомі нам матеріали,  літературні  і  мистецькі твори Антоненка-Давидовича, Івана Світличного,  Юрія Литвина,  Василя Стуса,  Олекси  Тихого, Надії (нерозбірливо), Миколи Руденка і багатьох інших.

 

     Наш духовний      занепад     поглиблюється     перманентною дискомфортністю і в соціально-побутовій  сфері.  За  ті  нікчемні ресурси, які залишені на соціальні проблеми, ми і через 100 років не

 

     29

 

     забезпечимо громадян  України  доброякісними  квартирами  чи культурно-громадськими спорудами.

 

     Без вирішення проблеми власності,  розвитку села і розумного господарювання  в  містах  програма  Житло  -  2000"   залишиться фікцією.

 

     Керівні органи  республіки  вкупі  з  Держбудом  з нечуваною впертістю  індустріалізували  і  панелізували  майже  всі   міста України.  І  ці  міста  і села втратили і катастрофічне втрачають свої  історичні  обличчя.  Технологічно  однотипний   будівельний конвеєр  своїми  збірними  коробками  вигнав з наших,  так званих, житлових  масивів царицю  всіх  мистецтв  -  архітектуру.  У  їх безликому,  негуманному  середовищі плекається бездуховність,  бо наші діти позбавлені головного  засобу  духовного  вдосконалення, яким є естетика оточення.

 

     І одночасно  на наших очах гине безцінна історична забудова, спотворюються унікальні ландшафти і заповідники,  згадаймо хоча б страхітливе  зазіхання  на всеукраїнську святиню - острів Хортицю чи безглузду забудову Канева,  руйнацію Чернігова,  і  в  тому  ж Києві, Кам'янці-Подільському, знищення історичних татарських міст у Криму.

 

     І донині наша архітектурна спадщина, історичне середовище не мають належної законодавчої охорони.  Наші міста і села настільки понівечені  і  деформовані,  що  вимагає  докорінної  зміни   вся урбаністична   політика.   Необхідні   демонтаж   монополізованої ідеології  будівництва,  промислового  будівельного  виробництва, виконання  і  проектування  будівельних робіт,  децентралізація і приватизація  власності.  Необхідна  розробка   республіканського правового містобудівного кодексу, законодавства... (нерозбірливо) архітектурі і впровадження економічних шляхів заохочення,  які  б сприяли   реалізації   високоякісної   архітектури.  Бо  в  цьому зливаються воєдино питання духовної  і  матеріальної  культури  і питання  комфорту в усіх сферах людського життя - житла,  побуту, праці і відпочинку.

 

     Але всім нам очевидно,  навіть тим, хто не хоче цього вголос визнати, що ніяких зрушень Україна не доб'ється в жодній із сфер, доки  не  матиме  справжньої  незалежності,  необмеженої  ніякими апріорними  договорами  чи  угодами,  і  не  можна  визначати  чи обмежувати суверенітет держави умовою й обов'язкового входження в ті чи інші спільноти,  на тих чи інших засадах.  Україна має бути суверенною і самостійною державою.  І сама має визначити характер своїх зв'язків з Європою і Азією як рівна серед рівних країн

 

     30

 

     світу. Я  закінчую  згадкою  про  Чорнобиль.  Зачитую тільки фрагмент із листа від громадян,  який  підписаний  дуже  багатьма нашими  виборцями.  Ось  ця  цитата:  "Винуватець  Чорнобильської трагедії єдиний - це юридична особа Союз.  За оцінкою  зарубіжних вчених  на  ліквідацію  наслідків  катастрофи треба витратити 200 мільярдів доларів, а це  приблизно 1,5 трильйона карбованців. Це те,  щоб  ми не під церквою збирали гроші на ліквідацію наслідків аварії і самої АЕС,  а щоб винуватець - Союз -  виплатив  Україні ці збитки.  Але,  якщо він не хоче чи не може цього зробити,  то нехай йому Бог буде суддя,  але за це нехай поверне Україні волю,  бо надто дорого заплатили за цю волю. Дякую за увагу (Оплески).

 

     Головуючий. Слово надається депутату Горохівському.

 

     Горохівський Л.Т.      (Бережанський     виборчий     округ, Тернопільська    область).    Шановні    депутати! Тут     уже підкреслювалось,   що   всі   наші   біди,  соціально-економічні, екологічні  і  насамперед  у   сфері   духовності,   спричинені централізацією  влади  в  Москві.  Протягом  десятиліть існування Радянської влади  національне  багатство  республіки  за  безцінь вивозилось  за  її межі,  хоч  згідно з Конституцією  Україна є суверенною федеративною республікою.

 

     Але це  лише  на  папері.  Бо  насправді  вона  є  складовою частиною  унітарної  централізованої  держави,  для якої інтереси українського  народу  є  другорядними.  Тому  без   реконструкції політичної  системи ми не зможемо будувати незалежну державу,  не зможемо  вирішити  наших  найболючіших  проблем.  Лише   юридичне визнання багатопартійності та здорової конкуренції між партіями і створення такого механізму,  який би унеможливлював  насильницьке захоплення  влади  однією  партією,  приведе  нас  до  справжньої демократії і плюралізму думок.

 

     Сьогоднішній уряд     республіки      фактично      повністю підпорядкований  союзному  і  виконує  функції  складової  частки імперського бюрократичного апарату.  Але це  не  знімає  з  нього відповідальності  за  катастрофічний  стану республіці.  У галузі соціального забезпечення,  коли собівартість карбованця впала  до 13  копійок  і  не впроваджений інфляційний коефіцієнт,  мільйони людей живуть нижче порога бідності. Є тисячі людей, які зовсім не отримують  пенсії.  Це  насамперед  незаконно репресовані.  Але держава зобов'язана їм компенсувати всі збитки.  Це нонсенс, коли людей,  а їх тисячі,  без суду відправляли в сибірські табори,  а тепер їм не  хочуть  повертати  майно,  бо  не  було  суду.  Тому потрібна особлива постанова.

 

     31

 

     Економіка республіки  побудована так,  що тисячами невидимих ниток пов'язана з іншими республіками і найчастіше,  коли в цьому немає  необхідності.  Усе це - для збереження існуючої структури. Наприклад, у Тернополі збудували бавовняний комбінат, і за тисячі кілометрів бавовну везуть із Середньої Ази, коли в самій Середній Азії безробіття.

 

     І це не  лише  в  Тернополі.  95  процентів  підприємств  в  Україні  підпорядковано Москві.  Решта - республіканському уряду. В Україні  розміщено  більш  як  тисячу  хімічних  заводів,  які отруюють  наше  середовище.  Республіка  ж використовує для своїх потреб лише 7  процентів  їхньої  продукції.  Штучне  і  насильницьке запровадження  колгоспів призвело до вироджування сіл в Україні, бо їх нещадно грабують.

 

     Побудова 50 процентів  недосконалих  атомних  електростанцій  в Україні,   щоб   дешево  експортувати  електроенергію,  а  валюту одержувати Москві, привела до того, що наша республіка є найбільш радіаційно  забрудненою.  Вона  займає  перше  місце  у  світі по ракових  захворюваннях  і  знаходиться   на   грані   екологічної катастрофи.  Якщо поступово не ліквідувати всі діючі АЕС, то може бути ще більша катастрофа.  Навіть у  Тернопільській  області,  у Борщівському   і   Чортківському   районах,   які  прилягають  до Хмельницької   атомної   електростанції,   радіаційність   сильно підвищена.   Так,   у  селищі  Заводському  Чортківського  району зафіксовано радіаційний фон 600,  650 мікроренген на годину,  при нормі в області до 20 мікроренген.  Народжуються ненормальні діти і тварини.

 

     Та найбільш  трагічним   і   ганебним   для   України   була демонстрація  в  Києві  1 травня 1986 року,  в дні Чорнобильської аварії. І народ звинувачує в цьому Голову Президії Верховної Ради Валентину Шевченко.

 

     Централізація і   тоталітарність   породили  безправність  і бездуховність.  Тому я за заміну КДБ  як  політичної  поліції,  а співробітництво   з   КДБ   треба  вважати  явищем  аморальним  і антинародним.  Нас усіх вчили в школі класової моралі,  а класова мораль прищеплює ненависть до класового ворога,  отже,  виховання проводилось на засадах бездуховності,  бо духовність  передається через любов і віру, а там, де виховують на ненависті, суспільство не може бути цивілізованим, навіть більше, воно деградує.

 

     До нас,  групи депутатів з Тернопільської області, надходить усе   більше   і   більше   телеграм   від  виборців  з  Бережан, Монастириського району,  з Чорткова.  Тому я перед ними  і  перед самим

 

     32

 

     собою зобов'язаний  донести  до  вашого  відома  ті  болісні процеси,  які відбуваються у  селах  Тернопільщини.  Це  трагедія нашого народу, безправного і беззахисного. Населення багатьох сіл штучно,  на релігійній основі,  розколюють на два ворожих табори, використовуючи  малоосвіченість  певної  частини  населення,  що, зрештою, призводить до конфронтації.

 

     Перед моїм  від'їздом  до  Києва  черговою   жертвою   такої конфронтації  знову стали греко-католики,  але вже з села Поділля Заліщицького району.  Після  досліджень  та  аналізу  всіх  подій виявилось,  що  конфлікт  штучно  створюється  зверху  Російською православною церквою,  яка перейменована на УПЦ і яка на сьогодні розширює   сфери   свого   впливу,   звинувачуючи   в   експансії греко-католиків.  Крім цього,  Московський Патріархат, за словами голови  Комітету  у  справах  релігії  при  Раді  Міністрів  СРСР Харчева,  у  західних   областях   України   та   Білорусії   має двохсотмільйонний щорічний прибуток тоді, коли за такий же період у східних областях України  і  в  Росії  прибуток  становить  100 мільйонів карбованців.

 

     Отже, справедливість   вимагає  морального  і  матеріального відшкодування збитків  незаконно  репресованої  греко-католицької церкви   на   своїй   історичній  території.  Але  п'ятимільйонна греко-католицька  громада  як  реальність   повністю   ігнорується державою.

 

     Держава незаконно привласнила всі її храми.  Після 1946 року віруючі  с.  Краснопуща  Бережанського  району   Тернопільської області просили заступитись за них і допомогти повернути їм храм, де зараз знаходиться лікарня для психічнохворих.  Тому від імені моїх  виборців  звертаюсь з проханням до Верховної Ради повернути всі греко-католицькі храми їх власникам,  а православній  громаді допомогти   в  будівництві  храмів.  Визнати  юридичне  недійсним Львівський собор  1946  року.  Такого  рішення  чекає  скривджена християнська  громада.  Цього  вимагає  справедливість.  Дякую за увагу.

 

 

     Головуючий. Слово надається депутату Шинкаруку.  За ним буде виступати депутат Яковишин.

 

     Шинкарук В.М.,  головний  агроном  колгоспу "Заповіт Ілліча" Кривоозерського  району   Миколаївської   області   (Доманівський виборчий округ, Миколаївська область). Шановні депутати, шановний Головуючий!  Я представляю сьогодні тут,  у Верховній Раді  УРСР, найбільш працьовиту, сумлінну, просту і

 

     33

 

     найпокірнішу, але  й  найбільш  знедолену  частину населення нашої республіки - селянство.  Виріс я в селі,  у селі працюю вже 29  років.  Тому  прошу  моїх колег дарувати мені за селянську простоту  і  відвертість  у  моєму  виступі,  з  якою  ми  звикли спілкуватися між собою.

 

     Кажуть, що  в кого болить,  той про те і гомонить.  Я теж не відійду від цього принципу. Тому скажу, що мене нічим не здивував і не порадував звіт Голови Ради Міністрів.  Для мене цей звіт був уже  відомий  із  стендів   на   Виставці   досягнень   народного господарства,  який  ми  бачили  в  перший  день.  Не радісні там стенди.  Таке становище склалося тому,  що селяни не  мали  права користуватися  результатами своєї праці,  всі вчили селян і вчать по сьогоднішній день,  як їм  треба  жити,  що  й  як  робити,  а доведеними планами забиралась вся продукція із села.

 

     Сільське господарство    постійно   було   для   суспільства безплатним донором,  тією дійною корівкою,  за рахунок якої росли великі  міста,  індустрія,  наука  і  культура,  армія  і величні наземні і космічні наші програми. Усе вражало нас своїм розмахом. Тепер  нас вражає той низький рівень життя селянина,  в якому він опинився.

