Стенограма пленарного засідання

10 лютого 1998

 

ЗАСІДАННЯ ВОСЬМЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и. 10  л ю т о г о  1998  р о к у.

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  депутати,  члени   Кабінету Міністрів, інші учасники засідання, шановні радіослухачі!

 

     Прошу депутатів   підготуватися  до  реєстрації.  Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 322  народні  депутати.   Ранкове   засідання оголошується відкритим.

 

     Перш ніж розпочати засідання,  дозвольте звернутися до вас за порадою.  Сьогодні ми маємо проводити  День  уряду.  Уже  впродовж кількох  років  щомісяця,  кожного  другого вівторка планом роботи передбачається такий захід,  і це створило відповідну систему,  за якою уряд звітує чи інформує через Верховну Раду населення України про стан справ у конкретних галузях своєї  діяльності,  про  життя держави.

 

     Сьогодні на   11   годину  призначено,  я  так  зрозумів,  за погодженням   з   Президентом,   нараду   підприємців   з   питань підприємництва.  Півгодини тому я одержав запрошення на цю нараду. Там має виступити з доповіддю Прем'єр-міністр України.  І  щоб  не ламати схему,  прошу вас підтримати пропозицію провести День уряду не сьогодні,  а завтра,  бо,  на мій погляд, не можна таке важливе питання,  як  виплата  заробітної плати,  пенсій,  стипендій тощо, розглядати без Прем'єр-міністра.  Прошу  проголосувати  пропозицію про перенесення Дня уряду на завтра.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Ще одне  питання.  Кабінет  Міністрів звернувся із заявою про потребу прискорення розгляду низки документів,  які він  подав  на розгляд  Верховної  Ради,  мотивуючи свою позицію,  на мій погляд, невідомим блокуванням розгляду тих питань.

 

     Нагадаю, що  відповідно  до  Конституції  Кабінет   Міністрів ухвалює два види документів - постанови і розпорядження. Ухвалення заяв не має юридичного статусу і не належить до  функцій  Кабінету Міністрів.

 

     Але, гадаю,  під час проведення Дня уряду ми можемо з'ясувати обставини,  зумовлені ухваленням (це вже не вперше) подібного типу документів.  Але  то  інше  питання.  Тепер  я звертаюсь до членів Кабінету Міністрів,  які в переліку питань,  внесених на  нинішній розгляд,  не  задіяні:  ви  можете  продовжувати  виконання  своїх обов'язків.  А ми  розглянемо  питання,  передбачені  сьогоднішнім порядком денним.

 

     Завтра о  10  годині  розпочнемо засідання з розгляду питань, внесених на День уряду. Дякую вам.

 

     Минулого тижня в п'ятницю ми голосуванням установили порядок, за  яким  окремі питання,  передбачені сьогодні у порядку денному, голосуються в сесійному залі вже без  обговорення,  оскільки  воно відбулося  раніше.  Голосувати  маємо  перед  оголошенням  заяв та звернень,  тобто перед тим, що у нас умовно називається розминкою. Тому  пропоную  проголосувати  кілька  внесених  питань,  а  потім відповідно  до  Регламенту  скористатися  часом  для  депутатських запитів,  звернень,  заяв тощо.  Ви знаєте, що то поточні питання, які нагромаджуються в депутатів після зустрічей з виборцями. Немає заперечень? Приймається.

 

     __________________________

 

     Повертаємося до Закону України про порядок проведення виборів депутатів міської, районних у місті Києві рад та міського голови у місті Києві з пропозиціями Президента.

 

     Стисло нагадаю   суть   справи.   Маємо   Закон  про  місцеве самоврядування,  Закон про вибори народних депутатів та Закон  про вибори  до  місцевих  органів  влади.  Ці  закони перекривають усе правове поле,  пов'язане з  організацією  виборів,  у  тому  числі виборів до органів місцевого самоврядування...

 

     Прошу уваги!   Я   звертаюся   до  членів  уряду.  Олександре Івановичу,  будь ласка.  Я ніколи не думав,  що два  генерали  так багато шуму можуть створити. Будь ласка, спокійно!

 

     Отож щоб  не виникало ніяких колізій,  а також враховуючи те, що Конституція визначає специфіку організації влади в містах Києві та Севастополі,  ми прийняли закон,  яким поширили чинність Закону про вибори  до  місцевих  органів  влади  та  Закону  про  місцеве самоврядування  на  період  виборів  у  місті  Києві  також  і  на територію Києва.  275 депутатів підтвердили правильність ухвалення цього закону. Окрім того, ми прийняли постанову, якою передбачили, що вибори до місцевих органів влади відбуваються,  як і  визначено Конституцією,  29 березня нинішнього року,  у тому числі вибори до місцевих органів влади і вибори міського голови в місті Києві.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про  підтвердження  чинності цього закону,  для чого потрібно набрати 300 голосів. Прошу уваги! Отже, голосується пропозиція про підтвердження чинності Закону про порядок  проведення  виборів  депутатів міської,  районних у місті Києві рад та міського голови у місті Києві. Зрозуміло? Ставлю таку пропозицію на голосування. Прошу підтримати.

 

     "За" - 261.

 

     Не голосують 25 депутатів. Прошу, якось голосуйте: "проти" чи "за". Мій обов'язок вам про це нагадати.

 

     Минулої п'ятниці під час розгляду даного питання  голосування відбувалося поіменно.  Це право депутатів - голосувати поіменно чи ні, але прошу голосувати все-таки непоіменно, одначе проголосувати правильно.   Зрозуміло.   Ще  раз  ставлю  названу  пропозицію  на голосування.

 

     "За" - 273.

 

     Депутати наполягають на поіменному голосуванні.  Хто  за  те, щоб голосувати поіменно, будь ласка.

 

     Ідеться по  суті  про  підтвердження  чинності Конституції та законів у місті Києві.  Це принципове питання,  тому,  будь ласка, визначайтеся.

 

     "За" - 221. Прийнято. Голосування відбуватиметься поіменно.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування  пропозицію про підтвердження чинності Закону про порядок проведення виборів депутатів  міської, районних у місті Києві рад та міського голови у місті Києві.  Будь ласка.

 

     "За" - 260.

 

     Будь ласка, висвітліть за фракціями й групами.

 

     Комуністи - 73 із 74,  "Конституційний центр"  -  11  із  28, Селяни,  СПУ - 33 із 36, "Єдність" - 22 із 26, партія "Регіональне відродження" - 11 із 22,  "Вперед,  Україно!" - 18 із 22,  Аграрна партія - 10 із 17,  "Соціальноринковий вибір" - 15 із 19, Рух - 18 із 21, позафракційні - 49 із 53.

 

     Таким чином,  ми  з  цього  приводу   в   п'ятницю   прийняли постанову,   якою   підтвердили   порядок  проведення  виборів.  З юридичного погляду і з позиції Верховної Ради тут немає питань для тлумачення.  Постанова  мусить  бути виконана,  голова міста Києва повинен  бути  обраний  29  березня  за  процедурою,  передбаченою Законом про вибори депутатів місцевих рад та сільських,  селищних, міських голів і Законом про місцеве самоврядування,  як і депутати районних у місті рад та міської ради у місті Києві.

 

     ________________________

 

     Розглядається Закон  України  про вибори депутатів Автономної Республіки  Крим   з   пропозиціями   Президента.   Дане   питання доповідалося  (пам'ятаєте  дискусію  з  цього  приводу).  Ви також ознайомлені  з  мотивацією  щодо  виборів  у  Криму.  А  мотивація зводилася,  врешті,  до того, що кілька чоловік у Криму з нинішніх представників Верховної Ради автономії не бажали,  щоб вибори були проведені у березні 1998 року і саме за цим законом.

 

     Стосовно термінів.  Це  питання не таке принципове,  оскільки може йтися і про інший термін.  Але з огляду на інтереси держави і збереження  бюджетних  коштів  краще,  звичайно,  було  б провести водночас.

 

     Тому прошу вашої підтримки  підтвердити  прийнятий  Верховною Радою  Закон  про вибори депутатів Автономної Республіки Крим.  Ми прийняли його 22 січня.  Він цілком відповідає змісту  Закону  про вибори   народних   депутатів  України  з  певними  особливостями, характерними для Автономної Республіки Крим.

 

     Запрошую всіх колег сісти на місця. Прошу уваги! Ставиться на голосування  пропозиція про підтвердження тексту Закону про вибори депутатів Автономної Республіки  Крим,  який  прийнятий  Верховною Радою. Будь ласка.

 

     "За" - 232.

 

     Бракує голосів  для подолання вето Президента.  Я поставлю на поіменне голосування, але спершу хочу пояснити позицію.

 

     Верховна Рада України часу для розроблення нового  закону  не має. Якщо ми не подолаємо вето, це означає, що вибори до Верховної Ради автономії блокуються,  блокуються формування  Верховної  Ради загалом, зміна функції самої Верховної Ради і статус депутатів. Ви пам'ятаєте,  що за цим законом і  за  Законом  про  Верховну  Раду Автономної  Республіки  Крим  передбачається  непрофесійний статус депутатів (на  професійній  основі  працюватимуть  тільки  голова, заступники, керівники комітетів).

 

     Прошу визначитися,  щоб поіменно голосувати. Заперечень проти цього не було ні в кого. Будь ласка.

 

     "За" - 205. Прийнято.

 

     Голосуємо в поіменному режимі. Будь ласка.

 

     "За" - 235.

 

     Бракує голосів.  Прошу висвітлити  за  фракціями  й  групами. Звичайно, обидва голосування - в газету.

 

     Комуністи -  73  із  74,  "Конституційний  центр"  - 8 із 27, Селяни,  СПУ - 31 із 36, "Єдність" - 21 із 26, партія "Регіональне відродження  України" - 12 із 21,  "Вперед,  Україно!" - 17 із 22, Аграрна партія - 12 із 17,  "Соціально-ринковий вибір" - 10 із 18, Рух  -  7  із  17,  позафракційні  -  44 із 54 (Шум у залi).  Одну хвилинку!

 

     Прошу опублікувати ці списки (Шум у залi).  Ще раз  кажу,  що все  буде  опубліковано.  А  про те,  що блокується розгляд даного питання у потрібному для держави напрямі,  зрозуміло буде  з  цієї публікації,  оскільки  йдеться  про  те,  що  будуть  опубліковані прізвища всіх депутатів,  нехай вони тоді пояснюють. Зрозуміло, що кожен  по-своєму  може  пояснювати,  але  то  залишається,  так би мовити, на його совісті.

 

     Я виконав доручення  Верховної  Ради,  яка  визначила,  що  у вівторок  перед  розминкою  проведемо голосування з цих питань без обговорення.

 

     _______________________

 

     Слухається питання про проект Постанови  Верховної  Ради  про призначення   позачергових   виборів   депутатів   Верховної  Ради Автономної Республіки Крим (доручення від 6 лютого).  Запрошується на трибуну Олександр Миколайович Стешенко,  голова комітету.  Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Сватівський виборчий округ,  Луганська область). Шановний Голово, шановні  колеги  народні  депутати!  6  лютого 1998 року Олександр Миколайович Ткаченко підписав доручення такого  змісту:  "Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування підготувати і  внести  на  розгляд  Верховної Ради  України 10 лютого цього року проект постанови Верховної Ради України щодо проведення виборів  депутатів  Автономної  Республіки Крим".

 

     Відбулося засідання  комітету.  Рішення прийнято одноголосно, але із застереженнями.  Перед тим як я передам цей документ Голові Верховної    Ради,    викладу   ті   застереження.   Поперше,   чи сто-відсотково  розв'язує  дана  постанова  ситуацію,   яка   нині склалася в Автономній Республіці Крим? Ні. Це відзначено в рішенні комітету (наголошую, що воно прийняте одноголосно).

 

     По-друге, комітет  пропонує,  не  зважаючи  на  те,  що   вже відбулося  результативне  голосування,  зберегти  певну  логіку та послідовність   у   наших   діях.   Ми    пропонуємо    розглянути конституційний Закон про Верховну Раду Автономної Республіки Крим, потім розглянути Закон  про  вибори  депутатів  ВР  АРК,  а  потім повернутися  до  нього  відповідно  до  статті  6.6.5 Регламенту і пропозиції першу та четверту обговорити за скороченою  процедурою. Після  того  як будуть прийняті ці документи (а тільки вони можуть мати  результативні  наслідки),  проголосувати  постанову,   текст проекту якої затверджено на засіданні нашого комітету.  Передаю їх Голові Верховної Ради разом із нашими пропозиціями.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Олександра Миколайовича?

 

     Депутате Єльяшкевич, будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська область).  Партия "Громада". Уважаемые коллеги! Уважаемый  Александр  Александрович!  Вопрос  прежде  всего к вам. Предлагаю опубликовать списки тех, кто не присутствует в зале и не участвует  в заседании Верховной Рады,  то есть тех представителей исполнительной    власти,    которые    систематически    нарушают Конституцию,  законы  Украины,  совмещая свои должности со званием народного депутата Украины,  и  поэтому  мешают  нормальному  ходу законотворческого процесса. Это вопервых.

 

     Во-вторых. Александр Александрович,  по-моему, всем уже ясно, что  события  в  Крыму  тесно  связаны  с  родственниками   нашего Президента:  его сватом - Премьерминистром Крыма, зятем - народным депутатом Франчуком.  Давайте называть вещи  своими  именами.  Нам пора  уже  создавать  специальную  следственную  комиссию по этому вопросу.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Це  не  запитання  до  Олександра  Миколайовича,   ви назвали загальновідомі факти.

 

     Дозвольте сказати по суті постанови. Олександре Миколайовичу, ви  пропонуєте,  чи  комітет  пропонує  прийняти   постанову   про проведення виборів у Криму 29 березня,  так?  Але це можна зробити лише на основі чинного закону про вибори.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Олександре Олександровичу,  розгляд будь-якого питання  - чи то про Верховну Раду Автономної Республіки Крим,  чи то про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, чи  самої  постанови,  яку комітет розглянув і тепер запропонував, відірвано від загального контексту кримської проблеми,  може  мати негативні наслідки.  Тут мусить бути повна завершена система. Тому пропонуємо,  враховуючи дещо  змінений  сьогодні  порядок  денний, витримати  таку послідовність:  розглянути Закон про Верховну Раду автономії,  потім -  зауваження  до  Закону  про  вибори  народних депутатів Верховної Ради Криму,  і потім,  на завершення, ухвалити цю постанову. І будемо вважати так, що ми виконали свою місію щодо ситуації, яка склалася на півострові.

 

     ГОЛОВА. Я  не  заперечую  проти такого порядку,  але,  знаючи процедуру  і  зміст  пропонованого  документа,  маю  сумніви  щодо можливості  реалізації  такої пропозиції.  Шлях міг би бути такий: приймаємо закон про вибори в попередній редакції, і це автоматично усуває  питання про проведення виборів.  Далі ухвалюємо постанову. Тоді все буде логічно,  чітко.  Інакше,  навіть прийнявши закон із пропозиціями  Президента,  ми  залишаємо  цей  процес відкритим ще протягом щонайменше двох  тижнів,  порушуючи  тим  самим  терміни, визначені  законом.  І  тоді дія постанови буде нереальною,  тобто виконати її буде просто неможливо.  Ось у чому суть питання.  Я не проти такого порядку розгляду, але то буде марнування часу.

 

     Ще є запитання? Будь ласка, Наталіє Петрівно.

 

     ШТЕПА Н.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики  та  праці  (Сімферопольський виборчий округ,  Автономна Республіка Крим).  Фракция коммунистов. Александр  Николаевич,  вы  сказали,  что   решение   комитета   о проведении  внеочередных  выборов  в  Автономной  Республике  Крым согласно  конституционному  закону   вами   принято   единогласно. Правильно я поняла?

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Ми  дуже ретельно обговорювали дану проблему і дійшли висновку,  що прийняття постанови не  розв'яже  проблеми  в цілому.

 

     ШТЕПА Н.П.  Поэтому у меня вопрос лично к вам. Я знаю, что вы выступаете  против  смешанной   системы   проведения   выборов   в Автономной Республике Крым.  Закон о статусе Автономной Республики Крым предполагает  именно  смешанную  систему  выборов,  замечания Президента - мажоритарную систему.  Таким образом, если вы ставите рассмотрение вопроса в  такой  очередности  -  сначала  о  статусе Верховной  Рады  Автономной Республики Крым,  а затем о проведении внеочередных выборов,  то это,  по сути дела, приводит к тому, что выборы в Крыму проводиться не будут.

 

     Поэтому я  все-таки предлагаю принять конституционный закон о проведении внеочередных выборов в Автономной  Республике  Крым  на основании  неотмененного  Верховной Радой Украины и действующего в Крыму закона  о  проведении  выборов.  Он  полностью  подтверждает смешанную систему, и на его основании в Крыму могут быть проведены выборы в марте этого года.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Тут дещо треба уточнити  стосовно  черговості. Якщо   ви  пам'ятаєте,  то  порядок  розгляду  Закону  про  вибори депутатів місцевих рад та сільського,  селищного,  міського голови не  залежав  від моєї позиції,  бо була запропонована універсальна схема. Це - перше.

 

     Друге. Уже під час другого  читання  була  змінена  концепція того закону.

 

     Тепер щодо  моєї  позиції.  Вона може сприйматися,  а може не сприйматися,  але ми просунулися вперед  у  розв'язанні  кримських проблем лише тоді, коли почали співробітничати з комітетом, який я очолюю. Це теж, мабуть, правда.

 

     Але для того,  щоб потім не виникало якихось сумнівів,  треба витримати  цю послідовність.  До того ж ви добре пам'ятаєте,  що я взагалі пропонував розглянути  лише  один  базовий  конституційний закон  - про Верховну Раду Автономної Республіки Крим,  додавши до неї 3-5 статей (і мною також  запропоновано  цей  механізм),  адже базовою   нормою  названого  закону  є  саме  система  виборів  на півострові. Це теж правда, і ви повинні це добре знати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ви незадоволені відповіддю? Будь ласка.

 

     ШТЕПА Н.П.   Я   предложила    поставить    на    голосование конституционный   закон   о   проведении   выборов   на  основании действующего,  неотмененного   закона   по   проведению   выборов, принятого  в свое время в Автономной Республике Крым.  Закон есть, дата - 29 марта - есть. Надо принять решение, и проблемы нет.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Та ні. Проблема залишається. Стосовно чергових виборів  (відповідно  до  статті  138 Конституції) рішення приймає Верховна Рада АРК,  а щодо позачергових (відповідно до  статті  85 Конституції) - Верховна Рада України.

 

     Але тут  треба  дещо  пояснити.  Ви  ж добре розумієте про що йдеться:  на професійній чи не на професійній основі працюватимуть депутати тощо. Бажано було б це все врегулювати.

 

     ГОЛОВА. Олександре    Миколайовичу,    ви    трохи    неточно відповідаєте  на  запитання.  Вона  не  заперечує  проти  розгляду питання  про  статус  Верховної  Ради  АРК.  Йдеться про вибори до Верховної Ради АРК. Iншими словами, ми можемо розглянути Закон про Верховну  Раду  Автономної Республіки Крим,  прийняти,  які можна, пропозиції Президента,  але вибори провести на  основі  чинного  в Криму  закону.  Для  того  ми можемо тільки прийняти постанову про позачергові вибори.  От і все.  Тоді не треба розглядати Закон про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.  Ви не заперечуєте проти цього?

