Стенограма пленарного засідання

16 січня 1998

 

ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ДЕВ'ЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и. 16  с і ч н я  1998  р о к у.

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні депутати, гості і запрошені!  Доброго  ранку,  радіослухачі!  Розпочинаємо засідання Верховної Ради. Прохання підготуватися до реєстрації.

 

     Реєструймося, будь ласка.

 

     У залі зареєструвалися 298 депутатів.

 

     Я розумію...  Реєструємося,  депутат Швидкий не  встиг.  Будь ласка, реєструємося.

 

     Зареєструвались 302   народних  депутати.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги, дозвольте зачитати депутатські запити:

 

     Недригайла Валентина  Михайловича  -  до  Президента  України стосовно   реальної   загрози  руйнування  системи  правоохоронних органів, насамперед органів Міністерства внутрішніх справ.

 

     Прошу підтримати цей запит. Голосуємо.

 

     "За" - 208.

 

     А тепер про направлення, будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 209.

 

     Групи народних депутатів (Моцпан,  Ратушний,  Білас,  Білоус, Запорожець,  Кияк)  -  до  Президента України стосовно ігнорування Міністерством   агропромислового   комплексу   звернень   народних депутатів щодо порушень у Львівському агроуніверситеті.

 

     Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 179. Підтримано.

 

     А тепер  про  направлення,  будь  ласка,  голосуємо.  Я прошу голосувати активніше.  Просто незрозуміло,  чому ви один одного не підтримуєте.

 

     "За" - 174.

 

     Хмари Степана  Ільковича  -  до  Президента  України стосовно нагородження   президентською   відзнакою   за    заслуги    перед Батьківщиною    президента    акціонерного   товариства   "Концерн "Електрон". Голосуємо (Шум у залi).

 

     "За" - 154. Підтримано.

 

     Тепер про направлення голосуємо.

 

     "За" - 168. Не приймається.

 

     Групи депутатів (Лупаков,  Попеску,  Кияк)  -  до  Верховного Головнокомандуючого  Збройними  Силами  України  стосовно порушень законодавства,   директиви   Верховного   Головно-    командуючого Збройними Силами України N1 від 09.12.97 року. Прошу підтримати.

 

     "За" - 157.

 

     Ставлю на   голосування   пропозицію   про  направлення  всіх чотирьох депутатських запитів разом на  ім'я  Президента.  Їх  усі підтримано. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 198. Не підтримується.

 

     Степенка Василя  Івановича до Голови Верховної Ради у зв'язку з  невдоволенням  відповіддю  на  запит  щодо  пропозицій   Спілки вітчизняних товаровиробників про розгляд ряду проектів економічних законів.

 

     Ольховського Бориса Івановича  -  до  Голови  Верховної  Ради України  стосовно  затримки  внесення  на  розгляд  Верховної Ради проекту Закону про нормативно-правові акти.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 175. Рішення прийнято.

 

     Павловського Михайла Антоновича - до Прем'єр-міністра України стосовно  доцільності  відкриття  військової  кафедри і підготовки військових викладачів  у  Міжнародному  інституті  лінгвістики  та права  та  стосовно  фінансування  Міністерством оборони житлового будівництва та ремонту житла для військовослужбовців.

 

     Недригайла Валентина  Михайловича   -   до   Прем'єр-міністра України   стосовно   ситуації   з  підготовкою  механізаторів  для сільського господарства в системі профтехосвіти.

 

     Лавриненка Миколи Федоровича до  Прем'єр-міністра  України  у зв'язку   з   невдоволенням   відповіддю  на  запит  щодо  виплати заробітної плати викладачам Глухівського державного  педагогічного інституту.

 

     Мовчана Павла  Михайловича  -  до  Прем'єр-міністра  України, міністра освіти України у зв'язку з невиконанням рішень  суду  про виплату  заробітної  плати  вчителям  Тучинської загальноосвітньої школи Рівненської області.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 189. Прийнято.

 

     Тарана (Терена)      Віктора      Васильовича      -       до віце-прем'єр-міністра   України   Білоблоцького  Миколи  Петровича стосовно  доцільності  збільшення  розміру   соціальної   допомоги одиноким матерям, багатодітним сім'ям.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 181. Прийнято.

 

     Групи депутатів  (Шишкін,  Єрмак,  Кулаков,  Ткаченко)  -  до виконуючого  обов'язки  Генерального  прокурора  України  стосовно перевірки законності отримання квартири в Полтаві головою обласної держадміністрації.

 

     Групи депутатів (Чиж,  Довгань,  Лавриненко, Ніколаєнко) - до виконуючого  обов'язки Генерального прокурора України у зв'язку зі зволіканням розслідування за фактом побиття громадян  у  Львові  7 листопада 1997 року.

 

     Хмари Степана    Ільковича   -   до   виконуючого   обов'язки Генерального  прокурора  України   у   зв'язку   з   невдоволенням відповіддю на депутатський запит щодо порушення громадянських прав громадянина Козіна.

 

     Біласа Івана   Григоровича   -   до   виконуючого   обов'язки Генерального прокурора, голови Служби безпеки, міністра внутрішніх справ,   міністра   оборони   та   голови   Державної   податкової адміністрації  стосовно порушень чинного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа" та  командуванням  військової частини N 14363 при продажу дизельного палива.

 

     Агафонова Анатолія Вікторовича - до міністра фінансів України стосовно виконання розпорядження уряду щодо фінансування робіт  по ремонту   теплотрас   мікрорайону   Фрегат  у  місті  Первомайську Миколаївської області.

 

     Кравчука Володимира Івановича - до міністра освіти України  у зв'язку з невиконанням у Білоцерківському районі Київської області вимог статті 57 Закону України про освіту  щодо  надання  пільг  з оплати комунальних послуг педагогічним працівникам.

 

     Степанова Михайла   Володимировича   -  до  голови  правління державної  холдінгової  компанії  "Луганськвугілля"  у  зв'язку  з невдоволенням  відповіддю  на  звернення  щодо затримки з виплатою заробітної плати робітникам шахти "Черкаська".

 

     Костицького Василя Васильовича - до голови Івано-Франківської обласної   державної   адміністрації   у  зв'язку  з  відключенням радіомовлення в окремих населених пунктах області.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 189. Рішення прийнято.

 

     Іще надійшов запит  депутата  Чижа  до  Прем'єр-міністра  про недопущення  знищення  селянських  спілок шляхом відчуження майна, техніки,  продуктивної худоби за  рішенням  судів  через  несплату внесків до пенсійного фонду.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 187. Прийнято.

 

     Слово надається   Олійнику   Борису   Іллічу  для  повторного оголошення запиту. Будь ласка.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах і зв'язках з СНД (Запорізький виборчий округ, Запорізька  область).  Шановні  колеги!  Я  просив  би,   щоб   ви підтримали такий мій повторний депутатський запит.

 

     До мене   надійшло  звернення  профкому  Запорізького  заводу феросплавів,  підписане 2553 працівниками,  з проханням  захистити їхнього   директора   Гаврилова,   котрого,   на  думку  заводчан, безпідставно намагаються усунути з посади.  У зверненні,  зокрема, зазначається,  що  ініціатива  стосовно звільнення йде від першого віце-прем'єрміністра.

 

     18 грудня 1997 року я звернувся  з  депутатським  запитом  до Президента  України  з  проханням  об'єктивно  розібратися  в  цій ситуації.  9 січня  цього  року  одержав  негативну  відповідь  за підписом  першого віце-прем'єр-міністра України,  дії якого саме й оскаржували 2553 працівники заводу. Отже, коло замкнулося.

 

     А тому вдруге звертаюся до  Президента  України  з  проханням об'єктивно   розібратися   в   цій   ситуації,   оскільки   перший віцепрем'єр-міністр  України  в   даному   випадку   виступає   як зацікавлена  сторона.  Я  нічого  не  маю супроти нього,  але коло замкнулося і його треба розірвати.

 

     Спасибі вам.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  підтримати   повторний   запит   на   ім'я Президента. Голосуємо.

 

     "За" - 201. Підтримано.

 

     Прошу проголосувати  про направлення запиту адресатові.  Будь ласка.

 

     "За" - 212.

 

     Я прошу,    проголосуйте.     Депутат     Бортник     просить переголосувати.     Валерію     Григоровичу,    уклінно    просимо проголосувати.

 

     "За" - 232.

 

     Спасибі.

 

     Хмара Степан Ількович просить надати  слово  для  роз'яснення щодо направлення свого запиту.  Його зміст ми підтримали. Можливо, ми приймемо рішення про направлення. Будь ласка.

 

     ХМАРА С.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань оборони і державної безпеки (Залізничний виборчий округ, Львівська область).  Шановні народні депутати!  У моєму запиті  ось  про  що йдеться.  5  січня цього року було вручено відзнаку Президента "За заслуги перед батьківщиною" президенту концерну "Електрон" .

 

     Я запитую:  за які заслуги  вручено  цю  нагороду?  Адже  під керівництвом   Рибенка   і   компанії  на  виробничому  об'єднанні "Електрон"  розроблялася  взагалі  модель   того,   як   руйнувати промисловий комплекс України.  І,  дійсно,  це було зроблено.  Усі акціонери лишилися обдуреними, ошуканими. Нині "Електрон" випускає 2  тисячі  телевізорів  на  рік,  тоді  як  у 1990 році випускав 1 мільйон.  Кошти розкрадено і розкидано по всіх усюдах у далекому і близькому  зарубіжжі.  Тисячі  робітників  залишилися  за  бортом. Практично  діяльність  цього  величезного  виробничого  об'єднання паралізовано.

 

     Крім того,  користуючись  підтримкою в уряді пана Пинзеника в той час,  коли він був віце-прем'єром,  саме оця зграя Рибенка  не раз отримувала від держави кредити, які було розікрадено. І тільки наприкінці минулого року було порушено  кримінальну  справу  проти Електронбанку,  який проводив операції фактично по розкраданню, чи відчуженню,  коштів   громадян   і   держави   цього   величезного виробничого об'єднання, яке свого часу займало 4 відсотки валового продукту України.

 

     Я прошу,  шановні народні депутати,  підтримати цей запит  до Президента,  тому  що  склалася  така  практика,  що Президент дає нагороди,  звання якраз тим людям,  які руйнують Україну.  Я хотів би,  щоб  він дав роз'яснення щодо цього конкретного прикладу.  Бо таких прикладів дуже багато. Я прошу підтримати.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування  пропозицію  про  направлення цього запиту Президенту. Будь ласка.

 

     "За" - 235. Рішення прийнято.

 

     ___________________________

 

     Шановні депутати! Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради повідомляю про входження до складу депутатської   групи  "Єдність"  народного  депутата  України  від Апостолівського виборчого округу N  98  Дніпропетровської  області Івана Івановича Магди, а також про те, що депутат Юхимчук Анатолій Петрович вибув з депутатської групи "Незалежні".

 

     _________________________

 

     Шановні депутати!  Міністерство інформації  зробило  заяву  з приводу   постанови   Верховної   Ради   України   про   концепцію телевізійної програми "Твій вибір",  у якій пан Кулик оголосив про те,  що  він не буде виконувати цю постанову.  Це свідчить не лише про  зневагу  до  законодавчого  органу  держави,  а  й  є  прямим посяганням  на законність.  Це є продовження цілеспрямованої лінії на дискредитацію парламенту,  інформаційне  блокування  діяльності парламенту.

 

     Сьогодні відбувається    нічим   не   прикрите   перетворення державних засобів  масової  інформації  в  рупор  однієї  команди, знаряддя  для  дискредитації політичних опонентів.  Ось чому такий шалений опір викликало прийняття даної постанови,  яка має на меті створити  незалежне  телебачення  як  противагу телебаченню однієї політичної сили,  яка претендує на  весь  державний  інформаційний простір.  Яскравим  прикладом  є реклама з ранку до вечора на УТ-1 Народно-демократичної партії,  що є неприпустимим для держави, яка прагне стати правовою.

 

     Отже, справа дійшла до того,  що вже міністри дозволяють собі давати  оцінку  прийнятих  Верховною  Радою  актів  і   самостійно вирішувати,  виконувати чи не виконувати їх. Думаю, що зараз немає потреби полемізувати з паном Куликом  щодо  змісту  його  заяви  і нашої постанови. Але він мусить знати, що його справа - виконувати рішення  законодавчого  органу,  як  передбачено  Конституцією.  А тлумачити   ці   рішення   дано   не   йому,  не  пану  Кулику,  а Конституційному Суду України.  Якщо він у такій спосіб  реагує  на оголошення  йому  догани  за  неналежне  виконання  своїх  функцій відповідно до постанови Кабінету Міністрів і якщо таким чином його "орендує"  Кабінет Міністрів,  то Верховна Рада може дати оцінку і Кабінету Міністрів стосовно  необхідності  безумовного  дотримання конституційних  прав,  у  тому  числі  щодо  виконання  постанов і законів, які приймаються Верховною Радою (Шум у залі).

 

     І крім того, ще раз підкреслюю, це грубе порушення закону про вибори,    це   втручання   в   законодавче   поле,   це   взагалі безпрецедентний приклад того,  коли посадова особа, яку вивели від відповідальності   специфічним   шляхом,  намагається  тепер  усім роздавати   оцінки,   безконтрольно   користуючись    можливостями керівництва інформаційним полем України.

 

     Я хотів  би,  щоб  Комітет законодавчого забезпечення свободи слова і засобів масової  інформації  підготував  з  цього  приводу відповідний документ (Шум у залі).

 

     Шановні колеги,  в нас є ще 10 хвилин.  Запишіться, хто хотів би висловитися.

 

     Опублікуйте, будь ласка, список.

 

     Депутат Черенков.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Біловодський виборчий округ, Луганська область). Прошу передати слово депутату Масенку.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування (Оржицький  виборчий  округ,  Полтавська  область). Дякую.  Шановний Олександре Миколайовичу, шановні колеги депутати! Учора розглядалося питання про програму приватизації,  але мені не довелося виступити. Тому я хотів би сьогодні оприлюднити звернення великої групи працівників  Великокохнівського  району  електричних мереж,  що  стосується  оцих  чудасій,  які  є  в  нас  у  питанні приватизації.

 

     "17 листопада  1997  року  розпочалася   приватизація   цього підприємства і в цілому всієї компанії.  За першим списком кожному працівникові Великокохнівського району електромереж  за  пільговою ціною - 2,5 гривні за одну акцію було виділено по 300 акцій. З них за приватизаційний майновий сертифікат - 200 акцій, і ще 100 акцій можна було придбати за компенсаційні сертифікати або за готівку на суму 250 гривень.

 

     Таким же правом користувалися  і  непрацюючі  пенсіонери.  До третього  списку  спочатку  були занесені директор компанії,  його заступники та  керівники  структурних  підрозділів,  а  пізніше  - майстри   і   старші  майстри.  19  грудня  1997  року  в  обласне підприємство   були   терміново   запрошені   начальники   районів електромереж,  головний  інженер,  заступник начальника і майстри. Мета  виклику  -  оформлення  договору  про  купівлю-продаж  інших пакетів акцій, що й було зроблено.

 

     А що  ж  керівники?  Вони обділили себе?  Ні,  директор Попов отримав 32 тисячі акцій,  а майстри -  по  1600.  Таким  чином,  у Великокохнівському  районі  електромереж на 71 працівника виділили 21 тисячу 300 акцій,  а сім чоловік керівного складу  отримали  13 тисяч 657 акцій.  Що ж це за приватизація? Люди просять, щоб хтось дав відповідь на це запитання.

 

     Ми вимагаємо пояснень,  чому  не  було  ніякої  інформації  з питань приватизації компанії "Полтаваобленерго",  чому так жахливо несправедливо  розподілено  акції  між  працівниками.  Ця  ганебна спекуляція народним майном викликала хвилю людського болю, гніву і обурення.  Ми не вдавалися до страйку,  хоч нас  і  спонукають  до цього".

 

     Відповідь працівники   просять   дати   через  газету  "Голос України. Листа підписали 67 працівників.

 

     Від себе хочу додати таке. Такою гореприватизацією начальники різних  рівнів  грабують  працівників  і  селян і закликають їх до спокою та примирення.  Але,  як бачимо,  люди уже прозрівають. І я хотів  би,  щоб  усі  зрозуміли,  до  чого  веде  оця грабіжницька приватизація.

 

     Дякую за увагу (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Депутат Данча.

 

     ДАНЧА М.Д.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (Ужгородський сільський виборчий округ,  Закарпатська область).  Прошу передати слово Юрію Оробцю.

 

     ГОЛОВА. Депутат Оробець. Будь ласка.

 

     Сядьте всі, будь ласка, на місця, прошу.

 

     ОРОБЕЦЬ Ю.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу,  транспорту і зв'язку (Промисловий виборчий округ,  м.Київ).  "Вперед,  Україно!" В останньому номері "Юридичного вісника" є численні матеріали, які ставлять під сумнів легітимність   призначення  частини  складу  Конституційного  Суду Президентом України.  Ця проблема надзвичайно важлива з  юридичної точки  зору.  І  я думаю,  що нам як парламентаріям треба створити слідчу комісію для перевірки викладених фактів  щодо  легітимності призначення членів Конституційного Суду.

 

     Я пропоную  внести  до  порядку денного питання про створення слідчої комісії з перевірки зазначених фактів.

 

     Будь ласка, прошу цю пропозицію поставити на голосування.

 

     ГОЛОВА. Я поставлю цю пропозицію на  голосування,  але  трохи почекайте.

 

     Депутат Ричагов. Прошу.

 

     РИЧАГОВ Г.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та   засобів масової   інформації   (Татарбунарський  виборчий  округ,  Одеська область). Прошу передать слово народному депутату Смирнову.

 

     ГОЛОВА. Депутат Смірнов. Прошу.

 

     СМІРНОВ Є.Л.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією (Тульчинський виборчий  округ,  Вінницька  область).  Голова   слідчої   комісії Верховної   Ради.  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Сьогодні першим питанням мала б бути розглянута інформація про звіт слідчої комісії  Верховної  Ради  України  з  приводу капітального ремонту Палацу культури "Україна".  Учора воно було поставлено  в  перелік останнім.  Усі питання,  крім нього, було розглянуто. Таким чином, автоматично воно мало б перейти на сьогодні першим. Оскільки, крім того,  п'ятниця у нас специфічний день, а результат голосування за висновками має бути позитивний,  я прошу поставити на  голосування пропозицію  про  те,  щоб  інформацію  включили до порядку денного першим питанням.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Я поставлю на голосування.

 

     Депутат Кияк.

 

     КИЯК Т.Р., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах  і зв'язках з СНД (Ленінський виборчий округ,  Чернівецька область).  Дякую.  Я  прошу  передати  слово  народному   депутату Яворівському.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин    (Світловодський   виборчий   округ, Кіровоградська область).  Голова блоку  демократичних  партій  НЕП ("Народовладдя,  економіка,  порядок").  Шановні  колеги і шановні наші виборці!  Владу не любили в усі часи,  особливо не люблять  і зневажають її сьогодні. І для цього є всі підстави.

 

     Я хочу вас повернути до події десь двомісячної давності, коли я в цій залі звертався до Кабінету Міністрів,  до міністра Гуреєва з  приводу  того,  що  в  Кривому  Розі помирає гірник-вибухівець, хворий  від  професійної  хвороби  на   рак,   і   йому   державне підприємство заборгувало 31 тисячу гривень,  жодної копійки з яких йому не видали для того, щоб купити знеболюючі ліки.

 

     Цей дзвін пролунав тут,  у Верховній Раді.  Були обіцянки,  я отримав листа від заступника міністра про те, що вони зроблять усе для того,  щоб вишукати і  повернути  зароблені  гроші  смертельно хворому  гірникові.  Отримав я цю відповідь тоді,  коли цей гірник уже два місяці тому як похований.

 

     Через те хай наші урядовці не ображаються,  коли ми їх тут  з усіх  боків  дзьобаємо,  але  така  аморальність,  така неувага до людини сьогодні притаманна значній частині нашої виконавчої влади.

 

     І друге питання,  яке я хотів би порушити  від  імені  нашого виборчого  блоку.  Ви  знаєте  про  вимогу Міністерства внутрішніх справ з приводу того,  що ті пенсіонери,  які не обмінюють  старий паспорт,  радянського зразка,  на новий, не отримуватимуть пенсії, тієї пенсії,  яка й без того затримується на цілі місяці.  Я почав вивчати  це  питання,  і  з'ясувалося,  що люди не можуть обміняти паспорт,  тому що за нього потрібно платити  гроші.  А  з  чого  ж платити, коли навіть пенсію не дають?

 

     Так от,  елементарне,  я  ще  раз  кажу,  навіть  не  глибоко професійне вивчення нашого законодавства дуже  чітко  підтвердило, що гроші за це платити не потрібно. Я хочу, щоб пенсіонери почули, як звучить друга стаття  декрету  Кабінету  Міністрів:  за  видачу нового  зразка  паспорта  громадянина  України  (крім  обміну нині діючого паспорта на паспорт нового зразка),  тобто за все береться мито, крім цього.

 

     Через те  я  дуже  просив би Міністерство внутрішніх справ не шукати на голому місці конфлікту і  не  ускладнювати  і  без  того складне життя наших пенсіонерів.

 

     Дуже вам дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кірімов.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Іванківський  виборчий округ,  Київська область). Дякую, Олександре Олександровичу. Прошу передати слово Михайлу Ратушному.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ратушний. Будь ласка.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Збаразький виборчий  округ,  Тернопільська  область).   Конгрес   українських націоналістів.  Найперше дякую вам,  Іване Захаровичу,  за те,  що передали слово.

 

     Шановні виборці,  шановні народні депутати!  Я свідомий того, що  ситуація  з  невиплатою  заробітної  плати і заборгованості по пенсіях є катастрофічною в кожній області  України.  Але  найбільш катастрофічна  вона,  як  свідчить  статистика,  у  Тернопільській області. Про це вже говорилося не раз.

 

     Проте, незважаючи на наші  численні  звернення,  а  також  на обіцянки вищих посадових осіб з уряду,  з облдержадміністрації, що до різдвяних свят буде ліквідовано заборгованість хоча  б  за  два місяці,   ситуація   на   Тернопільщині   не  змінилася.  Особливо катастрофічна вона в північних районах Тернопілля - Кременецькому, Шумському і Лановецькому.

 

     Сьогодні працівники  освіти  і охорони здоров'я Кременецького району,  доведені до відчаю  більш  як  річною  заборгованістю  по виплаті  заробітної  плати,  розпочали страйк.  І фактично медичні заклади волинських районів тернопілля не працюють.

 

     Люди не раз приїжджали і приїжджають сюди в надії,  що  їхній голос буде почуто,  та й обіцянки їм роздавалися.  Вони пишуть: ми вкотре переконуємося,  що облудні обіцянки високих посадових  осіб не  виконуються,  що  з  їхньої  вини працівники освіти та охорони здоров'я доведені до статусу  жебраків  і  свята  Нового  року  та Різдва були сумними в наших родинах.

 

     Я ще  раз  апелюю  і  до  Прем'єр-міністра,  і до Президента: повірте,  що всім оцим іграм стосовного соціального  захисту,  які нині  ведуть  певні організації,  можна покласти край дуже просто. Платіть людям своєчасно  заробітну  плату  і  пенсію,  і  будь-які спроби  комуністичного реваншу будуть приречені просто-напросто на невдачу.

 

     Я знаю, що така ж ситуація (це вже зовсім дико) складається в Поліському   та  Іванківському  районах  Київщини,  які  найбільше постраждали від Чорнобильської катастрофи.

 

     Далі. Теж питання соціального плану,  яке стосується того, що згідно  з  постановою  Кабінету  Міністрів передбачено виплачувати субсидії на оплату комунальних послуг для працюючих і пенсіонерів. Але  ж  люди на селі цих комунальних послуг не отримують і тому не мають права на субсидії.  Сьогодні, на жаль, Олександр Миколайович Ткаченко не зачитав депутатського запиту стосовно того, щоб внести зміни до чинного законодавства з тим, щоб змінити таку ситуацію.

 

     Я ще раз звертаюся до всіх вищих посадових осіб,  які  давали обіцянки   бюджетникам  Тернопілля.  Батьки  школярів  кажуть,  що втомилися від того, що їхні діти не можуть ходити до школи. Треба, щоб  нарешті  голос  бюджетників Тернопілля було почуто і більш як річну заборгованість було ліквідовано.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я прошу всіх заспокоїтися і сісти на місця. Треба прийняти рішення з тих питань, які порушили депутати у своїх виступах.

 

     Пропозиція депутата Оробця  стосовно  необхідності  прийняття постанови про створення спеціальної слідчої комісії для з'ясування обставин,  які  стосуються  конституційності  призначення  частини членів Конституційного Суду. Аргументацію ним зроблено.

 

     Я ставлю пропозицію про створення спеціальної слідчої комісії з цього питання на голосування. Iде голосування.

 

     "За" - 219. Рішення прийнято.

 

     У цьому випадку потрібна  третина  голосів  депутатів.  А  що стосується   змісту,   тобто   складу  комісії,  то,  будь  ласка, підготуйте пропозиції. Ми проголосуємо це... Є у вас?

 

     Депутат Лавринович. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська  область).  Народний  рух України.  У нас було дуже багато спеціальних слідчих комісій, і це створювало певну проблему щодо регламенту роботи.  Але у  нас  уже була й інша практика.  Гадаю, вона є досить правильною, прийнятною

- надати статус  слідчої  комісії  Комітетові  з  питань  правової політики, який може здійснити цілком нормально ці функції.

