Стенограма пленарного засідання

04 лютого 1998

 

ЗАСIДАННЯ ЧЕТВЕРТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  4  л ю т о г о  1998  р о к у.

16 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  підготуйтеся до реєстрації. Реєстрація в режимі поіменного голосування.

 

     Зареєстровані 323 депутати.

 

     Розглядається проект  Закону  України  про  внесення  змін до Закону про підприємства в Україні.

 

     На трибуну запрошується Вадим Олександрович Зачосов. Документ розглядається за процедурою другого читання.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Нахімовський виборчий округ, м. Севастополь). Уважаемые депутаты! Вашему вниманию предлагается проект Закона о внесении изменений  в Закон  Украины  о  предприятиях  в  Украине.  Это  второе  чтение. Позвольте напомнить несколько положений,  которые  уже  приняты  в первом чтении.

 

     Первое. Введено   понятие   казенного  предприятия.  Казенное предприятие является разновидностью государственного  предприятия, основанного на государственной собственности.

 

     Второе. Казенным       может      считаться      предприятие, производственная деятельность которого более чем на  50  процентов связана  с  выполнением  государственного заказа.  Это предприятие должно быть прежде всего природным  монополистом,  только  в  этом случае на него распространяется статус казенного предприятия.

 

     Чем это  вызвано?  Мы  с вами на дневном заседании говорили о том,  что  нам  пора  переходить  на  управление   государственным сектором экономики.  По сути, это первый шаг к уточнению положений законопроекта об управлении государственным сектором экономики.

 

     В данном случае предполагается,  что эти казенные предприятия должны быть переданы ведомствам,  министерствам.  Последние должны были определиться с перечнем предприятий,  которые после получения статуса  казенных  переходят  в  их  управление.  Я бы сказал так: вводится старая плановая система управления предприятием.

 

     В первом чтении мы уже проработали  весь  этот  законопроект. Все положения, о которых здесь докладывал Леонид Васильевич Минин, в основном уже приняты.

 

     На второе  чтение   поступили   предложения   преимущественно редакционного характера, и все до единого учтены. У меня все.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

     МУСІЯКА В.Л.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Приступаємо до прийняття закону. У другому читанні, нагадую.

 

     У кого  з  тих,  хто  подавав  пропозиції,  є  зауваження  до остаточного  тексту?  Немає?  Я  прошу  всіх  авторів   зауважень: підніміть,  будь  ласка,  руку  хто  наполягає  на  якихось  своїх пропозиціях.  Ніхто?  Є пропозиція проголосувати цей  проект.  Тут зміни  лише  до  кількох  статей  (статті  2,  10  і  20)  і також доповнення - розділ VIII (статті  37,  38  і  39)  та  "Прикінцеві положення".

 

     Якщо немає зауважень, то з вашої згоди ставлю на голосування.

 

     "За" - 179.

 

     У кого є якісь зауваження? Будь ласка, депутате Моцпан.

 

     МОЦПАН А.Ф.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією  (Амвросіївський виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемые коллеги!  Уважаемый Виктор Лаврентиевич!  Я считаю,  что докладчик вполне  убедительно изложил суть изменений, которые вносятся в Закон о предприятиях. Я считаю,  что не может быть и речи о том, чтобы не принимать данный законопроект.   Прошу   вас   поддержать  инициативу  по  внесению изменений в  Закон  о  предприятиях  и  дать  право  правительству управлять казенными государственными предприятиями.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ви знаєте, що найближчим часом ми будемо розглядати  законопроект  про  управління  об'єктами  права державної   власності.   Законопроект,   що   розглядається,   дає можливість механізм цей запустити.  I тут немає нічого такого,  що може   насторожити.   Коли  йдеться  про  об'єкт  права  власності державної,  комунальної  чи  приватної,  то  власник   має   право здійснювати  щодо  свого  майна будь-які дії в рамках закону,  тим більше державного.  Якщо в когось є якісь  сумніви,  я  думаю,  ви повинні їх просто відкинути.

 

     Ставлю на голосування. Голосується проект закону.

 

     "За" - 224.

 

     Ще раз ставлю. Мухін мені заважав. Будь ласка.

 

     "За" - 233. Закон прийнято.

 

     Дякую вам, Вадиме Олександровичу. Дякую всім.

 

     ___________________________

 

     Закон України про внесення змін і доповнень до Закону України про телебачення і радіомовлення з пропозиціями Президента  України від 19 грудня 1997 року. Доповідач Віктор Iванович Понеділко.

 

     Віктор Iванович,  мабуть,  не  сподівався,  що  ми так швидко впораємося  з  першим  питанням.  Шановні  колеги,  ми  цей  закон розглянемо, коли прийде доповідач.

 

     -------------

 

     Проект Закону  України  про  внесення  доповнень  до  Кодексу України про  адміністративні  правопорушення  (статті  1888,  2447 стосовно  працівників  Держстандарту).  Доповідач  Верещага  Євген Михайлович,    заступник    голови    Державного    комітету    по стандартизації, метрології та сертифікації.

 

     Будь ласка, Євгене Михайловичу.

 

     ВЕРЕЩАГА Є.М.,  заступник  голови Державного комітету України по стандартизації,  метрології та  сертифікації.  Шановні  народні депутати!  Вашій  увазі  пропонується  проект  Закону  України про внесення  доповнень  до  Кодексу   України   про   адміністративні правопорушення.  Прийняття  цього  закону  зумовлене  необхідністю подальшого врегулювання правовідносин у суспільстві, що виникли зі створенням нових виробничих структур різних форм власності.

 

     Доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення статтею 1888 викликане необхідністю встановлення  відповідальності за перешкоди,  що чинять службові особи підприємств,  організацій, установ  державним  інспекторам  Держстандарту  України  під   час виконання  ними  службових  обов'язків  щодо здійснення державного нагляду за додержанням вимог стандартів,  норм і  правил,  у  тому числі метрологічних.

 

     Адміністративна відповідальність  за  цією  статтею  настає у випадках:  недопущення посадової особи  Держстандарту  України  на підприємство,  у  цех,  на дільницю,  в інше виробниче приміщення; чинення   перешкод   під   час   відбирання   зразків   продукції; безпідставної  зміни режиму роботи підприємства під час проведення перевірки;  неподання необхідних документів  з  питань  додержання стандартів,    норм   і   правил,   технічної   та   технологічної документації,  довідок  про  рекламацію  продукції,   про   обсяги реалізації продукції та інших документів і матеріалів; невиконання вимог  вручених  приписів  про  заборону  виробництва,  реалізації продукції,  у  тому числі сертифікованої,  про введення особливого режиму  приймання  продукції,  а  також  про   заборону   передачі замовникові    конструкторської,    технологічної   та   проектної документації та застосування її у виробництві.

 

     Про доцільність цих змін свідчить і практика роботи державних інспекторів,  особливо під час перевірок на ринках, бензозаправних станціях і так далі.

 

     Прошу вас підтримати запропоновані зміни.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є  запитання  до  Євгена  Михайловича   Верещаги? Запишіться, будь ласка.

 

     Пронюк Євген Васильович.

 

     ПРОНЮК Є.В.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин    (Тисменицький    виборчий    округ, ІваноФранківська  область).  Українська  республіканська   партія, "Національний   фронт".   Шановний   доповідачу!  Скажіть,  будьте ласкаві,  чи потребуватиме введення цих  змін  додаткових  коштів? Якщо так, то назвіть суму.

 

     Дякую.

 

     ВЕРЕЩАГА Є.М.  Дякую  за запитання.  Ні,  це не потребуватиме додаткових коштів.  Відповідно до статті 1888,  яка запропонована, застосовуватиметься  такий  захід,  як накладення штрафу на особу, яка  перешкоджає  виконанню  службових  обов'язків  інспектору,  у розмірі від 3 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Степанюк. Будь ласка.

 

     СТЕПАНЮК Д.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки   (Дзержинський   виборчий   округ, Дніпропетровська область). У меня к вам вопрос как к представителю Госстандарта.

 

     У нас еще есть законодательство о защите  прав  потребителей, есть  организации,  обединения,  целые структуры контролирующие - Общество потребителей и другие,  представители которых  по  рынкам ходят и так далее.

 

     Переплетается ли  деятельность  Госстандарта  с деятельностью организаций потребителей?  Здесь упоминалось о  бензозаправках,  о торговой   деятельности  и  так  далее.  Сейчас  возникнут  резкие противоречия между тем законом и этим.

 

     Если речь  идет  о  технологии  в  производстве,  о  выпуске, качестве продукции,  документации, стандартах, соблюдении ГОСТов и так  далее,  -  это  можно  понять.  Но  если  ваш  комитет  будет вторгаться в деятельность, которая не связана с технологией, тогда я не понимаю, зачем предусматривать эту ответственность.

 

     ВЕРЕЩАГА Є.М.  Дякую за запитання. Ви якраз акцентували увагу на виконанні державними інспекторами своїх обов'язків з державного нагляду за дотриманням норм,  стандартів і правил,  у  тому  числі метрологічних.  Щодо  бензозаправних  станцій,  то  мова  йде  про перевірку засобів вимірювання. Ніяка інша структура цих функцій не виконує.  Це  визначено  чинним  законодавством,  і це прерогатива Держстандарту України. Тобто тут ніякої плутанини не буде.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Ілліч Осадчук. Будь ласка.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  культури  та  духовності  (Тлумацький виборчий округ,  ІваноФранківська область).  Демократична  партія  України. Шановний  доповідачу!  Чи  не  здається вам,  що цей проект закону настільки прозорий і в ньому так чітко виписано функції  державних інспекторів,  які мають здійснювати певну роботу на підприємствах, що, можливо, варто було б проголосувати його в першому читанні без обговорення?

 

     ВЕРЕЩАГА Є.М.  Дякую за підтримку.  Я солідарний з вами.  Тим більше що нашим державним інспекторам часто погрожують,  коли вони проводять перевірки на ринках, на бензозаправних станціях. І чи не єдина  можливість  якось  відповісти  на  це   -   притягнути   до відповідальності  осіб,  які  перешкоджають виконанню їх службових обов'язків.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пономаренко Борис Йосипович. Будь ласка.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  базових галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів (Смілянський  виборчий  округ,  Черкаська   область).   Об'єднання "Вперед,  Україно!" Шановний доповідачу!  Скажіть,  будь ласка, чи перевіряють ваші працівники технічний і екологічний стан  об'єктів (зокрема   бензозаправок,   про   які  згадувалося),  а  також  їх відповідність чинному законодавству?

 

     Наведу такий приклад.  У місті  Смілі  на  річці  Тясьмин  на греблі  будується  нова  заправка.  Одна  комісія  встановила,  що заправка  абсолютно  не  шкідлива,  друга  -  що   вона   завдасть величезної екологічної шкоди місту Смілі й водоймищам, які там є.

 

     То скажіть,   будь   ласка,   чи   перевіряють  усе  це  ваші працівники?

 

     Дякую за відповідь.

 

     ВЕРЕЩАГА Є.М.    Діяльність     інспекторів     Держстандарту здійснюється   відповідно   до   тієї  частини  законодавства,  де визначено повноваження Держстандарту.  Говорячи про  перевірку,  я мав   на   увазі   здійснення   метрологічного   нагляду   засобів вимірювання,  які застосовуються на автозаправних станціях. А ваше запитання  стосується ширшого кола питань,  функцій та повноважень Мінекобезпеки.

 

     Запропонована зміна  відповідно  до  Декрету  про   державний нагляд  стосується  виконання  функцій,  пов'язаних із здійсненням нагляду за дотриманням норм і стандартів, метрологічного нагляду.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгене Михайловичу. Будь ласка, сідайте.

 

     На виступ ніхто не записався.

 

     На цей законопроект є висновок  науково-експертного  відділу. Зауважень  немає.  Є також висновок Комітету з питань законності і правопорядку - з мотивів,  викладених у пояснювальній  записці  до законопроекту,  пропонується прийняти його в першому читанні. Тому прошу підготуватися до голосування.

 

     Ставиться на голосування  в  першому  читанні  проект  Закону України   про   внесення   доповнень   до   Кодексу   України  про адміністративні  правопорушення  (статті   1888,   2447   стосовно працівників Держстандарту).

 

     "За" - 195.

 

     Шановні колеги,  я  просто вимушений зараз нагадати вам зміст статті 3.6.9 Регламенту:  "У разі порушення процедури  голосування або   виникнення   перешкод   під   час  його  проведення  негайно проводиться повторне голосування без обговорення".

 

     Були перешкоди, тут дехто в мене перед очима маячив, заважав. Тому ставлю ще раз на голосування.

 

     "За" - 236.

 

     Дякую.

 

     Під час  обговорення  цього  питання  я  не  чув,  щоб  хтось пропонував вносити зміни чи доповнення.  Є пропозиція у зв'язку  з цим проголосувати законопроект у другому читанні. Згодні?

