Стенограма пленарного засідання

24 травня 1990

 

ЗАСІДАННЯ П'ЯТНАДЦЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Роди Української РСР.  24 травня 1990 року.

 

Головує депутат Плющ І.С.

 

     Головуючий. Доброго ранку, шановні товариші депутати!

 

     Прохання зареєструватись.

 

     Шановні товариші депутати!

 

     За погодженням  в  Секретаріаті  і  президії   сесії   слово надається депутату Лубківському.

 

     Лубківський Р.М.,  голова  правління  Львівської організації Спілки  письменників   України   (Яворівський   виборчий   округ, Львівська область).

 

     Шановні народні   депутати,   шановна   президія!   Сьогодні Всесоюзне свято слов'янської писемності і  культури,  національне свято   болгарського   народу.   Понад  тисячоліття  тому  великі болгарські і загальнослов'янські просвітителі  Кирило  і  Мефодій зробили  неоціненний  вклад  у  світову  цивілізацію,  заснувавши писемність,  на основі якої розвинулася культура Київської  Русі, культура  наших  історичних родичів - словаків,  сербів,  хорватів, македонців.

 

     Традиції Кирила і Мефодія глибоко  закорінені  у  свідомості українського    народу.    Кирило-Мефодіївське   братство,   чиїм натхненником і речником був Шевченко, серед мороку тюрьми народів

-  царської  Росії було першою спробою осягнення ідеї державності України в братньому колі слов'янських народів.

 

     У нещодавні застійні  часи  у  Львові  було  заманіфестовано розширення географії свята слов'янської писемності - від Болгарії до України.  Так, свято було відзначено в Мурманську і Новгороді. Минулого року, вже всесоюзне, воно прийшло до столиці

 

     3

 

     України, на  береги  Дніпра,  надавши глибокого міжнародного відлуння 175-й річниці Тараса  Григоровича  Шевченка.  Нинішнього року  столицею  свята  слов'янської  писемності  і культури стала Білорусія,   яка   відзначає   500-ліття   від   дня   народження білоруського     всеслов'янського     просвітителя,    гуманіста, першодрукаря Франціска Скорини.

 

     Пропоную Секретаріату надіслати телеграми за двома адресами: першу  -  в Генеральне консульство Народної Республіки Болгарії в Києві і другу - в Мінськ,  Верховна Рада  Білоруської  Радянської Соціалістичної Республіки.

 

     Перша. Вельмишановний  Генеральний  консуле  Іване Ружив!  З нагоди  великого  всеслов'янського  свята,  національного   свята болгарського народу, просимо передати вашій країні слова братньої любові і пошани. Український народ, утверджуючи свій суверенітет, пишається, що на його землі зберігаються священні сліди апостолів слов'янської культури Кирила і Мефодія. У поколіннях живе пам'ять про  Христо Ботєва,  про те,  що болгарська межа звучить в устах його духовних учнів і  нащадків,  де  живе  "любовєта  между  две братские страны" - Украина и Болгария. Перша сесія Верховної Ради УРСР дванадцятого скликання, 24 травня 1990 року.

 

     Друга. Мінськ.  Верховна  Рада   БРСР.   Дорогі   побратими, білоруські сябри! У зв'язку з святом слов'янської писемності, яке сьогодні розпочалось в  Білорусії,  ви  зробили  перерву  в  своїй парламентській  праці,  щоб  приєднатися  до  нього,  припасти да джерел духовності рідного народу і  всього  слов'янства.  Духовна спадщина  Скорини,  Гусовського,  Богдановича,  Купали  дорога  і близька  українському  народу.  Утверджуючи   наше   побратимство історичне,  разом з вами ділитимемо хліб земний і духовний. Будем відстоювати  священне  право  на  суверенність,  високу  гідність рідного слова,  своє законне місце у сім'ї новій,  вольній. Перша сесія Верховної Ради УРСР дванадцятого скликання.

 

     Прошу прийняти ці тексти,  я передаю їх до  Секретаріату,  з тим, щоб вони від нашого імені надійшли на ці адреси.

 

     Головуючий. Шановні  товариші депутати!  Дозвольте засідання Верховної Ради Української Радянської  Соціалістичної  Республіки вважати   відкритим.   Ставиться   на  обговорення  питання  "Про політичне, соціально-економічне та екологічне становище України". Слово  надається  Голові  Ради  Міністрів УРСР народному депутату Масолу Віталію Андрійовичу. Зараз, коли

 

     4

 

     підійде Віталій Андрійович,  ми запитаємо,  скільки потрібно часу.

 

     Масол В.А.    Голова    Ради   Міністрів   Української   РСР (Чернігівський виборчий округ, Чернігівська область).

 

     Шановні товариші депутати!

 

     Я хотів би від вас підтримки - надати мені для доповіді одну годину 20 хвилин.

 

     Головуючий. Які будуть думки?

 

     Голоси з залу. (Не чути).

 

     Головуючий. Погодитись. Будь ласка, Віталію Андрійовичу.

 

     Масол В.А. Товариші! Шановні народні депутати!

 

     З метою  всебічного  ознайомлення з соціально-економічним та екологічним  становищем  в  республіці  вам  напередодні  роздано підготовлений  Урядом  короткий  звіт,  в  якому наведені основні загально-економічні показники  роботи  народного  господарства  і окремих галузей за останні роки.

 

     Гадаю, він   певною   мірою  відображає  наше  економічне  і екологічне сьогодення.  Та й самі депутати мають достатньо  повне про нього уявлення не із звітів та довідників, а із самого життя.

 

     Товариші! Проблеми  республіки,  кожного  регіону  не  можна вирвати з контексту усіх тих суспільно-політичних та  економічних процесів,  які відбуваються у країні в цілому. Саме контрастність цих процесів та їх суперечливість впливають на характер оцінок як політичного моменту, так і економічної ситуації зокрема.

 

     Сьогодні ми  вже пройшли перші кроки до створення фундаменту сучасної  системи господарювання,  що передбачається  радикальною економічною реформою. Треба підкреслити, що реалізація В основних принципів дається важко і проходить в досить складних умовах.

 

     До несприятливих факторів,  успадкованих із застійних часів, добавились нові, які не могли не погіршити стан справ. Це перш за все послаблення  планової  і  виробничої  дисципліни,  перебої  в матеріально-технічному   постачанні   та   в   роботі  транспорту внаслідок  загострення   в   окремих   регіонах   міжнаціональних відносин.

 

     В цих умовах Уряд республіки вживав заходів,  щоб переломити загрозливі тенденції в соціально-економічному розвитку.

 

     Національний доход у нас з початку п'ятирічки збільшився на 13,3 процента, а продуктивність суспільної праці - на 16,6.

 

     5

 

     Середньорічний темп  приросту  промислового  виробництва  за чотири роки був трохи вищий,  ніж за минулу  п'ятирічку.  Якщо  в першому  кварталі в цілому по країні ці показники проти 1989 року зменшились  на  1-2  проценти,  то  по  республіці  ми  маємо  їх відповідне зростання.

 

     В минулому   році   відбулись   зрушення   і  у  фінансовому оздоровленні  нашої  економіки.  Нам  вдалося  перекрити  дефіцит бюджету  в 1,8 мільярда карбованців,  скоротити на третину емісію грошей,  на чверть - кількість  збиткових  підприємств,  одержати понад  план  два  мільярди  карбованців  прибутку.  Ця  тенденція зберігається і в цьому році.

 

     Проте реальна оцінка перебудовчих процесів, всебічний аналіз політичної,   економічної   та  духовної  ситуації  в  республіці свідчать, що швидкі та глибокі зміни, які охопили всі сфери і всі верстви  населення,  ще  не  принесли відчутного поліпшення життя трудящих. Негативні тенденції в економіці посилюються.

 

     Важке положення  в  народному   господарстві   ускладнюється невдоволенням  людей,  падінням  дисципліни  і  відповідальності, ростом  національної  і  релігійної  нетерпимості,   злочинності, різким загостренням екологічної обстановки.  Все це реалії нашого сьогодення, і від них нікуди не подітись.

 

     Однак, тільки  констатація  та  визнання   нічого   нам   не додадуть, якщо ми не дамо відповідь бодай на одне питання - в чому головна причина цих негативних тенденцій?

 

     Якщо вести мову про економіку,  то слід зазначити,  що  саме тут ми маємо найменші позитивні результати від тих новацій, котрі були запроваджені останнім часом.  Зокрема, не відбулося помітних змін  в  організації та результативності суспільного виробництва, не з'явилось покищо нових мотивацій  та  стимулів  до  ефективної праці.

 

     Прийняті союзними   органами  деякі  рішення  не  тільки  не включили економічних важелів в управлінні, а призвели до зниження обсягів  виробництва на деяких підприємствах при необгрунтованому зростанні заробітної плати.

 

     Через це,  по суті,  було  втрачено  державний  контроль  за регулюванням грошових доходів трудящих,  приріст яких у цілому по республіці  більш   як   удвічі   перевищував   темпи   зростання національного  доходу.  Все  це  сказалось  на  товарно-грошовому балансі.

 

     Негативну роль відіграли також недосконалість окремих

 

     6

 

     положень Законів про  державне  підприємство  і  кооперацію, непослідовність  у  боротьбі  з  алкоголізмом  та з незаробленими прибутками.   Запровадження   виборності    керівників    визвало невпевненість у прийнятті рішень, призвело до падіння трудової та виробничої дисципліни.

 

     Товариші! Важке,  навіть  критичне  становище  в  економіці, особливо в соціальній сфері, тісно пов'язане і з більш глибинними причинами,  які ще недавно замовчувались. Але сьогодні ми повинні дати і їм принципову оцінку. Я маю на увазі структурну орієнтацію нашого народного господарства.

 

     Треба відверто  сказати,  що  загально-виробничі   пропорції суспільного  виробництва,  що  довгий  час визначались із центра, досі  залишаються,  на  жаль,  орієнтованими   в   основному   на виробництво  засобів  виробництва.  Про  це  яскраво свідчить той факт, що їх питома вага в загальному обсязі промислової продукції зараз складає близько 72 процентів.

 

     Не обгрунтована  ні  в економічному,  ні в соціальному плані підпорядкованість інтересів республіки  загальносоюзним  потребам призвела  до  того,  що  на  Україні  десятки  років  виробництво розвивалось заради виробництва.  Сьогодні майже  третину  обсягів промислової   продукції  становлять  проміжні,  паливно-сировинні продукти.  Зате частка продукції тих  галузей,  що  безпосередньо працюють  на  споживчий  ринок,  задоволення  повсякденних потреб людей, неухильно зменшується.

 

     Так, питома вага легкої промисловості з 1970  по  1988  роки зменшилась  з  13  до  11 процентів,  а доля продукції переробної галузі агропромислового комплексу за цей час знизилась  з  23  до 17,5   процента.  Таку  ж  негативну  закономірність  маємо  і  в деревообробній   промисловості   та   промисловості   будівельних матеріалів.

 

     Зрозуміло, така  структура  і  такі  тенденції склалися не в один  рік.  Вони  обумовлені  конкретними   історико-економічними умовами, які в першу чергу визначали наявність на Україні значних паливних та мінерально-сировинних ресурсів, кваліфікованих кадрів тощо.  Саме  ці  фактори в основному і зумовили стрімкий розвиток важкої індустрії.

 

     Але таку недалекоглядну політику ми повинні поставити у вину в першу чергу тим, хто в попередні роки із центра визначав рівень виробничої спеціалізації  по  регіонах,  хто  в  угоду  інтересам загальносоюзного   народногосподарського   комплексу   перетворив Донбас, нашу Донеччину у "всесоюзну кочегарку",

 

     7

 

     а багатющу природними та інтелектуальними ресурсами  Україну

- у "житницю руди, чавуну та сталі".

 

     Сьогодні ми  можемо  прямо  сказати,  що  в розміщенні нових виробництв  важкої  індустрії  на  території  республіки  панував споживацький  підхід,  по  суті,  монополизм  і диктатура союзних міністерств   і   відомств.   Нерідко   будівництво   підприємств здійснювалось  навіть  без  згоди  республіканських органів,  без належного врахування місцевих потреб і екологічних наслідків.

 

     В умовах деформованої галузевої структури та  взаємозв'язків з центром, що діють ще й тепер, нам зовсім нелегко в короткий час переорієнтувати  економіку  на  соціальні  цілі,  на  прискорений розвиток  галузей  групи "Б".  І хоча на це потрібні час і немалі ресурси, ми повинні цю роботу проводити більш енергійно.

 

     Разом з тим,  товариші,  я глибоко переконаний, і саме життя це вже довело, що звільнитись від пресу нав'язаної нам виробничої структури,  надати їй більшу соціальну спрямованість  ми  зможемо тільки  на шляху послідовного утвердження державного суверенітету України,  на шляху самоврядування і господарської самостійності - як економічної основи будь-якої державної влади.

 

     Всі складні питання,  пов'язані з цим, нам треба вирішувати, спираючись на правову структуру нового  Союзного  Договору,  який слід  скоріше  розробити,  та  на  Закон  про  основи економічних відносин Союзу РСР,  союзних і автономних республік. При цьому ми твердо  будемо  відстоювати  такі принципові моменти економічного суверенітету України:

 

     Перше -  виключна  власність  її  народу  на  землю,  надра, мінерально-сировинні  ресурси,  ліси,  внутрішні  і територіальні води, інші природні багатства та основні засоби виробництва.

 

     Друге - самостійність у визначенні структури економіки, форм і  методів  господарювання та управління суспільним виробництвом, проведенні податкової політики, розподілі національного доходу.

 

     Третє - право трудових колективів і  організацій  самостійно встановлювати   економічні   зв'язки  на  міжреспубліканському  і міжнародному  рівнях  на  основі   еквівалентного   товарообміну, чинного   законодавства   та   з  урахуванням  загальносуспільних пріоритетів.

 

     8

 

     Четверте - створення правової  основи  і  механізму  захисту економічних  інтересів  республіки,  розширення  і  зміцнення  її всебічних зв'язків з  союзними  республіками  та  із  зарубіжними країнами.

 

     П'яте -  проведення  самостійної  соціальної  та економічної політики,  яка   забезпечувала   б   відновлення   і   збереження національної   самобутності   в   господарському  та  культурному розвитку,  подальше  зростання  ролі  духовної  сфери   в   житті суспільства.

 

     Зрозуміло, щоб  на  ділі реалізувати ці принципи,  одного їх проголошення  недостатньо.  Тут  потрібна,   без   перебільшення, гігантська  законотворча  робота  по виробленню чіткого механізму функціонування економіки  в  умовах  самостійності,  а  також  по децентралізації управління народним господарством.

 

     Відомо, що вузлом нинішніх політичних,  економічних та інших суперечностей,  що   пролягають   між   федерацією   і   союзними республіками,  є  перш  за все проблема розмежування компетенції. Ось чому згаданий вже Союзний Договір,  ми вважаємо, повинен бути як  договір рівних,  вільних і суверенних держав-республік,  а не договір центру і республік.  Тільки вони  самі  мають  делегувати Союзові певні функції.

 

     Про який  економічний  суверенітет республіки та повновладдя її народу може йти мова,  коли ще два  роки  назад  безпосередньо Раді  Міністрів  УРСР  було  підпорядковано  лише  6-7  процентів промислового потенціалу,  хоча вже зараз цей  показник  становить близько 40 процентів.  До того ж всі базові галузі ще знаходяться в руках центру.  А всім зрозуміло,  що державний суверенітет поза економічною владою, поза відносинами власності - це фікція.

 

     Ось чому  я  схвалюю  і  підтримую  пропозицію,  що одним із перших рішень,  які будуть прийняті на нашій сесії,  повинен бути Закон    про   державний   суверенітет   Української   Радянської Соціалістичної Республіки.  Найголовніше завдання нового Уряду  - це  вирішення  питання  про  поступову передачу в підпорядкування республіки всіх підприємств і організацій,  що розташовані на  її території, окрім тих, які будуть обумовлені в договорі з центром.

 

     Другим, не   менш   важливим   кроком  на  шляху  до  нашого самоврядування,  має стати  Закон  про  економічну  самостійність Української  РСР,  проект  якого  недавно  винесено на всенародне обговорення.

 

     9

 

     Але не чекаючи виходу цього закону,  нещодавно Уряд  прийняв рішення  про  переведення  вже  в  цьому році на самофінансування Запорізької області.  Подібне рішення готується і  по  Черкаській області.  Мається  на  увазі  заздалегідь  опрацювати на практиці деякі нові положення,  щоб з нового року всі регіони і республіка в цілому працювали за принципами місцевого самоврядування.

 

     Немає сумніву   в   тому,   що   державний   та  економічний суверенітет  відкриють  перед  республікою  нові  перспективи   у вирішенні  пріоритетних  соціально-економічних завдань,  нададуть можливість  по-господарському  розпоряджатись  всіма  багатствами республіки та матеріальними ресурсами,  що виробляються,  в першу чергу в інтересах її громадян.

 

     Хіба можна далі миритись з тим принизливим становищем, коли, починаючи  з  керівників  наших  підприємств  та  будов і до Ради Міністрів,  всі в повному розумінні "вибивають" щодня в кабінетах Москви спочатку ліміти та фонди, а потім наші власні, вироблені в республіці, матеріальні ресурси.

 

     З такою  практикою  слід  кінчати.  Все,  що  вироблене   на Україні,  повинно належати її народам. Наші стосунки з центром та іншими республіками по перерозподілу ресурсів -  продуктів  своєї праці  -  слід  будувати  виключно  на  договірній основі,  через взаємовигідний товарообмін.

 

     Важливо і те,  що на основі  свого  державного  суверенітету республіка  буде  мати  можливість  проводити самостійний курс на розширення і зміцнення зовнішньо-економічних зв'язків, формування нової системи співробітництва України із зарубіжними країнами.

 

     Результати діяльності    в    цій    сфері    будуть   також використовуватись в першу чергу в  інтересах  наших  людей.  І  в цьому  напрямі  Уряд працює.  Незабаром ми заключимо договори про взаємопоставки продукції з Білорусією та Узбекистаном.

 

     Товариші! Ми  вважаємо,  що  вже  найближчим   часом   треба виробити  новий  механізм формування бюджету республіки.  Україна може бути дійсно самостійною тільки в  тому  випадку,  коли  вона сама   буде   розпоряджатись  своїми  фінансовими  ресурсами.  Ми виступаємо за те,  щоб були встановлені єдині для всіх  республік норми  відрахувань  коштів  до  союзного  бюджету на фінансування загальнодержавних заходів. Все, що

 

     10

 

     буде залишатись,  згідно  з   договором   повинно   належати республіці і спрямовуватись на її соціальний розвиток.

 

     Гадаю також,  що  суверенній  Радянській  Україні треба мати більш широкі права  у  здійсненні  своєї  фінансово-кредитної  та налогової   політики.   Це   дозволить  нам  повніше  враховувати специфіку  розвитку  окремих  регіонів,  економічно   заохочувати пріоритетний   розвиток   тих   чи  інших  галузей.  Крім  цього, республіка буде мати  можливість  створювати  спеціальні  цільові фонди.

 

     Нарешті, щоб   надійно   працював   механізм  взаємовигідних економічних  зв'язків  і  щоб  ми  їх   будували   на   принципах еквівалентного   обміну,   нам  конче  потрібні  нові  оптові  та закупівельні  ціни.  Якщо  все  залишити  як  є,  то   через   їх недосконалість   та   необгрунтованість   ми  просто  не  зможемо забезпечити самостійне господарювання.

 

     Ціни, наприклад,  на руду,  вугілля,  різну сировину  у  нас занадто низькі,  а на продукцію агропромислового комплексу - вони далеко нееквівалентні праце- та ресурсовитратам і дуже  різняться по регіонах країни.  А від цього у вирішальній мірі буде залежати фінансовий стан нашої економіки і той соціальний ефект,  який  ми одержимо від самофінансування.

 

     Ціни -  це найголовніше для нас питання,  бо ніде нема такої політики, щоб виробництво з меншою собівартістю було збитковим. А зараз саме така ситуація у нас.