 

     ГОЛОВА. Я  не  заперечую.  Маючи  такий статус,  комітет може залучити потім інших фахівців.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка. Iде голосування.

 

     "За" - 204. Рішення прийнято.

 

     Таким чином,  ці  функції  здійснюватиме  Комітет  з   питань правової  політики,  і  він  може  залучити до участі в цій роботі будь-кого із спеціалістів,  кого він вважає за потрібне.  До речі, як з депутатів, так і з недепутатів.

 

     Далі. Депутат   Смірнов   вніс   пропозицію   (її   теж  було обгрунтовано)  щодо  інформування  про  підсумки  роботи   слідчої комісії з перевірки витрат коштів на реконструкцію (чи ремонт,  чи капітальний ремонт) Палацу культури "Україна" та  інших  об'єктів. Ми двічі розглядали це питання у Верховній Раді, давали відповідне доручення.  Питання процедурне, але треба проголосувати, з тим щоб розглянути   його   в   той  час,  коли  Верховна  Рада  працює  в інформаційному просторі.  Тобто давайте третім у  порядку  денному поставимо це питання.

 

     Першим питанням? Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 218. Рішення прийнято.

 

     Тепер. Депутат   Найда   звернувся   ще  раніше  з  письмовою пропозицією стосовно необхідності  створення  спеціальної  комісії Верховної  Ради  для  перевірки списків юридичних і фізичних осіб, які взяли в Ощадбанку і Пенсійному  фонді  з  1991  по  1994  роки кредити в сумі понад 1 мільйон гривень. Про що йдеться? Про те, що в  той  час,  коли  була  гіперінфляція,  це  був   типовий   шлях накручування коштів, і треба подивитися, хто ж користувався такими пільгами і хто тим самим розкручував інфляцію.  Я  вважаю,  що  це природне питання.

 

     Ставлю на  голосування  цю  пропозицію.  I просив би депутата Найду запропонувати список членів цієї комісії.  Вважаю,  що можна було  б  дати  доручення  комісії,  яку  очолював  депутат  Сергій Григорович Сінченко.  Якщо можна разом проголосувати, щоб комісія, яку  очолював  депутат  Сінченко,  разом  розглянула і це питання. Немає заперечень?

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 259. Рішення прийнято.

 

     Шановні депутати, є пропозиція включити до порядку денного на сьогодні  проект  невеличкого  закону,  з  однієї статті,  який ви тільки що одержали на  руки,  -  про  порядок  проведення  виборів депутатів  міської,  районних у місті Києві рад та міського голови міста Києва.

 

     Цей законопроект в принципі можна було б і не розглядати. Але вже тепер ідуть такі коментарі, що це хтось ставить під сумнів, що це,  бачите,  невизначеність,  намагання завалити вибори  в  місті Києві.

 

     Щоб цього не сталося,  треба прийняти закон,  який,  по суті, приводить у відповідність з чинним законодавством порядок  обрання відповідних структур у місті Києві.

 

     Я прошу  проголосувати  пропозицію  про  включення до порядку денного цього питання. Iде голосування.

 

     "За" - 232. Рішення прийнято.

 

     Також я прошу вас підтримати  пропозицію  Комітету  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності  про  включення  сьогодні  до порядку  денного  й   обов'язковий   розгляд   доопрацьованого   з урахуванням  зауважень  депутатів  питання  про  внесення  змін  і доповнень до  Закону  України  про  державне  регулювання  імпорту сільськогосподарської   продукції.  Бо  мова  йде  про  виникнення правовідносин уже в цей період, і треба, щоб цей закон працював.

 

     Я ставлю на голосування цю пропозицію.  I якби ви підтримали, то ми проголосували б зараз цих два закони.

 

     Iде голосування.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Є ще одна процедурна пропозиція: провести засідання без перерви,  оскільки  це  заключне  засідання восьмої  сесії  Верховної Ради.  У кінці засідання дати можливість головуючому виступити протягом максимум 10  хвилин  з  інформацією про  підсумки  роботи цієї сесії.  Пропоную провести засідання без перерви і закінчити його о 13.30.

 

     Немає заперечень? Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 258.

 

     __________________________

 

     Шановні колеги!  Перед тим як надати слово депутату  Смірнову для  виступу  з приводу інформації комісії,  я прошу проголосувати проект закону,  який ні в кого не викликає заперечень,- про вибори в  місті  Києві  (я  зараз  його зачитаю),  а також проголосувати, оскільки враховано  всі  пропозиції  депутатів,  законопроект  про зміни    до    Закону    про    державне    регулювання    імпорту сільськогосподарської продукції. Оцих два документи проголосувати, а потім заслухати інформацію. Немає заперечень?

 

     Зміст проекту  закону  такий:  "Цей  закон  визначає  порядок обрання депутатів міської,  районних у місті Києві рад та міського голови міста Києва.

 

     Стаття 1 (тут взагалі одна стаття). Вибори депутатів міської, районних  у  місті  Києві  рад  та  міського  голови  міста  Києва проводяться згідно з Законом України про вибори депутатів місцевих рад та сільських,  селищних,  міських голів  в  Україні,  а  голів районних  у  місті  Києві  рад  - відповідно до Закону України про місцеве самоврядування в Україні.

 

     Цей закон набуває чинності з дня його опублікування".

 

     Документ відпрацьовано юристами.

 

     Ставлю на голосування цей законопроект у першому читанні.

 

     "За" - 260.

 

     Є пропозиція прийняти його в другому читанні.

 

     Депутат Терещук.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань культури  і духовності (Маріупольський-Приморський виборчий округ, Донецька область).  Всеукраинский союз рабочих. Спасибо, Александр Александрович.   Я  хотел  бы  предложить  к  этому  законопроекту следующее  дополнение.  Дело  в  том,  что  аналогичная   ситуация сложилась  и  в  ряде  других  городов  Украины.  В  частности,  в Мариуполе согласно решению председателя городского совета не будут проводиться выборы в районные советы. И поэтому, может быть, имеет смысл расширить этот закон.

 

     ГОЛОВА. Я прошу вас.  Ті правовідносини відрегульовані чинним законодавством і ці теж відрегульовані. Але є специфіка Києва. Те, що ви пропонуєте, стосується зовсім іншої норми закону.

 

     Ставлю на голосування цей  законопроект  у  другому  читанні. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 254. Прийнято.

 

     Я прошу  секретаріат  підготувати  цей закон зараз на підпис. Сьогодні вранці я підписав Закон про вибори до місцевих рад. Нехай вони разом підуть на підпис Президенту.

 

     ___________________________

 

     Проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про державне регулювання імпорту сільськогосподарської  продукції. Усі пропозиції депутатів тут враховано.

 

     Оскільки ніхто   з  депутатів,  які  вносили  зауваження,  не заперечує,  ставлю на голосування законопроект у другому  читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 246. Рішення прийнято.

 

     Спасибі.

 

     _____________________

 

     Слово має  депутат Смірнов.  Слухається інформація Тимчасової слідчої комісії про результати перевірки  законності  виділення  і використання   коштів   на   капітальний  ремонт  Палацу  культури "Україна"  та  фінансової  діяльності  Міністерства   культури   і мистецтв  України  і  підпорядкованих йому установ,  а також інших міністерств,  відомств,  установ   і   закладів   у   зв'язку   із розслідуваними справами.

 

     СМІРНОВ Є.Л.   Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні народні депутати!  Оскільки наша слідча комісія зібрала величезний матеріал, одразу прошу вас дати мені змогу ознайомити і депутатів, і виборців з висновками не лише щодо Палацу "Україна",  а  й  щодо Культурного центру України в Москві,  програми "Дружина Президента України - дітям України" тощо.

 

     Тимчасова депутатська слідча комісія має доповісти  Верховній Раді України таке.

 

     Перше. Структура комісії та обсяг виконаної роботи.

 

     Комісія складалася із десяти народних депутатів України,  які утворили три основні  групи  комісії:  аналітичну,  оперативну  та слідчу. До роботи комісії було залучено 11 наукових консультантів, зокрема 5 - до аналітичної і 6 - до оперативної груп.

 

     Було проведено 9 офіційних оглядів об'єктів (у тому числі три з   відеозйомкою)   із   паралельним   фіксованим  на  аудіокасети опитуванням свідків.  У найрізноманітніші міністерства, відомства, установи,  підприємства тощо (усього 143) було надіслано 201 запит чи вимогу про надання  відповідної  документації.  Тричі  довелося вдаватися  до  вилучення  необхідних  матеріалів.  Як свідків було допитано 41 особу.  До оперативної роботи на  громадських  засадах було залучено 648 осіб.

 

     У результаті слідча комісія одержала 11183 аркуші документів (із них 9 982 - оперативним  шляхом),  162 години аудіозаписів та 11 годин відеозапису.

 

     У травні   1997   року   Верховна   Рада   України  розширила повноваження  комісії,  що  дало   змогу:   по-перше,   вийти   на документальне  підтвердження  зловживань  окремих  працівників  та інших міністерств,  відомств і установ;  по-друге,  зірвати (самим фактом   своєї   діяльності   й  конкретними  запитами)  деякі  із запланованих правопорушень орієнтовано на суму близько 5 мільйонів доларів.

 

     Відповідно до одностайного рішення комісії 16 липня 1997 року голова  комісії  виступив  на   пленарному   засіданні   під   час обговорення   питання   про   Прем'єр-міністра   України,  довівши неможливість затвердження на цій посаді  Пустовойтенка.  На  жаль, під    прямим   тиском   Президента   226   голосами   (мінімумом) Пустовойтенка на  цю  посаду  всупереч  нашим  застереженням  було обрано,  що,  як  показала  подальша робота слідчої комісії,  було помилковим.

 

     Слідча комісія завершила оперативнослідчу  роботу  30  грудня 1997 року, аналітичну - 12 січня 1998 року.

 

     Комісія з'ясувала таке.

 

     Капітальний ремонт   Палацу  культури  "Україна".  Привід  та причини прийняття рішення про капітальний ремонт Палацу "Україна".

 

     Позірним приводом   для   проведення   реконструкції   Палацу культури  "Україна",  скромно названої капітальним ремонтом,  було визначення палацу на нараді у  Президента  Кучми  основним  місцем святкування   5-ї  річниці  незалежності,  а  проголошеною  згодом причиною - висновок  щодо  обстеження  металоконструкцій  покриття палацу,   зроблений  інститутом  "Укрндіпроектстальконструкція"  у квітні 1996 року (документ від 08.04.1996).

 

     Далі я не називатиму ні номерів, ні дані документів, усе це є в матеріалі, розданому вам. Усі факти суворо задокументовані.

 

     Уже тут  постає ряд запитань.  Що,  Україна стала в 1996 році заможнішою,  ніж у 1994 році,  щоб дозволити собі  такі  величезні витрати на так званий капітальний ремонт?  Що, в Україні, у Києві, не було іншого місця для  проведення  одноденної  ювілейної  акції (наприклад  в Національній опері)?  Основне - чому документ НДІ за підписами Шумицького,  Крижби і  Санковського,  які  я  тільки  що демонстрував, з'явився вже після початку реконструкції, у самий її розпал?

 

     Відповіді на  ці  питання  однозначні.  Причетні   до   афери можновладці, насамперед Пустовойтенко, об'єднали позірний привід з позірною ж причиною, щоб замилити очі громадськості.

 

     Справжня причина  тотальної  реконструкції  палацу,  яка,  до всього того,  за думкою авторів проекту, закінченого реалізацією в 1970 році,  спотворила  одну  з  найкращих  споруд  нашої  столиці (посилаємося  тут на авторитет одного з найвидатніших архітекторів України  -   автора   проекту   1970   року   Маринченко   Євгенії Олександрівни), зовсім інша.

 

     За тотального  пограбунку  держави,  за браку контролю з боку уряду та правоохоронних органів,  які самі  загрузли  в  корупції, маючи  за  приклад  фінансові  махінації  величезних масштабів при аналогічних роботах по спорудженню Культурного  центру  України  в Москві  (про  це  нижче),  плануючи  надалі  особливу  роль Палацу культури "Україна" у валютних махінаціях (про це  нижче),  головні ініціатори  капремонту,  одержавши на те благословіння Президента, просто не могли не скористатися унікальною нагодою збільшити  свої неправедним  шляхом  нажиті  статки,  збільшити їх через завищення обсягів робіт,  махінації при укладанні  контрактів  з  інофірмами тощо.

 

     Незаперечним фактом  є  те,  що на момент прийняття Кабінетом Міністрів України постанови про капітальний ремонт палацу не  було в    наявності    офіційного    фінансового   обгрунтування   його необхідності,  навіть обсягів  і  хоча  б  орієнтовної  остаточної вартості цих робіт,  що давало практично необмежені можливості для зловживань по всій вертикалі задіяних у роботах структур та осіб.

 

     Визначений Президентом Кучмою  відповідальним  за  проведення капремонту  Палацу  "Україна"  міністр  Кабінету Міністрів України Пустовойтенко  (тепер  Прем'єрміністр  України)  ще  до  прийняття постанови Кабінету Міністрів проводить 26 січня 1996 року нараду з питань підготовки і проведення капремонту Палацу  "Україна",  якій передували  зумовлені розпорядженнями Пустовойтенка закриті наради й прийняті накази іншими міністерствами і відомствами.  Наприклад, наказ Міністерства культури і мистецтв від 25 січня 1996 року.  На нараді  26  січня  1996  року  (повторюємо,  -  ще  до   прийняття постанови)  приймаються  безпрецедентні  протизаконні  рішення про виділення  Мінекономіки,  Мінфіном,  Мінкультури   500   мільярдів карбованців,  близько 3 мільйонів доларів для (цитуємо) "виконання робіт по реконструкції палацу" (пункт  4  протоколу  наради),  про "фінансування...      без     затвердженої     проектнокошторисної документації" (пункт 5),  про початок "виконання ремонтних робіт з 5 лютого" (пункт 12).

 

     На цій   же  нараді  фактично  визначається  трійця  реальних керівників  так  званого  капремонту:  Пустовойтенко  -   основний керівник-куратор,  міністр  культури і мистецтв України Остапенко, який за першої ліпшої нагоди ховається за спину  свого  тодішнього заступника  Безгіна,  і  тоді  заступник  голови  (тепер - голова) Київської міськдержадміністрації Олександр Омельченко.

 

     29 січня 1996 року Пустовойтенко дає вказівку про  підготовку проекту постанови Кабміну щодо вже не реконструкції,  а капремонту палацу.  А наступного дня,  30 січня, Омельченко проводить нараду, результатом  якої стає протокол,  затверджений Пустовойтенком,  де містяться такі перли:  перерахувати для капремонту ще  3  мільйони доларів  (пункт  2);  дозволити  Головуправлінню благоустрою міста видати  дозвіл  на  виконання   ремонтно-будівельних   робіт   без наявності   затвердженої   проектної   документації   (пункт   8); перерахувати проектним організаціям  аванс  у  сумі  60  мільярдів карбованців (пункт 12) тощо.

 

     Аж 7  лютого  1996  року,  вже  після  початку робіт,  Кабмін приймає постанову N160 про проведення капітального ремонту  Палацу культури  "Україна",  якою (пункт 5) виділяє на цю мету близько 20 мільйонів доларів США за рахунок зменшення на таку ж суму  обсягів асигнувань  стосовно  інших  об'єктів,  цебто  зменшення витрат на інше,  вкрай необхідне державі  (пункт  5),  та  поклада  загальне керівництво  капремонтом  на  Омельченка (пункт 8),  контроль - на колишнього віцепрем'єра Кураса (пункт  9),  роль  замовника  -  на Міністерство культури і мистецтв (Остапенко, пункт 2).

 

     Цей унікальний   у  своєму  роді  документ  з  додатком  щодо технічного переоснащення палацу (тут уже мови немає про заіржавілі сталеві конструкції,  а лише про граніт,  мармур, вітражі, золото, тощо),  який ураз забрав, власне, ні на що у громадян 20 мільйонів доларів,  підписали  і  завізували,  крім Пустовойтенка,  тодішній Прем'єр-міністр Є.  Марчук, віце-прем'єр Курас, міністри Остапенко і Гуреєв,  заступник міського голови Омельченко і купа інших , які не могли не розуміти, що чинять.

 

     У розпал капремонту,  29 квітня  1996  року,  Прем'єр-міністр підписує  підготовлене  Пустовойтенком  розпорядження  N313-р  про зменшення ставок ввізного мита на матеріали  та  устаткування  для капремонту  Палацу  "Україна"  до  розміру 0,01 відсотка їх митної вартості із додатком переліку контрактів з 28 іноземними  фірмами, підписаним   уже   самим  Пустовойтенком  на  пропозицію  міністра культури Остапенка.  При цім  заперечення  Мінекономіки,  Мінфіну, МЗЕЗторгу,  Держмиткому  і  навіть  юрвідділу Кабміну враховані не були.

 

     Причини прийняття розпорядження  N313-  р  цілком  зрозумілі. Вони   двоїсті:   по-перше,   зменшення   ставок   ввізного  мита, надзвичайно вигідне фірмам-постачальникам та тим,  хто визначив їх такими (тендери,  власне, не проводилися: волюнтаристично і не без вигоди для себе обирали не ліпші  і  дешевші,  а  ті,  хто  більше дасть;  дивіться  нижче);  по-друге,  вартість  капремонту  почала ставати загрозливою,  і,  лівою  рукою  крадучи  мільйони,  правою намагалися заощадити копійки.

 

     29 червня  1996 року за пропозицією Мінкультури (Остапенка за безпосередньою вказівкою Пустовойтенка) Кабмін  приймає  постанову N691,  а  26  липня  за  тих же обставин N840,  якими у зв'язку із зростанням у геометричній прогресії вартості ремонту:

 

     дозволяє надати комерційним банкам кредит Палацу "Україна"  у розмірі  ще близько 20 мільйонів доларів США,  до того ж з оплатою комерційним банкам державою відсотків у розмірі  облікової  ставки Національного банку;

 

     дозволяє здійснювати  фінансування  виплат  цих  відсотків за рахунок зменшення обсягів асигнувань державних капіталовкладень на будівництво;

 

     закладає в  проект  Державного бюджету на 1997 рік витрати на ці цілі;

 

     визначає сім комерційних банків, що нададуть кредити.

 

     За поданням все того ж Мінкультури (Остапенко)  Кабмін  видає розпорядження  N  467-р від 30 липня 1996 року про склад державної приймальної комісії палацу після капремонту (цікаво, що без участі архітектора-автора) та Постанову N 942 від 14 серпня 1996 року про затвердження акта приймальної комісії. Того ж дня палац постановою N 943 включають до списку пам'ятників архітектури,  що перебувають під  охороною  держави  (проект   постанови   і   лист   на   ім'я Пустовойтенка за підписом Омельченка).  Ми ще повернемося до цього рішення.

 

     Проте і після офіційного прийняття "відремонтованого"  палацу держкомісією  до  самого дня урочистого засідання з приводу п'ятої річниці незалежності, на святкування якої було витрачено з бюджету (постанова  Кабміну N 777) 5 мільйонів доларів,  у ньому і навколо нього кипить бурхлива робота, яка з'їдає все нові й нові кошти.

 

     Здавалося б,  епопею з палацом  завершено.  Але  за  поданням Остапенка  Кабмін  приймає  постанову  N 1390 вже від 16 листопада 1996 року,  де знову дозволяє взяття кредитів у комерційних банках (усього  їх  16)  на  суму 28 мільйонів гривень,  або 15 мільйонів доларів США,  з погашенням їх Мінкультури протягом  1997  року  за рахунок  асигнувань  із Держбюджету на капітальний ремонт закладів культури.  І це при тому,  що заклади культури в Україні практично знищені,  уся  культосвітня мережа розвалена,  працівники культури стали безробітними або місяцями сидять без зарплати.

 

     Оскільки, по-перше,  комерційні  банки  не  палали   бажанням надати  кредити  Палацу  культури  "Україна"  і,  по-друге,  пряме додаткове кредитування Національним банком уряду України  для  цих потреб  могло  б  викликати  незадоволення міжнародних кредиторів, Національний  банк  11  та  25  грудня  1996  року  надав  кредити зазначеним комерційним банкам у рахунок відкритої кредитної лінії.

 

     У бедламі   з   капремонтом   не   змогли   або  не  схотіли, розрахуватися з будівельниками. Борг за жовтень 1996 року становив 29 мільйонів гривень. Повністю його не виплачено і тепер.

 

     Уже 23  травня  1997  року Кабмін видає розпорядження N 277-р про зменшення ставок ввізного  мита  на  обладнання,  устаткування тощо  ще  17  іноземних фірм (перелік підписано Пустовойтенком) на загальну суму 9 мільйонів доларів США.

 

     Підсумовуючи сказане в цьому розділі доповіді, вважаємо, що:

 

     Перше. Рішення   про   проведення   (саме    проведення)    і фінансування   капітального   ремонту  Палацу  культури  "Україна" приймалося з кричущим порушенням  чинного  законодавства,  у  тому числі й бюджетного, і без згоди власника - Київської міськради.

 

     Друге. У  діях  посадових осіб,  відповідальних за цю частину зазначених робіт,  зокрема Пустовойтенка,  Остапенка,  Омельченка, Кураса, містяться ознаки кримінальних злочинів, передбачених цілим рядом статей Кримінального кодексу України,  починаючи  зі  статті 165 і так далі.

 

     Третє. Використання  загалом близько 80 мільйонів доларів США на так званий капремонт було  за  сьогоднішніх  умов  не  лише  не необхідним, а й злочинним.

 

     Хід капітального   ремонту  та  його  наслідки.  Спецкомплекс Палацу культури "Україна".

 

     Ні до,  ні після появи затвердженої проектної документації не те  що  остаточна,  а й приблизна кошторисна вартість запланованих робіт не була відомою,  та й не могла бути відомою, бо обсяг робіт (реальних чи фіктивних) весь час змінювався,  що випливає з тієї ж багатотомної технічної документації.  До того ж і після закінчення робіт   (якщо   їх   можна   вважати   закінченими,  бо  недоробки ліквідовують  ще  й  донині)  єдиного  документа  про  витрати  на капітальний ремонт немає.

 

     Не можна не звернути уваги і на дикий,  але дуже вигідний для різноманітних махінацій різнобій у цінах.  Тут  є  все  -  гривні, карбованці,  рублі СРСР у цінах 1984 року,  долари США, італійські ліри,  англійські фунти стерлінгів...  Немає лише  загальника,  до якого ці ціни були б приведені. Запрограмованість з самого початку на різнобій цін зумовила вкупі з цілим рядом факторів  і  тотальні зловживання  при проведенні тендерів.  Узагалі-то тендери майже не проводилися, а коли проводилися так звані засідання робочої групи, де  голосував  тоді заступник міністра культури і мистецтв України Безгін і часто бував присутній Остапенко,  то їх результати  були, м'яко кажучи, дивні чи наперед відомі.

 

     Так, у результаті засідань 12, 13 лютого і 4 березня 1996 року було вирішено віддати перевагу німецькій фірмі "Бі енд Сі", яка поставляє звукотехніку, та італійській "Комейр Сі Пі Ей",  що поставляє світлотехніку.  Віддали.  Техніку  одержали. Досі  налагоджувальники  не в змозі їх сумістити,  а десятки тисяч слухачів-глядачів палацу годують  дикою  мішаниною  з  кольорів  і звуків.  Адже,  як  з'ясувалося  аж через рік,  світлова і звукова техніка виявилися несумісними. Не те, бачте, обладнання поставили.

 

     Цілі партії мармуру з Італії  не  відповідали  нормативам,  у плитах   були  тріщини,  матеріал  для  підвісної  стелі  виявився бракованим - десятки, якщо не сотні, битих плиток. Відразу ж після святкування Дня незалежності з'ясувалося,  що у склі вітражів,  за які заплачено скажені гроші, з'являються раз у раз тріщини.

 

     А ось  більш   ніж   показовий   приклад   -   перевірка   та інвентаризація  ресторанного  комплексу палацу 27 лютого 1997 року слідчою комісією.  При тендері перевагу надали  італійській  фірмі "Техносервіс",   хоча   пропорції   фірм   "Євроклас"  й  особливо "Кюпперсбуш"  були  набагато  вигіднішими.  У  результаті  на  час перевірки   значна   частина   комплексу   для  використання  була непридатна  (просто  не  працювала),   частина   устаткування   не відповідала специфікації обох контрактів з "Техносервісом".  Тобто замість нового обладнання поставили вже зношене, старе.

 

     Ось акт  перевірки,  що  відбулася  24  лютого   1997   року, підписаний,   крім   членів   нашої   комісії,   ще  й  директором ресторанного   комплексу   Даниловою   та   директором    дирекції капітального   ремонту   Єльфімовою.  А  ось  експертний  висновок Торговопромислової палати України,  який підтверджує,  що оглянуте устаткування виявилося в неробочому стані.

 

     Якщо все це перекласти на всім зрозумілі прості слова,  то це означає:  замість обладнання,  зазначеного в контракті,  що коштує близько  2  мільйонів  доларів  США,  у  "красень-палац" поставили металобрухт,  який не  коштує,  власне,  нічого.  Як  мінімум  1,5 мільйона доларів зникли безслідно,  і тільки після нашої перевірки почався гвалт і спроби поставити хоча б частину обладнання  заднім числом.

