Стенограма пленарного засідання

05 березня 1998

 

ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТЕ

 

С е  с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  5  б е р е з н я  1998  р о к у.

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  депутати,   інші   учасники засідання.

 

     Прошу депутатів   зайняти   свої  місця  й  підготуватися  до реєстрації.  Хто не  встиг  проголосувати  біля  столів,  візьміть бюлетені, проголосуйте.

 

     Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 289 депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Я хотів  би  від  імені  всіх  депутатівчоловіків   привітати депутатів-жінок і всіх жінок України зі святом 8 Березня, побажати їм добра,  здоров'я, збереження своєї вічної чарівності й побажати всім  нашим депутатам-жінкам стати депутатами наступного скликання (в тому немає ніяких  сумнівів).  Коротше  кажучи,  щастя  на  всі наступні роки (Оплески).

 

     Нагадую депутатам,  що ми сьогодні працюємо без перерви до 13 години.  На розгляд внесені важливі питання. За вашим дорученням я закликаю до оперативності в роботі.

 

     Спочатку про депутатські запити.

 

     Від Дорошевського,  Агафонова,  Сизенка  та  інших  депутатів надійшов   запит   до   Президента   України   щодо    роз'яснення необхідності, обгрунтованості та правомірності дій по перетворенню державного  підприємства  Українське  об'єднання  по  забезпеченню нафтою  та нафтопродуктами "Укрнафтопродукт" у холдингову компанію "Укрнафтопродукт"  з  49  процентами  приватного  капіталу  та  51 процентом державного капіталу.

 

     Принципове питання,   тим  більше  що  воно  розглядається  в контексті відомого указу Президента.  Тому ставлю  на  голосування питання про підтримку змісту цього запиту. Іде голосування.

 

     "За" - 148.

 

     Зміст не підтримується, сумніваються депутати. Ну, попрацюйте ще з фракціями, 24-го проголосуємо.

 

     Борис Ілліч  Олійник  звертається   до   Президента   України стосовно  вжиття  заходів щодо забезпечення неухильного дотримання законодавства України американською компанією "Проктер енд  Гембл" та іншими транснаціональними компаніями.  Він просить хвилину, щоб прокоментувати цей запит.

 

     Будь ласка, Борисе Іллічу.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах і зв'язках з СНД (Запорізький виборчий округ, Запорізька область).  Шановні колеги!  Порушення прав  споживачів, випадки     недобросовісної     конкуренції     з     українськими товаровиробниками,  яких припускаються іноземні компанії, стає вже нормою.  Характерним  прикладом  таких  дій є масоване ввезення на ринок  України  продукції  американської  компанії  "Проктер   енд Гембл".

 

     Проголошуючи себе    інвестором,   ця   компанія   заполонила український ринок іноземною продукцією,  етикування і реклама якої абсолютно не відповідають ні нормам українського законодавства, ні принципам мінімальної поваги до споживачів. У пресі вже наводилися свідчення  про  те,  що  фірма під приводом витрат на сертифікацію своєї продукції через фірми одноденки переводить у готівку частину своїх  коштів,  що  межує  з ухиленням від сплати податків.  А тим часом на порушення  взятих  зобов'язань  та  укладених  контрактів уникає   обстеження  своїх  заводів,  як  це  передбачено  чинними процедурами сертифікації. От у чому суть.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Ставлю на голосування  питання  про  підтримку  змісту  цього запиту. Іде голосування.

 

     "За" - 168.

 

     Підтримується зміст.   Ставлю   на  голосування  питання  про направлення цього запиту адресату.  Будь  ласка,  підтримайте.  Це явище типове для України і втручатися треба безперечно.

 

     "За" - 180.

 

     Цушко Василь   Петрович   також   звертається  до  Президента стосовно ситуації,  що склалася в Арцизькому військовому гарнізоні Одеської     області     з     виплатою     грошового    утримання військовослужбовців. Зміст зрозумілий.

 

     Ставлю на голосування питання про підтримку змісту запиту.

 

     "За" - 151.

 

     Підтримується зміст.  Ставлю  на  голосування   питання   про направлення цього запиту. Будь ласка, оперативніше.

 

     "За" - 168.

 

     Бондаренко Володимир   Дмитрович  звертається  до  Президента стосовно правомірності нагородження відзнаками Президента  України керівників  окремих  банків і фірм.  Учора зміст цього запиту було підтримано.

 

     Пилипенко Микола Васильович також звертається до Президента у зв'язку  з  невдоволенням відповіддю Міністерства оборони на запит стосовно ситуації,  що склалася у військовому містечку N 220 міста Джанкой. Зміст цього запиту теж підтримано.

 

     І зміст  запиту  Петра  Степановича Степанова до Президента й Голови Верховної  Ради  стосовно  порушень  чинного  законодавства державною холдинговою компанією "Луганськтепловоз".

 

     Я прошу  вас  підтримати  пропозицію направити Президенту всі запити.  Вони обгрунтовані кожен по-своєму,  кожний має  значення. Тому пропоную проголосувати за те,  щоб і запит групи депутатів, і запити депутатів Олійника, Цушка, Бондаренка, Пилипенка, Степанова направити Президенту. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 191.

 

     Депутат Степанов наполягає на тому, щоб проголосували ще раз, бо в нього дуже важливий запит.  Він вважає,  що без того обійтися не можна.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Проголосуйте, будь ласка.

 

     Група "Реформи", проголосуйте, врешті-решт.

 

     "За" - 205.

 

     Білоус не встиг проголосувати,  просить настирливо,  щоб дали можливість  проголосувати  ще  раз.   Останній   раз   ставлю   на голосування. Запити депутатів з різних фракцій. Будь ласка.

 

     "За" - 213.

 

     Видно, депутати  не хочуть турбувати Президента.  І проти теж ніхто не голосує.

 

     За наполяганням  депутата  Шейка,  голови  комітету,   ставлю питання   на   голосування   ще  раз.  Та  проголосуйте,  не  руку піднімайте, а натисніть на свою кнопку.

 

     "За" - 224.

 

     Депутат Степанов. Прошу.

 

     СТЕПАНОВ П.С.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Ватутінський виборчий округ, Луганська область). Уважаемые народные депутаты! В моем  депутатском  запросе  речь  идет  о  том,  что  в  нарушение украинского законодательства  на  Луганском  тепловозостроительном заводе  приватизируются  отдельно взятые цеха.  Кроме того,  имеют место вопиющие  факты  разбазаривания  финансовых  и  материальных средств.   Я   прошу   Президента   дать   поручение   Генеральной прокуратуре,  другим соответствующим службам проверить эти  факты, приостановить нарушение законодательства по приватизации.

 

     Я всегда  в  этом  зале  находил  понимание  и  еще раз прошу поддержать мой депутатский запрос.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю  на  голосування.  Останній  раз.  Дуже прошу, підтримайте один одного.

 

     "За" - 232. Спасибі.

 

     Група депутатів  від  Закарпатської  області  звертається  до Прем'єрміністра  щодо  відшкодування  заборгованості  за  виконані протипаводкові роботи в Закарпатській області;

 

     Лупаков Євген  Олександрович  -  до  Міністерства  внутрішніх справ і Прем'єр-міністра у зв'язку з невдоволенням  відповіддю  на попередній запит;

 

     Круцик Роман  Миколайович  - до міністра економіки,  міністра фінансів стосовно переліку підприємств ІваноФранківської  області, що фінансуються за рахунок амортвідрахувань;

 

     депутати Лупаков  та  Ілясевич  -  до  Вищої  кваліфікаційної комісії щодо порушень чинного законодавства в її діяльності;

 

     Білас Іван Григорович - до виконуючого обов'язки голови Фонду держмайна  і  до  прокуратури  щодо  порушення конституційних прав працівників Мостиського молокозаводу  в  процесі  приватизації  та продажу підприємства;

 

     група депутатів  -  Білас,  Манчуленко  та  інші  - до голови Центрвиборчкому  і  виконуючого  обов'язки  Генпрокурора,   Голови Верховного  Суду  стосовно  порушень  Закону  про  вибори народних депутатів у виборчому окрузі N 210, Львівська область.

 

     Ці запити оформлені так,  як передбачено Регламентом.  Ставлю на  голосування  пропозицію  про  направлення  їх адресатам.  Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 194. Прийнято.

 

     Депутат Косолапов від групи  депутатів  Харківської  області. Для інформації дві хвилини, будь ласка.

 

     КОСОЛАПОВ А.Г.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і  банківської  діяльності  (Вовчанський виборчий округ,  Харківська область).  Шановні колеги! 19 лютого у Вовчанському районі Харківської області по-звірячому була вирізана сім'я  директора  дослідного  господарства.  По всіх селах пройшли сходи  селян.  Вони  з  обуренням  ставляться  до  політики   щодо селянства  й попросили мене,  щоб я зачитав їх звернення Верховній Раді.

 

     "Президенту України Кучмі і  Голові  Верховної  Ради  України Морозу.

 

     Можна лише  дивуватися,  як  терпляче  селянство ще працює за умов,  коли наша незалежна держава мовби  навмисно  ставить  перед землеробами,  тваринниками одну перешкоду за другою. З кожним днем на селі все важче зводити кінці з кінцями.

 

     Непродумані дії уряду,  парламенту ведуть  до  того,  що  все більше  господарств  стають  збитковими.  Це означає,  що і люди в селах живуть дедалі гірше й гірше.

 

     Чи не занадто довго  випробовуємо  ми  терпіння  селянина?  У нинішньому  році  взагалі немає державного замовлення на зерно,  а отже,  і тих авансів  для  придбання  пального,  добрив,  запасних частин, щоб підготуватися до посівної, чекати немає звідки.

 

     Старий механізм  зруйнували,  а  нового  ще  немає.  А час не чекає.  Весна ось-ось покличе хлібороба на роботу в поле.  А з чим туди виходити?

 

     Чому так  виходить,  що  люди,  призначені  на високі посади, роблять помилку за помилкою?  Згодом вони визнають,  та хіба людям легше від того?!  По суті, селянина заганяють у глухий кут, звідки немає виходу.

 

     Невже нас,  працівників  сільського   господарства,   свідомо підштовхують  на  порушення чинного законодавства,  на співпрацю з сумнівними  за  своєю  репутацією  комерційними  структурами,   за багатьма  з  яких стоять кримінальні елементи?  Ми саме так гостро ставимо питання, бо знаходимося у відчаї від звірячого вбивства на замовлення    нашого   молодого   колеги,   директора   дослідного господарства у  Вовчанському  районі  Харківської  області  Миколи Олексійовича Кравчука.

 

     Напевно, слідство  поставить усі крапки над "і",  але,  добре знаючи цю енергійну й працелюбну людину, ми глибоко переконані, що його  вбивство  -  це  наслідок  наступу злочинності,  легалізації тіньового капіталу.  Невже ви,  пане Президенте і товаришу  Голово Верховної  Ради,  змирилися з тим,  що в суспільстві нашої держави нормою стають закони джунглів, закони вовчої зграї?

 

     Ми вимагаємо  вирішити  нарешті  на  державному  рівні:   вам потрібен народ,  який має шанс на існування, чи лише електорат, до кого звертаються всі гілки влади  тільки  в  період  передвиборної кампанії?!  Ми  вимагаємо виконання численних обіцянок повернутися до селянина та його проблем! Ми вимагаємо розробити зрозумілі всім правила гри раз і назавжди!  Це стосується всього:  і податків,  і матеріального забезпечення, і багато чого іншого.

 

     Лише виконавши наші справедливі вимоги Україна  остаточно  не скотиться донизу, звідки світла вже ніколи не побачити!"

 

     Я передаю  протоколи сходів селян Президенту і Верховній Раді в особі Голови Верховної Ради Олександра Олександровича Мороза.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Учора ви проголосували й  доручили мені  підготувати  на  сьогодні з урахуванням пропозицій комітетів перелік питань для розгляду.  Цей проект  вам  пропонується,  і  я прошу погодити його шляхом голосування.

 

     Крім того,  учора  Комітет  з  питань  фінансів і банківської діяльності розглянув ще одну коротеньку  поправку  до  Закону  про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції,  яку внесла група депутатів.  Комітет підтримав її.  Пропоную разом  із цим  питанням  проголосувати  порядок  денний  на  сьогодні на три години  роботи.  Ставлю  на  голосування.   Треба   226   голосів. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 205.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування.  У  нас немає вибору,  треба працювати.

 

     "За" - 225.

 

     Ще раз ставлю на голосування.  Ну, інакше працювати не можна. Будь ласка.

 

     "За" - 248. Приймається.

 

     У нас  залишилося  кілька  хвилин на заяви тощо.  Є потреба в тому?  Будь ласка,  запишіться.  Маємо шість  хвилин.  Опублікуйте список.

 

     Депутат Мухін. Будь ласка.

 

     МУХІН В.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Харківська область).  Я  полностью  поддерживаю  сегодняшнее  заявление главы администрации Волчанского  района  Харьковской  области.  Поистине преступность  в  нашей стране перешла все границы.  Я считаю,  что новый  Генеральный  прокурор,  который  будет   избран   следующим парламентом,  в первую очередь должен заняться этим преступлением, которое произошло в  Харьковской  области.  Это  просто  кошмар  и безобразие.

 

     Если мы общими усилиями не наведем в государстве порядок,  то у нашей страны просто не будет будущего.

 

     Я хочу  просить  вас,  Александр  Александрович,   поддержать обращение Харьковской области.

 

     ГОЛОВА. Депутат Боровик. За ним - депутат Долженко.

 

     БОРОВИК О.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності  (Менський  виборчий   округ, Чернігівська  область).  Дякую.  Прошу  передати  слово Володимиру Михайловичу Яценку.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської    катастрофи    (Коростенський   виборчий   округ, Житомирська область).  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні  депутати!  Останнім  часом  у  засобах масової інформації роздмухується проблема українськоросійських  відносин,  зокрема  у зв'язку  з  парламентськими слуханнями,  які відбулися в Державній Думі Російської Федерації,  щодо  великомасштабного  договору  між Україною і Росією.

 

     Як керівник  депутатської  групи  по  зв'язках  з  Російською Федерацією, як керівник офіційної делегації Верховної Ради України в Державній Думі Російської Федерації я мушу пояснити таке.

 

     Справді, офіційна  делегація  Верховної Ради України у складі Яценка,  Гориня,  Дорошевського,  Чупахіна  і  Медвідь,  головного консультанта  Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД,  на запрошення Голови  Державної  Думи  Селезньова  була  присутня  на згаданих парламентських слуханнях.

 

     Обговорення договору  між  Україною  і  Росією  було жвавим і зацікавленим.  Та чомусь  засоби  масової  інформації,  насамперед українські,   концентрують  увагу  на  позиції  окремих  депутатів Державної Думи Російської Федерації,  зокрема  голови  комітету  з питань СНД Георгія Івановича Тихонова,  а також на позиції фракції ЛДПР.

 

     Так, вони справді були й залишаються  проти  цих  документів. Тільки  про  це  нам  було відомо навіть у грудні,  коли ми були в складі офіційної делегації в Російській Федерації.  Проте  позиція керівників   Державної   Думи  Російської  Федерації  -  і  Голови Державної Думи і заступника Світлани Петрівни Горячевої,  яка вела ці  парламентські  слухання,  - цілком витримана,  чітка.  Вони за ратифікацію цього договору.

 

     Більше того,  найчисленніша фракція Державної Думи -  фракція комуністів  Росії  (троє промовців були від цієї фракції) - займає стриману,  виважену позицію і  виступає  за  підтримку  зазначених документів.

 

     Я ще  раз  підкреслюю:  переважна більшість фракцій Державної Думи,  у тому числі найбільша - фракція комуністів,  висловлюються за   підтримку  цього  документа.  Крім  того,  першого  секретаря Компартії України Петра Миколайовича Симоненка взагалі не було  на цьому  засіданні,  і  він  не  виступав  на  цьому  засіданні,  як повідомляли українські засоби масової інформації.  Тобто  це  була цілком відверта і, пробачте мені за грубий вислів, нахабна брехня.

 

     Словом, парламентські слухання відбулися. Усе було нормально, так  би  мовити,  у  тих   межах,   які   визначені   міжнародними відносинами.   Усі   народні  депутати  України,  члени  офіційної делегації,  виступали.  Виступали з державницьких позицій, з метою допомогти  нашим  російським  колегам  зрозуміти те,  що зрозуміла Верховна Рада України, коли проголосувала конституційною більшістю за ратифікацію цього договору.

 

     А робити  із  суперечки  між  Георгієм  Тихоновим  і Богданом Горинем міжнародний скандал - із цього нічого  не  вийде,  шановні друзі.  Нічого  страшного не сталося,  все пройшло так,  як і мало пройти.  Ніхто не сподівався,  що Георгій Тихонов колись підтримає такий договір.

 

     Тому ще  раз  офіційно  як  керівник делегації Верховної Ради України я даю цілком достовірну, чітку інформацію і підкреслюю, що всі народні депутати України, члени офіційної делегації, виступали чітко,  стримано і допомагали своїм російським  колегам  зрозуміти важливість ратифікації договору.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кулінич. Будь ласка.

 

     КУЛІНИЧ В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань культури  і  духовності  (Обухівський  виборчий  округ,   Київська область). Прошу передати слово Роману Безсмертному.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  постійний представник Президента України у Верховній Раді  України  (Макарівський  виборчий  округ,  Київська область).  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні  колеги! Третього числа ми розглянули зміни до Закону про вибори  депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим (щодо утворення виборчих комісій,  щодо термінів),  і дві проблеми з трьох, які піднімалися останнім  часом,  зняли.  Залишилася ще одна проблема,  яка досить резонансна, - проблема участі в голосуванні депортованих народів.

 

     Прошу вас включити сьогодні  до  порядку  денного  пропозиції Президента,  дві з яких ми вже проголосували,  вони реалізовані, а третю ми могли б сьогодні розглянути й прийняти  рішення.  Комітет учора з цього питання визначився.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я вас,  Романе Петровичу,  попрошу: сконтактуйте ще з нашим  юридичним  управлінням  на  предмет   відповідності   цього положення  Конституції,  щоб  ми  часом  не  потрапили  в юридичну пастку. І тоді доголосуємо його окремо. То не складне питання.

 

     Депутат Крандакова. Будь ласка.

 

     КРАНДАКОВА О.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  бюджету  (Кіровський виборчий округ,  Автономна Республіка Крим).  Шановний пане Голово! Шановні депутати! Я звертаюся до вас із  такою проблемою.  Усі ви буваєте у своїх округах і знаєте,  як проходить виборча кампанія. Законом про вибори, який ми прийняли в цьому залі,  забороняється дарувати матеріальні подарунки,  давати гроші тим,  хто проводить агітацію,  і ще якось заохочувати їх. На жаль,  у  кожному  виборчому окрузі на порушення цього закону такі факти мають місце. Мене цікавить, як це співвідноситься із законом і хто контролює дотримання Закону про вибори народних депутатів?

 

     ГОЛОВА. Відповідаючи на запитання Олени Василівни, я хотів би сказати,  що підтримую пропозицію депутата Нідзієва щодо створення тимчасової  спеціальної  комісії  Верховної Ради (головним чином з депутатів,  які не балотуються на  виборах)  для  того,  щоб  вони забезпечили  в  міру можливостей представників парламенту контроль за дотриманням закону під час проведення виборів.  На мій  погляд, це цілком слушна пропозиція,  і її треба було б реалізувати. Склад комісії можна було  б  проголосувати  сьогодні,  наприклад,  через годину.  Вони порадяться і внесуть свої пропозиції.  А те, що така комісія потрібна, ні в кого не викликає сумніву.

 

     Ставлю на голосування  пропозицію  про  створення  тимчасової спеціальної  комісії для контролю за дотриманням Закону про вибори народних депутатів України  під  час  виборів  до  Верховної  Ради України. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 167. Прийнято.

 

     Будь ласка, вносьте пропозиції, і ми проголосуємо потім склад цієї комісії.

 

     -------------

 

     Приступаємо до розгляду  питань  порядку  денного.  У  вас  є проект  Постанови  Верховної  Ради  України  про  внесення змін до Регламенту Верховної Ради України.  Доповідачем  з  цього  питання визначений Віктор Лаврентійович Мусіяка,  але через обставини,  що склалися (буквально позавчора там трапилася трагедія),  він мусить зараз  брати  участь  у  сумних заходах.  Тому є пропозиція просто підтримати цю зміну до нашого Регламенту.

 

     Ідеться про те,  що  законопроекти,  які  прийняті  Верховною Радою  попереднього скликання в першому читанні,  стають предметом розгляду Верховної Ради наступного скликання. Тобто не вилучаються з  розгляду,  а є тим законодавчим масивом,  який використовується під час роботи новообраного парламенту.  А  розглядати  їх  чи  не розглядати,  підтримати  чи  ні  -  то  вже  справа Верховної Ради наступного скликання.

 

     Пропонується частину третю статті 6.2.2 глави  6.2  Регламенту викласти в такій редакції:  "Прийняті Верховною Радою попереднього скликання  в  першому  чи  подальшому читанні законопроекти,  щодо яких не прийнято рішення про введення їх у дію,  підлягають подальшому розгляду за процедурою підготовки і розгляду з другого читання,  встановленої цим Регламентом". Якщо виходити з  принципу  наступності  у  роботі  парламентів,  то  це уточнення  обов'язково  треба  внести.  Мається  на  увазі,  що це стосується і законів, стосовно яких є зауваження Президента, бо їх теж потрібно розглядати за відповідною процедурою.

 

     Немає зауважень? Немає.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 205.

 

     Очевидно, хтось   із  депутатів  не  зрозумів.  Тоді  давайте приймемо цей проект постанови в цілому. Не за основу, а в цілому.

 

     Будь ласка, ставлю на голосування.

 

     "За" - 218.

