Стенограма пленарного засідання

03 березня 1998

 

ЗАСІДАННЯ П'ЯТНАДЦЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  3  б е р е з н я  1998  р о к у.

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Добрий  день,   шановні   депутати,   інші   учасники засідання!    Прошу   депутатів   підготуватися   до   реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєстровано 300 депутатів.  Ранкове засідання  оголошується відкритим.

 

     Шановні депутати,  спочатку розглянемо питання про трансляцію засідань  Верховної  Ради.  Треба  порадитися  стосовно  того,  як реагувати  на  ситуацію,  що  пов'язана  із припиненням трансляції засідань Верховної Ради.  Ми запросили  на  сьогоднішнє  засідання Богдана  Васильовича Ференца,  який виконує обов'язки Генерального прокурора на час відсутності  Генерального  прокурора  України,  і Зіновія Володимировича Кулика, міністра інформації України.

 

     На звернення  з  цього  приводу до Генеральної прокуратури ми одержали  відповідь,  яка   зводиться,   власне,   до   того,   що Міністерство  інформації  й  інформаційні структури скористалися з рекомендації  Центральної  виборчої  комісії,  викладеної   в   її постанові, і припинили трансляцію (порушивши закон про висвітлення діяльності  органів  влади  в  Україні),  і  нібито  немає   сенсу порушувати справу або якимось чином вимагати дотримання закону.

 

     Я вважаю,  що  за  змістом  це юридично неточна відповідь,  і хотів би,  щоб Богдан Васильович і Зіновій Володимирович висловили міркування  з  цього приводу для того,  щоб можна було забезпечити дотримання закону.

 

     Богдане Васильовичу, будь ласка.

 

     ФЕРЕНЦ Б.В.,  виконуючий  обов'язки  Генерального   прокурора України.   Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні  народні депутати!  Реагуючи на звернення Голови Верховної Ради  Олександра Олександровича   (звичайно,  непрості  ситуація  і  проблема),  ми систематизували  й  виділили  основний  принцип  у  цій  проблемі. Найперше   звернулися   до  правового  статусу  самої  Центральної виборчої комісії... Я вас прошу, дайте мені висловитися!

 

     ГОЛОВА. Богдане Васильовичу,  ви  говоріть,  будь  ласка,  не звертайте уваги. Це робоча обстановка.

 

     ФЕРЕНЦ Б.В. Спасибі. Центральна виборча комісія діяла в межах своєї компетенції і не виходила з правового  поля  по  суті.  Щодо форми,  то і сьогодні я мав розмову з головою Центральної виборчої комісії.  Запитання було таким:  чому обрано форму звернення, а не постанови?  Я  особисто  поділяю  точку  зору  Михайла Михайловича Рябця.  Він хотів проявити повагу до вищого законодавчого органу і тому   разом   зі   своїми  колегами  по  Центрвиборчкому  прийняв постанову, якою затвердив звернення до вас.

 

     Як юрист я стверджую,  що за формою  не  все  гаразд.  Але  з урахуванням такого пояснення і такої позиції,  яку я поділяю,  що, дійсно,  Центральна виборча комісія, виходячи з наявних звернень і не  лише на їх основі,  вжила всіх заходів,  щоб забезпечити рівні умови всім кандидатам у депутати,  ми дійшли висновку,  що підстав для  прокурорського  реагування  на  дії міністра інформації в нас немає.

 

     Задавайте запитання.

 

     ГОЛОВА. Ви зараз не робите доповіді,  Богдане Васильовичу,  і тут запитувати,  власне, нічого. Ви повинні забезпечити дотримання закону.

 

     ФЕРЕНЦ Б.В.  Олександре  Олександровичу,  у  цій  частині  ми обрали  не соломонове рішення,  а рішення,  яке випливає із Закону про прокуратуру, що грунтується на Конституції. Прокуратура реагує лише в тих випадках (стаття 12 Закону про прокуратуру), коли інший порядок вирішення спору не передбачений законом.  У даному випадку

- це судовий порядок.

 

     ГОЛОВА. Мова йде не про те.  Вибачте,  але тут немає спору. Є закон.  Відповідно  до  цього  закону  треба  висвітлювати  роботу парламенту.  У  спосіб,  визначений  законом,  профінансовано все, зроблено як слід. Тому я просто не розумію, про що ви говорите.

 

     ФЕРЕНЦ Б.В.  Центральна виборча комісія теж керується законом і  якраз повинна забезпечити виконання закону в цій частині (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Центральна виборча комісія дала рекомендацію. З цього приводу  голова  Центральної  виборчої комісії теж казав,  що його пропозиції мають рекомендаційний характер.  Чому ви не реагуєте на те,  що  Міністерство  інформації  в даному випадку грубо порушило закон?  Адже я зараз не веду мови про те,  що  забезпечується,  по суті, пріоритетність однієї політичної структури.

 

     ФЕРЕНЦ Б.В.  Олександре  Олександровичу,  у  постанові,  якою прийнято звернення, в описовій частині констатується, що порушення буде, якщо працюватиме постанова Верховної Ради від 3 лютого цього року. Саме це суперечитиме чинному законодавству.

 

     ГОЛОВА. Тоді,  будь ласка,  скажіть:  ви керуєтеся законом чи постановою Центральної виборчої комісії?

 

     ФЕРЕНЦ Б.В. Постанова Центральної виборчої комісії, якщо вона не виходить за межі правового поля, є остаточним... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Запитання є? Запишіться, будь ласка. Десять хвилин.

 

     Депутат Кіяшко.

 

     КІЯШКО С.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин  (Ворошиловський  виборчий  округ,   Донецька   область). Фракция  Социалистической  и  Селянской  партий Украины.  Спасибо, Александр Александрович.

 

     Уважаемый исполняющий  обязанности  Генерального   прокурора! Очень интересно слушать вашу информацию с этой трибуны, особенно с точки зрения  трактовки  нашего  законодательства,  постановлений, решений Центральной избирательной комиссии и так далее.

 

     Скажите, пожалуйста,  на что вы опираетесь,  не выполняя наше законодательство?  То есть  чем  вы  мотивируете,  что  на  прямое нарушение   закона   Украины   прокуратура   реагирует  вот  таким специфическим образом и не дает конкретного ответа,  на  основании каких  правовых  актов,  пунктов какого закона,  постановления или положения вы принимаете решение, действуете либо бездействуете?

 

     Спасибо.

 

     ФЕРЕНЦ Б.В. Я пояснював, що ми систематизували й аналізували. Якщо  нас  не  повною мірою задовольняє форма рішення,  прийнятого Центральною виборчою комісією,  то його зміст  відповідає  чинному законодавству.   А   якщо  говорити  про  компетенцію  Центральної виборчої комісії, то вона діяла в правовому полі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кузнєцов.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань бюджету (Краматорський виборчий округ,  Донецька область). Прошу передать слово депутату Уланову.

 

     ГОЛОВА. Депутат Уланов.

 

     УЛАНОВ В.М.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законності  і  правопорядку  (Станично-Луганський виборчий округ,  Луганська  область).  Уважаемый  докладчик!  Теперь  я  не удивляюсь,  почему вас или кого-то другого до сих пор не назначают Генеральным  прокурором.  Вы  заказные  на   эту   должность:   вы выполняете   волю   неизвестно   кого,  вы  попираете  действующее законодательство.

 

     Как юрист ответьте,  пожалуйста: как может этот акт - он ведь даже  не  подзаконный  -  управлять  законом?  В  какой стране это возможно? Видимо, только в Украине!

 

     Есть у  вас,  в  конце  концов,   какая-то   профессиональная гордость, совесть и ответственность перед украинским народом?!

 

     ФЕРЕНЦ Б.В.  Я  відповім  так.  Ідеального немає нічого,  але кожен  відповідає  перед   своєю   совістю   і   керується   своєю правосвідомістю  (Шум  у залі).  А своїм опонентам - вам,  народні депутати,  скажу:  сильні  завжди   були   благодушними.   Давайте звертатися кожен до своєї совісті.

 

     ГОЛОВА. Богдане   Васильовичу,   хвилину.   У   мене  є  така пропозиція.  Оскільки  зрозуміло,  що  відповіді,   скажемо   так, політично   заангажовані,  це  не  юридичні  відповіді,  і  Богдан Васильович,  при всій повазі до  нього,  не  представляє  сьогодні прокуратуру,  а  має  досить невизначений статус,  я пропоную йому сісти на місце і не відповідати далі.

 

     ФЕРЕНЦ Б.В. Олександре Олександровичу, треба було визначатися перед тим, як запрошувати. Це ж було відомо й до цього.

 

     ГОЛОВА. Я знаю,  як треба визначатися,  і ви,  будь ласка, не давайте мені порад. Я зараз маю довіру цієї аудиторії.

 

     Кулик Зіновій Володимирович є? Будь ласка.

 

     У мене  конкретне  запитання,  від  залу  передаю:  чому   не виконується  Закон  про  порядок  висвітлення  діяльності  органів державної влади в Україні?

 

     КУЛИК З.В.,  міністр інформації  України.  Добрий  день!  Вся справа   в  тому,  шановні  Олександре  Олександровичу  і  народні депутати,  що  на  сьогодні  в  період   передвиборної   агітації, проведення  виборів  закон про порядок висвітлення і постанова про висвітлення роботи Верховної Ради вступають у колізію  із  Законом про  вибори.  Нагадаю,  що  відповідно  до  пункту 26 статті 11 до повноважень  Центральної  виборчої  комісії   належить   визначати порядок   використання  державних  засобів  масової  інформації  у зв'язку з проведенням виборів.  Тобто на час проведення виборів  - можна погоджуватися чи не погоджуватися, - але рішення Центральної виборчої комісії, навіть якщо вони мають рекомендаційний характер, для  органів  виконавчої влади і Міністерства інформації зокрема є визначальними відповідно до закону, який ви ж і прийняли.

 

     Я вважаю,  що це цілком конкретна й обгрунтована відповідь на ваше запитання.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до Зіновія Володимировича?  Запишіться, будь ласка.

 

     Депутат Уланов. Будь ласка.

 

     УЛАНОВ В.М.  Уважаемый министр!  Я не удивляюсь,  что  у  нас сплошь нарушаются законы.  И прежде всего это исходит, конечно, от Президента,  а вы вторите ему.  Но как же так, что у нас министры, начальники  управлений,  председатели комитетов,  комиссий толкуют закон?!  В Конституции записано, кто должен заниматься толкованием законов.  В  цивилизованной  демократической  стране закон толкует орган,  который его принимает.  Ну,  мы  приняли...  Вот  так  нас обвели...  Но как же вы позволяете себе толковать закон,  ведь это не предусмотрено Конституцией и для этого  нет  каких-либо  других оснований? Пожалуйста, ответьте.

 

     КУЛИК З.В.   Шановний   народний   депутате!  Я  не  займаюся "толкованием" законів.  До моїх функцій належить їх  виконання.  А коли закон і постанова суперечать Закону про вибори,  то на період виборів  є  певний  пріоритет,  який,  знову  ж   таки,   визначає Центральна  виборча  комісія.  Навіщо  ми в даному випадку шукаємо кота в темній кімнаті?  Закінчиться період виборів - діятиме інший закон. Про що ми сьогодні говоримо?

 

     Центральна виборча   комісія   відповідно   до   жеребкування визначила обсяги,  час і так далі.  На органи виконавчої влади,  у тому  числі  й  на  Міністерство  інформації,  покладено обов'язок забезпечити рівні умови для кандидатів у депутати.  А ви не хочете чути   того,   що   говорить   виконуючий  обов'язки  Генерального прокурора.  Я не даю правової оцінки і  трактування  -  я  пояснюю логіку дій Міністерства інформації.

 

     ГОЛОВА. Депутат Юрковський.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань правової політики  і  судово-правової  реформи  (Ленінський виборчий  округ,  м.  Севастополь).  Я  хочу  спросить,  уважаемый министр,  так  все-таки  что  же  в  нашем  государстве   является первейшим:  закон  или  постановление каких-либо других институтов государства? Это первое.

 

     Второе. Если у вас есть вопрос по поводу выполнения  законов, которые   противоречат  друг  другу,  почему  вы  этот  вопрос  не поставили  перед  Верховным  Советом,  чтобы  получить   от   него разяснения или право на санкции?

 

     И третье. Почему вы проигнорировали Закон о статусе народного депутата, согласно статье 29 которого мы имеем право, а вы обязаны обеспечить   нам   доступ  к  средствам  массовой  информации?  Вы заблокировали эту статью,  опираясь только  на  Закон  о  выборах. Разве это допустимо в правовом государстве?

 

     Ответьте на эти вопросы.

 

     КУЛИК З.В.   Я   прошу  вас,  шановні  народні  депутати,  не змушувати мене  вдаватися  до  трактування  закону  -  це  не  моя функція.  Відповідаю  на  ваше  перше  запитання.  Сьогодні період передвиборної агітації.  Ми йдемо до виборів,  через те Закон  про вибори в даному випадку повинен виконуватися на сто відсотків,  що я й роблю.

 

     Що стосується другого запитання, то я вже відповідав на це.

 

     Щодо третього.  Не знаю,  хто блокує ваш  доступ  до  засобів масової інформації. На сьогодні цей порядок визначений Центральною виборчою комісією і строго дотримується.

 

     ГОЛОВА. Зіновію  Володимировичу,  якщо  це   так,   то   тоді послухайте,  про  що  говориться  в  статті  35  закону,  яким  ви керуєтеся:  "Під час виборчої кампанії кандидатам  у  депутати,  в тому  числі  і  тим,  хто  є  працівниками  радіо  і  телебачення, забороняється виступати на радіо і по телебаченню більше часу, ніж відведено для інших кандидатів у депутати".

 

     Диктор із програми "Сім днів", член вашої партії...

 

     КУЛИК З.В. Він не кандидат у депутати.

 

     ГОЛОВА. Вас стосується...

 

     КУЛИК З.В. Я не кандидат у депутати.

 

     ГОЛОВА. Хвилинку.    Прем'єр-міністра    стосується   чи   не стосується? А де ви знайшли порушення виборчого права в трансляції засідань   Верховної   Ради,  яка  розглядає  абсолютно  конкретні законопроекти? (Шум у залi).

 

     КУЛИК З.В.  Дозвольте мені відповісти на запитання Олександра Олександровича.

 

     Ні Долганов, ні Кулик не є кандидатами в народні депутати. Це перше.

 

     Друге. 250  нинішніх  депутатів  є  кандидатами   в   народні депутати.   Фактів   порушення   Закону  про  вибори  більше,  ніж достатньо.  Я не хотів згадувати, але ви змушуєте мене це зробити. Навіть  трагічне  повідомлення про смерть мера Шахтарська Желудька було  використано  з  агітаційною  метою.  Завершувалось  словами: "голосуйте за таку-то партію". Це вже виходить за норми нормальної людської етики.

 

     I таких прикладів більше,  ніж достатньо. Очевидно, і Комітет з питань Регламенту, депутатської етики, і Олександр Олександрович знають про них не гірше від мене.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черенков.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Біловодський виборчий округ, Луганська  область).  Я  напомню  вам  второй  вопрос   Александра Александровича.  Он  касается  предвыборной  пропаганды и агитации исполнительной власти, партию которой возглавляет Премьер-министр. Вы  не  ответили  на этот вопрос.  А то вы один вопрос закрыли,  а второй остался открытым.

 

     И следующий  вопрос.  Вы  говорите,  что  не   имеете   права толковать законы.  Но уже если,  условно говоря, возникла правовая коллизия, вы как министр обращались в Конституционный Суд? Он ведь недавно   рассмотрел  вопрос  о  выборах  на  основании  обращения депутатов и быстренько разрешил этот вопрос.  Так вы обращались  в Конституционный Суд, чтобы решить этот вопрос?

 

     КУЛИК З.В.  Ні,  я не звертався до Конституційного Суду, тому що постанова Центральної виборчої комісії  для  мене  є  достатнім законодавчим актом для конкретних дій.

 

     ГОЛОВА. Зіновію  Володимировичу,  постанова - не законодавчий акт.  Ви ж хоч думайте,  що кажете!  (Шум у  залi).  А  закони  за Конституцією ви зобов'язані виконувати.

 

     У мене є пропозиція.  Ви ж розумієте,  що все це облуда, якщо давати юридичне трактування цій справі.  I він чудово  розуміє,  і представник   прокуратури  теж  чудово  розуміє,  що  треба  закон виконувати.  Але,  бачите,  сказано  -  не  пускати,  значить,  не пускати.

 

     КУЛИК З.В. Олександре Олександровичу, який закон? Про вибори? Так він виконується! (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Нехай міністр  сяде  на  місце,  тому  що  це  просто безпредметна розмова.

 

     Які є  пропозиції?  Три  хвилини для пропозицій.  Будь ласка, запишіться.

 

     Депутат Бєльський. Прошу.

 

     БЄЛЬСЬКИЙ В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села (Василівський виборчий округ,  Запорізька  область). Дякую, Олександре Олександровичу.

 

     Ми зрозуміли  відповіді  представника  прокуратури  і  нашого славнозвісного міністра інформації так,  що в нас закон як  дишло: куди виконавча влада поверне - туди й вийшло. I Верховна Рада, яка приймає закони, для них нічого не значить.

 

     Я хотів би принагідно нагадати панам демократам,  що  ми,  на жаль,  заклали  в Конституції великі права для нашого Президента і тепер пожинаємо плоди.  Але зараз  я  пропоную  доручити  Комітету законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації підготувати проект відповідної постанови й прийняти  її в другій половині дня.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Донченко. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ,  Луганська область). Спасибо. Уважаемые товарищи! Уважаемые коллеги!  Александр Александрович,  у меня такое  предложение.  Мы сейчас  услышали,  что  и Генеральная прокуратура,  и Министерство информации фактически игнорируют законодательное поле,  которое  с І99І года создавалось нашим парламентом - и депутатами предыдущего созыва,  и нами.  Значит,  им оно не нужно.  Из информации Зиновия Владимировича  я  понял,  что  если  завтра  ему  какой-то дворник напишет предписание, он и его будет исполнять. Такое впечатление у меня сложилось. Сейчас написал Центризбирком, а завтра напишет еще какой-то орган, - и он должен исполнять.

 

     Есть закон.  Если они  не  соблюдают  и  не  хотят  соблюдать законы, значит, им не место на занимаемых должностях.

