Стенограма пленарного засідання

04 березня 1998

 

ЗАСІДАННЯ СІМНАДЦЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  4  б е р е з н я  1998  р о к у.

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  депутати,   інші   учасники засідання.

 

     Прошу депутатів,  які не встигли проголосувати, виконати свій обов'язок. Віддайте свої голоси за блок порядних людей.

 

     Підготуйтеся до реєстрації. Іде реєстрація.

 

     Зареєструвався 291 депутат.  Ранкове  засідання  оголошується відкритим.

 

     Про депутатські запити.

 

     Запит Оробця Юрія Миколайовича до Президента України стосовно скасування  Указу  Президента  від  7  лютого  про  деякі  питання здійснення  виконавчої  влади  і  місцевого самоврядування в місті Києві і Севастополі як такого,  що суперечить Конституції України, законам України та ратифікованим актам міжнародного права.

 

     Зміст цього  запиту  підтриманий  учора,  я  прошу підтримати направлення його адресату.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 213.

 

     Ще раз ставлю на голосування.  Прошу підтримати, мова йде про грубе порушення Конституції.

 

     "За" - 217.

 

     Слово депутату Оробцю з цього приводу.

 

     ОРОБЕЦЬ Ю.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу,  транспорту і зв'язку (Промисловий виборчий  округ,  м.  Київ).  Шановні  колеги,  прошу вашої уваги. Питання надзвичайно важливе.  Цим указом ліквідовується,  по суті, можливість  утворення  виконавчих  органів у місті Києві,  відання всіма земельними питаннями передається чиновникам.

 

     Шановні колеги! Найдорожча земля - у місті Києві. Тут стільки афер.  І  якщо немає контролю реальної ради,  то,  повірте,  ми не виберемося з цього багна.

 

     Конституція гарантує самоврядування з певними  особливостями, але  саме самоврядування.  Цей указ перекреслює те,  що написано в Конституції.

 

     Шановні колеги,  я  прошу  вас   підтримати   дух   і   букву Конституції. Голосуйте за! Треба ще буквально кілька голосів. Будь ласка, постарайтеся!

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  ще  раз.  Підтримайте,  будь ласка.

 

     "За" - 225.

 

     Будь ласка,   Романе   Петровичу,   проголосуйте.  Ставлю  на голосування.

 

     "За" - 234.

 

     Зміст запитів  депутатів  Раханського,  Агафонова  і  Парубка вчора  теж  був  підтриманий.  Прошу  проголосувати направлення їх Президенту.

 

     "За" - 194.

 

     Бондаренко Володимир  Дмитрович  звертається  до   Президента стосовно  правомірності нагородження відзнаками Президента України керівників окремих банків і фірм.  Ставлю на  голосування  питання про підтримку змісту цього запиту.

 

     "За" - 195.

 

     Зміст підтримується.

 

     Голосується питання про направлення цього запиту. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 184.

 

     Пилипенко Микола  Васильович  звертається  до  Президента   у зв'язку  з  невдоволенням відповіддю Міністерства оборони на запит стосовно ситуації,  що склалася у військовому містечку N 220 міста Джанкой.

 

     Питання дуже важливе. Прошу підтримати зміст цього запиту.

 

     "За" - 186.

 

     Голосується питання про направлення цього запиту адресату.

 

     "За" - 196.

 

     Не вистачає голосів.

 

     Степанов Петро  Степанович звертається до Президента й Голови Верховної Ради стосовно порушень чинного законодавства в державній холдинговій компанії "Луганськтепловоз".  Петро Степанович просить хвилину для того, щоб прокоментувати свій запит.

 

     Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ П.С.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Ватутінський виборчий   округ,   Луганська   область).    Спасибо,    Александр Александрович.   Уважаемые  народные  депутаты!  Я  прошу  минутку внимания.  В этом  зале  я  неоднократно  упоминал  об  уникальном предприятии "Лугансктепловоз".  К сожалению,  продолжаются деление его  на  отдельные  предприятия,  приватизация  отдельных   цехов, нарушается   действующее   украинское   законодательство.  Имеется множество фактов, свидетельствующих о разграблении имущества этого предприятия, даже новейшие станки продаются по цене металлолома.

 

     На наших   глазах   исчезает   с   экономической  карты  мира уникальное предприятие по производству железнодорожной и подвижной техники, которое было единственным такого масштаба.

 

     Я убедительно   прошу   вас   поддержать   мое   обращение  к Президенту,   Председателю   Верховного   Совета    и    буквально сегоднязавтра  на  основе  этого  обращения  подготовить и принять решение с тем,  чтобы сохранить этот  завод.  Прошу  вас  еще  раз поддержать  мое  обращение  к Президенту и Председателю Верховного Совета.

 

     ГОЛОВА. Ставиться  на  голосування  питання   про   підтримку змісту. Будь ласка.

 

     "За" - 182.

 

     Підтримується зміст.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про направлення цього запиту Президенту. Будь ласка.

 

     "За" - 179.

 

     Пономаренко Борис Йосипович звертається до  Голови  Верховної Ради  України  стосовно  прискорення  розгляду  законопроекту щодо збору і використання відходів і брухту кольорових металів.

 

     Хороша пропозиція,  Борисе Йосиповичу.  Обов'язково  зважимо. Або  в  цій  Верховній  Раді,  або  у  Верховній  Раді  наступного скликання.

 

     Яблонський Валентин Андрійович - до Прем'єр-міністра  України стосовно   грубих  порушень  положення  Конституції  України  щодо соціального  захисту  громадян  у  Кам'янець-Подільському   районі Хмельницької області.

 

     Чапюк Ростислав  Степанович  і  Степанюк Дмитро Петрович - до Прем'єр-міністра України стосовно механізму виконання  Закону  про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

 

     Депутатський запит    Чижа   Івана   Сергійовича   стосується безпрецедентного  порушення   виборчого   законодавства   окружною виборчою  комісією виборчого округу N 84 в Івано-Франківську.  Він просить одну хвилину для аргументації.

 

     Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  соціальної політики та праці (Летичівський виборчий округ, Хмельницька область). Дякую, Олександре Олександровичу.

 

     Шановні колеги!    Мій    депутатський    запит    викликаний безпрецедентним  порушенням  чинного законодавства з боку окружної виборчої комісії виборчого округу N 84  в  Івано-Франківську,  яка чотири  рази  відмовляла  в реєстрації кандидатом у депутати члену Соцпартії  Федькову  Богдану   Михайловичу.   Він   змушений   був звернутися  за захистом свого конституційного права до Центральної виборчої комісії, в прокуратуру та до суду.

 

     Суд визнав відмову в його реєстрації незаконною і  зобов'язав окружну   виборчу  комісію  зареєструвати  Федькова  кандидатом  у депутати.  Але окружна комісія, грубо порушуючи закон, не виконала не  лише  рекомендації ЦВК про реєстрацію,  а й рішення суду,  яке набрало законної сили з дня його ухвалення, організувавши тяганину з переглядом цього рішення обласним судом у порядку нагляду. Проте обласний суд не знайшов підстав для скасування  рішення  районного суду, і воно залишилося в силі.

 

     Незважаючи на  це,  окружна  комісія  продовжує ухилятися від виконання обов'язкового для  неї  судового  рішення  й  реєстрації Федькова кандидатом у депутати від блоку соціалістів і селян.

 

     Ніякої реакції  з  боку  прокуратури  на  явний злочин членів окружної комісії і  досі  немає.  Може,  прокурори  погано  знають закон?  Тоді  нагадаю,  що  частина друга статті 127 Кримінального кодексу України встановлює  для  даного  випадку  відповідальність кожного  члена  виборчої комісії,  а не окремих членів,  у вигляді позбавлення  волі  на  строк  від  одного  до   п'яти   років   за перешкоджання  здійсненню громадянином свого виборчого права,  тим більше шляхом скоєння  такого  злочину,  як  невиконання  судового рішення. А це вже стаття 1764 Кримінального кодексу.

 

     Прошу розслідувати цей безпрецедентний випадок і дати належну правову оцінку діянням усіх  посадових  осіб,  винних  у  злісному порушенні виборчого права громадян.

 

     Цей запит  я  адресую  Генеральній  прокуратурі і Центральній виборчій комісії.

 

     І взагалі хотів би привернути увагу  до  страшного  порушення норм  чинного  законодавства  в  організації  виборів.  Роздаються конкретні вказівки,  скільки відсотків має бути на кілька  партій, ідуть безперервні засідання на місцях.  Я вважаю, що Верховна Рада повинна сказати своє слово.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутатський запит Донченка Юрія Григоровича до  Голови  Верховної  Ради  з приводу тимчасової комісії з питань контролю за приватизацією в Україні (стосовно порушення закону під час приватизації Старобільського елеватора в Луганській області).

 

     Пасько Сергій   Олексійович  і  Пономаренко  Борис  Йосипович звертаються до Прем'єрміністра  з  приводу  доцільності  перегляду умов отримання житлових субсидій громадянами України.

 

     Павловський Михайло Антонович - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з невдоволенням відповідями на депутатські запити стосовно затримки виплати зарплати медпрацівникам у Хмельницькому.

 

     Терен Віктор   Васильович   -   до  Прем'єрміністра  стосовно фінансово-економічної ситуації на Кременчуцькому заводі силікатної цегли.

 

     Група депутатів  звертається до Прем'єрміністра,  виконуючого обов'язки   Генпрокурора   стосовно   фактів   порушення   чинного законодавства   керівництвом   Самбірської   міськради  Львівської області.

 

     Магда Іван  Іванович  і  Тихонов  Юрій   Тимофійович   -   до Прем'єр-міністра    стосовно    затримки    виплати   зарплати   в профтехучилищах Дніпропетровської області.

 

     Діхтяренко Григорій Юхимович -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно фінансової підтримки експерименту, що проводиться на базі Кононівського хлібоприймального підприємства Черкаської області, і до  голови  Національного  банку  стосовно можливості використання об'єднанням    "Черкасліс"    коштів,    які     перебувають     у Зовнішекономбанку в Москві.

 

     Група народних  депутатів  звертається  до  Голови Верховного Суду,  виконуючого  обов'язки  Генерального   прокурора   стосовно перегляду кримінальної справи колишнього політв'язня Леоніда Сапи.

 

     Омельчук Роман  Юстинович  звертається  до  міністра фінансів України  стосовно  невиплати  зарплати  працівникам   бібліотечної системи  Дубенського  району  Рівненської області і до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України стосовно порушень чинного законодавства   посадовими  особами  Луцького  міськвиконкому  при проведенні конкурсу на право перевезення пасажирів.

 

     Ці запити оформлені так,  як передбачено Регламентом.  Ставлю на голосування пропозицію про направлення їх адресатам.

 

     "За" - 158. Підтримується.

 

     У нас   є   ще  час  -  10  хвилин.  Запишіться  на  виступи. Опублікуйте, будь ласка, список.

 

     Прошу вибачення, я не поставив на голосування запит до Голови Верховної   Ради   з   приводу  ситуації  на  Бердянському  заводі "Южагромаш".  Ідеться  про  порушення  податкового  законодавства, зокрема,  нарахування  ПДВ  за  рахунок  погашення  заборгованості заводу. Депутат вважає, що треба відреагувати.

 

     Ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка, цей запит.

 

     "За" - 137.

 

     Депутат Штепа.

 

     ШТЕПА Н.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  соціальної політики та праці (Сімферопольський виборчий округ,  Автономна Республіка  Крим).  Ко  мне  обратилась учительница из города Симферополя Швецова с огромной просьбой (она так и написала:  "обращаюсь к вам с нижайшей  просьбой")  зачитать письмо перед всеми депутатами Украины на пленарном заседании.  Вот о чем она пишет:

 

     "В Сумской области Роменского  района  в  селе  Перекрестовка проживает моя мама Швецова Ульяна Ивановна.  Сорок лет своей жизни она отдала детям,  обучая их математике.  Ветеран труда,  участник Великой Отечественной войны,  вдова инвалида второй группы Великой Отечественной войны.  На работе заработала глаукому.  Десять лет я обясняю  местным властям ее положение и взываю о помощи,  которую они  обязаны  были  ей  оказать:  газифицировать  сырую  квартиру, которая была на балансе сельсовета.

 

     Писала в  Администрацию  Президента.  Оттуда приходили письма райадминистрации  с  предложением  оказать  помощь.   Но   местная администрация    в    лице    Ковтуна,   Кириллова,   председателя райадминистрации,  ответила,  что денег  нет.  Ей  чужды  интересы заслуженных людей. Они обвинили меня в том, что я не помогаю маме.

 

     Я живу на 20-50 гривень,  которые получаю раз в три месяца. В доме нет хлеба,  двое детей падают в голодные обмороки. Два года я не плачу за квартиру, так как у меня просто нет на это денег.

 

     В то же время у главы райадминистрации за полтора года работы появляется машина, он ездит в дальнее зарубежье, строит особняк. А председателю сельсовета мало одной машины - нужны две.

 

     Пусть поделятся опытом, как быть такими хозяевами в то время, когда им не платят зарплату.  Куда делись  деньги,  выделенные  на коммунальные услуги, на социальные нужды?

 

     Маме пенсию платят один раз в четыре месяца.  Она одной рукой рубит дрова, так как вторая после перелома болит и плохо зажила.

 

     Я обратилась  этим  летом,  в  начале  июля,  к  Марченко   и Витренко,  народным  депутатам.  Так  как я их до этого не видела, спросила:  "Это вы Марченко и Витренко?" Они отказались,  сказали, что нет.

 

     Я обращаюсь  к  вам  с  просьбой зачитать мое письмо.  Может, Епифанову,  которому не дойдет,  как быть ему без охраны,  а также Кириллову,  Ковтуну  станет  стыдно  за  то,  что они отказывают в помощи в размере 500 гривень  на  покупку  котла  для  газификации квартиры.  А всего это стоит 1000 гривень, так как и счетчик стоит 150 гривень.

 

     Райадминистрация дала ответ в Администрацию  Президента,  что все это стоит 500 гривень,  а мама имеет 20 соток огорода (хотя не 20,  а 15), и мы тут, понимаете ли, доставляем всем беспокойство и обременяем  такими  мелочными  просьбами.  Хотя  живем  в  ужасных условиях, это они признают.

 

     Я прошу еще раз вас,  товарищ депутат от Крыма,  поскольку  я сама живу в Симферополе, зачитать мое письмо.

 

     С уважением Швецова В.С."

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Кияк. Прошу.

 

     КИЯК Т.Р., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Ленінський виборчий  округ,  Чернівецька область).  Шановні  колеги!  Звертаються  до вас керівництво міста Чернівці і я особисто.  Ми повинні все-таки прийняти  поправки  до Закону     України     про     державне     регулювання    імпорту сільськогосподарської  продукції,  бо  застосування  цього  закону різко  обмежило  можливості діяльності деяких підприємств України, яким до його прийняття  було  надано  кредити,  згідно  з  котрими передбачається    попереднє   одноразове   придбання   відповідної високоякісної сировини.

 

     Якщо строго   виконувати   букву   згаданого    закону,    то підприємства змушені вишукувати невідомо звідки значні кошти,  щоб розрахуватися за взяті кредити.  Деякі підприємства вже змушені це робити,  а  виробництво за вигідними для України проектами ще й не розпочиналося і, очевидно, не може розпочатися.

 

     Я сподіваюся,  що ми завтра внесемо цю поправку.  Для бюджету наших міст це дуже вагомо.

 

     Друге. Звертається величезна група підприємців малого бізнесу міста Чернівців.  Цитую фрагмент:  "Для суб'єктів  підприємницької діяльності малого бізнесу,  як для фізичних, так і юридичних осіб, скасувати  зошити   обліку,   товарно-касові   книги,   електронні контрольно-касові апарати і ввести єдину фіксовану помісячну плату за підприємницьку діяльність".

 

     Ці законопроекти в  нас  є  в  порядку  денному,  і  я  прошу обов'язково розглянути їх.

 

     Звертаю також   увагу   на   борги  центру  перед  регіонами. Держбюджет перед Чернівцями свою заборгованість збільшив за рік  у 2,5  раза,  тоді як борги місцевого бюджету поступово зменшуються. Нам треба від центру,  від нашого Міністерства  фінансів  вимагати виконання своїх зобов'язань.

 

     І ще одне хотів запропонувати.  За нашими вимогами з 1 лютого цього року введено,  нарешті,  правила надання населенню послуг  з водотеплопостачання  та  водовідведення.  Це  дуже цікаві правила. Вони враховують не лише кількісні,  а й якісні  показники  надання цих  послуг.  Та  на  місцях,  на жаль,  ЖРЕПи й різні чиновницькі структури блокують виконання  цих  правил,  бо  це,  очевидно,  їм невигідно.  Але цього потребують усі 52 мільйони наших споживачів, і я просив би поставити перед комунальними службами всієї  України вимогу негайно почати виконувати ці правила.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Долженко.

 

     ДОЛЖЕНКО Г.П.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Чернігівський виборчий округ,  Чернігівська область).  Спасибо,  Александр Александрович. Уважаемые депутаты!  Я хотел бы обратить ваше внимание на просьбу, которую  просили  передать  вам  работники  медицины и просвещения Черниговской области.  Сегодня область занимает постыдное  "первое место"  по  выплате  заработной  платы и пенсиям.  Люди по два-три месяца  бастуют  и  готовы  пойти  на  крайние  меры   вплоть   до блокирования   железнодорожных   путей,   шоссейных  дорог,  чтобы добиться выплаты положенной заработной платы  за  истекшие  восемь месяцев.

 

     Я еще раз просил бы обратиться и в Министерство финансов, и в Министерство образования.  Нужно решить эти  вопросы,  потому  что ситуация  становится  неуправляемой.  Это  просили  меня  передать тысячи педагогов и медработников Черниговщины.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Алексєєв.

 

 

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової  інформації  (Індустріальний  виборчий  округ,  Харківська область).  Уважаемые коллеги! Я хочу обратить ваше внимание на то, что вы все,  наверное,  видели  у  себя  в  округах.  Сейчас  идет предвыборная   кампания,   и  складывается  впечатление,  что  это какой-то маскарад.  Люди,  которые еще полгода назад были ретивыми русофобами и русоненавистниками,  вдруг заговорили о своей любви к русскому  языку.  Ярые  антисоюзники  вдруг  завопили  о   хороших отношениях с Россией. Что, эти люди прозрели? Да ни в коем случае. Они всегонавсего таким образом ловят голоса.

 

     Мало того,  известно,  что  в  округах  у  одиноких  старушек изымают  паспорта.  В  моем  районе  чиновники  ходят  к  одиноким старушкам (ко мне неоднократно обращались с такими жалобами), дают им  агитационные  материалы  и  заставляют расписываться,  что они будут голосовать за того или за другого.  Паспортов  нет  у  тысяч человек.  Я  прошу обратить на это внимание и позаботиться,  чтобы Центризбирком дал разяснение, как людям голосовать в случае, если они  не  имеют  на руках паспортов,  и как поступать избирательным комиссиям.

