Стенограма пленарного засідання

17 грудня 1997

 

ЗАСIДАННЯ СIМДЕСЯТ ПЕРШЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  17  г р у д н я  1997  р о к у.

16 г о д и н а.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прохання зареєструватися.

 

     Зареєструвався 321  народний   депутат.   Вечірнє   засідання оголошується відкритим.

 

     Слухається питання  про  Закон України про Центральну виборчу комісію з пропозиціями Президента.

 

     Стешенко Олександр Миколайович. Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Сватівський виборчий округ,  Луганська область).  Шановні колеги, шановні  народні  обранці!  Питання  "Бути  чи не бути Центральній виборчій   комісії?"   сьогодні   не   стоїть.   Виборчий   процес відбувається.  Але,  на превеликий жаль, досі не оприлюднено Закон про Центральну виборчу комісію,  і, безперечно, далі відкладати це питання нам не можна.  15 грудня відбулося засідання комітету.  Ми уважно розглянули всі п'ять  пропозицій  Президента.  Маю  зробити загальний  висновок,  що  вони  справді  уточнюють  та  поліпшують відповідні норми Закону про Центральну виборчу комісію, прийнятого в сесійному залі.

 

     Тому пропоную  перейти до постатейного розгляду відповідно до пропозицій Президента України і підтверджую,  що комітет погодився з усіма пропозиціями Президента.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Закон  України  про  Центральну  виборчу комісію. Стаття 6 "Порядок утворення та склад комісії".

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Комітет  підтримує  і  просить  поставити   на голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Миколайовичу, питань немає?

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Олександре  Миколайовичу,  немає питань.  Якби згода залу,  можна було  б  відразу  проголосувати  за  пропозиції Президента і направити закон йому на підпис.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну   хвилинку!   Стаття  7  "Вимоги  до  членів комісії".

 

     СТЕШЕНКО О.М. Ми врахували пропозицію, і треба її підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До статті 7 є зауваження?  Ставлю статті  6-7  на голосування.

 

     Депутат Лавринович? Одну хвилинку, зніміть голосування.

 

     У вас,  Олександре  Володимировичу,  до  статті 7?  Голосуємо статтю 6 (Шум у залi). До статті 6?

 

     Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська область).  Це вже  досить довге  питання,  ми  двічі його розглядали,  і двічі Верховна Рада підтримувала ту редакцію,  яку прийнято  при  ухваленні  закону  в другому читанні.

 

     У даному  випадку  пропонується вилучити два речення,  в яких ідеться  про  дотримання  конституційної  норми  щодо  політичного плюралізму.  Фактично робиться спроба зробити крок до того,  щоб у державному органі не було внутріполітичного контролю.  Тут не може бути інших причин,  окрім як намір формувати такий державний орган тільки  за  принципом  відданості  особі  чи  органу.   Отже,   не забезпечуватиметься політичний контроль усередині такого поважного органу, яким є Центральна виборча комісія.

 

     Тому я просив би в даному випадку не погодитися з пропозицією Президента і Комітету з питань державного будівництва,  діяльності рад і місцевого самоврядування.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Я  хочу  тільки  нагадати,  що  у   формуванні Центральної   виборчої   комісії  беруть  участь  два  суб'єкти  - Президент та законодавчий  орган  в  особі  Верховної  Ради.  Тоді скажіть, будь ласка, як Президент може реалізувати своє право щодо внесення   кандидатур?   До   речі,   будь-яке   обговорення    не заперечується   нормами  чинного  Закону  про  Центральну  виборчу комісію. Тому комітет і прийняв таке рішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз слово надається депутату Лавриновичу.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановний  Олександре  Миколайовичу,  я   вам поясню,  як  це робиться,  на простому прикладі.  Починаючи з 1990 року в Україні  діяла  процедура  призначення  членів  Центральної виборчої  комісії  Верховною  Радою  України  за  поданням  Голови Верховної  Ради  України.  Подивіться  на   склад   комісій,   які затверджувалися.  Починаючи  з  1990  року і до жовтня 1997 року в складі  Центральної  виборчої  комісії  були  представники  різних політичних  сил,  серед  них  і представники Руху,  і представники Комуністичної партії.

 

     Сьогодні робиться крок назад.  Якщо ви кажете про  процедуру, то  тоді  нею  також  не передбачалося обов'язковості.  І в даному випадку в законі виписано процедуру,  тобто як саме Президент  має готувати своє подання.  Ніхто йому не визначає, що він обов'язково повинен  подати  ту  чи  іншу   кандидатуру.   Але   він   повинен дотримуватися певного принципу при підготовці свого подання.  І це абсолютно вписується в усі конституційні норми.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановний  Олександре  Володимировичу!  Я,   на превеликий  жаль (чи на велике задоволення),  під час обрання мене до Верховної Ради попереднього скликання на  собі  відчув,  як  ця норма реалізується.  Це було в період, коли Бойко відбув послом до Молдови,  а Центрвиборчком два з половиною місяці  за  політичними ознаками  не  вносив  подання  до Верховної Ради про визнання моїх повноважень. Саме за політичними ознаками. Не буду далі розводити, це вже, як кажуть, минуле.

 

     Комітет визначився з цього питання, і я вважаю, що зробив він правильно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Безсмертний.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  постійний представник Президента України у Верховній  Раді  України  (Макарівський  виборчий округ,  Київська область). Шановний Олександре Миколайовичу, шановні колеги! Справа в  тому,  що чинна норма,  по суті,  суперечить іншим нормам цього закону,  в  яких  закладено   позапартійний   принцип   діяльності Центральної виборчої комісії. Це перший момент.

 

     І другий. Як би ми того не хотіли, є стаття 85 Конституції України щодо повноважень Верховної  Ради  і  стаття 106  щодо повноважень Президента,  в яких чітко виписано обов'язки обох суб'єктів при  формуванні  Центральної  виборчої  комісії.  І будь-які  поправки,  які  ми  вносимо в повноваження Президента чи парламенту,  можуть тлумачитися тільки однозначно -  як  обмеження повноважень чи то парламенту, чи Президента (як у даному випадку).

 

     Тому я прошу вас підтримати пропозицію Президента.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо?  Я  ставлю  на  голосування пропозицію Президента.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Є прохання від комітету підтримати.

 

     "За" - 131.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пейгалайнен.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Харцизький виборчий округ, Донецька область). Фракция "Коммунисты Украины". Я не могу согласиться ни с предложением Президента, ни с аргументами,  которые сейчас привел Роман Петрович Безсмертный. Он ссылается  на  корреспондирование  с  другими  нормами закона,  но забывает,  что Президент сегодня тоже корреспондирует... Но только он  проводит  собрание  новой Центральной избирательной комиссии и старой Центральной избирательной комиссии и там  вручает  награды, устанавливает льготы для новой Центральной избирательной комиссии. Что,  мы не видим,  что именно  формируется  сегодня?  Мы  создаем "кишенькову"  Центральную избирательную комиссию.  Но мы не должны создавать Центральную избирательную комиссию под одно лицо. Должен быть  именно  политический плюрализм,  представители партий должны быть обязательно в Центральной избирательной комиссии.

 

     Поэтому я предлагаю не голосовать за поправку Президента.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська область).  Депутатская группа "Реформы", партия "Громада".  Уважаемые коллеги! То, что Президент не хочет, чтобы у нас нормально прошли выборы,  - очевидно. В одной из тех поправок, которые сейчас предлагаются, говорится о том, что Президент просто не хочет учитывать мнение политических партий.

 

     То, что было проголосовано ранее в тексте  закона,  принятого Верховной Радой Украины,  дает право Президенту как выдвигать, так и не выдвигать тех  лиц,  которых  предлагают  политические  силы, политические  партии.  Но  когда  Президент  выдвигает,  он должен обосновать,  кто же, какая политическая сила поддерживает того или иного  кандидата.  В противном случае будет так,  как у нас сейчас происходит.  Мы  не  можем  доизбрать  полный  состав  Центральной избирательной  комиссии только потому,  что абсолютное большинство кандидатов почему-то,  по мнению Президента,  должно пройти  школу работы в Администрации Президента.

 

     Но мы  же  избираем Центральную избирательную комиссию,  а не орган, который будет постоянно лоялен к нынешнему Президенту!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  ставлю  на   голосування   редакцію,   внесену комітетом.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ . Праву колонку. Голосуємо.

 

     "За" - 120.

 

     Який ще варіант? Третій? (Шум у залі).

 

     Залишаємо в старій редакції.

 

     Стаття 7 "Вимоги до членів комісії".  Які є зауваження? Немає зауважень?

 

     Я ставлю на голосування статтю 7 у редакції комітету.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  підтримайте.  Чому ви махаєте рукою, депутате Пейгалайнен? Немає зауважень, і махаєте рукою...

 

     "За" - 174.

 

     Які є зауваження? Голосуємо, будь ласка.

 

     "За" - 199.

 

     Голосуємо, будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М. "За"!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутати   від   ІваноФранківської   області   не голосують.

 

     "За" - 221.

 

     Останній раз голосуємо статтю 7.

 

     Голосуємо!

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 14 "Повноваження комісії щодо  організації підготовки  і  проведення  виборів  народних  депутатів  України". Поправка Президента...

 

     СТЕШЕНКО О.М. Її враховано. Є пропозиція підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М. "За"!

 

     "За" - 252. Прийнято.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття  29  "Матеріальне   і   соціально-побутове забезпечення членів Комісії..."

 

     СТЕШЕНКО О.М. Ні, ні! Є ще поправка 4 до пункту 30 статті 14.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,   вибачте.  Є  зауваження?  Але  я  спочатку поставлю на голосування пропозицію Президента.

 

     Ставлю на голосування пропозицію  Президента  до  пункту  30. Голосуємо.

 

     СТЕШЕНКО О.М. "За"!

 

     "За" - 174.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   на   голосування  пункт  30  у  редакції комітету (права колонка). Голосуємо.

 

     СТЕШЕНКО О.М. "За"!

 

     "За" - 220.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Залишається редакція в лівій колонці.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Олександре Миколайовичу, ще раз можна поставити на голосування, і ми проголосуємо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єльяшкевич. Вперед, "Громадо"! Будь ласка (Пожвавлення в залі).

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Депутатская   группа   "Реформы",    партия "Громада".   Это   волнует   не  только  партию  "Громада",  но  и Коммунистическую партию,  и другие силы,  которые  оппозиционны  к ныне действующему Президенту.

 

     Если бы  сейчас был проголосован любой из этих вариантов,  то те партии, которые неугодны ныне действующей власти, были бы сняты с  регистрации и не участвовали в выборах.  К сожалению,  у коллег нет  на  руках  текста,  поэтому  и  пытаются  вот  таким  образом протащить  поправки  Президента.  Дело  в  том,  что  одно  дело - исключение из избирательного  процесса  конкретного  кандидата  за нарушение,  другое  дело - снятие с регистрации партийных списков. Если партия действует в  рамках  законодательства,  выполнила  все требования и зарегистрирована как суб ект избирательного процесса, никто не имеет никакого права снимать с регистрации эту  партию  - политическую силу.

 

     Спасибо.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  По-перше,  знімається тільки кандидатура,  яка допустила порушення,  а по-друге,  якщо  цей  факт  встановлено  і підтверджено в судовому порядку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що депутат Єльяшкевич правий, якщо добре вдуматися.  Тому краще залишити редакцію прийнятого  нами  закону, оскільки  ні  президентська  редакція,  ні  редакція  комітету  не набрали голосів.

 

     Переходимо до статті  29  "Матеріальне  і  соціально-побутове забезпечення членів комісії та працівників її секретаріату".

 

     Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Тут  особливих  зауважень  не  було,  редакція вдала, їх треба не прирівнювати, а визначити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозицію Президента враховано. Ставлю статтю на голосування. Будь ласка, підтримайте.

 

     СТЕШЕНКО О.М. "За"!

 

     "За" - 210.

 

     Ще раз, Олександре Миколайовичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку!

