Стенограма пленарного засідання

13 січня 1998

 

ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  13  с і ч н я  1998  р о к у.

16 г о д и н а.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до вечірнього засідання. Будемо реєструватися. Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 319  народних  депутатів.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

 

     Розглядається проект  Закону  України  про  перелік  об'єктів права   державної   власності,   що  не  підлягають  приватизації. Доповідає Угаров Геннадій Юрійович. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ,  Запорізька область).   Уважаемый   председательствующий,  уважаемые  коллеги! Вашему вниманию предлагается доработанный проект Закона Украины  о перечне   об ектов   права   государственной   собственности,   не подлежащих приватизации.  Вопрос этот чисто  процедурный  и  чисто юридический.  Мы с вами уже согласовали все нюансы, которые были в этом законе,  в том числе учли предложения  депутата  Ельяшкевича. Проект  закона  изучило юридическое управление.  Теперь он изложен именно в той редакции,  в которой  должен  быть  принят  Верховным Советом.  Поэтому обсуждать его,  на мой взгляд,  не имеет смысла. Ведь  мы  закон  уже  приняли.  Вопрос  сводится  только  к  чисто юридическому оформлению.

 

     Что касается таблицы,  которую мы рассматривали,  которая уже проголосована Верховным Советом,  то  в  ней  есть  положения,  не вызывающие   замечаний.   Но   есть   и   ряд  положений,  которые проголосованы,  скажем так,  не совсем в соответствии с  тем,  как было  записано  в  таблице.  Все  предложения  депутатов Тодорова, Сокерчака,  Моцпана,  Кожушко учтены. В то же время не были учтены ряд предложений депутатов Пискуновского, Динейкина и Таранова.

 

     Кроме того,  поступило предложение депутата Семенюк,  которое по чисто техническим причинам, как мы выяснили, не дошло до нашего комитета.   Оно   касается   Житомирского  областного  предприятия "Сортнасіннєовоч".  Депутат  предлагает  включить  его  в   список предприятий,  не подлежащих приватизации, то есть в первый список. Есть предложение согласиться  с  депутатом  Семенюк  учесть  также предложения тех депутатов, которых я перечислил, и принять закон.

 

     Спасибо за внимание.

 

     Просьба голосовать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До  Геннадія  Юрійовича є запитання?  Запишіться, будь ласка. 5 хвилин відведемо за скороченою процедурою.

 

     Депутат Моцпан. За ним - депутат Магда.

 

     МОЦПАН А.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (Амвросіївський виборчий  округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистичекой  и Селянской   партий   Украины.  Уважаемые  Александр  Николаевич  и Геннадий Юрьевич!  Когда проходило последнее наше голосование,  мы по  предложению  Александра  Александровича четко проголосовали за левую колонку.

 

     В левой колонке пункт 4...

 

     УГАРОВ Г.Ю. Все ваши ТЭСы...

 

     МОЦПАН А.Ф. Речь идет о 10 тепловых электростанциях.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Это учтено.

 

     МОЦПАН А.Ф.  Если они  остаются  в  перечне  предприятий,  не подлежащих приватизации, то я голосую за данный законопроект.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Да.

 

     МОЦПАН А.Ф. Я вас правильно понял?

 

     УГАРОВ Г.Ю. Абсолютно верно.

 

     МОЦПАН А.Ф. Спасибо.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Еще  раз  обращаю  ваше  внимание  на то,  что я перечислил  те  предложения,  которые...  Вы   посмотрите   правую колонку. Там записано по некоторым пунктам: "пропонується прийняти рішення голосуванням у сесійному залі". Мы тогда проголосовали, но за  или против - этого,  к сожалению,  стенограмма не отражает.  А там,  где в левой колонке записано:  "підтримано",  это  остается. Таким образом, предложения депутата Моцпана учтены.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Магда Іван Іванович. За ним - депутат Єльяшкевич.

 

     МАГДА І.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Апостолівський виборчий  округ, Дніпропетровська область).  Я,  наприклад,  зовсім не зрозумів, як можна  одного  разу  голосувати  за  те,  щоб  не  приватизовувати енергетику,   а   іншого   разу   голосувати   за   те,   щоб   її приватизовувати.  Ми зовсім недавно розробили  проект  Закону  про особливості  приватизації  в паливно-енергетичному комплексі.  І я вважаю,  що треба  там  це  питання  вирішити.  А  сьогодні,  коли відбувається   оця   пільгова...  Ми  зараз  революцію  зробимо  в енергетиці.  От сьогодні прийшли,  ви бачили, голодуючі, через те, що  вони  не одержали пільгових акцій.  А тепер,  одержавши,  вони втратять це право...  Можна  призупинити  на  деякий  період,  щоб з'ясувати,  чому  ця приватизація саме так пішла.  Але не можна її заборонити.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Ну,  что я могу сказать,  Иван Иванович? Решение Верховным  Советом было принято путем голосования.  Я вам напомню, что и вы письменно излагали "пропозиції, щоб зупинити приватизацію енергогенеруючих   і   енергопостачальних   компаній".  По  вашему предложению было принято такое  решение.  Чтобы  что-то  изменить, надо снова голосовать.

 

 

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий округ,  Херсонська область).  Партия "Громада". Уважаемые коллеги! Уважаемый докладчик! Уважаемый Александр Николаевич! Я хочу, чтобы вы  очень  внимательно  выслушали  то,  что  я  сейчас  скажу.  Мы принимаем важнейшее решение.  Я знаю,  для чего принимаются  такие решения.  Дело  в  том,  что нас опять хотят ввести в заблуждение. Когда мы в прошлый раз  голосовали,  мы  голосовали  за  несколько вещей.

 

     Мы голосовали   за   то,   чтобы   перечень  предприятий,  не подлежащих приватизации,  остался без изменений. Более того, кроме конкретных  предприятий  есть  еще  конкретное имущество,  которое может находится на балансе различных самых безобидных предприятий, которые должны быть приватизированы. Оно может вообще не находится на балансе  предприятий  и  не  может  быть  приватизировано.  Это магистральные линии электропередачи,  магистральные трубопроводы и так далее.

 

     Так вот,  это имущество четко обозначено в  декрете  Кабинета Министров  от  31  декабря  1992  года.  Сейчас  вот  этим законом предлагают  все  это  отменить.  То  есть  фактически   происходит фальсификация   относительно   того   имущества,   которое   можно приватизировать и которое нельзя приватизировать.

 

     Я подал  свой  проект   окончательной   редакции   закона   в юридическое  управление  в связи с тем,  что там возникли сомнения относительно  голосования.  Я  его   сейчас   передам   Александру Николаевичу.  Мне  непонятно,  почему  юридическое  управление  не передало его в соответствующий  комитет  и  руководству  Верховной Рады.

 

     Если в  тексте  закона  не будет записано,  что об екты права государственной собственности, которые внесены в тот перечень (это самое  важное!) вне зависимости от того,  находятся они на балансе конкретных предприятий или не находятся, не подлежат приватизации, мы  создадим  возможность продажи стратегического государственного имущества.

 

     Я прошу очень серьезно отнестись к  тому,  что  я  сказал,  и принять соответствующее решение.

 

     Геннадий Юрьевич,  расскажите,  о  чем  идет  речь в статье 3 "Визнати  таким,  що  втратив  чинність,  додаток  N1  до  Декрету Кабінету  Міністрів  України..."?  Зачитайте  его,  чтобы все было ясно, что теперь можно приватизировать.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Насколько я помню,  приложение N1  касается  тех об ектов, которые перечислены нами в законе. Все остальные позиции этого декрета остаются в силе. И в частности те вещи, о которых вы говорите, Александр Сергеевич.

 

     Приложение N1   дублирует   перечень  тех  об ектов,  которые упоминаются  в  этом  законе.  Поверьте,   что   закон   отработан достаточно  тщательно.  Над  ним  работало  юридическое управление Верховного  Совета.  У  нас  нет  поводов   не   доверять   мнению юридического управления.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадію   Юрійовичу,   зачитайте,   будь  ласка, додаток.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Приложения,  к сожалению, у меня сейчас на руках нет.

 

     Трубопроводы, нефтепроводы,  газопроводы и все прочие проводы запрещены к приватизации законом. Об этом говорится в части второй статьи 5 закона о большой приватизации.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Бондаренко.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Ленінградський   виборчий  округ,  м.  Київ).  Шановний  Геннадію Юрійовичу! Я розумію, що в такій ситуації, коли люди, які сидять у цьому  залі,  знають  лише  частину об'єктів на території України, тобто у своєму окрузі,  мабуть,  неможливо  підготувати  документ, який  охоплював  би  всі  об'єкти  і  був  тут  прийнятий з повним усвідомленням того, що приймається.

 

     У тому додатку до декрету, про який тут згадували, йшлося про галузі або про цілі комплекси,  які не можна розсмикувати.  У тому переліку декількох тисяч  об'єктів,  який  ви  подаєте,  не  можна розібратися. То чому б вам не піти простим шляхом: залишити чинним декрет,  який ви скасовуєте останнім пунктом,  і внести якісь дати уточнення  в  цій  частині  закону?  Для  чого скасовувати те,  що прийнято, якою є при цьому ваша мета?

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Отмена - это юридическая процедура,  это не  мое личное желание и не желание комитета. Со вступлением в силу нового законодательного  акта  признается  утратившим   силу   предыдущий законодательный акт. Это нормальная процедура.

 

     Но если  у  нас  сейчас  возникают вопросы по приложению N1 к декрету Кабинета Министров,  то я тогда предлагаю в проекте закона вычеркнуть слова "додаток N1" с тем, чтобы успокоить, так сказать, появившиеся  сомнения.  Давайте  поступим  таким   образом,   если депутатов удовлетворит именно такой вариант решения.

 

     Предлагаю принять закон в целом с теми предложениями, которые я зачитал.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Миколайович Бондар -  заступник  голови Фонду державного майна. Будь ласка.

 

     БОНДАР О.М., заступник голови Фонду державного майна України. Шановні депутати,  вже в котрий раз ви розглядаєте це питання, і я змушений дати деякі пояснення. У чому тут основна проблема?

 

     За весь  час приватизації приймались окремі рішення Верховної Ради  щодо  тих  чи  інших  переліків  об'єктів,  заборонених   до приватизації.   Виникла   необхідність  зосередити  це  в  єдиному документі. У проекті закону, який зараз пропонується комітетом, не йдеться про об'єкти, які не можна приватизувати за будь-яких умов. Усі об'єкти,  заборонені  до  приватизації,  охоплюватимуться  цим законом.  У тому числі й ті,  що є в переліках до декрету, про які каже  депутат  Єльяшкевич.  Усі  вони  тепер  будуть  у  цих  двох переліках, щоб було чітко зрозуміло, що приватизується, а що ні.

 

     Тепер з  приводу  потреби в переголосуванні.  У чому полягала процедурна некоректність попереднього рішення?  Ви голосували ліву колонку,   з  якої  не  було  зрозуміло,  включати  в  перелік  чи виключати.  Наведу лише один  приклад.  Ідеться  про  підприємство "Азовські  мастила  і  оливи".  Є  пропозиція  одного  депутата  - включити до переліку,  а другого - виключити.  Проголосували  ліву колонку, але від того не стало зрозумілим, яке ж рішення прийнято.