 

     Предлагаю внести  сегодня  в  повестку дня вопрос о недоверии исполняющему обязанности  и  министру  информации,  если  они  так соблюдают закон. Это первое.

 

     И второе.  Если они не в состоянии решить,  давайте пригласим сюда Президента - гаранта Конституции.  Пусть он  скажет,  как  он выполняет свои полномочия,  возложенные на него Конституцией.  Вот такие два предложения.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бублик. Будь ласка.

 

     БУБЛИК Ю.Т.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села (Тростянецький  виборчий  округ,  Сумська  область). Прошу передати слово Івану Сергійовичу Чижу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий  округ, Хмельницька  область).  Дякую.  Об'єднана фракція Соціалістичної і Селянської партій.  Шановний Олександре Олександровичу! Ідеться не лише про висвітлення роботи Верховної Ради, ідеться про принципове питання - потоптання закону чиновниками.

 

     У частині другій статті 19 Конституції говориться,  що органи державної  влади  та органи місцевого самоврядування,  їх посадові особи  (а  тут  якраз  посадові  особи,  зокрема  з   Міністерства інформації)   зобов'язані   діяти   лише   на  підставі,  в  межах повноважень та в спосіб,  що передбачені Конституцією та  законами України.

 

     У даному  випадку  маємо грубе порушення закону.  Я пропоную, оскільки ми вже не вплинемо на чиновника, бо він як служив команді з  певної  хати на Банковій,  так і служитиме,  прийняти політичну заяву Верховної  Ради  з  приводу  політичної  цензури,  яка  є  в державі,  і  надіслати  відповідне  звернення з приводу потоптання законів України до міжнародних  правових  інституцій,  зокрема  до Ради Європи, Організації безпеки і співробітництва в Європі.

 

     А ці служитимуть і далі,  скільки їм іще судилося служити. Це ж зрозуміло.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Час ми використали.  Можна вносити багато  пропозицій,  та  в  будь-якому  разі  треба дати доручення нашому комітету.  Депутат Аксененко  тут  присутній.  Будь  ласка, готуйте свої пропозиції у вигляді заяви,  доручення,  звернення, у тому числі до міжнародних організацій.  Насамперед -  до  громадян України, аби вони бачили, хто сьогодні топчеться по законодавству, хто  порушує  Конституцію.  А  чиновників,  котрі   сьогодні   тут звітували,  справді  можна  попередити,  що  все одно за порушення закону  доведеться  відповідати,  нехай  вони  не  будуть  занадто спокійними.

 

     Можна було   б   ставити   питання   про  відставку  Кабінету Міністрів,  бо йдеться  про  порушення  закону  саме  працівниками міністерства,  але  цього  й  очікують.  А те,  що в залі сьогодні присутні 310 депутатів,  ще раз  підтверджує,  що  спроба  зірвати засідання   Верховної   Ради,  яка  робилася  в  останні  дні,  не спрацювала, бо тут сидять розумніші люди, ніж ті ділки, які хочуть якимось чином дестабілізувати ситуацію в Україні.

 

     Тому є    пропозиція    доручити    Комітету    законодавчого забезпечення свободи слова разом із Комітетом  з  питань  правової політики  підготувати  відповідний  документ  (ми після обіду його проголосуємо),  а зараз приступити до розгляду інших питань. Можна проголосувати цю пропозицію?

 

     Ставлю на голосування пропозицію дати таке доручення.

 

     Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 248. Прийнято.

 

     Ну які ще можуть бути пропозиції?  (Шум у залі). Я не повинен цього робити. Доручить Верховна Рада - буду звертатися.

 

     Будь ласка, депутате Єльяшкевич. За ним

- депутат Кузнєцов.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий округ,  Херсонська область).  Партия "Громада". Уважаемые коллеги! Все мы прекрасно понимаем:  то,  что происходит сейчас,  -  грубое попрание   Конституции  и  законов  Украины.  Вы  знаете  народную мудрость о том,  что рыба гниет с головы.  Первый,  кто нарушает у нас    законодательство    о   выборах,   -   это   Премьерминистр Пустовойтенко.  Поэтому  я  предлагаю  от  имени  Верховной   Рады обратиться в Центральную избирательную комиссию с просьбой снять с регистрации кандидата в народные депутаты Украины Премьер-министра Валерия   Павловича   Пустовойтенко   за   нарушение  действующего законодательства, в том числе Закона о выборах.

 

     То, что  происходит  в  информационных  программах   УТН,   в программе  "Семь  дней",  -  это  грубейшее нарушение действующего законодательства.

 

     Прошу проголосовать и принять такое  обращение.  Если  мы  не накажем  зарвавшихся  высоких чиновников,  то люди,  которые перед нами сегодня выступали,  будут и дальше вести себя  таким  наглым, циничным образом.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція   Єльяшкевича   зрозуміла,  ставлю  її  на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 222.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 232.

 

     Депутат Кузнєцов. Тільки лаконічніше, будь ласка.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.   Фракция   коммунистов.   Уважаемые   товарищи депутаты!  Уважаемый  Александр Александрович!  То,  что мы сейчас рассматриваем,  это,  конечно,  результат того, что мы приняли эту Конституцию.  Вспомните,  как здесь все целовались,  обнимались, а теперь получаем результаты.

 

     Но у меня такое  предложение.  Мы  столкнулись  с  конкретным нарушением  закона.  Это  нарушение  квалифицируется  в  Уголовном кодексе как превышение должностных полномочий  и  грозит  тюремным заключением  до восьми лет.  Я предлагаю поручить вам подать в суд от имени Верховного Совета на Зиновия Кулика по данной  статье.  И чтобы он хоть два-три года посидел в тюрьме.  У нас в Артемовске я это обеспечу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція -  я  ставлю  її  на  голосування.  Будь ласка.

 

     "За" - 214.

 

     Будь ласка, ще раз голосуйте.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Юридичному управлінню: будь ласка, підготуйте з цього приводу юридичне обгрунтування, тому що я не маю права виконувати рішення, якщо воно неточне юридично.  Та якщо це буде обгрунтовано як слід, а є посилання на статті Конституції,  то,  звичайно,  це все можна врегулювати.

 

     ---------------

 

     Стосовно депутатських запитів.

 

     Депутатський запит Агафонова і Парубка до Президента й Голови Верховної   Ради   з   приводу   втручання   Ланового   Володимира Тимофійовича  в  управління  Фондом  державного майна в час,  коли виконання обов'язків голови Фонду державного  майна  покладено  на Бондаря  Олександра  Миколайовича.  "У  даний час,  - говориться в запиті,  - балотуючись кандидатом у народні депутати  України,  не маючи   юридичного  права,  Лановий  втручається  в  роботу  Фонду держмайна, фактично ним керує".

 

     Немає сумнівів щодо необхідності  направлення  цього  запиту. Ставлю його на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 194.

 

     Голосів не вистачає...  А, це питання про підтримку, а не про направлення. Я помилився, так.

 

     Ставлю на голосування питання про направлення  цього  запиту. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 200.

 

     Раханський Анатолій  Варфоломійович звертається до Президента стосовно вирішення  питання  про  повернення  православній  церкві Святого   Пророка   Божого  Іллі  в  Євпаторії  будинку  колишньої церковної школи,  в якому тепер розміщено прокуратуру  військового гарнізону.

 

     Ставлю на голосування питання про підтримку цього запиту.

 

     "За" - 145.

 

     Не підтримується запит, зміст його не підтримується. Оформіть його зверненням до Президента.

 

     Оробець Юрій  Миколайович  звертається  до  Президента   щодо скасування  Указу  від  7  лютого  1998  року  про  деякі  питання здійснення виконавчої влади і місцевого  самоврядування  в  містах Києві і Севастополі як такого,  що суперечить Конституції, законам України та ратифікованим актам міжнародного права.

 

     У зв'язку з тим що питання специфічне,  ви документ одержали. Але  нехай  депутат  Оробець пояснить,  у чому суть цієї проблеми. Будь ласка.

 

     ОРОБЕЦЬ Ю.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного комплексу,  транспорту і зв'язку (Промисловий виборчий  округ,  м.Київ).  Шановні  колеги,  прошу  вашої  уваги! Звертаюся до Президента Леоніда Кучми.

 

     Як стало відомо,  7 лютого 1998 року Президент Кучма підписав Указ  N  92  про  деякі  питання  здійснення  виконавчої  влади  і місцевого  самоврядування в містах Києві і Севастополі,  який досі не опублікований у  пресі,  але  надісланий  у  відповідні  органи виконавчої влади.

 

     Ознайомлення з  текстом  зазначеного  указу викликало подив і розчарування не тільки в Україні,  але й  за  її  межами.  У  Раді Європи вже почали вивчати питання, пов'язані з появою цього указу.

 

     Не виключено,   що   Україні   доведеться   почути   в  цьому європейському органі чимало критики на свою  адресу  у  зв'язку  з тим,  що  державне керівництво та органи виконавчої влади відверто нехтують правами місцевого самоврядування.  Яскравим доказом цього якраз і є даний указ.

 

     Указ явно некоректний з правової точки зору,  адже відповідно до статті 92 Конституції України засади місцевого  самоврядування, статус  столиці  України  та  спеціальний  статус інших міст мають регулюватися виключно законами України.

 

     Як назва указу,  так і його зміст свідчать,  що  йдеться  про регулювання питань місцевого самоврядування,  які ані статтею 106, ані "Перехідними положеннями",  ані іншими нормами Конституції  до відання  Президента  не  віднесені.  Таким  чином,  видання  указу подібного змісту прямо суперечить Конституції України.  Одна  лише ця   обставина   мала  б  утримати  Президента  Кучму  від  такого невиправданого кроку.

 

     Зміст Указу про деякі питання здійснення виконавчої  влади  і місцевого  самоврядування  в містах Києві та Севастополі полягає в позбавленні органів самоврядування Києва і  Севастополя  (нагадую, що   згідно   зі   статтею   140  Конституції  органами  місцевого самоврядування є не тільки ради,  а й їх виконавчі органи) прав  і повноважень,  наданих їм статтями 27-41 Закону України про місцеве самоврядування в Україні та Земельним кодексом України.

 

     Подібний крок  неправомірний   принаймні   з   двох   причин. По-перше,  повноваження, передбачені статтями 27-41 Закону України про місцеве  самоврядування  та  статтею  10  Земельного  кодексу, надані не держадміністраціям,  а радам та їх виконавчим органам. І жодна  посадова  особа  не  може  на  свій  розсуд  виконувати  чи скасовувати  ці  закони,  не  порушуючи  цим статтю 19 Конституції України.  По-друге, місцеве самоврядування в Києві та Севастополі, по  суті,  знищується,  оскільки указом його позбавлено права мати власні виконавчі органи.  При цьому, як і в інших випадках, Леонід Кучма  посилається на те,  що не прийнято законів,  які визначають особливості самоврядування в Києві та Севастополі. Однак ці закони мають визначати особливості самоврядування,  а головні його засади встановлені  Конституцією   та   Законом   України   про   місцеве самоврядування  в  Україні.  У  зв'язку  з цим указ N 92 позбавляє виконавчі  органи  Київської  та  Севастопольської   міських   рад можливості  виконувати  свої  функції,  внаслідок чого вони стають фактично неіснуючими.

 

     Таким чином,  викладене  свідчить,  що  видання  указу   було помилкою,  яку необхідно якомога швидше виправити.  Я звертаюся до Президента Кучми:  треба негайно скасувати указ від 7 лютого  1998 року.  Одночасно  звертаюся  до  народних  депутатів з пропозицією поставити підписи під зверненням до Конституційного  Суду  України щодо конституційності указу Президента.

 

     Шановні колеги,   прошу  підтримати  цей  запит.  Ви  бачите, скільки енергії витрачається  на  те,  щоб  заблокувати  вибори  й самоврядування в місті Києві.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію про підтримку змісту цього запиту. Голосування поіменне. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 162. Підтримується.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про  направлення  Президенту цього запиту і, щоб не було сумнівів, запиту депутатів Агафонова й Парубка, зміст якого теж підтриманий.

 

     Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 182.

 

     Я звертаюся до вас,  шановні депутати. Тільки що Юрій Оробець пояснив,  що  указ  виданий  з  грубим  порушенням  Конституції  і законів.  Треба звернутися до Президента, не дискредитуючи його, а пропонуючи йому самостійно скасувати цей указ. Хто проти цього? Ще раз ставлю на голосування пропозицію про направлення.

 

     "За" - 210.

 

     Є пропозиція разом із запитом Раханського проголосувати.  Щоб і  зміст  його  підтримати,  і  направити Президенту.  Будь ласка, ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 213.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Запросіть депутатів  до  залу.  Мало  в  залі людей.

 

     ГОЛОВА. Люди   в   залі  є.  Частина  боїться  голосувати:  а раптом... Розумієте?

 

     На вимогу депутатів ще раз ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте.  Ми  зобов'язані реагувати,  і Президент зобов'язаний реагувати на таке рішення.

 

     "За" - 215.

 

     Не вистачає голосів. Я розумію чому, але то інше питання.

 

     Депутат Ричагов  звертається  до  Голови  Верховної  Ради   у зв'язку  з  відмовою Центру комп'ютеризованих інформаційних систем використовувати  сервер  Верховної  Ради  через  міську  телефонну мережу;

 

     депутат Діхтяренко  -  до Прем'єр-міністра стосовно вирішення питання  про  фінансування  кооперативно-житлового  будівництва  в місті Золотоноші;

 

     депутат Павловський  - до Прем'єрміністра України у зв'язку з невдоволенням відповідями на депутатські запити стосовно  затримки виплати зарплати офіцерам Хмельницького гарнізону;

 

     депутат Яценко  -  до Прем'єр-міністра у зв'язку з ситуацією, що склалася з виплатою пенсій у кількох районах його округу;

 

     Цибенко Петро  Степанович  -  до   Прем'єрміністра   стосовно ситуації  з  виплатою зарплати в профтехучилищах Свердловська і до виконуючого обов'язки голови Фонду  держмайна  щодо  ситуації,  що склалася   у   зв'язку   з   приватизацією   типографії   в  місті Свердловську;

 

     депутат Яворівський    -    до    Прем'єрміністра    стосовно правомірності справляння мита за обмін чинного паспорта на паспорт громадянина України  нового  зразка  і  до  виконуючого  обов'язки Генерального   прокурора   (повторний  запит)  щодо  упередженості Світловодської  міжрайонної  прокуратури  під  час   розслідування зловживань з боку керівників рибколгоспу імені Петровського;

 

     депутат Понеділко  -  до Прем'єр-міністра (повторний запит) у зв'язку з нереагуванням на звернення щодо впорядкування  прилеглих територій  біля  Київської  середньої  школи N 84 і до виконуючого обов'язки Генерального прокурора  у  зв'язку  з  нереагуванням  на звернення   групи  народних  депутатів  і  Комітету  законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації  стосовно відмови  Міністерства інформації виконати постанову Верховної Ради щодо створення телерадіопрограми "Твій вибір";

 

     депутат Недригайло - до  виконуючого  обов'язки  Генпрокурора щодо  тяганини  із  розслідуванням  кримінальної  справи про грубі порушення законності стосовно працівників групи київських компаній "АИСТ";

 

     група народних депутатів - до голови Вищого арбітражного суду стосовно розгляду питання про скасування постанови  президії  суду від 6 січня 1998 року у справі щодо позову державної адміністрації Залізничного району міста Києва до підприємства "Укрлегсировина";

 

     депутат Кияк  -  до  міністра   фінансів   України   стосовно заборгованості  державного  бюджету  перед  Чернівецькою областю з надання дотації.

 

     Запити оформлено відповідно до вимог  Регламенту.  Ставлю  на голосування питання про їх направлення адресатам.

 

     "За" - 182. Прийнято.

 

     -----------

 

     Оголошую, що  Іван  Леонтійович Рудик перейшов з депутатської групи "Єдність" до  депутатської  групи  "Незалежні".  Групу  було розпущено. Та оскільки вони знову набрали 25 народних депутатів, я повідомляю про відновлення діяльності цієї групи.

 

     Ми використали час, відведений на запити, оголошення тощо.

 

     -------------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України  про вибори народних депутатів.  Але перед тим я просив би затвердити порядок денний  на  сьогодні,  оскільки  тут  з'явилося кілька нових законодавчих актів,  і процедуру розгляду, бо частина проектів передбачена для розгляду за скороченою процедурою.

 

     Будь ласка, прошу проголосувати.

 

     "За" - 163.

 

     Я не врахував однієї обставини. Була ще пропозиція (і Кабінет Міністрів  її  підтримує,  і  наш  комітет)  включити  коротенький законопроект з  одного  пункту  стосовно  списання  заборгованості відкритого   акціонерного   товариства   "Київський  мотоциклетний завод". Заборгованість ця утворилася за попередні періоди і не дає можливості налагодити виробництво.

 

     Я прошу,  враховуючи  й  це  питання,  проголосувати  порядок денний і процедуру. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 145.

 

     Не підтримується пропозиція.

 

     -----------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України  про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.  Це питання є в порядку денному,  ми за це вже голосували. А потім, якщо будемо вносити якісь питання на розгляд, окремо за них проголосуємо.

 

     Стешенко Олександр Миколайович. Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Сватівський  виборчий   округ,   Луганська   область).   Шановний головуючий!   Шановні  колеги  народні  депутати!  Після  тривалих дискусій у цьому сесійному залі 12 лютого 1998 року був  прийнятий Закон  про  вибори  депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим,  який  згідно  з  нормами   чинної   Конституції   Президент оприлюднив 21 лютого 1998 року.  Але,  як ви добре розумієте,  час спливав досить швидко,  і виникла серйозна проблема з  дотриманням термінів  виконання  заходів,  пов'язаних  з проведенням виборів в Автономній Республіці Крим до цього представницького органу.

 

     Є звернення до Верховної Ради від 23 лютого 1998 року  Голови Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим Гриценка,  є звернення голови комісії  Полякова  з  проханням  розглянути  це  питання  і врегулювати його.

 

     На вчорашньому   засіданні   комітету   прийнято   відповідне рішення,  ці матеріали вам роздано у вигляді порівняльної таблиці. Зміни стосуються статті 10 "Утворення виборчих комісій", статті 23 "Порядок реєстрації кандидатів у депутати",  а також  "Прикінцевих положень".

