Стенограма пленарного засідання

30 грудня 1997

 

ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ДРУГЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  30  г р у д н я  1997  р о к у.

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні депутати! Доброго ранку   гості   і  запрошені!  Доброго  ранку  громадяни  України! Розпочинаємо  чергове  засідання  Верховної  Ради.   Прохання   до депутатів зареєструватися.

 

     Зареєструвалися 338  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте зачитати  запити,   які   надійшли   від   народних депутатів:

 

     Понеділка Віктора  Івановича - до Президента України стосовно того,  що  Житомирська  облдержадміністрація  не  відреагувала  на звернення  Комітету  законодавчого  забезпечення  свободи слова та засобів  масової  інформації  щодо   усунення   порушень   чинного законодавства,  пов'язаних із перереєстрацією газети "Житомирщина" та створенням умов для роботи редакції. Прохання підтримати.

 

     "За" - 200. Прийнято.

 

     А тепер давайте затвердимо. Будь ласка, підтримайте комітет.

 

     "За" - 219.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 181.

 

     Не аплодуйте,  будь ласка,  треба своєчасно  в  сесійний  зал заходити.

 

     Я прошу підтримати комітет. Голосуємо.

 

     "За" - 210.

 

     От мене дивує,  чи не знаєте, за що голосуємо, чи просто, щоб не підтримати Понеділка.  Житомирську обласну газету  підтримайте. Що тут незрозуміло?

 

     Михайленка Сергія  Михайловича  -  до  Голови  Верховної Ради України,  міністра промислової політики України стосовно ситуації, що   склалася   при  реорганізації  Державного  науково-дослідного інституту великогабаритних шин,  який не підлягає приватизації.  У результаті    реорганізації    він    роздробляється   на   окремі підприємства, які будуть приватизовані;

 

     групи депутатів   (Самойлик,   Найда,   Снігач,   Ніколаєнко, Малєвський)  -  до  Прем'єрміністра  України стосовно фінансування будівництва онкологічного диспансеру в Херсоні;

 

     Недригайла Валентина Михайловича - до  виконуючого  обов'язки Генерального  прокурора  України  стосовно  доцільності  порушення кримінальної  справи   у   зв'язку   з   фальсифікацією   колишнім Генеральним  прокурором  України  Дацюком кримінальної справи щодо народного  депутата  Звягільського;  про  необхідність   порушення кримінальної   справи,   проведення   розслідування  у  зв'язку  з повідомленням у засобах масової  інформації  про  замах  на  життя народного   депутата   України  Єрмака  та  виконуючого  обов'язки Генерального прокурора України Литвака;

 

     Степанова Михайла  Володимировича  -  до  міністра  вугільної промисловості  України  у  зв'язку  з порушенням Закону про статус народного  депутата  України  -   немає   відповідей   на   чотири депутатських  звернення,  надіслані  в  жовтні  та листопаді цього року.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 195. Прийнято.

 

     Я просив   би   підтримати   заяву   Комітету   законодавчого забезпечення  свободи слова та засобів масової інформації.  Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 211.

 

     Шановні колеги,  враховуючи те, що сьогодні у порядку денному дуже   багато  питань,  прохання  відвести  на  виголошення  заяв, запитань десять хвилин і приступити до розгляду  тих  питань,  які нам невідкладно треба розглянути і прийняти відповідні рішення. Не заперечуєте?

 

     Запишіться, будь  ласка.  Відсвяткуємо  Новий  рік,  а  потім будемо заяви робити...

 

     Ставлю на   голосування,  щоб  на  розминку  відвести  десять хвилин. Будь ласка.

 

     "За" - 142. Прийнято.

 

     Від групи "Єдність". Будь ласка.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань бюджету   (Верхньодніпровський  виборчий  округ,  Дніпропетровська область). Заява депутатської групи "Єдність".

 

     "Аналіз політичної ситуації в країні засвідчує,  що Президент та його оточення,  нехтуючи норми Конституції,  стали на злочинний шлях боротьби  з  демократичною  опозицією.  Тепер  про  це  можна говорити  на  підставі  конкретних  документів.  Зокрема,  днями у засобах масової інформації оприлюднено таємний план  першочергових дій для нейтралізації партії "Громада".

 

     Як зазначають   газетні  джерела,  безпрецедентний  за  своїм цинізмом   та   зухвалістю   план   розроблено   секретарем   Ради національної   безпеки   при   Президентові   України  Володимиром Горбуліним. Навіть наявність підготовленого в державних структурах такого зухвалого плану є небезпечним кримінальним злочином.

 

     Самі автори  цього  плану  констатують  можливі наслідки його впровадження.  Ось  лише  деякі   витяги   з   документа:   "Можно прогнозировать  выпад  против  наших оппонентов заинтересованных в этом криминальных  кругов.  Результатом  этого  станет  ликвидация одного   из  активных  оппонентов.  Адекватные  ответные  действия приведут к  серьезной  дестабилизации  общественной  жизни,  волне криминального  террора,  общественных беспорядков и экономического саботажа. Это послужит поводом для введения в стране чрезвычайного положения,  роспуска Верховного Совета,  запрета Компартии, полной ликвидации "Громады" и так далее".

 

     Як видно з документа, президентськими структурами освячується антиконституційна  стратегія  утримання влади будь-якою ціною.  Це фізичне знищення активних політиків,  адміністративне  усунення  з політичної  арени  лідера  партії "Громада" керівника депутатської групи "Єдність" Павла Лазаренка та інші провокації.

 

     Слід звернути увагу,  що цього разу  ми  маємо  справу  не  з якимись  витівками  президентських  радників.  До реалізації плану підтягнуті  такі   впливові   інститути   влади,   як   Генеральна прокуратура,   Державна   податкова   адміністрація,  Міністерство внутрішніх справ,  Служба безпеки.  У разі успішного втілення  цих наробок  отримаємо низку штучно порушених кримінальних справ проти політиків, шельмування кандидатів у народні депутати та активістів опозиційних сил.

 

     Маючи вплив   на   репресивний   апарат,   фактично  повністю монополізувавши весь телепростір,  президентська команда стоїть за крок  до  введення  диктатури.  Уже  сьогодні  можна  прогнозувати запровадження  найближчим  часом  надзвичайного  стану,   заборону діяльності окремих політичних партій, зрив парламентських виборів, розпуск Верховної Ради.

 

     Аналіз останніх  кроків  Президента  та  його  оточення,   на превеликий  жаль,  не  залишає  жодних сумнівів щодо достовірності документа.  Цей план реалізується послідовно і в  повному  обсязі. Подальше   його   впровадження   неминуче   призведе   до   повної дестабілізації   суспільного   життя   в   Україні,   розпалювання внутрішніх   конфліктів,   до  провокації  громадянської  війни  у державі.

 

     У зв'язку з цим у депутатів виникає закономірне запитання: чи має  право  Леонід  Кучма,  оточення  якого  розробляє та реалізує злочинні плани знищення демократії, залишатися на посту Президента України, гаранта Конституції та політичних свобод?

 

     Ми вимагаємо  негайного створення спеціальної слідчої комісії Верховної Ради з обов'язковим включенням до її  складу  відповідно до  статті  111  Конституції  України  спеціального  прокурора  та спеціальних  слідчих  для  розслідування  антиконституційних   дій Президента,   його   Адміністрації,   інших  підпорядкованих  йому структур,  а також з метою  недопущення  в  країні  антидержавного перевороту   та  знищення  парламенту,  безпрецедентних  за  своїм цинізмом намірів залучення до цього кримінальних структур.

 

     У разі підтвердження наведених фактів пропонуємо порушити  на підставі  Конституції  України  питання  про  імпічмент Президенту України.

 

     Депутатська група  "Єдність"  вносить  пропозицію   терміново розглянути   підготовлений   нею   проект   Закону  про  імпічмент Президенту".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кириченко. За ним - депутат Матковський.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Лохвицький виборчий округ, Полтавська  область).  Дякую.  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні колеги!  Те, про що говорив попередній виступаючий, думаю, ні в кого здивування не викликає,  а саме яка позиція Президента і якими методами він діє.  Це всім зрозуміло. Гадаю, не варто більше про це говорити.  Люди  вже  добре  розібралися  і  свої  висновки робитимуть і на цих виборах, і на тих, які в перспективі.

 

     Я хотів  би,  оскільки  сьогодні  ми будемо розглядати проект Державного бюджету в третьому читанні,  звернути вашу увагу ще раз на  таке.  Шановні  колеги,  ми  з  вами  всетаки  повинні  внести корективу до розділу 25  статті  7  щодо  збільшення  видатків  на погашення   заборгованості  по  знецінених  грошових  заощадженнях громадян в установах Ощадного банку та викуп  облігацій  Державної цільової безпроцентної позики 1990 року.

 

     Урядом подана цифра 370 мільйонів на весь 1998 рік. Думаю, що тут має бути як мінімум 1 мільярд гривень.

 

     Спочатку пропонувалося 200 мільйонів,  потім під час  другого читання  при  підтримці  багатьох  депутатів усе-таки записали 370 мільйонів.  Але ж це знову означає, що у 1997 році припадало по 47 гривень тим, кому виповнилося 80 років, а тепер буде по 53 гривні. Суті це не змінює.

 

     Шановні колеги,  це питання дуже гостре і дуже болюче,  я  ще раз хочу привернути до нього вашу увагу.

 

     Разом із  тим  ми  повинні  під  час третього читання проекту бюджету звернути увагу на ті галузі,  які приносять швидкі  доходи державі.  Насамперед це легка промисловість,  сільськогосподарське виробництво та інші.

 

     Щойно керівник фракції Соціалістичної і Селянської партій Чиж подав мені такі цифри.  Скажімо,  коли за рік у розрахунку на одну людину  продукується  всього-на-всього  1,1  кілограма  сиру,  2,7 кілограма  ковбаси,  3,1  кілограма макаронних виробів,  0,24 пари взуття тощо,  то це вже межує з національною  катастрофою.  І  ми, голосуючи  за  бюджет,  повинні  це врахувати.  Не можна допустити того,  що по суті паралізує нашу економіку.  Я ще  раз  наголошую, треба   підтримати  галузі,  які  приносять  прибуток  і  дохід  у державний   бюджет.   Це   легка    промисловість    і    особливо сільськогосподарське виробництво.

 

     Сьогодні селяни  знову  піднімають  питання  про  відключення електроенергії,  забезпечення газом,  виплату заробітної плати. Ви пригадуєте, кожен уряд обіцяв до 1 січня наступного року покінчити із заборгованістю.  Що  ми  маємо  на  сьогодні?  Ніхто  цього  не вирішує, самі лише обіцянки.

 

     І закінчую  свій  виступ  тим,  з  чого  починав.  Ми  знаємо обіцянки Президента,  усіх урядів,  які змінюють  один  одного.  Я думаю, що люди розібралися і зроблять правильні висновки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Матковський. За ним - депутат Шестаков.

 

     МАТКОВСЬКИЙ О.Б.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань законності і правопорядку (Здолбунівський  виборчий  округ, Рівненська область). Прошу передати слово Глуху Івану Васильовичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Глух.

 

     ГЛУХ І.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села (Доманівський виборчий округ, Миколаївська область). Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Звичайно, ми  сьогодні  повинні  розглядати  дуже  важливе  питання - проект бюджету.  Але мине ейфорія  прийняття  Державного  бюджету,  і  ми зрозуміємо, що без законодавчих актів, які ми маємо прийняти і які забезпечать дохідну частину бюджету, роботи в 1998 році не буде.

 

     Я маю на увазі ось що.  Кабінет Міністрів  подав  близько  10 проектів  законів,  які забезпечать дохідну частину.  Зокрема щодо патентування деяких видів підприємницької діяльності, прибуткового податку    з    громадян,    особливостей    приватизації    майна лікерогорілчаних підприємств,  збору до  Державного  інноваційного фонду, оренди державного майна, оподаткування прибутку підприємств та деякі інші.

 

     Тому я пропоную Президента не чіпати,  а, можливо, спробувати розглянути   внесені   законопроекти.   Бо  якщо  вони  не  будуть розглянуті, то я пропоную взагалі не голосувати за такий бюджет, у якому не забезпечена дохідна частина.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шестаков. За ним

- депутат Таран.

 

     ШЕСТАКОВ В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань оборони   і  державної  безпеки  (МаріупольськийОрджонікідзевський виборчий округ,  Донецька область).  Спасибо.  Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые коллеги депутаты!  Уважаемые избиратели! 22 декабря в городе Минске состоялся организационный форум Всемирного конгресса  славян,  на  котором  присутствовали  представители  13 славянских государств и  различных  славянских  диаспор  со  всего мира.  На  этом  организационном  форуме  были  принято  обращение Всемирного  конгресса   славян   к   руководителям,   парламентам, политическим  и  общественным  деятелям  славянских государств и к славянам мира.

 

     "Мы, делегаты форума,  обращаемся к славянам мира, независимо от того,  на каком континенте вы живете,  сколько вам лет, какая у вас   профессия,   социальное   положение    и    вероисповедание, прислушайтесь к нашему голосу!  Форум Всемирного конгресса славян, реально оценивая сложившуюся в мире обстановку, считает ее опасной для славянских государств. Славяне вступают в ХХІ век разобщенными и изолированными,  славянские народы нищают,  голодают и вымирают, во  многих  наших  странах  льется  кровь  в  междоусобных войнах. Испытанию подвергается и славянское братство - некогда близкие  по крови  и  духу  народы сейчас изолированы друг от друга границами, пролегающими через судьбы каждого славянина.

 

     Мы поставлены перед выбором - либо всем миром стать на защиту наших славянских ценностей, либо бесславно погубить все то лучшее, что было создано,  предав заветы отцов и дедов, бросив на погибель детей  и  внуков.  Мы,  славяне,  русские  и  украинцы,  поляки  и белорусы,  чехи,  лужичане,  болгары,  сербы,  хорваты,  словенцы, македонцы,  босняки,  а  также  представители  славянских диаспор, заявляем  о  верности  традиционной  дружбе   наших   народов,   о готовности  делать  все  для  того,  чтобы  крепло  и  развивалось братское  сотрудничество  наших  славянских  и   других   народов, призываем  всех  славян  мира  поднять  свой голос в защиту нашего единения,  нашего  браства,  скрепленного  кровью  и  потом  наших народов.

 

     Мы обращаемся   к  парламентам,  правительствам,  к  деятелям церкви,  ко  всем  славянам  мира  оказать  поддержку  в  создании Всемирного центра славян.

 

     Принято на огранизационном форуме Всемирного конгресса славян и Всемирной лиги славянской молодежи 22 декабря 1997  года  (город Минск, Республика Беларусь)".

 

     Благодарю за внимание.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Депутат Таран.

 

     ТАРАН (ТЕРЕН)  В.В,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та  праці  (КременчуцькийАвтозаводський виборчий округ,  Полтавська область).  Шановні колеги!  Нинішньому складу Верховної Ради залишилося працювати  дуже  небагато,  і  ми просто не зможемо розглянути всі необхідні питання. Однак усе-таки треба повернутися до питання про  довірчі  товариства,  так  звані трасти.  Ми мусимо це зробити, адже держава все-таки винна в тому, що людей обікрали.  Ви  знаєте,  що  декрет  про  трасти  підписав Прем'єр Кучма, і наші податкові інспекції, усі наглядові інспекції все це спокійно спостерігали.

 

     Законопроект про довірчі товариства прийнятий Верховною Радою в першому читанні, необхідно внести це питання до порядку денного. Я говорив про це з вами,  Олександре Олександровичу,  і ще раз вас про це прошу. Цей закон необхідно прийняти, аби унормувати порядок створення фонду, який би відшкодовував вклади ошуканим вкладникам. До  цього  фонду  мають надходити кошти від штрафних санкцій,  які накладаються на порушників митного  податкового  законодавства,  1 процент   від  приватизації,  скажімо,  тощо.  Але  законом  треба унормувати діяльність фонду,  визначити,  кому повертати вклади  в першу чергу - інвалідам війни, ветеранам і так далі.

 

     На мою  думку,  цей фонд має бути позабюджетним,  бо якщо він буде в бюджеті,  то,  ясна річ,  там усі кошти зникнуть. Я вже три роки  займаюся  цією  проблемою  і  можу сказати,  що держава,  на превеликий жаль,  навіть не знає точно,  кому скільки  які  трасти винні.  Ми в Кременчуці почали робити облік вкладників і виявилися дивовижні речі.  Навіть сьогодні,  коли вже все,  так  би  мовити, розграбовано,    знаходяться   трасти,   які   повертають   вклади громадянам.  Тобто це робота,  яку ми повинні зробити.  І  я  дуже прошу вас, Олександре Олександровичу, і вас, шановні колеги, попри всю вашу зайнятість повернутися до цього питання. Проблема трастів особливо загострюється ще й тому,  що людям хронічно не виплачують зарплати,  пенсій,  стипендій.  Вона  стоїть  в  одному   ряду   з найгострішими соціальними проблемами.

 

     Дякую.

 

     ------------

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати! Сьогодні у засіданні Верховної Ради бере  участь  Кабінет  Міністрів  у  повному  складі  на  чолі   з Прем'єрміністром Валерієм Павловичем Пустовойтенком.

 

     340 депутатів присутні на засіданні.  У вас є порядок денний. Я пропоную і прошу вашої підтримки,  щоб усі  внесені  на  розгляд Верховної Ради питання розглядати в такій послідовності.

 

     Спочатку розглянути  проекти законів України про залучення до Державного бюджету України на 1998 рік амортизаційних відрахувань, про внесення змін до Закону України про оренду державного майна та змін  до  статті  8  Закону  України  про  оподаткування  прибутку підприємств.  Це  короткі  документи,  вони  є  у вас на руках,  і висновки до них також є.

 

     У другому блоці пропонується розглянути питання,  пов'язані з дохідною  частиною  бюджету,  а  саме:  проект  Закону України про внесення змін до Закону про  оподаткування  прибутку  підприємств, проект  Закону  України  про  внесення змін до деяких законодавчих актів з питань оподаткування,  проект Закону України про  збір  до Державного інноваційного фонду (у першому читанні).

 

     Далі розглядатимемо   проект   Закону  про  Державний  бюджет України на 1998 рік,  проект Закону про введення в дію Закону  про Державний бюджет,  проект Закону про порядок фінансування видатків з Державного бюджету України  у  1998  році  до  прийняття  Закону України  про  Державний бюджет України на 1998 рік (це на випадок, якщо раптом трапиться таке,  що не буде введено в  дію  Закон  про Державний  бюджет),  проект Закону про внесення змін до Закону про патентування  деяких  видів  підприємницької  діяльності,   проект Закону  про  внесення  змін  до Закону України про вибори народних депутатів України.

 

     Оце ті документі,  які треба було б  розглянути  сьогодні.  Я прошу  підтримати  цю пропозицію і ставлю її на голосування.  Будь ласка.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Таким чином, розглядаються три проекти законів, вони в одному блоці:  проект  закону про залучення до Державного бюджету України на 1998 рік амортизаційних відрахувань, проект Закону про внесення змін  до  Закону  України  про  оренду  державного майна та проект Закону про внесення змін до  статті  8  Закону  про  оподаткування прибутку підприємств.

 

     Доповідати з цього приводу буде міністр фінансів Мітюков Ігор Олександрович.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.  Шановні   народні депутати! Як ви пам'ятаєте, під час обговорення проекту Державного бюджету на 1998 рік було висловлено дуже багато зауважень відносно слабкої концентрації фінансових ресурсів для підтримки структурних змін в економіці.  Багато нарікань у народних депутатів  викликали незначні суми,  які ми змогли виділити на капітальні вкладення, на структурну  підтримку   найбільш   важливих   галузей   економіки, насамперед  агропромислового  комплексу,  вугільної промисловості, машинобудування,  конкретних проектів,  пов'язаних у тому числі із вирішенням  дуже  серйозних  соціальних  проблем.  Це  стосується, наприклад,  термінового закінчення будівництва трьох  водоводів  у південно-східній частині України.

 

     З метою   вишукання   додаткових   джерел   фінансування  цих пріоритетних напрямів у розвитку  народного  господарства  Кабінет Міністрів  вносить  на  ваш  розгляд  проект  Закону  України  про залучення до Державного бюджету України на 1998 рік амортизаційних відрахувань. Відповідно до цього проекту пропонується 15 відсотків амортизаційних відрахувань,  нарахованих державними підприємствами і  організаціями,  а також підприємствами,  яким передано в оренду майно  цілісних  майнових  комплексів  державних  підприємств,  їх структурних  підрозділів  (філій,  цехів  і  дільниць)  згідно  із Законом про оренду державного майна,  з метою  їх  спрямування  на капітальні  вкладення  в  пріоритетні  галузі,  такі,  як сільське господарство,     вугільна     промисловість,     машинобудування, електроенергетика,   централізувати   в   державному   бюджеті   й розподіляти  за  пріоритетами  згідно  з  порядком,  який  повинен розробити Кабінет Міністрів.

 

     За нашими  розрахунками  це  дасть  можливість централізувати приблизно 1,2 мільярда гривень,  які потім  будуть  спрямовані  на підтримку галузей народного господарства.

 

     Стосовно довідки,   наскільки   це  реально  й  наскільки  це необхідно.

 

     Світова практика знає багато прикладів застосування механізму централізації амортвідрахувань по державних підприємствах.

 

     Мова йде  не  про  те,  що  ми  вводимо новий податок.  Ми по державних підприємствах, які є власністю держави, перерозподіляємо ресурси.  І  ці  15  відсотків  амортизаційних відрахувань знову ж повертаються  в  економіку,  в  народне   господарство   за   тими пріоритетами, про які я вже говорив.

 

     Прийняття цього  закону  потребує  також внесення відповідних змін до двох інших законів.  Це Закон про оренду державного майна. Пропонується в цьому законі призупинити до 31 грудня 1998 року дію пункту 3 статті 10, а також доповнити абзац перший пункту 3 статті 23  словами  "якщо  інше  не передбачено законом".  І в Законі про оподаткування прибутку підприємств є необхідність вилучення абзацу другого   пункту  8.3.1,  що  створить  легальну  базу  здійснення відповідних перерахувань.

 

     Я ще раз звертаюся до  народних  депутатів  за  підтримкою  і прошу  прийняти головний Закон про залучення до Державного бюджету України на 1998 рік амортизаційних відрахувань  і  зміни  до  двох чинних  законів,  що дасть нам можливість суттєво поліпшити процес виконання Державного бюджету 1998 року.

 

     ГОЛОВА. Запитання до Ігоря Олександровича є? Запишіться, будь ласка.

 

     Опублікуйте список.

 

     Депутат Жовтяк.

 

     ЖОВТЯК Є.Д.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    фінансів    і    банківської    діяльності (Києво-Святошинський виборчий округ,  Київська область).  Шановний Ігоре  Олександровичу!  Цілі,  про  які   ви   говорили,   справді благородні.  І урядові за великим рахунком треба ці цілі досягати. Але чому ці  благородні  цілі  ви  хочете  досягати  неблагородним методом, забираючи в підприємств саме амортизаційні відрахування?

 

     Не секрет,  що  в  нас зношеність основних фондів є,  мабуть, найбільшою у світі і протягом  останніх  років  основні  фонди  не відновлювалися. І замість того щоб приймати рішення, як ці основні фонди відновлювати,  уряд знову  пропонує  забирати  амортизаційні відрахування.

 

     Чому уряду  не  піти іншим шляхом,  не запропонувати зміни до Закону  про  підприємства,  щоб   можна   вилучати   у   державних підприємств прибутку трохи більше,  ніж податок на прибуток.  Тому що це державні підприємства, і уряд має право вирішувати, куди цей прибуток  дівати,  все  одно він проїдається в більшості випадків. Але ні в якому разі  не  можна  забирати  кошти,  які  обов'язково мусять бути направлені на відновлення основних фондів!

 

     ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, відповідайте.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дійсно,  тут  є проблема,  пов'язана з тим,  що майже всіма  підприємствами,  які  отримали  суттєві  пільги  щодо нарахування   амортизаційних   відрахувань   у   1997-1998   роках відповідно  до  закону,   прийнятого   Верховною   Радою,   обсяги амортизаційних  відрахувань  за  півтора року збільшені в 2 рази і становлять понад 21 мільярд гривень.  Це  в  цілому  по  народному господарству,  по підприємствах усіх форм власності. Ми пропонуємо централізувати не всі амортизаційні відрахування,  а лише незначну їх  частку  -  15  відсотків.  Вдумайтеся  в те,  що пропонується! Держава  є  власником  цих  підприємств  і   держава   має   право централізувати  частину  цих коштів.  Для чого?  Не для того,  щоб витратити їх або проїсти,  а для того,  щоб повернути  в  ті  самі державні   підприємства.   Це  -  право  господаря,  а  держава  є господарем цих підприємств.

 

     Ми розуміємо певні недоліки цього рішення,  але  все-таки  на сьогодні  саме  таке  рішення  може  дати  нам  суттєве збільшення дохідної частини бюджету.  Ми пропонували і аналізували  варіанти, пов'язані   із   збільшенням   доходів  від  податку  на  прибуток підприємств (до речі, наші обрахунки враховані в проекті бюджету), але,  на  жаль,  це  дає  нам  можливість  отримати  не більше 100 мільйонів гривень.  Мова йде про значно більші кошти, і це рішення треба підтримати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кендзьор.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  культури  і  духовності  (Сокальський  виборчий округ,  Львівська  область).  Ігоре  Олександровичу!  Ми  сьогодні повинні завершити  розгляд  і,  можливо,  прийняти  в  остаточному варіанті  проект Державного бюджету України.  Ми зараз,  відклавши вбік  проект  бюджету,  перейшли  до  проекту  закону,   який   ви пропонуєте.  Куди  мають  бути  скеровані  ці  додаткові гроші від амортизаційних відрахувань,  які підуть у дохідну частину бюджету, адже,  по суті, бюджет уже сформований повністю, за винятком трьох статей, які ми сьогодні повинні остаточно розглянути?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі за запитання.  Як я вже казав, головний напрям  спрямування  цих  коштів  - інвестиції у відповідні галузі економіки,  державні  підприємства.  Це  -  АПК,  це  -   вугільна промисловість, машинобудування і пріоритетні проекти, у тому числі і  в  інших  галузях  промисловості,  плюс  вирішення   соціальних проблем,   проблем   екологічного  характеру,  про  які  я  казав, наприклад, будівництво водоводів, конче потрібних у регіонах, де є нестача води.

 

     Якщо ми  приймаємо таке рішення остаточно,  Кабінет Міністрів відповідно до  діючого  порядку  доручить  Міністерству  економіки разом із Міністерством фінансів розробити відповідний перелік,  як є на сьогодні,  коли Міністерство економіки розподіляє  капітальні вкладення за пріоритетними напрямами.

 

     Я привертаю вашу увагу до проекту бюджету.  У проекті бюджету всього трохи більше 240 мільйонів  гривень  капітальних  вкладень. Для  такої  країни,  як Україна,  - це мізер.  Ми маємо можливість зараз суттєво поліпшити ситуацію.

 

     ГОЛОВА. Депутат Головко.

 

     ГОЛОВКО А.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села (Волочиський виборчий округ,  Хмельницька  область). Прошу    передати    слово    керівникові   депутатської   фракції Соціалістичної та Селянської партій Чижу.

 

     ГОЛОВА. Іване Сергійовичу, будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  соціальної політики та праці (Летичівський виборчий округ, Хмельницька  область).  Дякую,  Анатолію   Федоровичу.   Об'єднана фракція  Соціалістичної  і Селянської партій.  Шановні колеги!  Як тільки уряд (і це практика всіх попередніх урядів) вносить щось на поліпшення  -  чекай  погіршення.  Я  хотів  би  запитати стосовно диференціації цих податків, які пропонуються. Що буде отримано від амортизаційних відрахувань? І що мали б отримати, якби ми ці зміни не внесли?  Куди будуть використані ці  кошти,  як  вони  оновлять виробництво? Відомо, що на селі основні засоби виробництва зношені до ручки, вже не буде ні чим сіяти, ні чим збирати.

 

     Пропонуються зміни до Закону  про  оренду  державного  майна. Якщо "круті" орендують державне майно або банки, то зрозуміло, хоч вони своє мають,  але тоді є дохід і державі.  А якщо це  накрутка йде  на  державне  підприємство,  то  держава сама в себе буде цей податок збирати. Наскільки це вигідно і потрібно?

 

     І зміни до Закону про оподаткування прибутку підприємств.  Ми зачіпаємо цю сферу кожних півроку. Наскільки є стабільною все-таки податкова  система   і   що   це   дасть   знову-таки   передовсім підприємствам, а потім бюджету? Будь ласка, диференціюйте.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі  за запитання.  Я вже говорив,  що,  за нашими оцінками, фактично новий механізм формування амортизаційних відрахувань  сприяв  тому,  що  порівняно з 1996 роком майже вдвоє збільшено обсяг  амортизаційних  відрахувань,  які  залишаються  в економіці.  Це  понад  20  мільярдів  гривень.  І  мова йде не про введення нового податку.  Мова йде про перерозподіл цих коштів  по державних   підприємствах,   які   є   у  власності  держави,  для реінвестування в економіку, в ці ж підприємства. Тому тут не можна говорити, що ми вводимо окремий податок.

 

     Крім того,  те,  що  наші  пропозиції  до  Закону  про оренду державного  майна  дають  змогу  усунути  несправедливість,   коли орендарі   мають  пільги,  працюючи  на  державних  підприємствах, використовуючи державний виробничий потенціал.  У  разі  прийняття таких  змін  не  тільки  на  підприємства,  які  є у безпосередній власності, але й на підприємства, які орендуються, будуть поширені норми централізації амортизаційних відрахувань.

 

     Змінами до  Закону  про оподаткування прибутку підприємств ми не зачіпаємо обсягу прибутку,  який формується на підприємстві.  І тому   надходження  від  податку  на  прибуток,  які,  ви  знаєте, закріплені за місцевими бюджетами, зовсім не зменшаться.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська область).  Депутатская группа "Реформы", партия "Громада".  Уважаемый  Игорь  Александрович!  Вы  как финансист не можете не понимать сущности амортизационных отчислений.  Вы сейчас говорите  о том,  что новым Законом о налогообложении прибыли была предоставлена какая-то  льгота.  Да  нет,  просто  амортизационные отчисления наконец стали амортизационными отчислениями. Вы знаете, что происходило с амортизацией на протяжении многих лет?  А теперь вы    хотите   это   централизовать.   А   как   же   предприятиям восстанавливать изношенные фонды?  Я уже не говорю о моральном,  я говорю  прежде  всего  о  физическом износе того оборудования,  на котором уже невозможно работать. Это первый вопрос.

 

     И второй  вопрос.  Вот  такими  методами,  к  которым  сейчас прибегает  правительство,  как  увеличивается  размер  из ятий  по отношению   к   внутреннему   валовому   продукту?   Та,    широко разрекламированная,  налоговая реформа в комплексе своем,  а не по налогу на прибыль,  что она принесла для предприятий  -  ухудшение или улучшение?

 

     МІТЮКОВ І.О. Так, я тут вимушений визнати, що не досить вдале слово використав.  Це не пільга,  дійсно, але це можливість значно більше   залишати   коштів,  отриманих  у  результаті  діяльності, безпосередньо на підприємстві і направляти  їх  або  на  розширене відтворення виробництва,  або на поповнення обігових коштів. Тому, дійсно, це не пільга. Але це серйозна підтримка. Я вже говорив про те,  що  більше  ніж  10  мільярдів гривень порівняно з 1996 роком залишається в економіці, в народному господарстві.

 

     Знос основних  фондів   дійсно   набуває   дуже   загрозливих розмірів.  То  саме  концентрація,  повторюю,  не всіх нарахованих амортизаційних відрахувань,  а 15 відсотків дасть  нам  можливість підтримати саме тих,  хто конче потребує підтримки. Ви знаєте, яка ситуація  в  АПК.  Треба  терміново  давати  додаткові  капітальні вкладення.  У  вугільній  промисловості є суттєві фінансові й інші проблеми,  а ми  не  можемо  сконцентрувати  необхідної  кількості фінансового  ресурсу,  щоб  модернізувати найкращі працюючі шахти, які будуть прибутковими і будуть платити заробітну плату.  Тому  я вважаю,  що  саме  такий  підхід  є розумним.  Наприклад,  у Китаї централізується  50  відсотків  амортвідрахувань,  але  це  не   є вилучення  - це централізація з наступним поверненням в економіку. Враховуючи  саме  такий  наш  досить  поміркований  підхід,  можна прийняти  рішення  про  централізацію  15 відсотків амортизаційних відрахувань.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Сідайте.   Від   комітету   Чечетов   Михайло Васильович. Будь ласка. Яка ваша думка?

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством    (Юнокомунарівський   виборчий   округ,   Донецька область).  Уважаемые  народные   депутаты!   Уважаемый   Александр Александрович!   Уважаемый   Валерий   Павлович!  Уважаемые  члены правительства!  Комитет   по   вопросам   экономической   политики рассмотрел инициированные Кабинетом Министров проекты законов "про внесення  змін  до  Закону  України  про  оподаткування   прибутку підприємств,  про  внесення  змін  до  Закону  України  про оренду державного майна,  про залучення до Державного бюджету України  на 1998 рік амортизаційних відрахувань".

 

     Комитет в своем большинстве поддержал эти законопроекты.  Они направлены  на  аккумуляцию  части  амортизационных  отчислений  в бюджете  с  последующим  целевым  направлением  на  финансирование государственных приоритетов  в  экономике,  в  частности  угольной промышленности, энергетики и сельского хозяйства.

 

     Закон Украины   о   налогообложении  прибыли  предприятий  не предусматривает целевого использования амортизационных  отчислений на  обновление  производства.  Этот  закон дает право предприятиям использовать эти  средства  на  любые  цели,  в  том  числе  и  на приобретение автомобилей, на строительство, погашение кредиторской задолженности и другие выплаты.

 

     Уважаемые коллеги!  Мы очень часто приводим примеры, ссылаясь или  на Америку,  или на Китай с его бурными темпами роста - на 10 процентов ежегодно  увеличивается  валовый  национальный  продукт. Причем примеры приводят политики разной идеологической ориентации: и правые,  и левые,  и коммунисты, и руховцы, и центристы. Но ведь не  на  воздухе  достигаются  10  процентов прироста,  а на основе каких-то источников.  И главным  источником  является  привлечение зарубежных   инвестиций.   Это   подчеркивал   Валерий   Павлович, возвратившись из  Китая:  185  миллиардов  иностранных  инвестиций привлечено в Китай,  а у нас - менее 2 миллиардов,  что составляет менее 1 процента по сравнению с Китаем.

 

     И второй источник,  внутренний,  - это  централизация  до  50 процентов амортизационных отчислений с последующим жестким целевым финансированием приоритетных отраслей.

 

     В данной ситуации принятие этих законов комитет рассматривает как  первый шаг в реализации стратегии государственных приоритетов экономики за счет  аккумуляции  части  амортизационных  отчислений общей  суммой  1 миллиард 350 миллионов.  Я повторяю:  направить в доходную часть 1 миллиард  350  миллионов  гривень  с  последующим целевым   использованием   их  на  финансирование  государственных приоритетов  экономики,  в  частности   угольной   промышленности, энергетики   и   сельского  хозяйства.  Прошу  проддержать  данные законопроекты.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Михайла Васильовича? Є.

 

     Депутат Пилипчук. Будь ласка.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Центральний  виборчий  округ,   Івано-Франківська область).   Шановний   пане  Чечетов!  Скажіть,  будь  ласка,  оце додаткове залучення буде  з  повітря  взяте  чи  додатково  будуть вимиватися  обігові кошти підприємства?  Бо ми вже прибуток з'їли, на нього ми вже не зазіхаємо,  а  зазіхаємо  на  собівартість,  бо амортизаційні  відрахування  -  це  собівартість.  Що  буде з тими підприємствами,  у  яких  уже  амортизаційні  відрахування  будуть мобілізуватися до бюджету?

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В. В условиях крайнего дефицита финансовых ресурсов в  государстве,  наверное,  и  перед   правительством,   и   перед Президентом,   и   перед   парламентом   стоит   одна  задача:  не акцентировать внимание на заемных средствах,  на кредитах, которые потом   бременем   лягут   на   плечи   последующих  поколений,  а сконцентрировать  минимум  финансовых  средств  в  государстве  на приоритетных направлениях.  Да,  может, гдето кому-то придется еще более ужаться; да, может, где-то будет сложнее, но за счет жесткой реализации  государственных  приоритетов экономики и можно вырвать экономику из той пучины, в которой она находится.

 

     Я еще раз  повторяю:  я  это  расцениваю  как  первый  шаг  в реализации  политики государственных приоритетов экономики за счет целенаправленного использования  аккумулированных  амортизационных отчислений на приоритетных направлениях.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь  ласка.  Хто бажає висловитися з цього приводу? Запишіться, будь ласка.

 

     Можна відвести  15   хвилин?   Ставлю   на   голосування   цю пропозицію.

 

     "За" - 144. Прийнято.

 

     Депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Прогресивна соціалістична партія  України.  Поважне  панство!  Вам зараз  пропонують стати співучасниками ще одного злочину - злочину по відношенню  до  підприємств  України.  Нарешті  в  законах  про амортизацію, про оподаткування прибутку підприємств, які були дуже важко прийняті, ми заклали норму, що амортизаційні відрахування не підлягають   конфіскації.   А   це   -  конфіскація  15  процентів амортизаційних відрахувань.

 

     Міністр фінансів  згадав  про  державні  підприємства,   які, нарешті,  уряд  захищатиме.  А  чому  ж  уряд  не захищає державні підприємства, коли вони стоять, не виплачують заробітної плати, не випускають продукції, на яку здатні? Уряд відповідає: виживайте як хочете!

 

     Тут кажуть,  що  уряд   забезпечуватиме   пріоритети...   Які пріоритети?!    Програми    діяльності    уряду    немає,    плану соціальноекономічного розвитку на 1998 рік немає. Пріоритетами пан Пустовойтенко  вважає виборчу кампанію свою,  Матвієнка,  кого ще? Гурвіца, Табачника...

 

     Де ще пріоритети?  Пріоритети сьогодні - хто  перший  украде, хто перший державні кошти кине на свої власні потреби.

 

     Мене не    цікавить,   скільки   вкрав   Лазаренко,   -   він відповідатиме    перед    судом.    Скільки    Кравчук,    скільки Пустовойтенко...   Мене   як   депутата,  як  представника  народу цікавить: доки ми знущатимемося над підприємствами?! Я розумію, що УСПП  -  це організація,  де директорат об'єднався для розв'язання власних потреб. Замість того щоб підняти негайно свої підприємства проти  такого  рішення,  УСПП  дає змогу панам Чечетову,  Угарову, Кужель,  іншій більшості нашого комітету представляти її інтереси. Ну,  Михайле  Васильовичу,  що  це за інтереси підприємств?!  Ти ж розумієш як фахівець, що це злочин.

 

     І тому ні в якому разі не  можна  за  таке  голосувати.  Уряд запропонував  не  тільки  це  (зараз  почуєте),  а  й  зміни  щодо патентування,  скасування пільг тощо... Чому він пропонує? Бо уряд

- банкрут! Пан Пустовойтенко нездатний керувати країною, нездатний впливати на економічну ситуацію і виводити з кризи.  Він це мусить визнати перший,  і повинен визнати весь уряд. А більш-менш порядні люди мусять самі піти у відставку. Підтримувати даний законопроект не можна ні в якому разі!

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Анісімов.

 

     Звертаюся до    всіх    депутатів:    будьте   коректними   у висловлюваннях!  Ви - законодавці,  ви чудово розумієте, що давати оцінку  тій  або  тій  людині,  визначати зміст злочину тощо можна тільки на підставі судового рішення, а не так, як комусь здається.

 

     Прошу, Леоніде Олександровичу.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые   народные   депутаты,  уважаемые  члены  правительства, уважаемый Александр Александрович, уважаемый Валерий Павлович! Мне очень  больно слушать вопрос о данном законопроекте.  Еще во время Премьер-министра  Марчука  я   поднимал   вопрос   о   Законе   об амортизации.  Очень  долго  и больно мы шли к этому документу.  Но сегодняшний доклад министра финансов непрофессиональный. Сама суть амортизационных    отчислений   и   отнесение   этих   затрат   на себестоимость продукции сразу вырисовывает определенную формулу.

 

     Первое. А если сейчас  рентабельность  нулевая  и  минусовая? Откуда брать деньги?  Что делать дальше предприятиям - скатываться в пропасть банкротства и потом  с  молотка  продаваться?  Я  задаю вопрос,  в первую очередь, министру финансов. Если уж вы входили с этим предложением,  то надо было бы разграничить  эти  действия  с учетом теперешнего состояния нашей промышленности.

 

     Второе. Приводится  пример,  который  прозвучал  на заседании Кабинета Министров (и Валерий Павлович правильно об этом  сказал), что   в   Китае  нынче  50  процентов  амортизационных  отчислений аккумулируется и направляется на развитие промышленности.  Давайте посмотрим   хотя   бы   металлургический   комплекс,   который   я представляю.  Ведь в настоящее время только три  предприятия  (два мариупольских и "Запорожсталь") имеют еще небольшую рентабельность и дышат.  Все остальные (вы же лучше меня, наверное, знаете) имеют минусовую  рентабельность.  А  если  заберем  даже  15  процентов, значит,  надо увеличить выпуск продукции.  И как выходить из этого положения - неизвестно. Я думаю, что однозначно нельзя согласиться с  таким  подходом,  чтобы  кому-то  аккумулировать,   а   кому-то перераспределять.

 

     А коль зашла речь о фонде (я говорю своему коллеге Чечетову), то у нас есть фонд топливно-енергетического  комплекса.  Тогда  мы скажем  прямо:  давайте  добавим  к  этому  фонду  15 процентов от предприятий,   которые   имеют    положительную    рентабельность, высококачественное  оборудование,  которые  в  состоянии выпускать продукцию,  способную  конкурировать  на   мировом   рынке.   Ведь амортизация    -    это    последняя    возможность   для   нашего товаропроизводителя  как-то  модернизировать  производство.   Ведь доменные  печи сейчас не приводятся в надлежащее состояние,  из-за этого к мартеновским печам не переходит конверторное производство. Поэтому  я  не  спешил  бы  принимать  такое однозначное решение и дополнительно изымать средства, которых и так не хватает.

 

     Посмотрите проект Государственного бюджета.  Промышленность и энергетика  не  дотягивают  до  2  миллиардов,  а  на "інші галузі промисловості",  куда  относится  металлургический  и  горнорудный комплексы, и машиностроение, и легкая промышленность, - всего лишь 63 миллиона! О чем тут говорить?!

 

     Не хочу разыгрывать здесь политическую карту.  Я  думаю,  что это  непродуманный  шаг.  И так огульно решать вопрос,  что отсюда изымем, а где-то прибавим, ни в коем случае нельзя.

 

     ГОЛОВА. Для  довідки,  шановні  депутати.  Президент  України повернув   прийнятий   Верховною   Радою  Закон  про  амортизацію, вважаючи,  що немає потреби його приймати,  оскільки  ми  ухвалили Закон   про   оподаткування  прибутку  підприємств.  Цей  документ надійшов до Верховної Ради два чи три дні тому. Доручення стосовно його розгляду дано відповідним комітетам.

 

     Володимир Мефодійович Пилипчук говорить. Прошу.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Шановні колеги! На виборах усі: і Президент, і уряд,  коли коронувався тут,  і депутати парламенту  говорили  про потребу  зменшення податкового тиску.  Але в нас так заведено,  що кажемо одне,  думаємо - інше,  а робимо -  ще  інше.  На  той  час основним  джерелом  був  податок  на прибуток.  Тепер прибутку вже немає,  і ми залазимо у вартість,  аби  далі  руйнувати  економіку підприємств.  Я погодився б на заміну податку на прибуток податком на амортизацію у зв'язку з тим,  що це є  стабільне  джерело.  Але якщо  додатково  мібілізовувати  кошти  при  існуванні  податку на прибуток, коли прибуток уже становить 300 мільйонів, - то матимемо позитивний ефект на кілька місяців,  а потім почнеться занепад.  Я виступав  проти  оподаткування   підприємств,   передбачаючи,   що підприємства   виробничої  сфери  збанкрутують,  але  ми  все-таки прийняли закон.  Наступною була хвиля оподаткування посередників і торгівлі.  Теж проти виступало багато депутатів, у тому числі і я, оскільки прогноз був такий:  занепаде торгівля або піде в тінь. Як наслідок,  цього  року  офіційний сектор торгівлі скоротився майже удвоє.  Якщо ми чинитимемо так і надалі стосовно  наших  суб'єктів підприємницької  діяльності,  то  наступного  року буде зруйновано банківську систему,  фінансовий сектор,  бо не буде надходжень від підприємств і не буде кого кредитувати.

