Стенограма пленарного засідання

25 грудня 1997

 

ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ДЕВ'ЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и. 25  г р у д н я  1997  р о к у.

10 г о д и н а.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Добрий  день,  шановні   депутати,   члени   Кабінету Міністрів, журналісти, гості Верховної Ради, шановні радіослухачі!

 

     Прошу депутатів  підготуватися  до  реєстрації.  Займіть свої місця. Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 326  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Для тих,   хто,   може,   пропустив   або  був  неуважний  на вчорашньому вечірньому засіданні,  і для радіослухачів повторю, що ми  продовжуємо розгляд проекту бюджету.  Вчора було проголосовано рішення про те,  що у зв'язку  з  цим  ми  не  проводимо  ранкової розминки.  Було також проголосовано рішення,  що ми зробимо хвилин на десять перерву для прийняття Закону про внесення змін до Закону про  вибори  народних  депутатів України,  де проголосуємо змінену форму бюлетеня.  Одначе тираж бюлетеня ще готується зараз  і  буде готовий хвилин через 15.  Ви одержите його на руки.  Тому зараз ми продовжуємо розгляд проекту бюджету,  а потім повернемося до цього питання.

 

     Немає заперечень?..

 

     Перед тим  як продовжити розгляд проекту бюджету,  я хотів би кілька  хвилин  витратити  на  те,  щоб   поінформувати   вас   (а відповідний аналіз,  очевидно, робили і ви разом із представниками Міноборони і нашими депутатами) стосовно ситуації з  фінансуванням Збройних Сил.

 

     Я хочу  привернути  вашу увагу до того,  що сьогодні ситуація дуже непроста у всіх бюджетних  структурах,  але  вона  ні  в  яке порівняння  не йде з ситуацією в армії.  Для того є багато причин. По-перше,  армія - це специфічна  структура  суспільства,  і  вона повинна   бути   найбільш   стабільною.  Але  в  нас  на  практиці відбувається щось зворотне.  Причому зворотне не  тільки  стосовно процентних  співвідношень до витрат бюджету,  які складалися в нас упродовж останніх років, а особливо стосовно того, що робиться і в сусідніх  державах,  і  взагалі  у світі щодо фінансування власних збройних сил.

 

     Власне, якщо порівняти видатки бюджету на утримання  Збройних Сил  у  нас,  наприклад,  упродовж минулих і нинішнього років,  то можна сказати,  що обсяг цих витрат за останні  роки  зменшився  у чотири рази.

 

     Якщо говорити  про  реальні цифри фінансування і сьогоднішній стан забезпечення Збройних Сил коштами для  закупівлі  озброєнь  і інших витрат з урахуванням заборгованості,  яка створилася,  то ми маємо справді дуже загрозливу  ситуацію.  Я  просив  би  вас  дуже ретельно  підійти до визначення можливостей компенсації цих витрат через бюджетний механізм.  Треба уважно розглянути пропозиції, які вчора  прозвучали  у  виступах  представників  і Комітету з питань оборони,  і Комітету з питань бюджету,  стосовно  взаємозаліку  як норми  майбутнього  Закону  про  порядок введення в дію Закону про бюджет  і  стосовно  компенсації  боргів  із  зарплати.  Ми  маємо сьогодні  811  мільйонів  гривень  боргу,  а  з  них 305 мільйонів гривень -  це  зарплата  військовослужбовців.  Були  пропозиції  і стосовно проблем економічної діяльності в структурах Збройних Сил, і стосовно податку на землю та інших питань.  Треба дуже  ретельно підійти   до   цієї   справи   і   знайти  можливість  максимально компенсувати витрати,  які передбачені проектом,  що вам розданий. Хотів би сподіватися на вашу підтримку.

 

     Отже, я запрошую на трибуну міністра фінансів (Шум у залі).

 

     Як ви  дивитеся на таке?..  Олександр Миколайович уже готовий доповісти,  а зразки бюлетеня вам роздадуть під час його доповіді. Це коротке питання. Можна?

 

     Тоді слово   надається   Стешенку   Олександру   Миколайовичу стосовно проекту Закону про внесення змін  до  Закону  про  вибори народних депутатів України. Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань державного будівництва,  діяльності  рад  і  самоврядування (Сватівський   виборчий   округ,   Луганська   область).  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні колеги народні депутати! Закон про  вибори  народних  депутатів  України  справді потребує деяких уточнень.  Але це загальновідомі правила,  і я не  буду  на  цьому акцентувати увагу.

 

     Сьогодні мова   піде   тільки  про  форму  та  розмір  самого бюлетеня.  Центрвиборчком запропонував ось такий бюлетень  (Шум  у залі).

 

     ГОЛОВА. Заспокойтеся, будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Безперечно, це далеко не новорічне послання, не вітання з Різдвяними святами.  Але тут ідеться про дуже прозаїчні, як мені здається,  речі. Загальна довжина цього бюлетеня, якщо він буде відповідати затвердженій нормі статті 39, становитиме 2 метри 90 сантиметрів, і, безперечно, користуватися ним буде важкувато.

 

     Про що  йдеться  у  статті  39?  Дозвольте  мені  спочатку це оголосити, а потім дещо прокоментувати. Чинна редакція цієї статті (частини третя і дев'ята) регламентує форму бюлетеня. "До бюлетеня для голосування по багатомандатному  загальнодержавному  виборчому округу вносяться назви політичних партій, виборчих блоків партій у порядку,  визначеному  жеребкуванням,  що   проводить   Центральна виборча комісія після реєстрації списків кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків партій з обов'язковим переліком політичних   партій,  які  утворили  виборчий  блок,  а  також  із зазначенням прізвища,  імені, по-батькові, року народження, посади (заняття),  місця  роботи та проживання,  партійності перших п'яти кандидатів із внесеного кожною політичною партією, виборчим блоком партій  списку  кандидатів  у депутати.  Праворуч від кожної назви політичної партії,  виборчого блоку партій розташовується порожній квадрат".

 

     А ось  редакція,  яку  пропонує  комітет,  за  яку  ми  щойно проголосували після обговорення вчора і сьогодні (хоча  пропозиції були дещо інші, і я на цьому теж зроблю акцент). Прошу уваги! Поки внесуть і  роздадуть  вам  розтиражований  документ,  я  хотів  би запропонувати  вам  нову  редакцію  частини  третьої  статті  39 з голосу.

 

     ГОЛОВА. Увага!

 

     СТЕШЕНКО О.М.   "3.   До   бюлетеня   для   голосування    по багатомандатному  загальнодержавному  виборчому  округу  вносяться назви  політичних  партій,  виборчих  блоків  партій  у   порядку, визначеному жеребкуванням, що проводить Центральна виборча комісія після реєстрації списків  кандидатів  у  депутати  від  політичних партій,   виборчих   блоків   партій,   з  обов'язковим  переліком політичних  партій,  які  утворили  виборчий  блок,  а  також   із зазначенням прізвища,  імені, по-батькові, року народження, посади (заняття),  місця роботи та  проживання,  партійності  особи,  яка очолює  список,  із внесеного кожною політичною партією,  виборчим блоком партій списку кандидатів у депутати.  Праворуч  від  кожної назви  політичної  партії,  виборчого  блоку партій розташовується порожній квадрат".

 

     Дозвольте прокоментувати.  Суть зміни зводиться до  того,  що тепер  у  бюлетені  зазначаються  дані тільки про одну особу,  яка стоїть  першою  в  партійному  списку,  замість  п'яти  осіб,   як передбачено чинною нормою.

 

     Якщо ви  погодитеся  з  цим,  то за умови друкування тексту з одного боку розміри бюлетеня зміняться з  290  сантиметрів  до  68 сантиметрів.

 

     Якщо ми   вирішимо  друкувати  текст  і  на  зворотному  боці бюлетеня,  тоді його розмір  зменшиться  до  38  сантиметрів  (ось верхня риска).

 

     Ми уважно  обговорювали  це питання,  і окрім цих пропозицій, які були підтримані в комітеті,  вносились  пропозиції,  щоб  друк бюлетеня вівся книжечкою, з двох боків...

 

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу!  Одну хвилинку! Чого ви руки підняли?  Ще ж не закінчилась доповідь! Ну, ви ще запишетеся... Ну навіщо  ви  руки  піднімаєте?  Опустіть,  будь  ласка,  руки.  Хай доповість людина...

 

     Доповідайте, будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановні колеги!  Такі форма і розмір  бюлетеня пропонуються   тому,   що  сьогодні  в  Україні  зареєстровано  30 політичних партій та виборчих блоків,  і до бюлетеня повинні  бути внесені  назви  цих політичних партій і блоків та дані про п'ятьох перших осіб.

 

     Ось те,  що ми повинні сьогодні обговорити.  Але ще раз роблю наголос на тому, що були також пропозиції, щоб бюлетень друкувався з обох боків,  мав форму книжки,  розгортався ось таким  чином,  а перфорація  паперу  дозволила  б  мати відривні талони праворуч та ліворуч.

 

     Була пропозиція взагалі нічого не  змінювати,  хоча  вона  не була   підтримана   під   час   голосування   в  нашому  комітеті. Пропонувалося взагалі залишити все,  як є,  але зробити бюлетень у вигляді ось такої книжки.

 

     Мені здається,  що  у  цій  пропозиції  теж є рація.  Але ми, мабуть,  вичерпаємо десятирічний запас целюлози у нас  в  Україні, якщо підемо таким шляхом.

 

     Комітет підтримав  пропозицію про те,  щоб був тільки перелік партій,  дані про першого кандидата від партії,  а друк був з обох боків.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання  є до Олександра Миколайовича?  Запишіться, будь ласка.

 

     Поки йде запис,  хотів би  сказати  кілька  слів.  Олександре Миколайовичу,  а  якщо  не  записувати  дані про посаду (заняття), місце роботи,  проживання,  партійність, то ми просто вкладемося в одну сторіночку. Бо все інше - то від лукавого. Якщо про кандидата люди нічого не знають - де він працює, хто він такий, то йому нема чого у список потрапляти.  А якщо його знають,  то досить записати прізвище.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Олександре Олександровичу,  тут ситуація така. Уже майже всі списки суб'єктів виборчого процесу (мається на увазі тих,  які будуть брати  участь  у  виборах  по  загальнодержавному округу)   друкуються,   вони   відомі   і   кожний  виборець  може скористатися своїм правом ознайомитися з тим,  хто представляє  ці політичні  партії.  Але  можна погодитися і з уточненнями,  які ви зараз робите.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Спасибі. Питання коротке, дві норми статті всього змінюються. П'ять хвилин відводиться на запитання.

 

     Депутате Таран, прошу.

 

     ТАРАН М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Леваневський виборчий округ,  Запорізька область). Фракція комуністів. Шановний Олександре Олександровичу! Шановний Олександре Миколайовичу! Хотів би поставити таке запитання. Я розумію (і кожен з нас розуміє), що таке целюлоза і з якими витратами пов'язані вибори.

 

     Але саме проведення виборів за списком,  голосування  пакетом за  півтори  сотні  чи  за  сто  двадцять  п'ять  чоловік - це вже порушення демократизму,  прав виборців щодо можливості  викреслити прізвища певних кандидатів.  Тому технічна сторона зрозуміла.  Але треба,  щоб залишилося в списку хоча б п'ять чоловік,  на  це  має право партія. Тому, може, слід було б провести якусь нараду?..

 

     Олександре Миколайовичу, я б не заперечував проти скороченого варіанта,  про що  говорив  Олександр  Олександрович:  записується прізвище одного кандидата.

 

     Але обов'язково  як  додаток  до  бюлетеня на кожній виборчій дільниці має бути список  хоча  б  п'яти  кандидатів  від  партії, скажімо, на дошці об'яв.

 

     ГОЛОВА. Це передбачено законом.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Дякую  за запитання.  Я відповідатиму частково від свого імені, частково - від імені комітету.

 

     Стосовно того,  щоб на виборчих дільницях був  повний  список кандидатів від політичних...

 

     ГОЛОВА. Одну    хвилинку!    Степане    Ільковичу!    Степане Ільковичу!.. Юрію Анатолійовичу, сядьте на місце, будь ласка!

 

     пояснювати треба тихіше!  Тихіше треба пояснювати... Сідайте, будь ласка. Одну хвилиночку! Михайле Олександровичу, сядьте!..

 

     Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановні  колеги!  Законом  про вибори народних депутатів  України  передбачено,  що  у  місцях  для   голосування вивішується  повний  список  претендентів  від політичних партій і блоків. Це те, про що ви зараз говорите.

 

     Тепер щодо скороченого варіанта бюлетеня,  про  що  ми  зараз говоримо.   Зараз  ми  ставимо  перед  собою  завдання  політичної структуризації суспільства.  Якщо це  так,  то  які  б  привабливі громадяни  України  не були включені до партійного списку,  але не вони визначають політичну спрямованість організації! Якщо виходити з  цього  і  включити  до бюлетеня назву партії і лідера,  то мені здається,  що ми,  по-перше,  будемо знати ставлення до лідера, до політичної  партії  і  до тієї роботи,  яку проводить ця політична партія. Тому я б з таким варіантом погодився...

 

     ГОЛОВА. Депутат Ковтунець.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (Вересневий   виборчий   округ,   Рівненська   область). Демократична партія України.  Виборчий блок НЕП.  Дякую.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Чи  розглядалися  вами  такі  варіанти: перший - не вписувати в бюлетень  прізвищ  кандидатів  узагалі;  і другий  -  записати  п'ять  перших  прізвищ,  але лише прізвища та ініціали,  без  інших  даних?  Адже  при  цьому   бюлетень   також скоротиться,   бо   бюлетень   довжиною  60  сантиметрів  однаково завеликий, щоб у ньому розібратися.

 

     Дякую.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Дякую.  Узагалі скорочувати можна як завгодно, але  я  б  не  хотів,  щоб ми зараз дійшли до абсурду,  бо це може негативно вплинути на хід голосування.

 

     Щодо вашої першої пропозиції (щоб включити до бюлетеня тільки назви партій),  то вона вже вносилася і в цьому залі, її вносили і окремі члени нашого комітету.

 

     ГОЛОВА. Депутат Юрковський.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Ленінський виборчий округ,  м.  Севастополь).  Прошу передать слово  депутату Шеховцову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (Новокраматорський  виборчий  округ,  Донецька  область). Уважаемые коллеги! Я предлагаю поддержать предложение о том, чтобы в бюллетень не включать даже фамилий кандидатов от  партий.  Тогда перечень  партий поместится на одной странице.  А на избирательных участках надо иметь полную и доступную информацию о том,  кто есть в партийных списках.  Дело в том,  что полные списки будут набраны мелким шрифтом и многие избиратели просто не смогут их прочесть.

 

     Мы сэкономим таким образом очень  много  бумаги  и  обеспечим равенство  всех  партий.  Перечень  партий  будет помещен на одной стороне бюлетеня,  и бюлетень будет формата А-4.  Прошу  поставить мое предложение на голосование.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Ну, мені здається, що ця пропозиція не потребує якогось коментарю.  Треба просто прийняти в сесійному залі рішення на  підтримку  рішення комітету або пропозиції,  яку вніс народний депутат Шеховцов.  Вона теж обговорювалася  вчора  і  сьогодні  на засіданні нашого комітету.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є бажаючі висловитися з цього питання?  Будь ласка. Є пропозиція  провести  обговорення  за  скороченою  процедурою.  Не заперечуєте? Ставлю цю пропозицію на голосування.

 

     "За" - 184.

 

     Для виступів   за   скороченою  процедурою  ми,  як  правило, записуємося з місця. Хто хотів би висловитися, запишіться.

 

     Будь ласка, опублікуйте список.

 

     Будь ласка, депутате Швидкий.

 

     ШВИДКИЙ П.Є.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  ядерної  політики  і ядерної безпеки (Жовківський виборчий округ,  Львівська область).  Шановний  Олександре  Олександровичу! Шановні народні депутати!  Пропозиції,  які вніс голова Комітету з питань діяльності рад і самоврядування,  справді слушні.  Але,  ви розумієте,  ідея  вносити в бюлетень дані лише про одну особу,  що очолює список,  підходить тільки для тих політичних партій, які не входят до блоків, об'єднань. Там є лідер, там є та платформа і так далі.  Виборчий же блок  представляють  кілька  лідерів.  Скажімо, Національний  фронт  очолюють Левко Лук'яненко,  Ярослава Стецько, Степан Хмара.  Усі вони представляють  цей  блок,  бо  є  лідерами певних політичних сил.

 

     Через те,  напевно,  було  б  краще  зробити  так,  як сказав народний  депутат  Шеховцов:  внести  в  бюлетень   тільки   назви політичних блоків і партій.  Тоді бюлетень був би маленький, і все було б нормально.  А повну інформацію про кандидатів можна мати на виборчих дільницях. І це було б нормально.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Головко.

 

     ГОЛОВКО А.Ф.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села (Волочиський виборчий округ,  Хмельницька область). Прошу передати слово Чижу Івану Сергійовичу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  соціальної політики та праці (Летичівський виборчий округ, Хмельницька  область).   Об'єднана   фракція   Соціалістичної   та Селянської партій. Дякую, Анатолію Федоровичу. Шановний Олександре Миколайовичу,  шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! По-перше,   наш  бюлетень  має  бути  максимально  зрозумілим  для виборця.  Особливо це важливо з урахуванням того, що сьогодні явно простежується   тенденція  на  замовчування  виборів.  До  виборів залишається зовсім мало часу,  а жодної інформації про них  немає. Ніхто  не  закликає  йти на вибори.  Навпаки,  в офіційних засобах масової інформації показують людей, які говорять, що голосувати ні за  кого  не  будуть,  що  це  нікому не потрібно.  Оскільки у нас зареєстровано 30 виборчих  партій  і  блоків,  очевидно,  не  слід робити так, щоб відомості про партійних кандидатів звести до назви партії чи виборчого блоку.  Партії чи виборчі блоки формували свої списки  з людей справді відомих,  які можуть вплинути на суспільну свідомість.  І  оскільки  (про  це   я   вже   сказав)   гласність виключається,  це дуже важливо для прийняття виборцями рішення під час голосування.

 

     Тому треба в бюлетені  залишити,  очевидно,  список  з  п'яти кандидатів.  Але я згоден з колегами, які пропонували не зазначати посади  кандидатів.  Тоді  такий  бюлетень  матиме  розмір  аркуша формату А4, і в ньому будуть вписані лише прізвища і назви блоків.

 

     Якщо зробити так,  як це робиться в європейських країнах,  то треба зробити один бюлетень,  який матиме 30 сторінок і  міститиме повні  дані  про  кандидатів і партії.  Але це складніше зробити в нашій ситуації.

 

     Ще раз підкреслюю,  якщо, скажімо, на підтримку нашої партії, нашого блоку підписалися 1 мільйон 758 тисяч чоловік,  то ясно, що ці люди, мабуть, для себе визначилися. Але оскільки значна частина цих людей,  очевидно, підписалася також на підтримку інших партій, оскільки закон,  так би мовити, дозволяв це зробити, то конкретний вибір вони зроблять у день голосування.

 

     Тому пропонується все-таки такий бюлетень, де були б записані прізвища кандидатів і назви партій.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Попеску.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (Глибоцький виборчий  округ,  Чернівецька область). Дякую. Прошу передати слово Юрію Болдирєву.