 

     И еще одно. Группа народных депутатов подала проект изменений к   Закону   о  выборах,  где  предлагается  конкретизировать  ряд технических моментов,  направленных  на  то,  чтобы  не  допустить фальсификации  выборов.  Прошу  включить  его  в  повестку  дня  и рассмотреть.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черепков.

 

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань молоді,  спорту і туризму (Артемівський міський виборчий округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической  и Селянской   партий  Украины.  Уважаемый  Александр  Александрович! Уважаемые коллеги!  Все чаще мы говорим о том, что надо заниматься экономикой,  потому  что  производство  -  это и рабочие места,  и зарплата,  и пенсионный фонд,  и  так  далее.  Я  уже  третий  год занимаюсь  перепиской  с  Президентом,  с  Кабинетом  Министров по Артемовскому заводу "Победа труда". Я уже давал фотографии: готовы цеха,  емкости.  750  тысяч  - и это уникальное производство будет запущено в работу.

 

     Получил ответ  на  депутатский  запрос   от   Голубченко   (я обращался   ко  всем  премьерам),  что  Минэкономики  этот  вопрос рассмотрело,  но просит перенести срок  рассмотрения  депутатского запроса на 3 марта, потому что еще нет ответа Минфина и так далее.

 

     Поэтому я  прошу  считать это депутатским запросом и ускорить принятие решения. Это первое.

 

     Второе. Завод цветных металлов.  Александр  Александрович,  в Донбассе  вас  добрым словом поминают,  вы видели этот обект.  Мы предлагаем решить хотя бы один вопрос:  Минобороны дает заказ -  и город в ответ строит жилье для военнослужащих. А у нас в городе 60 тысяч военнослужащих стоят в очереди на получение жилья.

 

     Давайте не только говорить о  производстве,  но  и  запускать готовые обекты, потому что это десятки тысяч рабочих мест.

 

     Сейчас, во время избирательной кампании, каждый из нас бывает во многих населенных пунктах.  В сельской местности, в частности в Артемовском районе Донецкой области, уголь не был завезен на зиму. Люди мерзнут, вырубываются посадки.

 

     По-прежнему не выплачиваются пенсии военнослужащим,  долг уже более чем за два месяца. В сельской местности выплата пенсий также задерживается на несколько месяцев.

 

     Напряженная ситуация   с   выплатой   зарплаты   в    системе профтехобразования. После обращения Донецкой области было выделено 500 тысяч гривень на выплату зарплаты. Спасибо Премьеру за то, что сдержал   слово.  Но  задолженность  попрежнему  составляет  шесть месяцев, и поэтому обстановка напряженная.

 

     Накануне выборов,  конечно, не погасят всей задолженности. Не погасят ни в этом году, ни в следующем. Но я еще раз прошу сделать все возможное, чтобы помочь производству.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат  Нідзієв.   Будь   ласка,   півтори хвилини.

 

     НІДЗІЄВ О.І.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Баришівський  виборчий  округ,  Київська область).  Уважаемые  соотечественники,  руководители государства, коллеги!  Сегодняшние процессы,  сегодняшняя ситуация  посвященным людям довольно-таки ясна и понятна. И я вышел сюда для того, чтобы привлечь ваше внимание к тому,  что,  на мой взгляд, ясно видно из происходящего.

 

     Нравится нам  или  не  нравится,  но  последствия  выборов  в Верховный Совет,  которые состоятся 29 марта,  будут  довольнотаки трагическими.  Никто не сомневается, что нормы, которые заложены в законодательство о выборах, дают гарантии, что выборы состоятся. И они состоятся.  Но 29 марта - это начало зарождения новых проблем, связанных с тем, что будет попрана мораль, конституционные нормы и будет то,  что сокрушит все схемы левых,  правых,  центристов. Вот эта ситуация, наверное, всех обединит.

 

     Мы обязаны сегодня подумать, что нас ожидает в новом, третьем тысячелетии.   А   третье   тысячелетие   -   это  рождение  новой цивилизации,  которая придет на смену  уходящей  цивилизации  двух тысячелетий.  Учитывая  Господнюю  святость  земли,  веру десятков поколений,  все это стало угодным,  и сошла благодать Господня.  И Украина  в начале третьего тысячелетия,  эта святая Киевская земля будет эпицентром новой цивилизации - не для нас  с  вами,  не  для наших поколений, а для всей матушки-земли.

 

     Но сегодня,  когда  все  озабочены  и  ослеплены,  глухонемое состояние породило крайности.  Мы не хотим ни слышать,  ни  видеть друг друга, нас не интересует завтрашний день. А с государством, с Украиной произойдет то,  что должно произойти.  Поэтому говорить о спасении Украины не надо.  Проблема в том, где мы окажемся и какое место займем в сегодняшних и завтрашних процессах,  прикоснемся ли к той цивилизации третьего тысячелетия,  приход которой чувствуем, о которой подозреваем,  но никакого  понятия  не  имеем.  То  есть проблема  не  просто в том,  что будет после 29 марта.  Проблема в том,  что,  к  сожалению,  никто  из  сегодняшних  претендентов  в Президенты не станет Президентом Украины,  но все группировки, все противостояния исходят именно из этих,  так сказать, последствий и этих целей занять президентское кресло.

 

     Я не хочу никого призывать,  а хочу просто сказать о том, что мы опомнимся,  но  будет  уже  поздно.  Поэтому  вношу  конкретное предложение:  никто  не  мешает  нам создать контрольно-экспертную комиссию,  проанализировать происходящие процессы,  осмыслить  все это. Пусть люди идут сами по себе, кто уже пошел, на выборы, пусть идут эти процессы,  а мы с вами должны  подготовить  благоприятную почву  ввиду тех непредсказуемых ситуаций,  которые начнутся после 29 марта.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Беремо  до  уваги   всі   зауваження,   всі пропозиції.   Гадаю,   слова   депутата   Нідзієва,  зокрема  щодо кандидатів у Президенти,  котрі тепер  беруть  участь  у  виборах, якимось  чином  нагадуватимуть  їм  про їх відповідальність.  А 29 числа  законом  передбачено  вибори  до  Верховної  Ради,  в  яких балотуються  багато  з  нинішніх депутатів і тих громадян України, кандидатури яких висунуто вперше.  Я  думаю,  всі  вони  розуміють відповідальність за свої кроки,  і все це буде так, як передбачено законом і Конституцією.

 

     А щодо інших зауважень і пропозицій,  то всі вони беруться до уваги.  Пропозиція  Володимира Геннадійовича про включення питання до порядку денного потребуватиме додаткового розгляду,  тому я  не можу зараз ставити її на голосування,  оскільки в такому разі вона навряд чи буде підтримана.

 

     ---------------

 

     Питання про звернення Президента України Кучми  щодо  надання згоди  на  призначення  Литвака  Генеральним  прокурором України і Ланового Головою Фонду державного майна України.

 

     Вам вручено це звернення Президента.  Учора ми зв'язувалися з кандидатами  на ці посади.  Олег Михайлович Литвак сказав,  що він хворий і не  може  бути  на  засіданні,  а  Володимир  Тимофійович Лановий, наскільки мене поінформували, теж знає, що буде засідання і що це питання розглядатиметься. Я згоден надати йому трибуну для з'ясування   своєї   позиції,   щоб   він  переконав  депутатів  у необхідності підтримати його кандидатуру. Будь ласка.

 

     Це підтверджує,  до речі,  те,  що минулого  разу,  вирішуючи питання  про  призначення цих кандидатів на посади керівника Фонду держмайна і на посаду  Генерального  прокурора  України,  Верховна Рада не порушила порядку, визначеного Регламентом.

 

     У попередні  рази  комітети  зробили відповідні висновки щодо цих  кандидатур.  Претенденти  одержали  можливість  висловити   з трибуни Верховної Ради свою позицію й відповісти на запитання, які виникали в депутатів.

 

     Голосування проводилось  уже  кілька  разів,   кілька   разів результати   були   недостатніми  для  того,  щоб  дати  згоду  на призначення їх на ці відповідальні посади.

 

     Можна ще раз провести завтра голосування  бюлетенями  по  цих кандидатурах (Шум у залі).  Та ні. Справа в тому, що хтось готував ці  пропозиції  Президента,  дуже  ретельно  відстежував   позиції Регламенту і навіть некоректно поставився до Президента,  оскільки він навряд чи повинен зважати  на  деякі  процедурні  моменти,  на норми Регламенту тощо.  Тим більше що це для нього не законодавчий акт,  це законодавчий акт для Верховної Ради.  Та оскільки це  все вже написано,  будь ласка,  давайте завтра проведемо вибори шляхом голосування бюлетенями,  щоб з повагою поставитися  до  пропозицій Президента.

 

     Немає заперечень?  У  депутата  Єльяшкевича зауваження.  Будь ласка. А в депутата Носова є висновки з цього приводу, причому, на мій погляд, грунтовні.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий округ,  Херсонська область).  Партия "Громада". Уважаемые коллеги! Леонид Данилович как Президент страны обратился к нам с  просьбой. Конечно,  у  нас специфическое отношение к Леониду Даниловичу,  но все-таки, я думаю, кто-то должен эту просьбу озвучить - и для того чтобы это вошло в стенограмму и чтобы средства массовой информации послушали, чем мотивировался Леонид Данилович, вновь предлагая тех же людей,  прекрасно понимая, что они не пройдут в Верховной Раде, прекрасно понимая,  что он нарушает Закон о  временном  исполнении обязанностей, который мы приняли.

 

     Вчера мы  были  свидетелями  циничного  неуважения  к  закону Украины   исполняющим   обязанности    исполняющего    обязанности Генерального  прокурора  - совершенно нелегитимного лица,  который здесь нам докладывал о том, что он уже не по законам и Конституции работает, а работает по совести и исходя из своего видения.

 

     Поэтому мне  хотелось  бы все-таки,  Александр Александрович, чтобы представитель Президента в парламенте,  наш коллега (если  у Президента больше некому защищать данные кандидатуры),  выступил и обнародовал информацию, которую депутаты-то знают, но не знают все остальные.

 

     Надо, чтобы полностью была соблюдена процедура, чтобы не было никаких претензий.  У нас есть председатель Комитета  по  вопросам Регламента,   который  очень  внимательно  следит  за  процедурой, особенно когда решаются вопросы о депутатских льготах.  Поэтому  я думаю, что надо идти по процедуре.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.   Отже,   Олександр   Сергійович   ще  раз підтвердив,  що голосування треба провести завтра.  Я так зрозумів його пропозицію.

 

     Що з цього приводу скаже депутат Носов?

 

     НОСОВ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Я хотів би   кілька  слів  сказати  з  процедури.  Якщо  питання  не  було затверджено в порядку денному на початку і ми включаємо його серед сесії,  то  згідно  з  частиною 5 статті 2.4.4 і частиною 1 цієї ж статті заслуховується виступ  ініціатора  такої  пропозиції  з  її обгрунтуванням,  а  також  повідомленням  про  виконану  згідно  з Регламентом підготовчу роботу й ступінь підготовленості питання до розгляду.

 

     Тому пан Безсмертний як представник Президента повинен нам це повідомити.  З його виступу буде зрозуміло, чи вони хочуть, щоб ми розглянули  питання у відсутності кандидатів,  чи не хочуть.  Якщо вони вважають, що у відсутності ми не повинні розглядати, то ми не включаємо  питання  до  порядку  денного.  І  ніхто  нам  потім не писатиме листів від Президента, що ви порушили.

 

     ГОЛОВА. Що скаже Роман Петрович з цього приводу?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  постійний представник Президента України у Верховній  Раді  України  (Макарівський  виборчий округ,  Київська область).  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні  колеги! Зверніть увагу, як стоїть питання в порядку денному: про звернення Президента щодо обрання  Генерального  прокурора  і  голови  Фонду державного  майна.  Мова  не  йде про включення до порядку денного питання про обрання, а йдеться про звернення Президента.

 

     Якщо взяти попередні  подання,  то  в  першому  поданні  було зазначено, хто має представляти кандидатури на посаду голови Фонду державного  майна  України  і  на  посаду  Генерального  прокурора України. Усі подальші події... Олександре Олександровичу, минулого разу я попереджав,  що так станеться,  тому що на  той  момент  ні Лановому,  ні  Литваку  не  повідомили про те засідання.  От усе й обернулося сьогоднішнім фактом.  Тому очевидно,  що  як  попереднє засідання  не  було підготовлене з дотриманням усіх формальностей, так і сьогоднішнє. Зверніть увагу, є висновок лише одного комітету щодо  цих  кандидатур.  Це  ще  одна  зачіпка  для того,  щоб далі розкручувати цю проблему.

 

     Я уповноважений представляти кандидатури Литвака і Ланового і готовий  робити це як належить згідно з Регламентом.  Але мова йде про звернення,  а не про обрання Генерального прокурора  й  голови Фонду держмайна.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. У  мене  є  пропозиція включити до порядку денного на сьогодні з 16 години питання  про  надання  згоди  на  призначення Генеральним прокурором Литвака і головою Фонду держмайна Ланового. Прошу підтримати.  А Секретаріат  ще  раз  попередить  Ланового  й Литвака, що вони повинні прийти сюди, якщо хочуть бути обраними на ці посади.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 206.

 

     Ставлю на голосування ще раз.  Прошу включити  це  питання  у порядок денний на сьогодні з 16 години,  щоб не було двозначностей і різних тлумачень з цього приводу. Будь ласка.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Прошу Секретаріат попередити Ланового  й  Литвака,  що  о  16 годині розглядатиметься питання про їхні кандидатури. І прошу всіх бути тут (Шум у  залі).  Так  з  16  години  немає  трансляції  за законом. Заспокойтеся. Сядьте, будь ласка.

 

     --------------

 

     Слово для  доповіді  надається  Аксененку  Сергію  Івановичу. Проект   Постанови   Верховної   Ради   про   призначення   членів Національної  ради.  Вибачте,  це  питання  не включене до порядку денного.

 

     Три питання:  про проект Постанови Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення,  призначених Верховною Радою України;   про   проект   Постанови  Верховної  Ради  України  про призначення членів Національної ради України з питань  телебачення і  радіомовлення і про проект Постанови Верховної Ради України про затвердження  Статуту  Суспільного  телебачення  і   радіомовлення України - я просив би включити до порядку денного.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 152. Не підтримується.

 

     Що стосується  прийняття  статуту  Суспільного  телебачення і радіомовлення,  то  це  вимагається  нашим  законом  і  постановою Верховної Ради. Цей документ підготовлений. Я дуже прошу хоча б це питання включити до порядку денного й розглянути його по  суті.  А ви  потім  візьмете  слово  в  обговоренні.  Комітет  розглядав це питання й пропонує включити.

 

     Депутат Шевченко. Будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації (Фастівський виборчий округ, Київська область). Шановні колеги!  Справді,  була  постанова,  якою  комітету  доручалося до закінчення цієї сесії  розглянути  й  схвалити  статут.  Ця  сесія сьогодні-завтра  ще  не  закінчується.  У  комітеті йде робота над проектом статуту.  У даному випадку внесено  лише  проект  кількох депутатів,  який,  до  речі,  не обговорювався в комітеті і не був схвалений минулого разу на його засіданні.  Після  того  засідання більше не проводилося.

 

     Крім того,  статут  такої  серйозної структури,  як суспільне мовлення,  повинен прийматися з урахуванням думки всіх  суб'єктів, яких це стосується, у тому числі громадської ради, яка, як відомо, була  нами  сформована  поспіхом.  До  її   складу   не   включено представників  багатьох  організацій,  які  за  законом  мали бути включені.  До речі,  у нашій постанові є пункт про  те,  що  після виборів  ця  рада  буде  переформована  відповідно  до результатів виборів із урахуванням партійного представництва.  До неї увійдуть усі суб'єкти, які мають увійти за законом. Тож навряд чи нам варто займатися цим зараз.

 

     Є питання, які "зависли" з осені...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть  мікрофон,  будь  ласка.  Спасибі.   Шановні депутати!  Я  не  хочу,  щоб  зараз  розгорталася дискусія з цього приводу,  адже наперед зрозуміло,  що питання не  буде  підтримане сесійним    залом.   Депутати,   які   мають   протилежну   думку, агітуватимуть з протилежної позиції.  Але є  суб'єкт  законодавчої ініціативи - депутат Аксененко. Йому слово. Будь ласка.

 

     АКСЕНЕНКО С.І.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та   засобів масової   інформації   (Лутугинський   виборчий  округ,  Луганська область). Уважаемые народные депутаты! Во-первых, по поводу устава Общественного   телевидения  и  радиовещания,  который  нам  нужно принять с тем,  чтобы Общественное телевидение могло появиться  на каналах. Комитет рассматривал этот проект, и мне было поручено его доработать.  Я доработал,  но те члены комитета, которые не хотят, чтобы  устав  был принят,  на заседание не явились.  У нас не было кворума.  Заседание комитета было  сорвано  формально,  не  пришли несколько   человек.   Но   шесть  из  десяти  членов  комитета  - большинство - подписались под проектом этого устава.

 

     Во-вторых, о Национальном совете по  вопросам  телевидения  и радиовещания. Мы видим, что творится в эфире. Отключают трансляцию сессии. Каждый день, каждый час избивают Верховный Совет, избивают все  политические  партии,  оппозиционные  Президенту.  Мы  ставим вопрос об обращении по поводу трансляции сессии тем людям, которых согласно  Конституции  не  можем  уволить.  Я имею в виду министра информации Кулика,  президентов Национальной телекомпании  Лешика, Национальной   радиокомпании   Резникова.   А   в   высшем  органе телевидения  и  радиовещания,  который  формируется   из   четырех представителей   Президента,   четырех  представителей  Верховного Совета,  наша четверка  никак  не  отстаивает  позиции  Верховного Совета.

 

     Поэтому я  настаиваю  на  включении  в повестку дня вопроса о Национальном совете.  Если вы  примете  решение  сохранить  данный совет,  давайте сохранять. Но информация о проделанной работе, обо всех  нарушениях  должна  прозвучать.  Я  просто  прошу  дать  мне возможность  обнародовать  информацию  с  тем,  чтобы  общество  и депутаты хотя бы из моего доклада узнали о реальном состоянии  дел в  телерадиоинформационном  пространстве,  чья вина в том,  что мы зашли в этот тупик.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Левко Григорович Лук'яненко.

 

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації (Нововолинський  виборчий  округ,  Волинська  область). Шановний пане Голово!  Шановні колеги депутати! У зв'язку з тим що виникло питання про законність постановки  питання  про  статут  і ротацію  кадрів,  прошу  дати мені можливість зараз протягом трьох хвилин  висловити  з  трибуни  свої  принципові  думки  з  приводу необхідності розгляду цих питань.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, я не заперечую.

 

     Три хвилини  просить  депутат для з'ясування позиції.  Ну,  в чому справа?

 

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.  Шановні депутати,  перед тим  як  розглянути питання  (якщо  не  будемо розглядати,  то не будемо),  я хотів би принаймні зробити кілька важливих зауважень -  важливих,  як  мені здається.