 

     Чим можна порівняти сьогоднішній  стан  умов  життя,  праці, відпочинку,  різноманітних  послуг  для  селянина і жителя міста? Звичайно,  ні.  Важка,  виснажлива  фізична  праця.   Відсутність елементарних  зручностей  у  побуті  (усі  вони  в нас на свіжому повітрі), низький рівень культурно-побутового обслуговування. Ось яке  порівняння.  Політика уряду в доведенні планів або замовлень до   господарств   від   досягнутого   рівня   зводить   нанівець високопродуктивну    працю   багатьох   колективів,   сковує   їх ініціативу. Цей принцип не заохочує старанних і не карає лінивих. Тому в наших сільських районах,  як це не дивно,  немає в продажу молочних продуктів,  м'яса,  ковбасних виробів, про державні ціни на цю продукцію і розмови немає.

 

     Село давно   живе  за  ринковими  і  кооперативними  цінами. Створюється враження,  що село  існує  в  суспільстві  на  правах колонії з усіма наслідками цього статусу.  І знову нам пропонують дуже гарні довгострокові програми,  ми отримали їх цілий  великий пакет.  Зверніть  на  них увагу,  товариші:  чим дальший строк їх реалізації,  тим  інтенсивніший  малиновий  колір   вони   мають, викликаючи тим самим недовір'я. Це в нас уже було.

 

     Я не  претендую  на оригінальність,  сказавши,  що вирішення проблем села і насамперед соціально-культурної сфери, є

 

     34

 

     першочерговим завданням суспільства.  Усім і в  місті,  і  в селі  потрібно усвідомити,  що поліпшення життя всіх залежить від відродження села сьогодні.

 

     Усі високо- і нижчепоставлені керівники,  які приїжджають до нас   у  село,  питають  про  виробничі  показники,  про  те,  як утримується та чи інша худоба, чи є приміщення для неї та корми.

 

     Прокурорами районів щомісяця  розглядаються  факти  загибелі тварин і робляться нарахування на членів правління, але рідко хто запитав,  а в яких умовах живеш ти,  простий трудівник,  селянин, твої  діти,  хто  притягнутий до відповідальності за поганий стан догляду та обслуговування дітей у дитсадках та інших установах?

 

     Тому першим заходом у відродженні  села  я  бачу  різке  прискорення розвитку соціально-культурної сфери, виходячи з того, що вирішення подальших проблем  повинно  йти  через  людину.  Другим питанням  я  бачу  повну  самостійність  господарств  у вирішенні питань виробництва і  збуту  своєї  продукції.  Третє  питання  - еквівалентність  цін  на  продукцію  промисловості  і  сільського господарства. Думаю, потрібно встановити такий порядок, при якому кожне  зростання  цін  на  продукцію промисловості,  яке викликає підвищення собівартості сільськогосподарської продукції,  повинно відповідно  викликати  підвищення  цін  на продукцію села.  Повне матеріальне забезпечення села повинно бути.

 

     З селом держава зробила сьогодні по вже згаданому принципу: "давай з'їмо  твоє,  а  потім  кожен  своє".  Тобто,  доведене до занепаду село зробили тепер повним господарем,  нас переводять на самозабезпечення,  самофінансування,  до ринкових відносин.  А чи може бути ринок без власності на засоби виробництва і  без  ринку робочої сили? Звичайно, такого бути не може.

 

     І тому  з  раптовим  переходом немає впевненості в  більшості обіцянок про повернення боргів селу.  Хто їх буде повертати, коли в більшості з нас і в державі кармани порожні?

 

     Я пропоную   доступний  і  зрозумілий  усім  селянам  спосіб допомоги. Зняти на майбутню п'ятирічку з селян та господарств усі податки   з   умовою,   що   залишені  господарством  кошти  буде використано цільовим призначенням на  розвиток  соціальної  сфери або  будуть  перераховані в бюджет місцевих Рад для цих же цілей. Ось чому  вкрай  необхідно  прийняти  на  цій  сесії  Закон  "Про пріоритетний   розвиток   села"   та  створити  постійну  комісію Верховної Ради по соціальному розвитку села.

 

     Для нашої області болючим питанням стало будівництво

 

     35

 

     Південно-Української атомної електростанції. У цьому питанні уряд  України  не  зайняв принципової позиції,  не підтримав думки народу,  який там проживає,  чим викликав  недовіру  до  себе.  У спішному  порядку,  поки  засідали та розбирались високі комісії, був збудований третій блок,  який працює тепер з перебоями.  Тому населення  вимагає  впровадження  особливого статусу проживання в тридцятикілометровій зоні.

 

     Стоїть, звичайно, багато проблем, але проблема очистки малих річок,  газифікації села...  До речі,  товариші, про забезпечення села.  Такий приклад можу навести.  Знову ж таки про пріоритетний розвиток.  Із тих усіх матеріалів по газифікації, які виділені по агрокомплексу,  3 проценти потрапило в село по області,  усі інші пішли для міст області.

 

     Гостро стоїть,  звичайно,  і  питання забезпечення населення питною водою.  І коротко,  товариші, ще питання: настав час у нас прийняти рішення про відміну постанови про перехід на літній час, чого вимагають усі люди, усі мої виборці цього вимагали. І навіть у Веселинові,  на птахофабриці, привели люди такий приклад, не за себе говорячи,  а за птицю,  що вона одержує стреси  від  отакого переходу  і  різко скидає продуктивність.  Люди не за себе навіть думали, ви розумієте?

 

     Вношу пропозицію  встановити  оплату  за  електроенергію  по одній копійці за кіловат для всіх громадян України. Це також  велике нарікання в нашій місцевості викликає.

 

     Шановні колеги,  потрібно прислухатися до поради вчених,  що децентралізація   планування   і   розбалансування   економіки  з одночасним  впровадженням  вільного  ринку  веде  до  безладдя  в економіці.   Історія   свідчить,   що   всякі  різкі  повороти  в політичному житті,  економіці ведуть  до  страждань,  насамперед простих  людей.  Думаю,  щоб цього не сталося,  потрібно приймати такі  рішення  і  формувати  такий  уряд,  який  би  повів   нашу республіку  від  прірви,  перед  якою ми опинилися,  а не зробили рішучий крок уперед. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається  депутатові  Яковишину.  За  ним буде виступати депутат Пилипчук.

 

     Яковишин Л.Г.,   директор  Бобровицького  радгоспу-технікуму (Козелецький  виборчий  округ,  Чернігівська  область).   Шановні колеги депутати!  Я свій виступ хочу розпочати з того історичного напучування,  що нам залишив Петро  Перший:  "Все  прожекты  зело исправны быть должны, дабы казну зря что не разорять и

 

     36

 

     ущерба Отечеству  не  чинить.  Кто  прожекты  станет абы как ляпать,  того чина лишу и кнутом драть велю...". Це, видно, повною мірою  відноситься  на  сьогоднішній  день і до нас.  Давайте без агітацій, без гасел сьогодні тверезо подивимось на наше життя. За 30  років  своєї  практичної  діяльності гасла,  заклики ми давно чули. Чому, наприклад, сьогодні на одного працюючого в сільському господарстві  припадає в три рази менше невиробничих фондів,  ніж на мешканця міста?  Чому в нашій республіці  на  одного працюючого в два рази менше невиробничих фондів,  ніж у цілому по Союзу?  Чому в селах у  нинішній  п'ятирічці  в  1,8  раза  менше виділено  коштів  на соціальні потреби,  ніж на жителя міста?  20 процентів сіл,  які  потребують,  але  сьогодні  не  мають  шкіл, клубів,  медичних  закладів.  Кожне  третє  село  сьогодні не має підприємств побутового обслуговування.  40-50  процентів  сіл  не мають їдалень, лазень і так далі.

 

     Яким чином  ми будемо здійснювати соціальну перебудову села? Я вам тільки наведу декілька цифр.

 

     ...Ми в 70 роки, це застійний період, казали, що мало будуємо. У  1970  році  індивідуальні забудовники в середньому за рік будували понад 80 тисяч  власних  будинків.  У  1988  році  в середньому побудовано по республіці біля 27 тисяч.  Яка соціальна політика нашого уряду в цьому питанні  на  сьогоднішній  день?  У 1984   році   піднялися  роздрібні  ціни  в  1,7,  2,1  раза.  На сьогоднішні власник на селі забезпечений трубами  процентів на 30-33, стіновими матеріалами - на 32 проценти, лісоматеріалами

- на 46 процентів. І питання це не вирішується й далі.

 

     Протягом останніх  десяти  років   наше   господарство   не збільшило  виробництво м'яса,  маючи гарну кормову базу.  Виникає питання:  чому?  Ми пішли по врожайності від 16 центнерів  у  70 році,  коли я прийшов працювати, сьогодні ми вийшли на рубіж 51 центнер,  і це ще далеко не  кінець.  Через  кілька  років  ми вийдемо на 60 центнерну врожайність, а продаж і виробництво м'яса не збільшуємо, вони на рівні 900 тонн на рік.

 

     Питання в тому,  що все  будівництво  ми  здійснюємо  тільки господарським способом - мільйон, мільйон двісті. На сьогоднішні ми маємо можливість протягом  двох  років  збільшити  продаж м'яса  державі  до  4500 тонн.  Що для цього потрібно?  Для цього потрібно мені 14 тваринницьких приміщень.  Гроші в нас є. Так от,  окладів ми не просимо. Потрібні потужності, потрібні матеріали. Господарським способом будувати - можливості такої  немає.  Чому? Тому, що ми все будівництво сьогодні ведемо

 

     37

 

     соціальне: дороги - самі будуємо,  житло - самі будуємо. Усе будуємо самі.

 

     Тепер давайте подумаємо:  якщо держава хоче, щоб виробництво і продаж м'яса збільшувалися кожний рік, то давайте під державний план  м'яса  і  молока,  давайте  нам  фонди.  Сьогодні  державне замовлення буде зніматися,  буде вводитися продподаток.  От і цей продподаток,  у якому проценті він буде, чи це буде - 70, чи - 60 від того плану,  щоб був, і повинні спускатися фонди. Яким чином, за рахунок яких джерел  фінансування  вести  нам  будівництво  на селі?  Ми  будемо  будувати  за  свої  гроші,  за свої прибутки і прибутки господарства, які я маю, але цього мені мало.

 

     Друге джерело,  це ті 10 відсотків, які повинен віддати нам уряд, які пообіцяв,  за  рахунок промислових підприємств і за рахунок міст. На сьогоднішні ця постанова не виконана.  Третє:  1,6  мільйонів робітників  сіл  кожного  ранку ідуть працювати в  місто і ввечері повертаються  додому.  Давайте  введемо   такий   порядок:   якщо підприємство  бере робітника і відраховує в бюджет міськвиконкому 12-16 тисяч карбованців, то давайте, щоб нам теж платили за людей, які їздять із села і працюють, теж 12-16 тисяч карбованців.

 

     Наступне питання.  Пільгове  кредитування  і  будівництво на селі власниками.  У 1988 році була прийнята Постанова  Центрального Комітету  КПРС і Ради Міністрів,  що власникам виділяється кредит на 50 років з виплатою 2 процентів у рік,  починаючи  з  третього року. Давайте до цього питання підійдемо більш творчо. Я пропоную в  малих   селах,   на   хуторах   багатодітним   сім'ям   давати безпроцентний  кредит.  Якщо  власник  взяв  кредит на 50 років і будує домівку,  то 50 процентів,  якщо 20 тисяч  виділяється,  він виплачує   ще  близько  10  тисяч  державі.  То  яке  це  пільгове кредитування на сьогоднішній день для села?

 

     І ще одне питання,  яке я хочу порушити:  оскільки радгосп - виробнича   база,   а   ми   випускаємо   спеціалістів  середньої кваліфікації,  випускаємо їх  величезну  кількість  кожною  року, ефективності  тієї,  якої ми бажали б,  далеко немає.  Чому?  Хто сьогодні йде до нас на зоотехнічні спеціальності? Йде молодь явно не  підготовлена.  Питання полягає в тому,  що потрібні докорінні реформи в середній спеціальній школі. Я маю на увазі, що план нам повинні доводити не постійний, а плаваючий план. Залежно від дітей,  їх кількості  і  якості  навчання  повинна  бути  введена договірна основа між підприємствами, колгоспами, які направляють, і з оплатою за тих спеціалістів, яких вони

 

     38

 

     направляють. Ми гарантуємо їм якість.  Якщо,  наприклад,  не даємо тієї якості, яка потрібна...