 

     ГОЛОВА. Депутат Болдирєв.

 

     БОЛДИРЄВ Ю.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету (Кіровський-Шахтарський  виборчий  округ, Донецька область).  Уважаемые коллеги!  Уважаемый Председатель! Мы все прекрасно понимаем политический смысл предлагаемых  изменений. Есть  партии  достаточно  известные - такие,  как Коммунистическая партия,  Социалистическая партия,  Рух, НДП, которые от реализации этого  предложения  выигрывают.  И  есть  26  остальных участников избирательного процесса,  которые от  принятия  этого  предложения проигрывают. Не надо быть семи пядей во лбу, чтобы все это заранее просчитать.

 

     Чтобы соблюсти  принцип  демократичности  (а  выборы  требуют этого),  надо  либо  оставить  все,  как  есть,  либо не вносить в бюллетень фамилии,  как предлагал уважаемый  коллега  Шеховцов.  В бюллетень   вносятся  только  названия  партий,  а  на  стендах  - подробные сведения,  быть может,  не только первых пяти,  а первых пятнадцати кандидатов с указанием их биографических данных,  места работы и прочих сведений.  Итак, либо оставить все, как есть, либо принять  предложение  депутата  Шеховцова  (в  бюллетень  вносятся только названия партий - без фамилий кандидатов).

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шандрюк.

 

     ШАНДРЮК О.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД (Шевченківський виборчий округ,  Львівська  область).   Прошу   передати   слово   депутату Ярошинському.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ярошинський.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член Комітету Верховної Ради у закордонних справах і зв'язках з СНД (Гощанський  виборчий  округ,  Рівненська область).  Українська республіканська партія.  Національний фронт. Шановні народні депутати!  Ми стали заручниками тієї системи,  яку створили не ми,  а деякі наші суспільні сили,  що є в українському суспільстві.  Це вони змогли (і всі це знають) на порушення закону про вибори створити ситуацію,  коли у списку буде аж 30 політичних партій.  Моя пропозиція така.  Якщо вже ми розглядаємо питання про зміну форми бюлетеня,  то ми можемо або зберегти ту концепцію, яка була раніше,  або запропонувати нову концепцію.  Думаю, що в даних умовах  ми  можемо  використати  поширений у сьогоднішній практиці принцип  позитивного  голосування  бюлетенями  окремо   за   кожну політичну партію.

 

     У такому  разі голосування відбуватиметься за кожну політичну партію (блок) окремими  бюлетенями,  куди  будуть  заноситися  всі дані,  що  передбачені в законі.  Таке позитивне голосування дасть змогу виборцю,  отримавши бюлетень (можливо,  це  будуть  бюлетені різних кольорів),  визначитися,  за яку партію проголосувати. Така система голосування реалізується в Англії,  в інших країнах,  вона реально  відображає  кількість голосів,  поданих "за" і не включає так званого і негативного голосування,  що  відображено  в  нашому законі.

 

     Я думаю,  що  це  єдиний нормальний спосіб дати змогу виборцю (за  умови  включення  до  бюлетеня  прізвищ,  імен  і  побатькові кандидатів,  назв партій і блоків,  інших даних,  що передбачені в законі) вибрати того,  кого він  хоче.  Значне  скорочення  обсягу бюлетеня  або  виготовлення  його  у вигляді простирадла,  яке нам показав пан Стешенко,  призведе до важко передбачуваних  наслідків під час голосування і ускладнить процес голосування.

 

     Мені здається,  що  коли  ви  прислухаєтеся  до мене не як до голови Республіканської партії,  а просто як до людини,  депутата, ви  зрозумієте логіку позитивного голосування,  бо іншого виходу в нас немає.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Відбулося   обговорення   питання    за    скороченою процедурою. Наша дискусія звелася, власне, до таких моментів.

 

     Перший момент.    Коли   розроблявся   цей   законопроект   і пропонувався бюлетень такого змісту, комітет виходив з розрахунку, що у виборах братимуть участь п'ять-шість партій, не більше.

 

     Але недолік  закону  проявився  в  тому,  що він не забороняє громадянам ставити підписи на підтримку різних політичних сил. Він не  дає  також  підстав  Центральній  виборчій комісії (і реальних фізичних можливостей для цього немає) контролювати, так би мовити, аутентичність  підписів  на  підписних листах.  Це й зумовило таку колізію, коли 30 партій вибороли право участі у виборах.

 

     Таким чином,  варіант,  передбачений у чинному законі, просто нереальний,  нездійсненний технічно.  Отже, треба виходити з того, що ці норми статті 39 залишати в чинній редакції не можна.

 

     Другий момент, який випливає з цього: ми повинні  сьогодні  внести  відповідні  зміни до закону,  щоб не блокувати вибори.  Нам запропонували три варіанти розв'язання цієї проблеми.   Перший   -   варіант,   який   запропонував  Олександр Миколайович.  Він зводиться до того,  що ми в  бюлетені  записуємо назву партії, а потім прізвище того, кого партія чи блок визначили першим у списку.  Далі  вносять  дані  про  його  посаду  та  інші відомості.

 

     Другий варіант  зводиться  до  того,  щоб у цьому бюлетені не записувати даних про посаду, рік народження, партійність кандидата (бо  це  й  так  зрозуміло,  оскільки  його  пропонує  та  чи інша політична організація).

 

     І третій варіант,  який пропонує депутат Шеховцов: у бюлетені взагалі прізвищ не писати (Шум у залі).

 

     Я гадаю,  що всі пропозиції мають право на життя, але кожна з них має як переваги,  так і недоліки.  Наприклад,  що собою  являє політична організація, де першим у списку записаний Герасимов, для ветеранів є зрозумілим. Якщо ж буде записано без того прізвища, то для більшості це все нічого не означає.

 

     Якщо буде  записаний  Болдирєв,  то  зрозуміло,  що  це  Юрій Олександрович,  якого всі знають.  Якщо цього  не  записувати,  то тоді, я гадаю, у виборців буде обмежена інформація.

 

     Далі. За  законом  на виборчих дільницях повинні вивішуватися списки політичних партій і блоків. Тобто це вже передбачено чинним законодавством.  Тому  кожен  може  отримати необхідну інформацію. Думаю,  що люди тільки цим і займаються  зараз:  вивчають  списки, цікавляться і так далі.  Так наївно думають, очевидно, всі ті, хто є в списках. Так же?

 

     Але вибори - це, знаєте, такий момент - не стільки істини, як вибору. Тому треба орієнтуватися на це.

 

     Я пропоную   таку   схему.  Я  поставлю  на  голосування  два варіанти.  Один,  який зводиться до того,  що прізвища записуються без  ніяких  інших  даних,  а другий - зовсім без прізвищ.  Або ще такий третій  варіант:  записати  просто  прізвища  -  навіть  без ініціалів,  п'ять  прізвищ підряд записати,  в один рядок.  Але за однієї обов'язкової умови:  все це повинно бути на одній сторінці, на одному аркуші.

 

     У Богдана  Ярошинського дуже хороша пропозиція.  Колись ми до цього доживемо.  Але це буде років через 20,  очевидно.  Не здатна сьогодні  наша держава видати 39 мільйонів бюлетенів такого змісту (39 мільйонів,  я підкреслюю).  Причому, 9 бюлетенів для виборця в один  день  -  по  9  виборах.  Може замакітритися голова навіть у нинішнього депутата, не те що у рядового виборця (Шум у залі).

 

     Тому є  два  варіанти...  Одну  хвилиночку!  Я  поставлю   на голосування три варіанти.  Я просив би визначити їх рейтинг.  Одну хвилиночку!.. (Шум у залі).

 

     Перший варіант. У бюлетені називається партія, одне прізвище, чистий квадратик і відривний талон.

 

     Другий варіант. Назва партії, п'ять прізвищ, чистий квадратик і так далі - за схемою, яка у нас визначена.

 

     Третій варіант - тільки назва партії без прізвищ.

 

     Проводиться рейтингове   голосування.   Голосується    перший варіант,  той,  що  я  пропонував із самого початку (назва партії, прізвище першого  у  списку  і  так  далі).  Зніміть  голосування! Зніміть голосування...

 

     Ще раз пояснюю:  на рейтингове голосування ставиться варіант: назва партії, прізвище першого у списку і далі - за схемою. Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу підтримати. Йде голосування... Те, що я пропонував. Це - рейтингове голосування, ще раз говорю!.. (Шум у залі).

 

     "За" - 161.

 

     Другий варіант:  назва партії,  п'ять прізвищ без ініціалів і далі - за схемою. Ставлю це на голосування.

 

     "За" - 150.

 

     І третій варіант: тільки назва партії. Йде голосування.

 

     "За" - 181.

 

     Тоді я ставлю на голосування третій варіант: назва партії без прізвищ (Шум у залі). Йде голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 189.

 

     Хвилиночку! Ну,  не радійте,  будь ласка! Василю Івановичу, я поясню!  З процедури?  Зараз!  Сядьте,  будь ласка! Сядьте! (Шум у залі).

 

     Я просив  би  звернути  увагу  на те...  Опустіть руки,  будь ласка,  сядьте!  Я  ще  раз  поставлю  це  на  голосування.   Одну хвилиночку!  Будь  ласка,  послухайте!..  Щоб максимально зберегти чинний закон,  прізвища перших  п'яті  осіб  слід  записувати  без ініціалів,  без  назв  партій,  без  усіх інших атрибутів.  Тільки прізвища п'ятьох осіб,  що  є  в  списку.  Можна  з  одним  першим ініціалом. Наприклад, Ю.Оробець. Для цього вистачить одного рядка. Прошу вас,  підтримайте цю пропозицію.  Будь ласка,  проголосуйте. Йде голосування...

 

     "За" - 173.

 

     Які ще є думки?  Три хвилини на обговорення. Запишіться, будь ласка.  Депутат Мухін перший у списку,  йому слово... Виявляється, він вийшов і просив передати слово депутату Чупахіну. Будь ласка.

 

     ЧУПАХІН О.М.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань оборони і державної безпеки  (Куп'янський  виборчий  округ, Харківська область).  Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые народные депутаты!  Я все-таки склоняюсь к мысли,  что в бюллетене надо писать пять первых фамилий с обозначением,  допустим,  имени. Почему?  Потому,  что,  допустим,  есть   Национальный   фронт   и Национальный фронт спасения Украины. Откуда избирателям знать, кто стоит за этими двумя политическими блоками?  Имя и  фамилия  будут подсказывать избирателям, что это за организация.

 

     Поэтому я  предлагаю  утвердить  бюллетень,  в  котором будут указаны только фамилии и имена первых пяти лиц.

 

     ГОЛОВА. Депутат Волковецький.

 

     ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В.,  голова  ІваноФранківської  обласної  ради народних  депутатів  (Долинський виборчий округ,  ІваноФранківська область).  Демократична  партія  України.  Об'єднання   "Нація   і держава".   Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановні  колеги депутати,  я  пропоную  компромісний  варіант.  Пропоную,  щоб   у бюлетені  була  назва  партії  чи  блоку.  Якщо  це блок,  то тоді наводяться назви партій, з яких складається блок, і прізвища трьох лідерів  (а не п'яти).  Думаю,  що у нас немає блоків,  до яких би входило більше трьох партій.  Цього буде достатньо для  того,  щоб виборці зорієнтувалися, за кого їм голосувати.

 

     Прошу поставити мою пропозицію на голосування.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пронюк.

 

     ПРОНЮК Є.В.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин    (Тисменицький    виборчий    округ, Івано-Франківська  область).  Українська  республіканська  партія. Національний фронт.  Всеукраїнське товариство політичних в'язнів і репресованих.  Шановний пане Голово!  Шановні колеги!  З усіх  цих варіантів,  які ми обговорюємо,  найдосконалішим для нас може бути варіант бюлетеня з назвою партії і прізвищами п'ятьох  лідерів  чи назвою  блоку  і  прізвищами  п'ятьох лідерів без усіх інших даних (року  народження  й  іншого).  Пропоную  проголосувати  саме  цей варіант і перейти до розгляду проекту бюджету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Рудик.

 

     РУДИК І.Л.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Заводський виборчий   округ,   Хмельницька  область).  Прошу  передати  слово депутату Довганю.

 

     ГОЛОВА. Депутат Довгань.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів і банківської діяльності (Великоолександрівський виборчий округ,  Херсонська область).  Шановні  колеги!  Вважаю,  що  треба підтримати   все-таки  перший  варіант,  і  ось  чому.  Якщо  блок визначився, хто в нього лідер, то Україна повинна про це знати. Ви подивіться,   які   там   будуть   чудові   прізвища!   Наприклад, Національний фронт -  Слава  Стецько,  соціал-демократи  -  Леонід Кравчук  і  так  далі.  Люди знатимуть що це за організація.  Тому треба прийняти цей варіант.

 

     ГОЛОВА. Обговорення закінчилося.  Прошу уваги!  Сядьте,  будь ласка.  Ще раз кажу:  сядьте,  будь ласка!  Євгене Петровичу! Будь ласка! Одну хвилинку зачекайте, хай закінчать розмову.

 

     Станіславе Васильовичу,  будь ласка,  не ставайте  спиною  до залу!  Сядьте,  будь ласка.  Володимире Михайловичу!  Прошу уваги! (Шум у залi).

 

     Шановні депутати!  Ми виглядаємо зараз,  вибачте,  не  зовсім пристойно.  Питання  не варте такої уваги,  яку ми йому приділили. Скільки витрачаємо часу,  та ще й з процедури дехто вимагає слова, бо, бачте, не дали йому виступити.

 

     Я пропоную схему,  з якою всі ви повинні погодитися. Ми маємо бюлетень,  в якому записується п'ять перших прізвищ.  Не  треба  в ньому  записувати  всі  біографічні  дані,  бо  це - зайві витрати паперу.  I оскільки на ім'я та по батькові не вистачає місця, то я пропонував   би   не   писати  даних  про  партійність,  бо  назва організації (блоку) й так записується.  Це передбачено. Тому треба просто  назвати  ці  п'ять  прізвищ,  бо  правильно  тут  говорили депутати,  що є партії,  назви яких ніхто просто не  знає  (Шум  у залi).  Одну  хвилинку!..  Тому  треба  поставити  всіх  учасників виборів у рівні умови.  Бо справді,  якщо  записати  тільки  назви партій,  то це створить переваги, як говорив депутат Болдирєв, для кількох партій,  які всім відомі.  Але ж є  і  невідомі.  А  люди, оскільки   вони   їх  підтримали  своїми  підписами,  мають  право поставитися до всіх однаково.  Тому є  пропозиція  зберегти  чинну норму  про  бюлетень,  але  записувати  лише прізвища перших п'яти осіб.

 

     Прошу підтримати цю пропозицію,  інакше у  нас  немає  шансів прийняти законопроект,  а ми не маємо права витрачати стільки часу на таке дріб'язкове питання.

 

     Ще раз ставлю це на  голосування.  Підтримайте,  будь  ласка. Голосують проти тільки ті, хто налаштований узагалі проти виборів. Будь ласка, йде голосування (Шум у залi).

 

     "За" - 196.

 

     Ще раз ставлю це на голосування.  Дехто  не  все  зрозумів... Будь  ласка,  йде голосування.  На пропозицію депутата Соболєва ще раз  проводиться  голосування.  Усе  в  один  рядок  повинно  бути записано! На кожну партію - один рядок.

 

     "За" - 208.

 

     Будь ласка. У нас є ще одна хвилина. По 30 секунд на виступ.  Будь ласка,  два депутати, запишіться. Потім із  процедури...  У  нас є час у "Різному".  Будь ласка,  депутате Черепков.

 

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань молоді,  спорту і туризму (Артемівський виборчий округ,  Донецька область).  Фракция Социалистической  и  Селянской партий Украины.  Уважаемые коллеги народные депутаты!  Ведь каждая политическая  организация  проводила  с езды,   провела   огромную работу,  чтобы определить этот список из пяти человек.  С этим уже ознакомлено  население.  Давайте  же  выполним  только   то,   что предлагает  Александр Александрович,  - только техническую работу. Давайте уменьшим размер бюллетеня.  И все. Давайте выполним сейчас эту техническую работу и займемся бюджетом.

 

     ГОЛОВА. Депутат Камінський.

 

     КАМІНСЬКИЙ Л.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  паливноенергетичного  комплексу,  транспорту   і   зв'язку (Сніжнянський   виборчий   округ,   Донецька   область).   Фракция Социалистической и Селянской партий.  Спасибо.  Уважаемые коллеги! Перед нами стоит очень сложная задача,  но мы ее должны выполнить. Нам  надо  при  минимуме  наших  возможностей  дать   максимальную информацию о суб екте избирательного процесса.  То, что предлагает Александр Александрович, дает нам возможность решить эту задачу.

 

     Прошу поддержать это предложение.

 

     ГОЛОВА. Оскільки  було  два  виступи  від   однієї   фракції, виступає третій за списком, депутат Осташ.

 

     Будь ласка.

 

     ОСТАШ І.І.,   секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Стрийський  виборчий  округ, Львівська   область).  Група  "Реформи".  Виборчий  блок  "Вперед, Україно!"  Шановні  колеги!  Хотів  би  звернутися   до   депутата Шеховцова  і  до  депутата  Самохвалова,  який  особливо підтримує варіант колеги Шеховцова.

 

     Уся справа в тому,  що учора  ввечері  ми  розглядали  проект Закону  про  бюджет.  I головна думка була така:  закон має бути і додаток до нього як частина закону - також.

 

     Депутат Шеховцов пропонує щоб у  бюлетень  записувати  тільки список партій,  а все інше не є обов'язковим. Чи не станеться так, що,  скажімо, в далеких селах просто не будуть виставлені стенди з даними  про  кандидатів у депутати від політичних блоків і партій? Це створить сприятливі умови для того, щоб маніпулювати свідомістю виборців.

 

     Тому вважаю,  що  єдино  прийнятний для нас варіант - це той, який запропонував  депутат  Соболєв  і  який  підтримав  Олександр Олександрович  Мороз.  Тобто  має бути список партій і обов'язково має бути п'ять прізвищ.  Але я пропонував би, щоб ці прізвища були з ініціалами,  тому що є багато однофамільників у політичних колах і треба уникнути можливих непорозумінь.

 

     Отже, я підтримую тільки варіант,  який запропонував  депутат Соболєв.

 

     ГОЛОВА. Так, будь ласка, останній виступ. Депутат Стешенко.

 

     СТЕШЕНКО О.М.   Шановний   Голово!   Шановні  колеги  народні депутати!  Взагалі у нас у залі цікава ситуація.  Обговорення, яке розпочалося,  ми  знову зводимо фактично до тієї проблеми,  з якою зіткнулася сьогодні Центральна виборча комісія.  Ну скажіть, хто в цьому   залі   посягає   на   п'ятьох   лідерів,  які  затверджені відповідними  рішеннями  керівних  органів  політичних  партій   і політичних блоків? Ніхто ж цього не робить!..

 

     Якщо вже  ми  пішли  на компроміс (а питання треба вирішувати саме сьогодні), то я вважаю, що можна погодитися на те, щоб внести до   бюлетеня   тільки   перелік  суб'єктів  виборчого  процесу  - політичних партій та їх блоків.

 

     Дякую, прошу поставити це на голосування і підтримати.