 

     Ніхто з  вас  не заперечуватиме,  що телепрограми "Післямова" Олексадра Ткаченка або "Вікна" Миколи Канішевського були одними  з кращих,   які  з'являлися  на  українському  телеекрані.  Де  вони поділися?  Замість цих об'єктивних,  культурних, високопрофесійних тележурналістів  на  екрані  з'явився  Вадим Долганов,  до гидкого однобокий і упереджений.

 

     Відверте й пряме  опльовування  Верховної  Ради  та  постійні наскоки   на   інших  суперників  Президента  не  тільки  підриває авторитет законодавчого органу української нації,  а й  демонструє брак політичної культури.

 

     Мені запропонували виступити в їхній програмі "Саме той",  та за кілька днів зателефонували й винувато вибачилися, що не зможуть мене  випустити  на екран.  Зрозуміло,  чому не випустили на екран мене,  почесного Голову Республіканської партії, яка є опозиційною партією,    та   одного   з   провідників   передвиборного   блоку "Національний фронт",  який також є опозиційною  організацією.  Ми виступаємо   за   імпічмент  Президента  і  тому  не  маємо  права з'являтися на екрані.

 

     Чи приклади з тележурналістами Ткаченком, Канішевським і мною не  є  доказом  встановлення  президентської  диктатури  у засобах масової інформації?

 

     Друге зауваження.  Демократія означає мирний перехід влади  в державі від одного обраного народом Президента до другого обраного народом Президента.  Президент Леонід Кравчук зумів підкорити свої почуття (а ми знаємо, які були ці почуття) і шляхетно передав своє крісло своєму наступнику Леоніду Кучмі. Те, що відбувається тепер, свідчить  про  зловісні  наміри  Президента  Кучми продовжити свою владу будь-якими засобами.

 

     Шановні депутати,  відбуваються три  речі.  Перше.  Виконавча влада  не  виконує  волю  парламенту.  Нас  до цього привчають.  І вчорашнє рішення звернутися до народу та  міжнародної  організації свідчить  про  те,  що  нас  уже  привчили,  що виконавча влада не підкоряється Верховній Раді.

 

     Друге. Верховну  Раду  постійно  послідовно  й   систематично дискредитують.   Хто?   Виконавча   влада.  Мета  дискредитації  - викликати в народі таке негативне  ставлення,  щоб  Верховну  Раду нікому  було  захищати.  Тоді  її  можна буде розігнати без ризику викликати заворушення.

 

     Третє. Концентрація електронних засобів масової інформації  в руках Президента і встановлення політичної цензури.

 

     Якщо Верховна Рада дозволить виконавчій владі продовжувати ці три речі:  не виконувати волю  парламенту,  здійснювати  політичну цензуру  та  дискредитацію Верховної Ради - то населення України і ми з вами впродовж наступного року  будемо  так  деморалізовані  і демократія так деградує,  що президентських виборів у 1999 році не буде,  і пан Кучма зі своєю  командою  перетвориться  в  довічного Президента.

 

     Я вас, шановні обранці народу, запитую: ви цього хочете?  Вас ваші  виборці  уповноважували  встановити  в Україні диктатуру?  Ну,  а якщо ви цього не хочете,  то хіба ви не бачите, куди логіка сьогоднішнього розвитку неминуче приведе нас у наступному році?

 

     Україна ще не так далеко зайшла по цьому шляху,  щоб не можна було запобігти  встановленню  диктатури.  Ми  ще  можемо  зберегти демократичний   шлях   подальшого   розвитку  України.  Для  цього необхідно примусити виконавчу владу  виконувати  волю  парламенту. Для   цього   необхідно   створити  альтернативну,  опозиційну  до Президента,  систему  телебачення  й  радіомовлення.  Якщо  ми  не створимо альтернативної системи телебачення й радіомовлення, то не зможемо захищати наші демократичні принципи. І тому я закликаю вас приступити      до      створення     громадського     суспільного телерадіомовлення.  Як ми його тепер не створимо,  у нас  не  буде засобів відстоювати принципи демократичного розвитку України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги!  Отже, мова йде про включення до порядку денного   питання   про   Статут   Суспільного    телебачення    і радіомовлення.  Ми  вислухали  дві  різні  позиції:  одна  - проти включення,  одна -  за.  Питання  про  статут  ще  раз  ставлю  на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 158.

 

     Не підтримується   пропозиція.   Питання  не  включається  до порядку денного.

 

     ---------------

 

     Про законодавче врегулювання бюджетних видатків на проведення виборів до місцевих рад.

 

     Пустовойтовський Володимир Семенович. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  виконуючий  обов'язки голови Комітету Верховної Ради України з питань  бюджету  (Первомайський  виборчий округ,  Харківська область).  Уважаемые коллеги!  Мы с вами знаем, какая   ситуация   сложилась    в    избирательных    округах    с финансированием.  Кроме того, что в бюджет не были заложены деньги для финансирования выборов в местные органы власти,  само по  себе финансирование  идет  отвратительно.  Из  255 миллионов гривень на позавчера было выделено чуть более 30  миллионов.  Это  сдерживает всю   работу  по  проведению  выборов.  В  Верховный  Совет  и,  в частности, в Комитет по вопросам бюджета поступает масса обращений по этому поводу.

 

     Бюджетный комитет   в   понедельник  рассмотрел  вопрос  "про здійснення  видатків  на  проведення  виборів  народних  депутатів України і утримання Центральної виборчої комісії,  а також виборів до місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 1998 році" и  на  основании  всех  материалов,  которые  у  нас были,  принял решение, которое вам роздано. На чем это решение базируется?

 

     Благодаря инициативе  депутата  Шеховцова  была   подвергнута тщательному    критическому    анализу   смета   затрат,   которые предусматриваются на проведение выборов в Верховный Совет Украины. В результате были изысканы определенные резервы для того, чтобы за счет    выделенных    из    государственного    бюджета    средств профинансировать  и  выборы в местные органы власти.  На заседании комитета присутствовали председатель Центризбиркома, представители Министерства   финансов   и  другие  лица.  Вопрос  был  тщательно рассмотрен,  и на ваше усмотрение предложен  проект  постановления следующего содержания:

 

     Кабинету Министров    разработать    график    и   обеспечить своевременное  финансирование  проведения  выборов  и  строго  его придерживаться;    Центральной   избирательной   комиссии   срочно пересмотреть смету расходов с  согласия  председателя  Центральной избирательной  комиссии  с  целью обеспечения проведения выборов в местные органы власти,  а Счетной палате осуществить  контроль  за использованием средств, направленных на избирательную кампанию.

 

     Поскольку за  это  решение  проголосовало  большинство членов бюджетного комитета, я прошу его поддержать.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Володимира Семеновича? Немає. Сідайте, будь ласка.

 

     Є в когось інші міркування з цього приводу? Теж немає.

 

     Я сьогодні мав розмову з головою Центральної виборчої комісії з приводу  фінансування  виборчої  кампанії,  зокрема  виборів  до місцевих структур влади. Ми закінчили розмову на тому, що сьогодні мова йде  не  про  законодавче  вирішення  цього  питання,  а  про виконання   Закону   про   Державний  бюджет  на  1998  рік,  яким передбачено  250  мільйонів  гривень  на  проведення  виборів,   а виділено   всього   26   мільйонів,  хоча  до  проведення  виборів залишається якихось три тижні.

 

     Тут немає проблеми законодавчого врегулювання абощо.  Ідеться про те,  що треба виконувати вже прийняті закони.  І оскільки такі питання виникають і до Центральної виборчої комісії звертаються  з цього  приводу багато представників окружних,  дільничних виборчих комісій тощо, то мені здається, треба підтримати пропозицію, котру вносять депутати з Комітету з питань бюджету.

 

     Ставлю на  голосування  цей  проект постанови...  Будь ласка, зніміть  голосування.  Оголосіть,  щоб  депутати  зайшли  до  залу голосувати.

 

     Поки не голосуємо, я зроблю оголошення: голови комітетів і фракцій,  будь ласка,  о 15  годині  45  хвилин зберіться  в  залі  нарад  для  невеликої  наради,  на  10 хвилин. Секретаріат прошу забезпечити явку.

 

     Ставлю на  голосування  проект  постанови,   який   доповідав Володимир Пустовойтовський. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 220.

 

     Ще раз ставлю на голосування.  Про фінансування виборів. Будь ласка.

 

     "За" - 236.

 

     ----------

 

     Закон України про Фонд держмайна з пропозиціями Президента.

 

     На трибуну запрошується Геннадій Юрійович Угаров.

 

     УГАРОВ Г.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ,  Запорізька область).  Уважаемый  президиум!  Уважаемые  коллеги!  Этот вопрос вносится на рассмотрение не первый раз,  поэтому нет необходимости ни   рассказывать   предысторию   или   историю,   ни  говорить  о последствиях.  Если в прошлый  раз  комитет  попытался  совместить позиции,  то есть предложения Президента и те потребности, которые диктовались ситуацией,  то в этот раз мы приняли решение внести  в зал  вопрос о предложениях Президента в такой постановке:  либо мы 300 голосами преодолеваем вето Президента и закон вступает в силу, либо  226  голосами  подтверждаем старую редакцию закона без учета предложений Президента.

 

     Суть предложений Президента остается неизменной  вот  уже  на протяжении  трех  подач  этих замечаний.  Это переподчинение Фонда госимущества от  Верховного  Совета  Кабинету  Министров;  изятие блока  управления и ряд других вопросов,  которые вытекают из этих двух позиций. Поэтому ситуация здесь более чем простая.

 

     ГОЛОВА. На засіданні присутній  заступник  міністра  юстиції, якому Президент доручив підтримувати його позицію.

 

     Будь ласка, яка ваша думка з цього приводу? Прошу.

 

     ЄФІМЕНКО Л.В.,  заступник  міністра юстиції України.  Просимо підтримати пропозиції Президента.

 

     ГОЛОВА. Є потреба  обговорювати  це  питання?  Ми  вже  тричі поверталися до нього.

 

     Ставлю на голосування пропозиції Президента. Будь ласка.

 

     "За" - 99.

 

     Немає потреби  підтверджувати  попередню  редакцію,  бо  вона проголосована раніше.

 

     Щодо підтвердження 300 голосами.  Будь ласка,  я поставлю  на голосування  пропозицію  про  підтвердження  попередньої  редакції Закону про Фонд державного майна.  Оголосіть,  щоб депутати зайшли до залу.

 

     Перед голосуванням   дайте,   будь   ласка,   інформацію:  ви попередили вчора Володимира Ланового про те,  що він повинен  бути сьогодні на засіданні?

 

 

 

     УГАРОВ Г.Ю. Что касается информации, связанной с утверждением кандидатуры.  Вчера после решения комиссии в 14 часов 30 минут был направлен  факс  с  приглашением Владимира Тимофеевича Ланового на сегодня,  9 часов утра, на заседание комитета. Факс по пути в Фонд госимущества   непонятным   образом   испарился,  не  попав  ни  к помощникам,  ни к председателю. В 17 часов вечером было доставлено письменное,  заверенное  приглашение  явиться  на  9 часов утра на заседание  комитета  в  связи  с  рассмотрением   кандидатуры   на утверждение.  Владимир  Тимофеевич не явился,  на что его помощник резонно заметил,  что Владимир  Тимофеевич  находится  в  отпуске, поэтому  явиться  не может.  Возникает парадоксальная ситуация:  и хочет утверждаться, и находится в отпуске, и надо вроде бы быть, и вроде бы не надо,  потому что в отпуске. Таким образом, налицо, по мнению комиссии, явный саботаж.

 

     ГОЛОВА. Учора,  до речі,  депутати  підготували  звернення  з приводу  того,  що,  перебуваючи  у  відпустці,  Володимир Лановий фактично керує Фондом держмайна (Шум у залі).  Крім  того,  колеги кажуть, що цікавились і з'ясували: трудова книжка його знаходиться у Верховній Раді. Незрозуміло.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Этот вопрос внесен в повестку дня на  16  часов, тогда мы сможем его всесторонне обсудить.

 

     ГОЛОВА. Зараз ідеться про інше питання. Ставлю на голосування пропозицію про підтвердження тексту  Закону  про  Фонд  державного майна. Потрібно 300 голосів депутатів. Голосуймо.

 

     "За" - 177.

 

     Бракує голосів.  Але  все-таки  прошу  підтримати  пропозицію депутатів,  які вчора підготували запит Президенту з приводу того, що  виконуючий  обов'язки голови фонду,  який відповідно до нашого закону  на  сьогодні  є  нелегітимним,  до  того  ж  перебуває   у відпустці,  фактично керує фондом, підміняючи того, кого Президент призначив виконуючим обов'язки голови фонду.

 

     Пропоную підтримати пропозицію про направлення  цього  запиту Президентові. Нехай з'ясує наслідки своїх рішень стосовно кадрів у цій установі.

 

     Ставлю на голосування пропозицію  про  направлення  названого запиту. Зміст ми підтримали вчора.

 

     "За" - 202.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 221.

 

     Депутат Шандрюк  просить переголосувати.  Будь ласка,  ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 235.

 

     Дякую.

 

     ______________________

 

     Про перелік  об'єктів  права  державної  власності,   що   не підлягають приватизації, - доопрацьований проект закону. Доповідає депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

 

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые коллеги! Вы знаете, сколько раз мы рассматривали  вопрос  о  перечне  обектов  права государственной собственности,  которые   не   подлежат   приватизации.   Наконец, достигнуто  согласие  с соответствующим комитетом.  В принципе они поддержали предложения,  которые мной вносятся. В чем они состоят? Утвердить  перечень  в  том  виде,  в котором он уже существует на сегодня,  то есть придать статус  закона  постановлению  Верховной Рады и декрету Кабинету Министров. Я зачитаю проект, он небольшой.

 

     "Стаття 1.   Затвердити   перелік  об'єктів  права  державної власності,  що не  підлягають  приватизації,  в  редакції  Декрету Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 року за N 26-92 "Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних  підрозділів  основного виробництва,  приватизація або передача  в  оренду  яких   не   допускається"   зі   змінами   та доповненнями,  внесеними  Законом України від 23 вересня 1997 року "Про внесення  змін  до  Переліку  майнових  комплексів  державних підприємств,  організацій,  їх  структурних  підрозділів основного виробництва,  приватизація  яких  не  допускається",  а  також   в редакції  Постанови Верховної Ради України від 3 березня 1995 року "Про перелік об'єктів,  які не підлягають приватизації у зв'язку з їх   загальнодержавним  значенням",  зі  змінами  і  доповненнями, внесеними постановами Верховної Ради України від 19  вересня  1995 року та від 22 листопада 1996 року.

 

     Стаття 2.  Пропозиції  щодо  змін  до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, в разі потреби подаються Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України не частіше, ніж два рази на календарний рік.

 

     Стаття 3.  Визнати такими,  що втратили  чинність:  постанову Верховної  Ради  України від 3 березня 1995 року...  та додаток до декрету Кабінету Міністрів України...

 

     Стаття 4. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування."

 

     Это очень краткий закон.  Таким  образом,  перечень  обектов права   государственной   собственности,  которые  на  сегодня  не подлежат  приватизации,  приобретает  статус  закона  и   делается понятным   для  всех  тех,  кто  считает,  что  у  нас  якобы  нет законодательного поля.

 

     Я говорю это для того,  чтобы  все  понимали,  что  последние указы   Президента,   касающиеся   магистрального  трубопроводного транспорта, нарушают законодательное поле Украины. Поэтому сегодня мы должны принять этот проект закона. В нем мы конкретно говорим о том,  какие виды имущества не подлежат приватизации, независимо от того,  на  балансе каких предприятий они находятся,  а также какие предприятия на сегодня согласно постановлению  Верховной  Рады  не подлежат приватизации.

 

     ГОЛОВА. Є   запитання   до   Олександра   Сергійовича?  Немає запитань. Будь ласка, сідайте.

 

     Є потреба обговорювати це  питання?  Воно  узаконює  прийняте раніше рішення про неможливість приватизації низки об'єктів, котрі розглядалися вже в комітетах і фракціях.

 

     Що скаже Геннадій Юрійович з цього  приводу?  Підтримує  дану пропозицію  і  Комітет  з  питань економічної політики.  Ставлю на голосування проект закону,  який доповідав  Олександр  Сергійович. Будь  ласка.  Прошу  підтримати цей проект.  Увага,  розглядається серйозне питання.

 

     "За" - 205.

 

     Ще раз ставлю на голосування, будь ласка.

 

     Євгене Дмитровичу, прошу підтримати.

 

     "За" - 227.

 

     Була пропозиція ухвалити закон у  цілому.  Немає  заперечень? Ставлю її на голосування. Будь ласка. Прошу голосувати.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     --------------

 

     Розглядається Закон  про  державну  охорону органів державної влади  України  та  посадових  осіб  із  пропозиціями  Президента. Доповідає  Олег  Іванович  Чорноусенко.  Співдоповідач - заступник міністра юстиції Микола Іванович Хандурін.

 

     Будь ласка, Олегу Івановичу.

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.І.,  заступник голови Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  оборони і державної безпеки (Червонозаводський виборчий округ,  Харківська область). Шановні народні депутати! 11 грудня  1997  року  Верховна  Рада  України  прийняла та надіслала Президентові України на підпис Закон України про державну  охорону органів державної влади України та посадових осіб.

 

     Ви пам'ятаєте,  як ми його приймали.  Президент відповідно до частини другої статті  94  Конституції  повернув  його  зі  своїми пропозиціями   для   повторного   розгляду.   Пропонується  внести доповнення до статей 1 і 13  Закону  щодо  здійснення  Управлінням держохорони оперативно-розшукової діяльності.

 

     Знову нагадую,  які  були дебати з приводу цих позицій.  Тоді остаточної згоди ми не дійшли,  хоча й не проголосували за те, щоб це залишити.

 

     Крім того, Президент пропонує внести зміни до статей 6 та 27, вилучивши з них слова "голова Рахункової  палати".  Тобто  йдеться про  те,  що  не  потрібно  вносити  голову  Рахункової  палати до переліку осіб, які потребують охорони.

 

     Подаються також пропозиції  до  статей  16  і  18,  зумовлені потребою   усунення   розбіжностей   між  цим  законом  та  іншими законодавчими актами.

 

     Мушу звернути  особливу  увагу  на  те,  що  для   Президента неприйнятними   є   положення   про   підконтрольність  Управління держохорони Верховній Раді України.  Він,  посилаючись на статтю 6 Конституції,  пропонує  з  частини  першої  статті  11  слова  "та підконтрольним Верховній Раді України",  а також статтю 25  закону вилучити.

 

     Таку пропозицію комітет не підтримав, а щодо інших погодився.

 

     Тобто пропонується відповідно до статті 6.10.2 Регламенту  Верховної   Ради   після   голосування   кожної пропозиції Президента окремо проголосувати закон у цілому не менше ніж двома третинами конституційного складу Верховної Ради.

 

     Ще раз  нагадую,  що   комітет   підтримав   усі   пропозиції Президента,  за  винятком  тієї,  де  йдеться про підконтрольність Управління державної охорони Верховній Раді України (статті  11  і 25).

