Стенограма пленарного засідання

24 грудня 1997

 

ЗАСIДАННЯ СIМДЕСЯТ СЬОМЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и. 24 г р у д н я 1997 р о к у.

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго   ранку,   шановні   депутати,   члени   Кабінету Міністрів, гості Верховної Ради, журналісти, шановні радіослухачі!

 

     Прошу депутатів пришвидшити підготовку до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалося 329   народних   депутатів.   Ранкове   засідання оголошується відкритим.

 

     Надійшли такі депутатські запити.

 

     Микола Васильович  Чумак  звертається  до  Голови  Верховної Ради стосовно ситуації, що склалася з виплатою пенсій, заробітної плати, та доцільності  запрошення  Президента  дати  інформацію  Верховній  Раді України про стан виконання  Конституції  в  Україні.  Таке  запрошення Президентові  я  надіслав  на основі рішення Верховної Ради.  Про це я вчора інформував.

 

     Павло Михайлович Мовчан звертається до Прем'єр-міністра України у зв'язку з тим, що немає відповіді на звернення щодо Постанови Кабінету Міністрів України за номером  1218  від  5  листопада  1997  року  про прискорення   приватизації   хлібоприймальних   та  хлібозаготівельних підприємств,  якою  передбачено  приватизацію  орендного  підприємства "Київмлин".

 

     Станіслав Миколайович  Ніколаєнко звертається до Прем'єр-міністра України у зв'язку із затримкою виплати зарплати працівникам  культури, освіти і медицини в Нижньосірогозькому,  Iванівському, Генічеському та інших районах Херсонської області.

 

     Валентин Михайлович Недригайло  звертається  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  погашення  заборгованості  за зерно,  здане державі господарствами  Новоазовського  і  Тельманівського  районів  Донецької області в 1994 році.

 

     Ніна Iванівна  Карпачова звертається до міністра оборони стосовно ситуації,  що  склалась  у  військовій  частині  А-0944  у  зв'язку  з невиплатою з жовтня 1996 року зарплати військовослужбовцям.

 

     Група депутатів  (Омельченко,  Єрмак,  Петренко)  звертається  до виконуючого   обов'язки   Генерального    прокурора    України    щодо неправомірної   передачі   окремих   будівель   і   земельної  ділянки санаторнокурортного комплексу "Форос" у власність приватній фірмі.

 

     Група депутатів (Рудик,  Соболєв та інші  -  всього  31  депутат) звертається  до  виконуючого  обов'язки Генерального прокурора України стосовно  порушень  чинного  законодавства  під  час  розгляду  справи колишнього   народного   депутата   Сичова.  Пам'ятаєте,  ідеться  про полковника Служби безпеки,  затримка якого була визнана незаконною, та все ж при тому було порушено Конституцію.

 

     Група депутатів   (Карпачова   та  інші  -  всього  6  депутатів) звертається до виконуючого обов'язки  Генерального  прокурора  України стосовно   правомірності   передачі  приватній  фірмі  "Акар"  частини санаторно-курортного  комплексу  "Форос"  та   звільнення   з   посади генерального   директора   цього   комплексу.  Як  бачите,  цей  запит перегукується  із  запитом  групи  депутатів   -   Петренка,   Єрмака, Омельченка.  Я  гадаю,  що  прокуратура  має  розібратися по суті цієї справи.

 

     Група депутатів  (Омельченко,  Єрмак,  Петренко)  звертається  до голови    Конституційного    Суду    стосовно    невиконання   суддями Конституційного Суду вимог Закону про боротьбу з корупцією.

 

     Григорій Миколайович  Недвига  звертається  до   Прем'єр-міністра України  Валерія  Павловича  Пустовойтенка  стосовно  заборгованості з виплати заробітної плати працівникам воєнізованої і пожежної  охорони, а також технічному персоналу військової частини А-2783 у Калинівському районі Вінницької області.

 

     Усі ці запити оформлені відповідно до вимог Регламенту. Проблеми, відображені в них,  важливі, турбота депутатів обгрунтована. Так само, як і запит  голові  Державної  податкової  адміністрації  Азарову  від депутатів   Чурути,   Iоффе,  Стешенка,  Кризського  щодо  інтенсивної експлуатації у засобах масової інформації теми про надмірні,  до  того ж,  мовляв, сумнівного походження доходи окремих народних депутатів та лідерів політичних партій.  Тому депутати звертаються  з  пропозицією, щоб   Державна   податкова   адміністрація   перевірила  достовірність декларацій,  поданих лідерами політичних партій,  виборчих  блоків,  а також  перших осіб у списках кандидатів народних депутатів від партій, блоків до Центральної виборчої комісії та податкової адміністрації  за місцем  проживання.  I,  очевидно,  щоб податкова адміністрація надала дані  щодо  заробітної  плати   представників   уряду,   Адміністрації Президента,  керівників політичних організацій, працівників податкової адміністрації,  органів внутрішніх справ, Служби безпеки. Треба надати повну інформацію для громадян України.

 

     Ці пропозиції  цілком  обгрунтовані  та  оформлені  відповідно до Регламенту.  Ставлю на  голосування  пропозицію  про  направлення  цих запитів адресатам.

 

     "За" - 214. Прийнято.

 

     ________________________

 

     Зважаючи на насиченість сьогоднішнього порядку денного,  депутати пропонували відразу розпочати розгляд питань,  без  розминки.  Маю  на увазі,  що встигнуть виступити лише три депутати,  а втратять час усі. Прошу підтримати таку пропозицію.

 

     Голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 152. Не прийнято.

 

     Можна і так  вирішити.  Будь  ласка,  запишіться,  хто  хотів  би висловитися. Маємо 15 хвилин часу. Висвітліть список.

 

     Будь ласка, депутате Недвига.

 

     НЕДВИГА Г.М.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці  (Козятинський  виборчий  округ, Вінницька   область).   Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні народні депутати!  Дозвольте звернути увагу міністра оборони  на  стан справ у залізничних військах України. А перед цим нагадаю про ту роль, яку вони відіграли в житті нашої держави  у  післявоєнний  час.  Після закінчення війни залізничні війська найактивніше використовувалися для відбудови  зруйнованого  війною  народного  господарства,   насамперед залізничних об'єктів.  Від 1945 до 1991 року в Україні ними прокладено 4 тисячі 272 кілометри нових залізничних  колій  різного  призначення, нових  залізничних  ліній  -  244  кілометри.  Паралельно  з розвитком залізниць залізничні війська здійснювали будівництво  житла,  об'єктів соціально-побутового призначення,  трамвайних шляхів.  Після аварії на ЧАЕС війська  одержали  наказ  побудувати  нову  залізничну  колію  до атомної  електростанції  з  виконанням станційного розвитку.  Протягом неповних двох років за складних умов було введено в дію  53  кілометри залізничного шляху до ЧАЕС.

 

     Однак після   підпорядкування   залізничних   військ   1991  року Міністерству оборони України чомусь вирішено навчати війська  будувати й  відновлювати  шляхи  залізничного  сполучення  тільки  у навчальних класах та на стройових  плацах.  Це  абсурд.  Від  1992  року  війська побудували   один-єдиний   тимчасовий  залізничний  міст  на  перегоні ПирогівкаНовгород-Сіверський та й то із запізненням на  4  місяці  від встановленого   терміну.  Обсяг  робіт  становить  лише  якусь  частку відсотка можливостей залізничних  військ.  Водночас  затрати  на  їхнє утримання  практично  залишилися попередні.  Таке становище - наслідок небажання  керівництва  залізничними  військами  і   конкретно   їхнім начальником     генерал-лейтенантом     Валентином     Володимировичем Михайличенком провадити справу належним чином. Генерал з 1992 року всі свої  зусилля  зосередив  на  вигідніших  справах,  ніж будівництво та утримання залізничних шляхів України.

 

     На початку  1993  року   він   передав   в   оренду   комерційним організаціям,  а  згодом і зовсім віддав аж ніяк не без власної вигоди територію з усіма спорудами  наплавного  залізничного  мосту  в  місті Виноградові   Закарпатської   області.   Протягом  5  років  здавалися сумнозвісному "Градобанку" сховища військової частини А-0547  у  місті Києві  без  оформлення  будь-яких  документів.  Більша  частина сховищ військової  частини  А0154  на  станції   Київ-Московський   5   років використовується комерційними структурами без відповідних документів.

 

     У військовій частині А-0547 в місті Києві 4- 5 комерційних  фірм  неподільно  володіють  службовими   приміщеннями. Справа дійшла до того, що в місті Чернігові військова частина А-3351 в центральній частині міста передала комерсантам солдатську  казарму  на 300  чоловік із відчуженням території.  Солдати (а це українські діти) залишилися практично викинутими і розміщені абияк.

 

     ГОЛОВА. Григорію Миколайовичу!  Будь  ласка,  оформте  цю  справу запитом. Суть її зрозуміла. Подасте - потім оформимо її як слід.

 

     НЕДВИГА Г.М. Гаразд. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Тодоров.

 

     ТОДОРОВ Є.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики (Бердянський

        міський виборчий   округ,   Запорізька   область).   Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемые коллеги!  Сегодня либо в ближайшие дни   нам   предстоит   в   окончательном  варианте  принять  Закон  о Государственном бюджете Украины на 1998 год.  Разрешите в связи с этим обратить внимание на следующие обстоятельства.

 

     Первое. Нашим людям,  тем,  естественно, кто трудится, наплевать, где будет покупать деньги правительство для покрытия дефицита бюджета: на внутреннем рынке или на внешнем.  Им важно, чтобы правительство для покрытия дефицита не брало у них деньги даром,  следовательно, вовремя выплачивало им заработную плату.  И притом, чтобы не включало печатный станок - не выбрасывало на рынок ничем не обеспеченную денежную массу, что   ведет  к  резкому  повышению  цен,  и  как  следствие,  -  к  их обесцениванию, то есть инфляции.

 

     Поэтому в бюджете на 1998 год следует предусмотреть  обслуживание внешнего  и  внутреннего  долгов  с отсрочкой на год.  Надо именно так договориться  с  кредиторами.  Это   даст   возможность   своевременно выплачивать зарплату.  А за год разобраться,  кто задолжал,  заставить должников расплатиться. Вторую часть долга погасить за счет увеличения валового  внутреннего  продукта,  который  необходимо будет увеличить, стимулируя отечественного производителя.

 

     Второе. У  нас  полстраны  -  акционеры,  имеют  на  руках  акции действующих предприятий. И вы думаете, что они получают дивиденды? Как бы не так!

 

     Предлагаю в бюджете заложить хотя бы маленький процент прибыли на оплату  дивидендов и не пускать всю прибыль на развитие "производства" (так теперь называется шулерство с ценными бумагами).

 

     Третье. Нецелевое   расходование   резервного   фонда    Кабинета Министров Украины.  Речь идет о людях, пострадавших от стихии. К чести Премьер-министра,  по его поручению после  моего  запроса  нашли  один миллион  гривень  нецелевого  расходования бюджетных средств только по моему округу.  И что же? Никаких мер, никого даже не выгнали с работы. Я   уже  не  говорю  о  привлечении  к  уголовной  ответственности  за злоупотребление служебным положением.

 

     Подтопление -  общая  беда  всей  Запорожской  области.  Если  не принять  экстренных мер,  не затратить небольшие еще на сегодня деньги (например,  по Бердянску - тот же миллион,  который использовали не по целевому   назначению),   то  через  два-три  года  подтопленные  дома развалятся,  и тогда только по Бердянску нужно будет для строительства жилья затратить свыше ста миллионов долларов США. А где их взять?

 

     Просим Президента  принять  запорожскую  депутацию  с тем,  чтобы глава государства  принял  меры  к  нерадивым  руководителям  и  помог изыскать средства для строительства ливневых стоков.

 

     И последнее.  Живая природа Украины,  ее заповедный фонд - основа экономического богатства и духовности народа.  Если мы сумеем  сберечь остатки живой природы, то Украина будет здоровее.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, вкладайтеся в час.

 

     Депутате Ямковий, прошу.

 

     ЯМКОВИЙ І.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (Тростянецький виборчий  округ,  Вінницька  область).  Шановні народні депутати!  Дозвольте зачитати лист чорнобильців міста Ладижина Голові Верховної Ради Морозу,  голові Комітету Верховної Ради з питань Чорнобильської     катастрофи    Яценку,    Прем'єрміністру    України Пустовойтенку.

 

     "Лист-звернення.

 

     Велике горе і біду  принесла  аварія  на  Чорнобильській  АЕС  26 квітня  1986 року.  Ця катастрофа завдала великих матеріальних збитків Україні,  її народу,  забрала і продовжує забирати найдорожче -  життя людей - ліквідаторів і потерпілих.

 

     Вахту за вахтою були направлені 30 квітня 1986 року працівники Ладижинської  ДРЕС,  міліції,  заводу  силікатної цегли - всього 74 чоловіка. Люди відпрацювали від однієї до п'яти вахт у зоні.  Усіх евакуювали, а ми працювали, до реактора підвозили обіди, вантажі.  Працювали цілодобово,  без змін,  без вихідних,  без засобів проти радіації по 22 години на добу.

 

     Ладижин належить до IV зони.  У ньому проживає 212 чоловік  -  це ліквідатори   і  відселені  з  Прип'яті  люди  з  хворими  дітьми.  10 чоловік-ліквідаторів померли в Ладижині у віці від 30 до 50  років.  Є важкохворі,  прикуті  до  ліжка інваліди Чорнобиля.  А ліквідатор 1986 року Галагович 4 липня 1996 року народила сина без правої кисті  руки. Працюючи в зоні, ми все робили вручну, не думали ні про пільги, ні про славу,  ні про якісь нагороди,  ні про пенсії.  Подали руку допомоги у важкий час Україні та її народові, ризикуючи своїм життям і здоров'ям, робили все можливе і неможливе,  аби заглушити цей  реактор,  а  зараз залишилися наодинці зі своїми хворобами, бідами, забуті державою та її керівниками.

 

     У ліквідаторів 1986-1987 років ІІ категорії пенсія  становить  52 гривні на місяць (саме гривні, а не тисячі, як дехто говорить, і як це є  у  декого),  тоді  як  тільки  на  харчування  ліквідаторам  згідно фізіологічних норм потрібно 120 гривень! Звертаємося до всіх депутатів Верховної Ради з проханням проголосувати за доповнення  до  пенсійного закону щодо зняття обмежень нарахування пенсії для ліквідаторів аварії на ЧАЕС.  Пенсія має бути нарахована на заробітну плату в  зоні  та  з урахуванням   стажу   ліквідаторів.  Звертаємося  до  всіх  керівників України, міністрів, депутатів, усіх, від кого це залежить, з проханням повернути нам,  ліквідаторам,  наші пенсії,  визначені у 1991 році,  - коли максимальна пенсія на Україні становила  120  карбованців,  то  у ліквідаторів  вона  була  286-340  карбованців.  У нашій країні багато небезпечних об'єктів, і, не приведи Боже, якого горя, то чи знайдуться прості робочі люди, які погодяться нас рятувати?!

 

     Просимо депутата Янка зачитати цього листа.

 

     З повагою  до  всіх  депутатів  і  всіх  присутніх  на пленарному засіданні Верховної Ради України".

 

     Є підписи людей. Це я оформив як депутатський запит.

 

     ГОЛОВА. Добре,  подавайте  як  запит,  Іване   Олексійовичу.   Ми розглянемо це питання і дамо відповідь.

 

     Депутат Дроботов.

 

     ДРОБОТОВ А.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань економічної політики та управління  народним  господарством  (Сакський виборчий округ, Автономна Республіка Крим). Фракция Социалистической и Селянской партий Украины.  Александр Александрович,  более месяца тому назад    было    внесено   предложение,   чтобы   министр   энергетики проинформировал население Украины  о  том,  как  будут  обеспечиваться электроэнергией сельские регионы.  К сожалению, месяц прошел, а мы так и не услышали министра энергетики.

 

     Поэтому я,  используя предоставленное мне слово,  еще раз обращаю внимание 244 депутатов, избранных от сельских регионов. По сравнению с уровнем 1994 года,  потребление электроэнергии на Украине  сократилось на 40 процентов. Если учесть, что сократился об ем производства, то, в принципе, режим обеспечения электроэнергией государства достаточен.

 

     Сельские регионы потребляют всего 3 процента  электроэнергии!  Но каждый из нас знает,  что в основном именно за счет сельских регионов, которые   отключаются   на   10-12   часов,    восполняется    дефицит электроэнергии для городов.  Кроме того, в ходе предвыборной кампании, которая развернулась сегодня, лица, имеющие еще доступ к распределению электроэнергии,  используют  это  и перераспределяют электроэнергию на свои избирательные участки.

 

     У меня  есть  обращение  жителей  поселка   Червоный   Автономной Республики  Крым  к  Президенту  в  связи  с ситуацией,  сложившейся с обеспечением электроэнергией.  Если другие  регионы  на  60  процентов обеспечены  электроэнергией,  то  Крым  и  того  меньше - где-то до 40 процентов.

 

     Прошу, Александр  Александрович,  всетаки  пригласить   министра, чтобы  он  дал  информацию,  как будут обеспечиваться сельские регионы электроэнергией,  а  также  дать   протокольное   поручение   Кабинету Министров  Украины  рассмотреть  данный  вопрос  и выработать механизм контроля с тем,  чтобы  электроэнергия  подавалась  всем  регионам  на равных  условиях.  Дело  доходит  уже  до  того,  что  глава  районной администрации распределяет электроэнергию куму,  свату,  тому, кто его кормит,   а   тот,   кто   ему   не  улыбается,  остается  вообще  без электроэнергии.

 

     ГОЛОВА. Анатолію Івановичу,  дякую.  Звертаюся  до  Секретаріату: підготуйте листа до міністра енергетики Шеберстова і я його сьогодні ж підпишу. Будь ласка, депутате Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з  питань економічної  політики та управління народним господарством (Роменський виборчий округ,  Сумська область).  Уважаемые депутаты!  Обращаю  ваше внимание,  что  мы приняли решение проект бюджета рассматривать только после     утверждения     программы     правительства     и      плана социально-экономического   развития   на   1998  год,  а  также  после установления минимальных уровней заработной платы и пенсии,  как  того требует Конституция.

 

     Это наше  предложение  было  вами  поддержано  и  такая процедура принятия бюджета была проголосована.  Однако  в  результате  очередных махинаций  в  этом  зале  бюджет  навязывается  без принятия программы правительства и плана социально-экономического развития,  без  решения социальных проблем.

 

     Предложенный проект  бюджета  не соответствует Конституции,  тому минимальному жизненному уровню, который предусмотрен в ней для каждого гражданина Украины.

 

     Мы с Наталией Михайловной Витренко внесли проект постановления, и я прошу Александра Александровича  перед  рассмотрением  бюджета  дать возможность  Наталии  Михайловне  Витренко  выступить  с  обоснованием проекта  постановления  и   изменить   процедуру   принятия   бюджета. Необходимо  сделать  все  необходимое,  чтобы  бюджет  основывался  на конкретных программах,  на конкретных планах  социально-экономического развития.  Иначе, как показало вчерашнее вечернее заседание, политика, проводимая Президентом  и  Верховным  Советом,  неизбежно  приведут  к катастрофе.

 

     Поэтому, Александр   Александрович,   прошу   вас,   не   нарушая процедуру, дать возможность обосновать наше предложение.

 

     Александр Александрович,  мы обращались  к  депутатам  Верховного Совета  и  к  вам  лично  с тем,  что председатель Сумского областного совета и глава обладминистрации Анатолий Епифанов,  обманув  депутатов областного совета,  нарушив Конституцию и законы, до сих пор совмещает обе должности.

 

     Мы сделали запрос,  вы также повлияли на  то,  чтобы  исполняющий обязанности Генерального прокурора рассмотрел данный запрос. Однако ни Литвак,  ни областной прокурор Виктор Сухонос до сих пор точки над "і" не  поставили  и не предложили Анатолию Епифанову выполнить требования Конституции и размежевать полномочия.

 

     Сейчас под контролем Анатолия Епифанова формируются избирательные комиссии  всех  уровней.  Он  взял  под  контроль  весь  избирательный процесс.

 

     И последнее.  Еще раз хочу  публично  обратиться  к  Комитету  по вопросам  Регламента,  депутатской  этики  и  обеспечения деятельности депутатов с  требованием  рассмотреть  наше  предложение  о  грубейшем нарушении процедур со стороны Председателя Александра Мороза...

 

     ГОЛОВА. Депутате Ніколаєнко, будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти   (Іванівський   виборчий   округ, Херсонська  область).  Фракція  Соціалістичної  та  Селянської  партій України.   Шановний    Олександре    Олександровичу!    Сьогодні    ми розглядатимемо  бюджет.  Тому  я  звертаюся передусім до виборців,  до депутатів,   щоб   обов'язково    розглянути    питання    про    межу малозабезпеченості,  знайти  способи  фінансування  мінімальних пенсій згідно з проголосованими нами.  Інакше  прийняття  бюджету  нічого  не дасть.