 

     Зверну увагу   депутатів   ще   на   одну  складову  частину самоврядування. Деякі місцеві органи управління, окремі керівники вбачають  в  Законі  про  економічну самостійність нерідко тільки один аспект - розширення їх прав в управлінні.  В той же час вони забувають,  що  самостійність  -  це перш за все відповідальність перед державою,  перед населенням за нарощування його  добробуту, вирішення  всіх  питань  розвитку  регіону,  задоволення насущних потреб громадян.

 

     Давайте також пам'ятати,  що сам факт прийняття законів  про суверенітет  та  самостійність - це не перепустка до раю.  Закони лише дозволять нам,  жителям України,  повною мірою користуватись плодами  своєї  праці.  Тому,  як і завжди,  найголовніше завдання полягає  в  нарощуванні  виробництва,  насиченні  ринку   попиту, збільшенні  національного  доходу  як  основи  підвищення  нашого добробуту.

 

     11

 

     Ми виходимо  з  того,   що   питання   суверенітету   не   є кон'юнктурним, а воно, дійсно, доленосне для народу України. Саме тому підходи до його вирішення повинні бути  врівноваженими,  без зайвих  емоцій,  глибоко  продумані.  Нам потрібен суверенітет не заради суверенітету,  а для  поліпшення  життя  наших  людей,  їх економічного, соціального і духовного розвитку.

 

     Товариші депутати! Найважливішим стратегічним напрямом нашої роботи  по  оздоровленню  економіки  слід  вважати  підготовку  і перехід народного господарства на регульовані ринкові відносини.

 

     Нема сумніву,  що це - найкрутіший поворот у розвитку нашого суспільства,  який  повинен  вивести  нас  на   шлях   ефективної економіки.  Передбачається,  що  така  радикалізація  економічної реформи дасть змогу запустити  більш  продуктивний  господарський механізм і досягти рівноваги на споживчому ринку.

 

     Проте Уряд  республіки  вважає  своїм  обов'язком застерегти проти ринкової ейфорії та  відверто  сказати  людям  про  можливі негативні  соціальні  наслідки такого переходу,  особливо на його початковому етапі.

 

     Зокрема, не  викликає  сумніву  зростання  роздрібних   цін, тимчасове  падіння виробництва та зменшення споживання населенням багатьох   товарів   і   продуктів.    Необхідність    підвищення ефективності  виробництва,  ймовірна  його  структурна перебудова призведуть  до   банкрутства   окремих   підприємств,   зменшення зайнятості населення та інших соціальних втрат.

 

     На наш  погляд,  заради підвищення ефективності економіки ми не повинні  жертвувати  благополуччям  мільйонів  людей.  Тому  з системі  загальнодержавних  заходів  слід передбачити їх надійний соціальний захист.  Особливої  уваги  потребують  такі  соціально уразливі категорії населення, як пенсіонери, учасники та інваліди Великої Вітчизняної війни,  студенти,  багатодітні  сім'ї,  доходи яких нижче прожиткового мінімуму.

 

     Думаю, наші люди схвально б сприйняли такий законодавчий акт Верховної Ради республіки,  як Закон  про  соціальну  захищеність громадян  Української  РСР.  В  ньому можна було б дати доручення відповідним   органам   про   створення    республіканських    та регіональних фондів захисту населення, механізму диференційованої компенсації та захисту доходів населення від інфляції,  росту цін тощо.

 

     12

 

     А в  цілому  хотів би сказати,  що перехід на рейки ринкової економіки  повинен  здійснюватись  поступово,   поетапно,   після ретельної підготовки до цього. Директивним порядком такі повороти не можна робити, як і встановлювати якісь конкретні строки.

 

     Товариші депутати!  Щоб в умовах  економічної  самостійності повернути народне господарство лицем до людини,  підняти всю нашу соціально-культурну сферу,  треба скоріше впроваджувати  в  життя нашу нову стратегію подальшого розвитку економіки республіки.

 

     Вона базується  перш  за  все  на  кардинальних  структурних змінах в народному господарстві,  передбачає переорієнтацію  його на   пріоритетний   розвиток   переробної,   харчової  та  легкої промисловості,   розширення   виробництва    товарів    народного споживання.  Ресурсний та виробничий потенціал в першу чергу слід спрямовувати на ті сфери діяльності, що сприяють поліпшенню життя людини.

 

     Друге. Розвиток  підприємств  важкої  індустрії,  особливо з екологічно шкідливим виробництвом,  надалі необхідно  здійснювати виключно  за рахунок їх реконструкції та технічного переозброєння з  застосуванням  мало-  та   безвідхідних   технологій.   Шляхом переорієнтації  інвестицій  на ці цілі слід спрямовувати не менше 70 процентів капітальних вкладень виробничого призначення.

 

     Третє. Особливої   уваги    потребує    паливно-енергетичний комплекс. Враховуючи, що свої потреби в паливі власними ресурсами ми задовольняємо лише на 70 процентів,  нам треба докласти немало зусиль, щоб утримати потужності вугільної промисловості на рівні, який забезпечить в першу чергу нашу теплоенергетику і металургію, а також потреби населення на комунально-побутових споживачів.

 

     Першочергово необхідно  буде виконати великий обсяг робіт по оздоровленню  екологічної  обстановки  в  шахтарських  містах   і селищах,  їх  соціальному розвитку.  Такі програми сьогодні у нас розроблені, і ми повинні обов'язково їх виконати.

 

     Ми підтримуємо  створення  в  цій  галузі,  як  і  в  чорній металургії, нових прогресивних форм господарювання і

 

     13

 

     управління. При   цьому,   думаю,  буде  недоречним  замість міністерств у Москві,  повторювати  адміністративні  структури  в Дніпропетровську, чи в Донецьку. Треба сміливіше йти на створення концернів,  орендних  та  акціонерних  колективів.  Це  сприятиме ліквідації відомчої залежності підприємств,  подоланню відчуження працівників від засобів виробництва.

 

     Через обмеження розвитку атомної енергетики з  кожним  роком все   більше   ускладнюється   енергопостачання   республіки.   В нарощуванні енергетичних потужностей слід йти  шляхом  розширення можливостей  теплових  електростанцій,  в  тому  числі за рахунок використання парогазових установок.  Але,  підкреслю, це потребує будівництва  нового  газопроводу з витратами у декілька мільярдів карбованців.

 

     Потужності атомних електростанцій  в  республіці  не  будуть перевищувати   16  мільйонів  кіловат,  а  не  48  мільйонів,  як пропонувалося центром.  Тут Уряд твердо виходить з того,  що весь комплекс  питань  про  напрями  подальшого розвитку енергетики на Україні  слід  детально  проробити  при  підготовці  енергетичної програми, над якою зараз працюють спеціалісти.

 

     Четверте. Розвиток  підприємств  металургійної  та  хімічної промисловості нам треба здійснювати на новій технічній основі,  в основному   за   рахунок   їх   реконструкції.  Необхідно  суворо дотримуватись екологічних пріоритетів,  прискорювати впровадження ресурсозберігаючих, екологічно чистих технологій та устаткування. Ці галузі повинні  переходити  на  випуск  сучасної  прогресивної продукції,  яка  б  задовольняла потреби народного господарства і людей.

 

     Не можна погодитись з тим,  що подекуди на місцях скоріше на емоційній  хвилі,  ніж  на  зваженому  економічному і соціальному розрахунку, формується думка про скорочення, або повне припинення виробництва  деяких  видів  хімічної  продукції.  Особливо миючих засобів,  полімерних матеріалів, синтетичних смол та волокон. Так ми  можемо залишитись і без ліків,  якщо позакриваємо всі хімічні заводи.

 

     Тут важливо,  щоб був зважений підхід.  Питання про закриття тих   чи   інших   підприємств   повинні   вирішуватись  вченими, спеціалістами після обгрунтовано проведеної експертизи.

 

     Ми повинні пам'ятати, що без цієї важливої сировини не можна серйозно  говорити  про  збільшення  виробництва сучасних товарів народного споживання,  меблів та і взагалі про  поліпшення  життя людей.

 

     14

 

     П'яте. Депутатам  відомо,  що  будь-яка  соціальна  програма базується на використанні виробленого національного доходу.

 

     Тому ті чи інші плани покращення нашого життя сьогодні можна буде здійснити тільки за рахунок його зростання та перерозподілу. В останній час Уряд змінив існуючі підходи відносно цього.

 

     Раніше неухильно зростала та  частка  національного  доходу, яка  йшла  на  створення  виробничих  потужностей,  і  відповідно зменшувалась  його  доля,  що   спрямовувалась   на   споживання. Результат  такої  хибної  політики  зараз видно на стані розвитку нашої соціальної сфери.  Уряд, який я очолюю, працює трохи більше двох  років,  і  склад його майже зовсім змінився за цей час.  Ми піддали  критиці  подібну   практику   і   розпочали   виправляти становище.

 

     Це наочно можна бачити хоча б на видатках державного бюджету республіки.  Якщо загалом у 1990 році порівняно з 1985 роком вони зросли на 32 проценти,  то витрати на соціально-культурні заходи - майже на 50, у тому числі на освіту - на 35 і на охорону здоров'я

-  на  57 процентів.  На будівництво житла за рахунок всіх джерел використано ресурсів в 1,4 раза більше.

 

     Цей факт дозволяє констатувати,  що нам  вдалося  перебороти залишковий    принцип    розвитку    матеріально-технічної   бази соціально-культурної  сфери.  За  чотири  роки   темпи   приросту інвестицій,   спрямованих   на  невиробниче  будівництво,  вдвічі випереджали зростання виробничих капітальних вкладень.

 

     Але цього ще  недостатньо.  Вважаю  такий  підхід  і  надалі повинен  бути  принциповою  позицією  нового  Уряду,  бо ця сфера потребує постійної уваги.

 

     Товариші! Стан справ в економіці,  на  споживчому  ринку  не можна   розглядати  без  ув'язання  його  з  проблемою  зміцнення грошового обігу і фінансів,  реалізацією антиінфляційних  заходів та скорочення дефіциту державного бюджету.

 

     Складність цього  питання депутатам відома.  Скажу відверто, ми  розглядаємо  його  успішне  вирішення  як   гарантію   нашого подальшого   економічного   розвитку  і  піднесення  рівня  життя населення.

 

     Уряд вважає,  що вирішуватись  ця  досить  складна  проблема повинна в першу чергу за рахунок прискореного нарощування обсягів виробництва  товарів  і  послуг,  розширення  каналів   залучення грошових ресурсів населення до

 

     15

 

     розв'язання соціальних  питань  та  через ефективне державне регулювання темпів зростання грошових доходів.

 

     Ці питання постійно були в полі зору Уряду. І в цьому році в справі  зміцнення  фінансової  системи ми маємо деяке покращення. Випуск грошей в обіг в першому кварталі був менший запланованого, а  проти  такого ж періоду минулого року він скоротився в дев'ять разів.  Але це тільки перші кроки.  Сьогодні  ця  робота  повинна вестись з більшою віддачею.

 

     Дозвольте, товариші   народні   депутати,  трохи  докладніше зупинитись  ще  на  трьох  найбільш  болючих   проблемах   нашого розвитку.

 

     Якщо ми  оцінюємо стан нашої економіки як кризовий,  то,  на моє глибоке переконання, ключ до виходу з цього стану - вирішення продовольчої проблеми.  Це та основа, спираючись на яку ми можемо і повинні розв'язати всі інші труднощі народного господарства.

 

     Нічого нового чи особливого у цьому  немає.  Адже  за  довгу нашу   історію   село  не  раз,  саме  перебуваючи  у  злиденному становищі,  за свій рахунок допомагало вирішувати інші серйозні і важливі державні проблеми.

 

     По суті,  втрачаючи  саме,  немало віддає воно і зараз.  Від цього потерпають трудівники села,  яке все більше безлюдніє,  але це  відчуває  і  все  наше населення,  бо вирішення продовольчого питання зволікається.

 

     Однак зараз  справа  дійшла  до  граничної   межі.   Реальне становище  і  справедливість вимагають,  - щоб одержати очікувану добавку продовольства,  треба докорінно змінити ставлення до цієї складної галузі, до трудівників села, умов їх життя і праці.

 

     У вас  відразу може виникнути запитання,  чому ж,  якщо Уряд республіки і я особисто,  як  його  голова,  так  розуміємо  суть справи, чому не зробили цього раніше, чому так довго немає зримих зрушень.

 

     Що тут можна відповісти?  Адже,  дійсно,  незважаючи на  всі наші зусилля, поки що не вдається кардинально поправити ситуацію, а прирости  виробництва  продукції  сільського  господарства,  на жаль, зовсім недостатні.

 

     Ви знаєте, що останнім часом немало сказано і прийнято

 

     16

 

     рішень про    увагу   до   села   і   прискорений   розвиток сільськогосподарського виробництва, нові форми його організації і вдосконалення виробничих відносин.

 

     Скажімо, з метою соціального відродження сіл у республіці та у кожній області розроблені і в основному реалізуються комплексні програми  їх  перебудови.  Ними  передбачено  широке  розгортання будівництва житла,  дитячих закладів і шкіл,  будинків культури і бань,  газифікації і прокладання доріг. Причому, дороги з твердим покриттям до 1995 року будуть  збудовані  до  кожного  населеного пункту.

 

     Це -   реальне   завдання.   Вжито   заходів  до  збільшення виробництва матеріалів і обладнання.  Зокрема, виробництво бітуму буде збільшено з 800 тис. тонн до 2,5 мільйонів тонн.

 

     Хоч мушу  зазначити,  що  прискорення  цих робіт стримується недоліками у матеріально-технічному постачанні.

 

     На жаль,  саме у цьому вузловому питанні наші руки сьогодні, можна  сказати,  пов'язані.  Адже  центральні  органи,  передавши республікам ряд функцій господарської діяльності агропромислового комплексу,  залишили  за  собою  головне  -  матеріально-технічне постачання галузі.

 

     При цьому планування поставок ресурсів ні  в  якій  мірі  не ув'язується з обсягами виробництва.

 

     Можна сказати  навіть  більше:  при всіх красивих словах про борги міста селу і допомогу йому з боку промисловості, за останні три  -  чотири  роки  надходження  на село багатьох найважливіших видів матеріалів,  техніки і обладнання не тільки  не  зросло,  а навіть зменшилося.

 

     Повинен відзначити,  що  в  республіці немало робиться,  щоб поправити  становище.  Однак  можливості  наші  обмежені  тим  же неповноцінним економічним суверенітетом.

 

     Після настійливих  наших домагань,  моїх виступів на з'їздах народних депутатів СРСР,  на засіданнях союзного Уряду на цей рік забезпечення села ресурсами дещо поліпшилось.

 

     Вважаю, що  в  цих  питаннях  республіка  повинна мати повну самостійність і після прийняття нашого  закону  про  пріоритетний розвиток  сільського господарства можна буде прискорити вирішення всіх цих питань.

 

     Потрібні спільні зусилля,  докорінна  переорієнтація  всього нашого  народного  господарства  на користь прискореного розвитку села,  його  виробничої  і  соціальної  інфраструктури.  І   Уряд працював у цьому напрямку.

 

     17

 

     Інше важливе  питання,  яке  ми  вирішуємо,  -  як підвищити зацікавленість трудівника  села  у  кінцевих  результатах  праці, зробити  його справжнім господарем не лише землі,  а й продукції, яку він виробляє.

 

     Я повністю підтримую статтю проекту закону про  пріоритетний розвиток  села,  яка  проголошує,  що селяни мають право вільного вибору форм і видів трудової діяльності.

 

     Правові передумови для  різноманітних  форм  господарювання, рівних  умов для всіх їх видів створені з прийняттям Законів СРСР про землю, оренду, власність.

 

     Уже зараз орендні відносини освоюють майже 7 тисяч колгоспів і радгоспів, з них близько 700 повністю перейшли на умови оренди, створено понад  2  тисячі  внутрігосподарських  кооперативів,  на індивідуальний  та  сімейний  підряд  перейшло  близько 900 тисяч чоловік.

 

     У практичній   роботі   Уряд   намагається   створити    для господарств  різних  типів найбільш сприятливі умови для успішної роботи і нарощування виробництва продовольства. Враховуючи велику нехватку   мінітехніки   для   селян   і  невеликих  господарств, передбачено у наступній  п'ятирічці  виготовити  на  Харківському тракторному  заводі  126 тисяч малогабаритних тракторів з набором знарядь до них та на заводі "Карпатагромаш" - 11 тисяч.

 

     Зараз важливо,  з   урахуванням   наших   суверенних   прав, опрацювати   відповідні  республіканські  акти,  в  яких  була  б врахована вся різноманітність умов  і  особливостей  українського села.

 

     Товариші! Необхідність  прискореного вирішення продовольчого питання  вимагає   істотних   змін   у   підходах   до   розвитку сільськогосподарського виробництва,  посилення науково-технічного забезпечення   галузі,   комплексного    розв'язання    ряду    та найважливіших проблем.

 

     І в  першу чергу це стосується використання такого основного засобу виробництва і безцінного багатства України,  яким  є  наша земля.

 

     На початку  року  Уряд  республіки  розглянув нову концепцію розвитку землеробства,  в  основу  якої  покладено  грунтозахисну контурно-меліоративну    систему    і   комплекс   агротехнічних, лісомеліоративних та екологічних заходів,  спрямованих на  захист грунтів  від  руйнування  і  відтворення  родючості  в  умовах їх інтенсивного використання.

 

     Вартість робіт,  які охоплюють 14 мільйонів гектарів земель, 4 мільярди карбованців, при окупності капіталовкладень 3-4 роки.

 

     18

 

     Це дуже  важлива  справа  і  ми розраховуємо тут на серйозну віддачу.

 

     Одне з основних питань, яке сьогодні цікавить і турбує наших людей, - це дефіцит м'яса, а подекуди і молока.

 

     У молочному   виробництві   "вузьке   місце",  над  яким  ми наполегливо  працюємо,  -  це  нарощування  сучасних  потужностей переробки,  збагачення асортименту молочних продуктів, розфасовка і  пакування  їх  для  тривалого  зберігання   та   раціонального використання.

 

     Тут нам  має допомогти конверсія оборонних підприємств,  які організовують виробництво устаткування для переробки і  пакування молочних продуктів з терміном збереження до 9 днів.  Це дозволить у найближчі роки повсюдно вирішити проблему молока.

 

     Найскладніше тут питання - гострий  дефіцит  таропакувальних матеріалів  -   має   розв'язати   спільне   радянсько-шведське підприємство "Київ-Тетра "Пак",  яке стане до ладу  в  наступному році.  Це дасть змогу зменшити втрати сировини і наростити випуск різних видів молочної та іншої продукції.

 

     Більш тривалого часу і зусиль вимагає проблема м'яса.

 

     Вирішується вона шляхом зміцнення кормової бази,  збільшення поголів'я  і  його  продуктивності,  інтенсифікації  виробництва. Розроблено програму "М'ясо",  де провідне місце  з  застосуванням англійської технології відводиться системі "Свинина", як найбільш скоростиглій м'ясній галузі.

 

     Минулого місяця Рада Міністрів республіки також розглянула і схвалила  концепцію  розвитку  кормовиробництва,  якою цій справі надається планомірний і цілеспрямований характер.

 

     Зокрема, змінюється структура виробництва зерна з  тим,  щоб збільшити питому вагу фуражного з 45 до 60 процентів.

 

     Це буде    досягнуто   за   рахунок   кращого   використання потенціальних можливостей  кукурудзи,  особливо  у  нетрадиційних зонах Лісостепу і Полісся. Валові збори її зерна згідно прийнятої концепції зростуть удвічі (до 14-15 млн. тонн).

 

     Вже сьогодні  для  цього  по-новому   організовано   систему "Насінництво",    створюються    спільні    з   іншими   країнами підприємства,  удосконалюється комплекс машин для  вирощування  і збирання  кукурудзи.  Значну  роль  у цій справі відіграє спільне радянсько-австрійське підприємство по  виробництву  ранньостиглих гібридів   кукурудзи   "Зоря-насіння",  яку  очолює  двічі  Герой Соціалістичної Праці В.А. Плютинський.

 

     19

 

     Подібні ж  радикальні  заходи   вживаються   по   збільшенню виробництва гороху, сої та інших високобілкових культур.