 

     Слово має  депутат  Лавринович.  За  ним  виступлять депутати Безсмертний і Єльяшкевич, і тоді будемо голосувати.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні  колеги,  я  дуже  просив   би   вас подивитися  на  цю редакцію і проголосувати за неї.  Це дійсно був наш  прорахунок.  Адже  необхідно  забезпечити  людей  автономного органу державної влади, щоб вони могли виконувати свої обов'язки і бути  незалежними  щодо  забезпечення.  Тому  я  прошу  підтримати пропозицію Президента.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Комітет  теж дійшов такого висновку,  прохання проголосувати "за".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     Романе Петровичу, будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре  Миколайовичу,  шановні колеги!  Я  з  приводу  поправки  4,  за  яку ми не проголосували. Поправки 4 і 5 були запропоновані Центральною  виборчою  комісією. Уже  після  того,  коли  ми  з  вами  розглядали вперше зауваження Президента,  Центрвиборчком звернувся до Президента  з  проханням, щоб ці зауваження було враховано в законі. По суті, Центрвиборчком і відпрацював пропоновану норму статті  щодо  зняття  кандидата  в разі  порушення  ним  законодавства.  І  прийняти  рішення з цього питання сама Центральна виборча комісія або хтось із її членів  не зможе. Це можна зробити тільки через суд.

 

     Тому я  вас  дуже прошу підтримати цю редакцію.  Це і позиція Центрвиборчкому.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Романе Петровичу,  поки дійде до суду,  вже пізно буде.  Та й ми знаємо,  як на суд впливають. Тому давайте, мабуть, залишимо в редакції першого читання, вона влаштовує всіх.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Олександре  Миколайовичу,  ми   набрали   щодо четвертої  поправки 220 голосів.  Немає судового рішення - і ніхто не виключається зі списку.  Зрозуміло,  що це вже  залежатиме  від того, наскільки ми оперативно, ефективно будемо працювати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви наполягаєте, щоб ще раз переголосувати?

 

     СТЕШЕНКО О.М. Ще раз проголосувати поправку 4, так.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз ставлю на голосування.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Є прохання проголосувати "за".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Четверта поправка голосується.

 

     "За" - 133.

 

     Спасибі.

 

     Сідайте, будь  ласка,  Олександре  Миколайовичу,  відпочиньте трошки.

 

     Я просив би проголосувати законопроект у цілому. Голосуємо.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Дякую.

 

     ------------

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Завада прийшов? Немає.

 

     Слухається проект Закону про комітети  та  комісії  Верховної Ради України. Доповідає депутат Коліушко.

 

     Будь ласка.

 

     КОЛІУШКО І.Б.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи   (Буський виборчий округ,  Львівська область).  Шановний головуючий, шановні панове  депутати!  Вашій  увазі  пропонується  проект  Закону  про комітети і комісії Верховної Ради України.

 

     Чому виникла  необхідність  прийняти  новий  закон?  Із трьох причин.

 

     По-перше, чинний  сьогодні   Закон   про   постійні   комісії Верховної Ради України не відповідає новій Конституції України.  І це стосується не лише назви -  комітет  замість  комісії,  а  ряду повноважень комітетів.

 

     По-друге, закон  потребує  вдосконалення юридичної техніки та правового регулювання.  Так, у чинному Законі про постійні комісії не  було  назв  статей,  і  це  на  практиці  призвело  до значних труднощів у роботі за  цим  законом.  Дуже  важко  було  знаходити відповідні  норми.  Розміщення  правових  норм у законі в багатьох випадках було не зовсім логічним.  І це, знову ж таки, утруднювало роботу наших комісій.

 

     І, по-третє,    не   було   визначено   компетенцію   комісій безпосередньо в законі,  а це дуже потрібно,  у чому переконує нас практика   роботи  Верховної  Ради  України  цього  скликання.  Ви пам'ятаєте, що після утворення постійних комісій у 1994 році та й, зрештою,  навіть  і  тепер  не  раз  виникають конфлікти з приводу віднесення якогось питання до компетенції того чи того комітету.

 

     Щоб такі конфлікти не виникали,  щоб кожен комітет знав  своє поле  діяльності,  запропоновано  визначити безпосередньо в законі сферу компетенції кожного комітету.  Це,  у свою  чергу,  зумовлює визначення   в  законі  переліку  всіх  постійних  комітетів,  які функціонуватимуть у Верховній Раді України.

 

     У запропонованому  вам  проекті  закону  основними  новаціями порівняно з чинним Законом про постійні комісії є такі: визначення кількості   комітетів   та   їх   функціональної    спрямованості; встановлення     нового    принципу    пропорційного    формування персонального  складу  комітетів;   встановлення   обмежень   щодо кількості   членів   у   комітетах;  чіткіше  визначення  процедур проведення  засідань  та  слухань  комітетів;  чіткіше  визначення структури  комітетів та функцій їх секретаріатів,  а також функцій помічників  керівництва   комітету   і   консультантів   комітету; визначення  порядку утворення та діяльності тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій;  запровадження  процедур  звітності комітетів   і   комісій   про   свою  діяльність  протягом  сесії; встановлення  відповідальності   посадових   осіб   за   порушення законодавства про комітети і комісії.

 

     Особливо важливим,  на  мою думку як представника авторського колективу,  є  встановлення  принципу   пропорційного   формування комітетів.  Ми  дуже  багато  втрачаємо  на  тому,  що  на розгляд Верховної Ради вносяться  необговорені,  недостатньо  підготовлені питання.  І  дорогоцінний  час  пленарних засідань витрачається на погодження,  на пояснення,  на обговорення питань.  Левову  частку цієї  роботи  повинні  взяти  на  себе  комітети.  А  щоб  рішення комітетів були достатньо значимими  для  всього  складу  Верховної Ради  України,  необхідно  добитися  у  Верховній  Раді наступного скликання пропорційного формування складу комітетів відповідно  до складу Верховної Ради в цілому.

 

     Стосовно кількості  комітетів  та  їх функціональних завдань. Стаття  5  законопроекту  містить  перелік  комітетів,  усього  їх п'ятнадцять.  У  цьому  переліку  враховано,  по-перше,  специфіку роботи,  тобто щоб комітет міг займатися близькими за  технологією підготовки  питаннями,  подруге,  досвід діяльності Верховної Ради нинішнього  і  навіть  минулого  скликання   щодо   завантаженості комітетів.

 

     Якщо застосувати,  так би мовити, технологічний підхід, можна було б  створити  один  економічний  комітет.  Але  ми  пропонуємо створити  два  економічних комітети - Комітет з питань економічної політики та приватизації і Комітет з питань фінансів і банківської діяльності, виходячи з того, що саме ці комітети сьогодні найбільш завантажені і якщо об'єднати їх в один комітет,  то він  виявиться просто  не  в  змозі  розглянути  на  своїх засіданнях усі питання відповідно до свого профілю.

 

     Це стосується і ряду інших комітетів,  які  можна,  звичайно, об'єднувати,  але,  на  нашу думку,  це позначилося б негативно на їхній роботі.

 

     У статті   8   проекту   закону    розписано    функціональну спрямованість  комітетів  у  межах  загальної компетенції.  Тут ми спробували дати вичерпний перелік галузей  законодавства,  за  які повинен  відповідати  той  чи  інший комітет.  Підпункт "а" в усіх пунктах цієї статті вказує на галузь права,  у межах якого  працює комітет,   а   в  наступних  підпунктах  наводиться  перелік  груп законодавства.

 

     Стаття 9   визначає   спеціальну    компетенцію    комітетів. Наприклад,  Комітет  у закордонних справах і сьогодні вже здійснює координацію міжпарламентських зв'язків,  тепер ми це закріплюємо в законі.  Новацією  цієї  статті  є положення про те,  що Комітет з питань регламенту,  депутатської етики та забезпечення  діяльності депутатів  виконує  функції  Лічильної  комісії Верховної Ради при таємному голосуванні.  Якщо ця ідея сприймається вами, ми залишимо це положення. Якщо ні, то в другому читанні це може бути вилучено.

 

     Розділ ІІІ  "Порядок  формування  комітетів,  їх структура та апарат" повніше регулює ці питання порівняно з чинним на  сьогодні законом.   Насамперед   зростає   роль  підкомітетів  порівняно  з нинішніми підкомісіями. Чіткіше регулюється і робота секретаріатів комітетів.

 

     Стосовно комітетів  і  підкомітетів хотів би зупинитися ще на кількох  моментах.  Пропонується,   щоб   основна   законопроектна підготовча   робота   проводилася   не  самим  комітетом,  а  його підкомітетами.  І якщо комітети утворюються на пропорційній основі (відносно  складу  депутатських груп і фракцій),  то підкомітети в рамках комітету утворюються на  суто  професійній  основі,  ну  і, звичайно,  за  бажанням депутатів.  Таким чином,  у підкомітетах з кожного конкретного питання будуть об'єднані фахівці й ентузіасти, які  зможуть  активно  та  цілеспрямовано  напрацьовувати  проекти законів.  Після схвалення висновку щодо  проекту  підкомітетом  це питання  вноситься  на  розгляд комітету,  засідання якого могли б проходити досить оперативно і ефективно.

 

     Розділ IV  присвячений  тимчасовим  спеціальним  та   слідчим комісіям,  їхнім  функціям  та  повноваженням.  Тут  досить стисло викладено  загальні  норми,  пов'язані  з  утворенням  і  статусом тимчасових  спеціальних  комісій  і  тимчасових  слідчих  комісій. Давати  більш  розширене  правове  регулювання  цього  питання  ми визнали   за  недоцільне.  Просто  ми,  чесно  кажучи,  не  змогли знайти...  Адже парламент повинен мати право утворювати  тимчасові комісії    відповідно    до    найрізноманітніших    ситуацій,   з найрізноманітнішими завданнями,  функціями.  Тому тут і дано  саме такі загальні норми.

 

     Кілька слів стосовно секретаріатів комітетів. Передбачається, що  комітети  матимуть  власні   кошториси   і   голова   комітету відповідатиме  за  їх використання.  Консультанти комітетів будуть закріплені   за   підкомітетами,   власне,   для    обслуговування підкомітетів у їх законопроектній діяльності.  Це дві такі основні новели відносно практики, що на сьогодні склалася.

 

     У розділі VI "Організація роботи комітетів і  комісій",  крім унормування  звичайних засідань комітетів і комісій,  є стаття 44, присвячена слуханням у комітетах і  комісіях,  виписано  процедуру цих слухань.  На жаль,  наші комітети, хоч це і передбачено чинним законом та Регламентом,  сьогодні дуже рідко  користуються  правом організації і проведення слухань. Що стосується організації, то, у принципі,  усе тут зберігається  приблизно  так,  як  склалося  на сьогодні.

 

     У розділі  VIІ  "Відповідальність  за порушення законодавства про  комітети  та  комісії  Верховної  Ради  України"   наводяться загальні норми.

 

     У розділі "Прикінцеві та перехідні положення" встановлено, що даний  закон  набуває  чинності  з  дня  відкриття  першої   сесії Верховної  Ради наступного скликання (тобто щоб сьогодні ми ніяких революцій не  робили).  Та  й  сама  ідея  полягає  в  тому,  щоб, врахувавши   досвід  нашої  роботи,  ми  прийняли  цей  закон  для наступного складу Верховної Ради,  з тим  щоб  той  не  повторював помилок  своїх  попередників,  коли  кожна  Верховна  Рада  нового скликання починала створювати комітети під персоналії, під наявних депутатів. Це мало місце вже двічі.

 

     Введення закону  в  дію,  на нашу думку,  не потребує якихось фінансових  витрат,  повністю  вкладається  в   нинішнє   бюджетне фінансування Верховної Ради.

 

     Я думаю, що сказаного досить, краще зекономити час.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре  Борисовичу.  Запитання до депутата Коліушка  будуть?  Запишіться,  будь  ласка.   П'ять   хвилин   на запитання.

 

     Депутат Жеребецький. За ним - депутат Ткаченко.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв'язках з  СНД  (Червоноградський  виборчий округ,  Львівська  область).  Чи  не  вважаєте ви,  що секретаріат комітету повинен формувати його голова виходячи з кошторису і  щоб крім  постійних  працівників там були консультанти,  яких наймають під конкретні законопроекти?

