Стенограма пленарного засідання

17 грудня 1997

 

 

ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  1 7  г р у д н я  1 9 9 7 р о к у.

1 0 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго   ранку,   шановні   депутати,   представники Кабінету  міністрів,  журналісти,  гості  Верховної Ради,  шановні радіослухачі! Запрошую депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалося 322  народних  депутати.  Ранкове   засідання оголошується відкритим.

 

     Перед тим  як  перейти до розгляду питань порядку денного,  я просив би на 30 секунд вашої уваги,  щоб сказати про те, що вчора, коментуючи  роботу  Верховної  Ради,  у випусках вістей продовжили тему дискредитації Верховної Ради.  То справа фракцій дати  оцінку заяві,  зміст  якої  вчора  оприлюднив  Віктор Іванович Понеділко. Визначайтеся.

 

     Хочу також сказати,  що висновки,  які робляться  сьогодні  в засобах  масової  інформації  стосовно  непризначення Генерального прокурора,  є тенденційними.  До речі,  учора не  брали  участі  в голосуванні  щодо  кандидатури  Генерального прокурора в основному представники виконавчої влади, яких досить тут, у залі. Багатьох з них  учора  не було ,  значна частина не реєструвалася,  а ті,  що були,  утримувалися від вирішення цього питання.  І кидати  докори щодо  цього  тим  чи  іншим  представникам  політичних  сил просто нерозумно, оскільки йдеться про голосування таємне. Треба робити з цього приводу відповідні висновки.

 

     Хочу сказати  ще про таке.  Ви бачите,  який у нас напружений план роботи і на сьогодні,  і на наступні дні. Тому просив би всіх вас  зосередитися.  У чому критика справедлива,  то це в тому,  що деякі депутати приходять на  ранкові  засідання,  реєструються,  а потім зникають, вважаючи, що в них є важливіші питання - працювати в  бюджетному  комітеті,  вирішувати  питання  округу   абощо.   А залишаються тут ті,  хто нібито повинен відслужити за всіх. Такого не повинно бути!  Я просив би вас зважити на цю критику. Завдання, що  стоять  перед  нами,  потребують чіткої цілеспрямованої роботи всіх депутатів.

 

     Надійшли депутатські запити:

 

     Душейка Петра Григоровича - до  Президента  України  стосовно порушення  Кабінетом Міністрів України Закону про Державний бюджет на 1997 рік в частині фінансування підтримки виробництва продукції тваринництва;

 

     Лавриненка Миколи  Федоровича  -  також до Президента України стосовно  позбавлення   інвалідів   Великої   Вітчизняної   війни, інвалідів   праці   та   інвалідів-чорнобильців  Сумської  області можливості  пільгового  придбання  ліків,  протезів  та   слухових апаратів. На жаль, це має місце не тільки в Сумській області.

 

     Я ставлю  на  голосування  пропозицію  про  підтримку  змісту запиту депутата Душейка. Будь ласка.

 

     "За" - 222. Підтримується.

 

     Зміст запиту депутата Лавриненка прошу також підтримати - про негаразди    з   придбанням   ліків   інвалідами   війни,   праці, інвалідамичорнобильцями.

 

     "За" - 213. Підтримується.

 

     Ставлю на голосування пропозицію  про  направлення  цих  двох запитів Президенту. Прошу підтримати. Будь ласка.

 

     "За" - 248. Рішення прийнято.

 

     Ландик Валентин Іванович звертається до Голови Верховної Ради України   стосовно   державної   підтримки   культурних   центрів, доцільності скасування сплати театрами податку на додану вартість. Вважаю, це дуже раціональна пропозиція;

 

     Павловський Михайло Антонович - до  Прем'єр-міністра  України стосовно  критичної ситуації з подачею газу,  яка склалася в місті Хмельницькому;

 

     Чумак Микола  Васильович  -   до   Прем'єр-міністра   України стосовно затримки виплати призначених компенсацій громадянам,  які були примусово вивезені до Німеччини;

 

     Хунов Анатолій Ісмаїлович,  Хмельовий Анатолій Петрович -  до Прем'єр-міністра   України   стосовно   вирішення   питання   щодо фінансування будівництва підвідного газопроводу  Новомиколаївка  - Адамівка - Слов'яногірськ Донецької області;

 

     група депутатів (Парасунько та інші

- всього  5  чоловік)  -  до  Голови   Верховної   Ради   України, Прем'єрміністра України,  Генеральної прокуратури України стосовно перегляду схеми приватизації  МогилівПодільського  машинобудівного заводу,  виробника  стратегічно важливої для держави продукції.  Я свого часу був на цьому заводі  і  вважаю,  що  депутати  ставлять питання правильно;

 

     Франчук Ігор   Анатолійович   -   до  Голови  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим Грищенка  Анатолія  Павловича  стосовно повернення   до   бюджету  міста  Ялти  незаконно  зарахованих  до республіканського бюджету 982 тисяч гривень  податку  на  прибуток підприємств Ялти;

 

     Степенко Василь  Іванович  - до Голови Верховної Ради України стосовно  негайного  скасування  постанови   Національного   банку України  від  13 жовтня 1997 року N 334 щодо заборони використання готівки, одержаної від реалізації сільськогосподарської продукції, на  оплату праці.  Це питання також болюче,  його порушують багато депутатів, які представляють насамперед аграрні округи.

 

     Запити оформлені  так,  як  вимагає  Регламент.   Ставлю   на голосування пропозицію про направлення їх адресатам.

 

     "За" - 237. Рішення прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Відповідно до  статті 4.2.2 Регламенту повідомляю про вихід з депутатської групи "Соціальноринковий  вибір"  народного  депутата від  Старовижівського  виборчого  округу  N  72 Волинської області Германчука Петра Кузьмовича  та  входження  його  до  депутатської фракції "Аграрна партія України" (Шум у залі).

 

     Будь ласка,  прошу уваги!  Сьогодні специфіка розгляду питань полягає в тому,  що до порядку денного  включено  як  ті  питання, розгляд  яких  передбачався  в попередні дні,  так і ті,  що мають розглядатися за скороченою процедурою.  Йдеться про те,  щоб ми їх саме  за  такою  процедурою і розглянули,  але якщо буде потреба в ширшому розгляді окремих питань,  то визначимося щодо цього  перед самим їх розглядом.

 

     Я прошу   підтримати   пропозицію   про   процедуру  розгляду сьогоднішніх питань. Ставлю її на голосування.

 

     "За" - 217. Рішення прийнято.

 

     Дякую.

 

     У мене є ще одна пропозиція. Якби ви її підтримали... Ідеться про  те,  щоб  приступити до розгляду питань відразу без розминки. Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу визначитися.

 

     "За" - 149. Не підтримується.

 

     Запишіться, хто хотів би висловитися.

 

     Повідомляю вас про те,  що у нас  зараз  перебуває  делегація парламенту Великобританії. Її представники присутні тут. Ми з ними провели тільки що бесіду.  Це  -  члени  Палати  лордів  і  Палати представників (нижньої палати),  які займаються питаннями розвитку науки. Я просив би привітати наших гостей (Оплески).

 

     Дякую.

 

     Будь ласка,  список  опубліковано.  Першим  виступає  депутат Вінський.

 

     Будь ласка.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Городоцький виборчий округ, Хмельницька область).  Фракція Соціалістичної та  Селянської  партій  України. Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні  колеги  народні депутати!  Я хотів би привернути вашу увагу до чергової інсинуації в  засобах  масової  інформації  з приводу вчорашнього голосування стосовно призначення Генерального прокурора України.

 

     Верховна Рада  визначилася   шляхом   голосування,   законним шляхом.  Двічі.  Зрозуміло,  що  ця  людина  сьогодні не влаштовує Верховну Раду з тих чи інших причин. Президент зобов'язаний внести іншу  кандидатуру.  Це  абсолютно  зрозуміло.  Але,  знову ж таки, замість того щоб іти законним,  конституційним шляхом, організують шельмування Верховної Ради в засобах масової інформації.

 

     Те, що  вчора  Верховна  Рада  не проголосувала за відповідну заяву, є великою помилкою Верховної Ради. Це повинно бути позицією не   якоїсь   окремої  політичної  структури,  а  позицією  вищого представницького органу держави,  який  відповідальний  і  повинен постояти  не стільки за кожного депутата,  скільки за демократію і за те,  що парламент має бути структурою справді  представницькою, самостійною, не залежною ні від кого. Це перше.

 

     Друге. Учора  було  звернення народного депутата України Ніни Степанівни  Марковської  з  приводу  відповідної  процедури   щодо здоров'я Президента.

 

     Олександре Олександровичу,   я   вас   дуже  прошу:  поставте пропозицію народного депутата Марковської на голосування,  причому на  поіменне  голосування.  Тому  що  проблема  є,  і її потрібно, очевидно, вирішувати. І проблема ця поглиблюється.

 

     Більше того,   я   хотів   би    звернутися    до    народних депутатів-чоловіків:  нам  з вами має бути соромно за те,  що нашу функцію  виконує  сьогодні  жінка.  Ми  повинні  були  як  мужчини поставити цю проблему раніше.

 

     Далі. Хочу  привернути  вашу увагу до виступу Президента щодо пільг народних депутатів.  Ця проблема вже набила оскому,  довкола неї  сьогодні точиться дуже багато політичних інтриг.  Я просив би сьогодні проголосувати і прийняти рішення, щоб поміняти всі пільги народних   депутатів   на  пільги  Президента,  тобто  всі  пільги народного депутата - Президенту,  а пільги Президента  -  народним депутатам. Тоді ми будемо в рівних умовах.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Магда.

 

     МАГДА І.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Апостолівський виборчий  округ, Дніпропетровська область).  Шановний головуючий, шановні депутати! Десь  два  тижні  тому  група  депутатів  звернулася  до  міністра закордонних  справ  з  приводу  затримання  українських  пілотів в Іспанії, де їх засуджено за контрабанду.

 

     Справа в тому,  що фірма,  яка займалася цією справою, кинула цих  пілотів  напризволяще.  Судили  їх  там без перекладача,  без адвокатів,  які б  володіли  мовою,  доступною  для  цих  пілотів. Найближчим часом буде оскаржено це рішення суду.

 

     Ми звернулися  з  цього  питання,  ще  раз кажу,  до міністра закордонних справ.  Але поки що відповіді не маємо.  Я просив  би, Олександре   Олександровичу,   доручити   комітетові,  очолюваному депутатом Олійником, проконтролювати цю справу, бо якщо знову вони опиняться  без  відповідного  захисту,  який  потрібен людям,  тим більше за  кордоном,  то  виникне  сумнів  щодо  тієї  фірми,  яка займалася контрабандою, - чому не зацікавилася нею прокуратура.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Горохівський.

 

     ГОРОХІВСЬКИЙ Л.Т.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки (Бережанський  виборчий округ,   Тернопільська   область).   Республіканська  християнська партія.  Група народних депутатів  звернулася  до  Конституційного Суду   з   приводу   ігнорування  статті  10  Конституції  України посадовими особами.  Депутатами було  підписано  заяву  з  вимогою реалізації цієї статті.

 

     Конституція України   статтею   10   проголосила  державність української мови.  Проте згадана конституційна норма втілюється  в життя  надто  повільно,  причиною  чого є зрусифікованість значної частини українців внаслідок багатовікового перебування  України  у складі   Російської   держави,   активний   і   пасивний   спротив зрусифікованих українських  начальників  різних  рівнів,  а  також недосконале мовне законодавство.

 

     Сьогодні функціонуванню  державної  мови  в  Україні загрожує космополітична державна  політика.  Досі  грубо  нехтуються  права мільйонів на навчання рідною, національною мовою у школі та вищому навчальному закладі.  Українську мову майже повністю  витіснено  з преси,  книговидання,  ефіру,  естрадної сцени та з багатьох інших сфер суспільного життя.  Мало сприяє  впровадженню  конституційної норми  про  державну  мову  сама держава.  Мовне питання є одним з найконфронтаційніших у Верховній Раді.  За таких обставин  виникає загроза  інтенсивного  продовження  русифікації і денаціоналізації українців та перетворення України на ще одну російську державу.

 

     Ми, група   народних   депутатів   України,   заявляємо   про принципову   вимогу  реалізації  статті  10  Конституції  України. Українській державі - українську державну мову!  Ми не  виступаємо проти жодної мови,  ми не прагнемо витіснення з громадського життя російської  та  інших  мов.  Ми  лише  прагнемо,  щоб  в   Україні українська   мова   була   справді  державною,  як  цього  вимагає Конституція. Ми виходимо з того, що всі державні службовці України мають   оволодіти   державною  мовою  і  послуговуватися  нею  при виконанні службових обов'язків,  а держава повинна створити їм для цього  належні  умови,  оскільки  свідоме  ігнорування  посадовими особами державної мови,  яка  є  важливим  чинником  консолідації, сприймається   не   інакше   як   спрямована  політика  подальшого розчленування українського суспільства.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вишнєвецький.

 

     ВИШНЄВЕЦЬКИЙ Г.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань  економічної  політики та управління народним господарством (Горлівський-Центральний виборчий округ,  Донецька область). Прошу передать слово Краснякову Евгению Васильевичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (ГорлівськийКалінінський виборчий  округ, Донецька   область).   Фракция  коммунистов.  Уважаемый  Александр Александрович,  уважаемые народные депутаты, уважаемые избиратели! То, что происходит сегодня в угольной промышленности, а происходит насильственное разрушение базовой отрасли,  уже никого не удивляет и,  похоже,  не  беспокоит.  Кризиснокраховое  состояние  угольной промышленности обусловило  ряд  серьезнейших  социальных  проблем, прежде  всего  касающихся  выплаты  заработной  платы  угольщикам, ежемесячных и единовременных пособий по  утрате  трудоспособности, по   инвалидности  ветеранам  шахтерского  труда.  Именно  поэтому угольную  промышленность  постоянно  лихорадит:  то  тут,  то  там проводятся забастовки, другие акции протеста.

 

     Просто беспрецедентный  случай произошел у нас в Горловке,  в моем избирательном округе,  на  шахте  "Александр-запад",  где  63 рабочих  основных  специальностей  отказались  опускаться в шахту. Свой отказ они мотивировали тяжелейшим финансовым положением, тем, что  у  них  нет  средств  на  приобретение элементарных продуктов питания.  "Мы не можем  заниматься  тяжелым  физическим  трудом  в голодном   состоянии,  у  нас  не  хватает  сил,  молоток  из  рук выпадает",  - в сердцах  говорят  горняки.  Итогом  протеста  стал приказ  директора  шахты  об  увольнении  26 шахтеров,  которые не являлись  членами  профсоюза,  а  через  некоторое  время  еще  28 шахтеров,  уже  членов  профсоюза,  без согласования с профсоюзным комитетом. Итак, уволены 54 человека.

 

     Неужто неясно,  что первопричина - совсем  другая?  Что  само государство, нарушив закон, толкнуло горняков на нарушение закона? Разве государство, а конкретно - правительство, не нарушило тот же КЗоТ  и  даже Основной Закон - Конституцию,  ее статью 43?  Почему молчит наш  гарант  Конституции  -  Президент?  Почему  не  слышно истерических  возгласов  так  называемых  демократов-правдолюбцев, почему они не поют в тональности критикантства конца  80-х  годов? Здесь вывод один - политическая бессовестность, посеянная в стране под видом демократии,  еще раз демонстрирует свой  монстрообразный лик.

 

     Под давлением  общественности  28 шахтеров уже восстановлены, но 24 ходят вокруг судов и не  могут  восстановить  свое  законное право   на   работу.  Убежден,  что  это  только  начало  большого необузданного    беспредела.    Рабочий    класс,    производитель материальных благ, должен взять свою судьбу в свои руки. И сегодня есть такая возможность.  Сегодня - акция протеста. Сегодня рабочий класс в эту холодную погоду просто обязан выйти на улицу и сказать "Нет этим реформам!".

 

     Что делается сегодня в Украине?  На законное решение  рабочих выйти   на   акцию  протеста  администрация  Киева  подает  иск  в Старокиевский  суд  города  Киева.   Однако   суд   признает   иск администрации города Киева незаконным.  Рабочие,  знайте, что ваши права можно отстаивать в законном  порядке,  на  это  есть  право! Сегодня,  17  числа,  в 16 часов здесь,  у "Арсенала",  собираются рабочие.  Я думаю,  они вручат  петицию  нашему  правительству.  В других  городах,  несмотря  на  морозы,  тоже пройдут такие акции, пусть немногочисленные, но это еще раз докажет, что и в эти морозы рабочий класс не желает мириться с существующим положением.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пшенична.

 

     ПШЕНИЧНА О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти  (Ленінський  виборчий  округ,  Автономна Республіка  Крим).  Шановні колеги депутати,  шановні чоловіки!  Я звертаюсь саме до чоловіків,  бо в усіх гілках влади саме чоловіки представляють  нашу  владу.  Я  розумію,  що сьогодні найголовніша норма Конституції - це відповідальність усіх гілок влади.  І  тому хочу   запропонувати   поставити  на  голосування  пропозицію  про проведення 22 грудня закритого засідання Верховної Ради за  участю Президента та уряду.

 

     Все, що говорили до мене колеги депутати,  зводиться до того, що сьогодні життя наших виборців уже неможливе.  Я тримаю в  руках телеграми,  які мені надіслали працівники освіти: "Помогите выжить работникам образования района!" У мене в руках звернення ветеранів ,  які  сьогодні  теж  не  можуть  вижити  -  по  чотири місяці не отримують пенсії.  По чотири місяці не отримують заробітної  плати бюджетники.  Тому ми це питання повинні поставити.  Якщо вже преса відмовляється до закінчення  виборів  працювати,  то  це,  шановні колеги,  про  щось свідчить.  Це свідчить про загрозу національній безпеці нашої країни. Це перше.

 

     Друге, до  чого  я  хотіла  б  привернути  увагу,  Олександре Олександровичу.  Я  до  вас  уже  місяць тому зверталася з приводу того,  щоб депутатам було надано відомості про  всі  платежі,  які збираються в Україні по податках - і державних, і місцевих.

 

     Третє. Прошу   ще  раз  поставити  питання  про  становище  у суднобудівній  галузі.  Учора,  коли  ми  розглядали  питання  про державні гарантії суднобудівній галузі,  воно не пройшло. І чомусь від уряду не було нікого - ні міністра  промислової  політики,  ні когось іншого.

 

     І останнє.  Сьогодні дуже багато говорять про пільги народних депутатів.  Я  так  розумію,   що   в   "Голосі   України"   треба опубліковати,  які  пільги  на  сьогодні  мають  народні  депутати України,  які пільги мають члени уряду і які пільги має Президент. Я не хочу нікого образити.  Я підписала Конституційний договір,  я проголосувала за Конституцію. У чому я винна перед виборцями?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кулаков.

 

     КУЛАКОВ А.А.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Кобеляцький виборчий   округ,   Полтавська   область).   Шановний   Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Усім нам відомо, в якому критичному  стані  перебувають   колективні   сільськогосподарські підприємства.  Ось  уже  кілька  років  як їх кинуто напризволяще, закуто в рамки жалюгідного існування,  кінцевим наслідком якого є, м'яко кажучи,  поступове вимирання.  Фактично більша частина КСП в Україні вже збанкрутувала.  І  це  при  тому,  що,  незважаючи  на урядові програми,  на наші, кращі чи гірші, зусилля поліпшити долю сільськогосподарського товаровиробника,  незважаючи на  ініціативи окремих  народних  депутатів або Верховної Ради в цілому,  селянин змушений  самостійно  берегти  одвічну,  від  прадідів,   традицію хліборобів. Своєчасно зори, посій і збери... А далі відпрацьований сценарій:  регіональне замовлення - забезпеч,  державне -  віддай. Але,  на  жаль,  саме  на  той  час  немає  матеріально-технічного забезпечення, а головне, що найбільш вражає, - немає пального.

 

     Заради святої справи  КСП  ідуть  на  різні  кабальні  умови, шукаючи      пройдисвітів-посередників,      фірмачівавантюристів, легалізованих державними чиновниками. Незрозуміло, навіщо потрібне Міністерство  агропромислового  комплексу,  якщо рекет доходить до рівня державної політики.

 

     Трагізм становища  в  сільському  господарстві  я  хотів   би показати   на  прикладі  того,  як  цинічно,  зухвало,  підступно, безсоромно,  навіть  не  боячись  відповідальності  за  свої  дії, погрожують   керівникам  КСП  в  Кобеляцькому  районі  Полтавської області, примушуючи їх терміново розрахуватися за пальне, виділене під майбутній урожай.

 

     За підписом  директора  комбінату  хлібопродуктів  Білика  та головного  бухгалтера  Петренко  на   адресу   голів   колективних сільськогосподарських підприємств надійшли листи такого змісту:

 

     "Ваше господарство  в  обміну за соняшник одержало дизельного палива та бензину..." (відповідно вказуються цифри).  "У зв'язку з тим,  що  більшість  господарств району через нестачу соняшнику за одержане пальне не розрахувалися, фірми дали дозвіл заборгованість погасити  кукурудзою.  За  вашим  господарством  у  перерахунку на залікову  вагу  кукурудзи  заборгованість  становить...  Якщо  вам дороге  ваше  здоров'я,  ваше  життя,  а  також життя ваших діток, рідних,  близьких та онуків,  то негайно погасіть заборгованість і не  викликайте  вогонь  на  себе.  Адже  фірми  для  захисту своїх матеріальних інтересів можуть  налагодити  зв'язки  з  рекетом,  і наслідки будуть непередбаченими".

 

     Жах проймає, коли тримаєш у руках такого листа, надрукованого на бланку державної установи.

 

     Звертаюся до  Прем'єр-міністра,   міністра   агропромислового комплексу,  а  також  правоохоронних органів стосовно відповідного реагування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Я маю реагувати на всі  зауваження,  висловлювані  депутатами під час оголошення заяв. Почну з останньої. Я наполегливо пропоную вам оформити це  як  депутатський  запит.  Ми  обов'язково  завтра направимо  його  і  Президенту,  і Генеральній прокуратурі.  За це відповідати потрібно!  До речі,  тут нічого дивного немає, тому що держава в таких випадках часто вдається до методів рекету, методів шантажу.  Цього допустити не можна ні  в  якому  разі.  Ми  нищимо кадри, які ще можуть працювати, тільки на догоду посереднику, який на тому наживається.

 

     Пропозиція депутата  Вінського  щодо  поіменного  голосування пропозиції,  яка вчора прозвучала.  Я не проти того, щоб поставити це питання на голосування,  але,  будь ласка, підготуйте його так, як передбачено Регламентом.  Тобто треба внести питання до порядку денного,  підготувати відповідні пропозиції і так далі.  Інакше  я просто не маю права розглядати це питання по суті.

 

     Стосовно пропозицій...  От  і  Володимир  Пилипчук,  і  Ольга Миколаївна Пшенична вносили пропозиції щодо того, щоб опублікувати в  газеті  "Голос  України"  дані  про  заробітну  плату,  пільги, доплати, все інше, що стосується депутатів, Президента, міністрів, працівників Адміністрації... (Шум у залі). Само собою, я думаю, що і Конституційного Суду,  і так  далі.  Вважаю,  що  це  пропозиція правильна.  Тільки тут така особливість.  Усі дані, усі закони, де йдеться про оплату праці депутатів,  публікувались не один раз. Що ж  до інших структур...  Як казав колись Василь Іванович:  "Имей в виду!" Так?  Чи "имели в виду"?  Вважаю,  що це треба зробити, тут немає абсолютно ніяких таємниць. І коли я зустрічаюсь із виборцями в окрузі,  то відповідаю на їхні запитання, що зарплата в депутата справді висока,  пристойна.  Тут немає ніяких секретів. Хоч вона в межах,  наприклад, оплати праці майора служби безпеки. Так ніхто ж не говорить про те,  що там,  бачте,  такі високі заробітки, а тут ось  такі!  Отже,  до  цього  треба  ставитися,  так  би   мовити, діалектично, розуміючи, хто, коли, що і для чого говорить.

 

     Я прошу Секретаріат підготувати таку інформацію. В Управлінні державної  служби  візьміть  дані  про  оплату  праці  всіх  інших категорій  в Україні.  А також прошу прискорити підготовку проекту закону,  який вніс десь півтора-два місяці тому  депутат  Анісімов Леонід  Олексійович.  Ми  проголосували  в  першому читанні проект закону  про  внесення  змін  до  Закону   про   державну   службу. Проголосуємо тепер остаточно, щоб встановити відповідні обмеження.

 

     Пропозиція депутата  Магди стосовно доручення комітету,  який очолює Борис Олійник,  з'ясувати обставини і  потребу  в  допомозі нашим громадянам, які потрапили в скруту в Іспанії. Я не знаю, які там обставини,  але доручення таке  треба  дати.  Гадаю,  не  буде заперечень.  Прошу  Секретаріат  узяти  це  на  замітку.  Я напишу розпорядження з цього приводу.

 

     Депутати від Донецької і Луганської областей просять звернути увагу на те,  що на сході України страшні, як на цю пору, морози - до  40  градусів.  Тим  часом  у  Донецькій  області  близько  120 населених пунктів відрізані сьогодні від енергопостачання, зв'язок порушено.  І все це потребує додаткових невідкладних зусиль з боку уряду. Я хочу, щоб нас почули представники уряду, уряд у цілому. Я знаю,  що там вживають відповідних заходів,  але це треба  зробити терміново, оскільки мова йде про людей.

 

     Стосовно платежів,  які  є  в Україні.  Ольга Миколаївно,  це питання,  власне кажучи, не до мене. І все ж я просив би Комітет з питань  соціальної політики та праці,  Буздугана Юрія Олексійовича дати конкретну відповідь з цього питання.  Звертаюсь і до Комітету з  питань  фінансів і банківської діяльності,  тому що йдеться про оподаткування всіх структур.

