Стенограма пленарного засідання

23 грудня 1997

 

ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ П'ЯТЕ

 

Сесійний зал  Верховної  Ради  України.

23 грудня 1997 року.  10 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Добрий  день,   шановні   депутати,   журналісти,   гості Верховної Ради, шановні радіослухачі!

 

     Відбувається голосування з приводу обрання суддів Верховного Суду і Вищого арбітражного суду.

 

     Я прошу  депутатів   зайняти   свої   місця,   підготуватися   до реєстрації. Проводиться реєстрація.

 

     316 депутатів    встигли   зареєструватися.   Ранкове   засідання оголошується відкритим.

 

     Про депутатські  запити.  Група  депутатів  (Хомич,  Ярошинський, Хмара,   Матковський)   звертається  до  Президента  України  стосовно нецільового  використання  Рівненською  облдержадміністрацією   коштів чорнобильського фонду.

 

     Аргументація з цього приводу достатня. Вона коротка, але мова йде про зловживання посадових осіб облдержадміністрації,  через що завдано значних   матеріальних   збитків  чорнобильському  фонду,  і  вони  не відшкодовані за рахунок винних осіб.

 

     Я ставлю  на  голосування  питання  про  підтримку  змісту  цього запиту.

 

     "За" - 201. Прийнято.

 

     Прошу підтримати   пропозицію   про   направлення   цього  запиту Президенту. Голосування поіменне.

 

     "За" - 208.

 

     Сумнівається частина депутатів.  Я прошу  визначатися  активніше, коли я ставлю на голосування.

 

     Ричагов Григорій Васильович звертається до Президента у зв'язку з тяганиною при оформленні гуманітарних вантажів,  що надходять на митну територію України, та неправомірними діями працівників митної служби.

 

     Питання стандартне, але об'ємне, підготовлене як слід. А оскільки митна служба практично підпорядкована тільки Президенту,  депутат  має підстави звернутися саме до нього.

 

     Я ставлю  на  голосування  питання  про  підтримку  змісту  цього запиту.

 

     "За" - 208.

 

     Зміст підтримується.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  направлення   Президенту запиту   про  неправомірні  дії  працівників  митної  служби.  Питання стандартне, і кожен депутат з цим зустрічається постійно. Будь ласка.

 

     "За" - 234.

 

     Підтримується така пропозиція, запит направляється.

 

     Омельченко Григорій  Омелянович,   Єрмак   Анатолій   Васильович, Петренко  Микола  Іванович звертаються до Президента України з приводу порушення  керівництвом  Житомирської   облдержадміністрації   чинного законодавства  при  авалюванні  міжнародних векселів під їх гарантійне забезпечення землею,  майном, будинками, енергетичною системою області та  вирішення  питання  про  звільнення  цих осіб від займаних посад і притягнення до відповідальності.

 

     Вживаються тут спеціальні терміни,  через те не все ясно.  Так от для ясності треба сказати,  що випливає із змісту цього запиту:  що ця адміністрація  випустила  цінні  папери  під  заставу  майна,   що   є загальнодержавною   і   загальнонародною   власністю,   яким  не  може розпоряджатися обласна адміністрація.

 

     Є запитання? Депутат Омельченко. 30 секунд.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань боротьби      з      організованою     злочинністю     і     корупцією (Кременчуцький-Крюківський  виборчий   округ,   Полтавська   область). Виборчий блок "Вперед, Україно!". Дякую, Олександре Олександровичу, за надане слово.  Шановні виборці! Шановні колеги! Я хочу роз'яснити суть депутатського  запиту.  Він  зводиться  до  того,  що,  незважаючи  на неодноразові запити правоохоронним органам,  депутатські звернення  до Президента  України  про  масові  зловживання керівництва Житомирської обласної держадміністрації,  відповідних заходів реагування  вжито  не було,  не  була  дана  правова оцінка діям посадових осіб Житомирської облдержадміністрації.  Це призвело до того,  що в  червні  цього  року керівництво    Житомирської    облдержадміністрації    авалювало   240 міжнародних простих векселів,  які були випущені канадською  компанією на користь фінансової корпорації Південно-Африканської Республіки, для пред'явлення їх в англійському комерційному банку.  Як застава під  ці векселі  була  використана  наша  національна  територія:  житомирська земля, будівлі й навіть енергосистема Житомирської області.

 

     Міністерство юстиції  України  визнало  ці  векселі  такими,  які видані  з  порушенням чинного законодавства.  До того ж з приводу цієї афери ще 8 жовтня цього року голова Служби безпеки України Радченко  у Верховній Раді України на пленарному засіданні сказав,  що, за оцінкою експертів,  випуск  цінних  паперів  здійснено  з  грубим   порушенням національного й зарубіжного законодавства, унаслідок чого використання іноземцями цих векселів  може  завдати  відчутної  шкоди  Україні.  Як зазначив  Володимир  Радченко,  ці  фінансові  документи  виявились  у шахраїв за кордоном.  І, незважаючи на ці повідомлення, ні Генеральною прокуратурою,   ні  Президентом  України  не  було  вжито  відповідних заходів. Невжиття впродовж року належних заходів реагування призводить до того, що державі завдаються значні матеріальні збитки.

 

     Тому, шановні  колеги,  ми,  депутатиофіцери,  які  підписали цей запит,  просимо  вас  направити  його  і  Президенту,  і  Генеральному прокурору  для  відповідного реагування та вжиття передбачених законом заходів.

 

     Дякую вам за увагу і прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на  голосування  питання  про  підтримку  змісту цього запиту, який заперечень не викликає. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 213.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  направлення цього запиту Президенту.

 

     "За" - 224.

 

     Ставлю ще раз на голосування за проханням житомирян.

 

     "За" - 246. Прийнято.

 

     Група депутатів (Павловський,  Ніколаєнко та  інші  -  всього  11 депутатів,  причому всіх політичних фракцій) звертається до Президента України,  Рахункової  палати  Верховної  Ради  стосовно   кредитування синдикатами  іноземних  банків  дніпропетровського  Приватбанку  через механізм обігу облігацій.

 

     Ставлю на голосування питання про підтримку змісту цього запиту.

 

     "За" - 192. Прийнято.

 

     Прошу підтримати  направлення  цього  запиту.  Це  питання,   яке розглядатиметься  завтра  під час розгляду проекту бюджету,  - причини зростання внутрішнього і зовнішнього боргу. Будь ласка.

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     До Президента,  Кабінету Міністрів України,  Державної комісії  з цінних  паперів  та  фондового  ринку  і  до  Верховної  Ради  України звертається група депутатів (Жеребецький,  Ніколаєнко та інші - всього 10  депутатів)  стосовно підстав передачі у власність іноземцям цінних паперів,  випущених  урядом  з  дозволу  Верховної  Ради  України  для внутрішнього  обігу,  що  фактично  призвело до збільшення зовнішнього боргу України. Питання дуже серйозне.

 

     Ставлю на голосування питання про підтримку змісту цього запиту.

 

     "За" - 213. Прийнято.

 

     Я просив би дописати ще й  Міністерство  економіки,  оскільки  це його питання. Хай і міністр відповідає. Немає заперечень?

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  направлення цього запиту всім адресатам.

 

     "За" - 219.

 

     На прохання депутатів ще раз ставлю на голосування пропозицію про направлення запиту стосовно операцій з цінними паперами. Це принципове питання.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     Семенюк Валентина  Петрівна   звертається   до   Прем'єр-міністра України  стосовно  необхідності  проведення  інструктажу  про  порядок обчислення і сплати ПДВ відповідно до Закону  про  податок  на  додану вартість;

 

     Костицький Василь   Васильович   -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно необхідності скасування нормативних актів, якими до державної таємниці  віднесено місце поховання осіб,  до яких застосована смертна кара. У порядку денному в нас є питання з цього приводу;

 

     Білоус Вячеслав Олександрович -  до  Прем'єр-міністра  України  у зв'язку   з  невдоволенням  відповідями  на  депутатський  запит  щодо затримки виплати пенсій пенсіонерам Збройних Сил;

 

     Марковська Ніна Степанівна  -  до  міністра  освіти  та  міністра фінансів  України  стосовно  зволікання з ліквідацією заборгованості з виплати зарплати працівникам технічного університету та  педагогічного інституту в місті Вінниці;

 

     Жулинський Микола  Григорович  - до міністра юстиції України щодо оцінки  дій  судових  виконавців  при  виконанні  рішень  Подільського районного    суду    міста    Києва    щодо    приміщень   по   вулиці НабережноХрещатицькій, 27;

 

     Кармазін Юрій Анатолійович - до міністра охорони здоров'я України стосовно  безпідставного  призначення  на посаду заступника начальника Одеського обласного бюро  судово-медичної  експертизи  Богуславського. Ну, це звернення, а не запит;

 

     Яворівський Володимир   Олександрович   -  до  міністра  фінансів України  стосовно   заборгованості   з   надання   дотаційних   виплат Кіровоградській області;

 

     група депутатів  (Омельченко,  Єрмак,  Петренко) - до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України  про  порушення  керівництвом Житомирської облдержадміністрації чинного законодавства при авалюванні міжнародних векселів та вирішення питання про притягнення цих осіб  до відповідальності. Тобто той запит, який ми вже направляли Президенту.

 

     Запити оформлені   відповідно  до  вимог  Регламенту.  Ставлю  на голосування питання про направлення їх адресатам.

 

     "За" - 206. Прийнято.

 

     Запити направляються адресатам.

 

     Перед тим  як  зробити  оголошення,  я   прошу   вас   підтримати пропозицію  про включення до сьогоднішнього порядку денного,  який вам роздано,  питання про внесення доповнень до Закону України про податок на  додану вартість.  Це стосовно закладення матеріальних цінностей до державного резерву України,  така позиція  є  і  в  бюджеті.  Депутати Ямковий,  Пєхота,  Даниленко,  Пустовойтовський та інші просять внести коротке,  але вкрай необхідне питання до порядку денного. Потім будемо визначатися  (Шум у залі).  Бюджетний комітет не розглядав?  А питання стосується проекту бюджету. Фінансовий комітет? Сокерчак у курсі? Тоді давайте окремо розглянемо це питання, якщо потрібно - внесемо.

 

     Шановні депутати, зранку відбувається голосування бюлетенями щодо обрання суддів Верховного Суду,  Вищого арбітражного суду.  Ще  кілька депутатів  не  взяли  бюлетенів.  Хто не взяв участі в голосуванні,  я прошу  підійти  зараз  до  столів   реєстрації,   взяти   бюлетень   і проголосувати, як вважаєте за потрібне.

 

     Тим часом,  у кого є потреба висловитися, запишіться, будь ласка, десять хвилин.

 

     Веде засідання Перший заступник  Голови  Верховної  Ради  України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Виставте 10 хвилин на розминку.

 

     Депутат Лавринович. За ним - депутат Донченко.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики  і  судово-правової  реформи  (Дрогобицький виборчий  округ,  Львівська  область).  Народний  рух  України.  Прошу передати слово Вячеславу Чорноволу.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з   питань   культури   і   духовності  (Подільський  виборчий  округ, Тернопільська область).  Шановні колеги!  Шановні наші виборці! Усі ви стали  свідками,  як  на  фініш виборчого процесу вийшло 30 політичних партій і блоків.  Ви знаєте,  навіть країна,  яка мала 200  політичних партій, - Польща, до такого не додумалася...

 

     Я думаю,  що ми зробимо висновок,  звичайно,  і, можливо, внесемо якісь зміни до законодавства,  щоб цього не було.  Але,  на мою думку, народ  розбереться,  чого  це  в нас раптом з'явилися деякі партії вже після того,  як було прийнято виборчий закон,  і яким шляхом (чи це не шкурництво елементарне - спочатку виступати проти партійної системи, а потім швиденько партію створювати),  і як збиралися ці підписи,  і все таке інше.

 

     І ще одне, на чому я хотів би наголосити. Ви знаєте, можливо, нам треба подумати навіть над питанням трансляції наступної сесії.  Ну так безпардонно  використовується  мікрофон для примітивної агітації,  для примітивного популізму, для обливання один одного брудом! Десь тиждень тому, під час розгляду законопроекту про вибори місцевих органів влади Олександр Олександрович Мороз, який є одночасно лідером Соціалістичної партії  і очолює список Соціалістичної і Селянської партій,  коли щось там ішлося про Львівщину,  дозволив собі такі репліки:  а там  Рух  не переможе!  Я,  наприклад,  упевнений,  що  Олександр  Мороз  ніколи не переможе в Таращанському виборчому окрузі, а його Соціалістичну партію посуне  Прогресивна соціалістична партія,  але ж я про це не говорив з трибуни!  Мою реакцію він просто  викликав  цією  фразою.  Хіба  можна отаким   чином   використовувати  крісло  спікера,  розумієте,  -  для агітації?!

 

     Мені здається,  що настав час  уже  подумати,  чи  можна  лідерам політичних  партій  чи  їх представникам займати оті крісла.  Можливо, треба було б їх замінити на цей час у керівництві  Верховної  Ради.  Я розумію,  що формально це дуже важко зробити - ми кілька спроб робили, але нехай це буде попередженням.

 

     І давайте все-таки дотримуватись якоїсь етики по відношенню  один до одного.  Навіть із тих міркувань, що частина нас пройде у наступний парламент,  і як ми будемо  дивитися  в  очі  один  одному,  коли  вже сьогодні  в  пресі  й  інших  засобах  масової  інформації елементарно оббріхує один майбутній кандидат іншого! Можна говорити про платформу. Мені,   наприклад,   неприйнятна  платформа  комуністів,  соціалістів, прогресивних  соціалістів,  але  я  намагаюся  особистих  випадів   не допускати. Давайте домовимося про етику передвиборної боротьби.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Донченко. За ним

- депутат Вернигора.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Старобільський виборчий округ, Луганська область). Прошу передати слово Кириченку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кириченко. Будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (Лохвицький виборчий округ, Полтавська  область).  Дякую.  Шановні  колеги!  Шановний   Олександре Миколайовичу!  Перше.  Я вношу пропозицію,  щоб усе-таки ту заяву, яку минулого вівторка оголосив голова Комітету законодавчого  забезпечення свободи слова та засобів масової інформації Віктор Іванович Понеділко, сьогодні проголосувати і прийняти,  тому  що  таке  ставлення  засобів масової інформації - програми УТН, 1 та 2 каналів до Верховної Ради... Люди повинні знати й іншу думку.

 

     Друге. Олександре Миколайовичу,  коли ми  13  листопада  приймали постанову  Верховної Ради стосовно звіту уряду про виконання постанови й закону,  якими передбачається компенсація заощаджень громадян,  була моя  пропозиція  записати  в  цій постанові,  що в бюджеті на 1998 рік потрібно виділити  на  компенсацію  заощаджень  громадян  не  менше  1 мільярда  гривень.  За  це проголосувало 228 депутатів.  На превеликий жаль,  ця пропозиція у постанову не була включена,  і  уряд  знову  до другого  читання  в проекті бюджету подає цифру - всього-на-всього 200 мільйонів гривень, що означатиме, що реалізація закону про компенсацію заощаджень  громадян  у  1998 році знову буде зведена нанівець.  Закон прийнятий, але він не реалізується.

 

     Шановні колеги  народні  депутати!  Я  тільки-но  прозвітував   у районах   свого  виборчого  округу  (це  Пирятинський,  Чорнухинський, Лохвицький райони Полтавської області) і знаю,  що люди  вимагають  не лише погашення заборгованості у виплаті пенсій, заробітної плати, що є дуже  й  дуже  нагальним  питанням,  але  і  внесення   коректив   для максимально  можливої реалізації прийнятого Верховною Радою закону про компенсацію заощаджень  громадян,  особливо  коли  людина,  наприклад, захворіла, але не може взяти ті кошти, які вона заощадила.

 

     Я також  виступаю  за  те,  щоб  ліквідувати  заборгованість  тим категоріям людей, які терплять нужду, не кажучи вже про людей похилого віку та самотніх, які на старості залишилися жити у великих будинках і їм нараховуються величезні суми за житловокомунальні послуги  і  зайву площу.

 

     Я прошу  і  представників уряду,  і народних депутатів це питання взяти  до  відома,  і  коли  ми  будемо  приймати  державний   бюджет, передбачити в ньому відповідну суму.

 

     І останнє  - виплата заробітної плати працівникам ПТУ.  Колективи Червонозаводського ПТУ N32  і  Лохвицького  ПТУ  N27  у  моєму  окрузі вимагають ліквідувати заборгованість у виплаті заробітної плати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вернигора.

 

     ВЕРНИГОРА Л.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (Хорольський виборчий  округ,  Полтавська область).   Всеукраїнська   партія   трудящих.   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Сьогодні о 10 годині розпочав роботу  І  конгрес Федерації профспілок України.  Федерація профспілок після свого ІІІ з'їзду зібралася на конгрес  з  єдиного  питання:  дії уряду  наперекір  постанові  з'їзду  та  запевнень  самого  уряду щодо формування й використання фонду державного соціального страхування  та сплата заборгованості щодо пенсій і заробітної плати.

 

     Від імені   конгресу   заявляю:   включення   фонду   соціального страхування до державного бюджету 1998  року,  окрім  недовіри  уряду, спричинить   до  ще  більших  соціальних  потрясінь  зубожілих  людей, позбавить їх можливості  отримати  мізерні  компенсації  у  зв'язку  з тимчасовою непрацездатністю,  допомог - на поховання, при пологах, для догляду за дітьми та реабілітації хворих.

 

     Конгрес буде працювати до тих  пір,  поки  уряд  не  вилучить  із бюджетного  законопроекту фонд державного соціального страхування і не включить  у  видатки  на  погашення  заборгованості  щодо  пенсій   та заробітної плати,  а при необхідності буде скликано позачерговий з'їзд федерації, який на цей раз зустрічатиме уряд уже не оплесками.

 

     Прошу народних депутатів перейнятися  турботою  про  людей  і  не допустити,  щоб  фонд соціального страхування спіткала доля пенсійного фонду,  який заборгував гроші не лише живим,  а й  мертвим  громадянам держави. Будьмо ж справедливими до наших людей!

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Тодоров.

 

     ТОДОРОВ Є.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики  (Бердянський  міський  виборчий  округ, Запорізька  область).  Уважаемый  Александр  Николаевич,  поскольку  у Анисимова  есть  серьезный  анализ  по  поводу  законов  о  пенсионном обеспечении  граждан  и  об  индексации денежных доходов населения,  я прошу передать ему слово.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Александр Николаевич, у  меня  просьба  к вам,  поскольку нет Александра Александровича.  Мы долго шли к  Закону  о  внесении  изменений  к  Закону  об  индексации денежных доходов населения, который есть в повестке дня на завтра, и я предлагаю поставить его  первым  вопросом.  К  закону  об  индексации, действие  которого  было приостановлено еще декретом и была заморожена индексация доходов населения,  Верховный Совет принял изменения,  есть замечания  Президента.  Мы  с вами должны подтвердить Закон о внесении изменений к закону об индексации, так как там выписывается норма: если индекс инфляции составляет более 5 процентов,  все доходы населения до 210 гривень  должны  индексироваться.  Год  заканчивается,  и,  думаю, народных депутатов не надо будет уговаривать принять его.

 

     Второй момент.  Ко мне поступает много звонков.  Граждане Украины со всех регионов спрашивают,  что же произошло, когда мы слушали здесь вице-премьера  товарища  Белоблоцкого  по  вопросу введения в действие Закона об изменениях к Закону о пенсионном  обеспечении,  подписанного Президентом после преодоления вето народными депутатами.

 

     Я информирую наших избирателей,  что при рассмотрении в Верховном Совете этого вопроса народные депутаты не согласились с теми подходами и процедурами,  которые предлагает Кабинет Министров.  Работа Кабинета Министров   и   конкретно   министерства,   возглавляемого   товарищем Белоблоцким,  по  введению  этого  закона  решением  Верховного Совета признана неудовлетворительной.