 

     Якщо тендер відбувався,  то,  як правило,  перевагу віддавали іноземній фірмі. Але коли ощасливлювали вітчизняного виробника, то творилося таке, що очі на лоба лізли. Угода з АТ "Білоцерківмеблі" на виготовлення у тому числі отаких ось ящичків під протипожежними стендами.  Вартість  одного  (їх  у  палаці  сотня) - 169 гривень. Певно, стає зрозумілим, хто з ким ділився.

 

     А ось як ощадливо (держава ж бідна) закуповували за  кордоном непідакцизні товари.

 

     Клей виробництва фірми "Нормалу Ес Ей" (Франція). Кількість - 500 грамів,  вартість - 602 долари США.  Емаль  (та  ж  фірма):  2 кілограми - 163 долари. Костюми спортивні, лижні, одяг інший (та ж фірма):  2 кілограми - 165 доларів.  Віники,  щітки для прибирання підлог  (та  ж  фірма):  кількість  -  1 кілограм,  вартість - 672 долари. Офіційний документ Держмитслужби.

 

     Цікаво було б ознайомитися із представниками  чи  не  липової документації  фірми "Нормалу Ес Ей".  Може,  вони віники із золота випускають і продають виключно для ювілеїв?!  На  жаль,  "дістати" закордонну   фірму   слідча   комісія   Верховної   Ради   з  тими повноваженнями,  що у неї є,  не  може.  А  прикладів  подібних  - сила-силенна.  І хто,  як не перелічені вище Пустовойтенко, Курас, Остапенко, Омельченко та ще директор дирекції по капремонту Палацу Єльфімова мають за все це відповідати?

 

     Так, колективи   85   організацій   і  підприємств  напружено працювали на реконструкції палацу, часто не одержуючи за це навіть "дякую", не те що зарплатні. І не їх вина в тім, що така масштабна саме  реконструкція,   а   не   капремонт,   була   непотрібна   у напівголодній країні,  і загалом була халтурною,  невдалою, такою, що зіпсувала задум авторів проекту,  реалізованого у 1970 році. За одним винятком.

 

     Мова йде  про  спецкомплекс  Палацу культури "Україна",  який займає аж п'ять поверхів в  одному  з  його  крил  і  призначений, власне,  для  потреб  однієї  людини  і  її  оточення - Президента України, який якщо там і з'явиться раз на місяць, то добре.

 

     20 березня 1997 року слідча комісія,  незважаючи на  спротив, провела   комплексну   перевірку   та   вибіркову   інвентаризацію спецкомплексу.  Ми не були  розчаровані.  Дійсно,  реставрація,  а точніше,  утворення президентського спецкомплексу,  спроектованого цілком     окремо,     іншою     проектною     організацією      - "Укрпроектреставрацією",  виконана на дуже високому рівні у повній відповідності   використовуваних   матеріалів    і    устаткування специфікації  контрактів.  Адже  недаремно  особистий контроль тут здійснював Пустовойтенко.  Розкішні зали,  холи,  вітальні на всіх п'яти поверхах вражають.

 

     Ось факти:  двері двостулчасті світлі - 1 штука,  ціна 11 570 доларів;  кришка батареї опалювальної,  дерево світле -  1  штука, ціна  4680  доларів;  столик  для відвідувачів,  світле дерево - 1 штука,  ціна 1482 долари;  із  гардеробу  президентської  кімнати: низька шафа, світле дерево - 1 штука, ціна 11 570 доларів; кімната відпочинку Президента:  письмовий стіл -  1  штука,  ціна  15  080 доларів; журнальний столик один - ціна 1625 доларів.

 

     Або ось: штора одна (кімната відпочинку)

- 8970  доларів.  Ось  документ.  І  стільці  там  венеційські,  і кришталь у люстрах, на відміну від інших у палаці, справжній. Хіба що в одному тут виявилася халтурність - не там і не той захист від куль  протиударною  плівкою  "УНІКОМу".  Комфорт  створити вміють, охороняти  -   не   дуже.   Встановили   куленепробивне   скло   у невідповідному місці.

 

     Так, президенту  будь-якої  держави треба мати гідні держави, яку він  представляє,  приміщення.  Але  скільки?  Що,  не  досить приміщення адміністрації,  Маріїнського палацу, дач і в Києві, і в Криму, інтенсивно завершуваної будівлі на Інститутській? Невже при такому нещасті в державі треба спекулювати на святі незалежності і кидати, власне, на вітер гроші?

 

     А ось те,  що відбувалося із списуваними чи призначеними  для продажу матеріалами із доремонтного устаткування палацу, не дивує. Спеціально створена комісія по реалізації "непотребу",  що  почала працювати  під  кінець капремонту,  наприклад,  весь вихід старого мармуру поцінувала як будівельне сміття, унаслідок чого його через будівельні бази в селищі Чапаєвка порозбирали на хати,  дачі,  про запас,  і звісно не шофери,  і не робітники.  Таке ж сталося  і  з гранітом,   деревом,   дверними   блоками,   електросвітильниками, металевими конструкціями. Лідером тут було Міністерство культури і мистецтв України.

 

     Слідча комісія  не  має  права  проводити  обшуки в приватних оселях чи  садибах.  Сподіваємося,  що  цим  займеться  Генеральна прокуратура.

 

     Інколи з  цілком  гідними для застосування матеріалами чинили ще гірше:  аби не мати з  ними  клопоту,  їх  просто  списували  і вивозили на звалище,  дерв'яні речі віддавали на дрова, металеві - продавали за вартістю металолому.

 

     В актах про списання основних засобів ніде не вказувалося,  в яких  одиницях  наводиться вартість матцінностей.  Усе оцінювалося символічною ціною,  і ці речі купували,  звісно, працівники палацу та ті, що там при чинах.

 

     Ось вам декілька прикладів.  Гендиректор капітального ремонту Єльфімова 29 березня за  43  гривні  купує  50  квадратних  метрів плитки;  інші  колеги:  один  - 6 крісел за 12 гривень,  ще один - телевізор і 6 шаф за 9 гривень 50 копійок;  ще один  -  7  одиниць меблів за 7 гривень 78 копійок і так далі. Дрова коштують дорожче!

 

     Інакше ніж   тотальним   пограбуванням  те,  що  відбувалося, назвати важко.

 

     А от що сталося із безкорисливо відданими матцінностями іншим закладам,  організаціям  та  установам,  чим в основному займалося Міністерство культури і  мистецтв  України.  Так,  дійсно,  багато передали,  але  далеко  не все.  Ось приклади навіть із нетотально дослідженого комісією  процесу.  Позиція  53  з  актів  безплатної передачі  матеріалів:  Головному  управлінню  культури міста Києва начебто передали систему синхронного перекладу вартістю в 3 тисячі 647 гривень згідно з наказом Мінкультури (Остапенко).

 

     А ось відповідь головного управління на наш запит:  нічого не одержували.

 

     Позиція 8. Об'єднання "Київкіно" одержало начебто 1729 крісел на  17  059 гривень (наказ міністра Мінкультури Остапенка).  А ось відповідь: нічого не одержували. І так далі.

 

     Управлінню державної   служби   охорони   -   пишуть:   дали. Відповідь: нічого не одержували.

 

     Висновки. Таким чином, на тлі дикого розграбування усього, що лише можна було поцупити,  на тлі липових угод з  явно  завищеними цінами,   з   інофірмами   (документ   Держкоммістобудування   від 19.08.1996 року,  направлений як попередження Остапенку, на що той не зреагував і не зважив),  на тлі хабарів і суцільного шахрайства протягом року провели,  м'яко мовлячи, дивну реконструкцію палацу, що влетіло державі,  себто виборцям, у 80 мільйонів доларів США, з яких не менше половини,  за оцінкою комісії,  було в той чи  інший спосіб вкрадено.

 

     Для чого   це   було   зроблено  і  що  з  цього  залишилось? Президентів спецкомплекс? Не тільки.

 

     На час  прийняття  рішення  про  капітальний   ремонт   Палац культури "Україна" був власністю Київміськради, хоча його дирекція підпорядковувалася Мінкультури. У палацу було два шляхи: або стати справжнім  центром  культури (згадайте хоча б прекрасні симфонічні концерти або концерти народних колективів там аж  до  1994  року), або  стати  підприємством з перспективою приватизації (згадайте СП "Меркурій", яке угніздилося там пізніше). Курас, Табачник і в міру своїх тодішніх сил Омельченко ініціюють розпорядження Кучми від 25 лютого  1995  року,   яким   палац   пропонується   віднести   "до загальнодержавної   власності",  проти  чого  різко  виступає  мер Косаківський.

 

     Розважально-естрадна мафія,  бізнесшоумени та ті,  що за ними стоять,  одразу ж узяли бік Табачника і Президента. Це й не дивно, адже "бізнес-шоу", вміло поставлений відповідними людьми, давав на початок  1995  року  по одному Палацу "Україна" не менше 300 тисяч доларів США "лівого" прибутку на місяць (а загалом,  не виключено,

1-2 мільйони, ось документ).

 

     Обстоювання статусу...

 

     ГОЛОВА. Євгене  Леонідовичу,  одну  хвилинку.  Відповідно  до Регламенту на доповідь дається півгодини.  Скільки вам потрібно ще часу?

 

     СМIРНОВ Є.Л. Мені потрібно ще 15 хвилин.

 

     ГОЛОВА. Я це питання можу вирішити тільки шляхом голосування.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 209. Підтримується.

 

     СМIРНОВ Є.Л.    Обстоювання   статусу   палацу   Косаківським викликало цілу паперову бурю з боку Табачника, глави Адміністрації Президента,  а потім і справжній хрестовий похід на Косаківського. Природне небажання геть чисто "засвітитися" як  мафіозі  спонукало його супротивників шукати виходу.  I вони його знайшли восени 1995 року - капітальний  ремонт  палацу  (і  виграємо,  і  простір  для крадіжок   майже   необмежений)  і  наступне  його  "одержавлення" (розпорядження про передачу Палацу "Україна" до  загальнодержавної власності   за  підписом  Омельченка  від  12  серпня  1996  року, Омельченко - вже голова).  Ще й із суперхитрим ходом -  включенням до  списку  пам'яток  архітектури,  що  перебувають  під  охороною держави,  і висуненням нарешті на передній план як  уже  законного розпоряджувача національними цінностями Олександра Омельченка.

 

     Чи не тому саме в Палаці "Україна" через 10 днів відбулися ювілейні державні урочистості,  а не, скажімо, в Національній опері, яка незрівнянно більше для цього підходила?

 

     I тепер   задоволені   всі:  Президент,  теперішній  Прем'єр, теперішній мер, непотопний Табачник, його наступник, їх захисник - спеціаліст по безпеці, і, звісно, міністр культури.

 

     Усі, крім 50 мільйонів українців, у яких забрали останнє, які голодують і ходять у дранті без пенсій і зарплат і ніяк не  можуть зрозуміти,  яким це чином капремонт споруди,  побудова якої з усім начинням коштувала в 1970 році 10 мільйонів доларів,  влетів аж  у 80  мільйонів доларів,  у такі гроші,  на які можна збудувати ціле містечко для 10 тисяч мешканців.

 

     Але якщо ви гадаєте,  що на цьому кінець, то помиляєтеся. Ось документ,  підписаний  Кучмою  вже  6  листопада  минулого  року у зв'язку з  підготовкою  до  щорічних  зборів  Європейського  банку реконструкції  і розвитку.  У переліку,  де зазначені об'єкти,  що реконструюються і реставруються,  додали пункт 19:  Палац культури "Україна". Отже, реставрація буде безкінечною.

 

     Третє. Iнші справи, досліджувані комісією.

 

     Займаючись Палацом   "Україна",  слідча  комісія  раз  у  раз надибувала хвости інших справ,  пов'язаних із  цією.  Конспективно про це.

 

     Займаючись в   основному  гуманітарною  сферою  (Мінкультури, Міносвіти,  МЗС,  Міністерство охорони  здоров'я)  і  дослідженням імперії  банків,  комісія  дійшла  висновку,  що  орієнтовна  сума (причому за найнижчою межею) вкрадених у держави коштів у  той  чи інший  спосіб  протягом  1996-  1997 років становить 1 мільярд 500 мільйонів   доларів   США.   А    загалом,    в    усіх    галузях суспільно-економічного життя (за найнижчою,  повторюю,  межею),  - 3,5 - 4,5 мільярда доларів. Ось деякі приклади:

 

     Культурний центр України в Москві.  Його створено  відповідно до  постанови  Кабміну  від  1993  року  без  будь-яких більш-менш підставних мотивацій.  Фінансується він із держбюджету України. Як це не дивно,  має два статути:  зареєстрований і незареєстрований, входить до системи Мінкультури.

 

     За три роки існування,  не враховуючи витрат на капремонт, що розпочався в 1994 році з ініціативи Мінкультури, "з'їв" близько 12 мільйонів доларів США.  Навколо Культурного центру в Москві, що не має  правового  статусу,  підкріпленого  міжурядовими  угодами між Росією  та  Україною,   зібралися   найрізноманітніші   шахраї   - українські, російські і міжнародні. З моменту визначення підрядною організацією для проведення  капітального  ремонту  фірми  "Iнелко Трейдінг  Лімітед" (Кіпр) центром вельми зацікавилися певні особи, пов'язані з капремонтом Палацу культури "Україна",  зокрема  Йосип Кобзон.

 

     Контракт, укладений  з  благословення  Мінкультури,  коштує 6 мільйонів 73  тисячі  доларів  США.  Як  і  у  випадку  з  Палацом "Україна",   контракт  виконувався  без  проекту,  без  загального кошторису.  I тут же "засвітилися" наші старі  знайомі  по  Палацу "Україна":  фірма  "Iнвест  Проект",  що  хапнула там відразу ж як хабар 31 тисячу 768 доларів,  і,  звісно,  "Укрпроектреставрація", яка  одержала гроші на ВАЗ 21213.  Аякже!  Адже в Культурний центр України в Москві коли-неколи приїздять інкогніто  високі  державні мужі   України,   аби   "розвіятися"  тут  із  близькозакордонними валютними проститутками і,  нічого не боячись, напитися. Тож треба ставити сигналізацію і куленепробивне скло.

 

     Призначені Мінкультури  директори  КЦУ,  втрапивши  туди,  де закону нема ще більше,  ніж  у  нас,  зовсім  дуріють.  Філіпович, наприклад,  26  квітня  1994  року одержує в подарунок від "Iнелко Холдінг ЛТД"  автомобіль  "Тойота-Королла",  гроші  в  необмеженій кількості на поїздки будь-куди тощо...

 

     ГОЛОВА. Євгене Леонідовичу,  я вас прошу:  будьте коректним у висловлюваннях,  особливо  тоді,  коли  вони  не   підтверджуються документами.

 

     СМIРНОВ Л.Є. Я зачитую офіційний текст, затверджений рішенням комісії.

 

     ГОЛОВА. Комісія  -  це  одна  справа.  Але  коли,  наприклад, йдеться про жінок легкої поведінки... То цього не треба.

 

     СМIРНОВ Л.Є.  Я  ще  раз  кажу,  що  дію  абсолютно  в  межах Регламенту.

 

     Доходить до того, що, нічого не боячись, у Культурному центрі України  беруть  хабарі  і  дають  за  них розписки.  Ось приклад: розписка на 20 тисяч доларів.  Ось другий приклад:  розписка на 25 тисяч доларів.

 

     На цьому  тлі  підскакує вартість капремонту до 12,5 мільйона доларів, яку Держекспертиза України рекомендувала затвердити, що є результатом    роботи    трьох   спритних   ділків:   гендиректора "Мосинтуристтраст"  Барабаша,  колишнього  директора   Культурного центру  України  Філіповича та гендиректора "Укрпроектреставрації" Антонюка.

 

     І нарешті,  незважаючи на  прохання  фірми  "Інелко  холдінг" провести  після  звільнення Філіповича в січні 1996 року грунтовну ревізію,  Мінкультури України (Остапенко) в цьому відмовляє. Цитую фразу  з допиту 17.04.1997 року:  "Міністр намагався приховати всі справи пана Філіповича... Аякже! Він своє має. Ревізія Культурного центру України в березні - це була комедія".

 

     Аж у  вересні  1996  року  справжню  ревізію завдяки мужності одного  з  працівників  ГоловКРУ  провело  саме  воно  і  передало матеріали  до  Генпрокуратури.  Але  щось  не  чути,  щоб порушили кримінальну справу.

 

     А скажіть,  хто кого буде судити і садити?  Вони себе самі чи що?

 

     Українське державне   об'єднання  цирків  "Укрдержцирк",  яке тепер  монополізувало  всю  циркову  діяльність  в  Україні,  було незаконно  створено  Мінкультури,  а Гнатенка було призначено його президентом так само незаконно наказом того ж Мінкультури.

 

     Поволі прибравши до  своїх  рук  усі  циркові  та  споріднені організації,  Гнатенко за прямої допомоги Адміністрації Президента та Мінкультури створює в 1996  році  творче  об'єднання  "Державна циркова  компанія  України",  до якої входять 15 цирків,  і в 1997 році  реєструє  її  статут.  Начебто  не   маючи   відношення   до Мінкультури, "Укрдержцирк", проте, фінансується саме ним.

 

     У результаті  Гнатенко  поводиться  з  "Укрдержцирком"  як зі своєю власністю - до такої міри,  що протягом п'яти останніх років зумів  зібрати  букет з ознак кримінальних злочинів,  передбачених п'ятьма  статтями  Кримінального  кодексу.  Тут   і   використання службового  становища  з корисливою метою,  і шахрайство,  і інше. Людині  подобається  відпочивати  за  рахунок  організації  чи  не розраховуватися  за  виконану  роботу.  Його  підтримують на самій горі, і цього досить - ніяких кримінальних справ.

 

     Не краще  становище   в   Національній   філармонії   України (генеральний  директор  Лукашев),  де  халтурно  проведено  ремонт концертного залу,  що призвело  до  різкого  погіршення  акустики. Взагалі  обставини  і  якість цього ремонту слід ретельно вивчати. Лише запит нашої комісії в березні  1997  року  зриває  шахрайську угоду  з  фірмою  "Біта  М'юзік  Шоп  Ямаха" на суму понад мільйон доларів.

 

     Роль Міністерства культури і мистецтв України  у  перелічених зловживаннях.  Власне,  про  це  вже  сказано  все.  На  тлі цього оборудки з фінансуванням планованої  в  1996  році  президентської виставки української ікони у Ватикані мають блідий вигляд - не той масштаб. Сказано все, крім хіба що такого.

 

     Ось вам схема ймовірного  перекачування  бюджетних  коштів  у готівку.  Центр  -  саме  міністерство,  яке  не  лише не дбає про культуру і мистецтво, а повністю їх добило.

 

     Гілки від центру:  1) Філармонія; 2) "Укрдержцирк"; 3) заходи в Палаці "Україна"; 4) культурний центр Буряка; 5) цирк на льоду в Кривому  Розі;  6)  Дирекція  художніх  колективів   України;   7) пересувні циркові колективи (офіс - вулиця Велика Житомирська); 8) комерційні структури Шарварка  і  сина  Шарварка;  9)  капітальний ремонт гуртожитків та інше.

 

     Чи колись  у світі було подібне міністерство,  так само як чи був десь такий  мер,  як  Олександр  Омельченко  з  його  "Барвами України"?

 

     Благодійна програма   "Дружина  Президента  України  -  дітям України".  У зв'язку з дослідженням концертної  діяльності  палацу комісія   наштовхнулася  на  декілька  благодійних  акцій,  що  їх проводила дружина Президента України Людмила Кучма.

 

     Знаючи із вміщеної в пресі декларації про  доходи  Президента та його сім'ї те,  що люди вони небагаті, комісія зацікавилася: за які ж то кошти Людмила Миколаївна може займатися  благодійництвом? І  почала шукати кінці.  Шукати ми вміємо,  якщо треба,  то досить швидко.

 

     Було зрозуміло,  що подібна програма або фінансується якимось фондом, або сама є фондом.

 

     Міністерство юстиції   двічі  відповіло,  що  такий  фонд  не зареєстровано. Обидва віцепрем'єри з гуманітарних питань (і Курас, і  Смолій)  -  що  він немовби є,  але в той же час його начебто і немає,  бо ніяких бюджетних коштів на нього  не  витрачалося.  Пан Лановий   відповів,   що  і  позабюджетні  кошти  не  витрачалися. Мінсім'ямолодь та інші міністерства цю програму не фінансували.

 

     Ми надіслали запити в усі існуючі в Україні фонди і звідусіль одержали відповіді, що, по-перше, майже всі фонди взагалі не мають коштів, а по-друге, жоден з них програму не фінансував.

 

     Щоправда, не все  зійшлося.  У  листі  посла  України  у  ФРН Костенка ідеться про патронаж Людмили Кучми над міжнародним фондом "Діти України",  а у відповіді голови цього фонду  Геніна  про  це немає ні слова.  То, може, все сховалось у шапці листа Костенка до Кураса (ішлося про гуманітарну  допомогу  з  Німеччини),  Удовенка (невідомо про що йшлося) та Сердюка (ішлося про виділення Баварією благодійницьких 2 мільйонів марок для створення центру для нервово хворих дітей)? Проте це не підтвердилося документально.

 

     Аж нарешті  знайшли  ніде не зазначений фонд "Злагода",  який виявився зовсім не фондом,  а  міжнаціональним  конгресом,  голова ради  якого Олександр Куперштейн підтвердив співпрацю.  Пані Кучма обдаровувала  дітей  мінеральною  водою.  На   жаль,   надзвичайно серйозна оперативна інформація свідчить про те, що ця діяльність є лише фасадом,  за яким ховається дещо інше,  що має з'ясовувати, і терміново, Генеральна прокуратура України.

 

     І останнє, висновки. Все, що викладено, і таке, як це, довело людей,   громадян   України   до   межі    зубожіння,    остаточно криміналізувало  владу,  перетворивши Україну на країну,  де немає законів,  на країну навіть не третього, а двадцять третього світу, на країну, якою правлять злочинні клани так званих скоробагатьків, що обікрали і продали всіх і вся.

 

     Викладений фактичний матеріал і зумовив наш проект  постанови Верховної  Ради.  Ніщо  в ньому,  в тому числі і третій пункт,  не суперечить Конституції України.

 

     Просимо народних   депутатів   України   підтримати    проект постанови.  Тут записано:  в першому пункті - взяти до відома нашу інформацію;   в   другому   -   доручити   комісії   передати   до Генпрокуратури   всі   матеріали;   у   третьому  -  запропонувати Президенту України звільнити із  займаних  посад  Прем'єр-міністра України   Пустовойтенка,  міністра  культури  і  мистецтв  України Остапенка, голову Київської міськдержадміністрації Омельченка.

 

     Дякую за увагу, готовий відповісти на запитання.

 

     У мене є декілька письмових запитань.

 

     ГОЛОВА. Чи є потреба  ставити  запитання?  Будь  ласка.  Але, враховуючи  програму на сьогодні,  я просив би все-таки обмежитися 10 хвилинами.  Запишіться,  будь ласка,  хто  хотів  би  поставити запитання.

 

     Відповідайте спочатку на письмові. Будь ласка.

 

     СМІРНОВ Є.Л. Добре. Спочатку відповім на письмові запитання.

 

     "Ви розповідаєте про жахливі речі. Де, на вашу думку, вихід з цього становища?  Чи не зводите ви з паном Остапенком  особистості рахунки?"

 

     Я почну  з  другого  запитання.  З паном Остапенком я зводити особисті  рахунки  ніяк  не  можу,  оскільки  особисто  з  ним  не знайомий.  Але  на це запитання є дві відповіді.  Першу ви почули. Друга.  Будь-хто,  хто чинить з державою і з її народом так, як це чинить, виходячи із всього сказаного, пан Остапенко, є і буде моїм особистим ворогом.

 

     Відповідь на перше запитання:  який вихід із становища? Вихід із  становища  було  запропоновано  Верховній Раді України навесні 1995 року,  коли ми з депутатом Моцпаном  подали  вам,  Олександре Олександровичу,    керівництву    Верховної   Ради   цілий   пакет законопроектів щодо запровадження в Україні  надзвичайного  стану. Тоді  це  можна  було  реалізувати із ймовірністю до 75 відсотків. Який вихід сьогодні?  Легітимний вихід  один  -  внесення  змін  і доповнень  до  діючої  Конституції  України,  ліквідація інституту президентства, утворення Комітету національного порятунку України, який  бере  на  себе  всю  відповідальність  за  те,  що діється в Україні,  запровадження терміном на один рік надзвичайного стану в Україні,  у  тому  числі  надзвичайного  економічного стану.  Тоді декілька тисяч злодіїв і кримінальних злочинців,  серед яких  є  і вищі   посадові   особи   держави,  сядуть  за  грати  або  будуть розстріляні,  а 50 мільйонів мешканців України житимуть нормальним життям.

 

     ГОЛОВА. Ще раз прошу вас,  Євгене Леонідовичу:  ви розумієте, тези,  терміни,  які ви  використовуєте,  можуть  бути  на  основі висновків  судових  органів.  Я  вас  переконливо  прошу  - будьте стримані, інакше я змушений буду позбавити вас слова.

 

     СМІРНОВ Є.Л. Олександре Олександровичу, відповідаю вам: я дію в межах Регламенту Верховної Ради України.

 

     ГОЛОВА. Я   розумію,  що  за  Конституцією  депутат  не  несе відповідальності за свої висловлювання, але треба бути коректним.