 

     Ось, здається, всі ті питання, які порушувалися депутатами. Я хотів би, щоб вони були з'ясовані (Шум у залі). Заспокойтеся, будь ласка! Спокійно, будь ласка! Спокійно!

 

     --------------

 

     Розглядається питання  про  призначення   членів   Рахункової палати (на вакантні посади).

 

     Слово має   Валентин   Костянтинович   Симоненко   -   голова Рахункової палати. Будь ласка (Шум у залі).

 

     Я ще раз пояснюю.  Я поставлю на голосування, тільки треба це підготувати як документ.  Підготувати, розмножити, і я поставлю на голосування.

 

     Будь ласка, Валентине Костянтиновичу.

 

     СИМОНЕНКО В.К.,  голова  Рахункової  палати  Верховної   Ради України  (Північний  виборчий округ,  Одеська область).  Уважаемый Александр Александрович,  уважаемые коллеги!  Прошел  год  с  того времени,  когда  вы  избрали  меня  председателем  Счетной  палаты Верховной Рады Украины. Тогда, перед избранием, обращаясь к вам, я сказал:  "Если  вы окажете доверие,  мне нужна будет ваша помощь - помощь в подборе кадров,  помощь в создании нормальных условий для работы   сотрудников   палаты  и,  главное,  помощь  в  реализации полномочий Счетной палаты Верховной Рады Украины".

 

     Обращаясь к вам за помощью,  я как руководитель не  собирался перекладывать на вас ответственность за нашу деятельность.  Силами работников  высшего,  хочу  подчеркнуть,  органа  государственного финансовоэкономического контроля за год,  а точнее,  за неполных 8 месяцев после назначения членов Счетной  палаты,  на  наш  взгляд, проделан значительный об ем работы. Начав с нуля, коллегия Счетной палаты рассмотрела более 40 вопросов,  связанных с  использованием бюджетных  средств.  Проведен ряд проверок по поручению Верховного Совета,  его  комитетов,  по  депутатским  запросам,  поддержанным Верховным  Советом.  По  результатам  некоторых  из них я выступал перед вами на пленарных заседаниях.

 

     Недавно нами завершена проверка Национального  диспетчерского центра   Министерства  энергетики.  Материалы  по  ее  результатам направлены  в  Генеральную  прокуратуру,  Президенту   Украины   и Премьер-министру, а также вам, уважаемые коллеги. Более детально о работе Счетной палаты, думаю, будет сказано во время нашего отчета перед Верховным Советом по итогам этого года.

 

     Но даже из сказанного вы, наверное, можете сделать вывод, что обязанности,  круг которых очерчен Конституцией и  соответствующим законом, малочисленный пока коллектив палаты стремится выполнить в полном об еме.

 

     Своими проблемами мы Верховный Совет вроде бы  не  отягощали: организационные - решали сами,  финансовые - с вашей помощью. Пока не разрешена до логического конца третья,  правовая,  проблема.  И сегодня  мы  с вами можем отмечать своеобразный юбилей - годовщину представления Президента в Конституционный Суд относительно Закона Украины  о  Счетной палате.  Уже год рассматривается этот вопрос в Конституционном Суде и до сих пор не решен.  Но даже  несмотря  на некоторую  неопределенность и сопротивление,  которое мы все время ощущаем со стороны структур исполнительной власти,  Счетная палата стремится   и   будет  выполнять  свои  обязанности  так,  как  ей предопределено законом.

 

     Я хотел бы вам,  уважаемые коллеги,  привести всего лишь один пример - пример,  который касается непосредственно каждого из вас. Вы помните,  очевидно,  что 2 декабря  этого  года  рассмотрели  и направили  в Счетную палату запрос депутата Кармазина.  Рассмотрев запрос депутата  Кармазина,  я  как  председатель  Счетной  палаты направил Председателю Конституционного Суда Украины Тимченко Ивану Артемьевичу   письмо:   "Шановний   Іване   Артемовичу!   Змушений звернутися    до    вас   офіційно,   оскільки   після   дводенних розмірковувань  ви  відмовили  надати  будь-яку  інформацію  моєму першому  заступнику  Малікову  Валерію Васильовичу за депутатським запитом народного депутата України Кармазіна Ю.А.,  виголошеним на засіданні  Верховної  Ради  України  2  грудня 1997 року,  в якому йдеться про  безпідставне  витрачання  коштів  державного  бюджету України".

 

     Отримую у відповідь такого листа: "Шановний Валентине Костянтиновичу! На вашого листа повідомляю, що народний депутат України Кармазін Ю.А. направив депутатський запит до державного органу - в Рахункову палату,  яка за Конституцією та за  Законом  про  Рахункову  палату  не має повноважень перевіряти факти порушень законодавства. Це - сфера діяльності правоохоронних органів. З повагою Тимченко". Вот один из тех случаев, когда так и хочется сказать: где имение, а где наводнение!

 

     В чем суть вопроса?  Мы же факты  нарушения  рассматриваем  в прямом  отношении  к  использованию утвержденных законом бюджетных средств.  Однако  после  этого  письма  и  телефонных   разговоров выяснилось,   что  мы  не  имеем  права,  по  мнению  Председателя Конституционного Суда,  даже прикасаться к  системе  распределения бюджетных средств в Конституционном Суде.

 

     "Иван Артемьевич, - говорю я ему, - для меня как председателя Счетной палаты вы не Конституционный Суд  в  полном  смысле  этого слова, вы - элементарная бюджетная организация, и согласно закону, будьте добры,  дайте отчет, как вы использовали бюджетные средства в 1997 году".

 

     "Не дам!" - отвечает.

 

     В связи  с  этим  так  и  хочется  сказать,  как в том добром кинофильме,  что наш Председатель Конституционного  Суда  -  самый конституционный в мире!

 

     И с  такими трудностями мы встречаемся буквально каждый день. Вот  почему  Кабинетом  Министров  и  берутся  с   потолка   цифры ассигнований  на содержание Счетной палаты.  Вот почему ко мне как председателю Счетной палаты обращаются  депутаты,  чтобы  я  помог достать  им  информацию о проведении ревизий Контрольноревизионным управлением в Луганской, Закарпатской и других областях.

 

     Говоря об  этом,  хочу  подчеркнуть,  что  мы  не  собираемся участвовать  в  каких-либо  политических  играх.  Наши  решения по результатам тех или иных проверок отражают только цифры  реального использования  доходной и расходной частей бюджета.  Без какойлибо политической окраски!

 

     Считаю, что оценку результатов наших  проверок  использования бюджетных     средств     должны    давать    законодательные    и правоохранительные органы,  а не отдельные политики и  журналисты. Ну скажите, можно ли расценить два последних репортажа, показанных по УТ-1 в пятницу и субботу,  об использовании бюджетных  средств, иначе как параноиднозаангажированные, заказные?!

 

     При подборе   кадров  я  всегда  стремился  руководствоваться следующими     критериями:     моральные     качества,     высокий профессионализм,      аналитическое     мышление,     политическая незаангажированность. По моему мнению, люди, которых я вам сегодня представляю  для  назначения  на  должности  главных  контролеров, соответствуют этим требованиям. Это Мельничук Виталий Григорьевич, который   рекомендуется   на  должность  заместителя  председателя Счетной  палаты;  Витковская   Лариса   Владимировна   -   главным контролером;   Огородник  Виктор  Саввич  -  главным  контролером; Пилипенко Вячеслав Павлович - главным контролером;  Хропатый Борис Федорович  - секретарем Счетной палаты.  Я прошу поддержать меня в этом вопросе.

 

     Спасибо за внимание и, надеюсь, за понимание.

 

     ГОЛОВА. У мене є така пропозиція.  Звичайно,  можна Валентину Костянтиновичу поставити запитання. Але, мені здається, краще було б надати слово претендентам на посади.  Ні?  Тоді 5  хвилин,  будь ласка, на запитання. Запишіться, хто хотів би запитати.

 

     Депутат Ніколаєнко. Прошу.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки  та  народної  освіти  (Іванівський  виборчий  округ, Херсонська область).  Фракція Соціалістичної та Селянської партій. Шановний Валентине Костянтиновичу!  Я із задоволенням вислухав ваш виступ.  І  ми  завжди  із  задоволенням  читаємо ваші інформації, оскільки вони об'єктивно і правдиво відображають стан використання бюджетних  коштів  в Україні.  Я думаю,  що наша фракція підтримає кандидатури, які ви запропонували. Але хотів би поставити вам таке запитання.

 

     Скажіть, будь   ласка,   як  в  Україні  взагалі  вирішується проблема штрафів для бюджетних організацій?  Сьогодні на школу, на профтехучилище,  на  вуз  перевіряючі  органи  нараховують  великі штрафи,  але у 18 статтях бюджету ні  копійки  не  передбачено  на виплату   цих   штрафів.   Тому  сьогодні  звертаються  ректори  і директори:  з  чого  платити  ці  штрафи?  Може,  потрібно  внести відповідну зміну?

 

     Дякую.

 

     СИМОНЕНКО В.К.  Мы  все предложения,  и ваше в том числе,  не только изучаем, но уже методологически, так сказать, готовы внести на  рассмотрение  Верховного Совета свои соображения на этот счет. Но дело в том,  что нас пытаются столкнуть с пути... Я имею в виду изменить  конституционный  статус Счетной палаты и превратить ее в заштатный проверяющий орган, которых сегодня в Украине множество.

 

     ГОЛОВА. Давайте, Станіславе Миколайовичу, порушимо це питання при  розгляді проекту бюджету перед Міністерством фінансів,  бо це суто їхнє питання.

 

     Депутат Кочерга. Будь ласка.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України   з   питань  законності  і  правопорядку  (Добропільський виборчий округ,  Донецька область).  Фракция "Коммунисты Украины". Уважаемый   Валентин   Константинович!   То,  что  и  ваша  личная деятельность,  и деятельность палаты в целом полезны,  не вызывает сомнения.  Вы  постоянно  информируете  Верховный  Совет  о  своих проблемах, и это тоже правильно.

 

     Но я хочу напомнить  вам  о  том,  что  есть  закон,  недавно принятый Верховным Советом и подписанный Президентом, об уголовной ответственности за нарушение бюджетного законодательства, который, в  частности,  требует,  чтобы  выплаты  из  расходной  части были пропорциональны. Так вот, Счетная палата недополучила значительную сумму,  если  исходить  из  принципа пропорциональности,  а другие органы,  скажем Администрация Президента и администрации на уровне областей, переполучили.

 

     Думаете ли   вы   быть   инициатором  возбуждения  вот  таких уголовных дел?

 

     СИМОНЕНКО В.К.  Понимаете,  над нашей страной повисло  облако коллективной безответственности,  я бы так сказал:  что хочу, то и ворочу. Однако нужно отвечать за свои деяния.

 

     Я не  хочу  говорить  о  том,   что   наша   Счетная   палата профинансирована    на   20   процентов   ниже   среднего   уровня финансирования из госбюджета. Мне как-то неловко говорить по этому вопросу.  Что  же  касается подачи материалов,  то мы уже пять или шесть  материалов  с  конкретными   выводами   и   с   конкретными предложениями подали в Генеральную прокуратуру на рассмотрение.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ратушний.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Збаразький виборчий   округ,   Тернопільська  область).  Конгрес  українських націоналістів.   Я   бачу,   Довгань   страшенно   хоче    очолити м'ясокомбінат.  Партію  Аграрну  йому  не  вдалося  очолити,  то й кричить іззаду.

 

     Шановний доповідачу, у мене запитання до вас. Я згоден з тими депутатами, які вважають, що ви є та щука, щоб карась не дрімав. І зрозуміло,  що буде багато незадоволених, тому що, напевне, нікого не може задовольнити те, як витрачаються кошти в державі, особливо бюджетні.

 

     Питання полягає  в   іншому.   Чи   може   Рахункова   палата відігравати активну роль на етапі підготовки до прийняття бюджету, адже,  як показує досвід, повернути те, що розкрадено, дуже важко? Ті,  що розікрали,  дуже часто опиняються тут, у сесійному залі, у статусі народного депутата з усіма  атрибутами  недоторканності  і тому подібне.

 

     СИМОНЕНКО В.К.  Вы  подняли  об емные и,  будем так говорить, очень   важные   для   государства   и    для    понимания    сути финансовоэкономического контроля вопросы.  Законом определено, что по поручению Верховного Совета мы должны дать (и мы  дали  в  1997 году)  анализ  представленного  проекта  бюджета:  анализ доходной части,  анализ использования государственной собственности, анализ использования    бюджетных   средств.   Однако,   как   показывает рассмотрение нашего вопроса в  Конституционном  Суде,  от  Счетной палаты  хотят  забрать  анализ  доходной  части  бюджета  и анализ использования   на   благо   государства    и    налогоплательщика государственной собственности,  то есть разорвать единый бюджетный процесс.  А куда в таком случае приткнуть,  извините за выражение, дефицит бюджета - к расходной или доходной части?

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     На трибуну  запрошується  Віталій Григорович Мельничук,  який пропонується на посаду заступника голови Рахункової  палати.  Його біографічні  дані  у  вас  є.  Він 1953 року народження,  закінчив Київський інститут народного  господарства,  кандидат  економічних наук,  працює  радником  Голови  Верховної  Ради,  до того пройшов чималий  трудовий  шлях.   Солідний   спеціаліст,   науковець.   Я охарактеризував  би  його  так  (оскільки маю право це говорити) - професіоналізм і совісність.

 

     Будь ласка,  Віталію Григоровичу.  Якщо вважаєте за потрібне, висловіться.

 

     МЕЛЬНИЧУК В.Г., радник Голови Верховної Ради України з питань економіки.  Шановний Олександре  Олександровичу,  шановні  народні депутати!  Вдячний  за  можливість  виступити перед вами.  Готовий вислухати  ваші  пропозиції,  запитання,  оскільки   розумію,   що вирішення питання залежить саме від вас.

 

     Розглядаю майбутню  роботу  передусім  як фахову,  професійно спрямовану.  Відповідно до  Конституції  і  чинного  законодавства Рахункова    палата   є   постійним   вищим   органом   державного фінансово-економічного контролю, який утворюється Верховною Радою, підпорядкований і підзвітний їй.

 

     Майбутній парламент має бути професійним,  це і вимога дня, і вимога Конституції.  До цього висновку я  дійшов  разом  з  іншими депутатами  Верховної  Ради  минулого  скликання.  Але професійний парламент має спиратися на  професійно  діючі  структури.  І  дуже важливо,  щоб  у питаннях,  пов'язаних з формуванням та виконанням Державного  бюджету,  з  бюджетним  процесом,  з  організацією   і здійсненням контролю за своєчасним виконанням дохідої і видаткової частин Державного бюджету Верховна Рада  мала  сильну,  професійно вивірену  позицію,  яка  грунтувалася  б на неупередженому аналізі Рахункової палати.

 

     Думаю, що в сьогоднішніх умовах це реально, оскільки протягом останніх  років  саме  дійовий підхід парламенту дав змогу зробити бюджетний процес в Україні достатньо прозорим і зрозумілим,  а сам бюджет   за   всіма   його   характеристиками   значно  поліпшити. Задоволений,  що якоюсь мірою мені  довелося  долучитися  до  цієї роботи.

 

     Вважаю, що  Рахункова  палата  - це не суперміністерство,  як інколи про це говорять.  Рахункова палата - це  орган,  який  може подати   реальну   допомогу   і   виконавчій  владі.  Неупереджена експертиза і аналіз проектів державного бюджету, проектів законів, нормативних   актів,  загальнодержавних  програм,  які  стосуються державного бюджету і фінансів України,  підготовка  на  їх  основі пропозицій  -  це ті функції Рахункової палати,  реалізація яких є корисною не тільки  для  парламенту.  Сподіваюся,  що  мій  досвід роботи сприятиме якісній підготовці таких пропозицій.

 

     На мій погляд, Рахункова палата, Уповноважений з прав людини, інші   органи,   які   відповідно   до   Конституції   створюються парламентом,  - це ті місточки,  які дають змогу усім гілкам влади працювати в добрій злагоді, а громадянам України - мати в їх особі установи, здатні надійно захистити їх інтереси.

 

     Вдячний за підтримку Голові Верховної Ради, голові Рахункової палати,  Комітету з питань бюджету,  Комітету з питань фінансів  і банківської  діяльності.  Готовий  відповісти  на  ваші запитання. Сподіваюся на підтримку.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Віталія Григоровича? Є. Запишіться, будь ласка.  3 хвилини досить?  Більше?  5 хвилин.  Будь ласка,  5 хвилин.

 

     Депутат Анісімов. Прошу.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань базових галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ,  Запорізька область).  У меня не  столько  вопрос.  Я  хочу  сказать,  что  эту кандидатуру надо поддержать.  Мы по совместной работе в Верховном Совете знаем друг друга.  Ничего,  кроме  положительного,  в  адрес этого человека я сказать не могу.  Поэтому я поддерживаю его  кандидатуру  и  прошу народных депутатов тоже поддержать.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Осадчук.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  та  духовності  (Тлумацький  виборчий округ,  ІваноФранківська  область).  Демократична  партія України. Шановний претенденте,  скажіть,  будь  ласка,  якщо  посправжньому розгорне  роботу  Рахункова  палата,  але  бюджет  так  і  не буде прийнято,  як минулого року,  то чи буде що рахувати і чи матимуть роботу члени Рахункової палати?

 

     Дякую.

 

     МЕЛЬНИЧУК В.Г. Дякую за запитання. Принципову позицію з цього питання викладено в Законі про Рахункову палату. Справа в тому, що Рахункова  палата  не тільки рахує те,  що використовується,  хоча контрольні функції - це дуже важливо.  На  мій  погляд,  та  й  це передбачено в Законі про Рахункову палату, все-таки найважливішими є функції,  пов'язані з аналізом  джерел  надходжень  до  бюджету, причому джерел як податкових, так і неподаткових.

 

     Згадайте, як   кваліфіковано  пропозиції  Комітету  з  питань бюджету,  з  якими  виступив  голова  комітету,   було   доповнено пропозиціями Рахункової палати.  І, власне, є вже певний результат діяльності палати,  ми бачимо його в проекті закону, який сьогодні внесено  урядом на друге читання.  Там враховано і пропозиції,  що надійшли від Рахункової палати. Хоча, звичайно, це тільки початок.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лавриненко.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики  і судово-правової реформи (Глухівський виборчий  округ,  Сумська  область).  Фракция  Социалистической  и Селянской партий. Виталий Григорьевич, я не раз пользовался вашими аналитическими материалами,  которые подтверждались  и  говорят  о вашем высоком профессионализме.

 

     У меня  к  вам  следующий  вопрос.  Если  сегодня  не удается разрешать вопросы,  возникающие в  ходе  проверки  соответствующих служб,  через  прокуратуру,  то  не  считаете  ли  вы  возможным и необходимым  публиковать  в  газете  "Голос  Украины"   обобщающие материалы проверок Счетной палаты?

 

     Спасибо.

 

     МЕЛЬНИЧУК В.Г.  Дякую за запитання.  Я згоден, що публікувати треба.  Ви згадали про аналітичні висновки, які я робив, виконуючи свої  службові  обов'язки.  Я  намагався  їх публікувати,  тому що вважав за необхідне,  щоб люди користувалися  ними,  і  насамперед депутати, які працюють з цими матеріалами. Справді, в умовах, коли правоохоронні органи розглядають ці питання чи виникають затримки, про які ви говорили, дуже важливо, мені здається, щоб підключалися саме  засоби  масової  інформації.  Можливо,  не   тільки   "Голос України",  а  й інші видання.  Можливо,  слід видавати спеціальний бюлетень  Рахункової  палати.  Це  те,  над  чим,  мабуть,   варто подумати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кендзьор.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  культури  і  духовності  (Сокальський  виборчий округ,   Львівська   область).   Шановний   Віталію   Григоровичу, заздалегідь хочу сказати, що я особисто підтримую вашу кандидатуру і закликаю до цього всіх колег,  зважаючи на те, що ми знаємо один одного і по роботі у  Верховній  Раді  минулого  скликання,  і  по теперішній вашій роботі.

 

     А запитання в мене таке.  Ми маємо достатньо прикладів,  коли оприлюднюються факти нераціонального,  не  передбаченого  бюджетом використання  бюджетних  коштів,  але реакція на таке оприлюднення фактів буває,  м'яко кажучи,  просто дивною - або якесь  незграбне виправдання  цих фактів,  або просто замовчування,  і все робиться далі так,  як і робилося.  Як ви вважаєте, якого останнього заходу може    вжити   Рахункова   палата   для   того,   щоб   припинити розтринькування бюджетних коштів?

 

     МЕЛЬНИЧУК В.Г.  Дякую за запитання.  Я хочу сказати, що ви як депутати  Верховної  Ради і Верховна Рада вже зробили крок у цьому напрямі,  внісши  зміни  до  Кримінального  кодексу.  Це   справді радикальний  крок.  Уперше  в Україні сказано абсолютно чітко,  що нецільове використання бюджетних коштів карається  законом.  І  ви знаєте,  що  передбачено  досить серйозні покарання.  Ця норма вже набула чинності, і правоохоронні органи повинні застосовувати її.

 

     Але ви ставите питання  трошки  ширше:  якщо  нагромаджуються такі факти, то якою може бути реакція Рахункової палати?

 

     На мій погляд,  реакція може бути такою.  Якщо виявлено один, другий,  третій факти щодо  певного  органу  чи  певної  посадової особи, Рахункова палата може внести особливе подання, скажімо, тут же,  у Верховній Раді.  Я вважаю,  що це випливає із закону і  це, мабуть, правомірно.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Будь ласка, сідайте.

 

     МЕЛЬНИЧУК В.Г. Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати,  я не проти голосування,  але ж ми обирали  попередніх  членів  Рахункової   палати   шляхом   подачі бюлетенів.  Тому  я  просив би вашої згоди провести це голосування завтра вранці, перед реєстрацією. У вас буде досить часу для того, щоб зайти в кабіну і віддати голоси за тих, кого ви підтримуєте. Я сподіваюся,  що ви підтримаєте всіх.  Це  буде  ефективно  (Шум  у залі).

 

     Деякі депутати наполягають на тому,  щоб голосувати шляхом... (Шум у залі). Так?

 

     Тоді я ставлю на голосування пропозицію  голосувати  картками тут, у залі.

 

     "За" - 235.

 

     Він має рацію,  Валентине Костянтиновичу. І я просив би Петра Володимировича Шейка не  вносити  таких  пропозицій,  що,  мовляв, закон  передбачає...  Я  не  хочу,  щоб  потім  Конституційний Суд заявляв,  що,  бачите,  не так  сформували  Рахункову  палату,  як визначено... Бюлетенями, завтра вранці. Будь ласка.

 

     На трибуну запрошується Лариса Володимирівна Вітковська.  Для радіослухачів  повідомляю,  що  вона  1962  року   народження,   з Чернігівщини,  закінчила  Інститут  народного  господарства  імені Коротченка за спеціальністю "фінанси і кредит". Має великий досвід роботи   за   спеціальністю,  декілька  років  працювала  головним консультантом  секретаріату  Комісії  Верховної  Ради   з   питань бюджету,  тепер  завідує  секретаріатом  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету.

 

     Чи є до неї запитання? Є запитання. Запишіться на запитання.

 

     Депутат Федорин. Прошу.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Голосіївський виборчий округ,  м.Київ).  Фракція  Народного  руху України.  Шановна пані претендентко,  прошу відповісти, який у вас досвід  роботи  з  великими  фінансовими  структурами,  адже   вам доведеться  аналізувати  досить  великі  обсяги грошових потоків у державі? Коротенько, будь ласка.

 

     ВІТКОВСЬКА Л.В.,  завідуюча секретаріатом Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету. Дякую за запитання. Уся моя трудова діяльність пов'язана з бюджетом.  Після  закінчення  інституту  11 років  пропрацювала в головному бюджетному управлінні Міністерства фінансів,  а після  того,  останніх  чотири  роки,  -  у  Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Єльяшкевич Олександр Сергійович.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий округ,  Херсонська область).  Депутатская группа "Реформы", партия "Громада".  Уважаемый претендент,  вы достаточно долго работали  в нашем  Комитете  по вопросам бюджета,  то есть имеете большой опыт работы   по   получению   необходимой   информации   от    органов исполнительной власти.  Как вы считаете, что необходимо изменить в законодательстве для того,  чтобы и бюджетный комитет,  и  Счетная палата,  и  в  целом депутатский корпус имели возможность получать достоверную,  оперативную информацию  об  использовании  бюджетных средств? Чтобы не было тех инсинуаций, которые сегодня делаются, в том  числе,  к  сожалению,  на   государственном   телевидении   и радиовещании,  когда  нецелевое  использование  бюджетных  средств Кабинетом Министров во главе с Пустовойтенко выдается за  какой-то подвиг.

 

     ВІТКОВСЬКА Л.В. Дякую за запитання. Дуже правильно поставлено запитання.  Насамперед треба розробити і  прийняти  нову  редакцію Закону про бюджетну систему,  де передбачити ці норми.  Крім того, слід  повернутися  до  постанови  Верховної   Ради   про   правила оформлення проекту Закону про Державний бюджет,  з тим щоб замість неї прийняти відповідний закон. У цих двох документах - Законі про бюджетну систему і новому Законі про правила оформлення Закону про Державний  бюджет  треба  сформулювати  всі  вимоги  до   Кабінету Міністрів при подачі відповідних документів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Волковецький. Будь ласка.

 

     ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Долинський  виборчий  округ, Івано-Франківська область). Демократична партія, об'єднання "Нація і держава". Шановна Ларисо Володимирівно! Скажіть, будь ласка, які ви  бачите  найголовніші  проблеми  в  майбутній  вашій роботі і в роботі, зрозуміло, Рахункової палати?