 

     Незважаючи на      труднощі      з     матеріально-технічним забезпеченням,  Уряд республіки докладає  зусиль,  щоб  докорінно посилити  роботу  по  розв'язанню  однієї  з  найбільш  "вузьких" ділянок у продовольчій проблемі,  якою є переробка  і  зберігання продукції.

 

     Зміцнюючи базу   переробної   промисловості,   ми   надавали перевагу будівництву невеликих підприємств  у  селах  і  селищах, тобто  безпосередньо  у  зоні  виробництва  сільськогосподарської сировини.

 

     Для повнішого задоволення потреб  населення  у  продовольчих товарах активізовано,  звичайно по можливості, створення спільних підприємств із зарубіжними партнерами.  Тут ми ставили за мету не просто  механічне  збільшення потужностей,  хоча і це важливо,  а вирішення вузлових питань,  випуску на сучасній технології якісно нових продуктів і матеріалів, застосування розфасовки і пакування продукції для її довготривалого зберігання.  Це сьогодні  одна  з найважливіших  проблем,  де  закладено  20-25  процентів  резерву збільшення продовольства.

 

     Якісно новий крок зроблено у виробництві продуктів  дитячого харчування  на  промисловій основі.  Будується кілька ліній по їх випуску.  Проводяться  переговори  з  фірмами  ФРН  про   закупку обладнання   для  виробництва  м'ясних  і  овочевих  продуктів  у різноманітній розфасовці та упаковці,  яких зараз ми  взагалі  не випускаємо.  Намічені  заходи  дозволять  вже  у  найближчі  роки задовольнити потребу дітей раннього віку в цих продуктах.

 

     Коротко підсумовуючи сказане,  - які ж результати проведеної роботи?

 

     Щоб не наводити багато показників,  скажу, що торік одержано найвище за  всі  роки  валове  виробництво  сільськогосподарської продукції.

 

     Ресурси продовольства  збільшилися  порівняно  з  1985 роком майже на 20 процентів.

 

     Однак головне,   де   помітні   зрушення,    -    економічна ефективність  виробництва.  Вперше  за  всю історію в останні два роки колгоспи і радгоспи виконують план прибутку, який збільшився з  6,3  млрд.  карбованців  у  1985  році  до 14,3 торік.  Рівень рентабельності зріс відповідно з 17 до 32 процентів,  а кількість збиткових  господарств,  підприємств  і  організацій зменшилася у кілька разів.  Якщо  кілька  років  тому  було  до  10  процентів збиткових   господарств,   то  за  підсумками  минулого  року  їх залишилося лише 9.

 

     20

 

     Але цього,  безумовно,  ще  недостатньо   для   прискореного соціального розвитку села.

 

     Думаю, дасть  позитивний результат і надана галузі фінансова допомога.  Списано   заборгованість   з   підприємств   цукрової, олійножирової,   інших   галузей  переробної  промисловості  і  з господарств,  що розташовані у зоні радіактивного забруднення,  а також  відстрочено  заборгованість  на  загальну  суму  3,5 млрд, карбованців.

 

     За розрахунками ми зможемо у 1992 -1993  роках  задовольнити попит  населення  на  молоко,  молочні  продукти і овочі,  значно поліпшити постачання фруктами і ягодами. А якщо врахувати, що уже досягнуто  раціонального  рівня споживання яєць,  хлібопродукції, картоплі,  олії,  більшості видів круп і макаронних  виробів,  то можна  сказати,  що  у  наступні  3-5  років  ми  зовсім  близько підійдемо до всебічного вирішення цієї проблеми.

 

     Однак для  цього  доведеться  ще  чимало   попрацювати.   І, головне,  всім  нам  слід  пам'ятати,  що лише збільшення обсягів виробництва  продовольства,  а  не  спроби   його   перерозподілу наповнять полиці наших магазинів.

 

     Товариші депутати!  Всі ми,  мабуть,  усвідомлюємо,  що наші плани  по  структурній  перебудові  народного  господарства,   ті важливі   соціальні   орієнтири,   які  ми  намічаємо,  практично неможливо буде здійснити і досягти без  ефективної  інвестиційної політики, покращення діяльності всього будівельного комплексу.

 

     В останні роки ця важлива сфера піддавалась гострій критиці. Тому Уряд республіки вжив ряд конкретних заходів,  щоб справитись з  тими  завданнями,  які  стояли  перед  будівельниками.  Що тут конкретно зроблено,  ви маєте уявлення із того звіту, що роздано. Відзначу тільки головні моменти подальшої роботи в цьому напрямі.

 

     На мій  погляд,  в  першу  чергу  нам слід докорінно змінити акценти у практиці фінансування капітального будівництва.  Більшу частину фінансових ресурсів повинні виділяти самі підприємства та об'єднання.  Частка їх у загальному обсязі державних  капітальних вкладень  вже  найближчим  часом  має  бути  доведена  до 75 - 80 процентів.

 

     Крім цього,  безповоротне бюджетне фінансування  будівництва треба поступово замінювати довгостроковим банківським

 

     21

 

     кредитом. Але  він  повинен  надаватись  замовникам лише при достатній і швидкій  віддачі  намічуваних  витрат.  Вважаємо,  ці заходи  дозволять підвищити ефективність використання капітальних вкладень.

 

     Друге. Нам слід знайти принципово нові підходи до  вирішення комплексу питань житлової проблеми. Розрахунки показують, що наші початкові плани,  які вже закладені в  програмі  "Житло-2000",  з різних  причин  майже у всіх областях треба збільшувати не менше, ніж в 1,3-1,5 раза.  Очевидне також і те,  що колишніми  методами таке  складне  питання  не  розв'язати.  За рахунок чого це можна зробити?

 

     Головний резерв  тут  -   радикальна   зміна   інвестиційної політики житлового будівництва,  дальший перерозподіл капітальних вкладень,  ресурсів  і  потужностей   підрядних   організацій   з виробничої сфери в житлову.

 

     Фінансову основу  житлового будівництва ми повинні розширити в першу чергу за рахунок використання фондів державних, орендних, кооперативних   підприємств,   акціонерних  товариств,  кредитів, банку, а також коштів населення.

 

     Ключовим питанням  цієї  проблеми  залишається  забезпечення спорудження   житла   будівельними   матеріалами,  конструкціями, санітарно-технічним   та   іншим   спеціалізованим   обладнанням. Становище  тут  надзвичайно  складне.  Уряд  уже  вжив конкретних заходів,  щоб змінити його на краще.  Я маю на  увазі  розроблену Комплексну   програму  розвитку  промисловості  будматеріалів  та будіндустрії, яка вже здійснюється.

 

     Коштує вона більше 7 мільярдів карбованців і розрахована до 1995 року.  Місцеві  органи  влади  повинні забезпечити своєчасне виконання  всіх  передбачених  програмою  завдань.  Особливо   це стосується  нашого пріоритетного напряму - будівництва заводів по виготовленню  цегли.  Для  укомплектування   їх   ми   розмістили додатково  і  виготовляємо на підприємствах республіки більше 200 ліній по виробництву цегли загальною потужністю майже 3  мільярди штук. Вже виготовлено майже два десятка таких ліній.

 

     Завдання дуже  напружені.  Виконання  цієї важливої програми потребує чіткої роботи наших будівельників,  суворого контролю за ходом її реалізації з боку місцевих органів влади.

 

     Нарешті, нам  треба  здійснити  крутий  поворот у збільшенні обсягів індивідуального житлового  будівництва.  Для  цього  слід заохочувати  ініціативу  громадян,  зжити  негативне ставлення до індивідуального забудовника, надавати змогу придбання

 

     22

 

     будівельних матеріалів,  а також брати на прокат  будівельну техніку, інструмент і пристосування, що необхідні при будівництві житла.

 

     Прямо повинен сказати,  щоб вирішити  цю  складну  проблему, можливо  доведеться  припинити  будівництво  деяких  об'єктів,  а строки виконання  окремих  проектів  перенести  на  пізніше.  Для пожвавлення  всього інвестиційного процесу необхідно буде винайти й інші резерви та ефективні важелі.

 

     Ми переконані,  що значного поліпшення якісних характеристик в  будівельному  виробництві  можна  домогтися  тільки  на  шляху впровадження в цій сфері нового господарського механізму. Він має бути позбавлений валових підходів, ефективніше впливати на строки і якість виконуваних робіт, на їх кінцевий результат.

 

     Особливу увагу слід приділити обмеженню  фронту  будівельних робіт  та  скороченню незавершеного будівництва.  Після того,  як дозволили самостійно будувати підприємствам,  за два останні роки його  обсяги  зросли  на  3 мільярди карбованців.  Для покращення стану справ у цій роботі треба більше покладатися  на  економічні методи впливу,  сміливіше йти на зміну економічних взаємовідносин між всіма учасниками інвестиційного процесу.

 

     На всіх рівнях  необхідно  поставити  заслін  розпорошуванню асигнувань  і  ресурсів,  покласти  край  відомчим  та місницьким проявам   і   амбіціям.   Інвестиційний   попит   повинен    бути збалансований    з   потужностями   будівельних   організацій   і матеріальними   ресурсами,   підпорядкований   загальносуспільним інтересам.

 

     Товариші! Ми     повністю    поділяємо    тривогу    широкої громадськості  з  приводу  загострення  екологічних   проблем   і виступаємо  за  принциповий  поворот у їх розв'язанні.  Конкретну програму дій з цього питання затверджено  по  доповіді  Уряду  на останній сесії Верховної Ради Української РСР минулого скликання. Її реалізацію Рада  Міністрів  республіки  розглядає  як  одне  з невідкладних завдань.

 

     Треба відверто   визнати,   що   екологічна   обстановка   в республіці  надзвичайно  складна,  а  в  окремих  районах  навіть критична.  Цілі  регіони  -  зона  впливу  Чорнобильської  авари, Донбас,  Кривбас, Придніпров'я, північний Крим, узбережжя Чорного та  Азовського  морів - перетворилися в справжні зони екологічної біди.

 

     23

 

     В занедбаному  стані  водні  джерела  -   Дніпро,   Дністер, Південний  Буг,  Сіверський  Донець,  більшість  малих  річок  та водосховищ.  Землі втрачають природну родючість, прогресує ерозія грунтів.

 

     Головна причина   такого  становища  -  вся  та  ж  надмірна централізація   управління   народним    господарством.    Союзні міністерства  і  відомства  не  були добрими господарями на землі України,  не займались як слід культурою виробництва, комплексним використанням     природних    ресурсів,    нехтували    охороною навколишнього середовища.

 

     Природоохоронні заходи,   що   здійснювались,   лише    дещо гальмували,  але  були неспроможні зупинити прогресуючу тенденцію до екологічної кризи,  а тим більше переломити ситуацію на краще. І  зараз  республіка,  її  жителі  платять страшенну ціну за роки бездумного,  байдужого господарювання хімічних,  металургійних та інших монстрів.

 

     В умовах,  що  склалися,  просто  необхідно поставити заслін глуму над природою. Для цього потрібна докорінна перебудова всієї природоохоронної    роботи,   максимальна   екологізація   нашого господарювання.

 

     Перш за все,  щоб поліпшити стан  навколишнього  середовища, зберегти  здоров'я нинішнього та прийдешніх поколінь,  ми повинні твердо впроваджувати в життя  екологічно  обгрунтовану  стратегію подальшого  розвитку  народного  господарства  республіки.  Треба взяти рішучий курс на обмеження розвитку добувних, ресурсо- енерго- і   водомістких,   екологічно   небезпечних   виробництв,  швидше переходити  на  безвідхідні  і   маловідхідні   технології,   які дозволять виробляти екологічно чисту продукцію.

 

     Слід послідовно  проводити  модернізацію  і перепрофілювання шкідливих виробництв у будь-якій галузі  народного  господарства, особливо   в  енергетиці,  металургії,  хімічній  і  нафтохімічній промисловості.  Нове промислове будівництво повинно розпочинатись тільки  при  наявності позитивних висновків державної екологічної експертизи.

 

     Одним з  головних  напрямів  природоохоронної  діяльності  є створення     і     впровадження     діючого    економічного    і нормативноправового   механізму   управління    і    стимулювання природокористуванням. Цей механізм повинен забезпечити економічну невигідність  будь-якого  забруднення  навколишнього  середовища. Законодавче  слід передбачити плату не тільки за шкідливі викиди, але й за використання природних ресурсів.

 

     В найближчі роки передбачається здійснити ряд великих

 

     24

 

     науково-технічних програм,   спрямованих    на    поліпшення екологічної   обстановки.   Зокрема,  мова  йде  про  виробництво неетильованих  бензинів  та  малосірчистого  дизельного   палива, широке  впровадження нових технологій обеззаражування питної води озоном,  екологічно  чистих  технологій  в  холодильній  техніці, біоферментації  відходів тваринництва,  утилізації,  побутових та промислових відходів тощо.

 

     Першочергове завдання - створення  екологічного  моніторінгу території  республіки  та окремих її регіонів,  який би міг стати основою прогнозів і моделювання  екологічних  ситуацій,  а  також негативних змін у випадку аварій.

 

     У Державній  програмі  по охороні навколишнього середовища і раціональному використанню  природних  ресурсів  республіки,  яка зараз розробляється, ставиться, зокрема, мета практично припинити скидання  забруднених  стоків  у  відкриті  водойми,  знизити  до встановлених гранично допустимих величин викиди шкідливих речовин в  атмосферу,   добитися   за   рахунок   широкого   впровадження контурно-меліоративних   систем   землеробства  зменшення  ерозії грунтів,  відновлення їх  родючості.  Щоб  забезпечити  розширене відтворення     лісів,     слід     значно     збільшити    площі природно-заповідного фонду республіки.

 

     Розрахунки показують,  що для досягнення намічених цілей нам треба  у  витратах  на охорону природи вийти на рівень розвинутих країн - 5 процентів від національного доходу.  Тобто наші витрати треба збільшити щонайменше у 2,5 - 3 рази.

 

     Товариші! Враховуючи,  що  на сесії буде окремо розглядатись питання про ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС,  я зупинюсь  тільки  на  деяких  аспектах  цієї найболючішої для нас проблеми.

 

     Нещодавно, як ви знаєте,  Верховна  Рада  країни  затвердила Державну програму невідкладних робіт по ліквідації наслідків цієї аварії.  До  неї  включено  цілий  комплекс  заходів,  що  будуть здійснюватись на Україні.

 

     Уряд республіки  не  сприйняв 35-берної концепції,  вийшов з своєю пропозицією,  що внесена і до програми про відселення  всіх людей  із  зони  жорсткого  контролю,  де  забруднення  по  цезію становить 15-40 кюрі на квадратний кілометр.

 

     Виходячи з  цього,  нам  треба  протягом  1990  -1992  років побудувати  понад  мільйон квадратних метрів житла і переселити в нього більше 40 тисяч чоловік, із них в цьому році -15 тисяч.

 

     25

 

     Всього за  ці  три  роки  на  ліквідацію  наслідків   аварії виділено більше 3,6 мільярдів карбованців.

 

     Нещодавно я  побував  у  Брусилівському  районі Житомирської області,  куди будуть переселятись  жителі  Народицького  району. Повинен  сказати,  що  намічена  програма  по  будівництву  житла об'єктів соціально-культурної  сфери  виконується.  Уряд  прийняв рішення,  про  відселення  14  населених  пунктів  Народицького і Поліського районів ми не  повинні  розтягувати  і  на  1992  рік. Республіка  має  всі  можливості,  доклавши зусиль,  закінчити цю роботу вже в наступному році.  Це наш обов'язок.  Але  для  цього керівники  областей,  які  будують  житло  для переселення людей, повинні  взяти  цю  роботу  під  постійний  контроль  і  як  слід організувати роботу своїх будівельників.

 

     Для виконання рішення Верховної Ради СРСР зараз готується ще декілька постанов з цієї проблеми, які днями будуть прийняті.

 

     Як відомо,  питання  про  судьбу  Чорнобильської   АЕС   уже вирішується.   Додам   тільки,  що  ми  виступаємо  за  поступове виведення з експлуатації всіх реакторів цієї станції,  за надійну державну   підтримку   в   ліквідації   наслідків  катастрофи  на загальносоюзному рівні відповідно до рішень Верховної Ради  СРСР, за  допомогу  і  широку  взаємодію  в  цьому  з  усім міжнародним співтовариством.

 

     Товариші! Всім відомо,  що питанням надзвичайної  важливості сьогодні  є  задоволення  потреб  населення  в  товарах народного споживання та послугах.

 

     Не буду перелічувати всього, що тут нами було зроблено скажу тільки,  що,  наприклад,  виробництво  непродовольчих  товарів за чотири роки у республіці збільшилось майже в 1,4  рази,  а  темпи зростання  випуску товарів народного споживання у 1989 році у 2,5 раза перевищували темп приросту промислової продукції.

 

     І все  ж  для  стабілізації  споживчого  ринку,  задоволення потреб  наших людей цього було недостатньо.  Гадаю,  тут потрібні більш  рішучі  заходи.  В  перспективі  вирішуватись  це  питання повинно  за рахунок структурних змін в економіці,  про що вже йшла мова.  Зокрема,  завдяки прискореному розвитку легкої та місцевої промисловості  виробництво  непродовольчих  товарів  до 2000 року повинно зрости майже в два рази. Тільки так ми зможемо розв'язати вказану проблему.

 

     26

 

     Питання перспективи для нас дуже важливі,  але, що конкретно робиться в республіці зараз, щоб швидше виправити становище?

 

     Для збільшення випуску товарів народного  споживання  Урядом запроваджено  комплекс  взаємозв'язаних заходів,  реалізація яких дозволить вже в поточному році  забезпечити  приріст  обсягів  їх виробництва  на  10  мільярдів  карбованців.  Це майже у три рази більше середньорічного приросту за роки дванадцятої п'ятирічки.

 

     Завдання дуже напружені,  але,  на жаль, окремі області ще й досі  не  розмістили  на  своїх підприємствах розрахункові обсяги випуску  непродовольчих  товарів.  Особливо  прикро  те,  що  при великому попиті на товари народного споживання, деякі підприємства приймають занижені  плани,  не  нарощують  їх  виробництво.  Так, колектив  виробничого об'єднання "Весна",  що в Дніпропетровську, на поточний рік передбачає випустити  на  61  тисячу  телевізорів менше,  ніж фактично їх вироблено у минулому році. Хіба при такому відношенні ми вирішимо цю проблему?

 

     Значним резервом у нарощуванні випуску товарів повинна стати конверсія,  що  здійснюється  більше,  ніж  на  ста підприємствах оборонного комплексу.  Вже  минулого  року  на  ряді  підприємств виробництво товарів для ринку значно зросло.  За рахунок цього ми змогли   різко    збільшити    виробництво    багатьох    товарів довгострокового   користування,   зокрема   телевізорів,  меблів, електропилососів.

 

     Наприклад, виробництво пральних машин в цьому році ми  маємо збільшити  на  390  тисяч  штук.  А це рівно стільки,  скільки їх випускалось у республіці в  1986  році.  Значно  нарощуємо  випуск телевізорів.  В  результаті  ринкові  фонди  на  вказані товари в поточному році зростуть в республіці в 1,3 -1,5 раза.  Такими  же темпами ми повинні нарощувати випуск холодильників.

 

     Така робота повинна вестись повсюдно.  В ситуації,  що зараз ми переживаємо,  в кожному трудовому колективі  треба  вишукувати щонайменші  можливості  і  реальні  шляхи  для збільшення випуску промислової  продукції.  Особливо  це  стосується   товарів   для населення.

 

     27

 

     Товариші депутати! Досвід нашої сучасної історії переконливо довів,  що розв'язання найскладніших господарських та економічних проблем, справжнє піднесення розвитку суспільства тісно пов'язані з відновленням духовної сили  народу,  відродженням  і  розвитком національної культури.

 

     Тому я повністю поділяю стурбованість, яка була висловлена з цієї трибуни з приводу зниження  інтелектуального  і  культурного потенціалу  народу.  Це  негативно  позначається  на  всіх сферах нашого життя.  Люди занепокоєні  численними  фактами  неповаги  у взаємостосунках,  порушеннями  законів та етичних норм,  проявами екстремізму.