 

     Я запропонував план виходу з кризи.  Але, як не дивно, він не був прийнятий Верховною Радою,  і саме ті,  які на словах  кричать про  підтримку  власного виробника,  наприклад,  Наталія Вітренко, проголосували  проти  плану  виходу  з  кризи,   проти   зменшення податкового  тиску  та  інших  заходів.  Я  не  розумію,  коли  ви справжні, а коли - фальшиві.

 

     Проект закону,  розроблений і поданий групою  депутатів  (178 чоловік),   про  часткове  відшкодування  заощаджень  населення  у зв'язку  з  інфляцією  навіть  не   реєструють   у   Секретаріаті, незважаючи на те, що є віза Мороза.

 

     Отож подумаймо,  що  доброго  ми  зробили останнім часом?  Та кожен новий закон подібного характеру  лише  руйнує  економіку.  І якщо ми бажаємо ліпшого,  то зробімо подарунок Українській державі

- приймімо бюджет,  привітаймо український народ і розійдімося  на канікули.  І чим більше вони триватимуть,  тим,  гадаю, ліпше буде для економіки держави.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ви пропонуєте всім  на  канікули  піти:  і  уряду,  і Президенту, і Верховній Раді? Чи як?

 

     Будь ласка, депутате Чернявський. За ним

- депутат Магда від комітету.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської діяльності (Сумський виборчий округ, Сумська область).  Дякую,  Олександре Олександровичу.  Дозвольте в переддень  Нового  року з приводу того,  про що доповідав тут Ігор Олександрович,  сказати таке.  Це ще більше погіршить той стан,  в якому   опинилася  наша  Батьківщина  -  Україна.  Важко  мені  це говорити,  але  я  вважаю,  що   запропоноване   шановним   Ігорем Олександровичем  -  не що інше (підтримую попередніх промовців) як руйнація промисловості України.  Чому я так кажу? Тому що сьогодні на  Сумщині сільське господарство вже зовсім не має прибутків.  До того ж 40 відсотків затрат,  здійснених сільським господарством  у 1996 році,  і 50 відсотків у 1997 році досі не відшкодовано.  Нині вже закладається земля,  бо більше нічого  закладати  селянину  за борги.  Законно це чи незаконно?  Звичайно,  ні.  Шановний Валерію Павловичу,  що ще може закласти селянин?  І  що  ми  закладатимемо через рік?

 

     Селянам не  платиться  заробітна  плата,  не  відшкодовуються затрати,  не  відновлюється  сільськогосподарська   техніка.   Але надзвичайно тяжкий стан склався не лише в сільському господарстві, а  й  у  решті  галузей.  Я  зустрічався  з  колективом  Сумського університету.  Вони  сказали,  Валерію  Павловичу,  і  просили вам передати:  сумчани ще не страйкують,  але надалі тримати  народ  у такому стані не можна.

 

     Валерію Павловичу, мій голос за вас був 226-м. І  я  його  відкликаю.  І  у  зв'язку  з  цим  замисліться: легітимний  ви  Прем'єр  чи ні?  За той час,  поки ви є Прем'єром, жодної проблеми, що їх порушували депутати, не було розв'язано.

 

     Заробітна плата селянам не платиться три роки.  Через  це  не виплачуються й пенсії. Селяни запитують напередодні Нового року: а що буде у новому році - краще чи ні?  Ми, депутати Верховної Ради, не  зможемо  сказати  людям,  що буде краще,  коли уряд подаватиме подібні пропозиції.

 

     Стосовно бюджету.   Я    багато    разів    говорив,    Ігоре Олександровичу,  що не можна залишати регіони без копійки. Податок на додану вартість цілком потрапляє до державного бюджету. Хіба це не диктатура стосовно регіональних бюджетів? Валерію Павловичу, ви ж прийшли з регіону!  Що ж ви робите  з  главами  адміністрацій  - заручниками вашими?!  Усе, що надходить, потрапляє до центрального бюджету, а вони потім мають випрошувати хоча б якусь копійку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Іван Іванович Магда від Комітету з питань фінансів  і банківської діяльності.

 

     МАГДА І.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Апостолівський виборчий  округ, Дніпропетровська область).  Шановні депутати! Шановний головуючий! Шановні  члени  уряду!  Учора  наш  комітет  одностайно   відхилив пропозиції   уряду  щодо  залучення  15  відсотків  амортизаційних відрахувань. Чому?

 

     Зовсім недавно ми поступилися 30 відсотками і довго  тут  про це говорили.  Ішлося і про те,  що підприємства енергетики 6 років не  здійснюють  амортизаційних  відрахувань.  Цифра   21   мільярд визначалася за умови, що всі підприємства працюватимуть. А якщо на електростанції чи металургійному заводі працює половина,  а  то  й третина   обладнання,   то   якою   буде  величина  амортизаційних відрахувань?  До того ж працівники  електростанцій  8  місяців  не одержують зарплати. А це також собівартість продукції.

 

     нині говорять,   що   дуже  багато  надходить  амортизаційних грошей.  Ми в нашому комітеті  підрахували,  коли  поступилися  30 відсотками податку з прибутку підприємств,  що за радянської влади (я тоді працював директором) амортизаційні відрахування були на 25 відсотків більші від нині запланованих.

 

     тому наш комітет вважає:  якщо потрібні гроші,  то треба було взяти ще 15 відсотків з  прибутку,  тобто  запропонувати  Кабінету Міністрів  вийти  з  новою ініціативою - 15 додаткових відсотків з прибутку,  а пропонований  законопроект  відхилити.  Проте,  Ігоре Олександровичу,  ви  сказали,  що  ці  гроші  будуть направлені на енергетичну та вугільну програми.

 

     Ми позавчора говорили  про  вугільну  програму,  з'ясовували, скільки там потрібно грошей. А щодо енергетичної програми, то ви ж у бюджеті жодної  копійки  не  передбачили!  Ні  під  Дністровську електростанцію,   ні   під   селянську   енергетичну   програму  з будівництва ліній електропередач у селах, гірських районах. А ми ж раніше все це будували.  Те,  що потрібно на розвиток науки - лише 53 мільйони,  -  теж  не  заклали.  То  про  які  ж  пріоритети  в енергетиці йдеться?!  І я здивований, що Mихайло Чечетов так палко захищав вас.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слова  просить  з  цього  приводу  Валерій   Павлович Пустовойтенко. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.,  Прем'єр-міністр України. Шановні народні депутати,  шановний Олександре Олександровичу!  Дозвольте сказати, що  в  уряді  проект Закону про залучення до Державного бюджету на 1998 рік амортизаційних відрахувань обговорювався двічі  -  одного разу 6 годин, другого - 8 годин... Ми розуміємо всю складність - і те,  що сказала шановна  Наталія  Михайлівна,  і  те,  що  сказали депутати Анісімов та Чернявський.

 

     Але перегляньте  структуру нинішнього бюджету - на капітальні вкладення практично жодної копійки немає!  На 1997 рік теж окремим рядком   передбачалося   500   мільйонів   гривень  на  капітальні вкладення. Від приватизації кошти не надійшли, і ми ніяких зрушень не зробили.

 

     Ці кошти  хочемо  спрямувати насамперед на виконання Програми соціальноекономічного  розвитку,  котра   розглядатиметься   після прийняття  бюджету  на  1998  рік.  А ми,  Наталіє Михайлівно,  її готуємо (хай знають усі  народні  депутати).  І  обов'язково  буде перелік  об'єктів,  куди  спрямовуватимуться кошти для структурних зрушень у промисловості.  Без капітальних вкладень, без технічного переоснащення,  без коштів на таку мету ми ніколи в державі нічого не розв'яжемо. Якби ми мали інші кошти, я ніколи не подав би цього законопроекту. У нас просто немає виходу.

 

     Не говоритиму  про  Китай...Зі  мною  був  директор "Стиролу" Янковський,  який  постачає  до  Китаю  карбамід.  Проте   в   них закінчують  будівництво  двох  заводів  з  виробництва карбаміду і більше український  карбамід  не  братимуть.  Скажіть,  куди  тоді Янковський постачатиме свій карбамід?!

 

     Нам потрібні  структурні  зміни системи виробництва.  Я прошу вас  підтримати  в  цьому  плані.  Мине  півроку,  подивимся,   як здійснюватимуться   відрахування.   Може,   потрібно  буде  внести корективи,  одначе ми повинні з 1 січня розпочати структурні зміни в промисловості.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати!   Відбулося   обговорення   трьох проектів  законів.  Дозвольте  привернути  вашу  увагу  до   таких моментів.

 

     Розглядаючи в  першому  читанні  проект бюджету,  ми доручили Кабінету Міністрів знайти додаткові  джерела  наповнення  дохідної частини  бюджету.  Уряд  пропонував  нам  деякі  варіанти,  ми  їх розглядали.  Частина з них пов'язана з  переглядом  амортизаційної політики.  І  Президент  наклав  вето  на  Закон  про амортизацію, розраховуючи,  що ми вноситимемо  поправки  до  даних  законів,  і певними нормами регулюватимемо ці відносини.

 

     Одначе треба  сказати,  що коли ми розв'язуватимемо питання в той спосіб,  який пропонує  Кабінет  Міністрів,  то  очевидно,  що повинні  бути  такі  розрахунки і передбачено такі суми в дохідній частині бюджету,  аби можна було чітко  орієнтуватися,  на  що  ми сподіваємося.  Бо йдеться ж,  урешті-решт,  про принцип формування консолідованого бюджету.  І говорити про  те,  що  ми  візьмемо  з амортизації   таку-то  суму  і  вона  обов'язково  спрямується  на капіталовкладення,  - просто некоректно.  Адже ніхто цього не може ні простежити, ні перевірити, ні, власне кажучи, забезпечити, коли загальна сума  надходжень  до  бюджету  буде  менша,  ніж  та,  що пропонується, чи на яку ми розраховуємо.

 

     Депутати від   Комітету   з  питань  фінансів  і  банківської діяльності пропонують переглянути Закон про оподаткування прибутку підприємств.   Якщо  застосовувати  коефіцієнт  15  відсотків,  що пропонує Кабінет Міністрів,  то,  можливо,  раціональніше  було  б замість коефіцієнта 0,7,  як передбачено в цьому проекті, записати 0,56,  це відповідатиме загальній пропорції.  Але це все-таки буде хоч   диференційований   підхід  до  підприємств,  котрі  працюють (рентабельно   або   нерентабельно),   бо    інакше    автоматично застосовується принцип до всіх підприємств. І це турбує, звичайно, депутатів, бо за тим вмикається механізм банкрутства підприємств.

 

     Я думаю, що це небезпека, котру треба враховувати.

 

     Ми сьогодні в скрутному фінансовому становищі (ще повернемось до  статей  2,  3,  4,  про  що  дискутували  на  попередніх  двох засіданнях).

 

     Розуміємо, що треба знайти будь-які можливості,  щоб зменшити обороти  й  операції  з  облігаціями,  які  ведуть  до  фінансової катастрофи. Треба зменшувати ці обсяги.

 

     Щоб не втрапити в таку глибоку  пастку,  то,  можливо,  варто було  б навіть за рахунок погіршення ситуації з основними фондами, котрі ще експлуатуються,  частину  собівартості  перераховувати  в бюджет, щоб зменшити ризик від операцій із цінними паперами.

 

     Я не  можу зараз однозначно сказати,  що краще робити,  бо це питання  дискусійне.  До   того   ж   воно   потребує   серйозного попереднього аналізу. У нас такого аналізу, на жаль, немає.

 

     Тому я  прошу  вас  зважити  на  позиції  Кабінету Міністрів, Комітету з питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством,   Комітету   з   питань   фінансів   і  банківської діяльності, на виступи депутатів і визначитися голосуванням.

 

     Ставлю на голосування пропозицію Кабінету Міністрів  прийняти в  першому  читанні  проект  Закону  про  залучення  до Державного бюджету України  на  1998  рік  амортизаційних  відрахувань.  Будь ласка.

 

     "За" - 166.

 

     Валерію Павловичу, прошу.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Олександре Олександровичу, шановні народні депутати!  Звертаюся до вас просто  по-людському.  Прошу  ухвалити якщо  не  15,  то  хоч  10 відсотків.  Не буде жодної ж копійки на капітальні вкладення починаючи з січня.  Нічого ж не буде!  У  нас якраз  найбільший  спад  виробництва  в галузях промбудматеріалів, будівництва  тощо.  Жодної  копійки  не  буде  також  на  технічне переоснащення.  Не  зможемо  ми  допомогти цим підприємствам.  Але головну  увагу  ми  маємо  зосередити  на  пріоритетах,  які  буде визначено планом соціально-економічного розвитку. Прошу підтримати якщо не 15, то хоча б 10 відсотків.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чечетов, будь ласка.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Уважаемый  Александр  Александрович!  Уважаемые коллеги!  Легко рассуждать о приоритетах, но когда дело доходит до реализации системы государственных приоритетов,  то надо принимать очень  непопулярное  решение,  болезненное решение,  суть которого сводится к следующему:  кому-то нужно  сказать  "да"  относительно финансирования,  а кому-то сказать и жесткое "нет". Денег нет, но, сконцентрировав  финансовые  ресурсы  -  органиченные   финансовые ресурсы,   мизерные   финансовые   ресурсы  -  на  государственных приоритетах,  можно  оживить  всю  экономику.  Я  еще  раз   прошу пересмотреть    ваше   отношение   и   проголосовать   за   данный законопроект.  Пусть не за 15,  а 12 процентов,  чтобы  хоть  один миллиард мы смогли заложить и работать на перспективу.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Позиція комітету зрозуміла. Кабінет Міністрів просить зменшити цифру з 15 до 10 відсотків.  Ставлю на  голосування  таку пропозицію  Кабінету  Міністрів і проект закону в першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 191.

 

     Будь ласка, депутате Найда. За ним - депутат Пилипчук.

 

     НАЙДА Г.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Суворовський  виборчий  округ,   Херсонська   область).   Фракция коммунистов   Украины.   Уважаемые  коллеги!  Уважаемый  Александр Александрович!  Уважаемый Валерий  Павлович!  Часть  депутатов  из областей   не   голосует   потому,   что   не   названа  бюджетная обеспеченность на одного человека. По нашей области в 1996 году мы имели на одного человека 220 гривень,  в 1997 - 211, а в 1998 году уже осталась 201 гривня.  Если это падение в целом по Украине, то, наверное, поддержат тогда оппозицию.

 

     Следующий момент.  Мне  не  удалось выступить раньше,  но я в своей области  вместе  с  бюджетным  комитетом  нашего  областного совета проанализировал,  что у нас получается с бюджетом. По нашей области из 250 миллионов гривень, предусмотренных в доходной части на  будущий  год,  39,5 миллиона уже взято в этом году.  Это же 18 процентов.

 

     Вот справка налоговой инспекции.  Депутат  Азаров  знает  эту проблему.  Валерий  Павлович,  если  в  целом  по Украине такое же положение, то это катастрофа! Мы 25 процентов бюджетных денег 1998 года   уже   использовали   в  1997  году.  И  обеспечили  нас  те предприятия,  которые могут платить. А те, которые не платили, они и  в  1998  году  не  будут платить.  То есть нам просто не с чего начинать 1998 год.  Мы должны реально смотреть на положение дел  и знать наперед, что происходит у нас в Украине.

 

     ГОЛОВА. Депутате Пилипчук, будь ласка.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Шановні депутати!  Я, наприклад, наступаючи на горло власній пісні,  погодився б на 10  процентів  амортизаційних відрахувань  за  умови,  що підприємствам буде замінено податок на прибуток оцими відрахуваннями,  оскільки на сьогодні  підприємства мають  потужності,  освоєні  до 20 відсотків,  а амортизація - це, умовно,  постійні витрати,  які впливають на  випуск  продукції  і таким чином придушують економіку.  Якщо звільнити підприємства від податку на прибуток,  тоді можна прийняти 10 відсотків. А в цілому комплексне  вирішення  таких питань запропоноване в плані виходу з кризи,  поданому  мною.  Прошу  депутатів  під   час   найближчого засідання ще раз повернутися до цього. Там ідеться і про зменшення податків,  і про надходження до бюджету.  На сьогодні,  наприклад, державні   облігації   випускаються   під  30-35  відсотків.  Якщо заміщувати це  іноземними  кредитами,  то  це  дасть  максимум  15 відсотків. Є різниця?..

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Олександре Олександровичу!  Надайте, будь ласка, слово депутату Кальнику. Він зробив усі розрахунки.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Мартиновичу, будь ласка.

 

     КАЛЬНИК В.М., заступник міністра економіки України (Овруцький виборчий  округ,  Житомирська  область).  Дякую.  Шановні  народні депутати!  Частина з нас не голосує, розуміючи, що ці кошти можуть бути розпорошені.  Але зазначу,  що уряд робить перелік конкретних об'єктів,  і ми могли б цей перелік погодити з основними  базовими комітетами.  Тобто не повинно бути страху. Ми ці гроші маємо намір використати  на  основні  проекти:  літакобудування,   енергетична галузь,  сільськогосподарська  техніка,  вугільна промисловість та інші.  Ще  раз  повторюю:  зазначений  перелік  буде  погоджено  з основними   базовими   комітетами   Верховної   Ради.  Тому  прошу підтримати. Кожна сума буде в тому переліку чітко визначена.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Мартиновичу,  якби записати, що це стосується рентабельно діючих підприємств.

 

     КАЛЬНИК В.М.   Звичайно,   це   в  основному  стосуватиметься рентабельних підприємств.

 

     ГОЛОВА. А як заховають вони свій прибуток,  то ми з  прибутку не одержимо нічого?

 

     Від бюджетного   комітету  Володимир  Юлійович  Пєхота,  будь ласка.

 

     ПЄХОТА В.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з питань бюджету (Московський виборчий округ,  Харківська область).  Дякую,  Олександре Олександровичу.  Коли ми  розглядали проект бюджету, то міністр економіки Суслов не надав нам розподілу капіталовкладень за об'єктами.  Однією з  причин  цього  є  те  (я зробив  аналіз,  хто  вносив  пропозиції - комітет і області),  що минулого року коштів на капіталовкладення не було.

 

     Безумовно, це  болюче  питання:  взяти  15  чи  10  відсотків амортизації.  Але на сьогодні іншого виходу немає, якщо ми хочемо, щоб частина наших пропозицій від комітетів ввійшла до  переліку  і була врахована в бюджеті.

 

     Тому я пропоную проголосувати за те,  щоб амортизаційні кошти зосередити   на   капіталовкладення   і   брати   з   рентабельних підприємств.

 

     ГОЛОВА. Ви зрозуміли пропозиції уряду: він просить 10 відсотків із рентабельно діючих підприємств.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Олександре Олександровичу,  ми  розробимо порядок,   погодимо  з  базовими  комітетами,  на  які  пріоритети спрямувати ці кошти. Без вас нічого не робитимемо.

 

     Я проводитиму ту політику, що тільки наша спільна робота може допомогти. Ми нічого самі без вас не зробимо.

 

     ГОЛОВА. Оце добре,  що ви сказали,  Валерію Павловичу,  бо ці ваші слова дійдуть і до радіослухачів.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я весь час це кажу і казатиму.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування  пропозицію  про  залучення  10 відсотків    амортизаційних    відрахувань    рентабельно   діючих підприємств за  умови,  що  витрати  надходжень  з  цього  джерела погоджуватимуться  з  профільними комітетами Верховної Ради.  Будь ласка.

 

     "За" - 224.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 215.

 

     Ми маємо   висновок   науково-експертного   управління.   Там настійно  рекомендується не підтримувати в цьому Кабінет Міністрів із посиланням і на природу амортизаційних відрахувань,  і на  суть пропозиції,  яка  зводиться до підвищення податкового тиску,  і на неможливість   використання   даного   принципу   щодо    орендних підприємств, оскільки це перегляд суттєвих умов орендних відносин. А за чинним законом вони не можуть бути змінені у такий спосіб.

 

     Тому я прошу Валерія Павловича ще раз  узяти  слово  з  цього приводу.

 

     Валерію Павловичу,  одну  хвилину!  Дискусія,  мені здається, підтверджує  ризикованість  такого  кроку.  Але,  з  іншого  боку, підтверджує  безвихідність  ситуації,  за  якої уряд пропонує такі абсолютно непривабливі заходи.  Я вчора зустрічався з  керівниками промислових  підприємств Кіровоградщини.  І вони,  ніби знаючи про це,  доволі критично поставилися до уряду,  до парламенту з  цього приводу.  Але якщо повністю руйнується економіка держави, то треба вдаватися до заходів,  які могли б  урятувати  ситуацію.  Бо  коли йдеться   про   фінансування,  наприклад,  виробництва  комбайнів, літаків чи іншої техніки,  то розуміємо, що, перекидаючи у бюджеті зі статті у статтю якісь невеликі суми,  ми все одно принципово не розв'язуємо нагальних проблем.

 

     Або візьмімо видобуток золота.  Ми можемо  тепер  розпочинати промисловий  видобуток,  проте  реальна  віддача з того буде через три-чотири роки (створення активів для держави).  Тільки  якщо  ми думаємо жити в державі і далі, а не тимчасово працювати в уряді чи в інших структурах, то треба тепер вкладати капітал у дану галузь.

 

     Віталію Андрійовичу, будь ласка, ваша думка.

 

     МАСОЛ В.А.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань Чорнобильської    катастрофи    (Козелецький    виборчий    округ, Чернігівська область). Шановні народні депутати! Дозвольте сказати декілька  слів  про своє бачення бюджету на 1998 рік,  над яким ми працюємо.

 

     Чому ми завжди в бюджеті передбачаємо тільки сьогодення і  не думаємо  про  завтра?  Якщо  не  почнемо  працювати  на збільшення дохідної частини бюджету, стан економіки щороку погіршуватиметься. Що пропонується?  Пропонується збільшити видатки. За рахунок чого? Цього року уряд Лазаренка підписав угоди про величезні кредити. Ви подивіться,  скільки  ми сплачуємо відсотків за кредити з бюджету: 10 відсотків,  або 2 мільярди гривень!  У бюджеті 1996  року  цієї суми  не  було.  А  тепер  з  тієї  причини ми скоротили соціальні виплати, а найголовніше - практично заблокували розвиток народного господарства!

 

     Те, що  пропонує  уряд,  - один із шляхів виходу з кризи.  Як колишній директор  розумію,  що  10  відсотків  -  це  значна  для підприємства   цифра.  Одначе  ми  повинні  думати  про  майбутнє! Майбутнє - те,  що  пропонує  нині  уряд  стосовно  функціонування економіки. Маємо 56 підприємств (Валерій Павлович мені сказав), на які ми отримали кредити, що сплачуємо за них із державного бюджету пеню,   штрафи,  відсотки  і  не  виділяємо  коштів,  щоб  усе  те завершити.

 

     Отже, якщо ми голосуємо проти даного  рішення,  то  голосуємо проти  розвитку  нашої  держави.  Подобається це чи не подобається комусь, але кажу відверто, як я розумію дану справу.

 

     10 відсотків - загалом невелика цифра.  Якщо ми  хочемо,  щоб 1999  року  трохи  поліпшити  стан  справ,  то  повинні підтримати пропозицію уряду.

 

     Пропоную дещо кримінальне рішення,  але  то  все-таки  якийсь вихід.  Ми проголосували за індексацію вкладів населення. Грошей у бюджеті немає,  а ми даємо гроші не на розвиток господарства, а на індексацію.  Не  хочемо  голосувати за 10 відсотків амортизаційних відрахувань - голосуймо за зменшення індексації вкладів, а дамо ті кошти  на будівництво житла,  на розвиток окремих підприємств і за рахунок того збільшимо дохідну частину бюджету.  Треба  підтримати пропозицію щодо 10 відсотків амортизаційних відрахувань.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Олександре Олександровичу, можна?

 

     ГОЛОВА. Хвилинку!  Депутат  Пилипчук  пропонував  здійснювати відрахуванння залежно  від  пропорційності  використання  основних фондів.  Це можна, звичайно, підтримати, пропозиція слушна. Тільки це дуже ускладнює всю технологію.

 

     Слово депутатові    Пилипчуку,     потім     візьме     слово Прем'єр-міністр.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.   Амортизація  -  це  умовно  постійні  витрати підприємства.  Якщо накласти такий податок або замінити податок на прибуток   мобілізацією   10   відсотків   амортизації,   то   для підприємств,  на яких потужності освоєні на 80-90 відсотків, це не буде   руйнівним   фактором.  Але  підприємства,  які  працюють  з потужністю менше 50 відсотків,  незалежно від галузі, треба буде в такому  разі рятувати.  Якщо 100 відсотків умовно постійних витрат покласти на підприємства з випуском продукції менше 50  відсотків, а  потім  ще  й  мобілізувати  10  відсотків,  то це однозначно їх зруйнує.

 

     Через те треба,  щоб уряд диференціював  ставку  залежно  від рівня використання потужностей, аби не доводити деякі підприємства до штучного банкрутства.

 

     ГОЛОВА. Дякую (Шум у залі).

 

     Я надаю не "избирательно",  як ви  говорите,  я  надаю  слово Прем'єр-міністру   України.   Він   має   право   брати  участь  в обговоренні. А ви не Прем'єр-міністр поки що.

 

     Будь ласка, Валерію Павловичу.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Дякую. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні   народні  депутати!  Наведу  вам  два  невеликі  приклади нинішньої промислової політики.

 

     Учора в мене був директор Харківського тракторного заводу,  в якого  на  сьогодні  є 300 тракторів стопроцентної готовності і ще 200 з готовністю на 99,9 відсотка.  Нам же потрібно готуватися  до весняно-польових  робіт.  Скажіть,  будь  ласка,  де  взяти кошти? Товаровиробник їх не має,  щоб заплатити за трактори. Тим часом 50 відсотків  цих коштів повернеться до бюджету,  і ми розв'яжемо всі подальші питання.

 

     Далі. Два дні тому я був на запуску літака, подібного АН-140, на  який  є замовлення.  Потрібно всього 7 мільйонів гривень,  щоб запустити наступний потік і випробувати  вже  готовий  літак.  Але немає і копійки. От якраз ці кошти ми й направимо сюди. Тому прошу підтримати законопроект,  а ми розробимо та погодимо  з  комітетом порядок використання даних коштів.

 

     Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  ставлю  на  голосування  проект закону,  але спочатку зазначу таке.

 

     Закон про бюджет  приймається  на  рік.  Цифра  10  відсотків стосується   рентабельних   підприємств.  Використання  коштів  на капітальні  вкладення  здійснюється  під  контролем  і  за  участю профільних  комітетів  Верховної  Ради  та Кабінету Міністрів.  От такий загальний механізм.  Ставлю на  голосування  законопроект  у першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 220.

 

     Ще раз   ставлю   на  голосування  за  наполяганням  депутата Кравчука.

 

     "За" - 211. Не прийнято.

 

     Пропоную депутатам Чечетову від Комітету з питань економічної політики,  Сокерчаку  від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності разом  із  міністром  фінансів...  Миколо  Васильовичу, Леоніде   Івановичу,  Вадиме  Петровичу,  навіщо  через  весь  зал кричати?

 

     Будь ласка, депутате Пєхота.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Олександре Олександровичу, це питання стосується всього  нашого  балансу  бюджету,  і тому в розробленні цих питань повинна брати участь бюджетна комісія.  Стосовно  пропозицій  щодо податку  на прибуток,  то цього чіпати не можна,  бо саме на цьому податку побудовані всі місцеві  бюджети.  Ми  знову  порушимо  цей баланс. З голосу такого робити не можна.

 

     Пропоную також  голосувати  дане  питання  поіменно.  Бо коли йдеться про те,  щоб стримувати,  то всі голосуємо,  а коли  треба щось віддати на завершення будівництва об'єктів,  які працювали на економіку,  тут рука не підіймається.  Треба поставити цю норму на поіменне голосування.

 

     ГОЛОВА. Володимире  Юлійовичу,  справа  ж  не в поіменному чи непоіменному.  Кожен депутат,  який знає ситуацію у своєму окрузі, скаже,  що  і  в  мене  на таких самих підприємствах є незавершене будівництво,  у тому числі житла,  виробничих корпусів тощо.  Уряд пропонує 10 відсотків.  Визначайтеся, будь ласка. Ще раз ставлю на голосування таку пропозицію...

 

     "За" - 211.

 

     Будь ласка, слово має міністр економіки Суслов.

 

     СУСЛОВ В.І., міністр економіки України (Люботинський виборчий округ,  Харківська область). Уважаемые народные депутаты! Конечно, решение...

 

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу,  пробачте! Звертаюся до депутатів: припиніть  урештірешт!  Василю  Івановичу,  припиніть мітинг у тій частині залу. Сядьте, не заважайте говорити міністрові.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые народные депутаты!  Конечно,  решение, которое предлагается,  нельзя назвать хорошим.  Вы понимаете,  что оно принимается в чрезвычайной ситуации.  В этом  году  в  бюджете ничего  не  было предусмотрено на капитальные вложения.  В связи с этим мы не смогли достроить ряд важнейших об ектов, и государство, в  сущности,  не  проводило  политики централизованной структурной перестройки.

 

     Поэтому если  исходить  из  необходимости  проведения   такой политики,  то  данное  предложение  по  централизации 10 процентов капитальных  вложений  надо  было  бы  поддержать.  Это   позволит Министерству    экономики    определить   несколько   приоритетных направлений для завершения строительства (многие из вас обращались с   такими   просьбами)   и   профинансировать   эти  направления. Единственное, что, по моему мнению, в законе надо было бы указать, так    это    строго    целевое    использование    централизуемых амортизационных отчислений для осуществления капиталовложений.

 

     ГОЛОВА. Тоді я ще раз повторюю пропозиції. Залучається тільки 10  відсотків амортизаційних відрахувань рентабельних підприємств. Закон діє протягом одного року.  Використання цих  централізованих коштів  здійснюється  під контролем профільних комітетів Верховної Ради.  Можна додати "із щоквартальною інформацією Верховної Ради". Капіталовкладення  спрямовуються  на  конкретно визначені об'єкти. Ставлю це на голосування.

 

     "За" - 212. Не підтримується (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку!..  Я  прошу  не   наполягати   на   поіменному голосуванні.  Чому?  Зараз  поясню.  Вадиме Петровичу,  гаразд,  я поставлю це на голосування,  як ви наполягаєте.  Одну хвилинку.  Я поясню чому.

 

     Кожен депутат,  голосуючи  за  чи проти,  зможе аргументовано довести,  що він  голосував  правильно.  Якщо  він  говоритиме  зі спеціалістами,  він одну аргументацію використовуватиме,  якщо він говоритиме з дилетантами,  він по-іншому доводитиме свою  правоту. Та  суть  же не в тому.  Ми як політичний орган можемо визначитися щодо цього чи  ні?  Якщо  ні,  значить,  говоримо,  що  не  можемо визначитися.

 

     Але зведення всього, так би мовити, до передвиборної боротьби не дасть користі нікому.

 

     Депутате Пустовойтовський,  будь ласка.  Говорить  виконуючий обов'язки голови комітету.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  виконуючий  обов'язки голови Комітету Верховної Ради України з питань  бюджету  (Первомайський  виборчий округ,  Харківська  область).  Спасибо,  Александр  Александрович. Уважаемые коллеги,  давайте  вдумаемся.  Уже  почти  два  года  мы постоянно  говорим  о  том,  что  необходимы  чрезвычайные меры по выводу экономики  из  кризиса.  Какое  же  требуется  еще  падение экономики   страны,   чтобы   мы   приняли,   наконец,  решение  о необходимости принятия чрезвычайных мер  по  выводу  экономики  из кризиса?!

 

     Мы находимся  как  раз  в  ситуации,  когда чрезвычайные меры необходимы.  В данном случае,  если мы эти меры вводим на год,  то эти меры чрезвычайные,  безусловно непопулярные,  но необходимые в данном случае для того, чтобы вывести из кризиса хотя бы несколько отраслей, которые помогут преодолеть кризис остальным отраслям.

 

     Я предлагаю   успокоиться   и   правильно   проголосовать  за направление  10  процентов  централизованных  амортотчислений   на капвложения,  отлично  понимая,  насколько эта мера болезненна для каждого предприятия.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Анатолію Костянтиновичу,  ну, ви вже загітували Павла Михайловича...  А  треба,  щоб  було  226  голосів.  Ну  навіщо ці мітинги?

 

     Шановні депутати,  депутат Найда  Георгій  Іванович  пропонує використати   ці   кошти  в  місцевих  бюджетах  для  фінансування видатків,  пов'язаних із прийняттям на баланси  місцевих  бюджетів об'єктів соціальної сфери промислових підприємств.

 

     Я розумію  важливість  цієї  пропозиції.  Але  вона не зовсім переконлива,  тому що це зумовлює потім  перегляд  цілої  низки  і законів,  і  статей  бюджету.  До  того ж,  це практично нічого не дасть, якщо розібратися по суті.

 

     Тому з урахуванням пропозиції  виконуючого  обов'язки  голови Комітету  з  питань  бюджету  я  ще  раз  ставлю на голосування цю пропозицію. Вона висловлена була раніше.

 

     Йде голосування.

 

     "За" - 199. Не підтримується.

 

     Була пропозиція голосувати поіменно (Шум у залі).  Хто за те, щоб голосувати поіменно?

 

     "За" - 152.

 

     Пропозиція голосується поіменно. Будь ласка. Одну хвилинку! З мотивів голосування слово має депутат Азаров  -  голова  Державної податкової адміністрації України. Миколо Яновичу, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.,   голова   Державної   податкової  адміністрації України (Петровський виборчий округ,  Донецька область). Уважаемые народные депутаты!  Говорю специально для Ельяшкевича,  что я пока еще член бюджетного комитета и хочу сказать вот о чем.

 

     Уважаемые народные  депутаты,  коллеги!   К   сожалению,   за октябрь,  ноябрь  и  декабрь  этого года произошло резкое снижение доходов бюджета - почти на 200 миллионов гривень  ежемесячно.  Это факт. Вместо запланированных 2,2-2,5 миллиарда гривень мы получаем примерно на 200-250 миллионов  гривень  меньше.  Январь,  по  всем прогнозам   (прошлогодним,  позапрошлогодним  и  нынешним),  будет чрезвычайно сложным для финансирования расходов бюджета.

 

     Поэтому предлагаемое решение,  к сожалению, является решением чрезвычайным.  Ельяшкевич  прав  в  том,  что правительство должно предусмотреть перечень об ектов и,  как положено,  представить его на рассмотрение Верховной Рады.  И все это будет сделано.  Поэтому сейчас  законопроект  можно  даже  проголосовать  -  при   условии представления  правительством перечня об ектов,  на финансирование которых будут использованы эти средства,  Александр Александрович. Но  решение  надо принимать сегодня,  чтобы закон вошел в действие уже в январе. Условие - представление перечня об ектов, как было и раньше   (в   прошлом   и   в   позапрошлом   годах),   -   лимиты капиталовложений  и  перечни  об ектов  предоставлялись  Верховной Раде. Вот почему надо проголосовать еще раз!

 

     ГОЛОВА. Голосування  йде в поіменному режимі.  Будь ласка.  У першому читанні приймається  перший  законопроект  (Шум  у  залі). Анатолію  Івановичу,  голосується  пропозиція  прийняти  в першому читанні перший законопроект. Голосування поіменне.

 

     "За" - 193. Не підтримується (Шум у залі).

 

     Одну хвилиночку!  Я зобов'язаний зняти з розгляду це  питання (Шум   у  залі).  Одну  хвилиночку!  (Шум  у  залі).  Будь  ласка, висвітліть результати голосування по фракціях...

 

     "За" проголосували:

 

     комуністи - 32 з 82;  "Центр" - 33 з 38; СП і СПУ - 19 із 32; МДГ - 21 із 25;  "Єдність" - 11 із 21; "Реформи" - 4 з 24; Аграрна партія - 22 з  24;  "Незалежні"  -  6  із  15;  Рух  -  9  із  18; Соціально-ринковий  вибір  -  14  з  19;  група "Селяни" - 6 із 9; позафракційні - 16 із 30.

 

     Приблизно однакова розкладка... Тут не можна сказати, що були якісь політичні мотиви.  Просто хто як розуміє, так і голосує. Але і в тієї,  і в іншої частини депутатів є підстави  для  того,  щоб голосувати чи "за", чи "проти" (Шум у залі).

 

     Голосувати з пропозицією депутата Азарова?  (Шум у залі). Ну, будь ласка,  я ще раз поставлю на голосування цей законопроект  із пропозицією депутата Азарова щодо того,  щоб до 11 січня 1998 року був поданий перелік об'єктів,  на які будуть використані ці кошти. Щоб  Верховна  Рада  розглянула  і  затвердила  перелік  галузей і об'єктів,  куди будуть вкладені ці  кошти.  Зрозуміло?  Ставлю  на голосування ще цю пропозицію. Йде голосування.

 

     "За" - 238.

 

     Прийнято в першому читанні з урахуванням того, що до 11 січня 1998  року  Кабінет   Міністрів   подасть   Верховній   Раді   для затвердження перелік об'єктів,  на які будуть використані ці кошти

- на які об'єкти, які галузі.

 

     Я просив би проголосувати  відповідно  в  першому  читанні  і другий,  і  третій законопроект,  оскільки мова йде про приведення цих законопроектів у відповідність із першим.  Пропозиція прийняти другий законопроект у першому читанні ставиться на голосування. Це проект Закону про внесення змін до Закону про оренду. Прошу.

 

     "За" - 221.

 

     Я ще раз кажу:  оскільки ми прийняли в першому читанні перший законопроект,  то  другий і третій законопроекти треба приводити у відповідність з першим.  Тому я ставлю на  голосування  пропозицію прийняти  в  першому  читанні другий законопроект.  Він є у вас на руках, він обговорений.

 

     "За" - 225.

 

     Георгію Едуардовичу Мозер, будь ласка (Шум у залі).

 

     МОЗЕР Г.Е.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством    (Богунський    виборчий    округ,     Житомирська область).Уважаемый   Александр   Александрович!   (Шум   у  залі). Александр Александрович,  я обращаюсь именно к вам.  Ну нельзя  же прибегать  постоянно к каким-то политическим фальсификациям.  Мы с вами только что проголосовали предложение депутата Азарова о  том, чтобы  к  11  января  1998 года правительство представило перечень об ектов.  Но мы не принимали законопроект в первом чтении.  Зачем это  делается?  Повторяется  история  с принятием Закона о выборах народных депутатов.

 

     ГОЛОВА. Георгію  Едуардовичу,  ви  можете  висловлювати  свої міркування  і  мати свою позицію,  це ваше право,  але ви спочатку підніміть стенограму і почитайте,  що  я  ставив  на  голосування. Зараз  я прошу Секретаріат,  дайте стенограму Георгію Едуардовичу. Будь ласка,  будьте уважніші.  Я повторив  і  пропозицію  депутата Азарова.  Якщо у вас була інша думка, треба було її висловити. Які тут політичні спекуляції?  Мені просто незручно - не тому, що я це чую, а тому, що я від вас це чую (Шум у залі).

 

     Ну, вам узагалі завжди незручно (Шум у залі).

 

     Оскільки вже  проголосовано  пропозицію  прийняти  в  першому читанні проект закону,  другий і третій законопроекти не можна  не приводити у відповідність з першим.

 

     Тому ставлю  на  голосування  пропозицію  прийняти  в першому читанні другий проект закону. Будь ласка.

 

     "За" - 220.

 

     Тоді я прошу відповідний комітет до другого  читання  (на  11 січня) підготувати законопроекти про внесення змін до цих законів. Якщо ваші пропозиції будуть переконливі, якщо будуть враховані всі пропозиції, які тут були висловлені, ми приймемо ці документи.

 

     Будь ласка, депутате Чечетов.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.   Уважаемые   народные  депутаты!  Речь  идет  о приведении  Закона  "про  оподаткування  прибутку  підприємств"  в соответствие с принятым нами решением. Мы с вами приняли решение о том,  чтобы 10 процентов амортизационных  отчислений  направить  в бюджет  с последующим целенаправленным распределением этих средств на приоритетные отрасли.  А в  Законе  о  налогообложении  прибыли предприятий   (статья   8,   подпункт   8.3.1)   записано:   "Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають". То есть  мы  приняли  решение,  которое  противоречит данному закону. Поэтому эту коллизию надо устранить,  изменив  норму  Закона  "про оподаткування   прибутку   підприємств".   Еще   раз  говорю,  что предлагаемые  поправки  к  двум  законам  направлены   просто   на приведение этих законов в соответствие с принятым нами решением об аккумуляции 10 процентов амортизационных отчислений в госбюджете.

 

     ГОЛОВА. Михайле  Васильовичу,  ви  все  правильно   пояснили. Тільки  я  сказав  те  ж саме,  але депутати чомусь не підтримали. Оскільки перший законопроект готуватимуть до другого читання, тоді в порядку приведення у відповідність до нього інших законопроектів ви підготуєте тексти.  І оскільки законопроекти ці  складаються  з одної  фрази  (один  і  другий),  ви  запропонуєте поставити їх на голосування, і я думаю, що вони будуть проголосовані.

 

     І нарешті,  шановні  депутати!..  Що   ж   голосувати?   Одну хвилинку,   зачекайте!..   Я   ще   раз  повертаюся  до  мотивації проведеного голосування.  Звичайно, це непопулярно, і з точки зору інтересів  виробництва  це  неправильний  захід.  Але ми опинилися сьогодні в реальній ситуації,  і якщо за  рахунок  цього  не  буде поповнення   бюджету,   то  це  означає,  що  це  поповнення  буде здійснюватися за рахунок випуску більшого обсягу  цінних  паперів. Тому   що   не  нашим  банкам  платить  сьогодні  уряд,  а  банкам зарубіжним.  І якщо передбачати,  що економіка розвалиться і за це будуть відповідати конкретні люди - ті,  що сидять тут чи в іншому місці,  то тоді треба не голосувати, а сказати, що це неправильно, що є закон,  і треба все доводити до кінця,  ставити крапки над і. Але якщо зараз спробувати взяти ситуацію в руки і не дати повністю роздерти державу,  то на такий непопулярний крок треба йти.  Ось у чому суть цієї проблеми.  Про неї ми зараз не  говоримо,  бо  вона стосується  інших  статей бюджету,  але в цілому логіку і сутність нинішньої ситуації депутати, я думаю, вже добре зрозуміли.

 

     Оголошується перерва...  Хвилинку!  Хвилинку,  будь ласка! Що переголосовувати? Я просив би керівників фракцій зібратися під час перерви  і  порадитися,  як  бути  з  прийняттям  цих   та   інших законопроектів.  Депутати  пропонують  працювати  сьогодні  до  15 години.  Я хочу  сказати  так:  перелік  питань  ми  погодили.  Ми вилучили  з  нього  все  те,  що  не стосується законопроектів про бюджет і про організацію виборів. Розглянемо ці проекти законів до 13  години - після 13 години будете вільні,  до 15 години - будете вільні після 15 і так далі.

 

     Перерва на півгодини.

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Розглядається  проект Закону України про внесення змін до Закону України  про  оподаткування  прибутку  підприємств. Доповідає  Шитря  Олексій  Іванович,  заступник  голови  Державної податкової адміністрації.

 

     Будь ласка, на трибуну.

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації  України.  Шановні  народні  депутати!  Прийнятий 18 листопада  1997  року  Закон  про  внесення  змін  до  Закону  про оподаткування  прибутку підприємств підписано Президентом Леонідом Даниловичем Кучмою. Водночас Президент звернувся до Верховної Ради з  проханням  розглянути  питання про внесення змін і доповнень до цього закону. Його пропозиції викладено в порівняльній таблиці.

 

     Я хотів  би  дуже  коротко  висловитися  з  тих  питань,  які турбують уряд і які треба розглянути в невідкладному порядку.

 

     Порядок сплати авансових платежів до бюджету, що діяв раніше, до прийняття вами закону від 18 листопада, не позначався негативно на  діяльності  платників  податку,  оскільки розрахунки авансових внесків здійснювалися  ними  самостійно,  без  подання  податкової декларації.  При  цьому  штрафні  санкції  за  відхилення розмірів сплачених авансових внесків від розмірів внесків, перерахованих за результатами  звітного  кварталу,  не  застосовували.  Крім цього, порядок сплати авансових платежів,  встановлений  Законом  України про  оподаткування  прибутку  підприємств у редакції від 22 травня 1997  року,  забезпечував  рівномірність  надходження  до  бюджету податку   на   прибуток.   Так,  у  серпнівересні  поточного  року надходження авансових  платежів  щомісяця  становили  близько  500 мільйонів гривень.

 

     Скасування встановленого  у  травні  порядку сплати авансових внесків призведе  до  погіршення  фінансування  соціальної  сфери. Розрахунки показують, що в січні може не надійти приблизно 600-700 мільйонів гривень у рахунок таких надходжень.