 

     ВІТКОВСЬКА Л.В.  Перша проблема  -  це  отримання  необхідної інформації.  Треба встановити такий порядок,  щоб Рахункова палата мала можливість реалізувати своє право, встановлене законодавчо, - отримувати  від  виконавчої  влади всі необхідні для здійснення її повноважень матеріали.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Бондаренко.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  базових галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів (Ленінградський виборчий округ,  м.Київ).  Депутатське  об'єднання "Вперед,  Україно!" У мене таке запитання.  Вам, очевидно, відомо, що крім бюджетів місцеві  адміністрації  і  місцеві  органи  влади використовують    такий   важливий   фінансовий   інструмент,   як позабюджетні  фонди.  Притому  їх  кількість,  напрями  не  завжди врегламентовані.  Саме  з  використанням  цих позабюджетних фондів здійснюються деякі фінансові операції, які можна вважати не тільки незаконними, а іноді навіть і злочинними з огляду на такий дефіцит коштів.

 

     Як ви ставитеся до цих фондів і чи є у  вас  пропозиції  щодо того, щоб усі кошти на місцевому рівні зараховувалися до бюджету й розподілялися в системі бюджетного фінансування?

 

     ВІТКОВСЬКА Л.В.  У Законі про бюджетну систему і в Законі про систему оподаткування є відповідна норма.  Усі позабюджетні фонди, які  створені  за  рахунок   обов'язкових   відрахувань,   повинні включатися  до  складу  бюджету,  окрім  пенсійного  фонду.  І наш комітет постійно наполягає на виконанні цієї норми.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пустовойтовський.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  виконуючий обов'язки голови  Комітету Верховної  Ради  України  з питань бюджету (Первомайський виборчий округ,  Харківська  область).  Уважаемые  коллеги!  Мы  с  Ларисой Владимировной проработали четыре года, и я могу характеризовать ее только как  очень  опытного,  трудоспособного,  добросовестного  и порядочного человека.  Я не хочу задавать ей вопросы,  а предлагаю сделать все, чтобы избрать Ларису Владимировну в Счетную палату. И она укрепит ее аппарат.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     На трибуну запрошується Віктор Савич Огородник. Він народився в 1948 році,  закінчив Одеський інститут народного господарства за спеціальністю  планування  народного  господарства  та  банківська справа, економіст. Має добрий послужний список. З 1986 по 1993 рік працював   начальником  кафедри  економіки,  фінансів  та  кредиту Української   академії   внутрішніх   справ.   Доцент,    кандидат економічних   наук.  Протягом  останніх  років  працював  головним консультантом   Секретаріату   Верховної   Ради.   Тепер    працює начальником  відділу  контролю  банківських  установ та фінансових посередників       департаменту        контролю        міжнародних фінансово-економічних  угод Рахункової палати.  Тобто він уже знає роботу цієї організації. І голова Рахункової палати, спираючись на його  досвід  у  цій  роботі,  ставлення до справи,  пропонує його кандидатуру.

 

     Чи є запитання до Віктора Савича? Будь ласка, запишіться.

 

     Депутат Моісеєнко. Прошу.

 

     МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (МакіївськийГірницький виборчий округ,  Донецька область). Фракция коммунистов  Украины.  У  меня  вопрос  практического  содержания. Сегодня председатель  Счетной  палаты  доложил  о  том,  что  даже Председатель   Конституционного   Суда  препятствует  контролю  за использованием  бюджетных  средств.  Как  будто   расходуются   не бюджетные     средства,    которые    выделяет    на    содержание Конституционного Суда Верховный Совет,  а эти средства падают, что называется,  с неба.  Подругому не скажешь,  ведь других средств у них просто быть не может.

 

     Другой номер.  Сегодня,  17 декабря,  всесоюзная политическая стачка,   и   глава  администрации  Киева  пытается  запретить  ее проведение в городе.  Только благодаря решению суда Старокиевского района,  которое было принято вчера, эта акция сегодня состоится и в 17 часов начнется поход  к  Кабинету  Министров  от  Арсенальной площади.

 

     У меня  такой  вопрос.  Есть  ли  у  нас  вообще  возможность реального контроля за расходованием бюджетных средств,  если  даже Конституционный Суд препятствует этому?

 

     ОГОРОДНИК В.С.,  заступник директора департаменту - начальник відділу контролю банківських установ  та  фінансових  посередників департаменту   контролю   міжнародних  фінансовоекономічних  угод, зовнішнього боргу  та  банківської  діяльності  Рахункової  палати Верховної   Ради  України.  Я  думаю,  что  надо  последовательно, настойчиво  добиваться,  чтобы  нормы  Закона  о  Счетной   палате Верховного Совета Украины действовали.

 

     Что касается местных администраций,  то, к сожалению, местные бюджеты вне контроля Счетной палаты.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Роменський виборчий округ, Сумська область). Прошу передать слово Витренко Наталье Михайловне.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Шановний Вікторе Савичу!  Я добре знаю  вас  і  вашого  батька.  А запитання  в  мене  таке.  Нинішня  ситуація в Україні наводить на думку,  що  з  боку  Адміністрації  Президента  готується   розгін Верховної  Ради.  І  телебачення,  і  радіо,  і всі його структури працюють на дискредитацію парламентаризму в Україні.

 

     До цього додаються примітивно екзальтовані виступи  депутатів Марковської  і  Вінського,  які  зовсім недоречні під час виборчої кампанії, та різні інсинуації, які штучно загострюють конфлікт між Президентом і парламентом.

 

     Чи не  здається  вам,  Вікторе  Савичу,  що Рахунковій палаті потрібно терміново передати всі дискети,  всі матеріали перевірок, які   здійснювала   Рахункова   палата  (а  ви  там  працюєте),  в Організацію Об'єднаних Націй, в ЮНЕСКО, в Міжнародний суд у Гаазі? Бо на днях,  я переконана, Верховна Рада і Рахункова палата будуть розігнані.

 

     ОГОРОДНИК В.С.  Шановна Наталіє Михайлівно!  Я дуже побоююсь, що  Рахункова  палата  стане ще одним засобом політичної боротьби. Цього  не  повинно  статися.  Рахункова  палата  не  повинна  бути політично заангажованою.

 

     Що стосується  контролю  за  використанням  бюджетних коштів, виконанням державного бюджету,  то члени Рахункової палати повинні докласти максимум зусиль,  щоб норми закону виконувалися.  Але без якогось політичного підтексту, політичної заангажованості.

 

     ГОЛОВА. Депутат Судницин.

 

     СУДНИЦИН Ф.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (Шевченківський виборчий округ, Запорізька  область).   Депутатская   группа   "Реформы",   партия "Громада".   Вы   сказали,   что  не  будете  заниматься  в  своей деятельности политическими вопросами.  Но так или иначе,  по  всей видимости, этим придется заниматься.

 

     Обратите внимание:  ряду  крупных  предприятий,  руководители которых вхожи в Кабинет Министров,  к Президенту,  предоставляются налоговые  льготы,  в результате чего бюджет недополучает огромные суммы.  Министр  финансов   либо   замминистра   финансов   своими распоряжениями предоставляет эти льготы предприятиям,  с чем надо, в конце концов, разобраться.

 

     Будете ли вы этим вопросом заниматься? Это первое.

 

     И второе.  В настоящее время ряду банков предоставлено  право обслуживать   бюджет,   работать   с   бюджетными   деньгами.  Нас интересует,  каким банкам предоставлено  такое  право  и  в  каких партийных списках представлены руководители этих банков. Мы просто должны это знать.

 

     Все это  -  политические  вопросы.  Так  вот  будете  вы  ими заниматься?

 

     ОГОРОДНИК В.С.  Как гласит известное высказывание, политика - это концентрированное выражение экономики.  Но все-таки  мы  будем заниматься именно экономикой.

 

     Что касается    банков,   то   это   как   раз   сфера   моих профессиональных  интересов  и  в  моей  прошлой  деятельности,  и нынешней в Счетной палате.

 

     Сегодня с  бюджетными  деньгами  работают  17  уполномоченных банков.  Это без Национального банка. Мы считаем (это, правда, мое личное мнение и мнение некоторых членов Счетной палаты), что здесь нужно  навести  порядок.  До  того,  как   полностью   развернется казначейство,  с  бюджетными  деньгами  должны  работать только те банки,  с которыми не случится то,  что случилось  с  "Инко",  где зависло  полтора  миллиона  гривен (они уже частично рассчитались, осталось   еще   немного),   с   Градобанком    и    так    далее. Платежеспособность  очень  многих банков,  работающих с бюджетными деньгами, вызывает определенные сомнения.

 

     В проекте   Закона   о   бюджетной    системе    предлагаются соответствующие изменения, и мы их поддерживаем.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка, на місце.

 

     На трибуну запрошується Вячеслав Павлович Пилипенко.  Він теж рекомендується на посаду головного контролера  Рахункової  палати. Вячеслав   Павлович   1959   року  народження,  закінчив  Одеський університет імені Мечникова за спеціальністю правознавство, юрист. Має  досвід  прокурорської роботи в органах прокуратури,  зокрема, працював прокурором Кіровограда.  Останній рік працює в Рахунковій палаті  начальником  відділу  аналізу  макроекономічних показників зведеного департаменту аналізу бюджетного процесу.

 

     Є запитання  до  Вячеслава  Павловича?  Є.  Запишіться,  будь ласка.

 

     Депутат Свято.

 

     СВЯТО В.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  ядерної  політики  та  ядерної  безпеки  (Чемеровецький виборчий    округ,   Хмельницька   область).   Дякую,   Олександре Олександровичу,  бо всетаки вийшов в ефір.  Ідеться про  Рахункову палату, і постає запитання, зокрема й до моїх колег, такого плану: є  чудові  економісти,  критикуємо  наслідки,  констатуємо  їх,  а причини?  Хіба не розуміємо того,  що без ліквідації причин, тобто без зміни економічної політики щодо бюджету,  планування  в  межах року, без збільшення обігових коштів, проблеми дефіциту бюджету не вирішимо?

 

     Чому є тільки критика,  а немає пропозицій щодо її реалізації як такої?  Народ України розуміє,  і ми розуміємо тут,  у залі. То чому говоримо, а не робимо?

 

     Дякую за увагу.

 

     ПИЛИПЕНКО В.П.,  начальник відділу  аналізу  макроекономічних показників   зведеного  департаменту  аналізу  бюджетного  процесу Рахункової палати Верховної Ради України.  Дякую.  Відповідаючи на це запитання,  хочу сказати, що Рахункова палата постійно аналізує і бюджетні процеси,  і процеси в нормотворчій діяльності.  І  хочу сказати,  що  тут  є  дуже  великі  проблеми.  Свої  висновки щодо проходження економічних  реформ,  нормотворчого  та  законодавчого процесів Рахункова палата постійно надсилає депутатам.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пейгалайнен.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань державного будівництва,  діяльності  рад  і  самоврядування (Харцизький виборчий округ, Донецька область). Фракция "Коммунисты Украины".  Уважаемый  Вячеслав   Павлович!   В   советское   время действовал  рабочий  народный контроль - и вы об этом помните,  то есть действовали элементы народовластия.  И люди знали,  что можно было  куда-то  обратиться  по  любому вопросу,  можно было чего-то добиваться.  Сегодня контроль у нас ослаблен,  и какие-то  функции этого контроля мы пытаемся возложить на Счетную палату. Но Счетной палате (и мы это видим) чинят препятствия, финансируют не в полном об еме,   оказывают   административноинформационное   давление  (в частности по телевидению, вы это ощутили). Это все предельно ясно, потому что вы контролируете власть.

 

     Сегодня трудящиеся   борются   за   свои  права.  17  декабря состоится акция протеста,  и не только  в  Киеве,  но  и  по  всем городам Украины.

 

     Вопрос такой: вы готовы к борьбе, а не просто к аналитической работе, которую можете выполнять?

 

     ПИЛИПЕНКО В.П.  Я - працівник Рахункової палати,  а Рахункова палата не політичний орган,  це вищий орган фінансово-економічного контролю.  Як працівник Рахункової палати я не маю права на  якісь політичні  заяви  чи  на  коментарі  цих  політичних заяв.  Але ті функції  і  повноваження,  які  записані  в  законі,   я   готовий виконувати, служити закону і народу України.

 

     ГОЛОВА. Депутат Осадчук.

 

     ОСАДЧУК П.І.  Демократична партія України.  Я думаю, шановний претенденте,  на  запитання:  "Вы  готовы  к  борьбе?"   -   треба відповідати:  "Я  готовий працювати",  - бо одна з багатьох причин наших проблем, певно, та, що ми мало працюємо, а більше боремось.

 

     А запитання по  суті  таке.  Ви  за  фахом  юрист,  працювали слідчим, прокурором. Цей досвід допоможе вам у роботі в Рахунковій палаті чи буде вас трохи сковувати і спрямовувати в інший  бік?  І перевіряючи,  скажімо,  Генеральну  прокуратуру чи СБУ,  ви будете почувати себе з тими працівниками як колега чи над ними?

 

     Дякую.

 

     ПИЛИПЕНКО В.П.  Я почуватиму  себе  як  працівник  Рахункової палати,  як відповідальна особа і виконуватиму те, що продиктовано Законом про Рахункову палату.

 

     Я діятиму  за  принципами  об'єктивності  і  служіння  тільки закону.

 

     ГОЛОВА. Депутат Камінський.

 

     КАМІНСЬКИЙ Л.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  транспорту  і   зв'язку (Сніжнянський виборчий округ, Донецька область). Дякую, Олександре Олександровичу.   Оскільки   моє   запитання    поставив    колега Пейгалайнен, прошу передати слово депутату Ніколаєнку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ніколаєнко. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М. Фракція Соціалістичної і Селянської партій. Я хотів би від імені нашої  фракції  подякувати  Наталії  Михайлівні Вітренко   за  те,  що  вона  нарешті  відверто  стала  на  захист Президента України, звинувативши Ніну Марковську, доктора медичних наук,  у  тому,  що  вона  нібито  сприяє  розгону  Верховної Ради України.  Наталіє  Михайлівно,  ми  ніколи  не   сприяли   розгону Верховної Ради,  а навпаки, робимо все для того, щоб Верховна Рада працювала конструктивно.

 

     А запитання таке.  Учора при 25 градусах морозу більше тисячі чоловік  із  12  областей  України  -  представники освіти,  члени Всеукраїнської  асоціації  працівників  профтехосвіти   пікетували Кабмін  (до  речі,  про це не згадувалося в жодному засобі масової інформації), вимагаючи погашення заборгованості із зарплати за сім місяців,  виплати коштів сиротам і так далі. Це відбувається тому, що тільки на електроенергії і газі -  на  так  званих  векселях  - більше 3 мільярдів гривень розкрадено.

 

     Як усе  це пояснити?  Наприклад,  у моєму Іванівському окрузі відключено електроенергію,  люди сидять без світла.  У  Генічеську море перемило Арабатську Стрілку, люди бідують. Чи не вважаєте ви, Вячеславе   Павловичу,    що    необхідно    зробити    жорсткішим законодавство,   посилити   відповідальність   усіх   органів   за використання бюджетних коштів?  І що  робитиме  Рахункова  палата, зокрема ви, щоб у нас не було порушень закону?

 

     ПИЛИПЕНКО В.П. Дякую за запитання. Хотів би сказати, що в нас уже передбачена відповідальність за порушення Закону про Державний бюджет, у тому числі кримінальна відповідальність.

 

     Головне - не посилення санкцій,  а щоб жоден правопорушник не уникнув відповідальності.

 

     А Рахункова палата,  у тому числі я як її працівник, робитиме все  для  того,  щоб виявляти порушення,  добиватися їх усунення й притягнення  до  відповідальності  тих  осіб,   які   вчинили   ці правопорушення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Час  на запитання вичерпано.  Але депутат Шаланський, який працював  у  Кіровограді,  просить  30  секунд.  Будь  ласка, Анатолію Миколайовичу. Думаю, для депутатів це важливо.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Знам'янський  виборчий округ, Кіровоградська область). Шановний Вячеславе Павловичу! Ми з вами з одного  села  Олександрівка,  що  на  Кіровоградщині.  Наші батьки  свого  часу працювали разом.  Я дуже добре знаю вас і вашу сім'ю.  Тому я підтримую пропозицію  про  призначення  вас  на  цю посаду,  прошу  своїх  колег  народних  депутатів зробити те саме. Запевняю,  що  мої  земляки  з  Кіровоградщини,  з  Олександрівки, справді  порядні  люди,  вони  чесно й добросовісно виконуватимуть свою роботу.

 

     Дякую.

 

     ПИЛИПЕНКО В.П. Дякую вам.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  сідайте,  будь ласка.  З  Кіровограда,  між іншим, всі люди такі. Так же? (Шум у залі). Яка репліка? Вас же не ображали.

 

     Шановні депутати!  Виходить  так,  що   як   тільки   згадали прізвище, то треба відразу виступити.

 

     Відповідно до  Регламенту  репліка  надається тоді,  коли вас образили.  А якщо вам сказали, що ви підтримуєте Президента, то це ж не образа!

 

     Хропатий Борис Федорович. Прошу на трибуну.

 

     Борис Федорович    представляється    на   посаду   секретаря Рахункової палати. Він народився в 1944 році. Закінчив Херсонський судномеханічний    технікум,    Київський    інститут    народного господарства за спеціальністю планування  народного  господарства, економіст.  Має  великий  досвід роботи,  всі фахові дані для цієї роботи.

 

     І тепер,  працюючи  в  Рахунковій  палаті,  на   додаток   до функціональних   обов'язків  фактично  виконує  функції  секретаря Рахункової палати.

 

     Ви вже ставили йому запитання, то чи хочете ви щось запитати? Так. Тоді запишіться, будь ласка.

 

     Депутат Сластьон. Прошу.

 

     СЛАСТЬОН Ю.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку   села   (Голопристанський   виборчий  округ,  Херсонська область). Прошу передать слово депутату Найде.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     НАЙДА Г.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань паливноенергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Суворовський виборчий округ,  Херсонська область).  Фракция коммунистов. У меня такой  вопрос  к  вам.  Вы уже работаете в Счетной палате.  Как вы считаете,  сможет ли предлагаемый  состав  так  построить  работу, чтобы  Счетную  палату  уважали  и  все  министерства подавали все данные,  которые она затребует?  Ведь даже Верховному Совету из-за лоббирования  интересов  некоторых министерств со стороны народных депутатов  трудно  получить  реальные  данные  у  того  или  иного министерства.

 

     ХРОПАТИЙ Б.Ф.,   заступник  директора  департаменту  контролю міжнародних  фінансово-економічних  угод,  зовнішнього  боргу   та банківської  діяльності  Рахункової палати Верховної Ради України. Спасибо за  вопрос.  Имея  опыт  работы  в  Счетной  палате,  могу сказать,   что,   на   мой   взгляд,   там  подобрался  достаточно квалифицированный  и  профессионально  подготовленный   коллектив, который  даже за небольшой срок работы - практически 6-8 месяцев - сумел  провести  свыше  40  проверок,  результаты   которых   были рассмотрены на заседании коллегии Счетной палаты. Было рассмотрено 12 запросов народных  депутатов.  По  всем  вопросам  подготовлены соответствующие  аналитические материалы.  Многие из них звучали в этом зале,  председатель Счетной палаты докладывал:  это и  анализ выполнения  государственного  бюджета  в  первом квартале текущего года, за полугодие, за девять месяцев, наши заключения и выводы по проекту  бюджета  на  1998  год,  которые,  очевидно,  и послужили толчком  к  тому,  чтобы,  так  сказать,   исполнительные   органы доработали ряд статей проекта бюджета и ряд его показателей.

 

     Кроме того,  были  проведены целевые проверки,  которые,  при недостаточной квалификации специалистов, очевидно, не имели бы

 

     такого звучания.  Это  касается  и   Фонда   государственного имущества,  и использования бюджетных средств из резервного фонда, и других вопросов. Коллектив сейчас еще формируется, мы набираемся опыта, и я думаю, что задачи, которые вы очертили, мы выполним и в дальнейшей работе  будем  готовить  достаточно  квалифицированные, глубокие материалы.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пейгалайнен.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В. Фракция коммунистов Украины. Уважаемый Борис Федорович! Предыдущего кандидата я спрашивал, готов ли он бороться за решение задач, которые возложены на Счетную палату? Дело в том, что вы уже ощутили и административное давление,  и  информационное давление,   и  финансовое  давление  на  Счетную  палату.  Сегодня трудящиеся Украины борются за свои  права.  Сегодня,  17  декабря, люди  выходят  на  площади,  будут  говорить  о  своих требованиях конкретно  к  Президенту,  будет  ставиться   вопрос   о   лишении Президента  его полномочий,  досрочном его переизбрании,  в других городах будут ставиться и другие проблемы.

 

     Но ведь работник Счетной палаты - это  тоже  боец.  Без  силы воли,   без  смелости,  без  настойчивости  он  ничего  не  сможет добиться. Поэтому к вам вопрос: вы готовы сегодня также включиться в борьбу?

 

     ХРОПАТИЙ Б.Ф.  Спасибо  за  вопрос.  Мы как работники Счетной палаты видим свою задачу прежде всего в том, чтобы четко выполнять положения, которые очерчены в Законе о Счетной палате. А положения эти,  собственно,  связаны с бюджетными средствами.  Мы знаем, как часто сегодня задерживается выплата зарплаты трудящимся, как много других проблем.  Поэтому свою первейшую задачу  мы  видим  в  том, чтобы  эти  негативные  явления  в  Украине  были как можно скорее устранены.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сінченко.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Брянківський виборчий округ,  Луганська область). Уважаемый Борис Федорович!  Ваши предшественники и вы говорите, что Счетная палата вне политики.  В  Луганской  области  в  этом  году  специалистами ГлавКРУ  было проведено несколько ревизий.  Причем было обнаружено кошмарное  количество  злоупотреблений,  и  по  результатам   этих ревизий  надо привлекать к уголовной ответственности руководителей исполнительной власти области.  Но до сих пор областной  совет  не имеет   в  своем  распоряжении  даже  актов  этих  ревизий,  чтобы ознакомиться с ними.  Депутаты голосуют за утверждение бюджета, за какие-то    цифры,    фактически   не   зная   о   тех   грубейших злоупотреблениях, связанных с этими средствами.

 

     Так вот скажите, пожалуйста, политика это, когда тому органу, который распоряжается бюджетом,  не показывают документы, скрывают их,  или не политика?  Я бы хотел, чтобы это не было политикой, но ситуация в нынешней системе иная.

 

     ХРОПАТИЙ Б.Ф.   Спасибо  за  вопрос.  Что  я  могу  ответить? Конечно,  это ненормальное явление, когда люди принимают решение о бюджете,  не видя конкретных цифр.  Бюджет - это конкретные статьи расходов,  конкретные  показатели  и,  конечно,  когда  принимаешь решение,  надо  знать,  о  чем  идет речь.  Поэтому я могу сказать только одно:  Счетная палата сделала, как я уже говорил, несколько десятков  проверок,  и  по  некоторым  из  них были выявлены такие факты, что пришлось передать результаты проверок в прокуратуру для наведения  порядка.  Мы  все  стоим  на страже порядка и стараемся добиваться, чтобы таких фактов, о которых вы сказали, не было.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте,  будь  ласка,  на  місце.  Шановні депутати,  я ще раз нагадую вам, що завтра голосування відбудеться о  9  годині  30  хвилин.  Лічильна  комісія  підготує  відповідні документи.

 

     І прошу  всіх вас проголосувати за ці кандидатури.  Я не хочу нав'язувати свою думку,  але ви помітили,  очевидно,  що кандидати підібрані  за  професійними,  діловими  якостями,  і  вони  можуть виконувати ту важливу,  відповідальну місію,  яка покладена на них Законом про Рахункову палату.

 

     Прошу вас  і  керівників фракцій порадитися,  якщо в когось є якийсь сумнів.  Але я просив  би  всіх  підтримати.  Тим  паче  що йдеться  не  про якісь політичні пристрасті,  тут правильно про це говорилося,  а про те,  що Рахункова палата працюватиме, виконуючи доручення вже й Верховної Ради наступного скликання.  Зважте на ці обставини теж.

 

     -------------

 

     Розглядається питання про проект Закону України  про  порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів). Маємо прийняти рішення.

 

     Михайло Володимирович Степанов запрошується на трибуну.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань соціальної політики та праці (Слов'яносербський виборчий  округ,  Луганська  область).   Уважаемый   Председатель! Уважаемые депутаты! Вчера во время второго чтения ни к одной из 35 статей законопроекта не было  высказано  каких-то  возражений.  Но затем,  уже в ходе голосования, народный депутат Вернигора выразил позицию руководства Федерации профсоюзов по трем статьям: 31, 33 и 35.

 

     Сегодня я   уже   консультировался  с  народными  депутатами, которые высказывают сомнения по статьям 22, 23, 24 и 25 и по всему четвертому разделу. Я скажу, какого характера эти статьи.

 

     Прежде всего   это   статьи,  касающиеся  ответственности  за участие в забастовках.  По моему мнению, они не ухудшают положение действующего еще союзного Закона о коллективных трудовых спорах.

 

     Поэтому можно выйти из ситуации таким образом:  не отправлять этот законопроект на повторное второе чтение,  как предлагал вчера коллега  Вернигора,  а принять его во втором чтении за исключением статьи 22 "Визнання страйків незаконними",  статьи 23 "Рішення про визнання   страйку   незаконним",  статьи  24  "Випадки,  за  яких забороняється проведення  страйку",  статьи  25  "Умови,  за  яких обмежується  проведення страйку" и раздела IV "Відповідальність за порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти)", то есть перенести эти статьи и раздел на третье чтение.  За неделю мы в комиссии доработаем их вместе с заинтересованными депутатами.

 

     Думаю, в  этом  случае  принятие  закона   не   затормозится. Напомню,  что  этот  законопроект  был  принят в первом чтении еще Верховным Советом предыдущего созыва.  Мы исключили из него раздел "Локаут",  был улучшен ряд позиций.  В частности, внесена поправка коллеги Моцпана.