 

     ГОЛОВА. Перша поправка Президента: доповнити частину першу статті 1 після  слова  "режимних"  словами "оперативнорозшукових".  Мушу звернути увагу на ту обставину, що в правій колонці дещо інакше передбачається. Тобто є роз'яснення, на яких  засадах  здійснюється  оперативно-розшукова  діяльність  для забезпечення нормального функціонування органів  державної  влади, убезпечення  посадових  осіб та об'єктів,  визначених цим законом. Дане питання було дискусійним під  час  минулого  розгляду.  Отже, пропозицію Президента ставлю на голосування.

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.І.   Комітет   вважає,  що  потреба  здійснення оперативно-розшукових заходів цілком очевидна.

 

     "За" - 160.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція  не  підтримується  Верховною  Радою.   Ви пам'ятаєте  дискусію  з  цього  приводу під час минулого розгляду. Вона зводилася,  власне, до того, що є конкретно визначені органи, озброєні     формування,     котрі     мають    право    займатися оперативно-розшуковою діяльністю. І в даному випадку їх досить для того,  щоб  служба охорони скористалася послугами таких структур і вирішувала питання своєї компетенції.

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.І.   Олександре    Олександровичу,    дозвольте нагадати,  що  в  Законі про оперативно-розшукову діяльність якраз Управління держохорони і згадане як таке,  що має право  провадити оперативнорозшукову діяльність (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Підтримати? З цього приводу?

 

     Будь ласка, депутате Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.  Шановні колеги народні депутати України! Треба, щоб ми  усвідомили  одну  річ.  Йдеться  не   про   широке   розуміння "оперативно-розшукової діяльності", "слідства", а про діяльність у рамках компетенції цієї служби.  Уявіть собі:  охороняється якийсь об'єкт,  куди має приїхати іноземний президент. І є інформація про те,  що можлива непередбачена ситуація.  Якщо вилучити  момент  із опера-тивнорозшукової діяльності, тоді виявиться, що тільки служба охорони прикриватиме грудьми, а в цей час теракт готуватиметься

 

     - ось про що йдеться.  Тобто локальна ситуація  за  маршрутом руху, а не щось інше.

 

     Не бачу тут проблеми!  Треба підтримати,  звичайно. Адже дана служба  повинна  усувати  подібне.  А  якщо,  не  дай  Боже,  щось станеться,  вони оперативно затримають, запротоколюють тощо. Отже, варто підтримати - цілком зрозуміло й очевидно.

 

     Олександре Олександровичу,  це   не   в   широкому   значенні оперативно-розшукова діяльність. Пропоную підтримати.

 

     ГОЛОВА. Депутате Скіпальський, будь ласка.

 

     СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань оборони і державної безпеки (Володимир-Волинський  виборчий округ, Волинська область). Підтримую позицію доповідача і депутата Чижа,  оскільки питання стосується вузькопрофесійного напряму,  що має специфічну форму діяльності. Наприклад, розроблення маршрутів. Є спеціальна термінологія.  Тобто інші правоохоронні органи просто неспроможні  будуть,  виконуючи загальні завдання,  сконцентрувати свою увагу на таких завданнях.  Тому не треба  тут  чогось  такого боятися  і  думати,  що  є там якісь тіньові моменти.  Ідеться про безпеку вищих посадових осіб,  які в усьому світі охороняються,  а органи, які охороняють, мають право займатися оперативнорозшуковою діяльністю.

 

     Прошу, шановні колеги, підтримати, оскільки це, насамперед, в інтересах держави.

 

     Дякую.

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.І.    Шановні   народні   депутати!   Дозвольте нагадати,  що ми внесли зміни до частини четвертої статті 13.  Тут якраз чітко визначено, що уповноважене робити Управління державної охорони:  "проводити у порядку,  визначеному Законом  України  про оперативно-розшукову  діяльність,  гласні  та  негласні оперативні заходи з метою запобігання посяганням на посадових осіб  і  членів їх  сімей  та  об'єкти,  щодо  яких здійснюється державна охорона, виявлення і припинення таких посягань".  Тобто чітко  окреслюється перелік тих об'єктів і осіб, яких треба охороняти.

 

     ГОЛОВА. Прошу тоді підтримати пропозицію Президента, оскільки комітет  і  депутати  теж  схильні  її  підтримати.  Будь   ласка, голосуємо.

 

     "За" - 184.

 

     Маю ще таку пропозицію. У нас один пункт відхилено комітетом, а решта підтримується.  Тобто є сенс проголосувати праву колонку в цілому,   так,  як  пропонує  комітет.  Немає  заперечень?  Микола Іванович Хандурін теж підтримує таку пропозицію,  тому  ставлю  на голосування  пропозицію  про підтримку закону в цілому в редакції, запропонованій комітетом у правій колонці. Будь ласка.

 

     "За" - 213.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     ------------

 

     Михайло Дмитрович Сирота просить слова.

 

     СИРОТА М.Д.,  голова Лічильної комісії Верховної Ради України (Придніпровський   виборчий  округ,  Черкаська  область).  Шановні народні депутати!  Шановний Голово!  Дозвольте оголосити  протокол засідання  Лічильної комісії Верховної Ради України щодо підсумків повторного таємного голосування  стосовно  призначення  на  посаду уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

 

     До бюлетеня  для повторного таємного голосування було внесено дві кандидатури - Сергія  Петровича  Головатого  і  Ніни  Іванівни Карпачової.

 

     Кількість народних   депутатів   України,  повноваження  яких визнані  Верховною  Радою  України,  -  412,  кількість   народних депутатів України, які одержали бюлетені для таємного голосування,

- 335,  кількість народних депутатів України,  які взяли участь  у голосуванні, - 330.

 

     За Сергія   Петровича  Головатого  проголосував  41  народний депутат,  проти - 277.  За Ніну Іванівну Карпачову - 207,  проти - 111.

 

     12 бюлетенів визнано недійсними.

 

     Відповідно до Конституції України,  Закону про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Регламенту Верховної  Ради України  Лічильна  комісія  вирішила  вважати не обраною на посаду Уповноваженого Верховної  Ради  України  з  прав  людини  жодну  з кандидатур.

 

     ------------

 

     Дозвольте також   зачитати  протокол  про  підсумки  таємного голосування по виборах суддів обласних,  міських і районних  судів безстроково. Тут понад 40 кандидатур. Усі вони обрані.

 

     Чи є   потреба   перелічувати,  скільки  проголосувало  "за", скільки - "проти"?

 

     ГОЛОВА. Ні, немає потреби.

 

     СИРОТА М.Д.  Усі судді набрали більш ніж  достатню  кількість голосів для того, щоб бути обраними.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Беремо до   уваги   повідомлення   Лічильної  комісії.  Треба скористатися нагодою і всетаки привітати Ніну Іванівну  Карпачову, яка,  безумовно,  була  б  обрана  на  цю  посаду  за  дещо  іншої кількісної ситуації під час голосування.  Але  сьогодні  маємо  ще одне  підтвердження її авторитету серед депутатів.  Гадаю,  це теж багато важить і для політичної роботи,  і для виконання  службових обов'язків.

 

     -----------------

 

     Розглядається проект Закону про столицю України - місто-герой Київ (повторне друге читання).  Доповідає Олександр  Володимирович Лавринович. Прошу.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з  питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи (Дрогобицький  виборчий округ,  Львівська область).  Шановний пане Голово!  Шановні колеги  депутати!  Ми  повертаємося  до  розгляду проекту закону про столицю в повторному другому читанні. Тим самим ми виконуємо постанову Верховної Ради  України  про  приведення  у відповідність  всіх статей закону після того,  як ми ухвалили нову редакцію  статей   3   і   13   цього   законодавчого   акта,   де стверджувалося,  що в столиці України - місті Києві,  так,  як і в інших містах, має бути реалізоване конституційне право громадян на місцеве самоврядування.

 

     Ви маєте  перед  собою  порівняльну  таблицю,  яка передбачає можливість постатейного розгляду.  Практично всі  пропозиції,  які надходили, були враховані в тій частині, яка відповідала постанові Верховної Ради щодо структури,  функціонування  органів  місцевого самоврядування,    наявності    виконавчого    органу    місцевого самоврядування в столиці та  здійснення  столичних  функцій  радою міста Києва.

 

     Ми можемо  розпочати  постатейне голосування або розглянути в цілому варіант, запропонований комітетом.

 

     ГОЛОВА. Олександре Володимировичу!  Перед тим,  як розглядати постатейно,  скажіть,  будь ласка, ось про що. У нас були суб'єкти законодавчої ініціативи, які мали власну позицію, зокрема депутати Чемерис та інші. Яким чином ураховані їхні пропозиції?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Пропозиції  депутата Чемериса,  який подавав свій проект,  концептуально  майже  всі  враховані.  Не  враховані пропозиції    суб'єкта    законодавчої    ініціативи    Олександра Миколайовича Стешенка,  які концептуально розходилися  з  тим,  що визначила Верховна Рада України.

 

     ГОЛОВА. Обрання міського голови передбачається тут?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Якщо є потреба, я скажу декілька слів про цю структуру.  Міський  голова  Києва,  як  і  в  інших  містах,  має обиратися   населенням   безпосередньо.   Так  само  обиратимуться депутати Київської  міської  ради  і  так  само  має  створюватися виконавчий  орган  Київської міської ради - виконавчий комітет.  I працюватимуть у столиці  районні  ради,  які  створюватимуть  свої виконавчі  комітети.  Голова  районної  ради  обиратиметься  самою районною радою.

 

     Зрештою, даний законопроект зовсім невеликий за новаціями. Це стосується здебільшого столичних функцій, які має виконувати Київ. Решта  позицій  максимально  наближена  до  Закону   про   місцеве самоврядування.  Отож  зменшилася  кількість  статей,  а  відтак і загальний обсяг різко скоротився.  Це дало змогу  уникнути  різних поглядів  на можливості устрою в місті Києві та реалізації функцій місцевого самоврядування  різних  рівнів.  Ми  використали  тільки позиції,  підтримані цілковитою більшістю Верховної Ради, і тільки ті,  які  стосуються  взаємодії   виконавчого   органу   місцевого самоврядування  та  органу  державної  виконавчої влади.  Виписано також те,  що стосується відносин із  органами  центральної  влади України та представництвами інших держав,  розташованими в столиці України.

 

     ГОЛОВА. Маю запитання до суб'єктів  законодавчої  ініціативи, які  вносили  пропозиції  до  проекту  закону.  Ви  наполягаєте на окремому розгляді кожної пропозиції чи ні?  Ви  наполягаєте?  Будь ласка, депутате Юрковський.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань правової політики  і  судово-правової  реформи  (Ленінський виборчий  округ,  м.  Севастополь).  Я  хотел бы уточнить название закона.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Анатолію Вільгельмовичу,  ми ж із вами вчора з'ясували  це  на засіданні комітету.  Ви знаєте,  що законопроект називається "Про столицю України - місто-герой Київ".

 

     ГОЛОВА. Анатолій  Вільгельмович  задоволений  відповіддю   на запитання? У вас є? Будь ласка, депутате Брит.

 

     БРИТ В.П.,  секретар Комітету Верховної Ради України з питань екологічної  політики  (Приазовський  виборчий  округ,  Запорізька область).  Скажіть,  будь  ласка,  чи  є базовим Закон України про місцеве самоврядування для всіх міст України?  Тобто,  чи  повинен законопроект,   який  ми  розглядаємо,  відповідати  йому,  як  це записано в преамбулі?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Тут, очевидно, є потреба сказати кілька слів про  головний  підхід  до  прийняття  законів.  Всі закони України повинні відповідати Конституції і не суперечити  один  одному.  Не може бути одного закону більшої сили, а іншого закону меншої сили. В даному разі чинний  Закон  про  місцеве  самоврядування,  як  це стверджує  і  Конституція,  не  має  жодних обмежень щодо дії ні в часі,  ні в просторі.  I немає винятків у цьому. Зокрема й столиця України не є якоюсь територією, на яку не поширюються норми Закону про місцеве самоврядування.  I  тільки  коли  з'являється  окремий закон, що регулює особливості, тоді втрачають чинність норми, яких стосується саме цей закон, бо він визначає особливості, відповідно до конституційних положень.

 

     Тому тут,  як ви можете переконатися,  практично на всі норми Закону про  місцеве  самоврядування  є  посилання.  Тому  вони  не переписуються,  а  додаються особливості,  пов'язані з наявністю в місті Києві такого органу  як  міська  державна  адміністрація,  а також  виписана  специфіка,  яка  полягає  в  спілкуванні  органів місцевого самоврядування столиці з представництвами інших  держав, із  вищими  органами  виконавчої  та законодавчої влади та окремих судових органів столиці України.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Петровичу,  особливості в  тому,  що  в  усіх містах  самоврядування  повне,  а  тут  виконавчу функцію здійснює адміністрація.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Ні, ні, Олександре Олександровичу!

 

     ГОЛОВА. Виконавчу функцію на рівні міста. Є така особливість.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Ні,  виконавчі  функції   органу   місцевого самоврядування   в  повному  обсязі  здійснює  виконавчий  комітет Київської міської ради.  Київська  міська  державна  адміністрація виконує тільки державні функції, покладені на неї Конституцією. Це дотримання законів,  розроблення загальних  програм  на  майбутнє, тобто все, що передбачено в Конституції.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Є ще запитання?

 

     Депутате Моісеєнко, будь ласка.

 

     МОIСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і    самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция "Коммунисты Украины".  Александр  Владимирович,  мы  на  заседании комитета в понедельник рассматривали этот вопрос.  И главное,  как доложил Александр Николаевич Стешенко, было то, что ваш комитет не выполнил   поручение   и   нарушил  порядок  рассмотрения  данного документа  в  Верховном  Совете,  поскольку  не  предложил  нашему комитету,  как  второму,  указанному в постановлении,  рассмотреть законопроект.

 

     Сегодня депутатам выдано за подписью  Александра  Николаевича Стешенка   решение   нашего   комитета   "До   питання   прийняття законопроекту про столицю України - містогерой Київ".

 

     Я удивлен тем,  что сейчас нет депутата Стешенка.  Думаю,  он готовится к очередному заседанию комитета...

 

     ГОЛОВА. Вже є, прийшов.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Уже  есть,  да?  Хорошо.  Я  думаю,  он  еще выступит,  выскажет свое мнение, но мы принципиально не согласны с той концепцией, которую вы здесь изложили, и с самим стилем работы вашего комитета.  Почему?  Потому что, насколько я поинформирован, председатель  нашего комитета обращался к вам за документацией для того, чтобы можно было рассмотреть этот вопрос на нашем заседании, но вы отклонили его просьбу. Так ли это? Ответьте, пожалуйста.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Звичайно,  ви розумієте, що це не так. Ніхто до мене не  звертався,  -  у  тому  числі  й  присутній  Олександр Миколайович Стешенко,  з проханням надати матеріали для розгляду в комітеті.

 

     А наш  комітет  виконував,  буквально  до   коми,   доручення Верховної  Ради  України.  Верховна  Рада  України  визначила,  що питання  готується  Комітетом  з  питань  правової   політики   та Комітетом  з  питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування.  Якщо ви так хотіли точно дотриматися  Регламенту, то  вчора  ми проводили засідання комітету,  і повинні були б мати ваші пропозиції,  але,  на жаль,  ми їх на той  час  не  отримали. Отримали  тільки сьогодні в залі.  Одначе наш комітет виконав свою роботу, порівняльну таблицю підготовлено й надано депутатам. Тож у повній  відповідності  з  вимогами  Регламенту  ми сьогодні можемо розглядати цей проект закону.

 

     ГОЛОВА. Депутате Стешенко, будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Сватівський виборчий округ,  Луганська область).  Дякую. Шановний Голово!  Шановні колеги народні депутати! Шановний доповідачу! Ви, мабуть,  не могли не знати,  що у  вас  є  лист  нашого  комітету, датований  третім  березня.  Ми  це  питання  розглядали  під  час засідання комітету,  і треба було б,  щоб  ви  все-таки  надіслали документи.  Справді,  відповідно  до постанови Верховної Ради ви є першими.  За положенням про порядок проходження законодавчих актів ваш  комітет  головний  у  цій справі.  Але я сьогодні нашвидкоруч переглянув документ і мушу привернути вашу увагу  до  сторінок  4, 10,  41, 48, 58, норми на яких фактично змінили концепцію проекту. Навіть є  норми,  на  які  є  посилання,  але  їх  немає  в  цьому законопроекті. Це одна з проблем.

 

     Далі. Я  не  хочу,  щоб склалося враження буцімто я намагаюся заблокувати цей проект закону,  і щоб потім  хтось  нервував,  але навіть  висновків  юридичного  управління на даний документ немає. Уже  за  цими  формальними  ознаками  навряд  чи  він  зможе  бути підписаний, оприлюднений і таке інше.

 

     Виникає сумнів і щодо дієздатності цього документа,  оскільки ви заклали таку концепцію,  що фактично зрівняли  в  повноваженнях Пуща-Водицьку    селищну    раду   з   міською.   Наприклад,   хто врегульовуватиме таке  питання,  як  адміністративне  стягнення  - стягувати 3 карбованці чи 30 карбованців і так далі.

 

     Стосовно столичних  функцій.  Тут  у  мене  теж  дуже  багато сумнівів, бо є посилання на повноваження голови держадміністрації. Це  взято  з вашої концепції,  з одного з варіантів законопроекту, який ви подавали раніше,  а далі в тексті це положення  зовсім  не розкрите.

 

     Тобто ось  таке поспішне прийняття рішення навряд чи призведе до того,  що закон буде оприлюднений і діятиме.  Але  найголовніша турбота  -  вкрай  не заплутати ситуацію,  яка склалася в столиці. Дякую і привертаю до цього увагу всіх присутніх депутатів.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Я вам дякую і відповідаю на всі порушені вами питання.  Останнє - щодо поспішності та можливих наслідків.  У нас уже був один  законопроект,  розгляд  якого  постійно  відкладався через  потребу  розгляду  проектів  податкових  законів,  бюджету, іншого.  Не було поспіху, чотири роки він розглядався, і, зрештою, завершилася епопея з його прийняттям. Це Закон про вибори народних депутатів України.

 

     Законопроект про столицю  також  розглядається  вже  тривалий час.  Я не пам'ятаю скільки місяців,  але понад рік, це вже точно, бо пригадую,  як доповідав його в  січні,  здається,  ще  минулого року.

 

     Тому в  даному  разі  йдеться  про  те,  що політичні підходи стосовно  можливості  здійснення  громадянами  України  права   на самоврядування  в  Києві зіткнулися з бажанням мати,  скажемо так, вплив  на  прийняття  всіх  рішень,  які  стосуються   комунальної власності  міста  Києва,  столичних земель і всього іншого,  тобто того,  що потрібно мати про  всяк  випадок  контрольованим.  І  це єдина, по суті, причина гальмування даного законопроекту.

 

     Ваше зауваження  щодо  зміни  концепції правильне.  Концепція справді змінилася цілком,  бо в постанові Верховної  Ради  України було визначено якою вона має бути. Це визначалося також статтями 3 і 13.

 

     І після  того  було  дано  доручення  переробити  весь  текст відповідно до проголосованої норми.