 

     Шановні депутати,  у мене до вас прохання.  Ми передбачили на сьогодні   дуже   напружену  програму.  Внесено  питання,  з  яких неодмінно треба  прийняти  рішення.  Будь  ласка,  довіряйте  один одному,  прислухайтеся  до того,  що радять ваші колеги.  У даному випадку і себе я не виключаю з їх числа.

 

     Ставлю на  голосування  ще  раз.   Це   питання   опрацьоване спеціалістами  в  комітеті,  і  Віктор  Лаврентійович  Мусіяка теж особисто займався ним. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     --------------

 

     Розглядається проект Закону  про  загальні  засади  подальшої експлуатації   ЧАЕС   та   перетворення   зруйнованого  четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно  безпечну  систему.  Це  проект депутата Яценка. Вручено 4 лютого, подання комітету - від 5 лютого 1998 року.

 

     Доповідає Швидкий Петро Євдокимович. Будь ласка.

 

     ШВИДКИЙ П.Є.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  ядерної  політики та ядерної безпеки (Жовківський виборчий округ,  Львівська  область).  Шановні  колеги  народні   депутати! Шановний Олександре Олександровичу! Комплекс чорнобильських питань досить складний,  і є нагальна необхідність у його вирішенні.  Два комітети,  розглянувши на своїх засіданнях проблеми,  що виникають на Чорнобильській АЕС,  дійшли висновку,  що їх треба  законодавчо врегулювати.

 

     Які це проблеми? Перша - подальша експлуатація Чорнобильської атомної електростанції. Друга - дострокове припинення експлуатації енергоблоків  Чорнобильської електростанції.  Третя - перетворення зруйнованого  четвертого  енергоблока  цієї  АЕС,  тобто   об'єкта укриття,  на  екологічно  безпечну систему.  І четверта проблема - забезпечення соціального захисту персоналу  Чорнобильської  АЕС  і населення міста Славутич.

 

     Ці проблеми дуже важливі, і це біль нашої держави. Скільки не розглядалися вони на міжнародному рівні,  та,  крім  слів,  нічого конкретного немає.  Через те ми хочемо законодавчо визначити рамки діяльності уряду,  працівників Чорнобильської АЕС,  а також  наших зарубіжних партнерів,  які хочуть допомогти нам безвідплатно,  щоб вони діяли в рамках якогось правового поля.

 

     Ми пропонуємо невеличкий за обсягом проект Закону України про загальні  засади  подальшої  експлуатації  Чорнобильської  АЕС  та перетворення  зруйнованого  четвертого  енергоблока  цієї  атомної електростанції на екологічно безпечну систему,  який складається з 16 статей.

 

     Що ж пропонується? Давайте розглянемо конкретні статті, якими пропонується законодавче вирішення згаданих проблем.

 

     Статтями 4  та  5  цього  законопроекту  передбачено  умови й порядок  прийняття  рішень  про  дострокову  зупинку  й  зняття  з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та виконання робіт по перетворенню об'єкта "Укриття"  на  екологічно  безпечну  систему. Зокрема,  у статті 4 говориться, що рішення про дострокову зупинку енергоблоків може прийматися лише Кабінетом Міністрів і лише  коли буде  розроблено  програму  виведення їх з експлуатації,  а не так просто прийняти рішення,  не маючи ніяких ні матеріальних  коштів, ні  плану  виведення  з  експлуатації.  Це  рішення  має  бути  не політичним, а економічно обгрунтованим.

 

     У статтях 7 і 8 визначено порядок та умови фінансування робіт з  підготовки до зняття й зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації  та  перетворення  об'єкта  "Укриття"  на  екологічно безпечну  систему  й  забезпечення  соціального  захисту персоналу Чорнобильської АЕС та населення міста Славутич.

 

     Стаття 9.  У ній,  зокрема,  визначено пільги з оподаткування щодо    міжнародної   технічної   допомоги,   яка   надається   на безвідплатній  основі  для   підготовки   до   зняття   і   зняття енергоблоків   Чорнобильської  АЕС  з  експлуатації,  перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему  та  забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС і населення міста Славутич.  Ця  стаття  кореспондується  із  Рамковою  угодою   між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського  фонду  "Укриття"  в  Україні,  яку  ми ратифікували 4 лютого цього року.

 

     Статтями 12-15   передбачається  окремі  тимчасові  податкові пільги  для  суб'єктів  підприємницької  діяльності   та   порядок застосування  цього  пільгового  режиму  в  межах адміністративної території міста Славутич,  адже 70 відсотків  населення  Славутича якраз працює на Чорнобильській АЕС.

 

     95 відсотків   надходжень  до  бюджету  Славутич  одержує  за рахунок  Чорнобильської  АЕС,   і   тому   ця   проблема   виникне обов'язково. Потрібно завчасно подбати про створення робочих місць для людей,  які будуть поступово,  поетапно вивільнятися у зв'язку із закриттям енергоблоків.

 

     У грудні  минулого року було закрито перший енергоблок,  і 10 відсотків  безробітних  з'явилися  якраз  внаслідок  цього.  Через дострокове  зняття  з  експлуатації  першого  енергоблока лише 207 працівників вийдуть на пенсію,  решту доведеться влаштовувати десь на роботу.  Для того щоб створити ці робочі місця,  потрібні певні кошти,  і  тому  до  2007  року  для  фізичних  і  юридичних  осіб передбачається  пільгове  оподаткування  тільки в тому разі,  якщо кошти,  які вивільнятимуться,  йтимуть на створення нових  робочих місць.

 

     Якщо ж  суб'єктами підприємницької діяльності ці кошти будуть використовуватися   не   за   призначенням,   окремими    статтями передбачено,  як  їх можна вилучити,  і навіть передбачено штрафні санкції щодо цих суб'єктів.

 

     Рівень безробіття  в  місті  Славутич  становить  нині   4,03 відсотка  і  є  найбільшим  в  Україні,  адже  по  Україні  рівень безробіття становить 2,3  відсотка.  Тому  цю  проблему  треба  не знімати з порядку денного, а вирішувати законодавчо.

 

     Я ще  раз  кажу,  що  цей  законопроект невеличкий,  але дуже потрібний,  адже чорнобильська проблема - це тепер проблема  номер один,  і ми повинні дати можливість і уряду, і працівникам станції розв'язати її.

 

     Хочу зауважити,  що Верховна Рада напрацювала багато постанов і  законів  із цих питань,  не раз зобов'язувала Кабінет Міністрів розглянути їх - і в квітні минулого року,  і в травні,  і в червні також.  Але Кабінет Міністрів,  не хочу сказати,  що проігнорував, але не справлявся  з  тими  завданнями,  які  покладала  на  нього Верховна  Рада.  Через  те  ми хочемо даним законом врегулювати ці проблеми.

 

     Цей законопроект ініціюється народними депутатами  -  членами комітетів   з   питань  ядерної  політики  та  ядерної  безпеки  і чорнобильського.  Я просив би вас підійти до нього з розумінням  і прийняти в першому читанні.

 

     До нас  у  комітет  і в комітет Яценка не надходило від інших комітетів ніяких зауважень  щодо  цього  проекту.  Тож  якщо  буде можливість,  його  можна  прийняти і в другому читанні,  а якщо не буде суттєвих зауважень,  то й прийняти в цілому, щоб він працював на благо нашої екології,  щоб води нашого Дніпра не забруднювалися радіонуклідами,  бо це є небезпека не тільки для України,  а й для цілого світу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Петра Євдокимовича?

 

     Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Роменський   виборчий   округ,  Сумська  область).  Прогрессивная социалистическая партия Украины.  Вы хорошо знаете,  что  в  своем указе  Президент поставил вопрос о закрытии Чернобыльской станции. В Комитете по вопросам экономической политики мы рассматривали эту проблему и не видели экономической необходимости закрытия станции, которая сейчас после доработок  входит  в  десятку,  так  сказать, самых надежных с этим типом энергоблоков.

 

     Я хотел   бы,   во-первых,   узнать  ваше  мнение,  насколько обективно  необходимо  закрывать  станцию?  Вовторых,  что  здесь превалировало:  требование "семерки", которая постоянно настаивает на закрытии станции,  или  народнохозяйственная  потребность,  или экологические проблемы, которые и побудили к этому Президента?

 

     ШВИДКИЙ П.Є.  Дякую.  Я скажу,  що це було політичне рішення. Ясне діло,  що програмою закриття,  скажімо,  третього енергоблока цього  не  передбачено.  Кожна станція напрацьовує певний фонд для закриття,  тобто кошти,  які  мають  іти  на  фінансування  робіт, пов'язаних  і  з  виведенням  з  експлуатації та закриттям атомної станції.  А  потрібні  досить  великі  кошти.  Отже,  це   рішення політичне, і за нього, ясне діло, Президент несе відповідальність, бо він його прийняв.

 

     ГОЛОВА. Володимире  Івановичу,  будь  ласка,  ваша  думка   і запитання, якщо є.

 

     ХОЛОША В.І.,  перший заступник міністра з питань надзвичайних ситуацій  та   у   справах   захисту   населення   від   наслідків Чорнобильської    катастрофи.    Спасибі.    Шановний   Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати! Ми проконсультувалися з колегами.   Повинен  сказати,  що,  звичайно,  даний  законопроект потрібен,  але в уряді він не розглядався. Ми прочитали його перед засіданням Верховної Ради.  Тут є чимало положень,  які суперечать проекту Закону про спеціальну економічну зону "Славутич".

 

     Створено фонди   для   виведення   атомних   енергоблоків   з експлуатації  для розв'язання проблем використання ядерної енергії та посилення радіаційної безпеки. Отож передбачати відрахування до якогось  іншого  фонду  означає  вступати  в певну суперечність із законодавством. Також у проекті неадекватно виписані пільги. Через те  внесений  законопроект,  на наш погляд,  навіть без докладного аналізу   видається   недоопрацьованим.   Тому   ми   з    певними застереженнями поставилися б до його прийняття.  Тим більше що він пропонується в другому читанні.  Його треба ще експертувати і дуже старанно над ним працювати.

 

     Дякую.

 

     ШВИДКИЙ П.Є.  З  цього  приводу  можу сказати таке.  Ми маємо висновок юридичного управління,  а також  фінансове  обгрунтування даного акта,  виконане, до речі, Міністерством енергетики України. І через те,  якщо справді  є  кострубатості,  їх  треба  вказувати конкретно,  а  не  узагальнено.  Врешті,  проект кореспондується з названими законопроектами.  Там зовсім немає  розбіжностей,  я  не знаю,  у  чому  ви  їх  вбачаєте.  Прошу  тоді  назвати,  які саме розбіжності.   Скажімо,   між   фондами   об'єкта   "Укриття"   та Чорнобильським тощо.

 

     ГОЛОВА. Є ще запитання? Будь ласка, депутате Магда.

 

     МАГДА І.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Апостолівський виборчий  округ, Дніпропетровська  область).  Я  теж  вважаю,  що  питання порушено серйозні,  але Комітет з питань фінансів і банківської  діяльності не   розглядав   цього   питання,  а  розглянув  проект  про  зону "Славутич".  Там якраз розкрито все,  зокрема й питання податкових пільг.  Треба  було  б  ці  два  проекти об'єднати,  а не подавати нарізно.

 

     ШВИДКИЙ П.Є.  Проект про зону  "Славутич"  передбачає  пільги тільки  для  зони.  А  проект  про виведення з експлуатації блоків Чорнобильської  АЕС  для   перетворення   об'єкта   "Укриття"   на екологічно  безпечну зону,  може,  тільки почасти краєм стосується даного акта.  Законопроект,  який ми пропонуємо, кореспондується з ними  й  об'єднує їх у єдиний комплекс.  Я вважаю,  що і виведення блоків  з  експлуатації,  і  перетворення  об'єкта  "Укриття"   на екологічно  безпечну  зону,  і  соціальний  захист  жителів  міста Славутича - взаємопов'язані компоненти. Через те ми вважали, що їх потрібно об'єднати в цьому законі.

 

     Щодо другого запитання.  Не знаю, чому не розглядав Комітет з питань фінансів і банківської  діяльності,  але  законопроект  був розданий,  здається,  4  лютого,  і до нашого комітету не надійшло жодних зауважень. Треба було розглянути.

 

     ГОЛОВА. Депутате Пронюк, прошу.

 

     ПРОНЮК Є.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних    відносин    (Тисменицький    виборчий    округ, ІваноФранківська область).  Шановний пане доповідачу!  Я підтримую запропонований законопроект і сподіваюся, що й зал його підтримає. Як  відомо,  попередні закони щодо ЧАЕС не виконувалися.  Скажіть, будь ласка, яка система контролю за його виконанням пропонується?

 

     А що стосується  отих  дрібних  шерехатостей,  про  які  було сказано,   то,   гадаю,   можна   доручити  юридичному  управлінню відредагувати.  А закон треба ухвалити, бо інакше намір залишиться нездійсненим.

 

     Дякую.

 

     ШВИДКИЙ П.Є.  У  проекті закону передбачено систему контролю. Окремі  повноваження  надаються  місцевим  органам   влади   міста Славутича. Зокрема ті, які вони можуть здійснювати.

 

     Інші повноваження  надаються  Кабінету  Міністрів:  визначати конкретно,  яким чином,  скажімо,  надаватимуться пільги  під  час постачання обладнання з-за кордону (а воно ж постачатиметься також на  безоплатній  основі).  Отже,  уряд  повинен  визначитися,   як здійснювати контроль за цим.

 

     Також контроль  за  дотриманням  самого законодавства повинні здійснювати почасти й ми з вами,  а почасти й  Президент  України. Тут розписано.

 

     ГОЛОВА. Депутате Яценко, будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.   Дякую.   Шановний   Олександре  Олександровичу, шановні колеги!  Володимир Романович Марченко має цілковиту рацію. Закриття  або  продовження  роботи  Чорнобильської атомної станції здійснюється  за  вольовим  рішенням,  без  належного   технічного обгрунтування,  без  урахування  наявного  стану справ у колективі станції,  в  місті  Славутичі  тощо,  а   швидше   з   урахуванням зовнішньополітичних  обставин.  Щоб  цього  не було,  головна мета даного документа - узаконити процес,  ввести  його  в  законодавче русло.

 

     Із цього  приводу,  Олександре  Олександровичу,  у  вас були, наскільки я знаю,  голова комітету Павловський з  міським  головою Славутича.

 

     Тобто, статтею  3 ми вирішуємо головне питання:  для закриття Чорнобильської атомної станції потрібне спеціальне  рішення  уряду України!

 

     Далі вважаю  за  потрібне  звернути  увагу народних депутатів України  на  те,  що  вартість  цих  робіт  надто  велика.  Точної вартості,  власне  кажучи,  ніхто  не  знає,  але  вона  становить декілька мільярдів  доларів  США.  Конференція,  що  відбулася  за участю  нашого  Президента  й  віце-президента  Сполучених  Штатів Америки,  зібрала аж 37 мільйонів доларів США!  А потрібні (ще раз наголошую!) мільярди.  Тож роботи вже розпочалися, і треба вводити їх у законодавче русло.

 

     Безумовно, я підтримую Володимира Івановича Холошу в тому, що треба доопрацювати цей проект.  Уряд має подати більше пропозицій, ніж це зробив,  зокрема,  перший  заступник  міністра  енергетики, виклавши обгрунтування. Народні депутати також мають на це право.

 

     Тому пропоную  прийняти  проект  у  першому читанні,  а потім доопрацювати його разом із урядом.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Вважатимемо, що більшість із тих, які ставили запитання,  власне виступили, висловили свої міркування. Якщо так, то можна вважати, що зараз у нас відбувається обговорення.

 

     Петре Євдокимовичу, сідайте, будь ласка, на місце.

 

     ШВИДКИЙ П.Є. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є ще бажаючі висловитися з цього приводу?

 

     Будь ласка, Василю Васильовичу.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні  народні  депутати! Дозвольте звернути вашу увагу на дві статті - це стаття 6 і стаття 8,  які визначають пільги в оподаткуванні,  пов'язані із закриттям Чорнобильської АЕС.

 

     Але гадаю,  що ми,  ухвалюючи податкові закони, зазначили, що будьякі зміни стосовно надання пільг в оподаткуванні або механізму оподаткування можуть  бути  внесені  лише  прийняттям  закону  про внесення змін до чинного законодавства про оподаткування.  В інших законах ці норми ухвалюватися не можуть!

 

     Тому, Олександре  Олександровичу,  якщо  приймати  в  першому читанні даний законопроект,  то статті 6 і 8 треба з нього взагалі вилучити  та  розглядати  їх  потім  у  зв'язку  із  законами  про оподаткування.

 

     ГОЛОВА. Гадаю,  це  можна  врахувати  під  час  підготовки до другого читання. Усе буде враховано, як і належить.

 

     Депутат Кірімов хоче висловитися.  Будь  ласка.  Він  депутат практично від Чорнобильської зони і тому переживає.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Іванківський  виборчий округ,   Київська   область).  Дякую,  Олександре  Олександровичу. Звичайно,  такий  закон  має  бути  в  країні,  але  я   підтримую Володимира  Михайловича Яценка в тому,  що справді процес закриття атомної станції потрібно спрямувати в  законодавче  русло.  Ми  не повинні забувати,  що атомна станція - це й 6,5 тисячі працівників і 26,5 тисячі мешканців міста Славутича.  Я не раз наголошував  на цьому,  навіть тоді, коли тут, у Верховній Раді, були представники "великої сімки".  Проте поки що,  на жаль,  із-за кордону  нам  не допомагають  у  закритті  атомної  станції,  хоча дзвін бокалів із фуршетів,  які відбуваються,  чути в усіх столицях Європи. І тому, на  мою  думку  і  думку  працівників  атомної  станції,  потрібно насамперед відремонтувати другий і третій блоки та  запустити  їх, щоб  вони відпрацювали свій ресурс,  як і заплановано,  до 2008 та 2011  років.  За   цей   період   можна   створити   альтернативне виробництво,  щоб люди, які вивільняться з атомної станції, змогли працювати на іншому виробництві. І тоді справді станцію можна буде закрити.

 

     З другого  боку,  на мою думку,  не можна розглядати закриття атомної  станції  окремо  від  проблем  території,  яка  потерпіла внаслідок   Чорнобильської   катастрофи.   Ці   проблеми  потрібно розв'язувати і розглядати лише разом.

 

     Окрім того,  не  можна  отак  зопалу  розв'язувати   проблему закриття атомної станції. Це дуже складна проблема, і повинна бути відповідна програма,  яка матиме  фінансове  підгрунтя.  До  цього питання,  хоча це і невеличкий законопроект,  треба поставитися як до найважливішого законопроекту, щоб була користь і для України, і для   тих,  які  потерпіли,  і  для  тих,  які  нині  працюють  на Чорнобильській атомній електростанції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Отже,  вносилася тільки одна  пропозиція  -  прийняти проект  у першому читанні і,  очевидно,  до 24 березня підготувати його до другого читання та прийняти остаточно (Шум  у  залі).  Так обговорювали  ж  щойно!  А,  ну  ви  ще  не говорили!  Будь ласка, говоріть. Надайте слово депутату Марченку.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Да,  вы уже "перетворили"  Верховный  Совет  и государство...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон, будь ласка.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  прийняття  в першому читанні цього проекту закону. Прошу підтримати.

 

     "За" - 199.

 

     Ще раз прошу,  будь ласка, підтримайте. Закон важливий. Деякі корективи будуть внесені під час підготовки до другого читання.

 

     "За" - 225.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     ---------------

 

     Де Лічильна комісія, до речі?

 

     Поки зайдуть члени Лічильної комісії, подам таку інформацію.

 

     Шановні депутати!  На мій погляд,  стався безпрецедентний для нашої практики факт. Призначаються вибори і таємне голосування від 9  години 30 хвилин до 10 години.  Але життєві обставини не завжди дають змогу саме в цей час прийти депутатам.  Як правило, я завжди оголошую в залі, що, будь ласка, доголосуйте, хто не встиг.

 

     Надійшла інформація,   що   організаторами  голосування  було зроблено все,  аби не скористалися своїм правом депутати, котрі на кілька    хвилин   запізнилися.   Тобто   щоб   голосування   було нерезультативне.  Бракує двох голосів, тоді як підходило з десяток чоловік,   які   хотіли  проголосувати.  Тому  прошу  вашої  згоди дозволити Лічильній комісії дати змогу проголосувати тим,  які  не встигли.  Бо робиться все,  щоб голосування не відбулося.  І треба знову починати - за два тижні, потім за місяць, згодом за півтора. А  в цей час розбазарюється державне майно,  і прокуратура не може захистити, дотримуючись закону. Прошу, обміркуйте дану пропозицію.

 

     -------------

 

     Розглядається Закон про внесення змін до деяких  законодавчих актів   щодо   виробництва  та  реалізації  алкогольних  напоїв  з пропозиціями Президента України.  Запрошується на трибуну Вячеслав Михайлович Сокерчак. Будь ласка...

 

     -------------

 

     Одну хвилинку!   Є  вже  Лічильна  комісія?  Будь  ласка,  на трибуну, Володимире Миколайовичу.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики і судово-правової реформи (Немирівський виборчий   округ,   Вінницька   область).   Шановний    Олександре Олександровичу,   шановні   колеги!   Сьогодні  Лічильна  комісія, вочевидь,  провела  своє  останнє  засідання.  Згідно   з   нашими рішеннями  до  бюлетенів  для  таємного  голосування  були внесені кандидатури з виборів членів  Вищої  ради  юстиції  від  Верховної Ради:  Іван Григорович Білас,  Володимир Пилипович Говорун, Віктор Герасимович Кочерга,  а також два  бюлетені  щодо  дачі  згоди  на призначення головою Фонду державного майна Володимира Тимофійовича Ланового,  а Генеральним прокурором - Олега Михайловича Литвака. У голосуванні  взяли  участь 273 депутати.  Відповідно до Регламенту вибори  не  відбулися,  оскільки  дві  третини  зареєстрованих  на сьогодні участі у виборах не взяли.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку,  Володимире  Миколайовичу.  У  залі є депутати,  які не  встигли  проголосувати!  Підніміть  руки,  будь ласка.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Олександре Олександровичу, прошу вас цього не робити.  До речі, під час голосування мною як секретарем Лічильної комісії  була  неодноразово  зупинена  видача подвійних бюлетенів. Отже,  процедура голосування порушена. Прошу не порушувати питання про тих, хто не проголосував.