 

     Вчера фактически  ни  к  одной  из  других  статей  не   было замечаний.  Я  предлагаю  принять  законопроект  во втором чтении, кроме перечисленных статей и раздела IV.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція  вчора  обговорювалася,  і   ви   доручили проголосувати  її  сьогодні саме в такому варіанті.  Я вважаю,  що немає ніяких заперечень, щоб справді проголосувати проект закону в другому читанні,  крім статей 22,  23, 24, 25 і розділу IV. Ставлю цю пропозицію на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 209.

 

     Проти голосують  тільки  чотири  депутати,  і   то,   мабуть, випадково.

 

     Ще раз   голосуємо,  депутат  Стоян  наполягає.  Аргументація переконлива, прошу підтримати. Будь ласка.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     -------------

 

     Розглядається проект  Закону  України  про  вибори  депутатів місцевих   рад   та  сільських,  селищних,  міських  голів  (третє читання). На трибуну запрошується Олександр Миколайович Стешенко.

 

     Прошу всіх  дуже  серйозно  поставитися  до  розгляду   цього документа,  оскільки  він  на часі і його прийняття очікують зараз усі - і виборці, і особливо представники місцевих органів влади.

 

     Прошу двох депутатів,  які намагаються зірвати засідання,  не заважати  проведенню  засідання!  Згідно  з  Регламентом слово для репліки надається тоді,  коли депутата образили.  У даному випадку жодних  образ  ніхто  не  чув.  Я  просив  би  не  використовувати регламентну норму для того, щоб вийти ще раз в ефір. У цьому немає потреби (Шум у залі). Не заважайте вести засідання.

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань державного будівництва,  діяльності  рад  і  самоврядування (Сватівський виборчий округ,  Луганська область).  Шановні колеги! Шановні народні обранці!  Закон про вибори депутатів місцевих  рад та сільських, селищних, міських голів - дуже важливий документ, на прийняття якого всі чекають,  і я цілком переконаний, що ви все це добре   розумієте.   Але   перш  ніж  перейти  до  розгляду  цього законопроекту,  я пропоную спочатку включити  до  порядку  денного питання  про  розгляд  проекту  Постанови  про призначення виборів депутатів місцевих рад та сільських,  селищних,  міських голів.  Я зробив відповідне подання,  цей проект вам сьогодні роздано. Треба обговорити його за скороченою процедурою,  потім я викладу позицію комітету й робитиму все, щоб закон був прийнятий.

 

     Прошу, Олександре  Олександровичу,  підтримати й поставити на голосування.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування  пропозицію  про  включення  до порядку  денного  питання  про розгляд проекту Постанови Верховної Ради про призначення виборів депутатів місцевих рад та  сільських, селищних, міських голів. Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановні  колеги!  Прошу  підтримати.  Це вкрай необхідний документ, за Верховну Раду ніхто цього не зробить.

 

     "За" - 224.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 233. Приймається.

 

     Шановні депутати!  Це норма Конституції,  тільки повторена  у вигляді  проекту постанови.  Треба відразу прийняти цю постанову в цілому. Немає заперечень?

 

     Ставлю на голосування проект постанови в цілому. Будь ласка.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Розглядається проект закону.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні колеги!  Пропоную  розбити  розгляд  цього  документа  в  третьому читанні  на  два  етапи.  Спочатку,   Олександре   Олександровичу, розглянути статті,  що були віднесені на третє читання,  а потім я доповім, до яких статей треба автоматично внести зміни, і їх треба буде проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Регламентом не заперечується така послідовність,  але чи не вийде так, що ми при цьому можемо втратити логіку закону?

 

     СТЕШЕНКО О.М. Ні.

 

     ГОЛОВА. Ну,  будь   ласка,   давайте   розглянемо   в   такій послідовності (Шум у залі).

 

     Одну секундочку. Яка процедура?

 

     СТЕШЕНКО О.М. Та це випливає саме з логіки.

 

     ГОЛОВА. З  процедури  розгляду  цього  питання слово депутату Пейгалайнену. Будь ласка.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.  Фракция  коммунистов   Украины.   Уважаемый Александр Александрович! Мы неоднократно говорили, насколько важен вопрос о выборах в местные советы.  Но важно и то,  как избиратели будут   избирать,  будет  ли  у  них  возможность  для  свободного волеиз явления.

 

     В предложенном   варианте   предполагается   единая   система выборов,  которая  прошла  бы через все уровни советов.  Поэтому я предлагаю вначале концептуально определиться,  по какой же системе будем избирать - по единой или по многовариантной.

 

     Если проголосуем    за    многовариантную    систему,   будем рассматривать этот законопроект.  Если же  проголосуем  за  единую систему, то давайте четко решим: либо это та же система, что и для выборов в Верховный Совет, либо это выборы по одномандатным или по многомандатным  округам.  Вначале  давайте  четко  определимся  по концептуальному вопросу,  а дальше уже будем рассматривать  проект закона.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Олександре Миколайовичу.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Передусім хочу нагадати і своєму колезі, і всім присутнім у залі,  що  постановою  Верховної  Ради  від  5  грудня передбачено:   "1.  Прийняти  проект  Закону  України  про  вибори депутатів місцевих рад та сільських,  селищних,  міських  голів  у другому читанні, крім статей 1, 2, 6, 25, 42, 57, 63 та розділу ХУ "Перехідні положення".

 

     2. Доручити  Комітету  Верховної  Ради   України   з   питань державного   будівництва,   діяльності   рад  і  самоврядування  у десятиденний  термін  доопрацювати  зазначений  проект  закону   з урахуванням  його  розгляду  в другому читанні і внести на розгляд Верховної Ради у третьому читанні".

 

     Тепер щодо  концепції,  про  яку  ви  кажете.   Концептуальні положення виписані у статті 2 цього закону. У разі внесення до неї змін чи неприйняття треба змінювати статті 5,  12, 30, 31, 33, 41, 45, 46, 47, 48, 53. Це статті, які прийнято в остаточній редакції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Прошу  всіх  заспокоїтися!  Олександре Миколайовичу і шановні депутати,  ми можемо розглянути всі статті,  то  не  біда. Тут,  справді, важливо визначити можливість застосування закону на практиці.  Цими днями до мене підходило багато депутатів і ті, хто чув дискусію з приводу змісту цього закону на зустрічах на місцях. До депутатів,  так само,  як і до мене,  звертаються люди, просять максимально  уніфікувати систему виборів,  тому що в громадянина в руках буде дев'ять бюлетенів,  а крім того,  різні системи роблять практично неможливим проведення виборів в один день.

 

     Ми зараз  не  можемо  розвести  вибори  в  часі,  оскільки це визначено Конституцією. Для зміни треба пройти багато процедур. Ми просто  нездатні  це  зробити,  і  ніхто  цього  не зможе зробити. Виходячи  з  цієї  обставини,  треба  максимально  спростити   для громадянина умови виборів.

 

     І тому,  очевидно, варто було б піти таким шляхом. Розглянемо статті 1 і 2 (вони потрапляють у той перелік,  який ви пропонуєте, так?) і потім залежно від того, як проголосуємо, визначимо принцип роботи:  розглядатимемо лише непроголосовані  в  третьому  читанні статті, або всі статті проекту закону.

 

     Почнемо зі статті 1. Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Вона не була проголосована.

 

     ГОЛОВА. "Цей закон відповідно до Конституції,  Закону України про місцеве самоврядування в Україні  та  інших  законів  визначає засади,  особливості  та  порядок  підготовки і проведення виборів депутатів  сільських,  селищних,  міських,  районних   у   містах, районних, обласних рад, а також сільських, селищних, міських голів (далі - місцевих виборів)".

 

     Немає ніяких  заперечень  до  преамбули?..   Хвилиночку!   Ми преамбулу голосували, так?

 

     СТЕШЕНКО О.М. Так.

 

     ГОЛОВА. Проголосовано.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Ми статтю 1 не голосували.

 

     ГОЛОВА. "Стаття 1. Основні засади місцевих виборів".

 

     Давайте зосередимося.   Запросіть   до   залу   тих,  хто  ще сумнівається.  Поки вони заходитимуть, я прочитаю зміст статті для того, щоб виборці теж чули.

 

     " 1.Вибори депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах,  районних, обласних рад (далі - депутатів місцевих рад), а також сільських, селищних, міських голів є вільними і відбуваються на  основі  гарантованого  Конституцією  України  та  цим  законом загального,   рівного  і  прямого  виборчого  права  при  таємному голосуванні.  Депутати місцевих рад та сільські,  селищні,  міські голови обираються строком на чотири роки.

 

     2. Виборчий   процес  здійснюється  на  засадах:  вільного  і рівноправного висування кандидатів;  рівності можливостей для всіх кандидатів  у  проведенні  виборчої  кампанії;  неупередженості до кандидатів з  боку  місцевих  органів  виконавчої  влади,  органів місцевого  самоврядування;  контролю  за джерелами фінансування та витратами на виборчу кампанію;  гласності й  відкритості  виборчої кампанії; свободи агітації".

 

     До цієї   статті   були   зауваження   депутатів.   Хто  хоче висловитися?

 

     Депутат Моісеєнко. Будь ласка. Його поправки 2 і 3.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  коммунистов  Украины,  Всеукраинский союз  рабочих.  Прошу  вас  обратить  внимание  на  поправку 3.  Я предлагаю  после  слов  "виборчої  кампанії"  дописать:  "а  також обов'язковості  припинення  кандидатом  будь-якої  підприємницької діяльності після обрання сільським,  селищним, міським головою або депутатом   сільської,   селищної,   міської,  районної  в  місті, районної, обласної ради". И дальше по тексту.

 

     Хочу обосновать   это   тем,   что   в   Законе   о   местном самоуправлении  сказано  (статья  12),  что "сільський,  селищний, міський  голова  не  може  займатися  підприємницькою  діяльністю, одержувати від цього прибуток".

 

     Кроме этого,   в   статье   42   Конституции   написано,  что "підприємницька діяльність депутатів,  посадових і службових  осіб органів   державної  влади  та  органів  місцевого  самоврядування обмежується законом".

 

     И еще  одно.  У  нас  под  позицию   предпринимательства   не подпадают,  а  это  очень  волновало многих людей,  так называемые челноки.  В словаре  юридических  терминов,  который  нам  роздан, написано,  что  предприниматель  -  это  лицо,  которое изыскивает средства  для  организации  предприятия,   а   не   индивидуальной деятельности.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Відповідайте, будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Я  вже  не  раз  відповідав  на  це запитання. По-перше, депутати місцевих рад працюють не на професійній основі. А  їм же треба десь працювати.  Підприємництво - це вид діяльності людини,  і людина має право сама обирати,  чим займатися. Подруге, це  не  норма  цього  закону.  Потретє,  це питання врегульовано в статті 5 Закону про статус депутатів  місцевих  рад.  А  голова  - сільський,  селищний  -  прирівняний згідно з законом до депутата. Ось уся відповідь.

 

     Ваша поправка частково врахована в тексті,  у цілому  комітет її відхилив.  Прошу голосувати в редакції, запропонованій у правій колонці.

 

     ГОЛОВА. Прошу  вас,  будьте  лаконічним.  Ваша   аргументація зрозуміла. Можна підтримувати її.

 

     Якщо говорити  про  голову,  то  це  ще одна справа.  У нього функціональні обов'язки будуть. А щодо депутатів... Це ж, по суті, порушення прав людини.

 

     Ну, будь  ласка,  30  секунд,  депутате Моісеєнко.  Він автор пропозиції.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Уважаемые коллеги!  Депутат  Стешенко,  мягко говоря,  превышает свои полномочия.  Он пытается вольно трактовать Конституцию.

 

     В статье 42 Конституции сказано,  что законом  ограничивается предпринимательская     деятельность    депутатов    (подчеркиваю: депутатов) органов местного самоуправления.

 

     Поэтому я настаиваю на  том,  чтобы  эта  моя  поправка  была проголосована.  Все  население  Украины  возмущено тем,  что у нас депутаты больше занимаются предпринимательской деятельностью.

 

     Хотел бы обратить внимание на аргументацию депутата Стешенко. Действительно,  в  статье  5  Закона  о  статусе депутатов местных советов написано: депутат не может использовать депутатский мандат с   целью   наживы  и  так  далее.  Но  любая  предпринимательская деятельность  позволит  ему,  если  он   будет   депутатом,   этим заниматься.

 

     Прошу поставить мою поправку на голосование.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Ще раз прошу: будьте лаконічними.

 

     Ставлю на голосування поправку 3 депутата Моісеєнка.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Вона врахована частково. Комітет не підтримав.

 

     "За" - 103.

 

     ГОЛОВА. Не підтримується.

 

     Ставлю на голосування  текст  статті  у  правій  колонці.  Це пропонує комітет...

 

     Іще поправка? Поправка 1. Депутат Шевченко. Будь ласка.

 

     Я дуже прошу тих, хто не вносив поправок, не просити слова.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації (Фастівський виборчий округ, Київська область). Шановні колеги!  Я пропоную викласти статтю 1 в іншій редакції.  Вона не є альтернативною тій, що пропонується комітетом, просто ті самі речі виписані набагато краще.  Є навіть  те,  чого  немає  в  редакції, запропонованій комісією.  Наприклад,  норма про таємне голосування бюлетенями на виборчих дільницях у визначений день і час.

 

     І ще в  запропонованому  мною  варіанті  є  четверта  частина такого  змісту:  "Участь  громадян  у виборах до органів місцевого самоврядування є добровільною.  Вважається,  що  виборці,  які  не взяли  участі  в  голосуванні  на виборах,  підтримують результати волевиявлення тих виборців,  які взяли  участь  у  голосуванні  на виборах".  Це  одне з тих положень,  за браком яких Конституційний Суд розглядає тепер Закон про вибори народних депутатів України.

 

     І взагалі ця редакція повніша,  набагато краще адаптується із законом  про  вибори  до  парламенту.  Я  просив би підтримати мою пропозицію. Якщо ж статтю в моїй редакції буде відхилено, то прошу окремо  проголосувати  четверту  частину  й  доповнити нею статтю, запропоновану комісією.

 

     ГОЛОВА. Олександре   Миколайовичу,   будь   ласка,   короткий коментар.

 

     СТЕШЕНКО О.М.   Дуже   коротко.   Поперше,   ваші  пропозиції враховано в першій і другій частинах статті 1 та в першій  частині статті 7. По-друге, зверніть увагу, ви змінюєте назву статті, і це не означає її розширення.  А якщо виходити з назви, сформульованої комітетом,  то дві частини статті повністю розкривають її зміст, а решту, про що ви кажете, враховано далі по тексту.

 

     Тому комітет  і   не   підтримав   вашу   пропозицію.   Прошу проголосувати статтю в редакції комітету.

 

     ГОЛОВА. Поправка  депутата Шевченка ставиться на голосування. Він просить її підтримати в цілому. Причому четверта частина добре кореспондується  із Законом про вибори народних депутатів України. Це важливо.  А якщо пропозиція не  буде  підтримана  в  цілому,  я окремо поставлю на голосування тільки четверту частину.

 

     А зараз голосується вся поправка. Прошу підтримати.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Комітет не підтримав.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 167.

 

     Не вистачає голосів для підтримки.  Але четверту частину цієї поправки  я  прошу  ще  раз  проголосувати,  вона  важлива  і   не суперечить логіці закону. Ставлю її на голосування.

 

     "За" - 231. Приймається.

 

     Із цією  поправкою  можна  всю  статтю  голосувати?  Депутате Найда,  у вас є поправка?  Будь ласка. Тільки посилайтеся на точну поправку...  (Шум  у  залі).  Ну,  буває так,  що до цієї статті в іншому пункті говориться.  І Володимир Мефодійович просив з  цього приводу слова.

 

     Депутат Найда. Будь ласка.

 

     НАЙДА Г.І.    Фракция    коммунистов.   Уважаемый   Александр Александрович! Уважаемый Александр Николаевич! Когда мы голосовали во втором чтении замечания к статьям 1,  2, 5 и так далее, то есть к  непроголосованным  статьям,  было  сказано,  что  поправки,  по которым  мы  не  определились,  будут учтены комитетом или хотя бы останутся для голосования.  Я напоминаю об  этом  потому,  что  ни одной  из  моих  поправок  не оказалоь в таблице.  Это,  Александр Александрович, реплика.

 

     А теперь по сути. Комитет почему-то согласился с предложением Носова исключить слово "багатопартійності".  Я не возражаю. Тот же избиратель Гнатюк в любом селе,  голосуя за кандидата  в  народные депутаты,  никогда в жизни не увидит его,  в лучшем случае, может, услышит где-то,  но уже знает, в какой он партии (их там 52 или 32

- неважно).  Но если речь идет о том, чтобы принять единую систему выборов,  чтобы не получилось, что из этих семи бюлетеней каждый - для  голосования  по  другой  системе...  А вже до якої партії кум належить - їх там буде в селі дві чи три -  вони  визначать  самі. Ну, нельзя же так подходить!

 

     Поэтому в  первой  статье  слово  "багатопартійності"  должно остаться,  а потом перейдем ко второй статье и  определим  систему выборов.

 

     ГОЛОВА. Оскільки   це   передбачено  і  в  поправці  депутата Шевченка,   то   прошу   проголосувати    тільки    одне    слово: "багатопартійності".  Це загальна норма, сказав би, конституційна, вона не  суперечить  іншим  нормам  законопроекту.  Ми  можемо  не передбачати  навіть,  так  би мовити,  поважання багатопартійності абощо в механізмі самого закону.  Але принцип  сам  по  собі  може бути.

 

     Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.   Шановні   колеги!   Так,   ця  поправка  була врахована.  Носов  має  рацію,  тому  що   в   Конституції   засад багатопартійності   для   виборів   депутатів   органів  місцевого самоврядування прямо не передбачено.  Тому  ми  й  врахували  його поправку.   Вона  не  змінює  суті  законопроекту,  але  щоб  бути коректним, ми це зробили.

 

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу,  спасибі.  Усе це правильно, тільки в Конституції написано, що партії беруть участь у виборах.

 

     Пропозиція депутата Найди: поставити на     голосування      тільки      слова      "принципи багатопартійності". Ставлю на голосування.

 

     "За" - 175.

 

     Не підтримана ця пропозиція. У вас іще пропозиція, Володимире Мефодійовичу?

 

     ПИЛИПЧУК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Центральний  виборчий  округ,   Івано-Франківська область).    У    мене   пропозиція   стосовно   права   займатися підприємницькою діяльністю. Річ у тім, що в селі, наприклад, маємо колгоспи.  Участь  у  загальних  зборах  колгоспів  і голосуваннях відповідно до нашого Закону про підприємницьку діяльність -  це  є підприємницька   діяльність.   У  містах  -  акціонерні  компанії, підприємства,  які перетворені в акціонерні.  Участь в  управлінні цією  компанією - це є управлінська діяльність.  Через те я просив би вилучити поправку про те,  що депутати місцевих рад  не  можуть займатися підприємницькою діяльністю,  тим більше що вони працюють не на професійній основі.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Стаття 1 із доповненням  депутата  Шевченка (частина четверта),  яке проголосовано, ставиться на голосування в цілому.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Повторюю, голосується стаття 1. Будьте уважні.

 

     "За" - 233. Приймається.

 

     Перед тим як ви підете на перерву,  хочу  сказати  таке.  Уже почалася дуже складна передвиборна кампанія. Мало хто сподівається на те,  що у виборах братиме участь понад 20 партій і  блоків.  Це ставить  перед виборцями складне завдання - визначити свою позицію щодо тих чи інших політичних організацій. З іншого боку, це значно ускладнює  і  завдання  координації  дій  політичних  організацій, партій, блоків тощо у зв'язку з можливістю відстоювати свою думку, свою позицію.

 

     Зважаючи на  це  я просив би вас подумати над таким варіантом статті 2,  аби до обласних рад і до рад містмільйонників  депутати обиралися за змішаною системою,  щоб у цьому разі охоплювався весь електорат і була можливість вести переконливу агітацію за чи проти тих  чи  інших  політичних  сил.  Це було б ознакою уніфікованості виборчого закону в Україні.

 

     Але це моя пропозиція,  у перерві подумайте над нею.  О 12.30 продовжимо засідання.

 

     Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.   Така   уніфікація  призведе  до  втручання  в діяльність органів місцевого самоврядування.

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Зосередилися.  Слухаємо депутата Стешенка щодо статті 2.

 

     СТЕШЕНКО О.М.   Я   хочу  дещо  просто  нагадати.  Олександре Олександровичу,  шановні  колеги,  поперше,   не   забувайте,   що розглядається   законопроект  у  третьому  читанні.  Є  відповідна процедура.  Говорити про якусь концепцію треба не зараз, а під час першого читання, як і передбачається Регламентом.

 

     По-друге, зверніть увагу, що в статті 2 мова йде  саме  про  особливості  виборів  депутатів  сільської, селищної,  міської  і  районної  у місті ради.  Ось із цього треба починати.

 

     І по-третє,  у частині третій цієї статті  на  сторінці  6  є відмінності.  Ми  вилучили  слова "районної у місті",  бо на цьому рівні пропорційна система  недоречна.  Вона  може  застосовуватися тільки  на  загальноміському  рівні.  Це  зрозуміло,  бо  партійні осередки мають такий статус,  що не завжди  можуть  бути  саме  на рівні району в місті. Оце такі особливості.

 

     ГОЛОВА. У  мене  є  пропозиція,  якщо  ви не заперечуєте,  цю статтю  розглядати  по   частинах,   тому   що   є   різні   рівні представницького органу, і це треба врахувати.

 

     Отже, розглядається    поправка   14.   За   змістом   будемо розглядати.  Написано:  "Місцеві  органи  влади  слід  обирати  за мажоритарною системою" (Шум у залі).

 

     Будь ласка,  увімкніть мікрофон депутата Черепкова.  Поправка 7. Потім я вам надам слово. Будь ласка, говорить депутат Черепков.

 

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань молоді,  спорту і туризму (Артемівський міський виборчий округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической  и Селянской партий Украины. Александр Александрович! Мои поправки 7, 17 и 21. Я их об единяю, чтобы не возвращаться потом к каждой.

 

     Мы договаривались,  несмотря на то что сегодня третье чтение, по  статье  2  вопрос решить концептуально.  Поскольку речь идет о структурировании общества,  о Конституции,  об  участии  партий  в выборах, о необходимости корреспондирования этого закона с Законом о выборах  народных  депутатов  Украины  -  я  предлагаю  то,  что предлагал   и   Ткаченко   Александр  Николаевич  в  прошлый  раз: определиться конкретно,  чтобы выборы в "сільські,  селищні  ради" проводились  по  мажоритарной  системе,  а  в  больших  городах (с населением около 100 тысяч и более),  в областях и  районах  -  по смешанной  системе.  Тогда будет учтено структурирование общества, тогда этот закон хотя бы в основном  будет  корреспондироваться  с Законом  о  выборах  народных  депутатов Украины,  тогда мы меньше внесем сумятицы в умы  избирателей.  Сбор  подписей  показал,  что партийные организации активно включились в эту работу.

 

     Повторяю: я   предлагаю   вначале   определиться,   чтобы   в "сільські,  селищні  ради"  депутаты  избирались  по  мажоритарной системе,  а в остальные советы - по смешанной системе. И тогда уже предметно голосовать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Олександре Миколайовичу.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановні  колеги!  Важко  відповідати,  повірте мені.  Концепція  цього  закону,  проголосована в другому читанні, саме й передбачає, що вибори депутатів до сільської, селищної ради проводяться  за  мажоритарною  виборчою  системою по одномандатних виборчих округах або по єдиному багатомандатному виборчому округу. В чому відмінність, я можу пояснити.

 

     За вашу поправку 7 ми голосували. Вона набрала 134 голоси.

 

     Ваша поправка   21   врахована  частково,  вона,  дійсно,  не голосувалася минулого разу...

 

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу й інші депутати!  По-перше, я прошу   вас:  менше  пристрасті,  не  переконуйте  один  одного  в абсолютності істини,  яку ви пропонуєте.  По-друге,  стаття  2  не голосувалася, це теж особливість. І потретє, у частині першій цієї статті  говориться,  що  в  сільських  і  селищних  радах   вибори проводяться  за  мажоритарною  виборчою  системою по одномандатних виборчих округах,  на які поділяється вся територія - і так  далі. Це не суперечить жодній пропозиції (Шум у залі).

 

     Я читаю,  будь ласка:  "Вибори депутатів сільської,  селищної ради  проводяться  за  мажоритарною  виборчою  системою  відносної більшості  по  одномандатних виборчих округах,  на які поділяється вся територія відповідної адміністративно-територіальної  одиниці, а  в  разі  об'єднання  територіальних  громад  сіл,  селищ в одну територіальну  громаду  -  вся  територія  сільського,   селищного округу..." (Шум у залі).

 

     А далі  написано  "або по єдиному".  То щоб не було цього.  Я зрозумів тепер.  Так,  у законі не може  бути  те  або  те.  Треба записати  або так,  або так.  Думаю,  що це слушне зауваження,  бо інакше кожне село вигадуватиме  собі  виборчу  систему.  Я  з  ним згоден.

 

     Зачекайте хвилинку,   відповісте   потім.   Ще   в   депутата Манчуленка є пропозиція. Будь ласка.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД (Заставнівський виборчий округ,  Чернівецька  область).  Фракція  Народного  руху  України. Олександре  Олександровичу,  моя  пропозиція якраз перегукується з тим,  про що ви щойно сказали.  Я подавав її і до другого читання, але вона була відхилена.

 

     Ідеться про те, що недоцільно, щоб кожна рада сама визначала, за якою системою проводитимуться вибори,  а це передбачається,  бо записано: абоабо.