 

     До речі, в окремих регіонах питома вага податку на прибуток у доходах  бюджету  становить від 40 до 95 відсотків.  Так,  у місті Нетішині Хмельницької області вона становить 95  відсотків,  місті Славутичі  Київської області - 82,  місті Кузнецовську Рівненської області - 79,  Сокирянському районі  Чернівецької  області  -  70, місті  Галичі  Iвано-Франківської області - 63,  місті Южному - 59 відсотків.  Отже,  як  свідчать  наведені   приклади,   скасування авансових   платежів   призведе   до  того,  що  для  фінансування соціальної сфери в цих регіонах практично не буде коштів.

 

     Щоквартальна сплата до бюджету податку на  прибуток  не  лише погіршить стан фінансово-бюджетної та соціальної сфер регіонів,  а й призведе до збільшення заборгованості платників  податків  перед бюджетом, оскільки їм треба сплачувати суму, яка припадає за цілий квартал.

 

     У чинному   Законі   України   про   оподаткування   прибутку підприємств  за приховування або заниження сум податку передбачено штрафи у  розмірах,  встановлених  законодавством.  Відповідно  до Закону   України   про   податкову  службу  такий  штраф  дорівнює двократній сумі, а в разі повторного порушення - п'ятикратній сумі заниженого платежу.

 

     З метою  пом'якшення  фінансових санкцій уряд вніс на розгляд Верховної  Ради  пропозицію  про  зменшення  суми   штрафу   -   з двократного  до  однократного  розміру.  Але поправками до закону, прийнятими  Верховною  Радою,  встановлено  штраф  у  розмірі   30 відсотків  від  суми  донарахованого  податку  (недоїмки) та пені, внаслідок   чого,   по    суті,    платники    звільняються    від відповідальності   за   виконання   податкових  зобов'язань  перед державою.  Тим часом з практики інших країн світу  ми  знаємо,  що таке несплата податків, до чого вона прирівнюється.

 

     Розмір штрафної   санкції,  встановлений  прийнятим  законом, фактично навіть менший,  ніж облікова ставка Національного  банку. Тому уряд пропонує повернутися до цього питання.

 

     І останнє.  Зазначеним законом скасовано пільги підприємствам

-   суб'єктам   експериментальної   економічної   зони    "Сиваш", встановлені  прийнятим  23  лютого  1996  року Законом України про деякі питання валютного  регулювання  та  оподаткування  суб'єктів експериментальної  економічної  зони  "Сиваш".  Це  дуже негативно позначається на діяльності цих підприємств.

 

     Тому Президент і уряд звернулися з  проханням  розглянути  ці невідкладні питання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До  Олексія  Івановича  будуть  запитання?  Немає запитань.  Сідайте.  Є запитання?  Будь ласка. 5 хвилин відведемо. Запишіться.

 

     Депутат Анісімов. За ним - депутат Юхновський.

 

     АНІСІМОВ Л.О. Прошу передати слово депутату Пєхоті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПЄХОТА В.Ю. У мене таке запитання. Скажіть, будь ласка, невже ви  не  бачили,  коли  приймався  цей  закон,  що   якщо   платежі надходитимуть  раз  на  квартал,  то  не  буде  змоги  виплачувати зарплату  вчителям,  лікарям  і  так  далі,  бо  місцеві   бюджети формуються  з  податку  на  прибуток?  Чому  тоді  не  було гостро поставлено це питання?

 

     Дякую.

 

     ШИТРЯ О.І.  Дякую за запитання.  Я міг би  нагадати,  скільки було дискусій з цього питання,  скільки разів Микола Янович Азаров як голова бюджетного комітету наголошував на тому, що це питання є одним з найболючіших для регіонів.  На жаль,  тоді переважила інша думка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат   Юхновський.   За    ним    -    депутат Пустовойтовський.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки та народної освіти  (Личаківський  виборчий округ,  Львівська  область).  Недавно  у нас була заступник голови адміністрації вільної економічної зони "Сиваш".  Вона  скаржилася, що  ми  часто повертаємося до законів,  які стосуються економічної зони "Сиваш" і  вносимо  до  них  зміни,  внаслідок  чого  зону  і розташовані  в ній підприємства,  зокрема содовий завод,  постійно лихоманить.

 

     Чи є необхідність у таких частих змінах? Чи не можна протягом п'яти років, відведених для експерименту, дати можливість цій зоні стабільно попрацювати в рамках тих  законів,  які  ми  прийняли  з цього питання?

 

     ШИТРЯ О.І.  Спасибі. Уряд вважає, поперше, що треба зберігати стабільним законодавство,  оскільки це вимога Закону  про  систему оподаткування.  По-друге,  навіть  сама по собі постановка питання про зміни викликає певну недовіру до тих рішень,  які приймаються. До  речі,  на  сьогодні  вже  названо  об'єкти  зони "Сиваш",  які працюють за схемою,  визначеною прийнятим законом.  І, безперечно, протягом  цих  п'яти  років  не  можна  вносити  змін  у  порядок, встановлений прийнятим законом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Справді,  треба чітко обумовити,  що цю  зону  не можна чіпати протягом п'яти років.  Депутат Юхновський у цьому має рацію на 100 процентів.

 

     ШИТРЯ О.І. Так.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пустовойтовський.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Уважаемые  коллеги,  если  внимательно проанализировать структуру местных бюджетов,  то мы убедимся,  что более 70 процентов их доходной части наполняется как раз  за  счет налога  на прибыль предприятий.  И если лишь раз в квартал вносить эти  налоги,  то  практически  местные  бюджеты  будут   полностью парализованы,  что  приведет  к чрезвычайным последствиям.  Думаю, много по этому поводу говорить не  стоит,  надо  просто  исправить ошибку, которую мы допустили.

 

     Что касается  экономической зоны "Сиваш".  Во многих развитых капиталистических  государствах,  богатых   и   даже   чрезвычайно богатых, складывались подобные сложные обстоятельства. Например, в Англии  с  шахтами.   Тогда   и   создавали   свободные   точечные экономические  зоны.  И  сегодня  в Англии 40 процентов инвестиций направлено иностранцами именно в те районы,  где реструктуризовали промышленность.

 

     Я думаю, что и по Сивашской зоне надо принять соответствующее решение.  И надо распространить опыт Англии на наш Донбасс с  тем, чтобы  расходовать  из  бюджета  меньше  денег на реструктуризацию угольной промышленности.

 

     Я прошу  принять  этот  закон  без  длительного   обсуждения, учитывая,   что   впереди  у  нас  рассмотрение  проекта  бюджета. Предлагаю ограничиться вот этим докладом,  ответами на  вопросы  и проголосовать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримуємо?

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     Я просив  би підтримати,  шановні колеги,  і проголосувати за проект закону. Нема інших думок? (Шум у залі).

 

     Депутат Сокерчак  як  співдоповідач  погоджується,   щоб   не затягувати час. Не погоджуєтеся? Ну, будь ласка.

 

     Слово надається Вячеславу Михайловичу Сокерчаку.

 

     СОКЕРЧАК В.М., виконуючий обов'язки голови Комітету Верховної Ради  України  з  питань   фінансів   і   банківської   діяльності (Савранський  виборчий  округ,  Одеська область).  Шановні народні депутати,  шановний  Олександре  Миколайовичу!  Комітет  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності  на засіданнях 24 і 25 грудня розглядав це питання і прийняв відповідне рішення.  Тому я не можу просто так погодитися.  Є рішення комітету,  і я повинен доповісти його Верховній Раді,  тим більше що нашому комітету було  доручено розглянути пропозиції Президента і визначитися щодо них.

 

     З більшістю пропозицій Президента ми погодилися,  визнали, що внесення нами деяких змін і доповнень до Закону про  оподаткування прибутку підприємств не було виправданим.

 

     Це стосується,  зокрема, підпункту "в" пункту 13.1 статті 13. Комітет згоден з пропозицією Президента викласти  цей  підпункт  у такій  редакції:  "в) роялті,  послуги типу "інжиніринг",  а також доходи від фрахту".

 

     Стосовно підпункту   "й".   Президент   запропонував    слова "перерахованих    (переданих)"    замінити    словами   "переданих (виконаних,  поданих)". Ми вважаємо, що Президент зробив правильне зауваження.  Тільки треба написати не "поданих", а "наданих", адже послуги надаються, а не подаються.

 

     Стосовно пункту  16.7,  яким  Президент  пропонує   доповнити статтю  16.  Ідеться про поквартальну чи помісячну авансову сплату податку на прибуток.  Нагадаю,  що в  пункті  16.4  записано  так: податок  сплачується  не  пізніше  20 числа місяця,  наступного за звітним кварталом.  Коли ми з вами приймали закон,  то домовилися, що все-таки треба переходити на квартальні розрахунки щодо податку на прибуток,  зважаючи на  те,  що  в  багатьох  країнах  прибутки взагалі  підраховують за підсумками року.  Ми вважаємо,  що навіть поквартально дуже важко вести облік, і через те погодилися з такою пропозицією.

 

     Ми розуміємо,  що  пропозиція  Президента спрямована на деяке пом'якшення сплати податків.  І все ж ми  вважаємо,  що,  зрештою, потрібно зв'язати звіт і сплату податків з бухгалтерським обліком, який сьогодні ведеться. Дуже важко сьогодні, наприклад, авансувати затрати  в сільськогосподарському виробництві,  на підприємствах з тривалим циклом виробництва.

 

     Тому комітет,  вважаючи  зауваження  Президента   правильним, все-таки  пропонує залишити стару норму,  тобто норму пункту 16.4, де записано,  що підприємство сплачує податок не пізніше 20  числа місяця, наступного за звітним кварталом. Ми розуміємо, що сьогодні це вплине  якоюсь  мірою  негативно  на  наповнення  бюджету,  але вважаємо,  що  треба  переходити  на  такий порядок.  Ніщо нове не дається безболісно.  Пропонуємо Верховній Раді не підтримувати  цю пропозицію Президента.

 

     Тепер стосовно   штрафних   санкцій.   Комітет  не  підтримав відповідну пропозицію Президента.  Ми вважаємо,  що  30  відсотків суми   донарахованого  податку  (недоїмки)  та  пені,  обчисленої, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку, що діяла  на  момент  сплати,  -  це  теж досить велика сума штрафних санкцій.  Науковоекспертне управління також звернуло увагу на це і вважає   за   доцільне   підвищену   норму   штрафних  санкцій  не застосовувати, а залишити норму прийнятого закону.

 

     Я не знаю,  Олександре Миколайовичу,  як нам краще розглядати законопроект  -  іти за пропозиціями Президента чи постатейно.  Як краще зробити?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Думаю, що краще всетаки йти по статтях.

 

     До пункту 13.1 немає зауважень? Давайте ми його проголосуємо. Потім проголосуємо пункт 16.7.

 

     СОКЕРЧАК В.М.   Олександре   Миколайовичу,  саме  пункт  16.7 визначає, яким буде авансування - помісячним чи поквартальним. Наш комітет...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А ми поставимо це на голосування.

 

     СОКЕРЧАК В.М.   Спочатку   треба   проголосувати   пропозицію Президента.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  просив  би,  шановні   колеги,   проголосувати поправку Президента до пункту 13.1.

 

     Сергій Леонідович Тігіпко. Будь ласка.

 

     ТІГІПКО С.Л.,    віце-прем'єр-міністр    України.    Шановний Олександре Миколайовичу,  шановні  депутати!  Мене  дивує  позиція комітету, адже ми завжди досягали порозуміння. Сьогодні податок на прибуток підприємств становить приблизно 35-40  відсотків  доходів місцевих бюджетів,  а в деяких місцях ще більше. Ми передали їм на перший квартал практично тільки це,  за рахунок цього податку вони й житимуть.  І якщо ми зараз не передбачимо сплату цього податку в порядку авансового платежу,  то я не знаю, як на місцях переживуть перший  квартал,  адже  тоді  освіта,  культура  -  все залишиться практично без фінансування.  Тому просив би  вас  підтримати  наші пропозиції і дуже виважено підійти до прийняття рішення.

 

     Про штрафи.  Сьогодні,  ви  бачите,  значно  зросла  кредитна ставка.  Якщо не підвищити штрафну ставку, то всім буде вигідно не платити  штраф,  а  брати  кредит  у  держави.  Штраф повинен бути штрафом, його треба сплачувати. І треба, щоб керівники підприємств боялися штрафних санкцій.

 

     Просив би, щоб ви нас підтримали.

 

     Дякую.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Я  хотів би пояснити.  Що стосується авансових платежів,  то,  гадаю,  позиція нашого комітету  виправдана.  Вона враховує нинішній стан бухгалтерського обліку та звітності.

 

     Щодо штрафів.   Якщо   сума  штрафу  і  пені  перевищує  суму недоїмки,  то  я  не  думаю,  що  це  правильно.  Через  те  ми  й запропонували  залишити  цю  норму  в редакції прийнятого закону і просимо нас підтримати.  Звичайно,  це справа Верховної Ради,  але комітет    дотримується   саме   такої   думки.   Її   поділяє   і науково-експертне управління Секретаріату Верховної Ради.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Було б найкраще,  безперечно,  якби ваша думка  і думка  Кабінету Міністрів збігалися,  тоді у нас тут не було б цих недоречностей.

 

     Я ставлю на голосування пункт  13.1  з  поправкою,  яку  вніс Президент  і  з якою погодився комітет.  Прошу проголосувати пункт 13.1. Підтримайте, будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Комітет підтримує цю пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.  Комітет  підтримує.  Активніше,  будь ласка.

 

     "За" - 222.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Я  ще раз прошу проголосувати.  Немає ж ніяких заперечень. Президент зробив правильне зауваження.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. Запросіть депутатів до залу.

 

     "За" - 255. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Ставлю на голосування пункт 16.7 у  редакції,  запропонованій Президентом.   Голосуємо.  Я  прошу  членів  партії  "Громада"  не вигукувати.

 

     "За" - 211.

 

     Ще раз голосуємо. Депутате Кальник, не агітуйте, а голосуйте. Я через вас цю пропозицію ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 220.

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Партия "Громада". Уважаемые коллеги, я просил бы не поддерживать  поправку  Президента,  потому  что  требование авансовых  платежей  от предприятий,  большинство из которых и так сидят на картотеке,  всю  финансовую  систему  нашего  государства приведет  к абсурду.  Следует помнить,  что главное в стране - это конкретные налогоплательщики,  и если они сегодня не могут платить налоги авансом,  то нечего с них и требовать этого.  Более того, я хочу напомнить,  что еще  совсем  недавно  мы  реструктуризировали долги наших налогоплательщиков бюджету. Чтобы не прибегать к этому в будущем, надо создавать правильную финансовую систему.

 

     И я  совершенно   не   понимаю   вицепремьера   по   вопросам экономической  реформы Тигипко,  который отстаивает идею авансовых платежей  в  бюджет.  Это  не  просто  отсутствие  реформ  -   это антиреформы.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким  чином...  Одну  хвилиночку!  Я  ставлю  на голосування пропозицію,  внесену  депутатом  Єльяшкевичем.  Я  так розумію, що він підтримує пропозицію комітету.

 

     "За" - 84. Не підтримується.

 

     Депутате Азаров. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты!  Хочу внести в этот вопрос ясность.  Закон выписан так, что предприятия самостоятельно определяют  размер  авансовых платежей.  Если же у предприятия нет возможности внести авансовый платеж,  то оно согласно закону и  не обязано его вносить. Речь идет о том, чтобы обеспечить равномерные поступления в  бюджеты  областей,  городов,  районов,  то  есть  в местные бюджеты.

 

     Насколько мне   известно,   более  56  процентов  предприятий работают с прибылью.  И  самому  предприятию  выгоднее  ежемесячно платить   налоги  в  местные  бюджеты,  из  которых  прежде  всего финансируются здравоохранение,  образование,  наука,  коммунальная сфера.

 

     Поэтому если  (я  просто отвечаю на возражение) у предприятия нет средств,  оно показывает нулевой платеж  и  рассчитывается  по итогам  квартала.  И  по итогам квартала делает перерасчет.  Таким образом,  тот закон о налогообложении прибыли,  который мы с  вами приняли,   в   этом   отношении  создает  нормальные  условия  для налогообложения предприятий.

 

     Я прошу поддержать поправку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Депутат  Чечетов  від  комітету.   Будь ласка.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.    Я    хочу    поддержать    Николая   Яновича. Действительно,  зарплату надо платить два раза в месяц или хотя бы один  раз  в  месяц.  А для этого необходимо ритмичное поступление денег в  бюджет.  Не  раз  в  квартал,  а  ритмичное,  ежемесячное поступление.   Это   первый  фактор,  или  гарантия,  ритмичной  в перспективе выплаты заработной платы и других выплат.

 

     Поэтому я предлагаю поддержать поправку Кабинета Министров.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. Давайте проголосуємо. Ми ж усі  розуміємо,  що  якщо не двічі,  то хоча б раз на місяць треба заробітну плату отримувати.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Воно  ж  не   заважає   зарплаті,   Олександре Миколайовичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.  Воно-то не заважає, але якщо в перший місяць не виплатили ,  то виплатять за квартал.  Я думаю,  що воно дає якийсь люфт для керівника підприємства.

 

     Вячеславе Михайловичу, будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  У пункті 16.4 записано, що податок сплачується до бюджету не пізніше  20  числа  місяця,  наступного  за  звітним кварталом.  Це ж не забороняє...  Ми ж дотримуємося принципу:  все те,  що не  забороняється,  -  дозволяється.  Це  ж  не  забороняє керівнику підприємства звітувати, наприклад, за січень, за лютий і за березень. Але обов'язково повинен бути звіт за квартал.

 

     Те, що пропонує  сьогодні  Президент.  Дійсно,  норма  нібито легка.  Але ж ми знаємо,  що обов'язково приймуть інструкцію, якою зобов'яжуть керівника підприємства платити помісячно.

 

     Кажуть, що  не  буде  штрафних  санкцій.   Але   ж   сьогодні підприємства настільки важко почуваються,  що аванси і платежі для них...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування в редакції комітету.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Так це ж норма прийнятого  закону,  Олександре Миколайовичу!  Якщо поправка не проходить,  то залишається те,  що діє.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну  хвилиночку!  Тоді  давайте  послухаємо   ще генерального директора.

 

     Ландик Валентин Іванович. Будь ласка.

 

     ЛАНДИК В.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Ленінський виборчий округ, Донецька  область).  Шановні  колеги,  я  не  проти  того,  щоб ви сплачували заробітну плату вчителям,  лікарям і так далі. Я тільки за  це.  Але  що  стосується  авансових  платежів,  то у нас нічим виплачувати заробітну плату.  Про які  ж  авансові  платежі  можна говорити!  Немає грошей,  є лише бартер.  Олександре Миколайовичу, лише бартер,  а грошей і  близько  немає.  Нам  треба  думати,  як піднімати виробництво - промисловість і сільське господарство,  це головне.

 

     Тому я  підтримую  комітет.  І  прошу  вас,  шановні  народні депутати, підтримати комітет, бо у нас просто іншого виходу немає. Це ми просто задекларуємо,  що є авансові платежі. З чого, де вони

- авансові платежі? Лише бартер.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пустовойтовський. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.   Олександре  Миколайовичу,  я  теж  прошу слова.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Уважаемые коллеги, я хотел бы обратить ваше внимание на то, что мы сейчас при обсуждении учитываем только государственные предприятия.  Наряду с ними есть много предприятий негосударственного  сектора,  которые  в  золоте  купаются.  И мы, получается,  их  тоже  освобождаем  от  авансовых  платежей.   Это во-первых.

 

     Во-вторых, правильно, мы должны обязательно думать о том, как поднять предприятия, как их поддержать. Но давайте же будем думать о   наших   избирателях,  которые  должны  каждый  месяц  получать зарплату,  пенсию.  А пенсии отчисляются из этой  самой  зарплаты, которую  надо  получать  каждый месяц.  Поэтому нельзя нам принять такое безответственное решение.

 

     Я приглашаю  всех  проголосовать  все-таки   за   то,   чтобы авансовые  платежи  вносились  с  учетом состояния предприятий.  У кого-то дела очень плохие - он будет рассредоточивать эти платежи, а  у  кого  хорошо  -  тот  платит каждый месяц и дает возможность содержать социальную сферу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто пропозиція Президента і  думка  Комітету  з питань  бюджету  збігаються.  Я  цю  пропозицію  ще  раз ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Олександре Миколайовичу, можна?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Павловичу, будь ласка.

 

     Зніміть голосування.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Шановний Олександре Миколайовичу, шановні депутати!  Я  хочу  сказати,  що  в другому півріччі 1997 року нам удалося  зменшити  заборгованість  із   заробітної   плати   перед бюджетними   організаціями   на   500   мільйонів  гривень.  Я  це підтверджую офіційно.

 

     У пункті  16.7  у  редакції  Президента  записано:  "Протягом кварталу платники податку,  за винятком нерезидентів та виробників сільськогосподарської продукції, сплачують до бюджету за перший та другий місяці кварталу авансові внески податку, визначені згідно з пунктом 16.3 цього закону наростаючим підсумком з  початку  року". Якщо ми тільки не запровадимо авансові внески,  то протягом перших трьох місяців не буде  фінансуватись  жодна  бюджетна  установа  - школи, інші навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, культури, Збройні Сили, органи внутрішніх справ і так далі.

 

     Я зустрічався з керівниками підприємств,  зокрема в Донецькій області. Ніхто з них не заперечує проти авансових внесків, тому що по закінченні кварталу на  рахунках  підприємств  ніколи  не  буде необхідної  суми,  ми  лише  збільшимо  заборгованість підприємств перед  бюджетом.  Тому  я  прошу  вас  проголосувати  все-таки  за пропозицію уряду.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставлю її на голосування.

 

     Треба просуватися  вперед,  у нас попереду ще розгляд проекту бюджету.

 

     "За" - 222.

 

     Ще раз ставлю на голосування.  Будь  ласка.  В  останній  раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 283. Прийнято.

 

     Пункт 20.4 щодо штрафів.

 

     Будь ласка, Вячеславе Михайловичу.

 

     СОКЕРЧАК В.М.   Олександре  Миколайовичу,  я  вже  пояснював. Президент  пропонує  штраф  у   розмірі   донарахованого   податку (недоїмки),  тобто  100  відсотків.  Наш комітет пропонує залишити штраф у розмірі 30 відсотків  до  недоїмки,  враховуючи,  що  пеня обчислюється   виходячи   із   120   відсотків   облікової  ставки Національного банку. Це досить високі штрафні санкції.

 

     Я вважаю,  що норму чинного закону не треба переглядати, тому що...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   на   голосування   пропозицію,   внесену Кабінетом Міністрів.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Це пропозиція Президента і Кабінету Міністрів. Комітет її не підтримує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосується пункт 20.4.

 

     "За" - 186.

 

     Ставлю цей пункт у редакції, яку пропонує...

 

     СОКЕРЧАК В.М. Ні, це норма чинного закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, залишається стара редакція.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Ні, Олександре Миколайовичу... (Шум у залі).

 

     Значить, я нечітко висловив позицію комітету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вячеславе  Михайловичу,  цей  пункт залишається у старій редакції?

 

     СОКЕРЧАК В.М. Так же не можна! Є норма чинного закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вячеславе  Михайловичу,  у  попередній   редакції залишаємо.

 

     Наступний пункт 20.7.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Ні, пункт 22.5.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  ставлю  на  голосування пункт 22.5 у редакції, запропонованій Президентом і Кабінетом Міністрів.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Олександре  Миколайовичу!  Я  хотів  би   дещо пояснити.  Це  стосується  оподаткування  суб'єктів господарювання зони "Сиваш".  Ми уважно  розглянули  пропозицію  Президента  і  в принципі   погодилися  з  нею.  Так,  оподаткування  прибутку  цих підприємств слід здійснювати  відповідно  до  Закону  України  про деякі  питання  валютного  регулювання  та оподаткування суб'єктів експериментальної  зони  "Сиваш".  Водночас  комітет  вважає,   що редакційно  це слід викласти так,  як записано у згаданому законі. Через те пропонується пункт 22.5 викласти в редакції, яку наведено в правій колонці. Тоді це відповідатиме і пропозиції Президента, і чинному закону про зону "Сиваш".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  ставлю  на  голосування  пункт  22.5  у  такій редакції. Кабінет Міністрів підтримує. Підтримайте, будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Прошу підтримати.

 

     "За" - 252.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще виступить Микола Янович, і будемо голосувати в цілому. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Уважаемый   Александр   Николаевич,   уважаемый Вячеслав   Михайлович,   уважаемые  депутаты!  Я  попрошу  вас  на секундочку задуматься и задать себе следующий вопрос. Будете ли вы платить  налог  на прибыль,  если штрафные санкции за его неуплату будут меньше,  чем учетная ставка Национального банка,  и  меньше, чем  ставка  по  кредитам  в коммерческом банке?  Какой нормальный хозяйственник будет в этих условиях платить налог?  Я попросил  бы на  этот  вопрос  ответить министра финансов и министра экономики, которые здесь присутствуют.  Я,  будучи директором предприятия, не стал бы платить налог. Это совершенно очевидно.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Миколо Яновичу,  Олександре Миколайовичу, можна, я ще скажу?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Павловичу, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.   Шановні   народні   депутати,   шановний Олександре Миколайовичу! Кабінету Міністрів і Державній податковій адміністрації було доручено проаналізувати виконання  законодавчих актів з питань оподаткування.  Перевірками, проведеними податковою адміністрацією у другому  півріччі  1997  року,  на  57  відсотках перевірених  підприємств  було  виявлено  порушення порядку сплати податків.  Тому обов'язково треба піти  на  те,  про  що  говорить Микола Янович, тобто штрафні санкції потрібно збільшити.

 

     Учора згідно   з   постановою  Кабінету  Міністрів  закінчено перевірку Укргазу  і  Укргазпрому.  Наведу  тільки  один  приклад: Запорізький  феросплавний  завод  використав  електроенергії на 11 мільярдів гривень,  а до бюджету сплатив нуль.  Чому?  Тому що йде суцільний  бартер.  Якщо  ми  не підвищимо розмір штрафних санкцій щодо таких підприємств, у нас ніколи в бюджеті не буде коштів.

 

     Я дякую вам за увагу.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні  народні  депутати,  те,  що  сьогодні ставка  Національного банку і комерційних банків вища,  ніж розмір штрафної санкції, який ми пропонуємо, це біда банків. Треба ставки знижувати.  Ми  знаємо про факти,  коли сума штрафу і пені більша, ніж сума недоїмки.  Звідки ж брати на це кошти?  Так, треба карати тих, хто ухиляється від сплати, але ж і в цьому повинна бути якась міра.  Тому комітет пропонує  залишити  норму,  яка  є  в  чинному законі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я   ще  раз  ставлю  на  голосування  пропозицію, внесену Президентом і Кабінетом Міністрів. Будь ласка.

 

     "За" - 195.

 

     Пункт 20.4 залишається в попередній редакції.

 

     Наступна поправка, будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Під   час доопрацювання  цього  закону  до  нашого  комітету надійшло багато листів із проханням роз'яснити,  що включати до валового доходу, а що   не   включати.   Ми   порадилися   з   Державною   податковою адміністрацією і,  щоб усім було зрозуміло, що саме не включається до  валового  доходу,  пропонуємо  доповнити  пункт 4.2 підпунктом 4.2.15  такого  змісту:  "Вартість  основних  фондів  у  випадках, передбачених чинним законодавством, безоплатно отриманих платником податку за рішенням органів центральної виконавчої  влади  або  за рішенням  місцевих  органів  виконавчої  влади  у  разі  отримання спеціалізованими    експлуатуючими     підприємствами     об'єктів енергопостачання,   газо-   і  теплозабезпечення,  водопостачання, каналізаційних мереж,  а також у випадках отримання  у  комунальну власність    відповідними   територіальними   громадами   об'єктів соціальної інфраструктури, зазначених у підпункті 5.4.9 пункту 5.4 статті  5  цього  закону,  що перебували на балансі підприємств та утримувалися за їх рахунок,  з метою здійснення експлуатації таких основних фондів.

 

     Основні фонди,  що  отримуються у випадках,  передбачених цим підпунктом, приймаються на баланс за балансовою вартістю.

 

     Порядок безоплатної передачі основних  фондів  встановлюється Кабінетом Міністрів України".

 

     У зв'язку   з  цим  підпункт  4.2.15  ми  пропонуємо  вважати підпунктом 4.2.16.

 

     Це дуже  важливе  доповнення  до  цього   закону,   і   треба обов'язково внести його.  Iдеться про передачу об'єктів соціальної сфери, мереж каналізації, водогонів тощо. Прибутку від передачі їх немає,   якщо  органи  виконавчої  влади  беруть  на  баланс  такі підприємства.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Як Кабінет Міністрів?  Підтримує  цю  пропозицію? Голосуємо. Кабінет Міністрів підтримує.

 

     СОКЕРЧАК В.М.   Ми   погодили   це   з  Державною  податковою адміністрацією і з Кабінетом Міністрів. Прошу підтримати.

 

     "За" - 254. Прийнято.

 

     Ще одна пропозиція нашого комітету стосується пункту  16.4  і зумовлена  тим,  що  на практиці виникає багато запитань з приводу того, що вважати сільськогосподарським підприємством, якою повинна бути   в  цьому  питома  вага  виробництва.  Ми  пропонуємо  абзац четвертий пункту 16.4 замінити  абзацами  четвертим-шостим  такого змісту:  "Підприємства,  основною  діяльністю  яких  є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію про прибуток у визначені   цим   пунктом  строки  за  формою,  що  встановлюється центральним податковим органом.

 

     З метою оподаткування  до  підприємств,  основною  діяльністю яких  є  виробництво сільськогосподарської продукції,  відносяться підприємства,  валовий  дохід  яких   від   операцій   з   продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує п'ятдесят  відсотків  загальної суми валового доходу.

 

     У разі,  якщо  за  звітний  (податковий)  рік  валовий  дохід названих підприємств від продажу  сільськогосподарської  продукції не  перевищує п'ятдесяти відсотків загальної суми валового доходу, податок  на  прибуток  таких  підприємств  від  продажу  продукції (товарів,     робіт,     послуг),    що    не    відноситься    до сільськогосподарської   продукції,   сплачується   в    загальному порядку".

 

     Я думаю,   що  це  правильна  норма,  вона  дасть  можливість відсікати тих,  хто хоче  замаскуватися  під  сільськогосподарське підприємство, щоб насправді займатися іншими видами діяльності.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолію Степановичу Даниленко, що ви скажете?

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального  розвитку села (Миронівський виборчий округ,  Київська область).  Дякую.  Давайте повернемося до тих регіонів, наприклад, Прикарпаття,  Карпати,  Закарпаття та інші, де є багато людей, які кілька   років   тому   працювали   і   в   сільськогосподарському виробництві, і в підсобних промислах. Сьогодні вони мають по 15-20 соток землі на людину і покинуті в цій ситуації (ви знаєте про  що я  кажу).  Тому  не  можна підходити так однозначно:  якщо валовий дохід від операцій з продажу  сільськогосподарської  продукції  не досягає   50   відсотків,   то   це  вже  не  сільськогосподарське підприємство. Я вважаю, тут треба подумати і ще раз обрахувати, бо люди,   які  проживають  у  сільській  місцевості,  по  суті,  усі хлібороби.  Але доля змусила їх займатися іншим виробництвом,  щоб вижити. І тому підхід має бути інший.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Анатолію Степановичу, справа в тому, що в зоні Карпат і Прикарпаття завжди мали 50-60  відсотків  прибутку від  підсобних  промислів.  Сьогодні,  я впевнений,  вони цього не мають.  А підсобні промисли  в  господарствах  лісостепової  зони, поліської і степової взагалі розвалили.  Тому,  гадаю,  пропозицію комітету треба підтримати.  Якщо вони піднімуться до цього  рівня, можна буде до цього повернутися.

 

     Ставлю на голосування пункт 16.4 в редакції комітету. Кабінет Міністрів підтримує.

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     Пункт 22.17.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Пропонується розширити норму чинного закону  і доповнити  статтю  22  абзацами  другим  та  третім такого змісту: "Підприємства,   основною   діяльністю    яких    є    виробництво сільськогосподарської продукції,  податок на прибуток,  визначений за результатами господарської діяльності з 1 липня 1997 року по 31 грудня  1997  року  згідно  з нормами цього закону,  до бюджету не сплачують.

 

     Декларація про  прибуток   за   вказаний   період   названими підприємствами подається до 1 квітня 1998 року".

 

     Чому пропонується  внести  таку зміну?  Справа в тому,  що за статтею 14 чинного  закону,  до  якої  не  було  поправок,  доходи виробників   сільськогосподарської  продукції  оподатковуються  за підсумками діяльності в 1998 році.  Щоб усе це врегулювати,  ми  й пропонуємо зробити такий запис.  Я думаю,  це правильне рішення, і воно погоджене з податковою адміністрацією.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію доповнити  пункт 22.17 абзацами другим та третім. Кабінет Міністрів підтримує.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  І розділ ІІ: "Цей закон набирає чинності з дня його опублікування..."

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування розділ ІІ.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     Ставлю на голосування в цілому  проект  Закону  про  внесення змін  і  доповнень  до  Закону  України про оподаткування прибутку підприємств. Будь ласка.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     ---------------

 

     Проект Закону   України   про   внесення   змін   до   деяких законодавчих  актів  України  з питань оподаткування.  Доповідач - Шитря Олексій Іванович.

 

     Будь ласка.

 

     ШИТРЯ О.І.  Шановні народні депутати!  Вносячи ці  зміни,  ми просто виправляємо помилки,  яких,  на жаль,  було допущено. За ці півроку практика показала, що було прийнято не те, що потрібно.

 

     Президент підписав прийнятий  Верховною  Радою  19  листопада Закон  про  внесення  змін  до  деяких законодавчих актів з питань оподаткування і запропонував  розглянути  як  невідкладний  проект Закону  про  внесення  змін  до  деяких  законів  України з питань оподаткування. Прокоментую деякі його положення.

 

     Перше. Ми прийняли норму щодо внесків до благодійних  фондів, але в поправках написали, що кошти за продаж товарів, які надійшли для благодійної допомоги,  вилучаються в недобросовісного продавця і   зараховуються   до   фондів.   Уряд  пропонує,  щоб  ці  кошти зараховувалися до бюджету,  тому що так  було  завжди.  Чому  вони повинні надходити до якихось фондів?

 

     Друге. У  нас  зараз  стоїть  "Атлантика",  та  й  не  тільки "Атлантика" (це щодо ввезення  рибопродуктів  на  митну  територію нашої держави). Відповідно до закону вони повинні сплатити за свою продукцію податок на додану вартість,  а потім  ми  їм  будемо  це компенсувати.   Пропонується,  щоб  продукція,  власником  якої  є український   резидент,   не   оподатковувалася    при    ввезенні (пересиланні) на митну територію.

 

     Ще одне. 16 листопада ми прийняли поправку, якою встановлено, що  податкову  накладну  треба  виписувати  в  момент   виникнення податкових зобов'язань.

 

     Що це  означає?  Ми внесли поправку на рік щодо вираховування податку на додану вартість, і тепер виходить, що коли ви, скажімо, відвантажуєте  продукцію  з  Києва  у  Львів,  то  не  маєте права виписати податкову накладну.  Ви випишете її тільки тоді, коли вам надійдуть   гроші.   Тобто   це   заплутує   і  вас,  і  податкову адміністрацію, і облік, і таке інше.

 

     До речі,  Державна податкова адміністрація згідно  з  нормами закону,  які  діяли до прийняття поправки,  направила свого листа, яким зняла напругу,  пов'язану з  випискою  податкової  накладної. Прийнявши  ту  поправку,  ми знову повернулися до цього положення. Тому уряд пропонує внести такі зміни.

 

     І ще одна поправка,  яка була ініційована Комітетом з  питань фінансів  і  банківської  діяльності:  у  разі,  коли  покупцю  не виписується податкова накладна,  він може звернутися до податкової адміністрації,   і   вона   повинна  розглянути  й  притягнути  до відповідальності  того  продавця,  який   не   виписав   податкову накладну.

 

     Ця норма  дуже  суперечлива.  Вона,  поперше,  дає  змогу  не виписувати податкову накладну,  а по-друге,  я можу спрогнозувати, призведе  до  безлічі  звернень до податкової адміністрації,  і та змушена буде займатися цими справами  й  накладати  штрафи,  тобто займатися  не  тією  роботою,  якою  повинна  займатися  податкова адміністрація.

 

     У нас є правові норми захисту громадян, споживачів. Тож нехай би вони й діяли. А цю норму уряд пропонує вилучити.

 

     Спасибі за увагу.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Олексія Івановича?  Немає. Сідайте, будь ласка. Що комітет з цього приводу думає?

 

     Вячеслав Михайлович Сокерчак. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні народні  депутати!  Комітет  з  питань фінансів  і  банківської діяльності 26 грудня розглянув зауваження Президента і дійшов висновку, що з деякими з них треба погодитися.

 

     Стосовно підпункту 5.1.21 статті  5  Закону  про  податок  на додану вартість, де йдеться про марковані товари, отримані з метою надання благодійної допомоги.  Ми погодилися з тим, що в ситуації, коли  товар,  призначений для благодійної допомоги,  продається за гроші чи за якусь іншу плату,  обмінюється,  скажімо, за бартером, продавець   повинен   бути  покараним.  Отже,  ми  погоджуємося  з пропозицією Президента про те,  що ці товари конфіскуються в дохід держави у встановленому законом порядку. Є ряд норм законодавства, які це регулюють.

 

     Далі. Наш комітет пропонує пункт 5.4 статті 5 викласти  трохи в іншій редакції.  У чому тут річ? До нашого комітету, у податкову адміністрацію,  до уряду надходить дуже багато  листів  з  приводу того,  що не зовсім урегульована ситуація,  коли наші риболовецькі судна ловлять рибу,  переробляють її і потім пересилають на  митну територію.  У  законі йдеться про наші порти,  а вони,  наприклад, перевантажують у прибалтійських портах, щоб не йти в Чорне море, і поїздами, автомобілями доставляють сюди, на територію України.

 

     Тому пропонуємо   пункт   5.4   викласти  в  такій  редакції: "Звільняються від  оподаткування  операції  з  ввезення  на  митну територію України товарів морського промислу (охолоджені,  солоні, морожені, консервовані, перероблені в борошно або в іншу продукцію риба,   ссавці,  мушлі,  ракоподібні,  водні,  рослинні  та  інші, видобуті,  виловлені  або   вироблені   суднами,   занесеними   до державного  суднового реєстру України або суднової книги України). Операції  з  подальшого  продажу  зазначених  товарів   юридичними особами,  судновласниками  або  фрахтувальниками оподатковуються в загальному порядку".  У попередній редакції закону  було  записано тільки таке:  "виловлену морську рибу, безхребетних, ракоподібних, підготовлених до реалізації".  Ми ж даємо право, оскільки на наших суднах  є  обладнання для переробки цієї продукції,  доставляти на територію України і консерви. Головне, щоб це були наші судна і це не було імпортом товару.

 

     Я просив би підтримати цю норму.  Думаю,  вона якраз урегулює ті спірні питання.

 

     Наступна пропозиція.  Олексій Іванович говорив про  податкові накладні.  Президент  пропонує  вилучити  другий  абзац  підпункту 7.2.6:  "У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної" і так далі.

 

     Чому ми пішли на цю норму?  Тому що доки Закон про податок на додану вартість не стане  справді  нормою  для  всіх,  нормою  для обов'язкового виконання,  ми пропонували застосовувати запис, який був у лівій колонці,  тобто  в  разі,  якщо  продавець  відмовився видати  покупцеві накладну,  надаємо право покупцеві звернутися до кінця  поточного  податкового  періоду  з  відповідною  заявою  до податкового органу за своїм місцезнаходженням.  До заяви додаються копії товарних чеків.

 

     Своєчасно подана  заява  стає  підставою  для  включення   до податкового  кредиту  суми податку на додану вартість,  сплачену у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

 

     Ми вважали, що це буде тимчасова норма і вона перестане діяти тоді, коли всі зрозуміють, що Закон про податок на додану вартість треба виконувати.  Але,  на нашу думку,  цей крок  був  доцільним, оскільки потерпають покупці товарів.  Хоча, як ви знаєте, минулого разу ми визначили,  що податкова накладна виписується на суму  від 20  гривень.  Якщо  товари  купуються  на  суму  менше 20 гривень, податкова накладна не виписується.  Отже,  ми дещо врегулювали  цю норму.

 

     Президент пропонує   вилучити   другий   абзац.  Наш  комітет пропонує залишити його до того часу,  доки наші платники податку і ті,  хто  продає  товар,  не  зрозуміють,  що  Закон про ПДВ треба виконувати, бо інакше вони будуть покарані.

 

     А для того щоб вони відчували необхідність  його  виконувати, ми  пропонуємо другий абзац пункту 10.1 статті 10 викласти в такій редакції:  "У разі відмови продавця у  видачі  покупцю  податкової накладної продавець зобов'язаний зменшити суму податкового кредиту поточного  податкового  періоду  на  суму  податку,  сплачену  при продажу товару (робіт, послуг)".

 

     Отже, з  одного  боку,  покупець  звертається  до  податкової адміністрації для того,  щоб захистити себе  при  сплаті  податку, коли  в  нього  немає  податкової  накладної,  а  з  другого боку, податкова адміністрація має право  покарати  продавця  за  відмову видати податкову накладну. Ось суть поправки до пункту 10.1 статті 10.

 

     Стосовно статті  11.  Президент  пропонував  у  пункті  11.11 речення   "При  цьому  податкова  накладна  виписується  в  момент виникнення податкових  зобов'язань  відповідно  до  цього  пункту" вилучити.  Ми  врахували  цю  пропозицію  Президента.  Наш комітет пропонує  записати  в  цьому  пункті  ще  таке:  "Це  правило   не поширюється  на  продаж  або  купівлю  товару  в  межах  бартерних (товарообмінних) операцій".  Цей запис вкрай необхідний,  він  дає змогу усунути суперечності деяких норм закону.

 

     Далі. Президент  пропонує  внести  деякі  зміни й до статті 7 Закону  про  державне  регулювання  імпорту  сільськогосподарської продукції.  Ми  частково  врахували  його  пропозиції,  але в ході дискусії в присутності представників  уряду  дійшли  висновку,  що треба внести редакційні уточнення, щоб ця норма була зрозумілішою. Тобто товари  груп  1-14  за  Гармонізованою  системою  і  те,  що обкладається  ввізним  митом,  -  ми це розділили.  З дня набрання чинності    Законом    про    державне     регулювання     імпорту сільськогосподарської  продукції до 1 січня 1999 року норми Закону України    про    операції    з    давальницькою    сировиною    в зовнішньоекономічних   відносинах   стосовно   готової   продукції товарних  груп  1-24  Гармонізованої  системи  опису  і  кодування товарів,  що  вироблена  з  давальницької  сировини  резидента,  в частині  звільнення  від  сплати  податку   на   додану   вартість поширюються   тільки   на   готову   продукцію,  що  ввозиться  за договорами, згідно з якими давальницька сировина була повністю або частково  вивезена  за  межі  митної території України до 1 жовтня 1997 року.  А в частині звільнення від обкладення ввізним митом та непідпадання  під  режим  ліцензування  та  квотування - тільки на готову продукцію,  що ввозиться  за  договорами,  згідно  з  якими давальницька  сировина повністю або частково була вивезена за межі митної території України до набрання чинності цим законом.

 

     Отже, ми  врахували  пропозицію   Президента,   але   змінили редакційно, щоб було зрозуміло, про що йдеться.

 

     Я прошу   підтримати   ці  зміни,  якщо  вони  не  викликають заперечень.

 

     ГОЛОВА. Вячеславе Михайловичу,  ми  розглядаємо  документ  за процедурою  розгляду  пропозицій  Президента,  тобто за процедурою другого читання.  Ви вже 10 хвилин доповідаєте  про  логіку  своїх змін. Ми згодні з нею, комітету ж доручено.

 

     Я хотів  би  запитати:  Олексій  Іванович  погодився  з  цими варіантами? Він же представляє цей проект.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Він не погодився  тільки  з  тим,  що  комітет відхилив  пропозицію  про  вилучення  із  статті  7 другого абзацу підпункту 7.2.6,  де йдеться про те,  що покупець у  разі  відмови продавця  виписати  йому  податкову  накладну  може  звернутися із заявою (до неї додаються  копії  товарних  чеків)  до  податкового органу,   щоб   йому   зарахували   придбання   цих   товарів  для відшкодування ПДВ.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Олексію    Івановичу,    чим    ви    можете аргументувати?

 

     ШИТРЯ О.І.  Олександре  Олександровичу,  це  питання  не  раз обговорювалося в комітеті.  Ми вже закладаємо в  закон  можливість невиписування   податкової   накладної,   а   в   чинному   законі передбачено,  що її все-таки треба виписувати.  Я згоден,  щоб іще раз  розглянути  цю  норму  і через деякий час повернутися до неї, оскільки вона торкається дуже багатьох аспектів права.

 

     ГОЛОВА. Є такий вихід.  Оскільки комітет  аналізував  усі  ці обставини, давайте підтримаємо цю редакцію, хай закон діє. А потім окремо розглянемо пропозицію Кабінету Міністрів.