 

     В выступлении Белоблоцкого прозвучало,  что с 1 марта  гражданам, которые ушли на пенсию на общих основаниях и отработали:  мужчины - 25 лет,  а женщины - 20 лет,  к пенсии будет прибавлено 10 гривень.  Тем, кто  ушел на пенсию по первому списку и отработал:  мужчины - не менее 25 лет и женщины - 20 лет,  будет прибавлено к пенсии 20 гривень.  Это предложение  Кабинета  Министров.  Хочу  еще раз подчеркнуть,  что эти слова прозвучали с трибуны  Верховного  Совета  из  уст  вицепремьера, который отвечает за это.  Верховный Совет на сегодня разблокировал все статьи Закона о пенсионном обеспечении,  и  Кабинет  Министров  вправе выполнять все нормы, заложенные в этом законе, а именно, что пенсия на территории Украины должна быть не менее 75 гривень.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, підведемо підсумки.

 

     Депутат Чорновіл  нарікає  на  те,  що   30   партій   і   блоків зареєструвалися.  Ну, це вже справа тих блоків і партій. Ми тут нічого не вдіємо.  Але,  дійсно, мабуть, доведеться Верховній Раді наступного скликання внести відповідні зміни до законодавства.

 

     Щодо того, оберуть чи не оберуть Мороза в Таращанському виборчому окрузі,  то я думаю,  що депутат Чорновіл помиляється.  Оберуть, я вам гарантую.  Я  трохи  краще  знаю  цей край і тих людей,  які довіряють Морозу.  Не Чорноволу,  а Морозу.  Тому заспокойтеся і  не  витрачайте марно сили.

 

     Депутат Кириченко подав пропозицію, щоб переголосувати заяву, яку вносив депутат Понеділко,  про роботу засобів масової інформації.  Але для  того  щоб переголосувати,  нам треба це питання внести до порядку денного.  Тому ставлю на  голосування  пропозицію  внести  до  порядку денного це питання. Прошу проголосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 110.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Перед  тим  як розглядати питання,  я хочу оголосити,  що після  18  години  сьогодні  відбудеться  нарада  голів  комітетів   і керівників   фракцій  та  груп  за  присутністю  всіх  депутатів  щодо підготовки до розгляду проекту бюджету.  Я запрошую вас узяти участь у цій  нараді.  Учора  на нараді голів комітетів і керівників фракцій та груп було рекомендовано провести таку зустріч сьогодні о 18  годині  в цьому залі.

 

     ----------------

 

     Розглядається проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону про режим іноземного інвестування.  Доповідає Суслов  Віктор Іванович - міністр економіки України.

 

     СУСЛОВ В.І.,  міністр  економіки  України  (Люботинський виборчий округ,  Харківська  область).  Уважаемые  народные  депутаты!  Кабинет Министров  Украины внес для рассмотрения в первом чтении проект Закона Украины "про внесення змін і доповнень до  Закону  України  про  режим іноземного інвестування".

 

     Этот проект  был  рассмотрен и поддержан Комитетом Верховной Рады по вопросам финансов и банковской деятельности,  а также Комитетом  по вопросам экономической политики и управления народным хозяйством.

 

     Проект закона  вам роздан,  он небольшой.  Речь идет о нескольких небольших изменениях, суть которых сводится к следующему.

 

     В соответствии  с  действующим  Законом  о  режиме   иностранного инвестирования у нас определены виды иностранных инвестиций. При этом, в  частности,  говорится,  что  инвестиции  могут   осуществляться   в иностранной  валюте,  которая  признается  конвертируемой Национальным банком.  В валюте Украины иностранные инвестиции могут  осуществляться только   при   реинвестициях.   Это  ограничивает  приток  иностранных инвестиций. Так как, вы знаете, обращение иностранной валюты в Украине запрещено,  трудно  осуществлять  инвестиции  непосредственно  в форме иностранной  валюты.  Прежде  чем   инвестировать,   нужно   перевести иностранную  валюту  в национальную и осуществить инвестиции в гривне. Но  при  этом   в   соответствии   с   действующим   законодательством оказывается,   что   такие   инвестиции   не  признаются  иностранными инвестициями.

 

     В связи с этим третий абзац статьи 2 Закона "про режим іноземного інвестування"   предлагается   дополнить   нормой,   что   иностранные инвестиции могут осуществляться  "також  при  первинному  інвестуванні шляхом конвертації іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України".

 

     То есть инвестор может конвертировать иностранную валюту в гривню и  осуществить  иностранную  инвестицию  в  виде  национальной  валюты Украины.  Вы понимаете,  что это повышает престиж  нашей  национальной валюты  и  расширяет возможности для инвестиций.  Эта норма может быть поддержана.

 

     Предлагается дополнить   абзац   четвертый   статьи    3    таким предложением:   "Порядок   здійснення   іноземних   інвестицій  шляхом придбання державних боргових зобов'язань  та  їх  обсяги  визначаються Міністерством фінансів України та Національним банком України".

 

     Если эта норма будет проголосована, то тем самым будет дано право Министерству финансов вместе с Национальным банком определять  порядок осуществления  иностранных инвестиций при приобретении государственных ценных бумаг.

 

     И в статью 15 вносятся уточнения,  касающиеся  того,  кто  должен подавать статистическую отчетность об иностранных инвестициях.  Помимо тех учреждений,  которые названы в действующей  редакции  закона,  эта обязанность  возложена  также "на постійні представництва нерезидентів та  фінансових  посередників-резидентів  України,   які   обслуговують операції  нерезидентів,  що  не проводять підприємницької діяльності в Україні через постійні представництва".

 

     Вот суть тех трех небольших поправок к закону, которые предложены Кабинетом  Министров  и поддержаны двумя комитетами Верховной Рады.  Я просил бы принять этот законопроект в первом чтении.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Віктора Івановича? Запишіться.

 

     Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань державного    будівництва,    діяльності    рад    і    самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий  округ,  Донецька  область).  Фракция "Коммунисты  Украины",  Всеукраинский  союз рабочих.  Уважаемый Виктор Иванович,  а  как  этот  закон  будет  регулировать,   скажем,   такие взаимоотношения.  По  телевидению недавно сообщили о переговорах между Премьерминистром Пустовойтенко и  представителем  крупнейшей  компании "British  petroleum",  связанных  с  возможностью  использования земли Украины.  Причем имеется в виду колоссальная  территория  площадью  40 тысяч квадратных километров. Это где-то 8 процентов территории Украины между бассейном Днепра  и  Донецким  бассейном,  где  будут  проведены исследования  по  вопросу  выкачки  газа.  Этот закон каким-то образом защитит интересы Украины при подобного рода инвестициях? Если этого не будет, я голосовать за этот проект закона не буду. Если же мы сохраним природные ресурсы Украины и  не  дадим  Пустовойтенко  и  иностранному капиталу разбазарить их, то тогда можно поддержать этот документ.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые депутаты! Я прошу обратить внимание на то, в каких формах инвестиции разрешаются в Украине.  "Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді: іноземної валюти; валюти України - при реінвестиціях;  будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав;  акцій,  облігацій,  інших цінних паперів,  а також корпоративних прав  (прав  власності  на  частку  у  статутному  фонді юридичної   особи);  грошових  вимог  та  права  на  вимоги  виконання договірних зобов'язань..." И еще ряд других условий.

 

     Так вот,   как   я   уже   говорил,   возможности   использования национальной валюты Украины для инвестирования ограничены. Если мы эти ограничения  снимем  и  запишем,  как  предложено,   что   иностранные инвестиции  могут  осуществляться  в  валюте  Украины  не  только  при реинвестиции,  но и при первичном инвестировании,  мы примем решение в интересах   украинской  валюты  и  украинской  экономики,  потому  что расширяются  возможности  использования  этой  валюты.  Это  то,   что касается сути проекта.

 

     Что касается проведенных переговоров.  Я,  к сожалению,  ничего о деталях этих переговоров не знаю и о поставленных там вопросах тоже. Я имею  в  виду  переговоры с "British petroleum",  о чем сказал депутат Моисеенко.

 

     ГОЛОВА. Депутат Даниленко.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та  соціального розвивитку  села  (Миронівський  виборчий  округ,  Київська  область). Дякую, шановний Олександре Олександровичу. Шановний Вікторе Івановичу, я думаю,  що проект,  який ви вносите від  імені  Кабінету  Міністрів, потрібно   підтримати.   Але   я  хотів  би  наголосити  на  посиленні контролюючої ролі  державних  інституцій,  посилаючись  при  цьому  на звернення   на  ім'я  Президента,  про  підтримку  якого  ми  сьогодні голосували, щодо тієї ситуації, яка склалася у Житомирській області. І як би там не було, Вікторе Івановичу, багато ця Верховна Рада прийняла добрих законів,  але,  на жаль,  вони не діють через те, що насамперед ті,  хто  несе  відповідальність  за їх виконання,  не виконують своїх обов'язків.

 

     І тому в мене таке запитання.  Шановний Вікторе  Івановичу,  чому Кабінет  Міністрів і податкова адміністрація,  у цілому Мінекономіки і Мінфін   блокують   виконання   Закону    про    призупинення    спаду сільськогосподарського виробництва?  301 народний депутат проголосував за підтвердження цього  закону,  але,  на  жаль,  на  місцях  повністю блокується  його виконання.  Я хотів би,  щоб це питання було вирішено так, як прийняла Верховна Рада по суті даного закону.

 

     Дякую за увагу.

 

     СУСЛОВ В.І.  Что  касается  Житомирской  области.  Там  следствие закончено,  материалы все готовы,  и я думаю,  что с учетом того,  что были обращения сегодня к правительству, Верховный Совет может и должен быть ознакомлен с этим делом.

 

     Теперь что касается якобы блокирования Закона о прекращении спада сельскохозяйственного  производства.  Закон  вступил  в  действие,  он принят  конституционным  большинством,  но,  конечно,  он  выполнен не будет,  потому  что,  к  сожалению,  над  этим  законом  не   работали специалисты  и  там  очень  мало  граммотно  выписанных норм.  Поэтому ответственность за то,  что не будет работать этот закон, должны взять на себя те, кто его писал.

 

     ГОЛОВА. Вікторе  Івановичу,  ви  були не зовсім коректні в даному випадку. Я розумію, що ви від імені уряду...

 

     СУСЛОВ В.І.  Не от "імені уряду", а я говорю вам как специалист и экономист.   Я  читал  этот  закон,  он  выписан  таким  образом,  что реализовать его нельзя.

 

 

 

     ГОЛОВА. Значить,  уряд повинен був внести такі  зміни  до  тексту закону,  щоб  його  можна  було виконувати.  Ну,  я не хочу в дискусію вступати в даному випадку,  бо це некоректно по відношенню до вас, але всетаки  уряд  має виконувати цей закон.  Нехай вносить пропозиції про зміни до цього закону, але виконувати його слід.

 

     Депутат Швидкий.

 

     ШВИДКИЙ П.Є.,  секретар Комітету Верховної Ради України з  питань ядерної  політики  і  ядерної  безпеки  (Жовківський  виборчий  округ, Львівська область).  Шановний Вікторе Івановичу,  тут уже  піднімалося питання про пріоритети в інвестуванні, але, напевно, інвестиції до нас надходять  повільно  тому,  що  іноземний  інвестор  не  впевнений   у стабільності українського законодавства.

 

     Чи передбачають   ці  зміни  якусь  стабілізацію  для  іноземного інвестора,  щоб він міг,  вносячи свої інвестиції,  бути гарантований, по-перше,  що  вони будуть правильно використані,  а по-друге,  що він зможе отримати прибуток, на який розраховує?

 

     Дякую.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые  депутаты,  в  результате  принятия  этого закона   инвестор   получит,   конечно,   кое-какие  плюсы,  он  может осуществлять  инвестиции  непосредственно  в  валюте   Украины.   Это, конечно, расширит его возможности.

 

     Но совершенно  правильно  прозвучало  замечание  о нестабильности законодательства.  Мы  с  вами  с  сожалением  можем  сказать,  что  в последних изменениях к Закону о налогообложении прибыли Верховная Рада в  очередной  раз  обрубила  льготы  для  иностранных  инвесторов,   а конкретно  те  льготы,  которые были по налогообложению прибыли в зоне "Сиваш".

 

     ГОЛОВА. Депутат Альошин.

 

     АЛЬОШИН В.Б.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності  (Індустріальний  виборчий округ, Кіровоградська область).  Шановний Вікторе Івановичу!  Абзац четвертий статті  3  пропонується доповнити таким реченням:  "Порядок здійснення іноземних інвестицій шляхом придбання державних  боргових  зобов'язань та   їх   обсяги   визначаються   Міністерством  фінансів  України  та Національним банком України".

 

     Безперечно, треба,  щоб було чітко встановлено порядок здійснення іноземних інвестицій.  Безперечно,  треба,  щоб проводилася реєстрація іноземних інвестицій. Тому що тут є великі проблеми і значні недоліки, про  що  свідчать  і  сьогоднішні  запити,  зокрема  щодо  ситуації  в Житомирській області.  Але чому цей порядок має визначати  саме  орган виконавчої  влади,  яким  є  Міністерство  фінансів України?  Можливо, давайте  подумаємо  про  повніше  законодавче   врегулювання   порядку здійснення іноземних інвестицій.

 

     Дякую.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемый  Валерий  Борисович,  я уже сказал,  что в действующем на сегодня Законе  о  режиме  иностранного  инвестирования предусматривается  возможность  осуществления инвестиций в виде акций, облигаций и других ценных бумаг.  Однако не урегулирован  вопрос,  кто определяет  порядок  осуществления  таких инвестиций.  В данном случае предлагается внести уточнение и передать эти  полномочия  Министерству финансов  вместе  с  Национальным  банком  Украины.  Я думаю,  что это правильно,  потому  что   именно   Министерство   финансов   размещает государственные  ценные  бумаги при помощи Национального банка.  Оно и сегодня  это  делает,  и  порядок,  кстати,  определяет   Министерство финансов  либо  Кабинет  Министров Украины по предложению Министерства финансов. Так что если эта норма не будет принята, то просто вопрос не будет урегулирован, и все. Но в данном случае лучше его урегулировать, чтобы было ясно,  кто несет ответственность за размещение ценных бумаг на   тех  или  иных  условиях.  А  условия,  к  сожалению,  не  всегда благоприятны, как вы знаете.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Група депутатів записалася на обговорення.  Оскільки тут  ідеться про зміни до трьох позицій саме процедурного характеру,  то я пропоную відвести  на  обговорення  10  хвилин.  Ставлю   на   голосування   цю пропозицію.

 

     "За" - 144. Прийнято.

 

     Депутат Ярошинський.

 

     Поки депутат Ярошинський іде на трибуну,  я зроблю оголошення, що завтра о 9.30 відбудеться повторне голосування по кандидатурах  суддів Верховного  Суду,  оскільки  кілька депутатів з незрозумілих причин не згодилися голосувати.  Я прошу обласні  депутації  розібратися  з  цим питанням. Завтра о 9.30 відбудеться голосування.

 

     Будь ласка.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних справах і  зв'язках  з  СНД  (Гощанський  виборчий  округ, Рівненська область).  Українська республіканська партія, "Національний фронт".  Шановні народні депутати! Пропонований законопроект позитивно врегульовує   окремі  проблеми,  я  повторюю,  саме  окремі  проблеми, пов'язані з режимом інвестування.

 

     По-перше, об'єкти  іноземного   інвестування   прирівнюються   до об'єктів  внутрішнього  інвестування,  і  це  якоюсь  мірою позитивно. Створюються однакові умови для внутрішніх і зовнішніх інвесторів.  Хоч можна дискутувати,  чи віджила вже стаття 13 закону,  яка визначає, що незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг, у тому числі податкових.

 

     По-друге, сплата  податку  на  прибуток  і  первинне інвестування будуть здійснюватися в українській національній валюті,  що, звичайно, може позитивно вплинути на розвиток міжбанківського валютного ринку.

 

     Однак залишається    дуже   багато   нерозв'язаних   проблем.   В законопроекті пропонується зміна,  що саме Мінфін визначатиме  порядок придбання цінних паперів і викупу боргових зобов'язань держави.  Як це буде здійснюватися?  В якому напрямі?  Вже наводилися  випадки,  і  ми бачимо,  як це здійснюється.  Адже йдеться про вдосконалення механізму фактичного викупу боргових зобов'язань держави у  зв'язку  з  тим,  що відбувається  згубна і збиткова політика часто змінюваних урядів,  які не вміють або не бажають  комплексно  розглядати  проблеми  іноземного інвестування.

 

     Українська республіканська    партія   і   "Національний   фронт" переконані в  тому,  що  пропонованими  змінами  лише  частково  можна вирішити  проблеми  іноземного  інвестування.  Підтримуючи зміни,  які запропонував комітет,  ми застерігаємо,  що ці проблеми можна вирішити тільки  комплексно,  включивши  й  проблему  податків.  Тільки  низькі податки,  скасування недолугого  ПДВ,  придуманого  нами,  що  стримує виробництво  і  інвестування  внутрішнє  і  зовнішнє,  можуть  сприяти припливу капіталу в Україну.  Iншого джерела й  іншої  схеми  припливу інвестицій ще не придумав сучасний світ. У світі є понад 400 мільярдів блукаючих капіталів.  Частина з них може надійти в Україну,  але треба створити відповідні умови.

 

     У контексті сказаного виникає потреба,  і я прошу вас коли-небудь розглянути це питання, провести парламентські слухання щодо ролі ПДВ у системі інвестування в Україні, який знищує власне виробництво.

 

     Пропоную внесений  законопроект  підтримати і проблему розглянути дещо ширше.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Анісімов Леонід Олександрович.

 

     АНIСIМОВ Л.О.  Уважаемые народные депутаты!  Уважаемые  Александр Александрович  и  Виктор Иванович!  Я шире посмотрел на эту проблему и думаю,  что законопроект,  который представил  Виктор  Иванович,  надо принимать.  Надо в принципе убирать все рогатки, которые стоят на пути инвестора к нам.  Но я хотел бы сказать не об этом.  Не решив проблему пополнения   оборотных   средств,   не   запустив  механизм  поддержки внутреннего товаропроизводителя,  внутреннего рынка,  я думаю,  что мы нормально не запустим нашу экономику. Очень часто с трибуны Верховного Совета мы делаем акцент на одном - на налогах: налоги задавили, налоги не дают дышать и к нам никто не идет...  Но забываем другое,  я думаю, со временем это будет вырисовано,  сегодня здесь присутствует  министр экономики, он тоже это понимает. Если мы не сдвинем с мертвой точки ту мизерную заработную плату,  которая заложена в  себестоимости  товара, производимого на нашей территории, то произведенный товар будет лежать на складах, его никто не будет покупать.

 

     Поэтому, говоря о налогах, давайте не забывать и о том, что налог сам  по  себе  является направлением движения экономики,  а заработная плата - это внутренний  резерв,  это  внутренние  инвестиции,  которые практически у нас не работают.

 

     Об инвестициях  как  таковых.  Я думаю,  что Виктора Ивановича не надо убеждать - они мизерные для государства.

 

     Я вам  приведу  пример  только  по  металлургическому  комплексу, думаю,  что  народным  депутатам  сразу  станет  все  ясно.  Когда  об инвестициях  говорят  и  Международный   валютный   фонд,   и   другие международные организации, то называется цифра: 200, 300, максимум 400 миллионов   долларов.   Так   вот   для   того   чтобы   построить   в металлургическом  комплексе  кислородноконверторный цех,  оборудование непрерывного литья и выпуска заготовок и  один  прокатный  стан  на  3 миллиона тонн проката, надо вложить 1 миллиард долларов. Вот вам цифра для сравнения,  когда идет речь  об  инвестициях  как  таковых.  Такие инвестиции приведут лишь к небольшому оживлению нашей экономики.