 

     Ставлю на голосування. У другому читанні відразу голосуємо.

 

     "За" - 225.

 

     Ще раз із тих же причин ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 249.

 

     Дякую.

 

     ---------------

 

     Розглядається питання   про   проекти   законів  України  про Національну програму інформатизації,  про  концепцію  та  завдання програми.   Це   друге   читання.  Доповідає  Ковтунець  Володимир Віталійович. Будь ласка.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Вересневий виборчий округ,  Рівненська область).  Шановні колеги!  До другого читання пропонуються три проекти законів:  про Національну  програму  інформатизації,  про  її  концепцію  і  про завдання на 1998-2000 роки.

 

     Під час підготовки законопроектів до другого читання надійшло 76 пропозицій. Більшість із них - абсолютну більшість - враховано. Близько 30 пропозицій було подано до проекту концепції.

 

     Практично заново сформульовано завдання Національної програми інформатизації  на  найближчі  три  роки.  У  зв'язку з обмеженими фінансовими ресурсами число завдань скорочено до 22.  У 1998  році передбачено фінансування лише 17 завдань. В обсягах, достатніх для отримання  конкретних  результатів,  а  не  лише  для   проведення проектних   робіт,   фінансуватися   будуть   лише   11  головних, пріоритетних завдань.

 

     Комітет з питань науки та народної освіти  пропонує  прийняти ці законопроекти в другому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Назва закону  -  про  Національну програму інформатизації - і преамбула.  Почнемо з назви,  преамбули,  а  потім  розглядатимемо постатейно.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В. Зауважень не було.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо назву й преамбулу.

 

     "За" - 194.

 

     Будь ласка,   наберіться  сил,  голосуємо  проект  у  другому читанні.

 

     Ставлю на голосування назву закону й преамбулу.

 

     "За" - 222.

 

     Є якісь зауваження, заперечення?

 

     Депутат Шибко. Будь ласка.

 

     ШИБКО В.Я.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  науки  та  народної  освіти (Самарський виборчий округ, Дніпропетровська область).  Шановні колеги! У комітеті ми узгодили все,  що  стосується  другого  читання.  І  в  залі  не висловлено суттєвих заперечень.  Тому я пропоную голосувати проект у цілому в другому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропонується  проголосувати законопроект у цілому в другому читанні. Я хочу запитати: у тих, хто подав зауваження до тексту, є якісь зауваження? Немає.

 

     Тоді в  другому  читанні  ставлю на голосування проект Закону України про Національну програму інформатизації.

 

     "За" - 239.

 

     Дякую.

 

     Тепер розглянемо концепцію і завдання.

 

     Будь ласка.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В.  Пропозиції абсолютно всі  враховано.  Це  три різні закони, тож ми мусимо тричі голосувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сторінку  назвіть,  на  якій  цей  проект  -  про Концепцію Національної програми інформатизації.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В. Це сторінка 32. Усі зауваження враховано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Проект Закону України про Концепцію  Національної програми   інформатизації.   Є   в  когось  зауваження?  Немає.  Є пропозиція проголосувати в цілому.

 

     Ставлю на голосування цей проект закону  в  другому  читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 205.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 234.

 

     Дякую.

 

     Проект Закону     про    завдання    Національної    програми інформатизації на 1998-2000 роки.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В.  Тут є одне зауваження.  Справа в тому, що цей проект  закону  готувався  до  другого  читання ще до того,  як ми затвердили Державний бюджет. Комітет пропонував затвердити на 1998 рік   завдання   програми   з   орієнтовним   обсягом   бюджетного фінансування 27 мільйонів 962 тисячі гривень.  У бюджеті  виділено 15  мільйонів.  Помилково  сюди  потрапив  текст,  який  готувався консультантами комітету, де цю суму просто поділили. Так робити не можна, оскільки при скороченні бюджетного фінансування генеральний державний замовник має  вибирати  пріоритетні  завдання  згідно  з законом.  Ні завдання,  ні очікувані результати тут не змінюються, тому прошу затвердити обсяг бюджетного фінансування  27  мільйонів 962  тисячі  гривень,  як  пропонував комітет.  Нагадаю прецедент. Національна космічна програма затверджена з  обсягом  фінансування значно більшим,  ніж потім виділено в державному бюджеті.  І тепер генеральний  державний  замовник  мусить   визначати   пріоритетні напрями,  бо  не  може  йти  шляхом  того,  щоб просто арифметично розділити видатки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А  як  це  пов'язати  із  Законом  про  Державний бюджет?

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В.   Тут   сказано,   що   це  орієнтовний  обсяг бюджетного фінансування.  Завдання й очікувані  результати  -  ось змістовні  положення,  за  які  ми  повинні  проголосувати.  Обсяг фінансування - це інше питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,   є   запитання?   Будь   ласка, запишіться.

 

     Депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань базових галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ,  Запорізька область).  У меня скорее предложение,  а не вопрос.  Я думаю, что надо согласиться с обемом финансирования,  утвержденным в Государственном бюджете на 1998 год,  то есть 15 миллионов гривень.  В  программах  мы  много выписываем, просим денег, а их нет. И возникают коллизии.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Якович Шибко. Будь ласка.

 

     ШИБКО В.Я.  Мабуть,  треба  погодитися на 15 мільйонів,  адже грошей  немає.  Пропоную  проголосувати   в   цілому   з   обсягом фінансування 15 мільйонів, щоб хоч щось мати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пудрик. Будь ласка.

 

     ПУДРИК В.Ю.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством   (Макіївський-Червоногвардійський  виборчий  округ, Донецька область).  Я тоже за 15 миллионов,  поскольку бюджет  уже утвержден.  Но  мы  можем  дописать  отдельный  пункт  и  поручить Кабинету Министров изыскать дополнительные средства,  не  указывая размеров.  Может,  это будет два,  три миллиона или десять - никто наперед не скажет.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В. Тут передбачено інші джерела фінансування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Віталійовичу,  а якщо погодитися,  щоб не  порушувати нормального ходу затвердження цих завдань?  А потім уже можна буде коригувати, скажімо, другий квартал, третій - і так врахують ваші пропозиції.

 

     Залишаємо 15 мільйонів гривень, згодні?

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В. Згоден.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Більше немає зауважень?

 

     Роман Петрович Безсмертний.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  державного  будівництва,  діяльності   рад   і самоврядування  (Макарівський  виборчий округ,  Київська область). Шановний Вікторе Лаврентійовичу,  шановні колеги!  Практика  нашої чотирьохрічної  роботи  виявила три проблеми,  які,  на мою думку, мають досить велике значення для реалізації Національної  програми інформатизації.

 

     Перше. В   Україні   вже   декілька   локальних  комп'ютерних інформаційних  систем.  Окремо  для  Верховної  Ради,  окремо  для Адміністрації  Президента,  окремо  для Міністерства юстиції,  для Кабінету Міністрів.  Мені здається,  доречним було  б  передбачити певні  заходи  щодо  створення  єдиної  інформаційної системи.  Це завдання номер один.  Адже,  якщо  заглибитись  у  технологію,  ми створюємо велику небезпеку:  доступ до цих інформаційних систем на певному рівні їхнього розвитку вже ніхто не зможе контролювати.

 

     Я цим займався з того часу,  як  почав  виконувати  обов'язки представника  Президента  у Верховній Раді.  Хочу вам сказати,  що доходить  навіть  до  того,  що   інформація   втрачається   через відсутність єдиних стандартів і єдиної інформаційної системи.

 

     Друге. Кожен  із  нас  розуміє,  наскільки  велике значення в роботі народного депутата має комп'ютеризація його робочого місця. Якби  із  самого початку кожен депутат мав доступ до інформаційних систем,  то наша законотворча робота  йшла  б  набагато  швидше  і продуктивніше.

 

     І третє. Ми всі бачимо, як складно поширюється інформація про нормативні акти,  які  приймаються  Верховною  Радою,  у  Кабінеті Міністрів і в Адміністрації Президента. Тому необхідно передбачити створення довідкових інформаційних систем для громадян України.

 

     Через те прошу вас зважити на ці три моменти.  З  Володимиром Віталійовичем  ми обговорювали це питання,  пропозиції я можу йому передати в письмовому вигляді.

 

     Дякую вам.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В.  Романе Петровичу,  такі завдання є.  Але вони визначаються  як  інтегральні.  Скажімо,  на  сторінці 78 читаємо: "Створити  національну  систему  інформаційних   ресурсів".   Сюди входить  усе,  про  що  кажете.  А зараз із розробкою та розвитком телекомунікаційної інфраструктури (попереднє завдання) це  означає швидкий доступ до системи інформатизації, до її бази даних.

 

     Далі. Розділ  "Інформатизація  стратегічних напрямів розвитку державності,  безпеки  та  оборони".   Завданнями   інформатизації діяльності  органів  державної  влади  є  створення  локальних  та глобальних  комп'ютерних  мереж   для   органів   влади,   системи електронного  документообігу,  засобів накопичення,  зберігання та аналізу великих обсягів інформації тощо.  Усе це є. Я не хотів би, щоб  воно було дуже конкретизоване,  скажімо,  це треба робити для Верховної Ради,  а це -  для  Адміністрації  Президента,  Кабінету Міністрів і Верховної Ради.

 

     Так, як сформульовано в законі,  сформульовано і в завданнях. Це означає,  що взято курс на створення  єдиної  інформатизаційної системи.  А якщо повернутися до першого розділу "Розробка політики та організаційноправове забезпечення  інформатизації",  то  звідти випливає,   що   всі  ці  роботи  мають  виконуватися  за  єдиними стандартами,  з єдиними інтерфейсами  для  того,  щоб  забезпечити взаємний обіг інформації.

 

     Якщо Закон   про  Національну  програму  інформатизації  буде виконано, то трьох баз даних законодавчих актів в Україні не буде. Інформатизаційна    система    мусить    бути    єдиною,   і   нею користуватимуться всі гілки влади.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви  тут  звернули  увагу  на  те,  що  в  розділі "Формування  національної  інфраструктури  інформатизації"  (це на сторінці   78)   передбачено   створення   національної    системи інформаційних ресурсів, інші заходи, що мають скоординувати дії на виконання завдання,  про яке ви говорите. Гадаю, ми на правильному шляху.

 

     Є ще якісь зауваження? Немає.

 

     Оскільки зауважень   немає,   проект   Закону   про  завдання Національної програми  інформатизації  на  1998-2000  роки  будемо голосувати в другому читанні в цілому.  Прошу підготуватися.  Будь ласка, голосування в другому читанні.

 

     "За" - 209.

 

     Іван Васильович  Попеску  не  встиг.  Будь  ласка,  увімкніть систему. Голосуймо.

 

     "За" - 227.

 

     Дякую.

 

     Будь ласка, Володимире Віталійовичу.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В.  Шановні  колеги!  Кілька  слів  у  зв'язку із затвердженням Національної програми інформатизації. Я подав проект Положення  про  консультативну  раду  з  питань інформатизації при Верховній  Раді  України.  Цей  проект   схвалено   комітетом   на сьогоднішньому засіданні. Якщо дозволите, я дам коротке пояснення, і від імені комітету прошу затвердити це положення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, будь ласка. А де сам проект положення?

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В.   Його   роздали   депутатам   сьогодні.   Він зареєстрований 15 січня як проект постанови.

 

     Ідеться про те,  що потрібен громадський дорадчий орган, який працюватиме на громадських засадах.  У ньому  будуть  представлені вчені,   фахівці  в  галузі  інформатики,  які  могли  б  грамотно консультувати  народних  депутатів  Верховної  Ради,  відстежувати процеси в галузі інформатизації, які охоплюють буквально всі сфери життя  держави,  і  своєчасно   вносити   пропозиції   щодо   змін законодавства,  щодо зміни політики в галузі інформатизації.  Адже це,  повторюю,  не галузева проблема,  а проблема, яка охоплює всі сфери життя держави.

 

     Схема діяльності  цього  дорадчого  органу  дуже  проста.  За поданням  Комітету  з  питань  науки  та  народної  освіти   склад консультативної ради - 15 осіб - затверджує Голова Верховної Ради. Вона збирається  раз  на  місяць,  і  її  ухвали  обов'язкові  для розгляду Комітетом з питань науки та народної освіти.

 

     Ніяких повноважень цей орган не має, ніяких фінансових затрат не потребує. Але враховуючи ситуацію, яка склалася в державі, коли є   нездорова   конкуренція   різних   державних  установ,  різних підприємств,  підприємців  у  галузі  інформатизації,  що  заважає нормальному вирішенню загальнонаціональних завдань,  і у зв'язку з тим,  що ми сьогодні схвалили таку серйозну програму, цей дорадчий орган  був  би  дуже корисний Верховній Раді.  Я хотів би,  щоб ми прийняли цю постанову (це стосується внутрішньої роботи  Верховної Ради)   і   такий  дорадчий  орган  міг  успішно  функціонувати  в майбутньому.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире  Віталійовичу,  чи  потребуватиме  цей орган додаткових фінансових витрат?