 

     Якщо зараз  проголосувати  за посвідченнями,  ми наберемо 170 голосів максимально. Тому не раджу цього робити.

 

     ГОЛОВА. Йдеться про депутатів,  які не встигли проголосувати. Члени  Лічильної комісії зобов'язані стежити за тим,  щоб ніхто не голосував за іншого.  На тому етапі ви це  забезпечили.  Тепер,  я вважаю,  якщо  хтось не встиг проголосувати,  потрібно надати таку змогу.  Треба врахувати специфіку нинішнього стану:  ми не  можемо розглядати дане питання завтра,  післязавтра, в інший час. Йдеться про правовідносини,  що виникають за періоду  між  функціонуванням Верховної Ради, тобто від сьогодні до середини червня.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Ще раз кажу по-дружньому,  оскільки ми  з  вами  чотири  роки  працювали. Заради інтересу член Лічильної комісії депутат Білас (що ми ніколи раніше не робили) подивився,  як склалося  голосування.  Переважна більшість  викреслила  представників на посади голови Держмайна та Генпрокурора,  а в бюлетенях з Вищої ради юстиції  ми  переглянули тільки  сотню,  з  них виявили сорок недійсних:  депутати опускали бюлетені,  не викреслюючи ні "так", ні "ні". Отже, все одно вибори не відбулися. Це буде марна трата часу.

 

     ГОЛОВА. Володимире   Миколайовичу,  вибори  відбулися  чи  не відбулися - визначається кількістю депутатів,  які взяли участь  у голосуванні.  Результати  - то інша справа,  і це нас не цікавить. Нехай усе відбудеться у цілковитій відповідності з  Регламентом  і законом. Але ж треба завершити процедуру. Бо ми перманентно ведемо справу стосовно Фонду держмайна вже півроку.  Слід  завершити  цей процес  і  дати змогу Президентові запропонувати кандидатуру,  яка буде підтримана цим або наступним складом  парламенту.  Інакше  ми марнуємо час, коли розкрадається державне майно.

 

     Адже позавчора   невипадково   прозвучав  запит  про  те,  що виконуючий обов'язки  голови  фонду,  працюючи  тут  на  постійній основі,  йде  у  відпустку,  не  звертаючись  сюди.  Перебуваючи у відпустці за указом Президента,  фактично керує Фондом  держмайна. То що ж це за робота? Що ж це за управління державним майном?

 

     СТРЕТОВИЧ О.М.  Олександре  Олександровичу,  наведу  ще  один аргумент.  Справа в тому,  що комісія роботу завершила,  протоколи підписані,  бюлетені  запечатані  і  здані до спеціальної частини. Можна організувати повторне голосування.  Призначмо на 12  годину, проголосуймо за посвідченнями, як це вимагає Регламент, особисто і матимемо реальні результати сьогоднішніх виборів. Я не заперечую.

 

     ГОЛОВА. Гаразд. О 12 годині ще раз повторимо голосування (Шум у залі).  Одну хвилинку! Дамо змогу Лічильній комісії скористатися вже  проголосованими  бюлетенями  з  урахуванням  доголосованих  і підсумувати результати.

 

     СТРЕТОВИЧ О.М.  Олександре Олександровичу,  я не беру на себе обов'язку підписувати ті протоколи.  Я ці підписав - вони здаються до Лічильної комісії.

 

     ГОЛОВА. Якщо буде рішення Верховної Ради...

 

     СТРЕТОВИЧ О.М.  Нехай  Верховна Рада визначається.  Якщо вона ухвалить незаконне  рішення,  котре  не  випливає  із  Закону  про Регламент, будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Є   потреба  обговорювати  це  питання?  Будь  ласка, надається 3 хвилини на обговорення. Запишіться, будь ласка.

 

     Володимир Iванович Шевченко.

 

     ШЕВЧЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань оборони   і  державної  безпеки  (Костопільський  виборчий  округ, Рівненська область).  Александр Александрович!  Уважаемые народные депутаты!  Мне  кажется,  надо  сегодня  принять решение перенести голосование на 24 марта.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська область).  Партия "Громада". Уважаемые коллеги! Вы  здесь  очень  внимательно  прослушали выступление исполняющего обязанности  Генерального  прокурора  -  совершенно  нелегитимного лица,  и прекрасно понимаете,  что если такие правовые отношения в нашем государстве будут продолжаться, то нет никакой гарантии, что выборы   состоятся   и   что  результаты  этих  выборов  не  будут фальсифицированны.

 

     Поэтому, в связи с  тем  что  решение  Верховной  Радой  было принято  о том,  что мы проводим голосование,  но не было сказано, когда завершается это голосование (мы не  принимали  решение,  что оно  завершается в 10.00,  в 10.15 или в 10.30),  мы должны сейчас предоставить дополнительное время народным депутатам,  которые  не воспользовались своим правом и не проголосовали,  чтобы они смогли проголосовать.  А  Счетная  комиссия  должна  создать  для   этого соответствующие условия и доложить нам результат.

 

     ГОЛОВА. Депутат Немировський.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності  (Болградський  виборчий округ,  Одеська область). Уважаемые коллеги! Ситуация складывается так, что разумно было бы повторить эту процедуру 24 марта.

 

     ГОЛОВА. Депутат Безсмертний.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!  Прошу вас перенести голосування на 24 березня.  До того ж ми  проконсультувалися  щойно  з  юридичним  управлінням  стосовно попереднього питання і, очевидно, нам доведеться збиратися ще й до 24 числа, аби розв'язати цілу низку проблем.

 

     Тому перенесімо це на  наступні  засідання,  бо  сьогодні  це зайва причина для дискусії навколо проблеми обрання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ковтунець.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Вересневий виборчий округ,  Рівненська  область).  Дякую. Демократична  партія України.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!  Ми повинні діяти відповідно до Регламенту, і тому ваша пропозиція,  на жаль,  непридатна. Провести зараз голосування означає просто  змарнувати  час.  Гадаю,  ми  матимемо  можливість зібратися.  Треба  грунтовно  підготувати  питання і проголосувати так, як велить Регламент.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Угаров.

 

     УГАРОВ Г.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ,  Запорізька область).  Уважаемые  коллеги!  Считаю  необходимым  обратить ваше внимание на то, почему вообще возникла данная ситуация.

 

     У Президента свое видение того,  как происходило  голосование первый раз. И мы учли это видение, назначив повторное голосование, несмотря на то,  что  уважаемый  депутат  Носов  в  своей  записке обяснил, что никаких нарушений не было.

 

     Нет никаких гарантий, что в следующий раз не будет очередного видения нашего неправильного голосования.  Почему нам не  видится, что Президент вносит не те кандидатуры? Почему нам не видится, что есть определенные сроки подписания закона, его опубликования и так далее?  Почему нам этого не видится,  а все видение осуществляется только с одной стороны?!

 

     Поскольку нет  никакой  гарантии,  что  не  будет  очередного негативного видения наших действий, а так оно и будет, что, думаю, все  уже  понимают,  предлагаю  сегодня  доголосовать,   и   пусть Президент  решает в очередной раз,  что ему это не нравится.  Если это просто не нравится - это одно,  но если это в рамках закона  и полномочий Верховного Совета - это уже другое.

 

     Предлагаю доголосовать сегодня.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ще раз звертаюся до вас,  шановні депутати.  Якби я з самого початку був зорієнтований на  зрив  цього  голосування,  то одне,  але  я  як головуючий зробив все для того,  щоб голосування було результативним,  щоб у ньому взяла участь потрібна  кількість депутатів  і  підтримали пропозиції Президента.  Але я не врахував того,  що може бути протидія,  штучно організована для зриву таких виборів.  Саме  для  того,  щоб  продовжувати розтягувати державне майно! Я бачу саме такий підтекст.

 

     Тому щоб цього не було,  щоб не  було  підстав  звинувачувати Верховну  Раду  в  неспроможності розглянути це питання,  настійно прошу:  ті,  хто не проголосував,  проголосуйте зараз,  і Лічильна комісія продовжить роботу з урахуванням тих, які не взяли участь у голосуванні. У цьому є велика потреба, бо йдеться, знову-таки, про здійснення правовідносин у неправовому полі!  Iдеться про державу, про державний інтерес.  Процедура, Регламент - це все важливо, але має  бути  в  жорсткій  відповідності із тими умовами,  за яких ми працюємо.  Зрозуміло,  що до 24 березня ми засідання проводити  не будемо,  а 24 березня,  можливо, рішення знову таким же чином буде інспіроване або зірване.  Верховна  Рада  нового  скликання  зможе розглянути  це  питання  не  раніше середини червня,  а за цей час можна розтягти в державі все що завгодно. Невже це незрозуміло?

 

     Прошу підтримати  пропозицію  депутата  Єльяшкевича  в   його варіанті,  проголосувати  і  дати  дозвіл  на  продовження  роботи Лічильної комісії.  Ті,  хто не проголосував,  проголосують тепер. Ставлю таку пропозицію на голосування.

 

     "За" - 218.

 

     Було прохання переголосувати.  Будь ласка.  Я не ставитиму на поіменне голосування. Вважаю, що цього робити не слід.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Будь ласка,  хто не брав участі в голосуванні - проголосуйте, а Лічильна комісія нехай врахує це рішення.

 

     ---------------

 

     Розглядається Закон  про внесення змін до деяких законодавчих актів  щодо  виробництва  та  реалізації  алкогольних   напоїв   з пропозиціями  Президента.  Доповідає Вячеслав Михайлович Сокерчак. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М., виконуючий обов'язки голови Комітету Верховної Ради   України   з   питань   фінансів  і  банківської  діяльності (Савранський виборчий округ,  Одеська  область).  Шановні  народні депутати!  Верховна  Рада  України  6  лютого розглянула Закон про внесення  змін  до  деяких   законодавчих   актів   України   щодо виробництва та реалізації алкогольних напоїв.

 

     Нагадаю вам,   що   зміни   вносилися  з  огляду  на  те,  що Міністерство охорони здоров'я і Комітет Верховної  Ради  з  питань охорони   здоров'я,  материнства  і  дитинства  внесли  пропозицію змінити визначення алкогольних напоїв до вмісту  спирту  етилового 1,2 відсотка (у нас було до 8,5 відсотка).

 

     Президент України   не  підписав  закон,  вважаючи,  що  його ухвалено без відповідного фінансово-економічного обгрунтування.  А головне,  європейська  практика не знає такого,  щоб на пляшках із напоями міцністю від 1,2 до 8,5 відсотка  наклеювалися  марки.  До того  ж  це  економічно  недоцільно  і  може завдати збитків нашим товаровиробникам.

 

     Вважаємо, що Президент дещо відступив  від  логіки  1995-1996 років  під  час  ухвалення  цього  закону,  коли  він  і  тодішній Прем'єр-міністр Лазаренко наполягали на негайному внесенні змін до закону, щоб запровадити маркування наших алкогольних напоїв.

 

     У зауваженнях  Президента  сказано,  що ці напої розливаються здебільшого на лініях, де виробляється пиво, і там немає автоматів для маркування.  Це незначна проблема,  яка розв'язувалася тим, що наш комітет пропонував і  Верховна  Рада  підтримала:  запровадити закон  з  1  липня  1998  року.  Отже,  до  того,  щоб запровадити маркування,  є доволі часу - десь 4 місяці. Тож підприємства мають змогу підготуватися.

 

     Комітет, розглянувши пропозиції Президента,  дійшов висновку, що можна підтвердити наше рішення від 6 лютого.  Водночас ми добре розуміємо,  що  вето  Президента  (а  він застосував саме вето) ми навряд чи зможемо подолати.

 

     Олександре Олександровичу,  якщо  не  буде   подолано   вето, пропонуємо  погодитись  із  Президентом.  Хоча  це дещо суперечить логіці, яка чітко визначена в законодавчому акті про запровадження марок акцизного збору.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Є запитання до Вячеслава Михайловича? Депутате Моісеєнко, будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (МакіївськийГірницький виборчий округ,  Донецька область). Фракция коммунистов Украины. Вячеслав Михайлович! Хочу уточнить: Президент за монополию государства  в  продаже  ликероводочных  изделий  или по-прежнему  будет  свободная  торговля  ликероводочными изделиями через разные механизмы, которые сегодня применяются?

 

     СОКЕРЧАК В.М. Закон, підписаний Президентом, свідчить про те, що  він  нібито  за  монополію,  але законопроект про приватизацію алкогольної промисловості,  який нині вноситься,  свідчить про те, що  в  урядових  колах  розглядається  питання,  аби  випустити  з державних рук алкогольне виробництво. Поки що немає такого закону, який роздержавлює алкогольне виробництво.

 

     ГОЛОВА. Перед  подальшим розглядом цього питання звертаюся до колег депутатів,  які не взяли  участі  в  голосуванні  чи  просто забули:  будь ласка,  проголосуйте, аби потім не було нарікань, що вас не попередили.

 

     Будь ласка, Олексію Івановичу.

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України. Спасибі, Олександре Олександровичу. Шановні народні депутати!  Прошу звернути увагу  на  одну  річ.  Ухвалений закон надзвичайно потрібний і дуже правильно, що внесли до розряду алкогольних напої з місткістю спирту до 1,2 відсотка.

 

     Ніде не  наклеюються  марки  на  такі  низькоградусні  напої. Швидкісні  лінії  розливання  цих  напоїв  випускають  до 24 тисяч пляшок на годину.  Потрібних  автоматів  немає.  Тому  такі  напої будуть на 10-15 копійок дорожчі,  ніж ті, які не обклеюються. Тому прошу зважити на обгрунтування, викладені в пояснювальній записці.

 

     ГОЛОВА. Олексію  Івановичу,  а  до  розгляду   цього   закону порушували таке питання?

 

     ШИТРЯ О.І. Так, порушували.

 

     ГОЛОВА. І не було кому пояснити, як акцизні марки клеїти?

 

     ШИТРЯ О.І. На жаль, тоді не дійшли згоди.

 

     ГОЛОВА. Не дійшли згоди...  Ну, так же не можна! Виходить, що ми підставляємо Президента,  а  тому  він  змушений  втручатися  в технологічні, навіть технічні питання. Адже ті, які готують проект закону,  знаючи, що будуть такі пропозиції, роблять, вибачте мені, марну  роботу.  Ми  тут  раз,  а  потім удруге розглядаємо ті самі питання.  Це просто безглуздя!  Отже, ті люди, які беруть участь у підготовці  даного закону,  несерйозно працюють над ним.  А потім, бачите,  така швидкість. А що, ви не могли тоді, під час розгляду, цей аргумент використати?  Ви ж тут були присутні.  Тоді виходило, що встигають наклеїти.  А як сказав Президент, що не встигають, то тепер уже й не встигають наклеїти.

 

     Я дуже   прошу   підтримати  пропозицію,  внесену  Вячеславом Михайловичем,  оскільки  немає  сенсу   розглядати   питання   про подолання  вето Президента.  Ясна річ,  що навіть у разі подолання все одно ніхто не встигне наклеїти акцизні марки. Треба підтримати пропозицію Президента про зміни до цього закону.

 

     Депутате Цушко, будь ласка.

 

 

 

     ЦУШКО В.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Тарутинський  виборчий  округ, Одеська область).  Уважаемые коллеги!  Александр Александрович, вы правы,  нужно  согласиться   с   Президентом.   Я   готовил   этот законопроект    и   могу   сказать,   что   налоговая   инспекция, действительно,  не  настаивала  на  наклеивании  марок.  Когда  мы обсуждали  данный вопрос с представителями Госпищепрома и другими, то никто не ставил этот вопрос.

 

     Речь идет о защите собственного  потребителя,  поскольку  то, что производится у нас, не будет проблемой.

 

     И еще  одно.  После  вето  Президента  мы  уточняли  с  нашей отчечественной фирмой,  которая производит эти автоматы,  можно ли под такие линии подготовить автоматы?  Сказали, что можно. То есть технически   это   не   проблема.   Может   возникнуть    проблема экономическая, но не техническая.

 

     Ведь та  же  "Сангрия"  и другие зарубежные напитки до восьми градусов и далее будут к нам поступать.  И потом те,  кто  сегодня пролоббировал  вето,  будут  говорить:  дайте  нам акцизную марку, потому что эта импортная продукция не контролируется.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Що ви пропонуєте?

 

     ЦУШКО В.П.  Я предлагаю согласиться с Президентом,  поскольку мы не преодолеем вето,  а закон нужен. Я просто обяснил коллегам, что не надо из нас делать...  Когда дают отписки, то хотя бы пусть делают это грамотно, что, мол, неправильный вы закон приняли.

 

     ГОЛОВА. У  нас,  якщо  я  не  помиляюся,  тільки  одна  фірма випускає свою продукцію в баночному розливі.  І,  по суті,  це все написано  під одну фірму,  коли вже так.  Але люди ті наближені до телебачення,  до всього іншого.  Та коли  ми  не  запровадимо  цей закон,  то  буде  ще  гірше,  навіть  супроти того варіанта,  який пропонує Президент. Очевидно, Верховна Рада нового скликання зможе потім з'ясувати і технічні можливості,  й інші речі, а тепер треба ухвалити цей закон.

 

     Депутате Терьохін, будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська область).  Шановні народні  депутати!  Справді,  тут  є проблема  для  тих,  які  виготовляють  такі  малоградусні напої в Україні.  Але я звертаю вашу увагу на те,  що за кордоном ті  самі сангрії,   про   які  казав  депутат  Цушко,  обклеюються  марками акцизного збору.  То чи не краще зробити таким чином: в разі, якщо це  продукція  національного  виробництва,  нехай  вона  тепер  не обклеюється маркою,  але якщо це імпорт,  то на тих потужностях за кордоном, де він виготовляється, нехай наклеюють наші марки.

 

     ГОЛОВА. Сергію   Анатолійовичу,   скажіть,   будь  ласка,  де вставити слово "нехай", і ми зараз проголосуємо.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Добре.  У першому варіанті  закону,  який  був заветований Президентом,  написати,  що наклеювання акцизних марок не поширюється на низькоградусні напої, виготовлені в Україні.

 

 

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло,  про що  йдеться?  Тобто  доповнити  норму закону   таким  чином,  що  маркування  не  стосується  продукції, виробленої на вітчизняних підприємствах.

 

     Ставлю на голосування пропозицію  підтримати  проект  закону, внесений Президентом, із цим зауваженням. Будь ласка. Накладе вето

- то накладе, то його діло. Голосуйте, прошу.

 

     Прийнято. Дякую.

 

     -------------

 

     Розглядається проект Закону про Раду національної  безпеки  і оборони України. Доповідає Олег Іванович Чорноусенко.

 

     Шановні колеги!  Учора ми ухвалили Закон про державну охорону органів  державної  влади.  Нинішнє  питання  так  само   важливе, оскільки  якщо  ми  законом  обмежуємо  функції  Ради національної безпеки і оборони,  то тоді посадові особи виводяться не тільки за межі  цього  закону,  а й за межі навіть конституційних норм.  Щоб цього не сталося, треба ухвалити даний законопроект.

 

     Будь ласка, Олегу Івановичу.

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.І.,  заступник голови Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  оборони і державної безпеки (Червонозаводський виборчий   округ,   Харківська   область).   Шановний   Олександре Олександровичу!  Шановні  колеги!  Верховна  Рада  доручила нашому комітету доопрацювати проект Закону про Раду національної  безпеки і  оборони  України з урахуванням зауважень і пропозицій комітетів Верховної Ради та окремих депутатів.

 

     Ухвалення такого  законопроекту  стане  черговим  послідовним кроком   у   реалізації   положень   Конституціїї   та   Концепції національної безпеки щодо розбудови системи національної безпеки в Україні та вдосконалення механізму її функціонування.

 

     У процесі  доопрацювання  зазначеного  законопроекту  комітет проаналізував стенограми його попереднього  розгляду  у  Верховній Раді,   доклав   чималих  зусиль  до  концептуального  розв'язання багатьох проблем та редакційного вдосконалення проекту на підставі внесених пропозицій.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олегу Івановичу,  одну хвилинку!  Оголосіть, будь ласка,  що  додаткове  голосування  для  тих,   які   не   встигли проголосувати, відбудеться в кабінеті Леоніда Єгоровича Горьового.

 

     Продовжуйте.

 

 

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.І.  Всього при доопрацюванні законопроекту було розглянуто понад 60 пропозицій,  частково і повністю враховано 34, внесено три редакційні правки.

 

     Виходячи з   поданих  зауважень  і  пропозицій  приведений  у відповідність  з  нормами  Конституції  розділ   ІІ   "Функції   і компетенція Ради національної безпеки і оборони України".  Суттєві зміни внесені до статті 4 "Компетенція Ради національної безпеки і оборони  України".  Норми цієї статті приведені у відповідність зі статтею 107 Конституції,  у якій визначено,  що Рада  національної безпеки  і  оборони  України  є  координаційним  органом  з питань національної безпеки і оборони при Президентові України, і основне призначення ради - це тільки подання пропозицій Президенту України з цих питань та здійснення координації і  контролю  за  діяльністю органів  виконавчої  влади у цій сфері.  Головна особливість цього варіанта законопроекту  -  визначення  конкретних  важелів  впливу Верховної  Ради  України  на  діяльність Ради нацбезпеки,  а також обмеження сфер її діяльності згідно з вимогами Конституції.

