Стенограма пленарного засідання

03 лютого 1998

 

ЗАСIДАННЯ ДРУГЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  3  л ю т о г о  1998  р о к у.

16 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Прошу   депутатів   підготуватися   до    реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 333   народні   депутати.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

 

     Перед тим як розглянути проект Закону про  внесення  змін  до Декрету  Кабінету  Міністрів  про  прибутковий податок з громадян, відповідно до доручення, яке ми вранці дали Комітету законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації,  внесено проект Постанови Верховної Ради про грубі порушення  законодавства України  щодо  обставин  закриття  газети  "Правда  Украины".  Нам потрібно ухвалити відповідний  документ,  оскільки  ми  попередньо приймали  таке рішення.  Пропоную прийняти за основу цей документ, потім відрегулювати його стосовно юридичної  точності  і  схвалити остаточно.  Немає  заперечень?  Ставлю  на  голосування пропозицію прийняти за основу проект постанови. Будь ласка.

 

     "За" - 198.

 

     Надійшло прохання ще раз поставити на голосування. Будь ласка (Шум у залi). За основу.

 

     "За" - 210.

 

     Аби ви  не  думали,  що  я  наполягаю,  обстоюючи  ту  або ту позицію,  звертаюся  до  всіх  представників   різних   політичних структур: якщо ви хочете, щоб у державі поважався закон і порядок, то треба на прикладі однієї газети  думати  про  захист  інтересів демократії   в   державі   загалом.  I  саме  тому  прошу  ще  раз проголосувати проект за основу.  А щодо змісту потім  визначимося. Прошу голосувати.

 

     "За" - 222.

 

     Які будуть  пропозиції?  (Шум  у  залi).  Ставлю  ще  раз  на голосування. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 229.

 

     Щодо змісту.  Перший  пункт.   Не   личить   Верховній   Раді засуджувати  дії  міністерства.  Ми  можемо давати оцінку Кабінету Міністрів,  але опускатися до рівня  міністерства  негоже,  бо  це виходить за межі Конституції.

 

     Пропоную таку редакцію пункту:

 

     "Перше. Звернути   увагу   Кабінету   Міністрів   України  на порушення Міністерством інформації України статті  34  Конституції стосовно  гарантій  права  на  свободу  думки  і слова,  на вільне вираження своїх поглядів і переконань".  А другий  пункт  залишити без змін.

 

     Iнші думки є? Будь ласка, депутате Носов.

 

     НОСОВ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Шановні депутати!  Там  порушення  не тільки згаданої статті,  а й частини другої статті 19 Конституції:  "Органи державної влади  та  органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,  в межах повноважень  та  у  спосіб,  що  передбачені Конституцією  та  законами України".  Тому треба додати:  "частини другої статті 19 Конституції".

 

     ГОЛОВА. Гаразд. Врахувати і пропозицію депутата Носова. Немає заперечень?

 

     Запропоновані два  доповнення до першого пункту ставляться на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Депутате Терьохін,  будь ласка.  За ним - депутати Смірнов  і Найда.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Комсомольський виборчий  округ, Полтавська  область).  Шановні народні депутати!  Стосовно другого пункту.  Ви знаєте,  що  постанова  ніякого  враження  на  Кабінет Міністрів  не справить (я не маю наміру тут ставати на чийсь бік). Що ми можемо  зробити,  то  це  доручити  Генеральній  прокуратурі розібратися  з  даною  справою.  Загалом  це  функції  суду,  а не Верховної Ради як законодавчого органу,  щодо розгляду  суперечок. На  те,  щоб  командувати  -  відкрити  чи закрити,  - у нас немає повноважень.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутате Смірнов, прошу.

 

     СМІРНОВ Є.Л.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією (Тульчинський виборчий округ,  Вінницька область).  Олександре Олександровичу, я підтримую  те,  що  тут  надруковано,  за  винятком одного слова в назві.  На  мій  погляд,  треба  вилучити  слово  "грубі",  бо  то неюридичний термін. I залишити назву "Про порушення законодавства"

- і далі за текстом.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Згода.  Це редакційне уточнення, оскільки "грубі" - неюридична категорія. Правильно.

 

     Депутате Найда, будь ласка.

 

     НАЙДА Г.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Суворовський   виборчий   округ,   Херсонська  область).  Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги!  Мне не нравится,  что мы  должны опускаться  до  уровня министра и оценивать его действия.  Кулик - известный нам  человек,  занимался  комсомолом,  развалил  его  до конца.   Затем   он  занялся  нашим  первым  Президентом  Леонидом Макаровичем,  превратил его в Л сика  первого.  Сейчас  занимается Леонидом Даниловичем.  Почему мы должны ему мешать? Пускай он свое дело делает.

 

     Нужно потребовать от  Генеральной  прокуратуры  (мы  дали  ей сегодня поручение) рассмотреть данный вопрос в кратчайшие сроки. И второе. Поскольку по этому поводу "Громада" обратилась в суд, надо попросить  суд  как третью ветвь власти рассмотреть дело в течение недели.  И больше ничего не надо делать,  иначе никогда порядка не наведем.   Мы  должны  действовать  только  в  правовом  поле  как законодательный орган.  Если надо,  давайте примем соответствующий закон,  но допускать подобное конечно нельзя.  И не трогать Кулика ни в коем случае, а то он еще нами займется.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Закликаю вас не іронізувати,  а розглядати питання по суті.

 

     Георгій Іванович   слушно   зауважив.  Ми  говоримо  тут  про Міністерство інформації,  але  йдеться  про  те,  що  Міністерство внутрішніх  справ  також порушує закон у цій ситуації.  Тому треба говорити,  можливо,  в   загальному   плані:   міністерствами   та відомствами порушуються статті Конституції, у даному випадку й та, про яку говорив депутат Носов.

 

     І, гадаю,  у  пункті  3  можна  звернутися  з  проханням   до Верховного Суду прискорити розгляд справи в судовому порядку,  щоб не сприймали це як тиск на судову владу.  Так можна? (Шум у залі). Не  можна  цього  робити?  Підказують юристи,  що такого робити не можна,  бо є процесуальні строки і це має визначатися  в  робочому порядку.  Що  тут  ще  треба дописати?  Депутате Єльяшкевич,  будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська область).  Партия "Громада". Уважаемые коллеги! Необходимо   добавить   еще   один   пункт,  в  котором  записать: "Запропонувати Президенту  України  звільнити  з  посади  міністра інформації   Кулика   за   систематичне   порушення  законодавства України".

 

     Мы не имеем  права,  как  вы  знаете,  согласно  Конституции, освобождать от занимаемой должности отдельных министров. Это право предоставлено только Президенту  Украины.  Если  же  Президент  не отреагирует   на  грубое  нарушение  законодательства  со  стороны министра информации,  то мы вынуждены  будем  поставить  вопрос  о недоверии правительству.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла пропозиція депутата Єльяшкевича?  Ставлю її на голосування.  Будь ласка.  Нехай Президент розбирається з  тими людьми, яких призначає.

 

     "За" - 201.

 

     Пропоную не голосувати в поіменному режимі.  Ще раз ставлю на голосування на пропозицію окремих депутатів з Донецької області.

 

     "За" - 210.

 

     Ставлю на  голосування  в  цілому  без  пропозиції   депутата Єльяшкевича. Будь ласка.

 

     "За" - 224.

 

     Разом із   пропозицією   депутата   Єльяшкевича   ставлю   на голосування. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 219.

 

     Є пропозиція голосувати поіменно. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 195. Прийнято.

 

     Але перед  тим   ще   раз   звертаюся   до   депутатів,   які сумніваються.  Iдеться  не  про  "Громаду",  а  про державу.  Тому закликаю ще раз проголосувати непоіменно, а потім - поіменно, якщо буде потреба.

 

     Разом із пропозицією депутата Єльяшкевича проект ставиться на голосування в цілому.  Підтримайте,  щоб не  ставити  на  поіменне голосування.

 

     "За" - 244. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     -----------------

 

     Розглядається проект  Закону про внесення змін і доповнень до Декрету Кабінету Міністрів про  прибутковий  податок  з  громадян. Олексій Іванович Шитря запрошується на трибуну.

 

     Прошу депутатів  залишитися  і  працювати  над  цим  важливим документом,  бо ви самі розумієте,  про що йдеться.  Увага!  Прошу уваги!

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні  депутати!  Останнім  часом до Кабінету Міністрів України, Державної   податкової   адміністрації,   Міністерства   фінансів, Міністерства  економіки  та інших міністерств і відомств надходить чимала кількість скарг та пропозицій від громадян,  які займаються підприємницькою   діяльністю  і  насамперед  тих,  які  займаються торговельною діяльністю та надають інші послуги за готівку.

 

     Основними причинами таких скарг є не  стільки  висока  ставка оподаткування,  скільки  складний  порядок  самого  оподаткування, необхідність ведення обліку доходів і видатків,  подання звітності з цього питання.

 

     Питання, які     порушуються    підприємцями,    неодноразово розглядалися  Кабінетом  Міністрів.  З  метою  спрощення   порядку ведення  обліку  та  сплати  податку  з  доходів  такої  категорії громадян Кабінетом Міністрів України у  липні  1997  року  внесено зміни до проекту Закону України про оподаткування доходів фізичних осіб,  прийнятого  Верховною  Радою  у   другому   читанні.   Ними передбачено,   що   підприємці   можуть   сплачувати   податок  за фіксованими    ставками,    встановленими    місцевими    органами самоврядування.  При  цьому  такі  громадяни мають звільнятися від ведення обліку доходів і витрат та подання щоквартальної звітності до податкових органів.

 

     З огляду на те, що згаданий проект закону та внесені до нього зміни досі не розглянуто,  а пропозиції і далі надходять,  Кабінет Міністрів    пропонує    встановити   сплату   податку   у   сфері підприємницької  діяльності  за  фіксованими  ставками  у   спосіб внесення  змін  і  доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України про прибутковий податок з громадян.

 

     Запровадження сплати  фіксованого   податку   та   звільнення підприємця  від  ведення  обліку  доходів  і  витрат,  а також від придбання   торгового   патенту,   передбаченого    Законом    про патентування   деяких  видів  підприємницької  діяльності  від  23 березня 1996  року,  дасть  змогу  зменшити  податковий  тягар  на зазначену   категорію   платників   податку,  звести  до  мінімуму адміністративне  навантаження  на  них  контролюючих  органів,  що сприятиме   залученню   до   реєстрації  підприємців,  які  ще  не зареєстровані.

 

     Запровадження фіксованого прибуткового податку  та  залучення до  оподаткування  тих  громадян,  які  не  сплачують  прибутковий податок, забезпечить додаткове надходження коштів до бюджету.

 

     Запропонованими до декрету Кабінету Міністрів  змінами  також передбачається сплата фіксованого податку громадянами,  які здають житло в оренду. Оскільки, як показала практика, Постанова Кабінету Міністрів  від 31 серпня 1996 року про вдосконалення порядку здачі в оренду житлових приміщень  не  діє  повною  мірою,  передбачений порядок оподаткування дасть змогу не лише спростити порядок сплати податку,  але  й  звільнити  чималу  кількість   податківців   від малоефективної  роботи  щодо  контролю  за доходами громадян,  які займаються торгівлею та наданням послуг за готівку.

 

     Водночас маю  наголосити,  що  вже  після  подання  Кабінетом Міністрів цього проекту пропозиції, які надійшли до Верховної Ради та до Кабінету Міністрів,  були опрацьовані  в  робочій  групі  та практично всі враховані.

 

     Отже, пропонується  встановити  фіксований  податок.  Причому право   на    диференційоване    встановлення    такого    податку передбачається надати органам місцевого самоврядування. Відповідно до змін, які вносяться, мінімальна плата становитиме 20 гривень на місяць,   максимальна  -  100  гривень.  Робоча  група  за  участю представників  державних  органів,  народних   депутатів,   спілки підприємців,  яка розглядала ці межі,  визнала за можливе взяти до уваги нижню фіксовану межу в розмірі  20  гривень,  оскільки  1997 року  прибутковий  податок  становив  19,7  гривні  на місяць.  Це відповідає якраз середньому місячному доходу 170 гривень.

 

     За оперативними даними,  в  1997  році  середньомісячна  сума фіксованого  прибуткового  податку  підприємців,  які  здійснювали торговельну  діяльність,  становила  103  гривні.  Враховуючи,  що торговельною    діяльністю    займається    десь    85   відсотків зареєстрованих підприємців,  установили  максимальний  розмір  100 гривень на місяць.