 

     Пропозиція комітету полягає в тому,  щоб переголосувати закон у цілому,  маючи на увазі  і  загальний  перелік,  і  цей  додаток пооб'єктно. Щодо кожного об'єкта переголосувати. Тоді все стане на свої місця. Не ліву колонку, а праву. Там є пропозиції визначитися в сесійному залі. І треба визначитися, і все буде зрозуміло, і всі запитання депутата Єльяшкевича відпадуть,  тому  що  всі  об'єкти, перелічені  в  додатках до декрету,  будуть включені до переліків, затверджених цим законом.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Панасовський.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.,  директор Вуглегірської ДРЕС (Артемівський виборчий  округ,  Донецька область).  Уважаемые товарищи!  Прошу 5 минут  на  выступление  в  связи  с  тем,  что  в   дополнительной сравнительной   таблице   в   числе   предприятий,  не  подлежащих приватизации, названы 10 электростанций. Это 20 миллионов киловатт установленных мощностей, это две трети тепловых станций Украины.

 

     В течение последних пяти лет исполнительной и законодательной властью   принимались   решения,   которые   превратили    отрасль практически в банкрота.  Я не буду говорить о перечне,  вы знаете, что по более чем 20 пунктам были приняты неправильные решения. Все это привело к возникновению давальческих схем,  бартерных операций в  энергетике  и,  как  следствие,  к   ухудшению   экономического состояния   отрасли   и   страны  в  целом.  Статистика  пяти  лет свидетельствует  о  постоянном  ухудшении  финансового   состояния отрасли и,  следовательно, о снижении уровня ее подготовленности к работе, даже в этом критическом году.

 

     Я могу уверенно сказать,  что у нас уже нет никаких шансов на дальнейшее существование.  Вы же посмотрите:  изменений налогового законодательства мы не приняли,  изменений  по  ценообразованию  и тарифам  не приняли,  льготы на электроэнергию не отменили.  У нас остался единственный шанс - приватизировать энергопредприятия.

 

     Переходя к теме приватизации энергетики,  прежде всего  хотел бы  подчеркнуть  ключевую  роль  этого  процесса в стабилизации не только энергетики, но и экономики страны в целом.

 

     За последние пять лет  Министерством  энергетики  осуществлен большой  об ем  работ  по  реформированию отрасли,  что сделало ее наиболее подготовленной к приватизации, причем без потери контроля со стороны государства.  Напомню,  что основной целью приватизации является привлечение  в  энергетику  инвестиций,  что  приведет  к оживлению  промышленности  страны  в  целом.  От того,  какие пути приватизации изберем, зависит, достигнем ли мы поставленных целей. Ошибки будут дорого стоить.

 

     Энергетика имеет   свои  особенности,  не  учитывать  которые недопустимо,  особенно в переходное время.  Принятый нами Закон  о программе  приватизации на 1997 год не учитывал этих особенностей. Поэтому возникла необходимость в разработке и принятии  закона  об особенностях    приватизации    в    энергетике    и    во    всем топливно-энергетическом комплексе.  В  связи  с  этим  мы  считаем необходимым,    чтобы   Кабинет   Министров   утвердил   программу приватизации энергетики,  в которой должны быть отражены тактика и методы проведения приватизации.

 

     Когда мы  будем  рассматривать  законопроект  об особенностях приватизации в энергетике,  я попрошу  предоставить  мне  слово  и аргументированно докажу депутатскому корпусу,  что приватизировать энергетику сегодня необходимо.  Это единственный путь к выживанию. Поэтому  я  прошу  исключить  из  дополнительной таблицы полностью перечень  электростанций,  то  есть  не  включать  их   в   список предприятий, не подлежащих приватизации.

 

     Отрасль энергетики  всегда  находилась в постоянном развитии, на  нее  работало  около  30  процентов   промышленности   страны, источником   финансирования   были   государственные   капитальные вложения.  Сегодня такого источника нет, практически разрушена вся инфраструктура.  Выход из создавшегося положения может быть только в рекапитализации отрасли через приватизацию.  Однако приватизация энергетики должна проводиться по многоэтапному плану, что, кстати, предусмотрено  Законом   об   энергетике   и   законопроектом   об особенностях   приватизации,  который  мы  будем  рассматривать  в ближайшее время.

 

     Я прошу  меня  поддержать,  учесть,  что   я   выступаю   как профессионал,  специалист.  Давайте  изучим  опыт Казахстана.  Они пошли по пути,  который я предлагаю,  и не имеют сегодня проблем с развитием промышленности республики.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Геннадію Юрійовичу.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемый товарищ Панасовский, очень приятно, что вы  осознаете   необходимость   поддержки   этой   отрасли   через приватизацию. Но хочу напомнить вам, что именно не менее серьезное и не менее  убедительное  и  страстное  прежнее  ваше  выступление привело к тому,  что эти предприятия попали в список об ектов,  не подлежащих приватизации.

 

     Что касается вопроса приватизации электроэнергетики.  Да, это очень  серьезный  вопрос.  И уже сделаны очень большие шаги в этом направлении.  Произведена льготная подписка  на  акции,  тысячи  и тысячи  работников  электростанций  уже  получили  свои  акции  на льготных  условиях.  Проведена  работа  по  оценке  имущества,  по составлению  плана приватизации.  Кабинет Министров и Министерство энергетики все эти вопросы держат в поле зрения.

 

     Законопроектом предусмотрено запретить приватизацию  отрасли. Да  мы  уже  и  приняли  такое решение в прошлый раз.  Если сейчас возникнет  необходимость...  Вот  и  Иван  Иванович  Магда,  и  вы говорите  о том,  что надо по-другому подходить,  что надо изучить возможность  приватизации.  Давайте  поступим  следующим  образом: сейчас  все  это  остается  в  списке,  а в законе об особенностях приватизации  в  топливноэнергетическом  комплексе  мы  одним   из пунктов  запишем:  "Визнати  таким,  що  втратив  чинність,  пункт такий-то такого-то закону стосовно заборони приватизації  об'єктів паливно-енергетичного   комплексу".   Когда   решим   тот  вопрос, автоматически решится и этот вопрос.

 

     Почему я предлагаю именно такой путь решения, хотя сам я стою на    том,    что    надо,    конечно,   приватизировать   об екты электроэнергетики,  во всяком случае, толково и вдумчиво подойти к этому?   Потому,  что  мы  уже  приняли  решение,  оно  поддержано большинством зала,  оно уже есть.  Поэтому сейчас, если у нас есть возможность  и  желание  его изменить,  давайте изменим.  Если нет возможности, давайте пойдем по тому пути, который я предложил.

 

     Подводя итог нашего обсуждения,  я  хочу  сказать  следующее. Относительно  приложения  N  1.  Есть предложение группы депутатов исключить его из этого закона. Это первое.

 

     И второе.  Я предлагаю в приложениях,  которые  вам  розданы, учесть предложения депутатов: в первом пункте - депутата Тодорова, во втором пункте -  депутата  Кожушко,  учесть  также  предложение Сокерчака   и   других  депутатов  (оно  уже  поддержано).  Учесть предложение  депутата  Семенюк,  о  котором  я   уже   сказал,   и предложение  депутата Улинца (оно уже проголосовано),  предложения депутатов Пискуновского,  Динейкина и  Таранова  (смотрите  правую колонку)  и  проголосовать  этот список с тем,  чтобы принять этот закон.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином,  Геннадію Юрійовичу,  давайте підемо по додатку.

 

     УГАРОВ Г.  Ю.  Закон  голосуется  в целом после того,  как мы определимся с приложением.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте   визначимося   з   додатком,   а   потім визначимося  і  з законом,  тобто проголосуємо закон із додатком у цілому.

 

     Давайте пооб'єктно, Геннадію Юрійовичу.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Нет возражений.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Відкрите акціонерне товариство "Азовські  мастила і  оливи".  Пропонується прийняти рішення голосуванням у сесійному залі. Так, як тоді було проголосовано.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать.

 

     "За" - 99.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кожушко.

 

     Розглядаючи це  питання,  ми   домовилися,   що   визначимося голосуванням, оскільки минулого разу не визначилися і повернули на доопрацювання. Яка тепер ваша точка зору? Будь ласка.

 

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного     комплексу,     транспорту    і    зв'язку (Ясинуватський виборчий округ,  Донецька область).  Я остаюсь  при своем  прежнем  мнении,  что этот завод приватизировать нельзя.  И такое предложение внесено.  Он находится  в  списке  об ектов,  не подлежащих приватизации. Депутат Тодоров выступал за то, чтобы его приватизировать.  Мы сейчас проголосовали его предложение,  оно не прошло, значит, этот об ект остается в списке.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі.  Дашавський завод композиційних матеріалів. Пропозиція депутата Кожушка залишається в силі.

 

     Колишній Державний  інститут  по   проектуванню   підприємств скляної  промисловості "Південдіпроскло".  Депутат Рябченко вносив пропозицію.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Относительно этого  института  уже  неоднократно выступали. Было предложение включить его в первый список об ектов, запрещенных к приватизации.  Но проблема в том,  что этот институт не имеет статуса юридического лица и статистического кода. Поэтому он как,  мягко говоря,  несуществующая организация не  может  быть включен в этот список.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто залишаємо його в попередньому списку.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Да.

 

     Дальше. Учтены предложения депутатов Павленко и Писаренко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат   Павленко   не  наполягає?  Ні.  Депутат Писаренко? Пропозиції враховані.

 

     Далі. Депутат Сокерчак - поправка 8.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Учтена. Мы за нее проголосовали.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку!

 

     Депутат Магда. Прошу.

 

     МАГДА І.І.  Шановні депутати! Коли ми голосували, то не знали навіть  за  що.  Ось цей зал не знав,  за що голосував.  Тільки що виступав депутат Панасовський, розповідав... Я вам скажу інше.

 

     Сьогодні частина  робітників   підприємств   енергетики   вже одержала  пільгові  акції  на  своїх підприємствах.  Частина їх не одержала. Тепер ми зробимо так, що ті, хто одержав акції, прийдуть голодувати до Верховної Ради.

 

     Я хотів  би,  щоб  ми переголосували цей пункт і пункт,  який запропонував  депутат  Моцпан.  Невже  Моцпан  краще   знає   стан енергетики,  ніж Панасовський чи той же Сокерчак,  або краще,  ніж знаю я?

 

     Треба спитати робітників на підприємстві,  чи вони хочуть  це робити, чи не хочуть.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  депутати,  я  просив би не звинувачувати один одного.  Гадаю,  ніхто не ставить під  сумнів  професіоналізм Панасовського чи Моцпана.

 

     Іване Івановичу,   вашу   пропозицію   визначатися   стосовно енергогенеруючих та  енергопостачальних  підприємств  та  компаній голосуванням  у  залі  ставлю  на  голосування.  Будь ласка (Шум у залі).

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Сейчас Иван Иванович предлагает переголосовать и исключить их из списка об ектов, запрещенных к приватизации.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на  голосування  пропозицію  Магди  Івана Івановича, а також депутатів Сокерчака і Панасовського.