 

     СМІРНОВ Є.Л.  Слідча комісія не  є  Генеральною  прокуратурою України.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич. Будь ласка. Прошу уваги!

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий округ,   Херсонська   область).   Партия   "Громада".  Вы  знаете, действительно,  мы находимся в довольно сложной  ситуации,  потому что  те  факты,  о  которых  сегодня идет речь,  требуют серьезных разбирательств и серьезных выводов.  Я думаю,  что когда речь идет об  уголовной  ответственности,  Премьер-министру надо,  например, вспомнить его чистосердечное признание здесь,  на сессии Верховной Рады,  о том,  что он ходил в запрещенную секцию каратэ,  когда за это была уголовная ответственность. Это говорит о том, что Валерий Павлович  давно  вступил  на путь,  так сказать,  не очень хороших отношений с законодательством.

 

     У меня вопрос следующего содержания. На какую конкретно сумму подписывал  документы  министр Кабинета Министров Валерий Павлович Пустовойтенко?  И если бы эти деньги были использованы для  других целей, например для выплаты заработной платы, скольким бы областям можно было погасить задолженность?

 

     Спасибо.

 

     СМІРНОВ Є.Л.  У доповіді я вже казав,  що Валерієм Павловичем Пустовойтенком  було  підписано офіційні документи,  відповідно до яких на  капітальний  ремонт,  а  практично  реконструкцію  Палацу культури  "Україна",  з  державного  бюджету (інакше це назвати не можна,  як і ту махінацію з комерційними банками, бо платить за це банкам  держбюджет)  було  витрачено  80 мільйонів доларів США.  Я також казав,  мабуть,  це більш показовий приклад,  що за ці кошти можна  було  б  збудувати містечко на 10 тисяч мешканців і закрити всі проблеми із заборгованістю по пенсіях і зарплатах принаймні  в трьох-чотирьох областях.

 

     Якщо дозволите, я відповім на письмове запитання.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СМІРНОВ Є.Л.  "Я  вас  настійливо прошу,  навіть вимагаю дати повну  інформацію  про  програму  "Дружина  Президента   -   дітям України".  Громадяни України повинні знати всю правду. З повагою - підпис, 146 виборчий округ..."

 

     Ви мене змушуєте вдатися до такого.  Якщо ви вимагаєте,  я це зроблю,  але маю попередити: ця інформація оперативна. Безперечно, я сам особисто переконаний,  що це повністю відповідає  дійсності. Доводить це нехай Генпрокуратура.

 

     Інформація на  підставі  опрацювання  57  джерел.  Благодійна програма "Дружина Президента України - дітям України" має троїстий зміст.

 

     Перше. Дійсно,  проводяться обмежені,  але широко рекламовані благодійні заходи.  На  це  йде  приблизно  5-7  відсотків  коштів програми.

 

     Друге. Приблизно  13-15  відсотків  коштів  іде  на незаконну готівкову,  в тому числі і валютою,  оплату  керівників  програми, збирачів і передавачів коштів.

 

     Третє. Близько   80  відсотків  коштів  іде  на  фінансування Народно-демократичної партії, яка має завдання на виборах провести у  парламент не менше 60-65 відсотків пропрезидентських депутатів. Фінансовими оборотами програми  керують  декілька  осіб,  на  чолі системних   гілок   стоять   Пустовойтенко,  Табачник,  Кушнарьов, Горбулін та Толстоухов.

 

     Джерела добування коштів двоїсті. Перше

- пожертвування  підприємців  і бізнесових структур,  зроблені під прямим тиском названих осіб, - приблизно 55 відсотків коштів.

 

     Друге. Бюджетні кошти,  прокачані через  офіційні  структури, насамперед МЗС, у готівку, - приблизно 45 відсотків коштів.

 

     Передача коштів  структурам  НДПУ  здійснюється  винятково  в готівці  через   високооплачуваних   резидентів,   тому   будьяких документів про проходження грошей немає.

 

     Протягом останнього  року  через  програму було прокачано від 985 мільйонів до 1  мільярда  115  мільйонів  доларів  США.  Таким чином, на фінансування передвиборної діяльності НДП незаконно дано близько 750 мільйонів доларів США.  Справжніми керівниками цієї та багатьох  інших  дій  є  провідники організації ХАБАТ та спецслужб хасидської общини, які з осені 1995 року повністю захопили владу в Україні.

 

     ГОЛОВА. Депутат Красняков.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька область).  Александр Александрович,  прошу передать слово Охрименко, округ 123.

 

     ОХРIМЕНКО К.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Дружківський виборчий округ, Донецька область). Фракция  коммунистов.  То,  что  мы  сегодня  услышали,  наверное, никаких особых потрясений и не вызывает в этом зале.  Наша фракция и партия последовательно говорили о том, что происходит в Украине.

 

     Я хочу  задать  несколько вопросов,  Александр Александрович, первый  вопрос  к  вам.  Насколько  достоверна  информация?  Когда сегодня   вначале   вы   говорили   о   том   известном  вчерашнем постановлении,  трансляция,  говорят,  была  отключена.  Я   прошу уточнить этот вопрос.

 

     ГОЛОВА. Я  дав  доручення Секретаріату,  щоб вони уточнили цю обставину.  Щоб дали мені довідку про те, чи була трансляція чи не була в той час, коли я інформував про дії Міністерства інформації. Якщо не була, я ще раз повторю в ефір все те, що говорив.

 

     ОХРІМЕНКО К.О.  Спасибо.  И  первый  вопрос   к   докладчику. Уважаемый Евгений Леонидович, испытывала ли давление ваша комиссия и от кого?  Вопрос второй.  Вы предлагаете в проекте постановления передать   материалы   в   Генеральную  прокуратуру.  Способен  ли исполняющий обязанности Генерального прокурора возбудить  дело  по тем фактам,  которые сегодня прозвучали?  И еще один вопрос. Много мы сегодня услышали фамилий,  но не  услышали  фамилии  тогдашнего Премьерминистра Павла Ивановича Лазаренко.  Он там где-то проходит или не проходит?

 

     Спасибо.

 

     СМІРНОВ Є.Л.  Відповідаю по черзі.  Чи здійснювався  тиск  на слідчу  комісію  під  час  її роботи,  яка тривала один рік і один місяць?  Так,  здійснювався   не   раз.   Але   є   певні   засоби нейтралізувати   такий   тиск.  І  цей  тиск  було  нейтралізовано найрішучішим способом.  В останні декілька місяців його не було  і бути вже просто не могло.

 

     На друге запитання, чи здатна Генеральна прокуратура вирішити це питання,  я відповів у доповіді.  Цього немає в тому офіційному документі,  який  роздано  вам,  це від себе.  В цій доповіді,  що прозвучала,  я запитав:  "Хто кого буде судити - вони себе самі чи що"? На мій погляд, Генеральна прокуратура зовсім не здатна звести кінці з кінцями при розслідуванні цієї справи.  Де вихід? Тотально про вихід я сказав.  Крім того,  можу додати,  що слідчим комісіям Верховної Ради треба набагато розширити  повноваження.  А  загалом уже  наступному чотирнадцятому скликанню слід створити одну слідчу комісію Верховної Ради  на  професійній  основі,  де  працювали  б народні   депутати-юристи   разом   із   працівниками  Генеральної прокуратури з наданням повного інструментарію,  усіх  важелів  для виконання слідчих,  оперативних та інших дій. Тоді це можна було б зробити.

 

     І, нарешті,  третє  запитання.  Ви   запитували   про   Павла Івановича Лазаренка,  так? Його прізвище проходить тільки в одному документі,  і воно було б включене в основну доповідь,  якби в нас існувала  не  липова,  а  справжня  стенограма  засідань  Кабінету Міністрів,   де   приймалося   розпорядження   N   417-р   і    де Прем'єр-міністр Лазаренко виступив проти цього розпорядження.  Але Кабмін за вказівкою Президента розпорядження прийняв.

 

     Звісно, усі  без  винятку   прем'єр-міністри   України,   які перебували  на  своїх  посадах  у цей період,  у тій чи іншій мірі причетні до того,  що  відбувалося  з  Палацом.  У  якій  -  нехай з'ясовує Генеральна прокуратура України.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     СМІРНОВ Є.Л. Є ще одне письмове запитання.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СМІРНОВ Є.Л.  Воно  стосується  скоріше  етики.  Мене просять сказати   в   ефір,   щоб   не   переплутали   голову    Київської держадміністрації  Олександра Омельченка з відомим борцем з мафією народним депутатом Григорієм Омельченком.  То скажу,  що мова  йде про зовсім різних людей.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Запитання можна, Олександре Олександровичу?

 

     ГОЛОВА. У вас?

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  ставте запитання. Це - Дмитро Остапенко. Міністр культури України, хто не знає.

 

     ОСТАПЕНКО Д.І., міністр культури і мистецтв України. Шановний пане  Смірнов!  Ви дозволили собі на всю державу зробити висновки, дати  оцінку  мені,  керівникам  держави,  використовуючи  трибуну Верховної  Ради для відвертого шельмування,  не інакше,  навіть не запросивши мене на засідання вашої комісії і до цього  моменту  не ознайомивши з матеріалами комісії.

 

     Я хочу сказати, що у вашій доповіді значна частина претензій, звинувачень,  фактів викладені тенденційно,  необ'єктивно і певною мірою некваліфіковано.  Я просив би дати відповідь, чи зобов'язані ви були запросити й ознайомити з матеріалами особисто і  тих,  хто звинувачується у вашій доповіді?

 

     СМІРНОВ Є.Л. Із задоволенням відповідаю.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку, Євгене Леонідовичу.

 

     Я звертаюся до Конституції в даному випадку.  Депутат,  а тим паче виступаючи від імені слідчої комісії,  інформує  про  те,  що прийнято  на засіданні комісії.  Сам по собі депутат також не несе юридичної  відповідальності  за  висловлювання,  окрім  тих,   які містять образи й наклепи на конкретних людей. Але в Конституції не передбачається,  що  міністр  культури  може   робити   одноосібно висновок  щодо  позиції слідчої комісії Верховної Ради.  Це можуть зробити тільки відповідні структури. І вам я теж роблю зауваження: будь ласка, стримуйте свої емоції.

 

     Відповідайте по суті на запитання.

 

     СМІРНОВ Є.Л.  Отже,  ми не зобов'язані були вас запрошувати і не бачили жодних підстав і жодної потреби для того, щоб це робити.

 

     Ви кажете про те,  що я у своїй доповіді одноосібно... і таке інше. Щойно вам Олександр Олександрович, власне, дав ту відповідь, яку мав дати я.  Ви почули тут офіційну інформацію слідчої комісії Верховної Ради, затвердженої в установленому Регламентом порядку.

 

     ГОЛОВА. Шановний   Дмитре   Івановичу!   Якщо  у  вас  будуть претензії з приводу наклепів тощо,  у судовому порядку ці  питання вирішуються на основі чинного законодавства.

 

     Спасибі. Сідайте, будь ласка, на місце, Євгене Леонідовичу.

 

     Шановні колеги, чи є потреба обговорювати цей документ?

 

     Оскільки ми  проголосували і передбачили скорочену процедуру, будь ласка, два - за, два - проти. У вас є проект цього документа.

 

     Депутат Моцпан. Будь ласка. За ним - депутат Степенко.

 

     МОЦПАН А.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (Амвросіївський виборчий округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической  и Селянской   партий  Украины.  Уважаемый  Александр  Александрович! Уважаемые  народные  депутаты!  Содержание  доклада   председателя Временной следственной комиссии по проверке законности выделения и использования  средств  на  капитальный  ремонт  Дворца   культуры "Украина"   народного   депутата   Смирнова  Евгения  Леонидовича, изложенные в нем факты вопиющей бесхозяйственности, разбазаривания государственных  средств  и,  не  исключено,  бессовестной  наживы конкретных высокопоставленных чиновников и  коммерсантов  есть  не что  иное,  как  еще  одно  убедительное доказательство гнилости и продажности действующего в стране  антинародного,  антиукраинского режима,  сложившегося в результате преступного курса экономических реформ,  а также неспособности Президента  Украины  Кучмы  Леонида Даниловича со своими министрами управлять государством в интересах народа и для народа.

 

     Полагаю, нам  следует  поблагодарить  следственную  комиссию, особенно  ее  добровольных помощников,  которые порой с риском для жизни добывали необходимую информацию.

 

     Согласно Постановлению  Кабинета  Министров  Украины  от   16 ноября  1996  года N 1390 о завершении финансирования капитального ремонта  Дворца  культуры  "Украина"  Национальный  банк   Украины предоставил  кредитные  ресурсы  коммерческим  банкам  на сумму 22 миллиона 500  тысяч  гривень  для  финансирования  ремонта  Дворца культуры  "Украина".  Этим  же постановлением обязали Министерство финансов обеспечить финансирование расходов на оплату в  1991-1997 годах  процентов за кредиты за счет уменьшения об ема ассигнований государственных  капвложений  на  строительство   непервоочередных об ектов,   как   будто,   уважаемые   коллеги,   у   нас  избыток госкапвложений.  Да мы пока существуем как  государство  благодаря тому,  что  было построено в минувшие десятилетия людьми,  которых нынешняя власть оставила прозябать в  нищете  с  унизительной  для человека труда пенсией. Кстати, до сих пор не оплачены проценты за предоставленные кредиты, как и не погашены кредиты.

 

     Формально вышеупомянутым постановлением правительство ушло от увеличения   дефицита   государственного  бюджета.  А  фактически? Фактически общий долг дирекции  государственного  Дворца  культуры "Украина",  то  есть  государства,  частным,  коммерческим  банкам составляет более 60  миллионов  гривень.  Капремонт  не  проплачен государством  в  полном  об еме.  Разумеется,  Национальный  банк, предоставивший кредиты коммерческим банкам,  может взять этот долг на себя.  Только если так поступать главному банку страны,  как же тогда выполнять  статью  99  Конституции  Украины  по  обеспечению стабилизации национальной денежной единицы - гривни?

 

     На недавней встрече с журналистами наш Президент заявил,  что фуршеты,  то есть пьянки,  стали  какой-то  эпидемией  в  Украине. По-видимому,  Кучма  не знает простой истины!  Главе государства и фактически исполнительной власти,  который добросовестно  исполнял бы  свой  долг  перед  народом  и  данное избирателям предвыборное обещание (типа порядок и порядочность),  хватило бы максимум  трех месяцев для того,  чтобы пресечь пьянки, которые во многом так или иначе проводятся за счет ограбления народа.  А у  вас  пьянствуют, господин  Президент,  в  том числе и в культурном центре Украины в Москве,  высокие государственные  мужи  с  девицами  неангельского поведения.  К  сожалению,  действующий  Верховный Совет в основном поддержал экономическую политику Президента Украины  вместо  того, чтобы  инициировать  в  свое  время отставку главы государства,  в первую очередь  повинного  в  обнищании  подавляющего  большинства населения   Украины  за  последние  годы  на  фоне  преступного  и беспрецедентного обогащения за счет народа новоявленных богачей из числа          чиновников          Президента,         большинства председательськодиректорского корпуса, коммерсантов и банкиров.

 

     Надеюсь, что народ Украины выберет 29  марта  тот  парламент, который,  если  потребуется,  ценой  самороспуска или даже разгона все-таки добьется с помощью трудящихся  страны  досрочных  выборов Президента  Украины.  Хотя лучше было бы Леониду Даниловичу самому подать в отставку и не озлоблять народ, не испытывать его терпение и не толкать его в конечном итоге на антиконституционные действия, что вполне возможно.  В этом случае вся ответственность  ляжет  на Президента.

 

     Уважаемые депутаты! Прошу вас поддержать проект постановления по  данному   вопросу,   подготовленный   Временной   следственной комиссией,  в  пункте  3  которого предлагается Президенту Украины освободить  от  занимаемых  должностей  Премьер-министра   Украины Пустовойтенко,    министра    культуры   и   искусств   Остапенко, председателя  Киевской  городской   госадминистрации   Омельченко, непосредственно  причастных  к акции по капремонту Дворца культуры "Украина" ценой в 80 миллионов долларов народных средств, половина которых,  как  минимум,  полагаю,  либо просто выброшены на ветер, либо разворованы конкретными лицами.

 

     Господин министр,  поясните людям,  каким образом в 1970 году строительство  Дворца  культуры  "Украина" обошлось в 10 миллионов долларов,  а  вы  на  его  капремонт  израсходовали  80  миллионов долларов? И не может быть никаких оправданий вашей деятельности.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Я  ще раз звертаюся до всіх виступаючих:  будь ласка, утримуйтеся  від  висловлювань,  які  можуть  бути  тлумачені   як посягання  на  конституційні засади.  Будьте стримані,  коректні у висловах,  тому що важлива суть,  а  не  форма  подачі  матеріалу. Будьте, будь ласка, стримані.

 

     Депутат Степенко. Прошу.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Полтавський виборчий округ,  Полтавська область).  Шановні товариші!  Шановний Олександре Олександровичу!  Важко бути стриманим,  але я звертаюся до вас,  Олександре Олександровичу.  Ви пам'ятаєте, як ми сиділи в оцьому залі  і  чуб  уверх  піднімався,  коли  віце-прем'єр  Іоффе доповідав  про всі ті страхи,  які були з продажем нафтопродуктів, кораблів тощо.  І що  змінилося?  Я  був  членом  тієї  спеціально створеної  комісії  по  боротьбі  з  організованою  злочинністю  і корупцією.  На наші неодноразові запити була одна відповідь:  а ви знаєте, вже було кілька амністій. У нас же через кожні два-три дні

- свято, до кожного свята - амністія, і всі ті злодії, про яких ви кажете,  що  не треба називати,  але ж це було доведено,  займають свої посади.  Кажуть,  недостатньо у нас у  державі  законів,  щоб звільнити з роботи...

 

     А тепер  про  комісію.  Я хочу сказати,  що тут,  у Верховній Раді,  я працюю в  одній  кімнаті  з  народним  депутатом  Євгеном Леонідовичем  Смірновим.  Треба  віддати  йому  належне,  що він з настирливістю вів цю справу.  Я спочатку  якось  брався  виступати оцінювачем  чи  експертом  у цій справі.  Він мене запитує:  як ти думаєш,  скільки може коштувати ящик для сміття або для піску? Ну, я все життя займався будівництвом, але коли він про штору запитав, то я зрозумів,  що не  годжусь  в  експерти,  бо  в  тисячу  разів помиляюся. У мене в голові не вкладається, як це може бути.

 

     Шановні друзі!  Ми говоримо,  що для Харківського тракторного заводу треба 10 мільйонів  доларів,  щоб  він  налагодив  технічне обслуговування  тракторів,  тобто  дати йому кисню трошки.  Дати 3 мільйони,  щоб люди,  які "Лан" піднімали - страмота  господня,  - нарешті одержали зарплату. А тут іде ремонт... До речі, Олександре Олександровичу,  в нас була  постанова,  щоправда,  мабуть,  трохи пізніше,  про  власних виробників.  Кожна держава пишається своїми зодчими,  своїми майстрами, а ми навіть кришку на батарею завозимо

з-за кордону. Це не просто ганьба - це злочин, і за це всі повинні нести відповідальність! Невже Закарпаття не зробило б меблі? Невже в нас немає людей,  які зробили б усе решту? Ну що ж ми за держава така, що не думаємо про своїх людей, а думаємо про тих закордонних і кажемо, що закордон нам допоможе? Ми там мінімум мільйон робочих місць створили, щоб забезпечити все це...

 

     А те,  що було?  Розтягується,  вивозиться,  як сміття.  А  в сільських клубах немає ні крісла, немає не те що люстри, лампочки!

 

     Моя пропозиція  така.  Треба  прийняти  рішення  і заборонити використовувати імпортне для  підготовки  до  зборів  Міжнародного банку реконструкції та розвитку, бо будуть химерити ще дужче. Ви ж розумієте, якщо тут нікого не покарали, то й там робитимуть.

 

     Олександре Олександровичу,  остання пропозиція:  опублікувати доповідь Смірнова в газеті "Голос України".  Це не його думка, хай люди прочитають  і  зроблять  висновки.  І  передати  матеріали  в прокуратуру. А особисто Смірнову подякувати, повірте, я не із слів знаю,  скільки в нього було перепон,  скільки йому заважали робити цю справу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Для  довідки хочу сказати,  що багато разів мені доводилося чути міркування  представників  зарубіжних  країн, які дивувалися майстерності українських спеціалістів,  зокрема, як зроблений мозаїчний паркет у Маріїнському палаці.  Це робили  наші майстри,  тут,  в Україні, в Закарпатті, в Житомирській області, в інших місцях. Хто там блоху підкував? Я забув прізвище... Лівша. У нас в Україні половина - лівші, треба на це зважати.

 

     Слово має депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Партия "Громада". Уважаемые коллеги! То, что мы сегодня услышали,  для многих может оказаться новым материалом, но  для меня новым материалом не является,  потому что я говорил о причастности к проблемам, связанным с Дворцом "Украина", нынешнего Премьер-министра  Пустовойтенко  еще  во  время утверждения его на должности Верховной Радой.

 

     Я думаю, что год назад или полтора все внимательно следили за телевизионными  репортажами,  за  выступлениями в прессе тогда еще министра Кабинета Министров Пустовойтенко,  когда он рассказывал о том,   как  для  ремонта  Дворца  "Украина"  используются  местные материалы,  работают украинские фирмы.  Правда, он не давал вообще ответа, зачем столько средств идет на этот ремонт, какие конкретно фирмы используются,  на каких условиях - никто  в  принципе  этого особо не спрашивал, я имею в виду прежде всего Президента Украины, потому что все это делалось по поручению Президента Украины.

 

     Давайте вспомним.   Именно   Президент   Украины   сказал   о необходимости  обновления  Дворца  "Украина"  для того,  чтобы там отпраздновать юбилей независимости нашего государства.  Мне  очень жаль,  когда  праздник  наших  граждан  совпадает с тем,  что их в очередной раз обворовывают.  Я понимаю,  что Президента Украины  в этом же зале трижды чествовали как "Человека года",  может,  будем чествовать и по результатам 1997 года.  Я понимаю, что есть особая любовь   к   Дворцу   "Украина"   при  проведении  соответствующих благотворительных акций,  но все-таки в тот момент, когда уже была серьезная  задолженность  по  заработной  плате,  направлять такие огромные  средства  на  реконструкцию  Дворца   "Украина"   и   не контролировать  их  использование  -  это  уже говорит о серьезной оценке Президентом  будущего  кандидата  на  пост  Премьерминистра Украины.  Видимо,  он со своей задачей справился отлично и поэтому именно  бывший  мэр  Днепропетровска,  бывший   министр   Кабинета Министров   в   правительстве  Кучмы  был  назначен  на  должность Премьер-министра Украины.  И я думаю,  что всем  нам  должно  быть очень  неприятно,  когда  Премьер-министр с трибуны Верховной Рады сознается в том, что он совершает уголовное преступление, а многие из моих коллег смеются,  потому что это подается в форме юмора. Мы должны приучить всех министров,  всех должностных лиц быть  прежде всего  законопослушными  гражданами  Украины.  Если  они не станут законопослушными  гражданами  Украины,   то   о   каком   правовом государстве может идти речь?

 

     Поэтому я,  безусловно,  поддерживаю проект постановления. Но хочу вернуться к нашему прошлому решению,  когда мы  рассматривали вопрос резервного фонда.  Было поручение соответствующим комитетам Верховной  Рады  вынести  резолюцию  недоверия  правительству.   К сожалению,  уже  на этой сессии,  а сегодня последний день сессии, это  поручение  не  выполнено.  Я  помню,  какова   была   реакция Пустовойтенко  и Президента по поводу этого совершенно правильного и конституционного решения Верховной Рады.  Интересно будет знать, как отреагирует Президент на наш нынешний проект решения,  который должен стать постановлением Верховной Рады.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Усі виступають за  підтримку,  вже виступило  три  чоловіки.  Ну,  якщо  ніхто не виступає проти,  то давайте будемо приймати рішення.

 

     Ставлю проект постанови на голосування за основу. Будь ласка.

 

     "За" - 194.

 

     Не приймається (Шум у залі).

 

     Ну, щоб не ставити поіменно, просять ще раз проголосувати. Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 216.

 

     Я прошу вибачення. У зв'язку з тим що засідання транслюється, я зобов'язаний зачитати. Я просто не виконав свій обов'язок.

 

     "Заслухавши інформацію   Тимчасової   слідчої   комісії    по перевірці   законності   виділення   і   використання   коштів  на капітальний  ремонт  Палацу  культури  "Україна"   та   фінансової діяльності Міністерства культури і мистецтв і підпорядкованих йому установ, а також інших міністерств, комітетів, відомств, установ і закладів  у  зв'язку  із  розслідуваними  справами,  Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Інформацію тимчасової депутатської слідчої  комісії  взяти до відома.

 

     2. Матеріали тимчасової депутатської слідчої комісії передати до Генеральної прокуратури України для вивчення  і  реагування  на них відповідно до чинного законодавства. Після передачі матеріалів до  Генеральної  прокуратури  України  вважати  роботу  тимчасової депутатської слідчої комісії завершеною".

 

     Ви пам'ятаєте   -   за   Регламентом  ми  повинні  постановою завершати роботу кожної комісії.

 

     "3. Запропонувати Президенту України  звільнити  із  займаних посад  Прем'єрміністра України Пустовойтенка,  міністра культури і мистецтв      України      Остапенка,       голову       Київської міськдерж-адміністрації Омельченка".

 

     Ставлю цей проект на голосування за основу.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Які доповнення, уточнення?