 

     I ще  одне.  Нині  на  Херсонщині,  в  інших регіонах,  зокрема у Верхніх Сірогозах,  Нижньосірогозькому,  Новотроїцькому,  Генічеському районах сталося масове підтоплення населених пунктів. Ми зверталися до Міністерства екобезпеки.  На жаль,  воно  за  класифікації,  яка  нині затверджена,   вважає,   що  ці  населені  пункти  не  підпадають  під загальнодержавне  лихо.  Але  те,  що  майже  600  будинків  практично руйнується  в  цих  населених  пунктах,  аж ніяк не сприяє нормальному проживанню людей.  Я  подав  депутатський  запит  і  звернення.  Прошу доручити  Мінекобезпеки,  Кабінету  Міністрів розглянути дане питання. Цілком  підтримую  свого  колегу  по  фракції  Дроботова  в  тому,  що економити на трьох відсотках електроенергії для сільськогосподарського виробника недоречно.

 

     І ще  таке.  Олександре  Олександровичу,  до  мене  підійшов  від фракції Руху депутат Федорин.  У них сьогодні велике свято. Просили 20 секунд за рахунок мого часу  щось  сказати.  Там  депутат  Чорновіл  у букетах потопає.

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  що 20 секунд не вистачить,  бо вони вітатимуть Вячеслава Чорновола з 60-річчям.  Привітаймо просто так  і  зекономимо час.

 

     Вітаємо Вячеслава  Чорновола  із  днем народження,  зичимо добра, здоров'я й віку довгого (Оплески).

 

     Тепер про виступи, щодо яких треба приймати рішення.

 

     За пропозицією  депутата  Дроботова  підписано   буде   доручення міністрові.

 

     Щодо порядку  розгляду  бюджету,  про що сказав депутат Марченко. Він правильно каже,  але справа в  тому,  що  Конституція  визначає  і термін розгляду бюджету. В Конституції немає менш правильних або більш правильних норм.  Отож  треба  розглядати  проект  бюджету  до  нового фінансового року.

 

     Інші комітети  не  здійснили відповідної агітації серед депутатів щодо підтримки проектів мінімальної заробітної плати тощо.  Отож і  не змогли  переконати,  не змогли подолати вето Президента.  Він теж бере участь  у  цьому  процесі,  теж  відповідає  за  підготовку   належних документів, які мають кореспондуватися з Конституцією.

 

     Процедура розгляду  бюджету  визначена Регламентом - це процедура другого читання.  Буде на трибуні  міністр.  Іншої  пропозиції,  іншої схеми не передбачено Регламентом (Шум у залi).

 

     А що  ви  хочете,  щоб  я  вирішував  з  Єпіфановим?  Я підтримав направлення запиту з цього приводу.  Якби я не підтримав,  його  б  не направили,   ви  це  знаєте.  Стосовно  виборів.  Iдіть  попрацюйте  з Єпіфановим. Він же вас підтримував, то підтримуйте і його.

 

     ___________________________

 

     Розглядається проект Закону про  встановлення  величини  вартості межі  малозабезпеченості  та  розміру  мінімальної заробітної плати на 1998 рік.

 

     Слово має Валерій Миколайович  Терець.  Будь  ласка.  Прошу  дуже стисло, тут усе зрозуміло.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань соціальної політики та праці (Токмацький  виборчий  округ,  Запорізька область). Шановні виборці! Шановний Олександре Олександровичу! Шановні члени уряду!  Вчора на своєму засіданні Комітет  з  питань  соціальної політики  та  праці  розглянув  проект Закону України про встановлення величини  вартості  межі  малозабезпеченості  та  розміру  мінімальної заробітної плати на 1998 рік.

 

     Це невеликий закон,  який містить три статті. Практично до статей 1 та 2 пропозицій не надійшло,  а з пропозицією Кабінету Міністрів  до статті  3 комітет погодився і врахував її.  Матеріали вам роздано.  Ви також маєте висновок нашого юридичного  управління,  зокрема  стосовно запровадження  закону в дію.  Тут зазначається,  щоб не було колізій з частиною  п'ятою  статті  94  Конституції,  пропонується   статтею   4 визначити, що цей закон набирає чинності з 1 січня 1998 року.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.   Це   питання  обговорене.  Воно  внесене  на голосування до Верховної Ради.  Тому ставлю його на голосування.  Будь ласка.

 

     "За" - 199.

 

     Є інші думки?  Пропонується ще раз переголосувати, враховуючи те, що дане питання  обговорено  повністю  минулого  разу.  Було  ухвалене доручення   комітету  сформулювати  зауваження  Президента  у  вигляді єдиного тексту.  Так і зроблено. З останнім зауваженням депутата Терця про запровадження закону з 1 січня ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Дякую, сідайте.

 

     _________________________

 

     Розглядається Закон   України   про   внесення   змін  до  Закону Української  РСР  про  індексацію   грошових   доходів   населення   з пропозиціями Президента.

 

     Доповідає Наталія  Петрівна Штепа,  голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці. Будь ласка.

 

     ШТЕПА Н.П.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань  соціальної політики та праці (Сімферопольський виборчий округ, Автономна Республіка Крим).  У червні 1997 року Верховна Рада  України вдруге  не  подолала  вето  Президента  України  на  Закон України про внесення змін  до  Закону  Української  РСР  про  індексацію  грошових доходів населення.

 

     Ураховуючи, що  названий  закон  України  є  надзвичайно важливим законодавчим актом,  який за умов інфляції, різкого зниження життєвого рівня  населення  забезпечує  соціальний  захист  громадян,  Комітет з питань соціальної політики та  праці  просить  Верховну  Раду  України повернутися  до  розгляду  цього  питання і подолати відкладальне вето Президента на статті 2,  4, 5 закону, в якому Президент пропонує таке: використовувати  для  індексації  грошових  доходів  населення  індекс споживчих  цін  і  тарифів  на  товари  та  послуги   без   урахування житлово-комунальних  послуг;  установити  величину  порогу  індексації грошових  доходів  на  рівні  115  відсотків  проти   105   відсотків, визначених чинним законом.

 

     Комітет з  питань  соціальної  політики та праці просить поважних депутатів подолати вето Президента на дані статті.

 

     ГОЛОВА. Наталіє Петрівно, треба долати вето на всі зауваження, бо коли щось написати, то це змінить закон.

 

     ШТЕПА Н.П. Так, цілком долаємо вето.

 

     ГОЛОВА. Добре. Хто від уряду захищатиме позицію Президента?

 

     Слово надається   заступникові   міністра   праці  та  соціальної політики. Будь ласка.

 

     СОРОКІН А.П.,  заступник міністра праці  та  соціальної  політики України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Зважаючи  на  реальні  можливості  економіки,  прийнятий   25   квітня поточного  року  Закон України про внесення змін до Закону Української РСР  про  індексацію  грошових  доходів  населення  на  даному   етапі запровадити  неможливо.  Для  реалізації  цього  закону за попередніми розрахунками,  беручи до уваги також прогнозний індекс  інфляції  1998 року,  потрібно  додаткових  коштів  із  бюджету  в  сумі 2,3 мільярда гривень. Вишукати такі кошти в бюджеті на сьогодні нереально.

 

     Крім зазначених витрат на реалізацію законопроекту,  сам механізм індексації,  на  нашу думку,  має певні вади.  Статтею 4 законопроекту передбачено обчислення індексу споживчих цін з 1 січня 1997 року.  При цьому  законопроектом  не  передбачено  врахування  у доходах громадян попередньо проіндексованих сум.  Тому за кожної  наступної  індексації враховуватимуться  всі попередні індекси інфляцій з 1 січня 1997 року. Це  може  призвести  до  того,  що   сума   індексаційних   нарахувань перевищуватиме основний дохід.

 

     Відповідно до  статті  5  закону  індексуванню підлягають грошові доходи громадян, які майже на 11 відсотків перевищують середньомісячну заробітну  плату,  що  на  даний час склалася в народному господарстві України. Тому громадяни з високими доходами отримуватимуть більшу суму проіндексованих доходів, посилиться диспропорція між заробітною платою та доходами громадян.

 

     Крім цього,  законопроектом  не  враховуються  випадки,  коли  за рішенням  уряду  підвищуються  доходи громадян.  Здійснення індексації відповідно  до  прийнятого  народними  депутатами   законопроекту   за економічних   умов,   які   склалися,   призведе  до  збільшення  суми заборгованості із заробітної плати,  пенсій та соціальних  виплат.  Із застосуванням  величини  порогу індексації на рівні 105 відсотків така заборгованість значно зросте.

 

     Пропозиція Президента   застосовувати   індекс    інфляції    без урахування житловокомунальних послуг зумовлена тим, що малозабезпечені сім'ї вже отримують безготівкові житлові субсидії,  за допомогою  яких держава компенсує їм витрати на утримання житла.

 

     Пропонується також, щоб індексувалися грошові доходи населення із застосуванням середнього коефіцієнта 0,8,  диференційованого за рівнем доходів. Це дасть можливість зберегти співвідношення в оплаті праці та виплаті пенсій за віком залежно від трудового стажу. Це також створить умови  для підвищення купівельної спроможності найнезахищеніших верств населення.  З огляду на  викладене  пропонуємо  підтримати  пропозиції Президента до 2, 4 та 5 статей закону.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Анатолію Полікарповичу, ви обгрунтували пропозиції Президента. Сідайте, будь ласка. Дякую.

 

     Отже, маємо два варіанти:  або підтримати пропозиції  Президента, або  підтвердити попередню редакцію закону.  Зазначу,  що найсуттєвіше розходження позицій стосується  величини  порогу  індексації  грошових доходів.  Президент  вважає  за потрібне здійснювати індексацію,  якщо індекс споживчих цін перевищить 115 відсотків (парламент  установив  - 105  відсотків).  Ураховуючи,  що  на  думку  уряду рівень інфляції не перевищуватиме 12 відсотків,  це означає,  що,  по суті, індексація не здійснюватиметься.

 

     Парламент вважає,   що   зміна   вартості   прожиття   за  такого напруженого  періоду  потребує  відповідного  реагування   у   вигляді індексації доходів населення, заробітної плати і пенсій.

 

     Отож маємо   зробити   вибір:  або  ми  погоджуємося  на  те,  що індексація  не  здійснюватиметься,  або  робимо  так,  як  передбачено Конституцією,  тобто  індексація  здійснюється  залежно  від  реальної вартості прожиття людей.

 

     Спочатку ставлю на голосування пропозиції Президента. Голосуйте.

 

     "За" - 118.

 

     Пропозиції не підтримуються.

 

     Пояснюючи таке ставлення  депутатів  до  цієї  пропозиції,  треба сказати,  що це ставлення цілком випливає з Конституції - ми не можемо її порушувати.

 

     Тому ще раз ставлю на голосування попередній текст закону і прошу підтримати його трьомастами голосами. Будь ласка.

 

     "За" - 270.

 

     Одну хвилинку!  Я поставлю й поіменно,  але мушу пояснити ще раз. Частина депутатів каже:  "Якщо не підтримана пропозиція Президента, то залишається  попередній  текст".  Це  правда,  але  тоді  у Президента альтернатива:  або   підписувати,   дотримуючись   Конституції,   або, обстоюючи   свою   позицію,   не  підписувати  (таке  його  право  теж Конституцією передбачене).  Та коли ми в 300 голосів проголосуємо  цей документ,  він зобов'язаний підписати і оприлюднити закон. Тому є сенс у подоланні вето Президента.

 

     Ставлю на голосування ще раз у загальному режимі. Будь ласка.

 

     "За" - 279.

 

     Хто за те, щоб поіменно проголосувати?

 

     "За" - 220.

 

     Прошу проголосувати поіменно за підтвердження попереднього тексту закону. Будь ласка.

 

     "За" - 278.

 

     Будь ласка, висвітліть за фракціями.

 

     Комуністи - 68 із 69, "Конституційний центр" - 14 із 33, селяни і соціалісти - 29 із 30, МДГ - 22 із 24, "Єдність" - 23 із 24, "Реформи"

- 22 із 25, Аграрна партія України - 15 із 17, "Незалежні" - 17 із 17, Рух - 18 із  21,  "Соціально-ринковий  вибір"  -  15  із  17,  "Селяни України" (група) - 10 із 12, позафракційні - 25 із 28.

 

     Іншими словами,  заперечень у жодної фракції та групи немає,  всі розуміють,  що це треба робити.  Тоді за наполяганням  депутатів,  які щойно зайшли, ставлю ще раз на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 289.

 

     Кілька депутатів  висмикнули  свої картки (з монітора видно).  Це мужній вчинок перед виборами,  я добре розумію.  Як у тому єврейському анекдоті, пам'ятаєте: ви не думайте, що коли ходите, то не сидите!

 

     Так і тут,  схоже на те: думає, як піде до виборців, то скаже, що не був тоді на засіданні, не знав і таке інше.

 

     Елементарне питання:  через 5 відсотків здійснювати індексацію чи через 15?  Через 15, отже, не здійснювати індексацію. Якщо здійснювати і дотримувати Конституції, то через п'ять.

 

     Більше не голосуватимемо?

 

     Востаннє ставлю на голосування. Цей список висвітлюється. Прошу.

 

     "За" - 305. Дякую. Прийнято.

 

     Прошу не трактувати це як порушення Регламенту.  Було роз'яснення порядку подолання вето.

 

     Висвітліть за   фракціями  й  групами.  Комуністи  -  69  із  69, "Конституційний центр" - 25 із 35, селяни і соціалісти - 30 із 31, МДГ

- 24 із 27, "Єдність" - 25 із 26, "Реформи" - 18 із 20, Аграрна партія

- 21 із 22,  "Незалежні" - 19 із 19,  Рух -  22  із  23,  "Соцринковий вибір" - 16 із 17, "Селяни" - 10 із 11, позафракційні - 25 із 28.

 

     __________________________

 

     На трибуні  Михайло  Антонович  Павловський  -  заступник  голови Лічильної комісії.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  заступник голови Лічильної  комісії  Верховної Ради   України  (Центральний  виборчий  округ,  Хмельницька  область). Дозвольте оголосити підсумки таємного голосування  по  виборах  суддів Верховного  Суду  України.  До  бюлетеня  для  таємного голосування по виборах суддів  Верховного  Суду  України  були  внесені  кандидатури: Володимира  Петровича Садовенка,  Павла Олександровича Самелюка,  Юрія Леонідовича  Сеніна,   Івана   Богдановича   Шицького.   На   підставі результатів таємного голосування Лічильна комісія встановила: загальна кількість народних депутатів України, обраних на час проведення сесії,

- 414; кількість народних депутатів України, повноваження яких визнані Верховною Радою,  - 414;  кількість народних  депутатів  України,  які одержали бюлетені для таємного голосування,  - 303; кількість народних депутатів України, які взяли участь у голосуванні, - 282.

 

     Результати голосування:

 

     Садовенко Володимир Петрович: 269 - "за", 13 - "проти";

 

     Самелюк Павло Олександрович: 268 - "за", 14 - "проти";

 

     Сенін Юрій Леонідович: 262 - "за", 20 - "проти";

 

     Шицький Іван Богданович: 266 - "за", 16 - "проти".

 

     Відповідно до пункту двадцять сьомого частини  першої  статті  85 Конституції  України  та статті 9 Закону України про статус суддів,  а також глав 3.7, 5.2 Регламенту Верховної Ради України Лічильна комісія ухвалила вважати обраними суддями Верховного Суду України безстроково:

 

     Володимира Петровича  Садовенка,  Павла  Олександровича Самелюка, Юрія Леонідовича Сеніна, Івана Богдановича Шицького.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Михайле Антоновичу.  Дозвольте від вашого імені привітати   обраних   на   посади   членів  Верховного  Суду  України, Арбітражного суду України  й  арбітражного  суду  однієї  з  областей, побажати  їм  успіхів  у  роботі,  здоров'я  і  безумовного дотримання законів під час своєї діяльності.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  І протокол про підсумки таємного голосування  з виборів суддів арбітражних судів України.

 

     До бюлетеня   для   таємного   голосування   по   виборах  суддів арбітражних  судів  України  були  внесені  кандидатури:   Житомирська область   -   Володимира  Миколайовича  Бобровича,  заступника  голови Арбітражного суду; місто Київ - Бориса Валентиновича Отрюха; Черкаська область - Валерія Вікторовича Єфіменка і Ніну Михайлівну Курченко.

 

     На підставі  результатів  таємного  голосування  Лічильна комісія встановила:  загальна кількість народних депутатів України, обраних на час  проведення  сесії,  - 414;  кількість народних депутатів України, повноваження яких визнані Верховною Радою України,  -  414;  кількість народних   депутатів  України,  які  одержали  бюлетені  для  таємного голосування,  - 303;  кількість народних депутатів України,  які взяли участь у голосуванні, - 287.

 

     Результати голосування такі. Володимир Миколайович Бобрович: "за"

- 273, "проти" - 14;

 

     Борис Валентинович Отрюх: "за" - 273, "проти" - 14;

 

     Валерій Вікторович Єфіменко: "за" - 273, "проти" - 14;

 

     Ніна Михайлівна Курченко: "за" - 218, "проти" - 69.

 

     Відповідно до пункту 27 частини 1 статті 85 Конституції  України,  статті 9 Закону України про статус суддів та статті 29 Закону України про судоустрій України,  а також глав 3.7  та 5.2  Регламенту  Верховної  Ради  України  Лічильна  комісія  ухвалила вважати  обраними  суддями  арбітражних  судів  України   безстроково: Володимира  Миколайовича  Бобровича  - заступником голови Арбітражного суду  Житомирської  області;  Бориса  Валентиновича  Отрюха  -  суддею Арбітражного  суду міста Києва;  Валерія Вікторовича Єфіменка - суддею Арбітражного суду Черкаської області.

 

     І вважати необраною суддею Арбітражного суду  Черкаської  області Ніну Михайлівну Курченко.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Беремо  до  уваги  інформацію  Лічильної комісії.  Обрані судді можуть розпочати виконання своїх обов'язків. Також вітаємо і цих суддів та зичимо успішної роботи.

 

     -----------

 

     Розглядається проект  Закону України про Державний бюджет України на 1998 рік.

 

     Шановні депутати,  вам  роздано  порівняльну  таблицю.  Попередню інформацію  про зміст матеріалів,  які ви одержали,  зробить Володимир Семенович Пустовойтовський.

 

     Будь ласка,  Володимире  Семеновичу,  розкажіть,  які   ставилися вимоги та що змогли зробити комітет і Кабінет Міністрів. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,   виконуючий   обов'язки  голови  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Первомайський виборчий округ, Харківська  область).  Спасибо.  Уважаемые  коллеги!  Уважаемые  члены правительства! Уважаемый Председатель!

 

     Как вы знаете, после принятия Верховным Советом 4 декабря выводов бюджетного   комитета  на  основании  заключений  других  комитетов  и замечаний депутатов правительство доработало проект бюджета.

 

     В результате была изменена сумма дефицита бюджета практически  на 1   миллиард  гривень.  Правительство  изыскало  дополнительную  сумму благодаря статистическим показателям:  выявлено превышение показателей доходов по налогу на прибыль предприятий и налогу на землю.  Эта сумма составила 750 миллионов.

 

     После того как слушание бюджета во втором чтении было отложено до сегодня, правительство, в частности Министерство финансов, совместно с бюджетным комитетом доработали проект бюджета  с  тем,  чтобы  большее количество  выводов  комитета,  утвержденных  Верховным Советом,  было учтено.

 

     Таким образом,  после длительного обсуждения было  добавлено  еще 103 миллиона гривень в доходную часть бюджета, что внесло определенные коррективы во весь проект бюджета.

 

     Что именно изменилось?  Передо мною сравнительная таблица. Статья 1:  "Затвердити Державний бюджет України на 1998 рік по доходах у сумі 20 мільярдів 872 мільйони 841,9 тисячі гривень і по видатках у сумі 24 мільярди 253 мільйони 564,9 тисячі гривень.

 

     Установити граничний  розмір дефіциту Державного бюджету в сумі 3 мільярди 380 мільйонів 723 тисячі гривень,  що розрахунково  становить 33,3  відсотка валового внутрішнього продукту і 13,9 відсотка видатків Державного  бюджету  України  на  1998  рік".   И   далее   изменения. "Спрямувати  на  покриття  дефіциту Державного бюджету України на 1998 рік надходження із джерел внутрішнього фінансування в сумі  1  мільярд 130  мільйонів  723  тисячі  гривень  та  зовнішнього фінансування - 2 мільярди 250 мільйонів гривень".

 

     Таким образом,  наше  требование,  чтобы  отдельно  было  указано финансирование  за счет внутренних заимствований и отдельно - внешних, правительством принято и учтено.

 

     Таким образом,  мы можем голосовать статью 1 в целом, поскольку в части дефицита бюджета мы ее уже проголосовали.

 

     Статья 2.  Большие споры велись вокруг общей суммы задолженности, которая внезапно очень сильно возросла, - она составляла 25 миллиардов 879  миллионов 447 тысяч гривень.  В процессе анализа этой статьи было выявлено,  что  в  сумму  внутреннего  долга  включены  7,7  миллиарда гривень,  которые постановлением Верховного Совета Национальному банку предусматривалось    списать.    Учитывая    определенные    трудности технического  порядка,  Национальный банк настаивал на том,  чтобы эти суммы были включены во внутренний долг.  Кабинет Министров согласился. Однако  мы настояли на том,  чтобы во внутреннем долге отражалось лишь то, что узаконено Верховным Советом.

 

     Таким образом, в статье 2 записано: "Установити граничний  розмір державного внутрішнього боргу України на 1 січня 1999  року  в  сумі  16  мільярдів  961  мільйон  69,9  тисячі гривень".   Это   резко   отличается   от   той  суммы,  которая  была предусмотрена вначале.