 

     Запропоновано надати  місцевим  органам  самоврядування право встановлювати фіксовані розміри  прибуткового  податку  за  видами діяльності. При цьому бралося до уваги, що за Законом про бюджетну систему прибутковий податок  повністю  зараховується  до  місцевих бюджетів, а також те, що відповідно до статті 1 Закону України про систему оподаткування встановлення та скасування податків і зборів віднесено  тільки  до прав Верховної Ради України,  Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

 

     Ураховуючи пропозиції багатьох підприємців  про  встановлення фіксованого  податку  для  підприємців,  які  залучають  до  своєї діяльності  членів  сім'ї,  сума  фіксованого  податку  може  бути збільшена органами місцевого самоврядування до 50 відсотків, тобто до 30 і 150 гривень на місяць.

 

     Комітетом запропоновано   фіксований   прибутковий    податок встановити  лише  для  підприємців,  які провадять таку діяльність самостійно,  без наймання робочої сили.  Підприємці,  які наймають робочу  силу,  зобов'язані  сплачувати податок на підставі поданих декларацій з урахуванням витрат, зокрема заробітної плати найманих осіб та відрахувань від неї.

 

     Оскільки нині   підприємці   сплачують  до  пенсійного  фонду внески,  пропонується до  зміни  норм  про  пенсійні  відрахування передбачити,  що  фіксований податок зменшується на 10 відсотків і ця сума вноситься  до  пенсійного  фонду.  Тобто  якщо  фіксований податок  100  гривень  на  місяць,  то  90  гривень сплачується до місцевого бюджету,  а 10 - до пенсійного фонду.  Отже,  це - якраз розв'язання проблеми відрахувань до пенсійного фонду.

 

     Інші відрахування проектом не передбачено.

 

     Дякую за увагу.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Олексія Івановича?  Запишіться. Будь ласка, виставте 5 хвилин.

 

     Депутат Сокерчак. За ним - депутат Шаланський.

 

     СОКЕРЧАК В.М., виконуючий обов'язки голови Комітету Верховної Ради   України   з   питань   фінансів  і  банківської  діяльності (Савранський виборчий округ,  Одеська область).  Шановний  Олексію Івановичу!  У порівняльній таблиці,  яку підготував наш комітет, є варіанти уряду,  комітету тощо. Під час підготовки цього проекту і погодження  з деякими підприємцями пропонувалося дещо вдосконалити шкалу - 20 і 100 гривень.  На їхню думку, для тих, які мають добрі прибутки,  сплачувати такі суми не важко. А от у зв'язку з тим, що згідно з постановою  Кабінету  Міністрів  на  Одещині,  наприклад, фіксований  податок  установили  в  розмірі  92  гривні,  то  вони бунтують, четвертий день не працюють.

 

     Що ви думаєте з цього приводу?

 

     Дякую.

 

     ШИТРЯ О.І.  Спасибі.  Всі  місцеві  податки  і  доходи,   які зараховуються  до  місцевого  бюджету,  мають визначатися органами місцевого самоврядування.  Ми добре розуміємо,  наскільки  великою може  бути  різниця  навіть  в одному місті.  Скажімо,  один пункт торгівлі має покупців,  бо туди є під'їзди тощо, а інший не має. З огляду  на  це  органам місцевого самоврядування і надано право на такий диференційований підхід. На жаль (хочу підтвердити те, що ви сказали),  якщо  подивитися  звітні  дані про фіксовані прибуткові податки,  то розбіжність доволі значна.  Не дуже  виважені  заходи окремих   органів  самоврядування  призводять  до  того,  що  люди обгрунтовано скаржаться. Подивімося, приміром, роздрібну торгівлю. Якщо в середньому за місяць по Україні сплачують 46,5 гривні, то в Рівненській області - 76,  у Волинській - 82. А в Одесі це десь 43 гривні. А коли запровадили фіксований податок і підвищили до 80 чи 90 гривень,  то,  звичайно,  це вдвоє перевищує те, що склалося. А треба було б установити на рівні 1997 року, тобто 40-50 гривень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Шаланський. За ним - депутат Марковська.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Знам'янський виборчий округ, Кіровоградська область). Дякую. Шановний Олексію Івановичу! А  чи  не  доцільно було б у даному законопроекті виписати чіткіше критерії визначення розміру від  20  до  100  гривень?  Адже  один торгує,  наприклад,  хутром,  а  інший  - дитячими повзунцями.  То звісно ж,  розміри обігу не збігаються.  Там, продавши одну шапку, він  зможе  сплатити  всі  фіксовані податки,  а там - і за місяць роботи не натягне. То чи не доцільніше було б розписати за якимись критеріями, скажімо, за видами підприємницької діяльності?

 

     Дякую.

 

     ШИТРЯ О.І. Дякую. На сьогодні у нас зареєстровано близько 860 тисяч підприємців - фізичних осіб.  Тобто доволі велика  кількість людей  займається підприємницькою діяльністю - майже 85 відсотків. Якщо ми почнемо встановлювати градацію залежно від того, що людина продає,  то  ми нічого не зберемо.  Ці люди працюють без створення юридичної особи,  і на  них  поширюється  Закон  про  патентування деяких  видів  підприємницької діяльності.  Якщо ж підприємець має свою ятку і таке інше,  то діє інший  закон.  Якщо  наймає  робочу силу,  то  на  нього  поширюється ще інший закон,  і там уже можна диференційовано підходити,  з урахуванням доходів і витрат.  Якщо, наприклад, реалізується шкіра, то тут можливі і доходи, і витрати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марковська.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і   дитинства (Замостянський   виборчий   округ,  Вінницька  область).  Шановний Олексію Івановичу!  Фізичні особи,  які здійснюють  підприємницьку діяльність,  також  бувають  різними.  Є  ціла категорія громадян: пенсіонери,  одинокі матері,  інваліди,  які вирощують на  власних ділянках  продукцію,  а  потім  її продають.  Ви закладаєте ставку податку 20 гривень на місяць. А може, то буде весь їхній заробіток

-   20   гривень?   Яка   категорія   громадян   звільняється  від оподаткування?

 

     ШИТРЯ О.І.  Громадяни,  які,  скажімо,  реалізують на  ринках городину,  не є підприємцями і відповідно податку не платять. Вони сплачують тільки ринковий збір.  Ми маємо  проблеми  з  тими,  хто реалізує м'ясо,  і то небагато проблем.  Бо при тому діє норма:  є довідка,  що воно вирощене  у  власному  господарстві,  і  все.  А загалом не повинно бути побоювань.

 

     Далі. Внесення запропонованих змін є позитивним,  оскільки не забороняється застосовувати порядок,  який діяв  і  раніше.  Тобто хочеш - складай декларацію, показуй свої доходи і витрати. Якщо не буде доходів, то не будеш і податку платити. Тобто є альтернатива. Це  перший  закон,  який  надає право вибору:  хочеш - працюй так, хочеш - працюй по-іншому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олексію  Івановичу.  Сідайте.   Але   вам депутат  Марковська поставила запитання дещо в іншому плані.  Якщо ми стягуватимемо такі податки з  тих,  які  вирощують  і  продають городину,   оскільки  не  мають  за  що  купити  іншої  продукції, зодягнутися,  податок  заплатити,  розрахуватися   за   комунальні послуги,  то невдовзі вже платитимемо тим людям,  щоб вони сіяли і збирали продукцію.

 

     Треба до цього питання дуже серйозно  поставитися  в  процесі підготовки до другого читання.

 

     Слово має Євген Дмитрович Жовтяк - голова підкомітету.

 

     ЖОВТЯК Є.Д.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    фінансів    і    банківської    діяльності (Києво-Святошинський  виборчий округ,  Київська область).  Фракція Народного руху України.  Комітет з питань фінансів  і  банківської діяльності   розглянув   запропонований  урядом  законопроект  про внесення змін  і  доповнень  до  Декрету  Кабінету  Міністрів  про прибутковий податок з громадян.

 

     Нагадаю, що 15 січня вам було роздано порівняльну таблицю,  в якій аж чотири колонки.  Поясню,  у зв'язку з чим вони  з'явилися. Після   першого  розгляду  в  комітеті  запропонованого  Кабінетом Міністрів  законопроекту,   Кабінет   Міністрів   погодився   його доопрацювати,  і  було повторне подання,  вже не офіційне,  не від Кабінету Міністрів,  а так зване погоджене  з  комітетом  подання. Саме цей текст і міститься в останній, четвертій колонці.

 

     Безумовно, ніхто  з  членів  комітету не виступав проти самої ідеї.  За ситуації,  коли наші люди доведені до такого  стану,  що змушені  займатися  цим дрібним бізнесом,  дрібною підприємницькою діяльністю, зобов'язувати їх здійснювати ще й бухгалтерський облік за   повною   схемою   неможливо.   Тому   сама   ідея   ніким  не заперечувалася. Заперечення викликало інше.

 

     Йдеться насамперед про те,  що Кабінет Міністрів зазвичай  не подав   розрахунків,   які   грунтувалися  б  на  макроекономічних прогнозах і показували,  до чого це призведе - чи  до  пожвавлення підприємницької діяльності,  чи до того,  що торговець мерседесами почне реєструватися  як  дрібний  підприємець,  оскільки  варіант, внесений на розгляд Верховної Ради, зовсім не визначає межу обігу, за якої застосовується цей фіксований податок.

 

     Нагадаю вам,  що ми схвалили в  другому  читанні  (тепер  уже підготовлений  до  третього  читання) проект Закону про податок на доходи фізичних осіб,  в якому чітко визначена саме процедура:  як установлюється   фіксований  податок,  коли  він  сплачується,  що відбувається за випадку,  коли  готівковий  обіг  фізичної  особи, зареєстрованої   підприємцем   без   створення   юридичної  особи, перевищують  певний  рівень.  На   жаль,   названий   законопроект унаслідок  розбіжностей  думок  поміж  депутатами  щодо визначення неоподатковуваного  мінімуму  так  і  не  розглянутий  у  третьому читанні.

 

     Повертаюся до  обговорюваного  законопроекту.  На мій погляд, законопроект   усе-таки    потребує    суттєвого    доопрацювання. Насамперед,   повторюю,   потрібно  визначити,  за  якого  розміру валового доходу,  за якої верхньої межі валового  доходу  все-таки треба  переходити на оподаткування сукупного валового доходу не за фіксованою ставкою.  У проекті закону,  на мій погляд,  не  зовсім обгрунтовано  написано,  що  ця  фіксована  ставка - від 20 до 100 гривень - установлюється на  види  діяльності,  пов'язані  лише  з готівковим обігом.

 

     На мій  погляд,  краще  було  б  написати,  що для всіх,  хто займається підприємницькою діяльністю,  незалежно від  того,  яким чином   він   здійснює   продаж   -  готівковим  чи  безготівковим розрахунком,  надається право встановлювати фіксований податок.  І право  на  встановлення  цього фіксованого податку має визначатися залежно від готівкового  обігу  за  попередній  рік  та  кількості найманих працівників.

 

     У законопроекті,   на   жаль,  нічого  не  говориться  і  про відрахування до пенсійного фонду,  якщо оподаткування здійснюється за  фіксованою  ставкою,  хоч такий податок є базою відрахувань до названого фонду.

 

     На завершення  зазначу,  що   Кабінет   Міністрів   незаконно запровадив так звану плату за ліцензію,  тобто за право здійснення підприємницької діяльності на наших ринках,  яка становить близько 93  гривні,  і ми отримуємо дуже багато скарг на те,  що на місцях здійснюється отакий волюнтаризм.

 

     Комітет пропонує прийняти законопроект у  першому  читанні  з подальшою підготовкою до другого читання.

 

     Дякую.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Євгена Дмитровича?

 

     Депутате Паламарчук, будь ласка.

 

     ПАЛАМАРЧУК В.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської діяльності (Миколаївський  сільський виборчий округ,  Миколаївська область).  Ми приїхали з округів, де побачили, що сьогодні, коли держава неспроможна дати робочі місця, люди змушені працювати (не від них це залежить) на базарі.

 

     Отож дозвольте   запитати   вас,   шановний   доповідачу,  чи звільняються підприємці в  разі  сплати  фіксованого  податку  від придбання патенту?

 

     Дякую.

 

     ЖОВТЯК Є.Д.  Так, законопроектом це передбачено. До речі, тут були запитання про тих,  які  торгують  продукцією,  вирощеною  на своїх  присадибних ділянках,  то так само передбачено,  що вони не підпадають під дію цього закону.

 

     ГОЛОВА. Депутате Терьохін, прошу.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановний доповідачу!  Будь ласка, поясніть, чи поширюється  цей закон на людей,  які сплачують ринковий збір?  Це перше.