 

     Мені видається,  що  має  бути  визначена  єдина  уніфікована система,   щоб   вибори   проводилися   за   єдиними    правилами, встановленими цим законом.  І ви якраз із цим погодилися.  Бо якщо ми запишемо або-або,  ми лише заплутаємо людей. У березні будуть і парламентські вибори, і місцеві і будуть півметрові бюлетені, люди взагалі не знатимуть,  як їм голосувати.  А  часу  для  того,  щоб роз'яснити їм методу голосування,  немає.  До того ж, рада може не прийняти рішення.  Але написано, що мою пропозицію відхилено. Чому

- незрозуміло.

 

     ГОЛОВА. Поясніть,  будь  ласка,  особливості багатомандатного округу. І тоді люди зрозуміють, як треба голосувати.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  У світі є три  виборчі  системи:  мажоритарна, пропорційна і змішана.  Вибори до сільської, селищної ради, ще раз підкреслюю, проводяться саме за мажоритарною системою.

 

     У чому полягає багатоваріантність?  У першому випадку депутат прикріплений,  умовно  кажучи,  до  вулиці,  кількох  будинків,  і частина членів територіальної громади має свого депутата.  Але  за такою схемою вибори можуть проводитися всі чотири роки підряд.

 

     Коли мова  йде  про  єдиний багатомандатний округ,  то кожний член  територіальної  громади  може  звернутися  до  будь-кого   з депутатів,  і  той  повинен  виконати  його  вимоги.  Такі  вибори проводяться тільки раз на чотири роки.  І буде рада діюча, і немає там ніяких проблем.

 

     ГОЛОВА. Ми не про звернення говоримо, а про вибори.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Це те, про що йде мова.

 

     ГОЛОВА. Ось   я  -  громадянин.  Я  голосую  за  мажоритарною системою  в  селі.  Це  зрозуміло.  А   якщо   ми   говоримо   про багатомандатний  виборчий  округ,  то як надходять пропозиції щодо тієї чи іншої кандидатури? Поясніть, будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Через механізм висунення кандидатури вносяться до списку. За відносною кількістю набраних голосів на підсумковому засіданні відповідної комісії визначається, хто переміг.

 

     ГОЛОВА. Тобто  список  дається  в  бюлетені?  Список.  Ось  і виходить, що в селі буде завжди обов'язкова залежність, хто складе ці списки.  А це означає,  що будуть нерівні умови.  Тому цього не можна робити.

 

     Я вважаю,  що  депутат  Манчуленко  має рацію.  Єдину систему треба визначати для округу,  ту  або  ту.  Не  можуть  бути  різні принципи.

 

     Поправка 9 депутата Пейгалайнена. Будь ласка.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.  Фракция  коммунистов.  Уважаемый  Александр Александрович!  Я не могу согласиться с докладчиком, что при такой схеме   будет   просто   выбрать,   за   кого   проголосовать.  Мы действительно  должны  подумать  об  избирателе.   В   статье   71 Конституции   четко   записано:   "Виборцям   гарантується  вільне волевиявлення".

 

     Что же вы предлагаете избирателю?  В селе он  будет  избирать депутатов   сельского   совета,   параллельно  в  районный  совет, параллельно в областной,  а также народного депутата  в  Верховный Совет.  Сколько  же  у него будет бюллетеней,  сколько ему галочек ставить и в каком бюллетене? Вот о чем надо подумать здесь.

 

     Должна быть одна система сверху  донизу.  Правильно  Черепков предложил:   для  уровня  села,  поселка  определить  мажоритарную систему,  а выше - смешанную. Давайте проголосуем за одномандатный или  многомандатный  округ  и  тогда  четко определимся,  по какой системе избирать депутата.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Що я можу  на  це  відповісти?  До  сільського одномандатного  округу  входять всього 3-4 садиби!  Ось про що йде мова (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати,    спокійно!    Усі,    здається, розібралися. Я прошу вас - давайте визначимося (Шум у залі).

 

     Та, врешті-решт, можна не кричати з місця?!

 

     Я хочу   запропонувати   вам,   щоб   ми   спочатку  частково розібралися з цим питанням.  Проголосуємо не зміст,  а принцип, що на сільському, селищному рівні голосування повинно бути однотипне: або тим,  або тим методом. Але не повинно бути "або" в законі. Так чи ні?

 

     Тоді давайте  проголосуємо,  щоб  був  тільки  один  принцип. Ставлю на голосування (Шум у залі).  До сільської і селищної ради! Будь ласка. Голосуємо за однотипність.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Комітет не підтримав!

 

     "За" - 196.

 

     ГОЛОВА. 196 голосів - запам'ятаймо цю цифру!

 

     Поправка 6.  Депутат Моісеєнко наполягає?  Обгрунтуйте,  будь ласка.

 

     МОIСЕЄНКО В.М. Фракция "Коммунисты Украины". Моя поправка 14. О  чем  идет  речь?  Речь  идет о том,  чтобы все представительные органы "місцевої влади",  начиная от села и до области, избирались по  мажоритарной системе.  Сейчас Стешенко об этой системе так это легко сказал: ну, пусть от какой-то там улицы... Что на самом деле отбросил  Стешенко?  Он отбросил норму об отзыве депутата местного совета!  У меня в руках Закон о статусе депутатов местных советов. Там  есть  раздел  VI  "Порядок відкликання депутата місцевої ради народних депутатів".  Вот что записано в этом  разделе:  "Підстави для відкликання: використання депутатського мандата в особистих та корисних цілях.  Невідповідність  практичної  діяльності  депутата основним  принципам  і  положенням  його  передвиборної  програми. Виборці мають право порушувати питання  про  відкликання  депутата також і з інших підстав, які вони вважають суттєвими".

 

     Изменив систему выборов,  мы не дадим возможности реализовать право, определенное законом.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Говоріть, Олександре Миколайовичу.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Я дам лаконічне пояснення. Ваша поправка, і ви це  добре  знаєте,  вже  ставилася  на  голосування в цьому залі і набрала 139 голосів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Поправка депутата Моісеєнка ставиться на голосування. Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Комітет не підтримує.

 

     "За" - 139.

 

     ГОЛОВА. Поправка  10  депутата Степенка.  Будь ласка,  Василю Iвановичу.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий округ,  Полтавська  область).  Позафракційний.  Дякую.  Я повністю вас підтримую,  Олександре Олександровичу, і я вас прошу, я вас благаю:  давайте  спокійно  розберемося.  Тут  написано,  що частково  врахована  моя  поправка.  Не може такого бути.  Я чітко ставив питання - мажоритарна система. Враховано частково, тобто що є  і  мажоритарна  система,  і  за партійними списками.  Такого не буває!

 

     I перш за все я  прошу:  не  ображайте  сільських  людей,  не кажіть,  що не розбереться бабуся. Бабуся своєю сільською мудрістю розумніша деяких фракцій і  партій  разом  узятих.  Люди  на  селі розберуться...  Але доцільно це чи недоцільно? Ну, я думаю, що тут і голосувати не треба.  Як до сільської ради будуть за  партійними списками обирати? Ви ж погоджувалися, Олександре Миколайовичу...

 

     ГОЛОВА. Цього ще ніхто не пропонував,  Василю Iвановичу, крім вас.  Ще ніхто не згадував про те,  щоб це ввести, тільки ви зараз згадали.

 

     СТЕПЕНКО В.I.  Ні,  Олександре Олександровичу, ви не праві. Я візьму стенограму - і минулого разу, як і сьогодні, говорилося, що люди на селі не розберуться.  Люди розберуться!  Але ви зважте хоч би на обсяг самої роботи.  Ну навіщо це  робити?  Давайте  зробимо чіткі, прозорі вибори, щоб видно було, за кого можна голосувати.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Поправка 10: "Вибори депутатів сільської,  селищної,  міської, районної у місті ради проводяться за мажоритарною виборчою системою" (Шум у залi).

 

     Одну хвилиночку,  спокійно!  Є особливості, міста різні. Якби ви тут пропустили слово "міської",  то я з вами повністю погодився б.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Я  таку відповідь дам.  Василю Iвановичу,  я з вами повністю  погоджуюся  щодо  мудрості  сільських  людей.  Ваша пропозиція вже ставилася на голосування, вона набрала 165 голосів. Але ви  зверніть  увагу  на  те,  як  називається  стаття.  Стаття називається  "Особливості  виборів депутатів сільської,  селищної, міської, районної у місті ради".

 

     Саме у сільських і селищних радах мажоритарна система виборів збережена. Ось у чому я хочу ще раз переконати зал.

 

     ГОЛОВА. Я  ще  раз  повторюю,  щоб  не  було суперечки.  Мені здається,  що звична для людей усе-таки мажоритарна система.  Вона традиційна.   I   є   в   неї   свої   переваги,   зокрема  єдиний багатомандатний виборчий  округ,  але  вона  передбачає  два  типи голосування.

 

     Нам треба визначитись. На цьому рівні представницьких органів ми   беремо   мажоритарні   одномандатні   округи    або    єдиний багатомандатний  округ.  Повинен  бути  поза  всяким сумнівом один принцип голосування для всієї України.

 

     Тому я ще раз прошу проголосувати,  щоб був один принцип,  не кажу який, щоб зберегти в цій статті один підхід.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Комітет не підтримує.

 

     "За" - 228.

 

     ГОЛОВА. Отже, будемо голосувати: або мажоритарні  традиційні  діючі,  або  єдиний   багатомандатний округ.

 

     Депутат Шевченко пропонує. Будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.   Олександре  Олександровичу,  я  хотів  раніше висловитися з процедури,  бо ми оцим попереднім голосуванням трохи загнали себе в глухий кут.  Я дуже шкодую,  що моїх обгрунтувань і норм щодо цієї статті не було перенесено в таблицю,  бо вони  були гарно виписані.

 

     Я хочу обгрунтувати, якщо вже ми зупинилися на єдиній системі для всієї України,  чому багатомандатні округи мають переваги  над одномандатними  округами.  На  жаль,  ми унеможливили застосування змішаних схем,  скажімо,  кілька багатомандатних округів.  А  вони дуже  були б доречні,  бо є села з транспортними,  демографічними, географічними та іншими особливостями.

 

     Перевага багатомандатних округів насамперед у тому, що вибори проводяться  один раз і не треба в разі вибуття депутата проводити повторні вибори, отже, економія коштів.

 

     Друге. Вони мають перевагу в тому, що депутат не залежить від окремої  групи  громадян,  яку  дуже легко,  особливо представнику влади, підкупити якимись обіцянками. Висувається кандидат, відомий місту,  селу, селищу, який мислить їхніми категоріями, а не працює лише на якийсь свій регіон.

 

     Третє. Ми  уникаємо   взаємопоборювання   двох   чи   кількох рівноцінних кандидатів в одному окрузі,  коли перемагає лише один. Іде боротьба не на життя,  а на смерть, люди обливають один одного брудом,  і  нічого  хорошого  в  тому немає,  а головне - ніхто не виграє від того, що сильні кандидати "зрізаються".

 

     Четверте. За цієї системи допускається  висування  кандидатів на  посаду  голови  і  одночасно в депутати,  хоча представницький мандат один.  Якщо кандидат обирається і там,  і там,  він поверне депутатський   мандат.   Уявіть   ситуацію,  коли  дві  рівноцінні кандидатури обираються,  люди не можуть розібратися,  хто  кращий, один "зрізається",  другий виграє з перевагою в 10 голосів,  а той не може бути навіть депутатом. Від того ніхто не виграє.

 

     І, нарешті, п'ятий аргумент...

 

     ГОЛОВА. Хвилинку уваги!  Це все одно,  як  науковець  написав дисертацію  на  незначну  тему,  а  потім пояснює її переваги.  Не треба!  Ви технологію поясніть, нас же слухають зараз громадяни! З технології почніть, будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.   Технологія   зводиться   до   простого.  Якщо відбуваються вибори до сільської  ради  і  є  10  округів,  то  це означає, що всі висунуті кандидати включаться до єдиного списку, і перші  10  осіб,  які  набрали  найбільше  голосів  за   відносною кількістю,   одержують   мандати,   а  в  разі  вибуття  кандидата одинадцятий чи дванадцятий отримує  вивільнений  мандат.  Це  дуже проста схема для підрахунків, і виборцям буде надано право ставити позитивний знак на підтримку стількох  осіб,  скількох  він  знає. Може,  за одного,  може,  за трьох,  а, може, за десятьох, якби не більше кількості депутатських мандатів.

 

     І таким чином будуть обрані лише ті кандидати,  яких знає все село,  місто  чи  селище  і  які мислять відповідними категоріями, готові працювати на всю територіальну громаду,  а не лише на  свою вулицю тощо.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Шановні депутати, пропозиція депутата Шевченка ставиться на голосування. Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Комітет підтримав.

 

     "За" - 151.

 

     ГОЛОВА. Не підтримується ця пропозиція.

 

     Тоді залишається мажоритарна традиційна схема,  яка працювала в нас до сьогодні. Так?

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.  Вона виписана тут. Будь ласка, без слова "або". Іде голосування.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Я звертаюся до Віталія Федоровича  та  інших  депутатів,  які обстоювали цей принцип. Він сам по собі прекрасний, це правда. Але в нас поки що є традиція виборчої системи. Якби в одному селі жили всі  депутати  Верховної Ради,  то вони б правильно зорієнтувалися щодо цього.  А так виходить,  що різні люди в нас. І в тому списку половина людей узагалі нікого не знатиме, а голосувати треба. Коли за територіями будуть представлені кандидати,  люди їх  знатимуть. От про що мова.

 

     Прошу уваги. Першу частину цієї статті треба проголосувати до слова "або".  Так?  Ставлю цей текст на голосування.  Будь  ласка, підтримайте. Як пропонує комітет.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Та ні, комітет пропонував повністю.

 

     ГОЛОВА. Комітет так написав.  Але вже проголосовано, що "або" не може бути.  Тому я ставлю на голосування текст до слова  "або". Іде голосування.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     Депутат Шевченко говорить щодо поправки 13.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Олександре  Олександровичу,  власне,  не  щодо поправки 13,  а щодо того, що ми проголосували. Волею більшості ми ухвалили.  Але  я  пропоную  до  проголосованого  додати  ще  таке речення:  "Зважаючи на місцеві особливості (розташування населених пунктів,  транспортне  сполучення,  міграційні  фактори  тощо)  за рішенням органу  місцевого  самоврядування  вибори  до  сільської, селищної,  міської  ради  можуть  проводитися  також  за  системою одномандатного  або  кількох  багатомандатних  округів   у   межах поселення   відповідної   територіальної   громади.   Це   рішення затверджується радою вищого рівня".

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я  із  задоволенням  поставив  би   це   на голосування,  але  ми  вже  проголосували  228  голосами за єдиний підхід на цьому рівні.  Тому, будь ласка, не повертаймося до цього питання.

 

     Принципова пропозиція 15 депутата Моісеєнка про те,  що треба встановити ліміт голосування: не менш як 50 відсотків виборців.

 

     Ну, тут теж треба говорити про уніфікованість  цієї  системи. Але депутат має право. Будь ласка, говоріть.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Фракция   "Коммунисты   Украины".  Александр Александрович, я прошу не комментировать мои поправки до того, как вы   мне   дадите   слово.   Почему?  Потому  что  я  вполне  могу комментировать свою поправку и сам.

 

     ГОЛОВА. Я не сумніваюсь. Будь ласка, тільки одна хвилина.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Учитывая   то,   что   первая   часть    уже проголосована  и  выборы  в  "місцеві  ради"  будут проводиться по мажоритарной  избирательной  системе,  я   хочу   сконцентрировать внимание  на  следующей  норме:  "Вибори  місцевої ради визнаються такими,  що відбулися,  якщо в них взяло участь понад 50 відсотків громадян, включених до списків виборців".

 

     Почему я об этом говорю? Потому что ситуация такова, что если мы сейчас заложим в документ на будущее норму о том, что наша рада будет  легитимной  при  каком-то  совершенно  абстрактном  приходе избирателей на участок,  мы подорвем саму  легитимность  рады,  ее представительность как органа. Поэтому я очень прошу проголосовать эту цифру.

 

     ГОЛОВА. Я поставлю на голосування.

 

     Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  По-перше,  я привертаю увагу  до  того,  і  це досить   суттєво,   що   ми  проголосували  про  вибори  депутатів сільської, селищної ради, а не депутатів місцевої ради.

 

     По-друге, ваша пропозиція складається з двох частин. Одна вже голосувалась і набрала тільки 107 голосів.

 

     По-третє, ми  не встановили взагалі бар'єра для законодавчого органу. За вашою логікою я можу поставити запитання: яка тоді буде легітимність  законодавчого  органу,  якщо ми вводимо такий бар'єр для депутатів місцевої ради?  Не можна це підтримувати ні в  якому разі.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, голосується пропозиція.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Підтримувати її не можна.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 67.

 

     Не підтримується  ця  пропозиція.  І  це добре,  тому що вона суперечила б частині четвертій статті 1,  яка вже проголосована. А там говориться,  що той,  хто не прийшов на вибори, погоджується з тими,  хто прийшов.  Інакше будуть безкінечні вибори в Україні,  у селах, у селищах.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Ми  й так заклали норму,  що тепер вони будуть усі чотири роки...

 

     ГОЛОВА. Не переживайте, Олександре Миколайовичу, не будуть.

 

     Частина друга:  "Вибори депутатів міської,  районної у  місті ради  проводяться  за  мажоритарною  виборчою  системою  відносної більшості  по  одномандатних  округах,  на  які  поділяється   вся територія   міста  (міського  округу),  району  в  місті,  або  по багатомандатних виборчих округах,  межі яких збігаються  з  межами районів   у  місті,  мікрорайонів  та  інших  мікроструктур  міста (міського округу).  При цьому кількість мандатів,  що припадає  на один багатомандатний округ, не може бути більше десяти".

 

     Будь ласка, оскільки ми визначилися щодо принципу, то частина друга  розглядається  окремо.  Які  будуть  пропозиції?  Є  автори зауважень. Депутат Шевченко. Будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф. Шановні колеги! Звертаю вашу увагу, що стосовно міської ради ми допустили багатомандатні округи.  Я не проти,  хоч ми чогось робимо розмежування між селами,  селищами і містами. Але цікаво от що.  На початку формулювання записано в однині: " Вибори депутатів   міської,   районної  у  місті"  і  так  далі.  А  далі говориться:  "або по багатомандатних  виборчих  округах".  Відразу постає  запитання:  а  чого  не "або по багатомандатному виборчому округу чи багатомандатних виборчих округах"?

 

     Очевидно, що якщо ми вже йдемо за  цією  схемою,  то  повинні передбачати обидва варіанти, тому що доцільність створення кількох багатомандатних округів у межах одного міста  без  будьяких  інших схем навряд чи виправдана.

 

     Тоді давайте  зробимо  так:  або  один  багатомандатний,  або кілька  багатомандатних,  якщо  в  тому  місті  справді   є   свої особливості - розкидані промислові зони,  транспортне сполучення і так далі.

 

     ГОЛОВА. Вибачте,  Віталію Федоровичу,  ви не враховуєте, що в попередній статті ми вже проголосували однотипність. Тому дискусію з цього приводу не треба вести.  Ми можемо  голосувати  тільки  до слова "або" (Шум у залі).

 

     Поправка 20. Будь ласка. Депутат Пейгалайнен.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.   Фракция  "Коммунисты  Украины".  Александр Александрович!  Мы определились,  что будет единая система выборов депутатов  в  сельський и поселковый совет.  Но в данном случае мы говорим о городском совете и районных в  городах  советах.  Проект закона  предусматривает  три  варианта  избрания именно городского совета и районного в  городе  совета.  Из  части  второй  и  части третьей...

 

     ГОЛОВА. Ми обговорюємо частину другу.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.  Они стыкуются.  О выборах в городской совет говорится и во второй,  и  в  третьей  части.  Поэтому  необходимо отдельно проголосовать за вторую часть и отдельно проголосовать за третью часть, которой предусматривается смешанная система.

 

     ГОЛОВА. Я  сказав,  що  розглядається   друга   частина.   Не агітуйте!

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В. А она связана с третьей частью.

 

     ГОЛОВА. Та нічого не пов'язано! Я прошу вас...

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.  Давайте отдельно проголосуем вторую часть и отдельно - третью часть.

 

     ГОЛОВА. Я ж це й  запропонував.  Повторюю:  ми  проголосували єдиний  принцип  - мажоритарна система для відповідного рівня рад. Тепер... (Шум у залі).

 

     Добре. Ставлю на голосування всю цю частину так,  як  комітет подав у правій колонці.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Друга частина.

 

     "За" - 100.

 

     Не підтримується.

 

     Будь ласка. Депутат Чурута. Є його поправка.

 

     ЧУРУТА М.І.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань молоді,  спорту і туризму (Стахановський виборчий округ,  Луганська область). Уважаемые народные депутаты! Александр Александрович абсолютно правильно понял и  ставит  на  голосование вторую  часть до слова "або",  именно так,  как мы проголосовали в первой части,  то есть установить единую систему  -  мажоритарную. Все правильно, прошу поддержать.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Ставлю на голосування пропозицію депутата Чурути,  тобто голосуємо частину другу до слова "або". Будь ласка. Підтримайте, правильно ж.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Комітет не підтримав цю пропозицію.

 

     "За" - 154.

 

     ГОЛОВА. Теж  не  підтримується.  Ще  які пропозиції?  Депутат Лавринович. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судовоправової  реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська  область).  Народний  рух України.  Моя поправка 25 на сторінці 7. Але у зв'язку з тим що ми вже проголосували першу частину цієї статті,  у другій,  очевидно, ми повинні зробити уніфікацію так само,  як і в першій. При цьому, якщо в нас буде передбачатися варіант для великих міст, ми повинні саме другу частину,  яку зараз будемо голосувати,  не робити такою категоричною,  як тут написано,  а поставити кому і дописати:  "за винятком випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті".

 

     ГОЛОВА. Дуже розумно.  Думаю, що це слушна пропозиція. Ставлю на голосування частину другу до слова "або", а далі - "за винятком випадків, передбачених у третій частині". Підтримайте, будь ласка. Друга частина з поправкою депутата Лавриновича.

 

     "За" - 200.

 

     Тоді ще  раз  пояснюю.   Депутат   Лавринович   запропонував: однотипні вибори - так,  як і в першій частині.  Але стосовно міст може бути різниця,  бо різні міста.  То він просить записати:  "за винятком  випадків,  передбачених  у третій частині".  Ідеться про Київ, Севастополь і, можливо, обласні центри.

 

     Тому я ще  раз  пропозицію  депутата  Лавриновича  ставлю  на голосування. Прошу її підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 201.

 

     Депутат Найда. Будь ласка.

 

     НАЙДА Г.І. Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Ясно одно, что закон мы должны принять сегодня.  Позавчера  уже  должны  были начать  создаваться  окружные  комиссии.  29  числа они уже должны начинать работу.

 

     Поэтому я убедительно прошу вас голосовать.

 

     Наверное, не   надо   этого   разделения:   сверхмиллионники, домиллионники  и так далее.  Город есть город,  и должна быть одна система выборов в районе в городе и в городе.

 

     В моей поправке 18 предусматривается  смешанная  система  для города и района в городе.  И я прошу сейчас всех спокойно подумать вот о чем.  Не надо ориентироваться на те партии,  которые созданы сверху  то  ли  на  Банковой,  то ли на Грушевского,  а избиратель вынужден выбирать,  за какую партию голосовать.  А если в  городе, например, нет "осередків", то там и не надо никаких этих списков.

 

     Раз мы  избрали  этот трудный путь,  давайте проголосуем и не будем делить города на разные величины.

 

     Александр Александрович,  вы  тоже,  пожалуйста,  внимательно смотрите,  если  мы  исключаем во второй части,  то в третьей речь идет о пропорциональной системе.  Поэтому ставьте  на  голосование вторую  часть,  а  потом  перейдем  к  третьей,  и  там дальше все становится ясно.

 

     ГОЛОВА. Я прошу всіх  не  тільки  говорити,  але  й  слухати. Йдеться  ось  про  що.  Те,  що  ви  сказали  тільки-но,  повністю збігається з тим,  що я  ставив  на  голосування.  Ми  додали  "за винятком",   врахувавши  норму  для  міст,  передбачену  в  третій частині.  Це депутат Лавринович пропонував,  але ж ви не  слухали. Тому другу частину треба проголосувати так,  як пропонував депутат Лавринович.  Це не суперечить вашій пропозиції.  Подивіться,  якщо голосувати вашу поправку 18,  то вона суперечитиме першій частині, вже проголосованій. Прочитайте уважно.

 

     Депутат Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Народний рух України.

 

     Частина друга  цієї  статті:   "Вибори   депутатів   міської, районної   у  місті  ради  проводяться  за  мажоритарною  виборчою системою відносної більшості по одномандатних виборчих округах, на які  поділяється  вся територія міста (міського округу),  району в місті,  за винятком випадків,  передбачених частиною третьою  цієї статті".

 

     ГОЛОВА. От і все. А випадки виписуються в третій частині (Шум у залі).

 

     Спокійно, будь  ласка.   Георгію   Івановичу,   заспокойтеся, сядьте. Випадки будуть виписані, тому що є різні міста.

 

     Ще раз  ставлю на голосування пропозицію депутата Лавриновича і прошу її підтримати. Ви не помилитеся.

 

     "За" - 187.

 

     Поправка 22. Депутат Красняков.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В.  Фракция коммунистов. Александр Александрович! Неправильно  вы  сейчас  настаиваете  на голосовании,  ведь третью часть мы еще не обсуждали,  но должны  проголосовать  за  какие-то исключения,  предусмотренные  в  этой  части,  о  которой  еще  не говорили.