 

     Далее. "Установити на 1998 рік обсяг випуску облігацій внутрішніх державних  позик  за  номінальною  вартістю  в  сумі  11 мільярдів 471 мільйон 531 тисяча гривень з отриманням від випуску  8  мільярдів  425 мільйонів  221  тисячу гривень.  Випуск облігацій внутрішніх державних позик може здійснюватися на безвідсотковій (дисконтній)  основі".  Вот такие изменения внесены в статью 2 проекта Закона о бюджете.

 

     Статья 3.   "Установити  розмір  державних  зовнішніх  запозичень України в 1998 році для погашення  державного  боргу  та  фінансування дефіциту Державного бюджету України в сумі 3 мільярди 79 мільйонів 100 тисяч доларів США, або 5 мільярдів 850 мільйонів 300 тисяч гривень (за курсом 1,9 гривні за 1 долар США)".  Собственно говоря, эта сумма была такой же.

 

     По статье 4 есть изменения.  "Установити, що державні внутрішні і зовнішні   запозичення   здійснюються   в   межах   загального  обсягу встановлених граничних розмірів державного внутрішнього боргу  України та  державних зовнішніх запозичень України".  Тут добавлено такое:  "У разі  ненадходження  коштів  із  внутрішніх   або   зовнішніх   джерел державного  запозичення допускається зменшення (збільшення) граничного розміру державного внутрішнього боргу України за рахунок  відповідного збільшення  (зменшення)  розміру  державного  зовнішнього  запозичення України.

 

     Установити, що в 1998 році з надходжень у  розмірі  14  мільярдів 275  мільйонів 521 тисяча гривень від державних внутрішніх і зовнішніх запозичень,  зазначених у статтях 2 і 3  цього  закону,  на  погашення основної  суми  державного  боргу  спрямовуються  кошти  в  розмірі 10 мільярдів 894 мільйони 798 тисяч гривень".

 

     Есть ряд изменений и по другим статьям  закона.  В  частности  10 миллионов  возвращены  из  тех,  что были одолжены в этом году (больше пока не нашли)  в  фонд  Чернобыля.  Добавлены  деньги  на  содержание Национальной   гвардии   Украины.   В   целом   на  силовые  структуры (Национальная гвардия, внутренние войска и войска гражданской обороны) добавлено 15 миллионов гривень.

 

     Районным и  областным  судам.  Здесь  создалась  обстановка,  при которой даже бумагу не за что купить,  чтобы отпечатать  приговор  или какие-то  документы.  Мы  добавили еще 2 миллиона гривень,  2 миллиона гривень добавили также арбитражным  судам,  где  сложилась  идентичная ситуация.

 

     ГОЛОВА. Володимире Семеновичу,  вибачте,  будь ласка. Ви трохи не так зрозуміли моє прохання.  Я передав прохання депутатів, щоб ви дали інформацію  з процедури стосовно того,  чи виписано порівняльні дані - ті,  що тепер пропонуються депутатам,  і ті,  що розглядалися минулого разу або під час першого читання.  Бо те,  що ви кажете, має зробити і зробить міністр фінансів,  коли стане на трибуну.  А ми тоді з  кожної статті зможемо почути вашу думку щодо змін і приймати рішення.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Прошу извинения,  уважаемые коллеги. Может быть, я недостаточно внимательно выслушал.

 

     Что касается процедуры,  то  она  в  соответствии  с  Регламентом продолжается  в том же духе,  как и начиналась в прошлый раз.  Министр финансов уже ранее сделал доклад,  а сейчас  будет  зачитывать  статьи закона  и  мы голосуем по каждой - построчковое голосование.  При этом каждый депутат имеет право высказать свои замечания, но в определенном регламенте времени, и обсудить. После чего происходит голосование.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.

 

     Пропонується така  процедура.  Міністр  фінансів буде на трибуні. Розлядатимемо кожну статтю,  а в окремих статтях і кожну  цифру.  Буде пропозиція  Кабінету  Міністрів  і  думка  комітету,  який  аналізував ситуацію, враховуючи позиції різних комітетів.

 

     Потім, у разі потреби, стисле обговорення та прийняття рішення.

 

     Ось така схема пропонується, іншої і не передбачено Регламентом.

 

     Депутат Мухін щось хотів з  цього  приводу  сказати.  Це  з  того питання, що порушував комітет. Я так розумію. Будь ласка.

 

     МУХІН В.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань оборони і державної  безпеки  (Київський  виборчий  округ,  Харківська область).  Александр  Александрович,  вот только что нам опять раздали поправки к бюджету.  Я внимательнейшим образом посмотрел,  и опять  не учли наши замечания.

 

     Одно из основных замечаний было такое.  Скажем,  пишется какая-то позиция, статья, в конце которой рубрика: "Iнші видатки" и указывается 150 миллионов, 57 миллионов и так далее. Итого на миллиард получается. Мы же просили об яснить где эти "інші  видатки".  Получается,  что  мы будем голосовать чохом? Это первый момент.

 

     ГОЛОВА. Чохом не будемо. Кожну позицію розглядатимемо окремо.

 

     МУХІН В.В.  Второй момент,  Александр Александрович.  В нарушение Конституции до сих пор Кабинет Министров  не  подал  численный  состав Вооруженных Сил Украины,  вооруженных формирований и так далее. Как мы можем голосовать за бюджет какой-то военной структуры,  не зная, какая ее численность на данный момент?  Как мы будем голосовать, не утвердив эту численность?

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Перше  запитання  із  тих,  що  надійшли, стосується  такої  вимоги  Конституції.  Я  прошу Ігоря Олександровича вийти  на  трибуну  і  відповідатимете.  Спочатку  розпочніть  з  цієї відповіді,  а потім підемо далі. З процедури до Петра Володимировича - він пояснить.  Дайте спочатку відповідь на  дане  питання.  Це  вимога Конституції.

 

     МІТЮКОВ І.О.,    міністр   фінансів   України.   Відносно   інших видатків...

 

     ГОЛОВА. Ні,  не  інших  видатків,  а  чисельність  і  витрати  на утримання   Збройних   Сил,  інших  військових  формувань.  Це  вимога Конституції.  Повинно бути перед розглядом бюджету визначено чітко. Де воно, поясніть.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Чисельність Збройних Сил на сьогодні відома, вона в Комітеті з питань  бюджету.  Наші  пропозиції  опрацьовуються  саме  в напрямку  можливого скорочення й оптимізації структури.  Ми пропонуємо виходити з такого обсягу фінансування, яке буде затверджено в бюджеті, і до нього оптимізувати структуру та чисельність.

 

     Кабінет Міністрів   нині  опрацьовує  відповідні  пропозиції,  що надійшли від міністерства. Ми їх найближчим часом передамо.

 

     ГОЛОВА. Ні,  Ігоре Олександровичу.  Витрати на утримання Збройних Сил та інших військових формувань визначаються залежно від потреби для держави в таких формуваннях,  а вже потім залежно  від  такої  потреби регулюються  витрати на інші потреби.  Тому ще перед розглядом проекту бюджету (так передбачає Конституція) ми повинні погодити ці позиції, а далі  робити  розрахунки  щодо інших статей видатків.  Бо інакше,  що, будемо  ліквідовувати  відповідні  формування,  чи  як?  Це   здається нелогічним. Не те, що здається, а таки нелогічно.

 

     Депутате Мухін, ще раз, будь ласка, повторіть запитання.

 

     МУХІН В.В. Александр Александрович, в соответствии с Конституцией рассмотрение проекта бюджета должно начаться с утверждения  численного состава Вооруженных Сил и иных воинских формирований.  Я несколько раз обращался в Кабинет Министров,  и  письменно,  и  устно.  Обращался  к министру обороны с просьбой, чтобы он об яснил Кабинету Министров, что в соответствии с Конституцией сначала мы утверждаем  этот  список.  Мы утвердим численный состав армии,  скажем,  в миллион,  а выделим на ее содержание 5 миллионов гривень. Что это такое?

 

     Поэтому мы сначала утверждаем численный состав,  потом исходя  из этого  утверждаем  бюджет.  И  это вполне естественно.  Я очень уважаю Митюкова и удивляюсь,  почему он так отвечает. Он должен прямо и четко ответить на этот вопрос.

 

     ГОЛОВА. Відповідайте, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ви  правильно  кажете,  що визначення чисельності є прерогативою Верховної Ради.  Ми чекаємо від вас  пропозицій  з  цього питання до Міністерства фінансів (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Ні,  Ігоре Олександровичу, вибачте, це не зовсім коректно з вашого боку.  До речі,  це має бути пропозиція Кабінету Міністрів. У нас  є Верховний Головнокомандуючий Збройними Силами - Президент,  він теж повинен вносити цю пропозицію,  принаймні думку свою висловити для Кабінету Міністрів. Інакше це буде зовсім некоректно.

 

     Що скаже Олександр Іванович?  Адже це питання життя Збройних Сил. Будь ласка,  до мікрофона. Ми не проти розглянути будь-які пропозиції, пов'язані з цим.  Але перш ніж формувати бюджет, треба чітко знати: на оборону скільки-то передбачено коштів виходячи з таких-то нормативів.

 

     Будь ласка.

 

     КУЗЬМУК О.І.,  міністр  оборони  України.   Шановний   Олександре Олександровичу!   Шановні   народні   депутати!  Міністерство  оборони своєчасно підготувало розрахунки і  проект  закону  і  направило  його Кабінетові Міністрів.

 

     ГОЛОВА. Анатолію   Костянтиновичу,   ви   сьогодні  представляєте Кабінет Міністрів, Прем'єр-міністра. Що ви з цього приводу скажете? Ми не можемо рухатися далі, не з'ясувавши цю позицію.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.,  перший віце-прем'єрміністр України (Бердянський виборчий  округ,  Запорізька  область).  Я  думаю,   шановні   народні депутати,   що   ми   зараз  розглянемо  це  питання,  буквально  тут, оперативно.  Через дві-три хвилини  я  дам  відповідь,  мені  потрібно порадитися. Дві-три хвилини.

 

     ГОЛОВА. Ні,  Анатолію Костянтиновичу! Ну добре. Тільки за дві-три хвилини такі питання не вирішуються.  Ви ж знаєте, що потрібне рішення Кабінету  Міністрів.  Тому що Кабінет Міністрів - суб'єкт законодавчої ініціативи.  Міністр - дужа поважна людина, але він може внести проект тільки  Кабінетові  Міністрів,  і  він це зробив.  А Кабінет Міністрів повинен прийняти рішення.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Зараз я пояснюю. Двітри хвилини, щоб я пояснив.

 

     ГОЛОВА. І підпишіть документ від Кабінету Міністрів.  Будь ласка. Ми  беремо  до  відома,  що,  скажімо,  через  півгодини  одержимо цей документ на руки.

 

     А поки що йдемо по статті 1.  Будь ласка,  Ігоре  Олександровичу. Стаття 1.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні  народні  депутати!  Стаття 1:  "Затвердити Державний бюджет України на 1998 рік по доходах у сумі 21  мільярд  47 мільйонів  840,9  тисячі  гривень і по видатках у сумі 24 мільярди 428 мільйонів 563,9 тисячі гривень.

 

     Установити граничний розмір дефіциту Державного  бюджету  України на  1998  рік  у сумі 3 мільярди 380 мільйонів 723 тисячі гривень,  що розрахунково становить 3,3 відсотка валового внутрішнього  продукту  і 13,8 відсотка видатків Державного бюджету України на 1998 рік.

 

     Спрямувати на  покриття  дефіциту  Державного  бюджету України на 1998 рік надходження із джерел  внутрішнього  фінансування  в  сумі  1 мільярд 130 мільйонів 723 тисячі гривень та зовнішнього фінансування - 2 мільярди 250 мільйонів гривень".

 

     У доопрацьованому варіанті, який внесено на ваш розгляд, уточнено розрахунки  дохідної  і  видаткової частин,  про що говорив виконуючий обов'язки голови Комітету з питань бюджету.  А також  пропонується  до раніше   прийнятого   вами  рішення  по  дефіциту  бюджету  затвердити структуру внутрішнього і зовнішнього запозичень у пропорції  приблизно 1 до 2.

 

     ГОЛОВА. Володимире   Семеновичу,   позиція   комітету  з  приводу названих цифр?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Комитет  поддерживает  статью  1   проекта закона и предлагает проголосовать "за".

 

     ГОЛОВА. Я  тоді хотів би запитати Ігоря Олександровича.  У нас на сторінці 9 записано:  обслуговування державного боргу -  2,8  мільярда гривень.  А  в  останньому  абзаці  статті  1 зазначено надходження із джерела зовнішнього і внутрішнього фінансування для покриття дефіциту.

 

     Ви не  могли  б  сказати  точно,   які   обсяги   зовнішнього   і внутрішнього  боргів?  Оскільки  технологія  обслуговування цих боргів різна. І тоді можна було б тим самим впливати на показники статті 1.

 

     Подивіться, сторінка 9 - "Обслуговування державного  боргу".  Там не  розписано  його  структуру.  Бо зовнішній борг - це категорія така непорушна,  так би  мовити,  жорстка,  а  з  внутрішнім  боргом  можна працювати.

 

     МІТЮКОВ І.  О.  Олександре Олександровичу,  я хотів би насамперед підкреслити,  що  після  того  як   ми   практично   досягли   вільної конвертованості   нашої  національної  валюти,  по  суті  різниці  між зовнішнім боргом і внутрішнім боргом немає.  І ми  повинні  виконувати наші  зобов'язання  як  перед  внутрішніми,  так  і  перед  зовнішніми кредиторами рівною мірою. Якщо ми будемо когось дискримінувати, тоді і у  іншого  буде  така  ж  настороженість  щодо  фінансування  дефіциту бюджету.

 

     ГОЛОВА. Добре,  не будемо дискримінувати.  Скільки  ми  винні  за кордон і скільки винні всередині держави?

 

     МІТЮКОВ І.О.  На  сьогодні  державний борг становить приблизно 23 мільярди гривень,  з яких  8  мільярдів  -  зовнішній  борг,  решта  - внутрішній борг. Але це відсотки і загальна сума отриманих кредитів. У статті про обслуговування державного боргу  на  сторінці  9  визначено суму  - 2 мільярди 885 мільйонів 220 тисяч гривень як загальні витрати на обслуговування і  внутрішнього,  і  зовнішнього  боргу,  з  яких  2 мільярди  250  мільйонів  гривень  (я  повертаюся  до сторінки 1) буде спрямовано на це погашення із зовнішніх джерел,  решту буде  взято  із внутрішніх запозичень або з надходжень до бюджету. У цій статті обидва борги напряму не повинні кореспондуватися.

 

     ГОЛОВА. Я,  відверто кажучи,  не одержав відповіді,  але не  буду вас...

 

     МІТЮКОВ І.О. Олександре Олександровичу, ми використовуємо дефіцит бюджету для загального фінансування потреб бюджету.  Тому  те,  що  ми запозичаємо,   необов'язково   іде   саме   на   цю   статтю.   Це   - загальноресурсна позиція.

 

     ГОЛОВА. Зараз депутати коротко обговорять цю  позицію.  Але  мова зайшла про те, що стосовно зовнішнього боргу передбачаються проценти і власне повернення кредитів.  Першу цифру треба було б назвати, бо вона визначає  один  підхід до покриття цього обов'язку держави.  З другою, яка стосується внутрішнього  боргу,  дещо  інша  ситуація,  пов'язана, скоріше за все, із поверненням по цінних паперах.

 

     Запишіться, хто   хотів   би  висловитися  з  цього  питання.  Ми домовилися обговорити так, як і минулого разу: два - за, два - проти.

 

     Депутат Ямковий. Будь ласка.

 

     ЯМКОВИЙ І.О.  Шановний Ігоре Олександровичу,  ми вчора  говорили, що, може, статтю 4 вилучити з проекту закону...

 

     ГОЛОВА. Ми проходимо поки що статтю 1.

 

     ЯМКОВИЙ І.О.  Що стосується статті 1,  то я вважаю,  що її  треба прийняти  у  такому  вигляді:  по  доходах  -  у  сумі 21 мільярд і по видатках - у сумі 24 мільярди.  А суму на  покриття  дефіциту  бюджету потрібно розшифрувати:  що є зовнішній і що є внутрішній борг. Тому що з тих даних,  що на сторінці 9,  як Олександр Олександрович  правильно зауважив, цього не видно.

 

     Тобто я  за  прийняття цієї статті,  але з розшифровкою погашення боргу за напрямами - зовнішній і внутрішній.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ковтунець.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань бюджету (Вересневий виборчий округ,  Рівненська область). Демократична партія України.  Дякую.  Шановні колеги!  Тут не просто змінилися суми дохідної і видаткової частин,  а загалом змінилася структура доходів і видатків, практично по всіх статтях. Здається, Верховна Рада не давала такого доручення Кабінету Міністрів - так кардинально переробляти весь бюджет.

 

     Виникає ряд   запитань.    Скажімо,    неподаткові    надходження збільшилися приблизно на 170 мільйонів гривень, надходження коштів від приватизації майна в тому числі - плюс 50 мільйонів;  відрахування від плати  за  транзит газу по території України - плюс 103 мільйони,  при тому що ми  маємо  зменшити  тариф  за  транзит  російського  газу  на території України. Виникає підозра, що зміни, які відбулися, не цілком обгрунтовані, і знову доходи буде завищено.

 

     Тому я пропоную за статтю 1 в такому  вигляді  не  голосувати,  а подивитися  уважніше,  як  має формуватися дохідна частина і наскільки вона є реальною.  Нам цей законопроект роздали  щойно.  Не  можна  так гарячкувати,  треба уважно вивчити питання,  тому що є підозри, що тут не все реально.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань фінансів   і  банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий  округ, Херсонська область).  Депутатская группа "Реформы",  партия "Громада". Уважаемые коллеги!  Вчера у нас прошло закрытое заседание. Но, видимо, выводов  из  того  закрытого  заседания  правительство  не  делает.  Я понимаю,   что  то,  что  здесь  рассказывали  о  том,  какой  хороший "Приватбанк",  - это,  наверное,  важно,  но не менее  важно  получить данные  по  структуре внутреннего и внешнего долга.  И надо,  чтобы на бумаге это было расписано.  Кстати,  во внутренний долг у нас включена задолженность  по заработной плате или нет?  По внешнему долгу:  какая основная сумма,  какая по процентам и когда она должна быть выплачена? Как мы можем вслепую принимать такие решения? Это просто удивительно.

 

     Я еще  раз  задаю  один  и  тот  же вопрос:  за кого держат здесь народных депутатов Украины?  Или  бюджетная  карта  разыгрывается  для того, чтобы ввести чрезвычайное положение и уйти от ответственности за махинации с финансовыми ресурсами?

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. Останній виступ.

 

     ВІТРЕНКО Н.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та управління народним господарством (Конотопський   виборчий   округ,   Сумська   область).    Прогресивна соціалістична партія України.  По-перше, хочу нагадати, що на виступ у порядку обговорення регламент надає 3  хвилини.  Подруге,  вважаю,  що Ігорю  Олександровичу  не  можна доповідати проект бюджету,  бо він не знає суми зовнішнього боргу України і не знає суми внутрішнього  боргу України.  Якщо навіть така президентська газетка, як "Факты", сьогодні друкує...  А чому президентська? Бо тут Дмитро Табачник ридає, що ліві можуть перемогти на виборах.  Так ось,  ця газета друкує, що зовнішній борг України - 9,6 мільярда доларів.  Це занижена цифра,  яку сьогодні називає пан Президент.  За нашими підрахунками - 12 мільярдів доларів. І внутрішній борг України такий же - щонайменше 12 мільярдів доларів.

 

     І ось,  пане Мітюков,  користуючись тим,  що  сьогодні  парламент України  перетворено  на  ганчірку,  ви даєте розрахунки бюджету в той самий день,  коли розглядається проект бюджету,  і депутати  не  мають змоги   перевірити   ці  цифри,  проконсультуватися,  бо  не  всі  тут розуміються на економіці, не всі знають, як складається бюджет.

 

     Ви ж подаєте бюджет, де ані доходи, ані видатки повністю нічим не підкріплені.  І дефіцит бюджету,  знову ж таки, розрахований абсолютно неправильно.  Дефіцит  бюджету  сьогодні  становить  не  3,3  відсотка (нікого  не  обманюйте),  дефіцит  бюджету  сьогодні  -  щонайменше  6 відсотків.  Ви  це  робите  тільки  для  того,  щоб  отримати   кредит Міжнародного валютного фонду.  Але ви цим бюджетом ще більше заганяєте все народне господарство у колапс, тому що зменшуєте суму видатків.

 

     І ви дивіться:  5  листопада  витрати  передбачалися  у  сумі  25 мільярдів гривень,  15 листопада - 24,3 мільярда,  а через кілька днів ви знову змінюєте видатки бюджету - 24,4 мільярда.