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В. Ні, він функціонуватиме на громадських засадах (Шум  у  залі).  Рішення  консультативної  ради  обов'язкові   для розгляду  комітетом,  але не для виконання.  Тобто комітет повинен розглянути рекомендації цієї ради і донести інформацію  до  відома Голови Верховної Ради.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У   цій  раді  працюватимуть  висококваліфіковані спеціалісти, і щоб не ігнорували...

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В.  Хочу сказати,  що з липня минулого року  така рада практично вже працювала.  Я маю на увазі,  що наші академіки, директори  наукових   інститутів   Національної   академії   наук, Міністерство   освіти,   підприємці   внесли  величезний  вклад  у підготовку проектів програми,  концепції і завдань програми.  Тому практично   схема  цієї  роботи  вже  склалася,  її  треба  тільки узаконити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  запишіться,  хто   хоче   поставити запитання.

 

     Лук'яненко Левко Григорович.

 

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації  (Нововолинський  виборчий  округ,  Волинська область). Шановний доповідачу!  Я не сумніваюся,  що ця консультативна  рада потрібна,  бо,  справді,  нагляд  громадськості за цією діяльністю дуже потрібен.  Але є таке практичне питання.  Очевидно,  потрібен буде  якийсь  технічний  секретар  з  якимось міні-архівом.  Як ви думаєте  вирішити  цю  проблему?  Тобто  ця  консультативна   рада функціонуватиме сама по собі чи при комітеті? Хто забезпечить отой малесенький мінімум?

 

     Якщо на це  не  потрібно  якихось  додаткових  витрат,  то  я закликаю    депутатів    проголосувати    за    створення    такої консультативної ради.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В.  Дякую,   Левку   Григоровичу.   Організаційне забезпечення  роботи  консультативної  ради  здійснює  секретаріат Комітету з питань науки та народної освіти.  Це справді мінімальні витрати:  ведення протоколу і надання приміщення для засідань - не більше.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Данча Михайло Дмитрович.

 

     ДАНЧА М.Д.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (Ужгородський сільський виборчий  округ,  Закарпатська  область).  Прошу  передати   слово депутату Семенюк.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська область).  Звичайно,  такий орган  повинен  бути,  але повинні  бути  відповідні  розрахунки.  До  речі,  у  нас є чудова система  Інтернет,  яка   дає   можливість   отримати   довідковий інформаційний  матеріал,  є  комп'ютерна  система (хто з депутатів хоче, той працює з нею).

 

     Чи узгоджується  ваша  пропозиція  із  Законом  про  постійні комісії Верховної Ради?  Тепер у нас уже комітети,  але закон поки що так називається.

 

     Адже наші комітети дуже завантажені і їм  не  можна  надавати постійно такої роботи з питань інформатизації.

 

     Я розумію,  що  цей  проект  постанови  треба приймати,  але, вибачте,  депутати не встигли його  прочитати,  питання  про  його розгляд виникло раптово. Ми повинні хоч уважно прочитати, особливо я як секретар комітету повинна бачити всю цю інформацію.

 

     Дайте, будь ласка, відповідь.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В. Власне, ініціатором є Комітет з питань науки і народної освіти, і його члени розуміють, що цей орган потрібен. Це не суперечить діяльності комітету,  тому що  його  апарат  здатний забезпечити одне засідання на місяць.

 

     Сьогодні є  величезний обсяг інформації,  і виловити потрібну інформацію дуже важко,  навіть Інтернет нас не рятує,  тому  такий консультативний орган потрібен.

 

     Там працюватимуть фахівці, які надаватимуть членам Комітету з питань  науки  та  народної  освіти  потрібну  інформацію,  яка  є сьогодні актуальною.  Власне,  цей орган існує для швидкої обробки того масиву інформації і донесення її до депутатів.

 

     Такий досвід  є.  При  конгресі   США,   наприклад,   існують аналогічні  громадські інституції.  Власне кажучи,  це комп'ютерне лобі при Верховній Раді,  яке абсолютно  необхідне.  У  зв'язку  з Інтернетом  виникла  потреба  мати  такий орган.  Сьогодні Україна виходить у світовий інформаційний простір.  Ще не можуть зіп'ятися на  ноги  наші  провайдери,  але  вони вже себе побивають так,  що інколи валиться від того справа. І коли ми їх приведемо сюди, дамо можливість    попрацювати,    внести   свої   пропозиції,   інколи поспілкуватися  один  з   одним,   то   сьогоднішньої   нерозумної конкуренції   не  буде.  Вони  більше  працюватимуть  в  інтересах держави. І підприємці підтримають такий підхід.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Безсмертний Роман Петрович. Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Володимире Віталійовичу!  Є  якісь зовнішні   функції   цієї   консультативної   ради,   правила   її взаємовідносин з аналогічними суб'єктами, чи вона працюватиме лише як структура комітету Верховної Ради?

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В.   Практично   працюватиме  лише  як  структура комітету з донесенням інформації до голови.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шибко. Будь ласка.

 

     ШИБКО В.Я.  Шановні  колеги,  ми  розглядали  це  питання   в комітеті.  Думки були різні,  але більшість дійшла висновку, що це потрібно.  Потрібно  не  для   інформаційного   нагляду,   а   для консультування   з   методологічних   питань.   Усе  це  сприятиме підвищенню  професійного  рівня  законотворчої  роботи.  Ми  добре розуміємо,  що ні Регламентом цього не передбачено,  ні тим більше законом про комітети Верховної Ради,  але давайте спробуємо.  Якщо матимемо   при   комітеті   дорадчий   орган   з   якихось  питань загальнодержавного значення,  то, певен, це буде тільки на користь справі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Лященко. Будь ласка.

 

     ЛЯЩЕНКО К.Д.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань ядерної  політики  та  ядерної  безпеки   (Нікопольський   міський виборчий  округ,  Дніпропетровська  область).  Спасибі.  Уже  було запитання, яке я хотів поставити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Мостиський Андрій Богданович. Немає його.

 

     Радченко Галина Федорівна. Будь ласка.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (Прилуцький   виборчий   округ,  Чернігівська  область). Шановний  доповідачу!  На  мій  погляд,  у  Національній  програмі інформатизації  має зайняти особливе місце програма інформатизації органів  суду,  прокуратури  та  МВС.  З  огляду  на  криміногенну ситуацію в Україні я вважаю,  що це треба обов'язково передбачити. Ми  багато  говоримо   про   інформатизацію   діяльності   органів виконавчої  влади,  Верховної  Ради,  а  от  правоохоронні  органи залишаються  поза  нашою  увагою.  Працювати  сьогодні,  вирізуючи закони із газет,  - це не метод,  і телеграми слати для того,  щоб встановити,  де  перебуває  та  чи  інша   особа,   яка   підлягає затриманню, - це теж не робота.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В.  Абсолютно  з  вами згоден,  Галино Федорівно. Програмою передбачено доступ усіх органів  влади  до  бази  даних. Передбачено  телекомунікаційну  мережу,  яка  дає  змогу  швидкого доступу до інформаційних ресурсів із будь-якого районного  центру, а   то   навіть   і   з   села.  Програмою  передбачено  створення інформаційних   ресурсів   на   регіональному   рівні   й   єдиної стандартизованої  системи  електронного документообігу.  Враховано потреби не  тільки  виконавчої  влади,  а  й  усіх  інших  органів державної влади, у тому числі й влади судової. Усе це передбачено.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Марковська Ніна Степанівна. Будь ласка.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і   дитинства (Замостянський виборчий округ, Вінницька область). Шановні колеги, те, що такий дорадчий орган потрібен, гадаю, не викликає сумніву в депутатів.  Будемо  ми  в наступному парламенті чи не будемо,  але органи, які допомагатимуть депутатам працювати, дуже потрібні.

 

     Я хочу запитати,  чи є фінансова  база  для  створення  такої ради?  Адже  це  комп'ютеризація,  це вихід в Інтернет,  це й інші стосунки.  Отже,  чи є матеріальна підстава для здійснення задуму, чи все залишиться тільки на папері?

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В.    Відповідаю,   Ніно   Степанівно.   Є   така можливість.  Люди,  які  працюватимуть  у  раді,  мають  абсолютно вільний і необмежений доступ до Інтернету. На їхніх робочих місцях є комп'ютери і все інше.  Їх треба лише зібрати  разом,  щоб  вони своїми  знаннями  поділилися  з  депутатами й підказали,  як треба діяти, куди йти далі.

 

     Фінансового забезпечення  практично  ніякого   не   потрібно. Потрібне  тільки  приміщення  для  засідання  ради і щоб хтось вів протокол.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Степанівна хоче щось додати. Будь ласка.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С. Я хочу сказати, що не всі наші депутати мають можливість   користуватися   Інтернетом.   Тому   я  підтримую  цю постанову.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В.  Дякую.  Щодо  можливості  користуватися  цією мережею  було  багато  пропозицій.  Ми  тут відстаємо.  Безумовно, депутати Верховної Ради повинні бути  забезпечені  комп'ютерами  й доступом до Інтернету,  але це стосується бюджету Верховної Ради й кошторису Управління справами Верховної Ради,  а  не  Національної програми інформатизації як такої.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Ілліч Осадчук. Будь ласка.

 

     ОСАДЧУК П.І.   Демократична  партія  України.  Шановний  пане Володимире,  я міг би вас про це не запитувати.  Якоюсь мірою  тут про  це вже говорили.  Але все-таки мене турбує,  що рада,  яку ви пропонуєте створити, працюватиме на громадських засадах.

 

     За минулої  системи  ми  мали  величезний  досвід  роботи  на громадських засадах.  Жодна форма такої роботи не виправдала себе. Хіба що на  громадських  засадах  діти  народжувалися,  але  потім державі треба було їх опікувати.

 

     То чи  зможе  ця  координаційна рада серйозно працювати на цю велику справу, якщо вона функціонуватиме на громадських засадах?

 

     Дякую.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В. Я повторюю: люди, які  потенційно  можуть  стати членами консультативної ради, уже протягом півроку працювали.  Для них  не  потрібно  створювати робочих  місць,  вони  мають  їх в Національній академії наук.  Це люди,  які  вміють  заробляти  гроші.  Треба  дати  їм  можливість публічно,  для  Верховної  Ради  внести свої пропозиції,  і щоб ці пропозиції були почуті.

 

     Якби така рада існувала з 1994 року,  то Національна програма інформатизації  вже  діяла  б.  З 1993 року цю програму розробляли різні відомства,  вона гуляла по інстанціях,  перезатверджувалась, узгоджувалась,  і  закінчилося  все  тим,  що ця ініціативна група прийшла у Верховну Раду й разом із депутатами практично переписала всю програму. Вони згодні працювати, тому що професійний обов'язок і почуття власної гідності вимагають працювати на те,  щоб Україна не відставала в цій сфері.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Брит Віктор Петрович. Будь ласка.

 

     БРИТ В.П.,  секретар Комітету Верховної Ради України з питань екологічної  політики  (Приазовський  виборчий  округ,  Запорізька область). На запитання, яке я хотів поставити, уже відповіли.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Гадаю, уже все зрозуміло. Час вичерпано. Ну, будь ласка.  Депутат Павловський.  Голові комітету не  можу  не  надати слова.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки  (Центральний  виборчий округ, Хмельницька область). У мене маленьке запитання. Сьогодні в Україні  від  виробництва  в  галузі  електроніки  залишився  один відсоток.   Чи   сприятиме  ця  програма  відродженню  електронної промисловості  в  Україні,  чи  ми  все  будемо  закуповувати   за кордоном?

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В. Так, це в концепції передбачено. I в завданнях Національної  програми  інформатизації  передбачено  1,5  мільйона гривень  на розробку зразків конкурентоспроможної продукції.  Такі зразки вже є,  залишається тільки профінансувати їх  доведення  до промислового виробництва.

 

     Ми записали,   що   має   бути   окрема   державна   програма автоматизації виробництва.  Вона не входить у ці рамки,  її  треба розробити окремо.  Це те,  що робить "Iнтеграл",  те, що роблять у Сєверодонецьку та на інших наших підприємствах.  Треба буде надалі узаконити автоматизацію виробництва, але це наступний крок.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  ще  депутат  Ричагов  дуже хоче поставити  запитання.  Він  єдиний  тут,  я  бачив,   користується портативним комп'ютером. Надамо йому слово.

 

     Будь ласка.

