Стенограма пленарного засідання

11 лютого 1998

 

 

ЗАСІДАННЯ ДЕСЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  11  л ю т о г о  1998  р о к у.

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  депутати,  члени   Кабінету Міністрів, журналісти, гості Верховної Ради, шановні радіослухачі!

 

     Я прошу  зайти  до  залу  тих  депутатів,  які брали участь у голосуванні. Сідайте, будь ласка. Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 314  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     У роботі  засідання  бере участь Кабінет Міністрів України на чолі з Прем'єр-міністром Валерієм Павловичем Пустовойтенком.

 

     Шановні депутати!  Сьогодні   на   порядку   денному   нашого засідання  -  День  уряду.  Процедура його вам добре відома,  вона визначається положенням. Питання, винесене на розгляд на Дні уряду конкретне   і  болюче:  інформація  Кабінету  Міністрів  про  стан погашення заборгованості із заробітної плати,  пенсій і стипендій, відновлення та повернення заощаджень громадянам. Доручення з цього приводу направлено  Кабінету  Міністрів  16  січня,  матеріали  ви одержали 6 лютого.

 

     Є пропозиція,  враховуючи специфіку роботи Кабінету Міністрів і прохання Прем'єр-міністра,  розпочати відразу з  цього  питання, щоб ми його розглянули за 2-2,5 години.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Слово для  інформації  про  стан  погашення заборгованості із заробітної плати,  пенсій і стипендій,  відновлення та  повернення заощаджень  громадянам  має  заступник міністра фінансів Володимир Матвійчук. Будь ласка (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку.  Будь ласка,  тут присутні Прем'єр-міністр  та інші  міністри,  якщо  виникатимуть запитання,  поставите їх тому, кому ви вважатимете за потрібне.

 

     Кабінет Міністрів   відповідно    до    положення    визначає доповідача.  У даному разі доповідати доручено заступнику міністра (Шум у залі).

 

     Я прошу, спокійно, одну хвилиночку (Шум у залі).

 

     Під час  проведення  Дня  уряду   відповідно   до   положення головуючий  на  засіданні  Верховної  Ради  надає  члену  Кабінету Міністрів чи керівнику відповідного центрального органу виконавчої влади 15 хвилин і так далі (Шум у залі).

 

     Я прошу,  не  вигукуйте,  будь  ласка.  Зараз на трибуну буде запрошено міністра фінансів.  Володимире Макаровичу сідайте,  будь ласка, на місце.

 

     Поки підійде  міністр  фінансів,  щоб не гаяти часу,  я прошу розглянути питання порядку денного,  які не  викликають  дискусії. Насамперед   це   проект   Постанови  про  фінансове  забезпечення підготовки    сільськогосподарської    техніки    до    проведення весняно-польових  робіт  у 1998 році.  Ми вчора прийняли за основу цей проект постанови і дали доручення Комітету з питань бюджету  і Комітету  з  питань  агропромислового  комплексу  привести  його у відповідність із положенням про резервний фонд Кабінету Міністрів. Тепер цей проект не викликає заперечень ні в кого з депутатів.

 

     Депутате Чечетов, будь ласка.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством    (Юнокомунарівський   виборчий   округ,   Донецька область).  Спасибо,  Александр  Александрович.  Вчера  вечером   я говорил,  что мы иногда принимаем документы "с листа",  которые не визирует  Министерство  финансов.  Поэтому  я  прошу  дать   слово представителю    Министерства    финансов    по    этому   проекту постановления, пусть он прокомментирует, что и как.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Володимире   Семеновичу,   ви   погоджували   це    з Міністерством фінансів?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  виконуючий  обов'язки голови Комітету Верховної Ради України з питань  бюджету  (Первомайський  виборчий округ,   Харківська   область).  Я  вчера  уже  говорил,  что  при рассмотрении этого вопроса  на  заседании  комитета  присутствовал заместитель  министра  финансов,  и  он не высказал возражений.  Я говорил об этом вчера на заседании.

 

     ГОЛОВА. Вчора  також  виступав  Петро  Кузьмович   Германчук, представник  міністерства,  він висловив свою думку.  Тому я прошу проголосувати  проект  постанови  в  цілому.   Він   не   викликає заперечень. Іде голосування. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 213.

 

     Депутат Манчуленко  просить  ще раз проголосувати.  Ставлю на голосування, будь ласка.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     До того  ж  прошу  звернути  увагу,   що   це   документ   не імперативний,   а  рекомендаційний,  щоб  Кабінет  Міністрів  вжив заходів,  передбачених цією  постановою.  А  саме  використання  і резервного  фонду,  і  держрезерву  для  підготовки  до проведення весняних робіт, ремонту сільськогосподарської техніки.

 

     ________________________

 

     Учора перед закінченням вечірнього  засідання  ми  обмінялися думками стосовно голосування Закону про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки  Крим  з  пропозиціями  Президента.  І, здається,  уже всі дійшли висновку,  що треба підтвердити чинність проголосованого і прийнятого  раніше  закону,  який  подавався  на підпис Президенту (Шум у залі).

 

     Прошу уваги! Сядьте всі на місця, я зараз поставлю цей проект на голосування. Будь ласка, заспокойтеся.

 

     Ставиться на   голосування   пропозиція   про   підтвердження чинності  Закону  про  вибори  депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим,  який був прийнятий  22  січня.  Усім  зрозуміло? Прошу підтримати цю пропозицію.  Нагадую,  що для того, щоб в усій державі вибори проводилися одночасно і на законній підставі, треба набрати 300 голосів. Іде голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 218.

 

     Або хтось не зрозумів,  або занадто зрозумів. Ще раз пояснюю. Будь ласка,  прошу уваги!  Ідеться про  документ,  який  ми  вчора підтримали  278  голосами,  але перенесли голосування на сьогодні, щоб ви ще раз  порадилися  в  комітетах,  фракціях  і  визначилися остаточно.  Мова  йдеться  про  необхідність  проведення виборів у Криму також  29  березня.  Постанову  щодо  цього  ми  теж  можемо прийняти,  а  вчора ми прийняли Закон про Верховну Раду Автономної Республіки Крим.  Відповідно до нього тепер  ми  повинні  прийняти Закон  про  вибори  депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим,  який дасть можливість сформувати цей представницький  орган автономії на законних підставах,  на основі закону,  прийнятого 22 січня.  Якщо ми не приймемо зараз цей закон,  то тоді  не  зможемо забезпечити вибори до всіх структур влади в Україні одночасно.  От про що йдеться.

 

     Вчора я давав пояснення з цього приводу,  і,  мені  здається, усі погодилися, що треба підтвердити чинність цього закону. Тому я прошу вас:  підтримайте,  будь ласка, цю пропозицію. Ще раз ставлю її на голосування. Будь ласка. Нагадую ще раз: треба 300 голосів.

 

     "За" - 227.

 

     Будь ласка, ставиться на голосування пропозиція проголосувати поіменно,  щоб опублікувати ці матеріали,  тому  що  будуть  потім пояснювати,  хто  голосував  так,  а  хто інакше.  Нехай усім буде відомо, хто чого хотів.

 

     Будь ласка, хто за те, щоб голосувати поіменно?

 

     "За" - 194.

 

     Підтримана ця пропозиція.  Будь ласка,  зосередьтеся,  ще раз нагадую:   ставиться   на   голосування...   (Шум  у  залі).  Одну хвилиночку,  ну,  це ж буде відомо,  хто в залі присутній, а хто - ні. Ми опублікуємо, хто зареєструвався біля столів, і порівняємо з тим, хто голосуватиме.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Поіменна реєстрація!..

 

     ГОЛОВА. Добре.  Перед голосуванням за Регламентом проводиться поіменна реєстрація (Шум у залі). Чому "ні"? Значить, опублікуємо. Хто боїться відповідальності, той витягує картки.

 

     Будь ласка, я можу ще раз непоіменно проголосувати. Але треба рухатися далі правовим порядком.

 

     Наталія Петрівна Штепа. Будь ласка.

 

     ШТЕПА Н.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики  та  праці  (Сімферопольський виборчий округ,  Автономна Республіка Крим).  Фракция коммунистов. Хочу обратиться ко всем депутатам.  Еще раз вспомните все,  о  чем вчера  говорил  Александр  Александрович.  В  статье 5 Конституции Украины  записано:  "единственным  источником  власти  в   Украине является  народ".  Не приняв решения о проведении выборов в Крыму, мы тем самым грубейшим образом нарушим эту статью.  Почему? Потому что  именно  граждане  Украины  - крымчане в 1994 году дали мандат депутатам Верховного Совета Автономной Республики Крым на 4  года. Здесь  говорят о том,  что мы не можем проводить в Крыму выборы 29 марта,  поскольку  срок  полномочий  Верховного  Совета  автономии истекает  10  мая  1998  года.  Вспомните,  пожалуйста:  выборы  в Верховный Совет Автономной Республики Крым проходили в марте  1994 года вместе с выборами в Верховную Раду Украины.

 

     Кроме того, почему не поддерживается закон? Есть два основных предложения   Президента,   которые   не   поддерживаются   частью депутатов.   Первое  предложение  о  том,  чтобы  выборы  в  Крыму проходили на основе не смешанной,  а мажоритарной системы.  Почему не  прекращается война вокруг крымского вопроса?  Потому что права Крымской  автономии  постоянно  сужаются.  Что  такое  отойти   от смешанной  системы,  которая  была  уже  в  1994 году опробована в Крыму?  На сегодня возврат к мажоритарной системе  -  это  сужение политических прав автономии.

 

     С другой стороны, Закон о выборах депутатов Верховного Совета Автономной Республики Крым полностью вписывается в законодательное поле  Украины.  А крымчанам не раз указывалось,  что мы выходим из этого поля.

 

     И, наконец,  еще одно предложение  Президента  -  чтобы  были учтены  интересы  представителей  определенных  национальностей  в Крыму.  Получается,  что сегодня именно президентскими структурами разжигается  национальная  рознь  в  Крыму.  О каких привилегиях и льготах представителям отдельных национальностей  можно  говорить, если  в  Крыму  проживают  73  процента  русских,  которые сегодня представляют национальное меньшинство.  Именно  смешанная  система позволит представителям всех национальностей иметь равные права на выборах.

 

     Четыре прошедших года дали  возможность  представителям  всех национальностей   легализовать   деятельность  своих  организаций, сформировать свои партии.

 

     Я повторяю:  непроведение выборов и сохранение статуса-кво  в Крыму будет способствовать продолжению передела собственности.  Вы вчера видели,  что происходит в Крыму:  криминал рвется к  власти! Мажоритарная  система  -  это  приход  к власти в Крыму криминала! Оставить Верховный Совет в  нынешнем  составе,  значит  продолжить передел собственности. Это, по сути, война кланов в Крыму.

 

     Спасибо за внимание. Призываю вас всех преодолеть вето.

 

     ГОЛОВА. Слово  має  представник  Президента  у Верховній Раді Роман Петрович Безсмертний.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  постійний представник Президента України у Верховній  Раді  України  (Макарівський  виборчий округ,  Київська область). Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! Так, як  і  ваші  пропозиції  подолати  вето,  заслуговують на увагу та розгляд по суті і зауваження Президента.

 

     Олександре Олександровичу, шановні колеги! Я хочу сказати, що в  законі  є  такі положення,  не змінювати які сьогодні не можна! Наприклад,  у частині третій  статті  7  йдеться  про  "відхилення кількості  виборців  від середньої по Україні".  В Україні середня кількість виборців в  окрузі  становить  182  тисячі,  і  якщо  ви застосуєте  цю  норму  до  1,5  мільйона  населення  Криму,  то ви побачите, що сформувати представницький орган у складі 100 чоловік буде неможливо! Ми допустилися помилки і маємо її виправити.

 

     Тому абсолютно  логічною  була  пропозиція  голови Комітету з питань державного  будівництва  Олександра  Миколайовича  Стешенка обговорити  ці  два  концептуальні зауваження Президента,  а потім розглянути решту зауважень.  Тоді ми можемо сподіватися на те,  що досягнемо  якогось  результату.  Спроба  вже  втретє подолати вето закінчиться нічим, і закон не працюватиме.

 

     Тому я  вас  прошу  і  пропоную  зараз  перейти  до  розгляду пропозицій Президента.  Або зробити це після Дня уряду,  як ми вже планували.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановний Романе Петровичу!  Я ставив  на  голосування пропозиції   Президента.  Вони  набрали,  якщо  не  помиляюся,  89 голосів. Тому говорити, що ми не розглядаємо ці пропозиції, просто некоректно...

 

     А тепер  щодо вашого посилання на частину третю статті 7,  то ви її не так  прочитали.  Прочитайте  уважно.  У  Криму  кількість населення  ділиться на кількість округів.  Відхилення буде в такій же пропорції,  як і по всій Україні.  А 182 тисячі, то зовсім інша річ.

 

     Будь ласка,   я  можу  це  поставити  ще  раз  на  непоіменне голосування. Суть зрозуміла, бо вона, до речі, і у виступі Наталії Петрівни викладена.  Те,  що пропонує Роман Петрович, можна було б розглядати, якби розгляд відбувався три місяці тому. Якщо зараз ми приймемо  цю  норму  навіть у законодавчому порядку,  то процедура підготовки цього закону у всій послідовності вимагає стільки часу, що тоді,  без усякого сумніву,  навіть говорити про вибори в Криму 29 березня не доводиться.  От у чому суть  проблеми.  Можливо,  за формою  це  юридично  і точніше,  і виправданіше абощо,  та ми тим самим передбачаємо політичне  рішення  про  непроведення  виборів, чого й добивається певна частина людей.

 

     Я ставлю  на голосування (поки що ще раз непоіменне,  а потім проголосуємо  й  поіменно,  якщо  буде  потреба)  пропозицію   про підтвердження чинності закону, прийнятого 22 січня. Будь ласка.

 

     "За" - 213. Не підтримується.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію в поіменному режимі.  Іде поіменне голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 201.

 

     Будь ласка, опублікуйте списки.

 

     Проголосували за: комуністи - 66 з 69; "Конституційний центр"

-  7  із 32;  СелПУ і СПУ - 29 з 35;  "Єдність" - 21 з 25;  Партія регіонального відродження України - 9 з 21;  "Вперед,  Україно!" - 14  з  17;  Аграрна партія України - 6 із 15;  "Соціально-ринковий вибір" - 9 із 18; Рух - 3 із 18; позафракційні - 37 із 51.

 

     Дякую.

 

     Будь ласка,  подайте ці списки Секретаріату і  опублікуйте  в газеті разом з даними про реєстрацію депутатів біля столів зранку. Депутат не повинен ухилятися від свого обов'язку приймати рішення. Він  може  голосувати за,  проти - як завгодно,  але - голосувати! (Шум у залі).

 

     Само собою. Я сказав уже.

 

     ___________________________

 

     На трибуну запрошується Мітюков Ігор Олександрович -  міністр фінансів  України для інформації про стан погашення заборгованості із  зарплати,  пенсій  і  стипендій,  відновлення  та   повернення заощаджень громадян.

 

     Будь ласка.

 

     Я нагадую,  що  відповідно  до  положення  про проведення Дня уряду протягом 15 хвилин робиться інформація, потім - відповіді на письмові запитання протягом 30 хвилин.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр фінансів України.  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати!  На  сьогодні  повністю погасити    заборгованість    із   заробітної   плати,   грошового забезпечення,  пенсій  та  стипендій  не   вдалося.   На   початок нинішнього  року  заборгованість бюджетів усіх рівнів з цих виплат становила 2,4 мільярда гривень,  що  в  середньому  становить  2,3 місяця.

 

     Заходи, вжиті нинішнім урядом України, дали певні результати. В 1997 році заборгованість зменшилась у цілому на  13,7  відсотка, але, враховуючи, що загальна заборгованість у середньому становить 2,3 місяця,  у бюджетних установах  окремих  районів  вона  значно більша, і тому нам не можна заспокоюватися.

 

     Сума заборгованості бюджетів усіх рівнів на 1 січня 1998 року була б значно меншою,  якби в першому півріччі 1997 року  вона  не збільшилася майже на 200 мільйонів гривень, або на 7 відсотків.

 

     У матеріалах,  які вам роздані, особливо на діаграмах, видно, що до липня 1997 року заборгованість мала тенденцію до  постійного збільшення.   Вжиття  заходів,  які  були  затверджені  постановою Кабінету Міністрів від 13 серпня 1997 року,  вплинуло на зменшення заборгованості в другому півріччі на 563 мільйони гривень,  або на 19 відсотків.

 

     На перше січня 1998 року заборгованість із указаних виплат  з державного бюджету становила 1 мільярд 600 мільйонів гривень, що в середньому становить 3 місяці. Це на 158 мільйонів гривень, або на 9 відсотків, менше заборгованості на 1 липня 1997 року.

 

     У першому  кварталі  1997  року заборгованість збільшилася на 268 мільйонів,  або на 18 відсотків.  У цілому з місцевих бюджетів заборгованість  із  указаних виплат становила на 1 січня 1998 року 743 мільйони гривень,  або в  середньому  1,6  місяця.  У  другому півріччі  1997 року заборгованість місцевих бюджетів зменшилася на 404 мільйони гривень,  або на  35  відсотків.  У  місті  Києві,  в Дніпропетровській  області  заборгованості  не  було взагалі,  а у Вінницькій,   Донецькій,   Львівській,   Одеській,    Полтавській, Харківській  областях  та у місті Севастополі ця заборгованість не перевищувала одного місяця.

 

     Разом з тим на 1 січня 1998 року в середньому  заборгованість із  соціальних  виплат  становила  в  Автономній  Республіці Крим, Рівненській,  Херсонській,  Чернігівській областях від 3,6 до  3,9 місяця;  в ІваноФранківській,  Кіровоградській - 4,3-4,7 місяця; у Тернопільській і Чернівецькій - понад 5 місяців. В окремих районах і   установах   цих   регіонів   заборгованість   значно   більша. Заборгованість із пенсій і допомог, які фінансуються з усіх джерел Пенсійним  фондом,  становила  на  1 січня 1998 року 1 мільярд 280 мільйонів гривень.  Динаміка заборгованості в 1997 році була така: в першому півріччі вона збільшилася на 411 мільйонів гривень,  або на 36,6 відсотка; в другому півріччі в результаті вжитих Кабінетом Міністрів заходів вона зменшилася на 255 мільйонів гривень, або на 16,6 відсотка.

 

     Заборгованість із  заробітної  плати  працівникам  виробничої сфери за даними Національного банку становила на 1 січня 1998 року 4,2 мільярда гривень.  У першому півріччі 1997 року заборгованість у  виробничій  сфері  збільшилася  на  29,1 відсотка,  а у другому півріччі 1997 року темпи її приросту знизилися майже наполовину.

 

     Які причини утворення заборгованості із соціальних виплат?

 

     Головною причиною  того,  що  допущено  таку   заборгованість бюджетів  усіх  рівнів,  є те,  що сьогодні бюджети всіх рівнів не мають змоги забезпечувати фінансування повністю всіх заходів,  які передбачені  чинним  законодавством  і  які  фінансувалися раніше. Іншими словами можна сказати так:  при спаді виробництва  валового внутрішнього   продукту   протягом   останніх   років  видатки  не скорочувались такими темпами.

 

     На друге місце в переліку причин заборгованості із соціальних виплат  слід  поставити  неповне  збирання податків та платежів до бюджету внаслідок порушень податкового законодавства, несвоєчасних розрахунків з бюджетом,  приховування прибутків. Тут слід особливо звернути  увагу  на  недоїмку.  Досвід  показує,  що  списання   і реструктуризація  заборгованості  для  підприємств  і  організацій спровокували утриманські настрої,  мовляв,  можна не платити, адже все спишуть і реструктуризують.

 

     Незважаючи на   те,   що   минулого   року   було  списано  й реструктуризовано  податкової  заборгованості  на   3,9   мільярда гривень,  вона  за  дев'ять місяців знову збільшилася в 1,5 раза і становила на 1 січня 1998 року 2,3 мільярда гривень.  Якби  ми  цю недоїмку отримали,  то змогли б практично повністю розрахуватися з боргами із соціальних виплат.

 

     У січні цього року  недоїмка  збільшилася  на  537  мільйонів гривень, або на 22 відсотки. Найбільше зростання недоїмки допущено в  Донецькій   області,   Запорізькій,   Луганській,   Львівській, Рівненській, Тернопільській і Черкаській областях.

 

     Безумовно, в   багатьох   випадках   недоїмка  є  результатом бартеризації в  економіці,  а  також  бартеризації  бюджету  через взаємозаліки.  Частина  недоїмки  є  результатом безвідповідальної практики керівників  підприємств,  організацій,  коли  до  них  не застосовуються    заходи    впливу    за   порушення   податкового законодавства.

 

     Багато підприємств  і  організацій  Міністерства  промислової політики,  Міністерства  агропромислового комплексу,  Міністерства вугільної промисловості,  Державного комітету нафтової  і  газової промисловості допускають такі порушення, чим збільшують недоїмку.

 

     Третьою причиною заборгованості із соціальних виплат є те, що керівники   бюджетних   установ   не   дотримуються    кошторисних призначень,   а   в  багатьох  регіонах,  де  найгірша  економічна ситуація,  хочуть мати найвищі показники бюджетної забезпеченості. Так  найбільша  заборгованість  із  соціальних виплат в Автономній Республіці Крим,  IваноФранківській, Кіровоградській, Рівненській, Тернопільській,    Херсонській,   Чернівецькій   і   Чернігівській областях.  Але  аналіз  показує,  що  для   вдосконалення   мережі чисельності  бюджетних  установ  у  цих регіонах зроблено набагато менше, ніж в інших областях.

 

     Ще однією з причин заборгованості  слід  вважати  те,  що  не забезпечується  виконання  вимог  указу  Президента України від 28 лютого 1997 року про спрямування на соціальні виплати не  менш  як 75 відсотків наявних бюджетних коштів. Лише в грудні минулого року ця вимога не була виконана в Донецькій,  Запорізькій,  Луганській, Миколаївській, Сумській, Черкаській областях.

 

     Перелік причин   можна  було  б  продовжувати.  На  засіданні Кабінету Міністрів ми це питання обговорили й прийняли  відповідні рішення,    якими    зобов'язали   керівництво   областей   суворо дотримуватися вимог указу Президента.

 

     Які перспективи щодо погашення заборгованості  із  соціальних виплат у поточному році?  Хочу відразу зазначити,  що становище із погашенням заборгованості в 1998 році буде кращим порівняно з 1997 роком. Які я маю підстави для такої заяви?

 

     По-перше, в  цілому  в  зведеному  бюджеті  для цієї мети вже передбачено  виділити  1,3  мільярда  гривень.  По-друге,  як   ви пам'ятаєте,  при затвердженні державного бюджету враховувалося, що в 1998 році буде  досягнуто  певної  стабілізації  у  виробництві. Взагалі передбачалося, що валовий внутрішній продукт збільшиться і приріст  обсягів  промислової  продукції   становитиме   майже   1 відсоток.  Результати  роботи  народного господарства в січні 1998 року показують, що ці прогнози - реальні.

 

     Так, якщо в січні 1997 року спад обсягу промислової продукції склав  1,8 відсотка,  то в січні 1998 року порівняно з січнем 1997 року обсяг виробництва промислової  продукції  збільшився  на  0,8 відсотка.

 

     У паливній  промисловості  він збільшився на 1,8 відсотка,  у чорній металургії - на 7,7 відсотка.

 

     Збільшення виробництва та обсягу реалізації продукції означає збільшення  доходів до бюджету всіх рівнів,  а відтак - розширення їх можливостей погасити заборгованість. Iншими словами - позитивні зрушення  січня  цього  року  щодо  стабілізації виробництва треба обов'язково утримати до кінця року.  Уряд  вживає  до  цього  всіх заходів, в першу чергу це стосується підтримки власного виробника. Лише стабілізація власного виробництва дасть  можливість  вирішити проблему погашення заборгованості.

 

     ГОЛОВА. Вибачте,   Iгоре   Олександровичу...  Прошу  хвилинку уваги!  Я прошу  депутатів  не  турбувати  членів  уряду  під  час розгляду цих питань.  Усіх депутатів прошу вийти з урядової ложі і сісти на свої місця.

 

     Володимире Iвановичу,  будь ласка!  Тим паче що  ви  в  уряді буваєте постійно й можете вирішити всі питання в робочому порядку.

 

     Ще раз прошу всіх депутатів не підходити до членів уряду,  бо розглядається важливе питання.

 

     Будь ласка.

 

     МIТЮКОВ I.О.  По-третє, в січні 1998 року обсяг надходжень до бюджетів усіх рівнів у порівнянні з відповідним періодом 1997 року збільшився на 216 мільйонів гривень.  Ця тенденція  протягом  року буде  забезпечуватися за рахунок більш повного справляння платежів до бюджетів усіх рівнів та пенсійного фонду,  а також  за  рахунок вилучення податків з тіньового сектора економіки.

 

     Тобто вилучення  податків  з  тіньового  сектора економіки та недопущення  порушень  податкового   законодавства   уряд   вважає головним  завданням  на  1998  рік  у  галузі фіскальної політики. Досягатиметься  це  як  адміністративними,  так   і   економічними методами.