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Ні,  дану проблему  треба  уважно  розглянути, Олександре Олександровичу.  Це ж треба привести у відповідність із Конституцією.

 

     ГОЛОВА. Що   привести?   Той   закон?   Він   не   суперечить Конституції.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Я не можу так сказати,  бо не займався ним.  Я кажу про те, чим займався.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Степенко.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий округ,  Полтавська область).  Олександре  Олександровичу, дякую. Маю два запитання. Перше - до вас.

 

     Ми з  народним  депутатом  Марченком  подали  запит з вимогою розглянути на пленарному засіданні за участю Президента,  Кабінету Міністрів  питання про стан економіки в Україні і негайно прийняти рішення, аби провести, бодай, весняно-польові роботи. А оце, що ми робимо сьогодні, вважаю, недоцільним.

 

     I з    процедури    запитання   до   доповідача.   Олександре Миколайовичу,  ви  кажете:  "Треба  привести  у  відповідність  із Конституцією". Коли його робити?

 

     Ви ж   розумієте:   залишився  місяць  до  виборів.  Ми  самі заплутались,  і  виборці  нічого  не  зрозуміють.  I  де  ж  сенс? Відхилено  Закон  про  вибори депутатів ВР АРК,  а тепер приймаємо Закон про позачергові вибори.  Немає ж логіки!  Тоді підготуймо  в комплексі,  як ви кажете, і розгляньмо дане питання, якщо воно так пече. Повірте, ми займаємось не тим, чим потрібно.

 

     Олександре Миколайовичу,  ви ж досвідчена людина і розумієте, що ми не те робимо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Василю Iвановичу,  відповідаю  на  ваше запитання.  З великим хвилюванням я ознайомився з документом,  котрий ви  подали.  Прошу вас  відповідно  до  Регламенту підготувати всі матеріали до нього разом зі своїм співавтором,  і документ буде розглянуто  Верховною Радою цього чи наступного скликання.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Шановний Василю Iвановичу! Поділяю загалом вашу стурбованість з  цього  приводу.  Я  намагався  переконати  зал  і донести  до  нього  рішення  та позицію нашого комітету в п'ятницю минулого  тижня,  коли  ми  розглядали  дане  питання.  Адже  може виникнути ситуація, коли фактично будуть два представницькі органи в Автономній Республіці Крим. Тоді що робити?

 

     Якби було  до  нас   звернення   депутатів   Верховної   Ради Автономної Республіки Крим, тоді можна було б повністю застосувати пункт 1 розділу XV Конституції, обмежитися постановою та прийнятим Законом  про вибори й рухатися уперед.  Але ми не маємо ні одного, ні другого, ні третього.

 

     Далі можна було б призначити перше пленарне засідання десь на 10  чи 11 травня за умови,  що це саме та дата,  коли завершується термін повноважень депутатів Верховної Ради Автономної  Республіки Крим.  Але  хто  може  бути  переконаний  у  тому,  що  саме  така послідовність не спричинить, м'яко кажучи, стурбованості депутатів Верховної  Ради  Автономної  Республіки Крим з приводу посягань на їхні повноваження та компетенцію з боку законодавців України?

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Пропоную розглянути Закон про  Верховну  Раду Автономної  Республіки  Крим  із  зауваженнями Президента,  а далі визначимося щодо  послідовності  розгляду  питання.  Тим  паче  (я звертаюся до тих,  хто тепер не хотів би проводити вибори), що вже три роки ті,  які тепер голосували  проти,  виступали  за  розпуск Верховної   Ради  автономії.  А  все-таки  Верховна  Рада  України підтримала ту ідею,  що Верховна Рада Автономної  Республіки  Крим працювала протягом визначеного Конституцією терміну.

 

     У даному  разі,  визначивши  статус Верховної Ради Автономної Республіки  Крим,  ми   мусимо   привести   у   відповідність   із загальнодержавними   процедурами  зміну  структур  влади  на  всій території України.  I тому на цій підставі ми  повинні,  звичайно, розглянути  питання про позачергові вибори в Автономній Республіці Крим.

 

     __________________________

 

     Отже, слухається  питання  (воно   теж   у   цьому   переліку позачергове)  про  Закон  України  про  Верховну  Раду  Автономної Республіки Крим із пропозиціями Президента.

 

     У такій послідовності розглядаються ці питання.

 

     Преамбула: "Цей закон відповідно  до  Конституції  України  і Конституції  Автономної  Республіки  Крим  визначає  повноваження, порядок  організації  і  діяльності  Верховної   Ради   Автономної Республіки Крим".

 

     Президент пропонує записати так: "Цей закон   відповідно   до    Конституції    України    визначає повноваження,  порядок  організації  і  діяльності  Верховної Ради Автономної Республіки Крим".

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Олександре Олександровичу, це питання належить до компетенції Володимира Миколайовича Стретовича.

 

     ГОЛОВА. Це питання Володимира Миколайовича? Прошу вибачити!

 

     Будь ласка, депутате Стретович.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань правової політики і судово-правової  реформи  (Немирівський виборчий   округ,   Вінницька   область).  Депутатське  об'єднання "Вперед, Україно!". Шановні колеги! Президент України Леонід Кучма в   останні  з  відведених  п'ятнадцяти  днів  повернув  прийнятий Верховною Радою Закон про Верховну Раду Автономної Республіки Крим зі своїми зауваженнями, які вам пропонується розглянути.

 

     2 лютого  Комітет  з  питань  правової політики розглянув усі зазначені зауваження і врахував  абсолютну  більшість  з  них,  не погодившись лише з кількома.

 

     Першу поправку    Президента   почав   озвучувати   Олександр Олександрович.  Оскільки Конституція  Автономної  Республіки  Крим затверджена  законом  України  від  4  квітня 1996 року,  тобто до ухвалення нової Конституції,  то  чимало  її  норм  не  відповідає Основному  Закону.  Крім  того,  вона  не  є  цілісним документом, оскільки була ухвалена з численними винятками.  Тому не правомірно розглядати Конституцію Автономної Республіки Крим як одне з джерел Закону про Верховну Раду Автономної Республіки Крим.

 

     З огляду  на  це  Президент  пропонує  вилучити  з  преамбули посилання  на  Конституцію  Автономної Республіки Крим.  Комітет з питань правової політики погодився з таким зауваженням, оскільки в цілісному   вигляді  Конституції  Автономної  Республіки  Крим  на сьогодні немає.

 

     Прошу, Олександре Олександровичу,  поставити таку  пропозицію на голосування.

 

     ГОЛОВА. Прошу   підтримати   названу  пропозицію.  Ставлю  на голосування преамбулу  закону  в  редакції,  запропонованій  тепер комітетом. Будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Дякую.

 

     Друга пропозиція Президента стосується дискусії, яка точиться навколо Закону про  вибори  депутатів  Верховної  Ради  Автономної Республіки  Крим.  Президент  України  вважає,  що  Верховна  Рада Автономної  Республіки  Крим  повинна  обиратися  за  мажоритарною системою,      мотивуючи      це     тим,     що     запровадження мажоритарно-пропорційного принципу,  закладеного у прийнятому нами законі, до проведення виборів до законодавчого органу держави було підтримано  з  метою  активізації  політичного  життя  в  Україні, прискорення   структуризації  суспільства.  Відомо,  що  партії  в Україні створюються і діють тільки з  всеукраїнським  статусом,  а отже, на загальнодержавному рівні. Отож застосовувати такий підхід до виборів місцевих органів в одному з регіонів, навіть із правами територіальної  автономії,  є  передчасним,  а  можливо,  в цілому неприйнятним.

 

     І скажу  від  себе.  Ми  добре  знаємо  уроки   Криму,   коли попередній   парламент   було  обрано  за  такою  схемою,  і  яким політизованим стало життя в  Криму.  Ми  постійно  поверталися  до розгляду  таких  проблем.  Водночас  зважте  на  ту обставину,  що Верховна Рада Автономної Республіки Крим не буде  постійно  діючим органом   -   на  постійній  основі  працюватиме  тільки  невелика кількість депутатів, а саме керівництво.

 

     У зв'язку з  цим  комітет  п'ятьма  голосами  проти  чотирьох погодився   з   пропозицією   Президента,  але  остаточне  рішення прийматиметься в цьому залі - Верховна Рада Автономної  Республіки Крим  обирається  у  складі  ста  депутатів.  При  цьому,  під час засідання комітету обговорювались  права  депортованих  народів  і звучала думка про те, що так, як Україна для українця, а для єврея

- Ізраїль,  так  і  для  кримського  татарина  Крим  є  історичною батьківщиною,   і  ми  не  можемо  не  враховувати  цієї  важливої обставини.  Тому комітет пропонує вибори Верховної Ради Автономної Республіки Крим здійснювати за мажоритарною системою.

 

     Олександре Олександровичу, прошу поставити це на голосування.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, прошу проголосувати таку пропозицію.

 

     "За" - 176. Не прийнято.

 

     Володимире Миколайовичу,  оскільки принцип проведення виборів

- це не норма закону про Верховну Раду Криму, то як ви дивитеся на те,  щоб  тут  записати так:  "Верховна Рада Автономної Республіки Крим складається  зі  ста  депутатів,  які  обираються  на  основі загального,  рівного  і  прямого  виборчого  права шляхом таємного голосування"? І поставити крапку.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.   Цей   конституційний    закон,    Олександре Олександровичу, є свого роду статутним, тому така норма має бути в цьому законі,  а розвиток  норми  -  безпосередньо  в  законі  про вибори.

 

     Але для того щоб закон був прийнятий у цілому, варто пристати на вашу думку  і  після  слова  "таємного  голосування"  поставити крапку. А саму процедуру визначити в законі про вибори.

 

     ГОЛОВА. Миколо Івановичу, що ви скажете з такого приводу?

 

     Це не  порушує логіку закону,  і така норма є якраз предметом цього закону. А принцип виборів - то закон про вибори. Будь ласка, Миколо Івановичу.

 

     ХАНДУРІН М.І.,  заступник міністра юстиції України.  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати!  Я підтримую пропозиції  Президента  з  огляду на те,  що проведення виборів за змішаною системою суперечитиме статтям 21,  24 та  71  Конституції України.

 

     ГОЛОВА. Миколо Івановичу,  одну хвилинку! Ви не зрозуміли. Ми не записуємо принцип,  за яким обирається.  Ми кажемо: на підставі "загального,  рівного  і  прямого  виборчого права шляхом таємного голосування". Крапка.

 

     У принципі це норма не даного закону, а закону про вибори.

 

     До речі,  оскільки Конституція визначає статус Верховної Ради України,  то  ми  закон  про  статус  Верховної  Ради  України  не приймаємо,  а в законі про вибори  передбачаємо  тільки  процедуру здійснення.

 

     ХАНДУРІН М.І.  Але  це  питання,  Олександре  Олександровичу, постане під час прийняття закону  про  вибори  народних  депутатів Криму.

 

     ГОЛОВА. Як  постане,  тоді й розглядатимемо.  А тепер йдеться про цей закон.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію,  яка   не   заперечується комітетом, і аргументів "проти" не має і представник Президента.

 

     Прошу підтримати  такий  текст:  після  слів "шляхом таємного голосування" ставиться крапка.

 

     Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.   Дякую.   Наступна   пропозиція    стосується ситуації,  коли  буде  обрана  Верховна Рада Автономної Республіки Крим.  Президент  пропонує  доповнити  статтю  4   такими   трьома частинами:

 

     "Верховна Рада  Автономної  Республіки  Крим є повноважною за умови обрання не менш ніж двох третин від її загального складу.

 

     Повноваження Верховної Ради Автономії припиняються з  моменту відкриття  першої  сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим нового скликання.

 

     Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим можуть бути припинені достроково Верховною Радою України на підставах і в порядку,  визначених Конституцією України".  Комітет  погодився  і просить підтримати пропозицію Президента.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на  голосування  дану  пропозицію.  Вона  не викликає заперечень. Прошу.

 

     "За" - 228.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Дякую.  Навколо  поправки  4   Президента   в комітеті розгорнулися дискусії. В попередній редакції зазначалося, що "депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим може  бути громадянин України,  який має право голосу,  на день виборів досяг 18 років,  постійно проживає в Автономній Республіці Крим не менше п'яти  років".  Мотивація  Президента  зводиться  до  того,  що це положення обмежує конституційне  право  громадянина  України  бути обраним   до   органів   державної   влади  та  органів  місцевого самоврядування,  що закріплено в статті 38  Конституції,  а  також суперечить  частині другій статті 24,  яка забороняє встановлювати привілеї чи обмеження за ознакою місця проживання.  З огляду на це пропонується змінити норму проживання в Автономній Республіці Крим на слова "проживає в Україні не менше п'яти років", враховуючи, що Автономна  Республіка  Крим  -  складова  частина  України.  А  ми дебатували  ситуацію,  коли  може  трапитися  так,  що   депутатом Верховної  Ради  АРК  захоче  стати  вихідець  із автономії,  який останні   3   роки   працював   у   Кабінеті   Міністрів,   займав відповідальний пост,  а потім повертається додому.  За цим законом він не може стати депутатом Верховної Ради АРК,  хоча має  належну підготовку,  досвід і є вихідцем із Криму.  Тому комітет підтримує пропозицію замінити слова "проживає в Автономній  Республіці  Крим не  менше п'яти років" на слова "проживає в Україні не менше п'яти років".

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  пропозицію  підтримати  таку поправку. Будь ласка.

 

     "За" - 234. Підтримано.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Дякую.  Наступна поправка 5 стосується такого положення:  з  метою  узгодження  з  частиною  другою  статті   78 Конституції  та  частиною  третьою  статті  55  Закону про місцеве самоврядування в частині третій статті  5  закону  треба  замінити слова  "депутатами  інших рад" словами "мати інший представницький мандат". Це ширше поняття. Тому комітет підтримав таку пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування дану пропозицію.

 

     "За" - 222.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Поправка має суттєве значення.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 250.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Дякую.  Наступна поправка 6 теж врахована.  У ній  чіткіше  викладаються  права  депутатів  Верховної  Ради щодо суміщення посад  і  зазначається,  що  "депутати  не  мають  права суміщати   свою   службову   діяльність   з  іншою  роботою,  крім викладацької,  наукової,  творчої в позаробочий  час,  входити  до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку". Це, по суті, один із елементів розподілу влад,   щоб   люди,  які  займаються  іншою  діяльністю,  не  мали представницький мандат у Верховній Раді АРК. Прошу підтримати таку поправку.

 

     ГОЛОВА. Зверніть увагу:  депутати,  які працюють на постійній основі.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Так, так.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування дану пропозицію.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Вона стосується 14 осіб, які постійно працюватимуть у Сімферополі.

 

     ГОЛОВА. Прошу голосувати.

 

     "За" - 247. Прийнято.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Дякую.  Поправка  7  стосується  редакційного уточнення.  У пункті 4 частини шостої статті 6  замість  слів  "за межі  Автономної  Республіки  Крим" пропонується записати "за межі України". Те саме, що було і в статті 3.

 

     ГОЛОВА. Це приведення у відповідність. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Навколо поправки 8 у комітеті розгорнулася дискусія, оскільки Президент пропонує до підстав   дострокового   припинення   повноважень   додати   ще  і "відкликання виборцями".  Оскільки кримський парламент працюватиме не на постійній основі,  збиратиметься перманентно, а Конституцією України скасовано  імперативний  мандат  як  обов'язковість  звіту депутатів  перед  виборцями,  комітет  не погодився з поправкою 8. Остаточне слово за вами. Прошу врахувати позицію комітету.

 

     ГОЛОВА. Миколо Івановичу, будь ласка.

 

     ХАНДУРІН М.І.  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні народні  депутати!  Прошу  підтримати  цю  пропозицію  Президента, оскільки в чинній редакції не враховано,  що повноваження депутата можуть  бути  припинені  достроково  не  тільки в силу об'єктивних обставин,  а й унаслідок його відкликання  виборцями.  Це  питання щодо народних депутатів України регулюється спеціальним законом, а щодо депутатів місцевих рад  -  відповідними  нормами  Закону  про статус депутатів місцевих рад народних депутатів (розділ УІ). Тому пропонується заповнити цю  прогалину  -  частину  шосту  статті  6 закону,  що розглядається,  доповнити таким пунктом:  "відкликання виборцями". І відповідно доповнити закон новою статтею 7.

 

     ГОЛОВА. Прошу  підтримати  пропозицію  Президента.  Вона   не суперечить  Конституції  і законам про вибори до місцевих структур влади. Будь ласка, підтримайте. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Прошу редакційно зробити цей пункт шостим,  а  шостий зробити сьомим. Це вже з погляду юридичної техніки.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.   Сьомий  стає  шостим,  а  шостий  -  сьомим. Відповідно автоматично  враховується  поправка  9,  що  стосується процедури:  що є підставою для відкликання депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 244. Прийнято.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Поправка 10.  Вона стосується  конституційної статті 137 і цілком її відтворює.

 

     Тому прошу підтримати таку поправку. Ідеться про повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо. Прошу, підтримайте.

 

     "За" - 241.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Дякую.

 

     Поправка 11 стосується підпункту першого пункту 1  статті  8, де  ми  зазначили,  що ухвалення Конституції Автономної Республіки Крим  та  внесення  змін  до  неї  -  прерогатива  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим.

 

     Президент пропонує уточнити: "прийняття Конституції Автономної Республіки Крим та подання її на затвердження   Верховної   Ради  України",  як  це  й  передбачено Конституцією. Лише після цього вона запроваджується в дію.

 

     ГОЛОВА. Те саме стосується поправки 12.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Йдеться про прийняття  рішення  про  місцевий референдум,  оскільки референдум в Автономній Республіці Крим буде місцевим референдумом відповідно до Закону про  всеукраїнський  та місцеві референдуми.

 

     Тому цю поправку також треба врахувати.

 

     ГОЛОВА. Поправки   11,   12  і  13,  які  теж  не  викликають заперечень, ставляться не голосування.

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Поправка  14  також  врахована.  Після  слова "злагоди"   треба   додати  слово  "сприяння":  "сприяння  охороні правопорядку  і  громадської  безпеки",  оскільки  Верховна   Рада безпосередньо  охорону  правопорядку  не здійснює.  Вона може лише сприяти наведенню цілковитого порядку.

 

     ГОЛОВА. Та сама аргументація подається до поправки 15.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Так.  Пропонується  такий  текст  пункту  16: "Участь  у  формуванні  основних  засад...  діяльності",  а  слово "здійсненні" вилучається. Здійснювати має виконавча влада.

 

     ГОЛОВА. Поправки 14 і  15  ставляться  на  голосування.  Будь ласка.

 

     "За" - 236.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Дякую. Поправка 16 Президента.  На його думку,  закон, що пропонується до підпису, передбачає  надання широких повноважень Верховній Раді АРК у сфері формування Ради міністрів, контролю за її діяльністю.

 

     Однак при цьому  належним  чином  не  враховується,  що  Рада міністрів  АРК  не  тільки  є  виконавчим  органом  Верховної Ради Автономії,  а й  належить  до  загальнодержавної  системи  органів виконавчої влади. Цілком слушно.

 

     Ці питання  мають бути комплексно врегульовані в спеціальному Законі України про Раду міністрів Автономної Республіки Крим.

