Стенограма пленарного засідання

06 лютого 1998

 

ЗАСІДАННЯ СЬОМЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и . 6  л ю т о г о  1998  р о к у .

10 г о д и н а .

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  депутати,   інші   учасники засідання,   журналісти,  шановні  радіослухачі!  Прошу  депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Встигли зареєструватися  318  народних   депутатів.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Учора на  вечірньому  засіданні  ми  домовилися  про  те,  що розглянемо кілька  питань  до  розминки.  Йдеться  про  Закон  про порядок  проведення  виборів  депутатів міської,  районних у місті Києві рад та міського голови  міста  Києва  та  Закон  про  вибори депутатів Автономної Республіки Крим.

 

     Слово має Олександр Миколайович Стешенко.

 

     Одну хвилинку!   Депутати-аграрники   пропонують   внести  до порядку денного... Як правильно формулюється питання?

 

     Надаю слово депутатові Даниленку з місця. Будь ласка.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального розвитку села (Миронівський виборчий  округ,  Київська область).  Дякую,  шановний  Олександре Олександровичу.  Невідомо, чому це питання взагалі не внесене до порядку денного,  адже  була домовленість  на  нараді,  і  Олександр  Миколайович  про це знав. Йдеться про проект постанови Верховної Ради  про  надання  дозволу Кабінету  Міністрів  виділити  100 мільйонів гривень із резервного фонду на  зворотній  основі.  Ці  кошти  спрямувати  на  закупівлю запасних  частин  та  всього  необхідного для проведення комплексу весняно-польових робіт.

 

     Така домовленість.  І Кабінет Міністрів хоче виконати належну роботу,  але  згідно  із  законом  Верховна  Рада  дає  дозвіл  на використання згаданих коштів.

 

     ГОЛОВА. Іншими словами, треба внести його до порядку денного, а розглянемо або сьогодні, або у вівторок.

 

     Одну хвилинку!  Ставлю на голосування пропозицію про внесення даного питання до порядку денного. Будь ласка.

 

     "За" - 201.

 

     У загальному  переліку  це  питання   є?   Тоді   обов'язково розглянемо... (Шум у залі).

 

     Ще раз   ставлю   на  голосування  пропозицію,  щоб  не  було звинувачень у тому, що я її не підтримую.

 

     "За" - 180.

 

     Пропоную внести це питання до порядку денного на  вівторок  і розглянути у вівторок. Воно є в загальному переліку.

 

     Олександре Миколайовичу, доповідайте, будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань державного будівництва,  діяльності  рад  і  самоврядування (Сватівський виборчий округ,  Луганська область). Шановний Голово, шановні  колеги  народні  депутати!  Дозвольте   спочатку   надати довідку.  16  січня  1998  року  Верховна  Рада ухвалила закон про порядок проведення виборів депутатів  міської,  районних  у  місті Києві  рад  та міського голови у місті Києві.  Текст закону зовсім невеликий.

 

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу,  хвилинку!  Я  звертаюся  до всіх:  розглядається  принципово  важливе питання.  Прошу сісти на місця і подумати над тим,  що каже доповідач.  Потрібно ж приймати зважене рішення.

 

     Будь ласка, Олександре Миколайовичу.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Преамбула: "Цей закон визначає порядок обрання депутатів міської, районних у місті Києві рад та міського голови у місті Києві".

 

     Стаття 1:  "Вибори депутатів міської,  районних у місті Києві рад та міського голови у місті  Києві  проводяться  відповідно  до Закону  України  про  вибори  депутатів місцевих рад та сільських, селищних,  міських голів,  а голів  районних  у  місті  Києві  рад відповідно   до   Закону  України  про  місцеве  самоврядування  в Україні".

 

     Стаття 2:  "Цей   закон   набирає   чинності   з   дня   його опублікування".

 

     Відповідно до  Регламенту  Верховної  Ради  цей  документ був поданий Президентові України.  Президент надіслав свої  зауваження до зазначеного закону.

 

     Скажу відверто,   що   ми   цілком   правильно   вчинили,  не поквапившись із розглядом цього  надто  серйозного  і  делікатного питання.

 

     Комітет відповідно   до  доручення  Голови  та  домовленості, досягнутої на нараді,  розглянув висловлені зауваження  за  участю суб'єкта   права   законодавчої  ініціативи  Анатолія  Андрійовича Коваленка,  представника  Адміністрації  Президента  та  експертів науково-експертного та юридичного управлінь Секретаріату Верховної Ради України.

 

     Відразу відзначу,  що  таке  рідко   трапляється   в   нашому комітеті,  але рішення було прийнято одноголосно. Відбулася доволі тривала й корисна дискусія,  а питання фактично поділилося на  дві складові.  Ось вони.  Чи треба розглядати пропозиції Президента як реакцію на ухвалений закон?  І чи загалом норми  закону  регулюють питання,  які  стосуються проведення виборів депутатів та міського голови у місті Києві?

 

     Можу повідомити таке.

 

     Перше. Ні преамбула Закону про вибори депутатів місцевих  рад та  сільських,  селищних,  міських голів,  ні перша його стаття не містять жодних обмежень або винятків,  які б призвели до того,  що треба   приймати   якийсь  спеціальний  закон  або  підтверджувати чинність  норм  Закону  про  вибори  депутатів  місцевих  рад   та сільських,  селищних,  міських  голів  під  час проведення виборів депутатів та міського голови міста Києва.

 

     Дозвольте нагадати текст преамбули: "Цей закон,  відповідно до Конституції України, Закону України про місцеве самоврядування в Україні та інших законів визначає засади, особливості  (особливості,  наголошую)  та  порядок  підготовки  й проведення  виборів  депутатів   сільських,   селищних,   міських, районних  у  містах,  районних,  обласних рад,  а також сільських, селищних, міських голів". Далі подається тлумачення термінів.

 

     Стаття 1 абсолютно логічно випливає із  преамбули  закону,  і жодних проблем тут немає.

 

     Друге. Вважаю  за  потрібне привернути вашу увагу до пункту 3 "Перехідних положень" того самого закону. Цитую: "У містах Києві і Севастополі  функції  виконавчих органів місцевого самоврядування, визначені цим законом,  під час проведення  виборів,  передбачених пунктом  8  розділу XV Конституції України,  здійснюють відповідні місцеві адміністрації".

 

     Привертаю вашу увагу,  що в преамбулі та статті 1 йдеться про особливості. Тут чітко визначено, що вибори в Києві та Севастополі проводяться відповідно до  норм  чинного  закону.  I  якщо  вже  й говорити про якісь особливості здійснення виконавчої влади у місті Києві відповідно до частини другої статті 118 Конституції, то вони також виписані в цьому законі.

 

     Далі. Ми  дуже  добре  знаємо,  як  би  тут  не говорили,  що критерієм істини є практика. Так ось, шановні колеги, мені приємно вам доповісти, що два дні тому (тобто 4 лютого) Центральна виборча комісія  утворила  Київську  територіальну  комісію   по   виборах міського  голови та депутатів.  Тобто і практика застосування норм чинного закону не викликає сумнівів.

 

     На підставі викладеного  фахівцями  комітету,  юридичного  та науково-експертного   управлінь  Секретаріату  Верховної  Ради  із залученням  представника  Адміністрації  Президента   підготовлено текст  постанови,  який  і вносить наш комітет,  проголосувавши за нього одноголосно.

 

     Дякую за увагу. Готовий відповісти на будь-які запитання.

 

     ГОЛОВА. Від   Президента    доповідатиме    Роман    Петрович Безсмертний.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  постійний представник Президента України у Верховній Раді  України  (Макарівський  виборчий  округ,  Київська область).  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні колеги! На мою думку,  в даній ситуації, яка склалася після рішення комітету, ми  можемо  рухатися  далі ось як.  Якщо рішення комітету Верховна Рада підтримає,  то говорити по суті закону ніяких підстав  немає. Але  водночас  у  даній  ситуації  дуже  чітко  викристалізувалися позиції щодо форми місцевого самоврядування в місті Києві.

 

     Дозвольте висловити  кілька  думок  з  цього  приводу,   вони чіткіше  висвітлять  позицію  Президента  і  зміст  його положень, направлених згідно  зі  статтею  94  Конституції  у  відповідь  на рішення Верховної Ради від 16 січня.

 

     Шановні колеги!  Гадаю,  ніхто  з  вас не заперечуватиме,  що основою   створення   адміністративної    системи    та    системи самоврядування  є  система  адміністративнотериторіального устрою. Відповідно до статті 133 Конституції, де перераховано всі складові України,  міста  Київ  і Севастополь відносяться до областей.  А в останній частині статті 133 зазначено, що міста Київ і Севастополь мають спеціальний статус.

 

     Тому я  ставлю  всім  запитання:  то як має бути організоване місцеве самоврядування в місті Києві?  Ніхто не  сумнівається,  що місто Київ є містом.  Але яким чином у ньому має бути організоване місцеве самоврядування - так,  як  у  суб'єктів,  перерахованих  у даній статті,  чи за іншою моделлю?  Очевидно,  коли є спеціальний територіальний  статус,  має  бути  й  окрема   модель   місцевого самоврядування,  як це передбачено статтями 118 та 140 Конституції стосовно функцій виконавчої влади та місцевого самоврядування.

 

     Ніхто не говорить про те,  що Київ має  бути  якось  особливо організований,   оскільки   в  статтях  118  та  140  йдеться  про особливості здійснення виконавчої влади, а не про організацію. Але організація,  як  я вже казав,  випливає з територіального устрою, тобто зі статті 133, особливо з її останньої - третьої частини.

 

     Тому якщо брати за аналогією  до  системи,  яка  склалася  на сьогодні  в  Україні,  то Президент пропонує організовувати модель самоврядування так, як вона організована в області.

 

     Доповненням до цього та ще сильнішим аргументом є питання: чи є  в  місті  районні  громади  як такі?  Відповідно до Конституції райони в місті -  це  лише  адміністративнотериторіальні  одиниці, оскільки  статтею 140 не передбачено таких територіальних громад - районних у місті.  Тобто маємо  ще  одну  складну  ситуацію  -  як організувати  в  місті  Києві  взаємовідносини  між районами,  які матимуть  певні  органи  самоврядування,  і  самим  містом?  Чи  є правосуб'єктом міська територіальна громада і чи є взагалі районна в місті Києві територіальна громада?

 

     Якщо ми будуємо місцеве самоврядування  в  місті  за  моделлю області, то зрозуміло, як належить будувати районне самоврядування в місті Києві.  В  іншому  разі  ми  у  вертикаль  підпорядкування ставимо рівнозначні територіальні громади,  що неприпустимо згідно з моделлю місцевого самоврядування не лише в Україні, а й узагалі, як  це  й  передбачено  Європейською хартією,  бо органи місцевого самоврядування не можуть перебувати  у  підпорядкуванні,  особливо їхня представницька частина.

 

     На сьогодні  очевидно,  що  виборча  кампанія  відповідно  до рішення Центральної виборчої комісії про утворення  територіальної виборчої комісії по виборах голови і депутатів розпочалася.  Закон про вибори  починає  діяти  і  на  даний  момент  проблему  нібито розв'язано.

 

     Але одразу  постає  запитання:  під  який  статус  і  під які повноваження ми обираємо голову і депутатів  міської  ради?  Я  не знаю,  як  можна формувати орган,  не знаючи його повноважень,  не знаючи інституційних засад. Це ще одне складне питання.

 

     Тому за такої ситуації я підтримую пропозицію  комітету,  але наступним  заходом  має  бути  негайне прийняття Закону про статус столиці і Закону про статус міста Севастополя.  Iнакше ми утворимо органи, не знаючи з якими повноваженнями! Додайте до цього, що нам ще й бракує  Закону  про  місцеві  державні  адміністрації,  і  ми кидаємо   у  хаос  декілька  органів,  які  починають  перекривати функціональні обов'язки один одного.

 

     Тому прошу вас сьогодні розглянути пропозиції  Президента  по суті і висловити свої думки з цих питань.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запишіться,  будь ласка,  на запитання. Але перед тим дозвольте запитати:  яким чином прийнятий  нами  закон  суперечить чинному законодавству? Чому його треба скасовувати? Я ніяк не можу зорієнтуватися.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Я дам деякі пояснення з приводу виступу Романа Петровича, а тоді відповім на запитання Олександра Олександровича.

 

     Насамперед я   дуже  задоволений  з  того,  що  сказав  Роман Петрович.  Справді  є  серйозні  теоретичні  проблеми,  але   якщо ставитися  буквально,  то  ми  дещо змішуємо три поняття.  Зокрема хочемо через закон  про  вибори  врегулювати  питання  організації влади. А тільки порушуємо питання організації влади в містах Києві та      Севастополі,      то      виходимо       на       проблеми адміністративно-територіального   устрою,   поставивши   під  знак запитання проблему статусу цих поселень.

 

     Тепер повернімося  до  статті  133  Конституції.  Справді,  в статті 133, де йдеться про систему адміністративно-територіального устрою України,  подається перелік областей,  а окремою  частиною, зовсім  не  пов'язаною  з  тією,  де є перелік областей,  сказано: "Міста  Київ  та  Севастополь  мають  спеціальний   статус,   який визначається законами України". Це перше.

 

     Друге. Вважаю  за  потрібне  привернути  вашу увагу до частин першої та другої статті  24  Закону  про  місцеве  самоврядування: "Правовий  статус  місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України,  цим та  іншими  законами,  які  не  повинні суперечити положенням цього закону.

 

     Правовий статус  місцевого  самоврядування  в містах Києві та Севастополі,  а також в Автономній  Республіці  Крим  визначається Конституцією України та цим законом з особливостями, передбаченими законами про міста Київ та Севастополь".

 

     Але жодним реченням,  жодним пунктом не ставиться під  сумнів чинність  застосування  в  містах  Києві та Севастополі Закону про місцеве самоврядування в Україні і тим паче Закону про вибори, про що я казав з самого початку.

 

     Тепер щодо запитання Олександра Олександровича.  Здається, що це цілком (так,  як було виголошено з трибуни) масло масляне.  Але після того як Центрвиборчком затвердив територіальну комісію,  під сумнів ставиться легітимність самого прийняття цього закону.  Якщо сягнути  поглядом  далі,  то  загалом цим законом ми поставили під сумнів застосування в Києві та Севастополі відповідних норм Закону про місцеве самоврядування, бо то буде наступний крок після Закону про вибори депутатів місцевих рад та сільських,  селищних, міських голів.  А найголовніше, що це спричинило вето Президента, а відтак подано  пропозиції,  які  зовсім  змінюють  організацію  місцевого самоврядування  в  містах  Києві  та  Севастополі,  статус яких як адміністративнотериторіальних одиниць закріплений  усіма  статтями Конституції  та  Законом  про  місцеве самоврядування.  Ось у чому колізія.

 

     ГОЛОВА. Депутате Осадчук, будь ласка.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань культури і духовності (Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область).  Демократична партія України. Шановний Олександре Миколайовичу!  Чи не здається вам,  що за умов глибокої соціально-економічної кризи дедалі більше  загострюється  проблема влади?  І справа,  очевидно,  не в тому,  які створюються юридичні колізії,  який закон стовідсотково відповідає Конституції,  а який не  відповідає.  Кожна  гілка  влади тлумачить Конституцію на свій лад.  Чи  не  вважаєте  ви,  що  має  йтися  не  про   особливості перерозподілу влади, а про зміцнення державної влади в Україні для виконання економічних реформ?

 

     Ми почали роботу в жовтні 1994 року  з  розгляду  закону  про владу  і  закінчуємо  свою  каденцію  Верховної Ради розмовами про владу та про особливості влади.

 

     Отже, запитання:  чи не здається вам,  що всі процеси навколо влади   також  поглиблюють  економічну  кризу  і  заводять  нас  в історично глухий кут?

 

     Дякую.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Відповідаю.  Я принаймні робив  усе  від  себе залежне,   що   могло   запобігти  такій  ситуації,  зокрема  вніс законопроект про статус столиці України  -  місто  Київ,  який  із першого разу набрав 224 голоси.  Ви пам'ятаєте. І почалися навколо колізії, бо влада - це столиця. Це цілком зрозуміло.

 

     Далі. Рік        розроблявся         законопроект         про адміністративно-територіальний   устрій,  півтора  року  готувався законопроект  про  місцеве  самоврядування.   Жодного   запитання, жодного сумніву,  які викладені сьогодні в пропозиціях Президента, не було, хоча згадані закони не раз проходили через вето.

 

     Мабуть, складна   економічна,   суспільнополітична   ситуація загострила  і  цю  проблему,  яка могла б бути розв'язана в нашому залі.

 

     ГОЛОВА. Депутате Красняков, прошу.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька область). Прошу передать слово депутату Пейгалайнену.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Харцизький виборчий округ, Донецька область). Фракция коммунистов Украины.  Я подтверждаю сказанное Александром Николаевичем, что на заседании комитета случилось действительно редкое:  мы практически единогласно приняли решение,  о котором он сказал.  Кстати, в этом же комитете работает и пан Бессмертный. Должен подчеркнуть, что не только левые, но и правые поддержали данное решение, в том числе и такой известный правый, как Иван Степанович Плющ. Вопрос состоит в том: Киев - город или регион? В этом суть вопроса.

 

     Уже говорилось,  что статья 133 Конституции четко определила, что Киев - город,  и однозначно мы должны применять здесь Закон  о выборах   депутатов   местных   советов  и  сельских,  поселковых, городских голов. Поэтому мы должны опираться на закон, который уже принят.  И совершенно ни к чему еще какой-то дополнительный закон. Закон уже есть. И надо базироваться на нем.

 

     И последнее.  Сегодня власть режима пытается применить прием: когда очень сильно хочется, то можно. Посмотрите, ведь практически предложения Президента нарушают систему выборов,  в том числе и  в Киеве.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Я зрозумів, що запитання у вас немає.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановні колеги!  Дозвольте нагадати,  що в нас нині не колоквіум з питань адміністративнотериторіального  устрою, а питання порядку денного про Закон України про порядок проведення виборів депутатів міської,  районних у місті Києві рад та міського голови у місті Києві з пропозиціями Президента України.

 

     ГОЛОВА. Дякую за роз'яснення.

 

     Депутате Шишкін, будь ласка.

 

     ШИШКІН В.І.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи (Київський    виборчий   округ,   Одеська   область).   Передайте, пожалуйста, слово депутату Ельяшкевичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ, Херсонська область). Партия "Громада". Уважаемый докладчик! Скажите,  пожалуйста, что мешает провести выборы мэра города Киева по тому закону,  который мы проголосовали,  а потом узаконить  его полномочия  в  соответствии  с особенностями города Киева,  приняв закон о столице?

 

     Например, Президент избирался по  старой  Конституции.  Затем была   принята   новая   Конституция,   но   это  же  не  означало необходимость переизбрания Президента,  хотя  он  даже  не  принял присягу  по  новой  Конституции.  То  есть  я  не  понимаю,  в чем проблема?  Почему мы не имели право принимать такой закон?  Почему мы не даем право киевлянам участвовать в местном самоуправлении?

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Відповідь  міститься у вашому запитанні.  Лише зазначу,  що у нас немає ні мерів,  ні перів.  У нас  є  сільські, селищні, міські голови.

 

     Центральна виборча  комісія  утворила  територіальну  виборчу комісію в місті Києві,  і практика  застосування  підтвердила,  що ніяких  зауважень  до  Закону про вибори депутатів місцевих рад та сільських,  селищних,  міських голів не було.  Навіть з юридичного погляду  подивіться,  яка  назва:  про районних голів у місті.  Це зовсім інша річ.  Таке поспішне рішення може справді завести нас у глухий  політичний  кут.  Те,  що  я  говорю,  це  мої суб'єктивні переконання,  але що це  було  зроблено  поспіхом  і  воно  зовсім непотрібне, то це однозначно.

 

     Тепер щодо специфіки організації влади. Вона ж була викладена в законі про статус столиці,  проект якого я  пропонував.  Усі  ці питання      там      були      врегульовані:     і     складність адміністративно-територіального устрою, бо до складу Києва входить сільська рада ПущіВодиці, і таке інше.

 

     ГОЛОВА. Іншими    словами,    Олександре   Миколайовичу,   ви гарантуєте,  що  якщо   ми   скасуємо   цей   закон,   то   вибори проводитимуться на основі Закону про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів і голова міста обиратиметься на основі цього закону. Так?

 

     СТЕШЕНКО О.М. Так. Я не лише гарантую, хоча розумію, що цього замало,  але й сам  можу  балотуватися  на  міського  голову,  аби довести, що процедура, все інше унормовано. Ось про що йдеться.

 

     ГОЛОВА. Депутат Зачосов.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Нахімовський    виборчий    округ,    м.Севастополь).   Александр Николаевич, я - представитель Севастополя. Нам постоянно говорили, что  после принятия закона о статусе Киева будем принимать закон о Севастополе.  В очередной раз мы  оказались  заложниками  какой-то непонятной политики. На данном этапе есть шесть вариантов закона о Севастополе, следовательно, в ближайшее время он принят не будет.

 

     Так по какому принципу нам проводить выборы в Севастополе: то ли  как в области,  то ли как в городе?  Кто может дать конкретное разяснение?  Возможно,  необходимо принять  какое-то  специальное постановление или специальный закон?

 

     ГОЛОВА. Прошу  ще  раз:  зараз  ідеться про Закон про порядок проведення виборів депутатів міської,  районних у місті Києві  рад та міського голови в місті Києві. Інші питання потім, будь ласка.

 

     Депутат Кириченко. За ним - депутат Оробець.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Лохвицький  виборчий  округ, Полтавська область).  Дякую.  Шановні колеги!  Шановний Олександре Олександровичу! Те, що навколо цього закону відбуваються політичні ігри,  як  і  навколо  всієї  виборчої кампанії в Україні,  гадаю, зрозуміло не лише  нам  у  цьому  залі,  а  й  більшості  громадян України.

 

     Олександр Миколайович  впевнено  сказав,  що  закон,  який ми прийняли та на який накладено вето Президента,  не порушує ні норм чинної Конституції, ні того законодавства, яке стосується виборів.

 

     Шановний Олександре Миколайовичу,  щоб було зрозуміліше нашим виборцям, прошу вас відповісти на таке запитання: на вашу думку (а ви це знаєте), кому вигідно блокувати вибори в Києві як столиці?

 

     Якщо ми  сьогодні  не  подолаємо  вето Президента,  а виборча кампанія вже розпочалася  і  правила  гри,  по  суті,  ми  змушені змінювати в процесі цієї виборчої кампанії, якими будуть правові й інші наслідки?

 

     Дякую.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Щоб припинити будь-які розмови і щоб постанова не  викликала  роздратування,  пропоную додати таку другу частину, якщо ми хочемо перестрахуватися.

 

     Я зацитую разом із частиною першою: "Скасувати рішення  Верховної  Ради України від 16 січня 1998 року про  прийняття  Закону  України  про  порядок  проведення  виборів депутатів міської, районних у місті Києві рад та міського голови у місті Києві.

 

     Призначити чергові   вибори   депутатів   місцевих   рад   та сільських, селищних, міських голів, у тому числі в містах Києві та Севастополі,  на неділю 29 березня  1998  року".  Ця  частина  вже продубльована,  вона,  така постанова, нами фактично прийнята. Але найголовніше, що це нормативно-правовий акт нашої компетенції і не потребує  залучення  Президента чи ще якихось інститутів державної влади в Україні.

 

     ГОЛОВА. Депутате Оробець, прошу.

 

     ОРОБЕЦЬ Ю.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного комплексу,  транспорту і зв'язку (Промисловий виборчий округ,  м.Київ).  "Вперед, Україно". Шановний доповідачу! Дуже  приємно,  що  ви гарантуєте проведення виборів у Києві.  Але проблема в тому,  що за Конституцією  ви  не  є  гарантом.  А  дії гаранта позначилися на ялтинських подіях, коли можна ліквідовувати одним указом принципи самоврядування.

 

     Ми не даремно роздали кожному депутату газету  "Ми",  у  якій висвітлено   протиправні   дії   щодо   земельних   ділянок  глави держадміністрації.  Саме така позиція  вигідна  Президентові.  Він прекрасно розуміє,  що глава держадміністрації порушує закон.  Але всі політичні ігри навколо виборців у Києві мають ту  єдину  мету, щоб Києвом керував призначений чиновник,  який не відповідатиме ні перед депутатами,  ні перед ким, а лише боятиметься за своє місце, бо це місце визначає, як сказав Президент, точку зору.

 

     Саме для того, щоби ми справді мали гарантію самоврядування в Києві,  не треба  розхолоджуватися  перед  подоланням  вето.  Тому пропоную стисло обговорити та обов'язково подолати вето. Ми мусимо гарантувати самоврядування в місті Києві.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Що я можу відповісти?  Справді,  якщо й сказав таке, то помилився, оскільки гарантувати вибори не можу. А порядок підготовки і  проведення  виборів  відповідно  до  закону  ми  всі повинні  гарантувати,  бо прийняли відповідний закон.  А закон без будь-яких винятків (на превеликий жаль,  на  практиці  дуже  часто буває зовсім інше) застосовується на всій території нашої держави.

 

     Усе інше  - площина вже,  як кажуть,  великої політики.  Мене більше цікавить зараз  закон,  який  ми  зопалу  проголосували.  І невипадково  депутат  Коваленко  був  запрошений до комітету,  щоб з'ясувати: що в цьому? Але з його пояснень стало теж зрозуміло, що все переводиться в площину організації влади в Києві.

 

     ГОЛОВА. Нічого   зопалу  у  Верховній  Раді  не  голосується! Олександре Миколайовичу, я прошу не вживати таких виразів.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Олександре Олександровичу,  не було  висновків комітету, науково-експертного управління. А як це можна назвати?!

 

     ГОЛОВА. Пояснюю.   Закон   був  підготовлений  із  висновками юристів,  які працюють у Верховній Раді.  Тим паче,  що він жодним чином не порушив жодної чинної статті законодавства.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Та  вони  ж  пояснювали  в  нас  на  засіданні комітету! Це відомо членам комітету.

 

     ГОЛОВА. Депутате Чиж, будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  соціальної політики та праці (Летичівський виборчий округ, Хмельницька область).  Дякую.  Об'єднана фракція Соціалістичної та Селянської партій.  Олександре Миколайовичу! Я теж прикро вражений словом "зопалу".  Якраз у нас зопалу чиниться мало - ми дуже довго ламаємо  списи,  доки  приймаємо  закон.  Цей  закон  базувався на Конституції  і  на  логіці  всього  виборчого  законодавства,  яке останнім часом ухвалене відповідно до Конституції.  Але це, так би мовити, оцінка того, що є.