 

     Тут може бути й інший підхід, а саме: змінити термін проведення виборів  депутатів  до  представницького органу  кримської  автономії.  Ця  думка  звучала під час розгляду цього питання на  засіданні  комітету,  але  не  була  підтримана. Одноголосно   було   підтримано   пропозиції,   які   викладено  в порівняльній таблиці в правій  колонці.  Жирним  шрифтом  виділено новели, які комітет вносить сьогодні на розгляд.

 

     Окрім цього,   сьогодні  вам  роздано  пропозиції  Президента України щодо цього закону. Але про них я говорити не буду, тому що цей   матеріал   на   засіданні   комітету  не  розглядався.  Хоча особливості цих пропозицій мені добре відомі,  і  ми  могли  б  за участю   представника   Президента   у  Верховній  Раді  їх  також розглядати.

 

     Та насамперед треба визначитися принципово:  або  ми  вносимо зміни  й  приводимо  у відповідність терміни тих заходів,  які вже були  проведені,  або  змінюємо  термін  проведення   виборів   до Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

 

     У мене все. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати, учора ми обговорювали це питання на нараді  голів  комітетів  і  фракцій.  Була  пропозиція,  щоб   не створювати якоїсь надмірої колізії, дати змогу провести вибори, на порушуючи закон,  12 квітня,  тобто на два тижні пізніше. Працюють ті  ж самі виборчі комісії,  ті ж самі дільниці і все інше.  Можна підтримати таку пропозицію.  А можна підтримати ту пропозицію,  що вносить  комітет:  відразу  змінити закон,  скоротити строки,  тим більше,  що виборча кампанія вже  розгорнулася  й  треба  в  цьому випадку визначитися остаточно.

 

     Який варіант   будемо  підтримувати?  Давайте  за  скороченою процедурою обговоримо це питання - такий варіант чи  такий?  Тобто переносимо   вибори  на  два  тижні  пізніше  чи  змінюємо  закон, підганяючи позиції закону під реальну ситуацію,  яка складається з виборами тепер.

 

     Будь ласка, запишіться.

 

     Депутат Черенков. Будь ласка.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.   Уважаемые  коллеги!  Я  хотел  бы,  чтобы  мы остановились на предложенном комитетом варианте изменения  сроков, то есть чтобы выборы прошли 29 марта. И буду поддерживать это.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Безсмертний.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  постійний представник Президента України у Верховній Раді  України  (Макарівський  виборчий  округ,  Київська область).  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні  колеги! Зміна терміну проведення виборів тягне за собою декілька серйозних наслідків.  Головний  серед  них  той,  що  ніхто не гарантує,  що новосформовані органи самоврядування  не  почнуть  переформовувати дільничні виборчі комісії,  адже це їхнє право,  і вони можуть ним скористатися.  І станеться так,  що результати виборів до  органів місцевого   самоврядування  в  Криму  впливатимуть  на  результати виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.  А це вже таїть у собі дуже велику небезпеку.

 

     Тому очевидно, що вибори треба проводити 29 березня - так, як ми й наполягали, відповідно до попереднього рішення Верховної Ради України.

 

     ГОЛОВА. Депутат Юрковський.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В. Я считаю, что принцип равных возможностей для избрания всех представительных органов власти должен действовать и здесь,  поэтому  я  поддерживаю  решение о том,  что выборы должны проходить только 29 марта. И прошу коллег проголосовать за это.

 

     ГОЛОВА. Депутат Головко.

 

 

 

     ГОЛОВКО В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань оборони і державної безпеки (Ленінський виборчий округ,  Полтавська область).  Спасибо,  Александр Александрович. Я согласен с тем, что выборы не следует откладывать и мы должны дать возможность всем людям выразить 29 марта свое мнение о  том,  кого они хотят избрать в представительные органы всех уровней.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Усі пропозиції зводяться до того,  що треба підтримати варіант комітету. Комітет підготував пропозиції, які не змінюють  логіки  закону,  а  лише частково змінюють деякі терміни тощо.

 

     Є пропозиція проголосувати цей проект закону в цілому.  Немає заперечень? Ставлю це на голосування. Будь ласка.

 

 

 

     СТЕШЕНКО О.М. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 199.

 

     Ще раз ставлю на голосування пропозицію про підтримку проекту закону,  внесеного комітетом.  Усі,  хто взяв участь в обговоренні цього  питання,  також  підтримують  цю пропозицію,  незалежно від того, які політичні фракції вони тут представляють.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Дякую.

 

     ________________________

 

 

 

     ГОЛОВА. Розглядається проект Постанови Верховної Ради України про чинність Закону України про вибори народних депутатів України. Віктор Лаврентійович Мусіяка запрошується на трибуну. Ми вже маємо практику,  що коли Конституційний Суд приймає рішення стосовно дії того чи іншого закону,  тоді приймається відповідний  законодавчий акт про введення цього закону в дію.

 

     МУСІЯКА В.Л.,   заступник   Голови   Верховної  Ради  України (Фрунзенський виборчий округ,  Харківська область).  Ця  постанова фактично   має   підтвердити   той   факт,   що   після  прийняття Конституційним Судом рішення про нечинність ряду  положень  Закону про  вибори  народних  депутатів  України  закон  діє  за винятком положень, які визнані неконституційними. Про це йдеться в пункті 1 цього проекту.

 

     І пункт  2:  "Відповідно  до пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 1998 року дане рішення  Конституційного Суду  України не є підставою для прийняття Центральною й окружними виборчими комісіями рішення відповідно про вилучення  кандидата  у депутати  із  зареєстрованого  списку  кандидатів  у  депутати від політичної партії,  виборчого  блоку  партій  або  про  скасування реєстрації   кандидата   у  депутати  (у  тому  числі  в  порядку, передбаченому частиною 2  статті  26  Закону  України  про  вибори народних   депутатів   України),  якщо  громадянин  зареєстрований кандидатом у  депутати  згідно  з  цим  законом  в  одномандатному виборчому  окрузі та у списку кандидатів у депутати від політичної партії, виборчого блоку партій".

 

     Що мається на увазі?  У пункті 9 рішення Конституційного Суду сказано,  що воно не поширюється на правовідносини, які виникли на підставі положень Закону України  про  вибори  народних  депутатів України,  визнаних  неконституційними,  відповідно  до  яких  були врегульовані порядок висування й реєстрації кандидатів  у  народні депутати  України  та  проведення  передвиборної агітації.  Інакше кажучи,  усе, що було зроблено під час реєстрації, - зареєстровані і  списки,  і окремі кандидати в народні депутати в одномандатному окрузі  -  залишається  чинним.  Цим  ми   захищаємо   права   тих кандидатів,  які  балотуються  і  за  списком,  і в одномандатному окрузі.  Це  щоб  не   допустити   вільного   тлумачення   рішення Конституційного   Суду,   поки   Центрвиборчком   не  дасть  свого тлумачення й не розішле в округи.  Цим ми даємо змогу продовжити в нормальному  руслі  виборчий  процес.  Ось  із  яких  підстав  вам запропоновано цей проект постанови.

 

     ГОЛОВА. Є запитання?

 

     Депутат Ампілогов. Будь ласка.

 

     АМПІЛОГОВ В.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань базових   галузей   та  соціально-економічного  розвитку  регіонів (Пролетарський   виборчий   округ,   Донецька   область).   Виктор Лаврентиевич,  у  меня  такое  замечание.  Этим  постановлением мы нарушаем   неконституционное   решение   Конституционного    Суда. Действует формула: "Ні, не можна, та тільки для цього разу".

 

     Мы в  очередной раз допускаем ошибку.  Если записали - ни для кого  не  должно  быть  исключения  ни  в  законе,  ни  в  решении Конституционного Суда.  А мы опять пытаемся пойти против закона. Я считаю,  что такое постановление  мы  не  должны  принимать.  Есть решение суда.  Исполнение его,  как и Конституции,  как и законов, которые мы принимаем, обязательно со дня принятия.

 

 

 

     МУСІЯКА В.Л.  А в чому тут порушення?  Ми ж  фактично  тільки підтверджуємо  рішення Конституційного Суду,  звертаємо увагу лише на оце положення.  А тут у переліку 12 пунктів,  ряд норм  визнано неконституційними.  Ми не називаємо їх.  Ми тільки визначаємо,  що діють усі норми закону, крім тих, які визнано неконституційними. А найголовніше  в  даному  разі  ось  що.  Під час виборчого процесу відбуваються цікаві речі.  І можуть тепер,  користуючись моментом, викинути зі списків чи визнати недійсною реєстрацію - будь-що.  То ми підкреслюємо, що рішення, прийняте Конституційним Судом, діє. А ним  якраз передбачено,  що воно не поширюється саме на ці вибори. Отже, тут немає порушення рішення Конституційного Суду.

 

     ГОЛОВА. Тобто  йдеться  про  підтвердження,   про   процедуру реалізації рішення Конституційного Суду,  бо воно стосується,  так би мовити, тканини Закону про вибори.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Ми   це   робимо   для   окружних   комісій   і Центрвиборчкому.

 

     ГОЛОВА. Депутате Пилипчук, прошу.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку   села  (Центральний  виборчий  округ,  Івано-Франківська область). Може виникнути ситуація, коли кандидат у депутати пройде і   за   партійним   списком,   і  в  мажоритарному  окрузі.  Тоді вважатимемо,  що не  відбулися  вибори,  бо  він  повинен  скласти повноваження  у  мажоритарному  окрузі,  а наступний,  який набрав другу кількість голосів,  не пройде,  оскільки  не  відпрацьований механізм?

 

     ГОЛОВА. Відпрацьований. Будь ласка, Вікторе Лаврентійовичу.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Я вже звернув увагу на цю недоладність, про яку ви кажете  (прошу  вибачити,  що  так  характеризую  дану  частину рішення  Конституційного  Суду).  У пункті 9 сказано,  що й надалі діють правовідносини, які виникли під час висунення, реєстрації та проведення передвиборної агітації.

 

     А результати  голосування?  Виходить,  що  в  цьому  сенсі не поширюється дія пункту  9.  Коли  голосування  відбудеться,  то  в такому   разі   у   списках   пропускаються  кандидати,  обрані  в одномандатних виборчих округах. Виходить так.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, то наступне питання.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Ну,  питання було,  то я  кажу,  що  можна  так тлумачити. Це хай ще тлумачить сам Конституційний Суд.

 

     ГОЛОВА. Депутате Марченко, будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Роменський виборчий округ, Сумська область). Виктор Лаврентиевич, когда принимался закон  о  смешанной  системе,  наша  партия,  как могла,  предупреждала Верховный Совет, что этот закон внесет массу противоречий.

 

     А теперь вопрос такого  плана.  Кандидат  зарегистрирован  по партийному  списку  и  его  регистрация  подтверждена  необходимым количеством голосов,  собранных за партию.  С другой стороны, этот же  кандидат  зарегистрирован  по  процедуре самовыдвижения и тоже собрал  установленное  законом  количество  голосов.  Какие  здесь противоречия  могут быть?  На основании чего можно говорить о том, что надо не давать ему  права  баллотироваться  и  там,  и  там  - количество   подписей  в  свою  поддержку  он  собрал  и,  скажем, совместно с партией и индивидуально у себя по округу.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Володимире Романовичу,  саме на це і спрямована постанова:  щоб не дати змоги робити такі речі.  Ми підтверджуємо, що  кандидат  має  право  бути  і  в  списку,  і  індивідуально  в мажоритарному окрузі. Саме це ми підтверджуємо.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.    Партия   "Громада".   Уважаемые   коллеги! Предлагаю не тратить время  и  проголосовать  предложенный  проект постановления.  Почему? Потому что решение Конституционного Суда - это решение  Конституционного  Суда,  а  мы  видим,  как  работают Центральная  избирательная  комиссия и окружные комиссии.  Поэтому если  мы  сейчас  проголосуем,  подтверждая  правильность  решения Конституционного Суда,  то всем кандидатам в депутаты, в том числе присутствующим коллегам,  станет ясно, что их не исключат из числа зарегистрированных.

 

     У меня  же  вопрос другого рода:  что может случиться,  если, например,  кандидат прошел и по списку, и по своему одномандатному округу? Как будет с регистрацией? К сожалению, Конституционный Суд не дал на это четкого ответа. Поэтому я прошу проголосовать проект постановления без обсуждения и двигаться дальше по повестке дня.

 

     ГОЛОВА. Я зрозумів це як пропозицію.

 

     Депутате Заєць, будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (Святошинський  виборчий округ,  м.Київ).  Шановний  пане  доповідачу!  А  як  ви  гадаєте: постановою можна врегулювати ці відносини чи краще все-таки було б прийняти  закон?  Адже йдеться про норму законодавчу,  про те,  що було врегульовано в Законі про вибори народних депутатів  України. У такий спосіб ми можемо самі себе, скажемо так, обманути.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Ні, шановний Іване Олександровичу. Ви вважаєте, що краще було б врегулювати не постановою, а законом. Та ми нічого не  врегульовуємо,  усе  вже  врегульовано  законом,  і ця частина закону якраз визнана неконституційною на майбутнє, а на період цих виборів  вона ще діє.  І ми наголошуємо:  майте на увазі,  що вона діє.  Ми не можемо зараз коригувати рішення Конституційного  Суду, ми лише підтверджуємо, що в цій частині закон діє.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Лавринович  представляв  інтереси  Верховної Ради у Конституційному Суді. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький виборчий округ, Львівська область). Шановний Вікторе Лаврентійовичу! Після ознайомлення з рішенням Конституційного Суду в мене виникло кілька питань стосовно повноти юридичних норм,  які тепер  можуть  врегульовувати всі правовідносини,  що виникатимуть під час виборчої кампанії та після її завершення. Але в мене зараз виникає сумнів стосовно необхідності прийняття цієї постанови.

 

     У пункті 1 ми зазначаємо,  що закон продовжує діяти.  Коли ми приймали рішення стосовно Рахункової палати,  то в тому був  сенс, бо  треба  було  узгодити  окремі норми,  щоб вони могли нормально діяти.  У даному разі йдеться лише  про  те,  що  закон  продовжує діяти.  Які правові наслідки такої постанови з юридичного погляду? Я щось не дуже розумію.

 

     МУСІЯКА В.Л. Олександре Володимировичу, я зрозумів.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  До пункту 2 в  мене  також  є  запитання.  Я розумію,  що  це,  скажемо так,  пояснення Центральній та окружним виборчим комісіям, щоб вони не мали наміру діяти поза законом.

 

     Але якщо ми хочемо це зробити таким чином, то сьогодні зранку ми бачили, як приймаються окремі рішення і яке ставлення навіть до закону.  А якщо ми в постанові даємо роз'яснення чи уточнення,  що має робити ЦВК... Я не знаю, чи це доцільно.

 

     Крім того, я зараз відчув, що не припинилася наша чотирирічна дискусія стосовно самої  системи  виборів.  Я  розумію,  що  зараз відбуватиметься дуже специфічне голосування. І, зрештою, що ми цим продемонструємо?  А те, що в нас у залі є люди, які не підтримують цю  постанову  не  тому,  що  в ній закладено такий зміст,  а вони взагалі    виступають    проти    застосування    системи,     яка реалізуватиметься.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Дякую,  шановний Олександре Володимировичу.  Ви представляли  Верховну  Раду  під  час  розгляду   цього   питання Конституційним  Судом і винесення рішення,  тож,  гадаю,  звернули увагу на таку річ. Я, можливо, не зовсім делікатно охарактеризував пункт  11  рішення  суду  (мабуть,  це відбилося у засобах масової інформації),  коли давав йому оцінку.  Я просто аналізував це дуже важливе   рішення.   Тут  сказано  ось  про  що:  "обов'язки  щодо забезпечення  виконання  рішення  Конституційного   Суду   України покласти  на  Верховну  Раду  України і Центральну виборчу комісію відповідно до їх повноважень".

 

     Мене це здивувало. Я виходжу саме з того, про що ви говорили. Є рішення Конституційного Суду,  в якому зазначено: це положення - нечинне, а всі інші - чинні. Це логічно й зрозуміло.

 

     Що ми повинні робити,  як виконувати Верховній  Раді  рішення Конституційного  Суду?  Тож  для  виконання пункту 11 та уникнення претензій  до  Верховної  Ради  я  й  запропонував  такий   проект постанови.  Ви зрозуміли? У постанові ми підтверджуємо, що закон є чинний у тій частині,  яка не суперечить  рішенню  Конституційного Суду. А пункт 2 саме для тих, про кого ви говорили.

 

     Зрозуміло, що знову можуть проігнорувати нашу постанову. Так, як це робиться стосовно  висвітлення  діяльності  Верховної  Ради, хоча  всім зрозуміло,  що то порушення закону,  бо відмінити такий порядок може  тільки  Верховна  Рада,  яка  його  встановила.  Так передбачено законом.

 

     Ми поводимо себе гідно,  як і належить робити. Лише звертаємо увагу,  що Конституційний Суд виніс таке  рішення,  але  положення діють.  Усе!  Іншого немає. Ми нічого не тлумачимо. Я думаю, треба голосувати.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Ще раз звертаюся до вас.  Ми маємо прецедент  розгляду  подібних  питань.  Окрім  того,  якби не було вимоги самого Конституційного Суду прийняти  відповідний  документ на  виконання його рішення,  то ми б не розглядали даного питання. Воно було б відрегульоване самим рішенням Конституційного Суду.  А оскільки  таке  доручення  є,  то  ми  зобов'язані  прийняти  дану постанову.

 

     Ставлю на голосування проект постанови. Прошу підтримати.

 

     "За - 230. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     ------------

 

     Наступне питання пов'язане з цим - проект Закону про внесення змін до Закону про вибори народних депутатів України.

 

     Будь ласка, Вікторе Лаврентійовичу.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Шановні колеги,  це зовсім невелика пропозиція. Нагадую,  у частині першій статті 26  Закону  України  про  вибори народних депутатів України зазначено,  що кандидат у депутати може в будь-який час до дня виборів зняти свою кандидатуру,  про що він подає   письмову  заяву  і  таке  інше.  Після  прийняття  рішення Конституційним Судом виходить так,  що коли голосування  відбулося і,  скажімо, якісь партії чи блоки набрали 4 відсотки й більше, то ті громадяни,  які записані в списках цих партій,  уже не  зможуть вийти  зі  списку,  щоб  узяти  участь,  скажімо,  у виборах,  які будуть...