 

     По-четверте, ми маємо надію,  що Верховна Рада України прийме законопроекти,  які запропоновані Кабінетом  Міністрів,  що  дасть можливість   залучити  до  бюджету  понад  2  мільярди  гривень  і поліпшити  фінансування   соціальних   виплат.   Це   відомі   вам законопроекти.  Частина  з  них  розглядається  вами,  частина вже прийнята.  Це закони про місцеві податки і збори, про патентування деяких видів підприємницької діяльності.

 

     ГОЛОВА. Учора прийнятий цей закон.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Я ж це й говорю: вони вже прийняті, але частину з них ще треба доопрацювати...  Наприклад,  закони про податок  на нерухоме  майно,  про  збір  до  Державного інноваційного фонду... Взагалі (це я вже казав) потенціал цих законів -  це  додатково  2 мільярди гривень.

 

     По-п'яте, відповідними     міністерствами    і    відомствами здійснюється значна робота по  залученню  зовнішніх  інвестицій  в економіку. Цей перелік можна продовжувати. Але, мабуть, не в цьому річ.  Кожного громадянина сьогодні хвилює одне питання  -  коли  ж буде погашена заборгованість із соціальних виплат.

 

     Ще раз  нагадую,  що  заборгованість  бюджетів усіх рівнів та Пенсійного фонду на початок року становила 3,4 мільярда гривень. А в  бюджетах  усіх  рівнів  на погашення заборгованості до внесення змін до бюджету на підставі тих рішень,  які ви вже прийняли і  ще приймете, передбачено 1,3 мільярда.

 

     Заходи, розроблені  Кабінетом  Міністрів України та Пенсійним фондом,   дадуть   можливість   збільшити   суму   на    погашення заборгованості.  Термін  погашення  заборгованості  із  соціальних виплат залежатиме від прийняття відповідних  законопроектів.  Якщо ці   законопроекти   будуть  своєчасно  прийняті,  більшу  частину заборгованості можна буде повністю погасити в 1998 році.

 

     Що стосується відновлення та повернення заощаджень  громадян. Відповідно  до  Закону  України  про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України грошові заощадження громадян за станом на  2  січня 1992 року підлягають відшкодуванню у співвідношенні 1 карбованець  заощаджень  -  1  гривня  5  копійок.  Загальна  сума компенсаційних  виплат відповідно до закону становить 132 мільярди гривень, що в 1,3 раза перевищує прогнозний розмір ВВП у 1998 році та в 6,3 раза дохідну частину державного бюджету України.

 

     На виконання вказаного закону та Постанови Верховної Ради від 17 липня 1997 року про виплату в  1997  році  установами  Ощадного банку  України  грошових заощаджень громадянам органами виконавчої влади,  Національним  банком  та  Ощадним  банком  була  проведена відповідна  робота.  У  Державному  бюджеті на 1997 рік на виплату зазначених заощаджень було  передбачено,  як  ви  пам'ятаєте,  200 мільйонів  гривень:  120  мільйонів  -  особам,  яким  на  1 січня виповнилося 80 років  і  більше,  і  80  мільйонів  -  спадкоємцям частково, у розмірі державної допомоги на поховання.

 

     Всього в  1997  році  Державним  казначейством перераховано в Ощадний банк 30 мільйонів гривень, з яких Ощадний банк перерахував 18  мільйонів  гривень  у  свої  обласні  відділення  для  виплати компенсацій особам віком понад 80  років  та  12  мільйонів  -  на організацію   поховання   спадкоємцям.   Видача   вкладникам   сум індексації проводилася відповідно до положення про порядок виплати частини проіндексованого вкладу особам у віці 80 років і більше, а також спадкоємцям померлих вкладників для організації похорону. Це положення  було  погоджене з Міністерством фінансів і Національним банком.

 

     Розглядаючи хід виконання закону,  слід також  зазначити,  що громадянами отримано 27,2 відсотка сертифікатів на суму індексацій грошових заощаджень громадян в установах Ощадного банку України  і колишнього  Укрдержстраху  відповідно  до Указу Президента України від 24 листопада 1994 року N 698.  З них  використано,  за  даними Фонду  державного  майна,  406,  2 мільйона гривень (без даних від двох регіонів,  які  ми  ще  не  отримали).  Треба  зауважити,  що нараховані  відповідно до указу Президента України суми індексації не зменшують залишків вкладів і  обліковуються  на  позабалансових рахунках.  За  даними Ощадного банку,  на відповідальне зберігання прийнято компенсаційних  сертифікатів  на  загальну  суму  252,  9 тисячі гривень.

 

     Законом про  Державний бюджет України на 1998 рік передбачено 370  мільйонів  гривень  на  погашення  заборгованості  з  виплати компенсації  втрат  від  знецінення грошових заощаджень громадян в установах Ощадного банку та  викуп  облігацій  державної  цільової безпроцентної позики 1990 року.

 

     Виплата проіндексованих  заощаджень  здійснюватиметься  після прийняття  Кабінетом  Міністрів  України   порядку   виплат   цієї компенсації громадянам у 1998 році відповідно до рішення Верховної Ради України, яке нещодавно прийнято.

 

     Слід зазначити,  що  заборгованість,   яка   склалася   через недофінансування  належних  у  1997 році сум на виплату індексації перед вкладниками віком понад 80  років,  становить  102  мільйони гривень  та перед організаторами поховання - 68 мільйонів гривень. За даними Ощадного банку,  залишок  заборгованості  по  облігаціях державної  цільової безпроцентної позики 1990 року становить 660,9 мільйона гривень.

 

     Дякую за увагу.

 

     Надійшло дуже багато письмових запитань, дозвольте відповісти на них.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  у  вас  є  півгодини  для  відповіді на запитання, підготовлені відповідно до положення. Прошу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Запитання Комітету з питань соціальної політики та  праці:  "Просимо  пояснити,  з  яких  міркувань  виходив і чим керувався уряд при затвердженні положення про порядок  компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням терміну її виплати (відповідна постанова від 20 грудня 1997)?"

 

     Шановні народні депутати,  зазначене положення затверджено  з метою  компенсації  збитків,  завданих  працівникам  у  зв'язку  з несвоєчасною виплатою  заробітної  плати,  збереження  купівельної спроможності  населення  та  на виконання статті 34 Закону України про оплату праці.  Фактичний  стан  виплати  заробітної  плати  на підприємствах,  в  установах  і  організаціях незалежно від джерел фінансування свідчить  про  те,  що  заборгована  заробітна  плата виплачується  не всім працівникам одночасно,  а послідовно окремим підрозділам,  дільницям,  бригадам і не в повному обсязі.  Реальні виплати  проводяться залежно від надходжень коштів на розрахункові рахунки.

 

     У положенні передбачено проводити розрахунок сум  компенсації відповідно  до  індексу  зростання  споживчих  цін  та  тривалості затримки виплати заробітної плати понад один  календарний  місяць. Виходячи з фінансових можливостей держави,  доцільності проведення компенсації та враховуючи рівень заробітної плати  ця  компенсація проводитиметься в разі зростання індексу споживчих цін більш як на 1 відсоток при затримці виплати заробітної плати,  нарахованої з 1 січня 1998 року.

 

     Що стосується    порушення    терміну    запровадження   цієї компенсації, то слід зазначити, що кошти на зазначену мету не були передбачені  в  Державному бюджеті на 1997 рік,  а значить,  ми не могли провадити ці виплати.  Нам треба звикати,  що  нові  виплати можуть робитися лише з неінфляційних джерел фінансування.

 

     Друге запитання цього самого комітету: "Яких заходів вживає  Кабінет  Міністрів  України  для  підвищення відповідальності  за  несплату  та  несвоєчасну  сплату  збору  на обов'язкове пенсійне страхування?"

 

     Дуже слушне  запитання.  З  метою  зменшення   заборгованості підприємств,  установ  та  організацій  із  зборів  на обов'язкове державне пенсійне страхування Кабінет Міністрів 24 січня 1998 року прийняв  постанову  Кабінету  Міністрів України N 75 про додаткові заходи щодо погашення заборгованості  підприємств,  організацій  і установ  з  обов'язкових  платежів  до  Пенсійного  фонду.  У  цій постанові передбачено,  що погашення  заборгованості  підприємств, організацій,  установ  незалежно  від  форм власності із зборів на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування  здійснюється  шляхом оформлення   заборгованості   за   минулі   періоди   відповідними векселями.  Поточна заборгованість повинна сплачуватися  повністю, як того вимагає закон.

 

     Крім того,   на   сьогодні   відповідними   міністерствами  і відомствами готується проект закону України  про  відповідальність суб'єктів  господарювання  за здійснення розрахунків з бюджетом та державними цільовими фондами.  У проекті пропонується  передбачити застосування     фінансових     санкцій     та    адміністративної відповідальності за несвоєчасну або не  в  повному  обсязі  сплату пенсійного   збору,   зокрема   арешт   майна  боржника,  закриття банківських рахунків тощо.

 

     Запитання від  Комітету  законодавчого  забезпечення  свободи слова та засобів масової інформації:  "Коли буде виконуватись указ Президента від 16 квітня 1997 року? Коли відбудеться впорядкування преси,   яка   видається   під  маркою  органів  виконавчої  влади одноосібно? Коли нарешті відбудеться розумне скорочення, кошти від якого  можна  і  треба  використати  на  своєчасну  оплату праці і соціальний захист журналістів,  працівників  засобів  комунікації, які  забезпечують  інформаційні процеси?" Далі в запитанні йдеться про концерн радіомовлення,  радіозв'язку і телебачення,  який  має проблеми   з   виплатою  заробітної  плати  і  отримав  недостатнє фінансування.

 

     Шановні народні  депутати!  На  виконання  Указу   Президента України  від 16 квітня 1997 року в державному і місцевому бюджетах передбачені кошти на державну економічну підтримку преси.  Так,  у 1997  році  на  цю  мету  було  передбачено 10 мільйонів 267 тисяч гривень у державному та 5 мільйонів 100 тисяч гривень  у  місцевих бюджетах.  На  1998 рік заплановано 12 мільйонів 620 тисяч гривень та  5  мільйонів  100  тисяч  гривень  відповідно.  Що  стосується госпрозрахункового    концерну   радіомовлення,   радіозв'язку   і телебачення,  то  він  є  структурним  підрозділом   Держтелерадіо України.  За  надання  послуг  за  встановленими  тарифами  та  за розповсюдження  програм   телерадіомовним   організаціям   концерн отримує  відповідні  доходи.  Всього  за минулий рік концерн надав послуг  на  суму  108,8  мільйона  гривень.  Відповідно  до  угоди Держтелерадіо  розрахувалося  з концерном РРТ за надані послуги на суму 47,7 мільйона гривень,  що становить 67,4 відсотка плану.  За розповсюдження  телерадіопрограм комерційним телерадіоорганізаціям концерн РТР отримав у  минулому  році  38  мільйонів  гривень.  За станом  на  1  січня  1998  року  комерційні  телерадіоорганізації заборгували  3,6  мільйона   гривень.   Першочерговість   платежів відповідно до чинного законодавства встановлює сам концерн РРТ.

 

     Що стосується  погашення  заборгованості  із заробітної плати працівникам телеорганізацій системи Держтелерадіо,  то на  початок 1998  року  вона становила 1,3 мільйона гривень,  або 80 відсотків місячного  фонду  оплати  праці.  Цю   заборгованість   планується погасити  за  рахунок  позабюджетних коштів від здійснення заходів Держтелерадіо та за рахунок поточного фінансування.

 

     Запитання від Комітету з питань  молоді,  спорту  і  туризму: "Поінформуйте  про  суму  коштів,  виданих  у  1997 році у вигляді матеріальної  допомоги  багатодітним  родинам,  одиноким  матерям, дітям-сиротам  у  розрізі  областей?  Яка  була потреба,  які були поточні виплати?"

 

     Потреба в коштах на виплату допомог сім'ям з дітьми в  цілому по  Україні  за  1997  рік  становила  228,5 мільйона гривень.  За оперативними даними, фактично профінансовано з місцевих бюджетів у 1997  році  231 мільйон гривень,  з них:  виплата допомог на дітей віком до 16 років та учнів до 18 років  -  162  мільйони  гривень; виплата  допомоги  на  дітей  одиноким та багатодітним матерям,  а також матерям по догляду за дітьми - 69,4 мільйона гривень.  Тобто в  цілому по Україні потребу в коштах на виплату допомоги сім'ям з дітьми профінансовано практично повністю.  А  в  Дніпропетровській області  і  містах  Києві  і  Севастополі  на кінець минулого року погашено заборгованість із цих виплат.

 

     Крім того,  10 областей і Республіка Крим протягом 1997  року зменшили  обсяг заборгованості із виплат сім'ям з дітьми порівняно з початком року.  Проте в цілому по Україні така заборгованість за станом  на 01 січня 1998 року залишається ще досить значною - 84,5 мільйона гривень,  або 37 відсотків річної потреби. Погашення цієї заборгованості буде проводитися з коштів,  визначених у бюджеті на погашення заборгованості із соціальних виплат,  яка  утворилася  в 1997 році.

 

     Ще одне  запитання  від  Комітету  законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової  інформації:  "Що  уряду  взагалі відомо   про   матеріальне   становище  журналістів  державних  та комунальних засобів  масової  інформації,  яка  заборгованість  із заробітної плати?"

 

     Реєстрацію державних    та    комунальних   засобів   масової інформації здійснює Міністерство  інформації  та  його  органи  на місцях.  Відповідно до Закону України про друковані засоби масової інформації  в  Україні,  вони  мають  забезпечувати  контроль   за використанням   газетних   шпальт   для   надання   комерційної  і інформаційної реклами,  як це  передбачено  Законом  про  рекламу. Згідно  із  Законом  про  друковані  засоби  масової інформації за господарськофінансову  діяльність   газет   та   журналів   несуть відповідальність  засновники та співзасновники періодичних видань. Якщо засновником газети чи журналу є виконавчий  або  законодавчий орган  влади,  то  друкованим  виданням  у державному та місцевому бюджетах  планується  дотація,  що  визначається  як  різниця  між доходами  та  видатками,  включаючи  видатки на виплату заробітної плати  журналістам.  За   оперативними   даними   за   1997   рік, заборгованості  із  виплати заробітної плати працюючим журналістам немає,  тому що виплата заробітної плати  проводиться  за  рахунок надходжень  від передплати,  продажу газет і журналів у роздріб та доходів від розміщення реклами.

 

     Запитання Комітету з питань культури і  духовності:  "Комітет Верховної  Ради  України  з  питань  культури і духовності просить надати інформацію про стан виплати  заробітної  плати  працівникам гуманітарної  сфери у важливому для України геополітичному регіоні

- Автономній Республіці Крим."

 

     Шановні народні депутати! Згідно із статтею 20 Закону України про   бюджетну   систему   фінансування   бюджетних   установ,  що підпорядковані  виконавчим  органам  областей,   здійснюється   за рахунок  коштів  відповідних  місцевих  бюджетів.  Тому  погашення заборгованості із заробітної  плати  працівникам  бюджетної  сфери повинно   здійснюватись  органами  місцевої  виконавчої  влади  за рахунок коштів місцевих бюджетів.

 

     Для вирішення питання погашення заборгованості із  заробітної плати  працівникам  бюджетної  сфери  Автономної  Республіки  Крим Головним управлінням  Державного  казначейства  протягом  січня  - лютого цього року із запланованого розподілу коштів, що підлягають передачі до бюджетів Автономної Республіки Крим,  вже перераховано 8 мільйонів гривень. Планується подальше перерахування коштів.

 

     Це уможливило  надання  відповідної  фінансової  допомоги тим місцевим бюджетам,  у яких ситуація з виплатою заробітної плати  є найгострішою.  Заборгованість  бюджету  Автономної Республіки Крим перед державним бюджетом за взаємними розрахунками на 1 січня 1998 року   становила  120  мільйонів  гривень.  Це  вимагає  від  Ради міністрів  Автономної  Республіки  Крим  та  місцевих   виконавчих органів  прийняття  невідкладних  заходів  щодо  пошуку додаткових можливостей бюджетних наповнень,  здійснення жорсткої економії  та раціонального  витрачання бюджетних коштів.  Як я вже говорив,  ми плануємо й надалі  надавати  допомогу  Раді  міністрів  Автономної Республіки Крим у вирішенні цих питань.

 

     Запитання Комітету з питань Чорнобильської катастрофи: "Хто і як був  покараний  за  невиконання  Закону  України  про  державні гарантії  відновлення  заощаджень  громадян?  Коли  буде виконаний закон щодо гарантій на 1997 рік?"

 

     На мою думку,  так питання ставити  не  можна.  Просто  Закон України  про  державні  гарантії  відновлення  заощаджень громадян повністю не виконується.

 

     Про роботу,  проведену на його  виконання,  я  вже  доповідав Верховній  Раді.  Інформація  про  це  була  і в моїй сьогоднішній доповіді.  Єдиною проблемою,  що виникла з його  виконанням,  було недофінансування  в  1997 році суми на виплату індексації вкладів, передбаченої  Законом  про  Державний  бюджет,  спричинене  важким станом  виконання дохідної частини бюджету.  Про цю проблему я вам розповідав.  Недофінансована сума передбачена в Державному бюджеті на 1998 ріку,  і вона буде виплачуватися відповідно до надходження коштів до бюджету.

 

     Запитання Комітету з питань  паливноенергетичного  комплексу, транспорту  і  зв'язку:  "Що робиться щодо диференціації пенсій за віком у залежності від трудового стажу?"

 

     Шановні народні депутати!  На виконання  Закону  України  про внесення  змін  до  Закону України про пенсійне забезпечення,  для забезпечення поетапного підвищення мінімального розміру пенсій  за віком  до  вартісної величини межі малозабезпеченості та у зв'язку із внесенням  змін  до  статті  64  Закону  України  про  пенсійне забезпечення  Кабінет Міністрів прийняв постанови - про підвищення розмірів  пенсій  та  про  коригування  заробітку  для  обчислення розміру пенсій.

 

     Відповідно до  постанови Кабінету Міністрів від 8 грудня 1997 року щодо  підвищення  розмірів  пенсій  з  1  березня  1998  року мінімальний  розмір пенсій за віком,  передбачений Законом України про пенсійне забезпечення,  що діяв за станом  на  1  жовтня  1997 року,  збільшується  на  10  гривень,  а  для тих,  хто працював у шкідливих умовах - на 20 гривень.

 

     Постанова Кабінету   Міністрів   України   про    коригування заробітку  для  обчислення  розміру  пенсій передбачає коригування заробітку,  з якого обчислюється пенсія,  оскільки  діючий  раніше механізм   був   розрахований   на  застосування  регресної  шкали обмеження  заробітку,  з  якого  призначалася  пенсія.  Зараз   ці недоліки ліквідовані.  Зокрема,  уже сьогодні заробітна плата, яку одержував працівник, починаючи з 1 січня 1992 року збільшується на коефіцієнт, який визначається для кожного року окремо в залежності від середньої заробітної плати по галузях народного господарства.

 

     Зазначений механізм спрощує порядок призначення пенсії і  дає можливість частково уникнути зрівнялівки при призначенні пенсії та визначати  розмір  пенсії  з  урахуванням   стажу   та   заробітку працівника.

 

     Крім того,  на  виконання  Концепції соціального забезпечення населення України,  яка схвалена Верховною  Радою  у  грудні  1993 року,  підготовлено  проект нового закону про обов'язкове державне пенсійне страхування,  який зараз на  розгляді  у  Верховній  Раді України.

 

     Проектом цього  закону  передбачено,  що  розмір  пенсії буде визначатися  в  залежності  від  трудового  стажу   та   заробітку застрахованого,   завдяки   чому  можна  буде  остаточно  уникнути зрівнялівки при призначенні та виплаті пенсій.

 

     Відповідно до  ухваленого  Верховною  Радою  України   Закону України   про   внесення  змін  до  Закону  України  про  пенсійне забезпечення пенсія,  призначена відповідно до Закону України  про пенсійне  забезпечення,  буде  обчислюватися  із середньомісячного заробітку  без  обмеження  граничним  розміром,  без  застосування регресної шкали. Такий підхід дає змогу відновити справедливість і ліквідувати зрівнялівку  при  перерахунках  пенсії,  тобто  більше отримають   ті   пенсіонери,   хто   30-40  років  пропрацював  на виробництві.

 

     Запитання від Комітету з питань  агропромислового  комплексу, земельних  ресурсів  та  соціального  розвитку  села:  "Які заходи вживаються  урядом  для  зупинення   процесу   зростання   обсягів заборгованості  із  заробітної  плати  працівникам бюджетної сфери сільської місцевості та в сільськогосподарському виробництві?"

 

     Уряд уживає відповідних заходів і впливає  на  хід  погашення заборгованості   працівникам   бюджетних   установ   у   сільській місцевості з державного бюджету.  Згідно із  Законом  України  про Державний       бюджет       на       1997      рік,      бюджетам адміністративно-територіальних одиниць була передбачена дотація  в розмірі 2 мільярди 100 мільйонів гривень.  Фактично надано дотацій бюджетам Автономної Республіки Крим,  областей  і  міст  Києва  та Севастополя на суму 1 мільярд 986 мільйонів гривень,  що становить 93,7 відсотка планового обсягу.

 

     За попередніми даними,  в минулому році ми отримали тільки 72 відсотки  доходів,  передбачених  Законом  України  про  Державний бюджет на  1997  рік,  а  це  значить,  що  ми  значно  перевищили (практично,  на 20 відсотків) суму дотацій,  які були перераховані місцевим бюджетам.

 

     Оскільки заклади  і  установи  бюджетної  сфери  в  сільській місцевості  підпорядковані виконавчим органам областей,  то згідно зі статтею 20 Закону України про бюджетну систему, її фінансування повинно  здійснюватися  за  рахунок  коштів  відповідних  місцевих бюджетів.  Тому  погашення  заборгованості  із  заробітної   плати працівникам  бюджетної  сфери  повинно  здійснюватися відповідними органами місцевої виконавчої влади перш за все за  рахунок  коштів місцевих бюджетів.

 

     У розрахунках  розміру  коштів,  що  передаються з державного бюджету України до бюджетів адміністративно-територіальних одиниць у вигляді дотацій на 1998 рік та відрахувань від загальнодержавних податків і  зборів,  на  погашення  заборгованості  із  соціальних виплат  за  минулі роки передбачено виділити для місцевих бюджетів 390,8 мільйона гривень.  Крім того,  у Державному бюджеті на  1998 рік  на  погашення  заборгованості  із соціальних виплат за минулі роки передбачено 910 мільйонів  гривень.  Після  отримання  річних звітів зазначена сума буде розподілена в установленому порядку.

 

     Основною причиною  того,  що  за цією позицією заборгованість залишається   ще   великою,   є   брак    коштів    на    рахунках сільськогосподарських    виробників    через    постійне   падіння виробництва (особливо  -  в  тваринництві),  зниження  урожайності сільськогосподарських       культур,       незадовільний      стан матеріально-технічної сировинної бази в господарствах. З огляду на те  що  виплата  заробітної  плати у виробничій сфері залежить від кінцевих    результатів     фінансово-господарської     діяльності підприємств    галузі,    головними    заходими   щодо   зменшення заборгованості заробітної плати  працівникам  бюджетної  сфери  на селі можуть і повинні стати,  на нашу думку, організаційні заходи, спрямовані на зростання економічної ефективності  виробництва,  та відповідна державна підтримка цього сектора економіки.

 

     Запитання від    Комітету   з   питань   паливноенергетичного комплексу, транспорту і зв'язку: "Коли будуть виплачені заморожені заробітна плата та стипендії і з яких коштів?"

 

     Заборгованість із   заробітної   плати,  стипендій  ніхто  не заморожував.  У розрахунках щодо розміру коштів, які передаються з державного        бюджету        України        до        бюджетів адміністративно-територіальних  одиниць  у  вигляді   дотацій   та відрахувань  від  загальнодержавних податків і зборів на погашення заборгованості за  минулі  роки,  я  вже  говорив,  визначено  390 мільйонів  гривень  із  місцевих  бюджетів  і  910  із  державного бюджету.  Ми плануємо збільшити цю суму,  коли  обрахуємо  й  дамо відповідні пропозиції стосовно внесення змін і доповнень до Закону про Державний бюджет на 1998 рік,  і щоб до  кінця  1998  року  цю проблему розв'язати.

 

     Комітет з  питань  Чорнобильської  катастрофи:  "Хто дозволив знищити систему стипендіального забезпечення?  Хто і як був за  це покараний?"

 

     Шановні народні  депутати!  На  виплату  стипендій  студентам вищих закладів освіти і учням профтехучилищ у бюджеті на 1998  рік передбачено  136,5 мільйона гривень.  Згідно з постановою Кабінету Міністрів від 3 лютого 1997  року  з  урахуванням  змін,  внесених іншими    постановами,   у   вищих   закладах   освіти   стипендії призначаються студентам і слухачам із числа дітей-сиріт  і  дітей, що залишилися без піклування батьків, та дітям із малозабезпечених сімей,  а також  студентам  і  слухачам,  що  мають  середній  бал успішності 4 і вище.

 

     Учням профтехучилищ  стипендія  виплачується  при задовільних оцінках незалежно від бала успішності.

 

     Таким чином,  система стипендіального забезпечення є, вона не знищена. Однак через обмеженість джерел фінансування Мінфін не мав можливості  повністю  і  своєчасно  погасити  заборгованість,  яка утворилась у 1997 році, і за цією статтею соціальних виплат.