 

     "За" - 76. Не підтримується.

 

     Далі. Пункт 2 "Припортові зернові елеватори (зерносховища)".

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Остаются  в  списке  как   уже   проголосованные об екты.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут пропонується визначитися в залі.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Но мы в первом чтении проголосовали за.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі.    Пункт    3    "Ощадний   банк   України, Експортно-імпортний банк України". Пропозиції враховано. Так?

 

     УГАРОВ Г.Ю. Да.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пункт   4   "Продуктопроводи   (у   тому    числі аміакопроводи)".

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Приватизация  продуктопроводов  у  нас запрещена законом о  большой  приватизации.  И  мы  проголосовали  в  первом чтении, что это об екты, не подлежащие приватизации.

 

     Но проблема в том, что продуктопроводы

- это название, как говорится, обобщенное. Это не юридические лица с    номером,   адресом   и   статистическим   кодом.   Это   сеть продуктопроводов на территории всей Украины.  Согласно закону, как вы  знаете,  каждое  предприятие  должно иметь номер,  юридический адрес  и  так  далее.  Продуктопроводы  этого  не  имеют.  В  этом проблема.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Миколайовичу!

 

     БОНДАР О.М.  Їх,  як  я  вже  казав,  включено  до закону про приватизацію  як  об'єкти,  що  не   підлягають   приватизації   в загальному комплексі за будь-яких умов.

 

     Включати їх у перелік абсолютно зайве.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, питань немає.

 

     Переходимо до наступного пункту.  Депутат Моцпан наполягає на одному,  а депутат Панасовський - на іншому, а саме: щоб ці десять теплоелектростанцій підлягали приватизації.

 

     Я ставлю  на голосування цю пропозицію,  її підтримує і Магда Іван Іванович.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Чтобы   указанные   десять   теплоэлектростанций подлежали приватизации.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зніміть, будь ласка, голосування.

 

     На попередньому  засіданні  ми  прийняли  рішення,  що шляхом голосування   визначимося   сьогодні.   Називаю,    які    теплові електростанції підлягають приватизації: Вуглегірська, Трипільська, Зміївська,      Старобешівська,      Запорізька,      Криворізька, Придніпровська, Бурштинська, Добротвірська і Ладижинська.

 

     Депутати Магда    і   Панасовський   внесли   пропозицію   ці теплоелектростанції вилучити із списку об'єктів, які не підлягають приватизації, і дати право приватизувати їх.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 91. Не підтримується.

 

     Шановні колеги,  я думаю, що нам потрібно було б прислухатися до Івана Івановича Магди та Олега Григоровича Панасовського.  Вони спеціалісти і глибоко розуміють це питання.

 

     Прошу депутата Магду висловити свою думку. Будь ласка.

 

     МАГДА І.І.  Шановні депутати! Звичайно, зараз ставити питання таким чином і голосувати,  щоб вилучити з переліку... Якщо так, то ми  не  проголосували,  щоб  включити  теплоелектростанції  в  цей список.  Адже  як  ми  могли  включити  їх,  якщо  є   закон   про електроенергетику,  закон  про  приватизацію за 1997 рік,  а ми це робили в 1997 році?  Ми тоді навіть не знали,  за  що  голосували, більшість не знала.

 

     Тому треба голосувати не про те, щоб вилучити, а щоб включити в список або не включити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Іванович  має  рацію.  Депутат  Моцпан  вніс пропозицію   доповнити  перелік  підприємств,  які  не  підлягають приватизації. Ставлю його пропозицію на голосування (Шум у залі).

 

     Не проголосовані,  Анатолію Федоровичу,  не шуміть.  У правій колонці  чітко  написано:  пропонується  визначитись у залі.  Ваша пропозиція (я зачитую дослівно):  "Доповнити перелік  підприємств, які не підлягають приватизації". Ставлю її на голосування.

 

     УГАРОВ Г.Ю.   Когда   Александр   Александрович   ставил   на голосование этот список,  то  подразумевалось,  что  все  об екты, перечисленные  в  левой колонке,  не подлежат приватизации.  И это решение было принято в зале.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді мені незрозуміло, навіщо ви в правій колонці пишете, що потрібно визначитися шляхом голосування в залі. Давайте ми цей пункт залишимо і підемо далі.

 

     Тепер іде  перелік   підприємств,   які   Кожушко   Олександр Михайлович  пропонує  вилучити  з  додатку  N  1,  -  "Джанкойські центральні ремонтно-механічні майстерні" і так далі.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Все предложения учтены и проголосованы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Усі вони враховані, питань немає.

 

     Далі. Перелік  підприємств,  які  депутат  Кожушко   пропонує включити в додаток. Усі вони теж враховані.

 

     Олександре Михайловичу,  всі  наступні  ваші  пропозиції  теж враховано.

 

     Депутат Бандурка пропонує включити до переліку N 1 Харківське обласне об'єднання "Сільгоспхімія".

 

     Є Бандурка?

 

     УГАРОВ Г.Ю. Это предложение отклонено, и оно проголосовано...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чупахін - Київський НДІ гідроприладів.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Враховано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Медведчук пропонує включити у додаток N 1 агропромислово-торговельне підприємство "Бобровище"  Мукачівського району Закарпатської області. Враховано.

 

     Депутат Кожушко - орендний трест "Чорноморнафтогазпромбуд" та інші підприємства. Усе враховано.

 

     Депутат Черепков - державне підприємство "Оптово-торгова база "Укрспортінвентар".

 

     УГАРОВ Г.Ю.   Александр   Николаевич,   я   прошу   прощения. Предложения депутата Кожушко мы учли.  Но все предприятия, которые здесь  перечислены,  являются  дочерними предприятиями "Укрнефти". Они не имеют статуса самостоятельного юридического лица и  поэтому не могут быть внесены в список.

 

     Но так  как  концептуально  Верховный  Совет уже определился, надо вести речь не об отдельных предприятиях,  а об "Укрнефти" как акционерном обществе в целом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Михайловичу, будь ласка.

 

     КОЖУШКО О.М.  Я хотел бы об яснить следующее. Судом признано, что комитет юридически неправильно оформил документы.  Суд признал эти  приказы  недействительными.  Комитет и Фонд госимущества дали ответ Верховной Раде о том,  что комитет все свои приказы отменил. Поэтому  они должны привести в соответствие,  а не говорить о том, что предприятия дочерние. То, что записано, пусть остается.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.  Депутат Черепков - "Оптово-торгова база". Є Черепков? Його пропозицію відхилено.

 

     УГАРОВ Г.Ю. И проголосовано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат    Даниленко    -   Кримське   об'єднання зоотехнічного та ветеринарного забезпечення Кримзооветпромпостач".

 

     Будь ласка, Валентино Петрівно.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ. Житомирська  область).  Шановні колеги народні депутати!  Перелік, який подано нашим комітетом і стосується ветеринарних підприємств, відповідає  Закону  про  ветеринарну  медицину.  Тому  ми  просимо включити до переліку підприємств,  які не підлягають приватизації, підприємства, перелічені у пропозиції комітету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропонується визначитися шляхом голосування.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Да,  и относительно предложения депутата Семенюк по Житомирскому областному предприятию "Сортнасіннєовоч".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   на   голосування.   Комітет   з   питань агропромислового комплексу просить підтримати. Будь ласка.

 

 

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за.

 

     "За" - 161.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Я прошу, розберіться.

 

     "За" - 179.

 

     Шановні колеги, що тут незрозуміло?

 

     УГАРОВ Г.Ю. Против никого нет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  прошу,  підтримайте.  Ніхто  не  проти  - і не набираємо голосів.

 

     Знову ставлю на голосування.

 

     "За" - 198.

 

     Підніміться трохи, розімніться. Ставлю на голосування.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Комитет не возражает.

 

     "За" - 221.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 242. Приймається. Спасибі. Ідемо далі.

 

     УГАРОВ Г.Ю. И пять оставшихся предложений.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутати  Уланов,   Піскуновський,   Динейкін   і Таранов. Усі пропозиції враховано.

 

     Таким чином,  нам потрібно визначитися щодо двох позицій:  по десяти  теплових  електростанціях  і  по  Харківському   обласному виробничому об'єднанню "Сільгоспхімія".

 

     Чечетов Михайло Васильович. Будь ласка.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством    (Юнокомунарівський   виборчий   округ,   Донецька область).  Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые коллеги! Хочу еще  раз  обратить  ваше  внимание  на  мнение профессионала Олега Григорьевича    Панасовского.    Он    высказался    идеологически незаангажированно и дал реальную оценку ситуации,  которая сегодня сложилась в  энергетике.  Таким  же  было  и  выступление  другого профессионала в области энергетики - депутата Магды.

 

     Поэтому, Александр  Николаевич,  я  предлагаю дать минуту для аргументации Олегу Григорьевичу Панасовскому и затем  эту  позицию переголосовать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Іванович Магда.

 

     МАГДА І.І.  Шановні депутати! Я вже не агітуватиму вас за це. Згадаймо краще,  що в одній із статей нещодавно прийнятого бюджету передбачені     надходження     якраз     за    рахунок    продажу енергопостачальних компаній.  Тільки це дасть нам змогу  поповнити бюджет.

 

     А крім того,  і самій галузі треба допомогти. У жодному рядку бюджету не виділено й копійки для електростанцій.

 

     Тому я дуже прошу вас не допустити,  щоб  ми  голосували,  як минулого разу.  Погляньте на ліву колонку:  там є тільки перелік і все. А що ми голосували? Як ви можете сказати, що ми голосували за ліву колонку? Сьогодні нас усіх просто ввели в оману.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Івановичу. Слово має Олег Григорович Панасовський.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.    Я    тоже    за    взвешенный    подход, предотвращающий ошибки в приватизации об ектов такой стратегически важной для общества  отрасли,  как  электроэнергетика.  Поэтому  и говорю,   что  поскольку  в  Украине  нет  источников  развития  и обновления энергетики,  отрасль практически  разрушена,  выйти  из создавшегося   положения   можно   только  посредством  проведения рекапитализации через приватизацию. Но она должна идти по плану.

 

     Опасности здесь нет, потому что 51 процент акций генерирующих компаний  принадлежит государству.  Более того,  в государственной собственности без права на приватизацию  остается  межрегиональная система,  образующая электрические сети напряжением 220 киловатт и выше,     система     диспетчерско-технологического     управления электроэнергетикой   страны,   информационная  система  управления отраслью.

 

     Мы преследуем единственную  цель  -  привлечь  инвестиции  со стороны,  так  как  их  нет в государстве.  Мы изучали опыт многих стран - Великобритании,  Венгрии,  Чехии.  В конце концов  имеется заключение  нашей  Академии  наук,  которая  признала  нашу модель приемлемой,  считает,  что   она   вписывается   в   любую   форму собственности.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні колеги, я вважаю, що найбільш авторитетними серед нас спеціалістами в цій галузі  є  депутати  Магда  і  Панасовський  і просив  би проголосувати за їхню пропозицію.  Попереднього разу ми вирішили  перенести  розгляд  цього  питання  і   голосування   на сьогодні.   Тому   я  просив  би  підтримати  пропозицію,  внесену депутатами Магдою і Панасовським. Будь ласка (Шум у залі).