 

     Я не буду перелічувати всі позиції. Хочу лише сказати, що при доопрацюванні   були   також  враховані  зауваження  Юридичного  і Науковоекспертного управлінь.  Тому, виходячи з викладеного, прошу підтримати цей законопроект.

 

     Крім того,  хотів  би звернути вашу увагу на кілька важливих, на мою думку, моментів. На попередньому засіданні багато депутатів висловлювали  думку,  що діяльність Ради нацбезпеки треба ввести в законодавче  поле  ще  до  виборів,  і  цю  слушну   думку   варто підтримати, прийнявши закон саме сьогодні. Це перше.

 

     Друге. Була  вимога  депутатів  щодо  надання  інформації про діяльність Ради національної безпеки і оборони.  З 14 січня  цього року такий документ є в першому відділі. На жаль, крім керівництва Верховної Ради,  депутатів Мухіна і Чорноусенка  з  ним  ніхто  не ознайомився.

 

     Третє. 16   січня   минув   рік   від   прийняття   Концепції національної безпеки,  в постанові про прийняття якої відзначалася необхідність  розробки законопроектів,  які сприятимуть реалізації концепції.  Закон  про  Раду  національної  безпеки  там  названий конкретно і він дає можливість реалізувати цю нашу постанову.

 

     І останнє.  Хотів би звернути увагу на те, що цей закон треба приймати ще й тому,  що він чітко передбачений положеннями  чинної Конституції.  Це  введе функціонування Ради національної безпеки і оборони у законні рамки.  Інакше Рада нацбезпеки буде працювати за тим  тимчасовим  положенням,  яке  діє  вже кілька років і позиції якого не відповідають Конституції.  Я вам зачитував деякі  позиції цього положення, ви пам'ятаєте, який відгук у залі вони викликали.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі,  Олегу Івановичу. Запитання є? Голосуємо проект  у  другому  читанні.  Немає   інших   думок?   Ставлю   на голосування. Будь ласка.

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.І.    Шановні   народні   депутати,   я   прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 179.

 

     Є запитання  у  когось?  Голосуємо   на   прохання   депутата Дорошевського. Депутате Павленко, голосуйте.

 

     "За" - 202.

 

     Сергій Анатолійович  Терьохін  не  встиг проголосувати.  Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 213.

 

     Омельченко Григорій Омелянович  просить  проголосувати,  будь ласка, комітет просить підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 226.

 

     Спасибі.

 

     -----------------

 

     Слухається проект  Закону України про внесення змін до Закону України про ціни і  ціноутворення.  Доповідає  Георгій  Едуардович Мозер.  Будь ласка. До депутата Мозера є запитання? Тоді голосуємо прийняття проекту в другому читанні. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 159.

 

     Є запитання? Немає. Голосуємо, будь ласка.

 

     Депутате Цушко,  вас  підтримали,  то   й   ви   підтримайте. Голосуємо.

 

     "За" - 197.

 

     Знову депутат Терьохін просить проголосувати. Будь ласка.

 

     Підтримайте депутатів Терьохіна і Чижа.

 

     "За" - 207.

 

     Безсмертний Роман Петрович просить ще раз проголосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 209.

 

     Шановні колеги,  53  депутати  не   голосують.   У   кого   є зауваження?  Є зауваження? Немає. То голосуйте ж, будь ласка. Одну хвилинку. Володимир Миколайович Моісеєнко, будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Александр Александрович!  Уважаемые  коллеги! Понимаете,   вот   тут   рядом   со   мной  звучат  реплики,  даже депутатыженщины говорят, что это "цирк на дроті". Ну сколько можно вот  так поступать!  Проект не доложили,  никто его не обсудил.  Я понимаю,  что  кому-то  очень  хочется   принять   законы,   чтобы воспользоваться  ими  для своей предвыборной программы.  Но до тех пор,  пока документ не будет обсужден,  я за  него  голосовать  не буду.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире   Миколайовичу,   я  запитав:  шановні депутати,  до Мозера є запитання?  І ви,  й інші сказали: немає. Я поставив проект на голосування.  Що тут незрозуміло?  Вам хочеться поговорити?  Я  надам  вам  слово,  будь  ласка.  Депутате  Мозер, доповідайте.

 

     МОЗЕР Г.Е.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Богунський  виборчий округ,  Житомирська область). Уважаемые  коллеги!  Александр  Николаевич  совершенно   правильно поставил вопрос. Изменения будут вноситься в два закона: о ценах и ценообразовании   и   об   инвестиционной   деятельности.   Данный законопроект  был  принят  в первом чтении.  Готовя его ко второму чтению,  мы учли два  замечания  Натальи  Михайловны  Витренко.  В проекте  речь  идет  о  ценах  и  ценообразовании  на производство строительных  работ.  Проект  закона  состоит  буквально  из  двух страничек,  и  кто хотел с ним ознакомиться,  мог это сделать.  На протяжении трех месяцев проект был в комитете.

 

     Я понимаю,  конечно,  все  трудности,  депутатов  очень  мало сейчас в зале,  но очень прошу вас,  уважаемые коллеги, перед тем, как мы уйдем с вами,  так сказать, в бессрочный отпуск, поддержать предлагаемые изменения к закону. Это даст возможность строительным организациям регулировать цены на строительномонтажные работы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Георгий   Эдуардович!    Мы    знаем,    что государственное   жилье   сегодня   нигде  не  строится,  что  все строительные  организации  (в  том  числе  наше  шахтостроительное управление)   заняты  строительством  особняков  и  частных  домов различной этажности.  Надо ли сейчас так срочно регулировать  цены на эти работы?  Еще раз говорю:  от того,  что строители еще месяц будут руководствоваться действующим законом,  ничего не изменится. А следующий состав Верховного Совета,  возможно, все это переведет совсем в другую плоскость,  и вряд  ли  есть  смысл  рассматривать сейчас этот документ.

 

     Я хотел бы услышать,  где реально будут применяться эти новые цены в нынешней политической и социальной ситуации в стране?

 

     МОЗЕР Г.Е.  Уважаемый Владимир Николаевич!  Разговор в данном случае  идет  о  строительстве  не  только  жилья,  но  и обектов социально-культурного   назначения,   и   промышленных   обектов. Владимир Николаевич,  я не хочу, конечно, вступать в дискуссию, но я  вам  должен  сказать,  что  все-таки   на   сегодня   за   счет государственных  предприятий строится очень много обектов.  Может быть,  мы не строим сейчас  гигантов,  но  каждое  предприятие,  в котором   теплится   жизнь,   все-таки  пытается  что-то  строить. Например,  на моем предприятии в Житомире в прошлом году  удалось, как  говорят  в  народе,  правдами  и  неправдами  построить  144- квартирный дом.

 

     Владимир Николаевич,  я прошу прощения, но здесь разговор как раз  не  идет  о частном строительстве,  а о строительстве за счет средств  централизованных  капвложений,  как   было   записано   в редакции,  принятой  в  первом  чтении.  А  сейчас  мы  предлагаем записать:  "Формування кошторисної  нормативної  бази,  визначення порядку  її  застосування  в будівництві,  контроль за дотриманням замовниками,  проектними,  будівельномонтажними  організаціями  та іншими  учасниками інвестиційної діяльності нормативних документів тільки на тих об'єктах,  що  споруджуються  із  залученням  коштів Державного  бюджету України,  республіканського бюджету Автономної Республіки Крим,  місцевих бюджетів,  а також коштів  підприємств, установ   та   організацій   державної  власності..."  Здесь  речь совершенно   не   идет   об   акционерных    обществах,    частных предприятиях...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     МОЗЕР Г.Е. Там мы не можем регулировать...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгію  Едуардовичу,  ви  в популярній формі все пояснили.  Є ще запитання  до  доповідача?  Немає.  Я  ставлю  цей законопроект на голосування. Голосуємо! З усіх питань, поставлених сьогодні на розгляд, ми повинні прийняти рішення.

 

     Депутате Оробець, голосуйте!

 

     "За" - 197.

 

     Ще раз голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 224.

 

     Якби було  150  голосів,  то  я  не  ставив  би  на  повторне голосування,  а якщо двох-трьох голосів не вистачає,  то голосуємо знову.  І Володимир  Миколайович  це  підтримує.  Голосуємо.  Будь ласка.

 

     "За" - 252.

 

     Спасибі.

 

 

 

     ___________________________

 

     Слухається проект  Закону України про внесення змін до Закону України про інвестиційну  діяльність  (друге  читання).  Доповідає депутат Мозер. Будь ласка.

 

 

 

     МОЗЕР Г.Е.   Уважаемые   коллеги!  Этот  проект  закона  тоже слушается во втором чтении.  В первом чтении он уже был принят. Мы внесли в него ряд поправок. В чем суть этого документа? Вы знаете, что в былые времена проектная документация на строительство любого обекта  проходила  экспертизу.  В  1991  году  был  принят  закон Украинской  Советской  Социалистической  Республики,  к   которому сейчас  и  предлагаются изменения.  Предложено установить,  что по любому   обекту   строительства   (как   гражданскому,   так    и промышленному) необходимо проводить комплексную экспертизу.  Этому вопросу и посвящен данный законопроект.

 

     Все поправки,  которые были нам  предложены  в  период  между первым и вторым чтением народными депутатами Витренко и Писаренко, нами приняты и учтены.

 

     Предлагаю принять этот проект закона во втором чтении.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до Георгія Едуардовича? Немає. Ставлю на  голосування  пропозицію  прийняти  цей  законопроект у другому читанні. Голосуємо.

 

     "За" - 197.

 

     Депутат Нідзієв   не   встиг   проголосувати.   Будь   ласка, голосуємо.

 

     "За" - 211.

 

     Які ще є запитання? На прохання депутата Дорошевського ще раз проводимо голосування.

 

     "За" - 217.

 

     Голосуємо востаннє.  Одну  хвилинку.  Слово   має   Володимир Миколайович Гусаков. Будь ласка.

 

     ГУСАКОВ В.М.,   голова   Державного   комітету   будівництва, архітектури  та  житлової  політики   України.   Шановні   народні депутати!  Я  дуже  прошу  вас підтримати цей законопроект,  бо на сьогодні за чинним порядком  у  нас  в  країні  передбачено  шість державних експертиз.  Передовсім це затримує проходження проектів. До того ж кожна експертиза - це додаткові витрати.  Іноді вартість експертизи перевищує 50 відсотків вартості проектування!

 

     Ми пропонуємо  створити  законодавчу  базу (а ви вже прийняли цей проект закону в першому читанні), згідно з якою одна експертна організація   координуватиме   діяльність   усіх  інших  і  будуть встановлені державні тарифи. Це пожвавить інвестиційний клімат. На сьогодні це дуже потрібно! Дуже вас прошу підтримати законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримаємо.  Будь  ласка,  голосуємо.  Київська, ІваноФранківська депутації, голосуйте.

 

     "За" - 233.

 

     Спасибі.

 

     -----------

 

     Слухається Закон України про внесення змін до Закону  України про  охорону  навколишнього  природного  середовища з пропозиціями Президента України від 1 грудня 1997 року.

 

     Доповідає Писаренко Анатолій Аркадійович. Будь ласка.

 

     ПИСАРЕНКО А.А.,   виконуючий   обов'язки   голови    Комітету Верховної  Ради  України з питань екологічної політики (Кіровський виборчий округ,  Донецька область).  Шановні колеги! Ми розглянули пропозиції Президента (їх усього дві) і погодилися з ними. Вважаю, що цей законопроект треба приймати.

 

     І ще я хочу до вас звернутися,  шановні,  оскільки це  в  нас останній  день...  Ми напрацювали дуже багато законопроектів,  які вже прийняті в першому читанні, в яких практично всі зауваження та пропозиції  комітетів і депутатів враховані.  Зокрема,  це Основні напрями державної політики  України  в  галузі  охорони  довкілля, використання   природних   ресурсів  та  забезпечення  екологічної безпеки,  законопроект про екологічне  страхування  тощо.  Всі  ці проекти були внесені до порядку денного,  але за браком часу ми не встигали їх прийняти.  Будь  ласка,  проголосуймо  їх  -  це  дуже необхідні  документи,  зауважень до них немає.  Підтримайте,  будь ласка, і люди будуть працювати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі,  Анатолію Аркадійовичу.  Є запитання  до депутата Писаренка? Є. Іван Іванович Магда. Прошу.

 

     ПИСАРЕНКО А.А. Зауваження Івана Івановича ми врахували.

 

     МАГДА І.І. Не зовсім урахували. Річ у тім, що за законом збір за забруднення територій у нас на сьогодні одержують не ті місцеві органи, на території яких відбувається забруднення.

 

     Наведу приклад.       Інгулецький       чи       Криворізький гірничо-збагачувальні комбінати розташовані  на  території  одразу трьох  чи  чотирьох  районів,  а  збір за забруднення надходить до бюджету одного району.  Я подавав зауваження і вносив проект зміни до  закону,  щоб  було  записано,  що  збір за забруднення повинен надходити в бюджети  усіх  районів  пропорційно  зайнятій  заводом території.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Іване Івановичу.

 

     ПИСАРЕНКО А.А.   Іване   Івановичу,   це  ж  ми  з  вами  вже розглядали,  коли приймали законопроект у першому  читанні,  тепер Президент   подав   два   зауваження,  ми  їх  врахували.  Ми  вже проголосували це питання.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Іване Івановичу, ваша пропозиція правильна, проте зараз розглядаються пропозиції Президента, а ваші пропозиції будуть розглядатися наступним складом парламенту.

 

     МАГДА І.І.  Скільки я не звертався протягом  чотирьох  років, мені  Міністерство  охорони  навколишнього природного середовища і наш комітет все обіцяють,  однак  цього  питання  не  вирішили.  Я боюся, що і в парламенті наступного скликання це не буде вирішено.

 

     ПИСАРЕНКО А.А.   Іване   Івановичу,   Ярослав  Іванович  може підтвердити,  що ми разом з міністерством вивчаємо питання, які ви порушуєте.

 

     ГОЛОВА. Отже, комітет пропонує (і це не викликало заперечень) підтримати пропозиції Президента.  А  зауваження  Івана  Івановича буде враховано пізніше.

 

     Будь ласка, підтримайте цю пропозицію, треба ввести в дію цей закон, він потрібний (Шум у залі).

 

     Так, про пакет тільки  розмову  можна  вести,  а  голосується окремо закон.

 

     Іде голосування.

 

     "За" - 196.

 

     Будь ласка, я прошу всіх голосувати: і тих, хто згоден, і хто не згоден.

 

     Будь ласка, ще раз голосуємо.

 

     "За" - 217.

 

     Які ще є міркування?

 

     Ще раз проводиться голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 220.

 

     Слово має депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань базових галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів  (Заводський   виборчий   округ,   Запорізька   область). Уважаемые  народные  депутаты!  Давайте  мы всетаки за этот проект проголосуем. Сколько по этой проблеме было разговоров, особенно на местах,   и  сегодня  практически  удовлетворена  просьба  местных советов,  предложено приемлемое распределение - 70 процентов сбора за  загрязнение  окружающей  среды  остаются на местах и только 30 процентов концентрируются в госбюджете.

 

     Раньше, вы помните,  на местах оставалось только 50 процентов этих средств.  Это приемлемая норма,  и ее надо поддержать,  чтобы закон вступил в  силу  и  местные  советы  начали  концентрировать средства для решения экологических проблем.

 

     ГОЛОВА. Отже,  я  ще  раз ставлю проект на голосування.  Будь ласка,  підтримайте  цю   пропозицію.   Iде   голосування.   Закон голосується із врахуванням зауважень Президента.

 

     "За" - 236.

 

     _______________________

 

     Дякую.

 

     Далі розглядаємо   проект   Закону   про   відходи.   Питання надзвичайно важливе.

 

     ПИСАРЕНКО А.А.    Всі    зауваження    враховано.     Просимо проголосувати за.

 

     ГОЛОВА. Всі зауваження враховані. Можна голосувати? У авторів пропозицій немає заперечень?  Немає.  Ставлю  на  голосування  цей проект Закону про відходи в другому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 216.

 

     Володимире Михайловичу,  ця  ж  проблема  і  вас  стосується. Голосуйте, будь ласка. Ще раз проводиться голосування.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     _______________________

 

     ПИСАРЕНКО А.А. Я дуже прошу ще раз розглянути проект Основних напрямів  державної  політики  України  в галузі охорони довкілля, використання  природних  ресурсів  та   забезпечення   екологічної безпеки.   Це   декларативний  документ.  Він  у  першому  читанні прийнятий. Пропонуємо прийняти його в другому читанні. У мене є ще одне   доповнення.   Будь   ласка,   це   одна   хвилина.  Давайте проголосуємо.

 

     ГОЛОВА. Ну,  ми ж розглядали це питання  в  першому  читанні. По-перше, ви неправильно говорите, що це - декларативний документ. Якщо декларативний,  то його не треба взагалі приймати.  А якщо ми його  вже прийняли в першому читанні,  то треба вносити до порядку денного. Оскільки він не внесений до порядку денного, то я ставити його на голосування не можу.

 

     ПИСАРЕНКО А.А. Це вже внесено до порядку денного.

 

     ГОЛОВА. А, це позавчора було. Ну тоді зробіть інформацію.

 

     ПИСАРЕНКО А.А. Будь ласка, проголосуйте.

 

     ГОЛОВА. Та що ж ми проголосуємо? Поясніть суть проблеми.

 

     ПИСАРЕНКО А.А.  Олександре Олександровичу,  всі розуміють, ми вже прийняли проект Основних напрямів державної політики в  галузі охорони довкілля,  використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в першому читанні. Тепер давайте приймемо його в другому читанні.

 

     ГОЛОВА. Скільки зауважень надійшло?

 

     ПИСАРЕНКО А.А. Немає зауважень.

 

     ГОЛОВА. Комітети       підтримують      проект?      Висновки Науково-експертного управління є?

 

     ПИСАРЕНКО А.А. Так, є усі висновки.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 203.

 

     Ще раз ставлю її на голосування. Будь ласка, йде голосування.

 

     "За" - 238.

 

     Проект підтримується.

 

     ПИСАРЕНКО А.А.  Олександре Олександровичу,  ще  одне  питання було  внесено до порядку денного - про екологічне страхування.  Це передбачено  в  Законі  про   охорону   навколишнього   природного середовища,  прийнятому в 1991 році.  До цього часу просто не було проголосовано. Воно є в порядку денному, давайте проголосуємо.

 

     ГОЛОВА. Коли воно було внесено, скажіть?

 

     Сідайте, будь  ласка,  на  місце.  Спасибі.  Наступний  склад парламенту проголосує.

 

     __________________________

 

     Ми зранку  проголосували  питання  про  утворення  Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради по виборах народних  депутатів. Суб'єкти законодавчої ініціативи підготували список депутатів, які рекомендуються до складу цієї  комісії:  Нідзієв,  Брит,  Горбаль, Косолапов,    Кулінич,   Паламарчук,   Мірошниченко,   Олексєєнко, Коршинський,  Мельник,  Говорун,  Гончар.  Це  вільні   у   своєму волевиявленні  депутати,  оскільки вони не борються за депутатські мандати і можуть забезпечити об'єктивність при розгляді діяльності Центральної виборчої комісії та інших структур.  Тому я гадаю,  що можна  це  прийняти,  тільки  з  назви  комісії   вилучити   слово "експертна".  У нас за Регламентом немає такої комісії. Так? Тобто вона має називатися Тимчасова спеціальна контрольна комісія.

 

     Слово має депутат Носов. Будь ласка.

 

 

 

     НОСОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань бюджету  (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область).  Треба записати:  "Тимчасової спеціальної комісії" і  навести  її  назву. Крім того, треба визначити завдання комісії. Бо інакше членам цієї комісії відмовлятимуть.

 

     ГОЛОВА. Завдання  її  могли  б  бути  сформульовані  так:  "У зв'язку  із  проведенням  виборів  до  Верховної  Ради  України  і необхідністю  забезпечення  контролю  за  дотриманням  Закону  про вибори  Центральною та окружними виборчими комісіями Верховна Рада України  постановляє:  утворити   Тимчасову   спеціальну   комісію Верховної Ради у складі..." Ось так...

 

     Головою комісії пропонується обрати одного з депутатів. Потім у робочому порядку ми проголосуємо доручення цій комісії.  Давайте спочатку проголосуємо склад комісії.  Назву комісії та преамбулу я зачитав.Тепер відразу пропонував би обрати  головою  цієї  комісії депутата Брита або Нідзієва.

 

     Немає заперечень? Говоруна? Давайте Говоруна. Він юрист.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Матеріальне забезпечення комісії доручається організувати апарату Верховної Ради.

 

     Голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 230. Прийнято. Спасибі.

 

     Що, що? Є доповнення у вас? Депутат Жеребецький.

 

     Будь ласка.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках з СНД (Червоноградський виборчий округ,  Львівська область).  Шановний  Олександре  Олександровичу! Шановні колеги!  Я голосував за створення цієї комісії,  вважаючи, що вона необхідна,  бо ми  знаємо,  що  можуть  робити  і  виборчі комісії,  і  виконавчі  структури.  Але  Носов  має рацію:  тут не виписані функції цієї комісії.

 

     ГОЛОВА. Я преамбулу вже зачитав, і Носов з нею погодився.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.  Олександре  Олександровичу,  я  вважаю,  що нехай  ці функції члени комісії самі напишуть,  а ми 24 березня за них проголосуємо. Чи як?

 

     ГОЛОВА. Ні,  ми їм завдання вже поставили.  А комісія в цьому складі  нехай  готує  свій  регламент,  де  уточнює  всі  функції, обов'язки й таке інше. Це буде природно, так кожна комісія робить.

 

     А завдання її я вже  прочитав,  з  ним  Носов  погодився.  Це відповідає нашому Регламенту! Будь ласка.