 

     КОЛІУШКО І.Б.  Законом передбачено, що до складу секретаріату комітету     входять     постійні    консультанти    комітету    і технічнообслуговуючий персонал секретаріату  комітету.  Прийом  та звільнення їх з роботи здійснює керівник апарату Верховної Ради за поданням голови комітету. Отже, керівництво комітету матиме великі можливості впливати на добір кадрів.

 

     Стосовно тимчасових залучень. Статтею 30 передбачено створення груп наукових консультантів комітету.  Не те  що дозволяється,  а навіть вказується на необхідність залучати для розробки  чи  для  оцінки  вже  розроблених  проектів  законів наукових  консультантів.  І  на  цю  мету  в  кошторисі  має  бути передбачено кошти.  Кошторис  комітету,  який  він  сам  для  себе затверджуватиме  в  межах  асигнувань,  виділених Верховною Радою, даватиме можливість це робити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. За виконання бюджету насамперед відповідає Голова Верховної  Ради.  Але,  справді,  якщо  кошти буде розподілено між комітетами,  то  в  межах  кошторису  кожен  комітет  зможе  діяти самостійно.

 

     Депутат Ткаченко. За ним - депутат Вишнєвецький.

 

     ТКАЧЕНКО С.К.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та   засобів масової  інформації  (Мелітопольський  виборчий округ,  Запорізька область).  Iгоре Борисовичу!  Комітету законодавчого  забезпечення свободи слова не видно ні серед комітетів,  ні серед підкомітетів. Ми що,  віддаємо регулювання проблем  діяльності  засобів  масової інформації Президентові? Це по-перше.

 

     А по-друге,  якщо  ви  говорите  про  кількість підготовлених законопроектів, то, наскільки мені відомо, наш комітет знаходиться десь на третьому чи на четвертому місці.

 

     Дякую.

 

     КОЛIУШКО I.Б.  Дякую за запитання. Це є в цьому законі, зараз скажу,  де саме.  Але,  звичайно,  я передбачав,  що  буде  багато запитань  такого плану,  що чогось там немає,  а щось віднесено не туди.  Тому пропоную статтю 8 зараз детально не обговорювати. Якщо проект  закону  буде  прийнято  в  першому читанні,  кожен депутат подасть свої пропозиції стосовно того, куди він вважає за доцільне віднести   те  чи  інше  питання.  I  пізніше  ми  будемо  все  це голосувати.

 

     Тепер конкретно відповідаю на ваше  запитання.  Законодавство про  свободу  слова  та  засоби  масової  інформації  віднесено до компетенції Комітету з питань прав людини та національних меншин.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутата Вишнєвецького  не  бачу  (Шум  у  залi). Немає Вишнєвецького?

 

     Депутат Угаров. Будь ласка.

 

     Поки Угаров  картку  настроїть,  поставить  запитання депутат Яковенко. Будь ласка.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  молоді,  спорту  і  туризму  (Єнакіївський виборчий округ, Донецька область). Игорь Борисович! У меня маленький вопрос к вам, вернее, два вопроса. Об ясните четко и понятно, какова же конечная цель данного  документа?  Ведь  все  мы  прекрасно  понимаем,  что поскольку мы сегодня являемся флагманами экономических реформ,  то больше внимания  уделяем  экономическим  вопросам.  Завтра  придет новый  парламент,  жизнь будет диктовать новые задачи,  необходимо будет больше внимания уделить социальной сфере,  социальной защите и так далее.

 

     Не кажется   ли  вам,  во-первых,  что  установление  законом перечня комитетов суживает возможности  тех,  кто  будет  работать здесь в будущем и,  в частности,  решать вопросы социальной защиты наших граждан?  А во-вторых, не кажется ли вам, что это в общем-то дутый  документ,  которым  хотят,  на мой взгляд,  просто-напрасто выбить из нормальной колеи работу комитетов?  Ведь в основе  своей этот  законопроект  больше  внимания уделяет механизму организации работы в самом комитете.

 

     КОЛIУШКО I.Б.  Дякую.  Стосовно того,  що життя змінюється. У багатьох   державах,   де   також  відбуваються  зміни,  структура комітетів залишається незмінною десятиліттями.  Але це,  звичайно, не  аргумент.  Якщо треба буде щось змінити і будуть на те поважні причини, то, звичайно,можна і треба змінювати.

 

     Я з цього приводу хочу просто нагадати вам,  що коли  в  1994 році  ми  вели  підготовку  до  першої  сесії Верховної Ради цього скликання,  то багато новообраних депутатів були настроєні рішуче: ні  в  якому  разі  не  повторити помилки своїх попередників,  які понастворювали дуже багато комісій. Якщо комісій багато, то одні з них недовантажені,  а інші - перевантажені. Це по-перше. По-друге, не вдається забезпечити пропорційність представництва депутатів  у цих  комісіях,  і  їхні  рішення  дуже  часто  нічого  не важать у сесійному залі.

 

     Новації, які є в цьому законопроекті,  мають привести  тільки до одного - підвищити ефективність роботи Верховної Ради.  У цьому я переконаний.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Угаров. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ,  Запорізька область).  Игорь  Борисович!  У  меня  такой вопрос.  Сейчас у нас вопросами приватизации,  как это ни  удивительно,  занимаются  три комитета  - наш,  по вопросам экономической политики,  по вопросам базовых  отраслей,  по  вопросам  транспорта  и   связи,   комитет Даниленко;  даже больше,  чем три.  Каждый ведет свое направление. Это свидетельствует о том,  что процесс приватизации будет  дальше углубляться  и  развиваться.  Сфера  приватизации,  как показывает опыт,  - это колоссальнейший массив.  Он настолько велик,  что уже сейчас, как я сказал, пять комитетов этим занимаются.

 

     Поэтому... Естественно,   предложение   будет  вам  подано  в установленном порядке.  Сейчас скажу  лишь  о  том,  что  вопросы, например,  транспорта,  связи и так далее пересекаются с вопросами экономической политики.  Поэтому, наверное, целесообразнее было бы исходить не из принципа регионального или отраслевого развития,  а из принципа именно таких  вот  законодательных  массивов,  большая часть которых уже учтена в ваших предложениях. Как вы относитесь к этому вопросу?

 

     КОЛIУШКО I.Б. Дякую за запитання. Насамперед хочу сказати, що всі  питання  взаємозв'язані,  ніколи  не  буває такого,  що якесь питання  стосується  тільки  одного  комітету  чи  тільки   одного депутата.  Усі ми, депутати, повинні відслідковувати, скажемо так, інтереси своєї ідеології,  своєї партії,  своїх виборців у  всьому законодавчому  масиві,  який  ми  приймаємо.  Це без сумніву.  Але робота комітетів має бути  побудована  за  якоюсь  логікою.  I  ця логіка полягає в тому,  що кожен комітет повинен відслідковувати в законодавстві свою площину, відшліфовувати свою грань.

 

     Якщо взяти ваш приклад з приватизацією,  то різні є  питання. Законодавство  про  приватизацію  - це одне,  а рішення про список об'єктів, які підлягають чи не підлягають приватизації, - це інше. I, очевидно, різними можуть бути пріоритети комітетів.

 

     Звичайно, питаннями правового регулювання приватизації мав би займатися комітет з питань економічної  політики,  тоді  як...  Це може бути ваша пропозиція, що окремий комітет...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Iгоре Борисовичу, сідайте.

 

     Цьому комітетові  у  Верховній Раді наступного скликання буде чим займатися з питань реприватизації (Шум у залi).  Буде над  чим працювати. Так, я маю на увазі те, що і ви.

 

     Чи є  бажаючі  взяти  участь  в обговоренні?  Є.  Будь ласка, висвітіть список.

 

     Оскільки у нас сьогодні питання розглядаються  за  скороченою процедурою,  виступлять перших чотири депутати. Відводимо на це 12 хвилин.

 

     Депутат Лавринович. За ним - депутат Пронюк.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні колеги,  я просив би вас  підтримати цей законопроект у першому читанні, виходячи з кількох міркувань.

 

     Згадаймо травень  1994  року,  початок  нашої роботи.  Як нам бракувало тоді  відповідних  норм  закону  для  того,  щоб  почати нормально працювати,  як важко ми вирішували питання про кількість комітетів,  про їх назви!  Функціональні обов'язки їх і досі чітко не окреслено.  Ми і досі маємо підкомітети лише на папері, реально у нас,  у Верховній Раді України,  якщо бути чесними, підкомітетів немає.  Голови  підкомітетів  є,  але  насправді вони не виконують жодних функціональних обов'язків.

 

     Ми повинні подбати про те,  щоб чітко визначити функціональні обов'язки кожному комітетові і щоб потім ці обов'язки виконувалися ним.  Протягом трьох з половиною років ми були свідками  того,  як залежно  від  політичного навантаження того чи іншого питання воно могло розглядатися в різних комітетах,  які мають до  певної  міри перехресні  функціональні  обов'язки.  Я  міг  би назвати приклади стосовно розгляду правових або економічних проблем.

 

     Тому для  нас  надзвичайно  важливо,  щоб  другий   парламент незалежної  України,  який буде обрано,  почав працювати на основі чинного закону. Це зніме потребу в дискусіях, пошуку компромісів з приводу того,  як потрібно починати працювати комітетам і комісіям Верховної Ради України.

 

     Я не хочу сказати,  що те,  що пропонується  зараз  депутатом Коліушком, те, що схвалено Комітетом з питань правової політики, є вершиною досконалості.  Звичайно,  є можливості для  вдосконалення норм,  які  закладені  до  цього  проекту  закону.  Скажімо,  щодо функціональних  напрямів,  щодо  співвідношення   підкомітетів   і комітетів,  щодо тимчасових комісій,  які будуть створюватися. Але все це можна буде зробити лише в тому разі, якщо ми зараз приймемо результативне  рішення  щодо  підготовки  законопроекту до другого читання.

 

     Тому я прошу підтримати цей законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пронюк. За ним - депутат Осадчук.

 

     ПРОНЮК Є.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних    відносин    (Тисменицький    виборчий    округ, Івано-Франківська  область).  Українська  республіканська  партія, "Національний фронт",  Всеукраїнське товариство політичних в'язнів і  репресованих.  Шановні  колеги,  шановний головуючий!  Я одразу хотів би висловитися за те,  щоб ми цей проект закону  прийняли  в першому читанні. Разом з тим цей проект закону потребує ще великої роботи.  Добре,  що його підготували,  це справді полегшить роботу парламенту наступного скликання.  Але, повторюю, проект у багатьох моментах потребує серйозного доопрацювання.

 

     Я не буду говорити про такі дрібні речі, як, скажімо, про те, що у статті 2,  пункт 3, слова "суспільний інтерес" треба замінити словами  "державний   інтерес",   бо   це   стосується   конкретно парламенту, а не суспільства, де можуть виступати будь-які групи.

 

     Є дуже   суперечливою,  викликає  багато  роздумів  стаття  5 "Перелік  комітетів".  Я  хотів  би  провести  таку  аналогію.   В організації  Об'єднаних  Націй  є  постійні члени Ради Безпеки і є тимчасові. Ми не можемо, напевно, дозволити собі визначити наперед повний перелік комітетів для наших наступників, бо, справді, інший час може продиктувати необхідність створення інших комітетів. Тому я хотів би,  щоб у статті 5 було зазначено,  що такі-то комітети є постійними (зрозуміло,  що парламент не може  бути,  скажімо,  без бюджетного  комітету),  тобто  перелічити  їх.  Але треба обмежити загальну кількість комітетів,  щоб не було того,  що мало місце  у нас.  Ми  можемо,  наприклад,  зазначити,  що  загальна  кількість комітетів  не  повинна  перевищувати  15  чи  16.  А  новий  склад парламенту  визначатиме назву комітету і його призначення за своїм уподобанням,  орієнтуючись на ті проблеми, які будуть важливими на той час.