 

     Депутат Степенко   пропонував  опублікувати  довідку  слідчої комісії. Ми проголосуємо цю пропозицію.

 

     Будь ласка, запишіться, хто хоче внести пропозиції до проекту постанови.

 

     Будь ласка. Депутат Данча.

 

     ДАНЧА М.Д.  Дякую.  Олександре Олександровичу, підтримали 229 депутатів.  Я розумію,  бо після того, що я почув, немає сумнівів, що  там  твориться.  На  мої депутатські запити не надійшло жодної відповіді.  Але все-таки відсутній  Прем'єр,  то  я  пропоную  без третього пункту проголосувати проект постанови в цілому.

 

     ГОЛОВА. Тобто  пропозиція  депутата  Данчі зводиться до того, щоб слова "звільнити від займаних посад" замінити  на  "розглянути питання про відповідність займаним посадам".  Уточнення пом'якшує, я думаю, що Президент сам знає, що йому робити.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 151.

 

     Була пропозиція  заступника  Голови  Верховної  Ради  Мусіяки записати так: "На основі висновків Генеральної прокуратури", бо ми не можемо давати...

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 119.

 

     Не підтримується ця пропозиція.

 

     Депутат Шибко.

 

     ШИБКО В.Я.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  науки  та  народної  освіти (Самарський виборчий округ, Дніпропетровська область).  Треба  проголосувати  пропозицію  щодо оприлюднення сьогоднішньої доповіді не тільки в пресі, а й на УТ.

 

     ГОЛОВА. Це, власне кажучи, може бути нормою цієї постанови.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 218.

 

     Ви визначайтеся відразу, щоб потім не виникало враження, що я наполягаю на переголосуванні.

 

     Ще раз ставлю на голосування за наполяганням депутатів.

 

     "За" - 221.

 

     Не підтримується  ця  пропозиція.  Я  думаю,   що   громадяни скористаються текстом,  опублікованим у "Голосі України",  якщо ми це проголосуємо.  А власне,  "Голос України"  може  й  без  нашого голосування це друкувати (Шум у залі).

 

     Поіменно? Хто   за   те,   щоб  проголосувати  цю  пропозицію поіменно, прошу голосувати.

 

     "За" - 183.

 

     Підтримується.

 

     Пропозиція депутата  Шибка  про  трансляцію  розгляду   цього питання  на засіданні Верховної Ради по УТ у вечірній час сьогодні ставиться на голосування в поіменному режимі. Будь ласка.

 

     "За" - 214. Не прийнято.

 

     Опублікуйте по фракціях,  будь  ласка.  А  хто  сумнівається, вставте картки назад, бо я вже не буду поіменно ставити.

 

     Комуністи -  64  із  68,  "Конституційний  центр"  - 6 із 11, фракція СПУ і СелПУ -  29  із  33,  фракція  Партії  регіонального відродження  України  - 14 із 18,  "Єдність" - 20 із 23,  "Вперед, Україно!" -  16  із  21,  фракція  Аграрної  партії  -  3  із  14, "Незалежні" - 13 із 16,  Рух - 8 із 14, "Соціально-ринковий вибір"

- 10 із 14, позафракційні - 31 із 34.

 

     Будь ласка. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Роменський  виборчий  округ,  Сумська   область).   Прогрессивная социалистическая    партия   Украины.   Я   надеялся,   что   наши обстоятельные предложения,  которые стали бы дополнением  к  этому постановлению,  будут  изложены  при предоставлении слова.  Однако опять на Витренко и Марченко  завершили  обсуждение.  Но,  тем  не менее, хотя бы кратко.

 

     Из пункта 2 я предлагаю исключить текст: "Після передачі  матеріалів  до  Генеральної  прокуратури  України вважати    роботу    тимчасової   депутатської   слідчої   комісії завершеною".

 

     Я считаю необходимым,  чтобы эта комиссия сохранилась и чтобы после  рассмотрения вопроса Генеральной прокуратурой как раз через эту комиссию Верховный Совет выполнял  свои  контрольные  функции. Поэтому   надо  этот  текст  исключить  и  тем  самым  дать  право следственной комиссии продолжать работу.  Вместо этого я предлагаю записать: "Генеральному прокурору доповісти Верховній Раді України свої висновки 3 березня 1998 року". Это как раз тот день, когда мы начинаем следующую сессию.

 

     ГОЛОВА. Третього лютого ми починаємо.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Именно  пленарное заседание 3 марта.  Я думаю, что Генеральный прокурор раньше не сделает.  Это мое  предложение, будут другие - соглашусь.

 

     И последнее.  Поскольку мы знаем, что по Конституции прокурор назначается  Президентом  и  судебные  органы  также   формируются президентской  структурой,  я считаю,  что без коренного изменения структуры власти в Украине мы из  кризиса  не  выйдем.  Один  клан будет  сменяться  другим  и  воровать  будет тот,  кто находится у власти. Потому что контрольных функций нет ни у правоохранительных органов, ни у Верховного Совета.

 

     Поэтому я   прошу,   Александр   Александрович,  включить  на следующую сессию те предложения по изменению Конституции,  которые мы  с  Наталией  Михайловной Витренко подали.  И этим мы установим эффективные  способы  контроля  за  деятельностью   исполнительной власти,   ликвидируем   институт   президентства   и  Генерального прокурора поставим под контроль Верховного Совета.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Вимкніть мікрофон.  Я ще раз  нагадую,  що  є пропозиції   до   проекту   постанови,  а  це  інші  документи.  У Конституції  виписані  норми  про   порядок   внесення   змін   до Конституції.  Відповідно  вносьте  це питання на розгляд Верховної Ради наступного скликання,  повторюю,  як вимагає Конституція.  Бо пропозиція групи депутатів,  уже були зібрані голоси, як потрібно, також не підтримана.  Я вважаю,  що  раціональні  пропозиції,  які важливі для суспільства,  для організації влади, треба розглядати. Тому вносьте на розгляд Верховної Ради наступного скликання.

 

     А стосовно  припинення  повноважень  тимчасової  депутатської слідчої   комісії   треба   визначатися.   Комісія  відповідно  до Регламенту внесла свою пропозицію,  вона доповіла про свою роботу, зважайте  ще й на те,  що проблематично,  щоб вона працювала далі. Одначе дамо Смірнову слово з цього приводу.

 

     А відносно терміну доповіді,  то  навряд  чи  за  два  місяці прокуратура  справиться  з  таким  обсягом  роботи.  Я поставлю на голосування ці пропозиції.

 

     Депутат Смірнов. Коментар з цього приводу.

 

     СМIРНОВ Є.Л.  Я цілком згоден із Володимиром Романовичем, але ситуація   така,   що   до  завершення  роботи  нашого  парламенту залишилося два місяці.  Прокуратура ніколи ні за яких обставин цей матеріал не вивчить ні за два місяці,  ні за п'ять місяців, так що немає сенсу зараз знімати цей пункт.  Нова  Верховна  Рада  зможе, взявши  за  основу  цю  постанову,  створити  таку  саму  комісію, поклавши на неї функцію контролю.

 

     ГОЛОВА. Ну,  я зрозумів натяк у даній пропозиції на  те,  щоб Смірнова  знову  обрали  депутатом  і він продовжував очолювати цю комісію.  Але таке питання я  не  можу  ставити,  бо  інакше  буде звучати  як  втручання  у  виборчий  процес.  Однак  виборці  самі розберуться.  Євген Смірнов пропонує  залишити  текст  у  редакції комісії,  але  депутат Марченко вносив пропозиції і я ставлю їх на голосування.  Тобто стосовно вилучення двох останніх рядків і щодо доручення  прокуратурі  доповісти  Верховній Раді 3 березня хоча б попередні результати цієї перевірки.

 

     Давайте спочатку проголосуємо щодо вилучення двох рядків  про припинення функціонування тимчасової слідчої комісії.  Я ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 160.

 

     Не підтримується ця пропозиція.

 

     Тепер пропозиція,  щоб Генеральна  прокуратура  поінформувала Верховну Раду про хід розслідування з цього приводу 3 березня 1988 року. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 211.

 

     Не підтримується ця пропозиція чи за змістом,  чи за  якимось формальними ознаками? Не голосували 62 депутати.

 

     Депутат Жеребецький вносить пропозицію. Будь ласка.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв'язках з  СНД  (Червоноградський  виборчий округ,  Львівська область).  Я хочу внести поправку за змістом. Ми всі знаємо,  що Євген  Леонідович  Смірнов  -  такий  послідовний, принциповий,  чесний  борець з мафією.  Два чи три місяці тому він увійшов до групи "Єдність" і тепер під мудрим  керівництвом  Павла Iвановича ще краще почав боротися з мафією.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку. Вимкніть, будь ласка, мікрофон.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. У мене поправка, не перебивайте.

 

     ГОЛОВА. Я  не  перебиваю,  ви  продовжите свою думку,  але ви маєте бути об'єктивним,  тому що Смірнов вийшов  із  фракції  десь півтора  місяця  тому.  І  я  про це зробив оголошення у сесійному залі.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.  Я перепрошую,  у такому разі я забираю свої слова.   Натомість  я  думаю,  що  це  абсолютно  випадково  Євген Леонідович у своїй доповіді не згадав Павла Івановича Лазаренка, а він усе-таки був Прем'єр-міністром на той час.  Я просив би, щоб у текст постанови записати: "Дати правову оцінку Лазаренку, який був на той час Прем'єр-міністром".

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, ставлю на голосування пропозицію депутата Жеребецького.

 

     "За" - 180.

 

     Я вважаю,  що ця пропозиція  може  бути  реалізована  в  ході роботи   Генеральної   прокуратури.  Не  треба  все  записувати  в постанову.  Будь ласка,  я не  можу  більше  надавати  слова.  Час використаний.  Депутат  Кириченко записаний наступним,  але він не наполягає на слові.

 

     Я ставлю на голосування в цілому. Будь ласка.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Я даю пояснення для юридичної служби.  Відповідно  до  Закону про  державну службу не передбачено такої дефініції,  як звільнити або вимагати звільнення.  Записується - відсторонити. Тому я прошу привести  у  відповідність  із  нормами  юридичними і в останньому пункті 3  записати:  відсторонити.  Це  не  треба  голосувати.  Це уточнення, в Регламенті передбачено. Спасибі.

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Закону  України  про  статус  ветеранів військової  служби  та  їх  соціальний  захист  (друге   читання). Доповідає Головко Володимир Ілліч. Коротко. Прошу уваги.

 

     Одну хвилиночку.  Ми  проголосували  працювати  без  перерви. Прошу всіх сісти на місця.

 

     Будь ласка.

 

     ГОЛОВКО В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань оборони і державної безпеки (Ленінський виборчий округ,  Полтавська  область).  Спасибо,  Александр  Александрович. Уважаемые народные депутаты, я хотел бы, чтобы вы не покидали зал, потому что мы не сможем принять законопроект.  А этот законопроект необходим   в   первую   очередь  потому,  что  принята  программа реформирования Вооруженных Сил.  И реформирование Вооруженных  Сил задерживается из-за того, что у нас нет Закона о статусе ветеранов военной службы и их социальной защите.  А старших офицеров  у  нас почти три комплекта, и мы не можем их увольнять в связи с тем, что они  не  защищены  законодательно:  отсутствие  жилья   и   другие проблемы.  Без социальной защиты нет возможности нормально уволить офицеров. К тому же, у нас есть юридические коллизии между Законом об  общей  воинской  обязанности  и  воинской  службе  и Законом о пенсионном обеспечении.  Предложенный законопроект эти юридические коллизии  снимает,  дает возможность законодательно отрегулировать процесс  социальной  защиты  военнослужащих  и   определиться   со статусом ветеранов воинской службы.

 

     Мы с  вами  месяц  назад  приняли  этот законопроект в первом чтении. Поступило ряд предложений от депутатов. Эти предложения по усовершенствованию   законопроекта  внимательно  рассмотрены.  Те, которые имеют  юридическое  обоснование,  не  делают  закон  более дорогостоящим  и,  так сказать,  в рамках разумных льгот,  учтены. Структура  проекта   сохранена,   только   добавлена   статья   13 "Прикінцеві положення",  в которых дается указание, что этот закон вступает в силу со дня его опубликования,  а Кабинету Министров  в месячный  срок  поручается разработать нормативноправовые акты для того, чтобы этот закон получил жизненную силу.

 

     Если есть вопросы по этому законопроекту,  я готов  ответить. Повторяю,  структурно  он  не изменен.  Те льготы,  что были,  все остались.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз звертаю увагу  присутніх,  що  розглядається питання  за  процедурою  другого  читання.  То  в  першому читанні задаються  запитання,  а  тут  ми   можемо   висловлюватися   щодо конкретних пунктів.

 

     Одну хвилинку,  Володимире Іллічу.  Хоч ви і Володимир Ілліч, але все-таки почекайте, будь ласка.

 

     Володимир Ілліч вносив  пропозицію,  оскільки  враховані  всі зауваження,  прийняти  цей  законопроект у цілому.  Якщо в авторів поправок чи пропозицій, котрі тут передбачені, є якісь зауваження, давайте ми їх спочатку розглянемо,  а потім проголосуємо в цілому. Зрозуміло?

 

     Борис Ілліч також підтримує,  не тільки Володимир Ілліч,  так що,   я   вважаю,   можна  поставити  на  голосування.  Зауважень, пропозицій немає?  Депутате Целих та інші мої колеги,  будь ласка, сядьте на місце і проголосуйте.

 

     Ставлю на  голосування  цей  законопроект  у другому читанні. Будь ласка.

 

     ГОЛОВКО В.І. Прошу колег поддержать.

 

     ГОЛОВА. Іде голосування.

 

     "За" - 194.

 

     Для засобів масової інформації: голосується в  другому  читанні проект Закону про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист.

 

     ГОЛОВКО В.І. Прошу активнее проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Володимире Іллічу,  не перебивайте,  коли  головуючий говорить.

 

     ГОЛОВКО В.І. Извините.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, іде голосування, прошу підтримати.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВКО В.І.  Спасибо  большое  за  поддержку.  Я  желаю всем успеха.

 

     ГОЛОВА. Так,  будемо  розраховувати  на  успіх.  Я  теж  буду сподіватися.

 

     (П р о д о в ж е н н я з а с і д а н н я).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Розглядається проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України  про  державну  податкову  службу  в Україні. Доповідає Пустовойтовський Володимир Семенович.

 

     Перед тим як він вийде доповідати,  я хотів би звернути увагу присутніх  депутатів   на   те,   що   це   питання   дуже   тісно кореспондується   з  тим,  що  ми  вже  розглядали  тривалий  час. Законопроект треба підтримати,  щоб у державі була інституція, яка б наводила порядок у бюджетній сфері,  особливо з погляду відносин суб'єктів господарювання з бюджетом держави.

 

     Володимире Семеновичу, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  виконуючий обов'язки голови  Комітету Верховної  Ради  України  з питань бюджету (Первомайський виборчий округ,  Харківська область).  Уважаемый  Александр  Александрович! Уважаемые   коллеги,   присутствующие!   Создание   в   1996  году Государственной   налоговой   администрации    Украины,    местных государственных    администраций   как   самостоятельных   органов исполнительной власти стало одним из этапов  коренной  перестройки налоговой системы Украины.

 

     За прошедший  1997  год  реформирование налоговой службы дало ощутимые положительные  результаты.  По  сравнению  с  1996  годом поступления  в консолидированный бюджет Украины увеличились на 2,6 миллиарда гривень.  Это стало возможным в результате  перехода  от преимущественно  простой  фиксации  фактических поступлений (чем в основном  занимались  налоговые  инспекции)  к  активному   поиску резервов   наполнения   доходной  части  бюджета.  Таким  резервом является и вовлечение злостных неплательщиков налогов  в  правовое поле,  и  уменьшение  числа  нарушений налогового законодательства суб ектами предпринимательской деятельности.

 

     Для применения всего арсенала правовых средств,  влияющих  на полноту  поступлений  в  бюджет,  Президентом Украины 12 июня 1997 года  внесены  проекты  законов,   направленные   на   закрепление полномочий органов государственной налоговой службы.

 

     Принятые Верховной  Радой  Украины  16 июня 1997 года проекты обоих законов были доработаны в Комитете  по  вопросам  бюджета  с учетом  замечаний  и  предложений  народных  депутатов  Украины  и предлагаются  сегодня  для  рассмотрения  во  втором   чтении   по сокращенной процедуре.

 

     К проекту Закона Украины "Про внесення змін до Закону України про державну податкову службу в Україні" поступило 60 замечаний  и предложений  народных  депутатов  Украины,  33  из  которых учтены полностью и 5 - частично.

 

     В соответствии  с  Регламентом  Верховного   Совета   Украины подготовлена сравнительная таблица, которая вам роздана.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

     МУСІЯКА В.Л.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Приступаємо до голосування.

 

     Голосуються статті   проекту   Закону  України  про  державну податкову службу в Україні.

 

     Стаття 1  "Система  державної   податкової   служби".   Немає зауважень? Стаття 1 ставиться на голосування.

 

     "За" - 173.

 

     Шановні колеги,  будь ласка, голосуйте (Шум у залі). У цілому голосується, коли всі статті проголосовані.

 

     Статтю 1 ставлю на голосування. Прошу, голосуйте.

 

     "За" - 190.

 

     Шановні колеги,  не ходіть, ви заважаєте голосуванню. Сядьте, будь ласка. Прошу, будьте дуже уважні.

 

     Запросіть депутатів до зали для голосування.

 

     "За" - 211.

 

     Депутату Мухіну слово.

 

     МУХІН В.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Харківська область). Уважаемые народные депутаты! Я благодарен вам за то, что вы проголосовали за Закон о социальной защите  военнослужащих  237 голосами.  Обращаю ваше внимание на то, что этот законопроект тоже очень важный, и прошу его тоже поддержать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  за  пропозицію.  Гадаю,   до   вас   зараз прислухаються. Стаття 1 ставиться на голосування. Будь ласка.

 

     Прошу, не  заважайте  під  час голосування,  тому що я просто зобов'язаний повторювати голосування, коли заважають.

 

     "За" - 222.

 

     Так, усе зрозуміло. Ще раз голосуємо. Будь ласка. Я прошу, не заважайте голосувати.

 

     "За" - 230. Дякую.

 

     Стаття 2. Немає зауважень? Статтю 2 ставлю на голосування.

 

     МУХІН В.В. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 234. Дякую.

 

     Ставлю на голосування статтю 3. Будь ласка.

 

     "За" - 231. Дякую.

 

     Стаття 4.  Ставлю  на  голосування  (Шум у залі).  Не можна в цілому голосувати.

 

     "За" - 228.

 

     Стаття 5.  Немає зауважень? Так, до статей 6, 7 є зауваження? У вас є, депутате Лавринович? До статті 6?

 

     Тоді статтю 5 ставлю на голосування.

 

     "За" - 219.

 

     Депутату Лавриновичу слово. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Народний  рух України.  Шановні колеги!  Ви, мабуть,  звернули увагу на порівняльну таблицю, в якій є статті 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8 і так далі, а статті 6 немає. Вона не потрапила в таблицю із цілком зрозумілих причин.  Ми вже  дискутували  питання щодо  можливості  використання позабюджетних коштів такою солідною установою,  як Державна податкова адміністрація,  і  тепер  хочемо прийняти цей закон і зберегти статтю 6 у чинній редакції. З огляду на  це  прошу  вас  не   підтримувати   й   інші   позиції   цього законопроекту,  щоб  не  створювати  в державі ще одного монстра з функціями слідчих і оперативних дій.

 

     Чинний Закон про державну податкову службу  цілком  достатній для  здійснення функцій,  які є.  А якщо потрібно просто узаконити назву "Державна  податкова  адмінстрація",  то  це  можна  зробити набагато легше й спокійніше.

 

     Щодо державної   податкової   поліції,  яка  створена  указом Президента.  Це ненормально, коли військове формування вже діє без закону,  адже  Конституцією  заборонено  функціонування незаконних збройних формувань.  Воно вже діє, тож тепер треба його узаконити. І навіть узаконити в кількості,  яка вдвоє перевищує ту,  яка була передбачена відповідним розпорядженням Президента.

 

     Тому я хотів би,  щоб ми свідомо поставилися  до  голосування цього проекту закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутат Бандурка. Будь ласка.

 

     БАНДУРКА О.М.,  ректор Національної академії внутрішніх справ україни  (Дергачівський  виборчий  округ,   Харківська   область). Шановні  депутати!  Гадаю,  ні  в  кого  не  виникає сумнівів,  що Державна  податкова  адміністрація  як  державна  служба  діє.   І сьогодні  -  це  основний  важіль  наповнення бюджету.  Ми недавно прийняли бюджет і хочемо, щоб він був виконаний. Це можна зробити, застосувавши  спеціальні  механізми,  зокрема й механізм Державної податкової адміністрації.  Вона є,  і її треба узаконити, я згоден із паном Лавриновичем.  Але не згоден щодо того,  треба голосувати чи ні.

 

     Закон треба приймати.  Служба діє,  тому потрібно  надати  їй повноваження  і  ввести  в  законне  русло.  Щоб  вона діяла не на підставі указів Президента чи постанов Кабінету  Міністрів,  а  на підставі закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування статтю 5.

 

     "За" - 197.

 

     Будь ласка, депутате Недригайло.

 

     НЕДРИГАЙЛО В.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законності і правопорядку  (Новоазовський  виборчий  округ, Донецька область).  Уважаемые народные депутаты! Еще в 1993 году я категорически  был  против  появления  в  системе  МВД   налоговой милиции.   Перепутали   все   карты,   перекроили  поле  борьбы  с преступностью.  Слава  Богу,  налоговая  милиция  преобразована  в полицию  и  сейчас  входит в состав солидной организации,  которой руководят интеллигентные,  порядочные люди. Я и сейчас стою за то, чтобы налоговая администрация была превращена в налоговую полицию, то есть чтобы это были люди в форме во главе с  Николаем  Яновичем Азаровым и им были подчинены все гражданские структуры.

 

     Что касается данного законопроекта,  то хочу подчеркнуть одну деталь.  Сейчас возбуждено 10 тысяч уголовных дел.  Они  не  будут переданы  в  суд,  если  мы  законом  не утвердим статус налоговой полиции с вытекающими отсюда функциями. Поэтому я вас очень прошу, учитывая   сложившуюся   ситуацию,   утвердить   все   нормативные документы.  Мы фактически  год  работали  над  этими  нормативными документами в комитете и будем продолжать эту работу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Ще раз ставлю на голосування статтю 5.

 

     "За" - 201.

 

     Депутат Коліушко. Будь ласка.

 

     КОЛІУШКО І.Б.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи   (буський виборчий округ,  Львівська область).  Шановні депутати! Відповідно до статті 5 у редакції, запропонованій у правій колонці, Президент призначає  всю  піраміду  посадових осіб податкових адміністрацій. Але  це  суперечить  Конституції,  в  якій  не  передбачено  таких повноважень Президента.  Тому члени нашого комітету пропонують (це поправка 10) замість слів "Президент  України"  записати  "Кабінет Міністрів України". Прошу проголосувати цю поправку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Семеновичу, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Бюджетный комитет исходил из того, что следует  предоставить   больше   самостоятельности   руководителям налоговых   администраций  областей,  чтобы  эти  службы  не  были использованы для выполнения каких-то не  свойственных  им  функций типа повторных проверок неугодных директоров и так далее.

 

     Именно поэтому  мы  решили  сохранить  норму  об  утверждении Президентом.  Но если депутаты будут настаивать, то можно записать "Кабинет Министров". Ничего страшного в этом нет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   на   голосування   пропозицію   депутата Коліушка. Будь ласка.

 

     "За" - 185.

 

     Я так зрозумів, що якихось особливих заперечень немає.

 

     Депутат Азаров. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.,  голова   Державної   податкової   адміністрації України (Петровський виборчий округ,  Донецька область). Уважаемые народные  депутаты!  Учитывая,  что  данный  законопроект   внесен Президентом, естественно, мне трудно корректировать норму, которая предложена  Президентом.  Но  вместе  с  тем  я   беру   на   себя ответственность   и  прошу  вас,  поскольку  закон  крайне  нужен, проголосовать законопроект  с  той  поправкой,  которую  предложил депутат Колиушко,  то есть установить, что руководителей областных налоговых администраций назначает Кабинет Министров.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Статтю 5 з уточненням депутата Коліушка ставлю на голосування. Прошу, голосуйте.

 

     "За" - 228. Дякую.

 

     Стаття 7. Є якісь зауваження? Немає. Стаття 8?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Усі зауваження враховано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на  голосування  статтю  7.  Статті  6  у таблиці немає.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. К статье 6 не было замечаний.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, секундочку. Стаття 7 ставиться на голосування.

 

     "За" - 197.

 

     Володимире Семеновичу,  дайте,  будь  ласка,  пояснення  щодо статті 6.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  К статье 6 не было никаких  замечаний, поэтому   ее   в   сравнительную   таблицу  не  включили.  Я  хочу подчеркнуть,  что позавчера мы рассмотрели этот вопрос  и  приняли решение о создании такого фонда.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире    Семеновичу,   будь   ласка,   дайте пояснення щодо позавчорашнього рішення,  щоб усі зрозуміли, про що йде мова.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Речь  шла  об  использовании  средств, которые получает налоговая администрация  в  результате  наложения штрафов и взыскания доначислений.  Позавчера мы рассматривали этот вопрос и большинством голосов депутатов приняли решение  сохранить за налоговой администрацией это право...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Лавринович, будь ласка.