 

     Поэтому я   обращаюсь   к  Виктору  Ивановичу  как  представителю Кабинета Министров:  вносите конкретные предложения,  чтобы  вместе  с законодательным  органом  найти  формулу пополнения оборотных средств, которые были вымыты у производств и за 1993-1995 годы сгорели. Давайте запустим   внутренний  рынок.  Химики,  металлурги,  которые  являются экспортерами и которых я представляю,  еще живут  за  счет  того,  что экспортируют   продукцию.  Но  это  не  вечно.  Обычно  умирает  и  то государство, и то производство, которое на 80-90 процентов работает на экспорт.  Мы  должны завладеть своим рынком на 30-40 процентов хотя бы на первые два  года.  Тогда  можно  говорить,  что  будет  обновляться производство,  появятся дополнительные рабочие места и более устойчиво будет работать экономика.

 

     Я за этот законопроект,  хотя он глобальных проблем не решает, но я думаю, что здесь надо поддержать Кабинет Министров.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий   округ, Херсонська область).  Депутатская группа "Реформы",  партия "Громада". Уважаемые коллеги!  Данный законопроект, независимо от того, примем мы его   или   не   примем,  ничего  не  изменит  в  режиме  иностранного инвестирования.  Более того,  он ничего не изменит в самом главном  на сегодня  вопросе,  последствия  которого  будут ощущаться завтра,  - в построении финансовой пирамиды путем неразумного выпуска  и  погашения облигаций внутреннего государственного займа.

 

     Этим законопроектом   просто   закрепляется  и  так  существующее положение о том,  что  порядок  осуществления  иностранных  инвестиций путем  приобретения  государственных долговых обязательств и их об емы определяются Министерством  финансов  Украины  и  Национальным  банком Украины. Это есть уже на сегодняшний день.

 

     К чему привело такое положение дел,  мы прекрасно знаем. Долги по государственным облигациям  растут  огромнейшими  темпами.  Совершенно неразумные   размеры   доходности  от  государственных  ценных  бумаг, совершенно неразумные всплески выпуска  таких  государственных  ценных бумаг  привели не только к полной дискредитации совершенно нормального финансового механизма, который существует во всем мире, но и к подрыву доверия к Украине как серьезному плательщику. И самое главное, привели к той ситуации, когда в последующие годы нам предстоит отдавать долги, образовавшиеся вследствие неразумных действий временного правительства Пустовойтенко.

 

     Народно-демократическая партия усиленно рассказывает о  том,  как днем и ночью она работает над нуждами народа, как правительство думает о том,  как принять бюджет.  Но никто не рассказывает,  за  счет  чего будут погашаться те долги, которые делались и бывшими правительствами, и еще в большей мере нынешним правительством.

 

     Данный законопроект просто консервирует существующее положение. Я предлагаю  принять его в первом чтении.  Но ко второму чтению получить конкретные   данные   о   состоянии   рынка   облигаций    внутреннего государственного   займа:   на   какую  сумму  выпущены,  какого  вида (краткосрочные, среднесрочные, долгосрочные), каков порядок погашения, на какую сумму эти облигации были закуплены нерезидентами,  кто вообще являлся главным покупателем,  главным игроком на рынке государственных ценных  бумаг.  И только после того,  когда мы получим эти данные,  мы примем во втором чтении (я в этом  убежден)  закон,  который  позволит навести порядок на столь важном рынке государственных ценных бумаг.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати!   Виступили  всі,  хто  записався  на обговорення.  Всі  зійшлися  на  тому,  що  треба  в  першому  читанні законопроект  приймати,  тим паче що він не змінює попередньо прийняті норми,  а виписує процедуру їх реалізації,  зокрема  при  інвестуванні через  придбання  цінних паперів,  визначаються законодавчі основи для того, щоб відповідні органи здійснювали свої повноваження.

 

     Тому я прошу підтримати пропозицію уряду,  профільних комітетів і депутатів, які виступили, про прийняття цього проекту закону в першому читанні. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 182.

 

     Які ще думки є?.. Тоді я ще раз поясню. Пропонуються три поправки до  діючого  Закону про режим іноземного інвестування.  Ці поправки не змінюють суті попередньої редакції,  вони стосуються тільки  процедури реалізації тих норм, які були передбачені в попередній редакції. Таким чином, ми законодавчо врегульовуємо процедуру, передбачену нормативним актом.  Тому  треба  цей законопроект прийняти в першому читанні,  щоб хоча б виконати вимогу,  яку поставив депутат Єльяшкевич:  до  другого читання   подати   депутатам  аналіз  обігу  цінних  паперів,  випуску облігацій,  курсів, термінів, графіків погашення, умов тощо. Тому я ще раз прошу вас підтримати пропозицію Кабінету Міністрів і комітетів про прийняття цього проекту закону  в  першому  читанні.  Голосуйте,  будь ласка.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     -------------

 

     Розглядається проект   Закону   України   про  внесення  змін  та доповнень до Закону України про  підприємництво  (статті  4,  8,  11). Симоненко Іван Петрович має доповідати.  Де він?  Депутате Чечетов, де доповідач?

 

     Доповідає Черепков Володимир Федорович. Будь ласка.

 

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань молоді,  спорту і туризму (Артемівський міський виборчий округ, Донецька  область).  Уважаемый  Александр   Александрович!   Уважаемые коллеги  народные депутаты Украины и присутствующие!  В рамках второго чтения проекта Закона Украины  "Про  внесення  змін  та  доповнень  до Закону України про підприємництво" (статті 4,  8, 11) есть предложение Яковенко и мое как депутатов - членов Комитета по  вопросам  молодежи, спорта   и   туризма   о   лицензировании  физкультурнооздоровительной деятельности. Вы эти документы получили еще 24 сентября 1997 года.

 

     Каждый раз,  когда в этом зале нам  предстояло  принять  решение, касающееся  контроля  со  стороны  государства  за  тем или иным видом коммерческой,    предпринимательской    деятельности,    это     сразу настораживало:  а  не  создается ли очередная кормушка для чиновников? Такой подход зачастую имел под собой основание.

 

     Но законопроект,  который   мы   сегодня   рассматриваем,   лежит совершенно  в  другой  плоскости  и  затрагивает  не  столько интересы собственно предпринимательской деятельности,  сколько определяет очень важные  правила  во  взаимоотношениях  государства,  предпринимателя и подрастающего поколения в такой деликатной сфере жизни  общества,  как воспитательная работа с детьми и подростками.

 

     Какова реальность на сегодняшний день? Практически разрушена сеть подростковых клубов по месту жительства,  а их было ни много ни мало - около  3  тысяч.  И  этот процесс в нынешних условиях,  наверное,  уже необратим.  В  ближайшей  перспективе  такая  же  судьба   ожидает   и специализированные детские спортивные школы.  Средств на их содержание нет и не предвидится.

 

     Вполне закономерно,  что  эту  нишу  довольно  активно   занимают частные  лица.  Повсеместно  создаются  различные  спортивные  секции, кружки,  клубы,  работающие на коммерческой основе.  В  этом  процессе государство  определило свое место лишь как регистрирующий и взимающий налоги институт.

 

     В то  же  время  из  поля  зрения  выпал  немаловажный  аспект  - создаются малые предприятия с ограниченной ответственностью,  в уставе которых где-то 101 пунктом записана  спортивнооздоровительная  работа. Но  необходимо помнить о том,  что коммерческие структуры в этой сфере не просто предоставляют  платные  услуги,  они  работают  с  детьми  и подростками.  Вот  в  этом и заключается вся проблема,  решить которую предлагается в этом законопроекте.

 

     Кабинет Министров три раза подавал и отзывал  этот  законопроект, хотя   он   связан   со   здоровьем   детей.  По  нашему  мнению,  это лицензирование нужно не для открытия нового  источника  поступлений  в бюджет, потому что это мизер, а для того, чтобы работа с нашими детьми в этих структурах соответствовала  научно  обоснованным,  общепринятым педагогическим  и  методическим  требованиям,  которые пред являются к организации    учебнотренировочного    процесса,    не    имела     бы антипедагогической  направленности,  не  способствовала  бы воспитанию агрессии,  насилия,  жестокости.  Речь идет не о бассейне или  беговой дорожке,  а  прежде  всего  о  секциях восточных единоборств и силовых видов спорта, где в нынешних условиях в основном формируется рэкет.

 

     Если мы  примем   этот   законопроект,   мы   предоставим   право соответствующим  институтам  государственной  власти  навести порядок, прекратив тем самым опасную практику,  когда с детьми занимаются, а по сути  дела  калечат  их,  лица,  не имеющие специального образования и спортивной  квалификации,  да  и  просто  элементарных   моральных   и этических качеств.  О таких воспитателях в народе говорят:  "Тюрьма по ним плачет", а они занимаются воспитанием нашей молодежи.

 

     В этом зале стало  традицией  ссылаться  на  опыт  цивилизованных стран. Так вот, ни в одной стране мира никто не может заниматься таким видом  деятельности,  если  не  подтвердит   государственным   органам соответствующую квалификацию. Противники этого законопроекта говорят о том,  что придется лицензии покупать и Бубке,  и  Баюл,  и  футбольной команде  "Динамо".  Нет.  Дело в том,  что Бубка,  Баюл и "Динамо" как чемпионы мира,  олимпийские чемпионы и  победители  различных  мировых первенств  имеют  право заниматься своей спортивной деятельностью.  Но если они захотят заниматься тренерской деятельностью,  то  они  должны иметь для этого специальную подготовку.  Даже чемпион мира Беккенбауэр не смог заниматься тренерской работой, пока не получил соответствующее образование тренера.

 

     19 декабря    состоялось   всеукраинское   совещание   работников физкультуры  и  спорта.  Специалисты  просят   решить   этот   вопрос. Спорткомитет   вместе   с   Украинским  государственным  университетом физического  воспитания  и  спорта  разработали   возможные   варианты внедрения  механизма  лицензирования  об ектов  предпринимательства на осуществление физкультурно-оздоровительной и спортивной деятельности.

 

     Что мы предлагаем? Частину другу статті 4 Закону  України  про підприємництво доповнити абзацом такого змісту: "Фізкультурно-оздоровча  та  спортивна   діяльність,   перелік   видів фізкультурнооздоровчої   та   спортивної  діяльності,  які  підлягають ліцензуванню, визначаються Кабінетом Міністрів України".

 

     Уважаемые коллеги!  В вопросах формирования законодательной  базы государственной молодежной политики мы всегда были едины.  И поскольку сейчас почти ничего не делается в  этом  направлении  давайте  поможем хоть сохранить здоровье и нравственный дух молодежи.

 

     Мы надеемся  на поддержку зала,  так как речь идет о физическом и моральном  здоровье  наших  юных  граждан.  Прошу  поддержать   данный законопроект и заранее благодарю за поддержку.

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати,   до   історії   цього   питання.  Ви пам'ятаєте,  ми в 1994-1996 роках багато разів поверталися  до  Закону про  підприємництво.  А потім ухвалили згрупувати всі пропозиції,  які подаються,  бо природа цього закону така,  що потрібно  час  від  часу робити   зміни.   Зокрема   ті,  що  стосуються  проблем  економіки  і підприємництва,  пов'язаного зі спортивною діяльністю,  із  вихованням дітей і фізкультурою тощо. По суті таким чином запроваджується строгий порядок ліцензування,  щоб дилетант не займався вихованням  дітей.  От про   що  йдеться.  До  закону  подано  55  зауважень.  Практично  всі враховані.  Є сенс постатейно провадити обговорення даного  документа? Як на мене, то немає. Не заперечуєте, щоб його прийняти?

 

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф. Депутат Чечетов тоже поддерживает.

 

     ГОЛОВА. Щойно  підходив  Михайло Васильович Чечетов і сказав,  що Комітет  з  питань  економічної  політики   та   управління   народним господарством  наполягає  на  тому,  щоб  підтримати.  Тому  ставлю на голосування даний документ... Так, у цілому. Будь ласка.

 

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф. Депутат Таранов тоже поддерживает.

 

     ГОЛОВА. Зачекайте, відбувається голосування.

 

     "За" - 187.

 

     Які ще є думки?  Двоє депутатів проти,  понад сто не  голосували, задумались. Голосуємо ще раз. Прошу.

 

     "За" - 216.

 

     Будь ласка, депутате Дорошевський. За ним - депутат Чечетов.

 

     ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської  етики  та  забезпечення діяльності   депутатів   (Феодосійський   виборчий   округ,  Автономна Республіка Крим).  Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги!  Я считаю, что  довольно  обоснованно  был  изложен  проект  добавлений к данному закону.  Вот чисто организационно мы пока не  можем  мобилизоваться  и принять. Поэтому предлагаю вам поддержать. А Александра Александровича прошу поставить еще раз на голосование.

 

     ГОЛОВА. Мобілізаційно - це не  проблема.  Тут  треба,  щоб  зміст підтримали.

 

     Михайле Васильовичу, прошу.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  економічної  політики  та  управління  народним  господарством (Юнокомунарівський   виборчий   округ,  Донецька  область).  Уважаемый Александр Александрович,  уважаемые народные депутаты!  Действительно, комитет  очень  добросовестно  и тщательно отработал ко второму чтению данный законопроект, причем с привлечением депутатов других комитетов. И максимально согласованный вариант внесен на второе чтение.

 

     Прошу еще   раз  переголосовать  и  поддержать  полностью  данный документ.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування ще раз. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     Слухається питання  про   звільнення   суддів   обласних   судів, Верховного Суду України та Арбітражного суду.

 

     Запрошується на трибуну Володимир Миколайович Стретович.

 

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф. Большое спасибо.

 

     ГОЛОВА. Для стенограми:  це сказав депутат Черепков.  А тим часом депутат Стретович запрошується на трибуну.  Будь ласка.  Поки що  його немає. Він - секретар Лічильної комісії, так?

 

     ----------------

 

     Розглядається проект    Закону   України   про   загальнодержавну (національну) космічну програму України на 1998 - 2002 роки.

 

     Запрошується на   трибуну   Олександр   Олексійович   Негода    - генеральний директор Національного космічного агентства України.  Будь ласка.

 

     Прошу стисло.

 

     НЕГОДА О.О.,  генеральний   директор   Національного   космічного агентства України. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати!  Відповідно до Постанови Верховної Ради України про  порядок запровадження  Закону  про космічну діяльність Кабінет Міністрів подає на розгляд  Верховної  Ради  проект  Національної  космічної  програми України на наступні 5 років. Цю програму розроблено вченими, фахівцями ракетно-космічної галузі України за участю Національної академії  наук України та 12 міністерств і відомств.

 

     Програма відповідає  світовим  тенденціям  і сучасним пріоритетам розвитку  космічної  науки  й  техніки,  базується   на   результатах, досягнутих нашою галуззю за 6 років розвитку за умов незалежності.

 

     Незважаючи на нелегкі випробування останніх років, підприємствами та організаціями космічної галузі України здійснено величезну  роботу, що  дає змогу сьогодні з оптимізмом дивитися в майбутнє.  Ми впевнені, що галузі вдалося знайти точку опори. Завершується реструктуризація та конверсія   галузі   на   сучасних   засадах,   проведена   атестація, сертифікація підприємств ракетно-космічної галузі. Державні замовлення сьогодні  сконцентровані  на обмеженій кількості високоспеціалізованих державних підприємств.  Відроджено фундаментальну та галузеву космічну науку,   розроблено   програму   її   подальшого   розвитку,  і  можна констатувати,  що  на  сьогодні   це   єдиний   науково-дослідний   та експериментальний   комплекс.  Здійснено  концентрацію  всіх  засобів, завершено інтеграцію до складу космічного агентства космічно-іноземної інфраструктури Міністерства оборони з її подальшою демілітаризацією.

 

     На базі  Євпаторійського  центру  керування  космічними  засобами завершується створення Міжнародного центру космічних  досліджень.  Уже на   сьогодні   центром   здійснюється  керування  шістьма  космічними апаратами  в  рамках  міжнародних  і  національних  проектів.  Україна впевнено  виборює  власне  місце  у світовому поділі праці в космічній сфері.

 

     Підписано угоди про співробітництво з понад 20  державами  світу. Підприємства  та  організації  космічної  галузі  беруть  участь  у 25 міжнародних наукових проектах та програмах.  Україна активно працює  в міжнародних космічних організаціях ІНТЕЛСАТ та ЄВТЕЛСАТ,  Комітеті ООН з мирного використання  космічного  простору,  Комітеті  з  досліджень космічного   простору   Міжнародної   спілки  наукових  союзів.  Тобто національна  космічна  галузь   активно   інтегрувалася   у   світовий комерційний ринок космічних послуг і технологій.

 

     Нині наші  підприємства  беруть  участь  у  здійсненні  понад 100 комерційних проектів,  у тому числі найзначніших у  світі  міжнародних комерційних  проектах  -  "Морський старт",  "Глобалстар" та проекту з використання конверсійної ракети "Дніпро".

 

     За шість останніх років ракетами-носіями українського виробництва проведено  43  запуски  різноманітних  корисних  навантажень.  Експорт космічних послуг майже на 30 відсотків забезпечує завантаження наявних потужностей   галузі.   Створено   основу   національного   космічного законодавства та розпочато його гармонізацію з  міжнародним  космічним правом.  Ужито  належних  заходів  для посилення ролі держави у справі захисту  національних  інтересів   і   здійсненні   єдиної   державної науково-технічної   політики.   На   сьогодні,  згідно  з  міжнародним рейтингом,  за  космічним  потенціалом  і   активністю   в   космічній діяльності  Україна посідає п'яте місце у світі і входить до світового співтовариства повноправним партнером.

 

     Шановні депутати!  Основною метою  нової  програми  є  реалізація єдиного  державного  підходу  до  космічної  діяльності  як  однієї  з найважливіших сфер державної політики, підпорядкування цілей і завдань цієї   діяльності  довгостроковим  інтересам  держави  в  економічній, соціальній, політичній сферах та сфері національної оборони й безпеки.

 

     Головною особливістю  нової  програми  є  те,  що  кожний  проект спрямовано  на  вирішення  конкретних  завдань  різних  міністерств  і відомств України  в  інтересах  подальшого  розвитку  економіки  нашої держави та в інтересах кожного її громадянина.

 

     До проекту   ввійшли   вимоги   та  завдання  інших  національних галузевих програм,  що діють нині в Україні.  Важлива риса програми  - тісний   зв'язок  із  програмами  окремих  держав  та  з  міжнародними програмами й проектами, які виконуються під егідою ООН.

 

     Головними результатами виконання Національної космічної  програми буде  створення  повномасштабного  вітчизняного  угруповання космічних апаратів і наземних  центрів,  які  забезпечать  виконання  необхідних завдань  в  інтересах функціонування економіки держави та забезпечення її безпеки.

 

     Протягом п'яти років ракетами-носіями  "Зеніт"  і  "Циклон"  буде виведено  в  космічний простір 8 космічних об'єктів - космічні апарати "Океан-О",  "Січ-1М",  "Січ-2" для дистанційного зондування  Землі  та виконання  завдань  з  національної  безпеки,  космічні  апарати АУОС, "Попередження",  "Спектр",  орбітальний дослідницький модуль у  складі міжнародної  космічної  станції  для  наукових  досліджень,  космічний апарат "Либідь" для забезпечення супутникового зв'язку,  навігацій  та космічного телебачення.

 

     Протягом запланованих   років   буде   завершено   створення   та модернізацію  наявної  іноземної  інфраструктури  в   складі   центрів керування  польотами  космічних апаратів,  навігаційного забезпечення, контролю за космічним простором,  управління  Глобальною  супутниковою системою  передачі  інформації.  Експлуатація  вітчизняного космічного угруповання забезпечить впровадження  сучасних  високих  технологій  в економіку  країни,  підвищить  рівень обороноздатності та національної безпеки  України,  збереже  високий  рівень   вітчизняної   науки   та промисловості.

 

     Уже 1998   року  на  всій  території  України  буде  запроваджено супутникове цифрове телебачення і держава отримає можливість  передачі чотирьох   телевізійних   програм  на  територію  всіх  країн  Європи, Російської Федерації,  Казахстану,  Ізраїлю,  Туреччини.  У 1998  році почне  функціонувати  система  космічної  навігації.  У 1999 році буде передано в експлуатацію Єдину супутникову систему передачі інформації, а відтак забезпечено інтеграцію до міжнародної інформаційної системи.