 

     Щодо висновків  юридичного  управління.  Висновок  юридичного управління є.  До  того  ж  значна  частина  роботи  з  підготовки порівняльної  таблиці  до  другого  читання  здійснена  спільно  з юридичним управлінням, заступник керівника якого вчора брав участь у роботі нашого комітету.

 

     Здається, на всі ваші запитання я дав відповідь.

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати!   Ви,   очевидно,  помічаєте,  що сьогодні раз по раз ми стикаємося  з  діями,  які  перебувають  за межами, врегульованими законом. Пов'язані вони з виборами в Києві, із здійсненням влади в Києві.

 

     Тому, щоб  цього  не  було,  бо  знову-таки  використовується аргументація,  що  немає  закону  про столицю,  нам треба ухвалити внесений проект закону.

 

     Я можу,  не провокуючи ситуацію, тим не менше здогадатися, що він не буде оприлюднений Президентом, оскільки тут не враховується бажання узаконити надмірні функції державної адміністрації в місті Києві.

 

     Але обов'язок   наш   як  органу,  що  працює  відповідно  до Конституції,  прийняти закон.  Він забезпечить самоврядні  функції територіальної громади в столиці України, як і в будь-якому іншому місті.   Співвідношення    гілок    влади,    функції    державної адміністрації,   виконавчої  і  представницької  влади  на  основі самоврядування - усе тут виписано,  на мій погляд, доволі чітко. У всякому разі - відповідно до Конституції.

 

     Як ви  пам'ятаєте,  постановою  Верховної  Ради було доручено комітету підготувати проект закону з урахуванням статей 3  та  13. Потім   Комітет  з  питань  державного  будівництва  відхилив  це, запропонувавши свій варіант,  що стало причиною  гострих  дискусій під час попереднього розгляду цього питання.

 

     Отже, пропоную  все-таки  підтримати  цей  варіант і в цілому проголосувати проект Закону  про  столицю  України  -  місто-герой Київ.

 

     Олександре Володимировичу,  ще  які  аргументи  у  вас?  Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Вважаю  за  потрібне  звернутися  до   колег депутатів  ось  із  чим.  Завершуючи нашу сесію,  маємо вдатися до заходу,  який дасть можливість нам сказати,  що ми  відповідно  до повноважень і відповідальності,  які на нас покладені, забезпечили прийняття акта,  котрий уможливить для столиці України  реалізацію свого  конституційного  права.  За  цим законом понад двомільйонне місто надає право своїм  громадянам  брати  участь  у  розв'язанні міських  проблем.  Ми  не  повинні  опинитися  в такій ролі,  коли сприятимемо тому,  що в серці держави  не  діятимуть  закони,  які відкривають    дорогу    громадянам    до   участі   в   місцевому самоврядуванні.

 

     Прошу зважити на,  зрештою, дуже прагматичні аргументи, котрі стоять  за  бажанням  не  мати  цього  закону.  Потрібно  сьогодні надіслати його Президенту,  а там уже,  як мовиться,  на все  Божа воля.

 

     ГОЛОВА. Я   переговорив   щойно   з   керівником   юридичного управління.  Вони серйозно працювали над цим проектом і  вважають, що  за  практикою,  передбаченою  Регламентом,  якщо Верховна Рада доручить юридичному управлінню відшліфувати редакції деяких  норм, котрі  мають  цілковито  відповідати  вимогам  Конституції,  інших законів,  зокрема Закону  про  місцеве  самоврядування,  то  можна прийняти даний документ сьогодні.

 

     Олександре Миколайовичу, будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.   Дякую.  Привертаю  вашу  увагу  до  статті  4 "Особливості здійснення виконавчої влади в  місті  Києві".  Цитую: "Київська міська державна адміністрація, крім власних повноважень, передбачених  статтею  3  цього  Закону,   здійснює   повноваження Київської  міської  ради,  якщо  вони делеговані Київською міською радою відповідно до статті 9..." - і далі за текстом.

 

     По-перше, де    ці    повноваження    Київської     державної адміністрації?

 

     По-друге, якщо є власні виконавчі органи (а за концепцією є), то ці повноваження повинні виконувати виконавчі органи саме ради.

 

     Далі. Якщо це виняткові повноваження, то відповідно до статті 26   Закону   про  місцеве  самоврядування  вони  не  можуть  бути делеговані.

 

     Я загалом  не  проти.  Але   тут   закладена   ціла   система непорозумінь.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.     Непорозуміння    в    тому,    Олександре Миколайовичу, що ви не читаєте текст до кінця.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Я, безперечно, розумію потребу в цьому законі, але   не   можу   підтримувати  такі  норми,  коли  є  і  державна адміністрація,  і виконавчі органи на загальноміському  рівні.  Ми намагаємося поєднати те, що не поєднується. Я нікого ні до чого не закликаю, але підтримувати не буду.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Олександре Володимировичу.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Щоб не було непорозумінь,  я зроблю те, чого не  зробив  Олександр  Миколайович:  прочитаю дослівно,  аби стало зрозуміло,  що  висмикуються  окремі  речення   для   перекручення реального змісту.

 

     Цитую: "Київська міська державна адміністрація,  крім власних повноважень,  передбачених  статтею  3  цього   Закону,   здійснює повноваження   Київської   міської   ради,  якщо  вони  делеговані Київською міською радою відповідно до статті  9  цього  Закону,  а також  вирішує в установленому законом порядку питання,  віднесені до компетенції виконавчої влади, щодо розміщення органів державної влади,    дипломатичних    представництв   іноземних   держав   та представництв міжнародних організацій в Україні на території міста Києва".

 

     Отже, йдеться тільки про можливість делегування функцій,  які стосуються особливостей столичного статусу міста:  Київська міська рада    може   делегувати   адміністрації   функції   взаємин   із посольствами,  торгпредствами інших держав.  А далі за текстом  ви бачите,  що  прийняття  таких  рішень здійснюється двома третинами голосів депутатів Київської міської ради.

 

     Я загалом противник подібного положення як  у  цьому  законі, так  і  в  Законі  про  місцеве  самоврядування.  Але  оскільки ми зберігаємо підхід,  закладений у Законі про місцеве самоврядування (там  є  норма  про  делегування),  то  записане  тут  делегування обмежується тільки стосунками з іноземними представництвами.  Крім того, встановлено кваліфікаційну більшість, потрібну для прийняття даного рішення.  Сподіваюся,  що таких рішень Київська міська рада ніколи не прийматиме.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Перед  вами  документ,  який  чи не найбільше за останній рік спричиняв дискусії в сесійному  залі.  I якщо  ми  зараз  із кожної норми провадитимемо дискусію,  маючи на увазі,  що  вона  кореспондується  з  іншою   нормою   закону   та потребуватиме потім відповідної реакції під час її розгляду, то це буде безперспективна справа.

 

     Я також поділяю тривогу депутата Лавриновича  стосовно  того, що навряд чи Президент погодиться з текстом закону.  Але в усякому разі ми можемо даний законопроект прийняти.  А решта  -  вже  його воля.  Принаймні не буде посилань на те,  що Верховна Рада, бачте, нібито не впоралася з повноваженнями,  а  відтак  є  підстави  для блокування виборів міського голови в Києві,  багатьох інших питань організації й забезпечення  самоврядування  в  місті  Києві.  Тому маємо єдиний вихід: проголосувати й підтримати цей другий варіант, дати доручення юридичному управлінню щодо редакційного шліфування, як  визначено  Регламентом,  подати його Президенту на підпис і на тому поставити крапку.

 

     Якщо ж розглядатимемо всі зауваження,  то ви  самі  розумієте безперспективність  такої  дискусії,  бо  вона вже не один раз тут розпочиналася й завжди породжувала різні концепції.  А це  означає глухий кут у вирішенні такого важливого питання.

 

     Суб'єкт законодавчої  ініціативи,  який вносив пропозиції,  - депутат Чемерис - має слово. Будь ласка.

 

     ЧЕМЕРИС В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань базових   галузей   та  соціально-економічного  розвитку  регіонів (Франківський виборчий округ,  Львівська область). Шановні колеги! Відверто  кажучи,  я  не  зовсім  задоволений роботою,  проведеною комітетом Стретовича та Лавриновича.  Вважаю,  закон  про  столицю все-таки  має бути ширший і передбачати не лише спосіб організації місцевого самоврядування та державної влади в Києві,  а  й  багато інших аспектів, у тому числі й питання бюджету, чи, скажімо, майна міста Києва тощо.

 

     Але, розуміючи  ситуацію,  в  якій  ми  опинилися,   пропоную підтримати  пропозицію  Олександра  Олександровича і проголосувати цей законопроект у цілому.  Концепція -  те  найголовніше,  що  ми вимагали від цього закону, аби дати можливість здійснювати в Києві місцеве самоврядування в повному обсязі, - тут виписана.

 

     І тому,  незважаючи на огріхи,  яких  дуже  багато,  відверто кажучи,  в  цьому  проекті,  пропоную  все-таки проголосувати його зараз  у  цілому  і  дати  можливість  нормально  провести  вибори міського    голови   в   місті   Києві   та   забезпечити   киянам самоврядування.

 

     А вдосконалити даний закон  зможе  Верховна  Рада  наступного скликання,  де буде нормальна більшість,  спроможна реформувати не тільки структуру місцевого самоврядування в  Києві,  а  й  узагалі державну   структуру   в  такий  спосіб,  щоб  ми  мали  нормальну європейську демократичну країну.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутате Марченко, будь ласка. Останній виступ.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Роменський   виборчий   округ,   Сумська   область).    Александр Александрович,  можно,  безусловно,  поддержать ваше предложение и так же,  как и Конституционный договор, в целом проголосовать этот законопроект,   чтобы   получить   не   только   не   правовое,  а изуродованное самоуправление.  То,  что оно будет таковым,  у меня нет   сомнений,   поскольку  идеологию  самоуправления  в  столице докладывает  не  комитет  по  вопросам  местного   самоуправления, который  является  базовым  в этом вопросе,  а комитет по вопросам законодательства.   Произошла    подмена    функций.    Если    бы законодательный  комитет  имел  какие-то  претензии  к  тому,  как законодательно  оформлен  документ,  предложенный   комитетом   по вопросам местного самоуправления,  - это одно,  но в данном случае нас опять заставляют поддерживать  что-то  несуразное.  Поэтому  я голосовать за данный законопроект не буду.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  По-перше,  вас ніхто і не примушує.  І, я так помічаю,  ви взагалі рідко коли й голосуєте, так що тут ніяких питань немає.

 

     А по-друге,  я  не  нав'язую  пропозицію,  а  виконую рішення Верховної Ради з цього питання,  яке приймалося тоді, коли вас, на жаль,  не було на пленарному засіданні. Тому, будь ласка, висновки свої залишайте при собі.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановний пане Марченко,  я  також  мушу  вам відповісти.

 

     Якщо ви  вважаєте,  що тут щось спотворено,  то насамперед це означає,  що ви взагалі  не  можете,  напевно,  взяти  документ  і прочитати   його,   аби  зрозуміти,  що  таке  самоврядування,  що відповідає Конституції,  що виконується  відповідно  до  доручення Верховної  Ради  України.  Ваші  зауваження  стосуються  загальних проблем,  а ваші переконання входять у конфлікт  з  тим,  що  є  в Українській державі, і не стосуються взагалі предмету розгляду!

 

     ГОЛОВА. Ще    раз   прошу   всіх   проголосувати   в   цілому законопроект. Це буде правильне рішення. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 215.

 

     Нам треба ухвалити цей  закон  і  дати  доручення  юридичному управлінню відповідно до Регламенту редакційно доопрацювати окремі норми,  відшліфувавши їх стосовно  юридичної  техніки.  Ставлю  на голосування ще раз. Будь ласка.

 

     "За" - 225.

 

     Депутате Оробець, будь ласка.

 

     ОРОБЕЦЬ Ю.М.  Шановні  колеги!  Прошу  вас зважити на те,  що проблеми Києва дуже часто порушуються в  цьому  залі  невипадково. Адже  торпедується  в  принципі  ідея  самоврядування  в столиці і обстоюється абсолютна чиновницька вертикаль.  Цей закон дає  змогу реалізувати право, котре було в киян 500 років тому.

 

     Шановні колеги!  Дуже  шкодую,  що в нашому залі не знайшлося буквально 25 голосів,  аби підтвердити право киян обирати міського голову.  А воно тепер неправовим способом щоразу порушується. Саме тому  сьогодні  ми  повинні  виявити  свою  волю  і   голосуванням показати,  що  обстоюємо  те,  аби в нас було і самоврядування,  і всенародно обраний мер у місті Києві,  який  повинен  працювати  4 роки, а не бути "временщиком", якого маємо нині.

 

     ГОЛОВА. Юрій  Миколайович,  коли  казав  "мер",  мав на увазі міського голову, чи не так?

 

     Тому я ще раз щиро прошу проголосувати даний проект, оскільки він  розв'язує  і  юридичну,  і  політичну  колізії  довкола цього питання.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     Відповідаючи на   запитання   Володимира    Романовича    про Конституційний договір,  який ви не до речі згадали, мушу сказати, що він ухвалений був тому,  що деякі праведники,  на  зразок  вас, вимагали зміни концепції законопроекту про місцеві ради,  який був проголосований у першому читанні,  до речі, нормальний закон. Якби ухвалили  його  остаточно,  не  виникали  б  питання про закон про владу, про Конституційний договір і про багато інших речей.

 

     А то так:  б'єш себе  в  груди  перед  виборцями,  нібито  ти виступаєш  за ідею народовладдя,  а насправді своїми діями руйнуєш ту саму систему.  Тож треба показувати пальцями не на когось, а на себе.

 

     Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

 

 

 

     (П і с л я п е р е р в и )

 

     ГОЛОВА. Сідайте,   будь   ласка,   на   місця.  Продовжується засідання.  Слухається проект Закону України про ратифікацію Угоди про   зустрічні   гарантії  між  Україною  та  Міжнародним  банком реконструкції та розвитку. Доповідає Олександр Олексійович Негода, генеральний  директор  Національного  космічного  агентства.  Будь ласка.

 

     НЕГОДА О.О.,  генеральний директор  Національного  космічного агентства.  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні народні депутати!  30 грудня 1997 року в Києві  було  укладено  Угоду  про зустрічні    гарантії   між   Україною   та   Міжнародним   банком реконструкції та розвитку,  який  виступає  гарантом  фінансування проекту  "Морський  старт"  - найбільш перспективного і вагомого у світовій ракетно-космічній галузі міжнародного проекту.

 

     У рамках реалізації цього проекту було створено компанію  "Сі Лонч",  учасниками якої є підприємства України,  Росії, Сполучених Штатів Америки та Норвегії.  Проект полягає у створенні космічного комплексу морського базування,  що сприятиме мінімізації витрат на виведення  супутників  на  геостаціонарну   орбіту,   модернізації української   ракети-носія   "Зеніт",   у   створенні  додаткового розгінного блоку,  що дасть змогу вивести  її  в  число  передових засобів   доставки  на  геостаціонарну  орбіту  та  забезпечить  у наступному  можливість  надання  послуг  у  комерційних   запусках космічних апаратів.

 

     На сьогодні вже отримано замовлення на 33 запуски від корпорацій  "Х'юз"  та  "Спейссістемлорал".  Перший запуск  передбачається  здійснити  восени  цього  року  з морської пускової   платформи   у   Тихому   океані.    Для    фінансування конструкторських робіт, виробництва та поставок ракет-носіїв група банків погодилася  надати  вказаному  спільному  підприємству  "Сі Лонч" позику в сумі до 100 мільйонів доларів США для російських та українських підприємств.

 

     Ратифікація угоди  матиме  такі   політичні   та   економічні наслідки.   Реалізація  першого  міжнародного  проекту  за  участю українських  виробників  ракетно-космічної   техніки   підтвердить конкурентоспроможність    української   космічної   продукції   на світовому   ринку,   створить   умови   для    здійснення    нових взаємовигідних міжнародних космічних проектів, підтвердить високий технічний рівень  унікальної  ракети-носія  "Зеніт"  та  сприятиме просуванню її на світовий ринок космічних послуг.

 

     Ратифікація угоди   матиме  також  матеріальні  та  фінансові наслідки.  Це забезпечить збереження 30 тисяч  робочих  місць;  КБ "Південне"   щорічно  виконуватиме  робіт  на  суму  15  мільйонів доларів;  ВО "Південмаш" -  на  суму  130  мільйонів  доларів;  до бюджету  України щорічно надходитиме 750 тисяч доларів як плата за зустрічні гарантії.

 

     Передбачається, що   через   10   років   "Морський    старт" охоплюватиме  36  відсотків  світового ринку комерційних запусків. Проект не потребує додаткових витрат із бюджету України.

 

     Шановні депутати!  Користуючись нагодою, хочу подякувати всім депутатам  Верховної Ради другого скликання за турботу та постійну увагу до космічної  галузі  України.  За  час  вашої  роботи  було прийнято  сім  законодавчих актів,  ратифіковано п'ять міжнародних договорів,  прийнята нова загальнодержавна  космічна  програма  на п'ять  років,  тобто  створена  нормативноправова основа,  що дало можливість  зберегти  космічну  галузь  та  створити   умови   для подальшого її розвитку, зокрема для реалізації такого міжнародного космічного проекту світового масштабу, як "Морський старт".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи  є  запитання  до  Олександра  Олексійовича?  Будь ласка, депутате Іванов.

 

     ІВАНОВ В.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації   (Харківський  виборчий  округ,  Харківська  область). Товарищи!  Мне  бы  хотелось  выступить  именно   по   космической программе.  Харьков  -  это  город,  который определял космическую программу бывшего Советского Союза.  Не  удивляйтесь.  Космическую программу  Советского  Союза  определял  именно  Харьков.  Но  мне хотелось  бы   узнать,   какие   средства   выделены   космическим предприятиям  города  Харькова,  на которых делали все приборы для "Бурана", в частности, для "Хартрона"? Пожалуйста, скажите.

 

     НЕГОДА О.О.  Харьковские  предприятия  действительно  вносили огромный вклад в реализацию космической программы Советского Союза и  сегодня  принимают  непосредственное   участие   в   реализации Национальной  космической  программы.  Это "Хартрон",  "Коммунар", "Монополит" и Научно-исследовательский институт радиоизмерений.

 

     "Хартрон" сегодня получил заказы по международной космической станции  и продолжает работу с Российской Федерацией по разработке систем управления.  "Коммунар" будет непосредственно участвовать в реализации  проекта  "Морской старт".  Именно на "Коммунаре" будет осуществляться серийное изготовление систем управления  для  ракет "Зенит", которые используются в "Морском старте".

 

     ІВАНОВ В.О. А спецбюро на улице Пушкинской?

 

     ГОЛОВА. Я  прошу,  будь  ласка,  лаконічніше.  Ви з депутатом Івановим ще раз підтвердили необхідність ратифікації  цієї  угоди. Спецбюро  на  Пушкінській не охоплене цією угодою,  але мова йде в принципі про підтримку угоди для забезпечення "Морського  старту". І спецбюро матиме роботу.  Передайте,  будь ласка,  всім виборцям: всі одержать роботу обов'язково.