 

     З урахуванням  статті  136  Конституції  пропонується  пункти 21-27,  29,  30  статті  8  Закону  про  Верховну  Раду Автономної Республіки  Крим  об'єднати  та  викласти  в  такій   узагальненій редакції:  "Призначення  на  посаду  та  звільнення  з  посади  за погодженням  із  Президентом   України   Голови   Ради   міністрів Автономної Республіки Крим, вирішення інших питань щодо формування Ради міністрів  Автономної  Республіки  Крим  та  контролю  за  її діяльністю  відповідно до Конституції України,  Закону України про Раду міністрів Автономної Республіки Крим,  інших законів  України та нормативноправових актів Автономної Республіки Крим,  прийнятих у межах наданих повноважень".

 

     Навколо даної пропозиції розгорнулася дуже гостра дискусія, а тому  пропозиція  не  набрала більшості голосів у комітеті.  Отже, поправку було відхилено.  Моя особиста думка,  що варто було б  її врахувати, але останнє слово за Верховною Радою.

 

     ГОЛОВА. Миколо Iвановичу, будь ласка.

 

     ХАНДУРIН М.I.  Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановні народні депутати!  Пропозиція Президента підтверджується  частиною четвертою  статті  136  Конституції  України,  відповідно  до якої "повноваження,  порядок формування і діяльності...  Ради міністрів Автономної  Республіки  Крим  визначаються Конституцією України та законами  України,  нормативно-правовими  актами  Верховної   Ради Автономної   Республіки   Крим   з   питань,   віднесених   до  її компетенції".  Тобто повноваження повинні визначатися Конституцією України, законами України і нормативно-правовими актами.

 

     Прошу підтримати    дану    пропозицію    Президента,   котра узгоджується з частиною четвертою статті 136 Конституції України.

 

     ГОЛОВА. Одначе комітет мав якісь  мотиви,  коли  відхиляв  цю пропозицію, так?

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Ми  виходили  з  того,  що  в ухваленому нами законі конкретно розписуються вимоги щодо кожної кандидатури.  Всі пункти розписані поетапно, щоб Кабінет Міністрів України міг потім посилатися на цю норму та нею вирівнювати  ситуації.  Ми  детально все  виписували  окремим  пунктом  щодо кожної посадової особи.  У цьому наша перевага всупереч узагальненій формулі.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію Президента.

 

     "За" - 158.

 

     Бракує голосів. Залишається в попередній редакції.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Поправка 17 врахована. Йдеться про заснування нагород  і  відзнак  Верховної  Ради  Автономної  Республіки Крим. Президент пропонує визначити ці нагороди і відзнаки,  а  саме:  це Грамота  і  Почесна  грамота,  оскільки  інших  нагород,  на думку Президента,  не може бути.  Комітет погодився з цієї  пропозицією, адже  є  загальнодержавні нагороди і нагородження відбувається від імені всієї держави України. Пропоную підтримати дану поправку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єгудін, будь ласка.

 

     ЄГУДIН В.I.,   виконуючий   обов'язків   голови   підкомітету Комітету   Верховної   Ради   України  з  питань  агропромислового комплексу,  земельних  ресурсів  і   соціального   розвитку   села (Красногвардійський  виборчий  округ,  Автономна Республіка Крим). Уважаемые товарищи!  Я это обяснял,  когда докладывал закон. Речь идет  о  присвоении  звания "Почетный гражданин Симферополя".  Вот именно это нужно учесть! Действительно, наград никаких нет, но это в нашем понимании тоже награда, негосударственная награда. Поэтому я прошу поддержать.

 

     ГОЛОВА. Володимире    Iллічу,     заслуженого     громадянина Сімферополя  повинна  визначати  міська рада,  а не Верховна Рада. Вона  може  статус  їх  визначати.  Гадаю,  що  це  можна  було  б передбачити.

 

     Запишімо так:  "заснування Грамоти, Почесної грамоти та інших відзнак".

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Можливо, частково врахувати.

 

     ГОЛОВА. Миколо Iвановичу, підтримайте, це ж нормально.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Це нормально, бо нагороди...

 

     ГОЛОВА. Вони є різні, ми ж не можемо всі передбачити.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Так.  Олександре Олександровичу, нагородження відбувається  від  імені  держави,  а  від  імені  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим - Почесна грамота.

 

     ГОЛОВА. Так. Пишемо: "затвердження символіки,   заснування  Грамоти,  Почесної  грамоти Верховної  Ради  та  інших  відзнак  Автономної  Республіки   Крим відповідно до законів".

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Можна додати: "які вважає за потрібне встановити".

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування таку пропозицію. Будь ласка.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Іде голосування.

 

     "За" - 183.

 

     Ще раз  проводиться  голосування,  бо  дехто   не   зрозумів, очевидно.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.   135  депутатів  не  голосують.  Будь  ласка, проголосуйте, за цю поправку з урахуванням обговорення.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  Вікторе Герасимовичу,  підтримайте.  Йде голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 219.

 

     Катерино Семенівно!  Будь ласка,  голосуйте, бо ви захопилися розмовою  і  не  проголосували.  Голосуємо  ще  раз.  Пропонується підтримати  пропозицію  Президента з доповненням,  яке пропонували автори раніше. Це - щодо відзнак.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Грамот,  почесних  грамот  та  інших  відзнак Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

 

     ГОЛОВА. Іде голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 261.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Дякую.

 

     Поправка 18  доповнює  повноваження Верховної Ради автономії, чого ми не врахували в попередній редакції. Комітет підтримує її і просить поставити на голосування.

 

     ГОЛОВА. Іде голосування.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Поправка  18.  А  саме  -  повноваження  щодо заслуховування повідомлень, звітів і такого іншого.

 

     "За" - 241.

 

     Дякую.

 

     Ми врахували також поправку 19 Президента. До назви статті 9, яка називається "Конституція Автономної Республіки Крим" Президент пропонує додати слова:  "і нормативно-правові акти Верховної  Ради Автономної Республіки Крим."

 

     Оскільки йдеться  не тільки про нормативно-правові акти,  а і про правові  акти  розпорядчого  характеру,  то  ми  погодилися  з текстом самої статті,  але пропонуємо таку її назву:  "Конституція Автономної  Республіки  Крим  і  акти  Верховної  Ради  Автономної Республіки  Крим".  Це визначення охоплює нормативно-правові акти, постанови,  рішення й інші документи, що їх буде приймати Верховна Рада автономії. Прошу підтримати нашу пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.   Поправка   20  також  врахована.  Олександре Олександровичу!  Вона  доповнена  і  має  таку   редакцію:   "Інші повноваження   та   порядок   діяльності   Голови  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим,  а також  його  першого  заступника  і заступника визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону...  і  регламентом  Верховної  Ради  Автономної  Республіки Крим".  Це  дає  право  Верховній  Раді  автономії  прийняти  свій Регламент  і  розписати  повноваження  голови  і  всіх  керівників Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. А не можна було б записати все-таки,  щоб у законі не розписувати, як опускають депутати бюлетень до скриньки?

 

     Ну, записати,  що   вибори   відбуваються   шляхом   таємного голосування  бюлетенями.  Це  просто  тому,  що не зовсім коректно записувати так.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Ні, в поправці 20 такого немає.

 

     ГОЛОВА. Та ні, не в поправці, а в редакції документа.

 

     Кожен депутат  голосує  особисто  бюлетенем.  А  куди  ж  іще бюлетень можна опустити?

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Ні,  ідеться  про  те,  що  можна  й картками особисто голосувати. А тут якраз ідеться про голосування картками.

 

     ГОЛОВА. Ні,  "особисто бюлетенями",  так  у  нас  записано  в Регламенті, до речі. І це ж норма...

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Я  погоджуюся  на  редакційну правку:  "Кожен депутат голосує особисто бюлетенями".

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло? Ставлю на голосування...

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Згоден   на   цю   поправку   з   урахуванням редакційного уточнення.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Голосується стаття 10 із урахуванням цієї поправки.

 

     "За" - 247. Прийнято.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Дякую. Поправка 21 також  врахована.  Вона  стосується  правового  статусу  Голови Верховної Ради.  У пропозиції Президента ця поправка  врахована  і тепер  цю частину пропонується прийняти в такій редакції:  "Голова Верховної Ради представляє  Верховну  Раду  Автономної  Республіки Крим  у  її  відносинах з центральними та місцевими органами влади України,  органами   місцевого   самоврядування,   підприємствами, установами і організаціями,  громадянами,  а також їх об'єднання". Далі  розписані  повноваження   Голови   Верховної   Ради.   Прошу підтримати наші пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Я прошу в переліку повноважень передбачити зміни, які ми вже проголосували:  "Вручає грамоти,  почесні грамоти  та  інші відзнаки  Автономної  Республіки Крим".  Ставлю це на голосування. Йде голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Дякую. Поправка 22 щойно  проголосована.  Поправка 23 стосується доповнення статті 10 "Голова  Верховної  Ради  Автономної  Республіки  Крим"  такими трьома   новими   частинами:  "Голова  Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим виконує свої обов'язки до обрання Голови Верховної Ради  Автономної  Республіки Крим нового скликання,  крім випадків дострокового  припинення   повноважень   Голови   Верховної   Ради Автономної Республіки Крим відповідно до цього закону.

 

     Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим є підзвітним Верховній Раді Автономної Республіки Крим і  відповідальним  перед нею.  Його може бути звільнено з посади Верховною Радою Автономної Республіки Крим,  якщо за це  проголосувало  більше  половини  від загального складу Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

 

     Питання про   звільнення   з  посади  Голови  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим може бути внесено на розгляд  Верховної Ради  Автономної  Республіки  Крим  на  вимогу  не менш як третини депутатів  від  загального  складу   Верховної   Ради   Автономної Республіки  Крим".  Тобто передбачається право відкликання Голови, якщо він веде неправильну політику.

 

     ГОЛОВА. Миколо Івановичу, що ви скажете з цього приводу?

 

     ХАНДУРІН М.І.  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні народні  депутати!  Прошу  підтримати  цю поправку,  оскільки вона доповнює чинний закон і регулює певні відносини. Тільки до частини першої пропонується доповнення.  Вказано, що Голова Верховної Ради Автономної Республіки  Крим  виконує  свої  обов'язки  до  обрання Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим нового скликання. Ми пропонуємо  викласти  цю  частину  в  такій  редакції:  "Голова Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим виконує свої обов'язки до  моменту  відкриття  першої  сесії  Верховної  Ради  Автономної Республіки  Крим  нового  скликання".  Це  буде  узгоджуватися  із статтею  4  цього  закону,   де   визначений   момент   припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим попереднього скликання.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Тут є певна диспропорція.  Може  статися,  що Голова  Верховної  Ради  під  час виборів не стане депутатом,  але автоматично до скликання  сесії  буде  залишатися  Головою.  Через тиждень чи через два збирається сесія, але діє ще той Голова, який не припинив своїх повноважень. Я погоджуюся з Миколою Івановичем у тому,  що повноваження Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим попереднього скликання припиняються в день  відкриття  першої сесії Верховної Ради нового скликання.

 

     Тому я   пропоную,   Олександре   Олександровичу,  підтримати поправку 23 Президента України.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування  цю  пропозицію  з  уточненнями Миколи Івановича.

 

     "За" - 216.

 

     ГОЛОВА. Ще раз проводиться голосування.

 

     "За" - 235.

 

     Далі.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  У  перехідних  положеннях  ідеться про статус депутата Верховної  Ради  Автономної  Республіки  Крим.  Президент пропонує  вилучити  це,  оскільки  сьогодні  цей статус визначений українським  законодавством  і  не   можна   посилатися   на   той нормативно-правовий  акт  Автономної  Республіки  Крим  про статус депутата  Верховної  Ради  Автономної  Республіки  Крим.   Комітет погодився,  що  на  депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим поширюється дія Закону України про статус депутатів  місцевих рад народних депутатів.  Тому пункт 1 перехідних положень підлягає вилученню, що ми й зробили, погодившись із пропозицією Президента.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на   голосування   прикінцеві   положення   в редакції, запропонованій у правій колонці. Будь ласка.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Тут два пункти.

 

     ГОЛОВА. Йде голосування.

 

     "За" - 207.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Колеги!  Підтримайте.  Ми  завершуємо розгляд закону.

 

     ГОЛОВА. Ліліє Григорівно!  Михайле Васильовичу!  Будь  ласка, голосуйте.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.   Дякую,   шановні  колеги.  Усі  поправки  ми розглянули.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування закон  в  цілому  з  прийнятими зауваженнями.

 

     "За" - 244. Прийнято.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Дякую.

 

     -------------

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Тепер у нас є підстави розглянути питання про дострокові вибори до Верховної Ради автономії. Ідеться про  те,  що в Криму є чинний закон про вибори депутатів Верховної Ради  Автономної  Республіки  Крим.  На  сьогодні  Верховна   Рада сформована  і  працює.  Є  можливість провести вибори,  і не треба ламати ніякого механізму. Цей закон не суперечить Конституції і не суперечить  Закону  про  вибори  до Верховної Ради України,  тобто вибори  можна  провести  одночасно,   використовуючи   аналогічний механізм.  Мається на увазі, тільки вибори цього року проводити за чинним законодавством.

 

     Я про що кажу:  ми не мали статусу Верховної Ради  Автономної Республіки Крим. Тепер ми прийняли закон і врахували практично всі зауваження Президента.  Немає ніякого сумніву,  що цей закон  буде ним  підписаний,  тому  що  він  відповідає  вимогам Конституції і зауваження Президента враховані.

 

     Таким чином,  ми можемо на основі діючого  тепер  Закону  про вибори   депутатів   Верховної  Ради  Автономної  Республіки  Крим провести ці вибори 29 березня.  Для цього  треба  прийняти  тільки одну постанову: про проведення дострокових виборів у Криму. I все.

 

     Олександр Миколайович Стешенко. Прошу.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Це питання не належало до компетенції комітету, тобто не було доручення зробити висновок  щодо  чинного  виборчого закону на Кримському півострові. Я не можу про це зараз говорити.

 

     Проект постанови    розданий,   його   можна   поставити   на голосування. Це інша річ.

 

     ГОЛОВА. Тоді давайте ми проголосуємо цей проект постанови  за основу і дамо доручення комітетам,  які очолюють депутати Стешенко і Стретович.  Вони і юридичне управління  Апарату  Верховної  Ради сьогодні  подивляться  чинний  Закон  про  вибори,  і  о 16 годині поставимо  це  питання  на  голосування.  А   зараз   проголосуємо пропозицію прийняти проект постанови за основу. Iдеться про те, що ми 29 березня повинні провести вибори в Криму.

 

     Що вам не подобається, Миколо Iвановичу?

 

     ХАНДУРIН М.I.  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні народні депутати! Це рішення, на мою думку, суперечитиме пункту 28 статті 85 Конституції, згідно з яким до повноважень Верховної Ради України належить "дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності  висновку  Конституційного Суду  України  про  порушення  нею Конституції України або законів України".

 

     Приймаючи рішення  про  позачергові  вибори,  ми  тим   самим приймаємо  рішення  про  дострокове  припинення повноважень діючої Верховної Ради.  Тому таке рішення,  на  мою  думку,  приймати  не можна.

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  що  ви  не  зовсім  точно прочитали статтю Конституції,  але це ваше право. У даному випадку мова йде про те, що  ми  приймаємо  постанову  не остаточно,  а за основу,  і даємо доручення нашим  профільним  комітетам  і  юридичному  управлінню, зокрема  проконсультувавшись  з  Конституційним Судом чи з Головою Конституційного Суду, внести на розгляд Верховної Ради о 16 годині свої міркування.

 

     Я прошу  підтримати цю пропозицію і ставлю її на голосування. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 183.

 

     Які ще є пропозиції?

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Олександре  Олександровичу,  я  хочу  уточнити завдання.  Від  кількості комітетів ситуація не змінюється,  треба конкретно визначити,  якому комітету дається доручення.  Кількість комітетів суті не змінює.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Доручення  Комітету  з  питань державного будівництва,  себто  вашому.   Оскільки   мова   йде   також   про відповідність Конституції, то й Комітет з питань правової політики розгляне це питання.  А юридичне управління  проконсультується  із Конституційним Судом з цього приводу,  і тоді подивимося наскільки тут утискуються,  так би мовити,  права Верховної Ради  Автономної Республіки Крим.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Прошу підтримати цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Зверніть,  будь ласка, увагу. Ми записали: "У зв'язку з  прийняттям  Конституції  України  та   з   метою   забезпечення одночасного проведення виборів до Верховної Ради України,  виборів депутатів місцевих  рад  та  сільських,  селищних  рад  і  виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим",  про що саме йдеться.  Щоб привести все у відповідність із Конституцією, треба, щоб вибори проводилися в однаковій послідовності і в один час.

 

     Будь ласка,   ставлю   на  голосування  проект  постанови  із відповідними дорученнями, які наші фахівці мають виконати протягом сьогоднішнього дня, за основу.

 

     Йде голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 213.

 

     Ще раз ставлю на голосування цей проект.

 

     "За" - 217.

 

     Ну що,  невже  і  таке  питання треба на поіменне голосування ставити?!

 

     Будь ласка,  проект постанови ще раз ставлю  на  голосування. Прошу підтримати.

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     Сідайте, будь   ласка.   Я   прошу   Володимира   Михайловича Стретовича,   Олександра   Миколайовича   Стешенка    і    Михайла Олексійовича Теплюка підготувати проект рішення з цього питання на 16-ту годину.

 

     __________________________

 

     Надійшли такі депутатські запити:

 

     Великої групи  депутатів  (Шишкін,  Таран,  Анісімов,  Шейко, Недвига, Говорун, Донченко, Єрмак, Жулинський, Оробець, Бондаренко та інші) - до  Президента  України,  голови  Центральної  виборчої комісії  Рябця  і  виконуючого  обов'язки  Генерального  прокурора Ференця  про  порушення  районними  радами  міста  Одеси  положень частини  одинадцятої  статті 10 Закону України про вибори народних депутатів України і положень статті 19 Закону України  про  вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів.

 

     Щоб я  не  коментував  цей  запит,  нехай  це  зробить Віктор Iванович Шишкін,  якщо він є на місці. Це передбачено Регламентом. Будь ласка, на трибуну. Прошу уваги!

 

     ШИШКІН В.І.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судовоправової  реформи (Київський виборчий округ,  Одеська область). Уважаемые коллеги, в государстве создается ситуация,  когда слова великого  кормчего  о том,  что независимо от того, как голосуют, главное - как считают, начинают претворяться в жизнь в нашем государстве.  Уже сегодня  у нас  есть  не  избирательная  кампания,  а  кампания по подготовке фальсификации выборов в государстве.  И это чувствуется как раз на местах  - там,  где создаются не только окружные,  но и участковые комиссии.

 

     Как ни странно,  а возможно,  это и не странно, но очень жаль мне  как депутату от Киевского района города Одессы,  что именно у нас уже  есть  примеры,  с  моей  точки  зрения,  100-  процентной подготовки  к  таким  негативным  результатам,  о  которых  я  уже говорил. В прошлый четверг неожиданно одновременно во всех районах города  состоялись  заседания  райсоветов  по  созданию участковых комиссий.