 

     ГОЛОВА. Через рік, наприклад.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Через рік, скажімо, проводитимуться вибори. Він не  зможе  вийти  з цього списку,  оскільки законом не передбачене право виходу.  Такий механізм у нас закладено: він може це зробити тільки після того,  коли із списку буде переведений у депутати,  а потім подасть заяву про складання повноважень депутата.

 

     Тобто обмежується право людини на участь...

 

     ГОЛОВА. Чи є потреба обговорювати? Немає.

 

     Ставлю на голосування даний проект.  Будь  ласка.  Це  захист конституційних  прав,  передбачених  другим  розділом  Конституції "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина".

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     ----------------

 

     Про включення до порядку денного питання про внесення змін до Конституції   України   (щодо   депутатської  недоторканності).  Я пропоную спочатку проголосувати про  включення  цього  питання  до сьогоднішнього порядку денного, а потім розглянути його по суті.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 144.

 

     Шановні депутати!  Йдеться  про те,  що це питання ми повинні розглянути по суті,  оскільки 156  депутатів  звернулися  з  такою пропозицією,  до того ж представники всіх фракцій. Тому треба його включити до порядку денного,  щоб розглянути по суті. Я хотів, щоб ми   проголосували   вранці,   але   не   вдалося.  Тому  пропоную проголосувати зараз. Будь ласка.

 

     По суті це питання розглядатиметься остаточно  вже  наступним складом Верховної Ради.

 

     "За" - 155.

 

     Пропонується голосувати  поіменно.  Ставлю  на голосування цю пропозицію. Чому я так ставлю? Щоб не було спекуляцій. Бо сьогодні хтось сам не голосує,  а по радіо виступає, що він, бачите, знімає імунітет. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 155. Прийнято.

 

     Поіменно голосується    пропозиція    про    включення     до сьогоднішнього  порядку  денного  питання  про  внесення  змін  до Конституції  України  (щодо   депутатської   недоторканності).   У поіменному режимі голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 208.

 

     Будь ласка, висвітліть за фракціями й групами. Для стенограми оголошую: комуністи - 37 із 64; "Конституційний центр" - 13 із 24; СПУ,  СелПУ - 29 із 37; "Єдність" - 14 із 18; Партія регіонального відродження України - 12 із 16;  "Вперед,  Україно!" - 19  із  23; Аграрна партія - 12 із 13;  "Соцринковий вибір" - 15 із 17;  Рух - 19 із 23; позафракційні - 38 із 53.

 

     Тільки чомусь не збігається сума.  Ще раз проголосувати? (Шум у залі).

 

     Будь ласка, ще раз ставлю на голосування (Шум у залі). Так ви ж вимагаєте!

 

     "За" - 207. Не прийнято.

 

     Тепер треба погодити з вами  процедуру  скороченого  розгляду подальших питань.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про таку процедуру.  Будь ласка.

 

     "За" - 172. Прийнято.

 

     ---------

 

     Перше питання:  про кандидатури для призначення членів  Вищої ради юстиції.

 

     Учора це  питання обговорювалося на засіданні голів комітетів та керівників фракцій і  груп.  Дана  пропозиція  була  неоднаково сприйнята учасниками наради.

 

     Про що йдеться? Відповідно до прийнятого нами Закону про Вищу раду  юстиції  структури  влади  в   Україні,   зокрема   судової, виконавчої,  законодавчої,  пропонують  свої кандидатури до складу Вищої ради юстиції.

 

     Верховна Рада також має квоту - три чоловіки. Я, користуючись законом  і  правом Голови,  пропоную вам кандидатури добре відомих депутатів,  наших  колег:  Івана  Біласа,  Володимира  Говоруна  і Віктора Герасимовича Кочерги.

 

     Прошу сьогодні,  якщо  є  потреба,  у фракціях і в групах,  у комітетах зустрітися з ними,  щоб можна було завтра  проголосувати бюлетенями.  До  того  ж,  аби  наша  думка  була,  так би мовити, мобільною щодо цього,  в бюлетенях записати:  "питання про обрання трьох кандидатів до складу Вищої ради юстиції".  Після голосування ми одержимо потрібну кількість голосів:  або всіх,  або  не  всіх. Тобто  тут  ніхто нікого іншого не обійде.  Це відповідає і змісту закону.

 

     Чи є запитання з даного приводу?

 

     Будь ласка, депутате Чорновіл.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (Подільський виборчий округ,  Тернопільська область).  Шановні  колеги!  Ми  вже  колись намагалися  провести такі вибори і нам це не вдалося,  оскільки не було  дотримано   норми   пропорційності   представництва   різних політичних сил нашого парламенту.

 

     Нам тепер пропонується знову та сама схема:  один представник фракції комуністів,  один представник фракції соціалістів та  один від  правих,  від "Національного фронту".  Це зовсім не відповідає розкладові сил у парламенті. Очевидно, треба було б усе-таки трохи інакше зробити.  Тому я гадаю,  що голосування приречене. Тоді вже зачекаймо - за півтора-два місяці,  ми  сподіваємося,  депутатську недоторканність   усе-таки   буде   скасовано.  Або  полякаємо  її скасуванням.  Пропоную  повернутися  до  цього   питання   завтра! Подивіться: нині до Верховної Ради йде третина від бізнесу, так би мовити!  Це  ж  ненормальне  явище!  Усі  ж  вони   ховаються   за депутатську   недоторканність!   Отож   коли  буде  структурований парламент,  тоді й оберемо цих трьох людей відповідно до  розкладу політичних  сил  у  парламенті.  А сьогодні це буде перекіс.  Тому пропоную не ставити цього питання.

 

     ГОЛОВА. Ще раз нагадую, чому я поставив дане питання.

 

     Насамперед, ніякого перекосу немає,  бо  йдеться  про  одного представника від правих політичних сил, одного від лівих та одного безпартійного (Шум  у  залi).  Гадаю,  треба  було  б  підтримати, оскільки зараз формується Вища рада юстиції,  а вона може утворити свої органи, обрати керівництво без участі законодавчого органу. А треба,  щоб наша присутність там була забезпечена.  Тим більше, що це було б цілком і справедливо,  і гуманно стосовно тих колег, які мають право на все це претендувати.

 

     Депутате Донченко, будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.   Спасибо,   Александр  Александрович.  У  меня реплика касательно того,  о чем сейчас сказал  Вячеслав  Черновил. Когда   мы   избирали  представителей  в  Конституционный  Суд  от Верховного Совета,  то были кандидаты и от левых и от  правых,  но почему-то   прошел  только  от  правых,  а  от  левых  именно  эта политическая сила заблокировала. Поэтому не надо передергивать все эти моменты.

 

     У меня абсолютно нет претензий к предложенным кандидатурам, и я буду поддерживать всех троих,  в том числе  и  правого,  но  при условии, что они будут поддерживать нашего левого.

 

     И у  меня  вопрос к вам,  Александр Александрович:  они будут работать на постоянной основе?

 

     ГОЛОВА. Так,  звичайно.  Передбачено, що частина членів Вищої ради юстиції працює на постійній основі.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.   А   наши   представители  будут  работать  на постоянной основе?

 

     ГОЛОВА. Ці члени ради повинні працювати на постійній основі.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Коли  немає  заперечень,   то   ми   дамо   доручення підготувати  бюлетені,  за  якими,  щоб  не  було взаємних підозр, голосування відбуватиметься щодо всіх трьох кандидатур разом:  або підтримуються,  або не підтримуються.  От у такий спосіб. Я думаю, що це буде правильне рішення. Тому вважаємо це питання розглянутим на сьогодні. Я просто зобов'язаний був поінформувати вас про нього і внести відповідну пропозицію на таємне голосування.

 

     _______________________

 

     Розглядається проект Закону про перелік  та  чисельний  склад комітетів    Верховної    Ради    України.   Доповідає   Олександр Володимирович Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановний пане Голово!  Шановні колеги! Вашій увазі  в  черговий  раз пропонується розв'язати проблему структури наступного парламенту.  Сьогодні в мене  своєрідна  місія.  Я  маю викласти  не  свій  погляд  і  навіть  не погляд Комітету з питань правової  політики,  а  погляд,  який   є   наслідком   компромісу керівників  усіх  наявних  у  Верховній  Раді  депутатських груп і фракцій,  що зійшлися на тому переліку постійних комітетів, котрий запропоновано  вам  у  вигляді  однієї  статті  в окремому проекті закону.  Законопроект має розв'язати проблему структури  наступної Верховної  Ради  й  дати  можливість сформувати склад комітетів та вирішити низку інших питань набагато оперативніше,  ніж ми  робили це в травні-червні 1994 року.

 

     Усі ви  маєте  проект  названого  закону,  а  також додатково довідку про ті законопроекти,  які залишаються  нерозглянутими,  і хто буде,  скажемо так,  спадкоємцями роботи над ними. Тому зараз, очевидно, нам належить вирішити це питання по суті.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  дане  питання  ми  обговорювали  вже двічі, майже всі думки враховані.

 

     Пропоную таку    послідовність    розгляду.    Приймемо   цей законопроект у  першому  читанні  і  відразу  обговоримо  його  до другого читання,  внесемо зміни,  які ви запропонуєте,  і все буде гаразд (Шум у залi).  Про це ж і йдеться,  якщо ми не приймемо цей закон,  то  тоді  постає  питання,  що  буде  з Секретаріатом і що взагалі робити.  Депутати  пішли  на  вибори,  до  початку  роботи Верховної  Ради  нового  скликання ще два місяці,  а що ж робити з цими людьми,  це ж 300 чоловік!  Їх же треба працевлаштувати.  Є ж постанова Верховної Ради, яка вимагає це зробити! (Шум у залi).

 

     Добре, обговорення за скороченою процедурою. Запишіться, будь ласка.

 

     Записалися депутати  Недригайло,  Пустовойтовський,   Жовтяк, Суслов. Будь ласка, депутате Недригайло. Він відмовився від слова. Депутате Пустовойтовський, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  виконуючий обов'язки голови  Комітету Верховної  Ради  України  з питань бюджету (Первомайський виборчий округ,  Харківська  область).  Спасибо,  Александр  Александрович. Уважаемые  коллеги!  Я  хочу  высказаться  против  принятия  этого проекта закона,  хотя он и согласован,  как говорят,  с фракциями. Дело  в  той нагрузке,  которую имели некоторые комитеты в течение всего года.  Наверное,  об этом будет говорить и  Виктор  Иванович Суслов  касательно  Комитета  по  вопросам  финансов  и банковской деятельности.  Я же говорю от имени Комитета по вопросам  бюджета. При  такой  загрузке  взять  и  обединить  эти два комитета - это практически ликвидировать их дееспособность. Принять такое решение означает  отстранить  Верховный  Совет  от  влияния  на  экономику страны.  Я категорически против и призываю не поддерживать  данный проект закона.

 

     ГОЛОВА. Я знаю,  що Віктор Iванович Суслов теж підтримуватиме таку  пропозицію,  чи  не  так?  Тому  пропоную:  нехай  буде   17 комітетів.  Розведемо ці два,  бо справді буде велике навантаження на один комітет. Немає заперечень? Немає.

 

     Депутате Мішура, будь ласка.

 

     МІШУРА В.Д.,  секретар  Комітету   Верховної   Ради   України законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації (Центральний виборчий округ,  Кіровоградська  область). Шановні  Олександре Олександровичу й Олександре Володимировичу!  Я за те, щоб цей склад Верховної Ради затвердив орієнтовну кількість комітетів, але не згоден із тим, як вони сформовані.

 

     Наприклад, Комітет    з    питань    природних   ресурсів   і природокористування можна було б об'єднати з  Комітетом  з  питань екологічної політики та Чорнобильської катастрофи. Це пов'язані за профілем комітети.

 

     Далі. Комітет з питань соціальної  політики  та  праці  треба зробити  окремим.  І  окремий  зробити  Комітет  з  питань охорони здоров'я, туризму та спорту. Це проблеми, пов'язані зі здоров'ям.

 

     Що стосується питань культури,  то  їх  доречно  об'єднати  з питаннями науки та освіти.  А от у Комітету з питань інформаційної політики та зв'язку питання зв'язку слід забрати,  бо це зовсім не стосується  інформаційної  політики.  Варто  зв'язок  долучити  до будівництва й транспорту, бо це галузь народного господарства.

 

     От таким  чином,  мені  здається,  треба  зробити.  А   закон потрібно приймати, я - за.

 

     ГОЛОВА. Правильно кажете.  Тільки ж ви проти, а не за. Воно ж так виходить, Валерію Дмитровичу.

 

     МIШУРА В.Д. Переформувати треба.

 

     ГОЛОВА. Що скаже депутат Суслов із цього приводу? Будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності (Люботинський виборчий округ, Харківська область).  Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые народные   депутаты!  Конечно,  этот  Закон  нужно  принимать,  мы облегчим  будущему  составу  Верховной  Рады  формирование   своих органов.  Но  все-таки  есть  несколько  принципиальных замечаний. Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности  подготовил за  период  работы  нашего  состава  Верховной  Рады  от  30 до 40 процентов   всех   законопроектов,   принятых   Верховной    Радой окончательно.  И,  конечно  же,  этот  комитет нельзя обединять с Комитетом по вопросам бюджета.  Это приведет  к  тому,  что  будет резко  ослаблена  работа  по  контролю  за исполнением бюджета (и, видимо,  такая идея и закладывалась).  Основная функция  Верховной Рады  на  сегодня  -  контроль за бюджетом.  Для этого должен быть специально отдельный Комитет по вопросам бюджета.

 

     Далее. Я,  например,  сильно  сомневаюсь,   что   нам   нужно создавать  отдельный  Комитет  "з питань інформаційної політики та зв'язку".  Посмотрите,  сколько законопроектов  было  по  вопросам связи. Зачем нужен отдельный комитет? Непонятно. То же относится и к комитетам "з питань природних ресурсів" и "з питань  екологічної політики".  То есть мы можем,  конечно,  принять документ в первом чтении с учетом разделения комитетов  по  вопросам  бюджета  и  по вопросам  финансов.  И  я предлагаю также "питання зв'язку" отдать Комитету  "з  питань  промисловості,  енергетики,  будівництва   і транспорту".

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутате Гармаш, будь ласка.

 

     ГАРМАШ Л.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки  (Орджонікідзевський  виборчий  округ, Харківська   область).   Уважаемые  коллеги!  Данный  законопроект представляет большой интерес прежде всего для депутатов Верховного Совета  14  созыва.  Берем  конституционную  норму.  В Конституции записано,  что  Верховная  Рада  утверждает   перечень   комитетов Верховной Рады.

 

     Нынешний состав пытается решить эту проблему вместо депутатов 14  созыва.   Думаю,   желательно,   чтобы   данный   законопроект рассмотрели они, поскольку у них будет складываться иная ситуация, чем у нас.

 

     Относительно числа комитетов.  Думаю,  что мы должны четко  и ясно понять структуру комитетов, подкомитетов, сколько депутатов в них будет работать и какой фронт работ выполнять.

 

     Практика работы  13  созыва  показала,  что,   к   сожалению, комитеты были созданы под личности,  которые стали руководителями. Комитеты,  подкомитеты фактически не  функционируют.  Депутаты  не посещают  заседаний,  и  в  результате видим:  комитеты как органы предварительной законодательной деятельности почти  потеряли  свое значение.

 

     Дорогие депутаты!  Давайте сделаем так, чтобы Верховный Совет был полномочным  органом.  Для  этого  следует  четко  проследить, сколько   надо  комитетов,  какой  аппарат.  Потому  что  нынешние комитеты - это комитеты Верховного Совета Украинской ССР.  Они  не могут   обеспечить   депутатов   экспертными   оценками   и   всем необходимым.  Фактически мы не имеем  аппарата  в  этом  плане.  И работа  за  три  с половиной года показала,  что мы,  депутаты,  в законодательном процессе участвуем на 10-  15  процентов.  И  наши голосования не всегда обективны и правильны.

 

     ГОЛОВА. Відбулося  обговорення  за  скороченою процедурою.  I зводиться воно,  власне,  ось  до  чого.  Що  треба  розвести  два комітети  -  з  питань  бюджету та з питань фінансів і банківської діяльності  зі  статусами,  які  вони  мають   сьогодні.   Це   не заперечується.

 

     Стосовно Комітету з питань інформаційної політики та зв'язку. Правильно  вважають  депутати,  що   зв'язок   більше   стосується промисловості,  енергетики,  будівництва й транспорту і його варто віднести туди.  А інформаційна політика більше  стосується  питань науки  й освіти.  Або прав людини.  Та інформаційної політики - це має бути записано в другому пункті (Шум у залi).

 

     Ну, зараз  усе  знову  напишемо  спочатку.  Ви  ж  будете   в наступному складі Верховної Ради,  перенесете цю функцію до іншого комітету, і проблем не буде.

 

     Отже, треба підтримати запропонований варіант.

 

     За скороченою процедурою виступило четверо депутатів.  Думки, власне,  не розійшлися.  Я пропоную схвалити в першому читанні цей проект.  А до другого читання врахувати пропозиції,  щоб за кілька годин  прийняти  остаточно,  бо  йдеться про формування наступного складу Верховної Ради.  Прийдуть наші наступники і півроку  згаять на ці питання. Навіщо таке робити?

 

     Ставлю на   голосування   законопроект   у  першому  читанні. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 144.

 

     108 депутатів не голосують. Думають, в якому будуть комітеті. Прошу вас,  не думайте про те. Треба, щоб вони були створені! Є ще потреба обговорювати? Запишіться, будь ласка.

 

     Виставте 5 хвилин.

 

     Депутат Пасько.

 

     ПАСЬКО С.О.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства (Звенигородський виборчий  округ,  Черкаська  область).  Дуже   дякую,   Олександре Олександровичу.  Комітет  з питань охорони здоров'я дуже наполягає все-таки на роз'єднанні цих  комітетів  та  врахуванні  пропозиції Валерія  Дмитровича  Мішури.  На  цей  комітет  планується  вже 37 законопроектів.  Реформується  галузь  охорони   здоров'я.   Треба приймати   закон  про  медичне  страхування,  ще  кілька  законів. Наприклад,  Закон про  лікарські  засоби,  коли  діяв  самостійний комітет,  13  місяців чекав на прийняття в другому читанні,  бо ми займалися економікою,  політикою,  чим завгодно,  але не  охороною здоров'я!