 

     За оперативними  даними,  ця  заборгованість  за  станом на 1 лютого становить приблизно 90 мільйонів гривень,  і вона практично не  збільшується  з вересня 1997 року.  Ми докладатимемо зусиль до того,  щоб обов'язково виплачувати як мінімум  місячну  стипендію, спрямуючи додаткові кошти на погашення наявної заборгованості.

 

     Дуже важливе   запитання  Комітету  з  питань  Чорнобильської катастрофи:  "Загальну суму недоплат у фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення перевищено у  минулому  році  на  900  мільйонів гривень.  У  зв'язку  з  цим заборгованість із виплати компенсацій чорнобильцям сягнула п'яти місяців.

 

     Які заходи планує вжити уряд, щоб виправити ситуацію?"

 

     Шановні народні депутати! Недонадходження коштів до фонду для здійснення   заходів   щодо  ліквідації  наслідків  Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення з урахуванням залишків коштів на початок року і сум, врахованих у результаті проведених у минулому році взаємозаліків, становило 758,4 мільйона гривень, або близько  30  відсотків  від  прогнозних надходжень на 1997 рік (ми прогнозували одержати 2,5 мільярда).

 

     За попередньою   оцінкою,   заборгованість   бюджету    перед підприємствами,  установами  та  організаціями  щодо відшкодування ними витрат, пов'язаних із виплатою компенсацій і допомог, а також наданням    пільг    громадянам,    які    постраждали   внаслідок Чорнобильської катастрофи,  на  сьогодні  становить  302  мільйони гривень, у тому числі перед Пенсійним фондом 72 мільйони гривень.

 

     Кабінет Міністрів  України своєю постановою від 24 січня 1998 року N 76  доручив  Міністерству  України  з  питань  надзвичайних ситуацій   та   у   справах   захисту   населення   від  наслідків Чорнобильської    катастрофи    розробити     графік     погашення заборгованості з виплати пенсій, допомог та компенсацій громадянам зазначених категорій. Зараз такий графік розробляється. Крім того, міністерству  як  головному  розпоряднику  коштів  чорнобильського фонду  доручено  спрямувати  у  першому  кварталі  1998  року   90 відсотків  надходжень  до  фонду  на  виплату  пенсій,  допомог та компенсацій громадянам,  які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи.

 

     Згідно з графіком, розробленим Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, до 1 травня 1998 року має бути погашена заборгованість,  що утворилась за 1997 рік перед Пенсійним  фондом (72  мільйони  гривень),  а  до  1  вересня - заборгованість перед установами,  організаціями з  інших  соціальних  виплат,  що  були здійснені  громадянам,  які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи.  Всі  виплати  будуть  робитися  за  рахунок  поточних надходжень  до  чорнобильського  фонду,  хоч  аналіз надходжень за останні місяці 1997 року і за  січень  цього  року  (це  попередні дані)  свідчить,  що  кошти  до  чорнобильського  фонду  надходять незадовільно.  Думаю, що протягом цього року нам треба обов'язково повернутися   до   розгляду   цього  питання,  бо  воно  має  бути врегульоване тільки законодавчо.

 

     Запитання депутатської   фракції   "Комуністи   України    за соціальну справедливість і народовладдя": "Чи має уряд стратегію і способи   відновлення   та   повернення   знецінених    заощаджень громадянам?  Якщо має, то в якому столітті буде покладено край цій афері віку?"

 

     Шановні народні  депутати,  я  вже  багато  говорив  з  цього питання.  Тепер  хочу тільки зробити коротке,  як кажуть,  резюме. Стратегія  й  способи   відновлення   та   повернення   знецінених заощаджень  громадян  України  вже  визначені Законом про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України.  Але сума  цього боргу - 132 мільярди гривень, як ви розумієте, дуже велика.

 

     Коли держава  зможе  повернути  цей борг,  залежить від стану розвитку економіки України, обсягу внутрішнього валового продукту, можливостей державного бюджету. На цей час, коли прогнозний рівень валового внутрішнього продукту на 1998 рік становить  101  мільярд гривень,  та дохідна частина бюджету затверджена Верховною Радою в Законі про Державний бюджет у сумі 21,1 мільярда  гривень,  у  нас немає  можливості  повністю розрахуватися з вкладниками.  Це можна зробити тільки поетапно,  залежно від можливостей бюджету,  як  це передбачено відповідним законом.

 

     Крім того,  вважаю,  ми  повинні  опрацьовувати  і  додаткові механізми  погашення  цієї  заборгованості,   у   тому   числі   і можливість,  як  це  випливає  з  указу  Президента,  використання компенсаційних  сертифікатів,   особливо   коли   будемо   суттєво прискорювати приватизацію.

 

     Депутатська фракція Партії регіонального відродження України, запитання народного депутата Самофалова:  "Яка заборгованість щодо виплати  регресних  разових  грошових допомог шахтарям-інвалідам і протягом яких строків уряд планує розрахуватися з ними?"

 

     За повідомленням   Міністерства   вугільної    промисловості, загальна заборгованість по регресних виплатах шахтарям підприємств з підземного видобутку вугілля за станом  на  1  січня  1998  року становить  367,7  мільйона  гривень,  у  тому  числі  по регресних позовах - 139 мільйонів гривень,  або 38 відсотків загальної суми, та  по  одноразових  допомогах  -  228,6 мільйона гривень,  або 62 відсотки.

 

     Відповідно до   листа   Міністерства   промислової   політики аналогічна   заборгованість   працівникам   підземного   видобутку залізної руди становить 8 мільйонів 570 тисяч гривень,  з них:  по регресних  позовах  -  2  мільйони  720  тисяч,  або  31  відсоток загальної суми,  та по одноразових допомогах  -  5  мільйонів  848 тисяч,  або  68  відсотків.  Загальний обсяг заборгованості по цих міністерствах на початок поточного  року  становив  376  мільйонів гривень,  у  тому  числі по Мінвуглепрому - 367,  або 97 відсотків усієї заборгованості, і по Мінпромполітики - 8,5 мільйона гривень, або 2,2 відсотка.

 

     Відшкодування шкоди   потерпілим  на  виробництві  згідно  із Законом України про охорону праці проводиться,  як ви  знаєте,  за рахунок підприємства. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року затверджено правила відшкодування  підприємством, установою,  організацією  або  уповноваженими ними органами шкоди, заподіяної працівникові ушкодженнями.

 

     Усі ці питання зафіксовані в угоді по  тарифах,  трудових  та соціальних гарантіях між Держвуглепромом і галузевими профспілками вугільної промисловості.  Цю угоду підписано  ще  12  лютого  1992 року.

 

     Враховуючи наявність  значної  заборгованості  по  виплатах з регресних позовів та одноразових  допомог  по  втраті  професійної працездатності   шахтарям   і   гірникам   підприємств  підземного видобутку вугілля та  залізної  руди...  (Шум  у  залі).  Я  зараз відповідаю  конкретно.  Я  просто  розповів про законодавчу базу і сказав, що це питання має вирішуватися за рахунок підприємств.

 

     Так от,  сума,  що залишається в розпорядженні  підприємства, дає можливість частково виплачувати відповідні компенсації.  Але я хочу вам нагадати,  що в Законі про Державний бюджет на  1997  рік було  передбачено  видатки  на  фінансування цих витрат у сумі 100 мільйонів гривень.

 

     Ми цю  суму  перенесли  в  бюджет  1998  року   і   починаємо фінансувати.  Уже профінансовано 3,2 мільйона гривень.  Найближчим часом  буде  направлено  додаткові  кошти  на  покриття  регресних позовів і одноразових допомог.  Але ще раз наголошую: ми очікуємо, що відповідні підприємства теж братимуть  безпосередню,  конкретну участь  у покритті цих витрат.  А те,  що заплановано в державному бюджеті, ми обов'язково виплатимо.

 

     Запитання "Конституційного центру": "Чому до  цього  часу  не  погашається  заборгованість громадянам, насамперед колишнім військовослужбовцям,  яким держава  переводила гроші  на  їхні  ощадні  книжки,  у  той  час як вони перебували в довгостроковому відрядженні або на військовій службі у  віддалених місцевостях? Яка перспектива?"

 

     Шановні народні      депутати!     Компенсація     заощаджень громадянамвійськовослужбовцям,  яким держава переводила  гроші  на їхні ощадні книжки, у той час як вони перебували в довгостроковому відрядженні   чи   служили   у   віддалених   місцевостях,    буде здійснюватися   відповідно   до   Закону   про  державні  гарантії заощаджень громадян зі змінами до цього закону від 17  січня  1997 року.

 

     Ми найближчим   часом   будемо  опрацьовувати  новий  порядок компенсації в 1998 році. Я думаю, що ці групи громадян, які дійсно всю  заробітну  плату  отримували  на  книжку  і  фактично не мали можливості цими коштами користуватися, треба буде виділити окремо.

 

     Запитання Комітету з питань прав людини,  національних меншин та   міжнаціональних   відносин:   "В   ІваноФранківській  області заборгованість з виплати  заробітної  плати,  пенсій  і  стипендій становить  4-6  місяців,  а  в  деяких районах області - і більше. Основна причина:  не надходять субвенції з державного  бюджету  до обласного  бюджету.  Коли  і як уряд погасить заборгованість перед областю, яка сягає на сьогоднішній день 18 мільйонів гривень. Коли це буде зроблено?"

 

     Згідно із Законом України про Державний бюджет на 1997 рік, я вже  говорив,  дотація  була  визначена  в  сумі  2  мільярди  100 мільйонів, у тому числі Івано-Франківській області - 85,4 мільйона гривень.  Фактично ми всім областям  перерахували  1  мільярд  980 мільйонів гривень,  тобто 93 відсотки планового обсягу порівняно з 70 відсотками фактичних надходжень.

 

     Що стосується Івано-Франківської області,  то  вона  отримала 80,6  мільйона  гривень,  або  94,4  відсотка,  що вище середнього рівня. Проблема в тому, що не тільки в Івано-Франківській області, а  й  у  багатьох  інших  областях  при середній заборгованості за три-п'ять  місяців  в  одних  районах  склалася  набагато   більша заборгованість,  а в інших вона значно менша.  Це свідчить про те, що обласні бюджети не повністю виконують свою регулюючу функцію, з тим  щоб  повністю  перерозподіляти відповідні фінансові ресурси і забезпечувати соціальну справедливість.

 

     Ми будемо   питати   з   обласних    фінансових    управлінь. Міністерство  фінансів  готує  дуже  жорсткий інструктивний лист з цього питання.  Повторюю,  що це функція, яку покладено на обласні бюджети.

 

     Я думаю,  що в 1999 році ми перейдемо до досконалішої системи закріплення доходів між бюджетами відповідних рівнів.  Але  все  ж таки регулююча функція за обласними бюджетами повинна залишатися.

 

     Запитання фракції   Народного   руху   України:  "Прошу  дати відповідь  щодо  планів  можливого  реформування  системи  виплати пенсій   відділеннями   Пенсійного   фонду  з  огляду  на  існуючу невмотивовану несправедливість - виплату пенсій залежно від  місця проживання.  Перехід  на  систему персональних пенсійних рахунків, очевидно,  був би  необхідним  кроком  до  того,  щоб  можна  було перерозподіляти    кошти   Пенсійного   фонду   для   забезпечення рівномірних виплат пенсій громадянам України незалежно  від  місця проживання.  Особливо коли мова йде про місто і навколишні села, в яких мешкають пенсіонери,  що працювали в одному місці.  Які плани уряду щодо вирішення цієї проблеми?"

 

     Шановні народні  депутати!  З  метою скорочення терміну обігу коштів,  призначених для виплати пенсій та  грошової  допомоги,  а також  підвищення  заінтересованості  місцевих  органів виконавчої влади в  надходженні  обов'язкових  зборів  до  пенсійного  фонду, органи   Пенсійного  фонду  починаючи  з  1994  року,  ви  знаєте, переведено на самофінансування.  Тобто кожний територіальний орган самостійно   здійснює   збір  і  акумуляцію  обов'язкових  внесків платників даного регіону  і  перераховує  їх  безпосередньо  через установи  банків підприємствам поштового зв'язку на виплату пенсій і грошової допомоги.

 

     Пенсійному фонду надано право акумулювати тільки вільні кошти регіональних  управлінь,  за  рахунок  яких і надається відповідна фінансова допомога областям,  які не  можуть  забезпечити  виплату пенсій  за  рахунок  надходження  збору  на  обов'язкове  пенсійне страхування.

 

     Змінювати такий порядок вважаємо за недоцільне,  оскільки  це призведе  до  ослаблення  вимогливості  місцевих  органів влади до підприємств,  установ і  організацій  та  контролю  за  своєчасною сплатою  збору.  Але  проблема  є:  в  одних  областях  ситуація з виплатою  пенсій   практично   врегульована   або   заборгованість незначна, в інших - пенсії виплачуються набагато гірше.

 

     У зв'язку з цим треба вирішити два питання. По-перше, суттєво зменшити, ліквідувати недоїмки до пенсійного фонду. І ми вважаємо, що  прийняття  постанови  про  вексельне  оформлення  минулорічної заборгованості до пенсійного  фонду  дасть  можливість  пенсійному фонду   отримати   додатково   значні   кошти,   які   можна  буде централізувати і перерозподіляти, щоб вирівняти ситуацію.

 

     По-друге, треба погасити  заборгованість  державного  бюджету перед   пенсійним   фондом.   Кошти   при   цьому   надаватимуться безпосередньо Пенсійному фонду,  і він буде використовувати їх для того,  щоб  вирівнювати  ситуацію  в  цілому  і  запобігати  таким випадкам, про які говориться в запитанні фракції Народного руху.

 

     Запитання Комітету з питань науки та народної освіти: "Коли і яким  чином  уряд планує переглянути доплати педагогічним та іншим працівникам за виконання додаткових видів робіт,  що не входять  в коло   посадових   обов'язків   (класне  керівництво  і  перевірка зошитів)?"

 

     У зв'язку з прийняттям Верховною  Радою  України  Закону  про встановлення  величини  вартості межі малозабезпеченості,  розміру мінімальної заробітної плати та мінімальної  пенсії  за  віком  на 1998 рік Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством освіти та Міністерством фінансів тепер опрацьовується питання щодо перегляду  розміру доплат за виконання додаткових видів робіт,  що не входять до кола посадових обов'язків.  Це стосується і класного керівництва, і перевірки зошитів тощо.

 

     Ми знаємо, що ці доплати дуже мізерні і потребують перегляду. Щоб вирішити це питання,  ми повинні,  з одного боку, оптимізувати систему заробітної плати,  щоб підвищити її,  а з другого боку,  - оптимізувати   відповідну   мережу   для   того,   щоб   ефективно використовувати  ці обмежені кошти,  які є в державному і місцевих бюджетах.

 

     Хоча, наприклад,  прийняте рішення стосовно місцевих податків і  зборів  дає  можливість приблизно на 300 мільйонів гривень,  як мінімум, збільшити дохідну частину місцевих бюджетів. А це і є той додатковий ресурс, який може бути спрямовано на зазначену мету.

 

     Далі йдуть запитання окремих народних депутатів.

 

     Народний депутат  Шибко:  "Як  уряд планує повернути вчителям заборгованість із заробітної плати та інших соціальних  виплат  за 1996-1997 роки?"

 

     У розрахунках  обсягів  коштів,  що  передаються з державного бюджету,  як я вже говорив,  390 мільйонів буде спрямовано  на  ці цілі,  і  місцеві органи влади повинні повністю використати їх для погашення в тому числі і заборгованості вчителям.

 

     Запровадження комунального податку, який практично є аналогом шкільного податку, збільшить відповідні ресурси місцевих бюджетів. Крім того,  як я вже говорив,  910 мільйонів з державного  бюджету теж буде спрямовано на зазначену мету.

 

     Комітет з  питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства: "Статтею 7,  пункт 25, Закону України про Державний бюджет на 1998 рік передбачено видатки на покриття заборгованостей,  що виникли у попередні роки із заробітної плати працівників бюджетних  установ, грошового  забезпечення,  стипендій  та  інших соціальних виплат у загальній сумі 909 мільйонів  гривень.  Просимо  повідомити,  яким чином    відбувався    розподіл    цих    коштів    між   галузями соціальнокультурної  сфери.  Яка  сума  передбачена  на  погашення заборгованості із заробітної плати працівникам закладів та установ охорони  здоров'я?  Чи  було  дотримано  принципу  пропорційності, рівномірності при розподілі коштів?"

 

     Дійсно, в  Законі про Державний бюджет таку суму передбачено. Ми маємо від вас відповідне доручення  зробити  розподіл  по  всіх напрямах,  про які я говорив.  Це не тільки гуманітарна сфера, а й грошове   забезпечення,   стипендії,   інші   соціальні   виплати. Міністерство фінансів збирає звітність за 1997 рік,  щоб остаточно визначити реальну заборгованість  і  відповідно  до  розміру  цієї заборгованості пропорційно розподілити всю суму коштів.

 

     Крім того,  як  я  вже  казав,  у нас буде можливість цю суму збільшити після набрання чинності законодавчими  актами  з  питань збільшення дохідної частини бюджету.

 

     Ми пропонуємо з цих коштів на виплату пенсій віддати стільки, щоб  погасити  заборгованість  на  100  відсотків  незалежно   від надходжень,  а  решту  коштів  на  соціальні  виплати  розподілити пропорційно.

 

     Що стосується сфери освіти,  то тут склалася  ситуація,  коли погашено  заборгованість  за 1997 рік і не погашено заборгованість за 1996 рік.  Я думаю,  що це - питання обліку,  і тому ми  можемо зараз  говорити,  що  фактично  за  1996 рік заборгованості немає. Кошти,  які були виділені в 1997 році,  цілком достатні для  того, щоб погасити заборгованість за 1996 рік.  Але,  на жаль, керівники деяких  бюджетних  установ  і  організацій   виплачували   поточну заборгованість за 1997 рік і не гасили її за 1996 рік.

 

     І тепер,  у  період  цих  звірок,  можуть виникати питання по окремих місцевих бюджетах.  Але думаю,  що саме  на  підставі  цих звірок  ми  повністю  закриємо  питання про заборгованість за 1996 рік.

 

     Запитання народного депутата Яблонського:  "2  січня  Кабінет Міністрів    України   повідомив,   що   в   Кам'янецьПодільському університеті обсяги заборгованості із заробітної плати і стипендій становили  три  місяці  1997  року і чотири місяці 1996 року.  (Це якраз те,  про що я казав у попередній відповіді). Що зроблено для її погашення?"

 

     Шановні народні депутати,  у зв'язку з тим що дохідну частину державного бюджету було виконано, за орієнтовними даними, на 72-73 відсотки,  Мінфін  не  мав  можливості  в  повному обсязі погасити заборгованість по заробітній платі.

 

     Що стосується  Кам'янець-Подільського  університету,  то  там утворилася заборгованість: по заробітній платі - в сумі 301 тисяча гривень і по стипендіях - 87 тисяч гривень.

 

     На погашення заборгованості  за  минулі  роки  по  соціальних виплатах  із  державного  бюджету  (я  вже  називав ці цифри) буде виділено 910 мільйонів гривень.  І з  цих  коштів  ми  обов'язково погасимо цю заборгованість.

 

     Запитання Комітету  з  питань  соціальної  політики  та праці стосується  конкретного  терміну   погашення   заборгованості   по заробітній платі, стипендіях і пенсіях.

 

     Я вже  відповів  на таке запитання.  Можу підтвердити,  що по чорнобильському фонду ми визначили строк погашення  заборгованості по  пенсіях  -  травень,  а  в  цілому  заборгованості 1997 року - вересень.  Попередні розрахунки дають нам можливості говорити  про те,  що  в  1998  році більшу частину заборгованості по соціальних виплатах ми зможемо погасити,  але за умови повного врахування при формуванні дохідної частини бюджету тих рішень,  які ви прийняли і які ви ще приймете стосовно збільшення дохідної частини,  а  також за  умови  встановлення жорсткого режиму економії бюджетних витрат відповідно до  указу  Президента,  на  виконання  якого  ми  тепер готуємо  ряд  рішень уряду та рішень Міністерства фінансів,  з тим щоб забезпечити максимальну економію...

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  ви витратили замість півгодини вже 43 хвилини, а у вас ще багато запитань. Відповідайте тільки на ті,  які подані раніше і відповідно до положення.  А  на  письмові запитання і запитання депутатів з місця відводиться окремо година. Тому я просив би прискорити відповіді на запитання,  і на загальні речі не витрачайте часу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Добре,  я  зараз  відберу  ті,  на  які  я  вже відповів.

 

     Комітет з  питань  оборони   і   державної   безпеки.   Перше запитання:  "З яких міркувань планове зниження видатків Державного бюджету України на 1997 рік здійснювалося  Міністерством  фінансів за   рахунок   коштів,   передбачених   на  пенсійне  забезпечення військових пенсіонерів?"

 

     Шановні народні  депутати,  обсяг  коштів  для   забезпечення військових   пенсіонерів  у  зв'язку  з  упорядкуванням  грошового забезпечення військовослужбовців у жовтні 1996  року  збільшено  з 663 мільйонів гривень до 900 мільйонів гривень у 1997 році.  Однак відповідно до виконання показників держбюджету за  перше  півріччя 1997  року  реальна,  фактична  потреба  в  цих коштах становила 1 мільярд гривень.  Враховуючи,  що в 1997 році показники бюджету не уточнювалися,  заборгованість  по  виплаті  пенсіонерам  пенсій за грудень 1997 року погашена в січні 1998 року.  Крім того,  у  1998 році ми збільшили суму в бюджеті,  і вона, за нашими розрахунками, повністю відповідає річній потребі на зазначені цілі.  Я думаю, що найближчими  місяцями  ми повністю ліквідуємо заборгованість,  яка склалася  на  окремих  територіях  і  в  окремих   містах.   Щодня Міністерство фінансів виділяє з бюджету відповідні кошти.

 

     Комітет з питань науки та народної освіти: "Коли урядом буде виконуватися стаття 57 Закону України про освіту стосовно  виплати  педагогічним і науково-педагогічним працівникам надбавок за вислугу років  щомісячно  у  відсотках  до  посадового окладу   незалежно   від   стажу  педагогічної  роботи?  Згідно  з постановою Верховної Ради України про введення в  дію  Закону  про освіту  стаття  стосовно  надбавок  за стаж та виплати допомоги на оздоровлення повинна діяти в повному обсязі.  Виплати надбавок  за стаж 1997 рік не проводилися. Яка ситуація в цьому році?"

 

     Що стосується виконання положень статті 57 Закону України про освіту стосовно виплати з 1 січня 1998  року педагогічним   і   науково-педагогічним  працівникам  надбавок  за вислугу  років,  то  Міністерство  фінансів   повідомляє,   що   в державному бюджеті на 1998 рік та в розрахунку розміру коштів,  що передаються   з   державного   бюджету   України    до    бюджетів адміністративно-територіальних одиниць у вигляді дотацій, ці кошти не передбачені.

 

     Слід зауважити,  що зазначена  норма  закону  виконується  не урядом, а керівництвом бюджетних установ. У 1998 році на зазначену мету необхідно 826  мільйонів  гривень.  Питання  щодо  можливості виділення  цих  коштів  на  цю  мету буде розглянуто при вишуканні додаткових надходжень до державного бюджету.

 

     Запитання народного депутата Яблонського...  Він подав більше десяти  запитань,  і  я  вибираю  ті,  на  які не відповів раніше. "Скажіть,  будь ласка,  на якій підставі  ощадбанки  відмовляються погашати заощадження 80-річним громадянам,  якщо ці заощадження на термінових рахунках?  Чому вони відмовляються видавати заощадження спадкоємцям, які не досягли 80 років?"

 

     Відповідно до  положення  Ощадного  банку про порядок виплати проіндексованого вкладу,  погодженого з Міністерством  фінансів  і Національним   банком,  виплата  частини  проіндексованого  вкладу проводиться по всіх рахунках, у тому числі й термінових, у віці 80 і  більше  років.  Тобто  в  разі  смерті такої особи належну суму індексацій повинен отримувати його спадкоємець.

 

     Я впевнений,  що керівництво Ощадного банку вживе відповідних заходів у разі виникнення таких випадків, тобто коли при наявності коштів на коррахунках установи Ощадного банку відмовляють.  Якщо є такі  конкретні приклади,  прошу передати мені як члену наглядової ради Ощадбанку...

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  шановні депутати! Є пропозиція припинити  відповіді  на  письмові  запитання.  Зважимо на те,  що депутати мають право відповідно до положення  поставити  додаткові запитання  присутнім  тут і Прем'єр-міністру,  і міністру фінансів (тобто доповідачу),  і  іншим  членам  Кабінету  Міністрів.  Немає заперечень? Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 174. Рішення прийнято.

 

     Хто хоче поставити запитання, запишіться.

 

     Поки йде запис,  я хотів би нагадати, що йде пряма трансляція нашого засідання,  і тому громадяни сьогодні,  мабуть,  як ніколи, слухають цю трансляцію і чекають відповідей на запитання.  Чи буде погашено заборгованості по заробітній платі  і  пенсіях?  Чи  буде все-таки  виконуватися закон,  прийнятий і підписаний Президентом, про мінімальну заробітну плату  і  пенсію?  Чи  будуть  видаватися заощадження громадянам,  враховуючи і те, що ці статті захищені, у бюджеті кошти передбачено, а вони не виплачуються?