 

     Який грунт живить ці негативні явища? Адже український народ успадкував  багатовікові  культурні  традиції.  Наші  предки - це будівничі Софії і Лаври,  творці "Повісті минулих літ" і "Слова о полку   Ігоревім".   Ми  -  нащадки  Григорія  Сковороди,  Тараса Шевченка,  Івана Франка,  цілого  сузір'я  мислителів-гуманістів, діячів  культури,  які  зробили  помітний внесок у прогрес всього людства.

 

     Та, на жаль,  не викреслити з нашої історії  і  скрутні  для розвитку  української  культури  часи.  До  таких  слід  віднести періоди  культу  особи  і  застою.  Машина  сталінських  репресій виорала  з  нашої  культурної  ниви  десятки  імен,  які складали інтелектуальну  еліту  нації.  Багатонаціональній   країні   було нав'язано шлях унітарної держави.

 

     Під впливом економічних, соціальних і демографічних факторів відбулося звуження сфери дії національних мов. Це трактувалося на користь  поширених  теоретичних  постулатів  про форсоване злиття націй.  Спроби об'єктивно  розібратися  в  цих  процесах  нерідко кваліфікувалися як націоналізм.

 

     Слід зважити й на те, що до останнього часу Уряд республіки, наші  міністерства  і  відомства   були   позбавлені   можливості вирішувати  концептуальні  питання освіти,  науки,  культури.  Це робилося у центрі  і  здебільшого  ідеологічними  установами.  На республіканські   виконавчі   органи  покладалися,  в  основному, господарські й організаційні функції.  Та й тут їх права  значною мірою урізані.

 

     Для того, наприклад, щоб створити в республіці кіностудію чи заснувати вуз,  необхідно рішення союзного Уряду.  Навіть питання про   відкриття  нової  спеціалізації  у  діючому  вузі  потребує погодження в  центрі.  Прикладів  подібного  роду  недоречностей, образливого  недовір'я  до республіканських органів можна навести чимало. Я думаю, такий порядок ми повинні скасувати.

 

     Бо деформації минулого все ж таки долаються. За роки

 

     28

 

     поточної п'ятирічки у нас збудовано  близько  900  клубів  і Будинків  культури,  чимало  театрів,  концертних залів,  музеїв. Завершується зведення унікального  апаратно-студійного  комплексу телебачення у Києві. Створено об'єднання "Український відеоцентр" і студію "Укрмультфільм".  Друкуються твори письменників,  які ще недавно  були  невідомими  для  широкого  читача.  Засновано  ряд національно-культурних товариств.

 

     З місяць  тому  Рада  Міністрів  УРСР  схвалила   Комплексну програму основних напрямів розвитку культури в Українській РСР до 2005 року,  її мета - зберегти, відродити та розвинути українську культуру як самобутнє явище світової цивілізації, а разом з нею і культуру інших національних груп,  які  проживають  на  території України.

 

     Наступні роки стануть періодом активної роботи по реалізації Закону  про  державність  української  мови.  Відкидаючи   спроби насильницької  та  невиправдано  прискореної  українізації,  Уряд вживатиме заходів до створення умов для послідовного  втілення  в життя  цього  закону.  Організуючим  центром  тут  повинна  стати Державна програма розвитку української мови та інших національних мов у республіці, розробка якої зараз закінчується.

 

     Як народний   депутат   Верховної  Ради  республіки,  вважаю доцільним, щоб парламент республіки прийняв на одній з найближчих сесій  Закон  про народну освіту,  науку і культуру в Українській РСР.  В ньому відповідно до нових пріоритетів  необхідно  було  б викласти  принципи  державної  підтримки  розвитку  цих  важливих галузей.  Такий закон міг би передбачити  підвищення  соціального статусу  вчителів,  викладачів  вузів  і технікумів,  працівників культури.

 

     Наша принципова лінія  в  національній  політиці  полягає  в тому,   щоб  зберігати  і  збагачувати  національну  самобутність українського  народу,  добиватись  гармонії   у   міжнаціональних відносинах,   рівноправності   всіх  громадян  незалежно  від  їх національності.

 

     Товариші! Поліпшення охорони здоров'я  населення  -  предмет нашої   особливої  турботи.  Невідкладним  завданням  Уряду  було зміцнення матеріальної бази і вихід цієї галузі  на  якісно  нові рубежі.  На  її  розвиток  збільшити частку національного доходу, бюджетів  місцевих  Рад   та   допомогу   підприємств.   Протягом наступного  п'ятиріччя обсяги капіталовкладень тут повинні зрости в 2-2,5 раза.

 

     Нещодавно розроблено Комплексну програму по дальшому

 

     29

 

     розвитку медичної промисловості,  забезпеченню в 1990  -1995 роках населення і закладів охорони здоров'я лікарськими засобами. Виробництво ліків за п'ять років планується збільшити в 1,6 раза.

 

     Перил за все,  буде значно збільшено випуск багатьох  ліків, сорбентів,  а також медичного обладнання, для лікування людей, що постраждали від чорнобильської катастрофи.

 

     Вже цього року будуть введені в дію потужності по випуску 100 мільйонів     шприців     одноразового     використання    на Білгороддністровському  заводі  медичних  виробів.  Обсяги   цієї продукції зростуть тут більш як у два рази.

 

     На Київському   об'єднанні   реле   і  автоматики  разом  із західнонімецькою   фірмою    "Сімене"    налагоджується    випуск комп'ютерних  томографів медичного призначення.  В поточному році планується випустити 20 таких апаратів. Організується виробництво іншого складного медичного інструментарію. Це дозволить поліпшити медичне обслуговування.

 

     Дуже болюча  проблема  індивідуальних  дозиметрів.  Щоб   її вирішити,  організовано їх виробництво на київських  об'єднаннях імені   Корольова,   "Арсенал",   заводі   "Еталон",   в   деяких кооперативах.  Вважаю,  що  вже  в  наступному році потреба в цих приборах буде задоволена.

 

     Проте стан  здоров'я  народу  визначає  не   тільки   рівень медицини.   Саме   тому,   за   дорученням  Уряду,  розроблена  і здійснюється  Комплексна  програма  профілактики  захворювань   і формування здорового способу життя населення.  Це дуже масштабний і важливий соціальний проект і його необхідно реалізувати.

 

     Ми повинні зрозуміти,  що здоров'я кожного  -  це  багатство держави   і   значно  вигідніше  вкладати  гроші  в  профілактику захворювань, ніж у лікування хворих.

 

     Шановні товариші депутати!  В своїй доповіді я, звичайно, не мав  змоги зупинитись на всіх проблемах розвитку нашої економіки. Але  всі  вони  потребують  чималих  фінансових  і   матеріальних ресурсів,   їх  можна  буде  винайти  лише  за  умови  підвищення ефективності  народного  господарства,  зростання   національного доходу   республіки,   шляхом  високопродуктивної  праці  всіх  і кожного.

 

     Заради цього ми повинні відродити престиж сумлінної праці

 

     30

 

     і професіоналізму,  підняти  дисципліну  і  організованість, відновити порядок на виробництві. Лише це дозволить нам здійснити прорив у справжню соціальну  політику,  пов'язану  з  інтересами, турботами і надіями мільйонів наших людей.

 

     Нинішня сесія   Верховної  Ради  Української  РСР  відкриває якісно  нову  сторінку  в   історії   республіки.   Під   впливом започаткованих   перебудовою   глибоких   змін  наше  суспільство виходить на дорогу демократії і справжнього народовладдя.

 

     Проведені вперше  за  багато  років  в  обстановці  свободи, повного  волевиявлення  та необмеженої альтернативності вибори до Рад вивели на арену політичної і державної діяльності нові, свіжі сили.

 

     І це  дуже  важливо,  бо  гострота  і складність історичного моменту,  який ми  переживаємо,  вимагає  від  народних  обранців твердої  волі,  неабиякої  мудрості,  нестандартних  підходів  до розв'язання назрілих проблем.  Адже ми перебуваємо нині,  мабуть, на  найважчому,  переломному етапі перебудови - етапі вирішальних змін  в  економіці,  докорінної  політичної  реформи,   істотного оновлення нашої федерації.

 

     Дозвольте, шановні  депутати,  побажати  вам плідної роботи, щоб  ваша  законотворча  діяльність  сприяла  пошуку  шляхів   до підняття ефективності нашої економіки та поліпшення на цій основі життя і добробуту народів Радянської України.

 

     Дякую за увагу!

 

     Головуючий. Шановні товариші депутати,  доповідь  закінчено. Дякуємо, Віталію Андрійовичу.

 

     Шановні товариші   депутати!   До   президії,   а  також  до Секретаріату надійшло  безліч  записок  і  запитань,  з  багатьма підписами.  Що просять депутати? Щоб запитання до товариша Масола Віталія Андрійовича подавані тільки в  письмовій  формі  і  зразу перейти до обговорення. Згода?

 

     Шановні товариші  депутати,  є  ще  одне  прохання.  Поки що запитання надходять до  президії  і  Секретаріату.  Записки,  які будуть надходити до столу президії,  ми також будемо передавати в Секретаріат.  Прохання відпрацювати  механізм  запису  на  виступ через  технічні засоби,  тому що є пропозиція всі попередні черги на виступи  зняти.  Будемо  намагатися  робити  це  за  допомогою технічних засобів.

 

     Переходимо до обговорення. Слово надається депутату Московці Володимиру Миколайовичу, Харківська область. Будь

 

     31

 

     ласка. Він перший у списку,  тому ми й оголошуємо. Наступним буде виступати депутат Гринів.

 

     Будь ласка, депутат Табурянський, займіть своє місце.

 

     Московка В.М.,              інженер             Харківського дослідно­експерементального заводу науково-виробничого  об'єднання "Індекс" (Ленінський виборчий округ, Харківська область).

 

     Шановні товариші!  Щойно ми заслухали доповідь Голови Уряду. З неї видно,  до якого стану дійшла наша республіка.  Ця доповідь не   відрізняється,   на  мій  погляд,  нічим  від  тих,  що  нам оголошувалися  протягом  всіх  останніх  років  з  трибун  самого різного рівня.

 

     Створюється таке   враження,   що   ніби   країною  і  нашою Українською республікою  керували  не  якісь  конкретні  люди,  а примари.  Жодного  прізвища  з цієї трибуни не було названо.  Хто конкретно  несе  відповідальність   за   те,   що   відбулося   з республікою, не було також сказано.

 

     Я недарма вчора пропонував,  щоб ми, отримавши оці друковані тексти, сьогодні перейшли до політичної дискусії. Тому що все, що сталося  у  нас  з  економікою,  соціально-культурною сферою - це наслідок того,  що політика Уряду велась безвідповідально. Тому я вважаю,   що   нам  потрібно  буде  з  доповіді  Голови  прийняти Постанову,  в якій зазначити конкретно,  що Рада Міністрів,  Ради Міністрів,    затверджена   Верховною   Радою   Української   РСР попереднього скликання,  і товариш Масол Віталій  Андрійович,  як Голова  цієї  Ради,  з  своїми обов'язками не справилися.  І тому мають піти у відставку. Дякую.

 

     Головуючий. Шановні товариші депутати!  В даний час черга на виступи висвітлюється на табло.

 

     Вчора ми  розпочали  обговорення  пропозиції  про визначення загального часу для дискусії з цього питання.  Потім припинили це обговорення і перейшли до нього сьогодні.

 

     Ми визначили  черговість  виступів  по  обговоренню доповіді В.А.  Масола з допомогою технічних засобів. Але черга розійшлась. Зараз вона вже відпрацьована.  Першим у ній Гоменюк,  далі Казак, Потебенько і так далі.  Але у депутатів ще є ряд пропозицій. Тому треба  було б визначитися з загальним часом для обговорення цього питання,  а також іншими моментами  регламенту.  Тому  продовжимо дискусію з цього приводу.

 

     Будь ласка, третій мікрофон. По процедурі.

 

     Табурянський Л.І., голова виробничого кооперативу "Олімп"

 

     32

 

     (Петровський виборчий   округ,   Дніпропетровська  область). Уважаемые депутаты,  уважаемый председатель, уважаемый президиум! Иван Степанович! Вчера спросил в Секретариате о порядке записи на выступление,  мне коллега ответил,  что записка принята.  Сегодня утром было подтверждено,  что я стою первым на выступление. Потом вдруг этот порядок нарушился.  Мы доверяем Секретариату, доверяем и  вам,  Иван  Степанович.  Прошу,  пожалуйста,  этот  порядок не нарушать и дать слово.

 

     Головуючий. Шановні   товариші   депутати!   Надійшло    дві пропозиції,  перша - про неї просили керівники технічних засобів. Нам потрібно набувати досвіду  працювати  з  допомогою  технічних засобів.  Але  є й список,  про який сказав депутат Табурянський. Мені його дали,  після того,  як уже слово було надане. Дійсно, у списку Табурянський стоїть першим, за ним Уманець, Хижняк і т.д.

 

     Отже, надійшло  дві  пропозиції.  Більше нема?  Тоді давайте проведемо дискусію по порядку обговорення.

 

     Будь ласка, другий мікрофон.

 

     Хмара С.І.,   лікар-стоматолог   Червоноградської    міської стоматологічної   поліклініки   (Індустріальний  виборчий  округ, Львівська область).  Шановний  головуючий,  ви  вже  неодноразово порушуєте  процедуру  ведення  сесії.  Сама  логіка підказує,  що спочатку потрібно дати відповіді  на  запитання  і  тільки  після цього переходити до обговорення.  Як ми можемо обговорювати, коли ще не чули відповідей на запитання.  Якщо будуть такі питання, на які  Голова  Ради  Міністрів  відразу відповісти не зможе,  то це питання  можна  відкласти  на  пізніше.  Це  по-перше.  По-друге, поновити  список запису.  Ви вже маніпулюєте не один раз.  Списки або пропадають,  або взагалі кудись зникають.  Люди записалися  і згідно з цими списками повинно надаватися слово.

 

     Головуючий. Дякую.   Шановні  товариші  депутати,  прошу  до уваги.

 

     Відповідаю на питання.  Жоден список з  президії  нікуди  не зникав.  Я протестую проти заяви депутата Хмари,  що хтось із нас маніпулює.  Я ще раз доводжу до відома депутатів,  що цей  список був  поданий  тоді,  коли  депутат  одержав  слово і вже стояв на трибуні.

 

     Будь ласка, третій мікрофон.

 

     Севастьянов В.І.,  заступник  начальника  учбового   відділу Сімферопольського військового об'єднаного училища (Київський

 

     33

 

     виборчий округ,  Кримська  область).  В  связи  с  тем,  что обсуждается очень важный вопрос,  предлагаю сначала нарушить  наш Временный  регламент,  который  мы утвердили,  и поставить вопрос следующим образом.  Сначала  выступает  один  депутат  от  каждой области  или  группы  по 7 минут,  а затем желающие - по 3 минуты согласно списка.  Депутатов председателю не  прерывать,  следить, чтобы  каждый  не  выходил из Регламента.  Предлагаю поставить на голосование.

 

     Головуючий. Будь ласка, перший мікрофон.

 

     Тарасенко О.Г.,  голова Знам'янської міської  Ради  народних депутатів,  перший  секретар  Знам'янського  міськкому  Компартії України (Знам'янський виборчий  округ,  Кіровоградська  область). Іване  Степановичу,  зараз  не спрацьовує жодна система.  Я подав письмову записку і на кнопку  нажимав.  Реакції  ніякої.  Тому  я підтримую  пропозицію попереднього товариша,  що треба сформувати список  виступаючих  Секретаріату  з   таким   пріоритетом,   щоб виступили від кожної області, а потім по 2-3 хвилини від груп.

 

     Головуючий. Другий мікрофон.

 

     Матійко Н.С.,  лікар  хірургічного  відділення  Алуштинської центральної  міської  лікарні   (Алуштинський   виборчий   округ, Кримська    область).    Я   поддерживаю   предложение   депутата Севастьянова и товариша,  который говорил у первого микрофона,  и дополнительно  ввожу  два  термина.  С  17.30 дать время товарищу Масолу на ответы и сегодня обсуждение закончить.

 

     Головуючий. Дякую. Третій мікрофон.

 

     Терехов В.П.,  письменник   (Центральний   виборчий   округ, Кримська  область).  Я считаю и утверждаю,  что списки теряются и протестую против этого.  Сам я буквально с  первого  дня  пытаюсь пробиться  к  выступлению  на  эту  тему и даже сейчас нажимал на кнопку одним из первых,  но своей фамилии не увидел.  Или техника неисправная, или действительно идет какое-то тасование.

 

     Головуючий. Дякую. Будь ласка.

 

     Головатий С.П.,   старший  науковий  співробітник  Інституту соціальних  та  економічних  проблем  зарубіжних  країн  АН  УРСР (Сирецький  виборчий округ,  м.  Київ).  Шановний голово!  Я хочу звернути вашу увагу на те,  що знову виникла  неясність  в  нашій роботі.  В  першу  чергу  через  те,  що  ви  порушуєте прийнятий Регламент. Виявилось, що на цей момент є три черги. Є черга з

 

     34

 

     депутатів, які  записалися  вчора.  Є  черга  друга,  в  яку записалися  відповідно  до прийнятого нами Регламенту,  тому що в Регламенті  записано:  "Запис  на  обговорення  порядку   денного починається  відразу  після оголошення головуючим на сесії питань порядку денного,  що вносяться на розгляд".  І третя черга, в яку записались   відповідно   до  автоматизованої  системи.  Отже,  я пропоную працювати нашій сесії тільки у повній відповідальності і з  прийнятим позавчора Регламентом.  Коли оголошується питання до порядку денного,  воно обговорюється  у  відповідності  тільки  з правилами   Регламенту.   Далі   підводиться  риска  і  право  на додатковий виступ мають згідно  з  Регламентом  представники  від парламентських груп. Ніяка мова про встановлення обмеженого часу, ніяка мова про виступи одного представника від областей  не  може йти.  Є  наш Закон,  є процедура,  давайте її поважати.  Дякую за увагу.

 

     Головуючий. Шановний  товаришу  депутат,  ми  вам  слова  не давали. Займіть своє місце.

 

     Шановні товариші  депутати,  продовжуємо  дискусію  з  цього приводу.  Якщо ми не можемо  працювати  так,  як  домовились,  як організована  аудиторія,  тоді  будемо працювати (я поділяю думку депутата Головатого) за Регламентом.

 

     Перша пропозиція була з приводу того,  щоб питання  задавати тільки у письмовій формі і надавати можливість депутату-доповідачу товаришу Масолу виступити з відповідями.

 

     Дана пропозиція, голосується.

 

     (Шум в залі).

 

     Головуючий. Прошу підготувати техніку до голосування.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 264, "проти" - 98. Приймається.

 

     Шановні товариші депутати,  було зауваження, що ми порушуємо Регламент.

 

     У Регламенті  дійсно  сказано  "письмово  або усно".  Першою надійшла  пропозиція  -  "письмово",  і  ми  за   цю   пропозицію проголосували.  За  другу  голосувати  вже не потрібно,  оскільки рішення прийнято.

 

     Голоси з залу. (Не чути).

 

     Головуючий. Шановні  товариші!  Депутати   від   групи   "За консолідацію"  вносять пропозицію щодо процедури розгляду питання про  політичне,  соціально-економічне  та  екологічне   становище Української РСР. Вони пропонують перше - після заслуховування

 

     35

 

     доповіді відразу  приступити до її обговорення,  а запитання подавати у письмовій формі.

 

     Друге - на запитання відповісти після обговорення  доповіді, тому що запитання можуть бути і у виступах.

 

     Друга записка:    "Шановні   товариші   депутати,   шановний головуючий,  щоб  не  було   чергового   базару,   депутати   від Чернівецької  і  Херсонської областей просять і наполягають,  щоб запитання до товариша Масола В.А.  подавалися тільки у  письмовій формі".  Підписи  усіх  депутатів  від Херсонської і Чернівецької областей.  І  таких  записок  багато.  Є  думка  депутатів,   щоб обговорення   доповіді  закінчити  25  травня,  тобто  завтра,  а запитання подавати у письмовій формі.