 

     Что характерно?  Что представители партий (и хочу обратить на это  внимание!)  -  тех  партий,  которые  относятся  критически к нынешней позиции Президента в  государстве,  не  были  включены  в состав участковых комиссий.

 

     Более того, партии вообще были лишены возможности внести свои предложения.  В частности,  представители  партий  блока  "Вперед, Украина!" с понедельника по четверг обивали пороги и в райсоветах, и в горсовете именно со списком кандидатов. Под разными предлогами (обращаю  внимание!) путем обмана их отсылали в разные учреждения, говорили,  что,  мол, этими вопросами не собираются заниматься. То есть   под   разными   предлогами   игнорировали   право   партий, предусмотренное в статье 10 Закона о  выборах  народных  депутатов Украины  и  статье  19  Закона о выборах депутатов и председателей местных советов.

 

     Таким образом,  комиссии были сформированы без  учета  партий зеленых,   демократов,   христианских   демократов,  Христианского народного  союза,  блока  "Вперед,   Украина!",   Социалистической партии,   Аграрной   партии,  Коммунистической  партии,  Селянской партии, партии "Громада".

 

     А как  проводились  сами  сессии.  Я   беседовал   с   бывшим председателем   райисполкома   Киевского   района   города  Одессы Романюком,  у которого в приглашении  было  отмечено,  что  сессия назначается  на  10 часов.  Однако он получил это приглашение в 14 часов того же дня.  Хотелось бы  знать,  как  человек,  получивший приглашение в 14 часов, мог прибыть на сессию в 10 часов?

 

     Более того,  сами сессии,  по предварительным данным,  начали проходить  в  9  часов.  Это  я  знаю  из  разяснений  одного  из депутатов,  который  непосредственно участвовал в сессии и передал мне проект решения сессии.

 

     Таким образом, мы имеем уже факты, связанные с подготовкой, с нашей точки зрения, фальсификации результатов выборов.

 

     В связи  с  этим  мы  (группа  депутатов,  которая  подписала депутатский  запрос)  вынуждены   были   обратитьтся   к   гаранту Конституции в нашем государстве, к председателю Центризбиркома и к исполняющему обязанности Генерального прокурора.

 

     Более того,  хочу отметить,  что я сейчас готовлю обращение к исполняющему   обязанности  Генерального  прокурора  (хочу  с  ним встретиться),  в  котором  буду  ставить  вопрос   о   возбуждении уголовного   преследования   против  всех  руководителей  районных советов города Одессы по статье 127 Уголовного кодекса  Украины  в связи  с  нарушением  избирательных прав граждан и статье 165 УК в связи со злоупотреблением служебным положением.  Другого выхода  у нас нет.

 

     Есть аналогичное сообщение о том, что почти так же ведут себя советы и в других регионах,  в частности,  в городах Кировограде и Херсоне.  Кто отличился в Одессе? Председатель Киевского райсовета (хотел бы,  чтобы избиратели Одессы,  которые меня сейчас  слышат, знали об этом),  председатель Малиновского райсовета.  Они сегодня тоже готовятся к выборам.  Если у нас пройдут такие выборы,  будет ли  у  нас  парламентаризм  в  государстве и будет ли у нас вообще государство?  И есть ли вообще совесть у  тех  депутатов  районных советов  города Одессы,  которые заранее идут на фальсификацию,  а потом обивают  пороги  на  приемах  у  депутатов  Верховной  Рады, попрекая при этом нас,  что мы в стране ничего хорошего сделать не можем.  А как же сделать хорошее,  если вы сами на месте  все  это фальсифицируете или создаете условия для фальсификации?

 

     Поэтому я   обращаюсь   к  председателям  райсоветов  Одессы, которые меня слышат:  остановитесь,  пока не поздно,  иначе вместо парламентских  методов  у  нас  будут  применяться  другие  методы воздействия.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Думаю,  що  ця   інформація   не   потребує коментарів.  Прошу  запит відповідного змісту направити Президенту України,  голові  Центральної  виборчої  комісії   і   виконуючому обов'язки  Генерального  прокурора,  маючи  на  увазі,  що це дуже тривожний  симптом,  і  ми  не  повинні  допустити   фальсифікації виборів, у тому числі і до місцевих структур влади. Ще одне я хочу підкреслити.  Закон передбачає,  що коли вибори до Верховної  Ради проходять  одночасно  з  виборами  до  місцевих рад,  то процедура формування окружних дільничних комісій  збігається  з  процедурою, передбаченою  в Законі про вибори народних депутатів.  Тобто до їх складу  обов'язково  повинні   входити   представники   політичних організацій,   котрі  зареєстровані  на  відповідному  рівні.  Йде голосування. Будь ласка, підтримайте цей запит.

 

     "За" - 244. Прийнято.

 

     А тепер прошу проголосувати пропозицію про направлення  цього запиту адресатам,  які тут вказані.  Йде голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     Степанов Михайло  Володимирович  звертається  до   Президента України стосовно вжиття заходів щодо нормалізації виплати пенсій у Луганській  області.  Йде  голосування  пропозиції  про  підтримку змісту цього запиту.

 

     "За" - 189. Підтримується.

 

     Я з  вашої згоди оголошу всі запити до Президента,  щоб потім разом проголосувати пропозицію  про  їх  направлення  адресату.  А зараз  окремо  будемо  голосувати  тільки пропозиції про підтримку змісту цих запитів.

 

     Запит депутатів Жовтяка й Кулініча до Президента України  про зловживання  владою  та  порушення законодавства про вибори з боку керівників Фастівської райдержадміністрації Київської області.

 

     Думаю, є достатньо аргументів, ми це знаємо з обласної преси. Схема  приблизно  та  сама  -  викручування рук під час формування виборчих комісій і тому подібне.  Ставлю на голосування пропозицію про підтримку змісту цього запиту.

 

     "За" - 214. Підтримується.

 

     Чернявського Олексія   Пилиповича  -  до  Президента  України стосовно      державної      підтримки       сільськогосподарських товаровиробників   Сумщини.   Ставлю   на  голосування  пропозицію підтримати зміст цього запиту.

 

     "За" - 203. Підтримується.

 

     Шибка Віталія    Яковича    -    до    Президента    стосовно матеріальнотехнічної бази освіти та заходів щодо збереження мережі закладів освіти.  У кожному окрузі це болюче питання ставиться вам усім,  особливо  учителями.  Ставлю  на голосування пропозицію про підтримку змісту запиту (Шум у залі).

 

     Я знаю!  Це стосується  указу  про  раціональне  використання бюджетних коштів.

 

     "За" - 208. Підтримується.

 

     Лавриненка Миколи   Федоровича   -   до  Президента  стосовно невиконання Сумською обласною держадміністрацією  постанови  уряду щодо  фінансування  Путивльського  державного історико-культурного заповідника.   А   оскільки    держадміністрація    підпорядкована Президенту,  то він повинен вплинути на неї. Ставлю на голосування пропозицію про підтримку змісту запиту.

 

     "За" - 209. Підтримується.

 

     Кириченка Миколи   Олексійовича    -    до    Президента    і Прем'єр-міністра  стосовно ситуації з виплатою зарплати й пенсій у Лохвицькому,  Чорнухинському,  Пирятинському,  Гадяцькому  районах Полтавської  області  (і  ще  можна б додати приблизно 400 районів України).  Ставлю на голосування пропозицію про  підтримку  змісту цього запиту.

 

     "За" - 192. Підтримується.

 

     Зміст запитів   депутатів   Степанова,   Жовтяка,   Кулініча, Чернявського,   Шибка,   Лавриненка   й   Кириченка    підтриманий депутатами. Прошу голосуванням вирішити питання про направлення їх Президенту  й  іншим  адресатам,  якщо  в  окремих  випадках  вони вказані.

 

     Ставлю на  голосування  цю  пропозицію і прошу її підтримати. Йде голосування.

 

     "За" - 217.

 

     Ще раз проводиться голосування.

 

     "За" - 223.

 

     Я прошу...  87 депутатів сумніваються.  Голосуйте проти, якщо не хочете підтримувати. Йде голосування ще раз.

 

     "За" - 253. Приймається.

 

     Ще кілька депутатських запитів.

 

     Уланова й  Левченка  -  до  міністра  внутрішніх  справ  і до Генерального   прокурора   стосовно   факту   вручення   ветеранам Міністерства  внутрішніх  справ у місті Луганську фальсифікованого спиртного напою і некондиційного шоколаду.

 

     Це, так би мовити,  "підтримка" ветеранам.  Тут зміст  такий. Ветеранам  органів  МВС  Жовтневого  і  Ленінського  районів міста Луганська (приблизно 800 чоловік) були вручені подарунки,  кожному по  пляшці "Бренді" й плитці шоколаду.  Лабораторний аналіз вмісту пляшок з етикеткою "Бренді" засвідчив,  що ця рідина не відповідає назві, бо виготовлена підпільно-самодіяльним методом і таке інше.

 

     Думаю, це ситуація серйозна. Тут не написано хто винен, але я думаю,  що під час розслідування можна буде з'ясувати,  хто  ж  це робить  такі  подарунки.  Є  підозра,  що це хтось заради виборів, очевидно, таке чинить.

 

     Олексія Пилиповича  Чернявського  -  до  Прем'єр-міністра   з приводу  невиплати  зарплати  та  стипендій  колективам  Сумського державного  аграрного  університету  та  Сумського   педагогічного інституту. Це тривожна ситуація не тільки тому, що це непоодинокий випадок.  У контексті сумських подій це пов'язане швидше всього ще й  із  тим,  що  там  є  посягання  на  майно цих вищих навчальних закладів з намаганням передати  його  в  іншій  установі.  Тому  є потреба розглянути це питання уважно.

 

     Депутата Чернявського  -  до  міністра економіки Суслова щодо узгодження нарахування субсидій з  виплатою  заробітної  плати  та пенсій населенню Сумщини.

 

     Костицького Василя  Васильовича  -  до  Голови Верховної Ради стосовно вдосконалення  кримінального  законодавства  щодо  заміни позбавлення   волі  на  примусові  громадські  роботи  за  нетяжкі злочини,  а  також  стосовно  прискорення  внесення   на   розгляд Верховної  Ради  проектів законів про захист громадської моралі та психіки   людей   від   негативного   впливу   теле-,   кіно-   та відеопродукції та про громадські організації.

 

     Шибка Віталія   Яковича   -   до   Голови   Верховної   Ради, Прем'єр-міністра   України    щодо    доцільності    законодавчого регулювання  безкоштовного проїзду в міському транспорті інвалідів по зору та їх супроводжуючих.

 

     Діхтяренка Григорія Юхимовича - до  Прем'єр-міністра  України стосовно  строків  розробки  і прийняття нормативно-правових актів щодо реалізації норм Закону України про державну підтримку засобів масової інформації та доведення їх на місця.

 

     Групи депутатів з Черкащини - Пономаренка,  Паська,  Сироти - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з  невдоволенням  відповіддю на звернення стосовно надання субсидій одиноким пенсіонерам.

 

     Яблонського Валентина Андрійовича

- до Прем'єр-міністра України  стосовно  надзвичайної  ситуації  в селі  Кам'янка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, викликаної кліматичними умовами.

 

     Пшеничної Ольги Миколаївни  -  до  Прем'єр-міністра  стосовно фінансового  забезпечення заходів щодо ліквідації наслідків пожежі в місті Щолкіне та наслідків розливу ртуті в приміщенні  середньої школи  у  селищі  Леніне  Ленінського району Автономної Республіки Крим.

 

     Павловського Михайла   Антоновича   -   до   Прем'єр-міністра стосовно      розробки     Державної     програми     використання радіонавігаційного      простору      та      про       звільнення Хмельницькголовпостачу        від        відшкодування       втрат сільськогосподарського виробництва внаслідок  виділення  земельної ділянки для індивідуального будівництва.

 

     Олійника Бориса   Ілліча   -   до  Прем'єр-міністра  стосовно ситуації,  що склалася з виплатою пенсій  у  Шепетівському  районі Хмельницької області.

 

     Лавриненка Миколи  Федоровича - до Прем'єр-міністра з приводу зволікання  з  ліквідацією  заборгованості  з   виплати   зарплати працівникам  профтехучилищ у містах Глухові та Путивлі;  до голови Рахункової палати  стосовно  правомірності  використання  Сумською облдержадміністрацією  бюджетних  коштів  на  реалізацію  програми "Рідний дім".

 

     Яценка Володимира Михайловича - до  Прем'єр-міністра  України стосовно  ситуації  з  виплатою  пенсій  пенсіонерам  Міністерства оборони в  місті  Коростень  Житомирської  області  та  до  голови Комітету   з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин стосовно проблеми сплати громадянами мита за  довідки,  одержувані  в  іноземних консульствах,  що зумовлено внесенням змін до Закону про громадянство України.

 

     Тарана (Терена) Віктора Васильовича  -  до  міністра  юстиції стосовно  матеріального  забезпечення  діяльності  судів  і суддів міста Кременчука.

 

     Семенюк Валентини Петрівни -  до  міністра  охорони  здоров'я України  у  зв'язку  з  нерівномірністю  розподілу  між районами в Житомирській області автомобілів швидкої  допомоги,  одержаних  за контрактом з Японією.

 

     Боженка Олега   Віталійовича   -   до  виконуючого  обов'язки Генерального  прокурора  у  зв'язку  з  необ'єктивністю   розгляду депутатського   запиту   за   фактом   наклепу  щодо  депутатської діяльності депутата Боженка.

 

     Омельченка Григорія Омеляновича і Єрмака Анатолія Васильовича

-   до   виконуючого  обов'язки  Генерального  прокурора  стосовно правомірності виділення  Кабінетом  Міністрів  України  140  тисяч гривень  на  капітальний  ремонт  адміністративного  приміщення  у будинку по вулиці Прорізній, 15 у місті Києві.

 

     Групи депутатів - Жира, Звонаржа, Майбороди, Сироти, Оробця - до  виконуючого  обов'язки Генерального прокурора України,  Голови Верховного Суду України стосовно рішення суду  щодо  відшкодування збитків,  нанесених  Україні  у  зв'язку  із  забрудненням  нафтою територіальних вод Чорного моря  танкером  іноземної  судноплавної компанії.

 

     Оробця Юрія Миколайовича і Бондаренка Володимира Дмитровича - до    прокурора    міста    Києва    про    порушення     Мінською райдержадміністрацією   міста   Києва  чинного  законодавства  про вирішення питання про влаштування відкритої автостоянки  на  площі Фрунзе.

 

     Відповідно до підпункту 3 статті 8.3.3 Регламенту  Верховної  Ради  народний  депутат  Білас   Iван Григорович  просить надати йому кілька хвилин для оцінки відповіді Кабінету Міністрів на його депутатський запит стосовно задоволення культурноосвітніх   потреб   польської   національної   меншини  в Мостиському районі Львівської області.  Він давав  заяву  з  цього приводу.  Але  перед  цим я поставлю на голосування пропозицію про направлення зачитаних мною запитів адресатам. Прошу.

 

     "За" - 200. Прийнято.

 

     А тепер щодо запиту депутатів про  фальсифікований  "Бренді", про шоколад, тобто про "подарунки", вручені від імені благодійного фонду "Турбота і соціальний захист".  Треба попередити  ветеранів, щоб вони обережно поставилися до цих продуктів,  бо така "турбота" може  обернутися  чимось  зворотним.  А  тим   часом   прокуратура розбереться, в чому там справа.

 

     Білас Iван Григорович з місця. Говоріть коротко, будь ласка.

 

     БІЛАС І.Г.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  боротьби  з  організованою  злочинністю   і   корупцією (Мостиський   виборчий   округ,   Львівська   область).   Спасибі, Олександре  Олександровичу.  Депутатське   об'єднання   "Нація   і держава".

 

     Шановні колеги народні депутати України!  Я щиро вдячний вам, що 15 січня цього  року  ви  підтримали  мій  депутатський  запит, адресований    Прем'єр-міністру    України   Пустовойтенку,   щодо задоволення    згідно    з     чинною     Конституцією     України культурно-освітніх   потреб  польської  національної  меншини.  Це громадяни України,  які  мешкають  на  території  прикордонного  з Польщею Мостиського району.  Вони, як і інші громадяни України, що представляють   ту   чи   іншу   національну   меншину,    повинні користуватися однаковими конституційними правами.

 

     Ситуація, яка    склалася   на   території   міста   Мостиськ (прикордонного, ще раз наголошую), є далеко не кращою, ніж в інших містах  України.  Зокрема,  середня  школа зараз украй переповнена всупереч  усім  санітарним  вимогам  і   змушена   переходити   на двозмінний режим роботи. Оскільки в цій школі є дев'ять класів, де навчаються діти українських громадян,  що  належать  до  польської національної   меншини,  національно-культурні  товариства  Польщі надали  фінансову  допомогу  національній  польській   меншині   в Мостиському районі на будівництво школи.

 

     Здавалося б, це дуже добрий почин: здійснюється фінансування, зміцнюються добросусідські стосунки між Україною  і  Польщею.  I  чому  б  не  використати ситуацію,  коли виділяють відповідні фінанси,  Олександре Олександровичу?  Питання стоїть  тільки  про  виділення з нашого боку земельної ділянки під будівництво школи - і не більше.

 

     Тим самим ми посприяли б  тому,  щоб  українська  національна меншина, яка мешкає на території Польщі (так склалася її історична доля),  також мала змогу отримати допомогу з боку польського уряду щодо задоволення своїх національно-культурних потреб.

 

     Але я   отримав  чомусь  у  відповідь  на  мій  запит  просто бюрократичну  відписку:  "Вважаємо  недоцільним   виділення   цієї ділянки".

 

     Я не розумію, як можна до цього так зверхньо ставитися?

 

     До того ж буквально минулого тижня голова Мостиської районної державної адміністрації зібрав  представників  політичних  партій, громадських  об'єднань на території Мостиського району за винятком представників польської національної меншини,  і мій  депутатський запит,  який ви підтримали в сесійному залі, використав тільки для зведення  з  ними  рахунків,  підштовхуючи   їх,   на   жаль,   до міжнаціональної ворожнечі. Він заявив, що я використовую цей запит начебто як засіб передвиборної агітації.  Отож я ще  раз,  шановні колеги,  хочу звернутися до вас і запевнити, що для мене, як і для вас, народних депутатів України, всі громадяни України - незалежно від  їх  національної  приналежності  - є виборцями,  і вони мають право задовольняти свої конституційні права.

 

     Спасибі.

 

     ___________________________

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Шановні   депутати!    Багато    депутатів зверталися  з приводу того,  що під час виборчої кампанії в деяких районах спостерігається своєрідна ситуація.  Одні  кандидати,  які мають достатні фінансові ресурси, дають виборцям обіцянки погасити заборгованість з виплати заробітної плати і пенсій, стипендій тощо і вносять нібито свої кошти для погашення такої заборгованості.

 

     Використовується такий     механізм.    Підприємець,    якому держбюджет винен якусь суму, каже, що він, бачте, пробачає державі борг  за умови,  якщо цей борг буде віднесено як видатки з бюджету відповідному   району.   Iншими   словами,   відбуваються   просто незаконний  перерозподіл  і  витрачання  бюджетних ресурсів.  Бо в кожному районі сьогодні є господарства (сюди  належать  майже  всі господарства),  перед  якими  заборгували  державний  або місцевий бюджети. Тоді виникає таке запитання. Давайте зробимо перерахунки, але  ж це живі гроші,  і їх треба видати людям.  І якщо такі кошти надходять,  то це означає,  що на місцевому, зокрема на обласному, рівні відбувається порушення бюджетної дисципліни, що підпадає під норму Кримінального кодексу.  Бо кошти виділяються  вибірково  для окремих  районів нібито з метою зарахування боргу перед конкретною людиною,  яка до цього округу,  до цього району ніякого відношення не має.