 

     І друге. Чи можлива ситуація, коли цим законом скористається, припустімо, людина, яка торгує газом?

 

     Дякую.

 

     ЖОВТЯК Є.Д.  Що стосується людей,  які торгують газом, то, на жаль,  це якраз  не  зафіксовано.  Я  про  це  казав  тільки  щодо мерседесів.  Не  передбачено  верхньої  межі обігу для підприємця, який займається дрібним бізнесом.  Навіть якщо людина має обіг  10 мільйонів  гривень  на  місяць,  ніде  не  зазначено,  що  вона не підлягає  дії  даного  закону.  І  це,   безумовно,   ми   повинні доопрацювати  й  не  допустити такого.  Звичайно мусимо встановити верхню межу.  Тому якраз недоречно , на мій погляд, записувати, що люди  взагалі  звільняються  від  будь-якого  обліку.  Обіг  треба обліковувати,  щоб визначати податок на наступний  рік.  Але  якщо такий  обіг  перевищує  якусь певну суму гривень (у законопроекті, який ми готували до третього читання,  передбачено  10  тисяч  200 гривень;  можливо,  дану суму варто збільшити), то наступного року людина  має  оподатковуватись  у  загальному  порядку,  а  не   за мінімальним фіксованим податком.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат мав на увазі підприємця, що відром газ продає.  Тут же передбачаються ті,  що не наймають собі  людей  на роботу. Але виписати це треба точно, щоб не було різних тлумачень. Адже зловживання будуть  неодмінно,  якщо  тільки  не  передбачати обмежень у законі.

 

     Депутате Пономаренко, будь ласка.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський  виборчий округ,  Черкаська область).  Група "Вперед, Україно!" Шановний доповідачу!  Було сказано,  що прийняття  цього закону спростить і полегшить виконання обов'язків податківцям. А я прошу  пояснити,  наскільки  спрощує  новий  закон   відносини   з податківцями  для  тих,  які  сплачуватимуть  податки?  Тобто  для фізичних осіб.

 

     Дякую.

 

     ЖОВТЯК Є.Д.  Спрощення ось  у  чому.  Коли  людина  заплатила фіксований податок,  то має документ,  який це засвідчує, і ніяких інших зобов'язань щодо податкової адміністрації вона не має.

 

     ГОЛОВА. Депутате Роєнко, будь ласка.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Уманський  виборчий  округ,  Черкаська  область). Фракція "Комуністи України".  Чи не здається вам розпливчастим цей законопроект?  Основний доповідач  казав,  що  можна  платити  або фіксований   податок,  або  відповідно  до  чинного  законодавства використовувати різні форми - патентування,  ліцензування тощо. Ми таким  чином даємо привід податковій адміністрації робити так,  як вона хоче.

 

     І друге.  Ми зранку розглядали  (і  добре,  що  перенесли  на повторне перше читання) проект Закону про місцеві податки і збори. То чи не буде тут закладено міну,  адже місцеві органи влади також здійснюватимуть свої окремі збори,  тобто місцеві,  в такий спосіб зводячи нанівець оце внесення змін і доповнень до декрету?

 

     Дякую.

 

     ЖОВТЯК Є.Д.  Ні,  якраз розмитості тут  немає.  Не  податкова адміністрація,  а  людина  визначає,  чи хоче вести бухгалтерський облік,  як це вимагають інструкції, чи обирає фіксований податок і відповідно не здійснює такого обліку.

 

     Що стосується   органів   місцевого   самоврядування,   то  в законопроекті (в четвертій колонці) передбачено,  що оці ставки  в межах від 20 до 100 гривень встановлюються саме місцевими органами влади. Закон визначає лише межу залежно від виду діяльності.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Сідайте,  будь ласка.  Вичерпано час, наданий для запитань. Записалися депутати, якраз у кількості, передбаченій для скороченого обговорення:  Кужель,  Пронюк, Алексєєв, Шеховцов. Якщо ви не заперечуєте, то й зробимо в такій послідовності. А якщо вони ще й стисло висловляться, то буде дуже добре.

 

     Депутате Кужель,  будь ласка.  За нею - депутат  Пронюк.  Але перед тим прошу Олексія Івановича відповісти на запитання стосовно газу.

 

     ШИТРЯ О.І.  Шановні  народні  депутати!  Стосовно   газу   та мерседесів.  Коли  розглядалося дане питання,  то вирішували,  які критерії обрати, аби знову не обмежити цю діяльність. Вирішили, що кожен повинен займатися такою діяльністю самостійно,  без наймання робочої сили.  Окрім того,  фіксований податок установлюється лише якщо  торгівля  здійснюється  за готівку.  Тож якщо газ продається одною особою і за готівку, то діє цей закон.

 

     Далі. Фіксований податок усе-таки  розраховується  за  видами діяльності. Тому таких випадків, щоб із продажу мерседесів чи газу сплачувався фіксований податок,  гадаю,  не може бути. Бо, інакше, можна  придумати  будь-який  випадок.  От підказують,  що торгівля газом ліцензується, як й інші види діяльності.

 

     ГОЛОВА. Олексію Івановичу,  дякую.  Олександро Володимирівно, будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський   виборчий   округ,   Запорізька   область).  Спасибо, Александр Александрович.  Уважаемые народные депутаты! Надеюсь, вы поддержите  меня  в  том,  что  мы,  присутствующие здесь,  должны извиниться перед профсоюзами предпринимателей за то,  что они с  9 утра стоят возле Верховного Совета.  Поймите,  у нас очень сложная система проведения законов, поэтому только сейчас мы смогли внести данный вопрос на рассмотрение.

 

     Впервые за    четыре    года    хотелось   бы   поблагодарить экономический блок Кабинета Министров за  то,  что  внесен  закон, который  действительно  направлен  на улучшение жизненной ситуации населения,  на его материальную поддержку. Ведь именно государство виновато  в  том,  что  более  7 миллионов человек (это официально зарегистрированное  количество)  сегодня  работают  на  рынках.  И только мы можем не силовыми методами,  не запретами, не установкой кассовых  аппаратов  или  металлических   будок,   а   нормальными экономическими законами заставить людей уйти с рынков.

 

     Уважаемые народные депутаты! На что хотелось бы обратить ваше особое внимание?

 

     Предложенная ставка налога - от 20 до 100 гривень,  это не минимальный,  а реальный налог. Наконец-то мы уходим от заболевания,  которое я  называю  "пинзецизмом".  Именно Виктор  Михайлович  Пинзеник  дал такое направление,  говоря:  все воруют,  поэтому должны быть большие налоги. Можно сегодня принять ставку  фиксированного налога 1000 долларов,  но его ведь никто не будет платить.  Мы должны понимать,  что вновь розничная  торговля уйдет,  как  раньше,  в  пешеходные переходы,  туалеты,  подезды. Поэтому необходимо установить реальный налог.  На  сегодня  Одесса установила налог 300 гривень, и ни копейки не поступило в бюджет.

 

     Помните, в  начале  перестройки очень удачно в этом отношении ввели патент на такси.  Понимали,  что не могут поймать  таксиста, чтобы правильно посчитать его доходы.  Поэтому ввели фиксированный единственный налог -  такси  стали  нормально  работать,  и  стали нормально  поступать  налоги  в  бюджет.  Давайте  впервые поверим расчетам Кабинета Министров  (это  решение  не  было  спонтанным), примем законопроект и посмотрим,  поступают ли налоги в бюджет,  а не будем откладывать.

 

     Далее. Очень удачным является то,  что  местные  власти  сами могут определять размер налогов. Ко мне обратилась избиратель. Она онкологически больная.  Продает жвачку, чтобы просто выжить. Так с рубля,  заработанного  ею,  на сегодня 98 копеек составляет налог. Если  мы  примем  предложенный  законопроект,  то  местная  власть определит  ей  в  месяц налог в 20 гривень,  а тому,  кто торгует, например, кожей или обувью, - 100 гривень. И никому не верьте, что можно  сегодня  на нашем рынке продать больше,  чем можно продать. Покупательная способность населения нулевая.  И если  у  какого-то торговца   вдруг   пойдет  успешная  продажа,  сразу  же  появится конкуренция, и он все равно не сможет продать больше, чем может.

 

     Следующий очень   положительный   момент.    Здесь    впервые поддерживается семейный бизнес...

 

     ГОЛОВА. Олександро Володимирівно, завершуйте.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.   Александр   Александрович,   это   тема  нашего комитета,  мы  ею  занимались.  Прошу  добавить  мне   время   как заместителю председателя комитета. Это серьезный момент.

 

     ГОЛОВА. У   Регламенті  цього  не  передбачено.  Будь  ласка, завершуйте.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Хорошо.  Обратите внимание,  пожалуйста,  что  в проекте   предусмотрена   поддержка   именно   семейного  бизнеса, поскольку не используется привлеченная сила, наемные работники.

 

     Еще один действительно  положительный  момент  -  это  отмена действия патента.

 

     И последнее.   К  каждому  из  вас  обращались  избиратели  и говорили:  "Не могут те, кто стоит на рынке, кому не засчитывается пенсионный  стаж,  платить  сегодня  с  1  гривни  52 копейки".  В законопроекте речь идет о 10 процентах.

 

     Уважаемые народные   депутаты!   Понимая,   что   многие    в предвыборных  программах будут говорить о поддержке малого бизнеса и предпринимательства,  очень  прошу  вас  проголосовать  за  этот проект  закона  в  целом.  Он  хороший,  он  отработан и поддержан экономическими   комитетами,   Кабинетом   Министров.    Предлагаю проголосовать поименно.

 

     Обращаюсь к Евгению Жовтяку...

 

     ГОЛОВА. Прошу вас, Олександре Володимирівно!

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Вы  уже  провели  своей  комиссией два закона по налогообложению,  от которых  предприятия  не  знают,  как  ожить. Третий  закон  о налогообложении,  который вы предлагаете принять, погубит еще и наше предприятие.

 

     Спасибо (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь  ласка.  Я  прошу   присутніх   гостей поводитися   стримано.   Спокійно.   А   Олександрі  Володимирівні зобов'язаний  сказати  стосовно  коректності  висловлювання.   Мій політичний   опонент   Віктор   Пинзеник  -  все-таки  депутат,  і вигадувати  різні  "ізми"  немає  жодної   потреби.   Прошу   бути коректними один до одного і не вживати на трибуні термінів, які не використовуються в друкованій літературі.

 

     Будь ласка,  депутате  Пронюк.  Ви   будете   виступати?   Ви підтримуєте?

 

     Депутате Алексєєв, прошу.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та   засобів масової  інформації  (Індустріальний  виборчий  округ,  Харківська область).  Должен  сказать,  что   это,   наверное,   единственный законопроект  о  налогообложении  (или один из немногих),  который следует принимать как можно скорее.  Ведь мы уже привыкли, что все предложения   о   совершенствовании   налогового  законодательства направлены на то, чтобы побольше взять налогов, то есть направлены против  интересов  людей.  А  этот  направлен  на  то,  чтобы дать возможность работать.  Не секрет,  что благодаря  преобразованиям, которые  осуществлены,  миллионы людей (ученые,  педагоги,  врачи, конструкторы,  вузовские преподаватели) оказались выброшенными  из сферы,   в   которой   они   плодотворно  трудились,  и  вынуждены зарабатываь на жизнь мелким ремесленничеством,  мелкой  торговлей, оказанием мелких услуг.  Это единственное, чем они зарабатывают на жизнь. И вот с этих людей требуют громоздкую систему учета - сдачи отчетов,   налоговых   деклараций.   Тот,   кто  был  в  налоговых администрациях,  знает,  какие там очереди и как сдавать пустые, с прочерками  формы.  Я  думаю,  что сейчас у нас есть шанс быстро и кардинально решить эту пролему.  Вместо того чтобы мелкий торговец имел  кассовый  аппарат,  кассовую  книгу,  предложить ему платить фиксированный налог в бюджет.  Это  легче  будет  и  для  органов, которые  взимают  плату,  и  для  тех,  кто  ее вносит.  Поэтому я выступаю "за" и призываю вас поддержать данный законопроект.

 

     Спасибо. Вот предлагают проголосовать поименно.  Я не против, можно поставить.

 

     ГОЛОВА. Депутате Шеховцов, будь ласка.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (Новокраматорський  виборчий  округ,  Донецька  область). Коллеги,  не  буду  повторяться.  Напомню,  что  во  втором чтении приняты изменения к Закону о патентовании.  Но мы еще  не  приняли решение   по   налогообложению  физических  лиц.  Вот  как  только определится упрощенный механизм налогообложения физических лиц, мы без проблем примем в третьем чтении эти изменения.