 

     Я пам'ятаю,  що ми,  група депутатів,  пропонували створити у нашому парламенті  Комітет  з  подолання  наслідків  колоніального становища України.  Ви не прийняли і цю пропозицію, і ми будемо ще багато років борсатися, поки подолаємо ті наслідки.

 

     Тепер стаття 16.  Я вважаю,  що частину другу треба опустити, вона не потрібна.

 

     Є ще  такі  заперечення.  У статті 18 записано,  що обов'язок комітетів  -  "якісно"  готувати  законопроекти.  Але  ж   і   так зрозуміло,  що  всі  проекти мають готуватися кваліфіковано,  тому слово "якісно" просто не потрібне.

 

     Я хотів би звернути увагу ще на таке.  У законопроекті зовсім обійдено     питання    матеріально-технічного,    організаційного забезпечення роботи комітетів. Однак і комітети, і члени комітетів повинні  мати належні умови для своєї праці.  Я хотів би,  щоб цей момент було обов'язково відображено.

 

     Інші зауваження я передам, бо, на жаль, час уже вичерпано.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Депутат Осадчук. За ним - депутат Ярошинський.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  культури  та  духовності  (Тлумацький виборчий округ,    Івано-Франківська    область).    Шановний    Олександре Миколайовичу,   шановні   колеги   депутати!   Я   думаю,  що  цей законопроект    добре    підготовлений,     виважений,     науково обгрунтований,  він  потрібен  на новому етапі нашого українського парламентаризму.  Нині робота в комітетах (учорашніх комісіях), на мій погляд,  дуже часто скидається на роботу, як раніше казали, на громадських засадах. Ми три тижні сидимо тут, у залі, один тиждень

- в окрузі.  І дуже часто (я помітив це і за нашим комітетом, і за іншими) засідання комітетів відбуваються,  і досить-таки  важливі, під  час  великої  перерви  чи  навіть тієї,  що оголошується о 12 годині. Це несерйозно, все-таки наша головна робота - в комітетах. І ми знаємо з досвіду роботи над багатьма законопроектами: якщо їх у комітеті  відпрацьовано,  то  тут  немає  чого  засвічуватися  і показувати перед всією Україною, який ти розумний.

 

     Ще одне   питання   -  штати.  Мені  здається,  що  є  велика диспропорція у використанні державних службовців апарату Верховної Ради.  Вони  покликані  працювати на законопроектну,  законотворчу роботу.  Тим часом при комітетах  ми  маємо  по  кілька  державних службовців,  які  розриваються  поміж  сотнями  папок з численними документами. Водночас десятки і сотні службовців працюють у різних експертних і так далі відділах та інших підрозділах. Я розумію, що все це потрібно - експертні,  наукові підрозділи і так  далі,  але все-таки основні сили повинні бути зосереджені в комітетах.

 

     І ще одне, можливо, у цьому законі треба передбачити. Не може нормально працювати комітет,  якщо він знаходиться за півгодини чи за  15  хвилин  їзди  автобусом від головного приміщення Верховної Ради України.  Мені,  скажімо,  доводиться їхати сюди аж із  площі Лесі Українки.

 

     Далі. Мені  здається  у  принципі  правильним,  що  кількість комітетів згідно із  законопроектом  скорочується.  Проте  є  такі галузі,  які  не можна зводити докупи.  Начебто звучить нормально: комітет з питань науки,  освіти,  культури та спорту.  Але ж у нас величезна система освіти - загальної,  вищої, перепідготовки і так далі.  Спорт, молодь - це також величезна сфера. Культура - також. Тож треба ще подумати, чи зможе нормально працювати такий комітет.

 

     Водночас я  цілком  згоден з тим,  що нам треба дуже серйозно займатись інтеграцією регіонів,  регіональною політикою, від цього дуже  багато  залежить.  Ми інтегруємося за межі України,  а треба інтегруватися  тут.  Тому  я  пропоную  подумати  про   об'єднання комітетів з питань державного будівництва та з питань регіональної політики, бо все це - державне будівництво.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ярошинський.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська область).  УРП,  "Національний фронт".  Шановні народні депутати! Дуже хотілося б долучитися до ваших оплесків і так само, як і ви,  просто,  спрощено підійти до внесеного  паном  Коліушком законопроекту.  Пан Коліушко пропонує взяти сьогоднішню схему,  не враховуючи тих змін,  які відбудуться завтра,  і перенести  її  на новий парламент: може, щось вийде.

 

     Але ми  не  можемо  жити  у  часі  теперішньому й одночасно в майбутньому.  Згідно  з  новим  Законом  про  вибори   сформується принциповоновий парламент - у ньому,  як і в усьому цивілізованому світі,  буде пануюча більшість і опозиційна меншість.  Тому було б помилкою  будувати  новий парламент за сьогоднішньою схемою,  коли утворюються стільки-то фракцій, які пропорційно отримують право на керівництво    комітетами.    У   такому   разі   буде   та   сама безвідповідальність, що й сьогодні.

 

     Скажімо, тепер  у  нас  три  економічних  комітети   очолюють представники  різних  політичних  сил,  які  по-різному визначають соціально-економічні параметри розвитку  України.  Ми  не  повинні продовжувати таку практику,  ми повинні виходити з того, що завтра буде нова реальність, яку принесуть вибори Верховної Ради. У новій Верховній  Раді  парламентська  більшість матиме і більшість голів комітетів,   всередині   самих   комітетів   будуть    пропорційно відображені   парламентські  більшість  і  меншість.  На  жаль,  у законопроекті, який ми розглядаємо, цього не передбачено.

 

     І все ж я оцінюю  цей  законопроект  позитивно,  бо  в  ньому розроблено  понятійну систему і він може стати в новому парламенті основою для розробки і прийняття закону  про  комітети  і  комісії Верховної  Ради України.  Звичайно,  нова Верховна Рада підійде до цього питання концептуально по-новому,  бо вона буде зовсім іншою, але, повторюю, і цей проект стане їй у пригоді.

 

     Приймати в   першому   читанні  цей  законопроект,  я  твердо переконаний, не потрібно. Нова Верховна Рада концептуально відкине документ,  який розробив депутат Коліушко,  оскільки він виходив з наших сьогоднішніх реалій.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голови комітетів з  місця,  будь  ласка.  Вносьте пропозиції.

 

     Депутати Яковенко, Омельченко.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.   Фракция  коммунистов.  Уважаемые  коллеги!  Я внимательно слушаю,  и,  понимаете, картина складывается страшная: народ   голодает,   молодежь   не   получает  стипендию,  бастуем, производство не работает, а мы с вами теряем даром время, не зная, о чем вообще говорить.

 

     Жизнь не  стоит на месте.  Я прекрасно понимаю,  что нынешний об ем нашей работы в Верховном Совете  определен  той  программой, которую  нам нарисовал Президент,  которую предложил Международный валютный фонд.  В результате мы получили не  то,  что  нужно  было получить: экономику развалили, единую стройную систему не создали, молодежь  загнали  практически  в  подполье,   оставили   стариков голодными  и  так  далее.  Отсюда  то структурирование и тот об ем работы, который лег на комитеты.

 

     Мы могли бы за то время,  которое тратим на обсуждение  этого вопроса,    рассмотреть    законопроекты,   подготовленные   нашим комитетом.  Меня,  конечно,  удивляет,  что вот так,  очень легко, разбрасывают и об единяют один,  второй,  третий комитеты. Это еще раз говорит о том, что люди, готовившие законопроект (я не хочу ни в коей мере их обидеть), просто не представляют реальной ситуации, которая сложилась в той или иной сфере. Например, в том же спорте, в том же туризме, молодежной среде и так далее.

 

     И самое главное,  как правильно сказал выступивший коллега, у парламента следующего созыва (это буквально в мартеапреле), у тех, кто  победит,  изменится концептуальный подход,  так как изменится ситуация.  Поэтому я считаю, что это преждевременный документ, что мы   простонапросто   теряем   время.   Нужно   более   актуальные законопроекты рассматривать,  а этот просто  отложить  в  сторону, пусть его рассматривает парламент следующего созыва.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Гадаю,  ви  пам'ятаєте,  як  ми  з вами прийшли на перше,  організаційне  засідання  і  нам  запропонували сформувати  постійні  комісії.  Так  буде і з депутатами Верховної Ради наступного скликання.  Тому  було  б  добре,  якби  ми  нашим наступникам  підготували  відповідний  документ.  Вважаю,  що  цей законопроект треба розглянути і  прийняти.  Якщо  ми  не  приймемо його, скажімо, до кінця... Ну, треба над цим ще подумати.

 

     Депутат Омельченко. За ним - депутат Павловський.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань  боротьби   з   організованою   злочинністю   і   корупцією (Кременчуцький-Крюківський  виборчий  округ,  Полтавська область). Шановні народні  депутати,  шановний  Олександре  Миколайовичу!  У законопроекті, який ми сьогодні розглядаємо, передбачено об'єднати два нинішніх комітети - з питань законності  і  правопорядку  і  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

 

     Враховуючи ситуацію,  в якій опинилась наша держава,  позицію Верховної Ради, яка зводиться до того, що організована злочинність і  корупція  реально  загрожують  національній  безпеці  України і конституційному ладу,  а також те, що українська делегація на чолі з  Олександром Олександровичем Морозом і двома головами профільних правових комітетів взяла участь  у  зустрічі  представників  країн Центральноєвропейської   ініціативи  24-25  жовтня  цього  року  в Трієсті  (Італія),  на  якій  головами  парламентів  Європи   було рекомендовано національним парламентам країн, що входять до складу Центральноєвропейської ініціативи,  створити  відповідні  комітети (такі, як наш), я просив би вас зберегти, залишити наш комітет.

 

     Ще одне.   Повноваження   Комітету   з   питань   боротьби  з організованою  злочинністю  і  корупцією  Верховної  Ради  України визначено   двома  законами  -  про  організаційно-правові  основи боротьби з організованою злочинністю і про боротьбу з корупцією... Я завершую, Олександре Миколайовичу.

 

     Ще раз  прошу  вас,  шановні колеги,  залишити,  зберегти наш комітет, який дає можливість реально контролювати виконавчу владу, виконання нею вимог законодавства з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю.

 

     Пропоную прийняти законопроект у першому читанні.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Депутати Павловський, Яценко.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з питань  ядерної  політики та ядерної безпеки (Центральний виборчий округ,  Хмельницька  область).  Дякую,  Олександре   Миколайовичу, шановні  колеги!  Я  хотів  би  привернути  вашу  увагу  до деяких логічних помилок,  яких  припустився  доповідач,  викладаючи  свої аргументи.

 

     Він посилався на країни із стабільною економікою,  чого у нас немає.  Нестабільність притаманна  всьому  нашому  суспільству,  і ситуація змінюється навіть непрогнозовано.

 

     Тому, виходячи  з  наших  обставин,  ми можемо в цьому законі залишити тільки ті положення, які стосуються функціонування окремо взятого  абстрактного  комітету,  і  не  включати  до нього ніяких положень стосовно кількості і структури комітетів.

 

     А для того щоб проблеми,  які ми не розв'язали, як кажуть, не загинули,  я  пропоную  нинішнім комітетам написати звіти,  в яких висвітлити ті питання,  які, на їх думку, потрібно було б вирішити новій Верховній Раді.

 

     Максимум, що  ми  можемо  зробити  сьогодні,  -  це направити законопроект  на  доопрацювання  з  урахуванням   зауважень,   які сьогодні були висловлені.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Депутати Яценко, Носов. І завершуємо.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської   катастрофи   (Коростенський    виборчий    округ, Житомирська  область).  Дякую.  Шановний  Олександре Миколайовичу, шановні колеги! Я хотів би зробити кілька зауважень.

 

     Перше. Щодо твердження Ігоря Борисовича, ніби є така нагальна потреба. Я думаю, що такої нагальної потреби немає. Хочу нагадати, що ми не так давно,  буквально три  тижні  тому,  проголосували  в першому читанні проект нового Регламенту Верховної Ради України, в якому є і перелік комітетів,  і абсолютно чіткі норми щодо  роботи комітетів.

 

     Друге. Твердження   про   те,   що   нам   потрібно  мати  15 комітетів...  А чому,  власне кажучи,  15,  чому не три,  не  один комітет?