 

     ------------

 

     Перед тим як прослухати інформацію щодо "Бласко", я просив би вас погодитися розглянути  проект  постанови  Верховної  Ради  про підготовку до видання Зводу законів України.

 

     Процедура дуже проста. Треба, щоб Секретаріат Верховної Ради, Інститут  законодавства  й  Парламентське  видавництво   здійснили підготовку  й видання Зводу законів України і щоб керівник апарату прозвітував про це,  очевидно,  перед наступним складом  Верховної Ради.

 

     Що скаже колега Носов з цього приводу? Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.  Ще десь у 1975 році я подавав пропозицію до уряду СРСР,  щоб подібні видання робилися у вигляді  розшивних  книг,  у яких можна було б міняти аркуші.  Тому пропоную в пункті 2 проекту постанови додати:  "...  у вигляді  розшивних  книг  з  можливістю заміни сторінок чи доповнення їх сторінками".

 

     ГОЛОВА. Те,  що ви кажете,  тут уже є,  але має інше юридичне визначення.  І Інститут законодавства, і наша група по кодифікації законодавства,  і Юридичне управління зараз займаються підготовкою цього видання.  Й те,  про що ви сказали,  передбачається. Ця ваша пропозиція  буде  обов'язково врахована,  бо інакше потім не можна буде працювати із цим Зводом законів.  Ідеться про те,  щоб робити саме  такі  видання  із  забезпеченням ними на місцевому рівні тих суб'єктів правовідносин, які мають користуватися зводом законів.

 

     Депутате Єльяшкевич, будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.    Александр    Александрович,    все    это, естественно,   необходимо,   но   необходимо   также,   чтобы  это существовало и в компьютерном виде,  а не  только  как  издание... Ведь мы живем уже в компьютерном веке,  и надо, чтобы все граждане Украины (в  том  числе  и  народные  депутаты  Украины)  и  органы местного  самоуправления  имели  доступ  к  этому  своду законов в компьютерном виде. Это надо записать в постановлении.

 

     ГОЛОВА. Олександре Сергійовичу!  Це технологічно передбачено, і тепер наші закони видаються тільки на основі дискет. І не тільки це передбачається.  Ми і в систему Інтернет уже  ввійшли  з  нашим законодавством. Тому це, безумовно, буде дотримано.

 

     Враховуючи й  ці пропозиції,  я прошу проголосувати проект як постанову. Будь ласка.

 

     "За" - 197.

 

     Сумнівів ніби ж немає ні в кого, ніхто не голосує проти, а 80 чоловік сумніваються.  Відкиньте, будь ласка, сумніви й голосуйте. Ставлю на голосування проект постанови ще раз.  Едуарде Івановичу, голосуйте, будь ласка, голосуйте, бо ви говорите й не голосуєте, а ви ж за державу турбуєтеся. Будь ласка.

 

     "За" - 219.

 

     Депутат Кириченко просить проголосувати ще раз. Прошу.

 

     "За" - 223.

 

     Ще раз слово надається депутату Єльяшкевичу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Партия  "Громада".  Уважаемые  коллеги!   Мы строим правовое государство, и я надеюсь, что и Президент когда-то научится жить по законам Украины,  по Конституции Украины, поэтому Свод законов необходим всем нашим гражданам. Я прошу проголосовать за этот проект,  чтобы  дать  возможность  гражданам  хоть  как-то разбираться в нашем сложном законодательстве.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ставлю проект ще раз на голосування.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     --------------

 

     На трибуну запрошується Стретович Володимир Миколайович.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Шановні колеги! Після прийнятого нами рішення Лічильна   комісія   продовжила   свою   роботу   і    голосування продовжилося.

 

     Отримали бюлетені   для  таємного  голосування  288  народних депутатів.

 

     По кандидатурі Литвака Олега Михайловича в голосуванні  взяли участь  268  народних  депутатів.  За проголосували 108 депутатів, проти - 160.  Відповідно до пункту 25  частини  першої  статті  85 Конституції та глав 3.7 і 5.2 Регламенту Лічильна комісія вирішила пропонувати  Верховній  Раді  не  давати  згоди   на   призначення Президентом   України   Литвака   Олега   Михайловича   на  посаду Генерального прокурора України.

 

     Олександре Олександровичу,   поставте   цей    протокол    на затвердження.

 

     ГОЛОВА. Він не затверджується, а береться до відома.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.   Друга   кандидатура   -  депутата  Ланового. Кількість народних депутатів, що взяли участь у голосуванні - 283. За  проголосували  104  депутати,  проти - 179.  Прошу взяти це до відома.

 

     Протокол таємного голосування по виборах  членів  Вищої  ради юстиції.

 

     До бюлетеня  для  таємного  голосування  внесено  кандидатури Біласа  Івана  Григоровича,  Говоруна  Володимира  Пилиповича   та Кочерги  Віктора  Герасимовича.  Отримали бюлетені для голосування 288 депутатів, опустили бюлетені в скриньку - 267.

 

     Кількість голосів,  поданих за всіх кандидатів - 185, проти - 48,  34 бюлетені визнані недійсними, бо дехто намагався викреслити одну кандидатуру,  дехто  -  дві.  Таким  чином  Лічильна  комісія вирішила  вважати  не  обраними  членами  Вищої  ради юстиції всіх запропонованих кандидатів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Беремо до відома повідомлення Лічильної комісії.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є закон,  а в ньому  виписана  процедура  обрання  до Вищої  ради  юстиції  кандидатур  від  депутатів...  Написано,  що голосування проводиться  бюлетенями,  а  процедуру  визначає  сама Верховна Рада. Ми проголосували саме так. Все. Дякую.

 

     Григорію Омеляновичу,  ви  не  будете  проти,  якщо  ми  вашу інформацію, так би мовити, на завершення поставимо? Гаразд.

 

     ----------------

 

     А зараз розглянемо питання про вилучення і надання  земельних ділянок для несільськогосподарських потреб. Доповідач - Олексєєнко Володимир Кирилович.  Він хворий зараз?  Всі комітети і депутати з округів,  котрих це стосується,  розглядали дане питання. Депутате Хмельовий, що ви скажете?

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань   паливно-енергетичного  комплексу,  транспорту  і  зв'язку (Слов'янський міський виборчий округ,  Донецька область).  Фракция коммунистов.   Третий   раз  вносится  вопрос  о  выделении  земли Оленовскому маслозаводу.  Я зачитаю, если надо, ответ госкомитета, где говорится, что нам такой завод абсолютно не нужен. Нет, читать не буду,  а скажу так.  Вся наша масложировая промышленность может перерабатывать  1  миллион  850  тысяч  тонн  семян.  Мы  собираем максимум 2 тысячи тонн семян.  У нас нет лишних семян,  чтобы  еще один завод содержать.  Лучше бы наши заводы загрузили. Сегодня все заводы  масложировой  промышленности  уже  стоят.  Все  семена  за границей.  Лучше  бы  приняло правительство решение о квотировании вывоза семян за пределы Украины.  Кто-то лоббирует фирму "Каргел". Давайте   не   на   словах,  а  на  деле  защищать  отечественного производителя.  Призываю депутатов не голосовать  за  этот  проект (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Йдеться  про  завод  по  переробці насіння соняшнику, так?  Я не заперечую.  Давайте вилучимо  цей  пункт  і  без  нього проголосуємо,  а те питання окремо розглянемо 24 березня чи колись іще.  Немає заперечень?  У вас заперечення?  Олександр Миколайович Шамарин. Будь ласка.

 

     ШАМАРИН О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету  (Шахтарський  виборчий  округ,  Донецька область).  Я  выступаю  не  от фирмы "Каргел".  Я профессиональный аграрник Донецкой  области.  Так  вот  возьмем  мощный  Славянский жиркомбинат.  Для  того,  чтобы  его запустить,  надо 5 тысяч тонн семян подсолнечника.

 

     Значит, "Каргелстрой" Донецкой области.  Надо  принять  такие законы, чтобы прибыль оставалась, была зарплата и все остальное. А просто не допускать - это уже другой вопрос. Ведь они же разливают подсолнечное масло, рафинируют. А просто так - на эмоциях - решать все нельзя.

 

     Поэтому, Александр  Александрович,  надо  ставить  вопрос  на обсуждение, а там уже кто как понимает...

 

     ГОЛОВА. Давайте  ми  все-таки  погодимося  з  думкою депутата Шамарина. Ні, послухайте про що йдеться...

 

     Ну, давайте так:  оскільки це спірне  питання,  то  вилучаємо один  оцей  об'єкт,  а  за  решту  проголосуємо,  щоб  не зупиняти виробничі процеси.

 

     Ставлю проект  постанови   на   голосування   з   урахуванням пропозиції про вилучення одного пункту... (Шум у залі).

 

     Отож -   один   з   одним  сперечаються  і  не  слухають,  що говориться.  Голосуйте,  будь ласка...  Сергію  Васильовичу!  Будь ласка.

 

     "За" - 179.

 

     Сергію Васильовичу!  Я  прошу  вас,  ви ж заважаєте Валентині Андріївні голосувати. От тільки зберуться конкуруючі партії - враз розпочинається дискусія, а голосування по суті немає.

 

     Проект постанови з урахуванням пропозиції депутата Хмельового ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 187.

 

     Гаразд. Голосуємо без урахування  пропозиції  Хмельового.  Ще раз ставлю на голосування. Тобто у варіанті комітету. Прошу.

 

     "За" - 157.

 

     Теж не  підтримується.  Тоді  давайте  ще  раз проголосуємо з урахуванням пропозиції депутата Хмельового. Але хочу сказати, що в принципі  ці  проблеми,  так  би мовити,  не пересікаються.  Треба розширювати виробництво,  треба передбачати відведення землі -  це правильно. Але треба робити це в інтересах економіки України, а не так,  як  сьогодні,  це  теж  не  викликає  заперечень.   Але   то регулюється не цією постановою.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Прошу, підтримайте.

 

     "За" - 206.

 

     Ні, я більше не можу ставити на голосування.

 

     Олександре Миколайовичу, будь ласка.

 

     ТКАЧЕНКО О.М., Перший заступник Голови Верховної Ради України (Шполянський виборчий округ,  Черкаська область).  Шановні колеги! Кожного  дня  приходять  міністри,  керівники районів і областей з проханнями про  відведення  землі.  Оця  процедура,  коли  питання розглядається  в  Кабінеті Міністрів,  у нашому комітеті,  а потім тут...  Ми  ж  не  часто   ці   питання   розглядаємо.   Я   прошу проголосувати.  Підтримайте,  будь  ласка.  Адже  це  зупиняє цілі галузі в нас у країні.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  ставлю   на   голосування.   З   урахуванням пропозицій  депутата Хмельового.  Будь ласка,  підтримайте,  прошу вас.

 

     "За" - 217.

 

     Оголосіть, щоб  до  залу  зайшли  всі,  будь  ласка.  Вікторе Семеновичу, фракція не голосує. Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 219.

 

     Розгляд питання переноситься на 24 березня.

 

     __________________________

 

     Проект Закону  про   внесення   доповнень   до   Закону   про Конституційний  Суд  України (друге читання).  Стретович Володимир Миколайович на трибуні. Будь ласка.

 

     Будьте уважні, це важливе питання.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Шановний головуючий, шановні колеги! У грудні ми  розглядали  це  питання  в  першому  читанні,  і після того до Комітету  з  питань  правової  політики  надійшло  шість  поправок народних депутатів. Частину з них враховано, дві відхилено.

 

     Я прошу  вас,  зокрема,  статтю  46  закону  викласти в такій редакції:  "Частина  1.   Відкриття   провадження   у   справі   у Конституційному   Суді   України  за  конституційним  поданням  чи конституційним    зверненням    ухвалюється    Колегією     суддів Конституційного  Суду  України або Конституційним Судом України на його засіданні.

 

     Колегія Конституційного Суду України протягом 30 днів від дня надходження  конституційного  подання чи конституційного звернення розглядає питання про відкриття провадження у справі  або  відмову щодо відкриття провадження у справі, приймає процесуальну ухвалу і вносить це питання  на  пленарне  засідання  Конституційного  Суду України.

 

     Суб'єкт права   на  конституційне  подання  чи  конституційне звернення завчасно сповіщається про місце,  день і  час  засідання Колегії  суддів  Конституційного  Суду  України,  що  розглядатиме питання про відкриття провадження у справі  за  його  поданням  чи зверненням.   Суб'єкти   права   на   конституційне   подання   чи конституційне звернення (їх представники) за бажанням можуть  бути присутніми при розгляді питання про відкриття провадження у справі у Конституційному Суді України.

 

     Частина 2.   Справа,   за   якою    відкрито    конституційне провадження,   розглядається   Конституційним   Судом  України  на пленарному засіданні  у  порядку  та  в  строк,  установлений  цим законом.  Голова  Конституційного  Суду України надсилає Верховній Раді  України  повідомлення  про  справи,   щодо   яких   відкрито конституційне провадження.

 

     Частина 3.  Дата розгляду справи Конституційним Судом України визначається Головою Конституційного Суду України".

 

     Стаття 50.  "Засідання Конституційного Суду України". Частини перша,  друга,  третя,  четверта,  п'ята,  шоста без змін.  Стаття доповнюється частиною сьомою такого змісту:

 

     "Частина 7.  Розгляд справи може бути відкладено у  випадках, якщо  Конституційний  Суд  України  визначить  питання недостатньо підготовленим,  яке вимагає  додаткового  вивчення,  що  неможливо здійснити   у   тому  ж  засіданні,  а  також  у  разі  клопотання представника суб'єкта права на конституційне подання або  суб'єкта права   на  конституційне  звернення  щодо  необхідності  привести додаткові правові аргументи для обгрунтування своєї позиції".

 

     Стаття 54 доповнюється частиною п'ятою такого змісту:

 

     "Частина 5.  Представники суб'єктів  права  на  конституційне подання або права на конституційне звернення, а також уповноважені особи від Верховної Ради України,  які залучені до конституційного провадження для забезпечення повноти розгляду справи,  мають право вносити  клопотання  щодо  проведення  додаткових   експертиз   та досліджень,  знайомитися  з  матеріалами  справи в повному обсязі, викладати свою позицію по справі,  подавати на звернення  письмові відгуки,   які   підлягають   залученню   до   матеріалів  справи, ознайомлюватися з відгуками іншої сторони".

 

     Ось ті  новації,  що  стосуються  трьох  статей  Закону   про Конституційний   Суд   і  трішки  підшліфовують  процедуру  роботи Конституційного Суду. Прошу підтримати цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. Володимире Миколайовичу,  а чому ваш комітет відхилив пропозиції  суб'єктів  законодавчої  ініціативи,  зокрема депутата Єльяшкевича, стосовно статей 14 і 57?

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Олександре Олександровичу, ми...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку! Я для депутатів скажу.

 

     Iдеться про те,  щоб доповнити статтю  14  новою  частиною  в такій  редакції:  "Конституційний  Суд  України  вирішує  виключно питання права і не може приймати  рішень  виходячи  з  політичної, економічної, організаційної чи іншої доцільності". Власне, це ніби само собою зрозуміло,  але  якщо  буде  нормою  закону,  то  краще сприйматиметься  і  гарантуватиме  саме  правовий  розгляд питань, пов'язаних із відповідністю законів і Конституції.

 

     Будь ласка.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Олександре   Олександровичу,   по-перше,   ця поправка   надійшла   пізно,   коли   комітет  уже  розглянув  цей законопроект і він був розповсюджений 14 січня нинішнього  року  в залі.

 

     По-друге, предметом цього законопроекту було три статті - 46, 50,  54. До статті 14 ми змін не вносили, це окремий законопроект. Тому  ми  й  відхилили цю поправку депутата Єльяшкевича.  Він може самостійно внести пропозицію про доповнення статті 14  Закону  про Конституційний Суд.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги,   давайте   спочатку   проголосуємо варіант,  який пропонує комітет у правій колонці.  А відповідно до Регламенту  ми  маємо  право  при розгляді самого питання прийняти рішення щодо інших доповнень.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Так.

 

     ГОЛОВА. Це передбачено Регламентом.  Тому  я  прошу  спочатку підтримати   праву   колонку   таблиці,   як   пропонує  Володимир Миколайович.  Будь ласка,  підтримайте.  Це важливе  питання,  яке врегульовує процедуру розгляду питань у Конституційному Суді.  Іде голосування, будь ласка.

 

     "За" - 212.

 

     Ставлю ще  раз  на  голосування.  Будь  ласка,   проголосуйте варіант, який пропонує комітет у правій колонці.

 

     "За" - 250.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Тепер   ставлю  на  голосування  пропозицію  депутата Єльяшкевича до статті 14. Це погоджено з юридичним управлінням.

 

     "Статтю 14  доповнити  новою  частиною  в   такій   редакції: "Конституційний  Суд  України  вирішує виключно питання права і не може  приймати  рішень   виходячи   з   політичної,   економічної, організаційної чи іншої доцільності".  Тобто він повинен працювати в межах права,  а не в межах доцільності чи  виходячи  з  принципу доцільності.

 

     "Статтю 57  після  частини  третьої  доповнити новою частиною такого змісту: "Строк провадження у справах, передбачених частиною другою  статті  137  Конституції України,  не повинен перевищувати шести місяців,  а передбачених статтею 159 Конституції України, не повинен перевищувати двох тижнів". Це надзвичайно важливе питання, ви  це  самі  розумієте.  Ми  більше  року  вносили   подання   до Конституційного  Суду,  воно  не  розглядалося,  і законом не було врегульовано процедуру  розгляду  цих  питань.  Це  питання  треба обов'язково вирішити.

 

     "Статтю 23 виключити".

 

     Ставлю на  голосування  ці  пропозиції і прошу їх підтримати. Юридичне управління дало позитивний висновок з цього приводу. Будь ласка, іде голосування.

 

     "За" - 236.

 

     У цілому    треба    проголосувати   законопроект   із   цими доповненнями. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     Я прошу ще раз проголосувати проект постанови про вилучення і надання  земельних  ділянок.  Тут же немає ніякої проблеми.  Можна так,  враховуючи пропозицію депутата  Хмельового?  Спірне  питання залишаємо за дужками. А решта питань не викликає сумнівів. Ну це ж виробниче питання, просто незручно...

 

     Ще раз ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     Ну які  сумніви?  Будь  ласка,  в  останній  раз  ставлю   на голосування.

 

     "За" - 240.

 

     Спасибі.

 

     ------------------

 

     Проект Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань виготовлення і реалізації вибухових речовин.

 

     Інформацію з   цього   питання   зробить   Бондар   Олександр Миколайович - виконуючий обов'язки голови Фонду держмайна.

 

     Якщо двома словами,  то суть зводиться до того, що якщо ми не приймемо  цей   закон,   то   наші   кар'єри   та   інші   об'єкти господарювання,  які  тримають у себе вибухові речовини,  тепер не матимуть права ними користуватися і тримати їх,  готувати вибухові пакети  тощо.  Так що треба прийняти цей закон,  бо мова йде і про дорожній комплекс, і про дорожні кар'єри зокрема тощо.

 

     БОНДАР О.М.,  виконуючий обов'язки  голови  Фонду  державного майна України.  Я прошу проголосувати за законопроект, підтриманий усіма.

 

     ГОЛОВА. Законопроект у вас на руках, він дуже короткий.

 

     Ставлю на голосування, будь ласка.

 

     "За" - 227.

 

     Спасибі.

 

     ------------------

 

     Проект Закону про  ратифікацію  Угоди  про  взаємне  визнання ліцензій  на  провадження  будівельної  діяльності,  які видаються ліцензійними органами держав-учасниць СНД.

 

     Гусаков Володимир Миколайович на трибуні.  Якщо  є  до  нього запитання,  поставте. Але мені здається, тут логіка чітка. Ми були в одній економічній  системі  і  користувалися  одними  й  тими  ж законодавчими  актами  і  СНІПами  і таке інше.  Тому немає ніяких заперечень щодо взаємного визнання ліцензій.

 

     Ставлю на голосування цей законопроект. Іде голосування, будь ласка.

 

     "За" - 217.

 

     Ще раз ставлю на голосування, будь ласка.

 

     "За" - 224.

 

     Слово надається депутату Кармазіну.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Приморський  виборчий округ, Одеська область). Шановні друзі, тут немає проблем. Я прошу тих,  хто вагається,  проголосувати.  Тут немає  ніяких  підводних човнів.  Ми вийшли з однієї системи,  треба тепер разом працювати. Давайте проголосуємо.

 

     ГОЛОВА. Ну,  підводні човни,  може,  і є.  Підводного каміння немає. Ну, він з Одеси, там це зрозуміло.

 

     Ставлю на голосування ще раз цю пропозицію. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 246.

 

     Спасибі, Юрію Анатолійовичу, за підтримку.

 

     -----------------

 

     Проект Закону про ратифікацію Договору з відкритого неба.  Ви пам'ятаєте  дискусію  в  цьому  залі  і  виступ  депутата Мухіна з обгрунтуванням необхідності ратифікації.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 171.

 

     Я зобов'язаний ще  раз  сказати  про  те,  що  це  пропозиція Президента. На жаль, немає представника Президента, щоб підтримати його  пропозицію.  Я  прошу  проголосувати,  враховуючи,   що   це пропозиція Президента. Будь ласка.

 

     "За" - 129.

 

     Спасибі.

 

     ----------------

 

     Проект Закону  про  ратифікацію  Угоди  між  урядом України і урядом Королівства Данія щодо допомоги  в  енергетичній  програмі, яка враховує аспекти захисту довкілля.

 

     Я прошу підтримати цю угоду, тим більше що Данія відгукнулася на   аварію   в   Харкові   безпосередньо,   швидко,   на   умовах некомерційних, виділивши обладнання і так далі.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 222.

 

     Ще раз   ставлю  на  голосування.  Будь  ласка,  підтримайте. Харків'яни просять, Олег Іванович просить. Будь ласка.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     ------------------

 

     Проект Закону  про  ратифікацію   Протоколу   між   Кабінетом Міністрів   України  та  урядом  Чеської  Республіки  про  надання кредитів для фінансування експорту товарів та  послуг  із  Чеської Республіки в Україну.