 

     ГОЛОВА. Отже,  ще раз!..  Хвилиночку (Шум  у  залі).  Ще  раз наполягаю  і  переконливо  прошу вас:  проголосуйте варіант,  який пропонували депутати і який я підтримував теж.  Щоб не  порушувати чинний  закон,  дотриматися його ідеології і букви,  продовжити ту роботу,  яка вже проведена в суспільстві на сьогодні, не руйнувати її,  пропонується записати в бюлетені лише назву партії і прізвища п'яти осіб з одним ініціалом.

 

     Ставлю це  на   голосування.   Будь   ласка,   підтримайте... Зачекайте, спочатку проголосуйте.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Одну хвилиночку.  У пропозиції комітету пишеться, що виборчий бюлетень друкується на одному аркуші. Треба додати: "лише з одного боку".

 

     Ставлю цю пропозицію на голосування,  прошу підтримати. Це до частини дев'ятої статті 39.  Будь ласка,  вже ніхто цього не  буде заперечувати.

 

     "За" - 261. Прийнято. Спасибі.

 

     ------------

 

     Розглядається проект Закону про Державний бюджет.  На трибуну запрошується Ігор Олександрович Мітюков (Шум у залі).

 

     Виступите після розгляду проекту бюджету. Прошу всіх сісти на свої  місця.  Одну  хвилиночку!  Після розгляду питання про бюджет візьмете слово з процедури! Будь ласка (Шум у залі). Це стосується бюджету? Василю Івановичу, це щодо бюджету? (Шум у залі).

 

     Ми вчора закінчили...  На сторінці 6 розділом "Засоби масової інформації" передбачено майже 7 мільйонів  гривень  видатків,  які будуть   стосуватися   засобів   масової  інформації,  але  будуть віднесені на бюджет Верховної Ради.  За ці кошти фінансуватиметься висвітлення   засобами  масової  інформації  роботи  законодавчого органу.  Ще раз підкреслюю...  Ну я прошу,  сядьте, будь ласка, не стійте за спиною! Будь ласка! Одну хвилину...

 

     З цього приводу слово має депутат Понеділко.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.,   голова   Комітету  Верховної  Ради  України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації    (Орджонікідзевський   виборчий   округ,   Запорізька область). Шановні колеги! У нас учора залишився нез'ясованим зміст одного  рядка  -  "Інші засоби масової інформації".  Я просив тоді надати змогу опрацювати це питання.  Там залишилося  4,1  мільйона гривень,  які  йдуть  на  підтримку  ЗМІ.  Але  Закон про державну підтримку   засобів   масової   інформації    вимагає    цільового використання  цих  коштів  на покриття різниці між розрахунковим і зафіксованим у законі тарифами на доставку преси.

 

     Тому я пропоную оці 4,1 мільйона  гривень  залишити  там,  де вони   передбачені,   але   щоб   розпорядником   цих  коштів  був Держкомзв'язку.  Це буде  цільовим  спрямуванням  оцих  коштів  на покриття різниці в тарифах.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.  Тобто  в  додатку головним розпорядником цих бюджетних коштів ми визначаємо...

 

     ПОНЕДІЛКО В.І. Так, те все знімається.

 

     ГОЛОВА. Немає  заперечень?  Переконливо  прошу  дотримуватись такого порядку (він Регламентом,  до речі,  передбачений):  якщо у вас є якісь зауваження до конкретної  норми  абощо,  ви  передаєте мені  через  Секретаріат записку.  Не ходіть сюди допомагати вести засідання,  це  створює  просто  неможливі  умови  для  проведення засідання.   Не   підходьте  сюди!  Дійте  через  Секретаріат.  Це визначено у Регламенті!  Подавайте записки,  їх  передадуть  сюди. Домовилися?  Тому я буду робити зауваження і ще раз прошу: під час засідання не підходьте ні до мене, ні до заступників.

 

     Пропозиція депутата  Понеділка,  яка  випливає  із  контексту чинного  закону,  ставиться  на  голосування.  Будь  ласка.  Це не порушує ні суми цих видатків, ні чинного закону. Йде голосування.

 

     МІТЮКОВ І.О. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     "За" - 182.

 

     Ще раз ставлю на голосування цю  пропозицію.  Незрозуміло?  У межах чинного закону. Будь ласка.

 

     "За" - 217.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Не зрозумів депутат Єльяшкевич, просить ще раз проголосувати. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Щоб 4,1 мільйона гривень відповідно до  чинного закону  перевести  до  головного  розпорядника  бюджетних коштів - Державного комітету  зв'язку,  який  повинен  надавати  відповідну державну підтримку всій пресі.

 

     ГОЛОВА. Ставлю цю пропозицію на голосування, будь ласка.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     До цього  розділу  ще  є зауваження?  Будь ласка,  Володимире Савелійовичу.

 

     МУЛЯВА В.С.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань оборони   і   державної   безпеки   (Калуський   виборчий   округ, ІваноФранківська область).  Пропоную  в  розділі  "Засоби  масової інформації"  окремим  рядком  виділити  видатки  на засоби масової інформації  Збройних   Сил   України,   Прикордонних   військ   та Національної гвардії. Вони мають власні засоби масової інформації, а тут їх не передбачили.

 

     Ураховуючи скрутне  становище,  і   Олександр   Олександрович сьогодні про це говорив,  у якому перебувають Збройні Сили,  бодай видатки  на  їхні  засоби  масової   інформації   треба   було   б передбачити.  Це  дещо  полегшило  б  ситуацію,  яка складається у Збройних  Силах  України,   Національній   гвардії,   Прикордонних військах.  Треба  зробити  так,  як із засобами масової інформації Верховної Ради.  На них  ми  передбачили  3,  4  та  2,7  мільйона гривень.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Кошти   -   4,1   мільйона,  які  залишаються, розподіляються  між  усіма  засобами   масової   інформації,   які затверджені в переліку,  там передбачається й підтримка військових видань.  Ідеться про дотацію на доставку.  Ми кошти виділяємо саме на такі цілі.

 

     ГОЛОВА. Володимир  Савелійович  не наполягає (шум у залі).  Я розумію,  ви можете наполягати,  але тоді повинні сказати,  з якої статті  зняти кошти.  Будь ласка,  знову надається депутату Муляві слово. Тільки стисло, будь ласка.

 

     МУЛЯВА В.С.  Я пропоную вишукати кошти в рамках самих засобів масової    інформації.   Окрім   того,   скорочуючи   витрати   на управлінський апарат і тому подібне, можемо невелику суму взяти на засоби масової інформації військових органів.

 

     МІТЮКОВ І.О. У нас 4 мільйони передбачено за статтею "Преса". У  цілому  на  підтримку  друкованих   видань,   їх   доставку   і розповсюдження  спрямовується  8  мільйонів  600 тисяч.  Ми можемо доручити  Кабінету  Міністрів  внести  до  переліку  видань,   які підтримуються, військові видання.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Ще є запитання?

 

     Слово має Сергій Леонідович Тігіпко, будь ласка.

 

     ТІГІПКО С.Л., віце-прем'єр-міністр України.

 

     Шановний Олександре   Олександровичу!   Шановні  депутати!  У статті 4 Закону України про  державну  підтримку  засобів  масової інформації та соціальний захист журналістів в останньому реченні і зазначено:  "Розподіл коштів,  зазначених  у  частинах  третій  та четвертій цієї статті,  здійснюється Кабінетом Міністрів України". Тобто Кабмін передбачає механізм розподілу грошей.

 

     ГОЛОВА. Тим  паче.  Отже,   ми   записали   й   проголосували правильно.  Кабінет  Міністрів  тим  і керуватиметься.  До розділу "Засоби масової інформації" більше зауважень немає?

 

     Будь ласка, депутате Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська область).  Депутатская группа "Реформы", партия "Громада".  Предлагаю  проголосовать  раздел,  исключив  суммы,  о которых   вчера   говорил   депутат   Понедилко   на    заседании, предусмотренные  на освещение деятельности Верховной Рады,  указав их в разделе, где расписаны средства на содержание Верховной Рады.

 

     МІТЮКОВ І.О. Так це рішення вчора було прийняте.

 

     ГОЛОВА. Учора ми проголосували це рішення.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Так надо отминусовать эти средства...

 

     ГОЛОВА. Само собою.  З  урахуванням  проголосованих  вчора  і сьогодні  моментів  розділ  ставиться на голосування.  Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Розділ "Фізична культура і спорт".  Всього  тут  записано  67 мільйонів  490  тисяч.  Так,  записано  мало,  але більше записати просто не вдасться.

 

     Ставлю на голосування цей розділ.

 

     "За" - 210.

 

     МІТЮКОВ І.О.  67 мільйонів передбачено. Крім того, у місцевих бюджетах виділяються додаткові кошти.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 219.

 

     Від молодіжного комітету депутат Сизенко. Будь ласка.

 

     СИЗЕНКО Ю.П.,  секретар  Комітету  Верховної  ради  україни з питань  молоді,  спорту  і  туризму  (Жовтневий  виборчий   округ, Запорізька   область).Фракция   коммунистов   Украины.   Александр Александрович, уважаемые коллеги! Это тот мизер, который мы смогли собрать, чтобы хоть как-то поддержать наших спортсменов, учитывая, что  им  предстоит  зимняя  олимпиада  и   что   клубы   буквально разваливаются.  Все  депутаты  это  знают,  не  надо никому ничего об яснять. Прошу поддержать эти цифры.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Обов'язково  треба  підтримати.  Ми  зараз  уже стикаємося з величезними складнощами у забезпеченні участі України в зимових Олімпійських іграх. Підтримайте, будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Надаю слово голові  Державного  комітету  з  фізичної культури і спорту Іванові Никифоровичу Федоренку. Будь ласка.

 

     ФЕДОРЕНКО І.Н.,   голова   Державного   комітету  з  фізичної культури і  спорту  України.  Шановні  народні  депутати!  Щоденно надходять   листи,   що  закриваються  дитячі  юнацькі  школи  або спортивні споруди.  От цього вистачає,  щоб утримати  1503  дитячі юнацькі спортивні школи, зокрема й ті, які сьогодні є в сільському товаристві  "Колос",  "Динамо"  та  інших  фізкультурно-спортивних товариствах.  Якщо  даних  коштів  не  буде,  доведеться додатково передбачати кошти на правоохоронні органи і на охорону здоров'я.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування ще раз  таку  пропозицію.  Будь ласка.   Тут   нема  про  що  говорити,  гляньте  на  суму.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Розділ "Промисловість та  енергетика".  Які  зауваження  щодо зменшення  видатків  або  переведення  з однієї в іншу галузь?  Ми вчора проголосували один мільярд  на  вугілля  з  перенесенням  до другої частини чи ні? Ні.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування пропозицію,  яка голосувалася вчора,  про вугільну галузь.  У  видатковій  і  дохідній  частинах передбачити  по  мільярду  за  рахунок  державного резерву.  Прошу голосувати.

 

     МІТЮКОВ І.О. Це - штучне збільшення доходів і видатків.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     "За" - 198.

 

     Не підтримується.

 

     МІТЮКОВ І.О. Олександре Олександровичу, ми ж домовилися, що в законі  про  запровадження  в дію даємо окремо доручення - кошти з матеріального  резерву  спрямовувати  на   закупілю   вугілля.   І доручення Кабінету Міністрів відпрацювати...

 

     ГОЛОВА. Щоб    пропустити   цю   дискусійну   ноту,   відразу проголосуймо цю норму до того  закону,  аби  знати,  що  вона  там записана.   Можна?..   Чому  не  можна?  Треба  записати  потім  у "Прикінцевих положеннях".

 

     МІТЮКОВ І.О. Немає заперечень.

 

     ГОЛОВА. Тобто до "Прикінцевих положень" проголосувати. Ставлю на голосування.  Одну хвилину! Слово депутатові Пустовойтовському. Прошу.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  виконуючий обов'язки голови  Комітету Верховної  Ради  України  з питань бюджету (Первомайський виборчий округ, Харківська область). Уважаемые коллеги! Действительно, если бы  это  был  просто  закон о введении в действие,  то это было бы неправильно  юридически.   Но   мы   согласовали   с   юридическим управлением Секретариата Верховного Совета данный вопрос.  И закон будет не просто о введении закона о бюджете,  а о порядке введения Закона о Государственном бюджете. И там все это будет оговорено.

 

     Следовательно, вопрос  уже  согласован с юристами.  Предлагаю голосовать предложение,  чтобы включить по топливноэнергетическому комплексу 1 миллиард в этот закон.

 

     ГОЛОВА. До мене підійшов депутат (ви бачили),  і я не чув, що сказав Володимир Семенович.  Ще раз прошу: не підходьте сюди ні до кого, бо це не дає можливості нормально вести засідання.

 

     Повторіть, будь   ласка,   пропозицію.   Я   поставлю  її  на голосування.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Еще раз повторяю.

 

     В повестке дня нашей работы  есть  второй  законопроект  -  о порядке  введения  в действие Закона о Государственном бюджете.  И довод о том, что надо включать, безосновательный.

 

     С юридическим  управлением  Секретариата  Верховного   Совета вопрос согласован именно о таком наименовании:  о порядке введения Закона о Государственном бюджете.  В этом проекте  закона  записан ряд норм, которые не могут быть в законе о бюджете.

 

     Поэтому я  предлагаю  проголосовать сейчас статью,  о которой говорил Игорь Александрович  и  которую  предложил  вчера  Николай Янович Азаров.

 

     ГОЛОВА. І депутат Кужель.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  И депутат Кужель. Проголосовать и дать соответствующее поручение правительству.

 

     ГОЛОВА. Іншими словами... Одну хвилинку!

 

     Визначаймося по суті. А як це запишемо: чи в  "Прикінцевих  положеннях",  чи визначимося стосовно окремого нормативного документа, то інша справа. Щоб усунути цю проблему.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 192.

 

     Щоб знати, за що голосуємо, треба слухати. Ще раз пояснюю. Ми голосуємо за пропозицію,  яку вчора вносили депутати Кужель, Янко, Азаров, підтримав щойно депутат Пустовойтовський (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку,  не починайте галасувати.  Ми  голосуємо  суть цієї   пропозиції.   А   вона  буде  відображена  або  в  окремому нормативному акті, або в "Прикінцевих положеннях" до цього закону.

 

     Ставлю на голосування ще раз, будь ласка.

 

     "За" - 215.

 

     Надаю слово депутату Кужель, це її пропозиція.

 

     КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський  виборчий  округ,   Запорізька   область).   Уважаемые народные  депутаты!  Мы не проголосовали предложение о включении в расходную часть  миллиарда  для  пополнения  резерва  и  поддержки угольной   и   энергетической   промышленности.  Мы  проголосовали предложение  Николая  Яновича,  чтобы  деньги,   возвращенные   от задолженности  -  2,1  миллиарда гривень,  направить на пополнение государственных запасов и резервов.

 

     Я поддерживаю  это  предложение.  Необходимо  в  разделе   22 расходной   части   предусмотреть,  что  деньги,  возвращенные  от реализации материальных резервов -  2,1  миллиарда  задолженности, направляются  на пополнение (в первую очередь миллиард на угольную промышленность).

 

     ГОЛОВА. Дійдемо до розділу 22 і тоді визначатимемося. Зараз я ще  раз  прошу  підтримати  пропозицію,  яку  я  подавав із самого початку:  проголосувати варіант,  запропонований групою депутатів. Підтримайте, будь ласка.

 

     Ставлю на голосування. Група "Єдність", голосуємо.

 

     "За" - 217.

 

     ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. Потім повернемось!..

 

     ГОЛОВА. Та ні,  не повернемося, бо ми блокуємо розгляд цілого розділу! Якщо ми це не визначаємо, то виходить, що група депутатів блокує це питання.

 

     Ще раз ставлю на голосування.  Підтримайте,  будь ласка. Уряд теж підтримує.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Далі. Розділ 14 "Промисловість та  енергетика".  Будь  ласка, від профільного комітету депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  базових  галузей   та   соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые народные депутаты!  Уважаемое  правительство!  Уважаемый Александр  Александрович!  Мы  по  этой  статье очень много делали перераспределений.  Но я хочу,  чтобы каждый посмотрел  сейчас  на цифру,   записанную  на  "інші  галузі  промисловості".  Всего  63 миллиона из тех почти 2  миллиардов,  которые  предоставляются  на промышленность и энергетику. Прекрасно понимаю приоритет, отданный угольной промышленности.  Это правильно.  Но  где  же  мы  возьмем деньги   на   переоснащение,   если   всего   63  миллиона  отдаем промышленности?!

 

     Комитет по      вопросам       базовых       отраслей       и социально-экономического   развития  регионов  предложил  Кабинету Министров изыскать порядка 300  миллионов  гривень  под  программу Украины   по   производству   автомобильного   листа.  Мы  приняли программу,  даем "зеленую дорогу" DAEWOO на  АвтоЗАЗе,  говорим  о строительстве   отечественного   комбайна,   а   где  будем  брать материалы, из которых все это делается?! Поэтому предлагаю если не 300   миллионов,   то   хотя  бы  предусмотреть  50  миллионов  на производство автомобильного листа в Украине, то есть на программу, которая не выполняется на протяжении пяти лет!

 

     ГОЛОВА. Iгоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МIТЮКОВ I.О.   Додам,  що  в  цьому  розділі  передбачено  74 мільйони  на  конверсію  та  розвиток  підприємств  оборонного   й машинобудівного комплексів. Ці кошти спрямовуються безпосередньо в машинобудівну галузь.  Але я згоден з тим, що таких коштів загалом для решти галузей просто недостатньо. I на конверсію теж замало.

 

     Що ми пропонували?  У разі прийняття закону про централізацію частини амортизаційних відрахувань у нас формується резерв близько одного  мільярда  гривень.  Саме  їх  можна  було б використати на підкріплення цієї статті,  тобто збільшити капітальні вкладення  в АПК,   у   вугільну   промисловість,  в  інші  пріоритетні  галузі промисловості,  у  тому  числі  й  машинобудування,  а  також   на програму, про яку казав народний депутат Анісімов.

 

     ГОЛОВА. Iгоре Олександровичу, одну хвилинку. Про який мільярд ви сказали? Якщо ми змінюємо суму, то треба ж її звідкись брати.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Iдеться про те,  що в  разі  прийняття  проекту закону, проект якого тепер перебуває на розгляді у Верховній Раді, ми зможемо істотно збільшити дану цифру. I це треба мати на увазі. Я впевнений,  що ви підтримаєте запропонований законопроект. Зараз же можна, звичайно, збільшувати видатки за позицією "Конверсія" чи якоюсь іншою,  але тоді треба визначати,  де ми візьмемо кошти. На сьогодні всі пропозиції збалансовано з доходами і видатками.

 

     ГОЛОВА. Що скаже бюджетний комітет? Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Инновационный фонд мы трогать  уже  не можем,  мы  его  распределили и проголосовали.  Считаю,  что можно поддержать это  решение,  надо  только  дать  некоторое  время  на доработку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  Iнноваційний фонд - то окремо.  Не закон про бюджет визначає порядок витрачання цих коштів.  Iдеться про 50 мільйонів на випуск автомобільного листа.  Питання, звичайно, дуже важливе,  немає ніякого сумніву.  Можливо,  так запишемо:  "Iз них видатки...". Але ж усе вже розподілено до копійки.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Тут немає чого ділити.  Тут за мінімумом надано всім напрямам (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Льонопереробку теж не можна. Там та сама ситуація, що і з автомобільним листом.