 

     Головуючий. У вас залишилась 1 хвилина.

 

     Яковишин Л.Г.  Дякую.  Сплачуємо неустойку.  Всі ці питання, товариші, разом узяті, говорять про те, що в нас є змога вирішити продовольче питання.  Але при новому, звичайно, підході. Сьогодні про  ці  питання  немає  потреби  говорити.  Питання  сьогодні  - конкретна допомога селу. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  товариші  депутати!  Ми  вчора  з  вами домовлялися,  щоб створити комісію, яка б допомагала Секретаріату в підготовці проекту рішення і постанови Верховної Ради з приводу цього питання.  Була пропозиція,  щоб  від  кожної  делегації  по областях  назвали  представників  у  цю  комісію.  Це Секретаріат підготовив. Прошу вашого дозволу для оголошення:

 

     ПРОПОЗИЦІЇ

 

     щодо складу  Комісії  по   опрацюванню   проекту   Постанови Верховної Ради УРСР у питанні про політичне,  соціально-економічне та екологічне становище України

 

     Скорик Лариса Павлівна - Артемівський виборчий  округ  N  1, м. Київ

 

     Хижняк Віталій Михайлович - Немирівський виборчий округ N 34, Вінницька область

 

     Парасунько Михайло Васильович - Любешівський виборчий  округ N 47, Волинська область

 

     Сальниченко Віталій   Миколайович  -  Рубіжанський  виборчий округ N 62, Луганська область

 

     Веретенніков Віктор Олександрович - Індустріальний  виборчий округ N 79, Дніпропетровська область

 

     Новіков Володимир  Якович  -  Слов'янський  міський виборчий округ N 141, Донецька область

 

     Дупляк Микола Степанович - Андрушівський  виборчий  округ  N 159, Житомирська область

 

     Герц Іван  Іванович  -  Перечинський  виборчий  округ N 173, Закарпатська область

 

     39

 

     Причкін Олексій Олексійович - Василівський виборчий округ  N 190, Запорізька область

 

     Пиріг Любомир Антонович - Рогатинський виборчий округ N 203, Івано-Франківська область

 

     Капштик Іван Маркович - Броварський виборчий  округ  N  210, Київська область

 

     Шишкін Віктор  Іванович  -  Кіровський виборчий округ N 226, Кіровоградська область

 

     Курашик Віталій  Володимирович  -  Євпаторійський   виборчий округ N 245, Кримська область

 

     Хмара Степан  Ілліч  -  Індустріальний виборчий округ N 261, Львівська область

 

     Грицай Іван Трохимович - Миколаївський виборчий округ N 290, Миколаївська область

 

     Бутенко Анатолій Іванович - Іванівський виборчий округ N 310, Одеська область

 

     Кіпаріс Федір Сергійович - Київський виборчий округ  N  317, Полтавська область

 

     Пилипчук Володимир  Мефодійович - Жовтневий виборчий округ N 333, Ровенська область

 

     Бондаренко Анатолій Дмитрович - Лебединський виборчий  округ N 351, Сумська область

 

     Шевченко Олександр  Тихонович - Заліщицький виборчий округ N 357, Тернопільська область

 

     Валеня Іван Юрійович - Комсомольський виборчий округ N 372, Харківська область

 

     Марков Борис  Іванович  - Суворовський виборчий округ N 395, Херсонська область

 

     Ткачук Анатолій Федорович - Заводський виборчий округ  N 403, Хмельницька область

 

     Ємельянов Олександр  Сергійович - Соснівський виборчий округ N 417, Черкаська область

 

     Ревенко Микола Мусійович - Хотинський виборчий  округ  N 437, Чернівецька область

 

     40

 

     Лисенко Анатолій  Олександрович  -  Новозаводський  виборчий округ N 439, Чернігівська область

 

     Товариші, я оголосив список, який переданий із Секретаріату. Прохання в перерві визначитись,  а після перерви ми з вами будемо створювати  комісію.  Були  прохання  про  оголошення.  Я  вчора, закриваючи  вечірнє  засідання,  просив  депутатів,  що  президія більше оголошень з приводу роботи  депутатських  груп  робити  не буде. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (Перерва)

 

     Головує депутат Плющ І.С.

 

     Головуючий. Шановні  товариші депутати,  до уваги!  Прохання зареєструватися.

 

     Шановні товариші!  Дозвольте від президії просити  депутатів дотримуватись  регламенту.  Ми кожне засідання розпочинаємо на 6, 10 хвилин пізніше,  тому не закінчимо о 18, а будемо працювати ще годину.  Тим  більше,  що  багато депутатів наполягають надати їм слово для оголошення,  заяви,  об'яви.  Якщо  ми  всім  депутатам будемо надавати для цього слово,  то ми перетворимо сесію в сесію оголошень і об'яв,  запитів тощо.   Ми з  вами  прийняли  порядок денний,  визначились з Тимчасовим регламентом,  і тому прохання до всіх депутатів дотримуватись його.

 

     Шановні товариші депутати!  З вашого  дозволу  надамо  слово представнику  від Тимчасової депутатської комісії по оздоровленню дітей з тим,  щоб нам проголосувати постанову Верховної Ради.  Це дасть можливість надіслати всім телеграми,  які було оголошено. 3 цього приводу треба провести голосування.  Будь ласка,  слово від комісії надається депутату Будьку.

 

     Будько В.С.,  голова  Народицької  районної  Ради  народних депутатів, перший секретар Народицького райкому Компартії України (Малинський   виборчий   округ,   Житомирська  область).  Шановні товариші депутати!  Комісія врахувала всі ті зауваження, які було висловлено.   Чи   є  необхідність  зачитувати  знову  постанову? Зачитати?

 

     Голос із залу. (Не чути).

 

     Будько В.С. Верховна Рада Української РСР постановляє: вважати 1990  рік  - роком оздоровлення дітей,  які проживають на території, що постраждала від аварії...

 

     41

 

     Головуючий. Шановні  товариші  депутати!  Прошу  до   уваги! Вибачте, товаришу Будько,  тільки внесені зміни. Ми ж третій раз зачитуємо. Зміни, будь ласка.

 

     Будько В. С. Зміни - редакційного характеру.

 

     Головуючий. Зачитайте їх  з  редакційними  поправками.  Така пропозиція була?

 

     Голоси із залу. Так.

 

     Будько В.С.  Раді  Міністрів  разом  з Укрпрофрадою вишукати додаткову кількість путівок для організації  санаторно-курортного оздоровлення   та   відпочинку   дітей.   Визнати   за  необхідне використати   для   цієї   мети    місця    в    санаторіях,    у санаторіях-профілакторіях,   у   інших   закладах   відпочинку  та туристських базах незалежно  від  їх  відомчого  підпорядкування. Запропонувати  Укрпрофраді,  ЦК  Компартії України,  ЦК комсомолу республіки взяти активну участь у вирішенні цих  питань.  Вважати за  доцільне  звернутись  до колективів підприємств,  громадських організацій, установ, що мають власні бази відпочинку, із закликом поступитися   своїми   інтересами  заради  людей,  що  потребують допомогу.

 

     Раді Міністрів разом з Укрпрофрадою виділити додаткові кошти та  фонди,  необхідні  для організації повноцінного харчування та лікування дітей.

 

     Керівникам підприємств,  установ   та   організацій   надати додаткову  неоплачувану  відпустку для оздоровлення та відпочинку матерів  з  дітьми  дошкільного  та  молодшого  шкільного   віку, вагітним жінкам,  які проживають у населених пунктах,  що зазнали радіаційного забруднення,  зберігаючи при цьому безперервний стаж роботи.

 

     Звернутись від  імені  Верховної  Ради  Української  РСР  до Верховних  Рад  союзних  республік,   урядів   інших   країн   та українських  громад  за  кордоном  з  проханням  подати  посильну допомогу в лікуванні та оздоровленні дітей України. Вважати також за  доцільне  звернутись до населення екологічно чистих територій України з проханням прийняти у свої сім'ї на відпочинок матерів з дітьми.   Для   контролю   за  вирішенням  питань,  пов'язаних  з оздоровленням у 1990 році дітей,  утворити Тимчасову  депутатську комісію. Список додається.

 

     І останній пункт.  Тимчасовій депутатській комісії доповісти сесії Верховної Ради Української  РСР  про  хід  виконання  даної постанови до 5 червня 1990 року.

 

     42

 

     І у зв'язку з виступами - два доручення: уряду, Міністерству закордонних  справ  УРСР,  Товариству   культурних   зв'язків   з українцями  за кордоном довести до відома урядів зарубіжних країн та українських громад за кордоном наше звернення.

 

     І депутат Дорогунцов говорив про обстеження шкіл.  Доручення уряду,   Міністерству  охорони  здоров'я  УРСР,  штабу  цивільної оборони УРСР,  Укргідромету,  Держагропрому УРСР - завершити до 1 серпня  1990 року спеціалізоване обстеження та проведення...  (не чути) робіт шкіл, дошкільних та позашкільних закладів у населених пунктах, які зазнали радіаційного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській атомній станції.

 

     Прошу проголосувати.

 

     Головуючий. Шановні   товариші   депутати,   ставиться    на голосування   постанова   Верховної  Ради  Української  РСР  "Про додаткові заходи по оздоровленню дітей,  які  проживають  в  зоні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС", а також тексти телеграм, які  були оголошені депутатами  Єщенко  і  Будьком.  Телеграм  і звернень, дякую.

 

     Шановні товариші,   можна   ставити  на  голосування?  Прошу підготувати табло.  Хто за те,  щоб  прийняти  таку  постанову  і надіслати   телеграми   і   звернення  в  такій  редакції,  прошу голосувати.

 

     Шановні товариші депутати,  давайте  проголосуємо  підняттям рук.  Хто за прийняття,  прошу проголосувати? Прошу опустити. Хто проти?  Немає.  Хто утримався?  Немає.  Приймається  одноголосно (Оплески).

 

     Шановні товариші депутати,  нам потрібно створити комісію по опрацюванню  проекту  постанови  Верховної  Ради  в  питанні  про політичне,  соціально-економічне та екологічне становище України. До  перерви  я  оголошував  список,  під  час  перерви   надійшли зауваження. Від Харківської області пропонується Гайсінський Юрій Олександрович,  Московський  виборчий  округ,  від   Хмельницької області  -  Бортник  Володимир  Федорович,  Ізяславський виборчий округ,  від   Чернівецької   -   Бойко   Іван   Васильович,   від Кіровоградської   -  Павленко  Фелікс  Омелянович.  Ще  від  яких областей є заміни? Немає.

 

     Товариші, хто за те, щоб створити комісію в такому складі із щойно внесеними замінами, прошу проголосувати.

 

     За" -  336,   проти"   -   5.   Приймається.  Прохання  від Секретаріату до членів комісії - через 20 хвилин зібратися у фойє біля  Секретаріату і визначитися з подальшою роботою.  Ми просимо Секретаріат допомогти в цьому.

 

     43

 

     Шановні товариші,  продовжуємо обговорення  доповіді.  Слово для  виступу надається депутату Пилипчуку.  За ним буде виступати депутат від Севастополя - Ступников. Будь ласка.

 

     Пилипчук В.М.,  доцент  Українського   інституту   інженерів водного   господарства   (Жовтневий   виборчий  округ,  Ровенська область).  Товариші депутати!  Ви помітили,  що центральна преса, радіо  і  телебачення  майже не згадують про сесію Верховної Ради УРСР.  Про що це  говорить?  Це  говорить  про  те,  що  все  тут спокійно,  що  всі питання наперед визначені,  що відомі фінали і хвилюватися нічого.  От я і думаю,  що під цим же  кутом  зору  і прозвучала  доповідь  Голови  Ради  Міністрів  УРСР.  Прослухавши доповідь Голови Ради Міністрів,  у мене склалося враження,  що  в товариша  Масола немає бажання балотуватися на посаду Голови Ради Міністрів або це вже вирішено,  і наше обговорення не має ніякого значення.  Типова  доповідь застійної доби,  і я б не здивувався, якби в кінці И прозвучала пропозиція надіслати телеграму  Леоніду Іллічу Брежнєву.