 

     РИЧАГОВ Г.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та   засобів масової   інформації   (Татарбунарський  виборчий  округ,  Одеська область).  Спасибо,  Виктор Лаврентиевич. Я только что вернулся из нашего информационного отдела и хочу сообщить депутатам, что в тот момент,  когда мы обсуждаем важнейшую государственную проблему, по решению  чиновников  аппарата  Верховного  Совета нас отключили от Интернета.  Это  означает,  что  оборвалась  связь,   которую   мы устанавливали   в  течение  нескольких  лет.  Мы  обсуждаем  такие важнейшие вопросы,  так давайте все-таки обеспечим работу народных депутатов.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви пропонуєте затвердити положення?

 

     РИЧАГОВ Г.В.  Я считаю, что это положение надо поддержать, но и побеспокоиться  о  том,  чтобы  нас  не  оторвали  от  важнейшей информационной сети, в которой мы работаем уже несколько лет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До речі, із місяць тому я передав у цей наш орган дуже сильну програму  для  виходу  в  Iнтернет.  Її  запропонували спеціально для Верховної Ради.  Думаю,  усе налагодиться,  це суто технічне питання.

 

     А щодо положення,  то,  мабуть,  уже все з'ясували...  У  вас запитання? Прошу.

 

     МАТОВ О.Я.,   голова   Національного   агентства   з   питань інформатизації  при  Президентові  України.  Шановний  головуючий! Шановні  депутати!  Національне  агентство вже довго працює з цією національною програмою.  Кожен орган  виконавчої  влади  має  свою науково-технічну  раду.  У  нас до її складу входять 100 чоловік - найкращі наші фахівці в цій галузі. Науково-технічна рада має бюро науково-технічної  ради  (25 чоловік).  Більше того,  у Законі про Національну   програму   інформатизації   передбачено    створення науково-технічної   ради   Національної  програми  інформатизації. Сьогодні  пропонується  створити  ще  консультативну  раду.   Коли потрібно  було  доопрацювати  сьогоднішні законопроекти в комітеті Верховної Ради, то створили робочу групу з тих фахівців, і вони це зробили.

 

     На думку  Національного  агентства  з  питань інформатизації, мати багато дорадчих органів  недоцільно.  Це  створюватиме  якісь перепони для практичної реалізації програми, включаючи підключення до Інтернету,  інформатизацію правової діяльності й таке  інше.  А коли потрібна консультація,  то,  я вже сказав,  є дві ради.  Тому Національне агентство вважає недоцільним мати ще одну раду.  Потім постане   питання,  як  її  забезпечувати,  і  з'ясується,  що  за консультацією вона звертатиметься в Національне агентство з питань інформатизації. Чи не забагато роботи буде для нас?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Володимире Віталійовичу.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В.  Шановні  колеги!  Олександр Якович дуже добре аргументував,  що при  Верховній  Раді  така  консультативна  рада потрібна,  якщо  вона  є  при  Національному  агентстві  з  питань інформатизації.  Природно,  що інтереси законодавчої і  виконавчої влади інколи не збігаются,  і тому законодавчий орган повинен мати свою сильну консультативну групу,  яка допоможе йому розібратися в серйозних питаннях.

 

     Хочу наголосити,  що  сьогодні  згідно  з  законом,  який  ми ухвалили в другому читанні,  генеральний  державний  замовник  має бути визначений Кабінетом Міністрів і перебувати у складі Кабінету Міністрів. Національне агентство з питань інформатизації, на жаль, досі  формально  не  перебуває  у  складі  Кабінету Міністрів.  Це означає,  що ми повинні забезпечити тих,  хто прийде нам на зміну, достовірною   інформацією   і  можливістю  контролювати  виконання програми інформатизації.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  я ставлю на  голосування проект  Положення  про Консультативну раду з питань інформатизації при  Верховній  Раді  України.   Будь   ласка,   підготуйтеся   до голосування.

 

     "За" - 225.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 252.

 

     Дякую. Нехай   рада   консультативна  радить,  нехай  навчить депутатів користуватися інформаційною системою.

 

     --------------

 

     Розглядається питання   про   проект   Закону   України   про ратифікацію  Протоколу  між  Кабінетом Міністрів України та урядом Чеської Республіки про надання кредитів для фінансування  експорту товарів та послуг з Чеської Республіки в Україну.

 

     Слово має Ігор Олександрович Мітюков.

 

     МІТЮКОВ І.О.,   міністр  фінансів  України.  Шановні  народні депутати!  На ваш розгляд подано Протокол між Кабінетом  Міністрів України  та  урядом  Чеської  Республіки  про надання кредитів для фінансування експорту товарів та послуг  з  Чеської  Республіки  в Україну.  Протокол було підписано міністром фінансів України, який був уповноважений на  це  постановою  Кабінету  Міністрів  від  21 серпня 1997 року.

 

     Відповідно до  зазначеного  протоколу Корпорація гарантування та страхування експорту (скорочено ЕGАР) надає  страхове  покриття кредитних та політичних ризиків чеських кредиторів,  що фінансують експорт  в  Україну.  Страхове  покриття  відповідає  умовам  цієї страхової  компанії,  а  також термінам і умовам Домовленості щодо офіційно підтриманих експортних кредитів, Організації економічного співробітництва та розвитку. Минулого року Чеська Республіка стала 27-м членом Організації економічного співробітництва та  розвитку. Вона приєдналася до цих стандартних процедур.

 

     Початкова сума кредитів,  по яких надається страхове покриття експортних та  політичних  ризиків  і  державні  гарантії,  -  120 мільйонів доларів США.

 

     Відповідно до  протоколу  та  міжбанківської  кредитної угоди чеською стороною відкривається кредитна лінія експортно-імпортного банку  Чехії  на  загальну  суму  25  мільйонів  доларів  США  для фінансування експорту  товарів  та  послуг  із  Чехії  з  терміном погашення  три  роки.  Погашення здійснюватиметься шістьма рівними послідовними  піврічними   платежами   після   одержання   товарів українською   стороною.   Відсоткова   ставка   по  цьому  кредиту передбачена відповідною ставці на міжбанківському  ринку,  яка  на даний час становить приблизно 7,860 річних.

 

     Крім того,    Державний   експортноімпортний   банк   України продовжує вести переговори з празьким відділенням  банку  ING  про відкриття  кредитної  лінії для фінансування поставок запчастин до трамваїв на загальну суму 15 мільйонів доларів  Сполучених  Штатів Америки   з   терміном   погашення   три   роки.  Погашення  також здійснюватиметься   шістьма   рівними   послідовними    піврічними платежами після одержання товарів українською стороною. Відсоткова ставка - 7,850 річних.

 

     Умовою набуття чинності  протоколу  є  офіційне  повідомлення сторін  щодо  виконання  внутрішніх  процедур  кожною стороною для набуття чинності цього протоколу.

 

     Відповідно до пункту 32  статті  85  Конституції  України  до повноважень Верховної Ради належить надання у встановлений законом строк  згоди  на  обов'язковість  міжнародних  договорів  України. Згідно  із  Законом  України  про  міжнародні  договори міжнародні договори з питань позики підлягаюь ратифікації.

 

     Кредити надаються  шляхом  оплати  контрактів   на   поставки продукції чеських виробників в Україну.

 

     Залучення цих  кредитів  зумовлено тим,  що для організації в Україні  виробництва  конкурентоспроможної  на   світовому   ринку продукції,   товарів   критичного   імпорту   (товарів,   які   не виробляються в Україні) потрібне сучасне  устаткування.  Придбання такого устаткування є невирішеною проблемою для багатьох суб'єктів господарської діяльності.  Пояснюється це, з одного боку, браком у підприємств  власних  коштів  на  ці  цілі,  а  з  другого  боку - неспроможністю  українських   банків   здійснювати   довгострокове позичання  достатніх коштів на придбання устаткування.  Крім того, вартість кредитів українських банків робить  неможливим  отримання прибутку  від  експорту  товарів,  вироблених на устаткуванні,  що придбане за рахунок запозичених кредитів.

 

     Разом із тим стабілізація економіки неможлива  без  оновлення засобів виробництва, і тому вирішення цієї проблеми до сформування в Україні спроможної банківської системи потребує  участі  держави як гаранта.

 

     Одним із  шляхів  оновлення засобів виробництва є залучення в Україну іноземних кредитів,  у тому числі тих, що надаються шляхом оплати  контрактів  на  експорт продукції в Україну.  Національним агентством з реконструкції та розвитку опрацьовуються  деякі  дуже важливі  проекти,  які  фінансуватимуться  за  рахунок коштів цієї кредитної  лінії,  зокрема,  проект  закупівлі  комплектуючих  для будівництва  трамвайних вагонів спільним підприємством "Татра-Юг". На них ми вже зараз маємо замовлення від міст Дніпропетровська (на 10   мільйонів   доларів   США),   Одеси  (5  мільйонів  доларів), Дніпродзержинська  (5  мільйонів  доларів),  Києва  (10  мільйонів доларів),  Харкова  (15  мільйонів доларів).  Місцеві органи влади готові взяти на себе  погашення  цього  кредиту,  якщо  ми  надамо відповідні гарантії.

 

     Для відкритого  акціонерного  товариства  "Шахта  Трудівська" необхідно закупити обладнання вугледобувного комплексу на загальну суму  майже  12  мільйонів  доларів,  для  виробничого  об'єднання "Південноукраїнська   атомна   електростанція"   буде    закуплено обладнання  на  загальну  суму  32,7  мільйона  доларів  США,  яке забезпечить безпеку роботи цієї станції (таке обладнання в Україні не виробляється). 80 мільйонів доларів передбачається виділити для агропромислової    фінансово-інвестиційної    цукрової    компанії "Цукрфінанс",   яка   забезпечить  модернізацію  та  реконструкцію цукрових заводів України. Є також інші проекти.

 

     Надання чеській стороні державних гарантій  для  забезпечення виконання  юридичними  особами України зобов'язань щодо повернення кредиту  буде  здійснюватися  тільки  після  укладення  між   цими юридичними  особами  та  Міністерством  фінансів України угоди про порядок відшкодування видатків з державного бюджету.

 

     Протокол між Кабінетом Міністрів України  та  урядом  Чеської Республіки  про надання кредитів для фінансування експорту товарів та послуг розглянуто і  підтримано  комітетами  Верховної  Ради  з питань агропромислового комплексу, з питань фінансів і банківської діяльності та Комітетом у закордонних справах і  зв'язках  з  СНД. Пропоную ратифікувати цей протокол.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до Iгоря Олександровича?  Будь ласка, запишіться.

 

     Десяти хвилин достатньо?

 

     Депутат Данча. Будь ласка, Михайле Дмитровичу.

 

     ДАНЧА М.Д.  Спасибі.  Iгоре Олександровичу,  в реалізації цих кредитних проектів Закарпаття бере участь чи ні?  Адже чехи - наші сусіди.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Ми запрошуємо всіх,  хто хоче  взяти  участь  у реалізації проектів за цією кредитною лінією,  подавати відповідні матеріали  до  уряду.  Вони  будуть  розглянуті,  а   Міністерство фінансів надасть відповідні гарантії.

 

     На сьогодні   пропозицій   надійшло  багато.  Але  ми  можемо провести конкурс, щоб прийняти оптимальне рішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Анісімов Леонід Олександрович. Будь ласка.

 

     АНIСIМОВ Л.О.  Игорь Александрович, вообще-то я надеялся, что с вашим приходом (а вы - человек,  который смотрит на мир немножко другими глазами) станет другим и отношение министерства  к  нашему сегодняшнему кормильцу - черной металлургии. Вот посмотрите: когда мы рассматривали проект  Государственного  бюджета,  то  только  с криком,  с воем нам удалось предусмотреть для отрасли 50 миллионов гривень.

 

     Жизнь Днепродзержинска  практически  полностью   зависит   от металлургического    комбината.    Но    на    комбинате    третий кислородноконверторный  цех  не  достроен,  не   работают   машины непрерывного литья,  только 80 процентов работ выполнено, доменное производство почти умирает.  А умрет это  предприятие  -  умрет  и Днепродзержинск как город. К Криворожстали такое же отношение.

 

     Вы мне скажите:  это что, идеология такая уже выработалась по тенденции еще десятилетней давности,  что нам металлургии не надо, металла  хватит.  Но  мы  металл должны использовать,  как сегодня некоторые используют нефть. Почему мы этого не делаем?

 

     Вот я хочу  для  себя  разобраться.  Это  только  сегодняшний вопрос,  завтра  мы  будем  рассматривать  вопрос  о  10 процентах амортизационных отчислений.  Оттуда берем,  но  взамен  ничего  не даем. Что это за подходы?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Спасибі. Це дуже слушне запитання. Я вважаю, що стосовно цієї галузі промисловості ми не маємо конкретних  рішень, які дали б змогу реалізувати потенціал країни.