 

     ШИТРЯ О.І.  Олександре Олександровичу,  іще  стосовно  пункту 11.11 статті 11. Комітет погодився з пропозицію Президента, тільки тут записано "до 1 січня 1998 року".  Ми  вважаємо,  що  ця  норма повинна бути постійною. Інших заперечень немає.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Олексію Івановичу,  ми записали, що до 1 січня 1999  року  датою  виникнення  податкових  зобов'язань  з  продажу товарів (робіт, послуг) є дата зарахування коштів від покупця.

 

     І ще    одне,   Олександре   Олександровичу.   Президент   не погоджується з тим, щоб залишити другий абзац - щоб у разі відмови продавця  виписати податкову накладну покупець міг зареєструватися в податковій адміністрації.  Але ж може статися так,  що  покупець буде  покараний  податковою  адміністрацією  за те,  що не отримав податкової накладної. Через те ми вважали за необхідне врегулювати це. Президент нас не зовсім у цьому підтримує.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Олексію  Івановичу,  якщо ми проголосуємо в цій  редакції,  Президент  може  підписати  закон  чи  ні?  Це   ж зауваження Президента, а ви представляєте його інтереси.

 

     ШИТРЯ О.І. Олександре Олександровичу, ми прийняли поправку до цього закону і  на  1998  рік  залишили  касовий  метод.  А  тепер пропонуємо  це  змінити,  тобто  цим  пунктом  змінюємо  ідеологію закону. Ось у чому суперечність.

 

     ГОЛОВА. Я вам ще раз повторюю  запитання.  Комітет  розглядав пропозиції Президента,  з однією не погоджується. Як ви пропонуєте діяти  далі,  розглядати  кожну   пропозицію   окремо   чи   можна проголосувати з урахуванням тих змін, які пропонує комітет?

 

     ШИТРЯ О.І.  Можна  було  б проголосувати в цілому,  крім цієї статті.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Олексію Івановичу,  ви маєте на увазі стат- тю 11 чи статтю 7?

 

     ШИТРЯ О.І. Це ж пов'язано, воно йде одне за другим.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Ви  маєте  на увазі дату виникнення податкових зобов'язань не 1 січня 1999 року,  а 1  січня  1998  року?  Так  я зрозумів, Олексію Івановичу?

 

     ШИТРЯ О.І.  Можна  було  б  погодитися  з датою "1 січня 1999 року" і зняти ці розбіжності. Тоді залишається непогодженим тільки підпункт 7.2.6 статті 7.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Президент пропонує вилучити другий абзац, а ми

- залишити.

 

     ГОЛОВА. Це норма чинного  закону,  тому  є  така  пропозиція: прийняти те, що пропонує зараз комітет, а цей пункт у разі потреби окремо розглянути пізніше.

 

     СОКЕРЧАК В.М.   Олександре   Олександровичу,щоб   зняти   всі проблеми,  давайте  проголосуємо пропозицію Президента.  Якщо вона буде підтримана, то вилучимо, якщо не буде підтримана - залишиться норма чинного закону.

 

     ГОЛОВА. Ви самі підтримуєте її?

 

     СОКЕРЧАК В.М. Я підтримую норму чинного закону.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Тоді  ставлю  на  голосування  пропозицію Президента.

 

     СОКЕРЧАК В.М. До підпункту 7.2.6 статті 7.

 

     ГОЛОВА. А  голова  комітету пропонує підтримати норму чинного закону.

 

     "За" - 170. Не підтримується.

 

     Отже, залишається  норма  чинного  закону.  Тоді  ставлю   на голосування   решту   змін   у   варіанті,   поданому   Вячеславом Михайловичем.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Вони погоджені, тому прошу їх підтримати.

 

     ГОЛОВА. Вони   погоджені   і   збігаються   з    пропозиціями Президента.

 

     Ставлю на  голосування.  Будь  ласка,  підтримайте  як  текст закону.

 

     "За" - 253.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Закон прийнятий.

 

     Приступаємо до розгляду Закону про бюджет, я так зрозумів?

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Ні,  Олександре Олександровичу,  ще  одне питання  -  про проект Закону про збір до Державного інноваційного фонду.

 

     -----------

 

     ГОЛОВА. Так. Про проект Закону України про збір до Державного інноваційного фонду. Це короткий законопроект, його треба прийняти в першому читанні.

 

     Володимир Петрович Семиноженко. Будь ласка.

 

     СЕМИНОЖЕНКО В.П.,  міністр  у  справах  науки  і   технологій України (Вузівський виборчий округ,  Харківська область). Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні колеги!  У нинішній  непростій ситуації,  яка  склалася,  усі  ми  констатуємо,  що  є два шляхи: пасивний  шлях,  який  веде  до  депресії,  і  шлях   економічного зростання.  І сьогодні як ніколи виникає питання про вплив держави саме на інноваційно-технологічний шлях розвитку нашої економіки.

 

     Єдиним джерелом оновлення нашого виробництва  та  структурної перебудови на сьогодні є інноваційне бюджетне джерело.

 

     Коли ми говоримо про наші виробництва,  то йдеться не про те, щоб механічно збільшити обсяги виробництва товарів,  які не  мають збуту, а саме товарів, які є конкурентоспроможними. Єдиний шлях до цього - впровадження науки і наших технологічних досягнень.

 

     За браком у підприємств коштів держава повинна взяти на  себе їх концентрацію і забезпечення їх цільового використання. Сьогодні це, як ви знаєте, забезпечує Державний інноваційний фонд, який діє на   основі   конкурсних   засад,  вичерпної  науковотехнічної  та фінансової експертизи,  бізнеспланування на рівні стандартів ЮНIДО і,  хочу підкреслити,  на основі пріоритетів, які були затверджені Верховною Радою України.

 

     Держіннофонд надає   безвідсоткові   поворотні   позики    та забезпечує   багато   напрямів  державної  інноваційної  політики, сприяючи створенню нових робочих місць високої якості і збільшенню надходжень  до  бюджету.  Урешті-решт,  це  робить  нашу економіку конкурентоспроможною і забезпечує головне - економічне зростання.

 

     Кошти Держіннофонду  формуються  за  рахунок  визначеного   в Законі  про  систему  оподаткування  загальнообов'язкового  збору. Таким чином,  цей податок не є  новим,  він  уже  збирається,  але ставка  його  та  база  регулюються постановою Кабінету Міністрів. Згідно з Конституцією та законодавством цю норму - 1 відсоток  від обсягу реалізації продукції - треба оформити законом.  Проект його вам роздано.  Ми розраховуємо на те,  що,  прийнявши цей закон, ми закріпимо  інноваційні  тенденції.  І це буде,  ще раз підкреслюю, оптимальним механізмом поєднання державного регулювання і ринкових важелів.  Гроші,  які  у  вигляді  податків надходять у цей фонд з бюджету,  а також суми позик, що безпосередньо повертаються фонду, сприяють запровадженню наших наукових та технологічних досягнень у сучасне вітчизняне виробництво.

 

     Щодо розміру ставки - 1 відсоток,  - то він не змінюється,  і перерозподіл цих коштів через Державний іннофонд - це помірна ціна за побудову сучасної технологічної держави.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання  до  Володимира  Петровича?  Будь  ласка, депутате Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую.  Фракція Соціалістичної і Селянської партій. Володимире Петровичу,  наша фракція підтримує цей  проект  закону. Можливо,  через  інноваційний  фонд  і  вдасться  якось підтримати пріоритетні для економіки напрями,  тому що все інше в нас  просто гине.  Якщо  ми  не  виділимо окремим рядком інновацію,  підтримку високотехнологічних  виробництв,   то   нічого   не   матимемо   в перспективі.

 

     Скажіть, будь  ласка,  яка  це сума реально і як це допоможе, так би мовити, проривним у технологічному плані галузям?

 

     СЕМИНОЖЕНКО В.П.  За два дні розгляду проекту бюджету ми  вже визначили цю суму - 1 мільярд 40 мільйонів гривень. Сьогодні треба ввести окремий закон,  щоб ця ставка,  яка діє згідно з постановою Кабміну, діяла на підставі закону.

 

     ГОЛОВА. Ще хтось бажає поставити запитання?  Запишіться, будь ласка. Опублікуйте список.

 

     Депутат Радченко.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (Прилуцький   виборчий   округ,  Чернігівська  область). Шановний доповідачу,  скажіть,  будь ласка,  які конкретно наукові програми  фінансуватимуться  в  1998 році за рахунок надходжень до інноваційного фонду протягом поточного року?

 

     СЕМИНОЖЕНКО В.П.  Я хотів би підкреслити, що наукові програми фінансуватимуться   як   складові  виробництв,  які  випускатимуть продукцію.  Більше  того,  це  наукові  програми  з   пріоритетних напрямів розвитку науки й техніки,  з огляду на які було проведено загальноукраїнський конкурс науково-технічних робіт. Усі ці роботи мають  закінчитися інноваційною пропозицією,  тобто фонд зараз діє як механізм впровадження найвищих досягнень у виробництво.

 

     Це безліч високотехнологічних виробництв.  Зокрема,  в  цьому році почала діяти томографічна гамакамера,  обладнання для якої не змогли  створити  в  колишньому  СРСР.  На  наші  митниці   будуть поставлені  інтроскопи,  які  за  технічними даними є найкращими у світі.  Це навіть було визначено асоціацією митних служб в Англії. І ціна нижча за іноземні аналоги.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ковтунець.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Вересневий виборчий округ,  Рівненська  область).  Дякую. Демократична партія України.  Шановний Володимире Петровичу! Кошти інноваційного фонду не завжди  використовуються  на  запровадження наших   вітчизняних   інновацій,  інколи  просто  на  кредитування виробництва.

 

     Чи плануєте  ви  внести  зміни  до  Положення  про  Державний інноваційний  фонд,  щоб  кошти цього фонду використовувалися лише для запровадження нових науково-технічних і  технологічних  рішень українських   науковців,  а  не  на  кредитування  виробництва  чи закупівлю імпортного обладнання?

 

     Дякую.

 

     СЕМИНОЖЕНКО В.П. Наше міністерство ставить за мету, щоб кошти іннофонду  використовувалися саме на створення виробництв найвищої рентабельності.  Для цього підготовлено проект постанови  Кабінету Міністрів  про  діяльність Державного інноваційного фонду.  Проект уже завізовано,  і до 20 січня  на  засіданні  Кабінету  Міністрів постанова буде затверджена.

 

     Також хочу повідомити,  що діє новий регламент,  який ставить ще більші вимоги до всіх заявників проектів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Свято.

 

     СВЯТО В.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  ядерної  політики  та  ядерної  безпеки  (Чемеровецький виборчий   округ,   Хмельницька   область).   Дякую,    Олександре Олександровичу.   Шановний   Володимире   Петровичу!   Як  суб'єкт законодавчої ініціативи я вніс пропозицію,  щоб Кабінет  Міністрів відкоригував  видатки  державного  бюджету,  зокрема  на  державне управління  і  судову  владу,  у  зв'язку   з   порушенням   засад пропорційності  фінансування  окремих  статей видатків бюджету.  У мене до вас конкретне запитання.  Наскільки було профінансовано  в 1997  році інноваційний фонд і чи підтримуєте ви позицію про зміни до бюджету 1998 року,  які повинен внести Кабінет Міністрів до  13 січня 1998 року, щоб усунути порушення бюджетного законодавства?

 

     Дякую.

 

     СЕМИНОЖЕНКО В.П.  Дякую.  Як  і  ви,  я  вважаю,  що має бути пропорційне фінансування всіх статей видатків.

 

     Щодо інноваційного фонду,  то,  на думку  уряду,  це  справді єдине  джерело  розвитку  високотехнологічних  виробництв.  Із 228 мільйонів гривень,  які були передбачені в  Законі  про  Державний бюджет на 1997 рік, уже профінансовано 208 мільйонів.

 

     ГОЛОВА. Володимире Петровичу, спасибі.

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.    Партия   "Громада".   Уважаемые   коллеги! Сегодняшний  день,  безусловно,  доказывает,  что  и  с   нынешним правительством  президента  Федерации  футбола  не  будет снижения налогов.  Налоговый пресс на  предприятия  будет  и  в  дальнейшем увеличиваться.

 

     К сожалению,   мы   используем   порочный   принцип  создания различного рода фондов, из ятия у предприятий финансовых ресурсов, в   том   числе  и  путем  авансовых  платежей.  А  потом  в  виде своеобразного подарка  любимым  предприятиям,  тесно  связанным  с властью, будут предоставляться финансовые средства.

 

     К сожалению,  Закон  о  системе  налогообложения не позволяет сейчас выступить  принципиально  против  сбора  в  Государственный инновационный  фонд,  так  как он закреплен этим законом.  Поэтому нужно принять закон, который бы регламентировал поступления в этот фонд,   контроль   за   расходованием   его  средств,  правила  их использования.

 

     Снижения налогов,  которого  добивалась  в  парламенте  часть депутатского  корпуса,  при  нынешнем  правительстве,  как  я  уже говорил, не будет. Поэтому нужно хотя бы не позволять использовать финансовые   ресурсы   на   цели,   не  имеющие  ничего  общего  с государственным бюджетом.

 

     Я категорический противник того,  чтобы сегодня проголосовать этот важнейший проект во втором чтении. Его следует принять пока в первом  чтении,   пересмотреть   базу   налогообложения,   которая экономически нереальна,  пересмотреть положения, записанные в этом небольшом    законопроекте,    чтобы    обеспечить    прозрачность расходования средств из Государственного инновационного фонда и ни в коей мере не допускать финансирования на кредитной основе, о чем с гордостью говорил народный депутат Украины и по совместительству министр Семиноженко.

 

     Если мы изымаем у предприятий их средства на инновации,  то о каких  кредитных  ресурсах  может  идти  речь?  Это средства наших предприятий,  наших же налогоплательщиков.  Теоретически  было  бы лучше,  чтобы сами предприятия использовали эти средства,  то есть не забирать их  у  предприятий.  Но  так  как  наше  правительство придерживается теории латания дыр, то нам пока приходится мириться с этим.  Но разработать конкретный механизм мы должны в нормальном законодательном акте.

 

     Поэтому я   просил  бы  не  принимать  сейчас  этот  документ окончательно, а принять в первом чтении и серьезно его доработать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Іван Іванович Магда від комітету.

 

     МАГДА І.І.  Шановні депутати!  Шановний Голово! Шановні члени уряду! У вас на руках є висновки нашого Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, є висновки науковоекспертного управління Секретаріату   Верховної  Ради.  Учора  ми  уважно  розглянули  це питання.  На  цьому  засіданні  комісії  не   було   представників інноваційного  фонду,  до  того  ж  ми  не  мали  інформації  щодо проектів,  які намічені інноваційним фондом на 1998 рік. Тому було ухвалено  рішення  про  повернення законопроекту на доопрацювання. Але сьогодні,  поспілкувавшись,  ми дійшли висновку,  що не  можна відхиляти  цю  пропозицію  уряду.  Треба прийняти проект у першому читанні і взагалі приймати закон тільки на 1998  рік,  враховуючи, що 50 процентів цього фонду ми вже забрали, коли розглядали проект бюджету 1998 року.

 

     А до другого читання ми все-таки  хотіли  б  знати,  які  тут пріоритети,  які конкурсні проекти є в інноваційному фонді.  Серед пріоритетів на першому місці має  бути  енергозбереження,  далі  - розвиток   сільського  господарства  і  таке  інше.  Але,  ще  раз підкреслюю, на першому місці - енергозбереження.

 

     Отже, пропоную  все-таки  прийняти  законопроект  у   першому читанні.  А  до  другого  читання - отой список,  і закон приймати тільки на 1998 рік.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пилипчук.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Шановні колеги!  Давайте проаналізуємо,  що ми сьогодні прийняли.

 

     Перше. Додаткове  навантаження  на виробництво - 10 відсотків відрахувань на амортизацію (у першому читанні, але все одно).

 

     Друге. Авансові платежі податків.

 

     Третє. Збір до інноваційного фонду.

 

     Не знаю,  чи це  день  такий  зачарований,  але  ми  сьогодні нагадуємо  самоїдів,  які,  коли  голодні,  відгризають собі руку, потім ногу, а тоді в цілому гинуть.

 

     Оці закони,  які ми  приймемо,  дадуть  змогу  на  місяць-два ледь-ледь поліпшити ситуацію, а після цього настане різке зниження обсягів виробництва.  Щоб  допомогти  економіці  держави,  як  тут кажуть,  треба  насамперед  допомогти підприємствам,  бо економіки держави без економіки підприємств не буває.

 

     Через те  я  пропонував  би  не  приймати  цих   законів,   а розглянути  ще  раз  комплексно  план виходу з кризи,  де записано пропозиції і щодо зменшення податкового навантаження,  і одночасно пропозиції,   як   поповнити   бюджет  без  подальшого  руйнування економіки.

 

     Тут, у залі,  твориться щось неймовірне.  Під час обговорення попередніх  законопроектів  усі  фактично  казали,  що не можна їх приймати,  а коли справа доходить до голосування,  на табло  цифри 238,  226 і так далі.  Ну невже ж це в нас така мораль?  З трибуни виступаємо,  щоб  усі  почули,  що  ми  проти  нових  податків   і податкового  навантаження,  а  тишком-нишком  голосуємо  за розвал власної економіки.

 

     Я просив би вас перед Новим роком схаменутися й  не  приймати цей законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Відбулося  обговорення проекту,  який вносить Кабінет Міністрів.  Міністр  у  справах  науки  і  технологій  доповів  це питання.  Власне  кажучи,  це  законодавче оформлення того,  що ми прийняли  минулої  п'ятниці,  розглядаючи  проект  бюджету.   Тому зрозуміла   стурбованість,   котру   виявляють  депутати,  зокрема Володимир  Мефодійович.  Він  цілком  правильно  говорить,  що  це підрізає   можливості   конкретного  виробництва.  Одначе  ми  вже передбачили надходження в дохідну частину бюджету за рахунок цього джерела  і розподілили доходи бюджету по статтях видатків.  То щоб не вийшло так, що Закон про бюджет змінює закони про оподаткування і  про  збір до Державного інноваційного фонду,  треба в Закон про Державний інноваційний  фонд  (на  один  рік,  як  правильно  каже депутат   Магда)   внести   відповідні  зміни.  Ось  логіка  цього документа.

 

     А стосовно   того,   що   ми    навантажуємо    підприємства, товаровиробників,  які ще працюють, додатковим податком, забираючи в тому числі і  частину  амортизаційних  відрахувань,  то  все  це правда. Але це знову ж таки вимушені заходи для того, щоб уникнути повної катастрофи у зв'язку  з  тим,  що  відображено,  власне,  у статтях 2, 3, 4 проекту бюджету.

 

     Була тільки   одна  пропозиція:  прийняти  проект  у  першому читанні. Ставлю це на голосування.

 

     "За" - 204.

 

     Я ще раз  пояснюю.  Прийняти  цей  проект  закону  в  першому читанні,  щоб врахувати зауваження,  котрі прозвучали, і щоб потім не  було  колізії,  коли  закон  про  бюджет  змінює  норми   щодо відрахувань  до  інноваційного  фонду.  Ми  вже  це проголосували, просто треба зараз юридично правильно оформити.

 

     Ще раз ставлю на голосування цей проект у першому читанні.

 

     "За" - 247. Прийнято. Спасибі.

 

     _____________________________

 

     Як ми домовилися? Зробимо перерву до 16 години чи працюємо без перерви?

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію про те,  щоб працювати без перерви.

 

     "За" - 177.

 

     Прошу уваги!  До перерви ми проголосували процедуру  розгляду питань  і визначилися,  що працюємо до 15 години або до того часу, поки розглянемо питання, що стоять у порядку денному.

 

     Виходячи з  цього  рішення  (за   нього   проголосували   247 депутатів)  ставлю  на  розгляд  питання  про  Закон про Державний бюджет України.

 

     Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановний  Олександре  Олександровичу!   Шановні народні  депутати!  Відповідно  до прийнятого 25 грудня цього року рішення Верховної Ради Кабінет  Міністрів  разом  із  Комітетом  з питань   бюджету  й  іншими  комітетами  Верховної  Ради  протягом чотирьох днів  детально  вивчив  запропоновані  зміни  до  проекту Закону  про  Державний бюджет і доопрацював його з урахуванням уже схвалених змін.  У вас на руках є порівняльна таблиця  до  проекту бюджету,  у  лівій  колонці  якої  подано  редакцію статей проекту закону,  що відповідає проголосованій вами минулого  четверга.  Ця редакція дуже уважно вивірена із стенограмою, а в окремих випадках

- із авторами прийнятих пропозицій  для  забезпечення  точного  їх формулювання, а отже, і трактування. Така робота проведена спільно з Комітетом  з  питань  бюджету.  Якщо  ця  редакція  не  потребує будь-яких  змін  і  додаткових  пояснень,  то  в  середній колонці зазначено,  що  вона  проголосована  і  до   неї   немає   потреби повертатися.

 

     Окремі статті  залишилися  непроголосованими,  щодо  деяких у процесі доопрацювання в комітетах Верховної Ради  дійшли  висновку про  необхідність  узгодження вже проголосованої редакції з чинним законодавством.

 

     Хочу привернути вашу увагу до статей, які не проголосовані чи потребують редакційного уточнення. Насамперед це стосується статей 2, 3 і 4 проекту закону.

 

     Коротко щодо основного змісту і значення цих  статей.  Процес їх  обговорення  довів,  що  і Кабінет Міністрів,  і Верховна Рада прагнуть одного - зробити процес випуску державних цінних паперів, інших  форм  державних  запозичень  як  на внутрішньому,  так і на зовнішньому ринках максимально прозорим, зрозумілим, прогнозованим та керованим у часі.  Саме з цією метою Кабінет Міністрів пропонує Верховній  Раді  для  затвердження  показник  граничного   розміру державного  внутрішнього  боргу на рівні 16 мільярдів 961 мільйона гривень. Це дасть нам можливість обмежити подальші запозичення.

 

     Аналогічна роль  відводиться  і  показникові  обсягу  випуску облігацій  внутрішніх  державних  позик  за номінальною вартістю в сумі 11 мільярдів 472 мільйони гривень.  Це  означає,  що  Кабінет Міністрів,  приймаючи  рішення  про  випуск  облігацій внутрішньої державної  позики,  не  має  права  випустити  їх  за  номінальною вартістю в сумі більш як 11 мільярдів 472 мільйони гривень.

 

     Яка необхідність випуску облігацій саме на цю суму?  Справа в тому,  що,  з одного боку,  цей  обсяг  випуску  облігацій  за  їх номінальною вартістю дасть змогу залишити, за нашими розрахунками, реальних 8 мільярдів 425 мільйонів гривень для погашення  основної суми  боргу  за  раніше випущеними облігаціями та сплати доходу по них.  З другого боку,  це максимальна сума реалізації облігацій  у грошовому  вигляді,  на  яку  можна  розраховувати.  Тому  Кабінет Міністрів просить Верховну Раду затвердити розмір цих  запозичень, щоб законодавчо визначити суми, в межах яких він може діяти.

 

     Аналогічне прохання  стосується  розміру  державних зовнішніх запозичень  у  сумі  5  мільярдів   850   мільйонів   гривень.   У попередньому   варіанті   проекту   бюджету  було  дано  необхідні пояснення,  а також таблицю.  Таблиця досить складна,  але за  нею можна  простежити  чіткий  взаємозв'язок  усіх складових показника дефіциту бюджету,  обсягів запозичень та  фінансування  державного боргу.

 

     Крім того,   Комітету   з  питань  бюджету  було  надано  всі необхідні  матеріали:  розрахунки,  помісячні  графіки   платежів, структура  боргу,  прогноз  надходжень  зовнішнього фінансування й таке  інше.  Членами  профільного  комітету  ці  питання  повністю відпрацьовані.  Безумовно,  проблеми  є,  але їх слід розглядати і вирішувати. Іншого не дано.

 

     Якщо Верховна Рада не погодиться із запропонованими  обсягами запозичень  і  не  надасть Кабінету Міністрів права запозичень для погашення боргів, що склалися, доведеться використовувати бюджетні кошти, тобто податкові надходження. У такому разі більшість рішень щодо видаткової частини бюджету залишиться на папері, у тому числі й щодо реалізації соціальних програм. Цього допускати не можна.

 

     З урахуванням сказаного,  поданих розрахунків, обгрунтувань і пояснень Кабінет Міністрів просить Верховну Раду проголосувати  за статті 1, 2, 3 і 4. Помилки тут не буде.

 

     Щодо інших   питань   доопрацьованого   проекту   Закону  про Державний бюджет.  Дохідну частину бюджету пропонується  збільшити на   1   мільярд  405  мільйонів  гривень  за  рахунок  збільшення прогнозних доходів.  Зокрема,  збільшення надходжень від акцизного збору  - у цілому на 200 мільйонів гривень,  у тому числі акцизний збір із вітчизняних товарів - 162 мільйони гривень.  Майже на  387 мільйонів  гривень  більше  передбачається отримати надходжень від приватизації  у  зв'язку  з  проголосованим   підвищенням   ставки відрахувань  до  бюджету  з 50 до 80 відсотків.  На 168,4 мільйона гривень збільшено прогнозні надходження від економічної діяльності Збройних Сил.

 

     Дещо нижчими,  ніж  передбачалося  при голосуванні 25 грудня, виявилися можливості надходжень до інноваційного фонду.  Замість 1 мільярда  40  мільйонів  реально  вони становитимуть не більше 924 мільйонів гривень.

 

     Крім цього з дохідної та видаткової частин бюджету  за  вашим рішенням  вилучено  1  мільярд  352  мільйони  гривень  зборів  на обов'язкове соціальне страхування до Фонду соціального страхування України.

 

     Таким чином,   чисте   збільшення  дохідної  частини  проекту Державного бюджету становить 53,2 мільйона гривень, а її загальний обсяг досягне 21 мільярда 101 мільйона гривень.

 

     Значно більше  змін  сталося  у  видатковій  частині  проекту Державного  бюджету.  Кабінетом  Міністрів  спільно  з   комітетом Верховної  Ради враховано практично всі проголосовані поправки,  а також доручення,  що їх дала  Верховна  Рада  під  час  останнього розгляду бюджету.

 

     Зайве зупинятися на всіх змінах,  ми детально обговорювали їх під  час  другого  читання.  Вони  чітко  викладені   в   розданих матеріалах  і порівняльних таблицях.  Дозвольте зупинитися лише на суттєвих моментах.

 

     Минулого разу було проголосовано  за  зменшення  видатків  на державне  управління  на  10  відсотків,  тобто  на  117 мільйонів гривень.  Кабінет Міністрів  вважає  такий  підхід  до  скорочення видатків не найкращим, оскільки рішення, прийняте в кінці року, не дасть змоги відповідним органам раціонально узгодити свої  потреби і кошториси з виділеними асигнуваннями.

 

     Негативні наслідки цього заходу щодо більшості органів дадуть себе знати вже незабаром.  У  цьому  році  ми  зіткнулися  з  дуже складною  проблемою,  коли  посеред року було проведене скорочення фінансування виконавчої  влади.  Ряд  міністерств  і  відомств  по кілька місяців не отримують заробітної плати, оскільки рішення про скорочення  прийнято  не  заздалегідь,  а  буквально  в   середині планового  періоду.  Отож і тепер робити це за день-два до початку планового періоду фінансування недоцільно.

 

     Проте найбільше від  цього  постраждають  органи,  які  мають значний абсолютний обсяг видатків,  насамперед податкові та митні. Тобто ті,  що забезпечують наповнення видаткової частини  бюджету. Комітет з питань бюджету запропонував,  а Кабінет Міністрів з тим, щоб скоротити суму видатків  на  державне  управління  не  на  117 мільйонів гривень,  а на 100 мільйонів гривень, залишивши митникам 7  мільйонів  гривень,  а  податківцям  -  10  мільйонів  гривень. Сподіваємося,  що  це  виважене рішення підтримаєте й ви,  шановні народні депутати.

 

     Враховано пропозиції щодо утримання інституту  Уповноваженого з  прав  людини  та  внесків  до  Фонду  соціального розвитку Ради Європи. Оскільки на сьогодні підстав для планування конкретних сум ще  немає,  пропонується  включити  ці  видатки  до  бюджету після відповідного законодавчого врегулювання  цих  питань.  Такі  норми передбачені  в  проекті  Закону  про  порядок  введення Закону про Державний бюджет.

 

     Непросто вирішувалося питання  щодо  фінансування  молодіжних програм.  За  рішенням  Комітету  з  питань  бюджету та профільних комітетів,  з   якими   Міністерство   фінансів   не   погодилося, передбачається вилучити з бюджету кошти на надання довгострокового пільгового кредиту молодим сім'ям та одиноким  молодим  громадянам на  будівництво або реконструкцію житла і спрямувати 14,8 мільйона гривень на фінансування молодіжних програм  (із  них  7  мільйонів гривень   -   Українському   національному   комітету   молодіжних організацій) і 5,2 мільйона гривень -  на  будівництво  житла  для звільнених   у  запас  та  військовослужбовців,  що  проживають  у закритих  військових  містечках.  Ці  пропозиції   відображені   в порівняльній таблиці, а також у додатках до порівняльної таблиці.

 

     За прийнятим   вами   рішенням   6,1   мільйона   гривень  на висвітлення  діяльності  Верховної  Ради  перенесено   зі   статті видатків  Міністерства  інформації  на  статтю  видатків Верховної Ради.

 

     У видатках  на  інші   послуги,   пов'язані   з   економічною діяльністю,  передбачено  4  мільйони  гривень Державній комісії з цінних  паперів  на  створення  депозитарної  системи  та  системи моніторингу фондового ринку.

 

     Після обговорення   в  Комітеті  з  питань  бюджету  прийнято рішення  збільшити  податки  на  авіаційні  роботи  з   пошуку   і рятування.   Це   викликано   необхідністю   створення  в  державі відповідної служби, яка займатиметься підвищенням безпеки польотів над  територією  України.  Обсяг  такого збільшення пропонується в сумі 7 мільйонів  гривень.  Слід  зазначити,  що  створення  такої потужної  служби  вже  наприкінці  цього  року дасть змогу значною мірою  перевести  її  на  самофінансування  і   забезпечувати   її утримання за рахунок плати за надані нею послуги.

 

     У поданих  вам  матеріалах у повному обсязі враховано рішення Верховної  Ради  щодо   розподілу   видатків   зведеного   бюджету розвідувальних органів між різними розпорядниками коштів і різними розділами функціональної класифікації.  Але  протягом  учорашнього дня  до  Кабінету Міністрів надійшли звернення від усіх керівників розвідувальних    органів    з    переконливими    обгрунтуваннями необхідності    повернення    до   раніше   відпрацьованої   схеми фінансування,  яка застосовується в  поточному  році  й  уже  дала позитивні наслідки. Тому пропоную сьогодні ще раз проголосувати це питання,  залишивши загальну суму видатків у розмірі 60  мільйонів гривень  та  розподіливши  їх  між  Комітетом з питань розвідки та Службою безпеки відповідно до розподілу. Ця пропозиція погоджена з комітетами  Верховної  Ради  України  з питань бюджету та з питань оборони і державної  безпеки  як  така,  що  відповідає  інтересам держави.

 

     У текстовій  частині  Закону  про Державний бюджет України на 1998  рік  враховано  практично  всі   проголосовані   пропозиції, свідченням чого є порівняльна таблиця.

 

     Крім того,  пропонується  ввести  статтю 29 (ні,  вона вже не потрібна,  якщо  ми  проголосували  в  першому  читанні,   то   це знімається).

 

     Значний обсяг  роботи  в  процесі доопрацювання пов'язаний із урахуванням усіх пропозицій проекту  Закону  про  введення  в  дію Закону про Державний бюджет України на 1998 рік. Його вам роздано, і ви можете з ним ознайомитися.

 

     У проекті закону введено нові положення  щодо  спрямування  1 мільярда  гривень на закупівлю вугілля в рахунок повернення коштів держрезерву,  щодо фінансування видатків на утримання дітей-сиріт, передачі   до   місцевих  бюджетів  частини  коштів  на  погашення заборгованості, соціальні виплати та багато іншого.

 

     Найгострішим питанням,  що порушувалося народними депутатами, є  питання  погашення заборгованості.  Зазначу,  що тепер загальна сума видатків на погашення заборгованості минулих років  становить за зведеним бюджетом 1 мільярд 300 мільйонів гривень, у тому числі в державному  бюджеті  -  910  мільйонів  гривень,  а  в  місцевих бюджетах  - 390 мільйонів гривень.  Це максимальний обсяг видатків на  дану  мету,  який  на  сьогодні  можна  планувати  в  бюджеті. Остаточний розподіл суми,  що врахована в державному бюджеті, буде здійснено після отримання річного звіту про  виконання  державного та  місцевих  бюджетів  і  визначення  реальної  заборгованості за окремими галузями і напрямами.

 

     Шановні народні  депутати!  Ретельність,  з  якою  Комітет  з питань  бюджету  доопрацьовував  проект бюджету,  та конструктивна позиція Кабінету Міністрів щодо максимально  можливого  врахування ваших  пропозицій  створили  певні  умови  для  прийняття  бюджету сьогодні.  Протягом двох діб Кабінет Міністрів разом із  комітетом обговорювали  кожну  проблему за присутності голів та членів інших зацікавлених комітетів.  Усе, що можна було врахувати та вирішити,

- вирішено.

 

     Для Міністерства   фінансів   і  Кабінету  Міністрів  загалом прийняття  бюджету  -  лише  перший   крок   до   складнішого   та відповідальнішого   завдання:  забезпечення  виконання  бюджету  в рамках  чинного  законодавства  за   умов   складної   економічної ситуації.  Ми сподіваємося на те, що наші пропозиції, які сьогодні було  обговорено  в  першому   читанні,   враховуючи   Закон   про централізацію частини амортизаційних відрахувань, у разі прийняття його Верховною Радою,  нададуть нам можливість справді отримати  в дохідній  частині  бюджету  ті  кошти,  які  ми запланували.  А це означає, що матимемо змогу виконати й видаткову частину.

 

     Сподіваємося на  вашу  підтримку,  що  уможливить   виконання бюджету та належне фінансування за всіма запланованими напрямами.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Пропоную  такий  порядок розгляду даного питання. У нас неприйнятими залишилися перші чотири статті. Тут  у принципі треба визначитися,  на що ми даємо дозвіл уряду та відповідно передбачаємо в бюджеті,  а що звідти потрібно вилучити. Оскільки  наше  засідання  транслюється,  доповідачеві  - міністру фінансів  від  імені  уряду  треба  підтвердити  ті   цифри,   які стосуються  соціальних  виплат  населенню та які дискутувалися під час розгляду проекту в першому і другому читаннях.  Якщо відповіді будуть  переконливі,  а корективи з тих позицій,  котрі видавалися депутатам   дискусійними,   внесені,   тоді    можна    голосувати законопроект у цілому.

 

     Чи є заперечення проти такої схеми розгляду? Вона відповідає, до  речі,  Регламенту.  Ще  раз  повторюю:  спочатку  визначаємося стосовно статей 1-4, розглядаючи варіанти раціональних формулювань і норм,  потім  одержимо  відповіді  на  дискусійні  питання,  які обговорювалися  і  давалося відповідне доручення уряду та комітету врахувати пропозиції під час  підготовки  проекту  до  остаточного розгляду, далі розв'язуємо спірні питання, що їх депутати вважають важливими,  і  врешті   приймаємо   остаточне   рішення   стосовно документа.

 

     Ставлю на голосування запропоновану процедуру розгляду,  вона відповідає нормам Регламенту.

 

     "За" - 203. Прийнято.

 

     Таким чином,  пропоную  статті  1-4  розглядати   постатейно, ураховуючи,  що  стаття 1 по суті дає підсумок до тих розрахунків, оскільки цифри в першій і третій частинах не  були  проголосовані, бо  були змінені в дохідній і витратній частинах.  Ми передбачали, що потім їх остаточно переглянемо і затвердимо.

 

     У статті 2 пропоную вилучити другий абзац  (так  само,  як  у статті  4),  який  стосується  обсягу випуску облігацій внутрішніх державних позик і отримання певної суми від цього випуску, а також випуску облігацій на дисконтній основі.  Ці питання раніше Кабінет Міністрів вирішував без втручання Верховної Ради. Тож нехай і далі їх  вирішує.  Ми  передбачаємо  обмеження  внутрішніх  і зовнішніх запозичень,  а процедура може бути різною -  випуск  облігацій  чи інший метод - то вже справа уряду і банку. Як на мене, то не треба тут записувати механізм обігу цінних паперів.

 

     Ігоре Олександровичу, що ви скажете з цього приводу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я погоджуюся з пропозицією стосовно  статті  1. Відповідно  до пропозицій депутатів ми додаємо положення про повне погашення боргів із заробітної плати.

 

     Стосовно статей  2  та  4  для  нас  важливим  є   визначення загальної  суми  боргу.  Та  коли  йдеться  про  уникнення  зайвої деталізації,  то я пропоную в другому  абзаці  статті  2  залишити тільки те,  що стосується загальної суми випуску облігацій - понад 11  мільярдів  гривень.  А  слова  "з  отриманням  від  випуску  8 мільярдів 425 мільйонів 221 тисячі гривень" можна вилучити. Тоді в нас буде загальна сума внутрішнього боргу і  обсяг,  який  Кабінет Міністрів  не  матиме права перевищити,  здійснюючи запозичення на внутрішньому ринку.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  ми щойно проголосували  закон, який  уможливлює додаткове надходження до бюджету близько мільярда гривень. Ці гроші не враховані поки що в дохідній частині бюджету. Якщо  ці кошти справді будуть отримані,  то навіщо на 11 мільярдів випускати облігацій,  за які ж потім доведеться платити.  Може, ви тоді менше випустите?

 

     Ми ставимо  вам  межу 16 мільярдів,  а далі працюйте під свою відповідальність. Робити щось непевне Верховна Рада не має права.

 

     Отже, пропоную розглядати постатейно: проголосуємо стат- тю 1,  а потім - інші статті. Немає заперечень? Проголосуємо статтю 1 і перейдемо до конкретних пропозицій.

 

     Ставлю на голосування статтю 1.  Цифри охоплюють весь  баланс бюджету. Будь ласка.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Стаття 2.   Які   будуть  міркування  щодо  вилучення  абзацу другого? Запишіться, будь ласка.

 

     Депутате Єльяшкевич, прошу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Партия "Громада".  Уважаемые коллеги!  Я  не только  за  то,  чтобы исключить абзац второй,  но и всю статью 2. Почему?  Потому что Законом о Государственном бюджете мы не  можем установить  предельный  размер  государственного внутреннего долга Украины,  так как сюда не входит  масса  обязательств  государства перед  своими  гражданами.  Я  лично  на  себя  никогда  не возьму ответственность проголосовать за цифру,  в которую  не  включается сумма  задолженности  по  зароботной  плате,  пенсиям,  социальным выплатам,  по индексациям в Сберегательном  банке,  по  облигациям 1990 года и так далее. Нет таких цифр в этой сумме.

 

     Меня, к  сожалению,  заставили сказать это в эфир,  поскольку правительство в очередной раз пытается протащить в бюджете  данную цифру. Ведь статья 2 никакого отношения к Закону о Государственном бюджете на 1998 год не имеет, кроме разрешения на выпуск облигаций внутреннего государственного займа.  Но с цифрами,  которые есть в абзаце втором,  я категорически не согласен.  Поэтому прошу коллег статью 2 исключить из Закона о Государственном бюджете.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.   На  жаль,  ми  не  можемо  погодитися  з  цією пропозицією,  оскільки порядок  формування  внутрішнього  боргу  - компетенція Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  якщо я не помиляюся,  у Законі про бюджетну систему і в Регламенті передбачено, що ми повинні під час  розгляду  бюджету  затвердити граничні розміри внутрішнього і зовнішнього боргу.

 

     МІТЮКОВ І.О. Я ж про це й кажу.

 

     ГОЛОВА. Тому ідея Олександра Сергійовича  загалом  правильна, але зазначені цифри треба зафіксувати.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ми починали нинішній рік з боргу,  закінчуємо з боргом,  що був затверджений бюджетом на 1997 рік,  де є цифра  14 мільярдів  151  мільйон.  У  нас немає підстав вилучати тепер дану позицію із нового бюджету.

 

     ГОЛОВА. Депутате Коліушко,  прошу.  До  статті  2  -  ще  раз наголошую.

 

     КОЛIУШКО І.Б.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи   (Буський виборчий округ,  Львівська область).  Передайте слово, будь ласка, депутатові Лавриновичу.

 

     ГОЛОВА. Депутате Лавринович, прошу.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська  область).  Народний  рух України.  Ми  повинні  в  даному  випадку  виконувати  доручення й рішення,  які Верховна Рада  ухвалила  щодо  цих  статей  під  час розгляду бюджету в другому читанні.

 

     Нагадаю, що   було   ухвалено   вилучити  дані  пропозиції  і підготувати  окремий  проект  закону,  яким   регламентуватиметься емісія  облігацій внутрішньої позики та порядок її обслуговування. Тому таке наполягання,  уже третє, щоб ми проголосували за частину другу статті 2, видається трохи дивним з огляду на раніше прийняті рішення.

 

     Через те вважаю неприпустимим підтримати наявність  у  Законі про   Державний  бюджет  цього  положення,  оскільки  таким  чином надається  законодавче  благословення  діяльності,  яка  по   суті збільшує  кількість  проблем  у  державному  бюджеті  і  загалом у державі без розв'язання питань нарощування  валового  внутрішнього продукту. Це заходи на шкоду суспільній ситуації.

 

     Тому погоджуюсь,  щоб частину другу статті 2 вилучити, а була зафіксована тільки гранична сума державного внутрішнього боргу.

 

     ГОЛОВА. Депутате Найда, будь ласка.

 

     НАЙДА Г.І.   Фракция   коммунистов.    Уважаемый    Александр Александрович,  уважаемые  коллеги!  Я считаю,  что наш внутренний долг должен быть обозначен.

 

     Когда мы переходили с купонов на  гривню,  то  не  учли  нами потерянное:  сбережения на сберкнижках, невыплату заработной платы и так далее.

 

     Поэтому поддерживаю такие варианты: статью 2 вообще исключить или оставить только часть первую.

 

     ГОЛОВА. Депутате Кириченко, прошу.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.  Дякую.  Прошу  передати  слово голові фракції Соціалістичної та  Селянської  партій  України  Івану  Сергійовичу Чижу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Іване Сергійовичу.

 

     ЧИЖ І.С.   Дякую.   Об'єднана   фракція   Соціалістичної   та Селянської партій України. Від імені фракції підтримую, Олександре Олександровичу,  вашу  пропозицію  про  вилучення.  Це  не грошова емісія,  що ми повинні  фіксувати  якісь  її  межі.  Параметри  ми зафіксували.  А як дуже добре працюватиме уряд,  то,  можливо,  не треба цього робити.

 

     Проте дозвольте порушити кілька загальних  проблем,  оскільки ми повинні розуміти, за що далі голосуємо.

 

     На минулому  розгляді фракція соціалістів і селян знайшла 420 мільйонів гривень у казначействі,  які ніде не були  розписані.  Я хочу  знати (і подав пропозицію Станіслав Миколайович Ніколаєнко), як міністр розписав ці гроші у бюджеті.

 

     Далі. Микола Олексійович Кириченко,  який щойно передав  мені слово, пропонував, а Микола Янович Азаров підтримав його, виділити мільярд на компенсацію заощаджень.  Передбачили ж зовсім  невелику суму - 170 мільйонів,  які не доплатили цього року,  і плюс ще 200 мільйонів.  Колега Азаров сказав,  що уряд має відповісти,  де  ці гроші.  Але ж 625 років віддавати людям борги - це дуже довго,  ми до цього не доживемо, як ви розумієте.

 

     Є чимало й  інших  проблем,  про  які,  гадаю,  пізніше  буде сказано.  Зокрема  стосовно  Національного  медичного університету імені Богомольця.  Підписалося 15 депутатів за окреме фінансування цього  закладу,  але  ніде  цього  не  зафіксовано.  Чи ми взагалі ліквідовуємо цей навчальний заклад? Прошу відповісти на загального плану запитання.

 

     А щодо статті 2, то я підтримую Олександра Олександровича, що другу частину треба вилучити.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ми повертаємося  до  другого  читання,  шановні народні  депутати.  Навряд  чи це відповідає Регламенту,  але я із задоволенням  відповім  на  запитання.  І  під  час   попереднього розгляду, і тепер нерозподілених коштів немає. Особливо такої суми

- 420 мільйонів.  Єдине,  що не було розподілено - сума понад  100 мільйонів,    яка    стосувалася    чорнобильських    програм    і Чорнобильського фонду.  Тепер  ця  позиція  повністю  розписана  в тексті  Закону  про  Державний  бюджет.  Тому  я  не можу знайти в бюджеті більше,  ніж там є. І кожна гривня розписана - від доходів до видатків.