 

     А вот  что  касается  опасений,  которые  высказывал  депутат Жовтяк, то я отчасти с ним согласен. Когда начнет действовать этот закон,  мы  увидим,  какие  категории и как используют его в своих интересах.  Напомню,  что в том варианте  Закона  о  патентовании, который  мы рассматривали,  я предложил в порядке эксперимента (вы поддержали)  всетаки  прицениться  к  торговой  площади,   которую занимает субект предпринимательской деятельности.  Можно уплатить 100 гривень и (условно скажем) занимать полрынка. Очевидно, отсюда будет совсем другой оборот,  чем у бабушки,  которая занимает одно торговое место и продает действительно небольшой  обем  продукции на небольшую сумму.

 

     Но это  элементы,  которые вполне можно доработать ко второму чтению.  А в  первом  чтении  законопроект  можно  принимать,  нет сомнения.

 

     ГОЛОВА. Отже,   немає  заперечень.  За  прийняття  в  першому читанні цього проекту закону  висловилися  всі,  хто  виступив  за скороченою процедурою. Всім здається, що закон виписаний ідеально. Тільки наступного дня приходять і вносять зміни.

 

     От читаємо   "Прикінцеві    положення":    "До    остаточного законодавчого  врегулювання розмір фіксованого податку зменшується на 10 відсотків та ця сума  перераховується  до  Пенсійного  фонду України".  Юрист  візьме  цей  документ  і  спробує  відповісти на запитання:  врегулювання чого? Це фіксований податок зменшується в цілому  на  10  відсотків  чи  це  зменшується  сума,  передбачена фіксованим податком?  І починаються різні тлумачення.  Треба чітко виписувати все, що стосується закону.

 

     Зокрема, пропоную записати так: "До остаточного законодавчого врегулювання питання щодо внесків до Пенсійного фонду передбаченою цим  законом  категорією  громадян розмір 10 відсотків фіксованого податку перераховується  до  Пенсійного  фонду  України".  І  тоді зрозуміло,  про що йдеться - і яких громадян, і яка частка, і куди перераховується.  Таких  деталей  набирається   досить   у   цьому документі.

 

     Надаю слово Сергію Леонідовичу для участі в обговоренні. Будь ласка.

 

     ТІГІПКО С.Л.,   віце-прем'єр-міністр   України.    Олександре Олександровичу,   шановні   депутати!   Я  особисто  займався  цим законопроектом.  Не  один  раз  проводив  наради   і   за   участю представників   комітету   Верховної  Ради.  Всі  зауваження,  всі пропозиції,  які  вносили  представники  комітету  під  час  цього обговорення, враховані в даному документі. Мене дивує позиція пана Жовтяка,  який каже,  що у нього ще залишились  якісь  пропозиції. Будь  ласка,  ми  були  відкриті  для  дискусії  і  намагалися все зробити.

 

     Але мушу  підкреслити,   ця   проблема   потребує   негайного розв'язання. Якщо приймаєте сьогодні в першому читанні цей проект, прошу надати нам буквально два дні і  ми  внесемо  його  на  друге читання.  Не  можна  відносити  це  до наступного складу Верховної Ради.  Ми ж маємо 855 тисяч тих,  які  офіційно  займаються  таким бізнесом, а насправді - 4- 5 мільйонів чоловік, які торгують.

 

     ГОЛОВА. Навіщо   на  післязавтра?!  На  завтра  вносьте,  але підготуйте до ладу,  тобто щоб ніяких "сучків" у ньому не було.  І ми проголосуємо неодмінно.

 

     ТІГІПКО С.Л.  Тільки  для цього потрібна спільна добра воля і комітету, і Кабінету Міністрів.

 

     ГОЛОВА. Ви ж не сумніваєтеся в тому?  Не  сумніваєтеся.  Будь ласка, Олексію Івановичу, підсумкове слово.

 

     ШИТРЯ О.І.  Олександре  Олександровичу,  коли відпрацьовували даний законопроект,  то  були  запрошені  насамперед  представники союзу підприємців, усі зацікавлені, у тому числі народні депутати. У нас майже не виникало  проблем  щодо  формулювання.  Ми  вже  не наполягаємо   на   тому,   щоб  передбачити  в  проекті  фіксоване оподаткування тих,  хто здає квартири.  Знімаємо це  питання.  Але відкладати прийняття законопроекту не можна.

 

     ГОЛОВА. А  ви  згодні  з  моїм  зауваженням  до  "Прикінцевих положень"?

 

     ШИТРЯ О.І.  Олександре  Олександровичу,  на  це   можна   так відповісти: немає меж удосконаленню.

 

     ГОЛОВА. То це ж не в юридичних документах!  А в юридичних має бути все так написано,  щоб читач розумів, про що написано. Інакше треба  буде  відразу  давати  тлумачення,  а  потім  -  подання до Конституційного Суду про суперечності з Конституцією.

 

     ШИТРЯ О.І. Олександре Олександровичу, всім зрозуміло, що таке 10  відсотків  суми  фіксованого податку.  Тобто зі 100 гривень 90 гривень спрямовується до бюджету,  а 10 гривень  -  до  пенсійного фонду.

 

     ГОЛОВА. Тут такого не написано.

 

     Слово має  Михайло  Васильович  Чечетов  від  комітету.  Будь ласка. Маєте хвилину часу.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством   (Юнокомунарівський   виборчий   округ,    Донецька область).  Уважаемый  Александр Александрович!  Уважаемые коллеги! Полтора часа назад  закончилось  заседание  Комитета  по  вопросам экономической политики.  Мы рассматривали и этот проект закона,  и проект Закона  о  внесении  изменений  и  дополнений  к  Закону  о патентовании  некоторых  видов  предпринимательской  деятельности. Присутствовали  все  авторы  альтернативных   проектов:   депутаты Шевховцов, Симоненко. Рассматривался и вариант, поданный Кабинетом Министров.  В  результате  получен  обобщенный  вариант  закона  о патентовании, где учтены все проблемы. Депутат Шевховцов правильно сказал,  что  этим  законом  решается  и  проблема,  связанная   с введением  фиксированного  налога  для  тех  граждан,  которые  не регистрируются как юридические лица,  не  нанимают  рабочую  силу, работают за наличность.

 

     Комитет просил  меня  высказать  предложение  принять сегодня этот проект закона в целом,  без первого и без второго  чтений.  А завтра   или   послезавтра   в   пакете   рассмотреть   и  принять отшлифованный и доработанный законопроект о патентовании некоторых видов  предпринимательской  деятельности.  Таким  образом мы сразу вводим два закона и тем самым решаем  проблему:  часть  облагается фиксированным налогом,  а часть предпринимателей, которые работают как юридические лица,  будут приобретать соответствующий патент  с последующим пересчетом.

 

     Поэтому просьба  комитета  с  учетом  замечаний  авторов всех законопроектов принять сегодня законопроект окончательно.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Жовтяк.

 

     ЖОВТЯК Є.Д.  Шановні колеги!  Члени  нашого  комітету  чудово розуміють,  що вже розпочалася виборча кампанія і,  звичайно, всім хочеться бути "батьками",  які рятують Батьківщину, так би мовити, "спасителями Отечества".

 

     Я не  нагадуватиму  Олександрі Володимирівні Кужель,  хто був автором Закону про  патентування,  не  говоритиму,  хто  домагався обов'язкового аудиту.  Проблема в тому,  чи будуть закони виписані так,  як того вимагає Регламент, чи надамо ми право всім депутатам внести  свої пропозиції і чи будуть вони розглянуті спокійно,  без тиску,  без взаємних образ.  Згадайте,  скільки в нас було  добрих намірів, але як тільки щось приймалося з порушенням Регламенту, ці добрі наміри оберталися тягарем для  підприємців.  Ось  з  Одещини підприємці,  з виборчого округу депутата Сокерчака, скаржаться, що дія цього декрету Кабінету Міністрів завдає величезної шкоди їхній підприємницькій  діяльності.  Тому  ми  просимо все-таки перенести законопроект на друге читання наступного вівторка - 10 лютого.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція зрозуміла.  З урахуванням свого  уточнення "Прикінцевих    положень"   стосовно   остаточного   законодавчого врегулювання норми про внески передбаченої цим  законом  категорії громадян  до  Пенсійного  фонду - 10 відсотків фіксованого податку перераховується до Пенсійного фонду України - весь  проект  закону ставлю на голосування у першому читанні. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Стосовно другого читання слово має Віктор Лаврентійович. Будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л.,  заступник  Голови   Верховної   Ради   України (Фрунзенський виборчий округ, Харківська область). Шановні народні депутати!  Дозвольте сказати декілька  слів  щодо  стану  справ  з підготовкою   цього   проекту   закону   і  взагалі  законодавчого врегулювання діяльності малого та середнього бізнесу. Кілька разів керівництво   Верховної   Ради,  а  сьогодні,  зокрема,  Олександр Олександрович,  зустрічалося з представниками малого та середнього бізнесу.  Окрім цього проекту закону,  через день розглядатиметься законопроект   про   контрольно-касові    апарати.    Завершується підготовка  проекту  закону  про внесення змін щодо відрахувань до Пенсійного фонду. Тобто ми наближаємося до цивілізованих стосунків між державою і підприємцями малого й середнього бізнесу. А ці люди

- здебільшого колишні вчителі,  інженери,  люди з кількома  вищими освітами.  Ми маємо все це враховувати.  Працюючи на ринках, вони, фактично, тільки виживають.

 

     Ми прийняли законопроект у першому читанні.  Звичайно, можемо прийняти й у другому читанні, урахувавши запропоноване Олександром Олександровичем. Можемо перенести розгляд на кілька днів, скажімо, на два-три дні,  як запропонував Сергій Леонідович,  доопрацювавши проект,  якщо є якісь серйозні зауваження.  З того,  що я чув,  то дуже серйозних немає.  Між іншим, я маю зауваження, причому доволі серйозне,  враховуючи те, про що ви говорили. У проекті зазначено, що  розміри  фіксованого податку встановлюються органами місцевого самоврядування. На підставі чого? Залежно від виду підприємницької діяльності.  Якби ви врахували запропоноване Кабміном, то тепер ми могли б проголосувати  законопроект  у  цілому.  Про  що  йдеться? Розмір фіксованого податку встановлюється з розрахунку очікуваного валового доходу на період передбачуваного зайняття підприємницькою діяльністю,  який подається самим підприємцем. Це дуже важливо. Бо ви знаєте,  як органи місцевого самоврядування  визначатимуть  оці розміри. Знову нам тут скажуть: "Ви нас загнали знаєте куди?" Якщо врахувати ось цю обставину,  то немає жодних підстав  відмовлятися від прийняття законопроекту в другому читанні.

 

     ГОЛОВА. Я  звертаю  вашу  увагу  на  те,  що  зараз навіть із переконливого  аргументу  Віктора  Лаврентійовича   виникає   така спорадична  дискусія,  і  віце-прем'єр  заперечує йому.  Це ще раз свідчить про те,  що треба зважити на всі ці нюанси.  Якщо  ви  на завтра  зможете  підготувати цей проект,  готуйте на завтра.  Якщо вважаєте,  що треба ще два  дні  попрацювати,  давайте  відкладемо розгляд  до  четверга  і  тоді  приймемо  цей  закон.  Те,  що він необхідний,  ні в кого не  викликає  заперечень.  Але  ми  повинні прийняти  такий закон,  щоб із нього не сміялися ті,  хто буде ним користуватися.  Бо потім податкова адміністрація або  підприємець, або   органи   місцевого  самоврядування  будуть  по-різному  його тлумачити. Ми повинні все чітко записати.

 

     Депутате Сокерчак,  ви  згодні  з  тим,   щоб   до   четверга доопрацювати?

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановний Олександре Олександровичу!  Звичайно, можна доопрацювати і розглядати законопроект у четвер.  Але  краще було б у п'ятницю, бо зазвичай коли документ приймається в першому читанні,  то депутати вносять десятки поправок,  над  якими  треба працювати.

 

     ГОЛОВА. Я   прошу  депутатів,  які  хочуть  внести  поправки, зробити це сьогодні.  Це відхилення від Регламенту,  я розумію, бо ми прискорюємо роботу,  але якщо ви не заперечуєте, давайте ad hoc проголосуємо такий порядок:  сьогодні  вносяться  поправки,  а  на четвер   вноситься   проект   закону   в  другому  читанні.  Немає заперечень?

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 198.