 

     АНIСIМОВ Л.О.  Александр  Александрович!  В  то время,  когда стоит  производство,   мы   закладываем   63   миллиона   на   всю промышленность  Украины!  Да  это стыд!  Это чтобы просто написать строчку. Нельзя же так издеваться. Сколько можно!

 

     ГОЛОВА. Леоніде Олександровичу,  почекайте.  Я ще  раз  прошу вас,  не нервуйте.  Ми взагалі розглядаємо зараз злиденний бюджет. Якщо на те пішло,  то треба було б розглядати використання коштів, які  надходять  до  бюджету на виплату заробітної плати,  а далі - нуль поставити.  Коштів на інше в нас більше  не  було  б  (Шум  у залi). Я все розумію. Тому процедура другого читання і передбачає: назвіть - звідки забрати і куди додати.

 

     Депутат Бондаренко. Він має пропозицію до цієї статті.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Ленінградський  виборчий   округ,   м.Київ).   Група   "Реформи", об'єднання "Вперед,  Україно!" Звертаю вашу увагу, шановні колеги, на те, що така мізерна цифра зумовлена і об'єктивними обставинами, і суб'єктивним підходом до ситуації в промисловості.

 

     Справа в тому, що одна з найважливіших для України галузей як авіаційне будування вилучена звідси, оскільки вона ніким, на жаль, не лобіюється.

 

     Є можливість   збільшити   прямі   відрахування   коштів   на промисловість,  наприклад,  зменшенням інноваційного фонду (він  у розділі 24).

 

     Ви знаєте,  яким  чином  розподіляються  кошти  інноваційного фонду,  де часто фінансуються ідеї,  які дуже важко потім оцінити, чи мають вони практичне значення.

 

     Тому я   вважаю,   що   треба  передбачити  50  мільйонів  на виробництво автомобільного листа,  як пропонує  депутат  Анісімов, саме   з   цього   фонду.  Це  нове  для  України  -  використання інноваційних коштів.  Коли дійдемо до того  розділу,  закриємо  цю позицію.

 

     ГОЛОВА. Прошу  звернути  увагу  на  те,  що інноваційний фонд використовується  в  нас  уже  не  перший  рік  і  в  бюджеті  він передбачений.  І  структура,  і  порядок  використання  коштів теж визначені.  Робити зараз відповідні корекції -  означає  змінювати багато інших законодавчих актів.  Є пропозиція депутата Анісімова. Ставлю її на голосування,  тобто про те, щоб передбачити на випуск автомобільного листа 50 мільйонів.  Прошу голосувати і визначитися стосовно джерел покриття.

 

     "За" - 167.

 

     Будь ласка, депутате Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з питань  ядерної  політики та ядерної безпеки (Центральний виборчий округ,   Хмельницька   область).   Дякую.   Шановний    Олександре Олександровичу,  шановні депутати! Дозвольте привернути вашу увагу до  однієї  нетривіальної  речі.  Кошти,  що  використовуються  на проїдання,   спричиняють  інфляцію.  Гроші,  які  спрямовуються  у виробництво,  не є інфляційними.  Але щоб не збільшувати  дефіцит, пропоную, скажімо, 5 чи навіть 10 відсотків іноземних і внутрішніх запозичень,  які ми здійснюємо,  вкласти у  розвиток  вітчизняного виробництва. Це суперечить ідеології Міжнародного валютного фонду, я це розумію. Але в нас іншого шляху розвивати виробництво немає.

 

     У такий спосіб ми не  збільшуємо  дефіцит,  а  цілеспрямовано надаємо  кошти  не  на проїдання,  а на розвиток виробництва,  яке створить умови для подальшого відшкодування боргів.

 

     ГОЛОВА. Депутате Пустовойтовський,  прошу...  Я надам  слово, сядьте, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.    Уважаемые   коллеги!   Правительство подготовило  предложение  о  централизации  части  амортизационных отчислений государственных предприятий и направлении их в решающие отрасли промышленности.

 

     Давайте внесем решение об этом  в  проект  Закона  о  порядке введения  Закона  о  Государственном бюджете и после принятия нами решения о централизации этих средств решим  вопрос  по  листу,  по сельхозмашиностроению  и  ряду  других проблем,  которые созрели в государстве.

 

     ГОЛОВА. Згода,  але  треба  розглянути  спочатку  закони  про амортизаційні    відрахування,    про    оподаткування    прибутку підприємств,  де  є  ці  статті.  Бо  може  статися  так,  що   ми концентруватимемо   кошти  за  рахунок  знищення  основних  фондів підприємств,  хоч вони і так  знищені.  Це  теж  правда,  не  буде чого... (Шум у залі). Хвилинку!

 

     Будь ласка,  депутате  Кравчук.  Тут  його  позиція  записана окремо.

 

     Ще раз пояснюю.  Процедура розгляду питання в другому читанні передбачає участь в обговоренні профільних комітетів з тих або тих розділів бюджету,  а також тих,  хто записується.  Всі ці депутати візьмуть слово. Не нервуйте, будь ласка.

 

     Прошу, Володимире Івановичу.

 

     КРАВЧУК В.І.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального   розвитку   села   (Білоцерківський  виборчий  округ, Київська область).  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні члени   уряду,   колеги!   Насамперед  дозвольте  подякувати  всім депутатам   і   уряду    за    те,    що    минулого    року    на сільгоспмашинобудування  було  виділено  окремим рядком за рахунок конверсії 30 мільйонів гривень.  Це дало змогу 1997 року визначити технічні  пріоритети  і  досягти  значного  прогресу у виробництві двигунів,  розроблено  п'ять   моделей   тракторів,   три   зразки зернозбиральних та кормозбиральних комбайнів.  На жаль, цього року проблем не зменшилося, але зменшено суму в бюджеті, передбачається усього   20   мільйонів  гривень.  Я  прошу  всіх  вас  підтримати сільгоспмашинобудування.  Адже сьогодні потрібна мінімальна сума - 36  мільйонів  на  цю  галузь.  Оскільки це виділяється із суми 74 мільйони,  передбаченої  такому   величезному   міністерству,   як Мінпромполітики,  пропоную додати новий рядок, де записати замість 74 -  90,  а  замість  20  -  26  мільйонів  гривень  на  розвиток вітчизняного  сільськогосподарського  машинобудування.  За рахунок чого, Олександр Олександрович...

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги. Збільшити суму з 74 мільйонів  до 90 немає з чого.  А от збільшити на 36 із 74 - це правильно,  оскільки підприємства,  котрі підлягають конверсії, як правило,    переводяться    в    галузь   сільгоспмашинобудування. Найчастіше. І це потрібно зробити обов'язково. Тому прошу записати цифру  36  і  передбачити...  Ви  теж  повинні  мати на увазі,  що фінансуються потім із бюджету не акціоновані підприємства,  а  ті, що  підлягають  конверсії.  Щоб  не  було  витрачання державних чи бюджетних коштів на недержавні організації.  Ставлю на голосування пропозицію  замінити  20  мільйонів  на  36.  Це  не змінює суму і пропорції в розділі 14. Прошу голосувати.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре  Олександровичу,  ми  обрахували  ці пропорції  в  межах  74  мільйонів.  Збільшувати  до  36 мільйонів означає зменшувати видатки на інші напрями конверсії.

 

     ГОЛОВА. Я про це й кажу. Дуже правильно. Бо треба розписувати всі напрями. Ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ми залишили галузь без фінансування. Олександре Олександровичу,  у   нас   же   не   тільки   сільськогосподарське машинобудування є.  У нас багато й інших видів машинобудування.  А ми зменшили їх фінансування на 16 мільйонів.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  ви  ж  самі  сказали,  що  за   рахунок амортизації матимемо додаткові кошти. Їх і використаємо.

 

     Депутате Гуров, будь ласка.

 

     ГУРОВ В.М.,  виконуючий  обов'язки  голови Комітету Верховної Ради України з питань базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Кривбасівський виборчий округ, Дніпропетровська область).  Уважаемые коллеги!  Видимо,  с этого раздела 14 и  надо было начинать рассмотрение проекта бюджета. Все, что рассматривали до этого,  выглядело так,  как-будто  шли  с  протянутой  рукой  и говорили "дай".  Наконецто мы подошли к той отрасли,  которая сама должна что-то дать.  И  вот  насколько  она  сможет  что-то  дать, настолько  все,  кто  записан  в  тринадцати  предыдущих разделах, включая энергетику и соцобеспечение,  что-то получат.  Что  же  мы делаем?  Полгода  еще,  может быть (это я обращаюсь прежде всего к правительству),  как-то   проживем.   Но   ведь   металлургический комплекс,  по  подсчетам,  в  1998 году должен дать,  вдумайтесь в цифру,  5  миллиардов  торгового  баланса.  5  миллиардов!  Откуда возьмуться   эти  деньги,  если  в  прошлом  году  за  10  месяцев рентабельность  горно-металлургического  комплекса  составила  3,5 процента,  а на сегодня - ноль процентов.  Отрасль, которая должна кормить Украину, находится на грани краха.

 

     Я распространил записку  по  вопросу  Кривбасса,  вы  все  ее прочли.  Надо смотреть в корень: все зависит от нашей железорудной промышленности.

 

     ГОЛОВА. Вадиме Миколайовичу!  Ви все  правильно  кажете,  але скажіть, де і яку цифру записати.

 

     ГУРОВ В.М.  Мы  уже  пошли  на уступку промышленности,  когда определили  амортизационные  отчисления  вместо  1  процента   0,7 процента.  Мы  имеем там 1,6 миллиарда гривень.  Так вот я считаю, что 0,6 миллиарда пускай остается  для  общего  потребления,  а  1 миллиард надо отдать на поддержку промышленности. Если мы этого не сделаем, то следующего бюджета у нас просто не будет.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Дуже правильно сказав Вадим Миколайович.  Але ще  раз прошу  звернути  увагу  ось  на що.  Легка промисловість давала 40 відсотків   дохідної   частини   бюджету.   Тепер   нікому,   крім льонопереробних   підприємств,   нічого   не   виділено.  Взуттєва промисловість,  швейна промисловість  забезпечували  швидкий  обіг капіталу і давали прибуток. Нічого на ці галузі не передбачено.

 

     Тому якщо вишукувати,  то,  звичайно,  для всіх галузей. Але, очевидно,  тоді треба буде повертатися до дохідної частини або  до видаткової  після  розгляду  того  законодавчого  акта,  про  який говорили Мітюков і Пустовойтовський.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дозвольте  сказати  щодо  зменшення   нормативу відрахувань. Справді, ефект був, не 1,6, а 1,3, але кошти повністю пішли до місцевих бюджетів.  До державного  бюджету  ті  кошти  не надійшли.

 

     Олександре Олександровичу,    прошу    надати   слово   Ігорю Рафаїловичу Юхновському.  Він має дуже цікаві  пропозиції  (Шум  у залі).

 

     ГОЛОВА. Леоніде   Олександровичу,  я  запишу,  але  треба  ще проголосувати за це. Ви ж знаєте: мій запис нічого не вартий.

 

     Депутате Юхновський, будь ласка.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань науки та народної освіти (Личаківський виборчий округ,  Львівська область).  Шановний  Олександре  Олександровичу! Шановні   депутати!  Ми  маємо  зараз  дуже  чітко  розібратися  з вугільною промисловістю - скільки фактично ми  на  неї  виділяємо. Мільярд чи два мільярди? Це перше.

 

     Друге. Мусимо  також  розібратися  з  металургією.  Я з усією відповідальністю мушу вам сказати:  якщо ми не виділимо  гроші  на модернізацію   металургії,   на   випуск   сталевого   листа   для автомобільної промисловості,  на легування сталі - наша металургія нікому не буде потрібна!

 

     Тому ще  раз  прошу:  розберімося  з вугільною промисловістю. Скільки ми на вугілля даємо?  І якщо ми даємо туди багато  грошей, то   давайте   з   них   50  мільйонів  візьмемо  на  металургійну промисловість,  на виробництво автомобільного  листа.  І  в  такий спосіб проблему буде розв'язано.

 

     Головне - розібратися,  скільки ж на те вугілля ми даємо?  Бо за 750 мільйонів доларів ми можемо купити де завгодно у  світі  25 мільйонів  тонн вугілля для наших електростанцій.  Ми говоримо про мільярд, про 2 мільярди? Мусимо щось вирішувати!

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  Цифри,  записані  за вугільною промисловістю,  - це той мінімум,  який ми тепер у змозі запланувати.  Окремо прийнято рішення про  надходження  додаткових коштів  від  Державного  комітету  по матеріальних резервах.  Вони будуть направлені на закупівлю вугілля.  Але  їх  ми  поки  що  не обрахували - пізніше визначатимемося.

 

     Я підтримую   пропозицію   про   виділення  50  мільйонів  на виробництво автомобільного листа, але треба визначитися, звідки їх узяти (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  прошу:  з місця не давайте порад!  Хвилинку! Надійшла  пропозиція  депутата  Юхновського,   яка   підтримується депутатами Анісімовим і Пустовойтовським, щоб у нормативному акті, який ми приймемо в  розвиток  Закону  про  Державний  бюджет,  або окремим  нормативним  актом,  із  сум,  які  будуть  вилучені  або мобілізовані,   передбачити   50    мільйонів    на    виробництво автомобільного  листа,  оскільки  це дає поштовх для цілої галузі. Відповідно до програми.

 

     Ставлю на голосування таку пропозицію. Будь ласка. Але вона у бюджеті не відображається.

 

     "За" - 174.

 

     Повторюю: вона  відображається  не  в  бюджеті,  а в окремому нормативному акті. Ставлю її на голосування, будь ласка.

 

     "За" -183.

 

     Ще раз прошу проголосувати, будь ласка.

 

     "За" - 213.

 

     Депутате Пустовойтовський, прошу.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Уважаемые  коллеги!  По  предложениям, проголосованным  в  первом  чтении,  мы  с  вами согласились,  что скудные деньги,  которые есть в бюджете,  необходимо сосредоточить для     нескольких    отраслей:    агропромышленного    комплекса, топливно-энергетического  комплекса,  науки.   И   это   проведено правительством  в  бюджете.  Теперь  мы пытаемся заново определить приоритет и изменить всю структуру, то есть переголосовать то, что уже проголосовали.

 

     Есть реальный источник, который можно будет использовать. Еще раз подчеркиваю,  что предлагается правительством:  может быть, не 25  процентов,  а  5 или 10 процентов (надо будет сделать расчеты) направить на отрасли, которые не попали в наш обзор.

 

     Предлагаю двигаться  дальше,  но  ввести  пункт  о  поручении правительству     предусмотреть     средства    на    изготовление автомобильного листа и ряд других вопросов.

 

     А сейчас необходимо идти дальше  по  промышленности,  как  мы голосовали  и как заложено правительством в бюджете в соответствии с нашей резолюцией по первому чтению.

 

     Прошу это учесть, потому что мы зря тратим время.

 

     ГОЛОВА. Ще раз  ставлю  на  голосування  пропозицію  депутата Пустовойтовського.

 

     Вона враховує  попередню  пропозицію  про  те,  що в окремому нормативному акті ми  спеціальним  пунктом  передбачимо  підтримку виробництва   автомобільного  листа  за  схемою,  яку  пропонували депутати.

 

     Ставлю на голосування ще раз. Будь ласка.

 

     "За" - 216.

 

     Прошу зробити оголошення для тих бурхливих патріотів,  які  в коридорі, хай зайдуть до залу.

 

     Депутате Косів, будь ласка. Він записаний по цьому розділу.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Пустомитівський виборчий  округ,  Львівська область).  Я записаний,  але прошу передати слово для аргументації депутату Юхновському, він це зробить краще від мене.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.  Р.  Мушу  ще  раз  повторити:   якщо   ми   не модернізуємо  металургію і не зробимо це швидко,  вона через років два  нікому  не  буде  потрібна.  Випуск   сталевого   листа   для автомобільної промисловості - питання життєво важливе.  І ці гроші їй  треба  надати.  Крім  того,  ми  повинні  виділити  кошти   на будівництво Криворізького ГЗК окислених руд.

 

     І пропоную розібратися з вугільною промисловістю: ми даємо їм 1 мільярд  чи  2  мільярди?  Неясно.  Після  того  можемо  зробити перерозподіл грошей.

 

     ГОЛОВА. Я  ще  раз  нагадую,  Ігоре Рафаїловичу,  що вчора ми прийняли рішення і кошти знайшли.  Тут передбачаємо  проголосувати внесення позиції з автомобільного листа до нормативного акта, який супроводжуватиме закон про бюджет - чи в  прикінцевих  положеннях, чи  в  окремому  законі  про  порядок  запровадження.  А коли буде розв'язано питання щодо використання  амортизаційних  відрахувань, тоді  можна розв'язати дану проблему по суті.  Але для цього треба проголосувати розділ 14,  бо всі наші розмови не виходять за  межу 1,9   мільярда.  На  жаль,  це  злидні,  проте  іншого  нічого  не пропонується.  І ми всі бачимо,  що навіть це - навряд чи  реальна позиція.    Тому    прошу    проголосувати   пропозицію   депутата Пустовойтовського. Ставлю її на голосування.

 

     "За" - 225.

 

     Ще раз   ставлю   на    голосування    пропозицію    депутата Пустовойтовського, слушну пропозицію.

 

     "За" - 219.

 

     Одну хвилинку!  Не  наполягайте  на компромісних пропозиціях, вони зводяться до ліквідації інноваційного фонду.

 

     Депутате Вишнєвецький, будь ласка (він у списку перший).

 

     ВИШНЄВЕЦЬКИЙ Г.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань  економічної  політики та управління народним господарством (Горлівський-Центральний виборчий округ,  Донецька область). Прошу передать слово депутату Янко.

 

     ЯНКО С.В.,    міністр    вугільної    промисловості   України (Селидівський  виборчий  округ,   Донецька   область).   Уважаемые коллеги,  Игорь Александрович!  Мы, видимо, не пойдем дальше этого раздела.  Действительно,  вы правы,  Александр Александрович,  это "злидні"  мы  сейчас  рассматриваем.  Ни  одна  отрасль  на  таком финансировании, каким она здесь представлена, просто не выживет. И мы должны определиться:  будем мы содержать горно-металлургический комплекс и энергетику или не будем? Это принципиальный вопрос. При финансировании  в  сумме  1,9  миллиарда погибнут все отрасли.  На угольную промышленность  выделяется  -  1,3  миллиарда.  В  первом чтении мы проголосовали за сумму в 2,5 миллиарда.

 

     Уважаемые коллеги!  Внимательно послушайте!  На конец года мы имеем  долги  по  зарплате  в  угольной  промышленности  более   2 миллиардов.   Шахтеры  составляют  3  процента  всего  занятого  в промышленности населения.  А долги по зарплате - 50 процентов!  Мы 10 месяцев шахтерам не платим зарплату.

 

     Поэтому я предлагаю пропустить сейчас этот раздел, вообще его не голосовать,  определить вначале дефицит по этому разделу (а  он составляет  полтора миллиарда) и искать возможность финансирования промышленности.  Только так мы должны поступить.  Если  мы  примем записанную цифру - будет большая беда!