 

     А тепер - того,  що станеться,  коли відбудуться  вибори.  Ви знаєте,   що  Рада  Європи  настільки  зацікавлена  (як  і  іншими проблемами) проблемами самоврядування,  бо  це  один  із  наріжних каменів демократичної побудови системи влади, - що неконституційне відсторонення Косаківського є предметом розгляду в Раді Європи...

 

     Я вже  цитував  тут  висловлювання   на   сесії   Генеральної Асамблеї:  "Хто  керує в Києві - собака хвостом чи хвіст собакою?" Дайте,  будь  ласка,  відповідь  людям,  які  звикли  всетаки   до демократичних   процедур:   хто   ж   керуватиме  після  того,  як відбудуться вибори? Бо саме для цього чиниться така комедія.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Вам  відомо,  яким  чином   приймала   рішення Центральна  виборча  комісія про утворення територіальної виборчої комісії в місті Києві: саме через призму правового механізму. Адже рішенням  судових  інстанцій  поновлений на посаді міського голови Косаківський, і за умов (це теж відповідає нормам чинних законів), коли  рада  не  змогла  прийняти  відповідне  рішення,  він  подав відповідні пропозиції,  і склад такої територіальної  комісії  був затверджений. Це перше.

 

     Друге. Щодо Ради Європи. 29 серпня 1997 року я особисто на вимогу нашого Голови та експертів, з якими зустрічався,  давав відповідні листи й пояснення.  Немає ні в кого сумніву,  що міський голова в місті Києві повинен  обиратися  всім населенням  відповідно  до  чинного  законодавства та європейських стандартів  з  урахуванням  ратифікації  Європейської  хартії  про місцеве самоврядування. Ми повинні мати представницький орган. Усе врегульовано, усе діє, треба жити, а не політизувати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шеренін відмовився від запитання.  Олександре Миколайовичу,  ми прийняли постанову Верховної Ради про проведення виборів відповідно до законодавства. Чи не так?

 

     Якщо ми приймемо  ось  таке  доповнення  до  цієї  постанови: "зокрема голови у місті Києві і органів місцевого самоврядування в місті Києві"?

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Стовідсотково погоджуюсь.  Саме це  треба,  бо інакше  ми втягуємося в розгляд пропозицій.  Ви ж подивіться,  які пропозиції! Фактично змінюється організація влади, скажемо так.

 

     ГОЛОВА. Я зрозумів.  Тоді вже задля  процедури  звертаюся  до всіх.  Якщо  Президент  не  підписав закон,  то він не чинний,  не запроваджується в дію і немає потреби  скасовувати  прийняте  нами рішення. Воно просто не чинне, ми змарнували час. А треба прийняти стислу постанову на доповнення постанови про  проведення  виборів. Доповнення  стосується  зокрема  обрання  голови  міста  Києва  та органів самоврядування в містах Києві й Севастополі.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Олександре Олександровичу,  не можна говорити, що   закон  не  прийнятий.  Він  прийнятий,  але  не  оприлюднений відповідно до вимог Конституції.  До цього закону Президент  подав пропозиції,  тож  так  чи інакше,  але ми повинні розглянути їх по суті.

 

     ГОЛОВА. Розглянемо пропозиції Президента, я не заперечую.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Олександре Олександровичу,  дозвольте  дещо сказати.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановні  колеги!  Основна вада цього закону та,  що в ньому підмінено предмет.  Предметом  закону  про  вибори мають  бути саме вибори.  А в даному разі маємо спробу під назву - про вибори - провести форму організації місцевого  самоврядування. Тобто  засадничо  закон суперечить своєму призначенню.  I коли під час засідання комітету на пряме запитання:  чи може бути предметом закону про вибори форма організації місцевого самоврядування, було дано відповідь,  що ні,  то комітет  одразу  дійшов  висновку  про потребу скасування даного закону.

 

     Тепер щодо   пропозицій   Президента.   Ви   пам'ятаєте,   як неодноразово Президент пропонував скасувати  той  або  той  закон. Основним контраргументом Верховної Ради був той,  що за статтею 94 Конституції Президент має направити сформульовані  та  вмотивовані пропозиції.  Тобто  не  подавати таких пропозицій Президент не мав права. Тому або ми зараз маємо підтримати рішення комітету, і тоді предмет   нашої  суперечки  втрачає  сенс,  або  маємо  розглядати пропозиції Президента по суті.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Віктор Лаврентійович Мусіяка.

 

     МУСІЯКА В.Л.,  заступник  Голови   Верховної   Ради   України (Фрунзенський виборчий округ, Харківська область). Шановні колеги! Справді,  те,  що говорить  Роман  Петрович,  має  сенс.  Якщо  ми передбачаємо,  що  вибори  депутатів та голів міських і районних у містах  Києві  та  Севастополі  рад  відбуваються  відповідно   до загального закону про вибори депутатів місцевих рад та відповідних голів,  то ми вже якимось чином передбачаємо закладення фундаменту для співвідношення повноважень органів,  скажімо,  голови,  ради і адміністрації.  Президент  намагається   викласти   своє   бачення співвідношення повноважень голови, ради і адміністрації. Звичайно, кожна сторона має своє бачення.

 

     Але треба виходити з того, що статтею 118 Конституції, де йдеться про місцеві державні адміністрації, та 140 - про місцеве  самоврядування,  передбачено  лише  особливості здійснення. I їх треба відобразити в законах про статус відповідно міст  Києва  і  Севастополя.  А  стосовно  процедури  обрання  цих суб'єктів  -  голів  і  депутатів  рад,  то  в  усіх випадках вона однакова.  От коли обговорюватимемо закони про статус міст Києва і Севастополя  (ви  ж  бачите,  що боротьба відбувається навколо цих двох законів), тоді й захищатимемо свої позиції.

 

     Тому ми  маємо  зараз  погодитися  з   пропозицією   комітету скасувати наше рішення.  Але до тієї постанови про вибори,  яку ми прийняли,  додати,  що  вибори  в  містах  Києві  та   Севастополі здійснюються відповідно до цього закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутате Лавринович, будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з  питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи (Дрогобицький  виборчий округ,  Львівська область).  Шановний пане Голово! Шановні колеги! Питання, яке розглядаємо, має, безперечно, дві  складові - суто юридичну і політичну.  Якщо ми не розглядаємо зауважень Президента і не приймаємо  рішення  стосовно  прийнятого закону,  а  приймаємо  рішення про доповнення нашої постанови,  то складається  ситуація,   коли   фіксується   позиція   Президента, викладена  в  його зауваженнях,  що у місті Києві може бути тільки представницький орган місцевого  самоврядування  і  не  може  бути виконавчого органу місцевого самоврядування, який готує і реалізує бюджет та розпоряджається комунальною власністю.

 

     Ми побачили, що є одна й та сама пропозиція, але зовсім різне її розуміння.  Тому в даному разі крок, який пропонується зробити, може  як  сприяти  забезпеченню  правової  чистоти  у   проведенні виборчої кампанії,  так і унеможливлювати, зрештою, функціонування виконавчого органу міської влади в місті  Києві  після  завершення виборів, навіть за наявності обраного міського голови.

 

     Отож аби   вийти  з  цієї  ситуації,  ми  мусимо  обов'язково доповнити постанову про проведення виборів.  Але ситуація все одно зберігається.  Був  прийнятий закон,  до нього надійшли зауваження Президента,  якими зафіксовано, що в місті Києві має здійснюватися не  самоврядування,  а  представницькі  функції  на рівні спільних інтересів територіальних громад без власного  виконавчого  органу, без власного бюджету,  який виконує місцеве самоврядування,  і без розпоряджання комунальним майном.

 

     Аби вийти з цієї  ситуації  з  правовим  підходом,  разом  із внесенням  змін  до постанови ми повинні обов'язково скасувати той закон.  Якщо ж лишається закон із зауваженнями Президента,  то  ми погоджуємося  з  тим,  що  ті зауваження слушні,  тобто,  що ми не визнаємо  права  місцевого  самоврядування   столиці   на   власні виконавчі функції.

 

     ГОЛОВА. Iнших думок немає?

 

     Депутат Бондаренко від фракції. Будь ласка.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Ленінградський виборчий округ,  м.  Київ). "Вперед, Україно!" Усі ми добре розуміємо,  що через цей закон,  через деякі інші закони, які розглядаються у Верховній Раді стосовно столиці,  відбувається боротьба за це місто. Президент звернув увагу на зовсім нормальний закон,  який  був  нами проголосований.  А ми приймали його тільки тому,  що дехто в президентській Адміністрації по-різному  трактує конституційні  положення  та інші законодавчі акти,  які ми з вами ухвалили. Отож було уточнено, як проводити вибори в Києві.

 

     Це уточнення стосувалося того,  що Президент,  його  оточення пропагують  у  Києві ідею:  міська державна адміністрація є єдиним виконавчим органом на території міста,  а також діятимуть  районні державні адміністрації, які взагалі не значаться ні в Конституції, ні в жодному  іншому  правовому  документі  в  Україні.  Через  це створюється  така  ситуація,  щоб вибори в Києві не відбувалися за пропонованою в цьому законі схемою.

 

     Дана схема передбачає обрання міського голови всенародно  (це основне  положення)  і  створення районних рад,  які оберуть своїх голів.  Президент же хоче,  щоб у місті Києві голова обирався так, як  в  області:  із  депутатів  міськради,  які  оберуть  його  на засіданні  ради.  Так  робиться  в  області,  де   представляються інтереси декількох громад. Тоді Києву надається статус не міста, а області, тобто регіональний статус.

 

     Вважаю, що можна ухвалити лаконічний  закон,  щоб  усім  було зрозуміло  (і Президентові - теж):  Київ є містом.  Оскільки він є містом,  а не областю,  то  всі  питання  знімаються.  Тому  вкрай потрібно  долати вето Президента та його зауваження,  які змінюють запропоновану модель.  Отже,  Київ є містом, там є міський голова, райони не мають адміністрацій.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутате Осадчук, будь ласка.

 

     ОСАДЧУК П.І. Демократична партія України. Шановний Олександре Олександровичу,  шановні колеги депутати!  Це  питання,  звичайно, складне.  І  аргументи  як  тих,  які  погоджуються  із  прийнятим законом,  так і  тих,  які  проти,  можна  зрозуміти  і  пояснити, посилаючись на наше законодавство.

 

     Як на   мене,   то   Верховна  Рада  України  має  розглядати пропозиції Президента України по суті.  Мене вражає,  що найбільше захищають  місцеве  самоврядування  та  часто  цитують європейські хартії ті депутати,  які проти інтеграції України  в  Європу,  для яких демократія - тільки зручна форма боротьби з демократією.

 

     На мою    думку,   пропозиції   Президента   України   цілком конституційні,  спрямовані на зміцнення державної влади  в  Києві. Тільки  сильна  влада  допоможе  в  наведенні  ладу  та у виході з перманентної кризи.  Але сильна  влада  не  потрібна  тим,  які  в економіці та політиці діють безконтрольно і безкарно,  які поклали собі за мету демонтувати незалежну Українську державу.

 

     Я побував нещодавно в багатьох аудиторіях у Тернопільській та ІваноФранківській областях,  і всюди люди запитують одне:  чому ви там ділите владу?  Коли,  нарешті,  буде наведено  порядок?  А  ми чотири роки ділимо владу.

 

     Я за місцеве самоврядування,  я за європейські хартії,  але й за те,  щоб ми, нарешті, домовилися з Президентом та діяли разом в ім'я добробуту народу, в ім'я демократії, в ім'я України.

 

     Дякую за увагу (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Прошу  вибачити.  Так мені хочеться сказати два слова Петру Іллічу,  але я не  маю  права  коментувати.  У  нас  же  був порядок,  строгий  порядок.  Чого  ж  ви  виступали  проти  нього? (Оплески).

 

     Просто дивуюся.  Вибачте,  я не  хотів  коментувати,  але  що вдієш?

 

     Депутате Пронюк, будь ласка.

 

     ПРОНЮК Є.В.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин    (Тисменицький    виборчий    округ, Івано-Франківська  область).  Українська  республіканська  партія, "Національний фронт",  Всеукраїнське товариство політичних в'язнів і репресованих.  Шановні колеги!  Справді, маємо складну ситуацію. Демократія  є  тією  цінністю,  якою  треба  вміти користуватись і дорожити.  На жаль,  у нас демократією користуються більше злодії, шахраї  та грабіжники,  а ось ми часто не вміємо по-державному нею користуватися.  Однак  хочу  сказати,  що  Київ  має  демократичні традиції  і  показував  (особливо за часів побудови держави в 90-х роках),   як   нею   користуватися.   Досі   Київ   мав    місцеве самоврядування,  і  ми не можемо вдаватися до того,  щоб звужувати місцеве самоврядування.

 

     Тому пропоную таке.  Може,  вдатися не до зміни постанови,  а самого закону.  Бо якщо буде постанова,  то постане питання про її необов'язковість тощо.  Чи не краще додати в законі речення,  що в даних містах вибори відбуваються за цим же законом? І все.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Будь ласка, депутате Соболєв. Від групи.

 

     СОБОЛЄВ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи  (Хортицький  виборчий округ,  Запорізька  область).  Шановні колеги!  Мені здається,  що відбувається спроба підмінити два конкретні питання одним.  Те, що треба доповнити постанову, зазначивши про вибори в містах Києві та Севастополі,  - це безсумнівно.  Але що розв'яже  така  постанова? Вона  фактично  далі  заганяє  в  кут  питання  і буде передана на тлумачення Конституційному Суду. Поясню чому.

 

     Як сказав Віктор  Лаврентійович  цілком  правильно,  що  лише особливості   здійснення   регулюються  окремим  законом.  А  далі Конституційний Суд  тлумачитиме:  то  в  Києві  проводяться  прямі вибори  мера  чи  голова  ради  обирається  радою?  Уявляю,  як це затягнеться,  що ми й  бачимо  на  тлумаченні  Закону  про  вибори народних   депутатів.  Тому,  щоб  не  було  ніякої  двозначності, потрібно підтвердити наше рішення стосовно того,  що вибори мера в місті  Києві  є  прямими,  мер обирається громадянами - мешканцями столиці.  Бо в статті 140  Конституції  чітко  визначено:  "Органи місцевого   самоврядування,   що  представляють  спільні  інтереси територіальних громад сіл,  селищ та міст,  є районні  та  обласні ради".  Київ якраз не підпадає під таке визначення - він є окремий населений пункт, столиця.

 

     Тому пропоную доповнити  нашу  постанову  тим,  що  вибори  в містах  Києві та Севастополі відбуваються обов'язково (щоб не було потім двозначності),  і підтвердити наше рішення стосовно того, що вибори  мера  в  містах  Києві  та Севастополі відбуваються прямим голосуванням.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ярошинський.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська  область).  Українська  республіканська  партія,   блок "Національний фронт".  Шановні народні депутати! На жаль, сьогодні ми працюємо в якомусь дивовижному режимі.  Я вкотре звертаю  увагу на некоректні зауваження представників Президента тут, у Верховній Раді.  Зокрема відбувається не підміна понять, про яку говорив пан Соболєв,   а  здійснюється  антиконцепційність,  коли  заперечення концепції   прийнятого   Верховною   Радою   закону    пояснюється представниками     виконавчої     влади    його    антизаконністю, антиконституційністю. Це неприпустимо!

 

     Я - голова партії,  яка бажає мати в країні сильну  виконавчу владу,  і я захищав би будьяку позицію виконавчої влади на місцях, щоб вона була сильнішою. Але! Ми могли обрати таку концепцію, коли приймали  закон,  а  могли  обрати  й  іншу.  Ми обрали саме іншу, точніше, ви обрали!

 

     Прийнято закон,   який   надає   великі    права    місцевому самоврядуванню:   можливість   обрати   голову  міста  Києва  всім населенням міста Києва, визначити певні функції цього голови тощо.

 

     Зазначена концепція має таке саме право на  існування,  як  і концепція,  запропонована  паном  Безсмертним.  Але  якщо  нинішня Верховна Рада усвідомлює,  що місцеве самоврядування  мусить  бути над  вертикаллю  виконавчої  влади  Президента,  і  ухвалено такий закон,  то  дозвольте  запитати  Романа  Безсмертного:  в  чому  ж антизаконність,  антиконституційність  такого  рішення?  Це  перше запитання.

 

     Друге запитання.  Мене дивує,  коли кажуть, що в цьому законі написано щось не те,  що мало б бути записано. Та хто ж, друзі мої дорогі,  визначає,  окрім нас,  що має бути записано в законі?  Не радники  ж Президента чи інші сторони.  Якщо ми щось записали,  то нам важливіше не те,  скільки в законі  записано  та  які  функції визначені,   а   чи   не   суперечать   вони  Конституції.  Аналіз обговорюваного закону свідчить,  що хоч закон  і  суперечить  моїй власній  концепції  побудови  виконавчої  влади  столиці,  але,  з другого  боку,  я  не  можу  сказати,  що  тут  є  хоча   б   одна антиконституційна   чи  антизаконна  крапка.  Тому  логічно,  якщо більшість Верховної Ради свого часу обрала таку концепцію влади  в Києві.  І  треба  до  кінця  дотримуватися  цієї  позиції,  ще раз заперечивши  логіку,  яку  нам  пропонують,  -  відкинути  загалом концепцію,  а  не  якісь  певні рішення,  котрі суперечать чинному законодавству.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Заключне слово надається  депутату  Стешенку. Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Шановні колеги! Шановний Сергію Владиславовичу! Мені здається,  що ми  знову  зводимо  обговорення  до  визначення статусу   Києва   як  адміністративно-територіальної  одиниці.  Ні Конституція, ні будь-який інший закон, ухвалений нами, не ставлять під  сумнів  те,  що саме класичне місцеве самоврядування має бути запроваджене в місті Києві.

 

     Далі. До того, що ви процитували. У частині другій статті 141 Конституції   зазначається:   "Територіальні   громади  на  основі загального,  рівного,  прямого  виборчого  права  шляхом  таємного голосування обирають строком на чотири роки відповідно сільського, селищного та міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях".

 

     Інша річ,   що   підвалини   організації   виконавчої  влади, закладені в частині першій статті 118 Конституції, - теж правда. І з  цим  також мусимо рахуватися.  Законопроект про статус столиці, підготовлений  у  нашому  комітеті  і  підтриманий  224  голосами, грунтувався  саме  на  цьому.  Якщо ми хочемо щось інше,  то треба вносити зміни до частини першої статті 118 Конституції. Але це вже інша проблема. А стосовно місцевого самоврядування ніяких сумнівів немає.

 

     Дякую вам за обговорення, дякую за розуміння.

 

     ГОЛОВА. Я не надав своєчасно слова  депутату  Чемерису,  який значиться  перший  у списку.  Будь ласка,  депутате Чемерис (Шум у залi).

 

     Володимире Федоровичу,  запишіться в Секретаріаті,  скільки я вам  це  говоритиму?  Подивіться  Регламент.  Перед вами ще десять чоловік записано.

 

     ЧЕМЕРИС В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань базових   галузей   та  соціально-економічного  розвитку  регіонів (Франківський  виборчий  округ,  Львівська  область).   Українська республіканська партія.  Шановні колеги!  Я раніше теж не розумів, навіщо потрібен закон,  який  ми  ухвалили,  оскільки  вважав,  що відповідно  до Конституції та всіх законів мають бути прямі вибори міського голови у місті Києві.

 

     Під час обговорення проекту  Закону  про  статус  столиці  на конференції  (до  речі,  за  головування  Віктора  Лаврентійовича) серйозні люди з Адміністрації Президента цілком серйозно говорили, що  Київ  має  статус  області  і  в  ньому  не  треба  утворювати виконавчого органу самоврядування,  та не потрібен міський голова. З  другого  боку,  в законі про місцеві вибори немає жодного слова про  Київ  та  Севастополь,  але  є  тлумачення  цього  закону   в застосуванні його саме до виборів у місті Києві.  Отож з огляду на такі обставини нам цей закон дуже потрібен.

 

     Організацією місцевих  виборів  у  місті   Києві   займаються Центральна виборча комісія та виконавча влада.  І гарантувати,  що вибори міського голови у місті  Києві  відбудуться  відповідно  до Конституції,  ми  не  можемо.  Ми можемо таке гарантувати,  тільки прийнявши закон про порядок виборів у місті Києві та доповнення до постанови  про  місцеві  вибори  29  березня.  Якщо  Президент  не гарантує дотримання Конституції стосовно виборів у місті Києві, то тоді мусимо підтримати обговорюваний закон 300 голосами,  не давши змоги Президентові й далі блокувати вибори в місті Києві.

 

     Стосовно зауваження представника Президента у Верховній Раді. Закон про порядок проведення виборів депутатів міської, районних у місті Києві рад  та  міського  голови  прийнятий  цілком  у  руслі проекту  закону про статус міста Києва,  схваленого нами в першому читанні.  А зауваження Президента змінюють  той  розподіл  функцій влади,  який ми вже заклали в першому читанні. Тим часом закладене у першому читанні не може бути  концептуально  змінене  в  другому читанні. Тому, щоб підтвердити наше рішення, саме й треба подолати вето Президента.  Подивімося на цю ситуацію ще з іншої позиції. Що нині відбувається в Україні? Події в Ялті, закриття газети, спроба ліквідації місцевого самоврядування в Києві -  речі  одного  типу. Маємо спроби ліквідувати місцеве самоврядування в Україні,  спроби порушити  конституційні  основи   Української   держави,   зокрема заперечити право свободи вибору,  свободи слова,  право на місцеве самоврядування.  Президент  цього  гарантувати  не  може.   Мусимо гарантувати ми.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Ми  завершили  обговорення (Шум у залi). Що ж тут обговорювати, люди добрі?! Все ж зрозуміло, ми вже понад годину обговорюємо питання...

 

     Від фракції запишіться в Секретаріаті, вас немає в списку. Ви тільки зараз виправили - від  фракції.  Прошу  вас,  не  треба.  Я відмовив  щойно  іншому представникові фракції з таких же підстав. Не ображайтеся, будь ласка.

 

     Прошу проголосувати  пропозицію  про  припинення  обговорення даного питання.

 

     "За" - 206. Прийнято.

 

     Обговорення припинено.

 

     Маємо два,   навіть   три   варіанти.   Перший  -  підтримати пропозицію Президента.  Другий - підтвердити  чинність  прийнятого нами   попереднього  закону.  Маємо  також  за  будьякої  ситуації прийняти постанову,  проект якої запропонував комітет,  доповнивши її  таким  пунктом:  "Підтвердити,  що  чергові  вибори  депутатів місцевих  рад  та  сільських,  селищних,  міських  голів,  зокрема депутатів   та  міських  голів  у  містах  Києві  та  Севастополі, проводяться в неділю, 29 березня 1998 року".

 

     Можна відредагувати там слово...  І от уже починаємо правити. Спокійно.

 

     Я спеціально  зробив  так  доповнення,  адже  буде чи міський голова, чи голова міста. То різні речі й юридичні категорії різні. І тому в законі чи в постанові треба виписувати точно, щоб не було жодних додаткових тлумачень.

 

     Отже, ставлю на голосування пропозиції,  подані  Президентом. Будь ласка.

 

     "За" - 72.

 

     Набирають лише 72 голоси. Отже, не підтримуються.

 

     Щоб не  було різних тлумачень,  потрібно підтвердити чинність прийнятого нами закону.  Це,  до речі,  звільнить  Президента  від потреби прислухатися до консультантів,  які двозначно говорять про Конституцію,  і звільнить Конституційний Суд від вирішення питання про    відповідність   закону   Конституції.   Прошу   підтвердити голосуванням чинність прийнятого нами закону.

 

     Одну хвилинку!  Перед голосуванням  дозвольте  звернутися  до тих,  які бояться голосувати.  А я кажу про це тому, що дивлюся на монітор і бачу, як реагує зал на мою пропозицію. Звертаюся до всіх вас:  хто  хоче  працювати  далі  за  наказами  (маю на увазі,  за розпорядженнями виконавчих структур), то відразу кажіть і виборцям про  те,  що  це так,  та що з самого початку прийшли сюди з такою метою.

 

     Але якщо ви депутати,  то  повинні  бути  депутатами.  Можете голосувати проти, але ховатися за чужі спини просто непристойно.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію про підтвердження чинності прийнятого закону. Будь ласка.

 

     "За" - 260.

 

     Пропонувалося голосувати поіменно. Ставлю на голосування таку пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 219.

 

     Ставлю на  поіменне  голосування пропозицію про підтвердження чинності прийнятого нами закону. Будь ласка.

 

     "За" - 253.

 

     Будь ласка, висвітліть за фракціями та групами.

 

     Комуністи - 68 із 68,  "Конституційний центр"  -  15  із  29, селяни і СПУ-33 з 34, Партія регіонального відродження - 17 із 22, "Єдність" - 16 із 19,  "Вперед,  Україно!" -  18  із  19,  Аграрна партія - 6 із 12,  "Соціальноринковий вибір" - 15 із 17,  Рух - 16 із 22, "Незалежні" - 15 із 15, позафракційні - 34 з 39.

 

     Депутате Оробець, будь ласка. За ним - депутат Поживанов.

 

     ОРОБЕЦЬ Ю.М.  Шановні колеги!  Прошу заспокоїтися. Ви бачите, що  це  питання  не  конфліктне  з  політичного  боку.  І всі наші політичні фракції, депутатські групи в своєму бажанні одностайні.

 

     Дозвольте подати  ось  таку  паралель:   в   Україні   щороку міняється уряд - 7 урядів незалежної України! Чи ж маємо в Україні порядок?

 

     Можу підрахувати,  скільки  за  останні  4  роки  змінювалися голова міської держадміністрації та повноваження в місті Києві.

 

     Тому повна  паралель:  в  центрі  міста,  біля Бессарабського ринку, є такі руїни, наче після фашистського бомбардування.

 

     Києву потрібен голова не  на  рік,  а  треба  людину,  яка  б виводила  з  кризового  стану  місто  і щоб вона була надовго - на чотири роки, як ми всі обираємося. Ось чому задля того щоб у місті був господар,  людина,  яку поважали б усі кияни, прошу вас дружно проголосувати "за". Отже, з вірою і надією прошу голосувати.