 

     Це процедурне доручення (Шум у залі). Та не зміна Регламенту. За   згодою   депутатів  ми  можемо  (якби  зараз  підтримали  198 депутатів) проголосувати в другому читанні і  прийняти  остаточно. Сергію  Леонідовичу,  не  будьмо  буквоїдами.  Ще  раз  ставлю  на голосування  пропозицію  про  те,  щоб  у  четвер  розглянути  цей законопроект у другому читанні. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Я прошу тих, хто працюватиме над цим проектом закону: якщо ви бачите  якісь  сумнівні  норми,  то  пишіть  так,  щоб  усе   було зрозуміло.

 

     ----------------

 

     Розглядається проект   Закону   України   про   залучення  до Державного  бюджету  України   додаткових   коштів.   На   трибуну запрошується Сокерчак Вячеслав Михайлович.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні  народні  депутати!  Комітет  з питань фінансів і банківської діяльності в грудні розглянув два  проекти, підготовлені  народним  депутатом  України  Лавриновичем і членами нашого комітету.  Вони сьогодні вносяться на  розгляд.  Правда,  у порядку  денному  стоїть  тільки одне питання,  бо проект депутата Лавриновича стосується лише статті 6 Закону про державну податкову службу в Україні.

 

     Чим викликане внесення цього законопроекту?  У грудні, коли в державному бюджеті не вистачало коштів, дуже гостро стояло питання про те, де їх знайти. Кабінет Міністрів пропонував різні варіанти, зокрема підвищення відрахувань від прибутку і  так  далі.  Ми  теж звернули   увагу   на   те,   що   в   нас   не  зовсім  правильно використовуються  кошти,  які  збираються   державною   податковою службою,  які  проходять через митний комітет і через багато інших державних органів.  Відповідно  до  чинного  законодавства  багато державних органів мають право використовувати для поліпшення свого матеріального становища (а  в  деяких  випадках  і  для  вирішення соціальних проблем працівників цих міністерств і відомств) частину сум і штрафів,  інших платежів або грошових стягнень  за  ухилення від сплати податків і так далі.

 

     Наш комітет   вважав  за  необхідне  розібратися  в  цьому  й підготувати проект Закону  про  залучення  до  Державного  бюджету України додаткових коштів.

 

     Хочу, щоб  ви  послухали  аргументацію.  Я  не говоритиму про статтю  6  Закону  про  державну   податкову   службу.   Олександр Лавринович,  який вніс проект змін до неї,  виступить окремо. Тому обговорюватися будуть два проекти.

 

     Я вже сказав,  чим керувався наш комітет.  Розглядаючи  чинне законодавство,  ми виявили, що 11 законів, декретів, Митний кодекс України,  дозволяють певним органам виконавчої влади залишати собі для розвитку відповідну суму коштів у відсотках,  не перераховуючи ці кошти до державного бюджету.

 

     Ми вважаємо,  що  в  Україні  має  діяти  загально   визнаний порядок,  за яким усі кошти, які надходять від платників податків, незалежно від того,  чи  це  суми  прямих  податків,  чи  штрафних санкцій,  чи  інші  платежі,  повинні  бути враховані в державному бюджеті, а з нього вже має здійснюватися фінансування.

 

     Минулого разу,  коли  обговорювалося  це   питання,   Кабінет Міністрів  пропонував внести зміни до статті 6 Закону про державну податкову службу -  залишати  цим  органам  не  30  відсотків  від нарахувань,  а лише 15.  Верховна Рада не підтримала цього. Я тоді теж був проти і пропонував розглянути ці питання  разом,  бо  вони стосуються однієї теми.

 

     Наш комітет,   проаналізувавши   ситуацію,  яка  склалася  із залученням до державного бюджету додаткових коштів,  вніс  на  ваш розгляд цей проект.  Тут є довідкова таблиця, куди внесено закони, що потребують відповідних змін. Щоправда - це не повний перелік.

 

     Закон про захист прав споживачів (частина  друга  статті  23) дозволяє  15  відсотків  від  сум  штрафів відраховувати державним органам  у  справах  захисту   прав   споживачів   для   створення матеріальнотехнічної та науково-дослідної бази.

 

     Закон про  державну  податкову  службу  в  Україні (стаття 6) дозволяє  залишати  30  відсотків  донарахованих  і  стягнутих  за результатами   документальних  перевірок  сум  податків  та  інших платежів,  внесків  для  розвитку  матеріальної  бази.  А  деякими постановами Кабінету Міністрів,  особливо тими, що були прийняті в 1996 і в 1997 роках,  дозволяються  відрахування  і  на  соціальну підтримку  працівників.  Порядок  використання  зазначених  коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

 

     Декрет Кабінету Міністрів про державний нагляд за додержанням стандартів,  норм  і  правил  та  відповідальність за їх порушення (пункт 5 статті 8)  теж  дозволяє  залишати  10  відсотків  органу державної стандартизації.

 

     Закон про    забезпечення    санітарного    та   епідемічного благополуччя населення ( абзац четвертий частини четвертої  статті 35)  -  залишати  10  відсотків на розвиток матеріальної бази і на заробітну плату.

 

     Закон про   відповідальність    підприємств,    установ    та організацій  за  порушення  законодавства про ветеринарну медицину (частина четверта статті 3) - 20 відсотків направляти  на  рахунок Державного  департаменту ветеринарної медицини і 20 відсотків - на рахунок відповідного управління, яке знайшло і стягнуло ці кошти.

 

     Закон про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування - залишати 10 відсотків від сум стягнутих штрафів.

 

     Закон України про рекламу (пункт 5 статті 27) - теж дозволяє це.

 

     Те саме  і  в  законах  про лікарські засоби,  про захист від недобросовісної конкуренції,  про охорону навколишнього природного середовища,  у  Митному  кодексі  (стаття  80,  зміни  до  якої ми прийняли в першому читанні).

 

     Постановою Кабінету Міністрів N 515 від  5  липня  1993  року "Питання  державної  контрольно-ревізійної  служби  в Україні" теж дозволяється направляти на  соціальні  потреби  15  відсотків  сум додатково   нарахованих   платежів   до   бюджету  (з  урахуванням фінансових санкцій) і позабюджетних фондів.

 

     Постанова Кабінету Міністрів N 125 від 18  лютого  1993  року про  умови  оплати  праці  працівників митної системи:  "Дозволити Державному митному комітетові використовувати 30 відсотків коштів, одержаних від реалізації конфіскованого майна та митних зборів".

 

     Постановою Кабінету  Міністрів  N  353 від 9 грудня 1991 року "Питання  Державної  інспекції  України  по  контролю  за  цінами" дозволяється 10 відсотків залишати для розвитку.

 

     I це не повний перелік постанов,  законів,  які дозволяють це робити.

 

     Враховуючи таку ситуацію,  наш комітет вносить на ваш  розсуд проект закону, а оскільки сьогодні не всі мають проект, я змушений його оприлюднити.

 

     У пункті 1 ми пропонуємо таке:  "З метою залучення додаткових джерел   для   фінансування   витрат,  пов'язаних  з  компенсацією громадянам  втрат   від   знецінення   їх   грошових   заощаджень, встановити,  що  кошти  (донараховані  і  стягнені за результатами перевірок суми податків і зборів,  грошові стягнення за  порушення встановлених  законодавством  норм і правил,  кошти,  одержані від реалізації конфіскованого майна,  а також штрафи),  які відповідно до  законодавства України центральні органи виконавчої влади та їх органи    мають     право     використовувати     на     створення матеріально-технічної,  інформаційної,  науково-дослідної бази цих органів,  а  також  на  інші   цілі,   визначені   законодавством, зараховуються до Державного бюджету України".

 

     А оскільки треба розібратися, чи є ще постанови міністерств і відомств з цього приводу,  ми записуємо ще пункт 2 такого  змісту: "До  приведення  у  відповідність  із цим законом інші законодавчі акти України застосовуються в  частині,  що  не  суперечить  цьому закону".

 

     I далі: "3. Кабінету Міністрів України:

 

     протягом двох  тижнів  з  дня  набрання  чинності цим законом підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України  пропозиції про внесення змін до законодавчих актів України,  що випливають із цього закону;

 

     привести свої нормативно-правові акти у відповідність із  цим законом;

 

     забезпечити перегляд  і  скасування  міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади  нормативноправових  актів, що суперечать цьому закону.

 

     4. Цей закон набирає чинності з дня його опублікування".

 

     Ми розуміємо,  що  є  проблеми фінансування всіх цих органів. Але всі ці  кошти  повинні  враховуватися  в  державному  бюджеті. Оскільки  в  минулому  році Державна податкова адміністрація таким чином  залучила  для  розвитку  матеріальної  бази   близько   150 мільйонів  гривень,  ми  пропонуємо  внести  зміни  до  Закону про Державний бюджет на 1998 рік і додати  150  мільйонів  гривень  на фінансування  податкової  адміністрації.  Але  це  все повинно йти через державний бюджет.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Є запитання до Вячеслава  Михайловича?  Є три запитання - у Єльяшкевича, Штепи й Ягоферова.

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Партия  "Громада".  Безусловно,  все  члены Комитета  по   вопросам   финансов   и   банковской   деятельности поддерживают этот законопроект.

 

     Как вы  считаете,  когда будет голосование (а я полагаю,  что оно должно быть в поименном режиме), кто будет голосовать против и почему?

 

     СОКЕРЧАК В.М.   Я   не   знаю,  Олександре  Сергійовичу,  хто голосуватиме проти. Мені здається, усі розуміють, про що йде мова. I  через  те  повинні  зрозуміти,  що  ми даємо доручення Кабінету Міністрів  розібратись.  Якщо  Кабінет   Міністрів,   Міністерство фінансів  розглянуть  цей проект закону,  визначаться щодо нього і переконають Верховну Раду в тому,  що слід залишити  все  так,  як було,  то,  гадаю,  треба буде погодитися з ними. Але я вважаю, що все повинно йти через Державний бюджет.

 

     Розумієте, оця аргументація - що коли державні  службовці  не матимуть  можливості залучати таким чином кошти на заробітну плату чи на розвиток матеріальної бази,  то вони не захочуть працювати - не є переконливою.  Тоді це не державні службовці. Таких державних службовців треба виганяти з роботи,  і їм треба  забути,  що  таке державна служба.  Якщо вони державні службовці, то повинні служити своїй державі, дбати про неї, і все робити, щоб вона була багатша.

 

     ГОЛОВА. Депутат Штепа.

 

     ШТЕПА Н.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  соціальної політики та праці (Сімферопольський виборчий округ,  Автономна Республіка Крим).  Фракция коммунистов. Ваш   комитет   предлагает,   чтобы   средства  шли  только  через государственный бюджет, вы говорите, что это нужно для компенсации потерь от обесценивания вкладов, выплаты зарплаты и так далее.

 

     Я знаю  другое.  Тот  же  комитет по защите прав потребителя, который   использует   15   процентов   из   сумм    штрафов    на материальнотехническое  оснащение,  теперь вообще этих денег иметь не будет.

 

     Почему мы не вносим,  в частности ваш комитет, проект закона, который запретил бы строительство дач,  особняков для первых лиц - Президента,  Премьер-министра и так далее?  Вот я  держу  в  руках статью  "Хижины Леонида Кучмы обошлись налогоплательщику в десятки миллионов гривень". Опровержения по этому поводу - то есть что это неправда,  что  эти  дворцы  не  построены или построены не на эти средства - не было.  Следовательно, я как гражданин Украины должна предположить, что все это правда.

 

     Сегодня творится   вакханалия.   Используются  не  личные,  а государственные средства, потому что, судя по декларациям, все эти люди   бедные.   Так   почему  же  мы  не  вносим  проект  закона, запрещающего все это?  Почему вместо того, чтобы укреплять службы, поддерживающие порядок,  мы предлагаем обратное. А ведь они должны совершенствовать свою техническую базу,  должны быть оснащены теми же компьютерами и так далее. Ответьте, пожалуйста.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Мені нічого вам відповісти на це.  Справа не в нашому комітеті. Будь ласка, вносьте відповідний проект рішення, і ми  його  підтримаємо.  Адже  комітет  не  має  права законодавчої ініціативи, а ви як депутат маєте таке право.

 

     Щодо матеріальної бази.  Я розумію,  що її треба  зміцнювати. Виступаючи минулого разу, я говорив, що на Одещині з 36 податкових адміністрацій 18 працюють в орендованих приміщеннях.  Проблема  є. Через  те  наш комітет пропонує збільшити на 150 мільйонів гривень виплату з державного бюджету  на  утримання  Державної  податкової адміністрації.  Якщо Кабінет Міністрів підтримає наш проект (через два тижні ми до нього повернемося),  то треба буде вносити зміни в Закон про Державний бюджет. Я наполягатиму на цьому.