 

     У складі  Верховної  Ради  - 450 народних депутатів.  Якщо ми візьмемо принцип:  у комітеті - одна десята складу Верховної  Ради України,  тобто  45 народних депутатів,  то це буде не комітет,  а міні-сесія.  45 помножте на  3  (це  якщо  кожен  виступить  по  3 хвилини)  -  вийде декілька годин роботи.  Де ви візьмете декілька годин на одне питання,  якщо комітет розглядає на одному засіданні

5-6 питань? Це глухий кут, безвихідь.

 

     І, до   речі,   Олександре  Миколайовичу  і  шановні  колеги, почитайте основи науки управління.  Керована одиниця - це якщо там 15,  максимум  20  людей.  А  якщо  там  45,  то це вже некерована одиниця.  І до чого це  призведе?  До  того,  що  заженемо  роботу комітету в глухий кут.  Це принципові вади законопроекту.  Тому не можна приймати його в першому читанні.

 

     Щодо функцій   і   завантаження   комітету.   Давати   оцінку завантаження  комітету  лише  за  кількістю пропущених через нього законопроектів,  які  запропонував  уряд  або  ще  хтось,   -   це щонайменше   дилетантський   погляд  на  речі.  Треба  враховувати загальний обсяг роботи,  виконаний тим чи іншим  комітетом,  після цього можна робити висновок.

 

     Відносно чорнобильського  комітету  і  спроб  у  черговий раз розділити  чорнобильську  проблематику   на   соціальний   захист, "Укриття",   зони  і  таке  інше.  Не  вийшло  з  цього  нічого  у попередників, і сьогодні нічого не вийде. Чорнобильська проблема - цілісна проблема. Про неї записано в Конституції України (є окрема стаття),  і вона повинна бути розв'язана. Навіть уряд пішов на те, щоб  утримувати міністерство з питань Чорнобильської катастрофи та надзвичайних ситуацій.

 

     Я міг би перелічити ще цілий  ряд  суттєвих  вад  зазначеного законопроекту.  Однак  скажу  лише,  що я погоджуюся з пропозицією депутата Павловського,  що як  чорновий  варіант,  як  основу  для роботи наступного складу Верховної Ради проект можна прийняти,  не вдаючись до переліку комітетів і так далі.  І  проект  Закону  про Регламент,  до речі,  ми в першому читанні прийняли.  Отже, ніякої потреби в прийнятті цього закону немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Депутат Носов (Шум у залі).

 

     НОСОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Шановні депутати!  Я хочу звернути вашу увагу на таке. У багатьох державах просто  немає  окремого  закону  про комітети,  усе розписується в Регламенті.  Але в нашій попередній Конституції  передбачалося,  і Верховна Рада минулого скликання постановила,  що має бути окремий закон  про  комісії.  Тому  була  така  домовленість:   діяльність Верховної  Ради регулюється Регламентом,  а діяльність комітетів - законом про комітети.

 

     Ця домовленість відображена і  в  нинішній  Конституції.  Там написано  (стаття  82,  частина п'ята):  "Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України  та  Законом  про Регламент Верховної Ради України".  Тобто положення щодо утворення комітетів мають бути в Регламенті. І в проекті Регламенту ми тепер це виписали.

 

     Далі. Стаття 89, частина шоста: "Організація і  порядок  діяльності   комітетів   Верховної   Ради України,  її  тимчасових  спеціальних і тимчасових слідчих комісій встановлюються законом". Окремим законом.

 

     Тому пропоную не вписувати в цей закон функції Верховної Ради щодо створення комітетів (це ми виписали в проекті Регламенту),  а виписати положення про  організацію  і  порядок  діяльності  самих комітетів  і  їх  предметну  компетенцію.  Ось проблемне питання - розписати предметну  компетенцію.  Воно,  на  жаль,  до  кінця  не вирішується, норми частково перетягуються з Регламенту.

 

     Цей закон  треба  приймати,  це  відповідає Конституції,  але вилучити положення щодо утворення Верховною Радою комітетів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Таким чином,  є дві пропозиції:  перша  - прийняти проект закону в першому питанні й друга - відправити його на доопрацювання з урахуванням  зауважень  і  пропозицій  народних депутатів. Ставлю на голосування проект закону в першому читанні.

 

     Сядьте, будь  ласка,  не  заважайте  вести  засідання  (Шум у залі). Вимкніть мікрофон.

 

     "За" - 117.

 

     Ще раз голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 132.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про повернення законопроекту на доопрацювання для підготовки до повторного першого читання.

 

     "За" - 168.

 

     Шановні колеги!  Я прошу підтримати цю пропозицію.  Голосуємо ще раз. Будь ласка.

 

     "За" - 213.

 

     Ще раз ставлю на голосування  цю  пропозицію  (Шум  у  залі). Повернути на доопрацювання і внесення на повторне перше читання.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     ------------

 

     Шановні колеги!  Я  розумію,  що  люди стоять на вулиці,  там холодно.  Я розумію,  яку акцію проводять.  Але ж не можна зривати засідання.

 

     Будь ласка, депутате Рябець.

 

     РЯБЕЦЬ М.М.,  голова  Центральної виборчої комісії по виборах народних   депутатів   України   (Свалявський   виборчий    округ, Закарпатська область).  Шановні колеги народні депутати!  Сьогодні ви розглядали  зауваження  Президента  до  Закону  про  Центральну виборчу  комісію.  Я  щиро  вдячний  усім народним депутатам,  які підтримали переважну більшість зауважень Президента.

 

     Але не прийнято рішення щодо двох  зауважень  Президента,  що стосуються  права  Центральної виборчої комісії зняти з реєстрації список партій  та  їх  виборчих  блоків  або  вилучити  зі  списку окремого  кандидата в народні депутати від політичної партії та її виборчого блоку,  який  під  час  передвиборної  кампанії  порушує закон.

 

     Шановні друзі!  Хочу  повідомити  вам,  що  ЦВК зверталася до Президента з проханням внести таке зауваження на розгляд Верховної Ради, оскільки ми не є суб'єктом права законодавчої ініціативи.

 

     Ми виходили з того, що в Законі про вибори народних депутатів є кілька декларативних норм про те,  що за  порушення  закону,  за підкуп    виборців    під    час    виборчої    кампанії,   настає відповідальність,  визначена законом.  Але  в  жодному  законі  не передбачено ніякої відповідальності за ці порушення. Скажіть, будь ласка,  в яких умовах працюватиме ЦВК?  Я  щодня  розглядаю  сотні звернень,  і  ми  нічого  не  можемо зробити,  оскільки законом не передбачено  ніякої  відповідальності   за   порушення   виборчого законодавства.

 

     Ми не   претендуємо  на  те,  щоб  самостійно  вирішувати  це питання,  лише якщо факт  порушення  буде  встановлено  судом.  Це цивілізований порядок.  Які питання можуть виникати?  Нас ніхто не зрозуміє.

 

     Закон про Центральну виборчу комісію найближчим часом повинен бути опублікований.  Зрозумійте мене правильно як колегу народного депутата.  Сьогодні   Центральна   виборча   комісія   працює   на громадських   засадах.   Умови  оплати  праці  членів  Центральної виборчої комісії не визначені,  через те ми  не  можемо  формувати апарат.

 

     Шановні друзі!   Ми   -   поза   політикою.  Ми  працюємо  на громадських засадах уже більше місяця,  терпеливо чекаємо  закону. Крім того, ви не можете передбачити в бюджеті на 1998 рік кошти на утримання Центральної виборчої комісії, бо немає закону.

 

     Шановний Олександре   Миколайовичу,   я   дуже   прошу    вас повернутися до розгляду двох зауважень Президента.  До речі,  щодо першого зауваження.  Шановні колеги!  Давайте відкинемо  політичні уподобання. 13 членів Центральної виборчої комісії вже призначено, не призначено двох.  Невже від  того,  чи  будуть  ці  кандидатури погоджені з депутатськими групами і фракціями,  чи ні,  залежатиме робота Центральної виборчої комісії?

 

     Я вас прошу зрозуміти,  що ми не можемо так далі працювати  й організовувати підготовку до виборів.  Якщо найближчим часом Закон про Центральну виборчу комісію  не  буде  оприлюднено,  ми  будемо змушені зупинити свою роботу. Хто відповідатиме за це, я не знаю.

 

     Олександре Миколайовичу,   дуже  прошу  ще  раз  сьогодні,  у крайньому разі завтра вранці,  повернутися до  розгляду  цих  двох зауважень  Президента  й дати змогу Центральній виборчій комісії в цих складних умовах працювати.  Я вас благаю, я поза політикою. За мною люди.  Вибори народних депутатів - це справа державна,  це не справа Центральної виборчої комісії (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте,  будь  ласка.   Шановні   колеги,   одну хвилинку,  не  треба  шуміти.  Йдеться  про переголосування першої поправки Президента.  Вона в нас  набрала  понад  200  голосів.  І комітет просив,  і я просив проголосувати за неї. Ми її голосували тричі.  Будь ласка,  давайте проголосуємо ще раз і потім  приймемо цей закон.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Я  знаю  суть  цього  питання  і хочу сказати з цього приводу таке.  Ми обираємо Центральну виборчу комісію на  тривалий період  -  на  шість  років.  На той час буде новий Президент.  Ця комісія вже працює й буде працювати,  так що це ніяк  не  завадить справі.  Давайте  підтримаємо  цю  пропозицію  і на тому поставимо крапку. Я маю на увазі тільки першу поправку.

 

     Ставлю на голосування ще раз. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     А тепер ще раз ставлю на голосування закон у  цілому  з  цією поправкою. Будь ласка.

 

     "За" - 265.

 

     Наступну поправку  не  можна голосувати через те,  що то буде політична розправа над тими,  хто не подобається (Шум у залі).  Та ви  вже виступали,  я навіть по телевізору бачив.  Спокійно,  будь ласка.

 

     ----------

 

     Шановні депутати!  Щойно відбулася нарада керівників фракцій, де розглядалося питання про зміни до Закону про вибори.  Більшістю присутніх  підтримано  таку  схему:  завтра  вранці  ми  відведемо півгодини  до  початку  розгляду  бюджету  і врахуємо ці поправки. Тобто буде максимально враховано те,  що пропонує група депутатів, котрі звернулися до Конституційного Суду, а залишиться в прийнятій редакції обов'язкове звільнення з попереднього місця  роботи  тих, хто   повинен   звільнитися,   крім   тих,  хто,  як  зазначено  в Конституції,  не підлягає звільненню.  Маються на увазі  передусім депутати.

 

     І не  вноситься  пропозиція  про  обрахунок голосів тих,  хто голосує проти всіх  кандидатів  по  мажоритарних  округах  або  не підтримує  всі партії в загальнореспубліканському окрузі.  Це лише додаткова робота для виборчих комісій,  але на результати  виборів це   не  впливає.  А  якщо  це  оскаржується  групою  депутатів  у Конституційному Суді,  то він має,  так  би  мовити,  предмет  для аналізу і зробить свої висновки.

 

     Решту важливих,  принципових моментів практично враховано. Це не дає змогу внести цей проект від імені представників  фракцій  і зранку  за  скороченою процедурою визначитися остаточно та зробити чинним цей документ.  Я просив би підтримати цю схему, щоб не було тут ніяких дискусій.

 

     При обговоренні   цього   питання   буде   надано  можливість виступити депутату Носову  як  автору  багатьох  пропозицій.  Була домовленість    розглянути    за    скороченою   процедурою,   але виступатимуть і ті,  хто за,  і ті,  хто проти. Може, навіть нехай тих,  хто проти,  буде більше, а один за. Це суттєвого значення не має.

 

     Депутати Стешенко,  Гетьман,  Носов  обов'язково   виступлять завтра. Добре? І потім будемо голосувати. Немає заперечень? Немає.

 

     Будь ласка, Михайле Михайловичу. Що ви ще хочете сказати?

 

     Засідання сьогодні ще не закінчене. Спокійно!