 

     Будь ласка, Ніно Степанівно, прошу.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України   з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства (Замостянський  виборчий   округ,   Вінницька   область).   Дякую. Олександре  Олексійовичу,  я вам вдячна за те,  що ви перший,  хто подякував за роботу депутатам Верховної Ради цього скликання.

 

     У мене є таке запитання.  Коли укладається  якась  угода,  то визначається,  під які проценти видаються гроші.  Під які проценти укладено цю угоду?

 

     НЕГОДА О.О. 5-7 відсотків річних...

 

     ГОЛОВА. Умови непогані!

 

     НЕГОДА О.О.  ...  з виплатою через  п'ять  років  за  рахунок надходжень від комерційних запусків.

 

     ГОЛОВА. По суті - на зворотній основі. Є ще запитання? Немає. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     НЕГОДА О.О. Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Мені здається, що це один із тих небагатьох проектів, щодо  доцільності яких не повинно бути ніяких сумнівів.  По-перше, підтримуються   високі   технології,   по-друге,    забезпечується збереження  робочих  місць.  Є  й  ще підстави для підтримки цього проекту.

 

     Ніно Степанівно!  Сідайте,  будь ласка, адже йде голосування. Підтримайте, будь ласка, я прошу!

 

     "За" - 212.

 

     Ще раз ставлю проект на голосування.  Сергію Васильовичу,  не вистачає двох голосів! Будь ласка!

 

     "За" - 227.

 

     Спасибі.

 

     --------------

 

     Воно ж як виходить?  От я їду сьогодні  на  роботу,  увімкнув радіо,  слухаю:  депутати  Пинзеник  і  Соболєв  ведуть агітацію в Луганську,  розказують,  як треба працювати,  як погано,  що немає повної  явки  на засіданнях у Верховній Раді і тому подібне (Шум у залі)...  Тому я розумію,  чому саме так у мене  в  окрузі  працює зараз мій колега. Он Заєць так само працює. Правильно працює! Будь ласка.

 

     Розглядається проект Закону  України  про  внесення  змін  до Закону  про  державні  гарантії  відновлення  заощаджень  громадян України з пропозиціями Президента.

 

     Доповідає Наталія Петрівна Штепа чи Буздуган?  А  де  ж  Юрій Олексійович?  Де Олександр Миколайович Стоян? Наталіє Петрівно, ви ж були визначені доповідачем з цього питання,  чому ж ви підводите голову   комітету?   Ідіть   на   трибуну.   Повторюю:  слухається законопроект про внесення змін до  Закону  про  державні  гарантії відновлення  заощаджень громадян з пропозиціями Президента.  У вас цей  документ  є  на  руках,  Наталіє  Петрівно.  Литвин  Анатолій Володимирович є? Василю Васильовичу, будь ласка. Спочатку поясніть позицію Президента.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні  народні  депутати! Президент України повернув прийнятий 10 лютого  цього  року  Закон України про внесення змін до статті 7 Закону про державні гарантії відновлення  заощаджень  громадян  України  з   пропозиціями   для повторного розгляду Верховною Радою України.

 

     Підстави для   повторного  розгляду  закону  такі.  За  новою редакцією  статті  7  Закону   України   про   державні   гарантії відновлення  заощаджень  громадян України визначення переліку груп вкладників   і   черговості   виплати   проіндексованих   грошових заощаджень покладається на Кабінет Міністрів України. Відповідно ж до  чинної  редакції  зазначеної  статті  ці  питання  вирішуються Верховною Радою України.

 

     Керуючись цією   нормою   та  враховуючи  обмеженість  коштів державного бюджету,  Верховна Рада України своєю Постановою від 17 липня  минулого року затвердила на 1997 рік,  у межах передбачених бюджетом коштів (200 мільйонів гривень),  порядок  виплат  особам, яким  на  1  січня  1997  року  виповнилося 80 років і більше,  та спадкоємцям померлих громадян  або  іншим  особам  (відповідно  до статті 8 названого закону) частково,  у розмірі державної допомоги на поховання.  Повторюю,  загальна сума складала минулого року 200 мільйонів  гривень.  Кабінет  Міністрів  України  не може прийняти рішення, які б змінювали норми закону.

 

     Реалізація Закону України про державні  гарантії  відновлення заощаджень  громадян України з урахуванням нової редакції статті 7 та з огляду на обмеженість коштів державного бюджету на  1998  рік може  спричинити  ситуацію,  коли передбачені бюджетом суми будуть використані лише для  часткової  виплати  проіндексованих  вкладів родичам померлих громадян.

 

     За попередніми розрахунками, виплати відповідно до статті 8 у 1998  році  становитимуть  375  мільйонів  гривень,  тобто   101,4 відсотка асигнувань,  передбачених бюджетом на цей рік. Поінформую вас,  що  в  бюджеті  передбачено  360   мільйонів   гривень   для відшкодування заощаджень і на...

 

     ГОЛОВА. 370 мільйонів...

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Вибачте,  370 мільйонів гривень. Реалізація норми статті 7 прийнятого закону  призведе  до  того,  що  Кабінет Міністрів  не  зможе  виконати  вимоги статей 7 і 8.  Це позбавить Кабінет  Міністрів  можливості  реально  визначати  перелік   груп вкладників  та  черговість  проведення їм виплат.  Внаслідок цього буде порушено принцип повернення заощаджень громадян  залежно  від віку вкладників.

 

     З огляду  на  це  Президент подав пропозиції змінити редакцію статті 7 і просить підтримати ці пропозиції.

 

     Зокрема, Президент пропонує частину другу статті 7 викласти в такій  редакції:  "Перелік  груп  вкладників  і  черговість виплат проіндексованих грошових заощаджень,  а також обсяг виплат  згідно зі  статтею 8 цього Закону в межах коштів,  передбачених Державним бюджетом України,  встановлюється Кабінетом Міністрів України". Це перша пропозиція.

 

     Друга. "У  частині  першій  статті  8  слова "збільшеного у 5 разів" виключити; частину другу статті виключити".

 

     Хочу вас проінформувати,  що на виконання Постанови Верховної Ради  від 17 липня 1997 року Кабінет Міністрів і Національний банк прийняли   відповідну   постанову   про    затвердження    порядку перерахування  в  1997 році з Державного бюджету України установам Ощадного банку коштів для компенсації грошових заощаджень громадян України.   Порядком,   який  діяв  у  минулому  році,  якраз  було передбачено,  в яких можливих пропорціях  можна  буде  виплачувати кошти  на  відшкодування  заощаджень  громадян  і  на допомогу для поховання померлих громадян.  Якщо дотримуватися цих пропорцій, то Кабінет  Міністрів зможе виконати вимогу статті 7 у редакції,  яку подає Президент України.

 

     З другого  боку,  пропонується  змінити  норму  про  те,   що допомога  громадянам  буде відшкодовуватися в сумах,  збільшених у п'ять  разів.  Я  називав  цифри.  Якщо  порахувати,  то  ця  сума становитиме  375 мільйонів гривень.  Тому пропонується в 1998 році допомогу  на   поховання   виплачувати   в   межах,   передбачених законодавством,  без збільшення її в п'ять разів.  Такі пропозиції Президента.

 

     ГОЛОВА. Що це означатиме на практиці?  Люди  запитують,  який розмір цієї допомоги буде фактично?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Вибачте, я не пам'ятаю цифри.

 

     ГОЛОВА. Раніше законом було передбачено 150 гривень. Так?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Так, я підтверджую це.

 

     ГОЛОВА. Валентине Андрійовичу, що у вас? Будь ласка.

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки та  народної  освіти  (Кам'янецьПодільський виборчий  округ,  Хмельницька  область).  На якій підставі Ощадний банк взагалі припинив виплату компенсацій? Надійшла телефонограма: "Припинити  виплату заощаджень і проводити роз'яснювальну роботу". Яку роз'яснювальну роботу? На якій підставі припинено виплату?

 

     ГОЛОВА. Ну, для тих, хто вже вмер. Будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановні народні депутати! Я можу пояснити це тільки  тим,  що на сьогодні ще не затверджено порядок виплати цих компенсацій, виходячи із затвердженої суми у державному бюджеті та відповідного законодавства.

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу, мене одне питання хвилює. Якщо ми до статті 8 зробимо таку поправку,  як пропонує Президент,  то 150 гривень залишиться чи ні?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Так. Я можу зачитати нову редакцію статті 8: "Частину  проіндексованого  вкладу  для  організації  похорону  та проведення   необхідних   відповідно   до   національних  традицій поминально-ритуальних заходів,  сума якої визначається, виходячи з розміру державної допомоги на поховання". Мається на увазі саме ця сума.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  депутате Донченко, що ви скажете з цього приводу? Я до вас звертаюся як до фахівця.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ,  Луганська область).  Уважаемые коллеги!  В прошлом году мы приняли  специальное  постановление,  в  соответствии  с   которым предусмотрели  в бюджете на 1997 год 200 миллионов гривень (совсем крохотную  сумму!)  на   выплату   сбережений   восьмидесятилетним вкладчикам  и  наследникам  умерших или иным лицам сумм в пять раз больших,  чем  пособие  на  погребение.  Сейчас   нам   предлагают фактически  уменьшить эти выплаты,  они будут не 150 гривень,  а в пять раз меньше. Это нарушение. Президент идет на нарушение статьи 22  Конституции,  в  соответствии с которой не допускается сужение содержания и обема существующих прав и свобод граждан.

 

     Сейчас Кабинет Министров играет с нами в кошки-мышки.  Мы вам дали  поручение:  разработать механизм возврата вкладов населения, потому что наше решение действовало только на протяжении 1997 года (о   возврате   сбережений   80-летним   и   выплате  150  гривень родственникам умершего вкладчика). Вы не выполнили наше поручение. Вы выплатили только 30 миллионов гривень вместо 200 миллионов.  Мы этот долг перенесли в бюджет на этот год.  Теперь  вы  предлагаете сократить  выплаты  родственникам  в  случае смерти вкладчика даже против  уровня,  предусмотренного  действующим  законодательством, уменьшить даже те выплаты,  которые осуществляют предприятия.  При чем здесь одно к другому? Обясните мне, пожалуйста.

 

     Считаю, что это не совсем одно и то  же.  Вам  поручалось  не предлагать  изменения  к  закону,  а разработать механизм возврата вкладов различным  категориям  вкладчиков,  исходя  из  суммы  370 миллионов  гривень.  Вот  что  вам  поручали  и  на чем настаивала Верховная Рада.  Нам не нужны изменения к закону.  Вы разработайте механизм, как эти 370 миллионов гривень поделить и вернуть людям.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Наталіє Петрівно,  вийдіть,  будь ласка, на трибуну, раптом виникнуть якісь питання - відповісте.

 

     У мене така пропозиція.  Редакція, запропонована Президентом, власне, мало відрізняється від того, що ми прийняли минулого разу. Частину другу статті 7 пропонується  викласти  у  такій  редакції: "Перелік  груп  вкладників  і  черговість  виплат  проіндексованих грошових заощаджень,  а також обсяг виплат  згідно  із  статтею  8 цього  Закону  в  межах  коштів,  передбачених  Державним бюджетом України, встановлюються Кабінетом Міністрів України". І ота цифра, про  яку  ви  казали,  Василю  Васильовичу,  вона некоректна,  бо, пам'ятаєте,  минулого  року  ви  внесли  пропозицію  -  120  і  80 мільйонів  на  виплати 80-літнім і допомоги на поховання.  Зробіть такі самі пропорції.  Іншого виходу  просто  немає.  А  ви  будете керуватися  позиціями,  які  передбачено в законодавстві.  Бо якщо сьогодні хтось заїкнеться - вибачте,  але оскільки немає  преси  і немає  трансляції,  тут  можна про це говорити,  - що на поховання будуть давати 30 гривень,  то тоді взагалі не треба буде  приймати ніякого закону. Я прошу це все з'ясувати.

 

     І, будь  ласка,  мені  здається,  що  підтримка  Президента у статті 7 повністю забезпечує можливість реалізації цього закону за механізмом, який запропонував Кабінет Міністрів, себто ви.

 

     Будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановний Олександре Олександровичу, я прошу вас:  дозвольте  ще  раз  пояснити  цю  позицію.  Саме  пропозиція Президента  і  давала  б  можливість  вирішити питання так,  як ви сказали.

 

     Якщо об'єднати статті 7 і 8  в  одну,  то  Кабінет  Міністрів матиме право в певних пропорціях розподілити виділені кошти.

 

     ГОЛОВА. То так і є.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  А  якщо  статті  7  і  8 у чинному законі є окремі,  то  стаття  8  зобов'язує  повністю  виконувати  рішення, передбачене законом, тобто всі суми, які передбачені на поховання, відшкодовувати.  У загальній сумі це буде більше, ніж та сума, яка на це передбачена в державному бюджеті.

 

     То ми  і просили об'єднати статті 7 і 8 і дати право Кабінету Міністрів у відповідній пропорції визначити ці дві частини.

 

     ГОЛОВА. Депутат Білоус, будь ласка.

 

     БІЛОУС В.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Полтавська область).  Олександре Олександровичу,  депутат Яблонський поставив слушне запитання.  І мої колеги депутати не розуміють,  як це так: людина померла, а її гроші родичам не віддають.

 

     Ми всі  були  в  округах  і  знаємо,  що   справді   надійшла телефонограма,  і  родичам  померлих не повертають те,  що повинні повернути  згідно  із  Законом  про  Державний  бюджет.  Відповідь представника   Кабінету   Міністрів,   що  не  розроблено  порядок повернення цих коштів, м'яко кажучи, некоректна.

 

     Я хотів   би   почути   обгрунтовану   відповідь,   чому   не виплачується те, що передбачено в державному бюджеті.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Доповідач   відповів   на   це  запитання,  Вячеславе Олександровичу.  Тому в даному  разі  питання  стоїть  тільки  про внесення  зміни  до  закону,  щоб  передбачити  механізм виконання самого  закону  згідно  з  бюджетом.  Але  ви  бачите,  з  чим  це пов'язано. Раніше це передбачалося робити через прийняття постанов Верховної Ради,  однак,  зважаючи на специфіку  функцій  Верховної Ради, робити це було некоректно і не потрібно. А так, як записано,

- буде точніше і оперативніше.  Потім,  якщо з'являться  додаткові кошти в бюджеті, уряд може прискорити реалізацію цього закону.

 

     Наталіє Петрівно,    може,    першу   пропозицію   Президента підтримати (погодитися з тим, як записано: відповідно до бюджету і статті   8),  а  статтю  8  не  чіпати?  Адже  є  висновок  нашого науково-експертного управління,  де сказано,  що  не  можна  цього робити.

 

     ШТЕПА Н.П.   Мы  рассматривали  эти  предложения  Президента. Во-первых, надо отметить, что очередная попытка изменить сам закон

-  не  что  иное,  как стремление правительства и Президента опять оттянуть на некоторое время выплату населению  денег  из  бюджета. Поэтому  комитет предлагает первую поправку Президента принять,  а вторую   отклонить,   поскольку   она   противоречит   статье   22 Конституции. Только поэтому мы не можем ничего менять.

 

     И еще  я  хочу сказать как представитель Комитета по вопросам социальной политики  и  труда,  что  правительство  не  только  не выплатило в прошлом году 170 миллионов гривень,  как того требовал закон, но эти выплаты были вообще прекращены по всей Украине.

 

     Я считаю,  что сегодня правительству надо  дать  протокольное поручение по этому вопросу.  Мало того,  что не отработан механизм выплат,  не  выполнено  поручение  Верховной  Рады,  но   еще   не проводится  и возмещение прошлогодних бюджетных выплат в сумме 170 миллионов гривень.

 

     ГОЛОВА. Тобто комітет підтримує  таку  пропозицію,  і  Василь Іванович  уже погоджується,  що за першу поправку Президента треба проголосувати,  а другу не підтримувати, оскільки вона змінює суть закону і не стосується того закону про зміни до цього закону, який приймала Верховна Рада.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Олександре Олександровичу, я погоджуюся, що як  компромісний  такий варіант можливий,  і це дає право Кабінету Міністрів розподіляти кошти в межах виділених у державному бюджеті асигнувань.

 

     ГОЛОВА. Відповідно   до  бюджету,  причому  врахуйте,  що  це захищені статті, їх треба обов'язково виконувати.

 

     Отже, ставлю  на  голосування  пропозицію   Президента,   щоб частину  другу  статті 7 викласти у такій редакції:  "Перелік груп вкладників   і   черговість   виплат   проіндексованих    грошових заощаджень,  а також обсяг виплат згідно із статтею 8 цього Закону в  межах  коштів,   передбачених   Державним   бюджетом   України, встановлюються  Кабінетом  Міністрів України".  Будь ласка,  прошу підтримати.

 

     "За" - 211.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     Тепер ставлю на голосування друге зауваження Президента,  щоб у  частині першій статті 8 слова "збільшеного у 5 разів" вилучити. Оскільки така пропозиція була,  ставлю її на голосування, сам я її не підтримую і комітет не підтримує. Будь ласка, йде голосування.

 

     "За" - 70.

 

     Таким чином, прийнято остаточне рішення, стаття 7 викладена в новій редакції, яка погоджена з Президентом.

 

     Я прошу  також  проголосувати  за  доручення  уряду   негайно приступити  до  виконання цієї позиції Закону про Державний бюджет на 1998 рік.  Будь ласка,  ставлю на голосування  таке  доручення. Будь ласка, голосується доручення уряду.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     ------------------

 

     Розглядається питання  про  збільшення складу президії Вищого арбітражного суду України  та  затвердження  нових  членів  Вищого арбітражного  суду  та  звільнення  з посад суддів арбітражного та інших судів України. Доповідає депутат Стретович. Прошу.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової політики та судово-правової реформи (Немирівський виборчий   округ,   Вінницька   область).   Шановний    Олександре Олександровичу!  Шановні  колеги!  Другу  частину цього питання ми розглянули, ми просто випустили першу частину подання комітету від 16  січня,  де  йшлося  про те,  що відповідно до Закону про Вищий арбітражний суд до компетенції Верховної Ради належить  розширення складу  президії.  І  у зв'язку із зростанням обсягу роботи Вищого арбітражного суду голова Вищого арбітражного суду  Дмитро  Притика звернувся  до  Верховної Ради з проханням розширити склад президії Вищого арбітражного суду  з  9  до  11  осіб.  Комітет  на  своєму засіданні  погодився  з  цією пропозицією.  I водночас внесено дві кандидатури на зайняття цих посад - Джуня Вячеслава Васильовича  і Карабаня Володимира Яковича.

 

     Розглядаючи ці  кандидатури  безпосередньо в комітеті,  ми не знайшли ніяких  підстав  для  того,  щоб  їх  не  рекомендувати  і пропонуємо підтримати проект постанови, який вам був розданий.

 

     Претенденти на  посаду  членів  президії  Вищого арбітражного суду є в залі, їм можна поставити запитання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Давайте  ми   спочатку   проголосуємо   питання   про розширення.

 

     Я просив би підтримати цю пропозицію (Шум у залi).