 

     ГОЛОВА. Вячеславе Михайловичу,  як ви дивитеся на те,  щоб ми розглянули  по  пунктах,  які  ви  пропонуєте  стосовно  змін   до законодавчих актів, і проголосували потім у цілому?

 

     СОКЕРЧАК В.М. Олександре Олександровичу, справа в тому, що це просто довідковий матеріал.  Оскільки це аж ніяк не повний перелік законодавчих  і нормативних актів,  а міністерські акти взагалі не враховані,  ми доручаємо Кабінету Міністрів розібратися  в  цьому. Якщо   Кабінет   Міністрів   запропонує   залишити  100  відсотків податковій адміністрації,  хай аргументує,  і ми підтримаємо.  Але він вносив іншу пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Слово   має  віце-прем'єр-міністр  Сергій  Леонідович Тігіпко.

 

     ТІГІПКО С.Л.  У мене є запитання,  я хотів би,  щоб на  нього відповіли.  Якщо  не  помиляюся,  фонд заробітної плати податкової інспекції за місяць становить 33 мільйони гривень.  За цей  місяць вона отримала 13 мільйонів. Ця стаття не захищена в бюджеті.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Сергію Леонідовичу, наскільки я поінформований, минулого року за рахунок штрафних санкцій  (я  говорив  з  Миколою Яновичем)  на  розвиток  матеріальної  бази надійшло приблизно 150 мільйонів гривень.

 

     ТІГІПКО С.Л.  Я  кажу,  що  стаття  по  заробітній  платі  не захищена.

 

     Податкова служба  могла брати частину коштів із тих сум,  які вона  стягувала.  Що  станеться,  коли  ми  не  зможемо  виплатити заробітну   плату,   а  можливості  мати  гроші  за  рахунок  оцих нарахувань не буде?  Чи не призведе це до руйнації структури,  яка збирає податки для бюджетної сфери?

 

     СОКЕРЧАК В.М.    Така    небезпека   можлива,   але,   Сергію Леонідовичу,  як бути громадянам,  яким  держава  заборгувала  5,2 мільярда  гривень  по  заробітній  платі,  або  тим,  які втратили заощадження? 131 мільярд гривень!

 

     Я розумію,  що  функція  Державної  податкової  адміністрації надзвичайно  важлива  для  держави.  Через  те ми пропонуємо,  щоб Кабінет Міністрів визначився (Шум  у  залі).  Є  проект,  внесений нашим  комітетом,  і кожен народний депутат може підтримати або не підтримати його, натиснувши кнопку.

 

     ГОЛОВА. А що скаже депутат Пустовойтовський з цього  приводу? Будь ласка, Володимире Семеновичу.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  виконуючий  обов'язки голови Комітету Верховної Ради України з питань  бюджету  (Первомайський  виборчий округ,  Харківська  область).  Уважаемый  Вячеслав Михайлович!  Не кажется ли вам,  что мы лечим не болезнь,  а  последствия?  Да,  в таких   случаях   возможны   злоупотребления   деньгами,   которые изымаются.  Но мы  каждый  год  фиксируем  и  другие  нарушения  в использовании бюджетных средств. Нам кажется, если все они будут в бюджете, то нарушений не будет. Хотя даже эти последние публикации свидетельствуют, что такие нарушения имеют место.

 

     И вот  сейчас,  когда  у  нас такой правовой нигилизм,  когда 45-50   процентов   субектов   предпринимательской   деятельности скрываются  от  налогообложения,  когда  надо  укреплять налоговую службу, сделать ее постоянно действующей и достаточно еффективной, мы  именно  ее пытаемся придавить.  Если есть злоупотребления,  мы можем провести проверки и наказать виновных, но не лишаться такого мощного инструмента для наведения порядка.

 

     И бюджет тогда пересматривать не надо.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Володимире  Семеновичу,  я хотів би відповісти вам так.  Пропозиція,  яку ми внесли,  мала б бути  внесена  вашим комітетом, бо це Комітет з питань бюджету, а не нашим. І це було б правильно,  адже треба наводити порядок.  Тому це вас треба було б запитати, чому ви не пропонували знайти джерела та інше.

 

     Я не  один раз говорив,  виступаючи з цієї трибуни,  що в нас банки  розтягують  бюджет.  Буквально   все   фінансується   через комерційні  банки.  Але ж це повинен хтось регулювати.  Хіба ми не ставили цього питання?  Наш комітет ставив -  не  було  підтримки. Отож я не розумію,  чому сьогодні виникає думка,  ніби наш комітет воює з Державною податковою адміністрацією.  Нічого подібного.  Ми не воюємо.  Ми за те,  щоб збільшити фінансування.  Ми хочемо, щоб усі збагнули,  що головна мета - зібрати гроші в державний бюджет, а  не  зібрати 30 відсотків для фінансування своєї організації.  Є факти,  що 30 відсотків для декого - першочергове  завдання.  Вони забувають, на жаль, що це державна структура.

 

     ГОЛОВА. Запитання закінчилися. Сідайте, будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з  питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи (Дрогобицький  виборчий  округ,  Львівська область).  Народний рух України.  Шановні колеги,  ми розглядаємо  зараз  досить  важливий проект  закону.  Мій  проект  не  є альтернативним,  а є складовою частиною цього проекту.

 

     Обговорення, яке почалося,  уже ставить кілька  питань.  Мене трохи здивував зараз Сергій Леонідович,  коли сказав,  що Державна податкова адміністрація не отримує необхідних коштів з  державного бюджету.  Це  дуже  погано.  І тому постає питання щодо можливості існування позабюджетного фонду для штрафних санкцій.  Це  означає, що  людям,  які  не  отримують  заробітної  плати,  треба виявляти ініціативу  і  накладати  стягнення  на  все,  що  рухається,  щоб забезпечити існування структури.

 

     Було сказано  також,  що  в  нас великі проблеми з бюджетними коштами  і  треба  спочатку  навести  лад,  бо  якщо  буде  більше надходжень у бюджет,  то буде більше безпорядків.  Очевидно, тут є величезна проблема,  і тому працюють контрольні структури,  у тому числі й Рахункова палата Верховної Ради.

 

     А от  що  стосується перевірки позабюджетних коштів,  то тут, шановний Володимире Семеновичу  і  всі  поважні  колеги  депутати, немає  повноважень  у  Верховної Ради і немає їх в інших структур. Тому прошу розуміти, про що тут ідеться.

 

     І взагалі це питання, я б сказав, не є локальним. Це є досить суттєвий  елемент  загальної  проблеми,  яка  стосується  і нашого валового продукту,  і зайнятості населення,  і співвідношення  між загальними  доходами  виробників товарів та послуг і тією частиною цих доходів, що вилучається до бюджетів.

 

     Ви знаєте, напевно, що є різні оцінки. Я скористаюся оцінками керівника Національного банку.  Сьогодні 83 відсотки доходу,  який отримує підприємство  незалежно  від  форми  власності,  від  виду діяльності,  мають  сплачуватися у вигляді податків і обов'язкових платежів.  Усі знають  ще  з  підручників,  в  яких  дається  опис економічних механізмів,  що коли ми перетинаємо межу 40 відсотків, то вже є великі проблеми.  А після 50  відсотків  відрахувань  про розвиток узагалі треба забути. Це вже дорога в нікуди.

 

     Якщо при  цьому  ми створюємо законодавство,  яким спеціально заохочуємо накладення штрафних санкцій,  то тоді це  ласий  шматок для тих, хто має повноваження й здійснює відповідний контроль. Але тоді виникає запитання: для кого в нас узагалі держава?

 

     Структура контролю  обов'язково  потрібна,  і  вона   повинна жорстко   функціонувати  в  державі  й  утримуватися  державою  як пріоритетна  структура  з  державного  бюджету.  Державний  бюджет повинен  платити  людям,  які  стежать за дотриманням законності у сфері економіки.  Ці люди повинні працювати в рамках Конституції і законів  України  і  не поводити себе так,  як ті,  кого називають п'ятою владою.  Повинні вирішувати всі  проблеми  в  установленому законом порядку, через суд, коли є в тому потреба, використовувати ті можливості, які надані їм чинними законами.

 

     Принагідно хочу сказати,  що недавно почув про позицію нашого Голови стосовно податкової поліції.  Я згоден, що це дуже потрібна структура для України і треба,  щоб вона функціонувала.  Але  дуже сумніваюсь,  що  структура,  яка народжується з порушенням закону, буде пильно стояти на  сторожі  закону.  І  тут,  гадаю,  потрібні підходи,  які  забезпечили б працю всіх контрольних органів не для того,  щоб задушити те,  що сьогодні ще живе в Україні, а щоб дати можливість  працювати  всім,  збільшувати надходження до бюджетів, створювати нові  робочі  місця  й  не  давати  можливості  окремим структурам    та    юридичним   особам   отримувати   надприбутки, користуючись тим, що відповідні служби мають чітко визначені зони, в яких вони працюють з різними підходами.

 

     І наступне. Така дрібничка в системі правостосунків є нормою, що працює на згортання ділової активності, на зменшення доходів до бюджетів,  на  скорочення робочих місць та на збільшення кількості пограбованих людей і тих, хто поповнює ряди знедолених.

 

     Тому, очевидно,  ми повинні подивитися на цю  проблему  таким чином. У нас в органах влади є велика кількість структур, що мають право зараховувати кошти,  які вони забирають (причому здебільшого в безакцептному порядку),  на свої рахунки і використовувати їх на власний розсуд.  Я колись наводив  такий  приклад.  Якби  ми  дали можливість кожному судді також залишати собі 30 відсотків від суми штрафу,  який  він  накладає,  виносячи  вирок,  чи  від  вартості конфіскованого майна,  то, гадаю, зрозуміли б логіку дій посадових осіб.

 

     Якщо ми хочемо будувати соціально орієнтовану державу, в якій будуть  створюватися  умови  для  того,  щоб  щось вироблялося - і товари, і послуги, і щоб ми могли захистити громадян України, а не працювати тільки на створення структур, які забезпечують безхмарне функціонування владних угруповань,  то повинні прийняти цей закон, який  дає  змогу  контролювати,  застосовувати  штрафні санкції і, зараховуючи всі ці кошти до державного бюджету, використовувати їх згідно з рішенням парламенту України.

 

     Прошу підтримати цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. Олександре Володимировичу, скажіть, будь ласка, таке. Ми не передбачили в бюджеті додаткового фінансування цих бюджетних організацій.  А  тепер  пропонується  забрати  ці кошти,  які вони своєрідним шляхом,  але на законній основі  зараховують  до  своїх кошторисів. Тим самим ми ведемо мову про скорочення або навіть про ліквідацію деяких установ.  То чи не вважаєте ви,  що з огляду  на це,  якщо  вже й приймати такий закон (а логіка його переконлива), то, скажімо, вводити в дію з 1 січня наступного року? Бо інакше ми можемо  зруйнувати всю систему.  Тут треба стосовно кожного пункту дуже уважно підходити.

 

     Це добре,  що  комітет  підготував  такі  висновки.  Та   от, наприклад,  Закон про охорону навколишнього природного середовища. Є структури в цій галузі,  які тепер не матимуть  ніяких  гарантій щодо їх утримання та функціонування.

 

     Я згоден,  що  органи  і  митної,  і податкової служб повинні фінансуватися через державний бюджет,  але якщо ми  в  бюджеті  не заклали   коштів  на  їх  утримання,  то  прийняття  цього  закону означатиме,  що ми припиняємо  функціонування  цих  служб.  Як  ви дивитеся на те, щоб ввести закон у дію з 1 січня наступного року?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановний пане Голово! Мені трохи прикро, що з погляду юридичної техніки цей законопроект не відповідає  найвищим вимогам.  Тут є певна проблема - чіткість норм,  які ми приймаємо. Тому,  ясна річ,  я не проти пізнішого терміну введення  закону  в дію.

 

     Та оскільки  тут  ідеться  про  велику кількість міністерств, комітетів,  інших  структур,  фінансування  яких   передбачено   з державного  бюджету,  я  не можу з вами погодитися ось у чому.  Ви навели як  приклад  Закон  про  охорону  навколишнього  природного середовища. Скажімо, 20 відсотків коштів, стягнутих з підприємств, установ та організацій незалежно  від  форм  власності  за  шкоду, заподіяну природним ресурсам,  зараховуються Мінекології.  Це ж не означає,  що кошти на фінансування цього міністерства в бюджеті не передбачені.