 

     Немає серйозного    ретроспективного    аналізу    розвитку, суб'єктивних,  об'єктивних  факторів,  які  впливають   на   нашу економіку,  а  без  цього аналізу неможливі прогнози на майбутнє. Доповідь має поверховий характер.

 

     У доповіді не зазначено,  якого рівня ми досягли,  наскільки він   відповідає   нашим  потребам.  Є  тільки  цифри  про  темпи зростання,  а добре це чи погано,  мало чи досить,  ми  цього  не знаємо.  Ми  не  знаємо отієї нашої потреби і її співвідношення з тим рівнем,  який ми на сьогодні досягли.  Ми не  бачимо отого  розриву,  а  в  доповіді  не  дано  шляхів подолання цього розриву   за   рахунок   технічного   переозброєння   чи   нового будівництва,  чи  зміни  систем управління,  чи змін економічного механізму,  чи за рахунок імпортно-експортних операцій,  бартеру, клірингу, спільних підприємств, компенсаційної основи і так далі. Немає обмежень ресурсних і так далі.

 

     Аналіз неякісний.  Усі ми хочемо бачити з  вами  суспільство кращим,  але фахівці і уряд повинні змалювати,  як цього досягти. Цього,  на жаль,  я не побачив.  Я проаналізував ряд  документів, комплексних   програм,  що  підготовлені  та  затверджені  урядом республіки:   програму   розвитку   землеробства,    профілактики захворювань,   забезпечення   житлом  до  2000  року,  соціальної перебудови сіл.

 

     Товариші, повірте, що програмною проробкою ці документи

 

     44

 

     навіть не пахнуть.  Вибачте на слові,  але  це  цілий  набір завдань  без  сценарію  розвитку  в  просторі  і  в часі.  Усе це говорить, що підхід досить низький, або з низькою якістю і абияк, або    низька    кваліфікація    розробників.   Незбалансованість проектування перспектив розвитку вже призвела  наше  господарство до того,  що плани виробництва -  закон, а плани забезпечення - побажання,  що ліміти не забезпечуються фондами,  а  фонди  не отоварюються.

 

     І при  такому  уряді  не  дивно,  що  Україна  перетворена в колоніальний придаток  союзних  відомств.  Що  вона,  поставляючи м'ясо,  наприклад,  терпить на цьому збитки.  Що вона, постачаючи вугілля,  терпить збитки. Що вона, отримуючи сільськогосподарські машини,  обладнання,  мінеральні  добрива,  будівельні матеріали, терпить збитки.  Від нееквівалентного обміну ми маємо близько  15 мільярдів     карбованців    збитків.    Підприємства    союзного підпорядкування  тільки  12  процентів  прибутку  відраховують  у місцевий  бюджет.  І  мене дивувала позиція наших депутатів,  які були на сесіях Верховної Ради,  і Шевченко,  і Івашка і  міністра фінансів, чому ж вони не виступили проти?

 

     А на   сьогоднішні  мені  потрапили  до  рук  копії документів,  з яких видно,  що такі низькі проценти відрахувань у місцевий бюджет запросив уряд нашої республіки.

 

     Так чому  ж  тут  дивуватися?  Тобто,  пограбування  України відбувається внаслідок прохання знизу.  В  результаті  ми  робимо експерименти по виживанню над власним народом.  І не тільки такі, а й екологічні.  На сьогоднішні розвиток атомної енергетики не підтверджений необхідністю. Але ми і далі нарощуємо потужності станцій в  Україні,  яка  має  половину  чорноземів  Радянського Союзу.   В   Україні,   яка  не  потребує  дальшого  нарощування енергетичних  потужностей.  А  ці  атомні  реактори,  ви  вже  на сьогоднішній день не сумніваєтесь, мають на кілька порядків нижчу надійність від проектної.

 

     Я представник   регіону,   який   знаходиться   в   атомному трикутнику:    Чорнобильська,   Хмельницька,   Ровенська   атомні електростанції. Так ось, Чорнобильська електростанція свою справу вже зробила, а Ровенська в минулому році була на другому місці по кількості аварій в Радянському Союзі. Хмельницька була на першому місці  по  кількості аварій на один блок.  На сьогоднішні я маю копію акту перевірки Мінатоменерго, де є 29 пунктів порушень: монтажних,  технологічних, проектних, кожен з яких може призвести до аварії.

 

     Ровенська АЕС побудована на розломі європейської

 

     45

 

     тектонічної плити і на карстових породах, і це було відомо в 1971 році,   а   в   1973   році   почалось  будівництво  атомної електростанції.  Тобто, достатньо землетрусу в 2-3 бали для того, щоб   Ровенської   електростанції   не   стало,  але  нарощування потужностей і далі триває.

 

     Це говорить про те, що в цьому або заінтересований уряд, щоб наша   внутрішня   ситуація   дестабілізувалася,   або   що   він неспроможний,  що  він   є   маріонеткою   союзного   уряду.   На сьогоднішній  день  в  забруднених  районах  розроблена програма, вірніше,  є постанова уряду про забезпечення  екологічно  чистими продуктами.  Але немає не тільки екологічно чистих продуктів, а й навіть немає їх достатньої кількості.  У нас на сьогоднішні не   вистачає  для  забезпечення  екологічно  чистими  продуктами відповідно до медично обгрунтованих норм споживання 20 тисяч  тонн м'яса і 59 тисяч тонн молочних продуктів. І нам їх не треба ні від кого вимагати,  нам треба,  щоб усе те,  що ми виробляємо,  могло залишатись в області.  Але, на жаль, уряд, підготувавши постанову для всенародного обговорення, для того, щоб народ побачив, що він планує  робити,  фонди області все-таки не зменшив.  Більше того. Союзними фінансовими органами затверджена постанова,  що  різниця вкладення в ціни по продукції, яку ми лишили собі і недопоставили в союзний фонд,  оформлюється як позика,  і на неї  нараховуються проценти, що виплачуватимуться з місцевого бюджету.

 

     Ми вимагаємо   негайного   припинення   розширення   атомних електростанцій і  виконання  постанови  уряду  про  те,  щоб  нас забезпечили  екологічно чистими продуктами.  А для цього треба 20 тисяч тонн м'яса і 59 тисяч тонн молочних продуктів.

 

     Чому сталася  така  ситуація  в  нашій  країні  і  в   нашій республіці з економікою?  Тут є кілька факторів. Суб'єктивних. Це ідеологізований  підхід,  за  яким  керівник  визначався  не   за компетенцією,  а  за  особистою  відданістю.  І  якщо  він не так поглянув  або  не  те  слово  сказав,   його   карали   партійним стягненням,  а потім звільняли з роботи. Я був директором заводу, і мені секретар райкому партії говорив: Запам'ятай, коли відчуєш, що тебе міністр звільнятиме з роботи,  то я тобі роботу дам.  Але якщо я тебе випущу без партквитка,  то  ти  жодному  міністру  не будеш  потрібний.  Ось  такий  був  підхід.  І він,  на жаль,  на сьогоднішній день повністю  не  ліквідований.  Кадрова  політика. Коли   теж   підбирали  за  ознакою  особистої  відданості,  коли радянські,   партійні,   господарські   органи,   суд,   міліція, прокуратура...

 

     Головуючий. Залишилась 1 хвилина.

 

     46

 

     Пилипчук В.М. ...між  собою  переженилися,  пересватались і нікого не допускали в цю систему.

 

     Далі, планові  прорахунки.  У  нас  планова  економіка,   ми приймали   підвищені   плани  і  їх  виконували,  перевиконували. Виявилося,  що немає чого їсти.  І  виходить,  що  ситуація  була запланована?  Тому,  не  зважаючи на ці суб'єктивні фактори,  для вирішення питань необхідно впровадити нові форми  власності,  без чого неможливий ринок.

 

     Україна повинна   розвивати   свою   економіку   в   напрямі забезпечення  стійкості  функціонування.  В   основу   формування економічної  політики,  що забезпечить суверенітет,  повинні бути покладені такі принципи:

 

     відновлення народногосподарського     комплексу     України, самозабезпечення внутрішніх потреб;

 

     самофінансування розвитку,   екологічна  безпека, конкурентоспроможність продукції, диверсифікація виробництва.

 

     При цьому схеми та органи  управління  повинні  формуватися, фінансуватися,  змінюватися під потреби знизу. Ці схеми та органи не  повинні  регламентуватися  державою  і  не  повинні  бути  їй підпорядковані.

 

     Головуючий. Усе.   Ваш   час   закінчився.  Слово  надається депутату Ступникову.

 

     Ступников Ю.І.,   голова   Севастопольської   міської   Ради народних  депутатів,  другий секретар Севастопольського міськкому Компартії України (Ленінський виборчий  округ,  м.  Севастополь). Уважаемые товарищи!  Я вышел на трибуну не столько для очередного выступления по обсуждению отчета Совета  Министров,  сколько  для предложений.

 

     Ситаю,  что  мы  все  предыдущие  дни и в ходе обсуждения отчета Совета Министров,  в сущности,  говорим об одном:  в каком тяжелом,      подчас     безысходном     социально-экономическом, экологическом и так далее положении находится наша республика.

 

     Не покидает чувство,  что все мы  эти  дни  движемся  спиной вперед.  Я  обращаюсь к депутатам:  давайте,  товарищи,  подумаем немножко и заглянем в завтрашний день. Хотя бы в 1991 год.

 

     Июнем месяцем   заканчивается,    по    нашим    нормативам, формирование  плана  не  только на 1991 год,  но и на тринадцатую пятилетку.  В какой обстановке ведется формирование  плана?  Мало того,  что  мы  не  знаем,  в  каких  рыночных  или  полурыночных отношениях мы будем работать, на сегодняшний день совершен-

 

     47

 

     но не   существует   механизма   налоговых   отношений.   На сегодняшний день ни территория,  ни предприятия, ни коллектив, ни район,  ни город,  ни область не знают,  какие отчисления и какую инвестиционную,  соответственно,  политику  им  можно  строить на ближайшую и последующую перспективу.

 

     Механизма формирования  бюджета  нет.   В   этой   ситуации, извините,  нужно признать,  что,  затягивая обсуждение, затягивая принятие  решений  злободневных  вопросов,  которые  мы  с   вами включили  в  повестку  дня,  мы предрешаем неуспех работы в целом народного хозяйства как в 1990 году, так и в последующие годы.

 

     Здесь кто-то  пытался   оценивать   тринадцатую   пятилетку. Уважаемые товарищи,  в сегодняшней ситуации оценивать тринадцатую пятилетку - это все равно что писать вилами по воде.  У  нас  нет никакого  механизма  для  того,  чтобы  мы  хоть  как-то  строили дальнейшую свою деятельность.  Я имею ввиду,  в  первую  очередь, социально-экономическое развитие республики.

 

     Оценивая здесь деятельность правительства,  его отчет,  в то же время,  это видно из выступлений,  каждый четко осознает,  что глубинные,   коренные   причины  такой  ситуации,  действительно, тяжелейшей ситуации,  лежат,  к большому сожалению,  за пределами управленческой,  организационно-распорядительной  состоятельности нынешнего правительства.  Они - в нашей, действительно, товарищи, прогнившей   командно-бюрократической  системе,  и  новую  систему взаимоотношений в обществе нам надо строить.  Я призываю, давайте идти.  Рух - это движение.  Я всех призываю,  давайте двигаться к завтрашнему дню.

 

     Поэтому я вношу  предложение.  Давайте  прения  закончим.  В какое  время?  Пожалуйста,  хоть сегодня.  Не только по отчетному докладу,  как я  сказал,  и  предыдущие  выступления  практически рисовали  картину  безысходности,  тоскливости.  Уже  у  нас  и у населения вот  так,  наверное  (не  розбірливо).   Поэтому  давайте прения  закончим.  Пусть  это  будет  или  сегодня до обеда,  или сегодняшним  днем,  и  примем   постановление   по   сегодняшнему обсуждению, по отчету Совета Министров.

 

     Поскольку мы избрали комиссию,  я вношу сразу и предложения. Как выйти из  этой  ситуации,  как  ее  оценить?  Россия  создала прецедент.   Школярская,   извините   меня,  оценка  деятельности правительства - "удовлетворительно",  неудовлетворительно" и  так далее.