 

     Реалізація програми   наукових   досліджень  створить  передумови інтеграції  української  науки  до  міжнародної  наукової   спільноти, пришвидшить  створення  та  впровадження в різні сфери життя критичних наземних технологій.

 

     Виконання програми   стимулюватиме   піднесення   духовного    та інтелектуального потенціалу України,  сприятиме гуманізації суспільних відносин,   служитиме   зміцненню    державності    та    національної самосвідомості.

 

     Програма передбачає    постійну   зайнятість   майже   60   тисяч висококваліфікованих   фахівців   різних   наукових   організацій   та промислових підприємств.

 

     У сфері   національної  безпеки  виконання  програми  забезпечить спостереження  з  космосу  в   інтересах   воєнної,   економічної   та екологічної   безпеки,   вирішення   завдань   контролю  за  космічною ситуацією,  контролю  за  дотриманням   міжнародних   договорів   щодо обмеження  та  заборони  ядерних  випробувань,  контролю за сейсмічною обстановкою.

 

     Характерною рисою  програми  є   її   спрямованість   на   широке міжнародне співробітництво.  Програмою передбачається участь України в масштабних наукових міжнародних проектах, і головним з них є створення орбітального  науково-дослідного модуля у складі міжнародної космічної станції.

 

     У 1998 році розпочнуться роботи в Міжнародному  центрі  космічних досліджень  в  Євпаторії  за участю вчених і фахівців України,  Росії, Сполучених Штатів, Франції, Польщі та інших країн.

 

     Програмою передбачені заходи для створення передумов комерційного використання космічної техніки і космічних технологій. Нами планується завантаження в 2000 році потужностей ракетно- космічної галузі України експортними замовленнями в обсязі не менше ніж на 70 відсотків.

 

     Шановні народні депутати!  Проект Національної космічної програми України  було  розглянуто   комітетами   Верховної   Ради,   відділами Секретаріату Верховної Ради,  він витримав науково-технічну,  юридичну та мовно-термінологічну експертизу.

 

     В обговоренні  та  експертизі  проекту  взяли  участь  майже  200 народних депутатів.  Обговорення було компетентним і принциповим. Мушу наголосити,  що  всі  зауваження  та  пропозиції  народних   депутатів враховано  в  остаточній редакції проекту програми,  яку подано на ваш розгляд.

 

     Дозвольте висловити всім слова щирої вдячності  за  кваліфіковану та конкретну допомогу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     НЕГОДА О.О.   Шановні  народні  депутати!  Користуючись  нагодою, дозвольте передати вам  від  усіх  фахівців  ракетно-космічної  галузі України   щирі   поздоровлення  з  наступаючим  Новим  роком,  Різдвом Христовим та найкращі побажання в роботі й особистому житті.  Запевняю вас,  що фахівці,  вчені галузі зроблять усе можливе,  щоб ця програма стала реальним внеском у розвиток економіки  та  зміцнення  авторитету нашої держави.

 

     Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Олександре Олексійовичу,  спасибі за вітання.  Гадаю,  це буде враховано під час розгляду програми.

 

     Але перед тим треба  з'ясувати  таке.  Передбачається  майже  1,3 мільярда  гривень  бюджетних  коштів  на  5  років  на цю програму,  а ефект...  Ви переконані в тому,  що понад 7 мільярдів буде  повернуто? Але  повернуто  за  цей  час чи колись?  Бо платити зараз треба,  а ви знаєте,  що  бюджет  порожній.  Тобто  коли  повернуться  ці  понад  7 мільярдів гривень? Будь ласка.

 

     Запишіться, будь ласка, на запитання.

 

     НЕГОДА О.О.  Уважаемый  Александр  Александрович!  Последние годы сделали  нас  большими  реалистами,  и  мы,  конечно,  очень   бережно относимся к каждой гривне,  поступающей из бюджета.  Убежденно говорю, что в эти 5 лет  нам  удастся  не  только  восстановить  и  восполнить затраты, но и приумножить их минимум в три раза.

 

     ГОЛОВА. Затрати примножити, так?

 

     НЕГОДА О.О. Нет, доходы.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Альошин.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Фракція  Народного  руху.  Шановний  доповідачу!  У Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності є законопроект, до розроблення якого причетне,  мабуть, і Національне космічне агентство, про внесення змін і доповнень до  Закону  про  страхування  з  приводу обов'язкового страхування об'єктів космічної діяльності.

 

     Як ви вважаєте,  чи страховий ринок України спроможний страхувати такі великі за обсягом фінансові ризики? Розумію, що об'єкти космічної діяльності мають чималу вартість. А чи здатний страховий ринок України забезпечити  обов'язковість  такого   страхування?   І   взагалі,   як розглядається така проблематика в програмі, про яку ви доповідаєте?

 

     НЕГОДА О.О. За последние три года мы создали солидную нормативную базу.  Это Закон о космической деятельности, внесение изменений в пять других  законов,  большое количество постановлений Кабинета Министров, которые регламентируют государственное управление этой сферой.

 

     Обязательное страхование,  предусмотренное Законом о  космической деятельности,  является  международной  нормой.  Сегодня  мы вместе со страхнадсмотром работаем над созданием ассоциации страховых  компаний, которые будут способны страховать такие большие об екты.

 

     ГОЛОВА. Депутате Мостиський, прошу.

 

     МОСТИСЬКИЙ А.Б.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД  (Ковельський  виборчий округ,  Волинська  область).  Шановний доповідачу!  Це дуже добре,  що сьогодні Верховна Рада розглядає  дану  програму.  Звертаюся  до  всіх депутатів із пропозицією підтримати її,  оскільки це справді авторитет України як космічної держави.

 

     Мене цікавить питання щодо співпраці нашого космічного  агентства з іншими державами світу (Сполученими Штатами,  Росією та іншими), які нині мають,  очевидно, кращі технології і передовіші програми розвитку космічної  галузі.  Чи  можете  ви  назвати  позитивну співпрацю,  яка відбувається сьогодні і  таку,  що  планується  на  завтра,  з  іншими державами?

 

     НЕГОДА О.О.    Я    уже    говорил,    что   Украина   имеет   на межгосударственном уровне подписанные соглашения с двадцатью  странами мира.   Это,   в  частности,  Соединенные  Штаты  Америки,  Российская Федерация,  Китай, Италия, Казахстан и другие. Мы, по существу, с нуля начали  развивать  международное  сотрудничество.  Но  на  сегодня уже удалось занять очень выгодные позиции  в  международных  программах  и проектах.

 

     Российская Федерация   продолжает   оставаться   нашим  серьезным партнером.  И сейчас в об еме экспорта товаров и  технологий,  которые наши предприятия осуществляют,  на Россию приходится примерно половина всего экспорта.

 

     Динамично развиваются отношения и с Соединенными Штатами Америки, особенно в совместных научных исследованиях.

 

     Если говорить  о  коммерческих  проектах,  которые  в работе и по которым в 1998 году уже  будут  первые  пуски,  то  это  совместный  с Россией и Соединенными Штатами проект "Морской старт", по которому уже есть заказы на 18 пусков;  это  совместный  с  Россией  и  Казахстаном проект  конверсии  боевой  ракеты  СС-18,  который мы называем "Проект "Днепр" (первые пуски будут осуществлены в 1998 году).

 

     Что касается некоммерческого сотрудничества по межгосударственным программам, то сейчас мы заканчиваем разработку программы с Российской Федерацией на ближайшие 10 лет и она  в  декабре  поступит  в  Кабинет Министров.  Во  время визита Президента Украины в Российскую Федерацию планируется утверждение этой программы.

 

     С Соединенными Штатами и с Российской Федерацией имеем  программу совместной работы по международной космической станции.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань економічної політики та управління народним господарством  (Роменський виборчий   округ,  Сумська  область).  Прогрессивная  социалистическая партия Украины. Мы действительно слушали ваш подробный доклад во время заседания  Комитета  по  вопросам  экономической политики и управления народным хозяйством,  и я подтверждаю,  что  наш  комитет  рекомендует Верховному   Совету   поддержать   эту  программу.  Я  также  буду  ее поддерживать.

 

     Однако позвольте еще раз задать  вам  вопрос,  аналогичный  тому, который  я  задавал  на заседании комитета.  Возможно ли существование космического     комплекса     и      программы      без      единства научноисследовательского,      технологического,     производственного потенциалов при нынешней системе приватизации,  при том действии указа Президента,   когда   на   международные   торги  выбрасываются  самые эффективные предприятия и просто нет другого выхода,  как распродавать самые   лучшие  об екты?  Я  уверен,  они  начнут  продавать  и  ваши. Существует ли  возможность  реализации  ваших  планов  без  бюджетного финансирования,      без     изменения     принципов     приватизации, распространяющихся на все государство, касательно вашей отрасли?

 

     НЕГОДА О.О.  Считаю,  что в ближайшие пять лет  вопрос  изменения формы  собственности основными нашими предприятиями рассматриваться не будет.  Мы осуществили  государственную  защиту  с  помощью  Закона  о космической деятельности.

 

     Сегодня право  на  ведение  космической деятельности имеет только ограниченное число государственных предприятий.  И эти предприятия  не подлежат   разгосударствлению  и  приватизации  согласно  утвержденным спискам.

 

     Что касается возможности работать без бюджета,  то  мы  стараемся максимально  уйти  от  использования  бюджетных  средств,  найти формы финансирования,  инвестиции,  которые позволили бы динамично развивать проекты. Однако есть минимально необходимый об ем средств, без которых невозможно создавать ультрасовременные технологии для движения вперед.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мовчан.

 

     МОВЧАН П.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у закордонних  справах  і  зв'язках  з СНД (Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область).  Фракція Народного руху України.  Шановний доповідачу!  Я свого часу працював на військовому підприємстві і знаю, якою  була  система  допуску  і  система,  що  забезпечувала  таємницю досягнень у військовій та космічній галузях.

 

     Знаю також,  скільки вчених було завербовано, а можливо, видурено з  України  за  рахунок  різних  грантів,  пропозицій   викладання   в університетах,   спільної   співпраці   з   іншими  науково-технічними центрами.

 

     Що робиться для того,  аби Україна як держава  могла  гарантувати збереження цих таємниць?

 

     НЕГОДА О.О.  Действительно,  такая проблема существует, как и та, что наши кадры - профессионалы - стареют и, к сожалению, не каждый год нам удается пополнить их молодыми силами.

 

     Но касательно того профессионального состава,  который на сегодня работает в ракетно-космической отрасли,  я убежденно заявляю, что это, наверное, одни из самых преданных людей в нашей стране. И, конечно же, они постараются все свои силы и свою активную творческую работу отдать во славу ракетно-космической отрасли Украины.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Від Комітету з питань оборони і державної безпеки з цього приводу  слово  має  Володимир  Васильович Мухін - голова комітету, доктор технічних наук.

 

     МУХІН В.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань оборони і державної  безпеки  (Київський  виборчий  округ,  Харківська область).  Уважаемые  народные  депутаты!  Александр  Алексеевич очень подробно рассказал вам  и  ответил  на  вопросы  о  нашей  космической (именно нашей,  общей) программе нашего государства,  изложенной почти на 200 страницах. Это очень серьезный текст.

 

     Первый текст,  представленный Кабинетом Министров, был подвергнут критике  со  стороны почти восьми комитетов.  Практически все разумные замечания к нему  были  учтены  в  окончательной  редакции  программы. Национальное  космическое агентство Украины согласилось со всеми этими замечаниями.

 

     Сегодня мы вносим текст,  согласованный  с  Кабинетом  Министров, Национальным   космическим   агентством  Украины,  нашими  комитетами. Комитет   по   вопросам   обороны   и   государственной   безопасности внимательнейшим  образом  изучил  окончательный  вариант  программы  и предлагает вам принять его в первом и во  втором  чтениях.  Почему  во втором  чтении?  Потому  что  программа  начинает действовать с января следующего года, а до нового года совсем недолго.

 

     Уважаемые народные депутаты!  Здесь задавался вопрос,  как  будет финансироваться программа. Отмечу, что поступления для реализации этой программы  будут  осуществляться  за  счет   работ,   выполняемых   на международном  уровне.  Это программы типа "Морского старта" и других, которые будут приносить необходимое  количество  доходов  именно  нам, нашему государству.

 

     Касательно бюджетных   вложений   в   программу,   то  они  будут осуществляться согласно закону о бюджете. Поэтому каждый год в течение пяти  лет,  пока будет действовать данная программа,  мы будем решать, какое количество денег необходимо и какое мы  можем  выделить  на  эту программу.

 

     Уважаемые народные  депутаты,  позвольте также ответить на вопрос депутата Мовчана.  В нашей стране самые лучшие  научные  кадры,  самые лучшие  кадры,  занимающиеся  космосом.  У  нас находятся самые лучшие научно-исследовательские институты  бывшего  Советского  Союза,  самые лучшие  заводы  и предприятия.  Это информация для тех,  кто постоянно говорит  о  поддержке  отечественного  товаропроизводителя.  В  первую очередь   надо   поддерживать  своих,  а  потом  уже,  как  говорится, зарубежных производителей.

 

     Поэтому обращаюсь ко всем депутатам с просьбой  поддержать  наших ученых,  наши  заводы,  которые  производят  необходимое оборудование, Национальное космическое агентство  Украины,  которое  после  принятия Закона  о космической деятельности,  после принятия вот этой программы сможет  выйти  на  мировой  уровень,  в  чем-то  сравнимый  с  уровнем Российской   Федерации,   возможно   с  уровнем  космических  программ европейских стран, Соединенных Штатов, то есть показать, что Украина - космическая держава, наши ученые - самые выдающиеся в мире.

 

     Поэтому прошу   от  имени  комитета  (комитет  проголосовал  "за" единогласно) принять программу в первом и во втором чтении и с  января следующего года приступить к ее выполнению.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Думка комітету відома.

 

     Сідайте, будь  ласка.  Записалися  на  виступи  кілька депутатів. Депутате Мовчан, будь ласка. За ним - депутат Марченко.

 

     МОВЧАН П.М.  Шановний пане Голово,  шановні колеги!  Безперечно і однозначно - треба підтримувати дану програму.  Хоча,  якщо виходити з популістських  положень  і  з  космічної  висоти  дивитися   на   наші негаразди,  біди,  протерті дірки,  то можна було б кинути ці кошти на залатування дірок.

 

     Якщо ж  ми  справді  хочемо  забезпечити  належний   науковий   і технічний рівень держави,  то,  безсумнівно, треба виділяти кошти, які передбачаються і в бюджеті, і в цій програмі. Кошти, на перший погляд, значні, - близько 2 мільярдів гривень. Але вони розписані за роками, і це дає можливість парламенту певною мірою регулювати й контролювати їх використання.

 

     Щодо застережень.  Коли  ми входимо в систему "Інтернет",  то там має бути українська мова. Наука не буває ненаціональною. Це нам просто свого часу вкладали таке в свідомість,  що вона позанаціональна. І тут найбільша аргументація - престиж держави,  її майбутнє.  Якщо вживаємо такі  поняття,  як  "українська  держава",  "українське майбутнє",  то умовно  треба  передбачити  наявність  національних  елементів  у  цій програмі.

 

     Саме тому  я  наполягатиму  на  тому,  щоб  це було передбачено в обговорюваній програмі,  бо це просто розмивання -  загальна  система, загальна співпраця.  Чому я загострював увагу на таємницях? Бо система "Інтернет" уможливлює випаровування інформації.

 

     За підозрою,  одного  з  працівників  посольства  чи  працівників інформаційної   системи   Сполучених   Штатів   Америки   затримано  і звинувачено в шпигунстві на  користь  Сполучених  Штатів  Америки.  Це означає,  що  нині  будь-яку  інформацію  дуже легко за лічені секунди "зливати",  як кажуть, "здавати" її. Тому питання безпеки і дотримання таємниці теж треба чіткіше виписати в запропонованій програмі.

 

     Свого часу,  коли  діяло сумнозвісне гасло "Доженемо і випередимо Америку",  то радили не дуже відриватися,  щоб не  було  видно  іззаду наших протертих дірок.  То я теж кажу: можливо, ми все-таки у програмі зосередимо кошти на найпотрібнішому,  щоб  підтримати  корпус  учених, підприємства,  які  є прибутковими і прибуток дадуть найближчим часом. Мені здається, що тоді програма буде справді національною.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Марченко виступає. За ним - депутат Манчуленко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия Украины. Как я   уже  сказал,  и  Комитет  по  вопросам  экономической  политики  и управления народным  хозяйством,  и  наша  партия  будут  поддерживать предложенную программу и голосовать за нее.

 

     При этом  мы  понимаем,  что работа ученых,  специалистов была не напрасной,  их созидание, результат их деятельности, который выразился этой  программой,  является  положительным  достоянием.  Это попытка в хаосе,  в  экономической  разрухе   сберечь   интеллект   нации,   как технологический,   так  и  научный,  и  наши  лучшие  производственные комплексы.

 

     Однако я не разделяю оптимизма,  с которым выступил  председатель комитета Мухин и заверил, что наши ракеты лучшие, ученые наши лучшие.

 

     Не хотелось   бы,   чтобы   обманывали   нас,   сидящих  в  зале. Разработчики этой программы знают реальную  жизнь,  что  наш  трудовой потенциал, наши ученые не используются так, как того требует жизнь, не реализуют свой потенциал.  Значительное количество их подрабатывает на рынках, чтобы выжить.

 

     И говорить  о  том,  что  в этих экономических условиях,  которые навязаны  Международным  валютным  фондом,  мы  сохраним   космическую отрасль - означает обманывать себя.

 

     Мы считаем,  что  космическая  отрасль  должна финансироваться из бюджета,  никаких  игр   с   приватизацией   не   должно   быть.   Это государственное достояние,  это интеллект нации, это самые современные технологии,  которые используются и  для  производства  ракет,  и  для реализации этих программ.

 

     Это должно   быть  государственное  предприятие,  государственное финансирование,  и только на этом  пути  мы  видим  сохранение  данной отрасли.

 

     И еще   одно.  Выступая  здесь  во  время  принятия  бюджета,  мы требовали,  чтобы Верховный Совет утвердил программу правительства. Но нет   у   нас   сейчас  программы  правительства.  Кабинет  Министров, возглавляемый Пустовойтенко, нам ее так и не представил. Без нее мы не видим,  как  будет изменена налоговая политика,  как будет проводиться программа приватизации,  коснется ли она космической отрасли  -  этого всего  нет.  Так  же нет и программы социально-экономического развития страны на 1998 год.

 

     Голосуя за эту программу, мы будем настойчиво требовать изменения общего   курса  экономических  реформ,  изменения  налоговой  системы, изменения приоритетов, которые должны быть в государстве ясны и точны. И   космическая   отрасль   должна   быть   одной   из   приоритетных, поддерживаемой  государством  разными  способами,  чтобы  мы   ее   не потеряли,  развивали  и  путем  развития  получали  доходы  в  бюджет, завоевывали рынок космической техники.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутате Манчуленко, будь ласка.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Заставнівський виборчий округ, Чернівецька  область).  Фракція  Народного  руху   України.   Шановний Олександре  Олександровичу,  шановні  колеги  депутати!  Усі ми чудово розуміємо,  в якій ситуації нині  перебуває  наша  держава,  які  часи переживає наша економіка.  Маємо проблеми з виплатою зарплати, пенсій. Недостатньо фінансуються наука,  освіта,  медицина,  культура.  Усі ці проблеми загальновідомі і, безперечно, потребують розв'язання.

 

     Але зазначу таке.  Розв'язувати проблеми можна лише тоді,  коли в державі є достатньо сильна інтелектуальна та наукова база.  Без науки, без  високоосвічених  і  розумних людей дуже важко розв'язати будь-яку проблему.  Якщо держава не повернеться обличчям до науки,  до  високих наукових  технологій,  то  ми  можемо  взагалі  ніколи  не  розв'язати найболючіші проблеми.