 

     Тому дуже  важливо  мати  окремий  Комітет  з  питань охорони здоров'я,  як це є в усіх країнах СНД.  Російська  Дума,  котра  з метою економії зменшила кількість депутатів, всетаки має комітет з питань  охорони  здоров'я.  Парламент  Великобританії,  наприклад, також  має  комітет з питань охорони здоров'я.  В Україні останнім часом померло 1,5 мільйона людей.  Нам обов'язково  потрібно  мати цей комітет.  Його,  звичайно,  можна з якимсь об'єднати, але не з Комітетом з питань соціальної політики  та  праці,  бо  це  просто насмішка!   Цей   комітет  завалений  матеріалами,  які  не  можна своєчасно опрацювати.  Комітет з питань охорони здоров'я має  бути самостійним!  Нині  у  Верховній  Раді  є Комітет з питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства.  У наступній має бути теж один комітет, і він буде ефективо працювати, як працює нині.

 

     Закон про   лікарські   засоби   сприяв   розбудові  медичної промисловості в Україні.  Це єдина галузь,  яка  працює,  на  13,6 відсотка  зросло  виробництво.  Якщо  ми  приймемо ще кілька таких законів, то загалом поліпшимо ситуацію в системі охорони здоров'я.

 

     Дякую, Олександре   Олександровичу,   і    прошу    врахувати пропозиції Комітету з питань охорони здоров'я та мої особисті.

 

     ГОЛОВА. Сергію Олексійовичу, ви правильно говорите, тільки за 4 роки 30 законів і  підкомітет  може  нормально  підготувати.  От депутат Суслов говорив, що по суті 40 відсотків законів підготував його комітет.  Тут,  зрозуміло,  є аргументація. А потім, можливо, станеться так,  що обрали 5 депутатів-лікарів, а до комітету треба 20 чоловік,  і виходить,  що непрофесійно  працює  комітет.  Окрім того,  13  відсотків збільшення виробництва в галузі сталося через те, що від нуля починали відлік.

 

     Депутат Швидкий.

 

     ШВИДКИЙ П.Є.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  ядерної  політики  і ядерної безпеки (Жовківський виборчий округ,  Львівська область).  Прошу  передати  слово  пану  Михайлу Косіву.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Пустомитівський виборчий  округ,  Львівська область).  Шановні  колеги!  Не варто розглядати питання майбутніх комітетів лише в тій площині,  хто з депутатів  у  якому  комітеті буде.  Я  можу,  скажімо,  сьогодні  пообіцяти:  коли ще раз стану депутатом, то не піду вже до Комітету з питань культури. Справа не в   депутатах,   а   в  тому,  що  в  комітетах  виховались  кадри секретаріатів.  Так от перше,  що я хотів би запитати, - що буде з тими  людьми,  які  стали фахівцями,  причому дуже часто фахівцями навіть глибшими, ніж самі депутати?

 

     Друге, що я хотів би  запитати.  Усе-таки  майбутня  Верховна Рада, як і ця, зосереджуватиметься не тільки на законотворчості, а й  на  контрольних  функціях.  Через  Комітет  з  питань  культури проходить 12 основних законів, які стосуються цілої галузі. У разі об'єднання  цього  комітету  з  іншим  контрольні   функції   щодо виконання хоча б названих законів просто не здійснюватимуться.

 

     І третє.  Я  цілком  упевнений,  що  Верховна Рада наступного скликання почне з того,  що вноситиме зміни  до  закону,  який  ми сьогодні приймемо.

 

     ГОЛОВА. Депутате Моісеєнко, будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і    самоврядування (Макіївський-Гірницький   виборчий   округ,   Донецька   область). Спасибо.  Фракция коммунистов  Украины.  Александр  Александрович, хочу вам напомнить,  как мы с вами работали в апреле 1994 года над перечнем комитетов. И не могу понять сейчас логики ваших действий. Вы хотите решить этот вопрос до следующей Верховной Рады.  То есть вы хотите навязать следующей  Верховной  Раде  структуру,  которая будет обслуживать законотворческий процесс.

 

     Учитывая то,  что  никто  в  этом зале не знает,  каким будет состав следующего Верховного Совета, можно сейчас предполагать все что  угодно.  Вы  на самом деле ограничиваете права Верховной Рады следующего созыва.

 

     Сразу хочу вам сказать:  все это тем закончится,  что  данный закон будет отменен на первом же заседании Верховной Рады.

 

     Поэтому предлагаю  просто  не  терять время.  Все разговоры о том, что кто-то не будет трудоустроен и все остальное, - это самая настоящая  белиберда,  мы  с вами лучше других это знаем,  ведь мы этот вопрос решали.  Поэтому я советую докладчику  просто  уйти  с трибуны и прекратить болтовню.

 

     ГОЛОВА. Шановний   Володимире   Миколайовичу!   Оскільки   ви ображаєте мене в даному разі,  то я хочу...  (Шум у залі).  Ні, ви сказали...    Такі   аргументи   використовували.   То,   можливо, "белиберда" саме тому, що ви так пропонували вирішити це питання в минулій Верховній Раді (Шум у залі). Не треба говорити.

 

     Ми повинні  мати законодавчу основу для формування наступного складу Верховної Ради.  Як виконувати постанову Верховної Ради, за котру ви проголосували? (Шум у залі).

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні колеги! Я також змушений відповісти, оскільки тут з посиланням на слово  "логіка"  сказані  слова,  які дуже далекі взагалі від логічного мислення.  Хочу вам нагадати, що перший  парламент  незалежної  України  обраний   1994   року   і, безумовно,  не мав такої спадщини у вигляді нормативних актів, які регулювали б діяльність українського парламенту.  Тому,  природно, робилися перші кроки на шляху, що і як можна робити.

 

     Ніякого нав'язування,  звичайно,  бути не може. Верховна Рада України має право приймати закони,  якими  регулюється  діяльність органів управління,  зокрема й законодавчої влади. Такими законами мають бути закони про постійні комітети і про структуру  Верховної Ради  України.  Незалежно від того,  хто буде обраний персонально, має бути жорстка структура,  що передбачає суспільні потреби, а не потреби  обраних депутатів.  Адже вони приходять сюди не для того, щоб  реалізовувати  свою  професійну  приналежність  -  лікаря  чи слюсаря,  чи  іншого  фаху,  -  а передусім для законотворення.  А законотворець повинен розв'язувати суспільні проблеми.

 

     Тому, шановний пане Моісеєнко,  в даному випадку я взагалі не розумію, до якої логіки може бути віднесена ваша пропозиція.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  ставлю  на  голосування  пропозицію прийняти законопроект  у  першому  читанні  з  урахуванням  зауважень,  які прозвучали. Будь ласка.

 

     "За" - 142.

 

     Питання знімається з розгляду. Дякую.

 

     ________________________

 

     Розглядається проект  Закону  про  оцінку майна та професійну оціночну  діяльність  в  Україні.  Наталія   Михайлівна   Вітренко запрошується  на  трибуну.  Тим  часом подам власну пропозицію.  Я уважно ознайомився з цим документом,  він  підготовлений  належно, тому пропоную підтримати його в другому читанні. Чи є заперечення? Наталіє Михайлівно, яка ваша думка?

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Конотопський виборчий округ,  Сумська  область).  Я хочу, щоб прийняли закон.

 

     ГОЛОВА. Якщо немає заперечень,  немає інших думок,  ставлю на голосування пропозицію  про  прийняття  даного  проекту  закону  в другому читанні.

 

     Будь ласка, голосуйте. Закон дуже потрібний.

 

     "За" - 153.

 

     Пропозиція не підтримується.

 

     Я не розумію: частина депутатів просто не голосує. Може, щось незрозуміло? Немає ніяких заперечень. Отже, зрозуміло. Йдеться про те,  як  здійснюватиметься  приватизація,  оцінка  основних фондів підприємств тощо.  Нам потрібен цей закон, щоб не було зловживань, які  маємо  сьогодні.  Ми розглядаємо питання про приватизацію,  а виявляється,  що практично вартість усіх об'єктів занижується. Тут закладено  механізм  і  передбачено відповідальність за здійснення самої оцінки вартості.

 

     Ставлю ще раз на голосування.  Може,  не зорієнтувався хтось. Будь ласка.

 

     "За" - 171.

 

     Тоді пропоную   ось   що.  У  документі  практично  враховано цілковиту  більшість  зауважень  і  пропозицій  депутатів.   Варто схвалити його в другому читанні і до третього читання відпрацювати норми,  які  суперечать  позиціям  тих  або  тих  депутатів.  Тоді наступний  склад  Верховної  Ради  остаточно  прийме  цей  закон у третьому читанні. Але він буде.

 

     Будь ласка, Наталіє Михайлівно.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Я хочу  пояснити  панам  депутатам  важливість цього закону. Остання поїздка Президента Кучми до Росії засвідчила ось  що:   щоб   отримати   політичну   підтримку   на   майбутніх президентських  виборах,  Леонід  Данилович  Кучма пообіцяв (і він знає,  що робитиме це) обвальну приватизацію  середніх  і  великих високоліквідних  підприємств  тоді,  коли  закону про оцінку майна Україна ще не має.

 

     Зверніть увагу,  за що ви проголосували  12  лютого,  за  яку Державну програму приватизації. Був указ Президента щодо Державної програми приватизації,  а ця програма навіть гірша,  ніж указ,  бо тут   записано,  що  приватизація  об'єктів  здійснюватиметься  за оцінками,  затверджуваними  Кабінетом  Міністрів  України.   Невже незрозуміло, що кишеньковий Кабінет Міністрів зробить таку оцінку, яка потрібна  Президентові,  щоб  утриматись  бодай  ще  трохи  на політичному олімпі. І ось так здійснюватиметься продаж об'єктів.

 

     Що передбачає наш закон про оцінку майна?  Найголовніше - дає повноваження незалежним експертам встановлювати  ринкову  вартість об'єкта,  належно його оцінювати.  І приватизація за нашим законом може  здійснюватися  тільки  за  ринковою  вартістю,   а   не   за балансовою,   що   робить   Кабінет  Міністрів.  Ринкова  вартість визначається  незалежними  експертами.  Бо  комітет  з   оціночної діяльності   незалежний.   Це  закладено  нашим  законом.  Тому  я наголошую:  ви берете на себе відповідальність, що розпродаж майна і  землі  України  здійснюватиметься  за  безцінь,  -  будь ласка, провалюйте проект закону.  Якщо маєте хоч  трохи  відповідальності перед народом України (не кажу про ідеологію,  загалом у всіх одна батьківщина), то мусите цей документ проголосувати негайно.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку, шановні депутати. Ще раз повертаюся до цього  питання,  підтримуючи  пропозицію  доповідача.  Даний закон давно треба було прийняти.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Два роки тому.

 

     ГОЛОВА. І я,  поза всяким сумнівом,  переконаний, що на нього накладе  вето  Президент.  Адже  невипадково  два дні представники Фонду держмайна проводять тут агітацію серед депутатів.  Бо  це  ж зовсім  змінюється логіка всього процесу - і щодо оцінки майна,  і щодо приватизації,  і щодо  вилучення  із  приватної  власності  в окремих випадках, і навіть щодо справляння податків на майно тощо.

 

     Тобто нам треба мати механізм, який буде пов'язаний не тільки з приватизацією, а й з іншими процесами в Україні.

 

     Тому настійно прошу:  підтримайте зміст цього проекту закону. Ще  раз  ставлю  на голосування.  Будь ласка,  підтримайте,  ви не помилитеся.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     ______________________

 

     Розглядається проект  Закону  про  передачу   державного   та комунального  майна  (друге читання).  Доповідає Геннадій Юрійович Угаров. Де Угаров? Він же щойно був.

 

     _________________________

 

     Розглядається проект Закону про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) - третє читання.

 

     Прошу вас    підтримати    цей    документ.   Він   досконало відпрацьований комітетом.

 

     Михайле Володимировичу Степанов, будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань соціальної політики та праці (Слов'яносербський виборчий  округ,  Луганська  область).   Уважаемый   Председатель! Уважаемые  депутаты!  Вы помните,  что мы приняли во втором чтении проект Закона о коллективных трудовых спорах без девяти статей.

 

     Комитет подготовил  проект  к  третьему  чтению.  Нами   было получено всего лишь семь поправок.  Все они учтены.  Правда,  было замечание юридического управления,  которое возражало против того, чтобы была изята статья 25. Это замечание тоже учтено.

 

     Также юридическое  управление  предложило  в  четырех статьях (29,  31,  32  и  33)   вместо   предусмотренной   дисциплинарной, административной,  гражданско-правовой и уголовной ответственности записать - "в соответствии с законом",  и не  более,  поскольку  в соответствующих     кодексах    ответственность    за    нарушение законодательства о коллективных трудовых спорах не предусмотрена.

 

     Вот в  принципе  и  все  замечания.   Предлагаю   перейти   к постатейному  голосованию и начать со статьи 22 "Визнання страйків незаконними".

 

     ГОЛОВА. Михайле  Володимировичу,  я  маю   іншу   пропозицію. Звичайно,  треба  підтримувати варіант,  запропонований комітетом. Оскільки ж усі дев'ять статей кореспондуються  одна  з  одною,  то треба тоді, якщо ми погоджуємося стосовно одного механізму, проект закону приймати в  третьому  читанні.  Немає  заперечень,  Михайле Володимировичу? I в депутатів немає.

 

     До речі,  вимоги профспілок, висловлені під час їхньої акції, теж зводилися до того,  що треба приймати цей закон.  Тому я прошу вашої  згоди  проголосувати цей проект закону в цілому у варіанті, який пропонує комітет. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 195.

 

     Ще раз ставлю на голосування на  пропозицію  депутатів.  Будь ласка. Депутат Кузнєцов просить проголосувати ще раз. Підтримайте, будь ласка!

 

     "За" - 196.

 

     Я не розумію тих  80  депутатів,  які  сумніваються.  У  чому причина?  Голосувати  окремо  за статтями або поіменно голосувати? Навіщо ж це робити?!  Ще раз повторюю:  це і  прохання,  і  вимога профспілок. Вони не можуть працювати без цього закону.

 

     СТЕПАНОВ М.В. Комитет просит поддержать.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  ставлю  на  голосування,  будь ласка.  Увесь комітет просить підтримати. Будь ласка.

 

     "За" - 206.

 

     А де Стоян, до речі? Чому це його не цікавить?

 

     Депутате Камінський, яка у вас пропозиція? Будь ласка.

 

     КАМІНСЬКИЙ Л.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   паливноенергетичного   комплексу,  транспорту  і  зв'язку (Сніжнянський виборчий округ,  Донецька область).  Дякую.  Шановні колеги!  Звичайно,  Стояну та Всеукраїнській партії трудящих закон не потрібен,  але ж він потрібен нашим людям.  Я вас  дуже  прошу, проголосуйте   за  цей  закон.  Треба  ж  законодавчо  врегулювати проблеми  вирішення  спорів  і   такого   іншого.   Прошу   дружно проголосувати, і приймемо цей закон.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Iдеться про законодавче врегулювання трудових конфліктів нині,  коли різні форми  власності  визначають відносини  на тому або тому виробництві,  коли треба,  щоб це мало законодавчу основу.  Закон потрібен насамперед профспілкам різного типу,   які   захищають   інтереси   трудящих.   Тому  дуже  прошу проголосувати.  Ставлю на голосування ще раз  у  третьому  читанні варіант, запропонований комітетом. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     Оголошується перерва на півгодини.

 

     ( П і с л я п е р е р в и )

 

     ГОЛОВА. У   нас   на  третьому  поверсі,  до  речі,  відкрита прекрасна виставка. Хто ще не був, скористайтеся такою нагодою. На мою   думку,  якесь  просто  диво  в  українському  образотворчому мистецтві.  Обов'язково відвідайте,  тільки, зрозуміло, не під час засідання.  Молода дівчина не малює, а справді творить диво. Треба подивитися обов'язково.  От що  значить,  коли  у  Фонді  культури порядок.

 

     Продовжуємо розгляд питань.

 

     Проект Закону України про передачу державного та комунального майна.  Є вже депутат Угаров? Ну, так же не може бути, щоб депутат визначав порядок роботи парламенту. Значить, знімається з розгляду це питання через відсутність доповідача.

 

     -------------

 

     Проект Закону України про внесення змін до Закону України про режим  іноземного інвестування.  Доповідає депутат Терьохін.  Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська область).  Шановні колеги!  На ваш  розгляд  у  другому читанні  вноситься  проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону про режим іноземного інвестування. Зміст його такий. Згідно з чинним законодавством іноземні інвестори,  коли роблять внесок в іноземній валюті,  не можуть конвертувати ці  кошти  в  українську гривню.  І, як правило, ці кошти в іноземній валюті через декілька днів  повертаються  назад  за  кордон.  Тобто  виходить   фіктивна інвестиція,  і  за таку інвестицію або отримуються пільги,  або на неї поширюються спеціальні умови захисту інвестицій.

 

     Саме тому (я  просто  нагадую)  Кабінетом  Міністрів  внесено проект  такого закону,  і наш комітет підтримав його,  щоб валюту, яка надходить як іноземні інвестиції,  можна було конвертувати  на нашому ринку в українську гривню. Ефект для нашого валютного ринку буде неоціненний.  Ви знаєте,  що сьогодні  відбувається  з  нашою національною  валютою  через,  м'яко  кажучи,  безглузду  політику Кабінету Міністрів та Національного банку.  Тільки за один  місяць реальні  доходи  громадян  у  валютному  обчисленні  зменшилися на третину.

 

     Саме тому нам треба шукати способи  підтримки  валюти,  і  це один  з  дуже  цікавих  способів,  який  поряд  з  іншими допоможе стабілізувати ситуацію на валютному ринку.

 

     Після першого  читання  до  законопроекту  від  депутатів  не надійшло жодних зауважень,  і тому він вноситься на розгляд у тому ж вигляді,  в якому  був  прийнятий  у  першому  читанні.  Комітет пропонує  підтримати  цей  проект  закону.  Такий  закон  допоможе стабілізувати становище на ринку національної валюти - гривні.

 

     ГОЛОВА. Я гадаю,  що аргументація Сергія Терьохіна  достатня. Мова  йде  про те,  що під час першого читання усі три норми цього законопроекту були обговорені і  підтримані.  До  другого  читання проект не зазнав ніяких змін, тобто пропозицій не було, тому є всі підстави проголосувати його в цілому.  Немає заперечень? Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка, підтримайте.

 

     Михайле Васильовичу,  підтримайте, будь ласка, цю пропозицію. Миколо Дмитровичу, будь ласка.