 

     Те саме  й щодо решти пунктів.  Ідеться про 10,  15,  20,  50 відсотків від сум штрафних санкцій,  які зараховуються відповідним структурам.  Тому,  гадаю,  це  правильний  підхід  - звернення до Кабінету Міністрів. Якщо є необхідність, вони візьмуть цю табличку й  проаналізують  по  кожній структурі,  на що використовуються ці кошти,  де є потреба компенсувати ці витрати в  повному  обсязі  й оперативно це перерахувати.

 

     Я вважаю,   що   цей   закон   можна  вводити  в  дію  з  дня опублікування  в  частині,  де  йдеться  про  доручення   Кабінету Міністрів.   А   щодо   застосування   матеріальних   норм,   щодо перерахування цих  коштів  до  державного  бюджету,  то,  скажімо, перенести це на три місяці.  Гадаю,  це достатній термін для того, щоб Кабінет Міністрів повністю розібрався в ситуації.

 

     ГОЛОВА. Є ще запитання?

 

     Депутат Терьохін. За ним - депутат Пєхота.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановний доповідачу! Я так розумію, що Кабінет Міністрів і податкову службу в даному випадку хвилює одне: якщо ці кошти будуть залучені до бюджету,  ці структури будуть останніми в черзі,  тому  що  статті  видатків  на  їх  утримання в Законі про Державний бюджет не є захищеними.

 

     Чи не здається  вам,  що  коли  застосувати  норму,  про  яку говорив  депутат Сокерчак,  тобто фінансувати з державного бюджету апарат цих  установ,  і  передбачити  в  бюджеті  захищену  статтю видатків, ми виконаємо всі норми і введемо парламентський контроль за витрачанням цих коштів?

 

     Дякую.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Я не згоден,  що по кожній  структурі  треба спеціально  записувати  захищені рядки,  оскільки це було б певною мірою знущанням над людьми,  про яких ідеться.  А щодо  податкової адміністрації,  то це цілком слушно. Варто передбачити, що витрати на заробітну плату працівникам податкової  інспекції  є  захищеною статтею бюджету,  бо люди, які виявляють факти ухилення від сплати податків,  на підставі закону це визначають,  повинні  обов'язково своєчасно отримувати заробітну плату.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пєхота.

 

     ПЄХОТА В.Ю.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Московський виборчий  округ,  Харківська область).  Дякую,  Олександре Олександровичу. Сьогоднішня ситуація нагадує  мені  розгляд  питання  щодо  фінансування  Криворізького гірничозбагачувального  комбінату.  Тоді ми говорили,  що не треба робити відрахувань і тому подібного,  давайте все це  закладемо  в бюджет.  І як наслідок, за рік ГЗК не отримав ні копійки, і тільки на 1998  рік  виділено  кошти  цільовим  призначенням,  ми  за  це проголосували.

 

     Так само й тут. Ми навмисно скоротили обсяги фінансування цих служб,  оскільки вони компенсуватимуть частину коштів  за  рахунок сум  штрафів,  про  які  йдеться.  Може,  це  неетично,  може,  це неправильно,  але цю норму вже закладено в бюджет. І розглядати ці закони,  не збалансовуючи бюджет, на мій погляд, безграмотно, як і все,  що ми приймаємо на слух  без  обрахування  і  без  належного обгрунтування.

 

     Тому я  пропонував  би  повернутися  до  цих  статей бюджету, подивитися,  яке  фінансування,  які   джерела   можна   додатково залучити, за рахунок чого. І тоді вже говорити про етичний бік, як це сьогодні  проповідують.  А  зараз  ці  питання  треба  зняти  з розгляду.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Володимире  Юлійовичу,  цей  проект більш як місяць  тому  розданий  депутатам,  і  тому  говорити,   що   щось розглядається з голосу, не зовсім коректно.

 

     Стосовно того,  що  це  вже  закладено  в  бюджет  і не можна повертатися.  Це  друга  некоректність,  оскільки  в  бюджеті   не передбачено  ніякого  додаткового  фінансування всіх цих структур. Тоді розглядалися жорстко визначені показники, у тому числі й щодо податкової адміністрації. Зверніть увагу, коли ми прийняли рішення про скорочення на 15 відсотків фінансування всіх органів державної влади та управління, податкової адміністрації це не стосувалося. У державному  бюджеті  для  них  залишилися  ті  самі   цифри,   які пропонувалися із самого початку.

 

     Щодо комбінату,  про  який  ви  говорили,  то  наскільки мені пам'ять не зраджує,  ми тоді прийняли рішення  про  списання  йому всіх  боргів.  А  це  далеко не копієчки.  Так що тут ви допустили третю некоректність.

 

     А четверта некоректність полягає в тому, що сьогодні мова йде взагалі про підхід, про напрям розвитку. Що ми далі будемо робити? Якщо ми,  маючи 83 відсотки визиску,  будемо створювати спеціальну нормативну  систему  для  контролю  й  штрафу,  то  тоді  потрібно повісити замок на цьому приміщенні  й  сказати:  "Україна  йде  до повного банкрутства".

 

     Ми сьогодні  перед  тим приймали дуже гарний закон,  який має дати людям можливість  самим  вирішувати  свої  питання,  тому  що держава  не може створювати для них нові робочі місця.  А якщо цим шляхом іти далі,  то це буде шлях у безодню,  шлях  до  скорочення робочих місць в Україні.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Депутат Степенко    відмовляється    від    слова.   Депутате Єльяшкевич, будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Депутатская группа "Вперед, Украина!", партия "Громада".  Уважаемые  коллеги!  Сегодня  мы рассматриваем один из судьбоносных документов,  и меня очень  удивляет,  что  поклонники малого и среднего бизнеса покинули зал.

 

     Сможем ли мы бороться с бюджетной мафией или не сможем?  Всем понятно,  что самый удачный бизнес в нашей стране возможен  только на  бюджетных  средствах.  И  тот,  кто  имеет  доступ к бюджетным средствам, особенно если они по природе таковые, но попадают в так называемые  внебюджетные  фонды,  - тот и является самым удачливым бизнесменом.

 

     Если мы не прекратим бизнес на  государственном  бюджете,  то завтра  у  нас  вообще  не  будет никакого бюджета,  в том числе и государственного.

 

     Я не  понимаю,  почему  мы  так   упорно   прислушиваемся   к незаконопослушным гражданам,  таким,  как Азаров. Он до сих пор не хочет выполнить  требования  Конституции,  законов  Украины  и  не выполнит  их.  И не получает за это порицания от своих коллег.  Но идет в налоговую администрацию,  незаконно существующий  орган,  и требует   от  своих  подчиненных  строгого  выполнения  законов  и контроля за  таким  же  выполнением  законов  со  стороны  рядовых граждан.

 

     То, что  предложил  сегодня  Комитет  по  вопросам финансов и банковской деятельности и наш коллега Лавринович,  - это не просто отдельные  строки в законе.  Это наведение порядка в использовании бюджетных средств.

 

     Мне совершенно  непонятна   позиция   вицепремьера   Тигипко, который  рассказывает  о  невыплате  заработной  платы в налоговой администрации.  А как же бюджет, проект которого протаскивал здесь Кабинет Министров?  Или мы пришли к тому,  что Премьер,  президент Федерации футбола,  ездит по стране и раздает  миллионы  по  своим указаниям:  тому  дать,  тому дать?  В этом заключается исполнение бюджета? Когда мы наведем порядок?!

 

     Поэтому я требую  поименного  голосования,  причем  поименное голосование  провести  не сейчас,  а завтра утром.  Или мы наведем порядок в стране и сделаем  так,  чтобы  бюджетные  средства  были прозрачны  для  всех  (чтобы мы могли контролировать эти бюджетные средства),  или мы должны прекратить свою работу,  опустить руки и благословить   наших   удачливых   (на   операциях   с  бюджетными средствами) бизнесменов.

 

     Во избежание разговоров о том,  что не хватит денег  для  тех или  иных  учреждений,  давайте  одновременно  примем  изменения к закону о бюджете.  Вы,  Сергей Леонидович, как вице-премьер должны были первым поддержать эти предложения.

 

     Есть увеличение  доходной  части  бюджета.  Это  серьезнейшее увеличение.  Или вы в этом не заинтересованы?  Меня изумляет  ваша позиция  -  позиция Кабинета Министров.  Если Кабинет Министров не заинтересован в реальном увеличении доходной части бюджета, то кто будет этим заниматься?

 

     Поэтому я  предлагаю  провести голосование в поименном режиме завтра утром и принять,  наконец,  соответствующее  решение.  Пора наводить порядок в использовании бюджетных средств.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ягоферов Анатолій Миколайович. Будь ласка.

 

     ЯГОФЕРОВ А.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Артемівський  виборчий  округ, Луганська   область).  Уважаемый  председательствующий!  Уважаемые народные депутаты!  На мой взгляд,  мы в последнее время  занялись поиском недостатков,  абсолютной критикой, а не созданием системы, позволяющей  устранить  эти  недостатки.  Я  сейчас   выступаю   в поддержку  проекта  Комитета  по  вопросам  финансов  и банковской деятельности.   Комитет   внимательно    рассматривал    ситуацию, складывающуюся  вокруг службы,  которая собирает налоги.  Ситуация складывается неблагоприятная.  Хочу обратить ваше внимание на  то, что  у  нас  на  повестке  дня  принятие Закона о налоге на доходы граждан. С принятием законов о налоге на добавленную стоимость и о налоге  на прибыль в третьем-четвертом кварталах поступления резко увеличились.  И если сегодня помещения налоговых инспекций  забиты посетителями,  то после принятия Закона о налоге на доходы граждан там просто невозможно будет ни повернуться, ни что-либо решить.

 

     На повестке дня и решение вопроса о налоге на имущество.  Это тоже  капитальный  вопрос.  Поэтому комитет и предложил поддержать налоговую администрацию. Но как это сделать организационно?

 

     Я согласен с Александром Александровичем  Морозом,  что  если принять такой закон,  то можно нарушить все то,  что уже работает. Депутат Лавринович сказал,  что в бюджете якобы все предусмотрено. Но  я  думаю,  что  вопросы,  связанные  с деятельностью налоговой администрации,  не предусмотрены.  Я восьмой  год  являюсь  членом Комитета по вопросам финансов и банковской деятельности,  и за эти годы мы не уделяли внимания этой службе.

 

     Учитывая изложенное,  я считаю,  что этот закон надо принять, но  в части,  которая касается налоговой администрации,  ввести со следующего года.  Все остальные службы  профинансированы  и  будут функционировать  нормально,  и  они не несут такой ответственности перед налогоплательщиками, а эта служба должна решить поставленную задачу.  Если же сегодня мы снова будем пытаться вносить изменения в Закон о Государственном бюджете, то ничего не решим. Я предлагаю на  текущий  год  сохранить эту льготу за налоговой службой,  а по остальным службам принять решение, предложенное комитетом.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Тільки в мене є  побоювання,  чи  не  вийде  так,  що завтра  сюди прийдуть з ветеринарної служби і скажуть,  що вони не можуть закупити препарати проти ящура і так далі.  Тому треба бути дуже обережним при вирішенні цього питання.

 

     Депутат Азаров. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.,   голова   Державної   податкової  адміністрації України (Петровський виборчий округ,  Донецька область). Уважаемые народные депутаты! Почему в стране провалилась налоговая реформа и почему так много критики идет и в адрес Верховной Рады,  и в адрес правительства и налоговой службы? Было два пути налоговой реформы. Первый путь,  предложенный осенью прошлого года, заключался в том, чтобы  снизить  налоговое  давление  за счет сокращения социальных расходов бюджета,  за счет сокращения  доходной  и  соответственно расходной  частей бюджета,  за счет сокращения льгот,  расходов на здравоохранение,  образование и так далее.  Он не  был  принят  ни Верховной  Радой,  ни  населением.  И  мы  завалили  эту налоговую реформу.

 

     Второй путь заключался в том,  чтобы усилить  наступление  на теневую  экономику,  на  те финансово-промышленные круги,  которые грабят  экономику  и  народное  хозяйство  Украины,  и   за   счет вовлечения  в  налогообложение  этих  финансовых  ресурсов снизить налоговое  давление  на  работающие  предприятия,  на   работающую экономику.  Для  реализации  второго  пути потребовалась налоговая реформа (без нее  Украина  не  выйдет  из  кризиса),  понадобилось создание серьезной налоговой службы.

 

     Скажу откровенно: если этот закон будет принят - на налоговой службе можно поставить  крест.  Будет  поставлено  под  угрозу  не только  ее  материально-техническое  оснащение,  но  и  вообще  ее деятельность. Из 33 миллионов гривень, предусмотренных на зарплату в январе, Минфин профинансировал только 13 миллионов. По остальным статьям расходов - ни копейки.  Скажите,  за счет  чего  содержать помещения, транспорт, связь и так далее?