 

     ГОЛОВА. Депутате Федорин,  будь ласка.  Я помилився,  він був записаний ще від фракції. За ним - депутат Поживанов.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного    комплексу,    транспорту     і     зв'язку (Голосіївський  виборчий округ,  м.Київ).  Фракція Народного руху. Олександре Олександровичу,  ви завжди помиляєтесь щодо мене,  коли надається  слово.  Як  тільки  доходить  до мене черга,  ви завжди припиняєте голосуванням.

 

     А тепер по суті.  Шановні колеги! Депутати Київради, районних у Києві рад із нерозумінням ставляться до того, що в Києві не буде прямих виборів голови міста.

 

     Я живу в Києві понад 20 років і вперше починаю усвідомлювати, що  живу не в місті,  а в області.  Це просто якийсь правовий,  як каже пан Степенко,  анонс чи нонсенс.  Гадаю,  нам зараз  усе-таки треба  дружненько  проголосувати  та  визначити,  що  місто  Київ, урешті-решт,  є  містом,  а  не  областю.  Прошу  підтримати  таку пропозицію.

 

     Дякую.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Олександре  Олександровичу,  дозвольте дещо сказати.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Депутат Поживанов спочатку.

 

     ПОЖИВАНОВ М.О., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Маріупольський-Жовтневий  виборчий  округ,   Донецька   область). Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемые народные депутаты! Я очень прошу вас  поддержать  закон,  преодолеть  вето  Президента, поскольку  в  соответствии с законом о местных выборах (если город Киев приравнивать к области) до 1 февраля городской  совет  должен был  проголосовать  от каждого района равное количество депутатов. Это не сделали,  то есть закон уже  нарушен  в  плане  выборов  по статусу области.

 

     Далее. В  статье  141 Конституции говорится о прямых выборах, поэтому  мы  не  должны  поддаваться   на   уловки   Администрации Президента. Должен быть избран человек, который будет ответственен перед  избирателями,  а   не   перед   Кабинетом   Министров   или Президентом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Романе Петровичу, будь ласка. Після цього поставлю на голосування.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Михайле  Олександровичу!  Шановний Юрію  Миколайовичу й інші колеги,  які говорять про доцільність чи недоцільність того або того рішення!  Основою таких  пропозицій  є всьогона-всього  різне  трактування  положень  Конституції,  різне бачення моделей,  закладених у Конституції, зокрема в статтях 118, 133 і 140.

 

     Ніхто ніколи  не  піддавав  сумніву,  що  Київ - місто.  Але, шановні  колеги,  для  теоретичної  чистоти,   форму   організації місцевого  самоврядування визначає територіальний устрій!  Якщо ви повернетесь  до  проекту,  над  яким   ми   тут   працювали,   про адміністративнотериторіальний  устрій,  то  в  статті 1 зазначено: "Адміністративно-територіальний  устрій  України  є  основою   для побудови виконавчої влади і місцевого самоврядування".

 

     У статті   133   Конституції   ідеться  про  те,  що  Київ  і Севастополь мають спеціальний статус.  Тож органи самоврядування в Києві   та   Севастополі   мають  відповідати  цьому  спеціальному територіальному принципу. А ви кажете, що хтось сумнівається, чи є міста Київ і Севастополь містами. Про це ж ніхто не говорить. Тому прошу залишити при собі ваші звинувачення і на мою  адресу,  і  на адресу Президента, оскільки вони просто несерйозні!

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Ви  бачите,  що  можна по-різному тлумачити всі ці питання.  Роман  Петрович  виходить  з  того,  що адміністративно-територіальний     устрій     визначає     принцип самоврядування та його організацію,  хоча це  дискусійне  питання. Коли  ми надали Севастополю спеціальний статус,  то йдеться не про принцип організації самоврядування,  а саме про  особливий  статус цього  міста  в державі як насамперед бази військового флоту.  Так було завжди,  і ніякого стосунку до адміністративнотериторіального устрою це не має.  Але моя позиція теж може бути дискусійною, як і позиція Романа Петровича.

 

     Ми маємо закласти механізм формування влади, беручи до уваги, що  йдеться  про самоврядні одиниці.  Тому прошу спочатку все-таки проголосувати непоіменно. Люди ж чудово розуміють, про що йдеться, проте  є  частина  зобов'язаних  якимось  чином  чи  не незалежних депутатів,  хоча такого бути не  повинно.  Тому  прошу  непоіменно проголосувати    підтвердження    редакції    прийнятого   закону. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 278.

 

     Є потреба  ще  раз  ставити  на  голосування?   Будь   ласка, Олександре Миколайовичу.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Шановні колеги! Чому комітет не підтримав цього закону? Я кажу відверто, не маючи з того ніякого зиску. Уся справа в юридичній чистоті підготовленого закону.  У назві закону йдеться про вибори,  а в змістовій  частині  -  про  елементи  організації місцевого самоврядування в Києві. Підтримайте наш проект постанови з  доповненням  другою  частиною,   яку   підкоригував   Олександр Олександрович, і ми розв'яжемо всі проблеми. Треба 226 голосів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ще  є  міркування.  Депутат  Пейгалайнен.  За  ним  - депутат Лавринович. Будь ласка.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.  Фракция коммунистов  Украины.  Выступая,  я говорил,  что сегодня режим пытается нам навязать свои идеи. Когда ему очень хочется - то ему можно.

 

     Предложение Президента в принципе нарушает  систему  выборов, которая  сформирована  и  закон  по  которой  уже  принят.  Нельзя нарушать эту систему.  Получается,  что в Донецке мы также  должны поменять систему,  как и,  например,  в Днепропетровске. Почему мы Днепропетровск относим к городу, а Киев пытаемся отнести к региону и выбирать председателя областного совета, а не городского голову?

 

     Поэтому мы  должны четко сориентироваться.  Комитет правильно определил,  что необходимо отменить наше решение о принятии закона и   дополнить   постановление   так,   как   предложил   Александр Александрович.

 

     Так мы разрешим образовавшуюся коллизию.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. До Конституційного Суду,  Володимире Федоровичу,  вже направлено  подання про те,  щоб він визначився на предмет обрання голови міста за принципом області.  Тобто питання  вже  рухається. Якщо  ми  підтвердимо  300 голосами чинність попереднього закону і приймемо постанову,  про яку ви  говорите,  а  вона,  само  собою, потрібна, тоді знімаються всі проблеми. От про що йдеться.

 

     Депутат Лавринович. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.   Народний   рух   України.  Шановні  колеги, ситуація досить прозора політично  і  досить  складна  з  правової точки зору.

 

     У нас  є  декілька шляхів.  Якщо ми зараз подолаємо вето,  це вирішує проблему і свідчить про те,  що Верховна Рада визначається однозначно  -  в  місті  Києві  до  визначення  особливостей діють загальні  норми,  як  у  всіх  інших  містах.  Це  стосується   як організації влади, так і її обрання.

 

     Але подолання  нами вето вирішує питання в політичному сенсі. Чи це гарантує вибори? Так само гарантує, як і застосування Закону про  місцеві  державні  адміністрації,  про  який  Роман  Петрович говорив,  що його немає.  Є певна  складність  так  само  і  через відсутність закону про столицю.  Відсутність закону про столицю є, дійсно,  дуже поганим чинником,  який ускладнює  ситуацію.  За  це також  потрібно  відповідати тим,  хто не захотів,  щоб він вчасно з'явився.

 

     Які в  нас  є  можливості  виходу  сьогодні?  Ми  можемо  або подолати  вето,  або після внесення змін до постанови,  не долаючи вето,  скасувати цей закон,  у терміновому порядку прийняти  закон про  столицю,  де  буде  чітко  сказано:  місцеве самоврядування в столиці України є,  і ніхто не може позбавити  2,5  мільйона  киян прав,  не  порушуючи статті 7 Конституції,  яка стверджує гарантії місцевого самоврядування,  і статті 24, яка гарантує рівність усіх громадян незалежно від того, де вони живуть.

 

     Тому давайте   спочатку,  може,  проголосуємо  доповнення  до постанови. І якщо сьогодні немає можливості подолати вето, давайте скасуємо  цей  закон,  поставимо  на вівторок прийняття закону про столицю і зобов'яжемо авторів його проекту підготувати документ до розгляду.

 

     ГОЛОВА. Шановний  Олександре  Володимировичу й інші депутати! Усе правильно,  але є процедура.  Прийнявши закон про столицю,  ми можемо  через два тижні одержати незначні зауваження до нього,  і, таким  чином,  закон  не  буде  введено  в  дію  в  період,   коли визначається процедура формування структур самоврядування,  у тому числі обрання голови.  Чому я сьогодні і наполягаю  на  тому,  щоб звільнити   оце   питання   від   різноманітних  тлумачень.  Треба підтвердити чинність закону і прийняти постанову  про  вибори.  От про що йдеться.

 

     Будь ласка, ще раз ставлю на голосування. Давайте підтвердимо чинність закону,  а потім приймемо  постанову.  Її  буде  прийнято безумовно.

 

     Іде голосування.

 

     "За" - 273.

 

     Не голосують 10 чоловік,  дехто утримується,  проти - 16.  Не треба робити поіменно. Я прошу, давайте непоіменно.

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Партия "Громада".  Уважаемые коллеги,  у нас нет проблемы с Киевом,  нет проблемы с общей массой киевлян,  есть проблема с отдельными киевлянами,  которые вообще не хотят  видеть "Громады" в Киеве ни территориальной,  ни партии.  Я это прекрасно понимаю (Пожвавлення в залі).

 

     Но как выходить из нынешней ситуации?  Я предлагаю следующее. Сейчас  проголосовать  проект постановления,  а преодолеть вето во вторник рано утром.  Это надо сделать обязательно для того,  чтобы не  нагружать  Конституционный Суд,  который и без того интенсивно работает,  чтобы успокоить страсти в президентской Администрации и для  того,  чтобы у нас нормально прошли выборы в городе Киеве и в городе Севастополе.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чапюк.

 

     ЧАПЮК Р.С.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Ківерцівський виборчий округ,  Волинська  область). Дякую.    Шановні    народні    депутати,    шановний   Олександре Олександровичу!  Ми  всі  бачимо,  що  прийняття  блокується  тими депутатами,  які  не  хочуть  засвітити  свої  позиції.  Весь  час зменшується кількість карток.  Вже доходить до критичної,  так  би мовити, кількості.

 

     Я підтримую пропозицію депутата, який виступив переді мною, - перенести голосування на вівторок,  поставивши це першим питанням. Якщо  ми звичайним голосуванням не зможемо підтвердити свій закон, то   прийняти   його   поіменним   голосуванням   з   обов'язковим висвітленням  у  пресі,  щоб  люди знали,  хто за те,  щоб столиця управлялася обраним киянами органом,  а хто  за  те,  щоб  столиця управлялася, вибачайте, гауляйтерами.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Пропозиція    зрозуміла.   Я   спочатку   ставлю   на голосування за основу проект постанови, внесений комітетом, із тим доповненням,  яке  я  прочитав.  Логіка його зрозуміла.  Тут можна слово десь переставити,  не змінюючи його змісту.  Зрозуміло, так? Мова  йде  про  те,  що...  Але  ж  там,  почекайте,  ідеться  про скасування попереднього рішення. Це ж скасування закону!

 

     Послухаємо ще одного юриста. Депутат Кармазін. Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики і судово-правової реформи (Приморський виборчий округ,    Одеська    область).    Дякую.    Шановний    Олександре Олександровичу, шановні колеги! Ми зараз можемо зробити непоправні речі. Я вас закликаю, по-перше, голосувати одночасно в пакеті і за проект  постанови,  і за закон,  але вилучити ту частину з проекту постанови,  де йдеться про скасування,  тому що вони  один  одного виключають.

 

     По-друге, шановні народні депутати, я не правий і не лівий, я

- безпартійний. Мова йде сьогодні про демократію. Про демократію в державі, яка починається з її столиці. Я не хочу говорити сьогодні про те,  що є різні погляди в різних гілок на це питання.  Давайте сьогодні  не  будемо  поіменно  голосувати  і не будемо у вівторок голосувати поіменно.

 

     Якщо вилучити ту частину,  тоді цей закон і  ця  постанова  з доповненням  Олександра  Олександровича Мороза,  де має бути чітко записано  -  у  відповідності  із  Законом  про  вибори  депутатів місцевих рад та сільських,  селищних,  міських голів,  будуть усім зрозумілі. А якщо ми приймемо тільки постанову, то влада через неї переступить.  Якщо  ж  ми  підтвердимо закон і приймемо постанову, цього вже не переступить ніхто.

 

     Тому я вас прошу,  зокрема і тих,  хто в  уряді,  а  сьогодні сидить  тут  з  нами,  -  не  бійтеся  прийняти  рішення.  Давайте проголосуємо одночасно за це і за це, вилучивши, однак з постанови те, чим ми фактично знищуємо закон.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановний  Юрію  Анатолійовичу,  ваші  пропозиції,  як завжди, цікаві, точні, крім одного: разом два документи голосувати не можна. Треба і одне, і друге голосувати окремо (Шум у залі).

 

     Такого не було. Там голосувалися дві норми одного закону.

 

     Олександре Миколайовичу, будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Шановні колеги, якщо ми приймаємо ту постанову, проект якої вам роздано,  з доповненням її другою частиною,  то ми всю  ситуацію повертаємо на висхідні позиції,  тобто не закладаємо ніяких  сумнівів   щодо   статусу   адміністративно-територіальної одиниці,  якою  є населений пункт - місто Київ.  І я просив би тут цих термінів взагалі не вживати, не обговорювати.

 

     Найголовнішим є те,  що ми підтверджуємо і розширюємо  раніше прийняту нами постанову про призначення виборів на 29 березня 1998 року,  у тому числі в містах Києві  та  Севастополі.  Ось  про  що йдеться.

 

     Тому я  просив  би  вас  підтримати  зараз проект постанови з доповненням і закінчити розгляд цього питання.

 

     ГОЛОВА. Вношу компромісну пропозицію.  Щоб  уникнути  ризику, пов'язаного   із  скасуванням  прийнятого  закону  (маю  на  увазі подолання вето у вівторок чи  зараз),  прийняти  тільки  постанову такого змісту:  "Підтвердити, що чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських,  селищних, міських голів, у тому числі депутатів та  міських голів у Києві та Севастополі,  призначені на неділю 29 березня 1998 року у відповідності із Законом України про вибори до місцевих рад..." і далі за текстом (Шум у залі).

 

     Якщо ми  не  пишемо,  що  підтвердити,  а  пишемо тільки,  що призначити,  тоді це змінює всю процедуру  виборів,  бо  згідно  з нашим   законом   встановлюється   часовий   графік.   Тому  треба підтвердити.  Ми  підтвердимо,  що  чергові  вибори  є,  і   місто Севастополь,  і  місто  Київ  не випадають з цього переліку (Шум у залі).  Тоді ми їх не  називали,  а  тепер  треба  назвати.  Немає заперечень?

 

     Ставлю цю пропозицію на голосування за основу.

 

     "За" - 275. Рішення прийнято.

 

     Це не  заважає  нам  проголосувати  за підтвердження чинності прийнятого  нами  закону.  Ще  раз  ставлю   на   голосування   цю пропозицію. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 275.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановні  колеги,  та  давайте ми скасуємо своє рішення про прийняття цього закону,  бо  інакше  треба  розглядати пропозиції Президента.

 

     ГОЛОВА. Пропозиції  Президента  ми проголосували - 72 голоси. Отже, цю частину питання з розгляду знято. А те, що треба прийняти цей  закон,  ні в кого не викликає сумніву вже тепер.  Однак щоб у декого ще  розвіяти  останні  сумніви,  будь  ласка,  до  вівторка порадьтеся між собою,  порадьтеся у фракціях.  І,  повірте мені, я розумію,  що у незручне становище поставлений і Президент, тому що йому  юристи  підготували  такий  варіант,  а  все  це потребує чи тлумачення,  чи іншого підходу.  І те,  що в Конституційному Суді, про  що  я  вже згадував,  знаходяться матеріали і структури Києва дають обгрунтування з приводу цього,  свідчить про те,  що коли ми просто приймемо цей закон, то тоді привід таки виникає.

 

     А якщо  ми  набираємо  300  голосів,  тоді  знімаються всі ці проблеми,  а  це  спрощує  роботу  і   Конституційного   Суду,   і Президента,  і Верховної Ради,  і вибори проходять нормально, так, як вони й готувалися.  Я думаю,  що це так. І ми ж не підставляємо тим  самим  Центральну виборчу комісію,  яка вже прийняла рішення, про що теж переконливо сказали.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Олександре Олександровичу, та все це правильно, але  ж пропозиції Президента - це реакція на прийнятий нами закон. У чому справа?  Ні до  Закону  про  адміністративно-територіальний устрій, ні до інших законів не було цих пропозицій.

 

     ГОЛОВА. Будь   ласка,   Олександре  Миколайовичу.  Із  змісту пропозиції видно,  що причиною є  не  наш  закон,  а  інша  логіка організації влади в Києві. І ви ж бачите зміст цих зауважень. Якби йшлося про процедуру,  про відхилення від Конституції абощо, то це одна  справа.  Навіщо  ж  ви берете на себе...  Тим більше що,  як правильно сказав депутат Оробець, ви - ще не гарант...

 

     СТЕШЕНКО О.М. Так буду гарантом!

 

     ГОЛОВА. Будете, звичайно.

 

     Я ставлю на голосування пропозицію про  те,  щоб  це  питання розглянути  у  вівторок  першим,  до розминки.  Перед початком Дня уряду.

 

     "За" - 261. Прийнято.

 

     Розглядається питання про  вибори  депутатів  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим...

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Олександре Олександровичу!

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Пробачте, що я перервав ваш виступ. Я хотів би наголосити і звернути  вашу  увагу  на  те,  що  ми  тільки  що прийняли  з голосу постанову незрозуміло якої редакції.  Щоб потім не було нарікань на порушення процедури,  яку ми  застосували  при прийнятті цього рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ну,  добре...  Тоді,  щоб  ви  не  вважали,  що  це з голосу... (Шум у залі). Та нічого, не треба на вівторок.

 

     Я зараз  прошу  одного  з  депутатів  -  членів  Комітету   з питань...  (Шум у залі). Коротше кажучи, ми зараз віддрукуємо, усе зробимо так, як слід, і ще раз проголосуємо.

 

     Я прошу,  нехай  терміново  підійде  керівник   Секретаріату. Юристи   терміново  підготують  проект,  розповсюдимо  його  серед депутатів, щоб не давати приводу для зайвої роботи. Будь ласка.

 

     -----------------

 

     Про вибори депутатів  Верховної  Ради  Автономної  Республіки Крим. Прошу, доповідайте.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановний  головуючий,  шановні  колеги народні обранці!  21  січня  1998  року  Президент  України  звернувся  до Верховної  Ради  України:  "Відповідно до частини другої статті 94 Конституції України повертаю Закон України  про  вибори  депутатів Верховної  Ради  України  Автономної  Республіки  Крим  (прийнятий Верховною Радою 26 грудня 1997  року,  це  я  від  себе  додаю)  з пропозиціями для повторного розгляду Верховною Радою України".

 

     Комітет розглянув   пропозиції  Президента.  Їх  викладено  в середній колонці  порівняльної  таблиці,  а  в  правій  колонці  - позиції комітету, визначені шляхом голосування.

 

     Перед тим  як  перейти  до постатейного розгляду і виходячи з того,  що ключовими є  перша  і  четверта  пропозиції  Президента, пропоную  відповідно  до  статті 6.6.5 Регламенту обговорити їх за короткою процедурою і проголосувати.  І далі можна  буде  вирішити решту питань, про які йдеться у пропозиціях Президента.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Романе Петровичу, будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги!  Вашій увазі пропонуються зауваження Президента до  Закону про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.  В основному ці зауваження стосуються двох концептуальних положень  - щодо  застосування  змішаної (мажоритарнопропорційної) системи при виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим і щодо суб'єктів,  які  мають  пасивне  право і активне право у виборчому процесі  під  час  проведення  виборів  депутатів  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим.

 

     Решта зауважень   мають   суто   редакційний  характер,  вони стосуються помилок,  які були допущені  в  ході  розробки  проекту цього закону. Ну, наприклад, тут записано, що кількість виборців в окрузі  має  визначитися  виходячи  з  середньої  по  Україні.  Це свідчення того,  що закон цей, скажемо так, компілювався із Закону про вибори народних депутатів України.

 

     Хотів би звернути вашу увагу на те,  що проблема застосування змішаної  системи  вже  довгий  час дискутується і,  як ви знаєте, стала предметом розмов  у  Конституційному  Суді.  І  на  те  буде рішення.  З огляду на це,  чи доречно застосовувати таку систему в окремому  регіоні  України?  Це  по-перше.  Подруге,  чи  враховує змішана   система   інтереси  всіх  громадян,  які  проживають  на території Автономної Республіки Крим?

 

     Скажімо, до цього часу так і не  вирішено  питання  участі  у виборах  депортованих народів.  Тому з огляду на ту ситуацію,  яка складається на даний момент,  прошу вас або підтримати  пропозиції Президента    щодо   запровадження   мажоритарної   системи,   або підготувати  проект,  який  передбачав  би   голосування   по   89 мажоритарних  одномандатних  округах та вибори по багатомандатному мажоритарному округу (11 депутатських мандатів)  для  депортованих народів.

 

     Якщо ви звернули увагу, я не говорив про представників певних націй чи народностей.  Скажу лише, що в Автономній Республіці Крим депортовані  народи  становлять 10 відсотків від загального складу виборців.

 

     Ще раз кажу, Олександре Миколайовичу, що йдеться не про певні нації  чи народності,  а про статус депортованих народів,  який ми зобов'язані враховувати при формуванні представницького  органу  в Автономній Республіці Крим.

 

     Ось такі дві пропозиції.

 

     Дякую за   увагу   і  прошу  розглянути  по  суті  пропозиції Президента.

 

     ГОЛОВА. Перед тим як надати можливість поставити запитання  й обговорити   пропозиції,   я  просив  би  всіх  зважити  на  деякі об'єктивні обставини.  Зміна змісту закону про вибори до Верховної Ради автономії в будь-якому варіанті,  наприклад,  буква в букву з тими пропозиціями,  які вносить  Президент,  означає  неможливість проведення   виборців  у  визначені  Конституцією  строки.  Іншими словами, це буде дія, яка суперечитиме Конституції. Це перше.

 

     Друге. Щоб ми не сумнівалися в тому,  для  чого  підготовлено цей  документ  і  чому сьогодні саме в Криму блокуються вибори,  я хочу поінформувати вас ось про  що.  Учора  депутати  надали  мені інформацію  про  те,  що  до  порядку  денного кримської сесії вже включено питання про вибори восени наступного року.  Так само,  до речі,  як  і  про  Конституцію,  в  якій  не враховано зауваження, підготовлені тут.

 

     Виходить, що групі людей  у  Криму,  і  не  тільки  в  Криму, хотілося  б  зафіксувати цю ситуацію,  щоб вирішувати тим часом ті питання,  які стають предметом розгляду державними  структурами  в різний  час.  У "Прикінцевих положеннях" Конституції записано,  що вибори відбуваються по всій Україні 29 березня. Які ще можуть бути пояснення?

 

     Зрозуміло, що    найпрекрасніші   зауваження   сьогодні,   за існуючого механізму  і  навіть  за  бажання  Президента  підписати негайно  після прийняття цей закон,  є нереальними.  Не можна буде провести тоді вибори!  І у нас немає іншого вибору,  ніж  подолати вето,  з  тим щоб дати змогу обрати представницький орган у Криму. Тим більше що там змішана система не відіграє  визначальної  ролі, тому що там усього сім політичних організацій. Вони ж повинні мати відповідний статус,  вони можуть зареєструватися і брати участь  в виборах. Кого це турбує?

 

     І інше.  Ми цим законом, а також законом про статус Верховної Ради Криму передбачаємо, що це буде не професійний представницький орган.  Це, знову ж таки з точки зору економії бюджетних ресурсів, для Криму теж має особливо важливе значення. І от виходить, що ми, посилаючись  на  позицію  тільки  кількох  чоловік,  яких можна по прізвищах назвати (ми бачили,  хто в Криму не хотів, щоб приймався цей закон,  ми бачили,  як розглядалися тут питання і про закон, і про Конституцію),  зв'язували ці  два  питання:  давайте  спочатку Конституцію   приймемо,  а  потім  уже  будемо  закон  про  вибори приймати. Гадаю, ви чудово розумієте, про що йдеться. Я дуже прошу вас  розглянути  питання  і  прийняти  рішення  про подолання вето Президента.  Це вихід із ситуації.  І я прошу поставити це питання на голосування у вівторок одночасно із законом про вибори у містах Києві та Севастополі.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Олександре  Олександровичу,  пробачте,   ви допускаєте  помилку.  Справа  в  тому,  що  в  Конституції України говориться про вибори  органів  самоврядування  і  Верховної  Ради України.  У  ній нічого не говориться про те,  що вибори Верховної Ради Автономної Республіки Крим мають відбутися 29 березня. Зважте на це.

 

     Більше того,  призначення  чергових  виборів  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим належить до повноважень Верховної  Ради Автономної Республіки Крим.  Її повноваження, цієї Верховної Ради, закінчуються 10 травня 1998 року.  Тому говорити про те, що вибори Верховної   Ради   Автономної   Республіки   Крим   29  березня  є обов'язковими,  немає ніяких  підстав.  По  суті,  призначення  29 березня  виборів  Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим - це призначення позачергових виборів.  I якщо буде така  воля,  то  це повноваження  Верховної  Ради  України,  але  для  цього  потрібне спеціальне рішення.  Тому я прошу не сплутувати норми  Конституції України.

 

     ГОЛОВА. Я  не  сплутую  норми  Конституції,  я  кажу про суть обставин.  Враховуючи  пропозиції  депутата  Безсмертного,   прошу комітет  підготувати  на  вівторок і проект постанови про вибори в кінці  березня.  Чи  позачергові,  чи  якісь  інші,  як   завгодно називайте. Якщо ви пам'ятаєте, це питання раніше вже включалося до порядку денного - рік тому і навіть два роки тому.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про розгляд цього питання  у вівторок   перед  Днем  уряду  і  доручення  комітету  підготувати відповідні документи. Будь ласка.

 

     "За" - 221.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 241. Рішення прийнято.

 

     А щоб не треба  було  у  вівторок  проводити  обговорення,  я просив   би   зараз   поставити   запитання   і  провести  коротке обговорення. Щоб залишилося тільки проголосувати.