 

     Але я хочу звернути вашу увагу на те, що ми зараз розглядаємо питання про ратифікацію протоколу про надання Чеською  Республікою позики  Україні  в  межах  120 мільйонів доларів США.  Ми зараз не говоримо  про  конкретне  наповнення   кредиту.   Якщо   в   Чехії виробляється  технологічне обладнання,  яке відповідним чином може бути використано нашим металургійним виробництвом,  треба виходити з   такою  ініціативою,  і  ми  готові  її  розглянути  та  надати відповідні гарантії. Але я цього питання не знаю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви гарантуєте, Iгоре Олександровичу, що якщо вони звернуться, то ви це будете розглядати?

 

     МІТЮКОВ І.О. Ми обов'язково розглянемо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Кірімов Іван Захарович. Будь ласка.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Іванківський  виборчий округ,   Київська   область).   Шановний   доповідачу!   Я  твердо переконаний в тому,  що ми повинні ратифікувати  в  цій  залі  всі договори.  Тому  що Україна - це держава,  яка стає на ноги,  і ми повинні  підтримувати  найтісніші  економічні  відносини  з  усіма країнами.

 

     Але мене   також  хвилює  питання,  яке  поставив  попередній промовець.  Є  якийсь  баланс  між  тим,  скільки   ми   продукції експортуємо  і  скільки імпортуємо?  І невже Україна має бути лише ринком збуту товарів країн Західної Європи?  Я хотів би знати вашу думку з цього приводу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі  за дуже слушне запитання.  Торговельні відносини Чеської Республіки з Україною складаються  таким  чином, що після розвалу Радянського Союзу, після розвалу Ради Економічної Взаємодопомоги їх рівень знизився  на  порядок.  Виникла  проблема проведення  розрахунків,  бо в нас власні валюти і немає достатньо іноземної валюти.  Але навіть за цих умов Україна з Чехією поки що має позитивний торговельний баланс.

 

     Проте я виступаю проти того, щоб за такими кредитними угодами в Україну завозилися товари народного споживання.  Якщо завозити - то тільки обладнання, яке може буде використано для розвитку нашої інфраструктури.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Глухівський Лев Йосипович. Будь ласка.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Золочівський виборчий округ, Львівська  область).  Фракція  Народного   руху.   Шановний   пане міністре! Нам насправді необхідно експортувати певні товари, певні вироби,  і експортувати їх під кредити.  Але, певно, тільки те, що не  виробляється  або не може вироблятися в Україні.  Чи серед тих товарів,  які  ви  пропонуєте,  немає  таких,  які  могли  б  бути вироблені нашими заводами? Адже нам треба завантажити наші заводи. Може,  я трохи неуважно слухав, здається, йшлося про тролейбуси. У нас   Львівський   автобусний  завод  може  тролейбуси  випускати. Дніпропетровський  завод  може  випускати   те,   що   ми   будемо експортувати з Чехії! Це правильно? Прошу відповісти.

 

     МІТЮКОВ І.О. Спасибі за запитання.

 

     Я знову  підкреслюю,  що йдеться про надання можливості після ратифікації опрацьовувати кожен конкретний проект. Ті проекти, які на  сьогодні  вже  є  на  розгляді в уряді,  стосуються,  скажімо, декількох блоків.

 

     Насамперед - це не тролейбуси, а трамваї. Як відомо, власного виробництва трамваїв в Україні немає.  Але є можливість за рахунок поставки окремих комплектуючих  чеського  виробництва  забезпечити складання  їх у нас,  в Україні.  Ви знаєте,  що в багатьох містах дуже старий трамвайний парк,  і ми зможемо на місцеві  бюджети  на три  роки  повністю  покласти  фінансування оновлення цього парку. Такі заявки, я про це вже казав, надійшли від багатьох наших міст.

 

     Крім того,  наприклад,  реконструкція  шахти  "Трудівська"  з обладнанням,  яке  може  ефективно використовуватися для видобутку вугілля.

 

     На Південноукраїнській атомній електростанції треба поставити шафи   автоматичного  регулювання,  які  забезпечують  безпеку.  В Україні вони не виробляються,  ми пропонуємо їх  теж  закупити  за рахунок цього кредиту.

 

     Складна ситуація  в  цукровій промисловості.  Треба підвищити рівень технології,  у нас це дуже енергоємне і нересурсозберігаюче виробництво, але ми не маємо змоги виділяти в цю галузь капітальні вкладення.

 

     Таким чином,  ми,  не маючи в державному бюджеті  коштів  для капітальних вкладень у ці проекти,  цим джерелом фактично знімаємо необхідність  капітальних  вкладень  і  фінансуємо  в   розстрочку перебудову нашої промисловості.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніколаєнко Станіслав Миколайович. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки  та  народної  освіти  (Іванівський  виборчий  округ, Херсонська  область).  Прошу  передати  слово  Валентині  Петрівні Семенюк.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Семенюк Валентина Петрівна. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Хочу вас поінформувати,  що  Комітет  з  питань агропромислового комплексу не підтримав цей протокол, на засіданні комітету не було  кворуму  і  рішення  з  цього  питання  не  було прийнято. Це перше.

 

     Друге. У  Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності опрацьовується законопроект  про  страхування  ризиків,  який,  до речі,  гальмується Кабінетом Міністрів. Сьогодні замість того, щоб прийняти цей законопроект,  який би дав змогу робити інвестиції  в нашу  промисловість громадянам і підприємцям,  які можуть вкладати кошти,  ми беремо кредити за кордоном.  До  того  ж  при  Кабінеті Міністрів  створюється відповідна група,  яка видаватиме гарантії. Скажіть,  будь ласка,  чи не краще розробити відповідний  механізм без створення якогось чиновницького апарату?  Бо де апарат - там і чиновницька корупція.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі.  Найкращий механізм -  це  взагалі  не надавати  гарантій,  але  на  сьогодні  від  нас поки що вимагають обов'язкового надання  такої  гарантії.  Організація  економічного співробітництва,  яка  включає 27 найбільш розвинених країн світу, затвердила для цих країн  певну  процедуру  надання  кредитів  під поставки  продукції власних виробників.  Ми вимушені користуватися цим механізмом, тому що іншого немає.

 

     А страхування інвестицій - це інше питання.  Це  питання  про те, що треба захищати власного інвестора, який має ресурс.

 

     Зараз ідеться   про  те,  що  ми  маємо  можливість  отримати додатково  в  Україну  інвестиційних  ресурсів  на  120  мільйонів доларів.  Без  гарантій нам їх не дадуть.  Треба приймати рішення: користуватися цим механізмом чи не користуватися.  На жаль,  отака дилема.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Жеребецький. Будь ласка.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв'язках з  СНД  (Червоноградський  виборчий округ, Львівська область). Шановні колеги, я дозволю собі зачитати вам рішення Комітету у закордонних  справах:  "Комітет  на  своєму засіданні   24   грудня  1997  року  розглянув  поданий  Кабінетом Міністрів України проект Закону України про ратифікацію  Протоколу між  Кабінетом  Міністрів України та урядом Чеської Республіки про надання кредитів для фінансування експорту  товарів  та  послуг  з Чеської Республіки в Україну і вважає за необхідне погодити його з Міністерством   промислової   політики    України    на    предмет відповідності  принципам підтримки вітчизняного виробника".  Тобто Комітет у закордонних справах проти ратифікації  цього  документа. Це перше.

 

     Друге. Я хотів би запитати шановного пана міністра: а чому ви не згадуєте,  що в  цьому  фактично  товарному  кредиті,  який  ми отримуємо від Чеської Республіки,  є,  наприклад,  такі товари, як поліграфічне обладнання.  Хіба невідомо,  що всі друкарні фактично вже  акціоновані?  Або  ви  пропонуєте  купувати  устаткування для цукрових заводів. Це ж товарний кредит!

 

     Якби ми брали ці гроші і вкладали їх  у  власне  виробництво, будували власні трамваї і таке інше - це одне. А коли ми вкладаємо свої кровні гроші з  процентами  у  розвиток  виробництва  Чеської Республіки,  це інше.  Це, безумовно, дружня нам держава, але мені моя держава дружніша.

 

     Чи ви вважаєте за потрібне, щоб держава надавала гарантії під товарний кредит для приватних акціонерних товариств?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я вважаю, що це можна і треба робити. Головне - забезпечувати повернення тих кредитів,  що раніше  нам  не  завжди вдавалося робити, бо дуже погано опрацьовувалися проекти.

 

     Я знову звертаю вашу увагу:  зараз ми не говоримо про те, щоб кошти  інвестувати  в  економіку,  у  нас   немає   ресурсів   для інвестицій.  У нас є пропозиція,  що нам нададуть товарний кредит. Так,  це  товарний  кредит   інвестиційного   характеру.   Давайте вирішувати: беремо ми його чи не беремо.

 

     Ми не  говоримо  сьогодні  також  конкретно  про поліграфічне обладнання чи устаткування для цукрових заводів.  У нас є проблема переобладнання цукрової промисловості і немає капітальних вкладень для того,  щоб її розв'язати.  Треба приймати рішення,  виходячи з реальної ситуації (Шум у залі).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку,  Антоне Антоновичу, продемонструйте, будь ласка,  приклад дотримання Регламенту.  Візьмете слово,  тоді скажете.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Так, деякі наші позичальники отримують кредити, безпосередньо отримавши відповідну ліцензію  Національного  банку. Але це невеликі суми - 300, 500 тисяч, дуже рідко кілька мільйонів доларів.  Якщо ми хочемо залучити значний інвестиційний кредит,  у нас немає іншої схеми, ніж та, що нам запропонована.

 

     ГОЛОВА. Депутат Радченко.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.  Шановний Ігоре Олександровичу!  Я не знаю,  як вас як міністра фінансів,  але мене як народного депутата особливо непокоїть  і  обурює  те,  що гарантом чи грошового,  чи товарного кредиту в будь-якому випадку має виступати  держава.  Адже  кредит беруть  акціонерні  підприємства.  Нехай  вони  створюють  спільні підприємства або укладають угоди на спільну діяльність,  але ні  в якому разі гарантом цих кредитів не повинна виступати держава.  Як ви дивитеся на цю проблему?

 

     МІТЮКОВ І.О. Шановні народні депутати, я втретє відповідаю на одне   і   те   саме  запитання.  Давайте  поміркуємо.  Нам  треба забезпечити  необхідний  рівень  безпеки  на   Південноукраїнській атомній  станції?  Треба.  Ми не виробляємо такого обладнання.  Ми можемо сказати керівництву: виходьте із ситуації самотужки, беріть кредити  і  купуйте це обладнання.  Станції кредитів не дадуть,  а власних грошей не вистачає.  Чи може  держава  підтримати  станцію своїми  гарантіями?  Може.  І,  мабуть,  повинна  це робити.  Або, наприклад,  цукрові заводи.  Так, цукровий завод хоче взяти кредит для  технічного переозброєння.  Чи відкрите акціонерне товариство, чи підприємство колективної форми власності,  все одно ж їм  ніхто кредиту не надасть.

 

     ГОЛОВА. Ігоре   Олександровичу,  спасибі  вам  за  відповіді. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні депутати!  Як ви знаєте, в Україні перебуває офіційна делегація  Федеративної Республіки Німеччини на чолі з Федеральним Президентом Німеччини Романом Герцогом.

 

     Ми щойно  провели  переговори  з  делегацією  і,  зокрема,  з головою делегації.  Я хотів би від вашого імені привітати гостей у нашому залі (Оплески).

 

     Хто хоче висловитися з обговорюваного питання?

 

     Записані депутати Семенюк і Павловський.

 

     Семенюк Валентина Петрівна. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановні  колеги  народні  депутати!  У   своєму запитанні  я  невипадково  наголосила на тому,  що ми повинні бути послідовними у прийнятті своїх рішень.

 

     14 лютого 1997 року в цьому залі ми розглядали на  Дні  уряду питання  про  використання  кредитів,  які були отримані за період незалежності.  У своїй постанові одним із пунктів  ми  зобов'язали Кабінет  Міністрів до 1 вересня 1997 року подати проект Закону про державні гарантії і  кредити.  На  жаль,  до  цього  часу  Кабінет Міністрів   не   виконав   це   рішення  і  не  подав  відповідний законопроект.  Ті борги,  які вже у нас  є,  напевне,  платитимуть прапраправнуки.

 

     Наш комітет  детально  аналізував цей протокол.  І,  як я вже говорила,  на засіданні комітету не було кворуму і  рішення  ми  з цього  питання  не прийняли.  Насамперед там не враховані інтереси власного     товаровиробника.     Сьогодні     є      підприємства військово-промислового комплексу, які можуть в достатній кількості виробляти  продукцію,  що  має  завозитися  відповідно  до   цього протоколу.