 

     Такі ж маніпуляції ви робите і з доходами бюджету.  Це ви  робите тільки  тому,  що  парламент  не  затвердив  ані  Програму  діяльності Кабінету  Міністрів  (і   ви   працюєте   безконтрольно),   ані   План соціальноекономічного розвитку.  І парламент не знає взагалі, під що і звідки плануються такі доходи бюджету.  Доходів  таких  однозначно  не буде,  бо ви,  як ніхто,  знаєте,  що Україна входить до зони колапсу, насамперед фінансового колапсу.  Це світовий фінансовий колапс, про що попереджав  Ліндон  Ларуш.  Він  зустрічався з Олександром Морозом два роки тому і розповідав йому, що таке діяльність Міжнародного валютного фонду,  що таке фінансові спекуляції, які розігруються всіма фондовими біржами світу.

 

     І ви, і Ющенко, і Пинзеник, і Кучма втягнули Україну саме в такий фінансовий колапс.  Україна як банкрут стоїть на порозі цього колапсу, тому голосувати не можна за цю статтю.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Відповідайте, Ігоре Олександровичу. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Шановні народні депутати!..

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Я дам довідку. А ви поки що подумайте, що відповісти по суті.

 

     Затвердження Верховною    Радою    Плану   соціально-економічного розвитку не передбачено  Конституцією.  Програма  діяльності  Кабінету Міністрів повинна бути - це вимога Конституції.  Уряд,  так би мовити, уже прийшов до  влади:  є  Прем'єр,  є  склад  уряду,  має  бути  така програма,  і  вона  має  бути схвалена Верховною Радою.  Проте вона не передбачається на кожен рік (це ненормально,  що у нас більше  дев'яти місяців  уряд  не працює).  Програма повинна бути на період діяльності уряду,  і там по роках повинні бути,  очевидно, визначені ті цифри, що стають  основою бюджету.  Але Закон про програми,  прийнятий Верховною Радою,  не підписано Президентом,  не подолано вето тут,  у залі, тому посилатися на нього ми сьогодні просто не можемо, у нас немає законної основи.

 

     А в даному разі мова йде про відповідь  на  конкретні  запитання. Ви,  будь  ласка,  відповідайте  про  структуру  зовнішнього  боргу  і структуру внутрішнього  боргу  і  про  те,  як  це  кореспондується  з видатками, з потребою покриття дефіциту бюджету.

 

     МІТЮКОВ І.О. Шановні народні депутати, на передостанніх сторінках матеріалів, які вам роздано, є обгрунтування з відповідними цифрами.

 

     Щодо сплати відсотків по зовнішньому і внутрішньому боргу на 1998 рік.  Передбачається  сплатити  відсотків  на ту суму,  яка відповідає статті про обслуговування внутрішнього боргу,  тобто  2  мільярди  880 мільйонів  (на  сторінці  9).  Ця  сума  складається  із 813 мільйонів гривень відсотків по зовнішньому боргу і 2 мільярдів 604 мільйонів  по внутрішньому боргу.

 

     Ця стаття   стосується   видаткової  частини  бюджету.  Ми  зараз говоримо про дохідну частину бюджету.  І далеко не  завжди  відповідні статті  дохідної  і  видаткової  частин повинні арифметично збігатися, тому  що  дохідна  частина  формує  загальний   ресурс,   який   потім розподіляється за напрямами використання.

 

     Що ж до обсягів основного боргу на наступний рік, то в цілому цей борг оцінюється в 10 мільярдів 894 мільйони,  з яких  3  мільярди  600 мільйонів - це зовнішній борг (у гривнях) і 7 мільярдів 294 мільйони - це внутрішній борг,  який не обраховується  у  видатках  бюджету,  але обов'язково  повинен  бути  зафіксований  як  фінансування відповідних запозичень для того, щоб цей борг обслужити.

 

     ГОЛОВА. Ще було запитання депутата  Мухіна.  А  депутат  Черепков запитує,   чи   враховано   у  внутрішньому  боргу  заборгованість  по заробітній платі у бюджетній сфері. Тут передбачено це чи ні?

 

     МІТЮКОВ І.О.  У   зведеному   бюджеті   ми   знайшли   можливість передбачити майже 500 мільйонів гривень на погашення заборгованості по заробітній платі.

 

     ГОЛОВА. У нас більше 800 мільйонів по бюджетній сфері.

 

     МІТЮКОВ. У цілому заборгованість на кінець  року  може  становити 2,5 мільярда гривень.

 

     ГОЛОВА. по бюджетній сфері?

 

     МІТЮКОВ І.О. По бюджетній сфері.

 

     ГОЛОВА. Так, у нас тепер 800. Як же може за тиждень зрости утроє?

 

     МІТЮКОВ І.О. Ідеться про те, що за умови розгляду Верховною Радою відповідних рішень і реалізації заходів,  які повинен прийняти Кабінет Міністрів,  ми зможемо збільшити дохідну частину бюджету і таким чином збалансувати фінансування дефіциту.  Прихований  дефіцит  бюджету  має місце в нашій країні не перший рік.  Він пов'язаний з тим, що з року в рік переноситься багато бюджетної заборгованості.  І це стосується  не тільки заробітної плати.

 

     Але зараз  ми  повинні  розробити жорсткий план фінансування,  що дало б нам можливість профінансувати першочергові витрати і ту частину дефіциту бюджету,  яка відповідає нашим борговим зобов'язанням, у тому числі й частково по заробітній  платі.  Для  того  щоб  профінансувати повністю   цю  заборгованість,  треба  збільшити  дохідну  частину  на відповідні суми.  Ви розумієте, що ми зробили підрахунки відповідно до чинного  законодавства.  Це  реальні  доходи.  Ми  знаємо,  що там є і прихований дефіцит бюджету.  Але протягом  року  бюджетна  система  не лікується. Це тривалий процес.

 

     ГОЛОВА. Iгоре  Олександровичу,  ви,  очевидно,  помилилися,  коли назвали цифру понад  2  мільярди  на  рік,  тому  що  внутрішній  борг становить,  як ви правильно сказали,  понад 7 мільярдів.  Але зарплата окремо обраховується, і дані про неї дає статистика.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Олександре Олександровичу,  я  відповідаю  за  свої слова.  Iдеться про заробітну плату, соціальні виплати і пенсії. Тобто про всі соціальні виплати. Та цифра правильна - приблизно 2,5 мільярда буде  на  кінець року.  Ця цифра менша,  ніж та,  з якою ми увійшли на початок року.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  поводьтеся обережніше з цифрами. Скажімо, ви говорите про пенсії, але ж це зовсім не бюджет.

 

     Зараз візьме слово Володимир Семенович. Будь ласка.

 

     МIТЮКОВ I.О. Це бюджетні зобов'язання.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.   Уважаемые   коллеги!   Я  хотел  бы  дать несколько справок в связи с высказываниями депутатов.

 

     Депутат Ямковой  говорил  о  распределении  источников   покрытия внешних и внутренних заимствований.

 

     В том  экземпляре,  который  вы сегодня получили,  указано четко, сколько будет за счет  внутренних  заимствований  и  сколько  за  счет внешних.  Мне  кажется,  мы  сейчас неоправданно перешли от статьи 1 к общему обсуждению проекта.  Нам,  поскольку нами уже утвержден дефицит бюджета,  надо  определиться только с последним абзацем,  к которому у нас была претензия при первом голосовании, в прошлый раз.

 

     Депутат Ковтунец  затронул  вопрос  о  том,  что  проект  бюджета реформирован   значительно   больше,  чем  предусматривалось  выводами Верховного Совета в первом чтении.

 

     Я должен сказать,  что это не так.  Мы с  вами  приняли  решение, обязывающее   правительство  изыскивать  дополнительно  4,6  миллиарда гривень нефискальными методами.  То есть,  мы  поручили  правительству искать  разные  способы  пополнения  бюджета.  Правительство нашло ряд таких способов, но не учло полностью наших предложений.

 

     Поэтому мы не вправе сегодня делать замечания  министру  финансов за то,  что использованы не только фискальные, но и другие способы для изыскания этих источников.  Кстати,  этот вопрос на заседании комитета рассматривался  с  участием  многих  депутатов.  И  мы согласны с теми дополнениями, которые здесь приведены.

 

     Я предлагаю  завершить  обсуждение  статьи  1,  проголосовать   и перейти к следующим статьям бюджета.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати,  обговорення завершено. Хочу привернути вашу увагу до того,  що останній абзац - про поділ боргу на внутрішній і  зовнішній дає нам підстави для подальших оцінок пропозицій Кабінету Міністрів.

 

     Тут вимогу Верховної Ради виконано,  і тому я ставлю цю статтю на голосування. Стаття 1 голосується в цілому, будь ласка.

 

     "За" - 182.

 

     Які ще є міркування? Депутат Янко. Будь ласка.

 

     ЯНКО С.В.,   член   Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань паливно-енергетичного комплексу,  транспорту і  зв'язку  (Селидівський виборчий  округ,  Донецька  область).  Уважаемые  коллеги!  Мы  сейчас сосредоточили свое внимание на статье 1.  Наверное, это правильно. Но, принимая   проект   бюджета   в   первом  чтении,  мы  с  вами  давали соответствующие  поручения  правительству,  голосовали  за   отдельные статьи.  И если мы сейчас проголосуем за статью 1,  то нам будет очень сложно  в  дальнейшем  голосовать  те  статьи,  по  которым   мы   уже высказывались.

 

     Я предлагаю  сейчас  перейти к статье 2,  рассмотреть весь проект бюджета и затем вернуться к статье 1.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Поживанов.

 

     ПОЖИВАНОВ М.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань економічної    політики    та    управління   народним   господарством (Маріупольський-Жовтневий виборчий округ, Донецька область). Уважаемый Александр Александрович,  уважаемые коллеги!  Я считаю, что, не приняв статью 1,  мы поступили правильно.  За нее  в  таком  виде  голосовать нельзя.  Почему  Кабинет  Министров пошел на увеличение доходной части бюджета на 650 миллионов за счет  налога  на  прибыль?  Почему  он  не сделал  этого за счет налога на добавленную стоимость,  который должен полностью оставаться в Государственном бюджете?  Забирая  в  Госбюджет доходы,  которые  должны  поступать в бюджеты местного уровня,  Кабмин фактически закладывает дефицит местных бюджетов. Это первое.

 

     Второе. Не  будет  такого  налога  на   прибыль,   поскольку   на сегодняшний  день мы в этом году получили увеличение налога на прибыль только  потому,  что  об явили  большую  приватизацию.  И   фактически основные  средства  предприятий списывались для того,  чтобы как можно дешевле  их  приватизировать.  После  приватизации  пойдет  увеличение стоимости  основных  средств,  пойдет  амортизация  и  не будет такого налога на прибыль.

 

     Поэтому нельзя   голосовать   за   предложенную   сумму   доходов Государственного бюджета, она неправдива.

 

     Спасибо.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Шановні  народні депутати,  я звертаю вашу увагу на те,  що ви своїм попереднім рішенням  запропонували  збільшити  доходи бюджету на 4,6 мільярда гривень,  і це вважалося реальним.  Ми разом з Комітетом з питань бюджету ретельно опрацювали всі можливі пропозиції, і  динаміка  доходів  від  податку  на  прибуток  на сьогоднішній день свідчить про реальність надходжень у наступному  році  цих  додаткових коштів.

 

     Чому ми це зробили тільки тепер?  Тому,  що закон був прийнятий і почав працювати  в  другому  півріччі,  і  ми  тільки  тепер  отримали необхідну статистику.  Так от,  наша оцінка ще й песимістична, тому що місцеві бюджети на сьогодні перевиконуються, це факт.

 

     Крім того, я хочу...

 

     ГОЛОВА. Хвилинку! Слово має Петро Кузьмич Германчук.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.,  перший  заступник  міністра   фінансів   України (Старовижівський виборчий округ,  Волинська область).  Шановні народні депутати, шановний Олександре Олександровичу! Я вважаю, що статтю 1 ми з  вами  вже  проголосували.  У п'ятницю ми визначили граничний розмір дефіциту бюджету. Це одне питання.

 

     Друге питання - це те,  про  що  каже  Ігор  Олександрович  і  що погоджено  з  Комітетом з питань бюджету.  Ми ретельно опрацьовували і доходи,  і видатки бюджету.  І Верховна Рада своєю  резолюцією  вперше правильно  підказала  Кабінету  Міністрів,  що  бюджет  треба приймати тільки на основі чинного законодавства. І Кабінет Міністрів це зробив.

 

     Потім ми внесли пропозицію стосовно збільшення на відповідну суму доходів,  і в разі прийняття Верховною Радою цієї пропозиції з'явиться можливість збільшувати видатки.

 

     Тому я пропоную ще раз поставити  статтю  1  на  голосування.  Її практично  вже  проголосовано.  Ми  не  можемо тут,  у цьому залі,  ні збільшити видатки, ні збільшити доходи.

 

     Ще раз прошу поставити на голосування статтю 1,  вона  відповідає чинному  законодавству.  Тим більше,  що ми проголосували за граничний розмір дефіциту бюджету і заявили... Уже в усьому світі, до речі, його опубліковано...  Я  не  розумію,  чому  повинна  ще тривати дискусія з приводу статті 1.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати, розглядаючи наступні статті, ми зможемо внести  зміни  до  цієї  статті,  не змінюючи суму,  або навіть окремо видаткову частину проголосувати,  якщо буде в тому  крайня  потреба... (Шум  у  залі)  Ні,  якщо  ми приймаємо перший абзац,  то втрачає сенс другий... (Шум у залі). Випливе, звичайно...

 

     Я ще раз ставлю на голосування всю статтю. Будь ласка.

 

     "За" - 166.

 

     Є пропозиція проголосувати без першого  абзацу.  Дефіцит  і  його структуру  визначено  в  останньому  абзаці.  Це  -  вихідні  дані для подальших розрахунків,  особливо по видатковій частині.  Тому  давайте проголосуємо без першого абзацу.

 

     Другий і третій абзаци ставлю на голосування.  Підтримайте,  будь ласка.

 

     "За" - 212.

 

     Хвилинку, зараз!  Депутат Ратушний просить ще раз  проголосувати. Ставлю на голосування. Будь ласка. Так, другий і третій абзаци.

 

     "За" - 210.

 

     Тоді давайте  залишимо  статтю  1  і підемо далі,  а потім до неї повернемося. Ну, в мене немає іншого вибору, що робити?

 

     МІТЮКОВ І.  О.  Шановні народні депутати,  я прошу вас,  зверніть увагу на "Порівняльну таблицю до проекту Державного бюджету України на 1998 рік, поданого на повторне друге читання".

 

     ГОЛОВА. Це сторінка 5 з кінця всього документа?

 

     МІТЮКОВ І. О. Так. Це порівняльна таблиця до двох проектів, і тут чітко видно,  за рахунок чого ми збільшили дохідну частину і які зміни до видаткової частини ми разом з Комітетом з питань бюджету опрацювали в межах наявних доходів.

 

     Ми збільшили  відповідно до рішень,  які вже прийняв уряд,  на 71 мільйон 999 тисяч гривень надходження  від  приватизації.  Крім  того, уряд  прийняв  рішення  про  розбронювання  матеріальних  цінностей  з мобілізаційного резерву на конкурсних торгах,  що дає  нам  можливість отримати  додатково  230  мільйонів.  Одночасно  ми прийняли правильне рішення  щодо  податку  на  додану  вартість  на  сільськогосподарську продукцію,  що  дає  відповідне  зменшення  надходжень  від податку на додану вартість. Ось і всі розрахунки по доходах відповідно до чинного законодавста. Більше або менше не може бути.

 

     Якщо говорити про видатки,  то подивіться:  по кожній позиції, по кожному розпоряднику бюджетних коштів визначено та погоджено ті зміни, які дають певні, хоч і невеликі, ресурси.

 

     Усе це є результатом великої роботи,  це той консенсус,  якого ми досягли з Комітетом з питань бюджету. До речі, ми працювали і з іншими народними депутатами.

 

     Реальність цього  проекту  бюджету  визначається саме тим,  що ми підготували його на діючій податковій базі.

 

     Ви знаєте,  що на розгляд Верховної  Ради  внесено  ряд  проектів законів,  які дадуть нам можливість суттєво збільшити дохідну частину. Тоді з'явиться можливість збільшити і видаткову частину.

 

     Я прошу вас прийняти цю статтю або хоча б другий і третій абзаци.

 

     ГОЛОВА. Депутат Азаров.

 

     АЗАРОВ М.Я..  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань бюджету  (Петровський  виборчий  округ,  Донецька область).  Уважаемые народные депутаты,  я хочу вам напомнить,  что  у  нас  всегда  трудно проходило голосование по статье 1. Сегодня принципиально важно принять ее.  Почему?  Потому,  что она утверждает дефицит бюджета,  утверждает общую сумму доходов,  общую сумму расходов.  И последующее постатейное голосование уже пойдет в рамках утвержденной суммы расходов и доходов.

 

     Так вот, я хотел бы спросить у народных депутатов: голосуя против статьи 1,  вы что, сомневаетесь в том, что доходы в сумме 21 миллиард, а расходы в сумме 24,4 миллиарда занижены или завышены?

 

     Я хочу сказать,  что и доходы,  и расходы спланированы  бюджетным комитетом  и  Министерством  финансов в пределах оптимально возможных. Можно сомневаться в том, что доходы там чуть выше, и это единственное, в  чем  можно  сомневаться.  Но  утверждать  24,4  по расходам и 21 по доходам необходимо,  чтобы затем идти дальше в  пределах  утвержденных доходов и расходов.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування статтю 1. Будь ласка.

 

     "За" - 192.

 

     Оскільки дефіцит   бюджету  і  його  структура  -  це  об'єктивні показники,  визначені у другому і третьому  абзацах  статті,  пропоную проголосувати  спочатку їх.  Вони є вихідними даними для решти статей, після розгляду яких можна буде  прийняти  і  статтю  1.  Можливо,  там будуть якісь невеликі зміни.

 

     Ставлю ще раз на голосування другий і третій абзаци цієї статті.

 

     МІТЮКОВ І. О. Тому що не можна буде розглядати статті 1, 2 і 3.

 

     "За" - 215.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Пустовойтовський,  виконуючий  обов'язки  голови комітету.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Уважаемые  депутаты,  я  хотел   бы   дать справку,  так как у вас возникли сомнения относительно доходной части, а именно по  налогу  на  прибыль  предприятий.  Вот  у  меня  отчет  о выполнении  сводного  бюджета  Украины  на  1  декабря 1997 года.  При годовом плане 3 миллиарда  815  миллионов  788  тысяч  за  11  месяцев выполнение составило 4 миллиарда 859 миллионов 463 тысячи, то есть уже за 11 месяцев  доходы  от  налога  на  прибыль  предприятий  превышают плановые  годовые  на  1  миллиард  44 миллиона.  Это и дало основание правительству с учетом всех других обстоятельств посчитать только  650 миллионов  дохода  на  весь  1998  год.  Я  думаю,  что это достаточно осторожное прогнозирование  и  достаточно  реальное,  позволяющее  нам согласиться с расчетами правительства.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз ставлю на голосування другий і третій абзаци цієї статті з урахуванням пропозиції комітету.

 

     МІТЮКОВ І.  О. Олександре Олександровичу, я хотів би підкреслити, що...

 

     ГОЛОВА. Ігоре  Олександровичу,  коли  іде  голосування,  не можна говорити.

 

     "За" - 212.

 

     Не підтримується ця пропозиція. Що далі робити?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре   Олександровичу,   тоді   немає   сенсу розглядати статті 2,  3 і 4.  Якщо не розподілимо зовнішні і внутрішні запозичення, руйнується вся структура цього рішення.

 

     ГОЛОВА. Запишіться, хто хотів би висловитися.

 

     Цитату з Регламенту  хоче  навести  Володимир  Семенович.  З  неї випливає, що треба прийняти статтю 1, а потім далі рухатись.

 

     Депутат Пустовойтовський. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Я хочу,  коллеги, напомнить вам, что часть вторая  статьи  9.1.6  Регламента  Верховного  Совета  гласит:  "Друге читання  починається  з  доповіді  міністра  фінансів  або особи,  яка виконує його обов'язки. Якщо Кабінет Міністрів подає проект бюджету, в якому  передбачено  дефіцит,  спочатку затверджується граничний розмір дефіциту державного бюджету". Что мы и сделали уже.

 

     Теперь часть третья этой статьи:  "Після затвердження  граничного розміру  дефіциту  державного  бюджету  Верховна  Рада  приймає проект закону про державний бюджет постатейно.  При цьому обговорення  статей не  проводиться,  якщо  Верховна Рада в першому читанні обговорювала і голосувала поправки,  відхилені постійною комісією з  питань  бюджету. Дозволяються тільки виступи з мотивів голосування щодо цих статей".

 

     Поэтому мы  должны определяться по статье 1 и идти дальше,  как и говорил Николай Янович.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Германчук.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К. Шановні народні депутати! У зв'язку з тим що зараз сказав  народний депутат Пустовойтовський,  я хочу наголосити на тому, що процедура другого читання у нас  відбулась,  і  ми  вже  затвердили розмір  дефіциту  бюджету.  248  голосів  було  подано  за  цей розмір дефіциту бюджету.

 

     ГОЛОВА. 249.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.  249,  прошу вибачити,  помилився на  один  голос, може, я не врахував свій голос.

 

     Справді, не  можна продовжувати обговорення,  якщо ми не приймемо статтю 1,  адже ми повинні визначити загальний  обсяг  доходів.  І  як сказав   Ігор   Олександрович,   його  визначено  разом  із  комітетом відповідно до чинного законодавства.