 

     Ставлю на голосування пропозицію двох депутатів.

 

     "За" - 87.

 

     Олександре Миколайовичу, будь ласка.

 

     БОНДАР О.М.  Шановні депутати,  прошу уваги!  Якщо в  таблиці записано "пропонується визначитися в залі", то пропозиція депутата про включення об'єктів до  переліку  голосувалась.  Якщо  вона  не набрала   більшості,  то  цих  об'єктів  у  переліку  немає.  Тому енергогенеруючі компанії, ТЕСи, елеватори не потрапили до переліку підприємств,   приватизація   яких   забороняється.  Саме  так  ви проголосували. Голосується поправка про включення до переліку, але вона не набрала більшості. Саме так! Тому й переголосовувалось усе (Шум у залі).

 

     Ви ж голосували поправку депутата про  включення  об'єкта  до переліку,  вона  не  пройшла  (Шум  у  залі).  А  інакше навіщо ви переголосовували?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Партия "Громада". Уважаемые коллеги! Еще раз обращаю ваше внимание на статью 1 закона. Она была проголосована в совершенно иной редакции.  Мы проголосовали тогда  самое  главное: перечень  об ектов,  который  раньше  был определен постановлением Верховной Рады,  включить в окончательную редакцию закона.  Сейчас нам  предложили  совершенно  иной текст,  поэтому я прошу провести нормальное обсуждение.

 

     Далее. Мы говорим об об ектах  энергетики,  о  трубопроводном транспорте,  обо  всем  остальном.  Весь  перечень этих конкретных об ектов содержится в приложении  к  декрету  Кабинета  Министров, который докладчик почему-то предлагает признать утратившим силу. А основное имущество,  которое нельзя приватизировать,  очень  часто находится не на балансе предприятий. Так получилось, например, что все  облгазы  пользуются  газопроводами  и  так  далее,   но   это государственное  имущество  оказалось у них незаконно.  Сейчас это хотят просто узаконить.

 

     Поэтому я в своем проекте уточнял текст,  который  был  ранее принят.  Кроме  перечня,  который  мы  приняли,  я  предлагал  еще утвердить перечень в редакции декрета Кабинета Министров (то  есть не  по конкретным предприятиям,  а по конкретному виду имущества). Нельзя, например, приватизировать газопроводы, магистральные линии электропередачи,  крематории)  и так далее.  Это огромный перечень об ектов. Сейчас этого перечня просто нет.

 

     Кроме того,  хочу сказать,  что был спор по поводу дополнения перечня конкретными об ектами по предприятиям.  Но прежде всего мы должны решить главное:  восстановить тот перечень,  который был. А затем уже будем изменять или дополнять его.

 

     Сейчас мы  начали  спор вокруг конкретных предприятий,  и нас уведут  от  главного.  В  результате,  что  самое   страшное,   мы проголосуем   решение,   в  соответствии  с  которым  можно  будет приватизировать  и  газопроводы,  и   линии   электропередачи,   и газохранилища, и все остальное.

 

     Поэтому я еще раз повторяю:  произошла подмена того, что было проголосовано.  Мы тогда проголосовали  за  то,  чтобы  документы, которые действуют сегодня,  считать законами. Это из постановления Верховной Рады.  Кроме того,  действует декрет Кабинета Министров, положения  которого,  я еще раз это повторяю,  распространяются на конкретный вид имущества.  Так вот сейчас это надо сюда записать в соответствующей редакции.

 

     Я прошу   Александра  Николаевича  Ткаченко  зачитать  текст, который я подавал в юридическое управление, и вопросов не будет.

 

     Если хотите еще какие-то дополнительные об екты внести в этот перечень,  давайте  внесем.  Но  если мы не сделаем того,  о чем я сказал,  лучше вообще сегодня ничего не принимать,  иначе мы дадим возможность манипулировать государственным имуществом.

 

     Спасибо.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Что касается манипулирования. Этот проект закона доработан с участием юридического управления.  То,  что предлагает депутат Ельяшкевич, в данном случае не подойдет. Не потому, что не подходит по сути, а потому, что это - механический способ.

 

     Обратите внимание на  формулировку  статей  этого  документа. "Стаття 1.  Затвердити перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації,  згідно з  додатком  N1".  Далее  - аналогичная формулировка, касающаяся приложения N 2.

 

     "Стаття 3.  Визнати  такими,  що  втратили чинність:  Перелік об'єктів,  які не підлягають приватизації...  в частині  об'єктів, які  включені  до  додатків  N 1 та N 2 цього закону".  То есть мы определяем перечень об ектов и включаем его в этот  закон.  А  то, что  не  включено,  остается  в  силе  на  основании  действующего постановления.  Здесь сказано,  что постановление теряет  силу  "в частині об'єктів,  які включені до додатків N 1 і N 2".  Это чисто юридическая отработка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким  чином,  усі   десять   теплоелектростанцій можуть бути приватизовані. Так, Олександре Миколайовичу?

 

     БОНДАР О.М. Як проголосували сьогодні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми   не   визначилися  ще  стосовно  Харківського обласного виробничого об'єднання "Сільгоспхімія".

 

     УГАРОВ Г.Ю. Комитет не поддержал это предложение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. І депутата Бандурки немає. Тобто залишається так, як було під час першого читання.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Там,  насколько  я знаю,  идет личностная борьба между бывшим руководителем и настоящим.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  там  іде  боротьба  особистостей.  Вони  не помирилися між собою.  Це питання розглядалося в Міністерстві АПК. Це підприємство вже приватизоване.  На весь Радянський  Союз  було створене  одне  агрохімічне об'єднання як експериментальне.  Тепер його приватизували по частинах і практично зруйнували. І коли вони не помирилися, внесли пропозицію щодо реприватизації.

 

     Ставлю на голосування в цілому цей додаток. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю. С учетом высказанных предложений и замечаний.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

     "За" - 100.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые коллеги!  100 голосов недостаточно для того,  чтобы принять коллективное решение  в  зале.  У  меня  есть предложение,  Александр  Николаевич.  В  ходе  обсуждения возникло много вопросов,  было высказано много замечаний.  Поэтому я  прошу повторно  рассмотреть  этот вопрос,  скажем,  в пятницу.  Комитету будет достаточно двух дней,  чтобы учесть предложения  и  депутата Ельяшкевича,  и  остальных  депутатов.  А  сейчас  мы просто будем терять время.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Гадаю,  варто перенести  розгляд цього  питання.  Нехай  комітет  розбереться.  Безперечно,  шляхом отаких проб ми не можемо розглядати такий серйозний документ.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Совершенно верно. Но сегодняшнее обсуждение было полезным, потому что были высказаны очень толковые замечания.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція дати комітету ще день для доопрацювання.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Да, и на пятницу внести.

 

     ГОЛОВА. Може, на четвер?

 

     УГАРОВ Г.Ю.   На   четверг   и   рассмотреть  по  сокращенной процедуре.

 

     ГОЛОВА. Гаразд. Немає заперечень?

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  перенести  розгляд  цього питання на четвер.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать, уважаемые коллеги.

 

     ГОЛОВА. Іде голосування.

 

     "За" - 177. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     -----------

 

     Слухається питання  про  затвердження  Положення  про  статус офіційних спостерігачів на  виборах  народних  депутатів  України. Доповідач - Олександр Володимирович Лавринович.

 

     Питання, мені  здається,  надзвичайно просте,  і цей документ треба було б просто прийняти. Коротку інформацію зробіть.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький   виборчий   округ,   Львівська    область).Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Відповідно до статті 30 Закону про вибори народних депутатів України Верховна Рада України має  затвердити  Положення  про  статус офіційних спостерігачів на виборах народних депутатів України.  Вам роздано проект положення, підготовлений  Комітетом з питань правової політики,  і пропозиції до  нього  юридичного  управління.  Ці  пропозиції   погоджені   в комітеті,  і  зараз  практично  немає розбіжностей у погляді на цю проблему.  Якщо є потреба, я можу зачитати цей документ цілком або доповісти конкретні його норми.

 

     ГОЛОВА. Зачитувати немає потреби, бо депутати вже ознайомлені з цим документом.

 

     Може, є якісь запитання? Депутат Шеховцов ставить запитання.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (Новокраматорський виборчий округ,  Донецька область).  Я вважаю,  що для спостерігачів дуже  важлива  процесуальна  частина цього   положення.   Тож   скажіть,  будь  ласка,  що  має  робити спостерігач,  коли він  помічає  порушення,  як  він  має  скласти протокол,  до  кого  звернутися,  як  це стосується правоохоронних органів?  Постає  безліч  запитань,  відповідей  на  які  в  цьому положенні  немає.  Роль  спостерігачів  може бути зведена до нуля, якщо, наприклад, цього захоче голова дільничної комісії.

 

     Вам не здається, що проект положення трохи недоопрацьований у цій частині?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.   Олексію   Дмитровичу,   я  вважаю,  що  він доопрацьований,  оскільки те,  про що ви говорите, регламентується матеріальними   нормами   виборчого   права,   нормами  Цивільного процесуального   кодексу   та    Кодексу    про    адміністративні правопорушення.  Ми не можемо в положенні про статус спостерігачів (чи  це  будуть  представники  іноземних  організацій,   чи   наші громадяни)  докладно  розписувати,  як вони мають писати скаргу чи подання до суду.  Є норми  Цивільного  процесуального  кодексу,  і спеціально  передбачати  це в положенні про статус спостерігачів з юридичного погляду немає сенсу.

 

     ГОЛОВА. Олексій Дмитрович погодився. Інших зауважень немає.

 

     Проект постанови ставлю на голосування за основу.

 

     "За" - 159.

 

     Анатолій Федорович Моцпан не проголосував.  Проект  постанови голосується за основу. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 202.

 

     Які є пропозиції? Олександре Володимировичу, що ви скажете?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Я щойно взяв свою картку,  думаю,  якраз мій голос буде вирішальним.

 

     ГОЛОВА. Ну, побачимо. Голосуймо.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Тоді проект постанови ставиться на голосування в цілому.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     ---------

 

     Про проект Закону про внесення змін  до  Закону  про  систему оподаткування.  Доповідач - Леонід Михайлович Вернигора. Ви будете доповідати? З місця? Будь ласка.

 

     Слово надається депутату Степанову від комітету.

 

     СТЕПАНОВ П.С.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Ватутінський виборчий округ,  Луганська область).  Уважаемые народные депутаты! Научноэкспертное  управление в своем заключении правильно указало, что этот законопроект недостаточно отработан,  он не согласуется с некоторыми  другими  законами,  в  том  числе с Законом о сборе на обязательное социальное страхование.

 

     Речь идет  о  том,  что  согласно  законопроекту   сборы   на социальное    страхование   перечисляются   в   Фонд   социального страхования.  В законе  же  о  сборе  на  обязательное  социальное страхование  (пункт  1 статьи 4) говорится,  что "для підприємств, установ і організацій,  де працюють інваліди,  збір на обов'язкове соціальне  страхування  визначається  окремо за ставкою 1 відсоток від об'єкта  оподаткування  для  всіх  працівників-інвалідів.  При цьому  збір  на обов'язкове соціальне страхування,  визначений від об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів,  у  повному  обсязі зараховується до фонду соціального захисту інвалідів".