 

     Василь Васильович  Регурецький  (Шум у залі).  Одну хвилинку! Мова  йде  про  те...  Депутат  Сокерчак  з  цього  приводу  хотів виловитися. Цей проект ви мали на увазі?

 

     Депутат Сокерчак. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні  народні  депутати!  Ми вже розглядали питання про цей протокол.  Комітет з питань фінансів і банківської діяльності підтримав і просить вас підтримати законопроект.

 

     Я знаю,  що  тоді  розгорнулася  дискусія  і виступав депутат Степанов з приводу трамваїв.  Ви  пам'ятаєте,  так?  Але  протокол охоплює   широкий   спектр   зв'язків.  Під  цей  протокол  будуть укладатися договори,  які вкрай потрібні Україні.  Це стосується і медицини,  і  машинобудування,  і  так далі.  Ми це питання уважно розглянули і вважаємо, що тут ніяких особливих проблем немає.

 

     Якщо говорити про чеський трамвай,  то сьогодні практично вся Україна  їздить  на  чеських трамваях.  Отже,  потрібні поставки і запасних частин,  і двигунів,  і так далі для цих трамваїв.  Ви  ж знаєте,  що Одеса сьогодні без трамваїв залишилася, тому що ті, що були, добиті до краю. Звичайно, треба свій трамвай будувати, але ж треба і підтримувати ті,  що нами вже давно закуплені, ще за часів Радянського Союзу.

 

     Тому я  просив  би  вас,  шановні  депутати,  підтримати  цей протокол, він широкомасштабний і вартий ратифікації.

 

     ГОЛОВА. Запитання чи пропозиції?

 

     Депутат Жеребецький.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.  Шановні колеги! Я говорю від імені Комітету у  закордонних  справах.  Комітет  категорично  проти  ратифікації протоколу, проти того, щоб дозволити уряду взяти товарний кредит у Чехії на 124 мільйони.

 

     Теоретично ніхто не проти  того,  щоб  брати  запчастини  для наших трамваїв. Але ми говорили таке: укладайте конкретну угоду на 50 мільйонів на придбання запчастин,  приносьте, і ми підтримаємо. А   голосувати   всліпу  за  124  мільйони,  а  потім  хлопці  там наберуть... Ми вже маємо японський кредит і знаємо, що це таке.

 

     Є серйозні  підозри,  що  під  цей   кредит   проводитиметься наступна президентська виборча кампанія.

 

     Якщо потрібні запчастини до трамваїв, давайте конкретну угоду про трамваї.  Потрібні запчастини для системи безпеки  на  атомних електростанціях - немає проблем.

 

     А всліпу  голосувати за протокол ніхто не буде.  80 депутатів проголосувало тоді "за", і зараз буде те саме...

 

     ГОЛОВА. Микола   Миколайович   Медолиз,   заступник    голови Національного агентства з реконструкції та розвитку. Будь ласка.

 

     МЕДОЛИЗ М.М.,  заступник  голови  Національного  агентства  з реконструкції   та   розвитку.    Дякую,    шановний    Олександре Олександровичу. Шановні народні депутати! Насамперед хочу сказати, що протокол - це міжнародна  угода  і  відповідно  до  Конституції підлягає ратифікації.

 

     Що стосується   можливостей  закупівель  товарів,  то  товари будуть закуповувати виключно підприємства України, уряд нічого там закуповувати  не  буде.  Тому  це можливість підприємствам України здійснити закупівлю  комплектуючих,  необхідних  для  виготовлення трамваїв   в   Україні,   систем  захисту  реакторів.  Дві  атомні електростанції  працюють  тепер  на  чеському  обладнанні,  і  тут ідеться про можливість модернізувати ці електростанції.

 

     Що стосується трамваїв,  які виготовляються в Україні,  то 40 відсотків комплектуючих поставляється  з  Чехії.  За  минулий  рік закуплено  тільки  27  трамваїв.  Завдяки  цій  угоді є можливість профінансувати закупівлю 160 трамваїв для чотирьох міст України.

 

     Ми просимо вас підтримати і ратифікувати цей протокол. Там не буде   фінансування   ніяких  передвиборних  кампаній.  Це  просто неможливо,  бо фінансування здійснюється відповідно до міжнародних правил, а там контроль ще жорсткіший, ніж у нас у країні.

 

     ГОЛОВА. Депутат Степанов.

 

     СТЕПАНОВ П.С.  Спасибо,  Александр  Александрович!  Уважаемые народные депутаты!  Я проголосую за ратификацию  этого  протокола, если  оттуда  будут  исключены  трамваи.  Речь  идет не о запасных частях,  а о том,  что завозится весь трамвай в разобранном виде и потом  собирается.  И  лукаво  это  названо  украинским  трамваем. Украинские трамваи,  которые ходят в городах Украины,  созданы  на Луганском  тепловозостроительном заводе.  Завод может выпускать до 300 трамваев в год стоимостью примерно на одну треть дешевле,  чем эти  чешские  трамваи.  Обоснования  были  даны  нами раньше.  Эти расчеты есть.

 

     Поэтому я проголосую, если оттуда будет исключен трамвай.

 

     ГОЛОВА. Георгій Едуардович Мозер.

 

     МОЗЕР Г.Е.  Уважаемые коллеги,  мы  тоже  рассматривали  этот протокол   в   Комитете   по  вопросам  экономической  политики  и поддержали его.  Я согласен полностью с коллегой Степановым,  что, может быть,  по трамваям там и есть вопрос. Но я вам хочу сказать, что  на  сегодня  то,  что  сказал  Николай  Николаевич   Медолиз, соответствует  действительности.  Ведь  это  связанный кредит,  он контролируется чешской страховой компанией EGAP.  И не так  просто эти деньги, так сказать, отвлечь куда-то на другие нужды.

 

     Поэтому то,  что касается трамвая,  нужно посмотреть, как-то, возможно, этот вопрос обсудить. Но если брать в целом, то, считаю, необходимо ратифицировать данный протокол.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сергієнко. Остання пропозиція.

 

     СЕРГІЄНКО В.І.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти  (Іллічівський  виборчий округ,  Одеська область).  Уважаемые коллеги,  давайте задумаемся. Действительно,  те три или четыре  позиции,  о  которых  говорили, сегодня весьма актуальны.  И энергетика, и медицина, и в том числе трамваи.  То,  что  называется  чешским   трамваем,   это   только технология,  потому  что  он  уже выпускается у нас пять лет.  Это первое.

 

     Второе. В "Татра-Юг" доля Одесского  горисполкома  составляет около  30  процентов.  И  все налоги этой фирмы остаются у нас,  в Украине, в частности, в Одессе.

 

     Далее. За этих пять лет,  о которых я говорил,  туда  вложены очень  большие деньги,  в первую очередь из Госиннофонда.  Вложено несколько миллионов...  Ну,  будем считать,  долларов. Кредиты для поддержки выдавались,  по-моему,  четыре или пять раз. То есть это уже налаженное производство. Начинали с 5 процентов и дошли уже до 65  процентов  отечественных  комплектующих,  и есть контракт,  по которому предусматривается доведение до 90 процентов нашего...  От чего  же  мы  отказываемся?!  Чтобы  начинать новое производство с ничего, с нуля?! Бессмысленно, по-моему.

 

     Я считаю,  что надо поддержать протокол в таком виде, в каком он подписан.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кармазін.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.   Дякую,   Олександре  Олександровичу.  Шановні друзі, Одеса - це перше місто в Україні, в якому з'явився трамвай, перше місто в царській Росії.  І говорити сьогодні,  що трамвай не потрібен  на  тих  умовах,  на  яких  нам  дають  запчастини,   це нерозумно. У нас сьогодні багато трамваїв стоять. Чого ми чекаємо? Того  (не  дай  Боже,  щоб  я   не   накаркав),   що   сталося   в Дніпропетровську,  чи  того,  чому позакривали тепер багато шляхів тут,  у Києві?  Нам потрібно запчастин, які ми самі виробляємо, 60 відсотків.  Та  ми  ж  запустимо  людей в цехи.  Та що ж ми собі - вороги? На таких пільгових умовах, коли ми тільки через 4 роки або навіть на п'ятому році будемо там копійки платити, відмовлятися?

 

     Порахуйте, шановні друзі: ми оці облігації внутрішньої позики під 40 відсотків беремо.  А тут?  Та це ж даром, це треба брати. І одесити,  і  луганчани  куплять,  якщо  дадуть під такі або навіть удвічі більші кредити.  Цей  кредит  треба  брати  і  ратифікувати протокол без будь-яких застережень.  Там усе нормально. Ми вже від Чехії відгородилися, від Росії - від усіх.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я хочу звернути увагу депутатів на  те,  що тут  немає  згадки про конкретні проекти - про трамваї чи про щось інше.  Мова йде про те,  щоб,  одержавши дозвіл на таку суму, уряд підписував  конкретну угоду на конкретну поставку і давав гарантію на конкретний проект.  Усе це може робитися під контролем,  у тому числі  і  Рахункової  палати,  оскільки це стосується використання бюджетних ресурсів.

 

     Ставлю на голосування, будь ласка.

 

     "За" - 162.

 

     Є пропозиція запропонувати уряду,  щоб він дав  на  24  число повну  розкладку,  що  це  собою  являє,  який  інтерес  тут наших виробників,  про які поставки виробів і комплектуючих можна  вести мову. І тоді ми проголосуємо 24 числа.

 

     Будь ласка, Миколо Миколайовичу, спасибі.

 

     Пропоную проголосувати  за включення цього питання до порядку денного на 24 березня.  Ставлю на голосування.  Підтримайте,  будь ласка. Про перенесення розгляду цього питання на 24 березня, після одержання аргументації уряду.

 

     "За" - 200.

 

     Ще раз ставлю  на  голосування.  Будь  ласка.  Це  не  зовсім процедура, це включення до порядку денного на 24 березня.

 

     Ставлю на голосування ще раз.

 

     "За" - 220.

 

     Я нагадую  ще  раз:  голосується  пропозиція  про перенесення розгляду цього питання на 24 число  після  одержання  відповідного обгрунтування з Кабінету Міністрів. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 221.

 

     Що значить,  не  встигли?  Не хочуть просто голосувати навіть елементарне процедурне питання.

 

     "Єдність", будь ласка, голосуйте. Іде голосування ще раз.

 

     "За" - 230.

 

     -----------------

 

     Закон про  внесення  змін  до  Закону   про   телебачення   і радіомовлення з пропозиціями Президента.

 

     Аксененко Сергій Іванович. Дуже коротко.

 

     АКСЕНЕНКО С.І.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та   засобів масової   інформації   (Лутугинський   виборчий  округ,  Луганська область).  Шановні народні депутати!  Ми з вами прийняли Закон про внесення  змін  до  Закону про телебачення і радіомовлення,  який, зокрема,  встановлює,  що в нашій країні,  реклама  проплачується, забороняє  агітацію  по  іноземних  каналах,  забороняє  іноземним громадянам займати керівні посади в наших телерадіоорганізаціях. З десяти  пунктів  цього  дуже  позитивного  закону Президент на три пункти наклав вето.  Для того щоб пройшли решта сім  пунктів,  наш комітет погодився з пропозиціями Президента.

 

     Пропонуємо підтримати  наш  закон,  рішення нашого комітету і пропозиції Президента України.  Це найменше з  двох  лих,  так  би мовити.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Немає  заперечень?  Тоді  я  ставлю на голосування цю пропозицію, прошу її підтримати. Будь ласка.

 

     "За" - 225.

 

     Володимире Миколайовичу,  я ще  раз  ставлю  на  голосування. Продемонструйте   лояльність,   будь   ласка.   Ніно   Степанівно, голосуйте.

 

     "За" - 242.

 

     ------------

 

     Питання про фінансування дорожнього господарства. Ідеться про те,  щоб  фонд,  який ми створили,  можна було використовувати для будівництва шляхів у сільській місцевості. От і все.

 

     Ставлю на голосування  цю  пропозицію.  Прошу  проголосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 211.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 252.

 

     Спасибі.

 

     ----------------

 

     Є ще одна пропозиція.  Я дуже прошу зважити на неї. Ви її вже розглядали,  з цього приводу доповідав депутат Кияк.  І  Президент підтримує цю пропозицію. Ідеться про умови поставки...

 

     Депутате Кияк,  будь  ласка,  ідіть  сюди,  бо  я не знаходжу документа під рукою.

 

     КИЯК Т.Р., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах  і зв'язках з СНД (Ленінський виборчий округ,  Чернівецька область).  Дякую.  Шановні колеги!  7 жовтня 1997 року почав діяти Закон   про  державне  регулювання  імпорту  сільськогосподарської продукції.  Згідно з  кредитною  угодою  між  Національним  банком України  та  КБ "Приватбанк" останній отримав право надання коштів із другого та  третього  траншів  кредитної  лінії  Євробанку  під гарантії  уряду.  Це чотири фірми в Україні:  "Насіння",  "Сільф", "Борисагро",  "Роси Буковини".  Найбільша з них - "Роси Буковини", яка отримала вже 1 мільйон 300 тисяч доларів.

 

     Але за  кредитною  угодою  сюди входить й одноразова поставка високоякісного хмелю та солоду,  який вони не можуть отримати,  бо він знаходиться за кордоном,  а гроші,  по суті,  пішли,  проценти платяться.  І ми їх заднім числом покарали. Бо кредитна угода була укладена 16 вересня минулого року,  тобто за два тижні до набрання чинності нашою угодою. І сьогодні їм згідно з угодою треба завезти на 117 тисяч доларів солоду і на 40 тисяч марок хмелю,  а отже, ми повинні заплатити 35  тисяч  100  доларів  за  солод  і  20  тисяч німецьких марок за хміль.

 

     Тобто це   гроші,   яких  у  них  немає.  Обладнання  стоїть, виробництва немає, проценти платяться, бюджет нічого не отримує. А міський  бюджет  тільки  по одних "Росах Буковини" міг би отримати вже тепер 3,5 мільйона гривень.  Якісного солоду в Україні поки що немає.  Наскільки  я  вивчив  це  питання,  він  тепер готується у Славуті Хмельницької області.  До кінця року ми будемо  мати  свій солод.   Але   на   той   період   ота  частина  солоду  могла  би використовуватися  нашим  підприємством.  Усі  просять.  Керівники міста просять підтримати.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Хвилинку,  Тарасе Романовичу. Наш Комітет з питань фінансів і банківської діяльності розглядав це  питання  і, враховуючи   саме   цю   обставину,   запропонував   уточнення  до попереднього закону,  яке зводиться до того,  що  тут  сплачується ввізне  імпортне мито відповідно до законодавства,  яке діяло до 7 жовтня 1997 року.

 

     КИЯК Т.Р. Щоб інші не могли обійти цей закон.

 

     ГОЛОВА. Ось про що йдеться.  Підтримайте,  будь ласка. Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 187.

 

     Є якісь сумніви,  я бачу. Але треба підтримати. Ви розумієте, у  самому  договорі  передбачено  цю  умову.   Частину   договору, виходить,  використали,  а  тепер за межі цього закону виходить та частина, яка вже повинна бути реалізована. Ось про що мова.

 

     Депутат Носов. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В. Шановні депутати! Я вас прошу це проголосувати, бо згідно з нашою Конституцією держава відповідальна перед людиною за свою діяльність.  І люди можуть  подавати  позов  до  держави  про відшкодування  оцих  збитків.  І  ми з вами одержимо такий клубок, який нікому і не снився.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ось і депутат Носов вважає, що треба голосувати.

 

     Я ставлю ще раз це питання на голосування.  Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 213.

 

     Ну, будь ласка, підтримайте. Уже ж усі розуміють, що треба, і проти ніхто не голосує.

 

     Ще раз ставлю на голосування (Шум у залі).  Зараз, зачекайте, і ваше проголосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 224.

 

     Це ми  голосуємо  про  хміль,  але в нас є таке ж питання про яйця. Послухаємо депутата Тихонова і, може, разом проголосуємо.

 

     Депутат Тихонов. Будь ласка.

 

     ТИХОНОВ Ю.Т.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку   села   (Нікопольський   сільський    виборчий    округ, Дніпропетровська область).  Александр Александрович и депутаты,  я вас очень прошу вместе с  предложением,  которое  рассматривается, проголосовать и мое предложение. Я вам обясню в чем суть.

 

     Дело в том, что бройлерные птицефабрики сегодня покупают яйца за рубежом, потому что в Украине для бройлерного производства яйца не вырабатывается.  И,  поверьте мне, в этом кто-то заинтересован. Наша продукция не может конкурировать с американскими  окорочками, которые сегодня поступают в Украину.

 

     Именно я  ставил  вопрос,  что  надо  вырабатывать  яйца  для собственного  использования.  Если  мы  установим  нулевую  ставку таможенной ввозной пошлины,  тогда станем конкурентоспособными.  Я вас очень прошу, поверьте мне...

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Ми всі добре розуміємо...  Іншими  словами, якщо  ми  хочемо,  щоб  в  Україні не продавалися "ніжки Буша",  а продавалася  українська  птиця,  то  треба   підтримати   депутата Тихонова.  У  даному  випадку  Комітет  з  питань  фінансів...  Не підтримує?!

 

     Слово надається депутату Сокерчаку.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні народні  депутати,  ми  вчора  ще  раз уважно розглянули проекти,  подані депутатом Тихоновим і депутатом Кияком.

 

     Стосовно пропозицій,  які вніс депутат  Кияк.  Є  розрахунки, уряд погоджується.  І це ж там,  у законі, записано в поправці, що разова. Разова! Завершити треба виконання договору, про що говорив Олександр Олександрович. Договір укладено - треба закінчити на той обсяг поставку сировини.

 

     Щодо пропозицій депутата Тихонова. Він запропонував доповнити код  гармонізованої системи,  де записано "премікси",  словами "та білково-вітамінні концентрати".  Це вже зовсім інше,  це те,  чого немає  в  системі.  Ми  не  можемо  самі  в  залі  Верховної  Ради вигадувати якусь назву до системи. Це потрапляє в зовсім інший код і так далі.

 

     Стосовно яєць.  Ми  вже  займалися  цим питанням - гібридними курячими яйцями.  Укрптахопром з якоїсь причини категорично  проти цього,  вважаючи,  що  в Україні є достатньо птахофабрик для того, щоб самим виробляти яйця і забезпечити свої птахофабрики.

 

     Тому рішення нашого комітету - підтримати пропозицію депутата Кияка і не підтримувати пропозицію депутата Тихонова.

 

     ГОЛОВА. Але  ж  у  нас  є  технологічні  лінії,  які  одвічно працювали на імпортному яйці, якщо я добре пам'ятаю. Не так?

 

     Ще раз прошу проголосувати  пропозицію  депутата  Кияка,  яка підтримується  всіма.  Іде  голосування.  А  потім  повернемося до вашого питання. Ще раз прошу, підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 226. Рішення прийнято.

 

     Слово надається депутату Мельнику.

 

     МЕЛЬНИК В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань законності    і    правопорядку   (Інгулецький   виборчий   округ, Дніпропетровська область).  Александр Александрович,  мы  недавно, буквально  два  дня  назад,  приехали  из  Белоруссии.  И то,  что говорили все наши СМИ в отношении Белоруссии... Я был поражен...

 

     ГОЛОВА. Засоби масової інформації, мається на увазі?

 

     МЕЛЬНИК В.С.  Да, СМИ. Когда мы спросили у Лукашенко, сколько процентов  занимает  товарооборот  импортного производства,  то он сказал, что 15 процентов. А вот мы сегодня делаем попытку задавить своих производителей.  Надо защитить Тихонова, и не потому, что он из одной со мной области,  а потому  что  это  наша,  Никопольская птицефабрика,  это  наше.  И  если  мы  этого  не  поймем  и будем продолжать ввозить вот эти "ножки Буша",  то мы с голоду здесь,  в Украине, протянем свои ножки.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Я  зараз  поставлю  на  голосування,  але відчуваю, що результативного голосування не буде.

 

     У мене є така пропозиція:  ще раз зробіть обгрунтування до 24 березня, якщо це не вдасться зараз проголосувати.

 

     Пропозиція депутата Тихонова ставиться на голосування.

 

     "За" - 167.

 

     Будь ласка, готуйте аргументацію на 24 число.

 

     Слово має Григорій Омельченко.  Будь ласка (Шум у залі).  Ні, останнє  питання,  і  закінчуємо.  Він  зробить  інформацію  на 10 хвилин. Пропонується прийняти постанову, оскільки комісія завершує цю роботу. І Регламентом передбачено таку інформацію (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку, Григорію Омеляновичу.

 

     -----------------

 

     Слово надається депутату Немировському.  Будь ласка. Ми вчора не закінчили розгляд питання.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л., секретар Комітету Верховної Ради України з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Болградський виборчий округ,  Одеська  область).  Уважаемые  коллеги!  В   наш   комитет поступает  много запросов относительно применения штрафных санкций при проверке налоговой инспекцией предприятий. Установлено, что за 1996  год и первую половину 1997 года применялись штрафные санкции в размере 200 процентов,  несмотря на то что в законе о налоге  на прибыль мы установили ставку 30 процентов.  При неуплате налога на добавленную стоимость применяются те же санкции согласно закону  о налоге на прибыль.

 

     Из статьи  58  Конституции  вытекает,  что  предприятия имеют право на смягчение санкций,  если на  время  совершения  того  или иного деяния они не признавались законом как правонарушения.

 

     Поэтому предлагается   принять   Закон   Украины  о  внесении изменения в статью 11 Закона Украины  о  системе  налогообложения. Эта   поправка   дает   возможность   применять   санкции   к  тем предприятиям,  которые существуют на дату проведения проверки,  по сегодняшнему, так сказать, законодательному акту. Другими словами, 30 процентов.