 

     Якщо ми хочемо відійти  від  законодавства,  тоді  скажіть,  будь ласка,  за рахунок чого ми повинні збільшити доходи? Я пропоную ще раз проголосувати цю статтю.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Коли ми будемо розглядати дохідну частину бюджету, тоді всі,  хто має пропозиції щодо цього,  висловлять свою думку. Тоді ми переглянемо дефіцит.  Це не  проблема.  Зросте  дохідна  частина  - зменшиться дефіцит.

 

     Депутат Ратушний.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Збаразький  виборчий округ,  Тернопільська  область).  Конгрес  українських  націоналістів. Шановний доповідачу!  Шановні народні депутати! Тут є два моменти, які не дозволяють депутатам проголосувати за статтю 1.

 

     Момент перший,  з яким ми повинні погодитись. Були заяви стосовно того,  що заборгованість перед бюджетниками  буде  погашено  до  січня наступного  року.  Зараз  заявляється,  що 2,5 мільярда заборгованості переносяться  в  бюджет  1998  року.  Отже,  заборгованість  до  січня погашено не буде. І ті депутати, які голосують за це, повинні визнати, заборгованість буде висіти на початку року.

 

     Другий момент.  Про це вже говорив депутат Поживанов.  Збільшення дохідної  частини  державного  бюджету досягається за рахунок місцевих бюджетів.  Що там у місцевих бюджетах  і  як  вони  наповнюються,  ми, депутати, знаємо. Тому це рішення не просто спроба знайти якийсь інший спосіб, це політичне рішення.

 

     Залишаємо ми цю заборгованість  на  наступний  рік?  Перекладаємо дохідну  частину  з  центрального  бюджету  на місцеві бюджети?  Хто з депутатів  голосує  за  це,  будь  ласка,  голосуйте,  приймайте  таке рішення.  Я особисто утримуюсь, бо це нереальний вихід із ситуації. Це означає просто показати,  що ми до Нового року приймемо бюджет. Раніше ми дефіцит бюджету приймали, а не бюджет, а тепер ми хочемо... Давайте до Нового року приймемо бюджет.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати,  враховуючи ще  пропозицію  виконуючого обов'язки голови Комітету з питань бюджету, я просив би вашої згоди на таку річ. Ми проголосуємо зараз статтю без однієї цифри, а саме - 13,8 відсотка  видатків  Державного бюджету,  оскільки зможемо при розгляді інших статей внести до неї відповідні зміни.  І я  не  маю  сумніву  в тому,  що ми зараз повинні проголосувати... можливо, навіть записати у видатках таке:  "у тому числі повернення заборгованості по  заробітній платі".  І якщо при тому ми знімемо цифру 13,8 відсотка, то у нас, так би мовити, математика виходить.

 

     Можна таку пропозицію ставити на голосування?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу,  я хочу дати  пояснення. Сума,   про  яку  я  говорив,  стосується  не  державного  бюджету,  а заборгованості зведеного бюджету бюджетним установам.  Отже,  погашати заборгованість потрібно по всіх бюджетах.

 

     Ми планували дохідну частину бюджету 1997 року  у  розмірі  20  мільярдів   гривень,   а   насправді   вона становитиме,   дай   Боже,  17  мільярдів.  Якщо  ми  і  тепер  будемо збільшувати видатки і накручувати дохідну частину,  то  матимемо  таку саму ситуацію, яку маємо в кінці цього року.

 

     ГОЛОВА. Ігоре  Олександровичу,  ну  скільки  можна повертатися до цієї теми?  Вам депутати ставили запитання  щодо  структури  боргу  по зарплаті:  у  державному  бюджеті - стільки-то,  у місцевих бюджетах - стільки-то.  Цифру треба називати.  Ми розглядаємо проект  Закону  про Державний  бюджет,  і ви повинні сказати:  сьогодні,  за статистичними даними банку,  борг бюджетній сфері становить 811  мільйонів,  у  тому числі  з  державного  бюджету  (армія тощо) - стількито,  з місцевих - стільки-то.

 

     Тому щодо цифри 2 мільярди  250  мільйонів  ви  повинні  сказати: передбачено виплату,  повернення заробітної плати.  Якщо це так, то ми можемо навіть дописати після цього:  "Враховуючи повернення заробітної плати з бюджету".  Тоді є про що говорити далі. А ми все: враховується

- не враховується, видно - не видно. Повинно бути видно все.

 

     МІТЮКОВ І.О. Розумієте, я про це говорив на початку. 76 мільйонів передбачено  у  державному  бюджеті  на  погашення  заборгованості  по заробітній платі...

 

     ГОЛОВА. Почекайте. А скільки винні з державного бюджету?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Поєднувати ці борги,  не враховуючи дотацій, які ми спрямовуємо  виключно на погашення заборгованості по заробітній платі,

- це значить не враховувати того,  що Державний бюджет дає  відповідну підтримку.  Але  на  1  листопада  заборгованість по заробітній платі, грошовому забезпеченню,  пенсіях  і  стипендіях,  які  фінансуються  з бюджетів усіх рівнів, становить...

 

     ГОЛОВА. Увага!

 

     МІТЮКОВ І.О.  ...  2 мільярди 619 мільйонів по зведеному бюджету. По місцевих бюджетах... Я прошу уваги!

 

     ГОЛОВА. Увага!

 

     МІТЮКОВ І.О.  По місцевих бюджетах 817 мільйонів,  по  державному бюджету - 1 мільярд 802 мільйони. Порівняймо з початком цього року. По державному бюджету було 2 мільярди 500 мільйонів,  тепер -  1  мільярд 800  мільйонів;  по  місцевих бюджетах було 1,5 мільярда,  тепер - 817 мільйонів.

 

     ГОЛОВА. Що ж ми закладаємо в бюджет на погашення?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Закладаємо менші суми:  76 мільйонів  у  державному бюджеті і 480 мільйонів - у місцевих бюджетах.

 

     ГОЛОВА. Іншими словами...

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ці дані наведено в додатку до проекту бюджету. Коли ми будемо обговорювати видаткову частину бюджету,  то зможемо  змінити ці  цифри,  перерозподілити  ресурси.  Але  для цього треба перейти до обговорення відповідних статей.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку!  Я  прошу  уваги!  Сядьте,  будь  ласка, Анатолію Степановичу! Я прошу уваги!

 

     Ми підійшли до ключового питання статті 1. Коли  ми  говоримо  про  структуру   дефіциту   бюджету,   депутати невипадково  ставлять запитання:  то буде повернуто заробітну плату чи не буде?  З пояснення Ігоря Олександровича цього не видно.  Не  видно! Видно,  що не буде...  А депутати з цим погодитися не можуть,  тому що немає ніяких підстав до того, щоб не виплачувати заробітної плати.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Давайте  скорочувати   інші   статті   видатків   і спрямовувати  кошти  на  погашення  заборгованості з заробітної плати! (Шум у залі). Ми можемо це обговорювати!

 

     ГОЛОВА. Тому у мене є пропозиція - до третього  абзацу  статті  1 внести доповнення: "включаючи повернення боргів по заробітній платі".

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре  Олександровичу,  це  -  дохідна частина бюджету,  а повернення  -  то  видаткова  частина.  Це  різні  позиції бюджету.

 

     ГОЛОВА. Так,  але  ж  структура  дефіциту  стосується повернення. Погляньте ще раз:  спрямувати на покриття дефіциту Державного  бюджету надходження  із  джерел  внутрішнього  фінансування у такій-то сумі та зовнішнього фінансування - у такій-то сумі.  А дефіцит утворено у тому числі й невиплатами заробітної плати (Шум у залі)...

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу, якщо ми так запишемо, то звільнимо себе від необхідності це  сплачувати.  Це  фактично  кредит, який ми візьмемо, і затвердимо у статті 1! Цього не можна робити.

 

     ГОЛОВА. Слово   від   комітету   має   депутат  Пустовойтовський. Хвилинку!

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Уважаемые  коллеги,  мы  с  вами  немножко нарушили  регламент  в  том смысле,  что при доработке проекта бюджета после его принятия в первом чтении мы должны были работать в Комитетах и  внимательно  изучить  все  эти  вопросы.  Но  мы работали по другой системе, поэтому и неудивительно, что сегодня смысл некоторых вопросов мы не сразу улавливаем.

 

     Что заложено  в  бюджете на выплату задолженности по зарплате?  В конце книжки,  которую вы получили,  есть "Проект  видатків  зведеного бюджету".    На   странице   10   записано:   "Видатки   на   покриття заборгованостей,  що виникли в попередні роки по зведеному бюджету,  - 467  мільйонів  796,2 тисячі гривень,  у тому числі по державному - 76 мільйонів 996,2 тисячі,  по місцевих  бюджетах  -  390  мільйонів  800 тисяч".  Значит,  из  общей  задолженности  в  800 миллионов,  которую называет банк в последней информации, 467,8 миллиона заложено в проект Государственного бюджета.

 

     Кроме того,  в  статье  4  проекта  Закона  о  введении  Закона о Государственном  бюджете  в  действие  записано:  "Кабінету  Міністрів України  до  20  січня  1998  року  затвердити  заходи щодо збільшення надходжень до зведеного і державного  бюджетів  України  та  направити додатково отримані кошти від їх реалізації на погашення заборгованості по заробітній платі,  грошовому забезпеченню,  пенсіях,  стипендіях та інших соціальних виплатах".

 

     Я думаю,  что  если  внимательно  прочитать  весь проект закона о введении,  то станет понятно,  что не только лозунг,  но и  конкретные параметры:  когда и что правительство должно сделать и куда эти деньги направить.

 

     МIТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  Вам на  розгляд  внесено проект  Закону  про  місцеві  податки  і  збори,  за  яким до місцевих бюджетів має надійти 300 мільйонів гривень прямих доходів.  Додайте до цього ще 460 мільйонів,  які є в цьому бюджеті, і ми повністю виходимо на погашення заборгованості.  Ці цифри балансуються. Один тільки закон про  централізацію  амортвідрахувань може дати 1,2 мільярда доходів до Державного бюджету. Тоді ми формуємо джерело.

 

     ГОЛОВА. Я прошу, Ігоре Олександровичу, будь ласка, не посилайтеся на закони, які не прийнято.

 

     МІТЮКОВ І.О. Але ж про це йдеться.

 

     ГОЛОВА. Коли  буде  прийнято - будемо робити корекцію,  а поки що при розрахунку береться існуюча законодавча база.

 

     Ще раз ставлю статтю 1 на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 159.

 

     Перед тим  як  оголосити  перерву,  нагадую  ще   раз   депутатам процедуру.  У  другому читанні проект закону розглядається постатейно. Слово надається для виступу з мотивів голосування,  висувається той чи інший аргумент.

 

     У нас  записані  депутати  Шеренін,  Кірімов.  Після перерви вони першими висловляться з цього приводу.

 

     Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  сідайте всі на місця.  Поки депутати зайдуть до  залу,  Iгоре Олександровичу скажіть,  який розмір дохідної частини бюджету в нинішньому році? 17 мільярдів гривень? Так?

 

     А потім  висловляться  депутати  Кужель  і  Кірімов,  вони   були оголошені до перерви.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Так.  Ми  обрахували  й подали на розгляд Верховної Ради уточнений варіант бюджету на 1997  рік.  Доходи  становлять  17,2 мільярда гривень.

 

     ГОЛОВА. Зараз  пропонується  затвердити  доходи в сумі 21 мільярд гривень.  Виникає запитання:  за рахунок чого  в  бюджеті  з'являються додаткових  4  мільярди?  Як  відомо,  ми не передбачаємо зростання ні промислового,  ні сільськогосподарського виробництва.  Це означає,  що дефіцит неправильно визначений чи як?

 

     МIТЮКОВ I.О.  Iдеться про те,  що недоїмка до бюджету фактично за півроку зросла на  2,5  мільярда  гривень.  Це  нараховані  суми,  які повинні надходити до бюджету.  Це якраз і відповідає тій різниці,  яка утворилася.  Ми не маємо права не враховувати  податкових  надходжень. Податки повинні обов'язково сплачуватися, і тоді це буде реальна сума. Ми ж не можемо закладати в  бюджет,  що  10-  15  відсотків  суб'єктів оподаткування не сплачуватимуть податки.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Кужель.  Будь  ласка.  Вона  не встигла отримати слово до перерви.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України  з питань  економічної  політики  та  управління  народним  господарством (Ленінський виборчий округ,  Запорізька область).  Уважаемый Александр Александрович!  Если  в  прошлые годы при утверждении бюджета депутаты хоть косвенно могли влиять на содержание какихлибо статей, то сегодня, к   сожалению,  все  свелось  к  тому,  что  мы  должны  автоматически утверждать нормы,  которые якобы согласованы с Комитетом  по  вопросам бюджета.

 

     Депутаты принципиально не голосуют статью 1. Почему? Читая ее, я, например,  понимаю, что в ближайшие десять дней будет отпущена гривна, что  цены  повысятся  на 20 процентов и что зарплата,  которая не была выплачена, не будет выплачена никогда.

 

     Поэтому, проголосовав за размер дефицита 3,3 процента,  мы  можем голосовать  дальше.  Есть  предложения,  которые  не  учтены,  но  они существенно не изменят соотношение расходной и  доходной  частей.  Это касается  и  налога  на добавленную стоимость,  и правильности расчета ставок акцизного сбора,  и таможенных пошлин на алкогольные напитки  и табачные изделия, дизтопливо, автомобили.

 

     Есть вопросы.  Мы  посчитали,  что  только повысив цену на водку, которая сегодня стоит дешевле,чем две буханки хлеба,  можно получить в доходную часть бюджета дополнительно более 500 миллионов гривень.

 

     Я предлагаю проголосовать вторую и третью части статьи 1 и дальше рассматривать каждую статью проекта бюджета.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кірімов. Він записаний.

 

     Будь ласка.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  Чорнобильської  катастрофи  (Іванківський  виборчий  округ, Київська область).  Шановні депутати!  Шановний Iгоре  Олександровичу! Шановний Олександре Олександровичу!  Безперечно,  прийняття Закону про Державний бюджет на 1998 рік - це законотворчий процес.  Зрозуміло, що ми  зобов'язані  зробити  це  в  цій  парламентській залі,  на те ми й покликані.

 

     Неприйняття бюджету створює дискомфорт не лише в парламенті,  а й у нашому суспільстві.  Тому,  Iгоре Олександровичу,  я хотів би почути відповідь  на  таке  запитання  (про  це  вже  говорили  і   Олександр Олександрович,  і  депутати):  одержать чи не одержать заробітну плану вчителі,  лікарі,  медпрацівники,  одержать пенсії пенсіонери? Якщо ми приймемо бюджет без такого застереження,  то в нас не буде надії. А ви знаєте, що найгірше - це не те, що немає грошей, а те, що немає надії. Я  хотів  би,  щоб  після прийняття бюджету в парламенті наші виборці, люди України знали, що в них є надія.

 

     Дякую.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Спасибі. Я хочу, щоб ви звернули увагу на статтю 19 проекту,  де подано перелік захищених статей видатків бюджету.  Оплата праці працівників бюджетних установ;  нарахування на заробітну  плату; пенсії,  допомоги, стипендії - це все захищені статті видатків. На них припадає більше 50  відсотків  видаткової  частини  бюджету.  Якщо  ми затвердимо  цей  закон про бюджет,  він гарантуватиме виплату поточних соціальних виплат. За рахунок мобілізації додаткових коштів, про які я вже казав,  плюс близько 500 мільйонів,  які сьогодні є в бюджеті,  ми можемо погасити нинішню заборгованість по заробітній платі.  Головне - забезпечити   своєчасну  поточну  виплату  пенсій,  заробітної  плати, стипендій. I в цьому проекті бюджету це обраховано.

 

     ГОЛОВА. Перед тим як надати слово наступному депутату,  я ще  раз привертаю вашу увагу до пропозиції депутата Кужель.  Вона сказала,  що треба проголосувати визначені параметри:  дефіцит бюджету і  структуру фінансування  дефіциту  із  зовнішніх  і  внутрішніх  джерел  - і далі рухатися по статтях проекту бюджету.

 

     Очевидно, ми  тоді  повернемося  до  реального  розміру  дохідної частини і до реальних потреб витратної частини.  I можливо, ці цифри в першому абзаці статті 1 будуть  змінені,  бо  сьогодні  ми  не  бачимо реальної можливості покриття різниці в 4 мільярди.  Це не збігається з реальним станом речей і означає,  що  ми  свідомо  закладаємо  більший дефіцит, а отже, і більші невиплати з бюджету.

 

     Щоб цього не трапилося,  давайте підемо таким шляхом, як пропонує депутат Кужель.

 

     Депутат Моісеєнко. Будь ласка. Він записаний.

 

     МОIСЕЄНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань державного    будівництва,    діяльності    рад    і    самоврядування (Макіївський-Гірницький  виборчий  округ,  Донецька  область).   Прошу передать слово депутату Мармазову.

 

     ГОЛОВА. Прошу.

 

     МАРМАЗОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах  і  зв'язках   з   СНД   (Олександрійський   виборчий   округ, Кіровоградська область). Александр Александрович! Прошлый раз от имени фракции  коммунистов  мы  выдвинули   четыре   условия   (просили   их внимательно  рассмотреть  и  дать  нам ответ) и заявили,  что если эти вопросы не будут решены,  наша фракция голосовать  не  будет.  Кстати, Кабинет Министров на них даже не отреагировал.

 

     Главное из  этих  четырех  условий  -  погашение задолженности по зарплате бюджетникам.  Собственно,  не только бюджетникам. А остальные что, не люди? 5 миллиардов долга!

 

     Если мы   не   предусмотрим   в   бюджете  средства  на  покрытие задолженности, то бросим людей на вымирание.

 

     Я предлагаю снять сегодня вопрос с обсуждения и перенести его  на четверг.  Пусть в четверг Кабинет Министров представит проект, которым прежде всего должно  быть  предусмотрено  погашение  задолженности  по заработной плате.

 

     Мы же  обещали  людям  в 1997 году погасить задолженность за 1996 год.  Сейчас висит долг за 1996,  за  1997  и  1998  годы.  Кто  имеет моральное право голосовать за такой бюджет?

 

     Пока этого   не   будет  сделано,  фракция  "Коммунисты  Украины" голосовать за бюджет не будет.

 

     ГОЛОВА. Шановний  Євгене  Васильовичу,  і   не   тільки   фракція комуністів не буде.  До речі,  ми не обіцяли, обіцяв уряд весь час. Ми не брали на  себе  зобов'язань  і  не  робили  того,  щоб  виникла  ця заборгованість по заробітній платі.

 

     Пригадайте, коли  ми приймали Конституцію,  то вносили пропозицію віддати кошти,  які передбачені  на  референдум,  на  заробітну  плату вчителям і лікарям. Тоді їх якраз вистачило б. Не було цього зроблено. А потім борг зростав. Змінювалися уряди, і весь час говорилося про те, що ось тепер уже краще.  А реально ми вже перейшли межу заборгованості в 5 мільярдів гривень,  зокрема різко зросла заборгованість за останні тижні.  Тільки по бюджетній сфері вона становить близько 811 мільйонів гривень.  Безперечно,  ця  цифра  повинна  бути  відображена  як  борг держави,  який буде покрито в наступному році. Бо іншого покриття, ніж з бюджету, не можна передбачити.

 

     Тому, підтримуючи пропозицію депутата Кужель,  я ще раз прошу вас проголосувати вихідні параметри,  які ми плануємо: дефіцит бюджету 3,3 відсотка  і  структуру  цього  дефіциту  -  із   джерел   внутрішнього фінансування  -  1,1 мільярда гривень,  зовнішнього - 2,2 мільярда.  А далі визначити реально,  що може йти в дохідну частину бюджету, що - у витратну.

 

     Я просив би підтримати цю пропозицію. Ставлю на голосування другу й третю частини статті 1. Будь ласка.

 

     "За" - 136.

 

     Тоді таке. У статті 7, де йдеться про видатки, ми окремо запишемо рядок: "видатки на погашення заборгованості по заробітній платі".

 

     Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  Такий рядок у бюджеті є. Для  того  щоб  знайти  додатково  ще  750  мільйонів  гривень,  треба скоротити інші видатки.

 

     ГОЛОВА. Скоротимо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Можемо це зробити під час обговорення.  Але те,  що зробив уряд,  - це максимально можливе скорочення,  виходячи з  реалій дохідної частини бюджету.  Давайте разом подивимось,  звідки зняти 750 мільйонів гривень.

 

     ГОЛОВА. Ні.  Ігоре  Олександровичу,   давайте   будемо   відверто говорити.  Коли уряд виступає на телебаченні й каже,  що буде погашено заборгованість,  то це добре.  Коли  хтось  із  керівників  держави  в Запоріжжі говорить,  що погано із заробітою платою, бо бюджет, бачите, не прийняли або не такий прийняли, то це інша справа.

 

     Давайте в бюджеті запишемо:  погасимо.  І пропонуйте,  за рахунок чого.  Вносьте  пропозиції  щодо  дохідної  частини  і  витратної.  Ми переглянемо все,  що потрібно. Боргів по зарплаті у нинішньому бюджеті ми не передбачали.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ми внесли ці пропозиції, вони розглядаються. Питання щодо акцизів - 300 мільйонів плюс,  щодо приватизації - плюс,  питання щодо місцевих податків і зборів - плюс. Давайте приймати ці закони. Ми ж не можемо, поки вони не прийняті, враховувати їх норми.