 

     А космічна  галузь  -  саме  та  галузь,  де  зосереджені  високі технології,  де  зосереджений потужний науковий потенціал,  де є люди, які вміють працювати,  вміють творити.  І тому,  безперечно, ми мусимо надати  їм  свою  підтримку.  Бо  зосереджені  там  технології  можуть використовуватися загалом у народному господарстві  нашої  держави,  а розробки,   які   там  здійснено,  можуть  знадобитися  всьому  нашому економічному потенціалу.

 

     Тому, шановні колеги,  звертаюся до вас  з  проханням  підтримати Національну  космічну  програму,  представлену  Національним космічним агентством України.  Свідченням того,  що наша держава заслуговує бути космічною  державою...  Депутате  Моісеєнко,  ви можете бути хоч трохи коректним,  урештірешт!  Свідченням  того,  що   в   нас   є   високий інтелектуальний  потенціал  і  можливості,  став  політ нашого земляка Леоніда Каденюка,  який став першим космонавтом незалежної Української держави.  Отже,  ми  маємо  можливості,  маємо  потуги,  потрібна лише нормальна підтримка з боку держави.

 

     Прошу підтримати дану програму.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!   Прошу   прислухатися   до   пропозицій депутатівпромовців,   доповідача   і   співдоповідача,  маю  на  увазі Володимира Васильовича Мухіна.

 

     Безперечно, те,  про  що  говорили  депутати  Мовчан,   Марченко, Григорій   Манолійович  Манчуленко,  інші  -  про  потребу  збереження інтелектуального потенціалу України -  це,  можливо,  ключове  питання даної   програми.   Якщо   буде   вкладено  державні  кошти,  залучено інвестиції,  то віддача від цього може бути дуже вагома.  Тому питання стосується  не  стільки  космічної  галузі,  скільки  інтелектуального потенціалу України.  Треба,  щоб ці  кадри,  наукові  школи,  технічні центри   не  були  втрачені.  Під  час  розгляду  проекту  бюджету  ми дивитимемось, яку копійку (я розумію, яке слово вживаю) передбачати на ці  потреби,  але  безперечно одне:  ми не повинні втратити цю галузь, оскільки вона є своєрідною візитною карткою України.

 

     Стосовно космонавтики та космонавтів.  Ми шануємо нашу сучасну  і минулу  історію,  дуже  раді,  що  наш Леонід Каденюк злітав у космос, незважаючи  на  всі  проблеми.  Але  це  все  минеться.  Головне,   що продовжується естафета.  У нас є 13,  якщо я не помиляюся, українських космонавтів.  Треба  знати,  що  вони  є.  У  всякому  разі  є  нагода звернутися до Київської обласної адміністрації. Наш перший український космонавт Павло Попович народився і ходив до  шкоди  в  Узині.  У  тій школі  раніше  був  музей  космонавтики,  а  тепер навіть вікон немає. Приміщення покинуто, ніхто не вкладає жодної копійки, щоб підтримувати в порядку це святе місце для української історії (Шум у залі).

 

     Ось херсонці   згадали   про  Жолобова,  донеччани  згадають  про Берегового - усі вони гідні люди, вони творять славу нашого народу.

 

     Тому я  прошу  підтримати  проект  програми  спочатку  в  першому читанні,  а потім будемо радитися.  Будь ласка. Проект постанови у вас є.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     ---------------

 

     Депутат Мухін  пропонував  не  відкладати  надовго  розгляд  цієї програми, оскільки це вже повторний розгляд, а відразу її затвердити.

 

     Узагалі є специфіка розгляду програм, бо ми не приймаємо закону в даному випадку, а ухвалюємо стислу постанову.

 

     Оскільки ми  прийняли  документ  у  першому  читанні,  то  є  всі підстави   проголосувати  його  остаточно  (Шум  у  залі).  Збереження таємниці регулюється іншими законами.

 

     Немає заперечень? Тоді ставлю на голосування пропозицію остаточно прийняти даний документ.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     ---------------

 

     Шановні колеги,  перш  ніж  піти на перерву,  треба проголосувати подання на звільнення суддів.

 

     Будь ласка, депутате Стретович.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань правової  політики  і  судово-правової  реформи (Немирівський виборчий округ,  Вінницька область).  Шановні колеги!  Відповідно до пункту  15 статті  85,  пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України та статті 15 Закону України про статус суддів за Верховною Радою  України закріплено повноваження звільняти суддів у відставку згідно з поданими заявами.

 

     Протягом листопада-грудня вам було подано проекти трьох  постанов Верховної   Ради.   А  саме:  про  звільнення  судді  Верховного  Суду Володимира Михайловича  Бутенка;  судді  Дніпропетровського  обласного суду  Галини  Георгіївни  Гришунькіної;  Запорізького обласного суду - Олександра Івановича Левицького;  Київського обласного суду -  Леоніда Івановича   Кривенка;  Сумського  обласного  суду  -  Івана  Івановича Харченка;  Херсонського обласного суду - Олександри Миколаївни Грицак, а  також  судді  арбітражного  суду  Сумської області Миколи Івановича Бубенцова.

 

     Прошу задовольнити їхнє прохання.  У зв'язку з досягненням  стажу 20  років  суддівської  роботи  ці  юристи  попросилися  у  відставку. Побажаємо їм щасливого пенсійного життя.

 

     І ще одна довідка.  До комітету  надходить  багато  звернень  від депутатів,  суддів щодо кадрових призначень, які на часі. Даю довідку, що міністерство  юстиції  після  червня,  після  закінчення  епопеї  з призначенням суддів (я називаю це епопеєю),  жодного документа, жодної справи до комітету, до Верховної Ради не передало. Тому я пропоную всі запитання адресувати відповідним підрозділам Міністерства юстиції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Володимира Миколайовича? Депутат Моісеєнко запитує, будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция коммунистов,  Всеукраинский союз рабочих. Владимир  Николаевич,  у  меня  такой  вопрос.  Вы  сказали,  что люди отработали  20  лет  (стаж,  который  необходим)  и  их   благополучно проводили на пенсию.

 

     Будут ли  они  удовлетворены получаемой пенсией?  В каком размере будет получать пенсию областной судья,  который сегодня освобожден,  и какая это сумма? Если 60 гривень, как у шахтера, или 46, как у другого пенсионера,  проработавшего в народном хозяйстве,  это -  одно.  Я  не думаю,  что  они  так  легко  согласились  с вашим предложением и сами написали заявления об отставке.

 

     Если это другая пенсия,  то я хотел бы тоже услышать  информацию. Проинформируйте, пожалуйста.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Володимире Миколайовичу, так випало, що в історії цього парламенту ви і я маємо  однакові  ім'я  та  по  батькові.  Мушу відзначити, що ваше запитання має суто популістський характер.

 

     А що  стосується  розміру пенсії,  то полишаю це до того моменту, коли на нашій трибуні стоятиме голова  Комітету  з  питань  соціальної політики та праці, котрий вповні володіє всією інформацією, яку пенсію в Україні має кожен, хто виходить на пенсію.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Я прошу вибачити, Володимире Миколайовичу і Володимире Миколайовичу.

 

     Спершу звертаюся  до того Володимира Миколайовича,  котрий стоїть на трибуні:  ви не оцінюйте запитання.  Запитання конкретне, отож коли ви  не  знаєте  точної відповіді,  не відповідайте.  Скажіть:  уточню, з'ясую і поінформую вас (Шум у залі).

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Олександре Олександровичу,  я відповідаю на  вашу репліку - ви прокоментували мої слова!

 

     Шановні колеги,  зверніть  увагу,  що  ми  починаємо робочий день парламенту о 10 годині 11  хвилин.  Помножте  це  на  400  і  взнаєте, скільки робочого часу ми витрачаємо,  не використовуючи його плідно. І ті  запитання,  які  ставить   депутат   Моісеєнко,   шкодять   роботі парламенту! Усі люди розуміють, про що йдеться!

 

     ГОЛОВА. Ще  раз роблю зауваження депутату Стретовичу.  Відповідно до Регламенту я зобов'язаний це  робити!  (шум  у  залі).  Сідайте  на місце, будь ласка (Шум у залі).

 

     Замість того  щоб  сваритися  ні  з того ні з сього,  треба краще працювати над документами!  Ми не втратили б 11 хвилин часу,  якби  ви вчасно доповідали про ці документи. Так?!

 

     Перша постанова  -  про  звільнення Бутенка від обов'язків судді. Ставлю її на голосування (Шум у залі).  Списком голосувати не можна  - це три окремі постанови. Голосуйте!

 

     "За" - 223.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 241.

 

     Друга постанова - про звільнення Бубенцова з посади судді. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 236.

 

     Третя постанова - про звільнення суддів Гришунькіної, Левицького, Кривенка, Харченка, Грицак. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     ----------------

 

     Шановні колеги! Ми проголосували Національну космічну програму як постанову,  а вона за новим положенням  оформлюється  як  закон,  тому прошу вважати проголосовану нами постанову законом.  Ставлю ще раз цей документ на голосування. Це просто технічна помилка.

 

     "За" - 251.

 

     Дякую. Оголошується перерва до 12 годин 30 хвилин.

 

     (Після перерви)

 

     ГОЛОВА. Продовжується засідання  Верховної  Ради.  Займіть,  будь ласка, свої місця.

 

     Розглядається питання про проект Закону України про внесення змін до Закону про ставки акцизного збору і ввізного мита на  деякі  товари (продукцію).

 

     Перед тим як розглядати питання по суті, нагадаю, що ми розпочали його розгляд минулого тижня і зійшлися на тому,  що там  є  дискусійні норми стосовно ввезення пального. Пропозиції зводилися до того, щоб не надавати пільг для різних видів і марок пального,  оскільки це  завжди спричиняє  зловживання.  А ще більше було пропозицій про те,  що треба просто встановити жорсткий контроль за оформленням митних  декларацій, навести  елементарний порядок у поставках цих товарів в Україну.  Тому на нараді голів комітетів  і  керівників  фракцій  вносилася  ще  така пропозиція:  зараз,  довіряючи  комітету  і спеціалістам,  які в ньому представлені,  можна  підтримати   встановлення   відповідних   ставок акцизного збору і ввізного мита на всі інші товари.  Бо якщо ми будемо розглядати кожен товар окремо,  то це зумовить здійснення  величезного за  обсягом  аналізу  стосовно  можливих  наслідків  прийняття  такого рішення.

 

     Я розумію,  що це дуже серйозне питання.  Якщо в кого є  сумніви, якщо ви не підтримуєте таку процедуру, то краще його й не розглядати.

 

     Будь ласка, Вячеславе Михайловичу, на трибуну.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  виконуючий  обов'язки  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності  (Савранський виборчий округ,  Одеська область). Шановні народні депутати! Олександр Олександрович уже нагадав про те,  що ми минулої  п'ятниці  розглядали питання  про  ставки  акцизного  збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію).  Враховуючи,  що то була процедура другого читання,  і  я вважав,  що  на  першому читанні ми домовилися з усіх цих проблем,  ми просто зробили висновок  із  тієї  критики,  що  була  тоді  і  подали сьогодні  додатковий  матеріал,  який  допомагає  розібратися  в  усіх позиціях закону і  містить  економічне  обгрунтування  для  того,  щоб правильно визначатися при голосуванні.

 

     Безперечно, це  питання складне.  Я хотів би ще раз нагадати вам, що в серпні Кабінет Міністрів подав проект Закону про внесення змін  і доповнень  до Закону про ставки акцизного збору.  Ми розглянули його у першому читанні і дійшли  висновку,  що  не  слід  підвищувати  ставки акцизного збору на дизельне паливо.  Що стосується бензину, то ми тоді вирішили вивчити це питання додатково,  оскільки вносилися  пропозиції запровадити  єдину ставку на всі марки бензину.  Ми поки що не знайшли рішення.  Що  стосується  дизельного  палива,  то  ми  тоді  відкинули пропозицію підвищити ставки акцизного збору,  так само як і пропозицію зробити підакцизним мобільний зв'язок,  оскільки сама  природа  акцизу передбачає  товар,  а  не послугу.  На таких позиціях ми залишаємося й зараз, що видно з порівняльної таблиці.

 

     Я хотів би,  щоб ви взяли довідковий матеріал  і  проект  закону, який  було  роздано  ще  два  тижні  тому.  Це  допоможе вам правильно визначитися при голосуванні. Але до того я зроблю деякі пояснення.

 

     Розумію, що голосувати закон у цілому,  гамузом, було б не зовсім правильно,  тому  що  є  позиції  дискусійні.  Через  те  я  хотів би, Олександре  Олександровичу,  почати  ось  із  чого.  Ми  проголосували позицію  стосовно  оподаткування акцизним збором і ввізним митом тушок домашньої птиці.  Там у нас єдина позиція - 0,03 екю і 0,7 екю (ввізне мито).  Це  було  проголосовано  в  п'ятницю.  Я  не  хотів  би ще раз зупинятися на тому, що вже проголосовано.

 

     Що стосується  інших  позицій,  пов'язаних  з  бензином,  легкими дистилятами.  У чому тут справа? Кабінет Міністрів, звертаючись до нас ще раз із листом,  звернув увагу  народних  депутатів  на  те,  що  ця позиція  потребує  врегулювання і що треба якоюсь мірою розширити базу оподаткування  акцизом  деяких  товарів.  Скажімо,  у  нас  є  хімічні речовини,  які мають запах бензину, - легкі дистиляти. Про них ідеться в таблиці,  можете подивитися.  Це - речовини для спеціальних процесів переробки,  для  хімічних перетворень,  а саме:  уайт-спіріт,  бензини моторні,  бензини авіаційні, паливо бензинове реактивне і так далі. Це те, що не було у нас підакцизним товаром.

 

     Наші ділові люди (і їх дуже багато) під маркою цих товарів почали завозити бензини.  І ціна на них була, ви знаєте, дещо нижча. Державна податкова  адміністрація  разом  із Державною митною службою у вересні почала серйозніше контролювати проходження марок  бензину.  Виявилося, що  за  перше  півріччя бензин марки 95 і вищого взагалі не завозився, але водночас він продавався.  Висновок такий:  є можливість під маркою бензинів     авіаційних,    моторних,    палива    бензинового,    яке використовується як реактивне,  завозити  бензин,  а  потім  тут  його легалізувати і продавати вже за нижчими цінами. Власне, так це і було.

 

     Перевірки двох  згаданих  державних  органів привели до того,  що ціна на бензин дещо зросла,  тому що нелегальне ввезення товару  стало неможливим.

 

     Що стосується  лабораторних  перевірок,  то  на сьогодні вони вже проводяться.  Про це  доповідали  Державна  митна  служба  і  Державна податкова  адміністрація.  На тих напрямах,  де з-за кордону найбільше завозиться бензину і дизельного палива,  уже є  можливість  перевірити цілі ешелони.  Ви знаєте, що ніхто одним бензовозом із Росії бензин не завозить. А ешелони, цистерни є можливість перевірити.

 

     Отже, тепер  нам  треба   тільки   законодавчо   більш-менш   усе врегулювати,  з  тим  щоб  дати можливість державним органам,  які цим займаються, діяти відповідно до закону.

 

     Наш комітет погодився з пропозицією Кабінету Міністрів  підвищити ставку акцизного збору на бензини марок 72,  76, 80 з 8 екю до 12 екю. У вас є розрахунки,  що в результаті  ціна  одного  кілограма  бензину зросте на 1 копійку.  Подивіться, будь ласка, це сторінка 6 додаткової інформації,  яку ви сьогодні отримали.  Ці розрахунки точні  і  свіжі, можна сказати.

 

     Що стосується дизельного палива, то наш комітет пропонує залишити ставку акцизного збору без змін.  6 екю за тонну солярки, - це, думаю, небагато.

 

     Тепер ще  раз  про  дистиляти.  Для  того  щоб  перекрити  канали нелегального завезення бензинів,  ми змушені обкласти акцизним  збором дистиляти.  Відкрийте  сторінку  3 порівняльної таблиці,  там написано "Легкі дистиляти",  код 2710 00 110 та інші.  Ми пропонуємо ввести  на них  акцизний  збір  (12  екю) і ввізне мито (15 екю),  як і на бензин марок 72, 76, 80. З якою метою? Для того, щоб під виглядом бензинів не завозили  дистиляти.  Навіть  якщо хтось і захоче ввезти,  то все одно акцизний збір буде такий самий,  як і на бензин.  Отже,  не буде сенсу ховатися, не показувати в документах.

 

     З точки  зору  і Державної податкової адміністрації,  і Державної митної служби це нормально.  Я думаю,  що і митне  оформлення  товарів спроститься.

 

     Що стосується   позицій,   наведених  нижче...  Отам  ви  бачите: "бензини моторні",  "бензини авіаційні", "паливо бензинове реактивне", "легкі фракції",  інші.  Чому ми запропонували ставку 20 екю?  Якщо ви подивитесь на бензини марок 90, 91, 92, 93, то там якраз і встановлено

-  20 екю і 15 екю.  А оскільки під виглядом авіаційних бензинів можна завозити моторні звичайні  марок  90,  91,  92,  93,  то  ми  вирішили вирівняти ці ставки, зробити 20 екю і на легкі дистиляти, і на моторні бензини марок 90, 91, 92 і 93.

 

     Це теж нормальна процедура.  Причому ми  не  змінюємо  ставки.  У старому  законі  була  ставка  20  екю акцизного збору і 15 - ввізного мита. Ми це залишаємо.

 

     Що стосується більш високих октанових чисел у бензині (це бензини

А-94,  А-95,  А98),  то ми запропонували до них додати бензини моторні інших марок.  Тому що  є  і  бензин  А-94,  який  нібито  за  кордоном виробляється,  є  і  А-96,  і  інші марки.  І як тільки ставиться інша марка,  вона вже стає непідакцизною. Ми вирішили все це перекрити, щоб не було намагань щось завезти нелегальним шляхом.

 

     На сторінці  3  ви бачите:  "середні дистиляти".  Щодо них ми теж вирівнюємо ставку,  як і щодо низькооктанового бензину,  - 12 екю і 15 екю. Це на одній тонні дає одну копійку додатково.

 

     Олександре Олександровичу, можна було б, якщо в депутатів не буде запитань, вирішувати це питання голосуванням.

 

     ГОЛОВА. Процедуру розгляду визначено Регламентом. Тому будемо йти по  статтях.  До  цієї  статті...  Одну  хвилиночку!  Я ж не ставлю на голосування.  Ви візьмете слово і висловите свою думку,  тільки  не  з процедури,  не  з мотивів голосування,  а по суті цього питання.  Бо я знаю,  що ви візьмете слово з процедури,  а будете говорити  по  суті. Так, як завжди.

 

     Пропоную розглянути   зараз   питання   про  встановлення  ставок акцизного збору і мита на бензини та дизельне паливо.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Олександре Олександровичу, щоб полегшити вирішення цього  питання,  давайте  спочатку  визначимося  щодо  низькооктанових бензинів,  тому що до них усе прив'язано. Якщо ми вирішимо, що буде 12 екю,  тоді і дистиляти треба прив'язувати до 12 екю.  Якщо ми вирішимо не змінювати ставки,  тоді треба прив'язувати до 8 екю. Це принципово, інакше під виглядом цього будуть завозити бензин (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Не  кричіть  з місця,  візьмете слово.  Ви краще від усіх знаєте. Ви ж бензином не торгуєте. Будь ласка.

 

     Запишіться, будь ласка, хто хотів би висловитися з цього питання. Відведемо на це 5-6 хвилин.

 

     Вячеславе Михайловичу,  ви  говорили,  що завозиться на пільгових умовах  бензин  нібито  авіаційний,  а  фактично  потім   реалізується високооктановий  бензин,  і  надприбутки  йдуть у кишені тих,  хто цим займається.

 

     А чого  ми  досягаємо,  якщо  знизимо  ставки  на  високооктанові бензини?

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Олександре Олександровичу,  ми нічого не знижуємо, ми залишаємо ставки на високооктанові бензини,  що були  й  до  цього. Кабінет  Міністрів  запропонував  нам  переглянути  ставки  тільки  на бензини А-72,  А-76,  А-80 і дизельне  паливо.  З  приводу  дизельного палива  ми  визначилися,  а щодо бензинів А72,  А-76,  А-80 погодили з Кабінетом Міністрів...