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  У першому читанні ви схвалили ті цифри, які записані тут: 1 мільярд державної підтримки і 300 мільйонів на реструктуризацію вугільної галузі.

 

     Крім того,  ми  вже  додали  100  мільйонів  на  регреси  і в наступному  розділі  передбачили  100  мільйонів   на   капітальні вкладення у вугільну промисловість.  Так,  цього замало. Тому ви й проголосували  рішення:  з  надходжень  за  старими   боргами   до державного  резерву  надавати  кошти  на закупівлю вугілля.  Це ми окремо випишемо у "Прикінцевих положеннях".

 

     ГОЛОВА. Ярославе Володимировичу, будь ласка.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного     комплексу,     транспорту    і    зв'язку (Голосіївський виборчий округ,  м.  Київ).  Фракція Народного руху України.  Шановні колеги! Пропоную компромісне рішення. Перейти до розгляду пункту про інноваційний фонд,  де записати: із цих коштів на  виробництво  сталевого  листа 50 чи скільки там мільйонів.  Це зберігає  інноваційний  фонд,  але   водночас   ми   профінансуємо виробництво  сталевого  листа.  Потім  повернемося  до розділу про промисловість.

 

     ГОЛОВА. Я б радо таке зробив,  але мушу ще раз наголосити, що цього робити не можна,  оскільки в такому разі порушується порядок використання коштів Інноваційного фонду.  Він не фінансує  галузі, він лише забезпечує впровадження якихось технологічних, технічних, теоретичних розробок.

 

     Будь ласка, депутате Шаланський.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М, член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Знам'янський виборчий округ, Кіровоградська область).  Щиро вдячний.  Фракція Соціалістичної  і Селянської партій України. Аналізуючи ситуацію в державі, хотів би побачити в цьому проекті бюджету підстави для  тієї  стабілізації, про  яку так щиро розповідають населенню засоби масової інформації й уряд.  Немає ніякої стабілізації, це однозначно. Тому пропозиція депутата  Павловського,  на мою думку,  надзвичайно конструктивна. Справді,  треба повернутися до дефіциту бюджету і  емісійні  кошти використати  на підтримку виробництва.  Це не інфляційний крок,  а підтримка  власного  виробника,  збереження  і  піднесення  нашого виробництва.  Це реальний і правильний захід,  який, сподіваюся, у душі підтримує кожен - і в уряді,  і тут,  у сесійній  залі.  Тому іншого  нам не дано.  Прошу все-таки мати мужність і ухвалити таке рішення.

 

     Ми щойно проголосували цілком слушно: виділили 36     мільйонів     гривень    на    підтримку    нашого сільськогосподарського машинобудування.  Але,  щоб  не  загубилася цифра в бюджеті, прошу в кодифікації виділити це окремим кодом.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Коли  дійдемо  до  того,  ви  підкажете,  і ми окремо проголосуємо.

 

     Ще раз  повертаюся  до  позиції:  виділити   на   виробництво автомобільного листа 50 мільйонів гривень.  Міністерство у справах науки і технологій вважає можливим реалізувати цю ідею за  рахунок інноваційного фонду.

 

     Прошу проголосувати таку пропозицію. Будь ласка.

 

     Уряд теж просить підтримати.

 

     "За" - 234.

 

     Ставлю на голосування розділ у цілому,  враховуючи те,  що ми визначили (Шум у залі).  Не заважайте, я вас благаю! Не заважайте, коли  я говорю!  Ви ж знаєте,  що така знервованість передається в ефір. Це ж негарно. Будь ласка!

 

     Прошу вас,  ураховуючи  те,  що  ми   вже   проголосували   - вишукування   додаткового   мільярда   на   закупівлю  вугілля,  - проголосувати цей розділ.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Тепер ще раз повертаюся  до  тези,  яку  обстоювали  депутати Павловський,  Шаланський та інші. Вона слушна. Можливо, справді ми потім повернемося до зміни позицій стосовно дефіциту. Але оскільки зараз   усі   розрахунки   здійснюються  з  огляду  на  визначений дефіцит...

 

     МІТЮКОВ І.О. Олександре Олександровичу, не можна змінювати...

 

     ГОЛОВА. Почекайте, я завершу.

 

     МІТЮКОВ І.О. Я вже відповідав депутату Павловському.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  говоріть на трибуні тоді, коли вам надається слово. Не перебивайте, будь ласка.

 

     Пояснюю. Зараз  ставити  на  голосування таку пропозицію я не можу,  бо тут має бути розрахунок Національного банку. До речі, де Ющенко?  Чому  немає  під  час  розгляду проекту бюджету керівника Національного банку?!

 

     Зміна такої позиції тільки  на  один  мільярд  призводить  до інфляції  та  до  зниження  реального  рівня  життя  мінімум на 15 відсотків.  Може бути емісія,  а середня зарплата  не  90  умовних одиниць,  а  75.  От  і  все.  Треба все порахувати перед тим,  як голосувати.  Я не можу такого робити,  нехай висловляться з даного приводу комітет і уряд.

 

     Розділ 15 "Будівництво". Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Розділ  15  "Будівництво".  Всього  - понад 324 мільйони,  закрема  виділяється  100   мільйонів   на   капітальні вкладення   у   вугільну   промисловість   і  100  мільйонів  -  в агропромисловий     комплекс.      Будівництво      житла      для військовослужбовців   -   20   мільйонів,  відшкодування  вартості будівництва об'єктів соціально-культурного призначення на  селі  - 30 мільйонів. Це основні позиції.

 

     ГОЛОВА. Які  міркування  з  даного  приводу?  Що скаже голова Комітету  з  питань  базових  галузей  та   соціально-економічного розвитку регіонів Вадим Миколайович?  Згодний з такою пропозицією? Згоден!

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу, ми повинні врахувати тут рішення щодо ГЗК окислених руд,  яке ухвалили, тобто збільшити в цьому розділі  суму  на  100  мільйонів,  а  окремим  рядком  на завершення будівництва ГЗК окислених руд - 100 мільйонів.

 

     ГОЛОВА. Це вже проголосовано.

 

     МІТЮКОВ І.О. Але треба внести до розділу 15.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Із  урахуванням вчорашнього голосування - це прийнято.

 

     Будь ласка,  пропозиції Верховного Суду (Шум  у  залі).  Одну хвилину зачекайте! Не говоріть з місця!

 

     СТЕФАНЮК В.С.,   перший   заступник  Голови  Верховного  Суду України.  Шановні народні депутати!  Беручи  слово  відповідно  до статті  3.3.5  Регламенту,  прошу  врахувати пропозицію Комітету з питань бюджету,  а також Комітету з  питань  правової  політики  і судово-правової  реформи  про  внесення  до  розділу  15  статті 7 проекту Закону про Державний  бюджет  слова  "суддів"  (з  приводу будівництва   житла   для   них),   як  того  вимагає  стаття  130 Конституції.

 

     ГОЛОВА. Тобто до переліку записати ще слово "суддів".  І все. Без зміни позиції у видатках (Шум у залі).  Одну хвилинку!  Ставлю на голосування дану пропозицію:  про  доповнення  одним  словом  - "суддів". Прошу голосувати.

 

     "За" - 166.

 

     Шановні депутати,  ще  раз нагадую:  є рішення двох комітетів щодо внесення цієї позиції. Це по-перше.

 

     По-друге, це передбачає Закон про судоустрій і зміни,  які ми внесли.  Без зміни позицій,  обсягів фінансування записати тільки, що і їх це стосується!  Ставлю на голосування ще раз (Шум у залі). Будь ласка.

 

     "За" - 184.

 

     Пропозиція не   підтримується.   А  жаль,  адже  йдеться  про дотримання закону.

 

     Будь ласка, депутате Даниленко. Від комітету.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального розвитку села (Миронівський виборчий  округ,  Київська область).   Дякую.  Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановні колеги!  Передусім прошу підтримати  пропозицію  щодо  будівництва житла для суддів.

 

     А тепер   кілька   слів  від  комітету.  Шановний  Олександре Олександровичу!  Ми подали свої пропозиції стосовно  відшкодування коштів,   які   витратили   господарства,   сільгоспвиробники   на будівництво об'єктів соціального призначення.  У розділі 15 на  це передбачено лише 30 мільйонів. Якщо поділити на один гектар, то це становить трішечки більше  ніж  80  копійок.  Сільгосппідприємства здійснили    витрати    на   суму   600   мільйонів   гривень.   В агропромисловому комплексі склалася така сама  ситуація,  як  і  в шахтарів,  металургів.  Сьогодні на селі людей помирає (статистика 1997 року) у шість разів  більше,  ніж  народжується.  Надзвичайно складна демографічна ситуація! По декілька років люди не отримують зарплату,  як і шахтарі.  А тому від імені комітету  ми  направили свої  розрахунки:  передбачити  витрати - 600 мільйонів,  що дасть змогу продовжити будівництво для підтримки життя на  селі.  А  тут планується лише 30 мільйонів.

 

     Минулого року  в проекті бюджету було закладено 100 мільйонів прямого грошового  фінансування  і  150  мільйонів  взаємозаліків. Взаємозаліки  на  150  мільйонів здійснили,  а зі 100 мільйонів не надійшло жодної копійки. А тому прошу підтримати пропозицію нашого комітету,  що  дасть  змогу  наступного  року  людям  будуватися і нарощувати виробництво продуктів харчування.

 

     Якщо ми цього не зробимо,  то поставимо  село  на  грань  між життям і смертю. Розрахунки, Олександре Олександровичу, у вас є.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги! Цілком підтримую вимогу Анатолія Степановича. Тільки у розділі записано 300 мільйонів на  все.  А  потреба  лише аграрного сектора - 600. Отже, мусимо виходити з реалій життя.

 

     Ігоре Олександровичу, ваша позиція?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу,  ви цілком правильно кажете,  проте проблему слід розв'язувати.  І її можна розв'язати, якщо  ми  в  прикінцевих  положеннях  або  в  законі  про  порядок запровадження, ухвалимо передбачити ці суми в рахунок взаємозаліку з недоїмки,  яка виникла в АПК з платежів до державного бюджету за станом на 1 січня.  Тоді ми можемо здійснити такий  взаємозалік  і забезпечити відповідне фінансування. Але не мусимо фіксувати цього в балансі доходів і видатків, оскільки то вже буде 1998 рік. Отже, фінансовий   ресурс  зможемо  покрити  за  рахунок  недоїмки,  яка утворилася на 1 січня.

 

     ГОЛОВА. Можна це голосувати?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Давайте приймемо це принципове рішення.  Ми  це питання  опрацьовували  в  комітеті  і  дійшли  згоди.  Сума в 120 мільйонів...

 

     ГОЛОВА. Ставлю на  голосування  (Шум  у  залі).  Не  в  цьому розділі,  а  за  рахунок  взаємозаліку,  що  буде  передбачений  в окремому нормативному акті.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 208.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 218.

 

     Без зазначення суми? Можливо, так навіть краще.

 

     Комітет з питань бюджету внесе пропозицію  щодо  цифри  після здійснення відповідних розрахунків.  Зараз говорити - 100, 120 або 600 - немає ніяких підстав. Це нереально! Узагалі треба писати 700 мільйонів,  але  їх  немає.  Усі  розуміють,  що  треба  змінювати політику,  ставлення  до   села,   треба   неухильно   здійснювати держзамовлення,  тоді  буде обіг,  буде бюджет.  А ми,  вибачайте, дурницею займаємося і  товчемося  на  порожньому  місці  внаслідок такої  політики.  Але  маємо зважати на реальний стан справ.  Тому прошу цифру не зазначати.  Комітет потім  допише  цифру,  коли  ми визначатимемо джерела погашення...

 

     Михайле Антоновичу,  те,  що  ви  пишете,  -  то  не письмові пропозиції.  Письмові  пропозиції  -  ті,  які  є  у  порівняльній таблиці.

 

     Будь ласка,   ставлю   на   голосування  пропозицію  Кабінету Міністрів стосовно взаємозаліків.

 

     "За" - 220.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 225.

 

     Ще раз ставлю на голосування,  оскільки  це  єдине  правильне рішення.  Інших  просто  не може бути.  Ви можете ображатися,  але іншого виходу немає. Голосуємо.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Сідайте,   будь   ласка,   на   місця.    Полтавчани, заспокойтеся! Сідайте всі на місця.

 

     Ігор Олександрович запрошується на трибуну.

 

     Депутат Головко має слово.

 

     ГОЛОВКО В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань оборони і державної безпеки (Ленінський  виборчий округ, Полтавська область). Депутатская группа "Реформы". Спасибо, Александр Александрович. Уважаемые коллеги, в разделе 15, где речь идет  о строительстве жилья для военнослужащих,  ветеранов войны и военных конфликтов,  уволенных в запас,  а сейчас мы еще  добавили пятую  категорию - судей,  мы видим,  что выделяется скопом на все это 20 миллионов.  Это означает,  что люди вынуждены будут драться за свою квоту и тот, кто наиболее наглый, кто имеет большие связи, тот выцарапает что-то,  а кто не защищен,  тот  и  будет  нищим  и незащищенным.

 

     Поэтому я думаю, что было бы разумно сейчас разбросать эти 20 миллионов по категориям и проголосовать за то, чтобы каждой из них была выделена конкретная сумма.  Тогда не будет разворовывания, не будет хищений, злоупотреблений и люди будут видеть, что о них хоть чуть-чуть заботятся.  Ведь сейчас 100 тысяч офицеров - и армии,  и милиции, и погранвойск и так далее - не имеют квартир.

 

     Я предлагаю   записать,   что   "військовослужбовцям    (крім військовослужбовців  Збройних Сил)" выделяется 6 миллионов.  Здесь имеются в виду пограничники,  военнослужащие гражданской обороны и так  далее.  "Для  осіб  рядового  і начальницького складу органів внутрішніх справ" - также 6 миллионов.  Для  третьей  категории  - "ветеранів війни і воєнних конфліктів в іноземних державах" (таких меньше) - 1 миллион.  Кроме того,  для них есть еще две  статьи  в бюджете,   по   которым   они   получают.  Четвертая  категория  - военнослужащие,  уволенные в запас и отставку,  их 30  тысяч,  это одна  из  самых  многочисленных  категорий.  Я  предлагаю  им тоже выделить 6 миллионов, хотя они заслуживают 60 миллионов, но нищета наша не позволяет.  Поэтому - 6 миллионов. И 1 миллион выделить на строительство для судей.  Тогда  это  будет,  я  считаю,  логично, последовательно, не будет драки и злоупотреблений.

 

     ГОЛОВА. Є  пропозиція  підтримати Володимира Ілліча Головка і дати доручення комітету розписати ці 20  мільйонів  з  урахуванням його міркувань.  Чи так,  чи,  може, дещо інакше, але, у принципі, дотримуючись цього підходу,  щоб у нас не було нерозкритих статей, бо  інакше  потім  буде важко розпоряджатися цими коштами.  Маю на увазі,  що треба виділяти кошти на об'єкти,  які  можна  завершити будівництвом, а не заморожувати, не розпорошувати кошти.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.  Підтримайте її, а саме, щоб ці 20 мільйонів було розписано за адресатами.

 

     "За" - 213.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 258. Прийнято.

 

     У вас ще щось до цього розділу є? Уже проголосували те, що ви хотіли.

 

     Депутат Тихонов. Будь ласка.

 

     ТИХОНОВ Ю.Т.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку    села    (Нікопольський   сільський   виборчий   округ, Дніпропетровська область).  Александр Александрович,  у меня  есть предложение  по  строке расходов раздела 15 "будівництво житла для військовослужбовців..."  Строительство  жилья  для  военнослужащих стоит   250-270  долларов  за  квадратный  метр.  По  30-40  таких военнослужащих есть и у нас, в маленьких городах. Естественно, что эти деньги никогда до нас не дойдут. Между тем в маленьких городах для этих категорий людей можно купить жилье дешевое - по 70, по 50 долларов за квадратный метр.

 

     Поэтому я  предлагаю  часть  этих  денег  выделить на покупку местными советами жилья для этих категорий людей.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція розумна, думаю, що кожна місцева рада може визначитися, якщо в неї в бюджеті є кошти. Давайте проголосуємо як принцип, але йдеться про те, що немає чого виділяти на ці потреби. Ви ж самі бачите це... Уявіть собі, що ми ці 20 мільйонів передамо у 25 областей,  а в кожній з них приблизно по 20  таких  містечок, про які ви говорите. Це можна буде купити по півквартири.

 

     МІТЮКОВ І.О. Олександре Олександровичу, це слушна пропозиція, але для того щоб її  реалізувати,  треба  до  слова  "будівництво" додати слова "та придбання житла". Тоді ми це вирішимо.

 

     ГОЛОВА. Ну,   давайте   так  і  запишемо  -  "Будівництво  та придбання житла". Так? Іде голосування.

 

     "За" - 225.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 261. Прийнято.

 

     Депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую.  Шановні колеги! Я прошу передбачити окремим  рядочком  невелику  суму коштів на завершення будівництва для тієї категорії наших громадян, які, скажімо, у Мінмашпромі три роки  відпрацювали  на  будівництві  кооперативного житла,  але не завершили будівництво.  Тепер,  втративши  кваліфікацію,  вони  не мають ні роботи,  ні житла. Купити квартири вони не можуть. Тому я прошу  виділити  окремим  рядком  10   мільйонів   на   завершення будівництва  житла  для цієї категорії громадян у Мінмашпромі та в інших міністерствах,  де було створено кооперативи, люди працювали на будівництві, але не завершили його.

 

     Минулого року це було підтримано, але, на превеликий жаль, до результату не дійшло.  Я прошу  і  цього  року  передбачити  такий рядок.

 

     ГОЛОВА. Давайте   повторимо.   Ставлю   на   голосування   цю пропозицію, вона слушна, справді.

 

     МІТЮКОВ І.О. Але джерело треба знайти.

 

     "За" - 166.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Шеренін.

 

     ШЕРЕНІН Ю.Л.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Гагарінський виборчий  округ,  м.  Севастополь).  Мы  только  что проголосовали за распределение тех 20 миллионов. Без судей, потому что о судьях вопрос не стоял.

 

     У меня есть следующее предложение.  В проекте бюджета на 1998 год  мы вообще не предусмотрели средств на строительство жилья для судей  и  для  окончания  строительства  зданий  судов.  Вчера  мы голосованием  увеличили  сумму отчислений на 347 миллионов за счет приватизации жилья,  которые будут поступать в бюджетный фонд.  На сегодняшний день судьям, по заявкам, требуется около 100 миллионов гривень. Однако таких денег нет.

 

     Поэтому у нас предложение:  из тех  сумм,  которые  мы  вчера проголосовали,   47   миллионов   выделить  отдельной  строкой  на строительство жилья для судей  и  окончания  строительства  зданий судов.  А 300 миллионов, которые остаются, передать в раздел 25 на погашение задолженности "по знецінених грошових вкладах".  Вот так мы предлагаем распределить эти 347 миллионов. Прошу проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 169.

 

     Пропозиція не підтримується, очевидно, тому, що кошти, на які депутат посилається, учора вже було розподілено. Проголосовано.