 

     РЯБЕЦЬ М.М.   Шановний   Олександре  Олександровичу!  Шановні колеги народні депутати! Я ще раз привертаю вашу увагу до того, що Закон   про   вибори  народних  депутатів  не  визначає  механізму відповідальності за порушення виборчого закону,  а це унеможливлює прийняття   будьяких  рішень,  пов'язаних  із  розглядом  звернень громадян, політичних партій, виборчих блоків партій щодо порушення учасниками виборчого процесу Закону про вибори народних депутатів.

 

     У зв'язку   з   цим   я   прошу,  Олександре  Олександровичу, проголосувати пропозицію,  яку  вніс  Президент.  Її  сформулювала Центральна  виборча  комісія.  Ми  не  хочемо  самостійно приймати рішення.  Ми просимо,  щоб це було на підставі рішення суду, тобто лише в тому випадку, якщо це порушення буде встановлено в судовому порядку.  Це буде підставою  для  прийняття  Центральною  виборчою комісією рішення щодо виключення кандидата зі списків кандидатів у депутати від політичної партії, виборчого блоку.

 

     Я вас благаю. Інакше ми паралізовані в роботі.

 

     ГОЛОВА. Михайле  Михайловичу,  ви  стурбовані,  і   правильно стурбовані.  Я  знаю  безліч  прикладів (і багато хто знає),  коли списки збиралися неправедним шляхом.  Але  судовий  розгляд  цього питання  потребує  стільки  часу,  що  до  початку виборів суду не вдасться зробити ніяких висновків.

 

     Ми маємо приклади,  зокрема по Києву, коли розгляд у судовому порядку  питання щодо тієї чи іншої колізії спеціально дотягується доти,  доки не відбудуться вибори.  А тоді все -  рішення  втрачає будьякий сенс.

 

     Тому ми  не  можемо  приймати  норму,  яка  практично не буде реалізована.  Нам слід було  б  продумати  механізми  застереження неправильного збору підписів тощо.  Це не було продумано.  Власне, усі ми,  так би мовити,  тільки набуваємо досвіду. Або передбачити збір,  скажімо,  500  тисяч підписів.  А то я знаю випадки в моєму окрузі (зараз тут  уже  немає  представників  тієї  партії),  коли людина  приходить  у  село (районна адміністрація дала команду йти назустріч),  бере в колгоспі трудові книжки, складає список, ні до кого не звертається,  їде додому, розписується за всіх. Якщо кожен із цих 40 чоловік,  прізвища яких занесено в  той  листок,  напише заяву,  що він не підписував,  тоді цей листок вилучається,  бо не будуть же вдруге збирати там підписи за ту ж партію.

 

     Зрештою, це нічого не означає.  Бо я  знаю,  що  можу  знайти зараз  три  тисячі підписних листів цієї партії і зберу три тисячі заяв про те,  що це не годиться.  Але  це  не  означає,  що  треба множити ще на 40.  От у чому проблема.  Я вважаю, що це буде сліпа норма,  вона не діятиме. Тому давайте не ламати голову ні собі, ні суду,  ні Центральній виборчій комісії.  А виборча комісія діятиме за законом.

 

     А ні,  то давайте проголосуємо за пункт 30 за умови,  що  він буде  введений у дію з 1 червня 1998 року.  Так?  Тоді і Президент буде задоволений.

 

     Але в нас суд такий,  що може визначити,  що все  одно  треба вилучати, хоч і після того...

 

     То давайте  проголосуємо  пункт 30 з умовою,  що в перехідних положеннях буде записано: вводиться в дію з 1 січня 1999 року. Ні? Тоді не треба робити. Все. Проголосовано. Спасибі.

 

     Депутат Носов. З процедури.

 

     НОСОВ В.В. Ще 15 жовтня Верховна Рада доручила комісії подати пропозиції, оформлені депутатами, на перше читання. Давайте завтра приймемо їх у першому читанні. Це не постатейно. Це ще не зміни до чинного закону. Усі пропозиції, які ви вносите, будуть включені до порівняльної  таблиці  під  час  підготовки до другого читання,  і через тиждень ми постатейно проголосуємо їх. Тобто дотримаємо всіх процедур.   Не  треба  одне  вилучати,  а  інше  вставляти.  Потім проголосуємо в цілому.  Що пройде - те пройде,  що ні - то ні. Суд потім розсудить.

 

     ГОЛОВА. Усе правильно.  Та тільки 57 сторінок дрібним шрифтом поправок до закону означає,  що треба тиждень сидіти над  ними,  а часу немає. І ми нічого не приймемо.

 

     Пропоную дати  доручення  керівникам груп і фракцій внести на завтра проект змін до цього закону.  Оформити це як постанову, щоб не було претензій,  мовляв,  порушується процедура.  Тоді все буде юридично точно. Немає заперечень?

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 192.

 

     Не зрозуміли?  Це  доручення  представникам  груп  і  фракцій внести  на  завтра на розгляд Верховної Ради проект змін до закону про вибори за процедурою,  котру я тільки що запропонував.  Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 197.

 

     Ставлю на   голосування  пропозицію  депутата  Носова  -  про розгляд у першому і другому читаннях.

 

     "За" - 147.

 

     Вона набрала менше голосів, тому ще раз ставлю на голосування першу пропозицію. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 182.

 

     -----------

 

     Розглядається проект  Закону  України  про захист економічної конкуренції.  Доповідає  Завада   Олександр   Леонідович,   голова Антимонопольного комітету. Співдоповідь робитиме Кужель Олександра Володимирівна, але просив би дуже коротко.

 

     ЗАВАДА О.Л.,  голова   Антимонопольного   комітету   України. Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати!  На ваш розгляд подається проект Закону України про захист економічної конкуренції, розроблений Антимонопольним комітетом у співавторстві з  міністерствами,  відомствами,   іншими   державними   органами, експертами,  фахівцями  всіх  трьох  гілок  влади,  представниками наукових кіл громадськості.

 

     Проект закону грунтується на статті 42  Конституції  України, якою   встановлено:   "Держава  забезпечує  захист  конкуренції  в підприємницькій   діяльності.    Не    допускаються    зловживання монопольним    становищем   на   ринку,   неправомірне   обмеження конкуренції  та  недобросовісна  конкуренція".  Саме   закріплення зазначених  принципів у Конституції вимагає врегулювання відносин, що виникають у процесі конкуренції, на якісно новому рівні.

 

     Свобода підприємницької  діяльності,  право  кожного  на  яку закріплено в цій же статті 42, як і будь-яка свобода, не може бути абсолютною.  Щоб  ця  свобода  давала  вигоду  не  тільки   самому підприємцю,  а  й  споживачам,  усьому суспільству,  вона має бути ефективно  обмежена  конкурентним  механізмом.  Іншого,   кращого, механізму людство не винайшло.

 

     Закони, якими  регулюються конкурентні відносини,  прийняті в 66 країнах світу,  у всіх  без  винятку  розвинутих  країнах.  Під егідою  ООН  створено  спеціальний  орган  -  Конференцію з питань обмежувальної ділової практики, який напрацьовує механізм боротьби з монополізацією світової торгівлі. Це ж питання стоїть на порядку денному роботи Світової організації торгівлі.

 

     Таким чином,  наявність ефективного сучасного законодавства в цій  сфері  є  однією  з  головних  ознак цивілізованості країни й одночасно дає змогу надійно захищати національні інтереси України. Тобто питання,  яке сьогодні розглядається, має не тільки правовий та економічний,  а й політичний  підтекст.  Проте  це  не  питання вибору напряму руху (цей вибір зроблено з прийняттям Конституції), це швидше питання про те, яким буде суспільний виграш.

 

     Безперечно, проект  закону  виник  не  на  порожньому  місці. Чинний   Закон   України   про   обмеження  монополізму  разом  із положеннями інших нормативних актів - це досить ефективна  система антимонопольного   законодавства.   Ця  система  дістала  визнання міжнародних експертів у галузі  конкурентного  права  як  найкраща серед  більш  як 40 країн,  що прийняли відповідні закони впродовж останніх десятиріч.

 

     Та якщо й погоджуватися з такою оцінкою,  то лише прив'язавши її  до  нинішньої ситуації.  Можна сміливо стверджувати,  що через кілька років через  швидкі  зміни,  що  відбуваються  в  економіці України,  у  сфері права в нашій державі,  можуть проявитися певні негативні явища,  пов'язані з невидимими поки що  недосконалостями нинішнього  антимонопольного  законодавства.  Гадаю,  ні в кого не викличуть  заперечень  зусилля  Антимонопольного  комітету,  уряду попередити   настання   цих  негативних  явищ  шляхом  ініціювання прийняття Закону України про захист економічної конкуренції.

 

     Тепер дозвольте    спинитися    на    деяких     принципових, найголовніших моментах.

 

     Перше. У проекті закону значно посилені й розширені норми, що зроблять цей закон справді законом  прямої  дії.  І  за  кількістю статей - 57 проти 19,  я вже не кажу про кількість сторінок,  і за рівнем деталізації, зокрема шляхом запровадження процедурних норм, цей проект вигідно відрізняється від свого попередника.

 

     Окремо хотів  би наголосити на тому,  що проектом передбачені критерії,  які  повинні  лягти  в  основу   найважливіших   рішень комітету,   тобто  ми  свідомо  йдемо  на  регламентацію  не  лише діяльності підприємців, а й власної діяльності також.

 

     Друге. Поряд із посиленням прямої дії комітету  запропоновано зберегти  принцип  гнучкості.  Саме  такої  гнучкості  не вистачає нинішньому законодавству.  На практиці це загрожує  схематизмом  у його  застосуванні.  Отже,  для  того  щоб  закон  не тільки сліпо виконувався,  а в кожному конкретному випадку  від  нього  був  би виграш для суспільства, і слугує принцип гнучкості.

 

     Прикладів застосування цього принципу багато.  За браком часу я назву лише  один.  Ідеться  про  нечіткі  терміни,  поняття.  Їх наявність  у  проекті  викликала чи не найбільше запитань на етапі попереднього  розгляду  проекту  за   круглим   столом   під   час міжнародної конференції, на семінарі-нараді суддів та й просто під час дискусій.

 

     Дозвольте роз'яснити  позицію  комітету  на  прикладі  одного такого   терміну.   Ідеться  про  суттєве  обмеження  конкуренції. Внаслідок  проведення  демонополізації  виникла  досить   поширена тенденція   до   створення  асоціацій  підприємств.  Ці  асоціації покликані  насамперед  представляти  інтереси  певної   галузі   в державних органах,  забезпечувати обмін інформацією між учасниками про сучасні досягнення науки й техніки.

 

     Таким чином,   якщо   учасники   такої   асоціації    почнуть обмінюватися ціновою інформацією в режимі реального часу, особливо на ринках,  де діє  мало  підприємств,  цим  самим  буде  створено механізм  узгодження  цін і,  безумовно,  конкуренція буде суттєво обмежена.  Тобто навіть при обміні інформацією можливий ефект може бути як корисним,  так і шкідливим для економіки. І таких питань у практичній господарській діяльності надзвичайно багато.

 

     Крім того,  наявність  нечітких  термінів  у   законопроектах зумовлена також самим предметом регулювання,  оскільки конкуренція означає змагальність.

 

     Одночасно хотів би зауважити, що антимонопольне законодавство містить  усі необхідні застережні засоби,  щоб суб'єктивні рішення комітету не завдали збитків підприємствам.  Я ще раз  наголошу  на цьому: усі.

 

     З цього  питання  я  хотів  би  все-таки  сказати детальніше. По-перше,  комітет - це колегіальний орган,  який діє на  принципі гласності й законності. Усі наші рішення є мотивованими.

 

     По-друге, діяльність    комітету    жорстко    регламентована процедурою, і вже сьогодні регламентована.

 

     По-третє, комітет   не   може   напряму    завдати    збитків підприємству.  Він  може тільки зобов'язати його зробити певні дії самому,  зокрема щодо сплати штрафу.  Нагадаю,  безспірний порядок уже скасований.