 

     Тому я   звертаюся  до  вас  із  пропозицією  дати  доручення Міністерству фінансів,  щоб  воно  проаналізувало  цю  ситуацію  і подало   інформацію   про  всі  такі  випадки  або  звернулося  до Генеральної прокуратури для вжиття заходів відповідно до закону. Я думаю,  що це обов'язкова умова,  так би мовити,  позбавити декого бажання скористатися своїм привілейованим становищем перед  іншими кандидатами для такого дешевого придбання голосів виборців.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію про доручення Міністерству фінансів розглянути це питання. Будь ласка.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     У нас ще є десять хвилин.  Запишіться,  будь ласка,  хто хоче виступити. Висвітліть список. Депутат Гармаш. Будь ласка.

 

     ГАРМАШ Л.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки  (Орджонікідзевський  виборчий  округ, Харківська область). Прошу передать слово Роєнко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Уманський  виборчий  округ,  Черкаська  область). Фракція "Комуністи України". Олександре Олександровичу, у мене два запитання.  Перше стосується Дня уряду. Наскільки опустилися ми як Верховна  Рада   (Олександре   Олександровичу,   я   попросив   би послухати),  що  сьогодні  надали  підприємцям  змогу  працювати з урядом,  із Президентом,  із  Прем'єрміністром,  а  Верховна  Рада перенесла  на  завтра це питання.  Це неповага насамперед до самих себе.  Щоб оце так - підприємці зустрічаються  обійнявшись...  Про День  уряду  знають усі,  що він буде проводитися,  а ми навіть не наполягли ,  щоб прийшов Прем'єр-міністр і доповів Верховній Раді. Чому так сталося? Це перше запитання.

 

     І друге.  Олександре Олександровичу! За умов такого колапсу в народному господарстві ми і надалі допускаємо такі дії  уряду,  на основі яких сьогодні вимикається і відключається електроенергія не тільки товаровиробникам,  а й громадянам.  Це вже означає,  що  ми підійшли  до  краю.  Таким  чином,  у  мене  є  пропозиція всетаки розглянути питання про енергозабезпечення  виробничих  підрозділів (зокрема   колективних   господарств,   які   мають  забезпечувати продуктами харчування  державу),  щоб  вони  могли  готуватися  до веснянопольових робіт.  А як можна готуватися, коли відключені від енергопостачання  тракторні  бригади,  відключені  зернотоки,   де готується насіння?  І ніякого реагування немає.  Навпаки. Протягом січня вже кілька разів від енергетиків  надходили  факсограми,  що відключення    електроенергії    здійснюватиметься    без   усяких попереджень.

 

     А хто ж винен?  Ми знаємо, що товаровиробник не винен у тому, що  не  може  сплатити вартість спожитої електроенергії.  Постійна заборгованість  з  тих  чи  інших  позицій  -  це  ж  не  з   вини товаровиробників.   Немає  паритету  цін,  немає  відповідальності держави і кожного з нас перед своїми годувальниками. Тому я просив би  це  питання  внести  до  порядку денного,  можливо,  навіть на завтра, щоб заслухати його на Дні уряду. Бо інакше народ зрозуміє, що ми не можемо справитися з виконавчою владою, яка поводиться так безвідповідально.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Григорович.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України   з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства (Снятинський виборчий округ,  Івано-Франківська область). Шановний Олександре Олександровичу, я свою одну хвилину використаю, а одну, що залишиться, прошу передати депутату Червонію.

 

     Завтра в нас  буде  День  уряду  стосовно  заборгованості  із заробітної  плати.  Коли  стоять заводи і фабрики,  погашення тієї заборгованості - це напівзахід. Гадаю, доцільно було б запровадити мораторій на збільшення пільг номенклатурі,  на роздування штатів, на будівництво палаців та дач за державний кошт.

 

     Я також хотіла  б  сказати,  що  доцільно  ряд  недобудованих об'єктів негайно приватизувати і поповнити таким чином бюджет.

 

     У своєму  виборчому  окрузі  є  два об'єкти,  стосовно яких я неодноразово зверталася до уряду і які, на превеликий жаль, при їх недобудові  можуть  принести  надмірні витрати з бюджету не тільки району,  й  області.  Ідеться   про   Воскресинцівську   дамбу   в Коломийському  районі,  яку не раз проривала ріка Прут,  внаслідок чого створювалася надзвичайна ситуація і  на  подолання  наслідків треба було докласти набагато більше коштів, ніж щоб її добудувати. Будівництво на стадії завершення, залишилося виконати 25 відсотків робіт.  Однак  ми  не можемо її завершити,  і наступна повінь може зруйнувати те, у що вже вкладені кошти.

 

     Другий об'єкт - це система водопостачання в місті Снятині. Ця стара  система,  яка  побудована  ще  за  австрійських  часів,  на превеликий жаль,  сьогодні в такому стані,  що може призвести  вже влітку цього року до епідемії у місті Снятині.  На її ремонт треба всього-на-всього 1  мільйон  гривень.  Якщо  ж  не  полагодити  цю систему зараз, то згодом треба буде витратити багато мільйонів.

 

     Я прошу  вважати  цей  виступ  зверненням  до уряду з приводу невідкладних  ситуацій,  які  можуть   зруйнувати   і   без   того недосконалий  районний  бюджет  і  призвести  до  непомірних втрат нашого населення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутате Червоній, будь ласка, одна хвилина.

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Дубенський виборчий округ, Рівненська область). Народний рух України. Я хотів би зробити заяву від нашої фракції.

 

     У суботу  7  лютого  о 4 годині 25 хвилин було вчинено спробу підпалу  будинку  заступника   редактора   Рівненського   часопису "Волинь",   члена  проводу  обласної  організації  Народного  руху України Богдана Гринчука.  Разом з ним у будинку мешкають дружина, син з невісткою і трирічний онук.

 

     Про те,   що   це  завчасно  спланована  терористична  акція, свідчить той факт, що тієї ночі невідомими були обірвані телефонні дроти  та пошкоджений телефонний розподільний щит,  чим позбавлено телефонного зв'язку  всі  навколишні  будинки.  Для  підпалу  було використано  дві пляшки бензину,  які випадково не влучили у вікна будинку.

 

     Фракція Народного руху України глибоко переконана,  що спроба нічного  підпалу  є  нічим  іншим,  як  чітко  спланованою  акцією терористичного характеру,  яка носить явно політичний  відтінок  і спрямована   на   нейтралізацію   представника  політичної  партії "Народний рух України".

 

     Особливо слід звернути увагу  на  те,  що  Богдан  Гринчук  - відомий   журналіст  часопису  "Волинь",  автор  багатьох  гострих публіцистичних   матеріалів,   що   містять   викривальні    факти непоодиноких  зловживань  та  корупції місцевої партійної аграрної влади на Рівенщині.

 

     Ми звертаємо увагу керівників Міністерства внутрішніх справ і Служби  безпеки  України  на  неприпустимість  таких акцій під час виборчої кампанії і просили б  керівників  цих  відомств  особисто втрутитися з метою розслідування спроби терористичного акту.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської   катастрофи   (Коростенський    виборчий    округ, Житомирська область).  Дякую.  Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги!  Я хотів би привернути  вашу  увагу  до  того,  що сьогодні стався безпрецедентний,  я б сказав,  ганебний факт, коли Президент,  Прем'єр-міністр  і,  на  превеликий  жаль,   більшість Верховної Ради України віддали перевагу зібранню підприємців, а не розгляду кардинального питання  про  погашення  заборгованості  із заробітної плати, пенсій і компенсацій, на вирішення якого чекають мільйони громадян України.

 

     Влада вже вкотре продемонструвала своє  небажання  вирішувати це питання.  Я підкреслюю,  небажання, оскільки виплати заробітної плати і пенсій затримуються штучно для того,  щоб  потім  керувати людьми так, як забажається владним структурам. Я в цьому абсолютно переконався,  перебуваючи в окрузі та на  сесії  обласної  Ради  в Житомирі.  Думаю,  що  завтра  ми зробимо відповідні висновки.  Це перше.

 

     І друге.  Я  хотів  би  звернутися  до  уряду  (і  має   бути відповідне  доручення  Верховної Ради) з приводу рішення Верховної Ради про зміни до Закону про ПДВ, яким звільняється від сплати ПДВ здача  молока  і  м'яса.  Ще  й  досі уряд не розробив інструкції, згідно з якою це має здійснюватися.  Треба,  щоб це було  зроблено якомога швидше.

 

     Решту часу прошу передати депутатові Хунову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ХУНОВ А.І.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (Краснолиманський  міський виборчий округ,  Донецька область).  Фракция "Коммунисты Украины". Перед очередным Днем  правительства  хочу  сказать,  что  старость может  быть  обеспеченной,  если о пенсионерах будут заботиться не только их дети,  но и государство.  Думаю,  с этим никто не станет спорить.   Нашим   старикам   до  обеспеченности  очень  (если  не безнадежно!)  далеко,  настолько  ужасно  и   бедственно   сегодня положение  большинства  из  них.  Мизерность  смехотворной пенсии, практически уравнявшей трудягу и лентяя,  непомерно высокая  плата за  коммунальные  услуги  -  все  это усугубляет тяжелое положение стариков.  Хорошо,  если есть какое-то здоровье, силы трудиться на огороде  или  заботливые дети - тогда еще жить можно.  Но можно ли прожить на пенсию 19 гривень?  Александр Александрович,  я  к  вам обращаюсь!   19   гривень   получает  человек,  которому  на  днях исполняется 100 лет!  Таких людей в  Украине,  наверное,  немного. Неужели   хотя  бы  для  столетних  нельзя  решить  вопрос  об  их заслуженной опеке государством  -  повышенная  пенсия,  льготы  на оплату коммунальных услуг, получение топлива и так далее. Я говорю о  вполне  реальном  человеке  -  жительнице  одного  из  поселков Краснолиманского   района   Донецкой   области  Елене  Евдокимовне Глущенко.  Пенсия у столетней  долгожительницы  -  19  гривень.  К сожалению,  местный  отдел  социальной  защиты  населения не может решить вопрос о повышении пенсии.  Говорят,  старушка не  является участником  Великой  Отечественной  войны,  но  ведь она в те годы работала в совхозе!

 

     А сколько подобных невеселых историй по всей Украине!  Только в  Донецкой  области  в 1997 году 1200 пенсионеров покончили жизнь самоубийством,  и это не считая отправившихся на  тот  свет  из-за того,   что  не  за  что  было  купить  лекарство  или  просто  от недоедания.

 

     Уровень цивилизованности любого государства можно  определить по его отношению к старикам и детям.  А о какой цивилизованности у нас может идти речь?!

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Я хочу сказати, що всі висловлені зауваження беруться  до  уваги.  Щодо внесення до порядку денного питання про енергозабезпечення  виробництва.  Якщо  Віктор  Григорович  Роєнко готовий  подати  цей  матеріал,  щоб його розглянути відповідно до процедури,  то ми внесемо його до порядку денного, а зараз ставити це на голосування я не маю права, бо немає такого подання суб'єкта законодавчої ініціативи.

 

     Стосовно перенесення   Дня   уряду   висловлювалися   народні депутати  Яценко  і Роєнко,  та й інші депутати до мене підходили. Думаю,  Верховна Рада вчинила правильно,  перенісши розгляд  цього питання  на  завтра,  оскільки його не можна розглядати без участі Кабінету   Міністрів   і   Прем'єр-міністра.    Тому,    поділяючи невдоволення і Володимира Михайловича,  і інших депутатів, а також щоб не було, так би мовити, відповідної реакції з боку Прем'єра та інших   членів  Кабінету  Міністрів,  я  вважаю,  що  ми  вирішили правильно.  Завтра це буде зроблено  відповідно  до  процедури.  З процедури слово має Ярослав Федорин. Будь ласка.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Голосіївський  виборчий  округ,  м.Київ).  Фракція Народного руху України.  Шановні колеги!  Я прошу вас зараз прийняти рішення  про те,  щоб оголошення наших запитів перенести на ту частину робочого дня,  коли немає трансляції.  Шановні колеги,  мені  здається,  що зараз ми зловживаємо нашою перевагою, бо ми можемо виходити в ефір і порушувати питання щодо своїх виборчих округів. Таких переваг не мають інші громадяни,  які балотуються до Верховної Ради. Це перше питання.

 

     І друге.  Коли  в  умовах  нинішньої  економічної  кризи   ми показуємо громадянам,  що тут усім миром вирішуємо питання про те, що  десь  у  якомусь  приміщенні  розлили  ртуть,  а  водночас  не вирішуються  нагальні  питання економічної реформи - це щонайменше непорядно.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Будь ласка,  ставлю  на   голосування   пропозицію   депутата Федорина  про  перенесення  так  званої  розминки  на час після 16 години.  Треба 300 голосів, оскільки йдеться про внесення зміни до Регламенту.

 

     "За" - 81.

 

     Ця пропозиція не підтримується. Але, Ярославе Володимировичу, нехай кандидати в депутати не турбуються,  вони стануть депутатами і теж користуватимуться таким правом. А якоїсь переваги тут немає, бо  кількість  запитів  лімітована  нашим  часом,  а   він   чітко обмежений.   Сьогодні  запитів  було  більше  тому,  що  на  трьох попередніх засіданнях їх не оголошували і вони накопичилися.

 

     Оголошується перерва до 12.30.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Прошу депутатів  зайняти  свої  місця.  Продовжується засідання.

 

     На розгляд Верховної Ради внесено проект Закону про залучення до Держбюджету України на  1998  рік  амортизаційних  відрахувань, пропозиції про внесення змін до Закону про оренду державного майна та до статті 8 Закону про оподаткування прибутку підприємств.

 

     На трибуну запрошується виконуючий обов'язки голови  Комітету з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності  Сокерчак Вячеслав Михайлович. Прошу.

 

     Одну хвилинку, Вячеславе Михайловичу!

 

     Я звертаюсь до Михайла Васильовича і до інших депутатів,  які попереджали чи не попереджали.  Є сесія Верховної Ради,  і депутат повинен сидіти тут,  а не ходити по інших кабінетах у місті Києві, орієнтуючись хтозна на які інтереси.  Це, до речі, стосується всіх депутатів,  які  працюють  в  уряді.  Вони  повинні  бути  тут   і вирішувати  важливі  для  держави  питання,  а  не  заяви приймати відносно того, що, бачте, не розглядаються ті чи інші питання.

 

     СОКЕРЧАК В.М., виконуючий обов'язки голови Комітету Верховної Ради   України   з   питань   фінансів  і  банківської  діяльності (Савранський виборчий округ, Одеська область). Можна починати?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Фракція "Комуністи України".  Шановні  народні депутати,  ви знаєте,  що цей проект закону вже втретє за останній тиждень вноситься на розгляд Верховної Ради. Ви знаєте, що ми дуже гостро  дискутували з цього питання і минулої середи,  і в четвер. Були різні пропозиції,  є порівняльна таблиця,  підготовлена нашим комітетом.  Оскільки  я  вже  тричі  був  на  цій  трибуні,  немає необхідності повторювати те,  що було вже сказано.  Наш комітет ще раз  радився  з  цього питання і залишився при своїй думці,  що це надзвичайно важкий податок і відрахунок.  Але,  враховуючи настрої депутатів  сьогодні,  я  думаю,  що  наш  комітет  міг  би піти на компроміс і зробити деякі застереження,  перш ніж депутати почнуть голосувати проект рішення.

 

     Що я маю на увазі?  Насамперед пропозиції, які висловлювалися в цьому залі,  про те,  щоб у статті 1 записати  про  підприємства всіх форм власності, а не тільки про державні... (Шум у залі).

 

     голова. Одну хвилину! Я прошу, Анатолію Степановичу. Що це за виходки?

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Я поясню,  про що йдеться. Анатолій Степанович Даниленко запитує,  куди.  Я нагадую, про що вели мову в залі. Про те,  щоб оподатковувати підприємства  не  тільки  державної  форми власності, а всіх форм власності.

 

     До чого   це   може   привести?   Це,   звичайно,   збільшить відрахування за рахунок тих 10 відсотків приблизно у 2 рази. Бо за нашими орієнтовними розрахунками, половина підприємств - державної форми власності,  половина - недержавної форми власності. Стосовно того,  чим захищені підприємства для того, щоб цей коефіцієнт "10" не застосовувати,  можу тільки  одне  сказати:  стаття  13  Закону України про підприємства в Україні говорить про "гарантії майнових прав підприємств". Нагадую про це, щоб депутати, голосуючи, знали, в  яке  законодавче  поле  ми входимо,  якими можуть бути наслідки прийняття нами рішень.

 

     У статті 13 записано:  "Держава гарантує захист майнових прав підприємства.  Вилучення  державою  у  підприємства  його основних фондів,  оборотних коштів та іншого  використовуваного  ним  майна здійснюється тільки у випадках,  передбачених законами України". І далі  записано:  "Збитки,  завдані   підприємству   в   результаті порушення  його  майнових  прав громадянами,  юридичними особами і державними органами, відшкодовуються підприємству за рішенням суду або арбітражного суду".

 

     Я процитував це для того,  щоб депутати знали, якими статтями яких законів захищені наші підприємства.

 

     Далі. Шановні колеги,  ми вважаємо,  що 10 відсотків, якщо це стосуватиметься навіть підприємств усіх форм власності, - все-таки дуже  великий  тягар,  оскільки  при   першому   читанні   ми   не обумовлювали, рентабельні ці підприємства чи нерентабельні. У ході дискусії йшлося про  те,  щоб  оподатковувати  тільки  рентабельні підприємства.  Наш комітет,  думаючи над цією проблемою,  пішов на компроміс.  Коли  готувався  проект  Державного  бюджету,  Кабінет Міністрів пропонував нам знизити коефіцієнт з 1 до 0,7.  Згідно із законодавством  ми  повинні  були  застосувати  норму  нарахування амортизації 1, але ми встановили 0,7.

 

     Наш комітет  дійшов висновку,  що якщо застосувати коефіцієнт 0,6, то це буде набагато менше зло, ніж 10 відсотків, які сьогодні планується відраховувати.  Чому?  Тому, що це врегульовано Законом про оподаткування прибутку підприємств  і  згідно  з  цим  законом амортизаційні відрахування забираються державою з тих підприємств, які працюють рентабельно. Це якраз те, що ми пропонуємо, тобто щоб брати тільки з рентабельних підприємств.

 

     Що це дасть у цифровому виразі?  Якщо при коефіцієнті 0,1, ми повинні були мати 23 мільярди гривень амортизаційних  відрахувань, при  коефіцієнті  0,7  -  15,7 мільярда,  то при коефіцієнті 0,6 у розпорядженні  підприємств  залишається   14   мільярдів   гривень амортвідрахувань.