 

     Поэтому мы с докладчиком и содокладчиком договорились просить сессию перенести рассмотрение этого вопроса на  15  января,  чтобы проект можно было доработать. Прошу поддержать это предложение.

 

     ГОЛОВА. Це  ж  можна  було  зробити ще вчора.  Ми перенесли б питання на четвер і не витрачали часу.

 

     Ставлю на голосування  пропозицію  про  перенесення  розгляду цього питання на четвер. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 148.

 

     Ви хочете  зараз  розглядати?  Ще  раз  ставлю на голосування пропозицію про  перенесення  розгляду  цього  питання  на  четвер. Аргументація зрозуміла, переконлива. Будь ласка.

 

     "За" - 191.

 

     Це процедурне питання, воно вирішене.

 

     ----------------

 

     Розглядається проект   Закону   про   додаткові  заходи  щодо покриття дефіциту державного бюджету.  Є представник  Міністерства фінансів? Буде через п'ять хвилин?

 

     Тоді розглядається    проект   Закону   про   кінематографію. Доповідає Дондик  Микола  Іванович,  секретар  Комітету  з  питань культури і духовності. Будь ласка.

 

     ДОНДИК М.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  культури  і  духовності  (Володарський   виборчий   округ, Донецька область).  Уважаемый Председатель! Уважаемые коллеги! Вам предлагается  рассмотреть  проект  Закона  о  кинематографии.   Он вносится   на   рассмотрение   во  втором  чтении  по  сокращенной процедуре.

 

     Надо сказать,  что прошел уже год, как мы приняли этот проект в  первом  чтении.  За  это  время  и  комитетом,  и специалистами проведена  большая  работа.  Учтены  практически   все   замечания народных  депутатов.  Поэтому предлагаю пойти по схеме утверждения этих статей.

 

     ГОЛОВА. У авторів пропозицій є якісь зауваження?

 

     Депутат Смірнов. Будь ласка.

 

     СМІРНОВ Є.Л.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією (Тульчинський виборчий округ,  Вінницька область).  Дякую.  Миколо Івановичу, ви сказали,  що  всі  зауваження  враховані.  Однак  враховані не всі зауваження. По-перше, тут часто зустрічається слово "відхилено". А подруге,  коли  написано  "враховано",  то насправді пропозиція не врахована.

 

     Далі. Я кілька разів просив голову вашого комітету,  щоб мене запросили на засідання, коли розглядатиметься цей проект закону (у мене до нього близько 40 доповнень і поправок). Я так і не зміг до вас потрапити.  Ваша пропозиція прийняти отак купою все,  що тут є (а тут є  дуже  багато  неточного  й  помилкового),  як  на  мене, неприйнятна. Пропоную розглядати проект постатейно.

 

     ГОЛОВА. Я теж так пропоную - відповідно до процедури розгляду проекту закону в другому читанні, визначеної Регламентом.

 

     До назви закону  і  преамбули  зауважень  не  було.  Вірніше, зауваження депутата Яценка враховано.

 

     Розділ І "Загальні положення". До статей 1 і  2  немає  зауважень.  Ставлю  на  голосування  назву  закону, преамбулу, статті 1 і 2. Будь ласка.

 

     "За" - 156.

 

     Будь ласка,  запросіть до залу курців і всіх інших. Голосуємо ще раз.

 

     "За" - 203.

 

     Які ще є думки з цього приводу?  Євгене Леонідовичу, що ви ще скажете?

 

     СМІРНОВ Є.Л. У мене до статей 1 і 2 зауважень немає.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування назву закону, преамбулу, статті 1 і 2.

 

     ДОНДИК М.І. Комитет просит поддержать.

 

     "За" - 202.

 

     ГОЛОВА. Петро Володимирович, очевидно, зараз дає інтерв'ю про те,  що Верховна Рада працює погано, замість того щоб сидіти тут і працювати.  А дехто турбується  за  здоров'я  інших  депутатів.  Я вважаю,   що   це  важливо.  Треба  всім  своєчасно  звертатися  в поліклініку.

 

     Ще раз ставлю на голосування назву,  преамбулу та статті 1  і 2. Будь ласка.

 

     "За" - 246.

 

     До статті 3 є зауваження депутата Смірнова. Будь ласка.

 

     СМІРНОВ Є.Л.  У мене декілька зауважень. Стаття 3 "Визначення термінів".  Тут написано:  "автор фільму - фізична  особа,  власна праця якої визначає творчий задум та/або способи його реалізації у фільмі".  Якщо так  залишити,  то  на  авторство  претендуватимуть абсолютно всі, хто брав участь у створенні фільму. А це стосується грошей і чималих.

 

     Через це пропоную  записати  так:  "автор  фільму  -  фізична особа,  власна  праця  якої  визначає творчий задум та/або способи його реалізації у фільмі.  Авторами художнього ігрового  фільму  є автори      сценарію      і      музики,      режисер-постановник, операторпостановник,   художник-постановник   (вилучаються   слова "художник костюмів,  художник-декоратор, монтажер", вони не можуть бути авторами фільму і ніде такими не вважаються,  крім Сполучених Штатів       Америки).       Авторами       документального      і науково-просвітницького фільму є режисер,  автори сценарію, музики і  дикторського тексту,  оператор.  Авторами анімаційного фільму є режисер,   автори   сценарію   і   музики,   художник-постановник, художникмультиплікатор, оператор. Права автора фільму визначаються відповідно  до  чинного  законодавства",  -  і  далі  за   текстом попередньої редакції.

 

     Дякую.

 

     ДОНДИК М.І.   Евгений   Леонидович,   мы   очень  внимательно рассмотрели все ваши поправки,  включая  и  эту,  и  считаем,  что определение,  которое  дано в нашей правой колонке,  соответствует принятому сегодня толкованию понятия "авторы фильма".  А  все  то, что перечислено в пункте 11 левой колонки,  содержится в Законе об авторском праве и смежных правах.  Поэтому комитет принял  решение согласиться  с  предложенным  специалистами  определением  термина "авторы фильма".

 

     ГОЛОВА. Євгене Леонідовичу,  ви розумієте, є межа деталізації тієї  чи  іншої  норми.  Передбачаючи  тут  зайву деталізацію,  ми ризикуємо,  адже  тоді   виникає   необхідність   у   детальнішому визначенні учасників будь-якого дійства,  у тому числі й створення фільму.  У законі цього  не  можна  робити,  це  все  визначається відповідними   установами.   Саме   вони  вирішують  питання  щодо авторської винагороди й таке інше.

 

     Може, ви підете назустріч і погодитеся з думкою комітету?

 

     ДОНДИК М.І.  А общие понятия даны в Законе об авторском праве и смежных правах, и нет необходимости переносить их в этот закон.

 

     ГОЛОВА. Слово депутатові Смірнову.

 

     СМІРНОВ Є.Л.  Ви  поставте,  будь  ласка,  на голосування мою пропозицію.  Якщо її не буде прийнято,  я знімаю всі свої наступні 48 поправок, і голосуйте як хочете.

 

     ГОЛОВА. Зрозумів.  Ставлю  на голосування пропозицію депутата Смірнова. Будь ласка. Я її підтримую.

 

     ДОНДИК М.І. А комітет не підтримує.

 

     ГОЛОВА. Визначайтеся.

 

     "За" - 204.

 

     Бракує голосів (Шум у залі). Ще раз треба голосувати?

 

     Ставлю цю пропозицію ще раз на голосування - за  наполяганням Антона Антоновича.

 

     "За" - 222.

 

     Тоді ставлю на голосування статтю 3 в редакції комітету.

 

     ДОНДИК М.І. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Голосуйте.

 

     "За" - 218.

 

     Ще раз ставлю статтю 3 на голосування.

 

     ДОНДИК М.І.   Комитет  просит  поддержать.  Этот  вопрос  уже настолько отработан, что...

 

     "За" - 229.

 

     ГОЛОВА. Прийнято.  У зв'язку  з  цим  у  мене  є  пропозиція. Оскільки Євген Леонідович сказав, що тепер він не відстоюватиме 48 своїх поправок,  а всі інші,  власне, враховані, пропоную прийняти законопроект  у  другому  читанні,  але  все-таки віднести його на третє читання, щоб можна було ще врахувати якісь окремі зауваження щодо   суперечливих   норм.   Якщо  їх  буде  небагато,  то  можна найближчими днями прийняти закон. Немає заперечень?

 

     Ще раз слово депутату Смірнову.

 

     СМІРНОВ Є.Л.   Є   одне    кардинальне    питання    -    про підпорядкованість  усієї сфери кінематографа.  Відповідно до цього проекту  ця  сфера   підпорядкована   Міністерству   культури.   Я запропонував відновити Держкомкіно.  По-перше, на це потрібно буде набагато менше державних коштів, ніж витрачається зараз. По-друге, кіно не буде в такому занедбаному стані.

 

     Мінкультури не  приділяє  жодної  уваги  кінематографії .  За шість років незалежності створено три хороших фільми,  причому два з  них  -  поза  системою  кіно,  яка  підпорядкована Міністерству культури.  Треба визначитися саме з цього питання,  тобто  вивести кінематограф  з  відання  Міністерства  культури  й  запропонувати Президенту (ми не маємо права утворювати якісь комітети)  створити Державний  комітет кінематографії,  поставивши на чолі його хоча б ту саму Чміль,  яка очолює зараз кінематограф у Мінкультурі.  Тоді можна було б конструктивно про щось говорити.

 

     ДОНДИК М.І.  Это ваше замечание,  Евгений Леонидович, учтено. Мы назвали этот орган не "департамент" или "Министерство кино",  а просто "центральный орган" в области кинематографии.

 

     ГОЛОВА. Тобто цю пропозицію враховано.

 

     Отже, ставлю на голосування пропозицію прийняти проект закону в другому читанні. Будь ласка.

 

     ДОНДИК М.І. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 239. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Я звертаюся до  юридичного  управління.  Під  час  підготовки проекту  до  випуску  врахуйте  всі  нюанси.  Якщо виникне потреба розгляду й голосування в третьому читанні, будемо голосувати. Якщо не буде такої потреби, тоді проект має підписуватись як закон.

 

     --------------

 

     Слухається проект  Закону  про додаткові заходи щодо покриття дефіциту державного бюджету.  На трибуну запрошується Мітюков Ігор Олександрович, міністр фінансів.

 

     МІТЮКОВ І.О.,   міністр  фінансів  України.  Шановні  народні депутати!  На ваш розгляд  вноситься  проект  Закону  України  про додаткові   заходи  щодо  покриття  дефіциту  державного  бюджету. Основний  зміст  проекту   закону   полягає   у   звільненні   від оподаткування  доходів  юридичних  та  фізичних осіб,  отриманих у вигляді  процентів  або  дисконту  по  державних  цінних  паперах, проданих  (розміщених)  на  території  України,  та звільненні від сплати державного мита операцій з державними  цінними  паперами  і казначейськими   зобов'язаннями,  які  здійснюються  на  товарних, сировинних та інших  біржах,  крім  валютних  бірж  у  частині  їх операцій з іноземною валютою.