 

     Шановні товариші  депутати,  вирішено  це  питання.   Шляхом голосування. Переходимо до іншого питання. Президію звинувачено в маніпуляції списками.  Я ще раз  вам  доповідаю,  що  у  Президії списків  не  було.  Перед початком роботи сесії,  як і записано в Регламенті,  після  оголошення  питання,  яке   розглядатиметься, проводиться   запис  на  виступи.  Такий  запис  відбувається  за допомогою технічних засобів і висвітлюється  на  табло.  А  потім подали   список   від   Секретаріату,   про  що  говорив  депутат Табурянський.  Після  цього  надійшла  третя  пропозиція,  щоб  в обговоренні  взяли  участь  представники кожної області,  а потім надавали слово представникам груп.  Депутат Головатий  спростував цю  пропозицію і довів до відома депутатів,  що Регламентом цього не передбачено.

 

     Внесено ще одну пропозицію,  в якій пропонується  відступити від  Регламенту  (а  така  можливість у нас є,  бо у Регламенті є запис про те,  що Верховна Рада може визначитись з цього питання) і  надати  слово  для виступу представникам від областей,  але не більш як на 7 хвилин, а після нього всім іншим - до трьох хвилин. Такі надійшли пропозиції. Продовжуємо обговорення.

 

     Будь ласка, перший мікрофон.

 

     Кондряков О.М., директор середньої школи N 53 м. Севастополя (Нахімовський виборчий округ,  м. Севастополь). Я не сомневаюсь в том,  что,  учитывая серьезность обсуждаемого вопроса,  многие из нас готовы выступить сегодня.  Но поскольку это  нереально,  т.к. обсуждение этого вопроса затянется до бесконечности,  я предлагаю согласиться с тем вариантом,  о котором мы сейчас говорим, т.е. в алфавитном  порядке должна выступить каждая область (до 7 минут). Относительно того, каким образом

 

     36

 

     будем выступать,  определимся  во  время  перерыва.   Каждая область, каждая группа выделит своих выступающих.

 

     Только в   таком   случае   мы   каким-то   образом   сможем организовать это обсуждение, не затягивая его до бесконечности.

 

     Спасибо.

 

     Головуючий. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     Шановні товариші депутати!  З чого ми розпочнемо обговорення доповіді?

 

     Будь ласка, третій мікрофон.

 

     Кіпаріс Ф.С.,   начальник  Полтавського  вищого  військового командного училища зв'язку (Київський виборчий округ,  Полтавська область).

 

     Уважаемые товарищи депутаты! Иван Степанович!

 

     Коль Вы меня выбрали в Секретариат и доверили мне списки,  я уже два дня их пишу,  то давайте делать так,  чтобы мне не стыдно было  депутатам  смотреть  в  глаза.  Будьте добры,  хотя мы и не успели отпечатать этот список, я прошу вас идите по этому списку. Никто с помощью технических средств не записывался. Я прошу вас - делайте по списку, который мы вам дали. (Оплески).

 

     Головуючий. Шановні  товариші  депутати!  Я  звертаю   увагу депутата  від  Секретаріату,  який дав список,  що він дав його з запізненням. Список було дано після оголошення обговорення.

 

     Я закликаю до взаємної поваги.

 

     Шановні товариші депутати! Прошу вносити пропозиції. Це була пропозиція від Секретаріату,  і до цього вносилися пропозиції. За яку ви проголосуєте, таку і буде прийнято.

 

     Будь ласка, другий мікрофон.

 

     Колінець В.В.,  викладач  кафедри  російської  і  зарубіжної літератури  Тернопільського  державного педагогічного інституту імені  Я.  Галана   (Тернопільський   міський   виборчий   округ, Тернопільська область).

 

     Група депутатів від Демократичного блоку вимагає,  щоб, крім відповіді  на  запитання  у  письмовій  формі,   давались   також відповіді і в усній формі.

 

     Вважаю, що   це  передбачено  Регламентом  і  не  спричинить абсолютно ніякого безпорядку.

 

     Це перше.

 

     Друге. Оскільки  не  обговорювався   регламент   обговорення питання, я пропоную сьогодні обов'язково зумовити, протягом

 

     37

 

     якого часу,   тобто   протягом   скількох   днів   буде  йти обговорення цього питання.

 

     Третє. У зв'язку з тим,  що у звіті депутата Масола не  було політичної   оцінки,   оцінки  політичної  ситуації,  вважаю,  що обов'язково повинен бути підзвіт Голови Уряду.  Невідомо,  з яких причин  шановна  наша  Голова  Президії Верховної Ради сьогодні в залі відсутня.

 

     І ще одне.  Останнє.  Я вважаю,  що тут у залі  панує  трохи нездоровий  дух  з  вини  президії.  Не  даються відповіді з вини президії.   Зневажаються   права   депутатів.   Пропозиції,   які висловлюють  депутати,  постійно  десь  губляться.  Головуючий не надає  права  виступати  від  груп,  що  зумовлено   Регламентом. Головуючий  два  дні  тому  не  дав можливості зачитати заяву від групи депутатів у кількості 100 чоловік.  Я висловлюю головуючому недовіру.

 

     Головуючий. Так будь ласка, перший мікрофон.

 

     Мовчан П.М.,    письменник,    секретар   правління   Спілки письменників    України    та    Київської    організації     СПУ (Березняківський виборчий округ, м. Київ).

 

     Шановні депутати, шановний голово!

 

     Я хочу  повернути вас до вчорашнього дня.  Ви пригадайте,  з яким болем ми виборювали сьогоднішнє право  на  обговорення  того пункту,  в  якому  зазначено все:  і екологічне,  і політичне,  і економічне становище України, і звіт... Я повертаюсь знову ж таки до  того  моменту,  що там йшлося про звіт.  Це не означає тільки роздані і вичитані Головою нашого Уряду  статистичні  дані.  Це діалог,  про який говорив Павличко,  про який говорив і Івашко. І знову ж таки наголошую на тому,  що звіт це є звіт.  І  тому  нам необхідно  виходити з того,  що це є звіт по всіх трьох аспектах. Це перше.

 

     Друге. Нам  необхідно   було   на   початку   сьогоднішнього засідання   (це,  мені  здається,  вина  президії)  дотримуватись регламенту.  Тому форми,  які  нам  пропонуються  сьогодні,  дещо незвичні.  Ми  будемо на вимогу технічних служб застосовувати те, що не застосовували протягом майже двох тижнів.

 

     Я пропоную повернутися до того списку,  який, до речі, почав формуватися  ще вчора.  Я заявку на свій виступ подавав ще вчора. Сказали,  що тільки сьогодні під час виступу  це  можна  зробити. Тому  я  прошу  повернутися  до  списку і почати обговорення всіх трьох аспектів,  а не обходитися тільки письмовими відповідями  і письмовими запитами.

 

     38

 

     Головуючий. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     Алтунян Г.О.,  слюсар підприємства "Кінотехпром", м. Харків. (Київський виборчий округ, Харківська область). Шановні депутати, сталося  так,  що ми дійсно зовсім не почули відповіді на питання про політичне становище на Україні.  Я пропоную, щоб сьогодні (це не  повторення)  було вирішено:  хто саме нам доповість з приводу політичного становища - Уряд чи Верховна Рада.

 

     І я пропоную,  щоб це питання обов'язково проголосували.  Ми повинні знати. Це по-перше.

 

     По-друге. Те,   що   ми   відповіді  на  запитання  віднесли незрозуміле на який  час,  призведе  до  того,  що  більшість  із виступів,  які  прозвучать  сьогодні,  можна було б уникнути,  бо доповідач мав би можливість дати на них  відповідь.  Тому  треба, щоб він вже зараз почав відповідати на записки, а потім - на усні запитання.

 

     Головуючий. Дякую, будь ласка, другий мікрофон.

 

     Чорновіл В.М.,  голова  Львівської  обласної  Ради  народних депутатів.  (Шевченківський  виборчий округ,  Львівська область). Шановні депутати, шановний Іване Степановичу.

 

     Вчора нам Секретаріат  подав  дещо  необ'єктивний  звіт  про реакцію  громадськості  на  роботу  нашої  сесії.  Із тих листів, телеграм,  що одержує наша делегація і інші делегації (я опитував депутатів і питав у Секретаріаті),  майже половина - це нарікання на роботу президії і Вас особисто.

 

     Значна частина записок вимагає  зміни  головуючого.  В  чому справа?  Справа в тому,  що Ви замість того, щоб наводити порядок, вносите дестабілізацію в наші ряди.  Тільки вчора  з  величезними зусиллями досягли певної єдності.

 

     Мені було  приємно  зустрічатися  з тими депутатами,  які не належать, так би мовити, до Демократичного блоку. Якісь були такі приємні,  радісні хвилини. Сьогодні знову починається те, що було кожного дня зранку.

 

     Складається враження,  що існує якась  група,  яка  навмисне робить домашні заготовки,  як дестабілізувати зранку обстановку в залі і знову нас розвести по різних кутках рингу.  Зокрема, у нас є  Регламент,  якого  треба дотримуватись.  Було встановлено,  що запис  на  виступи  починається  з  моменту  оголошення   порядку денного.  Як  бачили,  першим подав таку записку я.  Біля мене ще стояла одна людина.  Я попросив слова на  завтра,  оскільки  мені потрібно одержати додаткові дані з області, і оскільки вчора йшла мова про те, що два дні буде йти обговорення. Ви

 

     39

 

     придумали цей  "кнопочний"  варіант.  До  речі,  кнопки   не спрацьовують. Це вже підтвердили багато депутатів.

 

     У порядку  денному  стояв політичний звіт.  Отже політичного звіту ми не почули.  Треба вирішити,  хто буде робити  політичний звіт. Очевидно, треба заслухати Валентину Шевченко.

 

     Наступне. Згідно   Регламенту  доповідачу  потрібно  негайно відповісти на запитання.  Тут сварка біля мене,  тому мені  важко говорити,  важко  звертатися  з  якимись  запитаннями,  не знаючи відповіді на них.  Багато виступаючих буде  знято,  якщо  депутат Масол   відповість   на   запитання.   Отже  є  пропозиція  чітко дотримуватись нами  прийнятого  Регламенту  і  не  вносити  щодня деструкції в роботу нашої сесії.

 

     Головуючий. Шановні  товариші  депутати,  я  не напрошувався вести сесію.  Депутат Табурянський таку пропозицію вносив два дні тому.  Ми  за  неї голосували.  Я хочу також заявити від президії Демократичному блоку, що сесія не може йти тільки на вашу вимогу. Це  перше,  на що я хочу відповісти вам і всьому народу.  Дійсно, йдуть звинувачення, дійсно, кричать "ганьба" головуючому. Дійсно, все  це  робиться.  І  це  робилося  учора.  Я  не вбачаю провини президії у тому,  що  депутати  перший  раз  так  визначились  із голосуванням,  і  прошу  депутатів  Демократичного  блоку з цього приводу дотримуватись взаємоповаги. Це перше.

 

     Друге. Щодо  звіту.  Всі  свої   зауваження:   чи   це   був політичний, чи економічний, екологічний, чи якийсь інший звіт, ви можете висловити доповідачу. Але у зв'язку з тим, що депутати від Чернівецької,   Херсонської   областей,   а   також   група   "За консолідацію"  мають  таке   ж   право,   як   і   депутати   від Демократичного  блоку,  вносити  пропозиції,  то  їх пропозиція у порядку надходження і була поставлена  на  голосування.  Депутати мали можливість визначитись, як бути з цього приводу.

 

     Далі. Щодо  списків.  Я прошу всіх депутатів слухати уважно. Не можна ж так вести  засідання.  Щодо  списків.  Перед  тим,  як прийти до обговорення, всі депутати просили і наполягали на тому, щоб у своїй роботі ми  використовували  електронну  систему.  Для чого  ж її тоді монтували?  Ми вперше перейшли до такого питання, де виступаючий буде дотримуватись регламенту до 10  хвилин.  Тому з'явилась можливість надавати слово за списком і вести реєстрацію технічними засобами. Я вніс цю пропозицію на ваш розгляд. Ви дали згоду. Тільки після цього я попросив підготувати технічні засоби. До цього моменту у мене ніякого списку ще не було.

 

     40

 

     Прошу підготувати технічні засоби.  До речі,  перед  тим  як повинна була закінчитись доповідь,  попросив члена президії, який контактує з Секретаріатом,  піти і запитати:  кому першому надати слово,  поки висвітять на табло. Мені назвали двох виступаючих. Я оголосив Вас. Тому ми перейшли до такого обговорення. Після цього виявилося невдоволення.  Ми припинили обговорення, після наданого слова депутату вибачились перед іншим депутатом,  якому не надали слово,  і розгорнули дискусію з цього приводу.  Я відповідаю вам, депутате Чорновіл, на запитання і прошу до взаємної поваги. Я ваш колега і теж маю право на це.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (Перерва)

 

     Головуючий. Шановні товариші депутати,  продовжуємо дискусію з приводу регламенту обговорення  порядку  денного.  Будь  ласка, перший мікрофон.

 

     Коваленко М.М.,  голова  Баришівської районної Ради народних депутатів,  перший  секретар  Баришівського   райкому   Компартії України (Баришівський виборчий округ, Київська область).

 

     Я хотів би висловити думку щодо настрою,  з яким ми пішли на перерву.

 

     Дійсно, парламентського досвіду роботи  у  нас  немає.  Але, шановні товариші депутати,  якщо у нас буде постійно панувати дух недовіри один до одного,  в тому числі до президії, ми не зрушимо з місця, не зможемо вирішити жодного питання.

 

     За всі  дня  нашої  роботи  складається  така думка,  що над партократами постійно витає  дух  диявола,  який  хоче  нашкодити праведникам Демократичного блоку.  Але,  шановні товариші, якщо проаналізувати  заяви  представників   Демократичного   блоку   і співставити з тим інтерв'ю,  яке дав шановний депутат Драч,  наш, до речі, земляк. Він сказав. (Цитую):

 

     "Перенести мітингові виступи на сесію  Верховної  Ради,  щоб врешті-решт люди збагнули, що таку Верховну Раду слід замінити на іншу." Кінець цитати.  І далі  запитали,  який  час  пройде.  Він відповів, що в зв'язку з тими подіями, які проходять, то, мабуть, скоро.  Сьогодні  не  раз  вносилася  пропозиція   про   недовіру президії, а потім про недовіру сесії, щоб люди вимагали.

 

     Я так думаю,  шановні товариші,  що кожен з нас має право на помилку.  І якщо ми навколо президії, навколо Секретаріату будемо створювати обстановку недовіри, то, безперечно, будемо

 

     41

 

     породжувати нервовість  і ускладнювати нашу роботу.  Спасибі за увагу.

 

     Головуючий. Дякую. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     Демидов Г.В.,   прокурор    відділу    загального    нагляду Азово-Чорноморської   природоохоронної   прокуратури   (Ленінський виборчий округ, Кримська область). Товарищи, у нас возникла опять спорная  ситуация и на этот раз по поводу очередности выступлений по обсуждению доклада Правительства.  Есть такое правило, если не знаешь,  как  поступить,  то  поступай  по закону.  Наш Временный регламент - это тот закон,  которым мы должны руководствоваться в настоящее время.  Так вот,  здесь, в статье 6, предусмотрено, что запись    на    выступление    производится    после    оглашения председательствующим  вопроса  для  обсуждения.  Этот  вопрос был поставлен на  обсуждения  утром,  и  только  те  записи,  которые поступили после этого оглашения,  можно считать правомочными,  то есть, в данном случае, правомочен тот список выступлений, который сделан   на   машину,   на   электронику.  Дальше,  что  касается депутатских групп.  Это правило распространяется  и  на  них,  то есть,  они должны выступать, их представители, в той очередности, которая  будет   обозначаться   председательствующим.   По   мере поступления  заявлений  от  групп.  Поскольку мы еще не научились работать  по  регламенту  и   действительно   возникает   спорная ситуация,  я бы предложил такой выход из нее. Предоставлять слово поочередно  из  списка,  который  обозначен  машиной,  и  списка, который предоставлен председательствующему.

 

     Головуючий. Дякую. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     Костюк О.В.,    завідуючий    травматологічним   відділенням Дубровицької центральної районної лікарні (Дубровицький  виборчий округ, Ровенська область). Шановні депутати, шановний головуючий, я прошу всіх одну хвилинку витримки, я хочу дати інформацію.

 

     Ми протягом двох тижнів говоримо про чорнобильську трагедію, про суверенітет України, а про який суверенітет і гласність можна говорити,  якщо протягом трьох останніх днів ще в  Чорнобилі,  на території  України,  Всесоюзна конференція по проблемі Чорнобиля, але ні Міністерство охорони здоров'я, ні Міністр охорони здоров'я цю інформацію не мають.

 

     Я б просив виділити депутатську групу і просити Міністерство охорони здоров'я виділити одного- двох  компетентних  працівників розібратися в цій ситуації і доповісти. Тому що, можливо, на

 

     42

 

     цій території  зараз вирішується питання (не чути) Романенка про 30-берну концепцію. Ми зараз вирішуємо...

 

     Головуючий. Я  прошу  вас  сформулювати  свою  пропозицію  і передати  її  в  Секретаріат,  ми  її  негайно  передамо Міністру охорони здоров'я. Дякую.

 

     Голос із залу. (Не чути).

 

     Це ж не по порядку денному,  я не маю права ні  коментувати, ні  перебивати,  але  ми  ж  проголосували,  якщо  говорить не по порядку денному,  то головуючому надано це право.  Хіба ж  це  по порядку денному? Я вас дуже прошу, заспокойтесь.

 

     Будь ласка, перший мікрофон.

 

     Куцай І.Л.,  перший  заступник  голови  виконкому  Київської обласної   Ради   народних   депутатів,    начальник    головного плановоекономічного  управління  (Переяслав-Хмельницький виборчий округ, Київська область).

 

     Якраз співпало,  що депутат Коваленко з цього питання і я  з цього питання.

 

     Товариші, ми вже були свідками не раз, як часто звинувачують безпідставно нашу президію і нашого голову. Звинувачують, мабуть, навмисне,  щоб  посіяти  недовіру до рішень нашої сесії,  начебто якась група ображена тут, а інша - ні.

 

     Ми пам'ятаємо,  як декілька днів тому допустив  недоречність Секретаріат,  назвавши прізвища деяких депутатів.  Наступного дня він вибачився.  А тут  на  всю  республіку,  на  всю  нашу  сесію звинувачується  депутат  Плющ,  наш колега,  і ніхто його не може захистити.  Тому я пропоную.  Перше.  Згідно з нашим  Регламентом позбавляти  таких  депутатів  слова  за необ'єктивність на адресу президії. Іване Степановичу, це до Вас, як до головуючого.

 

     Друге. Давайте будемо  працювати  за  Регламентом,  який  ми вчора прийняли.  І сьогодні,  в зв'язку з тим,  що ми почали щось вирішувати не так,  зробили,  вибачте,  таку бучу.  Є  пропозиція припинити і працювати згідно з Регламентом.  Я зачитую: "Запис на виступ  провадиться  після  оголошення  головуючим  питання,  яке внесене на обговорення".

 

     Головуючий за  погодженням  з Верховною Радою може визначити черговість виступаючих,  що і хотів  зробити  товариш  Плющ.  Нам потрібно  зараз  розпочати  обговорювати доповідь,  якщо буде від однієї області,  від  однієї  групи  більше  виступати,  там  2-3 чоловіки,  президія,  з нами порадившись, зможе вирішити, як далі працювати.

 

     43

 

     Головуючий. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     Білоблоцький М.П.,  другий   секретар   Черкаського   обкому Компартії   України   (Жашківський   виборчий   округ,  Черкаська область).  Я вважаю,  нам треба визначитись із часом,  скільки ми будемо  обговорювати доповідь товариша Масола.  Вношу пропозицію, що  на  це  нам  треба  витратити  сьогодні  і  завтрашній  день. Пропоную, Іване Степановичу, щоб ми проголосували за це.

 

     І друге.  Вважаю,  що  використовувати  мікрофони  треба  не більше однієї хвилини з процедурних питань, бо дехто використовує їх для заяв і, прямо скажемо, для демагогії, займає час. Спасибі.

 

     Головуючий. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     Ребрик Б.В.,  член  кооперативу  "Виробничник" при обласному об'єднанні  "Івано-Франківськводоканал"  (Тисменицький   виборчий округ,  Івано-Франківська  область).  Шановні депутати,  шановний голово!  Я говорю від групи "Незалежність". Ви знаєте, скільки ми вчора витратили зусиль для того,  щоб добитися цього питання, яке ми сьогодні обговорюємо.  Я маю на увазі  політичну,  економічну, екологічну ситуацію на Україні.