 

     ГОЛОВА. Віктор Іванович Суслов. Будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.,  міністр економіки  України  (Люботинський  виборчий округ,  Харківська  область).  Уважаемые народные депутаты!  Мы должны двигаться в рассмотрении проекта Закона о  бюджете.  Когда  дойдем  до соответствующих  статей,  я  думаю,  мы  примем решение и по погашению задолженности по  зарплате.  С  моей  точки  зрения,  сейчас  ключевой вопрос, на который окончательного ответа нет, - это источники покрытия дефицита бюджета,  то есть третий абзац статьи 1 и статьи 2,  3 и 4. Я думаю,  мы  можем  пока  отодвинуть  решение  этого вопроса,  а сейчас утвердить первую и вторую части статьи 1 с учетом того, что если будут приниматься  новые законодательные акты,  позволяющие увеличить доходы бюджета, то мы скорректируем при окончательном голосовании и доходную, и расходную части бюджета. Предлагаю проголосовать не вторую и третью, а первую и вторую части статьи 1,  после этого перейти к  статье  5  и завтра отдельно заслушать вопрос об источниках покрытия дефицита.

 

     ГОЛОВА. Усі  пропозиції  висловлені (Шум у залі).  Одну хвилинку! Оскільки і перша,  і третя частини опираються на другу частину статті, тобто на рівень дефіциту бюджету,  ні одне, ні друге рішення, по суті, нічого не означає.  Дефіцит ми визначили і  будемо  виходити  з  того. Повернемося  до  цього  питання  після  розгляду  дохідних і витратних статей бюджету.

 

     Тоді в нас буде конкретна інформація,  і  ми  подивимося,  чи  ми витримуємо дефіцит,  чи ні. Голосувати частинами не можна: треба або в цілому голосувати статтю 1, або не голосувати її.

 

     Депутат Лук'яненко просить  передати  слово  депутату  Пилипчуку. Будь ласка.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Центральний виборчий округ,  Івано-Франківська область). Шановні депутати!  У бюджеті  взагалі  загублена  одна  стаття  -  прибутковий податок  з  громадян,  який  у  середньому  по  Україні  становить 8,7 відсотка...

 

     МІТЮКОВ І.О. Володимире Мефодійовичу, він іде в місцеві бюджети.

 

     ПИЛИПЧУК В.М. Це консолідований бюджет.

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція перейти до статті 2. Можна?

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. До статті 5.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Як можна переходити до статті 5,  якщо ми нічого не затвердили?

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.  Прошу з місця не висловлювати  претензій. Переді мною список, яким я керуюся.

 

     На пропозицію  Віктора  Iвановича  Суслова  ставлю на голосування першу і другу частини статті 1. Будь ласка.

 

     "За" - 153.

 

     Теж не підтримується.

 

     Розглядаємо статтю 2:  "Установити  граничний  розмір  державного внутрішнього  боргу  України на 1 січня 1999 року в сумі 16,9 мільярда гривень" - і  далі  за  текстом.  Будь  ласка,  Ігоре  Олександровичу, прокоментуйте  і  скажіть:  навіщо  в  цій  статті другий абзац?  Це ж бюджет.  Якщо ми визначили,  що 1,1 мільярда гривень дефіциту  бюджету буде  покрито за рахунок внутрішніх запозичень,  то давайте прикинемо, який це повинен бути обсяг операцій із внутрішніми запозиченнями, і на ньому й зосередимося. А то вже справа не бюджету.

 

     Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Шановні   народні  депутати!  Я  прошу  розгорнути документ,  який вам передано сьогодні,  на третій від кінця  сторінці. Там  у  таблиці  наведений  алгоритм  розрахунків виходячи із дефіциту бюджету,  внутрішнього і  зовнішнього  фінансування  як  на  погашення відсотків, так і на погашення основної суми боргу.

 

     Яким чином  ми  визначили  розмір  внутрішнього  боргу України за станом на 1 січня 1999 року 16,9 мільярда гривень?  Він складається із граничного  розміру  дефіциту  внутрішнього боргу за станом на 1 січня 1998 року,  який затверджений у бюджеті на 1997 рік (це  14  мільярдів 150  мільйонів  гривень),  плюс  прогноз приросту заборгованості перед Національним   банком   (346   мільйонів),   плюс   прогноз   приросту заборгованості за внутрішніми позиками, які розписані в другому абзаці цієї статті (11  мільярдів  ми  запозичаємо,  9  мільярдів  погашаємо, приріст  -  2,1  мільярда  гривень),  а  також  приріст заборгованості Національному банку - це додатково ще 350 мільйонів гривень. Оце сума, яка визначає ліміт боргу на 1998 рік.

 

     Враховуючи, що   облігації,  які  випускає  уряд  за  номінальною вартістю,  реально  купуються  з  дисконтом,   ми   передбачаємо   від реалізації  облігацій  на суму 11 мільярдів гривень отримати реально 8 мільярдів  428  мільйонів  гривень  для  фінансування  потреб   уряду, дефіциту  бюджету  і частини боргу,  який треба перенести на наступний термін. У таблиці подано цей розрахунок.

 

     Цю таблицю наведено для того,  щоб ви бачили, які алгоритми, яким чином пов'язані розрахунки. Ми уточнюємо розрахунки щоденно, тому вони можуть  трохи  відрізнятися.  Суми  у  статтях  2,  3  і  4   повністю збігаються.

 

     ГОЛОВА. Ігоре  Олександровичу,  ви  плануєте одержати 8 мільярдів гривень від операцій з цінними паперами. Скільки зараз треба виплатити процентів за попередні випуски?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Щоб погасити основний борг,  ми повинні виплатити 7 мільярдів 294 мільйони гривень і 2 мільярди 604 мільйони - проценти.

 

     ГОЛОВА. То виходить, цього не вистачає.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Так,   бо   ми   частину   зовнішніх    запозичень направлятимемо на погашення заборгованості по внутрішніх.  Це вигідно, тому що ці кредити дешевші.

 

     ГОЛОВА. Виходить,   щоб   погасити   операції    з    внутрішніми облігаціями, треба робити зовнішні запозичення.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Цілком  справедливо.  Гривня  - вільно конвертована валюта. Нема різниці між гривнею і доларом.

 

     ГОЛОВА. Тому  я  ще  раз  вношу  свою  пропозицію.   Ми   повинні передбачити в бюджеті таку позицію, як межа внутрішнього боргу, тобто, скажімо, внутрішній борг не повинен перевищувати 16 мільярдів гривень. А  щодо  механізму,  скільки  паперів,  на  яких  умовах і так далі... Пропонуйте окремий проект закону,  будемо його розглядати  й  приймати закон. Я вважаю, що треба саме так робити. А те, що ми тут пропонуємо, означає повну безконтрольність,  а точніше не безконтрольність,  а гру без правил.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре  Олександровичу,  якщо  погоджуватися на таку  пропозицію,  то  закон,  про  який  ви  кажете,  треба  приймати одночасно з бюджетом.

 

     ГОЛОВА. Готуйте законопроект, будемо приймати.

 

     Ставлю на голосування статтю 2, доопрацьовану Кабінетом Міністрів і Комітетом з питань бюджету.

 

     "За" - 153. Не підтримується.

 

     Депутат Азаров. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые  народные  депутаты!  Уважаемый  Александр Александрович! Относительно статьи 1. Нельзя в зале генерировать: плюс 500 миллионов,  плюс 400.  Любой плюс - это только результат расчетов. Специалисты   рассчитывают,   предположим,   ставки  акцизного  сбора, количество производимого спирта и так далее.  А Верховная Рада  должна сказать,  что  правительство за счет увеличения ставки акцизного сбора на водку увеличит доходну часть бюджета на столькото.  Но  это  должно быть обсуждено и потом вынесено решение.

 

     И по  статье  2.  Зачем  нужна  эта  статья и почему она была и в прошлом  бюджете?  Я   не   хочу   сейчас   давать   оценки.   Но   из государственного  бюджета государственным казначейством осуществляется погашение задолженности и уплата процентов по облигациям.  Это расходы государственного  бюджета,  поэтому  они  должны  быть предусмотрены в Законе о Государственном бюджете.  Ведь платить нужно.  А на основании чего? Поэтому эта статья должна быть.

 

     Другое дело,  что  Верховная  Рада  может  изменить цифру займов, указать,  на какой основе будет осуществляться погашение  облигаций  и так далее.

 

     ГОЛОВА. Ющенко  Віктор  Андрійович,  голова  Національного банку. Будь ласка.

 

     ЮЩЕНКО В.А.,  голова  Національного   банку   України.   Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати! Стаття 2 регулює дві норми.

 

     Перша -  розмір  державного  внутрішнього   боргу.   Цей   розмір затверджується парламентом. Структура боргу в проекті закону наведена. Це - дефіцит державного бюджету з 1992 року наростаючим підсумком плюс спеціальні віднесення у вигляді компенсацій по вкладах населення,  які проводилися чотири рази, та інші суми.

 

     І друга норма - випуск облігацій внутрішніх державних позик.  Цей обсяг  запозичень,  по суті,  стосується статті 1.  Це спосіб покриття дефіциту бюджету і боргів, пов'язаних з емісією ОВДП, державних цінних паперів,  які  відбувалися в 1997 році й платежі по яких переходять на 1998 рік.

 

     Тобто дві норми:  перша - борг і друга - право на запозичення для обслуговування дефіциту бюджету 1997 року.

 

     ГОЛОВА. Усе   це  так,  Вікторе  Андрійовичу.  Але  чому  виникла суперечка?  Ви тут подаєте цифру випуску цінних паперів, зазначаєте їх прибутковість.  Тим  самим  Верховна  Рада встановлює вам вартість цих паперів. Які розрахунки в даному випадку робив уряд? Адже вони йтимуть з дисконтом десь за 40,  ставка рефінансування в банку втроє менша,  і через рік  обороту  виходить,  що  бюджет,  тобто  платники  податків, фінансують банкам високий процент.  Чому так робиться?  От у чому річ. Тому депутати й не голосують.

 

     Будь ласка, Вікторе Андрійовичу.

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Олександре Олександровичу, ідеться про те, що в сумі 11   мільярдів  471  мільйон  проценти  або  дохідність  облігацій  не фіксуються.  Дохідність,  проценти на обслуговування внесені в дефіцит бюджету. А в брутто запозичення вони не включаються. Це не відноситься на дефіцит,  це - право запозичення.  На  дефіцит  відноситься  тільки обслуговування   боргу.  Затверджуючи  11  мільярдів  гривень,  ви  не регулюєте дохідність.

 

     Як ця сума  складається?  На  кінець  цього  року  заборгованість Міністерства  фінансів по облігаціях становитиме 7,7 мільярда гривень. Плюс,  якщо ви затверджуєте цей бюджет,  дефіцит його на наступний рік 3,3 мільярда.  I виходить, що запозичити треба понад 11 мільярдів. Так визначається ця цифра. Але дохідність у ній не провокується.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Iдеться про те, що коли ми отримаємо ці 8 мільярдів гривень за меншою ціною, то просто буде зменшена сума - буде менше ніж 11 мільярдів гривень.  А вийти за межі  11  мільярдів  ми  не  зможемо ніколи, і це означає, що ми не зможемо завищувати дохідність понад ту, яка дає нам оцей показник - 11 мільярдів. Саме це встановлює планку.

 

     ГОЛОВА. Які ще є міркування?

 

     Депутат Кармазін.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з  питань правової  політики  і  судово-правової  реформи  (Приморський виборчий округ,  Одеська область).  Дякую,  Олександре  Олександровичу.  Я  вам скажу, чому депутати не голосують. I стосовно процедури розгляду.

 

     Олександре Олександровичу,  ідеться  про  те,  що  сьогодні  уряд визнає себе банкрутом.  Ми всі тут винні  в  тому,  як  минулого  року приймали  бюджет.  Зараз нам пропонують таким чином його приймати,  ми теж будемо винні.

 

     Тому я пропоную оті законопроекти,  про  які  зараз  говорять,  і пропозицію народного депутата Кужель розглянути до прийняття бюджету.

 

     Якщо ми не вирішимо питання про повернення грошей, не може бути й мови про прийняття бюджету.

 

     Тепер стосовно  облігацій  державних  позик.   40   відсотків   - замисліться над цією цифрою!  Як сказав міністр на початку виступу, це майже конвертована валюта. А в швейцарському банку - 4,5 відсотка.

 

     То скажіть мені,  будь ласка,  скільки ж ми можемо проводити таку політику?  I чому ми сьогодні за облігації розраховуємося,  а людям по п'ять-шість місяців не виплачуємо зарплату?  Як мені пояснити в Одесі, чому  військовим пенсіонерам чотири місяці не виплачується пенсія?  Як пояснити медикам?  Чим вони  кращі  -  ті,  хто  отримують  облігації? Мабуть, це тому, що тут, у залі, сидять люди, які мають ці облігації.

 

     Шановний Олександре  Олександровичу!  Я вважаю,  що через те,  що немає затвердженої програми уряду,  сьогодні ми чуємо тільки,  образно кажучи,   бухгалтерський  баланс,  спрогнозований  на  чинній  системі законодавства.  Якщо треба змінювати політику,  то треба за цих кілька днів змінити деякі норми законів і прийняти бюджет як належить, а не в такому вигляді, в якому сьогодні він нам підсовується.

 

     Я прошу,  не гаючи  часу,  перенести  розгляд  цього  питання  на п'ятницю.  Проголосуйте,  будь  ласка,  мою  пропозицію  поіменно.  До п'ятниці нам вистачить часу зробити все як належить.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Я прошу,  Юрію Анатолійовичу, давайте будемо обережніші з висловами,  що  тут у залі сидять ті,  хто має облігації.  Я більш ніж певен,  що тут таких немає,  хіба що кілька чоловік.  А по  облігаціях платимо тому, що гроші там не наші, це, по суті, гроші нерезидентів. I їх треба повертати.  А свої  люди,  мовляв,  почекають.  Ось  до  чого зводиться ситуація. Внутрішні запозичення переливаються в зовнішні, як це щойно частково підтвердив і міністр фінансів.

 

     Депутат Свято. Будь ласка. Його пропозиція тут є.

 

     СВЯТО В.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради  України  з питань  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (Чемеровецький виборчий округ,  Хмельницька  область).   Дякую,   Олександре   Олександровичу. Шановний  Iгоре  Олександровичу!  Я  хотів би закцентувати увагу колег депутатів ось на чому.  Як  суб'єкт  законодавчої  ініціативи  я  вніс пропозицію  про  вилучення  статей  2,  3,  4 як таких,  що спричинять чергове  пограбування  народу.  Зокрема,  останнє  речення  статті  2: "Випуск  облігацій  внутрішніх  державних  позик може здійснюватися на безвідсотковій (дисконтній) основі".  Номінальна вартість -  понад  11 мільярдів гривень,  прогнозований прибуток - 8 мільярдів 425 мільйонів гривень.  Відсоточок - 26,6.  Функції комерційного банку - як  у  того кредитора,  що  скуповує  цінні  папери:  скупив,  а потім у будь-який момент менш як за рік пред'явив державі претензії. Це вам відповідь на запитання,  чому до дохідної частини бюджету не включені оці позичкові надходження,  шановний Iгоре Олександровичу.  А сума добра -  понад  3 мільярди гривень.

 

     Тепер іще  таке.  Я вніс альтернативні пропозиції,  як отримати в дохід бюджету 310 мільярдів гривень. Це 15 річних бюджетів - таких, як ми  розглядаємо.  Зокрема  така пропозиція:  індексація надходжень від кредитів,  наданих фізичним та юридичним особам у 1992-1994 роках,  на момент повернення боргу.  Якщо згадати 1993 рік і галопуюче знецінення грошей  приблизно  в  105  разів,  то  повернення  боргу   було   суто символічним - менше 1 відсотка. Так що, шановні боржники, поверніть ще 99 відсоточків.

 

     Я говорю про суму 310 мільярдів.  Якщо ми з неї зберемо навіть 10 відсотків - це буде 31 мільярд гривень, тобто півтора річних бюджета - і  проблем  немає.  Шановні,  давайте  вирішувати   питання   трішечки радикальніше і по-іншому!

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Тільки, ви знаєте, тут у 1990-1991 роках весь час шукали золото Полуботка, про це друкувалося в газетах,  робилися розвідки і таке інше. Давайте вдруге не шукати, тим паче що бочки не вистачить на 330 мільярдів гривень.

 

     Депутат Гетьман. I будемо йти далі.

 

     ГЕТЬМАН В.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Тальнівський виборчий округ, Черкаська область). Шановні народні депутати! Я хотів би звернути вашу увагу  на  статтю  14  Закону  про  цінні  папери і фондову біржу,  де сказано,  що рішення про випуск облігацій державних позик  приймається Кабінетом  Міністрів.  Кабінет  Міністрів приймає рішення про випуск у національній  або  іноземній  валюті.  Рішення  про  випуск   визначає емітента, умови випуску і порядок розміщення.

 

     Сьогодні, розглядаючи  так це питання,  ми практично відбираємо у Кабінету Міністрів право  визначати  кон'юнктуру  і,  так  би  мовити, відбиваємо бажання працювати на цьому ринку.

 

     Хочу звернути увагу лише на одне.  Ще місяць тому строк погашення наших облігацій,  які були в обігу на внутрішньому ринку, становив 210 днів,  а за час,  поки ми тут дебатуємо, він скоротився до 177 днів. Я впевнений, що через два тижні емітент і ті, хто сюди прийшов, підуть з цього ринку. І не тільки нічим буде кредитувати нашу заборгованість із виплати  пенсій  і  зарплати  бюджетникам,  а   ми   взагалі   станемо банкрутами.

 

     Що стосується  середньозваженої  дохідності,  то  за розрахунками експертів,  які  я  попросив  зробити,  середня  дохідність  облігацій становить   31,6   відсотка.  Врахуйте  при  цьому  інфляцію,  яка  є, тридцятипроцентний податок і ви побачите,  які то великі  резерви  тут укладено  щодо  тих міфічних мільйонів,  які отримали якісь комерційні банки.

 

     Я вважаю,  що це питання треба спокійно  розглянути  в  закритому режимі,  не  роблячи спроб сьогодні зосередити нашу увагу на іноземних інвесторах, які ще вірять у те, що цей ринок не ризиковий, і вкладають свої гроші.

 

     І щодо  процедури.  Я  вважаю,  що  поки ми не приймемо статті 1, розглядати наступні статті недоцільно.

 

     Тому ми повинні взяти на себе  політичну  відповідальність  і  не приймати сьогодні бюджет.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Вадим Петрович ще раз підтвердив...  Я не коментую,  я ж підтримую вас, ми не повинні зв'язувати уряд у діях. Відповідно  до  закону  він випускає цінні папери,  встановлює ставки, визначає дисконт і тому подібне.  Так же  ви  сказали?  Але  параметри загального внутрішнього боргу в бюджеті повинні бути відображені. Тому я й пропоную проголосувати перший абзац статті 2.  А то  уряд  діятиме так, як вважатиме за потрібне. Проголосуємо й вашу пропозицію.

 

     Ставлю на голосування перший абзац статті 2.

 

     Будь ласка.

 

     "За" - 177. Не вистачає голосів.

 

     Пропозиція депутата Кармазіна - перенести розгляд проекту бюджету на п'ятницю - збігається з пропозицією депутата Мармазова.  І  щоб  до того  Кабінет  Міністрів  вніс проект закону про обіг цінних паперів у державі й так далі.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу!  Відповідно до статті 21 Закону  України  про  бюджетну  систему  регулювання загального обсягу випущених внутрішніх позик  здійснюється  Верховною  Радою  України  в межах  визначеного  законом граничного розміру внутрішнього державного боргу.  Тому в статті 2 проекту бюджету встановлено  граничний  розмір державного   запозичення   (16  мільярдів  гривень)  і  обсяг  випуску облігацій (на суму 11 мільярдів).  Це повністю відповідає  Закону  про бюджетну систему.

 

     ГОЛОВА. Це  вже ви зробили коментар на основі Закону про бюджетну систему.  Ви записали тільки обсяги.  Обсяги ми  визначаємо,  а  решта регулюється   законом  про  обіг  цінних  паперів.  Тому  зараз  прошу визначитися остаточно.  Я хочу сказати,  що через день  -  а  п'ятниця через  день  -  цей  документ  навряд  чи  радикально зміниться,  якщо розписати,  наприклад,  статті 2, 3, 4 з чітким поясненням, який обсяг цінних  паперів,  на  яких  умовах випускається,  на який строк,  який дисконт,  тобто яка вартість цінних паперів,  - то це можна зробити  у вигляді закону.  Однак пов'язувати його зараз із бюджетом можна було б тільки двома цифрами.  Перша стосується обсягу державного внутрішнього боргу - 16 мільярдів гривень (зараз він,  здається,  14 мільярдів),  і треба робити внутрішнє запозичення або через емісію чи  якимось  чином звертатися  до банку,  або випускати цінні папери.  І друга - зовнішні запозичення.  Ця цифра випливає зі статті 1 - із дефіциту  3  мільярди доларів...   Ну,  звичайно.  І  записати  там,  що  заборгованість  із заробітної плати повністю повинна бути погашена в 1998 році.

 

     Виходячи з цих позицій,  можна було б  підтримати  першу  частину статті  2  і  тезу із статті 3.  А все інше,  що стосується технології обігу цінних паперів, вивести в окремий закон.