 

     Інакше кажучи, були відхилені пропозиції Кабінету Міністрів.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Народний  рух  України.  Шановний Володимире Семеновичу,  я вас попросив би бути коректним і точним. Не можна ж говорити з точністю до навпаки.

 

     Позавчора ми   розглядали   законодавчу  ініціативу  Кабінету Міністрів України щодо зменшення рівня  наповнення  позабюджетного фонду  за  рахунок  штрафних  санкцій.  І  ця  ініціатива Кабінету Міністрів України не була підтримана.  А щодо схвалення пропозиції про  збереження існуючої аномальної ситуації,  то народні депутати України такого не голосували.

 

     У законі є стаття 6, і якщо вона має зберігатися, то її треба голосувати в тому чи іншому вигляді.

 

     Намагання просто  сховати  її  зараз  і  долучити  вже  після голосування цього проекту,  щоб  спрут  і  далі  міг  робити  свою роботу, - це не зовсім правильно. Тому я хотів би, щоб ми з повним дотриманням регламентної процедури законотворення  після  розгляду статті 5 розглянули статтю 6.  У нас є ще окремий законопроект,  і на сьогодні він теж  внесений  до  порядку  денного.  Правда,  він вноситься вже кілька днів, але кожного разу ми не доходимо до його розгляду.

 

     Статтю 6 ми прийняли в першому читанні,  вона була в  тексті. Не  треба  намагатися такими недостойними методами зберігати стару редакцію статті.  У першому читанні вона голосувалася і зараз  має прийматися в другому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Де ця стаття, Володимире Семеновичу?

 

     Миколо Яновичу, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Шановні народні депутати! Я вас прошу вдуматься в то,  что  я  сейчас  скажу.  Буквально  два  дня  тому  назад   мы рассматривали   статью   6  данного  проекта  закона  в  редакции, предложенной Кабинетом Министров. Мы отклонили ее.

 

     Таким образом,  статья 6 осталась в такой редакции:  "Видатки на  утримання  державних податкових органів визначаються Кабінетом Міністрів і фінансуються з державного бюджету".

 

     Против чего тут можно выступать, Виктор Лаврентиевич?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не знаю проти чого. Треба вислухати пропозиції.

 

     АЗАРОВ М.Я. Еще раз повторяю: "Видатки на   утримання   органів   Державної   податкової  служби визначаються  Кабінетом  Міністрів  України   і   фінансуються   з державного  бюджету".  Но  поскольку  это  рассматривалось два дня назад, бюджетный комитет не включил ее в таблицу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Олександре  Володимировичу,   що   ви пропонуєте   щодо  статті  6?  Ми  поставимо  вашу  пропозицію  на голосування.

 

     Депутат Сокерчак іще просить слово? Зараз.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Народний рух України.  Я пропоную  статтю  6 "Фінансування  державних  податкових  інспекцій"  викласти в такій редакції:  "Утримання державних податкових інспекцій  здійснюється виключно  за рахунок коштів державного бюджету України.  Державним податковим інспекціям забороняється мати позабюджетні рахунки".

 

     Цей проект роздано депутатам.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сокерчак. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М., виконуючий обов'язки голови Комітету Верховної Ради   України   з   питань   фінансів  і  банківської  діяльності (Савранський виборчий округ, Одеська область). Фракція комуністів. Вікторе  Лаврентійовичу,  ви знаєте,  що в порядку денному вже два тижні  стоїть  це  питання.  Проект  закону,  внесений   депутатом Лавриновичем,  стосується тільки статті 6.  Проект,  який вніс наш комітет,  - у тому числі і  статті  6.  Позавчора  мою  пропозицію розглянути їх у пакеті не було підтримано.  Тому проблема статті 6 залишається.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   на   голосування   пропозицію   депутата Лавриновича.

 

     "За" - 119.

 

     Ставлю на  голосування  статтю  6  в  редакції,  прийнятій  у першому читанні. Зачитайте її, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.   "Видатки   на   утримання   державних податкових  інспекцій  визначаються  Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування цей текст. Прошу.

 

     "За" - 160.

 

     Статтю 6 не  прийнято.  А  щодо  третього  читання  -  будемо голосувати. Ставлю на голосування статтю 7.

 

     "За" - 200.

 

     Які претензії?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Зауважень до статті 7 немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз ставлю на голосування статтю 7.

 

     "За" - 207.

 

     Будь ласка, депутате Карнаух.

 

     КАРНАУХ М.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Лубенський виборчий   округ,  Полтавська  область).  Шановні  колеги  народні депутати!  Безумовно,  всі повинні сплачувати податки, але не всім це  подобається.  Я свідомий того,  що частині народних депутатів, напевно, не зовсім до вподоби, щоб в Україні діяла сильна державна податкова  служба.  Тому  пропоную  надалі голосування проводити в поіменному режимі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Коломойцев. Будь ласка.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  фінансів  і банківської діяльності (Ленінський виборчий      округ,      Луганська      область).       Уважаемый председательствующий! Уважаемые коллеги! В теневом обороте сегодня находится  более  13  миллиардов  гривень.  Это  деньги,   которые выпускает Национальный банк.  Они выдаются через кассу,  а затем в бюджет не поступают.

 

     Хочу напомнить,  что  долг  по  заработной  плате  и  пенсиям составляет порядка 4,5 миллиарда гривень.  Без наведения порядка в уплате налогов мы никогда  не  решим  вопроса  выплаты  заработной платы  и  пенсий  нашим  избирателям.  Поэтому надо принимать этот закон.

 

     Я поддерживаю  предложение  депутата  Карнауха  голосовать  в поименном режиме. Невыясненные вопросы перенести на третье чтение, хотя я лично считаю,  что  проект  достаточно  глубоко  проработан Комитетом по вопросам бюджета.

 

     И еще одно,  Виктор Лаврентиевич, пригласите в зал депутатов, у нас просто не хватает людей.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Таке запрошення вже десятки разів зроблено.

 

     Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська область). Шановні народні депутати! Хочу нагадати, чому з'явився   цей  проект  закону.  Ви  пам'ятаєте,  що  було  видано антиконституційний указ про Державну  податкову  адміністрацію  (з цього  приводу  вже  відбулося засідання Конституційного Суду).  Є спроба  вирішити  тільки  два  питання:   перше   -   залишити   в позабюджетних   фондах   податкової   адміністрації  30  відсотків штрафів,  тобто залишити її на госпрозрахунку (ви знаєте,  чим  це обернеться),   і   друге  -  надати  функції  досудового  слідства податковій поліції, яка зараз є незаконним військовим формуванням. Усі інші питання, які тут виписані, - це антураж оцих двох.

 

     Вікторе Лаврентійовичу,  я не розумію,  яким чином цей проект закону,  який відповідно  до  структури  наших  комітетів  мав  би розглядатися  в  Комітеті  з  питань  фінансів,  знову потрапив до бюджетного комітету?  Він не погоджувався  в  комітетах  з  питань законності   і  правопорядку,  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності. Тому я пропоную не розглядати ні цей проект закону, ні наступний  -  про внесення доповнень до Кримінального кодексу - як такі, що суперечать інтересам громадян України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Семеновичу, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Уважаемые коллеги!  Я повторяю то, что говорили  позавчера:  кому-то  не  нравится,  чтобы  была  сильная служба,  обеспечивающая налоговые поступления в государственный  и консолидированный   бюджеты   Украины  от  предприятий  всех  форм собственности.

 

     Мы не самозванцы.  Бюджетный комитет рассматривал этот вопрос по  поручению Верховного Совета.  И если депутат Терехин не был на предыдущем заседании и  не  знает  сути  вопроса,  то  я  это  ему извиняю,  конечно.  Но  мы  выполняли  добросовестно  то,  что нам поручил Верховный Совет.  Давайте  рассматривать  законопроект  по существу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Щодо появи цього питання, то воно включене до порядку денного відповідно до Регламенту і тому розглядається.

 

     Ще виступить депутат  Кармазін,  і  будемо  голосувати.  Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Приморський  виборчий округ, Одеська область). Шановні народні депутати! На сьогодні цей орган справді є неконституційним.  Так що нам заважає зробити його конституційним? Це перше.

 

     Друге. Вимагати    дотримання   закону   можна   тоді,   коли повноваження  і  податкової  адміністрації,   і   поліції   будуть визначені законом.

 

     Третє. Хіба  добре,  коли монополія на досудове слідство,  на оперативно-розшукову діяльність зосереджується в  одному  чи  двох підрозділах?  Подивіться,  які  функції має податкова поліція США! Але там збирають 100 відсотків податків. Або хіба можуть ухилятись від податків у ФРН?  А ми сьогодні, фактично не надаючи податковій адміністрації і податковій поліції статусу правоохоронного органу, збираємося  вимагати  від  них  ефективної  роботи.  Я  передбачаю суттєве скорочення цих  органів  вже  за  рахунок  того,  що  туди прийдуть  професіонали,  і  ми навіть на цьому зекономимо державні кошти.

 

     Тому закликаю зруйнувати монополію і узаконити цю службу,  як і  належить законодавцям,  бо зараз вона діє незаконно,  за указом Президента.  І потім будемо  вимагати  від  цієї  служби  належної роботи.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Достатньо. Усі аргументи наведено.

 

     Ставлю статтю 7 на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 215.

 

     Ще раз  голосуємо.  Будь  ласка  (Шум у залі).  Оскільки мені заважають,  я  зобов'язаний  ще  раз  поставити   цю   статтю   на голосування.

 

     "За" - 222.

 

     Шановні колеги,   я   зачитую   статтю  7,  слухайте  уважно: "Державна  податкова  адміністрація  України,  державні  податкові адміністрації в Автономій Республіці Крим,  областях, містах Києві та Севастополі,  державні податкові інспекції  в  районах,  містах (крім міст Києва та Севастополя),  районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції є юридичними особами, мають печатку   із   зображенням   Державного  Герба  України  та  своїм найменуванням, інші печатки і штампи, відповідні бланки, рахунки в установах банків".

 

     Ставлю на голосування статтю 7.

 

     "За" - 229.

 

     Стаття 8.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Усі зауваження враховані.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   має   депутат   Коліушко.  У  нього  було зауваження.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. До статті 8 його зауважень немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Послухаймо депутата.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Шановні колеги,  у  мене  були  зауваження  до пункту 2 статті 8.  У результаті переговорів з Миколою Яновичем ці зауваження було знято,  але  обіцяного  редагування,  за  винятком того, що в таблиці з'явилося слово "редагування", не відбулося.

 

     Річ у  тім,  що  словосполучення  "видає нормативно-методичні документи про порядок застосування законодавчих актів про податки"

-  це  явне  перевищення повноважень податкових адміністрацій.  Це суперечить статті 1 Закону про  систему  оподаткування,  де  чітко зазначено,  що  не лише самі ставки,  а й механізм сплати податків визначаються виключно законами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ви пропонуєте?

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Цю норму треба вилучити.  Податкова служба  не має   права  видавати  нормативно-правові  документи  про  порядок застосування законодавчих актів про податки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре Борисовичу,  ви повинні запропонувати якусь редакцію. Скажіть, яка редакція має бути?

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Я  пропонував  редакцію статті 2,  але мені не надали слова.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилинку...  Ваша   поправка   до   цієї   статті підходить?

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Її  можна використати.  Я зачитаю:  "Податкові адміністрації можуть  видавати  методичні  рекомендації  з  питань оподаткування  та нормативні документи з питань організації роботи органів державної податкової служби".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Азаров, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый Игорь  Борисович!  Уважаемые  народные депутаты!   Да,  действительно,  мы  с  Игорем  Борисовичем  долго отрабатывали этот текст,  и я согласился с  тем,  чтобы  исключить слово     "правовые".     В    той    редакции    было    записано "нормативно-правовые".  Затем  наши   специалисты   обратились   в Министерство юстиции и оказалось (Игорь Борисович,  не всегда мы с вами все знаем), что все акты, изданные государственными органами, являются   правовыми,  поскольку  они  определяют  права.  Поэтому специалисты  юристы  настояли,  чтобы  слова  "нормативноправовые" остались. А депутаты пусть определятся.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа    в    тому,    що   коли   йдеться   про нормативно-правові акти,  то маються на увазі акти, в яких є норми права, обов'язкові для виконання. Цей акт підлягає виконанню, як і закон,  тільки статус у нього нижчий.  Це - підзаконний акт.  Коли йдеться про такі нормативні акти, то вони сприймаються як такі, що встановлюють порядок реалізації норм права. Так я його зрозумів.

 

     Будь ласка, Ігоре Борисовичу.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Ідеться не стільки про слово "правові", скільки про  те,  з  яких  питань  податкові адміністрації можуть видавати якісь акти.  Це може стосуватися лише  питань  організації  роботи органів державної податкової служби, але ні в якому разі не питань оподаткування і податкових законів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Інакше кажучи, це внутрішні акти, не ті, дія яких поширюється на всіх громадян, юридичних осіб і так далі.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  депутата  Коліушка.  Будь ласка.

 

     "За" - 194.

 

     Я вважаю, що цю пропозицію можна підтримати, тому що в Законі про   систему   оподаткування   сказано,  що  податкові  відносини регулюються виключно законами.

 

     Гадаю, Микола Янович з цим погодиться.  Депутат Коліушко  має на  увазі  (я  так  зрозумів),  що  головне  - організувати роботу служби.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Обратите  внимание,  что  записано   в правой колонке:  "видає нормативно-методичні документи про порядок застосування     законодавчих      актів      про      податки..." Нормативно-методические, а не правовые.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще  раз ставлю на голосування пропозицію депутата Коліушка.

 

     "За" - 211. Не підтримується.

 

     Отак, як тут записано - "видає нормативно-методичні документи про   порядок   застосування   законодавчих   актів..."  -  гадаю, прийнятно. Ідеться саме про застосування нормативних актів.

 

     Ставлю на  голосування  цю  норму  (Шум  у  залі).  Це  ж  не тлумачення закону! Мова йде про внутрішню організацію.

 

     "За" - 169.

 

     Шановні колеги!  Не  можна тлумачити закон підзаконним актом. Як ви знаєте,  у нас дуже часто  діяли  саме  підзаконні  акти,  а закони не діяли. Ось чого всі бояться.

 

     Ставлю на  голосування статтю з уточненням,  яке запропонував депутат Коліушко.

 

     "За" - 206.

 

     Миколо Яновичу, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые коллеги!  Нам практически каждый  день приходится  сталкиваться  с  такой ситуацией.  Обращается какое-то предприятие с жалобой на решение налоговой  инспекции  и  просьбой отменить  его.  Мы рассматриваем,  удовлетворяем жалобу и отменяем это решение.  Речь идет, к примеру, о миллионах гривень. Разве мы, отменяя  это решение,  удовлетворяя апелляцию,  издаем не правовой акт? Разве он не регулирует имущественные отношения?

 

     Поймите, вот таким поспешным рассуждением мы можем  навредить делу. В правой колонке записаны взвешенные и отработанные нормы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  пропоную  таким  чином уточнити пункт 2:  "та видає нормативно-методичні документи про організацію діяльності податкових органів щодо застосування законодавчих актів про податки..." - і далі за текстом.  Це буде внутрішній акт, який не встановлює норми для платників податків.

 

     Будь ласка, депутате Коліушко.

 

     КОЛІУШКО І.Б. Шановні депутати! Приклад, який тільки що навів Микола Янович, не стосується нормативного рішення. Це приклад саме ненормативного рішення. Це перше.

 

     Друге. Мені взагалі незрозуміло, що таке нормативно-методичні документи.  Є нормативні акти,  які встановлюють  норми  права,  і методичні, в яких просто даються методичні рекомендації.

 

     Тому я  пропоную  розділити - методичні рекомендації з питань застосування законодавства і нормативно-правові документи з питань організації роботи органів податкової служби.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 222.

 

     Ставлю на голосування статтю 8 з поправкою депутата Коліушка.

 

     "За" - 234. Дякую.

 

     Стаття 9   "Функції  державних  податкових  адміністрацій..." Немає зауважень до цієї статті?  Немає.  До статті 10?  Теж немає. Ставлю на голосування статті 9 і 10.

 

     "За" - 230.

 

     Стаття 11. Є зауваження? Депутат Коліушко. Будь ласка.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Шановний Вікторе Лаврентійовичу,  до статті 10 була моя поправка.  Вона не врахована. Я просто висловлюю протекст з приводу того, що мені не було надано слово.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не встигли підняти руку.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Пропозицію  до  пункту  1  статті  11 частково враховано,  з чим я згоден.  У пункті 2 цієї  статті  пропонується записати  "за  винятком витрат на копіювання".  Справа в тому,  що дуже  часто  (буквально  щотижня  або  раз  на   два   тижні)   на підприємство  приходять  податкові  інспектори  й вилучають багато копій документів.  Усі ці копії робляться за рахунок підприємства. У  кошторисі  підприємства  ці  кошти  не  передбачені.  Нехай  би податкова адміністрація робила це за свої кошти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція зрозуміла.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Ще не все. До цієї ж статті є ще три поправки, але, я думаю, треба розглядати їх по черзі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, будь ласка. Перша ваша поправка: "за винятком витрат на копіювання". Володимир Семенович щось хоче сказати? Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Уважаемые коллеги! Во-первых, налоговые инспекторы не каждую неделю требуют дополнительные  документы.  Во всяком  случае,  сегодня это запрещается налоговой администрацией. На  сей  счет  есть  специальное  распоряжение,  мы  этот   вопрос уточняли.

 

     Это не вызывает нареканий обслуживаемых организаций.  Для них это проще,  чем носить документы  в  налоговую  администрацию  для снятия ксерокопий там,  чтобы не платить деньги. Кроме того, копии не обязательно должны быть выполнены на ксероксе,  который  дорого стоит.  Их  можно  печатать на машинке,  писать от руки и заверять печатями.  Поэтому комитет и посчитал,  что эту поправку  депутата Колиушко можно отклонить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.   Ставлю   на  голосування  пропозицію депутата Коліушка. Будь ласка.

 

     "За" - 131.

 

     Будь ласка,  депутате Коліушко, наступна ваша пропозиція яка? Ви наполягаєте на ній? Будь ласка.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Поправка 22 значно серйозніша, вона стосується другого речення пункту 3:  "У разі відмови керівників підприємств, установ,  організацій  і громадян допустити посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження зазначених  приміщень  і обладнання...  органи  державної  податкової  служби  мають  право визначати  оподатковуваний   дохід   (прибуток)...   на   підставі документів..."  А  в  кінці  ще  краще:  "а  стосовно громадян - з урахуванням  оподаткування  осіб,   які   займаються   аналогічною діяльністю".  Я  пропоную  це друге речення повністю вилучити.  Як компроміс  можна  вилучити  тільки  словосполучення  "а   стосовно громадян"  і  так  далі,  бо  оподаткування  за аналогією - це вже взагалі не вписується ні в які правові рамки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.   Дякую.   Будь   ласка,    Володимире Семеновичу.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Рассматривая этот вопрос,  мы исходили из следующего.  Иногда  производственная  деятельность  ведется  в квартире,  то  есть  это  и  адрес  юридического  лица.  И если не пропускают в квартиру,  то надо найти какие-то другие возможности, что и предусмотрено в этой статье.

 

     Если же  адрес не указан,  то тогда в соответствии с решением суда или с санкции прокурора рассматривается этот вопрос.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово   має   Шитря   Олексій   Іванович, заступник голови Державної податкової адміністрації. Будь ласка.

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України.  Спасибі!  Шановні народні депутати! Я хочу привернути  вашу  увагу  до речення,  що закінчується словами "які займаються  аналогічною  діяльністю".   Пригадайте   декрет   щодо оподаткування доходів громадян, там є така стаття. Вона діє вже не один рік.  Якщо підприємець приховує доходи від своєї  діяльності, не звітує, то податківці мають таке право. Це норма, яка діє.

 

     Ми з  вами  багато  разів  говорили про те,  що треба вводити презентивне  оподаткування.  Це  якраз  та  норма,  яка   частково реалізована в чинному законодавстві.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ставлю на голосування пропозицію депутата Коліушка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Комітет її не підтримує.

 

     "За" - 103.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція не  підтримується.  Ще  є  пропозиції? Депутате Шеховцов,  будь ласка. Надаю слово тільки тим, хто вносив пропозиції щодо проекту.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Новокраматорський виборчий округ,  Донецька область).  На странице  21  поправка  30.  Уважаемые  народные  депутаты!   Суть поправки  в  том,  чтобы  суб ект предпринимательской деятельности имел  право  на  обжалование  действий  налоговой   администрации, направленных на безакцептное списание налоговых сумм.  Я предлагал такой порядок.  Если суб ект  не  согласен  с  решением  налоговой службы,  он, заявив об этом, должен иметь возможность в течение 30 дней подать жалобу в вышестоящий налоговый орган, а получив отказ, обжаловать эти действия в арбитражном суде.

 

     Здесь написано, что комитет учел мое предложение, но на самом деле  это  не  так.  В  моей  редакции  предполагалось,  что  если предприятие  не  согласно  с  безакцептным списанием и заявляет об этом,   то   исполнение   предписания   налоговой    администрации приостанавливается на 30 дней.  А в редакции комитета - может быть приостановлено вышестоящим  органом.  Но  пока  вышестоящий  орган будет рассматривать,  счет предприятия может быть заблокирован,  у него будут из яты все  деньги,  то  есть  предприятие  может  быть просто уничтожено.  Например,  инспектор ошибся,  определяя сумму: надо снять 100 гривень, а он выставил безакцептное списание - 1000 гривень.  И  предприятие погибло.  Потом вышестоящая администрация отменит решение, но ведь предприятия уже нет.

 

     И одна  реплика  общего  плана.  В  нашем  зале  очень  часто довольно   легко   принимаются  решения  по  усилению  мускулов  - наращиванию государственного аппарата. И даже мотивы звучат. Вот и в выступлениях Карнауха сегодня,  и Коломойцева: долги бюджета. Но в этой ситуации мы почему-то забываем о  предприятиях,  гражданах. Ведь о них мы тоже должны заботиться,  это равноправная сторона. А между тем права налоговой администрации в отличие, скажем, от прав репрессивных  органов  в уголовном процессе выписаны так однобоко, что гражданин и предприятие фактически бесправны перед всевластием администрации.

 

     Поэтому я прошу проголосовать мою поправку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Семеновичу, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Мы записали: "може бути призупинено терміном на  30  днів",  исходя  только  из одних   соображений.   Есть   много   случаев   (кстати,  об  этом свидетельствуют и материалы,  которые предоставила  нам  налоговая администрация  неделю  назад),  когда  операции проводят фиктивные фирмы,  и им достаточно нескольких часов отсрочки для того,  чтобы уничтожить  следы  своей  деятельности.  Именно в этом случае надо применить немедленные аресты и меры.  Во всех  остальных  случаях, если  будет  выражено  несогласие,  эта отсрочка будет обеспечена. Поэтому наш комитет и принял такое решение.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Депутат Азаров. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты!  Прежде всего  хочу сказать,  что  даже  действующим  законодательством  предусмотрена защита прав предпринимателя,  любого предприятия.  То есть решение налогового органа не действует (Алексей Дмитриевич, читайте закон) в течение десяти дней,  то есть в  течение  10  дней  средства  не списываются  и  у  предприятия есть право обжаловать это решение в вышестоящем налоговом органе.  Такой  порядок  действует  сегодня. Хотя  в  мировой  налоговой практике таких примеров нет.  В случае уклонения от уплаты деньги списываются мгновенно.

 

     Я хочу дополнить пример, который приводил Владимир Семенович. Пример  буквально  двухнедельной  давности.  Во  Львове  серьезное строительное    предприятие    строит    здание    для    солидной государственной   структуры.  Поставщиком  у  этого  строительного предприятия - фиктивная фирма.  Налоговая полиция выходит  на  эту фиктивную  фирму  и  блокирует  190  тысяч  гривень  на  ее счету. Солидная государственная  организация  обращается  с  протестом  и требует  немедленно разблокировать счет.  Налоговая администрация, проявив слабинку,  разблокировала.  Через пять минут после  отзыва инкассового  поручения  190 тысяч перечисляются с расчетного счета этой фиктивной фирмы на расчетный счет фиктивной  фирмы  в  Киеве. Еще   через   пять  минут  с  расчетного  счета  (не  удивляйтесь, использовали   электронную   почту)    фиктивной    фирмы    через корреспондентский  счет  190  тысяч  гривень,  конвертируемые в 95 тысяч американских долларов, уходят в одну из прибалтийских стран.

 

     Вот чем   оборачивается,   Алексей   Дмитриевич,   ваша   так называемая забота о гражданах, предпринимателях и так далее.

 

     Я привел     достаточно    таких    конкретных    фактов    в информационно-аналитической записке.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Депутат Шеховцов просить  проголосувати  його пропозицію.  А  комітет  пропонує прийняти цей пункт з урахуванням цієї пропозиції з редагуванням.

 

     Ставлю на голосування пропозицію депутата Шеховцова.

 

     "За" - 104. Не підтримується.

 

     Ставлю на голосування цю частину в  редакції,  запропонованій комітетом.   Пропозиція  депутата  Шеховцова  частково  врахована. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 215.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Іван Григорович просить.

 

     "За" - 215.

 

     Не вистачає голосів.