 

     В поправке 22 я, Пейгалайнен и Чурута предлагаем часть третью считать  частью второй,  исключив,  само собой разумеется,  вторую часть,  и выписать ее так:  "Выборы депутатов городского  (городов областного  значения),  районного  в  городе  совета проводятся по мажоритарнопропорциональной   избирательной   системе,    согласно которой  одна  половина  состава совета избирается по мажоритарным одномандатным  избирательным  округам,  другая   половина   -   по избирательным  спискам  политических  партий  и  их  избирательных об единений (блоков)  по  единому  общегородскому  (общерайонному) многомандатному  избирательному  округу".  Мы определяем систему и определяем, на каком уровне какая система будет действовать.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Просто и понятно!

 

     ГОЛОВА. Можна так. Немає заперечень? Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Вона відхилена.

 

     ГОЛОВА. Вона ще не відхилена.  Вона може бути відхилена. Будь ласка. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 165. Теж не підтримується.

 

     Щоб рухатися вперед,  я пропоную  розглянути  третю  частину. Визначимося   там   щодо  особливостей,  а  потім  другу  частину, загальну,  будемо голосувати,  враховуючи особливості, визначені в частині  третій.  Немає  заперечень?  Є  заперечення.  Вони завжди будуть...

 

     Будь ласка,  я читаю:  "Вибори депутатів міської  ради  також можуть  проводитись  за мажоритарнопропорційною виборчою системою, згідно з якою одна половина загального складу ради  обирається  по мажоритарних  одномандатних  виборчих округах,  інша половина - за виборчими списками місцевих  осередків  (організацій),  політичних партій    та   їх   виборчих   об'єднань   (блоків)   по   єдиному загальноміському багатомандатному виборчому округу". Зрозуміло. Це

-  особливості  виборів у місті.  Але тут є слово "також".  Ми вже принцип визначили,  тому треба тут чітко записувати або  той,  або той спосіб.

 

     Частина третя. Цей варіант ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуйте!

 

     "За" - 184.

 

     Не підтримується.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановні колеги! Я хочу пояснити, яка закладена тут схема, щоб ми чітко зрозуміли, що ми робимо.

 

     Стосовно виборів  сільських,  селищних  рад  ми  визначилися: тільки  мажоритарна  схема,  одномандатні  округи.  Далі  - міста. Концепція закону передбачає поставити в однакові умови всі  міста: місто районного значення, місто обласного значення, обласний центр та міста республіканського значення Київ і  Севастополь.  Але  тут закладена     варіантність:     одномандатні     округи,    єдиний багатомандатний округ і змішана система - 50 на 50. Рішення про це приймає  сама  відповідна  міська рада.  У разі неприйняття такого рішення   вибори   проводяться   по   одномандатних   округах   за мажоритарною системою (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  заспокойтеся!  Я прошу вас, спокійно! Не переживайте: усе напишемо, усе приймемо так, як треба.

 

     Давайте зразу відповімо собі на запитання: як буде прийматися рішення,  наприклад,  у Київській міській раді, Львівській міській раді,  Одеській міській раді,  Херсонській міській раді і в  інших міських радах? І ми побачимо, що треба в законі писати так, щоб не було суперечок з приводу  процедури.  А  от  як  написано,  так  і робити. За законом. Треба так робити. Тому схема зрозуміла. Те, що різні принципи в містах,  - це інша річ,  але  вони  повинні  бути відразу виписані в законі.

 

     Депутат Черепков. Поправка 21. Будь ласка.

 

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф.  Фракция  Социалистической  и Селянской партий. Александр Александрович,  обратите  внимание  на  поправку  21.  Я читаю,   не   определяя   численность  населения  города:  "Выборы депутатов       городского       совета       проводятся        по мажоритарнопропорциональной    избирательной   системе,   согласно которой одна половина состава совета  избирается  по  мажоритарным одномандатным   избирательным   округам,   другая  половина  -  по избирательным спискам местных ячеек политических партий".  То есть я   полностью   согласен   с   редакцией  части  третьей,  как  вы предлагаете,  только исключить  слово  "також"  и  вместо  "можуть проводитись" написать "проводятся".

 

     Почему? Потому что из того, что предлагает Стешенко Александр Николаевич,  понятно: если каждый будет, как я говорил уже, играть свою   свадьбу,  а  выборы  не  состоятся,  то  тогда  обязательна мажоритарка. А мы этого допустить не можем.

 

     Мы определились по селу,  по поселку,  давайте  так,  как  вы предлагаете,  определимся  по  городам,  то есть запишем смешанную систему.

 

     ГОЛОВА. Підтримуючи в загальному вигляді пропозицію  депутата Черепкова, я запропонував би вам, щоб прискорити цю роботу, те, що говорив до перерви: у містах обласного значення, обласних центрах, Севастополі  та  Києві ради обираються за змішаною системою.  І ми знімемо всі проблеми.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Цікава річ: ми боремося проти багатоманітності і тут же пропонуємо якісь винятки.  Ну, є місто. Невже міська рада не в змозі визначитися, що їй робити? Я просто дивуюся...

 

     ГОЛОВА. Заспокойтеся, Олександре Миколайовичу.

 

     СТЕШЕНКО О.М.   Тоді    давайте    зовсім    відійдемо    від багатоманітності і запропонуємо мажоритарну систему!

 

     ГОЛОВА. Олександре  Миколайовичу!  Я  процитував  те,  що  ви написали.  Подивіться:  мажоритарнопропорційна виборча  система  у вашій редакції виписана. А ви мене звинувачуєте.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Та  ви  ж  фіксуєте,  ви ж вносите імперативну норму для обласних центрів,  Києва і Севастополя.  Про що йдеться, Олександре Олександровичу? Що ж я, не розумію...

 

     ГОЛОВА. Депутат Шевченко говорить.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Олександре  Олександровичу,  пропустивши другу частнину і переключившись на частину третю, де обумовлюються якісь випадки, ми просто себе заплутали.

 

     До цього моменту ми визначилися, як будуть проводитися вибори в селі,  селищі,  і пропустили,  як у місті.  Але потім,  коли  ми почали   скорочувати   запропоновані   норми,   відкидаючи  текст, записаний після слова "або",  ми в першій і другій частинах вийшли фактично на одну схему.

 

     Тому я пропоную у першій,  уже проголосованій,  частині після слів "сільської,  селищної" додати "міської,  районної в місті"  і проголосувати її повністю.  Таким чином ми матимемо базу для того, щоб далі обговорювати  випадки  для  міст.  Інакше  ми  ніколи  не вийдемо з того глухого кута, у який зайшли.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція   розумна,   але  все-таки  виняток  треба виписати і спочатку прийняти.  Тоді ми його або в  першій  частині допишемо, або в другій приймемо окремо. Депутат Шевченко правильно говорить, тільки треба спочатку виняток проголосувати.

 

     Депутате Лавринович, будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Народний  рух  України.  Оскільки  ми  зараз обговорюємо  третю  частину цієї статті,  я пропоную проголосувати поправку 25,  точніше її першу частину, оскільки друга врахована в тексті,   рекомендованому   комітетом.  Цитую:  "Вибори  депутатів міської  ради  в  містах  з  населенням  понад  1   мільйон   осіб проводяться  за  мажоритарнопропорційною  системою,  згідно з якою одна половина складу  ради  обирається  по  мажоритарних  виборчих округах,  інша половина - за виборчими списками місцевих осередків політичних   партій   та   їх   виборчих   блоків    по    єдиному загальноміському багатомандатному виборчому округу".

 

     Таким чином  ми  зможемо зробити крок для забезпечення участі політичних сил у виборах у мегаполісах нашої держави.

 

     ГОЛОВА. Я прошу підтримати цю пропозицію.  Переконливо прошу, це правильна пропозиція.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Ми  відходимо  від  багатоманітності  і тут же пропонуємо зовсім інше робити.  Я не розумію. До того ж пропонують одні й ті самі.

 

     ГОЛОВА. Я  пояснюю ще раз,  Олександре Миколайовичу,  і прошу вас, так би мовити, не заводитися.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Олександре  Олександровичу,   я   дуже   добре розумію, мені не треба пояснювати.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  я ще раз прошу!  Він говорить про те, що записано вашим комітетом у правій  колонці.  Тільки  він  визначає межі - не для всіх міст,  а для мільйонників тощо,  бо за змішаною системою вибори в  місті  з  десятитисячним  населенням  проводити нераціонально. А зміст у вас виписаний такий самий!

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Олександре  Олександровичу,  то тільки-но була мотивація проти багатоваріантності!  Ми записали  норму  для  всіх міст. Для всіх! Щоб розібратися, що робити в містах, розуміючи, що там  починає  творитися  політика.   Ось   чому!   Тепер   ми   це відокремлюємо,  визначаємо  для  мільйонників,  а що у всіх містах робити?!

 

     ГОЛОВА. Олександре  Миколайовичу,  я  ще  раз  прошу   -   не вдавайтеся   до   непотрібних  дискусій,  тому  що  ми  тільки  що проголосували не це.  Ми  проголосували,  що  в  законі  має  бути визначений  спосіб  проведення  виборів  на місцевому рівні,  а не "або".  Я тільки що вам назвав кілька міст, де не приймуть ніякого рішення.  Це  означає,  що  ми  приймемо  "сліпий" закон,  який не діятиме зовсім. Чому ж ви акценти зміщуєте в дискусії?!

 

     СТЕШЕНКО О.М. Олександре Олександровичу, ці норми пов'язані з одинадцятьма статтями. Уже зараз я можу абсолютно...

 

     ГОЛОВА. Хай із сотнею статей! Ми приймемо правильне рішення - привести у  відповідність,  і  все  буде  в  порядку:  є  юридичне управління, яке випише все як слід.

 

     СТЕШЕНКО О.М. То давайте домовимося: ми за багатоваріантність чи ні?

 

     ГОЛОВА. Ми вже домовилися, навіть проголосували. Все!

 

     Будь ласка,  ставлю  на   голосування   пропозицію   депутата Лавриновича  і  прошу  її  підтримати.  Вона  правильна  по  суті. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 174.

 

     Не підтримується.

 

     Поправка 24. Депутат Пейгалайнен.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.  Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги,  я предлагаю  из части третьей исключить слова "також можуть" и слово "проводитись" заменить словом "проводяться". И тогда действительно получится,  что  выборы  по смешанной системе будут проводиться во всех городах без каких-либо градаций - миллионных,  полумиллионных и  прочее.  Прошу мою поправку проголосовать и проголосовать часть третью.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку депутата Пейгалайнена. Будь ласка, іде голосування.

 

     "За" - 168. Не підтримується.

 

     Ще раз прошу хвилинку уваги.  Щоб вийти з цього глухого кута, я  знову  попросив  би  всіх  присутніх  повернутися  до  поправки Лавриновича. Чому? Пояснюю. У нас є міста, де немає жодної партії, де всього 10 тисяч населення.  Як можна проводити  там  вибори  за змішаною системою? Та ні, так питання не стоїть. Та навіть і менші міста,  так,  як тут записано... (Шум у залi). Не кричіть з місця! Так,  як  тут записано.  Це означає,  що треба проводити вибори за змішаною  системою  скрізь,  навіть  там,  де   немає   політичних організацій взагалі.

 

     СТЕШЕНКО О.М.   А   як  же  ми  організуємо  вибори  народних депутатів? А скільки у нас містмільйонників, п'ять?

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку! Депутат Чурута говорить.

 

     ЧУРУТА М.I.  Уважаемые народные депутаты!  Я  хочу  несколько расширить   поправку  депутата  Лавриновича,  поскольку  он  здесь называет города с населением более 1 миллиона человек,  которых  у нас всего пять - Одесса,  Днепропетровск,  Харьков, Донецк и Киев. Поэтому я предлагаю  в  третьей  части  этой  статьи  после  слова "міської"  добавить  слова:  "міської в обласних центрах та містах Києві й Севастополі" и  далее  по  тексту.  То  есть  предлагается распространить  эту  норму  на  областные  центры,  города  Киев и Севастополь.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю  пропозицію,  вона  теж  має право на життя.  Підтримайте її,  будь ласка.  Йде голосування, ще раз нагадую!

 

     "За" - 226. Прийнято, спасибі.

 

     Тепер частина  друга,  яка  вже  кореспондується  з  частиною третьою,   про   що   говорив  депутат  Лавринович,  ставиться  на голосування  (із  словами  "за   винятком").   Будь   ласка.   Йде голосування.

 

     "За" - 220.

 

     Ще раз  ставлю на голосування пропозицію щодо другої частини, яку ми вже голосували,  але не прийняли,  бо не  визначилися  щодо третьої  частини.  Пропозиція Лавриновича - "за винятком випадків, передбачених у частині третій".

 

     СТЕШЕНКО О.М. Ми просто зобов'язані прийняти це.

 

     ГОЛОВА. Йде голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 228.

 

     Тільки я прошу редакційно  виписати  "за  винятком  випадків, передбачених у частині третій".

 

     Ще раз  повернімось  до всієї цієї процедури.  Будьте уважні! Євгене Васильовичу,  будьте  уважні.  Ще  раз  пояснюю.  В  селах, селищах вибори проводяться за мажоритарною системою.  Так само і в містах,  районах у містах,  крім обласних центрів,  міст  Києва  і Севастополя,  де  вибори  проводяться за змішаною системою.  Це ми проголосували (Шум у залi).

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Як  бути  з   містами   районного,   обласного значення?

 

     ГОЛОВА. Пояснюю,   Олександре   Миколайовичу:   там  депутати обираються за  мажоритарною  системою,  як  передбачено  в  другій частині. Це вже проголосовано (Шум у залi).

 

     Сядьте, будь ласка,  всі. Нікому, хто кричатиме з місця, я не надам слова!

 

     Є пропозиція  проголосувати  ще  і  щодо  міста  Сімферополя, оскільки  це  не  обласний центр,  а столиця Автономної Республіки Крим.   Ставлю   на   голосування   пропозицію   включити    слово "Сімферополь", щоб була однотипність підходу. Будь ласка.

 

     "За" - 230. Прийнято. Спасибі (Шум у залі).

 

     Я вас ще раз прошу!  Якщо ви будете з місця вигувати,  тоді я припиню засідання.  Будь ласка! А то кожен хоче, щоб було записано так,  як  він  сказав.  Так  не  буде,  треба в комітеті працювати по-людськи (Шум у залi).

 

     I ще одне...  Заспокойтеся!  Мова йде про  міста,  які  мають районний  поділ.  Як  там бути?  Я пояснюю,  як бути.  Якщо тільки запишемо так,  то зразу ж ініціативні люди у цих  містах  (а  такі міста  є)  на основі Конституції ліквідують їх поділ на райони.  I все залишиться.  Навіщо ж нам себе заганяти в глухий кут?  (Шум  у залi).

 

     Які ще  зауваження  до  цієї  статті?  Будь  ласка,  депутате Манчуленко. Заспокойтеся!

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Народний рух  України.  Шановний  Олександре Олександровичу!  Шановні колеги!  Я просив би вас утамувати трошки пристрасті і подумати над таким питанням.  Ми проголосували  норму про обласні центри, Київ, Севастополь і Сімферополь. Але, скажімо, Чернівці мають населення 300 тисяч чоловік і є обласним центром. А скажімо,  Макіївка, Маріуполь, Кривий Ріг не є обласними центрами, але мають значно більшу кількість населення,  отже,  в цих  містах вибори  будуть  проводитись  за  мажоритарною  системою  відносної більшості.  Тобто ми повинні все-таки визначити якусь  квоту  щодо населення,  скажімо, 150 чи 200 тисяч чоловік і більше. Тоді у нас не буде такої дискримінації  деяких  міст.  Ми  повинні  це  добре зважити,  бо  ми  передбачаємо нерівні умови для різних міст нашої держави.

 

     Дякую (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Прошу заспокоїтися! Ця пропозиція вносилася депутатом Черепковим (Шум у залi). Ще раз нагадую... Хвилинку! Ця пропозиція вносилась  депутатом  Черепковим,  але  оскільки  вона...  Ще  раз нагадую!  Заспокойтеся!  Сядьте на місце!  Невже ви думаєте,  що я глухий і не чую?  Чому ви кричите з місця?  Будь ласка,  спокійно! Пропонувалося   за   мажоритарно-пропорційною  системою  проводити вибори у містах з населенням 100 тисяч чоловік і більше. Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 182.

 

     Я ставлю на голосування статтю 2 в цілому. В цілому!

 

     "За" - 202. Не підтримується.

 

     Одну хвилинку!  З місця не вигукуйте! Я пропонував би зважити на одну обставину. Ми в наступних статтях розглядатимемо процедуру висунення  кандидатів.  І тому місто,  яке має 1 мільйон населення (чи це обласний центр, чи Кривий Ріг, який має населення 700 тисяч чоловік),  має  право  висунення кандидатів у мажоритарних округах від політичних партій.  І все це влаштовується так  як  слід.  Тут немає принципових розбіжностей. Чому ми на це не зважаємо?

 

     А якщо ми зараз почнемо визначати: 100, 200 чи 300 тисяч чоловік,  ми ніколи не прийдемо  до  якогось рішення.  Тому я просив би статтю 2 проголосувати в цілому і зняти цю проблему. Йде голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 210. Не підтримується.

 

     Хвилинку!.. Була  пропозиція  депутата   Єльяшкевича   -   не записувати   "Сімферополь",  а  записати  "адміністративний  центр Автономної Республіки Крим".  Це точніше з юридичної точки зору  і відповідатиме  Конституції,  оскільки статус Києва,  Севастополя і автономії визначений Конституцією.  Я просив би це все врахувати і проголосувати цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     "Адміністративний центр  Автономної  Республіки Крим" - так і проголосовано... Почитайте Конституцію, будь ласка (Шум у залі).

 

     Депутат Черепков говорить. Будь ласка.

 

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф.  Фракция Социалистической  и  Селянской  партий Украины.     Александр    Александрович,    давайте    проголосуем всего-навсего одну норму:  100 тысяч  жителей  и  более.  Это  моя поправка 21.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 168. Не підтримується.

 

     Можна статтю   2   проголосувати   в  цілому?  Ставлю  її  на голосування.  Будь ласка.  Статтю 2 ми ще в цілому не  голосували! Йде голосування. В цілому!..

 

     "За" - 220.

 

     Депутате Шевченко, будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Шановні колеги! Після того як ми поскорочували запропоновані комітетом норми,  я пропоную об'єднати частини першу і другу.  Бо у нас виходить абракадабра. Там усе повторено - слово в слово,  тільки чомусь окрема одна частина - для сіл і  селищ,  і друга  - для міст.  Їх слід об'єднати,  і відповідно третя частина стане частиною другою. Це моя перша пропозиція.

 

     Друга пропозиція.  Ми з оцими винятками просто наробили  дуже смішних  речей.  Зрештою,  логіка  підказує,  що  ми  виходимо  на абсолютно прийнятну норму,  яку пропонував комітет.  Чого ми зараз усе   регламентуємо?  Просто  треба  надати  право  міським  радам запроваджувати  змішану  систему  виборів,   якщо   це   зумовлено місцевими особливостями.

 

     ГОЛОВА. Сядьте,  будь ласка.  Спокійно! Іване Олександровичу, сядьте,  будь ласка.  Я  прошу  Олександра  Миколайовича,  ви  теж трибуну не покидайте, будь ласка.

 

     Перша частина  пропозиції  депутата  Шевченка  цілком слушна. Йдеться про редакційне об'єднання першої і другої частин. Оскільки ми  слова  "за  винятком"  пишемо у другій частині і третя частина стає другою,  все абсолютно логічно.  Стосовно того,  щоб  систему виборів визначали на місцях. Ще раз повторюю: ми проголосували, що систему,  за якою проводяться вибори,  остаточно визначає закон, а не  кожна  рада  по-своєму.  І аргументація була:  тоді багато рад взагалі не визначаться щодо системи проведення виборів.

 

     Тому ще раз  ставлю  на  голосування  статтю  2  з  поправкою депутата  Шевченка  щодо об'єднання першої і другої частин статті. Прошу  підтримати.  Нормально  звучатиме!  Йде  голосування.  Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 225.

 

     Ще раз ставлю цю статтю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 220.

 

     Які ще будуть пропозиції?

 

     Депутате Камінський, будь ласка (Шум у залі). Я зараз зачитаю пропозицію... Будь ласка, заспокойтеся...

 

     Увага! Стаття 2  "Особливості  виборів  депутатів  сільської, селищної,  міської,  районної  у  місті  ради..."  Читаю:  "Вибори депутатів  сільської,  селищної,  міської  ради   проводяться   за мажоритарно-виборчою системою..." (Шум у залі).

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Олександре Олександровичу!  Шановні колеги!  Я хочу внести таку пропозицію.  Уже  зрозуміло:  в  цілому  сьогодні закон голосувати не можна! Треба залишити усе в такому вигляді, як воно є, а ми доопрацюємо проект буквально за день-два, бо все одно треба  уточнювати  11  статей.  Якщо ми проголосуємо в цілому,  ми зробимо помилку. Механізм висунення потребує уточнення.

 

     ГОЛОВА. Прошу  не  вносити  таких  пропозицій.  Ми   сьогодні приймемо закон.  Обов'язково приймемо! Я знаю, що багато хто хотів би, щоб цього закону не було... Але він буде!

 

     Будь ласка,  читаю  ще  раз:  "Вибори  депутатів   сільської, селищної,   міської,   районної   в   місті  ради  проводяться  за мажоритарною   виборчою   системою    відносної    більшості    по одномандатних  виборчих округах,  на які поділяється вся територія відповідної  адміністративнотериторіальної  одиниці..."   (Шум   у залі)... Одну хвилиночку!.. "...а в разі об'єднання територіальних громадян сіл,  селищ в одну  територіальну  громаду,  за  винятком випадків, передбачених у частині другій цієї статті..." А в другій частині говориться:  "Вибори депутатів  міської  ради  в  обласних центрах,  адміністративному  центрі  Автономної  Республіки  Крим, містах Києві і Севастополі проводяться за мажоритарно-пропорційною виборчою  системою,  згідно з якою одна половина загального складу ради обирається по мажоритарних  одномандатних  виборчих  округах, інша   половина   -   за  виборчими  списками  місцевих  осередків (організацій) політичних партій та їх виборчих об'єднань  (блоків) по  єдиному  загальноміському  багатомандатному виборчому округу". Оце  те,  за  що  ми  проголосували  по  частинах.  Я  просив   би проголосувати цю статтю в цілому. Будь ласка, підтримайте.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Не можна це голосувати!..

 

     "За" - 214.

 

     ГОЛОВА. Які ще пропозиції? Будь ласка, говоріть.

 

     СТЕШЕНКО О.М.   Чому   я  сказав,  що  не  можна?  Закон  про адміністративнотериторіальний    устрій    передбачає    утворення сільських,   селищних,   міських  округів.  Ми  зараз  чомусь  тут вилучили,  Олександре Олександровичу,  словосполучення "а  в  разі об'єднання  територіальних громад сіл,  селищ в одну територіальну громаду - вся територія сільського, селищного округу".

 

     ГОЛОВА. Я це прочитав тільки що! Я це прочитав тільки що!..

 

     СТЕШЕНКО О.М. В такій редакції можна голосувати.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю статтю 2 на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 230. Прийнято (Шум у залі).

 

     Ви, будь ласка,  не робіть зауважень,  а конкретно  вибирайте прізвища і виконуйте свої функції голови комітету!  А то ви тільки на телебаченні потім даєте коментарі! Ви відповідаєте за порядок у залі, за те, щоб депутати були на сесії.

 

     Стаття 3 "Особливості виборів сільського, селищного, міського голови". Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Ця стаття  проголосована.  Наступна  стаття  6 "Облік  виборців".  Але на пропозицію депутата Лавриновича минулим голосуванням ми її вилучили.  Тому  можна  переходити  відразу  до статті 25. Це сторінка 27 (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку, це стосується статті 7?

 

     Щоб потім у нас не було дискусії,  я запропонував би привести у відповідність із проголосованими статтями 1 і 2 всі інші статті, якщо в тому є потреба. Зрозуміло?

 

     Будь ласка,  ставлю цю пропозицію на голосування. Голосується пропозиція про приведення у відповідність з нормами статей 1  і  2 інших   статей,   де   цієї   відповідності  поки  що  немає.  Йде голосування.

 

     "За" - 239. Прийнято.

 

     Стаття 7. Будь ласка, говорить Мусіяка Віктор Лаврентійович.

 

     МУСІЯКА В.Л.,  заступник  Голови   Верховної   Ради   України (Фрунзенський виборчий округ, Харківська область). Шановні колеги! У статті 7 (подивіться, будь ласка, це в кінці статті) говориться, що право висування кандидатів мають партії,  їх виборчі об'єднання (блоки),  громадські  організації,  "зареєстровані  відповідно  до чинного законодавства".

 

     Але ви знаєте, що партії, блоки партій, їх осередки можуть не тільки реєструватись,  а й легалізуватись просто явочним порядком. Інакше   кажучи,   треба  замінити  слово  "зареєстровані"  словом "легалізовані". Реєстрація це теж легалізація. Прошу це уточнити.

 

     ГОЛОВА. Хвилинку!      Зрозуміли      зауваження      Віктора Лаврентійовича?   Воно   слушне,  інакше  тоді  втрачається  право суб'єкта,  якщо він незареєстрований. Треба прийняти це. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     Будь ласка, заспокойтеся. Поправка 31. Депутат Бондаренко.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.  Шановні  колеги!  Звертаю  вашу   увагу   на невідповідність   проголосованої  нами  раніше  норми  Конституції України.  Стаття  36  Конституції  України  надає  право   кожному громадянинові  балотуватися  до  рад  будь-якого  рівня.  Це право кожного громадянина.  Інша справа, якщо він буде обраним одночасно до двох рад або головою і депутатом ради.  Але це неважко привести у відповідність із  проголосованими  нами  нормами.  Є  норма  про судове  скасування  результатів виборів,  є норма,  яка передбачає випадок, коли депутат, який фіксується в одній раді, вибуває таким чином з іншої,  куди він раніше обраний,  а його місце займає той, хто набрав якусь кількість голосів відразу за ним.