 

     Будь ласка, депутате Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська  область).  Народний  рух України. Шановні колеги! Я хотів би привернути вашу увагу до того, як буде реалізовуватися програма квартирного будівництва. Зачитую, як тут написано: "які перебувають на квартирному обліку в місцевих державних адміністраціях".  Я хочу вам сказати,  що  переважна  їх більшість  перебуває  на  квартирному  обліку у виконавчих органах місцевого  самоврядування.  Такий  запис  у  цій  статті  видатків унеможливить вирішення проблеми будівництва житла.

 

     Тому я  просив би зробити правильний запис:  "які перебувають на черзі у виконавчих органах місцевого самоврядування та місцевих державних адміністраціях".

 

     ГОЛОВА. Правильно.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Це перший правовий момент.

 

     I другий момент. Учора, коли ми розглядали розділ "Культура", то проголосували за виділення коштів спеціально  на  реконструкцію Одеського   і   Львівського  оперних  театрів.  Водночас  ми  тоді вирішили,  що це не є предметом того розділу.  А тут є якраз рядок "архітектура".  Очевидно,  ми маємо саме в цьому розділі врахувати результат учорашнього нашого голосування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Iгоре    Олександровичу,    правильно.    Ми    вчора проголосували, але та сума повинна бути записана тут.

 

     Iз цими  редакційним  уточненням  і  уточненням  по суті щодо суми,  які запропонував  депутат  Лавринович,  ставлю  питання  на голосування.

 

     Будь ласка, підтримайте. Це принципово важливе питання.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Ще до цього розділу є зауваження?

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.    Депутатская   группа   "Реформы",   партия "Громада". Уважаемые коллеги! Я прошу обратить внимание на то, что в   разделе   15,  где  идет  речь  о  строительстве,  нет  полной расшифровки,  как и во многих других разделах,  расходования общей суммы.  В  приложении  на  странице  20  написано:  "Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву". 20 миллионов предусматривается по этой статье расходов...

 

     ГОЛОВА. На якій сторінці?

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Это  страница приложения 20 из 27.  Учитывая то,   что,   к   сожалению,   как   я   предполагаю,   руководство Народно-демократической партии желает, чтобы это был бюджет НДП, а не  бюджет  государства,  я  хочу  сказать,  что  у   руководителя Народно-демократической   партии   есть  опыт  руководства  Фондом поддержки искусств,  который торговал водкой.  Я понимаю, что этот фонд,  в  руководство  которого  входят  практически исключительно представители   Народнодемократической   партии,   под   красивыми вывесками хочет вести немножко иную работу.

 

     Поэтому, учитывая  важность всей этой проблемы и то,  что эти средства не дойдут до строительства жилья для молодежи,  а  пойдут на      строительство     светлого     будущего     представителям Народно-демократической партии, я хотел бы, чтобы эти 20 миллионов мы  действительно  отдали на социальные нужды.  Предлагаю из этого раздела их исключить,  а добавить их в раздел  25  к  расходам  на погашение задолженности по вкладам населения в Сбербанке.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Iгоре Олександровичу!

 

     МIТЮКОВ I.О. Шановні народні депутати, цього робити не можна. Ми  вчора  дружно  ліквідували  всі  молодіжні  програми.  Але  що потрібно молодим сім'ям,  які не мають житла?  Гроші для того, щоб це житло добудувати.  А  ми  пропонуємо  ці  гроші  зняти.  У  нас залишається тільки цей напрям державної підтримки молоді.

 

     ГОЛОВА. Скільки квартир, Iгоре Олександровичу, передбачається добудувати? (Шум у залi).

 

     МIТЮКОВ I.О. Я не знаю, скільки квартир і кому.

 

     ГОЛОВА. То я вам скажу. Сьогодні 15 мільйонів молодих людей в Україні. Це по гривні на одну молоду людину! По одній гривні!

 

     МIТЮКОВ I.О. Давайте тоді це взагалі ліквідуємо?

 

     ГОЛОВА. Депутат   Чурута.   Будь   ласка.   Вислухаємо  думку молодіжного комітету. Будь ласка.

 

     ЧУРУТА М.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань молоді,  спорту і туризму (Стахановський виборчий округ,  Луганська область).  Я полностью  поддерживаю  предыдущего выступающего.  И  параллельно  хочу  поставить  следующий  вопрос, касающийся раздела 15.

 

     Уважаемые народные депутаты!  В бюджете на 1997 год мы с вами сделали   большое   дело   -   заложили  6  миллионов  гривень  на реконструкцию   и   ремонт   спорткомплекса   "Олимпийский".    Со следующего,  1998  года в Украине не будет ни одного стадиона,  на котором  можно  проводить   международные   соревнования.   И,   в частности,  киевскому  "Динамо" играть с "Ювентусом" в марте будет негде.

 

     Поэтому предлагаю   записать    здесь    отдельной    строкой реконструкцию  спорткомплекса "Олимпийский".  Для этого необходимо выделить  12  миллионов  гривень.  Я  прошу  вас  поддержать   это предложение (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Питання,  в принципі,  правильне.  Звичайно, "Динамо" може зіграти з "Ювентусом" і у Варшаві,  але краще, якби це було в Києві. Це перше.

 

     А друге  полягає  в  тому,  що  ми  в  цьому  році виділили 7 мільйонів...  Здається,  так?  6 мільйонів.  Їх освоєно: закуплено обладнання,  замість  лавок - сидіння і таке інше.  I тепер усе це потрібно змонтувати, треба провести ремонтні роботи.

 

     Тому якщо це  за  кошторисом,  то  треба  записувати  сюди  і відразу шукати джерела для фінансування цих витрат.  Тому що це ті роботи, які не можна відкласти, їх уже розпочато.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     Разом із першою пропозицією щодо 20 мільйонів.

 

     ЧУРУТА М.I. Ні, давайте окремо.

 

     "За" - 184.

 

     ГОЛОВА. Не зрозуміли.  Разом із першою  пропозицією!  Окремо? Давайте  окремо.  Спочатку  12 мільйонів голосується.  Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 211.

 

     ЧУРУТА М.I. Плюс 12 мільйонів на олімпійський стадіон. Так.

 

     ГОЛОВА. Iде голосування, не розмовляйте.

 

     "За" - 213.

 

     Депутат Черепков від Комітету з питань молоді.

 

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф.  Фракция Социалистической и  Селянской  партий. Уважаемые коллеги!  Первая позиция,  относительно "Динамо". Вы все любите болеть за "Динамо" и знаете состояние стадиона.  Необходимо срочно  произвести  его  реконструкцию,  чтобы  принимать  команды европейского класса.  Вывозить команду и болельщиков -  для  этого нужна валюта,  пострадает валютный фонд государства. Поэтому чтобы 18 марта иметь возможность болеть за "Динамо", когда команда будет встречаться с "Эйндховеном"... простите, с "Ювентусом", поддержите "Динамо" - это гордость Украины.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Я хочу внести уточнення. Iдеться не тільки і не стільки про "Динамо",  скільки про стадіон "Олімпійський", який не має ніякого відношення...

 

     ГОЛОВА. Та ні,  то він просто помилився.  Iдеться про футбол, про клуб "Динамо". Він так хвилювався, що і "Ейндховен" назвав. Це запишемо, а потім повернемося до інших позицій.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 211.

 

     Михайле Васильовичу,  підтримайте,  будь ласка.  Уже  Михайло Васильович   голосує.   Я   прошу,   треба  це  зробити.  Анатолію Степановичу, підтримайте, із Карапишів півсела їздить на ці матчі. Будь ласка.

 

     МIТЮКОВ I.О. Все одно треба буде виконати цю роботу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, йде голосування. Полтавчани!

 

     МIТЮКОВ I.О.  Треба  підтримати,  все  одно треба виконати цю роботу.

 

     "За" - 222.

 

     ГОЛОВА. Ну я прошу,  послухайте, шановні колеги! Мова йде про те,  і ви це чудово розумієте, що авторитету тільки членів СДПУ(о) тут не  вистачить,  так?  Вони  розвивають,  скажімо,  базу  клубу "Динамо"  -  то  їхня  проблема.  А  в даному випадку мова йде про національний  олімпійський  стадіон  -  державну  юридичну  особу. Державну!   Вона   тільки  з  бюджету  може  фінансуватися,  треба розуміти,  що це різні речі.  Ще раз ставлю  на  голосування.  Йде голосування.

 

     "За" - 239. Прийнято.

 

     Тепер щодо   пропозиції   депутатів   Єльяшкевича  і  Чурути, точніше,  першої частини їх пропозиції -  відносно  20  мільйонів. Ставлю на голосування (Шум у залi). Зараз, зараз, іде голосування. Проголосуємо, а тоді ви візьмете слово.

 

     "За" - 204.

 

     Слово має Валентина  Iванівна  Довженко,  міністр  у  справах сім'ї. Будь ласка.

 

     ДОВЖЕНКО В.I.,  міністр  України  у  справах  сім'ї і молоді. Шановні народні депутати,  я вже вдруге хочу поінформувати вас про таке.  Закон  про  сприяння  розвитку  молоді було прийнято у 1993 році.  Згідно  зі  статтею  10  цього  закону   органи   державної виконавчої  влади були зобов'язані розробити механізм кредитування житлового будівництва для молодих  сімей.  Нарешті,  на  сьогодні, коли закінчується 1997 рік,  такий механізм розроблено.  Ми з вами зустрічались у цьому залі,  ви знаєте,  що у державі сьогодні  2,4 мільйона молодих сімей, серед них 800 тисяч не мають житла.

 

     Шановні друзі,  коли-небудь треба починати цю роботу.  Якщо у вас є  сумніви  стосовно  використання  цих  коштів,  то  я  прошу вислухати  мене!  Ми  мали  зустрічі і в Комітеті з питань молоді, спорту і туризму,  і в Комітеті з питань бюджету, ми готові ввести до   складу   правління   Фонду   сприяння  молодіжному  житловому будівництву депутатів від різних політичних структур.  Ми  хочемо, щоб  ви  записали  сьогодні у своєму рішенні:  доручити Комітету з питань бюджету,  Комітету з питань молоді і Міністерству у справах сім'ї та молоді спільно розробити механізм і почати реальну роботу щодо допомоги молоді в отриманні житла.  Я вас дуже  прошу,  дайте окреме  доручення  чи  прийміть окрему постанову,  ми разом з вами зробимо цей механізм абсолютно прозорим і почнемо працювати. Я вас дуже прошу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат  Черепков від молодіжного комітету. Будь ласка.

 

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф.  Уважаемый Александр  Александрович,  уважаемые народные  депутаты!  То,  о  чем  говорил  депутат  Ельяшкевич,  с политической точки зрения совершенно правильно. То, о чем говорила Валентина  Ивановна,  с  точки  зрения  молодежной  политики  тоже совершенно  правильно,  потому  что  впервые   выделены   средства долгосрочного кредита на строительство жилья для молодых семей.

 

     Поэтому у меня следующее предложение: деньги оставить,  но заменить заказчика  и  застройщика,  так  так "Укрмолодьжитло" - организация действительно заполитизированная, а Александр Александрович пусть даст поручение разработать  механизм в  виде  закона  о  кредитовании  строительства  жилья для молодых семей.  Но деньги для этой цели оставить,  иначе молодежь  нас  не поймет.   Любые  молодые  семьи  должны  эти  деньги  получить  на строительство.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку!

 

     ДОВЖЕНКО В.I.  Шановні народні депутати,  я прошу  підтримати депутата Черепкова.

 

     ГОЛОВА. Ставиться    на   голосування   пропозиція   депутата Черепкова. Будь ласка.

 

     "За" - 178.

 

     Депутат Брит. Одна хвилина.

 

     БРИТ В.П.,  секретар Комітету Верховної Ради України з питань екологічної  політики  (Приазовський  виборчий  округ,  Запорізька область).  Фракція Соціалістичної та Селянської партій. Олександре Олександровичу,   я   пропоную   не   розглядати  пропозицій  щодо видаткової частини бюджету, якщо їх не буде підкріплено реальними, конкретними  джерелами  фінансування  і  необхідними розрахунками. Інакше ми будемо розглядати проект бюджету ще два  тижні,  яких  у нас немає.

 

     ГОЛОВА. Я  згоден  з цим.  Ще є бажаючі висловитися щодо цієї позиції?  Шановні колеги,  ви,  очевидно,  не  помічаєте,  що  ми, розглядаючи  кожну  позицію,  розгортаємо  таке обговорення,  ніби розглядаємо окремий законопроект. Це стосується і тієї пропозиції, яку  вніс  Володимир Федорович.  Вона слушна,  але передбачає,  по суті,  підготовку проекту окремого закону.  Якщо ми  на  кожні  20 мільйонів  гривень  будемо  готувати  окремі  закони,  то  це буде безкінечний процес.

 

     Депутат Ямковий. Будь ласка.

 

     ЯМКОВИЙ І.О.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету (Тростянецький виборчий округ, Вінницька область). Шановні народні депутати!  Тепер,  ви про  це  знаєте,  будівництво  житла припинилося.  Близько  мільйона  сімей  тим  часом  перебувають на квартобліку.  Держава починається з молодої сім'ї.  І виходить, що навіть  надію  молодих  сімей...  Я  додав би туди про кредити для малозабезпечених верств населення  на  будівництво  житла.  Я  цим питанням займався десять років і знаю, яке воно болюче, і щоразу в окрузі про це запитують.

 

     Оскільки депутат Єльяшкевич вважає,  що це питання політичне, пропоную  здійснювати  фінансування  за  цією статтею видатків з 1 квітня. Це перше.

 

     І друге.  Цих коштів мало,  треба збільшити.  У моєму  окрузі стоять порожні будинки, їх треба закінчувати будівництвом. Шановні колеги,  ви ж самі знаєте,  скільки  людей  звертається  з  питань житла. Що ж ви робите? Треба починати будівництво і кредитування.

 

     Я вас  прошу  проголосувати за те,  щоб фінансування почалося після 1 квітня. А ті 200 мільйонів гривень, які треба виділити для населення, - це невеликі кошти, і їх треба відшукати.

 

     ГОЛОВА. Іване Олексійовичу,  ви,  будь ласка,  не хвилюйтеся. Цифра така,  що не варта хвилювання.  Зараз ідеться  про  механізм реалізації цього пункту. Він пропонується і Черепковим, і Чурутою, і Єльяшкевичем,  і вами.  Фінансування після 1  квітня.  Можна  це ставити на голосування? Ставлю на голосування ще раз.

 

     "За" - 193.

 

     ДОВЖЕНКО В.І.   Олександре   Олександровичу,  поставте,  будь ласка, ще раз на голосування.

 

     ГОЛОВА. Я прошу вас,  Валентино Іванівно,  беріть слово тоді, коли я вам дозволяю.

 

     Є пропозиція  розділ 15 "Будівництво" проголосувати в цілому. Тут нема чого ділити.  Іде голосування.  Із тими уточненнями,  які вже проголосовано.

 

     "За" - 177. Не підтримується.

 

     У кого є ще пропозиції, запишіться. 3 хвилини.

 

     Депутат Білоус. Будь ласка.

 

     БІЛОУС В.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Полтавська область).  Передайте, будь ласка, слово Василю Івановичу Степенку. Він уже півдня тримає руку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Василю Івановичу.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий округ,  Полтавська область). Олександре Олександровичу, я знайду час,  щоб сказати про ваше ставлення до моєї пропозиції.  А зараз я хочу внести такі пропозиції.

 

     Тут написано:  "відшкодування вартості  будівництва  об'єктів соціально-культурного  призначення на селі,  що здійснюється..." Я пропоную   записати:   "що   побудовані".   Тоді   у   нас    буде проектно-кошторисна документація і ми знатимемо конкретні затрати. А якщо запишеться слово "здійснюється",  то ми знову  будуватимемо те, що нікому не потрібне. Це перше.

 

     І друге.  Тут записано: "агропромисловий комплекс - 100.000". Сьогодні переробні цехи простоюють,  ви знаєте, про що я говорю. А ми ще про якість капітальні вкладення...  Чи не краще об'єднати це і записати,  що треба відшкодувати?..  Те,  що  депутат  Даниленко говорив про 600 мільйонів.  Ну,  хай буде хоча б 130 мільйонів.  Я розумію,  що це не реальні гроші, Олександре Олександровичу. Ви не можете  не  підтримати мене в тому,  що ми приймаємо бюджет,  який остаточно зруйнує сільське господарство.  Це ясно як  божий  день. Але  в  нас  буде  совість  чистою,  що ми хоч розібралися в цьому питанні  і  включили  пункт  щодо  витрат,  уже   зроблених   тими господарствами, які ще можуть сьогодні хоч щось робити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ігоре  Олександровичу,  як ви ставитеся до пропозиції об'єднати "100" і "30" і в рядку про відшкодування записати суму - 130 мільйонів?

 

     МІТЮКОВ І.О. Я думаю, що можна погодитися.

 

     ГОЛОВА. Депутат Даниленко.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Олександре  Олександровичу,  я  вважав  би  за доцільне повернутися до попередньої пропозиції. Ми можемо прийняти таке рішення,  яке прийняли щодо будівництва для військових, тобто дали доручення комітету та уряду розписати по розпорядниках тих 20 мільйонів - куди конкретно вони підуть, і подати Верховній Раді. А суму зараз затвердити.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень проти цього.  Але потім  повернемося до пропозиції депутата Степенка.  Ще раз ставлю на голосування те, що сказав Ігор Олександрович Мітюков. Будь ласка.

 

     "За" - 188.

 

     Голово профільного комітету,  можна чи  не  можна  голосувати пропозицію депутата Степенка?

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Дякую.  Шановний  Олександре  Олександровичу, подивіться  тут,  у  рядку,  записано:  капітальні   вкладення   в агропромисловий  комплекс  - 100 мільйонів.  Дуже правильно сказав міністр Мітюков Iгор Олександрович,  що ми,  Верховна Рада,  маємо отримати  інформацію  щодо тих базових об'єктів,  які заглядають у ХХI століття. Ось для чого потрібно 100 мільйонів.

 

     Тепер по суті того,  про що сказав Василь Iванович. Дійсно, я вносив   пропозицію   і  хотів  би,  щоб  її  було  тут  прийнято: передбачити повернення витрат,  що їх господарства вже  здійснили, збудувавши об'єкти (те, про що сказав і Василь Iванович). Я маю на увазі дороги, газифікацію, школи, лікарні і дитячі садки. I більше нічого!

 

     Iгор Олександрович   сказав,   що  це  становитиме  суму  120 мільйонів. Тут записано - 30 мільйонів.

 

     Я хочу просити Верховну Раду повернутися  до  розгляду  цього питання.  I,  зважаючи  на  нинішню ситуацію (нижче йде розділ про сільське господарство,  і я тоді вноситиму щодо цього пропозиції), треба,  Iгоре Олександровичу,  поставити не 150, а хоч би на рівні 1997 року, тобто 250 мільйонів.

 

     А в  один  рядок,   Олександре   Олександровичу,   не   можна об'єднувати того, про що сказав шановний Василь Iванович, не можна цього робити.

 

     ГОЛОВА. Була пропозиція депутата Степенка.  Він не знімає її? Тоді  давайте  хоча  б  редакційно  врахуємо те,  що він пропонує: замість  слова  "здійснюється"  написати  слово  "збудовані".  Iде голосування. Правда, це уточнення не зовсім редакційне.