 

     Ми вирішили це питання. Сьогодні ця куценька доповідь Голови Ради Міністрів зроблена нам. Зараз не дають нам можливості задати запитання Голові Ради Міністрів по його доповіді.

 

     Моя пропозиція.  Вернутися  до  цього  питання,  обов'язково задати йому запитання.  На ті  запитання,  на  які  він  сьогодні відповість,  зможе відповісти тут,  хай відповідає з трибуни,  на які він не може, відповість завтра чи пізніше.

 

     Друге питання.  Ця доповідь Голови Ради Міністрів є частиною питання,  яке сьогодні винесене на порядок денний.  Про політичну ситуацію  на  Україні  я   пропоную,   щоб   Валентина   Шевченко обов'язково  зробила  звіт  перед  Верховною Радою.  Це необхідно зробити,  цього вимагають депутати від  Демократичного  блоку,  я зустрічався  з людьми в місті Києві і біля пам'ятника Шевченка 22 числа,  і в автобусах,  і в  тролейбусах,  всі  цього  вимагають. Шановні депутати, я прошу вас звернути на це питання увагу. Дякую за увагу.

 

     Головуючий. Будь ласка,  від  трибуни.  Черговість:  перший, другий,  третій.  Це,  будемо  вважати,  четвертий.  Будь  ласка, депутат Танюк. Хто ближче до цієї трибуни.

 

     Танюк Л.С.,  режисер, заступник голови Київського відділення Спілки театральних діячів України (Ватутінський виборчий округ,

 

     44

 

     м. Київ).  Мені здається,  що ми зараз марнуємо час. По суті все зводиться до дуже простих речей.  Люди,  які не  хочуть,  щоб відповідав товариш Масол виключно на записки,  побоюються,  що ті записки не будуть максимальними  запитаннями,  що  деякі  записки будуть відхилені і на них відповіді не буде одержано.

 

     Інші люди  вважають,  що  спосіб  задавання  питань  з місць порушить всю конструктивну атмосферу, тому що перетвориться знову на  колгоспні  збори.  Я  вибачаюсь,  за непарламентський термін. Минуло вже півгодини, ми багато записок написали і ці всі записки є. Я думаю, що було б добре, якби товариш Масол відповів зараз на ті записки,  які вже одержані.  Тільки після того  можна  було  б задавати  йому  запитания,  знову  ж таки в письмовій формі,  як ми завжди це робили під час  наших  виборчих  агітаційних  кампаній. Одержували  записки і тут же на них відповідали,  щоб всі бачили, що всі записки об'єктивно враховані,  нічиї інтереси не ущемлені. Я тільки дуже прошу,  щоб спочатку все-таки ми вислухали товариша Масола. Тому, що тоді відпаде половина тих записок і половина тих питань,  які в нас є.  Треба, щоб він відповів на ті записки, які сьогодні надійдуть. Дякую за увагу.

 

     Головуючий. Будь ласка, перший мікрофон.

 

     Рапій Р.К.,   начальник    Охтирського    нафтогазодобувного управління (Охтирський виборчий округ,  Сумська область). Шановні депутати, я хочу призвати вас до конструктивної роботи і сказати, що  обговорення  доповіді  Голови  Ради Міністрів Масола пропоную закінчити завтрашнім днем,  дата все-таки виступити представникам кожної області. Ми не можемо втиснутись в той список, який ведеться ще з позавчорашнього дня.

 

     І, по-друге,  я хочу сказати,  що якщо  вже  ми  всі  хочемо працювати конструктивно,  то чому ж вчора ніхто не сказав, в тому числі і шановний депутат  Головатий,  коли  ми  проголосували  за шосте питання про обрання голови,  а тоді переголосували, - що це недемократично,  що це не за Регламентом,  а сьогодні кажемо,  що якщо ми хочемо обговорювати, то це вже не за Регламентом? Я хотів би, щоб ці питання вирішувались конструктивно.

 

 

     Головуючий. Дякую. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     Романюк В.С.,   директор   Стрийського  Будинку  працівників освіти (Стрийський виборчий округ,  Львівська  область).  Шановні добродії депутати,  шановний голово! У мене склалося враження, що кожне  наше  пленарне  засідання  на  кожен  день  кимось  таємно готується за якимось сценарієм.

 

     45

 

     Вчора ми,   нарешті,   добилися  того,  щоб  був  звіт  Ради Міністрів.  Сьогодні робиться все для того, щоб цей звіт зібгати. Це перше.

 

     Друге. Я  хотів би зробити на вашу адресу,  шановний голово, зауваження,  що  все-таки  неетично  ви  себе  поводите  в   тому розумінні,  що говорите "виключіть мікрофон,  сядьте".  Ви робите коментарі. Кожен депутат має право сказати те, про що він думає.

 

     Третє. Я подавав два рази записку на виступ з цього питання. Натискав на ту ж кнопку. Мене в списках немає.

 

     І четверте.  Майже  100  тисяч  виборців  дали  мені наказ - запит. Я хочу цей наказ зачитати.

 

     Головуючий. Вибачте,  будь ласка,  але я вимушений виключити мікрофон. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     Сичов В.О.,   начальник  Мелітопольського  міського  відділу управління  КДБ  УРСР  по  Запорізькій  області  (Мелітопольський виборчий округ,  Запорізька область).  Шановні депутати, шановний голово!  Гадаю,  що ми не порушуємо зараз Регламенту і в  кожному далі повинен бути порядок.  У всіх нас рівні права.  Вони повинні Президією забезпечуватися.  Це непорядок, коли хто швидше віднесе записку до Секретаріату чи скористується технічними засобами, той одержить слово.  Пропоную  зараз  і  далі  при  обговоренні  всіх важливих  питань спочатку давати слово кожній депутації чи кожній групі,  а потім всім  іншим  за  скороченим  часом.  Це  практика російського з'їзду. Пропоную поставити на голосування.

 

     Головуючий. Будь ласка, говоріть з трибуни.

 

     Депутат не представився.  Уважаемые товарищи!  Я думаю,  что понятно,  почему был вынесен вопрос  отчета  товарища  Масола  от Демократического  блока.  Я  думаю,  что  если  он  вынесен и уже прозвучал,  нам надо немедленно приступить к его  конструктивному обсуждению.

 

     Мы сегодня видим, что ответы на вопросы, если они требуются, будут все систематизированы, чтобы не повторялись одни и те же по несколько  раз.  По  ним  в  конце  обсуждения доклада будут даны ответы.  Поэтому  я  еще  раз  поддерживаю  всех,  кто  предлагал немедленно  приступить к обсуждению.  Если мы сегодня приступим к ответам на вопросы, то не закончим и к новому году.

 

     Второй вопрос.  В обязательном  порядке  надо  поставить  на голосование  и  закончить обсуждение доклада не позже завтрашнего дня, для того, чтобы в дальнейшем, я еще раз повторяю, приступить к рассмотрению поставленных вопросов повестки дня.

 

     46

 

     Головуючий. Дякую. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     Бедь В.В.,   адвокат   Тячівської   юридичної   консультації (Тячівський  виборчий  округ,  Закарпатська   область).   Шановні депутати,  шановний голово!  Те, що відбувається в нашому залі (я прошу вас вислухати і замислитись над цим), пов'язане не тільки з тим,  що у нас є політичний водорозділ,  і це є закономірним. Тут будуть питання і спільні для нас,  за які ми будем голосувати,  і будуть  принципові,  за  які не проголосують представники тієї чи іншої групи.  Але ті питання, які ми зараз обговорюємо, пов'язані з  організацією  роботи  нашої  сесії.  Та  біда  в тому,  що той Регламент,  який ми приймали два дні тому, не дотримується. Прошу вас звернути на це увагу.  Регламент,  який прийнятий,  є законом для кожного депутата. І змінювати його кожний день не можна. І те рішення,  за  яке ми сьогодні проголосували,  є незаконним.  Якщо міняти порядок черговості відповіді на запитання,  обговорення  і так  далі,  то  треба  ставити в порядок денний питання про зміну Регламенту.

 

     Прошу не виключати ще мікрофон,  тому що я хочу сказати і  з порядку денного. Так само, як для комуніста є обов'язковий статут партії,  так і Регламент є обов'язковим для кожного депутата.  При цьому  я  хочу  звернути  увагу,  що  постановка питання про звіт пов'язана не з тим,  як дехто хоче нав'язати думку, що хтось хоче когось виставити на перше місце.  Ні.  Мені здається,  що і народ України і я особисто,  як депутат,  хочу знати, хто персонально з керівників мав відношення до тих чи інших подій,  які відбувалися на Україні, перед тим, як ті чи інші особи будуть балотуватися на різні посади. І прошу не прив'язувати до цього політику.

 

     Головуючий. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     Яворівський В.О.,   письменник,  секретар  правління  Спілки письменників    України    (Світловодський    виборчий     округ, Кіровоградська  область).  Я хотів вам і собі самому нагадати про те,  що ми з вами, дорогі товариші, сіли ми не лише в депутатські крісла,  а й за шкільні парти парламентської дипломатії. Я думаю, що не образяться навіть старожили нашого  парламенту,  бо  такого парламенту,  який ми маємо,  ще не було,  і всі ми на ходу чомусь вчимось.  Через те я хочу внести все-таки один такий акцент -  ми неодностайні.  Я  думаю,  що ті виступи,  які були,  не мають під собою грунту.  Тому, що наш головуючий вчиться так само, як і ми. Вчитися йому набагато важче керувати таким парламентом, який є. Я не хочу думати і не хочу вірити в те, що там виробляються десь за кулісами, якісь схеми та багатоходівки і таке інше. Просто

 

     47

 

     трапляються якісь помилки, якісь недогляди. Давайте будемо в цьому плані великодушні і  до  цього  питання  більше  не  будемо повертатись. Іван Степанович веде нормально сесію. Є зауваження з мови,  але, я думаю, що він прекрасний учень і дуже швидко увійде у цю річ.  Тепер по суті.  Найголовніше питання, довколо якого ми спалили стільки нервів і було стільки  пристрастей,  та  все-таки домоглися  і  знайшли  консенсус,  і  зійшлися  спільно  в  цьому питанні,  - заслухати звіт Уряду.  Дорогі  мої,  давайте  ще  раз згадаємо  наші  передвиборні  мітинги,  зустрічі  з людьми,  де ми клялися,  хто на чому міг, що ми поміняємо ситуацію в республіці. Ситуацію,  в яку ми потрапили ганебно і повинні з неї вийти.  Для того,  щоб з неї вийти,  ми повинні чітко знати, де ми? Що з нами сталося?  Проаналізувати по горизонталі і по вертикалі. Я вважаю, Іване Степановичу,  ми не відійдемо. Якщо ми тут знайдемо спільну точку,  то почнемо рухатись далі.  Я вважаю,  якби товариш Масол, Голова Уряду, став на трибуну, відповів на запитання, а депутати, які  тут  є,  покидали  в нього свої ножі,  а запитань у них дуже багато,  ми б випустили пару.  Той список,  який у нас є,  був би набагато  менший.  Кожен  депутат  має,  може,  якесь одне болюче питання.  Ми б почули відповідь.  Товариш Масол  іде  на  ключову посаду    Голови   Уряду   велетенського   народу,   велетенської республіки.  Хай  би  побув  тут  на  трибуні,  відповів  на   ті запитання,  які  йому  зададуть,  на деякі,  які не зможе,  можна відповісти потім.  Це було б розумно.  Після цього  ми  могли  б, знаючи  ситуацію,  з  спокійною  душею  вибирати Голову Верховної Ради,  вибирати інших людей.  Давайте зійдемося на цьому, зробимо це.  Це буде розумно, спокійно, і ми не будемо сіпати один одного за  поли.  І  останнє.  Іване  Степановичу.  Політичну   ситуацію обов'язково  мусимо  заслухати.  І я вважаю,  тут не треба читати ніяких підтекстів.  Валентина Семенівна  керувала  парламентом  і було  б непогано,  якби вона прийшла,  хай коротко,  відповіла на запитання,  які люди їй зададуть.  Ми будемо чесні перед  людьми, перед виборцями.  І закінчую, Іване Степановичу. Я сказав про те, що помилки трапляються в усіх.  Вчора  була  зачитана  записка  з приводу арсенальців.  Я вам повинен сказати, що ми вийшли до них. Повністю нейтралізували ситуацію. П'яних арсенальців там не було. Арсенальні були на висоті тих знамен, з якими вони прийшли. Але я хотів би,  маючи таку нагоду,  щоб тут не майоріти у вас на  очах перед   мікрофоном,  зробити  зауваження  кореспондентові  газети "Правда" товаришу Одинцю,  який,  власне кажучи,  в передостанній інформації з нашої сесії подав її в такому світлі. Почитайте,

 

     48

 

     подивіться. І  це  він  закликав  "Арсенал"  до  цих  речей. Товариші з преси,  ви  бачите,  як  нам  важко,  давайте  теж  не осіпуйте  нас  з  одного  боку  і  з  другого,  давайте  все-таки інформацію об'єктивну. Дякую.

 

     Головуючий. Будь ласка, перший мікрофон.

 

     Шевченко В.І.,     генеральний     директор     Макіївського металургійного       комбінату       імені      С.М.      Кірова, (Макіївський-Центральний  виборчий   округ,   Донецька   область). Уважаемые   товарищи  депутаты,  уважаемый  председатель.  Я  вас убедительно прошу прекратить эти прения  и  приступить  сейчас  к работе.  Я мог бы много сказать,  но не хочу,  на тот счет, что у нас сегодня происходит в зале после наших  неоднократных  уступок той   группе   депутатов,   которые   постоянно   называют   себя меньшинством.  После всех этих уступок мы сегодня,  по сути дела, не  начали работать.  Давайте работать по Регламенту,  который мы приняли.  Право на выступление,  как здесь  уже  говорили  многие депутаты,  сегодня имеют те, которые записались сегодня, а не те, которые вчера или позавчера.  Потому что если мы пойдем по  этому пути,  то  я предлагаю всем уже сегодня записаться на выступление на второй сессии, не зная еще, о чем будет идти речь.

 

     Головуючий. Дякую, будь ласка.

 

     Дубенков Г.О.,  голова Козятинської районної  Ради  народних депутатів,   перший   секретар  Козятинського  райкому  Компартії України  (Козятинський  виборчий  округ,  Вінницька  область).  Я підтримую  думку попереднього депутата припинити дискусію з цього питання.  Я вважаю,  що думка Демократичного  блоку  співпадає  з думкою більшості комуністів, які тут присутні і, мабуть, також не одержали всі відповіді на питання, які були висловлені в доповіді керівника  нашого  Уряду.  Особливо питання політичної ситуації і питання  другого  розділу  доповіді.   Перший   розділ   доповіді слухався,  другий  розділ,  особливо там,  де стосується дальшого розвитку села,  питань  соціального  розвитку,  практично  ми  не відчули,  які будуть напрямки і що буде зроблено.  Тому, я думаю, було б правильно,  щоб Віталій Андрійович все-таки відповів на  ті питання,  які  зададуть  йому депутати,  щоб це було почуто всією республікою. Я хотів би зробити таке зауваження до шановних наших представників Демократичного блоку.

 

     Я спостерігав, як було важко головуючому навести порядок під час  доповіді  керівника  Уряду.  Мабуть,  це  неповага  була  до товариша Масола і самих до себе. Окремі представники

 

     49

 

     Демократичного блоку  весь  час  розмовляли,  вони навіть не слухали цієї доповіді. Мабуть, треба поважати самих себе і інших.

 

     Головуючий. Шановні товариші депутати! Дозвольте зауваження, йдуть повторення.  Давайте домовимося так:  біля 2 і 3 мікрофонів довго чекають люди, їх послухаємо і закінчуємо на цьому. Виносимо на ваш розгляд питання, щоб з цього приводу проголосувати.

 

     Будь ласка, другий мікрофон.

 

     Бойко І.Г.,    голова    Кам'янсько-Дніпровського    райкому профспілки      працівників      агропромислового       комплексу (Кам'янсько-Дніпровський  виборчий  округ,  Запорізька  область). Шановні товариші!  Я вас дуже прошу звернути увагу на  табло,  на свої годинники.  Ми майже час тупцюємось на місці. Я не від себе, а від  більшості  нашої  територіальної  Запорізької  групи,  від більшості  депутатів,  з  якими  я  говорив,  з  інших  областей. Потребує,  щоб зараз же було поставлено  на  голосування  питання такого  змісту:  дати  можливість виступити одному представникові від області,  потім виступлять ті товариші,  які  побажають,  від інших груп,  або кожен від себе.  Я говорю про виступи з областей для того,  щоб ми ввійшли в якесь русло.  Ми з вами вже  говоримо тут  цілу  годину.  У  нас  уже  є практика:  тільки ми починаємо обговорювати і виникає якесь питання,  діло йде.  Тому я пропоную зараз  же поставити це на голосування.  Потім ще одне зауваження, моє особисте.  Товариш Яворівський говорив,  щоб зараз Масол став на трибуну і відповів на запитання.  Я думаю, що у нас же ще буде вибір. Після нашого обговорення по областях хай він відповість на ті запитання.  Нам треба ввійти в русло, поставте, будь ласка, на голосування, вношу дану пропозицію.

 

     Головуючий. Так,  дякую.  Будь  ласка,  третій  мікрофон.  І закінчуємо.

 

     Санін В.Н.,  начальник  Політвідділу  внутрішніх  військ МВС СРСР по Українській РСР і  Молдавській  РСР  (Жовтневий  виборчий округ,  Харківська область). Товарищи! Доклад сделан. В докладе в какой-то  степени  все-таки  отражены   экономическая   политика, социальная политика, экологическая политика. То есть политические аспекты затронуты.

 

     Я считаю,  другого  доклада  никакого  нам   нецелесообразно слушать сейчас.  Сколько бы мы докладов ни слушали,  в республике дела лучше не станут.  Поэтому вношу  предложение:  приступить  к обсуждению доклада. Вопросы поступают Председателю

 

     50

 

     Совета Министров,  он с ними должен работать и в конце о них доложит.  Недостающие  моменты  доклада  в   своих   выступлениях выступающие выскажут и дадут оценку.  Если у нас запутался список предоставления слова для выступления,  думаю, последний докладчик высказал  правильное  предложение:  дать высказаться депутатам от групп по областям,  а затем перейти индивидуально по тому списку, который есть, по 3 минуты.

 

     Головуючий. Дякую.   Шановні   товариші  депутати.  Я  вчора повідомляв,  доводив  до  вашого  відома.  Ми   з   Секретаріатом домовлялися  про  те,  що  коли перейдемо до розгляду принципових питань (я не хочу сказати, що до цього ми розглядали непринципові питання,  але то були організаційні), щоб від областей і від груп визначилися виступаючі  і  списки  цих  виступаючих  передати  до Секретаріату.  Тому,  що і в цей список, який переданий, записано від кожної області по 3-5 чоловік.  Як головуючому розібрать: хто з них визначений, а хто невизначений? Цього поки що не зроблено.

 

     Шановні товариші! Президія приєднується до прохання останніх двох виступаючих  і  пропонує  перейти  до  голосування.  Питання ставляться у порядку надходження.

 

     Перша пропозиція  у  нас  вже проголосована і ми не порушили порядок, тому що у нас є і письмові і усні запитання.

 

     Друга пропозиція була про те, що все-таки Віталій Андрійович повинен зняти напругу. Але, товариші, питань настільки багато, що їх можна буде систематизувати і ми  надамо  слово  Голові  Уряду, який  не  відмовляється  вийти  на  трибуну і дати на всі питання відповіді.  А  кого  з  товаришів   депутатів   не   задовольнить відповідь,  він  зможе звернутися знову і письмово,  і усно,  тим більше,  що останній з виступаючих депутатів  сказав,  що  ми  ще будемо обирати Голову Уряду.

 

     Задати усі   питання  зразу  неможливо.  Тому  ставиться  на голосування  така  пропозиція.  Хто   за   те,   щоб   продовжити обговорення  доповіді  Голови  Уряду депутата Масола в порядку за списком,  переданим  із  Секретаріату,  але  дозволити   Президії використати  надане  Регламентом  правило  -  за  домовленістю  з Верховною  Радою   надавати   рівноправну   можливість   виступів депутатів  із  областей,  про  що  вносив  пропозицію  попередній депутат.