 

     ГОЛОВА. Я зрозумів.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  ...Погодили з Кабінетом  Міністрів,  тому  що  там дійсно невелика ціна - одна копійка додається.

 

     ГОЛОВА. Прошу вибачити, я помилився.

 

     Депутат Федорин. Будь ласка.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань паливноенергетичного комплексу,  транспорту і  зв'язку  (Голосіївський виборчий  округ,  м.  Київ).  Фракція Народного руху України.  Шановні колеги!  Мені здається,  що та уніфікація акцизного збору,  до якої ми маємо  прийти в результаті сьогоднішнього обговорення,  дуже доцільна. Згадаймо  про  недавній  вибух   залізничної   цистерни   на   станції Київ-Волинський.   Тоді  було  встановлено,  що  розвантаження  палива проходило не у відведеному для цього місці.  Саме так відмиваються  ці кошти:  завозяться  в  країну  бензини низькооктанові,  а декларуються високооктанові,  і в результаті держава втрачає  значні  кошти.  Тому, мені здається, треба уніфікувати.

 

     Разом з тим я виступаю за те,  щоб не зменшувати ставки. Точніше, дещо наблизити, і дизпаливо також, до 15 екю, як пропонується. Якщо ми встановимо  таку ставку,  то будемо стимулювати вітчизняного виробника дизпалива і нафтопродукції  із  сирої  нафти,  яку  треба  завозити  в Україну.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Відповідайте, будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Так, ви правильно підмітили. Поки ми не врегулюємо це питання,  намагатимуться під виглядом дистилятів  завозити  дешевий бензин, а потім продавати як дорогий.

 

     Я хотів би,  щоб депутати знали,  що саме ми завозимо.  Ви можете подивитися на сторінці 7 довідкового матеріалу,  що ми  завозимо  з-за кордону,  а що самі виробляємо.  Наш комітет,  розглядаючи це питання, враховував,  що одна копійка - це теж гроші для  виробничника.  Але  є принцип,  якого все-таки треба якось дотримуватися. Це не дуже дорого, якщо розібратися.

 

     Я хотів би повернутися до того,  що говорив у п'ятницю: наш Закон про  дорожнє  будівництво  не  зовсім  досконалий.  Гроші  на  дорожнє будівництво треба збирати на дорозі.

 

     Краще було  б,  якби  ми  встановили  одну  уніфіковану   ставку, наприклад,  30  екю  чи  20  екю на весь бензин,  тоді ніхто нічого не підробляв би.  Ввозили б, а потім уже тут розподіляли. Але це, знову ж таки, вдарило б по виробничнику, тому що довелося б підвищувати ставку для того, щоб не зменшити надходження до бюджету від акцизного збору.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Гарькавий. Прошу.

 

     СЕЛІФОНТЬЄВ С.І.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань науки та народної освіти (Горняцький виборчий округ,  Дніпропетровська область).  Він передав слово Селіфонтьєву.  Я хотів  би  сказати,  що, підвищуючи  ставки й уніфікуючи їх,  ми прийдемо до того,  що ніхто не буде боротися з контрабандним завезенням палива і за це змушені будуть розплачуватися  наші бюджетники і виробничники.  Подивіться,  яка буде складатися ситуація:  ми знову обкладемо тих,  хто офіційно, нормально завозить  паливо,  а контрабанда ж як ішла,  так і буде йти.  Але ціни підвищаться,  і це знову ляже тягарем  на  виробничника,  на  бюджетні організації. То хіба можна з таким підходом погодитися?

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Ви  самі собі суперечите.  Ми пропонуємо підвищити ставку акцизного збору тільки  на  бензин  марки  76,  внаслідок  чого роздрібна ціна 1 кілограма зросте на копійку,  а одного літра - і того менше. Ми хочемо запровадити акциз з тим, щоб під маркою дистилятів не йшли бензини. Ми перекриваємо канал, а не підвищуємо ставки. У чому ви бачите підвищення ставок?  Ми просто обкладаємо нормальним акцизом те, що   нелегально   завозиться.  Тобто  таким  чином  ми  і  боремося  з контрабандою.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шаланський.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань фінансів   і  банківської  діяльності  (Знам'янський  виборчий  округ, Кіровоградська область).  Дякую.Шановний доповідачу, я буду однозначно підтримувати  позицію  нашого комітету і хотів би звернути увагу наших колег депутатів на те,  що так, дійсно, сьогодні є контролюючі органи, які в змозі забезпечити контроль за ввезенням бензинів різних марок.

 

     Але, знаючи,  що  працівники  цих органів корумповані,  не зовсім порядні,  ми прийняли абсолютно правильне рішення. Незначне підвищення в  ціні  дасть змогу привести ситуацію до того,  що всі учасники ринку нафтопродуктів будуть сплачувати ввізне мито і тим  самим  поповнювати відповідні   фонди.   Я   прошу   підтримати  поданий  законопроект  і проголосувати за нього.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чивюк.

 

     ЧИВЮК М.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з   питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Новобузький виборчий округ, Миколаївська область). Фракція комуністів. Шановний доповідачу! У  мене  таке  запитання.  Тут офіційно нам роздали дані про те,  що в другому кварталі 1997 року в Україну не було завезено  високооктанових бензинів - ні А-94, ні А-95, ні А-96, ні А-98.

 

     У мене  таке  конкретне  запитання:  чи  є  у  вас інформація про порушення кримінальних справ чи  про  виявлення  фактів  контрабандних поставок  бензину?  Адже ми чудово розуміємо,  що на території України продавали не одну тисячу тонн високооктанових  бензинів.  Що  зроблено правоохоронними органами в цьому плані?

 

     Дякую.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Дякую за запитання.  Так,  інформація така є. Я не можу зараз  оперувати  цифрами.  Скажу  лише,  що  Державна  податкова адміністрація,   Державна  митна  служба  і  органи  внутрішніх  справ займаються цією проблемою.  Розглядаючи  в  перший  раз  на  засіданні комітету цю проблему,  ми просто дивувалися: якщо є потоки пального, є канали,  по яких воно розходиться,  то чому не можна зробити зустрічні перевірки для того, щоб виявити? От і виявилось.

 

     Ви правильно  помітили,  що  в  додатковому  матеріалі  зовсім не говориться про бензини А-94, А-95 та інші, хоча вони продаються. Тепер порушуються  кримінальні  справи  саме  по  фактах ухилення від сплати податків, а то великі суми грошей.

 

     ГОЛОВА. Депутат Даниленко.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Дякую.  Шановний Вячеславе Михайловичу,  якщо  ми підвищимо  ставки  акцизного  збору,  то  це будуть додаткові затрати, зменшиться прибуток, а податок з прибутку йде в місцеві бюджети. Отже, ми ще більше ослаблюємо те,  чого,  по суті, і так сьогодні немає ні в сільських, ні в районних, ні в обласних бюджетах. Це перше.

 

     Далі. Ви так легко говорите про копійку. А я вам хочу сказати, що в бюджеті ми встановили норму - 50 мільйонів гривень на дотацію галузі тваринництва.  На жаль,  цього ніхто не контролює,  ніхто поки  що  не говорить  з  цієї  трибуни,  чому направили...  аж 3 мільйони,  і,  як наслідок, сьогодні галузь тваринництва збиткова.

 

     Учора відбулася розмова у Тігіпка Сергія Леонідовича. Він сказав, що  Кабінет  Міністрів  знімає  норму  щодо  бензинів  марок 72,  76 і дизпалива.  А ви сьогодні говорите,  що потрібно голосувати "за". Ні в якому разі!  Я виступав у п'ятницю і казав,  що бензини марок 72, 76 і дизпаливо - це той бензин і  те  паливо,  які  включені  у  виробничий процес.  Навіть  молоко відвезти чи швидкою допомогою в районний центр хвору людину!

 

     Я пропоную голосувати, але без бензинів марок 72, 76 і дизпалива.

 

     Дякую за увагу.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Я ще раз нагадую, що дизпалива немає в порівняльній таблиці,  про нього не ведеться мова взагалі. А що стосується суми, то подивіться. Якщо ми погодимося на те, щоб підняти з 8 до 12 екю ввізне мито  і  акцизний  збір,  то  все це разом дасть державному бюджету 42 мільйони гривень.  Це щодо бензинів  марок  72,  76,  80.  Причому  27 мільйонів ми візьмемо на своєму власному виробництві і 14 мільйонів на імпортованих продуктах.  У цілому для держави це,  звичайно, небагато. Кабінет  Міністрів  постійно  нагадує нам,  що у валовому внутрішньому продукті акциз займає лише 1 відсоток,  у  той  час  як  у  розвинутих країнах,  та  й  навіть  у  Росії,  Польщі,  Угорщині,  акцизний  збір становить від 1,7 до 5 відсотків. Це високоліквідні товари.

 

     А що  стосується  бензину  А-76,  то  ви  самі  знаєте,  що   він використовується   сьогодні   не  тільки  в  сільському  господарстві. Переважна частина двигунів машин працює на цьому бензині, хоча тепер і дуже    багато    дизельних.    Багато   легкових   машин,   автобусів використовують...

 

     ГОЛОВА. Вячеславе Михайловичу! Я прошу вас бути лаконічнішим.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Я прошу вибачення.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  У запитаннях, власне, містилися елементи дискусії  з  цього  питання.  І  виробничників,  зокрема представників сільського господарства, можна зрозуміти.

 

     Анатолій Миколайович Шаланський назвав корінну причину того, чому потрібно  це  робити.  У  цих  відносинах є три суб'єкти:  закордонний постачальник палива до нас; наш, який приймає; і митник, який знає, що саме  везуть.  Якщо тільки різниця в акцизних зборах іде на різні види палива,  то  там  виникає  відповідна  дельта.  І,  як  правило,  вона об'єктивно  сприяє  корумпованості  і  виникненню  ось таких мафіозних стосунків.

 

     Коли ми знімаємо цю різницю і тієї дельти  не  буде,  спроститься контроль,  збільшаться надходження до бюджету. Тоді в бюджеті будуть і кошти,  передбачені  для  підтримки  тваринництва,   зокрема   ті   50 мільйонів, про які говорив Анатолій Степанович.

 

     Середнє господарство  витрачає приблизно 500 тонн бензину на рік. Це означає,  що за рік треба додатково витратити  приблизно  5  тисяч, якщо ціна на бензин підвищиться.  Нехай навіть і більше. Зрозуміло, що це зараз  великі  гроші.  Але  це  все-таки  менше  порівняно  з  тими збитками,  яких  завдають  державі  і  виробництву  шляхом  махінацій, спекуляцій  і  всього  іншого,  що  сьогодні,  на  жаль,  є  в   наших економічних  правовідносинах.  Тому  я  просив  би  підтримати позицію Комітету   з   питань   фінансів   і   банківської   діяльності   щодо нафтопродуктів. Я думаю, це було б правильно.

 

     Будь ласка,  підтримайте.  Я ставлю на голосування цю пропозицію. Щодо нафтопродуктів!

 

     "За" - 174.

 

     Я ще раз  нагадую:  дизельного  палива  тут  немає.  Будь  ласка, просять ще раз проголосувати.

 

     СОКЕРЧАК В.М.   Шановні  колеги!  Я  прошу  підтримати.  Це  буде правильне рішення.

 

     ГОЛОВА. Іде голосування.

 

     "За" - 192.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні  колеги!  Якщо   не   буде   прийнято   цю пропозицію,  залишиться  норма чинного закону.  А норма чинного закону означає,  що під маркою різних дистилятів як  ввозилося,  так  і  буде ввозитися все, що потрібно діловим людям.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!

 

     СОКЕРЧАК В.М. Воно все пахне бензином, розумієте?

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. Потім - депутат Анісімов.

 

     ВІТРЕНКО Н.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики  та  управління  народним  господарством (Конотопський    виборчий   округ,   Сумська   область).   Прогресивна соціалістична  партія  України.  Шановний  доповідачу!  Можна  було  б підтримати  вашу пропозицію,  якби в державі хтось займався контролем. Якби Держмитслужба і Державна податкова адміністрація не будували собі шикарні офіси,  а разом із прокуратурою займалися контролем. А що буде тепер,  якщо послухати вас і прийняти нову  норму?  Тіньова  економіка зростає.  Підвищення  цін  на  бензин  -  це  підвищення ціни кінцевої продукції.  І тіньовики не працюватимуть собі на шкоду,  а перекладуть усе  це  на  споживача.  І  вже тимчасовий уряд,  черговий тимчасовий, зробив  подарунок  до  Нового  року  -  підвищив  тарифи   на   проїзд залізницею,  всі  квитки подорожчали.  А тепер ми ще підвищимо ціни на бензин. Тобто ми зробимо ще гірше сьогоднішній економіці.

 

     Тому потрібно спочатку вводити контроль у державі і  карати  тих, хто порушує чинні закони.  А потім уже змінювати закони.  І тоді можна прислухатись і до ваших розрахунків.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. У вас є що сказати з цього приводу?

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Ні,  додати до цього я нічого не можу. Скажу лише, що наша пропозиція не посилює тіньову економіку,  з нею треба боротися іншими способами, і закони дають змогу це робити.

 

     Хочу нагадати,  що ми минулого тижня прийняли Закон  про  дорожнє будівництво.  Ви знаєте, що принцип нарахування дорожнього податку діє один рік,  а потім  змінюється.  І  якраз  тут  закладено  1  відсоток валового внутрішнього продукту.  Акциз займає зовсім мало.  Тим більше що сира нафта,  яка завозиться в Україну,  не  є  підакцизною,  ми  її вивели  з-під акцизу спеціально для того,  щоб наші нафтопродукти були дешевші.  Таким чином ми могли б  якось  стимулювати  завезення  сирої нафти для того, щоб мати продукти переробки в себе.

 

     ГОЛОВА. Депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О.   Уважаемый   Александр   Александрович,  уважаемые народные депутаты!  Мы очень часто и слышим,  и говорим о стабильности налоговой  системы.  И вы,  Александр Александрович,  тогда поддержали меня.  Но сегодня мне немного не по себе.  Помните,  еще в  1995  году Ильин говорил здесь о все новых и новых налогах, и мы его даже сняли с трибуны.

 

     Сегодня эти функции  взял  на  себя  комитет,  хотя  и  с  подачи Кабинета  Министров.  Я  не  случайно  сказал о Наталии Витренко.  Кто сегодня поднимется на трибуну и скажет,  что завтра не повысятся  цены на  самые необходимые товары,  которые придет покупать нищий человек?! Ведь тот человек, который привезет эти товары, не проиграет. Вот в чем дело!

 

     Не случайно сегодня сложилась такая политическая ситуация,  когда пальцем показывают на Верховный Совет.  Мы из тени не  вытянем  деньги этим действием.  Вспомните 1994-1995 годы.  Как только мы подняли цены на энергоносители,  сразу же взорвали всю ситуацию в Украине. И до сих пор  она  не  стабилизировалась.  Казалось  бы,  под хорошим предлогом вывозят уголь коммерческие структуры... Как обуздать?

 

     Поэтому, Александр Александрович,  сегодня следует задуматься: мы копейку  прибавим  в  бюджет,  а  ударим  по  карману людей на десятки миллионов. Вот что опасно в данном случае. Эта проблема не так проста.

 

     Если бы сегодня он вышел на трибуну и  сказал,  что  на  дорожное строительство  из  общего  количества  ввозимого  бензина  не попадает столько-то...  Но покуда мы об этом не говорим  и  не  знаем,  сколько пойдет.

 

     Я просто  размышляю  о  том,  как  принять правильное решение при голосовании.  Потому что завтра на нас покажут: это они, мол, взорвали цены,  и  с  января цены намного возрастут и на булку хлеба,  и на все остальное.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Мені здається,  що від  таких  наших  розмов  ціни зростуть  більше,  ніж  від прийняття закону.  У довідковому матеріалі говориться,  що це буде лише 4 гривні на тонну бензину. 54 копійки, за нашими розрахунками,  має коштувати бензин марки 76, а бензин марки 80

- 55 копійок.  А за якою ціною його продають тепер?  Наприклад, у моїх трьох районах бензин марки 76 продають по 60 копійок.

 

     Олександре Олександровичу,   давайте  з'ясуємо,  чи  депутати  не хочуть  піднімати  акциз  на  низькооктановий  бензин,  чи  не  хочуть перекрити   канали   для  легких  і  середніх  дистилятів,  які  дають можливість  провозити  під  виглядом,  тобто  із  запахом,  дистилятів будь-які марки бензинів.  А то, розумієте, все гамузом робимо. Що саме депутатів хвилює: чи збільшення кількості підакцизних товарів, тому що ми   дійсно   розширюємо   перелік   акцизних   товарів,   чи   тільки низькооктановий бензин?

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  уваги,  шановні  колеги!  Висловилися  ще   два депутати.  Ви  розумієте,  соромно говорити про це в мікрофон,  але ми опинилися в напівкримінальних відносинах у нашій державі,  і не тільки в  нашій державі.  І тому треба дивитися на речі об'єктивно:  так,  є, якщо не в нас,  то за кордоном,  - ті,  що ввозять,  користуються цими правами. Треба не дати можливості за рахунок оцих пересортувань різних видів пального набивати кишеню,  зменшувати надходження до бюджету  і, власне кажучи, карати того самого виробника.

 

     Анатолій Шаланський  добре  знає цю технологію,  він теж керівник господарства. І Віктор Мартинович. Я знаю, що можна цю дискусію вести, але вона вже відбулася в комітеті.

 

     І фактично  зростання продукту не передбачається,  йдеться тільки про вирівнювання акцизів на різні марки пального.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Завтра розглядатиметься проект Державного бюджету, і ми будемо шукати гроші. Тут гроші хоч і невеликі, але вони є...

 

     ГОЛОВА. Слово має Віктор Іванович Суслов, міністр економіки. Будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые  народные  депутаты!  Цель  внесения  этих изменений в закон - даже не столько повышение ставок.  Вы видите,  что стоимость  литра  повышается  на  копейку.  Разве  это  повышение!   Я предлагаю принять решение об обложении легких,  средних дистилятов, то есть тех продуктов переработки нефти, которые до сих пор ввозились без акцизного сбора.  Это именно те продукты, под видом которых завозился, скажем,  бензин марки 95.  Вы знаете,  что официально  продекларирован ввоз  нескольких тонн этого бензина в Украину,  потому что он идет как авиационный  бензин,  как  уайт-спирит  и  другие   дистиляты   и   не облагается.  Бюджет несет колоссальные потери,  никто не выигрывает. И селяне от этого тоже не  выигрывают.  А  кстати,  использование  таких суррогатов под видом бензинов наносит еще и ущерб потребителям.

 

     Поэтому независимо от того, как мы определимся по незначительному повышению ставок (я бы его все же поддержал),  я в любом случае просил бы  вас  поддержать  введение  акцизного  сбора  и  пошлин по вот этим категориям:  легкие дистиляты,  средние дистиляты, реактивное топливо, продукты  под  другими кодами,  под которыми в основном контрабандой и завозятся нефтепродукты.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю пропозицію комітету на голосування. У вас у правій колонці. По нафтопродуктах!

 

     СОКЕРЧАК В.М. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Те, про що сказали депутати Суслов і Сокерчак.

 

     "За" - 183.

 

     Не підтримується, тому я...

 

     СОКЕРЧАК В.М. Олександре Олександровичу!

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку!  Ставлю  на  голосування  пропозицію  про вилучення звідси бензинів  А-72  та  А-76,  двох  марок,  а  все  інше залишається  таким,  як  і раніше.  Це те,  що входить безпосередньо у собівартість продукції.

 

     Ставлю на голосування ще раз...