 

     Оскільки ми витратили на відповіді на запитання додатково  17 хвилин, встановлюється 45 хвилин часу.

 

     Депутат Марковська.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і   дитинства (Замостянський виборчий округ,  Вінницька область). Дякую. Фракція Соціалістичної    та    Селянської    партій.    Шановний    Ігоре Олександровичу!    Те,   що   ви   говорили   стосовно   зменшення заборгованості по зарплаті на 13,7 відсотка,  це так.  Але сталося це  за  рахунок  того,  що  призупинено платежі банками,  особливо банком "Україна", підприємствам та організаціям. Саме в результаті цього поліпшився стан із заборгованістю.

 

     Я хочу  спитати  так,  як  запитують  мої  виборці:  як  може сьогодні людина, яка не отримує ні зарплати, ні пенсії, жити?

 

     Коли я перебувала в одній із шкіл,  п'ятнадцятирічна  дівчина попросила мене передати свого вірша, в якому говориться: "Не помню я, который год страдает, бедствует народ, страдает вся наша земля, а  больше  всех - учителя.  Учитель - мамочка моя,  а вместе с ней страдаю я.  Когда-то верила вполне:  живу я в счастливой стране. И не  было  у  меня ни одного плохого дня,  наоборот,  была всегда в избытке радость и еда.  На ладан дышит дом-гнездо,  где мы живем с приставкой "до":  дожить, дождаться, доносить. Кто виноват, с кого спросить?  Я не боюсь,  я не прошу,  нет,  ни у кого я не прошу ни роскоши, ни злата, а дайте мамину зарплату".

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Будь ласка.

 

     МIТЮКОВ I.О. Спасибі за запитання. Я хочу сказати, що ніякого відношення проблеми розрахунків банку "Україна"  з  підприємствами не мають до заборгованості по заробітній платі. Навпаки, якщо банк "Україна" затримує платежі,  то їх менше надходить до бюджету і ми маємо менше можливостей виплачувати відповідні кошти.

 

     Я хочу  знову-таки  привернути  вашу увагу ось до чого.  Так, проблема дуже важка,  дуже складна.  Вона фактично  утворилася  за 1996  і першу половину 1997 року.  У другій половині 1997 року нам вдалося зламати  тенденцію  і  забезпечити  перерахування  значних коштів  на погашення заборгованності.  На жаль,  масштаби проблеми настільки великі,  що її за один місяць вирішити неможливо.  Але я абсолютно  впевнений  у тому,  що той бюджет,  який ми затвердили, набагато реалістичніший,  ніж попередній. Він дасть нам можливість мобілізувати  необхідні  кошти  для того,  щоб виконати відповідні зобов'язання і направити кошти на погашення заборгованості.

 

     Закон про місцеві податки  і  збори  запроваджує  комунальний податок у розмірі до 3 відсотків обсягу реалізації. Місцеві органи мають право встановити цей податок  і  направити  додаткові  кошти повністю на погашення заборгованості по виплатах саме освітянам.

 

     Ми можемо сказати,  що на сьогодні в уряді створена як ніколи чітка  система  контролю  за  станом  заборгованості.   Ми   маємо практично  по  кожному  району,  по  всіх  видах соціальних виплат оперативну інформацію,  яка  дає  нам  можливість  контролювати  і підтримувати тих, хто опинився в найбільш складній ситуації, як це відбулося в січні в Криму, в інших регіонах.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, коротше відповідайте.

 

     Депутат Шибко ставить запитання.

 

     ШИБКО В.Я.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  науки  та  народної  освіти (Самарський виборчий округ, Дніпропетровська область). Iгоре Олександровичу, ви відповідали на моє письмове запитання.  Я так зрозумів, що все залежить від того, як на місцях працюватимуть.

 

     Тому, Олександре  Олександровичу,  я  прошу  передати   слово депутату Довганю.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Великоолександрівський виборчий округ,  Херсонська  область).  Фракція Соціалістичної і Селянської партій.  Дякую. Шановні колеги! Уся доповідь нашого міністра і вся робота Кабінету Міністрів свідчать,  що нинішній уряд неспроможний ліквідувати заборгованість.  Більше  того,  вона  в  цьому  місяці зростає.   Це   говорить   про   безперспективність   роботи  цієї організації.

 

     Для того  щоб  ліквідувати  заборгованість,  треба  займатися виробництвом  -  там  гроші  знаходяться.  Але наш уряд і міністри тепер  зайнялися  виборами,  Кабінет  Міністрів  перетворився   на виборчий  штаб.  I  тому  я  кажу,  що  наш уряд не в змозі ніколи розрахуватися  із  заборгованістю,  тому  що  навіть   елементарні питання не вирішуються.

 

     Сьогодні затопило   половину   Херсонської  області.  Міністр агропромислового комплексу і Прем'єр-міністр  приїхали  туди,  щоб ліквідувати цю ситуацію... (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  Сергію Васильовичу, запитання задавайте! Якщо є запитання.

 

     ДОВГАНЬ С.В.  Замість того щоб  відновити  виробництво,  вони говорять про те, як відновити роботу їхніх партій...

 

     ГОЛОВА. Депутат Олійник. Будь ласка.

 

     Я прошу: ставте запитання, а в обговоренні можете взяти слово пізніше. 20 хвилин буде відведено.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах і зв'язках з СНД (Запорізький виборчий округ, Запорізька   область).   Я   письмово   запитував    вас,    Iгоре Олександровичу,  чи  почалися  міжурядові  переговори з Німеччиною щодо справедливої компенсації остарбайтерам,  в'язням  нацистських таборів та малолітнім в'язням фашизму.

 

     I ще одне запитання, яке турбує Кучу Ольгу Петрівну з Лохвиці (вона звернулася до Миколи Олексійовича Кириченка): "У даний час я і ті,  що хворіють на онкозахворювання, не можуть жити, а тим паче лікуватися  на  пенсію  в  49  гривень.  Відповідно   до   чинного законодавства вклади повертаються лише при досягненні 80 років. Чи може  людина,  яка  має  онкозахворювання,   прооперована,   після опромінювання та хіміотерапії, дожити до 80 років?!"

 

     Просять порушити це питання перед Верховною Радою.

 

     Дякую.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Спасибі.  Дійсно, таке запитання було. I я хочу повідомити народним депутатам,  що Кабінет Міністрів дав доручення Міністерству  закордонних  справ  стосовно  порушення  питання про збільшення  розмірів  відшкодування  остарбайтерам  з  України.  Є відповідна  консультативна  комісія Міністерства закордонних справ Німеччини і Міністерства закордонних  справ  України.  Ми  готуємо проект  рішення Кабінету Міністрів для того,  щоб підвищити рівень обговорення,  тому  що  Фонду   взаємопорозуміння   і   примирення самотужки   це   питання  важко  вирішити,  потрібно  надати  йому відповідну державну підтримку.  Ми створимо міжвідомчу  комісію  з питань розв'язання проблем і нацистського золота, і компенсаційних платежів  жертвам  фашизму.  А  в  структурі  фонду  вже  створено відповідну науково-аналітичну комісію,  яка підготує матеріали для конкретних переговорів з німецькою стороною.

 

     Що стосується онкозахворювань і відшкодування. Я думаю, що ми повинні врахувати це питання при розробці положення. Декілька днів тому ви доручили нам розробити положення про відшкодування на 1998 рік.  Крім того, я хочу повідомити, готується проект рішення уряду про виділення додаткових коштів на онкоцентр. Їх буде спрямовано в тому  числі  і  на  фінансування лікування хворих на це небезпечне захворювання.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, ви, можливо, не в курсі справи. Ми   прийняли   поправку  до  Закону  про  компенсацію  заощаджень громадянам,  згідно з якою Кабінет Міністрів  самостійно  визначає порядок відшкодування в межах, визначених бюджетом.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре  Олександровичу,  я ж про це й кажу. Раніше згідно із законом ви визначали  цей  порядок,  а  тепер  ви прийняли поправку до закону, і ми визначаємо цей порядок.

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки  (Центральний  виборчий округ, Хмельницька область). Дякую. Шановний Ігоре Олександровичу, у мене три запитання.

 

     Перше. Чи є на сьогодні  графік  виплати  пенсій  пенсіонерам Міністерства оборони? Тому що в кінці року було велике напруження, і я звертався з двома  запитами.  Чи  є  на  цей  рік  відповідний графік?

 

     Друге запитання.  Чи  може  Кабінет  Міністрів  узяти на себе контроль за тим,  щоб у  системі  одного  міністерства  рівномірно виплачувалася зарплата? Я маю на увазі, скажімо, лікарні обласні й міські,  систему освіти - вищі заклади, школи і професійнотехнічні училища, тому що дуже великі розбіжності у виплаті зарплати.

 

     І третє   запитання.   Чи   може  Кабінет  Міністрів  негайно підготувати  відповідні  зміни  до  закону,  з  тим,  щоб  сімейні гуртожитки було передано в комунальну власність?  Люди, які живуть у сімейних гуртожитках,  потрапили в надзвичайно складну ситуацію: вони платять за свої кімнати у два рази більше, ніж за квартири, є й інші незручності.  Виходить, ніби це люди другого сорту. Я хотів би,   щоб   було   відповідне  доручення  негайно  зайнятися  цією категорією. Це в основному молоді члени нашого суспільства.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.     Спасибі.     Стосовно     виплати     пенсій військовослужбовцям я вже говорив.  Причина напруження, що виникло в грудні 1997 року,  полягала в тому,  що в бюджеті було закладено 900  мільйонів гривень,  а фактична потреба виявилася в 1 мільярд. Тому й виникла одномісячна затримка.

 

     Ми це питання врегулюємо  в  першому  кварталі,  і  не  треба складати  ніякого графіка.  Пенсії за січень профінансовано на 100 відсотків. Так буде і в лютому.

 

     Тепер ми нагромаджуємо необхідні  90  мільйонів  гривень  для того,  щоб  обов'язково  в  першому  кварталі  цю проблему закрити повністю.  Більше того,  ми  перевели  цю  сферу  на  казначейське обслуговування,  і  тепер  уже  Міністерство  фінансів  і Державне казначейство,  а не Ощадний банк регулюють розподіл цих коштів  по всій території України.

 

     Те саме стосується й вашого другого запитання.  Ми повинні до кінця  1998  року  всі  бюджетні  установи,  всю  бюджетну   сферу перевести на обслуговування Державним казначейством. Тоді, дійсно, у нас буде можливість контролювати рівномірність розподілу коштів, хоча  треба  визнати,  що  проблема  нерівномірності виникла через недостатнє фінансування, через те, що бюджет не був збалансований.

 

     Стосовно гуртожитків я вам  дам  окремо  відповідь,  оскільки зараз  у  мене  немає  достатньої  інформації.  Ми  відповімо  вам письмово.

 

     ГОЛОВА. Депутат Білас. За ним - депутат Олексєєнко.

 

     БІЛАС І.Г.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з   питань   боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Мостиський   виборчий   округ,   Львівська   область).   Спасибі, Олександре  Олександровичу.  Шановний Ігоре Олександровичу!  Усім, звичайно,  відомо, що оця заборгованість утворювалася не один день і,  очевидно,  не один рік.  І для ліквідації цієї заборгованості, безумовно, треба використати частину тих коштів, які також не один рік  вивозилися свідомо на порушення закону за межі нашої держави. Скажіть, будь ласка, оскільки ви працювали в банку "Україна", вам, очевидно, відомо, що було утворено акціонерну брокерську фінансову компанію "Інтерконсул",  але чомусь аж у Чикаго? І коли ви входили до  складу  правління,  на  цю  фірму  з  порушенням  закону  було перераховано не мало не  багато  5  мільйонів  доларів.  Згідно  з висновками  цього  ж  банку  це  було  здійснено  без  попередньої ліцензії,  яку повинен був дати Національний банк банку "Україна", і кошти використано не за призначенням.

 

     Скажіть, будь  ласка  (вам  як  нинішньому міністру фінансів, очевидно, легше буде відповісти), чому до цього часу ці гроші, які використані  не  за  призначенням  -  проінвестовано  таку могутню країну,  як Сполучені Штати Америки,  не повернуті в Україну і  не пішли на ліквідацію заборгованості?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі за запитання. Я дійсно мав безпосереднє відношення до  створення  компанії  "Інтерконсул".  І  я  сьогодні абсолютно впевнений у тому, що та ідея, яку ми заклали в 1993 році щодо виходу України на  біржові  ринки  світу,  коли  ми  фактично залишилися  відрізаними  від  торговельних  центрів  усього світу, корисна і правильна.  Це  треба  робити.  Ми  говоримо,  що  Росія забрала в нас тільки банки. А чому забули про біржові центри? Адже практично і в Лондоні,  і в Парижі торгують і цукром,  і олією,  і зерном.  Ця структура створювалася саме з цією метою. Пізніше вона була використана також  для  розміщення  коштів  вкладників  банку "Україна"  повністю  на  підставі  тих  ліцензій,  які  вони мали. Наскільки я знаю (адже я вже давно не працюю в банку "Україна" - з 1993  року),  ці кошти повністю повернуті в банк "Україна",  і там немає ніяких проблем.

 

     ГОЛОВА. Депутат Олексєєнко.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Мар'їнський  виборчий  округ,  Донецька область). Дякую. Ігоре Олександровичу, минуло два роки, і до цього часу  не  виплатили  заробітну  плату  працівникам   Курахівського механічного  заводу.  Ці  питання  ви  знаєте дуже добре.  Давайте доведемо цю справу до кінця.

 

     І прошу передати слово депутату Черепкову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань молоді,  спорту і туризму (Артемівський міський виборчий округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической  и Селянской партий Украины.  У меня вопрос не к Митюкову, потому что я внимательно слушал и понял, что спрашивать бесполезно, поскольку ни одного конкретного ответа, на мой взгляд, не было.

 

     У меня  вопрос  к  Премьеру.  Уважаемый Валерий Павлович,  вы человек дела,  поэтому у меня к вам конкретный вопрос,  и прошу на него  конкретно  ответить.  Относительно зарплаты в ПТУ.  У меня в руках сейчас телеграмма, и в ней речь идет о том, что и обмороки у работников случаются.  Конкретно: 1996 год - невыплата зарплаты за сентябрь и частично  -  за  декабрь;  1997  год  по  Артемовску  - невыплата зарплаты за сентябрь,  октябрь,  ноябрь и декабрь;  1998 год - нет ни копейки зарплаты. И то, что он рассказывал, не байки. Люди  действительно шлют телеграммы с вопросом:  "Когда мы получим деньги на хлеб?" Шесть  месяцев  подряд  не  получают  ни  копейки зарплаты в ПТУ города Артемовска.

 

     Прошу ответить, Валерий Павлович, конкретно, когда работникам ПТУ  будет  погашена  задолженность?  Люди  ждут  и  говорят:  "Мы оставляем  за собой право на решительные меры,  потому что терпеть дальше уже нельзя".

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.,  Прем'єр-міністр України. Дякую. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Після приходу цього уряду до роботи  заборгованість  за  1996  рік  становила  1 мільярд 739 мільйонів гривень. Ми за шість чи п'ять місяців роботи уряду в 1997 році погасили заборгованість за 1996 рік на 1 мільярд 39 мільйонів, тобто всю заборгованість ми не змогли погасити.

 

     Що стосується  вашого  конкретного  випадку,  то  я  в четвер розгляну це питання і вам особисто дам відповідь.

 

     ГОЛОВА. Депутат Симоненко.

 

     СИМОНЕНКО І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством   (Новозаводський   виборчий   округ,   Чернігівська область).  Партия  "Русскоукраинский  союз".  У  меня два вопроса. Первый - к министру  финансов.  Знает  ли  министр  финансов,  что благодаря  белорусско-русскому  союзу  белорусский  народ не имеет таких проблем,  как невыплата зарплаты,  пенсий,  стипендий, что в стране  сохранена  вся сфера быта,  образования,  здравоохранения? Бюджет государства  Беларусь  возрос  за  последнее  время  на  24 процента.

 

     Второй вопрос   -  к  Премьер-министру  Пустовойтенко.  Зачем правительство  лишило  украинский  народ  возможности  видеть   на выборах партию "Русско-украинский союз"?  Ведь я лично обращался к Премьерминистру по поводу того, что партию уже год не регистрируют под  надуманным  предлогом.  Весь  Киев  смеется над Министерством юстиции,  которое  отказалось  регистрировать   "Русско-украинский союз" только по признаку устава.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Я прошу ставити запитання по темі засідання.

 

     Будь ласка, Ігоре Олександровичу, відповідайте.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Так,  нам відомо про стан економічного розвитку Білорусі.  Ми уважно вивчаємо  це  питання,  обговорювали  його  з народним   депутатом  Пустовойтовським,  коли  розглядався  проект бюджету 1998 року.  У нього є дуже цікава інформація. Але не треба забувати, що в Білорусі інфляція в 7 разів вища, ніж в Україні. Це дуже небезпечний фактор, і це треба враховувати. Тому ми будемо це питання вивчати,  і ви знаєте,  що під час візиту прем'єр-міністра Білорусі ми  досягли  суттєвої  домовленості  про  розвиток  наших відносин.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  я не збираюся коментувати, але якби ми видали заробітну плату повністю,  то побачили б, яка в нас була б інфляція.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Уся   заробітна  плата  коштувала  в  реальній вартості...

 

     ГОЛОВА. От про те й мова.  Сьогодні  ми  більше  5  мільярдів винні.  А  якщо сумарно по всіх платежах - більш як на 7 мільярдів гривень люди не одержали заробітної плати.  Стабілізація гривні на тому і тримається. Це ж елементарно. Всі це розуміють.

 

     Депутат Найда. Будь ласка.

 

     НАЙДА Г.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Суворовський   виборчий   округ,   Херсонська  область).  Фракция коммунистов. У меня два вопроса.

 

     Первый вопрос  -  к  Валерию  Павловичу.  Уважаемый   Валерий Павлович,  вы  знаете,  что  когда  мы  обижали  своих  ветеранов, заслуженных людей, они уже как-то привыкли к этому, стерпелись. Но сегодня мы взялись за детей.  Увеличилось количество обмороков что в школах, что в ПТУ, что в институтах. Ни стипендии, ничего нет.

 

     Одна из мер,  которую мы можем  предпринять,  -  все  расчеты провести  через  Национальный  банк,  убрать  эти  18 коммерческих банков. Мы, к сожалению, здесь, на пленарных заседаниях, не смогли решить  этот  вопрос.  Как  вы  думаете,  можно ли это сделать,  и вносили ли такое предложение казначейство,  Министерство финансов? Как  вы  лично относитесь к переходу к расчетам через Национальный банк бюджетных денег?

 

     Второй вопрос - к Игорю Александровичу.  Хорошо,  январь есть январь.  Какая  сумма  заработной платы не выплачена за январь?  И какие  суммы  предусмотрены  были   в   январе   к   возврату   по сберегательным вкладам?  Отсчет начался,  вы же знаете:  в прошлом году из 200 миллионов аж 30 мы рванули.  Поэтому надо  начинать  с января.

 

     Какие меры  приняты  относительно  погашения задолженности за январь?

 

     Спасибо.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Хочу нагадати, що і я, і міністр фінансів у виступах під час розгляду проекту бюджету на 1998 рік зазначали, що ми  скоротили  кількість  банків,  які  працюють  з  бюджетними коштами. Прийнято відповідну постанову. Залишились Промінвестбанк, Ощадбанк, Агропромбанк, Укрсоцбанк і Укрексімбанк. Решта банків не працюють з цими коштами.  Рахунки всіх міністерств, відомств, усіх структур  державної  виконавчої  влади  починаючи   з   15   січня переводяться до Державного казначейства.

 

     Що стосується   Національного   банку,   то   в  нього  немає відповідних структур  у  регіонах,  на  місцях,  і  ми  не  можемо перевести  туди  рахунки.  А  щодо всіх інших...  Така структура є тільки на рівні області,  і вона неспроможна виплачувати заробітну плату.  Тому  якраз  на  цих  банках,  які  працюють,  ми  повинні зосередити увагу,  сконцентрувати там бюджетні кошти.  Я думаю, що тепер порушень буде значно менше.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Я хочу додати до цього тільки одне: казначейство відкриватиме   відповідні   рахунки   в    обласних    відділеннях Національного   банку,  і  таким  чином  ми  будемо  забезпечувати реалізацію постанови Кабінету Міністрів,  про яку сказав тільки що Прем'єр-міністр.

 

     Щодо заборгованості   за   січень.  Остаточну  інформацію  ми отримаємо після 20 лютого і надамо її вам.  Січень -  дуже  важкий місяць,  практично  в бюджет надходить трохи більше половини того, що повинно надходити за  місячним  призначенням.  Якщо  й  виникне якась  незначна  заборгованість,  ми  зробимо  все  для того,  щоб відразу ліквідувати її і в лютому повністю розрахуватися з боргами по заробітній платі за січень.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мірошниченко.

 

     МІРОШНИЧЕНКО Л.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Маріупольський-Іллічівський  виборчий  округ,  Донецька область). Спасибо.  Мы уже не в  первый  раз  затрагиваем  тему  возвращения долгов   по   зарплате,   пенсиям  и  другим  выплатам.  И  каждое правительство начинает пропаганду  своей  деятельности  с  того  и считает,  наверное,  это за честь, что нужно возвращать долги. Это правильно.  Но долги постепенно наращиваются, и очень сомнительно, что они когда-нибудь будут наконец-то возвращены.  Это мы видим по соседним государствам, и наша политика в этом вопросе схожа.

 

     Валерий Павлович, находясь с официальным визитом, по-моему, в Днепропетровске,   вы   высказали   такую  мысль,  что  необходимо заморозить те долги,  которые накопились.  Может,  в этом  и  есть какой-то резон,  если бы была гарантия, что людям будут возвращены долги в ближайшем будущем и что с какого-то определенного  периода не будут наращиваться долги по зарплате.

 

     Ответьте мне, пожалуйста, если можете, почему мы так долго не рассматриваем   вашу   правительственную   программу   и   вы   не рекламируете  ее  для  народа,  не говорите,  что наконец-то будет найден  какой-то  экономический  механизм  для   того,   чтобы   в государстве начали накапливаться деньги?

 

     Спасибо.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Дякую за запитання. Воно дуже суттєве. Ми на засіданні Кабінету  Міністрів  розглянули  Програму  діяльності Кабінету   Міністрів  на  термін  призначення,  яка  повинна  бути затверджена парламентом України.

 

     Вихід із ситуації,  яка склалася,  я бачу  у  вирішенні  двох питань. Перше стосується поліпшення роботи виробничих підприємств. Уряд сьогодні спрямовує на це всі зусилля.  І хто б що не говорив, підтримка  нашого  виробника,  відновлення  роботи  підприємств  - єдиний шлях до збільшення ВВП,  збільшення надходжень до  бюджету. Тоді ми зможемо поліпшити виплату заробітної плати.

 

     Друге питання стосується законодавства.  Аналіз (такий аналіз Микола Янович сьогодні зробив) свідчить,  що в ньому є лазівки,  і зокрема щодо повернення ПДВ.  Сьогодні кілька областей не сплатили до державного бюджету ні копійки ПДВ за січень. Як це робиться? Як ви знаєте, згідно із законом ми повинні повертати ПДВ, водночас ті структури,  які працюють з цим податком,  ні в пенсійний  фонд  не роблять  відрахувань,  ні  до державного та і місцевих бюджетів не вносять платежів.

 

     Тому ми найближчим часом внесемо пропозицію про зміну порядку сплати   ПДВ.  Поки  не  буде  погашено  заборгованість  по  інших податках,  не  буде  повернуто  ПДВ.  Однак  це  питання  потребує вивчення.

 

     Дійсно, я  говорив  те,  про  що  ви  згадали в запитанні,  у Дніпропетровську,  і  не  тільки  там.  Для  того   щоб   погасити заборгованість по заробітній платі,  як це передбачено бюджетом на 1998 рік,  я запропонував покласти ці кошти  на  ощадкнижки  наших громадян під такі відсотки, які їх задовольнять. I потім поступово Ощадбанк  виплачуватиме  всі  ці  кошти.   Ощадбанк   це   питання розглядав.   Перебуваючи  в  кількох  областях,  я  зустрічався  з учителями,  лікарями. І кого б я не запитував, чи погодяться вони, чи  ні,  -  люди не погоджуються вирішити це питання таким шляхом, оскільки не довіряють нам,  не вірять,  що ми можемо повернути  ці кошти.

 

     Я вважаю,  що  це наша спільна робота - і уряду,  і Верховної Ради. Якщо ми з вами дійдемо згоди, закріпимо це в законодавстві і люди  нам  повірять,  то це питання можна вирішувати і виплачувати поточну заробітну плату.  Якщо у вас буде конкретна  пропозиція  з цього питання, я готовий з вами зустрітися й обговорити її.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пшенична. Будь ласка.