 

     Можно пойти парламентским путем, парламентской

 

     48

 

     практикой, оценить следующим порядком:  или принять отставку правительства или  же  высказать  ему  недоверие.  Но,  уважаемые товарищи,  и то и другое будет на сегодняшний день выглядеть как, извините меня,  политический фарс. Поскольку и де-факто, и де-юре правительства сегодня,  с нашим избранием,  уже не существует,  я предлагаю  по  завершении  наших  дебатов   по   отчету   принять следующее:

 

     1. Признать  полномочия  правительства утратившими силу с 25 мая текущего года.

 

     2. Продлить  срок   исполнения   Советом   Министров   своих обязанностей до избрания нового состава правительства.

 

     3. Результаты   оценки  сегодняшних  дебатов  или  дискуссии учесть  при   назначении   конкретных   членов   нового   состава правительства.

 

     Головуючий. Шановні  товариші депутати,  прохання до членів, обраних у комісію  по  узагальненню  пропозицій,  які  надходять, зібратися  біля  Секретаріату.  Ще раз нагадую і прошу депутатів, обраних до цієї комісії, приступити до роботи.

 

     Шановні товариші депутати! Учора, коли ми з вами визначалися по регламенту обговорення доповіді, ми домовилися і проголосували за пропозицію,  щоб Президії надати таке право:  рівні можливості надавати в обговоренні.

 

     Ми дуже   хотіли  виконати  ваше  доручення.  Записалося  до виступу 168 депутатів.  Виступив на даний час 31 депутат від усіх областей   і   міст   Києва  і  Севастополя,  у  тому  числі  від Дніпропетровської області -  2,  один  виступав  від  групи,  від Львівської  області  -2,  тому,  що  один  виступав за попереднім списком, від Харківської -3, один за попереднім списком, один від групи.

 

     Усі області взяли участь  (Шум у залі). Я вас прошу, я ж не закінчив речення.  Прошу витримки, щоб не робити зауважень. Але ми,  у  принципі,  домовились з вами вчора.  Була друга пропозиція вчора,  за яку ми не голосували,  але вона є.  Щоб після того, як територіальний  принцип  буде  вичерпано,  перейти  до  груп і до продовження обговорення,  але регламент встановити -  3  хвилини (Шум у залі).

 

     Я ж не запитую,  я формулюю пропозицію.  На якій стадії ми з вами знаходимося в даний час,  я доповідаю.  Я вам назвав  -  31, назвав території.  Надходять записки.  Депутат Чародєєв, Донецька область  наполягає на тій пропозиції!, щоб дати по 3  хвилини і продовжити обговорення від груп та інших. Депутати від

 

     49

 

     Чернігівської і  Черкаської  областей  пропонують  закінчити обговорення о 14 годині,  а на вечірньому засіданні надати  слово для відповідей Голові уряду депутату Масолу.

 

     Депутати від  Одеської  області вносять пропозиції закінчити дебати,  щоб надати час для відповідей. Депутати від Чернівецької і Херсонської областей (в обговоренні звіту взяли участь депутати від усіх областей) вносять  пропозицію  припинити  обговорення  і надати слово для відповідей. Такі є пропозиції.

 

     Хвилинку. Є  Тимчасовий  регламент,  яким  ми  керуємося.  У регламенті є таке речення: "Головуючий за погодженням з Верховною Радою  може визначитись з регламентом обговорення того чи іншого питання".  Я прошу до уваги.  Ми  витрачаємо  час.  Ми  сьогодні, перший  день,  так  добре працювали,  давайте покажемо,  що ми вміємо  працювати.  Товариші,  від   Президії,   Секретаріату   і більшості депутатів надходили пропозиції під час перерви,  в яких настійливо  вимагалось  продовжити  обговорення  до  14   години, надаючи   слово  від  груп  і  від  окремих  областей.  Так,  від Херсонської області  вчора  виступаючий  депутат  зайняв  півтори хвилини  і  вважає,  що  він виступав від Секретаріату,  а не від області, і такий ряд інших записок.

 

     Шановні товариші   депутати!   Прохання   не   гаяти   часу. Продовжувати обговорення до 14 години? Приймається? Голосувати не потрібно? За регламентом 3 хвилини чи залишити до 10 хвилин, чи 5 хвилин? Значить, шановні товариші, давайте ми будемо так.

 

     Я хочу подякувати,  що з депутатів, які виступили, тільки 2 порушили регламент.  Ми вміємо  працювати.  Тому  прохання  таке: регламенту не змінювати, але прохання до депутатів виступати по 5 хвилин.  Ми не  порушуємо  регламенту,  а  от  таке  прохання  є. Голосувати  не потрібно,  тому що ви мені дасте право після 5 хвилин обривати.  Це,  вибачте за таке негарне  слово,  виключати мікрофон.

 

     Давайте так:  регламент ми не міняємо,  але прохання до всіх депутатів, які будуть брати участь у обговоренні, до 5 хвилин.

 

     Дякую. Слово   від   воїнів-афганців   надається    депутату Науменку. За ним буде виступати депутат Рябченко.

 

     Науменко М.В.,   старший   викладач   Хмельницького   вищого командного артилерійського училища (Центральний  виборчий  округ, Хмельницька область).  Уважаемый председатель, уважаемые народные депутаты,  товарищи!  Каждый из  нас,  став  народным  депутатом, обеспокоен настоящим положением в

 

     50

 

     республике, ее    бесправием,   отсутствием   экономической, политической  самостоятельности,  разбазариванием  ее   природных ресурсов  и  национального  дохода.  Но  сколько  мы бы с вами не ругали  прошлое,  это  не  заменит  нам   позитивной   программы, направленной на решение насущных проблем. А их в нашей республике предостаточно.

 

     Среди тех важнейших проблем,  которые  уже  были  подняты  в выступлениях  народными депутатами,  а также отмечались в докладе товарища Масола Виталия Андреевича,  все  очень  важны,  и  я  их поддерживаю.  Но  не  менее  острой  и  жизненно важной проблемой является   проблема     наших      инвалидов,      а      также воинов-интернационалистов,  членов  погибших семей военнослужащих. Возможно,  кое-кому из депутатов покажется не совсем обычным, что человек  в  военной  форме,  а  поднимает проблемы этой категории людей. Да, на плечах у меня погоны, но вместо ног у меня протезы. И  поэтому боль инвалидов - это моя боль,  которую я чувствую как никто другой.

 

     В своем выступлении я не буду останавливаться  на  том,  что изложено   в   докладе   и   представлено  нам  правительством  в информации.  Я постараюсь как бы дополнить доклад. В республике у нас   полтора   миллиона  инвалидов  и  более  900  тысяч  воинов, исполнявших  интернациональный  долг.  Из  них  почти  3   тысячи инвалидов.  Как видите,  нас немало.  И,  конечно, у каждого своя боль, свои проблемы, для решения которых нужны и особые усилия, и внимание, и средства. Советом Министров республики принято немало смелых инициативных решений.  Например, обеспечение инвалидов, не имеющих    даже   медицинских   показаний,   правом   бесплатного пользования автомобилем "Запорожец".  А всего в республике  около тысячи   инвалидов   обеспечены  бесплатно  такими  автомобилями. Подумало  паше  правительство  и   о   материальном   обеспечении инвалидов и членов семей погибших воинов.  Решением правительства республики  установлены  персональные   пенсии   республиканского значения,  которые  для инвалидов І и ІІ групп составляют 150-160 рублей.

 

     Решаются и жилищные вопросы.  Может,  не  сразу,  может,  не всегда  так,  как  бы  хотелось,  но  стремление  к  решению этой проблемы есть.  В 1989 году  правительством  принято  решение  об обеспечении  жильем  всех  семей  погибших  воинов-афганцев.  Оно практически в основном выполнено.  До конца пятилетки должны быть обеспечены   жильем  все  нуждающиеся  в  нем  инвалиды  войны  и приравненные к ним инвалиды, взятые на учет до

 

     51

 

     1 января  1988  года.  Есть  уверенность,  что  это  решение правительства  будет  выполнено,  если в городах и областях не на словах,  а на деле действительно будет проявляться милосердие  по отношению к этой категории людей.

 

     Проблемой для  инвалидов  является обеспечение их протезами. Сегодня  нельзя  похвастаться   качеством   наших   отечественных протезов  и  ортопедической обуви.  Я не вижу больших изменений в решении этой проблемы и  в  ближайшее  время,  так  как  качество протезирования    зависит   от   специалистов,   оборудования   и комплектации    изделий.    Но    если    на    данный     момент протезно-ортопедическим предприятиям спускается план без изменения технологического процесса и замены оборудования,  то ни  о  каком качестве  протезирования речи быть не может.  Поэтому приветствую решение Совета Министров республики о выделении в 1990  году  200 тысяч    инвалютных  рублей  на  закупку  оборудования  в  ФРГ  для изготовления ортопедической обуви,  которые уже освоены буквально несколько  дней  назад,  после  моего обращения в правительство с просьбой найти возможность и выделить еще средства. Правительство в чрезвычайных условиях дефицита валюты без волокиты уже выделило дополнительно еще 500 тысяч  рублей на  приобретение  оборудования для протезной промышленности,  что впоследствии, по моему мнению, позволит  как-то  улучшить  качество  наших  протезов   и   снять напряженность.

 

     Но это  ни  в  коей  мере  не решит проблему инвалидов по их реабилитации.  Я  считаю  необходимым  правительству   в   тесном контакте с комиссией по делам ветеранов,  пенсионеров, инвалидов, в создании которой я не сомневаюсь, в ближайшее время разработать и  внести  на обсуждение очередной сессии Верховного Совета УССР комплексную программу по реабилитации инвалидов.

 

     Здесь говорили  о  реабилитации  людей,   жертв   сталинских репрессий,  но  мы  ведь тоже загнали инвалидов в репрессии.  Они сидят в квартирах,  не могут выйти, не могут посетить театр и так далее  и  тому  подобное.  Я  не  буду  на  этом останавливаться. Реализация разработанной  и  принятой  программы  позволит  снять напряженность,  а  также произвести реабилитацию наших инвалидов. Но здесь необходимы не столько усилия правительства, всех органов власти   на   местах.   Необходимы   также  усилия  руководителей организаций,    предприятий    независимо    от     ведомственной принадлежности.   Необходимо  всем  на  местах  проявлять  больше милосердия, и тогда эта категория людей у нас будет защищена.

 

     52

 

     Спасибо за внимание.

 

     Головуючий. Дякую.  Слово надається  депутату  Рябченку  від групи   "За  радикальне  оздоровлення  економіки".  За  ним  буде виступати депутат Касьяненко.

 

     Рябченко М.А.,  директор  Криворізького   цементно-гірничого комбінату   (Довгинцівський   виборчий   округ,  Дніпропетровська область).  Уважаемые народные  депутаты,  уважаемый  председатель президиума!  Мы  внимательно  выслушали отчет Председателя Совета Министров республики товарища Масола. И несколько странно, что от всех  негативных  явлений  стрелка ответственности переводится на центральный   аппарат   Союза.   В   отчете   не   прослеживается политическая  ситуация.  Позвольте  не  согласиться  с некоторыми моментами отчета и внести предложения.

 

     Выходит, что  институты  управления  республики  дублировали просчеты,  не имея силы противостояния им.  Полагаю, что подобная ситуация стала  возможной  из-за  круговой  безответственности  и декларативности  принимаемых  решений.  За неимением времени я не смогу раскрыть состояние дел полностью,  но, думается, достаточно отдельных штрихов, чтобы показать, к чему пришла наша республика.

 

     Виталий Андреевич   сообщил,   что   удалось  контролировать ситуацию и своевременными действиями не допускать ее  обострения. Это не так. Обстановка накаляется, магазины пустеют, и я хотел бы ошибиться, если это не продуманный подрыв перестройки. Он уверен, что во многих городах и поселках,  где делом предметно занимаются руководители  предприятий,  организаций,  местные  Советы,   люди ощутили  перемены  к  лучшему.  Оживилось строительство убеждений здравоохранения, просвещения, культуры, службы быта.

 

     Встречи с избирателями,  да и сама жизнь, свидетельствуют об обратном.  Здравоохранение,  просвещение, пенсионное обеспечение, культура,  служба быта и  так  далее  существуют  по  остаточному принципу,  влача жалкое существование. Жилье ветшает, радикальных мер  в  решении  этого  вопроса  правительство  не  приняло,  что справедливо   возмущает   наших   избирателей  во  всех  регионах республики.

 

     Как же в этих условиях с лозунгом "Вся власть Советам!"? Как решать   перечисленные  проблемы,  как  без  средств  властвовать Советам? Ответ есть.