 

     Тому я  хочу  закликати вас до послідовності в цьому питанні. Нехай Кабінет Міністрів виконає постанову Верховної Ради,  подасть відповідний законопроект.  І,  крім того, я хотіла б, щоб усе-таки Комітет з  питань  базових  галузей  детально  проаналізував,  яка продукція  буде  завозитися,  під  які  гарантії  і чи потрібна та продукція, поставки якої передбачаються протоколом.

 

     Висловлюючи думку комітету,  я пропоную все-таки доопрацювати протокол   і   доповнити   його   матеріалами  детального  аналізу профільних комітетів  та  тих  міністерств,  які  відповідають  за промисловість в Україні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Павловський Михайло Антонович.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні члени  уряду!  Шановні  колеги!  Звертаю  вашу  увагу   на   деякі неточності у відповідях Ігоря Олександровича на запитання,  які ви йому ставили.  За даними Інституту економіки Національної академії наук  сьогодні  з України через нашу банківську систему витікає за кордон у три рази більше капіталів, ніж ми маємо всіх разом узятих кредитів, інвестицій і навіть гуманітарної допомоги. Отже, перш за все наш уряд повинен подумати,  як змінити банківську систему, щоб вона почала працювати на українську промисловість.

 

     З іншого  боку,  ми зараз дуже добре відчули,  що наш уряд не має своєї промислової політики, не знає, що варто робити, що треба організовувати,  а  натомість  подає  випадкові  проекти,  мовляв, розглядайте!  Наш висновок:  уряд  повинен  мати  свою  промислову політику,   і  відповідні  кредити  та  інвестиції  мають  іти  на забезпечення цієї промислової політики,  а  не  того  хаосу,  який зараз  усе  зростає  в Україні.  Нам треба уникнути нищення нашого виробництва,  щоб ми  могли  виробляти  те,  що  можемо.  Із  того переліку деталей і вузлів,  який був названий, ми майже все можемо виготовляти самі, варто тільки поставити завдання.

 

     Ішлося тут і про  Південноукраїнську  атомну  електростанцію. Сьогодні  наш  комітет проводив нараду з Міністерством промислової політики,  і я хочу сказати:  все,  що потрібно  для  забезпечення безпеки   Південноукраїнської   й  інших  атомних  електростанцій, Україна   може   виробляти   сама.   До   того   ж    є    спільні українсько-американські    підприємства,    які   постачають   уже відповідні системи автоматики і таке інше.  Немає такої продукції, яку   слід  би  було  лише  закуповувати.  Товарні  кредити  -  це найнебезпечніше, що може бути для України.

 

     І тому  я  пропоную  не  ратифіковувати  цей  протокол.  А  в подальшому  при розгляді такого типу угод уряд повинен виходити зі своєю  промисловою  політикою,  щоб   ми   знали,   яка   програма реалізовується   через   ці  кредити,  щоб  уникнути  несподіваних наслідків.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово має депутат Соболєв. Будь ласка.

 

     СОБОЛЄВ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань правової  політики  і судово-правової реформи (Хортицький виборчий округ,  Запорізька область).  Шановні колеги!  Перше питання,  яке завжди  постає  при  обговоренні державних гарантій (незалежно від того,  в які галузі кредити спрямовуються) -  який  буде  відсоток повернення  кредитів  за  наданими  державними гарантіями?  І мені здається, що угода про будь-який черговий кредит може розглядатися лише  після  чергового  звіту  Міністерства  фінансів про відсоток повернення таких кредитів.

 

     Я чітко  можу  сказати,  що  кредит,  який  пропонується,  це фактично  чергова  спроба  замінити  випуск продукції вітчизняного виробництва  купівлею  іноземної  продукції,  яка  є  на  сьогодні неконкурентоспроможною навіть на нашому ринку.

 

     Щойно заявлене  головою  комітету стосовно систем контролю за діяльністю атомних станцій в мене  викликало  ще  такі  запитання. Вибачте,  а хіба атомні станції не виробляють електроенергію,  яка продається в ту ж саму Чеську Республіку? І невже немає можливості на   сьогодні,   якщо   так   необхідні   ці   системи   гарантій, розраховуватись  із  Чеською   Республікою   електроенергією?   Із задоволенням,  наскільки  мені  відомо,  наші  чеські,  словацькі, болгарські  колеги  (я  можу  далі   продовжувати   цей   перелік) споживають нашу електроенергію.

 

     Тому, як  на мене,  поданий проект є неприйнятним.  Принаймні доти,  доки ми не заслухаємо звіт про ті  державні  гарантії,  які були  надані  комерційним  структурам державної і недержавної форм власності за всі роки існування Української держави.

 

     Тільки маючи  аналіз  державних  гарантій,  які  даються   за підписом  конкретних  чиновників  (прізвища їхні відомі),  тобто з 1991 року,  коли нашу країну почали засипати товарними  кредитами, можна  з'ясувати,  яким  є  ставлення  уряду  до  майбутньої нашої промислової політики.  Саме  тому  я  пропоную  відхилити  поданий законопроект  і  запропонувати  Міністерству  фінансів підготувати звіт щодо неповернутих кредитів,  які  були  надані  під  державні гарантії.

 

     Дякую.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

     МУСІЯКА В.Л.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще депутат Жеребецький записаний. Будь ласка.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.  Шановний пане головуючий! Шановні колеги! Я вже говорив з місця про те, що Комітет у закордонних справах проти ратифікації цього документа.

 

     Хочу звернути  увагу  присутніх  на  один характерний момент, коли справа доходить до ратифікації  подібних  документів.  Річ  у тому,  що  кожного  разу,  коли  в нас іде засідання комітету,  ми вимагаємо,  буквально вириваємо із рук наших  міністрів  конкретні документи:   на   що  підуть  гроші,  на  придбання  яких  товарів конкретно,  бо це ж товарний кредит.  Але документи ці одержати не дуже просто.

 

     Пам'ятаєте, два  роки  тому  ми ратифікували угоду про кредит від Японії на 200  мільйонів  доларів,  де  50  мільйонів  доларів становив товарний кредит?  Я можу відверто сказати,  що це по суті афера,  бо нам і промисловому комітету так і  не  вдалося  змусити уряд  провести  тендер  щодо  закупівлі  "Тойот"  на  11 мільйонів доларів...

 

     До речі, я прошу проголосувати протокольне доручення, щоб нам дали звіт про використання оцих 50 мільйонів товарного кредиту.

 

     Ясно, що це не можна ратифікувати,

- хоча б із таких міркувань, що, як я казав, усі наші поліграфічні фабрики   вже  давно  акціоновані.  Чому  держава  повинна  давати гарантії   на    постачання    обладнання    фактично    приватним підприємствам?!   Це   те   саме,  що  говорив  Соболєв:  будь-яка електростанція  платоспроможна,  і  електростанції   можуть   самі одержувати кредити.

 

     Але я вважаю, що надалі ми маємо прийняти рішення, що держава може гарантувати кредити (товарні чи грошові) тільки для державних підприємств. Фінансувати приватні підприємства ми не можемо.

 

     У зв'язку з цим я пропоную цей протокол не ратифікувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ямковий. Будь ласка. Я чекаю, хто за...

 

     ЯМКОВИЙ І.О.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Тростянецький виборчий округ, Вінницька область). Шановні народні депутати! Бюджетний комітет розглядав це питання на своєму засіданні і вирішив підтримати (я доповідаю  від  імені  комітету) виділення  кредиту  Чеською  Республікою  в  частині  фінансування закупівлі комплектуючих для виробництва трамваїв і тролейбусів для міст України.  Хто з транспортною проблемою знайомий,  знає, що ми закуповували раніше близько 400 тролейбусів  і  до  50  трамвайних вагонів  на  рік  у  Чехословаччині.  Сьогодні  тролейбусний  парк зношений,  наші заводи не виготовляють тягових двигунів і  мостів, ремонт  рухомого  складу  тролейбусних  машин  не  проводиться.  У Львові,  Чернівцях,  Києві,  в  Севастополі  і  Ялті,  де  великий перепад,   високі   схили,   ходять   тільки  тролейбуси  чеського виробництва.  Для  проведення  ремонту  цих  машин  на  заводах  у Харкові,   Одесі,   Києві,  Дніпродзержинську  і  Дніпропетровську потрібні  комплектуючі.  Тому  я  вважаю  (правильно  тут   колега Жеребецький порушував питання, я його повністю підтримую), що уряд повинен нам додати до цього протоколу розшифровку,  на які цілі  і які  кошти  спрямовуватимуться.  А міський транспорт - це місцевий бюджет, це комунальна власність наших великих міст.

 

     Тому я вважаю,  що  в  частині  закупівлі  комплектуючих  для виробництва  і  капітального  ремонту  трамваїв  і  тролейбусів  в Україні треба ратифікувати протокол на 20 чи скільки там мільйонів доларів.  Нехай  Кабінет Міністрів подасть точні розрахунки,  куди конкретно підуть ці тролейбуси, трамваї і комплектуючі частини.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановний  Ігоре  Олександровичу,  я  хочу поставити  вам  таке  запитання.  От  ви  доповіли нам про напрями використання цього кредиту. Це вже вирішене питання, чи ви назвали просто заявки, які є на цей кредит?

 

     МІТЮКОВ І.О.   Шановні   народні  депутати,  я  хочу  ще  раз привернути  вашу  увагу,  що  зараз  розглядається   питання   про ратифікацію в принципі права України брати товарні кредити в межах до 120 мільйонів доларів США.  Щодо кожного з проектів,  про які я вам  доповів,  буде  укладатися  відповідна  кредитна угода,  буде видаватися гарантія.

 

     Ми можемо   прийняти   рішення,   що   всі   проекти   будуть погоджуватися  з  відповідним комітетом Верховної Ради.  Але я вас прошу: дайте нам право вести переговори. Цим рішенням ви даєте нам право   вести   переговори,   домовлятися   про  умови,  визначати позичальника і конкретну продукцію, яка буде завозитися.

 

     Кожен кредит  ми  тоді  зможемо  погоджувати  з   відповідним профільним   комітетом   Верховної  Ради.  Давайте  приймемо  таке рішення.  Щодо японського кредиту ми таке рішення прийняли, і воно спрацювало.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

     Ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України та урядом Чеської  Республіки  про надання  кредитів  для  фінансування  експорту товарів та послуг з Чеської Республіки в Україну.

 

     Пропонується ратифікувати протокол. Будь ласка.

 

     "За" - 94.

 

     Я зобов'язаний  спочатку  ставити  на  голосування   те,   що запропоновано комітетом.

 

     Ігор Олександрович   запропонував   фактично   рамкову  угоду ратифікувати,  давши можливість  вести  переговори  про  укладання відповідних угод з урахуванням пропозицій, які тут були викладені, погоджуючи  кожну  угоду  з  відповідним  комітетом.  Так,   Ігоре Олександровичу?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Так.  Тобто  ми  можемо доповнити текст окремим абзацом:  "Укладення урядом України відповідних кредитних  угод  у рамках   цього   протоколу  підлягає  обов'язковому  погодженню  з профільним комітетом Верховної Ради".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Олексєєнко. Будь ласка.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Мар'їнський  виборчий  округ,  Донецька область).  Шановні  колеги!  Пропозицію  міністра  фінансів  треба підтримати. Давайте перенесемо голосування на завтра на ранок, щоб підготували  проект і текст роздали депутатам.  Тільки так,  як ви зараз кажете,  щоб загалом проголосувати,  то  ми  можемо  зробити велику  помилку.  А  треба погодитися,  дати Кабмінові право вести переговори,  підписувати протокольне рішення,  а  ми  його  будемо затверджувати. Тоді чесно дивитимемося в очі нашим виборцям.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви  знаєте,  в  цьому  є  сенс,  щоб  ми приймали рішення не з голосу,  а бачили  текст  проекту  закону.  Я  прошу, підготуйте, будь ласка, до завтра цей текст. Добре?

 

     Ставлю на   голосування   пропозицію   перенести   на  завтра голосування цього проекту закону. Будь ласка.

 

     "За" - 162. Не прийнято.

 

     Пропозиція про перенесення. Прошу, голосуємо ще раз.

 

     "За" - 179. Прийнято.

 

     _________________________

 

     Слухається наступне  питання.  Проект  Закону   України   про ратифікацію   Угоди   між  урядом  України  та  урядом  Словацької Республіки  про  взаємне  працевлаштування   громадян.   Доповідає Руденко Василь Миколайович, заступник міністра праці та соціальної політики. Будь ласка.

 

     РУДЕНКО В.М.,  заступник   міністра   праці   та   соціальної політики.   Шановний   Вікторе   Лаврентійовичу!  Шановні  народні депутати!  Сьогодні на ваш  розгляд  подається  Угода  між  урядом України    та    урядом    Словацької   Республіки   про   взаємне працевлаштування  громадян.  Укладення   такої   угоди   викликане необхідністю  вжити  заходів щодо регулювання трудових міграційних потоків та забезпечення соціального захисту громадян обох  сторін, які  працюють за межами своїх держав.  Пропонована для ратифікації угода укладена відповідно  до  конвенцій  Міжнародної  організації праці N 97, 143 та 151 про трудящихмігрантів.