 

     Стосовно відшкодування втрачених запозичень. Ми проголосували за те,  щоб  невідшкодовану  суму  170  мільйонів  додати  до  200 мільйонів  запропонованих Міністерством фінансів і Кабміном.  Отож об'єднана сума становить 370 мільйонів.  Одначе чесно скажу, що це дуже   напружене   завдання  стосовно  його  реалізації.  Хоча  ми робитимемо все потрібне для його виконання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чумак. Останнє міркування.

 

     ЧУМАК М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України   з   питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування (Бахмацький виборчий округ,  Чернігівська область). Шановний  доповідачу!  Близько  десяти  років  тому  були створені житлові  кооперативи,   куди   здебільшого   вступили   працівники бюджетної сфери, які не мали житла, - учителі і працівники охорони здоров'я.  Під час другого читання вносилися  пропозиції  виділити відповідні  кошти для завершення будівництва.  У моїй області лише один такий будинок.  Люди безкінечно звертаються за допомогою.  Як така ситуація врахована в бюджеті?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  На жаль,  така пропозиція не була збалансована, тому ми не змогли її врахувати.

 

     Стосовно житлового  будівництва  взагалі.  Нагадаю,   що   ми передбачили  ще  20  мільйонів  на підтримку молодіжного житлового будівництва.  Є  можливості  поліпшити  ситуацію,  я  про  це  вже говорив.  Ті  незначні  кошти,  які  ми  виділяємо  на  капітальне будівництво в бюджеті,  можуть бути істотно збільшені. 11 січня ми плануємо  подати  на  ваш  розгляд  потрібні  матеріали до проекту закону про централізацію частини амортизаційних відрахувань.  Якщо ви  його  ухвалите,  ми  зможемо перерозподілити наявні капітальні видатки,  збільшити   їх,   урахувавши   нагальність   розв'язання порушеної проблеми.

 

     ГОЛОВА. Що  скаже  Комітет  з  питань  бюджету щодо порушених проблем? Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Уважаемые  коллеги!  Если  говорить  о выделении  средств  на  достройку  жилых  домов,  то  этот  вопрос касается не только работников бюджетной  сферы,  но  и  работников предприятий,    которые   в   какой-то   степени   даже   потеряли квалификацию,  работая  на  строительстве,  но  дома  так   и   не достроили, и квартир не получили. Это очень важный вопрос, который требует разрешения,  но предусмотренный об ем капитальных вложений не  позволит  это  сделать,  и здесь я согласен с мнением министра финансов.

 

     Касательно вопроса о дефиците бюджета и его  покрытии,  то  в Законе  о бюджетной системе сказано таким образом:  "Верховна Рада затверджує граничний розмір дефіциту Державного бюджету України та джерела  його  покриття".  А  другой  закон - о внутреннем долге - говорит о том,  что внутренний  и  внешний  государственный  долги должны  утверждаться  одновременно  с  принятием бюджета.  Поэтому нужно либо принимать отдельный закон  об  утверждении  внутреннего государственного долга, либо выписывать отдельные пункты в проекте бюджета,  предоставляя правительству возможность каким-то способом организовывать    механизм   образования   внутреннего   долга   в дальнейшем.

 

     ГОЛОВА. Володимире  Семеновичу,  ви  можете   зараз   назвати депутатам  точний,  підтверджений  обсяг  внутрішнього  державного боргу?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Я не могу назвать депутатам эти цифры.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Володимире Семеновичу,  я можу  сказати.  Ми  у бюджеті на 1997 рік затвердили внутрішній державний борг у розмірі 14 мільярдів 151 мільйон гривень.

 

     ГОЛОВА. А фактично що є?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Кожного дня обсяг боргу змінюється. На сьогодні він десь на 100-120 мільйонів менший.  Ідеться про те,  що кожного дня уряд запозичує кошти на внутрішньому  ринку  і  погашує  борг, тому  ця  планка  постійно  рухається.  Ми  маємо  ще  мінімум 100 мільйонів резерву і намагаємося його не збільшувати.

 

     ГОЛОВА. Ураховуючи те,  що Микола Янович  три  роки  очолював бюджетний  комітет,  пропоную  вислухати  його  міркування з цього приводу.  Як члена  бюджетного  комітету,  а  не  як  представника виконавчої влади.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.   Він   і   не  член  Кабінету  Міністрів, Олександре Олександровичу.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый  Александр  Александрович!   Уважаемые народные  депутаты!  Мы,  утверждая  бюджет  на  1996 год,  делали ошибки,  не указывая возможный доход от облигаций и не ограничивая правительство  в  общем  об еме  размещаемых  облигаций и доходов, получаемых   по   ним,   а   также   в   финансировании   дефицита государственного  бюджета.  Тем  самым  мы  допустили в 1996- 1997 годах сверхдоходность по облигациям  внутреннего  государственного займа.

 

     Я вижу,  что  мы  по  неопытности  допустили ошибки.  Впервые правительство (не знаю почему,  может быть,  оно того не желает, я не хочу его защищать) выставляет ограничения по доходности.

 

     Мы можем  с этим не соглашаться,  можем предложить разрешение облигаций по меньшей  или  по  большей  доходности.  Но  поставить ограничитель   в   Законе  о  Государственном  бюджете,  чтобы  не создавать прецедентов в 1999-2000 году для роста  этой  финансовой пирамиды, мы обязаны.

 

     Вот в чем заключается вопрос.

 

     ГОЛОВА. Не  варто  з  даного  приводу  дискутувати,  оскільки збільшення дохідності в одному році спричиняє більшу збитковість у наступному.  Тому  це  ризик  великий.  І зараз встановлювати,  не знаючи  всіх  параметрів  (строків  випуску  облігацій,   вартості кожного  випуску  тощо),  -  це  ризик  колосальний.  Як ми можемо записувати в документ, не знаючи суті питання?

 

     Я пропоную навпаки: оскільки уряд просить обмежити внутрішній борг  цифрою  понад  16  мільярдів  і  має  сьогодні приблизно 14, дозволити збільшити внутрішній борг не більше ніж  на  2  мільярди гривень і на тому поставити крапку.  А він хай працює,  бо в нього можуть бути запозичення різного типу.

 

     Пропоную визначитися  голосуванням,  оскільки  в  нас   іншої перспективи немає.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дозвольте пояснити те, що сказав Микола Янович.

 

     ГОЛОВА. Та всі зрозуміли! Що пояснювати?!

 

     МІТЮКОВ І.О. Ви ставите планку як за обсягом, так і за ціною. Ми не можемо або збільшити, або...

 

     ГОЛОВА. Тоді  напишімо,  що  ставка  депозиту  має  бути   не більшою,   скажемо,   ніж   3   відсотки   ставки   рефінансування Національного банку. І все.

 

     МІТЮКОВ І.О. Олександре Олександровичу, ми можемо написати, я перепрошую, навіть мінус три ставки Національного банку, але хто ж тоді кошти нам позичатиме?

 

     ГОЛОВА. Якщо ми не знаємо і ви не знаєте, то навіщо ж пишемо?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Якщо навіть захочемо запозичити 8 мільярдів, то треба  буде  дуже  багато  платити.  Ми ні в якому разі не повинні перейти  загальне  обмеження  в  11   мільярдів.   Тому   це   нас стримуватиме. Ось для чого таке робиться.

 

     ГОЛОВА. Вас інше стримуватиме: соціальна ситуація і напруження,  яке нею спричинене.  Ви  ж  самі розумієте: бо стежитимете за прогнозом, тому вас і стримуватиме.

 

     Пропоную спочатку  голосувати  проект  Кабінету Міністрів,  а потім - інші. Так? Ви за це?

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Олександре Олександровичу, я, звичайно, за статті  2,  3  й  4.  Але прошу надати слово депутатам Гетьману та Германчуку...

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку,  Валерію  Павловичу.   Тут   я   веду засідання.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Це моє прохання.

 

     ГОЛОВА. Валерію  Павловичу,  ви  сказали,  що  проект закону, котрий ми тут розглядали півтори години, ви одного разу розглядали в Кабінеті Міністрів 8 годин,  а іншого разу - 6 годин. Так там же слухають усе,  що ви кажете,  і  ніхто  не  суперечить  вам,  крім поодиноких  людей,  які потім вилучаються із засідання.  А тут усі мали слово,  висловилися й оцінили.  Отже,  ви в себе ведіть, а ми тут якось упораємося.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Олександре Олександровичу, я дуже дякую за високу оцінку того,  як мене слухають  в  уряді  (гадаю,  що  воно справді так буде).

 

     Проте дозвольте  все-таки  сказати про цю статтю,  якщо ви не надаватимете згаданим депутатам слова.  Справді,  у нас  фінансова криза.  На  1  січня  1997  року  було  випущено  облігацій на 2,5 мільярда гривень.  За півроку (січень-червень 1997 року)  випущено ще  на  4,5  мільярда гривень.  І хочемо ми чи не хочемо,  а треба вийти з даної кризи.

 

     Тому цифри,  які ми пропонуємо,  є наслідком  відпрацьованого механізму,  щоб  більше облігацій не випускати,  а вони діяли,  не погіршивши  фінансового  стану   економіки   нашої   держави,   не ускладнивши ситуацію. Тому прошу підтримати пропозицію уряду.

 

     ГОЛОВА. Що  скаже  з  цього приводу депутат Германчук як член комітету? Будь ласка.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Старовижівський  виборчий  округ,  Волинська  область).  Шановний Олександре  Олександровичу,  дякую  за надану можливість.  Шановні народні депутати,  я хочу,  щоб ви відчували стурбованість уряду і збагнули те,  що сказав міністр фінансів.  Він сказав, що справі є дуже складна таблиця,  зрозуміла тільки для фахівців.  Ми прийняли рішення,  і  починаючи  з  1996  року  в нас немає прямих кредитів уряду,  всі  зобов'язання  перед  центральним  банком  (тобто   за внутрішнім запозиченням) - це облігації внутрішньої позики.  І те, що пропонується якась ставка,  є неприйнятним,  оскільки  тут  усе диктує ринок.

 

     Крім того,  Олександре Олександровичу,  в нас уже по 2015 рік розписані зобов'язання за кредитами, які ми з вами отримали за час незалежності.  І вони,  до речі (це казав міністр фінансів),  дуже незначні.  То - цивілізоване оформлення наших зобов'язань. Воно не суперечить  жодному законодавчому акту,  який ми прийняли.  Я дуже прошу вас проголосувати те, що запропонував уряд. Будь ласка, дуже вас прошу.

 

     ГОЛОВА. Якщо  не помиляюсь,  то й минулого року було записано майже так само.  Але це не стало перепоною для випуску облігацій у тій  кількості,  про яку щойно говорив Валерій Павлович.  Цього не треба допускати.  Тому я поки що змушений поставити на голосування текст статті 2, запропонований Кабінетом Міністрів. Голосуємо.

 

     "За" - 188.

 

     Пропонувалося голосувати  лише  першу  частину  статті 2,  де передбачити обмеження щодо внутрішнього боргу. Голосуємо.

 

     "За" - 247. Прийнято.

 

     Стаття 3  не   викликає   заперечень,   оскільки   стосується зовнішніх   запозичень,   і  вони  тепер  розписані  за  напрямами витрачання. Гадаю, з цим можна було б погодитися. Комітет пропонує підтримати. Ставлю на голосування статтю 3.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Стаття 4.  Оскільки  ми  статтю  2  проголосували  без другої частини,  то і статтю 4 треба голосувати  без  четвертої  частини. Ставлю на голосування статтю 4 в скороченому вигляді.

 

     МIТЮКОВ I.О. Давайте хоча б зафіксуємо 10 мільярдів.

 

     ГОЛОВА. Ні.  Це ваша  справа.  Будь  ласка,  робіть  так,  як вважаєте за потрібне. Може ви обійдетеся й двома мільярдами.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 254. Прийнято.

 

     Тепер розглянемо питання,  які були спірними під час минулого розгляду. Я запитуватиму, а ви відповідайте.

 

     На скільки зросли видатки на повернення заощаджень  громадян? Яка сума передбачається?

 

     МIТЮКОВ I.О.   Шановні   народні   депутати!  Прошу  відкрити сторінку 9 додатку,  який називається "Порівняльна таблиця проекту видатків Державного бюджету на 1998 рік".

 

     Там передбачені  "видатки  на  покриття  заборгованостей,  що виникли за попередніх років".  Перший варіант був 76 мільйонів 996 тисяч. За рахунок коштів інноваційного фонду, коштів, що надійдуть від  приватизації  та  інших  джерел,  стало  можливим   додатково виділити  на  дані цілі 832 мільйони 962 тисячі.  Тобто загалом ця сума становитиме 909 мільйонів 954 тисяч гривень.

 

     ГОЛОВА. Це про покриття заборгованості в заробітній платі  ви сказали, так?

 

     МIТЮКОВ I.О. Так.

 

     ГОЛОВА. А щодо заощаджень громадян?

 

     МIТЮКОВ I.О.  На  названі  цілі  передбачалося  виділити  200 мільйонів. До них додали ще 170 мільйонів гривень.

 

     ГОЛОВА. Тобто 370 мільйонів гривень.

 

     МIТЮКОВ I.О. Так, разом це становить 370 мільйонів гривень.

 

     ГОЛОВА. Тепер  стосовно  створення  національної депозитарної системи.

 

     Комісія пропонувала виділити 50 з лишком мільйонів, комітет - 40 мільйонів гривень. Що ви плануєте тепер?

 

     МIТЮКОВ I.О.  Ми  плануємо на додаток до прямого фінансування Державної комісії з цінних паперів та  фондового  ринку  (понад  5 мільйонів)  додати  ще 4 мільйони гривень.  Це відповідає нинішнім ресурсним можливостям.

 

     ГОЛОВА. Що комітет скаже з цього приводу?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.  С.  Уважаемый  Александр  Александрович! Уважаемые  коллеги!  Мы  внимательно  изучили  все предоставленные документы,  включая заключение Комитета по вопросам  экономической политики,  который  требует  40  миллионов  гривень  на создание и полное  обеспечение  этой  системы.   И,   учитывая,   что   любые дополнительные ассигнования,  используемые не по назначению, будут забраны  из  суммы,  предусмотренной  на   погашение   долгов   по заработной плате,  мы ограничились 4 миллионами. Считаем, что пока надо ограничиться этой суммой,  хотя, конечно, необходимо защищать интересы населения перед разными трастами и другими компаниями.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.  Ми передбачаємо внести деякі зміни до законів,  що,  мабуть,  збільшить  надходження  до  бюджету.   То, можливо,  коли  ви  дасте  повні  розрахунки  на  11  січня,  ми й передбачимо   збільшення   видатків   на   розвиток   національної депозитарної системи?  Бо якщо не буде депозитарної системи, то не буде й порядку з обігом цінних  паперів  у  державі.  Тоді  постає запитання:  навіщо було щось створювати, писати закони, казати, що це найкращі закони в Європі і так далі? Iгоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Олександре Олександровичу, я переконаний, що за такої складної ситуації на дану  мету  виділяти  40  мільйонів  не треба,  бо  освоїти  їх  за один рік неможливо.  До речі,  у нас в Українській фондовій біржі є депозитарна  система,  поставлена  як технічна  допомога  Франції.  Коштує  вона  мільйони  доларів.  Ця система дуже погано використовується, майже не використовується. Є депозитарна  система  і в Національному банку.  Гадаю,  об'єднавши дані ресурси з урахуванням  цих  чотирьох  мільйонів,  ми  справді зможемо  за  цей  рік відчутно піти вперед.  Нам обов'язково треба 1998 року створити єдиний депозитарій,  оскільки  мусимо  захищати права інвесторів.  Я впевнений, що нам вистачить даних грошей. Тим більше що в Національному банку створена і повністю профінансована така система.

 

     ГОЛОВА. Отже,  можна  брати  до  уваги,  що  до 11 числа уряд запропонує конкретний спосіб розв'язання даного  питання?  Повинна бути створена національна депозитарна система.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ми  підготуємо  пропозиції  разом  із Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

 

     ГОЛОВА. З питань розвідки.  Я хочу,  щоб депутат Скіпальський висловився  з  цього  приводу  від  комітету.  Потім депутат Мухін висловиться. Будь ласка.

 

     СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  оборони і державної безпеки (Володимир-Волинський виборчий округ,  Волинська область).  Шановний  Олександре  Олександровичу! Шановні колеги! Справді, приймаючи законопроект у другому читанні, ми дещо  поквапилися,  на  мій  погляд.  Адже  у  вас,  Олександре Олександровичу,  і  в  комітеті є листи керівників розвідувального співтовариства, які просять, щоб фінансування здійснити саме через комітет, оскільки тилові й інші структури не можуть бути пов'язані з виконанням розвідувальних завдань. Тому я прошу, шановні колеги, нічого не змінюючи,  розподіл коштів для розвідок з метою контролю і  об'єднаного  виконання  завдань  та  оплати  за   це   доручити комітетові.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВА. Володимире Васильовичу, будь ласка.

 

     МУХІН В.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Харківська область).  Александр  Александрович,  я  не сторонник того,  чтобы такие тонкие вещи обсуждать в эфире на открытом заседании. Министр финансов  Митюков  абсолютно правильно все сказал.  Мы часть денег выделили на СБУ,  остальные должны пойти на финансирование  другой части разведывательных управлений. Дальше я ничего, к сожалению (а может,  к радости),  расшифровывать  не  должен,  потому  что  все остальное закрыто.  Я предлагаю на следующий год опять сделать это секретной статьей и не обсуждать такие вещи в зале.

 

     ГОЛОВА. Отже,  з  огляду  на  це  в  даному   випадку   треба підтримати пропозицію Кабінету Міністрів.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Погоджено  з  Комітетом  з  питань  бюджету і з Комітетом з питань оборони і державної безпеки.

 

     ГОЛОВА. Тоді треба редакцію  цієї  статті  викласти  так,  як пропонує  Кабінет  Міністрів  у  погодженні  з  Комітетом з питань оборони і державної безпеки та Комітетом з питань бюджету.

 

     Ставлю на голосування таку пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     Обговорювалося і  навіть  було   проголосовано   фінансування діяльності  Державної  комісії  для з'ясування обставин діяльності ОУН-УПА в обсязі 200 тисяч. І колеги підтримували, щоб так було. А тепер  чомусь  цих  грошей не стало в бюджеті.  Будь ласка,  Ігоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ця  сума  врахована  в  кошторисі  Міністерства культури  і  мистецтв,  у централізованих коштах.  З цього напряму будуть виділені заплановані 200 тисяч (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Депутате  Юхимчук,  будь  ласка  (Анатолій   Петрович займався цією проблемою).

 

     ЮХИМЧУК А.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (Жмеринський   виборчий   округ,   Вінницька   область).  Шановний Олександре  Олександровичу,  шановні  колеги!  Дозвольте  звернути увагу  на  те,  що такі механізми фінансування себе не виправдали, оскільки минулого року ті кошти пішли  на  Мінюст  і  досі  жодної копійки не було асигновано.  Тому акцентувалося, що окремим рядком у   бюджеті   має   бути   чітко    визначено    асигнування    на науково-аналітичну роботу. Минулого тижня це було проголосовано.

 

     ГОЛОВА. Прошу вашої згоди на те,  щоб ми із сум, передбачених на цю потребу в межах фінансування Міністерства культури, записали 200  тисяч  на  роботу  названої комісії і 30 тисяч - на комісію у справах репресованих.  Структура  створена,  комісія  державна,  і треба,  щоб  люди  одержали  бодай заробітну плату за роботу,  яку виконують.  Це 230 тисяч у  межах  асигнувань,  котрі  виділені  в бюджеті. Але треба записати окремим рядком у тексті бюджету.

 

     МІТЮКОВ І.О. Це піде в розділі 180 розподілу видатків.

 

     ГОЛОВА. Немає   заперечень?   Ставлю   на   голосування  таку пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     Перед розглядом  інших  питань  дозвольте  вас  повернути  до статті 3. Ми припустилися щойно помилки, зафіксувавши в Законі про Державний бюджет курс гривні.  Це не питання Верховної Ради,  і ми не   повинні   в  Законі  про  Державний  бюджет  записувати  такі показники.

 

     Прошу, будьте уважні, подивіться.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Та   це    розрахункова    сума,    Олександре Олександровичу.   Можемо   зробити   позначку   і  внизу  записати "розрахункова". Але тоді не вказувати курс гривні.

 

     ГОЛОВА. Тоді напишімо "розрахунково" перед цифрою  5.850.300, а про курс взагалі не треба згадувати (Шум у залі).

 

     МІТЮКОВ І.О. Незрозуміло.

 

     ГОЛОВА. Я б зовсім не згадував.

 

     Депутате Пилипчук, що ви скажете стосовно цієї позиції?

 

     МІТЮКОВ І.О. Ви маєте на увазі гривні?

 

     ГОЛОВА. Так.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Це  не  є затвердження курсу гривні на рік або валютного коридору, це є сума виплат боргів за такого курсу.

 

     Якщо курс зміниться,  то  пропорційно  зменшаться  виплати  і навпаки.

 

     ГОЛОВА. То   не   треба   зачіпати?  Так?  Враховується  його пропозиція.

 

     Ще одна пропозиція,  яка  розглядалася  тут  і  голосувалася, стосується використання коштів інноваційного фонду. Пам'ятаєте, ми тоді передбачили 1 мільярд 40 мільйонів гривень,  а потім записали іншу  цифру.  Ви внесли корективи,  зменшили суми цих видатків,  а Міністерство у справах науки і технологій просить з тих  сум,  які передбачені на будівництво ГЗКОРа,  виділити кошти на фінансування самої структури,  яка забезпечує  реалізацію  і  цієї  програми  й інших, - 3 мільйони гривень.

 

     Що з цього приводу скаже Володимир Петрович Семиноженко? Будь ласка.

 

     СЕМИНОЖЕНКО В.П. Справа в тому, що 1997 року,  коли йшлося про резервний фонд Кабінету Міністрів,  не було   передбачено   жодної   копійки   на    Український    центр науковотехнічної  й  економічної  інформації,  на  створення всієї інфраструктури  Міністерства  у  справах   науки   і   технологій, враховуючи переїзд,  нарешті, до власного приміщення. Таким чином, для   того   щоб   забезпечити   технічне   обладнання,   провести взаєморозрахунки з Держіннофондом,  після прийняття нашого закону, який поглиблює серйозність,  відповідальність за  бюджетні  гроші, треба  передбачити  відповідні  кошти.  Ми  ж  не можемо без згоди Верховної Ради жодної копійки  використати  на  науку.  Але  тепер ідеться  про  те,  щоб  3 мільйони гривень ми могли передбачити на дані цілі з Державного інноваційного фонду,  що,  фактично, ми вже зробили в 1997 році.  Щодо функціонування,  то ми виписали окремим рядком фінансування всієї структури Міністерства у справах науки і технологій.

 

     ГОЛОВА. Валерію Павловичу, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я підтримую таку пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Ставлю цю пропозицію на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 210. Не прийнято.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Олександре Олександровичу!  Я, чесно кажучи, не зрозумів:  ідеться  про  додаткове  фінансування  Міністерства   у справах  науки  і  технологій  чи  використання  коштів Державного інноваційного фонду?

 

     ГОЛОВА. Iдеться про те,  що сума, передбачена на фінансування подальшого будівництва ГЗКОРу, - це кошти інноваційного фонду. Тож потрібне своєрідне оформлення цього,  бо усе  має  відбуватися  за відповідними  статтями  видатків  згідно з чинним законом.  Василь Миколайович Гуреєв підказує, що можна так голосувати.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Iз коштів інноваційного  фонду,  які  вже передбачені  і проголосовані в бюджеті,  3 мільйони використати на Міністерство у справах науки і технологій.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Прошу підтримати.

 

     МIТЮКОВ I.О. Тобто йдеться не про збільшення адміністративних податків    до   Державного   інноваційного   фонду.   Тільки   на влаштування...

 

     ГОЛОВА. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 225.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 244.

 

     Дискутувалося також  таке  питання.  До  Комітету  з   питань охорони   здоров'я,   материнства  і  дитинства  надійшов  лист  з Київського медичного університету з приводу того, що у них забрали приміщення  для  податкової  адміністрації.  А  тепер вони просять компенсацію в розмірі 10 мільйонів. Є така можливість чи ні?

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Таких інститутів  і  технікумів,  в  яких позабирали  приміщення органи виконавчої влади,  дуже багато,  і в бюджеті не вистачить коштів,  якщо ми з ними  розраховуватимемося. Це   державне   майно,   воно  передається  безплатно  від  однієї організації іншій. Я вважаю, що це не потрібно підтримувати.

 

     ГОЛОВА. Але ж була постанова Кабінету Міністрів, де записано: "з   компенсацією".   Влада  може  забирати,  але  влада  не  може обманювати тих, у кого вона бере майно. Треба знайти якийсь вихід.

 

     Iгоре Олександровичу, пропонуйте варіант.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Ми можемо цю проблему розв'язати тільки в межах коштів,  виділених на охорону здоров'я. Можемо записати це окремим рядком, але маємо розуміти, що це піде в рахунок загальної суми по цій зазначеній позиції. Дайте доручення, і ми перерозподілимо.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Олександре  Олександровичу,  пропоную  до розпису коштів на капітальні  вкладення,  що  готуватимемо  на  11 січня, внести цей об'єкт. I розрахуємо...

 

     ГОЛОВА. То  запишімо  його тут,  а тоді внесемо.  Будь ласка, депутате Пасько.

 

     ПАСЬКО С.О.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства (Звенигородський виборчий  округ,  Черкаська  область).  Справа  в  тому,   що   за розпорядженням   N   35-З   від   23  січня  було  передбачено  на компенсаційній основі за цей гуртожиток  10  мільйонів  100  тисяч гривень.  Але, на жаль, жодної копійки не надійшло ні минулого, ні нинішнього року.  Тепер цей будинок (я в  ньому  теж  колись  жив) ретельно  ремонтується,  і  великі  гроші  витрачаються за рахунок бюджету  Державної  податкової   адміністрації.   Нехай   Державна податкова  адміністрація,  яка  зводить  свої будинки в мармурі та граніті,  поділиться коштами зі студентами медичного університету, яким  ніде  жити.  I  пропонувалося  виділити ці кошти на добудову гуртожитку на вулиці маршала Тимошенка, 2-а. Прошу це підтримати.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку! Послухаймо ініціатора даного питання - Iвана Сергійовича Чижа, а потім поставлю на голосування.

 

     ЧИЖ I.С. Дякую, Олександре Олександровичу. Маю таке прохання. Тут прогресивний соціаліст Марченко заважає,  але я скажу  (Шум  у залi).

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку!  Депутате  Марченко,  не  заважайте, прошу.

 

     ЧИЖ I.С. Він така екзальтована особистість, то зрозуміло.

 

     Справді, було рішення,  пов'язане з передачею гуртожитку  під Державну податкову адміністрацію.  Тому я прошу розв'язати питання позитивно.  Але  є  один  нюанс,  Олександре  Олександровичу.   Ми офіційно  пропонували,  і  до  першого  читання  було підготовлене відповідне рішення Комітету з питань бюджету.  "Враховано", - було написано.   Потім  комітет  переглянув,  і  тепер  уже  зовсім  не враховано.  Цей  навчальний  заклад   має   статус   національного медичного  університету.  Але  його немає в переліку установ,  які фінансуються як національні - поряд із Національним  університетом імені  Тараса Шевченка,  Національним аграрним університетом тощо. Так не годиться, там теж треба 4,5 мільйона. Прошу це врахувати.

 

     I якщо вже взяв слово,  то дозволю  собі  коротке  зауваження стосовно  мільярда,  який  мав  виділятися,  а виділили тільки 370 мільйонів на компенсацію заощаджень.

 

     Справа в тому, що 170 мільйонів з бюджету 1997 року просто не витратили. Тут їх треба додати.

 

     I тих  990  мільйонів не вистачить на заробітну плату.  Треба теж поставити.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Ми з'ясовували це минулого разу,  коли дискутувалося питання, що  то  за  гроші.  Борги  з минулого бюджету не переносяться,  бо потрібно переносити реальні гроші, а їх немає.

 

     Тому просто передбачили видатки: повернути в цьому році 200 мільйонів плюс 170 боргу за минулий рік.

 

     Стосовно даного об'єкта. Оскільки багато депутатів зверталися з цього приводу,  запишімо там,  де є видатки на охорону здоров'я. Але треба передбачити,  що до 11 числа буде розв'язано питання про його окреме фінансування.

 

     Ставлю на голосування таку пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 192.

 

     Ще раз ставлю на голосування, будь ласка.

 

     "За" - 207.

 

     Володимире Мефодійовичу, будь ласка, і закінчуватимемо.

 

     ПИЛИПЧУК В.Ф.  Ми  вже  вийшли  на третє читання,  затвердили оболонку бюджету і його внутрішню  структуру,  комітети  з  урядом погодили.  Якби  було  щось  не  враховано,  ми  б його ставили на додаткове голосування.  Якщо ми розглядатимемо за об'єктами, то їх з'явиться мільйон, бо в кожного своя проблема.

 

     Оскільки зафіксовано  дохідну  та  витратну частини бюджетної структури,  проголосуймо в цілому.  Бо  інакше  вийдемо  на  п'яте читання, адже розпалюється атмосфера.

 

     ГОЛОВА. Пригасімо температуру.  Є така пропозиція.  Беремо до уваги заяву Кабінету Міністрів про те,  що на 11 число  він  дасть пооб'єктний   перелік   і   підприємств,   і   галузей,  для  яких надаватимуться кошти на  капіталовкладення,  які  ми  одержимо  за рахунок  корекції  Закону про оподаткування прибутку підприємств і деяких інших законів.  I там сподіваємося побачити відображення  й цієї проблеми,  і проблеми золота,  й інших,  про що ми говорили в першій частині розгляду даного питання.

 

     Ставлю на голосування в цілому проект бюджету. Будь ласка.

 

     "За" - 214.

 

     Не підтримується.

 

     Депутате Лавринович, будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.    Народний    рух    України.     Олександре Олександровичу,  справа  в  тому,  що  в  нас  залишилося декілька відкритих питань. Повертаючись до розв'язання проблеми зі статтями 2,  3, 4, нагадаю: ми давали доручення, проголосували, і тепер має бути зафіксовано,  що в січні  обов'язково  розглядатимемо  проект Закону про випуск облігацій внутрішніх державних позик.

 

     Я пропоную взагалі,  щоб щорічно,  перед тим як розглядати це питання,  ми мали міжнародний аудит діяльнсті  у  цій  сфері,  щоб потім не було ніяких загроз.

 

     Друге. У   статті  7  по  розділу  "Державне  управління"  ми прийняли рішення видатки скоротити на 10 відсотків. Тепер зроблена зміна   цієї   статті   і   залишено  17  мільйонів  для  найбільш "знедолених" - для податкової адміністрації і  митної  служби.  Ці служби   звичайно  виконують  фіскальні  функції,  але  й  бувають інструментом політичної боротьби в нашій державі.

 

     Якщо вже є перегляд,  ми  маємо  принаймні  проголосувати  за скасування свого попереднього рішення і затвердити новий розподіл. Лише тоді можна голосувати в цілому.  Тому я просив би,  щоб ми це зробили.

 

     ГОЛОВА. Я  згоден із думкою Олександра Володимировича.  Ми не скасовували попередніх рішень,  і  тому  справді  треба  конкретно визначитися  стосовно  скорочення видатків на державне управління, про що було проголосовано.  Я бачу,  що по окремих суб'єктах влади врахована  ця  позиція.  А  по  деяких,  так  би мовити,  процес у зворотному напрямі пройшов.

 

     Я думаю,  що тут є підстава для такого зауваження.  Зараз  ми спробуємо це врегулювати.

 

     Що скаже Володимир Семенович Пустовойтовський?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Уважаемые коллеги! Уважаемый Александр Александрович!  Мы   не   можем   постоянно   совершенствовать   и совершенствовать проект бюджета! Это делалось в рабочем порядке, и те,  кто хотел,  участвовали в  рассмотрении  этих  вопросов  и  в пятницу, и в субботу, и в воскресенье.

 

     Проект бюджета  сбалансирован,  выправлен.  Вы  нам  поручали доработать все и сбалансировать - это сделано!

 

     Нет предела хорошему. Лучшее - это враг хорошего.

 

     Есть предложение  закончить   корректировать   бюджет   таким большим   коллективом,   поддержать  решение,  принятое  бюджетным комитетом с участием других комитетов, и приступить к рассмотрению проекта Закона о порядке введения Закона Украины о Государственном бюджете на 1998 год, который вносит ясность во многие вопросы.

 

     ГОЛОВА. Я  запропонував   би   проголосувати   в   цілому   з урахуванням  того,  що  сказав  Олександр Володимирович.  Оскільки більшість  пропозицій,  котрі  висловлюються   зараз,   стосуються все-таки  закону  про  порядок  введення закону про бюджет,  то ми могли б їх там записати. Можна так голосувати?

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В. П. Олександре Олександровичу, дозвольте.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.  П.  Шановний   Олександре   Олександровичу, шановні  народні депутати!  Я хочу повідомити вам,  що ми прийняли постанову  про  скасування  надання   права   комерційним   банкам працювати  з  бюджетними  коштами.  Тобто  є  відповідна постанова Кабінету Міністрів.

 

     Тепер що   стосується   податкової   адміністрації,   митного комітету  і  Контрольноревізійного  управління,  які  мали  частку відрахувань до  своїх  фондів,  а  не  до  державного  бюджету.  У постанові   Кабінету  Міністрів  передбачено,  що  залишаються  за податковою адміністрацією 15 процентів,  бо сьогодні нам  потрібна податкова  адміністрація  як ніколи,  щоб контролювати надходження податків до бюджету і давати аналіз. А стосовно митного комітету і КРУ скасовується це рішення. Тому я вважаю, що не треба це питання сьогодні розглядати, а підтримати проект бюджету, прийняти його за основу, як пропонує Олександр Олександрович.

 

     ГОЛОВА. Дуже  багато  піднято  рук,  я бачу,  що у багатьох є зауваження.  Запишіться,  будь   ласка.   Ще   п'ять   хвилин   на обговорення.

 

     Депутат Ярошинський.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Гощанський  виборчий  округ, Рівненська  область).  Шановні  народні  депутати!  Свого  часу ми пропонували  з  самого  початку  розглянути  концепцію  бюджету  і все-таки дійти інших висновків,  а не тих, яких дійшла на сьогодні більшість у Верховній Раді.  Склалося так,  що і уряд, і більшість Верховної  Ради  добре усвідомлюють,  що дохідна частина бюджету є нереальною і нездійсненною.

 

     Але ви вже прийняли цю концепцію,  як я вже раз казав, поділу шкури невбитого ведмедя,  якої ніколи не буде. Ви прийняли саме цю концепцію і не захотіли розглядати інших бюджетних  концепцій.  То чому ж ті політичні партії - комуністи,  соціалісти,  рухівці, які прийняли  згубну,  на  мою  думку,  концепцію  бюджету,   сьогодні блокують  її  і  не  хочуть  приймати  в цілому?  Адже це тупикова ситуація, і ви самі її створюєте.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я вас прошу,  говоріть  по  суті.  Ну  це  настільки, знаєте,  примітивно звучить... Я не хочу давати оцінку, але ж люди слухають це і думають: що ж там робиться? (Шум у залі).

 

     Будь ласка, я помилився, я хотів сказати принципово звучить.

 

     Депутат Моцпан. Прошу.

 

     МОЦПАН А.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (Амвросіївський виборчий округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической  и Селянской   партий  Украины.  Уважаемый  Александр  Александрович! Уважаемые коллеги!  Я поддерживаю  заявление  главы  правительства Валерия   Павловича  Пустовойтенка  о  том,  что  принято  решение правительства запретить работу коммерческим  банкам  с  бюджетными средствами.  Это,  конечно,  неплохо,  но на сегодня,  насколько я понимаю ситуацию с финансами в государстве, этого недостаточно.

 

     Поэтому у   меня   вопрос   и    к    Владимиру    Семеновичу Пустовойтовскому, и к министру финансов Митюкову: почему не учтены мои  предложения?  Первое  -  запретить  правительству  одалживать деньги в коммерческих банках. Второе - запретить администрациям на местных уровнях работать с ценными бумагами. Третье - до 12 января этого  года представить Кабинету Министров законопроект о введении государственной   монополии   на   производство    и    реализацию винно-водочных   и   табачных  изделий.  Я  абсолютно  не  понимаю намерений  правительства  и  его  законопроекта   о   приватизации государственных  ликеро-водочных  заводов.  Поэтому  без  принятия таких мер сегодня я голосовать за проект бюджета не буду.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Анатолію Федоровичу, я прошу вас ці пропозиції внести до  проекту  Закону про порядок ведення в дію Закону про Державний бюджет на 1998 рік. Вони можуть стати нормою цього закону. А Закон про  Державний бюджет не може мати розпорядчих функцій щодо тих чи інших дій.

 

     Будь ласка. Депутат Косів.

 

     КОСІВ М.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань культури  і духовності (Пустомитівський виборчий округ,  Львівська область).  Народний рух України.  Шановний Ігоре Олександровичу! У розділі   15   "Будівництво"  статті  7  є  перелік  програм,  які фінансуються з державного бюджету. Зокрема вугільна промисловість, агропромисловий      комплекс,      будівництво      Криворізького гірничо-збагачувального  комбінату  окислених  руд,  реконструкція Одеського театру опери та балету,  Львівського академічного театру імені Марії  Заньковецької.  Усе  правильно.  Але  у  порівняльній таблиці   проекту  видатків  у  розділі  15  ці  програми  вже  не значаться. Отже, я б усе-таки хотів, щоб це все було повторено. Бо перша  частина - це,  так би мовити,  законодавча,  а у другій все розшифровується.   І,   маючи   гіркий   досвід    роботи    наших адміністративних   органів,  повторення  у  цій  частині  вказаних програм було б зовсім незайвим.

 

     І ще одне.  Я хотів би, щоб ви пояснили, де визначені видатки на дослідження проблеми оцінки діяльності ОУН-УПА, бо там окремого рядка немає. З якої статті ви це будете фінансувати?

 

     ГОЛОВА. Уже проголосували...

 

     КОСІВ М.В. З видатків на Міністерство культури, ясна річ!

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні  народні  депутати!  Шановний  депутате Косів!  Я розумію вашу стурбованість,  щоб якомога детальніше були розписані напрями фінансування капітальних вкладень. Ми затвердили Бюджетну  класифікацію,  і  саме  відповідно до неї в законі треба представляти документи.  Але ми проголосували за  статтю,  у  якій вказано,  що  затверджуються  видатки  згідно  з додатком,  який є невід'ємною частиною Закону про Державний бюджет.  Тому це питання повністю знято прийнятим нами рішенням.

 

     А що  стосується  згаданої  вами комісії,  то ми вже прийняли рішення виділити ці кошти плюс  ще  30  тисяч  через  Міністерство культури окремим рядком.  І це доручення ми виконаємо, коли будемо готувати... (Шум у залі).

 

     МІТЮКОВ І.О. 200 тисяч.

 

     ГОЛОВА. 200  тисяч,  як  пояснили  Прем'єрміністр  і  міністр фінансів, за рахунок коштів, виділених Міністерству культури.

 

     Ще була  одна  пропозиція.  У  статті  16 ми проголосували за встановлення нульової ставки земельного податку для підприємств  і структур   Міністерства   оборони.   Пропонується  додати  й  інші військові формування,  організовані відповідно  до  закону,  тобто Прикордонні   війська,   Національну  гвардію  і  Службу  безпеки. Очевидно, треба, щоб був єдиний підхід.

 

     Я розумію, що це певною мірою відіб'ється на дохідній частині бюджету.  Що  скаже  депутат  Даниленко  від профільного комітету? Потім депутат Мухін, якщо буде потреба.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Шановні народні депутати! Шановний Олександре Олександровичу! Шановний Валерію Павловичу, члени уряду! Комітет з питань оборони запропонував, і ми проголосували за зняття плати за землю,  яка перебуває у використанні Міністерства оборони.  Але на сьогодні немає фінансового  забезпечення  не  тільки  Міністерства оборони,  а й тих військ,  про які ви сказали, шановний Олександре Олександровичу,  а  також  25  підприємств  військово-промислового комплексу.  У  нас  є  обрахунки,  ми  розглядали  це  питання  на засіданні комітету.  Якщо вже розглядати  в  комплексі,  то  треба врахувати  і  ці  25 підприємств військово-промислового комплексу. Там,  по суті, копійки, але це підприємства, які не мають обігових коштів  і  через  те  не  сплачують цей податок.  Тому в комплексі потрібно вирішити це питання. Я підтримую.

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція,  щоб  ви  із  Володимиром  Васильовичем Мухіним подали перелік цих підприємств.  Є цей перелік?  А де він? То чому у депутатів немає, щоб вони проголосували? Є?

 

     Володимир Васильович Мухін. Будь ласка.

 

     МУХІН В.В.  Александр Александрович!  Я очень благодарен, что нас   поддержал   именно   председатель   Комитета   по   вопросам агропромышленного  комплекса   Даниленко.   Всем   депутатам   уже раздавали  этот  список  предприятий.  Кроме  Министерства обороны туда,  действительно,  надо дописать другие военные  формирования, пограничников  и те предприятия,  которые работают на оборонку.  В самом деле,  если у них отобрать  еще  и  эти  деньги,  то  вообще невозможно будет работать.  Поэтому я прошу поддержать предложение Даниленко.

 

     ГОЛОВА. Тобто  після  слів  "Міністерство  оборони   України" записати  "та інших військових формувань,  утворених відповідно до чинного законодавства,  та підприємств,  що  працюють  на  оборону держави, за списком, що додається".

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.  Будь ласка.  Доповнення до статті 16.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     І була   пропозиція    депутатів    Кузнєцова,    Бобриньова, Краснякова,  Пасечної  доповнити  розділ "Неподаткові надходження" статті  6  реченням  такого  змісту:  "Залишки  бюджетних   коштів міністерств,  відомств,  бюджетних  установ  та  резервного  фонду Кабінету Міністрів,  не витрачених  у  1997  році,  відобразити  у видатках  (розділ  25  статті 7) на покриття заборгованостей,  які виникли у попередні роки, по заробітній платі та пенсіях.

 

     Що ви на це скажете, Ігоре Олександровичу?

 

     МІТЮКОВ І.О.   Олександре   Олександровичу,   цю   пропозицію приймати недоцільно. Чому?

 

     По-перше, залишки  бюджетних  коштів  міністерств і відомств, бюджетних установ - це не доходи,  це  просто  залишки  коштів  на рахунках.  По-друге,  це обігова касова готівка, яка переходить на наступний рік.  Ми зараз їх заберемо,  а що будемо робити 2 січня? Назад повертати?

 

     Тобто за   своєю  природою  ці  кошти  не  є  доходами,  вони зафіксовані і є обіговою касовою готівкою.

 

     Тому ми пропонуємо цю пропозицію не приймати.

 

     ГОЛОВА. Володимире Семеновичу. Прошу.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Уважаемые коллеги! Уважаемый Александр Александрович!  Ну  нельзя  так  в  последнем чтении рассматривать проект бюджета! Мы опять вторгаемся во все статьи и по-новой будем все рассматривать. Это бесконечно, надо остановиться на чем-то!

 

     Я еще  раз  повторяю:  лучшее - враг хорошего.  Все документы должны быть тщательно  просчитаны,  апробированы,  сбалансированы. Это же бюджет! Нельзя так к нему подходить!

 

     ГОЛОВА. Ставлю ще раз на голосування проект закону в цілому.

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.   Олександре   Олександровичу,   можна   я відповім щодо залишків?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. У нас норма залишків на рахунках бюджетних організацій - 500 мільйонів.  На сьогодні є 200 мільйонів. Тобто в принципі немає чого переносити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Розглядається  проект  Закону  України  про   порядок введення в дію Закону України про Державний бюджет України на 1998 рік.  Доповідає Мітюков Ігор Олександрович.  Тільки коротко,  будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Шановні народні депутати! Я у своєму виступі вже зупинявся на змісті цього законопроекту.  Хочу підкреслити, що ним передбачено   доручення  Кабінету  Міністрів  стосовно  подання  в місячний термін  після  затвердження  бюджету  державної  програми зовнішніх  запозичень;  механізму  надання  дотацій  з урахуванням виконання дохідної частини і дотримання  принципу  пропорційності; пропозицій  щодо  розподілу  асигнувань  на будівнитво і придбання житла,  про що ви проголосували,  у  тому  числі  суддям;  порядку розподілу асигнувань на погашення заборгованості шахтарям, причому зафіксувавши не менш як 50  відсотків  загальної  суми  асигнувань саме на регресні позови.