 

     Необходимо срочно в корне менять отношения предприятий

 

     53

 

     с государством,  республикой.  Все отчисления промышленности по договорам должны идти в местные Советы,  затем, по восходящей, с учетом нормативов отчислений, вышестоящим Советам и ведомствам. Система налогообложения должна быть интегрирована,  а акционерные взаимоотношения приближают эти возможности.  Как видно из отчета, Совмин намерен сохранить административно-бюрократическую систему, не  дать  самостоятельности  отраслям  и  предприятиям.   Никакие рыночные  отношения при такой системе просто невозможны.  А смена вывесок на госассоциации, я думаю, не радикальна.

 

     Произошло замораживание   фондов   оплаты   труда.   И    не удивительно, что отдельные предприятия принимают заниженный план. А кто их побудил к этому?  Неужели правительство не  предполагало такого исхода?

 

     В стране   все   усугубляется   экономический   кризис.   На внутреннем рынке дружно проводится политика повышения  цен.  Рост денежной   массы   опережает   рост  объема  товарной  продукции, возникшей вследствие этого соревнование между покупателями  гасит соревнование   между   производителями.   Фондов   экономического стимулирования у предприятий  становится  все  меньше  и  меньше. Рушатся  планы  предприятий в перевооружении,  решении социальных проблем. Предприятия - на грани кризиса.

 

     Проводя в  жизнь  закон  о  налогообложении  прироста  фонда заработной  платы,  правительство  пытается остановить начисление зарплаты,  ошибочно  считая,  что  денежная  масса  -   величина, определяемая  ростом  зарплаты.  Поэтому  оно пытается бороться с начислениями  зарплаты  путем  разного  рода  ограничений,  лишая возможности поощрять за предприимчивость и производительный труд. Между тем только  такие  поощрения  являются  скорым  выходом  из создавшегося и все углубляющегося экономическою кризиса.

 

     Мы обязаны,  товарищи,  от  имени  сессии  просить Верховный Совет СССР приостановить формирование закона о налогообложении  и других   законов,   связанных   с  этим  вопросом.  Правительству республики  срочно  следует  определиться  с  приоритетом   наших законов.  На  распределении  плановой прибыли я остановился,  что касается сверхплановой,  на мой взгляд,  60 процентов  необходимо оставить  предприятиям,  по  20  процентов  -  местным  Советам и республике.  У трудовых коллективов уже давно изымается не только прибавочный,  но  и  часть  необходимого продукта,  который затем сосредоточивается в государственном

 

     54

 

     бюджете и используется далеко не по  назначению,  о  чем  мы слышали из предшествующих выступлений.  Иначе как можно объяснить повышение  окладов  работникам  аппарата  на  140-170  процентов? Рабочие  сегодня  едва сводят концы с концами,  работая в тяжелой индустрии,  народном хозяйстве в сложных условиях,  на изношенном амортизированном оборудовании, получая 120 - максимум 400 рублей. Это  парадокс.  Почему  рядовой  чиновник,  выполняющий   учетные функции,   контролирующий   противоречивые  инструкции  ведомств, получает больше крестьянина,  рабочего,  специалиста,  мыслителя? Почему так неоправданно раздут аппарат,  отчетные, контролирующие органы?  В подобных условиях о повышении дисциплины и  активности труженика можно только мечтать.  Рубль и закон - вот единственные регуляторы отношений.

 

     Товарищи народные депутаты,  программа  "Жилье-2000"  вредна для  крестьянства  и  нереальна вообще.  Ее срочно нужно заменить законом о приоритете села,  иначе в  связи  с  оттоком  людей  до пропасти  остался шаг.  А политическая обстановка поможет сделать второй - в пропасть. Однако и здесь правительство верит в правоту провозглашенного лозунга. И это очень печально.

 

     Противоалкогольной кампанией   нанесен   миллиардный   ущерб экономике страны,  теряется валюта,  и  ни  товарищ  Лигачев,  ни причастные  к  этому  члены  правительства  - никто не ответил по закону за содеянное. А надо бы.

 

     В разделе отчета по экологии  не  прослеживается  программа, система,   в  которой  обязаны  найти  отражение  создание  новых технологий,  изготовление контрольного оборудования, формирование средств,  использование  совместных  капиталов  на взаимовыгодных условиях.

 

     Пожалуй, более  неблагоприятного  с  точки  зрения  экологии города,  чем Кривой Рог,  нет в республике.  Ему необходим статус города республиканского подчинения.  Правительство  обязано  было уделить  самое  пристальное внимание подобного рода городам.  Все виды заболеваний в Кривбассе  растут,  а  самое  страшное  -  это заболевание  детей.  Этого  нельзя  не  видеть,  а  если видеть и бездействовать - это, по-моему, преступно.

 

     Далее. Граждане   республики   не   ограждены   сегодня   от посягательств. На сегодняшний день даже правоохранительные органы не защищены,  нормально ли это?  Нам, товарищи народные депутаты, необходимо срочно вносить изменения в Конституцию, вместе

 

     55

 

     с будущим  Председателем  Верховного Совета хорошо продумать структуру и функции управления.

 

     В экономике республики как  в  ключевом  вопросе  -  решение проблем,  стоящих  перед  республикой,  выполнение  наказов наших избирателей: продумать детали перевода отраслей на рыночные цены, внедрению которых должны предшествовать толковые расчеты.

 

     Нам предстоит   принимать   продуманные   законы   и  срочно исправлять обстановку. Люди ждут радикальных изменений к лучшему, а не разговоров.  И наших решений,  а не бумаготворчества. Они от этого устали. Благодарю за внимание.

 

     Головуючий. Слово надається депутату Касьяненку. За ним буде виступати депутат Заєць.

 

     Касьяненко А.І.,   другий   секретар   Херсонського   обкому Компартії  України  (Дніпровський  виборчий   округ,   Херсонська область).  Уважаемый  председатель  президиума сессии!  Уважаемые депутаты  и  приглашенные  товарищи!   В   отчете   правительства проанализировано  то  фактическое  положение,  в  котором  сейчас находится  народ  Украины,  задачи,  которые  придется  решать  в ближайшее время и в перспективе. Хочу выразить мнение большинства депутатов  Херсонщины,  что  в   последние   годы   правительство республики  принимает конкретные меры,  чтобы не на словах,  а на деле направить результаты  нашей  экономической  деятельности  на нужды  человека  и,  полагаю,  у  нас  есть  все  основания отчет правительства принять к сведению,  а те  многочисленные,  глубоко продуманные предложения,  критические замечания положить в основу деятельности будущего правительства.

 

     И все же положение дел напряженное и тревожное.  И выйти  из него  мы  можем и обязаны.  Я вполне согласен с докладчиком,  что одним из первых документов,  который следует принять на  нынешней сессии,   должен   стать   документ   о   суверенитете   Украины. Принципиально,  по-новому надо подойти и к заключению договоров с союзными  республиками,  в  рамках  обновленной  федерации  СССР. Договоры,  безусловно,  необходимо заключать с каждой республикой персонально и только на взаимовыгодных условиях.  Причем, считаю, что  в  экономике,  социальной  сфере,   экологии   должно   быть верховенство законов, прав и интересов республики над союзными.

 

     В последнее   время   много  говорится  о  диктате  союзного правительства, министерств и ведомств, и это вполне справедливо

 

     56

 

     Но и  будущее  правительство  республики  должно   в   корне пересмотреть   свое   отношение   к   различным   регионам  нашей республики.  Много  здесь  у  нас  и  несоответствия,  и   прямой несправедливости.

 

     Это легко  проследить  на  примере нашей Херсонской области. Причем прошу не понять меня так,  что я тяну экономическое одеяло на   себя.   Давайте   обратимся   к  анализу.  Развитие  области значительно  отстает  от  темпов  развития  многих   областей   и республики  в  целом.  Как  известно,  производство и потребление национального  дохода  на  душу  населения  является   одним   из обобщающих показателей,  характеризующих уровень экономического и социального развития.  Так вот,  расчеты показывают,  что в  годы двенадцатой  пятилетки  производство национального дохода на душу населения у нас увеличилось более чем на  22  процента  к  уровню 1985  года.  Но  в  то  же  время абсолютный уровень производства национального дохода на душу населения в области  составил  всего лишь чуть больше 70 процента к уровню этого показателя в целом по республике.

 

     Такая ситуация характеризует  крайне  сложные  экономические процессы в динамике экономического и социального развития области и является результатом  уровня  производительности  общественного труда, структуры народного хозяйства и динамики населения.

 

     Особенно велико  влияние  большой доли сельскохозяйственного производства со  всеми  проблемами  убыточности  целых  отраслей, отдельных  хозяйств  и  нерешенных  социальных вопросов.  Но ведь проблема  производства  продуктов   питания   из   года   в   год обостряется, а сейчас выходит просто на первый план. Однако Совет Министров недостаточно внимания уделял устранению всего того, что мешало бы более эффективной работе народного хозяйства области.

 

     Сказанное выше  можно подтвердить,  в частности,  следующими показателями.  Возьмем наличие дорог с твердым покрытием на  1000 квадратных километров. Если в целом по республике этот показатель достигает  293  километра,  то  на  Херсонщине  лишь  172.   Хочу подчеркнуть,  что  значительная  часть  средств  на строительство дорог выделяется централизованно,  и  правительству  хорошо  было известно  истинное  положение дел в Херсонской области.  Добавлю, что удельное капитальное вложение в непроизводственную  сферу  на душу  населения  в  республике  составляет 170 рублей,  а в нашей области лишь 95.

 

     57

 

     Объем капитальных вложений в жилищное строительство на  душу населения  по  республике составляет 93 рубля,  а в нашей области только 64.  Я даю себе полный отчет в том,  что в последнее время закономерно   уменьшается   доля   централизованных   капитальных вложений при росте объемов  средств  предприятий.  Но  ведь  всем известно,   что   приведенный   анализ   -   это   следствие  той экономической  и  социальной   политики,   проводимой   не   одну пятилетку.  И,  на  наш  взгляд,  такую  несправедливость  сейчас следует компенсировать.

 

     Понимаю, что думать нам следует вместе, и здесь, в центре, и там,  в области.  Нельзя не подчеркнуть, что сегодня на положении дел  пагубно  сказывается  недостаточное  внимание  правительства республики   к   развитию  легкой  промышленности  и  предприятий перерабатывающих  отраслей.  То,  что  эти  отрасли  отнесены   к местному хозяйству при экономическом суверенитете,  а мы много об этом сейчас говорим,  самым серьезным образом усложнит и без того трудное положение дел в экономике нашей, например, области.

 

     Считаю недопустимым,   что   из-за   невнимания  со  стороны министерств и  правительства  к  проблемам  таких  гигантов  как Херсонский  хлопчатобумажный  комбинат  с полумиллиардным объемом производства и Херсонский консервный комбинат,  который  способен перерабатывать   в   сутки  более  3 тысяч тонн  овощей,  их возможности  используются   далеко   не   полностью.   Разрешение накопившихся    вопросов   требует   самого   активного   участия правительства.   Первостепенная   задача   здесь    -    развитие производства.

 

     Острейшей проблемой для жителей области является газификация населенных пунктов.  Этот вопрос уже  поднимался.  Но,  товарищи, газификация,  особенно села,  это вопрос жизни и смерти.  Все это прекрасно себе представляют  и  понимают.  Но  вот  какое  у  нас положение. По уровню развития обеспечения природным газом область занимает почти последнее  место  в  республике.  Природным  газом пользуются только 7 из 18 сельских районов.  Газифицировано всего лишь 120 тысяч городских и 5 тысяч сельских квартир.

 

     Сейчас мы   имеем   возможность   строить   ежегодно   60-65 километров  газопроводов  среднего  и  низкого давления.  Области нужна серьезная помощь со стороны Правительства для  того,  чтобы улучшить  демократическую  обстановку,  прекратить отток людей из села. Нам необходимо ежегодно газифицировать

 

     58

 

     минимум в два раза больше населенных пунктов и даже  в  этом случае мы только к 2000 году выйдем на уровень газификации такой, как в среднем по республике.