 

     ПШЕНИЧНА О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти  (Ленінський  виборчий  округ,  Автономна Республіка  Крим).  Уважаемый  Валерий  Павлович,  уважаемый Игорь Александрович! Валерий Павлович, я хотела бы продолжить вопрос. Вы правильно сейчас сказали,  что пока не заработает производство, ни наши учителя не  получат  заработной  платы,  ни  наши  пенсионеры пенсий.   В  Ленинском  районе  Крыма  задолженность  по  зарплате учителям и  врачам  за  1996  год  -  2  месяца,  а  за  1997  год образовалась  задолженность  пенсионерам  за  5 месяцев.  У вас на столе,  Игорь Александрович,  лежит мое  письменное  обращение,  а также  обращения  учителей  Щелкина и пенсионеров Багерова,  в том числе и на имя Президента.

 

     Валерий Павлович,  почему,  когда  было  выездное   заседание правительства в Крыму,  ни одного представителя Кабинета Министров не было на Керченском полуострове?  Почему никто не был  в  Керчи? Игорь Александрович,  вы потом выскажете свое мнение,  я знаю, что вы были в Щелкино.  Но вы же знаете, что Керчь - это, так сказать, самый промышленный регион Крыма:  паром,  5 портов,  заводы,  я не буду  всего  перечислять.  Сегодня  Керченский  полуостров  -  это мертвая  зона.  Почему так решается вопрос Кабинетом Министров?  Я думаю, прежде чем делать заявление относительно Верховного Совета, нужно (я не хочу никого обидеть),  чтобы представители министерств и комитетов побывали в этом регионе и  решали  совместно  вопросы. Ведь  в  свое  время  "Керчрыбпром" давала одну треть отчислений в бюджет города. А что сегодня?..

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     ПШЕНИЧНА О.М.  И еще вот о чем я хочу  сказать.  Хотелось  бы услышать,  когда будет погашена задолженность?  Я понимаю, что уже надоела и Борису  Александровичу  Зайчуку,  но  люди  не  получают никакой поддержки.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, відповідайте.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.   Шановний   Олександре   Олександро-вичу, шановні народні депутати!  Шановна Ольго Миколаївно,  я  хочу  вам сказати,  що  перед  тим  як  почалося  виїзне  засідання Кабінету Міністрів  у  Сімферополі,  група  фахівців,  у   тому   числі   з Міністерства  фінансів  і  особисто  міністр фінансів,  побували в Керчі. Не тільки в Щолкіному.

 

     Я вважаю,  що  ситуація  набагато  гірша,  ніж  ви   сьогодні сказали.  До  минулого року Автономна Республіка Крим повинна була повністю  виплачувати  за  рахунок  своїх   бюджетних   надходжень заробітну плату і пенсії,  уряд України ніякої відповідальності за це не ніс. Але ми докладаємо зусиль для поліпшення там ситуації, в тому числі і політичної,  тому що я вважав і вважаю,  що Крим - це невід'ємна частина України. І ми будемо і далі з цього виходити.

 

     Хочу сказати, що ми надали допомогу на 138 мільйонів   гривень.   На   сьогодні  заборгованість  у  Криму становить 71,9 мільйона гривень.  І тільки з цього року  ми  маємо юридичне  право  згідно  із  затвердженим  бюджетом  на  1998  рік дотувати Автономну Республіку Крим.

 

     Коли я зустрічався у Сімферополі  з  учителями,  з  медичними працівниками,  мені  було  дуже прикро,  що люди в автобусах,  які приїхали до будинку уряду,  були організовані тими  ж  керівниками Верховної  Ради  Автономної  Республіки  Крим,  які проводять свою політику.  І вони стояли у приймальні Ради міністрів  і  сміялися, коли я перелазив через паркан до вчителів, а потім повертався.

 

     Тому відповідальність  лежить  якраз на керівниках Автономної Республіки Крим.

 

     А починаючи  з  цього  місяця  ми  будемо  в  межах  бюджету, затвердженого  на  1998 рік,  компенсувати ту заборгованість,  яка утворилася на сьогодні в Криму.

 

     ГОЛОВА. Валерію Павловичу,  але ж і депутати - члени уряду, і депутати від "Конституційного центру", який підтримує, як правило, уряд,  завжди  голосували   проти   переобрання   Верховної   Ради автономії! Ми сьогодні ставили це на голосування...

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це не має ніякого відношення...

 

     ГОЛОВА. Це має безпосереднє відношення до питання.

 

     Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Олександре Олександровичу, якщо дозволите, я відповім на це запитання.

 

     По-перше, там прозвучало,  що Марчук винен.  Марчук не  винен якраз.   І  по-друге,  щодо  нашої  політики  стосовно  Автономної Республіки Крим.  Оскільки сьогодні в Криму немає  тих  політичних партій,  які  могли б узяти участь у виборах,  я також вважаю,  що вибори в Криму можуть проходити по мажоритарних  округах.  А  щодо "Конституційного центру"...  Ви сказали,  що він уряд підтримував. Мені вчора поклали аналітичну довідку за весь рік. З неї видно, як хто   голосував,  у  тому  числі  і  "Конституційний  центр".  Там підтримки уряду практично ніякої немає.

 

     Я вам дуже дякую.

 

     ГОЛОВА. Так то ж за рік,  різні  уряди  були  (Пожвавлення  в залі).

 

     МІТЮКОВ І.О.   Олександре   Олександровичу,   я  можу  надати додаткову   інформацію   стосовно   становища   на    Керченському півострові.   Тепер   ми   в  Міністерстві  фінансів  опрацьовуємо пропозиції окремо по проблемах  Керченського  півострова  і  міста Керчі,  включаючи  завантаження підприємств і відновлення поромної переправи.  Якщо ми вирішимо ці проблеми,  то питання  економічної активності  на  Керченському  півострові  можна буде розв'язати за кілька років повністю.

 

     ГОЛОВА. Депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые  народные депутаты,  уважаемый Валерий Павлович!  У меня есть ряд вопросов.

 

     Первый. Самое страшное явление на территории  Украины  -  это невыплата  заработной  платы,  этих мизерных пенсий и безработица. Есть восьмитысячный коллектив электромехани-ческого завода "Искра" в городе Запорожье.  Задолженность по заработной плате на заводе - больше года. Мы, народные депутаты от города Запорожья - Анисимов, Таран,  Кужель,  Сизенко,  Кузьменко,  обратились  к  Президенту с просьбой создать комиссию. Она туда выезжала. Было принято решение взять   под   госзаказ   часть  продукции  завода.  Эта  продукция отправлена,  но деньги не возвращаются.  И в течение года люди  не имеют  возможности получить зарплату.  Валерий Павлович,  скажите, пожалуйста, когда будет погашена эта задолженность? Если вы сейчас не  можете  ответить,  то считайте это моим депутатским запросом и ответьте мне и этому коллективу письменно.

 

     Второй вопрос - министру финансов.  В чем  причина  невыплаты запланированных 200 миллионов гривень на 1997 год,  этого мизера в государственном бюджете?

 

     Третий. В чем причина долга пенсионному фонду и кто  позволил брать  деньги  из пенсионного фонда не по назначению?  Государство сегодня должно пенсионному фонду порядка 600-700 миллионов.

 

     И последний вопрос.  Какова степень  готовности  Министерства финансов  и  Кабинета  Министров  выплатить эти мизерные добавки к пенсиям по общему списку и по первому списку - 10 и 20  гривень  и проиндексировать  доходы  населения  согласно принятому закону и в связи с преодолением вето Президента Верховным Советом Украины?

 

     Пожалуйста, ответьте на эти вопросы.

 

     ГОЛОВА. Валерію Павловичу, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Я не знав, що працювала комісія з приводу ситуації  на  Запорізькому  заводі.  Скажу,  щоб  мені підготували матеріали, тоді найближчими днями я відповім вам.

 

     Але це  передбачено  у  механізмах,  за  допомогою  яких   ми розширимо  фінансування через підприємства Міністерства оборони та інші підприємства,  які працюють саме на Міністерство  оборони.  Я таку позицію підтримую, буду весь час у цьому напрямі працювати.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Заборгованість  із  пенсійного  фонду справді є (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Щодо компенсації грошових заощаджень...

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ви  знаєте,  що  однією  з  причин  було  пізнє затвердження  бюджету на 1997 рік.  Ми змогли розпочати ці виплати практично тільки з четвертого кварталу 1997 року.

 

     Друга причина - зменшення надходжень відповідно  до  планових призначень.  Ми  отримали  72  відсотки  запланованих доходів.  Ці втрати становлять приблизно 3 мільярди  гривень,  отже,  ми  і  не змогли  їх  мобілізувати.  Цю  суму  ми перенесли на 1998 рік,  ви знаєте,  це ваше рішення.  Ми будемо їх виплачувати  в  1998  році обов'язково.

 

     Причина боргів через дві структури: чорнобильський фонд (приблизно одна третина) і  державний  бюджет. Щодо чорнобильського фонду,  я вважаю,  ми повинні приймати окреме питання з приводу  того,  яким  же  чином  нам  краще  фінансувати видатки  в  тому обсязі,  який ми планували.  Податок на заробітну плату 10 відсотків працює погано.  Він не збирається і до  того  ж "заганяє" в тінь багато тих,  хто міг би це робити.  Але я хочу ще раз підкреслити те,  що  вже  казав.  Із  910  мільйонів  гривень, передбачених  на  погашення  заборгованості  із соціальних виплат, погашення   заборгованості   із   пенсій   здійснюватиметься    не пропорційне, а стовідсоткове.

 

     Державний бюджет.  У  першому кварталі ми не маємо можливості почати виплати.  Починаючи з другого кварталу поки що будемо разом з  Пенсійним  фондом  це навантаження нести,  а починаючи з другої половини  1998  року  ми  фінансуватимемо.  А  взагалі  ми  будемо порушувати  питання  про  те,  щоб  на 1999 рік взяти на державний бюджет   фінансування   тих   видатків   пенсійного   фонду,   які безпосередньо стосуються державного бюджету.  Це дуже значна сума, але це треба робити (Шум у залі).  Щодо індексації ми зараз робимо розрахунки.

 

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Уманський виборчий округ,  Черкаська область).  У мене запитання до Прем'єр-міністра.  Валерію  Павловичу!  Верховна Рада прийняла закон,  який розв'язав вам руки, щоб ви могли вільно враховувати всі пропозиції щодо повернення заощаджень. Скажіть, чи будуть  враховані  такі  пропозиції:  вік  людини  (як  це  було), допомога    на    поховання,    ліквідація    заборгованості    із житлово-комунальних  послуг  (це  і  паливо,  і електроенергія,  і квартири), допомога на ліки, виплати інвалідам Великої Вітчизняної війни,  інвалідам  праці,  ветеранам  Великої  Вітчизняної  війни, дітям-інвалідам,   невідкладна    медична    допомога    (особливо онкозахворювання,  інші  захворювання,  коли  треба платити великі гроші за операції),  виплати дітям-сиротам до повноліття, одиноким матерям,  які мають дітей-інвалідів, багатодітним сім'ям? Це перше запитання.

 

     І друге.  Чи  враховуєте  ви  пропозицію  про  те,  щоб   для ліквідації заборгованості із заробітної плати,  пенсій,  стипендій повернення заощаджень були залучені кошти, які будуть "вириватися" нашими  спецслужбами  і  судами  із тіньового капіталу (це близько 40-50 мільярдів гривень),  від приватизації (більше 100  мільярдів гривень), а також кошти, вкрадені в України, - те, про що сьогодні мовилося?

 

     Дякую.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я дякую вам за запитання.

 

     Принципова позиція моя і уряду така:  ми  не  повинні  робити взаємозаліки  за  якісь  там  послуги.  Людина,  яка  сьогодні має заощадження,  повинна отримати  саме  грошима  ті  кошти,  які  їй належать.

 

     А питання  про  взаємозаліки,  обіцянки про те,  що виплатять потім,  не розв'язують загальну платіжну кризу  в  нашій  державі. Тому повинні виплачувати тільки гроші.

 

     ГОЛОВА. Друге  запитання стосується залучення тих коштів,  що перебувають в тіньовому обігу,  -  незаконно  вивезені  за  кордон тощо.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Це питання непросте. Ви знаєте, що згідно із законодавчими актами,  які нині є,  Фонд державного  майна,  на жаль, уряду не підпорядковується. Ми вважаємо, що там є порушення. Уряд у цьому напрямі працює і буде працювати.

 

     Ми звернулися до Верховної Ради з приводу  повернення  коштів внаслідок   порушень,   які  були  виявлені  перевірками  уряду  і Державної податкової адміністрації. На жаль, ми отримали відповідь (в  тому  числі сьогодні щодо перевірки Укргазпрому) від комітету, який  очолює  Кожушко,  що  ці  питання  Верховна  Рада  не   буде розглядати.

 

     Ми вважаємо,  що  є великі порушення саме в торгівлі газом на ринку електроенергії.  І ми хотіли б,  щоб Верховна Рада  все-таки розглянула   звернення   Кабінету   Міністрів   щодо  порушень  на фінансовому ринку.

 

     Хочу зазначити,  що  згідно  з   розрахунками,   які   надало Міністерство  фінансів,  ці збитки становлять приблизно 4 мільярди 200 мільйонів гривень. Цю довідку уряд вам надав. Я думаю, що якби ми   розглянули  це  питання  і  примусили  людей,  які  допустили фінансові  порушення,  сплатити  належні  кошти,  ми  б   повністю розрахувалися із цих соціальних виплат.

 

     Тому я хотів би, щоб ви пропозицію уряду врахували і все-таки це питання розглянули.  Я,  Олександре  Олександровичу,  звертаюся особисто до вас з цього приводу.

 

     ГОЛОВА. Я,  користуючись  нагодою,  ще раз відповідаю,  що це питання було порушено за ініціативою Верховної Ради. Була створена комісія,  яка підготувала матеріали, зробила висновки і звернулася з  вимогою  до  Кабінету  Міністрів,  Генеральної  прокуратури   і Президента  навести  в цьому питанні порядок,  бо Верховна Рада не слідчий орган,  щоб  притягувати  до  відповідальності  конкретних людей.

 

     І все це викладено,  пропозиції висловлені.  Ви ж пам'ятаєте, як це питання розглядалося тут у сесійному залі.  Будь  ласка,  ви маєте  змогу  зараз передати матеріали до Генеральної прокуратури. Притягуйте до відповідальності всіх винних, вилучайте кошти у кого потрібно  -  для  цього є закон і є право в Кабінету Міністрів,  у Генеральної прокуратури, у слідчих і правоохоронних органів тощо.

 

     А просто  подивитеся  ще  раз...  Це  ж  ті  матеріали,   які передавала Верховна Рада до Кабінету Міністрів.

 

     Депутат Моцпан (Шум у залі).

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Олександре Олександровичу, вибачте, це не ті матеріали.  Висновків комісії тоді ніяких не зробили.  Ми двічі робили перевірку. Працювали півтори тисячі податкових інспекторів. Документи були повністю  знищені,  вони  звернулися  до  первісних документів...   Більшість  коштів  вивезено  за  кордон,  тому  що розрахунки за газ проводилися  не  через  нерезедентів,  не  через українські банки,  а через закордонні. І ми будемо наполягати, щоб це питання розглянули.  Тоді ми вирішимо всі питання щодо  виплати заробітної плати у бюджетних організаціях.

 

     ГОЛОВА. Я не проти того, щоб розглядати, і депутати не проти. Ідеться про те,  що  ви  маєте  право  звернутися  до  Генеральної прокуратури і притягнути до відповідальності конкретних людей.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Після розгляду цих документів на засіданні Кабінету Міністрів ми направили їх до Генеральної прокуратури.

 

     ГОЛОВА. Все,  рішення будуть прийняті.  Якщо буде  потреба  в законодавчому  забезпеченні  цього  питання,  ми його забезпечимо, безумовно.

 

     Будь ласка, Анатолію Федоровичу.

 

     МОЦПАН А.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (Амвросіївський виборчий округ, Донецька область). Фракция коммунистов.

 

     У меня  вопрос  к  главе  правительства.  Уважаемый   Валерий Павлович,  как  известно,  при  советской  власти  до 30 процентов доходной   части   бюджета   давала   монополия   государства   на производство и реализацию алкогольных напитков.  Сегодня у нас эта очень доходная сфера деятельности  отдана  мафиозным  коммерческим структурам,   которые   обогащаются.   Более   того,   мы   травим фальсифицированной водкой украинский народ.

 

     Я не понимаю позицию вашего  правительства.  Вначале  декабря прошлого   года   вами  был  внесен  законопроект  о  приватизации государственных ликероводочных заводов!  Я  глубоко  убежден,  что лишь   монополия  государства  на  алкогольные  напитки,  табачные изделия способна существенно решить вопрос с  выплатой  заработной платы учителям,  врачам и так далее.  Поясните,  пожалуйста,  свою позицию.

 

     Спасибо.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Шановні  депутати!  Шановний   Олександре Олександровичу!  Цей законопроект окремо (так, як ви сказали) ні в якому разі розглядати не можна. Тут тільки що посилались на досвід Білорусії...  Ми  одночасно  внесли  два  законодавчих  акти:  про приватизацію заводу і перенесення акцизного збору на спирт. І тоді ми  збільшуємо  надходження до державного бюджету саме від акцизу. Тільки разом треба приймати ці законодавчі акти, окремо - не можна (Шум у залі).

 

     Для довідки:   70  відсотків  горілчаних  заводів  уже  давно приватизовані (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Депутат Алексєєв.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової  інформації  (Індустріальний  виборчий  округ,  Харківська область).  Уважаемый  Игорь  Александрович!  Я с большим интересом выслушал ваше содержательное выступление,  в том числе  информацию об  успехах  в  погашении  задолженности  по  зарплатам,  пенсиям, социальным выплатам. По моим данным, они возросли за это время!

 

     Но я обращаюсь к вам с маленьким частным вопросом. Вот у меня в руках запрос, который завтра получит Премьерминистр. Речь идет о выплате тех самых компенсаций по  вкладам,  которые  мы  с  трудом наскребли   в  государственном  бюджете.  Так  вот,  с  1  декабря прекращена выплата компенсаций по  вкладам  не  только  тем,  кому больше  80-ти  лет,  но  и  тем,  кто утратил близких,  то есть на похороны.  Люди, которые остались без средств к существованию и не имеют   возможности   похоронить   близкого,   не   получают   эту компенсацию.  Только по одному Орджоникидзевскому округу в  городе Харькове  за  1997  год  умерло  517 вкладчиков,  а получило такую компенсацию только около 100.  И я хотел бы услышать от  Премьера, что   будет  сделано  для  того,  чтобы  хотя  бы  эти  несчастные "гробовые" деньги могли получать люди, оказавшиеся в беде?

 

     И второй  вопрос  я  сразу  задам,  пользуясь  тем,  что  мне предоставлено  слово.  Как  вы  смотрите на предложение,  чтобы те проиндексированные  вклады,   которые   правительство   не   может выплатить  в силу отсутствия средств,  граждане могли использовать для безналичного погашения долгов по квартплате?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за  запитання.  Перше  запитання  -  щодо компенсації по вкладах громадян.  Я вже казав,  що недонадходження коштів у 1997 році не дало нам можливості в другій половині грудня виділяти додаткові кошти. Складна ситуація і в січні була, тому що коштів ще менше...

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г. Що буде зроблено?

 

     МІТЮКОВ І.О. З лютого ми починаємо фінансування відповідно до планових  призначень,  передбачених  у  бюджеті на 1998 рік (Шум у залі).  Ми чітко знаємо,  скільки заборгували по  кожній  позиції. Наприклад,  суму,  передбачену на поховання, я вже називав у своїй доповіді.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Я  смогу  сказать  жителям  Орджоникидзевского района города Харькова, что компенсацию они получат с февраля?

 

     МІТЮКОВ І.О.    Зверніться,   будь   ласка,   до   управління казначейства, у них є повна інформація.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Я,   мабуть,   отримаю   цю   інформацію   від Прем'єр-міністра...

 

     ГОЛОВА. Дякую, Iгоре Олександровичу.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г. А по квартплатам?

 

     МIТЮКОВ I.О.  Я вважаю,  що це робити недоцільно,  бо якщо ми заплатимо,   то   місцеві   органи    влади,    житлово-комунальне господарство не отримають гроші за надані послуги.  Отже,  тоді ми борг з держави перекладемо  на  галузь.  Це  неправильно,  всетаки держава  повинна  це на себе взяти і повністю розрахуватися.  Iнше питання,  що ми можемо шукати нетрадиційні механізми, в тому числі і  з  використанням  не  тільки  грошових  доходів  до  державного бюджету.  Я маю на увазі  кошти  від  приватизації,  компенсаційні сертифікати тощо.

 

     Олександре Олександровичу,  дозвольте  мені  вибачитися перед народними депутатами за запізнення на  засідання.  На  жаль,  мене неправильно   проінформували,   що   це  питання  розглядатиметься четвертим.

 

     ГОЛОВА. Думку Комітету з питань соціальної політики та  праці висловлює  Юрій  Григорович  Донченко (Шум у залi).  Відповідно до положення він має право (Шум у залi).

 

     Є пропозиція  без  перерви  закінчити  це  засідання.   Немає заперечень? Немає.

 

     Ми проголосували час - 2-2,5 години,  тому треба завершити це питання.

 

     Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ,  Луганська  область).  Уважаемый  Александр  Александрович, уважаемые народные депутаты, члены правительства!

 

     Из доклада  министра  финансов  и  его ответов на вопросы,  а также тех материалов, которые нам розданы, вырисовывается довольно четкая картина того плачевного состояния, которое сложилось сейчас в стране в связи с погашением задолженности по  заработной  плате, пенсиям,  стипендиям,  а  также  по  восстановлению  и возвращению сбережений гражданам.

 

     Картина настолько неутешительная,  что нужно  быть  абсолютно равнодушным,  чтобы  без  эмоций  реагировать  на  подобные  вещи. По-моему,  то,  что творится в данной  сфере,  не  укладывается  в здравый  смысл и не может восприниматься,  как нормальное явление. Ведь это ненормально,  когда человек изо дня в день,  из месяца  в месяц  регулярно  ходит  на работу и абсолютно ничего не получает. Такого не было со  времен  рабовладельческого  строя.  Даже  в  те времена   рабов   кормили,   чтобы  они  могли  восстановить  свою физическую способность к труду.

 

     Происходят странные  вещи:  в  мирное  время,  без  стихийных бедствий   и   потрясений  люди,  которые  работают,  доведены  до отчаяния,  до крайности!  Где это видано,  чтобы в стране,  лидеры которой    не   перестают   кичиться   своей   принадлежностью   к центральноевропейскому анклаву (вроде до этого наша родная Украина находилась  в ближневосточном или тихоокеанском регионе),  в конце ХХ столетия школьники прямо на уроках падали в голодные  обмороки, чтобы  этим маленьким гражданам не было во что одеться и они из-за этого  не  могли  ходить  в  школу,  чтобы   снова-таки   в   этой центральноевропейской  независимой стране надеялись на гуманитарку из чужих краев, как на манну небесную?

 

     Задавать вопросы можно еще долго.

 

     Не подумайте,  что я что-то накручиваю!  Нет! Совсем недавно, две  недели  тому  назад  газета  "Киевские  ведомости" напечатала статью,  по моему мнению, под некорректным заголовком "Чем учитель отличается  от  коровы?"  С кричащим содержанием о том,  как живут згуровские педагоги.  Это в 100 километрах от Киева.  Разве  можно оставаться равнодушным, когда учитель школы Лариса Кузина говорит, что каждое утро она просыпается лишь с одной мыслью: чем накормить троих  детей,  которые  хронически  не  доедают.  "Хочу кушать!" - главная мольба 10,  14, 15-летних. Обратите внимание, говорит она, дети  просят  не  блузочку,  не  заколочку  и  даже  не шоколадку. Картошка,  вермишель и хлеб - вот все,  что бывает у них на столе. Учительница  думает:  упадет  сегодня  в классе от голода или нет. Круто обходятся с учителями  -  резюмирует  корреспондент  (Шум  у залi).  На  1  января  прошлого года задержка была 4 месяца.  На 1 января этого года - 7 месяцев.

 

     Такая, уважаемые коллеги,  реальность.  Все это мы имеем, все это  у  нас есть.  Причем это не единичный случай,  примеров можно навести тысячи,  про  них  вы  прекрасно  знаете,  бывая  в  своих округах.   Родители   не   в   состоянии   материально  обеспечить несовершеннолетних детей,  потому что им не  платят  заработанное. Взрослые   дети   не   в  состоянии  содержать  своих  престарелых родителей,  которые получают мизерную пенсию,  потому  что  им  не платят. Круг замыкается.

 

     За общими  цифрами,  за  какими-то надуманными положительными тенденциями представители исполнительной власти  пытаются  строить химерные   замки,   приводить  данные  об  успокоительной  средней температуре даже не по палате,  а по больнице, когда у большинства больных она приближается к критической.

 

     Если прибегнуть  к  истории,  то  начало  этой беды,  другими словами это трудно назвать,  которую сегодня  переживают  миллионы наших  соотечественников,  приходится  на  конец 1994 года,  когда Президентом Украины была предложена экономическая программа  курса радикальных   рыночных   реформ.  Если  на  момент  принятия  этой программы в октябре 1994 года задолженность по выплате  заработной платы была практически нулевой,  то буквально через три месяца, на 1 января 1995 года,  она составляла 3,5 триллиона рублей,  или  32 миллиона  долларов.  На  1  октября  1991 года (годовщина введения монетаристского курса) - уже десятикратное повышение,  то есть  35 триллионов, или 191 миллион долларов.