 

     Говорим о   борьбе   с   теневой   экономикой   и  совсем  не задумываемся о том, что подразделения налоговой полиции, налоговой администрации  не имеют элементарного - защищенной связи!  Люди по общему  гражданскому   телефону   отдают   распоряжение,   скажем, проконтролировать  прибытие  трех  цистерн  со  спиртом на такуюто станцию.  Конечно, эти цистерны не прибывают, а если прибывают, то с надлежащим документальным оформлением - и никаких вопросов нет.

 

     Резервы, которые  налоговая  администрация  стала вовлекать в оборот,  в бюджет -  это  дополнительных  3  миллиарда  гривень  в прошлом году,  300 с лишним миллионов в январе этого года.  Это те резервы,  за счет которых можно последовательно снижать  налоговое давление на экономику.

 

     Сегодня Алексей   Иванович   Шитря  докладывал  один  из  тех проектов -  о  фиксированном  налоге,  -  которые  предусматривают снижение  давления  на  малых  предпринимателей.  Мы готовим такие предложения.  Я вас уверяю,  это реальный выход из  экономического кризиса.

 

     Вячеслав Михайлович  Сокерчак  обективно сказал о финансовой ситуации в налоговой администрации. Но, к сожалению, он предлагает несбыточное:  добавить  150  миллионов  из  бюджета  на содержание службы. Да как же взять эти деньги, уважаемый Вячеслав Максимович? Это  только  так  говорится  -  занести эти 150 миллионов в строку доходов бюджета и в строку расходов.  Но  когда  ударят  морозы  и электростанции  будут  задыхаться  без  угля и перед Премьером или министром финансов встанет вопрос о финансировании,  то,  конечно, он  в  первую  очередь  отдаст  деньги на уголь,  а уж потом будет думать о налоговой администрации.  И  я  их  понимаю.  И  хотя  я, конечно,  требую  зарплату  как  положено,  но  в данной ситуации, какими бы ни были защищенными статьи,  к сожалению,  мы ничего  не получим.

 

     На становление  нормальной налоговой службы нужно минимум два года.  Через два года можно рассматривать этот вопрос.  Я  уверен, что если мы пойдем правильным путем,  то увеличим доходы бюджета и переломим экономическую ситуацию.  Тогда,  может быть,  не будет и этих проблем.

 

     Поэтому, уважаемые  коллеги,  прошу  не  поддерживать  данный законопроект и оставить этот порядок финансирования, тем более что оно  значительно  снизилось  в  этом году.  Вот эти дополнительные отчисления - что бы вам ни говорили, технология заключается в том, что в безакцептном,  в бесспорном порядке списывается обязательный платеж в бюджет.  А надо же еще выявить,  что не уплатили.  Из той суммы недоплат, которая выявлена (речь идет об уклонении от уплаты налогов), доначисляется определенная сумма. На 30 процентов от той суммы  выписывается  платежка или они идут в общую картотеку.  Вот реально действующий порядок.

 

     Поэтому если в бюджет  поступает  бесспорно,  в  безакцептном порядке  70  процентов  доначислений,  то  от  тех  сумм,  которые доначислены,  поступает всего десятая-двадцатая доля.  Вот  в  чем суть.  И когда кто-то говорит, что это превращается в самоцель, он просто вводит вас в заблуждение.

 

     И, наконец,  последнее,  что я вам хотел сказать.  В процессе рассмотрения   проекта  бюджета  со  службы  сняли  50  миллионов, поскольку предусматривалось, что будет другой источник. Вот почему еще раз прошу вас, уважаемые коллеги...

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте,  будь  ласка.  Прошу  вибачити:  я помилився і зайвий час надав промовцю.

 

     Шановні депутати,   відбулося   обговорення   за   скороченою процедурою.  У мене все-таки до вас усіх така пропозиція. Стосовно того,  що треба відійти від фондового порядку утримання  державних органів до бюджетного,  ні в кого нема заперечень. Але я хотів би, щоб ми були тут один перед одним відверті. Якщо ми зараз приймаємо цей  закон,  то  це  руйнує  приблизно  15-20  структур  державних органів, які щось контролюють, чомусь сприяють, щось забезпечують. Маю  на  увазі  ветеринарну  службу,  природоохоронну  тощо.  І  я повністю  згоден  з  депутатом  Пєхотою,  що  ми  в  такому  плані розрахунків просто не маємо.

 

     Тож було б,  очевидно,  цілком справедливо,  якби ми прийняли цей закон,  а ввели його з 1 січня наступного  року.  Весь  закон. Маючи на увазі,  що Верховна Рада наступного скликання простимулює виконання другого  й  третього  пунктів  цього  закону  і  Кабінет Міністрів внесе свої пропозиції стосовно тих чи інших структур.  А якщо з'ясується,  що на наступний рік,  скажімо,  щодо  податкової інспекції  таким  чином  ще  не можна діяти,  то Кабінет Міністрів внесе відповідну  пропозицію  і  можна  буде  продовжувати  термін введення  в  дію  цього  закону  стосовно якоїсь служби ще на рік. Однак  сам  принцип,  потрібний  для  нашого  суспільства,   треба закласти.  Це  було  б  слушно.  Виходячи  з  цього,  я  просив би проголосувати  в  першому  читанні  проект  закону,  внесений   на обговорення...

 

     Депутат Лавринович  як автор має право для заключного слова й коментаря. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Я хочу підтримати вашу пропозицію, але прошу зважити на матеріальні норми зарахувань до бюджету.  Очевидно, тут є проблема,  і тому можна відкласти введення закону  в  дію  до  1 січня наступного року.

 

     А от  що  стосується Кабінету Міністрів,  подачі ним проектів змін  до  законів,  і  що  стосується  наведення  порядку  в  його нормативних актах,  постановах, наказах міністерств, інструкціях і в усьому іншому,  то треба,  щоб ця робота була виконана не  до  1 січня, а, скажімо, до 1 липня цього року.

 

     ГОЛОВА. Цілком слушна пропозиція,  повністю з нею згоден.  Я, власне,  саме це й мав на увазі, тільки не назвав строк, а сказав, що Верховна Рада простимулює оперативність уряду. Нема заперечень?

 

     У першому читанні ставиться проект на голосування.

 

     "За" - 168. Не підтримується пропозиція.

 

     Частина депутатів,  я дивлюся,  помилилися й не голосували. У мене інші дані на моніторі. Десь зникло приблизно 40 голосів. Тому ще раз ставлю на голосування. Мабуть, хтось не зорієнтувався.

 

     Голосуємо в  першому читанні,  маючи на увазі,  що закон буде вводитися з 1 січня наступного року.

 

     "За" - 175. Не приймається.

 

     Поіменно? Хто за те, щоб поіменно голосувати? Прошу.

 

     "За" - 93. Прийнято.

 

     Дехто не врахував,  що для прийняття рішення потрібна третина голосів депутатів, які взяли участь у голосуванні.

 

     Голосування йде  в  поіменному  режимі.  Хто  цього не хотів, треба було голосувати проти або утриматися.

 

     Будь ласка, законопроект у першому читанні голосуємо.

 

     "За" - 135. Не прийнято.

 

     Будь ласка,  по фракціях опублікуйте.  Ну,  половина з кожної фракції    голосують,   крім   позафракційних,   які   виявляються найсміливішими (Шум у залі). Прошу уваги!

 

     Шановні колеги!  Крім тих питань,  які знято з розгляду (щодо скасування пільг тощо - уряд пропонував зняти, і депутати сьогодні це пропонували),  є ще питання, які ми все одно мусимо розглянути. Тому  прошу  вашої  згоди  на  те,  щоб  на  півгодини  продовжити засідання.  Дуже прошу.  Проти цього можуть голосувати тільки  ті, хто  заходить на 15 хвилин в сесійний зал вранці і коли виходить в ефір і агітує про те чи інше.

 

     Треба розглянути  ці  питання,  адже  без  нас  їх  ніхто  не розгляне.   Вони  є  в  порядку  денному.  Пропоную  на  півгодини продовжити засідання. Будь ласка, підтримайте. Іде голосування.

 

     "За" - 144. Прийнято.

 

     На 15 хвилин продовжити - це навіть право головуючого.

 

     ----------------

 

     Про внесення змін до Постанови  Верховної  Ради  України  про звіт   Фонду   державного   майна.  Доповідач  Рябченко  Олександр Володимирович.  Немає?  На завтра переноситься...  (Шум у залi). Є Рябченко?..

 

     Про зміни   в   адміністративнотериторіальному   устрої.  Від комітету хто готовий доповідати?

 

     Будь ласка,  знайдіть депутата Стешенка.  Тут рядові питання, які треба розглянути.

 

     Поки Рябченко  готується,  проголосуємо  проект Постанови про вилучення та надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб.  Питання  готове,  доопрацьоване.  Проект  усі розглянули, ставлю його на голосування.

 

     "За" - 158.

 

     Володимире Кириловичу Олексєєнко, будь ласка. Коротко прошу.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Мар'їнський  виборчий  округ,  Донецька область).  Шановні колеги!  Матеріали підготовлені, у всіх вони є. До комітету надійшло лише одне зауваження.

 

     Розглянувши його  з   участю   депутата   Горохівського,   ми пропонуємо  доповнити проект постанови пунктом щодо надання земель запасу (2  гектари)  Бережанській  міській  раді  для  будівництва цегельного заводу. Більше зауважень не надходило.

 

     Я прошу підтримати це рішення, бо життя не стоїть на місці.

 

     ГОЛОВА. Ще   раз   ставлю   на   голосування.   Будь   ласка, підтримайте.  Уже всі зрозуміли,  що  можна  голосувати,  тут  усе чесно.

 

     "За" - 206.

 

     Голосуємо ще раз. Ну чому ви блокуєте голосування?!

 

     "За" - 222.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 239. Прийнято.

 

     -----------

 

     Про внесення  змін  до  Постанови  про  звіт Фонду державного майна. Депутат Рябченко. Будь ласка.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.,   голова   Спеціальної   контрольної   комісії Верховної  Ради України з питань приватизації (Вузівський виборчий округ,  Дніпропетровська область).  Шановні колеги! У листопаді ми розглядали  звіт Фонду державного майна й прийняли з цього приводу постанову.  Комісія  контролює  процеси  приватизації  і  в   ході розслідування окремих випадків,  у тому числі й за вашими заявами, дійшла висновку,  що ситуція,  яка склалася  навколо  Запорізького заводу феросплавів, потребує конкретних рішень Верховної Ради.

 

     Зараз уже  і  директор підприємства,  і трудовий колектив,  і галузеве міністерство проти  приватизації  за  заниженими  цінами. Однак  приватизація йде,  незважаючи на обіцянки керівництва фонду не проводити конкурс  з  метою  приватизації  Запорізького  заводу феросплавів.

 

     Зважаючи на  це,  прошу  вас  підтримати  пропозицію віднести Запорізький  завод  феросплавів  до  числа   тих,   де   тимчасово призупинені   приватизаційні   процеси   (це  Нікопольський  завод феросплавів і Дніпроспецсталь),  до з'ясування,  яка склалася ціна на державні пакети акцій.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування за основу цей проект постанови. Будь ласка.

 

     "За" - 235.

 

     Ставлю на голосування проект постанови в цілому. Будь ласка.

 

     "За" - 244. Прийнято.

 

     Про зміни   в   адміністративнотериторіальному   устрої.    Є відповідні  проекти  постанов,  вони  завізовані  і  не викликають заперечень.

 

     "Включити в межі міста Шепетівки землі Шепетівського району".

 

     Ставлю на голосування проект Постанови про зміну  межі  міста Шепетівки Хмельницької області. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Проект Постанови  про  присвоєння найменування новоутвореному населеному  пункту  Красилівського  району  Хмельницької  області. Назва села Юзіно.

 

     Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 223.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     Проект Постанови  про віднесення міста Хуст Хустського району Закарпатської області до категорії міст обласного значення.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     І проект Постанови про зміну  межі  міста  Рівне  Рівненської області.  Ідеться  про  включення в межі міста земель Рівненського району.  Ці землі фактично зайняті  містом,  але  вийшло  так,  що сільраду  віднесли  за  15  кілометрів  від  міста,  а там уже йде забудова міста.  І тепер люди,  які там проживають, ні в сих, ні в тих  (Шум  у  залі).  Тим  краще,  хоч буде з кого податок брати й відповідати за ці всі речі.

 

     Ставлю на голосування цей  проект  постанови.  Документи  всі оформлені. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 230. Підтримано.

 

     Завтра о 10 годині розпочнеться чергове засідання.

 

     Спасибі.