 

     Товарищи, в докладе Виталия Андреевича прозвучала тревога за положение  дел  на  побережье  Черного  и  Азовского морей.  Наша область имеет прямое отношение и к первому и ко второму  вопросу. Самого  пристального  внимания  заслуживает ситуация в Скадовском районе.  На наш взгляд,  а так  думают  и  сотни  тысяч  ежегодно приезжающих  сюда на оздоровление людей со всех областей Украины, для правительства республики сегодня вопросом  вопросов  является превращение   Скадовской   курортной   зоны   в   республиканскую здравницу.  Для  этого  надо  резко   увеличить   долю   средств, направляемых   из   бюджета  республики.  Необходима  специальная республиканская программа.

 

     И последнее. Я думаю, что это по назначению. Все мы с болью, со  стыдом  и  страхом  говорим  о Чернобыле.  Херсонская область готова принять всех желающих переселиться  к  нам  на  постоянное место жительства. Естественно, нам под это необходимы капитальные вложения на строительство жилья и соответствующей инфраструктуры. Но я хочу сказать о другом.  Неизгладима вина нашего поколения за происшедшее.  Сейчас у всех единое мнение о введении моратория на строительство  новых  станции  АЭС.  Но  у  нас,  в  Украине,  в настоящий период уже действуют  11  станций.  Из  них  7 находятся непосредственно на Днепре.  Причем,  видимо,  Чернобыль нас пока не многому научил.

 

     В прошлом году АЭС Украины были чемпионами Советского  Союза по  числу  аварийных  остановок по вине персонала и оборудования. Особенно отличились Южно-Украинская и Запорожская АЭС.  Причем  я ничего не выдумываю. Это данные "Аргументов и фактов", это данные газеты "Известия". В текущем году ситуация не меняется. За первый квартал  из  28  аварийных  остановок  -  18  приходится  на долю Южно-Украинской и Запорожской  станций.  Неужели  и  сегодня  еще кого-то надо агитировать?

 

     Поэтому я  предлагаю  незамедлительно  назначить независимую объективную государственную  экспертизу  работы  этих  станций  и считаю,  что  Верховный  Совет  УССР  и  Совет  Министров  должен провозгласить       принципы       ядерно-экологического        и химико-металлургического  невмешательства в природную и социальную сферы Украины. Спасибо.

 

     Головуючий. Дякую. Шановні товариші депутати!

 

     59

 

     Ми коректно  поводимося,   але   два   херсонські   депутати виступали в загальній кількості протягом 12 хвилин.  До наступних виступаючих прохання вкластися в 5 хвилин.

 

     Слово надається  депутату  Зайцю.  За  ним  буде   виступати депутат Іоффе.

 

     Заєць І.О.,    інженер    Інституту    економіки   АН   УРСР (Святошинський  виборчий  округ,  м.  Київ).  Шановні   депутати! Шановний Голово!  Я не маю ніяких підстав для того,  щоб оцінити доповідь  Масола  позитивно.  Тут  Пилипчук  казав,  що   аналіз, зроблений   Масолом,   носить  поверховий,  кількісний  характер. Якісної оцінки  стану  речей  не  зроблено.  Дуже  багато  питань пройшло поза увагою.  Зокрема таких  як ставлення Ради Міністрів до суверенітету  чітко не  сформульовано,  які  межі  вона  собі уявляє.  Як  Рада  Міністрів ставиться до міграційних процесів в Україні в умовах Чорнобильської катастрофи і в умовах переселення кримських татар в Україну та ряд інших.

 

     Хочу сказати,  що всі біди і лиха, які звалились на голову народу  нашої  України,  зумовлені   двома   першопричинами,   це унітарним  типом  держави,  тоталітарним  типом  держави  нашої і імперською  структурою  Радянського  Союзу.  Імперська  структура Радянського  Союзу розглядає Україну як колонію союзних відомств. І тому всі пропорції виробничого характеру,  соціальних  процесів задаються   Україні   з  урахуванням  інтересів  Союзу,  а  не  з урахуванням інтересів народу України.

 

     Це призвело до того,  що в Україні  утворилась  колоніальна структура  народного  господарства,  що  природні ресурси України протягом тривалого часу винищувалися.

 

     Наведу лише один  факт.  Ми  добре  знаємо,  що  на  Україні розорано 57 процентів території.  Такого високого навантаження на природу не має жодна країна в Європі.  Там - десь у межах третини від території.

 

     От тепер  нам  і стає зрозумілим,  де діваються наші грунти, наш перший національний стратегічний ресурс.

 

     Тоталітарна природа державної влади породила  надмонополізм, надцентралізацію, надідеологізацію. І, ліквідуючи саме оці явища, ми можемо вийти з тупика, з кризи, в якій опинилася Україна.

 

     У політиці  ми  маємо   прагнути   до   плюралізму.   Це   - загальновідомо. Відомо, що нам необхідно здійснити розподіл гілок влади на законодавчу,  виконавчу і контролюючу.  І те, що не було на

 

     60

 

     нашій сесії доповіді з політичного становища,  дуже збіднило обговорення і фактично завело його в тупик,  тому що це нам треба було зробити обов'язково, якщо ми прагнемо змінити систему влади, якщо ми прагнемо дійсно показати людям, що ми прийшли сюди не для косметичного ремонту владних структур, а для радикальних змін. Ми маємо прийняти декрет про владу,  де чітко слід розмежувати владу на законодавчу,  виконавчу і контролюючу, чітко розмежувати владу по вертикалі між рівнями республіканським, обласними і місцевими.

 

     Для політичної структури нашої України в  нинішній  ситуації характерна поляризація політичних сил.  Ми бачимо, що створюються партії.  Ми бачимо,  що народжуються різні громадські  рухи.  Але вони  утворюються  в  умовах  жорсткої системи,  в умовах блокади існуючих політичних структур,  тих,  що стоять біля влади.  І  це обумовлює  неприродні  шляхи  їх становлення,  це обумовлює якісь певні крайнощі, що дестабілізують політичну ситуацію в Україні.

 

     Ще одним моментом,  особливістю сучасного моменту є  те,  що диференціація  політичних  сил  захопила саму Комуністичну партію України.  Тобто там вже виділяються платформи,  виділяються різні угруповання,  і  це  також  дещо  дестабілізує нашу ситуацію.  Ми повинні мати це на увазі.

 

     Те, що наш уяд не зробив політичної доповіді,  говорить про відсутність влади,  яка б уособлювала суверенітет народу України. Мені незрозуміло, чому все-таки цієї доповіді  немає.  Чи,  може, влада не в Ради Міністрів,  не в Парламенту, не у Президії, може, влада в якійсь іншій державній,  політичній  структурі?  Не  дуже суттєво.  Я  ще  хочу  сказати,  що  в основі політичної влади в Україні  лежить  великодержавний  російський  шовінізм,   а   він виключає використання національного фактору для розвитку України.

 

     Ми зараз   спостерігаємо   процеси   в   Росії.   Вона   вже відмовляється від імперських амбіцій,  вона чітко  йде  до  свого суверенітету  і  вбачає  своє майбутнє лише у своїй незалежності. Чому ж Україна має тут відступати?  Чому Україна має далі  нічого не говорити про це ганебне становище,  в якому вона опинилась?  Я думав,  що Голова Ради Міністрів усе-таки  чітко  висловить  свою думку  щодо  суверенітету  України,  але  коли  я  прослухав його доповідь,  зокрема стосовно питань власності,  де  товариш  Масол сказав,  що  Рада  Міністрів  виступає  за  виключну власність на природні ресурси,  у тому числі і на засоби виробництва, для мене це не зрозуміло, що це за засоби виробництва. Тобто тут знову-таки якась позиція.

 

     У той же час Власов у своїй доповіді заявляє: исключительное

 

     61

 

     право Российской Федерации владеть  и  распоряжаться  своими природными    богатствами,    всем   накопленным   экономическим, научно-техническим и интеллектуальным потенциалом. Наша позиция - все,  что  находится на территории России,  - целиком и полностью должно принадлежать ее народам. Тобто це говорить про те, що...

 

     Головуючий. Закінчуйте,  будь ласка,  вже  7  хвилин.  Ми  ж домовилися.

 

     Заєць І.О. Дайте мені сказати. Про що ми домовлялися?

 

     Головуючий. Ми  домовлялися  виступати  до  5  хвилин,  а ви говорите  вже  7.  Ми  регламент  не  відміняли,  але  було  таке прохання.

 

     Заєць І.О. Дозвольте. Отже, з цього випливає, що Україна має прагнути  до  своєї  суверенності,  має  прагнути  до  політичної суверенності, до економічної самостійності.

 

     На жаль,  у  доповіді Масола не висвітлено також питання про роль і місце України в Союзі і в міжнародних  відносинах.  Річ  у тому,  що  коли  ми  хочемо  дійсно  вибратися з цієї економічної прірви,  в яку ми потрапили,  ми маємо інтегруватися не  лише  з республіками нижчого або ж такого самого ступеня розвитку як ми, а і з високорозвинутими цивілізованими країнами. Тобто виходити і в капіталістичний світ.

 

     Для цього  необхідно здійснити ряд заходів такого характеру. Нам треба обов'язково створити всі умови для  розвитку  приватної форми власності. Нам треба обов'язково привести своє господарське законодавство у відповідність до міжнародних норм.  Тільки  таким чином ми створимо умови сумісності з капіталістичною економікою і в нас з'являться можливості для  інтеграції  з  високорозвинутим капіталістичним світом.

 

     Ми також  повинні  об'єднуватися  з  іншими  республіками  і державами не заради  об'єднання,  а  враховуючи  інтереси  народу України. Думаю, що геополітичне становище України дуже вигідне в цьому аспекті. Україна межує  з  країнами  Східної  Європи,  які безпосередньо  пов'язані  з  державами  Спільного  ринку.  І тому Україна має зараз звернути свою увагу  насамперед   до  своїх сусідів,   щоб  використати  територіальний  фактор  і,  можливо, утворити  таке  об'єднання   республік   Прибалтики,   Білорусії, України,  Молдавії,  ряду країн Східної Європи,  що було б неначе ядро, яке могло б інтегруватися у спільний європейський дім.

 

     62

 

     Головуючий. Усе,  ваш  час   закінчився.   Слово   надається депутату Іоффе. За ним буде виступати депутат Яворівський.

 

     Іоффе Ю.Я.,   генеральний  директор  виробничого  об'єднання "Стахановвугілля"   (Брянківський   виборчий   округ,   Луганська область).  Уважаемые депутаты!  Уважаемые приглашенные!  Мы долго шли к этому отчету.  Договаривались,  что ставить впереди: лошадь или телегу.  И, наверное, мы сегодня пришли к выводу, что главное заключается в том,  по какой дороге и  куда.  Дебаты  были  очень длинными.  За две недели мы только пришли к этому отчету,  ничего больше не решив.  Хочу сказать прямо,  что депутаты от  угольного региона   также   недовольны   сегодня   докладом.   И   я   хочу аргументировать претензии,  которые мы  сегодня  предъявляем  при оценке доклада премьера нашей республики. На мой взгляд, конечно, работа правительства происходила в небольшой период,  всего два с половиной  года.  Тем  более  в  докладе  нужно было прежде всего обозначить стартовые условия работы правительства,  т.е.  с  чего оно  начало.  И,  наверное,  на какие прежде всего приоритеты был сделан упор,  какие были разработаны программы и что в этом плане было  сделано  за  два  с  половиной  года,  что буксует,  что не буксует, и какую это дает отдачу сегодня.

 

     Этого не было сделано.  В докладе  не  был  сделан,  на  мой взгляд,  анализ  основных  фондов.  Сегодня  это уже однозначно в нашей жизни.  Много говорилось об экологии, но как можно говорить сегодня об экологии, не построив четкую программу замены основных фондов предприятий на более новые.  Я не буду останавливаться  на Чернобыльской аварии. Это трагедия, это катастрофа.

 

     А работа всех предприятий? Тут должна быть четкая программа. Если мы хотим улучшить окружающую среду,  то  надо  или  идти  по пути,  которым  мы  сегодня  идем в отдельных регионах,  закрывая предприятия  и  оставаясь  без  лекарств  и  других  нужных   нам материалов,  или разработать четкую программу,  на основе которой будут меняться технологии, оборудование.

 

     Абсолютно не  прозвучало  в   докладе   уважаемого   Виталия Андреевича   отношение   к  тяжелой  промышленности.  Сегодня  мы подчинены союзному министерству. Являемся собственностью союзного министерства.  И как же мы в этом плане смотримся при переходе на хозяйственный  расчет  республики,   прежде   всего   в   аспекте суверенитета республики? Многие считают, а об

 

     63

 

     этом говорят  и  официальные  цифры,  что на дотацию сегодня тратится 5 миллиардов рублей. Но учитывается и то, что Донбасс не перспективен.