 

     "За" - 176.

 

     Я прошу  наших юристів звернути увагу на те,  що в Законі про пріоритетність соціального  розвитку  села  якраз  і  йдеться  про витрати на введені об'єкти...

 

     Одну хвилиночку! Вимкніть свій мікрофон, будь ласка.

 

     А тепер ще один нюанс... (Шум у залi). Ну зачекайте!

 

     Ми до  перерви  проголосували  варіант  наповнення за рахунок взаємозаліку.  Пам'ятаєте,   Анатолію   Степановичу?   Тому   вашу пропозицію буде реалізовано вже у процесі вирішення того доручення (Шум у залi). Одну хвилинку!

 

     Депутат Кірімов. За списком.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань Чорнобильської катастрофи (Іванківський виборчий округ,   Київська   область).   "Конституційний   центр".   Дякую, Олександре  Олександровичу.  Шановні колеги депутати!  Попри усякі негаразди,  я переконаний, що наш нинішній український парламент - найбільш  поміркований.  I  тому  я  хотів би вас попросити ще раз підтримати наших колег - Iвана Олексійовича Ямкового і  Володимира Федоровича  Черепкова  і проголосувати за їхню пропозицію.  Я дуже вас прошу!  Ми тоді зможемо чесно дивитися в очі нашої  молоді,  а без молоді майбутнього України просто не може бути.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  ставлю  на  голосування пропозицію депутатів Черепкова, Ямкового, Кірімова.

 

     ДОВЖЕНКО В.I. Олександре Олександровичу, дозвольте два слова.

 

     ГОЛОВА. Хвилинку, хвилинку! Йде голосування.

 

     "За" - 196.

 

     Була пропозиція депутатів Чурути і Єльяшкевича,  вона набрала 204 голови. Ставлю її ще раз на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 184.

 

     Є така   нормальна   пропозиція.   Оскільки  ми  вже  провели обговорення цього розділу і загальна сума - 324 мільйони 790 тисяч залишається  (ми  внесли там невеликі зміни стосовно архітектури з урахуванням фінансування реконструкції двох  театрів  і  вчора  їх проголосували),  я  пропоную  в  цілому  проголосувати цей розділ, враховуючи все  те,  що  проголосовано  раніше.  Будь  ласка.  Iде голосування.

 

     "За" - 222.

 

     Одну хвилиночку!  Я  ще  раз  нагадую тим,  хто сумнівається. Позиція щодо 20 мільйонів,  яка викликала зараз найбільшу дискусію (вона виписана під кодом 663),  автоматично знімається після того, як за нашим дорученням,  що вже проголосовано,  Комітет  з  питань бюджету  розписує  всі  ці  адресні,  так би мовити,  посилання по розділу 15 статті 7. Тут немає довкола чого вести дискусію. Тому я ще раз прошу розділ 15 проголосувати в цілому.

 

     Йде голосування.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     Розділ 16  "Сільське господарство..." Яка позиція профільного комітету? Будь ласка.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Дякую,  шановний Олександре Олександровичу. Я хотів  би  по окремих рядках,  якщо можна,  вносити пропозиції від імені комітету,  щоб потім поставити їх на голосування. Можна так, Олександре Олександровичу?

 

     Є декілька  пропозицій від комітету щодо розділу 16.  Я хотів би ставити на обговорення і голосування по одній  пропозиції,  щоб не всі одразу.

 

     ГОЛОВА. Добре. Давайте по суті.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Перше.  Тут ми буквально годину вели дискусію щодо 20 мільйонів.  Слава Богу,  проголосували,  бо для  підтримки дітей, молодих сімей однозначно потрібно...

 

     ГОЛОВА. Я ще раз прошу, давайте по суті.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С. По суті. Стосовно держзамовлення. Сьогодні 100 відсотків господарств збиткові.  Є господарства,  які не закінчили комплекс сільськогосподарських робіт, причому не з власної вини.

 

     А тому я пропоную з тих 2,1 мільярда гривень позички, про які говорив  народний  депутат  Азаров  Микола  Янович   (і   це   все обраховано),  1 мільярд передбачити під держзамовлення,  тобто під зерно,  що дасть можливість  профінансувати  проведення  комплексу сільськогосподарських  робіт весною.  Тому що ситуація надзвичайно складна, я не плачусь. Треба заготовити свій вітчизняний хліб і до хліба.

 

     Це перша  пропозиція.  Прошу  поставити її на голосування від імені комітету.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я хочу нагадати народним депутатам, що у статті про  доходи  державного  бюджету  (сторінка  3 проекту закону) вже визначено,  що  це  будуть  доходи  від  операцій   з   капіталом, відшкодування  витрат  державного  бюджету  України за відпущені і неоплачені  в  минулих  роках  матеріальні  ресурси  з  державного матеріального  резерву.  Це 896 мільйонів,  а всього по державному резерву заборгованість становить 2,2 мільярда.  Нам там  практично нема вже чого ділити. Тому навіть якщо ми і приймемо таке рішення, то дуже проблематичним буде надходження цих коштів.

 

     Що ми пропонуємо замість цього?  Якщо скласти всі заплановані видатки  Державного  і зведеного бюджетів на харчування в закладах освіти,  охорони здоров'я,  соціального забезпечення,  в армії,  в установах органів внутрішніх справ,  інших бюджетних установах, ми вийдемо на суму,  яка  закладена  в  кошторисах  цих  закладів  та установ, - 1 мільярд 758 мільйонів гривень на продукти харчування. Я вас запитую,  де вони будуть закуповуватися?  Це  і  є  державне замовлення. Кабінет Міністрів прийняв постанову від 24 вересня про створення єдиної системи  закупівель  товарів  за  рахунок  коштів державного  бюджету,  де  визначається,  що  за гроші на тендерних умовах на  внутрішньому  ринку  ми  будемо  закуповувати  продукти харчування (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку!  Ігоре  Олександровичу,  поясніть  у зв'язку з цим і  аграрникам,  і  решті  депутатів,  що  попередній механізм  державного замовлення передбачав можливість кредитування виробництва.  Тобто якщо зерно потрапляло у держконтракт, то кошти виділялися  наперед  і можна було сіяти,  орати,  вносити добрива, обробляти посіяне.

 

     МІТЮКОВ І.О. Я розумію.

 

     ГОЛОВА. Що ж до того,  що ми в проекті бюджету  записали  про забезпечення продуктами харчування армії і міліції, то вони, армія особливо,  продукти харчування отримують не за рахунок  державного бюджету,  а  приблизно  половину  їх  здобувають  на місцях.  Люди безплатно відрами зносять картоплю і таке інше,  так само,  як і в лікарні. І після цього думати, що ми можемо забезпечити технологію і нормальний розрахунок із селянином?!  Це просто не вдасться.  Це нереально.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу,  я з вами згоден,  є така проблема.  Але в кошторисах, передбачених у цьому бюджеті, ці кошти зафіксовано.  Те,  про що ви кажете,  може бути понад.  А це прямі бюджетні розрахунки, які дають можливість визначити, скільки коштів у бюджеті закладено на закупівлю харчування.

 

     Що стосується кредитування.  Справді,  є така проблема. Але я хочу привернути вашу увагу  до  розділу  16,  на  сторінці  8,  де записано:   "Фінансування   бюджетних   установ   агропромислового комплексу".  І далі:  "Повернення бюджетних  позичок,  наданих  на закупівлю   сільськогосподарської   продукції..."  І  "Видатки  за рахунок повернення бюджетних позичок..." Це - 590  мільйонів,  які сьогодні  фактично  використовуються  на  кредитування  сільського господарства      для      закупівлі      мінеральних      добрив, сільськогосподарської   техніки,   а   також  для  розрахунків  по заборгованості  за  раніше  продане  державі  зерно.  І  тому   ми вважаємо, що на цю мету передбачено 590 мільйонів.

 

     На держконтракт  у  бюджеті  минулого  року  було передбачено всього 100 мільйонів.  Що це означало?  Що вже діє інша система, і кредитування  йшло через той рахунок,  який поза вимогою Верховної Ради ми включили в бюджет. Це 590 мільйонів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Степенко. Будь ласка.

 

     Є ще письмова пропозиція депутата Чернявського.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Олександре  Олександровичу,  дякую.   Я   хочу підтримати   вас,   Олександре  Олександровичу.  Про  що  йдеться? Дивіться:  було 222 мільйони на сільськогосподарське  виробництво, стало 171.  А розмови,  які веде зараз Ігор Олександрович Мітюков, так розмовами і залишаться.

 

     Олександре Олександровичу,  я до вас більше звертаюсь. І хочу розтлумачити і собі,  і вам, і всім: уже ніхто не купить цих наших продуктів,  тому що їх не буде вироблено.  Якщо ми зараз  запишемо про держзамовлення,  то дамо кошти господарству. Якщо не запишемо, то господарство десь шукатиме кошти і проценти платитиме. У такому разі воно або зовсім не посіє, або продукти будуть такі дорогі, що реалізувати їх виявиться практично неможливо.  І ось тут закладено все для того, щоб завалити сільське господарство. Якщо ми зараз не проголосуємо  за  держзамовлення,  то,  повірте  мені,  я   трошки розуміюся   на   сільському  господарстві,  Ігоре  Олександровичу, сільське  господарство  ніколи   не   підніметься.   Я   не   хочу драматизувати,  але  ситуація  на селі саме така.  Ви всі добре її знаєте...

 

     ГОЛОВА. Депутат Чернявський.

 

     СТЕПЕНКО В.І. Розумієте? Я просив би отак зробити, Олександре Олександровичу.

 

     ГОЛОВА. Назвіть  цифру  і  звідки взяти кошти.  Тоді одразу й проголосуємо.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської діяльності (Сумський виборчий округ, Сумська  область).   Дякую,   Олександре   Олександровичу.   Ігоре Олександровичу,  ми  з  вами мали розмову в комітеті відносно цієї статті.  Ви обіцяли врахувати ряд позицій виходячи із  Закону  про пріоритетність  розвитку  села.  Скажіть,  будь  ласка,  де  ви їх врахували?  Село вже доведене до відчаю,  і це не  політика,  а... Лише цукровиробництво було ще прибутковим.  А на сьогодні ви,  або ми разом з вами,  загубили і цукровиробництво.  Тому я пропоную  в цій   статті  врахувати  всі  позиції  Закону  про  пріоритетність розвитку  села.  Я  добре  знаю,  яка  обстановка,  наприклад,  на Сумщині.

 

     Президент розмовляє з Морозом,  як глухий з німим.  Нехай він поїде у Лебедин і побуває в школі для глухонімих,  де  тепер  діти жебракують.  Я не вас маю на увазі,  Олександре Олександровичу,  а Президента.  Хай поїде і порозмовляє з тими дітьми,  які  глухі  й німі, а сьогодні ще й голодні. Ми у цю статтю закладаємо настільки мало коштів, що вони ще голоднішими будуть.

 

     Я дякую вам за надане слово і повторюю, що цю статтю видатків треба у кілька разів збільшити. Інакше...

 

     ГОЛОВА. Олексію Пилиповичу, зараз... Будь ласка...

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П. Якщо не буде держзамовлення на...

 

     ГОЛОВА. Олексію Пилиповичу,  я - "за".  Я проголосую. Вносьте пропозицію:  яку цифру і  за  рахунок  яких  джерел.  Це  ж  друге читання.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу, я хочу відповісти на запитання, яке ставив народний депутат, стосовно загальних обсягів фінансування.  Давайте порахуємо, шановні народні депутати. Усього по цьому розділу на АПК  виділяється  447  мільйонів.  Крім  того, капітальні  вкладення  в  АПК...  Капітальні  вкладення  в АПК - є стаття? Є. 100 мільйонів.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  ви одразу скажіть,  що це в 16 разів менше, ніж було 6 років тому.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ні, я скажу про інше. Ми ділимо те, що в нас є у дохідній частині.  Крім того,  передбачаються кошти  на  утримання соціально-культурних  закладів  на  селі,  на  проведення наукових досліджень  -  265  мільйонів,  на   відшкодування   господарствам вартості  будівництва  об'єктів  соціальної сфери (це ми тільки що проголосували) - 30 мільйонів.  А чому ніхто з вас не говорить про той  закон,  який  ви  прийняли  недавно  на підтримку виробництва тваринницької продукції, згідно з яким спрямовується 480 мільйонів гривень  податку  на  додану вартість безпосередньо на всю галузь? Плюс 590 мільйонів - лізинговий  фонд,  регулювання  ринку  зерна, оплата  векселів  за  здану  сільгосппродукцію  під поставлені вже мінеральні добрива та погашення заборгованості за  зерно  на  1997 рік.  Разом - 1 мільярд 912 мільйонів гривень,  тобто практично 10 відсотків.  Я вже  не  кажу  про  1  мільярд  700  мільйонів,  які заплановані  на  пряму  закупівлю продуктів харчування.  Більше не можна виділити.  Це - практично все,  що вдалося зібрати  по  всіх статтях  бюджету  і  дати агропромисловому комплексу.  І ми про це говорили на засіданні комітету  з  питань  АПК.  І  домовилися  на спільному засіданні з бюджетним комітетом. А зараз знову порушують це питання...

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  слово має ваш керівник Тігіпко Сергій Леонідович. Будь ласка.

 

     ТІГІПКО С.Л.   Колега.  Шановні  народні  депутати,  шановний Олександре Олександровичу! Коли ми працювали спільно з Комітетом з питань   АПК,   то   встановили,   що   в  1997  році  за  рахунок держзамовлення було витрачено дуже мало ресурсів - приблизно на  1 мільярд  80 мільйонів гривень.  Ми домовилися,  що невигідно брати якимись ресурсами,  тому що в такому разі  практично  або  держава втрачає,  або  господарство  втрачає.  Скажімо,  до цього два роки господарства віддавали державі зерно на 50-  60  доларів  дешевше. Поки не працюватиме нормальний механізм, не держзамовлення, нічого не буде.

 

     Але залишити село без державної підтримки не можна.  Тому  ми домовилися  і  вийшли  в  проекті  бюджету  практично на той обсяг фінансування,  який був у 1997 році.  Потім ми прийняли закон  про ПДВ на молоко і м'ясо і додали ще щонайменше 244 мільйони,  які ми втратили.

 

     Загалом державна підтримка,  як  сказав  Ігор  Олександрович, становить 1 мільярд 80 мільйонів.  Практично це та сума, що була й до цього,  тільки не на держзамовлення.  Не треба знову  господарю давати  від держави пальне невідомо за якою ціною (бо лише пізніше ми називаємо коефіцієнт), не треба йому шини знову давати. Ми йому надаємо  допомогу  -  він програє.  А цього року програла держава. Урожай добрий - програла держава.

 

     Тому ми просили б  підтримати  це.  Будемо  закуповувати  для держави на біржі. Це краще для виробника.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Хвилиночку.   Шановні   депутати!  Василю  Івановичу, Анатолію Степановичу,  будь ласка.  Ви розумієте,  трагедія  не  в тому,  точніше,  не в цьому, що тут записано. Ще більша трагедія в тому,  що  навіть  коли  ми  запишемо  тут  державне   замовлення, наприклад, на 1 мільярд, усе одно упродовж перших трьох місяців не тільки село,  а й навряд чи хто інший,  одержить хоча б копійку. І це всі добре розуміють.  Ми ще повернемося до статті 2,  до статті 3,  тому що там передбачено цей механізм.  Усі,  по суті, бюджетні кошти  повинні  витрачатися  на погашення заборгованості по цінних паперах, які створені урядом у попередній період.

 

     На жаль,  це віднесено на бюджетні  видатки.  Тому,  можливо, треба приймати політичне рішення з приводу того,  що ми припиняємо цю гру. Але в такому разі ми відкладаємо зобов'язання перед нашими резидентами, що теж ризиковано. А ні, то будемо робити щось інше.

 

     Але сьогодні  сперечатися  довкола того,  чого немає,  просто безглуздо.  Усе правильно  говорить  Василь  Іванович.  І  Олексій Пилипович  правильно  говорить.  Але він теж не називає цифру,  бо знає - нізвідки її взяти.  У 16 разів,  ще раз кажу, більше було 6 років тому.

 

     Навесні, коли  ми  розглядали проект того бюджету,  Олександр Миколайович вніс пропозицію про  те,  що  треба  в  держзамовлення записувати зерно.  Одна гривня у держзамовленні дає 5 чи 6 гривень доходу до бюджету.  Але для того щоб закласти  його,  треба  зараз звідкілясь узяти, тобто треба мати кредит. Його ж немає.

 

     Будь ласка, Олександре Миколайовичу.

 

     ТКАЧЕНКО О.М., Перший заступник Голови Верховної Ради України (Шполянський виборчий округ,  Черкаська область).  Шановні колеги! Дійсно,  за  такої  ситуації,  як зараз,  ми нічого не виправимо у розділі 16 статті 7.  Я хотів би лише одне  сказати.  Тут  Михайло Антонович  Павловський вносив дуже цікаву пропозицію,  якої або не зрозуміли,  або просто не хочуть зрозуміти ті,  кому  потрібно  це розуміти.  Мається  на  увазі  проведення  цільової  емісії.  Саме цільової на державне замовлення.  Чому?  Тому,  що  з  ліквідацією державного  замовлення  будь-які  господарства  втрачають оборотні кошти,  а тому і будь-яка галузь  розвалюється,  у  тому  числі  й агропромисловий комплекс.

 

     Більше того,    якщо    немає   державного   замовлення,   то господарства  ще  платять  ПДВ  на  ту  продукцію,  яку  продають, оскільки на державне замовлення держава ПДВ з себе не брала. Таким чином,  якщо в тебе закуповують 5 мільйонів тонн хліба у  вільному плаванні,  як сьогодні,  то господарства сплачують мінімум 500-600 мільйонів ПДВ.  Не господарствам надходять гроші,  а  в  державний бюджет, який не повертає їх господарству.

 

     Тому я вважаю,  що сьогодні,  коли склалася така ситуація, ми можемо   проголосувати   за    розділ    16.    Але    Президенту, Прем'єр-Міністру,  Голові  Верховної  Ради  і голові Національного банку треба сісти вчотирьох,  розглянути  це  питання  і  вирішити його,  не  вносячи  на  розгляд  Верховної Ради.  І тільки тоді ми зможемо виділити цільові кошти  для  того,  щоб  підготуватися  до весни і посіяти хліб. У нас буде дві посівні. Виорано 50 відсотків зябу,  50 відсотків - під цукрові буряки.  Ми в 1998 році  державу ведемо  до  голоду,  який  вже сьогодні відчуваємо.  Тому потрібно прийняти неординарне рішення щодо цільової емісії,  іншого  виходу сьогодні у нас немає.

 

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу,  три названих суб'єкти влади можуть зібратися, а Голова Верховної Ради може тільки представляти Верховну  Раду,  доповідати  її  позицію.  Немає  за Конституцєю у Голови права вирішувати це питання.  Радитися,  -  будь  ласка,  я готовий завжди.

 

     Профільні комітети  висловилися з цього приводу.  Запишіться, хто ще хотів би висловитися. 5 хвилин.

 

     Депутат Ємельянов. Будь ласка.

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ В.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку  регіонів  (Заводський   виборчий   округ,   Миколаївська область). Прошу слово передати депутату Шкрабаку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шкрабак.