 

     ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. Чим це зумовлено?

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Це  зумовлено  тим,  що у Вищого арбітражного суду з переходом до  ринкової  економіки  зріс  обсяг  виконуваної роботи.  У зв'язку з тим що діє наглядова колегія, треба ввести до її складу  суддів,  які  готували  б  документи  безпосередньо  на розгляд президії і відповідали б за певні категорії справ.

 

     Ті дев'ять осіб,  які на сьогодні входять до складу президії, просто  фізично  не  справляються  з  навантаженням,  тому   треба розширити  її  склад  ще  на  два  чоловіка.  Це пропозиція Вищого арбітражного суду.

 

     ГОЛОВА. Це обгрунтована пропозиція.  Ми зараз не говоримо про якість  роботи  арбітражного  суду,  це вже наші наступники будуть згодом   розглядати   питання   вдосконалення   законодавства    і судочинства.   Сьогодні   судді   арбітражного   суду   просто  не справляються,  навіть якби винятково добре  працювали.  Тут  немає сумніву, треба це питання вирішувати.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Я прошу підтримати рішення комітету,  тому що це справді необхідно зробити. I умова про непарну кількість членів тут витримана.  Вищий арбітражний суд просить вирішити це питання. Прошу підтримати (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Ну,  не  треба  жартів.  Давайте  по  першому  пункту проекту  постанови приймемо окреме рішення - про збільшення складу президії, тоді є сенс розглядати наступний пункт.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Так. Другий випливає з першого.

 

     ГОЛОВА. Ставлю пункт 1 на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 165.

 

     До складу президії має входити 11 членів  арбітражного  суду. Будь ласка, ще раз ставлю на голосування пропозицію про збільшення складу президії з 9 до 11 членів. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 200.

 

     Я до депутата Глухівського звертаюся.  Будь ласка, голосуйте. Iде голосування, прошу.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     На трибуну запрошується Джунь Вячеслав Васильович. Прошу. Він 1952 року народження,  юрист,  кандидат юридичних наук. Працював у системі арбітражу тривалий час, зокрема останні роки суддею Вищого арбітражного суду. Є запитання?

 

     Юрій Григорович Донченко. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Уважаемый претендент!  Меня интересует вопрос, связанный с обединением "ЛиНОС",  которое находится на территории Луганской  области.  Я  знаю,  что  трудящиеся  этого  предприятия пикетировали Высший арбитражный суд в связи с тем, что предприятие признается банкротом.  Мне интересно, знаете ли вы об этом? Как вы относитесь    к   требованиям   пикетирующих?   Какова   возможная перспектива развития этого процесса по вашему мнению,  потому  что вы как член президиума должны будете определяться?  Для меня важен ваш ответ. От него зависит, как я буду голосовать.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, відповідайте.

 

     ДЖУНЬ В.В.,  суддя Вищого арбітражного суду України.  Я  можу відповісти  на  це питання тільки після ознайомлення з матеріалами справи. Матеріали справи я не вивчав.

 

     ГОЛОВА. Претендент просто не в курсі справи,  так  що  ж  він може говорити з цього приводу. Я думаю, що він правильно відповів.

 

     Є ще запитання?  Ніно Степанівно, будь ласка. А потім депутат Пронюк.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Дякую. Вячеславе Васильовичу, я голосуватиму за, але дайте мені, будь ласка, відповідь. Це нібито моє доручення вам.  У нас у Вінниці є завод "Аналог".  Він  нині  продається  на аукціоні за 73 тисячі гривень. Таке можливе у наш час чи ні?

 

     ГОЛОВА. Ви  поясніть,  що  це  за  завод,  скільки  там людей працює?

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Це  завод,  на  якому  працювали  2   тисячі працівників,  а  на  сьогодні працюють 500 чоловік.  Це військовий завод,  там вироблялися газові аналізатори, лічильники. А сьогодні він іде з молотка.

 

     ГОЛОВА. Ну,    іншими    словами,   як   підказує   Олександр Миколайович,  тин довкола заводу  коштує  дорожче  ніж  73  тисячі гривень.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С. Так.

 

     ДЖУНЬ В.В. Я все-таки не зрозумів. Виник спір щодо визначення оцінки майнових активів заводу чи це взагалі питання щодо оцінки?

 

     ГОЛОВА. Завод виставлений на аукціон із  стартовою  ціною  73 тисячі гривень.

 

     ДЖУНЬ В.В.  Знаєте,  я  можу  сказати це відповідально тільки тоді,  коли повністю вивчу матеріали конкретної ситуації, а інакше як суддя і взагалі як юрист дати відповіді не можу.

 

     Я підкреслюю: це коли ставитися до справи відповідально.

 

     ГОЛОВА. Ще є запитання?  А депутат Пронюк уже був оголошений. Прошу.

 

     ПРОНЮК Є.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних    відносин    (Тисменицький    виборчий    округ, Івано-Франківська область).  Пане претенденте,  у мене до вас таке запитання.  Із практики роботи протягом чотирьох років я знаю,  що ті справи, які потрапляють до арбітражних судів, мають нескінченну перспективу сотню разів переглядатися  і  вирішуватися.  Чому  так стається?  Чи  це недолік законодавства?  Чи це невправність наших арбітражних судів? Чи якась інша причина?

 

     ДЖУНЬ В.В.  Це,  до речі,  дуже багатоаспектне запитання.  Це залежить   від  комплексу  чинників.  Я  хотів  би  нагадати,  що, відповідно   до   Арбітражно-процесуального    кодексу,    розгляд арбітражних   справ   має  першу  інстанцію,  рішення  якої  потім переглядається,  як правило,  на рівні арбітражного суду області - головою чи заступником. Друга наглядова інстанція - судова колегія Вищого арбітражного суду.  Крім того,  справи може  розглядати  ще одна  інстанція - президія Вищого арбітражного суду,  якщо протест подає голова Вищого  арбітражного  суду  чи  Генеральний  прокурор України,  може  й  пленум Вищого арбітражного суду.  Тобто,  як ви бачите,  є  чотири  наглядові  інстанції.   Отже,   є   можливість оскарження рішення по кожній справі. Це по-перше.

 

     А, по-друге,   чому   може   змінюватися  рішення  наглядових інстанцій  щодо  одної  справи?  Це  залежить  значною  мірою  від конкретних  обставин  конкретної  справи.  Не мені вам казати,  що стосовно регулювання економічної діяльності в нашому законодавстві забагато прогалин,  суперечностей і прорахунків. При застосуванні, наприклад,  Закону   про   банкрутство   переконуєшся,   наскільки недосконалий передбачений у ньому механізм банкрутства,  наскільки в ньому багато прогалин.  Справді,  може виникнути ситуація,  коли різні   наглядові   інстанції  можуть  прийняти  різні  рішення  з конкретного питання.

 

     Буває, що не всі судді мають  однакову  фахову  підготовку  і тому  приймають помилкові рішення.  Це трапляється навіть на рівні наглядових інстанцій.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Ваша позиція зрозуміла.

 

     Останнє запитання депутата Шандрюка. Будь ласка.

 

     ШАНДРЮК О.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД (Шевченківський виборчий округ,  Львівська область).  Шановний претенденте!  Мені не зовсім зрозумілі  мотиви  збільшення  кількості  членів  президії  Вищого арбітражного  суду  України.  Як  це  збільшення  кількості   може вплинути на прискорення прийняття колективного рішення?  Просив би вас пояснити.

 

     І друге.  Скажіть,  будь  ласка,  яке  середнє   завантаження роботою  суддів  Вищого  арбітражного  суду,  тобто  скільки справ (приблизно) за рік вони розглядають,  і який ваш особистий  досвід розгляду судових справ у Вищому арбітражному суді?

 

     ГОЛОВА. Олександре   Івановичу,   з   вашого   дозволу  нехай претендент на перше запитання не відповідає,  бо  це  ж  буде  вже коментування  постанови  Верховної  Ради.  Прийнято  рішення  - 11 чоловік.  А потім ще така мотивація:  він претендує на одне  місце серед  цих  11.  Коментувати  йому це буде не зовсім коректно.  На друге запитання відповідайте, гаразд?

 

     Приймається. Будь ласка.

 

     ДЖУНЬ В.В.  Кількість справ, які розглядає суддя за рік, дуже коливається.  Я в останні роки працював,  до речі,  тут, у Відділі узагальнення  судової  практики  і  вдосконалення   господарського законодавства, а тому найбільше моя увага була сконцентрована саме на вивченні справ і узагальненні.  Хотілося б нагадати,  що  Вищий арбітражний    суд   видає   роз'яснення   практики   застосування господарського  законодавства.  Я  брав  безпосередню   участь   у підготовці цих роз'яснень.

 

     Ну, звісно,  коли  були  доручення,  то  працював чи в першій інстанції розгляду конкретних справ,  чи в наглядовій.  Отож точно просто  зараз  я  не  можу  сказати скільки справ розглянув у 1997 році,  але чимало...  Правда,  я підкреслював, що може бути значне коливання в кількості, яке залежало не від мене.

 

     ГОЛОВА. Ясно, це залежало від складності справ. Сідайте, будь ласка.

 

     На трибуну запрошується Карабань Володимир Якович.  Він  1955 року  народження,  юрист  за досвідом роботи,  працював помічником міністра   юстиції.   Остання   посада    -    суддя,    начальник організаційно-кадрового   управління   Вищого  арбітражного  суду. Запитання є до претендента? Є! Депутат Бєльський. Будь ласка.

 

     БЄЛЬСЬКИЙ В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села (Василівський виборчий округ,  Запорізька  область). Шановний Володимире Яковичу,  будь ласка,  прокоментуйте таке.  Ви знаєте,  що свого часу наш Прем'єр-міністр зробив,  так би мовити, зауваження   арбітражним  судам:  якщо  вони,  мовляв,  не  будуть вирішувати якусь справу,  то ми  їх  позбавимо  заробітної  плати. Скажіть, будь ласка, чи може в правовій державі так висловлюватися висока посадова особа.

 

     Дякую.

 

     КАРАБАНЬ В.Я.,   суддя,   начальник   організаційно-кадрового управління Вищого арбітражного суду України. Дякую за запитання. З цієї нагоди вже було дуже  багато  офіційних  публічних  заяв  від Вищого  арбітражного суду:  його голова виступав у засобах масової інформації.     Звичайно     висловлювання     Прем'єра     носять антиконституційний характер,  бо порушують принцип поділу влади на законодавчу,  виконавчу  й  судову,  адже  це  пряме  втручання  в діяльність  суду.  Інакше,  я  думаю,  розцінювати такий вчинок не можна.

 

     ГОЛОВА. Немає вже запитань? Є. Депутат Шандрюк.

 

     ШАНДРЮК О.І.  Шановний Володимире Яковичу, хочу вам поставити аналогічне   запитання,   трохи  змінивши  його.  Чи  вважаєте  ви достатнім  свій  суддівський   досвід   саме   як   судді   Вищого арбітражного  суду  для  того,  щоб  претендувати  на  місце члена президії Вищого арбітражного суду?

 

     КАРАБАНЬ В.Я.  Суддею  Вищого  арбітражного  суду  я   працюю близько  двох  років.  До  цього  вісім років був суддею загальних судів, відтак маю практичний досвід, бо розглянув, мабуть, не одну тисячу цивільних справ.

 

     Працював у  місті  Києві,  де  також  були  досить складні за правовими ситуаціями справи.  За  короткий  час  роботи  у  Вищому арбітражному  суді  його  керівництво  та  колеги  вже  порушували питання  щодо  включення  моєї  кандидатури  до  складу  президії. Оскільки   мені  довірили,  я  старатимусь  оправдати  довіру.  Це по-перше.

 

     По-друге, я на сьогодні очолюю одне  з  найбільших  управлінь Вищого  арбітражного суду - організаційно-кадрове,  а тому й одним із напрямів діяльності президії Вищого  арбітражного  суду  вважаю надання  допомоги  голові  Вищого  арбітражного  суду  у вирішенні організаційних питань.

 

     Я особисто  вважаю,  що   начальник   організаційно-кадрового управління повинен входити до складу президії, розумієте?

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Отож кандидатури    Джуня   і   Карабаня   пропонуються   для затвердження членами президії Вищого арбітражного суду.

 

     Проект постанови  з  цього  приводу  розданий.  Я  ставлю  на голосування  цей  проект з урахуванням того,  що перший пункт його вже проголосований.

 

     Відносно кандидатури  Джуня   Вячеслава   Васильовича   прошу визначитися шляхом голосування.  Підтримайте цю кандидатуру,  будь ласка. Йде голосування.

 

     "За" - 199.

 

     Будемо переголосовувати?

 

     Ще раз голосуємо на прохання депутатів. Будь ласка.

 

     "За" - 218.

 

     Депутат Стретович. Будь ласка.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Шановні колеги, голосування показало, що в нас діється. Я вважаю, що можна на цьому поставити крапку, зважаючи на те,  що в залі зараз набагато менше  людей,  ніж  висвічується  на табло.   А  оскільки  це  персональне  питання,  то  потім  можуть виникнути непорозуміння.  І ще потрібно поставити  на  голосування другу кандидатуру.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку.  Це  - думка Володимира Миколайовича. Володимир Миколайович щойно сам з'явився на засідання,  але ж йому претензій  ніхто  до  цього  моменту не пред'явив.  А тепер я йому роблю зауваження, бо треба бути вчасно на засіданні. Ще раз ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 228.

 

     Джунь Вячеслав   Васильович  затверджується  членом  президії Вищого арбітражного суду.  Кандидатура Карабаня Володимира Яковича ставиться   на   голосування.   Карабань  Володимир  Якович  щойно виступив. Прошу вас визначитися.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     Постанову в  цілому  ставлю  на  голосування  з   урахуванням проголосованих пунктів 1 і 2. Йде голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 246.

 

     Є пропозиція   привітати   новообраних   членів  президії  та побажати їм... (Оплески) ...щоб ті контраверсійні запитання, які їм ставилися тут, не стосувалися їх ніколи.

 

     Дякую.

 

     Наступне питання вже доповідав Володимир Миколайович. У ньому йдеться   про   звільнення   з  посади  голови  арбітражного  суду Запорізької області Зінченка  Григорія  Григоровича  у  зв'язку  з поданням заяви про відставку.

 

     Ставлю проект   постанови   на   голосування.   Будь   ласка, підтримайте цю пропозицію.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     Децика Зенона Петровича звільнити з посади судді арбітражного суду  Львівської області у зв'язку з досягненням 65 років.  Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 246.

 

     Далі йдеться про звільнення суддів Зубкової Ольги Михайлівни, Галки   Віри   Іванівни,  Дуди  Парасковії  Миколаївни  і  Ушарова Володимира Степановича.  Проект постанови з аргументацією у вас є. Ставлю його на голосування. Будь ласка.

 

     Практично всі звільняються за віком.

 

     "За" - 246. Прийнято. Спасибі.

 

     ---------------

 

     Про заяву  члена  Рахункової  палати  Даневича  мав доповісти Пустовойтовський Володимир Семенович,  але,  власне кажучи,  у вас документ  є.  Йдеться  про  звільнення  з  посади члена Рахункової палати Даневича,  оскільки він переведений у Кабінет  Міністрів  і подав  заяву  про  звільнення  з  посади.  Думаю,  це свідчить про недосконалість нашого законодавства,  бо посада,  на яку працівник призначається Верховною Радою, не повинна бути меншою за значенням від інших  посад.  І  тому  такі  питання  мають  вирішуватися  за спеціальною   процедурою.   Оскільки   це  ще  не  врегульовано  в законодавстві,  треба дати  згоду  на  звільнення  цієї  людини  з посади. Немає заперечень? Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 231. Пропозиція підтримана.

 

     --------------

 

     Слово має  Стоян  Олександр  Миколайович.  Слухається  проект Закону України про професійні спілки (друге  читання)  з  поданням про повторне перше читання статті 11. Прошу уваги!

 

     Ми тоді,  власне,  майже завершили розгляд цього питання, але не прийняли у першому читанні статтю 11.

 

     СТОЯН О.М.,  голова  Федерації  професійних  спілок   України (Шаргородський   виборчий   округ,  Вінницька  область).  Шановний Олександре  Олександровичу!   Справді,   відповідно   до   рішення Верховної  Ради  Комітет  з  питань  соціальної  політики та праці доопрацював проект Закону  про  професійні  спілки,  їх  права  та гарантії   діяльності.  Надійшло  понад  80  зауважень.  Вони  всі враховані.  Хочу сказати  тільки,  що  стаття  11,  яка  викликала суперечки,  була внесена на повторне перше читання.  У ній ідеться про  те,  що  професійні  спілки  можуть  мати  статус   місцевих, обласних,  регіональних,  республіканської  Автономної  Республіки Крим, всеукраїнських.

 

     Після цього  ми  її  ретельно  доопрацювали,  врахували   всі зауваження   народних   депутатів.   Крім   того,  було  звернення керівників  усіх  профспілкових  об'єднань,  які  не  входять   до Федерації  профспілок  України і які погодилися з редакцією статті 11.  Ось у мене це звернення,  воно роздано депутатам.  Є  підписи (підкреслюю)  керівників  усіх  профспілкових  об'єднань,  які  не входять  до  Федерації  профспілок  України.  Стаття  11  повністю виписана так,  як пропонують інші профоб'єднання.  Тоді можна було б,  шановний Олександре Олександровичу, проголосувати статтю 11, а всі  інші - у другому читанні,  в них усі зауваження враховані,  а потім і в цілому. Така наша пропозиція.

 

     ГОЛОВА. Поки що ставлю на голосування  статтю  11  у  першому читанні.

 

     Звертаю вашу  увагу  теж  на те,  про що сказав уже Олександр Миколайович:  статус професійних спілок  виписаний  з  урахуванням усіх пропозицій.

 

     Можна ставити  на  голосування  в  першому читанні статтю 11? Будь ласка.

 

     "За" - 118.

 

     Тоді виникає питання:  в чому  справа?  Хто  сумнівається?  У такому разі обговорюйте,  ставте запитання Олександру Миколайовичу (Шум у залі).  Чому ви почали оці розмови?  У вас  є  запитання  - поставте їх. Хочете висловитися?.. Я не зрозумів.

 

     Будь ласка,  якщо є запитання до Олександра Миколайовича,  то запишіться.

 

     Депутат Осадчук. Будь ласка.

 

 

 

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань культури і духовності (Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область).  Шановний  доповідачу!  Скажіть,  будь ласка,   в  цьому  законопроекті  передбачено  право  законодавчої ініціативи профспілок?  Про  це  вже  багато  говориться  протягом останніх років, а ми ніяк до цього ще не дійшли.

 

     ГОЛОВА. Петре   Іллічу,  це  норма  Конституції,  а  тому  не порушуйте цього питання.  Цього закону воно  не  стосується.  Будь ласка, не відповідайте.

 

     ОСАДЧУК П.І. Тоді таке запитання.

 

     Після створення    оцієї    партії    з   прекрасною   назвою "Всеукраїнська  партія  трудящих"  профспілки  залишилися   єдиною цілісною структурою, чи це зараз якась двоповерхова структура?