 

     Будь ласка,  є запитання до Олександра  Миколайовича  або  до Романа Петровича? Запишіться, будь ласка, тому що багато рук, я не можу зорієнтуватися.

 

     Депутат Анісімов. Будь ласка.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Прошу передати слово депутату Карпачовій.

 

     ГОЛОВА. Депутат Карпачова.

 

     КАРПАЧОВА Н.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних  відносин (Алуштинський виборчий округ,  Автономна Республіка Крим).  Спасибо.  Уважаемые  народные  депутаты!  Вчера вечером  в городе Симферополе - столице Автономной Республики Крым было  совершенно  покушение  на  заместителя  Председателя  Совета Министров  крымской  автономии  Александра  Сергеевича  Сафонцева, который сейчас находится в больнице, состояние его критическое.

 

     Мы, депутаты от крымской автономии,  заявляем,  что этот  акт является  политическим  актом  с  целью  дестабилизации ситуации в крымской автономии.

 

     Я хотела бы обратиться  к  вам,  уважаемые  коллеги  народные депутаты,  и к вам, Александр Александрович, с просьбой пригласить сюда министра внутренних дел,  чтобы он проинформировал нас о  той криминогенной  ситуации,  которая  складывается,  как  всегда,  мы знаем,  накануне выборов или в Автономной Республике Крым,  или  в целом  в Украине,  но Крым используется опять-таки как полигон для разжигания страстей.

 

     Я хотела  бы  попросить  вас,  уважаемые   коллеги   народные депутаты,   учитывая,  что  выборы  в  крымской  автономии  должны состояться (и мы,  крымские депутаты,  заявляем вам свою волю)  29 марта,  для  введения  автономии  Крыма в правовое поле Украины во вторник поддержать позицию крымских депутатов  и  преодолеть  вето Президента  на  Закон  о  выборах  в  Верховный  Совет  Автономной Республики Крым.  В противном случае,  при всем уважении к позиции Президента,   при   всем  уважении  к  депортированным,  в  данной конкретной исторической ситуации,  в которой мы сейчас  оказались, это  будет  дестабилизирующим  фактором не только в Крыму,  но и в целом в Украине.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Я просив би вас ставити запитання, а не виступати.

 

     Депутат Красняков. Будь ласка.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В. Фракция коммунистов. Уважаемый Роман Петрович! Вы,  представляя и защищая позицию Президента, знаете о том, что в средствах  массовой  информации  сегодня раскручивается тема,  что нынешние выборы в Верховный Совет,  выборы в местные органы власти достаточно дорого стоят для народа.

 

     Скажите, есть   ли   такая  информация,  что  если  выборы  в Верховный Совет и местные органы власти пройдут 29 марта, а выборы в Верховный Совет Автономной Республики Крым, как вы говорите, - в другое время,  сколько  это  будет  стоить  для  скудного  бюджета крымской автономии?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановні  колеги,  я  прошу вибачити,  але я готовий говорити по суті того питання, яке ми зараз обговорюємо. Я не займався проблемою підрахунків,  скільки потрібно для того, щоб провести вибори в Автономній Республіці Крим.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стешенко знає цю цифру. Ні? (Шум у залi).

 

     Депутат Кармазін. Будь ласка, запитання.

 

     КАРМАЗIН Ю.А.  Дякую.  Олександре Олександровичу,  ви обіцяли поставити  питання  про включення до порядку денного...  Ми робимо вигляд,  що не було звернення Верховної Ради Автономної республіки Крим до Верховної Ради України. Ми не повинні так робити, ми маємо розглянути це звернення.  Адже усі ці питання дуже  пов'язані  між собою.   Я  роздав  проект  постанови,  прошу  його  розглянути  і прийняти, бо в Криму нагнітається обстановка, розігрується карта у зв'язку  з  тим,  що  ми  не  приймаємо  ніяких  рішень  щодо тієї ситуації, яка там складається.

 

     Передусім я звертаюся до вас,  Олександре  Олександровичу,  з пропозицією  поставити  на розгляд питання про звернення Верховної Ради Автономної республіки Крим. Адже не можна говорити, як глухий з німим.  У нас уже і без того в такий спосіб розмова відбувається між Президентом і Головою Верховної Ради (я  не  хочу  розставляти акценти,  хто  кого  не  чує).  Але  нам  не  чути автономії в цій ситуації неможливо.  I я хотів би,  щоб ви  поінформували  про  те звернення, а я запропонував би свій варіант.

 

     I в  мене  запитання  до Олександра Миколайовича.  Олександре Миколайовичу,  чи дійсно ви вірите в те,  що в установлений термін (хоч  він  Конституцією  і не визначений) можна провести вибори до Верховної Ради Автономної Республіки Крим?  Я,  наприклад, у це не вірю, виходячи із ситуації, яка тепер кругом накручена. Не вірю! Я хочу,  щоб було за Конституцією.  Але я бачу, що цього не буде. Чи ви  вірите  в це?  І які саме пропозиції Президента,  ви вважаєте, треба прийняти?  Чи треба  йти  на  якийсь  компроміс,  чи  просто жорстко  ставити  питання про подолання вето?  Я хотів би,  щоб ви прагматично оцінили цю ситуацію, так, як ви завжди робите.

 

     Спасибі.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Дякую.  Дозвольте, я почну з останнього вашого запитання.  Дійсно,  питання  досить  серйозне.  Якщо  ви звернули увагу,  то я відразу,  як тільки доповів  дуже  коротко  по  суті, запропонував   скористатися  статтею  6.6.5  нашого  Регламенту  і розглянути першу і четверту  пропозиції  Президента.  Це  саме  ті ключові  моменти,  на яких я робив наголос,  коли ми розглядали це питання. Дехто під оплески сприймав це по-іншому, що, як я вважаю, вплинуло на накладення вето на цей закон.

 

     Це і  зараз  залишається  ключовим  питанням.  Тим паче що ми після того як рік готувався проект  Закону  про  вибори  депутатів місцевих   рад,  сільського,  селищного,  міського  голови  (а  ви пам'ятаєте,  що там було  закладено  механізм  багатоваріантності, тобто   якщо  вже  йти  шляхом  структурування,  то  треба  надати можливість   діяти   і   приймати   відповідні   рішення    різним представницьким органам), знівелювали ці наші пропозиції, хоч вони були проголосовані під час розгляду цього законопроекту в  першому читанні. Тим часом вони є дуже важливими і концептуальними. Але ми пішли на таку уніфікацію, будемо так говорити.

 

     Для мене  Верховна  Рада  Автономної  Республіки  Крим  -  це насамперед    представницький    орган,   але   з   дещо   ширшими повноваженнями,  враховуючи статус  адміністративно-територіальної одиниці,  якою  є Кримський півострів на відмінність від звичайної нашої області.

 

     Є дуже цікава думка  науково-експертного  управління,  яку  я поділяю.  Дозвольте я її процитую.  Вони нас про це попереджали, а ми, на превеликий жаль, у статті 6 проголосованого закону, на який накладено вето, цю думку не врахували.

 

     Але спочатку   я   процитую  саму  статтю.  Вона  називається "Порядок  призначення  виборів".  Тут  записано:  "Чергові  вибори призначаються   Верховною  Радою  Автономної  Республіки  Крим  на останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної  Ради Автономної Республіки Крим.

 

     Позачергові вибори  до  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим призначаються відповідно  до  Конституції  України  Верховною Радою  України  і проводяться в період 60 днів з дня опублікування рішення  про  дострокове  припинення  повноважень  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим".

 

     У нашому  випадку  не  йдеться  і  не  йшлося  про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

 

     Далі. Стаття 85 Конституції:  до повноважень  Верховної  Ради України належить призначення чергових та позачергових виборів.

 

     Дозвольте тепер   процитувати   висновок   нашого  юридичного управління з цього приводу. "Насамперед слід зазначити, що статтею 138 Конституції України..."

 

     ГОЛОВА. Я  прошу,  Олександре  Миколайовичу,  це  ви доповідь робите,  а було конкретне запитання. Коротше відповідайте, ви весь час використали. Будь ласка, якщо можна, коротше.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  "...Призначення  чергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим віднесено  до  відання  Автономної Республіки  Крим.  Тому напередодні другого читання проекту закону юридичне управління пропонувало відтворити  це  у  частині  першій статті  6  і  водночас відповідним чином зафіксувати у прикінцевих положеннях факт призначення виборів до Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим на 29 березня 1998 року.

 

     На нашу думку, "разове" призначення виборів до Верховної Ради Автономної Республіки  Крим  не  суперечить  Конституції  України, оскільки  є  складовою  частиною  загального  процесу  виборів  до органів державної влади та місцевого самоврядування, передбаченого "Перехідними  положеннями" Конституції України.  До того ж у цьому році закінчується термін  повноважень  Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим,  яка приступила до роботи у травні 1994 року".  Я таку думку поділяю, і треба було врахувати її. Ми не врахували.

 

     Щодо ситуації в Автономній Республіці Крим.  Кажу відверто, я нею  не  володію  і  тому  давати  з  цієї  високої  трибуни якісь пояснення чи говорити про власні враження я не можу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. Немає Вітренко. Депутат Степанюк.

 

     СТЕПАНЮК Д.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань оборони   і   державної   безпеки  (Дзержинський  виборчий  округ, Дніпропетровська область). Уважаемые депутаты! Хочу напомнить, что с  1994  года  парламент  Украины  постоянно занимается Автономной Республикой Крым.  Мы изучали все ситуации и принимали  взвешенные решения,  которые  позволили нам построить доверительные отношения Симферополя с Киевом,  отрегулировать  процессы,  чтобы  автономия действовала в конституционном поле Украины.

 

     Но по   моим  наблюдениям,  как  только  начинаются  какие-то неуклюжие вмешательства в дела автономии со стороны исполнительной власти,   сразу  взрывается  вся  ситуация  и  парламенту  Украины приходится опять разгребать этот жар.  Я хочу сказать,  уважаемые, что сегодня в Крыму раскручивется маховик событий, направленных на срыв российскоукраинского договора. Как будут развиваться события, уже нетрудно спрогнозировать.

 

     Поэтому у  меня есть предложение возобновить работу временной комиссии по изучению политико-правовой ситуации в  Крыму,  выехать немедленно   туда   и  на  месте  изучать  процессы,  которые  там протекают,  с тем чтобы парламент Украины  мог  давать  правильные оценки   действиям  силовых  и  политических  структур.  Принимать радикальные решения нам придется здесь, в парламенте.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ковтунець.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (Вересневий   виборчий   округ,   Рівненська   область). Демократична партія України,  виборчий блок НЕП. Дякую. Олександре Миколайовичу,  коли ми приймали наші виборчі закони,  то проводили при цьому (і це правильно) лінію на структуризацію суспільства. Ми говорили,  що  треба  підтримувати  політичні  партії,  надавши їм можливість активної участі у виборах.  Але коли дійшло до діла, то ми відмовилися підтримати,  скажімо, елементи пропорційної системи при проведенні виборів до обласних  рад.  І  раптом  робимо  такий добрий виняток для Криму.

 

     Чим політично Крим відрізняється від будь-якої іншої області, а політичні структури в Криму від політичних і партійних  структур в    інших    областях?   Чому   ми   отак   механічно   перенесли загальнодержавну ситуацію на одну окрему  територію?  Хоч  вона  і специфічна,  звичайно,  але якщо говорити про політичні структури, то відмінностей практично немає.

 

     Дякую.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Ви розумієте, це теж моя позиція, але комітетом її   не  було  підтримано.  Я  теж  під  час  розгляду  пропозицій Президента звернув на це увагу. Четверта пропозиція врегульовує це питання,  щоб  ми  потім  у  пожежному порядку не приймали якихось рішень щодо участі у виборах депортованих народів,  бо  це  досить серйозно. Ви пам'ятаєте, ми вже одного разу, коли проводили вибори до органів місцевого самоврядування, приймали такі рішення.

 

     Як мені пояснювали члени комітету,  обрані від автономії,  що взагалі  ця  модель уже обкатана,  застосовувалася під час виборів депутатів діючої Верховної Ради Автономної Республіки Крим.  Проте яка  масштабність  і  наскільки  це  доцільно?..  Я  не  входив до спеціальної комісії,  яка постійно  працювала  з  Верховною  Радою Криму щодо врегулювання цієї проблеми.  Я вважаю,  що застосування мажоритарної системи виборів до  кримської  автономії,  тобто  щоб виборець конкретно обирав і була конкретна відповідальність, - цей захід у сукупності зі стабілізацією там ситуації був би  доцільним саме  тепер,  на  даному етапі нашого суспільно-політичного життя, такого складного й багатопланового.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Записалися на виступи депутати Заєць і Ярошинський.

 

     Депутат Заєць. Будь ласка. За ним - депутат Ярошинський.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України у  закордонних  справах  і  зв'язках з СНД (Святошинський виборчий округ,  м.  Київ). Шановні депутати! Я думаю, що ми повинні були б конкретизувати  завдання  для  комісії стосовно того,  щоб вона на наступний тиждень випрацювала все-таки певну схему із мажоритарною системою  виборів,  де  передбачила  б  багатомандатний  округ для репресованих народів.  Адже якщо не  подолаємо  вето,  то  справді затягнемо  вирішення цих питань.  А якщо комісія підготує нам такі варіанти,  то ми проголосуємо їх у вівторок,  Президент підпише, і проблему  буде  вирішено.  Тобто я хотів би,  щоб комісія все-таки підготувала схему виборів - мажоритарну й  одночасно  з  введенням багатомандатного  округу  для  народів,  що  були репресовані.  Це перше.

 

     І друге.  Я  звертаюся  до  народних  депутатів   України   з проханням,  щоб  вони  не займалися тут популізмом,  який усе-таки підігріває оці всі суперечки в Криму.  Ми не до кінця  знаємо  всі проблеми,  які там є,  і те,  що ми сьогодні тут починаємо відразу говорити про політичні вбивства і так далі - це  не  що  інше,  як нагнітання   ситуації.  Нам  треба  бути  послідовними.  У  нас  є Конституція України,  і  якби  ми  діяли  відповідно  до  неї,  то сьогодні  не  мали б ніяких суперечок у Криму.  Одначе ми у травні 1996 року відступили,  потім при прийнятті Конституції  України  і продовжуємо  відступати  далі.  І  саме  це  породжує  оту правову нестабільність для всіляких проявів у Криму.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ярошинський.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.    Українська    республіканська     партія, "Національний  фронт".  Шановні  народні  депутати!  Виступаючи  з трибуни  Верховної  Ради  з  приводу  прийняття  цього  закону,  я висловив  своє  особисте  і  партійне  бачення  концепції побудови виборів у Криму.  Воно полягало  в  тому,  що  треба  було  б  нам визначити  Крим  областю  і  завершити  оці безперервні дискусії з приводу того,  хто там кого і  так  далі.  Але  так  склалося,  що більшість Верховної Ради знову підтримала конституційну, повторюю, конституційну концепцію кримської автономії і відповідно до  цього побудувала чинний закон.  Я думаю,  що на цьому етапі немає іншого виходу,  ніж знову ж таки припинити дискусії з приводу  концепції, адже  вона  прийнята  більшістю,  і  підтримати ту концепцію,  яка закладена в чинному законі.

 

     Водночас я  хотів  би  особливу  увагу  звернути   на   деякі зауваження пана Президента.

 

     Аналіз складу   Верховної  Ради  Криму  нинішнього  скликання свідчить про те,  що в ній є  представники  всіх  національностей, крім українців.

 

     Стосовно депортованих  народів,  яких пан Кучма разом з паном Романом хочуть представити в кількості 11 чоловік у Верховній Раді Криму.   Логіка  в  такій  думці  була  б,  якби  до  цих  народів відносилися усі інші неукраїнські народи,  а українцям  було  дано право мати більшість у Верховній Раді Криму. Це перше.

 

     Друге. Мене дивує,  чому ті самі політичні сили, які сьогодні мають більшість у парламенті Криму,  так поспішають із виборами  в Криму.  Адже  більшістю в парламенті Криму є комуністи і так звані непмани, які об'єдналися тепер з демократами пана Яворівського.

 

     Проте, з другого  боку,  для  того  щоб  ми  були  в  єдиному правовому   полі,  нам  треба  підтримати  думку  про  заперечення Президенту з приводу його зауважень і набрати 300 голосів  за  те, щоб  вибори  в  Криму  відбулися разом із виборами в усій Україні. Іншого виходу немає.

 

     Ці доповнення,  які запропонував пан Президент  вустами  пана Романа Безсмертного,  є, на мою думку, алогічними і, знову ж таки, втягують  нас   у   русло   дискусій   не   щодо   законності   чи конституційності   закону,   а   щодо  правильності  чи,  точніше, відповідності  думок  пана  Президента  і   його   концептуального бачення, що має відбуватися в Криму, тому, що написано в законі.

 

     Я думаю,  що  дискусія  з приводу концепції вже відбулася під час першого та другого читань, і її не треба продовжувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Для довідки, Богдане Харитоновичу. У парламенті Криму два комуністи.

 

     Будь ласка,  одну  хвилиночку,  депутате  Вітренко.  У мене є пропозиція:  перед  тим  як  я  надам  слово  депутату   Вітренко, проголосувати  пропозицію  про проведення засідання без перерви до 14 години.  Можна до 14 години без перерви? Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 199.

 

     Прошу підтримати,  ви  ж  розумієте,  що так буде краще.  Це, власне,  процедурне питання,  але все-таки ставлю  на  голосування (Шум у залі). Ну підтримайте, тим більше якщо це не процедура.

 

     "За" - 234. Рішення прийнято.

 

     Будь ласка.  Депутат  Вітренко має слово.  Є пропозиція потім надати слово депутату Штепі від кримської  депутації  і  на  цьому закінчити.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Прогресивна   соціалістична   партія   України.   Передусім   хочу наголосити,  що  нам  треба терміново подолати вето і зробити все, щоб 29 березня 1998 року в Криму нормально відбулися вибори.  Крим є складовою частиною України,  і тому демократичні вибори,  на які чекає вся Україна в березні, повинні відбутися й у Криму.

 

     Проте я  хочу  окреслити  й  іншу  проблему.  Те,   що   нині відбувається  навколо  Криму,  - це закономірний результат повного банкрутства політики Президента  Кучми.  Ви  подивіться,  сьогодні півдня  парламент  працює  тільки  для  того,  щоб  подолати  вето Президента.  Президент  заважає  працювати   законодавчій   владі. Президент  не  в  змозі  контролювати ситуацію в Україні,  вивести Україну з кризи,  не в змозі  виконувати  свої  обов'язки  гаранта Конституції.   Так  не  може  тривати.  Якась  частина  парламенту заангажована, куплена чи залякана Президентом, вона не усвідомлює, хто вона і за що голосує, тільки виконує розпорядження Президента. Внаслідок цього друга частина парламенту не може подолати  вето  і приймати нормальні закони.

 

     Тому я  пропоную  вирішити  проблему  по  суті.  А  по суті - значить,  у вівторок першим питанням розглянути  законопроект  про зміни до Конституції України, ліквідувати посаду Президента і весь інститут Президентства та перейти на шлях побудови в Україні  хоча б парламентської республіки.  Тоді і ми, і наші наступники зможуть нормально  працювати.  Крим  (це  треба  просто   розуміти!)   має об'єднувати  Україну  і Росію,  не можна постійно гратися Кримом і зіштовхувати братні народи!  Проблема Криму -  це  проблема  всієї України. I проблема виборів у Криму, і проблема Ялти сьогодні - це проблема України в цілому.

 

     Олександре Олександровичу,  треба  врешті  поставити  питання так, як воно повинно стояти, - не треба сьогодні Україні Президент і президентська республіка!  Ми подали проект закону про  внесення змін  до  Конституції  ще  в  серпні  1997  року,  і  там  якраз є пропозиція про ліквідацію інституту Президента. Тоді ми вирішимо і всі інші законодавчі питання!

 

     До речі,  сьогодні  в  Криму  наявне  порушення  Європейської хартії про місцеве самоврядування. Якщо ми виконуємо цю хартію, то треба поважати Крим!  Це не область і не передмістя, як це видають пан Ярошинський і пан Заєць,  - це автономна республіка,  яка  має свою Конституцію.

 

     ГОЛОВА. Вимкніть   мікрофон.   Шановна   Наталіє  Михайлівно, оскільки  ви  звертаєтеся  безпосередньо  до  мене,  то   я   мушу відповісти і зважити на те, що ви виступаєте у відкритому ефірі і, можливо,  дехто з слухачів,  не так як ви, не читав Конституції... Ви  пропонуєте  цілком  неконституційні  речі,  до  того ж з такою переконаністю,  що люди подумають,  що справді можна так вирішити, як ви говорите! (Шум у залi).

 

     Розумієте, завдання ваше і всіх депутатів

- діяти в межах Конституції.  I те,  що ми сьогодні витрачаємо дві години  на  подолання  вето  Президента  -  це  теж  парламентська процедура,  визначена Регламентом.  А вчора, скажімо, треба було б прийняти  важливий  закон  про  амортизаційні відрахування або про оціночну діяльність,  де ви були призначені доповідачем, але ж вас немає тоді,  коли ми працюємо в сесійному залі не в ефірі.  Тому я просив би вас  не  пересмикувати  факти,  не  пересмикувати  норми закону, а діяти в межах закону, в межах Конституції, тоді буде все як слід.

 

     Будь ласка. Штепа Наталія Петрівна.

 

     ШТЕПА Н.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  соціальної політики та праці (Сімферопольський виборчий округ, Автономна Республіка Крим). Фракция коммунистов. Я призываю   всех  вас,  уважаемые  товарищи  депутаты,  во  вторник обязательно преодолеть вето Президента.  Это единственный выход из создавшейся  ситуации.  Смешанная система выборов уже опробована в Крыму и не является новой.

 

     Я хочу  обратить  ваше  внимание   вот   на   какую   сторону предложенной   Президентом   новой   редакции   закона.  Президент предлагает  все  выборы  проводить  за  счет  бюджета  Крыма.  Нет возражений.   Но  с  другой  стороны,  посмотрите,  что  делается. Нынешний Верховный Совет Крыма,  состоящий из 96 человек, по сути, вычерпывает  деньги  из  бюджета Крыма.  И вместо того,  чтобы как положено назначить выборы в марте 1998 года,  делается все,  чтобы оставалась,  извините  за выражение,  эта кормушка,  которая лежит тяжким бременем на  налогоплательщиках  Крыма,  делается  все  для того, чтобы эти выборы были сорваны.

 

     Хочу также   обратиться  к  представителю  Президента  Роману Бессмертному.  Меня  как   крымчанку   вообще   поражает   позиция Президента,  которую  он  занял  по  отношению  к  Крыму.  Я  хочу напомнить,  что Президент,  будучи на  отдыхе  в  Крыму,  спокойно наблюдал  за  тем,  как  президент  Мешков издавал указы,  которые практически прекратили деятельность советов всех уровней в  Крыму. Он спокойно к этому отнесся.  Я удивляюсь сегодня, когда Президент накладывает вето на все социальные законы - об индексации денежных доходов,  о  минимальной  пенсии и зарплате.  Говорят,  нет денег. Скажите,  пожалуйста,  откуда возьмутся деньги в  Крыму,  если  96 человек, по сути, используют эти деньги не по назначению.

 

     Я обращаюсь   к   вам,  уважаемый  Роман  Петрович,  скажите, пожалуйста: кто главный дестабилизатор обстановки в Крыму и вообще в Украине? По тому, что делается вокруг Крыма, я вынуждена сделать вывод,  что это Президент.  И чтобы не было таких  выводов,  я  бы просила Президента проявить мудрость и свое вето отозвать,  а всех депутатов прошу преодолеть вето во вторник.

 

     Я хочу  сказать,  что  крымчане,  зная  о  том,  что  сегодня Верховный  Совет  Крыма в повестку дня включил вопрос о проведении выборов  в  Крыму  в  октябре  1999  года,  отреагировали  на  это однозначно.  Повсеместно  проходят  митинги протеста против такого решения Верховного  Совета  Автономной  Республики  Крым.  Простые крымчане,  учителя, которые не получают зарплату, требуют провести выборы в марте 1998 года.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Була пропозиція припинити обговорення.  Ставлю її  на голосування.

 

     "За" - 162. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     ---------------

 

     Вам роздано проект Постанови Верховної Ради України про Закон України про порядок проведення виборів депутатів міської, районних у  місті  Києві  рад  та  міського  голови  в місті Києві.  Ми вже проголосували його,  але тепер він розданий вам.  Ні в кого  немає заперечень щодо змісту проекту постанови. Я ставлю на голосування, щоб не було ніяких претензій.

 

     Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 208.

 

     Ще раз проводиться голосування.  Будь ласка,  підтримайте цей документ.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     Депутат Безсмертний.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Олександре Олександровичу! Тут треба внести редакційну правку,  а саме після слів  "у  тому  числі  депутатів" додати:  "відповідних міських рад",  бо виходить "депутати міста", зверніть увагу.

 

     ГОЛОВА. Так,  депутатів міських рад. Це редакційне уточнення, воно буде зроблене.

 

     --------------

 

     Шановні депутати,  вчора,  коли виступив Борис Ілліч Олійник, ми дали доручення комітету  підготувати  коротку  заяву  Верховної Ради з приводу подій у Перській затоці. І Міністерство закордонних справ,  здається,  вже також відреагувало.  Вам роздано текст цієї заяви.  Вона  нейтральна,  від  імені Верховної Ради закликає Раду Безпеки ООН зробити все можливе,  щоб події розвивалися мирно, щоб не було воєнних конфліктів.

 

     Можна проголосувати?  Я прошу підтримати текст заяви,  ставлю його на голосування за основу. Будь ласка.

 

     "За" - 207.

 

     Будь ласка, ще раз проводиться голосування.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     У третьому абзаці заяви Борис Ілліч  пропонує  записати  так: "Верховна Рада України закликає Організацію Об'єднаних Націй, Раду Безпеки,  усе світове співтовариство вивести цю проблему на  мирні рейки  в інтересах міжнародної стабільності та безпеки".  Я ставлю на голосування цей проект у цілому. Будь ласка.

 

     "За" - 241. Текст заяви схвалено.

 

     _______________________

 

     Відповідно до статті 4.2.1 Регламенту Верховної Ради  України я  оголошую,  що  до складу депутатської фракції Соціалістичної та Селянської партій увійшли  народні  депутати  Чернявський  Олексій Пилипович,  Чулаков  Євген Родіонович,  Пшенична Ольга Миколаївна, яка вийшла з депутатської фракції Партії регіонального відродження України.   Також   оголошую   про  вихід  з  депутатської  фракції Соціалістичної і  Селянської  партій  народного  депутата  Моцпана Анатолія  Федоровича та про входження його до депутатської фракції "Комуністи України - за соціальну справедливість і  народовладдя". Усі документи оформлені так, як передбачено законом.