 

     Це означає,   що   в   результаті   реалізації   Закону   про оподаткування прибутку підприємств у  державний  бюджет  додатково буде  вилучено  приблизно  700-720 мільйонів гривень.  Те,  що нам пропонує Кабінет Міністрів,  -  десь  у  межах  670-690  мільйонів гривень.  Отже,  ми  виходимо  на  той  же показник,  але це чітко врегульовано Законом про оподаткування прибутку підприємств.

 

     Я розповів вам, які компроміси можливі при прийнятті рішення. Однак наш комітет вважає, що вносити зміни до законодавства згідно із Законом про  систему  оподаткування  менш  ніж  за  півроку  до початку  нового  року  (а  нині  вже  другий місяць року) юридично неправильно. Через те ми не підтримуємо таке рішення.

 

     Олександре Олександровичу,  я висловив точку  зору  комітету, назвав компромісні варіанти,  на які можна було б піти,  якщо буде згода Верховної Ради України.  Є порівняльна таблиця, є зауваження народних депутатів,  і я міг би згідно з прийнятою нами процедурою висловитися з приводу того,  які поправки можна було б підтримати, а які відхилити.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пустовойтовський. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  виконуючий  обов'язки голови Комітету Верховної Ради України з питань  бюджету  (Первомайський  виборчий округ,  Харківська область).  Спасибо,  Александр Александрович. Я хотел бы спросить,  Вячеслав Михайлович.  Мы знаем,  что  согласно Закону  о  налогообложении  прибыль  предприятий  распределена  по регионам.  То есть мы из предприятий извлечем те же самые  деньги, но  централизовать  их  для  решения общегосударственных задач нам будет невозможно.

 

     Таким образом,  мне представляется это сомнительным.  Или  вы продумали этот вопрос? Ответьте, пожалуйста.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Ми думали над цим питанням.  Але до кінця його ще  не  вирішили.  Чому?  Тому,  що  воно  вирішується   разом   з Міністерством фінансів, Головдержказначейством і вашим комітетом.

 

     Ви правильно   говорите.  Але  сьогодні  в  дохідній  частині державного бюджету є надходження від амортизації  при  коефіцієнті 0,7.  Приріст  надходжень  можна  було  б  направляти  за  чотирма пріоритетними напрямами,  які ми проголосували в першому  читанні. Це вугільна промисловість,  машинобудування, енергетика і сільське господарство.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пилипчук.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Центральний  виборчий  округ,   Івано-Франківська область).  На  сьогодні в Україні всі підприємства разом створюють прибуток в 1 мільярд гривень.  Це по 20 гривень на  одного  жителя України.  Навіть  теоретично  наша економіка не може розвиватися в режимі розширеного відтворення.

 

     Амортизація має пряме відношення до собівартості.  Тобто коли ми   оподатковуємо  собівартість,  це  означає,  що  ми  вилучаємо оборотні кошти. І якщо на сьогодні в підприємства було, наприклад, 900  тисяч  гривень,  то після введення оподаткування собівартості (амортизації) завтра залишиться 880 тисяч,  післязавтра 840 тисяч, потім  790  тисяч...  Чи ми свідомо йдемо на довалювання і нищення економіки, пропонуючи цей податок?

 

     За всієї поваги до уряду і його програми,  яку він підготував (я переглянув її),  прийняти це рішення - значить свідомо стати на горло власній економіці, додушити її зовсім.

 

     Як розцінює  це  комітет?  Це   ж   вилучення   собівартості, вилучення оборотних коштів! Це шлях до повної катастрофи!

 

     СОКЕРЧАК В.М. Дякую за запитання. Володимире Мефодійовичу, на початку свого виступу я сказав про те, що це питання розглядається в  четвертий  раз:  один  раз  у першому читанні і тричі в другому читанні. Комітет не підтримує цієї пропозиції уряду.

 

     Якщо зал усе-таки прийме таке рішення,  то  ми  як  компроміс вважали   б   його  таким,  яке  завдасть  найменшої  шкоди  нашим підприємствам.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пєхота.

 

     ПЄХОТА В.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з питань бюджету (Московський виборчий округ,  Харківська область). Дякую, Олександре Олександровичу. Я виступав уже з цього питання  і  відстоював  свою  позицію,  що  завдання не в тому щоб вилучити тотально з усіх підприємств,  а щоб зробити  перерозподіл на  користь  тих підприємств,  які сьогодні могли б дати віддачу і які конче треба підняти з колін.

 

     Ідеться про деякі шахти,  про атомні станції, про виробництво продуктів  дитячого харчування,  медикаментів і таке інше.  І якщо взагалі говорити про те,  добре  це  чи  погано,  то,  дійсно,  це погано.  Але з того,  що ми сьогодні маємо, все ж таки спрямування на  капіталовкладення  додатково  660  мільйонів  гривень  дало  б можливість  вирішити ці проблеми.  До того ж,  це дало б додаткове надходження в бюджет у вигляді податків на заробітну плату  і  так далі десь 300 мільйонів, які можна було б спрямувати на соціальний захист населення і на пенсії. Тобто ми двічі вирішуємо це питання. До  речі,  наша  Верховна  Рада  не прийняла ще жодного рішення на користь  збільшення  або  спрямування  капіталовкладень.  На   мій погляд,  це  є  серйозним  недоліком,  і  тому  я  просив  би всіх депутатів відійти від політичних настроїв і подивитися,  що в тому переліку є, і підтримати цей перелік.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Володимире  Юлійовичу та інші депутати!  Ви повинні  були  ставити  запитання,  ви  фактично  взяли  участь  в обговоренні. Це ж інша процедура. Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Партия  "Громада".  У  меня вопрос к первому вице-премьеру  Анатолию  Константиновичу  Голубченко  относительно этих  проблем.  Я категорически против принятия решения об изятии средств предприятий, тем более что средств-то этих нет, потому что амортизационные  отчисления еще не означают,  что эти деньги есть. Отчисления производятся в бухгалтерском учете, а реальные средства появляются только после реализации продукции.

 

     Я хочу задать вопрос Анатолию Константиновичу Голубченко.  На территории  моего  избирательного  округа  есть   хлопчатобумажный комбинат.  Дали  туда  наконец-то  американский хлопок по кредиту. Каким образом после таких решений хлопчатобумажный комбинат  будет выходить   из   финансового   кризиса,   если   средства   эти  не предусмотрены   никакими   технико-экономическими   обоснованиями, бизнес-планами?  И  знает  ли Анатолий Константинович,  что такими решениями губятся тысячи предприятий,  в том числе и то, о котором идет речь, на котором работают тысячи людей?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Анатолію Костянтиновичу.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.,     перший    віцепрем'єр-міністр    України (Бердянський виборчий округ, Запорізька область). Спасибі. Шановні народні депутати,  шановний Олександре Олександровичу! По-перше, я хотів би підкреслити, що амортизаційні відрахування ніколи не були коштами,  які можна було використовувати так,  як використовуються оборотні кошти. Тобто це не є оборотні кошти, це завжди були кошти на капітальні ремонти і реновацію.

 

     По-друге, той  кредит  надано  херсонському комбінату з таким розрахунком,  що проплати  почнуться  тільки  через  п'ять  років. Тільки  через  п'ять  років  почнеться  перший  рік проплати за цю кредитну угоду! А ми говоримо сьогодні про рішення на один рік.

 

     І я хотів би сказати,  що кошти, які вилучаються, ідуть не на якісь  інші  потреби,  а  на  ту  ж реновацію і на те ж капітальне будівництво, але по тих галузях, які дадуть можливість працювати в тому   числі   легкій   промисловості,  металургійному  комплексу, машинобудівному комплексу і всьому народному господарству.

 

     Я хотів би,  щоб усі зрозуміли,  що це робиться на один рік і тільки під капітальні вкладення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чечетов. Будь ласка.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством    (Юнокомунарівський   виборчий   округ,   Донецька область).  Спасибо,  Александр Александрович.  Уважаемый  Вячеслав Михайлович!  Я  думаю,  что,  в принципе,  компромиссное решение в зале,  так сказать,  уже созрело.  В тот раз одна часть  депутатов голосовала  против,  потому  что  под  эти  10  процентов попадали предприятия только  государственной  собственности,  другая  часть депутатов   была   против,   поскольку   в   список,  который  был сформирован,  попали  непонятно  как  предприятия,  которые,   так сказать, ничего общего не имеют с приоритетными отраслями. Поэтому нужно исходить  из  того,  что  под  этот  закон  будут  подпадать предприятия всех форм собственности.  И если мы проголосуем только за приоритетные направления, то, может быть, ужесточим требования: деньги  пойдут  только  на  пусковые  обекты  в этих приоритетных отраслях,  которые начнут давать отдачу уже в этом или в следующем году.  А  перечень  обектов  можно  поручить  утвердить  Кабинету Министров  совместно  с  профильными   комитетами   этих   базовых отраслей. Это и будет компромиссное решение.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Найда. Будь ласка.

 

     НАЙДА Г.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Суворовський виборчий   округ,   Херсонська   область).   Фракция  коммунистов. Уважаемый Вячеслав Михайлович.  Мы с вами тоже принимали бюджет, и была  необходимость  заложить  деньги  действительно  на  пусковые обекты по капстроительству и предусмотреть  те  меры  социального характера,  которые крайне необходимы. Других денег на капитальное строительство мы в бюджете не предусмотрели.

 

     Вы в своем комитете рассматривали вопрос  о  том,  как  можно будет  поднять  те предприятия,  которые могли бы в следующем году или в конце этого года давать те же амортизационные  отчисления  в натуре уже, деньгами, а не просто начислять? Или не рассматривали?

 

     СОКЕРЧАК В.М.   Чи   розглядали   ми   конкретно  по  якихось підприємствах? Проект закону, який пропонується сьогодні прийняти, зачіпає   всі  підприємства  державної  форми  власності.  А  якщо прийняти поправку  депутата  Чечетова,  то  закон  стосуватиметься підприємств  усіх  форм  власності.  Що ж до пропозицій забрати ці кошти в рентабельних підприємств, то дуже важко сказати, чи будуть вони і далі рентабельними, чи стануть після цього збитковими.

 

     Треба було б спроектувати вилучення цих коштів на конкретному підприємстві,  і ми побачили б наслідки роботи. Ви знаєте, що вони ж не одноразово вилучаються, а помісячно протягом усього року. Сам підхід, ми вважали, не зовсім правильний, тому що ми йшли, дійсно, на  компроміси,  коли  уряд  звертався.  Щодо коефіцієнта 0,7,  ви знаєте,  пішли на компроміс.  Потім пішли на зменшення відрахувань на   капітальні  ремонти.  Ви  пам'ятаєте,  від  9  відсотків,  що планувалося,  ми зійшли на 5 відсотків.  Для особливо  енергоємких підприємств  ми залишили 9,  хоча їм потрібно,  за розрахунками не тільки нашого комітету,  а й Комітету з питань бюджету,  приблизно 10,4 - 11 відсотків залишати на капітальні і поточні ремонти.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Ємець. Потім - депутат Янко.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Галицький виборчий округ,  Львівська область). Безумовно, є суперрентабельні підприємства.  Ми знаємо з інформації,  яка йде останнім часом,  що є підприємства, які здатні по кілька мільйонів кидати  в різні фонди,  на фінансування газет і так далі.  І тому, безумовно,  в цей період дикої ринкової  економіки  тут  має  бути якийсь механізм деякої справедливості.

 

     Але хотілося б почути,  чи ви впевнені, що той критерій, який ви віднайшли щодо тих підприємств, які підпадають під це вилучення

- 10 відсотків,  чи він є достатній?  Чи не потрібно було б просто перелічити поіменно ті підприємства, які здатні сьогодні віддавати 10 відсотків амортизаційних відрахувань до бюджету?

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Дякую  за запитання.  Ми вважаємо,  що це може стосуватися підприємств  рентабельних.  А  перелічити  -  це  дуже важко.  Ви ж знаєте, як це можна перелічити. Ми пропонуємо навіть, щоб цей перелік було затверджено Кабміном,  який використовуватиме ці  кошти,  вилучені  і  сконцентровані.  Уряд  повинен це питання вирішувати.

 

     ГОЛОВА. Тобто це питання не для Верховної  Ради,  це  питання для Кабінету Міністрів.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Так, Кабінету Міністрів, це його функції.

 

     ГОЛОВА. Депутат Янко. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Вибачте, будь ласка. Я ось отримав розрахунки, які ми сьогодні вранці попросили зробити  Міністерство  економіки. Вони свідчать,  що буде додатково 680-700 мільйонів гривень,  якщо взяти коефіцієнт  0,6,  а  не  0,7.  Але  згідно  із  Законом  про оподаткування прибутку підприємств це стосуватиметься підприємств, які дійсно мають рентабельність.  І це,  на нашу думку, є найбільш прогресивним у тому регресивному, що ми хочемо прийняти.

 

     ЯНКО С.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань паливноенергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Селидівський виборчий округ,  Донецька область). Уважаемый Вячеслав Михайлович! Уважаемые коллеги!  Я,  конечно,  вижу,  что сегодня вновь  у  нас развивается  дискуссия  по  этому  вопросу.  Я  говорил со многими депутатами,  и в частности с теми, кто либо голосовал против, либо вообще  не  голосовал.  В  разговорах выяснилось многое.  Конечно, нельзя не согласиться с доводами и вашими,  и вашего  комитета,  и тех депутатов,  которые отстаивают интересы своих предприятий.  Но вместе с тем после разговоров у меня  сложилось  впечатление,  что депутаты  прекрасно  понимают,  что  приоритетные  отрасли  должны получить  какое-то  вливание,  которое  позволило  бы  им  сегодня подняться с колен.  И называют эти отрасли:  энергетика,  угольная промышленность, агросектор и машиностроение.

 

     Я вношу следующие компромиссные предложения,  может  быть,  в какой-то степени поддерживая депутата Чечетова.

 

     Первое. Необходимо      все-таки     централизовать     часть амортизационных  отчислений,  но  только   от   высокорентабельных предприятий.  Эта  централизация  не  должна привести к тому,  что предприятие окажется  нерентабельным  в  результате  изятия  этих средств.

 

     Второе. Средства   предлагаю   использовать   таким  образом. Скажем, мы считаем, что угольная отрасль нуждается? Считаем. И вы, наверное, так считаете. Значит, 30 процентов всех средств, которые мы сможем аккумулировать (мы не знаем,  какая  это  будет  сумма), направить  в угольную промышленность,  30 процентов- в энергетику, остальные   40   процентов   -   в   агропромышленный   сектор   и машиностроение. Это такое компромиссное предложение.

 

     Как вы  считаете,  можно  ли  его  рассматривать?  Потому что сегодня просто снять вопрос, на мой взгляд, нельзя.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Я розумію вас.  Звичайно,  порівняно з тим, що пропонувалося як перший варіант, це великий компроміс. Тому що тут ви говорите про високорентабельні підприємства,  про те,  що взяти конкретно,  куди  ці  кошти  спрямувати.  Минулого  разу депутатів турбувало і  те,  а  що  це  за  список,  за  яким  принципом  він складений, чи потраплять ці кошти, так важко вилучені, на потрібні цілі,  щоб потім ми не говорили,  що  вони  кудись  поділися.  Це, дійсно, хвилює керівників підприємств і депутатів Верховної Ради.

 

     Чесно скажу, наш комітет запропонував, яким чином можна взяти під контроль вирішення цих питань. Ми трохи розширили другий пункт нашого проекту закону на випадок, якщо буде прийнято це рішення.

 

     Я просто  кажу  про  те,  що  як  компроміс  ваша  пропозиція набагато краща, ніж та, яку планувалося прийняти напочатку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Даниленко.  За  ним  -  депутат  Мухін.  Будь ласка.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального  розвитку села (Миронівський виборчий округ,  Київська область). Спасибі, шановний Олександре Олександровичу.

 

     Шановний Вячеславе  Михайловичу,  я  розумію,   що   сьогодні потрібно  підтримати,  як  сказав міністр вугільної промисловості, пріоритетні  галузі,  іншого  виходу  в  нас  немає.  Але  давайте подумаємо  (учора  це  було  предметом  гострого реагування Голови Верховної Ради),  куди  ми  йдемо,  чого  досягнемо  в  результаті збільшення  податкового  пресу,  і чи можливо зібрати ці кошти.  Я дуже сумніваюсь.

 

     Вважаю, що ми маємо прийняти цей закон, але за однієї умови - якщо він стосуватиметься державних підприємств. Державних! А силою відбирати в інших підприємств те,  що в них  є,  -  це  порушення, немає такої юридичної норми.

 

     І тому,  Вячеславе  Михайловичу,  якщо  ми  запишемо  тут про підприємства всіх форм власності, а отже, і про ті, які працюють у сільському  господарстві (а більше половини їх сьогодні збиткові), якщо ми приймемо таке рішення, то куди ми прийдемо, що ми виграємо і де ми візьмемо ці кошти?

 

     Дайте, будь ласка, відповідь.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Відповідаю.  Тому я й пропоную: коефіцієнт 0,6 через Закон про оподаткування прибутку підприємств. А це якраз те, про що ви говорите. Збиткові підприємства не сплачують цього.

 

     А пропозиція щодо підприємств усіх форм власності - це не моя пропозиція.  Її вже втретє вносить Михайло Чечетов,  депутат,  наш колега.  Він вносить таку пропозицію як компромісну для того,  щоб збільшити надходження коштів.

 

     ГОЛОВА. Анатолію Степановичу Даниленко,  у нас тепер,  як  ви знаєте,  більше 9 тисяч збиткових господарств із 12 тисяч.  Так що загрози для  кооперативних  господарств  тут  немає.  Як  підказує Олександр  Миколайович,  у старця торбу не беруть.  Зрозуміло,  що такого не буде,  тобто ця норма, як правило, сільське господарство обійде.

 

     Депутат Мухін. Будь ласка.

 

     МУХІН В.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Харківська область).  Александр Александрович, идея эта абсолютно правильная. Надо собрать  деньги,  чтобы  на  основных  каких-то  направлениях решить  стоящие  задачи.  Вот,  скажем,  предполагается  завершить выпуск самолета Ан-140,  и он фактически уже готов для того, чтобы выйти  на международный рынок.  Этот самолет будет изготавливаться не только в Харькове,  но и в Киеве, в других городах. И благодаря вложению этих денег будут обеспечены работой люди и в Харькове,  и в Киеве, и в Днепропетровске, и в Донецке, и так далее. И это надо обязательно сделать.

 

     Теперь другая  позиция.  Вот  здесь  говорится о производстве автоматических телефонных станций в Днепропетровске. Но ведь такие же  станции могут и на заводе "Коммунар" в Харькове производиться. Почему приоритет отдается  днепропетровскому  предприятию,  а  не, скажем, донецкому, или харьковскому, или симферопольскому? Вот это мне, например, непонятно.

 

     Мне кажется,  что в этом списке надо выделить те предприятия, которые реально будут работать на всю Украину.  И проголосовать за эти предприятия.

 

     ГОЛОВА. У зв'язку  з  тим,  що  знову  ставлять  дуже  багато запитань,  я  прошу  записатися  на  запитання.  Але  обмежимо час п'ятьма хвилинами, бо ми вже більше 15 хвилин витратили.

 

     Депутат Кендзьор.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (Сокальський виборчий округ,  Львівська область).  Шановний  Олександре  Олександровичу, шановні колеги народні депутати! Я з цього питання вже виступав на минулому тижні і говорив про те,  що,  на превеликий жаль,  ми  не можемо  прийняти  рішення  мудрішого,  ніж те,  з приводу якого ми зараз дискутуємо.