 

     Дякую.

 

     СТОЯН О.М.  Відповідно  до Конституції кожна людина має право бути членом тієї чи іншої політичної партії.  Членами профспілок є і  комуністи,  і соціалісти,  і члени Руху,  і члени інших партій. Адже не забороняється члену профспілки бути в тій чи іншій партії. Також   у  Всеукраїнській  партії  трудящих  є  члени  профспілок. Профспілка як була, так і залишилася, вона не стала партією.

 

     Депутате Вернигора, у вас запитання чи пропозиція?

 

     ВЕРНИГОРА Л.М., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної   політики   та   праці  (Хорольський  виборчий  округ, Полтавська область).  Та ні.  Я хотів би дати пояснення до  статті 11.  Ми  на  двох  попередніх  засіданнях з'ясували,  що ця стаття повністю  переписана  із  КЗпПу,  де  визначаються   рівні   наших профспілок  -  від  місцевого  до національного,  а тому тут немає ніякої потреби переробляти те, що вже є в законодавстві.

 

     Дякую.

 

     СТОЯН О.М.  Тим паче що (ще  раз  підкреслюю)  редакція  цієї статті   обговорювалась  на  раді  соціального  партнерства,  вона обговорювалась з усіма профспілковими об'єднаннями, які не входять до складу федерації.  У мене є заява,  яку я можу ще раз зачитати, якщо є така потреба.  І всі погодились,  щоб ця термінологія  була виписана: місцевий рівень, республіканський і таке інше. Тут немає ніяких порушень.

 

     ГОЛОВА. Депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Я   попросил  бы  своих  коллег  народных  депутатов  все-таки  не политизировать этот вопрос, а принять решение. Неоднократно в этом зале люди, приезжающие из регионов (из Запорожья, с Донбасса и так далее),  говорят,  что  все-таки  есть  такая  структура  в  нашем государстве,  поэтому от этого никуда не уйдешь,  и не надо на это закрывать глаза...

 

     Законопроект рассматривается во втором  чтении...  Если  есть дополнения и поправки,  - пожалуйста,  давайте внесем их. А вообще надо голосовать за!

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Партия  "Громада".   Александр   Николаевич! Зачитайте,  пожалуйста,  список  профсоюзных организаций,  которые согласились с редакцией статьи 11,  и есть ли там  профсоюз  "Наше право"?

 

 

 

     СТОЯН О.М. Зачитую: Федерація профспілок (підписав Пожидаєв), профспілка працівників Національної академії (Широков), профспілка атестованих  працівників  внутрішніх  справ  (Кабанченко),  вільна профспілка машиністів (Каріков),  Федерація профспілки працівників кооперації  та  інших  форм  вільного  підприємництва  (Кожевіна), профспілка залізничників,  працівників транспортних і  будівельних організацій  (Чорномаз),  профспілка  працівників  митних  органів (Павлов),  профспілка службовців  акціонерного  поштово-пенсійного банку "Аваль" (Іванченко).  Ось профоб'єднання,  які підписали це. До того ж інші профоб'єднання,  коли ми обговорювали  це  ще  раз, погодилися з таким формулюванням.  Підпису представника профспілки "Наше право" немає.

 

 

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги депутати,  наш  обов'язок  -  прийняти закон  про  профспілки.  І  під  час  пікетування всі профспілкові організації поставили  вимогу  перед  Верховною  Радою  надати  їм законодавчу  основу для функціонування.  Стаття 11 визначає статус місцевих,  регіональних, обласних, всеукраїнських тощо професійних спілок.  Це  суто  юридична норма,  вона ніяким чином не політизує наше суспільне життя і суть самих профспілок.

 

     Пов'язано це  з  виборами   чи   не   пов'язано?   Рейтингові опитування,  які зараз проводять всі кому не ліньки,  різні,  тому самі вибори покажуть,  хто яке займе місце.  Проте якими б не були результати   тих   виборів,   закон  про  профспілки  мусить  бути прийнятий,  бо вони існуватимуть і  матимуть  вплив  на  суспільне життя.   Тому  я  просив  би  зараз  не  давати  таких  оцінок,  а проголосувати статтю 11 в першому читанні. Вона цілком нейтральна, стосується  будь-яких  профспілок.  Прошу,  підтримайте  в першому читанні.

 

     "За" - 126.

 

     СТОЯН О.М.  Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні колеги!   Насамперед   зазначу,  що  ще  Верховній  Раді  минулого скликання профспілки України вносили на розгляд  законопроект  про профспілки,  який  не був прийнятий.  Чотири роки ми працювали над цим законопроектом, врахували всі зауваження, пропозиції, погодили всі позиції - знову не приймається.

 

     Шановний Олександре    Олександровичу,    тоді   я   пропоную розглядати  законопроект  за  процедурою  другого  читання,  тобто провести постатейне обговорення, крім статті 11.

 

     Якщо побачимо,   що   депутати   не   мають  наміру  приймати законопроект, тоді не будемо голосувати далі...

 

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу,  я вам вдячний за  допомогу. Ідеться про процедуру.  А процедура така: треба остаточно прийняти в першому читанні законопроект,  а тоді розглядати  за  процедурою другого  читання.  Ми  в першому читанні прийняли законопроект без статті 11,  тому мусимо прийняти статтю 11 (Шум  у  залі).  Євгене Васильовичу, почекайте хвилинку.

 

     Я переконливо   прошу  всіх  депутатів  відкинути  упереджене ставлення один до одного.  Чи доповідатиме Стоян,  чи доповідатиме інший  депутат  -  не має значення,  бо закон про профспілки треба прийняти (Шум у залі).

 

     Чому я повинен переконувати  вас  у  цьому,  адже  ви  чудово розумієте, що це треба зробити.

 

     Я прошу:  проголосуйте  статтю  11,  щоб  у  першому  читанні прийняти законопроект.

 

     Ставлю на  голосування.  Валерію  Олександровичу  Паламарчук, голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 136.

 

     Я ще раз прочитаю цю статтю, бо бачу, що дехто її не читав... Дивиться на Стояна, а не на документ, думає, що він конкурент (Шум у залі). Будь ласка, будьте уважні.

 

     "Стаття 111. Статус професійних спілок

 

     Профспілкові організації та об'єднання профспілок можуть мати статус   місцевих,   обласних,   регіональних,    республіканської Автономної Республіки Крим, всеукраїнських".

 

     Є сумніви щодо цього? Немає.

 

     "Статус місцевих  мають  профспілки,  об'єднання  профспілок, діяльність  яких   поширюється   на   адміністративнотериторіальні одиниці,  що  знаходяться на території області (село,  кілька сіл, селище,  місто,  район у місті, район) і які об'єднують не менше 9 членів профспілки або не менше трьох первинних організацій".

 

     Немає заперечень? Немає.

 

     Далі. "Статус    обласних    мають   профспілки,   об'єднання профспілок,   які   об'єднують   місцеві   профспілки    більшості адміністративно-територіальних одиниць однієї області,  міст Києва та Севастополя або більшість первинних  чи  місцевих  організацій, які об'єднують працівників певної галузі чи фаху".

 

     Усі згодні? Гаразд.

 

     "Статус регіональних мають профспілки, об'єднання профспілок, які      об'єднують       місцеві       профспілки       більшості адміністративно-територіальних одиниць двох або більше областей.

 

     Статус республіканської   Автономної  Республіки  Крим  мають профспілки,  об'єднання   профспілок,   які   об'єднують   місцеві профспілки    більшості   адміністративно-територіальних   одиниць Автономної Республіки Крим.

 

     Статус всеукраїнських    мають     профспілки,     об'єднання профспілок,   які   об'єднують   більшість  профспілок,  об'єднань профспілок,  які мають статус обласних,  або більшість профспілок, діяльність   яких   поширюється  на  більшість  областей  України, Автономну  Республіку  Крим,  які  об'єднують  працівників  певної галузі чи фаху.

 

     Місцеві, обласні,     регіональні,     республіканські     та всеукраїнські профспілки  створюються  на  установчих  зборах  або конференціях   чи   з'їздах  повноважних  представників  первинних профспілкових організацій.

 

     Якщо профспілка  одночасно  може  бути   визнана   за   двома статусами, вона самостійно обирає свій статус.

 

     Всеукраїнські профспілки   можуть  без  спеціального  дозволу використовувати у своєму найменуванні слово "Україна"  та  похідні від нього".

 

     Немає ж ніяких заперечень (Шум у залі).

 

     Ставлю ще  раз  на голосування.  Нам треба прийняти закон про профспілки.  Я буду змушений поставити  на  поіменне  голосування, тому  що  кожен на зустрічах каже,  що він за прийняття закону,  а потім, бачте, його не задовольняє те чи інше. Прошу голосувати.

 

     "За" - 147.

 

     Є пропозиція  голосувати  поіменно...   І   проголосувати   з урахуванням  статті  111  у  першому читанні законопроект у цілому (Шум у залі).  Одну хвилинку, ставлю на голосування пропозицію про поіменне голосування. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 85. Прийнято.

 

     У поіменному  режимі голосується проект Закону про професійні спілки,  їх права та  гарантії  діяльності  в  першому  читанні  з урахуванням усіх статей в цілому...  226 голосів вистачить. А ще з приводу голосування розповім анекдот, який колись розповідав уже.

 

     Пам'ятаєте, один мудрий єврей сидів у тюрмі.  Його сусід  усе ходить  і ходить по камері.  Єврей і каже йому:  "Ти не думай,  що коли ти ходиш, то ти не сидиш". Так що, будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 123.

 

     Будь ласка, опублікуйте результати голосування по фракціях.

 

     "Комуністи України" - 20 із 55;  "Конституційний центр" -  14 із  20;  фракція  Соціалістичної  та Селянської партій - 17 із 33; Партія  регіонального  відродження  України  -  9  із  12;   група "Єдність"  -  9  із  17;  "Вперед,  Україно!"  - 3 із 20;  фракція "Аграрна партія України" - 5 із 13;  група "Незалежні" - 10 із 17; група "Соціально-ринковий вибір" - 14 із 18;  Народний рух України

- 9 із 17; позафракційні - 13 із 26.

 

     Ідеться не  про  політичну  оцінку  цього  документа,  а  про індивідуальну позицію кожного кандидата.

 

     СТОЯН О.М.  Олександре Олександровичу! Я пропоную компромісну пропозицію.  Проголосувати законопроект у  другому  читанні,  крім статті 11. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 138.

 

     Дякую. Сідайте, будь ласка. Питання знімається з розгляду.

 

     СТОЯН О.М.  Дякую,  народні депутати!  Поіменне голосування у нас є.  Я залишаю за  собою  право  довести  до  виборців,  як  ви підтримали профспілки.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  не  займатися  передвиборною  агітацією  на засіданні (Шум у залі).

 

     Слово для довідки надається депутату Вернигорі.

 

     ВЕРНИГОРА Л.М.  Шановні колеги народні депутати! Я прошу мене уважно   послухати.  Три  місяці  тому,  коли  ми  розглядали  цей законопроект у першому читанні,  статтю 11 вилучили, оскільки вона не   є   нормою   цього  закону,  бо  всі  трудові  відносини  між адміністрацією і профспілками регулюються КЗпП.

 

     Ви маєте порівняльну таблицю до законопроекту,  яка була  вам роздана 12 грудня 1997 року.  Це останній варіант. І в ньому немає цієї статті. Тому прохання до вас проголосувати законопроект, який вам розданий,  без статті 11, бо вона, повторюю, не є нормою цього закону. Прошу поставити на голосування.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Оскільки стаття 11 не норма цього закону і вже рішення з цього приводу було прийнято, я ставлю на голосування пропозицію про прийняття в першому читанні цього  проекту  (Шум  у залі). Немає там цієї статті.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 122.

 

     Дякую. Ще  представнику  іншої  партії надаю слово - депутату Єльяшкевичу. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Партия  "Громада",  Всеукраинская  федерация профсоюзов  "Наше право".  Уважаемые коллеги!  Закон о профсоюзах, честно говоря,  очень нужен,  потому что в Украине  пользуются,  к сожалению,  еще старым союзным законом.  Не все его знают, поэтому многим  профсоюзам  незаконно  отказывали  в  участии  в   местных выборах.

 

     Но Александр Николаевич Стоян вместе с профсоюзом, который он представляет,  пытается  с  помощью  этой  статьи   11   закрепить монополию одного профсоюза (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Ми ж її вилучили.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Что такое статус всеукраинского и областного профсоюза?  Александр  Александрович,  если   бы   мы   пришли   к компромиссу, то есть пошли бы по численным параметрам, то вопросов бы  не  было.  Но  то,  что  предлагается,  к  сожалению,   делает невозможным   принятие   этого  закона.  Без  определения  статуса непонятно,  кто будет заключать Генеральное  тарифное  соглашение, кто  будет субектом соглашений с областными администрациями и так далее.

 

     Но для того чтобы прийти  к  соглашению,  нужна  добрая  воля профсоюза Стояна на то, чтобы не было монополии одного профсоюза в стране. И тогда все будет нормально (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Береться до відома інформація  і  Леоніда Михайловича  Вернигори,  і  Олександра Сергійовича Єльяшкевича.  Я гадаю,  що Верховна Рада наступного скликання  швидко  прийме  цей закон,  оскільки  він  справді  необхідний  для суспільства (Шум у залі).  Об'єднаються дві партії - "Громада" і Всеукраїнська партія трудящих - і все буде гаразд!

 

     ---------------

 

     Про вето  Президента  України на Закон про тимчасову заборону підвищення  цін  та  тарифів  на  житлово-комунальні  послуги,  що надаються громадянам України.

 

     Доповідає Буздуган Юрій Олексійович. Будь ласка.

 

     БУЗДУГАН Ю.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань соціальної політики та праці (Новоселицький виборчий округ, Чернівецька  область).  Шановні  колеги,  питання  досить  просте. Верховна Рада України в травні минулого року  прийняла  Закон  про тимчасову заборону підвищення цін та тарифів на житлово-комунальні послуги, що надаються громадянам України. Про що йдеться?

 

     До погашення заборгованостей із зарплати і пенсій  заборонити підвищувати тарифи на житлово-комунальні послуги. Президент наклав вето на цей закон.  Ми його долали,  якщо я не  помиляюся,  чотири рази,  набрали 299 голосів, але так і не подолали. Проте Президент пообіцяв не підвищувати ціни на комунальні послуги.  І свого слова певною мірою дотримав. Справді, центральні виборчі органи влади не приймали жодного рішення,  але передали  цю  компетенцію  місцевим органам влади,  які відразу підвищили ціни на комунальні послуги в грудні.

 

     Ми пропонуємо спробувати подолати вето  Президента.  Якщо  не подолаємо,  то  перепідтвердити  цей  закон.  І  нехай  Президент, підписуючи чи не підписуючи закон,  ще раз пообіцяє не підвищувати ціни на комунальні послуги.

 

     Пропоную проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Що  з  цього  приводу  скаже  представник Президента? Слово   надається   Володимиру   Миколайовичу   Гусакову,   голові Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики. Будь ласка.

 

     ГУСАКОВ В.М.,   голова   Державного   комітету   будівництва, архітектури  та  житлової  політики  України.  Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Я хотів би дещо пояснити стосовно інформації, яку надав Юрій Олексійович.

 

     По-перше, інформація   про   те,   що  обласні  адміністрації підвищили тарифи на житловокомунальні послуги, не зовсім точна. Ми вивчили   цю  ситуацію:  жодна  область  цього  не  зробила  після прийнятого рішення.

 

     По-друге, згідно зі статтями  28  і  30  Закону  про  місцеве самоврядування  право  визначення  тарифів  на  житлово-комунальні послуги передається місцевим територіальним громадам. Тобто наявна законодавча  ситуація  (зміна  цих  пунктів у разі прийняття цього закону) потребує подолання вето.

 

     Чому було прийнято рішення про передачу повноважень на місця? До цього тарифи встановлювалися Кабінетом Міністрів,  при цьому не враховувалися фактично три  тарифи:  рівень  доходів  населення  в регіонах,    рівень    собівартості    послуг,    які    надаються житлово-комунальними підприємствами,  можливості бюджетів. Кабінет Міністрів вважає,  що оптимально визначити тарифи можливо,  тільки враховуючи ці фактори.

 

     І останнє.  Механізм фінансування дотацій не змінюється, буде враховуватися  конкретна  ситуація в кожному регіоні.  Тобто заява про те, що уряд знімає з себе відповідальність, безпідставна. Тому що   механізм   залишається,   він   діятиме   диференційовано,  з урахуванням умов кожного регіону.

 

     Дякую за увагу.

 

     БУЗДУГАН Ю.О. Якщо дозволите, я два слова скажу від комітету. Ми вважаємо,  що населенню байдуже,  хто встановлює тарифи в Києві чи в області,  аби були  гроші,  щоб  оплатити  житлово-комунальні послуги.  А  якщо в населення немає грошей,  оскільки не виплачена зарплата і пенсія,  то ми як  вищий  представницький  орган  маємо прийняти  рішення,  обов'язкове  як  для  центральних,  так  і для регіональних органів.

 

     А стосовно того,  що жодна область не  підвищила  тарифи,  ми маємо трохи іншу інформацію.

 

     Тому я наполягаю підтримати нашу пропозицію. Є запитання?

 

     ГОЛОВА. За  процедурою,  яка  передбачена  при розгляді таких питань, ставлю на голосування пропозицію Президента про скасування закону. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 40.

 

     Пропозиція Президента не підтримується. Закон проголосований, свою позицію Верховна Рада визначила з цього приводу (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку!  Я ще  поставлю  на  голосування  питання  про подолання вето Президента.  У цьому разі я тільки фіксую той факт, що з цього приводу Верховна Рада свою позицію висловила.

 

     А стосовно підвищення тарифів на житлово-комунальні  послуги, то у громадян є точна адреса,  до кого звертатись - чи до Кабінету Міністрів, чи до Президента, оскільки закон сьогодні не введений у дію.

 

     Але щоб   підтвердити   його   чинність,   то   я  просив  би проголосувати 300 голосами редакцію закону, нами проголосовану.

 

     Ставлю на голосування.

 

     БУЗДУГАН Ю.О.  Шановні  колеги,  якщо  ми  не  набираємо  300 голосів, значить закон ще раз повертається Президенту.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 211.

 

     Бракує голосів. Будь ласка, сідайте, Юрію Олексійовичу.

 

     БУЗДУГАН Ю.О.   Дякую.   Отже,  закон  залишається  чинним  і повертається ще раз Президенту.

 

     ГОЛОВА. Закон чинний тоді,  коли опублікований після  підпису Президентом.

 

     БУЗДУГАН Ю.О. Вибачте, я неправильно висловився.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь ласка. Я ще раз повторюю, свою позицію Верховна Рада визначила,  прийнявши цей закон (Шум  у  залі).  Які зауваження?  Вже вирішено питання (Шум у залі). Ми ж не скасовуємо постанови Кабінету Міністрів (Шум у залі).

 

     Оголошується перерва до 16 години. О 15.45 відбудеться  нарада  голів  комітетів  і  керівників  груп і фракцій.