 

     По-четверте, якщо  підприємець не погоджується сплатити штраф чи виконати будь-яке інше рішення  комітету,  він  звертається  до суду,  і суд може (і, як правило, робить це) призупинити виконання рішення комітету.  І нарешті,  якщо  при  цьому  все-таки  якихось збитків буде завдано, є судовий порядок їх стягнення.

 

     По-п'яте, комітет підзвітний Верховній Раді.

 

     Третій принцип,  покладений  в  основу  законопроекту,  -  це зниження тягаря регулювання,  уникнення непотрібної регламентації. Головне  -  закон  практично не впливає на роботу малих і середніх підприємств, за деякими винятками у відповідних статтях.

 

     Крім того,   у   випадках    незначних    порушень    законом передбачається  звільнення від застосування санкцій,  необхідності проводити формальну процедуру.  У цьому залі не треба  пояснювати, які  великі затрати пов'язані з формальною процедурою.  А коли для економіки результат нульовий,  то виходить,  що всі ці зусилля - і підприємства, і Антимонопольного комітету - були даремні.

 

     Тому це  та  новела,  яка вигідно відрізняє цей проект закону від попереднього.

 

     І, нарешті,  четвертий базовий принцип  полягає  в  тому,  що створення  ефективного  конкурентного  законодавства неможливе без внесення змін  принципового  характеру  до  інших  законів.  Тобто окремі  норми  цього  закону в разі їх прийняття запрацюють тільки після внесення таких змін.  Зроблено це свідомо, щоб отримати один закон,  який  комплексно  регулюватиме всі конкурентні відносини в державі, й уникнути тієї розпорошеності, що має місце сьогодні.

 

     Шановні народні  депутати!  Розробники  законопроекту  чудово розуміли,   що  багато  його  положень  викличуть,  м'яко  кажучи, неоднозначну реакцію.  Дійсність навіть перевершила очікуване. Але ми  свідомо  зробили  вибір  на  користь повноцінного комплексного дієвого закону замість фрагментарного та імітаційного.  Саме  тому головну увагу в доповіді я зосередив не на технічних деталях, а на концептуальних,  принципових моментах. Це ті моменти, без яких цей закон буде не тільки не потрібним, а й навіть шкідливим.

 

     Водночас ми готові дати пояснення, готові до дискусії, пошуку компромісів,  кращих варіантів.  У процесі доведення цього проекту закону до широкої громадськості напрацьовано пропозиції,  є вони і в комісії.  Усі ваші пропозиції ми не тільки  проаналізуємо,  а  й кожному  депутату,  який  вноситиме ці пропозиції,  кожній комісії дамо мотивовану відповідь.

 

     Прошу прийняти проект у першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання?  Запишіться.  Будь  ласка,  опублікуйте список.

 

     Депутат Пономаренко.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів

 

     (Смілянський виборчий  округ,  Черкаська  область).  Шановний доповідачу!  Застійні явища в економіці України,  наслідки яких ми спостерігаємо  й  сьогодні,   спричинилися   тим,   що   не   було конкуренції.   Але   в  нас  часто  здорова,  розумна  конкуренція підміняється вбивчою стихією.  І я можу  навести  дуже  характерні приклади.

 

     Те, що  в  нас діється з прийняттям металолому,  коли навколо великих промислових  підприємств  створено  десятки  пунктів,  які приймають кольоровий і чорний метал,  не розбираючись, звідки його беруть,  яке його  застосування.  Знімаються  кілометри  проводів, руйнуються   електромережі,   здається   оснастка.   Це   вже   не конкуренція, це - стихія, з якою треба боротися.

 

     Я думаю,  що,  приймаючи  закон,  ми  повинні  врахувати   ці моменти.   Якщо   вже   надавати  ліцензію,  то  тільки  тим,  хто розуміється на тому й відповідатиме перед  законом.  І  згідно  із законом таку ліцензію можна вилучити.

 

     Дякую за увагу.

 

     ЗАВАДА О.Л.  Дякую.  У  цьому проекті передбачено,  що іншими законами   можуть   встановлюватися   винятки   і   підприємницька діяльність регламентуватиметься для того,  щоб уникнути негативних явищ.

 

     Зокрема, я вважаю,  що повинні бути впроваджені такі  правила ліцензування збирання металобрухту, які б дали змогу уникнути всіх негативних явищ. Це реально.

 

     ГОЛОВА. Депутат Білоус.

 

     БІЛОУС В.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Полтавська область).  Шановний доповідачу!  Невже ви вірите в те (ви з  такою патетикою говорили про це в кінці своєї доповіді), що з прийняттям цього закону будуть усунуті всі недоліки?  Справа  ж  не  в  таких законах,  як ви говорите,  а в тому, що люди не виконують законів. Мій колега Пономаренко говорив про це. Ви враховуєте ситуацію, яка склалася в Україні, чи пропонуєте приймати закони, дивлячись на ті країни,   які   мають   двісті   чи   сімсот   років   демократії, парламентаризму?

 

     Дякую за відповідь.

 

     ЗАВАДА О.Л.  Саме цей проект і враховує реальну дійсність.  Я говорив у своєму виступі про загрозу схематизму.  Чинний закон був створений у період романтичного уявлення про ринок.  Насправді ж в умовах ринкової економіки держава несе велику відповідальність  за усунення  негативних  наслідків  у  тих  випадках,  коли  ринок не спрацьовує.

 

     Цей законопроект розроблений уже на основі  такої  концепції. Не на романтиці - що має бути вільний ринок, вільна стихія, - а на тому,  що має бути індивідуальний  підхід  до  ситуації  в  кожній галузі.   І   всі  ці  обставини  мають  враховуватися  не  тільки законодавчо,  а й у діяльності державних органів.  Цей  закон  дає змогу   в   кожній   конкретній  ситуації  приймати  рішення,  які сприятимуть розвиткові виробництва, а не тільки дотримуватися його букви - і все.

 

     ГОЛОВА. Олександре   Леонідовичу,  давайте  трохи  обережніше вживати слово "романтизм". Треба простіше говорити, що пропонували і приймали закон ті,  хто не знав, що це таке - ринок. Прийняли, а тепер бачать, що реальність жорстокіша. Треба робити як слід.

 

     ЗАВАДА О.Л. Я не політик, та з вашим коментарем погоджуюся.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шандрюк.

 

     ШАНДРЮК О.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД (Шевченківський виборчий округ,  Львівська  область).  Українська  республіканська  партія, Національний фронт.  Олександре Леонідовичу!  Я вважаю,  що закон, проект якого ми зараз розглядаємо,  є  одним  із  найважливіших  у системі ринкових законів.  Та на жаль,  ми розглядаємо його в 1997 році.  Наша партія принципово була проти будь-якої лібералізації в 1992, 1994 роках, бо ми вважали, що то або самогубство теоретиків, або свідомі дії тих, хто йшов на перерозподіл власності.

 

     Запитання до вас таке. Ви - фахівець. Як ви могли не помітити таких явищ у нашій економіці,  як "Республіка", "Славутич", "Єдині енергетичні системи"?  Кому як  не  вам,  голові  Антимонопольного комітету  і  знавцю  цієї  справи,  слід було бити на сполох у всі дзвони тут, у Верховній Раді?

 

     ЗАВАДА О.Л.  Я не тільки помічав ці  явища,  а  й  бив  у  ті дзвони,  які ви мені виписали в законодавстві.  Та досі це питання не врегульоване,  і дуже шкода,  що ті мої  дзвони  ви  не  можете почути.

 

     ГОЛОВА. Олександре Леонідовичу,  вибили вам ті дзвони, які ви пропонували чи ваші колеги? Так? Для точності.

 

     ЗАВАДА О.Л.  Ні,  не так,  Олександре Олександровичу. Ідеться про статус комітету, який сьогодні виписаний у законі.

 

     ГОЛОВА. А хто доповідав цей закон?

 

     ЗАВАДА О.Л.  Це було постанова Верховної Ради, яка приймалася фактично з голосу...

 

     ГОЛОВА. От бачите,  як раніше порушувався Регламент. З голосу приймали,  і  йому  тепер погано працювати.  Сідайте,  будь ласка. Спасибі.

 

     Олександро Володимирівно, прошу. Будь ласка, коротко.

 

     КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський  виборчий  округ,   Запорізька   область).   Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые народные депутаты! Председатель Антимонопольного комитета Александр Леонидович Завада  дал  полную информацию  об  этом законопроекте.  Мне хотелось бы сказать,  что этот проект уже  полгода  широко  рассматривается.  Проведены  три конференции,  круглый  стол,  проанализированы  выводы  украинской экспертизы,  есть  юридические  заключения  наших   и   зарубежных экспертов.    Закон    этот   сегодня   необходим,   он   позволит Антимонопольному комитету быстрее принимать правильные решения.

 

     Могу привести пример.  Укрвагонсервис и акционерное  общество КМЗ  заключили  договор  и  одномоментно повысили цену на поставку постельного  белья  для  поездов  ЮгоЗападной   железной   дороги. Рассматривая   этот   вопрос   в   Антимонопольном   комитете,  мы столкнулись с тем,  что  в  действующем  законе  нет  положения  о возможности  получения доказательств и документов в принудительном порядке.  І коли Антимонопольний комітет звертається до тих, проти кого порушена ця справа, вони ігнорують його звернення.

 

     Тому велике   прохання  від  Комітету  з  питань  економічної політики  та  управління  народним  господарством,  який  ретельно вивчав цей законопроект,  зважити на те,  що це великий за обсягом документ і треба буде дуже багато працювати над  його  підготовкою до другого читання, прийняти проект сьогодні в першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Олександро  Володимирівно,  як можна врахувати всі ті зауваження, що їх подав експертний відділ?

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Ми їх врахуємо при підготовці  законопроекту  до другого читання.

 

     До того ж,  Олександре Олександровичу,  я певна, що в другому читанні його розглядатиме Верховна Рада наступного  скликання,  бо це дуже великий закон і його ще треба доопрацювати.

 

     ГОЛОВА. Нема  заперечень?  Запитань теж нема.  Сідайте,  будь ласка, на місце.

 

     Хто хотів би висловитися? (Шум у залі).

 

     Богдане Харитоновичу,  ви вранці будете виступати,  який  вам сенс виступати ввечері?

 

     Депутат Павловський. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні члени уряду!  Шановні колеги! Я хочу привернути увагу до того, що, справді,  вільна конкуренція - це романтика, це ідея. У розвинутих країнах також недосконала конкуренція,  вільної конкуренції  немає ніде.  До того ж країни,  які нам нав'язують цю ідеологію, самі не дотримуються її принципів.  Об'єднання фірм "Дуглас" і "Боїнг", що сталося   останнім   часом,   засвідчило,   що  в  США  вже  немає конкуренції. Одна фірма зв'язку і таке інше.

 

     Тому на конкуренцію треба дивитися з урахуванням внутрішнього ринку  і  зовнішнього  ринку.  На внутрішньому ринку треба сприяти конкуренції, на зовнішньому - треба підтримувати свого виробника і діяти  проти  вільної  конкуренції.  А  в законопроекті немає ідеї захисту свого ринку від  вільної  конкуренції  з  боку  розвинутих країн, і це призведе до того, що ми повністю втратимо свій ринок.

 

     Більше того, тут усе-таки абстрактно виписано ці принципи, не розмежовуються  природні   монополії,   неприродні,   технологічно зв'язані  процеси  -  цього немає.  Отже,  цим законом ми не даємо змоги створити навіть  такі  об'єднання,  як  фінансово-промислові групи,  які повинні протистояти великим іноземним об'єднанням, щоб ми могли проникнути на їхні ринки.

 

     Процедурно тут виписано,  що,  як  і  де  робити,  а  ось  як визначити  ці  об'єкти,  як сприяти розвитку конкурентоспроможного виробництва у своїй державі, як його захистити - цього немає. Тому пропоную   дописати   спеціальний  розділ  про  сприяння  розвитку власного   виробництва   і   захист    свого    виробництва    від недобросовісної конкуренції з боку країн-експортерів,  тому що без цього ми будемо йти до знищення свого ринку.