 

     Гадаю, кожному з нас зрозуміло, що якщо ми сьогодні не подамо підтримку,  наприклад,  тій же вугільній промисловості,  то завтра виявиться спаралізованою вся шахтарська  галузь,  і  тоді  згасне, спаралізується вся наша держава.

 

     І тому  в нас сьогодні немає іншого варіанта,  іншого виходу, як піти на ось таке компромісне рішення і  законодавчо  встановити для  державних  підприємств,  які сьогодні є рентабельними,  норму оцих амортизаційних відрахувань - 10 відсотків.

 

     І ще  одне.  Тут  представник   "Громади"   шановний   колега Єльяшкевич  постійно акцентує увагу на інших проблемах.  Я вважаю, що така економічна структура,  як "Єдині енергетичні системи", про яку  дуже  багато  говориться,  повинна,  так би мовити,  із своєї господарської  діяльності   відрахувати   для   потреб   вугільної промисловості  принаймні 1 мільярд гривень для того,  щоб вирішити всі  проблеми  вугільної  галузі  і,  так  би  мовити,  порятувати державу.

 

     Я зовсім  не  розумію  позицію  шановного колеги Єльяшкевича, представника  "Громади",  який  категорично  заперечує   прийняття такого рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.  Він нічого не заперечує, він ставив поки що запитання.  Я надав і вам слово  для  того,  щоб  ви  поставили запитання, а ви використали цей час на виступ.

 

     Депутат Сахань, на запитання 1 хвилина, не більше.

 

     САХАНЬ І.Я.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з   питань   бюджету   (Ярмолинецький   виборчий   округ, Хмельницька  область).  Шановний  доповідачу,  як ви вважаєте,  чи потрібна концентрація зусиль на пріоритетних напрямах, скажімо, на таких,  як вугільна галузь,  як Хмельницька атомна станція, про що сьогодні говорили,  тому що відсутність електроенергії паралізує ж народне господарство?  На мій погляд, сьогодні це єдина можливість дати життя підприємствам,  дати можливість економіці вийти з кризи і дати роботу людям. То яка все-таки позиція комітету щодо цього?

 

     СОКЕРЧАК В.М. Про позиції комітету я вже говорив не один раз.

 

     Стосовно концентрації  зусиль.  Як  вихід  із становища такий варіант можливий.  Але, розумієте, ми завжди хочемо зробити краще, а виходить як завжди.

 

     ГОЛОВА. "Ми" - це хто? Будь ласка, давайте не будемо говорити "ми".

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Добре,  Олександре  Олександровичу,   вибачте, може, не треба на всіх це поширювати. Але якби в тому списку, який додається до нашого рішення,  було чітко сказано,  що  на  Ан-140, Ан-70 піде ось така сума, на "Славутич", "Лан" - ось така сума, на таку-то атомну станцію - ось така сума... А ви ж подивіться на той список,  що там робиться?  І ми ще говоримо,  що Кабінет Міністрів повинен сам вирішувати.  У мене є дуже великий сумнів, що буде так вирішено, як ми хочемо.

 

     Тому в  пункті  2  проекту наш комітет врахував,  що сьогодні може бути різне рішення.  Я,  наприклад,  хотів би знати, що думає уряд з приводу коефіцієнта 0,6.

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  що зменшення коефіцієнта з 0,7 на 0,6... Це питання  врегульовано  законодавчо,  воно   не   потребує   якоїсь особливої  процедури.  Мені  здається,  що  з точки зору юридичної техніки це було б найприйнятніше рішення.

 

     Але що з цього приводу думає Кабінет Міністрів?  Будь  ласка. Сума, власне кажучи, та сама.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Шановні народні депутати, я хотів би спочатку сказати,  що 16 січня ми подали до Верховної Ради перелік об'єктів із  зазначенням сум.  Там записано,  скільки коштує певний об'єкт, скільки коштів потрібно на закінчення і скільки ми плануємо  дати. Тобто, це все у списку є.

 

     ГОЛОВА. Анатолію   Костянтиновичу,  це  потім,  як  уже  буде виділено кошти. А зараз ідеться про коефіцієнт 0,6.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Я розумію.

 

     Тому якщо  ви   готові   розглядати   цей   список,   давайте розглядати.  Якщо хочете список без сум, нехай буде без сум. Може, потім ми  зможемо  визначитися  щодо  сум  залежно  від  того,  що фактично надійде.

 

     Якщо ні,  ми готові відсотки для кожної галузі затвердити і в кінці записати,  що витрати на інші цілі заборонено і це контролює Верховна Рада. І на це ми готові.

 

     Що стосується   останньої  пропозиції  про  відрахування  від прибутку,  тобто щоб  через  амортизацію  підвищити  прибутковість підприємств,  то я хочу сказати, що, по-перше, проплати податку на прибуток повністю йдуть у регіональні,  а не в центральний бюджет, і  в  такому  разі потрібен механізм перерахування з регіонального бюджету до центрального. І тоді почнеться це перетягування.

 

     А по-друге,  щоб  оцінити  цю   пропозицію,   треба   зробити підрахунки  хоча  б  за  деякий  час,  а  потім прийняти остаточне рішення уряду.  Без таких підрахунків я, наприклад, нічого не можу сказати. Хоч я не проти того, що це треба розглянути.

 

     ГОЛОВА. Вячеславе Михайловичу, ви задоволені відповіддю?

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Так.  Анатолію Костянтиновичу,  дозвольте.  Це можна було б вирішити.  Справді, податок на прибуток залишається в регіональному  бюджеті,  але  ж  у  нас  є  субвенції,  дотації  з державного бюджету.  Можна було б якраз на цю суму зменшити  їх  у регіонах і концентрувати...

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Але  ж  це не в усіх областях.  І потім є ще одна небезпека.  Ви знаєте, як сьогодні показують прибуток. Завтра не буде жодної гривні прибутку ні в кого.  Просто треба зрозуміти, що сьогодні прибуток приховується.

 

     На мій погляд,  все  одно  це  є  вилученням  коштів.  Тільки амортизація  все  ж  таки стосується собівартості.  І якщо купують продукцію,  то тут немає нічого  страшного,  а  якщо  підприємство працює  на  склад,  то  це,  дійсно,  погіршує ситуацію.  На склад працювати не потрібно.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Анатолію Костянтиновичу,  ми  так  наполегливо вносимо  це питання в зал тільки тому,  що 30 числа ми вже заклали цю частину,  завдяки якій у  державний  бюджет  надійде  оцих  690 мільйонів   гривень.   Те,   чого   ми  пропонуємо  досягти  через запровадження коефіцієнта 0,6,  - те саме,  що було передбачено  в грудні. А що стосується механізму перерозподілу, то ви праві.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Я й кажу, що це можна розглянути.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Депутат Радченко. Будь ласка.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (Прилуцький  виборчий   округ,   Чернігівська   область). Шановний Вячеславе Михайловичу,  шановні колеги! Якщо говорити про перерозподіл  надприбутків   високорентабельних   підприємств   на користь  низькорентабельних,  то чи не краще піти таким шляхом?  У межах 20 відсотків рентабельності оподатковувати високорентабельні підприємства  за  ставкою  30 відсотків доходу,  так,  як це в нас прийнято.  Якщо від 20 до 40 відсотків рентабельності - за ставкою 40  відсотків.  Понад  40 відсотків рентабельності - за ставкою 70 відсотків.  Так, як ми робили це раніше. Я вважаю, що саме в такий спосіб буде досягнуто справедливості в перерозподілі надприбутків.

 

     Що стосується  амортизації - ні в якому разі.  Амортизація за своєю   природою   призначена   для   відтворення   саме   засобів виробництва,  які  знаходяться  в експлуатації.  І амортизація для підприємства повинна бути недоторканною. Оце моя позиція.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Галино Федорівно,  те, що ви пропонуєте, можна було  б здійснити,  якби ми це питання вирішували в липні минулого року.  А коли вже  почався  рік,  змінювати  правила  гри  було  б неправильно. Це те саме порушення, про яке ми говоримо.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати,   минулого  разу  ми  це  питання обговорили всебічно і домовилися,  що  сьогодні  проведемо  тільки голосування. Однак у даному випадку, зважаючи на його специфіку, є потреба розглянути і це,  і  інші  питання,  запропоновані  вам  у порядку денному, за скороченою процедурою.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.  Прошу підтримати.  Будь ласка.

 

     "За" - 171. Приймається.

 

     Запишіться, хто хотів би виступити. Чотири чоловіка.

 

     Будь ласка, опублікуйте список.

 

     Я знаю.  Ви одержите слово,  чого ви  кричите?  Сядьте,  будь ласка.    Я    добре   чую.   Прошу,   від   Комітету   з   питань паливно-енергетичного комплексу депутат Хмельовий.

 

     Депутат Ковалко. Будь ласка.

 

     КОВАЛКО М.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливно-енергетичного  комплексу,  транспорту і зв'язку (Гадяцький виборчий   округ,   Полтавська   область).   Шановний   Олександре Олександровичу!  Напевно,  можна  знайти  докази на користь різних підходів до вирішення цього питання.  Але є давній святий принцип: годують годувальника.  Уряд визначив,  хто цей годувальник.  Це ті пріоритетні  галузі,  які  забезпечують  збільшення  прибутковості протягом  одного  року.  І тому є прохання і пропозиція підтримати уряд  і  проголосувати  за  прийняття  Закону  про  залучення   до Державного бюджету України на 1998 рік амортизаційних відрахувань.

 

     Я думаю,   що   це   насамперед  стосуватиметься  підприємств енергетичного   комплексу,   базової   галузі,   яка    забезпечує життєдіяльність  нашої  країни.  Я дякую за увагу і прошу шановних народних депутатів підтримати цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пустовойтовський від комітету.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Мы  рассматривали  этот   вопрос   уже неоднократно. Рассматривали и список, направили замечания по этому списку и  считаем,  что  надо  целеустремленно  сосредоточить  все деньги только на одном - на подеме промышленности,  не разбавляя, так сказать,  всякими социальными обектами, и добиться конкретных перемен в ряде отраслей.  Рабочая группа комитета рассмотрела этот вопрос и направила свои предложения правительству. Мы за то, чтобы централизовать эти 10 процентов и профинансировать энергетические, транспортные и ряд других отраслей.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич від фракції.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Партия  "Громада".  Уважаемые   коллеги!   Я обращаюсь  ко  всем тем,  кто хочет понять экономический смысл тех действий, которые сейчас пытается предпринять правительство.

 

     Дело в том,  что амортизационные отчисления - это не  деньги. Это  просто  запись  в  бухгалтерском  учете.  Это  то  количество средств,  которое необходимо для восстановления  основных  фондов. Так  вот,  этих денег у абсолютного большинства предприятий просто нет.

 

     Если принимается решение,  подобное тому,  которое предлагает правительство,   тогда  просто  происходит  искусственный  процесс банкротства государственных предприятий,  так как денег  на  счету этих   предприятий   нет.   Соответствующими  налоговыми  органами выставляется платежное  требование,  и  в  результате  предприятие попадает на картотеку.

 

     Если бы  правительство  действительно  хотело найти источники финансирования  приоритетных  проектов  (хотя  определенная  часть того, что предлагает правительство, приоритетными проектами просто не является,  но это особая тема разговора),  тогда можно было  бы говорить,  как об этом говорил представитель комитета Сокерчак, об изменении коэффициента амортизационных отчислений.

 

     Но, к сожалению, в нашем правительстве, видимо, уже просто не осталось   специалистов,   которые  понимают,  что  такое  финансы предприятий,  что такое вообще  экономика.  Иначе  столь  пагубные решения не выдавались бы за изобретения для того, чтобы пополнился Государственный бюджет.

 

     Если это решение сегодня будет принято,  то фактически мы уже окончательно   положим   на   лопатки   все  наши  государственные предприятия,  то есть  все  те  предприятия,  которые  имели  хоть какой-то шанс выйти из сложнейшей ситуации.

 

     Задавая вопрос,  я  в  качестве примера упоминал о конкретном предприятии - Херсонском хлопчатобумажном комбинате.  То,  что мне ответил  Голубченко,  просто  не  выдерживает  никакой критики.  У предприятия нет сейчас реальных  ресурсов,  потому  что  кредит  - товарный,  надо  платить  налоги,  надо  платить  10  процентов от амортизационных  отчислений.  А  реализация  еще   не   наступила, средства на расчетный счет не поступили.

 

     То, что сейчас предлагает правительство,  я еще раз повторяю, вызовет   процесс   искусственного   банкротства   государственных предприятий.  Давайте задумаемся,  для чего это делается,  и будем принимать  правильное   решение.   Решение   надо   принимать   по правительству, а не по конкретным вопросам.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Прогресивна соціалістична партія України.  Поважне панство!  Я  ще раз хочу наголосити ось на чому.  Усі ті,  хто голосуватиме за цей законопроект   про   конфіскацію   10   відсотків   амортизаційних відрахувань   і   про   їх   розподіл   між  декількома  десятками підприємств,  є державні злочинці.  Щоб ви так  і  знали,  бо  цей злочин  буде обов'язково засуджений народом України.  І не треба з цим гратися.  Уряд шукає кошти.  Будь ласка, ми вам підказуємо, де кошти.

 

     Відновіть систему  контролю і обліку,  зробіть інвентаризацію всього того,  що є  у  державі.  Введіть  декларацію  про  доходи, перевірте,  чи ця декларація відповідає дійсності,  чи ні. Введіть прогресивне оподаткування багатих людей,  у яких дачі з басейнами, хатинки з ліфтами,  по 10 машин,  по 15 квартир. Вони ж не платять сьогодні податки!  І ви, як уряд, повинні за це відповідати. За це ви  братися не хочете.  А може,  не можете!?  То це,  дійсно,  уже діагноз. Якщо не можете, то треба звільняти місце.

 

     Ви ж розумієте,  що 50 мільйонів населення України не  можуть так довго тримати уряди,  які змінюються на ще гірші.  Не може так тривати безкінечно!  Ви латаєте діри  в  бюджеті  зовсім  не  тими коштами,  які потрібно шукати.  Кошти є в державі, ще раз кажу про несплату податків багатими людьми.  А ось  підприємства  не  треба чіпати. Ніякої форми власності!

 

     Ви ж усім казали,  що ви за ринок?  Що ж це за ринок, коли ви втручаєтеся у справи кожного підприємства!?  І кожне  підприємство використовуєте   на   свою   користь.  Безумовно,  ці  гроші  буде розкрадено.  І я бачу, що знову прийшли до Верховної Ради шахтарі, і шахтарі не знають,  що знову їх використовують заради того,  щоб обібрати всіх і кинути маленьку кісточку на дві шахти, усього лише на дві шахти.

 

     Мені соромно  за  урядовця Янка і колишнього міністра Сургая, які  розуміють,  що  двома  шахтами  не  можна  утримати  вугільну промисловість.  Не можна!  Вугільну промисловість треба піднімати, дійсно,  валютними  відрахуваннями  і  асигнуванням   з   бюджету, створенням спеціальних фондів за рахунок податків.

 

     І тому  я  наголошую.  Ми вже внесли свою пропозицію і завтра будемо відстоювати її на Дні уряду...

 

     ГОЛОВА. Депутат Кравчук.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Треба терміново знімати уряд, відправляти його у відставку і наводити порядок у державі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кравчук. Останній виступ.

 

     КРАВЧУК В.І.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального   розвитку   села   (Білоцерківський  виборчий  округ, Київська область).  Олександре Олександровичу,  дякую за слово.  Я хочу  нагадати,  що в третій раз ми повертаємося до цього питання. Значить дискусія дала результати. Я думаю, що більшість депутатів, присутніх   сьогодні   в  залі,  переконалися  в  тому,  що  треба централізувати кошти.  Окрім тих,  хто так активно сьогодні  грає, проводячи передвиборну кампанію.

 

     Для того  щоб  щось  зробити в державі,  треба централізувати все,  що є,  зібрати з миру,  як  кажуть,  по  нитці.  І  в  цьому переконана  більшість.  Гадаю,  повертатися  до  цього  питання не треба.

 

     Сьогодні внесли іншу пропозицію.  Але ми не почули  відповіді від   виконуючого   обов'язки   голови   комітету,   як   ці  суми відраховувати і як їх централізувати для  того,  щоб  виділити  на найбільш перспективні, найбільш необхідні галузі на 1998 рік.

 

     Тому я   вважаю,   що   треба   зупинитися  на  10  відсотках амортизаційних відрахувань і доручити  Кабінету  Міністрів  подати перелік  об'єктів  і  перелік  галузей  із  зазначенням обсягів їх фінансування.  Пропоную   записати   у   третьому   пункті   цього законопроекту   про   те,   щоб   заборонити   використовувати  ці відрахування на інші цілі,  крім визначених Верховною Радою. У нас іншого   виходу,   зокрема   стосовно  галузей  машинобудування  і сільського господарства, сьогодні немає.

 

     Прошу всіх підтримати.

 

     ГОЛОВА. Репліка депутата Янка,  оскільки його образили.  Будь ласка.

 

     ЯНКО С.В.  Уважаемые коллеги, я, конечно, не оскорбился. Я не из тех,  кто оскорбляется,  поскольку мне приходилось  работать  с разными  людьми и слышать разные,  так сказать,  отзывы.  Я просто хочу сказать следующее.

 

     Наталья Михайловна,  я прекрасно  понимаю  ситуацию,  которая складывается.  Сегодня очень просто выступить с таким лозунгом,  и он будет поддержан на ура,  в этой ситуации очень  просто  поднять людей на любые дела.  Я вам скажу,  что одного моего слова было бы достаточно, чтобы сегодня здесь было в десять раз больше людей. Но я  стараюсь как-то влиять на то,  чтобы сдвинуть,  в положительном смысле, дело с мертвой точки.

 

     Уважаемые коллеги,  я обращаюсь к вам  в  последний  раз.  Вы неоднократно слышали мои выступления.  Когда рассматривался проект бюджета,  я говорил о том (и к вам,  и к правительству обращался), какие  меры  нужно  принять  для  того,  чтобы отрасль хоть как-то начала работать.  Недавно  я  вам  доложил,  что  отрасль  сегодня чутьчуть начала подниматься с колен:  мы впервые за многие годы, в январе выполнили план, дали прирост к прошлому году 600 тысяч тонн угля. Мы можем как-то подняться, и люди этого ждут.

 

     Конечно, решение,   которое   мы   хотим   сегодня   принять, непопулярное и,  безусловно,  правы те, кто критикует это решение. Но как человек,  который работает в отрасли, я пытаюсь убедить вас в необходимости дать тот мизер средств, которые мы сможем получить за счет централизации, в отрасль для того, чтобы все поверили, что отрасль эта еще нужна нашему государству. Если мы не строим ничего

- это мертвая отрасль. До сегодняшнего дня мы не строили.

 

     Я прошу вас:  помогите отрасли. Чтобы хотя бы эти две шахты - "Самсоновскую-Западную" и "НиканорНовую" - сегодня начать строить. Я вас прошу, поддержите этим законом.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні депутати! Одну хвилинку, зачекайте. Я прошу,  не треба зараз (Шум у залі). От цікаво: Сургая образили, а ви обурюєтеся.