 

     Пропонується внести  зміни й доповнення до трьох законодавчих актів:  до  Закону  про  оподаткування  прибутку  підприємств   (у "Перехідні  положення"  внести  відповідні позиції щодо звільнення від оподаткування цих операцій), до Декрету Кабінету Міністрів від 26  грудня  1992  року  про прибутковий податок з громадян (ввести норму про те,  що доходи громадян у вигляді процентів по державних цінних паперах звільняються від оподаткування), а також до Декрету Кабінету Міністрів від 21 січня 1993 року про державне мито.

 

     Чим викликана необхідність внесення цих змін?  У 1995 році  в Україні розпочалося становлення ринку державних цінних паперів. За рахунок  випуску  державних  цінних   паперів   державний   сектор економіки  було профінансовано тоді на суму 160 мільйонів гривень, а в 1996 році вже на 1,1 мільярда гривень, причому більше половини

- у другому півріччі. У 1997 році, особливо в першому півріччі, на ринок  облігацій  внутрішньої  позики  майже  повністю  ліг  тягар покриття дефіциту бюджету.

 

     Незважаючи на це,  було досягнуто суттєвого зниження вартості запозичень за рахунок внутрішніх державних облігацій. І дохідність їх  коливалася  в  межах ставки за депозитами в банках і ставки за банківськими кредитами,  ближче до ставки за депозитами.  В окремі періоди вона була навіть нижча за депозитну ставку.

 

     За станом на 1 грудня минулого року середній термін погашення облігацій  внутрішньої  державної  позики  був   продовжений,   ми перейшли  від  короткотермінових до середньотермінових запозичень. Термін погашення становив 341 день,  тобто збільшився більш  як  в 1,6 раза.  Та сьогодні на цьому ринку склалася кризова ситуація, і велике навантаження обслуговування припадає саме на 1998 рік.  Щоб оживити  цей  ринок,  нам треба вжити додаткових заходів.  Один із таких заходів - звільнення від оподаткування цих операцій.

 

     Коли тут  обговорювався  проект  Закону   про   оподаткування прибутку   підприємств,  це  питання  дискутувалося.  Було  багато суперечок,  і  було  прийнято  рішення  про  те,  що  ці  операції підлягатимуть  оподаткуванню.  Та практика реалізації цього закону засвідчила, що це була помилка.

 

     Практично в усіх сусідніх з нами країнах,  у більшості  інших країн ці операції не оподатковуються. Чому? Тому що інвестор, який позичає  гроші  державі,  завжди  орієнтується  на  певний  рівень дохідності   для   кожного   типу   країн.   Якщо  країна  вводить оподаткування,  то інвестор просто розміщує кошти в  іншій  країні або (те,  з чим ми тепер стикаємося) вимагає від уряду додаткового підвищення дохідності, щоб компенсувати свої витрати.

 

     Якщо розглянути це  питання  з  погляду  фінансових  відносин кредитора й позичальника,  то виявляється досить дивна картина. Ми штучно підвищуємо дохідність для того,  щоб  компенсувати  витрати інвестора,  потім отримуємо цей податок,  але отримуємо його тоді, коли погашаємо облігацію.  Тобто на період  "життя"  облігації  ми кредитуємо нашого кредитора. Це нелогічно і неефективно.

 

     Ми обговорювали  це  питання  в  Комітеті з питань фінансів і банківської  діяльності.   Нами   підготовлено   розрахунки,   які свідчать,  що  коли  ми  не  внесемо  відповідну зміну,  то за тої кон'юнктури,  яка склалася на нашому внутрішньому  ринку,  у  1998 році  така  ситуація  призведе  до  додаткових витрат з державного бюджету на суму 198 мільйонів гривень.  Тобто ми матимемо  частину надходжень від оподаткування доходів від цих операцій,  але значно більше (майже на 200  мільйонів  гривень  більше)  повинні  будемо витратити на обслуговування внутрішнього боргу.

 

     Тому ми  вносимо  пропозицію про звільнення від оподаткування операцій з державними цінними паперами,  з облігаціями внутрішньої державної позики.

 

     Хочу нагадати,  що  аналогічне  рішення  - про звільнення від оподаткування - ми вже прийняли щодо зовнішніх позик.  Крім  того, ті нерезиденти, які вклали гроші в облігації внутрішньої державної позики на нашому ринку,  якщо з цією країною ми  маємо  угоди  про уникнення  подвійного  оподаткування,  теж звільняються від сплати цього податку. Тобто в нас одні учасники цього ринку, які позичили гроші уряду, дискримінуються, для інших створено вигідні умови. Ми вважаємо, що треба припинити дискримінацію населення, яке теж може позичати  гроші  уряду  під  державні  цінні папери,  і пропонуємо внести  відповідну  зміну  до  декрету  Кабінету   Міністрів   про прибутковий податок з громадян.

 

     Дуже важливим  питанням  є  внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів про державне мито.  Якщо облігації внутрішньої державної позики  будуть  ліквідними  і  вільно  продаватимуться  на  нашому внутрішньому ринку,  то будь-який інвестор,  який захоче  позичити гроші уряду, відчуватиме себе більш захищеним і буде впевнений, що завжди зможе реалізувати цю облігацію. Сьогодні ж державне мито на продаж   цінних  паперів,  введене  декретом  Кабінету  Міністрів, призводить до пригнічення  вторинного  ринку,  і  коли  дохідність облігацій  падає  до 20-23 відсотків (як це було в серпні минулого року),  то цей ринок практично зникає.  Ми  впевнені,  що  зможемо вжити відповідних заходів, які понизять дохідність, але треба, щоб вторинний ринок працював.  Тоді буде більше  пропозицій,  дешевшою буде ціна, за якою ми будемо позичати кредитні ресурси.

 

     Прошу підтримати ці пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до  Ігоря  Олександровича?  Будь ласка. Запишіться.

 

     Ігоре Олександровичу, дисконт - це дохід, так же?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Є дохід,  який виплачується понад суму  позики. Наприклад,  ми запозичили 1 мільйон гривень, 15 відсотків доходу - це додатково 150 тисяч гривень.

 

     А дисконт буває, коли ми продаємо цінні папери...

 

     ГОЛОВА. Це  зрозуміло.  Але  все  це  доходи  для  того,  хто користується  цінними  паперами,  а доходи в усіх видах діяльності треба оподатковувати.  Яка сума не надійде  до  бюджету,  якщо  ми приймемо цей закон?

 

     МІТЮКОВ І.О.   За   нашими   розрахунками,   надходження  від оподаткування цього  виду  операцій  становитимуть  158  мільйонів гривень.  Але штучне підвищення дохідності за рахунок того,  що ми ціну цього оподаткування закладаємо в ціну запозичення, призводить до  збільшення  витрат  на обслуговування цих підвищених відсотків майже на 284 мільйони гривень.

 

     Це рішення дає нам змогу...

 

     ГОЛОВА. Що це означає:  більше цінних  паперів  випустити  чи буде більшою їх ціна?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ціна буде більшою, бо ми повинні за вищою ціною брати ці кредити.  Із  часом  це  вийде  практично  на  нуль.  Але проблема  в  тому,  що,  зберігаючи  оподаткування,  ми  отримуємо податок лише тоді,  коли погашаємо облігації. А на весь цей період (на  три  чи  шість  місяців  або  на  рік  -  залежно  від строку облігацій) ми фактично кредитуємо нашого кредитора.  Це економічно неефективно.

 

     ГОЛОВА. Але  ж  обсяг  надходжень  до  бюджету  ми  зменшуємо сьогодні...

 

     МІТЮКОВ І.О. Так, сьогодні, якщо ми приймемо це рішення, сума ненадходжень зменшиться на 198 мільйонів гривень.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Довгань.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Великоолександрівський виборчий округ, Херсонська область). Дякую. Прошу передати слово Довганчину Григорію Васильовичу.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.,  секретар Контрольної комісії Верховної  Ради України  з  питань  приватизації  (Кельменецький  виборчий  округ, Чернівецька область).  Селянська партія  України.  Шановний  Ігоре Олександровичу.  З вашої інформації я роблю висновок,  що прибутки від цінних паперів нижче 30 відсотків не стимулюють інвесторів  до придбання цих цінних паперів, і їх ринок зав'яне. Я з вами згоден. Але  в  нас  є  ще  одна  категорія  інвесторів,  які  називаються вкладниками  Ощадного  банку і яким не погасили "невеличку" суму - 136 мільярдів гривень чи скільки там.  Сьогодні ми турбуємося  про тих,  хто придбав цінні папери. Це правильно. Але чому ми так само не турбуємося про вкладників,  які інвестували  нашу  економіку  в попередні   роки?   Як   уряд,  Міністерство  фінансів  збираються виправити ситуацію, усунути цю несправедливість?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі  за   запитання.   Усе   пізнається   в порівнянні.  Наприклад,  у  Росії,  де  немає  такого  податку  на запозичання уряду,  практично така ж,  я сказав би  навіть  гірша, ситуація  на  ринку  ВДП.  Сьогодні там запозичення йде за ставкою 25-30 відсотків.  Ми ж вимушені запозичати під 40-45 відсотків,  і тенденція ринку - до 50 відсотків. Ми це бачимо.

 

     Тому неправильно вважати,  що ми турбуємося лише про тих, хто нам дає гроші.  Ми турбуємося про те, щоб зменшити видатки бюджету на  обслуговування  боргу,  з одного боку,  а з другого - залучити більше  кредиторів  до  надання  кредитів  урядові,  щоб  уникнути емісії.

 

     Щодо боргів  перед вкладниками Ощадного банку,  то ви знаєте, що в бюджеті передбачено 370 мільйонів на погашення цих боргів. Це той максимум, який ми змогли передбачити в бюджеті.

 

     ГОЛОВА. Депутат Альошин.

 

     АЛЬОШИН В.Б.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Індустріальний виборчий  округ, Кіровоградська область).  Шановний Ігоре Олександровичу!  Я просив би вас прокоментувати деякі положення цих пропозицій уряду.

 

     Як випливає із законопроекту,  від оподаткування звільняються і  доходи від облігацій,  які вже розміщені і виплата по яких буде здійснюватися після введення в  дію  цього  закону  (у  разі  його прийняття).  Чи це так?  Які втрати бюджету очікуються у зв'язку з цим?