 

     Тоді ми не позбавимо можливості багатьох  політично  активних людей  балотуватися до рад різних рівнів.  Якщо ми приймемо норму, що громадянин може балотуватися лише  до  ради  одного  рівня,  ми позбавимо  можливості  протягом  чотирьох  років  брати  участь  у політичному  житті  тисячі  громадян   України   -   найактивніших громадян. Ми виключимо їх з політичного життя.

 

     ГОЛОВА. Що ви скажете?

 

     СТЕШЕНКО О.М.   Взагалі  ми  цю  поправку  вже  обговорювали. Зверніть увагу,  ми її відхилили.  Я теж вважаю, що приймати її не можна.  І  подивіться,  на  сторінці  11  є компромісна пропозиція комітету:  "лише однієї місцевої ради  або  кандидатом  на  посаду відповідно  сільського,  селищного,  міського  голови.  Громадянин України може бути  депутатом  лише  однієї  ради".  Це  дає  право громадянам  балотуватись  одночасно  до  однієї  місцевої ради і в законодавчий орган,  якщо вибори проходитимуть одночасно, скажімо, в  березні.  Але стаття 5 Закону про статус депутатів місцевих рад чітко визначає,  що громадянин може бути депутатом  тільки  однієї ради.  Тобто  навіть  ця  норма  передбачає складання депутатських повноважень після обрання до іншої ради. Інакше не може бути.

 

     Якщо вже йти на якийсь компроміс,  то зверніть увагу на п'яту частину  (це  на  сторінці  11)  статті.  Вважаю,  її можна було б переголосувати.

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги!  Над цим документом працювали юристи,  і вони  пропонують  записати:  "Громадянин  України  одночасно  може балотуватися кандидатом у депутати лише однієї  місцевої  ради  та кандидатом  на посаду відповідно сільського,  селищного,  міського голови".  А далі:  "Громадянин України може  бути  депутатом  лише однієї  місцевої ради".  Лише однієї місцевої ради!  Це - поправка депутата Чурути. Він її пропонує.

 

     Ставлю на голосування цю поправку. Будь ласка.

 

     "За" - 175.

 

     Слово депутату Чуруті.

 

     ЧУРУТА М.І.  Уважаемые народные депутаты,  во втором чтении я вносил  эту поправку,  и она была вами принята и проголосована.  И сейчас она выписана, но несколько в другой редакции: тут появилось слово "місцевої".

 

     Во втором   чтении   мы   проголосовали   и   было  записано: "кандидатом  у  депутати  лише  однієї  ради".  А   изначально   я предлагал:  "може  бути  зареєстрованим  кандидатом  у депутати до одного представницького органу" (тобто або до сільської ради,  або до селищної, або до міської, або до районної, або до обласної, або на посаду голови). Нельзя допустить, чтобы кандидат баллотировался одновременно  и  в  депутаты  городского  совета,  и  на должность председателя города и его избрали  в  обоих  случаях.  Тогда  что, снова  надо  проводить выборы в округе?  Так нельзя делать!  Пусть человек сразу определяется, куда он будет баллотироваться, в какой совет.  В  принципе  и  с  этой  редакцией  можно согласиться:  "в депутати лише однієї місцевої ради..."

 

     ГОЛОВА. В тому, що говорить депутат Чурута, є рація.

 

     ЧУРУТА М.І. Без слова "або".

 

     ГОЛОВА. Тобто  без  слова  "або"  і  без  слова  "та".  Нехай балотується або туди, або туди (Шум у залі).

 

     Я вас  ще  раз прошу!  Партійні списки тут значення не мають. Якщо депутат обраний за мажоритарним принципом,  то він виходить з партійного списку.

 

     Не говоріть з місця, ще раз прошу вас!

 

     Пропозиція депутата  Чурути  ставиться  на голосування,  будь ласка. Зі словом "та"!..

 

     "За" - 211. Не підтримується.

 

     Олександре Миколайовичу, говоріть.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановні колеги!  У чому різниця  між  "та"  та "або".  "Та"  нас не задовольняє.  Які ми матимемо наслідки?  Якщо депутат  обирається   міським   головою,   він   повинен   скласти депутатські повноваження і в його окрузі знову проводяться вибори. Ось що таке "та". Тому "та" залишати не можна. Треба проголосувати нову  редакцію  п'ятої частини або залишити все так,  як воно було проголосовано в другому читанні. Тоді не треба зараз голосувати, а залишити  те,  що  було  проголосовано.  Адже  тоді не було ніяких заперечень у депутатів. І не треба нічого вигадувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!

 

     Ще раз  нагадую  те,  що  вже  було,  власне,  проголосовано. Олександре Миколайовичу, а якщо тут, у кінці, між словами "однієї" і "ради" додати  слово  "місцевої",  щоб  було:  "однієї  місцевої ради"?..

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Олександре Олександровичу, якщо вже говориться "однієї",  то ви ж розумієте,  що ми обираємо члена територіальної громади.  Він може бути обраним саме до місцевої ради, до іншої не може,  окрім районної і обласної.  Але то окрема процедура,  ми до цього ще підійдемо. Тут усе нормально.

 

     ГОЛОВА. Гаразд. Оскільки це проголосовано, працюємо далі.

 

     Поправка 29. Будь ласка. Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Прошу вас обратить внимание на мою поправку  29.  Эту  норму  мы  должны привести  в  соответствие  с  Конституцией.  Здесь  написано,  что депутатом может быть только  тот,  кто  "проживає  або  працює  на території відповідної адміністративнотериторіальної одиниці".

 

     Но ведь  часть вторая статьи 24 Конституции гласит:  "Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси... місця проживання" и так далее.  То есть мы нарушаем права граждан Украины, оговоренные Конституцией.

 

     Кроме этого, я предлагаю после слова "18 років" все остальное исключить  и  дополнить:  "а  також письмово заявив про припинення своєї  підприємницької  діяльності  з  моменту  обрання  на  строк депутатських повноважень".

 

     Я обоснование  уже  приводил,  поэтому прошу проголосовать за мое предложение.

 

     ГОЛОВА. Голосується поправка 29. Будь ласка.

 

     "За" - 118. Не підтримується.

 

     Ця пропозиція не підтримана,  але ця  норма  проголосована  в частині сьомій статті 6: "Особи, які відповідно до закону займають посади,  що є несумісними зі статусом депутата  ради,  сільського, селищного, міського голови, зобов'язані в разі їх обрання залишити посаду  (припинити  діяльність),  яка  є  несумісною  зі  статусом депутата,  сільського,  селищного,  міського голови,  та припинити будь-яку підприємницьку діяльність".

 

     По-перше, останню тезу ми не проголосували. По-друге, сказане вже охоплює цю вимогу. Тобто після того що ми проголосували, сьому частину статті можна зовсім вилучити,  оскільки це вже виписано  в попередніх статтях.

 

     Тому я  ставлю  на  голосування пропозицію (і голова комітету просить її підтримати) про вилучення зі статті 6  сьомої  частини. Вона вже нічого не визначає,  оскільки попередньо всі ці норми вже виписані. Йде голосування.

 

     "За" - 189. Залишається.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Олександре Олександровичу, тоді...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку! Ще раз повторюю: тим, хто буде з місця вигукувати,  надавати слово не буду.  Будь ласка!  Тільки той, хто підіймає руку, одержить слово.

 

     У мене є така пропозиція.  У нас принципові питання вирішено. Залишилося  по  суті  привести  окремі  норми  у  відповідність до проголосованих. Ми цей законопроект мусимо прийняти сьогодні. Тому я вношу пропозицію зробити перерву лише після його розгляду.

 

     Ставлю на  голосування  цю  пропозицію.  Це  процедура (Шум у залі).

 

     Якщо сконцентруватися,  то розглянути це питання можна за  15 хвилин!..

 

     "За" -  163.  Прийнято.  Будь ласка.  Просив би вас працювати швидко.

 

     Стаття 10  (Шум  у  залі).У  вас,  Олександре   Миколайовичу, нумерація та, що в дужках, чи інша?

 

     СТЕШЕНКО О.М. Олександре Олександровичу, в дужках - це та, що була,  бо після вилучення статті  6  змінилася  нумерація  (Шум  у залі).

 

     ГОЛОВА. Ну,  я ж не можу слухати всіх разом! Ще раз нагадую - ми вже проголосували пропозицію про необхідність  приведення  всіх норм  цього  проекту  закону  у  відповідність  із  тими,  що  вже проголосовані (Шум у залі).

 

     Статтю 6 ми розглянули. Тепер маємо розглядати статті 25, 42, 57, 63 (Шум у залі).

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановні  колеги!  Є  постанова Верховної Ради, якою чітко визначено,  як свідчить стенограма, розгляд яких статей ми  віднесли  на  третє  читання.  Наступна  стаття  6,  але її на пропозицію депутата Лавриновича (це щодо обліку)  вилучено.  Тепер переходимо  до розгляду статті 24 (25) "Сприяння виборчим комісіям у  здійсненні  їх  повноважень".  Це  на  сторінці   27.   Готовий доповісти, про що тут ідеться (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Звертаюсь  до Бондаренка Володимира Дмитровича:  коли проголосуємо все,  що визначено комітетом,  тоді ми повернемося до цього.  Ще раз кажу:  ви нагадаєте мені потім, і ми повернемося до цього, але зараз не заважайте, не блокуйте розгляд!

 

     Розглядається стаття 24(25). Я правильно зрозумів?

 

     СТЕШЕНКО О.М.Так, це сторінка 27.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Сторінка 27.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Це стаття 24(25) "Сприяння виборчим комісіям у здійсненні їх повноважень".  Дозвольте доповісти,  про що тут ішла мова.  Вносилася пропозиція  зобов'язати  суб'єктів  господарської діяльності   незалежно   від   форми  власності  сприяти  виборчим комісіям.  Ми  знайшли  компромісні  формулювання,  вони  виділені курсивом   у   першій   і  четвертій  частинах.  Прошу  підтримати пропозиції комітету.

 

     ГОЛОВА. Немає   заперечень?   Ставлю   ці    пропозиції    на голосування. Прошу підтримати.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Комітет просить голосувати "за".

 

     "За" - 217.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю це на голосування.  Будь ласка.  Ще раз іде голосування. Будь ласка. Не встиг дехто.

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     Будь ласка, далі.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Наступна стаття 42. Це сторінка 47.  Але вона була проголосована разом зі статтями 43 та 44.  "За" було подано 250 голосів.  Тому прошу переходити до розгляду статті 56.

 

     ГОЛОВА. Хвилинку,    яка    сторінка?   Хвилинку,   зачекайте хвилинку!.. Яка сторінка?

 

     СТЕШЕНКО О.М. Стаття 56, сторінка 60.

 

     ГОЛОВА. Сторінка  60,  стаття  56.  "Контроль за формуванням, використанням виборчих  фондів".  Ця  стаття  не  голосувалася.  Є зауваження до цієї статті?  Є.  Будь ласка, одну хвилинку. До цієї статті?  Ще раз кажу,  ви візьмете слово, ніхто вас цього права не позбавляє (Шум у залі).

 

     СТЕШЕНКО О.М. Та нічого я не пропустив, навіщо ви вводите нас в оману? Ось є постанова Верховної Ради!..

 

     ГОЛОВА. До цієї статті є зауваження?

 

     Ставлю на голосування статтю  56  в  редакції,  яку  пропонує комітет.  Ідеться про створення виборчих фондів. Немає заперечень? Іде голосування.

 

     "За" - 226. Прийнято (Шум у залі).

 

     Проголосуємо і вашу, почекайте.

 

     Постанова Верховної  Ради  для  мене  теж   документ,   і   я відповідно до того й дію.  А потім розглянемо зауваження до статті 7.

 

     Далі, будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Олександре Олександровичу, далі стаття 61, (63) "Відповідальність   кандидата  в  депутати,  кандидата  на  посаду сільського,   селищного,   міського   голови".   Ця   стаття    не голосувалася.  У чому причина? Бо територіальна виборча комісія за першою редакцією могла скасувати рішення про реєстрацію кандидата. Нині,  якщо ви звернете увагу, на сторінці 64 ми уточнили цю норму

- тільки "на підставі відповідного рішення суду".

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  У  наших  юристів   є   такі   запитання, Олександре Миколайовичу.

 

     Стосовно доповнення  "на підставі відповідного рішення суду". Під час виборів до місцевих рад може виникнути  багато  питань,  з яких неможливо буде прийняти рішення,  оскільки судова процедура у часі не збігається з виборчою процедурою.  Тобто це, по суті, буде мертва норма, вона не спрацює. Тому вони пропонують вилучити слова "на підставі відповідного рішення суду",  бо попереду є  підстави, які дають можливість прийняти таке рішення.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Олександре  Олександровичу!  Я  цілком  з вами згоден,  тому в першій  редакції,  яку,  на  превеликий  жаль,  не підтримали,  не було слів "на підставі відповідного рішення суду". Це прозвучало як пропозиція із залу, і ми її відтворили.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію вилучити слова:  "на підставі відповідного рішення суду",  бо це,  практично, неможливо здійснити. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 216.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 208. Не прийнято.

 

     Нехай залишається, практика нас виправить.

 

     Ще один момент.  Пункт  1  частини  другої  статті  61  (63): "Надання  кандидатом  завідомо  неправдивої  інформації  про  себе суб'єктам  виборчого  процесу".  Тут  постають   запитання:   яким суб'єктам,  яка інформація, хто дає оцінку правдивості інформації? Тобто як реалізувати дану норму?  Ви вважаєте, можна так залишити? Тоді голосуємо.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     Далі.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Залишився розділ ХY "Перехідні положення".  Це сторінка 65, тобто остання сторінка тексту порівняльної таблиці.

 

     Тут було дві проблеми:  зауваження,  цілком  справедливе,  до першої  частини  (зверніть  увагу  на  стару  і  нову  редакції) і пропозиції до частини другої. Усе приведено у відповідність.

 

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу,  юристи другу  частину  цієї статті  написали  таким  чином:  "До  утворення  у  містах Києві і Севастополі відповідно до закону виконавчих комітетів  рад  списки виборців    складаються    відповідними    місцевими    державними адміністраціями".  Отак пишуть юристи. Але я не переконаний, що це правильно.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Олександре  Олександровичу,  ви  дещо звужуєте зміст статті.  Ідеться не про складання списків,  а про  виконання функцій   виконавчих   органів.  А  вони  вже  можуть  пропонувати утворення комісій тощо.

 

     Тому в нашій редакції дуже чітко це  виписано.  Дозвольте,  я зачитаю.

 

     "У містах  Києві  і  Севастополі  до  утворення відповідно до закону  виконавчих  комітетів  рад  їх  функції,  передбачені  цим законом, здійснюють відповідні місцеві державні адміністрації". Це ж нинішня практика.

 

     ГОЛОВА. Отже,  ми   записуємо,   що   місцеві   адміністрації виконують  усю  роботу  з  підготовки та проведення виборів.  І це небезпечно. Ви самі добре розумієте чому.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Олександре  Олександровичу,  якщо   розглядати проект закону в контексті нинішніх виборів,  то з цим можна було б погодитися.  Але ж закон ухвалюється не лише на ці вибори,  а й на майбутнє.

 

     ГОЛОВА. Але ж тоді виконкоми вже будуть створені.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Немає ж виконавчих органів.  Час минає,  треба вживати організаційних заходів,  а рада  не  збирається.  Про  які виконавчі органи може йтися в Києві?!

 

     ГОЛОВА. Ось тому так і пишеться: "До утворення у містах Києві і Севастополі  відповідно  до  закону виконавчих  комітетів рад списки виборців складаються відповідними місцевими державними адміністраціями".  А далі вже будуть створені ради, які робитимуть усе, що передбачено цим законом.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Олександре Олександровичу, та складання списків

- тільки невеликий етап підготовчої роботи до виборів.  Те,  що ви кажете,  відбудеться після 29 березня. А хто виконає організаційні заходи з проведення виборів тепер? Не можна так. Послухайте мене і повірте в те, що я кажу.

 

     ГОЛОВА. Я не вдаюся до дискусії,  а тільки прочитав тезу, яку підготували в юридичному управлінні.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Треба  проголосувати  те,   що   я   пропоную. Дозвольте  я  ще  раз  зроблю наголос на цьому:  "У містах Києві і Севастополі до утворення відповідно до закону виконавчих комітетів рад їхні функції,  передбачені цим законом,  здійснюють відповідні місцеві державні адміністрації".

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування дану пропозицію.

 

     "За" - 147.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Тоді вибачте і правильно  зрозумійте  (ще  раз наголошую):  хто  здійснить  організаційні  заходи?  Щоб  почалася виборча кампанія,  треба прийняти  відповідне  рішення  радою  або виконавчим комітетом.  Рада не може зібратися, функції виконавчого комітету нині виконують держадміністрації.  А  виконавчий  комітет утворить  тільки  нова  рада,  яку  оберемо 29 березня.  От про що йдеться насправді.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Бондаренко.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.  Шановні колеги,  звертаю увагу на те,  що  в Києві  справді  немає  виконкому.  Але  чи  буде  він  і після цих виборів,  досі незрозуміло,  оскільки робиться все, щоб виконавчих органів ради в столиці не було.

 

     Якщо ми   запишемо  дану  норму  так,  як  запропоновано,  то виконавчий комітет не буде утворений і  після  наступних  виборів. Треба обмежити функції адміністрацій чіткими позиціями:  складання списків,  утворення або сприяння в утворенні дільничних комісій. А це можуть зробити і районні ради в Києві,  які,  до речі,  діють і збираються.

 

     Тому варто  обмежити  функції  держадміністрацій   складанням списків.

 

     ГОЛОВА. Ще раз прошу звернути увагу на таку обставину. Вибори треба розпочати.  Якщо виконком не діє,  то ми тільки на складання списків даємо доручення або дозвіл адміністрації. І тільки. А далі проводяться  вибори,  створюється  виконком,  який  діє  так,   як передбачено.

 

     Я попросив    юридичне    управління    проаналізувати    цей законопроект,  бо  мені  потрібна  була  така  допомога.  Ще   раз повторюю:  я в дискусії не беру участі, а просто пропоную варіант: "До утворення у містах Києві і Севастополі  відповідно  до  закону виконавчих  комітетів рад списки виборців складаються відповідними місцевими державними адміністраціями".

 

     Йдеться про  функцію,  яка  не  допускає   порушень.   Списки виборців  і  все (Шум у залі).  А далі діє закон,  який передбачає сприяння в організації виборів відповідних структур.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Олександре Олександровичу,  шановні колеги! За простою   логікою   через   бажання  обмежити  якісь  повноваження державної адміністрації не зробімо так,  що вибори не відбудуться. Територіальна  громада  і  рада,  і  виконавчий  орган передбачені статтею 140 Конституції.  Нам треба затвердити  чисельність  ради. Хто  це зробить?  Пропонують:  Кабінет Міністрів.  Яким законом це врегульовано?

 

     Якщо ми тільки визначимо складання списків, вибори в Києві не відбудуться.  Прошу підтримати те,  що записано в редакції,  яку я зараз пропоную і так наполягаю на її голосуванні. Це стовідсотково правильна   норма,   яка   забезпечить  здійснення  організаційних заходів.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування пропозицію,  яку вносить голова комітету депутат Стешенко. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 180.

 

     Не підтримується.

 

     Депутате Жеребецький, прошу.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв'язках з  СНД  (Червоноградський  виборчий округ,   Львівська  область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу, поясніть мені таку позицію.

 

     ГОЛОВА. Увага, слухайте, що каже депутат.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.  Де   тут   логіка,   що   держадміністрація визначатиме кількість депутатів рад? Чому це адміністрація повинна робити,  а не сама рада?  Абсолютно бракує логіки в  тому,  що  ви кажете.

 

     Підтримую пропозицію  депутата  Бондаренка.  В  нас є районні ради і районні держадміністрації в цих двох містах - хай  вони  на своїй території і складають списки виборців.

 

     Що стосується міських рад у Києві та Севастополі,  то це може зробити Верховна Рада:  визначити чисельність.  Законом встановити це.  Вибори  все  одно по районах проводитимуть.  Якщо ви доручите Омельченку встановлювати кількість депутатів у  Київській  міській раді,  то  уявляєте,  куди ми зайдемо.  Тобто ми свої повноваження перекладаємо на виконавчі структури! Немає в тому логіки.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Як же немає?! Я керуюся не якимись абстрактними побажаннями,  і я не маю великих симпатій до Омельченка так,  як і ви,  але,  блокуючи зараз  питання,  ви  припускаєтеся  величезної помилки! Раніше ради обиралися під таку модель, коли її голова був двопосадовою особою. А виконавські функції відповідно до статті 42 Закону  про  місцеве  самоврядування  в  областях  і  місті  Києві виконували і виконують держадміністрації.

 

     Як уникнути  того,  щоб  організаційні   заходи   здійснювала адміністрація?  Якби  у  нас була працездатна Київська рада!..  Ці рішення може прийняти тільки міська рада чи її виконавчий орган. У Києві виконавчого органу немає!  І рада не може його утворити,  бо не збирається!  А час минає.  Усе це може  бути  реалізовано  лише після 29 березня.

 

     Я здивований,  що через такі прості речі ми заходимо в глухий кут (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Заспокойтеся! Одну хвилинку!

 

     Ідеться не  тільки  про  списки,   а   взагалі   про   статус представницького органу. Якщо ми до виборів почнемо все передавати міській адміністрації,  то матимемо конгломерат,  який не знати що представлятиме.  Це мають зробити виборці на підставі закону.  А в законі ми тільки функції підготовки надаємо виконавчій  структурі. Стосовно списків,  то їх може й адміністрація скласти.  А все інше треба записувати так,  як передбачено в цьому законі,  тим паче що ми орієнтуємося, Олександре Миколайовичу, і на майбутні вибори.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Олександре Олександровичу, ще раз нагадую: нині в Київській раді немає свого виконавчого  органу,  у  неї  є  лише виконавчий   апарат.   А  функцію  ради  з  питань  організації  і проведення виборів може виконати лише  виконавчий  орган.  Ще  раз кажу:  свого  виконавчого  органу  в  столичній  раді немає,  його функції здійснює державна адміністрація.  Виконавчий комітет  може з'явитися   після   виборів.   Якби   Київська  міська  рада  була працездатною, то не було б ніяких проблем.

 

     ГОЛОВА. Звичайно,  ми повинні враховувати  реальну  ситуацію, але  не  можемо  писати  закон під винятки.  Ще раз прошу депутата Єльяшкевича викласти формулу і я  поставлю  на  голосування.  Будь ласка. Спокійно!

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.    Депутатская   группа   "Реформы",   партия "Громада".  Формула уже  сказана  вами,  Александр  Александрович. Отмечу   единственное:  предлагаемое  Александром  Николаевичем  - неверно,  поскольку  исполком  соответствующий   совет,   например киевский,  никогда  не  изберет,  а  вот  для  проведения  выборов соберется. Поэтому эти полномочия можно передать совету.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Звичайно,  ця норма  діятиме,  якщо  збереться нарешті  Київрада,  під  новий  рік,  і  прийме  рішення.  А як не збереться?  Ви ж хочете зірвати вибори  через  якісь  стосунки.  А закон   приймається   не   на  сьогодні,  не  на  29  березня  він підготовлений.  Ми  можемо  повернутися  до  цього  питання  через тиждень,  але  тоді  треба  буде  взагалі  все коригувати стосовно Києва. Ось у чому проблема. Це не просто мої амбіції чи ще щось, а знання справи, і базується воно на чинному законодавстві.

 

     ГОЛОВА. Віктор Лаврентійович Мусіяка. Будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л.   Шановні  колеги!  Ідеться  лише  про  функції, передбачені  даним  законом.   Тому   я   пропоную   таким   чином сформулювати частину другу "Перехідних положень":  "У містах Києві і Севастополі виконавчі функції органів місцевого  самоврядування, передбачені  цим  законом,  здійснюють відповідні місцеві державні адміністрації". І все.

 

     Те, про що говорив депутат Єльяшкевич, - виконавча функція, а рада  не має апарату,  який виконував би ці функції.  Вона повинна приймати рішення, а хтось інший їх виконувати.

 

     Тож давайте на це зважати.

 

     ГОЛОВА. Пропозицію депутата Мусіяки  ставлю  на  голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 221.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     Одну хвилинку!  Голосуємо  "Перехідні  положення"  в  цілому, оскільки ми проголосували лише останній абзац. Голосуємо.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     Тепер прошу уваги.

 

     Коли ми голосували всі статті,  то депутати вносили  ось  яку пропозицію.  Ідеться  про  те,  щоб і в обласних радах передбачити змішану систему виборів. Це загальний принцип, який слід розписати в  усіх статтях.  Таку позицію підтримують практично всі депутати, які до мене зверталися.

 

     Прошу підтримати таку пропозицію.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Я мушу дати пояснення.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Голосувати не можна.  Шановні колеги, зверніть увагу, про що йдеться, і розсудіть, як бути.

 

     Стаття 140  Конституції  закріпила  специфічні функції органу місцевого самоврядування в особі районної (у сільській місцевості) та   обласної   рад.   Це  органи  місцевого  самоврядування,  які представляють спільні інтереси територіальних громад.  Тому вибори до   цих   органів   можуть   бути  не  за  чисельністю  населення територіальної громади, а за кількістю територіальних громад. Лише там  можна розв'язувати спільні інтереси,  і не через чисельність. Оце принципово.  А звідси випливає,  що можна їх обирати тільки за мажоритарною системою. Це однозначно.

 

     Дякую і  прошу підтримати,  бо інакше це відразу підпадає під вето.