 

     Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! Ми нещодавно прийняли Закон  про  оподаткування прибутку підприємств,  в якому визначено термін  подачі  апеляції  до  вищестоящого  податкового  органу  - протягом  30  днів.  Ми  вже  проголосували  за те,  щоб податкова адміністрація могла зупиняти дію по рахунках. І це нормально.

 

     Та якщо після того як дівчинка приходить, через 10 чи 30 днів без будь-якого розгляду апеляції відбувається безспірне списання - це неправильно.  Ви знаєте,  скільки трапляється помилок у зв'язку із введенням нових законів.

 

     Я вважаю, що депутат Шеховцов запропонував нормальну формулу, яка дає змогу заводу чи колгоспу апелювати з приводу неправильного рішення  первинного  податкового  органу.  Пропоную  підтримати цю формулу, вона хоч якось захищає підприємство.

 

     ГОЛОВА. Шитря Олексій Іванович. Будь ласка.

 

     ШИТРЯ О.І.  Спасибі,  Олександре Олександровичу. Я вважаю, що треба проголосувати за праву колонку. І ось чому. У нас діє Декрет про стягнення невнесених податків неподаткових  платежів.  І  коли місяць   тому  Верховна  Рада  розглядала  питання  про  безспірне стягнення,  то  було  залишено  безспірне  стягнення  якраз   щодо податків і цільових фондів.

 

     Тому встановити   таку   норму  можна.  Це  дасть  можливість податковому органу розв'язувати  проблему  в  кожному  конкретному випадку окремо, а не в категоричній формі зобов'язує надавати таку відстрочку.

 

     І воно,  до речі,  Сергію Анатолійовичу,  не суперечить нормі Закону про оподаткування прибутку підприємств.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Ще  раз  ставлю на голосування пропозицію депутата Шеховцова. Визначайтеся, будь ласка.

 

     "За" - 138.

 

     Ставлю на голосування праву колонку.  Пункт 8  з  урахуванням цього абзацу ставлю на голосування.

 

     "За" - 203. Не прийнято.

 

     Переносимо на третє читання?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Александр Александрович, мы ведь близки к тому,  чтобы  решить  этот  вопрос!  Депутат  Карнаух  предлагал голосовать поименно. Давайте так и сделаем.

 

     ГОЛОВА. Не треба коментувати.

 

     Хто за   те,   щоб   поіменно   проголосувати,   будь  ласка, визначайтеся. Чи ще хочете обмінятися думками?

 

     Спочатку проголосуємо,  а потім перед поіменним  голосуванням обміняємося думками.

 

     "За" - 162. Прийнято.

 

     Депутати Азаров і Чиж,  оскільки вони займають різні позиції. Будь ласка, до однієї хвилини.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты!  Ведь  мы  же  этот закон  принимаем с целью придать нашей налоговой системе гибкость, необходимую для реагирования в каждой конкретной ситуации.

 

     Действительно, мы  учли  предложение  депутата  Шеховцова   и предоставили  налоговому  органу  право,  в том случае,  если он в чем-то сомневается, "призупинити стягнення" на 30 дней.

 

     Но если выявился факт,  о котором только что говорили,  какие еще 30 дней нужно для того,  чтобы принять решение? Ныне действует норма 10 дней.  В Австрии, например, это происходит мгновенно. Для чего нужно 30 дней?  Чтобы полностью была уничтожена бухгалтерская документация,  чтобы исчезли все ответственные  лица  и  потом  их годами разыскивать?

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Чиж іншої думки. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий  округ, Хмельницька  область).  Дякую,  Олександре Олександровичу.  У мене аргументація дещо інша, а думка в принципі та сама.

 

     Тут казали: дівчинка приходить. Це погано, що наші бізнесмени працівників податкової служби сприймають як простих дівчаток. Вони

- державні податкові службовці,  і їх повинні боятися всі ті,  які щось  приховують.  От,  скажімо,  приходить  працівник  податкової адміністрації.  Хто  з  тих,  на   яких   накладається   безспірне стягнення,  їм зрадіє?  Хто скаже:  правильно, забирайте. Та кожен скаже:  ні.  І  тоді  автоматично,  якщо  застосовувати   механізм Шеховцова, надається 30 днів відстрочки.

 

     Щодо правої  колонки,  то  тут  виписано,  що може бути.  Він аргументує,  чому не згоден,  питання розв'язується і все стає  на своє  місце.  Тобто  пропозиція  депутата  Шеховцова,  але  в дещо тоншій,  так   би   мовити,   матерії   тут   виписана.   Пропоную проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Ще  раз  ставлю  на голосування пункт 8 в редакції комітету. Вони всебічно проаналізували, ми маємо довіряти своїм колегам. Голосуймо.

 

     "За" - 198.

 

     Цей пункт   переноситься  на  третє  читання.  Ми  не  можемо марнувати час.

 

     Пункт 9.  Зауваження  депутата  Пустовойтовського  враховано. Пункт 10.  Немає заперечень.  До пункту 11 також немає заперечень. Ставлю на голосування пункти 9, 10, 11. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 220.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Заперечень не було.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     До пунктів 12-15 включно взагалі не було зауважень. Ставлю ці пункти на голосування.

 

     Голосуються пункти 12-15.

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     Поправка депутатів  Коліушка,  Стецьківа,  Стретовича  до  16 пункту. Будь ласка, Ігоре Борисовичу.

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Шановні депутати!  Щодо пункту 16 є  формальна проблема.  По  суті  тут усе правильно,  але стаття 41 Конституції визначає:  "конфіскація майна може бути  застосована  виключно  за рішенням  суду".  Тому  за рішенням податкових органів конфіскація неможлива. Навіть коли то цілком очевидний факт.

 

     ГОЛОВА. Як бути? Володимире Семеновичу, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Во-первых, это положение предусмотрено законом  об  акцизном  сборе  на  алкогольные  напитки  и табачные изделия.  Во-вторых,  в Конституции сказано,  что приобретенное  в соответствии с законом имущество не может быть из ято. А по закону принять,  допустим,  алкогольные напитки или табачные изделия  без акцизного   сбора   нельзя.   Поэтому  когда  выявлены  незаконные приобретения таких товарных ценностей,  налоговые инспекции  имеют возможность их сразу же из ять.

 

     ГОЛОВА. Депутате Кармазін, будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.   Шановні   народні  депутати!  Прошу  все-таки звернутися до Конституції,  і відразу знайдемо порозуміння.  Що ми хочемо? Хочемо, щоб конфіскувалося майно. Зробімо це відповідно до Конституції.  Потрібне рішення  суду.  Тому  тут  маємо  написати: приймати   постанови   про   порушення   справ  перед  судом  щодо конфіскації. Тоді все стає на свої місця. Жодна установа в державі не  може  порушувати  Конституцію.  На  закон буде накладено вето, будь-хто  опротестує  його  через  Конституційний  Суд   і   через Уповноваженого з прав людини. І буде правильно.

 

     Тому я закликаю доповідача й зал: впишімо це сюди чи в пункт 8,  який ми не проголосували. Там варто тільки  додати:  "або судом" і поставити крапку.  Тобто щоб людина могла оскаржувати в 30-денний термін у вищий орган або до суду.  І весь зал на таке погодився б.

 

     ГОЛОВА. Депутате Пустовойтовський, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Мы не можем с этим согласиться.  Нужно внимательно вчитаться,  что написано в пункте 16 в правой колонке: "приймати   постанови   про   конфіскацію  алкогольних  напоїв  та тютюнових виробів,  що реалізуються  торговельними  підприємствами без   наявності  на  пляшці  (упаковці),  пачці  (упаковці)  марок акцизного збору". То есть это явно контрабандный товар.

 

     ГОЛОВА. Звичайно,  тут питання правильно ставляться з погляду юридичної техніки.  Але ми маємо закон, який передбачає реалізацію товарів із акцизною маркою.  Отже,  то явно протизаконні дії.  І в даному   випадку   треба  тільки  застосувати  норму  закону  щодо неможливості реалізації або продажу товарів без акцизної марки. Що скаже з цього приводу депутат Азаров? Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Уважаемые  депутаты!  Противоречие,  о  котором говорил  Игорь  Борисович  Колиушко,  -  искусственное.  Этого   в Конституции  нет  вообще.  В  статье  41  Конституции,  на которую ссылается депутат Колиушко,  говорится вот о чем: "Право приватної власності набувається в порядку,  визначеному законом". То есть не может право собственности быть приобретено незаконным путем.

 

     Реализация немаркированных алкогольных напитков -  незаконный путь. К тому же в статье Конституции говорится о правах граждан, а не юридических лиц, уважаемый Александр Александрович.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку!  Ви  не  на  ту   норму   Конституції послалися.  Ставлю на голосування пропозицію депутата Коліушка про вилучення пункту 16.

 

     "За" - 128.

 

     Не підтримується.

 

     Голосується пункт 16 у  правій  колонці.  Будь  ласка.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 174.

 

     Переноситься на третє читання.

 

     Одну хвилинку! (Шум у залі). Він же не Конституційний Суд. Ми його шануємо, але розглядаємо питання по суті.

 

     Прошу підготувати таку аргументацію,  яка б не викликала ні в кого заперечень. Сідайте, будь ласка, на місце.

 

     Розглядається пункт 17.

 

     Можна приймати  постанови  про  арешт  алкогольних  напоїв  і передачу матеріалів до суду, а не про конфіскацію.

 

     Миколо Яновичу,  йдеться про те,  щоб приймати постанови  про арешт такого майна з передачею матеріалів до суду.  Тобто ніхто не може ним розпорядитись (Шум у залі).

 

     Надаю слово Олексію Івановичу Шитрі. Будь ласка.

 

     ШИТРЯ О.І.  Шановні народні  депутати!  Ми  розуміємо,  що  є колізія у цій статті.  Але Закон про акцизний збір і Митний кодекс передбачають:  контрабанду  вилучати.   У   такій   редакції,   як запропонував Олександр Олександрович, пункт прийнятний.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  пропозицію викласти цю норму так: "приймати постанови про арешт алкогольних напоїв та тютюнових виробів,  що  реалізуються  (і  далі  за  текстом)..,  з наступною передачею цих матеріалів до суду".

 

     Голосуйте, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Комитет поддерживает.

 

     ГОЛОВА. Поки що  підтримує  депутат  Пустовойтовський,  а  не комітет. Але комітет може підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 251. Прийнято.

 

     Депутат Азаров.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Уважаемые   народные  депутаты!  А  вот  теперь подумайте,  за что мы  проголосовали.  Конечно,  спасибо,  что  вы поддержали закон в целом.  Но представьте на минутку: 38 миллионов бутылок только спиртного конфисковано за истекший год. А мы сейчас приняли  решение,  что  имеем  право  не конфисковать,  а наложить арест.  Что  это  означает?  Что  мы  это   громадное   количество спиртного,   табака,   прочих  подакцизных  товаров  должны  будем сохранять.  Годами сохранять!  Пока суд примет  решение,  все  это будет  пропадать,  портиться,  и  страна  недополучит колоссальные деньги. Вот цена нашего решения, Александр Александрович.

 

     ГОЛОВА. Гадаю,  ви правильно говорите. Треба знайти механізм: можливо,  арештували і з акцизною маркою віддали на реалізацію.  А поки суд розглядатиме,  то товар буде реалізовано і держава матиме зиск. Тільки випишіть, як те все зробити (Шум у залі).

 

     Це не треба голосувати.  Це просто пропозиція. Я, можливо, не розумію, як таке краще зробити, а ви потім визначитеся.

 

     Пункт 17.  Немає заперечень. Ставлю його на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 218.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 231.

 

     Стаття 12  "Скасування  рішень  органів  державної податкової служби".  Немає заперечень,  окрім поправки 39 депутата  Коліушка, але  він не наполягає (Шум у залі).  Ми її не голосували в цілому, ще раз кажу. Перенесена на третє читання.

 

     Голосується стаття 12. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Депутате Кужель, будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський виборчий округ, Запорізька область). У меня и поправка была,  и  отдельно  разработана  статья  13:  "У  разі  скасування арбітражним судом рішень державних податкових  інспекцій  службові особи,  причетні до перевірки, повинні відбути переатестацію, а за повторного випадку - звільнені". Дело в том, что очень много дел в арбитражном   суде  выигрывается  из-за  неправильности  проверки. Поэтому за последствия такой проверки должны нести ответственность как  служащие,  так  и  предприятие,  которое  проиграло.  То есть необходимо повышать дисциплину исполнения закона.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень? Микола Янович заперечує, зрозуміло.

 

     Голосується поправка депутата Кужель.

 

     "За" - 190.

 

     Депутат Шеховцов.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  Уважаемые народные депутаты!  У меня  поправка 41.   По-моему,   она   совершенно  не  разрушает  мощь  налоговой администрации.  В левой колонке у  нас  записано,  что  жалобы  на действия налоговой администрации рассматриваются в течение месяца. Я предлагаю этот срок  сократить  вдвое.  Если  в  течение  месяца администрация   может   пересмотреть  и  приостановить  исполнение безакцептного списания,  то саму жалобу можно рассмотреть и за две недели. Ведь проводилась проверка, причем специалистом. Он все уже выявил,  материалы  служба  имеет,   а   пострадавший,   то   есть наказываемый,  заинтересован  в  ускорении,  поэтому в тот же день подаст  контраргументы.  Так  почему  двух  недель   недостаточно? Аргумент,  который привел комитет,  что это противоречит закону, - несерьезный. Срок ведь предлагается меньший, чем в законе, то есть улучшаются права суб ектов, а не ухудшаются.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Комитет  исходил  из того,  что нельзя каждый раз творить новые и  новые  законы  по  одному  и  тому  же вопросу.  Право  обращаться с жалобами на действия должностных лиц предусмотрено  статьей  55  Конституции,  а  также  "Законом   про звернення   громадян".   И   сроки   также   определены.   Давайте руководствоваться  действующим  законодательством.   Иначе   можно запутаться.

 

     ГОЛОВА. Голосується поправка депутата Шеховцова.

 

     "За" - 183. Не прийнято.

 

     Голосується в цілому стаття 14.  Будь ласка.  Вона відповідає чинному законодавству.

 

     "За" - 200.

 

     Ще раз голосується стаття 14...  Та я вам повторюю: почитайте ліворуч.  Оскільки до неї не було зауважень,  то вона залишаєтся в попередній редакції.

 

     Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 222.

 

     Ще раз ставлю на голосування:  ми ж повинні щось ухвалювати з цього приводу.

 

     "За" - 224.

 

     Пропоную повернутися  до  статті 13,  а потім проголосуємо ще раз статтю 14.

 

     До статті 13 була поправка депутатів  Коліушка,  Стецьківа  і Стретовича  стосовно  захисту  прав  платників податків у з'язку з неправильними діями представників податкових інспекцій.

 

     Ставлю на голосування їхню поправку 39. Будь ласка.

 

     "За" - 203.

 

     Пропоную проголосувати статтю 13,  викладену в лівій  колонці (Шум  у залі).  Депутат Пустовойтовський же доповідає.  Зачекайте. Ваша думка, Володимире Семеновичу?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. По поправке 39 мы  четко дали ответ:  "компенсація моральної шкоди передбачена Цивільним  кодексом  України  (стаття  4401)".  То  есть  это  уже определено действующим законодательством, не надо делать новое.

 

     Поэтому комитет   и  настаивает,  чтобы  данную  поправку  не принимать.

 

     ГОЛОВА. А якщо це не посадова особа, а орган завдав моральних збитків, яким чином можна це компенсувати?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Александр Александрович, но ведь всегда в органе есть должностное лицо,  принимающее решение, составляющее акты и так далее. Этим и исчерпывается весь спектр вопросов. Орган же сам по себе не действует без исполнителей.

 

     ГОЛОВА. То статтю 13 в лівій колонці можна голосувати?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Можно.

 

     ГОЛОВА. Тут записано, що "службові особи державних податкових інспекцій  зобов'язані  дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів,  прав та охоронюваних  законом  інтересів громадян,   підприємств,   установ,   організацій,   забезпечувати виконання покладених на державні податкові  інспекції  функцій  та повною мірою використовувати надані їм права".

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.    Предусмотрена    ответственность   в Гражданском кодексе Украины, статья 4401 (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  звертаюся  до  депутатів,  зокрема  депутата Терьохіна: не кричіть.

 

     Надаю слово депутатові Мусіяці.

 

     МУСІЯКА В.Л.,   заступник   Голови   Верховної  Ради  України (Фрунзенський виборчий округ, Харківська область). Шановні колеги! Вас  зараз цікавить переважно майнова відповідальність,  так звана цивільно-правова.  У Цивільному кодексі є стаття 445,  де сказано, що   за   дії   службових  осіб  різних  органів  відповідає  сама організація.  Інакше кажучи,  відповідатиме бюджет, врешті-решт. А якщо винна певна особа, то на неї буде заявлений регресний позов.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 13 в лівій колонці,  будь ласка.  Прошу голосувати.  Хто  ж  краще знає, ніж Мусіяка?

 

     "За" - 207.

 

     Стаття 13 переноситься на третє читання.

 

     Ще раз голосується стаття 14,  будь ласка,  зачекайте, прошу. Миколо Яновичу,  я вам витлумачу потім.  А зараз треба  ухвалювати документ.   Внесете   на   третє  читання  -  проголосуємо.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Наступний ІУ розділ (назва) і стаття 15.  Відхилено  поправку депутата Коліушка.  Він не заперечує. Ставлю на голосування статтю 15, будь ласка. Прошу голосувати.

 

     "За" - 225.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     Шановні депутати! Розглядаємо розділ V "Податкова поліція".

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Александр Александрович, еще статья 16.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку! Так, поминули статтю 16.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. К ней замечаний нет (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  у сусіда запитайте.  Він вам зараз  щось скаже, а ви скажете - образа. У нас і в Регламенті передбачено, до речі,  що у  випадку  образи  надається  слово  для  репліки.  Але визначають її не завжди точно, як бачите.

 

     Пропонується у   статті  16  слова  "образа  службової  особи державної  податкової  інспекції"  замінити  словами  "невиконання законних вимог посадової особи органу державної податкової служби, її образа".  Оце правильно.  Ставлю на голосування статті 16,  17, 18. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 218.

 

     Голосується те, що викладено в правій колонці.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     А тепер повертаємося до розділу "Податкова поліція".  Позиції цього  розділу  багатьом  не  подобаються,  але  якщо  ви   уважно проаналізували  аналітичну  записку  податкової  служби,  якщо  ви вдумалися в те,  з  чого  ми  розпочинали  засідання,  то  повинні зрозуміти,   що   за  найбільшого  небажання  запроваджувати  таку інституцію, маємо підтримати прагнення держави до наведення ладу в бюджетній сфері.

 

     Тому пропоную даний розділ, в правій колонці, проголосувати в цілому та до третього читання внести зауваження. Підтримайте, будь ласка. Ставлю на голосування викладену пропозицію.

 

     "За" - 194.

 

     Депутат Жир, і голосуватимемо з його зауваженням. Будь ласка.

 

     ЖИР О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань законності   і   правопорядку   (Марганецький   виборчий    округ, Дніпропетровська область).  Дякую,  Олександре Олександровичу.  Це зауваження комітету,  викладене нашим колегою депутатом Бандуркою. Воно стосується статті 20, прийнятої в першому читанні.

 

     Ми не  можемо  прийняти даний розділ без визначення структури податкової поліції. Ми маємо це зробити відповідно до Конституції. Тому  з  урахуванням поправки депутата Бандурки ми вашу пропозицію можемо підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цей розділ з поправкою депутата Бандурки. Прошу підтримати.

 

     "За" - 207.

 

     Ще раз  прошу  проголосувати.  Можливо,  варто  замість слова "поліція" написати "міліція".

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.В.   Нельзя   этого   делать.    Александр Александрович, надо оставить правильное название - "полиция".

 

     ГОЛОВА. Голосуємо, будь ласка.

 

     "За" - 217.

 

     Я зауважую  Володимиру  Семеновичу:  під  час  голосування не говоріть. Напишіть хоч "ліція", аби була структура, яка наводитиме лад. Ще раз повторюю: пишемо "поліція". Голосуймо.

 

     "За" - 205.

 

     Розділ переноситься  на третє читання.  Але ж якщо переносити розділ на третє читання, то треба і весь закон переносити.

 

     Тому пропоную  проголосувати  розділ  з  поправкою   депутата Бандурки  з  умовою перенесення на третє читання тих позицій,  які спричинятимуть зауваження. Зрозуміло?

 

     Ставлю на голосування з таким уточненням: до третього читання депутати  можуть  внести  до  цього розділу свої зауваження,  що й будуть окремо розглянуті.

 

     Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 207.

 

     Депутате Целих, будь ласка.

 

     ЦЕЛИХ Ю.Г., секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,   депутатської   етики   та   забезпечення  діяльності депутатів   (Новоукраїнський   виборчий   округ,    Кіровоградська область).  Дякую. Нам треба було б заспокоїтися й визначитися щодо терміна. Звучить негарно та й асоціація з чим - поліцай Азаров! Не годиться   ж!   Пропоную   термін   "податкова   міліція",   і  ми проголосуємо,  все  буде  гаразд.  Прошу  проголосувати   з   цією поправкою - "податкова міліція".

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку!   До  третього  читання  відпрацюємо термін.  Зараз запишемо,  скажімо, "податкова служба правопорядку" чи ще якось.  Ну,  зачекайте, Миколо Яновичу, не можна ж тлумачити Конституцію під час голосування. Це - теоретичний термін.

 

     Тобто ми назву зараз не визначаємо,  а підготуємо до третього читання і врахуємо зауваження, які запропонують депутати.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування цей розділ у правій колонці з поправкою депутата Бандурки,  за умови,  що  до  третього  читання визначимося   з  терміном,  дефініціями  і  розглянемо  зауваження депутатів.

 

     Голосуйте, будь ласка, не слухайте депутата Терьохіна.

 

     "За" - 212.

 

     Наполягають на поіменному голосуванні.  Не  треба  голосувати поіменно!

 

     Ще раз надаю слово Миколі Яновичу. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые  народные  депутаты!  То,  что депутат Терехин призывает голосовать "против",  мне  понятно.  Но  неужели учителю,   горнорабочему,   врачу,   инженеру,  пенсионеру  мешает работать налоговая полиция,  с которой  он  ни  разу  в  жизни  не столкнется? Задумаемся, кому она мешает.

 

     Уважаемые народные  депутаты!  Я  предлагаю к третьему чтению несколько названий этого  органа  (они  есть  в  разных  странах): "налоговая  гвардия",  "главное  управление по борьбе с налоговыми преступлениями",  "налоговая милиция".  Могут быть любые названия, но суть, направленность - борьба против теневой экономики.

 

     ГОЛОВА. Олександре  Марковичу,  ви  згодні?  Депутат Бандурка підтримує.

 

     Ставлю на  голосування   ще   раз   розділ   з   обумовленими уточненнями.  Будь  ласка...  Та не піднімайте рук,  голосуйте тим часом.

 

     "За" - 199.

 

     Пропонується голосувати поіменно.  Ставлю таку пропозицію  на голосування.

 

     Юрій Олександрович   Вандін   говорить   тим   часом.   А  ми визначаємося з тим, щоб голосувати поіменно. Будь ласка, говоріть.

 

     ВАНДІН Ю.О.,  перший  заступник  міністра  внутрішніх   справ України.  Шановний Голово!  Шановні народні депутати! Звертаюся до вас як людина,  яка стояла біля витоків податкової поліції.  Я був заступником  міністра  внутрішніх  справ і вів напрямок боротьби з економічною злочинністю. Тепер маю можливість реально подивитися і порівняти, що відбулося в державі.

 

     А відбулося таке. Якщо раніше ми боролися з окремими особами, то тепер уперше в державі створено структуру,  яка хоче вивести на світло тіньовий обіг, поставити його під оподаткування.

 

     Спочатку був  фізичний  тиск  на  податкову  службу:  близько тисячі нападів,  підпалів,  погроз.  Але  ми  створили  підрозділи фізичного захисту. Не допомогло.

 

     Постала інша   хвиля   -   преса:  публікації  про  незаконне створення,  протидія.  Ніхто не каже,  які виявлено порушення, але всі шукають, що не так зроблено.

 

     А потім третя хвиля - не дати законодавчо створити те,  що ми маємо намір створити.  Ви знаєте наші плани, можете відкорегувати, виправити, унормувати законом.

 

     До речі,   слово  "поліція"  вже  прижилося  в  народі.  Адже податкова поліція це не поліція в узвичаєному для нас значенні.  Я знаю, де найбільше не сприймали поліцію.

 

     Але тепер, коли перевіряє тільки та структура, яка відповідає і  певною  мірою  захищає  громадян,  то  її  назва   сприймається нормально.

 

     Тому прошу вас проголосувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутате Бандурко, прошу.

 

     БАНДУРКА О.М.  Шановні депутати!  Передусім не справа міліції ходити по ринку і  воювати  з  бабусею,  яка  продає  насіння  або коріння.  Тому варто відійти від назви "міліція", коли треба прямо конфронтувати з дрібним підприємцем або комерсантом.

 

     Міліція повинна  відійти  від   проблем   порахунків   різних угруповань,  зосередити увагу на питаннях боротьби зі злочинністю, а не з'ясовувати стосунки з комерсантом.

 

     Нині справи порушує податкова  поліція,  передає  до  слідчих органів міліції,  а вони там губляться.  Нехай вони і розпочинають справи, і завершують, і відповідають за них.