 

     Скажу ще  таке.   Ми   зараз   захопилися   реструктуризацією підприємств  і  єдині технологічні комплекси,  великі підприємства ділимо на десять.  Навіть Джеффрі Сакс пише,  що  це  безглуздя  - дробити   великі   підприємства,   скажімо   авіаційні.  Наукоємна продукція не може виготовлятися на малих підприємствах,  її  можна виготовляти  тільки  на  великих  підприємствах.  І  треба  все це розуміти.

 

     У законопроекті цього розуміння технології  не  відчувається. Тому я думаю,  що його треба доопрацювати, звернувши увагу саме на те,  щоб він сприяв вирішенню  проблем,  які  стоять  перед  нашою державою.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Звертаюся до інших депутатів, записаних на виступ. Ви не заперечуєте проти прийняття закону  в  першому  читанні?  Можна голосувати проект постанови?  Бо якщо ми відішлемо законопроект на повторне перше читання,  це означатиме,  що  ми  його  знімаємо  з розгляду, і він буде розглядатися з початку наступної сесії.

 

     Я вважаю,   що   треба   прийняти  в  першому  читанні.  Нема заперечень? Олександре Володимирівно, підтримуєте? Підтримує.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  прийняти  законопроект  у першому читанні.

 

     "За" - 199.

 

     Депутат Мельник  не  встиг  проголосувати.  Ще  раз ставлю на голосування у першому читанні.

 

     "За" - 211.

 

     Депутат Завада. Будь ласка.

 

     ЗАВАДА О.Л.  Шановні народні депутати!  За браком  часу  я  у своєму   виступі  не  сказав  про  таке.  Якраз  цей  законопроект відрізняється від чинного закону тим, що в разі, коли є суспільний інтерес,  Антимонопольний  комітет  і Кабінет Міністрів (він також додатково підключається,  цього немає сьогодні) можуть дати  згоду на  створення  великих підприємств - саме в тому випадку,  коли це експортноспроможна галузь і таке інше.  Тобто всі ці  аспекти  тут враховані.   Я   готовий   з  вами  зустрітися,  і  ми  можемо  ще відредагувати.  Але цю концепцію  тут  закладено.  Однозначно.  Це перше.

 

     Друге. Захист    вітчизняного    виробника   від   зовнішньої конкуренції - це передусім митний тариф,  квоти, ліцензії, закони, які  приймаються  додатково  до  цього  закону.  Тобто  вони діють паралельно. Тобто цей закон ніяк не обмежуватиме дію...

 

     ГОЛОВА. Олександре   Леонідовичу,   тут   не    тільки    ваш законопроект  розглядається.  Зрозуміло  все.  Михайло Антонович з вами погоджується.

 

     Ще раз ставлю на голосування  цей  проект  закону  в  першому читанні. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     --------

 

     Шановні колеги!  Нам  треба  прийняти  кілька  ратифікаційних документів, щоб не переносити це на п'ятницю.

 

     На трибуну  запрошується  Віктор  Дмитрович  Гладуш.   Проект Закону  України про ратифікацію Угоди між урядом України та урядом Латвійської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій. Документ загального порядку. Можна без запитань?

 

     Ставлю на  голосування цей проект закону.  Підтримайте,  будь ласка.

 

     "За" - 248. Прийнято.

 

     -------------

 

     проект Закону України про ратифікацію  Конвенції  про  ядерну безпеку. На трибуну запрошується Смишляєв Олександр Євгенович.

 

     Депутат Павловський, голова комітету, підтримує цей документ. Немає заперечень?  Ставлю на голосування цей проект закону.  Прошу всіх підтримати.

 

     "За" - 265. Прийнято.

 

     -------------

 

     Проект Закону  України  про ратифікацію Угоди між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій у зв'язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.

 

     Це дуже  важливий  документ.  Обидва  наші профільні комітети просять підтримати його, бо якщо не прийняти, права України в ряді важливих питань будуть обмежені.

 

     Ставлю на голосування цей документ. Будь ласка.

 

     "За" - 262. Прийнято.

 

     ------------

 

     Проект Закону   України   про   ратифікацію   Конвенції   про відмивання,  пошук,  арешт  та  конфіскацію   доходів,   одержаних злочинним шляхом.

 

     Ця конвенція  підписана ще в 1990 році.  Уже давно треба було приєднатися до неї.

 

     Немає заперечень?

 

     Ставлю на голосування цей проект закону.

 

     "За" - 275. Прийнято.

 

     ------------

 

     Проект Закону  України  про  ратифікацію  Угоди  між   урядом України  і  урядом  Турецької Республіки про нафтопровідну систему "Джейхан Самсун".

 

     Угода надзвичайно вигідна для України.  Ставлю на голосування цей  документ  з  урахуванням застережень,  які висловив Олександр Кожушко. Прошу підтримати.

 

     "За" - 263. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     ------------

 

     Проект Закону України про ратифікацію Договору  між  Україною та Канадою про взаємодопомогу у кримінальних справах.

 

     Тут ніяких сумнівів не може бути. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 248. Прийнято.

 

     Проект Закону  України  про ратифікацію Угоди між Україною та Королівством Іспанії про соціальне забезпечення громадян.

 

     У нас особливі відносини з Іспанією з цього  приводу.  Багато колишніх громадян України,  які після 1937 року жили в нас,  тепер живуть в Іспанії.  Тому треба врегулювати ці питання. Аргументація тут достатня.

 

     Я ставлю на голосування проект закону про ратифікацію угоди.

 

     "За" - 262.

 

     ----------

 

     Ще два коротких питання.  Проект Постанови Верховної Ради про інформацію Кабінету Міністрів України про  стан  справ  у  системі охорони здоров'я (прийняття рішення).

 

     Голова комітету Коршинський пропонує в пункті 1 замість слова "незадовільною" написати "недостатньою",  оскільки  мова  йде  про міністерство.  Ставлю  на  голосування  проект  постанови  із  цим доповненням.

 

     "За" - 248. Прийнято.

 

     -----------

 

     Є Валентина  Петрівна  Семенюк?   Немає.   Тоді   не   будемо розглядати... (Шум у залі).

 

     Це дуже  важливий  проект  постанови  -  про  продовження дії пункту 6 Постанови Верховної Ради від  18  грудня  1990  року  про земельну  реформу.  Суть  така.  Операції  з  землею  здійснюються відповідно до чинного Земельного кодексу.  Якщо ми  не  продовжимо дію  пункту  6,  то  тоді,  так би мовити,  вступають у права інші документи,  щодо яких Верховній Раді ще треба визначитися. Комітет з питань агропромислового комплексу пропонує підтримати цей проект постанови. Немає заперечень?

 

     Ставлю його на голосування.

 

     "За" - 218.

 

     Депутат Даниленко. Будь ласка, з місця. Говоріть по суті.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального розвитку села (Миронівський виборчий  округ,  Київська область).  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні  народні депутати!  Справа ось у чому.  Відповідно до  постанови  Верховної Ради  було  визначено термін оформлення документів на приватизацію земельних ділянок до 1 січня 1998 року.  Люди не встигли.  Якщо ми не  продовжимо  цей  термін,  то повториться те,  що було в нас із сертифікатами.  Тому прошу вас підтримати проект, бо іншого виходу просто немає.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування ще раз.

 

     "За" - 265.

 

     ------------

 

     Ще один   документ,  я  випадково  пропустив.  Проект  Закону України про ратифікацію Меморандуму  про  створення  і  діяльність Японського центру в Україні.

 

     На трибуну   запрошується   Олександр   Юхимович   Бродський, заступник голови Національного агентства України  з  реконструкції та розвитку.

 

     БРОДСЬКИЙ О.Ю.,   заступник  голови  Національного  агентства України  з  реконструкції   та   розвитку.   Шановний   Олександре Олександровичу!   Шановні   народні   депутати!   Цей   меморандум підписаний з Японією у січні 1993 року відповідно  до  угоди,  яка була  укладена  державами,  утвореними  на терені колишнього СРСР. Угода передбачала надання  цим  державам  термінової  гуманітарної допомоги.    Тепер,    крім    того,   здійснюється   й   технічне співробітництво (в основному через організацію навчальних закладів у  країні-реципієнті  та в Японії) при посередництві у цих країнах японських центрів.  Хочу сказати, що на сьогодні такі центри діють у Росії (їх там уже сім) і в Киргизстані.

 

     Технічна допомога  Японії  полягає  в  проведенні  навчальних курсів у галузі фінансів та банківської справи,  цінних паперів та зовнішньоторгової   практики,   підготовки   бізнес-кадрів   тощо; короткострокових та місцевих  семінарів;  курсів  японської  мови; направлення фахівців різних галузей у Японію для навчання.

 

     Меморандум містить окремі положення, які передбачають надання пільг експертам та персоналу,  що прибувають в Україну з Японії та третіх  країн  для роботи за проектами технічної допомоги,  і його треба ратифікувати.

 

     ГОЛОВА. Олександре Юхимовичу, вибачте. Пояснювальна записка в депутатів є.  Можливо,  у когось є запитання? Депутате Єльяшкевич, ви сумнівалися? Ставте запитання. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Депутатская   группа   "Реформы",    партия "Громада".  В  меморандуме,  который  предлагается ратифицировать, устанавливаются льготы по налогообложению.  Я считаю,  что не дело Верховной Рады ратифицировать меморандумы.  Мы ратифицируем только соответствующие договоры с  обязательствами  обеих  сторон.  А  то получается, что мы даем льготы, а взамен ничего не получаем.

 

     Наш Комитет  по  вопросам  финансов и банковской деятельности подготовил свой проект постановления,  в который внес такой пункт: "Звільнення  від оподаткування товарів,  обладнання та послуг,  що постачаються  за  кошти  безвідплатної  допомоги   уряду   Японії, надаватимуться  у відповідності до пункту 2 статті ІІІ меморандуму для створення Японського центру в тій мірі,  як це  необхідно  для забезпечення  діяльності центру".  Это обусловлено тем,  что текст меморандума можно понимать двояко и эти льготы могут  идти  совсем на другие цели.

 

     БРОДСЬКИЙ О.Ю.  Коли  це  питання  розглядалося  на засіданні комітету, було прийнято рішення ратифікувати із цим застереженням.

 

     ГОЛОВА. Олександре Сергійовичу,  можна із вашим застереженням проголосувати?

 

     Ставлю на  голосування  проект  із  застереженням  Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Будь ласка.

 

     "За" - 208.

 

     Будь ласка,  ще раз голосуємо.  Антоне Антоновичу, голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 238. Примається.

 

     Дякую.

 

     БРОДСЬКИЙ О.Ю. Дякую.

 

     --------------

 

     ГОЛОВА. Є ще одне коротеньке питання.  Ми з вами створили дві тимчасові слідчі комісії.  Одна - по вивченню ситуації щодо  стану інформування  населення  на  телебаченні  і  радіо  про діяльність органів державної влади, а друга - по вивченню ситуації щодо стану грошово-кредитного  та фондового ринків України.  На початку тижня ми це проголосували.

 

     Фракції запропонували кандидатури до складу цих комісій.

 

     Перша комісія:  депутати   Аксененко,   Шевченко,   Дроботов, Горбатюк,  Жеребецький,  Оробець,  Селіфонтьєв, Кулаков, Болдирєв, Ткаченко, Степенко.

 

     Прошу проголосувати рішення про включення їх до  складу  цієї комісії. Підтримайте, будь ласка, це подання фракцій.

 

     "За" - 207.

 

     Ще раз ставлю на голосування.  Будь ласка, ще два голосування

- і закінчимо засідання.

 

     "За" - 244. Прийнято.

 

     А до  другої  комісії  -  щодо  стану  грошовокредитного   та фондового ринку, запропоновано включити таких депутатів: Кузнєцов, Альошин,  Семенюк,  Тітенко,  Германчук,   Єльяшкевич,   Худомака, Гетьман,   Степанов,   Іоффе   (Шум  у  залі).  Ну,  яка  різниця? Спеціалісти повинні бути. Добре, без Германчука.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Нагадую, шановні колеги,  що завтра голосування бюлетенями  о 9.30. До побачення.

 

     Дякую за роботу.