 

     К пятой  годовщине  судьбоносного  референдума,  то есть на 1 декабря 1996 года - 3,5 миллиарда гривень,  или почти 2  миллиарда долларов по тогдашнему курсу.

 

     Последнее "успешное"   достижение  исполнительной  власти  по этому  пути  все  уже  слышали  из  выступления  докладчика.  Рост задолженности  в  80 раз - вот вам и тенденция,  вот вам настоящая цена реформаторского курса для работающих людей! Заработную плату, средний уровень которой за декабрь составил 178 (немного больше 90 долларов) гривень,  своевременно не получают свыше  11,5  миллиона работников.  Общая сумма задолженности ныне достигла 2,5 миллиарда гривень,  что в среднем составляет 2,5 месячного фонда  начисления заработной платы по всем предприятиям страны,  или четыре месячных фонда зарплаты  предприятий,  на  которых  имеется  задолженность. Периоды   задержки  заработной  платы  на  отдельных  предприятиях достигают 1,5-2  года.  Мы  являемся  свидетелями  того,  когда  с молчаливого  согласия  Кабмина,  министерств  и  ведомств  местные органы  исполнительной  власти,  демонстрируя   пример   правового нигилизма,  сознательного  розрушения  законодательства  о  труде, месяцами держат без зарплаты учителей,  врачей, работников высшего образования    и    культуры.   Предприятия   и   организации   не рассчитываются с работниками даже при  выходе  в  отпуск  или  при увольнении.

 

     Мероприятия и  действия,  которые  осуществляются Президентом Украины  и  правительством,  как  видим,  не  имеют  значительного влияния  на  решение  этой  очень  острой  проблемы.  Более  того, задолженность продолжает расти как в бюджетных отраслях,  так и на хозрасчетных   предприятиях.   При   этом   четвертая  часть  всей задолженности  приходится  на  предприятия  сельского   хозяйства. Размер  суммы  задолженности  составляет почти 3,8 месячного фонда оплаты труда.  Сложная ситуация в строительстве  -  3,2  месячного фонда: в станкостроительной инструментальной промышленности - 5,5; в угольной промышленности -  4,5;  приборостроении  -  4,4.  Прошу обратить  внимание  и на то,  что в большинстве случаев виновником такого положения является правительство,  которое само увеличивает задолженности  на  предприятиях  производственной  сферы тем,  что годами не  оплачивает  ими  же  изготовленную  по  заказу  органов государственного управления продукцию: зерно, машины, оборудование и другое.  При таком состоянии дел совсем непонятным выглядит  тот факт,  что  государственные  капитальные  вложения  за прошлый год возросли  в   5,9   раза,   жилищнокоммунальное   хозяйство   было профинансировано  на 180 процентов,  а расходы на функционирование системы органов исполнительной  власти  составили  142,7  процента против суммы, утвержденной в бюджете.

 

     В это   же   время   расходы  на  покрытие  задолженности  по заработной   плате,   социальных    выплатах    и    задолженности государственного  бюджета  Украины  перед  пенсионным  фондом были выполнены в прошлом году только на 47,9  процента,  а  расходы  на погашение   задолженности   государства  по  денежным  сбережениям граждан учреждениями Сбербанка - аж на 15 процентов.

 

     В данной ситуации,  по мнению комитета,  правительство должно было  принять  решительные меры и неординарные действия,  чтобы на деле обеспечить реальное выполнение указа Президента от 21  января 1998  года  и  своего собственного постановления от 24 января 1998 года.

 

     Документ, известно,  не безупречный. Само постановление имеет чисто  фискальный  характер.  Оно  в  основном сводится к усилению налогового  давления  на  население,   сокращению   тех,   которым задолжали. Пункт 6 на выполнение пункта 16 указа.

 

     Словом, нет   людей   -   нет  проблем.  Однако  есть  немало заслуживающего внимания,  что при условии реализации  приведенного даст  возможность улучшить положение с погашением задолженности по заработной плате, стипендиям и пенсиям.

 

     Почему я на этом акцентирую  внимание?  Дело  в  том,  что  в решении  проблемы,  которую  мы  обсуждаем,  отсутствуют  система, напористость,  наконец,  политическая воля высшего  руководства  к достижению цели, как это, скажем, мы наблюдаем в России.

 

     У нас  в  стране,  по  сути,  никто  не осуществляет должного контроля  по  соблюдению  законодательства  по  оплате  труда.   В соответствии  со  статьей  35  данного  закона  в  пяти ведомствах (Министерство  труда,  Генеральная  прокуратура  и  другие)   есть перечень,  но  крайних  не  найдешь.  При  чрезвычайных  масштабах нарушений и причиненного ними общественного  урона  на  протяжении первого полугодия 1997 года органами прокуратуры возбуждено только 89 уголовных дел против должностных лиц,  виновных  в  нарушениях. Далеко  не  всегда  судами,  органами Государственной инспекции по труду дается надлежащая оценка фактам  нарушения  прав  работника. Никто ни с кого по-настоящему не спрашивает, не несет персональной ответственности за то, что творится в государстве. Или я ошибаюсь? А фактов хоть отбавляй.

 

     Вот для  примера.  Кто  может ответить,  какие меры приняты к руководителям целого ряда предприятий Госнефтегазпрома, на которых Госинспекцией   по   труду   были   выявлены   кричащие  нарушения законодательства об оплате труда,  в  частности  по  использованию средств не по назначению? Так, на Свердловской нефтебазе обществом с ограниченной ответственностью  "Луганскнефтепродукт"  в  прошлом году из 452 тысяч,  которые поступили в кассу на выплату зарплаты, было  использовано  только  87  тысяч,   или   19   процентов,   а задолженность по зарплате на момент проверки в ноябре существовала с  апреля.  В  Прикарпатнефтегазе  при  аналогичных  условиях   на протяжении  года  в  заграничных  командировках  в  восьми странах побывали  120  работников,  на  поездки  израсходовано  66   тысяч долларов  США,  или  177  тысяч  гривень,  в том числе генеральным директором Рудко - одна тысяча 176 долларов. И, повторяю, подобных примеров множество.

 

     В этой связи хочу обратить внимание на законопроект,  который внесен Кабинетом Министров, по изменению некоторых законодательных актов   Украины,   касающихся   имущественной  ответственности  за просроченную задолженность по начислению заработной платы.

 

     Суть заключается  в  том,   что   в   нем   предусматривается установить норму,  в соответствии с которой в случае возникновения задолженности  профком  или  уполномоченный  трудовым  коллективом орган  может  обратиться  в  суд  с иском о погашении долгов путем взыскания с имущества предприятий.

 

     Без сомнения,   это    позволит    ввести    более    жесткую ответственность    руководителей   предприятий   за   просроченную задолженность по  зарплате  и  в  какой-то  степени  обеспечит  ее скорейшее   погашение.   Но   принятие   этого  закона  подтолкнет предприятия  к  продаже  своего  имущества  за  бесценок  и,   как результат,  к банкротству. Государственный ли это подход к решению данной проблемы? Весьма сомнительно.

 

     Среди причин,  которые связаны с проблемой выплаты заработной платы,   следует  назвать  и  отсутствие  на  многих  предприятиях коллективных договоров,  а это означает,  что  там  отсутствует  и договорное  регулирование  оплаты  труда,  как  это  предусмотрено разделом 3 Закона об оплате труда.

 

     Такая ситуация    сложилась    вследствие     законодательной неопределенности  в  части  обязательности  принятия и регистрации коллективных договоров.  Против законодательного закрепления таких норм  на  сегодня  активно  выступают,  к сожалению,  и профсоюзы, прежде всего Федерация профсоюзов Украины.

 

     Практика же свидетельствует,  что  данный  вопрос  необходимо решать,   то   есть   предусмотреть   обязательность   принятия  и регистрации коллективных договоров.

 

     Комитет считает также необходимым обратить  внимание  еще  на один  принципиально  важный  аспект.  Имеется  в  виду  "Закон про Державний бюджет України на 1998  год",  где  предусмотрены  меры, которые  должны  позволить  определенным  способом решить проблему погашения задолженности.

 

     Например, в пункте  25  статьи  7  предусмотрены  расходы  на покрытие  задолженностей,  которые  возникли  в предыдущие годы по заработной плате работников и другим социальным выплатам в размере почти  1  миллиард  гривень,  которые могут в значительной степени решить эту проблему. Аналогичные расходы должны быть предусмотрены и в местных бюджетах.

 

     Кроме этого,  согласно  статье  10  указанного  закона оплата труда работников бюджетных учреждений  начисляется  на  заработную плату  трансферта населения.  Пенсии,  помощи,  стипендии и другие отнесены  к  защищенным  статьям   расходов   бюджета.   То   есть финансируются в первоочередном порядке,  не подлежат сокращению ни при каких обстоятельствах, даже в результате невыполнения доходной части бюджета.

 

     В законе предусмотрено, что в случае принятия закона, который увеличивает доходную часть бюджета,  увеличение расходов в  первую очередь   будет  направлено  на  социальную  защиту  и  социальное обеспечение, просвещение, здравоохранение.

 

     Кроме этого,  законом предусмотрено, что Кабинет Министров до 20   января   нынешнего   года  должен  утвердить  мероприятия  по увеличению поступлений  в  сводный  и  государственный  бюджеты  и направить  дополнительно  полученные  средства от их реализации на погашение  задолженности  по  зарплате,   денежному   обеспечению, пенсиям, стипендиям и другим социальным выплатам.

 

     А также  исходя  из  учетных данных о выполнении госбюджета и местных   бюджетов   за   1997   год   осуществить   передачу   из государственного   бюджета  Украины  части  средств  на  погашение задолженности,  которая была создана в прошлые годы по зарплате  и социальным  выплатам,  в  местные бюджеты по взаимным расчетам,  а также провести распределение  средств,  которые  предусмотрены  на указанные   цели   между  министерствами  и  другими  центральными органами исполнительной власти.

 

     Таким образом,  уважаемые народные депутаты, Верховная Рада в Законе  о  Государственном  бюджете  на  1998 год предусмотрела те законодательные   рычаги,   которые   дают   возможность   сегодня исполнительным  структурам  обеспечить  гарантированное  погашение задолженности по заработной плате и другим социальным выплатам.

 

     Зеркальным отражением углубления кризиса в экономике является и состояние пенсионного обеспечения.  Мы вынуждены констатировать, что Закон "Про  внесення  змін  до  Закону  України  про  пенсійне забезпечення"  от 4 июня 1997 года,  которым минимальная пенсия по возрасту    устанавливается    в    размере    не    ниже    черты малообеспеченности,   к   большому   сожалению,   не   выполняется правительством и размер пенсии не повышается.

 

     Несмотря на то,  что закон вступил  в  действие  с  4  ноября прошлого  года,  уровень  пенсии  остался,  как и раньше,  намного меньше этой черты.  К тому же,  эти  мизерные  пенсии  выплачивают несвоевременно,  с  надуманным  делением  на 60 и 40 процентов.  В половине регионов граждане не получили  пенсии  за  сентябрь  1997 года. Общая сумма задолженности на 1 января этого года составила 1 миллиард 200 миллионов гривень  при  ежемесячной  потребности  770 миллионов гривень.

 

     ГОЛОВА. Юрію Григоровичу,  я прошу вибачити. Річ у тому, що у депутатів є  такий  аналіз.  І  ви  цілком  правильно  говорите  й переконливо...  Але ви вже говорите 14 хвилин...  Будь ласка,  які пропозиції комітету? Прошу.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Александр Александрович, у меня информации еще буквально минуты на три...

 

     Я ничего  не  сказал сейчас о вопросе,  связанном с возвратом вкладов населения...  Вам были  розданы  предложения  Комитета  по вопросам финансов и банковской деятельности,  Комитета по вопросам бюджета и проект постановления,  подготовленный нашим комитетом. Я просил  бы наш проект,  а не тот,  который внес Кабинет Министров, взять за основу.

 

     И последнее, Александр Александрович. От начала работы сессии я  не  могу  ничего сказать в пользу того,  что рассматривалось по Крыму.  Сегодня парламент Автономной Республики Крым финансируется из  госбюджета.  Закон  же  предусматривает,  что  депутаты  будут работать на непрофессиональной основе - это тоже экономия средств! И  нам  надо  как  можно  быстрее  принять  вот этот новый закон о выборах в Крыму - это тоже касается одного и другого  вопросов!  Я просил  бы,  чтобы  эти вопросы также были рассмотрены в ближайшее время, сразу после окончания данного вопроса.

 

     Я вас прошу,  уважаемые народные депутаты (нас  действительно время   очень  сильно  поджимает),  поддержать  предложения  наших комитетов.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Відповідно   до   Положення   про проведення   Дня   уряду   після  виступу  представників  Кабінету Міністрів,  після  відповідей  на  запитання,   які   надійшли   в письмовому вигляді від комітетів і фракцій, усних запитань (що вже відбулося) і виступу профільного комітету з  цього  приводу  можна провести  дебати  з  предмета  обговорення,  а  передусім  -  щодо прийняття відповідних постанов,  якщо таке передбачається або є  в тому  потреба.  Вам  запропоновано три варіанти проекту постанови. Один - від Комітету з питань бюджету,  другий  -  від  Комітету  з питань   соціальної  політики  та  праці  і  третій  -  депутатами Вітренко,  Марченком,  Безуглим.  Я просив би обмінятися думками з приводу цих документів.  У нас є на це 20 хвилин,  і записалося на ці виступи багато депутатів. Відповідно до Регламенту перевага тут надається представникам комітетів і фракцій,  але я просив би всіх скористатися регламентом 3 хвилини.

 

     Будь ласка,  саме виходячи  з  цього  прошу  висловитися  від бюджетного комітету. Депутате Пєхота, будь ласка.

 

     ПЄХОТА В.Ю.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Московський виборчий  округ,  Харківська область).  Учитывая,  что  все  материалы розданы и уже прозвучали многие  ответы,  я  постараюсь  коротко  выступить  от  бюджетного комитета.

 

     Комитет по вопросам бюджета на заседании 9 февраля рассмотрел информацию Кабинета Министров по вопросу  погашения  задолженности по заработной плате,  пенсиям и стипендиям, а также представленный проект постановления Комитета по вопросам  социальной  политики  и труда... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Прошу   хвилинку   уваги!   Будь   ласка,  Володимире Юлійовичу, говоріть. Тихіше, тихіше.

 

     ПЄХОТА В.Ю. Я виступатиму двома мовами: однією - для Зайця, а другою  -  для  виборців  і  решти  депутатів.  Я другий примірник прочитаю українською мовою.

 

     ГОЛОВА. Спокійно, будь ласка.

 

     ПЄХОТА В.Ю. Мы не можем согласиться с тем, что уже наступает, как  утверждают  в правительстве,  некоторая стабилизация.  Успехи отдельных предприятий и даже отраслей  не  могут  сегодня  служить гарантом наступления стабильности. На наш взгляд, главные критерии стабильности - это своевременная выплата заработной платы, пенсий, повышение  платежеспособности  населения,  это,  в  свою  очередь, развитие    отечественного    товарного     рынка,     активизация отечественного товаропроизводителя.

 

     К сожалению,    задолженность    по    заработной   плате   в производственной сфере непрерывно возрастает.  На начало  текущего года  она составила 4,4 миллиарда гривень.  При этом задолженность за  1997   год   по   Министерству   агропромышленного   комплекса увеличилась на 68 процентов, по Министерству промышленной политики

- на 35, по Министерству угольной промышленности - на 34 процента. Поэтому  можно  сказать,  что стабилизация производства возможна в дальнейшем.

 

     Что касается компенсации вкладов граждан,  то в 1997 году  из 200 миллионов было выплачено лишь 30 миллионов гривень.

 

     Поэтому, на  наш  взгляд,  надо сегодня правительству и нам в постановлении  продумать  такой  механизм   и   систему,   которые гарантировали бы эти выплаты. И прежде всего направить их на такие социально незащищенные категории,  как инвалиды,  тяжело  больные, одинокие люди, которые нуждаются в лечении.

 

     В наш  комитет  поступило много заявлений.  Я прочитаю только один абзац из  одного  заявления:  "Ходатайствую  перед  Верховным Советом разрешить воспользоваться своим денежным вкладом,  который был сделан задолго до 2 января 1992 года,  в сумме 2 тысячи рублей для  спасения  жизни  - замены искусственного вводителя сердечного ритма,  так как своего естественного сердечного ритма  у  меня  не осталось".

 

     Мы считаем,  что сегодня,  придерживаясь нашей схемы,  давать только на похороны неправильно.  Надо из тех 370 миллионов гривень выделять гарантированно деньги на лечение граждан,  которые в этом нуждаются и которые имеют свои сбережения.

 

     По сути замечаний,  которые  внесены  Комитетом  по  вопросам социальной  защиты и труда.  На наш взгляд,  в пункте 2 необходимо срок "30 березня" заменить на "1 травня".  Ведь понятно, что до 30 марта  Верховный Совет нынешнего созыва не сможет рассмотреть этот вопрос.  Кроме того,  этот пункт предлагается изложить в несколько иной  редакции.  На  наш  взгляд,  главное не в графиках погашения задолженности,  а  в  изыскании  средств,  о  чем   сегодня   мало говорилось.  Ведь  в  сводном  бюджете  на погашение задолженности предусмотрено только 1,3 миллиарда гривень,  а погашать  надо  уже сегодня  2,4 миллиарда гривень.  Поэтому для обеспечения погашения задолженности только в текущем году в полном обеме  надо  принять меры  по  дополнительному увеличению доходной части бюджета на 1,1 миллиарда гривень.

 

     Кстати, вчера,  если бы мы приняли  предложение  относительно направления  660  миллионов  гривень  на капвложения,  мы сразу же автоматически 330  миллионов  могли  бы  направить  на  эти  цели, которые  поступили  бы  в виде налога на заработную плату и других налогов.  Поэтому сегодня речь идет не столько о том, как поделить и   как  обеспечить,  откуда  взять  и  получить  эти  деньги  для компенсации вкладов и для выплаты  заработной  платы.  Поэтому  мы считаем, что правительство должно внести предложения по увеличению доходной части бюджета.  Иначе наше решение,  каким бы оно хорошим ни было, останется благим пожеланием.

 

     Пункт 4  предлагается  исключить,  поскольку  это  определено другими законопроектами. Предлагается также исключить пункт 5, так как  Кабинет  Министров  обязан  выполнять  социальные  программы, предусмотренные бюджетом.

 

     Мы предлагаем   поручить   Кабинету   Министров   разработать механизм   контроля   за  использованием  370  миллионов  гривень, предусмотренных в бюджете на 1998  год,  на  компенсацию  денежных вкладов   и  вещевых  облигаций,  направив  их  прежде  всего  для поддержки социально незащищенных категорий,  в том числе требующих неотложного лечения.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  не шуміть!  Іване Олександровичу!  Одну хвилиночку!  Будь  ласка,  Іване  Олександровичу,   підійдіть   до Володимира   Юлійовича,  і  він  особисто  для  вас  перекладе  це українською мовою.

 

     Будь ласка,  депутат  Вітренко.   Я   пояснюю,   що   Наталії Михайлівні  слово надається як суб'єктові законодавчої ініціативи. Вона внесла  проект  постанови  і  скористається  часом  для  його обгрунтування.

 

     Будь ласка, три хвилини.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Прогресивна соціалістична партія України.

 

     Поважне панство! Народні депутати України, члени Прогресивної соціалістичної  партії  -  Наталія Вітренко,  Володимир Марченко і Анатолій Безуглий  -  пропонують  вам  прийняти  постанову  такого змісту. Зачитую проект:

 

     "Постанова про   інформацію  Кабінету  Міністрів  щодо  стану погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та відновлення повернення заощаджень громадян.

 

     В Україні   значно  погіршилася  економічна  ситуація.  Це  є закономірним наслідком реформ за рецептами Міжнародного  валютного фонду.  Україна  перетворена  на державу-банкрута з усіма ознаками напівколонії. Це було констатовано на таємному засіданні Верховної Ради  України 23 грудня 1997 року.  І уряд знову спромігся лише на пропозиції додаткових конфіскацій  -  податкових,  амортизаційних, прискореної   приватизації   ліквідних   підприємств  і  землі  та випрошування  нових  іноземних  кредитів  для  погашення  дефіциту бюджету. Це - агонія режиму.

 

     Запропонованих урядом   заходів   ніколи   не   вистачить  на погашення зростаючої заборгованості із заробітної  плати,  пенсій, стипендій та відновлення заощаджень громадянам.

 

     Доки не  запрацюють  вітчизняні  підприємства  і доки не буде захищений наш внутрішній ринок  від  товарної  інтервенції,  ніякі соціальні проблеми не знайдуть свого вирішення. Але замість дієвих заходів щодо підтримки  свого  товаровиробника  Президент  України Леонід Кучма і сформований ним уряд спрямовують свою діяльність на розпродаж майна і землі України. Така політика є грубим порушенням прав  людини  не  тільки на мінімальний життєвий рівень (стаття 48 Конституції  України),  а  й  права  людини  на  життя  (стаття  3 Конституції   України).   Тобто  в  Україні  проводиться  політика геноциду.

 

     Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Відповідно до  статті  87  Конституції  України  висловити недовіру  Кабінету  Міністрів  України на чолі з Прем'єр-міністром України Валерієм Пустовойтенком.

 

     2. Президенту України Леоніду Кучмі до 3  березня  1998  року запропонувати  Верховній Раді України кандидатуру Прем'єр-міністра України  та  програму  надзвичайних   заходів   щодо   недопущення національної катастрофи".

 

     Я хочу наголосити на тому,  що в нас залишилося не так багато часу, щоб згадати, що ви - народні депутати. Скільки можна тримати цей   уряд?   Одного   разу,  коли  розглядали  житлово-комунальні проблеми,  сказали - майже недовіра. Другого разу, коли розглядали питання  щодо  використання  резервного  фонду,  - майже недовіра. Зараз слухали півдня.  Що вони лепечуть?  Яке поліпшення?  Люди не мають заробітної плати, їх виганяють у неоплачувані відпустки... У мене 5 хвилин!  Уже три дні страйкує Сумщина.  В Сумах студенти  і викладачі  двох  університетів вимагають виплати заборгованості із заробітної плати і стипендій. Те саме діється в Черкасах, Каховці, у всій Україні.

 

     Знайте, якщо  ви  не  вирішите цього зараз,  то ліва партія - прогресивна, яка створюється і вже діє в Україні...

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Ми піднімемо всю трудову Україну...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть,  будь ласка,  мікрофон.  Я прошу  уваги!  Я прошу, заспокойтеся всі. Оскільки інформація йде у відкритий ефір, я ще раз хочу  наголосити:  Верховна  Рада  не  проводить  таємних засідань.  Згідно  з  Регламентом  і  законом  проводяться закриті засідання,  коли  в  тому  є  потреба.  А  23  січня  на  прохання депутатів,  які  хотіли  з'ясувати  ситуацію на фінансовому ринку, було проведено нараду з участю представників Кабінету Міністрів  і депутатів, які хотіли взяти участь у цій нараді.

 

     До речі, пам'ятаєте, Наталіє Михайлівно, ви ж брали участь до тих пір,  поки я робив інформацію,  а потім пішли, бо вам все було зрозуміло.

 

     Що дала  ця  нарада?  За  тиждень до розгляду бюджету це дало змогу  скоротити  обсяг  внутрішніх  запозичень  на  10  мільярдів гривень,   при   існуючому   дисконті   це   означало   скорочення внутрішнього боргу приблизно на 3-5 мільярдів гривень.  Я  вважаю, що така нарада була необхідна. І потрібно було її проводити саме в такій формі,  як її проведено,  щоб ті питання,  які не потребують великого  розголосу,  не  йшли  у  відкритий  ефір і не витлумачу- валися б в інший спосіб тими, хто хотів би це зробити.

 

     Будь ласка. Депутат Селіфонтьєв, прошу.

 

     СЕЛІФОНТЬЄВ С.І.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Горняцький  виборчий  округ, Дніпропетровська  область).  Шановний  Олександре  Олександровичу! Шановні колеги! Питання, яке сьогодні ми розглядаємо на Дні уряду,

- одне з найголовніших  для  кожної  людини.  Право  працювати  та отримувати   за   це  відповідну  грошову  винагороду  гарантовано Конституцією  України   кожній   людині.   На   тлі   сьогоднішніх економічних  негараздів  зростання  заборгованості  із  заробітної плати,  пенсій,  стипендій,  інших соціальних виплат призводить до критичної межі зростання недовіри народу до владних структур.

 

     Люди не  розуміють,  чому вони не в змозі отримати те,  що їм належить,  те,  що у них  відібрали.  Не  можуть  зрозуміти,  чому держава, яка фактично є найбільшим боржником перед кожною людиною, не віддаючи зарплати,  заощаджень,  пенсій, робить боржниками весь свій працьовитий народ,  наших батьків і дітей, постійно нагадуючи про своєчасність комунальних виплат,  квартплату, плату за освіту, за охорону здоров'я.