 

     Одну хвилиночку!  Я пояснюю.  По-перше,  ці бензини,  як правило, виробляються  на  території України,  це продукти переробки наших НПЗ. По-друге,  тут же немає кого дурити,  під цією маркою не завезеш інший бензин,  це ж елементарно.  Хоча можна,  звичайно,  це зробити, якщо є бажання. Але справа в тому, що посилатися на це не можна, оскільки він у малих кількостях імпортується в Україну,  а в основному виробляється тут,  на місці.  Але це сумнівно.  Я  розумію,  що  саме  це  пропонує Анатолій Даниленко, але хотів би, щоб був один порядок...

 

     Так. Ну ви ж уже виступали.  Ну чому?  Так не можна,  подивіться, скільки рук піднято.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Олександре Олександровичу, щоб якось...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Кузьменко.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Кузнєцов.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кузнєцов...  Та тому, що ви вже виступали з цього приводу.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  бюджету  (Краматорський  виборчий  округ,  Донецька  область). Фракция  коммунистов.  Уважаемые  депутаты!  Мы  на  рабочем заседании бюджетного комитета с участием работников  Минфина  рассматривали  вот эту ситуацию и пришли к такому выводу:  если мы вводим акцизы, то надо вводить   акцизы   только   на   высокооктановый   бензин   импортного производства.  Потому что остальные - это низкооктановые виды топлива, о которых говорил уважаемый Александр Александрович,  - А-72, А-76. Вы забыли, Александр Александрович, назвать бензин А-80, на котором у нас работает большинство сельскохозяйственных  машин.  Это  низкооктановые сорта,  они действительно производятся у нас в Украине.  Надо добиться посредством введения акцизов на высокооктановые сорта бензина, чтобы в Украину   ввозились   не   бензины,   а  сырая  нефть,  которую  затем перерабатывали  бы  на  наших  заводах  -  в  Лисичанске,   Одессе   и Кременчуге.

 

     Если мы уберем низкооктановые сорта бензина,  то можно голосовать за акцизы. Если нет - тогда извините.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Зараз ми не про ставки говоримо, а про те, яким економічним  засобом  боротися  з  крадіжками.  Про  те,  що  корупція роз'їдає суспільство.  Мова йшла про уніфікацію ставок,  з тим щоб  не було  махінацій  на  грунті  різних  ставок.  От  і  все (Шум у залі). Правильно  кажуть,  що  вихід  один  -  державний  контроль,  державна монополія.  Але  ж якби це тільки в нас було!  Суб'єкт з того боку має такі ж наміри, як і наш. На жаль.

 

     Депутат Федорин.

 

     ФЕДОРИН Я.В. Фракція Народного руху. Шановні колеги! Ми повинні в результаті  прийняття  цього закону досягти двох цілей.  По-перше,  не дати приводу чиновникам на  митниці  отримувати  хабарі.  Цього  можна добитися  лише  уніфікацією  ставок  ввізного  мита і акцизного збору. По-друге,  ми повинні підтримати  вітчизняного  товаровиробника.  Мені здається,  що у зв'язку з цим доцільно було б встановити акцизний збір на бензин і дизпаливо,  які виробляються в нашій державі,  у 2-3  рази менший, ніж той, який збирається з нафтопродуктів, що ввозяться в нашу державу.  Таким чином ми будемо стимулювати  ввезення  сирої  нафти  і давати роботу працівникам наших нафтопереробних підприємств.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Вячеславе   Михайловичу,  прокоментуйте,  будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Прокоментувати можу тільки так: у Сполучених Штатах Америки  для  агропромислового комплексу виробляють бензин спеціальних марок.  Він має відповідний колір і таке інше.  У нас же можуть надати бажаного кольору чому завгодно.

 

     Як на нашому вільному ринку, коли бензин завозиться з-за кордону, розрізнити,  який з акцизами,  а який без акцизу?  Бензин повинен мати одну  ціну.  Інша  справа,  коли ми стимулюємо власні переробні заводи тим,  що нафта надходить на переробку без акцизу.  У старому законі це передбачено. І я думаю, що тут усе нормально зроблено...

 

     Ну, митна декларація... Але ж різні ціни на бензин.

 

     ГОЛОВА. Вячеславе Михайловичу,  не розглядайте всі варіанти,  всі махінації,  які можуть бути.  Ви ж розумієте,  що вітчизняний  бензин, який ми випускаємо дешевше, іде через систему посередників. І поки він дійде  до  споживача,  то  коштуватиме  стільки  ж,  як   і   ввезений (імпортний).  Тільки  на  цьому посередники зароблять надприбуток.  Ми віримо комітету,  і я прошу підтримати його пропозицію.  Не всі ж ми є спеціалістами у цій галузі.

 

     Віталію Андрійовичу, підкажіть, що робити. Будь ласка.

 

     МАСОЛ В.А.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань Чорнобильської катастрофи (Козелецький  виборчий  округ,  Чернігівська область).  Шановний Олександре Олександровичу, я підтримав би сьогодні сільське  господарство.  За  розрахунками,  ми  одержимо  5  мільйонів гривень,  якщо не підвищимо акцизний збір на бензини А-72, А76 і А-80. Це невеликі кошти.  А все інше  дає  нам  приблизно  90  мільйонів.  Я виключив  би із списку бензини А-72,  А-76 і А-80 і проголосував би за цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. Віталію Андрійовичу,  правильно ви кажете.  Але так можна було робити тоді,  коли ви були Прем'єром і був порядок.  А тепер буде ввозитися бензин А-72,  а подаватиметься він як...  (Шум  у  залі).  Я тільки  кажу,  що  на  кожній  тонні бензину державний бюджет сьогодні втрачає від 70 до 170 гривень через різні махінації,  а в  підсумку  - приблизно  півмільярда  гривень  (Шум  у  залі).  Цього вистачило б на утримання органів внутрішніх справ.

 

     Я ще  раз  ставлю  на  голосування  пропозицію  комітету.  Прошу, підтримайте.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Шановні колеги, підтримайте, це нормальне рішення.

 

     "За" - 188.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування те саме,  але без низькооктанових бензинів, про що говорив Віталій Андрійович.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Давайте хоч дистиляти перекриємо.

 

     "За" - 232. Рішення прийнято.

 

     Олександре Олександровичу,  дозвольте, я уточню дещо, тому що нам цей закон треба буде оформляти.

 

     ГОЛОВА. Подивіться на другій сторінці: А- 72, А-76... Отут зробіть прочерк...

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Олександре Олександровичу,  я маю на увазі,  що на легкі дистиляти ми встановили ставку 12 екю для того, щоб вирівняти із бензином марки А-76.

 

     ГОЛОВА. Усе залишається так, як проголосовано.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Добре. Наступна позиція. Шановні народні депутати, ще  до  того  як  ми внесли на ваш розгляд цей проект закону,  виникли спори про те,  що робити з шоколадами,  особливо  такими,  як  "Марс", "Снікерс",  шоколади-батончики з начинкою,  без начинки і так далі.  Я хотів би, щоб ви уважно послухали, тому що...

 

     ГОЛОВА. Вячеславе   Михайловичу,   будь   ласка,   коротше   щодо шоколадів. Називайте сторінку...

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Сторінка 6 порівняльної таблиці, права колонка. Ми запропонували ввести акциз на шоколади,  що йдуть під кодом "1806 20 - харчові продукти з вмістом какао у брикетах,  пластинках або плитках". До них належать "Марси" і "Снікерси", усе те, що робиться з начинкою і так далі.

 

     У вас є довідковий матеріал.  Зверніть увагу на доповідну записку за   підписом   генерального   директора    акціонерного    товариства "Укркондитер" (це сторінка 8).  Прочитавши її, ви зрозумієте, чому наш комітет  підтримує  прохання  виробничниківкондитерів.  А  у  нас   на засіданні  робочої  групи  було дуже багато представників заводів,  що виробляють кондитерські вироби.  Таких підприємств в  Україні  28.  Із довідки  видно,  що  потужності нашого виробництва такі,  що ми можемо повністю  себе  забезпечити  будь-якими  видами   шоколадів.   Чорними шоколадами  ми  себе  забезпечили  завдяки  тому,  що народні депутати підтримали  пропозицію  про  оподаткування  їх  акцизним  збором.   Ми залишаємо в підакцизних товарах чорний шоколад.

 

     Але оскільки  під  маркою  інших  шоколадів,  які  не  були у нас підакцизними,  завозиться шоколад з начинкою тощо,  то ми, вводячи для них акциз,  ідемо назустріч пропозиціям наших виробничників,  які дуже просили закрити шлях для ввезення тих  товарів,  які  ми  самі  можемо виробляти.

 

     Прогляньте довідковий  матеріал,  там є і найменування фабрик,  і найменування шоколадів,  які ми можемо виробляти  самі.  Україна  сама себе може забезпечити високоякісними шоколадними продуктами.  Через те ми пропонуємо запровадити зовсім невеликі ставки - 0,1 екю  (акциз)  і 0,5  екю  (ввізне мито),  що дасть можливість контролювати проходження цих товарів через митний контроль як підакцизних.

 

     Ціна на шоколад власного виробництва не зросте,  тому що до  2000 року його звільнено від акцизу.

 

     Таким чином,   ми  даємо  нашим  підприємствам  стимул  виробляти підакцизний товар до 2000 року без  сплати  акцизу,  а  все,  що  буде завозитися з-за кордону, обкладатиметься акцизом і буде під контролем.

 

     ГОЛОВА. Є  якісь заперечення?  Можна ставити на голосування?  Код 1806 20, так?

 

     СОКЕРЧАК В.М. А також коди 1806 31 і 1806 32.

 

     ГОЛОВА. Це  на  сторінці  6  у правій колонці.  Немає заперечень. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М. У нас розрахунки є, будуть нормальні надходження до бюджету. Я прошу підтримати.

 

     "За" - 216.

 

     ГОЛОВА. Депутат Швидкий. Будь ласка. За ним - депутати Шевченко і Довганчин.

 

     ШВИДКИЙ П.Є.  Скажіть, будь ласка, під який вид шоколаду підпадає молочний  шоколад?  Адже  відомо,  що  молочний шоколад виробляється з вітчизняних продуктів і належить до продуктів дитячого  харчування.  Є таке  побоювання,  що  молочний  шоколад  також  підпадає  під той вид продукції, який записаний у даній графі.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Молочний шоколад підпадає під код 1806 20 у зв'язку з тим,  що ми самі можемо виробляти його в достатній кількості.  Цього року буде вироблено 5 тисяч тонн.  Ви бачите з додаткового  матеріалу, наскільки  зростуть  потужності  та збільшиться виробництво наступного року - ми  зможемо  вийти  на  16  тисяч  тонн,  а  всього  потужності розраховані на 24 тисячі тонн.  Виробничі потужності всіх підприємств, що виробляють кондитерські вироби, перевищують 600 тисяч тонн.

 

     Я думаю, що ми можемо забезпечити себе високоякісним продуктом.

 

     Прошу підтримати ці позиції.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ткаченко.

 

     ТКАЧЕНКО В.А.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з  питань правової  політики  і  судово-правової  реформи  (Охтирський  виборчий округ,  Сумська область).  Шановні колеги,  я бачу,  що в  цьому  залі лобісти  оптовиків  хочуть  нас  увести в оману.  Кажуть,  що молочний шоколад  виробляється  в  Україні  в  недостатній  кількості.  Він   і виробляється в недостатній кількості через те,  що для оптовиків,  які поставляють цей шоколад, встановили такий оптимальний режим. В Україні ми  могли  б  виробляти  цього  шоколаду  набагато  більше,  але  його виробляється дефакто набагато менше саме через  оцей  пільговий  режим для іноземних виробників.

 

     На мою  думку,  цим  рішенням,  яке ми зараз з вами приймемо,  ми унеможливимо подальше,  скажемо так,  домінування зарубіжного шоколаду на   ринках  України  і  тим  самим  підтримаємо  нашого  українського виробника.

 

     ГОЛОВА. Ви тільки говоріть так,  щоб ваші виборці  зрозуміли.  Не "унеможливимо", хоча це правильно, а скажімо, "не допустимо".

 

     СОКЕРЧАК В.М.   Олександре  Олександровичу,  коротенька  довідка. Подивіться,  у 1996  році  ми  виробляли  2400  тонн  цього  шоколаду, очікується  в  1997  році  - 13100 тонн.  Потужності великі - 26 тисяч тонн.  Ми  можемо  себе  забезпечити.  А   те,   що   буде   ввозитися нелегально... Ну що ж ми зробимо, то зовсім інші норми закону.

 

     Ми хочемо зробити так,  щоб самі виробляли для себе. До 2000 року ми його не оподатковуємо. Подивіться статтю 4. Ми ці коди включаємо...

 

     ГОЛОВА. Вячеславе Михайловичу, не розповідайте всього відразу.

 

     Слово надається    Леоніду    Борисовичу     Сваткову,     голові Держхарчопрому    України,    заступнику   міністра   агропромислового комплексу.

 

     СВАТКОВ Л.Б.,  заступник  міністра   агропромислового   комплексу України, голова Державного комітету України по харчовій промисловості. Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! На наших фабриках сьогодні виробляється 18 найменувань молочного шоколаду.  У середньому вміст сухого  молока  в  шоколаді  молочному,  який  завозиться  -  22 відсотки. Ми випускаємо шоколад "Оленка", в якому 25 відсотків молока, шоколад "Київ", в якому 40 відсотків молока.

 

     Нові потужності введено у львівській фірмі "Світоч", яка випускає молочний  шоколад  "Світоч".  I  ми збільшили в цьому році виробництво сухого молока.  Iнше питання:  чому  є  конкурентоспроможним  молочний шоколад,  який  завозиться  без  акцизу?  Тому,  що  він  в  основному виробляється з нашої сировини (сухе молоко вивозиться за давальницькою схемою, а потім завозиться без оподаткування).

 

     Ми хочемо  підтримати  нашого  виробника,  нашу  продукцію,  і ми здатні повністю забезпечити державу такою продукцією.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію. Підтримайте.

 

     "За" - 264.

 

     СВАТКОВ Л.Б. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я прошу заспокоїтися.  Ще зі  школи  відомо:  якщо  добра наочність, то добре і засвоєння. Наочність була гарна.

 

     Вячеславе Михайловичу, продовжуйте.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  I  останнє,  Олександре  Олександровичу.  Статтю 1 пропонуємо доповнити цифрами та словами "зброя інша..." і так далі. Ми на  першому  читанні  домовилися про те,  що ставка акцизного збору на зброю буде 10 екю і ставка ввізного мита - 10  екю.  Так  що  я  прошу проголосувати за це.

 

     I ще  доповнення  до  статті 4:  після товарного коду 1806 90 390 поставити товарний код 1806 20-1806 32.

 

     Прошу проголосувати за ці доповнення і за проект закону в цілому.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування доповнення 1.2 до статті 1. Так?

 

     СОКЕРЧАК В.М. Так, і доповнення до статті 4.

 

     ГОЛОВА. А де...  Я не помітив,  де тут кава.  Стосовно кави  була дискусія. Тепер бачу: стаття 4 після товарного коду такого-то... Тобто поширюється і на каву, так я розумію?

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Ні,  каву  ми   не   чіпали   взагалі.   Кава   як оподатковувалася, так і залишилася...

 

     ГОЛОВА. Обидві  поправки  ставлю на голосування.  Будь ласка.  Це сторінки 6-7.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Я прошу підтримати.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Можна  весь  закон  приймати!   Ставлю   на   голосування законопроект у цілому.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Прошу підтримати, шановні колеги.

 

     "За" - 250. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Вячеславе    Михайловичу,   за   дорученням   розробників нагороджую вас шоколадом... (Пожвавлення в залі). Спасибі за роботу!

 

     ____________________________

 

     Проект Закону  про  внесення  змін   до   Закону   про   державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції (Шум у залi).

 

     Депутат Терьохін.

 

     Питання не  готове  до  розгляду,  як інформує Секретаріат,  тому переносимо його на пізніше.

 

     _____________________________

 

     Проект Закону про внесення змін  до  Закону  України  про  оренду державного   майна   (друге   читання).   Доповідає   Чечетов  Михайло Васильович. Будь ласка.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.   Уважаемый   Александр   Александрович,   уважаемые народные   депутаты!  Комитетом  по  вопросам  экономической  политики подготовлен для рассмотрения во втором чтении проект Закона о внесении изменений в Закон Украины об аренде государственного имущества.

 

     Я хочу  сказать  несколько  слов  в  качестве краткого экскурса в историю  этого  вопроса.  Вы  помните,  что  несколько  месяцев  назад Кабинетом Министров был инициирован ряд поправок к этому закону.  Одна из этих поправок залом принципиально  не  была  принята.  Речь  шла  о снятии  планки  арендной  платы - 5 процентов от стоимости арендуемого имущества.

 

     Кроме того,   было   несколько   поправок,    которые    улучшали стилистически   и  юридически  отдельные  статьи  закона.  Комитет  по вопросам экономической политики рассмотрел эти поправки, и большинство их нами учтено.  Предлагаю приступить к процедуре рассмотрения данного законопроекта во втором чтении, по статьям.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  проект закону  розглядається  за  процедурою другого  читання.  До  назви  і  преамбули  було  зауваження  депутата Павловського. Його відхилено, автор поправки погодився з цим.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В. Там помечено: "Враховано частково".

 

     ГОЛОВА. Пропозиція  депутата  Чечетова  частково  врахована.  Він якраз на трибуні.  Тому назву і преамбулу ставлю на голосування.  Будь ласка. Іде голосування.

 

     "За" - 162.

 

     Тоді які є зауваження до назви і преамбули?

 

     Ще раз  нагадую,  до  назви  і  преамбули  було  зауваження,  яке відхилене, і автор з цим погодився. Iнших зауважень не було.

 

     Тому назву і преамбулу ще раз ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка. Вікторе Петровичу!..

 

     "За" - 173.

 

     Михайле Васильовичу!.. Одесити, будь ласка, сядьте на місце.

 

     Сергію Васильовичу, організуйте, будь ласка, роботу над проектом. Будь ласка.

 

     Група "Єдність",  я щось не бачу вашої активності в роботі. Ми ще в цьому складі парламенту,  майте  на  увазі,  так  що  треба  активно працювати  над  проектами  законів,  які  зараз  вносяться  на розгляд Верховної Ради.

 

     Іде голосування назви і преамбули цього проекту Закону про оренду державного майна. Йде голосування.

 

     "За" - 201.

 

     Ви не згодні?

 

     У кого є якісь міркування? Будь ласка.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.   Уважаемые   коллеги,   проект  закона  максимально согласован с теми депутатами,  которые вносили свои поправки.  Еще раз повторяю:  мы не изменили концептуальное решение проекта, которое было принято при рассмотрении его в первом  чтении.  Поправки  принимались. Ограничение  по размеру арендной платы (не более 5 процентов стоимости арендуемого имущества) сохранено, чтобы не спровоцировать рост цен.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ви  передбачаєте  оренду  з  викупом  як  форму  орендних відносин? Ми це ще раніше вилучили?

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Эти поправки просто не охватывают вопрос, о котором вы говорите, Александр Александрович.

 

     ГОЛОВА. Під час другого читання  розглядаються  тільки  зміни  до закону.  Тоді  я  поставлю  питання так.  Щодо яких зауважень,  які не прийняті у вас, виникли сумніви? У авторів зауважень немає заперечень? Тоді  можна  голосувати цей проект в цілому як такий,  що враховує всі пропозиції депутатів.

 

     Оскільки заперечень немає,  на  пропозицію  депутатів  ставлю  на голосування проект закону в цілому.

 

     "За" - 193.

 

     Які інші думки?  Валентине Iвановичу,  будь ласка. Слово депутату Ландику.

 

     ЛАНДИК В.І.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (Ленінський виборчий округ, Донецька  область).  Шановні  колеги!  Я  все-таки  вважаю,   що   цей законопроект  треба  підтримати і не треба нам тут дебатувати.  Ми вже давно його підготували,  Спілка орендарів його підтримує. Закликаю вас проголосувати "за". Це ж усього-на-всього назва.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Мова  іде  зараз  не про назву,  а про весь законопроект, оскільки зауваження,  які тут висловлені,  враховані,  і  погоджуються автори  з тим,  що документ треба проголосувати в цілому.  От я тому і ставлю на голосування.  На пропозицію депутата Ландика цей  проект  ще раз ставиться на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 199.