 

     А то на сьогодні до незаконного грошового обігу,  до несплати податків мають справу п'ять організацій - міліція,  її підрозділи, податкова поліція,  прокуратура. Отож треба зосередити все в одних руках  -  Державної  податкової адміністрації,  а саме її служби - податкової поліції. Тоді буде чіткість і ясність.

 

     Усе-таки пропоную прийняти даний розділ. Чому окремі депутати голосують   проти   податкової   поліції?  Бо  в  них  є  особиста зацікавленість,  щоб цей орган  не  діяв  і  тіньові  елементи  не виводилися на світло.

 

     ГОЛОВА. Олександре Марковичу, прошу не робити таких закидів.

 

     Пропоную проголосувати  праву  колонку  в  поданій редакції з поправкою Олександра Марковича,  маючи на увазі,  що  до  третього читання можна внести пропозиції.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 215.

 

     Прошу тих,  які  не  розуміють,  за що голосувати:  без назви голосуємо, назву визначите до третього читання. Будь ласка. Ще раз ставлю на голосування. Хіба в назві справа?

 

     "За" - 219.

 

     Одну хвилинку. Нехай буде "міліція". Голосуємо.

 

     "За" - 211.

 

     Ви добре  розумієте,  що  ми  мусимо  прийняти  цей  закон  і створити умови для боротьби з тим злом, яке сьогодні роз'їдає наше суспільство.  Ми зараз прикриваємося поняттям про дефініцію.  Один не хоче,  щоб нас штовхали  на  Захід,  а  на  Сході  поліцію  вже створено.  Тому  поки  що  не  писатимемо  назву,  визначимося  до третього читання.

 

     Ще раз ставлю на голосування з поправкою  депутата  Бандурки. Прошу підтримати, якщо хочемо мати порядок у державі.

 

     "За" - 221...

 

     По яку поправку йдеться?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Александр  Александрович,  речь идет о поправке 44 депутата Колиушко,  в которой он предлагает  исключить слова    "оперативно-розыскная   деятельность".   Это   превращает налоговую милицию в охранный орган налоговых инспекторов и  лишает ее  возможности  проводить  всю остальную работу.  Здесь находится начальник,  он может раз яснить  разницу.  Это,  по  сути  говоря, выхолащивание деятельности налоговой милиции.

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку,  Володимире  Семеновичу  та  шановні депутати.  Повірте мені,  я дуже обережно  ставлюся  до  всіх  цих формулювань.  Але ж що саме передбачається цим законом? Підрозділи органів внутрішніх справ передані тепер  податковій  адміністрації зі   збереженням   їхніх   функцій.   Вони   весь   час  займалися оперативно-розшуковою діяльністю, тому обмежувати так не можна. Ми що,  сторожів для податкових інспекторів запроваджуємо? Треба, щоб вони  доводили  почату  справу  до  кінця.  Востаннє   ставлю   на голосування   цей  розділ  із  поправкою  депутата  Бандурки.  Без визначення назви.  Ставлю на голосування.  Підтримайте  порядок  у державі.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     Отже, в   другому  читанні  ми  законопроект  розглянули.  До третього читання подасте  свої  зауваження.  А  автори  підготують документ до третього читання.

 

     ---------------

 

     Шановні депутати!  Прошу уваги. Ми маємо низку ратифікаційних документів,  які не спричиняють заперечень, бо не втручаються в ті справи,  що викликають сумніви. Маю на увазі пільгові відносини за експорту-імпорту. Прошу уваги!

 

     Розглядається проект Закону про ратифікацію Угоди між  урядом України   і   урядом   Македонії   про   торгівлю   та  економічне співробітництво.  Заступник  міністра  присутній.  Є   зауваження? Ставлю на голосування цей законопроект. Будь ласка.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Розглядається проект  Закону про ратифікацію Угоди між урядом України і урядом Турецької  Республіки  про  уникнення  подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на дохід і майно. Ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Розглядається проект  Закону  про   ратифікацію   Угоди   про співробітництво   в   галузі  вивчення,  розвідки  і  використання мінерально-сировинних  ресурсів.  Присутній  Сергій  Володимирович Гошовський,  голова  Держкомітету по геології і використанню надр. Документ зрозумілий, зауважень немає. Ставлю його на голосування.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     Розглядається проект Закону про ратифікацію Угоди між  урядом України та урядом Азербайджанської Республіки про науково-технічне співробітництво. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     ----------------

 

     Розглядається проект Закону про ратифікацію Угоди між  урядом України   та   урядом   Республіки  Вірменія  про  науковотехнічне співробітництво.  Немає заперечень.  Ставлю на  голосування.  Будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 251. Прийнято.

 

     Розглядається проект  Закону про ратифікацію Угоди між урядом України  та  урядом  Російської  Федерації   про   науковотехнічне співробітництво. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 230.

 

     Розглядається проект   закону  про  ратифікацію  Рішення  про пайові внески держав-учасниць Співдружності Незалежних  Держав  на фінансування  капітального  ремонту  і  реставрацію  меморіального комплексу "Брестська фортеця-герой".

 

     Свята справа, ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 195.

 

     Є пропозиція голосувати поіменно.  Ставлю її на  голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 160.

 

     Голосуємо в поіменному режимі, будь ласка. Ще раз наголошую - свята справа, голосуйте.

 

     "За" - 205.

 

     Депутат Алексєєв не встиг.  Ще раз ставлю  на  голосування  в поіменному режимі.

 

     "За" - 211.

 

     Лунають репліки,  що,  бачте, 200 тисяч доларів із бюджету... За цю справу,  за кров, що там пролита, треба платити зараз і бути в  неоплатному  боргу всім наступним поколінням.  Тому тут не може бути іншої думки.  Ще  раз  ставлю  на  голосування,  будь  ласка, голосуйте.

 

     "За" - 220.

 

     Будь ласка, висвітліть список. Комуністи - 58 із 63. "Конституційний центр" - 11 із 22. Соціалісти і селяни - 32 із 33.  "Відродження України" - 24 із 28. "Єдність" - 15 із 22. "Вперед,  Україно" -  11  із  19.  Аграрна  партія  -  12  із  16. "Незалежні" - 17 із 17.  Рух - 4 із 12. "Соціально-ринковий вибір"

- 13 із 14. Позафракційні - 23 із 28.

 

     Готуйте питання на наступну сесію.

 

     Розглядається проект  Закону  про  ратифікацію  Договору  про дружбу  і  співробітництво  між  Україною та Грецькою Республікою. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 255. Прийнято.

 

     Розглядається проект  Закону  про  ратифікацію   Європейської конвенції   про  видачу  правопорушників  1957  року,  Додаткового протоколу 1975 року та Другого додаткового протоколу 1978 року  до Конвенції. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 270. Прийнято.

 

     Розглядається проект    Закону    України   про   ратифікацію Європейської конвенції про взаємну допомогу в кримінальних справах 1959 року, та Додаткового протоколу 1978 року до Конвенції.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 273. Прийнято.

 

     За ранковим  рішенням  Верховної Ради дозвольте звернутися до вас із кількома думками.

 

     Шановні колеги! Шановні громадяни України!

 

     Завершила роботу восьма  сесія  Верховної  Ради  України,  що розпочалася  2  вересня  1997  року.  За  кількістю  і  складністю розглянутих  питань,  прийнятих  законів  і  постанов  сесія  була надзвичайно складною і водночас найпродуктивнішою.

 

     Це знову підтверджує неодноразово висловлювану мною думку про високий професіоналізм депутатів,  їхнє прагнення попри  політичні розбіжності   вести   погоджену  політику,  приймати  важливі  для суспільства  і  держави  рішення,  дбати  про  соціальний   захист громадян.

 

     Це я  кажу і в контексті наступних виборів.  Нехай розуміють, що формувати нового депутата дорого,  бо цьому  ніхто  не  навчає; навчання відбувається тільки тут - у сесійному залі, в комісіях, у комітетах Верховної Ради.

 

     За браком часу не перераховуватиму всі розглянуті питання  та проекти   законодавчих   актів,   прийняті   закони  і  постанови, ратифіковані міжнародні договори,  конвенції, угоди. Потрібно, щоб прес-служба   Верховної   Ради   України  підготувала  відповідний пресреліз з кількісними та якісними показниками,  аби  видрукувати їх у газеті "Голос України".

 

     Дозвольте стисло  проаналізувати  основні  напрями діяльності Верховної Ради протягом восьмої сесії.

 

     Головними проблемами  були   бюджетний   процес   і   виборче законодавство.  Попри  всі  об'єктивні  і  суб'єктивні  труднощі і перепони загалом ми з  цими  завданнями  впоралися  з  дотриманням Регламенту   та   в   можливі   й   визначені  законами  строки  в цивілізованій, наголошую, формі.

 

     Зроблено ще  один  крок  у  напрямі  зміцнення  демократичної соціальної правової держави.

 

     У процесі  прийняття  бюджету  на  1998 рік удалося запобігти втручанню в чинну систему оподаткування,  корінний злам  якої  був вимогою уряду під час розгляду бюджету на попередній, 1997 рік. Як відомо,  розплатою за таку ідею  було  життя  країни  без  бюджету протягом майже піврічного терміну, безконтрольне витрачання коштів виконавчою владою у так званому режимі "ручного управління", що не в   останню   чергу   призвело   до   стрімкого  зростання  обсягу внутрішнього державного боргу.

 

     Але до податкових законів,  до тих,  що під  тиском  обставин були  прийняті в першій половині 1997 року (а це насамперед закони про ПДВ  і  податок  на  прибуток),  за  вересеньгрудень  довелося вносити  понад 10 змін і доповнень,  щоб адаптувати їх до реальних потреб економіки та можливостей практичного виконання.

 

     Цю роботу не завершено,  якщо говорити  з  погляду  інтересів виробника.  От що означає поспіхом приймати закони,  ухвалювати їх під тиском.  Треба дотримувати Закону про бюджетну  систему,  яким передбачено,  що  бюджет приймається на діючій,  сталій податковій базі.

 

     Крім того,  чимало  коректив  у  зв'язку  з  підготовкою   до прийняття  бюджету  внесено  до інших законів,  що регулюють чинну систему оподаткування. Зокрема, до законів про збір на обов'язкове державне  пенсійне страхування,  про збір на обов'язкове соціальне страхування,  про  ставки  акцизного   збору   на   деякі   товари (продукцію), про джерела фінансування дорожнього господарства.

 

     Розгляд і затвердження Державного бюджету України на 1998 рік відбувалися зовсім не просто.  Як завжди,  навколо  цього  питання було  багато  політичної  "тріскотні",  що  зводилася практично до одного - провалити  бюджетний  процес,  не  допустити  своєчасного прийняття бюджету.

 

     Перший варіант  проекту  бюджету  уряд  подав  із  порушенням чинного  законодавства,  що  також  не  відповідав  і  Конституції України.  Тому  Верховна  Рада  змушена  була  повернути  його  на доопрацювання.  Доопрацьований варіант теж мав серйозні  недоліки. Крім   того,  уже  вкотре  уряд  поставив  умови  про  позачергове попереднє прийняття цілої  низки  податкових  законів,  ліквідацію чинних  норм  соціального  захисту  населення.  До  того  ж подані законопроекти не мали належних розрахунків і тому,  природно, були повернені на доопрацювання.

 

     Ось за   таких   умов  Верховна  Рада,  вперше  за  всі  роки незалежності,  30 грудня прийняла Державний бюджет  на  1998  рік, тобто в термін, визначений Конституцією.

 

     Часто запитують:  чи реальний цей бюджет?  Ви тепер поїдете в округи,  працюватимете,  і вам ставитимуть це запитання. Правильно буде  сказати  так:  бюджет  на 1998 рік оптимально відповідає тим економічним і фінансовим можливостям,  які склалися на сьогодні  в державі.

 

     Ось деякі показники. Обсяг дохідної частини бюджету становить 21 мільярд  гривень  (я  округлюю),  видаткової  -  24,5  мільярда гривень, дефіцит бюджету - 3,4 мільярда, або 3,3 відсотка ввп.

 

     На погашення заборгованості в зарплаті бюджетним організаціям та інших соціальних  виплат  передбачено,  за  рішенням  Верховної Ради, 909 мільйонів гривень.

 

     Витрати на  державне  управління  передбачені в обсягах,  які зазнали скорочення.  На оборону планується витратити 1,7  мільярда гривень, на правоохоронну діяльність і держбезпеку - 1,6 мільярда, на охорону здоров'я -  704  мільйони  гривень,  на  освіту  -  1,5 мільярда  гривень,  на  соціальний захист і соцзабезпечення - 1,98 мільярда гривень, на будівництво - понад 406 мільйонів гривень.

 

     Названі цифри нікого не влаштовують,  це правда.  Але  це  ті максимальні  показники,  які  можна  було  визначити  тут  під час розгляду проекту бюджету.

 

     Уперше в  бюджеті  затверджено  перелік   захищених   статей, фінансування  яких має відбуватися в першочерговому порядку,  і їх обсяги  не  підлягають  зменшенню.  Наголошую,  це  оплата   праці бюджетників,  придбання медикаментів, перев'язувальних матеріалів, харчування,  виплата відсотків за державними  боргами.  Але  після затвердження   бюджету   на   1998  рік  робота  для  законодавчої забезпеченості  наповнювання  його  дохідної  частини   має   бути продовжена.

 

     Незважаючи на   затяжний   і   гостро   дискусійний  характер проходження  законів  економічного  характеру,   відбулися   певні зрушення  на  цьому традиційно найскладнішому напрямі законодавчої діяльності.  Зокрема,  прийнято  такі  закони:   про   національну депозитарну  систему  та  особливості  електронного  обігу  цінних паперів в Україні; про перелік об'єктів права державної власності, що  не  підлягають  приватизації,  про торгово-промислові палати в Україні;  про лізинг.  Внесено принципові зміни  до  законів:  про підприємництво, про господарські товариства, про оренду державного майна, про заставу.

 

     Чимало зусиль  доклала  Верховна   Рада   для   законодавчого забезпечення діяльності вітчизняного товаровиробника. Сталося так, що  через  недалекоглядну   економічну   політику   саме   власний товаровиробник,  від роботи якого залежать і добробут, і соціальне забезпечення трудових верств населення, доведений до такого стану, що потребує захисту і від непомірного податкового навантаження,  і від інтервенції іноземних товарів зовсім не кращої якості. Лише за останні   місяці   з   метою   поліпшення  умов  діяльності  наших товаровиробників прийнято важливі законодавчі акти:  про  державне регулювання  імпорту  сільгосппродукції,  про  якість  та  безпеку харчових продуктів,  про стимулювання  виробництва  автомобілів  в Україні,  про державну підтримку суднобудівної галузі України, про електроенергетику тощо.

 

     Серйозним випробуванням   для   парламенту    став    розгляд найгостріших  питань соціального захисту населення,  пов'язаних із розмірами мінімальної заробітної плати, пенсії, вартісної величини межі малозабезпеченості, з покриттям державою заборгованості з цих платежів.  Актуальність  розв'язання  зазначених   проблем   дехто пов'язує з передвиборною активністю депутатів.  Можливо, це й так. Але коли мінімальна зарплата й  пенсія  обчислювались  лише  в  15 гривень,  парламенту просто не залишалося іншого виходу,  як узяти ініціативу на себе і  в  гострих  дебатах  через  подолання  серії президентських вето довести уряду потребу радикальних змін у цьому напрямі. Змін, вдатися до яких вимагає Конституція!

 

     Звичайно, 45  гривень  мінімальної   зарплати   (запроваджені законом  з  1  січня  теперішнього  року)  не  надають  особливого оптимізму  щодо  суттєвого  поліпшення  рівня  життя  народу.  Але загалом  ужито  важливих  заходів  проти  знецінення  як  вартості робочої сили,  так і гарантій відшкодування праці минулих поколінь при їх пенсійному забезпеченні.

 

     Лише після  подолання вето Президента нарешті набула чинності нова редакція Закону про індексацію  грошових  доходів  населення, прийнятого  ще  в  квітні  1997  року.  Ухвалено пакет законів для соціального  захисту  інвалідів,   зокрема   Закон   про   надання податкових    пільг   підприємствам   всеукраїнських   громадських організацій інвалідів.  Так,  закони про внесення змін до статті 7 Закону про оподаткування прибутку підприємств та про внесення змін до статті 5 Закону України  про  податок  на  додану  вартість  не тільки   розширюють   перелік  податкових  пільг  для  підприємств всеукраїнських громадських організацій  інвалідів,  але  й  значно спрощують  їх  зміст,  що  дасть  можливість  інвалідам реально та ефективно ними користуватися.

 

     Звертаючись при цьому до спілок інвалідів, до підприємств, де використовується  праця інвалідів,  я прошу:  забезпечте безумовне виконання цього закону, щоб під вивіскою інвалідської організації, де зайняті люди, які потребують соціального захисту, не гніздилися ті,  які хотіли б прикритися вашим станом  і  спаплюжити  сам  цей закон,  бо він тоді мусить бути скасований і ви не матимете пільг. Тобто захищаючи свої права, захищайте тим самим закон, а закон вас захистить. Інших можливостей немає.

 

     Інша група законів - про внесення змін до статті 4 Закону про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та про  внесення змін  до  статті  4  Закону  про  збір  на  обов'язкове  соціальне страхування сприяє зменшенню  податкового  тиску  на  підприємства всеукраїнських  громадських  організацій  інвалідів.  Зокрема,  ці підприємства  сплачуватимуть  тепер   пільгові   відрахування   на обов'язкове  соціальне  страхування  та  на  обов'язкове  державне пенсійне страхування.

 

     Змінами до статті 3 Закону про збір на обов'язкове  соціальне страхування   збережено  стабільну  працюючу  систему  соціального захисту громадян України на випадок хвороби, вагітності та пологів і за народження дитини.

 

     Внесено зміни   і   доповнення   до   Закону  про  зайнятість населення.  Їх  запровадження  дасть  змогу  поліпшити   соціальну захищеність  осіб  передпенсійного віку,  а також працівників,  що втратили роботу внаслідок реструктуризації виробництва.

 

     Збільшиться розмір допомоги з безробіття.  Важливо й  те,  що центри зайнятості надаватимуть допомогу не тільки громадянам,  які втратили роботу,  а й тим,  які працюють,  але хочуть знайти  вище оплачувану роботу або роботу з неповним робочим днем або тижнем.

 

     На посилення державного контролю за додержанням законодавства про працю спрямовано й  ухвалені  зміни  до  Кодексу  України  про адміністративні   правопорушення   (стосовно   органів  Мінпраці). Прийнятий  нами  закон   сприятиме   забезпеченню   конституційних гарантій   наших  громадян  на  працю,  виконанню  конституційного обов'язку держави стосовно дотримання та  захисту  прав  і  свобод людини у сфері праці.

 

     Контролюючи виконання   законів,   Верховна   Рада   прийняла декілька постанов,  зорієнтованих на соціальний захист  населення, зокрема  Постанову  про незадовільне виконання Кабінетом Міністрів України та Державним спеціалізованим  комерційним  ощадним  банком України   Закону  про  державні  гарантії  відновлення  заощаджень громадян України,  а також Постанову Верховної Ради про виплату  в 1997  році Ощадним банком України грошових заощаджень громадян.  З огляду на це  бюджетом  передбачено  (тепер  у  вигляді  захищеної соціальної  статті) збільшення видатків на таку мету з урахуванням заборгованості за минулий рік - 370 мільйонів гривень.

 

     Істотно активізувалася  законотворча  діяльність   парламенту щодо  розроблення та ухвалення низки органічних законів,  без яких неможлива реалізація норм Основного Закону держави.

 

     Законодавчо забезпечено   діяльність   принципово   нових   в українській правовій системі державних інституцій - Уповноваженого з прав людини, Вищої ради юстиції.

 

     Закон України про Уповноваженого  Верховної  Ради  України  з прав  людини,  прийнятий  Верховною  Радою 13 листопада 1997 року, набрав чинності після подолання вето Президента.

 

     Ми вчора розглянули зауваження Президента до Закону про  Вищу раду юстиції,  і сподіваюся, що він теж буде запроваджений, бо цей орган як  колегіальний,  незалежний  відповідатиме  за  формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано та неупереджено здійснювати правосуддя,  а  також  розглядати  справи стосовно  дисциплінарних  вчинків суддів і прокурорів та справ про діяльність суддів і прокурорів, не сумісну з їхніми посадами.

 

     Закон відповідає найвимогливішим принципам  правової  системи Європейського  співтовариства,  і  ми  сподіваємось,  що Президент підпише доопрацьований варіант названого закону.

 

     Дуже серйозною  проблемою  залишається  намагання  Президента України  і  уряду  врегулювати  правовідносини своїми нормативними актами без внесення  одночасно  законопроектів  з  цих  питань  до Верховної  Ради  України,  як  це  передбачено Конституцією.  Така колізія  виникла,  я  б  сказав,  через  брак  досвіду   жити   за Конституцією, за законами.

 

     Раніше подібна  практика пояснювалась істотними прогалинами в законодавстві і вважалася наслідком недостатньо чіткого здійснення принципу   розподілу   влади.   Тепер,   зважаючи  на  закріплення зазначеного принципу в Конституції,  практика правового хаосу мала би  бути  припинена.  Адже  причина  наявності  такої тенденції не стільки у відсутності розподілу влади,  скільки в бажанні  органів виконавчої  влади втручатися в економічні та інші правовідносини в державі на свій розсуд, ігноруючи вимоги Конституції України.

 

     Політична та економічна  ситуація,  що  склалася  в  державі, потребувала   реформування   виборчого   законодавства   на  нових принципах,  які сприяли б структуруванню суспільства  залежно  від політичних  переконань  громадян  та  забезпечили  стабільність  у суспільстві.  Уже перші заходи  на  цьому  шляху  спричинилися  до гострих  суперечок  і  політичних  дискусій.  Постало питання щодо системи виборів.  Якій із  них  надати  перевагу  -  мажоритарній, змішаній  чи  пропорційній?  Прихильники  кожної  з них обстоювали власну  позицію.  Більшість   депутатського   корпусу   усвідомила переваги   змішаної   та   пропорційної  системи.  На  думку  всіх відповідальних політологів,  політиків і міжнародних  експертів  з цього  питання,  один  із найважливіших законів минулого року - це саме Закон про  вибори  народних  депутатів  України  за  змішаною системою. Сподіваюся на те, що такої самої думки дотримуються всі, зокрема й члени Конституційного Суду.

 

     Це дало змогу Верховній Раді України  24  вересня  1997  року прийняти  Закон  про вибори народних депутатів України за змішаною системою.

 

     Прийнято також закони про вибори депутатів місцевих рад,  про Центральну   виборчу   комісію,   про   Верховну  Раду  Автономної Республіки Крим та про вибори депутатів Верховної Ради  Автономної Республіки Крим.

 

     Верховна Рада  надавала  належну  увагу  діяльності уряду.  В жовтні,  листопаді та грудні у Верховній Раді були  проведені  Дні уряду, під час яких розглядалися актуальні питання економічного та соціального становища в державі.

 

     Сьогодні до того  ж  пропонувалося  провести  у  лютому  День уряду,  на  якому розглянути питання про стан справ із поверненням заборгованості в заробітній платі та виплаті заощаджень  громадян. Усвідомлюю,  що  це  не зовсім відповідає процедурі виступу Голови Верховної Ради з інформацією,  одначе прошу  вас  підтримати  таку пропозицію  голосуванням  і  під  час Дня уряду в лютому заслухати дане питання. Пропозиції лежать у мене на столі.

 

     Ставлю на голосування  пропозицію  про  внесення  до  порядку денного  Дня  уряду  в  лютому звіту про виконання законодавства з виплати заробітної  плати,  повернення  заборгованості  з  пенсій, стипендій та щодо заощаджень громадян.

 

     Голосуємо. Дату  визначимо  на  нараді.  Очевидно,  це буде в першій або другій декаді лютого.

 

     "За" - 254. Прийнято.

 

     Дозвольте продовжити.

 

     Зокрема, на  проведених  Днях  уряду  заслухано  питання   та прийнято відповідні постанови щодо розвитку легкої промисловості й виведення її з кризи,  про формування  продовольчих  ресурсів  для державних потреб,  про стан справ у системі охорони здоров'я,  про використання резервного фонду Кабінету Міністрів тощо.

 

     На жаль,  до цього часу уряд не подав  на  розгляд  Верховної Ради Програму діяльності Кабінету Міністрів.  Сподіваємося, що цей документ уже найближчим часом надійде до парламенту,  і ми зможемо його розглянути.

 

     Дозвольте нагадати,  що  діяльність Верховної Ради нинішнього скликання не завершується.  Ви  одержали  проект  порядку  денного дев'ятої сесії і бачите,  які важливі законопроекти чекають на наш розгляд.  Більшість  із  них  потребують  завершення  розгляду   й ухвалення,  у  тому  числі  й  після  доопрацювання  з урахуванням пропозицій  Президента  України.  Решта  -  це   відпрацьовані   в комітетах законопроекти,  які ми маємо прийняти в першому читанні, щоб не були змарновані зусилля депутатів і  фахівців  Секретаріату Верховної Ради.

 

     Тож прошу   3   лютого   прибути  для  продовження  виконання депутатських повноважень, для подальшої законотворчої роботи.

 

     Я вдячний усім вам, особливо тут присутнім, за активну участь у законотворчому процесі під час восьмої сесії. Дозвольте побажати вам належної підготовки і доброго  здоров'я  для  роботи  під  час дев'ятої сесії!

 

     Щасти вам! До побачення! (Оплески).