 

     Люди не  можуть  забезпечити  себе достатнім харчуванням,  не можуть вилікуватися і зберегти здоров'я своє та  своїх  дітей,  не можуть  отримати  своїх  заощаджень  навіть  на  поховання рідних. Ветерани війни та праці - біля  баків  для  сміття,  діти  -  біля ресторанів та готелів.  Це ознаки деградації суспільства, жахливий підсумок діяльності уряду, його так званої ефективної діяльності.

 

     А з екранів  телевізора  на  нас  дивляться  високі  посадові особи,  які  роблять  заклики про стабілізацію і поліпшення,  інші романтичні  досягнення,  у  такий  спосіб  домагаючись  підвищення значущості  та  популярності  своєї  особи  і  плекаючи  надію  на всенародну любов. Найвищі керівники держави мають зрозуміти, що за ними  -  народ  найбільшої держави в Європі і що для кожної людини центром світу є вона сама,  її прагнення і сподівання, її близькі, діти  та  батьки,  а  не керівники держави.  Любити можна батьків, дітей,  дружину, а уряд любити людям не потрібно... Оцінка уряду - це  ефективність  його  діяльності  для  України!  Якби в уряді це зрозуміли, то плекали б не любов до себе та своїх дій, а займалися економікою  України.  І  тут  не треба бути великим фахівцем,  щоб зрозуміти деякі найголовніші речі:  відвоювати та  захистити  свій ринок  для  свого  виробника;  стратегічні  товари  України  - під державний  контроль  та  під  державне  замовлення;   стратегічним інвестором для економіки кожної держави є її народ, який регулярно отримує заробітну плату! Це має бути основою програми уряду.

 

     Що ми  маємо  на  сьогодні?  Одні  обіцянки!  Надходження  до бюджету   помітно   знизилися,   вибухонебезпечною  стає  проблема безробіття,  програми уряду немає!  Таким чином, Кабінет Міністрів України   фактично  усунувся  від  вирішення  соціальноекономічних проблем у державі. Як можна керувати економікою без програми?!

 

     Більше того,   намітилась   негативна   тенденція   порушення урядовими  структурами  законів  України та рішень Верховної Ради. Прикладів   багато:   реалізація   та   обслуговування   облігацій внутрішньої   державної   позики  (тут  прибутки  іноземних  фірм, іноземного  фінансового  капіталу  -  50,  60,  80  річних.  Це  - безпрецедентне  пограбування  в  історії  міжнародних  відносин!); перерозподіл внутрішнього ринку за допомогою  державних  структур; повна незахищеність людей перед бюрократичною машиною.

 

     Депутати групи  "Єдність"  вважають,  що  дійсно  настав  час скористатися  своїм  конституційним  правом  провести   моніторинг досягнень  уряду Пустовойтенка і пропонують,  керуючись статтею 87 Конституції  України,  розглянути  питання  про   відповідальність Кабінету   Міністрів  та  прийняття  резолюції  недовіри  Кабінету Міністрів і проголосувати це.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  від  комітету  -  депутат  Павловський. Представники комітетів і фракцій - почергово.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Я дякую. Шановний Олександре Олександровичу, шановні члени  уряду,  шановні  колеги!  Я  не  хочу  перелічувати причини  і  біди,  які  сьогодні  є в Україні.  Про це сказали мої колеги, про це було в запитаннях, які ставилися міністру фінансів. Я  хочу  поставити  одне  запитання  і  спробувати  на  нього дати відповідь. Чому так відбувається в нашій державі і чи є можливості поліпшити становище?

 

     Перше. Єдина відповідь на це запитання: в нашій  державі  таке  становище,  тому  що   немає   економічної політики.

 

     Друге. Реформи   проводяться   за   чужою  програмою  шокової терапії,  яку розробили фахівці  Міжнародного  валютного  фонду  й Світового  банку.  Я тільки назву ключові слова першого етапу цієї програми,  і все буде  зрозуміло.  Проміжна  мета  -  вивести  всю виробничу сферу на межу банкрутства,  що досягнуто. Методи відомі: високий податковий тиск, жорстка кредитна політика, і найстрашніше

-  вслухайтеся,  як  звучить  одне  із завдань - ліквідувати зайві гроші в громадян і підприємств. Для цього й метод запропонований - гіперінфляція.   Причому  батько  монетаризму  Фрідмен  писав,  що гіперінфляція - це не об'єктивний процес,  це свідома дія уряду  і національного  банку або їх некомпетентність.  Я так вважаю,  що в нас було і одне й друге разом узяті.

 

     Отже, дуже  простий  висновок.  Доки  уряд  і  Президент   не відмовляться  від  програми шокової терапії,  поліпшення не буде в принципі.  А тому потрібно змінити курс до деградації на  курс  до розвитку.

 

     Як цього досягнути? Насамперед, що нам заважає? А заважає те, що ми не живемо своїм розумом,  що нас ведуть іноземні  радники  й консультанти.  Тому  найголовніше  -  відправити  їх всіх додому й почати жити своїм розумом, як я вже говорив з цієї трибуни.

 

     Я хочу це підсилити мудрим висловлюванням Григорія Сковороди: "Не треба яблуню вчити,  як родити яблука, її потрібно відгородити від свиней,  бо вони підривають коріння". А наше коріння - це наше виробництво.

 

     Чи може  в  нас відродитися виробництво?  На даний момент ні, тому що досі тільки 8 відсотків наших грошей ішло на  кредитування нашого виробництва.  І цікавий збіг:  на ринку України 8 відсотків українських товарів.

 

     Сьогодні у зв'язку з  випуском  цінних  паперів  кредитування виробництва скоротилося на 3 відсотки і становить 5 відсотків.  Що не  кажіть,  а  стабілізувати,  відродити  виробництво  за   такої ситуації дуже важко.  Програма шокової терапії - це моделювання на терені України кризи США 1929-1933 років. Ті самі механізми. Тож я пропоную  ті  самі  механізми виходу з кризи.  Найголовніше тут не дерегулювання,  а навпаки,  державне регулювання,  підпорядкування банківської системи інтересам власного виробництва.

 

     Наведу кілька  цифр.  Які  були відсотки на кредити в США при виході з кризи? Рік 1934 - вслухайтеся! - нуль. П'ять років підряд

-  0,8  відсотка,  два роки - 0,6 відсотка.  І економіка вийшла на режим. А що в нас?

 

     Якщо процентні ставки перевищують 20- 25 відсотків,  відродження виробництва у принципі неможливе.  Тому висновки зрозумілі.

 

     Оскільки час уже вийшов,  хочу сказати,  що в  моїх  статтях, працях  усі  ці  напрями  чітко  розписані.  Уряду потрібно було б прислухатися до тих засад, які в першому читанні прийняла Верховна Рада,  -  засад  внутрішньої  економічної  політики  на перехідний період,  що   дають   можливість   почати   відродження   власного виробництва,  а  отже,  і  вирішення  всіх  соціальних проблем.  Є виробництво - немає соціальних проблем.  Але для цього не треба на руках  -  я  тут  звертаюся до засобів масової інформації - носити головного економічного консультанта нашого  уряду  Джеффрі  Сакса, який пропонує зовсім протилежне світовому досвіду виходу з кризи.

 

     Я підтримую  пропозицію  двох  комітетів  стосовно  рішення з цього питання.

 

     Дякую, за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати,   ми    використали    відведений положенням час на обговорення. Від комітетів і фракцій ще записано на виступ 7 депутатів. На це як мінімум піде 25-30 хвилин.

 

     Була одна  пропозиція  -  дотримуючись  положення,  припинити обговорення.  А інша пропозиція - дати цим депутатам по 3 хвилини, щоб вони могли виступити.

 

     Ставлю спочатку  на  голосування  пропозицію  про  припинення обговорення цього питання.

 

     "За" - 114.

 

     Прийнято пропозицію.  Підводимо  риску під обговоренням цього питання.

 

     Відповідно до Регламенту в кінці засідання Прем'єр-міністр  і головуючий підбивають підсумки проведеного Дня уряду. А після того ми приймемо  постанову,  виходячи  з  проектів,  які  вносились  і обговорювались.

 

     Будь ласка, Валерію Павловичу.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Дякую. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати!  Ми уважно слухали всі ваші  виступи.  Я відразу   доручив   відповідним  відділам  підготувати  стенограму виступів  від  фракцій,  від  комітетів  і  вивчити   цифри,   які наводилися.  Хочу  сказати,  що ми теж не задоволені економічним і фінансовим станом,  тими процесами,  які йдуть сьогодні в Україні. Не задоволені роботою виробничих галузей і так далі.

 

     Однак хочу  сказати,  що  виплата  заробітної плати й пенсій, погашення  заборгованості  є  й  будуть  стратегічними  завданнями нашого уряду.  Ще раз підтверджую, що ми хочемо змінити стан справ на краще за рахунок підтримки  й  піднесення  нашого  виробництва. Верховна Рада схвалила деякі наші пропозиції щодо цього.

 

     Кажуть, що ми не підтримуємо власного виробника, не створюємо йому належних умов.  Хочу вам нагадати, що ми звільнили виробників від  податку на додану вартість.  Газ закуповуємо тепер у Росії за 50 доларів,  а не за 60. Скасували ПДВ на транзитні перевезення по території України,  податки на будівництво житла. Це теж створення умов для нормального  виробництва.  Ми  зняли  податок  на  додану вартість  по  тваринництву.  Ви  розумієте,  яке це полегшення для товаровиробника,  який вирощує худобу,  і для того, хто переробляє продукцію тваринництва. Це все ж таки велика допомога.

 

     Згідно з  рішенням,  яке  ви  прийняли  вчора,  амортизаційні відрахування будуть на 100- 150 мільйонів гривень  менші,  але  це теж  дає можливість направляти кошти на капітальне будівництво,  у тому числі на пускові об'єкти.

 

     Сьогодні всі депутати наголошували на тому,  що вирішення цих двох  питань пов'язане з піднесенням виробництва.  Ми обговорювали це позавчора на засіданні Кабінету  Міністрів.  Воно,  як  кажуть, проходило  не  дуже  активно,  та ми додамо активності,  і місцеві органи влади також,  і докладемо зусиль для  того,  щоб  поліпшити ситуацію у виробництві.

 

     Та я  хотів  би  звернутися до вас із двох питань.  Ми подали пропозиції щодо наповнення дохідної частини  бюджету,  а  сьогодні від пана Пєхоти прозвучала думка, що треба подати їх знову.

 

     Хочу вам  нагадати,  Олександре Олександровичу,  що ми внесли законопроект про місцеві податки і збори,  який досі не розглянуто (він   дає   350   мільйонів  гривень),  про  збір  до  Державного інноваційного  фонду  (це  теж  кошти),  про   Державну   програму приватизації  (під  час  засідання  Ради національної безпеки ми з Олександром   Олександровичем   домовилися,   що   уряд   підготує законопроект  про  порядок  приватизації Укртелекому - так,  як це було в інших країнах,  а  кошти,  які  на  цьому  можна  заробити, направити на вирішення гострих соціальних питань), про особливості приватизації  майна  лікеро-горілчаних   підприємств.   Разом   із акцизними зборами це дає близько 500 мільйонів гривень до бюджету. Їх також можна було б направити на виплату заробітної плати.

 

     Хочу звернутися до вас,  шановні народні депутати,  і до пана Селіфонтьєва, який щойно виступав. Я теж патріот Дніпропетровської області, але саме в Дніпропетровській області (як і в Донецькій та Запорізькій   областях),  де  начебто  поліпшився  стан  справ  із розрахунками за газ  та  електроенергію,  сплачено  за  газ  трохи більше  5 відсотків,  тоді як по державі (хоча це не досягнення) - 47 відсотків за газ і 27 відсотків за електроенергію.

 

     От де гроші,  які мають надходити до  бюджету.  Укргазпром  і Міненерго  не  можуть  перераховувати  кошти,  тому що жодна з цих центральних  областей,  у  тому  числі  й  Луганська  область,  не розраховується за газ і електроенергію.

 

     Оце наше  завдання.  І  буде  вугілля,  буде  електроенергія, будуть відрахування.  Це близько мільярда гривень,  які могли піти на заробітну плату і на виплати шахтарям.

 

     Дякую за розглянуті сьогодні питання, зауваження ми врахуємо. Найближчим  часом  на  засіданні  Кабінету  Міністрів  ми   окремо розглянемо питання про повернення громадянам заощаджень.

 

     Шановні депутати,  прошу вас,  розгляньте за наступні два дні ті законодавчі акти,  які впливають на дохідну частину бюджету. На жаль,  вона не наповнена до кінця. До інноваційного фонду надійшло тільки 29 мільйонів,  а в розрахунку на рік 420 мільйонів має піти саме на погашення заборгованості із заробітної плати і пенсій.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановний   Валерію   Павловичу!   Шановні   депутати! Сьогодні нас слухають багато мільйонів людей, але з прикрістю хочу сказати,  що  вони  не  одержали  відповіді  на  питання,  які  їх турбують.  На кожній зустрічі, які проводять сьогодні депутати, та й   не  тільки  депутати,  враховуючи,  що  почалася  передвиборна кампанія,  люди запитують одне:  коли буде погашена заборгованість із  заробітної плати,  пенсій і повернуті заощадження громадян?  І які б пояснення не  давати,  на  які  б  об'єктивні  обставини  не посилатися   (а  сьогодні  вони  викладалися  і  у  виступі  Ігоря Олександровича, і навіть у заключному слові Валерія Павловича, яке зводилося,  власне,  до того, яким чином ще підрихтувати бюджет на нинішній рік),  усе одно людей це не задовольняє.  Вони не  можуть вижити,  по  декілька  місяців  (є й по сім місяців!) не одержуючи заробітної плати й пенсій.  Тим паче що пенсію,  і  так  злиденну, виплачують частинами.

 

     Тому треба   було   б  сьогодні  дати  відповідь.  І  Кабінет Міністрів мусить сказати,  як він виконуватиме  закон  про  розмір мінімальної  заробітної  плати  та  мінімальної  пенсії,  в  якому передбачено,  що з 1 січня їх розмір становитиме  45  гривень.  До речі,  Президент  у  своїх  зауваженнях  до  цього закону,  які ми розглядали, підтвердив можливість і необхідність встановлювати цей розмір  - 45 гривень - з 1 січня.  А до кінця року,  на пропозицію нашого  Комітету  з  питань  соціальної  політики,  він  має  бути доведений до 73 гривень, і має бути прийнятий закон про індексацію заробітної плати в межах  5-  відсоткового  порогу,  затвердженого Верховною Радою.

 

     Тому мені здається,  на це запитання треба дати відповідь. Це перше і, можливо, основне.

 

     Друге. Під  час  розгляду  проекту  бюджету   ми   встановили захищені  статті,  які  пов'язані  із  виплатами заробітної плати, пенсій,  стипендій і  поверненням  заощаджень  громадян.  Якщо  на погашення заборгованості із заробітної плати в бюджеті передбачено 909 мільйонів гривень,  то це означає,  що за січень борг  повинен був  скоротитися  мінімум  на  90  мільйонів.  Коли ми починали цю роботу,  борг становив 811 мільйонів. Маємо ми зараз скорочення на таку суму? Ні! То чому ж нам кажуть, що стало краще?

 

     Якщо ми  визначили  суму  370  мільйонів гривень на погашення боргу перед вкладниками заощаджень,  то за січень це повинно  бути мінімум 30 мільйонів.  Немає цього!  Люди у віці понад 80 років не одержують і тих злиденних копійок,  150 гривень  на  похорони,  що передбачено положенням, не виплачуються.

 

     На ці запитання ні від Ігоря Олександровича, ні від когось із Кабінету Міністрів відповіді ми не почули.  То що ж  тепер  казати людям?  Можна  зрозуміти  пропозиції,  котрі  тут  звучали  -  про відставку Кабінету Міністрів,  про недовіру Кабінету Міністрів. Та людям  сьогодні  потрібна  не  відставка Кабінету Міністрів.  Вони хочуть,  щоб їм виплачували зарплату,  щоб  на  мінімальну  пенсію можна було вижити.  Ганьба - уже до того ми дожилися в державі, що навіть не ставлять питання про підвищення пенсії! Кажуть, що треба було б забезпечити диференціацію залежно від трудового вкладу. Але дайте хоч те, що передбачено.

 

     І третє. Чи простежував хтось у Кабінеті Міністрів тенденцію, яка  складається?  Кабінет  Міністрів  у  жовтні  1994  року видав злощасну постанову про відпуск цін і лібералізацію  ціноутворення, і  відтоді  заплановано  було  зростання  заборгованості.  Виникає запитання:  невже ця тенденція не спостерігалася  в  уряді,  невже тоді,  на  початковому етапі,  не можна було вжити якихось заходів або хоч тепер передбачити,  яким чином діяти? Адже те, що пропонує тепер Кабінет Міністрів,  зводиться,  власне,  до реструктуризації внутрішнього боргу,  бо векселями й усім іншим просто доведемо  до того,  що будуть законсервовані й ці борги.  Потім, мовляв, будемо здійснювати поточні виплати, а далі подивимося.

 

     Іншими словами,  відповіді  на  це  теж  немає.  На  жаль,  і Програми  діяльності  Кабінету Міністрів досі не подано на розгляд Верховної Ради.  Це,  до речі,  грубе порушення Конституції. Це не входить  ні  в  які  норми:  не  визначено  ні  статусом  Кабінету Міністрів, ні суттю роботи законодавчого органу і взагалі відносин гілок  влади.  І  замість  того,  щоб  вирішувати ці питання,  нам кажуть, що знають, як хто голосував. Валерію Павловичу, не до лиця вам це говорити.  Відстежувати, яка фракція як голосувала протягом цих років,  - це не входить до компетенції уряду.  А якщо хтось  у вас  цим  займається,  то він зайвий в апараті,  бо робить не свою справу.  Повірте,  я  ніколи  не  цікавився  і  не  знаю,  як  іде голосування  в  Кабінеті  Міністрів,  у  кого  яка  позиція  з 586 працівників Адміністрації Президента.  Мене це зовсім не цікавить, і  гадаю,  нікого  не повинно цікавити.  Кожен має займатися своєю справою.  Тому мене просто хвилює, що витрачається час, зусилля на такі аналізи. Вони нікому нічого не дають.

 

     Розглянувши пропозиції, які вносилися, я хочу, щоб ви зважили на таке.  Надійшло дві пропозиції про недовіру Кабінету Міністрів. Одну внесла Наталія Вітренко,  другу - Селіфонтьєв. I у виступах з місць звучали подібні пропозиції.

 

     Такі питання розглядаються  за  окремою  процедурою.  Нагадую регламентну норму. За ініціативою третини депутатів (треба зібрати підписи третини депутатів) голосується  пропозиція  про  включення питання до порядку денного. За включення має проголосувати третина депутатів. За Регламентом питання розглядається не раніше як через п'ять  днів  після прийняття рішення про його включення до порядку денного і не пізніше 10 днів після включення.

 

     Iншими словами,  якщо навіть ухвалити таке рішення,  то  воно має  бути  юридично  бездоганним,  щоб  потім не було звернення до Конституційного Суду і він не визнав, що було порушення процедури, а отже, рішення некоректне.

 

     Я знаю,  що частина депутатів збирає підписи.  Будь ласка, як тільки будуть дотримані ці  вимоги,  ми  включимо  це  питання  до порядку денного й визначимося щодо розгляду його по суті.  Я хотів би, щоб ви на це все зважили.

 

     Прошу визначитися щодо проектів постанови - першого, другого, від  комітетів.  Розглядатимемо  в порядку надходження пропозицій. Переважне право тут має Комітет з питань  соціальної  політики  та праці. Тому пропонується взяти за основу проект, який вносить Юрій Григорович Донченко. А потім надам слово для внесення доповнень до пропозицій.

 

     Ставлю на  голосування цей проект...  Одну хвилинку,  зніміть голосування, я зачитую.

 

     "Постанова Верховної Ради  України  про  інформацію  Кабінету Міністрів   України   щодо   стану   погашення  заборгованості  із заробітної плати,  пенсій,  стипендій та відновлення і  повернення заощаджень громадян.

 

     Верховна Рада постановляє:

 

     Визнати роботу   Кабінету   Міністрів  України  по  погашенню заборгованості  із  заробітної   плати,   пенсій,   стипендій   та відновленню і поверненню заощаджень громадян незадовільною.

 

     2. Зобов'язати  Кабінет  Міністрів України,  місцеві державні адміністрації і органи місцевого самоврядування:

 

     вжити невідкладних заходів  для  повного  погашення  протягом 1998 року заборгованості із заробітної плати,  пенсій і стипендій, затвердивши за участю профспілкових органів відповідні графіки,  і про  проведену  роботу до 30 березня 1998 року доповісти Верховній Раді України;

 

     забезпечити першочергове фінансування з бюджетів усіх  рівнів видатків на виплату заробітної плати, пенсій та стипендій;

 

     прискорити передачу  з  державного  бюджету частини коштів на погашення  заборгованості,  що  утворилася  в   минулі   роки   із заробітної  плати  та  соціальних виплат,  до місцевих бюджетів за взаємними розрахунками згідно  з  пунктом  10  розділу  II  Закону України  про  Державний  бюджет  України  на  1998  рік.  Провести розподіл  коштів,  що   передбачені   на   зазначену   мету,   між міністерствами  та іншими центральними органами виконавчої влади в першу чергу на погашення заборгованості закладам охорони здоров'я, освіти, науки та культури;

 

     розробити та   здійснити   конкретні  додаткові  заходи  щодо приведення у відповідність із  можливостями  відповідних  бюджетів мережі   і   штатів  бюджетних  установ,  забезпечивши  дотримання встановлених Конституцією України прав громадян на освіту, охорону здоров'я, соціальний захист населення.

 

     забезпечити притягнення до відповідальності посадових осіб за порушення бюджетного законодавства згідно з  Законом  України  про внесення   змін   до  Кримінального  і  Кримінально-процесуального кодексів України щодо посилення боротьби з порушеннями  бюджетного законодавства  та  неповну  сплату  збору  на обов'язкове державне пенсійне страхування.

 

     3. Генеральній прокуратурі України,  Рахунковій палаті  разом із  Кабінетом  Міністрів  України забезпечити комплексну перевірку використання бюджетних  коштів,  які  спрямовуються  на  погашення заборгованості  із заробітної плати,  пенсій,  стипендій,  і до 30 березня 1998 року доповісти Верховній Раді України.

 

     4. Установити,  що внесені на розгляд Верховної Ради  України законопроекти,  які  спрямовані  на  поповнення  дохідної  частини бюджетів усіх рівнів, розглядаються як невідкладні.

 

     Кабінету Міністрів України разом із  відповідними  комітетами Верховної Ради України визначити перелік таких законодавчих актів.

 

     5. Кабінету    Міністрів   України   до   повного   погашення заборгованості по виплаті заробітної плати,  пенсій,  стипендій та інших  грошових  виплат населенню призупинити прийняття додаткових рішень щодо фінансування з державного  бюджету  тих  програм,  які направлені   на   вирішення   соціальних  питань  населення  (крім фінансування заходів,  спрямованих на ліквідацію наслідків  аварій та стихійного лиха).

 

     6. Кабінету   Міністрів   України   розробити  та  подати  на затвердження Верховної  Ради  України  проект  Державної  програми відновлення   заощаджень   громадян  України,  визначених  Законом України про  державні  гарантії  відновлення  заощаджень  громадян України.

 

     7. Рахунковій   палаті   встановити   постійний  контроль  за наданням  пріоритетності  у  фінансуванні  з  державного   бюджету України   видатків   на   виплату   заробітної   плати,  грошового забезпечення, пенсій та стипендій.

 

     8. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на комітети Верховної  Ради  України  з  питань  бюджету,  з питань соціальної політики та праці".

 

     Ось такий проект пропонується першим поставити на голосування для прийняття його за основу.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 174.

 

     Не підтримується ця пропозиція.

 

     Пропозиція, яку   вносили  депутати  від  Комітету  з  питань бюджету.

 

     "Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Визнати роботу Кабінету  Міністрів  України  по  погашенню заборгованості   із   заробітної   плати,   пенсій,  стипендій  та відновленню і поверненню заощаджень громадян незадовільною.

 

     2. Зобов'язати Кабінет Міністрів  України,  місцеві  державні адміністрації й органи місцевого самоврядування:

 

     вжити невідкладних  заходів  щодо вишукання додаткових коштів для  повного  погашення  протягом  1998  року  заборгованості   із заробітної  плати,  пенсій  і  стипендій,  затвердивши  за  участю профспілкових органів відповідні графіки,  і про проведену  роботу до 1 травня 1998 року доповісти Верховній Раді України;

 

     забезпечити першочергове  фінансування з бюджетів усіх рівнів видатків на виплату заробітної плати, пенсій та стипендій;

 

     розробити та  здійснити  конкретні  додаткові   заходи   щодо приведення  у  відповідність  із можливостями відповідних бюджетів мережі  і  штатів  бюджетних  установ,   забезпечивши   дотримання встановлених Конституцією України прав громадян на освіту, охорону здоров'я, соціальний захист населення;

 

     забезпечити притягнення до відповідальності посадових осіб за порушення  бюджетного  законодавства згідно із Законом України про внесення  змін  до  Кримінального   і   Кримінально-процесуального кодексів  України  щодо посилення боротьби з порушенням бюджетного законодавства та неповну  сплату  збору  на  обов'язкове  державне пенсійне страхування.