 

     "За" - 154.

 

     Напевно, не всі депутати зорієнтувалися.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановні депутати, я ще раз хочу пояснити.

 

     Перше. Запроваджується нова норма про те, що іноземна валюта, яка надходить в Україну у вигляді інвестицій, має конвертуватися в нашу валюту.  Таким чином збільшується пропозиція іноземної валюти на нашому ринку і стабілізується гривня.

 

     Друге. Ви знаєте,  що на сьогодні найбільшими покупцями наших державних цінних паперів є  нерезиденти,  тобто  іноземці.  І  тут виникає дуже цікавий ефект. Нині дохідність ОВДП становить близько 50 відсотків річних.  І ця величезна частка  національного  доходу щорічно  вивозиться  за межі України.  У проекті визначається,  що купівля ОВДП  прирівнюється  до  іноземної  інвестиції.  Ці  кошти залишаються в Україні, з них сплачуються податки замість того, щоб просто вивозити за кордон неоподатковані доходи.

 

     І третє.  У статті 15 передбачається  посилення  контролю  за здійсненням   іноземних   інвестицій.   Я   всім  нагадаю  про  ті компанії-одноденки, через які український капітал переправлявся за кордон  і потім повертався вже як іноземний капітал,  а за це оцим "інвесторам"  надавалися  якісь  привілеї  та  пільги.   Посилення контролю   у   статті  15  фактично  унеможливлює  такі  фінансові спекуляції.  Це цілком прагматичний підхід,  який можна, звичайно, не   приймати,  але  тоді  на  нашому  валютному  ринку  і  надалі чинитиметься сваволя. Тому Комітет з питань фінансів і банківської діяльності  і  пропонує  прийняти  цей  законопроект,  причому  це рішення ми прийняли одностайно. Зауважень не надходило.

 

     ГОЛОВА. Треба  давати  ще  якісь  пояснення  чи   ні?   Можна голосувати?   Ставлю   на  голосування  цей  проект.  Будь  ласка, підтримайте його.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Це справді важливий  проект.  Комітет  просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 163.

 

     Не набирає голосів. Цей проект знімається з розгляду.

 

     ------------

 

     Проект Закону   України   про   виконання  установами  банків доручень підприємств. Доповідає Суслов Віктор Іванович. Прошу.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые народные депутаты! Комитет по вопросам финансов   и   банковской   деятельности  вносит  на  рассмотрение Верховной  Рады  Украины  проект  Закона  Украины  об   исполнении учреждениями    банков    поручений    предприятий.   Предлагается рассмотреть и принять этот законопроект сегодня в первом чтении  и обязательно на этой неделе во втором чтении.

 

     Вопрос касается  порядка очередности платежей предприятий,  а потому является крайне срочным и важным.

 

     Мы в  этом  зале  уже  неоднократно  обсуждали   проблематику порядка очередности платежей. Этот вопрос впервые был урегулирован Указом Президента Украины  от  16  марта  1995  года  о  мерах  по нормализации  платежной дисциплины в народном хозяйстве,  где была установлена очередность платежей предприятий.

 

     В конце 1996 года Верховная Рада приняла  важные  поправки  к статье  381  Гражданского  кодекса  и  статье  24 Закона Украины о предприятиях в Украине.  В соответствии с  этими  поправками  было установлено, что предприятия самостоятельно определяют очередность платежей.

 

     Эти решения были правильными:  они соответствуют общей логике проведения   экономических  преобразований,  они  соответствуют  и Конституции.

 

     Вместе с этим Верховная Рада приняла ряд исключительно важных решений,    направленных    на    реализацию   права   предприятий самостоятельно определять очередность платежей.  Напомню,  что эти решения касались ограничения права бесспорного списания средств со счетов  предприятий,  уменьшения  размеров  штрафных  санкций.  Мы приняли  важный  Закон  о  списании  и  реструктуризации налоговой задолженности налогоплательщиков,  но не успели  принять  основные решения,   касающиеся   законодательного  урегулирования  взаимной задолженности  предприятий,  хотя  такой  проект  в  Комитете   по вопросам финансов и был подготовлен.  И мы, к сожалению, не смогли принять  важнейших  решений,  касающихся   введения   в   практику процедуры банкротства.

 

     В условиях   продолжающегося   платежного   кризиса   мы,   к сожалению,  не можем отказаться от законодательного  регулирования очередности  платежей.  Напомню,  что на сегодня действует порядок платежей в соответствии с совместным письмом Кабинета Министров  и Национального банка от 18 апреля 1996 года, письмами Национального банка от 24 июня 1996 года и от 18 декабря 1996 года.  Платежи  на неотложные  потребности  предприятий составляют по угледобывающим, горнорудным,  горнохимическим   предприятиям   25   процентов   от поступлений на расчетный счет предприятия за предыдущий месяц,  по всем  другим  предприятиям  -  15  процентов  от  поступлений   на расчетный   счет   предприятия,   а  для  предприятий  с  сезонным характером производства - это  одна  двенадцатая  годового  обема реализации продукции за данный год в расчете на месяц.

 

     Этот порядок  не может действовать дальше ввиду того,  что он противоречит упомянутым статье 24 Закона о предприятиях в  Украине и статье 381 Гражданского кодекса Украины. В связи с этим, а также ввиду того,  что Верховная Рада нашего созыва  работает  последние дни,  возникла  необходимость законодательно урегулировать порядок платежей.  Проект закона,  который вам роздан, предполагает, что в случае  недостаточности  средств  на счетах предприятий учреждения банков исполняют поручения предприятий в такой последовательности: сначала  - платежи на неотложные потребности предприятий в размере 40 процентов  от  поступлений  на  текущие  счета  предприятий  за предыдущий месяц;  затем - платежи по бесспорному списанию средств на выплату заработной платы  и  приравненных  к  ней  платежей  по исполнительным документам судов;  потом - поручения предприятий на оплату налогов и сборов и дальше - другие платежи.

 

     Данный проект согласован с Национальным банком Украины. Он не был  внесен  официально Кабинетом Министров Украины в связи с тем, что процедура согласования  любых  решений  в  Кабинете  Министров вообще  требует,  как  правило,  многих  месяцев.  Этот проект был подготовлен Министерством экономики и два месяца назад направлен в Кабинет Министров, но до сих пор решение по нему не принято. Ввиду этого я прошу  проголосовать  данный  проект  в  первом  чтении  и послезавтра  внести  его  для  принятия окончательно,  иначе могут возникнуть серьезные коллизии с очередностью платежей,  что  резко усложнит выплату заработной платы на предприятиях.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати,  є запитання до Віктора Івановича? Немає.  Є потреба обговорювати ці питання?  Я хочу сказати, що всі ви  проводили зустрічі з керівниками підприємств,  організацій.  І мені доводилося їх проводити. Керівники категорично наполягають на прийнятті,  можливо,  дещо  іншого  за  змістом  закону,  але вони хочуть,  щоб більше  було  волі  при  реалізації  їх  рішень  щодо платежів.  У  даному  разі  мені  здається,  що цим законопроектом передбачено  заходи,  спрямовані   на   стимулювання   організації виробництва.  Давайте ми його приймемо у першому читанні.  Депутат Терьохін має слово, послухаємо, що він пропонує.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати! Напевно, ви звернули увагу,  що комітет подав два проекти.  Перший проект закону,  який доповідав зараз Віктор Іванович,  в разі його прийняття  і  надалі закріпить інструмент картотеки і безакцептного списання,  яке,  як ми з'ясували,  суперечить положенням Конституції  України.  Другий проект,   який  комітет  теж  обговорив  і  підтримав,  передбачає скасування режиму  картотеки  й  списання  не  безакцептне,  а  за судовим  рішенням  або рішенням нотаріуса.  А для того щоб суди не були завалені оцими  всіми  справами  і  щоб  податкова  інспекція працювала  нормально,  пропонується  ввести  спеціальну  процедуру стягнення боргів.

 

     Олександре Олександровичу!  У зв'язку з тим що в цих проектах ідеться  про  одне  і  те  саме,  я думаю,  що треба доповісти два проекти,  а  після   того,   скажімо,   рейтинговим   голосуванням визначитися,  який з них приймати. А може, прийняти й обидва, тому що навряд чи Президент  погодиться  з  тим  або  іншим  варіантом, найвірогідніше,  що він накладе вето і на той,  і на той. Але ж ми маємо показати,  яким шляхом можна виходити  з  кризи  платежів  - таким чи таким.

 

     ГОЛОВА. Справа  в тому,  що в нас немає досвіду розгляду двох проектів законів одночасно.  Ми  повинні  все-таки  визначитись  і стосовно одного, і стосовно іншого.

 

     Ми бачимо,   що   проект,  який  доповідає  Віктор  Іванович, все-таки демократичніший від попередньої системи.  Так? Давайте ми його приймемо в першому читанні,  а завтра (і не пізніше!) комітет внесе його на розгляд в другому читанні.

 

     Після цього ми розглянемо ваш проект.  І я пропонував би його теж  прийняти  в  першому  читанні.  Далі ви погодите позицію,  і, можливо, завтра ми об'єднаємо їх в один документ.

 

     Це варіант,  який може бути забезпечений процедурно, а інші - просто непереконливі.

 

     До Віктора  Івановича  є  запитання?  Депутат Анісімов.  Будь ласка.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Я  хочу  напомнить народным депутатам,  что мы уже три раза в этом зале рассматривали сложившуюся  ситуацию.  Мы  тогда  с  депутатом Ландиком  говорили,  что  Национальный  банк  издает  определенные директивы,  которые  запрещают  первоочередные  платежи,  то  есть выплату заработной платы, оплату больничных листов и так далее.

 

     Формула, выписанная   в   этом   проекте,  конечно,  позволит улучшить создавшееся положение. Этот процесс длится давно. Сначала было 10 процентов, потом нам удалось убедить исполнительную власть

- вышли на 15 процентов,  сегодня предлагается 40  процентов.  Нам надо эти предложения поддержать,  и,  не откладывая в долгий ящик, буквально завтра-послезавтра принять законопроект окончательно. Мы всетаки чуть-чуть улучшим финансовое положение предприятий,  дадим право нормально проплатить заработную плату, больничные, остальные платежи.

 

     ГОЛОВА. Оскільки   інших   пропозицій   немає,  я  ставлю  на голосування пропозицію прийняти проект  у  першому  читанні.  Будь ласка,  підтримайте,  а  потім  одразу  розглянемо проект депутата Терьохіна. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 181.

 

     Ще раз  нагадую,  шановні  депутати,   що   цього   вимагають практично всі виробничі колективи.  Усі,  хто працює в небюджетній сфері, вимагають прийняття такого закону (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку,  Сергію Анатолійовичу,  ми  розглянемо  і  ваш проект.   Ви  ж  бачите,  що  є  застереження  науково-експертного управління,  і воно небезпідставне.  У ньому йдеться про  можливе, так  би  мовити,  напруження  з бюджетом після запровадження цього закону,  а тим паче в разі прийняття вашого варіанта.  Бо поки суд цю  справу  розглядатиме,  гроші в бюджет не надходитимуть.  А тут пропонується контрольований процес,  який надає більше можливостей керівникам  підприємств,  їх  економічним  службам  та банківській структурі.

 

     Тому я ще раз ставлю на голосування пропозицію про  прийняття проекту  закону в першому читанні.  Прошу підтримати.  Будь ласка, йде голосування.

 

     "За" - 208.

 

     Які ще є думки? Валентино Петрівно Семенюк, що ви скажете?

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська  область).  Шановні  колеги  народні депутати!  Віктор Іванович чітко доповів  цей  законопроект.  Давайте  його  всетаки підтримаємо.   Я   розумію,  що  в  Сергія  Анатолійовича  є  свої пропозиції,  можна їх доопрацювати до другого читання,  а зараз  - треба прийняти перший проект, бо інакше ми даремно витратимо час.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Іван Іванович Магда.

 

     МАГДА І.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Апостолівський виборчий  округ, Дніпропетровська область). Шановні депутати! Я підтримую Валентину Семенівну,  але якщо ми будемо займатися  проектом  Терьохіна,  то затягнемо це питання дуже надовго. А керівники підприємств чекають послаблення  ситуації  з  виплатою  заробітної   плати.   І   таке послаблення  якраз  передбачається  в пропозиціях Суслова.  Тому я прошу підтримати його проект.

 

     ГОЛОВА. Можна ставити це на голосування?  Ще  раз  ставлю  на голосування.  Прошу,  підтримайте,  будь  ласка,  таким  чином  ми підтримаємо всі трудові колективи.

 

     Будь ласка, йде голосування.

 

     "За" - 213.

 

     Є пропозиція все-таки проголосувати  поіменно,  бо,  зрештою, йдеться про політичне рішення.

 

     Вікторе Івановичу, будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І. Уважаемые народные депутаты! Я бы не хотел, чтобы кто-то думал,  что это альтернативные  проекты.  Проект  народного депутата  Терехина - это другой проект.  В нем предлагается полная ликвидация картотеки, введение судебного порядка взыскания средств со  счетов  предприятий.  Все  вы  прекрасно  понимаете,  что  это правильные идеи,  но реализовать их достаточно сложно  технически, и, наверное, они сразу не будут реализованы.

 

     Сегодня надо исходить из реальной ситуации. Если мы не примем проект,  это даст возможность Национальному банку сделать то,  что он уже дважды пытался сделать в прошлом году.  То есть действующий порядок очередности платежей отменяется,  все поступления на счета предприятий будут идти,  естественно,  на погашение задолженности, прежде всего бюджетной, а на выплату зарплаты ничего не останется. Мы  можем очень усложнить обстановку на предприятиях,  если сейчас это законодательно не  установим.  В  данном  случае,  вы  видите, предлагается   действительно   более  либеральный  норматив  -  на неотложные  нужды  40  процентов  от  текущих   поступлений.   Это временная   мера,   она  не  решает  всех  проблем,  но  дает  нам возможность хоть  как-то  стабилизировать  ситуацию  на  ближайшие два-три месяца. Потом, конечно же, надо будет урегулировать вопрос погашения  взаимной  задолженности,  взыскания   задолженности   в бюджет,  введения  процедуры  банкротства.  Все  это  еще придется сделать будущему  составу  парламента.  Но  сегодня  мы  вынуждены принять  это решение,  иначе в период вот этого "межсезонья" могут возникнуть большие трудности с выплатой заработной платы.

 

 

 

     ГОЛОВА. Я зараз надам слово Георгію Едуардовичу  Мозеру,  але перед  тим  ще  хотів  би  підтвердити  думку  Віктора  Івановича. Сьогодні банки зацікавлені в тому,  щоб  насамперед  здійснювалися розрахунки   з   бюджетом,  бо  банки  задіяні  в  тих  фінансових операціях,  точніше спекуляціях, які руйнують фінансову систему, і тому  їм  вигідно,  щоб  ресурси  надходили в бюджет,  а звідти за попередні, так би мовити, облігації поверталися знову в банківську систему.   І   тепер   уже  йдеться  не  тільки  про  відмову  від кредитування,  а навіть про відмову проведення платіжних операцій, зумовлених просто виробничою необхідністю,  за рахунок коштів, уже зароблених підприємствами. Тому я переконливо прошу підтримати те, що пропонує Віктор Іванович.

 

     Депутате Мозер, будь ласка.

 

     МОЗЕР Г.Е.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Богунський  виборчий округ,  Житомирська область). Уважаемые коллеги!  Я думаю,  что за  период  работы  в  Верховном Совете  к  каждому  из  вас обращались руководители предприятий по поводу того,  что обычно называют "неотложкой".  На 15  процентов, которые сегодня выделяются на неотложные нужды,  невозможно решить даже вопросы приобретения хозяйственного инвентаря,  не говоря уже об   остальном.   Поэтому  я  считаю,  что  мы  должны  поддержать предложение   Виктора   Ивановича   и   действительно    увеличить "неотложку"  до  40 процентов на какой-то определенный период.  Не буду повторяться, Виктор Иванович все правильно сказал.

 

     Но я бы просил, Александр Александрович, все-таки рассмотреть проект  Терехина,  потому  что  там  тоже есть рациональное зерно. Вопросы взыскания средств необходимо  действительно  решать  через судебные инстанции, что и предлагает Терехин.

 

     Александр Александрович,   я   бы   просил   проект,  который предлагает Виктор Иванович,  голосовать  не  в  первом  чтении,  а окончательно, чтобы сразу его принять.

 

     ГОЛОВА. Може,  ми так і зробимо,  але я хочу пояснити ще раз. Після цього відразу доповість проект депутат Терьохін,  і ми  його розглянемо.

 

     Ще раз ставлю на голосування.  Давайте поки що в непоіменному режимі  проголосуємо,  щоб  прийняти  проект  Суслова  в   першому читанні.

 

     "За" - 246. Прийнято.

 

     Є пропозиція  проголосувати  в  цілому,  але  є думки й інші. Давайте ми проголосуємо доручення підготувати цей проект на завтра для розгляду в другому читанні (Шум у залі).

 

     Гаразд, є пропозиція прийняти в цілому.  В цілому!  Ставлю на голосування.

 

     "За" - 223.

 

     Депутате Радько,   будь   ласка,    голосуйте.    Проводиться голосування.

 

     "За" - 243.

 

     Дякую.

 

     -----------------

 

     На трибуну   запрошується   Сергій   Анатолійович   Терьохін. Розглядається проект Закону України про безспірне стягнення коштів підприємств та порядок забезпечення податкових зобов'язань.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні колеги,  чому в принципі не треба було приймати закон,  проект якого запропонував депутат Суслов? Тому що цей  закон  вперше в історії України закріплює інститут картотеки, який  раніше  регулювався   указами   або   постановами   Кабінету Міністрів.

 

     Другий закон,  проект  якого  запропонував  комітет  і який я доповідаю,  визначає інше.  Шановні друзі!  Я  хотів  би,  щоб  ви звернули  увагу  на те,  яким чином пропонується вирішити справу в цьому проекті.

 

     Перше. Пропонується  встановити,  що  кошти   юридичної   або фізичної особи можуть бути безспірно стягнені виключно за рішенням суду або арбітражного  суду  та  на  підставі  виконавчого  напису нотаріуса.  В  інших  випадках  підприємство  самостійно  визначає черговість та форми задоволення претензій кредиторів.