 

     Також відповідно  до  статті  4.2.2 Регламенту Верховної Ради України оголошую,  що  депутатська  група  "Незалежні"  не  змогла набрати   встановленої   Регламентом   кількості  -  не  менше  25 депутатів, у зв'язку з чим оголошується її розпуск.

 

     ГОЛОВА. Слухається проект Постанови  Верховної  Ради  України про  висновки  Тимчасової  слідчої  комісії  по перевірці обставин створення,  діяльності  та  банкрутства  українсько-американського спільного    підприємства   "Борщагівський   хіміко-фармацевтичний завод". Доповідає Жовтяк Євген Дмитрович.

 

     Де Євген Дмитрович?  Він у комітеті? Знайдіть його, нехай він підійде,  напевно, не знав, що зараз буде розглядатися це питання. Є? Будь ласка.

 

     ЖОВТЯК Є.Д.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України    з    питань    фінансів    і   банківської   діяльності (Києво-Святошинський виборчий округ,  Київська  область).  Шановні колеги!  Тимчасова слідча комісія по перевірці обставин створення, діяльності  та  банкрутства  українсько-американського   спільного підприємства   "Борщагівський  хіміко-фармацевтичний  завод"  була створена відповідно до Постанови Верховної  Ради  України  від  10 жовтня...

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  зачекайте  хвилинку.  Я розумію,  що ви поспішали, вам важко дихати. Зробимо паузу на одну хвилину.

 

     Тим часом  я  повідомлю,  що  потім  розглядатиметься  проект Закону  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів  щодо виробництва,  торгівлі  та   оподаткування   алкогольних   напоїв. Доповідатиме  Вячеслав  Михайлович Сокерчак,  виконуючий обов'язки голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.  Потім на  черзі  проект  Закону  України  про внесення зміни до статті 4 Закону про індексацію грошових доходів  населення.  Доповідатимуть Матвійчук   Володимир   Макарович,   заступник  міністра  фінансів України,  і Штепа Наталія Петрівна,  голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці.

 

     Зараз розглядається  питання  про висновки Тимчасової слідчої комісії по перевірці обставин створення, діяльності та банкрутства українсько-американського  спільного  підприємства  "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод". На трибуні - Євген Дмитрович Жовтяк, голова Тимчасової слідчої комісії. Будь ласка.

 

     ЖОВТЯК Є.Д.  Тимчасова  слідча  комісія по перевірці обставин створення,  діяльності  та  банкрутства  українсько-американського спільного підприємства "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" була створена відповідно до Постанови Верховної Ради  України  від 10  жовтня  1997  року  N  567 у складі народних депутатів України Жовтяка Євгена  Дмитровича  (голова),  Біласа  Івана  Григоровича, Пилипенка   Миколи  Васильовича,  Семенюк  Валентини  Петрівни  та Кармазіна Юрія Анатолійовича.

 

     Вона була  створена  у  зв'язку   із   зверненням   трудового колективу  Борщагівського хімфармзаводу до Верховної Ради та інших державних інстанцій і численними  публікаціями  в  українських  та закордонних засобах масової інформації про конфліктну ситуацію, що склалася між українськими акціонерами українськоамериканського  СП та  іноземним  співзасновником  -  компанією  "Р енд Джей Трейдінг Інтернешнл інк" (США, штат НьюЙорк, місто Бруклін).

 

     Комісією вивчено і проаналізовано документи щодо створення та реєстрації   СП.  Члени  комісії  ознайомились  також  з  окремими фінансово-господарськими документами підприємства та з матеріалами арбітражної  справи  про банкрутство.  Комісія заслухала пояснення Людмили Безпалько - колишнього  директора  СП,  яка  зараз  займає посаду      Генерального      директора     НВЦ     "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод"; Джекоба Ямпеля - президента компанії "Р   енд   Джей  Трейдінг  Інтернешнл  інк",  яка  була  одним  із засновників СП; Липая - колишнього акціонера СП, який в НВЦ працює на  посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення; Голобородька - заступника Генерального директора  НВЦ  з  правових питань; Лапчука - акціонера СП, колишнього працівника СП. Комісією також  розглянуті  звернення  керівників  американської   компанії Ямпеля, Фурмана та акціонера СП Тішаєва.

 

     У період  роботи  комісією  було направлено запити і отримано відповіді  від  Ради  національної   безпеки   України,   Кабінету Міністрів  України,  Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією,  Генеральної прокуратури України,  Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду  України,  Служби  безпеки,  Міністерства  внутрішніх  справ, Секретаріату Верховної Ради,  Ленінградського районного суду міста Києва,  прокуратури Ленінградського району міста Києва.  Відповіді розглянуті і проаналізовані.

 

     У результаті    проведеної    перевірки    встановлено,    що Борщагівський   хімфармзавод   входив   до    складу    Київського хіміко-фармацевтичного   об'єднання   "Дарниця".   У  приватизації державної частки майна Борщагівського хімфармзаводу  взяли  участь 609 осіб - працівники заводу, члени їх сімей та пенсіонери.

 

     Після завершення   викупу  державної  частки  майна  трудовий колектив Борщагівського хімфармзаводу 8 квітня 1994  року  прийняв рішення вийти із складу колективного підприємства "Дарниця".

 

     16 травня   1994   року   трудовий   колектив  Борщагівського хімфармзаводу отримав можливість створити на базі виділеного майна юридичну  особу  будь-якої організаційно-правової форми,  але така юридична особа за станом на 22 червня 1994 року не була створена.

 

     22 червня  1994  року   Ленінградською   районною   державною адміністрацією    міста    Києва    було   зареєстроване   спільне українсько-американське        підприємство         "Борщагівський хіміко-фармацевтичний   завод"   у  формі  закритого  акціонерного товариства та видано свідоцтво про державну реєстрацію.

 

     Засновниками СП  виступили  325  працівників   Борщагівського хімфармзаводу  та  американська  компанія  "Р  енд  Джей  Трейдінг Інтернешнл інк" (у подальшому - компанія).

 

     Ленінградською районною державною адміністрацією міста  Києва при проведенні реєстрації СП було порушено статтю 8 Закону України про підприємництво,  а також  Положення  про  державну  реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, оскільки державна реєстрація СП  була  проведена  без  наявності  на  момент  реєстрації   всіх необхідних  документів,  адже на дату державної реєстрації СП його статут та установчий договір не були підписані засновниками, отже, їх не було.

 

     Установчі документи  СП також не відповідають вимогам чинного законодавства.

 

     Так, установчий договір СП не містить відомостей про  порядок оцінки  внесків  сторін;  не було дотримано вимог статті 5 Декрету Кабінету Міністрів про режим іноземного інвестування  щодо  оцінки внесків  на  основі  цін  міжнародних  ринків.  Відсутність оцінки внесків сторін  на  основі  цін  міжнародних  ринків  призвела  до фактичного   заниження  вартості  внеску  української  сторони  та завищення вартості внеску іноземного учасника СП.

 

     В установчому договорі не зазначено повний склад засновників, бо  серед  них  з  української  сторони  поіменно вказані лише 325 працівників заводу,  що суперечить вимогам статті 4 Закону України про господарські товариства.

 

     Пункт 4.14  статуту  СП  суперечить статті 5 Декрету Кабінету Міністрів про режим  іноземного  інвестування,  оскільки  в  ньому протизаконно  передбачено норму про делегування прав та обов'язків сторін щодо оцінки майнових внесків правлінню СП.

 

     Статут СП не  містить  відомостей  про  наслідки  невиконання зобов'язань щодо викупу акцій,  що не відповідає вимогам статті 37 Закону України про господарські товариства.

 

     Внаслідок зазначеного установчий  договір  підлягає  визнанню недійсним   з  моменту  підписання  у  відповідності  з  вимогами, передбаченими статтею 48 Цивільного кодексу України.

 

     На момент     створення     СП      майно      Борщагівського хіміко-фармацевтичного  заводу  перебувало  в спільній колективній власності 609 осіб,  які брали участь в приватизації підприємства. При цьому частка майна кожного із співвласників не була визначена. Але у створенні СП з української сторони  взяли  участь  лише  325 осіб,  які  через своїх представників підписали установчий договір про створення СП.  Таким чином права  інших  громадян,  які  брали участь у приватизації Борщагівського хімікофармацевтичного заводу, були проігноровані, дозволу на розпорядження належним їм майном не було отримано.

 

     Не перевіривши належним чином установчі документи,  повторюю, Ленінградська    районна    державна    адміністрація     все-таки зареєструвала таке спільне українсько-американське підприємство.

 

     Комісія вважає,   що   питання  про  невідповідність  чинному законодавству установчих документів СП та порядку його  реєстрації має  бути  вирішене  в судовому порядку.  У випадку визнання судом недійсними установчих документів СП,  свідоцтво про його  державну реєстрацію  підлягає скасуванню згідно із статтею 8 Закону України про підприємництво. На думку комісії, підстави для прийняття судом такого рішення є.

 

     Таке рішення могло б уже бути прийняте,  але, на жаль, справа за  позовом  прокурора  Ленінградського  району  міста  Києва  про визнання  недійсними установчих документів та державної реєстрації СП "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод"  у  Ленінградському районному суді міста Києва слухається вже більше року.

 

     Розгляд цієї   справи   по  суті  фактично  жодного  разу  не відбувся,  оскільки її слухання постійно  і  без  поважних  причин відкладається або зупиняється.

 

     Позиція американської   сторони  свідчить  про  її  небажання об'єктивно  з'ясувати  питання  щодо  законності   створення   СП, оскільки  це  неминуче приведе і до з'ясування питання про реальну участь компанії у створенні та діяльності СП.  Але незрозумілою  є позиція  суду,  який  чи  не  може,  чи  не  бажає  брати  на себе відповідальність за вирішення  питання  про  законність  створення українськоамериканського СП "Борщагівський хімфармзавод".

 

     Учасники судового    процесу   неодноразово   зверталися   до Верховного  Суду  України  з  приводу  безпідставного  затягування судового  розгляду  Ленінградським  районним  судом вищезазначеної справи, але, на жаль, Верховний Суд України не дав належної оцінки діям  суддів  Ленінградського  районного суду Києва та не здійснив передбачених законом заходів щодо нагляду за порядком та  строками розгляду цієї справи.

 

     При створенні   СП   засновниками   було   визначено   розмір статутного  фонду  спільного  підприємства  -  8   мільярдів   640 мільйонів  карбованців або 500 тисяч доларів США,  які розподілено на  8  228  акцій.  Ці  акції  розподілялися  між  засновниками  - американською  стороною  і  українською стороною в пропорції 50 на 50.

 

     У рахунок свого внеску  до  статутного  фонду  СП  українські акціонери  на  підставі  договору  про  внесок до статутного фонду передали майно  одного  з  цехів,  інвентар  і  грошові  кошти  на банківських рахунках, що підтверджується актом прийому-передачі.

 

     Внесок українських  акціонерів  до статутного фонду СП не був оцінений за світовими цінами,  як того вимагала стаття  5  Декрету Кабінету  Міністрів  про  режим  іноземного  інвестування,  а  був оцінений і переданий за первинною балансовою вартістю. У зв'язку з цим,  на  думку  комісії,  вартість  майна,  яке  було  внесено до статутного  фонду  СП  українськими   акціонерами,   була   значно занижена.

 

     Комісією встановлено,   що   до  статутного  фонду  спільного підприємства українськими засновниками було внесено не все  майно, яке  мав  на  своєму  балансі  Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод,  оскільки  загальна  вартість  всіх  основних  засобів   та обігових  коштів заводу на момент створення спільного підприємства перевищувала 78 мільярдів карбованців,  або більш як 4,5  мільйона доларів    США,    що   підтверджується   первинними   документами бухгалтерського обліку.

 

     Оскільки на момент  створення  СП  самостійного  українського підприємства   не  було,  українські  акціонери  надали  спільному підприємству право тимчасового користування майном заводу,  яке не було  передано  до  статутного  фонду СП.  У договорі про передачу майна  в  користування,   укладеному   між   СП   і   українськими засновниками  24  червня  1994  року,  було передбачено,  що майно передається спільному підприємству тимчасово і підлягає поверненню українському  підприємству,  створеному  на  базі  майна колишньої філії.  Згідно з договором про передачу майна  в  користування  СП зобов'язане  було  сплатити підприємству,  створеному українськими засновниками,  50 відсотків прибутку,  отриманого від використання майна.

 

     Спільне підприємство   отримало  від  українських  акціонерів право користування основними фондами  заводу  (виробничі  корпуси, складські   приміщення,   автотранспорт,  обладнання,  оргтехніка, системи  енергозабезпечення  та  очисні  споруди).  Відповідно  до договору  про передачу майна в користування спільному підприємству також було передано запаси сировини  та  матеріалів;  сировину  та матеріали   в  незавершеному  виробництві;  об'єкти  незавершеного будівництва;  готову продукцію;  товари вартістю 11 мільярдів  798 мільйонів карбованців.

 

     Крім майна,  переданого в користування,  спільне підприємство безкоштовно отримало право використовувати технології  виробництва лікарських  засобів  (у  тому  числі  унікальні),  розробниками та власниками яких є  спеціалісти  Борщагівського  хімфармзаводу.  СП отримало    також    право    користуватися   нормативно-технічною документацією (технологічними  регламентами,  фармстаттями),  якою користувалося зовсім безкоштовно.

 

     Американська сторона  зобов'язалася  внести  в статутний фонд обладнання загальною вартістю 250 тисяч доларів США.

 

     В установчих  документах  СП  не  було  визначено,  яке  саме обладнання   повинна   інвестувати   компанія   в   рахунок  своїх інвестиційних зобов'язань.  Тому 24 червня 1994 року між компанією і   СП  було  укладено  контракт,  відповідно  до  якого  компанія зобов'язалася поставити в Україну як внесок до статутного фонду СП машинне  обладнання  для наповнення та запайки твердих желатинових капсул вартістю 250 тисяч доларів США.

 

     Компанія "Р  енд  Джей  Трейдінг  Інтернешнл  інк"   фактично інвестувала  в  СП  лише  50  тисяч  доларів  США (зазначена митна вартість двох лабораторних приладів, які були поставлені компанією у  вересні  1994  року).  Наголошую,  у вересні 1994 року надійшли перші прилади,  які не були зазначені в договорі,  хоча  податкові пільги були незаконно отримані ще з липня 1994 року.

 

     Машина ж   для  наповнення  та  запайки  твердих  желатинових капсул,  зазначена в договорі,  митною вартістю 217 тисяч  доларів США,  була ввезена на територію України лише в листопаді 1994 року

- після того,  як компанія отримала від СП дивіденди на  суму  239 тисяч 659 доларів США.

 

     У матеріалах комісії є дані,  що справжня вартість зазначеної машини становить всього 216 тисяч німецьких марок  або  145  тисяч доларів США.

 

     Відповідно до    інвестиційного   контракту   компанія   мала забезпечити проведення пусконалагоджувальних робіт фахівцями фірми на  умовах виробника.  Але пусконалагоджувальні роботи завершилися лише в серпні 1995 року.  Тому очевидно,  що  іноземна  інвестиція ніяким  чином не вплинула на становлення та подальший розвиток СП. При цьому,  незважаючи  на  те,  що  інвестиція  не  працювала  на прибутки  СП,  американська  компанія  отримала дивідендів на суму близько 2 мільйонів доларів США.

 

     Аналіз порядку  здійснення  внесків   до   статутного   фонду спільного  підприємства  з  боку  українських співзасновників та з боку американської компанії дає підстави зробити висновок, що свої прибутки СП змогло отримати виключно завдяки майновому,  грошовому та  інтелектуальному  внескам   українських   співзасновників   та податковим пільгам, що були надані СП державою.

 

     Іноземний інвестор, який отримав значну економічну вигоду від участі  в  СП  без  будьякого  значного  та  ефективного   вкладу, виробництво  фактично не інвестував,  а вилучив з економіки країни чималі кошти.

 

     Дії керівництва  компанії,   спрямовані   на   отримання   та привласнення  дивідендів за ІІІ квартал 1994 року,  коли компанією ще  не  була  оплачена  вартість  акцій,  слід  кваліфікувати   як шахрайські.   Керівники   компанії   знали,   що  вартість  акцій, розподілених відповідно до установчого договору  СП,  компанія  не сплатила,  отже,  права на отримання дивідендів не мала. Помилково перераховані  дивіденди  на  50  відсотків   акцій   компанія   не повернула.  За таких обставин,  дії (чи бездіяльність) керівництва компанії  стосовно  привласнення  нею  великої  суми  грошей  слід кваліфікувати  як  шахрайські  за статтею 83 Кримінального кодексу України. Американська фірма неправомірно була власником 4114 акцій спільного  підприємства  протягом  13  місяців  від  дня державної реєстрації,  оскільки згідно зі статтею 8 Закону України про цінні папери  і фондову біржу акції можуть бути видані отримувачу тільки після повної оплати їх вартості,  тобто не раніше  1  серпня  1995 року,    коли    був    підписаний    протокол    про   завершення пусконалагоджувальних робіт інвестованого обладнання.

 

     Крім цього  засновники  з  українського  боку  основні  фонди внесли  за  первинною балансовою вартістю,  керуючись не статтею 5 вищезгаданого декрету,  а Постановою Ради Міністрів УРСР від  1980 року  про  порядок передачі підприємств,  об'єднань,  організацій, установ, будинків та споруд, чим у десятки разів занизили вартість цеху  N 1,  переданого в СП як складову частину внеску в статутний фонд українських засновників.

 

     При вивченні комісією  фінансовогосподарської  діяльності  СП встановлено, що за період з 1 липня 1994 року по 1 січня 1996 року спільне підприємство отримало  прибуток  у  сумі  1  трильйон  673 мільярди  200  мільйонів  карбованців.  Загальна  вартість  майна, переданого до статутного фонду СП  українськими  і  американськими засновниками,  становить  9 мільярдів 250 мільйонів карбованців (з урахуванням  додаткових   внесків).   Загальна   вартість   майна, переданого  українськими  засновниками  спільному  підприємству  в користування, становить 73 мільярди 237 мільйонів карбованців.

 

     Таким чином,  за рахунок статутного  фонду  СП  отримало  184 мільярди карбованців,  тобто 11,2 відсотка прибутку,  а за рахунок майна,  наданого в користування,  - 88,8 відсотка.  При  цьому  СП виплатило  за  1994-  1995  роки  дивідендів на суму 795 мільярдів карбованців,  що в  4,3  раза  перевищує  прибуток,  отриманий  за рахунок   внесків   до   статутного   фонду.   Аналіз  результатів фінансово-господарської діяльності СП дає  підстави  стверджувати, що економічна політика СП була спрямована на отримання значних сум дивідендів,  що,  зрештою,  і  стало  однією  з  головних   причин банкрутства СП.

 

     Розвиток спільного   підприємства,   реконструкція   і   нове будівництво,  інвестування в розробку  і  впровадження  лікарських засобів   було   здійснено   виключно   за  рахунок  прибутку  від використання майна української сторони,  яке не  належало  СП.  Ще одна  з  причин  банкрутства  СП - неспроможність розрахуватися за отримане в користування майно українських засновників та  сплатити 50 відсотків отриманого прибутку.

 

     Справа про банкрутство СП, яка розглядалася арбітражним судом міста Києва,  була вилучена для перевірки Вищим арбітражним  судом України, де знаходиться без руху з липня 1997 року.

 

     Дії Вищого  арбітражного  суду  України  щодо  немотивованого зупинення провадження у справі про  банкрутство  СП  та  порушення строків  нагляду  за  цією  справою  суперечать  статтям  79 і 104 Арбітражного  процесуального  кодексу  України.  Нагляд  за   цією справою провадиться уже більше шести місяців,  хоча стаття 104 АПК України встановлює строк для здійснення нагляду - два місяці. Крім того,  постанова  арбітражного  суду  міста  Києва про визнання СП "Борщагівський хімфармзавод" банкрутом уже перевірялася в  порядку нагляду  головою  арбітражного  суду міста Києва і була залишена в силі. Вищий арбітражний суд України на порушення законодавства під виглядом   начебто  ревізії  справ  за  участю  СП  "Борщагівський хімфармзавод" насправді всіляко перешкоджає з'ясуванню істини щодо цих справ та винесенню законного рішення.

 

     За висновком  ліквідаційної  комісії показники ліквідаційного балансу  є  достатньою  підставою  для   прийняття   рішення   про ліквідацію СП згідно з Законом України про банкрутство.

 

     Комісія ознайомилась  також  із матеріалами окремих перевірок заводу, які проводилися в 1995-1997 роках (дані про ці перевірки є в додатку до висновків комісії).

 

     За цей     час    Борщагівський    хімфармзавод    перевіряли співробітники  різних   державних   установ,   правоохоронних   та контролюючих  органів.  Окремі з них проводили перевірки по кілька разів  на  рік,  що  є  порушенням  вимог  статті  17  Закону  про господарські товариства, якою передбачено, що перевірки не повинні порушувати нормального режиму роботи підприємства.  Так, податкова інспекція   Ленінградського   району   міста  Києва  у  1995  році перевіряла СП чотири рази (лютий,  липень,  жовтень, грудень), а в 1996  році  -  сім  разів (березень,  травень,  червень,  серпень, вересень,  листопад,  грудень).   Різні   питання   створення   та діяльності   СП   "Борщагівський  хімфармзавод"  перевіряли  також Міністерство юстиції України,  Мінекономіки, Фонд державного майна України, Держкоммедбіопром.

 

     Пік перевірок припав на кінець літа та осінь 1996 року.  Тоді тривалі комплексні перевірки були проведені податковою  інспекцією міста  Києва та КРУ міста Києва.  Ці перевірки практично блокували роботу заводу.  Так,  податкова інспекція міста  Києва  перевіряла питання  створення та діяльності СП з серпня по жовтень 1996 року, а КРУ міста Києва - з липня по жовтень 1996 року.  Слід зазначити, що  КРУ  міста  Києва проводило перевірку за дорученням Управління державної служби боротьби з економічними злочинами в місті  Києві. Під  час  перевірки  було  вилучено багато фінансово-господарських документів, які до цього часу з незрозумілих причин не повернуті.

 

     Комісія звертає увагу на однобічність окремих перевірок,  які проводились  за заявами та скаргами американської компанії.  Деякі посадові особи взяли на  себе  роль  високопоставлених  захисників "скривджених"   іноземних   інвесторів,  не  розбираючись  у  суті конфліктних питань.  Так,  у лютому  1996  року  колишній  міністр юстиції  України  Головатий  доповів  Президенту України про факти порушень  прав  іноземного  інвестора  та  завдання  йому  значних збитків,   які  нібито  виявлені  комісією,  очолюваною  міністром юстиції.  Такі безапеляційні заяви  викликають  щонайменше  подив, адже  комісія,  очолювана міністром юстиції,  не заслухала жодного представника заводу,  акціонера чи члена трудового  колективу,  не затребувала жодного документа.

 

     Комісія зазначає  також,  що аналогічну однобоку позицію щодо "борщагівського конфлікту" зайняли Національне агентство України з реконструкції  та  розвитку,  Міністерство  зовнішніх  економічних зв'язків України та Міністерство внутрішніх справ України.  Так, у 1996  році  Міністерство внутрішніх справ України двічі порушувало кримінальну  справу  проти  керівництва  СП  і  двічі  вона   була скасована    Генеральною   прокуратурою   України!   На   сьогодні співробітники    Міністерства    внутрішніх    справ     проводять розслідування в черговий раз відновленої справи.

 

     Представники компанії   чинять   постійний   тиск   на  вищих посадових осіб України,  прикриваючись  гаслом  захисту  іноземних інвестицій   та   шантажуючи  погрозами  припинення  американських кредитів.  У такий спосіб компанія прагне вирішити свої  проблеми, які  мають  в основному надуманий характер,  не чекаючи закінчення слідства і судових розглядів. З грудня 1995 року органи виконавчої влади  України,  правоохоронні  органи  та  Верховна  Рада України отримали  кілька  десятків  листів  від   двох   сенаторів,   двох конгресменів  та  колишнього  посла США в Україні,  спрямованих на захист американської компанії.

 

     Як стало      відомо      комісії,      під      керівництвом віце-прем'єр-міністра України Тігіпка діє так звана група швидкого реагування по вирішенню проблем іноземного інвестора, яка в період роботи  комісії  за  скаргою  американської компанії за дорученням віцепрем'єр-міністра  Тігіпка  вживає  заходів   щодо   несудового вирішення  питань,  поставлених  у  скарзі американської компанії. Таким чином,  знову відбувається однобічний захист однієї з сторін конфлікту  без  належної  об'єктивної  оцінки  всієї  проблеми  та найголовніше   -   без   судового   розгляду   та    компетентного розслідування.

 

     Цікавий факт:  доручення пана Тігіпка датоване 3 грудня - тим же днем,  коли лист американської компанії  було  зареєстровано  в загальному  відділі  Кабінету  Міністрів.  Таке  надто  оперативне реагування...

 

     Комісією проведена перевірка фактів,  викладених у зверненнях американськї  компанії  щодо  її  інвестиційної  діяльності.  Так, представники американської  компанії  заявили,  що  розмір  прямої інвестиції в СП перевищує 300 тисяч доларів США.  Наявні фінансові і митні декларації підтверджують лише суму 260 тисяч  доларів.  На інвестицію в розмірі 32 тисячі доларів будь-яких документів немає. Зазначені компанією суми непрямих інвестицій в 4 мільйони  доларів США  документально  не  підтверджуються.  Заборгованість  СП перед компанією  на  суму  520  тисяч  доларів  США  за   давальницькими контрактами погашена внаслідок визнання СП банкрутом. Американська компанія не заявила своїх кредиторських вимог до СП в установлений законом термін.

 

     Факти придбання  компанією  "Р  енд  Джей Трейдінг Інтернешнл інк" квартир,  автомашин та теле- і відеоапаратури для працівників Борщагівського     хімфармзаводу     також     документально    не підтверджуються.  Фактів  зловживань  з  боку  керівництва  заводу стосовно компанії не встановлено.