 

     Я називаю в  порядку  надходження.  Інші  пропозиції  будуть голосуватися.  Ця пропозиція була першою. Вона від Секретаріату і від президії, і від більшості депутатів.

 

     Хто за таку пропозицію - прошу проголосувати.

 

     За яку? Я прошу дуже уважно слухати. Ще раз формулюю і

 

     51

 

     прошу уважно слухати.  Прошу  керівників  технічних  засобів підготувати  табло.  Ще раз формулюю.  Хто за те,  щоб продовжити обговорення  доповіді  Голови  Уряду  депутата  Масола  в  такому порядку:   керуватися   списком,   який   надано   президії   від Секретаріату,  але надати право  головуючому  координувати  рівну можливість  від  областей  і  груп.  Зрозуміла пропозиція?  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 299. "Проти" - 87. Приймається.

 

     Товариші депутати!   Надходили    пропозиції    про    зміну Регламенту.  Продовжити виступи до семи хвилин та ряд інших. Чи є необхідність ставити їх на голосування в зв'язку з тим,  що майже 300 депутатів, переважна більшість за цю пропозицію. Не будемо?

 

     Хто за  те,  щоб  не ставити на голосування інші пропозиції, прошу проголосувати.

 

     "За" - 309, "проти" - 66. Приймається.

 

     Товариші! Я  прошу  вибачення.   Було   надано   слово   для підготовки депутату Гриніву. Будь ласка.

 

     Голос з залу. Хто наступний?

 

     Головуючий. Підготуватись   депутату   Табурянському.  Прошу вибачення.

 

     Гринів Є.А.,  завідуючий відділом Інституту суспільних  наук АН   УРСР,  м.  Львів  (Дрогобицький  виборчий  округ,  Львівська область).

 

     Я теж  не  погоджуюсь  з  тим,  що  президія  цілеспрямовано здійснює якісь махінації.  Це наслідки конкретної ситуації.  Якби тут сидів не Іван Степанович,  а сам ангел,  то у нього в  голові давно  почалися  б  мультфільми.  Я  теж не погоджуюсь з тим,  що перший виступаючий в обговоренні звинуватив усіх в  гріхах  нашої системи  і становищі,  яке склалося в економіці і в господарстві. Звинуватив конкретно Голову Ради Міністрів не тільки тому, що два роки  це  надто малий термін.  Я не погоджуюсь тому,  що якби сам Господь  Бог,  вибачте  мене,  віруючого,  за  крамольне   слово, здійснював  керівництво  нашою  економікою,  то,  мабуть,  кращих результатів не було б. Винні в цьому не конкретні люди.

 

     Я в зв'язку з цим хочу сказати таке.  Ми сьогодні  заслухали насичену  інформацію  - доповідь Голови Ради Міністрів.  На жаль, вона в основному  побудована  в  мажорному  плані  з  піонерським оптимізмом.  Повідомлялося,  що  зроблено  і  що  повинно бути ще зроблено.  І тільки,  на мій погляд,  не було основного  -  що  ж лежить в основі того катастрофічного становища, в якому опинились наша країна, наш народ?

 

     52

 

     У доповіді  прем'єр-міністра  вказується  на  неузгодженість окремих господарських ланок,  диспропорцію в розміщенні фінансів, низький  рівень   кваліфікації   і,   нарешті,   десь   пунктирно прозвучало,   що   винними  можуть  бути  союзні  міністерства  і відомства та командно-адміністративна система. Все це так. Але ці причини  є другорядними.  І їх усунення,  в принципі,  не змінить ситуації,  не  перетворить   нашу   Україну   з   малорозвинутої, третьорозрядної в першорозрядну.

 

     Доповідач сказав,  що ситуація в корені зміниться, якщо буде утверджено суверенітет республіки.  Ця аксіомна сентенція звучить свіжо  в  вустах Голови Ради Міністрів.  Але,  на жаль,  в умовах соціалістичної економіки суверенітет економічний,  в якому було б замінено   монополізм  союзний  на  монополізм  республіканський, московсько-адміністративно-командно-партійний апарат на  такий  же апарат партії,  забарвлений національною комуністичною барвою, не тільки  нічого  не  змінить,  а  може  сприяти  появі   симптомів румунського,     корейського,    албанського    чи    кубинського націонал-комунізму.

 

     Скажіть, хіба в  цих  країнах  немає  політично-економічного суверенітету?  А  хіба НДР,  Чехословаччина втратили суверенітет? Ні!  Але  опустилися  на  дно  світової  системи  господарювання. Життєвий  рівень  населення в два з половиною,  в три рази нижчий від сусідів,  які не мали щастя опинитися в сфері  соціалістичної економіки.  Це  ж очевидні речі,  і їх ніхто не може і не повинен заперечувати.

 

     Отже, з  чого  повинна  починатись  перебудова,  утвердження суверенітету?  Яка  ж  концепція повинна бути поставлена в основу роботи   нового   державного   апарату.   Очевидно,   утвердження політичної    суверенності   народу,   витіснення   на   маргінез громадського життя ідеології партії,  яка сповідує неприродні для людини  принципи  держави,  примат  принципу  держав над людиною, загального над індивідуальним, усуспільнення засобів виробництва, сировини,    людських,    енергетичних    ресурсів.   Категоричне розмежування між господарським та адміністративним комплексом  та партійно-ідеологічним апаратом.

 

     В основу  економічної  політики країни слід покласти принцип приватизації,  нерегульованих ринкових  відносин,  роздержавлення сільського  господарства.  І  соціальний  захист малозабезпечених родин,  безперечно.  Тільки за цих умов поняття республіканського суверенітету  стане  реальністю,  яка  в  принципі  зможе сприяти нормальному розвитку нашого суспільства.

 

     53

 

     І останнє.  Шановний голова Уряду сказав, торкаючись питання розвитку  хімічної  промисловості.  (Цитую):  "Якщо  не збільшити виробництво хімічної промисловості,  то не можна покращити  життя нашого  населення".  Чи  так це?  Щоб відповідь була об'єктивною, хочу звернутися до конкретної довідки, яка, мабуть, ілюструватиме інше.  Тільки  за перший квартал цього року на Мостиській митниці Львівської  області  вилучено  у   туристів   товарів   народного споживання  на  сорок  п'ять  мільйонів  карбованців.  З них 5820 телевізорів,  6423 швейні машини, 6 тисяч пральних машин, 5 тисяч фотоапаратів,  220  тонн харчових продуктів.  Крім цього вилучено масу  господарських  товарів,  сотні   кілограмів   медикаментів. Товариші,  відомо,  що вилучається тільки те,  що не підпадає під конвенційну угоду,  або коли  вивіз  перевищує  квоту.  Відомо  і друге,  що таможна служба вилучає більше однієї третини того,  що вивозиться.  І це мова тільки про одну митницю,  тільки про  одну область,   але  це  мова  про  один  соціалізм,  світову  систему соціалізму, яка створила економічну круговерть в усіх країнах, де й знайшов поширення цей принцип.

 

     Здійснюється перерозподіл   товарів   і   всередині   нашого економічного  рийку,  загальносоюзного.  І  тут   зупинити   його практично майже неможливо. Отже, необхідні кардинальні теоретичні і практичні зміни  в  нашому  суспільстві  на  користь  народу  в цілому,  а  не  на  користь окремих груп або окремих партій,  або зацікавлених  осіб.  Я  думаю,  що  якщо  не  буде  покладена  ця концепція або подібна концепція в наступну діяльність голови Ради Міністрів  і  взагалі  державного  апарату,  суттєвих   змін   не відбудеться.  Ви  чули  в  доповіді,  скільки  багато пропозицій, рекомендацій,  але всі вони були продовж цілого сімдесятилітнього періоду. Коли читаєш їх, дух захоплює і здається, що нарешті щось почнеться.  Але  воно   не   почнеться,   якщо   не   почнемо   з фундаментальних   основ   економічної  теорії,  принципів,  якими повинні керуватися. Дякую за увагу.

 

     Головуючий. Слово    надається    депутату    Табурянському, Дніпропетровська  область,  Петровський  82  округ.  За  ним буде виступати депутат Уманець.

 

     Табурянський Л.І.     Уважаемые     депутаты,     уважаемый председатель  уважаемого президиума,  поскольку меня представили, нет необходимости представляться еще раз.  Отчет,  с  которым  от имени   правительства  выступил  его  премьер,  понятен.  Понятны обзоры, которые были нам розданы. Несколько цитат из

 

     54

 

     выступления Виталия Андреевича  и  комментарии  к  ним,  это собственная   точка   зрения.  Непоследовательность  в  борьбе  с алкоголизмом и т.д.

 

     Мне кажется,  эта  последовательность  была,  и   она   была целенаправленная.  Крым  это  ощутил на себе.  Мы еще десятки лет будем   восстанавливать   вырубленные   после   визита   Лигачева виноградники и все, что с этим связано.

 

     В таких  же  условиях  находится  решение вопроса о борьбе с алкоголизмом, не только касаемо виноградников Крыма.

 

     Диктатура союзных   министерств   и   ведомств.    Оппозиция правительства  республики в этом вопросе.  Не могли отказаться от прессинга союзных органов,  о чем премьер сегодня  говорил.  Так, надо  было  тогда,  когда  почувствовали этот прессинг,  подать в отставку. Если правительство чувствовало, что оно будет все время только выполнять волю вышестоящих.

 

     Зачем же нам надо было ожидать столько лет?  Для того, чтобы сегодня  здесь  выслушать,  что  мы  ничего  не  смогли  сделать. По-моему,  эта  практика,  она осуществляется во всем мире,  когда правительство какого-то суверенного государства  не  в  состоянии решить насущных проблем своих граждан,  оно своевременно подает в отставку, чтобы не покрывать себя "славой", скажем так.

 

     Какую бы мы отрасль ни взяли,  везде завалы,  да  еще  какие завалы. Правда, есть отдельные отрасли, где мы держим первенство, и одно из них - это военнопромышленный комплекс.

 

     Огромная часть  бюджета,  миллиарды  и   миллиарды   рублей, сотворенные руками наших тружеников, идут в никуда. Я оговорился, они не идут в никуда, они идут целенаправленно.

 

     Одна из причин афганской трагедии - это милитаризация  нашей страны и, в частности, Украины.

 

     Мы принесли горе и страдания афганскому народу, куда пришли, мы убили и покалечили физически и духовно наших людей.  И пройдет еще  не  один  десяток  лет,  пока  мы  начнем  отходить от этого кошмара.  А  где  было  наше  правительство.  Я   имею   в   виду правительство республики.  Оно принимало в этом активное участие. Почему я так говорю?  А потому,  что оно  ни  разу  не  выступило против.

 

     А Чернобыль,   а   Кривой  Рог,  Днепропетровск,  Запорожье, Донбасс и все остальное.  Я сам из Кривого Рога,  последние  годы живу  в  Днепропетровске.  Это земли опустошенные,  рекультивация производится, извините за выражение, производится, но

 

     55

 

     это же не то,  мы теряем чернозем,  который во  время  войны вывозила  Германия  к  себе.  Мы  одно из государств в мире,  где чернозема столько, что его могло бы хватить, во всяком случае, на всю Европу.

 

     Путь развития государства,  пройденный многими странами, вам известен.  Экономисты мира и  наши  экономисты,  я  имею  в  виду передовые,  далеко смотрящие, предлагают радикальные обоснованные меры подъема экономики.  Вспомним НЭП,  разруха, волнение народа, голод,  парализована  промышленность,  началось раскрестьянивание крестьян.  И вдруг НЭП.  Откуда-то в  течение  нескольких  лет  в стране   появилось  многое.  Начали  восстанавливаться  заводы  и фабрики,  появилось продовольствие,  червонец стал конвертируемой валютой.  Министр финансов говорил о том,  что он не знает,  куда девать сорок миллионов шведских крон. Валюта была конвертируемая, наш червонец.  Это было через несколько лет после того,  как было принято постановление о  НЭПе.  А  мы  сегодня  пытаемся  сделать регулируемый рынок.

 

     Уважаемые товарищи депутаты!  Я немного экономист и чуть-чуть разбираюсь  в  этом  вопросе.  Не  дай  бог,  мы  проголосуем  за регулируемый рынок.  Это страшнее,  чем та ситуация, которая есть сейчас. Пусть уже не будет никакого рынка, чем регулируемый.

 

     Какой процент   прибыли   мы   сегодня   возвращаем   нашему труженику?  Во  всем  мире  цивилизованное государство возвращает своим труженикам 70 процентов того,  что они заработали.  Я прошу остановить меня, когда останется одна минута.

 

     Товарищи! Сегодня   на   наших   советских   государственных предприятиях около  20  процентов,  я  не  оговорился,  около  20 процентов  прибыли  мы  возвращаем своим труженикам,  а передовые страны около семидесяти. Куда идут эти деньги? Они идут в ведение бюджета,  откуда перекачиваются в военнопромышленный комплекс,  в повороты сибирских рек, в космос, который не связан с необходимой обороной,  и  так  далее.  Они  идут в распоряжение министерств и ведомств,  диктат,  который над нами  осуществляется.  Зачем  нам такое  большое  Правительство?  Зачем  нам  десятки министерств и ведомств,  которые реорганизовываются, и опять ими же остаются? В Соединенных  Штатах 12 министерств.  Зачем нам нужна эта огромная армия людей,  ничего не производящих, а только указывающих да еще и руководящих дорогой, которой мы идем туда, куда сегодня пришли?

 

     56

 

     Скажите, пожалуйста!  Я еще раз возвращаюсь к этому вопросу. Сейчас выводятся войска. Вы знаете, наверное, куда идут дивизии и армии,  которые  прибывают  к нам в страну из-за рубежа.  Украина может стать одним из самых милитаризованных государств в мире.

 

     Сегодня мы не можем обеспечить военнослужащих  и  членов  их семей,   в  то  время  как  десятки  тысяч  людей  влачат  жалкое существование,  есть обездоленные. Посадим их здесь, переподчиним эти  дивизии другими органам.  Мы что,  собираемся этими танками, этими офицерами и солдатами землю пахать? Или же мы их поставим к станкам работать?  Мы должны очень хорошо подумать над тем, какая нам нужна армия,  сколько нам надо сделать затрат,  собираемся ли мы воевать.  Я не собираюсь,  и сыновья мои не пойдут. И я думаю, что никто здесь не собирается это делать.

 

     Давайте задумаемся над тем,  куда мы деваем  свои  средства? Уважаемый  премьер  сказал:  чтобы  стало  реальностью  улучшение жизни, надо браться за дело всем - и государственным организациям и общественным формированиям.  Уважаемый Виталий Андреевич,  если мы по-прежнему будем позволять себе всем браться за все, то у нас будет то, что мы уже имеем. Мы несколько десятков лет все брались за всё.

 

     Я помню эти лозунги. Сам был воспитан нашей советской школой и  работал  на  советских госпредприятиях.  Дружно все возьмемся, ударим,  сдвинем,  задвинем.  Помню это "перевыполнение"  планов, этот лозунг времен Брежнева.  Мы все это уже проходили. Зачем нам повторять?  Давайте лучше посмотрим на жизнь,  которой мы с  вами сейчас  живем.  На нас действительно смотрит народ Украины,  и он ожидает.  Я  позволю  себе  не  останавливаться  на  серьезнейших вопросах суверенитета.

 

     Головуючий. У вас залишилось півтори хвилини.

 

     Табурянський Л.І. Спасибо. Я позволю себе не останавливаться на этих глобальных серьезных вопросах.  Вы о них  хорошо  знаете, думаю,  лучше  меня.  Я  призываю  вас  как  производственник,  а производственный  кооператив,  в  котором  я  работаю,  это  тоже производственники.  Мы  -  производственники.  Я вижу оживление в зале в связи с тем,  что сказал,  что  производственный.  Хорошо, если есть время, пожалуйста.

 

     Прошло три     года     как     работает    производственный Днепропетровський кооператив "Олимп", производственный

 

     57

 

     инвалидные коляски,   комплексы   реабилитации,   тренажеры. Оборот составил около 8 млн. рублей. Продукция нарасхват. Сегодня я не буду  говорить  о  мерах,  которые  принимаются  к  закрытию кооператива.  Это отдельный вопрос,  и не с этой высокой трибуны. Это - здоровая кооперация потому,  что миллионы рублей мы  тратим на   благотворительность   и  милосердие.  К  этому  я  призываю, пользуясь этой трибуной,  и  государственные  предприятия,  и  ту здоровую часть кооперации,  о которой в свое время говорил Ленин: "Кооперация - это путь в будущее".

 

     Товарищи! Заканчивая выступление,  я еще  раз  обращаюсь  ко всем депутатам:  не надо нам стараться больше говорить.  Не надо, демократы и остальные.  Давайте сегодня  при  обсуждении  доклада премьер-министра   консолидируем  свои  силы.  Давайте  попробуем выработать  политику,  которая  позволит  улучшить  жизнь  нашего народа.  У  нас  для  этого  есть  все  возможности.  Спасибо  за внимание.

 

     Головуючий. Слово для виступу надається депутату Уманцю.  За ним буде виступати депутат Хижняк.

 

     Шановні товариші депутати,  і депутати,  які виступають.  На табло зліва і справа включено час. Можете ним керуватися.

 

     Уманець Ю.І.,   стропальник   Херсонського    суднобудівного виробничого  об'єднання  імені  60-річчя  Ленінського  комсомолу. (Комсомольський виборчий округ, Херсонська область).

 

     Шановні народні депутати.  Я уважно прослухав звіт шановного депутата Віталія Андрійовича Масола, який розкрив мені очі на те, до чого ми дожилися.  Замість того,  щоб почути про розквіт нашої України  при розвинутому соціалізмі,  я почув про біль і трагедію Чорнобиля. Я побачив дітей, у яких немає гарантії стати здоровими, тих дітей, котрі народжуються без гарантії вижити.

 

     Перед моїми  очима  постало  отруєне  Чорноморське узбережжя Херсонщини,  Дніпровське пониззя,  куди вже небезпечно прийти  чи приїхати на відпочинок.  Я бачу своїх херсонських виборців, котрі живуть в  будинках,  де  рівень  радіації  в  кілька  разів  вище природного  нормативу.  А  такі  будинки  продовжують  будувати з радіаційного щебеню Токівського кар'єру. Що вже казати про товари народного вжитку,  про порожні полиці в магазинах.  Немає ніякого секрету,  що Херсонщина - це квітучий край України.  На її землях родить  все  необхідне  людині.  Тільки ця людина не бачить своїх плодів. Не в усіх селах заасфальтовані дороги, немає

 

     58

 

     клубів, вулиці  неосвітлені.  Місто  Херсон  і   сотні   сіл відчувають  гострий  дефіцит  питної  води.  Люди бутилями носять воду.  Так скажіть,  будь ласка,  шановні депутати,  як я повинен оцінити роботу цього Уряду? Що повинен відповісти своїм виборцям, хто в цьому винен?  І таке становище не тільки на Херсонщині, а й в інших регіонах.  Тому роботу Уряду вважаю незадовільною.  Дякую за увагу.

 

     Головуючий. Дякую.  Слово надається депутату Хижняку, за ним буде виступати депутат Степенко.

 

     Хижняк В.М.,  голова  Немирівської  районної  Ради  народних депутатів,  перший  секретар  Немирівського   райкому   Компартії України Немирівський виборчий округ, Вінницька область).

 

     Шановні товариші!  Сьогодні мова йде про надзвичайно важливе питання - звіт Уряду.  Я  думаю,  що  кожен  з  нас  розуміє,  не вдаваючись  до  тих  матеріалів,  які нам підготовлені,  і до тих цифр, те становище, в якому ми опинились. Достатньо сьогодні піти в магазин,  на завод,  фабрику,  в лікарню,  чи школу.  Становище дійсно  непросте.  Чому  ж  воно  так   сталося?   Найстрашнішим, товариші,  я вважаю, може бути лише те, що після 5 років ми знову ж прийшли до того, з чого починали. Це моя особиста думка, це мої переконання.