 

     Депутат Сургай. Будь ласка.

 

     СУРГАЙ М.С.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу,  транспорту і зв'язку  (Торезький виборчий округ, Донецька область). Уважаемые депутаты! Я не с того десятка,  который обижается.  Я уже в шахте работал, когда она еще под стол не ходила, вот эта дама.

 

     А вот  документы.  За  январь купили на 19 миллионов долларов коксующегося угля и на 10 миллионов долларов энергетического угля. На это деньги нашли,  а на то, чтобы пустить две шахты, дать своим украинским рабочим рабочие места,  не кормить Запад,  - ума у этих экономистов не хватает!

 

     Я прошу немедленно проголосовать этот законопроект. Правильно говорила депутат Радченко,  что амортизация должна отвечать своему назначению. Это стратегический вопрос.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Миколо Сафоновичу.

 

     Одну хвилинку!  Справа  в  тому,  що  Радченко трохи про інше говорила, але вона теж говорила правильно.

 

     Анатолію Костянтиновичу, будь ласка.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Дякую. Шановні народні депутати! Я просив би 30 секунд тиші, щоб усе ж таки можна було сказати.

 

     Перше. Я  хочу  ще раз звернутися до вас із пропозицією все ж таки  сьогодні  проголосувати  за  цей  закон.  Я  ще  раз   вношу пропозицію зафіксувати по галузях: вугільна, енергетична, сільське господарство,  машинобудування.  Можна зафіксувати цифрами,  можна відсотками. І заборонити використовувати ці кошти на інші галузі.

 

     Друге. Завжди від 27 до 50 відсотків, повторюю - від 27 до 50 відсотків,   амортизаційних   відрахувань   централізувалося   для перерозподілу.  І  всі  з  цим  були згодні,  робили під козирок і казали:  як добре ми працюємо.  Сьогодні це неможливо,  навіть  10 відсотків.

 

     І далі.   Хочу   сказати   депутату   Єльяшкевичу,   що  його підприємства це не стосується,  оскільки  це  відкрите  акціонерне товариство,  не державної власності. Але кредит під гарантію уряду держава туди направила.

 

     Я ще раз звертаюся до вас,  шановні народні депутати: давайте проголосуємо  і почнемо працювати.  Ви зрозумійте,  що зараз немає іншого шляху.  Я згоден з  депутатом  Вітренко,  що  нам  потрібно приймати...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть, будь ласка, мікрофон.

 

     Анатолію Костянтиновичу, я прошу вас. Ви перший віце-прем'єр, але,  крім  того,  ви  депутат.  І  це  зовсім  не  означає,   що, користуючись своїм правом додатково виступати,  ви можете ображати депутатів.  Подобається вам той депутат і його  пропозиції  чи  не подобається, ви не повинні цього робити.

 

     Я хочу сказати,  що ви могли б і вчора під час розгляду цього питання на засіданні Кабінету  Міністрів  як  перший  віце-прем'єр підказати  своїм  колегам,  що  не  можна приймати такої недолугої заяви,  де звинувачувати Верховну Раду в блокуванні  тих  законів, які  стосуються підтримки економіки.  Чи це підтримка,  чи ні - то інше питання.  Але 15 разів після обговорення я ставив це  питання на голосування, і ви тут були присутні. Чому ж ви там промовчали і нічого не сказали,  що це неправильно.  Не слід цього  робити,  не слід загострювати відносини між гілками влади.  До того ж, Кабінет Міністрів підзвітний Верховній Раді,  і не  його  справа  приймати заяви.  Він може приймати тільки постанови і розпорядження,  і все (Шум у залі).  Я прошу уваги!  Я потім у кінці надам вам слово для репліки.

 

     Тепер я прошу уваги. Спокійно, опустіть руки, будь ласка.

 

     Ми провели обговорення, - питання з'ясували всебічно.

 

     Правильно говорили   сьогодні   і  Вітренко,  і  Радченко,  і Вячеслав Михайлович щодо політики амортизаційних відрахувань.  Тут немає  ніяких сумнівів.  Але специфіка сучасного моменту така,  що поки ми розберемося і наведемо порядок у державі з податками, поки все це буде,  зовсім упадуть вугільна промисловість, енергетика... Ми ж усі буваємо в округах,  бачимо,  що діється...  От і сьогодні було  кілька депутатських запитів стосовно відключення підприємств від  енергосистеми,  внаслідок  чого  не  можна  виробляти  навіть елементарних речей.  Та і підготовка до весни не йде,  як сьогодні правильно говорив про це Анатолій Степанович.

 

    Потрібно зараз  підтримати  цю пропозицію - щодо 10 відсотків рентабельно  працюючих  підприємств  усіх   форм   власності.   Це тимчасово,  на  один  рік.  Треба  в принципі проголосувати за цей проект з тими умовами,  про які говорив тут депутат Янко, і щоб їх розподілити у процентному відношенні:  по 30 відсотків на вугільну галузь   і   на   енергетику   та   40   відсотків   на   АПК    і сільгоспмашинобудування. У такому контексті я ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу голосувати.

 

     "За" - 178.

 

     Не підтримується.  Проте не взяли  участі  в  голосуванні  66 депутатів.  Я просив би їх визначитися.  Голосуйте проти - це ваше право,  але голосувати ви зобов'язані.  Я ставлю на голосування ще раз цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 192.

 

     Які ще  є  міркування?  Була  ще  одна  пропозиція  -  щоб це стосувалося тільки державних організацій. Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 141.

 

     Не вистачає  голосів.  Очевидно,  цей  принцип  не підходить. Треба голосувати для всіх підприємств.

 

     Будьте уважні!  Пропонувався  ще   один   варіант,   який   я зобов'язаний  також поставити.  Він стосується зміни у коефіцієнті оподаткування прибутку підприємств  -  амортизаційні  відрахування записувати   не  0,7,  а  0,6  відсотка,  і  по  сумі  це  питання вирішується так само. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 219.

 

     Ще раз ставлю на голосування, будь ласка.

 

     "За" - 210.

 

     Це вже ближче до вирішення.

 

     Зараз я  поставлю  на  голосування  пропозицію  про  поіменне голосування,  оскільки наполягали депутати.  Але спершу вислухаємо пропозицію депутата Носова. Будь ласка, депутате Носов.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Шановні депутати! На минулому засіданні я вносив ще одну пропозицію. У нас не всі підприємці погано живуть. Ось, наприклад, читаємо в "Голосі України" за 6  лютого,  правда,  російською  мовою:  "Общий  обем прибыли  всех украинских банков в 1997 году возрос на 17 процентов и на 1 января 1998 составил 1,6 миллиарда гривень".

 

     Вважаю, можна було б обов'язкові резерви використати на  такі надзвичайні  заходи.  Це  не  те,  що завалити підприємство.  Будь ласка,  оцініть і проголосуйте ще і таку пропозицію:  брати  не  з тих,  хто лежить і не може навіть капітальний ремонт зробити,  а з тих, хто жирує.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Це питання ми  окремо  розглянемо.  Пропозиція  варта уваги, але її треба підготувати, і комітет повинен внести її.

 

     Будь ласка,  прошу визначитися,  щоб поіменно голосувати щодо коефіцієнта 0,6 відсотка.

 

     "За" - 141.

 

     Василь Іванович наполягає на непоіменному голосуванні.

 

     Отже, йдеться  про  те,  щоб  внести  зміни  до  Закону   про оподаткування прибутку підприємств,  де в частині,  яка стосується відрахувань від амортизації,  записати коефіцієнт не  0,7,  а  0,6 відсотка.   І  щоб  ці  кошти  направити  до  державного  бюджету, розподіливши їх таким чином:  по 30 відсотків на вугільну галузь і на енергетику та 40 відсотків на потреби сільгоспмашинобудування і АПК. Зрозуміло, так?

 

     Була пропозиція ще непоіменно  це  проголосувати.  Ставлю  на непоіменне голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     Тепер є пропозиція така.  У зв'язку з цим зміни до Закону про оренду та інші законопроекти,  що у нас передбачені, не потребують перегляду.  Вони  відпадають  самі  по  собі.  Тому  вважається це питання розглянутим.  Прошу Секретаріат і комітет оформити його як зміни  до Закону про оподаткування прибутку підприємств і виписати в Прикінцевих положеннях те, що ми проголосували.

 

     А пропозиції щодо банків підготуйте, внесемо і розглянемо.

 

     Будь ласка, депутате Сокерчак, - на трибуну.

 

     СОКЕРЧАК В.М.   Шановні   народні    депутати!    Амортизація регулюється   статтею   8   Закону   про   оподаткування  прибутку підприємств.  Але оскільки на 1998 рік ми домовилися,  що змінюємо коефіцієнт з 1 на 0,7, ми цю норму внесли в Прикінцеві положення.

 

     Отже, у статті 22 записано,  що норма амортизації,  визначена статтею 8 цього закону,  застосовується у 1997 та  1998  роках  зі зменшеним коефіцієнтом 0,7.  Ми зараз повинні записати,  що в 1998 році - зі зниженим коефіцієнтом 0,6.  І внести зміни,  пов'язані з цим коефіцієнтом.

 

     Тепер потрібно дати доручення Кабінету Міністрів...  Анатолій Костянтинович правильно говорить,  що згідно  з  законом  прибуток зараховується  до  місцевих бюджетів.  Оскільки це так,  то постає завдання розробити механізм,  як ці кошти зібрати і  направити  за призначенням - по тих чотирьох напрямах, що ми говорили.

 

     Гадаю, розробку   цього  механізму  треба  доручити  Кабінету Міністрів,  Міністерству  фінансів.   Гадаю,   тут   дуже   просто вирішується  -  треба  буде  внести  зміни до Закону про Державний бюджет,  у  частині,  де  говориться  про  фінансування  місцевого самоврядування, місцевих органів влади, щодо перерахунку.

 

     У мене все.

 

     ГОЛОВА. Прошу  уваги!  Ми  проголосували механізм і доручення Кабінету Міністрів щодо централізації цієї частинки -  0,1,  тобто від 0,7 до 0,6.  По суті,  це те,  що розглядалося, тільки в інший спосіб.  Дали доручення про розподіл відсотків по галузях - по  30 та 40 - на АПК і сільгоспмашинобудування.  Чи можна так: 30 і 10 - подивіться,  як потрібно...  (Шум у залі).  Та зрозуміло! Анатолію Костянтиновичу, ну, врешті-решт, заспокойтеся.

 

     Таким чином,   у   Прикінцевих   положеннях   до  Закону  про оподаткування прибутку підприємств  Сокерчак  Вячеслав  Михайлович випише це все,що ми вже проголосували. На цьому ставиться крапка у розгляді цього питання.  Інші проекти не  розглядаються,  тому  що вони стосуються іншого закону!

 

     Депутате Пєхота, у вас запитання? Будь ласка. Потім

- депутат Поживанов.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Олександре Олександровичу,  найголовніше,  що ці 660 мільйонів гривень не підуть на капіталовкладення!  Річ у тому, що в нас у бюджеті вже визначено суми капіталовкладень.  Нам треба буде  переробляти бюджет,  щоб оцю частинку знайти,  треба зробити перерозподіл між місцевими бюджетами,  між статтями бюджетів...  Я не розумію,  чому ми тішимося,  особливо деяка група.  Може,  вони розуміють,  що ми проголосували? Я вважаю, що з того всього нічого не  вийде,  ніхто  ні  копійки  не  отримає  капіталовкладень,  бо неможливо  це  зробити.  І  Сокерчак  цього   не   зробить.   Було запропоновано  нормальне  рішення  і нам треба було проголосувати, щоб кошти пішли на ті провідні галузі окремо. А так ми втручаємось у  бюджет,  який  вже  затверджено  постатейно і ніхто його не має права порушувати.  Тому,  гадаю,  треба переголосувати і  прийняти рішення направити ці кошти саме на ті статті, про які ми говорили,

- 4 галузі,  і направити саме так,  як ми говорили,  бо інакше  ми нічого не отримаємо, ні копійки.

 

     ГОЛОВА. Володимире Юлійовичу,  ви,  мабуть, неуважно слухали. Ми не втручаємося в Закон про Державний бюджет.  І  цей  механізм, запропонований  Кабінетом  Міністрів,  і те,  що ми проголосували, передбачає той самий механізм вилучення цих коштів, бо їх сьогодні просто немає.

 

     Михайле Олександровичу, будь ласка.

 

     ПОЖИВАНОВ М.О., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Маріупольський-Жовтневий   виборчий   округ,  Донецька  область). Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемые народные депутаты! В статье  17 Закона о налоге на прибыль предприятий говорится о том, что  данный  налог  -  100  процентов  -  зачисляется  в   бюджеты территориальных общин, где зарегистрировано данное предприятие, то есть сельских, поселковых и городских советов.

 

     В статье 9 Закона о Государственном бюджете на 1998 год  предусматривается  полное распределение этих средств.  В результате того,  что мы сегодня приняли,  в принципе  от  местных бюджетов, большое спасибо им за это, мы получим больше средств. Но государственный бюджет и эти программы  не  получат  от  этого  ни одной  копейки.  Ведь статьей 8 закона о налогообложении полностью предусматривается  порядок  распределения  этих   средств.   Таким образом,  на  те  нужды,  на которые мы проголосовали,  невозможно будет   направить   эти   средства.    Поэтому,    осуждая    один антиконституционный   указ,  который  вмешивается  в  деятельность органов местного  самоуправления,  сегодня  давайте  не  порождать других.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Германчуку Петру Кузьмичу.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Старовижівський   виборчий  округ,  Волинська  область).  Шановні народні депутати!  Прошу  хвилинку  уваги,  щоб  пояснити,  що  ми проголосували.

 

     Передусім: чи  можна  приймати  таке рішення і чи втручається воно в дію Закону про Державний бюджет?

 

     Безперечно, втручається.  Чому?  Тому  що  ми  втручаємось  у взаєморозрахунки  між  державним  бюджетом  і обласними бюджетами, через які ми сьогодні формуємо бюджети відповідних місцевих рад.

 

     На підставі рішення,  яке ми сьогодні прийняли,  Міністерство фінансів  повинне  виписати повідомлення або платіжне доручення на збільшення надходження податків до місцевого бюджету з прибутку на суму,  яку становитиме різниця між коефіцієнтами 0,7 і 0,6. Як тут говорилося, це становить близько 666 мільйонів гривень. Паралельно відразу  на  цю  ж  суму  ми  повинні зменшити дотації відповідним обласним бюджетам із збільшенням вилучення з тих бюджетів,  що йде до  державного  бюджету.  Тобто  ми  повинні  на  цю  суму зробити перерозподіл відносин між державним і місцевими бюджетами.

 

     Якщо буде прийнято таке рішення,  безперечно,  ми це зробимо. Олександре Олександровичу,  механізм розв'язання такого рішення є. І хочу сказати,  щоб усі зрозуміли,  що  буде  вирішено  тільки  в такому плані.

 

     ГОЛОВА. Петре Кузьмичу,  я вдячний вам за роз'яснення, тільки треба було зробити його до голосування, а не після.

 

     Сказане ще раз підтверджує,  що потрібно  голосувати  проект, який вніс Кабінет Міністрів,  і не ламати голову, намагаючись бути мудрішими за папу римського, тільки в іншому контексті.

 

     Я ще раз ставлю на  голосування  проект,  внесений  Кабінетом Міністрів. Будь ласка.

 

     "За" - 189.

 

     Петре Кузьмичу,  чому  ви  не  голосуєте?  Сядьте  на місце і голосуйте, будь ласка.

 

     Ще раз ставлю на голосування проект Кабінету Міністрів. Прошу його  підтримати  (Шум  у  залі).  Та  звичайно,  якщо  це рішення приймається,  то попереднє  скасовується.  Приймемо  це,  а  потім скасуємо попереднє.  Будь ласка! Анатолію Костянтиновичу, я ще раз змушений вам зробити зауваження і як депутата попереджаю,  якщо це триватиме,  то я поставлю на голосування питання про видалення вас із залу.

 

     Будь ласка,  ще раз ставлю на голосування пропозиції Кабінету Міністрів.  Ми  проголосували  проект,  тільки  в іншій формі щодо підприємств. Будь ласка, проголосуйте в цій.

 

     "За" - 195.

 

     Якщо рішення не приймається,  то тим самим ми даємо доручення Міністерству   фінансів   зробити  всі  ці  перерахунки,  про  які говорилося,  й реалізовувати прийнятий закон.  Я іншого нічого  не бачу. Ні, не внести зміни, а забезпечити механізм концентрації цих коштів,  так,  платіжними дорученнями,  оскільки ви  вважаєте,  що іншого  способу  немає.  Це  вирішується елементарно.  Просто буде скориговано обсяг дотацій областям і буде сконцентровано кошти  на капітальне  будівництво  (Шум  у  залі).  Так тоді підтримайте мою пропозицію, чому ви її не підтримуєте?

 

     Репліка? Будь ласка, слово надається депутату Єльяшкевичу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Партия "Громада". Уважаемые коллеги! Я прошу успокоиться. К сожалению, должностные лица как Кабинета Министров, так и  других  высоких  госучреждений,  не  разбираясь  во  многих вопросах,  вводят в заблуждение и коллег депутатов, и избирателей. Открытое   акционерное   общество   "Херсонский   хлопчатобумажный комбинат"  не  является  моим  предприятием  - довожу это к вашему сведению.  Я не владею ни одной акцией  этого  предприятия,  а  87 процентов его акций принадлежит государству.

 

     И если  этого  не  знает первый вице-премьер,  то мне за него просто стыдно.  Ведь этот хлопчатобумажный комбинат - крупнейший в Европе.

 

     Относительно всех   остальных  вопросов.  Чтобы  не  занимать время,  я официально обращаюсь к руководству Кабинета Министров, к Премьеру,  первому  вице-премьеру с предложением провести открытые телевизионные,  радио- или любые дебаты,  где я  как  вице-премьер оппозиционного   правительства   выскажу   вам   свои  соображения относительно наведения порядка в стране (Шум у залі).

 

     Спасибо.

 

     -------------

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Я прошу уваги!  У  нас  є  ще  три хвилини. Якраз вистачає часу для одного невеликого питання. Будьте уважні!

 

     У порядку денному  передбачено  розгляд  питання  про  проект постанови   Верховної   Ради  України  про  виплату  в  1998  році установами Ощадного банку  України  грошових  заощаджень  громадян відповідно  до  Закону  України  про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України.  Тут є кілька варіантів проекту.  Під час  перерви я зустрічався із ініціаторами розгляду цього питання, в результаті чого є така думка,  і я дуже прошу вас це підтримати: замість  оцих  усіх  варіантів  розглянути  коротеньку поправку до Закону  про  державні  гарантії  відновлення  заощаджень  громадян України.  Зачитую редакцію:  "Перелік груп вкладників і черговість виплат   проіндексованих   грошових   заощаджень    установлюються Кабінетом Міністрів України".  Таким чином, ми закриємо це питання остаточно. Це в робочому порядку має вирішувати Кабінет Міністрів. І  немає потреби займатися цим щороку Верховній Раді,  адже цим ми тільки тривоживо громадську думку.

 

     Ставлю на  голосування   цю   поправку   до   закону.   Прошу голосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 236. Рішення прийнято.

 

     Оголошується перерва до 16 години.