 

     Комісією встановлено,    що    на   початку   діяльності   СП "Борщагівський хімфармзавод" було повне взаєморозуміння президента компанії  "Р  енд  Джей Трейдінг Інтернешнл інк" Джекоба Ямпеля та директора  СП  "Борщагівський  хімфармзавод"   Безпалько   Людмили Василівни,  а  донька  директора  СП Безпалько за підтримки Ямпеля пройшла короткострокове навчання в США для роботи  в  СП  у  сфері зовнішньоекономічної діяльності.

 

     Комісія провела  перевірку  законності порушення кримінальних справ проти керівництва заводу і вважає,  що кримінальна справа за ознаками   злочину,  передбаченого  частиною  другою  статті  1488 Кримінального кодексу України,  порушена органами внутрішніх справ безпідставно і підлягає скасуванню, оскільки в діях посадових осіб немає ознак злочину,  передбаченого  зазначеною  статтею,  про  що свідчать і висновки Генеральної прокуратури України.

 

     Комісія ознайомилася   з   фактами   правопорушень   під  час здійснення інвестиційної діяльності з боку американської  компанії і  вважає  за необхідне передати матеріали органам прокуратури для проведення всебічного і повного розслідування за цими фактами.

 

     Комісія звертає увагу,  що органи МВС та прокуратури  України не  провели  належної  перевірки  за  неодноразовими зверненнями і заявами   трудового   колективу   заводу   з   приводу   порушення кримінальної справи проти посадових осіб американської компанії, у яких наведено факти зловживань та порушень  чинного  законодавства України. Так, ще в липні 1996 року в заяві на ім'я начальника ГУВС міста Києва були викладені факти правопорушень з  боку  керівників американської компанії,  але відповіді на неї не було отримано.  У травні  1997  року  відповідні  метеріали   були   направлені   до прокуратури міста Києва, але їх подальша доля також невідома, хоча у статтях 97-99 Кримінально-процесуального кодексу  України  чітко визначено,  що  за наслідками таких заяв має бути прийнято рішення або про порушення кримінальної справи, або про відмову в порушенні кримінальної  справи.  Залишення  заяви  без  реагування  є грубим порушенням  чинного  законодавства.  На   звернення   комісії   до прокуратури  міста  Києва  від  5  грудня  1997  року  з проханням поінформувати  комісію  про  прийняте  прокуратурою  міста   Києва рішення   щодо   звернень   трудового   колективу   Борщагівського хімфармзаводу,  в яких викладені факти зловживань  при  здійсненні інвестиційної  діяльності  посадовими особами компанії "Р енд Джей Трейдінг Інтернешнл інк",  до цього часу  не  надійшла  відповідь, незважаючи на повторне звернення комісії від 31 грудня 1997 року.

 

     Висновки тимчасової слідчої комісії підписані головою комісії Жовтяком,   членами   комісії   Біласом,   Пилипенком,    Семенюк, Кармазіним.

 

     Вашій увазі  пропонується  також  проект  постанови Верховної Ради із зазначеного питання.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Проект постанови є  у  всіх,  але  зачитайте, оскільки  наше засідання транслюється по радіо,  щоб у виборців не виникало запитань.

 

     ЖОВТЯК Є.Д. Проект постанови Верховної Ради України, внесений Тимчасовою  слідчою  комісією  по  перевірці  обставин  створення, діяльності  та  банкрутства   українськоамериканського   спільного підприємства "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод":

 

     "Постанова Верховної  Ради  України  про  висновки Тимчасової слідчої Комісії по перевірці  обставин  створення,  діяльності  та банкрутства   українсько-американського   спільного   підприємства "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод".

 

     Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Висновки тимчасової слідчої комісії взяти до відома.

 

     2. Визнати таким,  що не  відповідає  вимогам  законодавства, нагляд  Генеральної  прокуратури  України  за законністю порушення проти керівництва Борщагівського хімфармзаводу кримінальної справи за  ознаками  злочину,  передбаченого  частиною другою статті 1488 Кримінального кодексу України  (порушення  порядку  реєстрації  та випуску  цінних паперів),  яка знаходиться в провадженні СУ ГУ МВС України в місті Києві.

 

     3. Доручити   Генеральній   прокуратурі   України   здійснити перевірку   фактів   зловживань   при   здійсненні   інвестиційної діяльності в Україні компанії "Р енд Джей Трейдінг Інтернешнл інк" (США,   штат   НьюЙорк,   місто   Бруклін)  та  провести  службове розслідування по факту нереагування прокуратурою  міста  Києва  на запити тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України.

 

     4. Визнати,  що  Ленінградським  районним  судом  міста Києва безпідставно допущена тяганина при розгляді  цивільної  справи  за позовом  прокурора Ленінградського району міста Києва про визнання недійсними установчих документів та державної реєстрації спільного українськоамериканського        підприємства        "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" та звернутися  до  Голови  Верховного Суду України з питанням про зміну підсудності вказаної справи.

 

     5. Визнати,  що  віце-прем'єр-міністром України Тігіпком С.Л. суттєво перевищено повноваження,  зокрема  при  дачі  доручень  за скаргою  компанії  "Р  енд  Джей  Трейдінг  Інтернешнл інк" Голові Вищого  арбітражного  суду  України  та  Генеральній   прокуратурі України.

 

     6. Запропонувати  Президенту  України  розглянути питання про відповідність займаним  посадам  віце-прем'єр-міністра  України  з питань   економічної  політики  Тігіпка  С.Л.  та  посадових  осіб Ленінградської  районної  державної  адміністрації  міста   Києва, причетних    до   неправомірної   реєстрації   СП   "Борщагівський хімфармзавод".

 

     7. Звернутися до голови  Державної  податкової  адміністрації України  Азарова  М.Я.  стосовно  притягнення  до відповідальності посадових осіб ДПА Ленінградського району міста Києва та ДПА міста Києва   за   безпідставне   надання   податкових  пільг  спільному українськоамериканському        підприємству        "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод".

 

     8. Звернутися  до  Голови  Вищого  арбітражного  суду України Притики Д.М. з проханням особисто проконтролювати строки вирішення в   порядку  нагляду  справи  про  банкрутство  СП  "Борщагівський хімікофармацевтичний завод" у Вищому арбітражному суді України.

 

     9. Доручити  Генеральному  прокурору  України  звернутися  до податкових   органів   Сполучених   Штатів   Америки  з  проханням перевірити  сплату  податків  компанією  "Р  енд   Джей   Трейдінг Інтернешнл інк" на отримані в Україні дивіденди.

 

     10. Доручити   Голові   Верховної   Ради  України  О.О.Морозу направити  послу  США  в  Україні  копії  звернень  сенаторів   та конгресменів   США   на  захист  компанії  "Р  енд  Джей  Трейдінг Інтернешнл інк" та повідомити Конгрес і Сенат США  про  здійснення тиску  з боку окремих сенаторів та конгресменів на виконавчу владу України з метою неправового позасудового  вирішення  господарських спорів за участю американських бізнесменів".

 

     Проект постанови   підписали  члени  комісії  Жовтяк,  Білас, Семенюк, Кармазін і Пилипенко.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до  Євгена  Дмитровича?   Будь   ласка, запишіться, хто хотів би поставити запитання.

 

     Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська область).  Я хочу не запитання поставити,  а висловити ще  одну думку,  яка не прозвучала у виступі пана Жовтяка.  Це те, про що я говорила при  зустрічі  із  представниками  американської компанії.

 

     У цьому  залі один із наших колег депутатів сказав,  що можна обпертися  на  щось  тверде,  але  не  на  болото.  У  розмові   з представниками   компанії  я  зазначила,  що,  надаючи  відповідні кредити,  надаючи відповідні  рекомендації  через  Світовий  банк, Міжнародний валютний фонд,  вони спиралися на те ж саме болото,  і те болото їх затягнуло.  Це є  результат  їхньої  роботи.  Тому  я хотіла  б  усе-таки попередити тих інвесторів:  спиратися можна на щось тверде.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Заєць.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Як оцінювала ваша комісія міжнародний аспект цієї проблеми?  Адже  мова  не  тільки  про  відносини  із  фінансовими міжнародними  організаціями,  а  й  про  відносини  із   Конгресом Сполучених Штатів Америки, про діяльність органів влади в Україні. Я вважаю,  що саме затримка із  вирішенням  цієї  проблеми  завдає шкоди іміджу України.

 

     Як ви відбили у своїй довідці, у своєму висновку цей аспект і чи розглядали ви його досить глибоко й широко?

 

     ЖОВТЯК Є.Д.  Дякую за запитання.  Я вважаю,  що  в  інтересах міжнародного іміджу України - поставити справедливу крапку в цьому питанні.  На жаль,  протягом майже двох років іде спроба несудово, незаконно вирішити проблему лише за скаргою однієї сторони.

 

     Розглядаючи матеріали  цієї справи,  ми звернули увагу на те, що американська сторона всіляко намагається  обійти  звернення  до судових  органів  України.  В  усьому  світі питання господарських суперечок між суб'єктами господарської  діяльності  вирішуються  в судовому  порядку.  А  тут  американський  інвестор  буквально дає доручення віце-прем'єр-міністру з економіки!  Ось послухайте  лист президента компанії,  на який відреаговано миттєво - у той же день дано доручення "групі швидкого реагування" вирішити питання!

 

     Ось що  пропонує  у  своєму  листі  президент   американської компанії:    "Притягнути    до    кримінальної   відповідальності, забезпечити  безперешкодний  доступ,  припинити  діяльність,  дати доручення  голові  державного  комітету,  дати доручення Державній податковій адміністрації,  дати доручення Міністерству юстиції..." Уявляєте собі?!  Фірма "Роги й копита" приїхала в іноземну державу і дає доручення віце-прем'єру з питань економічної політики,  і  в той же день одержує відповідь.

 

     Згадайте, скільки   місяців  ми,  народні  депутати  України, чекаємо відповіді з оцього нашого тепер уже білого дому!  А тут  у той же день відповідь, миттєва реакція!

 

     Стосунки нашої  держави з іншими державами однозначно повинні бути очищені від цього нальоту,  ми повинні вести себе  гідно,  ми повинні   забезпечити  невтручання  виконавчих  органів  у  судові справи.  І,  повірте,  вони будуть вирішені.  І будуть вирішені на користь  діяльності  підприємства,  на користь того,  щоб трудовий колектив працював,  щоб люди мали робочі місця і заробітну  плату. Повторюю, усі підстави для судового вирішення цього питання є, але виконавча влада на догоду отаким зверненням  намагається  вирішити їх поза судом.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мовчан.

 

     МОВЧАН П.М.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область). Фракція Народного руху України. Шановний пане Євгене! Це сумна картина, яку ви намалювали нам,  і такі випадки непоодинокі. На превеликий жаль, оці афери (я їх називаю повітряними,  бо з повітря  варять  мільйони,  а  то  й мільярди,  які  грунтуються  тільки на папері й потім спливають за межі України) характерні майже  для  кожної  області,  для  кожної галузі - від фармацевтичної до газопостачання, чорної металургії і так далі.

 

     Скажіть, будь ласка,  чому ви однобоко протрактували,  що  це вина тільки тієї сторони?

 

     Зрозуміла річ,  що  американський  уряд буде всюди обстоювати свої власні інтереси.  Чому у ваших вислідах не простежено  участі наших  чиновників,  які  переганяють  і ділять ці кошти?  Є хоча б приблизні ознаки того, що це не однобічна афера?

 

     ЖОВТЯК Є.Д. У проекті постанови, не лише у висновках, ідеться про те,  що реєстрація СП - це афера, отримання податкових пільг - це афера.  Відмова брати справу до судочинства, зволікання всілякі

- це також красномовна характеристика.

 

     Повторюю, прокуратура  Ленінградського району подала позов на користь  громадян  України,  акціонерів  цього   СП.   Цей   позов відхилявся  Ленінградським  судом  декілька  разів.  Нарешті,  він прийнятий  до  розгляду  і  більше  року  не   розглядається.   Це знову-таки афера, і повірте... (Шум у залі).

 

     Комісія пропонує  звернутися  до  голови Державної податкової адміністрації з вимогою притягнути до  відповідальності  тих,  хто надавав  податкові  пільги.  Пропонуємо  також  арбітражному  суду розглянути  відповідальність  тих,  хто  затягував  вирішення  цих спорів.  Комісія  звертається  також  до Верховного Суду України з проханням дати оцінку діяльності Ленінградського  районного  суду. Ми  просимо також Президента зробити висновки щодо посадових осіб, які зареєстрували це підприємство.

 

     Усе це є у висновках комісії.

 

     ГОЛОВА. Депутат Красняков.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В.  Фракция  коммунистов.   Евгений   Дмитриевич, вчера,   когда   обсуждался   вопрос   о  программе  приватизации, предложенной Президентом,  вашему  товарищу  по  фракции  Федорину уместно было бы отметить,  что кроме Голосеевского завода, который якобы работает успешно,  в Украине есть еще Борщаговский  завод  и тысячи таких заводов.

 

     Теперь по  сути.  Скажите,  в  каком  состоянии  сегодня  это предприятие: в каком состоянии материальная база, выплачивается ли заработная плата,  количество трудового коллектива,  сколько людей выброшено на улицу?

 

     И как  оценка.  Вчера  вице-премьер  убеждал  нас,  что  идут реформы,  что нужно принимать предложенную программу приватизации, они ждут каких-то инвестиций...  Должен сказать одно:  разговоры о каких-то   реформах,   красивые   слова   о  преданности  нынешних правителей  этим  реформам  -  это   просто   какое-то   шаманское заклинание.  А люди,  которые представляют эти программы, - просто варвары  от   политики.   Рассматриваемый   сегодня   вопрос   это подтверждает.

 

     Ответьте на мой вопрос.

 

     ЖОВТЯК Є.Д.  Відповідаю.  Незважаючи  на  це  відхилення  від нормального  ходу  приватизації  при  створенні  СП,  приватизація Борщагівського  хімфармзаводу  засвідчила  ефективність діяльності приватизованих підприємств.  Я вже казав, що СП було створено лише на  частині майна заводу.  Після того як колектив заводу зрозумів, що СП - афера, що підприємство не інвестують, а навпаки, витягують останні  соки  з  нього,  на базі решти свого майна - 90 відсотків того майна,  яке колектив віддав у користування СП,  було створено українське  підприємство - науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод", який тепер успішно працює.

 

     На час,  коли розвалився Радянський Союз,  цей завод виробляв лише набори медикаментів для армії, у переліку ліків, які випускав завод,  було всього десять найменувань.  Сьогодні випускається 110 найменувань  нової конкурентоспроможної фармакологічної продукції, яка користується попитом і в Україні, і за кордоном.

 

     Всупереч тому,  що влада намагається задавити цей завод,  він побудував два нових цехи,  атестує їх на відповідність міжнародним стандартам.  Жоден працівник не звільняється, навпаки, набираються нові працівники.  Колишні працівники заводу, які вийшли на пенсію, постійно підтримуються заводом, у тому числі дивідендами, які вони отримують на акції.  Тобто незважаючи на створення цього СП,  вони виправили ситуацію й показали ефективну діяльність приватизованого підприємства.    Тепер    це   найбільший   платник   податків   у Ленінградському районі Києва.

 

     ГОЛОВА. Тому,  очевидно, це підприємство й приваблює тих, хто вже є інвестором, по суті кажучи.

 

     Депутат Альошин. Прошу.

 

     АЛЬОШИН В.Б.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Індустріальний виборчий  округ, Кіровоградська область). Шановний Євгене Дмитровичу! На мою думку, інформація  вашої  комісії  дуже  різнобічна  і  зважена.  Як   ви вважаєте,  яким  чином  наш  парламент  може сприяти тому,  щоб не допустити    намагань    окремих    конгресменів,    представників законодавчих  органів інших країн втручатися в питання,  які мають регулюватися виключно  українським  законодавством?  Яких  заходів повинна  вжити  Верховна  Рада  України,  щоб  не  виникало  спроб диктувати  чи  нав'язувати  комусь  волю  в  інтересах   іноземних інвесторів, які не завжди діють за законами України?

 

     Дякую.

 

     ЖОВТЯК Є.Д. На мій погляд, парламент України може зробити те, що запропонувала комісія.  Тобто звернутися до Конгресу Сполучених Штатів Америки,  поінформувати, направити копії цих листів, де від виконавчої  влади  вимагається  несудове  вирішення  господарських спорів. І поінформувати про це посольства всіх країн.

 

     Ми повинні  просто достойно себе повести.  Виконавча влада не повинна була втручатися в рішення суду,  а навпаки, показати, що в нас є суд, який може вирішувати питання, і не намагатися диктувати судові,  розглядати  справу  чи  не  розглядати.  Адже  справа  не розглядається  цілий  рік не просто так - на суддю чиниться певний тиск.

 

     На жаль,  у  нас  немає  можливості  законодавчо   заборонити конгресменам  чи  законодавцям  інших  країн  звертатися  до наших виконавчих органів. Але наші виконавчі органи повинні зрозуміти за нашими  висновками,  що  треба поводитися достойно й роз'яснювати: панове конгресмени,  найвищою інстанцією у вирішенні цих питань  у вас є суд Америки.  Так само й в Україні ці питання вирішує суд, а не   Адміністрація   Президента   чи   Національне   агентство   з реконструкції та розвитку.

 

     ГОЛОВА. Причому   треба   підкреслити,   що  українські  суди вирішують ці питання. Сідайте на місце, будь ласка.

 

     Слово надається   Віктору   Тимофійовичу   Чумаку,    першому заступнику голови Держкоммедбіопрому України.

 

     ЧУМАК В.Т.,  перший  заступник  голови  Державного комітету з медичної  та  мікробіологічної   промисловості   України.   Дякую. Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати!  Ця справа виявила низку питань, з якими зіткнулися наші підприємства, отримавши    так    звану    незалежність,   тобто   приватизовані підприємства.

 

     Хочу висвітлити деякі проблеми загального  характеру.  Перша. Вам добре відомо,  що в Україні вітчизняного виробника підтримують в основному  морально,  а  протекціонізм  іноземного  здійснюється законодавчо. Так, підприємства з іноземним капіталом незалежно від того, звідки цей капітал узявся, мали пільги щодо сплати податків. Це підштовхувало наші підприємства до створення СП з громадянами з іноземними   паспортами,   що   й   трапилося   з    Борщагівським хімфармзаводом.

 

     Після того  як  керівники  підприємства  переконалися,  що  з такими інвесторами пільги нічого не дають для виробництва,  а ще й сприяють  виведенню капіталу із сфери виробництва,  почали думати, як  позбавитися  таких  інвесторів.  Наприклад,  у  нашій   досить високоприбутковій  галузі,  яка  вже  приватизована  (в  основному колективами через оренду  з  викупом),  до  45  відсотків  чистого прибутку спрямовується на розвиток виробництва і лише 11 відсотків

-  на  дивіденди.  А  саме  це  і  не  влаштовувало  американських інвесторів.

 

     Друга проблема - високі темпи змін у суспільстві за наявності неадекватного правового забезпечення.  Це  призвело  до  того,  що окремі   керівники   підприємств  на  перших  кроках  самостійного господарювання припустилися помилок, які їх потім тягнуть весь час у  тіньове  болото.  І  один  із  аргументів американської сторони полягає в тому,  що нібито вони,  американці, не хотіли вступати в тіньові  стосунки  з керівництвом підприємства.  І тільки через це керівники хочуть позбутися тепер американців.

 

     На жаль,  ця  примітивна  теза  в  сучасних  умовах  не   дає можливості  різним  українським  структурам  уважно розглянути всі проблеми в комплексі.

 

     І третя проблема - це втручання в судові  справи  і  поспішні висновки  без  всебічного  попереднього  аналізу,  чого  ніхто  не повинен робити.

 

     Я хочу назвати декілька показників,  щоб ви  зрозуміли,  чому так  важливо  все  добре  зважити,  ухвалюючи  рішення  на  такому високому рівні.

 

     Завод, незважаючи на все,  належить  колективу.  Контрольного пакета  акцій  ні в кого з керівництва немає:  керівники мають 3,5 відсотка, а решта належить колективу.

 

     За 1997 рік  збільшення  обсягів  виробництва  становить  116 відсотків,   збільшення   кількості   працюючих   -  5  відсотків, збільшення виробітку на одного працюючого - 10  відсотків,  питома вага  бартерних  операцій  в  обсягах  реалізації  -  6 відсотків, сплачено податків  на  10  мільйонів  гривень  без  усяких  пільг. Дебіторська  заборгованість  перевищує  кредиторську  в  три рази, тобто  це  високоліквідне   підприємство   здійснює   безпроцентне кредитування   системи   охорони  здоров'я,  яка  з  боку  держави фінансується  вкрай  незадовільно.  Ось  чому  воно  стало   таким привабливим  не  тільки  для  американських  інвесторів.  Сьогодні здійснюється великий тиск на  це  підприємство,  робляться  спроби "прихватизувати" вже приватизоване підприємство.

 

     Тому я просив би вас підійти зважено,  щоб це підприємство не стало знову предметом політичних стосунків і так далі.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Тимофійовичу,  ну які тут політичні стосунки? Ми даємо оцінку того, що є.

 

     ЧУМАК В.Т. Я із задоволенням відповім на конкретні запитання. Це підприємство є прикладом того,  що і в  сучасних  умовах,  коли керівництво займається виробництвом, можна його добре налагодити.

 

     ГОЛОВА. Це дуже важливо,  звичайно,  але ми зараз розглядаємо питання в дещо іншому ракурсі.  Яким же чином  розглядати  питання про   банкрутство  того  підприємства,  яке  дає  такі  результати виробничої діяльності?  А там справді є охочі прихватити,  бо  там крутиться  солідний  капітал.  Треба  захистити  інтереси держави, інтереси галузі. Ну, ви розумієте, про що йдеться.

 

     ЧУМАК В.Т.  Олександре Олександровичу,  я хотів  би  звернути увагу на те,  що сказав основний доповідач.  Справа в тому,  що СП фактично вже збанкрутувало й давно не  працює.  Наводяться  зовсім інші показники. Це показники того колективу, який звільнився з СП, перейшов на своє українське підприємство і працює.  А американська сторона  всі свої справи веде до того,  щоб відновити СП і щоб усе належало СП.

 

     ГОЛОВА. Запишіться на запитання. Але зверніть увагу на те, що Віктор  Тимофійович  не  співдоповідач.  Він  запрошений  сюди  як людина,  яка може  дати  пояснення  з  тих  питань,  що  цікавлять депутатів.  Тому є така пропозиція: давайте не будемо ставити йому зараз запитання.  Якщо буде якась додаткова  потреба,  тоді  можна буде... Зрозуміло?

 

     На виступи записалося кілька депутатів: Моцпан, Заєць,  Кармазін і Мовчан (Шум  у  залі).  Бондаренко  там записаний? Він виступить. Ну, будь ласка, запишіться й виступите.

 

     Депутат Моцпан (Шум у залі).

 

     Може, це не та інформація,  не з того приводу? Уточніть, будь ласка, на моніторі список з того приводу, так?

 

     Депутате Заєць, прошу.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  От ви, Олександре Олександровичу, як тільки Заєць виходить, так не з того приводу...

 

     Шановні народні депутати, насамперед я хочу подякувати голові слідчої комісії Євгену Жовтяку і  всій  комісії  за  те,  що  вони подали  нам документ абсолютно неполітизований,  витриманий у дуже добрих тонах. За це треба цим людям подякувати.

 

     Що висвітлює цей приклад?  Передусім те,  що в Україні не все гаразд    із    діяльністю    високоліквідних,   високоприбуткових підприємств,  що інтереси  української  держави  органи  державної влади менше всього захищають.

 

     Така тяганина  з боку прокуратури,  зокрема прокуратури міста Києва,  з боку судових інстанцій,  про  яку  ми  сьогодні  почули, призводить  до  того,  що  навколо  цієї справи розгоряється,  я б сказав,   навіть   міжнародний   скандал.   Мене   це   тривожить. Парламентарії  Сполучених Штатів Америки захищають свого виробника всіма  засобами,  а  ми  свого  часто  просто  губимо,  не  хочемо захищати.  Отже,  затримка  із  розглядом  цієї  проблеми  по суті призведе до того, що буде завдано певної шкоди нашому міжнародному іміджу,  особливо  зважаючи  на  ту  роль,  яку  відіграє  преса в Сполучених Штатах Америки, враховуючи деякі інші моменти.

 

     Тому першим висновком із цієї справи має стати те, що розгляд її в судовому порядку має бути прискорений за будь-яку ціну.

 

     Далі. Ми  побачили,  що  наші  відомства,  зокрема  відомство Шпека,  також не захищає українські інтереси.  Воно служить  іншим людям,  тобто не інтересам України. Тому я вважаю, що треба надати цьому випадку більшого розголосу. Люди повинні зрозуміти механізми боротьби  проти  високоліквідних  підприємств  України.  Ми мусимо також захистити й наш суд.  Тобто наша принципова позиція - це  не тільки   допомога  українському  товаровиробнику,  це  й  допомога українському судові,  який сьогодні ніяк не може стати незалежним, ніяк не може виконувати ту велику функцію, яку на нього покладено.

 

     Тому мені  здається,  що  ми  мусимо в цій постанові уточнити певні моменти,  зокрема щодо прокуратури,  вказати, що прокуратура не виконує своїх повноважень відповідно до закону.  Ми повинні так само поінформувати через пресу  громадськість,  і  це  буде  нашою відповіддю  американській стороні.  І найголовніше,  що ми повинні зрозуміти,  -  що  сьогодні  треба  вести  мову  про  самодостатню українську  економіку,  про  цілісність  економічної системи,  про формування внутрішнього ринку,  а не покладатися на якісь зовнішні ринки.  Треба  зменшити  фінансову  залежність України від Заходу, шукати інвестиції всередині держави.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Враховуючи,  що  справа  винятково зрозуміла, я прошу відвести додатково ще 15 хвилин на обговорення.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" -183. Прийнято.

 

     Депутат Кармазін. Будь ласка. За ним - депутат Мовчан.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановні  народні  депутати!  Я  є  членом цієї комісії і повністю поділяю її висновки.  Але щоб бути толерантним, пан Євген Жовтяк дещо не договорив. Я не визнаю цієї толерантності і скажу зараз правду.  А правда полягає в тому,  що суди не просто спали, наше правосуддя було приспане. Воно було під тиском таємних інструкцій нашого уряду.  Зайдіть  у  таємний  відділ,  почитайте, якими  документами  супроводжувалося  дещо  (я  не  буду  зараз це оприлюднювати).  Поставили на нього гриф,  хоч на мій погляд,  там немає нічого таємного.