 

     Я вот  вам  скажу,  это  не совсем так.  Последнее время все более   распространено   мнение   о   нерентабельности   угольной промышленности   Украины,   нецелесообразности   ее   дальнейшего развития. А, следовательно, постепенном сворачивании угледобычи с восполнением  дефицита  в топливе за счет ввоза угля из восточных регионов страны.  Эта позиция подкрепляется и бытующим мнением об ограниченности запасов угля в бассейне из-за их выработки.

 

     Как показывают  даже  оперативные расчеты специалистов,  эти доводы объективно не обоснованы.  Украинский Донбасс обеспечивает ежегодную  добычу  160-170  миллионов  тонн.  Себестоимость одной тонны угля в 1989 году составила 28 рублей.  А  оптовые  цены  по действующему  прейскуранту,  в  зависимости  от  качества  углей, составляют на рядовой уголь - 18-25 рублей,  обогащенный -  30-44 рубля за тонну.

 

     Убыточная сегодня        промышленность       компенсируется государственной  дотацией.  В   то   же   время   всем   известно несоответствие действующих цен на уголь в нашей стране уровню цен на мировом  рынке,  который  определяется  в  40-60  американских долларов за тонну. Не трудно посчитать, что по официальному курсу стоимость обогащенных донецких углей составляет 24-26  инвалютных рублей,  а  по  специальному  курсу  внутреннего рынка - в 10 раз дороже,  или 240-260 рублей.  Следовательно,  хотя  бы  частичное приведение  цен  к  уровню  их  на мировом рынке сделает угольную промышленность республики высокорентабельной и снимет  социальную напряженность в Донбассе.

 

     Что касается  сырьевой  базы  бассейна,  то он далеко еще не исчерпал  свои  возможности.  На  сегодняшний  день  только   2-4 процента разведанных запасов, 10 миллиардов тонн, находится на балансе действующих шахт.  Разведано и подготовлено для  нового  шахтного строительства  49  участков  с запасами около 10 миллярдов  тонн,  на суммарную проектную мощность более 100 миллионов тонн в год.

 

     Из них уже сейчас можно  выбрать  20  участков  с  умеренной глубиной  заложения  стволов  на  600-800 метров.  Таким образом, сырьевая база  бассейна  имеет  все  возможности  не  только  для поддержания  достигнутого уровня добычи,  но и для дальнейшего ее наращивания, что позволит полностью исключить ввоз угля извне.

 

     64

 

     Особенно большие возможности бассейна  для  развития  добычи энергетических  углей,  что  может явиться разумной альтернативой атомной энергетике. В то же время за последние 20 лет не заложена ни  одна  шахта в Донбассе.  Товарищи,  вот сейчас распространено мнение,  особенно после шахтерских забастовок,  что шахтеры тянут одеяло на себя.  Позвольте мне с этим не согласиться. И того, кто так думает, я приглашаю прямо в субботу поехать к нам, опуститься на  километровую  глубину  и  посмотреть,  как  добывается уголь, который стоит меньше,  чем флакон духов.  Тем более,  к нам часто обращаются делегации.  Выступающий передо мной депутат, уважаемый Иван Александрович  Заец  (мы  ему  пообещали  подарить  каску  с надписью  "Уважаемому  товарищу  Зайцу  Ивану  Александровичу  от шахтеров Донецка,  депутатов,  в дни сотрудничества  и  дружбы"), сотрудничает  с  нами,  мы  обмениваемся  мнениями.  Мы  его тоже приглашаем в шахту. Остальным всем мы также подарим каски, но без надписей.  Приглашаем  всех  посмотреть  как добывается   уголь, который стоит 18 рублей, дешевле, чем рижский одеколон.

 

     Я думаю,  что здесь об этом говорить.  Мы ничего на себя  не потянули.  А те вопросы, которые поднимались, они общие. Сегодня, благодаря забастовке шахтеров,  рассмотрен вопрос об отпусках для всех,  а  пока  мы  больше  еще  ничего не решили.  Что произошло сегодня?  Ведь это все произошло из-за инвестиционной политики. И правительству надо четко определиться и надо нас забирать к себе, наверное, в свете всех этих дел. Именно правительству республики. Потому  что,  когда в 70 годы был решен полностью вопрос об очистной выемке,  появились очистные  кампании  и  другое.  Мы полностью  отстали не только в строительстве новых шахт,  о чем я говорил,  но и в капитальном строительстве горизонта.  Сегодня  у меня нет времени уже,  но я думал сказать,  что у нас точно та же социальная сфера, хотя считают, что Донбасс - район обустроенный. Это не так.  У нас объединение 46 тысяч  человек, 6 тысяч стоят на очереди.

 

     И последнее.  Правительству надо  подумать  или  о  вложении денег  сегодня в шахты,  или о том,  что надо девать куда-то этих людей,  которые на  выходе  из  шахты.  Потому,  что  обрастаются поселки.  В  нашем объединении таких два (не чути).  Мы понимаем, что это какая-то беда.  Я думаю, что все эти замечания мы говорим для  того,  чтобы  претенденты,  которые будут баллотироваться на пост  премьера  нашей  республики,  рассмотрели  эти  вопросы   и изложили их в своих программах.

 

     65

 

     Благодарю за внимание.

 

     Головуючий. Слово надається депутату Яворівському.

 

     Яворівський В.О.,   письменник,  секретар  правління  Спілки письменників    України    (Світловодський    виборчий     округ, Кіровоградська область). Шановні парламентарії України! Якби наша спільна  з  вами  доля,  доля  нашого  Українського  народу   не нагадувала гульливу шинкарку,  можливо,  ми з вами завершували це прекрасне, трагічне і страшне XX століття в іншій ситуації. Десь там  за межами цієї зали працювала б економіка,  працювала б сама по собі,  за своїми  законами.  А  ми  з  вами  тут,  можливо,  в однопалатному   парламенті   тихо,  мирно,  розумно  і  полюбовно приймали закони і таке інше.

 

     На превеликий жаль,  ми з вами домагалися, і це справедливо, тому що цього домагається сьогодні народ, - ми повинні отямитись, роздивитися направо, наліво, позад себе і поперед себе. В якій же ситуації ми сьогодні перебуваємо і що воно сталося таке, що такий великий народ,  з такими багатющими  землями,  такий  талановитий народ,  який  підтвердив це не раз і не два у своїй історії,  і з такими грунтами,  яких не  має,  мабуть,  жоден  народ  у  світі, сьогодні цей народ себе не може ні прогодувати, ні забезпечити. І це,  власне кажучи,  у кінці XX століття,  коли наші сусіди, інші народи  мають сьогодні високі демократії,  мають високо розвинуті культури,  високорозвинуту національну свідомість,  і гідність, і демократію.  Ми,  власне кажучи,  сьогодні розпочинаємо з нуля і давайте не будемо боятися цього.

 

     А то скажу,  що той Президент,  той Голова Верховної Рази  і той  Голова  уряду,  який  прийме це господарство,  йому не треба заздрити.  По-моєму, людина, яка трішки дивиться наперед,  мабуть, просто не погоджувалась би сьогодні на цю посаду. І через те, хто погодиться,  будемо  вважати  їх  просто  відчайдухами.  Що   ми сьогодні маємо?  Маємо сьогодні абсолютно мертву економіку, пульс якої  ледве-ледве  промацується.  Мертву  через  те,  що   ми   її заполітизували, задержавили, тому що економіка розвивається не за своїми внутрішніми законами,  ми її згвалтували  політично,  нашу економіку.  І  через  те  сьогодні  маємо  те,  що ми маємо.  Найстрашніша  ситуація,  яка  сьогодні  об'єднала,   консолідизувала представників  усіх національностей,  які проживають у нас,  - це екологія.  Ми набудували цих морів і не знаємо зараз,  що з  ними робити.  У  нас,  власне  кажучи,  немає  Дніпра,  порушена  його тисячоліттями відпрацьована система. І, мабуть, на цьому парла-     66

 

     менті ляже на наші голови,  на наші плечі Київське  море,  в якому  сьогодні лежить більша частина радіації,  змита туди. Вона буде лежати і далі. Що ми будемо робити з нею: спускати по Дніпру чи  чекати,  коли  нещасний  випадок  раптом  зірве  море і знесе половину Києва.  Я думаю про брак демократії,  брак  національної гідності  нашої  (я маю на увазі всі народи,  які живуть тут,  не тільки українців). Я якраз позбавлений цього егоїстичного почуття. Саме брак демократії є результатом Чорнобиля. Чорнобиль довів, що ще не демократичному суспільству такі  досягнення  цивілізації  в руки доручати не можна ні в якому разі.

 

     І що ми сьогодні маємо?  Маємо в центрі Європи мертву дірку. Ми сьогодні лише підходимо до цієї теми.  І що б ми  не  говорили про  наш  уряд,  ми  повинні  сказати:  4  роки  мовчання довкола Чорнобиля на совісті цього уряду. Тільки на совісті цього уряду і те,  що  ми  сьогодні жебракуємо в Москви...  Ідуть листи,  ідуть телеграми,  ідуть від  людей:  заберіть  ті  гроші,  які  забрало Мінатоменерго,  ті гроші,  які каліки, інваліди, діти заробляли у фонд Чорнобиля. І цей уряд віддав ці гроші.

 

     Дозвольте запитати вас,  шановний  Віталіє  Андрійовичу,  чи питали  ви  Українського  народу,  віддаючи ці гроші?  А тепер ми жебракуємо, щоб нам віддали ці копійки на ліквідацію.

 

     Ми з цією бідою, чесно кажучи, залишимось одні. І ми повинні бути до неї готові.  Ми повинні сказати,  не маємо права не сказати,  бо все це  сьогодні  зав'язано  в  одному  кривавому вузлі,  ми  втратили  духовність  через те,  що кілька десятиліть валили наші церкви і храми. Вважали, що ми замість цієї віри дамо іншу.  Не  дали.  І  мусимо сказати сьогодні,  що не дали її.  Ми повністю розгубили в XX столітті  нашу  мову  і  сьогодні говоримо таким суржиком.

 

     Я вчора   казав,  я  шаную  Івана  Степановича,  навіть  наш Головуючий - ось яскравий приклад вам цього  всього.  Куди  ж  ми йдемо?  І  найменше  наше  намагання сказати,  що,  товариші,  ми великий народ,  ми здатні,  нам вистачить нашого  інтелекту,  нам вистачить  хліборобського  таланту  прогодувати  себе  і півсвіту годувати. Тільки давайте скажемо собі, цього ніколи не буде, коли ми не матимемо суверенітету.  Тут мене налякала та позиція уряду, яку запропонував шановний товариш  Масол.  У  Москві  приймаються половинчасті рішення,  і ми бачимо, чим це закінчується. У Москві вони половинчасті,  у Києві вони четвертинчасті,  якщо так  можна сказати. Через те в нас іншого виходу немає.

 

     І коли ми говоримо про суверенітет,  про  самостійність, це не

 

     67

 

     мета, я наголошую на цьому,  це наш засіб,  іншого засобу  в нас  немає.  Жити  на  цій  землі,  господарювати  на  цій землі, розпоряджатися на цій землі всім,  що є,  і думати  про  майбутнє цього народу,  іншого виходу,  ніж самостійність цього народу,  у нас немає.  І думаю,  що самостійність навпаки  зарегулює  дуже багато моментів. Я переконаний і хотів би про це сказати.

 

     Дуже часто звучать випади:  от,  мовляв,  Росія винна. Росія постраждала  від  цієї  тоталітарної  імперської  системи,  може, більше, ніж ми. Бо в нас, як жартують дядьки, хоч сало є, а в них кислим огірком закушують. Взагалі нічого майже немає. Через те, вважаю,   що   від  цього  ми  просто  будемо  демократію...  (не розбірливо).  Якщо ми будемо воювати тільки за хліб, не будемо мати   демократії.  Якщо  ми  будемо  воювати  і  за  хліб,  і  за демократію, і за волю, ми будемо мати тільки хліб. Якщо ми будемо воювати  за  волю,  тільки  тоді  ми будемо мати і волю,  і хліб (Оплески).

 

     Головуючий. Шановні товариші депутати! Оголошується перерва до 16 години.

 

     68