 

     ГОЛОВА. Питання спірне,  якщо казати відверто. Одну хвилинку, не  поспішайте.  Уявіть собі,  в області 5 мільйонів населення,  а депутатів 75 чоловік (кількість ми  визначаємо).  Якщо  застосуємо цей принцип, то виявиться, що треба робити зворотний рахунок: яким чином будуть представлені ті або ті  населені  пункти.  Тим  самим певною   мірою   порушується   ще  й  рівність  прав  виборців.  I безпосередність участі або прямі вибори ставляться під  сумнів.  Є натяк на ступінчасті вибори.  А Конституцією це не передбачено. Ви пам'ятаєте,  коли   відбувалася   дискусія   під   час   прийняття Конституції,  хтось навіть намагався тлумачити її.  Тоді йому було пояснено,  що йдеться про прямі вибори,  а не ступінчасті.  У мене немає  певності  щодо  цього,  але гадаю,  що,  враховуючи потребу уніфікації виборчої системи,  варто було б до обласних рад зробити змішану систему виборів.  От про що йдеться. А вже за округами, де ми виписуватимемо мажоритарну,  можна й так. Поясніть ще раз, будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Дозвольте я подам декілька аргументів.

 

     ГОЛОВА. Він зобов'язаний коментувати (Шум у залi).  Ні, ще не оголосив,  я  тільки  вніс  пропозицію,  а  він  говоритиме.   Він зобов'язаний як голова комітету. Прошу.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Що таке місцеве самоврядування?  Вибачте,  але первинним  суб'єктом  місцевого  самоврядування  є   територіальна громада.   Стосовно   територіальної   громади,   яка  проживає  у відповідному адміністративно-територіальному утворенні,  і рада, і виконавчий  комітет  - органи.  Щодо районної та обласної рад.  Як можна запровадити змішану систему для  їх  обрання,  коли  функція районної  та  обласної  ради  -  забезпечити  реалізацію  спільних інтересів територіальних громад.  А спільні інтереси  можуть  бути тільки   від  представництва  територіальної  громади,  а  не  від кількості мешканців територіальної громади. Ось про що йдеться. Ні про   яку   ступінчастість   не   йдеться.   Можливо,  від  одного адміністративно-територіального утворення буде  кілька  депутатів, але  загальний  чисельний  склад  обласної  ради  (120  депутатів) справді обмежений цим законом. З огляду на це тільки така модель і може бути запропонована.

 

     ГОЛОВА. Не варто вдаватися до теоретичної дискусії.  Справа в тому,  що ми  змішуємо  два  поняття:  з  одного  боку,  хто  може представляти спільні інтереси,  а з іншого - що таке територіальні інтереси громади.

 

     Є принцип. Якщо порядних людей обрати в обласну раду, то вони нормально врахують інтереси. А якщо непорядних, умовно кажучи (хоч таких  не  буває  у  радах,  ви   ж   розумієте),   то   вони   не враховуватимуть,  хоч  їх  і  правильно  оберіть  від  тих або тих територіальних громад.  Правильно каже депутат Степенко:  "Не дуже порядних".

 

     Будь ласка, депутате Безсмертний.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  державного  будівництва,  діяльності   рад   і самоврядування  (Макарівський  виборчий округ,  Київська область). Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні колеги!  Законом  про місцеве    самоврядування   (автором   цієї   частини   є   Віктор Лаврентійович) передбачено формування обласних і районних рад  від територіальних  громад,  а  не від виборців,  громадян.  Це перший момент.

 

     Другий. Подивімося на  практику.  Скажімо,  в  обласній  раді більшість  мають  "праві".  А містом керує "лівий" голова і міська рада теж здебільшого ліва.

 

     Обласна рада здійснює перерозподіл  коштів  для  вирівнювання бюджетів  і  ухвалює  зменшити  кошти  з  державного  бюджету  для вирівнювання  доходів  цій  раді,  бо  політичні  інтереси  їх  не збігаються. Тому, виходячи із Закону про місцеве самоврядування, в якому уже закладено норму формування від територіальних громад,  і частини    четвертої   статті   140   Конституції,   запропонована Олександром Миколайовичем  модель  формування  від  територіальних громад на основі мажоритарних округів, де розмір округу збігається з   межею   адміністративно-територіальної   одиниці,   на    якій розташована територіальна громада, абсолютно правильний.

 

     I ще  одне.  Звертаюся  до  депутатів  від сільських округів. Пропорційне  представництво  в  органах  самоврядування  на  рівні районів  і  областей  -  продовження  згубної  політики щодо села, оскільки  в  будь-якій  обласній  раді   сільських   представників набагато менше, ніж міських. А це - перерозподіл коштів.

 

     I на   завершення,   якщо   вже   я  взяв  слово.  Олександре Олександровичу, статтями 24 і 71 Конституції встановлено загальне, рівне і пряме виборче право. I наше завдання або запровадити право вибору для всіх територіальних громад,  або ухвалити одну  модель. Адже  ми зараз поділили людей на декілька сортів:  якщо ти живеш у селі,  то можеш голосувати тільки  за  мажоритарною  схемою;  якщо народився  в  місті,  маєш  змішану модель.  Це порушення принципу рівності  виборчих  прав  громадян.  Тому  маємо  й   це   питання переглянути.

 

     Я прошу    депутатів    підтримати    пропозицію   Олександра Миколайовича стосовно районних і обласних рад.  Вона є виваженою і правильною.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку!  Є  рація  в тому,  що говорить Роман Петрович, але все це треба вирішити голосуванням.

 

     Пропонується зберегти  для  обласних  рад  принцип   змішаної системи   виборів,   тобто  половина  депутатів  обиратиметься  за мажоритарною  системою,  ураховуючи  пропозиції  щодо   кількості, представництва тих або тих територіальних громад. Друга половина - за партійними списками.

 

     Ставлю на голосування таку  пропозицію.  Тільки  до  обласних рад.

 

     "За" - 150. Не прийнято.

 

     Тобто залишається проголосована раніше редакція.

 

     Далі. Я пообіцяв усім вам,  що вислухаємо тих,  кого оминули, але вони мають принципові поправки.

 

     Будь ласка, депутате Бондаренко.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.  Шановні колеги,  прошу хвилинку  уваги.  Моя поправка 31.  У частині п'ятій статті 6(7) написано, що громадянин України одночасно може балотуватися  кандидатом  у  депутати  лише однієї ради.  Уявіть собі:  комуністи, Рух, інші партії здали свої виборчі списки.  У них є люди,  які  перебувають  не  на  передніх позиціях - п'ятдесяте, шістдесяте, двісті двадцять п'яте місце. Ці люди балотуватимуться до районних,  сільських,  обласних рад.  Але відповідно   до   ухваленої   нами   редакції   вони  мають  право балотуватися лише до одної  ради,  тим  часом  як  вони  вже  є  в партійному списку.

 

     Тож прошу  повернутися  до  цієї  норми.  Треба  записати  до "однієї місцевої ради". Тоді люди не будуть викреслені зі списків.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановні  колеги!  Ми   вже   обговорювали   цю пропозицію,  і на прохання депутата Чурути знову її проголосували. Залишили редакцію,  викладену  комітетом  у  першому  читанні.  Це сторінка  11.  Тому  немає  ніяких  підстав  повертатися  до цього питання.  А взагалі те,  що робиться,  схоже на бронювання місць - купейних, плацкартних і люксових.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.  225-те  місце в партійному списку,  яке ж це бронювання?

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Невже ви  такі  незамінні?  Я  не  можу  цього зрозуміти.  Хіба  немає  інших  достойних представників?  Якщо вже обрав шлях, то йди по ньому прямо, не кривуляй, як заєць. Не можна це голосувати.

 

     ГОЛОВА. Прошу без прізвиськ. Будь ласка. Спокійно! Я поправку депутата Бондаренка вже ставив на голосування.  Її  пропонувало  і наше  юридичне  управління:  додати у частині п'ятій шостої статті слово "місцевої ради".

 

     Ще раз ставлю таку пропозицію на голосування.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Представники юридичного управління працювали в комітеті, жодних заперечень не було.

 

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу,  про що ви говорите?  Вас же тиждень не було, коли розглядалося дане питання.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Олександре Олександровичу, якраз я і працював.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо пропозицію депутата Бондаренка.

 

     "За" - 114. Не прийнято.

 

     Залишається попередня редакція.  Але депутат Чиж,  наприклад, пропонував:  "Одна і та сама особа може бути висунена кандидатом у депутати лише одного  представницького  органу  і  лише  в  одному виборчому  списку  або  в  одному мажоритарному виборчому окрузі". Може, так запишемо?

 

     СТЕШЕНКО О.М. І для народних депутатів одразу можна було б це проголосувати!

 

     ГОЛОВА. Це  поправка до статті 29.  Можна голосувати?  (Шум у залі). Не треба? Це записано в інших нормах. Зрозуміло.

 

     Поправка 36. Депутате Пейгалайнен, будь ласка.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.  Фракция  "Коммунисты  Украины".   Уважаемые коллеги!  У  меня  поправка  к  статье "Виборчий бюлетень".  В ней записано,    что    избирательный    бюллетень    печатается    на государственном   языке,   а   в   местах  компактного  проживания национальных  меншин  текст  может  быть  продублирован  на  языке данного национального меньшинства.

 

     Я предлагал и в прошлый раз,  и сегодня настаиваю,  чтобы для целого ряда регионов  (таких,  как  Донбасс),  где  большая  часть населения  говорит  на  русском  языке,  было  предусмотрено,  что территориальная комиссия может принять решение печатать  бюллетень на двух языках - государственном и русском.

 

     Поэтому я  предлагаю  такую  редакцию:  "У місцях компактного проживання  національних   меншин   текст   бюлетеня   може   бути продубльовано  мовою,  якою користується дана національна меншина, або мовою,  вживаною більшістю населення виборчого округу" і  далі за  текстом.  Тогда  мы  удовлетворим требования наших избирателей (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Хвилинку.   Будь   ласка,   спокійніше!    Олександре Миколайовичу,  пам'ятаєте,  коли  ми  голосували  Закон про вибори народних  депутатів  України,  то  це  вносилося  Президентом   як зауваження.  То підтримаймо в даному випадку Президента і депутата Пейгалайнена. Це непринципово.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Олександре  Олександровичу,  шановні   колеги! Дозвольте  зацитувати текст,  який ми проголосували,  а потім дати невелике пояснення.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Зверніть увагу:  "Виборчі бюлетені  друкуються державною  мовою.  У  місцях  компактного  проживання національних меншин  текст  бюлетеня  може  бути  продубльовано   мовою,   якою користується  дана  національна  меншина.  Рішення  про дублювання тексту бюлетеня іншою мовою приймається окружною  (територіальною) виборчою комісією".

 

     Зараз ідеться  про більшість.  А коли більшість переможе,  то тоді порушуються права?  Не розумію, за що голосувати. Що тут може когось не задовольнити? Тому я залишив би у редакції комітету.

 

     ГОЛОВА. Анатолію  Володимировичу,  тут же правильно написано. Та він же  написав:  "окружна  (територіальна)  виборча  комісія". Пропозицію депутата Пейгалайнена ставлю на голосування.

 

     "За" - 163.

 

     Бракує голосів. Депутате Товт, прошу.

 

     ТОВТ М.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин  (Берегівський  виборчий  округ,  Закарпатська  область). Дякую.  Шановний Олександре  Олександровичу,  шановний  Олександре Миколайовичу,  шановні  колеги!  Потрібно,  щоб  ця норма дослівно дублювала норму Закону про вибори народних депутатів України.

 

     ГОЛОВА. Правильно.

 

     ТОВТ М.М.  Якщо це не так,  тоді - проблема.  До  того  ж  ці вибори, напевно, відбудуться в один день. Отже, обов'язково треба, щоб форма була ідентична.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ми дамо доручення комітету і юридичному управлінню цю норму  виписати відповідно до Закону про вибори народних депутатів України.

 

     Немає заперечень?

 

     Ставлю на голосування дане доручення.

 

     "За" - 199.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 217.

 

     На вимогу депутатів ще раз ставлю на голосування.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановні колеги,  тут немає проблеми.  Прохання підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 218.

 

     Одну хвилинку!  Голосується  доручення  комітету і юридичному управлінню привести цю статтю у відповідність  зі  статтею  Закону про вибори народних депутатів України.  Ставлю на голосування дане доручення.

 

     Будь ласка, відбувається голосування (Шум у залі).

 

     "За" - 222.

 

     Прошу голосувати,  а не блокувати. Той, хто не голосує, нехай не думає, що він патріот. Патріот той, хто голосує. Будь ласка.

 

     Михайле Васильовичу, ви завтра проситиме за інший закон. Будь ласка, голосуйте за цей.

 

     "За" - 237.

 

     Бачите, вистачило.  Це тому,  що ви голосували,  - одразу  15 голосів додалося.

 

     Йдеться про   створення  виборчих  округів,  і  в  статті  14 передбачено,  що обласні, Київська і Севастопольска міські комісії утворюються  Центральною  виборчою комісією.  Треба записати:  "За поданням відповідного  голови  обласної  ради,  міського  голови". Оскільки там записано інакше,  то це створюватиме такі умови, коли адміністрація виконуватиме.  Такого робити не варто. Це пропозиція юридичного  управління.  Потрібно  додати  дану норму у четвертому пункті частини п'ятої,  тоді буде так звучати: "обласна, Київська, Севастопольська  міська - Центральною виборчою комісією України за поданням відповідного голови обласної ради, міського голови".

 

     Треба спочатку прийняти це,  а потім додамо.  Проголосуймо, а потім  ще  одне  доповнення.  Це  розкриває  процедуру чи механізм створення округів. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Депутате Бондаренко, прошу.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.  Шановні колеги,  у  всіх  наступних  статтях записано: "в разі його відмови або неможливості... іншою посадовою особою відповідно до Закону про місцеве самоврядування".  Це  слід додати також і до даної статті.

 

     ГОЛОВА. Я думаю, що можна. Так? Гаразд. Ставлю на голосування дану пропозицію.

 

     "За" - 248. Прийнято.

 

     Одну хвилину!  Є ще два зауваження юридичного  управління.  У четвертій  частині  статті  10 написано:  "Вибори призначаються на неділю".  Пропонується  додати:  "або   інший   неробочий   день". Здається,  дрібниця,  а на практиці - важлива річ,  адже це закон. Ставлю на голосування цю пропозицію. Підтримайте.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановні  колеги!  Привертаю  вашу   увагу   до Конституції,  де написано, що вибори відбуваються в останню неділю березня. То які підстави зараз щось змінювати?

 

     ГОЛОВА. Добре,  знімаємо з голосування.  Я не  наполягаю,  як бачите.   До   статті  9  "Види  місцевих  виборів  і  порядок  їх призначення"  пропонується  додати  таку  частину:  "Рішення   про проведення  виборів депутатів місцевих рад,  сільських,  селищних, міських      голів      у      випадках      утворення       нової адміністративнотериторіальної  одиниці  приймається  відповідно до статті 58 цього закону".  Тобто щоб було  посилання  на  процедуру формування,  коли створюється нова адміністративна одиниця.  Немає заперечень? Ще раз ставлю на голосування цю норму статті 9.

 

     "За" - 251.

 

     Будь ласка, депутате Камінський.

 

     КАМІНСЬКИЙ Л.О. Дякую, Олександре Олександровичу. Подивіться, будь  ласка,  на  сторінці  33  останню  сьому  частину.  Коли  ми розглядали  законопроект  у  другому  читанні,   то,   пам'ятаєте, обговорювали  право  міських  організацій  висувати  кандидата  на посаду міського голови.  Так от,  було внесено  зміни  до  восьмої частини,  а до сьомої - ні.  Можливо,  це технічна помилка,  треба уточнити.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Ми зробили  всі  відповідні  правки,  так  що, мабуть, це технічна похибка.

 

     КАМIНСЬКИЙ Л.О. Так! Тому й треба до сьомої частини додати ще норму про право висування голови.

 

     ГОЛОВА. Це  редакційне  уточнення  чи  зауваження  по   суті? Голосуємо  уточнення  депутата  Камінського.  З  ним  погоджується голова комітету, отже, воно правильне.

 

     "За" - 251. Прийнято.

 

     Депутат Чурута.

 

     ЧУРУТА М.I.  Уважаемые народные депутаты! Я прошу вас открыть проект  закона  на  странице  36.  Здесь  появилась новая редакция третьей части статьи 30 (31).  У меня же  поправка  34  ко  второй части.   Перечень   документов,   которые   необходимо   сдать   в избирательную комиссию для  того,  чтобы  быть  зарегистрированным кандидатом  в  депутаты  или  на должность председателя города,  я предлагаю  дополнить  таким  пунктом:   "медичної   довідки   (для кандидатів на посаду сільського,  селищного,  міського голови) про стан здоров'я за формою, визначеною Міністерством охорони здоров'я України.  Медична  довідка видається не пізніш як на сьомий день з дня звернення за нею до медичного  закладу  за  місцем  постійного проживання".   Это   касается   только   кандидата   на  должность председателя села, поселка, города. Прошу меня поддержать.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Стосовно  нової   редакції   статті.   Як   ви пам'ятаєте,  я  з самого початку говорив,  що є статті,  які треба доповнити.  Я не зробив цього окремо,  оскільки  ми  проголосували доручення привести весь текст у відповідність. Тому це враховано.

 

     Стосовно довідки.   Під   час  прийняття  Закону  про  вибори народних депутатів України  ви  вносили  таку  пропозицію,  її  не підтримали.  Гадаю,  сусід сусіда знає, то як це воно виглядатиме? Мабуть,  все-таки недоречно зараз голосувати дану  поправку,  хоча вона певною мірою має сенс.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Ви  маєте  рацію,  але тоді треба запроваджувати таку  норму  щодо  всіх  виборних  посадових  осіб. Погляньмо:  депутата обираємо - довідки не вимагаємо, Президента - не вимагаємо,  а голову міста - вимагаємо.  Хворих  у  нас  і  так знають, а тому не оберуть.

 

     Пропоную не   записувати  цього.  Але,  якщо  наполягаєте,  я поставлю на голосування. Уже він не наполягає.

 

     Віктор Лаврентійович Мусіяка. Будь ласка, будьте уважні. Дуже важлива стаття.

 

     МУСIЯКА В.Л.  Шановні  колеги!  Юридичне  управління пропонує таке формулювання.

 

     Стаття 57(58):  "Позачергові  вибори  до  місцевої  ради  або вибори сільського,  селищного, міського голови можуть призначатися Верховною Радою України у випадках,  передбачених статтями 78,  79 Закону України про місцеве самоврядування в Україні".

 

     Тоді, коли  припиняється  діяльність  того  або  того  органу місцевого самоврядування. Доволі коректна формула.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Хочу нагадати,  що принципу саморозпуску Закон про  місцеве  самоврядування не передбачає.  А механізм припинення повноважень визначено через призначення позачергових виборів. Це - конституційна норма.

 

     МУСІЯКА В.Л. Це не до Верховної Ради.

 

     СТЕШЕНКО О.М.   Я   розумію,  Вікторе  Лаврентійовичу.  Ми  ж достроково   припиняємо   повноваження   будь-якої   ради    через призначення   позачергових   виборів,   а   не  просто  припиняємо повноваження.

 

     ГОЛОВА. Тут  ідеться  про  повноваження   голови.   Ще   раз, будь-ласка, зачитайте. Увага!

 

     МУСІЯКА В.Л.  Оскільки  перед  вами  немає  тексту Закону про місцеве самоврядування,  нагадаю: стаття 78 "Дострокове припинення повноважень  ради",  стаття  79 "Дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови, голови районної (у місті), районної, обласної ради". І тут є повноваження Верховної Ради щодо прийняття таких рішень.

 

     Пропоную вислухати формулу, яку пропонує юридичне управління: "Позачергові  вибори  до  місцевої  ради  або  вибори  сільського, селищного,  міського голови можуть  призначатися  Верховною  Радою України  у випадках,  передбачених статтями 78,  79 Закону України про місцеве самоврядування в Україні".

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Вікторе  Лаврентійовичу,  цитую  проголосовані частини першу і другу статті 57 (58).  Перша:  "Позачергові вибори місцевої  ради  призначаються  Верховною  Радою  України  в   разі дострокового  припинення  повноважень  місцевої  ради,  а  також у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 78 Закону України про місцеве самоврядування в Україні". Частина друга: "Позачергові вибори  сільського,  селищного,  міського   голови   призначаються Верховною  Радою  України  відповідно  до частини п'ятої статті 79 Закону України про місцеве самоврядування в Україні".

 

     Мабуть, у юридичному управлінні або не дочитали,  або забули, що там написано.  Воно проголосовано,  чітко розмежовано в частині повноважень і ради,  і голови.  Бо за законом голова не входить до складу ради.

 

     Тут усе гаразд.

 

     ГОЛОВА. Є ще зауваження? Одну хвилинку (Шум у залі).

 

     Ви всі  маєте  зауваження  юридичного  управління  до проекту закону.  Розумію,  що це питання можна довго  дискутувати,  але  є норма Конституції.

 

     Перше зауваження.  Ще  раз  зачитаю  (тільки одну сторінку) і поставлю на голосування.  Як ви визначитеся,  так і буде,  але  не зважати на нього, я не маю права.

 

     Про що йдеться?  Зокрема, частинами п'ятою та шостою статті 5 проекту передбачається,  що "районні ради утворюються за принципом рівного представництва кожної територіальної громади цього району. Обласні ж ради утворюються  за  принципом  рівного  представництва районів та міст обласного значення (міських округів).

 

     Такий підхід,  з нашої точки зору, щодо формування зазначених рад не враховує відповідних положень Конституції України.  Так, за її   статтею   71   вибори  до  органів  місцевого  самоврядування відбуваються на основі рівного та прямого виборчого права.

 

     Частиною другою    статті    24    Конституції     заборонено встановлювати обмеження конституційних прав громадян. Зокрема й за такою ознакою,  як місце проживання.  Тобто конституційний принцип рівності  виборчих  прав  громадян  фактично  підмінено  принципом рівного представництва територіальних громад  під  час  формування районних рад, який не випливає з частин першої та четвертої статті 140 Конституції України.

 

     Крім того,  на відміну  від  чинного  Закону  про  вибори  до місцевих  рад  проект передбачає звуження змісту та обсягу наявних виборчих прав громадян,  зокрема жителів міст, що прямо заборонено частиною другою статті 22 Конституції України.

 

     Своєю чергою   закладений  в  законопроекті  принцип  рівного представництва  територіальних  громад  не  проведено  послідовно, оскільки  формування  обласних  рад  здійснюється вже за принципом рівного  представництва   територіальних   громад   жителів   міст обласного   значення   та   жителів  адміністративнотериторіальних одиниць районів, що також не випливає з Конституції України".

 

     Я розумію,  що  можна  вести  теоретичну  дискусію  з   цього приводу.  Але ми вже голосували.  Тож нехай зважить на це комітет, готуючи остаточний текст проекту закону.

 

     СТЕШЕНКО О.М.   Олександре   Олександровичу,   дискусія   вже відбулася  в  цьому  залі,  і  ми  голосували.  Вона відбулася і з працівниками юридичного управління.  Доки вони в комітеті  -  одна позиція,  як вийшли за двері, то несуть щось інше. Ми дискутували, але це вже проголосовано.

 

     ГОЛОВА. Я скажу,  що несуть вони і несуть інші, зокрема члени комітету.  Треба,  щоб менше несли, а краще писали. Будь ласка, не вдаваймося до образ і звинувачень...

 

     Що? Депутату  Пейгалайнену  надаю  слово   і   ставимемо   на голосування в цілому.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.   Фракция   коммунистов  Украины.  Уважаемый Александр Александрович,  я думаю,  что над статьями 4 и 5  должны еще  хотя  бы пару дней поработать в комитете.  Действительно,  мы голосовали смешанную систему по  выборам  депутатов  областного  и районного   советов.   Ведь   набрали  голосов  за  200,  то  есть практически большинство склоняется к тому,  что нужно взять единую систему - от Верховного Совета до города.

 

     Поэтому мы должны поручить комитету доработать статьи 4 и 5 и через пару дней еще раз рассмотреть их.

 

     ГОЛОВА. Востаннє поставлю.  Не в цілому,  а принцип  змішаної системи  виборів  до  обласної  ради,  оскільки  в  районах  це не пройде... І ви визначайтеся, будь ласка.

 

     Ще раз нагадую:  принцип змішаної системи виборів до обласної ради. Ставлю на голосування (Шум у залі). А потім візьмете слово з мотивів голосування.

 

     "За" - 151. Не підтримується.

 

     Мав рацію  в  даному   випадку   депутат   Пейгалайнен,   але пропозиція  не  підтримана голосуванням.  А мав рацію тому,  що ми традиційно  закладаємо  формування  обласних   рад.   Скажімо,   у Луганській  області - з комуністів на багато-багато років наперед, у Львові (не Руху, Рух цього року не пройде там) - з правих сил, і так і далі триватиме. А треба, щоб різні політичні сили прийшли до представницьких органів і, вибачте мені, притерлися одні до одних, щоб одні одних поважати почали,  щоб консенсусу доходили.  А ми не надаємо зараз такої можливості, і це створюватиме суперечності, не порібні для реалізації влади. Але то деталі.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Дозвольте пояснити, Олександре Олександровичу.

 

     ГОЛОВА. Ні, одну хвилинку. Ми вже проголосували. Я пропоную в цілому проголосувати проект закону  і  прошу  підтримати  та  дати доручення  комітету  і  юридичному управлінню підготувати редакцію закону відповідно до Конституції та  інших  законів  для  випуску. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 216.

 

     Ще раз  нагадую:  в  цілому  голосується  закон  і  доручення комітету разом із юридичним управлінням доопрацювати  текст  цього закону  відповідно  до  Конституції  та Закону про вибори народних депутатів України.

 

     Ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     О 16 годині продовжимо засідання. Перерва.