 

     Володимире Семеновичу, що ви скажете?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Я  считаю,  что  у  нас  есть   нормальный конструктивный   выход:   рассматриваем   проект  бюджета  постатейно, подходим к статье о  погашении  долга  и  определяемся.  Можем  раньше определиться.  А затем в соответствии с Регламентом даем правительству поручение пересмотреть другие статьи проекта  бюджета,  но  обеспечить полностью погашение задолженности по заработной плате.

 

     Таким образом,  решение  о  погашении задолженности по заработной плате отражается в бюджете,  и мы принимаем решение по  бюджету.  Даем канву,  по  которой  правительство работает дальше,  а Верховный Совет контролирует.

 

     А сейчас мы загоняем себя в тупик.  Что если мы и  в  пятницу  не рассмотрим  проект  бюджета?  Посмотрите,  сколько времени уже прошло. Давайте не будем лукавить и прямо скажем,  что отказываемся  принимать бюджет в этом году.  Вот что означает,  переносить его рассмотрение на пятницу.

 

     Поэтому давайте   примем   решение   по   вопросу   о   погашении задолженности  по  заработной плате,  когда подойдем к нему,  а сейчас конструктивно продолжим работу.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз поставлю  на  голосування  ті  позиції,  які  не викликають  сумнівів.  Перший  абзац  статті  2  про розмір державного внутрішнього боргу,  який випливає з дефіциту.  У статті  3  -  розмір зовнішніх   запозичень  як  межа,  яка  дає  змогу  укладати  угоди  з міжнародними фінансовими організаціями.  А те, що стосується процедури отримання  цих  коштів  -  вивести  за  межі Закону про бюджет.  Можна ставити на голосування цю пропозицію?

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 209. Не підтримується.

 

     Депутат Звягільський. Будь ласка.

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики  та управління народним господарством (Київський виборчий округ,  Донецька область). Уважаемый Александр Александрович! Даже  в пятницу,  когда мы продолжим рассмотрение проекта бюджета,  он все равно не будет  принят.  И  не  будет  принят  до  тех  пор,  пока правительство не отнесется с полным пониманием к угольной отрасли.

 

     Почему Кабинет  Министров  не принял во внимание решение Комитета по вопросам бюджета о том,  чтобы  добавить  отрасли  1  миллиард  400 миллионов гривень?

 

     Уважаемый Александр     Александрович     и    уважаемые    члены правительства!  В свое время Сталин,  хотя он и был страшным деспотом, не позволял относится к угольной отрасли так,  как сегодня относимся к ней мы с вами.  И я призываю всех депутатов  не  быть  участниками  ее похорон.  Это  та  отрасль,  на  которой  сегодня  держится  вся  наша индустрия: химия, металлургия, коксохимия, машиностроение.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ефим Леонидович,  правительство  доработало  проект бюджета  с  учетом  тех  проблем,  о  которых  вы  говорите.  Мы нашли возможность увеличить финансирование этой  отрасли  на  200  миллионов гривень.

 

     Да, этого  мало.  Но мы внесли предложение по увеличению доходной части... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку,  Ігоре Олександровичу.  Юхим Леонідович по суті має рацію,  але його репліка стосується не цієї статті.  Бо зараз аграрники,  податківці -  будь-хто  може  виступити,  щоб  відстоювати окремо якусь галузь, і тоді ми не дійдемо згоди взагалі.

 

     Оскільки дві частини статті 1, статті 2, 3, а також стаття 4, яка пов'язана з технологією здобуття джерел для внутрішнього й зовнішнього запозичення,   викликають   у  депутатів  сумніви,  давайте  конкретно розглянемо ті статті,  які стосуються  дохідної  і  витратної  частин. Подивимося,   на  які  параметри  ми  виходимо  в  принципі,  а  потім повернемося до цих статей.

 

     Можна прийняти таку пропозицію?  (Шум у залі).  Розмові  не  буде кінця.  Я  вас дуже прошу:  або рухаємося,  вперед,  щось робимо,  або припиняємо розгляд.  Я поставлю на голосування вашу пропозицію. Але ще раз  кажу,  це  -  безвихідь,  тому що ми почнемо з того ж самого.  Ми повинні визначитися щодо основних параметрів.

 

     Ставлю на голосування пропозицію перенести розгляд цього  питання на п'ятницю.

 

     "За" - 91.

 

     Я не помилився, депутати вважають, що це питання треба розглядати сьогодні (Шум у залі).  А ви що, себе до них не відносите? Будь ласка, спокійно.

 

     Стаття 5:  "Установити, що в доходи Державного бюджету України на 1998 рік зараховуються:  в повному обсязі..." і  далі  перераховуються позиції відповідно до Закону про систему оподаткування.

 

     Минулого разу,  Ігоре Олександровичу,  виникла суперечка стосовно збору  на  обов'язкове  соціальне  страхування  і  відсотків   коштів, одержаних бюджетними установами (це пункти 2,  3 та 4 цієї статті). Це відповідає чинному закону чи це зміни,  внесені цим законом  до  інших законів?

 

     Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Щодо збору на обов'язкове соціальне страхування.  Є колізія  між  двома  законами  -  про  систему  оподаткування  і   про обов'язкове  державне  соціальне  страхування,  який прийняла Верховна Рада.

 

     Незалежно від  того  яке  рішення  буде  прийнято,  ці  суми  або залишаються,  або  вилучаються  як  з  доходної,  так  і  з видаткової частини.  Уряд не мав підстав не включати цю  позицію,  оскільки  вона відповідає чинному Закону про систему оподаткування.

 

     ГОЛОВА. Минулого   разу  Комітет  з  питань  соціальної  політики наполягав на вилученні цієї  позиції  із  статті  5.  На  мій  погляд, комітет  можна  було  б  підтримати.  Тому  я  прошу  проголосувати за пропозицію про вилучення із статті  5  абзацу:  "збір  на  обов'язкове соціальне  страхування  (у  тому  числі  збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття)".  Ці суми потім  вилучаються  і  з витратної частини бюджету.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Є  одне  уточнення  стосовно  збору  на обов'язкове соціальне  страхування  на  випадок  безробіття.  Цей   збір   повинен залишатися в державному бюджеті.

 

     ГОЛОВА. То треба тоді окремо записувати, а не підряд.

 

     Депутат Вернигора. Будь ласка.

 

     ВЕРНИГОРА Л.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (Хорольський виборчий  округ,  Полтавська область).  Шановний Олександре Олександровичу!  Ставити на голосування цю пропозицію не потрібно.  Учора в Адміністрації Президента відбулася зустріч   за  участю  віце-прем'єра  Миколи  Петровича  Білоблоцького, сьогоднішнього іменинника,  і домовилися (Ігор  Олександрович  про  це знає),  що  Кабінет  Міністрів  не  подає.  Річ  же  не  в  тому,  щоб проголосувати й залишити  чи  не  залишити,  а  в  тому,  щоб  суб'єкт законодавчої  ініціативи  не включав його в цей законопроект.  І вчора домовилися не включати.

 

     ГОЛОВА. Леоніде Михайловичу,  вибачте мені,  що означає з позиції закону  про  бюджет  і  Конституції нарада в Адміністрації Президента? Дивно навіть чути,  що про це говорить депутат. Якщо позиція визначена законом,  то  вона  повинна  бути  записана або не записана - так,  як передбачено в законі.

 

     Депутат Стоян. Будь ласка.

 

     СТОЯН О.М.,   голова   Федерації   професійних   спілок   України (Шаргородський  виборчий  округ,  Вінницька область).  Шановні народні депутати! Хочу вам нагадати, що 3 грудня ми розглядали зміни до статті 3  Закону про збір на обов'язкове соціальне страхування (проект внесли депутати Штепа й Донченко) і вилучили з цієї статті дві частини. Тобто кошти  фонду соціального страхування (ми за це проголосували) тепер не включаються до бюджету.  Нам повідомили в уряді,  що  вони  просто  не встигли  врахувати  це в проекті бюджету,  тому прошу проголосувати за вилучення цього рядка зі статті 5.

 

     ГОЛОВА. Я поставлю на голосування без цього рядка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я хочу ще раз пояснити позицію уряду.  Ми  не  мали юридичного права виключати, тому що є Закон про систему оподаткування. Таке рішення може прийняти тільки Верховна Рада.

 

     ГОЛОВА. Приймемо. Дайте відповідь: друга, третя, четверта частини - це відповідає чинному законодавству?

 

     МІТЮКОВ І.О.  80  і 50 відсотків - це повністю відповідає чинному законодавству.

 

     ГОЛОВА. То навіщо тут писати, якщо це в законі передбачено?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ми  закріплюємо  певні  надходження  до  бюджету  і повинні їх перерахувати.

 

     ГОЛОВА. Добре.  Ставлю на голосування статтю 5 без фрази "збір на обов'язкове соціальне страхування (у тому числі  збір  на  обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття)".

 

     МІТЮКОВ І.О.  Але  залишивши  збір  на обов'язкове страхування на випадок безробіття.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 162.

 

     Не підтримана пропозиція.

 

     Віктор Іванович Суслов. Будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І. Александр Александрович, в данном случае, безусловно, прав  Минфин,  потому  что  проект  составлен  на  основе действующего законодательства.  Вступит  в  действие  закон,  которым  из   бюджета изымается  сбор  на  социальное страхование,  будут правовые основания исключить это из закона о бюджете.

 

     На сегодня правовых оснований нет. Если мы исключим, а Президент, к примеру,  наложит вето, возникнет коллизия законов. Мы успеем еще до окончательного принятия бюджета решить  этот  вопрос,  потому  что,  я уверен, и Президент успеет к этому времени определиться окончательно.

 

     Поэтому сейчас   нет  нужды  голосовать  это  предложение,  да  и юридически это будет неправильно.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 5  проекту,  запропонованого комітетом і Кабінетом Міністрів.

 

     "За" - 216.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  Я вважаю, що в нас немає сумнівів щодо суті цієї проблеми.

 

     Віктор Іванович Суслов цілком правий: рішення прийнято,  але  його треба легалізувати.  І треба погодитися з цією пропозицією.  Ми вилучимо тоді з дохідної і видаткової частин  ці дві позиції.

 

     Я прошу ще раз проголосувати й підтримати.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги   депутати!   Я   ще   раз  поставлю  на голосування, але прошу звернути увагу, що ми в даному випадку працюємо в  межах  чинного  законодавства.  Ми не визначаємо тут цифр.  Ми лише називаємо дохідні частини бюджету,  які  формуватимуться  на  підставі чинного законодавства.

 

     Ставлю ще раз на голосування статтю 5.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Стаття 6:  "Установити  доходи державного бюджету на 1998 рік"... Які є пропозиції щодо цифр?  Будь  ласка,  запишіться,  хто  хотів  би внести пропозицію.

 

     Депутат Ратушний.

 

     РАТУШНИЙ М.Я. Оскільки в нас із депутатом Мухіним спільна позиція щодо Міністерства оборони, я передаю йому слово.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МУХІН В.В.  Спасибо за хорошую шутку,  но у  меня  такой  вопрос. Александр Александрович,  почему в зале отсутствуют депутаты,  которые являются главами администраций  в  районах,  областях,  городах?  Один Поживанов  сидит.  Почему  так происходит?  Или для них бюджет страны, который принимается,  не  имеет  никакого  значення?  Я  прошу,  чтобы Президент срочно отправил этих депутатов сюда, в этот зал, и они здесь голосовали.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Ще які пропозиції?

 

     Депутат Угаров.

 

     УГАРОВ Г.Ю., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань  економічної  політики  та  управління  народним  господарством (Мелітопольський міський виборчий округ,  Запорізька  область).  Прошу передать слово депутату Кужель.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кужель.

 

     КУЖЕЛЬ О.В. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые народные депутаты!  В статье 6 в составе "податкових надходжень" есть  "податок на  додану  вартість".  Я  категорически против того,  чтобы в бюджете показывалось свернутое сальдо.  Отдельной строкой должны быть показаны доходы  от налога на добавленную стоимость и возмещение НДС по закону, который  мы  приняли,  в  противном   случае   возмещение   не   будет производиться.

 

     Второй момент.  Нашей  комиссией  внесено  предложение  в разделе "Доходи від операцій з капіталом" статьи 6 вписать отдельной  строкой: "Надходження від продажу державних запасів вугілля" в сумме 1 миллиард гривень  и,  соответственно,  ту  же  сумму  записать  в  разделе   22 "Поповнення державних запасів" статьи 7.

 

     Что здесь  имеется  в  виду?  Для того чтобы в энергетике не было такой ситуации,  как сегодня,  в мае,  июне,  июле, августе произвести закупку угля в промышленности, а начиная с октября возвращать деньги в бюджет.  То есть мы добавляем и в доходную,  и  в  расходную  части  1 миллиард гривень.

 

     Спасибо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  На  нашу  думку,  немає  необхідності  і недоцільно розділяти окремо  податок  сплачений  і  податок  відшкодований,  адже вирахувати  обсяг  податку,  який  підлягає  відшкодуванню,  практично неможливо.  Якщо ми зараз  зафіксуємо  якусь  цифру,  а  реальна  сума відшкодування  буде  більша,  то  що,  ми  не  повинні відшкодовувати? Сьогодні відшкодування ПДВ відбувається автоматично (Шум у залі).

 

     У бухгалтерському обліку  відповідні  проводки  дають  можливість відносити  на  державний  бюджет суму,  яка підлягає відшкодуванню.  А зміни до Закону про податок на додану вартість,  які ви прийняли (щодо сільського  господарства),  саме  й  спрямовані  на  реалізацію  цього механізму.

 

     Тому ми вважаємо,  що  більше  гнучкості  дасть  визначення  саме однієї цифри.  А автоматичне забезпечення відшкодування досягатиметься при правильному оформленні цих  операцій  казначейством,  що  тепер  і робиться.

 

     Хотів би  ще підкреслити,  що в нас є Закон про державний резерв, яким визначено,  що ці  витрати  фінансуються  за  рахунок  державного резерву,  а  не  державного  бюджету.  Якби ми могли спочатку продати, отримати кошти,  а потім купувати,  можна  було  б  і  погодитися.  Та проблема   в   тому,  що  для  реалізації  вашої  пропозиції  потрібна мобілізація додаткових коштів з бюджету,  а  це  не  функція  бюджету. Повторюю, це функція державного резерву, що визначено законом.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Янко.  З  цього  ж приводу - позиція по вугіллю. Будь ласка.

 

     ЯНКО С.В.  Уважаемые  коллеги!  Я  хочу  поддержать  предложение, которое высказала народный депутат Кужель.

 

     Вот какая ситуация складывается сегодня,  послушайте внимательно. Запасы  угля  на  аварийных  складах  электростанций  составляют   1,6 миллиона  тонн.  Под емных  отсюда  -  около 600-700 тысяч.  ежедневно электростанции срабатывают со складов около 40-50 тысяч тонн,  то есть нам осталось работать буквально 12-13 суток. После этого все в Украине может отключиться. Это серьезнейшая ситуация!

 

     Если бы мы могли, имея достаточно средств в резерве, купить летом у шахтеров уголь и положить на аварийные склады,  а сегодня, выработав электроэнергию,  вернуть  затраченные  средства  в  бюджет,  такой  бы ситуации, безусловно, не было.

 

     И если  мы не примем это предложение,  то нам,  может,  и удастся как-то пройти эту зиму, но следующей зимы для нас просто не будет.

 

     Деньги эти  не  для  угольщиков,  как  видите.  Эти  деньги  идут государству.

 

     Сначала мы положили в резерв уголь в об еме миллиона тонн,  потом его продали,  выработали  электроэнергию  и  деньги  вернули.  Депутат Кужель предлагает миллиард гривень отдать в поступления и миллиард - в расходы. Этим самым мы поддерживаем нашу энергетику, угольную отрасль, все народное хозяйство Украины.

 

     С моей  точки  зрения,  это  одни  из  коренных вопросов бюджета. Оставаться с материальными резервами в  124  миллиона,  которые  здесь записаны,  по  моему,  бессмысленно.  Это просто непонимание ситуации. спасибо.

 

     ГОЛОВА. голубченко Анатолій Костянтинович. будь ласка.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Шановні народні депутати!  Я розумію, що це дуже важливе  питання.  Я  теж  виходив  з  пропозицією збільшити закупівлю вугілля в держрезерв на наступний рік - навіть на 15 мільйонів.

 

     Але я просив би все  ж  таки  мати  на  увазі  найголовніше.  Ми, звичайно,  можемо  записати  15,  20 мільйонів,  додати мільярд туди і туди,  проте подивіться на надходження в цьому році (міністр  фінансів каже,  що  не більше 18 мільярдів).  Погляньте,  скільки ми ставимо на наступний рік:  21 мільярд.  Якщо хтось думає,  що з нового  року  все робитиметься  помахом  чарівної палички і все піде на лад,  то я хотів би,  щоб усі зрозуміли,  що ми  сьогодні  сперечаємося  про  нереальну цифру.  Якщо  навіть  валовий  національний  продукт  згідно  з планом економічного розвитку становитиме 100,  5 відсотка порівняно з  рівнем цього року,  то це десь на мільярд,  я вважаю,  менше,  ніж записано в статті надходжень.  Тобто там уже  записаний  мільярд  гривень,  який, мабуть, не буде зібраний.

 

     Тому я  прошу вас не робити кроків,  які ніколи ніякий уряд - цей чи інший - виконати не зможе.

 

     Ми вчора  тут  уже  один  перед  одним  виговорилися  -   вільно, відверто.  Тож  якщо  хочемо  прийняти  бюджет,  давайте його приймати таким,  яким його роздано.  Внесено поправки, будемо працювати. Прийде нова Верховна Рада,  знайде можливість - проголосує, як буде потрібно. Але входити в новий рік, у вибори без бюджету неможливо.

 

     І я згоден з Олександром Олександровичем.  Я  не  роблю  з  цього трагедії,   я   тільки  хочу,  щоб  усі  мали  закон,  щоб  нікого  не звинувачували в розбазарюванні грошей і  таке  інше.  Треба,  щоб  був закон, який би всі виконували. Я тільки за це.

 

     Прошу вас  проголосувати  і не ставити додаткових запитань хоча б щодо надходжень.

 

     ГОЛОВА. Анатолію Костянтиновичу!  У даному разі  я  сприймаю  ваш виступ як виступ віце-прем'єра, бо якби це був виступ просто депутата, то я не мав би права його коментувати.  А оскільки  ви  виступаєте  як віце-прем'єр,  то навіщо тут вести політичну агітацію про вибори? Була ж конкретна пропозиція.  У нас  у  резервному  фонді  є  якісь  обсяги вугілля,  яке  вкрай  потрібне  для  енергетичної  системи.  Ми можемо сьогодні (якщо є  гарантія,  що  кошти  за  це  вугілля  надійдуть  до бюджету,  а потім обернуться, щоб можна було бюджету заплатити і знову покласти в резерв це вугілля) це  питання  розглядати.  Якщо  ж  такої впевненості немає, то тоді робити цього не можна.

 

     Депутат Янко  і  депутат  Кужель внесли таку пропозицію.  Давайте подивимося. Я хотів би впевнитися, що уряд має щодо цього розрахунки.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Олександре   Олександровичу!   Хочу,   щоб   усі зрозуміли:  у  нас у резерві було 4,6 мільйона тонн вугілля за нормою. Ми на цю зиму зробили запас 6 мільйонів тонн.  Зараз  у  нас,  щоб  ви знали,  розрив між фактичним обсягом вугілля в цьому резерві і тим, що є,  як кажуть, на папері, - 1,8 мільйона тонн. Це вугілля, яке спалене директорами теплових станцій.  Так буде і в наступному році,  які б ми кошти не передбачили.  Ми спалили це  вугілля,  а  зараз  повинні  всі думати, як його списати. Так буде і наступного року, абсолютно так!

 

     ГОЛОВА. У такому разі, вибачте мені, нам не потрібен уряд...

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Так.  Але  в  законі записано,  що директор може спалити вугілля і не нести за це відповідальності...

 

     ГОЛОВА. Ні, ні, вибачте! У законі передбачено відповідальність за неналежне   використання  державних  резервів,  і  навіть  кримінальну відповідальність. Про що ви говорите?!..

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Ще  раз  говорю,  за   законом   директори   від відповідальності звільнені, і коли...

 

     ГОЛОВА. Анатолію Костянтиновичу! Ми обговорюємо...

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  ...Коли  немає  вугілля,  вони  можуть витрачати резерв і не відповідають за це...

 

     ГОЛОВА. Анатолію Костянтиновичу!  Ми зараз говоримо про бюджет, а не про безвідповідальність представників виконавчої влади!..

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Прошу вибачення, Олександре Олександровичу, але я просив би проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  депутат  Кужель  ще  раз   обгрунтує   свою пропозицію.

 

     КУЖЕЛЬ О.В. Уважаемые народные депутаты! Сегодня нас слушают наши граждане.  Каждая женщина в стране знает, что если она летом заготовит консервацию,  она  будет  нормально  кормить зимой семью.  Поэтому она достает летом деньги, берет их в долг, но заготавливает продукты. Если мы  представители  государства  и понимаем,  что летом надо поддержать угольщиков  и  закупить  уголь  для  государства  на  зиму,  мы  можем выпустить  для  этих целей и долговые обязательства,  и облигации - мы можем подготовить деньги,  чтобы  купить  уголь.  Давайте  проголосуем предложение:  увеличить  на  1  миллиард  гривень  и  расходную  часть бюджета, и доходную.