 

     ШКРАБАК П.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з   питань   бюджету   (Снігурівський   виборчий   округ, Миколаївська  область).  Фракция коммунистов.  Спасибо.  Уважаемый Александр  Александрович,  уважаемые  депутаты!  Если  уменьшается финансирование  на  образование,  то  тем  самым  мы автоматически увеличиваем  финансирование   правоохранительных   органов;   если уменьшается  финансирование  на здравоохранение,  мы автоматически увеличиваем финансирование на лес,  потому  что  не  в  чем  будет хоронить людей.

 

     И вот   сейчас,   когда  мы  дошли  до  сельскохозяйственного вопроса,  повторяется прошлогодняя  история.  Тогда  при  принятии бюджета к сельскому хозяйству был применен остаточный принцип: что осталось - то попало ему.

 

     Товарищи дорогие,  за прошлый год  выполнен  об ем  работ  по капитальному  строительству  на 600 миллионов гривень.  Что это за строительство?  Это газификация, дороги, другого ничего нет. Мы им оставили 30 миллионов и говорим,  что это еще много. То же самое и по  государственному  заказу.  Мы  не  говорим  здесь   о   водном хозяйстве,   о  пропавших  садах  и  виноградниках,  которые  надо восстанавливать.

 

     Как же так?!  И мы еще  говорим,  что  этого  достаточно  для сельского хозяйства...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, вносьте пропозицію.

 

     ШКРАБАК П.А.  1  миллиард гривень,  которые комитет просит на госзаказ, надо утвердить. Тогда положение поправится.

 

     ГОЛОВА. Одразу  пропонуйте,  за  рахунок  чого.  Це  ж  друге читання,  я не маю права просто так ставити на голосування. З чого зняти?

 

     Депутат Степанюк.

 

     СТЕПАНЮК Д.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань оборони   і   державної   безпеки  (Дзержинський  виборчий  округ, Дніпропетровська область). Уважаемые депутаты! Мы сейчас обсуждаем предложение правительства об отказе от государственного заказа.  А как сам крестьянин относится к этому?  К сожалению, никто ни о чем его не спрашивает и никто не хочет говорить с ним.

 

     А ситуация  сложилась такая,  что,  например,  в Криворожском сельском районе не вспахано 18  тысяч  гектаров.  А  уже  зима.  В хозяйствах  совершенно  не  знают,  где  взять  ГСМ,  вернее,  как рассчитаться за них.

 

     Государство должно им по 2-3 миллиона гривень.  Крестьяне  не видят   перспективы,  не  знают,  как  собрать  урожай.  Полнейшая растерянность.  И никто с ними в  этом  направлении  не  работает, никто  им  не  рассказывает,  какая  политика  будет проводиться в сельском хозяйстве.

 

     Я хорошо знаю  настроения  на  селе.  Государственный  заказ, товарная биржа,  все то,  о чем мы говорим, - это хорошо. Но нужно согласиться с тем,  что эмиссию нужно проводить именно  целевую  и жестко контролировать использование этих денег.

 

     ГОЛОВА. Останній виступ з цього питання. Депутат Чупахін.

 

     ЧУПАХІН О.М.  Фракция Социалистической и Селянской партий. Мы часто задаемся вопросом,  каким  образом  можно  спасти  экономику Украины и выйти из кризиса. Так вот, сельское хозяйство, я считаю,

- один из тех рычагов,  взявшись за который,  мы создадим  условия для   восстановления  всей  экономики  Украины.  Ведь  если  будет работать     сельское     хозяйство,     пойдут      заказы      и сельхозмашиностроителям, и металлургам, и угольщикам, и химикам.

 

     Раздел 20  статьи  7  называется "Охрана окружающей природной среды..." Вы все прекрасно знаете, что мы довели промышленность до того,  что она никакого вреда природе уже не приносит.  Посмотрите на заводы.  Сейчас зима.  Если раньше снег был серый, то теперь он белый  по  всей  Украине.  Можно дышать совершенно спокойно.  Я не говорю о том,  что все нужно забрать, но 50 миллионов отсюда можно взять.  И мы не так давно слышали, как используется резервный фонд Кабинета Министров. Я считаю, что еще 150 миллионов можно взять из этого   фонда   и  направить  на  сельское  хозяйство,  на  прямое финансирование сельско- хозяйственных предприятий.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Усе.  Треба визначитися.  Власне, дискусія звелася до однієї  пропозиції:  залишити так,  як пропонує Кабінет Міністрів, але передбачити 1 мільярд емісії  на  сільське  господарство.  Усі пропозиції зводилися до цього,  якщо називати речі своїми іменами. Так?

 

     Тігіпко Сергій Леонідович. Будь ласка.

 

     ТІГІПКО С.Л.  Олександре Олександровичу, шановні депутати! На мою  думку,  не  слід  зараз  вести  мову про емісію.  Як би ми не хотіли, яке б цільове спрямування не було, все одно воно виллється в  інформацію,  вдарить  по  економіці  і насамперед по сільському господарству.  I нічого ми  тут  не  зробимо,  ми  не  зможемо  це утримати.

 

     А якщо  і  робити,  то це мають фахівці вирішувати.  Не треба зараз це навіть обговорювати.  Підтримайте нас,  ми в  цьому  році збільшили  фінансування  сільського господарства,  зокрема і через бюджет.  Держзамовлення немає в Росії,  в жодній  країні  СНД  уже немає  (Шум  у  залi).  Можуть бути інші види державної підтримки, тільки не держзамовлення.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,   спокійно.   Олександре   Миколайовичу, спокійно.

 

     МIТЮКОВ I.О.   Шановні   народні   депутати!   Я   хочу   вас поінформувати.  Кабінет Міністрів опрацьовує проект постанови  про проведення весняних польових робіт.  I там ці питання вирішуються. Але не тільки за рахунок бюджетних коштів.  Не можна ж за  рахунок бюджету фінансувати все народне господарство.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину!  Будь ласка, спокійно, не сваріться. Це правда,  що від держзамовлення відмовилися,  і Росія також.  Треба подивитися,  що  тепер  є  в Росії.  Болгарія відмовилася помідори завозити до себе. Так що досвід є.

 

     Є така  пропозиція.  Статтею  3  передбачаються  операції   з цінними  паперами.  I  межу  визначено.  Ми  повернемося ще до цих розрахунків.  Але можна передбачити,  як  доручення  Національному банку для викупу цінних паперів,  що із цих операцій 1 мільярд має йти на  фінансування  державного  замовлення  по  агропромисловому комплексу.  Тоді можна про щось говорити. Це не емісійні кошти, ви знаєте. І можна, таким чином, голосувати.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Та немає ні неемісійних, ні безінфляційних. Але якщо   ми   приймемо   таке   рішення,   то  використаємо  частину фінансування дефіциту бюджету не на загальне фінансування,  у тому числі  на  соціальні  програми,  а  на фінансування АПК.  Тобто ми забираємо із дохідної частини бюджету ці кошти,  тобто що у нас  є дефіцит бюджету, який ми не можемо збільшувати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Германчук. Будь ласка.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Старовижівський   виборчий  округ,  Волинська  область).  Шановні народні депутати! Я так зрозумів із виступів віце-прем'єр-міністра і  міністра,  що  в  кожній  бюджетній установі закладено кошти на закупівлю  сільгосппродуктів.  У  цьому  вся  річ.  I  ви  забули, Олександре Миколайовичу, і всі ми як народні депутати забули, що у нас був державний контракт і було державне замовлення,  а це різні речі.  Так  от,  державний контракт ми заклали в кошториси кожного міністерства,  відомства,  як це записано  у  Бюджетній  резолюції Верховної  Ради.  Так  у  чому  ж  ми зараз звинувачуємо міністра, Кабінет Міністрів?

 

     Державне замовлення завжди кредитувалось  установами  банків. Національний  банк  -  це відомство Верховної Ради.  От до нього і треба звертатися. Ми говоримо про державний контракт і відповідати будемо за те,  що закладено в кошторисі кожної організації.  Армію треба нагодувати - ми закупимо, заплатимо реальні гроші. МВС треба годувати - ми заплатимо реальні гроші. Про це мова йде. А ми знову говоримо про якісь 10 мільйонів тонн  хліба,  які  треба  закупити через державний бюджет. Цього вже не буде.

 

     Спасибі за увагу.

 

     МIТЮКОВ I.О.  1  мільярд  758 мільйонів передбачено в проекті бюджету на ці цілі.

 

     ГОЛОВА. Отже,  була одна пропозиція від уряду,  і комітет  її підтримує,   -  проголосувати  розділ  16  у  варіанті,  який  він запропонував. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 118.

 

     Тепер пропозиція  від  депутатів,  які  виступили   з   цього питання:  передбачити  тут  додатково  1 мільярд,  розписати його. Тільки я не знаю, де його брати, чесно кажучи.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 170.

 

     Депутат Парасунько. Він спеціаліст. Від комітету виступає.

 

     ПАРАСУНЬКО М.В.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку  села  (Могилів-Подільський  виборчий  округ, Вінницька  область).  Дякую,  Олександре  Олександровичу.  Шановні народні депутати!  Iгор  Олександрович  нам  сказав  чітко,  що  1 мільярд   700   мільйонів   гривень  закладено  до  бюджетів  усіх організацій,  які мають закуповувати продовольство.  Верховна Рада повинна  сьогодні  записати,  скільки  з  цієї суми піде на зерно, скільки  на  соняшник,  скільки  на  олію.  А  гроші   є   в   цих організаціях.  Чому має Міністерство оборони закуповувати картоплю на  тендерних  умовах  у  Польщі  чи  завозити,  розумієте,   інші продукти?  То що ж, ми 1 мільярд 700 мільйонів не можемо записати? Це ж наші державні гроші! I я вношу таку пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Послухайте  уважно!  Пропозиція  Михайла  Васильовича зводиться  до  того,  щоб  ми  записали  додаткову норму,  за якою витрати   бюджетних   організацій,   передбачені   на    придбання продовольства, мається на увазі Міністерство оборони і так далі... Хвилиночку!

 

     МIТЮКОВ I.О.    Освіта,    охорона    здоров'я,     соціальне забезпечення...

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку!  1  мільярд  750 мільйонів,  точніше, половину цих коштів...

 

     МIТЮКОВ I.О. Ні, 1 мільярд 750 мільйонів.

 

     ГОЛОВА. Так ось,  із них мільярд гривень не просто, як сказав Михайло   Васильович,   передбачити,   а   щоб   вони  були  через Міністерство  агропромислового  комплексу  реалізовані  в  першому кварталі.   Тоді   є   надія   на   те,  що  працюватиме  механізм держзамовлення.

 

     Адже іншого  механізму  просто  немає.  Бо  1   мільярд   750 мільйонів,  про  які  сказав  Ігор  Олександрович,  це добре.  Але давайте подивимося,  яким був цього року рівень виконання  бюджету по  цих  структурах.  І  ми побачимо,  що витрати на продовольство записуються,  проте в багатьох випадках населення  і  господарства просто  безплатно віддають продукти харчування,  бо знають,  що ні солдати,  ні хворі в лікарні не повинні голодувати.  І щоб там  не було, а їм треба дати поїсти.

 

     Якщо ми  зможемо створити такий механізм,  щоб сконцентрувати ці кошти, нехай вони в них рахуються у видатковій частині, але щоб ці кошти все-таки протягом першого кварталу надходили до виробника сільгосппродукції,  тоді це  можна  буде...  (Шум  у  залі).  Одну хвилину!  Депутат  Даниленко  пропонує  механізм  вирішення  цього питання.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Шановні народні депутати,  колеги мої! Справа ось у чому.  Ми декілька днів вовтузимося з питанням, яке порушили я і депутат Ямковий.  У нас є державний резерв,  який доходить  до кожного   товаровиробника,   у   чому   й  суть  його,  Олександре Олександровичу.  Не закуповувати де завгодно, а сьогодні направити з  резерву.  Бо немає в банках кредитів,  немає фінансів для того, щоб селяни могли підготуватися до весни.  Через резерв,  через цей механізм  відпадає  20  відсотків ПДВ,  і ми доходимо до бюджетної сфери.  Це те, про що сказав шановний Петро Кузьмич Германчук. Оце той механізм, який ми маємо сьогодні впровадити. І оцей мільярд ми маємо там записати.

 

     А ви,  Петре Кузьмичу,  пропонували,  щоб купували  продукцію посередники. А ми платимо за товаровиробника.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ще раз пропонується така схема.  Відомства, які мають у видатковій  частині  бюджету  кошти  на  продовольство,  повинні протягом   першого   кварталу  направити  їх  держкомрезерву,  щоб викупити в нього продукцію,  а держкомрезерв повинен направити  ці кошти   як   замовлення   для   своїх  потреб  через  Міністерство агропромислового комплексу.  Тільки в такий спосіб можна запустити в оборот ці кошти.

 

     Іншого механізму   просто   немає,  бо  це  ті  ресурси,  які передбачені в  бюджеті.  Все  інше,  чи  поіменно  голосувати,  чи непоіменно, - це все буде з повітря.

 

     Я прошу  доручити  нашому комітетові разом з урядом розробити пропозиції,  з  тим  щоб  у  першому  кварталі  цю  операцію  було проведено,  бо  інакше  не буде механізму кредитування посівної та інших сільгоспробіт.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.  Прошу підтримати,  будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ми утворюємо одного великого посередника.

 

     ГОЛОВА. То  це ж не той посередник,  який собі в кишеню бере, це ж Держкомрезерв.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Де  школа  буде   купувати   чи   лікарня?!   У Держкомрезерву?

 

     "За" - 220.

 

     ГОЛОВА. Будь   ласка.   Ігоре  Олександровичу,  не  говоріть, коли...

 

     МІТЮКОВ І.О.  Уявіть собі цей  механізм!  Єдина  структура  в державі, через яку перекачуються кошти...

 

     ГОЛОВА. Та це ж прекрасно!

 

     МІТЮКОВ І.О. Та нічого хорошого в цьому нема!

 

     ГОЛОВА. Порівняно з тим, що є.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Уявіть собі,  що дитячий садок,  лікарня, школа повинні будуть їхати в Київ отримувати дозвіл на  те,  щоб  купити відро картоплі.

 

     ГОЛОВА. Ігоре    Олександровичу,   якщо   буде   інакше,   то сільгоспвиробник все одно муситиме працювати, але зробить він це з іншим посередником. А той йому скаже: давай три кілограми зерна за один кілограм солярки.  І цей селянин,  ще нічого не зібравши, вже закладе ці кілограми.  Тут держава матиме вигоду, а там наживеться посередник.

 

     Депутат Ямковий, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  І якийсь чиновник буде ділити ці кошти?  Ну  що ви, як можна так? (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Увага! Увага! Депутат Ямковий говорить.

 

     ЯМКОВИЙ І.О.  Шановні народні депутати, ми прийняли Закон про державний матеріальний резерв. Ми зараз у цьому хаосі на державний резерв  покладаємо  великі  завдання,  які законом не передбачені. Тому у мене є прості пропозиції.

 

     Перше. Пам'ятаєте,  що стосовно заборгованості по  заробітній платі  ми  розписали  ці  суми по соціальних сферах - скільки кому повинні погасити.  Аналогічно треба розписати по армії,  по МВС, у тому  числі  на закупівлю продовольства для цих відомств,  а також закладів освіти і охорони здоров'я.

 

     І друге.  Є  в  нас  стаття  про  наповнення  фонду  розвитку паливно-енергетичного комплексу - 254 мільйони. Їх можна направити в державний резерв для закупівлі паливно-енергетичних  ресурсів  і зерна,   щоб   потім   забезпечити  сільське  господарство.  А  по держрезерву додати (там  далі  буде  стаття)  на  закупівлю  і  на випуск,  бо,  скажімо, взимку і восени можна закуповувати м'ясо, а відпускати його для армії пізніше.  А  паливноенергетичні  ресурси купувати влітку,  а восени відпускати. Тобто спочатку видається, а потім повертається в бюджет.  Тільки це має робитися з урахуванням кредитів  Національно  банку.  Краще  емісійні  гроші  передати на закупівлю цукру, ніж на те, що ми робили. Я про це вже говорив.

 

     ГОЛОВА. Ще раз пропонується така  схема,  яка,  до  речі,  не суперечить  тому,  що  говорив Іван Олексійович.  Відомства,  яким передбачено бюджетні кошти на закупівлю продовольства,  в  першому кварталі  повинні передати ці кошти Держкомрезерву,  а той повинен укласти контракти з агропромисловим комплексом на закупівлю цих же продуктів   собі  в  резерв  у  необхідних  обсягах  і  тим  самим профінансувати  або  прокредитувати  агропромисловий  комплекс,  і зокрема на весняні польові роботи. Іншої схеми просто немає.

 

     Процедуру й обсяги передбачено там загальні,  про що говорили Даниленко та інші депутати. Але механізм повинен запропонувати наш комітет разом з урядом. Це не буде емісією.

 

     Я ставлю на голосування ще раз цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 265. Рішення прийнято.

 

     Прошу проголосувати  в  цілому  розділ  з  урахуванням  цього уточнення. Будь ласка. Йде голосування.

 

     "За" - 228. Рішення прийнято.

 

     І була ще пропозиція депутата Павловського, яку роздано вам у письмовому  вигляді.  Зміст  її  в тому,  щоб додати таку позицію: заборонити підприємствам,  установам і організаціям незалежно  від форм   власності  використовувати  бюджетні  кошти  для  придбання обладнання,  техніки та товарів імпортного  виробництва,  а  також використання послуг іноземних підприємств,  установ і організацій, якщо  такі   ж   товари   виробляються   або   послуги   надаються підприємствами України. Немає заперечень?

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Такі рішення вже приймалися Кабінетом Міністрів.

 

     ГОЛОВА. Тим більше. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 245. Рішення прийнято.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Результативність  їх  нульова.  І це суперечить нашим зобов'язанням.

 

     "За" - 245. Рішення прийнято.

 

     Шановні народні   депутати,   це   суперечить   ряду    наших міжнародних зобов'язань.  Ви повинні про це знати (Шум у залі).  Я вас просто інформую.  Мова йде не про організації,  яких деякі  не люблять,  а наприклад, про Угоду про партнерство і співробітництво з  Європейським  Союзом,  де  це  чітко  визначено.  І  цю   угоду ратифіковано   Верховною   Радою.   Нам   треба,  я  думаю,  більш прогресивно дивитися на такі речі.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку. Ігоре Олександровичу, заспокойтеся.

 

     Справа в тому, що ті угоди, які ратифіковані Верховною Радою, діють  і  не  порушуються.  І  навіть  якщо  ця  норма  входить  у суперечність з прийнятим тільки що Верховною  Радою  рішенням,  то виконується міжнародна угода.  Тому,  будь ласка, не треба з цього приводу особливо розпалювати пристрасті.

 

     Шановні колеги,  я вас дуже прошу зробити перерву  тільки  на одну годину.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію: перерву на годину. Будь ласка.

 

     "За" - 188.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 192.

 

     Тоді я ставлю на голосування  пропозицію  закінчити  сьогодні розгляд  у другому читанні цього документа,  щоб завтра можна було прийняти його остаточно.

 

     "За" - 198. Рішення прийнято.

 

     Перерва до 16 години.

 

 

 92