 

     Крім того,  враховуючи, що цілий ряд законодавчих актів зараз опрацьовується і ми не маємо достатньої інформації про механізм їх реалізації    і   об'єктивні   обсяги   надходжень   до   бюджету, пропонується,  щоб до 1 травня Кабінет  Міністрів  подав  уточнені обсяги  дотацій і коштів з урахуванням останніх рішень щодо Закону про податок на прибуток підприємств.  І якщо будуть виявлені певні диспропорції, то Кабінет Міністрів буде зобов'язаний запропонувати відповідні зміни до Закону про Державний бюджет.

 

     Також найближчим часом,  до 20  січня,  ми  маємо  затвердити заходи  для збільшення надходжень до зведеного державного бюджету. А  кошти,  які  надійдуть  від  реалізації  відповідних   заходів, направити  на  погашення  заборгованості,  що утворилася за минулі роки,  із заробітної плати,  соціальних  виплат,  розподіливши  ці додаткові ресурси по галузях бюджетної сфери, де є заборгованість, а також по областях, підкріпивши місцеві бюджети.

 

     Окреме доручення стосується відшкодування державному  бюджету коштів  на  погашення іноземних кредитів.  Така стаття включена до Закону про Державний бюджет уперше.  До речі,  це дає нам легальну підставу  для  того,  щоб займатися цим питанням більш активно,  і надає юридичне право на відшкодування цих коштів.

 

     У цьому законопроекті передбачено також  розробку  в  першому кварталі   механізму  закупівлі  продовольчих  товарів  бюджетними установами,  щоб чітко визначитися,  яким  же  чином  виділений  1 мільярд  700  мільйонів  гривень на придбання продуктів харчування довести до сільськогосподарського виробника.

 

     Крім того,  передбачений ряд  технічних  рішень,  за  які  ми проголосували,   вони   стосуються   розподілу  вже  не  всередині державного бюджету,  а по місцевих бюджетах, особливо 11 мільйонів гривень,  передбачених по розділу "Освіта",  на харчування та інші заходи на утримання дітей-сиріт.

 

     І передбачаються  норми,  пов'язані  з  регулярним   наданням Верховній  Раді інформації стосовно надходження як акцизного збору за товарними групами,  так і податку на додану вартість,  а  також стосовно  виконання  дохідної  і  видаткової  частин  державного і зведеного бюджетів.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Ігоре  Олександровичу.  Цифри  зрозумілі.   Є запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Олександре Олександровичу, вибачте, тут у тексті помилка.

 

     ГОЛОВА. Я чув уже, виправте відразу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  "Передати до місцевих бюджетів 11 мільйонів 800 тисяч гривень,  передбачених по розділу "Освіта", на харчування та інші заходи в закладах, в яких утримуються діти-сироти".

 

     ГОЛОВА. будь ласка. Депутат Боженко.

 

     БОЖЕНКО О.В.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  молоді,  спорту і туризму (Ленінський виборчий округ, Миколаївська область). Прошу передати слово Масенку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування (Оржицький  виборчий  округ,  Полтавська  область). Шановний Ігоре Олександровичу! Шановний Олександре Олександровичу! Я хочу звернути вашу увагу на те,  що ми,  коли приймали в другому читанні  проект  бюджету,  проголосували,  щоб  доручити Мінфіну і Комітету  з  питань   бюджету   погодити   позицію   по   лісовому господарству,  що підпорядковане Мінагропрому. І я бачу, що ніяких змін не внесено. Чому? Це ж не зачіпає загального балансу бюджету. Можна ж було внести корективи і не порушувати баланс. Усі обіцяли, що таке буде зроблено,  а цифра залишилася та сама.  Чому так? Хто пояснить?

 

     МІТЮКОВ І.О. Ми розглядали це питання на засіданні комітету і дійшли  висновку,  що  розподіл  коштів,   який   зафіксовано,   є оптимальним   і  недоцільно  зменшувати  видатки  на  фінансування Держкомітету лісового господарства і збільшувати на АПК.  Ці кошти в проекті передбачені в сумі 5 мільйонів гривень.

 

     ГОЛОВА. Володимире Семеновичу, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Спасибо. Мы дали поручение заместителю министра Антоньеву уточнить эти суммы. И я прошу его дать ответ на этот  вопрос.  Игорь Александрович как раз выходил и мог быть не в курсе дела.

 

     ГОЛОВА. Юрію Михайловичу, дайте інформацію з цього приводу.

 

     КАРАСИК Ю.М.,   міністр    агропромислового    комплексу    і продовольства   україни   (Черкаський  виборчий  округ,  Черкаська область).   Шановний   Олександре   Олександровичу,   в    бюджеті передбачено   5   мільйонів   240  тисяч  на  лісове  господарство Мінагропрому.

 

     ГОЛОВА. Це  по  Мінагропрому,  тобто  додатково,  це  не   по лісовому господарству.

 

     Ми не  можемо зараз переглядати ту позицію,  але в перехідних положеннях можна записати доручення вивчити дане питання,  це  теж капіталовкладення.

 

     Депутат Лавринович. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Народний рух України.  У мене до вас,  Ігоре Олександровичу,  таке  запитання.  Ви,  очевидно,  знаєте,  що   з правової  точки  зору  прийняття закону,  який регламентує порядок набуття чинності іншим законом, є просто правовим невіглаством.

 

     Я сподіваюся,  що ви це знаєте,  тому хочу вас  запитати:  що буде, коли, скажімо, на Закон про Державний бюджет України на 1998 рік Президент накладе вето,  а Закон про порядок  введення  в  дію підпише?  Чи ми будемо тоді занесені до Книги рекордів Гіннесса як держава,  яка точно не знає,  яким є порядок прийняття нормативних актів,  яке  їх  співвідношення  і яким чином узагалі законодавчий орган має вирішувати питання,  про які йдеться  в  цьому  проекті? Сподіваюся   свій   погляд   на   інші  норми  висловити  під  час обговорення.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановний  народний  депутате   Лавринович!   Ми ретельно  обговорювали  це питання.  Є цілий ряд положень,  які не можна фіксувати в Законі про бюджет, але які є винятково важливими для  реалізації  бюджету.  Ми опрацьовували кілька варіантів:  або залишити Закон про порядок введення в дію,  або робити  прикінцеві положення.  Порадившись  із  фахівцями,  з юристами,  у тому числі Верховної  Ради,  ми  дійшли  висновку,  що  на  сьогодні  суто  з прагматичного  погляду,  з  погляду успішної реалізації закону про бюджет оптимальною є комбінація закону про бюджет  та  закону  про порядок введення в дію.

 

 

 

 

 

 

     (П р о д о в ж е н н я з а с і д а н н я).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кіяшко.

 

     КІЯШКО С.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин   (Ворошиловський   виборчий  округ,  Донецька  область). Спасибо. Об единенная фракция Социалистической и Селянской партий. Уважаемый  докладчик,  у  меня  к  вам  есть один вопрос,  который касается механизма погашения внутреннего долга нашего государства. Вы знаете,  что за последние годы были выпущены облигации на сумму 50 и  100  миллионов,  которые  скупили  как  юридические,  так  и физические  лица,  в  первую  очередь коммерческие банки.  По этим займам периодически мы должны выплачивать очень большие  суммы  из государственного   бюджета.   Не   рассматривался   ли   вопрос  о пролонгации этих долгов государства  перед  коммерческими  банками года на два, на три, то есть сделать примерно то же, что мы делаем со сбережениями населения,  компенсацию по которым не  выплачиваем уже десятки лет, одновременно не выплачивая заработную плату и так далее.

 

     Если наши граждане, подтянув животы, могут давать государству деньги  взаймы,  то  почему мы не можем пролонгировать долги перед банками на два,  на три года, записав это в переходных положениях, и пусть они тоже потерпят, а государство направит эти деньги туда, где их не хватает.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання.  Ми  ретельно  вивчаємо  цю ситуацію  і  ретельно  опрацьовуємо  всі  варіанти,  які дають нам можливість зменшити навантаження на обслуговування внутрішнього  й зовнішнього  боргу.  Але  і здоровий глузд,  і міжнародна практика підказують,  що в цьому питанні має бути конкретна робота з кожним кредитором.  І ми цю роботу розпочали.  Але я вважаю, що для того, щоб наша позиція були сильною на переговорах,  ми не  маємо  права законодавчо   зобов'язувати   наших   кредиторів  пролонгувати  цю заборгованість,  тому що це  автоматично  зробить  їх  позицію  на переговорах більш жорсткою.

 

     Ми говорили про це,  відповідне доручення було дано уряду під час голосування в другому читанні. Ми над цим працюємо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Володимире Семеновичу,  що ви скажете з цього приводу?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Уважаемые коллеги! Вспомните, в Законе о бюджетной системе предусмотрено,  что Верховная  Рада  принимает постановление  "про  порядок  введення  в дію Закону про Державний бюджет України.  Проект зазначеної  постанови  розробляє  і  подає Кабінет  Міністрів  до  другого читання проекту державного бюджету України".

 

     Мы с   вами   приняли   Конституцию,   где   написано,    что обязательными  для  исполнения Кабинетом Министров являются только законы.  Таким образом,  определяющей для нас  является  не  норма Закона о бюджетной системе, а норма Конституции, предусматривающая в данном случае закон. И что плохого в том, что мы примем в законе о введении закона о бюджете ряд функций по контролю за выполнением бюджета,  дадим поручение правительству,  чтобы оно  поработало  с внешними кредиторами над реструктуризацией долга и был уменьшен за счет  этого  дефицит  бюджета  и  так   далее?   Поэтому   давайте рассматривать этот проект закона по существу,  а не по форме, если есть какие-то дополнения,  выскажем  их,  примем  и  закончим  эту работу.

 

     Довод, что Президент,  дескать, может подписать один закон, а не подписать другой, я думаю, недостаточно серьезный, ибо юристы и другие  специалисты,  которые  визируют  документы для Президента, серьезно отнесутся к этому вопросу и  сделают  все  соответственно здравому смыслу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Процедура  визначена Регламентом, тому прошу процедуру не обговорювати.

 

     Розглядається назва закону.  Були  заперечення  в  Олександра Володимировича.  Вони зводяться до того,  щоб ці норми записати як прикінцеві положення до закону про бюджет. Так я розумію?

 

     Але тут є один нюанс.  Ви  розумієте,  специфіка  закону  про бюджет зводиться до того, що якщо сам закон не буде підписаний, то не діятимуть і ті  норми,  які  регламентують  порядок  витрачання бюджетних коштів. І тому треба це все одно окремо приймати.

 

     Слово має  депутат Лавринович.  Я поставлю його пропозицію на голосування (Шум у залі).

 

     Анатолію Костянтиновичу,  я  вас  дуже  прошу.   Ну,   це   ж непристойно.  Погляньте, постійно камера показує, що робиться біля ложі Кабінету Міністрів.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Народний Рух  України.  Шановний  Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Ми маємо прийняти цей законопроект у першому читанні й не переходити відразу до другого  читання.  Це перше.

 

     Друге. Я  звертаюся  до Володимира Семеновича.  Постанова про порядок введення,  яка передбачалася дійсно Законом  про  бюджетну систему,  не може автоматично бути названа законом.  Так не буває. Це зовсім різні нормативні акти.

 

     Ми маємо документ,  який будемо ухвалювати.  Але тут є  набір протокольних  доручень  і окремих норм.  Для того щоб ви зрозуміли про що йдеться, я просто з кожної статті назву дієслова. Стаття 1: подати,  розробити, здійснити розподіл, затвердити порядок. Стаття 2:  уточнити,  затвердити, здійснити передачу, розробити механізм, передати,   забезпечити.   Це   доручення,  які  даються  Кабінету Міністрів.  Але доручення не є предметом закону. Я вже не кажу про таку  норму:  "Установити  мораторій  на прийняття Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України...  змін до законодавчих та нормативних актів, які ведуть до зменшення доходів..." Та це право в Конституції записано за Верховною Радою і Кабінетом Міністрів, і ніякий інший закон не може того заборонити!

 

     Я хотів би,  щоб ми не записували суміш протокольних доручень разом із іншими  нормами,  які  не  можуть  бути  предметом  цього закону,  а  включили  перехідні  положення  до  проекту закону про бюджет, що є правильним. Якщо є два окремі нормативні акти, і може бути  вето  на  один із них,  а інший буде при цьому діяти,  то ми робимо себе смішними.  Я хотів би, щоб ми все робили відповідно до права.

 

     ГОЛОВА. Дякую. У мене є пропозиція проголосувати те, що зараз висловив депутат Лавринович,  тобто викласти текст  цього  проекту закону як перехідні положення до закону про бюджет. Так я зрозумів ваші  міркування?  Пропозиція  обгрунтована,   вона   випливає   з Конституції і законів.

 

     Окрім того,   я   переконливо   просив   би  вас  на  випадок неприйняття  бюджету  все-таки  проголосувати  окремий  закон  про порядок  витрачання  бюджетних  коштів  і записати,  що він діє до прийняття бюджету на 1998 рік.  Текст цей  ми  в  першому  читанні проголосували  минулого  разу.  І  тоді  ми  мали  б  усі підстави надіятися,  що буде закон про бюджет уведений.  А  якщо  ні  -  то будуть кошти використовуватися відповідно до прийнятого порядку.

 

     Тому я  просив  би  це все викласти як перехідні положення до закону про бюджет. Немає заперечень?

 

     Ставлю на голосування в  першому  читанні  ці  доповнення  до закону про бюджет.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Тепер треба   зробити   одне   уточнення.  Минулого  разу  ми проголосували з коштів,  які пропонувалися на молодіжні  програми, витратити,  здається,  11 мільйонів для дітейсиріт.  Але частина з них  спрямовується  по  Міністерству  освіти,  а  частина   -   по Міністерству охорони здоров'я, по-моєму, понад 4 мільйони гривень. Тому треба в прикінцевих положеннях передбачити перерозподіл таких коштів.

 

     Будь ласка, Станіславе Альбіновичу.

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А.,  заступник міністра фінансів України. 11,2 мільйона гривень передбачено по  розділу  "Освіта".  Розпорядником цих  коштів можуть бути Міністерство освіти,  Міністерство охорони здоров'я і Міністерство соціального забезпечення.

 

     ГОЛОВА. Ніна   Іванівна   Карпачова    вносила    пропозицію. Задовольняє вас така відповідь? Будь ласка.

 

     КАРПАЧОВА Н.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних  відносин (Алуштинський виборчий округ,  Автономна Республіка Крим).  Шановний Голово!  Шановні народні  депутати!  Я дякую  урядові  за  те,  що  враховано нашу з моєю колегою Галиною Радченко пропозицію і 11 мільйонів 800 тисяч гривень передано саме на  фінансування  харчування  та  придбання  одягу  і  взуття  для дітей-сиріт,  які перебувають (ми звертали вашу увагу  на  це)  до трьох  років  у закладах системи Міністерства охорони здоров'я,  а після трьох років - у закладах системи Міністерства освіти.

 

     Ми запитали точні дані, скільки дітейсиріт там перебуває. Так ось,  21  500  дітей  перебувають  у  навчально-виховних  закладах системи Міністерства освіти і 4848  дітей  -  у  закладах  системи Міністерства охорони здоров'я.

 

     Тому ми  пропонуємо  ці  11  мільйонів  800 тисяч пропорційно поділити: 2 мільйони 800 тисяч віддати в систему охорони здоров'я, а 9 мільйонів - у систему освіти.

 

     І, Олександре Олександровичу, прошу звернути вашу увагу, що в статті 2 проекту Закону України про порядок введення в дію  Закону про Державний бюджет помилково записано не 11 мільйонів 800 тисяч, а 11 мільйонів 200 тисяч. Десь загубилися 600 тисяч гривень.

 

     ГОЛОВА. Ніно Іванівно, Ігор Олександрович Мітюков пояснив...

 

     КАРПАЧОВА Н.І. Олександре Олександровичу, ми з'ясували, що це помилка,  але це серйозна помилка, бо понад півмільйона загубилося десь. Прошу це врахувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я пояснюю:  Ігор Мітюков уже сказав,  що  ця  помилка виправлена.  Тому  я хотів би підтвердити те,  що сказав заступник міністра   фінансів   Станіслав   Альбінович   Буковинський:    за розпорядниками бюджетних коштів будуть закріплені ці суми так,  як ви запропонували.

 

     Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Вони всі спрямовуються в місцеві бюджети.

 

     ГОЛОВА. Ще які є пропозиції?  Михайло Васильович  Парасунько. Будь ласка.

 

     ПАРАСУНЬКО М.В.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального  розвитку  села  (Могилів-Подільський  виборчий округ, Вінницька область).  Дякую.  Шановний  Олександре  Олександровичу! Шановні  народні  депутати!  Я прошу хвилинку вашої уваги,  щоб ми знайшли порозуміння.  У другому  читанні  проголосовано  більшістю голосів,  що  відомства  і організації,  яким передбачені бюджетні кошти на закупівлю продовольства,  у першому кварталі  спрямовують кошти   в   держрезерв,   а   держрезерв   укладає   контракти   з агропромисловим  комплексом  на   закупівлю   продуктів   собі   в необхідних  обсягах.  Це  проголосовано,  є  в  стенограмі,  але в жодному з документів не знайшло відображення.  Це не  пов'язано  з емісією,  не тягне за собою інфляції. Ми ж проголосували. Я прошу, дайте відповідь: чому проголосоване не реалізовано?

 

     Проголосована і така норма:  збільшити обсяги фінансування на відшкодування   господарських   витрат   на  будівництво  об'єктів соцкультпобуту.  Це була пропозиція народного депутата  Даниленка. Теж  її  немає.  Куди  її записати?  Члени нашого комітету просять народних  депутатів  записати  як  прикінцеве  положення.   Це   є нормальний   механізм   витрачання  бюджетних  коштів  на  користь власного сільгосптоваровиробника, тому що в господарствах немає ні копійки,  а  ми  1 мільярд 700 мільйонів спрямовуємо відомствам на закупівлю продовольства.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Володимире  Семеновичу,  відповідайте,   будь ласка. І запишіться ті, хто хоче ще висловитися.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.    Есть   дополнение,   где   написано: "здійснити  проведення  погашення  заборгованості  по  компенсації вартості побудованих об'єктів соціально-культурного призначення на селі, що склалася за станом на 1 січня 1998 року, шляхом її заліку в  рахунок  заборгованості  (недоїмки)  по податках і обов'язкових платежах  підприємств  і  організацій   системи   агропромислового комплексу  до Державного бюджету України за станом на 1 січня 1998 року,  за наслідками чого внести відповідні  зміни  до  показників Державного бюджету України на 1998 рік". Ваше предложение, которое касается  об ектов   социальнокультурного   назначения,   в   этом дополнении учтено.  Если не устраивает эта формулировка,  можно ее поменять.

 

     ГОЛОВА. Ви  задоволені  відповіддю?  Включити  цю  позицію  в "прикінцеві положення", Володимире Семеновичу, можна?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Мы  уже  включили  это  в  "Прикінцеві положення".  Только времени было мало,  и мы дали как  дополнение. Михаил  Васильевич,  этот  вопрос  учтен.  Все  это  есть  у вас в документах.

 

     ГОЛОВА. Депутат Даниленко. Будь ласка.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Володимир  Семенович  сказав   правильно,   є пропозиція  Комітету  з  питань  бюджету викласти в такій редакції норму про це відшкодування.  Ця норма вже була проголосована, коли ми   розглядали  проект  бюджету,  і  було  прийнято  рішення  про включення її до Закону про Державний бюджет на 1998 рік,  тобто ми ще раз підтвердили це голосуванням.

 

     І те,  що  сказав  Михайло  Васильович,  ми  також,  шановний Олександре  Олександровичу,  вже  проголосували,  коли  розглядали проект  Закону  про  бюджет.  Просто  потрібно  відображати  це  в "Прикінцевих  положеннях",  щоб  кошти,  які  виділені   бюджетним організаціям, спрямовувати в держрезерв для фінансування закупівлі продуктів у  сільгоспвиробників  за  біржовими  цінами  на  момент купівлі.   Не   за  цінами,  які  складатимуться  десь  у  якихось кабінетах, а за біржовими цінами.

 

     Ця норма  проголосована.   Я   прошу,   шановний   Олександре Олександровичу, записати її в цей закон.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Цей текст є в стенограмі, як перехідне положення його можна доголосувати,  він, до речі, сформований, але трошки в іншій редакції.

 

     Володимир Семенович. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Уважаемый Александр Александрович,  мы учитывали то,  что голосовалось,  и  записали  поручение  Кабинету Министров Украины "у першому кварталі 1998 року розробити механізм закупівлі   продовольчих   товарів   бюджетними   установами,   що відпускаються  з державного матеріального резерву,  та розрахунків за них".

 

     Кабинет Министров  должен  разработать  детально  весь   этот механизм.  Не  здесь  же  с  голоса  разрабатывать  механизм.  Это записано на второй странице проекта Закона о  порядке  введения  в действие Закона Украины о Государственном бюджете на 1998 год.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Олександре  Олександровичу,  я  підтримую пропозицію Володимира Семеновича Пустовойтовського.  Записано:  "у першому   кварталі   1998   року   розробити   механізм  закупівлі продовольчих товарів бюджетними  установами,  що  відпускаються  з державного матеріального резерву,  та розрахунків за них".  Я хочу наголосити,  що  через  ті  порушення,  з  якими  відпускалися   з державного  матеріального резерву матеріальні ресурси,  бюджету не повернуто в 1997 році 2 мільярди гривень, у тому числі 871 мільйон гривень за 6 мільярдів кубічних метрів газу.

 

     Ми розробимо механізм реструктуризації цих боргів, бо за один рік їх повернути не можна,  і потім будемо  виконувати  якраз  цей пункт.  Я  підтримую пропозицію депутата Пустовойтовського і прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція депутата  Пустовойтовського  ставиться  на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     Є пропозиція  депутата  Свята  до  цього  ж  проекту  закону: "шляхом усунення порушень вимог щодо  пропорційності  фінансування видатків  по  вищевказаних  пунктах  Державного бюджету 1997 року, передбачених статтею 80-3 Закону  України  про  внесення  змін  до Кримінального  і  Кримінально-процесуального кодексів України щодо посилення боротьби  з  порушеннями  бюджетного  законодавства".  І долучаються довідкові матеріали.

 

     Ми голосували минулого разу цю пропозицію.  Я вас дуже прошу: мова  йдеться  про  норму  закону,  а  не  про  постанову.  Василю Петровичу,  говоріть,  що  будемо  голосувати,  щоб я не вигадував текст. Будь ласка.

 

     СВЯТО В.П.  Дякую,  Олександре  Олександровичу.  Фінансування видатків  бюджету  1997  року  відбувалось  із порушенням принципу пропорційності,  що суперечить чинному законодавству України.  Вам роздано  мою  пропозицію.  Прошу  звернути  увагу:  Верховна  Рада профінансована на 66 відсотків, Адміністрація Президента - на 93,7 відсотка, Кабінет Міністрів - на 88,4 відсотка, Конституційний суд

- на 94,6 відсотка. Тобто принцип пропорційності порушено всупереч чинному законодавству.

 

     А тому  моя  конкретна  пропозиція  зводиться  ось  до  чого: "Кабінету  Міністрів  України  відкоректувати  видатки  (стаття  7 проекту державного бюджету), зокрема на державне управління (пункт 1) і судову владу (пункт 2),  шляхом усунення порушень вимог  щодо пропорційності фінансування видатків Державного бюджету 1997 року, передбачених статтею 80-3 Закону  України  про  внесення  змін  до Кримінального  і  Кримінально-процесуального кодексів України щодо посилення  боротьби  з  порушеннями  бюджетного  законодавства,  і внести  на  розгляд  у Верховну Раду України до 13 січня 1998 року відповідні пропозиції про зміни  видатків  Державного  бюджету  на 1998 рік".

 

     прошу поставити на поіменне голосування мою пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Пропозиція депутата Свята голосується.

 

     "За" - 149.

 

     Не вистачає голосів.

 

     Депутат Шаланський. Будь ласка.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Знам'янський  виборчий округ,     Кіровоградська     область).     Шановний    Олександре Олександровичу!  Шановні  колеги  депутати!  Ми  проголосували  за прийняття  Державного бюджету,  але я хотів би зосередити увагу на тому,  що в розділі 14 статті  7  ми  виділили  на  льонопереробні підприємства  5  мільйонів  гривень.  Справа  в  тому,  що це буде використано тільки на промислові підприємства,  а я мав  на  увазі підприємства  по  первинній  переробці  льону.  Треба  уточнити цю позицію. Я розумію, що трошки із запізненням, але раніше не встиг.

 

     І ще одне. У проекті Закону про порядок введення в дію Закону про   Державний  бюджет  ніде  не  враховано  мою  пропозицію  про підтримку галузі  птахівництва,  не  знайшов  я  її  і  в  проекті бюджету, хоч уряд обіцяв її врахувати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, я прошу вас, давайте вести засідання так, як передбачено Регламентом. Я не чую пропозиції, яку від мікрофона вносить депутат, бо слухаю пропозицію, яку мені хтось у цей момент говорить.

 

     Будь ласка. Депутат Мухін. Пропозиція щодо питань оборони.

 

     МУХІН В.В.  Александр Александрович! Мы очень благодарны, что все  замечания  относительно  Министерства  обороны  учли,  но,  к сожалению,  в статье 3  после  слов  "продовольче,  речове  майно, озброєння,  військову  техніку  і енергоносії" выпала очень важная фраза:  "виконані роботи  та  надані  послуги".  Если  эти  деньги отдать,  то получается, что ничего у министерства на 1998 год нет. Поэтому я прошу в статью 3  эту  фразу  добавить.  И  очень  прошу статью 2 все-таки дополнить следующей фразой:  "Провести погашение фактической задолженности, которая образовалась за предыдущий год, по  заработной плате,  денежному довольствию,  социальным выплатам Министерства обороны и других  воинских  формирований".  Тогда  мы полностью  выполним все те решения,  которые были проголосованы во втором чтении.

 

     ГОЛОВА. Прошу підтримати цю  пропозицію,  можливо,  її  треба буде тільки відредагувати.

 

     Будь ласка, Ігоре Олександровичу. Будьте уважні!

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати! Я вважаю, що з першою пропозицією можна повністю погодитися,  бо дійсно є заборгованість за виконані роботи і надані послуги.

 

     ГОЛОВА. Тоді  першу  пропозицію про доповнення статті проекту закону я ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Друга пропозиція.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Стосовно другої пропозиції я хочу нагадати вам, що  в  законі  про  бюджет  ми написали:  стаття про відшкодування заборгованості із заробітної плати є захищеною. Але заборгованість із  заробітної  плати  є в багатьох галузях.  Це наука,  культура, освіта.  Гадаю,  що не зовсім правильно буде виділяти  якусь  одну категорію   і  вимагати  для  неї  100-відсоткове  погашення  цієї заборгованості.  Заборгованість має погашатися рівномірно по  всіх галузях, це захищена стаття.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло?  Ні? Голосувати треба? Будь ласка. Депутат Мухін.

 

     МУХІН В.В.  Александр Александрович!  Если  министр  финансов подтверждает,  что  в  целом  для  всех  поддержано  предложение о погашении задолженности,  то почему  нельзя  проголосовать  то  же самое по Министерству обороны?  Значит,  есть какая-то тонкость, с которой не соглашается  министр  финансов.  Поэтому  я  настаиваю, чтобы в статье 2 это было учтено.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  цю  пропозицію.  Будь ласка. Голосуймо.

 

     "За" - 171.

 

     Беремо до уваги те,  що сказав міністр фінансів,  тобто що це враховано.

 

     Депутате Пустовойтовський, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Уважаемые коллеги! Нельзя считать, что если задолженность образовалась за прошлые годы,  то ее  погашение не  повлияет  на  бюджет  1998 года.  Мы можем напринимать столько решений,  что у нас в доходной части ничего не останется.  Есть же определенные  налоговые  обязательства  и  так  далее.  Нельзя без внимательного анализа принимать решения по бюджету и финансам.  Не терпят финансы такого подхода (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Заспокойтеся,  я  поставив на голосування пропозицію, вона набрала 171 голос.  Удруге  ми  обговорювати  це  питання  не будемо.

 

     Доповнення до проекту депутата Пєхоти. Будь ласка.

 

     ПЄХОТА В.Ю. Дякую. Як я вже говорив, нам Мінекономіки не дало розшифровки  об'єктів  капіталовкладень.  Згідно  з  Законом   про бюджетну  систему  через  два  тижні  після прийняття бюджету вони повинні зробити це уточнення.

 

     Щоб надалі вони давали відповідь нам на всі  наші  звернення, прошу   в   статті  1  перед  третім  абзацом  "за  погодженням  з профільними комітетами Верховної Ради України  здійснити  розподіл асигнувань    на    будівництво    та    придбання    житла    для військовослужбовців..." записати:  "дати розшифровку  по  об'єктах капітального будівництва". І це буде перекликатися з законом, який ми прийняли стосовно амортизаційних відрахувань.

 

     ГОЛОВА. Я вважаю, що пропозиція депутата Пєхоти слушна. Прошу проголосувати   її   як   доповнення   до  проекту  закону.  Немає заперечень? Немає.

 

     "За" - 210.

 

     Я ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     Ну правильна ж пропозиція! Шановні військові!.. (Шум у залi). Одну   хвилинку!  Ну  не  можна  ж  через  такі  дрібниці  зривати засідання!  Перед  випуском  закону  юридичне   управління   внесе уточнення, і тоді буде не "зарплата", а як у військових пишеться?

 

     ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. Обеспечение!

 

     ГОЛОВА. Забезпечення! То це юристи виправлять.

 

     Будь ласка,   ще  раз  ставиться  на  голосування  пропозиція депутата Пєхоти.

 

     "За" - 258. Прийнято.

 

     Депутат Свято  попросив,  щоб  його   пропозицію   голосували поіменно.  Хто за те,  щоб поіменно?  (Шум у залi). Він наполягає, ну, що я можу зробити? Прошу проголосувати цю пропозицію.

 

     "За" - 63. Не підтримується.

 

     Депутат Кужель має слово (Шум у залi).

 

     Вона записана!  Кужель,  Яценко,  Ковтунець,  Шибко. Але часу залишилося тільки на два виступи.

 

     КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський виборчий округ,  Запорізька область). Спасибо большое, Александр Александрович. Прошу передать слово депутату Угарову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ,  Запорізька область).  Уважаемый  Председатель,  уважаемые  коллеги!  Вопрос - конкретный,  касается  Закона  о  введении  в  действие  Закона  о Государственном  бюджете  Украины.  Мы  обсудили вопрос о развитии фондового рынка и,  к сожалению,  сейчас  решили  рассмотреть  его несколько позже.

 

     Поэтому у меня конкретное предложение: статью 4,  в которой говорится,  что в случае  принятия  Верховным Советом  законов,  увеличивающих  доходную  часть,  и так далее... дополнить словами "щодо фінансування програми  розвитку  фондового ринку  України  в розмірі 40 мільйонів гривень".  Это мое короткое конкретное предложение к закону.

 

     ГОЛОВА. Що ставити на голосування?  Я ще раз  прошу  вас:  ви заважаєте  вести засідання,  не підходьте і не будьте порадниками, не треба цього робити.

 

     Депутате Угаров, скажіть, що голосувати.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Конкретное предложение: статью...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину!

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Статью  4  рассматриваемого  нами проекта закона дополнить словами "щодо фінансування програми  розвитку  фондового ринку  України  в  розмірі  40 мільйонів гривень".  Эта норма дает Кабмину возможность  разработать  законопроект  и  внести  его  на рассмотрение Верховного Совета.

 

     ГОЛОВА. Я вважаю,  що це дуже правильна пропозиція.  Пропоную як доручення в перехідних  статтях  записати,  щоб  до  11  числа, враховуючи  ті зміни,  які буде запропоновано Кабінетом Міністрів, передбачити розвиток фондового ринку так,  як це випливає з нашого законодавства.

 

     Я ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 190.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка. Iде голосування.

 

     "За" - 191. Не підтримується.

 

     Остання пропозиція. Депутат Яценко.

 

     Одну хвилинку! Була ще пропозиція депутатів Азарова і Кужель, а також інших не називати суму,  а просто  записати  як  доручення Кабінету  Міністрів.  Без  суми!  Цю  пропозицію підтримує Кабінет Міністрів.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 224.

 

     Востаннє ставлю на голосування.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     Слово має депутат Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської    катастрофи    (Коростенський   виборчий   округ, Житомирська область).  Дякую.  Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! У мене дві пропозиції.

 

     Перша пропозиція така. Якщо вже ми дали протокольне доручення стосовно навчальних закладів,  то я хотів би (і ми не раз  вносили цю  пропозицію),  щоб у той перелік,  який готує уряд на 11 число, було включено Національну юридичну академію. Це перше.

 

     I друге.  Щодо чорнобильського фонду. Я не раз звертався і до Володимира  Семеновича,  і  до  уряду  з  приводу суперечності між статтями 6,  7 і  23  Державного  бюджету.  Сьогодні  відбувається часткове погашення боргу (10 мільйонів гривень) до чорнобильського фонду,  за що я щиро вдячний Валерію  Павловичу.  Але  ми  повинні закласти  до  статті  2  таке положення,  щоб перевищення видатків чорнобильського фонду над  надходженнями  як  часткове  повернення боргу  перед  чорнобильським  фондом  у сумі 10 мільйонів гривень, здійснене відповідно до розпорядження уряду  від  31  жовтня  1997 року N 692-р, спрямувати на обладнання центру пересадки кісткового мозку Національного центру радіаційної медицини Академії  медичних наук  України.  У  результаті ми усуваємо суперечність,  про яку я сказав,  не  порушуючи  при  цьому  баланс  бюджету.   Це   цілком нормально. Володимир Семенович і Валерій Павлович підтримують нас.

 

     ГОЛОВА. Підтримують усі.  Голосуйте,  будь ласка. Будь ласка, йде голосування.

 

     "За" - 212.

 

     Ще раз ставлю на  голосування  пропозицію,  яка  не  викликає заперечень. Іде голосування.

 

     "За" - 239. Прийнято.

 

     Пропозиція, яку  вносить  депутат Марковська,  такого змісту: "Передбачити у перехідних положеннях норму про заборону скорочення чисельності  медичних  працівників  після  введення  в  дію Закону України про Державний бюджет України на 1998 рік".

 

     Пропозиція зрозуміла, ставлю її на голосування.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Олександре Олександровичу,  таке  рішення приймається Кабінетом Міністрів.

 

     "За" - 131.

 

     ГОЛОВА. Усе,  що приймається урядом,  має відповідати чинному законодавству,  так? Так що ви, будь ласка, розгляньте це питання. Бо обсяг видатків на охорону здоров'я дещо збільшився (трохи,  але збільшився),  і тепер треба не  допустити  скорочення  лікувальних закладів,  особливо у сільській місцевості.  Це не викликає ніяких заперечень.  Те,  що ви пропонували, уже проголосовано. А все інше проголосуємо іншим разом.

 

     Ставлю на   голосування   законопроект   у   цілому   з  цими доповненнями.

 

     "За" - 248. Прийнято.

 

     Спасибі (Оплески).

 

     Шановні депутати!  Я все-таки дуже прошу вас проголосувати за той  текст,  який  ми прийняли в першому читанні (його доопрацював бюджетний  комітет).  Ідеться  про  порядок  витрачання  бюджетних коштів  до  прийняття  Закону  про  Державний  бюджет на 1998 рік. Пояснюю чому. Навіть цей, прийнятий нами закон може бути повернуто на доопрацювання.  Може бути й таке,  що його буде підписано,  але через 14 днів.  А в тому проекті закону передбачено,  як у  такому разі  витрачаються  бюджетні  кошти.  Ми  тільки допишемо там одну норму:  закон втрачає чинність після введення  в  дію  Закону  про Державний бюджет на 1998 рік. Можна?

 

     Тому я  прошу  остаточно  проголосувати цей проект як закон з тими  доповненнями,  які  внесені  депутатом  Пустовойтовським   і комітетом. Ставлю на голосування цю пропозицію, будь ласка.

 

     "За" - 266.

 

     У редакційному плані:  не після прийняття, а після введення в дію, тобто після публікації закону. Це зрозуміло.

 

     Шановні депутати!  Нам треба прийняти ще два  закони  (Шум  у залі).  Одну хвилинку!  (Шум у залі). Ми не можемо піти звідси, не внісши уточнення до Закону про вибори. Це перше.

 

     І друге.  Ми  обов'язково  повинні  розглянути  законопроект, внесений   Кабінетом   Міністрів   (він  дуже  простий),  стосовно звільнення  від  ПДВ  імпорту  газу,  що  може  суттєво  поліпшити ситуацію на виробництві. Тому... Одну хвилинку, зачекайте!

 

     Ми закінчили розгляд і прийняття Закону про бюджет і прийняли Закон про порядок введення в дію Закону про  Державний  бюджет.  Я просив би вас надати головуючому можливість підвести риску під цим питанням протягом трьох-чотирьох хвилин.  Немає заперечень? Тоді я користуюсь вашою згодою.

 

     Шановні депутати!  Шановні члени Кабінету Міністрів!  Шановні радіослухачі  і  телеглядачі!  Верховна  Рада   України   прийняла Державний бюджет на 1998 рік.  Як і в попередні два роки бюджетний процес,  розгляд  проекту  державного  бюджету   стали   важливими політичними та економічними факторами суспільного життя в Україні.

 

     Завдячуючи принциповій   позиції  Верховної  Ради,  бюджетний процес цього року йшов строго у рамках, визначених Конституцією та законами  України,  із  деякими  втратами часу не з вини Верховної Ради.  Конструктивна і,  я б сказав,  педантична  робота  народних депутатів,  представників  Кабінету  Міністрів  сприяла  тому,  що Державний бюджет на 1998 рік  було  приведено  у  відповідність  з чинним  законодавством і вперше прийнято вчасно.  Зроблено ще один крок    до    цивілізованого    бюджетного    процесу,    дійового парламентського контролю за формуванням і використанням виконавчою владою державних коштів,  а  отже,  і  до  побудови  демократичної правової держави Україна.

 

     Водночас кожен з нас усвідомлює,  що Державний бюджет на 1998 рік  є  далеко  не  досконалим.  Це  насамперед  стосується   його наповненості, обгрунтованості макроекономічних показників, на яких побудовано бюджет.

 

     Ми розуміємо також,  що Державний бюджет не став тим головним економічним   документом,   через   який   і  має  реалізовуватись економічна політика держави.  І головна причина  тут,  мабуть,  не стільки  в  бюджеті,  скільки  в  тому,  яка  економічна  політика фактично реалізується в Україні.

 

     Ми працювали в такій політичній  ситуації,  коли  суспільству нав'язувалася  думка  про те,  що Верховна Рада не здатна прийняти бюджет.  Але завтра,  дуже ймовірно,  почне реалізовуватись інший, теж  відомий уже нам,  сценарій:  "Ось бачите,  як погано живеться людям, бо Верховна Рада прийняла поганий бюджет". Про це, до речі, говорили й депутати. Але наш висновок такий.

 

     Перше. Це  добре,  що  ми  прийняли  бюджет.  Адже якби ми не зафіксували в ньому основних  параметрів  (особливо  в  соціальній сфері),  тоді діяв би знову той самий ручний режим управління, про наслідки якого ми вже так добре знаємо  з  результатів  нинішнього року  і  про який було переконливо сказано в матеріалах Рахункової палати.  Багато пропозицій палати  було  враховано  в  Законі  про Державний бюджет на 1998 рік.

 

     Користуючись нагодою,  хочу  звернути  вашу  увагу на рішення Конституційного Суду  щодо  ряду  положень  Закону  про  Рахункову палату.  Гадаю,  юристам  треба підготувати відповідні законодавчі пропозиції з тим,  щоб цей важливий орган парламентського контролю діяв  згідно  з  Конституцією  і  в  той  же  час не втратив своїх ключових повноважень.

 

     Друге. У процесі роботи над проектом бюджету  Верховній  Раді вдалося  вишукати  можливість збільшення дохідної частини бюджету. Мова йде про досить  значні  суми,  які  з  тих  чи  інших  причин проходили раніше поза Державним бюджетом.

 

     Завдяки принциповій  позиції Верховної Ради уряд зменшив на 1 мільярд гривень дефіцит Державного бюджету і майже на 9  мільярдів гривень  передбачуваний  на  1  січня  1999  року граничний розмір державного внутрішнього боргу України.

 

     Ми привернули увагу і  до  проблеми  внутрішніх  і  зовнішніх запозичень,  яка дуже загострилася саме в 1997 році,  коли Україна більш  як  півроку  жила  без  бюджету,  на  ручному   фінансовому керуванні.

 

     Третє. Верховна   Рада   зробила  також  усе,  щоб  захистити соціальні права наших громадян. Це насамперед введення в Закон про Державний  бюджет  на  1998  рік  принципу захищеності цілого ряду статей.  Цей  принцип  передбачає  обов'язковість   пріоритетного, максимально  повного  фінансування  цих  статей,  навіть  в умовах неповного надходження коштів до Державного бюджету України.

 

     Ідеться про такі соціально значущі статті,  як виплата пенсій та допомоги,  соціальний захист та соціальне забезпечення,  пенсій військовослужбовцям, витрати на соціальний захист чорнобильців, на охорону  здоров'я  та  освіту,  інші  важливі  видатки  Державного бюджету.

 

     Грунтуючись на  змінах  до  Кримінального   кодексу,   раніше внесених   Верховною  Радою,  ми  ввели  спеціальну  статтю,  якою підтвердили  кримінальну  відповідальність   посадових   осіб   за нецільове використання бюджетних коштів.

 

     Щодо нових податкових законопроектів.  Важко сказати,  погана чи  добра  нинішня  податкова  система,  бо  указами   Президента, постановами  Кабінету  Міністрів  окремим  структурам  надано такі великі пільги,  що податкова система практично не діє.  При  цьому мова йде не про мізерні пільги чорнобильцям чи пенсіонерам.

 

     До того  ж не можна щороку затівати податкову революцію.  Тим паче,  що стало вже надто зрозуміло, що робиться це не для справи, а  для  зриву  прийняття  бюджету.  Не  можна  подавати  податкові законопроекти разом  із  проектом  бюджету,  тим  більше  пізніше. Потрібна податкова стабільність, так. Податкова стабільність - ось головне,  про що сьогодні говорять товаровиробники.  Учора мені це підтверджували   керівники  підприємств  і  представники  трудових колективів.  Якщо ми хочемо,  щоб Державний бюджет на 1999 рік був кращим,  ніж нинішній,  ніж на 1998 рік, то уряду треба як мінімум уже сьогодні пропонувати зміни до податкових законів, бо листи, що йдуть  навздогін  бюджету,  де  щось нібито пропонується із галузі податків,  - це звичайне порушення Закону про бюджетну систему. Із того нічого доброго не було і не буде.

 

     Хочу сказати,  що,  незважаючи на всі труднощі, на заключному етапі розгляду проекту Закону про Державний  бюджет  на  1998  рік склалася  непогана  співпраця  між  Комітетом  з  питань  бюджету, профільними комітетами,  окремими  народними  депутатами,  урядом, Мінфіном, Національним банком. Дуже важливо, щоб це продовжувалося й далі.

 

     І ще дуже важливо,  щоб у цей критичний  період,  особливо  в перший  квартал  і трохи далі наступного року,  коли потрібно буде витрачати великі кошти з Державного бюджету на повернення  доходів по   цінних  паперах,  які,  я  б  сказав  так,  неправомірно  або нестримано були випущені в минулому  році,  була  дуже  злагоджена робота, щоб нікому не кортіло використати цю ситуацію в політичних цілях,  тому що  від  того  буде  тільки  біда  державі,  і  ніхто абсолютно не виграє.

 

     Я хотів  би  звернутися  в  цьому  сенсі  і  до  уряду,  і до Президента найперше,  щоб беззастережно  підписував  підготовлений документ  і  щоб  утримував  тих,  хто  хотів би зараз робити такі широкі заяви  з  приводу  того,  що  ось,  бачте,  ми  цей  бюджет заблокуємо,  якось  інакше  будемо  ставитися  до  нього  тощо.  Є основний  фінансовий  документ  держави  на  рік,  і  його   треба виконувати,  незважаючи  на  те,  що він справді недосконалий.  Ми прекрасно розуміємо,  що він не задовольняє сьогодні повною  мірою інтереси держави і наших громадян.

 

     Державний бюджет на 1998 рік прийнято. Верховна Рада на цьому етапі свою місію виконала. Розраховуємо на те, що уряд зробить усе можливе для виконання, для наповнення Державного бюджету, а отже і для поліпшення життя громадян України.

 

     Дякую за увагу.

 

     І хотів би зараз запропонувати розглянути наступне питання  - про газ.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Я  хочу  теж подякувати за спільну роботу над проектом бюджету і в першому читанні,  і в другому читанні. Ми ще раз довели,  що якщо спільно працюють уряд і Верховна Рада,  то ми дійсно знаходимо ті  компроміси,  які  потрібно  знаходити  для поліпшення стану справ у нашій економіці.