 

     Які ще є думки? Депутат Вітренко говорить.

 

     ВIТРЕНКО Н.М.  Прогресивна  соціалістична  партія  України.  Хочу нагадати колегам депутатам,  що ідеологія приватизації,  яка  повністю знівечена  в  Україні,  якраз  і  передбачає  виховання власника через процедуру оренди.  I саме розвиток орендних відносин -  це  нормальний розвиток відносин власності.

 

     Коли Леонід Данилович Кучма був ще Прем'єр-міністром з виключними повноваженнями,  передусім він своїм  декретом  заблокував  статтю  19 Закону  про  пенсійне  забезпечення.  Потім  він  почав запроваджувати оренду,  щоб швидше все приватизувати.  Але  оренда  ще  збереглася  в Україні,  і вона повинна розвиватися.  Тому наш комітет,  працюючи над цим законом,  якраз і передбачив усі умови  для  нормального  розвитку орендних відносин.

 

     Я пропоную  всім  підтримати цей законопроект.  Бо орендарі,  які сьогодні взяли в майно оренду,  повинні бути захищені  державою.  Вони повинні  мати  гарантію,  що ніхто не буде накручувати орендні ставки, ніхто не буде їх примушувати з оренди переходити на приватизацію, якщо вони вважають, що їм вигідніше майно просто орендувати.

 

     Тому я прошу прийняти цей законопроект у другому читанні.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень проти такої пропозиції?

 

     Говорить депутат Сергій Довгань.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і  банківської  діяльності  (Великоолександрівський  виборчий округ,  Херсонська область).  Дякую,  Олександре Олександровичу.  Хочу сказати,  що  розвал  нашої  держави  починався  з  оренди   державних підприємств. Потім цю оренду довели до того, що розібрали хто що зміг, а те,  що ще можна роздати, сьогодні прогресивні соціалісти пропонують роздати через оренду.

 

     Я не розумію соціалістів-прогресистів, коли вони виступають проти державної власності,  намагаючись  роздати  державні  підприємства.  Я взагалі вважаю,  що всі закони, пов'язані з орендою і з приватизацією, сьогодні не треба приймати.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сергію Васильовичу,  оскільки я не прогресивний соціаліст,  а  просто  соціаліст,  я  хочу  сказати,  що  оренда  - це нормальна форма відносин між  людиною  і  засобами  виробництва.  Вона використовується  в  усьому  світі  і  в нас раніше використовувалася. Зміни,  які тут запропоновані,  дають змогу впорядкувати відносини між орендодавцем і орендарем.  Права держави виписуються точніше.  Я прошу вас,  не треба поспіхом перекидатися  політичними  шпильками,  які  не мають відношення до цього документа.  Пропозицію прийняти цей документ у цілому ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 219.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Я хочу добавить,  что принятый нами Закон об аренде госимущества   действует.  Просто  была,  еще  раз  повторяю,  попытка внесения четырех или пяти поправок Кабинета Министров,  но главная  из поправок  касалась  снятия ограничения размера арендной платы.  Мы эту поправку не приняли,  чтобы не вызвать роста цен на услуги  и  товары, что в конечном итоге ударило бы по рядовому потребителю.

 

     Другие поправки  были направлены на то,  чтобы улучшить отдельные статьи закона стилистически или  юридически.  Комитет  рассмотрел  все поправки  депутатов,  и  они  практически  все  учтены.  Еще раз прошу поддержать   предложение   комитета,   поскольку   закон    действует. Неголосованием поправок мы закон не отменяем,  он работает. Просто его надо усовершенствовать...

 

     ГОЛОВА. Ставлю законопроект на голосування.  Михайле Васильовичу, досить...  Дякую.  Іде голосування. Будь ласка, підтримайте. Нормально підготований документ...

 

     "За" - 224.

 

     Ще раз ставлю проект на голосування.  Будь ласка,  ще раз  ставлю проект на голосування.

 

     "За" - 247. Прийнято.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Будь   ласка,   не   зачіпайте   Сергія  Васильовича,  не пікіруйтеся далі!..  Він виступив не проти змісту,  він виступив проти менторського  тону,  з  яким  виголошувалися  прописні  істини.  Це  ж зрозуміло... Не треба цього робити, будь ласка.

 

     ---------------

 

     Розглядається проект Закону про  внесення  змін  і  доповнень  до Закону про господарські товариства (друге читання).

 

     Доповідає Чечетов Михайло Васильович. Будь ласка.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.   Уважаемый   Александр   Александрович!   Уважаемые народные депутаты!  Комитетом по  вопросам  экономической  политики  и управления  народным хозяйством подготовлен для рассмотрения во втором чтении проект Закона "про внесення змін і доповнень до Закону  України про   господарські  товариства".  Рабочая  группа,  которя  занималась доработкой этого законопроекта, максимально учла пожелания депутатов.

 

     Поэтому я предлагаю не терять времени и  приступить  к  процедуре второго чтения.

 

     ГОЛОВА. Я  звертаюся  до  авторів  пропозицій,  які не враховані. Депутате Білоус,  ви наполягаєте на голосуванні вашої пропозиції?  Ні, депутат погоджується.

 

     Поправку 4 депутата Таранова враховано.

 

     Поправку 5   депутата   Стояна  відхилено.  Він  не  наполягає... Настільки нам довіряє, що навіть не прийшов на засідання.

 

     Пропозицію депутата Ягоферова  відхилено.  Він  не  наполягає  на голосуванні.

 

     Пропозицію депутата Чечетова враховано.

 

     Поправку 8 депутата Білоуса враховано редакційно.

 

     Поправку 15 депутата Білоуса відхилено.  Він погодився,  оскільки його пропозиція суперечить Закону про...

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В. Нет, она учтена, это опечатка. Поправка 15 учтена!..

 

     ГОЛОВА. Відхилено пропозицію 20 депутата Ягоферова  про  те,  щоб залишити  попередню  редакцію  статті 41.  Але депутат не наполягає на ній.

 

     Решту пропозицій враховано.  У депутата Бориньова  є  зауваження. Будь ласка.

 

     БОБРИНЬОВ О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки  (Балаклавський  виборчий   округ,   м. Севастополь).  Уважаемые  товарищи,  прошу обратить внимание на статью 25.  Это  страница  4.  Посмотрите,  предполагается  установить,   что закрытое  акционерное  общество  не  может иметь больше 50 акционеров. Таких предприятий у нас нет.  Это значит,  что если  в  течение  шести месяцев акционеры не реорганизуют это акционерное общество в открытое, тогда оно ликвидируется в судебном порядке.

 

     Как же так?  Завод, закрытое акционерное общество, реорганизовать в  открытое акционерное общество - это значит выпустить дополнительные акции?  Или забрать их у кого-то из акционеров? Об ясните, пожалуйста, как это будет происходить?

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В. Во-первых, данная поправка уже была принята в первом чтении,  мы ничего не изменили.  То,  что было в первом  чтении,  было перенесено  сюда  на  процедуру  второго  чтения.  Других  поправок по изменению этой статьи или цифры (50 акционеров) практически не было.

 

     Речь идет о том,  что открытое акционерное общество имеет  больше возможностей для инвестиций в предприятия.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Я  еще  раз  повторяю,  эта поправка была принята в первом чтении,  она  автоматически  перенесена  на  процедуру  второго чтения.

 

     ГОЛОВА. Таким   чином,   оскільки   зауважень   до  внесених  тут пропозицій немає і автори погоджуються з  пропозицією  комітету,  який розглядав  проект  цього  закону,  я  маю  всі  підстави  ставити  цей законопроект на голосування.  Будь ласка,  голосується законопроект  в цілому. Прошу підтримати.

 

     "За" - 190.

 

     Олександро Володимирівно,  голосуйте,  будь ласка!  Ще раз ставлю проект на голосування. Йде голосування.

 

     "За" - 203.

 

     Які є зауваження?

 

     Зауваження в депутата Білоуса.

 

     БІЛОУС В.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань оборони  і  державної  безпеки  (Київський виборчий округ,  Полтавська область).  Спілка  офіцерів  України.  Виборче   об'єднання   "Вперед, Україно!"  Шановний  доповідачу,  ви  говорите,  що  мою  поправку  11 враховано редакційно в іншій  статті.  Я  пропонував  передбачити,  що акція  може  бути  придбана  громадянином  на  основі  договору  з  її власником за ціною, що склалася на фондовому ринку. Поясніть, як це ви врахували редакційно?!

 

     ЧЕЧЕТОВ В.М. Посмотрите, на странице 5, последний абзац внизу.  Цитирую: "Акція може бути придбана також на підставі   договору  з  її  власником  або  держателем  за  ціною,  що визначається сторонами, або за ціною, що склалась на фондовому ринку".

 

     ГОЛОВА. Вячеслав  Олександрович  уже  зрозумів.  Тепер   ви   теж голосуватимете "за",  я зрозумів... Тому я ставлю проект закону ще раз на голосування.  Підтримайте, будь ласка. Комітет пристойно підготував цей   документ.   Іде   голосування.   Олександро  Володимирівно,  йде голосування!..

 

     "За" - 221.

 

     Депутат Даниленко просить ще раз проголосувати.  Будь ласка. Будь ласка... (Шум у залі). Йде голосування.

 

     "За" - 219.

 

     Слово має депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Депутатская группа "Реформы".  Партия "Громада". Проблема в том,  что нам предлагают проголосовать весь текст,  а  есть вопросы,  связанные  с  ответственностью  коммандитного общества.  Там предложено исключить из действующей редакции следующие слова:  "Якщо у командитному  товаристві  беруть  участь  два  або  більше учасників з повною відповідальністю,  вони несуть  солідарну  відповідальність  за боргами товариства".  То,  что сейчас предлагается,  фактически вводит ограниченную ответственность для участников коммандитного общества, то есть   фактически   мы   дадим   возможность  суб ектам  хозяйственной деятельности перерегистрироваться в коммандитные  общества  для  того, чтобы не нести ответственности.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В. Какая это статья?

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Это часть первая статьи 75, страница 18. Поэтому предлагаю оставить эту часть статьи в редакции действующего закона,  и тогда можно будет проголосовать законопроект в целом.

 

     ГОЛОВА. Не заперечуєте, Михайле Васильовичу?

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  О  чем  здесь  шла  речь?  Это  поправка  38  Игоря Рафаиловича Юхновского,  да?  В законе записано,  что "сукупний розмір часток вкладників не повинен перевищувати..."

 

     ГОЛОВА. Який номер поправки? Депутате Єльяшкевич!..

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Не  в поправке дело.  Комитет просто исключил из действующей   редакции   последний   абзац   статьи   75.   Прочитайте внимательно.

 

     ГОЛОВА. "Якщо  у  командитному  товаристві  беруть участь два або більше учасників з  повною  відповідальністю,  вони  несуть  солідарну відповідальність  за  боргами  товариства".  А  в  новій  редакції  це пропустили,  хоч  такої   пропозиції   ніби   й   не   було.   Михайле Васильовичу?..

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В. Да, я смотрю просто.

 

     ГОЛОВА. Давайте...

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Так,  статья 75. "Поняття командитного товариства". Зачитываю:  "Якщо у командитному  товаристві  беруть  участь  два  або більше  учасників  з  повною  відповідальністю,  вони несуть солідарну відповідальність за борги товариства".

 

     К этой статье у нас поправок не было.

 

     ГОЛОВА. Ви ж  залишили  тільки  перший  абзац  з  лівої  колонки: "Командитним товариством визнається товариство,  в якому разом з одним або  більше   учасників,   які   здійснюють   від   імені   товариства підприємницьку  діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства  всім  своїм  майном,  є   один   або   більше   учасників, відповідальність   яких   обмежується   вкладом   у  майні  товариства (вкладників)".

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  "Якщо у командитному товаристві беруть  участь  два або більше учасників з повною відповідальністю,  вони несуть солідарну відповідальність за боргами товариства".

 

     ГОЛОВА. Тому є пропозиція перенести другий абзац з лівої  колонки у праву колонку.  Прошу підтримати цю пропозицію депутата Єльяшкевича. Ставлю її на голосування.

 

     Голосується поправка депутата  Єльяшкевича  до  статті  75.  Будь ласка.

 

     "За" - 199.

 

     Можна проголосувати законопроект з цією пропозицією в цілому? Іде голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 215.

 

     Слово має депутат Вітренко.

 

     ВIТРЕНКО Н.М.  Ви знаєте, я хотіла б пояснити зміст цього проекту закону, бо він розглядався в нашому комітеті. З цих проблем сьогодні в суспільстві виникають  суперечки,  прикладом  чого  є  і  Чернівецький машинобудівний  завод,  і  Дарницький м'ясокомбінат.  Саме законодавча неврегульованість не дає акціонерам змоги вирішувати свої питання.

 

     Але оскільки Олександру Олександровичу не подобається мій тон,  а Довгань та інші члени списку "за народ,  за правду і Україну" тільки й паразитують на моїх виступах, то хай вони відразу коментують мене...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон!..  Ще раз прошу,  говоріть,  по  суті. Звичайно,  на  ваших  виступах  можна  паразитувати,  бо  вони  завжди розумні, тому, звичайно, усі користуються тим, і, до речі, не тільки в сесійному залі.

 

     Будь ласка, депутат Бобриньов говорить.

 

     БОБРИНЬОВ О.В.  Александр  Александрович,  я  предлагаю  все-таки проголосовать статью 25.  Ее не надо изменять.  Пусть она останется  в действующей  редакции.  Потому  что  сейчас  акции  закрытого общества просто так купить нельзя. А если его превратить в открытое акционерное общество,  после  этого  можно  выгнать рабочих и закупить контрольный пакет акций. Для этого все это и делается.

 

     ГОЛОВА. Олександре Васильовичу,  зверніть увагу,  що ті  питання, про які ви говорите, регулюються Законом про приватизацію. А в данному разі  виписується  процедура   перетворення   закритого   акціонерного товариства на відкрите.  Це звичайна процедура, якщо тільки товариство хоче забезпечити інвестиції у  своє  виробництво.  Це  не  обов'язкова умова.

 

     Говорить депутат Райковський. Будь ласка.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  законності  і  правопорядку  (Чугуївський  виборчий округ,  Харківська область).  Александр Александрович,  вы неправы,  а народный депутат Бобринев прав.  Комитетом принята поправка к закону о том,  что  закрытое  акционерное  общество  может  иметь  не  более 50 акционеров.  Если  мы  примем  эту  норму,  тогда  многие  акционерные общества,     которые     являются     закрытыми,     обязаны    будут перерегистрироваться и стать открытыми обществами,  и их  акции  можно будет   свободно  скупить.  Вы  знаете,  что  сегодня  акции  закрытых акционерных обществ никто посторонний  не  имеет  права  купить.  Если акционер увольняется,  он может сдать свои акции трудовому коллективу, и эти акции распределяются  между  акционерами  или  передаются  вновь поступившему  работнику.  А  принятием  этой  нормы мы многие закрытые общества превращаем в открытые,  и их акции сможет  свободно  выкупить любой магнат, который имеет деньги.

 

     Вы знаете,  почему  сегодня  продаются акции?  Потому что люди не получают заработной платы и пенсий и соглашаются их продать.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Комитет  поддержал  это  предложение  потому,   что превращение закрытого акционерного общества в открытое позволяет более широко привлекать инвестиции в предприятие.

 

     Теперь конкретно по процедуре.  Данная поправка  была  принята  в первом чтении. Затем депутатом Белоусом была внесена поправка 8.

 

     Что касается  ваших замечаний,  то их здесь нет.  Если бы вы свои замечания представили в комитет с аргументацией, комитет бы рассмотрел их.  Таких замечаний не было, они внесены сейчас. А над законопроектом надо работать не только тогда,  когда он принимается, а гораздо раньше (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Хвилиночку! Заспокойтеся!..

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Сейчас  процедура  второго чтения.  Вы же не внесли свою поправку ко второму чтению (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  не сваріться!..  Спокійно!  Ну,  будь ласка, заспокойтеся...

 

     Олександре Васильовичу,  треба було свою аргументацію спрямувати, так би мовити,  в інше русло.  Погляньте,  ви виступили проти того, що вже  є  в  чинному  законі:  "Закрите  акціонерне товариство може бути реорганізоване  у  відкрите  шляхом   рестрації   акцій   у   порядку, передбаченому  законодавством  про  цінні  папери  і фондову біржу,  і внесенням змін до статуту товариства" (Шум у залi).

 

     Правильно. Відповідно  до  законодавства  про  цінні  папери   та фондову  біржу.  Але  принциповою  є та позиція,  котру назвав депутат Райковський.  Бо зараз у нас є чимало закритих акціонерних товариств з чисельністю  працюючих  і  власників  акцій понад 50.  I тому чи можна зобов'язувати їх реорганізовуватись у відкриті  акціонері  товариства? Ось про що говорить депутат,  і дискусія виникає саме з цього приводу. Отже, редакцію статті 25, наведену в правій колонці, я ще раз поставлю на  голосування.  Якщо  вона  не  буде прийнята,  залишиться редакція, наведена в лівій колонці. Ставлю це на голосування ще раз...

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.   Александр   Александрович,   тогда,    пожалуйста, предоставьте слово автору поправки Вячеславу Александровичу Билоусу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Білоус.

 

     БIЛОУС В.О.   Спілка   офіцерів   України.   Шановний  Олександре Олександровичу!  Я хотів би запитати у доповідача, що мається на увазі під словами "прикінцеві положення"? У проекті, який нам роздано, немає розділу "Прикінцеві положення".  Тому я не розумію  запису  "враховано редакційно в Прикінцевих положеннях".

 

     Дійсно, я   пропонував   передбачити,   що   закриті   товариства зобов'язані  протягом  шести  місяців  перереєструватись  у   відкриті акціонерні товариства.  Це поправка 8.  Поясніть,  що ви мали на увазі під терміном "прикінцеві положення", де вони є?

 

     Дякую.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Ваша поправка учтена, и именно против нее выступает депутат  Бобринев,  потому что в проекте четко записано,  что закрытое акционерное общество не может иметь более 50 акционеров.

 

     А дальше  вы  ставите  вопрос  о  перерегистрации.  Так  вот,  на странице    18   последний   абзац:   "Господарським   товариствам   у шестимісячний термін з дня  набрання  чинності  цим  законом  привести установчі документи у відповідність із цим законом".

 

     То есть  если  бы  мы  проголосовали  за то,  что при численности акционеров   свыше   50   закрытые   общества   обязаны    осуществить перерегистрацию  в открытые акционерные общества,  то в соответствии с "Прикінцевими  положеннями"   они   должны   будут   сделать   это   в шестимесячный срок.

 

     ГОЛОВА. Хвилинку!  Цю  дискусію  ми  закінчили  під  час розгляду проекту в першому читанні. Пропозиції до другого читання внесені.

 

     Стаття 25,  права колонка  (пропозиції  комітету),  ставиться  на голосування.  Якщо ця редакція не підтримується,  значить,  залишиться редакція, наведена в лівій колонці.

 

     Йде голосування.

 

     "За" - 184. Не підтримується.

 

     Тоді весь законопроект з поправкою депутата Єльяшкевича і статтею 25 у редакції чинного закону ставиться на голосування.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В. То есть без указания численности акционеров.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.

 

     "За" - 187.

 

     Ще раз   ставлю   це   на  голосування.  Повторюю:  ставиться  на голосування проект закону в цілому з урахуванням  пропозицій  депутата Єльяшкевича  і  збереженням  тієї редакції статті 25,  яка є в чинному законі.

 

     Депутате Манчуленко!  Ну,  я вас прошу.  Попросіть сусідів, нехай голосують. Іване Олександровичу, йде голосування!

 

     "За" - 220.

 

     Сядьте на місце, ще раз прошу! Ну проголосуйте, зрештою...

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Оголошується перерва  до 16 години.  Нагадую ще раз:  о 18 годині відбудеться нарада депутатів.

 

 

 

 99