 

     Далі. Як   би   ви   розцінили   пропозицію   звільнити   від оподаткування  лише доходи від тих облігацій,  які будуть придбані після введення в дію такого закону?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Це дуже слушне запитання. У своїй доповіді я на цьому  не  зупинився  і не подав детальної інформації.  Гадаю,  це важливе питання.  У нас цей податок запроваджено з дня введення  в дію Закону про оподаткування прибутку підприємств. Тобто приблизно через півроку всі,  хто  після  цього  придбав  чи  придбає  цінні папери,  повинні  будуть,  отримуючи дохід,  сплатити цей податок. Якщо ви підтримаєте наші пропозиції і приймете цей закон,  то  від оподаткування  будуть  звільнені тільки доходи від облігацій,  які будуть куплені після введення його в дію.  Доходи ж від облігацій, що вже куплені, будуть оподатковуватися. Залежно від того, на який термін ці облігації випущені (на півроку,  на  рік),  вони  будуть погашатися  як  у  1998,  так  і  в  1999  році.  З доходів по цих облігаціях інвестор зобов'язаний буде платити відповідний податок.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. З місця.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Роменський виборчий округ, Сумська область). Прошу передать слово Наталье Витренко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Шановний доповідачу! Почався новий, 1998 рік, і тепер Міністерство фінансів  буде  вносити  на  розгляд  непопулярні,  як ви сказали, законопроекти,  пропозиції,  як збільшити обсяги надходжень.  Iнша річ,  якщо  ви  запровадите  декларацію про доходи,  якимось чином каратимете тих,  хто не сплачує податки, шукатимете ось такі шляхи поповнення бюджету. Адже сьогодні дві третини запланованих доходів не отримує бюджет через несплату  податків.  А  Кабінет  Міністрів робить  вигляд,  що  в  державі  нічого не відбувається,  і тільки вигадує нові податки і вносить нові пропозиції,  щоб посилити тиск на пересічного громадянина.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Кабінет  Міністрів  планує  вжити ряд заходів у цьому напрямі.  Насамперед це контроль за збиранням доходів. Через казначейство  за  допомогою  Державної податкової адміністрації ми будемо отримувати практично  щоденну  інформацію  про  надходження всіх  видів платежів не тільки в місцеві бюджети,  а й у державний бюджет і будемо це чітко контролювати. Починаючи з цього понеділка така інформація надходитиме.

 

     Головним злом сьогодні є бартерні операції.  Наша законодавча база дає можливість боротися за скорочення бартерних операцій.  Не менш  небезпечним  є повальне поширення взаємозаліків.  Ми готуємо проект  рішення  про   припинення   взаємозаліків   і   проведення розрахунків виключно в грошовій формі. I ряд інших рішень, проекти яких ми плануємо внести на ваш розгляд.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Iгоре Олександровичу,  у Законі про  бюджетну систему  і  в  Законі  про  Державний  бюджет,  який  ми нещодавно прийняли,  на пропозицію  Кабінету  Міністрів  передбачено,  що  в бюджетному  періоді  ми не маємо права розглядати проекти законів, які спричинять скорочення надходжень до бюджету.

 

     Як кореспондуються із тим законом ваші пропозиції?

 

     МIТЮКОВ I.О.   Вони   повністю   кореспондуються.   Якщо   ви проголосуєте   за  ці  пропозиції,  то  це  дасть  нам  можливість скоротити видатки. На надходження доходів це не вплине.

 

     Крім того,  бази оподаткування,  з якої ми будемо знімати,  - податки, про які йде мова, - просто не існує.

 

     Наприклад, ми  зараз  маємо  ставку  податку 0,2 відсотка від вартості операції. Якщо навіть введемо 10 відсотків, то, коли нема цих операцій,  доходів не буде.  I ми їх не враховували,  формуючи дохідну частину.  Тож безпосередньо на розмір дохідної частини  це рішення не впливатиме.  Воно збільшить можливості залучення коштів на обслуговування дефіциту бюджету,  дасть змогу зменшити вартість цього  запозичення й розтягнути період запозичення на довший строк і тим самим уникнути цього піку в 1998 році.

 

     ГОЛОВА. I  ще  одне  запитання.  Це  важливо  для  депутатів. Скажіть,   будь   ласка,  на  яку  суму  буде  випущено  облігацій внутрішньої позики в межах  рівня  запозичень,  який  встановлений Законом про Державний бюджет, протягом 1998 року?

 

     МIТЮКОВ I.О.   Ми  плануємо  протягом  року  випустити  нових облігацій на 11 мільярдів гривень за номінальною вартістю.

 

     ГОЛОВА. Так,  зараз дисконт уже становить 50. Iншими словами, ідеться десь про 5 з чимось мільярдів прибутку для того, хто свого часу повертатиме цінні папери в Міністерство фінансів.  Якщо взяти різницю   між  дисконтом  і  ставкою  банку,  це  приблизно  20-25 відсотків.  Виходить,  ми  звільняємо   від   оподаткування   таку колосальну  суму  доходу  юридичних осіб.  Тоді виникає запитання: чому даємо їм такі пільги,  коли шукаємо,  який встановити податок на доходи всіх юридичних осіб, зокрема у сфері виробництва?

 

     МIТЮКОВ I.О.  Я  про  це  вже говорив у своєму виступі.  Це - розрахункові  цифри.  Ви  в  бюджеті  затвердили  граничний  ліміт зовнішнього  і  внутрішнього  боргу.  Цю  цифру  ми не маємо права перевищувати.  Якщо діятиме нинішня система, то для обслуговування дефіциту бюджету і раніше випущених ОВДП нам потрібно живих грошей приблизно 8,5 мільярда гривень.  За розрахунками,  для цього треба буде  випустити  облігацій  у  цілому  на  11 мільярдів гривень за номіналом.   Саме   таке   рішення   дасть   можливість   зменшити навантаження.  Якщо  ми  його  не  приймемо,  можливо,  доведеться витратити більше на обслуговування.

 

     Щодо того,  оподатковувати чи не  оподатковувати  ці  доходи. Iнвестори взагалі не вкладатимуть гроші в економіку України, а ті, що  вклали,  заберуть.  Тут   ми   входимо   в   суперечність   із загальносвітовою  практикою.  У  всіх  країнах - і в Молдові,  і в Росії, і в Білорусії, я вже не кажу про країни Центральної Європи, ці операції звільнені від оподаткування.  Україна - єдина держава, де цього не зроблено.

 

     Якщо уряд запозичає,  він і повинен стимулювати. А не зробимо цього,  то  не  отримаємо грошей.  До того ж ці доходи фактично не враховувались у бюджеті.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Депутати записалися на обговорення.  Але  перед  цим  депутат Жовтяк викладе позицію комітету. Прошу.

 

     ЖОВТЯК Є.Д.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    фінансів    і    банківської    діяльності (Києво-Святошинський  виборчий округ,  Київська область).  Шановні колеги! Комітет з питань фінансів і банківської діяльності на двох своїх засіданнях розглядав проект Закону про додаткові заходи щодо покриття дефіциту державного бюджету, внесений Президентом України Леонідом Даниловичем Кучмою.  Хотів би сказати,  що перший варіант законопроекту,  який був внесений Президентом,  був анонімним.  Не було   визначено,   хто   його  автор,  хто  його  завізував,  хто рекомендував до прийняття.  Не було ніяких економічних розрахунків і обгрунтувань.

 

     Виходячи із  зауважень  комітету  Кабінет  Міністрів повторно вніс законопроект,  трішечки його  підправивши.  Але  знову  немає ніяких розрахунків.  Те, що подано, не можна вважати розрахунками, бо цифри взято невідомо звідки.  Міркування такі: припустимо, буде отак чи отак.

 

     Або: припустимо, що ми вирішимо так, тоді буде ось так. Які ж то розрахунки?

 

     Хотів би сказати,  що це питання цілком  врегульоване  чинним Законом  про  оподаткування  прибутку  підприємств.  І ще хотів би сказати міністру  фінансів,  що  інвестора  взагалі  не  цікавить, оподатковуються цінні папери чи не оподатковуються.  Його цікавить чистий прибуток,  який він отримає після того, коли розрахується з державою, коли вирахує всі свої витрати на обслуговування операцій з цими цінними паперами.

 

     Яка ситуація з державними  цінними  паперами  в  Україні?  На сьогодні,  як  ви  знаєте,  дефіцит бюджету становить 3,5 мільярда гривень.  Це якраз ті кошти,  які так потрібні економіці.  Вони  б пішли  кредитами  в  економіку,  але вилучаються на державні цінні папери під шалені відсоткові ставки.  У грудні зафіксовано  ставки по ОВДП понад 50 відсотків.

 

     Теоретично можна  сперечатися,  потрібне  це оподаткування чи ні.  Але хотів би наголосити, що міністр фінансів, відповідаючи на одне з запитань,  злукавив,  сказавши,  що законопроект стосується тих облігацій,  які будуть продані в 1998 році.  Нічого подібного! На  сторінці  2  законопроекту  ви прочитаєте:  "Цей закон набирає чинності з 1 січня 1998 року".  Тобто по облігаціях, які продані в 1997  році відповідно до чинного Закону про оподаткування прибутку підприємств, який я тримаю в руках, рахуються ті витрати, які були зроблені, коли кредитор уряду купував ці облігації. Але доходи від цих облігацій з'являться тоді,  коли ці облігації будуть погашені, коли вони будуть викуплені урядом за їхнім номіналом. І тому хотів би навести цифри, які засвідчать, чого ми досягнемо, якщо приймемо цей закон.

 

     По облігаціях з тримісячним, шестимісячним, дев'ятимісячним і річним термінами погашення, які продані урядом, час виплат настане після  введення  в  дію  цього  закону і дисконт по цих облігаціях становитиме 632 мільйони 271 тисячу 964 гривні.

 

     Якщо помножимо цю суму дисконту на  ставку  податку,  який  є сьогодні  (30  відсотків),  то  отримаємо  суму  189 мільйонів 681 тисяча 589 гривень.  Це та сума,  на яку уряд... Точніше, не уряд, бо подання уряду не було,  було анонімне подання від Президента, а потім лист, підписаний Сергієм Леонідовичем Тігіпком і завізований міністрами  Мітюковим  і Сусловим.  Так от,  названі мною посадові особи вирішили "нагріти" наш  рідний  український  бюджет  на  189 мільйонів 681 тисячу 589 гривень. Це не просто слова з трибуни, це випливає з другого пункту законопроекту,  який гласить: "Цей закон набирає чинності з 1 січня 1998 року". Якби шановні автори проекту записали,  що цей закон набирає чинності лише щодо облігацій,  які продані  після  1  січня  1998  року,  тоді  можна  було  б  вести теоретичну дискусію,  доцільно чи недоцільно оподатковувати доходи від цих облігацій.

 

     Пропоную відхилити   цей   законопроект   як   шкідливий  для економіки України і запропонувати  Тимчасовій  слідчій  комісії  з питань   ринку   цінних  паперів,  що  створена  Верховною  Радою, з'ясувати, хто є справжнім автором цього анонімного законопроекту, який  подано Президентом,  і хто примусив наших шановних міністрів Мітюкова й Суслова  завізувати  цей  законопроект  при  повторному поданні  від Кабінету Міністрів.  Бо я вважаю,  що Сергій Тігіпко, Ігор Мітюков і Віктор Суслов,  підписи яких тут стоять,  - фахівці дуже високої кваліфікації, і вони не могли не розуміти, що означає запис "Цей закон набирає чинності з 1 січня 1998 року".  Повторюю: цей запис означає,  що людям, які придбали облігації в 1997 році і згодні були заплатити податок  30  відсотків  при  дохідності  цих облігацій  50  відсотків,  пропонується  подарувати  більш  як 189 мільйонів гривень.