 

     Еще одно.  Я все-таки,  Игорь Александрович,  настаиваю  на  том, чтобы по НДС была дана расшифровка.  На сегодня только по Запорожью не возмещено 170 миллионов гривень  НДС,  идет  просто  уничтожение  всех предприятий-экспортеров.   Я  хочу,  чтобы  культура  отношений  между Кабинетом Министров и нашим производителем  была  закреплена  в  нашем бюджете, который является законом.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку,  я  прошу!  Валентине Івановичу,  Ігоре Олександровичу,  заспокойтеся!..  Хай буде так, як пропонує Олександра Володимирівна.  Я  поставлю  на  голосування цю пропозицію.  Але треба вислухати думку комітету з цього приводу. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Уважаемые  коллеги!  Уважаемый   Александр Александрович!   Я   хотел   бы   перевести   предложение   Александры Владимировны на чисто практические рельсы. С практической точки зрения в  предложении  заготовить  уголь  и  затем  использовать его в зимний период есть огромный хозяйственный смысл.  Это делать надо. Но надо ли это делать через бюджет, функция ли это бюджета?

 

     Давайте посмотрим  практически,  как  это можно осуществить через бюджет.  Что такое 1 миллиард гривень?  Это две декады месяца. Значит, 20 дней месяца нельзя расходовать ни гривни, не платить ни зарплату, а заплатить только за уголь, а потом получить эти деньги в конце года.

 

     Мы можем поступить так сегодня при наших поступлениях  в  бюджет? По   всей   вероятности,   нет!   Следовательно,  чтобы  эту  операцию осуществить,  ее надо глубоко продумать,  решить,  откуда  взять,  где деньги  одолжить,  как  потом их вернуть.  Но делать это надо не через бюджет. Идея хорошая, но ее надо проработать (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, заспокойтеся!..

 

     Ігоре Олександровичу, відносно податку на додану вартість...

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я свою позицію висловив.  Вважаю,  що навпаки, саме згорнуте  сальдо  дає  нам  змогу більш оперативно відшкодовувати ПДВ. Так,  сьогодні ще є певні труднощі,  бо за півроку, поки ми не вводили цей закон, накопичилась значна сума невідшкодованого ПДВ. Це по-перше.

 

     По-друге, кілька  областей передали невідшкодовану заборгованість державному бюджету.  На сьогодні казначейство в  автоматичному  режимі здійснює  відшкодування  ПДВ  за тими документами,  які отримує.  І ми повинні це питання вирішувати.

 

     Але я боюсь іншого: якщо ми визначимо суму відшкодування, а треба буде відшкодовувати більше, ми не матимемо права це робити.

 

     ГОЛОВА. Так... Заспокойтеся!..

 

     Відносно податку  на  додану  вартість.  Олександра Володимирівна конкретні цифри не називає,  та й природно,  вона їх назвати не  може, оскільки це не її функція.

 

     Кабінет Міністрів нам не пропонує,  так би мовити, у розгорнутому вигляді розшифровувати податок на додану вартість як у дохідній, так і у витратній частинах.  Він відразу показує, що всі надходження від ПДВ концентруються в дохідній частині бюджету - 8,7 мільярда гривень.

 

     МІТЮКОВ І.О. Воно все сальдується.

 

     ГОЛОВА. Тому я просто іншої цифри назвати не можу.  Сумнівів щодо реальності  цієї цифри,  щодо невідповідності між дохідною і витратною частинами я не можу висловити,  бо у нас немає таких розрахунків, а не вірити  урядові  й  комітету в мене немає ніяких підстав.  Тому просто переглядати цю цифру ми не можемо,  у нас немає  необхідних  для  того розрахунків.

 

     Відносно доходів  від продажу державного резерву вугілля у сумі 1 мільярд гривень.  Давайте будемо визначатися.  Можна зробити й так,  а можна  відразу передбачити зовнішнє запозичення,  щоб було чим зробити проплати.  Бо йдеться,  зрештою,  про 1 мільярд гривень для  вугільної галузі, щоб вона могла працювати.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре  Олександровичу,  це  функція Державного комітету по матеріальних  резервах,  який  має  на  сьогоднішній  день дебіторську  заборгованість  в  2  мільярди гривень.  Отже,  у нього є фінансовий ресурс.  Треба відшкодувати ці видатки і за рахунок доходів здійснити  закупівлю  необхідних ресурсів,  у тому числі й вугілля.  З державного бюджету фінансувати це не можна.

 

     ГОЛОВА. Хвилиночку!  До  деяких  розділів  статті   6   вносилися пропозиції щодо збільшення надходжень.  Хвилиночку! Депутат Пилипчук у перерві  вносив  пропозицію  у  письмовій  формі.  Будь  ласка,   йому надається слово. Запишіться, будь ласка, хто ще хоче висловитися.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Шановні колеги, у нас у державі за рік випалюється 3,8 мільярда пачок цигарок. По 30 копійок акцизного збору з пачки - це 1,14  мільярда  гривень.  Якщо  врахувати,  що  частина  курців  купує "Приму",  залишається приблизно 900 мільйонів  гривень.  Але  тут  іще навіть не враховане імпортне мито. Із 600 мільйонів пляшок горілки, що продаються, акцизний збір по 1,4 гривні за пляшку, це ще 840 мільйонів гривень.  За  світлі  нафтопродукти  (20 мільйонів тонн) акцизний збір плюс ввізне мито - 1 мільярд гривень,  автомобілі (четверта позиція) - 0,2  мільярда  гривень.  Таким  чином,  акцизний  збір  з  вітчизняних товарів,  акцизний збір і ввізне  мито  з  імпортних  товарів  мали  б становити  не 1,8 мільярда гривень,  як записано у проекті бюджету,  а щонайменше 3 мільярди гривень.  Але я ще не перерахував килими, меблі, каву,  шоколад,  радіотехніку,  електроніку,  цукерки і так далі,  які також мають обкладатися акцизним збором.

 

     Про що це свідчить? Це свідчить про те, що проект бюджету поданий нам в агрегованому вигляді, і ми не знаємо, що стоїть за цими цифрами. Проект бюджету на 1997 рік ми розглядали  півроку,  чим  викликали  на себе  вогонь критики.  Зараз у нас немає півроку.  Отже,  щоб не стати парламентом,  який не прийняв  бюджет,  пропоную  зараз  прийняти  цей проект,  а  для наступного парламенту запишемо,  що проект бюджету має вноситися в розгорнутому  вигляді.  Це  має  бути  півтори-дві  тисячі сторінок.  Бо  за  кожною  цифрою,  яка  тут записана,  звичайно ж,  є розрахунок, він не додається до поданих нам документів.

 

     Пропоную прийняти проект, хоча він і недосконалий, бо ми його вже не вдосконалимо, але записати на наступний рік, щоб ...

 

     ГОЛОВА. Володимире Мефодійовичу,  ви назвали цифру,  здається,  3 мільярди гривень.  Ви бачите,  що тут не враховані ці суми.  Звичайно, якби вони були враховані,  це було б прекрасно,  у нас би принаймні не було дефіциту бюджету або була б гарантія надходжень у сумі 21 мільярд гривень.

 

     Ігоре Олександровичу, що ви скажете з цього приводу?

 

     МІТЮКОВ І. О. Я для довідки скажу, що за 11 місяців до бюджету надійшло 494,7 мільйона гривень акцизного  збору від  реалізації  спирту і горілчаних виробів,  116 мільйонів гривень - від реалізації тютюнових виробів.  Це більше ніж за відповідний період минулого року в 3,3 і в 2,4 раза.  Але це абсолютно не кореспондується з тими цифрами,  які називає шановний Володимир Мефодійович.  Ми маємо розрахунки  щодо кожної товарної позиції,  де має справлятися акцизний збір  (як  товарів  власного  виробництва,  так  і  імпортованих).  Ці розрахунки  робила  Державна  податкова  адміністрація,  ці розрахунки переглядало  Міністерство  економіки,  ці   розрахунки   опрацьовувало Міністерство  фінансів.  Ми  разом з Комітетом з питань бюджету ще раз ретельно все розглянули. Тому треба реально дивитися на речі.

 

     Якщо у шановного Володимира Мефодійовича є детальний,  здійснений відповідно  до  нашого алгоритму розрахунок,  або він знайде помилку в наших розрахунках, я готовий з ним погодитися.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу!  Вчора, коли ми проводили нараду за участю  представників  уряду,  депутати  не  раз  говорили,  що рівень справляння акцизного збору,  податків тощо надзвичайно  низький.  Була висловлена одна цікава думка Сергія Тігіпка. Він сказав, щоб повернути в Україну капітал  із-за  кордону,  треба  створити  зацікавленість  у цьому.  Правильна думка. Але як зробити, щоб капітал з України не йшов туди? Бо крадуть же, вивозять. І виходить, що все в порядку - хай собі крадуть?! Тепер треба створити умови, щоб крадене повернулося сюди.

 

     Депутат Пилипчук  пропонує в даному разі норму,  яка обгрунтована на розрахунках.  Я знаю,  що вони неточні. Може, громадяни наші палять менше,  може  п'ють менше,  може...  Але як змиритися з тим,  що у нас нищиться  бюджет,  що  найбільший  торговий  оборот   здійснюється   в нелегальній сфері,  і це закладати в бюджет?  То тоді навіщо нам уряд? Навіщо уряд?  Навіщо структури,  які  повинні  навести  порядок  і  на митниці, і в податковій справі і в усьому іншому?!..

 

     Ви ж   послалися  тільки  на  цифру,  добуту  справді  героїчними зусиллями податкової адміністрації, яка почала працювати, і тому втроє та  удвоє  з  лишком зросли доходи.  Але ж усе-таки ще більше половини доходів  -  у  тіньовому  обороті!  А   торгівля   цигарками   -   уся контрабандна.

 

     Будь ласка, депутате Магда. Що ви скажете з цього приводу?

 

     МАГДА І.І.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань фінансів і  банківської  діяльності  (Апостолівський  виборчий  округ, Дніпропетровська область).  Я цілком згоден з колегами Кужель і Янком. І мені зовсім не імпонує те, що сказав Анатолій Костянтинович. Якщо ми не  виділимо коштів на вугільну галузь і якщо ми не передбачимо коштів на  резерв  вугілля,  то  як  ми  зможемо  в  умовах  платіжної  кризи забезпечити  зростання  ВВП  на  0,5  відсотка?  Адже  при цьому у нас погіршиться енергопостачання,  підприємства почнуть  працювати  гірше. Вважаю,  що  ми обов'язково повинні передбачити кошти хоча б на одну з цих цілей. Це перше.

 

     Друге. Хотів би запропонувати зробити до статті  6  примітку,  що суми ПДВ,  зібрані регіонами понад план, зараховуються до бюджетів цих регіонів.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  А суми відшкодування залишати теж в  регіоні,  якщо регіон має дебетовий залишок?

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, ще раз прошу: давайте переведемо дискусію на мову цифр. Це конкретна стаття. Якщо до пропозицій є розрахунки,  ми їх голосуємо,  якщо немає розрахунків,  а тільки побажання, тоді немає про що говорити.

 

     Депутат Анісімов, будь ласка.

 

     АНІСІМОВ Л.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ,  Запорізька область).  Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемые  члены  правительства!  Я  коснусь статьи 6, которую мы сегодня рассматриваем.  Я вносил конкретные предложения, но их сейчас нет в сравнительной таблице. Они звучали таким образом.

 

     Я предлагаю  включить  в раздел "Державні цільові фонди" доходы в размере 10 процентов от суммы поступлений от приватизации и  направить эти  средства  в  Пенсионный фонд.  Сегодня Пенсионный фонд выведен из Государственного  бюджета,  но  мы  можем  внести  в  него   средства, перераспределив  сумму  653 миллиона гривень,  предусмотренные строкой "надходження від приватизації державного майна". Это одно.

 

     Второе. Здесь говорилось о сокращении на 25 процентов численности государственного  чиновничьего  аппарата.  Было,  да?  Говорил об этом министр финансов.  Но я не вижу,  какая сумма за счет этого сокращения должна поступить в доходную часть государственного бюджета?..

 

     Александр Александрович,  мы  снова  столкнулись  с  тем,  о  чем говорил депутат Стоян.  Смотрите, снова записано: "збір на обов'язкове соціальне  страхування до Фонду соціального страхування..." Мы приняли закон,  который еще не подписан  Президентом.  Этот  фонд  выводим  из государственного  бюджета.  А  цифра  поступлений  здесь  немалая  - 1 миллиард 352 миллиона гривень!  Я предлагаю вообще это оттуда  из ять. Хотел  бы получить от министра финансов раз яснение по такому вопросу. Есть "збір до Фонду охорони навколишнього середовища",  стоит цифра  - 4,3   миллиона  гривень.Что  это  за  цифра?  Сколько  из  этой  суммы зачисляется в государственный бюджет и  сколько  остается  на  местах? Были  предложения народных депутатов,  чтобы 85 процентов этих средств оставить на местном уровне, а 15 процентов зачислить в государственный бюджет.  Как будут распределяться эти средства?  Мы видим только общую цифру.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу...

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я почну з  останнього  запитання  про  кошти  Фонду охорони   навколишнього  середовища.  Вся  ця  сума  концентрується  у державному бюджеті.  Решта доходів  формує  дохідну  частину  місцевих бюджетів. Це та частина, яка...

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу!..  Знову прошу всіх:  сядьте,  будь ласка!  Що ми можемо змінити конкретно,  які  цифри?  От  я  пропоную, наприклад,   зміну   конкретної   цифри.   Дивіться.   Ви  пропонуєте: відрахування до Державного інноваційного фонду  (сторінка  3,  остання цифра) - 273,935 мільйона гривень. Це 30 процентів відрахувань обсягом в 1 процент,  які передбачаються законом.  Галузеві інноваційні  фонди ліквідовані.  Таким чином,  ми збираємо 1 процент, близько третини цих коштів записуємо в  дохідну  частину,  а  де  пропадає  700  мільйонів гривень? Ніхто про це не говорить?

 

     Тому, оскільки  галузевих інноваційних фондів немає,  пропоную до Державного інноваційного  фонду  відраховувати  0,6  процента,  а  0,4 процента  записати у видатки на соціальні потреби.  Тоді там видаткова частина зросте на 400 мільйонів гривень.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.   Олександре   Олександровичу,   я   прошу   мене вибачити...   Ми   подали   до   Верховної   Ради  проект  закону  про інвестиційний фонд, де передбачені відрахування 1 відсоток. У принципі те,  що ви говорите, можна зробити. Це має вирішити Верховна Рада. Але законопроект внесено до Верховної Ради...

 

     МІТЮКОВ І.О.  Чинним законодавством визначено,  що до  державного бюджету  зараховується 30 відсотків цих відрахувань.  Треба змінити цю норму,  тоді ми  зможемо  реально  збільшити  суму  цих  коштів.  Такі пропозиції ми подавали.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  І  такий законопроект внесено до Верховної Ради. Якщо він проголосується...

 

     ГОЛОВА. Депутате Чеботарьов,  будь  ласка!  Зараз!..  Та  він  же відповідав...

 

     ЧЕБОТАРЬОВ В.П.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  ради України  з  питань  економічної  політики   та   управління   народним господарством   (Олександрійський   виборчий   округ,   Кіровоградська область). Справа в тому, що ми щойно проголосували цю статтю 5, у якій сказано,  що  до  доходів  державного  бюджету зараховується в повному обсязі  (підкреслюю:  в  повному  обсязі!)  і   збір   до   Державного інноваційного фонду.  Тобто не 0,3 відсотка,  а діюча ставка в повному обсязі, 1 відсоток.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Ні! Сьогодні діє норма 0,3 відсотка, 0,3 відсотка - офіційно! А ми пропонуємо в законопроекті 1 відсоток,  0,7 відсотка відраховувалося  добровільно.  0,7  відсотка зараховувалося  до  галузевих  фондів,  а 0,3 відсотка - до Державного бюджету.  Зараз  пропонується  до  Державного   бюджету   зараховувати повністю 1 відсоток.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Шановні члени Кабінету Міністрів! Одну хвилинку,  зачекайте!  Я прошу Секретаріат, дайте дозвіл на припинення трансляції засідання, оскільки зараз буде оголошена перерва.

 

     Всіх прошу залишатися на місцях.  Я оголошую закінчення ранкового засідання. Але ще раз прошу всіх залишатися на місцях!..

 

     Суть питання така. Матеріали до розгляду законопроекту про бюджет у  другому читанні ми одержали на руки тільки перед початком розгляду. Тільки тоді нам роздали документ - і порівняльні таблиці, і весь інший матеріал.  І природно,  що депутат, розглядаючи ці таблиці, цю книжку, не може бути переконаним у тому,  що тут немає помилки,  що в  проекті врахована чи не врахована якась позиція.

 

     Тому хотілося  б,  Ігоре  Олександровичу  (це  не  в  докір  вам, оскільки немає  зараз  трансляції  на  радіо),  щоб  ви  цими  цифрами володіли, як Шевченко м'ячем, щоб ви знали кожну цифру, відчували її.

 

     А виходить так,  що ми ведемо дискусії з теоретичних питань:  так чи не так,  можна  чи  не  можна,  краще  чи  не  краще.  Навіть  такі спеціалісти,  як депутат Пилипчук, який добре відчуває цифру, і то він вносить пропозицію,  яка певною мірою теоретична.  А як  на  практиці: буде  це  надходження  чи  не  буде?  Бо  записати сьогодні 3 мільярди гривень в дохідну частину,  а потім виявити, що нема з чого брати ці 3 мільярди, - це обдурити людей.

 

     Тому я просив би вас визначитися зараз таким чином.  Ми довіряємо комітету,  адже комітет  розглядав  проект  не  сам.  І  якщо  депутат виступає  від  того  чи  іншого комітету,  вносить на ходу пропозицію, сподіваючись,  що його підтримає 300 депутатів,  то цьому  перспективи немає. Бо ця пропозиція наражається на позицію іншого депутата, іншого комітету.

 

     Тому ми маємо довіряти нашому комітету  і  все-таки  підтримувати його  пропозиції.  Погляньте,  ми ж маємо тільки в статті 6 близько 40 цифр,  які  сумуються,  які  розглядаються  окремо...  А  якщо  ми  не підтримуємо пропозиції комітету, тоді робимо перерву і ще опрацьовуємо матеріал,  щоб кожен розумів  про  що  йдеться.  Але  й  після  такого опрацювання  все  одно  проект  треба  розглянути  ще раз на засіданні комітету  і  посилатися  потім  на  якусь  консолідовану,  компромісну пропозицію.  Іншого  шляху просто немає.  Тобто в даному разі йдеться, вибачте,  і про політичне рішення:  або ми довіряємо своїм  колегам  і рухаємося  разом  з  ними,  або кожен з нас,  300 чоловік,  пише різні проекти бюджету - кожен пише свій проект бюджету (Шум у залi).

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре  Олександровичу,  до  кожної  пропозиції повинні бути додані розрахунки...

 

     ГОЛОВА. Ну, зачекайте...

 

     МІТЮКОВ І.О. Я готовий розглянути ці розрахунки разом з Комітетом з питань бюджету.  Якщо Володимир  Мефодійович  на  аркуші  паперу,  у вигляді таблиці дасть нам якісь розрахунки, ми з радістю врахуємо його пропозиції. Але чому маю не довіряти моїм фахівцям, фахівцям Державної податкової адміністрації чи фахівцям, які працюють у Комітеті з питань бюджету,  де абсолютно всі ці цифри погоджені.  Тут 40 цифр,  за  ними тисячі розрахунків, які формують загальний результат!..

 

     ГОЛОВА. Пропонується такий порядок. О 15.30 у залі нарад зберуться відповідальні за цю справу члени Кабінету Міністрів,  голови комітетів і фракцій Верховної Ради.  А до того часу Ігор Олександрович,  Микола Янович, Володимир Семенович, інші депутати внесуть  свої  пропозиції  щодо процедури і окремих цифр,  які вже тут називалися,  враховуючи проблеми вугільної  галузі,  дохідної  частини бюджету, контролю за оборотом спиртного (тобто алкоголю), тютюну і так далі.  Якщо ми відобразимо тут проблему заробітної плати,  ми  зможемо говорити,  що є змога голосувати за надзвичайно поганий бюджет, але за бюджет,  який не дає  можливості  довільно  розпоряджатися  бюджетними ресурсами.

 

     Якщо не  буде  таких  пропозицій,  таких механізмів,  тоді будемо радитися,  що робити далі.  Тоді,  напевно, залишається єдиний вихід - прийняти закон,  яким передбачимо, що на наступний рік усі надходження до бюджету витрачаються виключно на заробітну плату і на  ті  платежі, без  яких  не  може  обійтися  держава  (маються на увазі медикаменти, підручники,  патрони - по десятку на солдата для навчань і так  далі). Іншого виходу просто немає.  Ми маємо не те що поганий проект бюджету, а такий, який не вкладається ні в які рамки!.. От така пропозиція.

 

     А зараз сідайте, працюйте.

 

     О 15.30 всі запрошуються до залу на нараду,  а о 16 годині  -  до сесійного залу.

 

 

 100