 

     Олександре Олександровичу,   ви  сказали,  що  Верховна  Рада виконала свою місію щодо збільшення дохідної частини (а вона  така хитка).  У нас повинен бути набагато більший резерв якраз дохідної частини бюджету, тому що є дефіцит бюджету. Я пропоную, Олександре Олександровичу,   щоб   ви   дали   доручення  уряду  і  комітетам доопрацювати:  проект  Закону  про   патентування   деяких   видів підприємницької  діяльності,  у  тому  числі й пропозицію депутата Чапюка;  проект Закону про прибутковий податок з громадян;  проект Закону   про   особливості  приватизації  майна  лікеро-горілчаних підприємств (його опрацьовано в  комітеті,  доповідач  Сватков,  і подано до Верховної Ради); проект Закону про збір до інноваційного фонду (ми повинні прийняти його уже в  другому  читанні);  проекти законів   про   оподаткування  прибутку  підприємств;  про  ставки акцизного збору і ввізного мита;  про визнання такою,  що втратила чинність,  статті 67 Кодексу законів про працю;  про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо пільг у споживанні  електричної енергії);  про внесення змін до статті 80 Митного кодексу України; про місцеві податки і  збори  (де  йдеться  про  зменшення  на  10 процентів нарахувань на заробітну плату).

 

     Ми також  пропонуємо  розглянути найближчим часом питання про вдосконалення справляння акцизного збору  на  спирт  етиловий  при реалізації  його  спиртовими  заводами.  Це  також  дасть  суттєві надходження до бюджету.  Ми підтримуємо проект закону  про  зняття ПДВ   на  газ  для  промислових  підприємств.  Для  наших  оптових імпортерів це набагато  зменшить  податковий  тиск,  про  який  ми говорили,  здешевить нашу продукцію,  і вона,  я сподіваюся, стане конкурентоспроможною як за ціною, так і за якістю.

 

     Дякую за увагу.

 

     ---------------

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  У вас на руках є проект Закону про внесення змін та доповнень до Закону України про податок на додану вартість.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Доповідач - міністр економіки Суслов.

 

     ГОЛОВА. Слово має Віктор Іванович Суслов.  Але я  прошу  дуже коротко.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые  народные депутаты!  Кабинет Министров Украины вносит на  ваше  рассмотрение  проект  Закона  о  внесении изменений  и  дополнений  в  Закон Украины о налоге на добавленную стоимость.  Как вы помните,  в этом году новым Законом о налоге на добавленную  стоимость  мы  ввели  20-процентную  ставку налога на добавленную стоимость с продажи газа.  Это требует от промышленных потребителей   газа   использования   для  оплаты  данного  налога дополнительных оборотных средств в сумме 1,14 миллиарда гривень.

 

     Вполне понятно, что в сложившихся на сегодня тяжелых условиях финансового   кризиса,   когда   предприятия  не  имеют  свободных оборотных  средств,  а   кредитные   ресурсы   стали   практически недоступными  из-за  высокой  учетной ставки Национального банка и ставок по кредитам коммерческих банков, вовлечь допонительно столь значительный   об ем   денежных   средств  для  уплаты  налога  на добавленную стоимость не представляется  возможным.  В  результате введения  этого  налога  цена на газ для промышленных потребителей поднимается с 83 долларов до 110 долларов за 1  тысячу  кубических метров.   Это  может  привести  к  остановке  многих  промышленных предприятий.

 

     Изучив ситуацию,  правительство  предлагает  ввести   нулевую ставку НДС на операции по продаже импортируемого газа потребителям в Украине.  Для этого необходимо:  підпункт 6.2 статті 6 доповнити підпунктом 6.2.6 такого змісту: "6.2.6. продажу до 01.01.1999 року газу, імпортованого в Україну". Тем самым мы введем нулевую ставку НДС на реализацию импортного газа.

 

     Предлагается также в пункте 11.13 статьи 11 в абзаце втором исключить слова "та імпортованого  в  Україну". Это,  так сказать, просто приведение данной нормы в соответствие с подпунктом 6.2.6.

 

     Правительство просит окончательно принять этот закон сегодня.

 

     ГОЛОВА. Є якісь запитання? Будь ласка, запишіться.

 

     Депутат Самофалов.

 

     САМОФАЛОВ Г.Г.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань бюджету (Дзержинський виборчий округ,  Донецька область). Прошу передать слово депутату Пехоте.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПЄХОТА В.Ю. Вікторе Івановичу! Це добре, що міністр економіки поправляє тепер Комітет з питань фінансів, який зробив цю помилку. Я голосуватиму за прийняття цього закону.  Але  чи  не  багато  ми наробили  таких  помилок,  які  потім маємо виправляти?  Прийняття закону,  проект якого ви сьогодні доповідаєте,  свідчить про  нашу кваліфікацію.

 

     СУСЛОВ В.І.  Понимаете,  не  было  никакой  случайной ошибки. Правительство подавало проект данного закона  вполне  сознательно, облагая поставки газа налогом.  Комитет по вопросам финансов также вполне сознательно поддержал это  предложение.  И  Верховная  Рада тоже  вполне  сознательно,  уверяю  вас,  приняла это решение.  Но сегодня ситуация изменилась.  В  финансовом  отношении  она  стала намного  сложнее.  Сейчас  нет  возможности вовлечь дополнительные оборотные   средства   предприятий,   которые    необходимы    для обслуживания оборотов по налогу на добавленную стоимость.  Кстати, эту норму мы предлагаем принять как временную, сроком на один год.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тодоров.

 

     ТОДОРОВ Є.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  екологічної  політики  (Бердянський  міський виборчий  округ,  Запорізька  область).  Александр  Александрович, передайте, пожалуйста, слово депутату Азарову.

 

     ГОЛОВА. Депутат Азаров.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые  народные  депутаты!  Как депутат,  я, конечно, поддерживаю данные поправки к закону. Их надо принять. Но удивление вызывают аргументы.  Все то, что сейчас говорится с этой трибуны,  говорилось еще весной,  говорилось летом,  говорилось  в ноябре  и  в декабре.  Это еще раз говорит о качестве тех законов, которые нами принимаются.  Нельзя же каждый день менять  налоговые законы.  Давайте же, наконец, остановимся и 1998 год сделаем годом принятия налогового кодекса.

 

     СУСЛОВ В.І. Полностью согласен с вами, Николай Янович.

 

     ГОЛОВА. Я теж підтримую цю пропозицію,  тільки давайте ми всі зберемося після виборів (треба,  щоб нас усіх обрали),  тоді ми це зробимо.  Добре?  Але тут є таке питання, Вікторе Івановичу. Чи не вийде  так,  що  ми  таких великих грандів,  які займаються газом, звільнимо від ПДВ?

 

     СУСЛОВ В.І.  Александр Александрович,  эта норма  вступает  в действие при реализации газа промышленными потребителями.  Поэтому предприятия будут платить меньше.

 

     ГОЛОВА. Ну, добре. Будь ласка, хто хоче висловитися?

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     Депутат Кужель. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Не  буде   вимивання   обігових   коштів. Навпаки,  це буде допомога підприємствам. Валентин Іванович Ландик також підтримує.

 

     КУЖЕЛЬ О.В. Спасибо большое, Александр Александрович. В ответ Наталье  Михайловне Витренко,  которая сегодня обвинила нескольких депутатов в лоббизме промышленности,  я хочу сказать,  что горжусь тем,  что выступаю не от имени всего народа, а от имени украинских промышленников.

 

     Так вот,  эта норма была предложена по требованию Украинского союза  промышленников  еще,  как  правильно сказал Николай Янович, весной и осенью.  И так как  у  предприятий  нет  сегодня  средств оплачивать   газ  такой  же  стоимости,  я  прошу  всех  депутатов проголосовать за эту норму. Даже можно не на год, а вообще принять нулевую ставку для газа, импортируемого на территорию Украины.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ С.А. Партия "Громада". Я бы очень хотел, чтобы то, что я сейчас скажу,  послушал  Премьер-министр  Пустовойтенко.  Он очень  усиленно занимается рынком газа,  особенно после назначения Бакая,  бывшего  руководителя  Интергаза.  А   теперь   Интергазом руководит   его   родной  брат,  первый  заместитель  председателя Госкомнефтегаза.

 

     Так вот, я хочу сказать Валерию Павловичу. Безусловно, газ не должен облагаться налогом на добавленную стоимость.  Но то, что мы сейчас примем,  даст огромные дивиденды Интергазу,  я  в  этом  не сомневаюсь. Если вы посмотрите, сколько предприятий на сегодняшний день должны Интергазу,  какую  сумму  и  сколько  Интергаз  должен Газпрому,  то увидите...  Я об Интергазе говорю потому, что это на сегодняшний день крупнейший импортер газа. И хочу подчеркнуть, что вопросы,   связанные   с   газом,   -  это  вопросы  экономической безопасности Украины. Поэтому мы сегодня должны сделать правильный шаг   -   поддержать  правительство,  которое,  наконец,  осознало ошибочность  тех  попыток,  которые  были  предприняты  раньше,  - обложить  налогом  на добавленную стоимость операции,  связанные с газом, иначе это вызовет скачок в целом по промышленности.

 

     Но мы должны показать правительству,  что знаем, что творится на  газовом  рынке,  что творится с бюджетными финансами.  И пусть президенты Федерации футбола  занимаются  не  только  предвыборной агитацией,  но  и  вопросами  выплаты  задолженности по заработной плате, наведением порядка на газовом рынке.

 

     Поэтому сегодня необходимо поддержать предложение.  Вместе  с тем  надо отметить,  что это предложение прямо противоречит только что  принятому  закону  о  бюджете,  где  эти  суммы   налога   на добавленную  стоимость  не  учтены.  Но мы должны поступить именно так.  Ведь если мы не примем  это  предложение,  то  у  нас  будет энергетический коллапс.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Но  виноват  во  всем этом,  еще раз говорю, Кабинет  Министров,  который,  к  сожалению,  не   умеет   вовремя реагировать на ситуацию и занимается поиском виновных,  занимается разборками в политической сфере,  занимается футболом - всем,  чем угодно, но только не наведением порядка в экономике.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги,  ви  висловилися  з  цього питання. Тепер я хотів би з мотивів голосування сказати два слова.

 

     Власне кажучи,  і  Олександра  Володимирівна,   і   Олександр Сергійович  висловилися  на підтримку цього проекту.  І я повністю згоден із словами Олександра Сергійовича щодо необхідності урядові конкретніше  займатися  своїми  питаннями  і  відповідати  за свої рішення.

 

     Але я хотів би,  щоб ми все-таки у своїх висловлюваннях  були коректними.   Кажу   це  як  почесний  президент  Федерації  боксу (Оплески). Прошу вас: ми повинні зважати на ці обставини. Ми всі - громадяни,  ми  всі - люди,  ми всі десь колись були спортсменами, так?  Тому давайте будемо дуже чемними один з  одним.  І  по  суті можна,  вибачте, критикувати так, щоб рівного місця не залишалося. Але не треба на особи переходити (Шум у залі).

 

     Я ставлю на голосування проект закону в першому читанні.

 

     "За" - 259.

 

     Можна в другому читанні голосувати?

 

     Слово надається депутату Чижу.  Будь ласка.  За ним - депутат Радченко.

 

     ЧИЖ І.С. Дякую, Олександре Олександровичу. Валерію Павловичу, я прошу вас послухати.  Чому ми не можемо  прийняти  таке  рішення щодо споживачів газу побутових, комунальних з урахуванням того, що служби... Зараз ідеться про використання газу в промисловості...

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Його прийнято раніше, у нас ціна на газ 66 доларів з 1 січня. Ми вже вирішили це питання.

 

     ЧИЖ І.С.   Валерію   Павловичу,   оскільки   є   проблема  із субсидіями, проблема з платою за газ, гадаю, це було б нормально.

 

     Вікторе Івановичу, як ви думаєте?

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые депутаты!  Я хотел  бы  очень  коротко проинформировать  вас  о  тех  изменениях,  которые  в  этом  году проведены правительством на рынке газа.

 

     Во-первых, у нас установлена цена на  газ  для  населения  на уровне  66  долларов за тысячу кубических метров,  что значительно ниже,  чем для промышленных потребителей.  Это стало  возможным  в результате  того,  что  для  нужд  населения будет использован газ собственной добычи, себестоимость которого невысока.

 

     Как вы знаете,  газ,  импортируемый из России,  на границе  с Украиной  стоит  сегодня  80  долларов.  Поэтому  для промышленных потребителей  мы  можем  сегодня  снять   налог   на   добавленную стоимость.  Но мы, конечно, не можем понизить для них цену до того уровня,  по которому газ будет продаваться населению.  То же самое касается  бюджетных  и коммунальных организаций,  то есть там цена газа регулируется, она установлена на уровне 66 долларов.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Гадаю,  люди запам'ятали,  що завдяки Івану Сергійовичу Чижу ціна на газ зменшилася. Так? Будь ласка.

 

     Я ставлю  на  голосування  цей  проект закону в цілому.  Будь ласка. У другому читанні!

 

     "За" - 264.

 

     Дякую, Вікторе Івановичу.

 

     ---------------

 

     Наступне питання.  Пам'ятаєте,  під час  розгляду  в  другому читанні проекту Закону про Державний бюджет ми вилучили з дохідної та видаткової частин бюджету кошти Фонду соціального страхування.

 

     Тепер постає питання: куди ж їх прикріпити?

 

     Комітет з  питань   соціальної   політики   та   праці   вніс коротенький  проект Закону про внесення змін до Закону України про збір на обов'язкове соціальне страхування.  Його готовий доповісти Іван  Сергійович  Чиж.  Але проект настільки простий,  що я просто зачитаю його,  а  саме  статтю  3  у  редакції,  яку  пропонується прийняти.

 

     "Стаття 3.  Збір  на обов'язкове соціальне страхування,  крім збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок  безробіття, платники  збору сплачують на рахунок Фонду соціального страхування України.  Нагляд за його фінансовою діяльністю здійснює  наглядова рада Фонду соціального страхування України.

 

     Положення про Фонд соціального страхування України, наглядова рада та її склад затверджуються  Кабінетом  Міністрів  України  за погодженням з профспілковими об'єднаннями України".

 

     Ставлю на   голосування  цей  проект  у  першому  читанні  (і відразу, очевидно, в другому). Ставлю на голосування. Голосуйте!

 

     "За" - 221.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     І останнє питання. Хотілося б, щоб ми його сьогодні вирішили. Воно  пов'язане із Законом про вибори.  У зв'язку з тим...  (Шум у залі). Я прошу вас! Одну хвилинку! У другому читанні?

 

     Ставлю на голосування проект закону у другому читанні.  Прошу підтримати.

 

     "За" - 197.

 

     Ще раз  ставлю  на голосування.  У другому читанні!  Я прошу, визначайтеся.  Олександре Сергійовичу,  ви праві, але ж ми вводимо цю  норму  з  1  січня.  Вона,  я  вважаю,  повинна бути підписана сьогодні  Президентом.  Вона  має  діяти,   інакше   немає   сенсу розглядати це питання. Як же тоді робити перерахунки і все інше?

 

     Хочете щось уточнити, так? Ну, будь ласка.

 

     Слово надається депутатові Єльяшкевичу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Партия "Громада". Уважаемые коллеги! Для того чтобы принять законопроект окончательно,  во втором  чтении,  надо устранить несколько методических ошибок.

 

     Во-первых, надо  написать  не  "на  рахунок Фонду соціального страхування",  а  "на   відповідні   рахунки   Фонду   соціального страхування",  потому  что  этих  счетов  много.  Он есть у каждой областной организации фонда и у профсоюзов.

 

     Далее. "Нагляд  за  його   фінансовою   діяльністю   здійснює наглядова  рада  Фонду соціального страхування України".  Я вообще исключил бы это положение.  Почему?  Потому,  что дальше написано: "Положення  про  Фонд  соціального страхування України,  наглядова рада та її склад затверджуються  Кабінетом  Міністрів  України  за погодженням  з  профспілковими об'єднаннями України".  Когда будет принято это положение,  тогда и будет  понятно,  кто  осуществляет надзор  за  этим  фондом.  На  сегодняшний  день,  к сожалению,  у профсоюзов нет единого мнения на этот счет.  И кто будет выступать от профсоюзов - это большая проблема.

 

     Поэтому я  бы  не записывал,  что осуществлять контроль будет только  наблюдательный   совет,   потому   что   контроль   должен осуществлять и соответствующий орган государства.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чиж. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую.  Я  хочу  нагадати,  що ми зараз розглядаємо пропозиції Президента до закону, прийнятого 10 грудня. Наш комітет погодився з ними, щоб не наражатися на чергове вето, тим більше що проблеми тут немає,  наглядову раду треба створювати.  Ідеться про те,   щоб  питання  Фонду  соціального  страхування,  оскільки  це стосується  державного  бюджету,  було  розв'язано   в   законному порядку. Це відповідає чинному закону.

 

     ГОЛОВА. Щоб  не виникло ніяких правових колізій,  я просив би підтримати цей проект закону.  Підтримайте пропозиції  Президента, будь ласка. Іде голосування проекту закону в цілому.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     ---------------

 

     Шановні депутати!  Учора, як ви знаєте, розпочалося висунення кандидатів у народні депутати  України  від  трудових  колективів, зборів  громадян,  політичних партій і так далі,  як і передбачено законом.  Але закон не визначив порядку висунення  кандидатів  від трудових колективів.

 

     Нагадаю, що ми розглянули в першому читанні проект Закону про внесення змін до Закону про  вибори  народних  депутатів  України. Відповідно  до  Регламенту і нашої практики упродовж кількох років розгляд  проекту  закону  про  внесення  змін   до   закону   може відбуватися за двома варіантами.

 

     Перший варіант.   У   лівій   колонці   порівняльної  таблиці друкується повністю текст чинного закону,  потім  -  новий  текст, прийнятий   у  першому  читанні,  потім  -  внесені  зауваження  і пропозиції,  потім - остаточний текст законопроекту. Саме так було підготовлено   проект  комітетом.  Його  мав  доповідати  Стешенко Олександр Миколайович.

 

     Другий варіант (причому в більшості  випадків  ми  розглядали законопроекти  саме  в такий спосіб):  прийнятий у першому читанні проект  вноситься  на  розгляд  окремо.  Тобто  в  лівій   колонці подається  текст,  прийнятий  у  першому  читанні,  у  середній  - додаткові пропозиції, а в правій колонці - остаточний текст.

 

     Нам треба визначитися щодо процедури розгляду цього  питання. Пропонується більшість пропозицій стосовно змін розглянути в січні 1998 року,  а зараз - лише про висунення кандидатів  від  трудових колективів.  Ще раз кажу: інші поправки розглянути пізніше, у тому числі і групи депутатів, які звернулися до Конституційного Суду.

 

     Є ще одне невідкладне  питання.  Воно  стосується  статті  39 закону, а саме слів "відокремлені від бюлетеня перфорацією". Річ у тому,  що виготовити належну кількість бюлетенів з перфорацією  до дня  виборів практично неможливо.  Тому Центральна виборча комісія просить встановити в законі,  що контрольні талони відокремлюються від бюлетенів лінією відриву (а не перфорацією).  Тоді можна буде, видаючи  бюлетені,  просто  відривати  талони  за  цією  лінією  з допомогою лінійки чи відрізати ножицями (це вже технологія, про це в законі писати не треба). Це теж суттєва поправка, оскільки треба завтра  чи через день давати замовлення,  щоб встигнули виготовити бюлетені.

 

     Ось такі пропозиції.

 

     Я просив би вашої згоди  визначити  таку  процедуру  розгляду питання, яку я запропонував. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 178. Рішення прийнято.

 

     Таким чином,   розглядаємо  короткий  варіант  законопроекту, маючи на увазі,  що решту пропозицій розглянемо в січні. А зараз - тільки норми, які стосуються процедури висунення до...

 

     Поки я підготую матеріали,  слово надається депутату Шишкіну. Він з цього приводу хотів висловитися.

 

     ШИШКІН В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Київський   виборчий   округ,   Одеська    область).    Александр Александрович и уважаемые коллеги!  Александр Александрович,  ваши предложения относительно порядка выдвижения кандидатов от трудовых коллективов были актуальны в то время, когда вы их вносили. Однако выдвижение уже началось.  И,  насколько мне известно,  в  Одесской области  уже  вчера  состоялось  выдвижение нашего коллеги Руслана Боделана   по   Тарутинскому   округу.    Естественно,    трудовым коллективом, в котором нет и 300 человек.

 

     Закон обратной  силы не имеет,  независимо от того,  когда мы его примем.  Поэтому сегодня ваше предложение по поводу выдвижения кандидата  от 300 человек уже не актуально.  Ведь тогда мы поделим депутатов на две категории.  Те,  кого выдвинули  вчера,  выдвинут сегодня  и,  возможно,  завтра,  проходят  от трудового коллектива одной численности,  а те,  кого будут  выдвигать  в  конце  или  в середине  января (если пройдет ваше предложение),  будут проходить от коллективов другой  численности.  В  таком  случае  мы  поделим депутатов от мажоритарных округов на "белых" и "черных". Такого не должно быть! Это неравные условия для депутатов.

 

     ГОЛОВА. Пропозиції для того і внесено,  щоб ми всі ці питання привели  у  відповідність.  Гадаю,  ми  зараз це зробимо і не буде особливих труднощів (Шум у залі).

 

     Шановні депутати,  є  така  пропозиція...  Одну   хвилиночку, заспокойтеся.  Віталію  Андрійовичу,  я  хотів би,  щоб ви відразу зняли цю колізію (Шум у залі).

 

     У нас  на  сторінці  4  в  частині  третій  написано:  "Збори виборців мають право в строки,  передбачені цим законом,  висунути одного кандидата в депутати по  одномандатному  виборчому  округу, якщо в них беруть участь не менш як 300 громадян України..." Тобто інші цифри не голосувати.  Це не принципово,  у разі внесення змін до статті 25, це не має сенсу. А в принципі можна взагалі вилучити цифри з цієї статті. Так чи ні?

 

     Я хотів би, щоб ви визначилися з цього питання.

 

     Депутат Лавринович. Він працював над цим законом. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Народний рух України. Шановні колеги! Я дуже просив  би,  щоб ми розглядали цей проект так,  як і всі інші ,  - постатейно,  по кожній позиції.  Відразу скажу,  що тут знайдеться чимало норм, які зачіпатимуть технологію, яка вже діє. Ми маємо на руках порівняльну таблицю,  де є текст чинного закону, текст змін, проголосованих  у  першому  читанні,  і  пропозиції комітету.  Тож давайте визначатися по кожній статті.

 

     До деяких статей подано цілком слушні пропозиції.  Наприклад, про заміну перфорації рискою. Або деякі положення про оприлюднення результатів.  Водночас є положення,  які ні в якому разі не  можна приймати, оскільки вони зачіпають самі основи виборчого права.

 

     Тому я  просив  би,  щоб  ми  зараз  перейшли до постатейного обговорення від першої статті, яка тут є, і далі по кожній статті.

 

     ГОЛОВА. Я не  заперечую  проти  такого  порядку.  Ми,  гадаю, ефективно  опрацюємо  цей  документ.  Але  перед  тим  я  хотів би повідомити,  що уряд і Прем'єр-міністр залишають наше засідання  і Прем'єр-міністр  просить  надати  йому  можливість  звернутися  до депутатів.

 

     Прошу.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.   Шановний   Олександре   Олександро-вичу! Шановні народні депутати! Я хочу подякувати вам від імені уряду за спільну плідну роботу щодо підготовки проектів законодавчих  актів та  прийняття їх,  а також за прийняття бюджету на 1998 рік.  Хочу побажати всім нам у новому 1998 році і,  зокрема, після виборів до парламенту   політичної   злагоди,  яка  приведе  до  економічного зростання і поліпшення життя наших людей.

 

     Щастя, здоров'я,  а жінкам - любові і щоб у  наступному  році всі їхні побажання обов'язково здійснилися (Оплески).

 

     А депутату  Єльяшкевичу  хочу подякувати за рекламу Федерації футболу і повідомити,  що коли в колишньому Радянському  Союзі  ще було  заборонено  такий  вид спорту,  як карате,  я перший ходив у підпільну секцію карате і досі його не забув.  І якщо мене оберуть народним   депутатом   України   і   у   мене   буде   депутатська недоторканність, то ми потім з ним окремо порозмовляємо.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Ви розумієте, що це жарти, так? Справа в тому, що і в депутата  Єльяшкевича  теж  буде  депутатська  недоторканність.  Я розраховую на це,  тому що рекламу собі він своєю  роботою  зробив достатню. Так само, як і інші.

 

     А зараз  давайте  ближче  до  закону.  Бо  якщо не буде цього закону, то не буде потім і недоторканності.

 

     Щодо процедури   розгляду   цього   питання.   Я   хотів   би запропонувати  вам  таку  схему  роботи.  Оскільки перший проект я вносив сам (потім попросив депутатів, щоб вони його представили) і його  прийнято в першому читанні,  а запитання можуть ставитися до кожної статті,  я вийду  на  трибуну  як  доповідач,  а  Олександр Миколайович поведе далі засідання.  Тому що від комітету,  я бачу, доповідачів немає.  Чи ви можете доповідати?  Тоді я  запрошую  на трибуну депутата Безсмертного. Будь ласка.

 

     Стаття 11  "Повноваження  Центральної виборчої комісії".  Тут було зауваження депутата Носова, яке враховане.

 

     Романе Петровичу,  як би ви подивилися на те,  щоб після слів "багатомандатному  виборчих  округах  із зазначенням" додати слова "даних, передбачених частиною четвертою статті 44 цього закону"?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування (Макарівський виборчий округ, Київська область). Це можна врахувати.

 

     ГОЛОВА. Пропонується доповнити словами "із зазначенням даних, передбачених частиною четвертою статті 44 цього закону". Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 137.

 

     Романе Петровичу, поясніть.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановні  колеги,  ідеться  про  те,  щоб  у інформації  про  результати  виборів,  яка  буде  оприлюднюватися, давалися не лише остаточні дані про те,  хто в цих виборах виграв, а повні результати голосування.  Тому я прошу  вас  підтримати  цю пропозицію.   Вона  уточнює  положення  закону  щодо  інформування населення про результати виборчої кампанії.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію.  Це потрібно  за будь-якої системи виборів. Іде голосування.

 

     "За" - 180.

 

     Шановні колеги,  я  розумію,  що  частина депутатів (невелика частина депутатів)  взагалі  не  хотіла  б  прийняття  закону  про вибори.  Але  ми вже ввійшли у виборчий процес і повинні завершити визначення процедури  роботи  Центральної  виборчої  комісії  щодо інформування населення і так далі. Ми зобов'язані це зробити, інші цього не зроблять.

 

     Ставлю ще раз на голосування.  Будь ласка, голосується норма, яка ні в кого не викликає заперечень, - пункт 18 статті 11.

 

     "За" - 199.

 

     Я прочитаю ще раз повністю цю норму: "Центральна виборча комісія:  встановлює результати голосування та виборів  по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу і публікує їх; публікує списки депутатів, обраних по одномандатних і багатомандатному    виборчих   округах   із   зазначенням   даних, передбачених частиною четвертою статті 44 цього закону".

 

     Зрозуміло? Немає заперечень? Іде голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 199.

 

     Вибачте, я не розумію позиції частини депутатів.  Я вас  дуже прошу!  Ми  не  можемо  залишити це питання відкритим після Нового року.  Я вас просто щиросердно прошу:  не блокуйте  розгляд  цього питання. Треба голосувати. Сядьте на місця, будь ласка.

 

     Ну, потім поздоровите, Антоне Антоновичу. Я прошу вас, сядьте на місце й голосуйте! Іде голосування, будь ласка (Шум у залі).

 

     "За" - 207.

 

     Шановні депутати!  Я знаю,  що всі розуміють  суть  того,  що відбувається,  але хочу сказати,  що блокування виборчого закону - це намір  не  допустити  формування  нового  парламенту.  Є  різні способи зробити це,  у тому числі й такий (Шум у залі). Я поставлю на поіменне голосування.  Але я хотів би ще раз звернутися до всіх вас:  ця ж норма не викликала ні в кого ніяких заперечень.  Так не можна!

 

     Ще раз ставлю на голосування пункт 18 статті 11.  Будь ласка, йде голосування.

 

     "За" - 208.

 

     Хто за те, щоб голосувати поіменно? Прошу.

 

     "За" - 188. Рішення прийнято.

 

     Ще раз  підкреслюю,  що  ця норма не порушує ніяких принципів голосування.  Але Центральна виборча комісія має працювати так, як тут записано.  Голосування поіменне, прошу ще раз проголосувати цю норму (Шум у залі).

 

     "За" - 219.

 

     Я ще раз поставлю на  голосування,  але  хочу  звернути  вашу увагу  на таку деталь.  От ви зараз побачите,  що не голосують ті, хто хотів би,  щоб якісь нечіткі норми або  якісь  інші  закавички дали  підстави  Конституційному  Суду  визнати  Закон  про  вибори неконституційним. Вони сподіваються на те, що це дасть їм змогу ще рік  побути  депутатами.  Тобто нібито борючись за демократію,  ці люди борються проти демократії.

 

     Я дуже вас прошу: не робіть таких помилок!

 

     Ще раз ставлю пункт 18 статті 11 на  голосування.  Ми  мусимо прийняти  поправки  до цього закону.  Іде голосування в поіменному режимі. Будь ласка. Голосуйте.

 

     "За" - 221.

 

     Опублікуйте, будь ласка, результати голосування по фракціях.

 

     Голосували "за":  комуністи - 54 з 56; "Конституційний центр"

- 13 із 23;  СелПУ і Соцпартія - 24 з 25; МДГ - 17 з 21; "Єдність"

- 13 з 15;  "Реформи" - 18  з  22;  Аграрна  партія  -  15  з  20; "Незалежні"  -  13  з  17;  "Соціально-ринковий вибір" - 13 із 15; селяни всі голосують; позафракційні - 18 із 23.

 

     Я звертаюся  з   проханням   до   "Конституційного   центру". Підтримайте,  будь  ласка.  "Конституційний центр" не буде ж увесь час тільки центром.  Так же?  I в політичному відношенні  він  теж буде переорієнтований.  Тому дайте,  будь ласка,  собі змогу стати депутатами наступного скликання.  Ви ж усе-таки в центрі. I за вас проголосують і ті, хто зліва, і ті, хто справа.

 

     Ще раз ставлю на голосування цей пункт.

 

     "За" - 219.

 

     Депутат Носов. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Шановні депутати!  Я  хотів  би  виступити  з  мотивів.  У  чинному законі Конституційному  Суду  стільки  роботи  задали,  що  дай  Боже  їм впоратися.  Якщо  є  якась  можливість  поліпшити закон,  це треба зробити.  Тому,  хто боїться,  що не буде  роботи  Конституційному Суду,  хочу сказати,  що основні положення - подвійне балотування,

4-процентний бар'єр - зараз на голосування  не  ставляться.  А  це найкритичніші позиції.  Тому я прошу вас підчистити хоча б те,  що можна. А суду роботи вистачить і на майбутнє.

 

     Дуже дякую.

 

     ГОЛОВА. Послухайте  свого  колегу.  Ставлю   цей   пункт   на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 225.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Михайле Васильовичу, голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 225.

 

     Депутат Карнаух. Будь ласка.

 

     КАРНАУХ М.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Лубенський виборчий округ,  Полтавська область).  Я закликаю  вас  підтримати зміни, які доповідає шановний Роман Петрович, і завершити роботу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз ставлю на голосування цей пункт:  "встановлює результати   голосування   та    виборів    по    багатомандатному загальнодержавному виборчому округу і публікує їх; публікує списки депутатів,  обраних по одномандатних і  багатомандатному  виборчих округах  із  зазначенням даних,  передбачених частиною 4 статті 44 цього закону".

 

     Підтримайте депутата Носова і його правильну пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 248. Приймається.

 

     Стаття 12. Будь ласка, Романе Петровичу.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.   Шановні   колеги!   Стаття  12  стосується повноважень окружної виборчої комісії. Iдеться про те, щоб окружна виборча  комісія  повідомляла результати голосування,  а не тільки результати виборів. Ця пропозиція також належить депутату Носову.

 

     Статтю доповнено також пунктом 15: "За дорученням Центральної виборчої  комісії  контролює  достовірність підписів,  зібраних на підтримку виборчих  списків  політичних  партій,  виборчих  блоків партій". Прошу вас підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на голосування цей варіант статті 12 у правій колонці. Будь ласка.

 

     "За" - 237. Приймається.

 

     Стаття 15 "Оскарження рішень виборчих комісій".  У частині 3, ви бачите, додано слова "дії чи бездіяльність".

 

     Ставлю пропозицію на голосування.

 

     "За" - 238. Приймається.

 

     Стаття 16  "Статус  осіб..." Тут частину 3 доповнено словами: "припинення громадянства України". Немає заперечень? Немає.

 

     До статті 18 теж.

 

     Статті 16 і 18 ставлю на голосування.

 

     "За" - 243. Приймається.

 

     Стаття 22.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Стаття  22  регламентує  порядок  висунення кандидатів   зборами   виборців,   передбачено   порядок  збирання підписів, затвердження цих списків і так далі.

 

     Дискусійним є тільки один пункт - про кількість учасників цих зборів: 300, 200 чи 150.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Якщо ми в статтю 25,  де йдеться про порядок реєстрації кандидатів у депутати в одномандатних  округах, запишемо  цифру  300,  а не півтори тисячі,  то тоді ця норма буде повністю вмотивована.  А можна залишити одну цифру - 300.  I  все. Або й зовсім не записувати цифру.

 

     Романе Петровичу, будь ласка, пояснюйте.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Звідки взялася цифра 300? Шановні колеги,  ми виходили з того,  що маємо  дотримуватися рівності  прав громадян.  Якщо вирахувати,  що на 225 претендентів від партій припадає 200 тисяч підписів громадян, то це близько 298 на  одного  претендента.  Округлили  цю  цифру  до  300  на одного кандидата по мажоритарному округу, і тоді в кількісному відношенні вимоги  щодо  одного  партійного  кандидата  і  того,  який іде по мажоритарному округу, вирівнюються.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  запишіться,  хто хоче висловитися. Два - за, два - проти.

 

     Степанов Петро Степанович. Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ П.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Ватутінський виборчий   округ,   Луганська   область).   Подписи   в  поддержку политических  партий  собираются  общими   силами.   Поэтому   для выдвижения  одной  кандидатуры,  я  думаю,  вполне  достаточно 150 человек. Прошу поставить на голосование эту цифру.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кужель.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Учитывая  равенство  прав  всех  кандидатов,   я считаю,  что цифры вообще не должны указываться,  потому что таким образом  мы  лишаем  небольшие  трудовые   коллективы   права   на выдвижение своего кандидата.

 

     Слово "конференция"  можно  оставить,  а  трудовой  коллектив определит,  какое количество людей выдвигать на конференцию. Цифры не должны указываться.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мосійчук.

 

     МОСІЙЧУК С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села (Баранівський виборчий округ,  Житомирська область). Прошу передати слово депутату Яценку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Шановний  Олександре  Олександровичу!   Минулого тижня  ми  прийняли рішення про те,  що дозволяється застосовувати норми попереднього Закону про вибори під час висунення  кандидатів від трудових колективів.

 

     Тому я пропоную проголосувати норму того закону,  підтвердити те, що фактично вже голосували. Тоді не буде ніяких суперечностей, і  те,  про  що  говорив  Віктор Іванович Шишкін,  знімається само собою.

 

     ГОЛОВА. Романе Петровичу, що ви скажете?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановні колеги!  Ми проголосували в першому читанні   конкретний  текст.  Те,  про  що  зараз  говорилося,  не голосувалося парламентом. Ми виконували ваше доручення: відповідно до тексту,  проголосованого в першому читанні, розглядали поправки й пропозиції народних депутатів і готували цю таблицю.

 

     І ще  одне.  Шановні  колеги!  У  принципі  не  має   ніякого значення,  скільки чоловік - 300,  150 чи 200. Тут просто потрібне політичне рішення.

 

     І останнє.  Хочу вибачитися перед вами. Я припустився помилки в попередній аргументації.  Мова йшла про збір 1,5 тисячі підписів громадян, а не участі трудових колективів.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Коли ми розглядали  цей  проект  у першому читанні,  то депутати вносили пропозиції щодо застосування норм попереднього Закону про вибори.  Вони  повинні  були  б  бути записані в середній колонці, і це не було б якимось порушенням.

 

     Оскільки цей механізм перевірений,  можна і так проголосувати в другому читанні норми  закону,  який  діяв  до  прийняття  цього Закону про вибори. Там виписаний механізм висунення кандидатів від колективів,  оформлення  протоколів,  тим   паче   що   зараз   це оформляється в той же спосіб. Можна так ставити на голосування?

 

     Депутат Агафонов. Будь ласка.

 

     АГАФОНОВ А.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики  та  забезпечення діяльності  депутатів (Первомайський виборчий округ,  Миколаївська область). Прошу передать слово депутату Чивюку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧИВЮК М.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Новобузький виборчий округ,  Миколаївська область).  Дякую.  Шановні колеги! Я пропоную компромісний варіант:  просто записати в цьому пункті, що трудові колективи мають право висувати своїх кандидатів.  Потім це право буде закріплене збором,  скажімо, 300 чи іншої кількості (як ми  вже  визначимося)   підписів,   і   кандидат   буде   офіційно зареєстрований.

 

     Таким чином,  ми  даємо  право  людині самовисуватися і даємо право трудовому колективу теж висловити своє ставлення  щодо  того чи іншого кандидата. Це буде вказано в бюлетені - хто його висуває чи як  ми  там  визначимося.  Я  думаю,  тут  не  треба  конкретно вказувати кількість членів трудового колективу.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Шановний Миколо Васильовичу! Шановні колеги! Ми просто ускладнюємо систему.  Повірте,  що з погляду  технології виборчої кампанії це не має сенсу.  Яка різниця,  висунув колектив чи самовисуненням? Усе одно треба збирати півтори тисячі підписів.

 

     Чи можна трансформувати  збори  виборців  у  збори  трудового колективу?  Якщо  ви  хочете кандидувати,  то вам набагато легше й простіше  зареєструватися  шляхом  самовисунення,   а   потім   за допомогою  трудового колективу зібрати не півтори тисячі підписів, а стільки,  скільки ви захочете.  А трудові колективи через засоби масової інформації засвідчать,  що вони підтримують того чи іншого кандидата.

 

     З іншого боку, ми провокуємо зловживання, порушення виборчого процесу, тому що членами трудових колективів можуть бути, скажімо, не громадяни України.  Тоді виникає запитання:  як вони реалізують своє пасивне виборче право, якого не мають узагалі?

 

     Ідеться не про те, що зібрав 300 підписів, а про те... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Романе Петровичу, я прошу вибачити.

 

     Шановні депутати,  сядьте,  будь ласка,  на місця! Не можна ж відповідати  всім відразу.  Принцип не дискутується,  мова йде про текст (Шум у залі).

 

     Депутат Лавринович. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Народний  рух   України.   Шановні   колеги! Насамперед  хочу сказати,  що пропозиція Олександра Олександровича голосувати  зараз  норми  закону,  який  колись  був   чинним,   є неприпустимою.  Ми маємо чинний закон,  прийнятий у вересні, і все інше може розглядатися тільки за парламентською процедурою.

 

     Я можу погодитися до певної міри з Романом Петровичем,  що  з погляду  технології це не має ніякого сенсу,  бо вимоги щодо збору підписів при висуванні трудовими колективами чи коли  людина  сама пише заяву, однакові.

 

     Але є  кілька інших площин.  Найперша,  звичайно,  це площина права,  оскільки допустити, щоб суб'єкт підприємницької діяльності раптом  став  суб'єктом політичного процесу,  - це буде ганьба для України. Це те, на що звертали увагу всі європейські експерти, які вивчали наше виборче законодавство.

 

     Далі. Хочу  запитати:  хто зараз у залі дасть визначення,  що таке трудовий  колектив?  Чи  це  тільки  наймані  працівники,  чи акціонери,  чи  всі,  хто  отримують  гроші в організації,  що має статус юридичної особи?

 

     Крім того,  хочу запитати:  чи не буде це способом  залучення людей  для  участі  у  виборчій  кампанії і залучення матеріальних ресурсів підприємств?  Я  просив  би  всіх  не  голосувати  за  цю пропозицію,  а залишити статтю,  як вона є. Кожен громадянин має і може реалізувати своє право висунутися самостійно,  без  будь-яких обмежень,  і не треба ускладнювати життя ні виборчим комісіям,  ні державі.

 

     ГОЛОВА. У мене є така пропозиція - Романе Петровичу і шановні депутати,  прошу вас підтримати. Давайте залишимо так, як написано в правій колонці: "збори виборців". Збори трудових колективів - це теж  збори  виборців  (це  всі  добре  розуміють),  і  в більшості випадків вони проходять саме як збори виборців. Зняти тут будь-які цифри,  а  в  статті  25,  де  обумовлюється  кількість  підписів, записати 300,  тобто хто б його не висував,  він усе  одно  мусить зібрати 300 підписів.  І то є його легітимне право: брати участь у виборах.

 

     Отже, є пропозиція проголосувати частини 3 і 4 цієї статті  в правій колонці,  вилучивши цифри. Тим більше що в правій колонці є деякі відмінності,  оскільки враховано пропозиції  депутатів,  які вносилися раніше. Можна так голосувати?

 

     Ставлю на голосування пункти 3 і 4 без цифр.

 

     "За" - 148. Не підтримується.

 

     Які ще   пропозиції,   Романе   Петровичу?   Тоді   залишаємо попередній текст.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу! Чому не можна  залишати  так,  як було в першому читанні?  Річ у тому,  що закон передбачає  процедуру  проведення  зборів  громадян:  момент початку,  момент складання списків,  як ці списки складаються, які дані треба в цих списках зазначити.  Ми перенесли ці норми  закону сюди і лише уточнили текст,  який було прийнято в першому читанні. Скажімо,  можуть бути об'єднані збори кількох нечисленних трудових колективів  для  того,  щоб висунути того чи іншого кандидата.  Це доповнення внесли до частини 4 на пропозицію народних депутатів.

 

     Далі. Скажімо, у попередній редакції було написано, що список складається  на  початку  зборів.  Та список цей складається перед початком зборів,  тому що згідно з чинним законодавством не  можна почати  збори без списку,  де зафіксовано кількість громадян,  які з'явилися.

 

     Тому я вас прошу без цифр проголосувати пропозицію комітету.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування частини 3 і 4 статті  22 "Порядок  висування кандидатів у депутати в одномандатних виборчих округах" без цифр. Будь ласка.

 

     "За" - 163.

 

     Я не розумію, які ще можуть бути зауваження? Тоді залишається стаття в редакції,  прийнятій у першому читанні (Шум у залі). Так, залишається редакція чинного  закону.  Але  в  чинному  законі  не визначено  процедуру  висунення ні зборами громадян,  ні трудовими колективами. Так же?

 

     Хто ще хоче висловитися, запишіться, будь ласка.

 

     Депутат Чурута.

 

     ЧУРУТА М.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань молоді,  спорту і туризму (Стахановський виборчий округ,  Луганська область).  Уважаемые народные  депутаты!  Мы  во главе  с  Александром  Александровичем сами себя загнали в тупик и теперь лихорадочно ищем выход.

 

     Вчера и сегодня уже идет выдвижение  кандидатов  в  депутаты. Так  вот  дайте  мне  ответ  на вопрос:  если мы сейчас примем эти изменения, как быть с теми, которых вчера и сегодня выдвинули? Это первое.

 

     Второе. Что  это  за  кабальные,  дискриминирующие условия мы здесь записываем для окружной комиссии? Она должна направлять сюда представителей.   Записывается  номер  паспорта,  серия,  ставится подпись и так далее. Этого быть не должно, потому что когда партия выдвигает кандидата, там никого не приглашают и никаких списков не составляют. А здесь необходимо составлять списки.

 

     Предлагаю этот пункт исключить.

 

     ГОЛОВА. Романе Петровичу, будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановні колеги!  Поперше, я вже говорив, що чинне  законодавство,  яке  регламентує  проведення таких заходів, вимагає цього.  По-друге,  всі ви посилалися на норми попереднього Закону   про   вибори.   Там  передбачався  точно  такий  механізм проведення зборів, попередження окружної виборчої комісії.

 

     Хто і як може підтвердити реальність висунення кандидата,  як не  представник  окружної  виборчої  комісії,  який  бере участь у проведенні зборів виборців?  Тому мова про те, щоб лише узгодити й задовольнити вимоги,  які ставили народні депутати, розглядаючи ці норми. Це не вигадка комісії (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Не вигукуйте з місця!  Я  не  заганяв  вас  у  глухий кут...