 

     Я думаю,  товариші,  що  саме в цьому,  дійсно,  винен Уряд, винні Верховні Ради і Союзу,  і нашої республіки. І ми, товариші, йдемо тим же самим шляхом.  Тому,  що ті закони, які приймаються, нереальні. Вони відірвані від життя, від людей. Товариші! Коли ще цей  закон підписує Голова Верховної Ради,  коли його обговорення транслюється по телебаченню і радіо, люди його вже не сприймають. Сьогодні  ми  можемо  потрапити  з вами в таку ж саму,  товариші, історію.

 

     Чому? Тому  що  у  нас  в  порядку  денному  є  питання  про прийняття законів про землю,  суверенітет,  політичне, економічне становище,  село.  Я вам скажу відверто,  що моє сумління мені не дозволить   проголосувати   ні  за  один  закон,  якщо  він  буде готуватись і прийматись так, як приймався до сьогоднішнього дня.

 

     Люди їм не вірять.  Що ж нам  робити,  який  вихід?  Складне питання. Тут переді мною виступали товариші і вносили пропозиції. Ви зрозумійте,  що в цей зал ми приїхали з різними  поглядами,  з різними думками.  Одні приїхали з думками перемогти одних, інші - інших. Створені групи, але справа не в цьому.

 

     59

 

     Люди наші,  товариші.  Ми дуже  ображаємо,  товариші,  наших простих людей - колгоспників, робітників. Жодні збори у колгоспі, на фабриці, на заводі так не проходять, як у нас проходить сесія. Ми  можемо  бути  різними  за  своїми  переконаннями,  різними за поглядами. Але якщо ми прийшли в цей зал, то не повинні забувати, що за нами інтереси нашої України, за нами інтереси наших людей.

 

     Тому у мене,  товариші,  є така пропозиція.  Не по звіту, бо скільки б ми не говорили,  ми можемо один  одного  чорною  фарбою перемазати, як тільки можна. На це ми спеціалісти. І ми це робили й робимо. А прийде час, і кожному з нас теж дадуть оцінку.

 

     Тому у  мене,  товариші,   така   пропозиція.   Давайте   ми зосередимо  свою роботу на вирішенні основних питань.  Послухаємо звіт,  обговоримо його.  Я не  виправдовую  Віталія  Андрійовича, товаришку   Шевченко.   Але   ж   не  треба,  товариші,  наголоси переставляти.  Не  треба,  товариші.  Це,  по-перше,  ми  повинні поважати людську гідність,  ми повинні бути людьми. Історія скаже за кожного з нас,  і оцінку нам дадуть  люди.  І  якби  ми  могли донесли  до  вас  біль тих телеграм і листів,  які надходять - що люди нам говорять.  Люди від  нас  чекають  вирішення  питань.  Я вважаю,  що  нам  треба  зосередитись  на вирішенні таких питань. Перше,  це обрання Голови Верховної  Ради  і  постійних  комісій. Головне, товариші, постійні комісії. Майте на увазі, що ми будемо штампувати закони,  будемо знову їх штампувати,  бо  їх  сьогодні ніхто не готує, а ми вже проголосували про їх прийняття на сесії. Далі,  товариші,  нам треба не розпорошуватись, а зосередити нашу увагу на вирішенні основних питань:  про політичний і економічний суверенітет республіки,  про ліквідацію наслідків  Чорнобильської катастрофи,   забезпечення   населення   продуктами   харчування, забезпечення населення  товарами  першої  необхідності.  Наступне питання,  товариші, - розвиток народної освіти, охорони здоров'я. Це якраз те,  чого чекають від нас люди.  І останнє.  Якби послав нам Всевишній розум,  щоб ми зуміли, товариші, найти спільну мову і розумно вирішили  усі  питання.  Цього  від  нас  чекають  наші виборці. Дякую за увагу.

 

     Головуючий. Дякую.   Слово   надається   депутату  Степенку. Підготуватися депутату Романову.

 

     Степенко В.І.,   перший   секретар   Полтавського    райкому Компартії України (Полтавський виборчий округ, Полтавська

 

     60

 

     область). Шановні  товариші,  я  дуже вдячний Демократичному блоку - я до нього не належу, я секретар райкому партії -  за  те, що  він  настояв  і  ми  сьогодні  обговорюємо  звіт  Голови Ради Міністрів.

 

     Ми повинні чітко розібратися у тому,  як ми сьогодні живемо. Я недавно прийшов на посаду секретаря, лише третій рік працюю, до цього був головою колгоспу.  Тому  впевнено  можу  сказати,  якщо будуть  діяти  такі  закони і такі Інструкції,  якщо ми будемо по команді "смирно" дивитися,  що робиться у Москві і все переносити на нашу економіку, ми, товариші, нічого не вирішимо з вами.

 

     Сьогодні шановний  Віталій Андрійович говорив,  що нам хтось заважав,  а  хто  заважав  нам  довести  до  господарств  науково обгрунтовані плани, які б не залежали від особистих симпатій того чи іншого міністра,  високопоставленого чиновника? А заважало те, що  тоді  втрачалася  можливість  комусь  додавати,  а  з  когось знімати, одного робити розумним, а іншого не дуже розумним.

 

     Це ж наша реальність, і на неї треба як слід подивитись. Хто нам сьогодні говорить, немає у нас ресурсів. Колгоспу і молоко, і м'ясо треба продати,  а під продаж продукції абсолютно нічого  не заплановано.  Ні матеріальних,  ні будівельних ресурсів,  кажуть, немає.  А де ж беруться будівельні  матеріали  на  дачі  три-  та двоповерхові?  Мені  соромно  було  відповідати  на  це запитання виборцям.  Я розумію,  що це правильно,  потрібні  садово-городні ділянки, однак те, що ми зняли усі обмеження і сказали, що хочеш, те й можеш будувати, товариші, це зовсім не вірно.

 

     Сьогодні жінці,  яка 30 років пропрацювала  дояркою,  ми  не можемо дати тисячу цеглин, щоб перекласти піч. Але ж десь вони є, та хто ними розпоряджається, хто їх розподіляє?

 

     Ціни на  сільськогосподарську  продукцію.  Я  буду  говорити конкретно.  Кращі господарства,  які вийшли трохи вперед, негайно підрівняли  до  тих,  які  у  нас  відстають,  які  ми  називаємо відстаючими, а правильніше було б називати, недорозвиненими. І що наробили?  Ми їм у 1,5-2 рази підняли закупівельні ціни на м'ясо, а  вони  закуповують у населення худобу і продають.  Що від цього добавилося у нас,  у державі?  Нічого,  товариші,  не добавилося. Далі,  ціни  на  зерно.  Хіба  у нас нікому на Україні порахувати науково обгрунтовані ціни на всю сільськогосподарську  продукцію? Як же так можна: не давши оцінки,

 

     61

 

     що ми зробили,  вже піднімаємо ціни на зерно.  Зерно і так є рентабельним -150 відсотків.  А хто ж  буде  займатися  м'ясом  і молоком?  Його  не  було і не буде.  І я думаю,  над цим питанням ніхто сьогодні як слід не думає, а нам слід задуматись над ним.

 

     І що лякає.  Ми були на зустрічі  з  товаришем  Масолом.  Як працівника  сільського  господарства  мене лякає те,  що постійно порушується питання про  збільшення  виробництва  продукції.  Та, люди   добрі,   давайте   подивимось,  хіба  нам  сьогодні  треба збільшувати   виробництво   продукції?   Подивимось    на    наші м'ясокомбінати,  молокозаводи,  подивимось,  як  ми  переробляємо овочі, картоплю. Нам треба сьогодні ставити питання про переробну промисловість.  А  потім  вже про збільшення виробництва.  Ми вже виробили тонну зерна на людину.  І якщо навіть ми  намагатимемось виробити  дві  тонни  на  чоловіка,  це  не  забезпечить сільське господарство і  особливо  його  працівників  зерном,  натуральною оплатою.

 

     Якщо ми  сьогодні  говоримо про село,  то люди ждуть від нас конкретних справ.  А конкретним, я вважаю, ось що: треба видати на рівні  з  колгоспниками  -  пенсіонерам на одержану пенсію хліб і інші продукти,  теж саме -  вчителям,  лікарям,  листоношам,  які працюють  в  колгоспах,  а  не  забирати  19 мільйонів тонн хліба замість 17-ти для продажу його державі.

 

     І ще  одне  питання.  Я  економіст  і  трохи  розбираюся   в економіці.    Вчора   прозвучала   така   фраза:   якщо   колгоспи переходитимуть на оренду,  то  їм  спишуться  борги.  Заганяти  в оренду,  я вважаю, несправедливо і нечесно. Виходить так - визнай оренду формально, і ми спишемо з тебе борги. Хіба це правильно?

 

     І ще таке питання.  Постійні  реорганізації.  Постійно  щось реорганізуємо.  І  враження  таке,  що ми хочемо знайти найгірший варіант.  Невиконання постанов, які приймаємо. Була постанова, що за  плановий  продаж  хліба  та  іншої продукції буде продаватись техніка і будівельні матеріали.  Продали,  а нам  кажуть:  то  ми пожартували.

 

     Головуючий. Так, закінчуйте, будь ласка.

 

     Степенко В.І.   10-15  процентів  від  програми  будівництва промислових підприємств буде віддано на село,  де  ж  воно  є?  І останнє питання.  Закінчую.  Я вважаю, що якщо не буде дисципліни праці,  не буде організації і якщо селом будемо займатись так, як до цього займались, ми, товариші, цих проблем не вирішимо.

 

     62

 

     Селом сьогодні  ніхто  в  країні  не  займається.  Якщо мені сьогодні доручать зайнятися авіацією,  я через п'ять років доведу її   до   такого   стану,  в  якому  зараз  знаходиться  сільське господарства.

 

     І нам треба  приймати  рішення  глибоко  продумані,  вивчені, добитися,  щоб всі ті закони і постанови були виконані. Якщо вони не будуть виконані,  нам просто не потрібно їх приймати.  Спасибі за увагу. (Оплески).

 

     Головуючий. Шановні  товариші  депутати!  На  наше засідання прибула  делегація  Фінансово-економічної  Комісії  Всекитайських зборів  народних  представників,  яка перебуває в нашій країні на запрошення Верховної Ради Союзу РСР.

 

     Дозвольте від вашого імені сердечно привітати гостей, і в їх особі  передати наші щирі вітання великому китайському народу,  і висловити  впевненість  в  тому,  що  і  цей  візит   повноважних представників  Всекитайських  зборів  сприятиме дальшому розвитку зв'язків та співробітництва між  нашими  країнами  в  політичній, економічній,  торговельній,  науково-технічній  та інших галузях. Бажаємо вам успіхів, дорогі китайські товариші. (Оплески).

 

     Головуючий. Слово для виступу надається  депутату  Романову. За ним буде виступати депутат Курашин.

 

     Романов Ю.С, завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету ім.  І.І.  Мечникова (Жовтневий виборчий округ, Одеська область). Мы заслушали отчет Председателя Совета Министров и хотелось бы,  конечно, на него соответствующим образом прореагировать.

 

     Лично я  должен  сказать,  что  этот  отчет  меня  не совсем удовлетворил и в основном по той причине,  что  не  были  сделаны соответствующие  выводы и предложения по тому,  в каком положении мы оказались,  и хотя бы наметки тех путей, по которым можно было бы  пойти,  чтобы  их  одолеть.  По-видимому,  это  самый большой недостаток отчета.  Мне бы  хотелось  остановиться  на  некоторых вопросах, которые примыкают к этому отчету, и, по-видимому, могли бы послужить определенным дополнением  и  поиском  путей  решения существующих   проблем.   Я   остановлюсь  на  целом  ряде  общих направлений,  и если мне придется  останавливаться  на  примерах, связанных с Одесской областью,  то это будут только примеры, а не амбиции,  связанные с моим проживанием и защитой только интересов моих

 

     63

 

     избирателей. Прежде   всего   я   хочу  отметить  следующее. Происходит странное обстоятельство.  Мы разделили с вами интересы отдельного    человека,    интересы    управления,   и   интересы производства.  Надо пойти по пути объединения этих интересов. Мне хочется  остановиться на вопросах,  связанных с проблемами охраны окружающей среды и образования.

 

     Дело в том,  что это один из основных  направлений,  которые приводят  к  возрастанию  социально-экономической  напряженности. Отсюда вытекает и та политическая  напряженность,  с  которой  мы сталкиваемся.   Если   мы  с  вами  не  найдем  пути  преодоления возникающих сложных проблем,  я не говорю,  что это  единственные проблемы,  то  политическая  ситуация,  которая возникнет,  будет трудно преодолима.  А мы должны к этому  с  вами  стремиться.  Вы посмотрите,  что происходит.  Мы постоянно страдаем от отсутствия соответствующих резервов по финансированию.  Нам все время  негде взять  деньги.  Но  мы с вами все время их закапываем.  Наглядный пример:  Одесская атомная станция -  170  миллионов,  по  крайней мере,   Дунай-Днепровская   оросительная   система  -  более  ста миллионов рублей. Тут уже говорили о Крыме и так далее. Что можно сделать?  Вы  посмотрите,  у  нас  имеются  огромнейшие  резервы, которые мы  могли  бы  использовать,  но  мы  их  не  используем. Гробится   жилой   фонд,  уничтожаются  дороги,  производственные помещения, станки и так далее. Мы с вами совершенно забыли о том, что если мы что-то создаем, то о созданном надо потом заботиться. Мы не выделяем соответствующих ресурсов для этой заботы.  Вот  один из   основных   путей  решения  существующих  проблем.  Следующее обстоятельство.  Я хочу сказать,  что у меня лично есть моральное право  говорить  по  целому  ряду  вопросов,  связанных с атомной энергетикой.  Более десяти лет тому назад я обращался в различные административные, партийные органы именно с этим вопросом, что то направление,  которое мы  взяли,  в  конечном  счете  приведет  к социальной  напряженности.  И  вот мы сегодня сталкиваемся с этим ужасом,  который имеется:  и в связи с Чернобылем,  и в  связи  с Крымом,  и  так  далее.  По запросу союзных депутатов Зелинского, Деревянко,  Андронатти была создана  Правительственная  комиссия, которая специально занималась проблемами экологической ситуации у нас  в  Одесской  области.  Выводы  я  позволю  себе  вам  кратко прочитать.  Это  большой  том,  примерно на 50 страниц,  работало почти сто специалистов со

 

     64

 

     всего Советского Союза. Наблюдаемая экологическая ситуация в Одесской  области  определяет  высокий  уровень  заболеваемости и смертности, которые, как правило, выше среднего республиканского. Основной    вывод:    сформировавшаяся    в   области   кризисная экологическая ситуация представляет угрозу для здоровья  и  жизни населения. Возможны потери уникальных рекреационных ресурсов. Что же получается?  Основной  ресурс,  собственно,  это  касается  не только этого ресурса,  это касается и других ресурсов,  которые у нас имеются  на  Украине.  Мы  с  вами,  скажем  так,  совершенно безответственно  к  ним  относимся,  мы  их теряем.  Теряем любые ресурсы:  и угольные,  и нефтяные,  и так далее.  Наши  земельные ресурсы, и вот, в частности, рекреационные ресурсы. Каким образом мы сможем оздоровлять население Украины, наших ближайших соседей, когда  ресурсы  на  грани  катастрофического уничтожения.  Именно поэтому разработан целый ряд мероприятий,  чтобы можно было пойти по  пути сохранения и восстановления этого ресурса.  К сожалению, Совет Министров Украинской  ССР  никак  не  прореагировал  на  те предложения,  которые были ему представлены.  И неизвестно, когда эти предложения смогут быть осуществлены. Вот посмотрите. Принято хорошее постановление. Мне кажется, все-таки те нормативы, законы, которые сегодня существуют, и которые мы с вами принимаем, должны выполняться.  Если  они  не  будут  выполняться,  мы  с  вами  не продвинемся вперед.  Принято соответствующее постановление. И вот 23  февраля  вдруг неожиданно вновь открывается финансирование на вторую очередь,  так называемой  Дунай-Днестровской  оросительной системы,   где   вообще   вылезти  невозможно  без  кардинального изменения  отношения  к  этой  проблеме.  Там  уничтожаются   все ресурсы,  земельные ресурсы.  Мы не можем подходить к этому таким образом:  только вкладывать деньги  и  не  видеть  того,  к  чему придем.

 

     Здесь предыдущий  товариш сказал,  что нужно делать все-таки соответствующие просчеты и оценку. Да, действительно, наша беда в том, что мы не просчитываем на будущее, мы не заглядываем, к чему это приведет.

 

     А теперь посмотрите,  что происходит.  Это тоже  в  качестве примеров.  Одесский припортовый, так называемый, завод. Он должен быть закрыт, он не может там находиться. Это замедленная бомба. У меня  сердце  обливается  кровью,  когда  я  подумаю,  что  может произойти. При восточном ветре буквально

 

     65

 

     через полчаса при несчастье мы не досчитаемся  миллиона,  по крайней мере миллиона жителей в Одесской области. Посмотрите, что происходит с придунайскими озерами.  Там социальная напряженность кошмарная. Народ не имеет воды. Нечего пить, нет нормальной воды. В то же самое время  мы  опять  собираемся  закапывать  деньги  в землю.  Почему  мы,  как  правительство,  не  можем  использовать имеющиеся  у  нас  финансы  для  решения  насущной  проблемы,   в частности  водообеспечения  жителей придунайских озер.  Следующая проблема - это последствия  строительства  атомной  станции,  так называемой  ТЭЦ-2.  Мы  ставим  вопрос  о защите Днестра.  Днестр должен  быть  защищен  совместными  усилиями  Одесской   области, Молдавской республики,  Закарпатья, Львова и примыкающих районов. И тем не менее мы  уже  сейчас  там  пытаемся  поставить  объект, который  ухудшит  имеющуюся  обстановку  и  мы  вообще останемся, по-видимому,  без воды.  В то же самое время,  это я возвращаюсь к тому  вопросу,  у нас на Украине существует проблема подтопления. Если мы не будем с этим бороться,  где будут наши земли,  где  мы будем  получать свой урожай?  Каким образом будет решена проблема водоснабжения   нашего   города   Одессы?   К    нам    примыкает Южно-Украинская    атомная   станция.   Здесь   вопрос   касается информации.   Почему   из   одной   информации    следует,    что Южно-Украинская  работает идеально,  нет никаких проблем.  У меня лежит  газета,  где  написано,  что  там  1  и  9   апреля   были серьезнейшие  неполадки.  Почему  мы спокойно к этому относимся? Надо смотреть все-таки правде в  глаза.  И  следующее  замечание. Дорогие  товарищи,  несколько  слов  по поводу образования.  Этот вопрос  чрезвычайно  важный.  Я  остановлюсь  на  нашем  примере. Извините.

 

     Головуючий. Ваш час закінчився.

 

     Романов Ю.С.,  Школы  работают  в две,  и некоторые - в три смены.  Совершенно не решен вопрос о нормальном финансировании  и среднего образования, и высшей школы. И совершенно парадоксальная ситуация - это с финансированием фундаментальных исследований.  У нас получается, что финансирование научных исследований ведется в основном за счет хоздоговорной тематики,  что в 10,  15,  20  раз меньше, чем финансирование по госбюджету. Это не нормально.

 

     Только совместным  преодолением  таких  проблем  мы  сможем, наконец, решить, я еще раз обращаю внимание, те

 

     66

 

     существующие у нас социально-экономические  и  экологические проблемы. Благодарю за внимание.

 

     Головуючий. Шановні   товариші   депутати,   перед  тим,  як оголосити перерву, декілька оголошень.

 

     Прошу оголосити про зустріч народних депутатів,  що  ввійшли до  складу  тимчасової комісії по оздоровленню дітей,  на початку цієї  перерви  на  третьому  поверсі.  Прохання  оголосити,   щоб парламентська  група  "вільні демократи" зібралася в перерві біля місця засідань київської депутації.

 

     Прошу зробити оголошення перед перервою.  Членів  групи  "за права людини" просять зібратися біля трибуни.

 

     Прошу оголосити:  "групі  здоров'я"  зібратися  в  15.30  на третьому поверсі, ліве крило від входу, депутат Пиріг.

 

     (Перерва)

 

     67