 

     Друге. Пропонується встановити, що підприємство погоджує суму податкової  заборгованості  з  податковим органом.  Ні для кого не секрет,  що  сьогодні  відбувається  така   процедура:   приходить податковий інспектор,  нараховує недоїмку на підприємство і списує її протягом наступних трьох днів!  Підприємство не має навіть часу оскаржити  це  рішення у вищих податкових органах!  Тому у проекті визначається процедура  апеляції,  протягом  якої  безакцептно  не стягуються  суми  недоїмки з рахунків підприємства.  Але для того, щоб не було фактів уникнення від  оподаткування,  про  які  колись говорив пан Азаров (маються на увазі компаніїодноденки), податкова інспекція може прийняти рішення про обмеження використання  коштів підприємства.  Це  своєрідний арешт коштів на суму заборгованості, яка підлягає сплаті.

 

     Цей арешт не може бути накладений на  суми,  які  виділяються підприємствам  на  виплату  заробітної плати,  та на суми,  які не належать підприємству.  І тут  можна  цілком  погодитися  з  паном Сусловим  і додати:  а також у розмірі 40 відсотків на невідкладні потреби, - на те, про що говорив депутат Мозер.

 

     Третє. Запроваджується  нормальний  механізм  узгодження  сум податкової заборгованості.

 

     І останнє.  Якщо  ми  взагалі скасуємо картотеку як таку,  що суперечить Конституції України (між іншим,  закон,  який ми  щойно прийняли,   теж  суперечить  Конституції  України,  бо  передбачає позасудове стягнення коштів),  то в статті 5 цього проекту  закону пропонується провести реструктуризацію заборгованих платежів,  які на сьогодні рахуються в картотеках підприємств,  тобто безнадійних боргів.    Пам'ятаєте,   ми   вже   одного   разу   провели   таку реструктуризацію,  але в зв'язку з тим, що не скасували картотеку, наслідки  цієї  реструктуризації  не  вплинули  на  стан економіки України.

 

     Я вважаю,  що треба прийняти цей проект у першому читанні,  а на завтра підготувати один спільний проект,  який,  з одного боку, скасував би картотеку і норму про позасудове стягнення боргу,  а з другого  -  давав  би  підприємству  змогу  використовувати оті 40 відсотків на невідкладні  потреби,  а  також  фінансувати  виплату зарплати  своїх  робітників.  Це  буде комплексне рішення,  яке не суперечитиме нашому Основному Закону.

 

     Дякую.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є  запитання до депутата Терьохіна?  Зрозуміло як божий день. Ставлю на голосування пропозицію прийняти законопроект у першому читанні.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Комітет підтримав обидва законопроекти, просив би, щоб і ви підтримали їх теж.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо  пропозицію  про  прийняття  в  першому читанні цього проекту закону.

 

     "За" - 168.

 

     Депутат Єльяшкевич не встиг. Голосуємо ще раз. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні  колеги,  на  завтра буде внесено один спільний проект закону,  узгоджений з прийнятим. Це дуже важливо - скасувати картотеки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

     "За" - 177.

 

     Які є зауваження?  Депутат Єльяшкевич. Будь ласка. Потім Іван Іванович Магда.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Партия "Громада".  Уважаемые коллеги! Проект закона,  который доложил сейчас Сергей Анатолиевич,  исключительно важен  для  предприятий,  так  так  в  нем  предложено   поставить предприятия   и  налоговые  инспекции  в  равные  условия,  что  и предусмотрено   Конституцией.    Никакой    конфискации    средств предприятий   не   будет,  и  налоговые  администрации  не  смогут выступать  орудием  в  борьбе  с  теми  или   иными   структурами, хозяйствующими субектами.

 

     Поэтому я  прошу  всех  поддержать  проект,  а если проект не будет  принят,  то  проголосовать  в  поименном  режиме,  чтобы  в коллективах предприятий знали, кто не хочет защищать их права.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Івановичу, будь ласка.

 

     МАГДА І.  І.  Уже  сказали,  що  наш комітет підтримав обидва законопроекти.  Я підтверджую це і хочу зазначити, що законопроект Терьохіна   справді  всеохоплюючий.  Проте  він  складніший,  і  є побоювання,  що на завтра він не буде готовий.  Вважаю,  що  треба все-таки проголосувати його в першому читанні.  Дай Боже,  щоб він на завтра був  готовий,  і  тоді  ми  зможемо  прийняти  правильне рішення.  Я ще раз закликаю прийняти цей проект у першому читанні, а тоді подивимося, чи буде він готовий на завтра.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Іване Івановичу.

 

     Голосуємо.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Просимо підтримати. Сокерчак також просить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вячеславе Михайловичу, голосуйте.

 

     "За" - 196.

 

     Не встиг Вячеслав Михайлович Сокерчак. Голосуємо ще раз.

 

     Навіщо поіменно?

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Не треба поіменно,  це нормальний прагматичний закон,   який  треба  прийняти  разом  із  законом,  проект  якого доповідав Суслов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо,  будь  ласка.   Депутате   Яблонський, підтримайте.

 

     "За" - 211.

 

     Депутат Яблонський. Будь ласка.

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки та  народної  освіти  (Кам'янецьПодільський виборчий округ,  Хмельницька область). Шановні колеги, я підтримую пана Терьохіна й усіх,  хто виступив.  Наведу лише один приклад. У моєму  виборчому  окрузі  нещодавно  податкова інспекція на заводі "Електроприлад" списала новенький "Ікарус"  за  7  тисяч  гривень, бензовоз  за  1700 гривень.  Якщо ми цього не зупинимо,  то надалі геть  усе  порозтягують.  Законопроект  нормальний,   треба   його підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Просимо  підтримати.  Це  захистить інтереси і бюджету, і підприємства.

 

     "За" - 212.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Швидкий знову не встиг проголосувати.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Сокерчак просить слова.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Сокерчак.

 

     СОКЕРЧАК В.М., виконуючий обов'язки голови Комітету Верховної Ради   України   з   питань   фінансів  і  банківської  діяльності (Савранський виборчий округ,  Одеська  область).  Шановні  народні депутати! Думаю, що всі вже зрозуміли суть цього важливого закону. Тут декого хвилює,  що треба через судове рішення стягувати  суми, нараховані податковою адміністрацією.

 

     Тут і  в  проекті,  і  в  поясненні чітко написано:  ця норма застосовується тоді,  коли підприємство не погоджується, коли воно має  аргументацію  для  того,  щоб  відстояти  своє  право під час судового розгляду.  Чому ми,  знаючи про те,  що в Конституції  це передбачено, не можемо це застосувати в нашому законі?

 

     Отже, я  пропоную  уважно  прочитати проект закону і прийняти його в  першому  читанні.  Якщо  вдасться  доопрацювати  так,  щоб об'єднати ці два закони, ми це зробимо, але якщо не вдасться, то я вважаю,  що даний закон і так цілком придатний для того,  щоб  ним користувалися  наші  підприємства.  Це дасть можливість і зменшити податковий тиск,  і захищати законні  права  підприємству.  Бо  на сьогодні  податкова  адміністрація  має  значно  більше прав,  ніж підприємство.

 

     Прошу вас підтримати цей законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Голосуємо.

 

     "За" - 235.

 

     Спасибі. Прийнято в першому читанні.

 

     Доопрацьовуйте, депутате  Терьохін,  документ,   щоб   завтра внести на друге читання.

 

     ----------------

 

     Проект Закону України про передачу державного та комунального майна. Доповідає депутат Угаров. Немає Угарова.

 

     ------------

 

     Проект Постанови  Верховної  Ради  України   про   дострокове припинення  повноважень  членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення,  призначених Верховною Радою України. Доповідає Аксененко Сергій Іванович.

 

     АКСЕНЕНКО С.І.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та   засобів масової   інформації   (Лутугинський   виборчий  округ,  Луганська область). Олександре Миколайовичу, я прошу перенести розгляд цього питання  на  завтра на ранок,  бо багатьох депутатів зараз немає в залі.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Справа  не  в  тому.  Просто   депутати   висловлюють побажання обміркувати ще раз у фракціях цю пропозицію.  Ось тому я просив би вашої згоди розглянути блок цих питань завтра.  Тут  три питання. Немає заперечень?

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 149.

 

     Сьогодні ми це питання не розглядатимемо, бо воно не включене до сьогоднішнього порядку денного. Сергію Івановичу, сідайте, будь ласка, на місце.

 

     ------------

 

     Розглядається проект Закону України про ратифікацію Протоколу до  Конвенції  про  правову  допомогу  та  правові   відносини   у цивільних,  сімейних  та  кримінальних  справах  від 22 січня 1993 року.  На трибуну запрошується Хандурін Микола Іванович, заступник міністра юстиції України.

 

     ХАНДУРІН М.І.,  заступник міністра юстиції України.  Шановний Олександре  Олександровичу!  Шановні  народні  депутати!  На   ваш розгляд  Президентом  України  вноситься проект Закону України про ратифікацію Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини  у  цивільних,  сімейних  та кримінальних справах від 22 січня 1993 року.  Цей  проект  було  розглянуто  й  підтримано  на засіданні  Комітету  з  питань  правової політики і судовоправової реформи.  Враховуючи,  що згаданий протокол вносить  до  конвенції зміни і доповнення,  спрямовані на вдосконалення механізму надання правової допомоги, комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді  України  ратифікувати  цей  міжнародний договір,  підписаний главами держав - учасниць СНД.

 

     Під час  підписання  протоколу  від  імені  України  зроблено застереження  до пунктів 8,  19 і 21.  Ці застереження викладені в поданому Президентом України проекті закону про ратифікацію.

 

     Розглянувши наведені    застереження,    комітет    підтримав застереження  до  пункту  19  і в уточненій,  зміненій редакції до пункту 21 протоколу.  Що стосується застереження до пункту 8,  то, на думку комітету, робити його немає необхідності.

 

     Це пояснюється насамперед тим, що згідно з статтями 6, 8 і 19 діючої конвенції надання договірними сторонами  правової  допомоги здійснюється  виключно  в межах законодавства запитуваної сторони. Положення статті 221 конвенції про можливість участі  прокурора  в цивільному  процесі  відповідає  пункту  2  статті 121 Конституції України,  а також статті  118  Цивільного  процесуального  кодексу України.

 

     Крім того,  на  підставі  частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори,  згода на  обов'язковість  яких надана   Верховною   Радою   України,   є  частиною  національного законодавства України.  У зв'язку з цим пропонується  виключити  з проекту  закону про ратифікацію застереження до пункту 8 протоколу як зайве.

 

     У застереженні, зробленому до пункту 21 протоколу, зазначено, що  Україна бере на себе зобов'язання здійснювати зносини з питань виконання процесуальних  та  інших  дій,  які  потребують  санкції прокурора або суду в порядку, передбаченому частиною першою статті 80  конвенції,  тобто  виключно  Генеральним  прокурором  України. Проте,  на  думку  комітету,  це  застереження потребує уточнення. По-перше,   воно   в   наведеній    редакції    порушує    принцип децентралізації у зносинах установ юстиції, закладений у протоколі (стаття 5),  і тому може  ускладнити  надання  правової  допомоги. По-друге,  воно  не повною мірою відповідає положенням Конституції України.  Згідно зі статтями 29, 30 і 31 Конституції України арешт особи,   проведення  огляду  або  обшуку  в  її  житлі  чи  іншому володінні,  накладення арешту на кореспонденцію можуть мати  місце лише за рішенням суду. На підставі пункту 13 "Перехідних положень" Конституції України цей порядок запроваджується через п'ять  років після  набуття  нею  чинності.  До  того  часу зберігається чинний порядок одержання санкції прокурора.

 

     У зв'язку з цим з метою більш  повного  відтворення  положень Конституції України доцільно послатися в даному застереженні не на порядок зносин між прокурорами,  зазначений у статті 80 конвенції, а  на  загальний  порядок  зносин  компетентних  установ  юстиції, передбачений статтею 5 конвенції в редакції  пункту  2  протоколу, тобто  в новій редакції.  Тому застереження до пункту 21 протоколу слід було б  уточнити  й  викласти  так:  "Україна  бере  на  себе зобов'язання  здійснювати зносини з питань виконання процесуальних та інших дій,  зазначених у частині другій статті 80 конвенції,  у порядку,  передбаченому статтею 5 конвенції". Прошу вас підтримати цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Миколи Івановича? Немає.

 

     Є пропозиція підтримати проект,  оскільки  і  наш  Комітет  у закордонних   справах   також   підтримує   цю  пропозицію.  Треба підтримати проект, внесений Президентом на розгляд Верховної Ради, у тій редакції, яку доповів Микола Іванович. Немає заперечень?

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 161.

 

     Є сумніви у депутатів? Які сумніви? Сумнівів немає.

 

     Тоді я  ще  раз  ставлю  на голосування цю пропозицію.  Члени групи "Єдність", будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 204.

 

     Я прошу,  оголосіть: нехай усі депутати зайдуть до залу. Будь ласка,  Володимире Кириловичу,  що ви хотіли сказати?  Будь ласка, слово  надається   депутату   Олексєєнку.   Говоріть,   Володимире Кириловичу.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального  розвитку  села (Мар'їнський виборчий округ,  Донецька область).  Дякую, Олександре Олександровичу! Вважаю, що це питання заслуговує  на увагу,  а тому прошу всіх колег підтримати проект і проголосувати за!

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Ще раз ставлю законопроект на голосування.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     -------------------

 

     Розглядається проект   Закону    України    про    скасування заборгованості по сплаті земельного податку до бюджету за 1997 рік підприємств військово-промислового комплексу.  У вас  на  руках  є висновки  аграрного комітету і Комітету з питань оборони,  а вчора Верховна Рада  одержала  прохання  Кабінету  Міністрів  підтримати пропозиції  двох  наших  комітетів,  оскільки  йдеться про те,  що законодавством на 1996 і 1998 роки ці питання врегульовані, а 1997 нібито  випадає,  і  підприємства  ВПК повинні зробити ще проплати (фактично з  бюджетних  коштів,  знову  ж  таки,  до  бюджету)  за використання земель об'єктами оборонного комплексу й армії. Тому є пропозиція відразу підтримати цей проект без обговорення.

 

     Депутат Сокерчак. З місця, будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.   Олександре   Олександровичу!    Це    питання стосується  Закону  про  плату  за  землю.  Я  хотів  би,  щоб  ми розглянули одну  проблему,  яка  торкається  не  тільки  Одеського аеропорту,  а  й  інших  аеропортів у містах-мільйонниках.  Маю на увазі те, що в перелік підприємств оборонного комплексу варто було б  включити  і  аеропорти,  злітні  смуги яких використовуються як військовою,  так і цивільною авіацією.  Уявіть собі таку ситуацію: сьогодні Одеському аеропорту доводиться платити за квадратний метр землі  у  великому   розмірі   податок   тільки   через   те,   що застосовуються три коефіцієнти.  Один з них - відповідно до Закону про плату за землю,  другий враховує,  що Одеса - мільйонне місто, третій  -  що аеропорт розташований у курортній зоні.  Я вважаю це порушенням закону взагалі.

 

     За такої ситуації державне підприємство збанкрутує  повністю, бо йому доводиться стільки платити податку за землю, що скоро воно перестане існувати.  А це державна форма власності,  тому,  я  так вважаю,  ми  повинні підійти до цього зважено і включити в перелік цих об'єктів ті аеропорти, які використовують злітні смуги спільно з військовими.

 

     Це стосується,  я думаю,  і аеропорту "Жуляни",  і в Донецьку аеропорт у такій ситуації.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     З цього приводу слово має Володимир Васильович Мухін.

 

     МУХІН В.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Харківська область).  Уважаемые депутаты! Речь идет совсем о другой ситуации. То,  что касается аэропортов, это отдельный вопрос. Надо учитывать коммерческую деятельность аэропортов: какие доходы они получают за счет  использования  взлетных полос гражданской авиацией,  а потом уже обсуждать использование этих полос военными.  Сейчас  же  речь идет совершенно о другом.  Дело в том,  что при обсуждении проекта бюджета  на  1998  год  поднимался  серьезный  вопрос  о  развитии предприятий военно-промышленного комплекса.

 

     Вы знаете,  что  у  нас  в этом есть определенные достижения. Например, заработал завод имени Малышева и вместе с ним заработали 200  заводов в Украине,  то есть авиационная промышленность начала постепенно восстанавливаться, ведутся работы по созданию самолетов АН-140 и АН70. Известно, что самолет АН-140 заменит самолет АН-24, а поэтому предполагается,  что  на  эту  машину  будут  достаточно большие  заказы,  в  том числе и со стороны стран СНГ.  Вот и было принято решение  поддержать  все  эти  направления  в  авиационной промышленности.  Мы проголосовали за то,  что в 1998 году не будет взиматься  налог  на  землю  с   предприятий   военнопромышленного комплекса.

 

     Но поскольку  эти предприятия имеют очень маленькие оборотные средства,  то,  учитывая нынешние трудности с выплатой  заработной платы,  Министерство  промышленной  политики  и  Кабинет Министров обратились к Верховному Совету с  предложением  отменить  взимание налога  на  землю с предприятий военнопромышленного комплекса и за 1997 год.  Перечень этих предприятий у вас на руках.  Речь идет  о сумме всего лишь 40 миллионов гривень. Это согласовано практически со всеми областями Украины. Прошу за это проголосовать.

 

     Если есть вопросы, я готов на них ответить.

 

     ГОЛОВА. Справа в тому,  що хоч  цей  борг  за  пропозицією  і скасовується, але той, хто цей податок платив, платитиме й далі не більше і не менше.

 

     МУХІН В.В. Правильно.

 

     ГОЛОВА. Саме це комітет  розглядав.  А  пропозиція  Вячеслава Михайловича також правильна,  але то вже зміни до Закону про плату за землю. Це інший закон.

 

     МУХІН В.В.  Я должен сказать, что как раз Комитет по вопросам агропромышленного  комплекса (к сожалению,  Даниленко отсутствует) тоже рассматривал этот вопрос и поддержал нас.  И я  сейчас  прошу депутатов просто проголосовать за это,  ибо такие предприятия есть фактически в каждом округе.  К тому же это поможет  решить  вопрос выплаты зарплаты работающим.