 

     Ратифікація зазначеної   угоди   дасть  змогу:  вирішити  ряд питань,  пов'язаних із зменшенням напруженості на  ринку  праці  в нашій     державі    та    забезпеченням    соціальних    гарантій трудящих-мігрантів;    значно    зменшити    негативні    наслідки нелегального  працевлаштування  (а  таке  має місце між Україною і Словацькою Республікою); налагодити більш тісне співробітництво із Словацькою   Республікою   щодо   взаємного   працевлаштування   і соціального забезпечення громадян.

 

     Я хочу також довести  до  вашого  відома,  що  відповідно  до доручень  Верховної  Ради  України  півтора  тижні  тому закінчено опрацювання проекту угоди між Україною та  Словацькою  Республікою про  соціальне  забезпечення громадян як доповнення до цієї угоди. Просимо вас ратифікувати цю угоду.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до Василя Миколайовича?  Будь  ласка, запишіться.

 

     Донченко Юрій Григорович. Прошу.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ,   Луганська   область).   Уважаемый   Виктор  Лаврентиевич! Уважаемые коллеги!  У меня нет вопросов по данной проблеме, потому что  действительно  сегодня  наши граждане работают в Словакии,  и этим соглашением мы  устанавливаем  правила  игры  для  тех  наших граждан,  которые находятся в Словацкой Республике. Потому что без такого соглашения наши люди фактически там не защищены ни законами Словакии,   ни   законами   Украины.   Поэтому  нам  надо  сегодня проголосовать за ратификацию этого соглашения.  Я  не  вижу  здесь больших  проблем,  это  не тот документ,  который мы только что не ратифицировали.  Это соглашение направлено именно на защиту  наших граждан.  Я просил бы депутатов,  как говорит Виктор Лаврентиевич, сосредоточиться и правильно проголосовать.

 

     Спасибо.

 

     РУДЕНКО В.М. Дякую, Юрію Григоровичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пронюк Євген Васильович. Будь ласка.

 

     ПРОНЮК Є.В.  Українська республіканська партія, "Національний фронт".  Шановний пане доповідачу, я гадаю, всі депутати поділяють думку,  що цю угоду треба ратифікувати.  Але я хотів би наголосити ось на чому.  З нашої Iвано-Франківської області дуже багато людей працюють і в Словаччині,  і в Чехії,  і в інших сусідніх  країнах. Вони  постійно скаржаться на своє безправне становище там.  Тому я закликаю вас такі угоди укласти з усіма сусідніми  країнами.  I  я хотів би,  щоб ви сказали,  з якими країнами готуються такі угоди, вони вкрай необхідні.

 

     Дякую.

 

     РУДЕНКО В.М.  Дякую.  Запитання дуже цікаве.  Хочу  доповісти вам, що такі угоди про взаємне працевлаштування у нас уже укладені з Словацькою Республікою (ми просимо її ратифікувати),  з  Чеською Республікою  (ми  її  готуємо  для  подання  на  ваш  розгляд),  з Республікою Польща,  закінчуємо готувати таку угоду з Угорщиною. I в  принципі ще готуються угоди з Республікою Білорусь,  Російською Федерацією та іншими країнами.

 

     Ми вважаємо,  що вже маємо доручення Верховної  Ради  України доповнити  ці  угоди  угодами  про  соціальне забезпечення,  тобто гарантувати  всім  громадянам  України,  які  працюють  за  межами держави,   повний   комплекс   прав,   передбачених   міжнародними конвенціями.

 

     Ми просили б вас ратифікувати цю угоду.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Худомака Віктор Петрович. Будь ласка.

 

     ХУДОМАКА В.П.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань бюджету (Новомосковський міський виборчий округ, Дніпропетровська область).  Шановний Василю  Миколайовичу!  Я  теж підтримую проект Закону про ратифікацію Угоди між урядом України і урядом  Словацької   Республіки   про   взаємне   працевлаштування громадян.  Я  вважаю,  що  це  справді  дасть  змогу  нашим  людям працювати там на цивілізованих умовах,  а не на умовах рабства, на яких  вони  зараз  працюють  не  тільки у Словаччині,  а і в інших країнах.  Коли говориш з лодьми,  які звідти повертаються,  то, ви знаєте,  просто  дивуєшся і не віриться,  що в ХХI столітті можуть бути такі умови праці... Я прошу відповісти на два такі запитання.

 

     Перше. Ви -  представник  Міністерства  праці  та  соціальної політики.  Що  зроблено  (це  теж стосується нашого питання),  щоб менше наших співгромадян усе-таки шукали собі роботу і притулку за кордоном?  Тому  що  за статистичними даними,  у нас уже на кінець цього року 2 відсотки  працездатного  населення  не  матиме  місця роботи.  Це близько мільйона наших громадян. Що зроблено для того, щоб вони змогли працювати саме тут, а не за кордоном?

 

     I друге.  Яка система контролю і як ця угода підконтрольна  і уряду   Словаччини,  і  нашому  уряду  для  того,  щоб  викорінити неналежні умови праці, які є нині?

 

     Дякую.

 

     РУДЕНКО В.М. Дякую за запитання. Вони справді дуже слушні.

 

     Відповідаю на   перше   запитання.    Звичайно,    можливості працевлаштування   громадян   у   межах   України   залежать   від економічного стану держави.  Якщо почнеться піднесення  економіки, можливості працевлаштування збільшаться.

 

     З одного  боку,  державна  служба зайнятості,  яка є у складі Міністерства  праці  та  соціальної  політики  України,   здійснює конкретні  заходи  і  щодо  створення нових робочих місць,  і щодо сприяння створенню робочих місць, в тому числі і робочих місць для інвалідів, що є, звичайно, проблемою.

 

     З другого  боку,  ми  також  працюємо  над тим,  щоб у рамках міжнародних угод,  які ми маємо і з Світовим банком,  і  з  іншими іноземними партнерами,  забезпечити не просте вкладання грошей,  а вкладання коштів для створення робочих місць і в  трудонедостатніх регіонах, і в регіонах, де є перенасичення робочої сили.

 

     Ми постійно  аналізуємо  можливості  працевлаштування.  Зараз головну увагу приділяємо вирішенню питань перекваліфікації  кадрів і створення навчальних закладів для перекваліфікації вивільнюваних працівників.  Ми  знаємо,  що  в  одній  галузі  є   перенасичення працівників,  а  в  іншій  працівників  не вистачає.  І наголос ми робимо,  звичайно,  на сферу послуг.  Щодо цього в нас передбачено комплекс заходів. Я думаю, що десь до 1 березня ми надамо народним депутатам України широку інформацію з цього питання.

 

     Друге запитання:  коли угода вступить у дію?  Якщо вона  буде сьогодні ратифікована, то процедура така: Міністерство закордонних справ відповідно доручить послу України  в  Словацькій  Республіці здійснити  обмін  ратифікаційними грамотами - і угода з дня обміну ратифікаційними грамотами стає чинною.

 

     Вважаю, що ця процедура буде недовгою.  Ви пригадуєте,  в нас була  нещодавно  ратифікована  угода  з Естонською Республікою про соціальне   забезпечення?   Минулої   п'ятниці   відбувся    обмін ратифікаційними  грамотами,  а  сьогодні міністр соціальної справи Естонської Республіки прибула в Україну для  того,  щоб  підписати вже адміністративну угоду про реалізацію. Ми намагаємося це робити оперативно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Миколайовичу. Ставлю на голосування проект  Закону  про ратифікацію Угоди між урядом України та урядом Словацької Республіки про взаємне працевлаштування громадян.  Будь ласка.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     -------------

 

     Про ратифікацію   Угоди   між   урядом   України   та  урядом Соціалістичної Республіки  В'єтнам  про  взаємне  працевлаштування громадян та їх соціальний захист. Є запитання? Немає.

 

     Ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Угоди між урядом України та урядом  Соціалістичної  Республіки  В'єтнам  про взаємне працевлаштування громадян та їх соціальний захист. Прошу.

 

     "За" - 192.

 

     Так, є якісь запитання. Депутат Шибко. Будь ласка.

 

     ШИБКО В.Я. Шановні колеги, я добре розумію, що нам така угода потрібна - особливо коли це стосується наших громадян.  Адже  наші громадяни  їдуть  до  Словаччини,  до  Польщі  й до інших близьких країн.  Але я також добре розумію,  що  вони  майже  не  їдуть  до В'єтнаму, бо це дуже далеко, а в'єтнамців у нас дуже багато...

 

     Тому справа полягає ось у чому: треба захистити,  мабуть, не наших громадян, а впорядкувати роботу якраз тих, хто приїздить до нашої країни. Тобто я ставлю запитання про те,  як упорядковується робота тих, хто приїздить із В'єтнаму? Ви ж знаєте, скільки в'єтнамців на території України ще потребують уваги до себе.

 

     РУДЕНКО В.М.  Дякую. Запитання дуже актуальне. Воно є справді непростим.  Я зроблю маленький історичний екскурс з цього приводу. Ви, мабуть, чули про те, що 2 квітня 1981 року було укладено Угоду між  Союзом  РСР  і Соціалістичною Республікою В'єтнам про взаємне працевлаштування громадян.  І відповідно до цієї угоди досить-таки багато  громадян  В'єтнаму  працювало в Україні,  в першу чергу на території Донецької,  Луганської,  Дніпропетровської областей,  як правило, у сфері послуг, менеджменту тощо.

 

     У 1991  році  термін  дії цієї угоди закінчився,  але частина громадян  В'єтнаму  (там  було  визначено   десятирічний   термін) залишилася  тут  працювати.  До  речі,  в  1993  році на території України проживало 2916 таких громадян.  Вони не могли  повернутися додому,  тому що ми не мали економічної можливості, так би мовити, забезпечити  переїзд  цих  громадян  у  Соціалістичну   Республіку В'єтнам.

 

     У зв'язку   з  цим  ми  досягли  домовленості  з  Міжнародною організацією міграції - і  в  нас  зараз  починає  реалізовуватися спільний  проект,  де Міжнародна організація міграції бере на себе зобов'язання щодо фінансового забезпечення цього питання.

 

     Але, з  другого  боку,   громадяни   В'єтнаму   працюють   за дозволами.  Наприклад,  у  1997 році було видано Державною службою зайнятості 315 таких офіційних дозволів.

 

     Ратифікація цієї  угоди  якраз   дасть   змогу   упорядкувати (підкреслюю,  упорядкувати) ці процеси,  які зараз (до ратифікації цієї угоди) мають безсистемний характер.

 

     Тому ми просили б вас для забезпечення стабілізації ситуації, для введення процесу,  будемо говорити,  в правове русло, все-таки ратифікувати цю угоду й дати нам змогу діяти в рамках закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Пронюк Євген Васильович. Будь ласка.

 

     ПРОНЮК Є.В. Пане доповідачу! Те, що є в'єтнамці в Україні (ви назвали 2 тисячі,  а,  може,  й більше) це,  власне відомо. Мене ж цікавить, а скільки всетаки українців працює у В'єтнамі?

 

     РУДЕНКО В.М. У даний час українці у В'єтнамі не працюють. Але ми маємо пропозиції в'єтнамської сторони. І якщо буде ратифіковано угоду  про  взаємне  працевлаштування,  то  тоді  вони,   В'єтнам, запросять  наші  висококваліфіковані  кадри  для  роботи  у  сфері машинобудування та в інших галузях.

 

     Але громадяни України без оцих гарантій, про які ми говоримо, не  мають  великого  бажання  туди  їхати за умов,  що вони будуть незахищені.

 

     Ми повинні цією угодою вирішити не лише нинішні, а й майбутні проблеми,  бо  все ж таки міграція людей є,  і бажання працювати у В'єтнамі в людей буде.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування цей проект закону.

 

     РУДЕНКО В.М. Ми просимо підтримати, бо нам треба працювати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     "За" - 195.

 

     Депутат Марковська. Будь ласка.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Шановні  колеги!  Я  розумію,  що  дехто  не голосує  тільки  через  назву  країни  -  Соціалістична Республіка В'єтнам.  Але справа не в назві країни,  йдеться  про  долю  наших громадян.  Адже,  справді,  для того, щоб до В'єтнаму поїхали наші лікарі,  дуже багато яких зараз не працюють або працюють на чверть ставки,  щоб поїхали наші інженери,  і щоб вони були там захищені, треба цю угоду сьогодні ратифікувати.  Тому я дуже  закликаю  всіх вас по-державному поставитися до вирішення цього питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю проект на голосування. Прошу.

 

     РУДЕНКО В.М. Ми просимо підтримати, шановні народні депутати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Миколайовичу!  Депутати зараз підтримають. Йде голосування.