 

     Я попрошу принять этот закон в целом.

 

     ГОЛОВА. Мені здається,  тут усе зрозуміло.  Я вчора розглядав це питання,  і окремо ми з Володимиром Лукичем ще зустрічалися.  І ні в кого з тих,  хто турбувався про  підтримку  підприємництва  і дозвільну  систему,  я  думаю,  це  не викликає заперечень.  Можна проголосувати?

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать.

 

     ГОЛОВА. Іде голосування.

 

     "За" - 214.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Это касается буквально всех предприятий.

 

     "За" - 239.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     ----------------

 

     Григорію Омеляновичу, будь ласка. Десять хвилин.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань   боротьби   з   організованою   злочинністю   і  корупцією (Кременчуцький-Крюківський виборчий  округ,  Полтавська  область). Шановні  виборці,  шановні  колеги  депутати,  шановний Олександре Олександровичу!  7 липня 1994 року Верховна Рада України  прийняла Постанову  про  інформацію  Кабінету  Міністрів  України  про  хід виконання Постанови Верховної Ради України від 27 січня 1994  року про  перевірку  діяльності  Чорноморського  морського пароплавства (концерну  "Бласко").  Підтримавши   мою   пропозицію,   парламент відповідно  до  Конституції  створив депутатську слідчу комісію по контролю за виконанням зазначеної постанови та сприянню проведенню попереднього  слідства  у  цій  справі  в такому складі:  Кармазін (голова),  Євдокимов (заступник),  члени комісії  -  Вишневецький, Корнелюк, Михайленко, Мулява, Найда, Омельченко, Процев'ят, Хмара, Хомич.

 

     Згідно з пунктом 9  цієї  постанови  контроль  за  виконанням зазначених   постанов   Верховної  Ради  України  був  покладений, зокрема,  і  на  парламентський  Комітет  з  питань   боротьби   з організованою злочинністю і корупцією.

 

     Між членами комісії було розподілено функціональні обов'язки. У процесі депутатського розслідування Григорій Омельченко  спільно з   членами   слідчо-оперативної   групи  Генеральної  прокуратури України, народними депутатами - членами Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Анатолієм Єрмаком, Миколою Петренком,  Анатолієм  Кулаковим,  головним  консультантом  нашого комітету  Миколою Мельником та працівниками правоохоронних органів зарубіжних країн займалися пошуком  валютних  коштів,  схованих  у закордонних банках Кудюкіним та іншими посадовими особами, що мали відношення до фінансово-господарської  діяльності  "Бласко".  Крім того,  ми  відстежували  й  аналізували інформацію засобів масової інформації з цього питання та щодо стану корупції в Україні.

 

     Згідно з пунктом 7 Постанови Верховної Ради України про  стан боротьби  із  злочинністю та забезпечення законності в державі від 18  листопада  1997  року  передбачено  заслухати  на   пленарному засіданні Верховної Ради України мою інформацію з цього питання.

 

     Шановні депутати!  Я доповідатиму вам тезисно.  Кожному з вас сьогодні роздано інформацію, з якою ви можете ознайомитися. Більше того,  згідно  з  проектом  постанови  передбачено опублікувати цю інформацію в повному обсязі в газеті "Голос України".  І тому, щоб не гаяти часу, я лише конспективно про все скажу.

 

     Шановні колеги!  Те,  що  нами  було  встановлено  у  процесі депутатського  розслідування  разом  з  Генеральною   прокуратурою України...  Стає  просто  страшно  від  тих фактів,  які було нами виявлено.

 

     А починалося ось із чого.

 

     5 червня 1992 року в  місті  Мюнхені  громадяни  Федеративної Республіки   Німеччини   брати  Роман  і  Богдан  Шупери  разом  з громадянином України Л.  (я зараз  прізвище  не  називаю,  щоб  не піддавати ризику його життя, це приятель Олександра Кравчука, сина нашого Президента) засновують комерційну структуру "Євроконзальт". З  метою  використання  державних  коштів  Павло Кудюкін проводить переговори   з   українським   представником    німецької    фірми "Євроконзальт",  і  21  грудня  1992  року  в  Одесі  підписуються різноманітні  контракти  щодо  будівництва  Міжнародного  ділового центру, на яке згідно з цими контрактами було потрібно 6 мільйонів американських доларів.

 

     Після того як були  підписані  ці  контракти  і  перераховані кошти  німецькій  фірмі  "Євроконзальт"  (із 6 мільйонів близько 2 мільйонів американських доларів), ніякого будівництва під Києвом і в  Києві  не  велося.  Куди  виділялися  кошти,  вам  зараз  стане зрозуміло.

 

     Протягом 1993-1994 років Павло Кудюкін незаконно зарахував на відкриті  за  кордоном,  у  Німеччині,  валютні  рахунки  понад  2 мільйони 300 тисяч  німецьких  марок  і  100  тисяч  американських доларів.  Значна сума цих валютних коштів правоохоронними органами Німеччини  за   клопотаннями   Генеральної   прокуратури   України арештована, і тепер чекають рішення суду, щоб повернути ці кошти в Україну.

 

     Тепер про те,  що особливо суттєво і важливо.  Після того  як Кудюкін  та  громадянин України Л.,  співзасновник німецької фірми "Євроконзальт",  затвердили графік перерахування  валютних  коштів німецькій фірмі "Євроконзальт",  Олександр Кравчук (син Президента нашої держави) 4 лютого 1993 року відкрив  на  своє  ім'я  рахунок "457-Марія"   у   швейцарському   банку  (місто  Сант-Моріс).  При відкритті зазначеного рахунку Кравчук  використав  свій  службовий паспорт   (номер  такий-то,  серія),  виданий  йому  Міністерством закордонних справ 22 січня 1993 року.

 

     13 серпня 1993  року  Президент  України  Кравчук,  порушуючи вимоги  чинної на той час Конституції України,  антиконституційним указом незаконно створює акціонерний судноплавний концерн "Бласко" і незаконно призначає керівником цього "Бласко" Павла Кудюкіна.

 

     24 грудня  1993 року Верховна Рада України минулого скликання накладає вето на цей указ, але Президент Кравчук його не скасовує. І  лише після арешту Кудюкіна...  Не кричіть!  І лише після арешту Кудюкіна  24  січня  1995  року  Президент  України  Леонід  Кучма скасував цей указ.

 

     Після того  як  Президент України Кравчук 13 серпня 1993 року своїм антиконституційним указом незаконно  призначив  Кудюкіна  на посаду керівника "Бласко", на особистий валютний рахунок його сина Олександра Кравчука "457-Марія" Кудюкін та інші фізичні і юридичні особи почали перераховувати великі суми грошей в іноземній валюті.

 

     Так, 2   листопада   1993   року   український  співзасновник німецької фірми "Євроконзальт" громадянин Л.,  приятель Олександра Кравчука,  на рахунок Олександра Кравчука "457- Марія" перерахував із німецького "Обербанку" 790 тисяч німецьких марок.

 

     4 листопада  1993  року   Кудюкін   із   філії   Бременського комерційного   банку  (ФРН)  перерахував  на  зазначений  валютний рахунок Кравчука майже 100 тисяч американських доларів.

 

     30 грудня 1993 року на  цей  рахунок  Кравчука  надійшло  600 тисяч німецьких марок від фірми "Варекс".

 

     Крім того,  у  березні  і липні 1993 року на рахунок Кравчука "457-Марія" були зроблені перекази в сумі 25  тисяч  і  195  тисяч американських   доларів.  Хто  перерахував  ці  кошти,  встановлює Генеральна прокуратура.

 

     Особливо я  хотів  би  звернути  вашу  увагу   ось   на   що. Розслідуванням  факту  перерахування німецькою фірмою "Варекс" 600 тисяч німецьких марок на рахунок Олександра Кравчука "457-  Марія" встановлені  такі  обставини цієї фінансово-валютної операції.  На цьому питанні я,  можливо,  займу трошки більше вашого часу, бо це пов'язано з нинішніми керівниками нашої держави.

 

     У березні  1993  року  народний депутат України Звягільський, який на той час займав і посаду голови Донецького  міськвиконкому, звернувся   до   Прем'єр-міністра  України  Кучми  з  депутатським зверненням про викуп на користь Донецької  міської  Ради  народних депутатів   та   підприємства   "Донецьквторкольормет"   частки  в німецької фірми "Варекс" - партнера по СП "Донкавамет" і виділення для цього 35-40 мільйонів німецьких марок.

 

     На звернення     Звягільського     на     окремому     бланку "Прем'єр-міністр України" є доручення колишнього  Прем'єр-міністра України Леоніда Кучми.  Цитую дослівно: "Голубченку, Лобову. Прошу розглянути і доповісти. Термін - 7 днів".

 

     Зіставлення дат і реєстраційних номерів дає підстави  зробити висновок,  що  не  виключається,  що  своє  звернення Звягільський вручив особисто Кучмі 17 березня 1993 року.

 

     На початку квітня 1993 року Звягільський  повторно  звернувся до Прем'єр-міністра України Кучми з листом,  у якому просив (цитую мовою оригіналу):  "...  дать указание  перечислить  12  миллионов марок  ФРГ  фирме  "Варекс  энд  компани..." Після цього було дано відповідне  доручення  Прем'єр-міністром  України  Кучмою   голові правління  Державного  експортноімпортного  банку України Яременку такого змісту:  "Погодитись.  Прошу знайти можливість виділення 35 мільйонів  марок  для викупу частки західного партнера у спільному підприємстві    на    користь    Донецької    міської    Ради    і "Донецьквторкольормета" згідно з пропозицією,  викладеною в листі" (Юхима Звягільського).

 

     Того ж дня,  8 квітня 1993 року,  міністр Кабінету  Міністрів України   Лобов   і  зав.  сектором  відділу  зовнішньоекономічних зв'язків Кабінету Міністрів Батюта  підписали  платіжне  доручення N39 Державному експортноімпортному банку України про перерахування 12  мільйонів  марок  ФРН  німецькій  фірмі  "Варекс".   Їх   було перераховано 13 і 14 квітня.

 

     Зверніть увагу,  що на момент підписання, 8 квітня 1993 року, від імені Кабінету Міністрів України  платіжного  доручення  Лобов уже  не  був міністром Кабінету Міністрів.  Ще 2 квітня 1993 року, тобто  за  7  днів  до  підписання  Лобовим  зазначеної  платіжки, Президент України Кравчук своїм указом звільнив Лобова із займаної посади міністра Кабінету Міністрів у зв'язку з переходом  на  іншу роботу.  Таким чином,  підпис Лобова на платіжці від 8 квітня 1993 року про перерахування 12  мільйонів  марок  ФРН  німецькій  фірмі "Варекс" не мав юридичної сили.

 

     На зворотній стороні платіжки Батюта, знаючи, що Лобов уже не міністр  Кабінету  Міністрів  і  не  має  права   підписувати   цю банківську  платіжку,  зробив  рукописний  запис (цитую дослівно): "Доручення підготовлено і підписано за прямою вказівкою Лобова  на основі  вказівки Л.Д.  Кучми.  Доповідалось В.Д.  Несміху".  Дата: "09.04.93"  і  підпис  Батюти.  Несміх  був  на  той  час   першим заступником міністра Кабінету Міністрів.

 

     На сьогоднішній день спільне українсько-німецьке підприємство "Донкавамет",  за повідомленням Укрексімбанку, є банкрутом і винно державі понад 20 мільйонів американських доларів.

 

     Через два   місяці   після   перерахування   за   клопотанням Звягільського  12  мільйонів  німецьких   марок   фірмі   "Варекс" Президент  України  Кравчук  11  червня  1993  року  своїм  указом призначив Звягільського першим віце-прем'єр-міністром України.  15 вересня  1993  року  голова  правління  СП "Донкавамет" Пономарьов звернувся до  Прем'єр-міністра  Кучми  з  проханням  виділити  для переказу німецькій фірмі "Варекс" ще 23 мільйони німецьких марок.

 

     Через 6  днів  після  відповідного доручення Прем'єр-міністра України виділити зазначені кошти із  валютного  бюджету  Президент України  Кравчук  звільнив  Кучму  з  посади  Прем'єрміністра і 22 вересня 1993 року своїм указом поклав на  Звягільського  виконання обов'язків Прем'єр-міністра України.

 

     Через три  місяці  після  цього  призначення,  30 грудня 1993 року,  німецька фірма "Варекс" (на  рахунок  якої  за  клопотанням Юхима Звягільського і "на основі вказівки Кучми" було перераховано 12 мільйонів німецьких марок з державного валютного фонду України) перерахувала  600 тисяч марок ФРН на особистий рахунок "457-Марія" Олександра Кравчука - сина Президента України Леоніда Кравчука.

 

     Нами спільно   із   слідчо-оперативною   групою   Генеральної прокуратури встановлено, що загальна сума різної іноземної валюти, яка була перерахована фізичними і юридичними  особами  на  рахунок Олександра Кравчука "457-Марія",  еквівалентна понад 1 мільйон 300 тисяч   американських   доларів.   За   клопотанням    Генеральної прокуратури  на  ці кошти накладено арешт правоохоронними органами там,  де вони були перераховані, тому що Олександр Кравчук перевів ці  кошти  в  іншу державу.  В яку державу,  в який банк,  на який валютний рахунок, - нам усе це відомо.

 

     Чи мав відношення до рахунку сина за кордоном  "457-Марія"  і переказаної на нього валюти Президент України Кравчук,  а також за які послуги перерахували цю валюту  Олександру  Кравчуку  Кудюкін, громадянин  України Л.,  німецька фірма "Варекс" та інші особи,  - перевіряє вже понад  три  роки  Генеральна  прокуратура.  У  межах розслідування   кримінальної   справи  по  обвинуваченню  Кудюкіна епізоди про перерахування Кравчуку  на  його  рахунок  "457-Марія" іноземної   валюти   в   зазначеній  сумі  вказаними  фізичними  і юридичними особами виділено в окреме провадження.

 

     Зазначимо лише,  що валюту на  особистий  рахунок  Олександра Кравчука   в   Швейцарії  Кудюкін  перераховував  після  того,  як Президент   України   Кравчук   13   серпня   1993   року    своїм антиконституційним  указом  незаконно  призначив  його  на  посаду президента "Бласко",  а німецька фірма "Варекс"  перерахувала  600 тисяч  марок ФРН після того,  як Президент Кравчук призначив Юхима Звягільського виконуючим обов'язки  Прем'єр-міністра  України,  на прохання якого цій фірмі було перераховано 12 мільйонів марок ФРН.

 

     Правоохоронними органами  ФРН  та інших країн світу накладено арешти на валютні рахунки Павла Кудюкіна у банках, які знаходяться за кордоном.

 

     Шановні колеги, мій час закінчується.

 

     У процесі  розслідування  кримінальної  справи  нами разом із Генеральною  прокуратурою   України   встановлено,   що   й   інші високопосадові  особи  брали  участь  у  нецільовому  використанні мільйонів валютних коштів держави.  Відкривались валютні рахунки і закордонні фірми, на які переводились ці кошти.

 

     Розслідуючи цю  справу,  члени  нашого  комітету  Омельченко, Єрмак,  члени депутатської слідчої комісії Юрій Кармазін і  Степан Хмара  не раз зверталися до Президента з депутатськими зверненнями і  запитами  та  інформацією  про  становище,   яке   склалося   в Чорноморському морському пароплавстві.

 

     Якщо лише зачитати висновки експертів, то можна констатувати, що економічний та фінансовий  стан  пароплавства  досяг  критичної точки і характеризується повною фінансовокредитною неспроможністю.

 

     На сьогодні,  шановні  колеги,  фактичний  борг ЧМП іноземним кредиторам становить понад 300 мільйонів американських доларів.

 

     Про діяльність колишнього Президента  нашої  держави  Леоніда Кравчука протягом 1994-1996-х років - перерахування великих коштів на  валютний  рахунок  його  сина,  підписання  антиконституційних указів  тощо  - ми не раз інформували Президента,  і всі матеріали направляли Президенту та в Генеральну прокуратуру.

 

     Як не дивно,  але факти свідчать,  і я  не  можу  про  це  не сказати.  21 серпня 1996 року Президент України Леонід Кучма своїм указом нагородив Л.  Кравчука однією з найвищих нагород держави  - орденом  Ярослава  Мудрого,  а  через  рік  ще й призначив головою державної комісії з адміністративної реформи в Україні.

 

     За десяток кілограм моркви, зібраних на колгоспному полі, щоб нагодувати   голодних  дітей,  матір,  яка  до  того  ж  давно  не отримувала заробітної плати, засуджують до трьох років позбавлення волі,   а   за   розкрадання   мільйонів  доларів,  розбазарювання національного   багатства   нагороджують   найвищими    державними нагородами.

 

     Шановні колеги! У ході розслідування цієї кримінальної справи і  роботи  депутатської  слідчої  комісії   нами   були   виявлені закордонні фірми і валютні рахунки, відкриті помічником Президента нашої держави Олександром Волковим.  З цього приводу  направлялися депутатські звернення і до Президента і до Служби безпеки України. Можу сказати лише одне:  за інформацією бельгійської поліції,  яку отримала   Служба   безпеки   України,   на   сьогодні  в  Бельгії заарештовано  понад  30  валютних  рахунків  Олександра   Волкова, загальна  сума  валютних  коштів  на  цих  рахунках  - близько 135 мільйонів бельгійських франків.

 

     Шановні колеги!  У ході спільного з Генеральною  прокуратурою розслідування  справи "Бласко" було встановлено,  що в 1993 році в місті  Цюріху   Швейцарської   Конфедерації   було   зареєстровано акціонерне  товариство  "Lip  Handel  AG"  з рахунками в банку UBS (Спілка  швейцарських  банків)  у  місті   Фрібургу   Швейцарської Конфедерації,  кошти  на  яких  згідно  з  документами цього банку належали громадянину України Лазаренку Павлу  Івановичу,  мешканцю міста  Дніпропетровська (вулиця Кірова,  2),  який незаконно,  без дозволу Національного банку України відкрив через  інших  осіб  ці рахунки  і використовував їх для приховування валютної виручки від різних  торговельно-фінансових  операцій.  На  зазначені   рахунки надійшло  прихованої  валютної виручки на загальну суму 4 мільйони 503  тисячі  302  долари  Сполучених  Штатів   Америки,   які   за розпорядженнями  Лазаренка були перераховані на закордонні рахунки ряду комерційних  фірм  різних  країн.  На  ім'я  Лазаренка  також незаконно  відкриті рахунки в інших банках за межами України,  які використовувалися для приховування валютної виручки.

 

     Наприклад, із  зазначеної  суми  валюти   (перерахованої   на валютний  рахунок  N  50260760  L у Швейцарії) були здійснені такі зарахування валютних коштів:  9 червня  1993  року  за  дорученням агрофірми  "Наукова" було перераховано 1 мільйон 205 тисяч доларів США;  26  липня   1993   року   за   дорученням   мешканця   міста Дніпропетровська   Дітятковського   було  перераховано  450  тисяч доларів США.  Після цього,  ставши Прем'єр-міністром  України,  28 вересня  1996  року  П.  Лазаренко підписав розпорядження Кабінету Міністрів N 608-рс  під  грифом  "таємно"  про  надання  агрофірмі "Наукова"  пільгового державного кредиту в сумі майже 11 мільйонів доларів США строком на дев'ять років із сплатою лише 4-х відсотків річних   під   заставу   товаром,   який  тільки  планувався  бути закупленим.

 

     Шановні колеги!  Дякую вам за наданий мені  час.  Тепер  можу відповісти   на  запитання,  бо  не  встиг  все  доповісти.  Повна інформація є в розданих вам матеріалах.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Власне,  відповідь  на  запитання зрозуміла  -  треба порядок у державі наводити.  А для цього треба змінювати парламент,  треба змінювати всі інші структури влади.  А крім того треба, щоб закон працював, щоб усі ходили під законом.

 

     Тому, щоб не було,  скажемо так,  тривалого обговорення цього питання,  я пропонував би таку схему. Давайте опублікуємо в газеті всі матеріали, що стосуються цієї теми. А якщо там є інші питання, окремо їх публікуйте, щоб не вийшла, так би мовити, солянка, бо це буде не зовсім коректно, на мою думку. Тобто опублікувати в газеті всі матеріали по суті.  Юрій Анатолійович має юридичні висновки  з цього   приводу  -  теж  опублікуємо  в  газеті  "Голос  України", наприклад,  і   приймемо   відповідну   постанову   з   дорученням Генеральній прокуратурі.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.   Шановні  колеги!  Вам  роздано  цей  проект постанови:

 

     "Заслухавши інформацію... Верховна Рада постановляє:

 

     1. Інформацію голови Комітету Верховної Ради України з питань боротьби   з   організованою   злочинністю   і   корупцією,  члена депутатської слідчої комісії по справі "Бласко" Г.Омельченка взяти до відома.

 

     2. Генеральній  прокуратурі  України  поінформувати  Верховну Раду України про результати  розслідування  фактів,  зазначених  в інформації, до 24 березня 1998 року.

 

     3. Інформацію   (у   тій   частині,   як   сказав   Олександр Олександрович) надрукувати в газеті "Голос України".

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Григорія Омеляновича? Запишіться, будь ласка (Шум у залі).  Я ж пропонував у такий спосіб розглянути, але наполягають депутати...

 

     Депутат Моцпан. Будь ласка.

 

 

 

     МОЦПАН А.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (Амвросіївський виборчий округ,  Донецька область).  Фракция "Коммунисты Украины - за социальную справедливость и народовластие".  Уважаемый Григорий Емельянович!  Я член Комитета по вопросам борьбы с  организованной преступностью и коррупцией, председателем которого являетесь вы. Я никогда не сомневался в вашей порядочности и принципиальности.  Но мне  становится  грустно от той информации,  которую вы изложили и которую мы получили письменно.  Я частично  с  ней  был  знаком  и ранее.  Ответьте,  пожалуйста,  на  вопрос:  являются  ли  все эти преступления,  вследствие   которых   миллионы   наших   сограждан обворованы,  брошены в нищету,  элементом преступной экономической политики,  которая проводится в нашем независимом государстве  вот уже несколько лет?