 

     Я нагадую для цих людей,  що в статті 124 Конституції України написано:  "Правосуддя в  Україні  здійснюється  виключно  судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються".

 

     Це я нагадую і  шановному  претенденту  в  Президенти  Сергію Головатому, якого я поважаю, але висновки його комісії, які ми тут проаналізували,  брутальні. Я звертаюся до панів із прокуратури, з уряду:  встаньте з колін,  не принижуйте український народ,  як ви принизили його в цьому випадку.  Адже після  цього  члени  комісії Кучма - Гор сказали, що з українцями немає чого обговорювати, поки питання не буде вирішене на користь американської компанії.  Прямо сказано:  на користь американської компанії. То що ж це робиться?! З України вивезено без інвестицій (ще раз повторюю,  ми довели це) 2   мільйони  доларів.  Обікрали  українців,  і  ще  й  вимагають: роздягніться зовсім.

 

     Ми були  на  цьому  підприємстві,   нам   показали   ці   два лабораторних  прилади.  Що роблять митники?  От ми будемо приймати новий Митний кодекс.  Записують:  вартість  верстата  фірми  "Буш" (гарний верстат,  запаковує капсули,  але більше ніяких функцій не виконує) 217 тисяч доларів.  А насправді його вартість  217  тисяч німецьких марок. Що про це знає наша прокуратура?

 

     Олександре Олександровичу,  я  звертаюся до вас (ви не менший гарант Конституції,  ніж Президент):  скільки  ми  можемо  терпіти свавілля у Генеральній прокуратурі?  Генеральна прокуратура лежить під оцими особами, які дають команди, з іноземних компаній.

 

     Далі. Скажіть,  будь ласка,  як  можна  зареєструвати  СП  22 червня  1994  року,  коли  статут і установчий договір приймаються тільки 24-го,  а затверджуються зборами  27  червня,  тобто  через п'ять днів?

 

     Де були ваші очі,  шановні перевіряючі? А там були ваші люди, пане заступник  міністра,  панове  з  Міністерства  юстиції  та  з Генеральної  прокуратури.  Де  ви  всі  були?  Тому  мені здається брутальним  те,  що  відбувся  тиск  на  державу  Україна  з  боку конгресменів,  сенаторів Сполучених Штатів Америки, які дозволяють собі речі, неприпустимі для нормальних цивілізованих відносин.

 

     Я прошу депутатів проголосувати за цей проект і  прийняти  цю постанову. Це перше.

 

     І друге. Сказати українському народу, щоб він надіявся тільки на  власні  сили,  подякував  отаким  "помічникам",  і   закликати американців  до  нормальної  співпраці.  Ми,  українці,  не будемо стояти перед ними на колінах.  І суддів закликаю (ми  вже  зробили помилку, написали, що вони обіймають посади безстроково): устаньмо з колін!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я   хочу   зробити   уточнення,   бо   Юрія Анатолійовича   як   юриста  добре  знають  в  Україні  і  справді подумають,  що я - гарант Конституції.  А гарант Конституції в нас один, нею визначений, - Президент.

 

     Щодо того,   яким   чином   Верховна   Рада   і   я  особисто відреагували.  Ми прийняли закон про порядок призначення осіб, які тимчасово виконують обов'язки на посадах, визначених Конституцією. Там передбачено,  що протягом двох тижнів Президент мусить  внести пропозицію щодо кандидатури на посаду Генерального прокурора.  Ось те,  що мають робити Верховна Рада і я як  головуючий.  Гадаю,  це питання буде з'ясоване. Президент цей закон підписав.

 

     Мовчан Павло Михайлович. За ним - депутат Бондаренко.

 

     МОВЧАН П.М.  Шановний пане Голово!  Шановні колеги!  Я чомусь згадав "Ніч  перед  Різдвом"  нашого  геніального  земляка  Миколи Васильовича Гоголя.  Така іронія: цариця просить устати з колін, а їй відповідають: "Не встанемо, матінко, не встанемо".

 

     Чи встанемо,  чи не встанемо - залежить,  безперечно,  певною мірою і від нас.  А нас уже,  справді,  поставили на коліна,  і як послідовно  це  робиться.  Нещодавно  я  зробив  запит  з  приводу закупівлі всього кіновиробництва кіностудії імені Довженка відомим каналом "1+1".  Мені надійшла відповідь з  Міністерства  культури: так,  було  продано  несправедливо,  російські дистриб'ютори,  які закуповували, не мали на це права, але ми за це не відповідаємо.

 

     Хто за що відповідає в цій державі - незрозуміло.

 

     Я сьогодні з газети "Ми"  дізнався  про  дуже  цікавий  факт. Міністерство справедливості (так його хотіли поіменувати) замовило на 6  мільйонів  гривень  бланки.  Усі  обласні  юридичні  відділи зобов'язані друкувати й замовляти їх в американській фірмі, а не у вітчизняній. Якщо вже в міністерстві справедливості це робиться... При  цьому  згадується ім'я відомого правника Черниша,  заступника міністра, який на своїй власній фірмі це робить.

 

     Нашим газом з полтавських родовищ займається фірма "Джей  Кей Екс", що під Лондоном, яка за два роки збудувала колосальні офіси. З повітря збудували!  Хто ці гроші перекачує?  Якими каналами вони йдуть? Ця проблема виходить на зовсім інше рішення, на мій погляд.

 

     Олександре Олександровичу,  мені здається,  що,  прийнявши цю ухвалу,  ми мусимо зобов'язати уряд і створити комісію  (загальну, для розгляду не одного факту,  а суми фактів),  щоб простежити всі способи  розкрадання  національного  майна,  включно  з  тим,   що проходить нашою територією.

 

     На вході,  ви  знаєте  добре,  труба  в нас не контролюється. Загальний спад металургії становить 10 відсотків,  хімічної галузі

-  також  10  відсотків.  Та  однаково  30  відсотків  газу  йде в металургію і 30 відсотків - у хімічне виробництво.  Де  поділи  20 відсотків   газу?  На  виході  газ,  що  йде  територією  України, контролюється Вяхірєвим,  сином відомого Рема Вяхірєва.  То  куди, питається,  діваються ці 20 відсотків газу і хто торгує ними? Куди подівалися ці мільярди?

 

     Ми весь час нарікаємо на те,  що в бюджеті немає коштів. Куди вони  поділися?  Давайте  думати про те,  як нам,  використавши цю нагоду,  притягнути і уряд,  і всіх причетних до нашої економічної ситуації до відповідальності з усіма належними висновками.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бондаренко.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д. Об'єднання "Вперед, Україно!" Шановні колеги! Я хотів би попросити вислухати ще одну думку щодо  цієї  проблеми. Вона,   певно,   відрізнятиметься  від  думок  моїх  попередників, оскільки я спробував з іншого боку поглянути на цю проблему. Якось так  сталося,  що  мене  не включили до складу спеціальної комісії Верховної Ради,  незважаючи на те,  що це підприємство розташоване на території мого виборчого округу.

 

     Можна дивитися на цю проблему з правового,  з економічного, з політичного боку, і залежно від цього матимемо різні результати. Я сказав би, що сьогодні пріоритет віддано політичному погляду.

 

     Я повністю  стою  на  позиції,  що  це  підприємство  повинно залишитися в Україні,  працювати на  Україну  і  не  повинно  бути трансформоване кудись на Захід.

 

     Та разом  із  тим сьогодні під час обговорення виявилося,  що злодії бувають наші й чужі.  Наші хороші, а чужі - погані. Виникає запитання:  а  хто  ж  зареєстрував таке СП,  в якому 50 відсотків статутного фонду  становлять  50  тисяч  доларів  з  американської сторони  і ціле підприємство - з нашої сторони.  Хто дивився,  хто підписував  ці  документи?  Може,  той,  хто  сьогодні  керує  цим підприємством?  Може,  той  міністр  був на чолі цього відомства і сьогодні керує ним?  Я  запитую:  хто  контролював  ці  документи? Виявляється, ніхто.

 

     Тепер ми  говоримо,  що винуваті тільки американці.  Можливо, американці діяли,  як шахраї.  Але наші діяли  також,  як  шахраї. Спокійно  домовилися  вкрасти  це підприємство в України на власну користь. Не вдалося.

 

     У мене є деякі документи,  і  я  думаю,  що  комісія  повинна обов'язково  звернути  на  них  увагу.  Ці  документи свідчать про перерахування коштів на особисті рахунки окремих керівників  цього підприємства,  про  замовлення  квартир  у  будинках  на Південній Борщагівці для окремих керівників цього підприємства в  непомірній для однієї людини й однієї сім'ї кількості.

 

     Я вважаю,  що  це  все  треба  вивчити.  У  мене  складається враження,  що навколо цього підприємства діють два клани, верхівки яких в Україні.  Тільки одна верхівка - в міністерстві,  а друга - десь у місцевій  адміністрації.  Оці  два  клани  борються  за  це підприємство,  видаючи, що винуваті американці й дуже хороші наші. І  боротьба  цих  двох  українських  кланів  за  це   підприємство викликала сьогодні в залі стільки емоцій.

 

     А треба  подивитися  на  справу  насамперед  з  правового,  з економічного боку і,  як сказав пан Кармазін,  не тиснути  на  суд нашими  постановами.  Давайте дамо можливість судові розглянути це питання так,  як  потрібно.  Ми  можемо  тільки  встановити  якісь прискорюючі  фактори,  щоб  суд  не затягував,  щоб прокуратура не затягувала,  але не повинні давати  апріорі  будь-яких  висновків, щодо того, хто винуватий чи не винуватий.

 

     І ще  мене  хвилює,  що  за  боротьбою цих двох кланів,  двох угруповань за  мільйони  доларів  забули  про  трудовий  колектив. Сьогодні  ніхто  не  може  сказати,  чи  має  взагалі той трудовий колектив  відношення  до  тих  акцій.  У  мене  є  документи,  які свідчать,  що  колектив уже відтіснили,  що він уже не є власником цих акцій,  що ним просто прикриваються - організовують  походи  в білих халатах сюди,  до Верховної Ради, іншим чином тиснуть на нас із вами, щоб ми ухвалили прийняте рішення.

 

     У мене є пропозиція не поспішати з прийняттям цієї постанови, дати  можливість комісії вивчити інші документи,  не так однобічно оцінювати ситуацію.  У тому,  що сталося, не може бути винною одна сторона. Коли злодії домовляються, то це домовленість двох сторін. І вони домовилися,  вони крали,  а потім не поділили -  один  став красти більше.  І тоді давай кричати про злодія. Тепер от і ми вже вважаємо, що злодій один.

 

     Гадаю, треба глибше розглянути цю проблему,  не  політизувати її, і за логунгом "Збережемо завод для України" не дати можливості проскочити тим, хто хотів вихопити цей завод разом із американцями й  використати  для  власної  користі.  Тому  я  кажу,  що не можу підтримати цей проект постанови.  Він однобокий.  Якщо  до  всього цього  додати  оцінку  й  нашій стороні,  яка декларує,  що вона є українська, тоді цю постанову можна буде приймати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Степан Ількович Хмара.

 

     ХМАРА С.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань оборони і державної безпеки (Залізничний виборчий округ, Львівська область).  Шановні народні депутати! Сьогодні це конкретне питання виводить   нас   на   загальні  висновки  про  те,  що  в  Україні сформувалася влада кримінальних кланів, панує епідемія корупції... Шукаймо причину в собі.  Ісус Христос свого часу сказав: "Збудуймо Царство небесне в собі!" Тож шукаймо причину в собі,  адже й  наша якась   безпринципність   призводить   до  того,  що  корупція  не зменшується, зловживання збільшуються, Україна катастрофічно падає в безодню.

 

     Хіба ж  це  не принизливо,  коли,  наприклад,  після розгляду питання про Палац "Україна"  (ви  знаєте  цю  страшну  інформацію) якісь чиновники з виконавчих структур відразу заволали про те, щоб розпустити Верховну Раду й так далі.  А  ми  собі  обтерлися  -  і ніяких висновків. Чому ми не поставили ультиматум, щоб негайно був притягнутий  до  кримінальної   відповідальності,   скажімо,   пан Гальчинський?!  Чому це так просто зійшло з рук і міністру освіти, і Прем'єр-міністру,  який курирував  розкрадання?  Ідеться  ж  про списання  80  мільйонів  на Палац "Україна"!  Що,  збудували за 10 мільйонів,  а капітальний ремонт зробили за 80 мільйонів? Фактично ніякого капітального ремонту не було.  І ми все це пропускаємо.  Я міг би наводити десятки таких прикладів.

 

     Колись було прекрасне виробниче об'єднання-гігант "Електрон", яке  давало  4  відсотки валового продукту України.  Пан Рибінок і його кліка зруйнували й розграбували це велетенське об'єднання!  А пан  Президент  на  початку  цього  року  нагородив  пана  Рибінка орденом! Ось що робиться.

 

     Універмаг "Львів" (я свого часу вже виступав із цього приводу з  цієї  трибуни)  -  найбільший  в  Україні.  Вартість - понад 10 мільйонів доларів.  А компанія "Грінберг" - кілька хитрих  хлопців із  Києва  з  подвійним громадянством - прихопила його за 30 тисяч доларів!  Звичайно,  є в нас чесні судді.  Наприклад, суддя першої інстанції   виносить   правильне  рішення,  але  воно  півроку  не виконується.  Ні обласна,  ні Генеральна прокуратура не  реагують. Глава  державної  адміністрації на Львівщині не хоче реагувати.  І досі питання не вирішене. Ось що робиться.

 

     Думаю, це ще раз дає нам підстави негайно ставити питання про недовіру уряду. Бо якщо ми випустимо його так просто і на час цієї виборчої боротьби,  і так далі,  вони все  до  решти  розграбують, повтікають і не понесуть відповідальності.

 

     Щодо проекту постанови. Я за те, щоб постанова була чіткішою, можливо,  різкою,  але її треба приймати. І не просити, наприклад, Голову Вищого арбітражного суду пана Притику,  а вимагати з нього. Нехай поінформує,  що в них робиться.  Я  вже  не  один  раз  туди звертався.   Наші   арбітражні  суди  -  це  повністю  корумповані структури.  Наприклад, те, що сталося з універмагом "Львів", - це, зокрема, вина голови Львівського арбітражного суду Мазовіти, Фонду державного майна, який за хабарі це все робив, і так далі.

 

     Деякі формулювання проекту постанови треба змінити.  Скажімо, не   передавати  копії  листів  цих  конгресменів  в  американське посольство,  а зобов'язати Міністерство закордонних справ (це його обов'язок),   щоб   воно  негайно  скерувало  відповідну  ноту  до держдепартаменту. А щодо наших злодіїв, то, звичайно, наші в першу чергу  винні,  що  дають  можливість так безкарно плавати в нашому українському правовому полі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Відбулося обговорення цього  питання.  Хочу сказати,  що  тимчасова  спеціальна  слідча  комісія була створена невипадково.  Багато разів керівництво заводу,  трудовий  колектив зверталися,  були  в мене на прийомі,  розповідали про всі нюанси, пов'язані з цією проблемою.  На мій погляд,  наша комісія в  межах повноважень,  котрі  в  неї є,  добросовісно виконала свою роботу, зробила висновки,  і  внесений  нею  документ,  безперечно,  треба підтримати.

 

     Ставлю на  голосування  за основу проект постанови,  внесений тимчасовою слідчою комісією.

 

     "За" - 262. Прийнято.

 

     Є пропозиція проголосувати в цілому, тому що підсилювати - це означає,  що  ми  весь час виходитимемо на якісь юридичні колізії. Ставлю на голосування проект постанови в цілому (Шум у залі).

 

     Зніміть голосування.  Депутат  Бондаренко.  Будь  ласка.  Він вносив пропозицію.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д. Я прошу передбачити в постанові доручення цій же комісії розглянути діяльність і української сторони.

 

     Я вже просив про це.  Є документи,  які можуть їх зацікавити, вони їх не вивчали.

 

     ГОЛОВА. Володимире Дмитровичу,  справа в тому,  що відповідно до  Регламенту  тимчасові   комісії   роблять   інформацію,   коли завершують свою роботу.  Дати таке доручення - це означає залишити питання відкритим, бо вони не встигнуть його зробити.

 

     Верховна Рада наступного скликання потім  з'ясує,  якщо  буде потреба. Гадаю, це зрозуміло.

 

     Ставлю на голосування проект постанови в цілому.

 

     "За" - 264. Прийнято.

 

     --------------

 

     Доповідає Василь Петрович Цушко. Дуже коротке питання. Будьте уважні.

 

     ЦУШКО В.П.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності (Тарутинський виборчий округ, Одеська область).  Уважаемые коллеги! Вашему вниманию предлагается законопроект  о  внесении  изменений в законы об акцизном сборе на алкогольные  напитки  и  табачные  изделия  и  о   государственном регулировании  производства  и  торговли  алкогольными и табачными изделиями. Этот документ был роздан вам в декабре.

 

     В чем  суть  изменений?  Предлагается,   чтобы   алкогольными считались все напитки, которые имеют крепость от 1,2 процента, как в Западной Европе.  В России,  например,  -  1,5  процента.  Такое изменение   предлагается   по   инициативе  Комитета  по  вопросам здравоохранения, в частности народного депутата Пасько.

 

     Мы обсуждали этот вопрос в нашем комитете. Были представители заинтересованных  министерств,  возражений  не было.  Поддержала и налоговая администрация, администрирование проводится. То есть это изменение в определении термина "алкогольные напитки". Пива это не касается, о пиве речь идет в другом законе.

 

     Дело в том, что сегодня у нас алкогольными считаются напитки, которые  имеют  крепость выше 8,5 процента.  Под это подстроились, производят напитки крепостью 8 процентов и таким образом  спаивают нашу молодежь.

 

     Поэтому предлагается   внести  изменения  к  двум  законам  и принять в первом и во втором чтениях.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень?  Ставлю на  голосування  пропозицію про прийняття проекту закону в першому читанні.

 

     "За" - 249.

 

     У другому  читанні  можна прийняти?..  Під гаслом:  "Не треба казна-чим споювати молодь",  так?  Ставлю на голосування.  Уряд не заперечує. Будь ласка.

 

     "За" - 245.

 

     Дякую.

 

     ------------------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення зміни до статті 4 Закону  про  індексацію  грошових  доходів  населення.   Доповідає Матвійчук Володимир Макарович. Будь ласка.

 

     МАТВІЙЧУК В.М., заступник міністра фінансів України. Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати! 6 січня 1998 року набрав чинності Закон України про індексацію грошових доходів населення.  Ви пам'ятаєте процес прийняття цього закону,  тому  не буду  на  ньому зупинятися.  Хочу лише зазначити,  що і після його прийняття залишилося невирішеним  питання  щодо  його  фінансового забезпечення,  тому  сьогодні і пропонується на ваш розгляд проект Закону про внесення зміни до статті  4.  У  статті  4  Закону  про індексацію  грошових доходів населення передбачено,  що індексація грошових доходів  населення  у  1998  році  має  здійснюватися  за індексом   споживчих   цін,   який   повинен  бути  обчислений  із наростаючим підсумком з 1 січня 1997 року.  Тобто доходи 1998 року повинні бути проіндексовані на індекс інфляції двох років - 1997 і 1998.  Згідно з методикою обчислення індексу споживчих цін,  як це передбачено в законі, доходи населення повинні бути проіндексовані в січні-травні 1998 року  на  14,3  відсотка,  у  червні-листопаді цього року - ще додатково на 5,5 відсотка,  а в грудні - додатково на 5,3 відсотка.  У цілому за рік це становитиме 18,5 відсотка при тому, що в Державному бюджеті на 1998 рік, затвердженому Верховною Радою України,  і в нормативах відрахувань  від  загальнодержавних податків  і  зборів  до  місцевих  бюджетів у цьому році кошти для підвищення доходів у таких розмірах не передбачені і вишукати їх у бюджеті не буде можливості.

 

     Виходячи з  цього  додаткові  видатки  для індексації доходів громадян повинні становити в 1998 році понад 10 мільярдів гривень, в  тому  числі  з  бюджетів усіх рівнів - 2,8 мільярда гривень,  з пенсійного фонду - понад 1,7 мільярда гривень.

 

     У державному бюджеті на 1998 рік та в нормативах  відрахувань від  загальнодержавних податків і зборів до місцевих бюджетів такі кошти, повторюю, не передбачені.

 

     Не можуть  в  таких  розмірах  бути   проіндексовані   доходи працюючих   на  підприємствах  і  госпрозрахункових  організаціях, оскільки витрати на  індексацію  заробітної  плати,  здійснену  за індексом  цін минулого року,  не можна включити в 1998 році в ціну продукції, яка реалізована в минулому році.

 

     Давайте уявимо,  до  чого  це   призведе,   якщо   зазначений законопроект не буде прийнято. Зрозуміло, що у виробничій сфері це може призвести до підвищення цін.  Може бути,  що  на  виробництві буде  здійснено  так:  заробітна  плата  буде проіндексована,  але зменшені  інші  виплати  -  надбавки,  премії  і  таке  інше.  Для працівників підприємств такий захист доходів нічого не дасть.

 

     У бюджетній  сфері  ситуація  складніша,  оскільки через брак коштів практично не виплачуються надбавки та  премії.  Враховуючи, що   Верховною   Радою  України  прийнято  закон  про  кримінальну відповідальність  керівників  бюджетних  установ  за   перевитрати бюджетних  коштів,  додаткові  видатки  на  індексацію можуть бути здійснені за рахунок скорочення чисельності працівників.  Не важко підрахувати,  що  для  того  щоб  проіндексувати заробітну плату в бюджетній сфері згідно з законом,  необхідно скоротити в поточному році  понад  150 тисяч працюючих.  Це крім того,  що в бюджеті вже передбачено відповідне скорочення.  Думаю, що це буде неправильно. А враховуючи те, що в освіті скорочувати практично вже немає кого, таке скорочення в установах охорони здоров'я,  культури і  органів управління недопустиме.

 

     Виходячи з   вищенаведеного,   прошу   вас,  шановні  народні депутати,  прийняти запропонований законопроект. Це означатиме, що в 1998 році індексація грошових доходів громадян здійснюватиметься виходячи з індексу цін  поточного  року.  І  навіть  для  цього  в бюджетах  усіх рівнів потрібно буде вишукати близько 600 мільйонів гривень, що нелегко буде зробити. Прошу підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Будь ласка, запишіться на запитання.

 

     Депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Прогресивна соціалістична партія  України.  Ви знаєте,  пане Матвійчук,  вас слухати просто неможливо. Усі роки - одне й те саме.  Поясніть,  будь ласка,  як  ви  розумієте  закони України?  Їх  взагалі  повинен хтось виконувати чи будемо весь час гратися:  ми  будемо  приймати  закон,  приймати  бюджет,   а   ви повторюватимете, що немає коштів у державі?

 

     Скажіть, будь ласка, що є закони України?

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Я так відповім на це запитання: закони України повинні виконуватися.  Проте не можуть прийматися закони,  які  не мають фінансового забезпечення.

 

     Тому ми  і  вважаємо,  що  для  того щоб Закон про індексацію доходів  населення  виконувався  в  1998  році,  треба   здійснити індексацію  доходів  населення  лише  на індекс інфляції поточного року.

 

     І вам як спеціалісту в галузі  економіки  чудово  відомо,  що проіндексувати  доходи  населення понад індексу інфляції поточного року неможливо, це неприпустима річ в економіці.

 

     ГОЛОВА. Володимире  Макаровичу,  але  справа   в   тому,   що Конституція вимагає проводити індексацію залежно від падіння рівня життя населення чи інфляції.  Норми Конституції - це норми  прямої дії,  тому  не  варто  посилатися  на те,  що закон не прийнятий з якогось періоду.  З червня 1996 року треба здійснювати індексацію, навіть  якби такого закону не було.  Мають бути чіткі дії Кабінету Міністрів,  а ви починаєте обгрунтовувати  тощо.  Треба  фінансове обгрунтування  робити під час підготовки бюджету,  а не виходити з того, що немає в держави грошей.

 

     Депутат Хомич. Немає.

 

     Депутат Чивюк. Будь ласка.

 

     ЧИВЮК М.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Новобузький виборчий  округ,  Миколаївська   область).   Фракція   комуністів. Володимире Макаровичу, після ознайомлення з пояснювальною запискою у мене склалося враження,  що в 1998 році у нас  дуже  поліпшиться становище  в  державі  і  2  мільярди 860 мільйонів,  якщо почнемо виконувати цей закон з 1998 року,  будуть  людям  виплачені.  Мене цікавить таке питання.  Якщо уряд неспроможний виплатити заробітну плату бюджетникам (і це робиться постійно протягом  трьох,  п'яти, шести місяців),  то чи не здається вам, що тим самим ті обездолені громадяни  кредитують  уряд  і  він   повинен   повертати   гроші, враховуючи поточну інфляцію? Це перше.

 

     І друге. Мене бентежить ситуація, що люди мають звертатися до суду,  тому  користуючись  нагодою  хочу  їм  порадити,  щоб  вони зверталися  і  з  приводу  повернення  своїх  боргів,  і  вимагали компенсацію за те,  що їх  гроші  прокручуються  через  комерційні банки.  Як ви дивитеся на те,  щоб створити єдину бюджетну систему чи бюджетний банк, а не допускати прокручування бюджетних коштів у п'ятьох чи в сімнадцятьох комерційних банках?

 

     Дякую.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.   Я   цілком   згоден  із  тим,  що  ми  маємо індексувати доходи громадян на поточний індекс інфляції, але ми не зможемо  проіндексувати  інфляцію  за два роки.  Тому ми й просимо провести індексацію на рівні індексу інфляції 1998 року.

 

     Якщо ми  здійснюватимемо  індексацію  за  два  роки,  то   не знайдемо 2,8 мільярда.  Ми кажемо, що могли б у 1998 році вишукати 600 мільйонів у бюджетах усіх рівнів  для  того,  щоб  забезпечити індексацію на поточний індекс інфляції.

 

     Я також  з  вами  згоден  у  тому,  що  коли  не виплачується заробітна плата  населенню,  хтось  кредитується.  Ви  знаєте,  що відповідно  до  Закону  про  оплату  праці  з  1  січня  1998 року постановою  Кабінету  Міністрів  уведено  нарахування  компенсації населенню  за несвоєчасну виплату заробітної плати.  Починаючи з 1 січня,  якщо  своєчасно  не  буде   виплачена   заробітна   плата, здійснюватиметься нарахування, виходячи з індексу інфляції.