 

     Депутат Чорновіл. Будь ласка.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  культури  і  духовності  (Подільський  виборчий округ, Тернопільська область). Шановні колеги! Шановний Олександре Олександровичу! Я хочу нагадати, чому в законі, який ми прийняли у вересні,  є та згадка про трудові колективи.  Пам'ятаєте,  депутат Гетьман казав,  що йому незручно бути самовисунутим. Тому ми чисто формально записали "трудові колективи".  І чи збереться 10, 20, чи 5 чоловік - усе-одно людина має зібрати  1500  підписів.  Тому  це ніякого значення не має.

 

     Уявіть, що   ми  зараз  введемо  цю  чи  будьяку  норму,  яка суперечитиме  закону,  прийнятому  у   вересні.   Учора   почалося висунення кандидатів у депутати.  Невідомо, коли Президент підпише закон (ви  знаєте,  як  він  їх  підписує).  Це  означає,  що  всі висунення   кандидатів   протягом   півмісяця   чи  більше  будуть незаконними.  І до того ж невідомо,  коли почне діяти  цей  закон, проект  якого  ми  зараз  обговорюємо.  Не можна цього робити.  Ми запізнилися,  це треба було робити принаймні тиждень тому.  Процес уже пішов.

 

     Давайте залишимо  так,  як  є  в прийнятому законі,  - просто згадка про якусь форму висунення для збирання самому підписів чи з кимось.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.   Але   для   того  щоб  виборча  дільниця зафіксувала кандидата  на  основі  відповідних  документів,  треба оформити   протокол   чи  зборів  громадян,  чи  зборів  трудового колективу.

 

     Ми тільки знімаємо цифру, тобто не має значення, скільки було людей. А ці дані повинні бути, наш закон цього вимагає. Тому ми їх просто  виписали  послідовно  в  цьому  пункті,  і  не  більше.  А чисельність  не  записується  (Шум  у  залі).  Тоді  збирали  по 2 мільйони підписів з паспортами.  А наш закон цього не  вимагає.  І повторено іншу частину цього ж закону, уже чинного.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування  частини третю й четверту без цифр. Це правильно, все одно треба збирати підписи.

 

     "За" - 169.

 

     Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Роменський  виборчий  округ,  Сумська   область).   Прогрессивная социалистическая  партия  Украины.  Прежде  всего я хочу сказать о нашей позиции.  Мы настоятельно требуем,  чтобы  Закон  о  выборах народных  депутатов  строго  соответствовал  Конституции.  Скопом, необдуманно приняв ее,  мы не  дали  возможности  Конституционному Суду  и  Президенту вообще признать выборы недействительными.  Это первое.

 

     Второе. Я очень прошу,  чтобы Закон о выборах  и  поправки  к нему  принимались  в рамках конституционной процедуры и полномочий депутатов.  В  частности,  мы  передали  в  письменном  виде  свои предложения  к  этому  закону.  Александр Александрович,  когда мы рассматривали проект бюджета, Наталья Михайловна два часа двадцать семь  минут  держала  руку,  чтобы  получить слово и отстоять наши поправки.  Вот и я уже  больше  сорока  минут  держу  руку,  чтобы получить  слово.  Поэтому  прошу  принимать  этот  закон  в рамках конституционной процедуры.

 

     Что касается трудовых коллективов. Действительно, это решение политическое.   Мы   здесь  кардинально  расходимся,  например,  с руховцами,  которые  не  хотят,  чтобы  трудовой  коллектив   стал суб ектом       политической      деятельности.      Прогрессивная социалистическая   партия,   наоборот,   считает,   что   трудовые коллективы должны иметь право выдвигать кандидатов в депутаты.

 

     Роман Петрович,  не знаю, по какой причине была выброшена или упущена именно наша поправка к статье 22.  Я еще раз  повторю  эту поправку   и  прошу  депутатов  поддержать  ее.  Она  звучит  так: "Кандидати  в  депутати  в  одномандатних  виборчих  округах   від трудових колективів висуваються на зборах чи конференціях трудових колективів, об'єднаних зборах чи конференціях трудових колективів. Об'єднання  трудових колективів загальною кількістю не менш як 200 працюючих  може  висувати  лише  одного  кандидата   в   депутати. Прийняття  рішення щодо висування кандидата в депутати проводиться виключно таємним голосуванням"

 

     Наша поправка   была   альтернативной   вашим   предложениям, Александр Александрович.

 

     С какими  нормами предложенного законопроекта мы не согласны? Здесь  сказано:  "300  виборців  відповідного  виборчого  округу". Понятие трудового коллектива определено,  300 избирателей - это не норма для трудового коллектива.  Мы,  например,  предлагаем  цифру 200,  тайное  голосование  и не "виборців відповідного округу",  а именно членов трудового коллектива.

 

     Принципиальное отличие в том, что трудовые коллективы...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Ви використали регламент. Зверніть увагу  на  поправку  6  депутатів  Марченка й Вітренко:  "У тексті частини 4,  прийнятому в першому читанні,  після слів "не менш  як 300" записати "членів трудового колективу".

 

     Це ваша поправка, тобто ви посилаєтеся на цифру 300, а далі - "членів  трудового  колективу".  Але  я  ще  раз   повторюю   свою пропозицію:  проголосувати,  не  визначаючи цю цифру (Шум у залі). Так я теж читаю той же документ. Не заважайте, будь ласка.

 

     Ставлю пропозицію  депутата  Марченка  на  голосування.  Будь ласка.

 

     "За" - 81.

 

     Ще раз  ставлю на голосування пропозицію частини 3 і 4 статті 22 прийняти без цифр. Будь ласка.

 

     "За" - 161.

 

     Ну чому я повинен надавати слово вам,  а  не  комусь  іншому? Депутати записуються, я надаю слово.

 

     Ставлю на голосування пропозицію голосувати поіменно.

 

     "За" - 126. Рішення прийнято.

 

     Ставлю на поіменне голосування частини 3 і 4 без цифр. Будь ласка.

 

     "За" - 174.

 

     Опублікуйте, будь ласка, результати.

 

     Я звертаюся до тих,  хто блокує  це  голосування.  Відстоюючи нібито свої корпоративні інтереси,  ви руйнуєте весь закон, він не буде працювати (Шум у  залі).  Не  кричіть!  Запишіться  і  беріть слово.

 

     Записуйтеся, будь  ласка.  Опублікуйте список.  У нас дехто з керівників фракцій з'явиться раз на два місяці на розгляд  якогось закону й диригує потім голосуванням.

 

     Депутат Чорновіл. Будь ласка.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.  Шановний Олександре Олександровичу! Не вводьте нас в оману,  ми зовсім не блокуємо закон. Згідно з прийнятим нами законом  може  зібратися  будь-який  трудовий  колектив,  у складі навіть трьох осіб,  висунути кандидата,  потім зібратися  ще  раз, висунути іншого кандидата,  якщо захоче, у довільній формі скласти протокол.  Згідно з прийнятим законом,  де не визначена процедура, цього   достатньо.  Але  потім  треба  зібрати  1500  підписів  на підтримку цього кандидата. І Вадиму Петровичу не буде незручно, бо він не сам себе висунув, а його висунув якийсь трудовий колектив.

 

     Ось для чого ми тоді піддалися на його вмовляння:  щоб людині не  було  незручно.  А  далі  -  процедура   самовисунення.   Вона розписана,  і  тому  ніяких  підстав оскаржити будь-який протокол, якщо є 1500 підписів, не буде.

 

     А що стосується в принципі питання про трудові колективи,  то зрозуміло,  що  це  не  є політична одиниця,  там можуть бути дуже різні люди.  І тут депутат Марченко правий.  Хіба  було  б  таємне голосування,  щоб  люди  різних  політичних  спрямувань,  які  є в колективі,  та ще й кабіни поставили...  Це ж доведено до абсурду. Тому треба погодитися на тому, що є в чинному законі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Романе Петровичу, що ви скажете?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановні колеги!  Річ у тому, що ми тут самі собі  суперечимо.  У  першому  читанні   прийняли   текст,   тепер переходимо до другого читання, відмовляючись від нього. Це перше.

 

     Друге. Вячеславе   Максимовичу,   насправді  в  законі  немає механізму   реалізації   трудовим   колективом   права   висунення кандидатів.  Там  записано,  що  в  принципі  трудовий  колектив є суб'єктом, а як реалізується це право - цього немає.

 

     Тому ми маємо або виписати  цей  механізм,  або  визнати,  що слова "трудовий колектив" записали для годиться (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги! Вельмишановний Вячеславе Максимовичу! Ми тепер з вами так рідко спілкуємося...  Та ні,  не тому.  Просто  я завжди на засіданні, а вас тут рідко зустрічаю.

 

     Для того  щоб  окружна  чи  дільнична  комісія  могла  почати процедуру видачі документа про реєстрацію кандидата,  вона повинна мати  якісь  вихідні  дані.  От зібралися три чоловіки,  громадяни України (напевно,  так  же  повинно  бути).  Вони  повинні  втрьох скласти  цей списочок,  записати,  оформити - тут написано,  як це робиться. Ми ж не говоримо в цьому документі, що треба зібрати 300 чоловік.  І  тоді  це  дає  змогу  людині  йти  і займатися збором підписів,  спираючись на думку або  зборів  громадян,  або  зборів трудового колективу (Шум у залі).  Чому ви кричите? Я вам слова не надавав.

 

     Депутат Федорин. Будь ласка.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного     комплексу,     транспорту    і    зв'язку (Голосіївський виборчий округ,  м.  Київ).  Фракція Народного руху України.  Шановні  колеги!  Я  хотів  би звернути увагу на те,  що трудовий  колектив  згідно  з  чинним  законодавством  може   бути сформований  на  підприємстві,  яке  100-відсотково  контролюється іноземним капіталом.  І хоча тут зазначено, що в конференції мають брати участь громадяни України,  але,  шановні колеги, невже ми не розуміємо,  як там будуть висувати  тих  виборців,  які  братимуть участь у голосуванні?  Я ще раз хочу сказати,  шановні колеги,  що цим ми даємо змогу втручатися в  наш  виборчий  процес  іноземному капіталу.

 

     Пропоную рішуче відхилити цю норму,  яка дає змогу іноземному капіталу втручатися в наш виборчий процес.

 

     Дякую.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Олександре Олександровичу,  можна  ще  одну пропозицію, якщо дозволите?

 

     Шановні колеги,  я  пропоную  такий  підхід.  Не  подобається партійність - давайте вилучимо партійність,  не подобається  номер паспорту чи щось інше - вилучимо його. Але механізм цей ми повинні якось запустити,  бо його ж немає.  Давайте голосувати по азбацах, по реченнях, вилучаючи те, що не сприймається.

 

     ГОЛОВА. Я пропускаю ці дві норми.  Частина 5.  Щодо неї немає ніяких заперечень і щодо частини 6 - про строки - теж.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Вони вже діють, Олександре Олександровичу.

 

     ГОЛОВА. Це норми, що тепер діють. Не розглядаємо їх узагалі.

 

     Стаття 24 "Порядок реєстрації списків кандидатів у депутати в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі".

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Тут  внесено  доповнення стосовно того,  що список кандидатів у депутати від політичних партій публікується  з відомостями  про кандидатів.  І в кінці статті додано слова "після їх утворення".  Центральна виборча комісія  надсилає  до  окружних виборчих  комісій  матеріали,  в  яких  має  бути  інформація  про кандидатів (Шум у залі).  Так,  списки опубліковані, але в законі, який   діє   сьогодні,  це  не  було  передбачено.  Це  ініціатива Центральної виборчої комісії.

 

     ГОЛОВА. Ми ж пишемо закон не на один рік,  не на три  місяці. Тому те,  на що посилалися депутати,  звертаючись у Конституційний Суд, треба врегулювати. Які можуть бути сумніви?

 

     Ставлю на голосування статтю 24. Будь ласка.

 

     "За" - 169.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 212.

 

     Які є зауваження до статті 24? Депутат Ємець. Будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань бюджету  (Галицький  виборчий округ,  Львівська область).  Шановні колеги!  Давайте  трошки  аналізувати  ситуацію.   Ці   доповнення писалися  ще  до того,  як ці списки публікувалися.  Тепер частину списків опубліковано в пресі, і ми раптом видаємо якісь доповнення до  закону.  Як  ми  виглядатимемо  як  парламент?  Центрвиборчком визначив,  які відомості треба опублікувати,  робить усе  це.  Для чого ми втручаємося туди, де це робиться без нас?

 

     Давайте вирішимо  більш  нагальні  питання,  наприклад,  щодо підрахунку голосів,  виборчого бюлетеня. Давайте зробимо те, що ще треба зробити.

 

     А займатися  тим,  що  вже  зроблено  і  робиться,  я  думаю, сьогодні, 30 грудня, нерозумно і не варто.

 

     ГОЛОВА. Олександре   Івановичу,    зараз    Роман    Петрович відповість.  Але депутат Носов,  гадаю,  дуже точно сказав,  що не треба залишати хвостів,  гачків для  Конституційного  Суду.  Може, комусь і байдуже - будуть вибори,  не будуть і так далі.  Та закон треба робити такий, як потрібно.

 

     Романе Петровичу, будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний  Олександре   Івановичу!   Шановні колеги!  Багато  хто  з  вас  був  свідком,  коли  партійні списки подавалися за формою,  яку передбачала сама партійна  організація. Це  призводило  до  того,  що партії міняли ці списки,  подаючи то одну,  то іншу інформацію про кандидатів. Олександре Івановичу, ми з вами тричі подавали різну інформацію до Центрвиборчкому.

 

     Ми тут говоримо,  що вимоги до цієї інформації встановлюються Центрвиборчкомом,  і  партії  відповідно  до  цих  вимог   подають інформацію про своїх кандидатів.  Ми лише уточнюємо механізм, який відповідає і статті 44,  і попереднім статтям,  де йдеться про те, яку  інформацію  про  кандидатів у народні депутати від політичних партій треба подавати.  Інакше зміст статті 24 зводиться до  того, що партія сама вирішує,  яку інформацію їй подавати чи не подавати про того чи іншого кандидата. Це перший момент.

 

     Другий. Шановні колеги,  ви знаєте,  що до  цього  дня  деякі окружні  виборчі  комісії  не  сформовані,  але Центральна виборча комісія вже направила кудись - невідомо куди -  типовий  підписний лист,  типову печатку і так далі. Незрозуміло, куди Центрвиборчком направив ці матеріали. Тому в статті 24 сказано, що Центрвиборчком здійснює це лише після сформування окружної виборчої комісії. Ті з вас,   хто   встигли   зініціювати   самовисунення,   не    змогли зареєструватися як претенденти, тому що не існує окружної виборчої комісії або в неї немає  печатки,  підписних  листів.  От  приклад того, як діє стаття 24.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 24.

 

     Крім вас,  я маю на увазі  разом  зі  мною,  ніхто  цього  не вирішить. А якщо не вирішить, то не буде виборів.

 

     "За" - 209.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 212.

 

     Голосуємо ще раз. Все одно ця норма повинна бути записана.

 

     "За" - 216.

 

     Ніхто не голосує проти. Дехто посміхається, то його справа. А голосувати все одно треба, бо ці зміни треба вносити.

 

     Ще раз ставлю на голосування статтю 24.

 

     "За" - 222.

 

     Тут дехто посміхається, але ж посміхаються ті, що чекають, що Верховна Рада не прийме,  а тоді вони почнуть розповідати, який це недосконалий закон тощо.

 

     Ще раз голосуємо.

 

     "За" - 219.

 

     Які ще будуть міркування?

 

     Депутате Лавринович, будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні колеги,  ми зараз  маємо  можливість поліпшити окремі норми, уточнивши їх. Я б дуже просив вас прийняти це, щоб ми могли надалі користуватися досконалішими нормами.

 

     Прошу підтримати статтю 24 у редакції,  яка  пропонується  на друге читання.

 

     ГОЛОВА. Прошу голосувати.

 

     "За" - 224.  Депутате Алексєєв,  чому ви не голосуєте? Ще раз ставлю на голосування (Шум у залi).

 

     "За" - 227.

 

     Стаття 26. Будь ласка, Романе Петровичу.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Олександре Олександровичу, стаття 25.

 

     ГОЛОВА. Вибачте, стаття 25.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Тут ідеться  про  те,  щоб  для  реєстрації кандидатів  у  депутати  в  одномандатних  виборчих округах до тих документів, які ми вже перелічували, і згідно з тими пропозиціями, які надійшли від трудових колективів, додати: "або протокол зборів виборців чи загальних  зборів  (конференції)  трудового  колективу підприємства (організації,  установи) у разі висування кандидата у депутати зборами виборців  чи  загальними  зборами  (конференцією) трудового  колективу  підприємства  (організації,  установи),  або підписні листи встановленої форми за  наявності  не  менше  як..." Знову тут виникає проблема з цифрами - 300, 200 чи 150 підписів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Романе Петровичу,  може замість "або" записати просто

- "та підписні листи"?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Можна так.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 25. Будь ласка.

 

     "За" - 162.

 

     Депутате Лук'яненко, будь ласка.

 

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації  (Нововолинський  виборчий  округ,  Волинська область). Шановний пане Голово!  Шановні депутати!  Я думаю, що у цій статті необхідно  залишити  все-таки  півтори  тисячі  підписів,  які є в чинному законодавстві.  Щоб до виборчого  процесу,  що  зобов'язує державні органи до роботи,  на яку витрачаються певні кошти, можна допустити лише  тих  людей,  які  мають  авторитет,  про  що  може свідчити  збір  підписів  -  треба  зібрати  хоча б півтори тисячі підписів.  До того ж округ збільшений удвоє,  і  якщо  кандидат  у цьому  окрузі  не  може  набрати  півтори  тисячі підписів,  то це свідчить,  що він ні в якому разі не  може  представляти  виборчий округ. Отже, ця цифра необхідна.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги!  Якщо ми проголосуємо цю статтю із вимогою півтори  тисячі підписів,   то  вирішимо  питання  участі  трудового  колективу  у виборчому  процесі.  Тобто  подається  і  протокол  від  трудового колективу,   і   півтори   тисячі   підписів,  отже,  цю  проблему розв'язуємо повністю. У такому разі ми можемо не голосувати пункти 3 і 4 цієї статті. Прошу проголосувати "за".

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

     "За" - 171.

 

     Депутат Парасунько.

 

     ПАРАСУНЬКО М.В.   Дякую,   Олександре   Миколайовичу.  Романе Петровичу,  тут  є  такі  слова,  як  "загальні  збори".  Що  таке "загальні збори"? Iдеться про збори трудового колективу, то навіщо ми записуємо "загальні збори"?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Будь  ласка,  запишіть   "збори   трудового колективу", я не заперечую (Шум у залi).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чого   ви   дивуєтесь?   Так  уже  звикли  писати

-"загальні збори".

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Нехай  буде   записано   "збори   трудового колективу".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Заперечень немає.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.   Шановні  колеги,  але  зберігаємо  півтори тисячі підписів.  Голосуємо цю статтю повністю, вона розв'язує всі наші проблеми.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Підтримайте, будь ласка (Шум у залi).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Центр не голосує...  Розберіться,  будь ласка,  і голосуйте.

 

     "За" - 188.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     Депутате Ратушний,  голосуйте,  будь ласка,  а не гуляйте  по залу!

 

     "За" - 189.

 

     Депутате Лавринович, будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Народний рух України.

 

     Шановні колеги,  ми  не  проголосували  статтю 22,  випустили процедуру  висування  від  зборів  і  трудових  колективів,   тому внесення змін до статті 25 є нелогічним. Я просив би, щоб ми зараз залишили цю статтю так  само,  як  і  статтю  22,  і  перейшли  до розгляду статті 26.

 

     ГОЛОВА. Романе Петровичу, прошу.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановні колеги, справді, у тій статті ми не проголосували  саму  процедуру  проведення  зборів,  але  ми   вже визнали,  що трудовий колектив є суб'єктом виборчого процесу.  Нам залишається лише запустити механізм, як трудовий колектив реалізує це через документи,  певні заяви. Тому в цій статті ми й говоримо, що трудовий  колектив  подає  протокол  про  те,  що  він  висунув кандидата в депутати. Ось про що тут ідеться. Далі ми говоримо про те,  що йде збір півтори тисячі підписів виборців, і замість "або" записали "та".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.    Депутати    Магда   і   Мостиський, голосуйте.

 

     "За" - 182.

 

     Депутат Мостиський.

 

     МОСТИСЬКИЙ А.Б.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  у  закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД (Ковельський виборчий округ, Волинська область). Шановні депутати! Я вважаю, що в чинному законі абсолютно чітко виписана ця норма. Якщо кандидата в депутати висуває обласна конференція партії  або  блоку  партій, які  є  учасниками  виборчого  процесу,  котрі  зібрали  200 тисяч підписів, тоді не потрібно збирати півтори тисячі підписів. У всіх інших   випадках,   коли  є  самовисунення,  кандидат  у  депутати зобов'язаний зібрати півтори тисячі підписів.

 

     Я вважаю, що це є логічно, тому, мені здається, вносити зміни до чинної редакції закону немає сенсу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Романович Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Я  хочу  сказать,  что  наша  поправка 12 была направлена на то,  чтобы ограничить  такую  процедуру  регистрации кандидата  в депутаты,  как самовыдвижение.  И здесь действительно вопрос не столько правовой,  сколько политический, кто будет иметь право  выдвигаться кандидатом в народные депутаты.  И наша позиция заключалась в том,  что исключительно трудовые  коллективы  тайным голосованием должны выдвигать кандидатов в депутаты.  Тогда в этот зал придут люди,  которые понимают,  что такое производство, и они будут  способны  скорректировать  и экономические,  и политические процессы.  А самовыдвижение - это канал для того,  чтобы  криминал пришел в этот зал.

 

     И поэтому  мы  в  своей  поправке  предлагаем увеличить цифру подписей за самовыдвижение. Поэтому, Александр Николаевич, если не приняты  исключительные  права  трудовых коллективов,  то вопрос о количестве подписей малосущественный.  В законе есть более  важные вопросы.  Например,  являются  ли  полномочными окружные комиссии, если их членов выдвигают председатель областного совета  вместе  с председателем администрации?

 

     Поэтому надо   рассмотреть  более  важные  вопросы  по  этому законопроекту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправку   12   депутата   Марченка   ставлю   на голосування.

 

     "За" - 81.

 

     Іване Івановичу Магда, будь ласка.

 

     МАГДА І.І.  Шановні колеги! Як ви бачите, іде блокування тих, хто висувається від партій,  і тих,  хто висувається від  трудових колективів  (Шум  у  залі).  Люди добрі!  Давайте домовимося:  або прийматимемо, або блокуватимемо...

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Шановні колеги! Справа в тому, що кандидатів у  депутати  турбуватиме  проблема  рівності  у виборчому процесі. Скажімо,  якщо кандидат,  висунутий  партією,  то  він  не  збирає півтори  тисячі  підписів,  а  якщо самовисунувся або його висунув трудовий колектив, то повинен збирати підписи.

 

     Один балотуватиметься  в  одному  окрузі,  а  інший  -  і   у виборчому  списку,  і в окрузі.  Ці питання весь час виникатимуть, тому й було запропоновано цю  пропозицію,  яку  ми  з  вами  зараз відпрацювали:  трудовий колектив, партія, самовисунення - однаково збираються підписи. Це урівнює їх у правах. Це перше.

 

     Друге. Це   реально   запускає   механізм   участі   трудових колективів  у виборчому процесі.  Тому я просив би,  незважаючи на такі розбіжності в поглядах,  підтримати ці пропозиції.  Вони,  по суті,  реалізують  усі  наші домагання і примиряють певною мірою у позиціях щодо участі трудових колективів у виборчому процесі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на  голосування  статтю   25.   Я   прошу проголосувати.

 

     "За" - 180.

 

     Стаття 26.

 

     Будь ласка, Романе Петровичу.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановні колеги! У статті 26 ідеться про те, що  "Центральна  і  окружні  виборчі  комісії  за  рішенням   суду приймають відповідне рішення про вилучення кандидата у депутати із зареєстрованого списку кандидатів у  депутати  політичної  партії, виборчого  блоку  партій або про скасування рішення про реєстрацію кандидата  в  депутати  у  разі:  втрати  кандидатом  у   депутати громадянства України, набрання законної сили обвинувальним вироком за вчинення ним умисного злочину, реєстрації однієї і тієї ж особи кандидатом  у  депутати  більше  ніж  в  одному  виборчому окрузі, одномандатному або багатомандатному за виборчим списком,  а  також грубого  або  систематичного порушення кандидатом у депутати цього закону".

 

     Відповідно до прийнятого в першому читанні  рішення  змінено. Ця   стаття   вже   виставляє  таку  вимогу:  кандидат  має  право балотуватись або за списком,  або в мажоритарному окрузі.  Він має вибирати:  або  там,  або  там,  і  лише  в  одному одномандатному виборчому окрузі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю в запропонованій редакції на  голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 97.

 

     Ставлю на  голосування  те,  що було в першому читанні.  Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 105.

 

     Депутате Лавринович, будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Народний  рух  України.  Шановні  колеги!  В принципі  ви  могли  б підтримати редакцію,  яка в першому читанні приймалась,  але при ьому потрібно,  звичайно, вилучити після коми те,  що  тут  записано,  оскільки тут дається два оцінних поняття. Оцінні поняття в юриспруденції - небезпечна річ. І коли говориться про  "грубе  або  систематичне",  то  тоді  має  бути орган,  який визначає,  що таке "грубе",  що таке "систематичне",  і яким чином після цієї оцінки прийматиметься рішення.

 

     Вилучивши ці слова після коми, решту можна цілком підтримати.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановні  колеги,  річ  у тому,  що редакція після коми - чинна на даний момент.

 

     Ми можемо  проголосувати  те,  що  було  прийнято  в  першому читанні,  доповнивши  там хіба що момент,  де мовиться про рішення суду. От і все.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування. Прошу голосувати.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Давайте я зачитаю, а потім...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зніміть, будь ласка, з голосування.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  "Центральна і окружні  виборчі  комісії  за рішенням суду приймають відповідне рішення про вилучення кандидата в  депутати  із  зареєстрованого  списку  кандидатів  у   депутати політичної  партії,  виборчого  блоку  партій  або  про скасування рішення  про  реєстрацію  кандидата  у  депутати  у  разі:  втрати кандидатом у депутати громадянства України, набрання законної сили обвинувальним вироком за вчинення ним умисного злочину, реєстрації однієї  й  тієї  ж особи кандидатом у депутати більше ніж в одному одномандатному виборчому окрузі чи більше ніж в  одному  виборчому списку політичної партії, виборчого блоку партій".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так  можна?  Голосуємо.  Навіть  депутат Чорновіл погодився.

 

     Іване Івановичу Магда, голосуємо.

 

     "За" - 177.

 

     Незрозуміло: і так - ні , і так - ні.

 

     Стаття 27.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Хай залишається так, як є.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 27.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. У статті 27 мовиться про гарантії діяльності кандидатів у депутати.  У пункті 3 йдеться про те,  що кандидату в депутати,  який  на  період  виборчої  кампанії   звільнився   від виконання виробничих або службових обов'язків,  сплачується... - і далі за текстом чинного закону.

 

     Річ у тому,  що стаття 27 - це не  вимоги  до  кандидатів,  а гарантії  їх  участі.  Тому  вона доповнюється такою нормою.  Якщо кандидат звільнився,  то йому зберігається середня заробітна плата тощо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Заперечень немає? Я прошу підтримати.

 

     Ставлю на голосування статтю 27.

 

     "За" - 195.

 

     Голосуємо ще   раз.   Депутат   Карпачова  не  встигла.  Ніно Іванівно, голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 207.

 

     Валентина Петрівна просить проголосувати ще раз (Шум у залі). Голосуємо!  Ну,  розберіться  ж  трохи!..  Депутате  Ратушний,  ще встигнете на колядку поїхати в Тернопіль! Прошу всіх голосувати!

 

     "За" - 213.

 

     Голосуємо ще  раз.  Депутат  Магда  перешкодив  голосувати... Іване  Івановичу,  не  можна ж так!  Голосуємо,  будь ласка (Шум у залі).

 

     "За" - 204.

 

     Слово надається депутату Карпачовій.  А  потім  -  Володимиру Романовичу. Будь ласка.

 

     КАРПАЧОВА Н.І. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Якщо  у  нас  не  проходить  ця  пропозиція,  треба  об'єднати   і проголосувати  спокійно  в пакеті пропозиції,  які суперечать одна одній.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Прошу   передать   слово   Витренко   Наталье Михайловне.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Я дуже вдячна,  що Володимир Романович передав мені слово. У нас поправка 15 до статті 26 офіційно зареєстрована. І  я  не розумію,  на яких підставах ви,  Олександре Миколайовичу, порушуєте Регламент, і не ставите цієї поправки на голосування?

 

     У статті 26,  де передбачається,  з яких  підстав  може  бути вибуття  кандидата  в  депутати  з балотування,  я як лідер партії запропонувала доповнення, щоб партія мала змогу впродовж виборчого процесу  контролювати  своїх кандидатів у депутати.  Ми пропонуємо після коми записати, що якщо кандидати порушують виборчу платформу чи  статут  партії,  то  можуть  вибути з балотування "за рішенням вищого представницького органу партії чи виборчого блоку".  Гадаю, це влаштовує всі партії. Це і є політична відповідальність.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Ми як завершимо розгляд, то повернемося до цього. Будь ласка, депутат Чорновіл щодо статті 27.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.  Шановні колеги, може, не всі розуміють, про що мовиться.  Раніше  ми  зобов'язували  всіх  кандидатів без винятку звільнятися і сплачували їм за це колосальні кошти - і тим,  що  в списку, і тим, що по мажоритарних округах.

 

     Зараз пом'якшено формулювання - кандидат у депутати,  який на період виборчої кампанії звільнився. І тільки. На цьому йде велика економія  коштів  і немає отого примусового вилучення із списків у мажоритарних округах. От про що мовиться.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо статтю 27.

 

     Я прошу - проголосуйте.

 

     "За" - 185.

 

     Депутат Брит.

 

     БРИТ В.П.,  секретар Комітету Верховної Ради України з питань екологічної  політики  (Приазовський  виборчий  округ,  Запорізька область).  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! У нас є поправка до пункту 4 цієї статті. Я вважаю її дуже важливою.

 

     Нагадаю, про що йдеться у пункті 4: "Кандидат у депутати  під  час  виборчої  кампанії  не  може  бути призваний  на  військову або альтернативну (невійськову) службу" і так далі.  Тут є такі слова:  "не може бути...  заарештований  або підданий  заходам адміністративного стягнення,  які накладаються в судовому порядку".  Я пропоную тут після  коми  додати:  "а  також звільнений  з  роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу".

 

     Уявіть собі ситуацію,  шановні  колеги,  коли  службовець  чи працівник     якогось    підприємства,    установи,    організації самовисувається чи його висуває якась  партія  всупереч  інтересам цієї  установи,  організації,  підприємства.  Йому  створюють такі умови,  звільняють з роботи,  отже,  цей працівник не зможе  брати активну участь у виборчій кампанії. Гадаю, що треба...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Я ставлю цю поправку на голосування. З цією поправкою погоджуються і комітет, і Роман Петрович.

 

     "За" - 165.

 

     Я ставлю статтю 27 з цією поправкою на голосування в цілому.

 

     "За" - 210.

 

     Голосуємо з   поправкою.   Депутате   Донченко,    голосуйте! Чернігівці,  черкаська депутація,  чому ви не голосуєте?  Чи ви не думаєте балотуватися більше?

 

     "За" - 200.

 

     Прошу проголосувати.  Я востаннє  ставлю  на  голосування  цю статтю.

 

     "За" - 200.

 

     Мабуть, у   нас  один  недолік  при  голосуванні:  що  сидячи голосуємо.

 

     Будь ласка, Вікторе Лаврентійовичу, вам слово.

 

     МУСІЯКА В.Л.,  заступник  Голови   Верховної   Ради   України (Фрунзенський виборчий округ, Харківська область). Шановні колеги! Я хочу звернути вашу увагу на  те,  що  тут  потрібно  обов'язково внести одне доповнення. Ви пам'ятаєте, дуже багато розмов точилося щодо пункту 7 статті 3 про те,  чи зобов'язані державні  службовці подавати  заяву,  щоб  зареєструватися  кандидатом  у депутати про припинення виконання своїх службових обов'язків?

 

     Тому я  пропоную  цю  статтю  доповнити  так:  "кандидату   у депутати,   який   на  період  виборчої  кампанії  звільнився  від виконання  виробничих  або  службових  обов'язків   або   припинив виконання   службових  повноважень  на  період  виборчої  кампанії відповідно до пункту  7  статті  3",  -  і  далі  за  текстом.  Ви розумієте, що він може бути зареєстрований кандидатом тільки після подання заяви про припинення виконання своїх службових обов'язків. І  ті,  які  подали заяву на період виборчої кампанії,  уже будучи кандидатами...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Це можна підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Підтримайте, будь ласка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

     "За" - 202.

 

     Стаття 29.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановні колеги!  У цій статті мовиться  про те,  щоб  збереження  заробітної  плати  за останнім місцем роботи довіреним особам  здійснювалося  за  рахунок  державного  бюджету. Згадайте,  у нас була дискусія щодо виплати довіреним особам,  які працювали на приватних підприємствах і державних.  Тому  для  того щоб  якось  це урівняти підприємствам - і державним,  і приватним, які сплачуватимуть у цей період заробітну плату довіреним  особам, здійснюватиметься  компенсація  за  рахунок  державного  бюджету в порядку,  який встановлюється Центральною виборчою  комісією.  Щоб там не було завищено рівня оплати праці в цей період тощо.

 

     Прошу вас підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут  заперечень  нема  ні  в  кого.  Будь  ласка, давайте підтримаємо. Ніно Іванівно, голосуємо. Я прошу підтримати. Зауважень нема ні в кого? Стаття 29 ставиться на голосування.

 

     "За" - 215.

 

     Голосуємо ще раз. Депутат Павловський не встиг проголосувати. Михайле Антоновичу, знову не встигнете, голосуйте ж.

 

     "За" - 220.

 

     Депутате Долженко,  голосуйте, будь ласка. Рівненська область теж не голосує. Голосуємо ще раз.

 

     "За" - 208.

 

     Жодного зауваження не було, чому ж не голосуєте?

 

     Депутате Магда, будь ласка.

 

     МАГДА І.І.  Я вже сказав,  товариші депутати, поки не введемо трудові колективи,  голосувати за решту пунктів не будемо...  Якщо Лавринович  диктує,  як  голосувати  Руху,  то я можу теж керувати своєю бригадою (Сміх у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію,  шановні колеги, що всі вже стомилися, але  давайте  ще  5  хвилин  попрацюємо,  максимум  10,  і  будемо готуватися до зустрічі Нового року.  Давайте  виявимо  активність, Антоне Антоновичу. Ми не можемо не прийняти законопроект, ми маємо розгляд  його   довести   до   логічного   завершення.   Я   прошу проголосувати статтю 29.

 

     "За" - 190.

 

     Ще раз голосуємо статтю 29.

 

     "За" - 192.

 

     Голосується стаття 39.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановні  колеги,  у  статті  39 йдеться про корпоративне право, а не право виборців і громадян, про що говорив попереднього  разу  депутат  Носов.  Тому  пропонується  в  тексті бюлетеня,  де  зазначається  "не   підтримую   жодної   політичної партії...",  записати  так:  "не підтримую виборчого списку жодної політичної партії..."

 

     Це стаття 39. І стаття 40 має такі самі зміни.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю статті 39 і 40 на  голосування.  Зауважень немає, будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 203.

 

     Голосуйте, депутате   Лавринович.   Шановні  депутати,  прошу голосувати.

 

     "За" - 203.

 

     Депутат Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Народний рух України. Шановні колеги, справа в  тому,  що  зараз  у  тексті немає норми,  про яку ми говорили з самого початку -  щодо  заміни  слова  "перфорацією"  на  "відриву лінією",  оскільки  виникли  проблеми  з  друкуванням  бюлетенів з перфарацією. Треба замінити це слово і проголосувати за.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо...

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  З  поправкою  проголосуйте,   будь   ласка, обов'язково це треба зробити...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате    Кочерга...   Володимире   Романовичу, голосуйте!

 

     "За" - 218.

 

     Депутат Федорин не встиг проголосувати (Шум у  залі).  А  він відповідає за міську депутацію... Депутате Шеховцов, голосуйте, не сумнівайтеся...

 

     "За" - 229.

 

     Прийнято. Це інша справа, дякую.

 

     Стаття 41.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  У статті  41  пропонується  до  частини  10 додати  пункт  8,  де  йдеться  про  те,  що  необхідно  фіксувати кількість голосів у категорії "не підтримую жодного з кандидатів у депутати"  і  "не  підтримую  виборчого  списку  жодної політичної партії..." Прошу, підтримайте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати  так  активно,  як  попереднього разу!.. Депутате Федорин, голосуйте!

 

     "За" - 171 (Шум у залі).

 

     Депутат Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Народний  рух  України.  Шановні колеги,  цю норму підтримувати не можна.  Наявність у бюлетені  квадратів  "не підтримую  жодного  з  кандидатів  у  депутати"  і  "не  підтримую виборчого списку  жодної  політичної  партії"  -  це  правильно  і нормально.  А  підрахунок  цей  робити зайве,  оскільки він не має ніякого значення потім,  коли  кандидати  набувають  депутатського статусу,  але  зате  має  політичне значення,  бо потім можна буде сказати:  "Ви ж подивіться, що то за парламент, коли проголосували проти  більше,  ніж  за  всіх разом,  він не може бути легітимним. Навіщо нам  такий  парламент  потрібен,  ми  можемо  обійтися  без нього". Прошу цю статтю не підтримувати.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги!  Справа в тому,  що з огляду на попередні норми це ніякого значення   не   має.  Насправді  в  концепції,  яка  запропонована комітетом,  ідеться про те,  що коли кількість усіх голосів, що не підтримують жодного кандидата і жодної політичної партії чи списку політичної партії,  більша,  ніж кількість тих,  хто підтримує, то такі  вибори  визнаються  недійсними,  оскільки  в  такому разі ми потрапляємо в зону абсолютної меншості.  Тоді виникає питання:  де волевиявлення   громадян   згідно   з   Конституцією  України?  Це пропозиція депутата Носова, комітет з нею погодився (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, не галасуйте!

 

     Депутат Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики (Довгинцівський виборчий округ,    Дніпропетровська    область).    Шановний     Олександре Миколайовичу,  шановні  народні депутати!  Ми вже проголосували цю норму в попередній статті.  Тепер це стосується і  багатомандатних виборчих  округів.  І  я  підтримую  шановного пана Безсмертного в тому,  що вибори справді  можуть  бути  нелегітимними,  коли  "за" проголосують 3 відсотки,  а "проти" - 90 відсотків.  То що це буде за депутат, що це буде за партія?

 

     Я пропоную проголосувати "за".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу підтримати.

 

     І депутат Лавринович погодився.

 

     "За" - 117.

 

     Стаття 42.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  У  статті  42  йдеться   про   встановлення результатів    виборів   у   багатомандатному   загальнодержавному виборчому окрузі.

 

     Пропонується додати до частини першої пункт  6  -  "кількість голосів  "не  підтримую виборчого списку жодної політичної партії, виборчого  блоку  партій".  І  до  частини  4  додати  пункт  6  - "кількість  голосів виборців у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі,  які подані за всі виборчі списки  кандидатів  у депутати  від політичних партій,  виборчих блоків партій,  а також кількість голосів "не підтримую виборчого списку жодної політичної партії,  виборчого  блоку  партій".  А  також частину 5 викласти в такій  редакції:  "Кандидати  у  депутати,  включені  до   списків політичних партій, виборчих блоків партій, які отримали менше двох відсотків голосів...  беруть участь у розподілі...  мандатів".  Це компромісне  рішення  комітету  у відповідь на пропозицію депутата Носова вилучити бар'єр взагалі.  Тому комітет під час  обговорення встановив   середню   номінальну   норму,  яка  частково  враховує пропозицію депутата Носова.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування  статтю  42  у  редакції, запропонованій Романом Петровичем Безсмертним.

 

     "За" - 55.

 

     Стаття 43.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Стаття 43 "Встановлення результатів виборів у  одномандатних  виборчих  округах".  Пропонується  її  доповнити пунктом  7  у такій редакції:  "кількість голосів "за",  отриманих всіма кандидатами у депутати по одномандатному виборчому округу" і пунктом 8: "кількість голосів "не підтримую жодного з кандидатів у депутати", поданих по одномандатному виборчому округу".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю цю пропозицію на голосування.

 

     "За" - 111.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Стаття 46.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Стаття 44.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  У  статті  44  ідеться   про   те,   що   у повідомленні   про   підсумки  виборів  подається  список  обраних народних депутатів  України,  а  також  перелічено  всі  необхідні параметри:   кількість   голосів   "за",   кількість  голосів  "не підтримують" і так далі,  тобто всі ті моменти,  які зазначалися в попередніх   статтях.   А   також  випадок,  коли  вибори  визнані недійсними, - те, про що ми тільки що говорили (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Врахована пропозиція депутата Носова?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Так.

 

     ГОЛОВА. Але в попередній статті врахована... Депутати бачать, що   враховано,   що  не  враховано,  тому  голосується  редакція, викладена в правій колонці. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 130.

 

     Стаття 47 "Визнання виборів недійсними".  Тут не було  ніяких зауважень.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Не було зауважень.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 47 (Шум у залі).  Вона змінена в першому читанні,  тому  її  треба остаточно проголосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 192.

 

     Ще раз нагадую. У першому читанні, коли розглядали цю статтю, внесли до неї зміни.  Тепер її треба проголосувати остаточно  так, як прийнято в першому читанні. Ставлю ще раз на голосування.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Підтримайте, будь ласка.

 

     ГОЛОВА. "За" - 212.

 

     Які є зауваження?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Немає  ніяких  зауважень.  Давайте  ще  раз проголосуємо.

 

     ГОЛОВА. Житомиряни!   Я   прошу   вас,   Юрію    Едуардовичу, проголосуйте, це абсолютно нормально. Ставлю на голосування ще раз статтю 47. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Стаття 49 не  зазнала  ніяких  змін,  тобто пропонується  редакція,  проголосована в першому читанні.  Йдеться про заміну депутата, який вибув за рішенням Центрвиборчкому.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко із зауваженнями.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Наша   поправка   29   стосується   політичної відповідальності партій.

 

     Уявіть собі:  приходять  депутати в нову Верховну Раду вже за партійними списками,  потім з'ясовується,  що людина 3 чи 4 місяці вдало  удавала  прихильника  саме  такої  ідеї,  а  потім  починає працювати зовсім в іншому напрямі.

 

     І Закон про  вибори  не  дає  змоги  вищому  представницькому органу партії нічого зробити з таким депутатом.

 

     Тому ми пропонуємо після слів "законами України" додати: "або за рішенням  вищого  представницького  органу  партії,  або  блоку партій".

 

     Переконані, що  саме  це  і  буде політична відповідальність, тоді партія відповідає за своїх депутатів.

 

     І я прошу це проголосувати.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.   Шановні   народні   депутати!   Згідно   з Конституцією України пасивним і активним виборчим правом володіють громадяни, а не політичні партії. Громадяни голосують за список, а не за партію. Звідси ніяких підстав у партії для того, щоб знімати цього кандидата чи відкликати його з парламенту немає  і  бути  не може.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину! Є бажаючі висловитися?

 

     Будь ласка, депутате Ємець, потім - депутат Кочерга.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Я хочу звернути увагу на те, що громадяни України якраз голосують за партійний список. І в кожному списку є набагато більше кандидатів, ніж тих, які стануть депутатами України. І тому всі,  хто  замінятиме  тих,  хто  не  дотримуватиметься  програми, передвиборних обіцянок,  якраз будуть проголосовані в цьому списку громадянами України.  Таким чином,  виборче право не  порушується. Тому я підтримав би пропозицію депутата Вітренко, тільки замінивши слово  "представницькі"  на  "уповноважені  органи  партій",  адже згідно  зі  статутом  у  кожній партії може бути й інший орган:  в одній - з'їзд, у другій - правління, у третій - ще щось.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутате Кочерга, будь ласка.

 

     КОЧЕРГА В.П.  Я хотів би сказати,  що те, що пропонує депутат Вітренко,  концептуально неправильно.  Відоме українське прислів'я говорить:  "Бачили очі,  що купували". Якщо вже включили кандидата до виборчого списку, то він має бути перевірений і таке інше. Тому цієї норми не можна голосувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Пропозиція зрозуміла. Немає сумнівів у  тому,  що з точки зору політичної відповідальності і дисципліни партійної й  дисципліни  депутатів  пропозиція  депутата  Вітренко цілком  правильна...  Але тут є колізія - стосовно Конституції.  Я вважав би,  що можна було б підтримати її  пропозицію.  Пропозиція депутата Ємця,  до речі,  теж правильна. Тобто мовиться про те, що за список відповідає політична організація.  Кандидатуру внесли до списків,  а потім він починає крутійствувати... У такому разі його можуть вивести зі списків і внести іншого - який обстоює програму, політику партії тощо. Так?