 

     Спасибо.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.  Шановний  Анатолію Федоровичу!  Справді,  ви мали практично повну інформацію  з  самого  початку  роботи  нашої депутатської  слідчої комісії і комітету,  тому що нам допомагали. Відповідь на ваше запитання є  у  цій  інформації.  Так,  одна  із головних  причин  поширення корупції і розбазарювання національних надбань  на  сотні  мільйонів,  мільярди  доларів  -  це  політика нинішнього  вищого керівництва держави,  це кадрова політика,  яка проводиться Президентом і його оточенням.

 

     Усе це і  породжує  ті  негативні  явища,  які  ми  маємо  на сьогодні.  І без радикальної, але в рамках Конституції (не дай Бог хтось подумає, що я мав на увазі щось інше), зміни всієї державної влади   не  можна  навести  елементарний  порядок  у  суспільстві, встановити виконавчу дисципліну,  і найголовніше -  щоб  усі,  від Президента до безробітного,  ходили під законом, як під Богом, і в разі скоєння будь-якого правопорушення несли  однакове  покарання. Потрібна зміна державної влади.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ярошинський.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Гощанський  виборчий  округ, Рівненська  область).  Шановний  доповідачу,  я хочу поставити вам декілька запитань.

 

     Чи вдалося вам на засіданні комітету заслухати  тих  "героїв" розкрадання  нашої української власності у великих розмірах,  яких ви назвали?  І чи не треба було їх заслухати тут,  на засіданні  у Верховній Раді? Це перше.

 

     Друге. Яку  роль  у розкраданнях відігравав пан Кучма під час перебування його на посаді Прем'єрміністра?  Щось  я  не  дуже  це зрозумів.

 

     І третє.   Чи   коли-небудь  розглядав  комітет  питання  про набагато   більші   суми,   ніж    ви    називали,    зокрема    у зовнішньоекономічній діяльності?  Бо є ж офіційні дані про те,  що за кордон вивозиться продукції щороку на 8,5 мільярда  доларів,  а коштів повертається в Україну 2,2-2,4 мільярда.

 

     Дякую.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Дякую вам за запитання.

 

     Не всі високі посадові особи,  які названі і про яких ідеться в інформації,  заслуховувалися  на  засіданні  нашої  депутатської слідчої комісії чи нашого комітету. Генеральна прокуратура України запрошувала їх офіційно, і вони давали показання.

 

     Щодо вашого запитання стосовно Кучми, то ми працювали лише за тими конкретними фактами і з тією інформацією, які виявляли, і всі ці матеріали направляли  в  Генеральну  прокуратуру  для  правової оцінки.

 

     І я  не заперечував би проти того,  щоб високі посадові особи дали народним депутатам пояснення, для чого вони це робили, з якою метою.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Шановні депутати,  для  довідки  хочу сказати,  що сьогодні в порядку денному була інформація іншої слідчої комісії по перевірці можливих   фактів  несанкціонованої  торгівлі  зброєю.  Інформація підготовлена, але автори вважають, що вона ще потребує редакційної обробки,  тому  просять  перенести  розгляд  цього  питання  на 24 березня.  Ідеться про збитки держави в обсязі  десятків  мільярдів гривень.

 

     Тому я просив би перенести розгляд цього питання. Ви матимете можливість одержати цю  інформацію  і  зробити  свої  висновки.  Я думаю, що ми зробимо це 24 березня.

 

     Депутат Марковська  (Шум  у залі).  За нею - депутат Оробець. Будь ласка.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України   з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства (Замостянський виборчий округ, Вінницька область). Дякую. Перш ніж я  передам  слово  депутату  Оробцю,  хочу запитати:  чи діє у нас Служба безпеки і чим вона займається?

 

     І прошу передати слово депутату Оробцю.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ОРОБЕЦЬ Ю.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Промисловий виборчий  округ,  м.  Київ).  Дякую.  Шановні   колеги!   Шановний доповідачу! Згідно з тією інформацією, що маю я як член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу,  транспорту і зв'язку, вже після  Кудюкіна  з  відома перших посадових осіб держави продано з молотка 200 кораблів!  Тому я пропоную зазначити в  постанові  про те,  щоб  продовжити  роботу  комісії  щодо  інших  кораблів,  які становлять,  так би мовити,  айсберг,  оскільки ви кажете лише про його вершину.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Відповідаю вам, шановний мій колего, що в цій інформації є й те, про що ви кажете. За браком часу я виклав тези, а  Юрій  Кармазін  може  детально  доповісти,  бо  він  спеціально займався цієї проблемою.  Я тільки що  сказав,  що  загальна  сума збитків,  які нині має ЧМП,  становить понад 300 мільйонів доларів США.

 

     Стосовно запитання шановної Ніни Степанівни з  приводу  того, чи діє Служба безпеки України.  У комісії працювали 4 офіцери СБУ, однак незважаючи  на  це  нам  важко  було  працювати  із  Службою безпеки,  особливо коли йшлося про пошук валютних коштів помічника Президента України Олександра Волкова.  Виходило так,  що ми  свої матеріали  направляли до Президента і в Службу безпеки України,  а просуватися вперед ми могли лише завдяки депутатським зверненням.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Надаю слово депутату Кармазіну  для  короткої інформації.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.  Пробачте,  запрошую членів Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією після  завершення пленарного  засідання  зібратися  в  кімнаті комітету:  розглянемо організаційне питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Для оголошення візьмете слово.

 

     Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановні народні  депутати!  Ви  розумієте,  що спеціальна  комісія  навмисно  відокремила  кримінальний  блок від некримінального.  Хочу внести ясність у деякі питання.  Ми подаємо інформацію під грифом "для службового користування".

 

     Отже, згадайте указ, з якого почалося.

 

     Тут запитували:  чи  є  Служба  безпеки,  чи  є правоохоронні органи? Запитання правильне, і я скажу чому. У нашому сейфі лежать відповіді,  зокрема  Генерального  прокурора,  міністра внутрішніх справ і голови Служби безпеки,  де сказано,  що за цими фактами не виявлено складу злочинів. І тільки коли почали працювати депутати, вони раптом з'явилися.

 

     Я хочу, щоб ви знали, як у нас загадково з'являються укази. В офіційній відповіді за підписом Пустовойтенка сказано,  що проекти зазначених указів Президента України N 303 від 13 серпня 1993 року (це указ про створення "Бласко") та N 2606 від 28 грудня 1993 року Кабінетом Міністрів не готувались,  а  тому  ніяких  документів  з цього питання немає.

 

     Як готуються - інше питання.

 

     А що приховується за кулісами і в чому проблема?  Чи проблема в ЧМП, чи в тому, що розтягли наймогутніший цивільний флот у світі (у світі, повторюю, я не обмовився).

 

     Протягом 1989-1991 років із технічних причин списано 43 судна на металобрухт унаслідок побоювань повторення  трагедії  "Адмірала Нахімова".  За станом на 1991 рік було 210 нормальних торговельних суден і близько 25 одиниць допоміжних.

 

     А далі почалися оці речі,  зокрема за порадами радників.  Ось порада  радника  Володимира Рижова:  "Раджу вам,  шановний Леоніде Даниловичу, звернутися до Генеральної прокуратури з пропозицією не більше   ніж  у  двотижневий  строк  закінчити  розслідування  вже невідомо чи існуючої справи і дати змогу діючому керівному  складу ЧМП  працювати  по  виведенню  пароплавства з кризи без додаткових зволікань".

 

     Що це  означало?  Це  означало,  що  після   даної   вказівки Генеральній прокуратурі всі справи раптом забуксували. Забуксували загальнонаглядові перевірки,  почалися зволікання. Ми неодноразово зверталися  до  Олександра Олександровича Мороза з інформацією про те, що відбувається. Нас повсюди блокували.

 

     Почалися проникнення до кімнат (це офіційно зафіксовано),  де ми працюємо, до наших кабінетів, які під сигналізацією!

 

     Офіційно зафіксовано,  що  були  ввімкнуті комп'ютери.  Тобто цікавила інформація, яку ми маємо.

 

     Сума заборгованості  Чорноморського  морського   пароплавства була  мізерна  -  менше  трьохсот  мільйонів  доларів  порівняно з півтора мільярдами доларів основних фондів.

 

     Компанія була  подрібнена,  подрібнено  створювалися  офшорні компанії.   Як   створювалися?  Упродовж  1995-  1996  років  Фонд державного майна і Мінтранс  (більше  Мінтранс)  давали  згоду  на передачу  ста  семи офшорним компаніям ста одного судна зі зняттям їх із балансу Державної судноплавної компанії "ЧМП". Але борги всі віднесені на ЧМП. І сьогодні 17 тисяч моряків Одеси та члени їхніх сімей по два роки не отримують заробітної плати.  Заради чого,  ви зараз зрозумієте.

 

     Базовою була  обрана  компанія "Оушн інвестмен інтернешнл енд компані", утворена відповідно до законодавства Ліберії, майно якої нібито на 100 відсотків належало компанії "Оушн холдинг інтернешнл енд компані",  яка своєю чергою належить ДСК "ЧМП".  На  найбільші судна  після  зняття  з балансу ДСК "ЧМП" було оформлено продаж із заповненням  комплекту  документів  -  купчої,   контракту,   акта прийому-передачі.  При цьому після передачі суден ДСК "ЧМП" ніяких коштів  не  перераховувалося.  Сертифікати  акцій  випускалися  на пред'явника.  Під  час  перевірки  не  виявлено  ніяких  письмових підтверджень,  що компанії є державними.  Скільки їх закладено?  Я вам відповім. Отут кидаються мільярдами, не знаю, про які мільярди йдеться. Після того, як ми розібралися, як наш славний уряд визнав борги,   ми   повстали   проти  міністра  Данькевича,  проти  його заступника Золотоверха,  ми наполягали,  ходили на  всі  засідання Координаційного  комітету  боротьби  з  корупцією та організованою злочинністю  при  Президентові.   Пам'ятаєте,   мабуть,   як   нас спеціально  не пускали туди,  бо нам було що сказати.  Так от лише тоді,  коли  ми  наполягли  і  цих  людей  усунули  від  виконання повноважень,  ми  ледь-ледь  домоглися,  щоб  нам дали дані про ці офшорні компанії.  Наш колега,  депутат Череп,  до цього  часу  не подав  слідчій  комісії  даних  про  офшорні структури.  Але ми їх маємо.

 

     Отже, 107  компаній  забрали  101  судно  -  найрентабельніші судна.  Таким чином, Чорноморському морському пароплавству, просто залишили вивіску і можливість розраховуватися за борги.

 

     Я вже доповідав вам,  у якій ситуації на  сьогодні  опинилися моряки  за  кордоном:  вони  жебракують,  а  судна  продаються  за безцінь.  Це спланована акція. Створення компаній в офшорних зонах на  базі державного майна насправді стало безкоштовним відчуженням суден  від  пароплавства.  Ви  знаєте,   що   законом   заборонена приватизація  майна,  затвердженого  в  переліку,  а  Чорноморське морське пароплавство є в ньому.  Судна зняті з балансу,  але акції ні в кого на балансі не перебувають.  Крім того,  ні Мінтранс,  ні Фонд державного майна,  ні ДСК "ЧМП" не є утримувачами акцій. Вони перебувають  на зберіганні в адвокатській компанії міста Лондона у Великобританії.

 

     До речі,  з  головою  фірми  "Оушн  холдинг  інтернешнл   енд компані",  якій  передали  наші  балкери,  наші урядовці підписали угоду про заробітну плату,  яку встановлюють йому в Англії,  -  75 тисяч  фунтів стерлінгів на рік.  А з урахуванням утримання сім'ї, машини тощо це становить майже 200 тисяч доларів на рік.  Ось таке утримання при двохрічній невиплаті зарплати людям, які створили це надбання.

 

     Тобто фактично всі компанії є  іноземними,  судна  переведені під  іноземні  прапори  зі  зміною  судновласника.  Такі обставини реально загрожують повній втраті  суден,  які  є  власністю  нашої країни. Ніякого фінансового контролю з боку держави немає!

 

     Назвати всі  ці  компанії тощо у відкритій пресі - це означає знищити весь торговельний флот України.  Ми це добре розуміли.  Ми не  робили  цього  весь час,  і навіть зараз я не називаю їх,  цей перелік буде з грифом,  щоб не розповсюджувалися чутки про всі  ці компанії,  щоб не казали, що депутати угробили щось чи щось не так зробили.

 

     Але ми сьогодні повинні  доручити  до  24-го  числа  (там  ще Комітет  з питань паливно-енергетичного комплексу долучений був до контролю і Комітет з питань  законності  і  правопорядку  разом  з комітетом  Омельченка  і  комітетом  Рябченка)  підготувати проект постанови,  в якій ішлося б не тільки про кримінальний бік справи, а й про вирішення стратегічного для економіки, для держави питання про повернення цього флоту.

 

     Я безпартійний,  і якщо говорити цілком щиро,  ми не мали  на меті жодних якихось партійних інтересів і так далі.  І такі закиди в наш бік безпідставні.

 

     Проте я буду нещирим перед вами,  якщо  не  доповім,  що  два джипи,  які ми довго шукали, "бігали" по Києву. Один із них стояв, виявляється, у гаражі Верховної Ради.

 

     Так от,  одна машина обслуговувала нашого  відомого  СЛОНа  - Гриньова.  Ну,  це  по-іншому  називалось  спочатку,  отут є в цій відповіді:  фонд "Ділова діаспора  України".  А  друга  така  сама машина  (коштувала вона тоді 27 тисяч доларів,  а тепер близько 40 тисяч) була передана в користування  комерційній  фірмі  "Менатон" безплатно   паном  Кудюкіним.  А  вже  ця  фірма  передала  машину секретаріату  Народного  руху,  звідки  її  забрали  на   штрафний майданчик і заарештували.

 

     Я нічого не хочу казати про партійну приналежність,  я тільки доводжу до вашого відома те, що маю довести. І нічого іншого.

 

     Далі. Завдяки тому,  що ми  розібралися  з  боргами,  зробили юридичний аналіз боргів,  то фірма "Планмарін" погодилася зменшити заборгованість і визнала їх на 55 мільйонів доларів.  Тільки  одна фірма.

 

     Ми просили,  благали Олександра Олександровича як такого,  що має право участі в засіданні Ради  безпеки  і  оборони,  посприяти проведенню  засідання Ради безпеки і оборони з цього питання.  Так членів нашої слідчої комісії нікуди не допускали. Підніміть листи. Ми  писали  до  Голови  Верховної Ради:  "Забезпечте нам зустріч з Президентом".  Він же тікав від нас!  Ми з  Хмарою  ввірвалися  до нього  коли?  Під  час  обіду!  Ви  розумієте?  Ми  пишемо  листи: "Прийміть нас із цих питань.  Подивіться що в нас робиться,"  -  і нічого.  На  жодне  звернення слідчої комісії відповіді Президента немає.

 

     Що, не треба було  нам  зберігати  державні  мільйони?  Треба було, я впевнений.

 

     До речі,  я був би знову нещирий,  якби не сказав вам,  що ми вимушені були покласти на стіл  перед  Президентом  цілком  таємну інформацію  щодо  пана  Тимченка,  яка  випливає з цієї справи.  Я думаю,  Григорій Омелянович про це скаже. І я був дуже здивований, коли  після  цього  Президент нашої держави своїм указом призначив його суддею Конституційного Суду.  Чому він  це  зробив?  Тимченка сховали...  А зв'язок з паном Кудюкіним у нього був прямий. І коли не  виконувались  постанови  Верховної  Ради  того  й   нинішнього скликання,    він,   будучи   керівником   юридичного   управління Адміністрації Президента,  відповів нам,  що його можна  звільнити тільки указом Президента, бо він указом Президента призначений.

 

     Хоча є  й чесна людина - Онопенко.  Незважаючи на те,  що він був міністром юстиції,  він написав чесно,  що звільняється, - так як  встановлено Кодексом законів про працю,  без ніяких там указів Президента.

 

     Я дякую вам за увагу. Шкода, що часу на все не вистачає.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  це був не  звіт  комітету. Юрій Анатолійович лише доповнив те, що сказав Григорій Омелянович. А на  запитання  відповідав  Григорій  Омелянович.  Сідайте,  будь ласка.

 

     Є така пропозиція:  нехай вони разом підготують інформаційний матеріал з цього приводу для преси,  тому  що  в  такому  широкому обсязі  газета  не може друкувати.  І опублікуємо,  якщо буде ваша згода на це.

 

     Є проект постанови з цього питання:

 

     "Заслухавши інформацію голови Комітету Верховної Ради України з  питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією,  члена депутатської  слідчої  комісії  по  справі  "Бласко"   Омельченка, Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Інформацію... взяти до відома.

 

     2. Генеральній  прокуратурі  України попередньо поінформувати Верховну  Раду  України  про  результати   розслідування   фактів, зазначених в інформації, до 24 березня 1998 року.

 

     3. Інформацію  надрукувати  в  повному обсязі в газеті "Голос України" до 15 березня 1998 року".

 

     Я пропонував би тільки опублікувати не в повному обсязі,  а у викладі,   тому   що   в  повному  обсязі  опублікувати  практично неможливо.

 

     Можна голосувати за основу? А потім - доповнення.

 

     Проект постанови ставлю на голосування за основу. Будь ласка.

 

     "За" - 224.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 234.

 

     Доповнення. Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция   "Коммунисты   Украины".   Уважаемые коллеги!  Во-первых,  я хотел бы обратить внимание на то, что мы в 1994 году начали свою деятельность с рассмотрения  этого  дела.  И вот  сейчас  ее  заканчиваем,  а  воз  и  ныне там,  как правильно подсказывает Виктор Иванович.

 

     И мы знаем,  кто главный виновник. Главный виновник - частный капитал,  это  однозначно.  Но  наказать  его  этим составом мы не можем.  Поэтому предлагаю сделать то, что мы можем сделать. Мы уже поднимали этот вопрос, когда рассматривали вопрос о трастах.

 

     Началось все,  как я понял,  со сговора между людьми, которые причастны к  этому  делу,  еще  с  того  времени,  когда  господин Президент  был  Премьер-министром.  Поэтому  в  постановление надо добавить один пункт,  который мы и тогда рассматривали, - о начале процедуры    импичмента,   то   есть   специального   депутатского расследования,  уже Верховным Советом следующего созыва.  С  этого должна   начаться   его   деятельность.  Речь  идет  о  преступной деятельности  Президента   Украины   Кучмы.   Фактов   более   чем достаточно.  Мы видели,  как вели себя здесь позавчера исполняющий обязанности  Генерального  прокурора  и  остальные,  так  как  все решается  только  этими  двумя  силами  - господином Президентом и стоящим за ним частным капиталом. Если мы это понимаем, то это мое предложение нужно проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Я   не  проти  того,  щоб  поставити  це  питання  на голосування,  але Конституцією  передбачено  спеціальну  процедуру його розгляду.  Тому в даному випадку можна лише записати: вважати за доцільне абощо...

 

     Є пропозиція депутата Моісеєнка.  Ставлю її  на  голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 167.

 

     У цілому ставлю... Одну хвилинку, я не проти, можна поставити і на поіменне голосування,  але ви маєте право наполягати на цьому тільки  тоді,  якщо вносите пропозицію,  передбачену Конституцією. Прошу  вас,  не  треба  зараз   цього   робити.   Ну,   розгорніть Конституцію,  будь  ласка.  У  статті  111 написано:  "Питання про усунення  Президента  України  з  поста   в   порядку   імпічменту ініціюється  більшістю  від  конституційного складу Верховної Ради України".  Ця процедура в Регламенті виписана так:  треба  збирати підписи за початок цього розгляду.

 

     Депутате Носов,  будь ласка,  прокоментуйте (Шум у залі). Він знає , а ви не знаєте, тому я й надаю йому слово. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.  На жаль,  чинний Регламент  написаний  під  стару Конституцію.  А  під  нову  Конституцію  ми  писали  новий  проект Регламенту, там процедура виписана повністю.

 

     Є ще одна деталь:  усе одно  доведеться  приймати  закон  про імпічмент,  якого  в  нас,  на жаль,  немає.  Тобто навіть якщо ми зініціюємо, подальшої процедури не визначено.

 

     Нагадаю, що в частині шостій статті 111 сказано,  що в  кінці все  одно  Конституційний  Суд  дає висновок щодо конституційності процедури і її дотримання (Шум у залі). Кричати можна, але з цього нічого не вийде.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування проект постанови в цілому. Будь ласка.

 

     "За" - 200.

 

     Ще раз ставлю на голосування. У цілому.

 

     "За" - 226.

 

     Віктор Петрович Брит зробить маленьке оголошення.

 

     БРИТ В.П.,  секретар Комітету Верховної Ради України з питань екологічної  політики  (Приазовський  виборчий  округ,  Запорізька область).  Шановні  колеги!  Прохання  до  членів  створеної  нами сьогодні  Тимчасової  спеціальної контрольно-експертної комісії по виборах  народних  депутатів  -  Нідзієва,  Горбаля,   Косолапова, Кулінича,  Паламарчука,  Мірошниченка,  Олексєєнка,  Коршинського, Мельника,  Говоруна,  Гончара - зібратися завтра о  10  годині  на вулиці  Грушевського,  18  у  кімнаті  N  12  для вирішення деяких організаційних та інших питань.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Питання  про  державну  виконавчу службу ми розглянемо 24 березня. Я настійно прошу всіх вас прибути на засідання 24 березня.

 

     А тим часом бажаю  вам  усім  успіхів  під  час  зустрічей  з виборцями. Усього доброго.