 

     "За" - 238.

 

     Дякую.

 

     РУДЕНКО В.М. Щиро вдячний вам.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Розглядається питання... (Шум у залі).

 

     Шановні колеги!  Продовжити роботу на 15 хвилин я  маю  право без вашої згоди. Забули вже, так? Забули.

 

     --------------

 

 

     Останнє питання.   Проект   Закону  України  про  ратифікацію Рамкової угоди між Україною та Європейським  банком  реконструкції та  розвитку стосовно діяльності чорнобильського фонду "Укриття" в Україні.  Доповідач Бродський Олександр Юхимович, заступник голови Національного агентства України з реконструкції та розвитку.  Будь ласка.

 

     БРОДСЬКИЙ О.Ю.,  заступник  голови  Національного   агентства України    з   реконструкції   та   розвитку.   Шановний   Вікторе Лаврентійовичу!  Шановні народні депутати!  Метою рамкової угоди є створення  спеціального  фонду  для  надання Україні безвідплатної допомоги на  здійснення  плану  заходів  по  перетворенню  об'єкта "Укриття"  в  екологічно безпечну систему.  Бюджет фонду становить 750 мільйонів доларів США.

 

     Зазначений план було розроблено відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між урядом України і урядами країн "великої сімки" та комісією Європейського співтовариства в грудні 1995 року.

 

     У результаті  впровадження   плану   дій   будуть   вироблені науково-технічні  рішення  для  перетворення  об'єкта  "Укриття" в екологічно безпечну систему.  На сьогодні існує кілька  ідей  щодо реалізації  зазначеного:  створення  оболонки  над  саркофагом або вилучення  палива,  яке   залишилося   під   уламками   четвертого енергоблоку.  Яке  з  рішень  буде  прийнятним для України,  стане відомо в результаті здійснення проекту.

 

     Що стосується матеріального наповнення чорнобильського  фонду "Укриття",  то  дозвольте  повідомити  таке:  чорнобильський  фонд "Укриття"  створюється  за  рахунок  внесків  вкладників  фонду  - країн-донорів   та   дарунків   інших  зацікавлених  вкладників  - громадських   організацій,   юридичних    або    фізичних    осіб. Розпорядником   фонду,   як   визначено   країнами-донорами,  буде Європейський банк реконструкції та розвитку. Фонд діятиме протягом семи  років.  Цей  період  буде  необхідним для впровадження плану заходів щодо об'єкта  "Укриття".  Число  країн-донорів  -  21.  Із запланованих    750   мільйонів   доларів   США   країнамидонорами підтверджено 387 мільйонів  доларів  США,  з  яких  160  мільйонів заплановано для виконання робіт на об'єкті "Укриття" в 1998 році.

 

     У рамках  зазначеної  угоди Україна бере на себе зобов'язання внести протягом семи років 50  мільйонів  доларів  США  у  вигляді матеріалів,  робочої сили для виконання низки науково-технічних та будівельних проектів.  У 1998 році Україною заплановано  внести  7 мільйонів  доларів  США.  Враховуючи  те,  що  Україна  щорічно  в державному бюджеті визначає кошти для  фінансування  заходів  щодо підтримання  об'єкта  "Укриття"  в  безпечному  стані,  реалізація положення рамкової  угоди  щодо  зазначеного  внеску  не  потребує виділення окремих коштів з бюджету. Що стосується внеску в сумі 50 мільйонів доларів,  то хотів би наголосити  на  тому,  що  Україна додатково отримає 700 мільйонів доларів безвідплатної допомоги.

 

     Виконання рамкової  угоди  здійснюватиметься  шляхом  надання грантів Чорнобильській атомній станції та  надання  одного  гранту для   адміністрації   ядерного  регулювання  Міністерства  охорони навколишнього природного  середовища  та  ядерної  безпеки  шляхом укладення окремих угод.

 

     Рамковою угодою  також встановлено,  що обладнання та послуги надаватимуться   Україні   для   реалізації   плану   заходів   по перетворенню об'єкта в екологічну безпечну систему звільнятимуться від оподаткування,  що є загальноприйнятою міжнародною нормою  при наданні технічної допомоги.

 

     Хотів би   наголосити,   що   в  межах  рамкової  угоди  буде здійснюватися  постачання  обладнання,  новітніх   технологій   та надання  послуг.  Для  виконання  робіт  залучатимуться українські підприємства,  наукові  установи  -   щонайменше   чотири   тисячі українських   робітників   будуть  забезпечені  роботою  в  період здійснення зазначеного проекту.

 

     На сьогодні вже розпочато  підготовчі  роботи  до  проведення тендера  на  виконання  окремих проектів у межах плану заходів,  у яких візьмуть  участь  чотири  українські  інститути,  які  будуть виконувати науководослідні роботи.

 

     При цьому   з  ЄБРР  досягнуто  домовленості,  що  українські фахівці одержуватимуть заробітну плату  в  розмірі  6  доларів  на годину   (це  робітники),  а  інженернотехнічні  працівники  -  14 доларів.

 

     Цей проект є  дуже  важливим  для  України,  а  тому  просимо підтримати цю рамкову угоду.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є? Запишіться, будь ласка.

 

     Шаланський Анатолій Миколайович. Будь ласка.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Знам'янський  виборчий округ,  Кіровоградська область).  Дякую.  Шановні колеги! Шановний головуючий!  Я вважаю,  що цю угоду однозначно  треба  підтримати, оскільки  за цим стоїть фінансування об'єкта "Укриття",  здійснити яке нашій державі самій не під силу.

 

     Тому запрошую всіх активно сприяти ратифікації цієї  угоди  і підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Юхимчук Анатолій Петрович. Будь ласка.

 

     ЮХИМЧУК А.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (Жмеринський  виборчий  округ,  Вінницька область).  Дякую.  Прошу передати слово депутату Терещуку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань культури  і  духовності (МаріупольськийПриморський виборчий округ, Донецька область).  Дякую.  Шановний Олександре  Юхимовичу!  Дайте відповідь   на   таке   запитання.  Робота  чорнобильського  фонду "Укриття"  в   Україні   стосується   тільки   припинення   роботи Чорнобильської атомної електростанції і забезпечення безпеки цього регіону.

 

     Чи цей  грант  враховує  кошти,  необхідні  для   відновлення енергоресурсів    України,    що    втрачаються   через   закриття Чорнобильської атомної станці? Це - перше запитання.

 

     I друге.    Чому    робітники,    які    працюватимуть     на найнебезпечніших  ділянках  роботи,  отримуватимуть  6 доларів,  а інженери отримуватимуть 14 доларів.  На якій підставі така  велика різниця?

 

     БРОДСЬКИЙ О.Ю.  Справа  в  тому,  що  ці  кошти  фонду будуть використані тільки на перетворення об'єкта в  екологічно  безпечну систему.

 

     Решту проблем будемо іншими засобами розв'язувати. А зараз ми повинні цю проблему розв'язувати,  бо нам дають на це кошти. Як же ми можемо відмовитися від такого?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Радченко Галина Федорівна. Будь ласка.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.  Шановний доповідачу!  Світове співтовариство і Рада Європи обіцяли надати Україні  допомогу  для  вирішення  всіх чорнобильських  проблем.  Скажіть,  будь  ласка,  на  якій  стадії перебуває вирішення цього питання? Чи його взагалі можна вирішити, чи це залишається тільки обіцянкою?

 

     БРОДСЬКИЙ О.Ю.  Відверто  хочу  вам  сказати,  що  ці питання вирішуються дуже нелегко.  Але в принципі  вирішуються.  Звичайно, тут потрібна наполегливість з нашого боку,  бо з нас більше хочуть взяти, ніж нам дати... I це не секрет ні для кого.

 

     А що стосується даної рамкової угоди,  то це  справді  кошти, які  підуть  на  вирішення  нашої проблеми,  яку ми самі не можемо вирішити і не повинні самі вирішувати,  бо в нас немає...  (Шум  у залi).  Так! Але дають інші держави, двадцять одна держава вже дає кошти на це,  і я вважаю,  що  не  можна  відмовлятися  від  таких коштів!  А інші питання,  звичайно,  треба вирішувати, до того ж в інтересах України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексєєнко Володимир Кирилович. Будь ласка.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Дякую.  Будь ласка,  передайте слово  Яценку Володимиру Михайловичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської   катастрофи   (Коростенський    виборчий    округ, Житомирська  область).  Дякую.  Шановні  колеги!  У  мене,  власне кажучи,  не запитання,  а пропозиції.  Справа в тім,  що Комітет з питань  ядерної  політики  та  ядерної  безпеки  і  чорнобильський комітет дуже ретельно розглянули цю рамкову угоду. З цього приводу в  нас  були  неодноразові  зустрічі  з  експертами країн "великої сімки".   Там   говорилося   щодо   процесу    закриття    взагалі Чорнобильської  атомної  станції.  Я вважаю,  що Президент прийняв помилкове рішення,  і держава від цього дуже багато втратила.  Але процес пішов - станція сьогодні не працює і коштів не заробляє,  а споживає кошти, у тому числі і з чорнобильського фонду. Ми змогли, коли приймали Закон про Державний бюджет на 1998 рік,  виділити на фінансування об'єкта "Укриття" 32 мільйони  гривень.  Частина  цих коштів  буде  йти як внесок України в той міжнародний фонд об'єкта "Укриття",  який  створюється  для  вирішення  проблем  четвертого енергоблоку.

 

     Так чи   інакше  -  ми  вже  приступили  до  реалізації  цієї широкомасштабної  програми  перетворення   об'єкта   "Укриття"   в екологічно   безпечну   систему.  Залишати  її  у  спадщину  нашим нащадкам,  очевидно,  не варто, тим паче що ми бачимо, як саркофаг час  від часу нагадує про себе і про те,  що це ядерно-небезпечний об'єкт. Отож ці роботи треба проводити.

 

     Я пропоную ратифікувати цю рамкову угоду, надавши уряду змогу визначити порядок використання цих коштів.  Я хочу, щоб ми з цього питання прийняли позитивне рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Останній виступ. Депутат Кірімов. Ще один представник   чорнобильського  комітету.  Iване  Захаровичу,  будь ласка.

 

     КIРIМОВ I.З. Шановний Олександре Юхимовичу! Я цілком згоден з вами  в  тому,  що  цю угоду треба ратифікувати,  але в мене є три невеличких зауваження.  Перше.  У розділі 13 (передостанній абзац) написано,  що обидва тексти (і англійського, і українською мовами) є автентичними,  але в наступному останньому абзаці говориться про те,   що   при  тлумаченні  положень  цієї  рамкової  угоди  текст англійською мовою матиме переважну силу.  Чому ж  так?  Якщо  вони обидва автентичні,  то і український, і англійський тексти повинні мати однакову силу.

 

     Друге. В преамбулі  (третій  абзац)  говориться,  що  Україна також  виділить  50 мільйонів американських доларів.  Мене турбує, щоб ці кошти не були виділені  з  чорнобильського  фонду.  Це  моя особлива турбота.

 

     Третє. В останньому абзаці преамбули говориться,  що ця угода передбачає,  що Чорнобильську АЕС буде закрито до 2000  року.  Але вибачте:  на  "Укриття"  гроші  будуть  виділятись,  але  де  ж ми візьмемо гроші на закриття атомної  станції?  Адже  для  того  щоб закрити  її,  потрібно  скоротити  майже 6 тисяч робітників.  А де альтернативне виробництво? Це теж важливе питання.

 

     Дякую.

 

     БРОДСЬКИЙ О.Ю.   Хочу   сказати,   що   тексти   справді    є автентичними,   але   у  зв'язку  з  тим,  що  англійська  мова  є міжнародною і це мова, якою користуються всі члени цього фонду, то якщо  виникне  якась  суперечка (ми сподіваємось,  що її не буде), перевага буде надана англійському тексту.  В принципі так прийнято в практиці.

 

     Чи виділятимуться кошти з чорнобильського фонду? Ні, ці кошти передбачено в бюджеті,  все одно ці роботи так чи  інакше  повинні фінансуватись.   Але   до   коштів  України  ще  додадуться  кошти країн-донорів, які працюють у межах фонду.

 

     А що стосується закриття станції до 2000 року,  то,  може, ми поспішили, але ми вже оголосили цей термін. Так що...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Іване Захаровичу,  ви блискуче знаєте англійську,  то  ж,  думаю,  не  дасте  ввести  нас  в  оману  при тлумаченні автентичного тексту.

 

     Шановні колеги,  ставлю  на  голосування  проект  закону  про ратифікацію рамкової угоди. Будь ласка, зосередьтеся.

 

     Іде голосування. Прошу.

 

     "За" - 227.

 

     Угоду ратифіковано.

 

     Дякую вам. До завтра до 10 години. На все добре.