 

     ГОЛОВА. Що скаже депутат Олексєєнко від свого комітету?  Будь ласка, з місця.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Олександре Олександровичу! Коли ми розглядали це  питання  на засіданні комітету,  то мали на увазі,  наприклад, склади для зберігання якихось воєнних вантажів, які за технологією повинні   розташовуватись  за  200-500  метрів  один  від  одного. Вважаємо,  що питання ставиться  правильно.  Але  я  не  згоден  з Володимиром Васильовичем у тому,  що він не хоче,  щоб до переліку були включені  вісім  аеропортів,  які  назвав  Сокерчак.  Ми  теж розглянули  це питання у підкомітеті і пропонуємо внести в перелік ці аеропорти, щоб звільнити і їх від сплати земельного податку.

 

     МУХІН В.В.  Уважаемые народные депутаты!  Вы меня неправильно поняли.  Я  не  против.  Но  посмотрите этот перечень.  По каждому предприятию Кабинет  Министров  дал  соответствующее  обоснование, рассчитал,  во  сколько  это обойдется бюджету,  а вы предлагаете, чтобы мы прямо с голоса проголосовали сейчас за  пять  аэропортов. Во сколько это обойдется нашей казне, я ответить не могу, поэтому, если Кабинет Министров согласится, мы это тоже поддержим.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз звертаю вашу увагу на  те,  що  йдеться  про коротенький  закон  з  двох пунктів.  Він те,  про що ви говорите, відносить до функцій Кабінету Міністрів.  Будь ласка, нехай Кабмін розглядає це і пропонує нам.  Якщо виробництво,  яке здійснює такі платежі,  розвалюється, а бюджет може обійтися без цих надходжень, тоді  Кабінет Міністрів поширить і на нього чинність норм,  які ми зараз приймемо.

 

     МУХІН В.В. Абсолютно правильно.

 

     ГОЛОВА. Ягоферов Анатолій Миколайович.  Він ще зранку  підняв руку і так тримає... Я йому надаю слово. Будь ласка.

 

     ЯГОФЕРОВ А.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Артемівський  виборчий  округ, Луганська область).  Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемый докладчик!  Мы приняли бюджет,  закрепив тем самым  абсолютно  все финансовые    взаимоотношения    всех    субектов   хозяйственной деятельности Украины.  Напомню:  бюджет по доходам  составляет  21 миллиард гривень,  по расходам - 24,5 миллиарда. Огромный дефицит! И сегодня мы пытаемся еще вот такими решениями внести изменения  в бюджет.  В  Кабинете Министров кому-то кажется,  что кого-то можно освободить от налога,  а кого-то - нет. В Конституции же записано, что  все  субекты хозяйственной деятельности равны!  Этого делать нельзя.

 

     Кроме всего,  Александр Александрович,  согласно нашим с вами решениям  по  отчислениям от заработной платы с каждых 100 гривень законной  заработной  платы  20  процентов  удерживается  в   виде подоходного   налога,   производится  47  процентов  отчислений  в соцстрах и прочее - всего 62 гривни на 100 гривень  зарплаты.  Это дикая   сетка!   Поэтому  ее  надо  пересмотреть  и  налоги  брать справедливо,  а не освобождать единицы, как мы это делаем. Считаю, что за этот законопроект голосовать нельзя.

 

     МУХІН В.В.  Отвечу депутату Ягоферову.  Вы,  к сожалению,  не совсем правильно оценили ситуацию.  Речь идет не о том, что бюджет 1998  года  будет  каким-то  образом  перекраиваться...  Я  с вами абсолютно согласен:  законы Украины обязаны  выполнять  все.  Речь идет  о  долгах 1997 года.  Дело в том,  что эти предприятия стоят перед дилеммой:  либо выплачивать налог на землю, либо выплачивать заработную  плату.  Министерство  и Кабинет Министров согласились, что это  деньги  можно  направить  на  выплату  заработной  платы, поэтому я прошу депутатов поддержать это решение.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  надається  слово  депутату  Ягоферову.  Будь ласка.

 

     ЯГОФЕРОВ А.М.  Еще раз обясняю вам, уважаемый докладчик, что то,  о  чем  вы  говорите,  есть  недоимка.  И  есть долг.  Тогда, Александр Александрович, нам Луганский тепловозостроительный завод точно   надо   освободить   от  этого  налога,  но  его  никто  не освобождает,  хотя  он  военную  продукцию  также  производит.   И Луганский  автосборочный  завод  надо освободить,  и шахтеров надо освободить,  и  всех   вообще   недоимщиков   освободить.   Почему освобождаются  именно  эти  предприятия?  И  что  это даст с точки зрения развития Украины?  Если бы это стало шагом вперед (на что я надеюсь,  например, по АвтоЗАЗу, очень надеюсь, хотя, так сказать, уверенности особой нет, решение мы приняли вроде бы правильное, но насколько  оно  будет  реально  воплощено в жизнь,  это уже другой вопрос),  тогда - да.  Здесь же  вы  просто  предлагаете  простить недоимщиков - и все. А как быть с остальными?

 

     МУХІН В.В.  Опять  отвечаю.  Что касается Луганска,  то здесь перечень  луганских  предприятий  -  почти  на   целую   страницу. Пожалуйста,  подойдите и ознакомьтесь.  Возможно,  те предприятия, которые вы перечислили,  как раз есть в этом  списке.  Ведь  целую страницу занимает перечень предприятий Луганска!

 

     ГОЛОВА. Анатолію  Миколайовичу,  ви  почитайте  обгрунтування Кабінету Міністрів. Там говориться про те, що у бюджетах на 1996 і 1998  роки ці питання були врегульовані,  а випав тільки 1997 рік. І,  природно,  ці  неплатежі  зараз  уже  наросли   і   не   дають можливості...  (Шум  у залі).  Ми зараз про легку промисловість не говоримо.

 

     МУХІН В.В.  Наталия Михайловна,  дорога в ад вымощена благими намерениями.  Поэтому  я  хочу  вам  сказать,  что здесь в списке, кстати, и предприятия из Сум есть, обратите внимание. Например, то самое предприятие имени Фрунзе,  на которое вы, по всей видимости, в своей избирательной кампании опираетесь.

 

     Я еще раз подчеркиваю:  здесь есть все предприятия. А за свой Харьков,  конечно,  я  буду стоять горой так же,  как вы должны за Сумы стоять. Все правильно.

 

 

 

     ГОЛОВА. Депутат Заєць. Будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Шановні депутати! Тут ідеться не про підриємства, які випускають військову продукцію,  а про підприємства, які мають особливі   технологічні   процеси,   наприклад,   про    авіаційні підприємства,  де  є  аеродроми,  злітні смуги.  А ці злітні смуги мають  величезні  санітарні  зони.  В  умовах  глибокої  кризи  ці підприємства в принципі не можуть сплатити податок на землю. Хоча, справді,  треба наводити порядок із  використанням  землі.  І  чим швидше   ми   його   наведемо,   тим   краще.  Треба  впорядкувати використання  землі.  Але  зараз  ідеться   про   підприємства   з особливими технологічними процесами.

 

     Тому я   прошу   вас,   шановні   депутати,   підтримати  цей законопроект навіть з  огляду  на  те,  що  на  1998  рік  ми  уже звільнили  ці підприємства від плати за землю.  За 1995- 1996 роки ми їх теж звільняли,  а в 1997 році ми застосували щодо них  інший порядок оподаткування.  Ми хотіли внести зміни до Закону про плату за землю.  У Верховній Раді цей  законопроект  погоджувався  майже рік.  Ми  прийняли  тоді  бюджет  на 1997 рік усередині року,  і в результаті це питання  залишилося  невирішеним.  Отже,  нам  треба виправити свою помилку, яку ми допустили ще в 1997 році.

 

     З тими, хто каже, що треба впорядкувати використання землі, я цілком  згоден.  Але  в  даному  випадку  ми  повинні   підтримати підприємства з особливими технологічними процесами.

 

     Дякую.

 

     МУХІН В.В.  Я  только  добавлю,  что  этот  вопрос должен был докладывать Анатолий Степанович Даниленко от Комитета по  вопросам АПК.  Так как его нет, докладываю я, поскольку наш комитет все эти вопросы согласовывал.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  проект  закону   в   першому читанні.  А  потім,  якщо  підтримаєте,  і остаточно.  Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 174.

 

     Які ще думки будуть?  (Шум у залі).  Пропонується  голосувати поіменно.   Ставлю   на   голосування   пропозицію   про  поіменне голосування.

 

     "За" - 145. Прийнято.

 

     Перед тим як поставити на  поіменне  голосування,  я  ще  раз звертаю   увагу,   що   йдеться   про  підприємства  з  особливими технологічними процесами.  Наприклад,  авіазавод у Києві має площі для аеродрому,  для випробувальних робіт тощо,  які не є об'єктами виробництва.  І якщо раніше в структурі собівартості ставка  плати за   землю  була  нульовою,  то  нині  ситуація  принципово  інша. Враховуючи  це,  треба  піти  назустріч.  Здебільш  це  стосується бюджетних   організацій,   підприємств  оборонного  комплексу.  Це означає, що ми все одно з бюджету повинні платити в бюджет.

 

     У даному випадку пропозиції двох комітетів і пропозиції уряду обгрунтовані,  проте  це  не  знімає  потреби перегляду Закону про плату за землю, про що говорили депутат Ягоферов та інші депутати. Але то - інше питання.

 

     А це  питання потрібно зараз вирішити.  Ще раз нагадую,  воно було врегульовано законами про Державний бюджет на 1995,  1996  та 1998  роки.  І  лише  щодо 1997 року питання про сплату земельного податку підприємствами  ВПК  залишилося  відкритим.  Через  те  що Комітет  з  питань  АПК  не  виконав доручення Верховної Ради щодо підготовки Закону про плату за землю  відповідного  змісту,  треба сьогодні врегулювати сплату земельного податку за 1997 рік. Тому я ставлю це питання ще раз на голосування в поіменному режимі.

 

     "За" - 190. Не прийнято.

 

     Я не розумію,  чому 45 чоловік не голосують... Як хочете, так і голосуйте,  а результати голосування опублікуємо в газеті "Голос України".  А то буває так:  зустрічаючись з виборцями,  б'є себе в груди, що він отакий, а насправді голосує інакше. Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 193.

 

     Опублікуйте по фракціях, будь ласка. "Комуністи України" - 45 із 63;  "Конституційний центр" - 14 із 21;  фракція Соціалістичної та Селянської партій - 28 із 36; група "Єдність" - 7 із 19; Партія регіонального відродження України - 9 із 14;  "Вперед,  Україно" - 11 із 16;  Аграрна партія - 7 із 10;  фракція  "Соціально-ринковий вибір" - 16 із 17;  Народний рух України - 21 із 24; позафракційні

- 35 із 45. Я гадаю, що ми маємо змогу опублікувати, нехай виборці дізнаються про позицію тих чи інших депутатів.

 

     Ще раз слово має депутат Мухін.

 

     МУХІН В.В.  Александр  Александрович,  я еще раз обращаюсь ко всем депутатам.  Есть список предприятий,  в нем представлены  все области Украины. Относительно того, что Наталия Михайловна сказала по поводу Харькова, я думаю, в Харькове ей это припомнят...

 

     Дело в том,  что  предприятия  военнопромышленного  комплекса Украины всегда освобождались от уплаты земельного налога. Только в 1997 году было сделано исключение.

 

     Поэтому Кабинет  Министров  и   министерство   обратились   с просьбой отменить уплату земельного налога за 1997 год.  Вот о чем идет речь.

 

     А эти деньги как  раз  пойдут  на  выплату  заработной  платы работникам этих предприятий.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Партия "Громада". Уважаемые коллеги, я прошу вас  успокоиться.  Я  не  голосовал  за  это  решение   совершенно сознательно, потому что некорректно так ставить вопрос.

 

     Пока я  не  буду  знать,  чем  будут возмещены потери местных бюджетов (а этим мы нанесем ущерб местным бюджетам),  я голосовать не буду.

 

     Если бы    это    решение    предусматривало   автоматическое перераспределение доходов центрального бюджета в местные  бюджеты, то я бы согласился.

 

     К сожалению,   у   нас  самые  большие  невыплаты  в  местных бюджетах. И давайте помнить об учителях и врачах, которые получают заработную плату из местных бюджетов.

 

     Поэтому я  считаю,  что  надо  помочь этим предприятиям,  но, помогая,  необходимо помнить о местных бюджетах. И поскольку это в комплексе не решено, голосовать за такой проект преждевременно.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Олександре   Сергійовичу,   я   не   повинен   нікого переконувати,  але справа  в  тому,  що  в  бюджеті  на  1998  рік надходження  від  цієї  статті не були передбачені.  Йшлося про ті борги, які вже фіксувалися як такі.

 

     А зараз  вийде  так,  що  і   ці   підприємства   не   можуть функціонувати,  бо за умов нинішньої системи платежів вони повинні сплатити ці кошти. Отже, вони повністю зупиняться.

 

     Пропозиція стосовно машинобудівного заводу "Луганськтепловоз" та  інших  правильна.  Що  скаже  Комітет з питань бюджету з цього приводу?  (Шум у залі).  Я привертаю вашу увагу ще  раз  до  листа Кабінету  Міністрів,  підписаного  Прем'єром,  стосовно  підтримки цього рішення.

 

     Будь ласка, Володимире Семеновичу.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Уважаемые коллеги,  здесь нет  никакой опасности по ущемлению местных бюджетов, поскольку это практически невостребуемые  недоимки.  Мы  освободим  предприятия   оборонного комплекса  для того,  чтобы они могли плодотворно работать дальше, давать прибыль и поступления в бюджет.  Все равно мы этих денег не вернем. Давайте проголосуем за этот проект закона.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  ставлю на голосування в поіменному режимі цю пропозицію. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 202. Не приймається.

 

     Є ще потреба обговорювати?  Слово має  депутат  Сокерчак  від комітету.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Фракція комуністів. Олександре Олександровичу, багатьох депутатів хвилює  питання  щодо  восьми  аеропортів,  які стануть   банкрутами.   Це  державні  підприємства.  Якщо  Кабінет Міністрів не розглянув нашу пропозицію про  те,  щоб  включити  до списку   ці  аеропорти,  я  пропоную,  Олександре  Олександровичу, доручити Кабінету Міністрів розглянути цю пропозицію, бо аеропорти розваляться  і в Одесі,  і в Донецьку,  і в Запоріжжі.  І аеропорт "Жуляни" чекає те саме.

 

     Давайте ще раз проголосуємо за цей проект і  дамо  доручення, щоб включили ці аеропорти до списку.  Це було б правильно. Я прошу депутатів підтримати цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Є така пропозиція: проголосувати законопроект і до нього доручення Кабінету Міністрів розглянути питання про включення до переліку підприємств,  на  які поширюється чинність цього закону,  і державних аеропортів.  Нехай уряд  розгляне.  Якщо  виявиться,  що  ці  правовідносини  не  так регулювалися  і охоплювалися не тільки цим роком,  то тоді Кабінет Міністрів вирішуватиме питання вже по суті.  А якщо виявиться,  що раніше  не платили і тепер не платять,  а минулого року тільки був інший  підхід,  то  він   включить   до   переліку,   і   проблема розв'яжеться.

 

     За пропозицією  депутата  Сокерчака  ставлю  законопроект  на голосування. Прошу підтримати.

 

     "За" - 203.

 

     Я маю  всі  формальні  підстави,  щоб  зняти  це  питання   з розгляду.  Але  йдеться  про  те,  що тим самим ми зупиняємо низку підприємств, які не можуть, так би мовити, звести кінці з кінцями. Це  ж  усім  зрозуміло,  тому  треба  приймати таке рішення (Шум у залі).  До того ж Кабінет Міністрів просить це зробити...  Він  же зробив обгрунтування.  Тим більше, що ці кошти до бюджету однаково не надійдуть,  приймемо ми чи  не  приймемо  законопроект  (Шум  у залі).

 

     Слово має депутат Степанов.

 

     СТЕПАНОВ П.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Ватутінський виборчий округ,  Луганська область).  Уважаемые народные депутаты! Это не освобождение предприятий оборонного комплекса  от  налогов, это   не   льготы.   Огромные   территории   этих  заводов  заняты мобилизационными резервами. Именно эта часть территории в основном и   освобождается   от   уплаты  налогов.  Прошу  поддержать  этот законопроект.

 

     ГОЛОВА. Востаннє  ставлю  на   голосування   це   питання   в поіменному режимі. Результати цього голосування обов'язково будуть опубліковані (Шум у залі).  Не для залякування,  а для  того,  щоб кожен відповідально визначав свою позицію.

 

     Прошу проголосувати  в поіменному режимі.  Підтримайте,  будь ласка.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Опублікуйте ще раз результати  голосування,  будь  ласка,  по фракціях.

 

     Мається на  увазі,  що  ми  голосуємо  і  доручення  Кабінету Міністрів стосовно аеропортів.  Пропозицію депутата  Сокерчака  як окреме доручення Кабінету Міністрів ставлю на голосування.

 

     "За" - 210.

 

     Прийнято рішення. Це доручення.

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые коллеги! Необходимо дополнить этот документ такими пунктами.

 

     Первый. Кабинету    Министров     провести     инвентаризацию использования   земельных   площадей   этих  предприятий.  Второй. Государственному бюджету компенсировать местным бюджетам потери от недополучения земельного налога.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  перший  пункт.  Це доручення дається разом із попереднім,  яке ми проголосували  на  пропозицію депутата Сокерчака. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 211. Прийнято.

 

     ------------

 

     На трибуну   запрошується   Стешенко  Олександр  Миколайович. Розглядається питання про зміни  в  адміністративнотериторіальному устрої.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановний  головуючий!  Шановні  колеги народні депутати!  Відповідно до Конституції та норм чинного законодавства Комітет  Верховної  Ради  України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування  розглянув  подання  Житомирської, Київської   та   Львівської   обласних  рад  щодо  окремих  питань адміністративно-територіального  устрою  і   пропонує   підтримати пропозиції  про  присвоєння  найменувань  новоутвореним  населеним пунктам  Андрушівського  та   Лугинського   районів   Житомирської області,     про     зміну     меж     міст    Бровари,    Ржищів, Переяслав-Хмельницький Київської області,  про  зміну  межі  міста Пустомити Львівської області.

 

     Відповідні довідкові  матеріали та проекти постанов Верховної Ради вам роздані. Прохання підтримати.

 

     ГОЛОВА. Є якісь зауваження з цього приводу?  Немає. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 195.

 

     Проти ж ніхто не голосує. Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва до 16 години.

 

     Після перерви  першим  розглядатиметься  питання  про  проект Закону про передачу державного та комунального майна.