 

     3. Рахунковій  палаті  разом  із  Кабінетом Міністрів України встановити  постійний  контроль  за  наданням   пріоритетності   у фінансуванні  з  державного  бюджету  України  видатків на виплату заробітної плати,  грошового забезпечення,  пенсій та стипендій та використанням  цих  коштів  за цільовим призначенням і до 1 травня 1998 року доповісти Верховній Раді України.

 

     4. Кабінету  Міністрів  України  розробити   та   подати   на затвердження  Верховної  Ради  України  проект  Державної програми відновлення  заощаджень  громадян  України,   визначених   Законом України  про  державні  гарантії  відновлення  заощаджень громадян України.

 

     5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на  Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці".

 

     Ставлю на голосування за основу цей проект постанови.

 

     "За" - 158.

 

     Теж не підтримується.

 

     Проект, який внесли депутати Вітренко,  Марченко та Безуглий. З цього приводу виступала Наталія Михайлівна,  тому зі змістом  ви ознайомлені. Постановча частина зводиться до двох пунктів:

 

     "1. Відповідно  до  статті  87  Конституції України висловити недовіру Кабінету Міністрів України на  чолі  з  Прем'єр-міністром України Пустовойтенком.

 

     2. Президенту України Кучмі до 3 березня 1998 року  запропонувати  Верховній   Раді   України   кандидатуру Прем'єр-міністра  України  та  програму  надзвичайних заходів щодо недопущення національної катастрофи".

 

     Ставлю на голосування за основу цей проект. Будь ласка.

 

     "За" - 93.

 

     Теж не підтримується.

 

     Які ще є міркування? Будь ласка, запишіться на виступи.

 

     Депутат Сокерчак. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М., виконуючий обов'язки голови Комітету Верховної Ради   України   з   питань   фінансів  і  банківської  діяльності (Савранський  виборчий   округ,   Одеська   область).   Олександре Олександровичу, прошу передати слово Івану Сергійовичу Чижу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий  округ, Хмельницька область).  Вячеславе Михайловичу,  я дуже вам дякую. У мене питання процедурного  характеру,  Олександре  Олександровичу. Прикро   це  говорити,  але  сьогодні  не  відбулося  повноцінного обговорення, і представники більшості фракцій, груп і комітетів не висловилися.   Водночас  ми  слухали  індиферентну,  цілком  пусту годинну доповідь міністра фінансів, який мав би піти звідси вже не міністром фінансів, слухали перепалки... Для чого ми зібралися?

 

     Є комітети Верховної Ради, є депутатські групи і фракції. Від них залежить, буде голосування результативним чи ні.

 

     Он сьогодні  люди  стоять  під   будинком   Верховної   Ради. Профтехосвіта  гине.  Комітет  з  питань  науки та народної освіти готовий доповісти, розставити акценти.

 

     Нам що,  потрібно почути лише  якихось  п'ять-шість  чоловік? Питання,  які  розглядаються  на  Дні  уряду,  треба  обговорювати повноформатно, як це й має бути.

 

     Щодо запропонованих  проектів.  Мені   здається,   що   треба відправити  у  відставку  міністра  фінансів,  треба розібратися з Осикою, який знищив власний ринок. І щодо Шпека. Ми ж пропонували, зокрема наша фракція, не включати його до складу уряду.

 

     Можна, звичайно,  поміняти  візників,  та  віз  і напрям руху залишаться ті самі.  Треба взагалі змінити курс реформ, які нічого не  дадуть.  Подивіться:  у  січні  додалося 338 мільйонів гривень боргу. Чому? Та тому, що така ситуація у виробництві.

 

     Я за  те,  щоб  ми  сьогодні  висловили   недовіру   міністру фінансів,  міністру  зовнішніх  економічних зв'язків Осиці і Шпеку (не знаю,  чи він є урядовцем, але всі зовнішні запозичення в його компетенції).  І  з  цією  поправкою  можна  підтримати пропозицію Комітету з питань соціальної політики,  з  якою  виступав  депутат Донченко.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Іване Сергійовичу, я згоден з вами, що обговорення не відбулося.  Але положенням передбачено 20 хвилин  на  обговорення. Положення  затверджувалося Верховною Радою,  і я не маю права його порушувати.

 

     Депутат Климпуш. Його немає. Депутат Даниленко.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального розвитку села (Миронівський виборчий  округ,  Київська область).   Дякую.  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні народні депутати!  Шановний Валерію Павловичу! Я думаю, що ми мали б значно глибше розглядати це питання, подивитися в корінь: а чому так трапилося? Учора ми прийняли ще один закон - щодо амортизації. Знову   вимили  гроші  з  місцевих  бюджетів  і  знову  не  будемо виплачувати заробітну плату вчителям, медикам і так далі.

 

     Думаю, нам  треба  змінити  концепцію   й   дати   можливість запрацювати  виробництву.  Члени нашого комітету вносили конкретні пропозиції.

 

     Отут пропонується  визнати  роботу  уряду  незадовільною.   Я вважаю,  Олександре  Олександровичу,  що  треба і роботу Верховної Ради в  цьому  напрямі  визнати  незадовільною  і  брати  на  себе відповідальність.  Іншого  виходу в нас немає.  Розписувати чітко: Верховна Рада і Кабінет Міністрів.

 

     І останнє.  Мої колеги народні депутати з Київщини кажуть, що все-таки  багато  понабирали  людей до виборчих комісій,  виборчих дільниць,  треба 50  процентів  коштів,  передбачених  на  вибори, направити на виплату заробітної плати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Прошу вносити конкретні пропозиції до проекту.

 

     Депутате Вітренко, прошу.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Я передаю слово Владимиру Романовичу Марченко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Роменський   виборчий   округ,  Сумська  область).  Прогрессивная социалистическая партия Украины.  Я просил бы уважаемых  депутатов переголосовать  наш проект постановления и не учитывать постоянные комментарии   Александра   Александровича,    потому    что    они неконституционные.

 

     Наш проект  постановления  направлен  на  то,  чтобы выразить недоверие правительству или,  по крайней мере, включить в повестку дня  вопрос  о  недоверии правительству.  В части первой статьи 87 Конституции говорится:  "Верховна Рада України за  пропозицією  не менш   як   однієї  третини  народних  депутатів  України  від  її конституційного    складу    може    розглянути    питання     про відповідальність  Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри    Кабінетові    Міністрів    України    більшістю    від конституційного складу Верховної Ради України". Это не значит, что депутаты должны собирать подписи.

 

     Поэтому, Александр Александрович,  я прошу вас  поставить  на поименное  голосование предложение,  которое внесли три депутата - Витренко,  Марченко и Безуглый.  Если при голосовании в  поименном режиме  проект  наберет  одну  треть  голосов  от конституционного состава  Верховного  Совета,  это  даст  нам  право   включить   к рассмотрению   вопрос  о  недоверии  правительству.  Правительство ничего не делает для решения социальных проблем, а лишь распродает имущество.

 

     Прошу поставить  наше  предложение  без ваших комментариев (в соответствии со статьей 87 Конституции) на поименное голосование и по  его  результатам  включить  в  повестку дня вопрос о недоверии правительству.

 

     ГОЛОВА. Депутат Носов. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Шановні депутати!  Я хотів би сказати,  що це таке питання, яке потім може виникнути в Конституційному Суді, якщо ми не дотримаємо процедури. Марченко точно процитував статтю 87 Конституції,  але там сказано, що  питання  вноситься  "за  пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів".  Тобто право внесення  пропозиції  за  однією третиною  депутатів.  Це  положення  відрізняється  від  того,  що стосується  запитів.  На  запитах  зазначено:   "Вимога   депутата підтримана". Там інша формула. І тому, справді, треба збирати одну третину підписів.

 

     Далі сказано:  Верховна  Рада  може  розглянути  питання  про недовіру.  А може і не розглянути.  Саме тому в Регламенті (стаття 5.3.1) записано, що питання підлягає включенню до порядку денного, якщо  за  це  проголосувало  не  менше третини депутатів.  Бо може розглянути, а може і не розглянути. Може, їм там руки викручували, коли вони підписи збирали...

 

     Це - окреме питання порядку денного.  Недовіру можна виразити всьому  складу  уряду,  а  не  окремим  його  членам.  Вони  мають підготуватися, і Регламент надає їм це право: не раніше п'яти і не пізніше десяти днів  після  включення  до  порядку  денного  можна розглядати  це  питання.  Тож треба цієї процедури дотримати,  щоб потім рішення не було скасоване через Конституційний Суд.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я це саме пояснив,  точно за  Конституцією, але  те,  що  я  кажу,  болісно  сприймається.  Я  не  буду нічого коментувати,  а просто хочу  сказати,  що  в  такій  послідовності ставити  на  голосування  просто не можу.  Треба читати Регламент, своєчасно збирати підписи, якщо є така потреба.

 

     А те,  що претензії до Кабінету Міністрів обгрунтовані,  ні в кого   не   викликає  сумнівів.  Рішення  про  відставку  Кабінету Міністрів,  поза всяким сумнівом,  сьогодні було  б  справедливим, тільки,  очевидно, це буде не зовсім корисно для суспільства. Якби Верховна Рада попереду  мала  хоча  б  півроку,  тоді  не  було  б проблем.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування  пропозицію  взяти  за основу проект,  внесений Комітетом з питань соціальної політики та праці. Її   підтримали   депутати   Чиж  та  інші.  А  потім  доголосуємо пропозиції, які ви ще внесете.

 

     "За" - 188.

 

     Була пропозиція проголосувати  поіменно.  Її  вносили  кілька разів. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 143.

 

     Голосування поіменне. Будь ласка, за основу. Проект, внесений Комітетом з питань соціальної політики та праці.

 

     Суть двох проектів однакова, тільки рядки дещо інші.

 

     "За" - 169.

 

     Не приймається цей  проект.  Опублікуйте  по  фракціях,  будь ласка.

 

     Комуністи -  45  із  67;  "Конституційний  центр" - 11 із 29; Селяни і СПУ - 29 з 36;  "Єдність" - 11 з 20; Партія регіонального відродження - 8 з 21;  "Вперед, Україно!" - 8 з 16; Аграрна партія

- 8 з 22;  "Соціальноринковий вибір" - 8 з 19;  Рух  -  10  з  20; позафракційні - 31 з 49.

 

     Ви, очевидно,  звернули  увагу,  що з різних мотивів,  інколи протилежних, блокується прийняття цієї постанови.

 

     Голосуємо проект, який вносив бюджетний комітет. У поіменному режимі голосування. Будь ласка. Проект Пустовойтовського.

 

     "За" - 207.

 

     Просять ще раз проголосувати. Голосуємо поіменно. Будь ласка.

 

     "За" - 218.

 

     Депутат Глух. Будь ласка. Які ще пропозиції?

 

     ГЛУХ І.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села (Доманівський виборчий округ, Миколаївська область). Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Хтось помітив, що  під  час  великої  засухи навіть звірі,  йдучи на водопій,  не гризуться. А в нас тепер справді економічна, соціальна й політична засуха.  І  ми  пропонуємо відправити уряд у відставку.  Невже так хочеться крові?

 

     Якщо тіньовий Кабінет Міністрів, то давайте відправимо його у відставку, і ті тіньові кошти залучимо до економіки.

 

     Я вважаю,  що  ту частину,  де записано "уряд - у відставку", треба викреслити. Давайте разом з урядом шукати якесь рішення, щоб виправити становище в економіці й повернути людям кошти.

 

     ГОЛОВА. Іване   Васильовичу,   ви  неуважно  читали.  Там  не написано  так,  як  ви  сказали.  Там  написано:  "визнати  роботу незадовільною". А хто може сказати, що вона задовільна?

 

     Депутат Яценко. Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської   катастрофи   (Коростенський    виборчий    округ, Житомирська   область).   Шановний  Олександре  Олександровичу!  Я впевнений,  що ми прийняли б  рішення,  якби  ви  дали  можливість висловити   свою   позицію   представникам  фракцій  і  керівникам комітетів.

 

     Позиція фракції комуністів така:  "Фракція "Комуністи України за соціальну справедливість і народовладдя" заявляє, що Президент, державні структури,  проводячи руйнівний курс так  званих  реформ, фактично усунулися від відповідальності перед трудящими, нічого не роблять і не робили для поліпшення становища в Україні,  виведення її з кризи.

 

     Постійно зростає  заборгованість  держави  перед  народом  із заробітної плати,  пенсій,  стипендій.  Зубожіє й знищується село. Водночас  пов'язана  круговою  порукою  чимала  частина  державних чиновників використовує своє  службове  становище  для  особистого збагачення   за  рахунок  казнокрадства,  поборів,  протизаконного будівництва  царських   палаців,   привласнення   значної   частки промислово-фінансовому   капіталу.  Тіньовий  бізнес  оплутав  дві третини економіки України.

 

     Ні в  Президента,  ні  в  уряду,  ні   в   правоцентристської більшості   Верховної   Ради  не  болить  голова,  як  перешкодити зростанню тіньового  капіталу,  використати  його  для  піднесення промисловості  й  сільського  господарства,  бо  не  виробники,  а представники бізнесу,  фінансових угруповань є головними радниками й  провідниками  політики уряду та Президента.  Учора,  10 лютого, проводилася чергова нарада  представників  бізнесових  структур  і уряду.  Ради цього приводу фактично зірвали проведення Дня уряду у Верховній Раді.  На жаль,  народні депутати України вже звикли  до постійного  зневажання  та  облудних  нападів  з  боку послужливих засобів масової інформації.

 

     Депутати-комуністи ще раз попереджають:  ніякі  дні  уряду  у Верховній  Раді,  ніякі  звіти  й  обіцянки не змінять становища в країні на краще. Державна політика, яку проводить виконавча влада,

- банкрут.  Не допоможе й чергова зміна уряду.  Прийдуть такі самі слухняні виконавці чужої волі.

 

     Необхідно докорінно змінити нинішній політичний і економічний курс. Альтернативою йому є соціалістичний напрям розвитку України, який підтримує сьогодні більшість населення.

 

     Разом із справжніми патріотами України ми бачимо єдиний вихід

-   перемогу   на   виборах  у  березні  1998  року  лівого  блоку Соціалістичної, Комуністичної і Селянської партій. У нас вистачить сил,  розуму  й уміння змінити хибний курс в ім'я народу й держави Україна,  в ім'я майбутнього наших  дітей.  Іншого  виходу  в  нас немає".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Шановні  депутати,  які  обурюються.  Будь ласка,  читайте Регламент.  Якщо не прийнято  рішення  з  того  чи іншого приводу,  проводиться коротке обговорення. Надається по три хвилини на виступ.  Тому,  будь ласка,  не висувайте  претензій  з цього приводу. А що вони записалися - то інше питання.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування  пропозицію  взяти  за основу проект,  який вносить бюджетний комітет,  оскільки він уже  набрав 217 голосів. Потім можна доголосувати інші пункти.

 

     Голосуємо в непоіменному режимі. Будь ласка.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Доповнення. Комітет   з   питань  науки  та  народної  освіти пропонує додати пункт,  в якому  зобов'язати  уряд  до  2  березня запропонувати   Верховній   Раді   України   проект   Закону   про надзвичайний  економічний  стан,  передбачивши  в  ньому  державну монополію  на  горілчані  й  тютюнові вироби,  наведення порядку з газом,  розслідування всіх  махінацій  на  газовому  ринку.  Зміст такий. Я розумію, що це треба відредагувати.

 

     Ставлю на голосування це доповнення. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 175.

 

     Є пропозиція:  без  деталізації.  А  який  проект  Закону про надзвичайний економічний стан (а він потрібен сьогодні) внесе уряд

-  то вже розглянемо потім.  Тобто "до 2 березня внести на розгляд Верховної Ради проект Закону про надзвичайний  економічний  стан". Поза  всяким  сумнівом,  цей  проект  розглядатиме  Верховна  Рада наступного скликання.  А що розглядатиме - ні в кого  не  викликає сумнівів.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 180. Не підтримується.

 

     Ще які є пропозиції?  Будь ласка,  запишіться (Шум у залі). Я відкидаю зауваження депутата Терена про те,  що я не  надаю  слова представникам  його  фракції.  Я  надавав слово тільки за списком, послідовно, як записалися. Я не винен, що депутати так записалися. А  під  виступами  ми  підвели  риску  голосуванням.  Я,  до речі, голосував проти припинення обговорення.

 

     Депутат Єльяшкевич. Прошу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська  область).   Партия   "Громада",   вице-премьер оппозиционного Кабинета Министров (Шум у залі).

 

     Уважаемые коллеги!  Всем становится ясно, что есть ложь, есть большая ложь,  есть статистика,  как гласит народная  мудрость,  а есть   и  выступление  Кабинета  Министров  по  вопросу  погашения задолженности по заработной плате и пенсиям.  Конечно,  исходя  из регламентной процедуры и Конституции,  мы не можем сегодня принять соответствующего решения по нынешнему Кабинету Министров.  Об этом сказал  Александр  Александрович  Мороз.  Но  я бы хотел,  чтобы в проекте  постановления  было  отражено  поручение  соответствующим комитетам,  в  частности  Комитету по вопросам правовой политики и судебноправовой   реформы,   которое   предлагалось   раньше,    - подготовить проект постановления о недоверии правительству.  Всеми своими действиями оно уже давно заслужило такого исхода.

 

     Не надо бояться правительственного кризиса. Больше всего надо бояться,  когда  некомпетентное  правительство  доводит  страну до ручки.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Повторіть ще раз конкретну пропозицію.  Що  поставити на голосування?

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Александр Александрович, у нас уже был проект постановления,  в котором  предлагалось  поручить  соответствующим комитетам  Верховной  Рады  подготовить проект резолюцию недоверия правительству.  Напоминаю,  это  было  связано  с   использованием резервного фонда.

 

     Поэтому мы  должны  поручить  комитетам  внести этот проект и поставить его в повестку дня. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.

 

     Я тільки що не випадково торкався питання процедури прийняття подібних  питань.  Елементарно це можна зробити так:  на завтра ви подаєте підписи 150 депутатів,  і третиною голосів,  тобто в  разі підтримки 150 депутатів, питання включається до порядку денного. А потім ми приймемо рішення,  коли провести таке засідання. Це право залишається  за  депутатами,  я  його  ще  раз нагадую.  Якщо ж ми порушимо цю процедуру,  то тоді наше рішення буде нелегітимним. Це означатиме, що ми не приймали ніякого рішення. От чому я наголошую на цьому.

 

     Депутат Осташ. Прошу.

 

     ОСТАШ І.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Стрийський виборчий округ, Львівська область).  "Вперед,  Україно!" Я хочу спочатку висловити одну  тезу.  Ми добре пам'ятаємо часи перебудови,  коли,  нарешті, почали говорити про так звані потьомкінські села,  співати про те, що тротуари миють милом, коли має приїхати Генеральний секретар.

 

     Ця практика   показухи   та  окозамилювання  продовжується  й сьогодні.  Інакше як зрозуміти,  що наша  культура  поставлена  на коліна.  Будинки культури холодні,  не відремонтовані.  Працівники культури отримують по 20 гривень,  і  то  з  великим  запізненням. Вчителям,  так само як і лікарям, ось уже два роки не дають грошей на оплату комунальних послуг.  Вчителів навіть  на  кілька  тижнів можуть  незаконно  відправити  у  відпустку "за власним бажанням". Водночас бюджетні кошти, призначені на освіту чи культуру, кидають на об'єкти, куди має приїхати Президент чи Прем'єр-міністр.

 

     Я не   один   раз  звертався  до  уряду  стосовно  ліквідації заборгованості по зарплаті  працівникам  профтехосвіти  Стрийщини, які  шість  місяців не отримують заробітної плати.  Діти-сироти не отримують грошей на харчування.

 

     Я ще раз хочу наголосити  на  тому,  що  сьогодні  на  вулиці стоять  працівники  профтехосвіти  з лозунгами:  "Міністри хороші, дайте профтехосвіті гроші!".  Тому пропоную  в  проекті  постанови обов'язково  дописати:  подати  чіткий щомісячний графік погашення боргів по заробітній платі, пенсіях і стипендіях аж до кінця року.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  За   пропозицію   щодо   розробки законопроекту   про   надзвичайний  економічний  стан  подано  188 голосів.  Депутат Носов та інші депутати пропонували (оскільки  ми голосували   сам  проект  у  поіменному  режимі)  проголосувати  в поіменному режимі і це доповнення  до  постанови  -  про  розробку урядом  проекту Закону України про надзвичайний економічний стан і внесення його на розгляд Верховної Ради до 2 березня.  Це не  таке складне питання, з яким би не міг справитися Кабінет Міністрів.

 

     Ставлю на голосування пропозицію,  щоб поіменно проголосувати це доповнення. Будь ласка.

 

     "За" - 145.

 

     Прийнято пропозицію.

 

     Ставлю на голосування пропозицію,  яка вносилася Комітетом  з питань  науки  та  народної  освіти,  а саме:  до 2 березня внести проект Закону про надзвичайний економічний стан (Шум у  залі).  Що таке надзвичайний економічний стан - це ж зрозуміло!

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 162.

 

     Не підтримується.

 

     Ставлю на  голосування  проект  постанови,  який  ми взяли за основу, в цілому (Шум у залі). Хвилинку! Якщо ви записані, то десь через півгодини ви візьмете слово...

 

     Будь ласка.  Депутат  Буздуган  від комітету,  якому доручено здійснювати контроль за виконанням цієї постанови.

 

     БУЗДУГАН Ю.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань соціальної політики та праці (Новоселицький виборчий округ, Чернівецька область).  Соціалдемократична партія України.  Шановні колеги,  хвилинку  уваги!  Мені дуже приємно,  що багато депутатів почали дбати про соціальний захист - якби так і чотири роки тому.

 

     У мене лише одна редакційна поправка до  проекту,  який  вніс Комітет  з  питань  бюджету.  Там  контроль покладено на Комітет з питань соціальної політики та праці.  Я  думаю,  було  б  доцільно покласти  контроль  на  два комітети - з питань бюджету і з питань соціальної політики та праці.  Це логічно,  гадаю,  заперечень  не буде.

 

     ГОЛОВА. Думаю, не буде заперечень.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу її підтримати.

 

     "За" - 221.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     Можна ставити на голосування проект постанови в цілому?

 

     Депутат Пронюк наполягає на слові. Будь ласка.

 

     ПРОНЮК Є.В.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин    (Тисменицький    виборчий    округ, Івано-Франківська  область).   Прошу   передати   слово   депутату Ярошинському.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Гощанський  виборчий  округ, Рівненська   область).   "Національний   фронт".  Шановні  народні депутати! Я пропоную доповнити проект постанови такими пунктами.

 

     Перше. Доручити уряду протягом тижня запропонувати  Верховній Раді  програму  економічного  і  соціального розвитку України.  За шість місяців уже можна було подати в парламент програму того,  що вони збираються робити.

 

     Друге. Доручити  уряду  негайно  провести переговори з Росією щодо повернення 83 мільярдів гривень,  які вкрадено в України, щоб кожен  із 317 депутатів,  які голосували за ратифікацію договору з Росією, переконався в справжності дружби Росії й України.

 

     І третє.  На невиплати заробітної плати,  які  були  протягом останнього  часу,  нарахувати  штрафи,  й суми нарахованих штрафів віддати людям,  які не отримували  заробітної  плати,  з  тим  щоб державна  влада  відповідала за свої недолугі дії і за невиконання Конституції.

 

     ГОЛОВА. Ставлю    на    голосування    пропозицію    депутата Ярошинського.

 

     "За" - 95. Не підтримується.

 

     Депутат Найда.

 

     НАЙДА Г.І.  Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Уважаемый Александр   Александрович!   Уважаемый   Валерий   Павлович!    Мы зациклились на этом вопросе.  Сегодня действительно самое страшное

- введение прямого правления, и мы должны защититься от этого.

 

     После доклада по поводу Дворца "Україна"...  Ну что мы  опять стегаем по оглоблям?  У Президента один курс. Он говорит, что этот курс ведет нас к победе,  к процветанию Украины. Избрал Президента народ,  поэтому давайте спросим у народа 29 марта, поддерживает ли он курс Президента. Президент нам предлагает состав правительства, мы с ним все равно работаем.

 

     Каждый из нас понимает:  сегодня отставка правительства - это полный крах Украины. Правительства не будет, мы уходим - и кто что хочет,  то  и  будет  делать.  Так  правомерна ли постановка этого вопроса сегодня?

 

     Мы должны с  программой  согласиться  или  нет.  А  программы сегодня нет.

 

     Поэтому я   предлагаю   29   марта   спросить   свой   народ, поддерживает ли он курс реформ Президента.

 

     ГОЛОВА. Я  так  зрозумів,  що   мова   йде   про   проведення референдуму?

 

     НАЙДА Г.І. Об опросе...

 

     ГОЛОВА. Я  не  проти,  але  це питання,  знову ж таки,  треба розглядати за окремою процедурою,  визначеною Конституцією. Тому я не  можу  зараз  ставити  цю  пропозицію  на  голосування.  Я можу поставити на голосування пропозицію  про  те,  щоб  передбачити  в цьому  проекті  постанови  доручення  комітетам  з питань правової політики і державного будівництва підготувати проект постанови про проведення референдуму. Іншого голосувати не можна.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 156.

 

     Ставлю на голосування проект постанови,  взятий за основу,  у цілому. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Вечірнє засідання відбудеться о 16 годині.