 

     Що стосується  бюджетного  банку.  Ми  вважаємо,  що оскільки створено Державне казначейство,  нам не варто  створювати  окремий бюджетний   банк.   Доти,   доки   запрацює  казначейство  на  всю потужність,  постановою  Кабінету  Міністрів  визначено   декілька банків,  які  матимуть  право  на обслуговування коштів державного бюджету.

 

     ГОЛОВА. Депутат Яблонський.

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  науки та народної освіти (Кам'янецьПодільський виборчий округ,  Хмельницька область). Дякую. Скажіть, будь ласка, як  здійснюватиметься  індексація,  який її механізм,  як часто це буде проводитися?  Чи будуть при цьому враховуватися  затримки  із виплатою  зарплати,  пенсії,  чи буде нараховуватись якась пеня на тих,  які затримались із своєчасною виплатою зарплати,  пенсії? Чи буде   проводитися   індексація   грошових  заощаджень,  плати  за комунальні послуги і таке інше?  Виникає багато питань у зв'язку з цим,  бо потрібні будуть додаткові штати,  щоб це все робити. І чи не  перетвориться  це  просто  в  якусь   казку,   обіцянку,   яка врешті-решт  не  буде  реалізованою?  Ми  вже  до цього звикли.  І громадяни обурюються, бо на місцях їм кажуть: "Грошей немає, гроші пішли  на  вибори,  нічого  не  чекайте!" Чи буде реалізований цей механізм індексації і компенсації, про який ви тільки що сказали?

 

     МАТВІЙЧУК В.М.  У  Законі  про  індексацію  грошових  доходів населення   цей   механізм   виписаний,   він  дуже  простий.  Там передбачено, що індексація доходів населення проводиться з місяця, наступного за тим, коли індекс інфляції перевищив 5 відсотків.

 

     Механізм практично той, який раніше діяв, коли ми індексували доходи.

 

     Що стосується пені за несвоєчасну виплату  заробітної  плати, то  я  вам  сказав,  що  з  1  січня  цього  року  така  пеня буде нараховуватися, якщо будуть затримки з виплатою заробітної плати.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Бондаренко. Останнє запитання.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.  Я б може  і  не  задавав  його,  але  ви  не відповіли  пану  Яблонському.  На  рахунках  у  населення є великі кошти,  вони зафіксовані у співвідношенні 1 карбованець - 1 гривня 5 копійок.  Вони є , люди їх поступово будуть отримувати. Це також грошовий доход  неселення.  Як  він  буде  індексуватися?  Чи  він залишається на зафіксованому рівні назавжди, чи також підпадає під систему індексації?

 

     МАТВІЙЧУК В.М.  Прошу вибачити, я не зрозумів, що йшлося саме про ці виплати.  Справа в тому, що згідно з Законом про індексацію доходів населення ці виплати не підлягають індексації,  вони мають виплачуватися  в  установленому  порядку.  Згідно  з  Законом  про індексацію доходів населення індексується  лише  заробітна  плата, пенсії, допомоги, які зараз виплачуються.

 

     ГОЛОВА. Якщо я не помиляюся, то законом про державні гарантії передбачено індексацію вкладів вкладникам заощаджень.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.  Я і кажу,  це  здійснюється  згідно  з  іншим законом.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь  ласка.  Яка  думка  комітету  з цього приводу,  Наталіє Петрівно?  Висновок комітету у вас є, комітет не підтримує позицію уряду і Президента з цього питання.

 

     ШТЕПА Н.П.  В отличие от представителя Кабинета Министров,  я бы хотела вас,  уважаемые товарищи депутаты,  вернуть к тому,  как принимался  закон.  Правительство и Президент делали все для того, чтобы мы такой закон не приняли.  Как  вы  помните,  нам  пришлось преодолеть вето.

 

     Комитет по  вопросам  социальной  политики  и труда Верховной Рады Украины учитывает,  что предложения и Президента  Украины,  и народного депутата Федорина прежде всего касаются малообеспеченных слоев населения Украины,  а также входят в противоречие со статьей 22   Конституции  Украины,  и  поэтому  предлагает  "відхилити  ці законопроекти як такі, що суперечать Конституції".

 

     Нам постоянно заявляет Кабинет Министров,  что нет  денег.  И это звучит на фоне тех злоупотреблений, хищений денежных средств в государстве,  о которых мы слышим особенно в последнее  время.  За счет  бюджетных  средств  строятся "хижины" на баснословные суммы. Кроме  того,  нам  "подбрасывается"  законопроект,   например,   о приватизации ликеро-водочных заводов,  в то время как производство и реализация ликеро-водочных и табачных изделий является одной  из основных статей дохода бюджета.

 

     Мы видим и то,  что сегодня происходит на внешнеэкономическом рынке - наши валютные средства уходят за пределы государства.

 

     Я считаю,  что постоянное утверждение  Кабинета  Министров  о том,  что нет денег,  является еще одним подтверждением того,  что нынешний режим полностью обанкротился и  его  нужно  менять  самым кардинальным образом.

 

     Ни в  коем  случае нельзя принимать тех предложений,  которые вносит Президент. Почему?

 

     Вспомните, пожалуйста,  когда  мы  хотели  принять  закон   о временном запрещении повышения цен на жилищно-коммунальные услуги, то нам ответили,  что это не наша компетенция,  это право Кабинета Министров.

 

     Теперь Кабинет  Министров  передал  все эти вопросы в ведение местных  бюджетов.  Местные  власти  будут  определять   стоимость тарифов  на жилищно-коммунальные услуги.  И уже нет гарантий,  что завтра цены на эти услуги  не  будут  повышены.  Поэтому  было  бы преступлением  с нашей стороны поддержать предложение Президента о введении  индексации  с  1  января  1998  года.   Надо   отклонить предложение  Президента и оставить закон в том виде,  в котором он действует.

 

     И еще я хочу сказать следующее.  Мы прикинули, какие же суммы будут   получать  граждане  Украины.  Основная  часть  пенсионеров получает по 49 гривень 50 копеек.  Так вот за 1997 год  каждый  из них  при  индексе  в  6  процентов (а был,  по-моему,  индекс 5,2) получил бы к своей пенсии 2  гривни  91  копейку.  Далее.  Средняя заработная плата в Украине составляет около 165-170 гривень.  Даже при индексации на максимальный индекс наши  граждане  получили  бы где-то по 7 гривень.  Скажите,  пожалуйста,  неужели нам не стыдно считать эти деньги и не дать эти 2-3 рубля нашим пенсионерам?

 

     В завершение своего выступления хочу вернуть  вас  к  докладу Президента,  с  которым  он  после принятия присяги выступил здесь перед нами и всеми гражданами Украины.  Он  заявил,  что  рыночная экономика - это прежде всего будет социально защищенная экономика, что в нашем государстве при принятии всех законов будут  в  первую очередь  защищаться  интересы  самых незащищенных слоев населения. Так вот все предложения, все вето Президента входят в противоречие с  его  основной  программой,  с Конституцией,  в статье 1 которой закреплено, что Украина является социальным государством.

 

     Наш комитет предлагает  отклонить  предложения  Президента  и депутата   Федорина   как   противоречащие  не  только  статье  22 Конституции, но и многим другим ее статьям.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Чи бажає хто виступити на підтримку  проекту  закону, внесеного на розгляд Верховної Ради?  Немає?  Тоді,  оскільки були пропозиції,  зауваження,  давайте,  можливо,   приймемо   рішення, проголосувавши, адже тут немає чого обговорювати (Шум у залi).

 

     Слово просить  ініціатор  проекту,  на основі якого приймався Закон про індексацію доходів  населення,  депутат  Анісімов.  Будь ласка.

 

     АНІСІМОВ Л.О.   Я   не  случайно  попросил  слово,  Александр Александрович.  Хочу  напомнить   некоторые   обстоятельства   тем народным   депутатам,   которые  задавали  вопрос:  "Откуда  закон появился?" В 1992 году декретом Кабинета Министров были заморожены все   доходы,  в  том  числе  индексация  доходов  государственных предприятий,   остановлено   действие   статьи   19    пенсионного законодательства.   Изменения   к   этому   закону,   которые   мы рассматривали,  как раз я докладывал в Верховном Совете  и  просил вас меня поддержать.  Вы меня поддержали.  Затем мы дали поручение комитету, появился этот закон.

 

     Так вот вообще-то в моей схеме было совсем иное  предложение. Проиндексировать  доходы  в  связи  с  инфляцией,  даже  если  она составляет 1 процент.  Мы отступили,  согласились с  предложениями Президента  и  установили  порог  -  5 процентов.  Я еще предлагал следующее:  проиндексировать  все  доходы,  которые  в  сумме   не превышают минимальный потребительский бюджет. Это 300-330 гривень. Но и в этом вопросе мы приняли предложение Президента и  комитета, проголосовав - до 210 гривень. Таким образом, мы установили барьер

- 5 процентов и сумму - не выше  210  гривень.  Доходы  выше  этой суммы не должны индексироваться.  Поэтому я категорически выступаю против  предложения  Кабинета  Министров  отступить  от  принятого закона и преодоления вето Президента. Нам надо поддержать комитет. Кабинет  Министров   должен   пересчитать,   какая   будет   сумма проиндексированных  доходов  за  1997  год,  и  доложить  об  этом Верховному Совету.  Правильно сказал Александр Александрович,  что вы  должны были думать об этом еще в июле 1996 года.  Уже 1997 год прошел.  Вы  так  смешком  все  отделывались,  пытаясь  "задавить" народных депутатов. Не получилось.

 

     И еще одно,  Александр Александрович,  и я заканчиваю. На Дне правительства   (здесь   как   раз   присутствует   представитель, отвечающий именно за социальную сферу) мы,  прежде чем втягиваться в выборную кампанию,  должны посмотреть,  как выполняется принятое решение  после  преодоления  нами  вето  Президента по пенсионному законодательству - о надбавках 10-20 гривень к пенсиям.  Пусть нас проинформируют об этом на Дне правительства. Эту информацию должны услышать и наши избиратели.

 

     Я поддерживаю   комитет   и    прошу    народных    депутатов проголосовать за этот закон.

 

     ГОЛОВА. Хтось заперечує ці пропозиції?  Ні?  Можна ставити на голосування проект закону,  який вноситься Кабінетом  Міністрів  і який не підтримується комітетом? Ставлю на голосування.

 

     "За" - 62.

 

     Не підтримується  ця  пропозиція.  Таким чином,  відхиляється проект закону,  внесений  Кабінетом  Міністрів.  Індексацію  треба проводити   на   основі  законів  про  оплату  праці.  Конституція передбачає,  що оплата  праці  здійснюється  на  підставі  законів України.  А  Закон України про оплату праці передбачає індексацію. Це передбачає і окремий закон про індексацію.

 

     -------------

 

     У нас є невеличкий документ,  який потрібно  прийняти,  після чого і завершимо засідання. Він короткий - про внесення доповнення до Закону про податок на додану вартість.

 

     Доповідає з цього  питання  Ямковий  Іван  Олексійович.  Будь ласка, на трибуну.

 

     ЯМКОВИЙ І.О.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (Тростянецький  виборчий   округ,   Вінницька   область). Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні  народні  депутати! Згідно  із  Законом  про  податок  на  додану  вартість  закупівля продукції для закладання до державного резерву і відпуск продукції споживачам мають бути проведені за цінами з включенням податку  на додану  вартість.  Тобто  Держкомрезерв  має  виступати  платником податку на загальних підставах.  Водночас Держкомрезерв не створює доданої вартості,  тому не має джерел для сплати податку на додану вартість.

 

     По суті,  запаси  державного  резерву  є  коштами  державного бюджету,  перетвореними  в  матеріальні  цінності  і  призначеними виключно для державних потреб.

 

     Операції по  закладанню  продукції  і  відпуску   можуть   не збігатися  в часі,  у зв'язку з чим виникають фінансові проблеми у комітету по оплаті закуповуваної продукції  і  сплаті  податку  на додану  вартість.  Це стримує виконання Держкомрезервом Закону про Державний бюджет України на 1998 рік,  яким  передбачено  отримати доходи від реалізації матеріальних цінностей державного резерву на суму 1 мільярд 120 мільйонів гривень.

 

     Для того щоб виконувати цей закон,  необхідно було в  бюджеті передбачити  видатки  на  суму  близько  300 мільйонів гривень для сплати податку на додану вартість або  реалізувати  з  держрезерву продукції на 300 мільйонів більше.

 

     Враховуючи викладене,    для    забезпечення   функціонування Держкомрезерву  необхідно  прийняти  закон,  в  якому  передбачити оподаткування  за  нульовою  ставкою  податком  на додану вартість операцій закупівлі продукції для закладання до державного  резерву і операцій з відпуску продукції.

 

     За розрахунками  Мінфіну,  втрат для доходів бюджету не буде, оскільки  неотриманий  податок   при   закупівлі   продукції   для закладання  буде  відновлений при проведенні операцій з подальшого відпуску продукції,  тобто продажу  продукції  чи  відпуску  її  у виробництві суб'єктам, що отримають матеріальні цінності.

 

     Цей проект  закону  розглянутий  та  погоджений  у  комітетах Верховної Ради з питань  бюджету,  оборони  і  державної  безпеки, агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села,  а також із Міністерством  фінансів,  Міністерством економіки  і  Державною податковою адміністрацією.  Щоб можна було виконувати Закон про державний бюджет і отримувати доходи, я прошу вас, шановні депутати, проголосувати за цей закон.

 

     Я розумію,  що  можна  виконувати  і сплачувати так,  як було записано в Законі про податок на додану вартість, але це по суті з однієї  кишені  перекладати  в  другу.  І  на  практиці  це не так виходить, як записано в законі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання?  Запишіться,  будь ласка.  Відводиться 5 хвилин.

 

     Депутат Ніколаєнко. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки  та  народної  освіти  (Іванівський  виборчий  округ, Херсонська  область).  Фракція Соціалістичної і Селянської партій. Шановний доповідачу! Я розумію, що моє запитання і до вас, і не до вас,  але дайте відповідь,  будь ласка, перед тим як приймати таке надзвичайно   важливе   рішення.   Ми    знаємо    з    інформації Прем'єрміністра,  що  минулого року державний резерв,  як кажуть у народі,  "заникав"  620  мільйонів  гривень  (спільно   з   фірмою "Содружество").  Цієї  б  суми  сьогодні  повністю вистачило,  щоб проплатити борг бюджетникам (він становить 900  мільйонів).  Таким чином  закрили  б ми проблеми освітянські,  культури і пенсіонерам частину б дали...

 

     Чи не стане ця ваша пропозиція черговою  аферою,  аналогічною тій, яка була минулого року?!

 

     ЯМКОВИЙ І.О. Спасибі за запитання.

 

     Якраз це  не афера.  А те,  що було минулого року,  то дійсно було відпущено за рішенням  уряду  для  виконання  веснянопольових робіт, збирання урожаю нафтопродуктів, а також газу на виробництво мінеральних добрив на суму близько 800 мільйонів  гривень.  За  це колективні    сільськогосподарські   підприємства   повинні   були розрахуватися зерном третього класу і цукром. На жаль, до сьогодні цукор  -  близько  100  тисяч тонн - не повернуто,  і не повернуто зерна понад 1  мільйон  тонн.  Тому  дійсно  не  можна  його  було реалізувати, щоб розрахуватись із тими боргами, про які ви кажете.

 

     І сьогодні,  коли  колгоспи повертатимуть цукор як розрахунок за нафтопродукти, то згідно з чинним Законом про податок на додану вартість   сплачуватимуть   ще  й  податок.  Припустимо,  колгоспи повертатимуть 10 тисяч тонн, то при цьому вони повинні сплатити ще й податок - 2 тисячі тонн цукру.  Це - парадокс, такого не повинно бути! (Шум у залі).

 

     Так, колгосп не один,  таких колгоспів по всій  Україні  було багато,  практично в кожній області... А цукор не здали більше 100 заводів.  Із заводами  не  розрахувалися,  ви  про  це  знаєте,  і сьогодні вони боржники, на жаль...

 

     ГОЛОВА. Депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С. Фракція Соціалістичної та Селянської партій України. Іване Олексійовичу,  я  хотів  би,  щоб  ви  зрозуміли,  чому  так підозріло  депутати ставляться до цієї проблеми.  Усе,  що в нас у резерві,  у  певний  час  працює  як   резерв   ставки   головного командування  на головному напрямі,  розумієте.  Я тільки що бачив документ,  мені один депутат показав, коли "благодійний дощ" випав на  Чернігівську  область  і  на один округ цієї області:  лікарні будувати, школи будувати, пенсії виплачувати й таке інше. 17 чи 20 доручень   Кабінет  Міністрів  дав  по  одному  округу.  Звичайно, депутати стурбовані,  щоб це знову не обернулося,  так би  мовити, таким благодійництвом за рахунок усієї держави.

 

     Я думаю, що тут треба розібратися і підтримувати, оскільки це пов'язано з тим,  що резервний фонд не є  торгуючою  організацією, тобто  це  не  прибуткова  організація.  Але  ще раз,  будь ласка, поясніть депутатам суть,  бо ви якось не дуже чітко сказали,  чому це потрібно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Пояснюйте, будь ласка.

 

     ЯМКОВИЙ І.О.   Дякую   за   запитання.   Це  потрібно,  Іване Сергійовичу ось чому.  Коли,  наприклад,  держава у колгоспу цукор купує за ціною,  я умовно кажу,  одна тисяча гривень,  то потрібно 200  гривень  сплатити   податку   на   додану   вартість,   отже, закуповуватися цукру буде менше.  А відпущено продукції буде не на 800,  а на тисячу гривень, тобто ці 200 гривень повернуться назад. Це,  по суті,  бюджетні гроші...  Щоб одержати заплановані доходи, треба передбачити і кошти на сплату податку.

 

     А те,  про що ви кажете,  треба чітко в Законі про  Державний бюджет розписувати, тоді не буде ніяких зловживань.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Депутат Куз'єв (Шум у залі). Я надаю слово за списком,  не кричіть,  а підійдіть до Секретаріату і подивіться список.

 

     Будь ласка.

 

     КУЗ'ЄВ В.А.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Центральний виборчий округ, Миколаївська область). Прошу передати слово депутату Шкрабаку.

 

     ГОЛОВА. За  ним - депутати Чупахін,  Лавринович,  Магда,  але часу вже не буде.  Депутат Шкрабак ставить останнє запитання. Будь ласка.

 

     ШКРАБАК П.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з   питань   бюджету   (Снігурівський   виборчий   округ, Миколаївська область).  Спасибо Александр Александрович. Уважаемый докладчик,  вы  все  правильно  сказали,  логика  есть   в   ваших рассуждениях.   Но   ответьте   мне  на  такой  вопрос:  госрезерв рассчитался с заводами за покупку сахара  на  1998  год?  Как  мне известно,  госрезерв  закупил  сахар и заплатил заводам деньги,  а заводы не рассчитались с колхозами. Так это или нет?

 

     ЯМКОВИЙ І.О.  Ні,  це  не  так,  Павле  Ананійовичу.  Коли  в 1993-1994  роках  колгоспам  були  надані  кредити,  уряд  прийняв постанову,  щоб розрахувалися за ці кредитні ресурси цукром -  150 тисяч  тонн.  Цей  кредит  частково  був повернутий цукром,  потім Марчук підписав постанову,  щоб це як товарний кредит залишити для підготовки  цукрових  заводів  до переробки цукрових буряків і для того,  щоб забезпечити нафтопродуктами колгоспи,  тобто  цукор  не повернуто повністю,  фактично було повернуто близько 80 тисяч тонн цукру (Шум у залі).  Такого боргу немає перед колгоспами, шановний Павле Ананійовичу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Депутат  Хомич,  він записаний був другим,  а мені здалося, що його немає в залі. Будь ласка.

 

     ХОМИЧ М.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією (Дубровицький виборчий округ, Рівненська область). Прошу передати слово депутату Ярошинському.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.     Українська    республіканська    партія, "Національний фронт".  Шановні народні депутати!  Я думаю,  що  ви усвідомлюєте необхідність саме такого трактування держрезерву,  як доповідач трактував. Але перед голосуванням я хотів би подати такі відомості.

 

     Останнім часом  так званий держрезерв перетворився у відверто перевалочну  базу,  заготзбутову  базу,   через   яку   збувається величезна кількість тушонки (я можу навіть назвати за якою ціною і за який рік), масла і цукру.

 

     Ви тут підтримали три депутатські запити до  Президента  щодо 11  тисяч  тонн  цукру,  вкраденого з держрезерву в Тернопільській області. Відповіді ніякої не надійшло і не надійде, зрозуміло.

 

     Тому коли ми говоримо про це дійство,  то маємо  врахувати  й те,  що,  не закладаючи ПДВ в ціну товару, ми фактично даємо ширші можливості для реалізації цієї продукції завтра.  Бо на київському ринку  330  грамів  тушонки коштує 2,2 гривні,  а виробництва 1994 року - 1,9, за попередній рік - 1,8 гривні.

 

     Якщо добре прослідкувати,  то при абсолютній безконтрольності держрезерву...

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Вважаємо,  що  Богдан  Харитонович  виступив. Тільки я просив би оцінку Держкомрезерву та  іншим  структурам  не давати, треба на основі аналізу це робити. А просто так, як комусь здається, не можна.

 

     ЯМКОВИЙ І.О.  Шановний  Богдане  Харитоновичу,  саме  цукрові заводи  Тернопільщини самочинно використали цей цукор.  А стосовно цін,  то продукцію можна і треба  відпускати  армії  за  такими  ж цінами, за якими вона закладається, і ніяких збитків не буде. Що ж до того,  що потрібно це робити чистими руками,  то це  ви  кажете правильно, я з вами згоден (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Я   прошу  уваги!  Спокійно.  У  мене  є  пропозиція. Оскільки віце-прем'єр не завізував цього документа,  не  розглянув його  і  Комітет з питань фінансів і банківської діяльності,  то я просив би це питання перенести на наступний  пленарний  тиждень  з тим,  щоб  були  висновки  комітету  і  думка віце-прем'єра,  який відповідає за цю справу.  Тому що інакше є певна,  так би  мовити, загроза    того,    що   можна   гірше   зробити   передусім   для товаровиробника.  З позиції Держкомрезерву - ніби все нормально, а як там далі буде - хтозна.

 

     ЯМКОВИЙ І.О. Гірше в цьому відношенні не буде.

 

     ГОЛОВА. Так,  я  знаю.  Сьогодні  тут  також присутній перший заступник голови Держкомрезерву.  Я прошу вас,  оскільки на виступ записалися  з  цього приводу 6 депутатів - Ярошинський,  Вітренко, Марченко,  Терьохін,  Ратушний,  Семенюк,  будь  ласка,   з   ними обов'язково зустріньтеся, вислухайте їх думку, щоб вона також була з'ясована. Комітет з питань фінансів теж повинен висновок зробити. На вівторок?  Гаразд,  приймемо...  Я розумію,  що це питання дуже важливе,  тільки треба його точно вирішити.  Тому з вашої згоди  я просив  би  перенести розгляд цього питання на наступний пленарний тиждень.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про   перенесення   цього питання на наступний пленарний тиждень.

 

     "За" - 198. Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     У нас  присутній  міністр  енергетики.  Треба розглянути один документ  щодо  ратифікації.  З  цього  питання  слово   надається Шеберстову Олексію Миколайовичу. Будь ласка.

 

     ШЕБЕРСТОВ О.М.,   міністр   енергетики   України.   Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемые народные депутаты!  Договор  к Энергетической   хартии   готовился   на   протяжении   трех  лет. Представителями правительства Украины данный договор был  подписан в  декабре  1994  года  в  Лиссабоне.  На  сегодня  этот  документ подписали представители 49 стран - практически все страны  Европы, а также Австралия,  Турция и Япония. Парламенты более чем 30 стран уже ратифицировали этот  договор.  И  в  конце  прошлого  года  он официально вступил в действие. Это первый договор такого масштаба, который охватывает конкретный сектор экономики...

 

     ГОЛОВА. Олексію Миколайовичу, є довідка з цього приводу, вами написана.  З  нею  ознайомилися  і  комітет,  і депутати.  Я хотів запитати депутатів,  чи є якісь заперечення щодо цього  документа? Немає.  Можна  його  проголосувати?  Ставлю  на голосування.  Будь ласка, прошу голосувати.

 

     "За" - 224.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 250. Рішення прийнято.

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     Тепер - репліка. Депутат Вітренко. Будь ласка. Одна хвилина.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Прогресивна  соціалістична   партія   України. Передусім,   користуючись  правом  на  репліку,  я  хочу  пояснити слухачам,  що,  як завжди,  Олександр Мороз намагається брехати  і коментувати мої виступи для того, щоб обілити себе (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Спокійно. Послухайте уважно.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Олександр  Мороз  сказав,  що  мене не було на засіданні вчора і я не доповідала  свій  законопроект  про  оцінку майна,  і  що  не було мене під час розгляду питання про залучення амортизаційних відрахувань до бюджету.

 

     Я була.  І законопроект про оцінку майна,  як  учора,  так  і сьогодні,   не   слухається.   А   за  конфіскацію  амортизаційних відрахувань я ні в якому разі не голосуватиму.  І цю  хвилину  для репліки   я  не  можу  використати,  не  звернувшись  до  народних депутатів.  У нас у вівторок буде День уряду.  Зверніть увагу, які пропозиції подає пан Президент.  З одного боку, угода про кажанів, а з другого...

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Вимкніть мікрофон. Я теж зобов'язаний зробити репліку,  оскільки  мене  ображають.  Шановна  Наталіє Михайлівно! Вчора  на  пленарному  засіданні  під  час  розгляду  питання  про консолідацію  амортизаційних  відрахувань ви були присутні разом з Марченком до 17 години 23 хвилин, а після того зникли з засідання.

 

     Підтвердженням цього є стенограма,  поіменне голосування. Під час  наступного поіменного голосування по цьому проекту закону вас не було.  Не було і пізніше,  коли розглядався проект  Закону  про податок  на  прибуток  громадян  і  були  тут  підприємці.  І коли розглядалися надзвичайно важливі зміни й доповнення до Закону  про державну   податкову   службу,  вас  теж  не  було.  За  ними  мав розглядатися проект Закону про оцінку майна та професійну оціночну діяльність,  який ви повинні були доповідати. А я не міг поставити на розгляд цей проект, бо вас не було в залі.

 

     На цьому   до   побачення.   Наступне   пленарне    засідання відбудеться о 10 годині у вівторок.