 

     Я пропоную   все-таки   з'ясувати,   хто   стоїть   за    цим законопроектом,  хто його лобіював і на що планувалося використати оці 189 мільйонів гривень.  А проект відхилити  й  дати  доручення Тимчасовій слідчій комісії, про яке я сказав.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Євгене Дмитровичу, прошу вас і всіх депутатів: будьте коректні у висловлюваннях.  Якщо документ підписав  Президент,  то цей документ не може бути анонімним. Це документ Президента.

 

     ЖОВТЯК Є.Д.  Так,  але  Регламент передбачає,  що і в поданні Президента повинен бути вказаний авторський колектив, повинно бути вказано,  з ким погоджений законопроект.  Оскільки цього в поданні Президента не було,  я й кажу,  що  Президентом  подано  анонімний законопроект. Анонімний тому, що не Президент є його автором.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.   Ви   тут   не  зовсім  точні  з  погляду філології,  бо  внесений  Президентом  документ   не   може   бути анонімним.   Це   документ,  внесений  Президентом,  -  так  ми  й сприймаємо його.

 

     Пропозиція зрозуміла. Сідайте, будь ласка, на місце.

 

     Першим на виступ записався депутат Найда.

 

     Я пропоную  обмежити  обговорення  цього   питання   десятьма хвилинами.

 

     НАЙДА Г.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Суворовський   виборчий  округ,  Херсонська  область).  Уважаемый Александр  Александрович!  Уважаемые  коллеги!   Уважаемый   Игорь Александрович!  Мы приняли закон,  предложенный правительством,  и надо прекращать эти игры:  сегодня внесли проект, завтра изменили, ввели закон задним числом...  Правильно сказал мой коллега Жовтяк. Покупая облигации,  все согласились на эти 30 процентов,  а теперь мы  вдруг  начинаем кого-то освобождать от налога.  Похоже,  ктото кому-то подыгрывает.

 

     Учитывая прозрачность ситуации,  я хотел  бы  попросить  вас, Игорь Александрович, об одном. Непопулярные меры нужны, многие это понимают, но пускай правительство назовет все непопулярные меры.

 

     Мы сегодня беспокоимся о какой-то  горсточке  людей,  которые купили  или  купят  эти облигации,  но мы (вы так и не ответили на вопрос  коллеги  Довганчина)   почему-то   забыли   о   вкладчиках Сберегательного банка, которые вложили 132 миллиарда гривень!..

 

     Я вношу  такое  предложение.  Игорь  Александрович,  сделайте расчеты (совместно с нами, депутатами), какие кто брал кредиты. Не будем говорить о тех кредитах, которые люди брали в Сбербанке - по

5-10 тысяч рублей - на приобретение квартиры.  Давайте  рассмотрим кредиты в размере миллион и выше и просчитаем разницу. Например, я взял в кредит 1 миллион на  три  года  под  20  процентов.  Должен вернуть  1  миллион  200  тисяч.  Но  через  три года галопирующая инфляция привела к тому, что он вернул 12 рублей.

 

     Давайте примем непопулярный закон.  Не  надо  возвращать  все сразу,  может,  по  20,  по  25  процентов.  Мы  с депутатом Свято посчитали,  это принесет в бюджет дополнительно  10-15  миллиардов гривень. Эти непопулярные меры затронут только определенную группу людей - новых украинцев.  Я желаю им здоровья и удачи,  но за счет народа  они  не должны жить.  Они должны вернуть в бюджет то,  что взяли раньше,  вернуть частями.  Мы  их  не  уничтожаем,  даем  им возможность работать, но вернуть долг они должны.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутате Лавринович,  ваша думка?  Ви записані...  Не наполягаєте на слові.  Тоді,  Ігоре  Олександровичу,  будь  ласка. Заключне слово.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати! Буквально кілька слів щодо питань, які порушував народний депутат Жовтяк. Хочу нагадати, що  до  прийняття Закону про оподаткування прибутку підприємств ці операції не оподатковувалися.  Усі,  хто  купили  облігації  після введення цього закону в дію,  почали сплачувати податок, а ті, хто купили раніше, його не сплачують.

 

     Ми виходили з механізму застосування цього закону:  той,  хто купив облігації до того,  як закон набув чинності, повинен платити податок (Микола Янович Азаров може це  підтвердити),  а  той,  хто купуватиме після, не буде його платити.

 

     Якщо є   певні   сумніви,  можна  викласти  в  редакції,  яку запропонував народний депутат Жовтяк, щоб було чіткіше: доходи від облігацій,   які   куплені   після   введення  закону  в  дію,  не оподатковуються,  а всі інші оподатковуються.  Це  можна  уточнити редакційно,  і  це  повністю  відповідає  нашому  розумінню  цього закону.  Ми не хочемо комусь надавати  пільги.  Усі,  хто  придбав облігації раніше, повинен сплатити і сплатить цей податок.

 

     А загалом  доходи  від  цього  виду  фінансових  операцій  не повинні оподатковуватися, вони ніде у світі не оподатковуються. Ми не  отримаємо  додаткових доходів,  ми отримаємо тільки збільшення видатків на обслуговування за рахунок  вищої  ціни.  Наприклад,  у Росії  за такої ж економічної ситуації запозичення майже в півтора раза дешевші,  тому що немає цього оподаткування.  Тобто з бюджету витрачається  на  відповідну  суму коштів менше.  Тому я прошу вас підтримати цей проект закону.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Отже, є пропозиція  прийняти  цей  проект  закону  в  першому читанні  з урахуванням уточнення,  що це стосується тільки доходів від облігацій, які були придбані після 1 січня 1998 року.

 

     Ставлю на голосування проект закону в першому читанні.

 

     "За" - 83. Не підтримується.

 

     Проект знімається з розгляду.  Я пропоную Кабінету  Міністрів доопрацювати  його.  Гадаю,  не  буде  пізно,  коли  навіть  новий парламент  розгляне  це  питання,  якщо  воно  буде   обгрунтоване економічно. Або ми ще можемо розглянути його до березня.

 

     __________________

 

     Розглядається проект Закону про внесення доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення (стосовно  використання даних, що містяться в деклараціях про доходи громадян).

 

     Микола Іванович  Хандурін.  Будь ласка,  дуже коротко.  Зміст зрозумілий.

 

     ХАНДУРІН М.І.,  заступник міністра юстиції України.  Шановний Олександре   Олександровичу!  Шановні  народні  депутати!  На  ваш розгляд вноситься  проект  змін  до  Кодексу  про  адміністративні правопорушення.  Пропонується  доповнити  Кодекс  статтею 1649 про адміністративну  відповідальність  за  неправомірне  поширення  чи використання   даних,  що  містяться  в  деклараціях  про  доходи. Зокрема,  в частині першій цієї статті  передбачено  за  такі  дії накладення   штрафу   в   розмірі   від   восьми   до  п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів  доходів  громадян.  А  ті  самі  дії, вчинені  особою,  яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення,  передбачене частиною першою цієї  статті, тягнуть   за  собою  накладення  штрафу  від  десяти  до  двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

     Ця стаття має охороняти правовідносини,  передбачені  статтею 32  Конституції  України,  згідно з якою не допускається збирання, зберігання чи поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

 

     Аналогічна норма є в законі України про інформацію.

 

     Прошу прийняти цей проект закону в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ідеться  про  прийняття проекту в першому читанні.  Є юридичні підстави, і практика життя підказує, що цей проект закону треба  підтримувати.  А  в  кого є сумніви,  то до другого читання можна визначитися остаточно.

 

     Будь ласка, депутате Довганчин.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.  Дякую.  Селянська  партія  України.  Шановний доповідачу!   Я   розумію   важливість   цього  закону.  Таємницею вважається те,  що знаєш тільки ти один. А якщо це знає податковий інспектор і податкова служба,  то,  мені здається,  ніякої великої таємниці тут уже немає. Це перше.

 

     І друге.  Якщо громадянин заповнює декларацію, то це означає, що він офіційно оприлюднює свої доходи.  Тому в мене є сумнів щодо необхідності прийняття такого закону. Яка ваша думка?

 

     ХАНДУРІН М.І.  Це конфіденційна  інформація.  Вона  подається тільки   органам   Державної   податкової   адміністрації  і  може витребуватись  тільки  за   порушеними   кримінальними   справами. Відповідно  до  Конституції  вона  може  оприлюднюватися тільки за згодою особи, яка її подає.

 

     ГОЛОВА. Тут мова йде про неправдиву інформацію.

 

     ХАНДУРІН М.І.  Неправдиву інформацію,  яка передається  іншим особам.

 

     ГОЛОВА. Пропонується прийняти проект у першому читанні. Так?

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 208.

 

     Ще раз  голосується  пропозиція  прийняти  проект  у  першому читанні.  Не бійтеся, тут немає посягань на права людини. Навпаки, цим захищаються її інтереси.

 

     "За" - 251. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     Комітет з  питань  державного  будівництва,  діяльності рад і самоврядування запропонував проект Закону  про  внесення  змін  до Закону  про статус депутатів місцевих рад народних депутатів.  Цим законом приводиться  у  відповідність  до  Конституції  Закон  про статус  депутатів  місцевих  рад.  За  Конституцією ці депутати не мають імунітету,  і тому відповідна  стаття  вилучається  з  цього закону.  Тут  немає чого обговорювати.  Тому ставлю на голосування цей проект як закон. Будь ласка, підтримайте його.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     ---------

 

     Ще одне питання - про  включення  до  порядку  денного  сесії питання  про  проект  Закону  України  про  внесення  доповнень до Конституції. Мова йде про введення гарантії, що пенсійний вік буде конституційною  нормою  і  становитиме 60 років для чоловіків і 55 років для жінок.

 

     Документ у вас є, і я прошу підтримати пропозицію включити до порядку  денного  цей  законопроект,  а  тоді можемо розглянути це питання по суті.

 

     Немає заперечень?  Я хотів надати слово  депутату  Алексєєву, але його немає. Голосуймо.

 

     "За" - 224.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Депутат Алексєєв якраз зайшов.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     Я підкреслюю:  за  згодою  депутатів.  Щоб  не було ні в кого застережень стосовно того,  що нібито порушилася процедура  абощо. Це  не  зміна,  а доповнення до Конституції,  складається з одного абзацу. Під час розгляду проекту по суті ми подивимося, яким чином зробити  так,  щоб  тим  самим  не  зашкодити  громадянам України. Зрозуміло?

 

     ------------

 

     Два питання, які не розглянуті сьогодні, я сподіваюся, будуть розглянуті   завтра.  Хоча  можна  проголосувати,  зрештою,  текст звернення до урядів і парламентів.  Ви  знаєте,  це  з  приводу... Окремо  голосувати?  Підписи тут є.  Можна ставити на голосування? (Шум у залі).

 

     Ставлю на голосування текст звернення. Будь ласка.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Завтра засідання  розпочнеться  о  10  ранку  з   обговорення законопроекту  про  ратифікацію  договору  між Україною і Росією і прийняття закону. Я просив би всіх бути на місці. А за тим відразу розглядатимуться  зауваження  Президента  до  Закону про вибори до місцевих рад.

 

     До побачення.